1 by Орко

О.М. Горошкіна Л.О. Попова

Рівень стандарту

М . I. П е н т и л ю к , О. М . Г о р о ш к і н а , JI. О. П о п о в а

раїнська Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою Рівень

стандарту

За загальною редакцією доктора педагогічних наук, професора М. І. Пентилюк Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

КИЇВ «ОСВІТА» 2011

ББК

81.2УКР—922 П25 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Наказ від 16.03.2011 № 235) А в т о р и :

Пентилкж М. І. — доктор педагогічних наук, професор кафедри українського мовознавства та основ журналістики Херсонського державного університету; Горошкіна О. М. — доктор педагогічних наук, професор кафедри української мови Луганського національного педуніверситету ім. Т. Г. Шевченка; Попова Л . О. — кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української мови Луганського національного педуніверситету ім. Т. Г. Шевченка На обкладинці використано фрагмент картини Наталі Лук'яньонок «Автопортрет» та декоративно-прикладного розпису

УМОВНІ

ПОЗНАЧЕННЯ

— вправа інформативної дії — вправа підвищеної складності — вправа на переклад — робота з ілюстрацією — робота з комп'ютером — міжпредметні з в ' я з к и — робота з текстом — слово в т л у м а ч н о м у с л о в н и к у Права авторів та видавничі права Д С В «Освіта» захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 р. (зі змінами від 11.07.2001 p.). Друковане копіювання книги або її частини, будь-які інші контрафактні видання тягнуть за собою відповідальність згідно зі ст. 52 цього Закону.

I S B N 978-966-04-0820-3

оформлення, 2011

Дорогі

одинадцятикласники!

Незабаром ви закінчуєте ш к о л у . Щ о візьмете з собою в майбутнє?! Звичайно ж , мову своїх пращурів, мову маминої колискової й батьківського твердого слова, мову першої вчительки й мову свого народу, мову веселого дитинства й замріяної юності. Не забувайте своєї мови, плекайте п , бо мова — ваш друг і порадник у ж и т т і . Запрошуємо вас до співпраці! Щ о б краще опанувати українську мову, пропонуємо разом міркувати, аналізувати, робити висновки. Саме на це спрямована побудова нового підручника. Д о кожної теми дібрано епіграфи, щ о орієнтуватимуть вас у мовному матеріалі. Вправи згруповано за рубриками: « Ж и в е поезія у мові*, « Правописний, практикум», *Комунікативний практикум*, «Кроки до успішного спілкування*, «Це варто знати», «Складаймо професійне портфоліо* тощо. Виконуючи завдання до вправ, спирайтеся на поради: «Поміркуйте*, «Пригадайте*, «Проведіть дослідження», «Зробіть висновок* . Визначення понять ви знайдете як у текстах вправ, так і в рубриці «Зверніть увагу!». Підручник допоможе вам удосконалити мовлення, г л и б ш е пізнати правила с п і л к у в а н н я , відчути себе освіченою, впевненою л ю д и н о ю , здатною за допомогою мови якнайкраще виявити свої здібності в будь-яких життєвих с и т у а ц і я х . Ви будете працювати під керівництвом у ч и т е л я , самостійно, у парах і групах. Сподіваємося, вас зацікавлять рубрики «Видатні українці*, «Мандруємо світом*, «Читайте українською!*, стануть корисними д л я вас і завдання «Допоможіть знайти помилку!*, «Антисуржик*. Ознайомлюючись із виданнями, вказаними в рубриці «Бібліографічне бюро*, ви вироблятимете навички роботи з довідковою літературою, навчитеся добирати необхідний матеріал з різних галузей знань. Слова, позначені зірочкою, т л у м а ч а т ь с я у с л о в н и к у в розд і л і « Д о д а т о к » . У рубриках «Перевірмо себе*, «Аналізуймо тексти самостійно* подано завдання, за я к и м и ви зможете підготуватися до тематичної атестації та до зовнішнього незал е ж н о г о оцінювання. У с п і х і в вам в опануванні української мови і вдалого вибору майбутньої професії! Автори

ВСТУП

М 1 . У к р а ї н с ь к а м о в а у світі. У к р а ї н с ь к а д і а с п о р а І там, де звучить рідна мова, Живе український народ. В. Сосюра 1. П о м і р к у й т е . Прочитайте епіграф д о теми. Чи погоджуєтеся ви з думкою, висловленою поетом? Сформулюйте власні твердження щодо порушеної проблеми, наводячи приклади з історії, географії. 2. І. Прокоментуйте висловлювання. Визначте тему й основну думку кожного з них. Випишіть найважливішу інформацію з кожного висловлювання.

1. Мова є в м і с т и л и щ е м у с ь о г о с у т н і с н о г о , вона безпараметрісна, кордони її н і к о л и не з б і г а ю т ь с я з географією (77. Мовчан). 2. Світ Б о ж и й в е л и к и й , і с к л а д а є т ь с я з о к р е м и х народів чи націй, і к о ж е н народ — о к р е м е з а к і н ч е н е ц і л е . І в т о м у й краса Всесвіту, щ о народи з б е р і г а ю т ь о к р е м і ш н і с т ь . Я к на пишній л у ц і к о ж н а окрема квітка має свій о к р е м и й к о л і р і запах (І. Огієнко). 3. Д л я мене мови народів — як зорі на небі. Я не хотів би, щ о б усі зорі з л и л и с я в о д н у в е л и ч е з н у , на півнеба, зірк у . Д л я ц ь о г о є сонце. Х а й с я ю т ь і зорі. Х а й у к о ж н о ї л ю д и н и буде своя зірка ( Р . Гамзатов). Комунікативний практикум II Об'єднайтесь у пари. Оберіть за бажанням роль журналіста або респондента (того, у кого беруть інтерв'ю). Журналісти пропонують тричотири запитання за висловлюваннями. ?

3. І. Прочитайте текст. Випишіть ключові слова.

Сучасна у к р а ї н с ь к а л і т е р а т у р н а мова — це одна з високорозвинених мов Європи та всього світу. Її вивчають у н а ц і о н а л ь н о к у л ь т у р н и х товариствах і н ш и х країн, у н а й к р а щ и х світових університетах. Ц е рідна мова у к р а ї н ц і в , р о з к и д а н и х по світах. З о к р е м а , б і л ь ш е 1 м і л ь й о н а у к р а ї н ц і в п р о ж и в а є в К а н а д і , понад 5 м і л ь й о н і в — у країнах З а х і д н о ї і С х і д н о ї Європи, А м е р и к и , А в с т р а л і ї , 7 м і л ь й о н і в — у країнах С Н Д і П р и б а л т и к и , зокрема 4 м і л ь й о н и у Р о с і й с ь к і й Ф е д е р а ц і ї . За к і л ь к і с т ю носіїв українська мова є д р у г о ю п і с л я мови р о с і й с ь к о ї у с і м ' ї с л о в ' я н с ь к и х мов ( Л . Бондарчук).

і II. Поясніть, як ви розумієте вислів: Українська мова... не сирота, має слов'янську родину й світову славу (Д. Павличко). Скористайтеся ф о т о ілюстраціями. 4. І. Прочитайте текст. Визначте тип і стиль мовлення. Поясніть поділ тексту на абзаци.

Явища діаспори* й е м і г р а ц і ї * споконвічні. Соціальні та економічні мотиви п р и м у ш у в а л и ц і л і народи або ї х н і частини залишати первісні оселі й поселятися в с у м і ж н и х вільних просторах або на з е м л я х інших народів, де б у л о л е г ш е д л я ї х н ь о г о кращого проживання й безпеки. Так вони розширювали територію своїх первісних батьківщин або творили е т н і ч н і * острови серед іншоетнічної більшості. Здебільшого, хоч не завжди, зберігали свій етнічний характер — р е л і г і ю , мову, к у л ь т у р у , побутово-етнографічні прикмети, хоч іноді й швидко асимілювалися* й зникали. Ц и м народам, що зберігали своє самобутнє існування, історична та соціологічна науки надали наймення діаспора. Істотною властивістю діаспори є її д у х о в н и й зв'язок з батьківщиною, етнічна єдність н е з а л е ж н о від політично-правових змін і державної належності етноносіїв. К о л и ці д у х о в н і , к у л ь турні з в ' я з к и розриваються, перестає існувати діаспора, народ інтегрується у б і л ь ш і с т ь , тратить свої самобутні елементи й 5

Пам'ятник українській писанці в Едмонтоні (Канада)

відмінності. Збереження діаспор п р о т я г о м с т о л і т ь чи ї х з н и к а н н я відомі в історії народів. К р і м зберігання своєї і д е н т и ч н о с т і , о к р е м і діаспорні с п і л ь н о с т і х а р а к т е р и з у ються й т и м , щ о , за н е м о ж л и в о с т і м а н і ф е с т у в а н н я * о с н о в н и х рис пов н о ц і н н о г о ж и т т я народу у формі н е з а л е ж н о ї д е р ж а в и , вони зберег л и й р о з в и н у л и п о л і т и ч н и й інс т и н к т н а ц і ї до в і л ь н о г о ж и т т я , ствердили її волю здобути вільну власну д е р ж а в у (В. Маркусь).

II. Знайдіть в Інтернеті інформацію про українські діаспори у світі. Скористайтеся фотоілюстрацією.

Живе поезія у мові 5. І. Прочитайте уривок із вірша Анатолія Матвійчука. Які думки у вас викликає ця поезія?

3 л ю б о в ' ю і журбою наодинці, Із невмирущим словом Кобзаря, М и , у к р а ї н ц і , — всюди у к р а ї н ц і , Д о п о к и світить нам одна зоря! Ж и в у т ь землі співучої сини В А м е р и ц і , Канаді й А р г е н т и н і , ї м с н я т ь с я рідні села і л а н и , І очі мавок, незбагненно сині. Л е т я т ь р о к и , я к сиві ж у р а в л і . Н е м о в ж у р б а , сльоза л я г л а на вії, І не дає заснути до зорі Щ е м л и в а , наче п і с н я , н о с т а л ь г і я . . . Л е т і т ь , л е т і т ь , нестримні ж у р а в л і , Ч е р е з усі держави і к о р д о н и , Н е с і т ь привіт від рідної з е м л і , У с і м , х т о в неї вірив безборонно. У с і м , х т о з м і г у серці зберегти І з е м л ю т у , і мову т у є д и н у . Х т о к р і з ь усі негоди і світи В собі проніс л ю б о в до У к р а ї н и . Комунікативний практикум II. Побудуйте на матеріалі вірша роздум з теми «Ми, українці, — всюди українці, допоки світить нам одна зоря!».

Це варто знати <>. І. Запишіть текст. Визначте тип мовлення. Продовжіть текст трьомачотирма реченнями. С ь о г о д н і у к р а ї н с ь к а д і а с п о р а — о д н а з н а й б і л ь ш и х с е р е д інш и х п л а н е т а р н и х е т н і ч н и х р о з с е л е н ь . У м о в н о ї ї п о д і л я ю т ь на з а х і д н у і с х і д н у . С х і д н а — поза У к р а ї н о ю на т е р е н а х к о л и ш н ь о г о С Р С Р . Д о неї в х о д я т ь у к р а ї н ц і , я к і п р о ж и в а ю т ь на т е р и т о р і ї Росії (на Д о н у , К у б а н і , В о л з і , у В о л г о г р а д с ь к і й , Саратовській, С а м а р с ь к і й , В о р о н е з ь к і й , Б є л г о р о д с ь к і й , К у р с ь к і й та і н ш и х о б л а с т я х ; у С и б і р у , на Д а л е к о м у С х о д і ) , у К а з а х с т а н і , Б і л о р у с і , Прибалтиці, Молдові (3 журналу). завдання за текстом. ?ІІ. 1.Виконайте Поясніть лексичне значення слів діаспора,

етнічний. У разі потреби скористайтеся тлумачним словником. 2. Розкажіть, як функціонує українська мова у країнах С Н Д .

Комунікативний практикум III. Підготуйте запитання д о прес-конференції з теми «Українська діаспора», які можна було б поставити: а) політикові; б) науковцю; в) учителю історії. Розкажіть про відомих представників української діаспори, скориставшись фотоілюстраціями.

Петро Яцик

Іван Багряний ^ Л

IV. Ознайомтеся на сайті Інтернету uk.wikipedia.org з інформацією про видатних представників української діаспори й підготуйте стисле повідомлення про них. Комунікативний практикум

7. І. Уявіть, що вам запропонували взяти участь в обговоренні теми «Українська мова у світі». Визначте, хто буде адресатом мовлення, у чому полягає мета вашого виступу (навчити, переконати, інформувати). Складіть план повідомлення. 7

г^^- II. Уявіть, що ви — делегат Всесвітнього конгресу українців, мета якого — обговорити становище української мови в країнах, де проживають носії української мови. Підготуйте промову на 3 — 4 хвилини. ^ г

8. Прочитайте текст. Доберіть заголовок д о нього. Випишіть ключові слова з тексту, обґрунтуйте їх роль у розкритті змісту. Сформулюйте запитання д л я однокласників за змістом прочитаного.

Ж и в е н а ш а мова — і з н а м и н а ш і к н я з і і г е т ь м а н и , н а ш і п и с ь м е н н и к и і вчені, наші державники і збройні оборонці. Ж и в е н а ш а мова — і з н а м и н а ш а 1 5 - м і л ь й о н н а д і а с п о р а . Ж и в е н а ш а мова — і н а ш г о л о с з в у ч и т ь у в с е л е н с ь к о м у х о р і народів. Б о н а ш а мова — це н а ш а р е л і г і я . Н а ш а д е р ж а в а , н а ш а м и нувшина, наша надія, наше майбутнє. Б о наша мова — це м и , у к р а ї н ц і , — д о б р и й , ч е с н и й , п р а ц ь о в и т и й народ, щ о т и с я ч о л і т т я м и ж и в е на берегах Д н і п р а і Д н і с т р а , т а м , де б у л а к о л и с к а і н д о є в р о п е й с ь к и х народів. О т о ж не л и ш е к л я н і м о с я в л ю б о в і д о р і д н о ї м о в и , а прац ю й м о д л я н е ї , в и в ч а й м о , з а г л и б л ю й м о с я в її п о х о д ж е н н я й і с т о р і ю , п о ш и р ю й м о , п р о п а г у й м о її (В. Іванишин, Я. РадевичВинницький). Скарби фразеології Н{ї> 9. У фразеологізмах використано багато іншомовних назв — власних і загальних. Наприклад: авгієві стайні, геркулесові стовпи, езопівська мова. Доберіть фразеологізми з іншомовними словами. Підготуйте етимологічну довідку про походження трьох—чотирьох дібраних фразеологізмів Допоможіть

знайти

помилку!')

— Задайте одне одному питання, які б розкривали суть аналізованого питання. — Пробачте за питання, але я вашого питання не зрозумів...

Бібліографічне б ю р о Горбачук В. Барви української мови. — К., 1997. Сто найвідоміших українців. — М.: Вече, К.: Орфей, 2001 М а т в і є н к о А . Рідне слово. — К.: Просвіта, 1994. І в а н и ш и н В . , Р а д е в и ч - В и н н и ц ь к и й Я. Мова і нація. — Відродження, 1994.

Дрогобич:

РОЗВИТОК

МОВЛЕННЯ

Поняття комунікації як діяльності учасників спілкування. Комунікація в професійній сфері. Етика професійного спілкування Якби ти знав, як много важить слово... І. Франко 10. І. Прочитайте різні визначення поняття комунікація. Використовуючи їх, сформулюйте поняття комунікації як діяльності учасників спілкування з метою інформаційного обміну та взаємовпливу. Комунікація — с п і л к у в а н н я м і ж л ю д ь м и та і н ш и м и соціа л ь н и м и с у б ' є к т а м и ; з в ' я з о к за д о п о м о г о ю т е х н і ч н и х засобів; певна система, за д о п о м о г о ю я к о ї з а б е з п е ч у є т ь с я с п о л у ч е н н я м і ж в і д д а л е н и м и о б ' є к т а м и , н а п р и к л а д : підземні к о м у н і к а ц і ї , транспортні к о м у н і к а ц і ї т о щ о ( u k . w i k i p e d i a . o r g ) . Комунікація — є д н і с т ь взаємного о б м і н у і н ф о р м а ц і є ю і вплив с п і в р о з м о в н и к і в одне на о д н о г о з у р а х у в а н н я м відносин м і ж н и м и , настанов, намірів, ц і л е й , у с ь о г о того, щ о веде не л и ш е до р у х у і н ф о р м а ц і ї , а й до у т о ч н е н н я й з б а г а ч е н н я тих з н а н ь , відомостей, д у м о к , я к и м и о б м і н ю ю т ь с я л ю д и (О. Казарцева). Комунікація — с п і л к у в а н н я , п о в і д о м л е н н я , передавання інформації, д у м о к , п о ч у т т і в , в о л е в и я в л е н ь л ю д и н и мовними засобами ( С л о в н и к лінгвістичних термінів). Комунікація — це с п і л к у в а н н я , обмін д у м к а м и , з н а н н я м и , в і д ч у т т я м и , с х е м а м и поведінки т о щ о ( В . Кашкін). II. Яке з визначень поняття комунікація ви вважаєте найбільш прийнятним для вашого спілкування з однолітками? І *

11.1. Прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення. Доведіть свою думку. З якою метою і де він може бути опублікований?

С л о в о комунікація — одне з багатьох і н о з е м н и х с л і в , які зараз ш и р о к о в и к о р и с т о в у ю т ь у мові. Воно п о х о д и т ь від л а т и н с ь к о г о слова соттипісо, щ о означає « р о б л ю с п і л ь н и м , п о в ' я з у ю , с п і л к у ю с я » , т о м у н а й б і л ь ш б л и з ь к и м до нього за з н а ч е н н я м є слово спілкування. Від слова комунікація п о х о д я т ь такі п о н я т т я , як комунікабельність ( з д а т н і с т ь до с п і л к у в а н н я , т о в а р и с ь к і с т ь ) , комунікабельна людина, а т а к о ж комунікативний (той, щ о відноситься до к о м у н і к а ц і ї ; н а п р и к л а д , комунікативний тип висловлювання). С п е ц и ф і ч н і с т ь взаємодії л ю д е й у процесі ї х н ь о ї ж и т т є д і я л ь ності п о л я г а є у використанні мови, я к а , як засіб л ю д с ь к о г о с п і л к у в а н н я , є з н а р я д д я м знань, і н с т р у м е н т о м м и с л е н н я . Завдяки ц ь о м у к о м у н і к а ц і я м і ж л ю д ь м и є в а ж л и в и м механіз9

мом с т а н о в л е н н я л ю д и н и як с о ц і а л ь н о ї особистості, засобом в п л и в у с у с п і л ь с т в а на особистість. Г о л о в н а мета м о в л е н н є в о ї к о м у н і к а ц і ї — обмін різноманітною інформацією. З в и ч а й н о , с п і л к у в а н н я й обмін інформац і є ю м і ж л ю д ь м и з д і й с н ю є т ь с я не л и ш е за д о п о м о г о ю мови. Т о м у , з в а ж а ю ч и на це, засоби передачі інформації від л ю д и н и до л ю д и н и р о з п о д і л я ю т ь с я на вербальні й невербальні (За О. Гоихманом, Т. Надєїною). II. Виконайте завдання за текстом. 1. Порівняйте викладену в тексті інформацію про комунікацію з уже відомою вам. Узагальніть інформацію про комунікацію, її види й мету. 2. На прикладі тексту з'ясуйте, як ви розумієте поняття мовленнєва комунікація, комунікабельність, мова як інструмент мислення. 3. Сформулюйте визначення понять вербальні і невербальні засоби спілкування. Чи можна, на вашу думку, визначити, які з засобів спілкування важливіші? М

І 12.1. Перекладіть текст українською мовою.

Культура речи ч е л о в е к а играет в а ж н у ю р о л ь в процессе речевой к о м м у н и к а ц и и , одной из задач которой я в л я е т с я жел а н и е произвести х о р о ш е е в п е ч а т л е н и е на собеседника, т. е. п о з и т и в н а я с а м о п р е з е н т а ц и я . На основании того, как ч е л о в е к говорит, м о ж н о с д е л а т ь вывод об уровне его д у х о в н о г о и и н т е л л е к т у а л ь н о г о развития, о его внутренней к у л ь т у р е . В обиходном значении к у л ь т у р у речи понимают часто как « к р а с и в у ю » речь, содержащую изысканные слова и выражения. Однако это понятие более объёмно и содержательно. Культура речи — это у м е н и е п р а в и л ь н о говорить и писать, а т а к ж е у п о т р е б л я т ь слова и в ы р а ж е н и я в соответствии с ц е л я м и и с и т у а ц и е й о б щ е н и я . Т а к и м образом, в ы д е л я ю т т а к и е критерии к у л ь т у р ы речи — п р а в и л ь н о с т ь и к о м м у н и к а т и в н а я целесообразность. Н о этими к р и т е р и я м и к у л ь т у р а речи не ограничивается (О. Казарцева). II. Виконайте завдання за текстом. 1. Продовжіть текст розповіддю про такі критерії культури мовлення, як ТОЧНІСТЬ, логічність, доступність, чистота, багатство, виразність, естетичність, доречність. 2. З р о б і т ь висновок. Ч о м у дотримання ознак культури мовлення — важлива передумова ефективної комунікації? 3. П о м і р к у й т е . Прочитайте епіграф д о теми. Як ви розумієте вислів Івана Франка?

Кроки до успішного спілкування 13.1. Прочитайте текст. Доберіть заголовок д о нього. Випишіть ключові слова з тексту, обґрунтуйте їх роль у розкритті змісту.

С ь о г о д н і , як правило, д о б і л ь ш о с т і претендентів на гідні вакансії н е з м і н н о п р е д ' я в л я ю т ь т а к у в и м о г у , як комунікабель10

ність. Та й хіба може бути інакше? Без гарних здібностей до ефективного с п і л к у в а н н я не можна організувати людей, а без злагодженої команди не домогтися значних результатів у будьякій справі. За визначенням, комунікабельність — це сумісність (здатність до с п і л ь н о ї роботи) різнотипних систем передачі інформації; здатність до с п і л к у в а н н я , товариськість. Комунікабельність передбачає двобічну взаємодію, тобто людина не л и ш е має гарно говорити, а й уміти с л у х а т и , чути і розуміти те, щ о респондент хоче донести. Л ю д е й , які вміють говорити довго, достатньо, але здатних ще й адекватно чути співрозмовника — одиниці. Т о м у комунікабельність — це своєрідний талант, який завдяки завзятості й бажанню ц і л к о м динамічно розвивається. Психологічна готовність до с п і л к у в а н н я , активність, розвинене лінгвістичне м и с л е н н я , багатий словниковий запас і к у л ь т у р а мовлення — на основі цих складових замішується • к о к т е й л ь » успішного с п і л к у в а н н я . Набрати телефонний номер, дізнатися потрібну інформацію, поговорити з незнайомою людиною, виступити перед тією чи і н ш о ю аудиторією, поставити запитання під час п у б л і ч н о г о виступу — д л я одних ці за11

вдання — стрес, і н ш и м даються л е г к о і навіть із з а д о в о л е н н я м . В а ж л и в о навчитися д о л а т и д и с к о м ф о р т , х в и л ю в а н н я й невпевненість, н а л а ш т о в у в а т и себе на позитивне с т а в л е н н я до і н ш и х л ю д е й , — і тоді через певний час с п і л к у в а т и с я з м а л о з н а й о м и ми і н е з н а й о м и м и л ю д ь м и буде п р и є м н о і просто. О т ж е , говоріть т а к , щ о б вами з а с л у х о в у в а л и с я , с л у х а й те так, щ о б с п і в р о з м о в н и к із з а д о в о л е н н я м висловлювавс я , — і тоді ви з а р е к о м е н д у є т е себе комунікабельною людиною (За Г. Аксьоновою). і

II. Виконайте завдання за текстом. 1. Визначте актуальну інформацію в кожному прочитаному реченні. На підставі визначеного складіть запитання до кожного речення. 2. Знайдіть у тексті речення, в яких: 1) сформульовано тезу висловлювання; 2) наведено аргументи й приклади; 3) зроблено висновок. 3. Складіть і запишіть план тексту. Використайте д л я цього речення з кожного абзацу. 4. Поясніть значення слів претендент, вакансія, дискомфорт. 5. П о м і р к у й т е . Чи залежить комунікабельність від характеру й темпераменту людини? Скористайтеся фотоілюстраціями д о тексту на с. 11.

Комунікативний практикулл 14 Візьміть участь у дискусії з теми «<Чи можна вважати комунікабельність однією з найважливіших рис характеру?». Д л я аргументації власних думок використайте матеріали з попередніх вправ.

Це варто знати 15. І. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Визначте тему, основну думку та стиль мовлення.

Л і к у в а н н я — це і м и с т е ц т в о . Н е д а р е м н о к а з а л и н а ш і вчителі, що коли хворий с п і л к у є т ь с я з гарним л і к а р е м , йому має п о л е г ш а т и . Ц е д у ж е , я к щ о м о ж н а так в и с л о в и т и с я , мудра м у д р і с т ь , а к т у а л ь н а і с ь о г о д н і . О с о б л и в о в т и х випадк а х , к о л и ти м а л о ч и м м о ж е ш д о п о м о г т и . І х о ч це т р и в і а л ь но з в у ч и т ь , а л е с л о в о т а к и л і к у є . Т и м б і л ь ш е , щ о п р а к т и ч н о в усіх захворюваннях є психологічний момент. Це доводять дослідження. Наприклад, давали « п у с т у ш к у » і казали: « Ц і л і к и вам д о п о м о ж у т ь » . У п ' я т д е с я т и в і д с о т к а х в и п а д к і в ця « п у с т у ш к а » допомагала: у хворих зменшувалася кількість нападів, ї м с т а в а л о л е г ш е , у них п і д в и щ у в а л а с я з д а т н і с т ь переносити навантаження. П с и х о л о г і ч н и й чинник залишає т ь с я н а д з в и ч а й н о в а ж л и в и м навіть тепер, із п р о г р е с о м н а у к и . В а ж л и в о вміти п е р е к о н а т и х в о р о г о в п р а в и л ь н і й т а к т и ц і л і к у в а н н я , дати віру. Т о м у р о л ь особистості л і к а р я не втратила своєї а к т у а л ь н о с т і . М е д и ч н а т е х н і к а р о з в и в а є т ь с я ш в и д к о . 12

Вона ш а л е н о д о р о г а . Однак це не м о ж е в и т і с н и т и і з а м і н и ти о с о б и с т о г о к о м п о н е н т а — к о н т а к т у х в о р о г о з л і к а р е м (За К. f ,

Амосовою).

II. Виконайте завдання за текстом. 1. Поясніть значення слова тривіальний. Доберіть і запишіть д о нього синоніми. 2. Доберіть власні аргументи д о тези: Слово таки лікує. 3. П о м і р к у й т е . Чому вміння спілкуватися і комунікабельність важливі д л я будь-якої професії?

1(>. Прочитайте визначення понять етика, етикет, етика професійна, етика професійного спілкування. П о м і р к у й т е . Яке з понять ширше, а яке вужче?

Етика — наука про м о р а л ь , її п о х о д ж е н н я , розвиток і р о л ь у с у с п і л ь н о м у та особистому ж и т т і л ю д е й , норми п о в е д і н к и , с у к у п н і с т ь м о р а л ь н и х правил я к о г о - н е б у д ь к л а с у , с у с п і л ь н о ї о р г а н і з а ц і ї , професії і т. ін. Етикет — це встановлені н о р м и поведінки і правила ввічл и в о с т і в я к о м у - н е б у д ь товаристві. Етика професійна — це с к л а д н а система в з а с м о п е р е х і д н и х і в з а с м о з у м о в л е н и х м о р а л ь н и х с т о с у н к і в . Д о ц і є ї системи належ а т ь : с т а в л е н н я ф а х і в ц і в до с у б ' є к т і в праці: у ч и т е л ь — у ч е н ь , л і к а р — х в о р и й , с л і д ч и й — о б в и н у в а ч у в а н и й ; с т о с у н к и фахівця з колегами; стосунки фахівця з д о в к і л л я м . Етика професійного спілкування — сукупність моральное т и ч н и х і м о в л е н н є в и х норм, щ о з а б е з п е ч у ю т ь ефективне с п і л к у в а н н я під час в и к о н а н н я професійних о б о в ' я з к і в . Вона формує у працівника п о н я т т я професійного о б о в ' я з к у й честі, п р и щ е п л ю є навички к у л ь т у р и с п і л к у в а н н я й високого профес і о н а л і з м у . У ч а с н и к и професійного с п і л к у в а н н я мають виявл я т и т о л е р а н т н і с т ь , взаємоповагу, о б о в ' я з к о в о д о т р и м у в а т и с я правил м о в л е н н є в о г о е т и к е т у . Кроки до успішного спілкування І •

17. І. Прочитайте. Визначте стиль тексту. Доберіть заголовок, що відповідатиме темі чи основній думці висловлювання.

В и к о н у ю ч и свої професійні о б о в ' я з к и , всі м и стаємо о б ' є к т о м уваги і н ш и х : як ми в х о д и м о , як вітаємося, як сідаємо та стої м о , як р о з м о в л я є м о і як с л у х а є м о , як з а п и т у є м о і як відповідаємо, — усе це з у м о в л ю є обговорення та осуд, у к а з у є на придатність або непридатність на роботі. Д л я у с п і х у б у д ь - я к о ї професійної д і я л ь н о с т і н е о б х і д н о б у т и чемним у с п і л к у в а н н і з л ю д ь м и б у д ь - я к о г о р а н г у ; у с л у ж б о в о му п р и м і щ е н н і говорити м а л о й н е г о л о с н о ; по т е л е ф о н у розмовл я т и н а п і в г о л о с н о і с т и с л о , с т е ж и т и за к у л ь т у р о ю м о в л е н н я , н і к о л и не д о з в о л я т и собі сваритися, завжди б у т и о х а й н и м і 13

а к у р а т н и м у в с ь о м у . Ч а с — матеріальна ц і н н і с т ь , т о ж е к о н о м і я свого і ч у ж о г о робочого часу — це ефективне д ж е р е л о виробн и ч и х у с п і х і в у с ь о г о к о л е к т и в у . Треба бути у в а ж н и м до ч у ж о ї д у м к и , навіть я к щ о вона виявиться х и б н о ю , а спростовуючи ї ї , в и я в л я т и т е р п и м і с т ь , т а к т о в н і с т ь , н і к о л и не д р а т у в а т и с я . Безт а к т н і с т ь вражає того, к о м у вона адресована, й п р и н и ж у є того, х т о її п р и п у с к а є т ь с я (За В. Шеломенцевим). II. Уперше правила професійної етики були сформульовані Гіппократом у клятві лікаря. Ознайомтеся з текстом клятви. П о м і р к у й т е . Які положення клятви стосуються етики професійного спілкування?

Клянусь Аполлоном-цілителем, Асклепієм, Гігією та П а н а к е є ю й усіма богами та б о г и н я м и , беручи ї х у свідки, вик о н у в а т и чесно, відповідно до моїх сил і мого р о з у м і н н я , нас т у п н у п р и с я г у і письмове з о б о в ' я з а н н я : вважати того, х т о навчив мене л і к а р с ь к о г о мистецтва, рівним з м о ї м и б а т ь к а м и , д і л и т и с я з ним своїми статками і, за необхідності, допомагати й о м у в його потребах; його н а щ а д к і в вважати за своїх братів, і це мистецтво, я к щ о з а х о ч у т ь його вивчити, в и к л а д а т и їм безо п л а т н о і без у с і л я к о ї д о м о в л е н о с т і ; настанови, усні у р о к и і все і н ш е в навчанні п о в і д о м л я т и своїм синам, синам свого в ч и т е л я і у ч н я м , щ о п о в ' я з а н і з о б о в ' я з а н н я м і к л я т в о ю за законом мед и ч н и м , а л е н і к о м у і н ш о м у . Я с п р я м о в у ю р е ж и м хворих на ї х к о р и с т ь з г і д н о з м о ї м и с и л а м и і моїм р о з у м і н н я м , у т р и м у ю ч и с ь від завдання в с і л я к о ї ш к о д и та несправедливості. Я не дам нік о м у , х т о б у д е просити, с м е р т е л ь н о г о засобу і не в к а ж у ш л я х у д л я подібного з а д у м у . . . Ч и с т о і непорочно б у д у я проводити своє ж и т т я і своє мистецтво. У я к и й би д і м я не зайшов, я зайду т у д и д л я користі хворого, без у с і л я к о г о навмисного, неправедного і з г у б н о г о з а д у м у . Щ о б при л і к у в а н н і , і т а к о ж без л і к у в а н н я , я не побачив або не почув відносно ж и т т я л ю д е й з того, щ о не потрібно розголош у в а т и , я промовчу про те, вважаючи подібні речі т а є м н и ц е ю . М е н і , т о м у , х т о н е п о р у ш н о виконує ц ю к л я т в у , нехай буде надано щ а с т я в ж и т т і і в мистецтві і слава в у с і х л ю д е й довік у ; п о р у ш н и к о в і ж цієї к л я т в и та т о м у , х т о дає н е с п р а в ж н ю к л я т в у , нехай б у д е все навпаки. Складаймо професійне портфоліо III. Об'єднайтесь у групи. На прикладі поданої в текстах інформації сформулюйте правила професійного спілкування відповідно д о обраного вами майбутнього фаху.

Кроки до успішного спілкування 18. Розгляньте схему. На її основі побудуйте відповідь з теми «Усне і письмове ділове спілкування».

Результат:

Специфіка:

установлення між людьми ділових контактів, що породжуються потребами у спільній діяльності; розв'язання конкретних проблем, підписання угод чи встановлення єдиної стратегії взаємодії, сприйняття і розуміння іншої людини

у процесі його реалізації відбувається взаємний обмін діяльністю, інтересами

ДІЛОВЕ СПІЛКУВАННЯ

усне

письмове

л діалогічне утворюється зміною ролей « я » і «ти», що організує текст як суму реплік, характеризується відносною с т и с л і с тю, специфікою будови речень; завжди мотивоване, оскільки містить у собі прохання чи наказ, передачу повідомлення чи вислбвлення почуттів; здебільшого протікає в умовах конкретної ситуації і супроводжується невербальними засобами

монологічне може бути висловлене експромтом, але може й готуватись, продумуватись і записуватись (лекція, доповідь), характеризується розгорненістю, граматичною правильністю; ділове монологічне спілкування не терпить монотонності, надмірної жестикуляції, яка нерідко є суттєвим недоліком мовця

монологічне заздалегідь підготовлене мовлення, розраховане на слухове й зорове сприйняття

ділова документація (листи,накази, доповідні записки, заяви тощо)

Найпоширеніші композиційні форми

бесіда; телефонна розмова; конференція; нарада; спілкування в колективі

інформація (на суспільно-політичні теми); «побутова» розповідь (про себе, побачене, проведений день); критичні виступи (на зборах, нарадах); агітаційні виступи, звіти (із закликом узяти участь у якому-небудь заході); дискусійні виступи (у зв'язку з обговоренням певної проблеми або книги, фільму); приватні виступи (на урочистих зборах, зустрічах)

Комунікативний практикум 19. І. За однією з пропонованих ситуацій змоделюйте діалог із д о т р и манням етики професійного спілкування. 1. В и в ч и н и л и н е с п р а в е д л и в о с т о с о в н о с в о г о о д н о к л а с н и к а , т о м у вам н е о б х і д н о п о я с н и т и п р и ч и н и т а к о ї п о в е д і н к и . 2. В и в і д п р о ш у є т е с я у к л а с н о г о к е р і в н и к а з о с т а н н ь о г о у р о ку ( м о ж л и в а відмова). 3. В и з в е р т а є т е с я д о б і б л і о т е к а р я п о д о п о м о г у в д о б о р і л і т е ратури д л я виступу. ^S II. Розгляньте фотоілюстрації. Складіть за ними діалоги, дотримуючись етики спілкування.

Ill З р о б і т ь в и с н о в о к . Чи змінюються формулювання запитань, етикетні вирази залежно від ситуації спілкування й ролі Гі учасників?

Бібліографічне б ю р о Б о г д а н С. К. Мовний етикет українців: традиції і сучасність. — К.: Рідна мова, 1998. К о в а л ь А. П. Ділове спілкування. — К.: Либідь, 2001. Ш е л о м е н ц е в В. М . Етикет і сучасна культура спілкування. — К.: Лібра, 2003.

НАЙВАЖЛИВІШІ В І Д О М О С Т І З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ 1Г2,Словосполучення і р е ч е н н я , с и н т а к с и ч н і з в ' я з к и в них Найкращі нам разки найкращих слів Низати в речення сам Бог велів. Д. Білоус 20. П о м і р к у й т е . Прочитайте епіграф д о теми. Чи погоджуєтеся ви з думкою, висловленою Дмитром Білоусом? Який образ постає у вашій уяві, коли ви читаєте ці поетичне рядки? 21. І. Прокоментуйте висловлювання.

1. Синтаксис — вічний д в и г у н , я к и й приводить у р у х у с ю м о г у т ь мови (І. Вихованець). 2. К о ж н е с л о в о вказує на певне п о н я т т я . З а к і н ч е н у ж д у м к у виражає л и ш е речення. Й о г о б у д і в е л ь н и й м а т е р і а л — слова, поєднані в с л о в о с п о л у ч е н н я (Н. Клименко). II. Продовжіть і запишіть речення так, щоб це були визначення понять.

1. Синтаксис — це . . . . 2. Основні с и н т а к с и ч н і о д и н и ц і — це ... . 3. С л о в о с п о л у ч е н н я м називають ... 4. Р е ч е н н я м називають ... . 5. Г р а м а т и ч н о ю основою речення є ... . III. Розкажіть про словосполучення й речення.

Складаймо професійне портфоліо 22. Замініть, де можливо, подані словосполучення синонімічними. З двома-трьома словосполученнями складіть і запишіть речення.

1. Технологічний напрям Т к а н и н и і в о л о к н и с т і м а т е р і а л и , основи е л е к т р о т е х н і к и , найвища п л а с т и ч н і с т ь м е т а л у , т е х н о л о г і я обробки деревини, т е х н і к а в и м і р ю в а н ь , вміст д о м і ш о к , т е х н о л о г і ч н і процеси плавлення, абразивний* інструмент. 2. Спортивний напрям Ф у т б о л ь н и й матч, с е к ц і я з л е г к о ї а т л е т и к и , вправи з волейб о л у , спортсмени й у б о л і в а л ь н и к и , тенісна ракетка, фізична культура, загартування й тренування, олімпійський чемпіон. 3. Суспільно-гуманітарний напрям Історична подія, ж и т т я ц и в і л і з а ц і й , Н о р в е г і я і Ш в е ц і я , східні країни, українська економіка, культурна ідентичність*, період ф е о д а л і з м у , к у л ь т у р н а і господарська с п і л ь н і с т ь . 17

4. Природничий напрям ( б о т а н і к а ) Родина ж и м о л о с т е в и х , пектинові й дубильні речовини, видові назви, грона калини, рух квітки за с о н ц е м , умови середовища, олійна рослина, рослини степу. 5. Фізико-математичний напрям (математика) Арифметична прогресія, римські цифри, раціональні числа, алгебра і геометрія, Декартова система координат, аксіоми стереометрії, теорема Піфагора, відкриття логарифмів. Живе поезія у мові 23.1.

Прочитайте

виразно

речення.

Якою т е м о ю

вони

об'єднані?

1. Після зеленої весни приходить жовтолиста осінь (В. Крищенко). 2. І так само сади, с о л о в ' ї н і і росяні, наливатимуть плід і горітимуть цвітом, і так само з весни до чорнявої осені буде пісня дівоча бриніти над світом (А. Малишко). 3.1 через дні, і через роки, як ті слова неголосні, несу нарциси світлоокі у нашу осінь із весни (В. Крищенко). 4. І хоч весна одранкувала, а осінь вже рум'янить глід, — мені зозуля накувала колись немало добрих літ (Д. Луценко). 5. Хай осінь дивиться у очі, а в серце дивиться весна (В. Сосюра). 6. Л ю б л ю я осені барвисту каламуть, хоча весни на неї не зміняю (А. Пашко). II. З п о д а н и х р е ч е н ь в и п и ш і т ь о к л а д н і . би

зв'язку частин

складного

речення.

Вмотивуйте

свій вибір.

Укажіть

засо-

Живе поезія у мові 24.

І.

речення

Прочитайте за

виразно

вірш.

Схарактеризуйте

використані

БАБИНЕ

ЛІТО

Л. Виконайте 1.

завдання

за

Шевченко

текстом.

П о я с н і т ь у ж и в а н н я р о з д і л о в и х з н а кі в у т е к с т і .

2. З ' я с у й т е ,

звідки

3. Розкажіть п р о

Правописний 25.

ньому

Земля спочиває — Вже бабине літо. І л и с т я , мов зорі, Кружляє на вітрі Т о бабине літо Вальсує в повітрі.

Дріма павутина, Сонцем пригріта. Вдивляється айстра У бабине літо... Від жнив іще тепла. Р о с о ю умита, II.

будовою.

І.

Спишіть,

речень

за

бабине

назва

пов'язані

з цим

літо. явищем

природі.

практикум

Прочитайте

тексту.

походить

прикмети,

текст.

Доберіть

розставляючи

до

нього

пропущені

заголовок.

розділові

Визначте

знаки.

стиль

Визначте

вид

будовою.

Відчиняє двері осені вересень. Кажуть він красне літо проводжає золоту осінь зустрічає. Є припущення що назву місяць дістав за буйне цвітіння в гаях медоносного вересу. А люди старш о г о віку й понині кличуть його руєн ревун зарев. Він же золотоцвітп багрянець падолист. В і д о м і й такі п о е т и ч н і назви вечір року первісток осені срібнопавутинник (3 кн. «Калейдоскоп цікавих знань»). -Ц

II.

Доберіть

користовуйте 26.

І.

низку

Прочитайте

прочитаному

п р и к м е т н и кі в - о з н а ч е н ь д о

складні

слів

осінь,

вересень.

Ви-

прикметники.

текст.

Визначте

предмет

мовлення,

основну

тезу

тексті.

Настав вересень. Водночас вереснева трава розстелила свій ніжний медово-рожевий квітковий килим на галявинах біля боліт і поміж хвойних та мішаних лісів. Цвітіння чудового вересу вчувається в прекрасному ароматі повітря, у легкому подиху л е г о т у * , у веселкових барвах неба. Верес! Від його фіолетового цвітіння не сховатися ніде: ні в затінку дерева, ні на узліссі, ні в гущавині. Й о г о маленькі привабливі ліхтарики мов просвердлюють тобі душу, входять у єство, у свідомість. Перед очима гейзери* цвіту, фонтани холоднувато-гарячого багаття, каскади* райдужного сяйва. Дикі бджоли добросовісно пораються на віддалених ділянках, у глибинах, у пущах і нетрищах, запасаючись нектаром на зимівлю, а свійські літунки господарюють на о к о л и ц я х , беруть взяток похапцем, поспішають. 19

Незабаром знову задощить, затуманить, загрозує, натрусить л и с т я , п р и б ' є цвіт. І тоді в ж е верес б у д е б л я к л и й , с і р и й , нудн и й . Н і в з я т к у з н ь о г о , ні в и г л я д у (За А. Камінчуком). і ^

II. В и к о н а й т е з а в д а н н я за текстом. 1. Поясніть уживання р о з д і л о в и х знаків у реченнях. 2. Н а к р е с л і т ь схему речення п е р е д о с т а н н ь о г о абзацу. 3. З ' я с у й т е , яку с т и л і с т и ч н у р о л ь виконують у тексті однорідні ч л е н и речення. 4. П о я с н і т ь п р а в о п и с виділених слів.

27. У т в о р і т ь с к л а д н і речення, увівши д о їх с к л а д у подані прості речення.

1. У повітрі в ж е в і д ч у в а є т ь с я п о д и х о с е н і . 2. С р і б н и м и струн а м и т р е м т и т ь п а в у т и н н я . 3. Б у я ю т ь яскраві к е т я г и к а л и н и . 4. Л і с з м і н ю є свій з е л е н и й к о л і р . 5. Ш у м л я т ь верби над посіріл и м ставом. 2Н. І. П р о ч и т а й т е текст. Д о б е р і т ь д о нього заголовок. С ф о р м у л ю й т е о с н о в н у думку. В и з н а ч т е мікротеми тексту. Як вони в п л и в а ю т ь на ф о р м у л ю в а н н я теми т е к с т у ?

Осене наша д а в н о о ч і к у в а н а ! М и тебе ч е к а л и як Б о ж о г о п р о в и д і н н я . Н е с е ш ти нам свої дар у н к и багаті з п о л і в і л а н і в , з л і с і в та городів. І с у м за весною і л ю б и м л і т е ч к о м . Н е п о с и л а й нам п і в н і ч н и х вітрів та м о р о з і в р а н н і х , д о щ і в зі с н і г о м . Д а й нам п о с і я т и та п о с а д и т и ж и т о п ш е н и ц ю і в с я к у п а ш н и ц ю * , с а д о в и н у та г о р о д и н у на з и м у . Та п о л и й п о с і я н е і п о с а д ж е н е с в я т о ю в о д и ц е ю з неба. П о ш л и нам с о н е ч к а б а г а т е н ь к о , б а б и н е л і т о і т и х и й ш е п і т опалого листя. Чаруй наш зір і червоною калиною, і ягодами г л о д у , ш и п ш и н и та г о р о д и н о ю . П о с и л а й нам н а т х н е н н я , повертай в т р а ч е н у с и л у , п р о г а н я й з а с т о я н у в т о м у . Х а й н е м і ч з а л и ш а є н а ш е т і л о та д у ш у . Осіннє з о л о т о п р и р о д и ! Я к е ж ти р о з к і ш н е , н е з б а г н е н н е і нес к і н ч е н н е . С к і л ь к и в тобі ч и с т и х та п е р е х і д н и х к о л ь о р і в . Я к а велична і неповторна ораторія* голосу природи. Х а й т у ж а в і є * д о б р о та з л а г о д а . Б а ж а н н я п о в н о к р о в н о ж и т и , навчатись, прац ю в а т и , п і з н а в а т и в е л и к у в т і х у від у л ю б л е н о ї п р а ц і , к о х а н н я , г а р м о н і ї р о д и н н о г о ж и т т я . Н е з б а г н е н н е щ а с т я н а р о д ж у в а т и та в и х о в у в а т и д і т е й , о н у к і в , п р а в н у к і в . Д л я б е з с м е р т я р о д у , народу, етносу, нації. Осене! Н е с и нам щ а с т я , з д о р о в ' я , о ч і к у в а н у с в і т л у д о л е н ь к у (За Є. Товстухою). " і II Д а й т е відповіді на з а п и т а н н я і виконайте з а в д а н н я за текстом. 1. Яку р о л ь у тексті відіграють з в е р т а н н я ? Яку р о л ь відіграють о д н о рідні ч л е н и речення у творенні с т и л ю т е к с т у ? 2. В и к о н а й т е с и н т а к с и ч н и й розбір о с т а н н ь о г о речення. 3. Поясніть н а п и с а н н я виділених слів.

Правописний практикум 24. Прочитайте вірш Миколи Вінграновського. Спишіть, уставляючи пропущені розділові знаки. Сформулюйте правила їх уживання. Х о д і м т е в сад. Я п о к а ж у вам сад Д е на к о л і н а х я б л у н і с п и т ь вітер А з г о р б л е н и й ч у м а ц ь к и й небопад Освітлює пахучі очі квітів. Я п о к а ж у вам с л и в и на с у ч к а х ІДо настромились падаючи мовчки. Затисла груша в жовтих кулачках Смачного сонця лагідні жовточки. У п о л і с п и т ь з о р я під к о л о с к о м І сонно с л у х а д у м у колоскову І сонна т и ш а с о н н и м я з и к о м Ш е п о ч е саду с и в у к о л и с к о в у . . . Комунікативний практикум Ш. Розгляньте репродукцію картини Миколи Овсійка «Віконце в осінь». Усно опишіть її. Доведіть твердження Леонардо да Вінчі: Живопис — це поезія, яку бачать, а поезія — це живопис, який чують.

М. Овсійко. Віконце в осінь Живе поезія у мові j 31.1. Прочитайте вірш Ліни Костенко. Які почуття він викликає у вас? ^ Як змінюється настрій, переданий поетесою, у кінці вірша? Як це виражено? Яку роль відіграють окличні й питальне речення в тексті? Красива осінь вишиває к л е н и червоним, жовтим, срібним, золотим. 21

А л и с т я просить: — Виший нас зеленим! Ми ще побудем, ще не облетим. А л и с т я просить: — Дай нам тої втіхи! Сади прекрасні, роси — як вино. Ворони п ' ю т ь надкльовані горіхи. А щ о їм, чорним? Ч о р н и м все одно. Комунікативний практикум II. Підготуйте твір-мініатюру «Красива осінь вишиває клени...». Живе поезія у мові \2. І. Прочитайте вірш. Поясніть уживання розділових знаків у реченнях. А дні стоять позичено погожі, Неначе сни л і н и в и х холодів. Вітри, як старомодні л и с т о н о ш і , — Бо ми повідвикали від листів — Розносять світом пошту термінову, Ні в кого не питаючи адрес — І ми читаєм с в і т л у п і с л я м о в у З роману жовтня і с л ь о з и небес. Б. Томенчук II. Доберіть фотоілюстрації до вірша з Інтернету.

Замріяні осінні алеї Правописний практикум 33. І. Спишіть речення, розкриваючи дужки й розставляючи пропущені розділові знаки. 1. Озеро самотньо л е ж а л о серед л у г у забутим у л а м к о м сірого осіннього неба і до нього боязко б у л о приступити 22

(Ю. Збанацькиіі). 2. Оба(біч) дороги стоять високі трави кожна травинка х и л и т ь с я (до)низу і ніби плаче дрібною холодною сльозою (Ю. Збанацькии). 3. Стелеться під колеса дорога спроквола* розгортається перед затуманеним п о г л я д о м як безкінечний с у в і й * полотна ( А. Дімаров). 4. Д е н ь видався сонячний л а г і д н и й здавалось високі небеса дзвеніли к р и ш т а л е м с к л и к а ю ч и дітей до ш к о л и (/. Цюпа). 5. Сонце знаючи щ о тепла принесе (не)багато ( н е ) поспішає показатися на л ю д с ь к і очі (М. Руденко). 6. Гайвороння л е т і л о в отой причаєний* червоний вир ніби т я г л а його туди (не)вблаганна сила і ставало (не)помітним наче з г о р я л о в густому жарі разом зі своїм чорним г р а є м * (Є. Гуцало). 7. Сиплеться осипається л и с т я гнуться г о р б л я т ь с я берези плаче і посміхається крізь с л ь о з и осінь і натрушує ж у р бу на мою н а б о л і л у д у ш у ( М . Стельмах). 8. Небо прояснилось л е г к і тонкі хмарки л е т і л и прудко (не)наче л і т о м після з л и в и синє небо ледве світилося через тонкий туман місяць обсипав л е г к и м світом верхи л і с у (І. Нечуй-Левицький). 9. Ранками левади й видолинки все частіше с и з і ю т ь * густою памороззю і д о ш к у л ь н и й * вітер нагадує настала пора витягати зі схованки рукавиці ( В . Скуратівський). 10. П о с і ю л ь о н заголубіє небо. П о л л ю дощем зазеленіє гай ( Л . Завіщана). II. Запишіть фонетичною транскрипцією слова памороззю, ЛЮДСЬКИЙ, поллю. III. Виконайте пунктуаційний розбір одного з речень (за власним вибором). Ш

I J4. І. Перекладіть текст українською мовою. Поясніть уживання розділових знаків.

Особенно хорош осиновый лес в осенние ясные дни. В пурпурно-красный и ж ё л т ы й цвет окрашена листва, цветным чистым ковром расстилаются под деревьями опавшие листья. Там и тут видны под ними красноватые ш л я п к и поздних грибов — подосиновиков. Е щ ё цветут кое-где запоздалые лесные цветы, шелестит под ногами высокий пожелтевший папоротник, и ещё горячее пахнет в осиновом л е с у (/. СоколовМикитов). II. Продовжте текст розповіддю про прогулянку осіннім лісом.

Допоможіть знайти

помилку!

— Я занепокоєна тим, — каже вчителька української мови, — що Андрій зовсім забув матеріал. — Я все вивчу на протязі місяця, — каже хлопець. — А не захворієш? — засумнівалася вчителька.

Бібліографічне бюро Український правопис. — К.: Наук, думка, 2008. Українська мова: дитяча енциклопедія. — К.: Школа, 2006.

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

^ ё ^ г ^ ^ Щ

Використання вербального й невербального коду в комунікації. Міжкультурна комунікація і професійна діяльність Зі слів Л Ю Д И Н И можна зрозуміти, якою вона хоче здаватися, але яка вона насправді, треба вгадувати за її мімікою і жестами під час вимови слів, тобто за тими рухами, які вона робить несвідомо. Ф. Шиллер 35. Поміркуйте. Прочитайте епіграф до теми. міркування з порушеної проблеми, наведіть приклади.

Висловте

власні

Lie варто знати 36. І. Прочитайте. Доберіть заголовок, що відповідатиме темі чи основній думці висловлювання.

Спілкування — це один із виявів с о ц і а л ь н о ї взаємодії л ю д е й , що має два види, які з д е б і л ь ш о г о реалізуються одночасно: вербальне, тобто словесне, мовне і невербальне — п о г л я д а м и , м і м і к о ю , жестами, ш т у ч н и м и умовними знаками, предметами. Попри велике розмаїття невербальних засобів с п і л к у в а н н я та з б і л ь ш е н н я їх к і л ь к о с т і з поступом ц и в і л і з а ц і ї , основним засобом с п і л к у в а н н я між л ю д ь м и залишається природна мова. Нею опосередковані всі види с у с п і л ь н о ї д і я л ь н о с т і , без неї н е м о ж л и в і контакти в побутовій, виробничій, науковій, к у л ь т у р н і й та інших сферах ж и т т є д і я л ь н о с т і суспільства (За Я. Радевичем Винницьким). II. Поясніть значення використаних у тексті термінів. За необхідності скористайтеся тлумачним словником. t \

37. І. Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. Визначте тему й основну думку. Спробуйте дати визначення поняття вербальна комунікація, у разі потреби використавши словник.

Мовленнєва д і я л ь н і с т ь ( с п і л к у в а н н я , комунікативний а к т ) має с о ц і а л ь н и й характер, о с к і л ь к и це частина с у с п і л ь н о ї д і я л ь ності л ю д и н и . Будь-яка д і я л ь н і с т ь неможлива без с п і л к у в а н н я . Крім того, є види д і я л ь н о с т і , основу яких складає с п і л к у в а н н я . Ц е д і я л ь н і с т ь педагогів, викладачів, юристів, політиків, журналістів, менеджерів, працівників сфери обслуговування. Спілкування — процес, у я к о м у бере участь не менше двох осіб: мовець ( А , —адресант) і с л у х а ч (А., — адресат). Крім адресата й адресанта, які під час комунікації міняються р о л я м и , щоб с п і л к у в а н н я відбулося, необхідним є предмет мовл е н н я , тобто те, про щ о говорять, з приводу чого відбувається 24

обмін інформацією. П о з н а ч и м о його символом П . С п і л к у в а н н я не може відбутися, я к щ о с у б ' є к т и , які беруть у ньому участь, не знають мови — М. Під час с п і л к у в а н н я народжується висловлювання — В. Воно містить у собі все те, що йде від адресанта ( A j ) з приводу того, про щ о він говорить ( П ) д л я свого адресата ( А 2 ) за допомогою мови ( М ) , відомої їм обом. М (мова)

II. Розгляньте схему. Використовуючи її. розкажіть, що таке спілкування. III. Поміркуйте. Відомо, що папуги можуть вимовляти слова. Чи є розмова з такими папугами комунікацією? Відповідь обґрунтуйте.

Скарби фразеології 38. І. Прочитайте прислів'я про спілкування. Розкрийте значення кожного з них.

Б і л ь ш е діла — менше слів. Д і л а говорять голосніше за слова. М е н ш е говори — б і л ь ш е вчуєш. Сказане слово — срібло, а мовчання — золото. Від красних слів язик не відсохне. Н е завжди говори, щ о знаєш, а завжди знай, щ о говориш. Красне слово — золотий к л ю ч . Добре слово краще, ніж гроші. II. Поясніть значення висловів.

Знаходити с п і л ь н у мову, говорити різними мовами, езопівська мова, крутиться на язиці, довгий я з и к , гострий на я з и к , замкнути язика, чесати я з и к о м , поламати собі я з и к , плескати язиком, прикусити язика, проковтнути язика, розпустити язика, тримати язика за зубами, т я г н у т и за я з и к , язик свербить, язик до Києва доведе, язик не повертається, язик як помело, язик без кісток, з л и й на язик. III. Випишіть із поданих фразеологізмів ті, що характеризують мовця, поділивши їх на дві групи: а) з позитивною оцінкою, б) з негативною оцінкою.

Комунікативний практикум^ 39. Складіть і розіграйте діалог за ситуацією, яку можна схарактеризувати одним із фразеологізмів, поданих у попередній вправі.

Це варто знати 40. І. Ознайомтеся зі статистичними відомостями про словниковий запас різних людей (с. 26). Якими літературними творами послуговувався автор, укладаючи цей перелік?

1. С л о в н и к о в а скарбничка Е л л о ч к и Щ у к і н о ї — ЗО с л і в . 2. Л і н г в о б а з а д и к у н і в із п л е м е н і « м у м б о - ю м б о » — 300 с л і в . 3. К і л ь к і с т ь с л і в п о в с я к д е н н о г о в ж и т к у ( д л я сучасної л ю д и ни) — 400—500. 4. А к т и в н и й с л о в н и к л ю д и н и із середньою освітою — 1500— 4000 с л і в . 5. Л е к с и ч н и й обсяг л ю д и н и , яка багато читає, с к л а д а є переважно 8000 с л і в . 6. П о т е н ц і а л корифеїв словесності ( Т . Ш е в ч е н к а , І. Ф р а н к а та і н ш и х п и с ь м е н н и к і в ) — понад 10 000 с л і в . 7. С л о в н и к о в і м о ж л и в о с т і у к р а ї н с ь к о ї мови — понад 200 000 с л і в (За Н. Голуб). II. Які межі д л я власного активного словника визначаєте ви? 41. П р о в е д і т ь д о с л і д ж е н н я . З'ясуйте лексичне значення поданих слів, пропонуючи кілька прийомів, один з яких — афоризм.

Г о л о с , освіта, заздрість, мовчання, у с п і х , мова. Д о в і д к а : 1. Г о л о с — це портрет оратора (К. Станіславський). 2. Освіта — це вміння п р а в и л ь н о д і я т и в б у д ь - я к и х ж и т т є в и х сит у а ц і я х (Д. Хіббвн). 3. Заздрість — отрута д л я серця (Вольтер). 4. М о в ч а н н я — а н г л і й с ь к и й спосіб вести бесіду (Г. Гейне). 5. У с п і х — означає встигнути (М. Цветаева). 6. Мова — це наша зброя; застосовуючи ї ї , с л і д подбати, аби п р у ж и н и в ній не р и п і л и (А. де Рівароль). jf

42. Прочитайте текст. Виділіть у ньому ключові слова. Доберіть заголовок.

Невербальный код ( м і м і к а , ж е с т и ) використовувався в комун і к а ц і ї щ е з давніх часів. Один з я с к р а в и х п р и к л а д і в — давньог р е ц ь к и й театр масок, у я к о м у з о в н і ш н ь о м у в и р а ж е н н ю внут р і ш н ь о г о стану л ю д и н и надавалося в е л и к е з н а ч е н н я . А к т о р и під час п ' є с и з м і н ю в а л и маски, щ о з о б р а ж у в а л и різні з а с т и г л і стани: радість, страх, гнів. За т в е р д ж е н н я м и п с и х о л о г і в , 6 0 — 8 0 % к о м у н і к а ц і ї відбувається з в и к о р и с т а н н я м н е в е р б а л ь н и х засобів, з н а ч у щ і с т ь мімік и , жестів у с п і л к у в а н н і становить 55 % , інтонації — 38 % , с л і в — 7 % , понад 90 % інформації в перші с е к у н д и с п і л к у в а н ня передається н е в е р б а л ь н и м и засобами ( 3 кн. «Основи мовлен нєвої комунікації»). Зверніть у в а г у ! Міміка — це експресивно виразні р у х и різних частин о б л и ч ч я л ю д и н и , о с о б л и в о очей, рота, я к і передають п с и х о л о г і ч н и й стан у певний м о м е н т . Жести — це р у х и т і л а , щ о передають в н у т р і ш н і й стан л ю д и н и й н е с у т ь і н ф о р м а ц і ю про її д у м к и , п е р е ж и в а н н я , ставл е н н я до о т о ч е н н я . 26

43. І. Розгляньте слайди. Оцініть жести, вирази облич та пози людей. Що вони означають? II. П о м і р к у й т е . Чи можна на основі невербальних засобів спілкування зробити висновок про ставлення співрозмовників одне д о одного, о с о б л и в о с ті характеру, національність людини? 44. Визначте, які жести можуть бути використані під час вимови фраз. Об'єднайтесь у пари і продемонструйте дібрані вами жести.

