1

УДК 811.161.2(075.3) ББК81.2УКР-922 Г 52

Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 04. 01. 2013 р. № 10) ВИДАНО ЗА РАХУНОК ДЕРЖАВНИХ КОШТІВ. ПРОДАЖ ЗАБОРОНЕНО Експертизу здійснював Інститут української мови Національної академії наук України Рецензент — С. П. Бибик, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Експертизу здійснював Інститут педагогіки Національної академії педагогічних наук України Рецензент — К. І. Пономарьова кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник

Г52

Глазова О. П. Українська мова підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл / О. П. Глазова. — К .: Видавничий дім «Освіта*, 2013. — 272 с. іл. ІБВМ 978-617-656-200-9. УДК 8 1 1 .1 6 1 .2 (0 7 5 .3 ) ББК 8 1 ,2Укр-922

ІВВІЧ 978-617-656-200-9

© О. П. Глазова. 2013 © Видавничий дім «Освіта», 2013

ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ М узика М ихайла В ербицького Слова Павла Чубинського

Ще не вмерла України і слава, і воля, Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці. Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів: Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду.

4

Шановні п ’ятикласники! Ви — юні громадяни інформаційного суспільства, тож вам належить жити за його законами. Для цього ви обов'язково масте навчитися здобувати знання, чітко мислити і правильно діяти, розуміти іншихлюдей І ВМІТИ домовлятися з ними. Цього навчатиме вас цей підручник. А ще він допомагатиме вам ста­ ти успішними, незалежними та щасливими. Ви здивовані? Думаєте, до чого тут підручник української мови? Але ж саме відтого, наскільки ви володієте мовою, як знаєте її зако­ ни і правила, залежить те, якби будете спілкуватися: не тільки слухати, ай чути співрозмовника, не просто говорити, а й логічно й переконли­ во висловлювати свої думки. І ще — тільки той, хто володіє мовою, спроможний чітко мислити! Томуцей підручник навчатиме вас також і мислення. На уроках української мови ви засвоюватимете непросту, але дуже важливу науку громадянськості — поваги й любові до України, її історії, традицій і звичаїв українського народу. Ви навчатиметеся шанувати людей різних національностей, де б вони не жили і як би не склалися їхні долі. Цей підручник привчатиме вас із повагою ставитися до всіх людей, а ще — поважати самих себе і вірити в те, що майбутнє нашої країни залежить від кожного з нас. Орієнтуватися в підручнику вам допоможуть таю умовні позначки: І

Правила, яю потрібно запам'ятати.____________

^^^Інформаціядля^ознайомлення^ Вправи та завдання позначено так:

І

Виконайте вдома. Прагнемо знати більше (завдання підвищеної складності).

•■Д

Вчимося спілкуватися.

(«З

Здобуваємо й оп рацьовує мо н 08у інф ормацію.

І гл

Вчи мося працювати разом (у парах і груп ах).

[^3

Вчимося бачити й розуміти красу, розвиваємо фантазію та уяву.

Пропуск літери позначено двома крапками — ... Пропуск слова — трьома крапками — ....

V

Успіхів вам у навчанні!

ЗМІСТ ВСТУП Значення мови вжитті суспільства. Українська мова — державна мова України..................................10 ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ $ 1. Частини мови. Основні способи їх розпізнавання................. 20 $ 2. Іменник. Голосні у відмінкових закінченнях іменників . . 22 • Велика літера і лапки в ім енни ках........................................24 § 3. Прикметник. Голосні у відмінкових закінченнях прикметників............... 25 § 1. Займенник. Особові займенники.............................................. 31 $ 5. Числівник....................................................................................... 33 § б. Дієслово. Правопис ться, иіся вкінці дієслів. Голосні в закінченнях дієслів......................................................37 • Не з дієсловами............................................................................39 § 7. Прислівник. Правопис вивчених прислівників....................40 $ 8. ІІрийменник.Сполучник............................................................ 41 ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ $ !). Словосполучення. Головне й залежне слова в словосполученні..........................................................................52 $ 10. Р еч ен н я ............................................................................................59 • Граматична основа |»ечення (підмет і присудок)................. 61 • Види помилок.............................................................................. 63 §11. Види речень за метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні............................................ 64 • Окличні речення..........................................................................66 § 12. Другорядні члени речення: додаток, означення, обставини................................................... 72 § 13. Речення з однорідними членами (без сполучників і зі сполучниками а, але, і ) .......................... 81 §14. Узагальиювальне слово при однорідних членах речення. . 92 § 15. Звертання. Роль звертань у реченні.........................................98 § 16 .Ознайомлення з найуживанішими вставними словами і сполученнями с л ів ............................. 101 § 17. Складні речення зі безсполучниковим і сполучниковим зв’язком....................................................... 112 § 18. Пряма мова. Розділові знаки при прямій м о в і.................. 116 § 19. Діалог. Тире при діалозі............................................................ 119

6

ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 20. Звуки мови й звуки мовлення..................................................122 * 21. Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт...............120 S 22. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, і' та щ. Вимова звуків, що позначаються літерами ґ і г .................. 128 § 23. Голосні й приголосні звуки...................................................... 131 § 24. Склад. Правила переносу слів. Наголос................................134 § 25.Орфоепія. Орфографія............................................................... 138 • Орфограма. Орфографічне правило. Орфографічна помилка.............................................................139 • Вимова наголошених і ненаголошених голосних............ 140 $ 26. Приголосні дзвінкі й глухі. Вимова приголосних звуків і позначення їх на письмі.........................................................146 • Уподібнення приголосних звуків.......................................... 148 • Спрощення в групах приголосних........................................ 152 § 27. Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків.................................................................. 156 • Чергування[е]— fi], [е] [и]........................................................ 158 • Чергування [о]-[а]......................................................................160 • Чергування |о |, (е| з [ і ] .............................................................161 • Чергування [©Но] після |ж |, [дж], [ч], |ти].........................163 • Чергування [и] |і| після [ж], |ч |, [пі), |шч| та [г], [к], їх] у коренях с л ів ..................................................169 • Чергування Іг|, [к|, Іх]-[ж ], [ч], [mj—[аГ\, |ц'|, |с'|............. 172 • Чергування приголосних у коренях д ієс л ів ...................... 174 • Основні випадки чергування у - в , і - й ..................................177 • Вимова і правопис префіксів з- ( з і , с ) ............................... 180 • Вимова і правопис префіксів роз (розі ), без .................... 183 ÿ 28. Позначення м’якості приголосних на п и сьм і.................... 186 • Сполучення літер бо, ùo...........................................................187 S 29. Правила вживання знака м’якш ення....................................189 § ЗО. Правила вживання апострофа................................................... 195 § 31. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків..................................................................... 197 32. Написання слів іншомовного походж ення........................206

7

ЛЕКСИКОЛОГІЯ § 33. Лексичне значення с л о в а ........................................................ 219 § 3 4. Однозначні й багатозначні слова. Використання багатозначних слів у прямому й переносному значеннях......................................220 § 35. Загальновживані (нейтральні) та стилістично забарвлені слова...............................................227 4 36. Групи слів за значенням ♦ Синоніми ..................................................................................... 228 ♦ Антоніми ...................................................... 232 ♦ Омоніми............................................... 236 § 37. Походження (етимологія) сл ова...............................................240 БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ 4 38. Основа слова (корінь, суфікс, префікс) і закінчення значущі частини слова. Спільнокореневі слова й форми с л о в а ....................... 4 39. Вимова та написання префіксів пре-, при-, прі- . . . . § 40. Повторення вивченого впродовж ро ку......................

244 253 257

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

Мова і мовлення. Види мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, говоріння, письмо...........................................14 Поняття про ситуацію сп ілкуван н я................................................... 28 Вимоги до м о в л е н н я .............................................................................. 35 Текст і його ознаки. Т ем ата головна думка тексту. Поділ тексту на мікротеми та абзаци.................................................. 44 Стилі м о в л е н н я .............................................................................. 67 Типи мовлення................................. 78 Особливості побудови р о зп о від і.......................................................... 78 Особливості побудови опису предм ета........... ....................... 85 Особливості побудови р о зд у м у .......................................................... 166

4

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ГОВОРІННЯ

Складання д іал о гів........................................................... 56, 216, 234 Усна відповідь на уроці в науковому с т и л і.................................145 Усний твір-опис тварини за ілюстрацією..................................... 162 Усний твір-оповідання про випадок із ж и т т я .............................251 РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ЧИТАННЯ • ГОВОРІННЯ

Усний докладний переказ.........................................................35, 125 Усний докладний переказ тексту наукового стилю .....................71 Усний переказ тексту розповідного характеру.............................78 Усний докладний переказ розповідного тексту, що містить опис предмета......................................................... 91 Усний докладний переказ розповідного тексту, що містить опис твар и н и .................................. ..................... 132 Усний докладний переказ розповідного тексту, що містить роздум.............................................. .............171, 204 Усний переказ тексту, що містить синоніми та антоніми.........235 Усний переказ розповідного тексту що містить елементи роздуму.................................................. 242 'Ь '

1 М з й и Уо к м о ііл е н н А, ЧИТАННЯ • ПИСЬМО

т

Письмовий докладний переказ. ........................................................ 57 Письмовий докладний переказ розповідного тексту з елементами опису предмета....................................................97 Лист, адреса.......................................................................................... 107 Письмовий переказ розповідного тексту, що містить опис твар и н и ..........................................................155 Замітка до газети інформаційного характеру........... ...................210 Письмовий переказ розповідного тексту з елементами роздуму............................................................... 217 Письмовий переказ тексту з поєднанням різних типів мовлення . 256 ДОВІДКОВЕ БЮРО Тлумачний словничок........................................................................263 Словничок спілкування......................................................................267 Словничок почуттів............................................................................ 268 Словничок правильної вим ови.........................................................271

ВСТУП

Щ о п о т р іб н о з н а т и : значення рідної мови для людини; роль державної мови вжитті суспільства

Ч ого т р е б а н а в ч а т и с я : поважати всіх людей навколо себе; постійно вчитися і прагнути саморозвитку

Щ о т р е б а з а п а м 'я т а т и : для того, щоб бути незалежним і успішним, потрібно багато знати і вміти; світ тримається на професіоналізмі та взаємній повазі

Н ад чи м вар то зам и сл и ти ся: Рідна мова — це також батьківщина. Античний вислів .- А * Л

гТ

і¥ £5

10

ЗНАЧЕННЯ МОВИ В ЖИТП СУСПІЛЬСТВА. УКРАЇНСЬКА МОВА - ДЕРЖАВНА МОВА УКРАЇНИ 1. Прочитайте. Поставте до тексту кілька запитань і д айте на них від повіді.

Ви знаєте книжку про вихованого у вовчій зграї хлопчика Мауглі. Він знав мову не лише вовків, а й інших тварин, тобто розумів «мову джунглів#. Звичайно, ця історія вигадана письменником. Але вёпадки, коли людські діти виживали серед диких звірів у лі­ сах, справді траплялися. Повернутися до повноцінного життя в людському суспільстві такі діти не могли. 1 справа не в тім, що їм важко було звикнути до життя серед людей. Причина значно серйозніша: вони не могли опанувати звукову мову, якою спілкуються люди. Людська звукова мова — найскладніший з усіх відомих видів спілкування. Без мови люди мало чим відрізнялися б від вищих тварин, людиноподібних мавп. Мова дає можливість передавати та сприймати повідомлення, тобто інформацію. Завдяки мові лю­ дина спроможна одержати знання про все на світі і про саму мову. За А. Білецьким. Визначте головну думку тексту. Доберіть до тексту заголовок. 2. Прочитайте вірш. З а поданим у кінці підручника Словничком спіл­ кування з ’ясуйте значення слів жест і міміка. Прочитайте рядки вірша, у яких йдеться про ж ести. У яких рядках сказано про міміку?

Колись первісні ЛЮ ДИ пе знали ані слова, не вміли пояснити: це мамонт, то корова. Вони порозумітись старались між собою показували пальцем, кивали головою. Якщо чужинці раптом з'являлися з-за лісу,

нахмурювали брови, хапалися за списа. Стрічали друзі в з миром, усміхнено, охоче, і дивувались щиро, до неба звівши очі. А потім, щ об онукам про все це розказати, то вигадали мову і стали розмовляти. Леся Вознюк.

Чи можуть міміка й жести повністю замінити звукову мову? Чому?

•

Чи можна сказати, що найкращий засіб передавання досвіду з покоління в покоління — звукова мова? Чому? Поясніть. Визначте настрій кожного зі «смайликів», зображених на малюнку, Чи можна сказати, що настрій передано через міміку? Поясніть.

3. Прочитайте. Про яке завдання мови в житті людей сказано в кожно­ му реченні? Своївисновки звірте з таблицею.

1. Спілкування — це обмін інформацією, передавання думок і почуттів однією людиною іншій (Г. Гайовий). 2. Коли нема мови, людині просто-напросто нема чим думати (О. Забужко). 3. Через мову щиро і правдиво одкривається нам білий світ (Д . Білоус). 4. Рідна м ова— мати єдності, державна мова — берегиня держави (М.Даукша). МОВА НЕОБХІДНА, ЩОБ: СПІЛКУВАТИСЯ ФОРМУВАТИ Д УМ КИ ПІЗНАВАТИ СВІТ ОБ’ЄДНУВАТИ ЛЮДЕЙ

люди обмінюються думками й почуттями думки формуємо та виражаємо тільки за допомогою слів людина пізнає світ, здобуває знання про нього люди об'єднуються в одну спільноту

4. Перепишіть речення. Поясніть, як ви розумієте кожне висловлю­ вання.

1. Державною мовою в Україні є українська мова (3 Конститу­ ції України). 2. Українська мова — наша слава, це для думки — золота оправа (О. Грибинюк). 3. Кожний громадянин України має знати, що дім його — Україна і мова його держави — укра­ їнська {С. Єрмоленко). 4. Мова, як герб, як прапор, як гімн на­ лежить до найвищих ознак держави, до її невмирущих символів (Б. Крищенко). ♦

Назвіть державні символи України.

12 ^

ig

Доберіть назви до фотографій. Розкажіть, що на них зображено.

Роздивіться малюнок Вікторії Ко­ вальчук. Яку країну зображено? З чого ви це зрозуміли? Чому державну мову називають найвищою ознакою держави? Який документ забезпечує роль української мови в Україні як дер­ жавної? Поясніть, як ви розумієте вислів сучасного українського ком пози­ тора Кирила Стеценка: «Mosa — це не лише засіб спілкування, а й

своєрідна операційна система та­ кого великого комп’ютера, яким є суспільство». Роздивіться плакати на с. 13. Як ви зрозуміли їхній зміст? Поясніть. Пригадайте уроки української мови в початковій школі. Щ о було на них найважливішим? Найцікаві­ шим? Найскладнішим? Як знання, отримані на цих уроках, допома­ гають вам у повсякденному житті? Розкажіть про це.

Вікторія Ковальчук. Ілюстрація до книжки дитячої поезії

■

13

5 . І Перепиш іть речення. Визначте, про яку роль мови йдеться в кожному з них.

І.М о в а — не тільки засіб спілкування, ай інструмент мислення та пізнання світу (І. Ющук). 2. Надзвичайно важлива роль мови — об'єднавча (Л. Масенко). 2. Народ, держава можуть бути безсмерт­ ні тільки тоді, коли мають свою мову (Д . Павлаяко). 4. Слово — то мудрості промінь, слово — то думка людська (Олена Пяілка). 5. Добре володіння рідною мовою важливе для навчання, тому що мова є основою мислення (3 Бікіпедії). Якби розумієте слова поета Дм итра Білоуса: «Де б ие був, учися говорити мовою людей, куди прийшов»? Чи згодні ви з поетом? Поясніть.

>

ХО ЧУ І М О Ж У ! ЗН А Ю І Р О З П О В ІД А Ю !

О О О

♦ ♦

о

о о о о о о о

♦ ♦ ♦ ♦

♦

Запитання і завдання для самоперевірки Яка роль мови в житті суспільства? Які засоби, крім мови, використовують люди для спілку­ вання? Які мови вивчають у вашій школі? Яка роль кожної з цих мов у житті людей? У вашому житті? Яке значення для громадян держави має державна мова? Як мають ставитися до державної мови ті громадяни Украї­ ни, для яких вона не є рідною? Свою думку обґрунтуйте. Чому інші засоби спілкування (азбука Морзе, барабанний дріб, дорожні знаки та ін .) не можуть повноцінно замінити звукової мови? У чому перевага звукової мови? Що потрібно зробити кожному з нас для розвитку україн­ ської мови?

14 ^ Р О З В И Т О К МОВЛЕННЯ

МОВА І МОВЛЕННЯ. ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:

аудіювання, читання, говоріння, письмо 6. Прочитайте казку. Д айте відповіді на запитання і виконайте завдан­ ня, подані після тексту.

Ж ила собі дівчинка Марися, і не було в неї нікого: ні батьків, ні родичів. Любиладівчинка блукати лісом, розмовляти з пташками й деревами, роздивлятися квіти й трави. Пішла якось сирітка в ліс по ягоди. У лісі вона зустріла сивого дідуся в солом'яному брилі й подертій сорочці. Пожаліла дівчин­ ка жебрака й віддала йому зібрані ягоди. А той дід був не жебрак, а чарівник. Подякував він Марисі за чуйність і загадав загадку: я к а мова в світі найкраща? Дівчинка відповіла, що найкращ а мова — пташина. Коли Марися прийшла в село та щось у когось запитала, з її вуст пролунало... пташине щебетання. Розгубилася дівчинка й засумувала. Тепер Марисю розуміли солов'ї, сороки та вивільги, але зовсім не розуміли люди. Дівчинка збагнула, що неправильно відгадала дідусеву загадку. Люди в селі стривожилися: що буде з Марисею? Кожен допомагав їй, чим міг. У відповідь вдячна дівчинка могла тільки щебетати... Пішла Марися до лісу і знайшла чарівника Той поцікавився, чи щаслива вона Пташиним голосом дівчинка відказала, що дуже нещасна, бо люди її не розуміють! Прощебетала Марися, що найгарніша мова — це рідна мова, якої навчили батьки. Пішла дівчинка додому. Дорогою побачила гарну квітку і сказа­ ла про це вголос. Пролунали людські слова Так старий чарівник навчив дівчинку цінувати те, що маєш. Те­ пер Марися цінувала рідну мову, шанувала людей, як і її підтри­ мували. Щ люди стали їй ріднею. За народною казкою. >

Щ о втратила дівчинка після того, як неправильно відгадала загадку: знання рідної мови чи здатність спілкуватися за її допомогою, тобтоспроможність до мовлення?

•

Назвіть почуття, які охопили дівчинку, коли вона почала щебетати замість того, щоб розмовляти. Значення кожного з названих почуттів з'ясуйте за поданим у кінці підручника С ловничком почуттів. • Поміркуйте: чому саме такі почуття охопили дівчинку? • Чи могла Марися, втративши здатність до мовлення, повноцінно спілку­ ватися? Чому? Щ ] Роздивіться малюнки Вікторії Проців. Як ви гадаєте: яка з дівчаток найбільше схожа на Марисю із казки? Чим саме?

Г Д Роздивіться малюнок молодої української художниці Марисі Рудськоі. Чому вимовлені дівчинкою слова художниця зобразилау вигляді птахів? Поясніть.

Марися Рудська. Я спілкуюся зі світом

16 Поняття мова і мовлення треба розрізняти.

Мова — це засоби спілкування (слова, словосполучення, речен­

!

ня тексти тощо). Мова забезпечує спілкування. Однак вона виявляє себе тільки в мовленні. Мовлення — це мова в дії, у роботі. Мовлення неможливе без мови. 7. Прочитайте прислів’я. Чи можна сказати, що в якихось йдеться про мову, а в якихось — про мовлення? Поясніть.

1. Умієш говорити умій слухати. 2. Птицю пізнати по пір’ю, а людину по словах, .‘і. Перше подумай, потім розказуй. 4. Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається. 5. Чоловік має два вуха, щоб багато слухати, а один язик, щоб менше говорити, в. Краще переконувати словами, як кулаками. ^

1

Чи можливе мовлення без знання мови? Чи може розвиватися мова, не спираючись на мовлення? Поясніть.

Мовлення має дві форми — усну й писемну. Коли ми говоримо або слухаємо, то вдаємося до усної форми мовлення, коли ж пиш е­ мо або читаємо, — до писемної. Мовлення буває монологічне ( висловлюється одна особа ) та

діалогічне (спілкуються двоє або більше осіб). Процес мовлення називається мовленнєвою діяльністю. Мовленнєва діяльність має чотири види: АУДІЮВАННЯ

(одночасне слухання й розуміння) ЧИТАННЯ ГОВОРІННЯ ПИСЬМО Аудіювання не слід сплутувати зі слуханням. Слухання — це пере­ дусім сприймання будь-яких, тобто усіх звуків — музики, шуму дощу й вітру, пташиного співу, гуркоту автомобілів, шарудіння листя та ін. Аудіювання ж стосується тільки усного мовлення людини, це про­ цес його одночасного сприймання та розуміння.

17 МОВА ------- -------

ДІАЛОГІЧНЕ

УСНЕ МОВЛЕННЯ

МОНОЛОГІЧНЕ

ПИСЕМНЕ

СПРИЙНЯТТЯ

АУДІЮВАННЯ

ЧИТАННЯ

ТВОРЕННЯ

ГОВОРІННЯ

ПИСЬМО

8. Прочитайте. Про який вид мовленнєвої діяльності йдеться в кожно­ му реченні?

1. Будь здібний до слухання, обмірковану давай відповідь (З Біблії). 2. Люблю говорити — це допомагає думати (Т. Еліот). 3. Що є читання, як не поступове осягнення думок іншої людини? (О. ІТалгук). 4. Я пишу, щоб зрозуміти, що я думаю (Д. Бурстин). 5. Невміння слухати відриває людину від світу людей (Е. Кант). 6. У вигляді друкованого слова думка стала безсмертна (Б. Гюго). 7. Люди надто багато працюють за комп’ютерами, вони забагато го­ ворять замість того, щоб слухати й чути одне одного (Бей Бредбері). Чому мова й мовлення нерозривні? Поєднання яких видів мовленнєвої д і­ яльності являє собою спілкування? • Д о яких видів мовленнєвої'діяльності ви вдалися, виконуючи вправу? - -ч Чи сприяє вивченню мови користування комп'ютером? Розкажіть про це. 9. Прочитайте уривокз народної казки спочатку мовчки, потім уголос. Що могло передувати подіям, про які тут розказано? Розкажіть п р о ц е.

Іванко добре знав цей ліс. Та сьогодні він не міг його впізнати! Все стало якесь інше. Стовбури дерев зробилися величезні. Звідкі­ лясь узялися густі й колючі чагарі, які тут ніколи не росли. Пекла ноги кропива, кололи бур’яни.

Йти Іванкові було дуже важко. Перед ним з’явилося болото. Спробував ногою— грузне. Почав Іванко стрибати з купини на ку­ пину, а вони наче самі з-під нігтікають. Та хлопець таки перебрав­ ся на той бік болота Коли дивиться — височенний кущ папороті, товстий, як дуб. А на одному листку внизу світиться квітка — п’ять золотих пе­ люсток і посередині око. Крутиться те око і сміється... Простягнув хлопець руку і схопив квітку, яка опекла руку, наче вогнем, але він її не кинув, тримав міцно. І тут квітка почала рости, заблищала дужче, аж очі сліпило. Іван миттю сховав її під сорочку. Квітка притулилася до нього, наче аж проросла в самі­ сіньке серце. Этого часу Іван почав розуміти мову всього живого: рослин, зві­ рів, худоби, птахів, комах. Зовсім змінилося з того часу Іванкове життя! Якого значення висловам «мова тварин» та «м оварослин» надано в казці? • Як розуміють вислів «мова тварин» сучасні вчені? • Чи спроможна сучасна людина порозумітися з природою? Яким чином? Обговоріть з однокласниками. • Розкрийте значення прислів'я: «З п ри р о д о ю ж и в и у др уж б і, то буде вона тобі у службі». • До яких видів мовленнєвої дяльності ви вдалися, виконуючи вправу? ЦП Пофантазуйте Щ о могло трапитися після того, як хлопець почав розуміти ™ мову всього живого? Розкажіть.

С в р п й МіХНОВСЬКИЙ. Квітка папороті

Роздивіться ілюстрації. Якою уявляєте квітку папороті ви? Розкажіть або намалюйте.

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ Н ад чи м вар то зам и сл и ти ся: хто такі Я і МИ? Що значить — бути українцями?

О

Щ о п о т р іб н о з н а т и : частини мови та основні способи їхнього розпізнавання; основні правила правопису іменників, прикметників, дієслів, займенників і прислівників

Ч ого т р е б а н а в ч а т и с я : складати діалоги та переказувати тексти; спілкуватися за офіційних і неофіційних обставин

Щ о т р е б а з а п а м 'я т а т и : Н ад ч и м в ар то зам и сл и ти ся : Слово чемне кожному приємне. Н ародна м уд р іст ь Ш

О З

основні правила спілкування

Ш

Аі

к

20

§ 1. ЧАСТИНИ МОВИ. ОСНОВНІ СПОСОБИ ЇХ РОЗПІЗНАВАННЯ 10. Прочитайто вірш. Самостійно доберіть по 2 3 приклади слів кожної з названих у ньому частин мови. Розкажіть, що означає кожна частина мови, на які питання відповідає. Скористайтеся поданою нижче таблицею.

Іменник любить називати завжди на ймення кожну річ: земля, країна. сонце, мати, печаль і радість, день і ніч. Ознаку чи прикмету в слові прикметник вказує тобі: весняні котики вербові, фіалки ніжні, голубі. Числівник вміє рахувати (і, зауваж, не лиш ворон), щоб знав ги, мало чи багато, один, п’ять, п’ятнадцять чи мільйон.

Щоб не повторювать іменник, числівник чи прикметник — час уже згадати про займенник. Він виручав всіх нас не раз. А дієслово ні хвилини, повір, без дії не живе: працює, вчить, співає, лане, читає, грається, пливе. Завжди незмінний — взимку, влітку він виража ознаки слів. Прислівник чуєм ми нерідко, він не зника повік віків. Володям ир Верховен ь.

САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ Частина мови

Що означає

На які питання відповідає

Іменник

Предмет

ХТО? щ о ?

Прикметник Ознаку предмета Займ енник

Вказує на особу або предмет, не називаючи їх Кількість або порядок предме­ тів при лічбі

я ки й ? я к а ? я к е ? я к і?

ЧИЙ? ЧИЯ? ЧИЄ? ЧИЇ? ХТО? щ о ?

Як зміню ємо За числами й відмінками За родами, чис­ лами, відмінками За відмінками

Дієслово

Дію предмета

щ о робит ь? щ о робив? щ о зробит ь?

За відмінками, родами й числами За часами, числами, особами й родами

Прислівник

Ознаку дії

як? д е ? ко л и ? куд и ? з в ід к и ? н а в іщ о ?

Не змінюємо

Числівник

СКІЛЬКИ? ко т р и й ? кот ра? кот ра? котр*?

11. Перепиш іть. У кожному реченні назвіть усі самостійні частини мови. За потреби зверніться до таблиці.

Надворі стояв золотий вересень. Зранку діти в чудовому настрої поспішали до школи. Тут вони зустрінуть друзів та похваляться літніми пригодами. Навколо школи вирував бурхливий океан великого шкільного братства. Ш колярі гуртувалися по класах. Окремо стояв п’ятий клас. Учні мали гарний настрій і один одному навперебій розпо­ відали цікаві історії. За С. та А. Рудеккама. "V Поясніть, якви розрізняєте самостійні частини мови. • Про що ви розповідали однокласникам, зустрівшись із ними після літніх канікул? Розкажіть про це, уживаючи якнайбільше дселів. р т Передайте своі враження від знайомства з новим підручником. У відповіді вживайте якнайбільше прикметників. 12. Подані слова прочитайте в такій послідовності: іменники, прик­ м етники, займ енники, числівники, дієслова, прислівники. Як ви їх розрізняєте? Поясніть.

Читати, перший, ми, день, школа, прагнути, оцінка, клас, сьогодні, канікули, підручник, уперше, учень, п’ятий, веселий, подвір’я, уважно, дванадцять, вони, навчатися, тридцять, ви, день, старанно, осінній, працювати, зранку, шкільний, ти, допомагати. > •

Розкажіть про ваш перший день у школі цього навчального року. Уживай­ те подані у вправі іменники. Ставте іменники в потрібній формі. Із поданими у вправі числівниками усно складіть два речення.

13.

Перепишіть. Укожному реченні визначте самостійні частини мови.

Перший листок,який зірвала осінь, літав і був схожий на самот­ нього птаха. Він не знав, що йому робити. Куди впасти? Якщо в річку, то вода понесе далеко від лісу і листочок не зустріне рід­ них. Якщо в траву, то він біль­ ше не побачить сонця. Якщ о на ромашку, то не побачить сонця вона. Т. Петровська. >

Поясніть слів.

написання

видлених

К Д Усно продовжіть розповідь про ™ мандри осіннього листка (3 —5 р е ­ ченнями).

™

Роздивіться українські краєвиди. Які почуття викликає у вас споглядання краси природо? Готуючи відповідь, скористайтеся Словничком почуттів

§ 2. ІМЕННИК. ГОЛОСНІ У ВІДМІНКОВИХ ЗАКІНЧЕННЯХ ІМЕННИКІВ 14. Прочитайте. Визначте в тексті іменники, до кожного поставте питання. Щ о означає іменник?

Ліс золотиться листям дерев. Намистин­ ками розсипалися по кущах різнокольорові ягідки. Після дощика із землі вилазять гри­ би. На старих пеньках красуються тонконогі опеньки. Розсипалися по галявинах підосич­ ники, сироїжки, запашні рижики. Особли­ во поважними здаються гриби під червоною шапкою з білими крапочками — мухомори. Пахне в осінньому лісі грибами, чебрецем і дощем. Пишається ліс своїми барвами. А разом із лісом пишаєтьсятим, що створила таку красу, осінь. За О. Стаднюк. Щ

Щ о б ви передовсім сфотографували в лісі, якби були фотографом? Розкажіть про це. У відповіді використайте якнайбільше іменників.

15. Перепишіть, подані в дужках іменники ставлячи в потрібній формі. Що змінюється в іменниках?

1. Велика вереснева тиша стоїть над (земля) (А/. Стельмах). 2. Небо осені безкрає сумно дивиться в (ріка) (II. ГІеребийпіс). Я. Л маслючків брунатні карапузики а (дощі) в шахи грають у (тра­ ва) (.7. Костенко). 4. Так негадано ця осінь закурликала над (степ) (Г>. Олійник). 5. Спинилася осінь на (ганок) високому, кленовим (перо) пише (пісня) нову (II. Матюх). ^

Скільки с відмінків? Назвіть їх. Визначте відмінки й число всіх ужитих у речен­ нях іменників. • Як ви розумієте вислови «небо д и в и ть с я в ріку» та «осінь закурликала»? 'Z Чи можуть насправді гриби грати в шахи із дощами? Як ви уявляєте собі таку картину? Змалюйте її словами. • Поясніть написання виділених слів. 16. Поставте іменники у формі орудного відмінка однини й запишіть. Закінчення виділіть рамкою . ЗРАЗбК_> % ІО Н Д / - ПАОИЄ40.

+

Україна, земля, доля, сестра, паляниця, душа, хліб, брат, бать­ ко, поле, серце, осінь, честь, міць, матір, кров, совість. •

Укажіть іменники — назви істот. Як ви їх вирізняєте?

17. Усно провідміняйте іменники доріга, ріка, мука. Які приголосні звуки чергуються перед закінченням -і в давальному й місцевому відмінках однини? 18. Перепишіть прислів’я, уставляючи пропущені літери. Які звуки чергуються в іменниках перед закінченням -/? Визначте відмінки іменників.

1. На підло..і пшениця не зійде. 2. [До на дум..і, те й на язи..і. 3. У нього на оси..і кислиці, а на вербі груші. 4. Не та риба, що в рі..і, а та, що в ру..і. 5. Черепа., і град нестрашний, б. Добре тому, хто в доро..і: лежить собі на возі. 7. У закритий рот му..і не влетіти. ^

Які з прислів’їв стосуються людського спілкування? Розкрийте їхній зміст.

19. ' Перепишіть, на місці крапок уставляючи пропущені літери. Визначте рід, число та відмінок кожного іменника.

І. Осіннє світло золотить блакить, л..тять л..стки жовтаві та багряні (Орися Верба). 2. Ходить осінь листопадом, жовте листя стелить садом (А. Житкевич). 3. Свіжістю сріблитеся цей осінній день. Сипле мідним листям куч..рявий клен (В. Мозговий).

™

Роздивіться репродукції картин, що мають назву «Золота осінь». Розкажіть про ту, яка сподобалася вам найбільше. Вживайте іменники в різних відмінках.

Микола Бурачвк

Леонід Афремов

• Велика літера і лапки в іменниках 20 . Прочитайте. Вкажіть іменники — власні назви. Поясніть уживання великоїлітери.

1. Я народився в Україні» в краю Шевченка і Франка (Г. Криш­ ко). 2. Мене звуть Іван Бригінець, я родом із села Бригінці (3 жур­ налу). 3. Пішов Котигорошко товаришів шукати {Народна м у­ дрість). 4. Став дідусь пісні нам грати, що заслухались Карпати (М. Познанська), б. Шумлять вітри Славутича й Дунаю (Л. Костен­ ко). 6. Зірки складаються в Сузір'я Козерога (Є. Гуцало). 7. Вірний Рекс сидить біля дому на чатах (Олесь Гончар). 21 . Запишіть словосполучення удві колонки: 1) т а к і, щ ом істятьвласні назви без лапок; 2) такі, що містять власні назви, які пишуть у лапках. Поясніть написання великоїлітери та вживання лапок.

Гора Говерла, майдан Незалежності, орден «За мужність», бульвар Лесі Українки, Софійський собор, казка «Летючий ко­ рабель», річка Черемош, журнал «Пізнайко», місто Полтава, проект «Сім чудес України», село Веселе, кіт Йогурт, передача «Говорить Україна», парк Тараса Шевченка, гора Ай-Петрі, сорт троянд «Вогні Ялти».

22 . Перепишіть, вибираючи з дужок велику чи малу літеру. Поставте, де потрібно, лапки.

1. У (Ч, ч)орне море впадають (Д, д)унай, (Д, д)ніпро, (П, південний (Б, б)уг (3 підручника). 2. (Ч, ч)умацький (Ш, ш) лях аж сяє в позолоті. (В, в)еликий (В, в)із відбився у ставку (А Підлужний). 2. Шевченко кожному із нас лишив безцінний дар, щоб наші душі осявав його святий (К, к)обзар (О. Л упій\ 4. Ес­ калатор ніс (В, вУячеслава на станцію метро (Л, л)ук1янівська (І. Аврамов). 5. А мені генерал вручив медаль (3, з)а відвагу (Д . Луценко). •

Укажіть іменники — назви істот. Як ви відрізнили їх від назв неістот? Поясніть написання слів із апострофом.

23 . \ Складіть розповідь про те, де і як ви провели літні канікули (обсяг — 5 - 6 речень). Використайте 2 —3 іменники — власні назви. Складений текст запишіть, підкресліть у ньому іменники. Визначте рід, число та відмінок кожного.

§ 3. ПРИКМЕТНИК. ГОЛОСНІ У ВІДМІНКОВИХ ЗАКІНЧЕННЯХ ПРИКМЕТНИКІВ 24 . Прочитайте вірш. Визначте в його тексті прикметники, постав­ те до кожного з них питання. Від якого слова ви ставили питання до прикметника?

ОСІННЯ ВИШИВАНКА Вишивають сірі журавлі Дощового неба скатертину. Вітерець безжальний до землі Жовту нахиляє горобину. Оселився дощик на гіллі, Облітає айстра пелюстками, Вишивають небо журавлі Чорними і білими нитками. З а В.Сахно. >

^

Якими кольорами вишивають небесну скатертину журавлі? Чому так здалося авторові вірш а? У відповіді вживайте якнайбільше прикметників. У яких кольорах ви уявляєте собі сонячний осінній день? Назвіть такі кольори. Якими частинами мови ви назвали ці кольори?

Роздивіться зображення витворів народних майстрів. Які почуття вони у вас викликають? Скористайтеся Словничком почуттів. Якби ви хотіли зобразити осінь, то що вибрали б: фотографію, вишивку, фарби чи слово? Свою відповідь обгрунтуйте.

2 5 . Прочитайте. Назвіть прикметники ра­ зом з іменниками, із якими вони пов’язані за зм істом . Визначте рід, число та відмі­ нок іменників та прикметників.

1. Сорочку мати вишила мені черво­ ними і чорними нитками (Д. Пав личко). 2. Вишивала мати рушники золотими й синіми нитками (Є. Зозуляк). 3. Наберу на голку я бісер кольоровий. Синій ко­ лір — то душа, хрест вишневий — цвіт любові (О. Кожем'яка).

• •

Які кольори для української вишивки традиційні? Щ о означає червоний колір? У відповіді вживайте прикметники. Як українці ставляться до сорочки-вишиванки, вишиваного рушника? Розкажіть про це. Поясніть написання виділених слів. 26 . Перепишіть, ставлячи в потрібній формі подані в дужках прик­ метники.

1. Усі ми любимо (співучий) та (дзвінкий) (український) мову (Я. Тичина). 2. У мові — чари (барвінковий), аж сяють барви (ве­ селковий) (Д. Білоус). 3. Батьківщина, мати, мова — три (цілю­ щий), (вічний) слова{М. Сингаїеський). 4. Мов (поганий) не існує в світі. С лише (поганий) язики (А.Бортняк).

^

ШШШШІ

27 . Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Закінчення прикм ет­ ників виділіть рамкою. Від чого залежить рід, відмінок та число прикметника у словосполученні?

Щир., слово, у щир..й душі; мудр..ми прислів’ями; мудр..й при­ казці; за широкими полями; за дрімуч..ми лісами; на широкий дорозі; у глибокий річці; глибокими морями. 3 двома словосполученнями (на вибір) усно складіть речення.

>

2В. , Перепишіть, уставляючи пропущені закінчення. Визначте рід, число і відмінок прикметників.

Повіяло легеньк.. вітерцем, і всі дерева в лісі заспівали. Кожне шуміло свіж.. листям та співало свою пісню. Береза співала ніжн.. пісню. Вона добротою відгукувалась у на­ ших юнацьк.. серцях. Дуб співав мужн.. пісню. Від неї нам хотілося бути могутн.., відважн.. . Ось які пісні почули ми в осінь., лісі. За Б. Сухолгликськшк. Ч

Чи можуть дерева співати? Чому шелест і шарудіння листя автор тексту сприйняв як спів? У відповіді вживайте прикметники. - > Зберіть у довідковій літературі й Інтернеті інформацію про ліси України. Розкажіть про них у класі. Підготуйте презентацію на цю тему. Почніть збирати матеріали до виставки «Природа України в сучасному живописі», яку можна буде провести в березні — напередодні Міжнарод­ ного дня лісу.

О

ХОЧУ І М О Ж У! ЗН АЮ І РО ЗП О В ІД А Ю !

Ф

Запитання і завдання для самоперевірки Яка частина мови називається іменником? Наведіть приклади. Як розрізняють назви істот і неістот? Наведіть приклади. Як визначають рід іменників? Що означають іменникиуформі однини та у форм і м ножи ни? Як змінюються іменники? Назвіть відмінки іменників. Яка частина мови називається прикметником? Наведіть прикладу. Яка роль прикметників у мовленні? Як змінюються прикметники? Наведіть приклади. Від чого залежить рід, відмінок та число прикметників у словосполученнях українська мова, українською мовою, до укра їнської мови?

♦ О 0 О

♦ ♦ ♦

0

♦ ♦

О 0 О

0

♦ ♦ ♦

28

»V

РО ЗВИТОК МОВЛЕННЯ ГО В О Р ІН Н Я

поняпя ПРО СИТУАЦІЮ СПІЛКУВАННЯ. СКЛАДАННЯ ДІАЛОГІВ

М овлення м ає м онол огічну або д іал о гіч н у ф орм у. М о н о л Т г — це висловлювання однієї особи, Д іа л Т г — розмова двох або кількох осіб. Кожен зі співрозмовни­ ків почергово то говорить, то слухає. Отже, в усному діалогічному спілкуванні поєднано говоріння та аудіювання (слухання-розуміння). Висловлювання кожного зі співрозмовників називається реплікою. 2 9 . Прочитайте народні усмішки мовчки. М о н о л іто м чи діалТгом с ко ­ жен поданий текст?

— Васильку, останнім часом ти став набагато краще вико­ нувати домашні завдання. На­ певно, тобі хтось допомагає? —Зовсімні,ГалиноПетрівн о. Просто вже два тижні, як у нас зіпсувався телевізор. > • •

— Матусю, ми сьогодні науроці кулінарії приготували обід! — І що ж , Тетянко, вам до­ зволили його потім з’їсти? — Дозволили? Жартуєш? Примусили!

Скіл ьки осіб бере уч асть у кожному діалозі? Ким є співрозмовники І як ви це зрозуміли? Проч итайте усмі ш ки вголос за особами. Д ля виникнення м овл еннєвого спілкування необхідні такі ум ови: • щоб було хоча б двоє людей: той, хто говорить (його називають м івець), і той, кому адресують мовлення (адресат); • щоб виникла потреба в спілкуванні; • щоб м їв ец ь і адресат говорили однією мовою.

ЗО. Прочитайте текст спочатку мовчки. З ’ясуйте, скільки осіб бере участь у переданом у в ньому спілкуванні. Прочитайте текст уголос за особами.

29

— Слухай, племіннимку! Оце я к увійдем у хату, поздоровкайся з людь­ ми чемно, слівце їм скажи гарненьке, кругленьке. — Спасибі, дядечку, за науку! Так і зроблю. — Добрий день вам у вашій господі! Доброго вам здоров’я, та з неба дощ, та на столі хліб! — Здрастуйте, гості дорогі! — Доброго дня! Обрбч! Обрбч! — Де ти бачиш обрбч? — Що ж, я к нема обруча? Мене дядько так учили, щоб я сказав слівце кругленьке, гарненьке. Якого ще круглішого треба за обрбч? Народна мудрість. ‘ ► Поясніть, що мав на увазі дядько, коли радив небожеві сказати «круглень­ ке» слівце, • Назвіть ужиті в тексті слова ввічливості. ♦ Назвіть слова ввічли вості, які ви у своєму мовленні вжи ваєте н айч астіш е.

И

Сукупність норм поведінки, правил чемності називають етикйтом . Правила поведінки передбачають використання сталих в и ­ словів, так званих слів ввічливості. Інакше іх називають етикетними ф Т р м ула м и . Певні етикетні формули вживають під час привітання, прощ ання, знайомства, для вибачення, висловлення подяки або позд оровлен­ ня, запрош ення, для похвали, прохання. *1

31 . Подані слова й словосполучення запишіть у такій послідовності: ті, що вживаються: 1) для привітання;

3) для вибачення;

2) під час прощання;

4) для висловлення вдячності.

Здрастуйте. Щиро дякую. Даруйте. Бувайте здорові! Доброго ранку! Велике спасибі. До побачення! Дуже вдячний. На все до­ бре! Перепрошую. Привіт! Добрий день (добридень)! Прощавайте! Доброго вечора! Ходіть з Богом! Вітаю вас! До наступної зустрічі! Прошу вибачити (пробачити). Ходи здоровий. Бувайте здорові, майтеся гаразд!

32 . Ознайомтеся з основними правилами спілкування. Поясніть, чому їх потрібно дотримуватись. Основні правила спілкування

о Будь уважним, доброзичливим , лю б'язним , виявляй увагу до співрозм овника. Під час розм ови дивися співрозм овникові у вічі. 11 Ретельно обм ірковуй кожне своє слово. Будь чесним, чуйним і справедливим. Ніколи не хвались. 0 О бов'язково вживай доречні слова ввічливості. п Уважно вислуховуй співрозм овника, ніколи й ого не перебивай. Поважай дум ку співбесідника, навіть якщ о ти з нею не згоден. Говори про те, що цікаво співрозм овникові. 1 > Ніколи не виявляй свого поганого настрою . <1 Не говори надто голосно. Говори зрозум іло, чітко, точно. Не вж и­ вай грубих слів. 33 . Прочитайте прислів’я. Про порушення яких правил спілкування йдеться в кожному з них? Поясніть.

1. Впік мене тим словом, не треба й вогню. 2. Багато казав, та нічого слухати. 3. Говорить, що слина до губи принесе. 4. Слово сильніше списа ранить. 5. Його не переслухаєш, б. Дурний язик попереду розуму біжить. ^ •

Обговоріть із сусідом по парті правила спілкування. Які ще правила ви м о ­ гли б запропонувати? Як ви вважаєте, чи мають розрізнятися правила спілкування в дитячому та дорослому товаристві? Чому?

34. Складіть і розіграйте діал їг, який міг би відбутися між двома одно­ класниками під час шкільної перерви. Використайте в репліках подані в рамці слова, словосполучення і речення. Які з них є етикетними фор­ мулами?

Доброго ранкуі (або Добрий ранок!) Як справи? Радий тебе бачити. Розклад уроків. Допоможи, будь ласка. 'Якщотобі не важко. Бібліотека. Час роботи. Перелік підручників. Необхідні для роботи словники. Не все встигли придбати. Щиро вдячний. Спасибі. ПрТшу. Дякую. Радий допомогти.

.

Зберіть інформацію про правила спілкування мобільним телефоном. Чи варто їх дотримуватися? Чому?

^

зі ^

На наше мовлення впливають умови, за яких відбувається спілку­ вання (такі умови називають ситуацією спілкування). Треба навчи­ тись орієнтуватися в цих умовах. Передусім потрібно з'ясувати, офіційними чи неофіційними є об­ ставини, у яких ви спілкуватиметесь; хто адресат вашого мовлення. Потім визначити, яка мета спілкування, тобто чого ви прагнете: п р о щ ось повідомити, щ ось з ’ясувати, д о чогось спонукати. Треба визначити тему (пр о щ о говоритимете) і головну думку (які висновки з цього випливатимуть) майбутньої розмови. 3 5 . Поміркуйте та скажіть: за офіційних чи неофіційних обставин відбуватиметься спілкування і хто м оже стати адресатом вашого мовлення, якщ о ви прийдете до: • поштового відділення, поліклініки, му­ зею, бібліотеки, кінотеатру, спортзалу, магазину; • бабусі в гості, сестри на день народження, однокласника, щоб разом робити уроки, сусідів на їхнє родинне свято? 3 6 . Уявивши, що ви прийшли до шкільної бібліотеки, зорієнтуйтеся в умовах спілкування. Для цього замисліться над таким : ’ офіційною чи неофіційною можна вважати ситуацію спілкування? • хто буде адресатом вашого мовлення? • яка тема спілкування (п р о щ о ви говоритимете)? • яка головна думка вашого висловлювання (які висно вки м ає зробити ваш с п ів р о з м о в н и к)? 37. Придумайте діалог між п ’ятикласником і бібліотокаром. Підготуй­ теся розіграти цей діалог зі своїм однокласником. Дотримуйте основних правил спілкування.

§ 4 . ЗАЙМЕННИК. ОСОБОВІ ЗАЙМЕННИКИ 3 8 . Роздивіться таблицю. Прочитайте текст. Серед виділених у те к с ­ ті назвіть займ енники першої, д руго ї і третьої особи. Скориставшись таблицею , визначте число кожного з цих займ енників. ОСОБИ ЗАЙМЕННИКІВ Особа

Однина

Множина

1 II III

Я ти

МИ ви

він, вона, воно

вони

Сподобалося жабі, я к журавель співає. Сидить у болоті, слухає журавлиний спів і думає: «Навчуся-но я співати так, я к він. Хай дивується увесьжаб’ячий рід». Довго вчилася жаба співати по-журавлиному і таки навчилася. Розмовляють жаби по-жаб’ячому, а вона мов не розуміє — відпо­ відає по-журавлиному. Розгнівалися жаби. Дорікають вони своїй подружці: — Ти така жаба, як і ми, чому ж не хочеш розмовляти пож аб’ячому? Жаба задерла голову й каже: — Нічого ви не розумієте! Може, в мене виростуть крила і я по­ лечу, я к журавель! За В. Сухомлпкськи-м. " ► Доведіть, щ о подани й текст містить ді ал їг. Які почуття викликала у вас жаба, про яку розповідається в тексті? Розкажіть про це. 39 . Прочитайте народні усмішки, визначте особові займ енники. Яка їх роль у мовленні?

— Мамо, а чому, коли я спі­ ваю, ти стоїш біля вікна? — Щоб ніхто не подумав, що я тебе б’ю.

— Не тягни кота за хвіст! — Я не тягну. Я тільки тримаю його за хвіст, а він сам тягне...

40 . Перепишіть прислів’я, ставлячи подані в дужках особові займ ен­ ники в потрібній формі. Визначте відмінки та число всіх особових з а ­ йменників, позначте їх у дужках.

1. Я к ми до людей, так і люди до (ми). 2. Живи для людей, поживуть і люди для (ти). 3. Ми з (ти), як риба з водою. 4. Що людям, те й (ми). 5. Кни­ га — твій друг, без (вона), як без рук. 6. Книга корисна, коли (вона) читають. 7. Ластівка день починає, а соловей (він) кінчає. 8. Уліз між ворон, то й каркай разом із (вони). [Ц ї Роздивіться пам'ятник книжкам і науці, установлений у Полтаві. Чому він зображає сову? У розповід вживайте займенники.

4 1 . І Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Визначте особу, число й відмінок кожного особовогозайм енника.

1. Я українець, і ти українець, і він, і вона, ми усі — українці (0. Орая). 2. Козацьку бунтівливу вдачу нам лишили предки з дав­ нини (і?. Силюненко). 3. Нас не підкупиш золотом, бо ми шукаєм скарбів серця між людьми {А. Малишко). 4. Мова мами на — свята. В ній вічний, незнищенний дух свободи (М. Адашнко).

Щ

Як ви розумієте вислів «скарбе серця»? Чи знаєте ви людину, яка ними володіє? Розкажіть про неї. Уживайте займенники. Пофантазуйте: що б сталося, якби з нашої' мови зникли займенники. Складіть фантастичну розповідь «День без займенників».

§ 5 . ЧИСЛІВНИК 42 . Прочитайте народні усмішки за особами. Поставте питання до ви­ ділених слів. Визначте, якими частинами мови вони є.

Син каже татові: — Тату, в Івася двадцять ві­ сім зубів, а в мене лише двад­ цять два! Батько, читаючи книжку, відповідає: — Ой, діти, дайте спокій! Поділіться самі!

У музеї до мумії підходять Тарасик і Петрик: — Що це тут унизу написа­ но: «двісті шістдесят п’ятий рік до н .е.>>? — питає Тарас у Петрика. — Мабуть, це номер маши­ ни, яка переїхала цього чоло­ віка.

43 . Розгляньте таблицю. Самостійно доберіть по кілька прикладів чис­ лі вникі в дл я обох її колонок. ЧИСЛІВНИКИ Означають кількість предметів і відповідають на питання скільки? чотири десять деанаддять сто

Означають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання

котр&й? котрь? котра? котр3? четвертий, четверта, четверте, четверті десятий, десята, десяте, десяті дванадцятий, дванадцята, дванадцяте, дванадцяті сотий, сота, соте, соті

'^ .3 4 > Г Ч Яке ваше улюблене число? Розкажіть про це, уживаючи якнайбільше числівників. 44 . Прочитайте. Визначте числівники, до кожного поставте питання. Що означає кожен числівник?

1. Одна квітка не робить вінка. 2. Біда, коли один у бороні, а де­ сять у стороні. 3. Де два козаки, там три гетьмани. 4. Дватретього не чекають, а четвертого не питають. 5. ІГять днів не працюєм, а два дні відпочиваєм. 6. Треба, я к п’ятого колеса до воза. 7. За сто робіт береться, та ні одна не вдається. ■> Яка роль ч исл івни ків у мовл енн і? Розповідь підтвердіть прикладами. ^ Позмагайтеся! Хто пригадає більше назв художніх творів, популярних пісень або телеп ередач із чи слі вн и ками ? 45 . Перепишіть, числа замінюючи словами. Вкажіть у реченнях чис­ лівники, до кожного поставте питання.

1. За площею Україні належить 40 місце у світі. На заході з Україною мають спільні державні кордони 5 країн (3 календаря). 2. Найбільшою річ кою України є Дніпро. Із загальної довжини по­ над 20 0 0 км наУкраїну припадає 900 км {3енциклопедії). >

Зберіть інформацію про площу та населення вашого міста (села). Числа запишіть словами. Підготуйте усну розповідь «Моя мала батьківщина в цифрах».

46 . Перепишіть. Д о кожного з чис­ лівників поставте питання, визна­ чте його відмінок.

1. Одна Батьківщина, і двох не буває (М . Вакая). 2. Кожна з п’яти пелюсток барвінку має своє значення. Вони означають красу, ніжність, пам’ять, злаго­ ду та вірність (Ф. Мамчур). 3. Як рушав козак у далеку путь, узяв дев’ясилу і мав сили за дев’ятьох (М. Павленко). > ™

Як змінюються ЧИСЛІВНИКИ? Чи пам'ятаєте ви героїв дитячих книжок — хлопчика Барвінка і д вчинку Ромашку? Чому, на вашу думку, автор «оживив» саме ці ро с­ лини? Обговоріть.

35 47 . Перепишіть, уставляючи на місці крапок пропущені літери. Визначте числівники, до кожного поставте питання ( усно ).

1. Якщо не взятися за справу десятьма пальцями, вона на де­ сять років ро..тягнеться {Народна творчість). 2. Батьки не боялись важкої роботи, щоденно трудились до сьомого поту (Б . Ковалівський). 3. Середній вік лісів України налічує тридцять п’ять — сорок років (3 газети). 4. Тарасові Шевченку в різних куточках з..мної кулі встановлено вісімсот пам’ятників (3 Вікіпедії). £> Як ви розумієте вислів «працюватидо сьомого поту»? Усно складіть із ним речення. ^ ч Що таке Вікіпедія? Звіртеся з Тлумачним словничком. V^

ХОЧУ І М О Ж У! ЗН АЮ І РО ЗП О В ІДА Ю !

О О

О О с

♦

о

♦

о

♦

о

♦

Запитання і завдання для самоперевірки Яка частина мови називається займенником? Наведіть приклади. Замість слів якої частини мови вживаються займенники? Поясніть назву займенник. Яка роль займенників у мовленні? Які займенники називають особовими? Чому? Як змінюються займенники? Яка частина мови називається числівником? Наведіть приклади. На які питання відповідають числівники?

л

РО ЗВИТОК М ОВЛЕННЯ ЧИТАННЯ ♦ ГО В О РІН Н Я

ВИМОГИ ДО МОВЛЕННЯ. УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ

48 . Прочитайте текст спочатку мовчки, потім уголос. Значення виді­ лених слів з ’ясуйте за тлумачним словничком.

У темному лісі живе дід Осінник. Спить на сухому листі, стор ож ко прислухається до пташиного співу. Як тільки по­ чує сумну журавлину пісню — курли-курли, — підводиться й каже: — Прийшла моя година. Відлітають до теплого краю журавлі!

Виходить я лісу дід Осінник — сірий, у сивому дощовику. Де пройде, там листя жовтіс й опадає на землю. Виходить на узлісся, прихиляється д о дуба Й ТИХО-ТИХО щось мугиче. Це не нісші, а осінній вітер... Коли дід співає, його борода росте, розвівається за вітром. Ось вона вже простяглася луками. Посірі­ ли луки. — Осінній туман,— кажуть люди. І не здогадуються, що це борода діда Осінника. В. Сухомлинський. ^ • •

Визначте тему тексту. Колективно складіть план тексту, запишіть його. Усно перекажіть текст за планом. Розкажіть, до яких видів мовленнєвої діяльності ви вдалися, виконуючи вправу.

4 9 . Розгляньте таблицю . Розкажіть, яким має бути мовлення. ВИМОГИ Д О МОВЛЕННЯ

Доречність

Необхідно враховувати умови спілкування: офіційними чи неофіційними є обставини, розуміти зацікавлення адресата мовлення

Змістовність

Слід підпорядковувати висловлювання заздалегідь визначеним темі (змістові) та головній думці (висновкові, який має зробити адресат)

Послідовність

Думки треба викладати чітко і послідовно

Точність

Слова необхідно вживати відповідно до їхніх значень

Правильність

Необхідно правильно добирати слова, будувати ре­ чення, вимовляти слова

Багатство

Потрібно вживати різноманітні мовні засоби (слова, речення тощо)

Виразність

Думки треба передавати яскраво й образно

Одна з найважливіших вимог до мовлення — це його точність, що ви­ являється породовсім у вживанні слів відповідно до їхніх значень. Точність мовлення розвивається в роботі зі словниками. ^

Розкажіть, мовлення.

як

минув

ваш

вихідний

день.

Дотримуйте

вимог до

37

§ 6. ДІЄСЛОВО. ПРАВОПИС ЛІ6СЯ, ш с я В КІНЦІ ДІЄСЛІВ. ГОЛОСНІ В ЗАКІНЧЕННЯХ ДІЄСЛІВ 50. Прочитайте. Визначте дієслова, поставте до кожного питання.

Дозволь дати тобі деякі поради щодо спілкування. Частіше посміхайся. Посмішка нічого не коштує, але багато дає. Частіше вимовляй ім’я свого співрозмовника. Для нього воно звучить, як найсолодша музика. Не роби спроб перевиховати свого співрозмовника Утримуйся від того, щоб прямо вказувати на його помилки. Це може нала­ штувати співбесідника проти тебе. Поважай його думку, і він буде поважати твою. Нехай більшу частину часу говорить твій співрозмовник. Дай йому таку можливість! У цьому виявляти меты-я твоя ввічливість і тактовність. Слово «я» вимовляй зрідка й тихо. З журналу.

•

Визначте дієслова в неозначеній формі. Чи вказують вони на час, число, особу? Як ви розумієте значення виділених слів? Звіртеся зі Словничком спілку­ вання. Поясніть, чи завжди ввічливість допомагає в спілкуванні? Чому?

5 1 . Прочитайте. Визначте дієслова, до кожного поставте питання. Укажіть дієслова минулого, теперіш нього та майбутнього часу.

1. У самісінькім центрі Європи ми жили, живемо й будем жить (В. Мордань). 2. По світі широкому буде та пісня літати (Леся Укра­ їнка). 3. Журавлі пролітали над бором, із ріднею прощалися хором (М. Пригари). 4. Чи пам’ятатимуть дерева, що я під ними ходив? (М. Самійленко). 5. Народ свою минувшину повік не забуде. Ми були, мис під небом і ми далі будем (/>. Колодііі). ^

Визначте число та особу виділених особових дієслів.

£

ЗВ ЕРН ІТЬ УВАГУ! У дієсловах на -гь, -ться пишуть знак м ’якшення:

А

пишуть, пишеться.

Не пишуть знак м'якшення в дієсловах на -ш , -ш ся: пишеш, запишешся.

^

33

ж

52 . П ерепиш ітьзагадки, відгадайте їх. Замість крапокуставте, де по трібно, знак м ’якшення.

1. Дві сестри до осені зеленіют.., потім одна червоніє, а друга чор­ ніє. 2. Мене просят., і чекают.., а я к прийду — утікаю т... 3. Йде слі­ дом за тобою, утікай — не утечеш.., доганяй — не доженеш... 4. Стоіт.., колихаєт..ся, головою вели ча­ ет..ся, а торкнеш.. — кусаєтеся. 5. Сіла зграя пташенят на п’ят., дротенят. Я кщ оти їх упізнаєш .., то ме­ лодію зіграєш...

\ А ----------* • \ < —

4

1

* ----------X

—

1

---------------

1

-

/

І— 4-7 4

*

ДО ВІДКА

Дощ. Порічка й чорна смородина. Будяк. Тінь. Ноти. 5 3 . Роздивіться таблицю. Скориставшись нею, визначте дієвідміни поданих дієслів. Запиш іть дієслова в дві колонки за дієвідмінами. Закінчення у формі III особи множини теперішнього часу

Дієвідміна

Приклади

-уть, -ють

1

пишуть , читають

-ать, - ять

II

бачать, білять

Живуть, біжать, співають, радіють, летять, колишуть, ра­ дять, товчуть, сидять, допомагають, просять, стережуть, мостять, сплять, підтримують, їздять, палять. В особових закінченнях дієслів перш ої (І) д і є в і д м і н и пиш уть літе­ ри е, : \жнвш, да~ш. У закінченнях дієслів другої (II) д і є в і д м і н и пиш уть літери и, і: ЛвТі'Ш , сто ш. 54 . Визначте дієвідміну кожного дієслова. У якій формі потрібно для цього йогопостави ти? Пояснітьнаписання особових закінченьдієслів.

Знаєш, мириш, радієш, дзвениш, вимикаєш, виходиш, можеш, говориш, робиш, ріжеш, точиш, любиш, клеїш, вабиш, в’яжеш , везеш, колишеш, плетеш, радиш, стережеш.

55 . Перепишіть прислів’я, на місці крапок уставляючи пропущені літе­ ри. Поясніть написання особових закінчень дієслів.

1. Удар забуваються, а слово пам’ятаються. 2. Рана загояться, зле слово — ніколи. 3. Слово до слова — злож..ться Мова. 4. Що вимов..ш язиком, того не виб’єш і кілком. 5. Бурчан­ ням надокуч..ш, прикладом науч..ш. б. Лихого язика аршином не зміря.ли. 7. Як ма..ш брехати, то краще мовчи. 8. Менше говори, то більш почу..ш. ^ •

Поясніть уживання і невживання в дієсловах знака м ’якшення. Які прислів’я стосуються спілкування? Розкрийте їхнє значення.

• Н е з дієсловами 56. Перепишіть, знімаючи риски. Поясніть написання дієслів з не.

1. Пе/зітхай, а працюй, марно часу не/гай! (Б. Грінченко). 2. Не/гайся у добрі. Не/обізлися в горі (7'. Севернкж). 3. Не/попадайся в сіть брехні (В. Черепков). 4. Я в ніжну душу не/впускаю страшну байдужості іржу (С. Келар). ^

Значення виділеного слова з’ясуйте за Тлумачним словничком.

57 . Перепишіть прислів’я, на місці крапок додаючи дібрані з довідки дієслова з не.

і . За воду . . . . 2. До чужого рота ворота .... 3. Чужим добром .... 4. Не полізеш у вогонь, т о ... . 5. Вода в решеті.... 6. Кисла яблуня солодке яблучко ... . 7. Врехнеюсвіт пройдеш, та назад .... ДО ВІДКА

Не вродить. Не дякують. Не забагатієш. Не обпечешся. Не застоїться. Не вернешся. Не приставиш. 58 . . ' Перепишіть, уставляючи пропущені літери е (є^ або и (ї) та знімаю чи риски. Поясніть написання особових закінчень дієслів.

І. Щедрість материнських добрих рук ми ще у житті не/оці ми­ ли (Д. Л уценко). 2. Ти ріки повертаєш і зсува..ш гори. Ллє дозволь почути, як ти з матір’ю говор..ш (Д. Чередниченко). 3. З ким ти поділ..ш вірную розмову? (Л. Боровиковський). 4. Нехай не/ятрять прикрощі душі! Нехай квітує щирість поміж нами (М . Л уків). ^

Значення виділених слів з ’ясуйте за Тлумачним словничком.

40

§ 7. ПРИСЛІВНИК. ПРАВОПИС ВИВЧЕНИХ ПРИСЛІВНИКІВ 59. Прочитайте. Поставте питання до виділених слів. Що вони о зн а­ чають? Які це частини мови?

Удосвіта дві хмароньки зустрілися вгорі І мовчки зупинилися, як Божих дві зорі. Хотілось їм зостатися, удвох прожити вік, Л вітер злий сміявся вже десь збоку біля них. 1стали тихо плакати дві хмароньки ясні, І сльози їхні падали, сріблясті і рясні. Олександр Олесь. ^

Яка частина мови називається прислівником?

6 0 . Прочитайте. Випишіть прислівники разом зі словами, із якими вони пов’язані за зм істом . У д уж ках запишіть питання, н ая кс вони від­ повідають. Що означає кожен прислівник? зра зо ю

Сггь&цииАХЬ (лк?) МО&ЬГШ,.1

1. Природа мудра все створила мовчки (Л. Костенко). 2. Тума­ ни пролягли врізнобіч (Г. Бідняк). .4. Осінь вже підходить крадько­ ма (//. Бабиш). 4. Навшпиньки осінь вирушає в путь (Т. Катрин). 5. Недавно тут гойдалися жита. Тепер стерня лелеці ноги коле (М. Луків). 61. Перепишіть, знімаючи риски. Поясніть написання прислівників. Укажіть однозвучні з прислівниками іменники з прийменниками.

1. У/горі над нами чисте небо (3. К расуляк). 2. Богатир сховав скарб у/горі Кичері (Народна творчість). 3. Дорога йшла з/гори на/гору, над самою річкою (І. ІІечуи Левицькиіі). 4. Правда як олія, завжди н а /г о р у спливає. 62 . * Прочитайте. Перепишіть, знімаючи риски. Підкресліть при­ слівники разом із тим и словами, з яким вони пов'язані за зм істом.

1. На/нам’ять всі скаржаться, а на розу м ніхто. 2. Иа/пам’ять знаю, що склерозу не мак». 3. Поглянь на/двір знатимеш, який хазяїн. 4. Хвалений борщ на/двір виливають. 5. Зуби з язиком во-

рогують, а живуть у/купі. 6. Кожна курка у/куп і своїй господиня (Народна мудрість). Складіть казку про пригоди мандрівника Дієслова та майстра Прислівника. Розкажіть її у класі.

