"Сурма" – українська незалежна газета. №196-2026 by SurmaNewspaper

DOLYNKA

UKRAINIAN-AMERICAN CONSULTING

Prices effective March 18 -24, 2026

750 ml

ставляться

ідеї референдуму. Відносна більшість українців підтримують ідею проведення референдуму, хоча є тенденція до погіршення ставлення до цієї ідеї. Так, порівняно з серединою січня 2026 року з 55% до 50% стало менше тих, хто підтримують таку ініціативу. Натомість з 32% до 40% стало більше тих, хто виступає проти.

КМІС з січня 2026 року ставить запитання, чи готові українці на виведення військ з Донбасу в обмін на

безпеки від США і Європи.

Донбасу

гарантії безпеки. Як можна бачити, ідею референдуму значно більше підтримують ті, хто вже готовий схвалити виведення українських військ з Донбасу в обмін на гарантії безпеки. Серед них 71% по-

зитивно ставляться до ідеї референдуму (проти – 25%).

Серед тих, хто категорично проти такої пропозиції щодо Донбасу, 39% підтримують ідею референдуму, 48% виступають проти, а 13% мають невизначене ставлення.

викривлень (див., наприклад, статтю «Обережно, референдум!

Коли важливо, хто і як формулює запитання» за 2019 рік або допис «Як

«угоди», 29% точно будуть голосувати і ще 30% скоріше будуть го-

лосувати (разом – 59%). ВАЖЛИВІСТЬ ФОРМУЛЮВАННЯ

отримати потрібний результат на референдумі» за 2013 рік, але міркування цілком релевантні і для чинного закону 2021 року).

Натхненням для запитання нижче був референдум 2018 року у Північній Македонії. Фактично громадяни мали підтримати перейменування країни, що було важким моментом для ідентичності. Проте запитання було сформульовано наступним чином:

отримати схвалення на всенародному волевиявленні.

Зрозуміло, що під час підготовчої

кампанії та інформування багато чого буде прояснено для громадян, але в нинішній ситуації є високі ризики маніпуляцій з референдумом. Це

має враховуватися і владою України, і українською громадськістю, і Західними партнерами України.

Додатково, на графіку нижче показано, що навіть серед тих, хто кате-

горично проти обміну Донбасу на гарантії безпеки, 54% на такому референдумі готові проголосувати «так» (і лише 14% проголосували б «ні»).

Опитування проводилося упродовж 1-8 березня 2026 року Київським міжнародним інститутом соціології. КМІС провів власне все -

українське опитування громадської думки «Омнібус», куди за власною ініціативою додав запитання про можливий референ -

(computerassistedtelephoneinterviews, CATI)

них телефонних номерів (з випадко-

вою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1003

респонденти. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів

Європу до катастрофи. Після 2014 року росії вже дали шанс. З нею продовжували торгувати. З нею продовжували будувати залежності. Заради економічного комфорту Європа закривала очі на те, що війна

проти України вже почалася. Ми всі знаємо, чим це закінчилося: Бучею, Маріуполем, Ізюмом, масовими похованнями, катівнями і найбільшою

війною на європейському континенті за покоління.

Саме тому нам особливо боляче чути подібні слова від вас.

Бо ви були в Бучі. Ви бачили, що росія приносить туди, куди приходить.

що Бельгія, як і значна частина Європи, роками буду-

вала частину своєї промислової

та енергетичної моделі у зв’язку

з росією. Ми знаємо, наскільки

складно розривати старі ланцю-

ги постачання, перебудовувати ринки, відмовлятися від звич-

них і дешевших маршрутів. Ми

розуміємо внутрішній політич-

ний і економічний тиск.

Але саме в цьому й полягає ціна суверенітету.

Його або оплачують завчасно –грошима, складними рішеннями, новими

татися до business as usual з режимом,

навіть Джорджа Мелоні прямо каже, що нинішній хаос у світі і криза міжнародного права є прямим наслідком війни росії проти України, то невже Європа досі не зробила висновків?

Невже кілька відсотків економії, дешевший ресурс, короткостроковий комфорт або інтереси окремих секторів справді важливіші за принципи міжнародного права, людські життя і довгострокову безпеку самого європейського континенту?

Бо правда проста: росія не зупиниться на Україні, якщо відчує, що

агресія знову окупається.

Дати їй перепочинок, дати їй гроші, дати їй відновити військовий потенціал – означає не уникнути великої війни в Європі, а лише відкласти її, зробивши дорожчою для всіх.