1. Я не знаю. 2. Я щасливий. 3. Я цього не х о ч у . 4. Я із задовол е н н я м приймаю запрошення. 5. У с е це зовсім не так. 6. Т і л ь к и нікому не говори. Ц е секрет. 7. Я рада вас бачити. 8. Д о побачення. J т

45. І. Прочитайте текст. Випишіть ключові слова і фрази. Складіть план тексту, за яким перекажіть його.

Вираз обличчя нерідко є головним показником почуттів мовця. Підняті брови, широко розкриті очі, опущені вниз кінчики губ, прикритий рот свідчать про подив. Опущені вниз брови, зіщ у л е н і очі, стиснуті губи говорять про гнів. Ознаками печалі є зведені брови, злегка опущені куточки губ, а щастя — спокійні очі, трішки підняті зовнішні куточки губ, променисті зморшки від очей. В а ж л и в у роль у процесі спілкування відіграють жести, щ о м о ж у т ь попередити про необхідність змінити поведінку, припинити контакт чи зробити щось інше з метою досягнення по27

трібного результату. Т а к , простягнуті долонями вгору вперед руки свідчать про готовність до відвертої бесіди. Я к щ о людина машинально прикриває обличчя руками, потираючи л о б , скроні, відводить очі, то така поведінка сприймається як прояв нещирості. Р у к и , перехрещені на г р у д я х , вважаються жестом захисту. У с м і ш к а , як правило, означає привітність, дружелюбність. Використання певного жесту з а л е ж и т ь від низки чинників: темпераменту, місця проживання (місто чи село), кліматичної зони (південь чи північ), національності тощо. ...На планеті живуть сотні народів зі своїми звичаями, традиціями. Р і з н я т ь с я й традиції привітання. К а л м и к и від щирого серця труться носами. Ескімоси, висловлюючи свою повагу й шанобливість, крутять язиком на всі боки. А л е д л я цього треба бути ескімосом. Словесне вітання також має свою історію. Наприклад, здрастуйте вже м а л о хто сприймає як просте побажання здоров'я. Так само і слова Добридень! або На добраніч! передусім означають, що ти бажаєш знайомому під час вашої зустрічі приємно провести час. Варто також зазначити, що зміст цих слів аналогічний в усіх європейських мовах. В е л и к о г о значення під час вітання набувають і жести. Скажімо, справжні д ж е н т л ь м е н и обов'язково торкнуться чи навіть трохи піднімуть свого капелюха. Історія цього жесту теж чималенька: ще в Стародавньому Р и м і раби, зустрівши господаря, мали знімати шапку, аби показати голену голову — символ рабства. Згодом так само м а л и вчиняти й кріпаки перед паном, хоча голови на той час у ж е не г о л и л и . А сучасний жест означає буквально: « М о я повага до вас настільки сильна, щ о ви можете використовувати мене як свого р а б а » . А н а л о г і ч н и й жест у відповідь знімає двозначність цього підтексту. Практично в усіх арміях світу існує традиційний жест вітання: військовий підносить руку до кашкета. Історія цієї традиції теж ховається в сивій давнині. Л и ц а р і середньовіччя, за потребою тих часів, носили металевий одяг, тобто л а т и . А замість кашкета на голові м а л и ш о л о м з о п у щ е н и м забралом. Вітаючись, вони х о т і л и знати, кого саме вітають, — тому-то й піднімали рукою забрало. Оцей рух і зберігся до наших часів, хоча металевий одяг давно вийшов з моди. Вітання в українців становить досить складний р и т у а л , щ о містить і жести, і м і м і к у , і фізичні контакти, і словесні формули. Загальнопоширеним способом вітання традиційно б у л и рукостискання та слова Добрий день!, Добрий ранок!. Добрий вечір! чи День добрий... 28

На П о л і с с і серед ч о л о в і к і в п р и й н я т и м був потиск р у к , а д о б р е з н а й о м і ж і н к и п р и з у с т р і ч і ц і л у в а л и с я , о б н і м а л и с я й говорили: «Слава Богу!» Н а В о л и н і ч о л о в і к и о б о в ' я з к о в о з н і м а л и к а п е л ю х а , а віт а ю ч и ж і н к у , ц і л у в а л и ї й р у к у . З в и ч а й н о ю ф о р м о ю віт а н н я т у т б у л о Слава Ісусу! і в і д п о в і д ь — Навіки слава! (За О. Пономаревим). завдання за текстом ?ІІ 1.Виконайте Визначте стиль і тип мовлення. 2. На прикладі тексту з'ясуйте, як ви розумієте поняття невербальні засоби спілкування, невербальні засоби у привітаннях. 3. З'ясуйте, яку роль у тексті відіграють вставні слова і словосполучення. 4. Сформулюйте правила привітання залежно від ситуації спілкування. 5. З р о б і т ь висновок. Як доречне використання невербальних засобів впливає на якість спілкування? Комунікативний практикум . Поясніть, як ви розумієте вислів Дейла Карнегі: Жести людини, як і зубна щітка, мають бути суто індивідуальними. Я 46. Прочитайте словосполучення у правому стовпчику і запам'ятайте їх. Чим спричинені помилки у лівому стовпчику? Г о в о р и т и на р і з н и х язиках Друг з другом

Говорити різними мовами Один з одним (одне з одним ) Бути осторонь Певною мірою Зрозуміла річ Понад усе Мати добру репутацію

Триматися в стороні Д о відомої ступені Ясне діло В и щ е всього Б у т и на х о р о ш о м у рахунку

Скарби фразеології 47. Поясніть значення фразеологізмів. Складіть із

НИМИ

речення.

Очі п р о г л е д і т и , очима с т р і л я т и , очима їсти, в и т р і щ и т и очі, нишпорити очима, губи надути, закопилити губу. Кроки до успішного спілкування 48. І. Прочитайте текст на с. ЗО. З'ясуйте предмет мовлення, основну тезу прочитаного. Визначте тип зв'язку між частинами тексту. Назвіть слова, що здійснюють смисловий зв'язок. 29

Е т и к е т н і с и т у а ц і ї с у п р о в о д ж у ю т ь с я використанням етикетної атрибутики ( о д я г у і й о г о е л е м е н т і в ) , о к р е м и х предметів ( с к а ж і м о , х л і б - с і л ь у с и т у а ц і ї вітання гостей), власне е т и к е т н и х р е а л і й ( к в і т і в , подарунків, візитних карток т о щ о ) . Етикетна а т р и б у т и к а щ о р а з у повинна у з г о д ж у в а т и с я зі с п е ц и ф і к о ю етикетної с и т у а ц і ї . С у ч а с н и й у к р а ї н с ь к и й етикет не вимагає за б у д ь - я к о ї погоди, в и х о д я ч и з д о м у , надягати г о л о в н и й у б і р . Т а к о л и вже у к р а ї н е ц ь у г о л о в н о м у уборі зустрічає з н а й о м о г о , то, вітаючи його, має д о т р и м у в а т и с я певних п р а в и л . З р о з у м і л о , ж і н о к ці правила не стосуються. За три к р о к и від з н а й о м и х ч о л о в і к и , вітаючись, с п о к і й н и м ж е с т о м мають зняти ( ч и т р о х и п і д н я т и ) свого к а п е л ю х а . Й о г о т р и м а ю т ь над г о л о в о ю , не розмахуючи ним і не з а т у л я ю ч и привітного виразу о б л и ч ч я . За к а п е л ю х беруться спереду-зверху (а не за к р и с и * ) , а к а ш к е т з н і м а ю т ь спереду за к о з и р о к . Н е с к и д а ю т ь г о л о в н и х уборів без крис чи к о з и р к а , тобто беретів, в ' я з а н и х ш а п о ч о к ( м о ж н а о б м е ж и т и с я л е г к и м п о к л о н о м ) . Вітаючись, ч о л о в і к и в и й м а ю т ь сигарету з рота, а р у к и — з к и ш е н ь . Я к щ о при з у с т р і ч і руки з а й н я т і , у к р а ї н е ц ь щ и р о ю у с м і ш к о ю п о я с н и т ь з н а й о м и м в и н я т к о в і с т ь с и т у а ц і ї . Н е треба знімати г о л о в н о г о у б о р у і ш к о д и т и своєму здоров'ю під час поганого с а м о п о ч у т т я чи за х о л о д н о ї погоди. У т а к о м у разі достатньо буде привітання із в в і ч л и в и м виразом о б л и ч ч я . У з а к р и т о м у п р и м і щ е н н і ч о л о в і к повинен знімати свій г о л о в н и й убір. Т а з будь-якого правила є в и н я т к и , за я к и м и ч о л о в і к а м д о з в о л я ється л и ш а т и с я в г о л о в н и х у б о р а х у д е я к и х п р и м і щ е н н я х — зокрема в т и х , щ о є « п р о д о в ж е н н я м в у л и ц і » ( с х і д ц і , л і ф т и , магазини, поштамти, вокзали тощо). В а ж л и в о д о т р и м у в а т и с я т а к о ж д и с т а н ц і ї , придатної д л я к о н к р е т н о ї с и т у а ц і ї с п і л к у в а н н я . Я к відомо, р о з р і з н я ю т ь такі види дистанцій: і н т и м н у , особисту, с о ц і а л ь н у і г р о м а д с ь к у . За б у д ь - я к и х обставин у с п і х с п і л к у в а н н я з а л е ж и т ь від тону розмови, в м і н н я в и с л у х а т и і н ш о г о , вчасно і доречно підтримати т е м у . В в і ч л и в і с т ь , у в а ж н і с т ь і ч е м н і с т ь — основна вимога у к р а ї н с ь к о г о м о в л е н н є в о г о е т и к е т у . Від ч е м н о г о привітання, ш л я х е т н о г о п о т и с к у р у к и , н е в и м у ш е н о ї , ненав'язливої розмови вигода о б о п і л ь н а (За В.Дороз). j

II. Виконайте завдання за текстом. 1. Назвіть орфограми у виділених словах, умотивуйте їх написання. 2. Поясніть, як ви розумієте поняття етикетна ситуація.

Складаймо професійне портфоліо III. Об'єднайтесь у групи. На основі тексту сформулюйте особливості використання етикетної атрибутики та невербальних засобів спілкування у професійній комунікації. Аргументуйте необхідність їх дотримання.

ЗО

Кроки g o успішного спілкування 49. І. Прочитайте текст. Випишіть ключові слова і словосполучення кожного абзацу. Назвіть засоби міжфразного зв'язку. Визначте інформативний центр (найголовніше) у кожному прочитаному абзаці. На підставі визначеного складіть запитання д о кожного абзацу. Про який вид комунікації йдеться в тексті?

Ц е т р а п и л о с я на о д н о м у з і с п а н с ь к и х п л я ж і в . Н а р о д у б у л о багато, с т о я л а спека. Н і н а С е м е н і в н а н а с у н у л а на очі с о л о м ' я н и й к а п е л ю ш о к . Б у л о ч у т н о л е м е н т д і т е й , с х о ж и й на л е м е н т ч а й о к . А л е на ц ь о м у п л я ж і не б у л о ч а й о к . Н і н а Семенівна п о в е р н у л а с я до с о н ц я і н ш и м б о к о м і в і д к р и л а одне о к о . Б у л о д у ж е с п е к о т н о . Вона в і д к р и л а д р у г е о к о й п о б а ч и л а , щ о дітей п о р у ч немає! Вона п і д х о п и л а с я . Д е с я т ь х в и л и н т о м у К а т р у с я й А н т о н г р а л и с я п о р у ч із водою. Ж і н к а о х о п и л а п о г л я д о м берег. Н у з в и ч а й н о , з н и м и все гаразд... А д ж е К а т р у с і вже 6, а А н т о н о в і 8 років. П о д и в и л а с я з н о в у . Д е д і т и ? Ї ї о х о п и л а п а н і к а : де ж д і т и ! Щ о ж с к а ж е ї х н я м а т у с я : т і т к а втратила п л е м і н н и к і в ! Ч е р е з д е с я т ь х в и л и н вона б у л а в п о л і ц і ї . Я к б у л о б добре знати і с п а н с ь к у мову х о ч т р о х и ! На щ а с т я , м а л е н ь к и й с л о в н и ч о к і к і л ь к а р о з п а ч л и в и х ж е с т і в д о п о м о г л и їй д і с т а т и с я д о в і д д і л к у . А л е дітей там не б у л о . . . Вона в і д ч у л а себе н і я к о в о , с т и с к а ю ч и смугасту п л я ж н у сумку. І с п а н с ь к и й п о л і ц е й с ь к и й , щ о намагався д о п о м о г т и ї й , був г а л а н т н и й , а л е не говорив ні у к р а ї н с ь к о ю , ні р о с і й с ь к о ю , ні а н г л і й с ь к о ю . Н і н а Семенівна с п р о б у в а л а щ о с ь с к а з а т и іспанською, але безуспішно. Треба б у л о щось робити. А д ж е з дітьми могло трапитися щось страшне. Н і н а Семенівна п о д и в и л а с я п о л і ц е й с ь к о м у п р я м о в о ч і й з р о б и л а г л и б о к и й в д и х . Вона п о к а з а л а ж е с т о м ( п л о с к о ю д о л о н е ю ) зріст К а т р у с і від п і д л о г и . П о т і м вона з н и з а л а п л е ч и м а й п о к а з а л а с х в и л ь о в а н і с т ь . П о л і ц е й с ь к и й п о д и в и в с я на неї з інт е р е с о м , а п о т і м показав на к а р т и н у , щ о в и с і л а на с т і н і . Ц е б у л а фотографія дитини... (З газети). Комунікативний практикум II. Що, на вашу думку, забезпечує ефективність спілкування? Запропонуйте свій варіант продовження оповідання.

Читаите українською Д о р о н і н а М . С . Культура спілкування ділових л ю д е й . — К.: Видавничий д і м «KM Academia», 1998. 50. І. Прочитайте анотацію д о посібника М. Дороніної «Культура спілкування ділових людей» (с. 32) та уривок із цієї книги. Що нового ви дізналися про діловий етикет?

У спілкуванні ділових партнерів є мета, якої прагнуть обидві сторони: досягти взаєморозуміння, узгодженості дій в інтересах свого підприємства, установи. Посібник дає рекомендації щодо ділового спілкування. Вони ґрунтуються на знанні законів психології, логіки, соціології і водночас легкі у практичному застосуванні. Може стати в пригоді не тільки діловим людям, а й широкому колу читачів, — адже спілкування є невід'ємною рисою людського буття. Н А Ц І О Н А Л Ь Н І ОСОБЛИВОСТІ ДІЛОВОГО

ЕТИКЕТУ

Д і л о в и й світ вельми неоднозначний як у соціальноп о л і т и ч н о м у , так і в н а ц і о н а л ь н о м у п л а н і . З виходом підприємства на зовнішній ринок посилюється небхідність вивчення особливостей н а ц і о н а л ь н и х п с и х о л о г і ч н и х характерів бізнесменів та підприємців різних країн. Д л я п р и к л а д у р о з г л я н е м о особливості ділового етикету д е я к и х країн. Д л я бізнесменів А н г л і ї характерний с и л ь н и й консерватизм, відданість традиціям. Т р а д и ц і ї — це перш за все визначений порядок того, щ о , к о л и і як обов'язково треба робити. С л і д зазначити, щ о такий консерватизм не завжди о б т я ж л и в и й , бо дозволяє швидко та економно вирішувати багато д і л о в и х проб л е м . У всякому разі, можна бути впевненим, що, згідно з анг л і й с ь к и м и т р а д и ц і я м и , до л а н ч у можна зателефонувати будья к і й офіційній особі, розмова буде доречною. О с к і л ь к и слова а н г л і й ц я — вексель, у с н и х домовленостей треба додержуватись р е т е л ь н і ш е , ніж письмових. У переговорах з а н г л і й ц я м и с л і д мати на увазі, що вони д у ж е с п о с т е р е ж л и в і , х о р о ш і п с и х о л о г и , не с п р и й м а ю т ь ф а л ь ш у . Д л я д і л о в о г о с п і л к у в а н н я а н г л і й ц і використовують не т і л ь к и телефон та бесіди в офісі, а й симпозіуми, виставки. В а ж л и в е д л я них відвідування тенісних т у р н і р і в , перегонів та і н ш и х а н а л о г і ч н и х заходів. Британські фірми приймають р і ш е н н я п о в і л ь н і ш е навіть від я п о н с ь к и х , а л е с т у п і н ь р и з и к у в рішенні м і н і м а л ь н и й . Проведення переговорів з а н г л і й ц я м и базується на використанні значного о б ' є м у фактичного, статистичного, довідкового м а т е р і а л у . Д л я розвитку відносин з фірмами і н ш и х країн в а ж л и в е значення має характер п о л і т и ч н и х стосунків А н г л і ї з ними. А н г л і й ц і д у ж е ч у т л и в і до знаків уваги поза переговорами. Т о м у д і л о в и м колегам в А н г л і ї необхідно надсилати л и с т и з привітаннями до свята чи дня народження. 32

У д і л о в о м у житті Ф р а н ц і ї в е л и к у р о л ь відіграють особисті з в ' я з к и та знайомства, щ о базуються на взаємних пос л у г а х . Ф р а н ц у з и не здатні приймати ризикованих рішень, вони не л ю б л я т ь , к о л и їх підганяють у процесі п р и й н я т т я рішень. Д у ж е ц і н у ю т ь аргументи, підк р і п л е н і фактами й аналізом. Основну увагу п р и д і л я ю т ь не цінам, а т е х н і ч н и м характеристикам товарів. Віддають перевагу д і л о в и м паперам французькою мовою з відображенням цін у франках. Добре, якщо тексти документів оформлені к о л ь о р о в и м и фото. Ф р а н ц у з и чекають порівняння товарів з к о н к у р е н т н и м и товарами. У цій країні не прийнято звертатися на і м ' я , д л я цього користуються словами мсьє, мадам. Ф р а н ц у з и не л ю б л я т ь з а х о п л е н н я іноземними речами, звичками тощо. Вони д у ж е п о л ю б л я ю т ь підкреслювати свою н е з а л е ж н і с т ь . Багато д і л о в и х питань вирішується в неофіційних умовах. Під час т а к и х прийомів про ділові справи прийнято говорити л и ш е п і с л я того, як гості п е р е й ш л и до чаю чи кави, тобто під час десерту. Д о того часу з французами краще говорити на теми мистецтва, особливо французького. У Ф р а н ц і ї вважається за в е л и к у честь одержати від д і л о в о г о партнера запрошення на вечерю. З ' я в и т и с я слід на чверть години пізніше зазначеного в запрошенні часу, принести з собою подарунок. Ц е може бути коробка цукерок чи вино. О с к і л ь к и к у х н я є предметом національної гордості француза, гостеві слід похвалити страви, напої. Н е слід уживати додатково с і л ь та прянощі, це буцімто свідчить про недоліки поданих страв. У г о р ц і д у ж е прагнуть мати в и г л я д аристократів, а тому часто відмовляються від д р і б ' я з к о в о г о торгу. Вони вол о д і ю т ь особливим талантом самоіронії та к р и т и к и . Н е проти самокритики та самоіронії партнера, але не допускають цього щ о д о себе. Т у т треба бути обер е ж н и м и в с п і л к у в а н н і . У г о р ц і вельми с х и л ь н і до вишуканості та елегантності у з о в н і ш н ь о м у в и г л я д і . Треба бути готовим отримати від них специфічні сувеніри у в и г л я д і свині, щ о означає не щ о інше, як побажання у с і л я к и х гараздів. 33

Австрія, Німеччина, Швейцарія. Т у т діють чотири правила вишуканої поведінки: ввічливість, простота, вихованість, гідність. Особливою ознакою х о р о ш о г о виховання є точність у всьому. Д о с и т ь в а ж л и в у р о л ь відіграє зовн і ш н і й в и г л я д . Слід звертати увагу на те, щ о в цих країнах партнера к р а щ е назвати за його т и т у л о м . Тобто пропускати такі слова, як директор, доктор, інженер, вважається неввічл и в и м . Правда, є деяка р і з н и ц я у звертаннях д л я різних країн. Т а к , у Ш в е й ц а р і ї досить сказати пане директоре, в Н і м е ч ч и н і треба до цього додати п р і з в и щ е . Д е я к і розбіжності спостерігаються і в проведенні переговорів. Т а к , у Ш в е й ц а р і ї та А в с т р і ї ц ь о м у процесові притаманна стримана манера — цілеспрямованість і сухість. У приватному с п і л к у в а н н і з д і л о в и м и партнерами Західної Європи бажано звертатися до таких тем, як розмір помешкань, престижність автомобілів, відпустка. Ж и т е л і Ш в е й ц а р і ї л ю б л я т ь говорити про гроші. Економність нації вельми позначається на с т и л і ж и т т я : навіть директори в е л и к и х фірм корист у ю т ь с я в д і л о в и х поїздках к о м у н а л ь н и м транспортом. П і д час відвідування ресторанів та а н а л о г і ч н и х закладів прийнято давати чайові в розмірі 10 % вартості п о с л у г . Сувенірів не л ю б л я т ь , краще дарувати квіти. Н а ц і о н а л ь н о ю особливістю п с и х о л о г і ї бізнесменів Іспанії є дотримання філософії мачеїзму, тобто такого р о з п о д і л у ролей м і ж ж і н к о ю та ч о л о в і к о м у ж и т т і , к о л и чоловік — мано повинен багато працювати, його д р у ж и на — створювати с п р и я т л и в і умови д л я цього. В з а г а л і , н а й в и щ о ю м о р а л ь н о ю цінністю іспанця є робота як найвища мета, як основа його ж и т т я . Б і л ь ш і с т ь іспанців вважає факторами у с п і х у в д і л о в и х справах д о л ю та удачу. В а ж л и в и м є фактор протекц і о н і з м у , п р и я т е л ь с ь к и х та с і м е й н и х зв'язків. І с п а н ц я м властиве намагання видаватися приємними і д о б р о з и ч л и в и м и у взаєминах із партнерами поза с л у ж бою. 34

Будь-яке знайомство з представниками д і л о в о г о світу в І т а л і ї починається із вручення візитівок. Переговори повинні проводити особи п р и б л и з н о одного статусу. Слід з а у в а ж и т и , щ о переговори відбуватимуться інтенсивніше, я к щ о і т а л і й ц і переконані в можливості встановлення довгострокових відносин. П і с л я підписання угод з і т а л і й ц я м и треба час від часу інформувати партнерів, не чекаючи ї х н ь о г о запиту, про хід виконання д о с я г н у т и х домовленостей. Ц е й буде певною мірою ознакою намірів зберігати стабільні довготривалі з в ' я з к и , серйозність намірів щ о д о партнера. І т а л і й ц і вельми строго ставляться до правил д і л о в о ї етики. А л е водночас багато питань вони згодні вирішувати не в офіційних рамках, о с к і л ь к и впевнені, щ о д р у ж н я атмосфера б і л ь ш е сприяє щирості у формулюванні д у м о к та претензій. О с к і л ь к и і т а л і й ц і д у ж е пишаються своєю країною як колискою багатьох видів мистецтв, с л і д бути напоготові підтримати розмову на ці теми і в неофіційних умовах. А м е р и к а н с ь к и й бізнес донедавна характеризувався (і небезпідставно!) як агресивно-безжалісний, де все підпорядковане л и ш е одному — грошам. Проте останнім часом характер американської д і л о в о ї етики д е щ о з м і н ю є т ь с я . Н а й п о п у л я р н і ш о ю формою вдоскон а л е н н я е т и к и в цій країні є кодекси поведінки, щ о створюються о к р е м и м и в е л и к и м и к о р п о р а ц і я м и . Ц і кодекси є п е р е л і к о м правил д л я с л у ж б о в ц і в ( н а п р и к л а д , не приймати подарунків, вести д і л о в і розмови л и ш е з д о з в о л у вищого керівництва т о щ о ) або декл а р а ц і є ю з а г а л ь н и х правил д і л о в о ї поведінки. Т у т д у ж е ц і н у ю т ь усні домовленості та довіру партнера. А л е не слід забувати і про юридичне оформлення відносин, бо, як і всюди, т р а п л я ю т ь с я нечесні підприємці і в А м е р и ц і . У с п і л к у в а н н і з а м е р и к а н с ь к и м и діл о в и м и особами важливе значення має офіційність о д я г у , у м і н н я поводитися 35

в товаристві, а л е н а й б і л ь ш е цінується компетентність та уміння обстоювати свої інтереси, фаховий рівень. В з а г а л і , характерні особливості а м е р и к а н с ь к о ї нації — п р а ц е л ю б н і с т ь , активність, н а п о л е г л и в і с т ь . В в а ж а є т ь с я , щ о вся розумова д і я л ь н і с т ь а м е р и к а н ц я спрямована на п о ш у к ш л я х у до долара м а й ж е в б у д ь - я к у мить його ж и т т я . В ц і л о м у американці намагаються не робити зайвого, здатні п р и й м а т и ризиковані р і ш е н н я , проте в е л ь м и уважні до ділових контактів. Я п о н с ь к і бізнесмени віддають перевагу особистій з у с т р і ч і . Т а к е знайомство к р а щ е здійснити через посередника, я к и й добре знає обидві сторони. Посередник ч е к а т и м е винагороди чи п о д я к и у м а т е р і а л ь н о м у в и г л я д і або ж а н а л о г і ч н о ї пос л у г и . В Я п о н і ї д у ж е в а ж л и в о , щ о б д і л о в е с п і л к у в а н н я здійс н ю в а л и особи п р и б л и з н о одного с т а т у с у . Б е з у м о в н и м є обмін в і з и т і в к а м и . К а ж у т ь , я к щ о я п о н е ц ь не о т р и м у є за п е р ш о г о к о н т а к т у від партнера візитної к а р т к и , він так р о з г у б л ю є т ь ся, щ о становища не р я т у є навіть повний в и к л а д біографії співрозмовника. Переговори відзначаються р о з г л я д о м на перший п о г л я д незначних подробиць д і л а , у з г о д ж е н н я м р і ш е н ь з усіма зац і к а в л е н и м и с п і в р о б і т н и к а м и я п о н с ь к о ї фірми. Специфічна й манера вести розмову. Н е о б х і д н о мати на увазі, щ о я п о н с ь к е так означає не згоду зі з м і с т о м п о в і д о м л е н н я , а ствердження т о г о , щ о д у м к а , викладена в ц ь о м у п о в і д о м л е н н і , з р о з у м і л а . Я п о н е ц ь н і к о л и не говорить ні. Д л я такої с и т у а ц і ї він вдається до виразів це дуже важко або це треба більш досконало вивчити. Велике значення в цій країні надається н е ф о р м а л ь н и м відносинам. Д е к і л ь к а п р а к т и ч н и х порад: я п о н е ц ь віддає перевагу не рук о с т и с к а н н ю , а п о к л о н у ; візитівки та в а ж л и в і д о к у м е н т и , л и с т и необхідно передавати японцеві двома р у к а м и . На обіді, я к щ о ї ж а гостеві не с м а к у є , с л і д хоча б д о т о р к н у т и с ь до неї, потім з м і ш а т и все в и д е л к о ю . Я п о н ц і н о р м а л ь н о сприймають подарунки, а л е розгортати їх у присутності того, х т о подарував, неетично. Н е рекомендується дарувати японцям квіти, бо вони знають і шанують д у ж е с к л а д н у мову квітів та букетів. Н е п р а в и л ь н и й їх вибір м о ж у т ь сприйняти як недоречний натяк. 36

Необхідно насамперед знати, що, хоч в Індії п о с л у г о в у ю т ь с я а н г л і й ською мовою, вона значно відрізняється від к л а с и ч н о ї за вимовою. П с и х о л о г і я індійських підприємців базується на н а ц і о н а л ь н і й повазі до карми — д о л і . А тому вони д у ж е уважно ставляться до прогнозів астрологів та у з в ' я з к у з цим старанно обирають час звершення таких подій, як підписання договору, початок будівництва. Індійці без п о с п і х у сприймають інформацію та приймають рішення. Просто розуміння часу в них значно відрізняється від європейського, бо одна з життєвих концепцій індуїзму — це вчення про переродження д у ш та вічність житт я . А тому вони порівняно с п о к і й н о реагують на затримку виконання о б о в ' я з к і в . Слід т а к о ж знати, щ о в п с и х о л о г і ї індійських підприємців багато чого з а л и ш и л о с я від індійського к у п ц я , який повинен відчувати, щ о йому вдалось обхитрити к о л е г у . В переговорах с л і д звернути увагу на обов'язковість презентації товару, уміння йти на розумний компроміс та поступки. У зовнішньому в и г л я д і індійців не відбивається ні старомодність, ні багатство. В Індії не заведено дарувати значки, л и с т і в к и . М о ж н а подарувати ц у к е р к и , настінні годинники. Слід зауважити, що тут цінується сама церемонія вручення подарунка. Треба обов'язково подякувати за сприяння та д о п о м о г у в переговорах. Наостанок зазначимо, щ о знання національного с т и л ю ведення д і л о в и х переговорів та д і л о в о г о етикету важливе, а л е має с л у г у в а т и л и ш е своєрідним орієнтиром до того, як партнер діятиме на переговорах. Дотримуватися т і л ь к и цього с т и л ю не с л і д , краще знайти д е я к и й компроміс з урахуванням місця, часу, умов с п і л к у в а н н я . Я к щ о під час д і л о в и х переговорів вдаються до національної атрибутики, слід дотримуватись е т и к е т у . Д і л о в и й етикет визнає за необхідне наявність у кожної д і л о вої л ю д и н и візитної картки, яка робить зручним реагування на різні ділові ситуації. Д о т р и м а н н я правил привітань, рекомендацій, знайомств сприяє створенню позитивного робочого е м о ц і й н о г о к л і м а т у в спілкуванні. 37

Сувеніри і подарунки стали традицією в діловому спілкуванн і , а л е т р е б а д о т р и м у в а т и с я п р а в и л ї х в и б о р у та в р у ч е н н я , щ о б не з а ш к о д и т и д і л о в и м в і д н о с и н а м . О д я г д і л о в о ї л ю д и н и п о в и н е н с в і д ч и т и п р о ї ї с м а к , не в і д в о л і к а т и у в а г у , н а б л и ж а т и с я д о к л а с и ч н о г о за с т и л е м . II. Якщо ви хочете дізнатися більше про ділове спілкування, прочитайте книжку М. Дороніної «Культура спілкування ділових людей». Комунікативний практикум^ • J ^ III. Користуючись Інтернетом, з'ясуйте, як називаються пам'ятки архі^ ^ тектури, зображені на фотоілюстраціях д о тексту. Підготуйте с т и с л е повідомлення про них і виголосіть його в класі, іаф- IV. П о м і р к у й т е . Яка споруда є знаковою д л я України? Обґрунтуйте свою думку.

Бібліографічне б ю р о Т о м а н І. Мистецтво говорити. — К.: Політвидав України, 1989. Антисуржик. — Львів: Світ, 1994. Б а ц е в и ч Ф . С. Словник термінів міжкультурної комунікації. — К : Довіра, 2007. Д о р о з В. Ф . Українська мова в діалозі культур: навч. посіб. — К.: Ленвіт, 2010. Словник епітетів української мови / С. П. Бибик, С. Я. Єрмоленко, Л. О. Пустовіт; за ред. С. Я. Єрмоленко. — К.: Довіра, 1998.

РОЗВИТОК

МОВЛЕННЯ

Риторика як наука і мистецтво Красномовство у нас стало настільки почесним, що оволодіти ним прагне ледве не кожний, розуміючи, що тільки дар мовлення підносить людину над тваринами ... через мовлення пізнається істинне благородство і справжнє виховання. Сократ 51. І. Прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення. Доведіть свою думку. З якою метою і де він може бути опублікованим? Риторика — ораторське мистецтво, теорія ораторського мистецтва; наука красномовства, наука про закони управління мисленнєво-мовленнєвою д і я л ь н і с т ю . Р и т о р и к а розвиває в людині цілу систему особистісних якостей: • к у л ь т у р у мислення (самостійність, самокритичність, гнучкість, оперативність, відкритість мислення, ерудицію); • к у л ь т у р у м о в л е н н я ( п р а в и л ь н і с т ь , виразність, ясність, точність, стислість, доцільність); 38

• культуру поведінки (ввічливість, тактовність, толерантність, коректність, р о з к у т і с т ь ) ; • к у л ь т у р у с п і л к у в а н н я (повагу до співрозмовника через вивчення його інтересів, у п р а в л і н н я поведінкою аудиторії, з а л у ч е н ня однодумців, відповідальність за своє слово); • к у л ь т у р у виконавської майстерності (виразність та д о ц і л ь н і с т ь жестів, м і м і к и , правильність д и к ц і ї та інтонації). Риторика як мистецтво мовл е н н я зародилася в Давній Греції. Рафаель Санті. Основою зародження ораторського Афінська школа мистецтва як с о ц і а л ь н о г о явища ( П л а т о н та Аристотель). стала гостра потреба в обговоренні Фрагмент фрески XVI ст. й вирішенні питань, щ о м а л и громадську з н а ч у щ і с т ь . Щ о б обґрунтувати той чи інший п о г л я д , довести правильність висунутих ідей і п о л о ж е н ь , відстояти свою позицію, треба добре володіти мистецтвом слова, уміти переконати с л у х а ч і в і в п л и н у т и на ї х н і й вибір. П р о т я г о м багатовікової історії свого розвитку ораторське мистецтво використовувалося в різних сферах ж и т т я с у с п і л ь ства: д у х о в н і й , і д е о л о г і ч н і й * , с о ц і а л ь н о - п о л і т и ч н і й . Ораторське мистецтво б у л о в а ж л и в о ю п о л і т и ч н о ю с и л о ю в Д а в н і й Г р е ц і ї , Д а в н ь о м у Р и м і . У середні віки риторика входить до ряду ш к і л ь н и х та у н і в е р с и т е т с ь к и х д и с ц и п л і н різних к р а ї н . В и с о к и й рівень в и к л а д а н н я р и т о р и к и був у Києво-Могилянській академії. Д о середини X I X с т о л і т т я в багатьох європейських країнах риторика зазнала різкої к р и т и к и . Її звинувачували в рецептурності, с х о л а с т и ц і * , с х е м а т и з м і . Відродження риторики почалося в другій половині X X стол і т т я , к о л и стало очевидним, щ о л ю д и н а хоче оволодіти знаннями, я к і б давали їй м о ж л и в і с т ь повноцінно с п і л к у в а т и с я . Риторика формує в л ю д и н и н е з а л е ж н о від того, чи пов'язана її професійна д і я л ь н і с т ь з активною потребою с п і л к у в а т и с я , говорити, у м і н н я у п р а в л я т и своїм м и с л е н н я м і м о в л е н н я м . Ц е дає з м о г у повніше реалізувати себе як особистість в обранні спеціальності. Ефективна мисленнєво-мовленнєва д і я л ь н і с т ь — основа професіоналізму. Знання з риторики сприяють повнішій, успішнішій самореалізації, соціалізації людини (За А. Нікітіною). 39

II Виконайте завдання за текстом. 1. Сформулюйте визначення понять риторика, мовленнєва культура. 2. Складіть цитатний план тексту. 3. П о м і р к у й т е . Чому, на вашу думку, риторику вважають мистецтвом слова? 52. І. Прочитайте висловлювання видатних людей. Що ви про них знаєте? Підтвердіть або спростуйте висловлені думки, спираючись на свої знання з історії, інших дисциплін. 1. Р и т о р и к а . . . — н а й б і л ь ш е д л я л ю д е й д о б р о ... д ж е р е л о в л а д и {Іілатон). 2. Н а в і т ь з б р о я с х и л я є т ь с я п е р е д о р а т о р с ь к и м с л о в о м (Цицерон). 3 . Х т о н е в м і є г о в о р и т и , к а р ' є р и не з р о б и т ь (Наполеон). 4. С п р а в ж н є к р а с н о м о в с т в о — це в м і н н я с к а з а т и все, щ о т р е б а , і н е б і л ь ш е , н і ж т р е б а (Ф. Ларошфуко). 5. М о л о д і о р а т о р и ! В с т у п и в ш и д о ш к о л и к р а с н о м о в с т в а , з н а й т е , щ о ви прагнете до такої почесної справи, яка сама по собі н а с т і л ь к и к о р и с н а , щ о ї ї н а л е ж и т ь в и к л а д а т и не л и ш е д л я в а ш о г о д о б р а , а й на б л а г о Б а т ь к і в щ и н и ! ( Ф . Прокопович). II. П о м і р к у й т е . Прочитайте епіграф д о теми. Чи актуальні слова Сократа? Обґрунтуйте відповідь. 53. Розгляньте схему. З р о б і т ь в и с н о в о к . Чому, на вашу думку, про риторику говорять як про науку і мистецтво?

54. О д и н із відомих лінгвістів XX ст. Постав Гійом писав: МОСТИ споруджувалися шляхом будівництва мостів, але ця експериментальна наука будівництва мостів дала теоретичну науку будівництва мостів, яка стала наукою інженерною. Не існує інженерів-лінгвістів і не існує науки будівництва мовленнєвої діяльності. П о м і р к у й т е . Чи правий учений? Висловіть свій погляд на проблему. Ц е варто знати 55. І. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку. . . . Д е м о с ф е н у д о в е л о с я в з я т и с я за к р а с н о м о в с т в о в и п а д к о во. Т і л ь к и д л я т о г о , щ о б п о в е р н у т и с о б і м а й н о . Й о г о п е р ш и й 40

виступ народ з у с т р і в н е в д о в о л е н и м и в и г у к а м и и н а с м і ш к а м и над б е з г л у з д о ю п о б у д о в о ю в и с т у п у : періоди в и д а л и с ь з а п л у т а н и м и , а д о к а з и надто н е п р и р о д н и м и . . . Д о т о г о ж , к а ж у т ь , дод а в а л а с ь д е я к а с л а б к і с т ь г о л о с у , нечітка вимова й у р и в ч а с т е дихання, що створювало паузи... Він у л а ш т у в а в під з е м л е ю п о м е ш к а н н я й щ о д е н н о спускався т у д и в і д п р а ц ь о в у в а т и с ц е н і ч н і п р и й о м и й з м і ц н ю в а т и гол о с . А н е р і д к о проводив два-три м і с я ц і п о с п і л ь * , п о г о л и в ш и п і в г о л о в и , щ о б від с о р о м у н е м о ж л и в о б у л о з ' я в и т и с я на л ю д и , навіть я к щ о д у ж е з а х о ч е т ь с я . . . Свої ф і з и ч н і вади намагався под о л а т и а р т и к у л я ц і й н и м и вправами. Н е ч і т к у , ш е п е л я в у в и м о в у в и п р а в л я в т и м , щ о , набравши в рот к а м і н ц і в , старався я с н о й виразно ч и т а т и у р и в к и п о е з і й . Г о л о с свій з м і ц н ю в а в т и м , щ о р о з м о в л я в під час б і г у або підій м а ю ч и с ь на г о р у . В и г о л о ш у в а в в і р ш і чи я к і с ь р е ч е н н я , не пер е в о д я ч и п о д и х у . Вдома в н ь о г о б у л о в е л и к е д з е р к а л о , с т о я ч и перед я к и м , він в и к о н у в а в свої вправи (З посібника). II. Чи д о в о д и л о с я вам виступати публічно? Які труднощі виникли? Яких знань вам не вистачало?

Кроки до успішного спілкування 56. І. Прочитайте текст. Доберіть д о нього заголовок. Визначте стиль і тип мовлення.

Ц я вправа є о д н і є ю з н а й п о п у л я р н і ш и х та е ф е к т и в н и х д л я р о з в и т к у д и к ц і ї . Р е к о м е н д у є т ь с я п о к л а с т и за щ о к у н е в е л и к і предмети ( г о р і ш к и , ц у к е р к и , к а м і н ц і ) й н а м а г а т и с я говоритй т а к , ніби в роті н і ч о г о немає. П р и ц ь о м у , з в и ч а й н о , н е о б х і д н о б у т и д у ж е о б е р е ж н и м , щ о б не вдавитися. С п о ч а т к у м о в л е н н я б у д е н е р о з б і р л и в и м , а л е через н а п р у ж е н н я м ' я з і в а р т и к у л я т о р н и х о р г а н і в н е р о з б і р л и в і с т ь м о ж н а п о д о л а т и . У ц ь о м у й пол я г а є т р е н у в а н н я . Л ю д и н а п о с т у п о в о звикає г о в о р и т и , напруж у ю ч и а р т и к у л я т о р н і м ' я з и , і ця звичка з б е р і г а є т ь с я в повсякд е н н о м у м о в л е н н і (За О. Гойхманом, Т. Надєїною). II. Виконайте завдання за текстом. 1. Повторіть пропоновану в тексті вправу. 2. Розкажіть, які ще вправи д л я тренування дикції ви знаєте. С п р о буйте виконати їх. 57. Знайдіть в Інтернеті фото письменників, політиків, діячів культури, *** журналістів, які є д л я вас взірцем красномовства. Які особливості мовлення цих людей вам імпонують? 58. Розгляньте репродукцію картини Юрія Камишного «Театр життя» на с. 42. Висловіть свої думки щодо задуму картини, її змісту і назви. дібраної художником.

Ю. Камишний.

Театр життя

Комунікативний практикум іа^- 59. Прочитайте скоромовки вголос спочатку повільно, а потім — швидкому темпі, чітко промовляючи звуки.

1. Ч о м ч о р н е ч о р н и л о ч о р н и т ь ч о р н и й р я д о к ? 2. Добра та рада, де щ и р а я правда. 3. У щ е д р и й вечір щ е д р у в а т и — щ а с т я л ю д я м д а р у в а т и . 4. Ворона п р о в о р о н и л а в о р о н е н я . 5. Г о д у в а л а ґава ґавенят на ґ а н к у , г о т у в а л а в г о р щ и к у г а р н у з а п і к а н к у . 6. Вір своїм о ч а м , а не ч у ж и м речам. 7. Т о й , х т о н і ч о г о не знає і знає, щ о він н і ч о г о не знає, знає б і л ь ш е , н і ж т о й , х т о н і ч о г о не знає, і не знає, щ о він н і ч о г о не знає.

Бібліографічне б ю р о С а г а ч Г. М . Золотослів. — К.: Райдуга, 1993. С а г а ч Г. М . Риторика. — К.: Ін Юре, 2000. М е ш Г. 10 уроків ораторської майстерності тим, хто вчиться виступати публічно. — К., 1993.

JTT.Особливості вживання простих речень у м о в л е н н і . І н т о н у в а н н я різних в и д і в простих речень Кожне с л о в о вказує на певне поняття. Закінчену ж думку виражає лише речення. Його будівельний матеріал — слова, поєднані у словосполучення. Н. Клименко 60. І. Розкажіть за схемою про види простих речень. Розповідь ілюструйте дібраними прикладами.

II. П о м і р к у й т е . Прочитайте епіграф д о теми. Підтвердіть висловлену науковцем думку на прикладах. 61. І. Запишіть речення. Підкресліть граматичні основи. Доведіть, що одні речення з поданих двоскладні, інші — односкладні. Поясніть уживання розділових знаків. І.Люди — г о с п о д а р і с в о є ї д о л і ( В . Ш е к с п і р ) . 2. С в о ю У к р а ї н у л ю б і т ь ! ( Т . Шевченко). 3 . І в о з в е л и ч и м о на д и в о і р о з у м н а ш , і н а ш я з и к (Т. Шевченко). 4. В и щ и м м о р а л ь н и м закон о м д л я л ю д и н и є л ю б о в д о л ю д с т в а (Р. Фергюссон). 5. І с т о р і я п р о с и т ь с я в с н и н а щ а д к і в (JI. Костенко). 6. С в і т л о й т ь м а , т л і н н я і в і ч н і с т ь , віра і б е з ч е с т я с к л а д а ю т ь світ цей і п о т р і б н і о д н е д л я о д н о г о (Г. Сковорода). 7. О щ і н ю й с е б е за н а с л і д к а м и с в о є ї д і я л ь н о с т і (3 журналу). 8 . Н е м і р я й в с і х на с в і й а р ш и н (Нар. творчість). Щ- II. Складіть алгоритм розпізнавання двоскладних і односкладних речень д л я учнів 8 класу. 43

62. I. Прочитайте виразно мініатюру. Поясніть стилістичну роль називних (номінативних) речень. Яке явище висміює автор?

БЮРОКРАТИЧНА Ш т а т . Зарплата. Установа. Малий циркуляр. П у н к т . Параграф. Постанова. Акт і формуляр. Р е з о л ю ц і я . Розписка. Справи... Ц і л и й ряд.

ЕЛЕГІЯ

Звіт. Інструкція. Записка. Зведення. Наряд. Підпис. Довідка. Печатка. Віза. Договір. П р о т о к о л . І — все спочатку. І — папір, папір. Г.

Гарченко

II. Визначте відміну іменників, ужитих у тексті. Іменники II відміни поставте в родовому відмінку й запишіть. 63. І. Запишіть спочатку поширені речення, потім — непоширені. У м о тивуйте свій вибір.

1. Став Д н і п р о . З о м л і л и в сумі с н і ж н о - б і л і явори ( Г . Чуприн ка). 2. Н а д х о д и т ь доїц. Ш у м л я т ь б л і д і берези... (Є. Плужник). 3. О д ш у м і л о л і т о . . . Одспівало жито. Т і л ь к и вітер креше іскри по стерні... (Д. Фальківський). 4. Гроза росла. К у п а л и гострі крила столітні чайки в г о л у б і й воді (Л. ГІервомаиський). 5. Я спиняти тебе не б у д у . Т и проходь. Не спиняйся ( К . Герасименко). 6. Море б у ш у в а л о (В. Чемерис). 7. Завмирає місто. Т и ш и н а і спокій. Т і л ь к и сніг синіє (В. Сосюра). II. П о м і р к у й т е . У текстах якого стилю мовлення найчастіше використовуються непоширені речення? Чому? III. Розгляньте краєвиди на слайдах. Д о б е р і т ь д о кожного ф о т о поетичні заголовки, спираючись на речення вправи. Непоширені речення поширте.

Комунікативний практикум^ 64.1. Відредагуйте діалог, надавши йому властивих розмовному стилю невимушеності й лаконізму.

— У н а ш о м у к л а с і є два с п о р т с м е н и . — А решта у ч н і в в а ш о г о к л а с у не з а й м а є т ь с я с п о р т о м ? — Решта учнів нашого класу хотіли б займатися спортом, а л е вони щ е не в и з н а ч и л и , я к и м видом с п о р т у їм х о т і л о с я б займатися. — Х і б а у в а ш і й ш к о л і немає с п о р т и в н и х с е к ц і й ? — У н а ш і й ш к о л і є спортивні с е к ц і ї , а л е у ч н і н а ш о г о к л а с у щ е не в и я в и л и інтересу до н и х . — Т о д і п р и х о д ь т е всім к л а с о м у с п о р т и в н и й з а л ш к о л и п і с л я у р о к і в , і там ми п о р а д и м о с ь , до я к о ї с е к ц і ї х о ч е з а п и с а т и с я к о ж н и й з вас. — Добре. Ми сьогодні після уроків усім класом прийдемо у спортзал. II. П р о в е д і т ь д о с л і д ж е н н я . Чи змінилися структура і забарвлення тексту? Завдяки чому ви досягли цього? 65. І. Прочитайте текст. Знайдіть неповні речення, визначте їхню роль у тексті.

Ю н а к повернувся о б л и ч ч я м до капітана і п і ш о в просто до м і с т к а , м а б у т ь , з б и р а ю ч и с ь с п у с т и т и с я по т р а п у вниз. О б л и ч ч я в н ь о г о в и д а л о с я к а п і т а н у з н а й о м и м . Він у ж е десь бачив і оці т е м н і в е л и к і о ч і , і оцей т р о х и о б л у п л е н и й с о н ц е м ніс, і оце круте, як с а н и - к о з и р к и , п і д б о р і д д я . — Т и не К о в а л е н к і в ? — несподівано д л я с а м о г о себе спитав капітан. — К о в а л е н к і в , — з у п и н и в с я здивований ю н а к . — Василя Коваленка? — Ні, Дмитра. — А - а , знав я к о л и с ь К о в а л е н к а , т і л ь к и В а с и л я . Б і л я Д н і п р а разом р о с л и . — Я б і л я Д н і п р а виріс. — Т а воно так. К о в а л е н к і в на Д н і п р і багато. — Багато. — А тепер їдеш? — Іду. — ї х а т и добре д і л о . Ю н а к постояв, с п о д і в а ю ч и с ь , щ о капітан щ е щ о с ь с к а ж е , а л е той і так у ж е вичерпав весь свій запас б а л а к у ч о с т і й з а м о в к . К о в а л е н к о бачив багато д н і п р о в с ь к и х к а п і т а н і в і знав, щ о вони л ю д и н е г о в і р к і . Ц е й т е ж був т а к и й , хоч попервах можна б у л о п о д у м а т и і н а к ш е (/7. Загребельнии). 45

II. Виконайте завдання за текстом. 1. Визначте с т и л ь тексту. 2. Випишіть із тексту спільнокореневі слова. Виконайте їх розбір за будовою. 3. Визначте розряд ужитих у тексті займенників.

І 66. Прочитайте текст. С ф о р м у л ю й т е призначення наданої інформації • та її пізнавальну цінність. Порівняйте подану в тексті інформацію з уже відомою вам. Щ о нового про стилістичні засоби синтаксису ви дізналися?

В е л и к і синтаксичні м о ж л и в о с т і мають синоніми простого речення — ствердні й заперечні, розповідні, п и т а л ь н і й спон у к а л ь н і , односкладні й д в о с к л а д н і , повні й неповні речення. Вони забезпечують синтаксичну різноманітність тексту, його виразність. У ж и в а н н я повних і неповних речень зумовлене сферою їх використання. Повні речення переважають у к н и ж них с т и л я х , а неповні — у розмовному. Р е ч е н н я з однорідними, в і д о к р е м л е н и м и ч л е н а м и найчастіш е вживаються в к н и ж н о м у мовленні. У д і л о в о м у , науковому і рідше в п у б л і ц и с т и ч н о м у с т и л я х вони використовуються д л я передачі точного, л о г і ч н о г о в и к л а д у д у м о к , класифікації предметів і я в и щ , виділення й уточнення ї х н і х суттєвих ознак т о щ о . У х у д о ж н ь о м у і зрідка в п у б л і ц и с т и ч н о м у с т и л я х однорідні й відокремлені ч л е н и речення виражають емоційно-експресивне забарвлення тексту, поєднання л о г і ч н о несумісних понять, створення контрастних картин, метафоричних порівнянь т о щ о (З кн. «Культура мови і стилістика»). 67. І. Прочитайте тексти Визначте с т и л ь кожного тексту. Обґрунтуйте свою думку.

1. « Д о р о г и й Д м и т р е , ну от тобі вже й с і м н а д ц я т ь . . . Бери від к о ж н о ї пори свого ж и т т я те, щ о воно пропонує тобі. Вимагати од часу не мудро і не гідно. А л е і не п л и в и за течією. Тобто, вибравши тверді орієнтири, щ о таке добро і щ о з л о , виростай у ї х н ь о м у п о л і , аби по ньому все тобі с к р и с т а л і з у в а л о с я . . . Ідеал є один — добра і справедливості, чесності й л ю б о в і . І н ш о г о , мабуть, немає. Щ е додам — ідеал к р а с и » ( 3 листа В. Стуса до сина). 2. У підлітковому віці відзначається виразне спрямування свідомості на самого себе. У с в і д о м л е н н я себе особистістю відбувається в п і д л і т к а , передусім, внаслідок с п і л к у в а н н я з ровесниками. Саме спілкування є одним із провідних видів діяльності в підлітковому віці. Самопізнання, виокремлення і зіставлення свого « я » з іншими особами створюють умови д л я самовдосконал е н н я особистості. Підліток, оцінюючи свої здібності, успіхи, зовнішню привабливість, моральну сутність, соціальну роль у колективі, не46

доліки, емоційно переживає і намагається завоювати повагу та довіру. Н а основі с п і в в і д н о ш е н н я м і ж рівнем д о м а г а н ь і реа л ь н и м и у с п і х а м и в п і д л і т к а ф о р м у є т ь с я відповідно висока або низька самоповага. Н е м е н ш о ю м і р о ю вона з а л е ж и т ь т а к о ж від оцінки підлітка л ю д ь м и (osvita.ua). 3. М о ж е , у ц ь о м у н а й п р и к м е т н і ш а риса л ю д с ь к о г о ж и т т я : д о к и ти д и т и н а — не п о м і ч а є ш краси д и т и н с т в а . Д о к и ю н и й — не в м і є ш ц і н у в а т и дар ю н о с т і , р і д к і с н и й , с к о р о м и н у щ и й . О ц і н и ш і с т а н е ш це п о м і ч а т и . . . І все п е р е ж и т е л и ш с а м о ю згадк о ю стане д л я тебе... (За О. Гончаром). ) II. Проаналізуйте тексти за планом: 1. Хто може бути адресатом кожного з текстів? 2. Якими синтаксичними засобами характеризується кожен текст? 3. Використовуючи подану вище інформацію, з'ясуйте, у якому стилі синтаксична будова тексту характеризується різноманітністю речень і чому? III. Виконайте синтаксичний розбір виділеного речення.

Зверніть у в а г у ! Р і з н і за м е т о ю в и с л о в л ю в а н н я р е ч е н н я вимовл я ю т ь с я по-різному: рівним тоном (розповідна інтонація) з його п і д в и щ е н н я м на н а г о л о ш е н о м у с л о в і і з н и ж е н н я м у к і н ц і ; з пит а л ь н о ю і н т о н а ц і є ю при п і д в и щ е н н і т о н у на с л о в і , п о в ' я з а н о м у зі з м і с т о м п и т а н н я ; з н а к а з о в о ю і н т о н а ц і є ю — в и с о к и м або н и з ь к и м т о н о м з а л е ж н о від т о г о , щ о в и р а ж а ю т ь : н а к а з , заборону, з а к л и к чи п р о с ь б у , п о р а д у , з а с т е р е ж е н н я ; з о к л и ч н о ю інтонацією — виділяється слово, щ о виражає емоцію. Певні особливості інтонування в усному мовленні мають з в е р т а н н я , вставні с л о в а , о д н о р і д н і ч л е н и р е ч е н н я . Н а п р и к л а д , звертання в і д о к р е м л ю є т ь с я п а у з о ю і в и м о в л я є т ь с я з а л е ж н о від м і с ц я в р е ч е н н і та с т у п е н я в и р а ж е н н я п о ч у т т я в и с о к и м або н и з ь к и м т о н о м . Вставні слова і с л о в о с п о л у ч е н н я в и м о в л я ю т ь с я п р и с к о р е н о і в і д д і л я ю т ь с я від і н ш и х с л і в у реченні з н и ж е н и м г о л о с о м . В у с н о м у м о в л е н н і х а р а к т е р н о ю о з н а к о ю д л я однорідних ч л е н і в є п е р е л і ч у в а л ь н а і н т о н а ц і я . У з а г а л ь н ю в а л ь н е с л о в о перед о д н о р і д н и м и ч л е н а м и в и м о в л я є т ь с я з п о п е р е д ж у в а л ь н о ю і н т о н а ц і є ю , п і с л я — з п і д с у м к о в о ю (За О. Біляєвим). Правописний практикум 68. І. Спишіть речення, ставлячи розділові знаки.

1. Н а ж а л ь дерево росте п о в і л ь н і ш е н і ж л ю д и н а (І. Цюпа). 2. На д у м к у а н т и ч н и х м и с л и т е л і в д о с к о н а л и м о р а т о р с ь к е мистецтво м о ж е б у т и л и ш е в р у к а х х о р о ш о ї л ю д и н и (Г. Сагач). 3. Я з н а ю вас н а щ а д к и з а п о р о ж ц і в я вірю вам і н и з ь к о б ' ю ч о л о м (Олександр Олесь). 4. Здається щ е н і к о л и не вбирав у себе так г л и б о к о к а р т и н и з в и ч н о г о з д и т и н с т в а с в і т у і дивні 47

к о н т у р и с х о ж о ї на в е л е т е н с ь к о г о т р і с н у т о г о дзвона Д і в и ч гори р о з ч а х н е н о ї к р у т и м у з в о з о м і верстований с т а р и м и вербами Ч у м а ц ь к и й ш л я х і с х и л і кручі посмуговані червоною б і л о ю б л а к и т н о ю г л и н а м и наче розписні г л е ч и к и ( В . Дрозд), о. Л ю д с ь к і с т о с у н к и це о б м і н ц і н н о с т я м и (І. Томан). 6. Д о б р о м с и н у п л а т я т ь за добро з а с т у п а ю ч и д о р о г у з л у і кривді (/. Цюпа). 7. Т і л ь к и рідне с л о в о в и п л е к а н е твоїм родом і народом має тає м н и ч у з д а т н і с т ь т р и м а т и л ю д и н у в повноті її і с т о р и ч н о г о й дух о в н о г о б у т т я (І. Драч). II. Прочитайте записані речення, дотримуючись відповідної інтонації. Поясніть, чим ускладнені речення і з якою метою. III. Виконайте повний синтаксичний аналіз одного речення (за власним вибором).

Комунікативний практикум 69. Поясніть, як ви розумієте вислів Іржі Томана: Людські стосунки — це обмін цінностями. 70. і. Прочитайте, виділяючи паузами та зміною інтонації відокремлені другорядні члени речення.

О б е р е ж н о г о р т а л а с т о р і н к и , п о г л и н а ю ч и к о ж н е надруковане с л о в о . Моє знайомство з журналом було ніжним, як перше побачення, трепетним, як перший сором'язливий поцілунок. Т а к с т а л о с я , щ о мені п о т р і б н о б у л о ї х а т и у справах із П о л т а в и до К р е м е н ч у к а . Щ о б не с у м у в а т и , в з я л а з с о б о ю « Б е р е з і л ь * . У вагоні ш в и д к о г о п о т я г а « Х а р к і в - К р е м е н ч у к » б у л о т и х о й зат и ш н о . Н і х т о не заважав. І мені з д а л о с я , щ о я не ч и т а ю , а ніби повністю розчинилася в надрукованому, поєднуючи в пам'яті м и н у л е і м а й б у т н є ... К о в т а л а п о е з і ю М и к о л и Р а ч у к а . Т р е м т я ч о ю р у к о ю гортала сторінки, затамувавши подих, ледве стримувала емоції... Проза О л е с і Ш е п і т ь к о і ф р а г м е н т и нової повісті Г а л и н и П а г у т я к нас т і л ь к и г л и б о к о з м і с т о в н і , щ о я з м у ш е н а б у л а час від часу відк л а д а т и часопис, щ о б о с м и с л и т и ї х н і добірні д у м к и . Ц і д е с я т ь а р к у ш и к і в я п р о ч и т а л а на о д н о м у п о д и х у , н а м а г а ю ч и с ь не відв о л і к а т и с я і не відривати погляду. «Що ж буде д а л і ? » — под у м к и з а п и т у в а л а себе, м а ш и н а л ь н о г о р т а ю ч и к о ж н у н а с т у п н у с т о р і н к у . . . (3. Гурбанова). Виконайте завдання за текстом. 1 Доберіть д о тексту заголовок. 2. Виконайте повний пунктуаційний аналіз виділеного речення. 3. Добираючи приклади з тексту, розкажіть про правопис часток не і ні з дієсловами.

Комунікативний практикум^ III. Підготуйте огляд статей одного з українських часописів.

Сучасні українські журнали

Правописний практикум 71. І. Прочитайте. Визначте однорідні та відокремлені члени речення. Виконайте повний синтаксичний аналіз одного речення (за власним вибором). Поясніть уживання розділових знаків.

1. Р о з м о в л я ю ч и з к и м - н е б у д ь , в а ж л и в о зосередитися на темі бесіди, у з я т и в ній у ч а с т ь , п і д т р и м а т и її п л а в н і с т ь , з р о б и т и її цікавою. Ж а р т у в а т и треба о б е р е ж н о , не о б р а ж а ю ч и о т о ч у ю ч и х ( З журналу). 2. Д е н ь видався с о н я ч н и й , л а г і д н и й , з д а в а л о с ь , високі небеса д з в е н і л и б л а к и т н и м к р и ш т а л е м , с к л и к а ю ч и д і т е й до ш к о л и (/. Цюпа). 3. Юна д у ш а з а в ж д и ш у к а є в ж и т т і щ о с ь і с т и н н е , с п р а в ж н є , тобто н е м и н у щ е , д л я ф о р м у в а н н я своєї с т р у к т у р и , їй, певне, саме т а к и й вітамін п о т р і б е н . . . (О. Гончар). 4. Н а л е ж а ч и до певного с о ц і у м у * , і н д и в і д у у м * зі своєю п о я в о ю на світ о р г а н і ч н о в х о д и т ь у в и р о б л е н у його с п і в в і т ч и з н и к а м и к у л ь т у р у , стає її к о р и с т у в а ч е м і носієм ( 3 кн. «Культура укра їнської мови»). 5. Л ю д и н а , здатна п р о й н я т и с я ч у ж и м г о р е м , д у х о в н о с и л ь н і ш а (В. Іванина). 6. У м і щ у ю ч и р і з н о м а н і т н у інформацію, словники відіграють надзвичайно важливу роль у д у х о в н і й к у л ь т у р і народу (В. Русанівськии). II. Поясніть стилістичну і змістову роль відокремлених та однорідних членів речення.