О О О с

о с

о о о

Х О Ч У І М О Ж У ! ЗН А Ю І Р О ЗП О В ІД А Ю !

♦ ♦ ♦ ♦ ♦ ♦

с

♦ ♦

о о

♦ ♦

Запитання і завдання для самоперевірки Яка частина мови називається дієсловом? Наведіть при­ клади. Яку особливість має неозначена форма дієслова? На яке питання відповідає? Форми яких часів мають дієслова? Наведіть приклади. Як змінюється дієслово? Скільки дієвідмін мають дієслова? Як визначити дієвідмі­ ну дієслова? Яким чином написання закінчень дієслів залежить від дієвідміни? Як пишуть дієслова з *е? Наведіть приклади. Яка частина мови називається прислівником? Наведіть приклади. На які питання відповідають прислівники? Чи змінюються прислівники? Підтвердіть прикладами.

§ 8. ПРИЙМЕННИК. СПОЛУЧНИК 63 . Роздивіться таблицю. Поясніть, чому прийменник і сполучник не належать до самостійних частин мови. СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ На яке питання відповідає

Частина мови

Для чого слугує

Як змінюється

Прийменник

Для зв'язку СЛІВ

Не змінюємо

Сполучник

Для зв'язку слів і речень

Не змінюємо

64 . Прочитайте вірш. Визначте в його тексті прийменники та сполуч­ ники . Якаїхня роль у мовленні?

Жив один лис, який умів писати, і він писав у шкільному зошиті про осінь, носив під пахвою зошит і олівець за вухом, і сідав на пні, коли бачив, що ще один лист упав, або бачив гніздо птахів. Коли мерзли пальці т а груди, грівся над багаттями глиняних круч. Коли лягав спати, зошита клав під голову і згадував, що він побачив за увесь день. А одного ранку прокинувся, побачив сніг і заховав він зош итадо наступної осені. Б.Голобородько

•

Як ви гадаєте, де жив герой вірша — лис? Розкажіть процедвом а-трьом а реченнями. Визначте в цих реченнях прийменники та сполучники. Які почуття викликав у вас лис? Звіртеся зі ловничком почуттів.

65 . Перепишіть прислів’я, знімаючи риски. Виділіть у словах одно­ звучні з прийменниками префікси. Поясніть, як ви відрізняєте при­ йменники від однозвучних префіксів.

1. Без/діла псується сила. Без/ділля псує людину. 2. Знання в через/плічнику не носити. Через/плече всього світу не оглянеш. 3. Степ без/межний, я к дим. Поле без кінця й без/меж. 4. Пози чи в у/С ірка очі, та й байдуже! У/надився, я к свиня в моркву. ^

Розкрийте значення двох перших прислів'їв. 66 . Перепишіть, розставляючи пропущені коми перед сполучниками

з, але. 1. Думки рухай не язиком а розумом. 2. Око бачить далеко але серце чує глибоко. 3. Дім силою будують але розумом скріплю­ ють. 4. Серце співає а душа радіє. 5. Працюй плечима а не очима. 6. На словах він Дніпро перепливе а сам і калюжі не переступить. 7. Очі без душі сліпі а вуха без серця глухі. ^

Які з і сполучників з'єднують слова? Які — частини складного речення? Поясніть.

67 .

, І Перепишіть, на місці крапок уставляючи пропущені слова.

1. Хліб наснажує тіло, ... книжка вдосконалює розум. 2. Розу­ му ... гроші не купиш. 3. Сила все ламає, ... розум упорядковує. 4. Совість ... розум прикрашають людину. 5. Здоровієш ... сміху, хворієш ... гніву. 6. С и ла... голови ш ал іє,... розум ... сили мліє. 7. Золото добувають ... землі, ... знання одержують ... книжок. (.Народна творчість). % Визначте, якими частинами мови є вставлені вами слова. До самостійних чи службових частин мови вони належать? Для чого слугують прийменники? Щ о можуть поєднувати сполучники?

•

^

Роздивіться плакат «Українська мова — мого життя основа». Складіть список книжок, які ви вважаєте важливими для свого розвитку. Обгово­ ріть його з однокласниками.

о

ХО ЧУ І М О Ж У ! ЗН А Ю І Р О ЗП О В ІД А Ю !

0

Затттання і завдання для самоперевірки

О 0 ^ О и 0

♦ Яка частина мови називається прийменником? Наведіть приклади прийменників. ♦ Яка роль прийменника в реченні? ♦ 3 якими частинами мови поєднуються прийменники? ♦ Як пишемо прийменники з іншими частинами мови? ♦ Яка частина мови називається сполучником? ♦ Що може поєднувати сполучник? ♦ Чому прийменник і сполучник є службовими частинами

МОВИ?

■

В

^ 4 4 ^

■

^ Р О З В И Т О К МОВЛЕННЯ ¥

ТЕКСТ І ЙОГО ОЗНАКИ. ТЕМА ТА ГОЛОВНА ДУМКА ТЕКСТУ. ПОДІЛ ТЕКСТУ НА МІКРОТЕМИ ТА АБЗАЦИ 63. Прочитайте мовчки. У якій колонці вправи подано окремі речення? У якій — текст? Визначте тему та головну думку цього тексту.

В Україні виявлено покла­ ди понад ста одинадцяти видів корисних копалин. Починаючи з VIII століття, українські землі на чолі з Києвом стали центром Руської землі. Озеро Світязь має унікальну форму, з висоти пташиного польоту воно нага­ дує величезного мамонта, який приліг відпочити. Нині до скла­ ду України входять Автономна Республіка Крим, 24 області та два міста загальнодержавного значення: Київ і Севастополь. Українське козацтво утворило­ ся наприкінці X століття.

і. У країна — державау Схід­ ній Європі. На Європейському континенті це друга країна за величиною (після Росії) та най­ більша країна, чия територія повністю розташована у Європі. Площа її становить понад шіст­ сот тисяч км 2. Україна межує з Росією, Білоруссю, Польщею, Словаччиною та Угорщиною, Румунією та Молдовою. На пів­ дні і південному сході оми­ вається Чорним й Азовським морями. Розташування Украї­ ни — надзвичайно зручне.

До запису, який є текстом, доберіть заголовок. Текст — це група речень, о б ’єднаних м іж собою зм іс то м та гр ам ати ч н о . З м істову єдність тексту забезпечує наявність у ньому теми та го ­ ловної дум ки. Тема тексту — це йо го зміст, те, про що (або про кого) в ньом у йдеться. Головна думка те ксту — те, заради чого й о го було створено (чого

він навчає, д о чого закликає, в\д чого застерігає). Заголовок те ксту стисло передає й о го тем у або головну думку. Граматично речення в тексті п ов'яза ні таким чином: • речення розташ овані в певній послідовності; • речення поєднані інтонаційно.

Текст має таку будову: початок (зачин), основну частину та кінцівку. Зачин го тує до сприйняття того , про що йтиметься в тексті. В основній частині розкривається зм іст те ксту (й о го тема). Кінцівка — це заверш ення тексту, своєрідний під сум ок у сь о го висловленого. 69. Подані реченнязапиш ітьу такій послідовності, щоб вони утворили текст.

Деснавранішню зорю проспала. Так батько помирив своїх дітей. Коли діти виросли, Лиман вирішив передати їм свої володіння. Тільки ступила в братів слід, я к обидва стали річками. Ж ив колись богатир Лиман, були в нього дочка Десна та син Д ні­ про. Спадок мав одержати той, хто прийде перший. Першим прийшов до батька Дніпро. Благословив його батько і від­ дав свої землі. Погналася се­ стра за братом. > •

Ви зн ачте тему та головну думку утвореного тексту. Доберіть до тексту заголовок, який передає його тему. Роздивіться фотографію. Розкажіть про улюблену річку. Тему те ксту автор ро зкриває поступово, він переходить від одніє ї частини теми до іншої. Частина загальної тем и те ксту називається м ікротем ою . Таких м ікротем може бути більше або менш е, залежно від складності та обсягу тексту. М ікротем у розкриваю ть кілька речень тексту. Частина тексту, об'єднана однією м ікротем ою , називається абзацом. Кожен абзац записую ть з но вого рядка. Серед речень абзацу завжди є речення, найбільш значущ е за зм істом , його називаю ть тематичне. Саме це речення передає іл ю ч о в у д у м к у і містить так звані ключові (головні для розум іння зм істу) слова. Саме в цьому реченні сф ормульовано м ікротем у те ксту (ч а с­ тину йо го загальної тем и), яку р о зкр и в а є абзац. Скласти план оту — означає визначити в тексті мікротеми, чіт­ ко та стисло їх сформулювати. М ікротеми тексту — це гг.пкти його плану.

70 . Прочитайте текст, визначте його загальну тему. Доберіть заголо­ вок, який передає тем у тексту. Визначте та сф ормулюйте мікротоми тексту (пункти плану). План запишіть.

Вирішив Господь Бог наділити народи світу талантами. Фран­ цузам дав елегантність і красу. Італійці одержали особливий хист до музики. Німцям дісталися дисципліна та порядок. Обдарував Бог усіх і сів спочити. Раптом побачив Він у куточку босу дівчину у вишиванці та віночку. Вона гірко плакала, бо не дістала Божого дарунку. Прийти вчасно завадила їй робота в полі. Це була Україна. Сумна дівчина хотіла вже йти, але Бог підняв правицю й зупи­ нив її. С в мене чудовий дар, який уславить тебе на цілий світ. Це пісня. Узяла Україна Божий дарунок і міцно притиснула й о т до сер­ ця. Поклонилася низенько Всевишньому і радісно понесла пісню своему народові. Народна творчість. ^ •

Чи допоміг вам скласти план тексту поділ його на абзаци? Яким чином? У кожному пункті записаного вами плану визначте головні за змістом сло­ ва. їх називають ключовими. Поясніть уживання великої літери.

•

7 1 . Роздивіться таблицю. Визначте мовні засоби, за допомогою яких пов’язані між собою речення поданого нижче тексту (ці слова виділено). РЕЧЕННЯ В ТЕКСТІ ПОВ’ЯЗУЮТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ : :

займенників І

'

Українці люблять калину. Вона росте у лузі, в полі, біля криниць.

сполучників

Калиною прикраш али весільний коровай, бо ця рослина — символ ж іночої долі.

синонімів

Лю ди милуються калиною. Рослина невимовно гарна будь-якої пори року.

повторів слів

Калину застосовують у народних обрядах. Калину вишивають на рушниках і сорочках.

спільнокореневих слів

Калину використовує медицина. Медики лікують нею різн і недуги.

47

Дівчина Калина збирала в лісі ягоди. Раптом в о н а побачила, щ о до села йдуть вороги. Побігло д ів ч а й попередило односельців. Сміливо кинулись до бою козаки, а л е нападників було набагато більше. Спалили в о р о г и село. Дівчину Калину в о н и покарали, бо оповістила вона людей про напад. На тому місці, де дівчину стратили, виріс чудовий кущ. Й о г о назвали ім 'ям дівчини — калиною. Люблять і пам'ятають її люди. Калина стала оберегом українців, символом рідної землі та д і­ вочої вроди. Народна мудрість. Значення слів оберіг і символ з'ясуйте за і уме г н и словничкс м. Визначте тему та головну думку тексту. Укажіть у тексті зачин і кінцівку. <2 Роздивіться ілюстрацію. Поясніть, яка роль калини в житті українців. Які ще обереги України ви знаєте? Розкажіть про них. - - Підготуйте комп'ютерну презентацію «Без верби та калини нема України». > • ♦

Катерина Штанко. З ілюстрацій до українських народних казок

48 72. Прочитайте висловлювання. Чи є воно текстом? Свою думку доведіть. Скористайтеся поданою нижче п ам ’яткою.

У гуцульського майстра-різьбяра виростала гарна й струнка, як смерічка, дочка Анничка. Полюбила дівчина юнака Василя з су­ сіднього села. Не хотів старий майстер видавати свою дитину заміж у інше село. Був він удівцем і найбільше боявся лишитися самотнім. Якось старий різьбяр крадькома пішов за Анничкою, коли та вийшла з дому. Коли дівчина з юнаком зустрілися на краю круто­ го кам’янистого схилу, вийшов старий до них із лісу. Дівчина любила батькаі була слухняна. Побачивши, яктато роз­ гнівався, вона в розпачі кинулася тікати крутим схилом. Каміння ковзнуло під ногами, і дівчина білим птахом полетіла в прірву. — Анничко, там круто! — закричав Василь. Гори підхопили той вигук і ніби зітхнули глибоко: «Там круто... кру­ то... руто... руто... о-о-о!» Рутою назвали рослину, яка впер­ ше виросла на тій скелі, а потім роз­ рослася по всіх Карпатах. Народна мудрість. ► Визначте та сформулюйте мікротеми тексту (пункти плану). План запи­ шіть. • Усно перекажіть текст за планом. • Яку ви знаєте пісню про червону руту? Які почуття викликає у вас ця піс­ ня? Звіртеся ЗІ ГЛОЕНИЧКОМ ПОЧУТТІВ. Як визначити, чи е висловлювання текстом

Щоб з'ясувати, чи е висловлювання текстом, поміркуйте, чи відповідає воно таким вимтгам: ' > чи пов'язані всі речення висловлювання за змістом (у такому разі можна визначити загальну тему); і » чи наявна у висловлюванні голови а думка; <» чи розташовані речення в певній послідовності (якщо порядок речень порушити, висловлювання втратить зміст); о чи пов'язані речення висловлювання між собою за допомогою займенників, сполучників, синонімів, повторів, сгпльнокореневихслів.

ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Щ о п о т р іб н о з н а т и : у чому полягає різниця між словосполученням і реченням; члени речення головні та другорядні; однорідні члени речення, узагальнювальні слова при них; звертання, вставні слова; «відоме» та «нове» в реченнях тексту

Ч ого т р е б а н а в ч и ти с я : визначати головне й залежне слова у словосполученні, головні й другорядні члени речення; правильно розставляти розділові знаки в реченнях

Щ о т р е б а з а п а м 'я т а т и : особливості будови розповіді; як писати лист, надписувати конверт

Н ад чи м вар то зам и сл и ти ся: Синтаксис — це душа мови. Максим Рильський

7 3 . Прочитайте вірші Тамари Коломієць спочатку мовчки, потім уго ­ лос. Ж овтень

Осінь відеречка З фарбою носить, Жовтня-під майстра Прип рошує-п росит ь: — Йди пофарбуємо Листя уранці В золото щедре, В буйні багрянці! Ще й покладемо Н атрави сьогодні Інею першого Срібло холодне. Яблука пізні Складають до т а йстри М ал яр ка— осінь І жовтень — підмайстер. Чи можна сказати, що кожен текст складається з речень, а кожне ре­ чення — зі словосполучень? • Який розділ науки про мову вивчає словосполучення та речення? • Як ви зрозуміли значення виділе­ ного слова? Перевірте себе за ' пу мачним словничком. и ? Роздивіться зображення ляльки*“* м їтан ки. Поясніть, чому автор дав їй ім 'я Дівчинка-осінь. Як ви уяв­ ляєте зимову або весняну ляльку? Розкажіть про це.

Листопад — О ті все,— сказала осінь. — Потрудилися, і досить! Нелегкі вдалися дні, Відпочить пора мені. Недоробки ж тут і там. Листопаде, впорай сам... — Ходить, ходить листопад, Заглядає в кожен сад, Оглядає кожен ліс, Перебродить верболіз, Одчиня вітрам ворота, Мовить їм: — З ясного злота Розстеляйте килими! А для кого? Для зими.

Ї

С ин такси с — розділ науки про мову, який вивчає сл о в о сп о л у­ чення та речення. Пунктуація — розділ науки про мову, я ки й вивчає вживання розділових знаків у реченні й тексті на письмі.

7 4 . Поясніть, для чого слугують розділові знаки. Чи допомогли вони вам прочитати й зрозуміти вірші? З а потреби скористайтеся підказкою. ПІДКАЗКА

Розділові знаки вживають для того, щоб: • тому, хто чигає, полегшити розуміння писемного мовлення; • тому, хто пише, допомогти чітко викладати свої думки в письмовій форм.

В українській пунктуації вживаю ть такі розділові знаки: крапка — кома — , зна к питання — ? зна к окл ику — ! д во кр а пка — тире — дуж ки — () лапки — крапка з ко м ою — три крапки — ...*• 7 5 . Прочитайте запитання і дайте на них відповіді:

• Які розділові знаки вживають у кінці речення? Яка їхня роль? • Які розділові знаки вживають у середині речення? Навіщо? • Як пов’язані розділові знаки й усне мовлення людини? З упинки в мовленні називаю ть паузами. М елодійний лад в и м їв и називаю ть інтонацією . Розділові знаки, які ставлять у кінці кож ного з речень, вказую ть на паузи (зупинки) між речення ми. Ці ж знаки вказують, з якою ііно нац ією (окличною , неою іичною ) треба вимовляти речення. Розділові знаки в середині речення також позначають паузи та визначаю ть інтонацію. Інтонація, кр ім пауз, ураховує силу звучання голосу (гучність), тем п (ш видкість) мовлення, зм іну висоти голосу. Саме зм іни інтонації роблять усне мовлення виразним .

52

§ 9. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ. ГОЛОВНЕ Й ЗАЛЕЖНЕ СЛОВА В СЛОВОСПОЛУЧЕННІ 76 . П ро читай те сл о в а та с л о в о сп о л у че н н я .

Бібліотека — шкільна бібліотека. Читати — читати уважно. Розмовляти розмовляти українською. Навчатися навчатися в п’ятому класі. ^

Щ о точніше називає предмет, ознаку або дію — слово чи словосполучення? С ловосполучення, як і слово, вживаю ть для називання предметів, їхніх ознак, о зн а к дій. Проте порівняно зі словом словосполучення є точніш им. ПОРІВНЯЙТЕ: СЛОВО

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

підручник урок писати

п і д р у ч н и к 3 МОВИ у р о к л іт е р а т у р и

писати диктант

С ловосполучення складається з двох і більше слів, одне з яких го ­ ловне, а д р уге (або інш і) — залежне. Як розрізняю ть у словосполученні головне та залежне слово? Від го л овн ого слова д о зал еж ного ставлять запитання. На письм і го л о ­ вне слово позначаю ть знаком X. Наприклад: х ------------------- ш х -------------------ф книж ка (яка?) цікава: співати (що?) пісню : х ------------ і х ----------------------- х очі (чиї?) м ам ині: го во ри ти (як?) упевнено 77 . З а д о п о м о го ю п итан ь уста н о в іть з м іс т о в и й з в ’я з о к м іж сл о в а м и в п о д а н и х с л о в о сп о л уч е н н я х. С л о во спо л уче н н я за п и ш іть , позн а чте го л о в н і слова.

зразоО

ЦмьоДо, 6ігр/зАоу.

Усна відповідь; одержати оцінку; наполеглива праця; відчували відповідальність; оцінила справедливо; працювали охоче; допоміг товаришеві; вивчати старанно; непрості запитання; підтримати однокласника; відпочити на перерві; готувати уроки; домашні за­ вдання; записати до щоденника. ^

Із двома-трьома словосполученнями усно складіть речення. Слова в словосполученні пов’язані: • з а зм іс то м (за допомогою питання від головного слова до залежного); • гр ам ати ч н о (за допомогою закінчень (м а м и н а п іс н я ; м а ­ м и н о ю п існ е ю ; м а м и н і п іс н і) або за допомогою закінчень і при­ йменників одночасно (у м а м и н ій п іс н і; з м а м и н и м и п існ я м и ).

78 . Перепишіть словосполучення. В кожному зі слів виділіть закінчен­ ня. Назвіть прийменники. Який зв’язок забезпечують закінчення або одночасно закінчення й прийменники між словами в словосполученні?

Сонячне проміння; осіннім ранком; уважних читачів; із тлу­ мачного словника; перед наступним уроком; з цікавою книжкою. ■ 1

Словосполучення бувають непоширені та поширені. Непоширені складаються з двох слів (головного й залежного). Н а п р и к л а д ко р и сн и й словник, читати вголос. Поширене словосполучення складається з трьох і більше слів. Одне й те саме слово може бути головним (від нього ставлять пи­ тання до залежного слова) і залежним (до нього ставлять питання від іншого головного слова). П а п р и к л а д зб ір ка дитячих вірш ів; готуватися д о свята р ід н о ї мови.

7 9 . Запиш іть спочатку непоширені словосполучення, потім поширені. Поясніть різницю між ними.

Шкільний товариш; вірна дружба; мати друзів серед одноклас­ ників; допомогти сусідові по парті; готуватися до контрольної роботи; тестове завдання; дотримати даного другові слова; щира приязнь; дружити віддано. 8 0 . Випишіть лише словосполучення. Скористайтеся підказкою .

Святковий день; біля школи; учні зібралися; школярі при­ йшли; новий підручник; гомоніли голосно; про канікули; книжки і зошити; мишка від комп’ютера; світова література.

54 ПІДКАЗКА

Д о словосполучень не належать: ♦ поєднання ім енників або займ енників із прийм енникам и (після уроків; п е р е д тобою); ♦ слова, які виступають головним и членами речення (учні читають; настав в е ч р ); ♦ слова, незалежні одне від од но го (квіти і трави; сучасний і цікавий; читають і пишуть). 81 . Випишіть лише словосполучення, у кожному знаком X позначте головне слово.

Вдячний читач; читати й перечитувати; читати вголос; школяр прочитав; незабутня книжка; прочитали та запам'ятали; дитина зачиталася; сучасне видавництво. 82 . У вказаній послідовності зробіть синтаксичний розбір (усно) таких словосполучень: батькова порада; написати вірш; співати дзвінко. Назе іть гол овн е й зал ежн е сл о в а . Поставте запитання від го л овного слова до залежного. Визначте, яким и частинами м ови виражені головне й залежне слова. 4. Укажіть, як граматично пов'язане головне слово із залежним: за д о п о м о го ю тільки закінчення або за д о п о м о го ю закінчення та прийм енника одночасно. ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ У словосполученні щ едра осінь головне слово — о с ін ь , залежне — щедра. Осінь (яка?) щедра. Головне слово вираж ене ім енником , залежне — прикм етником . Граматично залежне слово пов'яза не з головним за д о п о м о го ю за­ кінчення -а. ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО РОЗБОРУ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

г Л[ЬШ иА6ЛиШ ЄІ,

УГ ш ш ОМЄНМАП,

55 83. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Випишіть із речень два словосполучення, зробіть їх синтаксичний розбір [письмово).

1. Красива осінь виш..вас клени ч..рвоним, жовтим, срібним, золотим [Л. Костенко). 2. В.лігивае осінь по канві з..леній золоті квітки. Квіти ож..вають, із д..рев спадають жовті нагідке [Олек­ сандр Олесь). 3. Л..тить до вирію, до теплої мети гусей згуртованих черга ширококрила (М. Рильський). У мовленні найчастіше вживають вільні (синтаксичні) словосполу­ чення: дивитися вперед; дивитися уважно; дивитися на небо. Вільні словосполучення слід відрізняти від стійких (фразеологіч­ них) словосполучень. Стійкі словосполучення за значенням дорівнюють або одно­ му слову [дивитися звисока зазнаватися), або словосполученню —

(дивитися правді у вічі

—

бути щирим).*•

8 4 . З кожного рядка випишіть стійке словосполучення, яке за значен­ ням дорівнює одному слову або словосполученню.

• Спіймати зайця; спіймати облизни; спіймати метелика. • Мокра курка; сита курка; прудка курка. • Коса заплітається; дівчина заплітається; язик заплітається. • Як камінь у воді; як риба у воді; як водорості у воді. ДОВІДКА

Зазнати невдачі. Безвольна, нерішуча людина. Вільно, упевнено. Неви­ разне або через силу мовлення. 8 5 . , І Перепишіть, вибравши з дуж ок слово, яке утворює з поданим стійке словосполучення.

Узяти (книжку, стілець, моду); читати (оповідання, нота­ ції, афіші); кусати (хліб, яблуко, лікті); наламати (дров, дерев, парканів). ^

Поясніть значення стійких словосполучень. За потреби скористайтеся довідкою. ДОВІДКА

Вчинити необдумано. Призвичаїтися, звикнути. Шкодувати. Дорікати.

£

к

РО ЗВИТОК МОВЛЕННЯ ГО ВО РІН НЯ

СКЛАДАННЯ

ДІАЛОГІВ

*> Складіть і розіграйте діалог між двома товаришами, які діляться вра­ женнями від переглянутого мультфільму. Використайте деякі з поданих у рамці стійких словосполучень.

За вуха не відтягнеш; хлібом не годуй; волосе я став ди бки; п охол ол о н а душ і; ложка дьогтю в бочці м еду.

Кадри з мультфільмів «Лис Микита» та «Як козаки у футбол грали» Складіть і розіграйте д а п о г між двома пїдругам и, які розповідають одна одній про улюблених героїв книжок. Використайте деякі з поданих у рамці стійких словосполучень,

Запало в душу, силою не відтягнеш, зачепило за живе; серце завмирає.

РОЗВИТОК М ОВЛЕННЯ | ЧИТАННЯ . П И С Ь М О Т

письм овий

ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ

8 6 . Прочитайте. Доведіть, що подане висловлювання є тексто м . С корис­ тайтеся п а м ’яткою на с. 48.

Дорогий подарунок Після перемоги над ворогами повертався князь Святослав із вій­ ськом до Києва. їхали дружинники понад Дніпром. Старі й малі вийшли вітати сво­ їх захисників. Кожен ніс їм якийсь подарунок . Хтось дарував свіжу п а­ ляницю, хтось глечик духмяного меду. Хтось підносив гострий меч, пухнасте хутро впольованого звіра. А одному хлопцеві не було чого подарувати. Підбіг він до Дніпра, набрав у пригорщу води й простяг­ нув князеві. Пильно поглянув Святослав у вічі хлопцеві. Тоді наказав подати золоту чашу й прийняти дорогоцін­ ний подарунок. Вода Славути для кожного укра­ їнця священна.

Гю ргій Якутович. Князь Святослав

За М . Я п к о м . ♦ • г "

Визначте тему та головну думку тексту. У каж ітьу тексті зачин і кінцівку. Розкажіть, як скласти план тексту. Поясніть, чому для переказування тексту складання плану обов’язкове. Яким ви уявляєте князя Святослава? Роздивіться ілюстрацію. Чи збіглися ваші уявлення з образом, створеним художником? Поясніть.

^

58

ж

Готуючись і до усного, і до письмового переказу, потрібно скласти й записати план тексту. План допомагає виділити у змісті тексту го ­ ловне (мікротеми) і зазначити послідовність викладу думок. Переказ буває докладний і стислий. Докладний переказ — це повна й найбільш близька до тексту пе­ редача почутого або прочитаного Д о докладного переказу тексту ставлять такі вимоги: • відтворити зміст тексту повно (нічого не випускаючи)', • передати зміст тексту послідовно (не порушуючи порядку подій); • відтворити текст правильно (точно передаючи назви, імена, по­

д ії та з в 'язок між ними). Робота над докладним переказом тренує пам’ять, навчає д о­ бирати відповідні змістові виражальні засоби мови: слова, гра­ матичні форми слова, словосполучення та речення потрібної будови. 8 7 . Колективно складіть план поданого в попередній вправі тексту і запиш іть його. За планом напишіть докладний переказ на чорнотці. О знайомтеся з пам 'яткою . Після відповідного доопрацювання чорно­ вого варіанта пороказу перепишіть його в зошит. Як працювати з чернеткою о

о

о <і о

о

Прочитавши чорновий варіант переказу, замисліться: чи розкриває переказ тему (зміст) прочитаного чи прослуханого вами тексту? чи передає він головну думку запропонованого для переказу тексту? За потреби внесіть виправлення або доповнення. Звіривши чорновий варіант переказу з планом, зверніть увагу на таке: чи не додали ви чогось зайвого (чого не було в тексті)? Якщо до­ дали, викресліть. Чи не пропустили ви чогось, що є в тексті, який переказуєте? Якщо пропустили, ДОПИШІТЬ. Чи відповідає послідовність викладу думок у чорновому варіанті переказу його планові? Якщо послідовність порушено, перестав­ те уривки чорнового тексту в потрібній послідовності, Чи дотримували ви абзаців? Краще, якщо абзаци тексту відпові­ датимуть пунктам плану. Позначте абзаци знаком Т.

59 Щ е раз прочитайте чорновий варіант переказу, звертаю чи ув а гу на: о значення слів {слова, зна ченн я яки х викликає сумнів, замініть ін­ шими, близьким и за зн а че н н я м ) ; написання слів {перевірте їхнє написання з а орф ограф ічним словником ; якщ о д опущ е но помилки, виправте їх); <» уживання розділових знаків {якщо у правильності їх уживання виникає сумнів, перебудуйте речення).

§ 1 0 . РЕЧЕННЯ 88 . Прочитайте народну усміш ку вголос з а особами. Зі скількох р е ­ чень складається кожна з реплік діалогу? Назвіть речення, які скла­ даються з групи слів. Прочитайте речення, які складаються з одного слова.

— Петре, склади одне коротке речення. Не забудь: речення має повідомляти думку. — Гаразд, Миколо Івановичу. Зараз я таке речення придумаю. — Чекаю. — Собака голосно гавкає на вулиці. — А якщ о коротше? -Г а в і

Щ о викликало у вас сміх? Яку помилку допустив школяр?

•

Речення — найм енш а одиниця лю д ського си лкува ння. За до пом огою речення ф ормується, виражається і повідомляється дум ка. Отже, речення є засобом вираження дум ки. Реченням називається слово або група слів, що передаю ть п о в і­ домлення, питання або пораду, прохання, наказ. НАПРИКЛАД: повідомлення О

Знання тішить, а незнання смішить.

питання О

Хто тебе за язик тягне?

порада, прохання О

Не мни слова, говори чітко.

наказ О

Не заговорюй зуби!

60 Речення може складатися з од ного слова або сполучення слів, які поєдную ться між собою за зм істом та граматично {за допомогою за­ кінчень і службових слів ) .*1 РЕЧЕННЯ ОФОРМЛЕНЕ ІНТОНАЦІЙНО: в усному мовленні

у писемному мовленні

Інтонація вказує на початок і кінець речення. Олне речення від іншого відділяється паузою.

Велика літера, з якої почи­ нається речення, та розділовий знак у кінці речення вказують на паузи. Інтонація позначається розділовими знаками.

89 . Перепишіть, відділяючи речення одне від одного розділовими знаками і великою літерою. Записані речення прочитайте, правильно їх інтонуючи. Що вказує на інтонацію кожного речення? Для чого між реченнями роблять паузи?

знак питання зажурився йому здалося що люди частіше викорис­ товують знак оклику чому вони мало ставлять одне одному запитань чому їм більше подобається вигукувати й викрикувати якось знак питання зустрів школярів вони безперервно запитували про щось у дорослих і один в одного знак оклику аж затанцював з радощів він переконався що потрібний людям як приємно бути корисним ■> Щ о вказує на інтонацію кожного речення? Для чого між реченнями роблять паузи? 90 . Зподанихслів, поставивш иїху потрібній формі, складіть речення. Запиш ітьїх.

1. Відповідальний, бути, сло­ во, за, кожний, свій. 2. Ситуа­ ція, обов'язково, враховувати, спілкування, потрібно. 2. Бути, хтось, серйозним, потрібно, з, можна, пожартувати, потрібно, серйозний, а. ' ► Як пов'язані між собою слова в ре­ ченні? Поясніть. . - Якою мовою, на вашу думку, най\"Г краще користуватися в Інтернеті? Складіть кілька речень на тему «Український Інтернет».

Плакат «Спілкуємося українською вінтернеті!»

^ v .6 1 ж

♦ Гра е т и ч н а о с н о в а речення (підмет і присудок) Речення м а є грам атичну основу. Граматична основа речення — це й о го головні члени: підм ет і присуд ок. П ід м ет — це головний член речення, що означає предмет, про який го во риться в реченні, і відповідає на питання.хто?що? П рисудок — це головний член речення, який означає, щ о го в о ­ риться про підмет, і відповідає на питання що робить підмет? що з н и м робит ься7 який він є?хто в ін такий? щ о він таке? Підмет підкреслю ю ть однією ри ско ю , п ри суд ок — двом а. Н а п р и к л а д : М олоденька хм а р и н ка щ ука в н е б і хатинку (М. В інграновський). Головні члени речення не становлять словосполучення. УВАГА! Частка не членом речення не виступає Її підкреслю ю ть разом із членом речення, із яким вона п о в 'я за н а за зм істом . Н а і : и і . п а д Орел м ух не ловить (Н ар од на творчість).1

9 1 . Перепиш іть прислів’я, уставляючи на місці кр а­ пок дібрані з довідки підмет або присудок.

1. У сяка ... своє гніздо знає. 2. За своїм кра­ єм ... болить. 3. Без відваги ... зазнаємо зневаги. 4. З рідної землі і ворона... . 5. У чужій сторон­ ці не так ... сонце. 6. Рідна земля — золота ... . 7. Воля — найдорожча ... . 8. Козача потилиця нікому н е ... .

ЗНАЙШОВНЕ СКАЧ.

ЗГУБИВ-НЕ ПЛАЧ

ДОВІДКА

Ми, мила, колиска, пташка, серце, нагорода, світить, хилиться. Ч

На які питання відповідають підмет і присудок? Якими частинами мови їх виражено? Чи потрібні у сучасному житті народні прислів'я та приказки? Свою думку обгрунтуйте.

^ 62 ж Підмет найчастіш е буває вираж ений: • ім енником : У р ід н о м у к р а ї і се р ц е сп іває (М. Бакая). • займ е нником : Д у ш у й тіло м и п ол о ж и м за наш у с в о б о д у (П. Чубинський). П рисудок найчастіш е буває вираж ений: • дієсловом : З тобою всю ди, кож н у мить говорить Україна (П. Осадчук), • при км етни ком (рідш е): І д и м батьківщини со л о дки й (О в ід ій ) або ім енником : Батько м ій вкраїне ц ь зр о д у (К. П ерелісна).

9 2 . Перепишіть. У кожному реченні визначте й підкресліть граматичну основу. З 'ясуйте, якою частиною мови виражено в кожному реченні підмет і присудок.

1. Між корінням жебоніло кришталеве джерело (Б.Дегтярьов). 2. Для українця калина наймиліша. Ікша гордість українсько­ го садка (В. Супруненко). 3. Останні квіти під вікном засипав пер­ ший сніг (М. Луків). 4. На вербах недалеко чепурились два лелеки (/. Кульська). ^

1

Укажіть речення, у якому підмет виражено словосполученням. Речення, грам атична основа яких складається з підмета і п р и с у д ­ ка, називаю ть д воскладним и. Речення, які мають грам атичну основу з о д н о го го л овного члена (тільки підмета або тільки присуд ка), називаю ться односкладним и. ПОРІВНЯЙТЕ: Двоскладне речення Все Полісся вода залила {Д. Фальківський). Ожиною терпкою пахне ліс (Д Луценко). Замела усе пороша (Г. Демченко). Був ясний ранок (Л. М осендз).

Односкладно речення Залило водою луки (В. Сосюра). Пахне липою медово (В. Сосюра). Снігами землю замело (Д. Луценко). Ранок. Туман (Ю. Шешуряк).

93 . Прочитайте речення, визначте в кожному головні члени речення. Граматична основа яких речень складається з одного головного чле­ на? Як називають такі речення?

1. Світає. Край неба палає. Соловейко в темнім гаї сонце зустрі­ чає (Т. Шевченко). 2. Віє туманами з лугу. Пахне барвінком нічним (А Михайлівський). 3. Добрий вечір одягнув пітьму на плечі (Л.Вознюк). 4. Вечоріло. Потяг відходи в (Я Терен). 5. Осінь. Лісзашелестів. Опадає листя. Ліс накинув кожушок золотистий (М. Трохіик). 94 . Перепишіть, визначте та підкресліть головні члени речення. В ка­ жіть односкладні речення з одним головним членом — підметом та з одним головними членом — присудком.

1. Запаморочливо пахло в’ялим листям (П.Загребельний). 2. Сві­ тало. З темряви поволі виступали стовбури дерев (Г. Тютюнник), 3. Край смерековий насниться мені. Далеч. Тумани (Д. Кремінь). 4. Ніч. Дощ. Вітер. Шумлять кущі (Я. За гребельний). 95. Односкладні речення запиш іть у такій послідовності: 1 ) такі, щ о вказують на стан природи; 2) ті, в яких йдеться про стан людини. У кожному ре ченні підкресліть граматич ну основу.

1. Тим часом звечоріло (Олесь Гончар). 2. Сьогодні так мені засумувалось (Т. Щегельська). 3. Сьогодні якось так святково (Я. Засенко). 4. З лугу свіжістю війнуло (М. Могилееич). 5. Мені соромно за сльози (С. Васильченко). 6. Пахне зрілістю нив (Д . Луценко).*

*

Види ПОМИЛОК

96 . Роздивіться таблицю «Основні види помилок у письмовій роботі», вміщену на ф їр зац і підручника. Назвіть основні види помилок.

1. Приймати участь, брати участь. 2. Подякувати брата, подя­ кувати братові. 3. Росклад уроків, розклад уроків. 4. Пам’ятник Івану Франкові, пам’ятник Івана Фран­ ка. 5. Приїхати на метро, приїхати на метрі. 6. Працює їдальня, пра­ цює столова Серед двох варіантів словосполучень виберіть правильний. Запишіть його. Скориставшись таблицею, визначте вид помилки, допущеної у від­ кинутому вами варіанті.

97 . Прочитайте. Вкажіть допущ ені в реченнях по­ милки, визначте тип кожної. Перепишіть, виправля­ ючи помилки.

1. Ш кільна бібліотека підписує журнал «Со­ няшник». 2. Бібліотекар проводить різноманітні міроприємства. 3. Хлопці й дєвочки з нашого кла­ су охоче приймають у них участь. 4. У нашій шко­ лі працює кружок любителів літератури. ПІДКАЗКА

НЕПРАВИЛЬНО Підписати газети М іроприємство Д евочки При й мати-учаеть Кружок Любитель

ПРАВИЛЬНО Передплатити газети Захід Дівчата, дівчатка Брати участь Гурток Шанувальник

98 . І Скориставшись таблицею, визначте типи помилок, допущ ених вами в останній письмовій роботі.

§ 1 1 . ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА М ЕТО Ю ВИСЛОВЛЮ ВАННЯ: РОЗПО ВЩ Н1, ПИТАЛЬНІ, СПОНУКАЛЬНІ 99 . Розгляньте таблицю. Щ о впливає на вибір виду речення з а метою висловлювання при спілкуванні? З якою інтонацією вимовляють ре­ чення кожного виду? ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЮВАННЯ Містять повідомлення про факт д ій ­ Розповідні сності, явище, ПОДІЮ . Інтонація понижується вкінці речення. Містять питання. Інтонація підвищується на слові, Питальні у якому зосереджено зміст запитання. Містять наказ, прохання, пораду, Спонукальні вимїгу, заклик, побажання. Інтонація розповідна або оклична.

Слово гріє й тішить лю дину (Народна творчість). Хто ви? Як ви зв е ­ тесь? Як живете? По якій ступаєте путі? (М. Рильський). Дорожи українською мовою! (Д. Білоус).

^

Прочитайте речення мовчки, визначте вид кожного за метою висловлю­ вання. Прочитайте речення вголос, дотримуючи правильної інтонації.

1. Від нерозумних суперечок ухиляйся! Вони породжують свар­ ке (.3 Біблії). 2. Шануйте друга. Де ж без хиб ви друга на землі зна­ йти могли б? (М . Рильський). 3. Тихіше! Батько з сином розмовляє (А/. Фодчук). і. Даруйте людям радості тепло. Від доброти душа те­ пліє (В. Ф ранків). 5. Що ж то за голос? Що за слова? (II. М оечан). б. І Іе піддавайтеся журбі! (В. Б изилевськии). 100. Прочитайте кожне питальне речення кількаразово, щ оразу виді­ ляючи більшою силою голосу інше слово.

І. Чи одержали ви завдання з математики? 2. Де ваші щоденни­ ки? 3. Коли ми зустрінемося наступного разу?4. О котр*й годині по­ чнеться концерт? 5. Що вам чаю, кави, молока? б. Чи пам’ятаєте ви мене? 7. Як вас звуть? 8. Коли можна до вас звернутися? ^

Складіть три питальні речення зі словами як, коли, куди. Прочитайте ре­ чення, правильно їх інтонуючи. Питальні речення вживають передовсім у діалогах. Питання най­ частіше виражаються за допомогою слів як, чому, коли, де, навіщ о та інших, а також за допомогою питальної інтонації. У художній літературі, текстах виступів трапляються питальні ре­ чення, не розраховані на одержання відповіді. Мета таких речень — спонукати до роздумів над відповіддю або ж привернути увагу до якогось явища. Запитання, не розраховане на відповідь, називають риторичним.*1

10 1. Прочитайте речення, дотримую чи правильної інтонації. Визнач­ те вид кожного речення за метою висловлювання. Чи є ці питання риторичними? Свою дум ку поясніть.

І. Хто наш народ? Яка у нього доля? Куди його коріння пророс­ ло? (В. Симоненко). 2. Хто може ВИПИТИ Дніпро? (А/. Рильський). 3. Чиї це долини? Чиї це лупі? Чию це калину' гойдають вітри? (Л. И илип'ю к). 102. Кожне зі спонукальних речень прочитайте кілька разів, почерго­ во передаючи інтонацією наказ, прохання, пораду.

1. Горіть і боріться! (В. Сосюри). 2. Не попадайся в сіть брехні (В. Черепков). 3. Віддай людині крихітку себе (Л. Костенко). 4. Стань під прапор синьо-жовтий, стяг відважних прабатьків! Доторкнися позолоти запорозьких козаків! (Я. П оклад).

^

66^

• О кличні р еч ен н я 103. Розгляньте таблицю . Складіть по три окличних і неокличних речення. Запиш іть ці речення та прочитайтеїх, правильно інтонуючи. ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА ЕМ ОЦІЙНИМ ЗАБАРВЛЕННЯМ Окличні

Розповідні, питальні, спонукальні речення можуть бути окличними, якщо передають сильні емоції (переживання): хвилювання, захо плення, радість, страх, відчай та ін.

Неокличні

Розповідні, питальні, спонукальні ре­ Листячко із дуба стукає чення, якщо вони вимовляються спо в віконце ( Г. Булах). кійним тоном, без окличної інтонації.

Прогулянка в лісі! Яка насолода! Як тіш ить л ю ­ д и н у велична природа! (В. Чаклош). Щ о може буть від трав і сонця краще?! (Т. Севернюк).

104. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Який розділовий знак указує на окличну інтонацію?

1. Посадіть калину в чистім полі! Хай вона освятить час! Рід наш дуже любить волю. Хай же воля любить нас! (Л. Листопад). 2. Трава як пахне! Як горить суниця! Яка морозна дзвонкова вода! (І. Драч). 3. Як до мудрості важко йти! (Л. Клименко). 4. Як тепло і добі>е хорошим словам! (А/. Сим). 5. Як стало тепло враз у серці і навколо! (А/. Рильський). 6. Якби в м<х:му серці були дверці! (На родна творчість). Важливу роль для сприйняття висловлювання відіграє темп (швидкість) говоріння або читання. Темп вимірюють кількістю ви­ мовлених за одиницю часу (наприклад, за хвилину) слів. На думку вчених, найкращий темп мовлення (так званий серед­ ній) — 1 0 0 -1 2 0 слів за хвилину. 105. Прочитайте вірш у середньому тем пі, правильно інтоную­ чи речення. Визначте окличні речення. Прочитайте вірш удру­ ге — у прискореному тем пі, втретє — в уповільненому. Пояс­ ніть, чому найкращ им для сприймання є сам е середній темп мовлення.

Де живуть солов’і? І чому вони в тиші ранковій Розсипають свої Переливи на квіти бузкові? І чого всі гаї Не змовкають од щастя допізна? Солов’ї, солов’ї, Розкажіть ж е, про що ваша пісня?

^

Хай ваш голос луна Кожну мить над лісами й гаями! Щоб і в смуток для нас Щебетало ж иття солов’ями! Д. Луцекко. Ви зн ачте ви д кожного речення за метою ви словл юванн я та за інтонацією. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

СТИЛІ МОВЛЕННЯ 1 06. Прочитайте. Про щ о йдеться в кожному з уривків? Який уривок узято з підручника? Я кий — з художнього твору? Я к ви це зрозуміли?

І. Кущі калини ростуть у лісовій та лісостеповій зоні я к у дико­ му середовищі, так і в садах, скверах та парках. Росте калина й на берегах річок, озер і боліт, у ярах та долинах. Кущі калини виростають до 4 метрів. Стовбур — гладень­ кий, укритий сірувато-бурою корою. Листочки — великі, мають 3 -5 виступів. У великих білих суцвіттях є квіт и двох видів: плодо­ носні, які знаходяться в центрі, та безплідні — довкола, що слу­ ж ать рослині для приваблення комах-запилювачів. Ягоди калини — соковиті, червоні, із жовтою м’якоттю, чер­ воним соком, плоскою великою кісточкою, їстівні. Достигають у серпні-вересні. У ягодах міститься цукор, вітамін С, каротин та інші корисні речовини. Ягоди використовують у народній медицині.

^ 6 8 > 4 Г

II. 0 на світі плоди і дерева н взнані: Помаранчі, цитрини, кокоси, банани. Виногради солодкі, ін ж и р і маслини, А для нас найми л іш а — червона калина. І наїдку в ній мало, й краса небагата, Не вистигне влітку, терпкай гіркувата. Восени червоніє, а с п іє — в морози. І не ягоди в неї — кривавії сльози. Чумаки від’їжджали в далеку дорогу І калину везли, проти лиха підмогу. Запорожці пили із калини напій, Я к за правду і волю ви ходили в бій. Розростуться, розквітнуть гаї калинові, І сопілки заграють мелодії нові, Кожну душу зігріють, застиглу й холодну, І розбудять і славу, і силу народну. І. Коваленко. За р ізн и х умов спілкування про одне й те сам е ми го во ри м о чи пиш ем о по-різном у, тобто в и кор и сто вуєм о різні стилі мовлення. Кожен зі стилів має свої особливості: своєрідні слова й сл о воспо­ лучення, будову речень тощ о. Стилі мовлення вивчає розділ науки про мову, який називаю ть стилістикою . 107. Розгляньте таблицю «Стилі мовлення» на ф їр зац і підручника. Розкажіть, у якій галузі життя застосовують кожен зі стилів мовлення. 108. Прочитайте висловлювання різних стилів. У якій галузі життя можливе кожне з висловлювань, хто є можливим адреса том, яка мета спілкування?

Науковий стиль Мова — система звукових знаків. Виконує важливі комуніка­ тивні, пізнавальні, оцінні функції. У процесі мовленнєвого самоздійснення постає у вигляді текстів. Мовні одиниці (фонеми, мор­ феми, лексеми, словосполучення, речення та ін.) та відношення між ними витворюють складну структуру мовної системи. Зі словника.

Офіційно-діловий стиль Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією Украї­ ни та визначається законом. К онст ит уція України.

Художній стиль Як нема без зірок небозводу, Як блакиті без неба нема, Так і мови нема без народу І народу без мови нема. Для народу свойого велика Кожна з мов, як творіння вінець. Люд без мови то глина безлика, Без’язика отара овець. В. Забаш т анський.

Публіцистичний стиль Якщо в минулому українська мова часом трактувалася пере­ важно як мова селянська, більше побутова, така, якій багато чого бракувало, не вистачало засобів, скажімо, для викладу складних понять, то хто зважився б, не бувши нев3гласом, щось подібне ска­ зати с ь о го д н і? Багатство мови фіксує сьогодні 11 -томний Словник української мови. З ж урналу.

Церковний стиль А тепер, брати, коли я прийду до вас і почну говорити незнайомою мовою, то яка вам користь із того? Так і ви, коли промовлятимуть сло­ ва незрозумілої мови, то як зрозуміють, що ви говорите? Би говорити­ мете на вітер. І коли я не розумію значення слів, то я буду для того, хто говорить, чужинцем, а той, хто говорить, буде чужинцем мені. З Біблії.

Розмовний стиль А який урок, ти, Галинко, любиш найбільше? Літературу люблю. Історію. І мову також. А який усе-таки більше?

Люблю читати. А який урок більше люблю, не замислювала­ ся. Побіжу, бо дома книжка цікавуща... З розмови. 109. Подані речення прочитайте в такій послідовності: 1) доцільні в тексті наукового стилю; 2) речення художнього стилю; 3) речення, звичні для побутового спілкування, тобто такі, що на­ лежать до розмовного стилю.

1. Синку, завтра зі школи бігом додому, бо ж ідемо на день наро­ дження до бабуні! 2. Дай, бабусю, поцілую сивину твого волосся, теплим диханням зігрію снігом вибілені КОСИ. 3. Необхідність збе­ реження активного життя і здоров’я в літньому віці одна з тем сучасних наукових досліджень. ^

Поясніть, чим ви керувалися, розрізняючи речення наукового, художньо­ го та розмовного стилів.

1 10. У поданих реченнях визначте слова, які порушують стиль. Пере­ пишіть, замініючи ці слова або їх випускаючи.

1. Бабусин пиріг давно пора анулювати. 2. Град побив зелені насадження на нашому балконі. 3. Прошу, позич мені ручку, бо стержень не функціонує. 4. У реченні с головні і зовсім не ГОЛОВНІ, тобто другорядні члени. 111. Розгляньте схему «Ситуація спілкування» на ф і рзаці підручника. Розкажіть, що слід узяти до уваги, щоб правильно зорієнтуватися в ситуації (умовах) спілкування? Що потрібно обміркувати перед почат­ ком спілкування? Що впливає на вибір стилю висловлювання? 112. Визначте тему, головну дум ку і стиль вашого висловлювання, уявивши, що ви прийшли:

• на засідання шкільного мовного гуртка; • до бабусі в день її народження; • до старшого брата переглянути новий кінофільм; • до о д н о к л а с н и к а , іцо з а н е д у ж а в . Поясніть, який стиль мовлення і чому ви оберете для:

• відповіді на уроці; • листа до брата, який служить у війську; • спілкування з екскурсоводом під час екскурсії в музеї; • спілкування з однокласниками дорогою з музею додому.

71

РО ЗВИТОК МОВЛЕННЯ ЧИТАННЯ • ГО В О Р ІН Н Я

УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ НАУКОВОГО СТИЛЮ

Для передачі наукових знань, повідомлень про наукові й технічні досягнення, а також у виробництві та освіті вживають науковий стиль. Ознаками наукового стилю є точність, конкретність, узагальне­ ність (відстороненість від несуттєвого). У текстах наукового стилю вживають терміни, тобто слова, що ви­ ражають наукові поняття: ім енник, преф ікс, атом, м еридіан, радіус. 11 3. Прочитайте текст. Значення виділених слів з ’ясуйте за тлумач­ ним словничком.

Запорозька Січ Запорозька Січ — один зі світо­ вих фенТменів, незвичайне, рід­ кісне явище в світовій історії. Запорозька Січ очолила бороть­ бу українців проти панування за­ гарбників. проти агресії ворогів. Роль козацтва в житті України була така велика, що в докумен­ тах XVII—XVIII ст. нашу землю називали «країноюкозаків*. Точних даних про час заснуван­ ня Січі не збереглося. Проте вже в другій половині XVI ст. Січ була відома за межами України. За О.Апанович. ^ • •

Визначте тему та головну думку тексту. З ’ясуйте стиль тексту, свою думку доведіть. Складіть і запишіть план тексту. За складеним планом усно перекажіть текст. Розпочніть працювати над проектом «Прізвиська запорозьких козаків». Інформацію до проекгу зберіть у бібліотеці та Інгернеті.

72

§ 12. ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ДОДАТОК, ОЗНАЧЕННЯ, ОБСТАВИНИ 114. Перепишіть. У кожному реченні визначте й підкресліть грам атич­ ну основу. Які з речень складаються тільки з головних членів? Які, крім головних, мають інші члени речення?

1.

Дощ відшумів. Запахла м’ята. Садок засмучений ожив (В.Ч ерепков). 2. Із дерев злетіло листя. Наступає листопад (Я. Забі яа). 3. Мовчать птахи. Скімлить осінній вітер без слів (І.Яремчук). 4. Кінчалась осінь. Сіялись сніги (Є. Маланюк). •

Перевірте наголошення виділемогослова. Яким словником ви скористаєтесь? Яким словом можна замінити слово скімлити? Звіртеся за Ілумачнпм словничком.

1

Речення, які складаються тільки з головних членів (граматичної основи), називають непоширеними Н . і п р и > л а д Туркоче голуб. Цвінькає синиця (О. Чекмишев). Речення, у яких, крім головних членів, є інші члени речення, на­ зивають поширеними. 1-І ; і п р и к л ; і л Поодинці по драбинці ходять раді голуби (О. Журлива). Усі члени речення, крім головних, називаються другорядні.*1

115. Прочитайте. Вкажіть речення нопоширені та поширені. Поясніть різницю між ними. У поширених реченнях визначте головні члени р е­ чення та вкажіть другорядні.

1. Надворі розцвітав ранок (Панас Мирний). 2. Почався ра­ нок. Ранок дише (Я. Віргуш). 3. Діти щебечуть. Сивіє м’ята (А. Малишко). 4. ГІахне м’ятою вечір (С. Українець). 5. Л дощ іде. Л вітер хилить клени (Л/. Луків). 6. Лунала пісня. Плакала дібро­ ва. Об кручу хвиля хлюпала дніпрова (Д. Павличко). ^

Визначте слова, вжиті в переносному значенні. Розкрийте це значення.

1

Другорядні члени речення уточнюють або пояснюють головні чле­ ни речення і залежать від них. Смисловий зв'язок між головним і другорядним членами речен­ ня установлюють, поставивши від головного до другорядного члена речення питання.

116. Прочитайте. У кожному реченні визначте головні члени речення. Від головного члена речення поставте питання до другорядного чле­ на, який пов’язаний із ним за зм істом .

1. День кладе на хмари позолоту (В. Сосюра). 2. Поприбігають вітронята з поля (II. Масепко). 3. Мамина пісня у серці бринить (Г. Ка заново). 4. Хтось гукнув мене упівголоса (А/. Шевченко). 5. Війнуло сонцем і медомздоріг. Потім вийшла дівчина на поріг (А. М алиш ко). ^

Укажіть односкладне речення. Поясніть різницю між реченнями одно­ складними та непоширеними.

11 7. Подані непоширені речення поширте другорядними членами. Утворені речення запишіть. Д о кожного другорядного члена речення усно поставте питання від головного. ЗРАЗОК > Ц & ІШ

rijVOlU/JbGfrbbCSU.

-О о ш ь

ГЦЬОЩ СШ ГЬЬСЛf

H/LMAO.

1. Д о щ і не вщухають. 2. Птахи відлетіли. 3. Зима поспішає.

(

Другорядні члени речення поділяють на додатки, означення та обставини. Додаток — це другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків (тобто всіх відмінків, крім називного). Додатки підкреслюють пунктиром:

Наприклад

Цілує сонце рушники (М. Сингаївський).

Найчастіше додатки виражаються іменниками: Іквітнуть піснею уста (Г. Соколенко) або займенниками: Я тобі дарую пісню (В. Сосюра).І.

11 8. Перепишіть. Визначте й підкресліть у кожному реченні головні члени речення та додатки.

І. В орлят повиростали крила (Г. Войко). 2. Зозуля Горлиці жа­ лілась (Л. Глібов). 3. Гора підперезалася залізницею (В. Шовна рук). 4. Па зірі задививсь хлопчина (В. /. А нт онич). 5. Мене ліси здоров’ям напували (В. Симоненко). 6. Люби природу не для себе! Люби для пеї (А/. Р ильський). 7. Безсмертників пучечок я нарвав (Д. Л уценко). ^

Визначте, якою частиною мови виражено кожен із додатків.

1 19. Перепишіть, уставляючи на місці крапок додатки, які за змістом відповідають записаним у дужках питанням.

У день народження я одержав у подарунок (від кого? ) ... книж­ ку. У ній було кілька оповідань (про ко го ? ) ... . Це дуже мене заці­ кавило, адже я захоплююсь (чим? ) .... Тож я не просто прочитав, а проковтнув цю (ідо?)... . Вже через два дні я переказав (що?)... своєму (к о м у ? ) ... . Товариш так заці­ кавився пригодами (кого?) ..., що вирушив по книгарнях шукати (що? ). . . . У записаному тексті підкресліть усі додатки. Якими частинами мови їх ви­ ражено? Визначте відмінок кожного з додатків. Які почуття викликає у вас читання художньої літератури? Розкажіть про це. За потреби зверніться до Словничка почу і іів. Службові частини мови — прийменники, сполучники, частке — не виступають членами речення. Хоча прийменники не є членами речення, вони можуть уходити до складу другорядних членів речення.

Н априк лад працює.

У ледаря піч до

спини

пристала. Літо на зиму

120. Псропишіть, підкресліть усі члени речення. Поясніть, як і чому ви підкреслили прийменники.

1. Вітер з гаєм розмовляє (7\ Ш евченко). 2. Співали пісню ми про

Байду (Л. Костенко). 3. Від пісні добрішають люди (Р. П ахолок). 4. Про молодість складаю я пісні (В.Сосюра). 5. Побудуємо світ без обману і злості (В. Крищ енко). 6. А шелест ве|>б у пам’яті не тане (М . Рильський). Поясніть написання виділених слів. 121. Перепишіть. У кожному реченні підкресліть головні члени речен­ ня та додатки. З ’ ясуйте, якою частиною мови виражено кожен д о д а ­ ток. Після кожного додатка позначте в дужках її відмінок і число. ЗРАЗО ІО

Я

ч у Ю идерА.

(3. 3., оун,.) /уии,

(ЗГс., іАОН,.). Бабуся рятувала хворих від недуг. Свої знання вона перейняла від своєї баби. Тепер бабуся передавала їх онучці.

Оксанка зав’язувала бабусі очі. Потім брала жмут висушених лікарських рослин. Бабуся торкалася стебелець і листочків. По­ тім вона називала росли ну. Далі розповідала Оксанці про приготу­ вання ліків. За С. і А. Віденками. •

З'ясуйте наголошення прикметника у словосполученн і лікарські рослини. Які ви знаєте лікарські рослини? Які з них збирали? Складіть про це 2 -3 речення та запишіть їх. Визначте в записаних реченнях додатки.

122. Складіть і запишіть речення, додатками в яких є подані іменники, вжиті у непрямих відмінках. Визначте й підкресліть д од атки.

зразок“ > Я

біуьубоАО

М & Щ

ро

мш окли,

,

Книжка. Вона. Оповідання. Рослини. Трави. Ягоди. Ліки. Ілю­ страція. 123. Перепишіть. У кожному з речень підкресліть головні члени р е­ чення та додатки.

1. Птахи потерпають від змін у клі­ маті. Вони потребують турботи від лю­ дини (3 газети). 2. Зозуля кувала, прав­ доньку сказала (Народна творчість). 3. Вітром донесло до мене щебетання (М. Рильський). 4. Синиця в шибку вдари­ ла крильми (Б. Силгоненко). ■а V

•

Які птахи зимують в Україні? Які прилітають в Україну зимувати? Інформацію про це зберіть в Інтернеті. Випустіть стіннівку такої тематики. Означення — це другорядний член речення, який в ка зу є н а ознаку предмета і відповідає на питання який ? котрий? чий? Означення підкреслю ю ть хвилястою лінією: Н a п г 11 к л а д : Ранкова ластівка літа ( Л. Талалай). Втомилась ластівка завзята (Д ГТіуценко). Найчастіше означення виражаються: прикм етникам и О

Густий туман спадає (І. Драч).

займ енникам и О

Прийшов наш день (М. Коцю бинський).

рідше — іменниками О

На Уляні була спідниця ( яка?) в горошок (Г. Тютюнник).

124. Прочитайте. У кожному реченні визначте головні та другорядні члени речення. Від яких членів речення ставлять питання до озн ачен ­ ня? Зробіть це.

1. Мовчить сосновий бі р (М. Рильський). 2. Задумався дуб тем но шатий (В. Сосюра). 3. Хизувався дуб міцним корінням (Г. Хорташ ко). 4. Зелений одягла вінок берізка ніжна (В. Сосюра). 5. Зажури­ ла осінь золоту діброву (О. Кротюк). ^

Визначте в реченнях епітети. Чим вони відрізняються від звичайних озна­ чень? У текстах якого стилю вживають епітети?

125. Перепишіть речення, на місці крапок уставляючи самостійно д і­ брані означення. Підкресліть усі члени речоння.

Наближається ... зима. Землю огорне ... с н іг ,... крига скус річ­ ки. Дерева закутаються в ... шати. Кущі закутаються ... шаликами. Школярі чекатимуть на ... канікули. ^

Значення виділених слів з ’ясуйте за Тлумачним слові іичком.

126. Перепишіть. Визначте й підкресліть усі члени речення. Якими частинами мови виражено означення та додатки?

1. Знайому пісню вітерець співав про Україну (//. Засенко). 2. Г>ув у мене друг хороший (Л. Малишко). 3. Покривались поля оксамитом зеленим (М.Олексенко). \ . Високе небо над тобою гуде од вітру (Олесь Гончар). 5. Рукавом сірим небо сльозини втирає (//. Харсайло). 6. Ніч підняла своє темне крило (Панас Мирний). 7. Чепурні берези маяли зеленими косами (А/. Коцюбинський). ^ ^

Чи є членами речення службові частини мови? Як ви підкреслили при­ йменники? Чому? 127. До поданого речення допишіть поетичний рядок, слово роса заримувавш и зі словом краса. Утворений вірш запишіть, під крес­ літь у його тексті означення.

На ніжних листочках сяє чиста роса. ^

У якому стилі ви склали рядок? Де цей стиль уживається? О бставини — це другорядні члени речення, які називають різні ознаки дії — місце, час, причину, спосіб, ступінь. Обставини відпо­ відають на питання як? д е ? куди? звідки? коли? чому?з якою метою? Обставини підкреслюють крапкою й рискою: Н а п р и к л а д Тихо шепоче бузок (М. Багрій). Найчастіше обставини виражаються прислівниками: Знову на­ снилось дитинство (Д. Луценко) або іменниками в непрямих відмін­ ках із прийменниками: Гуси з вирію летять (Г Тарасюк).

128. Прочитайте речення, визначте в кожному головні члени речення та обставини. Від якого члена речення ставлять питання до обставини?

1 .1Іа землю сонце дивиться спогорда (Д. Л уценко). 2. Літають по­ над вікна ластів’ята (Г. П ет рук П опик). 3. Пролітає гайвороння над полями (О.Лупій). 4. Пташка накрила крильцями пташат у гніздеч­ ку (И. Голобородько). 5. ІІо шию у піску сосна стоїть (Д . П авличко). 129. Перепишіть прислів’я, на місці крапок уставляючи дібрані з д о ­ відки обставини. З ’ясуйте, якими частинами мови вони виражені.

1. Щирий козак ... не нападає. 2. Один козак ... не воїн. 3. Не лінуйся ... вставати та змолоду більше знати! *1. Око бачить ...» а розум ще дальше. 5. Дивиться ..., а думає вовком. ДОВІДКА

Рано, ззаду, у полі, лисицею, далеко. ^

Розкрийте значення останнього прислів’я. У реченнях відповіді вживайте якнайбільше обставин.

13 0 . Перепишіть, на місці крапок уставляючи дібрані з довідки об ста­ вини, які відповідають на зазначені в дужках питання. Підкресліть у реченнях усі члени речення.

1. Зівів серце манить {куди?) ... (А /. Рильський). 2. Ми радості (коли?) ... бажали людям (Д. Л уценко). 3. Я в давню істину увіру­ вав (я к ? ) ... (О лексапдр Олесь). ДОВІДКА

Завжди. У дорогу. Глибоко. 131. Складіть і запишіть рочсння за поданими схем ам и.

ЗРАзб іО Схеми:

Ж ш хб іьоботрл иоспопаис 1. 2.

132. , І : Перепишіть. У кожному з речень підкресліть усі члени речен­ ня. З яким членом речення пов’ язана кожна обставина? Якою части­ ною мови виражена?

1Л лунають на калині ніжні співи солов’їні (В. Кравчук). 2. Я вран­ ці голос горлиці люблю (Л. Костенко). 3. Молода уперше в небі лас­ тівка ширяє (М. Рильський). 4. А бджоли золоті так солодко гули (А. Калгіняук). 5. Трави вільно підняли свої стебельця угору (В. Грінч л к ).

Л Накресліть схеми двох перших речень.

РО ЗВИТО К М ОВЛЕННЯ ЧИТАННЯ • ГО ВО РІН НЯ

ТИПИ МОВЛЕННЯ. ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ РОЗПОВЩІ. УСНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ

133. Розгляньте таблицю «Типи мовлення» на ф ірзаці підручника. Чи можна сказати, що якийсь тип мовлення трапляється у спілкуванні частіше за інші? Поясніть.

(

Розповідь — це висловлювання, у яком у йдеться про послідовні д ії особи або предмета або ж про події, що відбувалися (відбуваю ть­ ся або відбуватимуться) в певній послідовності. Д о розповіді можна поставити питання що в\цбулося?

134. Прочитайте. Яке з поданих у «хмаринках»запитань можна поста­ вити до уривка в цілому? Яке запитання можна поставити до фрагмен­ та, в якому йдеться про вовка? Зробіть висновок: які типи мовлення поєднано в уривку? Скористайтеся підказкою.

Грицик лежав на березі й дивився на дніпрову поверхню. Раптом він побачив, що до острова щось пливе. Над водою виднілася лише голова. «Видра, чи що? » — промайнуло в голові. Проте це була не видра. Коли голова підпливла ближче, Грицик зрозумів, що це пес. За митьтваринавибралася з води. Грицик отетерів. Над ним стояв величезний вовк. Мокра шерсть була довга й цупка. Зблиснули здо­ ровецькі ікла. Повітря розітнув вереск Грицика: «Рятуйте!»