Станом на

найбільше тарифне навантаження припадає на важку промисловість. Кого і якими митами обкладає

«Громовиця». Засіваємо

Руслана Романюк Чикаго, «Сурма»

погляд. Можна слово. Можна справи. Можна таланти, якими обдарував Господь. Як це робить, наприклад, ан-

самбль українського танцю «Громовиця» – добре знаний і улюблений у

Чикаго мистецький колектив. Навіть не так. Не колектив, а сім’я, яка приймає у свої обійми тих, хто мо-

вою танцю хоче сіяти красу, любов,

духовну висоту, силу роду, історичну

пам’ять, єдність поколінь. Тобто усе те, що завжди було і залишається важли-

добірне зерно, сподіва-

щедрого врожаю. Та якщо за-

то не буде перебільшенням сказати, що вона стосується не лишень тих, хто працює біля землі. Кожен із нас є у житті сіячем.

що сіяти можна не тільки зерно.

Можна сіяти думку, яка має властивість матеріалізуватися. Можна сіяти

вим передусім для керівника колективу – невтомної Роксани Дикої-Пилипчак, місцем народження якої є Америка, але група крові у неї – українська, отримана у спадок

хореографії. Танцювала змалку сама, не пропускаючи жодної нагоди вдосконалюватись у цьому виді мис-

тецтва. Тепер передає свої знання та вміння іншим.

Правда, оте слово «тепер» означає насправді майже пів століття, адже роком народження «Громовиці» є 1980й. А «народили» її Роксана Дика, Юрій Цепинський, Іван Пилипчак та Марта Городиловська-Козицька. Їхня мрія стала реальністю. «А танець став на сторожі нашої родовідної пам’яті, нашої української ідентичності», – каже пані Роксана. І під кожним із цих слів можуть підписатися кілька сотень танцюристів, які за час існування колективу пройшли через цю майстерну школу хореографії. І які сьогодні займаються у колективі. Точніше, у двох колективах, адже, крім власне «Громовиці», є ще й «Громовиця-2» – молодіжний склад ансамблю. Їхня назва сповна відповідає тому, яке враження справляє діяльність ко-

Щиро – поглядами і мімікою. Щемли-

Італія, Іспанія, Україна – такою

їхніх виступів. І, звісно ж, найчастіше радувала «Громовиця» глядача у своєму, так би мовити, материнському лоні, у Чикаго. Як і минулої суботи: у North Shore Center for the Performing Arts (Skokie) відбулася велика концертна програма колективу під промовистою назвою «НАСІННЯ» Це було неймовірно. Видовищно. Емоційно. Високо і глибоко – без слів.

танцем. Красиво – костюмами. Професійно – рухами і часом такими складними танцювальними па, що аж дух захоплювало. Адже тут були і народні мотиви, і балет, і модерний танець. Але всі

з роками. Чого не вбити і не відібрати

Кожний її вихід на сцену – то був не просто танець. То була маленька вистава з насправді глибокою філософією, у вир якої мимоволі потрапляли і глядачі. У цей момент їхні душі перетворювались на благодатний

212 років від дня народження національного генія, але скільки б не спливало літ, Тарас Шевченко завжди буде духовним батьком для всіх українців. Шевченко-поет був одним із перших, хто своїм словом возвеличив

окрадених, сліпих» і «на сторожі коло їх поставив Слово». Він відстоював українців як націю. Тому са-

через нього кожен із нас усвідом-

себе частиною єдиного вільного

виснажливої війни воно мало свій особливий акцент. Бо ж

росія хоче загарбати не тільки укра-

їнські території, вона хоче знищити наше слово, а значить – наш народ!

Але Україна щодня доводить світові, що наше слово, як і наш народ, незнищенні! Тож кожна дитина мала нагоду знайти свою стежину до духовної скарбниці Кобзаря, щоб почерпнути з неї поетове слово для декламації, співу, малюнку і висловити перед усіма свою емоцію і позицію. Дуже важливо, коли до цього діалогу з Кобзарем долучаються родини учнів, представники громадськості, рідної церкви. Тоді всі, а зокрема наші діти, відчувають себе рідними, кровно і духовно вщепленими у цю вимріяну і закладену Шевченком «сім’ю вольну, нову», з якою не страшні ніякі вороги!

Понад 50 віршів та уривків з поем Шевченка натхненно прочитали учні 5-10 класів, показуючи своє глибоке переживання шевченкових слів. Доля поневоленої України, української жінки, матері, дівчини, батька та сина, зморених панщиною, зістарілих в наймах та в москалях, болить в кожному вірші Тараса. Шевченкові слова настільки реалістичні

В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть! Хор молодших класів виконав пісні на вірші Шевченка: «Зацвіла в долині», «Зоре моя вечірняя», «Думи мої, думи», «Учітеся, брати мої», «Реве та стогне Дніпр широкий», без яких немислиме Шевченкове свято. Надзвичайну атмосферу автентичного українського дійства до-

повнили і виступи наших гостей: ансамблю бандуристів під керівництвом

Мотрі Пошиваник-Каудиль і відомої бандуристки та вокалістки Соломії Стахів. Невмирущий Прометей з поеми «Кавказ» передав свій вогонь до

отамана Гамалії і його героїчних козаків, який відважно підхопили наші

хлопці-козачата, завзято декламуючи рядки героїчної поеми: Неначе птахи чорні в гаї

Козацтво сміливо літає.