Lie варто знати 72. І. Прочитайте текст, дотримуючись правильного інтонування речень з однорідними членами. Доберіть заголовок. З'ясуйте стиль мовлення. Визначте пізнавальну цінність прочитаного.

В а ж к о дібрати с л о в а , щ о б п о к а з а т и всю в е л и ч і з н а ч у щ і с т ь М и к о л и М и х а й л о в и ч а А м о с о в а як д л я У к р а ї н и , так і д л я світової м е д и ц и н и . Ц е — л ю д и н а - е п о х а , зразок і н т е л е к т у та проф е с і о н а л і з м у . За т и х часів він був о д н и м із н е б а г а т ь о х , х т о міг з а л и ш и т и с я с а м и м собою. « Н а п е в н о , не б у л о , немає і не 49

буде більш безкорисливого лікаря, ніж М и к о л а А м о с о в » , — г о в о р я т ь про н ь о г о й о г о к о л е г и і п р и я т е л і . За своє ж и т т я він прооперував понад 50 т и с я ч осіб і ж о д н о г о разу не д о з в о л и в собі взяти навіть с к р о м н о г о п о д а р у н к а . Він навіть повісив б і л я в х о д у до свого і н с т и т у т у о г о л о ш е н н я : « В і д п а ц і є н т і в п о д а р у н к и не б е р е м о » . Можливість урятувати життя була д л я н ь о г о с п р а в ж н і м щ а с т я м . « Т а к , я щасл и в а л ю д и н а » , — говорив він іноді своїм Микола Амосов д р у з я м . Х о ч б а г а т ь о м й о г о п і д л е г л и м так не з д а в а л о с я . Вони просто не з н а л и , щ о під с у в о р о ю м а с к о ю х о в а л а с я щ и р а , добра, в р а з л и в а , нескінч е н н о б е з к о р и с л и в а л ю д и н а (О. Омельченко). II. Поясніть уживання розділових знаків у реченнях тексту. III. П р о в е д і т ь д о с л і д ж е н н я . Поясніть мету використання в тексті речень з однорідними членами. Що втратить текст, якщо опустити в ньому однорідні члени речення?

Комунікативний практикум IV. Ознайомтеся на сайтах Інтернету uk.wikipedia.org, cylib.iit.nau.edu.ua, ^ ^ greatukrainians.com.ua з інформацією про Миколу Амосова. Підготуйте повідомлення з теми «Людина, яка дарувала життя». 73. Складіть і запишіть речення з поданими словами таким чином, щоб в одному випадку вони виконували роль вставних слів, а в іншому — членів речення.

З д а є т ь с я , м о ж е , видно, к а ж у т ь , г о л о в н е . Кроки до успішного спілкування 74. І. Прочитайте текст. Доберіть заголовок, що відповідав би темі чи основній думці. Аргументуйте свій вибір. Визначте стиль тексту.

М и г о в о р и м о в и с л о в л е н н я м и ( р е ч е н н я м и ) . П р и к м е т о ю реч е н н я я к н а й м е н ш о ї к о м у н і к а т и в н о ї о д и н и ц і мови є інтонац і я , я к і й я к в и р а ж а л ь н о м у засобові н а л е ж и т ь д у ж е в а ж л и в а р о л ь . Н а п р и к л а д , р е п л і к у Дякую/ м о ж н а вимовити р в у ч к о або с т р и м а н о , м ' я к о або г р у б о , т е п л о або х о л о д н о , с о р о м ' я з л и в о або б е з п а р д о н н о , в і д к р и т о або с к р а д л и в о . Я к щ о вона прозвуч и т ь і р о н і ч н о , г л у з л и в о , є х и д н о , т о така і н т о н а ц і я с п р а в и т ь на адресата с и л ь н і ш е в р а ж е н н я , н і ж сам з м і с т слова дякую. І н т о н а ц і я — я в и щ е ф о н е т и ч н о с к л а д н е . К о ж е н з її к о м п о н е н тів має своє ф у н к ц і о н а л ь н е п р и з н а ч е н н я у в и р а ж е н н і з м і с т у м о в л е н н я , е м о ц і й н о г о стану м о в ц я , д о с я г н е н н і к о м у н і к а т и в н о ї мети, о т ж е , н а л е ж и т ь до сфери к у л ь т у р и й е т и к е т н о с т і м о в л е н ня (За Я. Радевичем Винницьким). 50

Комунікативний практикум II. Продовжіть висловлену науковцем думку, використовуючи як аргументи знання про інтонування різних видів простих речень і як приклади — самостійно складені речення. 75. І. Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Спрогнозуйте ситуацію спілкування, описану в тексті.

— Т а к - т а к , С а ш к о , щ о ти нам р о з п о в і с и ? — з в е р н у в с я до нього директор. — Т а . . . т у т про... Л е с ю У к р а ї н к у , — прочитав той із п а п і р ц я . — Ну, розкажи! — Л е с я У к р а ї н к а . . . вона н а п и с а л а . . . — « Л і с о в у п і с н ю » , — п о ш е п к и п і д к а з а л а с в о є м у у ч н е в і Віра Василівна. — А , т а к , « Л і с о в у п і с н ю » ! — зрадів С а ш к о . — П р о щ о цей твір? — н а п о л я г а в д и р е к т о р . — П р о М а в к у , — знову в и р і ш и л а д о п о м о г т и в ч и т е л ь к а , вже інша, Тамара Сидорівна. — Про Мавку! — А х т о ж така М а в к а ? — п р о д о в ж у в а в д и р е к т о р . — Мавка... — У неї з е л е н і к о с и , — п і д к а з у в а л а в ч и т е л ь к а . — У неї з е л е н і к о с и , — у п е в н е н о повторив С а ш к о . — А ти щ о , бачив ї ї ? — здивувався д и р е к т о р . Тамара Сидорівна з г і д н о п і д м о р г н у л а С а ш к о в і , м о в л я в , к а ж и : бачив. — Бачив! — у п е в н е н о сказав С а ш к о , щ е й к и в н у в ш и г о л о вою. Д и р е к т о р підвів п о г л я д , на С а ш к о в і м о б л и ч ч і на п о с м і ш к у не б у л о й н а т я к у , на те в ч и т е л ь к и п о к о т и л и с я зі с м і х у . — Д е ж ти її міг б а ч и т и ? М о ж е , к о л и повертався д о д о м у зі ш к о л и ? Т а йди вже! — відправив за двері С а ш к а д и р е к т о р (3. Луценко). завдання за текстом. ? II. 1.Виконайте Як впливає на стиль інтонаційне •

оформлення речень? Яка роль різних за метою висловлювання речень у створенні стилю мовлення? 2. У якому стилі переважають різні типи речень за метою висловлювання та інтонацією? Як вони впливають на емоційне забарвлення тексту? 3. Яку роль виконують питальні речення? 4. Випишіть словосполучення. Виконайте розбір 3 — 4 з них за власним вибором.

III. З р о б і т ь в и с н о в о к . Які інтонаційні особливості властиві розповідним, питальним і спонукальним реченням? Відповідь проілюструйте власне дібраними прикладами.

Скарби фразеології 76. Складіть і розіграйте діалог із поданими фразеологізмами, використовуючи різні за метою висловлювання речення.

Б у д у т ь з вас л ю д и ; вивести в л ю д и ; ні собі ні л ю д я м ; с к і л ь к и душа забажає; п о х о л о н у л о в душі.

Бібліографічне б ю р о О с т р о в с ь к и й В. І., О с т р о в с ь к а Г. Ф . А українською кажуть так... — Одеса: Астропринт, 2008. Д а н и я ь ц о в а У. Д . Українська мова. Повторюємо шкільну програму. — К.: Літера Л Т Д , 2009 С т о я н Л . М . Українська мова. Посібник з орфографії і пунктуації. — К.: Наукова думка, 2005. К а р а в а н с ь к и й С. Секрети української мови. — Львів: БаК, 2009.

РОЗВИТОК

МОВЛЕННЯ

Риторичні вимоги до мовця. Імідж оратора. Професійний імідж Поетами народжуються, ораторами стають. Цицерон If

77. І. Кожна епоха і кожен народ протягом тисячоліть висували власні вимоги д о мовця. Ознайомтеся з вимогами д о оратора, сформульованими Цицероном і феофаном Прокоповичем. Що в них спільного, а що відмінного? Залежно від чого, на вашу думку, можуть змінюватися й корегуватися вимоги д о оратора?

На д у м к у Ц и ц е р о н а , о р а т о р повинен д о т р и м у в а т и с я певних вимог. 1. П е р ш о ю і н е о д м і н н о ю у м о в о ю д л я оратора є природне обдаровання. 2. Д л я красномовства необхідна о с о б л и в о г о роду ж в а в і с т ь ( г н у ч к і с т ь ) р о з у м у й ч у т т я , яка с п р и я є ш в и д к о м у з н а х о д ж е н ню в промові б у д ь - я к о г о предмета і робить п р и к р а ш а н н я численним, а запам'ятовування — надійним і міцним. 3. О с н о в н и й і н с т р у м е н т ф о р м у в а н н я л ю д и н и — с л о в о . Б у т и л ю д и н о ю — означає в о л о д і т и с л о в о м , с у с п і л ь н о д і є в и м і т о м у художньо досконалим. 4. Зразок оратора — а н т и ч н и й ритор, промова я к о г о вирізняється чистотою, простотою і правильністю. 5. Оратор повинен в о л о д і т и д о т е п н і с т ю д і а л е к т и к а * , д у м к а ми ф і л о с о ф а , с л о в а м и м а л о не поета, п а м ' я т т ю з а к о н о д а в ц я , гол о с о м т р а г і к а * , г р о ю т а к о ю , як у к р а щ и х л и ц е д і ї в * . 6. Н а й к р а щ и й оратор т о й , х т о своїм с л о в о м і навчає с л у х а ч і в , і п р и н о с и т ь з а д о в о л е н н я , і с п р а в л я є на н и х с и л ь н е в р а ж е н н я . 52

7. Оратором буде той, хто будь-яке питання, щ о потребує словесної розробки, зуміє викласти « д о с т у п н о , струнко, гарно, п а м ' я т л и в о й у достойному в и к о н а н н і » . 8. Справжній оратор повинен д о с л і д и т и , п е р е с л у х а т и , перечитати, обговорити, розібрати, виправити все, щ о т р а п л я є т ь с я л ю д и н і в ж и т т і , о с к і л ь к и в ньому обертається оратор і воно є матеріалом. 9. Серед н а й в а ж л и в і ш и х рис і вмінь оратора на перше місце повинна виступати гармонізуюча ф у н к ц і я мовлення, її естетичний ефект, щ о породжує в учасників с п і л к у в а н н я задовол е н н я і позитивні емоції, а також ревність і з а х о п л е н у л ю б о в до справи; добродушність, благородство, л а г і д н і с т ь , поштивість, чесність, досконалість; прагнення бути гарною л ю д и н о ю , бути достойною л ю д и н о ю ; намагання багато чути, бачити, осмисл ю в а т и і засвоювати; бути всебічно освіченим; висловлювати д у м к у д о л а д н о і з достоїнством; мати м ' я к и й голос, скромний вираз о б л и ч ч я , ласкавість м о в л е н н я . С л о в ' я н с ь к и й риторичний ідеал найповніше сформований у 10 книгах « П р о риторичне м и с т е ц т в о » Феофана ГІрокоповича, я к и й насамперед наголошував на патріотичності й почесності м і с і ї * оратора, на його таланті, наполегливості в навчанні й працьовитості. Т е о р і я риторичного і д е а л у ІІроконовича базується на античних засадах, однак, на відміну від Цицерона і К в і н т и л і а н а , н а й в а ж л и в і ш и м у м і н н я м оратора вчений вважає дотримання відповідності між с т и л е м , д і л о м і часом. Д а в н ь о у к р а ї н с ь к и й ідеал мовленнєвої поведінки, на д у м к у д о с л і д н и к і в , передбачає дотримання основних х р и с т и я н с ь к и х заповідей: лагідності, покірливості, смиренності, л ю б о в і до б л и ж н ь о г о , поваги до нього, заборони б р е х л и в о г о й особливо н а к л е п н и ц ь к о г о слова. М о в л е н н я повинне бути стриманим, не д о з в о л я л и с я крик, роздратування, вияв презирства, гріховним вважалося бажання засудити, у с і л я к а х у л а * . У к р а ї н с ь к и м и вченими розроблено основні вимоги до промовців: 1) сповідування певного риторичного і д е а л у , тих принципів, що визначають обраний ідеал, реалізація ідеалу в риторичній практиці через дотримання певних рис; 2) моральний обов'язок оратора — бути чесним, справедливим, доброчинним, відкритим д л я л ю д е й ; 3) висока освіченість оратора; 4) обов'язковим д л я оратора є вільне володіння сучасною у к р а ї н с ь к о ю л і т е р а т у р н о ю мовою, зокрема її с т и л і с т и ч н о ю системою, ф у н к ц і о н а л ь н и м и с т и л я м и та жанрами, способами та прийомами організації х у д о ж н і х засобів д л я підготовки й в и г о л о ш е н н я промов; 53

5 ) виразне і н д и в і д у а л ь н е м о в о м и с л е н н я ; 6 ) п р о м о в е ц ь має б у т и н а ц і о н а л ь н о с в і д о м о ю о с о б и с т і с т ю й п о з и т и в н о в п л и в а т и на м о в н у п р а к т и к у (За Н. Голуб). Кроки до успішного спілкування II. Об'єднайтесь у групи. Доповніть перелік сформульованих риторичних вимог д о мовця власними. Чи обов'язково їх дотримуватися в будь-якій ситуації спілкування? III. П о м і р к у й т е . Прочитайте епіграф д о теми і вимоги, висунуті Цицероном д о оратора. Щоб мав на увазі філософ?

Це варто знати 78. Прочитайте текст. Доберіть власні приклади приказок і прислів'їв, у яких сформульовано вимоги д о мовця.

К о ж е н м о в е ц ь повинен засвоїти ч и н н и к и , щ о в п л и в а ю т ь на вибір м о в н и х засобів в к о н к р е т н і й к о м у н і к а т и в н і й с и т у а ц і ї : ч и н н и к адресата ( в і к , с т а т ь ) , к о м у н і к а т и в н і у м о в и ( м і с ц е , час, т р и в а л і с т ь с п і л к у в а н н я ) , х а р а к т е р взаємин м і ж с п і в р о з м о в н и ками тощо. Важить тут і знання особливостей усього спектру с у п р о в і д н и х засобів ( ж е с т і в , м і м і к и т о щ о ) , а щ е — м е л о д и к а мови, т е м б р і тон г о л о с у м о в ц я , п р и я з н ь і п р и х и л ь н і с т ь до співр о з м о в н и к а . О д н а к , навіть п о є д н а н н я всього с к а з а н о г о разом в и я в и т ь с я недостатньо, я к щ о мовець не враховує н а ц і о н а л ь н у с п е ц и ф і к у с п і л к у в а н н я , бо попри б е з л і ч с п і л ь н и х рис, вона в к о ж н о г о народу своєрідна. У в і б р а в ш и н а й д а в н і ш і з в и ч а ї й т р а д и ц і ї , у к р а ї н с ь к и й народ також утворив цілісну систему, щ о с л у г у є у найрізноманітніш и х с и т у а ц і я х с п і л к у в а н н я і є о д н и м із к о д і в , я к і в і д к р и в а ю т ь с в о є р і д н і с т ь н а ц і о н а л ь н о - м о в н о ї к а р т и н и с в і т у . Т а к , наприк л а д , в и м о г и д о м о в ц я відбито в п р и к а з к а х і п р и с л і в ' я х , я к і м о ж н а вважати с к а р б н и ц е ю п е р е в і р е н и х п о к о л і н н я м и істин і з н а н ь , на основі я к и х ф о р м у в а л о с я ц и в і л і з о в а н е с у с п і л ь с т в о . Н а в е д е м о л и ш е к і л ь к а з н и х : Бережи хліб на обід, а слово на відповідь; Не хочеш почути дурних слів, не кажи їх сам; Від теплого слова і лід розмерзає (За Н. Голуб). І т

79. Прочитайте визначення поняття імідж. Якщо це можливо, доберіть український відповідник д о слова імідж.

Імідж — 1. Р е к л а м н и й , п р е д с т а в н и ц ь к и й образ к о г о - н е б у д ь ( н а п р . г р о м а д с ь к о г о д і я ч а ) , щ о с т в о р ю є т ь с я д л я н а с е л е н н я . // Образ ф і р м и , о р г а н і з а ц і ї або т о в а р н о г о знака ( б р е н д а ) , я к и й ф о р м у є т ь с я у с п о ж и в а ч а на підставі в и н я т к о в и х і о р и г і н а л ь н и х , а л е о б о в ' я з к о в о к о р и с н и х сторін д і я л ь н о с т і і я к о с т е й товарів ( п о с л у г ) . 2. У я в н е з о б р а ж е н н я предмета в г е о м е т р и ч н і й о п т и ц і (Тлумачний словник української мови). 54

Імідж засобами (Словник Імідж створене fe_J

— певний образ відомої особи або речі, створюваний масової інформації, л і т е р а т у р о ю або самою особою іншомовних термінів). — образ л ю д и н и , у я в л е н н я о т о ч у ч и х про неї, часто цілеспрямовано ( Ф . Бацевич).

80.1. Перекладіть текст українською мовою. Визначте с т и л ь і тип мовлення. Складіть за змістом тексту кілька запитань.

Самопрезентация, самоподача, самопредъявление — все эти слова означают, что оратор п р е д ъ я в л я е т себя аудитории. Самопрезентация в п у б л и ч н о м в ы с т у п л е н и и — это умение направить восприятие аудитории по определённому пути, выгодному оратору. Разговор о самопрезентации имеет с м ы с л связать с понятием « и м и д ж » . Имидж дословно с а н г л и й с к о г о означает « о б р а з » . Н о в нашем понимании имидж и образ не одно и то же. П р е ж д е всего потому, что в нашем родном я з ы к е слово образ имеет пять разных значений: вид, о б л и к , характер, порядок, отражение. Б л и ж е всего к а н г л и й с к о м у с л о в у имидж термин « м н е н и е » . И м и д ж — мнение, с у ж д е н и е , содержащее оценку и отношение. В результате самопрезентации и формируется и м и д ж . И м и д ж оратора важен, п о с к о л ь к у он формирует готовность с л у ш а т е л е й действовать тем и л и иным образом. Например, представьте, что происходит в ы с т у п л е н и е двух ораторов перед аудиторией. Ц е л ь : в результате в ы с т у п л е н и я аудитория д о л ж н а совершить необходимые оратору действия — проголосовать, к у п и т ь , прийти, принять решение, утвердить план и т.п. Первый оратор производит т а к у ю самопрезентацию: поя в л я е т с я перед аудиторией точно в у с л о в л е н н о е время, начинает минута в м и н у т у , одет современно, в деловом с т и л е ,

владеет правильной речью, говорит доходчиво. Д р у г о й оратор опаздывает, на глазах аудитории пьёт таблетки, в ы г л я д и т неопрятно, притопывает ногами, вертит в руках л и с т ы с текстом, редко смотрит в глаза с л у ш а т е л я м , з л о у п о т р е б л я е т словамипаразитами. Очевидно, что первый оратор скорее вызовет интерес и доверие, чем второй. Вопрос: на чей призыв к действиям отреагирует аудитория? (За В. Кобзевою). "Ъ II. Д а й т е відповіді на запитання і виконайте завдання за текстом. 1. Які складові іміджу оратора виділяє автор? Доповніть їх власне сформульованими. 2. Продовжіть текст відповіддю на поставлене автором запитання. Скористайтеся фотоілюстраціями на с. 55. 81. І. Прочитайте текст. Д о б е р і т ь заголовок. Визначте основну думку тексту, тип зв'язку між його частинами. Назвіть слова, що здійснюють смисловий зв'язок.

Імідж — це форма відображення об'єкта, яка цілеспрямовано створена або с т и х і й н о відображається у свідомості людей (на їх свідомому і підсвідомому р і в н я х ) . О б ' є к т о м чи носієм і м і д ж у м о ж е бути л ю д и н а , група л ю д е й , організація, фірма, установа. І м і д ж може бути особистісний ( п е р с о н а л ь н и й ) та професійний. Він тісно пов'язаний з середовищем, у я к о м у перебуває л ю д и на (кабінет, ж и т л о , автомобіль, продукти д і я л ь н о с т і ) ; габаритами л ю д и н и (її конституція — п і к н і к , а т л е т и к , х у д о р л я в и й і відповідно підібраний с т и л ь о д я г у ) ; вербалікою (грамотне м о в л е н н я ) ; у м і н н я м тримати своє т і л о та користуватись неверб а л ь н и м и знаками (поза, постава, міміка, жести). У свідомості і н ш и х л ю д е й і м і д ж про конкретну особу формується з перших моментів контакту, під впливом першого враження, надійність в і з у а л ь н о ї оцінки становить 80 відсотків. А б и справити добре враження на партнера, деякі закордонні фахівці рекомендують користуватись правилом 12: • перші 12 кроків назустріч партнеру повинні бути впевнені, рішучі; • перші 12 слів — приємні; • перші 12 дюймів* зверху та перші 12 дюймів знизу — бездоганні. Д о м і н а н т а м и в і м і д ж і є вираз о б л и ч ч я л ю д и н и та її руки. П с у ю т ь імідж розкуйовджене, несвіже волосся, о б л і з л и й л а к на н і г т я х та н е д о г л я н у т і р у к и , брудне, стоптане взуття, «бігаю ч і » очі, жаргонне мовлення, ж у й к а в роті, неприємний запах т і л а та різкі парфуми, п о х м у р и й вираз о б л и ч ч я , невміння користуватись м о б і л ь н и м телефоном у товаристві тощо. Невдала манера одягатися, погана фізична форма, неохайний в и г л я д , н е д о г л я н у т і зуби — усе це м о ж е призвести до невпевненос56

ті у своїх с и л а х , а в д е я к и х випадках і до д е п р е с и в н о г о с т а н у . С к л а д о в и м и п р о ф е с і й н о г о і м і д ж у є: • а н с а м б л ь о д я г у , а к с е с у а р и та м а к і я ж ; • хороші манери; • приємна з о в н і ш н і с т ь ; • візитка; • д е м о н с т р а ц і я своєї впевненості ( н е в е р б а л і к о ю і м о в л е н ням); • грамотне м о в л е н н я ; • д о т р и м а н н я правил і засад д і л о в о г о е т и к е т у . Д р і б н и ц ь у й о г о ф о р м у в а н н і немає. А д ж е те, я к ми ставимося до свого з о в н і ш н ь о г о в и г л я д у , засвідчує н а ш е с т а в л е н н я і до і н ш и х л ю д е й , і до себе, н а ш у с а м о о ц і н к у . К л ю ч о в и м и ч и н н и к а м и , я к і с т в о р ю ю т ь п о з и т и в н е в р а ж е н н я на п р и с у т н і х , є: е л е г а н т н и й о д я г , п р и в а б л и в а з а ч і с к а , т о н к и й м а к і я ж , гарні аксес у а р и і, з в и ч а й н о , б е з д о г а н н е м о в л е н н я (О. Лавриненко). II. Визначте складові професійного іміджу, користуючись поданим текстом.

Комунікативний практикум III. Складіть пам'ятку « Щ о формує імідж ділової

ЛЮДИНИ?».

Бібліографічне б ю р о С а г а ч Г. М . Риторика: Навчальний посібник д л я середніх і вищих навчальних закладів — К : Ін Юре, 2000. М е ш Г. 10 уроків ораторської майстерності тим, хто вчиться виступати публічно. — К., 1993.

4. У д о с к о н а л е н н я п р а в о п и с н о ї грамотності Пунктуація — важливий інструмент мови. Кожний розділовий знак завжди має свій смисл. /. Вихованець 82. І. Прочитайте речення. П р и г а д а й т е . Обґрунтуйте вживання тире між підметом і присудком.

1. З дитинства прищеплювати л ю б о в до природи — наш обов'язок ( О с т а п Вишня). 2. « К о б з а р » — це Б і б л і я у к р а ї н с ь к о г о н а р о д у , виражена м и с л ю Г е н і я в х у д о ж н і х образах ( М . Міщенко). 3. Л ю д с ь к і с т о с у н к и — це о б м і н ц і н н о с т я м и (/. Томан). 4. Н а й б і л ь ш а з у с і х т а є м н и ц ь — т а є м н и ц я твого о б л и ч ч я (Д. Гіавличко). 5. М о л о д і с т ь — б у й н і с т ь , а старість — не радість (Нар. творчість). 6. Р і д н а мова — н а й б і л ь ш а д у х о вна к о ш т о в н і с т ь , у я к і й народ звеличус себе (/. Вихованець). 57

7. Барвінок — це с и м в о л краси, к в і т к а щ а с л и в о г о п о д р у ж н ь о г о ж и т т я . П е р ш а п е л ю с т к а — краса, д р у г а — н і ж н і с т ь , т р е т я — н е з а б у т н і с т ь , четверта — з л а г о д а , п ' я т а — вірність ( 3 журна лу). 8. П і с н я — це г о л о с , д у ш а н а р о д у , п о е т и ч н и й вияв й о г о п р а ц е л ю б н о с т і і с п і в у ч о ї вдачі, образне в т і л е н н я його і с т о р і ї , м р і й , п р а г н е н ь (А. Добрянськии). 9. Ім'я л ю д и н и — це і перша з г а д к а , і загадка в естафеті п о к о л і н ь ( А . Непокупний). і

II. Виконайте завдання за текстом 1. Випишіть із тексту 2 — 3 слова, утворені суфіксальним способом. 2. Поясніть правопис виділених слів. 3. Виконайте повний синтаксичний розбір восьмого речення III. П о м і р к у й т е . Прочитайте епіграф д о теми. На прикладі речень із вправи доведіть правильність висловленої думки

Це варто знаги Щ- 83. П р о в е д і т ь д о с л і д ж е н н я . Прочитайте. Чи погоджуєтеся ви з висловленою науковцем думкою? Доведіть на прикладах.

Знак тире вперше був о п и с а н и й у роботі в і д о м о г о л і н г в і с т а А н т о н а О л е к с і й о в и ч а Барсова. Він називав цей знак « м о в ч а н к а » і с т в е р д ж у в а в , щ о вона « р о з п о ч а т е м о в л е н н я перериває або з о в с і м , або на д е я к и й час д л я п і д г о т о в к и читача до я к о г о с ь надз в и ч а й н о г о або н е о ч і к у в а н о г о слова ч и д і ї з г о д о м » . Складаймо професійне портфоліо 84. І. Прочитайте речення за напрямом, обраним вами. Поясніть уживання розділових знаків у виділених реченнях із прикладкою.

1. Природничий напрям К а р а к у м с ь к и й канал у Т у р к м е н і ї — найдовший зрошувальний к а н а л у світі. Р у к о т в о р н а ріка подає ж и в л ю щ у в о л о г у річки А м у д а р ' ї в п у с т е л ю К а р а к у м и . « Ч о р н і п і с к и » — так у перек л а д і у к р а ї н с ь к о ю м о в о ю з в у ч и т ь с л о в о каракуми. К а н а л нев п і з н а н н о з м і н и в п р и л е г л і д о нього з е м л і , і тепер п у с т е л е ю ї х не н а з в е ш . Каракум-рікою вода прийшла також у столицю Туркменії — Ашгабад. К а н а л в и к о р и с т о в у ю т ь і я к т р а н с п о р т н у м а г і с т р а л ь , н и м п р о х о д я т ь р і ч к о в і с у д н а . На ч у д о - р і ц і розвивається т а к о ж нечуване р а н і ш е р и б а л ь с т в о ( 3 кн. «Рекорди географії. Таємниці планети Земля»). 2. Математичний напрям Софія В а с и л і в н а К о в а л е в с ь к а — перша російська ж і н к а — професор м а т е м а т и к и . За с л о в а м и вченої, пристрасть до н а у к и вона о т р и м а л а від предка, у г о р с ь к о г о к о р о л я М а т в і я К о р в і н а , л ю б о в до м а т е м а т и к и , м у з и к и і поезії від діда Ш у б е р т а , в і л ь н о л ю б н у вдачу — від П о л ь щ і , п о т я г до м а н д р у в а н н я і н е в м і н н я 58

підкорятися з а г а л ь н о п р и й н я т и м звичаям — від прабабки циганки, а все інше — від Р о с і ї . С п о ч а т к у арифметика а н і с к і л ь к и не ц і к а в и л а д і в ч и н к у , і її вчитель Йосиф М а л е в и ч д о к л а д а в м а к с и м у м з у с и л ь , щ о б зацікавити свою у ч е н и ц ю н а у к о ю про ч и с л а . У своїх спогадах Ковалевська писала про цікавий випадок, щ о збудив у ній інтерес до ч и с е л . На д и т я ч у к і м н а т у в батьків не в и с т а ч и л о ш п а л е р , і стіни в ній о б к л е ї л и л и с т а м и з виданих у той час поп у л я р н и х л е к ц і й Остроградського про і н т е г р а л ь н е ч и с л е н н я . Незрозумілі таемниці-формули на стінах дитячої кімнати привернули увагу маленької дівчинки, і нерідко вона просиджувала перед ними цілими годинами, намагаючись зрозуміти загадкове значення знаків. І хоча багато що, звичайно, з а л и ш а л о с я д л я неї неясним, а л е , ц і л к о м м о ж л и в о , щ о ці ф о р м у л и на рівні підсвідомості з б е р е г л и с я в п п а м ' я т і на все життя (3 журналу). 3. Спортивний напрям Ч и м а л о українців з д о б у л и перемоги в різних видах спорту. Всій Європі б у л о відоме і м ' я у к р а ї н с ь к о г о борця греко-римського с т и л ю Івана П і д д у б н о г о . Багато перемог з д о б у л и українські спортсмени, виступаючи у с к л а д і збірних команд С Р С Р із різних видів спорту. Легендами минулого століття є такі українські імена, як стрибун Сергій Бубка (35 світових рекордів), футболісти Олег Блохін та Ігор Бєланов, яких було нагороджено «Золотим м'ячем» як найкращих футболістів Європи. Сучасна У к р а ї н а відкриває багато нових зірок, які сяють на спортивному небосхилі світу. Боксерів В і т а л і я і Володимира К л и ч к і в , п л а в ч и х у Я н у К л о ч к о в у , гімнастку Ганну Безсонову, л е г к о а т л е т к у Ж а н н у П і н т у с е в и ч , тенісиста А н д р і я Медведева та багатьох і н ш и х знають д а л е к о за м е ж а м и У к р а ї н и . Нещодавно з ' я в и л а с я ціла плеяда м о л о д и х шахістів, я к і один за одним здобувають т и т у л и у ц ь о м у і н т е л е к т у а л ь н о м у виді спорту. Серед них н а й м о л о д ш и й в історії шахів чемпіон світу Р у с л а н Пономарьов, 12-річна Катерина Л а г н о — наймолодш и й міжнародний шаховий гросмейстер серед ж і н о к і Сергій К а р я к і н — серед ч о л о в і к і в ( 3 книги). " і II. Виконайте завдання д о обраного вами тексту. * 1. Д о б е р і т ь заголовок. Визначте с т и л ь і тип мовлення. 2. С ф о р м у л ю й т е цільове призначення наданої інформації та її пізнавальну цінність. 3. Випишіть із тексту слова на орфограму «Правопис власних назв». 4 Визначте належність д о частин мови слів виділеного речення. III. П р и г а д а й т е . Повторіть правила написання прикладок через дефіс і окремо. Складіть по три речення на кожне правило відповідно д о обраного напряму.

Правописний практикум 85.1. Запишіть речення, розставляючи розділові знаки вголос речення, дотримуючись правильної інтонації.

Прочитайте

I . М о в о м о я Д з в о н к о в а к р и н и ц я на с е р е д о х р е с н і й * дорозі наш о ї д о л і (С. ГІлачинда). 2. С я я л а ч е р е ш н я над горою з б л и с к у в а л а цвітом як а л м а з (Д. Ііавличко). 3. А сад мов б і л и й світ серед весни чарує вабить і не відпускає ( М . Сингаївськиіі). 4. І з і т х а л и вітри у траві і к о л о с с я п р о м і н н я м п о л и т і в о р у ш и л и с я мов живі (В. Симоненко). 5. С и в о ч о л а моя Б а т ь к і в щ и н о я д о тебе всім серцем г о р н у с ь (Ф. Тишко). 6. Х а й весна п р и н о с и т ь щ а с т я в к о ж н у х а т у хай ж и т т я весною як сади б у я ! (В. Сосюра). 7. В небі х м а р к и б і л о с н і ж н і , л е г к і ніби м р і я (7/. Тичина). 8. П о в і й вітре т и х е с е н ь к и й з-за с и н ь о г о моря та принеси в У к р а ї н у к о з а ц ь к у ю в о л ю (О. Кониськии). 9. В и с о к и й правий берег б о в в а н і в * за рік о ю мов д а л е к і гори (Ю. Яновський). II. Виконайте завдання. 1. Запишіть фонетичною транскрипцією слова колосся, сяяти, тихесенький. 2 Поясніть значення слів бовваніти, середохресний. 3. П р и г а д а й т е . У яких випадках ми не ставимо кому перед як? Відповідь ілюструйте прикладами. 8(J. І. Прочитайте речення. П р и г а д а й т е . У яких реченнях є вставні с л о ва, а в яких — вставлені конструкції? Розкажіть про вживання розділових знаків при вставних словах, словосполученнях, реченнях.

I . К а ж у т ь , м у д р і с т ь приходить з р о к а м и (JI. Дмитерко). 2. Н а й в и щ а краса — це краса вірності. Л ю д и , які н а к и д а ю т ь с я на все, я к і р о з м і н ю ю т ь свої п о ч у т т я направо і н а л і в о , по-мосму, кінець кінцем м у с я т ь відчувати себе з л и д а р я м и . А х т о не звідав ц ь о г о щ а с т я , цієї краси вірності, т о й , на мою д у м к у , не ж и в но-сгіравжньому... (За О. Гончаром). 3. К о л и обрій починає с в і т л і ш а т и , к а ж у т ь : з а й м а є т ь с я з о р я . А подивіться зараз на з і р к и : з д а є т ь с я , ніби т о н е н ь к і п р о м е н і , як з о л о т і н и т о ч к и , вис о т у ю т ь с я на з е м л ю , і с к р я т ь с я (В. Сухомлинськиіі). 4. Щ е поб у т у є х и б н е у я в л е н н я , ніби м и т е ц ь , щ о т я ж і є до р о м а н т и ч н и х барв, н е о д м і н н о щ о с ь прикрашає ( н і б и від ц ь о г о гарантована будь-яка інша т е ч і я ) (О. Гончар). 5. З в а л и н а ш о г о діда, як я вже потім довідався, С е м е н о м (О. Довженко). II. Виконайте завдання. 1. Поясніть правопис виділених слів. 2. Складіть речення за поданими схемами: 1. [Вст. сл ]. 2. [..., вст. словоспол ]. 3. [... - вст. реч. — ...]. 3. Як ви розумієте вислів краса вірності?

Правописний

практикум

87.1. Запишіть текст, ставлячи пропущені розділові знаки Поясніть уживання розділових знаків при однорідних членах речення, використовуючи подані нижче схеми.

У к а л е н д а р і к о ж н о г о народу б а г а т о свят у р о ч и с т и х днів прис в я ч е н и х видатним п о д і я м або п а м ' я т і л ю д е й . У ці д н і л ю д и від м а л о г о до в е л и к о г о п р и к р а ш а ю т ь свої в у л и ц і б у д и н к и сам и х себе. Вони г о т у ю т ь р і з н о м а н і т н і с м а ч н і страви грають розв а ж а ю т ь с я . Н а й ц і к а в і ш е у цей д е н ь о б р я д и чарівні дійства у яких беруть участь і дорослі і діти. Кожний учасник обряду п е р е т в о р ю ю ч и с ь в артиста в и к о н у є встановлені народними з в и ч а я м и д і ї г о в о р и т ь к а з к о в і обрядові слова т а н ц ю є та співає п о в ч а л ь н і й в е с е л і п і с е н ь к и п о - о с о б л и в о м у розповідає про зміст свята. О б р я д о в і с т ь це д у ш а народу н а й з а п о в і т н і ш і й о г о бажання с в і т л і м р і ї і д у м к и . І з с т о л і т т я в с т о л і т т я п е р е х о д я т ь обряди від с т а р ш о г о п о к о л і н н я до м о л о д і . Вони передають ж и т т є радісність в о л е л ю б н і с т ь г о с т и н н і с т ь е м о ц і й н і с т ь н а й к р а щ і у к р а ї н с ь к і ч е с н о т и * (За Т. Зеленченко). Кома ставиться:

о. о. о... 2. ... або О. або О

Кома не с т а в и т ь с я :

О ...

1. О ч и

3. ... О , проте О ...

2. ні вдень ні вночі; ні туди ні сюди; ні риба ні м 'ясо та ін. Тире і двокрапка ставиться:

1.О. О, О - У С

О. О. О 3. ... УС: О, О, О — ... 2. УС:

II. Виконайте завдання д о тексту. 1. Прочитайте виразно записаний текст. Доберіть заголовок д о тексту. Визначте основну й додаткову інформації. 2. Визначте тип мовлення тексту. Доведіть свою думку. 3. Визначте ступінь порівняння прикметників найцікавіший, найзаповітніший, найкращий. 4. Накресліть схему одного з простих речень (за власним вибором). 5. Складіть речення з однорідними членами за поданими схемами. 6. Поясніть, як уживання однорідних членів допомагає точніше та образніше зображувати події, явища, предмети дійсності. III. З р о б і т ь в и с н о в о к . Доведіть, що різниця між однорідними й неоднорідними членами речення пов'язана із встановленням смислових зв'язків між словами.

Комунікативний практикум ^ f c 88. Ознайомтеся на сайтах Інтернету ukrainica.org.ua, spogad.at иа з інформацією про календарну обрядовість українців. Підготуйте повідомлення про обряди й прикмети, пов'язані зі святкуванням Покрови Пресвятої Богородиці, використовуючи однорідні члени речення. Правописний практикум 84. Відредагуйте речення. 1. З г а д у ю ч и д и т и н с т в о , у моїй у я в і п о с т а ю т ь образи д о р о г и х мені л ю д е й . 2. П о л а м а н а р у к а б у л а д у ж е б о л і с н а . 3. Л ь в і в був о с н о в а н и й Д а н и л о м Г а л и ц ь к и м . 4. Д о с л і д н и ц ь к а робота у ч н і в вимагає п е р ш за все в м і л о г о добору і т о н к и х с п о с т е р е ж е н ь над м о в н и м и ф а к т а м и . 5. П о т р і б н о в и к о н а т и вказані у м о в и у місячний термін. Правописний практикум 90. І. Спишіть текст, ставлячи пропущені розділові знаки. Поясніть уживання розділових знаків при відокремлених членах речення. Озеро С и н е в и р с п р а в е д л и в о вважається найкоштовнішим природним скарбом Національного природного парку « С и н е в и р » і о д н і є ю з в і з и т н и х карток У к р а ї н с ь к и х К а р п а т . В о н о р о з т а ш о в а н е на висоті 989 метрів над рівнем моря має середню п л о щ у 4 — 5 гектарів. І с н у є л е г е н д а з г і д н о з я к о ю м а л ь о в н и ч е озеро у т в о р и л о с я від п о т о к у с л і з графської д о н ь к и С и н ь на м і с ц і де ї ї к о х а н о г о простого в е р х о в и н с ь к о г о п а с т у х а Вира б у л о вбито к а м і н н о ю г л и б о ю за н а к а з о м п і д с т у п н о г о графа. Насправді ж озеро у т в о р и л о с я в р е з у л ь т а т і п о т у ж н о г о зсуву в и к л и к а н о г о з е м л е т р у с о м б л и з ь к о 10 т и с я ч р о к і в т о м у . На висоті 989 м г і р с ь к і к а м ' я н и с т і породи як природна о г о р о ж а в и р о с л и на ш л я х у ш в и д к о г о с т р у м к а у т в о р и в ш и г р е б л ю і повністю п е р е г о р о д и в ш и в у з ь к у д о л и н у . У л о г о в и н а щ о при ц ь о м у в и н и к л а з а п о в н и л а с я водою т р ь о х г і р с ь к и х с т р у м к і в . Краєвиди відзначаються надзвичайною мальовничістю й величн і с т ю . С т р і м к і с х и л и в к р и т і струнк и м и я л и н а м и вік я к и х становить 140—160 років спадають прямо д о водної п о в е р х н і . П о с е р е д и н і ж озера розмістився немов зіниця б л а к и т н о г о ока н е в е л и к и й острівець п л о щ е ю всього кілька метрів. Звідси і народна назва — М о р с ь к е Озеро Синевир око. 62

Л ю д и своею творчою фантазією намагаються доповнити красу природи. А р х і т е к т о р Юрій С о л о м і й вдало вписав о г л я д о в і п л о щ а д к и в н а в к о л и ш н і й л а н д ш а ф т . А на п і в о с т р і в ц і височить скульптурна композиція « С и н ь і Вір» (скульптори І в а н В р о д и н і М и х а й л о С а н и ч ) в и р і з а н а із ч е р в о н о г о д е р е в а . В и с о т а м о н у м е н т у 13 м е т р і в . В і д о б р а ж а ю ч и с ь у в о д і в і н с п р и ймається таємниче як чудова казка про безсмертне кохання (7chudes.in.ua). II. Виконайте завдання д о тексту. 1. Провідміняйте словосполучення навколишній ландшафт, швидкий струмок. 2. Випишіть із тексту числівники. Провідміняйте 1 — 2 за вибором. 3. Виконайте синтаксичний розбір виділеного речення. 4. Знайдіть у тексті речення, яким відповідатимуть такі характеристики: а) розповідне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене відокремленою обставиною; б) розповідне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене о д н о рідними додатками; в) розповідне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене відокремленою обставиною й порівняльним зворотом. Антисуржик 91.1. Прочитайте вислови у правому стовпчику, обґрунтуйте їх правильність. Чим зумовлені помилки у лівому стовпчику? Я хотів би совершити подорож по У к р а ї н і . Б у д ь л а с к а , дайте білет ... С к і л ь к и к о ш т у є білет? В я к о м у часу відкривається музей? М о ж н о фотографувати експонати? В і н не звернув увагу НА • • • Ц е в мене від несподіванки

Я хотів би здійснити подорож по Вашій області. Будь ласка, дайте квиток... Яка вартість квитка? О котрій годині відчиняється музей? Чи можна фотографувати експонати? Він не звернув уваги на... Це в мене з несподіванки

Мандруємо Україною II. Розгляньте фотоілюстрації на с. 64. Доберіть д о них підписи: а) дендропарк «Софіївка»; б) острів Хортиця; в) місто Херсонес; г) Хотинська фортеця; ґ) місто Кам'янець-Подільський. Здійсніть заочну екскурсію д о одного з цих чарівних куточків. За необхідності скористайтеся матеріалами, розміщеними на сайті Інтернету 7chudes.in.ua. Не забувайте під час розповіді використовувати речення з відокремленими членами. 63

92.1. Прочитайте текст і письмово перекладіть його українською мовою. Зверніть увагу на переклад відокремлених членів речення.

О в л а д е в а я и з о б р а з и т е л ь н ы м и средствами я з ы к а , вы постепенно б у д е т е п р о н и к а т ь в т а й н ы х у д о ж е с т в е н н о г о слова и с л о весного и с к у с с т в а . Это не т о л ь к о о б о г а т и т вашу р е ч ь , с д е л а е т её б о л е е в ы р а з и т е л ь н о й и я р к о й , но и, развивая ч у в с т в о я з ы к а , поможет научиться ценить литературные произведения. Изучая я з ы к как с л о в е с н о е и с к у с с т в о , вы подойдёте к в с е с т о р о н н е м у и з у ч е н и ю х у д о ж е с т в е н н о г о п р о и з в е д е н и я , о т к р ы в а я себе п у т ь к п р о н и к н о в е н и ю в г л у б ь л и т е р а т у р ы . Н е зная всего многообраз и я я з ы к а , н е л ь з я п о н я т ь м н о г о о б р а з и е мира. С л о в о — у д и в и т е л ь н ы й дар, к о т о р ы м о б л а д а е т ч е л о в е к . С л о в о вместе с м ы с л ь ю и творчеством — это самое ценное и важное из т о г о , что есть у ч е л о в е к а . Они дают е м у в о з м о ж ность познавать м и р , п о д ч и н я я себе с и л ы п р и р о д ы . Н о это не всё. С л о в о — м о г у ч е е средство с а м о в ы р а ж е н и я , потребности, свойственной к а ж д о м у ч е л о в е к у . А д л я этого н е о б х о д и м о , хор о ш о з н а я свой я з ы к , п о н и м а т ь и ц е н и т ь п о э т и ч е с к у ю речь. П о з н а в а я с л о в о , вы познаёте себя (За Л. Новиковым). і II. Виконайте завдання за текстом. 1. Доберіть заголовок, використовуючи слово або словосполучення з тексту. 2. Визначте пізнавальну цінність тексту. Хто може бути його адресатом? 3. Поясніть, виходячи з контексту, смисл останнього речення тексту.

Живе поезія у мові 93.1. Прочитайте виразно уривок із вірша Миколи Вінграновського.

ВЕЧІРНЄ Ч о р н і є п о в і т р я . . . Ш л я х и засиніли. Гойднулися квіти пахучими снами, Натомлені села вечеряти сіли Під грушами, вишнями і небесами. І , т и х и й т у м а н п р и г о р н у в ш и до себе, Вечеряє поле піснями з долин. Н а д селами й полем вечеряє небо, Вмокаючи в ріки хлібини хмарин. І серце вечеря своїм с п о д і в а н н я м , І думка-порадннця м р і я м и с в і ж и м и , Вечеряють о ч і просторами н і ж н и м и , І губи вечеряють чистим мовчанням. Ч о р н і є п о в і т р я . . . Г о й д а є т ь с я небо, П ' є роси на я б л у к а х вітер з а б л у д н и й . . . 65

М і й світе з е л е н и й , мій світе в с е л ю д н и й ! Всі д у м и - т у р б о т и від тебе й до тебе! У с е є д л я щастя!.. Є х л і б і п о к о с и , Є згода ж и т т я м і ж тобою і н а м и , І сад м о л о д и й на вітрах п л о д о н о с и т ь , Я к доля моя плодоносить літами... II Виконайте завдання за текстом. 1. Визначте основну думку вірша. 2. Виконайте пунктуаційний аналіз одного з виділених речень. 3. Поясніть стилістичну роль звертань у тексті. Визначте їх вид і вмотивуйте правопис розділових знаків. 4. Визначте розряд ужитих у тексті займенників. 5. Запишіть фонетичною транскрипцією слова сьогодні, слов'янський, гойдається. 6. Поясніть правопис виділених слів.

Бібліографічне б ю р о Г о л о в а щ у к С. І. Словник-довідник з українського літературного с л о вовживання / С.І. Головащук. — К.: Рідна мова, 2000. О л і й н и к О. Б. Сучасна українська мова, опорні конспекти: навчальне видання / О . Б . Олійник. — К.: Кондор, 2008. С т а х і в М . Український комунікативний етикет: навчально-методичний посібник / М.О. Стахів. — К.: Знання, 2008.

РОЗВИТОК

МОВЛЕННЯ

Звіт про виконану роботу 94. П р и г а д а й т е . Розкажіть про особливості офіційно-ділового стилю й вимоги д о ділової документації. За потреби скористайтеся словами й словосполученнями з довідки.

Д о в і д к а : сталі словосполучення, абревіатури, відсутність р о з м о в н о ї , д і а л е к т н о ї , ж а р г о н н о ї л е к с и к и , к а н ц е л я р и з м и , реквізити, штампи. І •

95. Прочитайте текст. Сформулюйте визначення звіту та особливості його оформлення.

Звіт — це п и с ь м о в е п о в і д о м л е н н я про в и к о н а н н я я к о ї с ь роботи. Звіти б у в а ю т ь с т а т и с т и ч н і ( ц и ф р о в і ) й т е к с т о в і . Стат и с т и ч н і звіти п и ш у т ь с я на с п е ц і а л ь н о в и г о т о в л е н и х д р у к а р с ь к и м способом б л а н к а х , т е к с т о в і — на з в и ч а й н о м у п а п е р і . М а т е р і а л з в і т у о х о п л ю є т о ч н о в и з н а ч е н и й період ч а с у . Д о обов'язкових д л я оформлення звіту реквізитів належать т а к і : назва д о к у м е н т а , з а з н а ч е н н я п е р і о д у , за я к и й с к л а д а є т ь ся звіт, назва к л а с у ( о р г а н і з а ц і ї , у с т а н о в и ) , текст з в і т у , підпис особи, я к а с к л а л а д о к у м е н т , дата с к л а д а н н я з в і т у . 66

Звіт має х а р а к т е р и з у в а т и с я ч і т к і с т ю п о б у д о в и , л о г і ч н о ю послідовністю викладу матеріалу. Звіти про в и к о н а н н я о д н о р а з о в и х завдань р о з п о ч и н а ю т ь с я в и с л о в а м и Відповідно до Вашого доручення, За Вашим завданням. З в і т и про р о б о т у за певний п р о м і ж о к часу р о з п о ч и н а ю т ь ся т а к : Протягом звітного періоду було виконано (організовано, проведено)... . Т е к с т з в і т у с к л а д а є т ь с я відповідно до п у н к т і в п л а н у роботи. Н а п р и к і н ц і з в і т у д а ю т ь с я п о я с н е н н я п р и ч и н ч а с т к о в о г о або повного н е в и к о н а н н я п е в н и х п у н к т і в п л а н у р о б о т и . Звіт д о п о м а г а є в и в ч и т и , перевірити й у з а г а л ь н и т и ч и ю с ь роб о т у , з н а й т и п о з и т и в н е й негативне, з р о б и т и в и с н о в к и , намітити п е р с п е к т и в и ( З а О. Глазовою). 96.1. Прочитайте зразок звіту. Чи відповідає він поданим вище вимогам?

Звіт старости 11-Б к л а с у П е т р е н к а М а к с и м а О л е к с а н д р о в и ч а про в и к о н а н н я з а х о д і в д о Д н я д о в к і л л я У ч н я м и 11-Б к л а с у б у л о р о з р о б л е н о ряд з а х о д і в д о Д н я дов к і л л я , з о к р е м а в и с а д ж е н н я з е л е н и х н а с а д ж е н ь на т е р и т о р і ї м і с ь к о г о п а р к у , з б и р а н н я й вивіз с м і т т я з т е р и т о р і ї д и т я ч о г о майданчика, ремонт спортивного майданчика б і л я будинку № 8 на в у л . К о з а ц ь к і й . У п р о в е д е н н і ц и х з а х о д і в в з я л и у ч а с т ь 28 у ч н і в н а ш о г о к л а с у . У с і у ч н і п р а ц ю в а л и а к т и в н о й з а в з я т о . С л і д відзначити роботу Борисенко М., Васильченка А . , Веселого Д . , Кріпаченко М. Проте частина учнів (Корнієнко С., С и з о н е н к о Е . , Г р и ш к о В . ) не в з я л и у ч а с т і в проведенні з а х о д і в через х в о р о б у . П і д час роботи в и п а д к і в п о р у ш е н н я т е х н і к и б е з п е к и , т р у д о в о ї д и с ц и п л і н и , я к і м о г л и п р и з в е с т и до т р а в м а т и з м у , не б у л о виявлено. Усі заплановані заходи б у л и виконані. В в а ж а є м о за н е о б х і д н е п р о в о д и т и т а к і з а х о д и не л и ш е до Дня довкілля, а щомісячно. 24.04.2011р.

(підпис)

II. П о м і р к у й т е . Чому необхідно обов'язково дотримуватися всіх вимог д о оформлення звіту?

Комунікативний практикум 97. Складіть звіт про виконання заходів д о Дня української писемності та мови.

Читайте українською К о н ц е в и ч Є . Голубині пастелі. Оповідання. — книга: Богдан, 2009.

Тернопіль: Навчальна

98.1. Прочитайте анотацію д о збірки оповідань Євгена «Голубині пастелі» й оповідання «Пташині торги» з цієї збірки.

Концевича

У К о н ц е в и ч і в б і л я в х о д у до оселі в и с и т ь р е п р о д у к ц і я к а р т и н и із зоб р а ж е н н я м л ь о т у г о л у б і в . « Т о с и м ф о н і я » , — каже Євген про г о л у б и н е д і й с т в о в небесах. Т а к о ю симфонією, перекладеною на слова, є його « Голубині пастелі». Г о л у б и в автора є д у ж е прозорими символами л ю д е й , бо й т у т мають місце саможертовна любов і в і р н і с т ь , що в е д у т ь до перемоги над смертю, п р о т и л е ж н і с т ь небезпечної д л я спокою с м і л и в о с т і й так само небезпечної с п о к і й н о ї з а ж е р л и в о с т і , л и ц е м і р с т в о грубої та аморальної ф і з и ч н о ї с и л и . Г о л у б и — н а с т і л ь к и д и в н а с т и х і я , що крізь п р и зму с п і л к у в а н н я з н и м и навіть проблема спадковості п о к о л і н ь постає в незвичному р а к у р с і , к о л и справа переходить не від батька до с и н а , а навпаки.

ПТАШИНІ

ТОРГИ

Л ю д и , л ю д и , л ю д и . . . Базар, як у с я к и й базар в е л и к о г о міста, а ж к и ш и т ь , г о г о т и т ь ж и в и м и барвами, р у х о м , г о м о н о м — мов безкрає в о г н и щ е . . . Ф р у к т о в и й ряд к р и т и х р у н д у к і в о д т и н а є від ц ь о г о нетривког о в о г н и щ а в і д о к р е м л е н и й о с т р і в е ц ь і т у л и т ь й о г о до к у т а огор о ж і , ч о л о в і к сто, м о ж е , і всі двісті — х т о ї х л і ч и в . . . Щ о це за л ю д и , ч и м вони т о р г у ю т ь і я к и й з и с к з т о г о м а ю т ь , — не всім те д а н о з н а т и , не всім р о з у м і т и . А отой ч о л о в і к , щ о в д я г н е н и й в п р и н о ш е н и й ф о р м е н и й к о с т ю м і ф о р м е н и й к а р т у з н е в и з н а ч е н о г о відомства, т о й , щ о к а р т и н н о о б і к л а в с я п і р а м і д а м и я б л у к , мов гармата ядрамик у л я м и на д а в н і й г р а в ю р і , — знає, щ о то за л ю д и . Він називає ї х д у ж е просто, бо знає, ч и м вони г е н д л ю ю т ь і я к і б а р и ш і з т о г о мають... Очі й о г о час від часу в к р а д а ю т ь с я на той острівець, н и ш п о р я т ь там, с к і л ь к и м о ж у т ь с я г н у т и , м і ж л ю д ь м и і т а м т е ш н і м к р а м о м , і вертаються до в е р ш и н с в о ї х п і р а м і д л и ш е т о д і , к о л и д о н и х п і д х о д я т ь п о к у п ц і . А очі в н ь о г о м ' я к і , л а г і д н і й т а к і добрі, а ж с о л о д к у в а т і . І, м о ж л и в о , саме т о м у — за його о ч і — в н ь о г о б і л ь ш е п о к у п ців, н і ж у й о г о с у с і д и , я к и й т е ж в и в е р ш и в , щ е й в и щ і , я б л у ч ні п і р а м і д и , і т е ж з п о т у г о ю на к а р т и н н і с т ь . І я б л у к а в н ь о г о не г і р ш і , н і ж у сусіда в ф о р м е н о м у к а р т у з і , а от б і л ь ш і с т ь пок у п ц і в м и н а л и його, певне, т о м у , щ о не мав він о т і є ї с у с і д о в о ї м ' я к о с т і в о ч а х , с у с і д о в и х с о л о д о щ і в . Й о г о ґ л е ю в а т і б і л к и не 68

м о г л и , та й не п р а г н у л и , мабуть, приховати прямої, пекучої, як найдрібніший пил самосуду, жадібності, за гребу щості... К о л и покупець обходив його і розбирав, с к л а д а ю ч и собі в кошик чи торбу, я б л у ч н і піраміди конкурента, він пирхав з-під брів тим п е к у ч и м самосадовим п и л о м на сусіда, і того аж пересмикувало... Проте в одному їх очі з н а х о д и л и с п і л ь н у мову. Порискавши разом у тому відокремленому л ю д с ь к о м у базарному острівкові, вони о б м о в л я л и с я м а й ж е л ю б ' я з н о , т і л ь к и мовчки. — Бачили?.. — Ги-ги-ги... — М а ю т ь добрий навар — як з варених яєць... — Бізнесмени-торбохвати. — І достобіса ж їх є там... Правда, замир'я ці ні разу не тривали довше миті і трапл я л и с я т і л ь к и тоді, к о л и вже не можна б у л о обійти-уникнути зустрічі п о г л я д а м и , бо сидіти ж поруч довелося довгенько. А відтоді, як с о л о д к о о к и й ч о л о в і к виклав з в е л и к о ї , мов шарабан, корзини останні я б л у к а , сусіди вже не стрічалися очима зовсім. Ґ л е ю в а т і б і л к и ще т і л ь к и один раз п и р х н у л и тим пекучим самосадовим п и л о м у бік свого конкурента, і то не в очі — ненависно і мстиво десь униз під г у з н о , к о л и той, запхавши г л и б о к о в пазушну к и ш е н ю сьогоднішній виторг і не вділ и в ш и сусідові навіть кивка, гордо простував собі у ж е геть від фруктового ряду торгових р у н д у к і в . Ф о р м е н и й картуз подався в л ю д с ь к и й потік і поплив прямо на той острівець, по я к о м у недавно н и ш п о р и л и з-під його козирка солодкі очі. І недарма так зверхньо й зневажливо: народу тьма-тьменна, пропхатися з корзиною н е м о ж л и в о , і ще не всі — ще с х о д я т ь с я , — а хоч би тобі малесенька с к а л о ч к а отого розумного торгового інтересу, я к и й втішав д у ш у господаря вивершених я б л у ч н и х пірамід. Ц е й строкатий натовп скидався скоріше на якесь з б о р и щ е чи збіговисько характерників, і аж ніяк не на з а к л о п о т а н и х базарувальників, які п р и й ш л и сюди, бо знають ціну копійці і гендлю. Одні х о д и л и - т у п ц я л и туди-сюди, туди-сюди, інші — стоялистовбичили, як пеньки, поодинці, к у п к а м и . . . Ч о л о в і к и , підлітки, навіть ж і н к и п л у т а л и с ь між ними, і м а й ж е в у с і х , у кого просто в р у к а х , у кого в корзинах, у к л і т к а х — г о л у б и . Г о л у б и ! Г о л у б и , г о л у б и . . . Ч о р н і , б і л і , червоні... г о л у б і , як сонячне небо над сьогоднішнім базаром. С о л о д к о о к и й з фруктового ряду і собі втиснувся в цей натовп, просто перед ним якийсь випещений, благообразний на л и ц е довгань з витягнутим, як гостро заточений о л і в е ц ь , облич69

ч я м , патетично трясучи б і л о ю кистю перед співрозмовником, п а л к о заперечував: — Н і , ні, ні! З вашого д о з в о л у , к о л е г о , — ні!.. Він літає краще моєї гречаної? Щ и р о д я к у ю ! . . Не вірю! З вашого д о з в о л у не вірю... А чи відомо вам, к о л е г о , щ о вона ввечері як піде за хмари, то ще й вранці по к і л ь к а годин сідати не хоче... А той колега — цілковита п р о т и л е ж н і с т ь довганя: к у ц и й , мізерний, і з о б л и ч ч я — ніби тупо загострений, і щ е й заслинений н е в м і л и м ш к о л я р е м х і м і ч н и й о л і в е ц ь . Він скептично посміхається і, тримаючи в руці чорнохвостого г о л у б а , манірно махає ним, як китайським в і я л о м . Від цього біла випещена кисть сіпається ще патетичніше, а вологий м ' я к и й бас переходить на с у х і металеві нотки... Приношена форменка проштовхується з корзиною д а л і : такі змагання нікого не ц і к а в л я т ь , с о л о д к і очі п р и л и п а ю т ь до кожного, хто пропонує на продаж багато г о л у б і в , а вуха під форменим картузом накозирено п р и с л у х а ю т ь с я до цін. — Т а йому ж красна ціна — карбованець! — А я б і л ь ш е і не прошу. — Т о чого комизишся — я ж даю тобі п ' я т і р к у , на весь базар нема сьогодні такої ціни. — А я тобі й за десять карбованців не віддам його! Щ о б за к а р т о п л я н и м л у ш п и н н я м здох у тебе? Та й голубка твоя не пара й о м у . Я х о ч у , щоб він потрапив у добрі р у к и . І відчепися, не мороч мені г о л о в у , бо так п о ш л ю , щ о й дороги не налапаєш... — Т о в тебе г о л у б и к р а щ і , ніж у мене?.. — не відчіплювався причепа. — Оце новина — д е р ж і т ь мене, бо сконаю зо с м і х у ! . . Корзина і тут не затримується надовго... — Н у , д р у ж е , вік не забуду такої л а с к и . . . Щ о б ж і н к а пропала, я так не т у ж и в би, як побивався за цією г о л у б к о ю . . . За т а к у г о л у б к у — з мене могорич! Я к и й х о ч е ш могорич — по саму з а в ' я з к у ! З мене могорич!.. — хтось у щ а с л и в л е н и й сповіщав на весь базар. І раптом з а к л и ч н и й бадьорий голос: — Н а л і т а й т е , налітайте! П о р у б ч и к у , по р у б ч и к у ! П о рубч и к у за ш т у к у віддаю! Березневий м о л о д н я к — налітайте! Н а л і т а й т е — м а й ж е дарма віддаю! Очаківські по рубчику!.. На хазяйновито заґратованій к л і т ц і сидить веселенький дядечко. Він устиг, певне, ще вдома розмочити своє базарювання і з доброю д у ш е ю з г у к у є тепер собі покупців. З його к л і т к и пол о х л и в о визирають гордогруді птахи, в и д и в л я ю ч и с ь у перехож и х на свою майбутню д о л ю . І до цього з г у к а л а п р о ш т о в х а л и с я к і л ь к а п і д л і т к і в , не т о р г у ю ч и с ь , вибрали пару птахів, а л е від к л і т к и не в і д х о д и л и , ще щось п р и к и д а л и собі, п р и д и в л я л и с я до г о л у б і в . 70

— Беріть, х л о п ' я т а , беріть — не пошкодуєте, — припрошував д я д е ч к о , — це ж серпасті-святкові, справжні очаківські. Батьків ї х н і х я з самого Очакова привіз, навмисне їздив, по сто рублів за пару платив. Ж і н к а , щоб з н а л а , — роздерла б мене... А це ж — даремно віддаю, по р у б л ю за ш т у к у — хіба це гроші?.. А ось п е р е л и н я ю т ь — об сонце к р и л а м и дзвонитимуть. Беручкі ж до л е т у , як чорти, а вже л і т а ю т ь — мереживо з сонячного проміння п л е т у т ь к р и л а м и , душа розтає — дивитися на ї х н і й л е т . . . Недарма ж святковими їх зовуть... — Р е к л а м у й , р е к л а м у й , д я д ь к у , славно виходить. Святкові вони й справді, бо раз у рік на велике свято л і т а ю т ь , — втручається збоку я к и й с ь знавець серпастих-святкових. А д я д е ч к о й до кишені не п о л і з — відразу й о м у : — Еге ж , видно хазяїна по х а л я в а х : раз у рік погодуєш — раз у рік і політають, я к щ о не виздихають. А з очаківськими серпастими-святковими як з діточками панькатися треба, це правда, а л е тоді від них щодня матимеш свято, а не раз у рік на Великдень... С о л о д к о о к и й з фруктового ряду наблизився до к л і т к и , спер на неї свою корзину і сказав господареві серпастих-святкових: — З п о л о в и н и — сватами будемо, по п'ятдесят копійок — усіх заберу. З половини, кажете? II. Якщо ви хочете прочитати інші оповідання Євгена Концевича, шукайте книжку «Голубині пастелі».