79

До берега вже поспішали козаки. По­ переду, вихоплюючи шаблю з піхов, біг Швайка. у ь !к $ л * Грицик був переконаний, що він негай­ но кинеться на лютого звіра. Проте Швай­ ка, придивившись, уклав шаблю в піхви, а тоді розвів руки так, мовби зустрів най­ кращого друга. — Барвінку! — сказав він вовкові. — Братику мій сіренький! І здоровенний хижак зі страшними іклами повівся, мов цуценятко. Він тонко заскавулів і кинувся Швайці на груди. А що був не цуценятком, а важким звіром, то Швайка ледве втримався на ногах. Тоді Швайка почав вибирати з вовчої шерсті реп’яхи. Один клу­ бочок, той, що збився біля правого вовчого вуха, він нишком заховав до кишені. Трохи згодом біля вогнища козак дістав реп’яховий клубочокі ви­ добув з нього тонку полотняну смужку. Тоді розгорнув її й заходився роздивлятися якісь закарлючки. Потім кинув смужку у вогнище. З а Б . Рутківськшп.

ЯКИИ?ЯКА? ЯКЕ? ЯКІ?

ЧОМУ?

п ід к а з : к а

Якщо до уривка в цілому можна поставити питання що відбулося?, це — розповідь. Якщо якийсь фрагмент висловлювання відповідає на питання який ? яка? яке? цей фрагмент — опис (предмета, тварини тощо). ^

Якщо вас зацікавили пригоди козака Швайки, знайдіть у книгарні чи бібліотеці і прочитайте книжку В. Рутківського «Джури козака Швайки». Про свої враження розкажіть однокласникам.

З в ’язність тексту забезпечується тим, що кожне наступне речен­ ня є змістовим продовженням речення попереднього. Кожне речен­ ня включає в себе слово, яке «вбирає», повторює інформацію з по­ переднього речення. Таке слово називають «відоме». Але кожне речення вміщує й нову інформацію, якої не було в по­ передньому реченні. Слово, яке містить цю нову інформацію, нази­ вають «нове». У розповіді «нове» — це слова, які називають дії. Наприклад: В Н Котигорошко взяв булаву. Він підкинув її високо в небо.

Слово він замінює ім’я Котигорошко, отже, в наступному реченні продовжується розповідь про богатиря, тому слово він — «відоме». Нова інформація про Котигорошка виражена словом підкинув, тому це слово визначають як «нове». 135. Прочитайте уривок із казки. Поставте до висловлювання загаль­ но питання. Д о якого типу мовлення слід його відности?

Сів Іван-царенко у саду й чекає. За годину він побачив Жарптицю. Тоді Іван міцно схопив її за хвіст. Жар-птиця вирвалася з Іванових рук. Залишила вона в Івановій руці лише одну маленьку золоту пір’їнку. ^

Визначте «відоме» та «нове» в другому та третьому реченнях.

136. Прочитайте текст. Доводіть, щ о текст є розповіддю. С користай­ теся поданою після тексту пам 'яткою .

Колись давно жила собі в лісі бабуся, збирала зілля та лікувала ним людей. Знайшла якось вона в лісі немовлятко. Мало воно всього міся­ ців шість, але вже говорило. Зраділа стара, взяла хлопчика, вихо­ вує. Назвала його Іванком. Виповнився хлопцеві рік. Дала йому бабуся кухлик відвару чу­ додійного зілля, вишів Іванко і виріс, наче на п’ять років старшим став. Щороку стара хлопцеві відвар давала. За п’ять років став з Іванка богатир. Прилетів якось у ті краї лютий змій. Оселився край одного села й почав людей грабувати та поля палити. ІІовела бабуся Іванка в лісові хащі, тупнула тричі ногою об зем­ лю. Відкрилася перед ними печера. Стоїть у печері кінь, висить на стіні меч, а в кутку стоїть діжка. Випив Іван аж три кухлі відвару з діжки й таку силу в собі відчув, що коня зміг би підняти. За народною казкою.

^ • • • •

Як ця казка могла б закінчитися? Придумайте кінцівку (одне-два речення). Визначте тему та головну думку тексту. З ’ясуйте стиль тексту. Складіть і запишіть план тексту (в останньому пункті відобразьте приду­ ману вами кінцівку). За планом перекажіть текст разом із кінцівкою (усно). Як довести, що висловлювання є розповіддю Висловлювання є розповіддю, якщо воно відповідає таким ознакам: <> У ньому йдеться про кілька подій або ж дій, виконаних особою або предметом (або кількома особами чи предметами); <> Дії виконувалися послідовно, одна за одною; <> До висловлювання в цілому можна поставити питання що відбулося?

§ І З . РЕЧЕННЯ З ОДНОРЩНИМИ ЧЛЕНАМИ ( б е з с п о л у ч н и к ів і зі с п о л у ч н и к а м и

а, а л е , і )

137. Прочитайте. В кожному реченні визначте слова, які відповідають на одне й те сам е питання та відносяться до одного й того ж члена р е ­ чення. Поставто ці питання.

1. Красить не краса, а розум. 2. Пишуть не пером, а умом. 3. Старанність і труд усе перетруті). 4. Поспішай не язиком, а ді­ лом! 5. Молоде орля вище й далі орла літає, б. Праця сама за себе скаже й покаже.

(

Однорідні члени речення відповідають на одне й те саме питання, поставлене від одного й того ж слова в реченні. Н а п р и к л . ц і Тато і мама вертались до хати (В. Терен). Однорідні члени речення не залежать одне від одного, між собою вони рівноправні і не утворюють словосполучення. В одному реченні може бути два і більше рядів (груп) однорідних членів, н а п р и к л а д Сидимо, веснянок та гаївок співаємо (О. Кониський). Ніжно і радісно хиляться кущі і дерева (С. Васильченко). Речення, у яких є однорідні члени речення, називаються усклад­ неними.

138. Прочитайте. Визначте однорідні члени речення. Поставте до них питання.

1. Синіли води, гори і долини (П . Перебийте). 2. Річка синіє, зітхає, сміється (М. Рильський). 3. Білий туман вкутав річку, ліс і лан (А. Калгіняук). 4. Шумлять сади вишневі, яблуневі {О. Ющен­ ко). 5. Дуби ростуть поволі, неквапливо(М.Бидьсьташ). Якими частинами мови виражено однорідні члени в кожному з речень? Який розділ науки про мову вивчає члени речення? Який — частини мови?

•

139. Перепишіть. Визначте та підкресліть однорідні члени речення.

1. В моїм краю ростуть дуби, ялини (В. Зубар). 2. Подарува­ ла щедра доля вербу, калину і тополю (Л . Коваленко). 3. А маки процвітають і білим, і сивим, і червоним квітом (Марко Вовяок). 4. Благоговію перед калиною, перед Славутичем і Україною (О. Астаф'ев). 5. Чисто, щедро, шепітливо горнеться трава! (Т. Майдановая). *> ♦

Пояси іть нап исан ня вел икої л п е р и . Поясніть значення слова благоговіти. Звіртеся зі Словничком почуттів.

140. Перепишіть. Підкресліть однорідні члени речення. Укажіть ре­ чення, у яких два і більше рядів однорідних членів.

1. Спускалася ніч, утихомирювала людські клопоти, руки й думки (Панас Мирний). 2. Вечірнє сонечко гай золотило, Дніпро і поле золотом крило (Т. Шееяенко). 3. Пахощі од васильків та м’яти заповнювали хату, лоскотали чуття (Панас Мирний). ■'► Укажіть слова, ужиті в п ереносному значенні, • Пояси іть нап исан ня ви ділен их сл ів. 141. Прочитайте речення. Визначте однорідні члени речення. Які з них поєднані між собою інтонацією переліку, а які — інтонацією проти­ ставлення? Які поєднано лише інтонацією без сполучників?

1. Пам’ятай, не забувай батьківську стежину. Прикрашай, ша­ нуй, люби дім свій, Батьківщину (Б. Гринько). 2. Козаки цінували не тільки силу, а й жарти (П. Масенко). 3. Не золото тут я збираю, а щирі слова (М. Тарноеський). 4. Людина починається з душі. її красу формує світле слово, думки, книжки чудові і розмови (П. Ко­ валенко). Які розділові знаки ставлять між од­ норідними членами речення? Уявіть, що вам запропонували розро­ бити листівку-запрошення до Украї­ ни. Що б ви на ній зобразили? Роз­ кажіть. У розповіді вживайте речення з однорідними членами речення.

^ 8 3 ^ Між однорідними членами речення СТАВЛЯТЬ КОМУ, якщо вони: не з ’єднані сполучниками

Звучала пісня вільно, гордо (В. Білас)

з'єднані сполучниками «/, але, ге (у значенні але)

Ми хоч бідні, але чесні (М. Коцю­ бинський); Проти нього стояв не пес, а вовк (М. Коцюбинський)

з ’єднані повторюваними сполуч­ Вічно будуть у світі і відданість, никами і, й, та (у значенні /) і віра, і любов (С. Тельнюк) однорідні члени речення з ’єднані Дзвенять сади й гаї, поля й ліси сполучниками і (й), то в пари (С. Малильо) (кому ставлять тільки між парами) Кому між однорідними членами рочоння но ставлять, якщо вони: з ’єднані неповторюваним спо лучником і або та (у значенні і)

Учися чистоти і простоти (М. Риль­ ський); Твори добро невтомно та недремно (Т. Севернюк)

142. Перепишіть речення. Однорідні члени речення підкресліть. Як вони поєднуються між собою? Поясніть уживання розділових знаків.

І. Реве та стогне Дніпр ши|к»кий (7*і. Ш е в ч е н к о ). 2. Шумить Дні­ про, сивіє, чорніє, плескає в береги (Марко Вовчок). 3. Синіли і ревіли ТЄМНОКОСІ ХВИЛІ (М. Рильський). 4. Під човном клекотіло, шуміло, вирувало (М. Коцюбинський). 5. Виють і плещуть, б’ють і ревуть дніпрові пороги (В. Грінченко). б. Дніпр клекоче, стогне, плаче, гриву сірую трясе (А Метлинський). ^ •

Як ви гадаєте, чому в реченнях про Дніпро ужито переважно однорідні присудки? Поясніть. Складіть три речення про Дніпро з: І ) однорідними підметами; 2) однорідними додатками; 3) однорідними означеннями.

143. Перепишіть прислів'я. Розставте пропущені розділові знаки. Підкресліть однорідні члени речення.

І. Обгороджуй себе не парканом а приятелями. 2. Пояснюй не штурханцями а слівцями. 3. Не бурчи а навчи. 4. Нудна не мов­ чанка а пуста балачка. 5. Щеня мале та завзяте, в. Працьовита бджола мас короткий вік але велику шану. 144. Перепишіть, уставляючи на місці крапок пропущені сполучники. Однорідні члени речення підкресліть.

1. Багатство не в м айні,... в гідності (3 Вібли). 2. Крапля довбає камінь несилою, ... частим падінням. Людина стає вченою неси-

84

лою, ... читанням (Овідій). В. Книжки слід не прочитувати,... чи­ тати і перечитувати (Пліній Молодший). 4. Усяка школа славна не числом,... славою своїх учнів (М. Пирогов). 145. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові зн а к и . Поясніть їх уживання.

1. Я так люблю природу 3 нею я зливаюся і серцем і душею (Б.Сосюра). 2. Люблю свій край удень і вночі вранці і ввечері (Панас Мирний). В. На цій землі родять щедро правда і добро мудрість і розум (6. Гуцало). 4. І даль і гай і темні кручі відбились в лагідній воді (Є. Маланюк). 146. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Ука­ жіть речення, ускладнені однорідними членами. Однорідні члени ре­ чення підкресліть.

Історія нашого народу велика героїчна. Він пройшов через ви­ пробування тяж ко жив і змагався. Він оборонявся будував форте­ ці й міста орав ниви. Наш народ створив дивовижний світ пісень казок оповідань ле­ генд. Він зробив усе, щоб ти мав рідну землю місто село дім. Люби ж його! Він народив тебе батьків твоїх дідів та прадідів. Шануй його мову історію культуру. За Б. Шевчуком. Чи е висловлювання текстом? Свою думку поясніть. Роздивіться ілюстрації до народ­ ної української казки «Три брати», виконані Катериною Штанко. Роз­ кажіть, що зображено на них і на обкладинці підручника. У відповіді вживайте речення з однорідними членаїум.

85

Р О ЗВ И Т О К М О В Л Е Н Н Я ЧИТАННЯ ♦ ГОВОРІННЯ

ОСОБЛИВОСТІ ПОБЩОВИ ОПИСУ ПРЕДМЕТА

147. Прочитайте. Який предмет описано у висловлюванні? Яке з а ­ гальне питання можна поставити до висловлювання в цілому?

Бабуси на скриня була чи мала, дерев’яна, але нетрухлява, хоч і стара. Тільки розсохлася дуже. Стояла на коліщатках, зовні була окута широкими смугами заліза. Усередині скриня була гарно помальована. По стінках були зо­ бражені квіти. На полупаному віку скрині сяяла ціла картина. На ній був козак Мамай із кобзою. Картина зовсім не почорніла од кіптяви часу. Скриня мала прискрёнок для грошей, коралів, для ниток і голок. 3<г О. Ільченколг. '► Значення виділених слів з'ясуйте за Тлумзчним с г - і ни - к ■•/і. Щ о вам відомо про козака Мамая? Які почуття викликає у вас народна ™ картина «Козак Мамай»? • Яке було при зн ачен ня скри ні ? Чому літні люди досі зберігають скри ні ?

9

Опис — це висловлювання, у якому йдеться про ознаки предме­

та. Ці ознаки є постійними або одночасними. В описі йдеться про ознаки всього предмета та про ознаки його окремих частин. До опису можна поставити одне з таких питань: ЯКИЇК ЯКА'ЯКЕ? ЯКІ?

148. Прочитайте висловлювання. Значення виділених с л ів з ’ясуйте за тлумачним словничком. Які предмети описано? Чи можна поставити до висловлювань загальні питання яка книжка? ___________________ та який д иск?

І. Книжка великого формату — ЗО х 19 см. Товщина книжки — 4,5 см. Обкладинка тверда, матова, брунатного кольору. Назву книжки— «Українська міфологія» — розміщено у верх­ ній третині обкладинки і виведено золотистими літерами. Під назвою зображено знайдену під час розкопок стародавню прикрасу. На спинці обкладинки зображено давню скульптуру та по­ вторено назву книжки. Вага книжки — 400 г.

РА НС ЬКА

14 /1111

ІФ 0 Л 0 П Я

Компакт-диск виготовлений із синтетич­ ного матеріалу. Він має форму кола, діаметр якого 12 см. На поверхні диска є мікроско­ пічні канавки, які не сприймаються зором. Посередині диска — отвір діаметром 1,5 см. Навколо отвору— ущільнення з прозорого ма­ теріалу, на якому зроблено два написи: назва виробникататехнічнахаракетристика диска. Такі ж написи великими літерами зробле­ но на зворотному боці диска. Там же зазначено тривалість звучан­ ня записаної на диску інформації. Робочий бік диска має колір металу. Зворотний бік— яскравобірюзовий. Диск гарно відшліфований, має акуратний блискучий обідець. 149. Прочитайте. Доведіть, що подане вислов­ лювання є описом. Скористайтеся підказкою.

Козельки Огебло в козельків молочаїсте. З розетки, розстеленої по землі, оте стебло виганяється на зразок хатньої антени: тонше коліно росте з товщого і отак натри-чотири поверхи, поки споруда не завершиться невиразною жов­ тенькою квіткою. Усередині стебло має білий, липкий, гіркий на смак сік. Зверху ж воно вкрите м'якеньким кожушком із сірої вовни. За І. Сєк'ієкком.

87 ПІДКАЗКА

У висловлюванні вказані постійні (або одночасні) ознаки предмета (на­ звати предмет). Вказано ознаки таких його частин (назвати ці части­ ни). До висловлювання можна поставити загальне питання (назвати питання). Отже, висловлювання е описом предмета.

У реченнях опису умовно визначають «відоме» та «нове». «Відомим» є назва предмета або його частини. «Новим» є назва ознаки цього предмета або його частини. Наприклад, у реченні Кущ в и с о ки й і р о зл о ги й «відомим» є слово кущ (назва предмета), «новим» — слова високий, р о зл о ги й (ознаки предмета). У реченні Гілки міцні, кора на н их темна «відоме» — сло­ ва гілки, кора (частини предмета кущ), «нове» — м іц н і (ознака пред­ мета гілки) та темна (ознака предмета кора). На письмі «відоме» та «нове» позначають так:

В

Н

Н

В

Н

В

Н

Кущ в и со ки й та розлогий. Гілки міцні, кора на них темна. 150. Перепишіть речення, позначте в кожному з них «відоме» та «нове» початковими літерами над відповідними словами.

ЗРАЗОК »

Г & Г , Н Н М ір А Іу у беоШ Х іерШ Ш . ІУ р у їМ Ш , Я , х ОКАОГГШ Сьу М уЬиЛ М Ж иМ А Т, Ц & т іШ иШ Л ,.

І

1. Пампушки невеличкі, круглі та пишні, пахучі й рум’яні (З довідника). 2. Мандаринка була не іграшкова, а с правжня, зо­ лота й кругленька, як сонечко, смачна й солодка (За О. Іваненко). 3. Черешні великі, жовтаво-білі, прозорі, запашні, прохолодні (В . Земляк). 4 . Дідова шапка старенька, товста і важка (За О. До вженком). 151. Прочитайте загадки, відгадайте їх. З уроків літератури ви знаєте, щ о загад ка — це прихований опис предм ета. Поміркуйте: «відомо» чи «нове» покладено в основу такого прихованого опису?

1. Круглий, як куля, зелений, як трава, червоний, як кров, солодкий, як мед. 2. Що то за коні стоять на припоні: довгас­ ті, голчасті, зеленої масті, нікого не возять, лише солі просять? 3. Блищить дивне скельце і з усіх кривляється: як до нього усміх-

нешся, воно теж всміхається. 4. Чорний Іван, дерев’яний калтан: де носом проведе, там помітку кладе. ►

^

в ід г а д к и .

О гірки. Дзеркало. Олівець. Кавун.

Складіть 2 -3 загадки, запропонуйте вашим друзям їх відгадати. «Відоме» чи «нове» становить кожна з відгадок? О пис п р е д м е та не слід сплутувати з оцінкою п р е д м ета, хоч оцінка, як і опис, відповідає на питання який?яка?яке?які? О пис п р е д м е та передає такі й о го ознаки, як розм ір, ф орма, колір (спр ийм аєм о зором ), запах (с п р и й м а єм о ню хом ), гучність (сп р и й м а єм о слухом) та ін, О цінка п р е д м е та є результатом л ю д ського мислення. ПОРІВНЯЙТЕ: Предмет Яблуко Соловейко

Опис предм ета Велике, рум'яне, смачне, ароматне Маленький, сірий, прудкий, голосистий

152. Подані словосполучення з а ­ пишіть уд в і колонки: 1) назва предме та + його опис; 2) назва предм ета + його оцінка.

1. Троянда червона. Троянда прекрасна. 2. Бузок запашний. Бузок привабливий. 3. Ф іалка гарненька. Ф іалка невеличка. 4. Стебло цупке. Стебло неприєм­ не. 5. Стовбур шорсткий. Стовбур відразливий. Роздивіться зображення трансформера, встановленого поблизу Одеси. Складіть його опис і дайте оцінку. Якій із улюблених іграш ок свого дитинства ви хотіли б установити пам'ятник?

Оцінка предм ета Чудове Прекрасний

^

89 ^

Опис предмета може бути складений у науковому чи в художньо­ му стилях. Мета наукового о п и с у — забезпечити точність інформації про розмір, форму, вагу, колір предмета тощо. Науковий опис здебіль­ шого стислий, усі слова в ньому вживають у прямому значенні. Мета художнього о п и су — створити образ предмета, викликати до нього певне ставлення. У такому описі використовують художні засоби: епітети, порівняння та ін. Часто в художньому описі пред­ метові складають оцінку.*І 153. Прочитайте. Який з поданих уривків складено в науковому стилі, який — у художньому? Свою д ум ку поясніть. Скористайтеся під каз­ кою.

І. Шапка красноголовця (підосичника) 5 20 см у діаметрі, подушкоподібна, з обвислою по краях шкіркою, волокниста, суха, темно-червона, оранжево-червона або бурувата. Колір шапки змі­ нює відтінки, при достиганні вицвітає. Пеньок гриба сірий, цилін­ дричної форми, донизу потовщений, 8 14 см завдовжки, 1,5 — 3 см завтовшки. .3 довідника. II. Ось стоять два близнюки-красноголовці. Вони такі молодень­ кі, що їхні зарошені туманом картузики не встигли відліпитисьод міцних товстеньких ніжок. Вони такі гарні! На зарослій зозулиним льоном купинці стоїть отакенне красноголовище! Шапка на ньому перебакирилась, завбільшки вона не менше полумиска, а ніжка завтовшки з мою руку. Такого я ще ніколи не бачив! За М. Стельмахом. ПІДКАЗКА

В уривку (назвати номер або заголовок) подано вичерпну інформацію про основні ознаки предмета, чітко вказано (назвати, що саме: розмір, форму, вагу та ін .) предмета. Усі слова вжито в прямому значенні. Опис стислий, конкретний. Отже, опис складено в науковому стилі. В уривку (назвати номер або заголовок) названо не всі, а лише голо­ вні ознаки предмета (назвати, які). У описі використано слова, вжиті в переносному значенні (назвати ці слова). Використано художні засоби (назвати). Отже, опис складено в художньому стилі.

154. Складіть художній опис предмета, який дуже потрібен вам у щоденному житті (пенала, мобільного телефона та ін.). Скористай­ теся п ам ’яткою. Щ

•

Уявіть собі «чарівний» предмет, про який йдеться в казках або фантастичних художніх творах: шапку-невидимку, чарівну паличку.,. Пофантазував­ ши, складіть і запишіть художній опис такого предмета. Скористайтеся пам'яткою. Роздивіться фотографії «мешканців» парку кованих скульптур, що його створено в Донецьку. Складіть художній опис Півника або Колобка.

і > Накресліть на чернетці таблицю з двох колонок. Першу назвіть «відо­ ме», другу — «нове». <> Уважно роздивіться предмет, який маєте описати. «> Визначте частини цього предмета, з'ясуйте їхні назви. Назви частин предмета впишіть у першу колонку таблиці. о Назвіть ознаки кожної' з визначених вами частин предмета. Назви ознак упишіть у другу колонку таблиці. 11 Запишіть на чернетці кілька речень опису предмета. Обов'язково ви­ користовуйте «відоме» і «нове» з таблиці. <> Зосередьтеся натому, який опис предмета ви маєте скласти: науко­ вий чи художній. 0 Якщо ви складаєте науковий опис, подбайте, щоб усі слова було вжито в прямому значенні. '» Якщо опис предмета художній, обов'язково використайте слова в пе­ реносному значенні, а також художні засоби: порівняння та епітети. 1 > Якщо опис художній, завершіть його оцінкою предмета.

91 УСНИЙ

РОЗВИТОК М ОВЛЕННЯ

ЧИТАННЯ ♦ ГОВОРІННЯ

ДО КЛА ДН И Й ПЕРЕКАЗ РО ЗП О В ІД Н О ГО ТЕКСТУ, Щ О МІСТИТЬ о п и с ПРЕДМЕТА

155. Прочитайте. Визначте тему та головну думку тексту, з ’ ясуйте його стиль. Які типи мовлення поєднано в тексті?

Шабля Усе життя українських козаків проходило в боротьбі з ворогами. Козаки були мужніми та вправ­ ними воїнами. Вони добре озбро­ ювалися, мали гармати, рушни­ ці, списи, шаблі та пістолі. Шаблі в козаків були не дуже довгі, але гострі. Леза шабель укладали в піхви. Найчастіше піхви робили дерев'яні, обшива­ ли їх шкірою, оздоблювали ви­ різаним із дерева орнаментом. На лезах шабель робили золоту насічку. Шабля — улюблена зброя ко­ зака. У піснях її називали се­ стрицею рідненькою, панночкою молоденькою. Шаблі козаки віддавали перевагу перед усілякою іншою збро­ єю. Шаблю вважали зброєю найчеснішою. ЗаД. Яворнщькмт. % Складітьі запишіть план тексту. • Усно перекажіть текст за планом. 15 6. Складіть художній опис будь-якої побутової речі: кухлика, глечика, вазона для квітів, іграшки. Опис запишіть. Той ж е предмет намалюйте (олівцями, фломастерами або фарбами). З ап ам ’ятайте: те, що описано словами, завжди можна передати одним малюнком або фотографією.

§ 14. УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНЕ СЛОВО ПРИ О ДНО РІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ 157. Прочитайте. У реченнях перш ої колонки визначте однорідні чле­ ни речення. У реченнях другої колонки визначте слова або словоспо­ лучення, які об ’єднують ці члени речення під однією назвою.

Зібралися мати, двоє синів, дві доньки. Бабуся дістала любис­ ток, материнку, чорно­ бривці. На вказівних щитах майнуло: Ні локоні, Верб че, Гончарі.

Зібралася родина: мати, двое си­ нів, дві доньки (Л. П аш кевич). Бабуся дістала зілля: любисток, материнку, чорнобривці (Г. К віт ка О снов'яненко).

На вказівних щитах майнули на­ зви сіл: Білоконі, Вербче, Гончарі (Є. Г уцало).

При однорідних членах речення може бути узагальню вальне слово. Це слово із загальним значенням щодо перелічуваних одно­ рідних членів речення, воно є їхньою об’єднувальною назвою.

Н а п р и к л я ;і

У двір поспішають х л о п ч и к и Сергійко, Іванко й

Петрусь (М. Стельмах).

Узагальнювальним може бути словосполучення.

11 а п р и г л а д Значні площі в Україні займають баш т анні к у л ь ­ тури: кавуни, дині, кабачки, патисони (3 довідника). Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами речення, після нього ставлять двокрапку. Узагальнювальне слово є тим самим членом речення, що й одно­ рідні члени речення, яких воно стосується. Узагальнювальні слова можуть виражатися таким и частинами мови: іменниками займ онниками прикмотниками прислівниками

Шумить верхами буйний л іс : дуби, берези, буки

(Марійка Підгірянка). У слові є все: злагода, спокій, надія (П. Загребельний); Гай буває тільки листяний: березовий, вільховий, грабовий (П. Федотюк); Дощило с кр ізь : над яром, над болотами, над лі­ сом (В. Шкляр).

1 58. Прочитайте. Визначте однорідні члени речення, вкажіть узагальнювальні слова при них. Поясніть уживання розділових знаків.

1. Землею України течуть ріки: Дніпро, Дунай, Дністер, Сіверський Донець. 2. Дніпро має притоки: Прип'ять, Десну, Сулу, Псел, Ворсклу. 3. Південну частину земель України омивають моря: Чорне та Азовське. 4. Українські Карпати чарують красою своїх вершин: Говерли, Чорногори, Петроса. Щ о вам відомо про гори Карпати? У відповіді вживайте узагапьнювальні слова (словосполучення) при однорідних членах речення: річки: Тиса, Дністер, Прут; л іси різні: хвойні, листяні, зміш ані; корисні копалини: кам'яна сіль, арка, газ.

'

Роздивіться репродукцію картини, Розкажіть про зображене, уживаючи однорідні члени речення. 1 59 . Перепишіть. Визначте та підкресліть однорідні члени речення. Узагальнювальні слова при них виділіть рамкою.

1. Були собі три брати: Кий, Щек і Хорив (3 літопису). 2. По­ розцвітали гарно квіти: наг^дочки, красолі і мачок (Л . Глібов). 3. Летять великі птиці: орли і соколи, зозулі і шпаки (Б. Грікяенко). 4. Зелений колір має відтінки: трав'яний, смарагдовий, оливко­ вий, фісташковий (3 журналу). 5. По ногах сікли трави: і курай, і буркун, і ковила, і катран (О. Ільяенко). "і •

Поясніть уживан ня розділових зн аків. Обґрунтуйте написання великої літери,

160. Перепиш іть, на місці крапок уставляючи самостійно дібрані й поставлені в потрібній формі узагальнювальні слова.

1. Ми читаемо твори українських ... : Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки. 2. На сценах оперних театрів ідуть опери українських ... : Миколи Лисенка, Георгія Майбороди, Костянти­ на Д анькевича 3. Велике зацікавлення викликають ... : бандура, цимбали, скр и п ка сопілка. І* •

Поясніть уживання розділових знаків. Яким членом речення еузагапьнювальне слово в кожному з речень?

161. Складіть і запиш іть речення з поданими рядами однорідних чле­ нів речення та узагальнювальними словами при них.

• Каштани, тополі, клени, липи (дерева). - Троянди, канни, жоржини, айстри (квіти). • Червоні, рожеві, лілові, білі (різнобарвні). • На клумбах, на газонах, на подвір'ях (скрізь). ЗВ Е Р Н ІТЬ УВАГУ! Узагальню вальне слово, яке стоїть перед о д ­ норід н им и членами речення, вимовляю ть із підвищ енням інтонації. Після узагальню вального слова роблять паузу. О днорідні члени ви­ мовляю ть з інтонацією переліку. Якщо міжузагальнювал ьним словом і однорідними членами речення стоять інші члени речення, паузу роблять перед однорідними членами. 162. Прочитайте вірш, дотримуючи правильної інтонації. Значення виділених слів з ’ясуйте за чумам ним с л о в н и ч ко м . Визначте однорід­ ні члени речення та узагальнювальні слова при них.

Сорочка-оберіг Вишила матуся сорочку для сина. Візерунком стали квіти України: маки та волошки, мальви біля хати. Долю для дитини вишивала мати. Оберіг-сорочку виш иладля сина. Візерунком стали символи Вкраїни: і верба, й калина, сонях біля хати. Щастя для дитини вишивала мати. Мамину турботу збереже сорочка, захистять від лиха хрестиків рядочки. Л. Возкюк

^

95>

^

1 6 3 . Перепиш іть, розставляючи пропущені розділові знаки. Прочи­ тайте речення, дотримуючи правильної інтонації.

1. Діти рвали чудові квіти рожеві гвоздички лілові дзвіночки (В.Кобриясьтса). 2. У густому лісі посплітали віти дерева дуби бере­ зи сосни ялини осика вільха (О. Копилеяко). 2. Турботлива бджіл­ к а з лугової веселки буде мед збирати різнобарвний жовтий оран­ жевий і золотий (за Є. Гуцалом). 4. Ходить сонний ранок по траві і вітає квіти степові ковилу горицвіт воронець молочай волошку і чебрець (А. Качан). 164. Перепиш іть, розставте пропущені розділові знаки. У п ер ш о ­ му реченні підкресліть усі члени речення.

1. Усе мене тіш ить ліси і садки озера річки глибокі ставки (О. Василеяко). 2. Просинаюся і чую пісню звідусіль з неба з по­ вітря із землі (О. Доегоп'ят). 2. Мова й музика мають дещо спіль­ не ритм тональність мелодію (О. Авксеятьева). 4. Я грав музику великих митців Верді Бетховена Шопена Чайковського Лисенка (П . Загребельяий). • і Яких ви знаєте українських композиторів? Зібравши інформацію в довід­ ц і ковій літературі та Інтернеті, розкажіть про них у класі. У розповіді вико­ ристайте одне-два речення з узагапьнювальними словами при однорід­ них членах речення. Якщо узагальню вальне слово стоїть після од норідних членів р е ­ чення, пер ед ним ставлять тире. Н а п р и і.: л а д Стежка, озеро, стіжок — есе у падолисті (В. С ком аровський). У таких реченнях найчастіш е в ролі узагапьню вальних слів в и сту­ пають займ енники все, в с і . Н а п р и к л з д Степ і лиман, озе р о і м ор е — все закуталось у ча ­ р ів н и й тихий світ ( І. Нечуй-Л евиц ький). Ластівки, б іл і л е б е д і й ш п а ­ ки, ж ур а в л і і качки с ір і — г п ол и н ул и у в и р ій (О. Коваленко). Якщо узагальню вальне слово стоїть після од норідних членів р е ­ чення, перед ним роблять паузу і вимовляю ть й о го з пониж енням інтонації. *1 16 5. Прочитайте речення, дотримуючи правильноїїнтонації. Визначте однорідні члени речення та узагальню вальні слова при них.

1. Рідні місця, знайомі хатки, садки, доріжки — все миготить у очах (Панас Мирний). 2. І соняшники, і кукурудза, і крини­ ця — все вслухалося у свіжість (Т. Осьмачка). 2. Дід розмовляв із

кіньми, телятами, травами, старою грушею і дубом — усім живим (О. Довженко). ^

Поясніть розділові знаки в реченнях. 166. Перепишіть, на місці крапок уставляючи дібрані з довідки узагальнювальні слова.

1. Ручку, олівці, фломастери, гумку, лінійку — ... повинен мати кожен школяр. 2. Столи, стільці, дошка, шафи — ... в нашо­ му класі новенькі. 3. Проектор, екран, «розумну» дошку — ... за­ куплять для школи найближчим часом. ДО ВІДКА

Меблі. Технічні засоби. Ш кільне приладдя. 167. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Білу хату червону калину луги береги все мені заповідано з роду до роду (І. Бердник). 2. Материна любов піклування батькове все докупи злилося переплелося (Б.Грінченко). 3. На землі в траві надеревах у повітрі скрізь вирує життя (3 підручника). 4. Повітря рослини води усі вславляють блакить (М. Зеров). ' ► Визначте та підкресліть однорідні члени речення. Узагальнювальні слова виділіть рамкою. • Пояси ггь написання ви ділених слів, 168. , Прочитайте. У кожній групі видалених слів визначте однорідні члени речення та узагальнювальне слово при них. Перепиш іть, ро з­ ставляючи пропущені розділові знаки.

Зажурилися зайці, що всі вони сірі. Попро­ сили Бога зробити їм кожушки різні білі чорні сині червоні. Пожалів їх Бог і зробив, як про­ сили. Не довго зайці тіши л ися. У яскравих кожуш­ ках їх добре бачили хижаки орли яструби та ли­ сиці. Доводилося тікати в гущавину та ховати­ ся під кущами ліщиною крушиною та бузиною. Пожалів зайців Б огі повернув їм їхнє забарв­ лення. За народною казкою. >

Які ка зки , байки, прислів'я про зайців ви знаєте? Щ о уособлюють ці тва­ рини? У відповіді використайте одне-два речення з узагапьнювапьними словами при однорідних членах.

97 письм овий

%

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ЧИТАННЯ ♦ П И С Ь М О

І

ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПРЕДМЕТА

1 69 . Прочитайте текст, визначте його тему та головну думку. Значен­ ня виділених слів з ’ясуйте за Тлумачним словничком.

Кобза У мирний час козаки любили по­ співати й потанцювати. Грали коза­ ки нарізних музичних інструментах: кобзах, бандурах, скрипках, цимба­ лах, сопілках. Улюбленим інструментом була кобза. Колись давно ії завезли зі схід­ них країн. Проте на новій батьківщи­ ні вона значно змінилася. Кобза мала круглий голоси ёк та овальний широкий низ. Коротку руч­ ку називали грифом. Вона була увін­ чана шийкою, що загиналася в лівий бік. Кобза мала дванадцять струн. Грати на кобзі вміли майже всі во­ їни. Та професійними музёкамибули кобзарі. За Д. Я еорницькіш.

•

• •

Визначте речення з однорідними члена­ ми. Поясніть у них розділові знаки. Вкажіть речення з узагапьнювапьним словом при однорідних реченнях. Про­ читайте його, дотримуючи правильної інтонації. Складіть план тексту, запишіть його. Налиш іть за планом докладний переказ тексту.

ОпаиасСластіон.

Маленький кобзар

98

§ 15. ЗВЕРТАННЯ. РОЛЬ ЗВЕРТАНЬ У РЕЧЕННІ 170. Прочитайте діалог. Укажіть слова, які називають того, до кого звертаються з мовленням.

— Сестро, прошу тебе дуже, Виший сорочку менії Виший хрещатим барвінком, Рястом землі навесні. — Рада б я вишити, брате, Рідного краю квітки, Тільки в житті не навчилась Класти хрещато нитки... За Г. П ет руком-П стиком

•

Чи вміє хтось у вашій родині вишивати? Чому українці ставляться до ви­ шиванок з глибокою пошаною? Чи можна уявити діалог без уживання звертань? Яка роль звертання в спілкуванні? Звертанням називають слово або сполучення слів, що називає того , д о ко го звертаються (адресата мовлення). Звертання виражається іменником у формі кличного відмінка (дуже рідко —у формі називного). Звертання може стояти на початку, в середині або в кінці речення. Наприклад Мамо, чого зажурились? (Д. Луценко). Розкажи мені, мамо, казку (О. Хлоп'яча). Заспівай мені, маьг.! ( Б. Списаренко). Звертання бувають непош ирені (при таких немає залежних слів) та пош ирені (залежні слова при таких є). Н а пр и к л а д Подай, брате, руку! (Б. Лепкий). Спасибіже тобі, м й бра ї ■., за щирий, любий твій привіт! (І. Ф ранко). Звертання можуть бути однорідними: Візьміть мене, :а>, пола, озера, о к и ' (А. Підпужний). Звертання бувають повторювані: Дощику , дощику, перестань! ( Народна творчість). Коли звертання стоїть на початку речення, його вимовляють з оклич­ ною інтонацією. Якщо звертання стоїть у кінці речення, оклична інтона­ ція послаблюється. У середині речення звертання вимовляють низьким тоном і в прискореному тем п, з обох боків видляючи його паузами.

171. Прочитайте речення, дотримуючи правильноїінтонацм. Визначте місце звертання в кожному з речень. Укажіть звертання непоширені та поширені. Визначте звертання однорідні та повторювані.

1. Вишийте, мамо, сорочку кольором неба й степів! (3. Гарник). 2. Любий тату! Нагадайте дідові пісні. Любий тату, запрягайте ко­ ника мені. Я від хати і до хати буду тих пісень співати (О. Kommen ко). 3. Не розгубися, синку, у дорозі! (/. Калепиченко). А. Одягніть вишиванку, моя доне і сину, щоб красою зігріти нашу рідну кра­ їну (Л. Любареька). 5. Добридень вам, дідусю та бабусю! (//. Пере бий nie), (і. Сонце, сонце, освітлюй тіні! (Л. Костенко). ^ •

1

Якою частиною мови виражені звертання? У формі якого відмінка? Зверніть увагу на розділові знаки при звертаннях. Якщо звертання стоїть у середині речення, з обох боків його ви­ діляють комами У кінці такого речення ставлять знак залежно від ін­ тонації. Якщо звертання стоїть на початку речення і вимовляється з оклич­ ною інтонацією, після нього ставлять знак оклику. У такому разі на­ ступне слово пишуть з великої літери. Якщо звертання стоїть у кінці речення, після нього ставлять або знак оклику, або крапку залежно від інтонації. С хем ати чно це м о ж н а зо б р а зи ти так:

О

В ийди , і а.чнус

О

Серце Спочинь на хвилину

О

Тату с кр и п о ч ку купіть

о о

В ищ е голівку. Маріє! (В. Сосюра).

вийди

(Народна творчість).

(Б. Лепкий).

(Л. Забашта).

Повертайся скоріш е, <ину (В. Матвієнко).

Повторювані або однорідні звертання між собою розділяються комою: Лелек о, л е л е ко ' Д о о с е н і д а л е ко ? (Народна творчість).

172. Перепишіть. Поясніть уживання розділових знаків при звертан­ нях. Прочитайте речення, дотримую чи правильної інтонації.

1. Учітеся, брати мої, думайте, читайте ( Т . Ш евченко). 2. Де ви, лицарі й гетьмани? Уставайте, відгукніться! (/. К алениченко). 3. Я знаю вас, нащадки запорожців! (Олександр Олесь). 4. Ти, мій хлопче, українець! (В. Терен). 5. Калино, кали­ но, квітуй у долині! (М . В ерещ ака). 6. Над тобою, банду­ ристе, небо чисте. Пригорни сестру-бандуру, бандуристе! ( / / . П еребийніс). ^ •

Визначте звертання непоширені та поширені. Укажіть звертання однорідні та повторювані.

173. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

і. Тату наш лелека прилетів! Мамо чуєш мову солов’їну? (О .Л у пій). 2. Злітай птице у чисте небо! (Г. Гордасевич). 3. Виростай для

правди й волі мій синочку! (Т. М ельниченко). 4. Стомилася сину дай одпочину (А. К ам інчук). 5. Лебедю лебедю Ти повертаєш додо­ му на тихії води на зорі Вкраїни ясні (Л. Забаш т а). б. Я розумію вас звірята і рослини (Б.-І.А нт онич). ^ •

Прочитайте речення, дотримуючи правильної інтонації. Поясніть написання виділених слів.

174. Перепишіть, подані в дужках іменники ставлячи у формі кличного відмінка. Розставте пропущені розділові знаки.

1. Води Дніпрової нап’юсь на тебе (друг) подивлюсь (Т. Ш евчен ко). 2. Не ходи (козак) понад берегами не суши серденька чорними б|и)вами (Народна творчість). 3. Шануй (юнак) батьківські шля­ хи! (Д. Л уценко). 4. Л ти ж куди мандруєш ласкавий (чоловік)? (А. М алиш ко). 5. Стережися польовий (птах) блискучих котячих очей! (П анас М ирний). ^

Вимовте звуки, які чергуються при зміні форми іменників. Звертання до відсутніх людей, до предметів і явищ називають ри­ торичними звертаннями. Вони вживаються, щоб привернути до них увагу, виявити своє ставлення. Наприклад: Ш е в че н ку1 Відгук д у м твоїх чи чуєш ти у наш ім сл ові? (М. Риль­ ський). П р и й д у д о тебе. Д н іп р е п оси віл ий! (О. Овчаренко).

175. Прочитайте, визначте в кожному реченні звертання. Які з них є риторичними? Свою дум ку поясніть.

1. Новій, вітре, на Вкраїну! (С. Руданський). 2. Краю мій, лю­ блю твої тополі (А. Камінчук). 3. Сонце! Я тобі вдячний (М. Ко цюбинський ). і . Не шуми про минуле, тополе (В . Сосюра). 5. В розлуці з вами, солов’ї Вкраїни, так ниє серце! (М. Рильський)’ 6. Розступіться, іч»{н: та біда! Дайте щастю й радості дорогу! (Л/. Луків). 17 6. Складіть і запишіть речення, у яких подані слова та словосполу­ чення виступали б у ролі звертань. Чи є такі звертання риторичними? Чому?

Україна, рідна земля, вулиці мого дитинства. 177. І Перепишіть, розставляючи пропущені Визначте поширені й непоширені звертання.

розділові

знаки.

1. Скільки с в нас любі друзі для звертання ніжних слів! (Д. Білоус). 2. Соловейку маленький В тебе голос тоненький. 2. Де ж ти коню ходив? Де підкову загубив? (Народна творчість). 3. Не хили ти голі віти саде мій! Ще ти будеш зеленіти у красі своїй. 4. Ти не виспи чорна хмаро над смерекою (В. Сосюра). 5. Школо ти мислить навчила чесною працею жить (А. Рибачок). ^

Укажіть речення із риторичними звертаннями.

$ 16. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З НАЙУЖИВАНІШИМИ ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ І СПОЛУЧЕННЯМИ СЛІВ 178. Прочитайте діалог мовчки. Визначте, скільки осіб бере участь у розмові. Уголос прочитайте діалог за особами.

Можливо, завтра не варто їхати на екскурсію до Львова. Зда­ сться, буде злива. Мабуть, краще перенести поїздку на наступний тиждень. Иу що ти кажеш! Безумовно, не буде ніякого дощу! За пові­ домленням метеоцентру, буде сонячно. Для екскурсії така погода, без сумніву, найкраща! ^

Чи можна сказати, що перший співрозмовник упевнений у тому, що гово­ рить? За допомогою яких слів він виражає свою невпевненість?

•

Наскільки впевнений у висловленому другий співбесідник? Якими слова­ ми він увиразнює свою впевненість?

17 9. Прочитайте. Визначте в реченнях вставні слова. На що вказує або що виражає кожно з них? Скористайтеся поданою нижче таблицею.

1. Кажуть» дощ завжди щастя приносить (Г . Коваль). 2. Лас­ тівки низько літають, мабуть, на дощ (В . Мордань). 3. Прогно­ зи, звісно, то невдячна річ (О. С авченкоГнатюк). 4. Можливо, вдома дощик не вщухає (Д. Л уценко). 5. Па щастя, погода була хмарна, і вони не зазнали спеки (//. К уліш ). 6. Підіть, будь лас­ ка, у поле (Т . М ельничук). 7. Буває, в дорозі десь трапиться чис­ та криниця (Д. Л уценко). 8. І райдуга стоїть, повірте, на півсвіта (А. М алиш ко). ВСТАВНІ СЛОВА МОЖУТЬ ВКАЗУВАТИ НА: ---------------------------------------------------------------------------1 НЕВПЕВНЕНІСТЬ може, може бути, мабуть, можливо, здається, очевидно УПЕВНЕНІСТЬ

звичайно, певно, безперечно, без сумніву, правда, безумовно, справді, певна річ

ДЖ ЕРЕЛО ПОВІДОМЛЕННЯ

по -моєму, як мені здається, кажіть, на д у м к у ..., за свідченням як відомо, як зазначено, за повідом ленням ...

СТАВЛЕННЯ на щастя, на жаль, на диво, на сором, як на­ ДО ВИСЛОВЛЮВАНОГО вмисне, дивна річ ОЦІНКУ ПОВІДОМЛЮ ВАНОГО ЯК ЗВИЧАЙНОГО

було, бувало, як завжди, як водиться

ПОРЯДОК ВИКЛАДУ Д УМ О К

по-перше, по-друге, отже, нарешті, таким чи­ ном, значить, виявляється, виходить

УВІЧЛИВІСТЬ

будь ласка, вибачте, прош у вас, дозвольте

ПРИВЕРНЕННЯ УВАГИ

уявіть собі, зверніть увагу, вірите, зрозумійте, знаєте, м іж нами кажучи

180. Скориставшись таблицею , усно складіть по одному реченню зі вставними словами, які виражають:

• • • •

невпевненість у висловлюваному; ввічливість; оцінку висловлюваного; джерело повідомлення.

^

103 ^

Вставні слова та словосполучення відділяють від інших слів у ре­ ченні паузами, вимовляють прискорено, зниженим голосом. На письмі вставні слова та словосполучення виділяють комами. С хем ати чн о це м ож н а зо б р а зи ти так: М о ж е , вислати ліків вам ? (А. Таран). Працювать, працювать, б е з у м о в н о ! (В. Сосюра). Чужа д уш а то, кажуть, темний ліс (Л. Костенко).*1

181. Прочитайте речення, дотримую чи правильної інтонації. Вкажіть вставні слова. На що вказує або що виражає кожне з них?

1. Може, зойкне в когось серце, відгукнеться на пісні? (Л. Коеа лепко). 2. Дивлюсь на зорі опівнічні. ІІа жаль, вони також не вічні (А/. Л уків). 3. Крізь ці кущі, здається, ніхто не пробереться (//. За­ біла). 4. Напевне, та квітка солодка була, бо меду на ній назбирала бджола (М. П ознанська). Поясніть розділові знаки в реченнях. 182. Порепишіть, розставляючи пропущ ені розділові знаки. Прочи­ тайте записані речення, дотримуючи правильної інтонації.

1. Кажуть на світі країн с багато. Кажуть життя в них справ­ жнісіньке свято. Та як в чужинські краї помандруєш зараз же рідне своє поцінуєш (О. Кротюк). 2. Буває задзвенить в чужих містах кришталь моєї мови дорогої(Л.Литвинчук). 3. Ну щоб зда­ валося слова... А серце б’ється ожива як їх почує! ( Т . Ш евченко). 4. До словечка дослів’ятка притулися! Може так хоч мови рідної навчишся (А/. Тимчак). 5. Пробачте вернуся не скоро (Б. Де/пія рьов). ^

На що вказує або що виражає вставне слово в кожному з речень?

183. Складіть і запишіть речення, у яких подані слова виступали б у ролі вставних.

Звичайно, бувало, виявляється, будь ласка. Речення, що містять звертання чи вставні слова, називають ускл ад н е н и м и . Звертання та вставні слова не є членами речення.

Л

184. Прочитайте. Поясніть, чим ускладене кожне з речень. Обґрун­ туйте вживання розділових знаків.

1. Митная шипшинонько, ти про що шепочеш? Може, мене квітоньками дарувати хочеш? (/. Складани й). 2. Линь, човнику, пливи! Можливо, знайдем на путі незнані острови? (А/. Прага ра). 3. Панове громадяни! Ця байка вам в пригоді, може, етане? (Л. Глібов). 185. Перепишіть речення, на місці крапок уставляючи дібрані з довід­ ки вставні слова. Розставте потрібні розділові знаки. Що виражає або на що вказує кожне зі вставних слів?

1. Спиніться ... спиніться. Навколо... скоріш подивіться (А. Кос-

т ецький). 2. Співчуття є найголовніший і ... єдиний закон люд­ ського життя (Ф. Дост оєвський). 3. ... навчися гарно й привітно дивитися на людей (М. Ст ельмах). 4 . ... болі минають з часом Не ремелеться пройде все (Б. Соя). 5. Л єдиних слів ... було не сказано (/>. О лійник). 6 . ... ч а с знов вдарити у дзвони?! (Ф. Руденко). ДОВІДКА

На жаль. Кажуть. По-перше. Може. Будь ласка. Будь ласка. Мабуть. ^

Доведіть, що словосполучення вдарити у дзвон и може бути і вільним, і стійким.

186. Прочитайте. Визначте, у яких реченнях виділені слова є вставни­ ми, у яких — ні. Поясніть, як ви цс з ’ясували.

1. Л хлібам колосистим, здається, немає кінця (Д. Л уценко). 2. Все навколо казкою здасться ( Б .О ст апенко ). 3. То невже ти ще досі не знаєш, що любов може гори звернуть? (Б. Грінченко). 4. Та може, нарікань на долю вже доволі? Для праці й боротьби наста­ ла знов пора (Л. Половець). 5. І напевне вже почну я цю роботу у четвер (В. Щ ербак). 6. Ніхто, напевно, не почує зітхань прив’ялих верховіть (В. Мордань). 187. Прочитайте. Визначте в реченнях слова, які в інших реченнях можуть виступати в ролі вставних. Усно складіть із таким и вставни­ ми словами речення.

і. Хтось на радість людям викопав криницю (Д. Луценко). 2. Може зламатись тіло, але ніколи — дух (О. Стефановач). 3. Та ніч була на диво схожа (Г. Коваль). 4. Вулиця наша справді вузень­ ка (М. Стельмах).

188. Перепишіть, розставляючи про­ пущені розділові знаки. Визначте вставні слова.

Місто Харків стоїть при злитті трьох річок Харкова Лопані таУ ди. Надумку вчених у сімнадцятому столітті на цьо­ му місці стояла фортеця. Пояснення назви містатаке. За пере­ казом хутір заснував козак на ім 'я Харко. Поселенцям звісно доводи лося вести боротьбу з нападниками. Кажуть якось упав у бою і Харко. Пограбований хутір запустів але згодом тут знову з'явилися люди. Новий хутір зберіг стару назву. Люди без сумніву не забули імені пер­ шого поселенця. За І. Вихованцем.

Пам'ятник козаку Харку в Харкові

Передайте свої' враження від пам'ятника 3 -4 реченнями. Уживайте встав­ ні слова. 1 89 . У вказаній послідовності зробіть усний синтаксичний розбір по­ даних речень. . Визначте вид речення за метою висловлювання. Визначте вид речення за інтонацією . Визначте грам атичну основу речення (головні члени). Визначте, яким и частинами м ови є головні члени речення. 5. З'ясуйте, двоскладне речення чи односкладне. Визначте другорядні члени речення (якщо є). 7 З'ясуйте, чи ускладнене речення од норідним и членами. Назвіть їх. 8 . Визначте, чи ускладнене речення звертанням або вставним сло­ вом. Назвіть їх (якщо є).

1 .8 добра й любові приходить щастя (А.М айсеєнко). 2. Злим лю­ дям не заздри, не бажай їхнього товариства! (З Б іб л ії). 3. Пам’ятаю, мамо, твоє тихе слово. 4. Воно мене вчило добра і любові (Я Талиманяук). 5. Я, чесне слово, не хотіла злого (О. Слоньовська). 6. Усміхнися всім навколо: небу, сонцю, квітам, людям (А. Костпецький).

106 . 2

ЗРАЗОК УСНОГО СИНТАКСИЧНОГО РОЗБОРУ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ

Р\дна Україно, ти мене д о серця пригорни! (П. П е р е б и й те ). Речення спонукальне, окличне. Граматична основа речення складається з підм ета ти, вираж еного займ енником , та присудка пригорни, вираж еного дієсловом . Речення має два головні члени, отже, воно двоскладне. У складі речення є другорядні члени речення — додатки. Д одаток мене залежить від присуд ка і відповідає на питання кого? Д од аток до серця теж залежить від присудка і відповідає на питання д о чого? Речення ускладнене пош иреним звертанням ріцна Україно. ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО СИНТАКСИЧНОГО РОЗБОРУ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ

ЩнСЬ Улр/Ш4Х), ГГШ, Л6Н6 фО ССрМ& Ц Ш Ю рА Щ 1 М иьеННА с л о н у *,., ОЛиИІЛ., убоСЛЛг , п о ш и р ,., усгьл>. у б е р л г о н ш ь и .

О О О

о о о о с

о о о о о

ХО Ч У І М О Ж У ! ЗН А Ю І РО ЗП О В ІД А Ю !

Запитання і завдання для самоперевірки Чим може бути ускладнене речення? Які члени речення називають однорідними? Як поєднуються між собою однорідні члени речення? З якою інтонацією вимовляють однорідні члени речення? Наведіть приклади. Які розділові знаки ставлять між однорідними членами речення? Що називається звертанням? Наведіть приклади. Які бувають звертання за будовою? Як інтонуються речення зі звертаннями? Які розділові знаки ставлять при звертаннях? Чи є звертання членами речення? Які слова називають вставними? Наведіть приклади. Яка роль вставних слів у мовленні? На що вони можуть вказувати? Як інтонують речення зі вставними словами? Чи є вставні слова членами речення?

4

^

1

РОЗВИТОК М О В ЛЕН Н Я . ЧИТАННЯ • П И С Ь М О 4

ЛИСТ, АДРЕСА

1 90 . Прочитайте текст, сформулюйте чотири запитання за його зм істом . Поставте запитання одне одному. Одержані відповіді об­ говоріть і доповніть.

З появою Інтернету написання «паперових» листів нібито віді­ йшло на другий план. Адже передавати інформацію значно швид­ ше й зручніше електронною поштою. Ще простіше надсилати смсповідомлення мобільним телефоном. Усе так. Однак власноруч написаний лист — це словесний авто­ портрет і вияв характеру дописувача, яскраве відображення його поглядів і смаків. Засобами електронної пошти такого не досягти. І ще одне. Якщо зміст телефонної розмови за ден ь-два забуваєть­ ся, електронний лист опиняється в кошику, то «паперовий» лист можна зберігати, перечитувати, згадуючи людину, з якою листу­ вався, та свої до неї почуття. Недарма колись у формі листування писали художні твори: романи й повісті. Листування може перетворитися на справжнє мистецтво, найви­ щий рівень духовного спілкування. Розумно і красиво написаний, сповнений тепла лист цілком може стати променем світла серед сі­ рих буднів. Такий лист буде очікуваним, бажаним, омріяним. Та­ ки й ли ст захочеться зберегти, щоб перечитувати знов і знов. Зате найменша нетактовність, недбалість у висловлюваннях можуть залишити на серці адресата глибокий рубець. Не дарма кажуть: «Що написано пером...» Але листи треба вміти не лише писати, а й ... читати! Для цього мало бути уважним, потрібно вміти читати між рядками. Взаємна повага тих, хто листується, виявляється не лише в чем­ ності, а й у вчасності надання відповіді. З Інтернету. > • •

Кому пишуть листи і пошивки члени вашої родани? Як ви розумієте вираз читати між рядка ми ? Щ о таке духовне спілкування? Звіртеся за Словничком спілкування. Поясніть рядки Ліни Костенко: Пишіть листи і надсипайте власно, копи їх

ждуть далекі адресати, колиєчас, коли немає часу і коли навіть ні про що писати. Яке слово ви вважаєте в цьому вислові ключовим (головним)?

Л и стуван ня — один із видів письмового спілкування. Л и с т — це писаний текст, мета якого — повідомлення про щось адресата. Листи бувають ділові (службові) та особисті (приватні). Ділове листування відбувається між установами або працівником і установою. Такі листи складаються за певними зразками в офіцій­ но-діловому стилі. Особисті листи — це листи до рідної та близької людини, до друга чи знайомого, до улюбленого письменника або актора. Такі листи не відзначаються усталеністю форми. Мовлення приватного листу­ вання невимушене. У текстах особистих листів поєднуються ознаки різних стилів, зокрема розмовного та художнього. 191. Прочитайте лист. Д о службового чи приватного листування слід його віднести? Укажіть звертання та етикетні формули.

Люба бабусю! Ми всі дуже за Вами скучили. Турбуємося за Ваше здоров’я. Дуже пеінїживаемо за Ваше самопочуття. Ми всі здорові. 8а одержану татом премію Оленді купили комп’ютер. Вона опановує комп’ютерну грамоту. Сподіваюсь, на­ вчить і мене. Адже сестри ман>ть допомагати одна одній! Мама готується до відпустки, яка цього |юку припадає на зиму. Хоче поїхати в село до бабусі Наталки. Якщо вийде, то й ми з та­ том й Оленкою під час зимових канікул на якийсь тиждень до неї приїдемо. До Вас, бабусю Тетяно, усією родиною обов’язково при­ їдемо влітку. Татоз мамою накупили зо два десятки книжок, які ми зОленою маємо влітку прочитати. Певно, і Вам вони будуть цікаві. Напишіть, як Вам живеться, як минає Ваш день. Головне як Ви почуваєтеся. Коли Вас востаннє оглядав лікар? Які ліки Вам прописав? Обов’язково надішлемо їх Вам поштою. Будь ласка, бабусю, не хворійте! Будьте здорові і щасливі! На все добре! До побачення. 20. 11. 2013 р. З любов’ю і повагою, Н а ш а о н у к а Ір и н а . Чому займенник ви написано в листі з великої літери? Які почуття до адре сата це увиразнює?

ЯШ Ш Ш Ш Ш Ш ЯШ Ш Ш

0 9 ^

и

Як ви ставитеся до своєї бабусі? Д о інших старших родичів? Які почуття до них висловлюєте усно і в писемній формі? - л Чи знаєте ви правила електронного листування? Наскільки важливо їх дотри мувати? Чому? 1 92. Прочитайте традиційні для листування звертання. Які з них вико­ ристовують у приватному листуванні?

Пане! (Пані! Панове!) Дорогий друже! Шановне товариство! Мої дорогенькі! Мої найдорожчі! Родинонько моя! Роде наш красний! Моїдорогі батьки! Шановні громадяни! Рідненька матусю! Колеги! Моя дорога сестричко! г* З деома-трьома звертаннями складть речення. Вимовте їх, дотримуючи правильної інтонації. 1 93. Прочитайте побажання, які для листів є традиційними. З якої на­ годи використовують кожне з них?

Щасти Вам! Хай щастить! Доброго Вам здоров’я! Зичу здоров’я! Бажаю усього найкращого! На все добре! Бажаю успіхів! Бажаю Вам добре провести свята! Роздивіться зображення сучасних українських марок. Що ви знаєте про історію поштових марок? Почніть готувати виставку, присвячену історії українських поштових марок.

194. Напишіть лист бабусі й дідусеві, які живуть в іншому місті або селі. Скористайтеся п ам ’яткою. Як написати лист 0 П ер ед ус ім о б м ір куй те: тему свого листа: що саме ви хочете сповістити і наскільки детально; головну думку листа: до чого ви хочете спонукати, у чому пере­ конати адресата. 1 > Текст листа напишіть на чернетці за таким планом: 1. З вер тання (п е р е д а є ваш е ставлення д о адресата). Приві і ан ня (за свідчує ваш у ввічливість). 2 . П очаток л и ста виявляє вашу зацікавленість станом здоров'я, настроєм адресата, його справами, успіхами, а також здоров’ям та справами його родини, найближчих родичів. Після цього слід пояснити причину, що спонукала до написання листа (баж ання щ ось з'ясувати а б о повідомити, про щ ось д о м о ­ витися). 3. Основна ч асти н а Слід повідомити про себе, не вихваляю­ чись, але не забуваючи підкреслити свої успіхи. Писати потрібно про те, що цікаве або корисне адресатові. 4 . К ін ц івка. Побажання й прощання. Дата. Підпис. <• Уважно перечитайте чорновий варіант листа — краще зробити це наступного дня. Передовсім зверніть увагу на зм іс т л и ста. М ож ­ ливо, слід дещ о додати або скоротити. По-друге, переконайтеся, що тон листа засвідчує повагу до адресата. Повагу й увагу пере­ дають обов’язкові в листуванні етикетні формули. Перевірте гра­ мотність викладу: виправте допущені помилки. Особливу увагу зверніть на написання займенника В и з великої літери, о Перепишіть лист розбірливим акуратним почерком на якісному папері. Грамотно надпишіть конверт. 195. Напишіть лист до одного з адресатів:

матері, яка затрималась у відрядженні; • дідуся, який ліку­ ється в санаторії; • старшої сестри, яка навчається в іншому міс­ ті; • старшого брата, який служить у війську; • відомого дитячого письменника, книжки якого вам подобаються. 196. За поданим зразком напишіть на конверті власну адресу. ^ • • •

Поясніть, що означає цифровий індекс, яке його значення. Назвіть слова, які в записі адреси скорочують. Де і в якій формі записують на конверті прізвище, ім’я та по батькові адре­ сата? Де і як записують на конверті зворотну адресу? Навіщо це роблять?

Адоесз вшлр«вииса. іиде«х.

•Нолиисиь Латакм Три/ори>на

Фук Л исснгу, буд. 8, (. ТлиВоку, ЬркФарсь\ий район, ‘Кишсьца області-,

Окраїна ПАІЮ Адресо одержувача, -шеис

Л у у с н к р (1 л п $ а н д р ‘Л 'етроФич п ук ЪринсыфФО, Вуд. 5 , КЬ 10,

■»кЛуцьк ‘Полині-ьца област и

'Україна 4

3

0

1 8

19 7. Прочитайте речення, визначте допущ ені в них помилки. З ’ясуйте вид кожної помилки. За потреби скористайтеся таблицею н а ф їр з а ц і підручника. Запиш іть речення, виправивши помилки.

1. Я к тільки я навчився грамоті, почав переписуватися зі свої­ ми двома бабусями. 2. Мені нравиться відправляти їм листи таполучати на них відповіді. 3 .3 цих відповідей наша сім’я дізнаєть­ ся, чим потрібно допомогти, що прислати. 4. У листах я цікавлюся їхніми ділами, задаю запитання про здоров’я. 5. Я кщ о писати письмо мені допомагають сестра і брат, доводиться відправляти лист заказний. 6. Листування допомагає мені опанувати правила­ ми спілкування. ПІДКАЗКА

НЕПРАВИЛЬНО Оерепиеуваш ея Задавати питання Вїдлр&вяяти-лнетПолучзти-листи Присилати ліки Навчатися грамоті Оп ановувати правилами' Заказний лист

ПРАВИЛЬНО Листуватися Ставити запитання Надсилати лист Одержувати листи Надсилати ліки Навчатися грамоти Опановувати правила Рекомендований лист

112>f

§ І 7. СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ ЗІ БЕЗСПОЛУЧНИКОВИМ І СПОЛУЧНИКОВИМ ЗВ’ЯЗКОМ 198. Прочитайте речення мовчки, визначте в кожному граматичну осно­ ву. Прочитайте вголос лиш еті речення, які мають дві і більше граматич­ них основ. Зі скількох простих речень складається кожне таке речення?

1. Щире слово, добре діло душу й серце обігріло. 2. Шабля ра ниті, тіло, а слово калічить душу. 3. Очі без душі сліпі, вуха без серця глухі, руки без бажання безсилі. 4. Бідна душа не мас гро­ ша. 5. Як ти не маєш душі, то не поможуть і книші. Народна творчість. Як називають речення з однією граматичною основою? З двома і більше граматичними основами? За будовою речення бувають прості та складні. П р о с те речення має одну граматичну основу. П а п р и к , л а Ч орнобривців насіяла мати (М. Сингаївський). С кл ад н им р ечен н ям називають речення, яке складається з двох або кількох простих речень, кожне з яких має свою граматичну основу. Н а п р и к л а д : Мати сіяла со н п ід м о їм вікном, а зійш ов соняш ­ н и к (Б. Олійник). Д е мати посіє, там сходить д о б р о (В. Крищенко). Прості речення у складному об’єднані між собою за змістом та за інтонацією. Між простими реченнями у складному робиться невелика пауза. У кінці кожного простого речення, крім останнього, інтонація підви­ щується. Наприкінці складного речення інтонація понижується. Частини складного речення можуть поєднуватися сполучниками /а, але. а, що. як. щоб. бо. тому що або сполучними словами -ікий. що. коли. д е . Н а п р и к л а д : Зустрічають м е н е чорноб ривц і, сміється бать­ ківська зем л я (В. Беля). Айстри в р а н ц і сумували, що д о щ і на них не впали (В. Кравчук). Частини складного речення можуть поєднуватися без сполуч­ ників. Н а п р и к л а д Гримить Д ніпро , шумить Сула, озвались голосом Карпати (М. Рильський).