Ніхто на світі не втече!

Огонь запеклих не пече!

Родзинкою свята був виступ найспівучішої родини школи: опер-

і ласкавість українського серця, достоїнство і працелюбність нашого народу, невимовну красу нашої землі. Особливим гостем свята був пан Микола Горбаль, шістдесятник-дисидент, репресований радянською системою, який у перший день свого візиту до Чикаго не міг не завітати до школи ім. Василя Стуса, свого соратника. Високоповажний гість був щиро вражений чуттєвим патріотизмом

DOCTOR

і свого не цурайтесь» є не просто цитатою, а головним девізом та моральним орієнтиром. Щороку в березні українські осередки, школи та церковні громади з особливим трепетом вшановують пам'ять нашого Пророка.

У березневу цю святу блакить Ми шлемо Кобзареві привітання. Борітеся – і прийде світлий час, Поборете – бо Правда з нами буде! Сьогодні знову молодий Тарас Іде крізь березень до свого люду.

Це свято стало підсумком масштабної роботи, проведеної у школі

вали проекти «Шевченко-художник»

«Шевченко-графік», розкриваючи його як багатогранну особистість та громадського діяча. Досліджуючи біографію Кобзаря на уроках української

прижиттєвими фотографіями. Ми свідомо відходимо від стереотипного образу «зажуреного кріпака», відкриваючи дітям Шевченка як живу, стильну та сучасну постать. Головний акцент у виступах старшокласників – пророче слово Шевченка, яке залишається надзвичайно актуальним у сучасній боротьбі за волю та ідентичність.

безсмертний твір «Реве та стогне Дніпр широкий». Саме

родської громади Бучанського району. 29 квітня 2025 року виступили на обласному семінарі «Фольклор як основа українського мистецтва: зміст, форми, живе звучання», 15 жовтня 2025 року –на обласному семінарі, присвяченому важливості збереження нематеріальної культурної спадщини. 18 жовтня 2024 р. колектив співав на вечорі пісень Олександра Довженка в Будинку кіно. «Роксолана» дивувала піснеспівами на народних святах (с. Кожухівка, м. Переяслав-Хмельницький, Бородянка, Васильків), творчих звітах Академії на Співочому полі та у Маріїнському парку.

6 грудня 2024 р. у День Святого Миколая колектив подарував радість 700 дітям і 1500 родинам вимушених переселенців «Містечка Хансена» на Ки

цю «Сіверські клейноди» і керує вокальною групою колективу. Інна

Г. Верьовки Дар’я Олійник – артистка Українського академічного фольклорно-етнографічного ансамблю «Калина». Оксана Тищенко (Кирута) – солістка народного хору «Від серця

культури за своєю природою», отже, істотою соціальною – все, чим

природа не наділила її при народженні, людина набуває через навчання

та працю.

Німецький філософ та антрополог, засновник філософської антро-

пології Арнольд Ґелен (1904-1976 рр.)

називає людину «незавершеною» істотою, незавершеною від народження, що робить її істотою «відкритою для світу».

Адже на відміну від усіх представників тваринного світу, які з'являються на світ готовими до самостійного іс-

нування у навколишньому середовищі, забезпечені апаратом інстинктів та генетичних програм, людська дитина з народження потрапляє не в природне, а соціальне середовище, яке готує її до подальшого самостійного життя, починаючи з найпростіших функцій –

оскільки суспільство як середо-

буття людини засноване на комунікації, спілкуванні, обміні знаннями – то в центрі суспільного буття лежить мова.

Жодна культура не розвивається без соціального порядку чи інститутів. Звідси випливає визначення людини Арістотелем як «політичної тварини».

Цим він підкреслив, що місце існування людини є рукотворним і колективним (на відміну від природного довкілля тварин).

Тому людина здатна перебувати лише в упорядкованому суспільному просторі, зразком якого є грецький «поліс», звідки й походить термін «політика».

І відповідно розвиток нашого інтелекту тісно пов’язаний з мовою, яка, зі свого боку, є спадкоємницею та носієм культури, яка формує наше бачення світу та структурує наше мислення. А виникнення культури завжди тісно пов’язане з територією, що передбачає поняття межі. Адже кожна культура є продуктом історії певного народу, тобто конкретної групи людей у відмежованому географічному просторі. І цю межу слід розглядати як умови існування людських культур у всьому їхньому розмаїтті. Бо межа означає те, за допомогою чого щось поєднується в тому, що йому властиве, щоб таким чином проявитися у всій своїй повноті.