Бібліографічне б ю р о Б о н д а р ч у к Л . І. Культура ділового мовлення / Л . І. Б о н д а р ч у к . — Житомир : Полісся, 2005. Ділова українська мова : навч. посіб. / О. Д . Горбул, Л. І. Галузинський, Т. І. Ситнік та ін.; за ред. О. Д . Горбула. — К. : Знання, 2007.

5. О с о б л и в о с т і в ж и в а н н я в м о в л е н н і р і з н и х в и д і в складних р е ч е н ь . І н т о н у в а н н я різних в и д і в складних р е ч е н ь . С и н т а к с и ч н и й аналіз ЄДИНИЙ ВИХІД — старанно відточувати думку. І навчитися виражати її досконало реченнями. /. Вихованець

^ •

94. І. Підготуйте лінгвістичний твір-мініатюру « С к л а д н і речення в нашому мовленні», використовуючи поданий текст. Доберіть приклади.

Д л я називання явищ, подій н а в к о л и ш н ь о ї дійсності, д л я характеристики зв'язків м і ж цими подіями ми користуємось не т і л ь к и простою комунікативною одиницею — простим реченням, а й складним реченням. С к л а д н е речення, подібно до про71

стого, характеризується інтонаційно-змістовою завершеністю. Проте як о д и н и ц я с п і л к у в а н н я б і л ь ш г л и б о к о г о з м і с т у с к л а д н е речення має й с к л а д н і ш у будову. В ньому виділяється не одна, а к і л ь к а граматичних основ. Частини с к л а д н о г о речення о б ' є д н у ю т ь с я в одне змістове й граматичне ц і л е за д о п о м о г о ю с п о л у ч н и к і в (чи с п о л у ч н и х с л і в ) або т і л ь к и за допомогою інтонації. Т о м у розрізняють с п о л у ч н и кові і безсполучникові с к л а д н і речення. С п о л у ч н и к о в і с к л а д н і речення, з а л е ж н о від значеннєвих відношень м і ж частинами с к л а д н о г о речення і відповідно до характеру с п о л у ч н и к і в і с п о л у ч н и х с л і в , п о д і л я ю т ь с я на складносурядні і складнопідрядні (За В. Русанівським). II. Складіть алгоритм розпізнавання простого і складного речення д л я учнів 9 класу. III. П о м і р к у й т е . Прочитайте епіграф д о теми. Як ви думаєте, єдиним виходом д л я чого є вміння старанно відточувати думку? 100. І Прочитайте речення, дотримуючись правильного інтонування. Запишіть речення у такій послідовності: а) складносурядні; б) с к л а д н о підрядні; в) складні безсполучникові; г) складні речення з різними видами зв'язку.

1. Х а т у б у л о видно з д а л е к у : на осонні, з червоними віконц я м и , ж о в т о г а р я ч о ю призьбою, вона б у л а с х о ж а на розлогий к у щ к а л и н и (І. Цюпа). 2. П л и в л и , к у р л и к а ю ч и , ж у р а в л и н і к л ю ч і ; мостили свої гнізда б у с л и - л е л е к и , падали лебедині зграї на плеса т и х и х л а г і д н и х річок та озер довкола Києва-града (Р. Іванченко). 3. Д у м и л ю д с ь к і ясні, к о л и на з е м л і т е п л о й сонячно, і барометр епохи ніякої негоди не віщує (С. Пушик). 4. К р у г о м трави й трави, с у ц і л ь н а розкіш квітучого різнотрав'я, і т і л ь к и де-не-де над цією з е л е н о ю повінню трав пробивається випадковий ж и т н і й колосок (О. Гончар). 5. Ж и т т я — то неповторна пісня, я к у треба вміти проспівати, не з б и в а ю ч и с ь на ф а л ь ш , у н и к а ю ч и різноголосся (І. Цюпа). 6. У к р а ї н с ь к и й мовленнєвий етикет — то велика духовна с и л а , яка відстоює нас як націю (М. Стельмах). 7. Заповіт роду — його одвічний скарб, а зберегти цей скарб — велика мудрість ж и т т я (Я. Гоян). f ,

II. Виконайте завдання. 1. Зробіть фонетичний розбір слова різноголосся. 2. Поясніть правопис виділених слів. З Виконайте морфологічний розбір двох дієприслівників (за власним вибором). 4. На прикладі речень поясніть уживання тире між підметом і присудком.

101. І. П р и г а д а й т е . За допомогою яких сполучників з'єднуються частини с к л а д н о с у р я д н о г о речення? Під час відповіді скористайтеся схемою

СПОЛУЧНИКИ

єднальні

проти ставні

розділові

Іг /', й, та; та ... та, НІ

НІ

але, та, однак,

проте, зате

або, чи, то. ЧИ

то ..

ЧИ

то

II. Спишіть речення, вставляючи сполучники сурядності. Накресліть схеми виділених речень.

1. На У к р а ї н у подивлюсь — ... л ю б е серце одпочине (Т. Шевченко). 2. ... ш е л е с т у не б у л о чути, ... к о л и х а н н я не б у л о помітно ( М а р к о Вовчок). 3. Десь далеко в урочистій тривозі, рожево-синіми барвами обвиті, бились і коливались святочні дзвони, ... лагідно десь вдалечині скрипів сніг під ногами (М. Івченко). 4. А наді мною вечір жменями засівас зорі,... біля мене арфами бринять підморожені верби, ... під ногами голубі тіні бавляться зі снігом ( М . Стельмах). 5. Т у п і т у ж е за спиною, чути мову вершників, ... не о г л я д а в с я мандрівник, задивлений у плин ріки, з а г л и б л е н и й у себе (Р. Іваничук). 6. А мати хоче научати, ... соловейко не дає ( Т . Шевченко). III. Виконайте синтаксичний розбір о д н о г о речення (за власним вибором) за схемою. 1. Визначте тип речення за метою висловлювання, інтонацією. 2. Визначте кількість частин (двокомпонентне чи багатокомпонентне). 3. З ' я с у й т е смислові зв'язки між частинами. 4. Назвіть вид речення за групами сполучників сурядності. 5. Поясніть розстановку розділових знаків. 6. Розберіть кожну частину як умовно просте речення. 102. І. Усно відновіть текст, уставляючи на місці пропусків потрібні, на вашу думку, слова.

У с к л а д н о с у р я д н о м у реченні інтонація своєрідна: кожна з частин інтонується, а л е на речення-частину накладається ще одна, ... інтонація к і н ц я . Р е ч е н н я м з протиставним з в ' я з к о м властива ... інтонація, к о л и ... наголосом в и д і л я ю т ь с я ті ч л е н и , зміст я к и х . . . . Є й . . . інтонація, яка властива реченням, щ о передають ... або ... дій ( 3 підручника). II. П р и г а д а й т е . Випишіть із художньої літератури складносурядні речення із значеннєвими відношеннями одночасності, послідовності дій, чергування, протиставлення, з умовно-наслідковою залежністю між діями Прочитайте їх, правильно інтонуючи кожне. Поясніть уживання розділових знаків. 73

Це варто знати И) {. І. Прочитайте текст. Розкажіть про стилістичну роль складних речень, використовуючи інформацію з тексту.

С к л а д н і речення н а й ч а с т і ш е в ж и в а ю т ь с я в к н и ж н и х стил я х , х о ч з у с т р і ч а ю т ь с я і в р о з м о в н о м у м о в л е н н і . У своїй б і л ь шості с к л а д н і речення с т и л і с т и ч н о н е й т р а л ь н і . У н а у к о в о м у стилі переважають складнопідрядні речення, які виражають с к л а д н і п р и ч и н о в і , часові, н а с л і д к о в і та інші с т о с у н к и . У д і л о в о м у с т и л і поряд із с к л а д н о п і д р я д н и м и з н а ч н е місце п о с і д а ю т ь прості р е ч е н н я , у с к л а д н е н і о д н о р і д н и м и й відокремленими членами. Складносурядні речення використовуються в х у д о ж н ь о м у с т и л і д л я з м а л ю в а н н я о п и с о в и х к а р т и н . Т а к і о п и с и зустрічає м о у творах М . К о ц ю б и н с ь к о г о , Панаса М и р н о г о , І. Н е ч у я Л е в и ц ь к о г о , М . С т е л ь м а х а , О. Гончара та ін. Д л я передачі д и н а м і ч н о с т і м о в л е н н я в и к о р и с т о в у ю т ь с я безс п о л у ч н и к о в і с к л а д н і р е ч е н н я , іцо т е ж х а р а к т е р н о д л я х у д о ж н ь о г о с т и л ю . С т и л і с т и ч н е в и к о р и с т а н н я с к л а д н и х речень з а л е ж и т ь від т и х ч а с т и н , щ о ї х у т в о р ю ю т ь , с м и с л о в и х з в ' я з к і в м і ж н и м и , засобів г р а м а т и ч н о г о з в ' я з к у ( с п о л у ч н и к і в , с п о л у ч н и х с л і в , і н т о н а ц і ї ) м і ж ї х ч а с т и н а м и т о щ о (З кн. «Культура моей і стилістика»). II. Прочитайте тексти. Зробіть висновок про роль складних речень у них.

1. У будинку людського щастя дружба зводить стіни, а любов утворює купол. У ц и х с л о в а х К о з ь м и П р у т к о в а образно виражена роль дружби в л ю д с ь к и х стосунках. Д р у ж б а у ш л я х е т нює ж и т т я , ї ї ш а н у в а л и та в о з в е л и ч у в а л и м и с л и т е л і д а в н и н и . Д р у ж б а , в о ц і н ц і А р и с т о т е л я , — найнеобхідніше д л я ж и т т я : а д ж е н і х т о не в о л і є ж и т и без д р у з і в , навіть я к б и він мав усі інші багатства. З в и ч а й н о , час вносить свої к о р е к т и в и , а л е такі пон я т т я , як д р у ж б а , л ю б о в , з а в ж д и з а л и ш а т и м у т ь с я найвищими ц і н н о с т я м и . Вони я в л я ю т ь собою я к и й с ь т а є м н и ч и й процес, я к и й н е м о ж л и в о з а п р о г р а м у в а т и , н а п о в н ю ю т ь ж и т т я радістю спілкування, взаєморозуміння, емоційно збагачують його (Л. Сохань). 2. М е н е все ж и т т я в а б л я т ь і х в и л ю ю т ь зорі ... Я з г а д у ю д а л е ке вечірнє с т а в и с ь к о , п о т е м н і л і в ж а л о б і трави, щ о завтра стан у т ь с і н о м , в е л е т е н с ь к і ш о л о м и к о п и ц ь , о с т а н н і й с р і б н и й дзвін коси. І п е р ш и й с к р и п д е р к а ч а , і с о н я ш н и к вогника під косарським таганком, і пофоркування невидимих коней, щ о з а й ш л и в т у м а н , і т о н к и й посвист д р і б н и х ч и р я т * , щ о с т р у ш у ю т ь зі свої х к р и л е ц ь р о с у , і д и т я ч и й с х л и п р і ч е ч к и , в я к у на все л і т о пов х о д и л и м ' я т а , павині в і ч к а * , д и к і п і в н и к и , та й не ж у р я т ь с я , а ц в і т у т ь собі. 74

А над у с і м цим с в і т о м , де п а х о щ і сіна з л е г к а п р и т р у ш у є т у ман і д у х м о л о д о г о , щ е не з а т у ж а в і л о г о зерна, с я ю т ь найкращі зорі м о г о д и т и н с т в а . І здається м е н і , щ о , м и н у в ш и п о т е м н і л і в і т р я к и , я в х о д ж у в синє к р а й н е б о , беру з н ь о г о свою з і р к у та й навпростець п о л я ми п о с п і ш а ю в с е л о . А в цей час н е в и д и м и й с о н , щ о п р и ч а ї в с я в у з г о л і в ' ї на д р у г о м у п о к о с і , т о р к а є т ь с я повік і н а б л и ж а є д о мене з і р к и (М. Стельмах). і ^

III. Виконайте завдання за текстами. 1. Поясніть уживання розділових знаків у виділеному реченні. 2. Визначте частину мови слів злегка, навпростець. 3. Поясніть творення ступенів порівняння виділених прикметників. 104. Складіть речення за поданими схемами.

1.[] — і[]. 2. [ ] , проте [ ].

3. А б о [ ], а б о [ ]. 4. [ ] , ч и [ ] .

II.

1. [ ], щ о ( ), щ о ( ). 2. [ ], ( так щ о ...).

3. ( к у д и . . . ) , [ ]. 4. ( к о л и ...), [ ], ( щ о б ...).

I I I . 1. [ ] , [ ] . 2. Г J:[ J-

3. [ ] — [ ] . 4. [ ] ; [ ] ; [ ].

I V . 1. [ ] , [ ] , [ ], ( к о л и . . . ) , ( к о л и . . . ) . 2. [ ] , і [ ], ( я к щ о . . . ) . Складаймо професійне портфоліо М-)

105. Перекладіть текст українською мовою (за обраним вами напрямом). Порівняйте вживання розділових знаків у складних реченнях у російській та українській мовах.

1. Технологічний напрям З н а к о м с т в о профессора Патона с э л е к т р и ч е с к о й д у г о в о й сваркой п р о и з о ш л о в 1928 г о д у , когда он п р и н и м а л работу по р е к о н с т р у к ц и и н е б о л ь ш о г о моста на б е з ы м я н н о м п о л у с т а н к е . У ж е н е м о л о д о й у ч ё н ы й о ч е н ь з а х о т е л с о в м е с т и т ь несовместимое — м о с т о с т р о е н и е и с в а р к у . Е с л и в первом вопросе р а в н ы х е м у не б ы л о , т о по поводу второго Е в г е н и й Оскарович с т о л к н у л с я с т в е р д о л о б о й о п п о з и ц и е й . Н а у ч н ы й к о л л е к т и в , п о д о б р а н н ы й П а т о н о м из м о л о д ы х л ю д е й , м е с я ц а м и не в ы х о д и л из ц е х о в , разрабатывая с в а р о ч н ы е ф л ю с ы , э к с п е р и м е н т и р у я с м е т а л л о м и т е х н и к о й . Они решал и в а ж н е й ш у ю о б о р о н н у ю з а д а ч у : сварка м е т а л л а п о з в о л я л а о т к а з а т ь с я от к л ё п а н ы х к о н с т р у к ц и й в б р о н е т е х н и к е , военном с у д о с т р о е н и и и при с т р о и т е л ь с т в е п о д в о д н ы х л о д о к . А паралл е л ь н о п р о в е л и сравнение и с с л е д о в а н и я о д н о т и п н ы х к л ё п а н ы х 75

и сварных пролётных строений и у б е д и л и с ь , что сварочные легче ( 3 журналу). 2. ІІриродничо-математичний напрям Т е о р и я , что континенты д в и ж у т с я , впервые была выдвинута немецким учёным А л ь ф р е д о м Вегенером в 1912 году. Он обратил внимание, что каменный у г о л ь залегает во всём Северном п о л у ш а р и и , хотя каменный у г о л ь получается из растений, р а с т у щ и х в тропических л е с а х . Кроме того, он заметил, что западное побережье А ф р и к и и Восточное побережье Южной А м е р и к и так по форме подходят друг к д р у г у , что кажется, что они б ы л и просто разорваны. В е г е н е р р е ш и л , что все континенты б ы л и сначала объединены в один б о л ь ш о й континент. Потом они разошлись и з а н я л и сегодняшнее п о л о ж е н и е . Б о л ь ш и н с т в о геологов не с о г л а ш а л о с ь с ним, потому что никто не представлял, что континенты могут двигаться. Тогда учёные начали думать, как это м о г л о с л у ч и т ь с я . Одна гипотеза предполагает, что жар в недрах З е м л и создаёт встречные течения, которые заставляют континенты двигаться. Сейчас учёные считают, что дно океана движется под воздействием смещения мантии земной коры (www.samoeinteresnoe.com). 3. Спортивний напрям Л ю б а я ж и в а я к л е т к а в процессе ж и з н е д е я т е л ь н о с т и нуждается в восполнении в х о д я щ и х в состав материалов. Д л я поддерж а н и я здорового образа ж и з н и необходимо, чтобы траты целиком п о к р ы в а л и с ь пищей. Совершенно естественно, что безупречное питание человека д о л ж н о в к л ю ч а т ь компоненты, которые входят в состав его организма, т.е. б е л к и , ж и р ы , у г л е в о д ы , витамины, м и н е р а л ы и воду. Так как расход этих материалов зависит от ряда факторов: возраста, рода труда, о к р у ж а ю щ е й среды и состояния самого человека, то необходимо иметь представление о значении о т д е л ь н ы х материалов и потребности в них д л я безупречного питания и здорового образа ж и з н и . Значит, без белка невозможна ж и з н ь . В состав питания человека входят различные продукты живой и неживой природы, которые и я в л я ю т с я источником б е л к а . Т а к , известны б е л к и мяса, яйца, рыбы. Это б е л к и животного п р о и с х о ж д е н и я ; их определяют наиболее выгодными д л я организма и л и , как принято говорить, п о л н о ц е н н ы м и б е л к а м и . К р у п ы , х л е б , о в о щ и , картофель и д р у г и е продукты неживой природы т о ж е содержат б е л к и , которые т а к ж е важны в безупречном питании ведущего здоровый образ жизни человека. Б е л к и — с л о ж н ы е м а т е р и а л ы ; от жиров и углеводов они о т л и ч а ю т с я тем, что в их состав входит азот. Заменить их невозможно ( 3 посібника).

7Ь

• ^

106. I. Прочитайте текст. Підготуйте 4 — 5 запитань за його змістом, які д а л и б змогу краще зрозуміти написане.

Сполучні слова в и к о н у ю т ь т а к у саму р о л ь , щ о й с п о л у ч н и ки, а л е це — відносні займенники хто. що. який. чий. котрий, скільки і п р и с л і в н и к и де. куди, звідки, коли, як, навіщо, чого. Я к повнозначні частини мови с п о л у ч н і слова завжди є ч л е н а м и підрядних речень. Д л я того щоб відрізнити с п о л у ч н и к и від с п о л у ч н и х с л і в , можна скористатися такими прийомами: 1. К о л и с л о в о що піддається заміні на займенникове який, то тут що — з а й м е н н и к , с п о л у ч н е слово: Проходячи мимо горобини, що стояла поміж розлогих вільх і білокорих беріз, не можна було втриматись від того, щоб не поглянути на Ті радісну поставу (Є. Гуцало). 2. К о л и на слово що падає л о г і ч н и й наголос, то це с п о л у ч н е слово. Я вдихаю повітря, але не знаю, що пахне (М. Стельмах). 3. Слово як у с к л а д н о п і д р я д н и х реченнях з підрядними часовими, умови, способу дії, п о р і в н я л ь н и м и — завжди с п о л у ч н и к : Як задумали, так і сталося. К о л и ж словом як приєднується до головного підрядне з ' я с у в а л ь н е речення, то як — завжди с п о л у ч н е слово, відносний п р и с л і в н и к : Розкажи, як за горою сонечко сідає (Т. Шевченко). 4. Коли — це с п о л у ч н е слово у с к л а д н о п і д р я д н и х реченнях із підрядними о з н а ч а л ь н и м и і з ' я с у в а л ь н и м и ; у складнопідрядних реченнях із підрядними умови і часу коли — с п о л у ч н и к (З посібника). II. Прочитайте речення. Визначте вид кожного с к л а д н о п і д р я д н о г о речення. У яких реченнях частини з'єднані сполучником, а в яких сполучними словами? О б ' є д н а й т е с ь у пари й аргументовано доведіть свою думку однокласникові.

1. Страшні слова, к о л и вони мовчать, к о л и вони зненацька п р и ч а ї л и с ь , к о л и не знаєш, з ч о г о ї х почать, бо всі слова б у л и у ж е ч и ї м и с ь ( Л . Костенко). 2. Н е х а й буде вечір т о м у , щ о вечірні дороги завжди короткі, бо вони повертають нас д о д о м у , бо вечірня дорога — це завжди повернення {В. Яворівський). 3. Х о т і л а б я піснею стати у цюю х в и л и н у я с н у , щ о б в і л ь н о по світу л і т а т и , щ о б вітер розносив л у н у * ( Л е с я Українка). 4. У юності так х о ч е т ь с я , щ о б виповнилося тобі в і с і м н а д ц я т ь і ти став по-справжньому д о р о с л и м (/. Цюпа). 5. У м і щ у ю ч и різноманітну інформацію, щ о відбиває рівень знань, я к и м и володіє с у с п і л ь с т в о в певну е п о х у * , с л о в н и к и відіграють надзвичайно в а ж л и в у р о л ь у д у х о в н і й к у л ь т у р і народу (В. Русанівський). 6. Х о ч багато витрачаєш часу д л я підготовки до у р о к у , проте користь від цього відчутна ( 3 журналу). 7. Т е п л и й т у м а н слався по п о л ю і наливав б а л к у по самі вінця, так що дерева по77

т о п а л и в ньому (В. Коцюбинський). 8. К о л и б знав ч о л о в і к , щ о д о л я г о т у є йому за я к и й с ь п р о м і ж о к часу, тоді б неодмінно обминав непевні с т е ж к и (М. Стельмах). 9. К у д и б не закинул о тебе ж и т т я , п а м ' я т а й про х л і б , я к и м тебе щедро г о д у в а л и ( З журналу). 10. Р о з к а ж и нарешті, як ти відпочив цієї зими в Карпатах ( 3 газети). 11. У к о ж н о ї л ю д и н и буває т а к и й день, к о л и вперше радієш сонцю, к о л и вперше деревами т і ш и ш ся ( Д . Павличко). 12. О п а л е л и с т я л е ж и т ь л а п а т и м и з і р к а м и , й ти с т у п а є ш по тих з і р к а х , наче йдеш по м і н і а т ю р н о м у небу (Є. Гуцало). —

107. і. Розгляньте фотоілюстрації. Складіть за ними речення, яким відповідали б подані схеми.

1. ( К у д и . . . ) , [ ], ( я к и м . . . ) . 2. [ ], ( к о л и ) , ( к о л и ) . 3. [ ], (так щ о ...]. II. Виконайте синтаксичний розбір записаного вами складнопідрядного речення (на вибір) за схемою. 1. Визначте тип складнопідрядного речення за метою висловлювання. 2. Виділіть граматичні основи у складному реченні. Яке з речень головне, яке підрядне? 3. Визначте місце підрядної або підрядних частин і засоби зв'язку з головною (підрядний сполучник або сполучне слово, вказівне слово). 4. Визначте вид підрядної або підрядних частин. 5. Поясніть розділові знаки. 6. Розберіть кожну частину складнопідрядного речення як просте речення.

На Сорочинському ярмарку

Мандруємо світом 108.1. Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Визначтестильмовлення. Доведіть свою думку

З ц і к а в і с т ю п е р е г л я д а ю примірники ж у р н а л і в про У к р а ї н у і С а л е р н о . П р и г а д у ю п о ї з д к у в С а л е р н о на з в і т н и й к о н ц е р т вокального ансамблю « К а л и н а » , що пройшов у зворушливій атмосфері. З а п а м ' я т а л а с я т а к о ж розмова з О л ь г о ю Т а р а с ю к про те, щ о з а л и ш и л о с я в У к р а ї н і , про н а б о л і л е , щ о ятрить'1' д у ш у , і про п л а н и , наповнені с и л о ю віри у в а ж л и в і с т ь справи, за я к у вона так с а м о в і д д а н о в з я л а с я . Т о д і я мала нагоду тримати в р у к а х ж у р н а л « У к р а ї н а » , з а п о ч а т к о в а н и й О л ь г о ю щ е в г р у д н і 2002 р о к у . Він був т а к о ж д в о м о в н и й : 200 п р и м і р н и к і в б у л и н а д р у к о в а н і і т а л і й с ь к о ю м о в о ю , а 200 — у к р а ї н с ь к о ю . М а т е р і а л и у к р а ї н с ь к о м о в н о г о ж у р н а л у б у л и виведені старанн и м у ч и т е л ь с ь к и м п о ч е р к о м . Ц е ж я к о ї с и л и б у л о б а ж а н н я розповісти і т а л і й ц я м , х т о ми т а к і , у к р а ї н ц і , і щ о ми за н а ц і я ; бажання об'єднати і зігріти рідним словом співвітчизників! Ц е ж я к треба л ю б и т и і відчувати к о р і н н я р і д н о г о , у к р а ї н с ь к о г о , щ о б по ночах т в о р и т и р у к о п и с н и й ж у р н а л ? ! ( А . Галадій-Умлева). II. Виконайте завдання за текстом. 1. Випишіть із тексту числівники й провідміняйте їх. 2. Поясніть значення виділених слів. 3. Доберіть синоніми д о слів самовіддано, зворушливий. 4. У якому значенні в тексті вжито слово атмосфера? За необхідності скористайтеся тлумачним словником. 5. Накресліть схеми двох складних речень із тексту (за власним вибором).

Комунікативний практикум^ III. Складіть і розіграйте діалог за ситуацією. Ви цікавитеся класичною музикою. Допоможіть одноліткові вибрати диск. 109.1. П р и г а д а й т е . Розкажіть про особливості інтонування безсполучникового складного речення, використовуючи подані речення як початок.

І . Д л я б е з с п о л у ч н и к о в о г о с к л а д н о г о р е ч е н н я характерна і н т о н а ц і я . . . 2. І н т о н а ц і я п е р е л і к у виражає ... 3. І н т о н а ц і я з і с т а в л е н н я х а р а к т е р и з у є т ь с я ... 4. І н т о н а ц і я з у м о в л е н о с т і виражає ... 5. П о я с н ю в а л ь н а і н т о н а ц і я виражає ... II. Прочитайте виразно речення. Зверніть увагу на їх інтонування. Визначте смислові відношення між частинами складного речення.

1. Н а с н и в с я мені ч у д е р н а ц ь к и й базар: під небом, у ч и с т о м у п о л і , д л я р і з н и х л ю д е й , д л я щ е д р и х і с к н а р , п р о д а в а л и с я різні Д о л і ( J I . Костенко). 2. Н і ч прозора, б е з ш у м н а , т е п л а ; ніби о к с а м и т о м огортає л ю д и н у м ' я к е степове повітря (О. Гончар). 3. В д а л и н і край с т е п у , за с е л о м , б і л і є вузенька с м у ж е ч к а по79

м і ж х а т а м и й садами — то повертається зі своєї м а н д р і в к и по всіх у с ю д а х на з е м л і новий ранок ( Г р . Тютюнник). 4. Л и ш очерет н а в с т о я ч к и щ о с ь п и ш е , н а в п о м а ц к и по ш е п і т н і й воді, і над водою й очеретом т и ш а виводить в небо зорі м о л о ді ( М . Вінграновський). 5. К р и ч а т ь сови, с п и т ь діброва, зір о н ь к и с і я ю т ь , понад ш л я х о м , щ и р и ц е ю , х о в р а ш к и г у л я ю т ь (Т. Шевченко). 6. М у ж н і с т ь є н а й в е л и ч н і ш а в л а с т и в і с т ь : народ, нею в і д з н а ч е н и й , повинен п и ш а т и с я собою (В. Стефаник). 7. Д и т и н с т в о д и в у є т ь с я ; м о л о д і с т ь о б у р ю є т ь с я ; т і л ь к и л і т а даю т ь нам р і в н о в а г у (О. Довженко). 110. Виконайте повний синтаксичний аналіз одного з поданих складних речень (за власним вибором).

1. Н е з р и м і л е г і о н и р а н к у в з о л о т и х п а н ц и р а х м ч а л и нес т р и м н о вперед, і перед ї х н і м и н е з л і ч е н н и м и ф а л а н г а м и тікав, зігнувшись, небесними манівцями останній князь — блідий, л е д в е п о м і т н и й м і с я ц ь (В. Антоненко-Давидович). 2. Ж и т и серед л ю д е й — все одно, щ о х о д и т и в к а з к о в о м у с а д у . Н і б и нав к о л о тебе н а й т о н ш і п е л ю с т к и квітів з т р е м т я ч и м и к р а п л и н а ми роси, і треба і т и й так д о т о р к н у т и до к в і т і в , щ о б не впала з н и х ж о д н а к р а п л я роси (В. Сухомлинський). 3. П р о ж и т и й день не в е р н е ш , з р о б и , щ о м о ж е ш , с ь о г о д н і , а завтра буде щ о с ь нове (/7. Загребельний). 4. Западав вечір, я побачив, як г о р и т ь на в и д н о к р у з і с в і т л и й о б р і й , с у т і н о к п о п л і в с я по в у л и ц я х містечка, х а т и , п о н а к р и в а н і д а х а м и , в и г л я д а л и , я к старі г р и б и ; л ю д и з д а в а л и с я мені б а р в и с т и м и л я л ь к а м и (В. Шевчук).

Бібліографічне б ю р о Л а в р і н е ц ь О. Я . , С и м о н о в а К. С . , Я р о ш е в и ч І. А. Читай і знай! — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2009. С т о я н Л . М . Українська мова. Посібник з орфографії та пунктуації. — К.: Наук, думка, 2005.

РОЗВИТОК

МОВЛЕННЯ

Підготовка промови Три завдання оратора: що сказати, д е сказати, як сказати Цицерон І

111.1. Прослухайте текст. Визначте актуальну інформацію в кожному прослуханому абзаці. На підставі визначеного складіть запитання д о кожного речення Законспектуйте текст. II. Визначте етапи підготовки промови. т

П і д г о т о в к а в и с т у п у — в а ж л и в и й і в і д п о в і д а л ь н и й етап д л я к о ж н о г о п р о м о в ц я . Вона р о з п о ч и н а є т ь с я з в и з н а ч е н н я теми ви80

ступу. При доборі теми потрібно виходити з власного досвіду, рівня знань. В а ж л и в о , щоб тема б у л а цікавою, а к т у а л ь н о ю , з н а ч у щ о ю д л я вас і с л у х а ч і в . Іноді доводиться виступати на вже визначену тему, у цьому випадку її треба у т о ч н и т и , конкретизувати. Н а с т у п н и й етап — ф о р м у л ю в а н н я т е м и . Назва виступу має бути ч і т к о ю , з р о з у м і л о ю й по м о ж л и в о с т і к о р о т к о ю . Вона повинна відбивати зміст в и с т у п у й о б о в ' я з к о в о привертати увагу с л у х а ч і в . С л і д у н и к а т и й з а г а л ь н и х назв, щ о вимагають в и с в і т л е н н я багатьох питань, чого не з м о ж е зробити доповідач у м е ж а х одного в и с т у п у . Н а п р и к л а д , теми « Б у д ь м о здор о в і » , « К о м п ' ю т е р і с ь о г о д е н н я » н е м о ж л и в о в и с в і т л и т и всебічно, т о м у серед с л у х а ч і в завжди б у д у т ь н е з а д о в о л е н і , які не о т р и м а л и відповіді на свої з а п и т а н н я . Д л я к о н к р е т и з а ц і ї з а г а л ь н о г о ф о р м у л ю в а н н я теми можна використати підзаголовки, наприклад, «Гомеопатичні засоби», « П р о шкідливість самолікування» тощо. Процес підготовки виступу вимагає визначити його мету. Мовець повинен чітко визначитися: д л я кого, з я к о ю метою він виступає, я к о ї реакції с л у х а ч і в прагне. Ораторові с л і д формулювати мету виступу не т і л ь к и д л я себе, а й д л я с л у х а ч і в . Ч і т к е формулювання ц і л ь о в о ї настанови п о л е г ш у є сприйняття виступу, певним чином настроює с л у х а ч і в . В а ж л и в о ю умовою правильного визначення теми й мети виступу є с к л а д а н н я уявного п с и х о л о г і ч н о г о портрета аудиторії: оцінка рівня обізнаності с л у х а ч і в з темою виступу й зацікавленості в розкритті певних питань, характеристика вікових особливостей, роду д і я л ь н о с т і . П і с л я визначення теми, мети виступу, починається етап п о ш у к у й відбору матеріалу. У м і л о дібрані факти, цифри збагачують, увиразнюють м о в л е н н я . К р и т е р і я м и відбору фактів є достовірність, абсолютна точність. Досвідчений оратор підпорядковує факти з а г а л ь н і й ідеї виступу. Основними д ж е р е л а м и нових ідей, цікавих відомостей, фактів, ілюстрацій виступу є: • наукова, н а у к о в о - п о п у л я р н а , х у д о ж н я література; " довідкова л і т е р а т у р а : е н ц и к л о п е д і ї , довідники, с л о в н и к и , статистичні збірники, т а б л и ц і , бібліографічні п о к а ж ч и к и ; • статті з періодичних видань тощо. • радіо-, телепередачі. Д л я підготовки цікавого, змістовного виступу краще використовувати не одне, а к і л ь к а д ж е р е л . П о л ь Сопер радив ораторам-початківцям: « Н е х в и л ю й т е с ь , я к щ о способи відбору матеріалу в бібліотеці та інших м і с ц я х спочатку здаватимуться с к л а д н и м и . Оволодівши ними, ви уникнете в е л и к о ї витрати 81

часу і зайвих клопотів. Я к щ о засвоїте, як користуватися б і б л і о т е к о ю , то ви набудете н а й в а ж л и в і ш о г о — д о с л і д н и ц ь к и х навичок і невтомного бажання знати д о с к о н а л о все з питань, щ о вас ц і к а в л я т ь » . Д а л і рекомендується скласти попередній план виступу, щ о відображ а т и м е власне бачення проблеми, зміст м а т е р і а л у . У процесі роботи над виступом план може змінюватися. П і с л я написання плану ораторові необхідно попрацювати над побудовою окремих частин виступу: вступу, основної частини та висновку. Е к с п е р и м е н т а л ь н о доведено, що найкраще запам'ятовується те, щ о дається на початку й у кінці виступу. Від того, як оратор почав говорити, н а с к і л ь к и йому вдалося зацікавити аудиторію, багато в чому з а л е ж и т ь успіх виступу. Н е в д а л и й початок з н и ж у є інтерес с л у х а ч і в до теми. Т о м у треба починати виступ з цікавого п р и к л а д у , афоризму, г у м о р и с т и ч н о г о зауваження, розповіді про визначні події, щ о мають відношення до цієї аудиторії чи теми виступу. Можна використати цитату, щ о д о п о м о ж е г л и б ш е о с м и с л и т и почуте. Ефективними прийомами завоювання уваги с л у х а ч і в є запитання до аудиторії, вдалі етикетні ф о р м у л и : привітання, звернення: Шановні добродії .... Шановні друзі..., Я радію щасливій нагоді зустрітися з вами.... В а ж л и в о ю к о м п о з и ц і й н о ю частиною є висновок, у я к о м у підводяться п і д с у м к и сказаного, р о б л я т ь с я у з а г а л ь н е н н я й висновки, с т а в л я т ь с я перед с л у х а ч а м и конкретні завдання, щ о в и п л и в а ю т ь із з м і с т у в и с т у п у . Н е о б х і д н о ретельно попрацювати над останніми словами виступу. Я к щ о перші слова оратора повинні привернути увагу с л у х а ч і в , то останні п о к л и к а н і посилити ефект виступу, спонукати а у д и т о р і ю до міркувань, відповідних дій, вчинків, тобто, за К о с т я н т и н о м Станіславським, реалізувати не т і л ь к и мету й завдання виступу, а й « н а д з а в д а н н я » (зворотна реакція слухачів). Добре продуманий вступ і висновок щ е не забезпечують у с п і х у . Т р а п л я є т ь с я , що оратор у вступі зацікавив с л у х а ч і в , а л е згодом ї х н я увага слабне, а згодом зникає зовсім. Т о м у важл и в е завдання оратора — не т і л ь к и привернути увагу с л у х а чів, а й зберегти її до к і н ц я виступу. О т ж е , с л і д відповідально ставитися до підготовки основної частини виступу. В а ж л и в о дотримуватися л о г і к и , послідовності розвитку д у м к и , чіткості у викладі матеріалу ( 3 кн. «Риторика»). 82

НІ. П о м і р к у й т е . П р о ч и т а й т е епіграф д о теми. П р о к о м е н т у й т е його. 112. і. П р о к о м е н т у й т е вислів Д м и т р а М е н д е л є є в а : Знайдена, але не записана думка — це знайдений і втрачений скарб. II. П р о ч и т а й т е в и с л о в л ю в а н н я відомих ораторів. П р о які е т а п и підготовки промови в них ідеться?

1. В ч и т и — о б о в ' я з о к о р а т о р а , д а в а т и н а с о л о д у — ч е с т ь , я к а надається слухачеві, справляти ж с и л ь н е враження — необхідн о (Цицерон). 2. О р а т о р о м є л и ш е т о й , х т о в з м о з і г о в о р и т и з кожного питання гарно, в и ш у к а н о і переконливо, відповідно д о в а ж л и в о с т і п р е д м е т і в , на к о р и с т ь ч а с о в і і д л я з а д о в о л е н н я с л у х а ч і в (Тацит). 3. Н е в з я т т я д о у в а г и х а р а к т е р у с л у х а ч і в з р о б и т ь б е з п л і д н и м и з у с и л л я н а в і т ь в е л и к о г о т а л а н т у (А. Бен). 4. Н е м а є н і ч о г о с и л ь н і ш о г о за с л о в о (Менандр). 5. О р а т о р к о ристується народною п р и х и л ь н і с т ю л и ш е тоді, к о л и завчасно п р о д у м у є , щ о б у д е г о в о р и т и : л и ш е ц и м д о в о д и т ь він с в о ю відданість н а р о д у , а т о й , х т о не т у р б у є т ь с я , я к б у д е с п р и й н я т а й о г о п р о м о в а , д і є . . . я к л ю д и н а , я к а б і л ь ш е с п и р а є т ь с я на с и л у , н і ж на п е р е к о н а н н я (Демосфен). 6. С п р а в ж н і й о р а т о р п р и к р а ш а є свою промову тільки світлими істинами, найблагороднішими почуттями, виразами с и л ь н и м и й відповідними тому, щ о бажає він н а в і я т и ; він м и с л и т ь , в і д ч у в а є , і с л о в а й д у т ь (Ф. Фенелон). III. Знайдіть в Інтернеті інформацію про ораторів, в и с л о в л ю в а н н я яких ви п р о ч и т а л и .

Ц е нарто знати 113. П р о ч и т а й т е текст. В и п и ш і т ь ключові с л о в а і с л о в о с п о л у ч е н н я . Поясніть, у чому п о л я г а є відмінність між щ о д е н н о ю підготовкою і підготовкою д о конкретного виступу.

Підготовка до виступів може бути щоденною і до конкретног о в и с т у п у . Щоденна підготовка складається з таких чинник і в : самоосвіта — постійне прагнення до нових знань, постійне н е з а д о в о л е н н я с о б о ю ; створення власного архіву — збирання вирізок з газет, ж у р н а л і в , виписки з прочитаної літератури, п р и с л і в ' я , п р и к а з к и , к р и л а т і с л о в а , а ф о р и з м и ; з а п и с у в а н н я запитань, я к і с т а в л я т ь с л у х а ч і . Я к з а у в а ж у є Е. А д а м о в , « л е к т о р без а р х і в у — це м у з и к а н т без і н с т р у м е н т а , л е к т о р с ь к и й архів — ц е т в о р ч а б і о г р а ф і я , м о в ч а з н и й с в і д о к й о г о в е л и к о ї п р а ц і » ; оволодіння технікою мовлення — ї ї основні елементи: фонаційне (мовленнєве) дихання, голос (правильні навички голосоутворення), д и к ц і я ( с т у п і н ь виразності під час вимови слів, склад і в , з в у к і в ) ; підвищення культури усного й писемного мовлення-. у в а г а д о п р а в и л ь н о г о м о в л е н н є в о г о с п і л к у в а н н я в п о б у т і , активна мовленнєва практика (бесіди, дискусії, семінарські й п р а к т и ч н і з а н я т т я ) , р е г у л я р н е л и с т у в а н н я ; критичний аналіз виступів — а н а л і з в и с т у п і в на з б о р а х , к о н ф е р е н ц і я х , п о р а д і о , 83

т е л е б а ч е н н ю : зміст промови, форма в и к л а д у , мовленнєва майстерність, о р а т о р с ь к і п р и й о м и , к о н т а к т з а у д и т о р і є ю , щ о сподобалося, що викликало негативну реакцію, самоаналіз; оволо діння методикою публічного виступу — для цього необхідно знати: з я к и х етапів складається д і я л ь н і с т ь оратора, як підгот у в а т и с я д о з у с т р і ч і зі с л у х а ч а м и , я к п о б у д у в а т и п р о м о в у , я к і прийоми управління аудиторією можна використати. Підготовка до конкретного виступу визначається видом ораторської промови, темою, метою й завданнями, індивідуальн и м и о с о б л и в о с т я м и , с к л а д о м а у д и т о р і ї (А. Нікіпгіна). 1 14. З а п а м ' я т а й т е п о р а д и , наведені в таблиці. Чим з а з д а л е г і д ь підгот о в л е н а промова відрізняється від імпровізованої? С п р о г н о з у й т е ситуації, за яких можна в и г о л о с и т и п і д г о т о в л е н у й імпровізовану промови. Заздалегідь підготовлена промова

Імпровізована промова

1. П о ч и н а й т е г о т у в а т и за кілька днів, це д а с т ь змогу з а п а м ' я т а т и промову

1. Чітко с ф о р м у л ю й т е т е м у основну думку промови

2. Двічі-тричі п р о ч и т а й т е перед дзеркалом

промову

2. В и з н а ч т е т е з у й а р г у м е н т и (їх не п о в и н н о б у т и б а г а т о ( 2 — 3 )

3. Під час репетиції не « р в і т ь » текст на шматки, а ч и т а й т е й о г о повністю. Така тактика д а є змогу в і д т в о р и т и ситуацію р е а л ь н о г о в и с т у п у

3. С ф о р м у л ю й т е кілька в с т у п них і з а к л ю ч н и х з а у в а ж е н ь

4. На невеличких аркушиках (які б у д е зручно т р и м а т и в руках) з а п и с у й т е необхідні дані ( ц и ф р и , ц и т а т и , а р г у м е н т и т о щ о ) або ключові с л о в а

4. Я к щ о щ е є час, п о д у м а й т е про факти, приклади, цитати, а ф о р и з м и , п р и к л а д и з історії а б о л і т е р а т у р и , які з м о ж е т е в и користати

5. Тренуючись, с п р о б у й т е « з м а л ю в а т и » п о р т р е т майбутньої аудиторії

5. П р о д у м а й т е переходи від однієї композиційної частини д о іншої

6. П а м ' я т а й т е : під час кожної р е п е тиції ваша промова б у д е звучати по-різному. Ц е д о б р е , бо, можливо, о д и н із варіантів с т а н е вашою р е а л ь н о ю промовою

6. П а м ' я т а й т е : імпровізована промова повинна бути коротк о ю (не б і л ь ш е 5 — 7 х в и л и н ) , м а т и чітку структуру, б у т и з р о з у м і л о ю д л я слухачів, а т а к о ж яскравою й виразною

115. З р о б і т ь в и с н о в о к . Часто під час підготовки виступу виникає запитання: Писати чи не писати текст виступу? П р о ч и т а й т е д у м к и відомих ораторів. Якої д у м к и д о т р и м у є т е с я ви? 1. Я к к о р а б е л ь , щ о п р о д о в ж у є п л и в т и н а в і т ь п і с л я п р и п и н е н н я в е с л у в а н н я , т а к і п р о м о в а , о т р и м а в ш и п о ш т о в х від п и с ь м о в и х з а м і т о к , п р о д о в ж у є й т и с в о ї м х о д о м , н а в і т ь к о л и за84

м і т к и в ж е в и ч е р п а л и с я (Цицерон). 2. Т і л ь к и за д о п о м о г о ю п и с а н и я м о ж н а д о с я г т и л е г к о с т і м о в л е н н я (Квінтиліан). 3. Я нік о л и не писав промов п о п е р е д н ь о і д о з в о л ю собі я к с т а р о м у с у д о в о м у д і я ч е в і с к а з а т и м о л о д и м д і я ч а м : не п и ш і т ь п р о м о в з а з д а л е г і д ь , н е в и т р а ч а й т е ч а с у , н е р о з р а х о в у й т е на д о п о м о г у ц и х с т в о р е н и х у т и ш і к а б і н е т у р я д к і в , щ о п о в і л ь н о л я г а ю т ь на п а п і р (А. Коні). 4. О р а т о р с ь к е м о в л е н н я — ц е н е с у м а м а т е р і а лів, зібраних з різних джерел, а оригінальний, народжений у т в о р ч и х м у к а х т в і р (Є. Ножин). 1 1Ь. П і д г о т у й т е п л а н в и с т у п у на о д н у з тем.

• • • •

К о г о можна назвати мовною особистістю. Освічена л ю д и н а — корисна л ю д и н а . Н а в і щ о треба вивчати р и т о р и к у . Спортивні новини.

1 1 7. П р о ч и т а й т е подані зразки початку виступів. Визначте й п р о а н а лізуйте п р и й о м и цікавого, завоювання уваги.

1. Б а г а т а на т а л а н т и у к р а ї н с ь к а з е м л я . Я к и м с у з і р ' я м с я ю т ь вони в її б а г а т о в і к о в і й історії! Серед них і Л ю д и н а з іменем Д н і п р а , як назвав Д м и т р о П а в л и ч к о Бориса Т е н а . І Ц е д р о ю б у л а д о л я , д а в ш и й о м у х и с т поета, м у з и к а н т а , перекладача. Н а й б і л ь ш е Бориса Тена знають як автора п е р е к л а д у Г о м е р о в и х п о е м « І л і а д а » та « О д і с с е я » . В і н л а у р е а т п р е м і ї і м е ні М а к с и м а Р и л ь с ь к о г о , з а с л у ж е н и й д і я ч п о л ь с ь к о ї к у л ь т у р и (К. Ненець). 2. Я к щ о з і б р а т и всі к н и г и , н а п и с а н і п р о ц ю л ю д и н у , т о в о н и становитимуть величезну бібліотеку. А картини різних художн и к і в , щ о й о г о з о б р а ж у ю т ь , не п о м і с т я т ь с я в н а й б і л ь ш о м у музеї. Ч и м ж е він, у р о д ж е н е ц ь н е в е л и к о г о ф р а н ц у з ь к о г о острова К о р с и к а в С е р е д з е м н о м у м о р і , в р а з и в не т і л ь к и с в о ї х с у ч а с н и к і в , а й л ю д е й н а с т у п н и х п о к о л і н ь ? (77. Таранов). Антисуржик 1 1 И. П р о ч и т а й т е в и с л о в и у правому стовпчику, з а п а м ' я т а й т е їх.

Доповідач торкнувся питань ... Х о т і в би з у п и н и т и с ь на п и т а н н і . . . Н е все в и р і ш е н о в питанні... П л а н по п р о д а ж у Н е м і ш а й мені П р о м о в а по темі

Доповідач говорив про ... Хотів би сказати про те. що... Не все зроблено. щоб... План продажу Не заважай мені Промова на тему 85

1 19. І. П р о в е д і т ь д о с л і д ж е н н я . П р о ч и т а й т е висловлювання. С п р о гнозуйте, якою композиційною частиною п р о м о в и воно може бути. М о я ц и в і л і з а ц і я т р и м а є т ь с я на к у л ь т і л ю д и н и , щ о п р о б и в а є т ь с я к р і з ь осіб. В і к а м и вона п р а г н е п о к а з а т и л ю д и н у , так с а м о , я к в ч и т ь к р і з ь к а м і н н я б а ч и т и С о б о р (А. де Сент Екзюпері). II. П о м і р к у й т е . Як ви розумієте с л о в а відомого французького п и с ь м е н ника? Зверніть у в а г у ! З а з д а л е г і д ь п і д г о т о в л е н и й п л а н , тези або конс п е к т д о п о м о ж у т ь д о т р и м у в а т и с я л о г і к и під час в и с т у п у , а заготовлені приклади, цитати, логічні переходи допоможуть зацікавити слухачів. Комунікативний практикум 120. П і д г о т у й т е в и с т у п на о д н у з тем. •

« А к о ж е н ф і н і ш — ц е , п о с у т і , с т а р т » ( Л . Костенко) (Виступ на святі останнього дзвінка). • А ф о р и з м и — п е р л и н и н а р о д н о ї м у д р о с т і ( В и с т у п на засіданні гуртка української мови). • * Я в и б р а л а д о л ю с о б і с а м а . . . » (Л. Костенко) (Виступ про людину з цікавою долею).

Бібліографічне бюро С а г а ч Г. З о л о т о с л і в . — К. : Ш к о л я р , Т998. С а г а ч Г. Риторика : навч.посібник д л я с е р е д , і вищ.навч.закл.України. — К. : Ін Юре, 2000. С к у р а т і в с ь к и й Л . Українська мова: Е л е м е н т и практичної риторики: д о д а т о к д о підруч. «Українська мова, 1 0 — 1 1 к л . » загальноосвіт. навч. закл. з укр. та рос. мовами навч. — К. : Освіта, 2004.

ІЗ 6. У д о с к о н а л е н н я п р а в о п и с н о ї г р а м о т н о с т і П р а в и л а пунктуації д а ю т ь змогу відповісти на д в а запитання: чи потрібний в цьому місці р о з д і л о в и й знак, і якщо потрібний, т о який. Відповідаючи на п е р ш е запитання, ми о б и р а є м о між знаком пунктуації й п у с т и м пробілом. Відповідаючи на д р у г е , р о б и м о вибір між різними знаками. Словник Правописний

юного

філолога

практикум

121. і. П р о ч и т а й т е речення. Поясніть уживання розділових знаків. С к л а д і т ь пам'ятку д л я учнів 9 класу « П р а в о п и с розділових знаків у с к л а д н о с у р я д н о м у реченні», с п и р а ю ч и с ь на подані речення. 1. Р а п т о м н а д в е р х о в і т т я м д а л е к и х д е р е в б л и с н у л а с л і п у ч а і с к р а й в и г л я н у в к р а є ч о к с о н ц я (Б. АнтоненкоДавидович). 86

2. З и м а по-святковому п р и б и р а є о п у с т і л і н и в и , і т о д і Ч у м а цький Ш л я х д о в г о д и в и т ь с я з г о р и на з а с н і ж е н у х а т у і б у д и т ь м р і ї п р о н і к и м щ е не бачені д о с і с в і т и (А. Чайковський). 3. Б у л а м е т е л и ц я — і т и ш а з а л я г л а ( М . Рильський). 4. П е р е д н а м і с ними* образами у високих ставниках* горять зелені свічки, а к р у г о м них к о л о с а м и х образів м и г к о т я т ь ц і л і сотні манес е н ь к и х свічечок ж о в т и х , с к р а ш а ю ч и с и з і п р о з о р и с т і х м а р и ч е р в о н и м и з і р к а м и . . . (М. Старицький). 5. М а л о не в р і з а в ш и с ь човном у пісок, товариш різко загальмував, розвернувся — і т е п е р м и п л и в л и в з д о в ж п л я ж у (Є. Гуцало). II. Виконайте завдання за текстом. 1. Визначте частини мови слів у п ' я т о м у реченні. 2. Поясніть п р а в о п и с виділених слів. 3. П о с т а в т е іменники краєчок, шлях, образ, пісок, пляж у р о д о в о м у відмінку о д н и н и . III. П о м і р к у й т е П р о ч и т а й т е епіграф д о теми. Чи п о г о д ж у є т е с я ви з вис л о в л е н о ю думкою? Чому?

Правописний

практикум

122.1. С п и ш і т ь знаки.

речення,

уставляючи

пропущені

букви

розділові

1. З в и с о ч и н и б у д и н о к п р и в і т н о д и в и в с я на в е л и к у у л о г о в и н у * з б л и с к о т л и в и м с т а в о м за я к и м в и с о к о ю г о р о ю п і д і й м а в с я л і с ( М . Старицький). 2. П р о х о д я ч и м и м о г о р о б и н и щ о с т о я л а п о м і ж в і л ь х і беріз у з а х и с т к у ї х н ь о г о рясного віття не можна б у л о в т р и м а т и с ь від т о г о щ о б не п о г л я н у т и на ї ї р а д і с н у п о с т а в у щ о в и р а ж а л а і ц и р у - щ и р і с і н ь к у в т і х у (Є. Гуцало). 3. Т р а д и ц і й н а у к р а ї н с ь к а хата це к о л и с к а н а ш о г о народу де т в о р и л а с я його ж у р л и в а й о п т и м і с т и ч н а д о л я ж е в р і в * і вибухав його гнів напин а л и с я с т р у н и б о л ю с к л а д а л и с я п і с н і та л е г е н д и д е л ю д и переймалися буденними клопотами народжувалися і вмирали щоб поступитися місцем прийдешнім п о к о л і н н я м (А. Данилюк). 4. Н е п о е т х т о п о к и д а є б о р о н и т ь н а р о д н у с п р а в у щ о б с в о ї м с л о вам б л и с к у ч и м з о л о т у ю д а т ь о п р а в у ( Л е с я Українка). 5. К о л и ми п о я в л я є м о с ь на с в і т д о л я с т а в и т ь к о ж н о м у на с е р ц е й ч о л о знак п р и н а л е ж н о с т і саме до цієї з е м л і де ти народився саме до цього народу ч и ю к о н ф і г у р а ц і ю * д у ш і ти повториш своєю душею саме до цієї ж і н к и щ о стала твоєю м а т і р ' ю саме до цієї м о в и я к у вона в к л а л а у т в о ї у с т а (С. Андрусів). 6. Я к щ о т и ч и мось не сподобався д р у г о в і я к щ о через т е б е с т р а ж д а ю т ь батьки рідні я к щ о т о б о ю невдоволені в ч и т е л і ти т е ж повинен бути н е в д о в о л е н и й с о б о ю ( 3 журналу). 7. К о л и с п е р е ч а ю т ь с я д в о є ті щ о д а в н о к о л и с ь з а г і р и с я г л и с я вічно л ю б и т и одне о д н о г о тоді від р о з п у к и й б о л ю м е р к н е д о в к о л а ч и с т а п р о з о р і с т ь і д е н ь с т а є с х о ж и м на н і ч (/. Цюпа). 87

II. В и к о н а й т е з а в д а н н я за т е к с т о м . 1. В и з н а ч т е в и д кожного с к л а д н о п і д р я д н о г о речення. 2. В и к о н а й т е с и н т а к с и ч н и й р о з б і р о д н о г о з речень (за вибором).

власним

123. П р о в е д і т ь д о с л і д ж е н н я . П р о с т і речення з в і д о к р е м л е н и м и о з н а ч е н н я м и та о б с т а в и н а м и замініть с к л а д н о п і д р я д н и м и реченнями. Поясніть, як ви з д і й с н и л и заміну. Чи д о ц і л ь н а така заміна?

1. За л і с о м п о ч и н а л о с я с е л о , р о з к и д а н е на г о р а х та в г л и б о к и х я р а х (І. Н ечуй-Л евицький). 2. С е л о , з а ч а р о в а н е з о р я н и м неб о м , с и н і є р о з к и д а н и м и х а т к а м и (М. Стельмах). 3. З д и в о в а н и й л а г і д н и м т о н о м , х л о п е ц ь м о в ч а в ( М . Коцюбинський). 4. Н а д и х а в ш и с ь в д о с т а л ь у п о є н о г о т р а в а м и п о в і т р я , вони с і д а л и на я к о м у с ь г о р б о ч к у й с л у х а л и т и ш у (А. Давидов). 5. В и б л и с к у ю ч и п р о т и м о л о д о г о м і с я ц я м о к р и м д н и щ е м , с е р е д и н о ю р і к и пов і л ь н о п л и в за т е ч і є ю п е р е к и н у т и й човен ( Ю . Збанацький). 124. С к л а д і т ь і запишіть речення за п о д а н и м и схемами с и н т а к с и ч н и й розбір о д н о г о зі с к л а д н и х речень.

1. 2. 3. 4. 5.

Виконайте

[ ], щ о ( ), ( б о . . . ) . ( щ о . . . ) , [ ], і [ ], ( о с к і л ь к и . . . ) . [ ], п р о т е [ ], к о л и ( ), к о л и ( ). ( К о л и . . . ) , ( к о л и . . . ) , [ ] , ( який ...). [ ] — [ ], і [ ], ( щ о б . . . ) .

125. І. П р о ч и т а й т е речення. П о я с н і т ь у ж и в а н н я р о з д і л о в и х знаків.

1. З т р ь о х к і н ц і в с в і т у в д а р и л и вітри — б р а м у з е м л і р о з ч и н и л и (Т. Осьмачка). 2. З а х о д и л о с о н ц е , у в у з е н ь к и х х у т і р с ь к и х в у л и ч к а х с т о я л а червона к у р я в а * , у с а д к а х в а р и л а с я на т р и н і ж ках вечеря, г у п а л и об з е м л ю спілі я б л у к а . . . ( Г р . Тютюнник). 3. З а щ е б е т а в с о л о в е й к о — п і ш л а л у н а гаєм ( Т . Шевченко). 4. Б а ч у з д а л е к а : х в и л я і с к р и с т а грає в і л ь н о по с и н ь о м у морі (Леся Українка). 5. Старі л ю д и к а ж у т ь : два х и т р и х м у д р о г о не п е р е в а ж а т ь (Л. Глібов). 6. З м а х н у л а с в о ї м ш и р о к и м р у к а вом о с і н ь — з е л е н о к о с і дерева о д я г л и своє с в я т к о в е вбрання (P. Іванченко). 7. Н е д а р м а г о в о р я т ь л ю д и : у х а т і , на я к і й пос е л и т ь с я л е л е ч и н а пара, п а н у в а т и м е т і л ь к и д о б р о і з л а г о д а (В. Олексієнко). 8. Л ю д и п е р е к о н а н і : к о л и з р у й н у в а т и г н і з д о , то л е л е к а н е о д м і н н о п р и н е с е в д з ь о б і ж а р и н у й с п а л и т ь х а т у а б о н а ш л е грозову хмару ( 3 журналу). II. С к л а д і т ь і запишіть по д в а речення на кожне п р а в и л о вживання р о з д і л о в и х знаків у с к л а д н о м у б е з с п о л у ч н и к о в о м у реченні. 126. І. П р о ч и т а й т е текст. Д о б е р і т ь д о нього з а г о л о в о к . В и п и ш і т ь к л ю чові с л о в а і с л о в о с п о л у ч е н н я .

К о ж н а н а ц і я , к о ж е н народ, н а в і т ь к о ж н а с о ц і а л ь н а г р у п а м а ю т ь свої з в и ч а ї , в и р о б л е н і п р о т я г о м б а г а т ь о х с т о л і т ь і освячені віками. 88

В. Лопата.