19 9. Перепишіть складні речення, визначте й підкресліть у кожному граматичні основи.

1. Душа душу чує, асерце серцю вість подає. 2. Око бач ит ь далеко, серце чує глибоко. 3. Ти дорогу показав, якщ о ти прислів’я сказав. 4. Коли чистий будинок, і душа чистішає. 5. Серце співає, душа радіє. Народна творчість. Прочитайте записані речення, дотримуючи правильної інтонації. Частини яких складних речень поєднано сполучниками або сполучними словами? Прочитайте ці речення. Прочитайте речення, частини яких поєднано без сполучників і сполучних слів, лише інтонацією. Поясніть вислів: »Прислів’я —скарбниця народної душі»,

♦ • Щ і

11

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! На письм і м іж про стим и реченнями у складном у ставлять ко м у Кому ставлять і тоді, коли прості речення в складном у з'єдную ться сполучникам и або сполучними словами. *І

2 0 0 . Перепишіть прислів’я, замість крапок додаючи дібрану з довідки кінцівку. Поясніть уживання розділових знаків.

1. Правда і з дна моря виринає, а ... . 2. Я зик діє, та ... . 3. Не­ друг підтакує, а ... . 4. Праця додає здоров’я, а ... . ДОВІДКА

І

...друг сперечається. ...неправда потопає. ...лінь добавляє хвороб. ...рука не вм е.

■> Перепишіть, розставляючи пропущені коми. Визначте та підкресліть у реченнях граматичні основи. Поясніть наявність і відсутність коми перед сполучником і.

1. Сховав грудень під кригою річ­ ки і повдягав ліси в білі мережива {Ю. Старостенко). 2. Полетів остан­ ній лелека, і жоден перелітний птах не залишився на нашій землі (3 жур­ налу). •

Значення виділеного слова з'ясуйте за Тлумачним словничком. Роздивіться репродукцію картини Євгена Лещенка. Розкажіть про зобра­ жене, уживаючи складні речення.

2 0 1 . Перепишіть, на місці крапок уставляючи дібрані з довідки сп о ­ лучники та сполучні слова. Визначте та підкресліть граматичні основи речень. Поясніть уживання розділових знаків.

1. Зима спитає,... ти влітку був. 2. Літо запасає,... зима з ’їдає. 3 .... не була зима, то літо довше б тягнулося. 4. Життя навчає,... труд єднає. 5. Тепло пропаде,... сніг упаде. 6. Зима стелить полот­ на, ... мороз наводить мости. ДО ВІДКА

Якби. Але. Де. А. Як. 2 0 2 . Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. У кож но­ му реченні визначте й підкресліть граматичні основи.

Пов’яли пишні квіти затих осінній сад туманом ліг на віти хо­ лодний листопад. Повільно на світанні бреде він у стенах де лис­ тячком останнім легкий мороз пропах. Зима ось-ось прилине в снігах засне земля і пісня хуртовинна над неюзагуля. Д. Мегелик. ^

Поясніть уживання розділових знаків.

2 0 3 . Подані пари простих рочонь о б ’єднайте у складні — за д опом о­ гою сполучників або без них. Утворені складні речення запишіть, по­ ясніть уживання розділових знаків.

1. Землю закутав білий сніг. Па ньому виразно чорніють тіні безлистих дерев. 2. Мороз скував Дніпро кригою. Глибоко під нею зеленіє вода. 3. Перехожі кутаються в теплі пальта. Пронизливий вітер зму­ шує їх прискорювати ходу. ^

Чи утворюють записані вами речення текст? Свою думку поясніть.

204. Перепишіть речення, підкресліть у них граматичні основи. Розставте пропущені розділові знаки.

Ми йдемо і темніє над нами небо. Дзвенить земля а я слухаю. Слухаю небо слухаю землю і слухам» дідові слова. У серце моє вли­ вається якась незрима сила що на віки вічні прив’яже вона мене до цієї землі до співучої тихої мови. Чим більше дід любив мене тим більше і щедріше розкривав він свою душевну скарбницю. За В. Симоненком. £ Поясніть, як ви розумієте вислів «душевна скарбниця»? Чи у кожної людини вона є? Що б ви хотіли мати у своїй душевній скарбниці?

2 0 5 . У вказаній послідовності зробіть синтаксичний розбір поданих складних речень (усно та письмово). Визначте вид речення за метою висловлювання. 2. Визначте вид речення за інтонацією . Укажіть прості речення в складному. Визначте грам атичну основу кож ного з них. 4. З 'ясуйте, яким и частинам и м ови виражені головні члени речення. 2 Визначте другорядні члени речення в кожній частині складного р е ­ чення. . У складному реченні вкажіть прості речення, ускладнені однорідними членами речення, звертанням або вставним словом (якщо такі є).

1. Пісня до правди доводить, а правда до пісні горнеться (Н а­ родна творчість). 2. Пісню ту візьму собі на спомин, пісня буде по­ між нас (В. Івасюк). 3. У мене вмить заб'ється в грудях серце, коли десь наша рідна пісня розіллється {За Д. Луцекком). 4. Вилив душу в пісні український народ, і живе мій народ у пісенному слові! (В.Васалашко). 5. Допоки слово житиме в мені, тобі я даруватиму пісні, мій краю рідний (В. Мозговий).

ЗРАЗОК УСНОГО СИНТАКСИЧНОГО РОЗБОРУ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ

Я іду у парку золотому, і прощально листя шелестить (В. Сосюра). Речення розповідне, неокпичне. Складається з двох про стих речень. У перш ом у реченні граматична основа я іду (підм ет виражений з а ­ йм енником , пр и суд о к — дієсловом ); у д р уго м у — листя шелестить (під м ет вираж ений ім енником, присуд ок — дієсловом ). В обох простих реченнях є другорядні члени речення: у перш ом у — обставина у парку та означення золотому, у д р угом у — обставина

прощально. ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО СИНТАКСИЧНОГО РОЗБОРУ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ

Я

£

ф Щ Ц Ь Щ . ІУ

п м ш м ь н а м кт д , ш м согт ш Л егенил . р л р ь о & ., н б о п и и л , ., с ь л о у н б

^ 1 1 6 ^ 2 0 6 . У вказаній послідовності зробіть письмовий синтаксичний ро з­ бір поданих речень.

1. Зоре моя вечірняя, зійди над горою! (Т. Шевяенко). 2. Скоро, може, побачу я степ той широкий. (В. Гріняенко). 2. ВУкраїні рос­ туть широколисті дерева: дуб, липа, в’яз, береза. (З підручника). 4. Дрімучі ліси, птахи, змії, комахи — усе милувалося сонцем. (З журналу). о

Х О Ч У І М О Ж У ! ЗН А Ю І Р О ЗП О В ІД А Ю !

Q ^ О ^ О

♦ ♦ ♦ ♦ ♦

Запитання і завдання для самоперевірки Які речення називають складними? Наведіть приклади. Як об'єднуються між собою прості речення у складному? Як інтонуються складні речення? Наведіть приклади. Якими сполучниками та якими сполучними словами можуть з'єднуватися прості речення у складному? Які розділові знаки ставлять між частинами складного речення?

§ 18. ПРЯМА МОВА. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ПРЯМІЙ МОВІ 2 0 7 . Прочитайте вірш мовчки. Визначте слова особи, які передані д о ­ слівно, та слова, які вказують, кому вони належать.

Солов’ї розливаються ніжно У зеленім веснянім гаю. Син до матері каже: «Ця пісня Дуже схожа намову твою».

Посміхається мати до сина: «Пам'ятай, моє миле дитя, Рідна мова завжди солов’їна, Зігріває людей все життя». В. Клени,

Прочитайте вірш уголос за особами. Прям ою мовою називають висловлювання якоїсь особи, пере­ дан е дослі вн о , без зм ін. Пряма мова супроводжується словами автора, які вказують, кому вона належить. н -і п р и к л а д Я крикнув ж уравлю : «Візьми мою журу!» (Л . Гор­ лач). «Д обрий ранок, н е п о си д о «, — посміхається мати ( М . Стельмах).

2 0 8 . Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. У кожному з речень укажіть пряму мову та слова автора. Зворніть увагу на вживання роз­ ділових знаків.

1. Ми спитали соловейка навесні: «Ти для кого так виспівуєш пісні?» І затьохкав соловейко на калині: «Я пісні складаю Укра­ їні» (Н. Мельниченко). 2. Учитель навчає: «Твоя батьківщина велика і славна земля Україна. Її пізнавай, бережи і люби, усе, що зумієш, для неї зроби!» (Я. Поклад), 3. Говорила мені мати: «Можеш мов багато знати, кожну мову шанувати, та одну із мов усіх щоб у серці ти зберіг* (А/. Хоросницька). Що уособлює для українця соловей? Які казки, байки, прислів'я про нього ви знаєте? У відповіді використайте речення з прямою мовою. Пряму мову записують з великої літери і беруть з обох боків у лап­ ки. У кінці прямої мови знак оклику, знак питання і три крапки став­ лять перед лапками. Крапку й кому ставлять після лапок. Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставлять двокрапку. Схематично це можна зобразити так:

Са: «Пм». Са: «Пм!>* Са: «Пм?»

О О

о

Я п р и й д у і вим овлю : «Спасибі» (А. Малишко). К ож ній травинці ш епочу: «Рости!» (3. Живка). На уро ц і вчитель каже: «Хто за д а чку цю р о з в ’яже?» (І. Сварник).

Якщо слова автора стоять після прямої мови, то після неї ставлять кому, знак питання чи знак оклику, а перед ними — тире. Слова авто­ ра після прямої мови записують з малої літери.

«Пм»,—са.

О

«Буде д о б р а каш а»,— каж е бабця наш а (А. Камінчук).

«Пм!»—са.

О О

«Наталочко. Наталочко!» — гукає м ам а з ґаночка (К. Вишинська).

«Пм?»—са.

«Куди ти йдеш ?»— ж урилась мати (А. Семенюк).

2 0 9 . Порспишіть речення. Вкажіть в кожному пряму мову та слова автора. Поясніть уживання розділових знаків.

^

118^

І. Кажуть в народі правдиві слова: «Хліб-годувальник всьому голова» {Л. Компанієць). 2. Запитав у Зіпи Гліб: «Звідкіля береться хліб?» Розвела руками Зіна: «Звісно, хліб із магазину!» (О. Коло ненко). 3. «Як хліб на столі, не болить голова»,— так гарно бабуся сказала (Л. Паничепко). 4. «Не кидайсь хлібом, він святий!» в суворості ласкавій, бувало, каже дід старий малечі кучерявій (А/. Рильський). • ^

Прочитайте речення, дотримуючи правильної інтонації. Визначте в реченнях вставні слова. Яка їхня роль у мовленні? Що уособлює хліб? Чому старші люди вчать молодь ставитися до нього з глибокою пошаною?

2 1 0 . Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Соловей щебече в лузі Добрий ранок всім вам друзі 2. Із гнізда свого лелека обізвався недалеко Добрий ранок Зустрічаємо світа­ нок (В. Вибава). 3. Жабка зелена зустріла коня Доброго дня Ми зда­ сться рідня. 4. Кінь засміявся й спитав басовито Де ж це ви сестро згубили копито (Наталка Поклад). 5. Пухова моя перина хизува­ лася хуртовина (Л. Вознюк). 6. Л чому снігів нема мовить грудневі зима (Т. Коломіець). ^» • • •

Значення виділених слів з ’ясуйте за тлумачним словничком. Поясніть уживання розділових знаків при прямій мові. Вкажіть у реченнях звертання та вставні слова. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Чи допомогли вам у цьому розділові знаки?

211. Перепишіть речення в такій послідовності: 1) речення, у яких пряма мова стоїть після слів автора; 2) речення з прямою мовою п е­ ред словами автора. Розставте пропущені розділові знаки.

І. Казав їжак Хай буде так 2. Я з возом горшки побила жаліла­ ся кобила 3. Попалася лисиця в пастку і каже Хоч іще рано а до­ ведеться заночувати. 4. Якось воно буде сказала миша в котячих зубах ( Н а р о д н а т вор чіст ь). 5. >1 не попадуся в сітку в’юн верткий хвалився рибкам (В. Івченко). б. Равлик каже до сови із високої трави Мудра тітонько сова в тебе світла голова ( П . С орока). ^ • •

Поясніть значення стійких словосполучень побити горшки, світла голова. Чи вживають ваші старші родичі в своєму мовленні прислів’я? Яким роблять прислів’я мовлення? Наведіть 2 -3 приклади часто вживаних вами прислів’їв. Розкрийте зна­ чення одного з них.

212. ,

Перепишіть, розставляючи пропущ ені розділові знаки.

1. Три синиці щебетали одна в одної питали Хто це там сестриці так співає у пшениці (О. Пархоменко). 2. Взяв олівець я із пена­ ла і записав в календарі Сьогодні вперше прилетіли до нас у гості снігурі (А. Качан). 3. Ось я йду обізвалась зима (Леся Українка). 4. Ананаси й апельсини нудьгували в магазині Якби ноги в нас були ми б у Африку втекли (Д. Гордійко). 5. Слон казав своєму сину Від застуди їж малину (Л. Коваль). ^ •

Визначте речення, ускладнені однорідними членами. Накресліть схему першого речення.

§ 19. ДІАЛОГ. ТИРЕ ПРИ ДІА ЛО ЗІ 2 13. Прочитайте вірш мовчки. Скільки осіб бере участь у спілкуванні? Як ви це визначили? Прочитайте вірш уголос за особами.

Скажи мені, мати, де йде сонце спати? За високу гору, в золоту комору. Хто ж його колише усе тихше й тихше? Соловей піснями, тиха нічка снами. А хто його збудить, як світати буде? Пташечки веселі збудять із постелі. А на що, як встане, то найперше гляне? На тебе, серденько, як встанеш раненько. Марій ка Підгірянка. Діалог передає розмову двох або кількох осіб. Слова кожного зі співрозмовників називають реплікою. Кожну репліку діалогу записують з нового рядка, перед реплікою ставлять тире. С хем ати чн о це м о ж н а зо б р а зи ти так: Са: - Р д . (?!)

П арубок м о в и в : — Д о б р и в е ч ір тобі, д ів ч и н о ! Чи д а л е к о звід сіль д о се л а ? (І. Нечуй-Левицький).

120 ^ Якщ о слова автора стоять після репліки, то після репліки ставлять ко м у або зна к окл ику чи знак питання, а після них — тире. Слова автора після репліки записую ть з малої літери. С хем ати чн о ц е м ож н а зо б р а з и т и так:

— Р д ! — са.

О О О

— Чи тутж и в е М а рко? — спитав я в бабусі. — Ось його світличка, — м овила вона. — М и ш укаєм о зн а йом о го! — сказав това­ риш . (За О. Кониським )

21 4. Прочитайте висловлювання вголос за особами. Вкажіть репліки та слова автора. Поясніть уживання розділових знаків.

Зійш лися якось люди й засперечалися, що вж и тті найдорожче. — Найдорожче здоров’я ,— сказав хворий. — Хіба не молодість за все найдорожча? — здивувався старий. — Ніхто й ніде не проживе без хліба! — вигукнув бідняк. — А яке ж иття без волі?— здивувався козак. — Найцінніше в світі — правда,— виголосив мудрець. Проходила мимо дитина, почула слова дорослих і каже: — Найдорожча в світі мама! Народил творчість. >

Прочитайте діалог ще раз, звертаючи увагу на правильність інтонації.

2 1 5 . І Перепиш іть народну усмішку, поділяючи текст на репліки та розставляючи пропущені розділові знаки. Вкажіть репліки та слова автора. Поясніть уживання розділових знаків.

Бабуся і внучка сидять на кухні У наш час музи кабула набагато мелодійніша пригадує бабуся Онучка спочатку дивується а потім пояснює Бабусю це ж міксер працює о

Х О Ч У І М О Ж У ! ЗН А Ю І Р О ЗП О В ІД А Ю !

^

Запитання і завдання для самоперевірки

^ О) ^ О Л

г>

♦ ♦ ♦ ♦ ♦ ♦

Що таке пряма мова і слова автора? Як ставлять розділові знаки при прямій мові? Як називається розмова двох або кількох осіб? Як називається висловлювання кожного зі співрозмовників? Як ставлять розділові знаки при діалозі? Чи можна сказати, що діалог є різновидом прямої мови? Поясніть.

ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ Щ о п о т р іб н о зн а т и ; що вивчають фонетика, орфоепія та графіка, закони милозвучності української мови

Ч ого т р е б а н а в ч а т и с я : правильно вимовляти слова, передавати слова звукописом, писати слова за орфографічними правилами

Щ о т р е б а з а п а м 'я т а т и : основні орфограми, правила написання слів

Н ад ч и м вар то зам и сл и ти ся: Як дерево починається з кореня, так слово починається зі звука. Олексій Довгий

. М у 1

122^

§ 2 0 . ЗВУКИ МОВИ Й ЗВУКИ МОВЛЕННЯ 2 1 6 . Виразно прочитайте вірш.

Звуків луже ебагато, У природі все звучить. Свище вітер, грім завзято В темнім небі гуркотить. Навесні співає пташка І струмочок жебонить. Джміль іуде, дзвенить комашка, Все по-своєму звучить!

•

і

5

Знайте всі, мої шановні, Не забудьте це, бува: У людей є звуки мовні, Що складаються в слова. Звуки, зібрані у слово ІЦе в далеку давнину, Утворили рідну мову Українську чарівну. Надія Красоткіна.

Чим люди почали користуватись у спілкуванні раніше — звуками чи бук­ вами? Поясніть. Поясніть відмінність між звуком та буквою. Нас оточує безліч природних звуків: шум вітру, шелест гілля й листя, дзюрчання води, щебет пташок, дзижчання комах, гуркіт ав­ томобілів, шум кроків тощо. Такі звуки утворюються механічним ко­ ливанням повітря. Кількість звуків у природі не обмежена. Усне спілкування між людьми здійснюється за допомогою звуків мовлення. Такі звуки утворюються складними рухами органів ви­ мовляння. Наша мова звукова. Слова складаються зі звуків. З вук найменша неподільна одиниця мови та мовлення. Як і будь-які звуки, звуки людського мовлення є результатом коли­ вання повітря, що сприймається слухом. Звуки саме людського мов­ лення вивчає розділ науки про мову, який називається ф онетика. Щоб передати, як звучить слово, використовують звук і пис. Ко­ жен звук у такому записі позначають узятою в квадратні дужке літе­ рою. Н а п р и к л а д [а] [у], [о], [д], [м], [ш]. Слова передають звукописом так: [к л а с], [с л т в о]. Позначення місця наголосу є обов’язковим.

2 1 7 . Вимовте вголос подані звуки. Чи означає щось окремо взятий звук? З поданих звуків утворіть якнайбільше слів. Вимовте ці слова.

І°І* ІРІ* ІИЬ Iа), [м|, |тІ

^ >

М

1

^ 1 2 3 ^

Чи залежить значення слова від порядку звуків? Свою думку підтвердіть прикладами. О кремо взяті звуки мовлення нічого не означають. Проте поєднуючись м іж собою та розм іщ ую чись у певном у порядку, звуки м о в ­ лення утворю ю ть слова з тим и чи інш ими значеннями. Звук м и чуємо і вимовляємо. З вуки мовлення слугують для утво­ рення, розпізнавання та розрізнення слів мови. Н а п р и к л а д [ с о н] — [ с и н ] ; [ с а д ] — [ с а м ] . Отже, звуки мовлення м ож на порівняти із цеглинкам и, з яких в и ­ будовується мовлення.

2 1 8 . Прочитайте загадку, відгадайте її. Відгадки запиш іть літерами та передайте звукописом.

Всього чотири звуки в слові, А зміст його міняють початкові: З [ґ ]— буде чорна птиця дика, З [п] — інша, горда і велика, З [к] — уже напій пахучий буде, Що для людей готують люди; З [л] — виріб, дошка з стояками, Де спочиваємо ми з вами. Коли ж там [с] поставлю я, То буде вже людське ім 'я. Я кі це слова? За Д. Білоусом. зразо к"

>

л іА с ь [ г с і,8 а ] .

2 1 9 . Прочитайте вголос записані парами слова. Якими звуками вони різняться? Як вплинула зам іна одногозвука іншим на значення слова? Щ о означає кожне зі слів?

Гай — рай; дід — лід; сад — суд; жити — жати; бук — бак; ка­ чан — казан; шила — мила; гриб — грип. "> Вимовте звуки, заміна яких змінила значення слів кожної пари. • Поясніть, чому людську мову називають звуковою. ^ Чи всяке поєднання звуків є словом? Свою думку підтвердіть при­ кладами .

2 2 0 . Прочитайте. Визначте слова, вимова яких розрізняється одним звуком. Як змінилося від заміни звука значення слів?

1. Спить старий сердитий СОМ, СНИТЬСЯ сому СЬОМИЙ сон (А. Камін чук). 2. Сом під лататтям задрімав. Несум,асон його здолав. 3. Явір гнеться над водою, ятір сохне під вербою. ^ •

Значення виділених слів з’ясуйте за Ілумачиим словничком. Поясніть розділові знаки.

2 2 1 . Прочитайте. Укажіть слова, через які спотворився зміст прислів’їв. Назвіть звуки, зам іна яких спричинила зміну значення слова.

1. Чоловік розуму вчиться увесь бік. 2. Видно зайця по мухах. 3. Мо|мжа в ворони просить обо|юни. 4. І бувалий рис у пастку по­ падається. 5. Тим мак странпшй, що ззаду очі. б. Ще жодне йшло крука не відмило. ^ •

Якими літерами позначають на письмі звуки, які потрібно замінити? Назвіть ці літери. Поясніть різницю між звуком і літерою.

2 2 2 . Прочитайте. Слова, вимова яких розрізняється одним звуком, випишіть з речень парами — літерами та звукописом.

ЗРА30О

Зф Г _ суп, [у у с Ґ ] - [с у п і

1. Маленький гриб під граб заліз і огляда тихенько ліс. 2. Роз­ болілись в зайця зуби, з болю в зайця спухли губи (А/. Стельмах), 3. Вкрита травами гора, збоку лисяча нора (В. Гринько). 4. А ву­ сатий колосок подає свій голосок (Т. Коломіець). 5. Ми це знали, що баран може з ’їсти наш банан (Є. Гуцало). ^

Поясніть, як вплинула заміна звука на значення слова.

ф

22 3. Відгадайте ш аради. Що означають літери, записані в квадратних дужках?

1. Краплями криштальними трави укриваю, сонце на світан­ ні першою вітаю, а зміни-но звук на самім початку наготусш до зими сіна у Д ( к татку (7\ Чумак). 2. З [д] скликаю всіх до себе: друзі, м’яч, погода рай! З [т] мене писати треба — вибирай! (С. П авленко). 3. Тече собі, хвилюється, навколишнім милується, А Ір | на Іп] змінити — почне пекти й варити (//. М огила). 2 2 4 . У поданих словах замініть окремі звуки так, щоб утворилися нові слова. Вимовте слова зі зм іненими звуками.

^

12 5 ^

Корона, миша, чайка, риска, піч, сум, вулики. Д а утворені пари слів (на вибір ) уведіть у самостійно складені жартівливі речення. 2 2 5 . Додаю чи або віднімаючи один звук на початку чи в кінці слова, утворіть інше слово. Новоутворені слова запишіть. Вимовте їх.

Курок, буква, лід, мак, башта, край, гра, їжа, міх. рука, окомір, линок, буря, кома. •

1

V У звуково м у записі знак м якш ення не вживають, адже звука він не позначає. З на к м ’якш ення вказує на п о м ’якш ення попереднього пр и го л о сн о го звука в слові: гетьман [ г а У м а н ] . У звуково м у записі на м ’якість п р и гол о сно го звука вказує скісн а риска П після літери: синь [с и н^, на по м 'якш е н ість — вказує зн а к [ '] : сіль [с ' і л"], Подовжену в и м ї ву звука (на письм і вона передається под воєним и літерам и) у звуковом у записі позначаю ть д в о кр а п ко ю [ ]: сонний [с 7 н: и й]. Д уж ка над [д ж ], [д з]. [д з'І по ка зує один злитий звук: [б д ж о л а], [ д з в ' і н ] , [ ґ е д з*].

2 2 6 . Зробіть звуковий запис поданих слів. ЗРАЗОК^

«ЯОІСоМиб [р о іо и ь 'О ж '].

День, ліс, льон, тінь, сонний, цінний, д ж у р а , джунглі, дзвінок. ^

Значення виділеного слова з ’ясуйте за тлумачним словничком.

227.

Зробіть звуковий запис поданих слів.

Мідь, лань, тінь, їлень, денний, останній, джем, дзьоб, дзенькіт. ^

Визначтесеред поданихслова, які від заміни одного звука змінюють значення. 2 2 8 . Прочитайте подані слова ззад у наперед. Чи змінилося їхнє значення? Такі слова називають паліндроми, або словаперевертні. Доберіть і запишіть 3 - 4 п а­ ліндроми.

Дід, око, коток, Пилип, радар, мадам. . к Зберіть у довідниках чи в Інгернеті інформацпо про слова-паліндроми. Розкажіть протаю слова у класі. Знайдіть паліндроми на малюнку.

126 ^

§ 2 1 . ПОЗНАЧЕННЯ ЗВУКІВ МОВЛЕННЯ НА ПИСЬМІ. АЛФАВП 2 2 9 . Прочитайте прислів’я, витлумачте значення кожного.

1. Азбука — до мудрості дорога. 2. Азбука — то драбина до знань. 2. Спочатку «аз» та «буки», а потім підуть і науки. 4. Сло­ во — вітер, письмо — ґрунт. ^ •

Щ о вам відомо про походження слів азбука, абетка, алфавіт? Поясніть, чим писемне мовлення відрізняється від усного.

Ї

Для того щ об обм ін інф орм ацією та дум кам и відбувався в п и с е м ­ ній ф ормі, потрібно усне (звукове) мовлення перевести в мовлення писем не, то б то звуки позначити на письмі. Знак, який слугує для позначення на письмі звука, називається л іте р а (б у кв а). З наки письма вивчає розділ науки про мову, щ о зветься граф іка. Л ітера — це граф ічний знак. Крім літер, існують такі граф ічні знаки: апостроф ( ), деф іс (-), з н а к н а го л о с у , знак п е р е н о су та розділові знаки (крапка, кома, тире, д во кр а пка та ін .). Розміщ ені у встановленом у по р я д ку літери становлять алф авіт (а зб уку , а б е тку ). Усього в укр аїн ській м ові 33 літери.

А а а

Бб

Вв

Гг

Ґґ

6е

ое

ге

ге

Дд

Ее

Де ••

е

Єє «

Ж ж

Зз *е

И и и

Іі 1

її 1

Йй

Кк ка

Лл

М м ем

Нн єн

Оо

Пп

р Р

О

пе

ер

Сс

Тт

фф еф

Цц

Чч

те

Уу У

Хх

ес

же

ел

Ш ш Щ щ шш

їда

ь

це

ха

вид* м'якшення

йот

че

ЮюЯя ю

я

2 3 0 . Прочитайте уривки з віршів. Назвіть графічні знаки, за д опом о­ гою яких зроблено записи уривків.

Веселе місто Алфавіт, Йому сьогодні наш привіт. До нього нам лягає путь, — У ньому літери живуть. Веселе місто Алфавіт. В нім кожне слово — цілий світ. В нім кожна літера жива — Із них складаються слова. Т. Коломієць.

— В азбуці остання я? — налякалась буква Я. — Хай і так, хай і так, — заспокоїв м’який знак. — Літера важли ва ти, І тебе не обійти! Я ж між буквами мовчу, Звуки м’якшити учу! З а Г. Бойком.

Поясніть значення стійкого словосполучення «не можна обійти». 2 3 1 . Запишіть подані слова за алфавітом.

Калина, яблуня, казка, хата, будинок, світлиця, мальва, чор­ нобривець, криниця, бджілка, лелека, ґудзик, прислів’я, зірка, місяць, дзюрчати, злива, дощ, пісня, мати, колискова, хрущ, журавель, радість. > ♦ ^

Поясніть, як розмістити за алфавітом слова, що починаються з однієї літери. Чому списки укладають саме за алфавітом? Наведіть приклади таких списків. Які з поданих слів називають українські символи та обереги?

232.

Прізвища українських художників за пишіть за алфавітом.

Шевченко Тарас, Лимоненко Микола, Мурашко Олександр, Труш Іван, Васильківський Сергій, Ябдонська Тетяна, Заливаха Опанас, Божій Микола, Трутовський Костянтин, Гор­ ська Алла, Марчук Іван, Самокиш Микола, Касіян Василь, Іжакевич Іван, Кричевський Василь, Гуменюк Феодосій. Зберіть інформацію про твори сучасних українських художни­ ків. Організуйте в класі виставку репродукцій їхніх творів.

Алла Горська. Абетка

^

128

^

§ 2 2 . СПІВВІДНОШЕННЯ ЗВУКІВ І БУКВ. ЗВУКОВЕ ЗНАЧЕННЯ БУКВ я , ю , є , І та щ ВИМОВА ЗВУКІВ, Щ О ПОЗНАЧАЮТЬСЯ ЛІТЕРАМИ г і г

.

Літера / завжди позначає два звуки — [й і]: їж ак [й і ж а к], їсти [й'сти]. Літери я, ю, є на письмі можуть позначати:

ДВА ЗВУКИ [йа]: яр (й а р], моя [м о й а]

Я

Ійу]: ю на к [й у н а к], зна ю [з н а й уі

Ю

їй®]: єд и н и й [й е д е н и й], м о є [м о й а]

Є

ОДИН ЗВУК м'якість попереднього приголосного звука + [а]: маля [м а л 'а і м ’якість попереднього приголосного звука + [у]: лю ди [л ^ д и ] м'якість попереднього приголосного звука + [е]: с и н є [с Є н' е]

Після апострофа літери я, ю, є позначають тільки два звуки: в’є [вйе], пір’я [п'-’рйа]. Якщо літери я, ю, є позначають на письмі м ’якість подовженого приголосного (на письмі передається подвоєними літерами), звуко­ писом такі слова передають так: зілля [зіп'їа], кол о сся [кол тс':а]. 2 3 3 . Зробіть звуковий запис поданих слів. Визначте в кожному слові кількість літер і кількість звуків.

Ялина, юрист, спот, палія, маю, своє, пташеня, яблуня, ювіляр, плюс, синє, уміння, волосся. ^

Значення виділених слів з ’ясуйте за Тлумачним словничком.

2 3 4 . Прочитайте. Визначте слова, у яких одна літера передає на письмі два звуки.

і . Юнгою буде Юрко наш на флоті, с там багато для юнги робо­ ти (Л. Голота). 2. Нахвалявсь єнот єхидні: «Європеєць я відни­ ні! Буду я гриби збирати і за євро продавати!» Всяк з єнота лиш

"*0 2 9 ^

кепкує, а .за єв|к» не купує (Л. Вознюк). 3. Я найсмачніша серед бур’янів, приправа до борщів і до супів. Я вам здоров’я поверну сторицею! Запам’ятайте! Звуть мене яглицею (Я. Зубицька). А

Визначте речення з прямою мовою, поясніть у ньому розділові знаки.

2 3 5 . Перепишіть речення. Після кожного виділеного слова подайте в дужках його звукопис. ЗРАЗОК,.'

J)o({pALyGH*> ПЬО<£, УгьрАІАЛЬО [р к ,/ь а ,ш н ,о ] oUQSu!

І. Є у

кожної дитини матінка єдина (Л. Полтава). 2. Я не сором­ люсь вимовити дзвінко: «Я українка!* (Л. Голота). 3. Йди в ти ся ­ чоліття, рідна мово! (//. Вілоуе). Г а ї шумлять я слухаю (//. Ти чина). 4. І так лагідно материнка свій м ’ ятний дух на землю стеле (В. Поліщук). 5. Найдужче допікають бур’ яни та ще жуки з чужої сторони (С. Зінчук). ^ •

Укажіть речення, ускладнене звертанням. Поясніть у ньому розділові знаки. Поясніть розділові знаки в реченні з прямою мовою.

23 6. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Укажіть слова, у яких кількість звуків і літер не збігається.

Як багато хочу я сказати про любов до ріки м<хї рідної ясної! Л ю бл ю її воду береги її чисті! Люблю ВСІХ людей які живуть і тру­ дяться па її берегах! Біля неї роблюся я добрим людяним. Буду любити тебе все життя річко моя! За О. Довженком. Виділені слова передайте звукописом. Поясніть розділові знаки в реченнях. Розкажіть про річку, яку ви найбільше любите. Літерою щ завжди позначають два звуки [ш ч]: дощ [д о ш ч], щука [шчбка]. Сполучення літер дж, дз можуть означати і злиті звуки [дж], [дз], [дз']: [джм'Ут'), [ґедз'] і окремі звуки [д], [ж], [д], [з]: підживлювати, підземний. Окремі звуки сполучення букв дж і дз передають тоді, коли [д] належить до префікса, а [ж] або [з] — до кореня слова. Літера г позначає звук [г]: голова [ г о л о в а ] ; літера ґ — звук [ґ]: ґрунт [ ґ р у н т ] .

23 7. Прочитайте. Зверніть увагу на в и м ів у виділених слів. Скільки в кожному з цих слів звуків, скільки літер?

1. Зацвітає калина, зеле­ ніє ліщина. Це моя Україна, це моя Батьківщина (А. Камінгук). 2. Джмелик замахав крильця­ ми й полетів. Серед білих, ж ов­ тих, червоних квіток ліловіли дзвіночки, кожен кликав його: «Дзень-дзень, я тут!» (За О. Іваненко). 2. Ж ук учив малих жучат: «Треба весело дзижчать!» (Л . Голо­ та). 4. Дощ хлющить на зелен плющ, під плющем сховався хрущ. Каже весело плющу: «Не боюся я дощу!» (А. Камінчук). 5. І щас­ тя в тім, що небеса вгорі є, а рідний ґрунт внизу і холодить, і гріє (За 17. Вороньком). > •

Визначте речення, ускладнені однорідними членами, поясніть у них роз­ ділові знаки. Прочитайте речення з прямою мовою. Поясніть у них розділові знаки.

2 3 8 . Подані звукописом слова запиш іть буквам и.

[школ'ар], [сіл'], [йагода], [йбр'ій], [йевгйн], [шчока], [йблійа], [імйа], [нас^ніа], [пол^сіа], [йДдн'Іс'т'], [пйатни*ц‘а], [подв^рйа]. ^

Поясніть у записаних словах написання великої літери. 23 9. , сом.

Прочитайте чистомовки. Виділені слова передайте звукопи­

1. Ящірка хвоста загубила, ясним світом ящ ірка занудёла, об­ шукала полей ліс, я к новий уже хвіст відріс (Д. Гордшко). 2. Щиро щиглик у ліщині щебетав собі щоднини: «Щоб нам щедре літечко виростило житечко!» (Я. Вознюк). 2. У джунглях коло джерела у гарнім джемпері бджола з пустотливим джмеликом ласуваладжемиком (Л . Коваль). 4. Ґелґотів гусак весь ранок: «Ґвалт, проґавив я сніданок, бо ґаздиня пізно встала й довго ґудзик пришивала» (Я. Вознюк). 5. Щедрий дощик площу полоще. (Г. Бойко.) *> Зн ачен ня сл ова газдиня з ’ясуйте за тлумач ни м словн ич ком. • Поясніть значення словосполучення нудити світом. • Укажіть речення, ускладнені однорідними членами. Поясніть у них розді­ лові знаки. • Поясніть роздлові знаки в реченнях із прямою мовою.

^ 1 3 1 ^

§ 2 3 . ГОЛОСНІ Й ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ 2 4 0 . Роздивіться малюнок. Покажіть на ньому рото­ ву й носову порожнини, губи, зуби, піднебіння, язик, нижню щ елепу. Покажіть гортань. Зверніть увагу на розташування голосових зв ’язок.

^

Поміркуйте і скажіть: що утворюють органи вимов­ ляння?

Н

Органами вимовляння творяться звуки мовлення, Саме за способом творення та особливостями звучання звуки мови поділяють на голосні та приголосні. Якщо для повітря, що видихається, не виникає перепон, звуки утворюються тільки за допомогою голосу. Тому вони називаються голосними: [а], [о], [у], [е], [и], [і]. Якщо ж струмінь видихуваного повітря наштовхується на створе­ ні язиком, губами та зубами перепони, виникають шуми, які можуть додаватися до голосу. Звуки, які утворюються поєднанням шуму та голосу або тільки з шуму, називаються приголосними. В українській мові 38 звуків: 6 голосних та 32 приголосні.*•

о

2 4 1 . З -п о м іж позначених нижче звуків вимовте спочатку голосні, по­ тім приголосні.

[м], [д], [а ], [ш], [о], [у], [н], [б], [е], [ж], [и], [і], [г], [б]. ^ • •

Розкажіть, як утворюються голосні звуки. Скільки голосних в українській мові? За допомогою будь-якого голосного звука відтворіть мелодії двох-трьох пісень. 3 чого утворюються приголосні звуки? Чи можна відтворити мелодію за допомогою приголосного звука? Чому?

2 4 2 . Вимовте подані пари слів. Голосні чи приголосні звуки змінили звучання та значення слів кожної пари?

Марина — малина. Бук — бик. Лак — лук. Білка — гілка. Липа — лапа. Грати — брати. ^

Складіть речення, використавши в ньому одну з пар слів (на вибір).

Н

В

Н

І

'% ^ \ 3 2 ^

24 3. Переставивши приголосні звуки, утворіть нові слова. Передайте новоутворені слова звукописом.

Марка, літо, опис, лід. ч

У чому полягає відмінність у творенні звуків приголосних і голосних?

24 4. Зробіть звуковий запис поданих прислів’їв. У кожному слові визначте голосні та приголосні звуки.

ЗРЛЗОК_> Л р/Х іаА ' ПОЛА СОАЛу бофй. —

[лрлпЛб / па/ье &‘ои! у 8оро]..__. | 1. Праця кращ а за лінь, пустощі та безділля. 2. Людину красить не одежа, а добрі діла. 3. Бджола мала, а й вона працює. 4. Рання пташка росу п’є, а пізня слізки ллє. 5. Щоб рибку з’їсти, треба в річку залізти. ч •

Розкажіть про творення звуків голосних і приголосних. Укажіть речення, ускладнені однорідними членами, поясніть у них р о зд лові знаки.

РО ЗВИТО К М ОВЛЕННЯ ЧИТАННЯ ♦ ГО ВО РІН НЯ

УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОЮ ТЕКСТУ, ЩО МІСТИТЬ ОПИС ТВАРИНИ

24 5. Прочитайте народну казку. Які типи мовлення поєднано в її тек­ сті? Як ви це визначили?

Чарівний кінь Вкрав змій у селі хлопця Іванка. Привів його до свого двору, ві­ дімкнув стайню, атам лежить кінь такий худий, що аж кістке ви­ пинаються. Слабкий, немічний, підвестися не може, лише стогне. Наказав змій Іванкові коня доглядати, давати всього вдосталь, лише не давати того, що той попросить. Приніс хлопець коневі доброго вівса. А кінь не їсть нічого, ле­ жить і плаче. Пожалів хлопчина коня, почав умовляти. А той людським голосом просить у нього іншої поживи. Бо їв він жар, а пив полум’я. А як не буде йому такої їж і, то вмре.

Запалив Іванко дрїва, приніс коневі лопату жару, тоді другу> третю. Попоїв кінь, на ноги став. Ви бігу двір, наковтався полум’я. Подивився Іван, а коник не простий! Шерсть на ньому золота, довга грива сяє самоцвітами, замість чотирьох ніг у нього п’ять, а над спиною крила здіймаються. Скочив хлопець на чарівного коня. Помчав його кінь до рідного села. Увесь вік служив він Іванкові вірою й правдою. •

Прочитайте уривок, який є описом тварини. Поясніть, як ви розрізнили опис і розповідь-

2 4 6 . Прочитайте текст, визначте його тему й головну думку.

КіньДобрян На світанку козак Мамай прокинувся в темниці. Уранці вороги мали його стратити на майдані. Козак обмацав кишені і знайшов шило, яке не помітили во­ роги. Мамай подряпав шилом стіну. Як тільки на чорному мурі з’явилося око, воно кліпнуло. Щойно рука козака вивела кінську шию, я к вона затремтіла. Тільки намалював Мамай стрункі пере­ дні ноги, я к міцні копита загупали об землю. Мамай малював чорного з білим хвостом і білою гривою коня. Кінь оживав. Козак ще виводив кониченькові широку спину та міцний круп, а Добрян уже іржав від нетерпіння. Скочив козак на шпаркого коня. Вартовий устиг лише схо­ пити Мамая за ногу. Кінь рвонувся, і чобіт залишився в руках вартового. За О.Ільяенколі.

• •

Е

Значення виділених слів з'ясуйте за Тлумачним словничком. Складіть план тексту, запишіть його. Усно перекажіть текст за планом. Пофантазуйте. Роздивіться казкового коня, виготовленого на­ родними майстрами. А якуявляєте чарівного коня ви? Опишіть його {усно).

134^

§ 2 4 . СКЛАД. ПРАВИЛА ПЕРЕНОСУ СЛІВ. НАГОЛОС 2 4 7 . Прочитайте чистомовки. Чи змінюється значення слова від п е р е ­ становки складів? Що таке склад?

Кошеня навкруг дивана Ходить рано-рано-рано. Сонні очі нродира: Де нора-нора-нора? А. Каміннук.

Ми боролись дружно з грипом, Ми його перемогли, Бо ми з липи-лини-липи Чай пили-пили-пили. Г. Чуба ч.

С кл ад — це частина слова, яка вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря. 2 4 8 . Визначте в кожному з поданих слів голосні звуки, назвіть їхню кількість.

Слово, з в у к , п існ я, спів, сп івати , м елодія, м у зи к ал ьн и й , т и ш а , м ить. ^

Перепишіть слова, поділивши їх на склади. Чи збігається кількість складів із кількістю голосних звуків?

Голосні звуки є складотворними. У слові стільки складів, скільки в М ньому голосних звуків. Склад утворюється або тільки з голосного, або з поєднання голо­ сного з приголосним чи приголосними. За кількістю складів слова бувають о д н о скл а д о ві (д е н ь), д в о с к л а ­ д о в і (з и -м а ), багатоскладові (пє-ре-ван-т а-ж ен-ня).

Склад, що закінчується голосним звуком, називають відкритим. Склад, що закінчується приголосним, називають закритим. 2 4 9 . Перепишіть прислів’я, виділені слова рисками поділяючи на склади. Після кожного з цих слів укажіть у дуж ках кількість складів. зразо к “

»

Я у у&гірхь ом!{ьа, нс чиц-ка-юлъь ( З (Ж и іа у а ).

1. Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає. 2. Де є життя, там с падія. .І. 1Іауки вода не затопить, а вогонь не спалить. Л. Зма­ гаються не лише силою, а й умінням. 5 .3 пісні слова не викидають і свого не вставляють. ^ • •

Укажіть у виділених словах склади відкриті та закриті. Поясніть написання не зі словами. Укажіть речення, ускладнені однорідними членами, поясніть у них розді­ лові знаки.

2 5 0 . Запиш іть слова, погрупувавши їх за кількістю складів: спочатку односкладові, потім двоскладові, трискладові...

Життя, льон, країна, троянда, безмежний, дзьоб, далекосяж­ ний, знання, лілея, нагороджений, березень, чудовий, небо, край. ^

Назвіть слово, у якому складів найбільше. Визначте в ньому склади від­ криті та закриті.

1

3 рядка в рядок слова переносять за складами. Проте не можна сплутувати правила переносу слів із правилами поділу слів на склади. ПО ТРІБ НО З А П А М ’ЯТАТИ! Одна літера не залишається в попередньому й не переноситься на наступний рядок. Наприклад, слова око, м рія не переносять. Літери дж , д з при переносі не розривають, якщо вони позначають один злитий звук: р а -д ж у (а не р а д-ж у), гу-д зи к (а не гуд-зик). Якщо дж, д з позначають два звуки (це буває на межі префікса та кореня), при переносі їх можна розривати: п ід -зе м н и й , під-живити. Не можна розривати при переносі буквосполучення йо, ьо: ма-йорить, синьо-го. Скорочення при переносі не відривають від слів, яких вони стосу­ ються: І. Я. Ф ранко, 2 0 2 5 р ., 5 кг. Слова з подвоєними літерами можна переносити по-різному: жит-тя і жи-ття, зн а н -н я і зна-ння. Проте при подвоєнні літер на межі значущих частин слова можливий тільки один перенос: б е з-зуб и й , годин-ник. *1

2 5 1 . Відгадайто загадки , складені письмонницою Лесею Вознюк. Слова-відгадки запишіть, поділивши їх рисками на склади. Укажіть склади відкриті та закриті.

1. Де б не був, воно зі мною, я ношу його з собою. Знаю, що мене гукають, коли його називають. 2. Як смичок струни торкнеться, вона піснею озветься. Дуже ніжну душу має, і сміється і ридає. 3. Різні скельця є у мене: червоне, жовте і зелене. Можу ними я

сказати: «йти», «стояти», «зачекати». 4. Тітка на даху стоїть, |икчвісившм вуха. Від супутників сигнали і день і ніч слуха. ► ДО ВІДКА. ^

Світлофор. Антена. Скрипка. Ім’я.

Доберіть і запишіть якнайбільше слів, що мають склади — назви нот. У ді­ браних словах визначте склади відкриті й закриті.

2 5 2 . Перепишіть слова, поділяючи їх рисками для переносу, д е це можливо.

Заголовок, армія, яма, читання, ранній, наеінпя, бездоріжжя, письменник, пір’я, сміх, мільйон, майбутнього, третього, м ай о ­ нез, пізнього, гедзик, наддніпрянський, підземелля, кукурудза, відзвук, передзвін, безупинний. ^

Виділені слова передайте звукописом. Чому у звуковому обов'язково позначають місце наголосу? Що таке наголос?

записі

!

Н аголос — це виділення складу в слові посиленням голосу. В українській мові наголос вільний, тобто наголошеними можуть бути різні за порядком склади: кнёжка, підрбчник, п апер і вий. В українській мові наголос рухомий, тобто при зміні форми слова він може переміщатися з одного складу на інший: д о м к а —д у м к е . В окремих випадках зміна наголосу змінює значення слова: д о р їга —дорога, атлас — атлас.

2 5 3 . Перепишіть слова, позначте в кожному місце наголосу.

Черговий, випадок, п ід м е т , алфавіт, вимова, шофер, столяр, ненависть, арахіс, кілометр, документ, інструмент, цемент, дефіс, лапки, олень, ведмедиця. Дізнайтеся: за яким словником можна з'ясувати наголошення слова? Якщо щодо наголошення слів виникають сумніви, потрібно звер­ нутися до словника наголосів. Місце наголосу вказано також в орфо­ графічному та тлумачному словниках. Існують слова з подвійним наголошенням. У словниках наводяться обидва наголоси таких слів: банд аж е і байдуже, весн ун и й і веснянёй. 1 2 5 4 . Прочитайте прислів'я та приказки. Зверніть увагу на наголош ен­ ня виділених слів. Перевірте себе за словничком правильноївимови.

1. Сподівайся па працю, а не на випадок. 2. Читання для люди­ ни — як сонце для землі. 3. Мудрі запитання — для розуму зма-

" » о з т ж

гання. 4. Листопад вересню онук, жовтню син, а зимі рідний брат. 5. Обстоювати помилку — двічі помилятися. 6. У Сірка очей по­ зичив, т а й байдуже! ■> Визначте, які з виділених слів мають подвійне наголошення. • Поясніть значення стійкого словосполучення позичити в Сірка очі. 2 5 5 . Перепиш іть, позначаючи у виділених словах місце наголосу.

1. Географічний атлас, блискучий атлас. 2. Приємна музика, талановитий музика. 3. Парне катання, парне молоко. Поясніть,

ч и м ви

керувалися, позначаючи в словах наголос.

2 5 6 . Перепиш іть, у виділених словах позначте місце наголосу. У яко­ му випадку наголос допом агає розрізнити форми слова? У якому н а­ голос впливає на значення слова?

1. Дешева рибка, та дорога з неї юшка. Тоді дорога успішна, коли розмова втішна (Народна теоряість). 2. Струни настрою на­ строю на бадьорий юний ладІ(В.Еллак). 3. Через край із серця рід­ не слово ллється. Оживи, козацька славо, у бандурних струнах, нехай серця звеселяться! (77. Куліш). >

У яких словах наголос впливає на їхнє значення?

257. ' Перепиш іть слова, позначте місце наголосу. Підкресліть сл о­ ва з подвійним наголошенням.

Запитання, загадка, олень, завдання, центнер, помилка, дерев­ це, паша, асиметрія, черга, живопис, поняття, апостроф, заклика­ ти, одинадцять. ф

Наведіть приклади слів, значення яких залежить від місця наголосу. Складіть і запишіть із цими словами речення.

О О

о о с с

о о Гі

Х О Ч У І М О Ж У ! З Н А Ю І Р О З П О В ІД А Ю !

Запитання і завдання для самоперевірки ♦ Що таке склад? Від чого залежить кількість складів у слові? ♦ Який склад називають закритим, який — відкритим?

Наведіть приклади. ♦ Що таке наголос? Поясніть терміни вільний наголос та

рухомий наголос. ♦ Чи може зміна місця наголосу змінювати значення слова? Наведіть приклади. ♦ Чи важливе правильне наголошення слів в усному спілку­ ванні? Чому? ♦ За яким словником можна з'ясувати правильну вимову слова?

^ 1 3 8 ^

§ 2 5 . ОРФ ОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ

!

Розділ науки про мову, що вивчає правильну вимову слів, назива­ ється орф оепією Дотримання правил орфоепії сприяє порозумінню людей, що спілкуються усно. Якщо правил дотримано, увага співрозмовників зосереджується на змісті розмови, а не відволікається неправиль­ ним або незвичним вимовлянням. З ’ясувати правильну вимову слова можна за орфоепічним слов­ ником (словником правильної вимови слів). Звучання слова в такому словнику передано звукописом. Якщо звук вимовляється нечітко та наближається у вимові до ін­ шого звука, його вимову передають так: весна [веис н а].

2 5 8 . Вимовте подані звукописом слова.

(барв'3 нок],|ба т'ко|,|оле“н'а тко],[ве"рб6 чка],[ши**роч'3 н'І, [л игм 1 н(, Ік а л еин д а р], [веид м '3д'(, ( і ґ 3 р й а ч к о]. ^ •

•

Подані звукописом слова запишіть літерами. Назвіть слова, написання яких викликало у вас труднощі. Яке відоме вам з початкових класів правило ви застосували, щоб написати ці слова пра­ вильно? Написання яких слів неможливо перевірити наголосом? За яким словни­ ком можна з ’ясувати їхнє написання?

2 5 9 . Прочитайте слова відповідно до правил української орфоепії, звіртеся зі словничком правильної вимови.

Обіцянка, перепустка, каталог, ворота, колесо, <(>артух, спина, донька, дочка, дрова, котрий, щедрота, листопад. ^

Розкажіть про будову словника правильної вимови слів (орфоепічного словника).

2 6 0 . Подану звукописом загадку запишіть літерами. Чи можна с к а за ­ ти, щ о, зробивши це, ви передали на письмі усне мовлення? Поясніть.

( б іі у V й о г і с т а р'3 й м а л '3 у по в'3т р' і й на з енм л '3/ в' і н \{ і д ц' ї г о н е в м и*р а й є / т' і л' к и в а с е”л о с т р и°б а й е] ^

•

Підкресліть слова, написання яких підпорядковується певному правилу. Сформулюйте це правило. Назвіть літеру або знак, написання яких цим правилом пояснюється. Відгадку запишіть літерами й передайте звукописом. Сформулюйте пра­ вило, яке пояснює написання цього слова.

"*0 3 9 ^

• Орфограма. Орфографічне правило. Орфографічна помилка Розділ науки гр о мову, який вивчає правила передачі усного м о в ­ лення на письмі, називається орф ограф ією Написання, яке здійсню ється на основі правил орфографії, нази­ вається орф ограм ою . О рф ограмою може бути окрема літера, що пиш еться за певним правилом {земля, зимовий), буква в значущ ій частині слова (р о з­ клад, маленький). Ц ебуквені орф ограми. Небуквені орф ограм и — це написання слів окрем о (у школі), разом чи окрем о ( . д ень народження — зробив </аен- ), окремо або через деф іс (по н ашсм подвір ’ю — зробити п о -нашем . ). Д о небуквених орф ограм належить перенос слова з рядка в рядок та с ко р о ­ чення слова. Орф ограф ічне правило — це чітка рекомендація для написання (наприклад, правила написання букв, що позначаю ть ненаголошені е, и; правила вживання великої літери та ін .). Дотрим ання орф ограф ічних правил полегш ує писем не спілку­ вання людей.*У 2 6 1 . Перепишіть, уставляючи пропущені літери та знімаючи риски.

1. Треба нахилиться, щоб з криниці води напит..ся. 2. Сво­ го гнізда не/цурайся. 3. Де ластівка не/літає, а в..сною до/дому в..ргає. 4. Я к не/зна..ш броду, не/ліз.. у воду. 5. По/своєму ліжку простягай ніжку. ► Пригадайте й розкажіть орфографічні правила, яю пояснюють написання уставлених літер. Які орфографічні правила пояснюють написання в поданих реченнях слів разом чи окремо? Сформулюйте ці правила. У чому полягає різниця між орфограмами буквеними та небуквеними? Поясніть. Роздивіться подану на ф їрзаці підручника таблицю «Перелік основних орфограм». Прочитайте назви деох-трьохбуквених орфограм. Поясніть: навіщо потрібно знати орфографічні правила? А Якви розумієте поняття комп'ютерна грамотність? Поясніть.

• Вимова наголошених і ненаг олошених голосних, позначення їх на письмі 26 2. Перепишіть пари слів, у кожному слові виділіть корінь і позначте місце наголосу. Вимовте слова.

Весело — веселка; широко — широкий; голуб — голубка. ■- іп хте р н .-п ге: чи однаково вимовляються наголошені та ненаголошені звуки [е], [и], [о]? Зробггь висновок: чи впливає на вимову голосних звуків зміна в слові місця наголосу? •Е

Д

У наголош ених складах звуки [©], [и] вимовляють чітко. У ненаголош ених — [е] наближається у вимові до [и], [и] наближається д о [е]. Звукописом таке вимовляння передається так: веселка [ в е Ч З л к а ] , зем л я [з еим л 1а ] , ш ирокий [ш ие р Т к и й ] . Звук [о] в ненаголош еному складі може вимовлятися із набли­ женням до [у]. Проте так звук [о] вимовляють лиш е в том у разі, якщ о в наступном у складі є наголош ений звук [. ] : голубка [ г о Ч о б к а], зо зул я [з о* з о л ' а ] . Така вимова голосних звуків відповідає правилам української орфоепії. Щоб дізнатися, яку літеру слід писати в ненаголош еному складі, потрібно змінити ф орм у слова або дібрати спільнокореневе сло­ во, у яком у сум нівний голосний буде наголош еним: в[ег]с3лка — в [3]село; ш [ие]р І кий — ш[е]ро/со; г[о*]лсбка —г[1]луб. Якщо дібрати перевірне слово не можна (пш ниця, цибуля, к о ­ зак, кропива), написання слова слід перевірити за ррфографічииг і словником.

ОРФОГРАМА: букви е, и,

ОРФОГРАМА: буква о,

що позначають сумнівні ненаголошені голосні:

що позначає сумнівний ненаголошений голосний:

зерно, тихенько, небесний, д и в и н а

розум ний, голубка, зозуля, кожух

2 6 3 . До кожного слова доберіть перевірне слово. Запишіть слова па­ рами. Визначте й підкресліть у словах орфограму «букви е, и, що по­ значають сумнівні ненаголошені голосні».

Зр&ьашш, - лр&шь.

зразок,»

Сестра, весло, голубити, впливати, стеблина, зупинити, клено­ вий, ребро, височенний, випиляний, десяток, лисиця. ' ► Яка помилка називається орфографічною? Чи допомагає уникати таких помилок знання правил? Як називають таю правила? 2 6 4 . Зробіть звуковий запис поданих слів.

Крило, озеро, медівник, береза, велетень, криниця, глитати, грудень, кашель, півень. > Як з 'ясувати напи сання слів, якщо перевірне слово дібрати не можна? У сполученнях -ере , есе- пиш уть літеру е: очерет; зеленіти. У сполученнях і и-, ■>- пишуть літеру п: кривавий, блищати. Якщо при з м ін і чи доборі спорідненого слова сумнівний ненаголошений голосний звук випадає, пишуть &: човен, бо човна, праведний, бо

правда. ОРФОГРАМА: буква е в сполученнях -єре-,

-але-:

берег, селезень, очерет, зелений

ОРФОГРАМА: буква и в сполученнях -ри-, -ли-\

тривога, блищати, кришити, глитати

ОРФОГРАМА: буква е, щ о п о зн ач ає сумнівний ненагол ош ений голосний, який при зміні ф орми слова випадає (випадний е):

хлопець, човен, вишень, тиждень 2 6 5 . Вимовте слова відповідно до правил орфоепії. Перепишіть, по­ значте орфограми.

Дерево, крикливий, шелестіти, черешня, крилатий, тривога, обережний, крижаний, пелена, кришити, стрепенутися, мережи­ ти, зелений, переказ, козелець. Поясніть написання слів

в ід п о в ід н и м

орфографічним правилом.

26 6. Перепишіть, на місці крапок устав­ ляючи пропущені літери.

1. Те дж ерело називається крини­ цею, що в посуху воду дає. 2. Я к не стр..бнеш у воду, не навчишся пла­ вати. 3. У високого дер..ва й листя в., лике. 4. Хто хоче зр..вати троянди, не має зважати на колючки. 5. Хто хо­ дить босий, тому чер..вики не муля­ ють. 6. Тер..н груш не родить. 7. Золо­ то і в болоті бл..щить. Народна творчість. >

Позначте в словах орфограми «буква е в сполученнях -ере-, -&пе-» та «буква и в сполученнях -ри-, -ли-».

2 6 7 . Правильно вимовте слова. Поясніть написання е в ненаголош ених складах. З ’ясуйте орфограму. Поясніть написання слів відповід­ ним орфографічним правилом.

Учень, хлопець, майстер, гривень, женці, шевця.

вітер,

справедливий,

їдалень,

2 6 8 . Перепишіть, уставляючи пропущені літери та записуючи в дуж ­ ках зм інену форму слова з випадним в.

зразок,»

JUaiu, nofcn (гобна), /полий бесмр,.1

1. Сумний груд-.нь і в свято, і в будень. 2. Січ..нь року початок, а зими середина. 3. Як віт..р не дме, то очерет відпочиває. 4. Хлоп..ць з ремеслом у житті не пропаде. 5. У ш ..вця черевики завжди просять хліба. 6. Мислив..ць на всі боки дивиться. > •

Визначте та пїдкресліть у словах орф ограми. Прочитайте прислів'я, дотримуючи правил орфоепії.

26 9. Виділені слова передайте звукописом. Поясніть вимову й напи­ сання цих слів.

1. Зацвіли вишні, прокувала сива зозуля (Марко Вовчок). 2. Хто сміється з кожуха, той сміється з кравця. 3. Часом і між кропивою лілія росте (Народна творчість). 4. Тобі тісно у леваді, мені душно жити в хаті (П. Куліш). >

Укажіть слова, написання яких не можна перевірити наголосом. Д о якого словника слід у такому випадку звернутися?

^ 1 4 3 ^ 2 7 0 . Перепишіть, уставляючи пропущені літери.

1. Мов кр..ло л..бедине, тиха муз..на лине (Д. Луценко). 2. Ж у­ равель край поля стер..же кр..ницю, не здійметься вгору, не мах­ не Кр..ЛОМ. Колосом додолу Х И Л..ТЬС Я П Ш ..Н И Ц Я , слухає розмову вітру з джерелом (В. Раєвськиії). 3. Одгр..міла гроза, теплий дощ одшумів, одцвіли блискавиці кр..латі (ІІ.Сосюра). А. Зробив з мухи два к..жухи. 5. Розумна д..тина в батьковій св..гині. 6. Під люд­ ського поговору не запнешся нел..ною {Народна творчість). ^

•

Позначте в словах орфограми «букви е, и. що позначають сумнівні ненаголошені голосні», «буква е в сполученнях -е ре- , -еле-» та «буква и в спо­ лученнях -ри-, -ли-». Укажіть слова, написання яких потрібно перевірити за орфографічним словником. Зробіть це.

2 7 1 . Перепишіть слова, уставляючи пропущені літери. Написання слів перевірте за орфографічним словником.

Г..роіі, ч..пурини, м..лькати, м..нати, п..нал, ч..кати, п..рій, коч..рга, ц..буля, керувати, л..ман. м..тіи», д..таль, в..лос..пед, тр..мтіти, ч..брець, П Є Ч ..Н ІГ , тр..вожний, м.лупшя. ^

3 виділеними словами складіть речення. За потреби з ’ясуйте їхнє зна­ чення за тлумачним словничком.

2 7 2 . До поданих слів доберіть слова з протилежним значенням. З а п и ­ шіть слова парами, визначте й підкресліть у них вивчені орфограми. зразок ^

М аш іут ниі, ■■ м инулий,

Ранковий, поразка, наступний, сваритись, відсталий, схвалю­ вати, дурний. ^ ф

3 двома парами слів складіть і запишіть речення. 2 7 3 . Перепишіть прислів’я, на місці крапок уставте дібрані з довідки т а поставлені в потрібній формі слова. Розставте пропущені ро з­ ділові знаки.

1. Зернина ... береже. 2. Ворону хоч ... годуй а все буде чорна. 3. Не криши два ... до борщу бо переборщиш. А. Ложкою годує а ... очі виколює. 5. Черепаха повзе пустелею і бурчить Нащо стіль­ ки піску насипали Чи тут у них ...? ДОВІДКА

Мішок. Гриб. Пиріг. Черепок. Ожеледь.

н

н

н

а

ж .1 4 4 ^

■

н

н

а

' ► Позначте в словах орфограми «букви е, и, що позначають сумнівні ненаголошені голосні», «буква е в сполученнях -ере-, -але-» та «буквам в спо­ лученні -ри-, -ли-». • Укажіть речення з прямою мовою, поясніть у ньому розділові знаки. 27 4. , [ Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Позначте в сло­ вах орфограми «букви е, и, що позначають сумнівні ненаголошені голосні», «буква е в сполученнях -ере-, -але-» і «буква и в сполученнях -ри-, -ли-».

1. П ..таю сь родом і своїм народом, бо це — ж .л г я моє, моя пр..рода (Л . Голота). 2. Кий, Щек, Хорив і їх с..стриця Либідь пл..вутьт..сячоліттю навздогін (І. Лобовак). В. Ч..таламама «Коб­ заря», а потім сіла виш..вати. Впл..лась Шевченкова зоря у руш­ ники її кр..латі (О. Данилюк). 4. Посіяла мати в своїй колисковій з..рнини добра і т..пла (Л. Дегтярьов). 5. Погойдує віт..р калину, гортає листок за л..сточком (П . Перебийніс). 6. Цілющої води я зач..рпнув з глибокої кр..ниці (І7. Мовчан).

• ♦ ф

Визначте речення, ускладнені однорідними членами. Поясніть у них роз­ ділові знаки. Удвох останніх реченнях підсресліть усі члени речення. Поясніть написання великої літери. 275. Пояснітьзначення стійких словосполучень.

Дивитися вперед. Триматися середини. Лишати слід. Кидати слова на вітер. Лизати черевики. Набивати черево. Винаходити велосипед. Визначте слова з орфограмою «букви е, и, що позначають ненаголошені голосні». Прочитайте стійкі словосполучення, дотримуючи орфоепічних норм. З трьома стійкими словосполученнями (на вибір) усно складіть речення. Щ о ви знаєте про фестиваль «Країна мрій»? Зберіть інформацію про ньо­ го. Розкажіть про фестиваль у класі.

:

УСНА вщповщь РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ГО В О Р ІН Н Я

НА УРОЦІ В НАУКОВОМУ СТИЛІ

2 7 6 . Ознайомтесь із п а м ’яткою. л Л

Як готуватися до усної відповіді на уроці <> Обміркуйте тему свого висловлювання (про що будете говорити). <і Повторіть в ід о м о с т і з мови за підручником: уважно прочитайте пра­ вило, розгляньте таблицю (якщо є). <і Установіть послідовність ви кладу думок: починати треба з головного. і і Д о кожного правила (пункту правила) самостійно доберіть приклади. <1 Дотримуючи вимог наукового стилю, «прокрутіть» відповідь подумки. Думки мають бути чітко висловлені й підтверджені прикладами. «і Подумайте, як сприйме вашу відповідь учитель. Які зауваження міг би він зробити? Урахуйте ці уявні зауваження. <1 Подумайте, як сприймуть вашу відповідь однокласники. Чи все їм буде зрозуміло? Які запитання можуть у них виникнути? <і Якщо маєте сумнів щодо значення або вимови якогось слова, пере­ вірте його за словником або замініть іншим. <і Щ е раз повторіть відповідь подум ки, звертаючи увагу на дотримання правил орфоепії. Прослухайте себе ніби збоку. Щ о ви змінили б у в і д ­ п о в і д і ? Зробіть це. Підготуйтеся до усної відповіді на уроці. Скористайтеся пам'яткою.