Великдень

С т а р о у к р а ї н с ь к і т р а д и ц і ї в в і й ш л и у п л о т ь і кров н а ш и х звичаїв, і тепер ми собі не у я в л я є м о Різдва без к у т і , В е л и к о д н я — без писанки, Святої т р і й ц і — без к л е ч а н н я . М и відзначаємо с в я т о К у п а л а , з а к л и к а є м о щ а с т я на м а й б у т н і й р і к на В в е д е н н я , к л и ч е м о д о л ю на К а т е р и н и , в о р о ж и м о на А н д р і я . Ц е наша к у л ь т у р а , наша найстарша традиція. К у т я — символ у р о ж а ю , а писанка — символ народження весняного сонця. З е л е н и м г і л л я м н а ш і п р е д к и о х о р о н я л и с в о є ж и т л о від н е ч и с тих духів, щ о прокидаються разом з воскресінням природи. П р о все це с п і в а є т ь с я в к о л я д к а х , щ о б у л и в і д о м і д а л е к о щ е до початку х р и с т и я н с ь к и х часів в У к р а ї н і . Ц е в и я в л я є т ь с я й у звичаєвих обрядах, наприклад: дванадцять полін, дванадцять с в я т в е ч і р н і х с т р а в , д і д у х * на п о к у т і * , с і н о на с т о л і , з а к л и к а н н я на в е ч е р ю м о р о з а , в о в к а , ч о р н о ї б у р і та з л и х в і т р і в . У с і ці р у х и , д і ї та с л о в а , щ о на п е р ш и й п о г л я д н е м а ю т ь нія к о г о з н а ч е н н я в ж и т т і л ю д и н и , в і ю т ь у с е р ц е к о ж н о г о з нас чаром рідної стихії і є д л я д у ш і ж и в л ю щ и м бальзамом, я к и й с п о в н ю є ї ї м о г у т н ь о ю с и л о ю (За О. Воропаєм). II. Поясніть уживання розділових знаків у реченнях перших двох абзаців.

Комунікативний практикум III. Перекажіть текст, д о п о в н ю ю ч и його р о з п о в і д д ю п р о р о л ь родинних обрядів у нашому житті. Уведіть у текст опис репродукції картини В а с и л я Л о п а т и . Не забувайте в и к о р и с т о в у в а т и різні в и д и с к л а д н и х речень. 127. І. П р о ч и т а й т е текст. Визначте, хто може б у т и його а д р е с а т о м .

Н а ж а л ь , у нас д е х т о в в а ж а є , щ о к у л ь т у р н е м о в л е н н я потрібне л и ш е представникам таких професій, як учителі, журналісти, д и п л о м а т и і под. Ц я хибна д у м к а породжує скептичне 89

с т а в л е н н я м а й б у т н і х « т е х н а р і в » д о м о в и . І т о д і в ї х н ь о м у мовл е н н і з в и ч н и м и с т а ю т ь с т и л і с т и ч н і п о м и л к и на з р а з о к : « у м і с я ц і б е р е з н і » , « в и т р а ч а н н я к о ш т і в за ц і л ь о в и м п р и з н а ч е н н я м » , «кількісне з б і л ь ш е н н я » , « д л я здійснення перевірки», «мозолі на д о л о н я х р у к » , « в і д с т у п а т и н а з а д » , « м о я в л а с н а д у м к а » , « м о є особисте в р а ж е н н я » , «температура повітря — плюс 5 градусів т е п л а » . А в побутовому в ж и т к у часто ч у є м о « к р о в а т ь » , «форточк а » , «ковьор», «полотенце», « т р я п к а » , «убрано», «часи», «прий о м н и к » і т. ін. Т а к а мовна н е о х а й н і с т ь негативно позначається на ч и с т о т і м о в л е н н я , я к а є с в і д ч е н н я м і к у л ь т у р и м и с л е н н я , і к у л ь т у р и п о в е д і н к и (За Н. Бабич). II. В и п р а в т е наведені а в т о р о м як п р и к л а д мовні помилки. Поясніть, чому їх припускаються.

Допоможіть

знайти

помилку!

— Необхідно написати о б ' я в у про завтрашнє міроприємство. Хто зможе? — з а п и т а л а с т а р о с т а Марічка. — Н а в р я д чи саме таке завдання ми зможемо виконати, — відповіла Тетяна. 12tt. І. П р о ч и т а й т е і визначте в и д кожного с к л а д н о г о речення. З а п и шіть їх, р о з с т а в л я ю ч и розділові знаки. Підкресліть граматичну основу кожної частини с к л а д н о г о речення.

1. І в и п л и в а є і з з о л о т и с т и х с е р п а н к і в м а м и н а у с м і ш к а і с л о во р е в н о ї м о л и т в и с т о ї т ь на к о л і н а х п е р е д о б р а з а м и і с е с т р и ц я п і с н я на к р и л а х в и с о к о г о г о л о с у л і т а є п і д б і л о ю с т е л е ю х а т и і м а ю т ь к р и л а м и вишивані р у ш н и к и зі стін я к райські птахи і в е л и к о д н я п а с к а с я є на м а м и н и х р у к а х я к с о н ц е і в и ш н я п р и т у л и л а с я д о в і к н а та з а г л я д а є в ш и б к у к о ж н и м л и с т о ч к о м н і б и з і й ш л а з н е б е с щ о б на з е м л і б е р е г т и о т ч у х а т у (За Я. Гояном). 2. С л о в о н і ж н е б у д и т ь у нас л ю д и н у с л о в о н і ж н е о с в я ч е н е л ю б о в ' ю д о н а й д о р о ж ч о г о на з е м л і с л о в о н і ж н е с х о д и т ь зор е ю й яскравіє д о к и л ю д и н а ж и в е д л я добра д о к и м у д р і с т ь і праця квітчають з е м л ю доки живе в людині жага творення... (/. Вихованець). 3. С п о к о н в і к у в н а р о д і п о б у т у є д у м к а х т о п е р ш и м п о б а ч и т ь цвіт л і щ и н и т о м у весь рік п о с м і х а т и м е т ь с я щ а с т я ( I I . Стефанов). 4. Ч у м а ц ь к и й Ш л я х л е ж и т ь над с т е п о м і м а б у т ь не з н а є щ о д а в н о в ж е він п е р е с т а в б у т и ч у м а ц ь к и м , щ о не с к р и п л я т ь попід н и м л о з я н і м а ж і * н а п о в н е н і с и в а с ь к о ю с і л л ю не розвіває вітер ч у б и - о с е л е д ц і з а п о р і з ь к и х вершник і в , щ о о д н а назва л и ш и л а с ь у н ь о г о ч у м а ц ь к а (М. Руденко). 5. Б у в а л і л ю д и з а п е в н я ю т ь к о л и з неба с и п л ю т ь с я б л и с к а в и ц і т о в з а г а л і н е в а р т о р о з з я в л я т и р о т а а б и т у д и в и п а д к о в о н е зап л и г н у л а п о г а н ь р я т у ю ч и с ь від Б о ж о г о г н і в у (3 журналу). II. Накресліть схеми першого та п'ятого речень. III. Д о б е р і т ь ілюстрації д о речень, використовуючи Інтернет.

Видатні

українці

1 2 9 . 1 . С П И Ш І Т Ь текст, у с т а в л я ю ч и пропущені літери й розділові знаки. У м о т и в у й т е уживання розділових знаків.

З н а ч н і з д о б у т к и м а ю т ь у к р а ї н с ь к і вченімовознавці в д і л я н ц і о р і є н т а л і с т и к и ( с х о д о з н а в с т в а ) . Щ о п р а в д а і м е н т у т не г у с т о а л е ч о г о в а р т е одне-єдине і м ' я А г а т а н г е л а Ю х и м о в и ч а К р и м с ь к о г о . Й о г о у ч е н ь кол и ш н і й професор Київського університету Т а у ф і к Кезма назвав К р и м с ь к о г о сонцем н а у к и . Справді чи м о ж е щ е хтось зрівнятися з А . Кримським ш..ротою наукового д-.апазону? Він знав понад 60 мов з а л и ш и в п і с л я себе б л и з ь к о 1000 н а у к о в и х праць Агатангел а ще літературні твори вірші, в..ликий Кримський роман, п . . p . . к л а д и з і н ш и х мов. У ч е н и й о б ' є д н у в а в у собі с х о д о з н а в ц я славіста п и с ь м е н н и к а і перекладача. Він знав арабську ф і н і к і й с ь к у а р а м е й с ь к у вавилоноассирійську х а м і т с ь к у та і н ш і м о в и . А . К р и м с ь к и й о д и н з в и д а т н и х сходознавців с в і т у . З н а ю т ь його і в країнах Близького Сходу шанують іранці таджики туркмени. А ефіопські ш к о л я р і в далекій африканській країні й д о с і в и в ч а ю т ь м о в у за п і д р у ч н и к о м н а п и с а н и м у к р а ї н с ь к и м ученим. Д о с л і д н и к обрав не з в і д а н у до н ь о г о в У к р а ї н і ц а р и н у * сход о з н а в с т в о аби я к н а й к р а щ е п р и с л у ж и т и с я р і д н о м у н а р о д о в і , п і д н я т и й о г о на в и щ и й щ а б е л ь * д у х о в н о г о р о з в и т к у . З а в д я к и А . К р и м с ь к о м у н е с т а л о б і л о ї п л я м и в н а ш і й н а у ц і вона б у л а з а и о в н . . н а б і л ь ш н і ж д о с т о й н о (За А. Матвієнко). II. С к л а д і т ь за т е к с т о м кілька запитань д л я однокласників. НІ. Виконайте завдання за текстом. 1. Випишіть із тексту с л о в а на о р ф о г р а м у « В е л и к а літера і лапки у власних назвах». 2. Поясніть значення виразів біла пляма, сонце науки. 3. Визначте р о з р я д за значенням ужитих у тексті прикметників. 4. Поясніть правопис виділених слів. 5. В и к о н а й т е пунктуаційний аналіз о д н о г о с к л а д н о г о речення (за в л а с н и м вибором).

130. О з н а й о м т е с я на сайті Інтернету uk.wikipedia.org з інформацією про українських мовознавців і п і д г о т у й т е с т и с л е п о в і д о м л е н н я п р о них.

Бібліографічне бюро Т є л є ж к і н а О . О . Українська мова. Навч.-практ. довідник. — Харків: Ранок, 2009. Г о д о в а н а М . П . С л о в н и к - д о в і д н и к назв осіб за в и д о м діяльності. — К.: Наук, думка, 2009.

РОЗВИТОК

МОВЛЕННЯ

Конспект публічного виступу Конспектування — це п р о ц е с розумової о б р о б к и і письмової фіксації прочитаного чи проаудійованого тексту, результатом якого є запис, що д а є змогу його авторові о д р а з у чи через д е я к и й час із необхідною повнотою відновити о т р и м а н у інформацію. О. Шуневич 1 31. П р и г а д а й т е . Щ о таке конспект? З якою метою ви в и к о р и с т о вуєте конспект у своїй навчальній д і я л ь н о с т і ? З якою метою с к л а д а ю т ь конспекти вчені, л е к т о р и , учителі?

З в е р н і т ь у в а г у ! Конспект — ц е о с о б л и в и й вид т е к с т у , в о с н о ві я к о г о л е ж и т ь а н а л і т и к о - с и н т е т и ч н а п е р е р о б к а і н ф о р м а ц і ї ( в и х і д н о г о т е к с т у ) . Мета цієї д і я л ь н о с т і — в и я в л е н н я , систематизація й узагальнення (з м о ж л и в о ю критичною оцінкою) найціннішої (для того, хто конспектує) інформації. Конспект є вторинним щодо вихідного тексту, тобто конспект — це с а м о с т і й н и й в т о р и н н и й текст. Я к б у д ь - я к и й текст, к о н с п е к т має й о г о о с н о в н і о з н а к и : з м і с т о в у , с м и с л о в у й с т р у к турну цілісність. V т

132. П р о ч и т а й т е текст. Розкажіть, які бувають в и д и конспектів. Щ о л е ж и т ь в основі кожної класифікації конспектів? С к л а д і т ь схему « В и д и конспектів».

Конспекти класифікують: • за о б с я г о м ( з а с т у п е н е м с т и с н е н н я ) : к о р о т к і , д е т а л ь н і ( р о з горнуті), змішані. Д л я короткого конспекту відбираються л и ш е н а й в а ж л и в і ш і п о л о ж е н н я , факти: у д е т а л ь н о м у конспекті ф і к с у ю т ь с я т а к о ж докази в и с у н у т и х п о л о ж е н ь , пояснення, і л ю с т р а т и в н і м а т е р і а л и ; з м і ш а н и й конспект передб а ч а є п о є д н а н н я ц и х д в о х с п о с о б і в ф і к с а ц і ї і н ф о р м а ц і ї , він припускає викладення деяких елементів першоджерела у в и г л я д і пунктів п л а н у , тез, с х е м и т о щ о ; • за к і л ь к і с т ю о п р а ц ь о в а н и х д ж е р е л : м о н о г р а ф і ч н і ( с к л а д е н і за о д н и м д ж е р е л о м ) , о г л я д о в і ( з в е д е н і ) , с к л а д е н і за к і л ь к о м а д ж е р е л а м и на о д н у т е м у ; • за с т у п е н е м в і д п о в і д н о с т і п е р ш о д ж е р е л у : і н т е г р а л ь н и й і с е л е к т и в н и й . І н т е г р а л ь н и й п е р е д а є всі о с н о в н і п о л о ж е н н я й н а й в а ж л и в і ш і с м и с л о в і з в ' я з к и , тобто всю с м и с л о в у с і т к у першоджерела. Селективний конспект містить окремі елементи першоджерела, що мають новизну й значущість д л я 92

у п о р я д н и к а , а л е в с у к у п н о с т і не в і д о б р а ж а ю т ь о с н о в н и х пол о ж е н ь п е р ш о д ж е р е л а . С е л е к т и в н и й к о н с п е к т має і н д и в і д у а л ь н и й характер, відображає конкретні потреби упорядника в певній інформації. Конспект може складатися д л я особистого користування ' д л я с е б е ) й д л я і н ш и х (За Ю. Виборновою). 1 і $. І. О п р а ц ю й т е м а т е р і а л и в и с т у п у в і д о м о г о вітчизняного м о в о з н а в ц я Л ю б о в і М а ц ь к о на радіо в п е р е д а ч і « Г о в о р и м о українською». С к л а д і т ь конспект.

Добридень, шановні телеглядачі! Моє поважання Вам! С ь о г о д н і ш н я передача « Г о в о р и м о у к р а ї н с ь к о ю » — це наша листовно-ефірна розмова. В і т а ю ч и с ь із В а м и , д у м а ю , я к це з р о б и т и т а к , щ о б в і д п о в і д а л о і с и т у а ц і ї с п і л к у в а н н я , і з а к о н а м та т р а д и ц і я м н а ш о ї м о в и , і не б у л о так д у ж е о ф і ц і й н о . Вітання, прощання, вибачення, побажання, пошанування, з и ч е н н я , з н а й о м с т в о , п р о х а н н я , з г о д а , в і д м о в а , п о д я к а , співч у т т я , р о з р а д а , с х в а л е н н я або з а п е р е ч е н н я , с у м н і в , д о к і р , зау в а ж е н н я . Ц е мовний етикет, усталені віками вирази, я к і допомагають нам с п і л к у в а т и с я й порозумітися один з одним, через я к і в: . в л я є т ь с я н а ш е с т а в л е н н я д о с п і в р о з м о в н и к і в , а відтак і наш т особиста к у л ь т у р а . У к р а ї н с ь к а мова, о к р і м ц ь о г о , з в и ч н о г о , з а г а л ь н о г о Добридень/. Добрий день!. Добрий ранок!. Добрий вечір!, має і т а к і б і л ь ї ь у р о ч и с т і в і т а н н я : Чолом Вам!. Моє шанування!, Моє поважання!, Мир вам у хату!. Слава Ісусу!, Слава Богу! (Навіки сла. а! ), б і л ь ш к о н к р е т н і п о б у т о в і : Дай Вам, Боже, щастя! здоров'я, розум добрий!, і н т и м н і ш і ф о р м и : Здоров'ячка!, Вітаннячко!, Привіт!, Гратулюю!', Як ся маєш? т о щ о . П р о п о т р е б у ш и р ш е вводити у к р а ї н с ь к і в і т а н н я п и ш е д е п у тат Н о в о в о л и н с ь к о ї м і с ь к р а д и Я р о с л а в Ф е д о р о в и ч Ф е д и н а . В і н п р о п о н у є в і д р о д и т и н а р о д н е в і т а н н я Бог на поміч! О к р і м п о ш и р е н о г о л і т е р а т у р н о г о До побачення!, пропонуємо й інші формул и п р о щ а н н я : Всього найкращого!, Щасливо!, Всього доброго!. До зустрічі!, Щасти Вам!, Щасливої дороги!. Прощавайте!, Хай щастить! Д о н и х м о ж н а д о д а т и щ е й т а к і : На все добре!. Будьте здорові!, Хай Бог помагає!, ж а р т і в л и в е : Бувайте та нас не забувайте! У к р а ї н с ь к а мова має ч и м а л о в а р і а н т і в ф о р м у л в в і ч л и в о г о в и б а ч е н н я . Ц е : Вибачайте!. Вибачте!. Пробачте!. Простіть!, Даруйте!, Перепрошую! та в и р а з и : Я не хотіла Вас образити; Якщо можете, простіть мені; Шкодую, що образила Вас; Мені соромно за свою необачність; Боже, як це було нетактовно з мого боку!; З мого боку це було нетактовно; Не гнівайтесь на 93

мене; Не ображайтесь; Я завинила перед Вами; Маю надію, що Ви мені вибачите; Чи можу сподіватися на прощення? Сподіваюсь на Вашу доброзичливість. І з в и ч а й н е : Я більше не буду! О с о б л и в и м к о л о р и т о м з а б а р в л е н і у к р а ї н с ь к і з в е р т а н н я , бо у к р а ї н с ь к а мова має д л я н и х о к р е м у к л и ч н у ф о р м у ( ц е "її сьом и й в і д м і н о к ) : мамо!, тату!, бабусю!, дідусю!, брате!, сестро!, паничу!, панночко!, пане!, пані!, панове!, земле!, Україно! Д о г р о м а д и , г у р т у м о ж н а з в е р т а т и с я : Шановна (вельми шановна, високоповажна, достойна) громадо!. Шановне (вельмишановне, високоповажне, достойне) товариство!. Шановні (вельмишановні, дорогі) товариші! ( б о це б л и ж ч і л ю д и ) , Шановні добродії, добродійки!. Колеги!, Шановне (вельмишановне ) панство!, Панове!, Високодостойні пані й па нове!. Високоповажні гості!. Шановні, любі панни й паничі!. Шановні, високі (дорогі) гості!. Дорогі (любі) друзі!. Дорогі учні (студенти, випускники )!, Дорога родино! О т ж е , в и б і р є . Б а г а т ь о х л ю д е й х в и л ю є д о л я с л і в пан і товариш. Класова п и л ь н і с т ь , д о я к о ї нас п р и в ч и л и у X X с т о л і т т і , р о з в о д и т ь ці с л о в а на р і з н і с т о р о н и б а р и к а д . А м і ж т и м , вони не а н т а г о н і с т и * . І з в е р т а н н я панове товариші!, панове товариство!, панове громадо! в багатьох ситуаціях може бути цілком слушним. С л о в о товариш д у ж е давнє в н а ш і й м о в і . В о н о п о х о д и т ь від с л о в а товар, я к и м н а з и в а л и в е л и к і г у р т и х у д о б и . І зараз с л о в о товар має це з н а ч е н н я . Х у д о б у п е р е г а н я л и на д а л е к і відстані на нові п а с о в и щ а та на в е л и к і я р м а р к и д л я з б у т у чи о б м і н у . П е р е г о н и ці б у л и в а ж к и м и , в и с н а ж л и в и м и . Л ю д е й , щ о з а й м а л и с ь н и м и і в и т р и м у в а л и ці н е з г о д и , н а з и в а л и товар и ш а м и . Ц е н а д і й н і , п е р е в і р е н і і вірні л ю д и . С л о в о пан т а к о ж є д у ж е д а в н і м . У ч е н і в в а ж а ю т ь , щ о воно п р и й ш л о в н а ш у м о в у з д а в н ь о і н д і й с ь к о ї і о з н а ч а л о й о з н а ч а є « п р о с в і т л е н и й , освічений, б л а г о р о д н и й » , той, к о м у Творцем дарована інтелект у а л ь н а в и щ і с т ь . З н а ч е н н я « б а г а т и й , б а г а т і й » д о д а л о с я до ц ь о г о с л о в а з н а ч н о п і з н і ш е , бо т а к і л ю д и , я к п р а в и л о , не б у л и бідними. Щ о б п е р е к о н а т и с я , н а с к і л ь к и п р и є м н и м и м о ж у т ь б у т и привітальні ф о р м у л и , звернімося до українських письменників, ч и я т в о р ч і с т ь з а л и ш и л а нам к р а щ і в з і р ц і у к р а ї н с ь к о г о мовлення. П а н а с М и р н и й п о ч и н а в свої л и с т и т а к и м и з в е р т а н н я м и : д о М и х а й л а С т а р и ц ь к о г о — Вельмишановний добродію Михайле Петровичу!-, д о М и к о л и Л и с е н к а — Славетний наш Бояне, сьогочасний Кобзарю Миколо Віталійовичу/; 94

д о М а р і ї З а н ь к о в е ц ь к о ї — Дорога і вельмишановна добро дійко Маріє Костянтинівна, ясна зоре нашого кону, славетна пані добродійко/; д о М и х а й л а К о ц ю б и н с ь к о г о — Вельмишановний пане добро дію Михаиле Михайловичу!; ' д о М а р к а К р о п и в н и ц ь к о г о — Батьку нашого кону, високо талановитий артисте Марку Лукичу!; д о О л е н и П ч і л к и — Сестро по зброї, високошановна добро дійко Ольго Петрівно!; До Вас завжди душею і серцем прихильний Панас Мирний; д о О л е к с а н д р а Р у с о в а — Невсипущий наш трудівнику та щирий громадянине Олександре Олександровичу! Л е с я Українка також д у ж е шанобливо і сердечно зверталася до адресатів: д о А г а т а н г е л а К р и м с ь к о г о — Вельмишановний і дорогий товаришу!; д о М и х а й л а П а в л и к а — Шановний друже!; Любий друже!; д о І в а н а Ф р а н к а — Високоповажний добродію! Метре!; д о О л ь г и К о б и л я н с ь к о ї — Дорога товаришко! Любий, далекий лотосовий квіте!; д о р о д и н и — Д о р о г і мої!; Люба мамочко! М и х а й л о К о ц ю б и н с ь к и й з в е р т а в с я у л и с т а х д о д р у з і в і рідних так: д о Н а т а л і К о б р и н с ь к о ї — Високоповажна добродійко!; д о Н е ч у я - Л е в и ц ь к о г о — Високоповажний і дорогий Іване Семеновы ч у!; д о Т и ч и н и — Любий пане Павле!; д о д р у ж и н и — Серденько моє любе!; Серденько моє миле!; Добридень тобі, моя дружинонько!; Добрий вечір моє серденько!; Дорога Вірунечко!; Дорога моя голубонько! З а в е р ш у є м о п е р е д а ч у з а м а л ь о в к а м и - в у з л и к а м и на п а м ' я т ь Валерія Маслюка: — О , пані М а р і є ! О, пані М а р і є ! І м ' я ц е м е н е і б е н т е ж и т ь , і гріє. — О , панно М а р і ч к о ! О , панно М а р і ч к о ! М о я ви в о л о ш к о ! М о я ви с м е р і ч к о ! II. Який в и д конспекту ви о б р а л и ? Чому?

Бібліографічне б ю р о Учіться в и с л о в л ю в а т и с я / П І. Білоусенко, Ю. О. Арешенков, Т М. Віняр та ін. — К.: Рад. школа, 1990. Антисуржик. — Львів: Світ, 1994.

_ § 7.Основні пунктограми у простому і с к л а д н о м у р е ч е н н я х , у р е ч е н н я х із п р я м о ю м о в о ю та в діалозі. П у н к т у а ц і й н и й аналіз. Способи цитування ... П и с а т и й читати, не знаючи правил пунктуації й не вміючи їх використовувати у своєму п о в с я к д е н н о м у житті й роботі, — н е п р и п у с т и м о не л и ш е д л я ф і л о л о г а , а л е й д л я лікаря, д л я інженера, д л я агронома... А. Шапіро 1 34.1. П о м і р к у й т е . П р о ч и т а й т е епіграф. Чи п о г о д ж у є т е с я ви з думкою, в и с л о в л е н о ю відомим лінгвістом А б р а м о м Шапіро? II. П р и г а д а й т е . П р о ч и т а й т е речення. На їх п р и к л а д і с ф о р м у л ю й т е правила вживання коми, двокрапки й т и р е при о д н о р і д н и х членах речення.

1. Д е р е в а , м о в л ю д и : г о м і н к і й м о в ч а з н і , г н у ч к і та н е с х и т н і , к в о л і й д у ж і , з а с м у ч е н і й у д о б р о м у н а с т р о ї (А. Матвіичук). 2. П л о д и г л и б о к и х с е р д е ч н и х р у х і в , п л о д и і с т о р и ч н и х п о д і й , в і р у в а н н я , п о г л я д и , с л і д и п е р е ж и т о г о г о р я й п е р е ж и т о ї рад о с т і — у с е д б а й л и в о з б е р і г а є н а р о д у с л о в і (К. Ушинський). 3. С а д о к і ц е р к в а , в е р б и й в і т р я к и м а л и я к и й с ь ф а н т а с т и ч н и й в и г л я д п а л а ц і в , з у б ч а с т и х с т і н (І. Нечуй-Левицький). 4. У с я природа з небом і з е м л е ю , водою, квітами, травами, лісами й горами здавалась однією прекрасною піснею, однією гармонією (За І. Нечуєм Левицьким). 1 35. І. Д о п о в н і т ь текст в л а с н и м и п р и к л а д а м и .

К о м а в простому реченні с т а в и т ь с я : 1. Д л я в и д і л е н н я в с т а в н и х с л і в , с л о в о с п о л у ч е н ь і р е ч е н ь . Н а п р и к л а д : ... А л е с л і д р о з р і з н я т и в с т а в н і с л о в а та с л о в о с п о л у ч е н н я від п о д і б н и х д о н и х с л і в , я к і є ч л е н а м и р е ч е н н я й к о м а м и не в и д і л я ю т ь с я : ... 2. Д л я в и д і л е н н я п о р і в н я л ь н и х з в о р о т і в , щ о в в о д я т ь с я с л о в а м и як, мов, наче, немов, ніби, як і, ніж та і н . Н а п р и к л а д : ... З в о р о т и , щ о в в о д я т ь у р е ч е н н я за д о п о м о г о ю с п о л у ч н и к а як і м а ю т ь з н а ч е н н я « у р о л і к о г о , ч о г о » , к о м о ю н е в и д і л я ю т ь с я : ... Т а к о ж к о м а н е с т а в и т ь с я п е р е д як, ніж у в и р а з а х (не) більш як, (не) раніше ніж, (не) довше ніж: ... 3. З м е т о ю в и д і л е н н я о д н о с л і в н и х а б о п о ш и р е н и х з в е р т а н ь : ... (З посібника). Комунікативний практикум II. Використовуючи як п р и к л а д текст вправи, с ф о р м у л ю й т е правила вживання розділових знаків при відокремлених членах речення д л я учнів 8 класу. Які п р и к л а д и ви в и к о р и с т о в у в а л и й чому?

Правописний

практикум

1 3 6 . С П И Ш І Т Ь речення, ставлячи пропущені розділові знаки. Які правила регулюють вибір розділового знака в поданих реченнях?

1. Я з и р н у в у н е б о с в я т о ч н е й п о г о ж е с о н ц е з о л о т и м к л у б к о м с т о я л о над с т а р е з н о ю л и п о ю п л и в л о п а в у т и н н я л и с т я ш а р у д і л о в н о г а х (В. Шевчук). 2. Т і л ь к и в д и в л я ю ч и с ь п р о т и м о л о д о г о м і с я ц я м о ж н а б у л о п о м і т и т и я к в о н и щ е д р о р о з щ е п л ю в а л и с я на крихітні сніжинки-іскорки творячи навколо невідчутну золоту м е т е л и ц ю ( М . Стельмах). 3. Н а п р а в и й б е р е г Д н і п р а з а в о л о чений прозоро-бузковою м л о ю вже л я г л и нерівними плямами перші с у т і н к и й п о п о в з л и наче р о з к о л и н и по з е л е н о м у ш у м о в и н н ю г у с т и х з а р о с т е й (/. Ющук). 4. П о в у л и ц і і д у т ь с п і в а ю ч и д і в ч а т а (В. Сосюра). 5. О б т я ж е н и й д у м к а м и о х о п л е н и й н а д і я м и х л о п е ц ь б л у к а в д о п і з н ь о г о в е ч о р а м і с т о м (3 газети). 6. М а р і ч к а й ш л а н а з у с т р і ч не п о с п і ш а ю ч и . 7. Д о м е н е п і д х о д и т ь б а т ь к і в д а в н і й д р у г А н д р і й С е р г і й о в и ч л і к а р (/7. Петренко). 8. Н а зан я т т я х б у л и п р и с у т н і всі к р і м Р о м а н а й В а л е н т и н а . Антисуржик 137. Прочитайте вислови в правому стовпчику, запам'ятайте їх. По створенню Н е д и в л я ч и с ь на... Н у ж д а т и с я в допомозі Область науки Перечислені гроші Перетворювати в життя

Правописний

Для створення Незважаючи на... Потребувати допомоги Галузь науки Перераховані гроші Втілювати в життя

практикум

138. І. Спишіть текст, уставляючи пропущені розділові знаки. читайте текст. Назвіть засоби і способи зв'язку речень у тексті.

Про-

Т и х о - т и х о з а з в у ч а в г о л о с д е д а л і все д у ж ч а ю ч и та п і д н і м а ю чись угору. Усі зразу с т и х л и с л у х а ю ч и пісню. І б у л о щ о послух а т и . У к о ж н о г о п е р е д о ч и м а в с т а л а н і ч т и х а та з о р я н а . С и з и м м о р о к о м * к р и є вона с т р а ш е н н і с к е л і . Здається гори в о р у ш а т ь с я скелі шепочуть між собою д о с л у х а ю ч и с ь до того гомону. Серце завмирає д у ш а ш и р ш а є . Н і б и ч у є ш як кидається всесвітнє серце. П і с н я з а в м е р л а п р о т е л у н а * від п і с н і б р и н і л а в к о ж н о м у серці в о р у ш а ч и я к і с ь г л у х і п о ч у в а н н я . Всі м о в ч к и с х и л и в ш и с ь сид і л и ( З а Панасом Мирним). 97

К. Крижицький.

Вечір на Україні

II. Виконайте завдання за текстом. 1. Поясніть, як ви розумієте вислів кидається серце. 2. Визначте, які художні з а с о б и використав автор у тексті. III. Розгляньте репродукцію картини К о с т я н т и н а Крижицького. О п и ш і т ь зображене, використовуючи речення з відокремленими членами.

Складаймо п р о ф е с і й н е п о р т ф о л і о 139. В і д р е д а г у й т е помилок.

речення.

Поясніть

причину

виникнення

таких

1. О б г о в о р ю ю ч и п р о б л е м и з а х и с т у р о с л и н , б у л а с т в о р е н а е к о л о г і ч н а і н с п е к ц і я по о х о р о н і н а в к о л и ш н ь о г о с е р е д о в и щ а . 2. Н е д и в л я ч и с ь на т р у д н о щ і в о р г а н і з а ц і ї , п о ї з д к а на к о н ф е р е н ц і ю в і д б у л а с я . 3. Д л я М а к с и м а П е т р о в и ч а х а р а к т е р н і н а й к р а щ і р и с и х а р а к т е р у . 4. В і д н о в л ю в а л ь н і р о б о т и п і с л я п о ж е ж і в лікарні почалися зразу, однак питання виділення обладнання щ е о с т а т о ч н о н е в и р і ш е н е . 5. П е р е в і р к а в и я в и л а ц і л и й р я д нед о л і к і в та у п у щ е н ь в р о б о т і п і д п р и є м с т в а . 6. Д а н е п и т а н н я знай ш л о в і д о б р а ж е н н я в ц е н т р а л ь н і й п р е с і . 7. П р и п и н е н а п о д а ч а води по п р и ч и н і аварійного с т а н о в и щ а водопроводу. 140.1. С п и ш і т ь текст, с т а в л я ч и пропущені розділові знаки.

Н а с т а є л і т о і р о з л и в ш и с ь нестримною п о в і н н ю х а т у з а т о п л ю є з е л е н ь з д і й м а ю т ь с я темно-зелені х в и л і к у к у р у д з и водоспадами л л є т ь с я в'юнка квасоля пливуть задумливо погойдуюч и с ь ясночолі с о н я ш н и к и . Н а б л и ж а є т ь с я о с і н ь і д о р о г о ю повз неї п р о ї ж д ж а ю т ь навант а ж е н і з е р н о м а в т о м а ш и н и . А над н е ю в д е н ь і в н о ч і к л ю ч а м и і 98

зграями поодинці пролітають птахи л е л е к и і журавлі дикі гуси і стрижі і граки. Зима по-святковому прибирає о п у с т і л і ниви і тоді Ч у м а ц ь к и й Ш л я х д о в г о д и в и т ь с я з г о р и на з а с н і ж е н у х а т у і б у д и т ь м р і ї п р о н і к и м щ е не бачені досі д а л е к і с в і т и . Л ю д и н у п р и в ' я з у є д о п е в н о г о м і с ц я д і м д е вона н а р о д и л а с я п р и р о д а з н а й о м а ї й з м а л к у . З в і д с и від ц ь о г о о с т р і в ц я з е м л і і п о ч и н а є т ь с я В і т ч и з н а (А. Ч айковський). ^

II- В и к о н а й т е з а в д а н н я д о тексту. 1. П р о ч и т а й т е текст, д о б е р і т ь заголовок. Визначте тему, основну д у м к у та с т и л ь мовлення. 2. Поясніть правопис виділених слів. * 3. Визначте частини мови в реченнях д р у г о г о абзацу. 4. Виконайте пунктуаційний аналіз о д н о г о речення (за в л а с н и м вибором).

Складаймо професійне п о р т ф о л і о 1 4 1 . І . П р о ч и т а й т е текст В І Д П О В І Д Н О Д О о б р а н о г о напряму. П р о а н а л і зуйте його в такій послідовності: 1. Яке с л о в о а б о с л о в о с п о л у ч е н н я з тексту можна в и к о р и с т а т и як заголовок? 2. Визначте с т и л ь і т и п мовлення. 3. С ф о р м у л ю й т е пізнавальну цінність тексту. 4. Випишіть із тексту с к л а д н о п і д р я д н і речення. Визначте вид підрядної частини. Поясніть уживання розділових знаків. 5. В и к о н а й т е п о в н и й с и н т а к с и ч н и й р о з б і р о д н о г о з в и п и с а н и х речень.

1. Т е х н о л о г і ч н и й н а п р я м Фотографія потребує повсякчасної уваги і працелюбності, роздумів, безнастанного творчого п о ш у к у . З моменту першог о з н а й о м с т в а з ф о т о м и с т е ц т в о м ви п о с т і й н о в і д ч у в а т и м е т е , б а ч и т и м е т е , я к е н а с и ч е н е й р о з м а ї т е ж и т т я . У л ю д я х , я к и х ви з н а є т е н е о д и н р і к , в і д к р и в а т и м е т е н о в і , н е з н а й о м і вам р и с и й жести. Д е д а л і ч а с т і ш е ви в и й м а т и м е т е ф о т о к а м е р у , щ о б у в і ч н и т и на п л і в ц і н е з в и ч н и й с т а н ц і л к о м з в и ч н и х р е ч е й . Т а к , крюк за к р о к о м , н а б л и ж а т и м е т е с ь ви д о т і є ї г а л у з і ф о т о г р а ф і ї , я к у п о праву н а з и в а ю т ь м и с т е ц т в о м . Ви не раз п о ч у в а т и м е т е с ь чарівн и к о м , бо є у фотографії д е щ о магічне, к о л и вона, з у п и н и в ш и м и т ь , п о ч и н а є ж и т и с в о ї м в л а с н и м ж и т т я м . Т а с т а н е т ь с я все це н е о д р а з у . С к о р і ш за все т о д і , к о л и в а ш з н і м о к с п р и й м е т ь с я не я к к о п і я к о г о с ь а б о ч о г о с ь , а я к о б р а з , я к щ о с ь у з а г а л ь н е н е , о с м и с л е н е , н а д і л е н е т а к о ю с и л о ю в п л и в у , яка не з а л и ш и т ь г л я д а ч а б а й д у ж и м . . . (За О. Поліщуком, В. Орловим). 2. П р и р о д н и ч о - м а т е м а т и ч н и й н а п р я м К о л и п о о с е н і д н і с т а ю т ь все к о р о т ш и м и і х о л о д н і ш и м и , б і л ь ш і с т ь д е р е в п о ч и н а є с к и д а т и л и с т я . Ф е н о м е н н а с т і л ь к и по-

ш т

мітний і незмінний, щ о українською мовою останній осінній м і с я ц ь так і з в е т ь с я л и с т о п а д о м . П о ч а т о к л и с т о п а д у підказує деревам світловий день, щ о с к о р о ч у є т ь с я при о д н о ч а с н о м у з н и ж е н н і т е м п е р а т у р и . К о л и п о є д н а н н я ц и х д в о х ч и н н и к і в д о с я г а є певної к р и т и ч н о ї т о ч к и , ш и р о к о л и с т і дерева с т в о р ю ю т ь б а р ' є р з о с о б л и в и х п р о б к о в и х к л і т и н у т о м і м і с ц і , де ч е р е ш о к л и с т а с п о л у ч а є т ь с я з г і л к о ю . Т а к и м ч и н о м , л и с т , в і д р і з а н и й від с и с т е м и п о с т а ч а н н я , від с у д и н н о ї с и с т е м и дерева, г и н е . Н а в к о л о т о г о м і с ц я - р а н к и , я к е у т в о р и л о с я при в і д д і л е н н і л и с т а , в и н и к а є ш а р о с о б л и в и х к л і т и н , щ о п е р е ш к о д ж а ю т ь втраті в о л о г и та з а х и щ а ю т ь д е р е в о від проникнення патогенних* грибків. О т ж е , о с н о в н и й сенс ц ь о г о щ о р і ч н о г о с к и д а н н я л и с т я не п о р я т у н о к від х о л о д у , я к д е я к і з нас д у м а ю т ь , а з б е р е ж е н н я в о л о г и (З енциклопедії). 3. С п о р т и в н и й н а п р я м С у ч а с н и й о л і м п і й с ь к и й р у х не м о ж н а р о з г л я д а т и без вив ч е н н я п о с т а т і й о г о з а с н о в н и к а — ф р а н ц у з ь к о г о в ч е н о г о та гром а д с ь к о г о д і я ч а І І ' є р а де К у б е р т е н а , о с к і л ь к и с а м е цій л ю д и н і н а л е ж и т ь ідея в і д р о д и т и с п о р т и в н і з м а г а н н я на з р а з о к т и х , я к і п р о в о д и л и древні г р е к ц . В и в ч а ю ч и ж и т т я та к у л ь т у р у ц і є ї к р а ї н и , він д і й ш о в виснов к у , щ о с и с т е м а ф і з и ч н о г о в и х о в а н н я в ті часи б у л а п о с т а в л е н а на з н а ч н о в и щ и й р і в е н ь , н і ж у ц и в і л і з о в а н і й Є в р о п і . І о с ь 25 л и с т о п а д а 1892 р о к у , п і с л я в и в ч е н н я р і з н и х с и с т е м ф і з и ч н о г о в и х о в а н н я м о л о д і , на ю в і л е ї Ф р а н ц у з ь к о г о а т л е т и ч н о г о с о ю з у він о ф і ц і й н о п р о п о н у є р о з п о ч а т и н о в у е р у о л і м пізму. Б а р о н з а в ж д и з н а х о д и в п о с л і д о в н и к і в . На в л а с н і з б е р е ж е н ня він п р о в о д и т ь к о н г р е с у С о р б о н н і , д е л е г а т и я к о г о о д н о с т а й но п р о г о л о с у в а л и за в і д р о д ж е н н я о л і м п і й с ь к и х і г о р . А щ е ч е р е з к і л ь к а д н і в , 23 ч е р в н я 1894 р о к у , б у л о виз н а ч е н о п р о г р а м у та п о р я д о к п р о в е д е н н я з м а г а н ь , с т в о р е н о М і ж н а р о д н и й о л і м п і й с ь к и й к о м і т е т ( М О К ) , до с к л а д у я к о г о обрали представників А р г е н т и н и , Бельгії, Великої Британії, У г о р щ и н и , Г р е ц і ї , І т а л і ї та і н ш и х к р а ї н ( З а В. Куликом). 4. С у с п і л ь н о - г у м а н і т а р н и й ( е к о н о м і ч н и й ) н а п р я м Е к о н о м і ч н а д у м к а У к р а ї н и за часів ф е о д а л і з м у с в о ї м кор і н н я м с я г а є с т а н о в л е н н я та р о з в и т к у м о г у т н ь о ї д е р ж а в и — Київської Русі, видатною пам'яткою економічного життя якої є « Р у с ь к а п р а в д а » . Ц е с в о є р і д н и й к о д е к с ц и в і л ь н о г о права, щ о містить норми майнових відносин, принципи відшкодування за втрати і з л о ч и н и . П о л о ж е н н я П р а в д и , звід з в и ч а ї в , с у д о ві в с т а н о в л е н н я , т е р м і н о л о г і я д о п о м а г а ю т ь у я в и т и правові та г о с п о д а р с ь к і основи ж и т т я К и ї в с ь к о ї Р у с і . 100

« Р у с ь к а правда» — д ж е р е л о зведень про норми господ а р с ь к о г о ж и т т я , е к о н о м і ч н и х в і д н о с и н , о с к і л ь к и з неї м и д о в і д у є м о с я п р о г р о ш о в у с и с т е м у , м е т а л е в і г р о ш і та х у т р а , щ о в и к о н у в а л и ф у н к ц і ю т о в а р н и х г р о ш е й , про т о р г о в е л ь н і віднос и н и Р у с і і з с у с і д а м и , п р о ц і н и на т о в а р и , п р о н о р м и с т я г у в а н н я в і д с о т к і в із г р о ш о в о ї п о з и ч к и . Цей юридичний документ, складений спочатку Ярославом М у д р и м , доповнювався, редагувався його синами, а потім В о л о д и м и р о м М о н о м а х о м , використовувався й і н ш и м и слов ' я н с ь к и м и к н я з і в с т в а м и в п р о д о в ж X I I I — X V I I с т . (За В. Ки риленком). Комунікативний практикум II. С к л а д і т ь та розіграйте д і а л о г за змістом обраного вами тексту. 142. І. Спишіть речення, у с т а в л я ю ч и пропущені букви та розділові знаки.

I . Уперта й постійна праця невдовзі почала давати наслідки Д е м о с ф е н у ж е в і л ь н і ш е й п р и р о д н і ш е т р . . м а в с я на т р . . б у н і с л а б е н ь к и й від п р . . р о д и г о л о с н а б . . р а в с и л и г а р к а в і с т ь з н и к л а д и к ц і я в и р і в н я л а с ь (В. Чемерис). 2. Б . . п і к е т н о м у ц ь о м у створ і н н ю дорога вже п а х н е пр. .годами ніч о б і ц я є р и з и к и й т р и в о ж ності передгроззя т а є м н о т і ш и т ь д . . т я ч у д у ш у оч..нята грають з м і ш а н о ю з острахом цікавістю до тих просторів до оч..ретів, т и х и х п л е с д о н а с у п л е н о г о п о т е м н і л о г о н е б о с х и л у (О. Гончар). 3. К о л и я в т о м л ю ю с ь а б о к о л и с у м о б л я г а є д у ш у в у я в і м о ї й п о с т а є б а т ь к і в с ь к а х а т а (А. Чайковськии). 4. На південному с х и л і с о н ц е в ж е р о з т о п и л о с н і г і в і т е р ш . . л е с т и т ь г у с т о ю тор і ш н ь о ю т р а в о ю (М. Коцюбинський). 5. К а р п а т с ь к а н і ч с п р а в ді к а з к о в а б о т і л ь к и в к а з к а х б у в а ю т ь т а к і о с я й н і н о ч і к о л и о н у к у т о ч к у в и д н о н а в і т ь м а л е н ь к о г о п а в у ч к а щ о з а д р і м а в на с п л е т . . н і й п а в у т и н і у т о м и в ш и с ь од ц і л о д е н н о ї т к а ц ь к о ї р о б о т и (За Я. Гояном). 6. П о в і є в і т е р п о д о л и н і п і ш л а д і б р о в о ю л у н а (Т. Шевченко). 7. С т о ї ш в и с о к о н е б у д ь г о р д и м с т о ї ш н и з ь к о не г н и с я (Нар. творчість). II. Виконайте завдання 1. Установіть с м и с л о в і відношення між частинами с к л а д н и х речень. 2. Накресліть схеми д р у г о г о і ш о с т о г о речень. 3. Визначте, якому з речень відповідає така характеристика: с к л а д н е , д в о к о м п о н е н т н е с к л а д н о с у р я д н е речення, частини з'єднані с п о лучником с у р я д н о с т і і.

Скарби ф р а з е о л о г і ї 143. С к л а д і т ь і запишіть речення з прямою мовою за п о д а н и м и схемами, використовуючи ф р а з е о л о г і з м и від аза до іжиці, тертий калач, бити по кишені.

1. « П , — а, — и » .

2. « И . — 101

а. — I I » .

3. А :

«II!».

144.1. Прочитайте текст. Поясніть способи введення цитат. С ь о г о д н і ми в п е в н е н і : не в к о ж н о г о є м у з и ч н і з д і б н о с т і , не к о ж н а л ю д и н а м о ж е с п і в а т и . А л е ц е , м а б у т ь , п о м и л к а , б о є баг а т о д о к а з і в , щ о р а н і ш е с п і в а л и всі. І не д и в н о ! Я к щ о д и т и н а від н а р о д ж е н н я ж и л а в а т м о с ф е р і о б р я д і в , с у п р о в о д ж у в а н и х п і с н я м и , ч у л а пісні м о л о д і з в у л и ц і , то вона п р и р о д н о ставала й а к т и в н и м у ч а с н и к о м цих м у з и ч н и х с п е к т а к л і в , розвиваючи свої здібності. Та й М. Г о г о л ь засвідчував: « Н а й к р а щ і пісні й г о л о с и ч у л и т і л ь к и у к р а ї н с ь к і степи: т і л ь к и там, під покровом низеньких г л и н я н и х хат, увінчаних шовковицями і ч е р е ш н я м и , у сяйві ранку, півдня і вечора, при л и м о н н і й жовтизні колосся пшениці, л у н а ю т ь вони, і т і л ь к и степові ч а й к и , з г р а ї ж а й в о р о н к і в та і в о л г и с в о ї м с т о г о н о м п е р е р и вають їх ». А австрійський учений і романіст Е м і л ь Францоз, який жив в у к р а ї н с ь к о м у середовищі, а потім друкував статті про наші п і с н і , п е р е к л а д а в ї х на н і м е ц ь к у м о в у , с в і д ч и в : « В У к р а ї н і всі с п і в а ю т ь : п а с т у х б і л я ч е р е д и , х л і б о р о б за п л у г о м , м и с л и в е ц ь у лісі, кожен фабричний робітник, кожна дівчина і м о л о д и ц я , навіть д і т и » . Я к щ о х т о с ь п о д у м а є , щ о М . Г о г о л ь , з а к о х а н и й у р і д н и й нар о д , н е м і г б у т и о б ' є к т и в н и м , т о Е. Ф р а н ц о з а в ц ь о м у не з в и нуватиш. О ц ю потребу співати відзначала й Л е с я У к р а ї н к а . Її г е р о ї н я О к с а н а з д р а м и « Б о я р и н я » , п е р е б у в а ю ч и в М о с к в і , радить своїй зарученій родичці: Ч о г о ж ви с и д и т е ? П і ш л и б у к у п і К у д и с ь на в и г і н або в г а й на р і ч к у Т а й з а с п і в а л и б. Я , б у в а л о , дома Г о д и н к у в х а т і не п о с и д ж у с в я т о м . . . (За Ф. П устовою). II. Поясніть, з якою метою використовується цитування в тексті. /р^ III. Ознайомтеся з сайтом Інтернету www.pisni.org.ua. Доберіть доречні приклади, цитати і напишіть продовження тексту. М а н д р у є м о Україною 1 4 5 . І. П р о ч и т а й т е текст. Поміркуйте, як а в т о р д о м а г а є т ь с я с п р и й н я т т я і розуміння своїх д у м о к читачем.

Б л а к и т н и й о к е а н над г о л о в о ю . З о л о т е м о р е х л і б і в п е р е д о ч и ма. Спекотне сонце і с у х и й л е г к о к р и л и й вітерець, щ о приємно освіжає. ГІрохолодно-сині озера попереду: вони « в с и х а ю т ь » , щезають, коли підходиш ближче... Степове б е з м е ж ж я х в и л ю є , бентежить, забиває д у х . Т у т дихається вільно й легко. Т у т думається красиво. Т у т бачиш д а л е к о - д а л е к о : за в и д о л и н к а м и * , за з е л е н и м и г р е б і н ч и к а м и л і с о с м у г — т р е м т л и в е ( в і д ж а р к о г о п о д и х у с т е п і в ! ) в и д н о к о л о . За 102

ним, оповита сизим м а н л и в и м серпанком, друга смуга обрію. А там, д а л і , л е д ь вгадуються треті горизонти... Степ велетенськими х в и л я м и розбігається в усі боки. Скіфські кургани, високі козачі м о г и л и — величні знаки в і ч н о г о н а ш о г о б у т т я на ц і й з е м л і . Г у с т і с і р і ш л е й ф и к у р я в и т я г н у т ь с я за п р у д к и м и в а н т а ж і в к а м и — с т е п о в а п и л ю г а н е я д у ч а , не г і р к а , а т е р п к а , вона п а х н е п ш е н и ч н и м к о л о с с я м і т е п л о ю з е м л е ю . М о в х р у щ і , д і л о в и т о й о д н о т о н н о г у д у т ь степ о в і н е в г о м о н и — т р а к т о р и . С о н ц е в г о р і і м і л ь й о н и с о н ц ь на землі: соняшникове поле. І жовтогарячі, у грайливій веселій короні з о л о т а в и х п е л ю с т о к , с о н я ш н и к о в і голови, мов радари, з в е р н у т і д о с в і т л а , п о в е р т а ю т ь с я за н и м . Соняшник — емблема України... З-поміж густих малахітових д ж у н г л і в к о н о п е л ь у в и д о л и н к у майне блакитна блискавка — с т е п о в а р і ч е ч к а . О ч е р е т я н а с а г а * . А т е п л о г о п е р е д ж н и в ' я с т е п б р и н и т ь від н і ж н и х д з в і н к и х м е л о д і й — в о с я й н і й в и с о к о с ті в и с п і в у є н е з р и м и й ( з д а є т ь с я , т о к р и ш т а л е в о в и д з в о н ю є с а м е небо!) і найневтомніший співець українського степу — жайвор о н о к . Л и ш е к і л ь к а м і с я ц і в він с у р м и т ь у небі, а л е с р і б л я с т і с к а л о ч к и * його мелодій надовго западають у д у ш у хліборобові. І н а в і т ь у з и м к у , к о л и в і х о л а с т у г о н и т ь над с т е п о м , з д і й м а ю ч и у б і л у б е з в і с т ь к у р а й * та с о н я ш н и к о в е п а л і ч ч я * , д о в г и м и н о ч а ми степовикові вчуваються весняні співи — переливи маленької ч у б а т е н ь к о ї п т а ш к и , яка п е р ш о ю б у д и т ь степ напровесні... (С. Плачинда). А II. Виконайте завдання за текстом. 1. З а п и ш і т ь ф о н е т и ч н о ю транскрипцією с л о в а безмежжя, переджнив'я. 2. Д о б е р і т ь синоніми д о с л о в а видноколо. 3. В и п и ш і т ь з тексту 3 — 4 слова, утворених суфіксальним с п о с о б о м творення. 4. П о с т а в т е у р о д о в о м у відмінку о д н и н и іменники вітерець, степ, жайворон, радар, трактор, дух, горизонт, місяць. 5. Визначте ступінь порівняння прикметника найневтомніший. 6. Поясніть правопис виділених слів. 7. Д о б е р і т ь із т е к с т у с л о в а на о р ф о г р а м у « П р а в о п и с прислівників разом, окремо, через д е ф і с » . 8. Використовуючи текст, розкажіть про основні випадки використання в письмовому мовленні коми, тире, дужок.

Допоможіть

знайти

помилку!

— С ь о г о д н і на зборах піднімемо питання про підготовку д о зовнішнього незалежного о ц і н ю в а н н я , — повідомив Іван. — А на яку в и с о т у ми піднімемо це питання? — зіронізував Юрій. — Т р е б а казати порушимо питання, — зауважила Ліза. — Так, це н е п о р у ш н е п и т а н н я вже п о р а п о р у ш и т и , — д о д а в Юрій.

103

О. Писемський.

Маки

Комунікативний практикум^ 14Ь. Розгляньте репродукцію картини. Порівняйте, якими засобами с к о р и с т а л и с я письменник (текст попередньої вправи) і художник, щ о б п е р е д а т и емоції, враження, с т а в л е н н я д о побаченого. С к л а д і т ь уявний д і а л о г між е к с к у р с о в о д о м та відвідувачем художньої виставки.

Читайте українською Ю щ у к І. Т р о є на М і с я ц і . — К.: Грані-Т, 2010. 147. І. П р о ч и т а й т е анотацію д о повісті Івана Ющука « Т р о є на місяці» й уривок із повісті.

Я к можна поєднати граматику і фантастичні пригоди юних українців на Місяці? Виявляється, зі скрутного становища й у космосі можна вийти переможцем, коли дбати про друга і пам'ятати про с и л у рідного слова. Та коли ви поринете в карколомні пригоди трьох друзів — не забудьте разом із ними розв'язувати граматичні задачі, іцоб збагнути, про що мовиться у важливих шифрованих повідомленнях. Т и м паче, що ті таємничі письмена ще не раз вам у житті знадобляться — найперше на іспитах і тестах з української мови. XVI.

НА

МІСЯЦІ ТРАВА

НЕ

РОСТЕ

— Капітан і Граматик у небезпеці, — занепокоївся Д р у г , як т і л ь к и о б і р в а в с я Г р а м а т и к і в г о л о с у р а д і о п р и й м а ч і . — 3 наявних фактів можна зробити висновок, щ о вони п о т р а п и л и під к а м і н н и й д о щ . ї х н і й п е р е д а в а ч , а м о ж л и в о , й с к а ф а н д р и 104

п о ш к о д ж е н і . Н е я с н о л и ш е , щ о передавав Г р а м а т и к : « Н а М і с я ці

КОС... »

А іцо т у т г а д а т и ? — з д в и г н у в п л е ч и м а Н е з н а й к о . — « Н а М і с я ц і к о с о в и ц я » . Бо щ о ж і щ е м о ж е о з н а ч а т и « к о с . . . » ? — На М і с я ц і трава не росте, — п о п р а в и в й о г о Д р у г . — О т ж е , й к о с о в и ц і не м о ж е б у т и . . . К о с . . . К о с и н у с . . . К о с м е т и к а . . . Костюм... Космос... К о с м і ч н и й . . . К о с м і ч н и й вітер... К о с м і ч н е п р о м і н н я . . . К о с м і ч н а р а к е т а . . . Я м у ш у й т и на д о п о м о г у К а п і танові й Г р а м а т и к о в і . Т и з а л и ш а є ш с я на к о р а б л і . — За к о г о ти м е н е м а є ш ? — о б у р и в с я Н е з н а й к о . — Т а м товар и ш і в к о с м і ч н у б у р ю під к а м і н н и м д о щ е м з н е м а г а ю т ь , а я с и д и в затишку склавши руки. Ні, я теж піду. Д р у г з а с т и г н е р у х о м о , а н а л і з у ю ч и те, щ о с к а з а в Н е з н а й к о . — К о с м і ч н о ї б у р і не б у в а є . А л е ти м о ж е ш іти зі м н о ю , п о г о д и в с я н а р е ш т і пес. — Б у в а є чи не б у в а є — м е н і б а й д у ж е . А т о в а р и ш і в , я к щ о вони п о т р а п и л и в б і д у , треба в и р у ч а т и , — з а я в и в Н е з н а й к о і, о п у с т и в ш и з а б о р о л о * на ш о л о м і та о д я г н у в ш и р у к а в и ц і , р і ш у че р у ш и в д о д в е р е й . — Х о д і м о ш в и д ш е . П р о т е Д р у г , не п о с п і ш а в в и х о д и т и . Він с т о я в м і ж д в е р и м а й Незнайком. — С к а ф а н д р у тебе д о б р е з а г е р м е т и з о в а н и й ? П е р е в і р . Н е з н а й к о х о ч - н е - х о ч м у с и в п е р е п р о б у в а т и всі з ' є д н а н н я , змійки, застібки. — А к у м у л я т о р и заряджені, сонячна батарея підімкнута? — Так. — Я к и й тиск у твоєму кисневому балоні? — Т а м т о в а р и ш і в к о с м і ч н у б у р ю . . . в к о с м і ч н и й вітер під к а м і н н и м д о щ е м з н е м а г а ю т ь , а ти про т и с к мені т о р о ч и ш . . . — Я к и й т и с к у т в о є м у к и с н е в о м у б а л о н і ? — не в і д с т у п и в с я пес. — С о р о к дві а т м о с ф е р и . — М а л о . К и с е н ь , м о ж л и в о , б у д е п о т р і б н и й і К а п і т а н о в і та Граматикові. Заряди балон повністю. Н е з н а й к о з б а г н у в , щ о о п и р а т и с я Д р у г о в і м а р н о , і т е п е р виконував усі його вказівки. К о л и Н е з н а й к о с т у п и в на м і с я ч н у п о в е р х н ю , він о д р а з у відч у в , щ о с к а ф а н д р на н ь о м у р о з д у в с я й н а п р у ж и в с я , я к в е л о с и педна к а м е р а . О с о б л и в о т у г о з г и н а л и с я ноги в к о л і н а х . Т е п е р й о м у с т а л о з р о з у м і л и м , ч о м у К а п і т а н і Г р а м а т и к на ф і з к у л ь т у рі так р е т е л ь н о в и к о н у в а л и вправи на п р и с і д а н н я . І Ц е й з м а г а л и с я , х т о б і л ь ш е разів п і д р я д п р и с я д е і встане. ГІес л е г к о біг п о п е р е д у с л і д а м и , з а л и ш е н и м и К а п і т а н о м і Г р а м а т и к о м . Н е з н а й к о л е д в е встигав за н и м , ш и р о к о розстав и в ш и р у к и , щ о б не в п а с т и . На л о б і в н ь о г о в и с т у п и в п і т , с о л о 105

ні к р а п е л ь к и с к о ч у в а л и с я на о ч і , п о п а д а л и в рот. А він навіть о б т е р т и с я не м і г — а д ж е у в е с ь б у в з а к у т и й у с к а ф а н д р , наче т о й рак у ш к а р а л у п у . І навіщо йому б у л о залазити в камеру д л я пального? З а к о р т і л о , б а ч и ш , на М о р е Я с н о с т і . . . А я к ж е о т о г а р н о б у л о б з а р а з б о с и м по траві б р о д и т и ! І д е ш , і п р о х о л о д н а трава п р и є м но л о с к о ч е т о б і п і д о ш в и , н о г и с а м і п і д і й м а ю т ь с я і н е с у т ь тебе в д а л е ч і н ь . Від Д н і п р а в і т е р е ц ь п о д и х а є . І ти н е з ч у в с я , я к у ж е с т о ї ш над в о д о ю . Ш у б о в с н у в із берега — б р и з к и довкола р о з л е т і л и с я . С п о ч а т к у х о л о д н о : бр-р-р! П о т і м з води в и х о д и т и не х о ч е т ь с я . А вий д е ш — то с о н ц е не п е ч е , а т і л ь к и в л и в а є т ь с я т е п л о м у к о ж н у твою ж и л к у . . . А т у т п е р е м і ш а л и с я нестерпна с п е к а і л ю т и й - п р е л ю т и й мор о з . І не р о з б е р е ш , щ о воно і я к . У х , і п е ч е ж ! — С к а ж и , Д р у ж е , щ о р о б и т и , д у х о т а , — не в и т е р п і в Н е з н а й к о . — Я не м о ж у . — П е р е м к н и т е р м о р е г у л я т о р на о х о л о д ж е н н я , — н е з в о р у ш но п о р а д и в пес. Х о ч би тобі я к и й - н е б у д ь о б с к у б а н и й к у щ и к , не т е щ о д е р е в о . Т а х о ч би ж м у т з е л е н о ї т р а в и ч к и , а т о я к и й с ь р у д и й п о п і л дов к о л а , наче й о г о п о з н о с и л и с ю д и з у с і є ї К е л е б е р д и , та щ о т а м з К е л е б е р д и — з у с і є ї о б л а с т і , з у с і є ї У к р а ї н и . Є д и н а розрада — це два л а н ц ю г и с л і д і в . О с ь , видно, К а п і т а н і Г р а м а т и к з у п и н я л и с я , а л е н е н а д о в г о — Г р а м а т и к не встиг с т о п т а т и б а г а т о міс я ч н о г о п и л у . Б о він, я к т і л ь к и д е с ь п о с т о ї т ь д о в ш е на о д н о м у м і с ц і , п о ч и н а є п е р е с т у п а т и з ноги на н о г у . А все-таки, де в о н и ? Ч о м у ї х досі н і д е не видно? Д р у г , я к и й біг попереду, раптом зупинився. М і с я ч н и й ґрунт б і л я н ь о г о б у в г у с т о с т о п т а н и й — х л о п ц і , о ч е в и д н о , д о в г о радил и с я про щ о с ь . А л е щ о це? З к и м це в о н и з у с т р і л и с я ? М і ж ї х н і два с л і д и в м і ш а в с я т р е т і й . І о с ь л і в о р у ч у ж е три с л і д и помереж и л и місячний попіл, а праворуч — один. — З к и м це вони з у с т р і л и с я ? — К а п і т а н і Г р а м а т и к ні з к и м не з у с т р і л и с я . Т р е т і й б і л я н и х не з у п и н я в с я , — д і й ш о в в и с н о в к у Д р у г . — В о н и п о м і т и л и ч у ж и й с л і д і п і ш л и по н ь о м у . — О т ж е , к р і м нас, на М і с я ц і є щ е х т о с ь ? . . II. Я к щ о ви хочете д і з н а т и с я п р о п р и г о д и героїв д а л і , п р о ч и т а й т е книжку Івана Ющука « Т р о є на Місяці».