'* 0 4 6 ^

§ 2 6 . ПРИГОЛОСНІ ДЗВІНКІ Й ГЛУХІ. ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ 1 ПОЗНАЧЕННЯ ї х НА ПИСЬМІ

Приголосні звуки утворю ю ться поєднанням ш ум у та го л осу або тільки з шуму. Ш уми утворю ю ться, коли струмінь видихуваного повітря наш тов­ хується на створені язиком , губам и та зубам и перепони. Приголосні звуки, які утворю ю ться з го л о с у й шуму, називаються д зв ін ки м и , і і п р и к л а д : [б], [д], [з], [ж ]. При вимові дзвінки х пригол о сних голосові зв 'я з ки дрижать. Приголосні звуки, які утворю ю ться тільки з шуму, називаються глухими. И а п р и > л а д [п], [т], [с], [ш ], [х]. При їхній вимові го л о­ сові зв 'я з ки непоруш ні. *• 2 7 7 . У кожному з поданих слів визначте й назвіть дзвінкі та глухі при­ голосні.

Добро, мати, небо, птах, жити, спів, учити, знати. *> Вимовте слова, поклавши пальці на гортань, поспостерігайте: при вимові яких приголосних відчувається дрижання зв'язок, при вимові яких — ні. 27 8. Прочитайте. Вкажіть слова, які мають у своєму складі тільки дзвінкі приголосні, та слова, щ о містять тільки глухі.

1. Зеленому колоскові співа жайвір колискову: «Рости в землю корінцями, виповняйся зеренцями!» (А. М 'я с т к ів с ь к и й ). 2. У ма­ миній пісні звучать слова: котик, голуб, сон, дитинка, батько. У серці матері велика любов до дитини (З а М . С к у р а т ів с ь к и м ). ■> Зробіть звуковий запис виділених слів. Укажіть у них дзвінкі та глухі при­ голосні. • Визначте слова із сумнівними ненаголошеними голосними. Визначте в них орфограми, поясніть написання відповідним орфографічним правилом. ^ Чи пам'ятаєте ви колискові, які вам співали ваші рідні? Чи потрібні СЬОГОДНІ КОЛИСКОВІ?

Лариса Меитова. Колискова

279. Прочитайте вірш. Поясніть, щоспричинияо плутанину в значенні слів.

Гриб і грип Учора простудився — І чом це так на світі,— На ковзанці Пилип, Дивується Пилип,— І лікарі сказали, Грибів давно не бачу, Що у Пилипа — грип. А захворів на гриб? Лежить він в ліжку кволий, А ви, уважні друзі, Од кашлю вже охрип, Сказати не могли б, Либонь, тепер до школи Я к можна розрізнити Не скоро пустить грип. Звичайний грибі грип?

■> Придумайте подібну історію, обігравши слова каска —казка.

1

Окремі дзвінкі та глухі приголосні дуже близькі між собою за звучанням, місцем і с п о ­ собом творення. Наприклад, приголосні [б] і [п ]. В і д м і н н і с т ь м і ж ними лише в тому, що [б] вимовляється з участю го л осу й шуму, а [п] — лише з участю шуму. Такі споріднені 38уки становлять пару д зв ін ­ кого та глухого приголосних.

Пари утворю ю ть такі дзвінкі та глухі приголосні: ДЗВІНКІ

гл у х і

[Д] [3] [Ж]

[т] [с]

[Г] [Г] [® ]

[дж]

[ш] м м [ц] [ч]

2 8 0 . У поданих словах замініть будь-який глухий приголосний на пар­ ний йому дзвінкий так, щоб утворилося нове слово. Слова запишіть парами.

зразок^

Шаль - о*оам>

Билина, коса, серп, мимохіть, там, куля. Значення виділеного слова з'ясуйте за Тлу іачниі і ■л< вничком.

.1 4 8 ^

• Уподібнення приголосних звуків 28 1. Прочитайте. Як вимовляються виділені дзвінкі приголосні у виді­ лених словах?

1. Я вірив, щоколя[д!ка порятує усіх нещасних у моїм селі (Д.П ае■ пилко). 2.Ка[з]ки містять схеми правильної поведінки і правильного вибору — нарізні випадки життя( 3 журналу). З.У подвійних вікнах лиш оса дзвеніла й билась об легкі ши[б]ки (В.Гаптпар). Щ о вам відомо про українські кол ядси? Розкажіть про них двома-трьома реченнями. Правильно вимовляйте дзвінкі приголосні звуки. • '- і

Ж

.

.

.

.

.

.

.

У с е р е д и н і т а в к ін ц і с л о в а д з в ін к і п р и г о л о с н і в у к р а ї н с ь к ій м о в і не оглушуються і вимовляються чітко: голу і сте кка, моро , ка ка. Виняток становить дзвінкий приголосний [ ]. Перед глухими п р и ­ голосним и він оглушується і вимовляється, як парний йом у глухий [х]: легко [ л е х к ї ] , нігті [ н ' і х т ’ }] . Глухі приголосні перед д зв ін ки м и звучать, як парні їм д з в і н к і : боротьба [б о р о д ’ б а], вокзал [в о г з а л]. Така вимова звуків відповідає правилам української орфоепії, Щоб не пом илитись у написанні, треба так зм інити слово або д і­ брати до нього споріднене, щоб після сум нівного приголосного був голосний звук. Тоді приголосний вимовляється виразно. Н а п р и ; н а д легко ,бо легенько; нігті, бо ніготь; боротьба, бо

боротися. Якщо перевірне слово дібрати неможливо, слід звернутися до орф ограф ічного словника.

/

ОРФ ОГРАМ А: літера, щ о позначає приголосний звук, який уподібнюється:

легко, вокзал, молотьба 28 2. Передайте кожне слово звукописом, доберіть до нього переві рне слово. ЗРАЗ(Ж_>

К о ш іа , [/Ь О р (Г < і]

- /Ю СШ Пи

Боротьба, кігтик, полегкість, дьогтю, перемогти.

^ 1 4 9 ^ ^ •

Чи уподібнюються в середині та в кінці слова дзвінкі приголосні? Який приголосний становить виняток? Чи уподібнюються глухі приголосні? Перед яким приголосним? Чи е ця умова обов’язковою?

2 8 3 . Перепишіть, уставляючи пропущені літери.

1. Пізнать себе — то школа неле..ка. Ж..ття мінливе, мов шв..дка ріка (/7. Воронько). 2. Л десь на горизонті дви..тять г]юми (//. Перебий ніс). 3. Небо хмарне, во..ке, наче з вати (В. Сосюра). 4. Ле..кі тумани серпанками сонні долини вкр..вак»ть(Леся Україн­ ка). 5. Багрець в..чірньої зорі палав, ми..тів, палахкотів (М. Бажай). ^ •

Позначте в словах орфограму «літера, що позначає приголосний звук, який уподібнюється». Поясніть значення стійких словосполучень сідати на легкий хліб; гострити кігті. Вимовте їх відповідно до правил орфоепії.

2 8 4 . Перепишіть прислів’я, до кожного з виділених слів доберіть п е­ ревірне слово й запишіть його в дужках. Позначте у виділених словах орфограму. зразок^

М сим ь /іт ш ила,, а, гилпи> [м лоїт и]і/ю гп^іо.

І. Той, хто чухас ведмедя, повинен мати залізні нігті. 2. Дале­ ко, та легко, а близько, то слизько. 3. Праця — не ганьба, хоч і молотьба. 4. Покора і просьба стіну пробивають. 5. Ложка дьогтю зіпсує діжку меду. ^

Визначте речення, ускладнені однорідними членами, поясніть у них роз­ ділові знаки. Дзвінкий приголосний [;] у префіксах р о з-, б ез- перед на­ ступними глухими приголосними може оглушуватися: розказати [р о с к а з а т и], б езпе речно [ б е ис п е ир З ч но]. Шиплячі приголосні [ к], [ч], [ш], [дж] перед свистячими [з], [з"]( [с], [ ' ( ]. I і‘1. [дз], [. І Д змінюються у вимові на відповідні їм свистя­ чі. Внаслідок такого уподібнення вимовляється подовжений свистя­ чий звук: д о /ці [д і ц:' і], д о н е іці [д і н е“ц': і], л и с и ц і [л и" с е ц':і], або два свистячі звуки: п і д р у ж ц і [п І д р у з' иГ і], кни-сці [к н е з' і / і], товаришці [ т о в а р и-с' ц' і], л о ж ц і [л Г з' ц' і]. На письмі такі зміни у вимові не позначаються. Щоб не помили­ тись у написанні, слово із сумінівним приголосним потрібно зміни­ ти або дібрати до нього споріднене так, щоб після сумнівного звука стояв голосний ( п ід р у ц і — п о д р о *е н ь к а ) або приголосний, що не впливає на вимову попереднього звука (д о н е 1ц і —д о н е ка).

^ 1ьо 2 8 5 . Перепишіть, зробіть звуковий запис виділених слів. Прочитайте речення, дотримуючи правил орфоепії. зразсйО

Ж оуи отллмзу р ил м , (/у с н Ш ж а [(Г б с :н ;О ж н ,(ь ].

1. Розплющив ранок очі сині (С.Лепех). 2. В небі хмара проліта­ ла, білий пух порозсипала (Я. Воронько). 3. Землю ластівка черкає розтривоженим крилом (А/. Рильський). 4. Безхатній пес не спить, він нашорошив вухо (Г. Кирпа). 2 8 6 . Від поданих слів за допомогою префікса без - утворіть слова про­ тилежного значення. Слова запиш іть парами. ЗРАЗО К^

К о Н ^Ь О М А Ш О / -

(& ріЛ М П ^Ь (кА Л А Ш М .

Плановий, славний, хребетний, слізний, хмарний, платний, шумний. ^

Вимовте дібрані слова, дотримуючи правил орфоепії.

2 8 7 . Перепишіть, подані звукозаписом слова записуючи буквами.

1. Голодній їли" сец:'і] курчатко сниться. 2. У [кнез'ц'і] кохай­ ся розуму набирайся. 3. Молодому тепліше в [соріц'п], ніж ста­ рому в кожусі. 4. Його і в[дЯ'/ц'і] не влучиш. 5. [мурас'ц'і] роса океан (Народна творчість). 2 8 8 . Подані іменники поставте у формі давального відмінка однини. Запиш іть пари слів. Іменники у формі давального відмінка передайте звукописом.

ЗРА ЗО О

Я<УЖШЬ - оМЮКМ// [о00р'Ц ,ъ].

Подружка, книжка, сестричка, лисичка, кішка, кішечка. 2 8 9 . Перепишіть, на місці крапок уставляючи пропущені літери.

1. І кожен росточок на гіло..ці грає зеленій (Є. Гуца ло). 2. Довелося біло..ці гриб сушить на гіло..ці (А. Качан). 2. Хто витре Дюймово..ці сльози хуетиішою голубою? (Г. Скір ська). 4. Жупан соро..ці не пара. 5. Жвавий, як рибка в рі..ці. б. Нашій кіше..ці миші хвоста від’їли (Народна творчість). ^

Позначте в словах орфограму «літера, що позначає приголосний звук, який уподібнюється».

151>Г

1

Уподібнення відбувається при вимові дієслів на г - с я, шся: с м іє ь с я [с м'і й а ц:'а], переливає ься [п е ир е ил иев а й е и ц:'а], нахиляєшся [н а х и® пг а й еи с:га], змагаєшся [з м а г а й е и сі'а ], купає . ся [к у п а й е ис :'а ].

2 9 0 . Прочитайте прислів’я, дотримую чи правил орфоепії.

1. Глибока вода не каламутиться. 2. Хто трудиться, той менше журиться. 3. Усяка людина цінується за працею. 4. Я к боїшся го­ робців, не сій проса. 5. На мені покатаєшся, я к на їжаку. 6. Хто хвалиться, той кається. “>

Поясніть написання дієслів зі знаком м ’якшення та без нього.

2 9 1 . Перепиш іть прислів’ я, на місці крапок уставляючи дібрані з д о ­ відки дієслова.

1. С лободо слова, то й ... мова. 2. Де ри бка. . . , там вудку й заки­ дай. 3. На чужому коні не наїздишся, на чужому добрі . . . . 4. Дер­ ж ися за гриву, бо за хвіст ... . 5. Як топишся, той за соломинку.... ДОВІДКА

Ловиться. Зложиться. Схопишся. Не нахвалишся. Не вдержишся. ■> Прочитайте прислів'я, звертаючи увагу на правильну ви мову д і є с л і в . •

П о я с н іт ь н а п и с а н н я

д іє с л ів з

не.

2 9 2 . X I Перепиш іть, уставляючи пропущені літери. Виділені слова вимовте відповідно до правил орфоепії.

1. Крушімо зло в щоденній боро., ьбі! (Т. Сееернюк). 2. Гуде планета в буднях, я к во..зал (і>. Олійник). 3. Навчай гро..ьбою тільки тоді, коли не можна про..ьбою. 4. Л ..лека у соро ..ці з полотна — немов косар (Є. Гуцало). 5. Усміхнеться д ..тя тко в п..лю ..ці (В.Василаш ко). Ч

•

Позначте в словах орфограму «літе­ ра, що позначає приголосний звук, який уподібнюється». Підкресліть слова із сумнівними ненаголошеними голосними. Поясніть їхнє написання. Роздивіться репродукцію картини сучасного українського художника Павла Волика. Доберіть до неї назву.

.1 5 2 ^

• Спрощення в групах приголосних Іноді при творенні но в о го сл о в а а б о й о го зміні виникає важкий для вим оги зб іг кількох приголосних звуків. Тоді о д и н з і звуків випадає, у результаті чого вимова слова стає легшою, а мовлення — милозвуч­ ним. Таке явищ е називають спрощ енням. У групах приголосних -:кдн-, -зд н -, -стн-, -стл- у вимові при ­ голосні [д] і [-] випадають: радісний (хоч радість), персні (хоч п е р с ;внь), ти > <ввий, ти <ь/(хоч тиждень). У групі приголосних спн випадає звук [ : ] : масний (хоч мас о), навмисне (хоч миспити). У групі приголосних -рдц випадає звук [д]: серце (хоч сердець, серценько). У зазначених випадках спрощ ення позначається на письмі. 29 3. Розгляньте таблицю. Які приголосні випадаютьу вказаних групах приголосних? ГРУПИ ПРИГОЛОСНИХ, У ЯКИХ ВІДБУВАЄТЬСЯ СПРОЩЕННЯ

ПРИКЛАДИ

[З Д Н ]

Проїзний (проїзд)

[ЖДИ]

Тижневий (тиждень)

[ста]

Корисний (користь)

[стл]

Щасливий (щастя)

ОРФ ОГРАМ А: спрощення в групах приголосних:

виїзний, радісний, масний 29 4. Від поданих іменників утворіть прикметники. Вимовте їх відпо­ відно до правил орфоепії. Слова запишіть парами.

зразсж" }

Ш&офшхгіь - ш Ли^осмиІ_______ І

_

Кількість, область, доблесть, лестощі, піст, масло, швидкість.

^ •

Назвіть групи приголосних, у яких відбулося спрощення, підкресліть літе­ ри, якими ці приголосні позначаються на письмі. Чи позначилося спрощення на написанні утворених вами слів?

2 9 5 . Перепишіть прислів’я. Визначте слова, від яких утворилися виді­ лені прикметники, запишіть їх у дужках.

ЗРАЗОК »

nOflACSU HAL /УАЖАУЮ (п іх т ) палюся,.

1. Чесна праця щастя приносить. 2. Без труда щасливий тільки лінивий. 3. На грубе слово не зважай, на улесливе — не здавайся. 4. Не пнись бути найвищим, а вчись бути корисним. 5. Де слова масні, там пироги пісні. ^

Позначте у словах орфограму «спрощення в групах приголосних». С п ро щ енн я — явище усного мовлення, воно забезпечує його милозвучність. Спрощення позначається на вимові слів ш іс надцять, к іс л я в и й . пес ливий, хвастливий, хвастнути, зап'ястний, надкістниця, хв о р о с няк. Проте на письмі літера у цих словах зберігається. Ці слова потрібно запам ’ятати. При вимові прикметників, утворених від іншомовних слів із кінце­ вим с і звук [ і ], здебільшого випадає, проте на письмі літера збері­ гається: контрас — контрас і ний. балат і — балас ний, аванпост — аванпостний.

2 9 6 . Перепишіть, уставляючи на місці крапок, де це потрібно, пропу­ щ ену літеру.

Ус..на відповідь, зап’яс-.на прикраса, хвастливий заєць, капот.. на лисиця, аваппос..пнй загін, балас..пий запас, псс..ливі слова, Д0блее..ний воїн, улес..ЛИВИЙ ворог, ПОЧ6С..Н6 звання, швидкії*..не шосе, кіс..лявий звір, облає..ний архів, виїз.ліа нарада, кіль­ кіснії ий склад, контрас..ні кольори. ^

Значення виділених слів з ’ясуйте за тлумачним словничком.

ф 2 9 7 . До поданих слів доберіть спільнокоронові, у вимові яких відбуу^ ґ ~ вається спрощ ення. Дібрані слова запишіть літерами та передайте звукописом.

Шелест, свист, цілість, вість, очистити, стелити.

1 5 4 > *4 зразо к_)

>

иІІАш лмгш ,- нлАшиснс [ш Л іШ О М іо].

Прочитайте дібрані слова

29 8.

в ід п о в ід н о

до правил орфоепії.

Перепишіть, уставляючи, де потрібно, літери.

1. Батьківщина — це рідна мова, це дотримане чес..не слово (А. Костецький). 2. М ила нам душа правдива, совіс..на, трудя­ ща (Д. Білоус). 3. Не вір облес..ним, стережися злюк (І. Франко). 4. Негідна надмірна жаліс..ливість до самого себе, я к і б е з ж а л іс ­ не ставлення, байдужість до іншої людини (Б. Сухомлинський). 5. А найстрашніші — трутні з л іс н і. Вони картання гідні, звісно (Я. Тихий). 6. Прадавня стіна, їй ш істнадцять століть (П . Воронь­ ко). 7. З кіс., лявої рибки несмачна юшка {Народна творчість). ^

Чи сприяє спрощення милозвуч­ ності української мови? Яким чи­ ном? К С Роздивіться зображення чарівниць Творчості і Любові, що ви­ никли в уяві художниці Вікторії Ковальчук. Як, на вашу думку, має виглядати чарівниця Мило­ звучності української мови? Роз­ кажіть або намалюйте.

Х О Ч У І М О Ж У ! ЗН АЮ І РО ЗП О В ІД А Ю !

О О

о о о о о о о

♦ ♦ ♦ ♦ ♦ ♦

♦

Запитання і завдання для самоперевірки У чому суть спрощення приголосних звуків? Як спрощен­ ня сприяє милозвучності української мови? Як ви розумієте значення слова милозвучність1? У яких групах приголосних відбувається спрощення? Які приголосні звуки найчастіше спрощуються? Наведіть приклади. Як передається результат спрощення на письмі? У яких словах спрощення відбувається у вимові, але не передається на письмі? Чи відбувається спрощення у прикметниках, утворених від іншомовних слів з кінцевим -оті Наведіть приклади.

55Ж ь 4

_________________і РОЗВИТОК М О В Л Е Н Н Я | Ч ИТАННЯ ♦ П И С Ь М О

ПИСЬМОВИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВЩНОГО ТЕКСТУ, ЩО МІСТИТЬ ОПИС ТВАРИНИ

2 9 9 . Прочитайте текст мовчки. Визначте його тему та головну думку. Щ о ви м ожете сказати про лю дей, які прихистили покалічену тварину?

Кіт був великий, попелястий з білими плямами на спині й чере­ ві. Хвіст у нього був куций і негарний. Ходив кіт дивно, попід самими стінами. Доходив до кутка, тоді повертав і йшов прямо на двері. Тварина була сліпа. Ще кошеням собаки відгризли котові хвоста й видряпали очі. Тому до псів кіт був ненависний. Я к тільки чув у під’їзді собаку, починав злісно стрибати на двері. До людей кіт був дуже добрий, а хазяїв, які його врятували, щиро любив. Коли кота гладили, він низько вигинав спину, нахиляв убік голову й жалісно м’явкав. Тварина любила пестливі слова. Хазяї не могли нахвалитися на його охайність і лагідність. Щоб бути корисним, кіт навіть пробував ловити мишей, але з цього ні­ чого не вийшло. Усі милувалися його блискучою й пухнастою шерстю. Іншою прикрасою кота були його довжелезні й цупкі вуса. Безхвостого й сліпого кота люби ли за його чемність і порядність. З журналу. > • • • • •

Визначте в тексті слова, у яких відбувається спрощення. Пояснітьїхнє на­ писання. Прочитайте текст угол ос, дотримуючи правил орфоепії. Визначте стиль тексту, свою думку доведіть. Які типи мовлення поєднано в тексті? Як ви це визначили? Доберіть до тексту заголовок. Щ о він відби ває — тему чи головну думку? Прочитайте з тексту лише ті речення, які описують тварину.

3 0 0 . Прочитайте текст мовчки, визначте його тему й головну думку. З олота ри б ка

У невеличкій річечці зітхає вода. Над річкою ростуть дві тополі. Давид часто приходить до цих тополь. Хлопець згадує, як на цьому місці він кошиком упіймав між корінням золоту рибку. Вона вмістилася в його дитячій долоні. Луска була блискуча та яскрава, наче зіткана з сонячного проміння.

^

156 Ж

Хлопець чекав, поки рибка заговорить людським голосом і розгорие перед ним чарівний світ казки. Але вона глипала отверділим ротом і нічого не казала. Рибка задихалася в руці хлопчика. Опу­ клим райдужним оком вона дивилася в чутливу душу дитини. Тоді Давид опустив руку у воду. Рибка відчула волю, стрепену­ лася, завмерла, підвела червоні плавники й зникла в глибині. І хоч золота рибка не заговорила до нього, але, певно, мала якісь чари, бо Давид запам’ятав її па все життя. За М. Стельмахом. ^ • • • • • •

Визначте в тексті слова із сумнівними ненаголошеними голосними. Поясніть написання цих слів. Прочитайте текст уголос, дотримуючи правил орфоепії. Як ви розумієте вислів розгорнути чарівний світ казки? Поясніть вислови зітхає вода, райдужне око, дивитися вдушу. Які типи мовлення поєднано в тексті? Прочитайте речення, у яких описа но золоту рибку. Складіть план тексту, запишіть його. За планом напишіть переказ тексту.

§ 2 7 . НАЙПОШИРЕНІШІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ 301.

Прочитайте пари слів. Назвіть звуки, які в них змінюються.

Слово слів. Школа шкільний. Нести ніс. Рука руч­ ний. Дорога — дорозі — доріжка. Вухо — у вусі — вушко. Ходи­ ти ходжу.

!

При зміні форми слів та творенні нових слів деякі голосні та при­ голосні звуки можуть замінювати один одного, тобто чергуватися. Н а п р и к л а д се л о — с л ь с ь к и й , кн и а — к н и з і — книжка. Чергування може відбуватися в: • коренях слів (д руг — д р у - ити); • суфіксах (м уд р сть — мудрості)-, • префіксах (прорвати — п р ір в а ); • закінченнях (у р ід н о м у — у р ід н ім ).

і

^ 1 5 7 ^

ш ш

3 0 2 . До кожного з поданих слів доберіть його форму або спіл ьнокореневе слово, у якому відбувається чергування голосних звуків. Слова запиш іть парами. Літери, щ о позначають голосні, які чергуються, підкресліть. з р а зо к ГУ

Ласа,

—

Сіль, віск, річ, гірка, кістлявий, шостий, щока, плести. 3 0 3 . Перепишіть прислів’я, подане в дужках слово ставлячи в по­ трібній формі. Літеру, щ о позначає приголосний звук, який при зміні форми слова чергується, підкресліть.

1. У чужій (пасіка) бджіл не розведеш. 2. Добре тому, хто в (дорога): лежить собі на (віз). 3. Град (черпаха) не страшний. 4. Би­ тому (собака) кия не показуй! 5. Малий чобіт під лавкою, зате на (нога) великий. 6. У закритий рот (муха) не влетіти. >

Визначте слова із сумнівними ненаголошеними голосними, поясніть їхнє написання.

3 0 4 . Перепишіть речення. Після виділених слів запишіть у дужках форму слова або спільнокореневе слово, у якому відбувається чергуваннязвуків.

зразок “>

М ат и, *ишб (гасат и) м х у мено

1 .Знов зозулі голос чути в лісі, ластівки звили гніздечко в стрі­ сі (М. Юрійяук). 2. Ходять лелеки по лузі, ходять лелеки у тузі (М . Познанська). 2. Бусел стоїть, мов опудало, сам на одненькій нозі (А . Каміняук). 4. А по тих травах у тихій тривозі дівчина хо­ дить (Д. Пав лияко). 5. Затишно дітям в пазусі казок(Л\ Костенко). '> •

Літери, що позначають приголосні, які чергуються, підкресліть. Як ви розумієте останнє речення? Розкажіть про улюблену з дитинства казку, уживаючи слова з чергуванням: казати — кажу, могти —можу, бе­

регти — бережу, сміх— смішу, радити —раджу. 30 5. Письмово розкрийте зм іст прислів’я «Книга — твій друг, без н є і , як без рук ». Уживайте такі фор­ ми слів книга, рука, друг або спільнокореневі слова, у яких відбу­ вається чергування приголосних звуків. Обсяг висловлювання — 5 - 7 речень.

.1 5 8 ^

• Чергування [е]~[і], [е]~[и] 30 6. Прочитайте. Словами яких частин мови є подані слова? Визначте в дієсловах корені. Які голосні звуки чергуються в коренях?

Летіти — літати; берегти — оберігати; випекти — випікати. ■

1

У коренях деяких дієслів чергуються голосні звуки [е ]- [і]. Букву ' пишуть у коренях дієслів перед наголош еним суф іксом - а {-я-): стрлити — стріпуги; викор лити — викорінути.

ОРФ ОГРАМ А: літери 9 -і в коренях дієслів *1 30 7. Д о поданих дієслів доберіть спільнокореневі дієслова або утво­ ріть форми дієслів із чергуванням голосних [ е ] - [ і] в коренях. Запи­ шіть слова п ар ам и . Позначте орфограму «літери е-і в коренях дієслів». зр а зо к " ?

- бит ом м ш .

Вимести, сплести, викоренити. “ ► Визначте слова із сумнівними ненаголошеними голосними, поясніть їхнє написання. 30 8. Перепишіть, у виділених дієсловах виділіть корінь. На місці кра­ пок уставте пропущені літери, позначте в словах орфограму літери

е-і в коренях ДІЄСЛІВ».

1. Спить, хоч з гармати стр.,ляй. 2. Раз на рік і стара рушниця вистрілює. 3. Не важко стріляти, але важко встрелити (Народна творчість). 4. Пану Суботі стрелила в голову шалена думка (Іван Франко). 5. Як стріль устр.. лив у дівчину (Панас Мирний). 6. Запо­ рожець вихопив з-за пояса пістоль і вистрелив (М. Старицькпй). *

■п Д

Поясніть значення ви слову як-стріль стрельнув. Відгадайте загадку: «Що за комаха на рушниці сидить? Скільки н е стрі­ ляй - вона не злетить». Поясніть написання видленого слова. У коренях деяких дієслів чергуються голосні звуки [ е ] - [и ]. Літера и пиш еться в коренях дієслів перед р, л, якщ о далі йде н а - 1 голош ений суф ікс -а-: терти — витирати, заберу — забирати.

ОРФОГРАМА: літери е -и в коренях дієсл і в 3 0 9 . Запишіть дієслова в колонку. Доберіть до кожного дієслова спільнокореневе слово або утворіть його форму з чергуванням голо­ сних [е ]— [и] в коренях, запиш ітьїх.

зразок” »

З абут и - рауицьалм.

Підперти, терти, доберуся, завмерти, перу. Позначте в словах орфограму «літери е - и в коренях дієслів». Поясніть написання и в коренях діє слів. 3 1 0. Прочитайте, у кожному з дієслів визначте корінь. Які голосні зву­ ки чергуються в коренях дієслів?

1. Внести у вуха — уносити у вуха. 2. Туман застелив очі — туманом застилає очі. 3. Завмерти серцем — завмирати серцем. 4. Вмерти зо сміху — вмирати зо сміху. Які з поданих словосполучень стійкі? Розкрийте їхнє значення. 311. Перепишіть, вибираючи з дуж ок потрібну літеру. Позначте в сло­ вах орфограму <літери 9 -й в коренях дієслів».

1. Можна все на світі виб(е, и)рати, сину, вибрати не мож­ на тільки батьківщину [Б. Сшконенко). 2. Тільки пісня за серце б(е, и)ре (Б. Сосюра). 3. За нашим городом зацвіла калина, не виб(е, и)рай, батьку, багатого сина (Народна творчість). 4. Ніч проміння позб(е, и)рала і змотала у клубок [Олександр Олесь). '*> Визначте речення, ускладнені звертаннями, поясніть у них розділові знаки. 3 1 2.

; Перепишіть, уставляючи пропущені літери.

1. Чому я барвінком в гаю не ст..люсь? [Олександр Олесь). 2. Я візьму той рушник, прост..лю, наче долю [А. Малишко). 3. Будуть зорі вст..лати розложистий шлях [Леся Українка). 4. Спадав вечірній сутінок і тонув у темряві, що низ вст..ляла (І . Франко). 5. Ось луки оксамит зелений простилають [П. Куліш). 6. Коли стел..ться доріжка, козакові не до ліжка [Народна творчість). Визначте речення, ускладнені однорідними членами, поясніть у них розділові знаки.

• Чергування [ о ] - [а] 313. Прочитайте пари дієслів. Які голосні звуки чергуються в коренях кожної пари?

Допомогти — допомагати; поклонитися — кланятися; захопи­ ти — хапати. ■ Н.

У коренях деяких д і є с л і в

чергуються голосні звуки [ о ] —[а]. Літеру а в корені дієслова пиш уть перед наступним наголош еним І суф іксом -а- ( -я - ) :ламати, скакати, заганути.

ОРФ ОГРАМ А: літери о-а в коренях дієслів *1 314. Перепишіть слова, виділіть у кожному корінь і суфікс, позначте місце наголосу. Позначте в словах орфограму «літери о-а в коренях дієслів».

Катати, ламати, ганяти, скакати, перемагати, прощати. 31 5. Перепишіть. Позначте в словах орфограму «літери о-а в коренях дієслів». Написання літер о-а в коренях дієслів поясніть відповідним правилом.

1. Мамо, світяться мальви, їх вітри не зламали (П.Перебийніс). 2. Я не ломивсь ні в як і двері, неправді я не бив чолом (Є. Гуцало). 3. Швидко голочка тікає, нитка нитку доганяє (/. Кульська). 4. Ві­ тер в небі за хмарами гониться (Б. Симоненко). ч ♦

Визначте складиіречення, поясніть у них розділові знаки. Поясніть прямей переносне значення вислову ломитися в деері. із цих значень ужито словосполучення в поданому реченні?

Уякому

31 6. Перепишіть прислів’я, уписуючи пропущені літери.

1. Це муха коня з'їла, а вовк пом..гав. 2. І комар коня з'їсть, якщо вовк пом.-гатиме. В. Дорогі ліки пом-.жуть не хворому, а аптекарю. 4. Орел мух не ловить, а слон за мишею не г..няється. 5. Біда біду прог..няє. 6. Що швидше кінь біжить, тим більше його пог..няють. 7. Свиня не з'їсть, поки не пок..чає. 8. Хто камінь не підніме, має його к..тити. ' ► Позначте в словах орфограму «літери о -а в коренях дієслів».

161^

• Чергування [о], [е] з [і] 3 1 7 . Перепишіть пари слів, поділяючи кожне слово рисками на скла­ ди . Визначте склади закриті та відкриті.

Школа — шкільний, гора — гірка; бджола — бджілка; джмелі — джміль; семеро — сім; колесо — коліс; громовий — грім. '► Поспостерігайте: у закритому чи відкритому складах вимовляють звуки [о] та [е]? звук [і]? Голосні [о], [ ] вимовляють у відкритих складах, звук [ ] — у за кр и ­ тих: село — сіл; коні —кнь; печі —пч. Чергування м оже не відбуватися у словах із суф іксами - ець, -о/с

стілець, ріжок. Чергування [о], [ ] з [і] відбувається не тільки в коренях слів, а й у суф ксах: радість —радості

ОРФ ОГРАМА: літери о-і, е-і, є -і в коренях і суфіксах слів1 3 1 8 . Прочитайте пари слів. Які звуки чергуються у відкритих і закр и ­ тих складах? У яких словах чергування відбувається в коренях, у яких — у суфіксах?

Воля — вільний; родина — рідний; робота — робітник; коле­ со — колісник; слово — слівце; ягода — ягідка; дробити — дріб­ ни й; льоду — лід; Києва — Київ; Харкова — Харків: Миколаєва — Миколаїв; Тетієва — Тетіїв. 3 1 9 . Прочитайте. Чому не відбувається чергування голосних у виділе­ них словах?

1. Що вимовить язик, того не виб'є кіпок. 2. Такий молодець, що не залізе й на стілець. В. Я к не втримав за ріжок, за хвостик не вдержиш. 4. Який жнець, такий сніпець. Народна творчість. >

Розкрийте значення першого прислів'я.

3 2 0 . , ' Перепиш іть, подані в дужках слова ставлячи в потрібній фор мі. На» віть звуки, які чергуються. Поясніть чергування.

1. В мого (рід) сто (дорога), сто століть у мого (рід) (/. Драя). 2. Ж иве од (корінь) калина так само, я к народ од слова «рід» (М. М алахута). 3. На обрії (Київ) сходить вишнева зоря (Л. Забашта). 4. Туристи в захопленні від музеїв (Львів) (3 газета). 5. Хма­ рина тінь згубила в (ячмінь) (Г. Коваль). Визначте слова, ужиті в переносному значенні. Розкрийте ці значення.

РО ЗВИТОК МОВЛЕННЯ ГО В О Р ІН Н Я

УСНИЙ ТВІР-ОПИС ТВАРИНИ ЗА ІЛЮСТРАЦІЄЮ

3 2 1 . Прочитайте. Яку тварину описано в кожному реченні? Визначте в реченнях «відоме» та нове».

1. Шерсть у Ш арика кудлата й руда, вухо надгризене (І. Сеняекко). 2. Крильця в бджоли прозорі, пилок на лапках жовтий (За Ю. Мушкетакот). 3. Очі в кота некліпні, пильнітаж овті. Шерсть чорна-чорнісінька (За Є. Гуцалом). 4. У синиці сліпучо білі щоки, жовті, аж золоті груди, вся вона я к писанка (Б. Литвиненко). 5. Чижик має сірі лапки, на голівці — чорна шапка, крильця ж ов­ ті, біла спинка, дзьоб у нього, мов зернинка (Б.Гущак). 3 2 2 . Прочитайте за га д ки , відгадайте їх. «Відоме» чи «нове» показано в тексті кож н о їзагад ки — прихованому описі тварини?

1. Тоненьке, вузеньке, по землі в’ється, як батіг, довге, але не б’ється. 2. М аленький, сіренький, гаями літає, ночами співає. 3. Як желе, мої боки — і прозорі, і м’які. Я к візьмеш у руки ти, можу руку обпекти. 4. Птаха ця тендітна й сильна, в річці плаває повільно. Шия довга, наче спиця, а постава, я к в цариці. 3 2 3 . . ( Роздивіться ілюстрації. За поданим планом складіть твіропис о д н іє їз тварин. Зріст (розмір) тварини. ЇЇ масть (забарвлення). Яка в тварини шерсть (пір'я, луска). Який у неї писок. Які вуха. Які очі. 4 Яке в тварини лло (тулуб). Щ о у вигляді тварини найбільше впадає в око.

; ► Д о складеного твору-опису доберіть заголовок. ♦ Намалюйте тварину, описану вами словесно.

• Чергування [е] —[о] після [ж], [дж], [ч], [ш] Після шиплячих [ :], [д ж ], [' ], [і ] у коренях слів звук [ ] може чергуватися зі звуком [о ]: ч[е]гверо — ч[о]тири; ш[е]стиденка —

ш[о]стий. На письмі таке чергування передається

в ід п о в ід н о д о в и м і в и

.

ОРФОГРАМА: літери е -о п іс л я ж , ч, ш, щ у коренях слів:

чорний, шостий, пшениця, чебрець*• 3 2 4 . Прочитайте пари слів. Визначте в кожному слові корінь. Вимовте голосні, що чергуються в коренях після приголосних [ж ], [ч], [ш].

Жонатий — оженити. Ч ернетка— чорний. Пшениця — пшоно. Визначте в кожному зі слів орфограму. 3 2 5 . Перепишіть слова, уставляючи пропущені літери.

Веч..ріє, пов-.черяти, Чернівці, ч..рний, ч..тири, ч..твер, ш..рсткий, ш..рсть. ■> Позначте в словах орфограму «літери е -о після ж, ч, ш, щ у коренях слів»». • Розкрийте значення японського прислів'я «Найблідіше чорнило краще за гарну пам'ять». У відповіді вживайте слово й словосполучення чернетка,

чорновий варіант роботи. 3 2 6 . Прочитайте прислів’я. Випишіть парами слова, у яких відбува­ ється чергування [е ]— [о] після шиплячих приголосних. Позначте в словах орфограму «літери е -о п іс л я ж , ч, ш, щ у коренях слів».

^

164

^

1. Від місяця пшениця не зріє. 2. З однієї пшонини каші на все село не звариш. 3. Перш ніж оженитись, треба роздивитись. 4. Жона тримає хату за три кути, а чоловік за четвертий. 5. День рибу ловить, чотири дні невід сушить. ^

Визначте слова із сумнівними ненаголошеними голосними. Поясніть їхнє написання.

3 2 7 . Перепишіть. Позначте в словах орф ограму «літери в —о після ж, ч, ш. щ у коренях слів».

1. Пітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою (Т. Ш евченко). 2. ІЦе мале в траві джереленятко ні про що тихенько жебонить (Б. Чепур ко). 3. Чорнобривці чорноб]к»ві квітнуть в тиші вечоровій (И. Крав чук). 4. ІІеро й чорнило маю, натхнення лиш нема!(ЛесяУкраїнка). ^ • •

Значення виділеного слова з ’ясуйте за Тлумачним словничком. Визначте слова, вжиті в переносному значенні, розкрийте ці значення. Як ви розумієте значення слова натхнення? Звіртеся зі Словничком

почуттів. •

Що сьогодні, у добу панування комп'ютера, уособлюють слова перо, чор

нило? •

Укажіть слова з орфограмою «букви е, и, що позначають сумнівні ненаголошені голосні».

3 2 8 . Визначте пропущені в словах літери. Слова з літерою е та слова з буквою о після ж, ч, ш, щ у коренях слів запишіть у дві колонки.

Джерельний, звеч..ра, ч..рнило, Ч..)ИТВИЙ, Ж..лудь, Щ..МІТИ, ч..вгати, ш..лудивий, ж..рстокий, червень. ^ •

Розкрите значення стійкого словосполучення бити джерелом. Розкрийте зміст прислів’я «Джерельна вода — щастя, а не біда».

3 2 9 . Доберіть до поданих слів синоніми (близькі зазначенням слова), у коренях яких були б [є] або [о] після шиплячих приголосних. Слова запишіть парами. З Р А З О І0

Зососсм ш

-

‘Ь у ш іь & ш .

Лоб, квартет, правдивий, .зникати, вихований, тліти. ДО ВІДКА

Щезати, чемний, четверо, жевріти, чоло, чесний. ^

У дібраних словах позначте орфограму «літери е -о після ж, ч, ш, щ у коренях слів».

3 3 0 . Доберіть до поданих слів антоніми (слова протилежного змісту) з літерами е або о після післяж, ч, ш, щ у коренях слів. Слова запишіть парами.

ЗРАЗОК >

Н ю Х О А М Ш І, -

'M fU ffL H ilä .

Грубий, добрий, крик, ганьба, гладкий, м’який. ДОВІДКА

Честь, жорстокий, шепіт, шершавий, чемний, черствий. *> Позначте в дібраних словах орфограму «літери у коренях слів». 331.

е-о

після

ж, ч, ш, щ

Перепишіть, уставляючи пропущені літери.

1. Чернігів древній став понад Десною, над вічною і світлою рі­ кою (І. Коваленко). 2. Хмарка пл..ве кучерява, тихо, я к сон, розтає (Б. Сосюра). В. Чорнобровий чорнобривець ч..пурився, дощовою краплею умився (М. Щербак). 4. Бдж ..ла н..ктар щодня у вулик носить, за це платні від нас не ви м ..га(і\ Качурівський). 5. У того, хто здаТоН поч..рвоніти, не може бути Чорного серця (Японське прислів'я), б. Місто Ч ернівці славит..ся своїми музеями та парка­ ми (3 журналу). ■> Позначте в словахусі вивчені орфограми. • Які музеї є у вашому місті (селі)? Розкажіть про них. Назвіть почуття, які охоплюють вас у музеї. За потреби скористайтеся ^ Словничком почуттів. . і Назвіть відомі вам веб-сайти українських музеїв, Поясніть, чи можуть вони замінити екскурсію до музею.

Сайт Національного художнього музею України

http: //nam u.kiev.ua/

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ¥

ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ РОЗДУМУ 3 3 2 . Прочитайте казку мовчки. Зверніть уо^іу: висловлюючись, ко­ жен з її героїв підтверджує свою д ум ку д о казо м .

Як птиці царя вибирали Засумували якось птиці, що не мають вони царя. — Нашою царицею має бути Сова! — сказала Ворона. — Чому? Та тому, що в неї голова найбільша! Отже, вибрати царицею по­ трібно саме її. — Н іяк Сова царицею бути не може,— занепокоївся Горобець,— бо вона малих пташок поїдає. Ось чому цариця з неї не вийде. Гар­ ний цар був би з Ж уравля, тому що їсть він лише жаб із болота. Отже, вибрати на царювання потрібно саме його... — Ще кращим царем буде Лелека! — втрутилася Синичка. — Він теж самими жабами харчується. До того ж має гніздо на самій верхівці дерева, йому видно далеко. Ось чому царя, кращого за Ле­ леку, годі шукати. Та Лелека не схотів. — Бути царем я не маю права,— пояснив він,— через те, що лі­ таю у вирій. Царювати мусить птиця, котра живе тут цілий рік... Царем вибрали Орла, тому що він найвище літає. Отже, владарює над пернатим царством цей могутній і гордий птах.

•

!

Дайте повні в і д п о в і д і на питання: чом у пташиним царем обрали Орла? Чому не обрали Сову й Лелеку? Пояси іть нал исан ня вел икої л ітери.

У роздумі йдеться про причини дій, явищ, ознак. До роздуму мож­ на поставити загальне питання ЧОМУ? Роздум буває ро зго р нути й і стягнений.

Розгорнутий роздум складається з трьох частин. У п е р т ій висловлюється основна думка, яку потрібно довести, — теза.

У другій частині наводиться доказ (або кілька доказів) на підтвер­ дження тези. У третій міститься висновок.

167, С хем а ро згор нутого розд ум у ЧО М У?

ЩО з ц ь о го ?

ДОКАЗИ

ТЕЗА том у

ВИСНОВОК отже, ... таким ч и н о м ,...

що... через

те, що...

1

С тягнений роздум складається з двох частин: тези та доказу. С хем а стягнено го р о зд ум у _______ ТСОА 1 СОМ

чому?

________ ДПОІЛ іМ АА'З о

том у щ о... Теза та доказ, як правило, поєдную ться словами тому що, черві- те, що. Висновок м оже приєднуватися словами ог>.е,

таким чином. 3 3 3 . Прочитайте вголос, укажіть у тексті розгорнутий роздум та роз­ дум стягнений. У кожному з роздумів визначте складові частини (за потреби скористайтеся схемою ).

Орел і Черепаха На дубі, що похилився до води, сидів Орел. Черепаха го­ ворила своїм сестрам: — Покійна наша прабаба за­ гинула, тому що почала навча­ тися в Орла літати. Отже, по­ губило її, бідолашну, літання. — Слухай-но, ЧерепахоІ — обурився Орел. — Твоя прему­ дра прабаба загинула, тому що взялася не за свою справу. З а Г. Сковородою. Поясніть написання великої лі­ тери.

Пам'ятник мудрій Черепасі у місті Хмельницькому

33 4. Прочитайте. Доведіть, щ о подані висловлювання є зразками роздумів.

I. Ставлення українців до ластівки завжди було надзвичайно доброзичливим, тому що вона була уособленням добробуту в гос­ подарстві та щастя в родині. Таким чином, скривдити ластівку вважалося тяжким гріхом. II. Ворон у нашому народі мав недобру славу, бо саме його подо­ би може прибирати, за повір’ям, нечиста сила і в такому вигляді з’являтися між людей. З д о в ід н и к а . Укажіть роздум розгорнутий та роздум стягнений. л Л

Як довести, що висловлювання є роздумом У висловлюванні пояснено причини явища (дії, ознаки), пояснено, чому... На доведення цієї тези подано такий доказ... До висловлювання можна поставити загальне питання ЧОМУ? Отже, висловлювання є роздумом.

33 5. Складіть розгорнуті роздуми (усно), узявши за тези подані висло ви. Докази доберіть самостійно.

♦ ♦ ♦ ♦

Людина повинна все життя навчатися, тому що... Звичаї свого народу потрібно знати, тому що... Комп’ютер не замінить людині книжку, тому що... Природу необхідно берегти, тому що...

А

► Які почуття викликає у вас спілкування з природою? Назвггьїх, за потреби скориставшись Сл г ничком почуттів Чи можна прогулянку в ліс, до річки або моря порівняти із вивченням ін­ формації про ліс, річку або море зі статей Вікіпедіі? Чому? Спілкування з живою природою та її дослідження слід протиставляти чи поєднувати? Відповідь побудуйте у формі розгорнутого роздуму. 33 6. , Складіть роздум на одну з поданих тем . Дотримуйтеся схеми теза — доказ (або кілька доказів) — висновок.

♦ Чому людина має бути чемною. ♦ Чому потрібно захищати слабших. ♦ Чому потрібно вивчати іноземні мови. *> Добираючи докази, використовуйте назви почуттів. За потреби скорис­ тайтеся Словничком почуттів.

• Чергування [и ]- [ і] після [ж], [ч], [ш], [піч] іа [г], [к], [х] у коренях слів У коренях українських слів після [ ■], [ ], [ш ], [ш ч]та [г], [к], [ ] в и ­ мовляємо [ и ] або [і]. На письмі їх передаєм о в і д п о в і д н о буквами и (.життя, чистота, щ. р и й ) або - (ж н ка , ч л ь н и й , щ я ка ) . Буква і передає звук [ ], який чергується з [ ] або [-;■]: ж інка, бо жонатий, женити-, чл ь и и й , бо чсло\ к ожа, бо кош еня. Буква и передає звук [и], який не чергується з [о] або [ •]: жир, ч. ж, кип'яток, хист

ОРФОГРАМА: літери**-; післяж, ч, ш, щ та г, к , х у коренях слів: жити, чистий, шишка, щит, гирло, кисне, хист 3 3 7 . Доберіть до поданих слів такі їхні форми або спільнокореневі слова, щ обзвук [і] чергувався з [о] або [е].

Схід, чільний, ківш, гірський, щітка, щілина, кіптява, щічка, міжгір’я, гірчиця. ^

Виділіть у кожному слові корінь. Визначте в словах орфограму, поясніть їхнє написання відл обідним правилом.

3 3 8 . Перепишіть прислів’я. У виділених словах визначте корені. Д о ­ беріть спільнокореневі слова з чергуванням [і]—[о] або [і]— [е], зап и ­ шіть ці слова в дужках після виділених слів.

зразок}

Яхшаі гштьь (мсто), /полий о ламіл,

1. Язик без кісток — що хоче, лопоче. 2. Лагідні слова роблять приятелів, а сердиті творять ворогів. 3. Гість рідко буває, та бага­ то бачить. 4. У чоловіка є три друга: батько, мати та вірна жінка. 5. Що від кішки народиться, те мишей ловитиме. 6. Один кіл пло­ та не вдержить. "► Поясніть написання слів із таким чергуванням, позначте в них орфограму «літери и —і післяж, ч, ш, щ т а г, к, х у коренях слів». • Визначте речення, ускладнені однорідними членами, поясніть у них роз­ ділові знаки.

3 3 9 . Подані словосполучення введіть до самостійно складених р е ­ чень (усно).

Почуття гідності, щире серце, шкідлива звичка, хист до слова. ^ •

Значення виділеного слова з’ясуйте за словничком почуттів. Укажіть слова з орфограмою «літери и - і після ж, ч, ш. щтаг, к, х у коренях слів», обґрунтуйте їхнє написання відповідним правилом.

3 4 0 . Перепишіть, на місці крапок уставляючи пропущені літери.

Ч..стий, захисний, веч..рній, вих..дний, х..мерний, ч..таішя, розхитаний, бдж..лка, широкий, ч..ткий, закільцьований, к..сіль,зач..ска, узгір’я, розк..пший, х..рлявнй, ж.лючий, ііідк.. дати, самох..ть, шк..дливий, к..птява, переш..птувашія. ^

Значення виділених слів з'ясуйте за Тлумачним словничком.

3 4 1 . Усно завершіть прислів’я, дібравши закінчення з довідки. Визна­ чте слова з орфограмою «літери и—і після ж, ч, ш, щтаг, к, х у коренях слів».

1. Краса змії в її шкірі, а ... . 2. Гірка праця — ... . 3. З поганого кущ а... . 4. Словом як шовком вишиває,.... 5 . Коли кітспить,.... 6. Сорока кричить,... . 7. Хто садив дичку,... . ДОВІДКА

...а ділом — як шилом шпигає. ...краса людини в її серці. ...і ягідка кис­ ла. ...солодкий відпочинок. ...той їстиме кисличку. ...то миші господа­ рюють. ...як життя навчить. 3 4 2 . Розкрийте значення кожного зі стійких словосполучень.

1. Вивести на чисту воду. 2. Жити на широку ногу. 3. Викину­ тії з серця. 4. Стояти кілком у горлі. 5. Зазирати в чужу кишеню. 6. Розбирати по кісточках. 7. Всипати по перше число. ^ •

Із двома стійкими словосполученнями (на вибір) складіть і запишіть речення. Визначте орфограми у виділених словах, поясніть написання цих слів.

3 4 3 . Запиш іть подані слова, уставляючи пропущоні літери, у дві ко ­ лонки: з буквою и після ж. ч, ш, щтаг, к, х у коренях слів — у першу, та слова з буквою і — у другу. Ш ..П У Ч И Й ,

В И Х ..Д ,

К..СТЛЯВИЙ, о х ..б и т и , г ..р к а т и с я , К..ЛБЦЄВИЙ,

к..піти, зак..дати, г..лка, виш..вати, ж..тиій, іц..лина, лііц..на. 3 4 4 . , ? Перепишіть, уставляючи на місці крапок пропущені літери. Значення виділених слів з'ясуйте за тлумачним словничком.

1. Україна моя починається там, де доля моя усміхаєть­ ся (II. ОсасУчцк). 2. Зг..нуть наші воріженьки, як роса на сонці

(П. Чубитіський). З. Немає г..ршої покути, я к в ріднім краї но­ сить пута (Народна творчість). 4. Спільні всім нам г..дність і мета (М . Долекго). 5. Над усе — ч.-стота душі (М. Салгійленко). б. Добра віра, праця щ ..ра нам наблизять слушний час (М. Вороний). • ♦

Укажіть слова, вжиті в переносному значенні, розкрийте це значення. Позначте в словах орфограму «літери и—/п іс л я ж ч, ш, щ т а г, к,х уко ренях слів», обґрунтуйте написання слів вілловідним правилом. Зробіть синтаксичний розбір останнього речення (усно). 345. Назвіть людські якості, увиразнені поданими прислів’ями. Два-три прислів’я введіть до самостійно складеного висловлюван­ ня «Яких людей потрібно уникати» (обсягом 4 -5 речень).

1. Без кінця воду варить. 2. Бреше, я к шовком шиє. 3. Хоч не в лад ступає, зате широко. 4. Упирається, як кілок у тин. 5. Шия з намистом, а голова зі свистом. Визначте слова з орфограмою «літери и—і після ж, ч, ш, щ та г, к, х у коренях слів».

РО ЗВИТОК М ОВЛЕННЯ

ЧИТАННЯ ♦ ГОВОРІННЯ

УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ, ЩО МІСТИТЬ РОЗДУМ

3 4 6 . Прочитайте мовчки. Визначте, які типи мовлення поєднано в тек­ сті. Усно перекажіть текст, завершивши його самостійно складеними за поданими тезами розгорнутими роздумами.

Як голуб навчався Якось голуб попросив дрозда, щоб той навчив його гніздо вити. Дрізд прилетів і взявся до роботи. Не встиг він і кілька соломинок покласти, як голуб злетів у недовите гніздо і ну вертітися й приказувати: — Умію, умію, умію. Дрізд образився й каже: — Як сам умієш, чого мене кли­ кав? — і полетів собі геть.

Гніздо дрозда

72>^

Так голуб і ее навчився гніздо вити, тому щ о .... Л дрізд не схотів більше голуба вчити, через те що... . За мотивами народної казки. ** • ^ •

У кожному із роздумів укажіть тезу, доказ і висновок. Яке почуття пережив, на вашу думку, дрізд? Які почуття охопили голуба? Розкажіть, чого навчає казка. Витлумачте значення слів самовпевненість та марнославство. Перевірте себе за Тлумачним словничком.

3 4 7 . Прочитайте казку. Визначте ї ї тем у та головну думку. Визначте поєднані вії тексті типи мовлення.

Закопане золото Мав батько трьох синів. Були вони дуже ліниві. Щоб їх прого­ дувати, батько тяжко працював, руки йому пухли. А сини ходили собі й гуляли. Працював батько, працював та н занедужав. Прийшли сини і питають: «ІП.о ти нам, тату, у спадок залиша­ єш?» Батько подумав і каже: «Шукайте, діти, у землі золото*. Помер батько. Сини переїли все, що він виростив, а нового ні­ чого не сіяли й не садили. На другу зиму голодують ліниві брати. Добули якось до весни й кинулися татового золота шукати. Пе­ реконали весь город. Золота не знайшли, довелося засадити город картоплею. Сконали ниву. Не знайшли золота, але посіяли пше­ ницю. Уродилася вона буйна та пишна. Помолотили, намололи борошна, напекли хліба. І тут тільки брати зрозуміли, чому так сказав б а т ь к о . Нічого дорожчого немає для людини, ніж зроблене та зароблене власними ру­ ками, тому щ о гордість за свои» працю цінніша за все на світі золото. ^ • •

Визначте в тексті речення з прямою мовою, поясніть у них розділові знаки. Складіть план тексту, запишіть його. За планом усно перекажіть текст. Чи пов’язані між собою почуття гордості та гідності? Поясніть.

и

-м

. м

- м

. м

. м

- м . м

м

3 4 8 . Прочитайте. Вимовте приголосні звуки, які чергуються в кожній з утворених пар слів.

ГИдруга пТдрузі; рука подяці, кожух у кожусі.

у руці; муха

на мусі; подяка

^

173 ^

Д о н ай п о ш и р ен іш и х належ ать такі чергування при го л о сн их звуків: • [г]— [ж]: д руг —д р у г е , д р у ж б а ; книга — книж ка; • [к]— [ч]: bob — bob іе, в о в и к ; р и б а л а — р и б а л ин; • [х]— [ш]: пастух — пастуше, пасту пий; птах — пташе, пташина; • [ г ] - [ з Т книга — у кн и зі; береї — на б е р е зі; • [к]— [ц']: рука — у р у ц і; б ік— на бо [і; о к о — в оц і; • [х]— І < І : муха — м у с і; пор ох — у п о р о і; вухо — у ву і. Такі чергування об'єднуються в один ряд: д р уг — д р у ж б а — д р у з і; р у а — ручн и й — у р уц і; лопух — п о п уu ина — у л о п у і.*1 I. 34 9. Перопишіть, ставлячи подані в дужках слова в потрібній формі. Ви­ мовте приголосні звуки, які за утворення інших форм слова чергуються.

1. На одній (рука) та не однакові пальці. 2. Не шукай грибів у ведмежому (барліг). 3. Короткий хвіст (муха) не подобається. 4. Як до школи, Гриця в (бік) коле. 5. Краще хліб у коморі, ніж перо на (капелюх). 0. Мудрість — найлегша ноша в (дорога). Народна творчість. 3 5 0 . Змініть форму поданих слів або доберіть до них спільнокореневі так, щоб у коренях чергувалися приголосні звуки. Запиш іть слова п а­ рами.

ЗРАЗ^>

СміуХ - СМІ/Щ4ШйІ _______________ і _____

I. Юнак, друг, рух, відвага, дух, зайчиха, око, плуг, потіха, мі­ сяць, лелека, горох, сніг. II. Молоко, крига, горіх, вік, пух, берег, щука, стріха, язик, нога, мачуха, осика, порох. ^

Підкресліть літери, що позначають приголосні звуки, які чергуються.

3 5 1 . Виділені іменники замініть спільнокореневими прикметникам и, щ о вказують на приналежність предм ета особі. ЗРАЗОК^

Ж орАГКрСіМ) О г ж а м ш

-

ОіШ Ш ПАМЬ

___ ГЬШЩЛНкАЬ.___________________________ І

Книжка Маринки. Олівець Ольги. Любов матінки. Стрічка Иадійки. Слід мухи. ^

Підкресліть літери, що позначають звуки, які за такого творення чергу­ ються.

3 5 2 . Перепишіть прислів'я, подані в дуж ках іменники ставлячи у ф ор­ мі кличного відмінка.

1. Терпи, (хлопець), козаком будеш. 2. Не журись, (козак), не­ хай ворог плаче. 3. Не шуми (луг), зелений (б а й р а к )! 4. Краще, (жук), утікай, бо настане тобі край. 5. (Язик), горе тебесмиче! ^ •

Значення виділеного слова з ’ясуйте за тлумачним словничком. Поясніть розділові знаки в реченнях, ускладнених звертаннями.

3 5 3 . Перепишіть, уставляючи пропущені літери.

1. Груша цвіте, паче скупана в моло., і (Є. Гуцало). 2. Проснулась на гтрі..і лелека, дивиться чуло кругом (В. Сосюра). 3. У лепе.Л схо­ вався шерех (М.Малахута). 4. Хто це руки лама в завірю..!? (В. Со сюра). 5. Конюшина падас під ноги, в ту..і клонить голови червоні (М. Рильський). 6. Життя в труді й напру..і іцюліта (Д. Луценко).

•

Визначте слова із сумнівними ненаголошеними голосними. Позначте в цих словах орфограми та поясніть їхній правопис. Укажіть речення, ускладнені однорідними членами, поясніть у них розді­ лові знаки.

354. ' Перепишіть діалоги, ділячи текст на репліки та розставляючи пропущені розділові знаки. Подані в дуж ках іменники поставте у ф ор­ мі кличного відмінка.

і. Де живеш (кулик) В болоті Там же погано Я звик (Народна творчість). 2. (їжак) (їжак) чому вовчик плаче Як мене боров язи­ ка вколов (Н. Поклад). 3. Корж із маком їжа з їж. Сядь, (їжак), з нами їж. Скинь лише піджак-голчак! Я свій корж з ’їм (вовк) й так (Г. Чубач). ^ •

Вимовте приголосні, які чергуються при зміні форми іменників. Поясніть розділові знаки в реченнях, ускладнених звертаннями.

• Ч е р г у в а н н я п р и г о л о с н и х у к о р е н я х д іє с л ів 3 5 5 . Прочитайте прислів’я, ставлячи подані в дужках дієслова в по­ трібній формі. Випишіть слова парами: дієслово, подане в дужках, та дієслово у формі, яку ви утворили. Підкресліть літери, що позначають звуки, які чергуються. ЗРАЗО К^

С

у

м

іш

~

С ІЛ Л .

^

1і ь ж

1. Кожна корова своє телятко (лизати). 2. Сові сонце очі (різа­ ти). 3. Покірної голови меч не (сікти). 4. Як рубаєш дерево, (берег­ ти) себе. 5. Сидить гультяй на лавиці, кучерики (чесати). 6. Водою я (чистити) тіло, а словом — душу. ■ 1

• • • • • • • •

У кор енях д ієслів відбуваю ться та кі чергування: [г]— [ж]: бере[;]т и — бере[> ]у; бі[і]т и — б і[» ]у ; [з]—[ж]: во[з]ити — в о [ ]у, ма[з]ати — м а[ ]у; [к] —[ч]: пе[к]ти — п е [ч ]у ; с/(к]ти —сі[ч]у; [с]—[ш]: ко[< ]ити — к о [ш ]у ; м і[(]и т и — м і[ш ]у ; [т]—[ч]: ле[і]іт и — ле [ )у; ко[ ]ити — ко[ ]у; [д]— [дж]: хо[д]ити - х о [д ]у; ра[д]ит и - р а [я ]у; [ст]—[шч]: чи[сі\ит и — ч и [ш ч ]у (чищ у); ма[ст]ити — м а [ш ч ]у (м ащ у). [ск]— [шч]: пле[гк]ати — п л е [ш ч ]у ( плещ у); бли[сг ]ати — б л и [ш ч ]у (блищ у).

3 5 6 . Кожне дієслово усно поставте у формі І особи однини те п е р іш ­ нього часу. Вимовте приголосні звуки, що чергуються. ЗРАЗО О

А о уш гш , -

и іш ж у .

Носити, казати, кликати, лизати, берегти, летіти, чистити, ла­ годити, ходити, сидіти, водити, гордитися. 3 5 7 . Перепишіть прислів’я, уставляючи пропущені літери. За потреби звіртеся з правилом.

1. Береженого Бог бе|м>..е, а козака шабля. 2. Як напи..е ду­ рень, то не розбере і розумний. 3. Вогонь ие..е, а вода студить. 4. Не помо..е вороні шампунь, а крукові мило. 5. Буває, щ о й че­ репок бли..нть. б. По одежі стрічають, по уму іі|н>во..ають. 7. Вода очи..ас лише тіло, а сльоза усе єство. ^ •

Виділені слова передайте звукописом. Визначте слова протилежного значення.

3 5 8 . Перепишіть, ставлячи подані в дуж ках дієслова в потрібній формі. Літери, що позначають приголосні, які при утворенні форм дієслова чергуються, підкресліть. ЗРАЗ О р

М и с л и /) (г іМ ІЛ /Ь Л ш ) І/ 004Щ Л ил ц нхіс.

- Мисли/ ГШЬПА, и СОІЩЛ

1. У маминім садку вітрець гілки (колихати) {И. Кир'ян). 2. Я (погладити) траву, наче теплого доброго звіра (О. Слоньовська). 2. А серце голубом (воркотіти) (Г. Соколенко). 4. (Посидіти) під кленом крислатим, нап’юся з криниці води (В. Дегтпярьов). 5. (Хо­ дити), сумую і питаю, за що я мушу сумувать? (М. Рильський). >

Вимовте приголосні зв уки , які чергуються при творенні форм ДІЄ СЛІВ.

35 9. , Перепишіть. Після виділених дієслів запиш іть у дужках їхню неозначену форму. Букви, що позначають приголосні звуки, які чергу­ ються, підкресліть.

ЗРАЗОК >

Л х а т ш д , хШ ХЬб. ги л сщ б (ґиЛАС ЛО еГш ) 6 (И р л п ________________________________

1. Колише рідна пісня нашу долю (П. Перебийніс). 2. Я нанижу з калиноньки намиста (Я. Забашша). 3. Ой піду я в гай зелений, посаджу я руту (Т. Шевченко). 4. Важкими росами трава намо­ кла плаче (І. Каяуровський). 5. Я к все біжить, як міниться, тече! {В. Олександрів). 6. Виходжу на засніжене подвір’я (М . Рильський). 7. Ненавиджу я слабкості свої (Я. Костенко). 8. А вітер не співає вже, а свище (М. Гриценко). О

О О

о о о о о о о

Х О Ч У І М О Ж У ! ЗН АЮ І РО ЗП О В ІД А Ю !

Запитання і завдання для самоперевірки ♦ Що таке чергування звуків? У яких значущих частинах сло­ ва може відбуватися чергування? Наведіть приклади. ♦ Які голосні звуки чергуються в закритих і відкритих скла­ дах? Наведіть приклади. ♦ Які звуки чергуються у формах слів Київ — Києва, Чугуїв — Чугуєва? ♦ У яких випадках літеру / пишуть у коренях д ієсл ів ? Наве­ діть приклади. ♦ За якої ум ови в коренях після букв, що позначають шипля­ чі та [г], [к], [х], пишуть літеру и? Коли пишуть/? ♦ Наведіть приклади чергування приголосних у коренях слів.

" * 0 7 7 ^

• Основні випадки чергування у - в, і —й 3 6 0 . Прочитайте. Словосполучення якої з колонок легш е вимовляти? Чому?

Любіть Вкраїну Наш вчитель Сусідчин Йван Поспішав йти

Любіть Україну Наш учитель Сусідчин Іван Поспішав іти

Властивість мовлення, що полягає у плавності, виразності, від­ сутності важких для вимовляння сполучень звуків зветься м и л о з­ вучністю. Милозвучність української мови пояснюється гармонійним спів­ відношенням голосних і приголосних звуків. На кожні три приголо­ сних звуки припадає приблизно два голосні. Уникнути нагромадження приголосних можна, використовуючи чергування звуків [у]—[в] та [і]—[й]. Між двома приголосними потрібно вживати прийменник у та спо­ лучник і. Наприклад Н авчаю сь ш колі [не Н авчаю сь в ш ко л і]. Іван і М арічка [не Іван .і М а річка]. Якщо попереднє слово закінчується на голосний, а наступне по­ чинається на приголосний, потрібно вживати прийменник в або спо­ лучник й. П а п р и к / а д Прочитали • книж ці (н е Прочитали кн и ж ­ ці). Учителі і ' учні (не Учителі і учні). На початку речення перед приголосним потрібно вживати при­ йменник у та сполучник і, перед голосним — в, й. Н а п р и к л а д У с в о їй хаті й стіни помагають, баран буцне, як зачепиш . В уся ко ї троянди с в о ї колючки. И удень з каганцем н е знайдеш . Правила чергування стосуються не лише прийменників у - та сполучників а й початкових літер слів: при йш ов у р а н ц і [не п р и ­ йш ов вра нц і]. Порушувати правила чергування у -в , - й припустимо лише в поезії, якщо того потребує звучання рядка.*І. 3 6 1 . Прочитайте. Поясніть уживання прийменників у -в та сполучників і-й .