Бібліографічне бюро О л і й н и к О . З н а к и - ч а к л у н и : навч. посібник д л я учнів с т а р ш и х класів, слухачів підгот. в і д д і л е н ь т а в с т у п , д о вузів — К.: Х р е щ а т и к , 1994. Ю щ у к І . П р а к т и к у м з п р а в о п и с у української мови — К.: О с в і т а , 2006.

106

РОЗВИТОК

МОВЛЕННЯ

Коспектування висловлювання щ о с п р и й м а є т ь с я н а слух У роботі думки є радість, сила, що захопл ю є д у х , гармонія. В Вернадський 148. І. П р о с л у х а й т е текст. В и з н а ч т е т е м у й о с н о в н у думку. П р и г а д а й т е . Назвіть о с н о в н і ознаки наукового с т и л ю . Яким с т и л е м н а п и с а н о т е к с т ?

П і д час с о н я ч н и х з а т е м н е н ь у в а г у а с т р о н о м і в з а в ж д и привертав п р о м е н и с т и й в і н е ц ь с в і т и л а — к о р о н а . І Ц о ж в і д о м о про сонячну корону сьогодні? К о р о н а я в л я є с о б о ю н а й б і л ь ш з о в н і ш н і , н а д з в и ч а й н о розр і д ж е н і ш а р и с о н я ч н о ї а т м о с ф е р и з т е м п е р а т у р о ю в один-два мільйони градусів. Д о с і не в і д о м о , я к і с а м е ф і з и ч н і п р о ц е с и р о з і г р і в а ю т ь корон у . А з н а т и ї х д у ж е в а ж л и в о , а д ж е в л а с н е с о н я ч н а корона — це б е з п е р е р в н и й п о т і к р е ч о в и н и , щ о в и х о д и т ь із С о н ц я , так з в а н и й с о н я ч н и й вітер. С а м е висока т е м п е р а т у р а к о р о н и с п р и ч и н я є його. Вітер дме безперервно, обтікає атмосфери планет, здуває і в и т я г у є д о в ж е л е з н і ш л е й ф и — х в о с т и к о м е т . М о ж л и в о , від н ь о г о з а л е ж и т ь і п о г о д а на н а ш і й п л а н е т і . К о р о н а має п р о м е н и с т у с т р у к т у р у . П і д час з а т е м н е н н я з-за т е м н о г о д и с к а М і с я ц я в и г л я д а ю т ь п р о м е н і , с п р я м о в а н і в різні б о к и від С о н ц я . А л е к р а с и в е п р о м е н и с т е с я й в о н е м о ж л и в о с ф о т о г р а ф у в а т и з п о в е р х н і З е м л і — н а д т о я с к р а в а наша з е м н а атмосфера. Т о м у сучасні астрономи виводять прилади у космічн и й п р о с т і р за д о п о м о г о ю р а к е т та с у п у т н и к і в . О с т а н н і м ч а с о м в и я в и л о с ь , щ о с о н я ч н и й вітер не з а в ж д и рівний. Досить часто в нього бувають могутні « п о р и в и » . Тоді з б у р ю є т ь с я г е о м а г н і т н е * п о л е і на З е м л і в і д б у в а є т ь с я м а г н і т н а б у р я . О т ж е , С о н ц е , щ о дає нам ж и т т я , все щ е є з а г а д к о ю д л я нас ( З а О. Поповим). II. С к л а д і т ь п л а н п о ч у т о г о і с т и с л о перекажіть. III. П р о с л у х а й т е ще раз т е к с т і з а п и ш і т ь й о г о головні д у м к и у ф о р м і тез.

З в е р н і т ь у в а г у ! Тезами н а з и в а ю т ь с т и с л о с ф о р м у л ь о в а н і основні п о л о ж е н н я т е к с т у , щ о в б и р а ю т ь с у т ь в и с л о в л е н о г о . . . Я к щ о п л а н д о п о м а г а є нам п р е д с т а в и т и с т р у к т у р у т е к с т у та назвати й о г о о с н о в н і т е м и , т о т е з и р о з к р и в а ю т ь с у т ь у с і є ї т е к с т о вої і н ф о р м а ц і ї . О б и д в і ф о р м и з а п и с і в т і с н о в з а є м о д і ю т ь : з м і с т о в н і т е з и нем о ж л и в і без п о п е р е д н ь о с к л а д е н о г о ч і т к о г о п л а н у . 107

1 4 9 . І. П р о с л у х а й т е у в а ж н о текст. С к л а д і т ь п л а н і т е з и т е к с т у і в п и ш і т ь у т а б л и ц ю , п о п е р е д н ь о н а к р е с л и в ш и її в з о ш и т і .

ЗАГАДКОВИЙ

ДЕЦИБЕЛ

Світ с п о в н е н и й з в у к і в . С п і в п т а х і в , ш у м х в и л ь , ш е л е с т л и с т я — ці з в у к и п р и р о д и , в і д б и в а ю ч и с ь у н а ш і й с в і д о м о с т і з дитячих літ, складаються у звичну і знайому звукову картину світу. Звуки — наші постійні с у п у т н и к и . Вони по-різному впливають на л ю д и н у : р а д у ю т ь і д р а т у ю т ь , з а с п о к о ю ю т ь і л я к а ю т ь своєю несподіваністю. Збагнути і вивчити звук л ю д и прагнули с п о к о н в і к у . П р о т я г о м т и с я ч о л і т ь з в у к и , я к і ми с ь о г о д н і називаємо голосами природи, о т о ч у в а л и наших предків. І т і л ь к и в першій половині минулого століття звукове середовище різко змінилося. Б у р х л и в и й розвиток техніки, будівництво великих і н д у с т р і а л ь н и х ц е н т р і в з а п о ч а т к у в а л и так з в а н у а к у с т и ч н у * добу. Н а й г о л о с н і ш и м и звуками сьогоднішнього світу стали звуки техніки... Ч о м у ж ш у м д р а т у є , відвертає у в а г у , з а в а ж а є з о с е р е д и т и с ь ? М е д и к и в с т а н о в и л и , щ о р і в е н ь з в у к о в о г о т и с к у не п о в и н е н п е р е в и щ у в а т и 85 д е ц и б е л * . Я к щ о ж з в у к о в и й т и с к відповідає рівневі 1 3 0 — 1 4 0 д е ц и б е л , він п і д х о д и т ь д о порога б о л ь о в о г о в і д ч у т т я і н о р м а л ь н о не с п р и й м а є т ь с я в у х о м . Л ю д и н а п о ч и н а є гірше чути, несподіваний с и л ь н и й звук викликає посилене с е р ц е б и т т я і п і д в и щ у є к р о в ' я н и й т и с к . У н а с л і д о к д і ї безперервного с и л ь н о г о ш у м у з в у ж у ю т ь с я к р о в о н о с н і с у д и н и . О с о б л и в о ш к і д л и в о діє ш у м на нервову с и с т е м у , с п р и ч и н я ю ч и в и с н а ж е н ня к л і т и н м о з к у . А л е ш у м ч а с т о є і н а ш и м с п і л ь н и к о м . Ось х о ч би й ф у н к ц і о н а л ь н а м у з и к а . Вона з в у ч и т ь у п р о м и с л о в и х ц е х а х , на підп р и є м с т в а х , у т о р г о в и х з а л а х . З а с п о к і й л и в о д і ю т ь на о р г а н і з м з а п и с а н і на м а г н і т о ф о н н у п л і в к у з в у к и л і с у — с п і в п т а х і в ( З а О.

Василишиним). Тези

План

II На основі виконаної роботи складіть конспект почутого. III. П о м і р к у й т е . Щ о с п і л ь н о г о м а ю т ь і ч и м р і з н я т ь с я п о н я т т я план, конспект"?

тези,

150. Пригадайте. Що вам відомо про конспект і конспектування з 9 класу? Прочитайте текст Що нового ви дізналися про конспект як форму передачі почутого своїми словами? Запам'ятайте, щ о почуте в аудиторії ( к л а с і ) швидше відкладається в пам'яті, ніж прочитане в підручнику. К о н с п е к т у ю ч и л е к ц і ю , намагайтеся осмислити основне, а потім його записати. 108

У процесі к о н с п е к т у в а н н я д о т р и м у й т е с я т а к и х п о р а д : • не н а м а г а й т е с я з а п и с а т и п о ч у т е с л о в о в с л о в о ; • п а м ' я т а й т е , щ о с л у х а н н я ( а у д і ю в а н н я ) в к л ю ч а є т а к і три етапи: сприймання, розуміння, запам'ятовування; • у верхній частині аркуша чітко запишіть тему і план л е к ц і ї , рекомендовану літературу; • на а р к у ш і п а п е р у з а л и ш а й т е п о л я , на я к и х н о т у й т е свої коментарі, запитання тощо; • о с о б л и в у у в а г у з в е р н і т ь на ф і к с а ц і ю о с н о в н и х п о л о ж е н ь , визначень; • в и р о б л я й т е с в о ю с и с т е м у с к о р о ч е н ь с л і в та с л о в о с п о л у ч е н ь і к о р и с т у й т е с я н и м и під час к о н с п е к т у в а н н я ; • дбайте п р о т о ч н і с т ь з а п и с у т а б л и ц ь , с х е м (З посібника). 151.1. П р о с л у х а й т е текст В и з н а ч т е т е м у й о с н о в н у думку. Якого с т и л ю т е к с т ? А р г у м е н т у й т е с в о ю відповідь.

МОВА

ЗАПАХІВ

« М о в а з а п а х і в ? — з д и в у є т е с ь ви. — х І и є т а к а ? » Т а к , є! Т а к а мова в и н и к л а м і л ь й о н и р о к і в т о м у . І , з в и ч а й н о , п р о т я г о м часу р о з в и н у л а с ь і в д о с к о н а л и л а с ь . Ц ю д и в о в и ж н у м о в у вивчає нова н а у к а — х і м і ч н а е к о л о г і я * . За д о п о м о г о ю з а п а х і в т в а р и н и м о ж у т ь п о в і д о м и т и о д н е одн о м у б а г а т о ч о г о з т о г о , щ о м и , л ю д и , м о ж е м о в и с л о в и т и , кор и с т у ю ч и с ь з в и ч а й н о ю м о в о ю . П о с т і й н е в д о с к о н а л е н н я здіб н о с т е й р о з р і з н я т и з а п а х и п р и в е л о б а г а т ь о х т в а р и н до ч у д о в и х р е з у л ь т а т і в . Т а ви й с а м і з н а є т е , щ о собака ш в и д к о м о ж е знайти по с л і д у л ю д и н у , я к щ о д а т и й о м у о б н ю х а т и щ о - н е б у д ь з ї ї речей. Р и б и т е ж н а в ч и л и с я к о р и с т у в а т и с я м о в о ю з а п а х і в . І викор и с т о в у ю т ь її д о с и т ь в п р а в н о . М о в а з а п а х і в дає з м о г у підводн и м м е ш к а н ц я м не л и ш е с п і л к у в а т и с я м і ж с о б о ю , а й з а х и щ а т и с я від т в а р и н - х и ж а к і в . В о с ь м и н і г , н а п р и к л а д , з а ч у в ш и н а б л и ж е н н я н е б е з п е к и , в и п о р с к у є у воду х м а р и н у ч о р н и л ь н о ї рідини. По-перше, щ о б налякати супротивника, по-друге, щоб н е п о м і т н о з н и к н у т и . З а л о з и о к р е м и х риб в и д і л я ю т ь о т р у й н и й с е к р е т * . Ц е не с т і л ь к и з н а к п о п е р е д ж е н н я , с к і л ь к и в и к л и к на д у е л ь : « Я г о т о в и й о б о р о н я т и с я ! » К о ж н а тварина к о р и с т у є т ь с я п р и т а м а н н и м т і л ь к и ї й з а п а х о м . А т в а р и н на н а ш і й п л а н е т і — м і л ь й о н и . О т ж е , в и х о д и т ь , щ о мова з а п а х і в н а л і ч у є т и с я ч і й тисячі слів. Х і м і ч н а е к о л о г і я — н а у к а м о л о д а . А л е з р о з у м і л о о д н е : дос к о н а л е з н а н н я мови з а п а х і в д о п о м о ж е нам у в и в ч е н н і потаємних особливостей ж и т т я тварин, отже, і таємниць природи. А р о з г а д а н і т а є м н и ц і м о ж н а в и к о р и с т а т и на б л а г о л ю д и н и (За Н. Ґалаґан). 109

II. С к о р и с т а в ш и с ь п о р а д а м и , п о д а н и м и в п о п е р е д н і й вправі, с к л а д і т ь к о н спект тексту. - > III. З а к о н с п е к т у й т е лекцію з п р о ф і л ь н о г о п р е д м е т а , д о т р и м у ю ч и с ь правил конспектування.

Бібліографічне б ю р о С а г а ч Г. М . З о л о т о с л і в . — К.: Ленвіт, 1993. П е н т и л ю к М . І. К у л ь т у р а мови і с т и л і с т и к а . — К.: Вежа, 1994.

8.Удосконалення правописної грамотності П р а в о п и с — це, п о суті, мовне законодавство. І. Хом'як Правописний

практикум

152.1. П р и г а д а й т е . Як вам відомо, закінчення іменників д р у г о ї відміни р о д у в р о д о в о м у відмінку о д н и н и з а л е ж и т ь від л е к с и ч н о г о значення. О п р а ц ю й т е т а б л и ц ю .

ЧОЛОВІЧОГО

Закінчення родового відмінка однини іменників другої відміни -а (-я)

-У(-ю) ВолодиМороза,

Назви установ, організацій, з а к л а д і в : театру, палацу, вокзалу, університету

Географічні н а з в и : н а з в и міст, н а с е л е н и х пунктів: Глухова, Луганська, Львова, Маріуполя, Скадовська\ н а з в и річок з н а г о л о ш е н и м закінченн я м : Дніпра, Дністра, Дінця

Географічні н а з в и : н а з в и о с т ровів, країн, територій тощо: Криму, Байкалу, Уралу, Мадагаскару, Єгипту, Донбасу

Назви мір, днів, місяців: гектара, тижня, місяця, вівторка, вересня

Назви речовин, матеріалу: соку, воску, піску, граніту, ячменю', а л е хліба, вівса

Н а з в и чітко о к р е с л е н и х п р е д м е т і в , б у д і в е л ь т а Тх ч а с т и н : коридора, гаража, млина\ а л е поверху, залу

Назви я в и щ п р и р о д и , почуттів, д і й , о з н а к : дощу, жалю, сумніву, співу, іспиту

Наукові терміни, п р о ц е с и , ромба, суфікса; але розвитку,

З б і р н і н а з в и : люду, колективу, апарату ( с у к у п н і с т ь л ю д е й )

Назви істот і д і й о в и х осіб: мира, кота, Котигорошка, диригента

стани: руху

II. З а п и ш і т ь с л о в а , в с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і л і т е р и . Університет.., мотор.., кран.., Роман.., роман.., ковал.., вовк.., токар.., Киев.., Дніпр.., Псков.., Орл.., метр.., загон.., хор.., л і с к . . , березняк.., ц у к р . . , вівс.., к л у б . . , кисн.., вокзал.., завод.., гром.., сніг.., протокол.., рок.., вік.., відсотк.., дощ.., льох.., дах.., жал.., біг.., настро.., ромб.., суфікс.., склад.., род.., А л т а . . , У р а л . . , Байкал.., Донбас... 110

III. Чи є н о р м а т и в н о ю ф о р м а папера в р о д о в о м у відмінку? Чи можна з а кінчення -а і -у в цьому с л о в і вважати п а р а л е л ь н и м и ? 1 5 3 . І. П р и г а д а й т е . За д о п о м о г о ю т а б л и ц і п о в т о р і т ь п р а в и л а н а п и с а н н я російських п р і з в и щ прикметникової ф о р м и Л і т е р и и , / , Г; и о , ь о , о ; е , є у р о с і й с ь к и х п р і з в и щ а х прикметникової форми

російський звук І в ]

російська літера ё

—

л і т е р о ю є н а п о ч а т к у с л і в : Ершов

Єршов

—

Петров,

літерою є після п р и г о л о с н и х у суфіксах - є в , - є є в . Костусев — Костусев. Малеев — Малєєв

CD О 2 >х V Л z— 1to Q.

>. CO

V— (0

3 &

CP с

російська літера и

л і т е р о ю e п і с л я п р и г о л о с н и х : Петров Лєрмонтов — Лєрмонтов

літерою є у с е р е д и н і слів після голосного, а також п і с л я а п о с т р о ф а : Балуев — Балуев, Астафьев — Астаф 'єв сполученням й о на початку слова або у середині п і с л я г о л о с н и х і п р и г о л о с н и х б, п, в, м, ф : Ёлкин — Йолкін, Соловьёв — Соловйов через ьо в с е р е д и н і с л о в а після п р и г о л о с н и х : Ковалёв — Ковальов, Сёмкин — Сьомкін ч е р е з о п і д н а г о л о с о м п і с л я ч, щ : Пугачёв Пугачов, Хрущёв — Хрущов

—

літерою і на початку слова та після приголосних ( к р і м ш и п л я ч и х т а ц ) : Иванов — Іванов, Горин — Горін літерою!" після г о л о с н о г о й п р и роздільній вимові п і с л я п р и г о л о с н и х , ь т а а п о с т р о ф а : Воинов — Воїнов, Марьин — Мар 'їн л і т е р о ю и п і с л я д ж , ж, ч, ш , щ , ц п е р е д п р и г о л о с н и м : Паршин — Паршин\ Дрожжин —Дрожжи н л і т е р о ю и у п р е ф і к с і п р и - : Пришвін

—

Привальцев

літерою и в суфіксах - и к - , - и ч - , - и ц - , - и щ - : Беликов — Беликов, Галич — Галич Ь О

З а п и ш і т ь російські п р і з в и щ а українською мовою, р о з т а ш у в а в ш и їх за алфавітом.

Беляев, И л ь ю ш и н , Третьяков, Толстой, Донская, Арефьев, Григорьев, Тимофеев, Николаев, Игнатов, Семёнов, Королёв, П и с а р е в , Е в д о к и м о в , В о р о б ь ё в , Ш у к ш и н , Г у щ и н , Зверев, Андреев, Моисеев. 1 5 4 . У т в о р і т ь чоловічі й жіночі імена по батькові від п о д а н и х імен. Богдан, Віталій, Захар, І л л я , Л у к а , Л у к ' я н , Любомир,

111

Олег.

Правописний

практикум

1 55. І. С П И Ш І Т Ь , о р ф о г р а ф і ч н о Й пунктуаційно о ф о р м и в ш и текст, ураховуючи чергування у—в. і—й.

Б е з с у м н і в н и м є те щ о с / п р а / в і к у в л ю д и н і п о є д н у ю т ь с я два н а ч а л а дві н а т у р и в і ч н о в д у ш і п р о т и б о р с т в у ю т ь б у д і в н и к і руйнач. Один зводить храм А р т е м і д и а д р у г и й ( в , у ) ж е позирає на н ь о г о п о г л я д о м Г е р о с т р а т а . В і д к о л и ( і . й ) рід л ю д с ь к и й і с н у є б о р ю т ь с я ( у , в ) н ь о м у ці д в і с и л и дві п р и с т р а с т і о д н а з я к и х у в і н ч у є нас в і н ц е м б е . . с м е р т я а д р у г а стає м о в б и н а ш и м п р о к л я т т я м . Т у т в і ч н и й б і й він ( і , й ) н и н і т р и в а є ( і , й ) я к е з ц и х д в о х н а ч а л п е р е м о ж е я к е в і з ь м е г о р у від ц ь о г о з а л е ж а т и м е ( в , у ) с е (О. Гончар). II. Виконайте завдання за текстом. 1. Визначте с т и л ь і т и п м о в л е н н я тексту, о б ґ р у н т у й т е свою думку. 2. Назвіть з а с о б и зв'язку речень у тексті. 3. Визначте частини мови в першому реченні. 4. Накресліть схему п е р ш о г о речення, поясніть уживання розділових знаків у ньому.

Скарби ф р а з е о л о г і ї О '

III. П о м і р к у й т е . Чи відомо вам, що означає вислів лаври П р о ч и т а й т е довідку про це.

Герострата?

Г е р о с т р а т — г р е к із м і с т а Е ф е с а , я к и й , щ о б о б е з с м е р т и т и с в о є і м ' я , у 3 5 6 р. д о н . д . с п а л и в х р а м А р т е м і д и Е ф е с ь к о ї — одне з семи див світу. І м ' я Герострата стало використовуватися д л я характеристики честолюбних л ю д е й , які прагнуть здобути славу будь-якою ціною, навіть з н и щ у ю ч и к у л ь т у р н і цінності. Скарби ф р а з е о л о г і ї 156. Запишіть через риску після крилатих С к л а д і т ь із ними речення.

висловів їхні

значення.

А в г і є в і с т а й н і , с к р и н я І І а н д о р и , б л у д н и й с и н , б у т и ч и не б у т и , вавилонське стовпотворіння, ріг Ф о р т у н и , к а н у т и в Л е т у , с л у г и М е л ь п о м е н и , с п о ч и т и на л а в р а х , Г е р к у л е с о в і с т о в п и , нитка Аріадни. Ж и в е поезія у мові 157. і. С п и ш і т ь вірш, р о з с т а в л я ю ч и пропущені розділові знаки.

Благословен хто церкву спорудив Х т о віру повернув л ю д и н і А не в і д д а в л и х і й г о д и н і і г о р д и н і Д у ш і своєї диво з див. Б л а г о с л о в е н х т о разом з нами Не т і л ь к и йшов поміж заграв 112

А з ч о р т о р и ї в * ш л я х до х р а м у Д л я всіх с в о є ю в і р о ю п р о к л а в . П.

Линовицький

II. Виконайте завдання за текстом. 1. П о м і р к у й т е . Чому автор так високо цінує тих, хто будував церкви? 2. Поясніть значення ф р а з е о л о г і з м у лиха година. 3. Визначте р о з р я д и вжитих у тексті займенників. У чому, на вашу думку, полягає їх р о л ь у тексті? 4. Виконайте пунктуаційний аналіз о д н о г о с к л а д н о г о речення (за в л а с н и м вибором).

Мандруємо Україною Efe

1 Зв. І Запишіть назви відомих пам'яток архітектури, у с т а в л я ю ч и п р о пущені літери. Поясніть їх правопис. Які з цих пам'яток вам д о в о д и л о с я бачити? З н а й д і т ь на ф о т о пам'ятки, назви яких виділено.

(Д,д)есятинна (Ц,ц)ерква, (К,к)иєво-(ГІ,п)ечерська (JI,л)авра, ( М , м ) и х а й л і в с ь к и й ( С , с ) о б о р , (В,в)олодимирський (С,с)обор. (У,у)спенська (Ц,ц)ерква, (Т,т)рисвягительська (К.к)аплиця*, ( К , к ) и р и л і в с ь к а ( Ц . ц ) е р к в а , (В,в)идубицький (М,м)онастир, ( І Т , п ) о к р о в с ь к и й ( С , с ) о б о р , ( Ц , ц , ) е р к в а св. М и к о л и , ( А , а ) н д ріївська ( Ц , ц ) е р к в а , ( Т , т ) р о ї ц ь к а ( Ц , ц ) е р к в а ( Г , г ) у с т и н с ь к о г о (М,м)онастиря, (С,с)вятогірська (Л,л)авра. II. С к л а д і т ь о п и с однієї з пам'яток архітектури за фотоілюстрацією, використовуючи однорідні ч л е н и речення.

Храми Києва

113

Антисуржик 159. С к л а д і т ь і запишіть речення з в и с л о в а м и правого стовпчика. Чим зумовлені помилки у висловах лівого стовпчика? Згідно наказу Іти п о в у л и ц і В і т е р т р и метра в секунду Загальні зусилля Задавати питання Задаватися ц і л л ю П о к о л і н н я шестидесятників

Згідно з наказом Іти вулицею Вітер три метри за секунду Спільні зусилля Ставити запитання Маючи на меті, з метою Покоління шістдесятників

Бібліографічне б ю р о О л і й н и к О . Б . Сучасна українська мова: опорні конспекти: навчальне в и д а н н я — К.: К о н д о р , 2008. Т є л є ж к і н а О . О . Українська мова. Навч.-практ. довідник. — Харків: Ранок, 2009. Г о д о в а н а М . П . С л о в н и к - д о в і д н и к назв осіб за видом діяльності. — К.: Наук, думка, 2009.

РОЗВИТОК

МОВЛЕННЯ

Складання і розігрування діалогів на п р о ф е с і й н у геллу. В е д е н н я п е р е г о в о р і в П е р е г о в о р и — спільна діяльність д в о х або більше суб'єктів, налаштована на е ф е к т и в н е розв'язання спірних питань з о п т и м а л ь н и м урахуванням п о т р е б кожної зі сторін. Юридичний словник Складаймо професійне портфоліо 160. С к л а д і т ь діалог, ураховуючи умови спілкування (за о б р а н и м вами напрямом). 1. Т е х н о л о г і ч н и й н а п р я м В а ш сусід придбав новий н о у т б у к , а л е програма, яка забезпечує роботу приладу, постійно «зависає». Проконсультуйте свого сусіда. 2. П р и р о д н и ч о - м а т е м а т и ч н и й н а п р я м У я в і т ь с о б і , щ о ви н а ч а л ь н и к в і д д і л у к а д р і в б о т а н і ч н о г о саду. Вам д а л и завдання знайти нову л ю д и н у д л я роботи в оранжереї. Проведіть співбесіду з претендентом. 114

3. Спортивний напрям П і д час т е л е ф о н н о ї р о з м о в и з т р е н е р о м о б і р в а в с я з в ' я з о к , і ви не п о ч у л и , о к о т р і й г о д и н і в і д б у д у т ь с я з м а г а н н я з в о л е й болу. Уточніть цю інформацію. 4. Суспільно-гуманітарний (економічний) напрям В и т е л е ф о н у є т е за р е к л а м н и м о г о л о ш е н н я м д о м а г а з и н у к о м п ' ю т е р н о ї т е х н і к и . У т о ч н і т ь к о м п л е к т а ц і ю та в а р т і с т ь к о м п ' ю т е р а , я к и й би ви х о т і л и п р и д б а т и . П о ц і к а в т е с я м о ж л и вими з н и ж к а м и , р е к л а м н и м и а к ц і я м и . 161. П р о с л у х а й т е д в а д і а л о г и . З р о б і т ь в и с н о в о к . В и з н а ч т е , який із них є д і л о в о ю б е с і д о ю , а який — д і л о в и м и п е р е г о в о р а м и .

1. — Н а ш а ф і р м а п о ч и н а є с в о ю р о б о т у на р и н к у п р о м и с л о вих т о в а р і в . Я п р о ш у вас п р и д у м а т и р е к л а м н и й с л о г а н * . — С к і л ь к и у мене часу? — Три-чотири дні. 2. — Ш а н о в н и й пане д и р е к т о р е ! Х о т і в би д і з н а т и с я В а ш у д у м к у з приводу нашої пропозиції. — Т а к , к о л е к ц і я взуття сезону « В е с н а - Л і т о » нашим експерт а м с п о д о б а л а с я . В и с л о в л ю ю н а д і ю на р о з у м н у ц і н о в у п о л і т и к у з Вашого боку, що врешті-решт сприятиме тривалому й плідному співробітництву. 162. і. П р о ч и т а й т е о п и с ситуації з книги Д е й л а Карнегі.

К о ж е н с е з о н я на д в а д ц я т ь в е ч о р і в з н і м а в в о д н о м у н ь ю йоркському готелі великий танцювальний зал д л я читання в ньому циклу лекцій. На початку одного з сезонів мене несподівано повідомили, щ о я п о в и н е н с п л а т и т и за це п р и м і щ е н н я втричі д о р о ж ч е , н і ж раніше. Ц я звістка п р и й ш л а до мене вже п і с л я того, як квитки б у л и в і д д р у к о в а н і й п о ш и р е н і та б у л и з р о б л е н і всі н е о б х і д н і оголошення. З в и ч а й н о , я не х о т і в п л а т и т и з а й в і г р о ш і , а л е я к и й с м и с л мала б розмова з адміністратором г о т е л ю відносно того, чого я х о т і в ? Він ц і к а в и в с я т і л ь к и т и м , ч о г о х о т і в с а м . . . П р и п у с т і м о , щ о я в ч и н и в би т а к , я к з в и ч а й н о п о в о д я т ь с я в таких випадках, увірвався б у кабінет адміністратора й заявив: « І Ц о це о з н а ч а є — ви з б і л ь ш у є т е в т р и ч і о р е н д н у п л а т у за прим і щ е н н я , к о л и , я к вам в і д о м о , к в и т к и в ж е в і д д р у к о в а н і й зроб л е н і в і д п о в і д н і о г о л о ш е н н я ! У т р и ч і ! Ц е н і с е н і т н и ц я ! Я не б у д у с т і л ь к и п л а т и т и ! » І Ц о б тоді в і д б у л о с я ? Р о з п а л и л а с я б с у п е р е ч к а , а ви з н а є т е , ч и м з а к і н ч у є т ь с я с у п е р е ч к а . Н а в і т ь я к щ о б я п е р е к о н а в й о г о в т о м у , щ о він не п р а в и й , т о с а м о л ю б с т в о завадило б його відступові... І о с ь ч е р е з два д н і я п і ш о в до а д м і н і с т р а т о р а . . . 115

II. Уявіть с е б е в ролі о р е н д а р я приміщення, п р о д у м а й т е свою поведінку в цій ситуації. Розіграйте в парах м о ж л и в и й діалог між о р е н д а р е м та адміністратором.

Допоможіть з н а й т и

помилку!

— ЧИ д а с т е ви д о б р о на о р е н д у приміщення? — запитує бізнесмен. Н І К О Л И ! — відповідає, посміхаючись, д и р е к т о р . — С в о г о д о б р а не віддам. —

Ц е варто знати 163. П р о ч и т а й т е уважно текст. С к л а д і т ь план.

Підготовка переговорів. У с п і х переговорів завжди залеж и т ь від т о г о , н а с к і л ь к и д о б р е ви д о н и х п і д г о т у в а л и с я . Д о початку необхідно змоделювати хід переговорів: • ч і т к о у я в и т и собі п р е д м е т п е р е г о в о р і в і о б г о в о р ю в а н у проб л е м у ; і н і ц і а т и в а під час п е р е г о в о р і в б у д е в т о г о , х т о к р а щ е знає й розуміє п р о б л е м у ; • о б о в ' я з к о в о с к л а с т и п р и б л и з н у п р о г р а м у , сценарій перег о в о р і в ; з а л е ж н о від с к л а д н о с т і п е р е г о в о р і в п о т р і б н о м а т и кілька проектів; • н а м і т и т и м о м е н т и с в о є ї н е п о с т у п л и в о с т і , а т а к о ж т і , де м о ж на п о с т у п и т и с я , я к щ о н е с п о д і в а н о п е р е г о в о р и з а й ш л и в г л у хий кут; • в и з н а ч и т и д л я себе в е р х н і й і н и ж н і й рівні к о м п р о м і с і в з пит а н ь , я к і , на в а ш у д у м к у , в и к л и ч у т ь г о с т р у д и с к у с і ю . Р е а л і з а ц і я т а к о ї м о д е л і м о ж л и в а в т о м у в и п а д к у , я к щ о під час п і д г о т о в к и п е р е г о в о р і в б у д у т ь в и в ч е н і т а к і п и т а н н я : 1) мета п е р е г о в о р і в ; 2) партнер у переговорах; 3) предмет переговорів; 4) ситуація й умови переговорів; 5 ) п р и с у т н і с т ь на п е р е г о в о р а х ; 6) організація переговорів. Завершення переговорів. Я к щ о переговори пройшли успішн о , т о на з а к л ю ч н і й с т а д і ї н е о б х і д н о с т и с л о п о в т о р и т и о с н о в н і п о л о ж е н н я , я к и х с т о с у в а л и с я п е р е г о в о р и , і, щ о о с о б л и в о в а ж ливо, характеристику тих позитивних моментів, з яких досягнуто згоди сторін. Ц е дасть з м о г у досягти впевненості в т о м у , щ о всі у ч а с н и к и п е р е г о в о р і в ч і т к о у с в і д о м л ю ю т ь с у т ь о с н о в н и х п о л о ж е н ь м а й б у т н ь о ї угоди, у всіх с к л а д а є т ь с я переконання, щ о п і д час п е р е г о в о р і в д о с я г н у т о п е в н о г о п р о г р е с у . За н е в д а л о г о з а в е р ш е н н я п е р е г о в о р і в н е о б х і д н о з б е р е г т и к о н т а к т із п а р т н е р о м . У ц ь о м у р а з і у в а г у а к ц е н т у ю т ь не на п р е д м е т і п е р е г о в о р і в , а на о с о б и с т і с н и х к о н т а к т а х , щ о д а д у т ь з м о г у з б е р е г т и д і л о в і к о н т а к т и на м а й б у т н є . С л і д в і д м о в и т и с я від п і д в е д е н н я п і д с у м к і в з т и х р о з д і л і в , д е не б у л о д о с я г н у т о 116

позитивних результатів. Бажано знайти таку тему, щ о стане ц і к а в о ю д л я о б о х с т о р і н , р о з р я д и т ь с и т у а ц і ю й д о п о м о ж е створити д р у ж н ю , невимушену атмосферу прощання. Протокольні заходи є н е в і д ' є м н о ю с к л а д о в о ю п е р е г о в о р і в , вони м а ю т ь в а ж л и в е з н а ч е н н я у р о з в ' я з а н н і п о с т а в л е н и х під час п е р е г о в о р і в з а в д а н ь і м о ж у т ь с п р и я т и у с п і х у або, н а в п а к и , створити передумову д л я невдачі. Діловий протокол — це о р г а н і з а ц і я з у с т р і ч е й і о б с л у г о в у вання переговорів, ведення записів бесід, забезпечення сувенірами, форма о д я г у т о щ о . Д л я вирішення цих питань д о ц і л ь н о створити в організації п р о т о к о л ь н у г р у п у ( 2 — 3 особи), яка буде займатися протокольними формальностями. Умови ефективності переговорів. Передумови ефективності п е р е г о в о р і в п е р е д б а ч а ю т ь ряд як о б ' є к т и в н и х , так і суб'єктивних чинників. Партнери переговорів насамперед мають виконати такі умови: • в и я в л я т и інтерес до предмета переговорів; • мати достатні повноваження в прийнятті остаточних рішень ( в і д п о в і д н е право на в е д е н н я п е р е г о в о р і в ) ; • б у т и к о м п е т е н т н и м и , м а т и н е о б х і д н і з н а н н я с т о с о в н о предмета п е р е г о в о р і в ; • уміти максимально повно враховувати суб'єктивні та о б ' є к т и в н і і н т е р е с и і н ш о ї с т о р о н и та й т и на п о с т у п к и ; • певною мірою довіряти одне одному. Д л я з а б е з п е ч е н н я е ф е к т и в н о с т і п е р е г о в о р і в н е о б х і д н о дотримуватися певних правил. Основне правило п о л я г а є в т о м у , щ о б о б и д в і с т о р о н и перек о н а л и с я в т о м у , щ о вони щ о с ь в и г р а л и в р е з у л ь т а т і переговорів. Н а й г о л о в н і ш е в п е р е г о в о р а х — п а р т н е р . Й о г о треба п е р е к о нати в п р и й н я т т і р і ш е н н я . С а м е на н ь о г о с л і д о р і є н т у в а т и весь хід переговорів, усю аргументацію. Переговори — це співробітництво. Будь-яке співробітництво повинно мати с п і л ь н у базу, тому важливо знайти с п і л ь н и й знаменник д л я різних інтересів партнерів. Д у ж е р і д к о п е р е г о в о р и в і д б у в а ю т ь с я без п р о б л е м , т о м у необхідно с х и л я т и с я до компромісів. Б у д ь - я к і п е р е г о в о р и м а ю т ь б у т и д і а л о г о м , о т ж е , варто вміти п р а в и л ь н о поставити запитання й уміти в и с л у х а т и партнера ( З а М. Касумовою). Комунікативний практикум 164.1. О б ' є д н а й т е с ь у групи й наведіть приклади можливих ситуацій * ділових переговорів у підприємницькій (виробничо-господарській) діяльності: назвіть предмет (тему) й мету переговорів, учасників пере-

117

говорів, характер ділових стосунків між ними, умови, у яких в е д у т ь с я п е р е г о в о р и . С к о р и с т а й т е с я фотоілюстраціями. II. Виберіть о д н у з наведених вами ситуацій. Коротко опишіть, як ви уявл я є т е хід переговорів у цій ситуації, т о б т о виділіть основні е т а п и (початок, о с н о в н у частину, заключну частину) переговорів, визначте мету й зміст кожного з етапів.

Бібліографічне бюро Т о м а н І. М и с т е ц т в о г о в о р и т и . — К.: П о л і т в и д а в України, 1989. П е н т и л ю к М . І. Культура мови і с т и л і с т и к а . — К.: Вежа, 1994 Учіться в и с л о в л ю в а т и с я / П. І. Білоусенко, Ю. О. Арешенков, Т. М. Віняр та ін. — К.: Рад. школа, 1990.

.§"9. Текст як с е р е д о в и щ е ф у н к ц і о н у в а н н я м о в н и х о д и н и ц ь . О с н о в н і ознаки тексту Ах, скільки радості, коли так л ю б и ш землю, К о л и гармонії шукаєш у житті. П. Тичина 1 f»ri. І. П р о ч и т а й т е виразно. Д о в е д і т ь , що це текст. В и з н а ч т е тему й основну думку. ПАМ'ЯТНИЙ

ДЕНЬ

Стою зачарований серед весняного п о л я . Р я с н и й , т е п л и й д о щ п р о ш у м і в над з е л е н и м и н и в а м и , сіра х м а р а р о з т а н у л а , проясніле небо веселкою позичає воду в щедрого Дніпра. Гроза п р о й ш л а , т і л ь к и д е с ь с т о р о н о ю , за о б р і є м с т у г о н я т ь в і д д а л е н о 118

г р о м и . С т о ю с х в и л ь о в а н и й серед з о л о т и х рос. М е н і з д а є т ь с я , щ о о с я я н і у р о ч и с т и м с а л ю т о м небеса р о к о ч у т ь з а л пами м о г у т н і х гармат і вітають день нашої Перемоги. З к о ж н о ю в е с н о ю ми в і д х о д и м о все д а л і від т о г о п а м ' я т н о г о т р а в н я , к о л и с т и х л и г р о м и в і й н и і над с в і т о м в ясн и х с а л ю т а х п е р е м о г и н а р о д и в с я відв о й о в а н и й м и р . І с т а в т о д і на п л о щ у переможеного Берліна безсмертний с о л д а т з г р а н і т у і б р о н з и , с т а в на варті миру й життя. В о д н і й р у ц і він з а т и с м е ч с п р а в е д ливості, а д р у г о ю п р и т у л я є до своїх грудей врятоване ним дитя — надію і м а й б у т н є л ю д с т в а (/. Цюпа).

Пам'ятник воїнові-визволителю

в ьерліні

> II. Д а й т е відповіді на запитання і виконайте завдання за текстом. 1. Визначте, яким с п о с о б о м пов'язані речення в тексті — послідовним (ланцюговим) чи паралельним. 2. Які ключові с л о в а визначають його тему? 3. Яку інформацію містить текст?

Lie варто знати 166. І. Прочитайте мовчки.

Текст як лінгвістичне явище характеризується такими ознаками: зв'язністю, цілісністю, інтенційністю (авторською метою), інформативністю, ситуативністю (зв'язністю з контекстом), членованістю ( н а я в н і с т ю с м и с л о в и х частин — мікротем), інтегративністю (єдністю цих частин), модальністю (особистісним ставленням), розгорнутістю, послідовністю, динамізмом зображуваного тощо. Серед н а з в а н и х о з н а к н а й в а ж л и в і ш и м и є з в ' я з н і с т ь і цілісність. Зв'язність — ознака, щ о характеризує особливості з ' є д н а н н я в с е р е д и н і т е к с т у й о г о е л е м е н т і в. Ц і л і с н і с т ь п о в ' я з а н а зі с м и с л о в о ю є д н і с т ю . Ознаками, які характеризують текст як результат комунікації, є смислова цілісність (тематична єдність), комунікативна єдність і структурна єдність. Тематична єдність о х о п л ю є змістову структуру елементів тексту і його л о г і ч н у будову. Комунікативна єдність визначається комунікативною цілеспрямованістю тексту. Структурна єдність забезпечується мовними засобами, що використовуються в тексті ( 3 підручника). 119

II. П о м і р к у й т е . Чому саме такими ознаками характеризується Укладіть словничок лінгвістичних термінів.

текст?

Ж и в е поезія у мові 167. І. Прочитайте виразно вірш. Р А Н К О В И Й СОНЕТ Т и — вся л ю б о в . Т и — ч и с т о т а . Довірливість благословенна. Т в о я краса мені свята, Твоя л ю б о в мені священна. Т р о я н д о неба і з е м л і , В т о б і всі ї х н і б а р в и г р а ю т ь . . . У мене сльози розцвітають, Ц в і т у т ь д у м к а м и на ч о л і . В б у д и н о к твій я в х о д ж у , наче в сад. І д л я тривог моїх, турбот м о ї х , досад М е н і д а р у є він к р а с у з е м л і і н е б а . Я п е р ш и м п о г л я д о м з а в ж д и д и в л ю с ь на т е б е , Тобі присвячую я літ своїх світання, Весну д у м о к , весну свого к о х а н н я . М. Вінграновський }

II 3 якою метою автор використовує особові займенники? III. Яку функцію в тексті виконує звертання Трояндо неба і землі? IV. Проаналізуйте вірш за планом. 1. Визначте тему й основну думку. 2. Якими засобами забезпечується зв'язність і цілісність тексту? 3. Які ще ознаки тексту можна виявити в ньому? Аргументуйте свої міркування.

1ЬН. Розгляньте схему. П р и г а д а й т е . Спираючись на відомості про текст, засвоєні вами в основній школі, п о б у д у й т е розповідь у науковому стилі на тему «Місце тексту в спілкуванні л ю д е й » . С к о р и с т а й т е с я поданим на с. 121 планом.

120

1. Що таке текст? 2. Чому д л я нього обов'язкові тема й основна думка? 3. Яку роль у творенні тексту відіграють співрозмовники? 4. З якою метою твориться текст? 5. Чому необхідно у творенні тексту враховувати о б с т а в и н и лення? 6. Яку роль у творенні тексту відіграють с т и л ь і тип мовлення?

мов-

Комунікативний практикум^ 16е) І. П о б у д у й т е висловлювання на тему «Краса в моєму розумінні». Як сюжетну канву використайте висловлювання видатних людей.

1. К р а с а в р я т у є світ (Ф. Достоєвський). 2. К р а с а л ю д и н и — це і д о с к о н а л і с т ь т і л а , і с и л а в о л і (Н. Ужвііі). 3. К р а с а — це н і ч н і с т ь , щ о т р и в а є м и т ь ( А . Камю). 4. Краса — з м а г а н н я д о дос к о н а л о с т і ( Л е с я Українка). 5. К р а с а є л и ш е о б і ц я н н я м щ а с т я (Стендаль). 6. Б о г т в о р и т ь к р а с у не т і л ь к и н а в к о л о себе. Він С а м за с в о є ю с у т н і с т ю т а к о ж є К р а с о ю (А. Кентерберійський). II. З р о б і т ь в и с н о в о к . Чому текст, а не окремі речення забезпечують взаєморозуміння п і д ч а с спілкування л ю д е й ? 1 70. І. Прочитайте уважно. Д о б е р і т ь заголовок д о тексту і складіть план.

Мова професійного спілкування є с о ц і а л ь н и м варіантом сучасної літературної мови, якою послуговуються переважно представники певної професії... П р о ф е с і й н а мова з а б е з п е ч у є р і з н і к о м у н і к а т и в н і п о т р е б и в п р о ф е с і й н і й с ф е р і , в и д і л я є т ь с я в і д п о в і д н о д о сфери т р у д о в о ї діяльності. У к о ж н о м у виді п р о ф е с і й н о ї мови в и о к р е м л ю ю т ь н а у к о в у мову, професійну розмовну мову певного виду діяльності, яку формують, зокрема, професіоналізми, жаргонізми, і розподільн у м о в у ( н а п р и к л а д , мова п р о д а в ц я , мова р е к л а м и , мова агітації т о щ о ) . В основу професійної діяльності покладено наукові знання. В і д п о в і д н о мова п р о ф е с і й н о г о с п і л к у в а н н я т і с н о п о в ' я з а н а з науковим с т и л е м . Н а у к о в е с п і л к у в а н н я теж н а л е ж и т ь до п р о ф е с і й н о г о с п і л к у в а н н я , а л е не т о т о ж н е й о м у , о с к і л ь к и не о х о п л ю є всі сфери т р у д о в о ї д і я л ь н о с т і . Г о л о в н и м з а в д а н н я м м о в и п р о ф е с і й н о г о с п і л к у в а н н я є забезпечення професійної діяльності ( 3 посібника). II Випишіть слова-терміни й з'ясуйте їх значення за тлумачним словником. III. З р о б і т ь в и с н о в о к . Доведіть, що професійне спілкування можливе у формі діалогу, полілогу й монологу. 1 71. І. Прочитайте репліки діалогу. Визначте тему й основну думку кожного. Доведіть, що це тексти, яким властиві зв'язність, завершеність.

1. — Я к Вас з в а т и , с к а ж і т ь , б у д ь л а с к а ! — Лоза Роман Сергійович. 121

— — — — 2. — — —

С к і л ь к и Вам років? Двадцять три. Я к д о в г о у Вас б о л и т ь н о г а ? Майже тиждень. — Х о т і в б и з вами п о з н а й о м и т и с я . М е н е з в а т и І г о р е м . Я — С е р г і й . А це м і й б р а т С а ш к о . М е н і про вас б а г а т о р о з п о в і д а л и ! Приємно чути.

II. С п р о г н о з у й т е ситуації, в яких відбувається спілкування. III. Чому в першому варіанті вжито займенник ви з великої літери, у д р у г о му — з маленької? Назвіть учасників розмови.

Антисуржик 1 72. Складіть діалог з висловами правого стовпчика.

Грошовий переказ Електронне листування Виявляти інтерес Залежно від Факти свідчать Вступив до інституту

Г р о ш о в и й перевод Електронна переписка П р о я в л я т и інтерес В з а л е ж н о с т і від Ф а к т и говорять Поступив до інституту

1 73. І. Прочитайте уривок із роману Сергія П л а ч и н д и « С т е п о в а сага». Визначте с т и л ь і т и п мовлення.

Я к о с ь з'явився у наших краях побіля П о н т у , моря Чорного, в е л е т е н ь Г е р а к л . М а н д р у в а в собі п р е с л а в н и й з в и т я ж е ц ь і, г у л я ю ч и , в і д і б р а в у п о т в о р и Г е р і о н а г а р н и х к о н е й , г а р я ч и х , баск и х , вороних. Попасти погнав їх у напрямку Борисфена. Т у т і застала Геракла зима. Одного разу велетень, закутавшись у левину ш к у р у , иреміцно заснув, а коні з а й ш л и д а л е к о у володіння Г і л е ї . Вона п о м і т и л а ї х , з а г н а л а у с т е п и . П р о к и н у в с я Г е р а к л і став ш у к а т и к о н е й . Д о в г о х о д и в степом, аж доки, нарешті, забрів, як пише Геродот, у П о л і с с я , — т о б т о у м і с ц и н у , щ о на с а м і й п і в н о ч і с т е п о в о г о о к е а н у . Перед велетенською, гарно розмальованою печерою уздрів герой Г і л е ю . Д о в г о с т о я в в і н , з а ч а р о в а н и й її к р а с о ю . Г л и б о к о в р а з и л и вел е т н я її о ч і , і к о с и , і б і л і г р у д и , і н і ж н і р у к и , і в к р и т і з е л е н о ю б л и с к у ч о ю л у с к о ю о к р у г л і стегна. Нарешті мовив Г е р а к л : — Ц а р і в н о Г і л е є , чи не б а ч и л а т и м о ї х к о н е й в о р о н и х ? — Б а ч и л а і з а н я л а ї х , б о с т о л о ч и л и вони м о ї с р і б л я с т і т р а в и . — Я к и й викуп візьмеш ти, богине? 122

— Я х о ч у , щ о б т и став м о ї м м у ж е м . З р а д і с т ю з г о д и в с я Г е р а к л , б о д у ж е гарна б у л а Г і л е я . З а ж и л и вони р а з о м , л ю б о й м и л о . Н а р о д и л о с я в н и х т р о є с и н і в : А г а т и р с , Гельон і Скіф. Одного разу сказала Г і л е я своєму мужеві: — Б а ч у , Г е р а к л е , с у м у є ш т и за с в о є ю в і т ч и з н о ю . Щ о ж , і д и собі д о д о м у . Я м а ю т р ь о х с и н і в , і м е н і б і л ь ш е н і ч о г о не т р е б а . Т і л ь к и о д н е п р о ш у п о р а д и т и : щ о з н и м и р о б и т и , к о л и вирост у т ь ? З а л и ш и т и т у т ? П о с л а т и до тебе? А л е кого з них поставити володарем країни? Мовив Геракл: — Спасибі, щ о відпускаєш мене до Е л л а д и . Багато зборов я в е л е т н і в , а от к р а с и т в о є ї і ч а р т в о ї х з д о л а т и не з м і г . . . О с ь м і й л у к і мій з о л о т и й черес з мечем, хто з синів у зрілості натягне тятиву і кого найтугіше охопить черес*, тому й володарювати в Г і л е ї . І н ш і х а й і д у т ь у ч у ж і к р а ї з д о б у в а т и собі д о л ю . . . > II. Виконайте завдання за текстом. 1. Визначте тему й основну думку тексту. 2. З'ясуйте, яку роль у тексті виконує діалог. 3. Визначте, чи забезпечують зв'язність і цілісність тексту репліки діалогу. 4. Випишіть ключові слова, що забезпечують послідовність викладу змісту.

Складаймо професійне портфоліо 1 74. І. П р о с л у х а й т е аудіозапис текстів, визначте с т и л ь кожного. Щ о означає заголовок у першому тексті: тему чи основну думку? Як виражається логічність, аргументованість викладу в науковому стилі?

1. П р и р о д н и ч и й н а п р я м ПРИРОДНІ

НАЦІОНАЛЬНІ

ПАРКИ

П р и р о д н і н а ц і о н а л ь н і п а р к и — це п р и р о д о о х о р о н н і , рек р е а ц і й н і , к у л ь т у р н о - о с в і т н і , н а у к о в о - д о с л і д н і у с т а н о в и заг а л ь н о д е р ж а в н о г о з н а ч е н н я , щ о с т в о р ю ю т ь с я з м е т о ю збереження, відтворення й ефективного використання природних к о м п л е к с і в та о б ' є к т і в , я к і м а ю т ь о с о б л и в у п р и р о д о о х о р о н н у , о з д о р о в ч у , і с т о р и к о - к у л ь т у р н у , н а у к о в у , о с в і т н ю та е с т е т и ч ну ц і н н і с т ь . Н а ц і о н а л ь н и м и п р и р о д н и м и п а р к а м и У к р а ї н и є Шацький, Подільські Товтри, Яворівський, Святогірський, А з о в о - С и в а с ь к и й , К а р п а т с ь к и й , С и н е в и р та і н ш і (Із кн. «Світ моєї України»). 2. С п о р т и в н и й н а п р я м П р а в и л а м а л о г о ф у т б о л у д о п у с к а ю т ь в е л и к у с в о б о д у у виборі м а й д а н ч и к а , воріт, ч и с е л ь н о с т і к о м а н д и і т и м с а м и м р о б л я т ь його привабливим і доступним у б у д ь - я к и х умовах. Ось основне 123

з ц и х и р а в и л . У м і н і - ф у т б о л г р а ю т ь на м а й д а н ч и к а х з а в д о в ж к и від ЗО д о 60 м е т р і в і в ш и р ш к и від 1 5 д о 35 м е т р і в . Д л я ц і є ї м е т и в и к о р и с т о в у ю т ь т а к о ж б а с к е т б о л ь н і , х о к е й н і м а й д а н ч и к и , тенісні корти і спортивні з а л и . У г р і б е р у т ь у ч а с т ь дві к о м а н д и з 4 — 8 г р а в ц і в к о ж н а . Т р и в а л і с т ь г р и — від 30 д о 50 х в и л и н . Ч а с г р и д і л и т ь с я на дві половини з д е с я т и х в и л и н н о ю перервою. Гру ведуть в основном у за п р а в и л а м и в е л и к о г о ф у т б о л у . П р о т е є і д е я к і в і д х и л е н ня. Правило «поза грою» відміняється. Дозволяється торкання м ' я ч а о б б і ч н і б о р г и і с т і н и , щ о с т в о р ю є нові м о ж л и в о с т і д л я о б в е д е н н я с у п р о т и в н и к а і р о з п а с о в к и м ' я ч а . П і д час м а т ч у дозволяється замінювати б у д ь - я к у к і л ь к і с т ь гравців необмежену к і л ь к і с т ь р а з і в (О. Назаров). 3. С у с п і л ь н о - г у м а н і т а р н и й н а п р я м ЗОЛОТЕ СЛОВО

MOHOMAXA

В о л о д и м и р М о н о м а х у в і й ш о в в і с т о р і ю не т і л ь к и м у д р и м і д а л е к о г л я д н и м п р а в и т е л е м , о д н і є ю з н а й а в т о р и т е т н і ш и х постатей Київської Русі, а й відомим, по-справжньому талановит и м п и с ь м е н н и к о м , ч и є с л о в о ось у ж е с т і л ь к и с т о л і т ь не з м і з е р н і л о і не з м а л і л о в с в о ї й м у д р о с т і . Я к в і д о м о , цей к н я з ь дбав п р о п р о с в і т у р і д н о ї з е м л і , к о х а в с я в книгах, вільно володів п'ятьма мовами. П і с л я нього л и ш и л а ся ц і л а р у к о п и с н а з б і р к а т в о р і в — з н а м е н и т е « Г І о у ч е н і є » д і т я м , л и с т д о к н я з я О л е г а й м о л и т в и . Й о г о з в е р т а н н я д о д і т е й не раз вставлялося до літописів, щ о незмірно п о с и л ю в а л о їх моральн и м пафосом і в и с о к о ю л і т е р а т у р н о ю м а й с т е р н і с т ю . « І І о у ч е н і є » — це с л о в а з р і л о ї , в ж е н е м о л о д о ї л ю д и н и про т е , я к н а л е ж и т ь ж и т и в с в і т і , я к и х н е п о р у ш н и х з а к о н і в треба д о т р и м у в а т и с я . Всі ті з а к о н и п р о д и к т о в а н і в и м о г а м и х р и с т и я н с ь к о ї м о р а л і , с п р я м о в а н о ї на о ч и щ е н н я п о м и с л і в л ю д с ь к и х і в и х о в а н н я в д у с і д о б р о з и ч л и в о г о с т а в л е н н я д о всіх на с в і т і , а н а д т о — всіх з н е д о л е н и х і н е щ а с н и х (3 підручника). Комунікативний практикум II. Виберіть текст, що відповідає вашому профілю навчання, й перекажіть, д о п о в н и в ш и додатковою інформацією. П л а н переказу запишіть.

Комунікативний практикум^ fe г

175. П о б у д у й т е усне міркування на тему «У щастя людського два рівних є крила — ... красиве і корисне» ( М . РИЛЬСЬКИЙ).

Бібліографічне б ю р о Учіться висловлюватися / П. І. Білоусенко, Ю. О. Арешенков, Т. М. Віняр та ін. — К.: Рад. школа, 1990. П е н т и л ю к М . І. Культура мови і стилістика. — К.: Вежа, 1994. 7 24

РОЗВИТОК

МОВЛЕННЯ

Переказ із творчим завданням Він був і навічно з а л и ш и т ь с я великим Літописцем і поборником України-Руси.

Федір

Видатні

Шевченко

українці

1 76. І. П р о ч и т а й т е . Д о в е д і т ь , що це п у б л і ц и с т и ч н и й с т и л ь .

У драматичній історії нашого народу є в е л и к і п о с т а т і , я к и х н і к о л и не о г о р н е темінь забуття, які завжди будуть з Україною, попри л и х о л і т т я і незгоди, б а й д у ж і с т ь і духовне з у б о ж і н н я . Д о них насамперед с л і д віднести М и х а й л а Сергійовича Грушевського — першого Президента України, найвидатнішого нашого історика, ученого світового рівня. Ми повинні бути сильними, вільними і б а г а т и м и , щ о б нас п о в а ж а л и ; ми п о в и н н і Михайло б у т и м и р о л ю б н и м и , щ о б нас не б о я л и с ь ; м и Грушевський повинні бути розумними, підприємливими, щоб з нами шукал и співробітництва; ми повинні бути справді д е м о к р а т и ч н и м и , щоб допомагати своїм прикладом здобувати свободу і н ш и м . Символічно, щ о в цьому ми також продовжуємо й розвиваємо ідеї Г р у ш е в с ь к о г о . Н а ш с в я щ е н н и й о б о в ' я з о к — з а б е з п е ч и т и д у х о в н е відр о д ж е н н я у к р а ї н с ь к о ї нації, гарантуючи водночас в і л ь н и й національно-культурний розвиток усім національностям, щ о с к л а д а ю т ь народ У к р а ї н и . У ц ь о м у з в ' я з к у о с о б л и в о х о т і в би н а г о л о с и т и на баченні М . Г р у ш е в с ь к и м засад н а ц і о н а л ь н о ї п о л і т и к и . В і н у в а ж а в , щ о У к р а ї н а — не л и ш е д л я у к р а ї н ц і в , а д л я в с і х , х т о ж и в е в Україні, а ж и в у ч и — л ю б и т ь її, а л ю б л я ч и , хоче працювати д л я добра к р а ю і й о г о л ю д н о с т і , с л у ж и т и ї й , а не о б б и р а т и , не е к с п л у а т у в а т и д л я себе. М . Г р у ш е в с ь к и й єднав інтереси Західної У к р а ї н и й У к р а ї н и С х і д н о ї . В і н н е м о в б и в и в и щ у в а в с я над п о л і т и ч н и м и п р и с т р а с т я м и , бо дав д л я у к р а ї н с ь к о г о н а р о д у н а ц і о н а л ь н у і д е ю — історичну закономірність здобуття у к р а ї н с ь к и м народом державн о с т і . Л и ш е з л а г о д а д а с т ь нам з м о г у п о б у д у в а т и н о в у , в і л ь н у , суверенну державу — державу народну і д л я народу, для його блага, процвітання, щастя. 125

М и х а й л о С е р г і й о в и ч Г р у ш е в с ь к и й п о к л а в у с е своє ж и т т я на в і в т а р с п р а в и у к р а ї н с ь к о г о н а ц і о н а л ь н о г о в і д р о д ж е н н я , створ е н н я н е з а л е ж н о ї У к р а ї н с ь к о ї д е р ж а в и . У н а ш і й п а м ' я т і він завжди з а л и ш а є т ь с я і як автор монументального д о с л і д ж е н н я «Історія У к р а ї н и - Р у с и » , і як один з головних творців самої історії. Д о к и ж и в а У к р а ї н а — ж и т и м е з н е ю в н а ш и х с е р ц я х талановитий і самовідданий її син — М и х а й л о Г р у ш е в с ь к и й (JI. Кравчук). £> II. Які думки і почуття викликають у вас думки автора? Щ о єднає двох видатних українців — колишніх Президентів України М. Грушевського і Я. Кравчука? 177. І. Прочитайте простого плану.

текст, Визначте

мікротеми й запишіть у формі

М и х а й л о Грушевський сягнув д а л і всіх с в о ї х п о п е р е д н и к і в — він перший історик, який досліджував і с т о р и ч н е м и н у л е всіх у к р а ї н с ь к и х земель. В е л и к и й українець був скромн о ю , п о р я д н о ю л ю д и н о ю і водночас т и т а н і ч н и м інтелектуальним трударем, я к и й підготував і опуб л і к у в а в б л и з ь к о д в о х т и с я ч ориг і н а л ь н и х п р а ц ь не т і л ь к и з і с т о р і ї України і світу, а також з українс ь к о ї л і т е р а т у р и , с о ц і о л о г і ї , етног р а ф і ї , ф о л ь к л о р у та і н ш и х г а л у зей знань. Н а п р и к і н ц і 2011 р о к у Україна та м і ж н а р о д н а г р о м а д с ь к і с т ь відПам'ятник з н а ч а т и м у т ь 1 3 5 - р і ч ч я з д н я наМ Грушевському в Києві родження Михайла Сергійовича Г р у ш е в с ь к о г о . Знаменна подія стане наступним етапом у справі остаточної реабілітації й справедливого поціновування в нас в и д а т н о ї р о л і та в о і с т и н у з о л о т о ї с п а д щ и н и ц і є ї в с е с в і т н ь о відомої особистості (Ф. Шевченко). II. Яку сторінку з життя М. Грушевського розкриває автор?

Комунікативний практикум 1 78. І. Розгляньте фотоілюстрації д о попередніх вправ. Яким постає на них М. Грушевський? II. Складіть усний портрет ученого. 1 79. І. Прослухайте текст. Визначте тему й основну думку. Доведіть, що це текст наукового с т и л ю й виконує інформативну функцію.

126

М и х а й л о Г р у ш е в с ь к и й п о х о д и в з родини Г р у ш і в - Г р у ш е в с ь к и х , щ о з а г н і з д и л а с я в Ч и г и р и н с ь к о м у повіті на К и ї в щ и н і . Ц е й рід, м а б у т ь , був к о л и с ь к о з а ц ь к и й . У ж е в часи Богдана Х м е л ь н и ц ь к о г о виступає в і й с ь к о в и й писар Іван Г р у ш а , « ч о л о в і к д у ж е о с в і ч е н и й і р о з у м н и й » , щ о часто бував у р і з н и х пос о л ь с т в а х і на п е р е г о в о р а х . П і з н і ш е Г р у ш і з а м і н и л и ш а б л ю на хрест — с т а л и п а н о т ц я м и , а л е багатством н і к о л и не с л а в и л и с я . Б а т ь к о М и х а й л а , С е р г і й ( 1 8 3 3 — 1 9 0 1 ) , був с и н о м д и я к о н а . Своєю е н е р г і є ю та з д і б н о с т я м и д о б у в він в и щ у о с в і т у , з а к і н ч и в К и ї в с ь к у д у х о в н у а к а д е м і ю , а л е с в я ч е н н я не п р и й н я в , а почав учителювати. С е р г і й Г р у ш е в с ь к и й б у в с п о к і й н и й , у р і в н о в а ж е н и й . Він підтримував зв'язки з визначними українськими діячами і не ш к о д у в а в г р о ш е й на г р о м а д с ь к і потреби. С в о ю п р и я з н ь до у к р а ї н ц і в з у м і в він передати своїм д і т я м . М а т и М и х а й л а Г р у ш е в с ь к о г о , Г л а ф і р а , п о х о д и л а з давньої священицької родини Опоків-Опоцкевичів, широко розгалуженої в п і в д е н н о - з а х і д н і й К и ї в щ и н і . Н а р о д и в с я М и х а й л о Г р у ш е в с ь к и й 29 вересня 1866 р. в м. Х о л мі. Б а т ь к о його б у в тоді там у ч и т е л е м г р е к о - у н і а т с ь к о ї г і м н а з і ї , а п р о ж и в а в у б у д и н к у д у х о в н о ї с е м і н а р і ї . Т а м і побачив світ М и х а й л о ( т е п е р там р и м с ь к о - к а т о л и ц ь к а д у х о в н а сем і н а р і я ) . Ч е р е з три роки б а т ь к о п е р е с е л и в с я на К а в к а з , ж и в то у С т а в р о п о л і , то у В л а д и к а в к а з і та займався там о р г а н і з а ц і є ю шкільництва. Т у т , на ч у ж и н і , наш в е л и к и й і с т о р и к п р о ж и в свої д и т я ч і р о к и . На в р а з л и в у д у ш у х л о п ч и н и мав в е л и к и й в п л и в вид д а л е к и х гір із в е р х а м и , с н і г о м у к р и т и м и . Т і гори н а в і в а л и на н ь о г о д у м к и про я к е с ь дивне, к а з к о в е царство. Д и в у в а л и дитину постаті в е р х о в и н ц і в на к о н я х , у р і з н о б а р в н и х у б р а н н я х , зі з б р о є ю , з к и н д ж а л а м и , щ о з г і р з ' ї ж д ж а л и на д о л и н и . Ч у д н а й н е з р о з у м і л а б у л а мова всіх т и х в е р х о в и н ц і в — г р у з и н і в , черкесів, о с е т и н і в та і н ш и х народів К а в к а з у . З а й м а л и його у я в у ї х р у х и , с м і х и , с в а р к и , небачений п о б у т , з в и ч а ї і т р а д и ц і ї . І часом т і л ь к и серед тої ч у ж о з е м н о ї юрби ваговитий к у б а н с ь к и й к о з а к , я к и й нагадував д а л е к у , незнану щ е У к р а ї н у . . . Д о ш к о л и М и х а й л о п і ш о в п і з н о . Б а т ь к о , д о с в і д ч е н и й педагог, віддав й о г о до н и ж ч о г о к л а с у , н і ж д и т и н і р о к а м и належ а л о с я , д а р м а , щ о він був д у ж е добре з д о м у п і д г о т о в л е н и й до т о г о к л а с у . Б о я в с я , щ о б х л о п е ц ь не мав т р у д н о щ і в у н а у ц і . Д о т о г о ж ш к о л а б у л а ч у ж а , р о с і й с ь к а , і б а т ь к и х о т і л и д о в ш е мати д и т и н у під своїм о к о м . . . К о ж н і три роки б а т ь к о діставав д о в ш у в і д п у с т к у на вакац і ї * , і тоді ц і л а родина в и ї з д и л а в У к р а ї н у п р о в і д у в а т и ш и р о к о р о з г а л у ж е н у р о д и н у . Ц і п о д о р о ж і б а т ь к о в и к о р и с т о в у в а в на те, 127

щ о б у синові у к р і п и т и й п о г л и б и т и л ю б о в до р і д н о г о краю, до й о г о п р и р о д и , до народних звичаїв, до у к р а ї н с ь к о ї мови, пісні й п о е з і ї . Отак М и х а й л о не т і л ь к и не в і д ч у ж и в с я від У к р а ї н и , а д у ж е рано ц і л и м серцем і д у ш е ю припав до свого н а р о д у . С л у ж б у У к р а ї н і м о л о д и й г і м н а з и с т почав з п и с ь м е н н и ц ь к о ї праці. В а к а ц і ї 1884 р о к у він п р и з н а ч и в на те, щ о б добре вправитися в писанні о п о в і д а н ь у к р а ї н с ь к о ю мовою. П е р ш а спроба й о г о пера б у л и о п о в і д а н н я ч к а « С т р а ш н и й с в і д о к » , « О с т а н н я к у т я » ( р і з д в я н і з в и ч а ї , я к і знав із власних п е р е ж и в а н ь ) , — а л е ці о п о в і д а н н я його с а м о г о не в д о в о л ь н и л и . Т а к и м ч и н о м , м о л о д и й Г р у ш е в с ь к и й щ е г і м н а з и с т о м став уже українським письменником. С к і н ч и в ш и г і м н а з і ю , М и х а й л о вступив до у н і в е р с и т е т у св. В о л о д и м и р а в К и є в і на і с т о р и к о - ф і л о с о ф с ь к и й ф а к у л ь т е т . М о л о д и й Г р у ш е в с ь к и й , щ о здавна бажав попасти д о Києва і сподівався знайти т у т о г н и щ е у к р а ї н с ь к о ї н а у к о в о ї й письменн и ц ь к о ї праці, з п р и х о д о м до Києва був п р и к р о р о з ч а р о в а н и й . Н е б у л о п р и х и л ь н о г о п р о п о в і д н и к а , треба б у л о с а м о м у ш у к а т и собі ш л я х у . Д о того щ е б а т ь к о , н а л я к а н и й т о д і ш н і м и студентс ь к и м и р о з р у х а м и , п о б о ю ю ч и с ь за г а р я ч у вдачу сина, взяв у нього с л о в о , щ о він не б р а т и м е участі в роботі н і я к и х студентських гуртків. І молодому парубку довелося жити відлюдьком, о к р е м о від ж и в о г о с в і т у , п о р и н у т и т і л ь к и в н а у к у . З а т и с н у в зуби й в и к о н у в а в усе, щ о н а к а з у в а л а ш к о л а . А л е в д у ш і в нього к и п і л а гаряча кров р е в о л ю ц і о н е р а . Він п о к л а в собі працювати д л я У к р а ї н и (/. Крип'якевич). j \

II. Д а й т е відповіді на запитання й виконайте завдання за текстом. 1. Якого с т и л ю текст? 2. Щ о нового ви д і з н а л и с я про М. Грушевського? 3. У якій сім'ї зростав і виховувався майбутній учений і політичний діяч? 4. Знайдіть у тексті й випишіть с л о в а , що характеризують о с о б у М. Грушевського. 5. З якою метою автор розповідає про батьків ученого? 6 У чому вбачав м о л о д и й М. Грушевський служіння Україні? III. Виділіть у тексті с м и с л о в і ч а с т и н и і складіть план. IV. Перекажіть текст, д о п о в н и в ш и відомостями з текстів попередніх вправ. • ,

180. П р о ч и т а й т е текст. П р и г а д а й т е . Щ о ви знаєте з попередніх класів про переказ із творчим завданням і які види іаких переказів ви вже виконували?

Переказ із творчим завданням у системі роботи над переказами в ш к о л і займає в и щ у с х о д и н к у с к л а д н о с т і , є перехідним етаном до т в о р у , з його д о п о м о г о ю ф о р м у ю т ь с я ж и т т є во н е о б х і д н і вміння с п р и й м а т и ( с л у х а т и й р о з у м і т и ) п о ч у т е , відтворювати і п р о д у к у в а т и (створювати власні в и с л о в л ю в а н ня). 128

Специфіка переказу з творчим завданням полягає в можливості д а т и т а к у у с т а н о в к у , я к а б у д е с п р и я т и ф о р м у в а н н ю та перевірці к о м п л е к с у ж и т т є в о необхідних к о м у н і к а т и в н и х у м і н ь , а саме: • самостійно визначити предмет і завдання висловлювання; • дібрати д л я ї х н ь о г о вирішення необхідні мовні засоби; • будувати висловлювання відповідно до конкретних комунікативних завдань; • с т в о р ю в а т и в л а с н і с а м о с т і й н і в и с л о в л ю в а н н я п е в н о г о стилю, типу й жанру мовлення (3 журналу). \ 181. Зайдіть на сайт Інтернету wvw.greatukrainians.com.ua і дізнайтеся *** більше про М. Грушевського. Виберіть найцікавіші ф а к т и його біографії.

Комунікативний практикум 182. Користуючись текстами наведених вище вправ, напишіть переказ у формі наукового повідомлення на тему « В и д а т н и й українець», д о п о в н и в ш и власними міркуваннями про р о л ь М. Грушевського в історії й науці України.

Бібліографічне бюро Великий українець: Матеріали з життя та діяльності М. С. ського. — К.: Веселка, 1992. К о р о л ь В . Ю . Історія України. — К.: Академія, 1999.

Грушев-

^ 10. З м і с т і б у д о в а т е к с т у . С к л а д н е с и н т а к с и ч н е ціле. А к т у а л ь н е ч л е н у в а н н я р е ч е н н я . Способи зв'язку речень у тексті Україно моя, мені в світі нічого не треба, б Г О Л О С твій чути і ніжність твою берегти. А. Малишко

ТІЛЬКИ

Мандруємо Україною 181. І. Прочитайте. Визначте тему й основну думку тексту. Д о б е р і т ь варіанти заголовка й доведіть, який з них краще розкриває зміст тексту.

Ж о д е н н а й т о ч н і ш и й і н а й ч е с н і ш и й п і д р у ч н и к і с т о р і ї не замінить с п і л к у в а н н я з м и н у л и м через дерево, с к е л і , д ж е р е л а , які л ю д и п о в ' я з у ю т ь із к о н к р е т н и м и історичними особами. В о д і в ц і й н и з ц і п р и р о д н и х п а м ' я т н и к і в відведена о с о б л и в а р о л ь . Т а к , ч и м а л о д ж е р е л в У к р а ї н і та по і н ш и х у с ю д а х м а ю т ь те ч и і н ш е в і д н о ш е н н я д о в е л и к о г о К о б з а р я . С к а ж і м о , у г л и б о к і й б а л ц і у р о ч и щ а П и с а р с ь к о г о , щ о на Ч е р к а щ и н і , т е ч е д ж е р е л ь ц е , я к е к о л и с ь , за н а р о д н и м и перек а з а м и , р о з ч и с т и в п о е т . З а в ж д и с в і ж а й ч и с т а вода в к р и н и ц і , 129

щ о на с т а р і й м и р г о р о д с ь к і й д о р о з і . М а к с и м Р и л ь с ь к и й писав п р о н е ї : « К р и н и ц я в б а л ц і , ж у р а в е л ь при н і й , т у т , к а ж у т ь , воду п и в к о л и с ь Ш е в ч е н к о » . Н а д а л е к о м у М а н г и ш л а ц і , к у д и в позам и н у л о м у столітті був висланий поет, є к о л о д я з ь , я к и й місцеві ж и т е л і н а з и в а ю т ь Т а р а с о в и м . П р и й н я л и с я й верби, п о с а д ж е н і н и м , і п е р е т в о р и л и с ь н е з а б а р о м на з а т и ш н и й г а й . А с к і л ь к и звичаїв, повір'їв, прикмет пов'язано з річковою й к о л о д я з н о ю в о д о ю ! У п і д з е м н і й воді с х о в а н а т а є м н и ц я д о щ і в , с н і г і в , т у м а н і в . С т а р о д а в н і а р і й ц і в в а ж а л и д о щ о в і х м а р и небесн и м и д ж е р е л а м и . « Я к у воду д и в и в с я » , — к а ж у т ь про подію, я к у вдалося передбачити (За В. Супруненком). II. Виконайте завдання за текстом. 1. Випишіть ключові с л о в а з тексту й доведіть, що саме вони забезпечують розуміння його змісту. 2. Доведіть, що текст с к л а д а є т ь с я з двох складних синтаксичних цілих, які збігаються з абзацами. Визначте мікротему кожного. 3. У чому автор хоче переконати читача і як це співвідноситься з визначеною вами основною думкою тексту? 4. Випишіть речення з цитатою М. Рильського і поясніть розділові знаки. Які ще варіанти цитування можуть б у т и ? Д о в е д і т ь це, трансформуючи наведене речення.

Скарби ф р а з е о л о г і ї ІН4 І. Прочитайте білоруські прислів'я, поясніть їх зміст. Чи можна їх вважати текстом? Чому?

1. Н е м а д о б р і ш о ї в о д и ц і , я к з р і д н о ї к р и н и ц і . 2. Х т о м о в у й в і р у п о м і н я в , т о й н е т і л ь к и с е б е — с у с і д а п р о д а в . 3. Д о р о г а т а я х а т к а , д е м е н е н а р о д и л а м а т к а . 4. Д і й д у д о с в о г о р о д у х о ч ч е р е з в о д у . 5. Х т о р і д н о г о к р а ю ц у р а є т ь с я , т о й і м а т е р і с в о є ї в і д ц у р а є т ь с я . 6. У с в о ї м к р а ї , я к у р а ї . 7. Я к б и м о ж н а б у л о б е з у ч и т е л я , т о й б а р а н и б к н и ж к и ч и т а л и . 8. Д у м а й з в е ч о р а , я к р о б и т и зранку. Комунікативний практикум II. П о б у д у й т е невелике міркування за змістом д р у г о г о прислів'я. Ф III. Щ о спільного в народній мудрості двох слов'янських народів — українського й білоруського? П р и г а д а й т е й наведіть п р и к л а д и українських прислів'їв цієї ж тематики. IHr>. І. Прочитайте речення в лівому й правому стовпчиках. Доведіть, що речення правого стовпчика у т в о р и л и текст. Щ о їх о б ' є д н а л о у висловлювання?

1. Оживають ліси, л у к и , пи.

сте-

130

1. З приходом всевладної весни усе в природі прокидається.

2. Щ е не з б і г л и в е с н я н і с т р у м ки, а магічна сила лагідних променів яскравого сонечка вже к л а д е перші яскраві барви на н е о з о р и й к и л и м с т е п у .

2. О ж и в а ю т ь степи.

ліси,

луки,

3. А п о р я д : т о т у т , т о т а м спал а х н у л и і вже яскраво полум ' я н і ю т ь з о л о т и с т о - ж о в т і голівки горицвіту весняного, щ о наче к р а п л и н и самого с о н ц я , впали й р о з с и п а л и с я по степу.

3. П і с л я т р и в а л о г о з и м о вого сну природа сповнює живі істоти життєдайними с и л а м и і надихає енергією, щ о б у р х л и в о вирує й п е р ел и в а є т ь с я .

4. З п р и х о д о м в с е в л а д н о ї весни у с е в п р и р о д і п р о к и д а є т ь с я .

4. Щ е н е з б і г л и в е с н я н і струмки, а магічна сила л а г і д н и х променів яскравого сонечка вже кладе п е р ш і я с к р а в і б а р в и на неозорий к и л и м степу.

5. П і с л я т р и в а л о г о зимового с н у п р и р о д а с п о в н ю є ж и в і істоти життєдайними силами і надихає енергією, щ о бурхливо в и р у є й п е р е л и в а є т ь с я .

5. О с ь в и т к н у л и с я п е р ш і паростки з е л е н і трав, а невдовзі степовий простір уже вцяцькований ліловими квіточками л я к л и в о вкутаної сон-трави чорн і ю ч о ї , щ о п о ш и р ю є незбагненної насолоди тонкі ніжні пахощі.

6. О с ь в и т к н у л и с я п е р ш і паростки з е л е н і трав, а невдовзі степовий простір у ж е вцяцькований л і л о в и м и квіточками лякливо вкутаної сон-трави ч о р н і ю ч о ї , щ о п о ш и р ю є незбагненної насолоди тонкі ніжні пахощі.

6. А поряд: то т у т , то там с п а л а х н у л и і вже яскраво полум'яніють золотистожовті голівки горицвіту весняного, щ о наче крап л и н и с а м о г о с о н ц я , впал и й р о з с и п а л и с я по степу (Г. Смик).

II. Випишіть словосполучення, що розкривають основний зміст тексту, III. Д о б е р і т ь заголовок, що розкривав би основну думку висловлювання.

Комунікативний практикум IV. Напишіть твір-опис на о д н у з тем.

• Весна в м о є м у краї. • Квіти д л я найдорожчої людини. • На виставці квітів. 131

Живе поезія у мові 186.1. Прочитайте виразно уривок із вірша.

М и п о с а д и л и к а л и н у у себе в г о р о д і , Т у к а л и н у , щ о л ю б л я т ь і с л а в л я т ь в народі. Н а ш у радість сумну, нашу втіху єдину, М и п о с а д и л и у себе ч е р в о н у к а л и н у . Є на с в і т і п л о д и і дерева н е з н а н і : Помаранчі, цитрини, кокоси, банани, Виногради солодкі, інжир і маслини, А д л я нас н а й м и л і ш а — ч е р в о н а к а л и н а . Ми в калині родились, в калині зростали, В калинові сопілки журбу виливали, І к а л и н у на с е р ц і н е с л и в д о м о в и н и , Н а м о г и л а х у нас в и р о с т а л и к а л и н и . Т о ж давай-но посадим к а л и н у червону, Н а ш у р а д і с т ь г і р к у і від з л а о х о р о н у , М и у неї з д о б у д е м о м у ж н о с т і й с и л и , Щ о б калиновий край врятувати з у м і л и . ^

І Коваленко II. Виконайте завдання за текстом. 1. Визначте тему й основну думку поезії. 2. З'ясуйте, з якою метою автор вживає вираз червона калина в прямому й переносному значеннях. 3. Чому автор уживає епітети сумна, гірка д о слова радість? 4. П р о в е д і т ь д о с л і д ж е н н я Перекажіть зміст вірша прозою, порівняйте о б и д в а тексти й доведіть, що поезія не тільки розбуджує розум читача, а й впливає на його емоційний стан. 5. П р и г а д а й т е . Які ще р о с л и н и відносять д о символів України?

Ц е варто знати 187.1. Прочитайте Д о б е р і т ь заголовок.

текст мовчки.

Визначте тему й основну

думку.

З м і с т в и с л о в л ю в а н н я п о в ' я з а н и й із д в о м а в и д а м и і н ф о р м а ц і ї : п р о щ о г о в о р и т ь с я і щ о п р о це г о в о р и т ь с я , — ці два види і н ф о р м а ц і ї н а з и в а ю т ь темою й основною думкою. Правильно побудований, цілісний у смисловому відношенні т е к с т має п о ч а т о к і к і н е ц ь . У ц и х о с о б л и в о с т я х т е к с т у п р о я в л я є т ь с я й о г о з а в е р ш е н і с т ь . П о к а з н и к о м з а в е р ш е н о с т і т е к с т у або відносної автономності його частини є наявність заголовка. У з а г о л о в к у м о ж е б у т и п о з н а ч е н а т е м а або о с н о в н а д у м к а т е к с т у . Т е к с т с т в о р ю є т ь с я , щ о б не п р о с т о в и с л о в и т и д у м к у , я к це робиться в реченні, а розгорнути цю д у м к у (задум). Розвиток думки в и м а г а є з м і н и с и н т а к с и ч н и х к о н с т р у к ц і й . С у т ь ц ь о г о я в и ща виявляється в тому, щ о кожне наступне речення спирається на п о п е р е д н є , п р о с у в а ю ч и в и с л о в л ю в а н н я від в і д о м о г о (даного) 132

д о н е в і д о м о г о (нового), внаслідок чого утворюється л а н ц ю ж о к р е ч е н ь , щ о має п о ч а т о к і к і н е ц ь , я к и й в и з н а ч а є м е ж і т е к с т у . Ц е я в и щ е в л і н г в і с т и ц і тексту одержало назву актуальне членуванняу — в я к о м у в и д і л я ю т ь тему і рему. У т е м і п о в т о р ю є т ь с я ч а с т и н а і н ф о р м а ц і ї з п о п е р е д н ь о г о реч е н н я , і це п о в т о р е н н я в и к о н у є ф у н к ц і ю с п о л у ч н о ї л а н к и . У ремі м і с т и т ь с я нова і н ф о р м а ц і я , к о т р а розвиває, збагачує с м и с л в и с л о в л ю в а н н я , р у х а є д у м к у вперед. Т а к ми в и х о д и м о на трет ю с у т т є в у о з н а к у т е к с т у — зв'язність (За О. Казарцевою). II. П р и г а д а й т е . Щ о ви знаєте про текст з основної школи? 1 III. Д а й т е відповіді на запитання за текстом. 1. Щ о нового ви дізналися про текст? 2. Якого с т и л ю цей текст і які його особливості? 3. Чому цілісність, завершеність і зв'язність є ознаками тексту? 4. Яку роль у тексті відіграють тема і рема? 5. Чому кожен мовець повинен володіти знаннями про текст? 188. І. П р и г а д а й т е . Щ о ви знаєте про діалог з основної школи? П о м і р к у й т е . Щ о спільного й відмінного в текстах-діалогах і монологах? У яких життєвих ситуаціях їх використовують? Комунікативний практикум II. Розгляньте фотоілюстрації і складіть за тримуючись основних ознак тексту.

133

НИМИ

діалог (полілог), д о -

Видатні

українці

Пф-

189.1. Прочитайте уривок зі спогадів О л е с я Гончара про Павла Тичину. Доповніть висловлювання своїми словами після першого речення так, щоб с п о г а д и письменника логічно завершили розповідь. Запишіть текст, о ф о р м и в ш и с л о в а О. Гончара як цитату.

П о е з і я Т и ч и н и в ж е д і с т а л а серед с у ч а с н и к і в з а с л у ж е н е визнання. П р и г а д а л о с ь : у Празі старий професор К а р л о в о г о університету показав к н и ж е ч к у поезій Павла Т и ч и н и , виданих чеською мовою ще десь у двадцятих роках. Чудове видання! На обкладинці — гравюрні т о п о л і , ж и в и й , а ж фізично відчутний вітер з У к р а ї н и . . . Я к и й ж е то м о г у т н і й і прекрасний вітер, щ о а ж с ю д и , в д а л е к и й к р а й , д о н і с с л о в о н а ш о г о н а р о д у , п р а в д у нашого буремного життя. — П и ш а й т е с я , — сказав тоді празький професор. — Ц я книж е ч к а в а ш о г о поета варта с т о я т и в р я д у н а й к р а щ и х к н и г світової л і р и к и . II. Д о б е р і т ь заголовок і доведіть, що д о п о в н е н и й вами й авторський текст є цілісним, зв'язним і завершеним висловлюванням. 190.1. Перекладіть текст українською мовою.

С с е р е д и н ы п о з а п р о ш л о г о века у ч ё н ы е , и з у ч а в ш и е я в л е н и я и з а к о н о м е р н о с т и я з ы к а , о б р а т и л и в н и м а н и е на и н т е р е с н ы й процесс. Ч а с т ь и н о я з ы ч н о й л е к с и к и в о с п р и н и м а л а с ь н е о б ы ч н о : вдруг отбрасывался п о д л и н н ы й с м ы с л слова и оно отдавалось во в л а с т ь з в у к о в о й ф о р м ы з а и м с т в у ю щ е г о я з ы к а . П р о и с х о д и л о своеобразное уподобление (ассимилирование) иноязычных с л о в с л о в а м и я з ы к а , в к о т о р ы й о н и в о ш л и . И в э т о м нет н и ч е г о удивительного. Когда с л ы ш а т новое слово и хотят его запомнить, обычно связывают его с другими, уже известными словами (часто это происходит б е с с о з н а т е л ь н о ) . Т а к а я привычка настольк о р а з в и т а , ч т о р а с п р о с т р а н я е т с я и на и н о я з ы ч н у ю л е к с и к у . Причём бывает вполне достаточно внешнего, к а ж у щ е г о с я сходства. Находясь в родном языке, слово живёт в кругу слов, близк и х е м у и по з в у ч а н и ю и по з н а ч е н и ю . В н о в о й я з ы к о в о й с р е д е , о т ы с к и в а я п о д х о д я щ е е м е с т о , и н о я з ы ч н о е с л о в о п р е ж д е всего находило поддержку в звуковом совпадении с исконными словами э т о г о я з ы к а и а с с о ц и и р о в а л о с ь с н и м и (Л. Микитич). II. Укладіть с л о в н и к - п е р е к л а д ключових слів і доведіть, що саме вони забезпечують розуміння тексту обома мовами. НІ- С к л а д і т ь схему актуального членування речень першого абзацу. Який спосіб зв'язку речень використовує автор (послідовний чи паралельний)?

134

Складаймо професійне портфоліо 141. П о б у д у й т е текст-розповідь ( 2 — 3 складних синтаксичних цілих) за обраним напрямом і темою, дотримуючись правил його побудови й використовуючи відповідну професійну лексику. С к о р и с т а й т е с я поданою нижче пам'яткою.

1. Математичний н а п р я м А л г е б р а , ч и с л о , ф у н к ц і ї , в е л и ч и н а , в е к т о р , р і в н я н н я , відсот о к , б а г а т о к р а т н і с т ь , м і к р о с х е м а , о п е р а т о р , в і д н о ш е н н я , відх и л е н н я , радіан, система, схема. 2. П р и р о д н и ч и й н а п р я м Лікарські рослини, вуглеводи, крохмаль, білки, вітаміни, кислоти, мінеральні солі, з і л л я , настій, квіти, гриби, ягоди, к у щ і , к а л и н а , м а л и н а , нагідки, ромашка, л и п а , береза. 3. С у с п і л ь е о - г у м а н і т а р н и й н а п р я м К у л ь т у р а , телеогляд, літературний, кінематограф, книгод р у к у в а н н я , п о л і т и к а , ж а н р , ж у р н а л і с т и к а , з а к о н о д а в с т в о , забезпечення, розвиток, видання. П а м ' я т к а « Б у д у й м о текст» 1. Оберіть тему висловлювання. 2. Визначте основну думку. 3. Продумайте п л а н висловлювання. 4. Доберіть відповідні ключові слова. 5. У побудові тексту дотримуйтеся чіткості в розгортанні думки. 6. Дбайте про взаємозв'язок теми й реми в побудові речень. 7. Стежте за л о г і к о ю в и к л а д у , зв'язністю думок. 8. Переконайтеся в цілісності й завершеності висловлювання. Скарби фразеології 192. І. Прочитайте текст. Зверніть перекладу тексту з однієї мови на іншу.

увагу

на

важливість

точного

К о ж н а м о в а має с в і й ш л я х р о з в и т к у , на я к о м у п о з н а ч и л и с ь і с т о р и ч н і п о д і ї , п е р е ж и т і її н а р о д о м , г е о г р а ф і ч н і у м о в и , с е р е д я к и х ж и в е цей народ, к л і м а т и ч н і о с о б л и в о с т і й о г о т е р и т о р і ї . У с е це с т в о р ю є т і в л а с т и в о с т і д у ш е в н о г о с к л а д у н а р о д у , й о г о н а ц і о н а л ь н у п с и х і к у , щ о так виразно відбиваються в його мові. Д л я українця звучать цілком природно вислови спіймати облизня, накивати п'ятами, дуба дати, й о м у не треба н а п р у ж у в а т и свою д у м к у , щ о б з р о з у м і т и , про щ о мовиться в ц и х ,

відомих йому з м а л к у , ідіомах. А спробуйте л и ш е н ь механічно п е р е к л а с т и ї х р о с і й с ь к о ю м о в о ю й г л я н ь т е , щ о з т о г о в и й д е : поймать облизывание, накивать пятками, дуб дать... Дарма щ о всі с л о в а т у т р о с і я н и н з н а є , а л е й о м у в а ж к о б у д е з б а г н у т и , який зміст криється в цих звичайних словах, щ о відгонять йому якоюсь нісенітницею. У такому становищі опиняється й українець, к о л и йому доводиться часом читати нерозважно п е р е л и ц ь о в а н е з р о с і й с ь к о ї од воріт поворіт, бенкет горою, кричати на всю іванівську, бо йому важко второпати, щ о в п е р ш і й ф р а з і мало б у т и завертай назад голоблі, в другій — бенкет на всю губу, а в т р е т і й — кричати на все горло (на всю пельку, на всі заставки, щодуху, щосили) (За Б. АнтоненкомДавидовичем). II. З р о б і т ь в и с н о в о к . Яка роль фразеологізмів у побудові тексту? Чому необхідно бути вельми уважним, перекладаючи їх з української мови і навпаки?

Допоможіть

знайти

помилку!^)

— Художник, картини якого ми бачимо, володіє особливим талантом. Він уміє заволодіти нашою увагою, розбурхати нашу уяву. М и ніби о п и няємося під владою його бурхливої уяви...

Комунікативний практикум^ 193. Виконайте ситуативні завдання (на вибір).

I . У я в і т ь , щ о ви н е щ о д а в н о п о в е р н у л и с я з е к с к у р с і ї К и є в о м : а ) ви х о ч е т е р о з п о в і с т и п р о це с в о ї й п о д р у з і ( т о в а р и ш е в і ) , я к а ( я к и й ) ж и в е в і н ш о м у м і с т і ; б ) вас п о п р о с и л и н а п и с а т и п р о свої в р а ж е н н я від е к с к у р с і ї у ш к і л ь н і й г а з е т і . Н а п и ш і т ь два т е к с т и . О б ґ р у н т у й т е в и б р а н і вами ж а н р и . I I . У я в і т ь с и т у а ц і ю : а ) ви о т р и м а л и л и с т а , в я к о м у ваша п о д р у г а п р о с и т ь вас п о р е к о м е н д у в а т и ї й к н и г у д л я н а п и с а н ня р е ф е р а т у ; б ) у ч и т е л ь і с т о р і ї д о р у ч и в вам п р о р е ц е н з у в а т и р е ф е р а т о д н о к л а с н и к а ( о д н о к л а с н и ц і ) . Н а п и ш і т ь два т е к с т и . О б ґ р у н т у й т е в и б р а н і вами ж а н р и .

Бібліографічне б ю р о Т о м а н І. М и с т е ц т в о говорити. — К.: Політвидав України, 1989. А н т о н е н к о - Д а в и д о в и ч Б. Як ми говоримо. — К.: Академія, 1994. О л і й н и к І. С . , С и д о р е н к о М . М . Українсько-російський і російськоукраїнський фразеологічний словник. — К.: Рад. школа, 1991.

136

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

^k^tr

Відгук про телепередачу Відгук — викладена в періодичному виданні або виголошена по радіомовленню чи телебаченню оцінка л і т е р а т у р н о - м и с тецького твору. Словник

жуналістики

194. І. Прочитайте текст. Визначте тему й основну думку.

ТАЄМНИЦЯ

«ВЕЛЕСОВОЇ

КНИГИ»

Історія, пов'язана з відкриттям і дослідженням знаменитої « В е л е с о в о ї к н и г и » — д р е в н і х на в и г л я д д е р е в ' я н и х д о щ е ч о к , н а н и з а н и х на р е м і н е ц ь , з в и п а л е н и м на н и х т е к с т о м , — є одн і є ю з н а й б і л ь ш ц і к а в и х і з а г а д к о в и х серед к у л ь т у р н и х п о д і й X X століття. «Велесова к н и г а » має д у ж е цікаву й одночасно заплутану історію. Г е о г р а ф і я її д о с л і д ж е н н я н а д з в и ч а й н о ш и р о к а й в і д з н а ч а є т ь с я о д н і є ю , на п е р ш и й п о г л я д , д и в н о ю д е т а л л ю : на у я в н і й к а р т і , д е п о р я д і з С Ш А з н а х о д я т ь с я А в с т р а л і я , Г о л л а н д і я , Б е л ь г і я , А н г л і я й і н ш і к р а ї н и , щ е донедавна не було України. Сьогодні «Велесову к н и г у » називають найдревнішим літописом України, однією з найбільш визначних літературних п а м ' я т о к . « В е л е с о в а к н и г а » — це з б і р н и к і с т о р и к о - р е л і г і й н и х текстів, написаних, як вважають учені, у районі Західного П о л і с с я в I X с т . Д і й ш л а вона д о нас у к о п і ї X V I — X V I I с т . , х о ч міг також існувати п р о м і ж н и й список X I I I — X I V ст. У « В е л е с о в і й к н и з і » з н а х о д и м о р о з п о в і д ь п р о п о д і ї , я к і відб у л и с я на Р у с і п р о т я г о м 1500 р о к і в д о п р и й н я т т я х р и с т и я н с т в а . З неї м и д і з н а є м о с я п р о р е л і г і й н і п о г л я д и та о б р я д и давніх с л о в ' я н , особливості їх світосприймання тощо. Героями ц ь о г о л і т о п и с у є л е г е н д а р н і п о с т а т і — о т е ц ь О р та Б о г у м и р , я к і д а л и початок с л о в ' я н с ь к и м племенам, брати К и й , І Ц е к і Х о р и в . П а м ' я т к а р о з п о в і д а є п р о б о р о т ь б у н а ш и х п р е д к і в із ч и с л е н н и ми в о р о ж и м и п л е м е н а м и , а т а к о ж про я з и ч н и ц ь к и й О л і м п , де мешкали слов'янські боги й богині. І с т о р і я п о я в и й з н и к н е н н я « В е л е с о в о ї к н и г и » о г о р н у т а таємницею. Ч и відшукаються коли-небудь сліди древньої книги? М о ж л и в о , вона з б е р і г а є т ь с я в п р и в а т н і й к о л е к ц і ї я к о г о - н е б у д ь мільйонера — цінителя старовини, а може, надійно захована в с е й ф а х т а є м н о ї н і м е ц ь к о ї о р г а н і з а ц і ї « А н е н е р б е » , щ о справедливо вбачала в існуванні цього рукопису загрозу д л я своїх т е о р і й п р о в и щ і с т ь н і м е ц ь к о ї н а ц і ї . О с т а н н і м ч а с о м д е я к і до137

с л і д н и к и вказують, щ о є підстави вважати, ніби саме ч л е н и • А н е н е р б е » в роки Д р у г о ї світової війни б у л и причетні до конфіскації «Велесової к н и г и » в її власника. У сучасній Україні вивченням цієї пам'ятки займається багато вчених: Борис Я ц е н к о , Галина Л о з к о , Юрій Ш и л о в , Олесь Білодід, Дмитро Федоренко, Валерій ІІІевчук, Микола К а р п е н к о (Н. Веневцева). II. Чи можна текст вважати відгуком про « В е л е с о в у книгу»? З чого це видно? Яка позиція автора щ о д о пам'ятки? III. С к л а д і т ь і запишіть план тексту.

З в е р н і т ь у в а г у ! Відгук — мовленнєвий твір (висловлювання), щ о передбачає вираження емоційно-оцінного ставлення до п р о ч и т а н о г о , п о б а ч е н о г о , п о ч у т о г о . Г о л о в н и м у в і д г у к у є особистісне с п р и й н я т т я твору, аргументована оцінка к н и г и , спектаклю тощо. 195. П р и г а д а й т е . Щ о ви знаєте про відгук з попередніх класів? П р о читайте текст. Щ о нового ви дізналися про відгук? Запишіть ці відомості у формі ключових слів і словосполучень.

Створюючи відгук, мовець ставить різні завдання: поділитися в р а ж е н н я м и про прочитане, побачене, почуте; в п л и н у т и на п о ч у т т я й д у м к и ч и т а ч і в ; п о с т а в и т и у в і д г у к у п и т а н н я дискусійного характеру; оцінити твір з точки зору актуальності п о р у ш е н и х у н ь о м у п р о б л е м та і н . В і д г у к и р о з р і з н я ю т ь с я з а л е ж н о від р е ц е н з о в а н о г о д ж е р е л а . У в і д г у к у п р о х у д о ж н і й т в і р в и с л о в л ю є т ь с я с т а в л е н н я д о героїв, п о д і й , ї х у ч а с н и к і в , в і д з н а ч а ю т ь с я о с о б л и в о с т і х у д о ж н ь о ї ф о р м и т в о р у . У в і д г у к у п р о н а у к о в о - п о п у л я р н у к н и г у не т і л ь к и г о в о р и т ь с я п р о т е , я к е в р а ж е н н я вона с п р а в и л а , а й п о в і д о м л я ється, як допомогла книга розширити й поглибити знання. У в і д г у к у про телепередачу м о ж у т ь розкриватися особливості її побудови, роль звукового, зорового рядів т о щ о . В і д г у к и р о з р і з н я ю т ь за с т и л е м . Т а к , я к щ о мета в і д г у к у — под і л и т и с я в р а ж е н н я м и від прочитаного, побаченого, п о ч у т о г о з товаришем, б а т ь к а м и , він п и ш е т ь с я в р о з м о в н о м у с т и л і . Я к щ о мета в і д г у к у — привернути у в а г у читача д о к н и ж к и , посперечатися з приводу поведінки гороїв, то в н ь о м у п о є д н у ю т ь с я е л е м е н т и розмовного й п у б л і ц и с т и ч н о г о с т и л і в (За Л. Ту міною). Кроки до успішного спілкування 196. І. Прочитайте текст. Д о б е р і т ь заголовок. Визначте тип і с т и л ь мовлення.

Похвала к о ж н о м у подобається, а критика, навпаки, завжди неприємна. Ч у т л и в і л ю д и особливо довго пам'ятають похвалу 138

а б о к р и т и ч н і з а у в а ж е н н я , а ц е п і д с в і д о м о в п л и в а є на ї х н є ставл е н н я д о т о г о , х т о ї х п о к р и т и к у в а в за щ о - н е б у д ь ч и п о х в а л и в . Звісно, не з а в ж д и м о ж н а л и ш е х в а л и т и , доводиться т а к о ж указ у в а т и на х и б и . Щ о б , к р и т и к у ю ч и л ю д и н у , не п р и н и з и т и її гідності, треба м а т и н е а б и я к е в м і н н я . К р и т и к у в а т и а б о в к а з у в а т и на х и б и с л і д о б е р е ж н о й т а к т о в н о (/. Томан). II. С к о р и с т а й т е с я порадами автора, коли у відгуку треба б у д е вказати на недоліки тексту та в и с л о в и т и побажання. Д о в і д к а . Критика — коментар, оцінка, аналіз, Хиба — п о м и л к а , н е д о л і к , о г р і х , п о х и б к а .

осуд.

Комунікативний практикулл 1 9 7 . І. С к л а д і т ь П И С Ь М О В И Й відгук про телепередачу, дотримуючись вказаної послідовності. С к о р и с т а й т е с я фотоілюстраціями. 1. Назва телепередачі, канал, на якому вона транслювалася. 2. Автор ( д и к т о р чи тележурналіст). 3. Чим вона цікава (обґрунтувати на основі конкретних фактів і п р и кладів). 4. Як о ф о р м л е н а т е л е п е р е д а ч а (демонстрації, ілюстрації, кліпи)? 5. Мовне о ф о р м л е н н я . 6. Щ о вона д а є глядачеві, як впливає на нього? 7. Чи варто, на вашу думку, д и в и т и с я такі телепередачі?

II. З текстом відгуку виступіть п е р е д однокласниками.

139

Комунікативний практикум 198. Уявіть ситуацію. Вам треба с к л а с т и усний відгук про реферат однокласника, присвячений одній із тем профільного предмета. Д о т р и м у й т е с я об'єктивності, послідовності, принциповості й тактовності. С к о р и с т а й т е с я п о д а н и м планом.

П л а н усного відгуку 1. Ч и с т о с у є т ь с я т е м а р е ф е р а т у в і д п о в і д н о ї т е м и п р е д м е т а ? 2. Я к р о з к р и т о т е м у ? ( П о в н о , п о в е р х о в о , н е д о с т а т н ь о , фрагментарно). 3 . Я к і н а у к о в і д ж е р е л а в и к о р и с т а н о д л я н а п и с а н н я реферату? 4. За я к и м п л а н о м а в т о р р о з к р и в т е м у ? 5. І Д о в р е ф е р а т і п о т р е б у є у т о ч н е н н я , д о п о в н е н н я ? 6. Я к і н е т о ч н о с т і , п о м и л к и д о п у щ е н і а в т о р о м ? 7. З а г а л ь н а о ц і н к а р е ф е р а т у .

Бібліографічне бюро П е н т и л ю к М . І. Культура мови і стилістика. — К.: Вежа, 1994. О л і й н и к О . Б . Світ українського слова. — К.: Хрещатик, 1994

РОЗВИТОК

МОВЛЕННЯ

Протокол. Витяг з протоколу документ — носій офіційної інформації. Від того, наскільки повно й точно п е р е д а с т ь він відомості, важливі д л я регулювання ділових стосунків, залежить характер взаємин між державами, установами й організаціями, членами суспільства. ДІЛОВИЙ

П.

Білоусенко

199. І. Прочитайте текст. Д о в е д і т ь , що він наукового стилю.

У службових документах реалізується офіційно-діловий с т и л ь . П і д с т и л е м д і л о в о г о п и с ь м а р о з у м і ю т ь с у к у п н і с т ь прий о м і в в и к о р и с т а н н я м о в н и х з а с о б і в у в е д е н н і у п р а в л і н с ь к о ї документації. П р и с к л а д а н н і т е к с т у д о к у м е н т а м а ю т ь в и к о н у в а т и с я вим о г и , н а й г о л о в н і ш і з я к и х — д о с т о в і р н і с т ь та о б ' є к т и в н і с т ь з м і с т у , н е й т р а л ь н і с т ь т о н у , п о в н о т а і н ф о р м а ц і ї та м а к с и м а л ь на с т и с л і с т ь , щ о д о с я г а ю т ь с я в и л у ч е н н я м с л і в , я к і не н е с у т ь смислового навантаження. Достовірним текст документа є тоді, коли викладені в ньому ф а к т и в і д о б р а ж а ю т ь с п р а в ж н і й стан р е ч е й . 140

Точним є т а к и й текст д о к у м е н т а , к о л и в н ь о м у не д о п у с к а є т ь с я п о д в і й н о г о т л у м а ч е н н я с л і в та виразів. Повним називається т а к и й текст д о к у м е н т а , з м і с т я к о г о в и ч е р п у є всі обставини справи. Стислим є т е к с т , у я к о м у відсутні зайві слова та с м и с л о в і повтори, н а д м і р н о довгі м і р к у в а н н я , щ о не с т о с у ю т ь с я т е м и . Переконливим є такий текст, щ о забезпечує прийняття адресатом п р о п о з и ц і ї або в и к о н а н н я п р о х а н ь , в и к л а д е н и х у документі. Переконливо складений діловий л и с т може прискорити п р и й н я т т я у п р а в л і н с ь к о г о р і ш е н н я , з а п о б і г т и н а з р і в а н н ю к о н ф л і к т у (З кн. «Сучасні ділові документи»). II. П р и г а д а й т е . З якими д о к у м е н т а м и ви о з н а й о м и л и с я в основній школі? Чому вони повинні відповідати вимогам, в и к л а д е н и м у н а в е д е н о м у тексті? III. С к л а д і т ь пам'ятку вимог д о д о к у м е н т а й запишіть. 200. І. П р о ч и т а й т е . З н а й д і т ь п о р у ш е н н я в побудові тексту. У чому вони в и я в и л и с я ? В и п р а в т е їх.

Офіційно-ділове мовлення знаходить матеріальну форму реалізації в державних актах, законах, міжнародних угодах, д е к л а р а ц і я х , с т а т у т а х , постановах т о щ о . С п і л к у в а н н я — одна з у м о в і с н у в а н н я , д і я л ь н о с т і й р о з в и т к у сучасного суспільства. Запорукою ділового успіху є знання державної української мови, у м і н н я г р а м о т н о і к р а с и в о г о в о р и т и , п р а в и л ь н о й а р г у м е н т о в а н о вести т е л е ф о н н і р о з м о в и і п е р е г о в о р и , до ч о г о повинні п р а г н у т и всі д е р ж а в н і с л у ж б о в ц і . Д і л о в е м о в л е н н я о б с л у г о в у є сферу о ф і ц і й н о г о у с н о г о й писемного с п і л к у в а н н я . З цієї т о ч к и зору м о в л е н н я я к с п і л к у в а н н я має в е л и к е с о ц і а л ь н е з н а ч е н н я , о с о б л и в о в професійному, д і л о вому, п о л і т и ч н о м у ж и т т і , бо вимагає в е л и к о ї е р у д и ц і ї , ш и р о к о г о к о л а інтересів і н е м а л о ї праці. Ц е й наймасовішій засіб к о м у н і к а ції ч у т л и в о реагує на всі с у с п і л ь н і події, запити і потреби та, узаг а л ь н и в ш и їх у безпристрасних ф о р м у л а х і к а н о н а х , доводить інф о р м а ц і ю до відома г р о м а д я н , народів, держав (За посібником). II. Р о з т а ш у й т е а б з а ц и т е к с т у так, щ о б у н и к н у т и логічних порушень. III. В и п и ш і т ь ключові с л о в а з тексту і перекажіть його .

2 0 1 . П р о ч и т а й т е с л о в а і с л о в о с п о л у ч е н н я в правому стовпчику. О б ґ р у н т у й т е їх правильність. Чим зумовлені п о м и л к и в лівому стовпчику?

Справка Подача документа Повістка дня Підпис завіряю Довіреність

Довідка Подання документа Порядок денний Підпис засвідчую Доручення 141

2 0 2 . I. П р о ч и т а й т е текст. П р и г а д а й т е . Щ о вам відомо про д о к у м е н т з 8 класу? Щ е раз зверніть увагу на його о ф о р м л е н н я та р о л ь у ділових стосунках л ю д е й .

Протокол — це один з н а й м а с о в і ш и х видів д о к у м е н т а ц і ї : у н ь о м у ф і к с у є т ь с я п о с л і д о в н и й хід і р е з у л ь т а т и роботи к о л е г і а л ь н и х о р г а н і в ( я к п о с т і й н и х , так і т и м ч а с о в и х ) , а т а к о ж р і з н о м а н і т н и х нарад, о б г о в о р е н ь та ін. У п р о т о к о л а х відображ а ю т ь с я всі в и с т у п и з п и т а н н я , щ о р о з г л я д а є т ь с я , і п р и й н я т і в р е з у л ь т а т і о б г о в о р е н н я р і ш е н н я ( ц я г р у п а п р о т о к о л і в не в к л ю чає с п е ц и ф і ч н и х п р о т о к о л і в с у д о в о - с л і д ч и х о р г а н і в і д и п л о м а тичної служби). К р і м т о г о , п р о т о к о л — це п е р в и н н и й о ф і ц і й н и й д о к у м е н т , на підставі я к о г о к е р і в н и ц т в о має право в и м а г а т и від співробітн и к і в в и к о н а н н я д о р у ч е н и х ї м завдань. П і д час з а с і д а н н я к о л е г і а л ь н о г о о р г а н у п р о т о к о л с к л а дається в чорновому варіанті. П р и цьому використовуються матеріали підготовки засідання: к і л ь к і с т ь і прізвища учасн и к і в в с т а н о в л ю ю т ь с я за р е є с т р а ц і й н и м л и с т о м ; з м і н и в пор я д к у в е д е н н я з а с і д а н н я в і д з н а ч а ю т ь с я на е к з е м п л я р і повідомлення; зміст виступів береться з проектів виступів і п о с т а н о в . Б е з п о с е р е д н і х з а п и с і в у час з а с і д а н н я в и м а г а ю т ь л и ш е в и с т у п и у ч а с н и к і в о б г о в о р е н н я п и т а н ь . Ц і з а п и с и веде секретар к о л е г і а л ь н о г о органу, який потім і оформляє повний або к о р о т к и й т е к с т п р о т о к о л у . К о ж е н в и с т у п а ю ч и й п о в и н е н після засідання виправити і підписати текст свого виступу (З посібника). II. У к л а д і т ь словничок термінів, щ о в и к о р и с т о в у ю т ь с я в протоколі, й запишіть.

З в е р н і т ь у в а г у ! Протокол має т а к і р е к в і з и т и : • назву в и д у д о к у м е н т а , я к у п и ш у т ь посередині р я д к а ; • порядковий номер протоколу; • назву з б о р і в , к о н ф е р е н ц і ї , з а с і д а н н я , наради із з а з н а ч е н н я м ї х х а р а к т е р у ( з а г а л ь н і збори, виробнича нарада, р о з ш и р е н а нарада); • назву у с т а н о в и , підприємства чи о р г а н і з а ц і ї , де в і д б у л и с я збори, конференція; • д а т у проведення зборів, з а с і д а н н я , наради, я к у п и ш у т ь н и ж ч е назви о р г а н і з а ц і ї з л і в о г о б о к у . У ц ь о м у с а м о м у р я д к у з правого б о к у п и ш у т ь м і с ц е проведення ( н а з в у м і с т а ) ; • к і л ь к і с н и й склад учасників, я к и й п и ш у т ь з нового рядка; • текст в и т я г у ( п и т а н н я , щ о р о з г л я д а л и с я , і ї х с у т ь , винесені ухвали); • п і д п и с , і н і ц і а л и та п р і з в и щ е г о л о в и і с е к р е т а р я зборів, засідання. 142

Lie варто знати 203. П р о ч и т а й т е текст. Запам'ятайте порядок о ф о р м л е н н я витягу з протоколу.

Витяг з протоколу — це д о к у м е н т , я к и й є к о р о т к о ю (усіч е н о ю ) ф о р м о ю п о в н о г о п р о т о к о л у й о ф о р м л ю є т ь с я д л я вирішення певного питання. В и т я г надається або надсилаєтьс я о к р е м и м о с о б а м ч и п і д п р и є м с т в а м ( у с т а н о в а м ) на ї х н ю вимогу. Реквізити: • назва в и д у д о к у м е н т а ; • номер протоколу; • назва о р г а н і з а ц і ї , у с т а н о в и , я к а п р о в о д и л а з а с і д а н н я , з б о р и ; • дата проведення зборів, засідання; • т е к с т в и т я г у ( п и т а н н я , щ о р о з г л я д а л о с я , і й о г о с у т ь , винесена у х в а л а ) ; • п і д п и с , і н і ц і а л и та п р і з в и щ е г о л о в и і с е к р е т а р я з б о р і в , засідання; • дата у к л а д а н н я в и т я г у ( З а Н.

Безгодовою).

204.1. О з н а й о м т е с я зі зразком протоколу.

Зразок Протокол № 5 зборів учнів 11-А класу Академічного ліцею при П о л т а в с ь к о м у державному університеті 05.02.2011р.

м.Полтава

Голова зборів — Іван О к у н ь Секретар — Тетяна Гайдученко П р и с у т н і — к л а с н и й керівник В. І . Бойко, учитель математики В. П . А н д р і є ц ь , 25 у ч н і в Відсутні — 2 учні П О Р Я Д О К

Д Е Н Н И Й

1. П і д г о т о в к а д о у ч а с т і в I I т у р і о л і м п і а д и ю н и х м а т е м а тиків 2 • ••• І . С Л У Х А Л И : учителя математики В. П. Андрійця з інформацією про результати І туру олімпіади юних математиків, нагороди переможців і визначення імовірних кандидатів на у ч а с т ь у I I т у р і . 143

В И С Т У П И Л И : 1. Класний керівник В. І. Бойко н а г о л о с и л а на у с п і х а х у з н а н н я х з м а т е м а т и к и у ч н і в І г о р я Г о р д і є н к а , Л ю д м и л и П о п е н к о , Сергія Драченюка, однак висловила ж а л ь з п р и в о д у т о г о , щ о д е я к і у ч н і не б р а л и у ч а с т і в І т у р і о л і м п і а д и або в и я в и л и н и з ь к и й р і в е н ь п і д г о т о в к и . 2. Ігор Гордієнко, переможець І т у р у , поділився досвідом п і д г о т о в к и д о о л і м п і а д и й в и с л о в и в н а д і ю , щ о т і , х т о пот р а п и т ь до I I т у р у , п р о д е м о н с т р у ю т ь о с о б л и в у с т а р а н н і с т ь у підготовці до участі в олімпіаді й посядуть призові місця. 3. Людмила Попенко г о в о р и л а про т е , щ о г л и б о к і з н а н н я з математики потрібні не т і л ь к и учасникам I I т у р у олімпіад и , а й у с і м у ч н я м к л а с у , а д ж е це ї х н і й п р о ф і л ь н а в ч а н н я , й з а к л и к а л а товаришів старанніше ставитись до навчання в другому семестрі. 4. Сергій Драченюк слабшим учням.

запропонував організувати допомогу

У Х В А Л И Л И : 1. В і д з н а ч и т и а к т и в н і с т ь у ч н і в к л а с у в о л і м піаді ю н и х м а т е м а т и к і в . 2. Д о у ч а с т і в I I т у р і р е к о м е н д у в а т и І . Г о р д і є н к а , С . Д р а ченюка і Л . Попенко як переможців І туру. 3. У д р у г о м у семестрі у с і м у ч н я м к л а с у с е р й о з н і ш е став и т и с я до в и в ч е н н я м а т е м а т и к и , а д л я с л а б ш и х о р г а н і з у в а т и груп-и в з а є м о д о п о м о г и ; в і д п о в і д а л ь н а староста В і к т о р і я Дейнека. I I . С Л У Х А Л И : ... В И С Т У П И Л И : ... У Х В А Л И Л И : ... Голова зборів

(підпис)

І. Окунь

Секретар

(підпис)

Т. Гайдученко

II. С к л а д і т ь за цим зразком п р о т о к о л зборів вашого класу.

Бібліографічне бюро П е н т и л ю к М . І. К у л ь т у р а мови і с т и л і с т и к а . — К.. Вежа, 1994. Сучасні ділові папери: навч. посібник / С . В. Глущенко, О . В. Д и я к , С . В. Шевчук. — К.. А . С . К . , 2002. Учіться в и с л о в л ю в а т и с я / П. І. Білоусенко, Ю. О . Арешенков, Т. М Віняр та ін. — К.: Рад. школа, 1990.

144

- § 1 1 . К л а с и ф і к а ц і я т е к с т і в за с ф е р о ю використання, метою, структурними особливостями. Види текстів у діловому, п р о ф е с і й н о м у мовленні. Тексти різних стилів, типів, ж а н р і в мовлення М о в л е н н я — річка, мова — її д ж е р е л о .

Г. Сковорода 205.1 П р о ч и т а й т е тексти. В и з н а ч т е с т и л ь кожного. Д о б е р і т ь заголовки.

1. У Всесвітній день З е м л і — 22 к в і т н я — нам п р о п о н у ю т ь зам и с л и т и с я над д о л е ю п л а н е т и . М и щ о д н я по ній т о п ч е м о с я , зас м і ч у є м о , ображаємо, не звертаємо уваги, з н е в а ж а є м о , а вона, с т в е р д ж у ю т ь фізики, е к о л о г и , м е т е о р о л о г и , б і о л о г и і б а г а т о х т о щ е , — ж и в а . Вона дійсно ж и в а : д и х а є , с т р а ж д а є , хворіє. « З е м л я хвора л ю д и н о ю » , — п о в т о р ю ю т ь н и н і н а у к о в ц і . З е м л я хворіє л ю д ь м и , т о м у щ о л ю д и ж и в у т ь на ній не я к у д о м а , т а к , я к п и с а л и брати С т р у г а ц ь к і : з р о б и л и собі на я к и й с ь к о р о т к и й , п о р і в н я н о з В і ч н і с т ю , час п і к н і к на у з б і ч ч і Всесвіту і р о з г у л я л и с я . . . Л ю д с т в о вже з р о з у м і л о , щ о за всі в ч и н к и м у с и т ь б у т и п о к а р а н и м , наприк л а д , за г л о б а л ь н е п о т е п л і н н я — з е м л е т р у с а м и на Гаїті і в К и т а ї , б у р я м и і т а й ф у н а м и в А м е р и ц і , потопами в Європі і от тепер — в у л к а н а м и . А л е , м о ж л и в о , це т і л ь к и початок, і б і л ь ш е дістанеться вже не с а м и м в и н у в а т ц я м , а ї х н і м д і т я м (О. Миколюк). 2. Д о н е д а в н а д о с л і д н и к и і с т о р і ї П і в н і ч н о ї війни 1 7 0 0 — 1721 р о к і в і ш в е д с ь к о - у к р а ї н с ь к и х відносин X V I I — X V I I стол і т ь у пошуках документальних джерел тієї епохи концентрув а л и с в о ю у в а г у п е р е в а ж н о на а р х і в а х н и н і ш н ь о ї ш в е д с ь к о ї с т о л и ц і — С т о к г о л ь м а . Т а ці с х о в и щ а б у л и р е т е л ь н о вивчені щ е на п о ч а т к у м и н у л о г о с т о л і т т я , к о л и в і д з н а ч а л о с я 2 0 0 - р і ч ч я Північної війни. Т і л ь к и д е х т о з у ч е н и х звертався до і н ш и х а р х і в і в . Т а к , нап р и к л а д , в і д о м и й ш в е д с ь к и й і с т о р и к П е т е р Е н г л у н д при написанні своєї неодноразово перевиданої та п е р е к л а д е н о ї р і з н и м и м о в а м и к н и г и « П о л т а в а . Р о з п о в і д ь про з а г и б е л ь о д н і є ї а р м і ї » (переклад українською вийшов т о р і к ) опрацював матеріали справи 141 р у к о п и с н о г о в і д д і л у б і б л і о т е к и У п с а л ь с ь к о г о у н і в е р с и т е т у , де в і д ш у к а в с т а р о в и н н у г р а в ю р у гетьмана Івана М а з е п и . У к р а ї н с ь к і д о с л і д н и к и в и р і ш и л и п р о д о в ж и т и вивчення фондів ц і є ї б і б л і о т е к и . М і р к у в а н н я при ц ь о м у б у л и т а к и м и . У п с а л ь с ь к и й університет, заснований 1477 р о к у , є найстарішим у Скандинавії. І хоча з 1634 року о ф і ц і й н о ю с т о л и ц е ю Ш в е ц і ї є С т о к г о л ь м , У п с а л а , перша с т о л и ц я , щ е довго відігравала р о л ь впливового п о л і т и ч н о г о центру країни (О. Дубина). 145

II. З ' я с у й т е синтаксичні функції виділених слів і частин речень. Поясніть розділові знаки. III. А р г у м е н т у й т е належність текстів д о книжних стилів.