І . У мові чари барвінкові, аж сяють барви веселкові (Д. Б іл о у с ). 2. Українська мова входить у першу двадцятку наЙбагатших

^

і

78^

за словниковим складом мов світу (Ю. Килимник). 3. Ця мова може світ зачарувати. У ній усе: і грім, і шерехи гаїв. У неї, мабуть, вчи­ лися співати всі чисто в світі солов’ї (В. Сіренісо). 4. Неповторна та чудова українська мово! Ти для мене — як веселка в небі кольоро­ ва (С.Драпак). 5. Багатою, гнучкою й досконалою стала наша мова під пером поетів і прозаїків(І.Дзюба). б. Рідна м ово моя, іцос кра­ ще за тебе, що бринить наймиліш і співає ясніш? (/. Калиниченко). 7. Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі (О.Лупій). ^

Визначте речення, ускладнені звертанням і вставним словом, поясніть у них розділові знаки. • Поясніть розділові знаки в реченнях, ускладнених однорідними членами. / 2 Поясніть слова мовознавця В. Овсянико-Куликовського: Рідна мова — це музика й малювання. 3 6 2 . Перепишіть, на місці крапок уставляючи прийменники в або у. Поясніть, чим зумовлено ваш вибір.

Переїхав ... Київ; жили ... Умані; помандрував ... Крим; за­ вітали ... Одесу; ... рідному місті; збудував ... Львові; ... пошто­ вій скриньці; найсильніший ... команді; ввійти ... воду; знову ... школі. 3 6 3 . Перепишіть, вибираючи з дужок сполучник. Свій вибір поясніть.

Удень (і, й) вночі; місяць (і, й) зорі; річки (і, й) озера; каштани (і, й) осокори; жоржини (і, й) айстри; орел (і, й) сокіл; верх (і, й) низ; батько (і, й) мати; брат (і, й) сестра; Марина (і, й) Йосип; щас­ тя (і, й) радість; любов (і, й) ненависть; Петро (і, й) Євген; хто (і, й) як; фонетика (і, й) о;крографія; синтаксис (і, й) пунктуація. ^

Виділене сполучення слів передайте звукописом. Поясніть рядки поета Дмитра Білоуса: «Коли мовиш, як належить. — сло­ во чисте, як роса, і від тебе теж залежить мови р ід н о ї краса». Яке значен­ ня поет уклав у вислів «слово чисте, як роса»?

3 6 4 . Перепишіть, вибираючи з дуж ок потрібну літеру.

Прочитав (у, в)пертпе; зазирнули (у, в)середину; відразу (у, в)пізнали; домовились (і, й)ти; сказала (у, в)певнено; відоме (і, й)мення; охоче (у, впорядкуємо; сидів (у, в)притул; разом (у, в)благали; голова (і, й)де обертом; у вуха (у, в)пести; дивитися зверху (у, в)низ. ^

Визначте стійкі словосполучення, розкрийте значення кожного.

3 6 5 . Прочитайте слова, вкажіть ті з них, у яких початкові звуки [у)-|в] можуть чергуватися. Визначте зі слів ті, у яких заміна [у] на [в] спричи­ няє зміну значення слова. У якому слові чергування неможливе?

"*079^

■ ■ нвнвв

Уранці, взимку, внести, упіймати, вмовити, вправа, увічливий, вчитель, урок, вразити, урочисто, врожай, усевладний, вслід, Влас, Власенко. ► Поясніть умови вибору звуків [у ]-[в ] на початку поданих слів (де це мож­ ливо). 3 6 6 . Прочитайте. Укажіть допущені в реченнях вади, що порушують милозвучність. Перепиш іть, їх виправляючи.

1. В страху очі великі. 2. Не тикай пальцем в небо. 3. Зіркі очі бачать вдень і уночі. 4. Плітку у одне ухо упусти, а вдруге випус­ ти. 5. Й вухом не веде. 6. Я к вмієш помилятися, то умій виправля­ тися. ■> Поясніть значення чергування [у] - [в] у мовленні. • Визначте вжиті в реченнях слова протилежного значення. 367.

Перепишіть, вибираючи з дуж ок літери.

Судження (у, в) прислів’ях (і, й) приказках висловлюються зде­ більшого (у, в) вигляді серйозних формулювань. Та найбільшою любов’ю (і, й) повагою користуються вислови дотепні. (У, в)міння поставитися до своїх труднощів із гумором є ознакою морального здоров’я народу. Український гумор вважають м’яким (і, й) добродушним. На­ віть грубувате слівце (у, в)країнець(у, в)міє делікатно пом’якшити (і, й) замінити натяком. З посібника. '► • СС ™ • - -

Значення виділених слів з'ясуйте за Тлуї ;а<ним сл о ті н оі , Як ви розумієте вислів моральне зд ор ов’я народу? Які почуття народні прислів'я викликають у вас? Звіртеся зі о н:чі ог почуттів. Прочитайте записане, дотримуючи правил орфоепії. Роздивіться карикатуру і доберіть до неї назву. Чи справді книжка може стати дл я людства н евідоми м п редметом?

• Вимова і правопис преф іксів з -(з /-, с ) 3 6 8 . Прочитайте. Словосполучення якої з колонок вимовляються легш е і звучать милозвучніше? Чому?

Працею .м рієшся Написав знову Трапилось з мною Відбулось з ним ^ •

Працею зігрієшся Написав ізнову Трапилось зі мною Відбулось із ним

Як ви розумієте вислів милозвучність м ови? Чим пояснюють милозвуч­ ність української мови? Яка роль у милозвучності мови належить чергуванню звуків? Відповідь проілюструйте прикладами з вправи. Чергування звукосполучень [ з]— [зі]—[із] пояснюється милозвуч­ ністю української мови. Воно виявляється у вживанні: • префіксів , - (зробити, зіскочити, ізсуш ений); • прийменників з, і і, / (з учителем; з і м н ою ; із другом ). Префікс зі- вживають, якщо корінь слова починається сполучен­ ням кількох приголосних: зіскочити, з бганий, зіткнення. Прийменники /, із уживають між приголосними (сказав ви­ кликом ). якщо наступне слово починається кількома приголосними ( із спра ви; страху) та перед приголосним на початку речення (Із п іс н і слова не в и к и н е ш .).

3 6 9 . Прочитайте, вибираючи з дужок прийменник. Свій вибір поясніть.

Зустрілися (з, зі) товаришем; дізнався (з, зі) словника; вийняв (з, із) портфеля; узяв (з, із) шафи; лист (з, зі) Львова; виступив (з, із) щюпозицією; сказав (з, із) радістю. 3 7 0 . Перопишіть, вибираючи з дуж ок префікс. Свій вибір поясніть.

(З, зіштовхнути, (з, зіграність, (з, зі)стригати, (з, зігнутий, (з, зі)скачити, (з, зі)рвати, (з, з ів ’янути, (з, зіпсувати, (з, з іщ у ­ лений, (з, зіш кребти, (з, зітхнути, (з, зістрибнути. Поясніть значення стійких словосполучень зійш ло з рук. зігнути у бараня­ чий ріг. Поясніть уживання префікса зі- в дієсловах. 3 7 1 . Перепишіть прислів'я, додаю чи на місці крапок префікс з- або зі.

1. Як не вклонишся, то ягідки не..рвеш. 2. Гарне створити важ­ ко, а ..псувати легко. 3. Поки не впрієш, доти не ..грієшся. 4. Хит­

ку лозину і снігур -гне, а міцну й лісоруб не подужає. 5. Зробив на п'ятак, а ..псував на гривню. 6. З а один раз дерево не ..тнеш. •

Розкрийте значення останнього прислів'я. У відповіді вживайте слова

зізнатися, зітхати, зіпсувати (у потрібній формі). 3 7 2 . Прочитайте. У виділених словах визначте префікси. Перед якими звуками префікс з- переходи ть у с-? Н азвіть ці звуки.

1. Зі щастя та горя скувал ася доля. 2. Робиш добро — не кайся, робиш зло — зла й сподівайся. 3. Здоров’я маємо — не дбаємо, а стратим о — плачемо. 4. Глянув — як сф отографував. 5. У сіні вог­ ню не сховаєш.

Ш.

Перед звуками [к], [п ], [т], [ф ], [х] п р е ф ікс е переходить у с-: сказати, спитати, стерти, <схитнути. Перед усім а інш ими приголосним и вживають преф ікс -роби­

ти, змішати, чистити,

ОРФ ОГРАМА: літери з -с у префіксі з-(с-)\

зміряти, змусити, списати, сказати.*• 3 7 3 . Перепишіть. Позначте в словах орфограму «літери з - с у префіксі з-{с-}». Виділ єні слова передай те звукопи сом.

1. Я зриваю полин у долині над самим Дністром {Б. Горлей). 2. Хортице! В тобі легенди сховані (М. Тяеун). 3. Задивилася хмар­ ка на сонце і вся зчервоніла (М. Вороний). 4. А вітер хмари позга­ няв, шугне на землю зараз злива (Т. Угрин). 5. Зачарований вечір спливає у ніч (В. Якубекко). 6. Місяць над світом пахучим срібне обличчя схилив (В. Сосюра).

• •

Визначте речення, ускладнене звертанням. Поясніть у ньому розділові знаки. Визначте складне речення, підкресліть у ньому всі члени речення. Укажіть слова, вжиті в переносному значенні, розкрийте ці значення.

3 7 4 . Перепишіть прислів'я, додаючи на місці крапок префікс з- або о-.

1. Усяке діло ..долаєш терпінням. 2. Вище себе не ..кочиш. 3. Мала мурашка, а гори ..точує. 4. Добре ..ш иті чоботи добре й носяться. 5. Доки дійде, молоко ..кисне, б. З чужого коня і посеред болота ..садять. 7. Сто раз пошкодуєш, що ..казав, і лише раз, що ..мовчав.

Н

Н

Н

^ 1 8 2 ^

Н

Н

В

Н

'► Визначте прислів'я, протилежні за змістом. Яке з них ви вважаєте пра­ вильним? Чому? • Прочитайте речення відповідно до правил орфоепії. 37 5. Утворіть від поданих слів нові слова за допомогою префіксів з- або с-. Утворені слова запишіть.

Берегти, клеїти, чіпляти, прямувати, молотити, мастити, фор­ мувати, творити, турбувати, фанерувати, сунутися. ► У записан их словах позначте орфограму «літери 5 -е у префіксі з-(с-)». ♦ Написання утворених слів поясніть відповідним правилом. 37 6. Перепишіть, уставляючи пропущені літери та вибираючи з дужок префікси. Позначте в словах орфограму «літери 5 -е у префіксі

5-(С-)». 1. (З, с)др..гнувся дуб, збудилася зо сну осика трепетлива (Б. Лепкий). 2. (З, с)трушу..ться сад, як парасолька (Л. Костенко). В. Оксамитові з..лені в став (з, с)х..лились бер..ги (Б. Гріняенко). 4. На землю по зоряних (з, с)ходах задуманий вечір (з, зі)йшов (Б. Сосюра). 5. (З, с)марніє день, (з, зі)щуляться б..рези, замре ко­ ріння в сизій м..рзлоті (Л. Костенко). 6. Може, стежку до тебе десь хр..щатий барвінок (з, с)ховав? (Д. Луценко). • ♦ ЦТ ™

Визначте складні речення, підкресліть у них усі члени речення. Зробіть синтаксичний розбір останнього речення (усно). Які українські народні казки вам подобаються? За фотографією підготуйте розповідь «Мелодії українських казок». Уживайте слова з префіксами 5-, с-.

^ 1 8 3 ^

• Вимова і правопис префіксів р о з - (розі-), безКінцевий приголосний преф іксів роз-, без- вимовляють п о - І 1. різном у залежно від початкового звука кореня слова. ЯКЩ О КОРІНЬ СЛОВА ПОЧИНАЄТЬСЯ ГОЛО-

сним звуком

дзвінким приголосним, крім ш и­ плячого

глухим приголосним, крім шиплячих [ж], [ч], [ш]. [дж]

Ш ИПЛЯЧИМ

приголосним [ж], [ч]. [ш]. [дж]

КІНЦЕВИЙ ЗВУК ПРЕФІКСА звучить чітко:

змінюється на ш и плячий

[розорати]

залежно відтемпу вимови може вимовлятися як дзвінко .т а к і глухо:

розчистити

безумовний

розпитати

[рожчести*ти],

[б е зум і вний]

[розпивати] і [роспи*гати],

розжитися

розвідати [розвід ати]

безсмертний

безчесний

безмовний

[безсмартний] і [бес:мартний]

безшумний

розорати

[безм ївний]

[р о ж іе л ^с'а ], [бежчасний], [бежшомний]

_________

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Префікси рос - , без- завжди пишуть із буквою 1

з-: ро писати, розшукати, бе мрний, безжально.

ОРФОГРАМА: літера з у кінці префіксів роз-, без - :

розказати, розсипати, безмежний, безцінний*1 3 7 7 . Прочитайте, дотримуючи правил орфоепії. 3 а потреби скорис­ тайтеся таблицею.

1. Розквітне щедро наше рідне слово [І. Шевченко). 2. Рідна мова — не полова, П за вітром не розвієш [Народна творчість). 3. У розраді й неспокої гріє піснею палкою мова матері [П. Тка­ чук). 4. А пісня лине у безмежжя [В. Самотуга). 5. І линуть зна-

йомі мені синів українських безсмертні пісні (В . П и с ь м е н н и й ). 6. Розпустила пісня крила, мов негода й не була, у вікно вона вле­ тіла і у серці розцвіла (В . С опо ра). ^ •

Поясніть вимову й написання префіксів роз-, без-. Передайте виділені слова звукописом.

3 7 8 . Перепишіть. Позначте в словах орф ограму «літера з у кінці префік­ сів роз-, без-». І . Моя ти земле, ти течеш медами і розсипаєш золото по нивах! ( I I . К и р м а н е ь к и й ). 2. І вже туману пелена розтанула в безмежнім морі (О. Р уб а н ). 3. Розквітла веселка в просторі, в ній сонце промін­ ням горить (Я. Сосюра). \ . Черезсині перевали ми летіли на вітрилі, гнались чайки, не догнали і попадали безсилі! (А/. ІІа е н и б іО а ). Виділене слово передайте звукописом. Поясніть розділові знаки в реченнях. Яке з речень викликає у вас почуття захоплення? Замилування? Яке речення викликає у вашій уяві відчуття безмежного простору? Відчуття руху? 3 7 9 . Запиш іть слова, визначте й виділіть у них префікси. Кожне слово передайте звукописом. Д о слів, які вимовляються залеж но від темпу вимови, подайто обидва звукописи. з р а з о к _>

Зорихау [/і6рп,иьа,у], [р,6оії,оі,а,у].

!

Роздивлятися, розпрямлятися, безнасінний, безощадний, роз­ клеювати, розчеріюнілий, безкінечний, безшелесний, розкушений, розжитися, безмірний, безсмертний, безшумний, безжальний. ^

Позначте в словах орфограму «літера з у кінці префіксів роз-, без-».

3 8 0 . Перепишіть, уставляючи на місці крапок префікси роз-, без-. Позначте в словах орф ограму «літера з у кінці префіксів роз-, без-».

..горнути, ..шукати, ..сідлати, ..хмарний, ..чесний, ..секрети ти, ..цвітання, ..кінечний, ..пам’ятний, ..цементний, ..хребетний, ..щебетатися, ..ча]юваний, ..сумнівний, ..хитрісний, ..хлюпати. ^

Розкрийте значення стійких словосполучень розжувати ід о рота вкласти; розсипатися бісером. Уведіть їх до самостійно складених речень. Вимов­ те речення, дотримуючи правил орфоепії.

3 8 1 . Перепишіть, уставляючи пропущ ені літери та розставляючи р о з­ ділові знаки.

1. Ро..пались кайдани м.ліула з..ма розвіялись хмари р оз­ танула пітьма (ОлексанОр Олесь). 2. Кол..пійся калинонько

листочками рО..ПИШ ИСЯ СОНЯЧНИМИ про­ менями розмалюйся з дужим вітром буй несе її., ким ро..цілуйся ( М а р ій к а П ід г ір я н к а ) . 3. Викурюй із себе все погане слабодухість бе..хр..бетність і бе..иам’ятство! (Р .Д о ц е н к о ). К О Л ..Ш И С Я

^ • •

З..Л Є Н И М И

Передайте звукописом виділені слова. Поясніть уживання розділових знаків. Зробіть усний синтаксичний розбір останнього речення.

3 8 2 . До поданих слів доберіть слова протилежного значення із п р е­ ф іксами роз- або без-. Слова запишіть парами.

Грамотний, сідлати, платний, зав’язка, талановитий, зустрі­ тись, захоплений, забуття. ^

Дві-три утворені пари слів уведіть до самостійно складених речень.

383. ,

Перепишіть, уставляючи пропущені літери.

1. Ро..к вітай добрішає душа (Д .Л у ц е н к о ). 2. Усмішка материне., ка світ рОзВеснює (В . С т о р о ж у к ). 3. Зоря в траві розсипала дукати ( В .С осю ра ). 4. Тр..вожит..ся птиця у плавнях бе..сонних (М .С т е л ь м а х ). 5. Юне віття на сивих ро..шумілось д..ревах ( М . Р и л ь с ь к и й ), (і. Щось чисте й бе..захисне чути в пр..роді (А/. К л о ч к о ). ^

Позначте в словах усі вивчені орфограми. Якщо корінь слова починається із кількох приголосних, уживають префікс р о з - : розігнати, розірвати, р о з сланий. Уживання префікса р о з і- сприяє милозвучності української мови.*1

3 8 4 . Прочитайте. Поясніть уживання в словах префікса розі-.

1. Розійдіться, журні мислі, не туманьте мого чола! (П . Грабов с ь к а й ). 2. Розішлю свої думи в дозори (В . С а м о н е н к о ). 3. Пітьму співучі крила розітнули (//. П е р е б и й н іс ). 4 . І сивий дуб від жару розімлів (Л. М а л и ш к о ). ^

Визначте речення, ускладнене звертанням. Поясніть у ньому розділові знаки,

38 5. Перепишіть слова, вибираючи з дужок префікси. Свій вибір поясніть.

(Роз-, розі-)слати,(роз-, розі-)гнутись, (роз-, розі-)спаний, (роз-, розі-)граш, (роз-, розі-)злити, (роз-, розі-)мкнений, (роз-, розі-)рвання, (роз-, розі-)чхатися, (роз-, розі-)іскрювати. ^

Розкрийте значення стійких словосполучень р о зім ’яти кістки, розірвати на шматки.

86^

О о о о о о о о о о п

ХО Ч У І М О Ж У ! ЗН А Ю І РО ЗП О В ІД А Ю !

♦ ♦

♦ ♦ ♦ ♦

Запитання і завдання для самоперевірки Як ви розумієте вислів милозвучність мови? Яким чином досягається милозвучність української мови? Чому сприяє чергування прийменників у -в та сполучників і-й? Чи чергуються [у ]-[в ], [і]-[й ] на початку слів? Наве­ діть приклади. У яких випадках слід уживати префікси з-, роз-, а в яких зі-, розі-? Наведіть приклади. Як вимовляють приголосні в к і н ц і префіксів роз-, без-? Із чим пов'язано зміни в їхній вимові? Перед якими звуками префікс з- переходить у с-? Наве­ діть приклади. 3 орфографічного словника випишіть 5 слів, що почина­ ються префіксом с-, поясніть їхнє написання.

§ 2 8 . ПОЗНАЧЕННЯ М ’ЯКОСТІ ПРИГОЛОСНИХ НА ПИСЬМІ

Приголосні звуки бувають тверді, м ’які та п о м ’якш ені. Д еякі приголосні за твердістю й м 'я кістю утворю ю ть пари: [А]

[т]

N РЗ

[сі .[СН

Сдз] ГДаЛ

[ЦІ

[н]

М

[рї

■И _

Не мають пари м 'я ки х такі приголосні: • губні [б ], [п], [в], [м ], [ф ]; ♦ шиплячі [ж], [ч], [ш ], [д ж ]. Ці приголосні лиш е трохи пом 'якш ую ться: [б 'ік ], [роздор 'іж :' а]. Приголосні [г], [ґ], [к], [х] завжди тверді. П ом 'якш ую ться вони лиш е перед голосним [і]: [к'іт], [г'ф ко]. П риголосний [й] завжди м 'яки й. 386. Прочитайте. Назвіть слова, звучання яких розрізняється лише твердістю -м ’якістю одного з приголосних. Вимовте ці пари при­ голосних.

1. Про нього кажуть: «Він неба син», бо птах цей любить небес­ ну синь (А. Качан). 2. Коли цвіли в селі бузки, летіли лугом три бузьке (А. Катнчук). 3. Ось дитиночка мала, ми звемо її «маля» (З журналу). ■> Чи змінила твердість-м'якість приголосного значення слова? Поясніть. 3 8 7 . Роздивіться таблицю. Колонку «приклади» усно доповніть пода­ ними після таблиці словами. ЛІТЕРИ, ЗА ДОПОМОГОЮ ЯКИХ НА ПИСЬМІ ПЕРЕДАЮТЬ М'ЯКІСТЬ ПРИГОЛОСНИХ

ПРИКЛАДИ

Ь

Українець, ...

1

Діти, ...

Я

СяЄї •••

Ю

Л ю ди, ...

Є

Сине, ...

Учитель, земля, батько, сяйво, ніч, сюди, зоря, рік, дитя, льон, суть, Січ, колишнє, сьогодні, 3 8 8 . Передайте подані слова звукописом.

Пісня, українська, листя, сніжинка, сьогодні, радість, гідність. "► Укажіть слова, у яких одна літера передає на письмі пом'якшення двох попередніх приголосних.

♦ Сполучення літер Ь О ,

ЙО

3 8 9 . Розгляньте таблицю. Яке звукосполучення позначають на письмі сполучення літер йо? Для чого вживають сполучення букв ьо? Літери й о Літери ьо передають на письмі сполучення передають на письмі м'якість попе­ приголосного [й] з голосним [о] реднього приголосного та голосний на п оч атку сл ова або скл аду: [о] в середині або в кінці складу:

йодистий, гайок.

льон, бадьорість. ОРФОГРАМА: буквосполученняйо, ьо: йогурт, район, сьогодні, у нього

^ 1 8 8 ^ 3 9 0 . Перепишіть слова, ділячи їх на склади. Позначте в словах орфо­ граму «буквосполучення йо, ьо». Написання слів поясніть правилом. З Р А З О ІО

ЪфЛА> -О О Н ,.

Знайомий, схвильований, йорж, дзьобнути, сьомга, крайовий, майоріти, трьох, мільйон, Воробйов, Корабльов. ^

Виділені слова передайте звукописом.

3 9 1 . Перепишіть, позначте в словах орфограму «буквосполучення йо, ьо».

1. Помилки друзів ми повинні виправляти або прощати, коли вони не серйозні (/'. Сковорода). 2. ІІрацьовитігть українців ви­ кликає повагу в інших народів (.3 газети). З. Дядько Йосип каже: « Йога всім болячкам засторога. Глибше дихай! Рівно стій! Дай усім хворобам бій!» (/. .3аїпчковська). ^ •

Поясніть розділові знаки в реченні з прямою мовою. Прочитайте це речення, правильно його інтонуючи.

3 9 2 . Подані слова поставте в такій формі або доберіть до них спільнокореневі, що містять буквосполучення йо або ьо. Дібрані слова за п и ­ шіть, пояснітьїхнє написання (усно). ЗРАЗбО

Л /и ун и л м и т ш

-

ги ^й о м л ш й .

Синій, край, нень, сім, лід, воювати, бій, рубець, колір. ^

Позначте в словах орфограму «буквосполучення йо, ьо».

3 9 3 . Запиш іть слова в дві колонки, йо або ьо.

уставивши буквосполучення

Дз..б, броіь.вик, баталь.лі, во..вничий, т..хкати, медаль..он, С..МИЙ, зверхн..о, Андрі..вич, з..мка, га..ок, сл..за, Соловков, Мурав..в, ма..нез. 394.

1 Перепишіть, на місці крапок уставляючи пропущоні букви.

І. Соловейко пташка нев..личка, як горобчик, щиглик чи с..ничка. Та один він т..охкае, співає, в Україні кожний його знає (С. Кузьменко). 2. Гава ґудзики знайшла, думала горішки. Р оз­ колоти не змогла й дз..об зігнула трішки ( / / . М и т ю х ). 3. ..огуртом Андрій ласує, аж лящить за вухом. Друзі кличуть, він не чує, ста­ лось щось зі слухом (І. Мацко). Л. ..оржа впіймав на вудку ..осип, схопив і зойкнув: «Ой-ой-ой!» Не знав, напевно, ..осип досі, який колючий ..оржиктой ( I I . З а б іл а ).

^ 1 8 9 ^ ^ • • •

Позначте в словах вивчені орфограми. Поясніть розділові знаки в реченні з прямою мовою. Визначте речення, ускладнене вставним словом, поясніть у ньому розді­ лові знаки. Поясніть значення стійкого словосполучення аж лящить за вухом.

§ 2 9 . ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ ЗНАКА М’ЯКШЕННЯ 3 9 5 . Прочитайте вірш. Вимовте виділені слова.

Після Щ та перед Ю В алфавіті я стою. Де з'являюся у слові Звука змінюю вимову. Ще творити звик дива Зовсім змінюю слова. На столі пухкенька булка. Я ж устряв І вийшла булька. На широкий вибіг лан І уже з ’явилась лань.

•

Вув на пляжі скрізь там галька. Я утік з’явилась галка. Я купив собі казан. Він возив мене в Казань. У торбинку сипав рис, З торби вискочила рись. Рись напала враз на ос. Загарчала: «Осьвам, ось!* Не жаліли оси жал. Рисі їм було не жаль. Витівник я отакий. Хто я, діти? Знак м’який! Ліна Біленька.

Яка різниця в написанні слів кожної пари? Якими звуками слова кожної пари різняться? Для чого вживають знак м'якшення?

3 9 6 . Розгляньте таблицю. Поясніть написання поданих після неїслів. ЗНАК М 'ЯКШ ЕННЯ ПИШУТЬ: після літер Д, Т, 3, с, ц, л, н, якщо вони пе­ м ідь, мить, мазь, міць, віль­ редають м’які звуки Ід'], [т'], [з'], [с'], [ц'], (л'], но, станьте м після літер, що позначають м’які приголосні, перед наступним твердим після м ’якого приголосного (л'] перед наступним м’яким приголосним у дієсловах на -гь, -ться у суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -ю сіньк-

батько, донька учительська, сільський, р и ­ бальський, їдальня, пальці навчається, змагаються маленький, зіронька, чорнюсінький

ЛЮ 9СЫ Г ОРФ ОГРАМ А: знак м ’якшення: сядь, юнь, аль, польський, сміється, рівнесенький

Вогонь, сталь, гість, колодязь, вісь, хлопець, ґедзь, стільці, чи­ тальня, пильність, будять, ходять, здається, кульбаба, навчають­ ся, рученька, вірнесенький, молодюсінький, свіжісінький. 39 7. Перепишіть прислів’я, уставляючи на місці крапок пропущені лі­ тери. Позначте в словах орфограму «знак м'якшення».

1. Кожний молодец., насвій взірец... 2. Наш господар молоден..кий, під ним коник воронен..кий. 3. Без гет..мана війс..ко гине. 4. Несун., носа до чужого проса. 5. Бджола летит.., де м едпахтит... 6. Хто в темряву дивиться, той од світла кривиться. " ► Виділ єні слова передайте 38укоп исом . ♦ Поясніть уживання знака м'якшення відповідними правилами. 2 Д

Д ієслова на -гь, -ться вимовляють так: здається [здайац^а], називається [назиев айец :'а], вмивається [в м и ^в а й е ц /а ]. Така вимова відповідає правилам української орф оепі ї.* 1

39 8. Перепишіть прислів’я, уписуючи на місці крапокдібрані з довідки дієслова. Передайте ці дієслова звукописом.

ЗРАЗОК,

С&АГШППАЯ, [сЯС лМ 'Ц ’.'О ']

1. Велика дорога ... з першого кроку. 2. Хто біжить, той ... . 3. Усе добре, що добре . . . . 4. Лякана ворона к у щ а ... . ДОВІДКА

Кінчається. Спотикається. Боїться. Починається. 39 9. Від поданих іменників утворіть прикметники за допомогою су­ фікса -ськ-. Слова запишіть парами, суфікси виділіть. зразс* Г

>

УІомгілАа,

-

пхмтаАсимш,

Дніпро, Україна, Чернігів, Польща, учень, школяр, учитель, професор, місто, село, Позначте в словах орфограму «знак м'якшення». Поясніть написання слів.

4 0 0 . Д о поданих слів доберіть спільнокоренєві слова зі значен­ ням здрібнілості або пестливості з суфіксами -вньк-, -о н ь к - в с е н ь к - , -ісіньк-, -ю с і н ь к Слова запишіть парами, суфікси виділіть.

зразок _»

Щьо&а, -

Мова, серце, голова, рука, рідний, гарний, милий. Чи вживаєте ви слова зі значенням здрібнілості або пестливості, спілкую­ чись із маленькими дітьми? Чому? Розкажіть початок казки, уявляючи, що розповідаєте її трирічній дитині. Використайте 4 —5 слів із суфіксами -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-. Знак м ’якшення пишуть у сполученнях -льц-, -л ь ч - н ь ц - , -ньч-, які походять від -льк-, -ньк-. Наприклад: доньц і, доньчин, бо донька, але Олен : і, Олен ин, бо Олечка; учительці, учительчин, б о вчителька, ал е голці, голчин, бо гол а.I. 40 1 . Поставте подані іменники у формі давального відмінка однини й запишіть. Поясніть уживання і невживання знака м 'якш ення.

ЗРАЗОК^

Я({лу*МиСЬ - зАлЦШЩ/.

I. Матінка, матусенька, Лізонька, Маланка, Галька, Галинка, русалка, зозулька, хатинка, нянька, соломинка, долонька. II. Калинонька, калинка, сопілка, парасолька, вишенька, ви­ шиванка, ополонка, бурулька, гілка, дитинка, пригодонька, пінка. ^

Назвіть приголосні, які чергуються при зміні форми поданих слів.

4 0 2 . Перепишіть, уставляючи на місці крапок, д е потрібно, знак м ’якшення.

Натал..чин, нен. .чин. ^

Юл..чин,

ля л.. чин,

рибал..чин,

Тетян..чин,

Позначте в словах орфограму «знак м’якшення».

4 0 3 . Перепишіть, подані в дуж ках іменники ставлячи в потрібній формі.

1. На (квітонька) бджілка спивала росу (/. Кульська). 2. При­ йшла зима люта, а (сосонка) байдуже! (Олена ІІчілка). 3. Висить

зоря на срібній (павутинка) (.7. Закордонець). 4. Ніде нема пора­ доньки (голівонька) бідній! (70. Ф еО ькович). 5. Понад Дніпро гуде метро, і (рибонька) не спиться (7. М а л к о в и ч ). 4 0 4 . , '• Перепишіть, на місці крапок уставляючи, д е потрібно, знак м 'якш ення.

1. Зроду бравий запорожец., ні сл..озинки не пролив (Я. Щоголів). 2. Ой джуро мій молодесен..кий, подай мені лучок тугесен..кий! (Народна творчість). 3. Чи в нас нема коней на степах широких, чи вугол.. у ліол..ці погас? (С.Ррдапський). 4. Доля куст..ся у боротьбі, дужий не гнет..ся, гнут..ся слабі (М. Вороний). 5. Козак душа не ВереДЛ И Ва, ВІН у НеКЛІ НЄ М е р з н е , ВОПОЛОН..ЦІ 1ІЄ ІІрІС. б. У С1ІІЛ..ЦІ з друзями й братами ти долю викував свою (М. Рильський). ^ •

Позначте в словах вивчені орфограми. Зробіть синтаксичний розбір першого речення (усно).

4 0 5 . Розгляньте таблицю . Поясніть написання поданих після неїслів. ЗНАК М'ЯКШ ЕННЯ НЕ ПИШУТЬ: після літер б, п, в. м, ф; ж. ч, ш; г. к. х після р, що позначає твердий звук [р] перед буквами, що позначають м ’які або пом’якшені приголосні після н перед ж, ч, ш, щ

голуб, стовп, кров, ніч, змаж, пишеш Харків, повір (але Горький) пісня, кузня, цвях, весняний, але тьмяний (бо тьма), різьбяр (бо різьба) Тонший, кінчик, барабанщик

Любов, насип, пісня, після, тьмяний, різьбяр, дощ, береш, мізинчик, інший, менший. 4 0 6 . Запиш іть слова у дві колонки: з уставленим знаком м ’якшення та без нього.

Курін..,степ.., сіл.., кров.., українец.., кін.., мудрец..,сот..ня, ніч.., кобзар.., олен.., насип.., стіл..ці, бакен..щик, балкон..чик, сім.., сяд.., олен.., мен..ший, ніж .., перец.., кін..чик, секретар.., ТІІІ.., перевір... Якщо в дієсловах на -ть, -ться знак м'якшення пишуть, то дієслова на -ш. -ш ся пишуться без знака м ’якшення: Н а п р и к л а д знають, люблять, але знаєш , лю биш . 4 0 7 . Перепишіть, уставляючи на місці крапок, де потрібно, знак м ’якшення.

^

193^

І. Мисливец.. нахваляет..ся, а звір., у нору ховаєтеся. 2. Не смаж., нтаха, якого не впіймав. 3. Од ледачого вріж., поли та ті­ кай. 4. Ледар., три дні надувает..ся, поки взуваєтеся. 5. їж ., мед, але стережися бджоли, б. Бджола летит.., де мед пахтит.. . 7. Хоч воду ріж .., такий гострий ніж.. . 8. Сип., із порожнього в пусте! ^ •

Позначте в словах орфограму «знак м’якшення». Виділені слова передайте звукописом.

4 0 8 . Перепишіть, утворюючи від поданих у дуж ках дієслів форми II особи однини майбутнього часу. Поясніть невживання в цих дієсловах знака м ’якшення. ЗРАЗОК_*

/и

и

/ц

ь

м

и

/и

л

/ш

о

^Ь б & О / у е { ь е &

н

е

( у ь

у с іш

а , н

е

у р ц Л

а е ш

г ш

) .

-

,.

І. Якщо дерево лише вранці посадив, то дров надвечір з нього не (нарубати). 2. Де нема співця, (послухати) горобця. 3. Хліб-сіль їж, а правду (різати), і Як ос не (зачепити), то й не покусають. 5. Не згорить, як вогню не (запалити). ^

Позначте в словах орфограму «знак м’якшення».

4 0 9 . Перепишіть, уставляючи, д е потрібно, знак м ’якш ення.

1. І наїюджуют.. ніс..ні серця струни голос..ні (Я. Сосюра). 2. Ювеліри не митці, обточують камін..ці, і на той камін..чик падає промін..чик {Н ат алка П оклад). .4. А горобці в ал..тан..ці тан..цюют.. враіь.ці тан..ці (Г. Бойко). 4. Ось відпочин..те в моїй хатин..ці, у мене є тут для вас гостин..ці! (//. Забіла). 5. Чим б іл ь ­ ше знаєш.., тим біл..ше можеш.. (Е. Абу). ^

Як ви розумієте зміст останнього речення? Розкажіть про це, уживаючи дієслова чигаєш, слухаєш, міркуєш.

4 1 0 . ,і і Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки та вставляючи, д е потрібно, знак м ’якшення.

1. Ти знов оживаєш., надіє! {І.Франко). 2. Ти починаєш., всеспочатку коли об труднощі спіткнешься (О. Раді шевська). 3. Піс..ня завмирає ПІС..НЯ погаса(М. Рилм'ький). 4. Сип., вогнями ніч..косіш., вогнями! {М.Гурець). 5. Ви {юстіт.. дубочки різ..блені листочки! (Г.Бойко), б. Ро­ машко моя вечорова не хмар..ся! Усе промине (Я. Перебийте). ^ •

Поясніть уживання розділових знаків. Позначте в словах вивчені орфограми.

ж .1 9 4 > # 4 41 1. Узазначеній послідовності зробіть фонетичний розбір поданих слів. Назвіть слово. Визначте к і л ь к і с т ь складів у ньому. Назвіть склади в ід кр и тій закриті. Визначте, який склад наголош ений. . Укажіть голосні звуки, поясніть їхню вимову й позначення їх на письмі. ■ Назвіть приголосні звуки (дзвінкі чи глухі, тверді чи м 'я кі). Поясніть їхню вим ову й позначення їх на письмі. . Визначте кількість літер і звуків у слові.

Гордість, яблуня, джміль, ґедзь, щастя.

г

ЗРАЗОК УСНОГО ФОНЕТИЧНОГО РОЗБОРУ У слові радість два склади. Перший — відкритий, д р уги й — закритий. Перш ий склад наголо­ шений. Голосні звуки: [а] — наголош ений, позначається літерою а; [і] — го ­ лосний, ненаголош ений, позначається буквою і. Приголосні звуки: [р] — приголосний, д зв інки й , твердий, познача­ ється літерою р ; [дП — приголосний, дзвінкий, м 'яки й , позначається літерою д\ [с ‘] — пригол о сний, глухий, пом 'якш ени й , позначається буквою с; [тг] — приголосний, глухий, м 'яки й , позначається літерою т. У слові 7 літер і 6 звуків.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО ФОНЕТИЧНОГО РОЗБОРУ ги

\М

Ц " У *

- гоиосн,, п ум и , <ь,й.

- ПрЛШи., уубш м иі, Пі&срфш, иогиуш р ,, [ у ] - Гірш им,., уу&омми,, м ’л л и й, иольерхі у ;

[с ] - ЛрААМЬА,., ууклиш й,, м т ср а о;

[т і] - прлш кл,., к р ш , ло'ллилі, сЬіАи, т тхь ь.

7иі*пср,, 6 убулой.

^ 1 9 5 ^

§ ЗО. ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ АПОСТРОФА

4 1 2 . Прочитайте подані парами слова. Які звуки позначаються виді­ леними в кожному слові сполученнями букв? М ’якими чи твердими є приголосні? Один чи два звуки позначає в кожному слові буква я?

Свято — дев’ять, вдячність — під’язичний, буряк — бур’ян. Зробіть висновок: для чого вживають апостроф?

(

Апостроф — це граф ічний знак, який уживають для позначення роздільної вимови твердих приголосних і наступних звукосполучень [йа], [йе], [йу]. £йі]. Ці звукосполучення позначають на письмі літерами я, V , і. є ,

А по стр о ф СТАВЛЯТЬ п е р е д б уквам и я, ю , є, ї: після букв б, п, в, м, ф

б ’є, п ’ять, в ’язати, м ’який, верф’ю

після літери р, що позначає твердий подвір’я, сузір'я, матір’ю звук [р] після префіксів та першої части­ з'явитись, об’єднатися, під’їхати, ни складних слів, що закінчуються дит’ясла, пів’яблука твердим приголосний після літери к у слові Лук’ян Лук'янівна, Лук’яненко, Лук’янівка, та споріднених із ним словах Л ук’янчук А по стр о ф НЕ СТАВЛЯТЬ п е р е д буквам и я, ю, є, ї: після літер б, п, в, м, ф, якщо свято, цвях, морквяний, але ее рб ’я, перед ними стоїть буква, що позна­ черв’як, торф’яний чає кореневий приголосний, кр ім р після букви р, що позначає м'який рясний, буряк, рюкзак звук [рЧ '.о »

ОРФ ОГРАМА: апостроф:

солов'ї, міжгір'я, з'ясувати, пів’яблуні

Н

І ^

Н

Н

^ 1 9 6 ^

4 1 3 . Перепишіть слова, чітко їх вимовте. Для чого вживають апо­ строф?

Зв’язківець, без’язикий, розм’якнути, Лук’янченко, С В Я Т К О ­ В И Й , з ’їхатися, медвяний, шд’южувати, мавпячий, духмяний, арф’яр, иів’язика. ^

Позначте в словах орфограму «апостроф». Написання кожного слова по ясніть відповідним правилом.

4 1 4 . До поданих слів доберіть споріднені, які пишуть із апострофом. Запишіть слова парам и. Поясніть уживання апострофа.

зразоО

Каилшіь — шиоалшй,.

Трава, риба, солома, дерево, жирафа, хлопець, їсти, перо, торф, єднати, гора. ^

Позначте в словах орфограму «апостроф».

4 1 5 . Перепишіть прислів’я, на місці крапок уставляючи, д е потрібно, апостроф.

1. Як маєш розум, іди за ним, як не маєш, то керуйся прислів..ям. 2. Заздрість здоров..я з.. їда є. 3. Пшениця годує, а бур..ял мордує. 4. Мур пальцем не проб..єш. 5. У нього стільки грошей, як у жаби пір..я. б. Вода все погане змиє, лиш не погане ім..я. 7. Музика без..язика, а людей збирає. 8. Краще бути півня­ чою головою, ніж коров..ячим хвостом. ^

Позначте в словах орфограму «апостроф». Написання кожного слова по­ ясніть відповідним правилом.

4 1 6 . Уставляючи, де колонки.

потрібно,

апостроф ,

запишіть слова у дві

3 ..єднати, з..економити, без..іменний, без..ядерний, слов..яни, прнсв..ята, солов..Гний, Солов..йов, пор..ятунок, пір..яний, моркв..яний, в..яз, б..язь, верб..я, мавп..ячий, п..ятниця, плоскогір..я, р..яжанка. ^

Зробіть усний фонетичний розбір виділених слів.

417.

Перепишіть, уставляючи, д е потрібно, апостроф.

1. Орел живе лише на волі. Орли на скелях гнізда в..юті». Лю­ дей, що борються за волю, орлами у народі звуть (С. Кузьменко). 2. Мова твоя, Україно, з мови твоїх солов..їв (Д . Кремінь). 3. Сту­ паю твердо по с воїй землі і слухаю св..ященну рідну мову (/. Ка чуровськии). 4. Учні вивчають народні прислів..я, казки, повір..я

(Т. Петроеська). 5. Рушники вишивані дарують нам св..ято (А. Коник). 6. Духм.. янить медуниця і рута (Д . Павлияко). 7. Ніщо так боляче не б..є людину, як брехня (Г. Тютюнник). ^

% »

Позначте в словах орфограму «апостроф».

4 1 8 . Складіть усне висловлювання-подяку бабусі за надісланий нею до дня вашо­ го народження подарунок. Використайте в потрібній формі слова: с ім ’ я, п а м ’ ятати, л ю б ’язність, святкувати, з ’ їхатися, з д о ­ р о в ’я, матір’ю .

5 3 1 . ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОДОВЖЕНИХ М’ЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ ТА ЗБІГУ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ 4 1 9 . Вимовте подані парами слова. Поясніть різницю у вимові слів кож ноїпари. Поясніть значення кож но го зі слів.

Ціна — цінна- Хвилина — хвилинна. Пружина — пружинна. Істина— істинна. Деякі звуки вимовляють довше, тобто подовжують. И а п р і ' і. л а д : [дан:ий], [без:м 'істТ вни й ], [ н ^ і'а ] . На письмі такі подовжені приголосні позначають подвоєними літерами: д е і,чий, беззмістовний, нісся.

ОРФОГРАМА: подвоєні літери: балконний, віддати, ш ироченний, навмання 4 2 0 . Перепишіть слова, позначте в них орфограму «подвоєні літери». Розберіть слова за будовою. На межі яких частин слова збігаються звуки в кожному зі слів?

Беззвучний, оббігти, законний, щоденник, розрісся, юннат, спеццех, піввікна.

^ 1 9 8 ^

1

Два однакові приголосні звуки можуть збігатися на межі значущих частин слова: • префікса та кореня (б е горяний, відділити); • кореня та суфікса (о сін н ій , м а л и н н и к); • двох суфіксів (письм е нник, глиби и й ); • дієслівної основи та суфікса -ся (п р о н іс с я , ро зр ісся ). Збігатися два однакові приголосні звуки можуть на межі частин складного слова: ф іззарядка (ф ізична зарядка), с п о р овари (с п о р ­ тивні товари). У прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів -ан- (-яі<-; -ин-, -///-, літеру н не подвоюють. Н а п р и к л а д гречка — гречаний; глина — глиняі ий; бдж ола — бдж олиі ий.

4 2 1 . Від поданих іменників утворіть і запиш іть прикметники на -ний (-ній). ЗРА30О

Лш*

-

/Ш іН Ш О .

Туман, ячмінь, кордон, стіна, зміна, машина, осінь. ^ • •

В утворених словах виділіть корені та суфікси. Поясніть, на межі яких частин слова збігаються приголосні. Позначте в словах орфограму «подвоєні літери».

4 2 2 . Від іменників з прийменниками утворіть слова з подвоєними літерами, запишіть їх. ЗРАЗО К}

Ъ сррем ио

-

(/е р р Ь и б А А Ш Ш .

ІІад Дніпром, без звуків, без зі рок, без закону, без зброї, без дна, над Десною, без сну. ^

Поясніть написання утворених слів, виділіть у них орфограми.

4 2 3 . Від поданих дієслів за допомогою префіксів утворіть нові слова з подвоєними літерами. Утворені слова запишіть. З Р А З О Г}

Ху&еНШ АЬ -

боуфрббНОіТШ.

Дзвеніти, бігати, даль, бризкати, білити, знайомитися, золоче­ ний, дунайський, ділити, знайомитися. ^

Виділіть в утворених словах префікси.

^ /1 9 9 ^ 4 2 4 . Перепишіть. Позначте в словах орфограму «подвоєні літери». Подвоєння літер у словах поясніть відповідним правилом. Відповідь побудуйте у формі роздуму за схемою: ТЕЗА

ДОКАЗ

ВИСНОВОК

(слово пишуть..,)

(тому що...)*•

(отже, ...).

1. Переливається намисто понаддніпрянських ліхтарів (М. Рильський), 2. Плаче небо важкими дощами, віддзеркалює чорний асфальт (0 . Буднікова). 3. «Хто там?» — донісся з хати голос (Панас Мирний). 4. Безпощадній зброї сміху я боюся під­ даватись (Леся Українка). 5. Мить ця теплим сміхом віддзвенить (Н.Диб'як). •

Укажіть слова, ужиті в переносному значенні. Розкрийте це значення. Визначте речення з прямою мовою, поясніть у ньому розділові знаки.

4 2 5 . Перепишіть прислів’я, уставляючи, де потрібно, літери.

1. Одна вранішня годи на кращ а двох ден., их. 2. Зароблене потом від..ають медом. 3. Для людської думки немає від..алі. 4. І глибо­ ка криниця не бездон-.а. 5. Хоч совість і без..уба, а до смерті за­ гризти може. Слова з п одео єн и м и літерами розберіть за будовою. На межі яких значу­ щих частин збігаються звуки? 4 2 6 . Перепишіть. Поясніть написання виділених слів.

1. Чуєш, курличе ключ журавлиний? (Д. Луценко). 2. Злетіла зграя соколина (М. Рильський). 3. Не біда з’явитися на світ у к а­ чиному гнізді, якщ о ти вилупився із лебединого яйця! (X . К. Ан­ дерсен). 4. Ти повір у пахучу траву, у цвітіння ночей горобиних (П. Перебийніс). 5. Пригадуєте коропи ний став у Сосонці? (М .Риль­ ський). 6. Унадився журавель до бабиних конопель (Народна творчість). Яку ніч називають горобиною? Дізнайтеся про це в Інтернеті. 4 2 7 . Перепишіть, на місці крапок уставляючи, де потрібно, літеру и.

Дерев’ян..ий, бетон..ий, юн..ат, голубин..ий, син.лй.

орлин..ий,

Ю Н ..И Й ,

" ► Позн ачте всловахвивчені орф ограми. ♦ Зробіть усний фонетичний розбір видленого слова.

мільйонний,

^ 2 0 0 ^ 4 2 8 . . І Перепишіть. Виділені слова розберіть за будовою. Поясніть написання цих слів.

1. У сонне криштальнеє море вдивляється рання зоря (Дніпро ва Чайка). 2. В снах віддзеркалена турбота денна (И. Малишко). 3. Сіється дощик невпинний, осінній (Дніпрова Чайка). 4. Роз­ рослися тополі, роззеленілнсь (Олесь Гончар). 5. Високо і густо розрісся вишник (І. Нечуіі Левицький). б. Горою нісся тихий спів (Д. Загул). ^

Позначте в словах вивчені орфограми.

1

У прикметниках наголошений суфікс -(‘нн(ий), що надає слову значення «дуже», «надзвичайно», пишуть з подвоєними літерами. Н а п р и к л а д ш ироченний, з д о р о в л ін и й , глибочзнний. У прикметниках, що вказують на неможливість здійснення яко­ їсь дії та мають префікс не-, наголошені суфікси -зн н (ий ). -янн(ий), -е н н (и й ) пишуть із подвоєними літерами. Напри кл ад неподоланний, н е зр ів н унний, неоцін ,чний. неприм иренний. З подвоєними літерами пишемо слова благословенний, натхне/< ний, свящ енний. *1

4 2 9 . Прочитайте, вимовляючи слова відповідно до правил орфоепії. Виділені слова випишіть, розберіть за будовою та позначте місце на­ голосу.

1. Дивлюсь, аж проти мене їде здоровенний запорожець (II. Ку літ). 2. Жива душа народна, жива, неподоланна! (О. Довженко). 3. Тополі височенні вітами від сонця хмарку відмели (II. Василаиг ко). 4. Без нескінченного терпіння хіба запалиш ти вогонь? (А/. До ленго). 5. Дивлюсь і дивуюсь красі природи. Яка незбагненна її сила! (О. Довгий). 4 3 0 . Перепишіть, від поданих у дуж ках прикметників утворюючи при­ км етники із суфіксом -енн-.

аилАНнили гомхгоио. 1. Деньбувтакий (важкий)! (С. Йовенко). 2. (Страшний) гайдама­ ка обома руками підняв над собою (здорову) шаблюку (П. Куліш).

Круг них їжився (високий) жовтий комиш [М. Коцюбинський), 4. А темрява стояла (страш на)та чорна [Панас Мирний). ' ► Позначте в словах орфограму «подвоєні літери». 4 3 1 . Перепишіть, уставляючи пропущені літери.

1. Пл..не в слово моє т..чіл не..кінчсін..ої річеньки-мови [П. Пе­ ребийте). 2. Перемагай себе сьогодні, і будеш нездоланний завтра (0. Довгий). 3. Круча ..пускалась до бер..га ш..рочен..ими уступа­ ми (А. Мороз). 4. А невблаганний час м..нав і все судив нещадно [М. Луків). Ії

Позначте в словах вивчені орфограми.

4 3 2 . З поданими словосполученнями складіть і запишіть речення. Поясніть написання прикметників із суфіксами -анн-, -янн-, -енн-,

Священні заповіти батьків, несказанна гордість, численні труд­ нощі, благословенний рідний край. 433.

Перепишіть, уставляючи пропущені літери.

1. Ж..ття дає уроки непрості, неоціндіь.а ця наука [П. Пере­ бийте). 2. Сором силу в душі своїй мати і на працю її не від..аги [Б. Грінченко). 3. Вічно будуть в світі і від-.аність і віра і любов (С. Тельнюк). 4. Благословенний мамин заповіт [Д. Павличко). 5. Щасливий я і гордий, що ч..таю Шевченка, і Франка, і Україн­ ку на незрівнунпій українській мові! (М. Браун). б. Я вірю в народ, що живе на Дніпрі, у сили його нездоланні [М. Луків). ■> Позначте в словах орфограму «подвоєні літери». • Поясніть написання великої літери. • Зробіть фонетичний розбір виділених слів [усно). $

434. Прочитайте. Поясніть написання виділених слів.

1. Мати прокинулась і почула доччину пісню [І. Яечуй-Левицький). 2. Маріччина пісня оповідала добре знайому подію [М. Коцюбинський). 3. Вже синиччин тенькіт чути звід­ даля (А. Камінчук). 4. Учепився рак клешнями зал исиччин хвіст тай гук­ нув: «Біжімо!» [Народна творчість). >

Які риси уособлює в народних казках Лисичка? Розкажіть про це, уживаю­ чи прикметник ЛИСИЧЧИН (у потрібних формах).

^ 202^ Подвоєні літери вживають для позначення на письмі подовжених м ’яких приголосних [ {], [ '] , [ [і '], [/і'], [н'), [ж'], [ч'], [н ґ] між голо­ сними в: • іменниках середнього роду на я: читані я. запитання, волосі я. зілля; • окремих іменниках чоловічого і жіночого роду на -я; судця, стаггя, рілля; • іменниках жіночого роду з основою на приголосний у формі оруд­ ного відмінка однини перед закінченням ю : тінню, міддю , ніччю ; • різних формах дієслова лити та споріднених словах: ллється, ллєш, виллєм о; • словах бовваніти, ссавець та споріднених із ними; • прислівниках на -ння: зрання, спросоння, навмання. *1 4 3 5 . Прочитайте прислів’я. Поясніть написання слів із подвоєними літерами. Зробіть звуковий запис цих слів.

1. Без навчання нема пізнання. 2. Роботу роблять умінням і тер­ пінням. 3. Людина без друзів, що дерево без коріння. 4. На роздо­ ріжжі навіть пее вагається. 5. ІІе хвалися піччю в потопленій хаті. 6. Як сто річок зіллється, то буде моїй?. 7. Сталь сталлю гострять. 8. У своїй хаті й сміття золоте. 9. Як сто потів проллєш, то все буде до смаку. 4 3 6 . Д о поданих слів доберіть спільнокореневі з подвоєними л ітера­ ми, запишіть їх. Позначте в них орф ограму «подвоєні літери».

Запитувати, навчатися, розуміти, мовчати, визволяти. 4 3 7 . Подані іменники поставте у формі орудного відмінка однини. Поясніть їхнє написання.

Мить, тінь, сіль, ніч, віддаль, розповідь, печаль, паморозь, гуаш, подорож. 4 3 8 . Перепишіть, на місці крапок уставляючи пропущені літери. Визначте відмінок і число виділених іменників.

1. Холодний віт..р осіп..ю дихнув (Т . Севернюк). 2. Посрібле­ ні ліси окуталися тін..ю (А/. Р и л ь с ь к и й ). 3. Ліс поріс високою иапорот..н» (А. ГІишкевич). 4. Задзвонять мід..ю труби лунко (Т. Ви ш т а л ю к ). 5. Плаче стріла за ціл..ю, вечір кличе світан.. я (Ф. Г а р с іа Лорка). 6. Не звикнуся з чужою рол..ю (У’. МаііОанович). ^ •

Позначте в словах орфограму «подвоєні літери». Поясніть значення стійких словосполучень в в ій т и в р о л ь ; р о л і; помінятися р о л я м и .

вийти

на перш і

^0 2 0 3 ^ В іменниках жіночого роду на приголосний у формі орудного від­ мінка однини перед ю губні приголосні [б], [п], [в], [м], [ф] та при­ голосний [р] не подовжуються.

Наприклад

кров ’ю, любов 'ю, матір ю.

Якщо приголосний стоїть не між голосними (тобто основа слова закінчується двома різними приголосними), подовження звуків і по­ двоєння літер немає. И а п р и к л і д радістю, скатертю, листя, щастя.1 4 3 9 . Поропишіть, ставлячи подані в дуж ках іменники у формі орудно­ го відмінка однини. Поясніть написання цих іменників.

І. Чиста совість є великою (радість) (Ф. Прокопович). 2. Світ­ лійте (людяність), люди! (А/. Самійленко). 3. Вклоняюсь кожному ліску з (любов) й (відданість) сина (Д . Ліщенко). 4. Якою (гладь) вишито сліди (майстерність) сорочої ноги! (С. Гуцало). ^

Поясніть вислів в и ш и т о с л ід и . Що нагадує вишивку на білому снігу? Роз­ кажіть про це, вживаючи у формі орудного відмінка іменники скатерть,

швидкість, спритність. 4 4 0 . Перепишіть прислів’я, уставляючи на місці крапок дібрані з д о ­ відки та поставлені в потрібній формі іменники.

І. Сила зі ... не зрівняється. 2. Не пишаються ... та ... . 3. Як поженешся за ..., втратиш на якості. 4. Навіть гори здолаєш ... . 5. Гарне діло завжди одізветься ... . ДО ВІДКА

Бідність, скнарість. Користь. Кмітливість. Кількість. Наполегливість. 441. Прочитайте. Поясніть відсутність подвоєних літер у виділених словах.

1. Безсмертя прагнуть душі молодії (Д. Павличко). 2. Маю я святе синівське право з матір’ю побуть на самоті (В. Симоненко). 3. Перед людяністю, скромністю й мудрістю матері я досі схиляю голову (А/. Стельмах). 4. Найбільше, сину, дорожи любов’ю до Вітчизни (//. ІІеребиішіе). 5. Так само, як і щастя, так минає й горе (Б. Грінченко). 6. Не радій з чужої біди, а тішся людською радістю (Народна творчість). 442.

Перепишіть, уставляючи пропущені літери.

1. Пригорнись до мене, слово, коли щира л..ється мова (Л. Забашта). 2. В борін..і досягається мета (II. Воронько). 3. Далеким

зарубіжжям зветься для нас земля за океаном (В. Дворецька). 4. Біля хати стояли обнизані ґудзиками насін..я височен-.і маль­ ви (М. Стельмах). 5. Зупини коня, не мчи навман..яІ (В. Гакулич). 6. Найдовшу тривалість життя серед усіх с..авців має слон (3 під­ ручника). Визначте речення, ускладнені звертанням та однорідними членами, по­ ясніть у них розділові знаки. 44 3. Слова з подвоєнням літер через збіг запишіть у першу колонку, слова з подвоєними літерами на позначення подовження м ’яких при­ голосних — у другу.

Туманний, колосся, піддатливий, враження, соління, роззброє­ ний, передосінній, піддашок, покоління, спросоння, Полісся, ще­ бетання, запасся, маззю, тінню, донісся. *>

Зробіть фонетичний розбір виділених СЛІВ.

РО ЗВИТО К МОВЛЕННЯ ЧИТАННЯ ♦ ГО ВО РІН НЯ

УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ, ЩО МІСТИТЬ РОЗДУМ

444. Прочитайте текст, визначте його тему й головну думку. Які типи мовлення поєднано в тексті? З ’ясуйте стиль тексту, свою думку д о­ ведіть.

Суд Соломона Цар Соломон уславився своєю му­ дрістю. Щодня люди сходилися до нього на суд. Один чоловік перед смертю ска­ зав, що всю свою спадщину залишає найбільш гідному з двох своїх синів. Після смерті батька сини посварили­ ся, бо жоден з них не захотів визнати себе гіршим. Брати прийшли позиватися до Со­ ломона. Той спитав, хто вони такі. Обидва виявилися стрільцями. Цар наказав поставити мертве тіло

батька біля дерева. Братам він звелів стріляти мертвому батькові в груди. Першим стріляв старший брат. Він уцілив батькові в те місце, де в живої людини б'ється серце. Молодший син відмовився стріляти. Він опустив свій лук і за­ плакав. Батьків спадок цар Соломон наказав віддати молодшому брато­ ві, тому що він виявився гідним сином і порядною людиною. Стар­ шого брата цар прийняв у охоронці, адже ця робота потребує ж а ­ дібних людей з гострим зором і оброслим шерстю серцем. За Біблійною легендою. Ч • ♦

Поясніть написання виділених слів. Складть план тексту, запишіть його. За планом усно перекажіть текст. С

О О с

о о с с

о о

о о с о

о о

ХО Ч У І М О Ж У ! ЗН А Ю І Р О З П О В ІД А Ю !

Запитання і завдання для самоперевірки Якими літерами передається м'якість приголосних на письмі? Для чого вживають знак м 'якшення? Чим він відрізняється від інших літер? У яких суфіксах пишуть знак м'якшення? Назвіть їх. Після яких літер знак м'якшення в українській мові не пи­ шуть? Наведіть приклади. Які звуки позначаються буквосполученням йо7 Чому ьо не м оже стояти на початку слова? Для чого вживають апостроф? Наведіть приклади. Чи є апостроф літерою? Після яких букв і за якими правилами у словах ставиться апостроф? Для чого вживають подвоєні літери? На межі яких значущих частин слова може відбуватися збіг однакових приголосних звуків? Наведіть приклади. Поясніть написання слів знання, колосся. За яких умов подовження приголосних звуків у кінці осно­ ви не відбувається? Від ч о г о залежить написання слів несказаний і неска­ занний'?

§ 3 2 . НАП И САН Н Я СЛІВ ІН Ш О М О В Н О Г О ПОХОДЖ ЕННЯ 44 5. Прочитайте. П ояснітьзначення виділених слів. Перевірте себе за Тлумачним словничком.

1. Науковець відкрив файл кишенькового комп’ютера, куди було введено службову інформацію, і занурився в її аналіз (С. Рудекко). 2. Стадіон, басейни, корти — атрибути знаніспорту. Успіх, результат, медалі, сльози, гімн на п’єдесталі, новий світовий ре­ корд... Тож приймай вітання, спорт! (За Л. Бознюк). 3. Літак не бере пасажирів на борт, бо хмари закрили аеропорт. У залі чекан­ ня ми сонця ждемо, четверту годину їмо ескімо (А. Качан). У нашій мові еолова, запозичені з інших мов: грецької, латинської, німецької, англійської та інших. И а пр и кл ад університет — латинське слово, диктант— грець­ ке, с п о р т — англійське, опера — італійське, диван — арабське, бу­ меранг — з мови корінних мешканців Австралії. Слова іншомовного походження входять до складу багатьох мов. Значення й походження таких слів пояснюється в словнику іншомов­ них слів. Вимова й написання слів іншомовного походження мають певні особливості.*• 44 6. Спробуйте самостійно поясни­ ти значення поданих слів. Як давно з ’ явилися вони в нашій мові?

Шоу, стрес, хакер, білборд, шопінг, мас-медіа. ^

•

Як ви гадаєте, чому і н ш о м о в н і слова проникають у нашу мову та швидко набувають поширення? Доберіть дві назви до фотографії. Одну — з іншомовними словами, другу — з власне українськими.

1

Щ об правильно писати слова інш ом овного походж ення, важливо залам ’ятати кілька правил. У словах інш ом овного походження пишуть л ітеру и : у загальних назвах після д , т, з , с , ц , директор, титан, зигзаг, ж , ч , ш , р перед буквами, що позна­ сигнал, циркуль, жирафа, чають приголосні (крім Й ) шифр, ритм Це правило називають правилом «дев'ятки» У словах інш ом овного походження пишуть л ітеру і : на початку слів V юнці незмінних СЛІВ після літер, ЩО не ВХОЛЯТЬ до «дев'ятки» перед буквами, які передають голо­ сний звук літерою, що передає звук [й] та голо­ сний звук у власних назвах після букв на позна­ чення приголосних, крім шиплячих

ікона, інститут, інженер, двя таксі, журі, колібрі, боржомі бізнес, кілограм, пінгвін, фіПШ Діалог, раді о, матіола, радіус армія, дієта, клієнт брати Грімм, Ніл, Сідней, Нагасакі

ОРФОГРАМА: літери и-і в іншомовних словах:

дискета, бізнес, президія, журі 4 4 7 . Перепишіть. Позначте в словах орфограму «літери и-і в іншомов­ них словах ». Поясніть написання слів.

Фонетика, графіка, література, математика, президент, режим, велосипед, фінанси, гладіолус, серіал, інтонація, інвестор, поні, зомбі, пенальті, пенсіонер, мітинг, візит, ф

448. Д о поданих іншомовних слів доберіть українські відповідники. Слова запишіть парами. В іншомовних словах позначте орфограму «літери и -і в іншомовних словах».

ЗРАЗОК- > Лінгвістика, орфографія, аплодисменти, евфонія, корекція, сервіс.

" V .2 0 8 ^ 4 4 9 . Пригадайте й запишіть іншомовні слова, що використовуються при вивченні історії, м атем атики та інших шкільних предметів. Які з цих слів пишуть за правилом «дев’ятки»?

зразок^

OCfiMAMMob, ишлоуо, мярмфльн,.

4 5 0 . Перепишіть, уставляючи пропущені літори.

Синтаксис, п ун ктуац ія, р..тор..ка, д..заіінер, д..агноз, КОМ..КС, кандидат, гп..кер, пр.лггер, ш ..рма, х..рург, реж..сер, к<>р..дор, в..за, еф..р, кл ..п, магн..т, бр..гант..на, дев..з. •

Позначте в словах орфограму ««літери и-і в іншомовних словах». Спробуйте пояснити значення виділених слів Звіртеся з тлумачним слов­ ничком.

4 5 1 . Запиш іть слова, вибираючи з дуж ок літеру.

(И, ілю страція, (и, і)м ід ж , жалккЦи, і), (и, і)нтервал, хоб(и, і), иопур(и, і), (и, і)нжир, (и, і)ителект, мафіоз(и,і), такс(и, і). ^

Поясніть значення виділених слів. Уведіть їх у самостійно складені речен ня (усно).

4 5 2 . Перепишіть, уставляючи пропущені літери.

1. Сидів над II..лом крокод..л і сльози лив у річку Н..л (В.Сміт). 2. Медузо, ти скажи мені, колібр.. водяться на дні? (Л/. Агірре). 3. Акула снідати бажає, з апельсинів починає, потім хрума в один раз абр..кос і ананас. І аквар..ум ковтне, навіть оком не моргне. Як акула буде жити з отакенним апет..том? (Ж. В о в к -Ч ерем уш ). А. За­ питала пані в пана: «Де тут біла ..гуана?» І сказав до пані пан: «Тут немає ..гуан* (Є. Г уц а л о ). ^ • •

Позначте в словах орф ограму «літери и -і в іншомовних словах». Поясніть розділові знаки в реченнях із прямою мовою. Укажіть речення, ускладнені звертанням та однорідними членами, пояс­ ніть у них розділові знаки. У гоографічних назвах ншомовного походження пишуть літеру и: у назвах на -и к а , -и д а Мексика, Атлантида, Ф лорида після ж, ч, ш, ц Алжир, Чилі, Вашингтон, Лейпциг у сполуках -р и- перед Рим, Мадрид, Рига приголосним Потрібно запам’ятати написання таких слів: Аргентина, Бразилія. Сицилія, Сирія, Єгипет. Тибет

4 5 3 . Прочитайте. Визначте в реченнях власні назви, пояснітьїхнє на­ писання.

1. Атлантида стала символом незбагненної загадки (Г. Скарлато). 2. Не піду я на поклін ні в Париж, ані в Берлін (П. Осадяук). 3. Судно пливе в Канаду, в Бразилію, в Судан і прапор піднімає на­ зустріч всім судам (Т.Енгер). 4. Це слово долинало до Яблунівки з Вашингтона й Чикаго, з Токіо й Нагасакі, з Мадрида, Рима, Софії (6. Гуцало). 4 5 4 . Перепишіть, уставляючи пропущені літери.

1. Вашингтон — столиця Сполучених Штатів Америки. 2. А лж..р — країнана півночі Афр..ки. 3. На заході М ексика оми­ вається Тихим океаном, на південному сході — Карибським мо­ рем. 4. Курорт Маям.. входить до складу американського штату Флор..ида. З Бікіпедії. - д Розкажіть, що таке Вікіпедія. ' Н Поясніть написання цього слова. 455.

Перепишіть, уставляючи пропущені літери.

1. А наша ж нац..я козача. І вдача наша не ледача (М. Луків). 2. Моря брил..антів — це мова моя, це — мова моєї Вкраїни (Б. Сосюра). 3. Трава євшан — наш тал..сман одвічний (Л . Забаштпа). 4. Чудова країна Італ..я! І мова, я к наша, гучна! (М. Гурець). 5. Д ..скус..я, звісно, три вала у місті гаряча (Б. Березінський). Поясніть значення стійких словосполучень пошуки Атлантиди; відкрити Америку. Поясніть правопис ужитих у них власних назв.

Ж 2 Ю ^ Г

'

.л

.

У

РО ЗВИТОК М ОВЛЕННЯ І ЧИТАННЯ ♦ П И С Ь М О *

ЗАМІТКА ДО ГАЗЕТИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ХАРАКТЕРУ

45 6. Д о поданих іншомовних слів доберіть з довідки українські відпо­ відники. Запишіть слова парами.

Інформація, жанр, факт, конкретність, оперативність, лаконіч­ ність. ДОВІДКА

Повідомлення, різновид, подія, точність, вчасність, стислість.

З газет, журналів, радіо, телебачення та Інтернету м и дізнаємося про події міжнародного життя, життя своєї держави, новини в різних галузях життя суспільства. З ам ітка — газетний жанр, що стисло, конкретно й оперативно повідомляє про факти, поді і та явища ж и ття , Мета замітки — поінф ормувати, тобто повідом ити, що відбуло­ ся, д е й коли. Тому те кст замітки відповідає на такі питання: щ о? д е ?

коли? 457. Прочитайте зам ітку з Інтернету. Яку подію в ній висвітлено? На які питання відповідає текст замітки?

20 грудня 2011 року у Львові відбулося від­ криття пам’ятника видатному композитору та поету Володимиру Івасюку. Ініціатором і м е ц е н а т о м , на кошти якого був створений пам’ятник, став музикант, л ід е р гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук. На проспекті Шевченка пам’ятник установ­ лено не випадково. Повз це місце проходив Во­ лодимир Івасюк, прямуючи з ф іл а р м о н ії до му­ зичної а к а д е м ії, Пам’ятник заввишки 2,6 м виготовлений із бронзи, а постамент — із граніту. Монумент

установлений на монолітній кам’яній брилі. Навколо пам’ятника з мозаїки викладена гітара. Автори пам’ятника скульптор Сергій Олешко та архітектор Михайло Я гольник. Вартість проектних робіт та виготовлення пам’ятника становили 360 000 гривень. ^ • • • • •

Укажіть вжиті в тексті слова іншомовного походження. Значення виділених слів з ’ясуйте за тлумачним словничком. Назвіть почуття, які викликала у вас інформація про меценатську діяль ність музиканта Святослава Вакарчука. Який тип мовлення покладено в основу тексту замітки? Свою думку доведіть. Чи є в тексті елементи опису? Прочитайте ці речення. п В основу тексту замітки завжди покладено такий тип мовлення, як розповідь. Трапляються елементи роздуму або опису предметів (зовнішності людей, вигляду тварин та ін.).

Л

4 5 8 . Прочитайте. Визначте в тексті іншомовні слова, поясніть їхнє значення.

Газети й журнали, телебачення й Інтернет належать до засобів масової інформації (ЗМІ), які ще називають англійським словом мас медіа. Видання, що виходять через пенні проміжки часу, називають періодикою. Саме до періодичних видань належать газети, журна­ ли, дайджести. Наука про засоби масової інформації називасться журна лістикою. Основними жанрами (видами) журналістики с замітка, стаття, репортаж, інтерв’ю, огляд, звіт, коментар. •Замітка жанр інформаційний, тобто пізнавальний. У лако­ нічній формі (обсяг — від десяти до ста рядків) у замітці повідо­ мляється про важливі, суспільно значущі, цікаві читачам факти. Замітка не тільки несе певну інформацію, вона змушує читачів замислитись, часом збуджує цікавість до певних суспільних явищ. Замітка, зміст якої, крім обов’язкових питань що? де? коли?, від­ п о в ід а є ще іі на питання чому?, є ще цікавішою й кориснішою: вона пробуджує ініціативу людей, виховує. Важливе значення мають заголовки газетних і журналь­ них публікацій. Вони мають привертати увагу читачів, запам’ятовуватися.

^

Дайте відповіді на запитання: що таке періодика? Що вивчає журналісти ка? Які існують жанри журналістики? Яка роль заголовка газетної чи жур­ нальної публікації?

4 5 9 . Прочитайте замітку. Яку подію в ній висвітлено? На які питання відповідає текст замітки?

Герої казок — експонати виставки Хто не пам’ятає з дитинства кмітливого пана Коцького, тендіт­ ну Дюймовочку, безрозмірну рукавичку? Ці та інші казкові пер­ сонажі отримали нов«' життя на виставці м’яких іграшок, органі­ зованій учителями та учнями школи № -18 міста Харкова. Чимало експонатів виставки сприймаються відвідувачами як справжні шедеври дитячої творчості. Виставка працюватиме до 10 лютого. Адреса школи вул. Квіт­ нева, ЗО. ^ •

•

Значення виділених слів з ’ясуйте за Тлумачним словничком. Укажіть вжиті в тексті слова іншомовного походження. Які почуття викликають у вас сьогодні персонажі казок, які вам читали в ранньому дитинстві? Розкажіть про це. З'ясуйте, який тип мовлення покладено в основу тексту замітки.

4 6 0 . < Напишіть зам ітку до шкільної газети (або шкільного веб­ сайта) про одну з таких подій:

• екскурсія п’ятикласників до музею; • проведення серед п’ятикласників конкурсу на краще вико­ нання байки (народної пісні); • зустріч школярів з артистами лялькового театру; • допомога школярів дитячому будинку. Знак м'якшення в іншомовних словах, як і в українських, уживають для позначення на письмі м ’якості приголосних (/' ], ( і*], [з'], [о'], [ і Г), [лТ, [ н і перед Я, Ю, Є, І, йо. Н а п р и к л а д віньєтка, бульйон, конф ерансьє. Роздільну вимову звуків у більшості іншомовних слів передають апострофом за загальними правилами орфографії. Н а п р и к л а д п ’єса, прем єра, інтерв ю, бар ’єр. Не ставлять апостроф в іншомовних словах, у яких пом’якшені губні звуки та [р] вимовляють нероздільно з наступними голосними [а ], [у ], що на письмі позначаються літерами я, о. Н а п р и к л а д , мю слі, бязь. З апострофом пишуть слова а д н тант, ін ’єкція.

ШШШШШШШШ

Х 213>Г

4 6 1 . Перепишіть слова, на місці крапок уставляючи апостроф або знак м ’якшення.

Прем..єра, біл..ярд, Рив..єра, мільярд, кутюр..є, конферанс..є, п . .єдестал, дос..є, ад..ютант, ател..є, Н..ютон, порт..єра, Мол..єр, прем..єр, Кордильєри. Поясніть написання великої літери. 4 6 2 . Слова з апострофом і без нього запишіть у дві колонки.

М-.юнхен, П..яченца, П..ємонт, В..єтнам, б..юст, м..юслі, р . .юш, компьютер, б..юро, фортеп..яно, куп..юра, кур..єр, б..язь, манік..юр, сек..юриті, б..юрократ. '► Поясніть, як на написання слова з апострофом впливає його вимова. 4 6 3 . Перепишіть, м ’ якшення.

уписуючи,

де

потрібно,

апостроф

або

знак

1. А розум лишає все менш таємничого, і ширша ком п'ю тер­ ний наш Інтернет (А. Кацнельсон). 2. Інтерв..ю нагадувало гру в піддавки, тому що запитання підказували відповіді (Є. Гуцало). 3. То Лісовик іде поміж дерев чи бракон..єр з рушницею крадеть­ ся? (Б.Сторожук). 4. «Проханняу фіналі не плескати»,— усім ого­ лосив конферансьє (П. Перебийніс). 5. Найбільш хижа з усіх пріс­ новодних риб — піран..я (З енциклопедії). ■> Позначте в словах орфограми «апостроф» та «літери и -і в іншомовних словах», • Ви зн ачте речей ня з п рямою мовою, п оясн ггь у н ьому розділові знаки,

В іншомовних словах літери подвоюються: V власних назвах в окремих іменниках — загальних назвах при збігові однакових приголо­ сних звуків на межі префікса Й кореня

Голландія, Діккено, Гаррі Поттер ванна, тонна, манна, панна, нетто, брутто, вілла, бонна, мадонна інновація, контрреволюція

ОРФОГРАМА: подвоєні літери в іншомовних словах:

мадонна, тонна, ванна, Одіссей, Магеллан

^ 2 1 4 ^ 4 6 4 . Запиш іть слова, з ’ясуйте їхні значення, з а потреби звернувшись д о словника. З ап ам 'я тай те написання слів.

Тонна, лібрето, бароко, піанісимо, бравісимо, інтермецо, ман­ на, нетто, брутто. Позначте в словах орфограму «подвоєні літери в іншомовних словах». Які з поданих слів стосуються мистецтва? Назвіть їх.

•

4 6 5 . Запиш іть подані назви в такій послідовності: назви країн, назви міст, назви річок.

Голландія, Ліссабон, Аддис-Абеба, Міссісіпі, А-ндорра, Міссурі, Ніцца, Уссурі. За потреби скористайтеся словником або зверніться до Вікіпедії. 46 6. Прочитайте. Поясніть написання власних і загальних назв.

Місто Тольятті, макарони спагеті, філософ Томазо Кампанелла, музична п’єса кампанела, архітектор Бартоломео Растреллі, ви­ снажливе ралі, письменник Чарлз Діккенс, скульптор Мікеланджело Буонарроті, сурогат кави, казки братів Грімм, захворіти на грип. 4 6 7 . Перепиш іть, уставляючи, де потрібно, літеру.

Ап..етит, коллектив, ал..ея, пан..а, хок..ей, ван..а, бас..ейн, сирок..о, глас..аж, кас..а, клас.., ман..а, Калькутта, Ф іліп..іни, Голландія, М арок..о, Ізабел..а, Ж ан..а, Мюл..ер, Хок..інс. ‘ї*

Позначте в словах орфограму «подвоєні літери в іншомовних словах».

4 6 8 . Слова з подвоєнням літер і б ез нього зап иш ітьу дві колонки.

Профес..ор, сум..а, Д жон..і, Стел..а, горил..а, ак..орд, Андорра, груп..а, Апол-.он, голландський, суф.лкс, бон..а, шос..е. 4 6 9 . Прочитайте. Укажіть слова іншомовного походження, поясніть їхнє значення та правопис.

Чи знаєте ви, чому найкра­ щим у світі місцем розведення тюльпанів вважають Голлан­ дію? Чому в давнину кораблі, а потім пароплави щорічно розвозили в усі країни світу цибулини голландських тюль­ панів? Голландія — країна тюльпанів

'Ь а іЯ у *

■ ■ ■ ■ ■ Н ІН

У XVII столітті голландці багато подорожували. Вони проникли в Індію, Південну Африку й Австралію. Голландські купці виво­ зили з цих країн і продавали в Європі прянощі: перець, гвоздику, корицю. У 1634 році хтось завіз у Голландію цибулинкутюльпанів, мож­ ливо, з Персії. Виявилося, що на сухому і бідному ґрунті тюльпани давали нові різновиди зі строкатими та плямистими квітами. На удобреному ґрунті виростали тюльпани ніжного одноколірного забарвлення. Садівники почали вирощувати гібриди квітів та продавати їх ко­ лекціонерам. Історії відоме велике святкування, що відбулося 1673 року з нагоди виведення тюльпана чорного кольору. Письменник Александр Дюма присвятив цій події свій роман «Чорний тюльпан». ^ •

Укажіть речення, ускладнені вставним словом і однорідними членами, по­ ясніть у них розділові знаки. Поясніть написання великої літери.

470.

Перепишіть, уставляючи, де потрібно, пропущені л ітери.

1. Мовчить дитя вМ адон..и на руках (Я. Гулгенюк). 2. Біла пан..а зима тихо ступала назу­ стріч (Б. Шкляр). 3. Українські діти мають можливість насо­ лоджуватися казками братів Грім., у чудових перекладах рідною мовою (3 журналу). 4. Трол..ейбус ліворуч звертає за ріг: розлогий Хрещатик по­ переду ліг (Я. Забіла). 5. Щось чував дідусь про Магел..ана, про далекі землі і моря (Я. Пе­ ребийте). 6. Якось мили ми ворону, мила витратили тон..у (І. Сіяоеик). V Щ

Пригадайте і запишіть імена героїв мультфільму про черепашок ніндзя. Пофантазуйте: уявіть, що черепашки відвідали нашу країну. Розкажіть про їхні пригоди.

Х 216 . ХО Ч У І М О Ж У ! ЗН А Ю І РО ЗП О В ІД А Ю !

О О

о о о о о о о о о

♦

♦

♦ ♦ ♦ ♦

Запитання і завдання для самоперевірки Чим зумовлена велика кількість слів іншомовного похо­ дження в українській мові? Наведіть приклади іншомовних слів, які утвердилися в українській мові упродовж останніх років. Коли в словах іншомовного походження пишуть літеру и ? Наведіть приклади. Чому правило називають правилом «дев'ятки»? Коли в словах іншомовного походження пишуть літеру І? За якими правилами в словах іншомовного походження пишуть подвоєні літери? Як позначають у словах іншомовного походження роз­ дільну вимову звуків? Наведть приклади. Від чого залежить уживання апострофа чи знака м 'як­ шення у словах іншомовного походження?

РО ЗВИТО К М ОВЛЕННЯ ГО В О Р ІН Н Я

>

СКЛАДАННЯ ДІАЛОГІВ

Складіть і розіграйте діалог між продавцем газет і покупцем уранці біля кіоску. У репліках використайте подані в рамці і н ш о м о в н і слова, попере­ дньо з'ясувавши їхнє значення за словником.

Преса, журнал, комікс, дайджест, програм а телебачення, рекламне видання. *> Складіть і розіграйте діалог між двома пїд ругам и, які мають відвідати те ­ атр. Урелліках використайте подані в рамці і н ш о м о в н і слова, попередньо з'ясувавши їхнє значення за словником. ' V

Репертуар, афіша, гастролі, прем'єра, лібрето, тріо, партер, ложа-бенуар, бінокль

>

Складіть і розіграйте д а п о г мі ж п'ятикласником, який при йш се до книгар­ ні вибрати подарунок старш ому братові, та продавцем магазину. У реплі­ ках використайте подані в рамці інш омовні слова, попереду ьо з'ясувавш и їхнє значення за словником.

Енциклопедія, література про комп'ютерні програми, ілюстро-^ ваний довіднек з історії, альбом для фотографій.

у ¥

і

ПИСЬМОВИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗВИТОК М О В Л Е Н Н Я . РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ ЧИТАННЯ ♦ ПИСЬМО * З ЕЛЕМЕНТАМИ РОЗДУМУ

4 7 1 . Прочитайте текст, визначте його тему й головну думку. Які типи мовлення поєднано в тексті?

Кінь Кінь був улюбленою твариною наших предків. У казках коня батько передавав героєві у спадок, тому що ця тварина була симво­ лом вірності, відданості, швидкості й витривалості. Кінь був атрибутом обрядів, на конях гарцювали боги давніх слов’ян. Для свого господаря кінь був побратимом, він віщував майбут­ нє, знав усі таємниці землі й космосу. Він рятував воїна від воро­ гів, тому що міг літати над хмарами. За допомогою кінської шер­ стинки козак міг перетворитися на птаха або стати звіром. Козаки любили різних коней: вороних, буланих, сивих, сірих, їхньою силою захоплювалися, красою милувалися, тому в казках зображували вогненними та крилатими. Коней малювали на прядках, гребенях, дитячих іграшках. Під час розкопок було знайдено прикраси у вигляді коників. Загиблих бойових коней наші предки ховали в степу й насипали над ними високі кургани, тому що поважали їх як мужніх воїнів. З книги «Українська міфологія». Ч • •

Поясніть написання виділених слів. Складть план тексту, запишіть його. За планом напишіть переказ тексту.

ЛЕКСИКОЛОГІЯ

Щ о п о т р іб н о з н а т и : що таке лексичне значення слова; що таке синоніми, антоніми, омоніми, яка їхня роль у мовленні

Ч ого т р е б а н а в ч а т и с я : користуватисятлумачним словником

Щ о т р е б а з а п а м 'я т а т и : синоніми й антоніми допомагають точніше висловити думки

Н ад ч и м в ар то за м и с л и ти с я : Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється, ожива, Як їх почує!.. Тарас Шевченко

§ 3 3 . ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА

Усі слова, які вживаються в мові, становлять її лексику. Розділ науки про мову, що вивчає всі наявні в мові слова, назива­ ється л екси ко л о гією . Л е кс и ч н е зн ачен н я слова — це те, що слово означає, це зміст, укладений у нього народом — творцем певної мови. Лексичне значення слова не треба плутати з його граматичним значенням. Граматичне значення вказує на приналежність слова до певної частини мови та на його граматичні ознаки.*1 4 7 2 . Прочитайте. Витлумачте лексичне значення виділених слів.

1. Богдан Хмельницький булавою скликав на Січ свої полки. Він завжди першим йшов до бою, за ним спішили козаки (О. Лупій). 2. Художник чудові картини малює, в музеї милуюсь пейзажами я, там рідна природа, річки і долини, лани золоті, Україна моя! (Ю. Тур чина). 3. В іграшковому ноутбуці для дітей від шести місяців до трьох років три режими: навчання, музика, англійська мова (Зреклами). Визначте граматичне значення виділених слів (якою частиною мови є, граматичні ознаки).

1

Лексичні значення слів пояснюються у тлумачному словнику. В 11-томному Тлумачному словнику української мови, виданому в 1 9 7 0 -1 9 8 0 рр., пояснюється значення 134 тисяч слів. 2001 р. видано Великий тлумачний словник сучасної української мови, що вміщує пояснення 170 тисяч слів. Словник складається зі словникових статей. Кожна з них роз­ починається словом, яке пояснюється. Таке слово зветься заголо­ вним. Після заголовного слова подаються його граматичні характе­ ристики (до іменника — закінчення форми родового відмінка і рід, до прикметника — закінчення форми жіночого і середнього родів, до дієслова — його особові закінчення тощо). Далі витлумачується лексичне значення слова. Б рунатний, -а, -е. Коричневий; темно-жовтий. Р о згуб е ти ся , -ю ю ся, -ю єш ся. Втратити спокій, не знаючи від хвилювання, що діяти.

47 3. За тлумачним словником визначте лексичне значення поданих слів.

Байрак, кмітливий, мріяти, чепурний, ятрити, випадок. *> Назвіть серед слів іменники, прикметники, дієслова. Визначте граматич­ не значення кожного слова. ♦ 3 деома словами {на вибір) усно складіть речення. 47 4. З тлумачного словника випишіть три слова, що означають назву предмета, назву ознаки, назву д ії і починаються літерою к. Визначте граматичне значення кожного з виписаних слів. 47 5. , ' Перепишіть. Поясніть лексичне значення виділених слів. За потреби зверніться до тлумач ного словника.

1. Джура є у кошового, шабель — п’ять, пістолів — сім, коня має вороного, булава завжди при нім. Коник добре доглянутий, збруя сонцем сяє. Юний джура кошовому на бандурі грає (О. Коконенко). 2. Нуртують соки у сивій калині, й вона молодіє, вона устає. Людина людині, людина людині хай сонце із серця свого дістає (Т.Мельтшяук). 3. Слон купив собі краватку у велику жовту цятку, а маленьке слоненя прим іряїі щодня (О. Кротюк). Поясніть відмінність між лексичним і граматичним значенням слова. За допомогою довідників та Інтернету зберіть інформацію про нові слова, що з'явилися протягом останнього часу. Розкажіть про ниху класі.

§ 34. ОДНОЗНАЧНІ І БАГАТОЗНАЧНІ СЛОВА. ВИКОРИСТАННЯ БАГАТОЗНАЧНИХ СЛІВ У ПРЯМОМУ Й ПЕРЕНОСНОМУ ЗНАЧЕННЯХ

Слова з одним лексичним значенням називають однозначним и. Слова, які мають кілька лексичних значень, називають б агато зн ач ­ ними. У тлумачному словнику різні значення багатозначного слова по­ дають в одній статті й нумерують цифрами. Н -а пр и « н а д Журавель, -вля, ч. 1. Великий перелітний птах із довгими ногами, шиєю і прямим гострим дзьобом, живе на лісових і степових болотах. 2. Д овга жердина, приладнана біля колодязя як ва­ жіль для витягування води, або й весь пристрій із такою жердиною. З . Народний сюжетний танець, у якомутанцівники зображують журавлів.

Багатозначні слова називають предмети, ознаки, дії, у чомусь п о ­ дібні м іж собою . Так, колодязний журавель обрисами нагадує ц и ­ батого птаха. Учасники народного танка журавля наслідують рухи птаха.

4 7 6 . Прочитайте народну усмішку. Що спричинило непорозуміння у спілкуванні мал ого хлопчика з батьком?

Тато каже малому Петрикові: — Я к не будеш слухатися, відвезу тебе аж на місяць до бабусі. — А що, бабуся на Місяці живе? — злякався малий. •>

Поясніть значення слова місяць у прислів'ях «Місяць — козацьке сонце» та «Лютий —місяць вітрів і кривих шляхів». Зробіть висновок: ч и є слово місяць багатозначним?

4 7 7 . Прочитайте прислів’я. Яке лексичне значення має в кожному реченні слово голова?

1. Я к голова сивіє, чоловік мудріє. 2. Хліб — усьому голова. 3. Скільки голів, стільки й думок. 4. Голова має слухати серце, а серце голову. 5. Не той голова, що дуже кричить, атой, хто вміє на­ вчить. 6. Аби голова пройшла — хвіст дожене. 7. Дурний я зи к — голові не приятель. 8. Сир гарний, та голова мала. ДОВІДКА Частина тіла людини або тварини. Орган мислення; мозок. Керівник установи, організації, товариства та ін. Авторитетна особа. Основне, головне в чомусь. Перші ряди, передня части на чогось. Продукт харчу­ вання у вигляді кулі або конуса. Витлумачте значення прислів'я «йде томуколективу, де голова без голови».

47 3. Перепишіть прислів’я, після багатозначного слова земля вкажіть у дуж ках його лексичне значення в реченні.

зразок“ -

3 /и уко о реиьи, (Загпмибщмна) й> б о р я н а ,

1. Навіть пташка має рідну землю. 2. Земля багата — народ ба­ гатий. 3. Без сім‘ї — нема щастя на землі. 4. Землю красить сон­ це, а людину праця. 5. Родить не земля, а руки. 6. У Землі супут­ ник — Місяць, у людини — книжка. 7. Золото добуваютьіз землі, а знання — з книжок. ДО ВІДКА

Батьківщина. Країна. Світ. Природа. Ґрунт. Планета. Надра. 47 9. Багатозначні й однозначні сл овазапиш ітьудві колонки. Перевір­ те себе за тлумачним словником.

Дніпро, голова, Київ, урок, лексикологія, душа, диктант, пре­ фікс, темний, ручка. 43 0. Прочитайте діалог спочатку мовчки, потім уголос за особами. Чи згодні ви з другим співрозмовником? Чому?

— Сонце якесь сьогодні сердите. Поглянь, хмари які свинцеві! Взагалі день якийсь непривітний. — Так казати не можна! День не буває привітний чи непривітний. Хмари не зі свинцю, а з пари! Сон­ це не може бути ні сердитим, ні лагідним, бо воно не­ живе! Сонце завжди однакове, воно не людина, щоб мати настрій! Багатозначні слова можуть уживатися в гр я м о м у і переносном у значеннях. П р ям е значення — це властиве слову звичайне значення. П ер ен о с н е значення — об разна назва ознаки предмета, явищ а, дії. Переносним йо го називаю ть тому, щ о м їв е ц ь свідом о перено­ сить назву предмета (озн аки, явища) на інше, том у що ці предмети чим ось подібні одне до одного.

'Ъ^223>Г ПОРІВНЯЙТЕ: П рям е значення

П е р е н о сн е значення

г о с т р и й н іж

г о с т р е СЛОВО

к р у т и й ПІДЙО М

кр ути й ха ра ктер

обступили лю ди

о б с т у п и л и с у м н ів и

Уживання слів у переносному значенні робить мовлення Гбразним, поетичним. Найчастіше слова в переносному значенні вжива­ ють у художньому стилі мовлення. У статтях тлумачного словника переносне значення слова пода­ ється під окремою цифрою з позначкою пврен. Наприклад: Вир, -у, ч. 1. Місце в річці або в морі, де протилежні течії утворю­ ють круговий рух води. 2. Перон. Стрімкий рух, бурхливі обставини, які захоплюють, втягують кого-небудь. В ир боротьби.*• 4 8 1 . Прочитайте словосполучення. Укажіть, у якому випадку багато­ значні слова вжиті у властивому їм (прямому) значенні, у якому — в п е ­ реносному. Подібність яких ознак предметів чи явищ стала основою вживання слів у пероносному значенні?

• Гарячий чай, гарячий прийом; • дитина йде, сніг іде; • медовий пиріг, медовий погляд; • крила сокола, крила пісні; • м’яка вовна, м’який клімат; • пливе човен, пливе думка. ^

У якому стилі слова в переносному значенні вживаються найчастіше?

4 8 2 . Перепишіть, уставляючи на місці крапок пропущ ені літери. Під­ кресліть слова, вжиті в переносному значенні.

Сонечко почалоз-за гори випл.. вати, воно грало, усміхалося. Як л..геш»кі блискавочки, забігали по з..млі його промені, кр.лнталем заіскрилася роса на з..лелій траві. Л..генький віт..рецьскрізь ро..носить тепло раннього літн..ого ранку. Хороше так, в..село! За П а н а с о м М и р н и м . ^ •

Доведіть, що переносне значення слова стає зрозумілим лише у зв’язку з іншими словами. Визначте стиль уривка. Чому вживання слів у переносному значенні влас­ тиве передовсім цьому стилю?

■

^ 2 2 4 ^

4 8 3 . Прочитайте за особами. Поясніть вираз важке слово. До слова слово доберіть д в а -тр и означення, вжитих у переносному значенні.

Слово Сергійко прийшов додому раніше, ніж завжди. Мабуть, якась планета іншим боком повернулася, вислови­ ла припущення мама. — Чому? - здивувався Сергій. Боти відразу після уроків додому' з ’явився. Л-а-а, сказав Сергійко й подумав: «Чому б мені не стати зразковим? Ось дам собі слово і вивчу уроки... І тільки після цього піду гуляти...» Сів Сергійко обідати. Надворі сонячно. Хлопці, певно, вже на вулиці. Там так гарно! «Може, не сьогодні починати перевиховуватись? подумав хлопчик. Ніхто ж не знає, що я собі слово давав. Я ж сам собі, а не по радіо. 1 не в газеті... ІІочну із завтраш­ нього дня!» V Сергійка ніби скеля з плечей зсунулася. Дивно... Одне тільки слово, а яке воно важке... За Є. Дударем. ^

Поясніть значення стійкого словосполучення ніби скеля з плечей зсуну­ лася.

4 8 4 . Прочитайте прислів'я. Які слова вжито в них у переносному зн а ­ ченні? Розкрийте це значення.

1. Гостре словечко коле сердечко. 2. І від солодких слів буває гірко. 3. Шабля ранить голову, а слово ятрить душу. 4. Не бий дуб­ цем, а карай слівцем. 5. Людину в’яжуть не мотузком, а словом, б. Мовчанка гнів гасить. ^

Яке з прислів’їв підходить до окресленої в тексті попередньої вправи ситуації? Поясніть.

4 8 5 . Прочитайте. Укажіть ужиті в переносному значенні слова, ро з­ крийте це значення.

І. Хочеться теплим словом зворушити Когось (Д. Загул). 2. Сло­ ва її щебетали соловейками на калинових губах, пурхали по всій хаті, витьохкували й виспівували (За Є. Гуцалом). 3. О рідне і вільне, незраджене слово, завзято і весело грай! (Янка Купала), і. Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння зна­ чення слів (/і. Голобородько). Укажіть речення, ускладнені звертанням та однорідними членами, пояс­ ніть розділові знаки в них.

4 8 6 . Скориставшись тлумачним словником, з ’ясуйте пряме й пер е­ носне значення поданих слів. Доберіть до кожного слова по два слова так, щ об у поєднанні з першим воно вживалося в прямому значенні, у поєднанні з другим — у переносному. зразо к

^

Зам^мш, - ларлдль, лумж

Світлий, срібний, рожевий, вершина, глибина, спати, мовчати, 4 8 7 . Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Слова, вжиті в пер е­ носному значенні, підкресліть.

1. Одяглися у срібло каштани, день шумливий давно одгорів. І по вулицях білих туман..о бродить січ..нь в огні ліхтарів [В. Сосюра). 2. Сад з..мовий посивів і в інеї сивий стоїть (Є. Гуцало). 2. У білих снігах потонули гори, ст..пи і долини {Олександр Олесь). 4. Хуртовина то витягувала з себе вовче в..ття, то притихала й не­ сподівано оз..валася джм..линим смутком [М. Стельмах). ^

Доведіть, що переносне значення слова стає зрозумілим лише у зв'язку з іншими словами.

4 8 8 . Прочитайте уривок, з ’ясуйте його стиль. Укажіть слова, вжиті в переносному значенні. Для текстів якого стилю властиве вживання таких слів? Чому?

Небо похмурнішало. Сонце невдоволено наморщило сиві хмаряні брови. Вітер тихенько заплакав десь у траві. Од наморщених брів сонця по степу по­ пливли безшумні й суворі тіні. Вітер мерз, щулився й заривався у гриву трав. За мить сонце розправило брови й до­ бродушно, задоволено посміхнулось. Тіні нишком пригнули голови й помчали за обрій. Степ засміявся. Вітер вистрибнув з гриви трав і закрутив хвостом, а тоді, як улюблена дитина, пустотливо й ніжно притулився щічкою до степу. За В. Ваккнкенком. >

Укажіть речення, ускладнені однорідними членами, поясніть розділові знаки в них. ЕС Роздивіться репродукцію картини Володимира Винниченка. Розкажіть ™ про зображення, уживаючи слова в прямому і переносному значенні. Чи вдалося художнику зобразити вітер?

489. Складіть і запишіть висловлювання про зимовий ліс або сад (обсяг — 5 - 6 речень), уживши подані слова в переносному значенні. У якому стилі мовлення ви складатим ете висловлювання? Чим зумов­ лено вибір стилю?

Срібний, сивий, крижаний, сіється, сердиться, ллється. ф

4 9 0 . Прочитайте. Які уявлення (зорові, слухові) викликають у вас подані слова-образи?

Барвінкове слово, солов’їна мова, вишнева Україна, відкрита душа, золота бджола, золот<х*яйні поля, смарагдові ліси. ^

Що є основою образності слів? Ознакою якого стилю мовлення є образ­ ність?

4 9 1 . Перепишіть, вибравши з дуж ок потрібне слово.

(Розплющити, відкрити) очі. (Закрити, зачинити) вікна. (Від­ крити, розгорнути) книжку. (Листати, гортати) сторінки. Відпові­ сти (правильно, вірно). (Посилати, надсилати) лист. (Наступного, слідуючого) дня. ^

Поясніть, які помилки називають лексичними.

4 9 2 . Прочитайте речення, визначте допущ ені в них помилки. З ’ясуйте вид кожної помилки. За потреби скористайтеся таблицею на ф їр за ц і підручника. Запиш іть речення, виправивши помилки.

1. Я являюся учнем п’ятого класу. 2. За вірну відповідь на уроці з математики я одержав гарну оцінку. 3. Моє відношення до про­ читаного оповідання я виразив у своєму творі, і . Творча робота з літератури мас невеликий об’єм. ПІДКАЗКА

НЕПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО Микола являється українцем. Микола — українець. Вірна відповідь Правильна відповідь Уроке іеторн Урок історії Відношення до людей Ставлення до людей ПИГ\/\ЛІ1П ^угЛІчу ІЗіт|ЛЯОГШ Думку висловив __________ Об'єм тексту__________ __________ Обсяг тексту__________ ^ •

За яким словником можна з’ясувати лексичне значення слова? Поясніть вислів поета І. Світличного: «Словник— це мовний кодекс, м ов­ ний закон, обов ’язковий для всіх, хто користується мовою».

§ 3 5 . ЗАГАЛЬНОВЖИВАНІ (НЕЙТРАЛЬНІ) ТА СТИЛІСТИЧНО ЗАБАРВЛЕНІ СЛОВА

Усі слова мови поділяють на дві групи: • загальновживані (міжстильові), які вживаються в усіх стилях мов­ лення; • стилістично забарвлені, що вживаються лише в певних стилях. Загальновживані слова використовуються в повсякденному усному й писемному мовленні всіма людьми: хліб, вода, сонце, небо, теплий, жити, радіти, зранку, завж ди.

До стилістично забарвлених слів належать: • наукова лексика — слова, що вживаються в галузі науки, освіти, техніки: кисень, вітамін, іменник, скл адне речення, радіус, б іо ­ сф ера; • політична лексика — слова, що вживаються в політичному, гро­ мадському житті: В ерховна Рада, президент, депутат, вибори, м і­ тинг, Європарламент, демократія; • розмовна лексика — слова, які використовуються в усному не­ вимушеному, переважно побутовому спілкуванні: базіка, м обіпьник, велик, байдикувати, здоровань. У художніх творах розмовна лексика вживається для характеристики персонажів.*1 4 9 3 . Прочитайте. Укажіть стилістично забарвлені слова.

1. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України (3 газети). 2. Людство поіюбупас на стадії переходу до інформаційних техно­ логій (3 підручника). 3. Батьку, батечку, татоньку, татку, де ж піде твоє рідне дитя? (О. Лозова). 4. Могутній у тебе батько! Роботяга. Чеснюга (Олесь Гончар). ^

Визначте речення, ускладнені звертаннями, поясніть у них розділові знаки.

4 9 4 . Сород поданих слів випишіть загальновживані.

Будинок, бібліотека, друзяка, дівчина, дорослий, матуся, лобо­ тряс, ін’єкція, висновок, брат, діагноз, соратник, пісенька, відмі­ нок, ватерлінія, дурносміх, функція, честь, вулиця, моніторинг,

^ 2 2 8 ^

визвіритися, спікер, щирість, ти, сміливість, книжка.

Ж И Т Л О , П р е ф ік с ,

говорити,

о т е т е р і­

4 9 5 . І Перепишіть речення, вибираючи з дужок слова, що належать до розмовної лексики.

І. Не встигнеш вискочити з хати, як одразу сварять, а то й духопелять тебе і називають (правопорушником, лоботрясом) (А/. Ст ельмах). 2. Отже, помилилися наші сільські (співрозмов­ ниці, балакухи) (Олесь Гончар). Я. (Гордий, набундючений) індик геть усіх лякати звик (І. Січовик).

§ 3 6 . ГРУПИ СПІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ. Синоніми 4 9 6 . Прочитайте. Різне чи одне й те саме явище природи називають виділені слова?

Мете, мете метелиця!

Метелиця, кужелиця

Пороша, хуртовина! Т о н а д о р о зі с т е л и т ь с я , Т о в х а т у с н іг о м к и н е . Вертелиця, куделиця, Хурделя, завірюха.

Ще й виверта кожуха. Ще: віхола, віхтелиця, Завійниця хурдиста... І все це до «хурделиці» Синоніми іскристі! Василь Л ат инський

Що ви знаєте про синоніми? Яка їхня роль у мовленні?

!

Слова, різні за звучанням і написанням, але однакові або близькі за лексичним значенням, називаються синонімами. Наприклад: • й ти , простувати, прямувати, ступати, крокувати, прошкувати, чва­ лати, чимчикувати, рухатись, телющитись, тарабанитися; • ш видкий, прудкий, хуткий, ш паркий, квапливий, блискавичний, моторний, жвавий, енергійний, рухливий. Синоніми утворюють синонімічні ряди, або гнізда. У синонімічно­ му ряду (гнізді) є основне (опорне, стрижневе, ключове) слово, яке найчіткіше виражає загальне значення синонімів. Н а п р и к л а д : великий, здор овий, крупний, неосяж ний. Опорне слово, як правило, є стилістично нейтральним. У тлумачних словниках синоніми часто використовують для пояс­ нення значень слів. Є спеціальні словники синонімів.

4 9 7 . Подані слова згрупуйте в синонімічні ряди та запишіть. У кожном у з рядів підкресліть опорне слово, щ о вміщує основне значення слів синоні міч ного ряду.

Розумний, відважний, кремезний, жорстокий, сміливий, ж ит­ тєрадісний, безжалісний, доблесний, коренастий, бадьорий, муж­ ній, жилавий, немилосердний, веселий, плечистий, безпощадний, хоробрий, опасистий, дебелий, чемний, нещадний, мудрий, ма­ жорний, ввічливий, розважливий, лютий, гречний, розсудливий, безстрашний. Ч

3 одним рядом синонімів складіть висловлювання. Яким роблять мовлен­ ня синоніми? У м ові є так звані абсолютні синонім и. Вони є повністю рівнознач­ ними і тотож ним и за значенням. Н а п і.' н л а д лггера — буква; с ім ’я — р о д и н а ; р а й д уга — в е ­ селка; столгггя — сторіччя, вж ; барит ися — гаятися; тільки — л и ш е ; к р Ь ь — через. Абсолю тних синонім ів у мові небагато. Більшість синонімів розрізняються відтінками значень: к р а с и ­ вий — гар ни й, в р о д л и в и й , п р и в а б л и в и й , чарівний, чудовий. *1

4 9 8 . Прочитайте прислів’ я, ви­ значте в них синоніми. Які з них є абсолютними?

1. Не лукав, не хитруй, а до­ бре працюй. 2. Де багато шуму й гамору, там мало толку. 3. Диво — як сито, а чудо — як решето. 4. З пустого в порожнє переливати нічого. 5. Куций безхвостого не дожене. 6. Де можна в лантух, там міш ка не треба. 7. Хвалився горщик, що розіб’є казана. 8. Хто збився з дороги, той радий і стежи­ ні. 9. Глузд за розум завернув. 1 0 .3 нього ні діла, ні роботи. Пес і собака — то вдача однака.

4 9 9 . Д о поданих слів доберіть синоніми, утворивши синонімічні ряди, запиш іть їх. Які з дібраних вами синонімів абсолютні?

Абетка, оселя, цуценя, рухатися.

1

Більшість синонімів відрізняються відтінками лексичного значен­ ня. Так, слово д о р о га означає смугу землі, призначену для їзди чи ходіння; шлях сполучає населені пункти; ш осе — це дорога з твер­ дим покриттям; бруківка — частина дороги або вулиці, вимощена камінням; гостинець — великий битий шлях; манівець — обхідний, непрямий шлях. Здебільшого синоніми належать до однієї й тієї ж частини мови. Наприклад: Чемний, привітний, л ю б ’язний, делікатний — прикметники. Йти, шкандибати, плестися, дибуляти — дієслова.

5 0 0 . Прочитайте, визначте синоніми. Якими частинами мови вони є? Поясніть відмінності у відтінках лексичного значення кожного із сино­ німів (якщ о в о н и є).

1. Ой говори, балакай, розмовляй! (/'. Мазуренко). 2. Ви може­ те белькотіти щось собі під ніс, теревенити з друзями, балакати з сусідами чи вести переговори з партнерами. І всі вони вас будуть слухати (3 ж у р н а л у ). 3. Ти з матір’ю погомони, Іване (А. М а л и ш н о ). 4. ІІе трнндич. Сказав — значить роби (Ю . З б а н а ц ь к и іі). ^ •

Серед виділених слів визначте стилістично нейтральні та стилістично за­ барвлені. Яка роль синонімів у мовленні? Синоніми допомагають точніше висловити думку, роблять мов­ лення виразним, образним, яскравим. Уміле використання синоні­ мів — важливий показник знання мови та мовленнєвої майстерності. Синонімічне багатство — одна з найприкметніших рис україн­ ської мови.1

501. Поропишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Визначте синоніми. Якими частинами мови вони є?

1. Нудь Україно сильна могутня (Р . К у п ч и н с ь к и й ). 2. Дай Ноже мужність бути ніжним ласкавим добрим нелихим (А/. П а с іч н и к ). 3. Він при зустрічі завжди вклоняється ввічливо гречно (О. Влило к о ). 4. Ярина не витримала й засміялась а за нею захихотіли

зареготали заіржали дівчата (О. Ільяенко). 5. Вони побігли нав­ простець навпрямки напролом (П . Загребельний). '► Укажіть речення, усклаляені звертаннями та однорідними членами. Поясніть розділові знаки в них. 5 0 2 . До іншомовних слів доберіть з довідки синоніми — слова україн­ ської мови. Запишіть слова парам и.

Лексикон, лінгвіст, процент, аргумент, контроль, адвокат, лай­ нер, пілот, імітація, лаконічність. ДОВІДКА Відсоток, словник, доказ, мовознавець, перевірка, літак, стислість, льотчик, захисник, наслідування. 5 0 3 . < Напишіть творчу роботу ( обсяг — 4 -6 речень) на тем у «Пісні мого краю», використавши подані синонімічні ряди.

Щиро, правдиво, істинно, відверто; лунати, звучати, чутися, линути; гарний, чудовий, чарівний, прекрасний.

Іван Сколоздра. Україн ська пісня

Пам'ятник українській пісні в П олтаві

• Антоніми 50 4. Прочитайте прислів’я, вкажіть у них слова з протилежним л ек­ сичним значенням.

1. За роботою д о б р о ходить, а за лінощами зло. 2. Де гірка праця, там солодкий відпочинок. 3. Ледар як їсть, так нагріється; а як працює, то змерзне. 4. Брехня тільки доти стоїть, доки правда не прийде. 5. Від о д н о го берега відстав, а до другого не пристав. 6. Запряг прямо, та поїхав криво. ^ •

Що ви знаєте про антоніми? Якими частинами мови є антоніми в кожному з речень?

Щ

Слова з протилежним лексичним значенням називаються антонімами Антоніми утворюють не ряди, як синоніми, а пари. Н а п р и к л а д д е н ь — ніч; вел и ки й — м алий; голосно — тихо, там — тут. Антоніми є словами однієї й тієї ж частини мови. Часто антоніми включають до статей тлумачного словника, щоб точніше пояснити лексичне значення слів. Є спеціальні словники антонімів.

о

50 5. Прочитайте вірш, правильно інтонуючи речення. Випишіть антоніми парами.

Два брати жили на світі, Вув один з них працьовитий, Д други й ледач и й дуже. Слухай казку про них, друже. Той хоробрий і правдивий, Той брехливий, полохливий, Той розумний, той дурний, Той великий, той малий. Донь і ніч брати сварились І ніколи не мирились. Нее, що перший будував, Другий миттю руйнував. Кожен рать повів свою, Стрілись вороги в бою.

Із високим стрівсь низький, На товстого йшов худий, Стрів білявого чорнявий, Огрядні го худорлявий, На с у м н о го йшов веселий, Па тендітного дебелий. Ця кривавая війна Нині сива давнина. Хоч брати вже й помирились, Після них слова лишились, Дуже горді, незалежні, Абсолютно протилежні. В мові ці слова живуть, їх антонімами звуть. А . С вш н е н ко.

^ 2 3 3 ^ 5 0 6 . До поданих слів доберіть антоніми. Утворені антонімічні пари з а ­ пишіть.

Будень, сумний, забути, брехливо. ^ •

У дібраних антонімах визначте орфограми, поясніть написання цих слів. 3 двома антонімічними парами складіть і запишіть речення.

5 0 7 . Прочитайте. У кожному з речень визначте антоніми. Які з них є спільнокореневими словами?

1. Що руками будується, те руками й руйнується (Б. Хмель ницький). 2. Чужа дорога не приведе до рідного дому (О. Довгий). 3. Ревуть Дніпрові береги занурення і виринання (/. Малкович). 4. Через літа в душі несу і перемоги, і поразки ІД.Луценко). 5. У жит­ ті, як у метро: одні піднімаються, інші опускаються (В. Чемерис). б. В землі кроти за всякої погоди для себе риють виходи і входи (Р. Качурівський). 5 0 8 . До поданих слів доберіть однокореневі антоніми, які різняться преф іксами або суф іксами. ЗРАЗОК >

ООоіМЦЬОНМіа, -

О йМ М ЬиЩ б.

Воля, правда, сходитись, журливий, кореневище, вовчик, ведмедисько, заселитись, славний. 5 0 9 . , І Перепишіть, уставляючи пропущ ені літери. Визначте антоні­ ми. Якими частинами мови вони є?

1. Ух-.ляйся від зла і твори добро (3 Біблії). 2. Правди в брех­ ні не ро..міігіуй (В. Симоненко). 3. Життєві істини прості, нена­ че бат..к<>ві поради. Не все можливо у ж..тті купити чи продати (П. Перебийньс). 4. Усякі люди трапляються на містку: щ..рі і сум­ ні, в..селі, мовчазні й говіркі (А/. Стельмах). 5. Я хочу радості і світла, іти вп..ред, а не назад {В. Сосюра). ^ •

Визначте речення, ускладнені однорідними членами, поясніть у них роз­ ділові знаки. Позначте в словах вивчені орфограми.

510. Д о поданих слів доберіть антоніми, враховуючи багатозначність цих слів.

Світлий, глибокий, старий, холодний, недалекий. Дві антонімічні пари уведіть до самостійно складених речень.

5 1 1 . Перепишіть прислів’я, на місці крапок уставляючи антоніми.

1. Цей уміє з чорного зробити .... 2. Чи будень чи ... — усе йому безділля. 3. На ньому далеко не поїдеш — де сядеш, там і .... “>

На які людські риси вказують п ри елі в' я? Складіть і запишіть висловлювання «Чого навчають нас прислів'я». Використайте антоніми.

ф

5 1 2 . Д о поданих іншомовних слів доберіть антоніми. Слова аапишіть парами.

О ар т , епілог, симпатія, егоїзм. ^

Визначте в словах правопис слів.

інш омовного

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ГО В О Р ІН Н Я

Ч

походження

орф ограми,

поясніть

СКЛАДАННЯ ДІАЛОГІВ

Складіть і розіграйте діалог між двома читачами райониої бібліотеки, один з яких ще не знає правил користування книгозбірнею , інший підка­ зує йому, як записатися, як добирати літературу. У репліках діалогу ви ко­ ристайте подані в рамці синоніми.

Спочатку, насамперед, передовсім; розповісти, розказати, повідомити; з'ясувати, дізнатися, визначити; відшукати, знайти; шафи, стелажі; скринька, ящик; розмовляти, говорити, спілкуватись. Складіть і розіграйте д а л о г між п'ятикласницею та її бабусею. Дівчинка обстоює думку про шкідливість однакового для всіх учнів одягу. Бабуся наполягає на перевагах єдиної шкільної форми. У репліках діалогу ви ко­ ристайте подані в рамці антонімічні пари.

Користь — шкода; радість — сум; с м іх — сльози; однаковий — різноманітний; подібний — відмінний; смак — нйсмак; однотонний — різнокольоровий; праця — відпочинок; зібраність — розслабленість; увага — неуважність. ___

РОЗВИТОК М ОВЛЕННЯ ЧИТАННЯ • ГО ВО РІН НЯ

УСНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ, ЩО МІСТИТЬ СИНОНІМИ ТА АНТОНІМИ

5 1 3 . Прочитайте казку. Визначте в и тексті синоніми то антоніми.

Жив собі парубок Гриць. Мав він лише козу. Була вона неслух­ няна, уредна й баламутна. Зайш ла якось коза у шкоду. Кинув Гриць у неї палицею, пали­ ця зникла. Пішов хлопець її шукати й побачив яму. Поліз Гриць у яму по палицю й провалився в підземне царство. У тім царстві зустрів Гриць русалку, у руках якої була його па­ лиця. Просив, благав, не віддає! Замість Грицевої звичайної дала йому палицю чарівну. Я к торкнути нею щось живе, то стане мерт­ вим. Я к доторкнутися до чого великого, то стане малим, і навпаки. Пішов Гриць далі й побачив золотий палац. Увійшов, а там ле­ жить у ліжку мертва царівна. Торкнув її Гриць палицею, вона й ожила. Розказала царівна, що її Змій украв, то вона з печалі й туги вмерла. Тут летить Змій. Торкнув його Гриць палицею, і упав Змій мертвим. Почали Гриць із царівною в дорогу лаштуватися. Торкнувся хлопець палацу палицею, той став малесенький. Поклав Гриць палацу кишеню. Тут почулося мекання кози. Пішли царівна із Грицем нате ме­ кання і потрапили в печеру. А звідти йде лаз у білий світ. Вилізли вони. Одружилися Гриць і царівна, живуть у палаці. А в найбільшій кімнаті козу оселили. Народна творчість. '*■ Складіть план казки, запишіть його. •

Усно перекажіть та синоніми.

казку за планом. У переказі

вживайте антоніми

• Омоніми 51 4. Прочитайте. Поясніть лексичне значення виділених слів, за по­ треби скориставшися словником.

1. Грицю вже не до к о с и : виплив човен з-за к о с и , в нім русявих дві к о с и . 2. Сіла баба Клава, де широка л а в а . Попри неї суне люду маса, л а в а , я к ото з вулкана йде гаряча л а в а . . . Може, в шахті зно­ ву обвалилась л а в а ? (О.Різндч.енко).

[

Слова, однакові за звучанням та написанням, але різні за лексич­ ним значенням, називаються о м о н і м а м и . Омоніми утворилися внаслідок випадкового зб ігу звучання слів. Н а п р и к л а д : прозора пара — пара коней; спритна ласка — ласка в голосі; читання ; айки — спідниця з ;айки. Найчастіше омонімічні пари виникають унаслідок запозичення ін­ ш омовних слів, за звуковим складом тотожних зі словами, що вже були в мові. і * а п о і; і л :і д : — меблі, призначені для сидіння, та розплавлена вулканічна маса (з італ.). ті а

в

а

51 5. Прочитайте народні прислів’я, визначте в них омоніми.

л а в - : .

—

516. Прочитайте. Доведіть що виділені слова є ом онімами. З ’ясуйте значення цих слів за тлумачним словником.

1. Де лисички бродили, там лисички вродили (А Каміннук). 2. 1>ув холодний місяць лютий, лис ходив голодний, лютий (А. Ка чан). 3. Лящ зустрівся із лящем і вгостив Його лящем (С. Гуцало). 4. В таксі спитала такса: «Яка в вас нині такса?» 5. В годівничку до вівсянки ми насипали вівсянки (3 журналу). У статтях тлумачного словника омоніми подаються з п із н а ч к о ю біля слова вгорі арабською цифрою. Після заголовного слова пода­ ються його важливі граматичні характеристики (до іменника — за­ кінчення форми родового відмінка і рід, до прикметника — закінчен­ ня форми жіночого і середнього родів, до дієслова — його особові закінчення тощо) та тлумачення його значення. Наприклад: Л аска*1I., -и, ж. Доброзичливе, привітне ставлення до кого-небудь. Ласка", -и, ж. Невелика хижа тварина. Є спеціальні словники омонімів. 5 1 7 . З кожним із поданих слів усно складіть по два речення так, щоб ці слова виступали омонімами.

Грамота, лебідка, шотландка, вити, підкочувати, марка. ^

Перевірте себе за тлумачним словником або словником омонімів.

ф

518. Самостійно складіть словникові тлумачні статті на подані омоніми. Перевірте себе за словником.

I. Мул, належати, літній, вити. II. Нота, патрон, брак, лама. 519. Прочитайте. Визначте слова, що мають омоніми. На підтвер­ дження своєї дум ки складіть із цими омонімами речення (усно).

1. Летіла зозуля та й стала кувати (Народна творчість). 2. Шум­ лять навколо дерева, димить туманом балка (М. Луків). 3. У крону липи, наче у колиску, сховався чи то вітер, чи то птах (Є. Гуцало). 5 2 0 . Прочитайте словосполучення. Назвіть серед них такі, що містять багатозначні слова. Словосполучення з ом онімами випишіть.

Солодкий цукор, солодкий сон; гриф гітари, хижий гриф; пер­ лов»! намисто, перлова каша; гірка редька, гіркий спогад; фаянсова чашечка, колінна чашечка; ключ від кімнати, журавлиний ключ. ^

Як відрізнити багатозначні слова від омонімів?

^ 2 3 8 ^ Від багатозначних слів омоніми відрізняються тим, що лексичні значення омонімів не пов’язані між собою, не випливають одне з одного. 521. Прочитайте речення. Що в кожному з них обігрується — багато­ значність слова чи вживання омонімів? Перевірте себе за словником.

1. Журавлиний в небі ключ відімкнув весну, мов ключ (О. Різни ченко). 2. Я не скрипковий ключ, а журавлиний тобі над полем в небі напишу (Л. Костенко). 3. Осіння пошта вчора принесла клено­ вий лист, що ходить без конверта (в. Гуцало). 5 2 2 . Розгляньте таблицю. Самостійно доберіть до кожної групи слів приклади і запиш ітьїх до зошитів.

ГРУПИ СЛІВ

ЗА ЗВУЧАННЯМ

ЗА ЗНАЧЕННЯМ

ПРИКЛАДИ

Омоніми

однакові

зовсім різні

...

Синоніми

різні

однакові або близькі

••• .

Антоніми

різні

протилежні

•••

5 2 3 . Прочитайте речення. У вказаній послідовності зробіть лексичний розбір виділених слів,

1. У моїм садку витають пахощі густі. Приберіг я любим друзям груші золоті. І дідусь поважно скаже дітям у гурті, що у мене, у онука, руки золоті (В. Бровченко). 2. «Тепер головне свіжа со­ рочка і чиста совість», усміхнувся тато (М. Стельмах). 3. Душа моя летить за клином журавлиним (С. Гуцало). Поясніть лексичне значення слова (кращ е з використ анням с л о в ­ ника). 2 Поясніть, до багатозначних чи однозначних слів воно належить. Скажіть, у прямому чи переносному значенні слово вжите. А Доберіть до нього синоніми, антоніми (якщ о це м ож ливо), назвіть його омоніми (якщ о є).

"*^ 2 3 9 ^ ЗРАЗОК УСНОГО ЛЕКСИЧНОГО РОЗБОРУ

Голосно курличуть журавлів ключі (Я. Щ оголів). Ключ — тут: ряд живих істот або однорідних п ре д м е тів, які рухаю ть­ ся один за одним, утворю ю чи кут. Слово багатозначне, вжите в пе р е ­ носном у значення (прям е значення слова: знаряддя для замикання та відмикання замка). С инонім и — клин, трикутник. Омонім — ключ

(джерело). ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО ЛЕКСИЧНОГО РОЗБОРУ

Зсиоснв Ауріиилут* жш иъЬиА лмопс. К аатуь - [ ід у іст о т , о о с п р л у м с т л А ,

щерухаються, путом, бш имунол,., синонім и - ам м і,, луш лут ни*,, ОМОНОМ, -ЛЯА&Т, (у о к у ь с л о ). ___ |_

о О С

О О

о о о

о о

о с

о

ХО ЧУ І М О Ж У ! ЗН А Ю І РО ЗП О В ІД А Ю !

Запитання і завдання для самоперевірки Що вивчає лексикологія? Що таке лексика? Що таке лексичне значення слова? У яких словниках подається лексичне значення слова? Яке значення, крім лексичного, має слово? Наведіть приклади. Поясніть різницю між словами однозначними й багато­ значними. У якому стилі мовлення вживають ужиті в переносному значенні слова? Що таке синоніми? Наведіть приклад синонімічного ряду. Яка роль синонімів у мовленні? Що таке антоніми? Наведіть приклад двох-трьох антоні­ мічних пар. Яка роль антонімів у мовленні? Що таке омоніми? Як виникають омоніми? Наведіть приклади.

§ 37. ПОХОДЖЕННЯ (ЕТИМОЛОГІЯ) СЛОВА

Розділ науки про мову, що вивчає походження та історичний розвиток слів,їхню «біографію», називається етимологія. Часто походження слів доводиться відновлювати, звернувш ись д о споріднених м о в , Тому етим ологія вивчає ще й спорідненість слів з інш ими словами наш ої та інш их мов. Походження слова м ожна з'ясувати за етим ологічним словником або довідником . 52 4. Прочитайте текст спочатку мовчки, потім — уголос

Герб — символічний знак, своєрід­ ний ключ до історії роду, міста, дер­ жави. Слово герб прийшло до нас із польської мови, а в польську — з ні­ мецької, у якій воно означає спадщи­ на, спадкоємець. В давніх-давен кожен знаменитий рід в Україні мав свій герб — особли­ вий знак, який розповідав про по­ ходження цього роду від давніх прапредків. Свої герби мали й українські міста. Державний Герб України — трбзуб. Науковці з’ясували, що він був родовим знаком князів з динас­ тії Рюриковичів, а отже, державним А Гонтар. гербом наших предків. «боля» (фрагмент плаката) Ви звернули увагу, що слово три­ зуб містить число три? Це число за­ вжди вважали чарівним. У народних казках розповідається про трьох братів, трьох богатирів, про три загадки, три бажання й завдання, що їх виконують герої, про три ш ляхи... Такаповагадо числа три й до тризуба не випадкова. Наші дале­ кі предки були переконані, що тризуб відображає триєдність сил, які створили світ і ж иття в ньому:

Вогонь — Вода— Ж иття. Батько — Мати — Дитя. Світло — Слово — Любов. Мудрість — Краса — Розум. Тризуб — тисячолітній священний знак, і ми пишаємося, що саме він став державним гербом незалежної України. За А Мовчун, Л . Сол овець.

Щ

Розкажіть, що зображено на гербі вашого міста, району, села. Про що розповідають і що увиразнюють такі зображення? Якби вам довелося створювати герб своєї сім'ї або герб школи, де ви начаєтесь, що б ви зобразили на ньому? Чому?

5 2 5 . Прочитайте статтю з етимологічного словника. До порівняння з якими мовами вдалися науковці, щоб дослідити походження слова?

Відвага, відважний, відважувати; — рос. оте ага, білор. одвага, пол. odvaga, ч.слц. odvaha; — через проміжну ланку вагатися [важитися] «перебувати в нерішучості» — пов’язане з вага; зна­ чення хоробрості, рішучості розвинулось у дієслові відважитися (пор. подібний розвиток значень удієсловах зважитися, наважи­ тися; на такому розвитку значень міг відбитися вплив польської і німецької мов (пор. нім. wagen— «наважуватися). "V Що означає традиційне для словників скорочення пор.? •

Що досліджує етимологія? Які розділи науки про мову можуть спиратися на етимологічні дослідження?

526.

Перепишіть, уставляючи пропущені літери.

Звідки походить назва «слов’яни»? Мовознавці дов..ли, що ко­ рінь -слов- (-слав-) дуже давній і первинно означав «т..кти, лити­ ся, зрошувати». Л..нгвісти вважають, що назва «слов’яни» озна­ чає «мешканці місць, де багато річок, озер чи боліт». Справді, свої поселення слов’яни будували там, де багато води. Про це п..сали мандрівники. Із назвою «слов’яни» пов’язано чимало географічних назв, осо­ бливо назв водойм. Карта України рясніє незв..чайними істор.-чними назвами, які приховують багато таємниць. Найменування міст, селищ, гір, В..СОЧИН, морів, озер, річок звуться топонімами. За М. Я hkojk. л •

В іншомовних словах позначте орфограми. У реченнях, ускладнених однорідними членами, поясніть розділові знаки. Поясніть походження назви вашого міста (села). Походження яких насе­ лен их пункті в свого регіону (області, району) ви знаєте? Розкажіть про це.

РО ЗВИТОК М ОВЛЕННЯ ЧИТАННЯ • Г О В О Р ІН Н Я

УСНИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ, ЩО МІСТИТЬ ЕЛЕМЕНТИ РОЗДУМУ

52 7. Прочитайте. Визначте тему та головну думку тексту.

Д а в н і н а зв и Д н іп р а

Давня назва Дніпра — Борисфен. Так називали цю могутню річ­ ку с к іф и . Вчені вважають, що перекласти цю давню назву можна так: «вепр-ріка». У легендах скіфів дикий кабан посідав особливе місце. Вони ві­ рили, що під час всесвітнього потопу богу подобі вепра пірнув на дно океану, іклами підняв землю, що потонула, й міцно утвердив її на місці. Вепра шанували й інші древні народи. Ще одна давня назва Дніпра — Славутич, що означає «син Сла­ ви». У слов'ян Слава, очевидно, була богинею військової доблесті. Тому на полі бою воїни кричали: «Слава!» Вигук «ура» значно піз­ ніше був запозичений у татаро-монгольських завойовників. Для нас Дніпро так само є річкою слави. Недаремно на його ви­ сокому березі поховано нашого славного поета Тараса Шевченка. За М. Я кком.

*> • •

• •

Чи можна сказати, що в основу змісту тексту покладено етимологічні дослідження? Походження яких слів досліджено? Лексичне значення видленого слова з'ясуйте за тлумачним словничком. Доберіть синоніми до слів давній, пірнути, шанувати, доблесть. Складіть план тексту, зап иш іть йо го . За план ом усно перекажіть текст.

БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ

Щ о п о т р іб н о з н а т и ; з яких значущих частин складаються слова

Ч ого т р е б а н а в ч а т и с я : розрізняти форми елі вата спільнокореневі слова; розбирати слова за будовою

Щ о т р е б а з а п а м 'я т а т и : правила написання слів

Н ад чи м в ар то зам и сл и ти ся Освіта — це вид гігієни. Письмо з помилками — то як невимиті руки чи зуби. Тіепершіня людина — тільки освічена. Василь Стус

^ 2 4 4 ^

§ 3 8 . ОСНОВА СЛОВА ( к о р ін ь , с у ф ік с , п р е ф ік с )

І ЗАКІНЧЕННЯ - ЗНАЧУЩІ ЧАСТИНИ СЛОВА. СПІЛЬНОКОРЕНЕВІ СЛОВА Й ФОРМ И СЛОВА 52 8. Запиш іть слова, виділіть у кожному основу та закінчення.

Дуб, липа, березовий, струнка, високі, ріс, височіють. ^

•

!

Визначте граматичне значення кожного слова. Яка значуща частина слова виражає його граматичне значення (вказує на рід, число, відмінок таін.)? 3 яких значущих частин складається основа слова? О снова це частина слова без закінчення. Основа виражає лек­ сичне значення слова. З акін ч ен н я — це змінна значуща частина слова, яка виражає його граматичне значення (рід, число, відмінок, час, особу тощо). Н а п р и к л а д у прикметнику сніговий закінчення -и й вказує на такі граматичні значення: чоловічий рід, однина, називний відмінок. Іменник сніг так само має закінчення, яке виражає граматичне значення: чоловічий рід, однина, називний відмінок. Це закінчення нульове, тому що не виражене звуком (і не позначається літерою). В інших формах іменника (снігу, снігом, сніги, снігів) закінчення ви­ ражені звуками.

5 2 9 . Прочитайте. Укажіть різні ф орми одного слова, визначте в них закінчення та основу.

1. Душа торкнулася душі і забриніла (Н. Кир’ян). 2. Душею я рвуся у даль (М. Р и л ь с ь к и іі). 3. З глибин душі моєї промінь лине (Д . Павличко). 4. Душі душею усміхнуся (Т. Майдановий). 5. і) моїй душі сьогодні сніг ііішов(Д.Павличко). 6. Світлиці душ нам любі не підвали (II. Воронько). ^ • •

Що виражає закінчення слова? Чому закінчення — змінна частина? Доведіть, що основа є спільною для всіх форм одного слова. Що виражає основа слова? Чому основа для всіх форм слова є спільною?

Ж 245 ^

Ш ЯШ Ш /Ш

5 3 0 . Перепишіть слова, виділіть у кожному закінчення та основу. 3 P A 3 6 JQ

Щ

л б и г ъ р д ,.

Небесний, сонячні, веснянка, свято, солов’ятко, під’їхали, спі­ вають. ^ • •

Визначте граматичне значення кожного слова. Яка значуща частина виражає його граматичне значення? Визначте лексичне значення слів. Яка значуща частина слова виражає його лексичне значення? Позначте в словах орфограми, поясніть правопис слів.

53 1. Доведіть, що подані слова мають нульові закінчення.

Син, любов, прочитав, місяць, ліс, помітив. ^

Доберіть і запишіть п'ять слів із нульовим закінченням. Форми слова розрізняються не лексичним, а тільки граматичним значенням. Граматичне значення найчастіше виражають закінчення (море, морем, моря, морів), рідше — одночасно закінчення та при­ йменники (у морі, над морем, д о моря). Утворення форм слова — це словозміна. Слова бувають змінювані й незмінювані. Незмінювані слова мають одну форму і не мають закінчень. Н а п р и к л а д: завтра, навесні, високо, таксі, бюро. Форми змінюваних слів здебільшого розрізняються закінчен­ нями (земля, землі, землею, землями; вірний, вірного, вірному,

вірними). 5 3 2 . Перепишіть, визначте в реченнях форми одного слова, виділіть у них закінчення та основу.

1. Грім натрусив зі сливи слив, щоб легше було сливі (А/. Він грапоеський). 2. При дорозі, де тополя, синій льон зацвів у полі, біля льону синя річка, в небі синьому синичка. 3. Слухає зелена трава, зелене поле і зелений гай зелену пісеньку зеленого коника {А. Камінчук). ^

Складіть і запишіть речення, використавши різні форми слова тий . Виділіть у цих формах слова закінчення та основу.

зо ло тис ­

53 3. С еред поданих слів визначте незмінювані, прочитайте їх. З м ін ю ­ вані слова випишіть, виділіть у них закінчення та основу.

Ж 246>^ з р а з о к _>

У

с и и л ш

ш

,,

с и

и

щ

\

ІІебо, хмара, високо, радість, бюро, офіс, щастя, кіно, співають, звук, догц, проміння, улітку, колібрі, птах. ^

Укажіть слова з нульовим закінчення.

534. Запишіть слова у три колонки: 1) із закінченням; 2) із нульовим за ­ кінченням; 3) без закінчення (незмінювані). У кожному слові виділіть основу.

Дніпро, хвиля, вода, вітер, усюди, швидкий, берег, кермо, гаря­ чий, буря, телеграма, перепливуть, люди, місто, спритно, столиця, зустріч, інтерв’ю, вулиця, пароплав, швидко, човен, метро, поні. 535. Прочитайте. Вкажіть спільнокоронсві слова, визначте в них корінь.

1. Учись не мед їсти, а бджіл шанувати. 2. ІЗ українській мові слова медові. ІЗ. Було з ким медок смакувати, та нема з ким пра­ цювати. 4. Від лежання не буде медування. 5. Немає хліба, то їж медівник (Н а р о д н а т вор чіст ь). ^

!

Поясніть значення стійких словосполучень ухопити шилом меду, як м усі в меду.

Корінь - це головна значуща частина слова Корінь містить у собі спільне лексичне значення споріднених слів. Н а п р и к л а д летіти, злет, вилітати, перелітний. Спільнокореневі (споріднені) слова — це слова зі спільним ко­ ренем, але з різними лексичними значеннями Н а п р и к л а д , слова море, моряк, м о р сь ки й — пов'язані спільним основним лексичним значенням — стосунком до водного простору, проте кожне із цих слів має власне лексичне значення. Спільнокореневі слова можуть належати і до однієї, і до різних частин мови. Н а п р и к л а д ліс, перелісок, лісочок, Полісся.

53 6. Перепишіть речення. Спільнокореневі слова підкресліть, виді­ літь у них корінь.

1. Квіти СИНІЮТЬ над СИНІМ струмком (В. И а с ю к ). 2. Березень березовим віником зиму вимітає, а від березневих дощів земля квітне ( Н а р о д н а т в о р чіст ь ). 3. Срібний дощик над ставом веселу веселку малює (О. К о п о н е н к о .) 4 . Лис не спить, не спить лисиця, й лисеняткові не сниться (С. Гуца л о.)

^ 2 4 7 ^ 5 3 7 . До кожного з поданих слів доберіть по 3 - 4 спільнокореневі, запиш ітьїх, виділіть у них корені.

Лелека, батьківський, гніздо, повертатися, щороку. ^ •

До яких частин мови належать дібрані вами спільнокореневі слова? Із двома-трьома спільнокореневими словами складіть речення.

5 3 8 . Різні ф орми слова б л а ки т н и й та слова, з цим словом спільнокоре­ неві, запишіть у дві колонки

Блакить, блакитнуватий, блакитного, блакитна, блакитніє, блакитною, блакитноокий, блакитнющий, блакитні, блакитними. ^

Поясніть, як ви розрізняєте спільнокореневі слова та різні форми одного слова.

53 9. Прочитайте групи слів. Від яких значущих частин слова залежить різниця в лексичному значенні слів кожної групи? Перепишіть, виді­ літь префікси та суфікси.

I. Калина, калинка, калинонька, калинник, калиновий. Вовк, вовчик, вовчичок, вовчисько, вовчище, вовчий. II. Йти, вийти, зайти, прийти, перейти, П ІД ІЙ Т И , З ІЙ Т И . Писати, записати, дописати, виписати, переписати, списати.

І

Префікс — значуща частина слова, яка стоїть перед коренем і надає словам нового лексичного значення або нового відтінку в зна­ ченні. Н а п р и к л а д великий — невеликий, п ре вел ики й; будувати — добудувати, перебудувати.

Суфікс — значуща частина слова, яка стоїть після кореня і надає словам нового лексичного значення або нового відтінку в значенні. Н а п р и к л а д весна — веснонька, весняний; читати — читанка, читач.*• 5 4 0 . Додаю чи до поданих слів префікси, утворіть антонімічні пари. З апиш ітьїх.

Дихнути, водити, сипати, нести. ^ •

Чи можна префікси, як і слова, вважати антонімічними? Свою думку поясніть. Одну з утворених антонімічних пар уведіть до самостійно складеного речення (усно).

^

248

^

541. Прочитайте речення. У виділених словах визначте суфікси. Якого значення надають вони словам?

І соловейко на калині то ще­ бетав, то затихав (7і. Шевченко).

Цей зухвалий соловТсько то заплаче, то засвище (П . Пере бий ніс).

Усе, що не подобається йому, дідусь зве рідким чи безкоріIIним (АГ. Стельмах). ^

Вней заснув і бачить снище: пі>ед ним стоїть старий дідище (/. Котляревський).

Чи можна суфікси, як і слова, вважати антонімічними? Свою думку пояс­ ніть і підтвердіть самостійно дібраними прикладами.

54 2. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Визначте слова з антонімічними суф іксами, виділіть ці суфікси.

1. Каже лисичка Злізь вовчику злізь братику бо сани поламаєш (Народна творчість). 2. Шиє валянки вовчисько бурмотить Зима вже близько. Ще пошию рукавиці вовченятам і вовчиці (АГ. Тара сич). 3. Бідний ослик ледь не плаче На дорозі зебру бачив. Біла смужка чорна смужка де ж копитця хвостик вушка (Л. Возмок). 1. Підсковзнувся ослисько і голосить Тут слизько (Г. Бойко). ^

Якими людськими рисами наділені в народних казках Вовк, Лисиця, Осел? Розкажіть про це, уживаючи назви тварин, утворені за допомогою антонімічних суфіксів.

ф

543. Запиш іть назви міст у колонку. За допомогою суфіксів утворіть і запишіть назви їх меш канців і м еш канок. Суфікси виділіть.

зразок}

Ж и т я и ш /ь

-

о к м г і< ш и ]і£ н и л І,

Ж Ш ТМ кЛШ рДАІМ Ь.

Київ, Полтава, Львів, Суми, Чернівці, Харків, Одеса, Вінниця, Бориспіль. ^

У записаних словах позначте вивчені орфограми.

5 4 4 . Подані слова запиш іть і розберіть за будовою.

і Іе[>едвесняний, навушник, беззмістовний, розз’єднаїшя, через­ плічник, післягрозовий, наддніпрянський. ^

Визначте в словах орфограми, поясніть правопис слів.

5 4 5 . Доберіть і запишіть слова за таким и схем ам и:

і). ~ " Д

3),

■

□

1

5 4 6 . Прочитайте послідовність розбору слів за будовою. Згідно з нею розберіть подані слова за будовою (усио). 1 Визначте у слові закінчення. 2. Визначте у слові основу. Д ібравш и спільнокореневі слова, визначте у слові корінь, Визначте преф ікс або преф ікси, доберіть слова з тим сам им п р е ­ ф іксом (преф іксам и). 5. Визначте суф ікси або суф ікси, доберіть слова з тим сам им суф ік­ сом (суф іксами).

Підсніжник, міжпланетний, обговорення.

£

ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ СЛОВА ЗА БУДОВОЮ П одорож ник.

Слово м ає нульове закінчення, щ о вказує на ім енник чоловічого роду у формі називного відмінка однини. Основа слова — подорожник, до основи входять преф ікс, корінь і суфікс. Корінь — дорож, спільнокореневі слова — дорога, придорожній,

здорожений, роздоріжжя, подорожувати. Префікс по- вживається тако ж у словах порада, порадити. Суфікс -ник є в слова х робітник, пасічник, помічник

позначка,

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО ЛЕКСИЧНОГО РОЗБОРУ

547. Перепишіть, на місці крапок уставляючи пропущені літери. Виділені слова розберіть за будовою.

Ранньої в..сни, коли в сг..пу вилежуються сонні тумани, атрави зеленіють табунцями, ворухнулася раптом суха бур^нина, похиталася і впала. А на тому місці зробилася нора. У норі хтось важко посопував і с..рдито бурмотів. А трохи пер..годом виткнув­ ся з з..млі гострий писок, а за ним — с ..р д и т ю щ і н а с т о в б у р ч е н і в у с а , а за вусами і вся голова якогось підз.. м е л ь н и к а . Голова була без очей і з маленькими ямочками в щ ..тині замість очей.

^ 2 5 < Ь *"

Кріт був ноги.

КВО ЛИЙ

П ІС Л Я З ..М О В О Г О

сну, тому ледве пер..ставляв За Гр. Тютюником.

“> •

Які ти пи мовл енн я поєднано в тексті? Свою думку поясніть. Визначте стиль тексту. , Роздивіться світлини виробів народних митців, які брали участь у фесV _ тивалі «Сніп» . Чи подобаються вам такі витвори народного мистецтва? За допомогою довідкової літератури та Інтернету зберіть в ід о м о с т і про фестивалі народної творчості, що відбуваються в Україні.

О

Х О Ч У І М О Ж У ! ЗН АЮ І РО ЗП О В ІД А Ю !

О

Запитання і завдання для самоперевірки

О

о о о о о о

♦ У чому в і д м і н н і с т ь між формами слова та спільнокореневими словами? Наведіть приклади. ♦ Яка частина слова виражає його граматичне значення? ♦ Чим ають закінчення незмінні слова? Наведіть приклад. ♦ Яке закінчення називається нульовим? Наведіть приклад слова з нульовим закінченням. ♦ Яка частина слова містить його лексичне значення? ♦ Яка частина слова містить основне лексичне значення слова? ♦ Які значущі частини можуть входити до основи слова? ♦ Що називається префіксом, суфіксом?

» у РОЗВИТОК М ОВЛЕННЯ ГО В О Р ІН Н Я

УСНИЙ ТВІР-ОПОВЩАННЯ ПРО ВИПАДОК ІЗ життя

5 4 8 . Прочитайте словникову статтю . Зверніть увагу на наголошення слова.

Вела док, -дку. Те> що сталося, скоїлося, пригода, епізод. Із тлумачного словника. "> Пригадайте, які оповідання ви читали цього року на уроках українськоїта світової літератур. Назвіть ті з них, в основу яких покладено розповідь про випадок із життя героя.

(

Оповідання — невеликий ро зпо в ід н и й худож ній твір про одну або кілька подій з життя персонажа. О сновним типом мовлення в оповіданні є розповідь, хоч, з а з в и ­ чай, в ньом у є й описи (портрети, пейзажі, описи окрем их предм етів або тварин), і роздум и (автора або персонаж ів). О бо в 'язко в и м и для оповідання є за в 'я зка , кульмінація та р о зв'я зка . З а в ’ язка — початок р о зв и тку зображ ених в оповіданні подій, те, що д а є пош товх розвиткові дії. Кульмінація — м ом ент найвищ ого напруж ення в р о зви тку подій. Р о з в ’язка — заверш ення зображ ених в оповіданні подій.

5 4 9 . Прочитайте. Чи м ожна сказати, щ о в тексті йдеться про випадок із життя героя?

Пригода на острові Упродовж літа Олег допомагав дядькові пасти на острові телят. Якось із ним трапилася цікава пригода. Дядькові не давав жити зубний біль. Зібрався він поїхати до лі­ карні, хворий зуб вирвати. А телята тим часом пастиме Олег. Хлопець чув, буцімто на острові водяться вовки. Та дядько за­ спокоїв, що вже три літа не бачив тут жодного. На цілу добу Олег лишився з телятами сам. Уранці погнав їх до водопою, попас до вечора, тоді загнав у загін. Побачив, що немає білохвостої Горгонки. Мабуть, відбилася.

ШШШ

'%<252Ж'

Олег підійшов до куреня. Звідти на нього блимнули зелені очі. Щось важко дихнуло й заворушилося. «Вовк!»— майнуло в голові. Олег, як білка, метнувся на осокір. Прив'язався до гілки батіжком і так проспав усю ніч. Уранці Олег кинув на курінь товстий сук. Усередині зашелесті­ ло. З куреня вийшла... білохвоста Горгонка! За П. Висіканом. І

Визначте в тексті зав'язку, кульмінацію та розв'язку.

55 0. Прочитайте теми оповідань. Стосовно кожної придумайте з а в ’язку, кульмінацію та розв’язку. Обміркуйте головну дум ку опові­ дання на кожну тему.

♦ Несподівана знахідка. ♦ Сюрприз під партою. ♦ Витівка мого цуценяти (кош еня­ ти, папужки). ^

На одну з тем н апи ш іть на черн етці оп овідання від першої особи (ніби це трапило­ ся з вами). Скористайтеся пам'яткою. Як працювати над оповіданням Оберіть (пригадайте, при думайте) пригоду, про яку ці каво було б на­ писати. Це — тема майбутнього оповідання, п Поміркуйте, що стало поштовхом для того, що трапилося — це зав'язка оповідання. 11 Подумайте, що і в якій послідовності відбувалося далі і який момент у розвитку подій був найбільш напружений — це кульмінація, п Поміркуйте, чим усе закінчилося (або могло закінчитися) — це розв'язка. п Обміркуйте головну думку оповідання: що воно схвалюватиме чи засуджуватиме. і» Попрацюйте над текстом оповідання на чернетці. Не забувайте: в основу оповідання має бути покладено розповідь. У цілому текст має відповідати на питання щ о трапилось? «і Добре, якщо в тексті оповідання буде опис (предмета, тварини та ін.). Уведіть невеликий опис у чорновий варіант оповідання, і > У тексті оповідання може бути роздум або елементи роздуму. Уведіть роздум у чорновий варіант оповідання (наприклад, чому герой пові­ вся саме так). <> Перечитайте чернетку і переконайтеся, що складений вами текст має ознаки художнього стилю.

§ 3 9 . ВИМОВА ТА НАПИСАННЯ ПРЕФІКСІВ n p e-f п р и -, п р і5 5 1 . Прочитайте слова, визначте в них префікси. Як вимовляються ненаголошені голосні в префіксах? Вимовте слова відповідно до пра­ вил орфоепії. Зробіть звуковий запис слів.

Прегарний, прийти, премудрість, присісти, предобрий, прилі­ пити. У преф іксі пре- ненаголош ений голосний [ . ] наближається у вимові до [ і]: [п р е им одрий]. У преф іксі при- ненаголош ений голосний [ ] наближається у вимові до [ ]: [при**солбти]. Префікси пре-, при- розрізняю ться за значенням. Преф ікс/; 7 вказує на збільшену ознаку і зазначенням відповідає слову д> до милий (дуже м ил ий), преширокий (дуже ш и р оки й ). Префікс при може означати: ♦ приближения або приєднання: прїіпливти, приклеїти, прибе­

режний; ♦ неповну дію або ознаку: /тоУсолити, причинити, йр~:морожений.

ОРФОГРАМА: літери е,и у префіксах пре-, при-:

прегарний, премудрість, прилетіти, присушений 5 5 2 . Від поданих слівза допомогою префікса пре- утворіть нові слова, запиш ітьїх. Якого значення надав словам префікс?

Добрий, мирний, спокійний, тихий, міцно, сильно, чудово. ► Вимовте утворені слова відповідно до правил орфоепії. * Поясніть написання утворених слів. Позначте в них орфограму «літери е. и у префіксах пре-, при-». 5 5 3 . Перепишіть, на місці крапок уставляючи пропущені л ітери. Виді­ літь у словах префікс при-.

1. Пр.. летів журавель з невідомих земель (А. Малишко). 2. Руш­ ники вишивані прикрашають оселі (А. Коник). В. Пахне морем і озоном від притихлої землі (М . Рильський). 4. Вечір пр..нишк за

' V 254

^

ШШЯ^^Ж

вікном примороженим (В. Ковалівська). 5. Тільки виткнулась тра­ ва придорожня (Л/. Василенко). ^ •

Яких значень надає префікс при- словам? Вимовте ці слова у відповідності до правил орфоепії.

5 5 4 . Додавш и до слів префікси пре або при-, запиш іть утворені слова у дві колонки.

..дунайський, ..великий, ..чудово, ..лягти, ..азовський, ..мор­ ський, ..будувати, ..хороший, ..мружити, ..гарячий, ..вітати, ..дивний, ..клеїти, ..дорожиий, ..зелений, ..єднати. ^

Поясніть відмінність у значенні та написанні префіксів пре-, при-.

55 5. Перепишіть, уставляючи на місці крапок пропущені літери. Позначте в словах орф ограму «літери в, и у префіксах пре-, при-».

1. У мами рука і легка, і пр..красна, а серце глибоке, як си­ вий Дніпро (В. K pu щепко). 2. Материнське серце щастя пр..верта (М. Гірник). 3. Батьківська пр..мудра школо! Жити вчила ти мене (Д . Павличко). 4. Я б співала пісень пречудових до ранку! (.3. Бебешко). ^

Визначте речення, ускладнені звертанням та однорідними членами, по­ ясніть у них розділові знаки.

5 5 6 . Перепишіть, уставляючи на місці крапок дібрані з довідки та по­ ставлені в потрібній формі слова з преф іксами пре-, при-.

Заманулося раку-небораку ... вареників. Пішов він до сусідки позичити кисляку та солі. Поки ходив, минув... день, надворі по­ сутеніло. Додому рак ... поночі. Тільки двері ..., спіткнувся, роз­ лив кисляк і розсипав сіль. Отаке з ... роботи виходить! розгнівався рак. ДОВІДКА

Предовгий. Пресмачний. Приплентатись. Прешвидкий. Привідкрити. •

Позначте в словах орфограму «літери е, и у префіксах пре-, при-».

55 7. Прочитайте словникову статтю . Поясніть відмінність між прізви­ щем і прізвиськом.

ПРІЗВИЩЕ — ПРІЗВИСЬКО Прізвище. Найменування особи, набуте при народженні або вступі в шлюб, що додається до імені людини і передається від по­ коління д о покоління: на прізвище, під чужим прізвищем. Прізвисько. Найменування, яке іноді дається людині (крім справжнього прізвища та імені) і вказує на певну рису її характе­ ру, зовнішності, ДІЯЛЬНОСТІ, звичок.

^ 2 5 5 > ** ЗВ ЕРН ІТЬ УВАГУ!

З префіксом , - пишуть такі с л о в а : звище, г.ч звисько, іррва. 5 5 8 . Перепиш іть, уставляючи пропущені літери.

1. Наше прізвищ е — це не сухий паспортний знак. Це ж..ве сло­ во, пам’ять роду. І якщо одне прізвищ е н..се в собі історію роду, то всі разом вони складають історію народу. І пр-.звища ж у нас ко­ зацькі: Отава, Паливода (77. Загребельнай). 2. Українське с..ло ви­ гадливе нап р..зви ська Пр..чепить кличку — і носи на здоров’я усе ж ..ття (Б. Манко). 3. Влучні й дотепні пр..звиська приклеювалися і до с.. вочубого козарлюги, і до малого бе. .штанька (3 підручника). >

Які цікаві українські прізвища ви знаєте?

•

Розкрийте значення стійкого словосполучення опинитися пвредпрірбою . Поясніть написання слова прірва.

559.

І Перепиш іть, добираючи з д уж ок потрібну літеру.

1. Ті, що шукають пр(е, и)мудрість, знайдуть (Нестор Літо­ писець). 2. Творити лихе, пр(е, и)мовчувати добре є зло (Д . Туптало). 3. Славні воїни із казки пр(е, и)гадалися мені (М . Познан­ ська). 4. Отаман пр(е, и)тримав лівицею шаблю (Ю. Муиікетак). 5. Козак Мамай під явором пр(е, и)сів у долині. Хай мушкет від­ почиває, хай шабля спочине (О. Кононенко). 6. То човнами козаки пр(е, и)славні з синього дніпрового лиману у широке море виплива­ ли (М.Прагара). 7. Вузька стежка тулилася до скель, щоб не впасти у пр(и, і)рву, в якій мчала швидка гірська річка (О. Іеаненко). Ч

Чи подобаються вам українські народні казки? Роздивіться зображення. Упізнайте героїв казок. Розкажіть про них, уживаючи слова з префіксами пре-, при-, прі-.

письмовий %

РО ЗВИТОК М ОВЛЕННЯ І ЧИТАННЯ ♦ П И С Ь М О "

ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ З ПОЄДНАННЯМ РІЗНИХ ТИПІВ МОВЛЕННЯ

56 0. Прочитайте. Визначте тему та головну думку тексту.

Ко ни к

Це був дрібний, миршавий коник. Ніхто не знав, я к його звати. Мабуть, він жив без імені. Був просто Коником. Його господар козак Сашко Шостак чомусь цього зашмульганого Коника ні на якого іншого не міняв. Це було дивни м. В одному з боїв турок черкнув Коника ятаганом по морді. Так сіконув, що одне око опинилося в Коника на лобі, а друге сповзло униз і зупинилося біля ніздрі. Такі ті очі й зосталися. Тепер Коник стояв на березі й дивився такими очима на свого господаря, що плив річкою. Сашко був у розвідці і тепер повертав­ ся до своїх. Пливти було важко. Коли на Сашка сіла ворона, Коник засмикав скособоченими очима, задер попелястого хвостика і кинувся у воду. Як собака, він бахкав копитами, іржав і повискував. Доплив, став до Сашка боком. Козак обійняв коня за шию. Коник розвер­ нувся і потягнув господаря до берега. За М . Бікгракоеськіш.

•

Лексичне значення слова ятаган з'ясуйте за тлумачним словничком. Доберіть синоніми до слів миршавий, по­

пелястий. •

Складіть і запишіть план тексту. За планом напишіть переказ. ц т Знайдіть на обкладинці підручника та його ™ сторінках зображення казкових і реальних коней. Розкажіть про те, яке сподобало­ ся вам найбільше. Які казки про коней ви пам'ятаєте? Розкажіть.

Катерина Штанко. Дивокінь

^2 5 7 > ^

§ 4 0 . ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ВПРОДОВЖ РОКУ 5 6 1 . Перепишіть, уставляючи пропущені літери. З кожного речення виберіть два-три словосполучення, визначте в них головне й залежне слова. Якими частинами мови ці слова виражено?

1. І зберігає мова калинова на гронах дивних свіжості красу, щоб у майбутнє муз..кою Слова н..сти душі народної красу (Д. Бі лоус). 2. Рідний голос, рідне слово все на роджене з любові (/’. Чу бач.). 3. Як та гілка кал..нова, так і наша рідна мова (С. МирОач). 4. і тільки Слово бер..же в основі бе..смертя українс..кої душі (Б. О лійник.) ^

Зробіть синтаксичний розбір виділеного словосполучення.

5 6 2 . У поданих реченнях визначте граматичні основи. Поширте речення другорядними членами й запишіть. Підкресліть у записаних реченнях усі члени речення.

Наближаються канікули. Табори чекають. Школярі мріють. 56 3. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Визначте та підкресліть однорідні члени речення.

1. Земля молодіє від рясту від сонця від цвіту (С. 11ут и к). 2. Чуєш як шумить і шелестить травнева злива? (АГ. Л уків). 3. Вийшов травень з гаю нивам усміхнувся потім на стежинці ве­ село роззувся (А/. Сингаївський). 4. Барвінково волошково в небі світиться зоря (А К ам інчук). 5. Серед білих жовтих червоних квіток ліловіють дзвіночки (О. Іваненко). ^

Зробіть усний синтаксичний розбір останнього речення.

56 4. Перепишіть. У кожному з речень підкресліть усі члени речення. Поясніть уживання розділових знаків.

1. Все навкруг сміється: луки, гай, ріка (А/. П ознанська). 2. До­ лівка була притрушена пахучим зіллям: лепешняком, осокою, м’ятою, любистком (В. Ст епаненко). 3. Гіллясті черешні, висока трава усе в цім краю таке соковите (Олесь Гончар). ^

Накресліть схеми речень.

56 5. Перепишіть, розставляючи пропущ ені розділові знаки. Визначте звертання. В останньому реченні підкресліть усі члени речення.

' V 258

Æ

1. Я зараз прийду на твою пісню побратиме і теж заспіваю. (Р. Іваничук). 2. Мене згадаєш милий друже (Л. Глібов). 3. У радос­ ті у горі іду криниченько до тебе! (/7. Перебий ніс). 4. Не в’янь мій проліску цвіти завжди (/’. Коваль). 5 6 6 . Перебудуйте речення так, щоб підмети стали звертаннями. П е­ ребудовані речення запишіть, підкресліть у них усі члени речення. Прочитайте речення, дотримуючи правильної інтонації.

1. Зацвіла калина біля круч Дніпра (А. Каміннук). 2. Хмарка грайлива пливе щаслива (За 7. Гни тюком). 3. Обізвалась приспа­ на струна (С. Грицюк). 4. Прибув із мандрів чорногуз до нашого барвінкового двору (77. Воронько). 5 6 7 . Перепишіть, розставляючи розділові знаки. Визначте вставні слова.

1. Звісно всі слова тут добрі але ти своє знайди (Д. Павличко). 2. Знов прибули до нашої шпаківні її мабуть торішні хазяї (М.Риль ський). 3. Так минули прудкобіжно може дні а може тижні (Н.Забі ли). 4. Проста здасться думка але цінна (7і. Крищенко). 5. Дивлюсь на зорі опівнічні на жаль вони також не вічні (А/. Луків). 6. Росин­ ка у траву спросоння певно впала (/. Складений). 7. Бувало сядемо до столу наллє нам мати молока (Д.Луцепко). ^ •

Укажіть складні речення, визначте та підкресліть у них граматичні основи. Зробіть письмовий синтаксичний розбір останнього речення.

5 6 8 . Складіть речення з поданими словами, використавши їх у ролі вставних. Запиш іть речення, поясніть розділові знаки.

Можливо, напевно, отже, будь ласка. Прочитайте складені речення, дотримуючи правильної інтонації. 5 6 9 . Прочитайте. Поясніть розділові знаки при прямій мові. Накресліть схеми речень.

1. Пита земля мене, питають ріки: «Чи ти Вкраїні син, чи син навіки?» 2. «Чити Вкраїні син?» питає синь Дніпрова. Шевчен­ ко й Франко мого чекають слова (Д . Пилипчук.) 5 7 0 . Прочитайте притчу. На який висновок вона вас наштовхнула? Перепишіть, розставляючи пропущ ені розділові знаки.

Юнак ішов містом і побачив крамницю з вивіскою Продасть­ ся все. Хлопцю стало цікаво він зайшов. За прилавком стояв ян гол. Що бажаєте запитав янгол. Юнак попросив Продайте миру для всіх людей. Янгол пояснив Ми продаємо не плоди а насіння. Що це означає поцікавився юнак. Якщо хочете миру не сваріться

■ ■ ■ ■

"V 259^

H

H

з сусідом відповів янгол. А потім додав Якщо не хочете чути злих слівто не кажіть їх першим. 5 7 1 . Усно складіть казку про вашу улюблену квітку (дерево, кущ). Рос­ лину «оживіть», щоб вона розмовляла а іншими рослинами та людьми. Використайте кілька речень із прямою мовою. 5 7 2 . Запиш ітьдіалог, членуючи його на репліки та розставляючи роз­ ділові знаки.

Одного разу зустрілися три старі Прислів’я і засперечалися. Перше сказало Добрий початок — половина справи. Краще за все — золота середина заперечило друге. Кінець діло хвалить за­ явило трете. Так прислів’я і не помирилися. Джанні Родарі. 5 7 3 . Подані слова передайте звукописом. У кожному слові визначте кількість звуків і букв.

Веснянка, єдність, щирість, буйнотрав’я, яскравість, з’ясу­ вання. 5 7 4 . Перепишіть, уставляючи пропущені літери. У виділених словах визначте орфограми. Передайте ці слова звукописом.

1. Як зелені списи з во гкої землі виткнулися в лісі проліски малі (Я Забіла). 2. Важко джміль гойда..ться на айстрі, птах галузку до гнізда н..се (С. Бурлаков). 3. Ластівки щ..бечуть попід стріхою, білим пір’ям гнізда пер.. б ’ю т ь (А. М а­ лишко). 4. Ліс відділяє чорноземний степ від прирічкової долини (І. Секченко). 5. Розволоче­ не поле бе..крає пер..ливами синіми грає(Д .Луценко) 5 7 5 . Перепишіть, уставляючи на місці крапок, де потрібно, апостроф.

Духм..яний, рум..яний, трав..яний, бур..ян, бур..як, пів..яру, повітр..я, сузір..я, Т Ь М . . Я Н И Й , Л Ь В ІВ . .янка, моркв..яний, під..яремний, комп.-ютер, М . . Ю З И К Л , б..юро, п..юпітр, В..ячеслав, Св..ятослав, Лук..ян, Валерьян, Із..яслав, Вороб..йов.. 5 7 6 . Уставляючи, де це потрібно, апостроф. Словаз апострофом і без ньогозапиш ітьу дві колонки,

Слов..янин, різдв..яний, кав..ярня, рутв..яний, узгір..я, р..ясний, тім..я, риб..ячий, жираф..ячий, п..юре, інтерв..ю, заозер..я, сер..йозний, дзв..якнути, в..язати, інфекція, б..юджет, від..їздити, розв..язати, без..язикий, прислів..я, дит..ясла, мор..ячка.

^

і

260

/С'

Ш ШШШЯШ

5 7 7 . Перепишіть, уставляючи, де потрібно, знак м ’якш ення. Виділені слова передайте звукописом. Позначте в словах вивчені орфограми.

1. Під серця до серця мелодія ЛЛЄТ..СЯ (II. Перебийніс). 2. Чер­ вона калино, чого в лузі гнеш..ся? (І. Франко). 3. Добрий ранок, Придніпров’я, що готуєш., ти мені? (А/. Ст ельмах), 4. Змалку ще пам’ятаю всі купал..с..кі обряди (Д . Білоус). 5. Хвилі не вір., ти мінливій!(Б.Грінченко). 6. Плюскоче хвил.лса тепла і жива, на ка­ мін..ці пісочок намива (Л. Костенко). 7. Цілий міх гостин..ців на­ шій господин..ці! (в. Гуцало). 5 7 8 . Перепишіть, ставлячи подані в дужках слова в потрібній формі. Поясніть написання цих слів.

1.Весняний гомін народився в весняній (брунька) (Г. Коваль). 2. На (квітонька) бджілка сиділа в саду. Напевне, та квітка була у меду (М . П ознанська). 3. Був теплий дощ, в траві стоїть вода, на (гілка) синя бабка обсихає (М. Рильський), і. Висить зоря на сріб­ ній (павутинка) (Л. Вакорбонець). 5. Ліс на (картинка) шумить (А/. ОвОіснко). G. І сто веселих пташенят підспівують (вільшанка) (А/. Пригара.) 57 9. Прочитайте. Запиш іть тільки ті слова, які потрібно писати з по­ двоєними літерами. Виділені слова передайте звукописом.

Запитай..я, примирен..я, милосерд..я, підборі..дя, безмеж..я, ГІ..ЛЯ..ЧЯ, під грунт., я, безсмерт..я. колос..я, багатоводдя, передміст..я, ІІОЛІС..Я, ЩЄПЛЄН..Я. 58 0. Перепишіть, уставляючи, де потрібно, пропущені літери. Виділе­ ні слова передайте звукописом.

1. Поети славили в піснях від..авна Україну (Леся Українка).

2. Вступила в мене сила незнищен..а (Д . ІІа вли чко ). 3. Я вгору зводжу крила соколин. Л (Д. П а вли чко ). 4. Ніс..я місяць ясним не­ бом там, де зоря ясна (А/. Ш аш кевич). 5.Тече річка між камін..ям, Вос..ю прозивають (П. К уліш ), б. 1іесказан..а краса землі оновлює світ (Г. Коваль). 7. На узліс.л заростає чебрецем духмяний слід (А/. Ст ельмах). 8. Дуб уперся головою в підеебес..я (А. М алиш ко). 5 8 1 . Перепишіть, уставляючи пропущ ені літери. Виділені слова п ер е­ д айте звукописом. Позначте в словах вивчоні орфограми.

1. Йде в..сна бе..журна й молода, бе..турботна юна і в..села (А/. Л уків). 2. Знов з..лену траву біля хати розгойдали в..спині дощі (А/. Т качук). 3. Травневий дощ збудив ліси і трави (Д. П ав личко). 4. Сонце на всі боки ро..сипало, розтрушувало промін..я (А/. Ст ельмах). 5. А пісня лине у бе..межжя лану (В. Самот у га).

M H H M

^

261^

в. І знову джміль ро..мружить квітку (Л. Костенко). 7. Ро..плю­ щилися квіти вечорові. (Є.М аланю к.). 58 2. Прочитайте вірш. Чому не зрозуміли одне одного батько й син?

Сину в клубі виступати, І його повчає тато: — Ну, збирайся, та дивись Ти вже там не провались. І чого б я провалився? Марна то тривога, Я всю сцену обдивився: Там міцна підлога! Грицько Бойко. **■ Яке слово вжито у вірші в переносному значенні? Розкрийте це значення. 5 8 3 . Виберіть із дужок слово, з яким подані прикметники вживають­ ся в переносному значенні. Утворені словосполучення запишіть. Р оз­ крийте переносне значення слів.

Чиста (криниця, тарілка, душа), колюче (дерево, пір’я, слово), сухий (кущ, рушник, виступ). 5 8 4 . Перепишіть, уставляючи пропущ ені літери. Визначто слова, вжи­ ті в переносному значенні, розкрийте це значення. Визначте лексичне й граматичне значення виділених слів.

1. Подивлюсь, котра година. Вачу я, що час іде. За вікном ясніє ранок, сонце вес..ло встає {II. Забіли). 2. У небо встіюмився дз..об колодязного журавля (О. Сенчик). 3. Золоті в бабусі руки, люблят.. всі її онуки {В.Дворецька). 4. Рукавом сірим небосл..озини вт..рає (Н . Харсаило). 5 8 5 . До поданих слів доберіть синоніми. В утворених синонімічних рядах підкресліть ключове слово. Дібрані синоніми введіть до са м о ­ стійно складеного висловлювання на тем у «Весняний настрій».

Гарний, радісний, прикрашати, пестити. 58 6. Перепишіть. Позначте в словах вивчені орф ограми. Визначте антоніми. Зробіть лексичний розбір виділених слів.

І. Яка складна ця заповідь проста: «Не оскверняй неправдою вуста!« (С. Коваль). 2. Життя дідів сумне й веселе, в них сива му­ дрість, доброта (Д. Білоус). 3. Хто не шанує минулого, той Fie зна­ йде стежку в майбуття (М . Федунець). 4. Не бійся друга чесних по­ милок, а недруга обходь слова нещирі {О. Довгий.)

^

262 ^

58 7. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Виділені слова роз­ беріть за будовою.

1. Зоряна нічка пр..мчала на конях, землю туманами вкри­ ла (Д. Луценко ). 2. Люблю дорогу, що вперед в..де, і п о д о р о ж н і х б..режу людей (О. Довгий). В. Плакав жайвір наді мною у пр..рві голубої висоти (П. Перебийте). 4. Горе і лихо поборем, книгу п р е к р а с н у розгорнем (М. Рильський). 5. А п р . . з в и с ь к о п р . . л и п л о , приклеїлося, невідомо яким побитом стало відоме всім (Б.Гужва.) 58 8. Прочитайте. Випишіть групи спільнокореневих слів. Поясніть різ­ ницю міжспільнокореневими словами та синонімами.

Сонце, сонячний, сонечко; сонячний, ясний, світлий; праця, працювати, працьовитий; праця, труд, робота; ввічливий, приві­ тний, приязний; ввічливий, ввічливість, ввічливо; дорога, подо­ рожній, доріженька; дорога, шлях, путь. 58 9. Д о поданих слів доберіть спільнокореневі. Уведіть їх до само­ стійно складеного висловлювання на тему «На деревах хлібне росте».

Сонце, земля, наполегливий, працювати. 59 0. Д о поданих слів доберіть якнайбільше спільнокореневих слів, виділітьу них суфікси та префікси.

Україна мова, казати, освіта, майбутнє, працювати, наполе­ гливість. 59 1. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Виділені слова роз­ беріть за будовою.

1. Пр..рода прекрасного така, що чим більше наш ляху до н..ого трапляєтеся пер..шкод, тим більше воно вабить (Г. Сковорода). 2. П р . . н і ж н а квітко, не спіши розкритись! (0 . Омельяекко). В. З а­ слухались квіти, пр..тихнув садок, і навіть фонтан журкотливий пр..мовк (А Кримський). 4. Пахнуть медом доли, прилеті­ ли бджоли, загули над цвітом, п р . . в іт а л и з літом (А Камікяук). 5. На крилах Змій пр..линув, князівну ухопив і наче в п р . . р в у зг..нув (Олександр Олесь). 6. Пр..десненс..кий день в долині гасне (М. Стельмах). 59 2. Нещодавно в Україні проводився конкурс «Моя люба Україна». Малюнок переможця нині прикрашає нову українську марку. Який малюнок запропонували би ви? Чому?

^2 6 3 Ж '

ДОВІДКОВЕ БЮ РО 1 ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИЧО К Аванпіст — передовий військовий пост. Аграсія — застосування сили А еропірт — аеродром, обладнаний для забезпечення регулярних польотів транспортної авіації. Академія — 1. Наукова установа. 2. Вищий навчальний заклад. Аналіз — дослідження предметів, явищ та ін шляхом розкладу, розчленуван­ ня їх у думці на складові частини. Антонім: синтез. Атриббт — ознака або предмет, які становлять характерну прикмету чогонебудь. Байрак — ліс у яру або яр. схили якого поросли лісом. Баласт — вантаж для регулювання підйомної здатності повітроплавальних апаратів або мореплавних якостей судна. Перен. непотрібна, зайва річ. Басовито — низьке звучання (голосу, звука). Білбірд — рекламний щит. Б'сор — дрібне різнокольорове скляне намисто, яке застосовують у вишиванні. Брунатний — коричневий; темно-жовтий. Булава — старовинна зброя у вигляді палиці з кулястим потовщенням на кінці. Візеронок — малюнок із ліній, кольорів, тіней тощо. Вікіпадія — спільно створювана користувачами Інтернету електронна енци­ клопедія що містить понад 16 мільйонів визначень і статей, написаних 271 мо­ вою світу. В*ко — верхня частина скрині, діжки й т. ін. якою їх закривають. Вороней — чорний із синюватим полиском (про масть коня). Гаяти(ся) — затримувати(ся); баритися Герій — людина що виявляє відвагу, самовідданість і хоробрість; головна дійова особа літературного твору. Глепнути — глянути, поглянути. Голосні* — звуковий отвір у верхній частині коробки народних (переважно струнних) інструментів. Гульв]са — той. хто любить погуляти, влаштовує легковажні витівки. Гбмор — доброзичливо-глузливе ставлення до чогось, уміння зобразити щось у комічному вигляді. Ґазденя — господарка, хазяйка. Ґудз — 1. Ґуля. 2 Вузол на мотузку, шнурку, нитці Дайджест — журнал, який у скороченому і спрощеному вигляді передруко­ вує матеріали з інших видань Делікатний — 1. Ввічливий, люб'язний, завжди готовий виявити увагу зро­ бити послугу. 2. Витончений, тендітний. 3. Такий, що потребує обережного і так­ товного ставлення Джора — на Україні в XVI—XVIII ст. — зброєносець у козацької старшини.

^

264

^

Дизайнер — фахівець із дизайну — діяльності, спрямованої на створення виробів, які б відповідали вимогам суспільства (корисності, зручності в експлуа­ тації. краси і т. ін.). Д їт е п — кмітливий влучний вислів; жарт. Духївність — пов'язаність із внутрішнім світом людини, її поглядами та по­ чуттями. Ескімт — морозиво, полите шоколадом Жебон’ти — 1 Говорити неясно, невиразно, нерозбірливо; бубоніти, белько­ тати. 2. перен. Створювати тихі, одноманітні звуки (шелест, дзюркотіння і т. ін.). *мідж — навмисне сформований образ якоі-небудь особи, явища предмета Ініціатива — перший крок у якійсь справі; почин. Інформація — нові відомості, повідомлення про щось, знання. Кліп — відеосупровід естрадного номера, складений з окремих кадрів або кінофрагментів Кмітлбвий — здатний добре й швидко міркувати, розмірковувати тямущий. Книш — білий хліб із загорнутими всередину краями та змазаний салом або олією К І мікс — серія малюнків з короткими текстами. Комп’ютер — електронний пристрій обробки інформації, що діє автоматич­ но за заздалегідь складеною програмою або послідовністю команд, Контраст — гостро виражена протилежність, різка відмінність у яскравості або кольорі предметів. Коралі — намисто (намистини) з коралів — червоних, рожевих або білих вап­ нистих відкладів деяких видів морських тварин, які після обробки використову­ ють як прикрасу Корт — майданчик для гри в теніс. КошовОй — вождь, отаман козаків на Запорозькій Січі. Краватка — зав'язана вузлом під коміром сорочки чи блузки смужка ткани­ ни. яку носять для прикраси. Круп — задня частина тулуба тварини (зазвичай коня). Купина — горбик на луці чи болоті, порослий травою або мохом Латаття — водяна рослина з великим листям та білими або жовтими квітками Левада — присадибна ділянка землі із сінокосом, городом та плодовим са­ дом або іншими деревами Локсама — слово як самостійна смислова одиниця, що розглядається в мовознавстві в усій сукупності своїх форм і значень. Лиман — затока з морською водою в гирлі річки або озеро поблизу моря. Л>дор — 1. Той, хто стоїть на чолі організації, групи; вождь 2. Особа або група осіб, що йде першою в якому-небудь змаганні. Марнославство — надмірна впевненість у своїх силах, здібностях, можли­ востях: самовпевненість: погорда зарозумілість, зазнайство, пиха Мас-мадіа — засоби масової інформації (газети, журнали, радіо, телеба­ чення та ін.) Матовий — позбавлений блиску, глянцю. Антонім: блискучий. Мера живо — сітчаста тканина з узорами якою оздоблюють одяг, білизну та ін. предмети домашнього вжитку Меценат — багатий покровитель митців і науковців. Мимох’дь — проходячи мимо когось: по дорозі; між іншим.

■ ■ ■ ■

^

265

*

Мимохіть — без певного наміру, мимоволі; ненароком несвідомо. М ікр о с ко п н и й — 1 Який можна побачити тільки через мікроскоп. 2. перен. Дуже малий, незначний за розміром Мр*яти — думати про здійснення чогось бажаного; прагнути в думках до чогось. Мугекати — стиха, невиразно наспівувати Мур 1. Висока кам'яна або цегляна стіна 2. Загорожа з каменю Насічка — 1. Зарубка, нарізка начому-небудь 2. Висічений на металі, камені і т. ін та оздоблений іншим металом рисунок для прикраси. Натяк — слово або вислів, що не повністю щось розкриває, а лише створює умови для догадування, нагадує про когось або щось. Набіж — син брата або сестри; племінник. Ноутбек — невеликий персональний комп'ютер із батарейним живленням, вагою 2—3 кг. Нуртувати — крутитися, клекотіти, утворювати вир. вирувати. Обер*г — предмет, наділений здатністю оберігати його власника від різних лих. Оксамет — тканина з густим коротким ворсом з натурального шовку або штучного волокна. Орнамент — візерунок, побудований на ритмічному повторенні геометрич­ них елементів або стилізованих рослинних чи тваринних мотивів Пері 1дика — видання що виходять друком регулярно, через певні визначені проміжки часу. П’єдестал — художньо оформлене підвищення, на якому встановлюється статуя, скульптура, колона і т. ін.; постамент. Пищаль — старовинна вогнепальна зброя, схожа на рушницю. Покол,ння — люди близького віку, що живуть в один період часу. Покбта — 1. Визнання своєї провини вияв жалю з приводу неї. каяття 2. По­ карання за вчинений злочин, провину, поганий учинок П 1ратися — 1 Виконувати хатню роботу, працювати по хазяйству. 2 Поряд­ кувати. робити лад. Прекрощі — неприємні події, невдачі, лихі пригоди. Прискронок — невеликий ящик для дрібних речей у верхній частині бокової стінки скрині. Претча — оповідний літературний твір повчального характеру, змістом близький до байки. Репродокція — фотографічне відтворення творів живопису, карт, фотознім­ ків і т. ін. Р*дний — 1. Такий, що має кровний зв'язок із ким-небудь 2. перен. Близь­ кий кому-небудь духом, поглядами, звичками Розетка — 1 Пристрій для вмикання освітлювальних, нагрівальних та ін­ ших приладів в електромережу. 2. Маленьке блюдечко для варення, меду і т. ін. 3. Група листків, скупчено розташованих на вертикальному стеблі, ледве під­ нятому над землею. Розлігий — 1. Який розкинувся на великій площі, обіймає великий простір. 2. Який має широко розкинуте гілля (про дерева, кущі і т. ін.); крислатий, гіллястий. Самовпевненість — надмірна впевненість у собі, своїх можливостях, здібностях. Семантика — значення мовних одиниць: окремих слів, складових частин слова тощо.

^2 6 6 Семвол — умовне позначення якогось предмета, поняття або явища. Синтетечний — одержаний у результаті синтезу (поєднання окремих еле­ ментів, частин); штучний. Ск’млити — тихо, жалібно плакати Ск'фи — степові племена, які населяли південну частину території сучасної України в І тисячолітті до н. е. — на початку І тисячоліття н. е. Скульптбра — 1. Вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну або рельєфну форму і виконуються способом витісування, виливання, різьблен­ ня ліплення з твердих чи пластичних матеріалів (каменю, металу дерева, глини і т. ін.). 2. Твір цього виду мистецтва (статуя, бюст, барельєф і т. ін.). Слбшний — найбільш прийнятний, зручний, вигідний за даних обставин у даному випадку. Смайлик — зображення людського обличчя, яке використовують для вира­ ження емоцій та почуттів. С тадіїн — спортивна споруда, яка складається з футбольного поля, майдан­ чиків. бігових доріжок, трибун для глядачів і призначена для тренувань і змагань з різних видів спорту. С торїжко — насторожено, тривожно, зосереджено на чеканні чогось. Стрес — стан напруження, що виникає під впливом сильних несприятливих факторів Сурогат — замінник натурального продукту, який має лише деякі його влас­ тивості. перен. Те, що п ід м ін я є собою що-небудь. СухозлТтиця — 1. Дуже тонкі пластинки золота, якими покривають оздоб­ люють що-небудь 2. Сріблясті або золотисті металеві нитки що йдуть на виго­ товлення парчевої тканини мішура. Тайстра — торбина, яку носять через плече. Талісман — предмет, що, за уявленнями людини, має чудодійну силу й при­ носить їй щастя, удачу, оберігає від небезпеки Твірчість — діяльність людини, спрямована на створення духовних і мате­ ріальних цінностей. Тенд*тний — 1. Ніжний своєю будовою, витончений. 2 Слабкий, неміцний Узл’сся — смуга на краю лісу. Файл — окремий набір даних, записаний у пам’яті комп’ютера. Фанерувати — облицьовувати фанерою — деревинним матеріалом у вигля­ ді тонких пластин Фен ім ен — виняткове, незвичайне, рідкісне явище Ф ілармінія — 1 Установа що займається організацією концертів і популя­ ризацією музичного мистецтва. 2. Приміщення, у якому відбуваються концерти організовані цією установою. Фонама — найменша звукова одиниця мови, яка служить для творення й розрізнення слів та їх форм; звук мови. Формат — розмір чого-небудь (книжки, газети, аркуша іт. ін.). Фрагмент — окрема частина твору мистецтва, уривок тексту. Хакер — комп’ютерний злодій. Хизуватися — пишатися чимось, виставляти напоказ: хвалитися, чванитися Химерний — незвичний, чудернацький. Хирлувий — ослаблений, виснажений, кволий, немічний, худий.

'% ,2 6 7 Ж ' X І бі — захоплення улюблене заняття на дозвіллі. Цутка — маленька пляма на чомусь. Чепурней — такий, що відзначається чистотою, акуратністю, охайністю. Ш&лик — шарфик, кашне Шарада — загадка, побудована на визначенні якогось слова за його части­ нами або складами, поданими описово. Шати — 1. Багате, розкішне святкове вбрання. 2. Те. що прикрашає, огортає собою когось, щось (про листя, сніг і т. ін.). Шедавр — витвір, що є найвищим досягненням мистецтва майстерності. Шолудевий — покритий струпами, облізлою шерстю; паршивий. Ш іпінг — закупівля товарів у крамницях Ш іу — пишна естрадна вистава. Шпаркей — швидкий, меткий, спритний. Ювілур — особа, установа місто І т. ін.. ювілей яких відзначають, святкують Юрест — фахівець із правознавства, юридичних наук. Ятаган — старовинна холодна зброя з увігнутим лезом середня між шаблею й кинджалом. Іїтрити — спричиняти запалення, біль, подразнення; пврвн. необережними словами, діями змушувати знову відчувати, переживати щось важке, неприємне.

Ц

СЛОВНИЧОК СПІЛКУВАННЯ

Адресант — той, хто надсилає комусь інформацію (листа, телеграму тощо). Адросат — той. кому призначено інформацію; одержувач листа, телеграми. Ввічливість — дотримання правил пристойності, уважність до співрозмовни­ ка, люб'язність; чемність. Долікатність — ввічливість, люб'язність, готовність зробити послугу Духовне спілкування — спілкування, через яке виявляється внутрішній світ співрозмовників, воно приводить до взаєморозуміння та сприяє вдосконаленню особистостей. Етикет — сукупність правил поведінки, що регулюють відносини між людьми. Етикетна формула — передбачений правилами поведінки сталий вислів, який використовують для привітання, прощання вибачення, прохання, поздо­ ровлення запрошення та ін. Жест — рух тіла чи рук, який, маючи сигнальне значення, супроводжує люд­ ське мовлення або замінює його Міміка — рухи м'язів обличчя, які виражають внутрішній душевний стан люди­ ни важливий елемент спілкування Мовець — той. хто вступає в мовне спілкування: говорить або пише. Пауза — тимчасова зупинка перерва в мовленні, мовчання Природність— справжність натуральність. Антоніми удаваність, штучність. Риторика — наука про способи переконання; красномовство. Тактовність — володіння почуттям міри, такту.

Ж 268

^

Щ СЛОВНИЧОК ПОЧУГПВ Байдужість — відсутність інтересу та уваги до людей їхніх справ і почуттів нечуйність, брак співчутливості. С и н о н ім и : нечулість, незворушність, незацікав­ леність, апатія. Моя хата скраю: нічого не знаю Не моє просо, не мої горобці, не буду відганяти. Моє діло теляче: наївся — і в хлів. Безпека — почуття захищеності, відсутності загрози. Антонім: небезпека. Небезпека — сусідка безпеки. Береженого Бог береже. Благоговіння — найбільша, найщирииа повага, шана безмежна любов. Вдячність — почуття поваги до іншої людини за надану нею допомогу, під­ тримку чи послугу Вдячністю серце прикрашається. Вдячність і пшениця родять лише недоброму грунті. Відраза — неприязне почуття, близьке до нестерпності, несприйняття, обу­ рення. ворожнечі до когось або чогось (людських рис, розмови, предметів, явищ). Синоніми: огида, зневага. Нахабу б ’ють по нюху, анепомагає, тойповуху. Вина — усвідомлення причетності, відповідальності за негідний вчинок або злочин. Синонім провина. Винен ведмідь, що з ів корову, винна корова, що в ліс пішла. Ворожість — почуття недоброзичливості, ворожнечі, ненависті до когось або чогось. Синоніми: неприязнь, нелюб 'язність, антипатія. Ліпше мати сто прияте­ лів, ніж одного ворога. Як ми д о людей, так і люди до нас. Гнів — почуття обурення, роздратування у відповідь на зло (образу, неспра­ ведливість), заподіяне людині, її близьким або спрямоване проти того, що лю­ дина вважає для себе особливо цінним. Синоніми: злість, лють. Гнів людину су­ шить. Свій гнів запирай у хлів. Гордість — 1. Почуття задоволення від усвідомлення досягнутих успіхів, під­ твердження своїх переваг у чомусь. 2. Почуття особистої гідності, самоповаги С ин он ім и: гордощі, гонор. Стоїш високо — не будь гордим, стоїш низько — не гнися. Горді та вперті —нічого не варті. Горе — душевні переживання страждання, печаль смуток. Синоніми: біда, лихо, нещастя Антонім: радість. Горе гартує чоловіка, як вода залізо. Горемгорюй, а руками воюй. Довіра — почуття, спричинене упевненістю в чиїйсь правоті, чесності, щирос­ ті. порядності, доброзичливості Антоніми: недовіра, сумніви. Недовіряй воді, бо втопишся. Не вір, бо то звір, як не вкусить, то налякає. Досада — почуття незадоволення, гіркоти. Синоніми: прикрість, невдово­ лення. Досада серце їсть, як їржа залЬо. Сушить не робота, а досада і турбота. Дратівливість — перебування в стані збудження, знервованість. Синоніми роздратованість, збудженість, дражливість. А н тон ім : урівноваженість. Як гляне, так і ліс в яне. У сердитого й коліна гострі. Жалість — співчуття до чужого горя: жаль, жалощі. Антонім безсердечнють. Матері кожної дитини жаль: бо котрий палець не вріж, все болить; так і в матері діти —усіх однаково жалко. Хто любить ревне, жаліє певне. Жах — почуття, переживання надзвичайного переляку, страху Синоніми переляк, страх. Добре того лякати, хто боіться. Страх має великі очі.

Задоволення — приємне почуття, спричинене чим-небудь: досягненням мети, забезпеченням потреби і т ін Синоніми втіха, насолода. Сопілка — вівча­ реві втіха. Своя хата — своя правда, своя стріха —своя втіха. Заздрість — почуття досади або гіркоти, що виникає від усвідомлення того, що інша людина успішніша володіє моральними або матеріальними цінностями чи майном, які відсутні в заздрісника, що супроводжується бажанням, аби супер­ ник :х позбувся. Заздрісний від чужого щастя сохне. Беруть завидки на чужі по­ житки. У заздрості нема радості. Замилування — найвищий ступінь задоволення, насолоди від когось, чогось. Милуйся калиною, коли цвіте, а дитиною —коли росте. До милування нема силу­ вання. Про землю піклуйся —золотим зерном милуйся. Засмучення — почуття смутку, жалю, спричинене невдачею чи бідою. С и н о­ н ім и : засмута, смуток, печаль, зажура, скорбота. Засмута плугом по серцю оре. Іржа залізо їсть, а печаль — серце. З а х о п л е н н я — переживання радісних почуттів як вияву найбільшого задо­ волення, замилування кимось або чимось; відчуття великого інтересу до когось або чогось. Синоніми; захват, зачарування. Мудрість народних прислів’їв ви­ кликає захоплення. Здивування — почуття, спричинене чимось незвичайним, несподіваним, не­ зрозумілим дивним Синоніми: подив, зачудовання, дивовижа. Багатий диву­ ється, як убогий годується. Злість — почуття недоброзичливості, роздратування ворожнечі до когось. Синоніми, злоба, розлюченють. лють, шаленство. Злості повні кості. Злий чоло­ вік зліший вовка. Людина сердита, що посудина розбита. Зневіра — стан глибокої безнадії, викликаний невдачами, стражданнями, розчаруваннями. Синоніми: недовіра, розчарування. Вуха вірять іншим людям, очі вірять тільки собі. Зніяковілість — почуття збентеження, розгубленості, засоромленості. С и ­ ноніми: збентеженість, замішання, сум'яття, конфуз. Антонім, розв’язність, нахабство. Як овечка: не мовить ні словечка. Каяття — почуття жалю з приводу здійсненого вчинку, сказаного слова. С и ­ ноніми: розкаяння, спокута. Буде каяття, тане буде вороття. Не кайся рано вста­ ти, а кайся довго спати. Любов — почуття глибокої сердечної прихильності, прив'язаності до когось або чогось. Любов матері і на відстані гріє. Де любов, там і щастя. Життя без лю­ бові - як ріка без води Натхнення — відчуття піднесеності творчих сил, бажання творити. С инонім и : наснага, окрилення. Ненависть — почуття великої неприхильності, ворожості до когось або чо­ гось, що характеризується відчуттям гніву, огидою, бажанням заподіяти йому біль чи шкоду або знищити. Антонім любов. Любов із ненавистю дружби не має. Ніжність — тепле почуття, сердечність у ставленні до кого-небудь. С инонім и : лагідність, ласкавість. Антонім: грубість. Лагідні слова роблять приятелів, а грубі слова - завзятих ворогів. У нашоі Параски ні серця, ні ласки. Нудьга — гнітюче почуття, спричинене одноманітністю життя, відсутністю ін­ тересу до оточення, бездіяльністю. Нудьгу годую, журбу сповиваю, а сум колишу. Образа — почуття гіркоти досади, душевного болю, викликане чиїмось зне­ важливим словом, негарним вчинком і т. ін. На ображених воду возять.

Обурення — почуття невдоволення, роздратування. Синоніми: гнів, злість. Добро будує, злість руйнує. Злість - зброя слабких. Презирство — почуття повної неповаги до когось або чогось. Синоніми зневага, неповага. Не будь тієюлюдиною, що догори щетиною! Ось д е шапка, он де двері! Повага — почуття пошани, прихильне й поважливе ставлення до когось або чогось, що ґрунтується на визнанні позитивних якостей або заслуг. Кого почита­ ють. того й величають. Добрий чоловік —надійніше кам 'яного мосту. Добре ім 'я — найкраще багатство. Приниженість — гірке почуття пригнобленості, що переживається в ситуації утиску честі й гідності, пригнічення: заперечення цінності і досягнень людини. С и ­ ноніми: пригнобленість, зганьбленють. На похиле дерево і кози скачуть. Тихого чоловіка і кури загребуть. Тихше води, нижче трави. Радість — почуття задоволеності своїми діями або спільними діями групи лю­ дей посилюється схваленням з боку інших осіб. С и ноні м и : втіха, приємність. Не переживши горя, не знатимеш радості. Радість красить, а печаль палить. Ревнощі — 1. Почуття недовіри, підозра в зраді, сумнів у прихильності та вірності. Виникненню ревнощів сприяють такі риси характеру, як нездатність про­ щати, невміння поважати іншого. 2 Заздрість до успіхів іншої людини Бачать очі ревниві далі, ніж орлині. Розгубленість — втрата спокою рівноваги, рішучості від хвилювання, страху сорому і т. ін. Синонім приголомшеність. Антоніми: холоднокровність, рішу чість. Підкосило, як косою. Ускочив, як жаба в жар. Розпач — переживання сильного душевного болю, безнадійності, безвихід­ ності, зневір'я: відчай. Синоніми: безнадія, безвихідь, безпорадність. Казала Ганна, що надія марна. Попав, як курка в борщ. Розчарування — почуття невдоволення, зневіра в комусь, чомусь. Синонім зневіра. Не так сталось, як гадалось. Не все теє зробиться, що на думці зродиться. Самовдоволоння — почуття поєного задоволення самим собою. Синоніми самовпевненість, апломб. Ніс вище губи носить. Не чванься, не хвалися, а в д зе р ­ кало подивися. Самолюб — всякому не люб. Симпатія — почуття приязні, прихильності, доброзичливості до когось, чо­ гось. Синоніми: прихильнють, приязнь .Антонім: антипатія. Співпереживання — переймання почуттями й думками інших людей, став­ лення до життя іншої людини як до свого, бажання зрозуміти, допомогти й під­ тримати. Той добре серце має. хто слабшого захищає. Поміч у свій час - як дощ у засуху. Живи для людей, поживуть люди і для тебе. Сором — почуття сильного збентеження незадоволення, зніяковіння через свою або інших людей негідну поведінку, недостойні дії, вчинки, які не відповіда­ ють прийнятим у суспільстві нормам і звичаям Синонім безчестя, безслав'я, стид. У кого совісті нема —нема й сорому Стид хоч і не дим, аочівиість. Погано­ му виду нема стиду. Крайній вияв цього почуття —ганьба. Страх — почуття, спричинене загрозою людині, ії здоров'ю і життю; очікуван­ ня можливого майбутнього зла. побоювання непередбаченого Страх не такий страшний, як про нього кажуть. Хто боїться, у того в очах двоїться. Сум — смуток, спричинений розчаруванням, втратою чи іншою бідою. С ино­ німи смуток, журба. А нтонім : радість Міль їсть одежу, а смуток серце. Не по­ турай журбі: вона тебе ножем під серце, а ти їй під ніс перцю!

Ш Ш Ш ЛМ

^ 2 7 1 ^

Сумнів — невпевненість щодо можливості або вірогідності, чогось С и н о н ім : невпевненість, вагання, підозра. Тривога — почуття неспокою, збентеження, хвилювання, викликані передчут­ тям чогось неприємного, небезпечного, страхом перед чимось Поєднується з почуттям безпомічності, безсилля, незахищеності. Щ об не було тривоги, спитай в людей про дорогу. Туга — почуття глибокого жалю; переживання, спричинені невдачею, горем. Синоніми журба, сум Без вірного друга великая туга. Туга минеться — і не змигнеться. Нерозумний в тузі кисне, а розумний мислить. Упевненість — відсутність сумнівів почуття переконаності в правильності своїх вчинків, у своїх можливостях і силах. Синонім переконаність. Наш Тарас не гірший за вас. Терпи, козаче, горе, будеш пити мед. Ці кавість (інтерес) — бажання дізнатися про щось: увага до когось або чогось; допитливість. Якби ми знали, то б вас не питали. Незнайко на печі лежить, а зна­ йко по дорозі біжить. Цікавій Варварі ніс вдірвали Щастя — стан цілковитого задоволення життям відчуття глибокого вдоволен­ ня й безмежної радості Антонім; горе. Щастя в повітрі не в'ється — воно в бо­ ротьбі дістається. Зі щастя та горя скувалася доля.

і

о

СЛОВНИЧОК ПРАВИЛЬНОЇ в и м о в и

Алфав^ Апїстріф Арахіс Асиметр3я Атлас (збірник карт) Атлас (тканина) Байдоже Ведмедеця Вим і ва Вепадок Виразний ВорТта Даревца ДефЧ; Д і нька Дочка Дріва Ж и в іп и с

Завдання Загадка Запитання Інструмант Катал і г Кілометр К глесо Котрей Кулінарія Ненависть Лапке Листопад Лаврський Лікарський (про рослини) Обіцунка Одинадцять ї лень

Пера пустка П (друга П і мелка Понуття Предмет Спена Стіляр Фартох Цемант Центнер Черга Черговей Читання Шофер ЩедрТти

В ідом ості про стан підручника №

Прізвище та ім'я учня

Навчальний рік

Стан підручника на початку року

в кіни року

1 2 3 4

5

Навчальне видання ГЛАЗОВА Олександра Павлівна

УКРАЇНСЬКА МОВА Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України ВИДАНО ЗА РАХУНОК ДЕРЖАВНИХ КОШТІВ ПРОДАЖ ЗАБОРОНЕНО

Редактор І. Красуцько Художній редакторі. Віксенко Технічний редактор Л. Аленіна Коректор С. Войтенко На обкладинці — фрагменти робіт

К. Штанко та Є. Лещенка

В оформленні підручника використані фрагменти картин Л. Моравської-Шебалкової: малюнки В. Хайдурової: світлини А. Віксенка. С. Ковальчука,

І. Красуцького. Ю. Мирончика. В. Соловйова Формат 70x100 /,,. Ум друк. арк. 22,032 + 0.33 форзац. Обл.-вид. арк. 21.5 + 0.55 форзац. Наклад 101 300 прим. Зам №

TOB ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «ОСВІТА» Свідоцт по <( Іро внесення суб'єкта видавничої справи до державного реєстру видавців в и іо тів н и к ів і розповсюджувачі в видавничої продукції Серія ДК N° 4433 від 12 02 2013 р. Адреса видавництва: 04053, м Київ. пул. Обсерпаториа, 25

www.osvita-dlm.com.ua В ід д р у к о в а н о З ГОТОВИХ ДЫПОЗИ ТИПІВ ТО В ЛЕТ

Св. ДК № 4526 від 18.04.2013p 61024, м Харків, вул Ольмінського, 17

Оцінка