Живе поезія у мові •

206.1. П р о в е д і т ь д о с л і д ж е н н я . Прочитайте мовчки, а потім прос л у х а й т е в аудіозапису поезію Павла Тичини. Як впливає інтонація на с п р и й н я т т я змісту? Які відчуття виникають у вас як слухачів? Чим різняться усний і письмовий варіанти тексту?

Світає... Т а к тихо, так л ю б о , так н і ж н о у полі. Мов свічі погаслі в к л у б к а х фіміаму, В туман загорнувшись, далекі тополі В д у ш і вигравають мінорную гаму. В ж е дніє поволі... Т а к т и х о , так л ю б о , так н і ж н о у п о л і . Світає... Все спить щ е : і небо, і зорі б е з с и л і , Л и ш птах десь озвався спросоння л і н и в о Т а т е м н и й б о в в а н на к о з а ч і й м о г и л і П р о давнє м и н у л е к р и ч и т ь м о в ч а з л и в о . Видніє щохвилі. Все с п и т ь щ е : і небо, і зорі б е з с и л і . л Світає... П р о м і н н я м схід ранить ніч, мовби мечами. Х м а р к и п о всім небі й с о б і в з о л о т і л и , Б е з м о в н і т у м а н и т р е м т я т ь над п о л я м и . Підхоплююсь з ними і я , посвіжілий. О, г л я н ь , щ о над н а м и ! Р о з к р а я н о небо — мечами, м е ч а м и . . .

Розкраяно небо — мечами, мечами...

II. Яку роль у тексті відіграє повтор слова світає? художній засіб?

Як називається цей

Комунікативний практикум III. Перекажіть вірш, використовуючи фотоілюстрацію. Якою формою тексту ви скористаєтесь? Чим відрізняється римований текст від прозового?

З в е р н і т ь у в а г у ! Т е к с т и к л а с и ф і к у ю т ь с я за т а к и м и ознаками: • за х а р а к т е р о м п о б у д о в и ( в і д 1, 2, 3 о с о б и ) ; • за х а р а к т е р о м передачі ч у ж о г о м о в л е н н я ( п р я м а , н е п р я м а , невласне пряма мова); • за у ч а с т ю в с п і л к у в а н н і д в о х і б і л ь ш е с п і в р о з м о в н и к і в ( м о нолог, діалог, полілог); • за ф у н к ц і о н а л ь н о - с м и с л о в и м п р и з н а ч е н н я м ( о п и с , розповідь, роздум); • за с т и л ь о в и м р о з м е ж у в а н н я м ( ф у н к ц і о н а л ь н і с т и л і ) ; • за т и п о м з в ' я з к у р е ч е н ь у т е к с т і ( т е к с т и з п о с л і д о в н и м і паралельним зв'язком). Комунікативний практикум^ 207. Підготуйте повідомлення про класифікаційні ознаки текстів і виступіть із ним перед учнями 9 класу. 208. Схарактеризуйте текст за наведеними вище ознаками.

З а п о р і з ь к и й д у б , д у б и Ш е в ч е н к а , П а л і я . . . С к і л ь к и ї х , зел е н и х в е л е т і в , п е р е ж и л и в і к и й л и х о л і т т я , с т о я т ь перед н а м и живими свідками подій, припорошених пилом історії! Певно, з н а й д е т ь с я на У к р а ї н і щ е й д у б — с у ч а с н и к М о н о м а х а . В у к р а ї н с ь к і й ф л о р і д у б — н а й д о в г о в і ч н і ш а р о с л и н а : д о 1000 р о к і в і б і л ь ш е ж и в е він. П р и р о д а о б д а р у в а л а д у б т а к о ю с и л о ю ж и т т я , щ о він з д а т е н п р о т и с т о я т и всім н е з г о д а м ч а с у . Я к с и м вол н е п о х и т н о ї в о л і й м о г у т н о с т і д у б посів о д н е з ч і л ь н и х м і с ц ь в українському фольклорі. І д е т ь с я п р о дуб звичайний, найбільш поширений в Україні — від П о л і с с я д о Ч о р н о г о м о р я , від К а р п а т д о А з о в с ь к о г о м о р я (Г. Смик). Складаймо професійне портфоліо 209. Виберіть текст за напрямом профілю. Доповніть його своєю інформацією, дотримуючись типу і стилю авторського мовлення.

І. Спортивний папрям Сліпучою білизною тільки що впалого снігу виблискують с х и л и г і р . Г л я д а ч і , м р у ж а ч и с ь від в е с н я н о г о с о н ц я , с п о с т е р і г а ю т ь за п е р е б і г о м з м а г а н н я . 147

З и г з а г о м збігає вниз л і н і я прапорців. С в и щ е вітер. В е л и ч е з н і сосни і в о л о х а т і я л и н и , щ о я к и м о с ь дивом вибралися на сіру скелю, розгойдуються з боку в бік. Р а п т о м із самої вершини, з л е г к а п р и г н у в ш и с ь , помчався л и ж н и к . У с е ш в и д ш е , ш в и д ш е . . . Поворот... Щ е поворот... (З газети). 2. Суспільно-гуманітарний напрям Катерина М о т р и ч запропонувала У к р а ї н і чудову « М о л и т в у до м о в и » . П и с ь м е н н и ц і вдалося розкрити с т а н о в и щ е рідної мови, и т р а г і ч н у д о л ю в м и н у л о м у й зараз. Мова у творі персоніфікована. Щ о б п і д к р е с л и т и її с и л у , авторка виводить її в образі ж р и ц і , « щ о с т о я л а на чатах к о л о вівтаря нашого н а ц і о н а л ь н о г о Х р а м у й не впускала т у д и з л о г о д у х а виродження, з л о г о д у х а скверності, г а н ь б и » (О. Слоньовська). 3. Природничий напрям Одні не т е р п л я т ь присутності в домі собак чи котів, а інші вважають їх повноправними ч л е н а м и родини. Та хоч я к и м би неоднозначним б у л о с т а в л е н н я л ю д е й до д о м а ш н і х у л ю б л е н ців, н і х т о не заперечить, щ о вони впливають на наше ж и т т я надзвичайно с и л ь н о . Н е один раз д о в о д и л о с я ч у т и , як коти чи собаки д о п о м а г а л и хворим стати на ноги, зняти е м о ц і й н и й стрес, позбутися г о л о в н о г о б о л ю чи просто п о л і п ш и т и настрій. І останні медичні д о с л і д ж е н н я це п і д т в е р д ж у ю т ь . Т а к , а н г л і й ські л і к а р і д о в е л и , щ о л ю д и , я к і мають вдома котів чи собак, значно рідше звертаються до м е д и ч н и х з а к л а д і в . К р і м того, щ о коти й собаки — це своєрідні л і к а р і , вони ще й вірні та надійні д р у з і . . . (/. Філіпченко). З в е р н і т ь у в а г у ! Р о з р і з н я ю т ь дві основні форми тексту — усний і писемний текст. Особливості писемного тексту т а к і : " писемний текст є р е з у л ь т а т о м писемного м о в л е н н я ; • писемний текст має зоровий ( о п т и ч н и й ) характер, він сприймається зором ( в і з у а л ь н о ) ; • писемний текст виражається за д о п о м о г о ю системи спеціа л ь н и х п и с е м н и х знаків — б у к в ; • писемний текст виступає у двох формах — р у к о п и с н і й і друкованій. Х а р а к т е р н о ю о с о б л и в і с т ю усного тексту є с п р и й н я т т я на слух (акустичність). Д л я текстів характерна багатожанровість. Ж а н р и пов'язані зі с т и л я м и . К о ж е н с т и л ь володіє р о з г а л у ж е н о ю с и с т е м о ю жанрів.

148

210. I. Прочитайте о б и д в а тексти. Визначте с т и л ь і жанр кожного.

1. Т А Л А Н О В И Т И Й М А Е С Т Р О Р о б о т и М и к о л и С я д р и с т о г о о б ' ї х а л и весь світ. Н а й б і л ь ш е його творчість вражає ті народи, я к і мають навички к о п і т к о ї ручної праці, н а п р и к л а д я п о н ц і в . Маестро п р и м у д р и в с я з р о б и т и з п о л о в и н к и макової зернини чудове г н і з д е ч к о д л я т р ь о х з о л о т и х п т а ш е н я т . Створив зі шматочка вишневої к і с т о ч к и портрет — б а р е л ь є ф С о л о м і ї К р у ш е л ь н и ц ь к о ї і розмістив його на м і н і а т ю р н о м у метеоритику. З - п о м і ж створених С я д р и с т и м див — н а й м е н ш и й у світі е л е к т р и ч н и й г о д и н н и к , я к о г о він уставив з а м і с т ь ока золотій бабці! С к л а д а є т ь с я цей годинник зі ста т р и д ц я т и д е т а л е й ( З а О.

Лань).

2. С Т А Т Т Я 17 Захист с у в е р е н і т е т у і т е р и т о р і а л ь н о ї ц і л і с н о с т і У к р а ї н и , забезпечення ї ї е к о н о м і ч н о ї та і н ф о р м а ц і й н о ї б е з п е к и є найважл и в і ш и м и ф у н к ц і я м и держави, справою всього У к р а ї н с ь к о г о народу. Оборона У к р а ї н и , з а х и с т її с у в е р е н і т е т у , т е р и т о р і а л ь н о ї ц і л і с н о с т і і недоторканності п о к л а д а ю т ь с я на Збройні С и л и України. Забезпечення д е р ж а в н о ї б е з п е к и і захист д е р ж а в н о г о кордону У к р а ї н и п о к л а д а ю т ь с я на відповідні військові формування та правоохоронні органи д е р ж а в и . Збройні С и л и У к р а ї н и та і н ш і військові формування н і к и м не м о ж у т ь бути використані д л я о б м е ж е н н я прав і свобод громадян або з метою п о в а л е н н я к о н с т и т у ц і й н о г о л а д у , у с у н е н н я органів в л а д и чи п е р е ш к о д ж а н н я їх д і я л ь н о с т і ( К о н с т и т у ц і я України). j

II. Виконайте завдання за текстом: 1. Доведіть, що д л я текстів властиві основні ознаки: змістовність, зв'язність, інформативність та ін. 2. У чому виявляються стильові і жанрові відмінності текстів? 3. Назвіть жанри публіцистичного й офіційно-ділового стилю. 4. Визначте мікротеми в кожному тексті й аргументуйте їх співвідносність з абзацами.

211.1. Проведіть дослідження. Прочитайте текст в особах. Яку роль відіграє розповідь від першої о с о б и ? У чому самобутність автора? Яку роль відіграє д і а л о г ? Доведіть, що це художній текст.

...Ось у ж е й сонце з о л о т о ю п у ч к о ю п о с т у к а л о в моє вікно, а за вікном на т е п л о з а в о р к у в а л и г о л у б и . Пора й до ш к о л и . Збираючи к н и ж к и , я почув, як надворі з а г у р к о т і в віз, як зас к р и п і л а наша х в і р т к а * , обізвалась радісно качка, з а г у п а л и швидко к р о к и , з а б р я ж ч а л и одні й д р у г і двері, і на порозі, наче 149

в е с н я н о ч к а , с т а л а р о з р у м ' я н е н а і о с я й н а М а р ' я н а . На ї ї новеньк о м у к о ж у ш к у в п е т е л ь ц і п о г о й д у в а л о с ь два п е р ш и х п і д с н і ж ники. — Д о б р и й д е н ь і д о б р о г о з д о р о в ' я вам у х а т у ! — п р и к л а в ш и р у к у д о г р у д е й , н и з ь к о в к л о н и л а с ь вона б а т ь к у - м а т е р і й м е н і . — Доброго здоров'я, М а р ' я н о , доброго здоров'я, дитино, — дрогнув голос у матері. М и всі з р о з у м і л и : з ч и м с ь н е з в и ч н и м , в е л и к и м п р и й ш л а д о нас д і в ч и н а . М а р ' я н а п р и т у л и л а с ь д о м а т е р і , щ о с ь з а ш е п о т і л а ї й , і на материних віях з а б л и щ а л и с л ь о з и . — Н е п л а ч т е , т і т о ч к о , бо я сама р о з п л а ч у с ь , — с м і ю ч и с ь , заплакала Мар'яна. — Я к и й ж е в і н , твій м і с я ц ь ? — О т а к о ї ! Н е в ж е ви й о г о в л і т к у не б а ч и л и , к о л и він д о м е н е у ваш с а д о ч о к п р и х о д и в ? — з д и в у в а л а с ь д і в ч и н а . Мати вибачливо посміхнулась: — Т и т і л ь к и ш е п о т і л а м е н і п р о с в о г о к о з а к а , а п о к а з а т и забулась. — Т о в и й д і т ь — п о г л я н ь т е , — к и в н у л а г о л о в о ю на в і к н о . — С и д и т ь собі на возі й так п и ш а є т ь с я , щ о д а л і н і к у д и . — І в ж е т и х о , т і л ь к и м а т е р і с к а з а л а : — Він к н я г и н е ю і з і р о н ь к о ю називає мене... На в у л и ц і с т о я т ь з а п р я ж е н і к о н і . М о л о д и й , г о р б о н о с и й пар у б о к в ш и н е л і к р а с и в о повертає г о л о в у д о нас і п р и я з н о п о с м і хається. Батько першим підходить, здоровкається з ним. — З у м і в ж е т и , п а р у б ч е , н а з о р і т и * д і в ч и н у . Д о в г о т а к у треба було попошукати. — А я т а к и й д о в г о ш у к а в її. Т р и р о к и в с і д л і п р о ї з д и в (М. Стельмах). II. Доберіть два заголовки д о тексту так, щоб один відображав тему, а д р у гий — основну думку. III. З р о б і т ь в и с н о в о к . Перекажіть текст від третьої особи. Щ о від цього зміниться? У чому перевага авторської розповіді?

Допоможіть знайти помилку! — Думки необхідно виражати зрозуміло. Зрозумів, Д а н и л е ? — нулася Ольга. — Зрозуміло, що зрозумів, — засміявся хлопець.

Видатні

звер-

українці

212.1. Прочитайте текст. Визначте тему й основну думку. Доберіть свої варіанти заголовка.

Б у в у батька Х м е л я п о л к о в н и к М о р о з е н к о . В е л ь м и с л а в н и й був л и ц а р . І всюди він б у в п е р ш и й : і під Ж о в т и м и В о д а м и , і під 150

К о р с у н е м , і під П и л я в ц я м и та й щ е й під К а м ' я н ц е м - П о д і л ь с ь к н м громив з чернею к л я т у ш л я х т у г о л о п у з у . А ще с п і л ь н о із загонами М а к с и м а Кривоноса здобував В и с о к и й Замок у Л ь в о в і . К а ж у т ь , п р и й ш о в на З а п о р о з ь к у Січ Станіславом Морозов и ц ь к и м , а став Нестором М о р о з е н к о м . З власної волі зрікся ш л я х е т с ь к о ї віри, бо не міг с п о к і й н о д и в и т и с я на г і р к у д о л ю у к р а ї н с ь к о г о л ю д у , щ о стогнав у п а н с ь к о м у ярмі та бунтував проти сваволі і б е з п р а в ' я . А щ е розповідають: мав М о р о з е н к о р о з у м за д е с я т ь о х та кохався у к н и г а х в е л е м у д р и х * . І п о л ю бив його Х м е л ь , я к сина рідного, і нарік його, о р л а с и з о к р и л о го, п о л к о в н и к о м за битви з в и т я ж н і . А вже чернь п р о с т о л ю д на й ш л а г р і з н о ю с и л о ю за своїм п о л к о в н и к о м . Н е л я к а л и її ні вогонь, ні вода, ні гармати військ ш л я х е т с ь к и х . Д е п р о л е т и т ь кіннота М о р о з е н к а — засіяне п о л е т р у п о м в о р о ж и м . Б о я л а с я ш л я х т а одного імені М о р о з е н к а і за в с я к у ц і н у х о т і л а з н и щ и т и його. Щ о т і л ь к и не р о б и л и п і д л і пани! П і д с и л а л и т а є м н и х вбивць, р о б и л и засади, три рази с т р і л я л и по нім куплені золотом найманці. — К о з а ц ь к е т і л о ш л я х е т с ь к а к у л я не бере! — с м і я в с я Морозенко (Нар. творчість). II. Виконайте завдання за текстом. 1. Визначте, яким с п о с о б о м пов'язані речення в тексті — п о с л і д о в н и м чи п а р а л е л ь н и м . 2. У п е р ш о м у абзаці назвіть засіб зв'язку речень і запишіть речення, що розкриває його зміст. 3. Випишіть с л о в о с п о л у ч е н н я іменників із прикметниками, що характеризують мужність і л и ц а р с т в о Морозенка. 4. Поясніть значення с л о в а велемудрий. Д о б е р і т ь д о нього синоніми. 5. З ' я с у й т е правило, за яким у т р е т ь о м у реченні с т о ї т ь двокрапка. П р и г а д а й т е пунктограми в реченнях з о д н о р і д н и м и членами. ^ ^ III. З а й д і т ь на с а й т Інтернету www.greatukrainians.com.ua і д о б е р і т ь *** інформацію п р о л е г е н д а р н о г о героя Морозенка. Чим різняться п е реказ та історичний ф а к т ? 2 1 3 . І. П р о ч и т а й т е текст. Визначте його тему й основну думку.

ТАЛАНТ, ЩО ДАРУЄ ТЕПЛО Ч и ви ч у л и щось про м ш а н к о в і в а п н я к и ? Ц е — к р и м с ь к і вапняки. С к а ж і м о , середньовічне місто-фортеця М а н г у п у К р и м у — в е л и к и й , с к л а д е н и й м ш а н к о в и м и вапняками п о к л а д . У л і т е р а т у р і можна вичитати, щ о вапняк м ш а н к о в и й , найд а в н і ш и й б у д і в е л ь н и й м а т е р і а л , в и р і з н я є т ь с я високою міцністю, довговічністю, в и н я т к о в и м и д е к о р а т и в н и м и я к о с т я м и , однорідністю с т р у к т у р и , простотою о б р о б к и . . . Х т о с ь , м о ж е , й проминув би без уваги о б л и ц ю в а л ь н у п л и т к у з н а т у р а л ь н о г о к а м е н ю , м ш а н к о в о г о вапняка с в і т л о г о к о л ь о р у . А л е т і л ь к и не Юрій Ш к о в и р а . М и н у л о ї осені привіз із К р и м у п о к и н у т і , вибракувані п л и т к и . Й у с е н ь к у о с і н ь і з и м у провов151

т у з и в с я над н и м и , с т в о р и в ш и з о два д е с я т к а робіт. П р и ц ь о м у з в е р н у в с я до д а в н ь о г р е ц ь к и х , є г и п е т с ь к и х , п е р с ь к и х с ю ж е т і в . О с ь г р е ц ь к и й воїн на к о л і с н и ц і ц і л и т ь с я в к о г о с ь з л у к а . А ї х н і сучасники-філософи, навпаки, застигли в замислених позах. З е м л ю , щ о п р о к и н у л а с я , р а д і с н о вітає б о г С о н ц я — Г е л і о с . П р о м е н и с т и й бог в и ї з д и т ь на небо з б е р е г і в О к е а н у в з о л о т і й колісниці, викуваній богом Гефестом, запряженій четвіркою крилатих коней... ( М . Чабан). Комунікативний практикум Складіть міркування на тему «Талант — що це: д а р праця?». Запишіть ваш варіант тексту. II.

БОЖИЙ

ЧИ

копітка

ЕИ І 214. І. Перекладіть текст. З'ясуйте, що спільного й відмінного в побудові текстів двох мов — української і російської.

Ф у н к ц и о н а л ь н о - с м ы с л о в о й т и п р е ч и — это с в о е г о рода мод е л ь к о м м у н и к а ц и и . И п р и о п р е д е л е н и и м е х а н и з м о в образов а н и я т е к с т а п р е ж д е всего и з б и р а е т с я сама м о д е л ь к о м м у н и кации, т.е. учитываются конструктивные признаки речевого акта, совокупность которых и формирует модель. К конструктивным признакам относятся: 1) к о м м у н и к а т и в н а я ц е л е у с т а н о в к а ; 2) предмет (содержание) к о м м у н и к а ц и и ; 3) признаки ситуации, в пределах которой осуществляется коммуникация; 4) социальная характеристика участников коммуникации. С о в о к у п н о с т ь э т и х п р и з н а к о в и создаёт с и с т е м у р е ч е в ы х с и т у а ц и й , а т и п р е ч е в о й с и т у а ц и и о п р е д е л я е т к о н к р е т н у ю мод е л ь к о м м у н и к а ц и и ( с о о б щ е н и я ) . В р а м к а х к а ж д о г о т и п а речевой с и т у а ц и и формируются достаточно стандартные формы реализации их в тексте. Рождается стереотипность речевого п о в е д е н и я , к о т о р а я о т р а ж а е т с я на н о р м а х речевой о р г а н и з а ц и и т е к с т а . Т е к с т с о о т в е т с в е н н о п р и о б р е т а е т т у ф о р м у , которая п о м о г а е т е м у в ы п о л н и т ь д а н н у ю к о м у н и к а т и в н у ю з а д а ч у (Н. Валгіна). II. Що нового ви дізналися про функціонально-смислові типи текстів опис, розповідь і роздум?

—

•fe 215. І. Прочитайте текст. З якого збірника взято уривок? Які засоби створення комічної розповіді використав О с т а п Вишня? Складіть план і перекажіть текст, дотримуючись авторської манери викладу.

С о м — риба о с і л а . Ж и в е сом у я к і й с ь о д н і й ковбані і м а й ж е н і к о л и ї ї не к и д а є . Д о р о с л и й с о м . М о л о д і с о м е н к и й с о м е н я та — ті м е т к і ш і , вони б р о д я т ь по всій р і ч ц і , на ч у ж і « в у л и ц і » запливають. Ч и м ж и в л я т ь с я с о м и , щ о вони ї д я т ь ? С о м и ї д я т ь р и б у , ж а б , каченят, гусят... 152

Н а й к р а щ е л о в и т ь с я сом т е п л и м и л і т н і м и м і с я ц я м и , в н о ч і . Л о в л я т ь с о м і в в у д о ч к а м и , бере він і на с п і н і н г , а в е л и к и й — на спеціальні великі гаки. Ч и м м о ж н а н а ж и в л я т и г а к и на с о м а ? Ч е р в ' я к а м и , ж и в ц я м и , ж а б а м и , м о ж н а ч і п л я т и ш м а т к и м ' я с а і т.д. На в е л и к и х с о м і в на г а к а , я к ви м а л и н а г о д у п е р е с в і д ч и т и с я з н а ш о ї р о з п о в і д і , н а й к р а щ е ч і п л я т и г у с а к а або г у с к у , с о б а к у с е т е р а - г о р д о н а або б у р о г о чи г і м а л а й с ь к о г о в е д м е д я . Н а б і л о г о в е д м е д я с о м не бере, бо б і л и й в е д м і д ь — з в і р п о л я р н и й , а с о м л ю б и т ь т е п л і води й не д у ж е х о л о д н и х з в і р і в . Я к л о в и т и сома? Д у ж е просто: н а ж и в л я й т е гачка, сидіть і чекайте. Почне к л ю в а т и — п і д с і к а й т е . П і д с і к ш и — в и т я г а є т е . В и т я г т и — зраз у ж б е р і т ь н о ж а й р о з ч и н я й т е с о м а , бо б у л и в и п а д к и , к о л и в сома в череві з н а х о д и л и р і з н і ц і к а в і р е ч і : к о п ч е н у к о в б а с у , вар е н о г о рака й п а р у ц і л і с і н ь к и х ш п р о т і в . О т ж е , іноді с о м вам п р и н е с е не т і л ь к и с а м о г о себе як с в і ж у й д у ж е с м а ч н у р и б у (якщо її засмажити), а ще й неабияку холодну закуску. І н т е р е с н а риба с о м ! За ц а р с ь к о г о р е ж и м у , я к с в і д ч а т ь д о р е в о л ю ц і й н і р и б а л к и п и с ь м е н н и к и , с о м в а ж и в д о 4 0 0 к і л о г р а м і в , ковтав собак і ведм е д і в . М о ж л и в о , щ о з р о з в и т к о м р и б а л ь с т в а сом в а ж и т и м е тонну і к о в т а т и м е б у г а ї в і н е в е л и ч к і б у к с и р н і п а р о п л а в и . . . Все м о ж л и в о , х о ч ми о с о б и с т о , р и б а л к и - п и с ь м е н н и к и , у це не д у ж е в і р и м о . . . А с о м а . . . сома м е н і с а м о м у д о в е л о с я б а ч и т и т а к о г о з а в б і л ь шки, як комбайн. Т і л ь к и трохи довшого. Ц е , д о р о г і н а ш і ч и т а ч і , с е р й о з н о і без ж о д н о г о п е р е б і л ь ш е н ня ( О с т а п Вишня). Ъ II. Д а й т е відповіді на запитання та виконайте завдання за текстом. 1. Чому О с т а п а Вишню називають чудотворцем українського сміху? Знайдіть у тексті місця, що викликають щирий сміх. 2. Запишіть іменники — назви різних тварин у чотири стовпчики: іменники I, II, III, IV відмін. Доведіть правильність виконання 3. Знайдіть у тексті гіперболи і доведіть, що вони — один із засобів гумору. 4. Яку роль у тексті відіграють повтори слова сом? 5. Виконайте синтаксичний розбір останнього речення.

Читайте українською І в а с ю к М . М о н в л о г перед обличчям сина. — Чернівці: М о л о д и й буковинець, 2007. 216. І. Прочитайте анотацію д о книги Михайла Івасюка « М о н о л о г перед обличчям сина» (с. 154) й уривок із неї.

153

Ця книга про геніального композитора, творця «Червоної рути» Володимира Івасюка. Навіть відстань у понад тридцять років від часу трагічного зникнення і загибелі великого митця не послаблює інтересу до цієї книги, а, швидше, навпаки — посилює його. Івасюкові пісні та інструментальні твори продовжують активно жити, духовно збагачувати українців. ЧЕРВОНА РУТА ... П і с н і з л е т і л и на д у ж и х к р и л а х своїх м е л о д і й , я к і м и л у в а л и не л и ш е с л у х , а з в о р у ш у в а л и серця м о л о д и х і с т а р ш и х . П р о « В о д о г р а й » з г а д у в а л и менше, р і д ш е , а фантастична « Р у т а » всіх п р и г о л о м ш и л а своєю неординарною с у т т ю , п о д і я л а на у я в у , п о - с п р а в ж н ь о м у з д и в у в а л а . Її ш и р о к а п о п у л я р н і с т ь в и к л и к а н а передовсім новим образом, новим с и м в о л о м у л і т е р а т у р і й пісні. Вона д у ж е скоро починає обростати р о м а н т и ч н и м и оповідан н я м и , л е г е н д а м и , к а з к а м и , її піддають н а й р і з н о м а н і т н і ш и м і н т е р п р е т а ц і я м . І це не дивина — вона ж сама с п о к о н в і к у ж и л а в л е г е н д і на н а ш і й з е м л і , ч е к а ю ч и , щ о б и хтось, м о л о д и й і сміл и в и й , відкрив її і дав їй місце в л ю д с ь к і й свідомості. Р у т а взагалі цвіте ж о в т и м с у ц в і т т я м , а л е т р а п л я є т ь с я й таке, щ о вона один раз на д е с я т ь років зацвітає червоно. Ч и м пояснити цю т а ї н у ? Ї ї розкриває стародавня грецька легенда про к о х а н н я юнака і д і в ч и н и . Від ї х н і х п о ч у т т і в р о з к в і т а л и п о л я й л і с и , л ю д и р а д і л и , с п і в а л и пісень. Та на горе з а к о х а н и м врода д і в ч и н и в и к л и к а л а л ю б о в у серці старезного бога Е о л а , я к и й почав з а л и ц я т и с я до красуні. У д е н ь і вночі він її чарував о б л е с н и м и с л о в а м и та о б і ц я н к а м и , хотів, щ о б и дівчина з и р к н у л а на н ь о г о п р и х и л ь н о і відповіла л ю б о в ' ю на його п е с т о щ і . Та вона й ч у т и не х о т і л а про нього — б у л а вірна юнакові. Р е в н о щ і з а п о п а д л и в о г о Е о л а не з н а л и с т р и м у . Він геть оскаж е н і в і нарешті помстився за своє н е р о з д і л е н е к о х а н н я та потоптану й з н е в а ж е н у гідність б о ж к а . Він вибрав х в и л и н к у , к о л и з а к о х а н і п р и й ш л и на побачення, н а к и н у в с я на х л о п ц я й д і в ч и н у і відняв у них ж и т т я . Ж а л ю г і д н и й стариган! Х о ч а й о м у б у л о вже понад т и с я ч у л і т , не міг с я г н у т и просту і с т и н у : к о х а н н я твердіше від к а м е н я , п а л к і ш е від вогню і с и л ь н і ш е від смерті. Л ю б о в д і в ч и н и і юнака не з а г и н у л а , а перетворилася у дві к в і т к и : у р у т у із ж о в т и м с у ц в і т т я м і ч е р в о н я с т и м и л и с т о ч к а ми та л і л у в а т о - р о ж е в и й ясенець. В о н и , як двоє д і т е й , завжди і всюди одне б і л я одного. Я с е н е ц ь т р о х и в и щ и й , — ніби д л я того, щ о б и п и л ь н у в а т и , аби я к и й с ь стариган не забрав його к о х а н у . І рута не б а й д у ж а до я с е н ц я : один раз у десять років розквітає червоним цвітом, аби к о х а н и й м и л у в а в с я нею й увібрав ї ї вроду в своє серце. Я к щ о під час т о г о ч у д о д і й н о г о цвітіння •

154

будь-яка дівчина знайде той дивоцвіт, то візьме в нього всі чари і причарує назавжди свого к о х а н о г о л е ґ е н я . В У к р а ї н і відомі різні варіанти цієї л е г е н д и . Т а к , л і т е р а т у рознавець О. Ю. Р о м а н е н к о в нарисі « Ч а р - з і л л я » розповідає про д і в ч и н у - г у ц у л к у , яка ш у к а є червону р у т у : « В о н а с п о т и к а є т ь с я об к о р і н н я , падає, п і д н і м а є т ь с я , знову д о л а є т е м р я в у і страх. І к о л и вже, з д а в а л о с я , в и б и л а с я зовсім із с и л , не м а л а змоги підвестися, побачила раптом попереду чарівний в о г н и к . Т а к , це вона, чарівна рута-квітка! Н е б а г а т ь о м с у д и л о с я побачити її й зірвати... Т і л ь к и раз у д в а д ц я т ь років з а п о л у м ' я н і є на руті червоний цвіт замість з в и ч а й н о г о жовтого, і то ненадовго. Знайди в собі с и л и , підведись, зірви чарівний цвіт, і він принесе тобі щ а с т я . Т и б у д е ш к о х а н о ю з а в ж д и , ти не відатимеш г і р к о т и р о з л у к и й гострого б о л ю зради. Зірви ж с к о р і ш е к в і т к у і вручи її к р а с н о м у л е ґ е н ю , щ о з ' я в л я є т ь с я щ о н о ч і в дівочі сни, і ви станете н е р о з л у ч н и м и д о в і к у . О, чарівні л е г е н д и Карпат! С к і л ь к и вас виринає із сивої давнини, с к і л ь к и вас твориться д о в к о л а ! » Т а червона рута — це не з а х і д н о у к р а ї н с ь к и й чи буковинс ь к и й р е г і о н а л ь н и й с и м в о л , а з а г а л ь н о у к р а ї н с ь к и й , я к и й побутував у різних варіантах у багатьох частинах У к р а ї н и , відбиваючи важкі події в історії н а ш о г о народу... Т а к , Тарас М е л ь н и к і Сергій К о з а к розповідають, щ о червона рута з ' я в и л а с я в часи л и х о л і т т я , к о л и У к р а ї н а с т о г н а л а від набігів р і з н и х поневолювачів. Та чарівна диво-квітка п о в ' я з у є т ь с я з боротьбою н а ш и х предків-українців за своє в і л ь н е ж и т т я . . . . В о р о ж а навала вдерлася на у к р а ї н с ь к у з е м л ю , грабувала, с п а л ю в а л а , з н и щ у в а л а все д о щ е н т у , а л е червону р у т у ж о р с т о к і н а п а с н и к и не м о г л и з н и щ и т и — вона з о с т а л а с я ж и т и : с п а л а х у в а л а т і л ь к и г о л у б и м п о л у м ' я м , а л е не з г о р я л а у вогні. Б у л а с и м в о л о м вічно ж и в о г о і н е з н и щ е н н о г о у к р а ї н с ь к о г о н а р о д у . Та ось н а с т а л о горе. О д н о г о парубка с х о п и л и х и ж і заброди і з а п р о т о р и л и на н е в і л ь н и ч у г а л е р у . Т о б у л а така гнітюча і в а ж к а н е в о л я , а ворог т а к и й ж о р с т о к и й , щ о галерн и к и в т р а т и л и надію на п о р я т у н о к . А л е с т а л о с я диво. К о х а н а т о г о парубка в а ж к о п о б и в а л а с я , г і р к о о п л а к у в а л а його с у м н у д о л ю . Д і в ч и н а добре з н а л а , в ч и ї х р у к а х він перебував. К о л и з У к р а ї н и в і д л і т а л и ж у р а в л и н і к л ю ч і , кохана п і д н е с л а вгору червону р у т у і п о п р о с и л а о д н о г о з т и х п т а х і в : « П е р е д а й , л ю бий ж у р а в л и к у , цю к в і т к у м о є м у к о х а н о м у , х а й він п а м ' я т а є м о ю л ю б о в до н ь о г о » . Ж у р а в е л ь у з я в у дзьоба т у д и в о - к в і т к у , і, п р о л і т а ю ч и понад м о р е м , побачив г а л е р у з н е в і л ь н и к а м и . О п у с т и в с я до неї й к и н у в п а р у б к о в і - н е в і л ь н и к о в і подарунок к о х а н о ї . П о л у м ' я червоної р у т и р о з в о р у ш и л о серце к о х а н о го та його п о б р а т и м і в . В о н и з г а д а л и р і д н у У к р а ї н у , б а т ь к і в . 155

О д н а з численних платівок із піснями В. Івасюка

матерів, к о х а н и х д р у ж и н і д і т е й . Ц і спогади р о з б у д и л и в них н е й м о в і р н і с и л и . Г а л е р н и к и п о б и л и своїх н а г л я д а ч і в і, захоп и в ш и к о р а б е л ь , ніби п о л е т і л и до берегів рідного краю. ... Значно п і з н і ш е , у ж е б у д у ч и п о п у л я р н и м с п і в а к о м , народним артистом У к р а ї н и , В а с и л ь З і н к е в и ч напише: « Т і , ч и я юність припала на д р у г у п о л о в и н у ш і с т д е с я т и х років двадцятого с т о л і т т я , добре п а м ' я т а ю т ь , як весняним в и х о р о м , стрімким птахом в и л е т і л а в ш и р о к и й світ пісня В о л о д и м и р а Івасюка « Ч е р в о н а р у т а » , ї ї прекрасна м е л о д і я , в я к і й о р г а н і ч н о з л и л и ся, п о є д н а л и с я сучасні р и т м и з к р а щ и м и е л е м е н т а м и традиц і й н о г о у к р а ї н с ь к о г о с п і в у , звучала повсюдно — з професійної і с а м о д і я л ь н о ї сцени, з г о л у б о г о екрана, на с т у д е н т с ь к и х вечорах і с і л ь с ь к и х в е с і л л я х , у наметах г е о л о г і в та п р и к о р д о н н и х заставах... « Ч е р в о н у р у т у » л ю д и п р и й н я л и всім серцем, бо це б у л а чесна пісня. Ц е б у л а не позичена, а ніби с а м и м народом написана пісня, яка, без п е р е б і л ь ш е н н я можна сказати, стала чи не н а й в и щ и м проявом у к р а ї н с ь к о ї естради, щ о т і л ь к и - н о , з р е ш т о ю , почала з а р о д ж у в а т и с я » . Поява « Ч е р в о н о ї р у т и » й « В о д о г р а ю » — незабутня подія у т в о р ч о м у ж и т т і В о л о д і . Вони — яскраві зразки пісень, щ о свідчать про обдарованість їхнього автора. Народ відкриває д л я них свої серця, надаючи споч а т к у перевагу « Ч е р в о н і й р у т і » , а трохи п і з н і ш е « В о д о г р а ю » . II. Якщо ви хочете прочитати про інші епізоди з життя відомого українського композитора, шукайте книжку Михайла Івасюка « М о н о л о г п е р е д обличчям сина».

Бібліографічне б ю р о П е н т и л ю к М . І. Культура мови і стилістика. — К.: Вежа, 1994. Т о м а н І. М и с т е ц т в о говорити. — К.: Політвидав України, 1989.

•

156

РОЗВИТОК

МОВЛЕННЯ

Виступ на семінарах, зборах, конференціях просто і красиво спілкуватися — це ціла наука. К. Станіславський

УМІТИ

217.1 Прочитайте текст. Визначте його с т и л ь і жанр. Доберіть заголовок.

В а ж к о в и з н а ч и т и , щ о т а к е н а ц і о н а л ь н а ідея в з а г а л і , б о її можна розуміти як зберігання материнської мови, обрядових з в и ч а ї в і т . і н . д л я о к р е м о ї л ю д и н и , р о д и н и чи г р о м а д , я к і прож и в а ю т ь за м е ж а м и р і д н о г о е т н о с у . А л е м о ж н а з ' я с у в а т и , щ о т а к е н а ц і о н а л ь н а ідея д л я к о н к р е т н о г о н а р о д у , я к и й має с в о ю м о в у , к у л ь т у р н і й д у х о в н і т р а д и ц і ї , п а м ' я т ь п р о своє м и н у л е , х а р а к т е р н і риси м е н т а л ь н о с т і , е к о н о м і ч н і і н т е р е с и , т е р и т о р і ю , своєрідні способи добування засобів до ж и т т я . Н а ц і о н а л ь н а ідея п о є д н у є в собі в и з н а ч а л ь н і п р и к м е т н о с т і н а р о д у і в и м а г а є від н ь о г о д л я ї х н ь о ї о б о р о н и та р о з в и т к у с т в о р е н н я в л а с н о ї , ні від к о г о не з а л е ж н о ї д е р ж а в н о ї о р г а н і з а ц і ї . О т ж е , н а ц і о н а л ь н а і д е я — це т в о р е ц ь , з а х и с н и к , в і д н о в л ю вач і б у д і в н и ч и й д е р ж а в н о с т і н а р о д у , й о г о д у х с в о б о д и , в и щ и й рівень с а м о у с в і д о м л е н н я , о з н а к а і н т е л е к т у а л ь н о ї з р і л о с т і , й о г о з д а т н і с т ь в п л и в а т и на ф о р м у в а н н я п о з и т и в н о г о д л я себе політичного міжнародного клімату (Д. ІІавличко). II. Доведіть, що текст має впливову силу на читача. III. Випишіть із тексту ключові слова і з'ясуйте їх значення. Скарби фразеології Р^і

218.1. Прочитайте текст. Визначте його с т и л ь і жанр.

СІМ П ' Я Т Н И Ц Ь Н А Т И Ж Д Е Н Ь Л ю д е й , я к і не в м і ю т ь д о т р и м у в а т и с в о г о с л о в а , ч а с т о з м і н ю ю т ь свої п о г л я д и й р і ш е н н я , не в и к о н у ю т ь о б і ц я н о к , н і х т о не п о в а ж а є . П р о т а к у л ю д и н у г о в о р я т ь , щ о в неї « с і м п ' я т н и ц ь на т и ж д е н ь » . І це д у ж е в л у ч н а х а р а к т е р и с т и к а . А ч о м у с а м е сім п'ятниць, а не п о н е д і л к і в чи в і в т о р к і в ? Щ о б в і д п о в і с т и на це з а п и т а н н я , п о в е р н е м о с я на к і л ь к а н а д ц я т ь с т о л і т ь н а з а д . П ' я т н и ц я в ті д а л е к і часи б у л а о с т а н н і м д н е м т и ж н я — в и х і д н и м і б а з а р н и м . На б а з а р а х не л и ш е п р о д а в а л и та к у п у в а л и , а й в и р і ш у в а л и р і з н і в а ж л и в і п и т а н н я . Х л і б о р о б , с к а ж і м о , просив к о в а л я , щ о б т о й в и к у в а в й о м у д о ж н и в серп чи к о с у , гончареві з а м о в л я в д е с я т о к г л е ч и к і в . Б а г а т и й г о с п о д а р , я к и й сам не міг в п о р а т и с ь зі с в о ї м г о с п о д а р с т в о м , з н а х о д и в на базарі 157

робочу с и л у — бідняків, щ о ш у к а л и , до кого б піти у найми. Т у т ж е , у п р и с у т н о с т і к і л ь к о х с в і д к і в , с к л а д а л а с я своєрідна у г о д а , р о з і р в а т и я к у чи ч а с т к о в о з м і н и т и м о ж н а б у л о при т и х с а м и х с в і д к а х і на базарі — т о б т о в о д н у з п ' я т н и ц ь . П р о т е т р а п л я л и с я й п о р у ш н и к и ц ь о г о з в и ч а ю . В о н и д у ж е ч а с т о відм о в л я л и с я від о д н і є ї у г о д и , щ о б у к л а с т и і н ш у , в и г і д н і ш у . З так и м и к о р и с т о л ю б ц я м и н і х т о не х о т і в мати с п р а в и . А д ж е про н и х ш и р и л а с ь недобра с л а в а , щ о в н и х с і м п ' я т н и ц ь на т и ж д е н ь (А. Копельський). II. Доведіть, що цей текст — розповідь з елементами роздуму. Аргументуйте прикладами.

Комунікативний практикум III. ЧИ з у с т р і ч а л и ви таких л ю д е й , п р о яких і д е т ь с я в тексті? Як ви с т а в и т е с я д о їхньої п о в е д і н к и ? О б ґ р у н т у й т е с в о ю д у м к у і в и к л и ч т е о д н о класників на д и с к у с і ю .

Скарби фразеології 219. І. Уявіть ситуацію. Вам треба підготувати виступ на уроці-семінарі з теми «Фразеологія української мови», пов'язаний з аналізом прислів'їв. Наприклад: Наговорили сім мішків гречаної вовни\ Сім раз одміряй, а один раз відріж; П'яте колесо до воза. Одна нога тут, а друга там, Обіцяного три роки ждуть. Готуючись д о виступу, знайдіть у довідковій літературі тлумачення фразеологізмів і спирайтеся на поданий вище у попередній вправі як зразок.

Комунікативний практикум II. П о б у д у й т е висловлювання із власним міркуванням про зміст і вживання фразеологізмів. У яких ситуаціях уживання цих прислів'їв і приказок буде доречним? •

220.1. Ознайомтеся з текстом. С ф о р м у л ю й т е і запишіть у зошити визначення кожного виступу.

В и с т у п и м о ж н а к л а с и ф і к у в а т и з а л е ж н о від ї х м е т и : 1) інформувати, 2) переконувати, 3) розважити. Д о в и с т у п і в , мета я к и х п о л я г а є в і н ф о р м у в а н н і с л у х а ч і в , нал е ж а т ь з в і т и , л е к ц і ї , д о п о в і д і . П і д о д н і є ю с п і л ь н о ю н а з в о ю част о р о з у м і ю т ь с я в и с т у п и , щ о в и г о л о ш у ю т ь с я за р і з н и х в и п а д к і в та о б с т а в и н . . . Г о л о в н о ю м е т о ю всіх в и с т у п і в є і н ф о р м у в а н н я слухачів. У к о р о т к о м у в и с т у п і п р о м о в е ц ь п о я с н ю є або в и з н а ч а є проб л е м у , р о з ч л е н о в у є ї ї на о к р е м і п и т а н н я . М і р к у в а н н я треба буд у в а т и т а к , щ о б вони б у л и з р о з у м і л и м и д л я с л у х а ч і в . Д л я в и с т у п у , мета я к о г о п о л я г а є в т о м у , щ о б п е р е к о н а т и в ч о м у с ь с л у х а ч і в , с п р я м у в а т и ї х на певні д і ї , з м і н у п о г л я д і в , характерним є те, щ о він, як правило, звернений і до розуму, і д о п о ч у т т і в . С у т ь с п р а в и п р о м о в е ц ь з в и ч а й н о в и к л а д а є на •

158

підставі л о г і ч н и х м і р к у в а н ь , в п л и в а ю ч и на е м о ц і ї та п о ч у т т я слухачів. У с п і х в и с т у п у з а л е ж и т ь від д о б о р у а р г у м е н т і в . Д о ц і л ь н о поч и н а т и й о г о з п е р е к о н л и в и х а р г у м е н т і в , а під к і н е ц ь в и к л а с т и найдійовіші з них. З о в с і м і н ш у м е т у має р о з в а ж а л ь н и й в и с т у п . Г о л о в н а мета п о п у л я р н о ї в е с е л о ї л е к ц і ї , т о с т у , с л о в а на в е с і л л і а б о на с в я т к у ванні д н я н а р о д ж е н н я — р о з в а ж а т и п р и с у т н і х . Н а й х а р а к т е р н і ш и й метод п і д г о т о в к и т а к о г о в и с т у п у — це п р о а н а л і з у в а т и т е м у й в и з н а ч и т и , щ о в ній н е з в и ч а й н е , нове й к о м і ч н е . О д н а к р о з в а ж а л ь н и й в и с т у п не п о в и н е н б у т и п р о с т о д о б і р к о ю в е с е л и х і с т о р і й і ф а к т і в . Основа й о г о п о в и н н а б у т и с е р й о з н о ю (/. Томан). )

II. Виконайте завдання д о тексту. 1. Розкажіть, що нового ви дізналися з тексту. 2. Доведіть, що інформаційний виступ варто проводити у формі розповіді, переконувальний виступ краще побудувати у формі міркування (роздуму), а розважальний може поєднувати всі три типи мовлення — опис, розповідь і роздум. 3. О б ' є д н а й т е с я в групи, підготуйте тези двох виступів (інформативного й переконувального) з теми «Без фантазії немає мистецтва, як немає й науки» ( Ф Л і с т ) й виголосіть їх у класі. 4 Удома підготуйте текст розважального виступу й проведіть конкурс на краще привітання з нагоди д н я народження учителя, о д н о класника, батька, матері, брата, сестри тощо.

Ц е варто знати 221. Прочитайте. Якою ще інформацією ви могли б д о п о в н и т и наведені відомості?

Т і , х т о з д и т и н с т в а с п і л к у ю т ь с я щ о д н я д в о м а м о в а м и , набагато п о в і л ь н і ш е в т р а ч а ю т ь р о з у м о в і з д і б н о с т і у п о х и л о м у в і ц і . Д і т и - б і л і н г в и в і д р і з н я ю т ь с я в и с о к и м и т в о р ч и м и здібностями. Ввічливість у спілкуванні завжди обеззброює. В е л и к о ю є перевага ж и в о г о с л о в а перед п и с а н и м . II Підготуйте інформацію д л я своїх однокласників, використовуючи подані вище вислови. 222. Уявіть, що ви прослухали доповідь на науковій конференції, присвяченій творчій спадщині О л е с я Гончара з тек^и «Духовний посил О. Гончара», у якій здійснено аналіз «Щоденників» письменника. Вашу увагу привернули висловлювання письменника про пісню. Проаналізуйте висловлювання. За одним із них побудуйте усний роздум. Використовуйте фотоілюстрації на с. 160. Кого ви на них упізнали?

1. Н і щ о так не є д н а л о н а ц і ю , я к п і с н я . 2. Серед н а р о д н и х п і с е н ь н е м а є ж о д н о ї п о г а н о ї . ГІісні к о ж н о г о н а р о д у прекрасні. 3. У к р а ї н с ь к а п і с н я , б е з п е р е ч н о , н а л е ж и т ь д о е с т е т и ч н и х 159

х у д о ж н і х в е р ш и н с в і т о в о ї к у л ь т у р и . 4. Я к б и У к р а ї н а н і ч о г о не с т в о р и л а , к р і м п і с н і , і т о її внесок у с в і т о в у к у л ь т у р у б у в би величезний. f

223. І. Прочитайте текст. Складіть тези прочитаного.

Н а г о д а в и с т у п и т и перед ш и р о к и м з а г а л о м учневі випадає не т а к то й часто. В і д п о в і д і на у р о к а х — це т е ж к о р о т к і виступ и , а л е вони м а й ж е всі р е п р о д у к т и в н і , т о б т о у ч н і п е р е к а з у ю т ь ч у ж і д у м к и , вплітаючи в тканину розповіді власні с у д ж е н н я . У в и с т у п а х на з б о р а х — н а в п а к и , о р а т о р в и г о л о ш у є в л а с н і д у м ки, аналізуючи, цитуючи ч у ж і . Можна з упевненістю сказати, щ о в и с т у п и на р і з н и х з і б р а н н я х г р о м а д с ь к и х о р г а н і з а ц і й , товариств д а ю т ь м о ж л и в і с т ь у п р а в л я т и с я в о р а т о р с ь к о м у мистец т в і . П р а к т и ч н и й досвід т р и м а т и с я перед а у д и т о р і є ю , у м і н н я б у д у в а т и в и с т у п , н а б у т і в м о л о д о с т і , д у ж е з н а д о б л я т ь с я в подальшому житті. Щ о б з р о з у м і т и , як п і д г о т у в а т и в и с т у п , треба у с в і д о м и т и р о л ь в и с т у п і в у в и р о б л е н н і к о л е к т и в н о г о р і ш е н н я . Завдання виступаючих — дати о ц і н к у доповіді. В и с т у п на з б о р а х у б і л ь ш о с т і в и п а д к і в ф р а г м е н т а р н и й за своїм характером: виступаючий торкається одного чи к і л ь к о х п и т а н ь , про я к і й ш л о с я в д о п о в і д і . У в и с т у п і ( о р і є н т о в н о ! ) має б у т и н е в е л и к а в с т у п н а частина ( в к а з і в к а на те, п р о щ о г о в о р и т и м е о р а т о р і ч о м у ) , основна част и н а ( в и к л а д в л а с н и х п о г л я д і в на певне п и т а н н я ) і в и с н о в к и (пропозиції щодо перебудови роботи, оцінка роботи колектив у ) . О ф о р м л ю в а т и в и с т у п я к н а б і р р е п л і к , а не є д и н е ц і л е , не годиться ( 3 посібника). II. Спираючись на прочитаний текст, прокоментуйте особливості виступу на зборах.

Комунікативний практикум %> 224. Уявіть, що у вашому класі планується зустріч із відомим письменником (спортсменом, ученим). Складіть 3 — 4 запитання д л я гостя. Підготуйтеся д о виступу про нього.

160

Бібліографічне б ю р о О н у ф р і є н к о Т . С . Риторика. — К.: Ц е н т р учбової літератури, 2008. Т о м а н І. М и с т е ц т в о говорити. — К.: Політвидав України, 1989. П а в л и ч к о Д . Українська національна ідея. — К.: Академія, 2002. К о с т е н к о Л . Гуманітарна аура нації або д е ф е к т головного дзеркала. — К.: Академія, 1999.

Л? 12. О с н о в н і u u g u п е р е р о б к и т е к с т у Організовуйте текст — і найменший нюанс вашої думки д і й д е д о читача. Н. Непийвода І *

22!>. І. Прочитайте текст. С к л а д і т ь за його змістом 5 — 6 запитань д л я своїх однокласників. Порівняйте викладену в тексті інформацію з уже відомою вам.

Щ о означає прочитати текст? П р о ч и т а т и — це насамперед з р о з у м і т и . З р о з у м і т и д у м к у автора, те, щ о він хотів сказати, його з а д у м . П е р ш о ю відповіддю на ці з а п и т а н н я б у д е : о с м и с л и т и прочитане, спробувати з р о з у м і т и весь текст. Однак очевидність т в е р д ж е н н я , як це часто буває, не є гарантією його правильності. В и я в л я є т ь с я , і це б у л о е к с п е р и м е н т а л ь н о підтверджено, щ о д л я о с м и с л е н н я т е к с т у читачеві достатньо прочитати, переробити у своїх д у м к а х л и ш е 2 5 % з м і с т у . Саме ц ю чверть інформації відомі п с и х о л о г и назвали « з о л о т и м я д р о м » з м і с т у . У т в о р ю є т ь с я це ядро в р е з у л ь т а т і з г о р т а н н я , к о м п р е с і ї з а г а л ь н о г о з м і с т у т е к с т у , тобто під час його і н ф о р м а т и в н о ї п е р е р о б к и . А п р а в и л а м и , за я к и м и р о з г о р т а є т ь с я та згортається текст, людина оволодіває інтуїтивно, практикуючись у створенні та о с м и с л е н н і ч и с л е н н и х т е к с т і в . Відомо, щ о процес читання відбувається у два етапи: 1) виділ е н н я змістового ядра інформації і 2) його з а к р і п л е н н я і фіксація. П р и ч о м у с п р и й м а ю ч и текстову і н ф о р м а ц і ю , ми о р і є н т у є мося не на її ф о р м у , а на з м і с т . Т а к и м ч и н о м , робота над к н и г о ю і н д и в і д у а л ь н а й творча. Вона з а л е ж и т ь і від к о н к р е т н о ї мети, і від характеру т е к с т у , і від особистості читача. Однак і с н у ю т ь у с т а л е н і , з а г а л ь н о п р и йняті види ведення записів. Серед них п л а н , тези і конспект. Саме вони д а ю т ь з м о г у передати концентрований зміст текстової і н ф о р м а ц і ї (За П. Білоусенком). II. Як ви розумієте вислів інформативна переробка? Який з видів п е р е р о б ки тексту, на вашу думку, найпростіший? Чому? III. П р о д о в ж т е текст розповіддю про відомі вам в и д и переробки і н ф о р мації — план, тези і конспект. Під час розповіді зверніть увагу на о с о б л и вості о ф о р м л е н н я кожного виду, їх відмінні характеристики.

161

Зверніть у в а г у ! З м і н ю в а т и ф о р м у л ю в а н н я , « з г о р т а т и ф р а з и » варто т а к и м ч и н о м , щ о б ї х н і й з м і с т з а л и ш и в с я з р о з у м і л и м . Т а к и й п р и й о м з р у ч н о з а с т о с о в у в а т и під час к о н с п е к т у в а н н я г у м а н і т а р н и х т е к с т і в , де н е р і д к о в и к о р и с т о в у є т ь с я б а г а т о надл и ш к о в и х слів (емоційно забарвлені, пояснення тощо). 226.1. Запишіть речення таким чином, щоб зміст залишився без змін, а кількість слів зменшилася.

О к с ф о р д — с т а р о в и н н и й ц е н т р освіти і о д н е з н а й к р а с и в і ш и х міст А н г л і ї . Д а т о ю з а с н у в а н н я у н і в е р с и т е т у в в а ж а є т ь с я 1167 р і к , к о л и а н г л і й с ь к и х с т у д е н т і в в и с л а л и з П а р и ж а через к о н ф л і к т м і ж ф р а н ц у з ь к и м и та а н г л і й с ь к и м и к о р о л я м и . У н і в е р с и т е т о б ' є д н у є 39 с а м о с т і й н и х к о л е д ж і в , я к і р о з м і щ у ються в середньовічних будівлях. Кімнати студентів, схожі на ч е р н е ч і к е л і ї , р о з м і щ е н і по п е р и м е т р у б у д і в л і з в н у т р і ш н і м двориком ( 3 журналу). II. Визначте тему й основну думку тексту і запишіть їх.

П а м ' я т н и к и і с т о р і ї та к у л ь т у р и д о р о г і нам я к с в і д к и н а ш о г о м и н у л о г о . Ц е е т а п и і с т о р и ч н о г о ш л я х у , п р о й д е н о г о попередніми п о к о л і н н я м и . В о н и р о з п о в і д а ю т ь про д у х о в н у в е л и ч і т в о р ч і з д о б у т к и н а р о д у , й о г о т р у д о в і й бойові п о д в и г и , в с е л я ю т ь у нас п о ч у т т я гордості за В і т ч и з н у ( 3 журналу). 227. Визначте с т и л ь тексту. Обґрунтуйте свою думку. Доберіть заголовок д о тексту.

П р и л і т а ю т ь с о л о в ' ї не всі о д р а з у , н а п р о в е с н і , д е с ь н а д в е ч і р , чуємо, пробують у гущавині голоси л и ш поодинокі солісти. Ц е він п р и л е т і в , г о с п о д а р , а ї ї щ е н е м а , вона з ' я в и т ь с я п і з н і ш е . Я к с п р а в ж н і й л и ц а р і г л а в а с і м ' ї , він о г л я н е свої в о л о д і н н я — б а л к у , верби — і, п е р е к о н а в ш и с я , щ о все на м і с ц і , п р и г о т у є гнізд е ч к о , з а х о в а в ш и й о г о під в і т т я м и т а к , щ о б н і я к и й ш у л і к а не п о м і т и в , а п і с л я т о г о в ж е з в о л и т ь п р и б у т и й вона, пані с о л о в ' ї х а чи м о л о д е н ь к а с о л о в е й к о в а н а р е ч е н а . Верба з в і т т я м — т о ї х н я п л а н е т а ! Т а м п а н у ю т ь ї х н і с п і в и й л ю б о в . . . (О. Гончар). 228. Згорніть речення.

Х а й к о м у с ь а ж надто е л е м е н т а р н и м чи н а в і т ь с м і ш н и м м о ж е в и д а т и с ь світ, із я к о г о ми в и й ш л и , а д л я нас він б у в і б у д е д ж е р е л о м р о з д у м і в , бо ми ж и л и т а м , де все, я к нам з д а є т ь с я , б у л о б л и ж ч е д о с а м о г о себе, д о п р и р о д и , д о трав, д о неба і с о н ц я , м о ж е , навіть б л и ж ч е д о р е ч е й с к л а д н и х , до в и т о к і в г а р м о н і ї , щ о ї х т а к нервово й б о л і с н о ш у к а є л ю д и н а с у ч а с н а . . . (О. Гончар). 229. Проаналізуйте уривки з роману О л е с я Гончара «Твоя зоря». Уставте пропущені прикметники, які відповідають характерові тексту, його жанровим і стилістйчним особливостям.

162

Ч о м у с ь саме терен т у т розрісся, ... деревце н а ш о г о к р а ю . Навесні він т а к и м ... цвіте, а в дні ... , к о л и о с і н ь обснує Р о м а н і в щ и н у ... п а в у т и н н я м , і повітря в усі сторони світу стане ... б е з м е ж н о ..., і така ... тиша с т о я т и м е над степом, цей нічний терен тоді т у м а н н о я г і д к а м и синіє в ... росі, і к о ж н а росинка в ці ... ранки висітиме довго, з а д у м л и в о , — у ж е й сонце п і д б и л о с ь , а вона все не падає, т р и м а є т ь с я посеред павутиння та к о л ю ч о к , п о б л и с к у є звідти до вас, мов ч и я с ь ... забута сльоза. Д о в і д к а . Н а й к о л ю ч і ш е , б і л е н ь к и м , вересневі, с р і б н и м , прозорим, л а г і д н а , в р я с н і й , п р о щ а л ь н а . 230. І. П о б у д у й т е із поданих речень текст. Знайдіть речення, що виступає зачином, потім розташуйте інші речення. II П р о д о в ж т е текст, зберігаючи авторську тональність.

1. М о ж н а і д е а л ь н о знати г р а м а т и к у ч у ж о ї мови і все ж , як к а ж у т ь , говорити « з а к ц е н т о м » . 2. З в у к и — це щ о с ь надзвичайно своєрідне в мові, ї ї жива п л о т ь і кров. 3. Д у ж е в а ж к о побороти в собі навик в и м о в л я т и ч у ж і звуки по-своєму. 4. Т о м у п е р е й н я т и з в у к и і н ш о ї мови часом буває не л е г ш е , н і ж збагнути правила відмінювання й д і є в і д м і н ю в а н н я . 5. Н а п р и к л а д , п о д е к у д и в з а х і д н и х о б л а с т я х У к р а ї н и можна п о ч у т и т а к и й твердий [ л ] , щ о с п р и й м а є т ь с я м а й ж е як [в]. 6. Х т о добре знає ж и в у у к р а ї н с ь к у мову, не стане заперечувати, щ о навіть у ж и т е л і в р і з н и х місцевостей н а ш о ї держави той самий звук м о ж е в и м о в л я т и с я по-різному (А. Матвієнко). І>

231. Прочитайте уривок із книги Григорія Юючека « Л і н а Костенко» Визначте кількість мікротем у пропонованому тексті. Знайдіть ключові слова. За д о п о м о г о ю яких мовних засобів автор в и с л о в л ю є своє с т а в л е н н я д о порушеного питання?

Серед багатьох д е ф і н і ц і й * мистецтва звертає на себе увагу визначення, щ о н а л е ж и т ь Л ь в у Т о л с т о м у : • М и с т е ц т в о — це л ю д с ь к а д і я л ь н і с т ь , яка п о л я г а є в т о м у , щ о одна л ю д и н а певними з о в н і ш н і м и з н а к а м и свідомо передає і н ш и м п е р е ж и т і нею п о ч у т т я , а і н ш і л ю д и з а р а ж а ю т ь с я ц и м и п о ч у т т я м и й переж и в а ю т ь їх » . Звичайно ж , нема поетів, я к і б не п и с а л и про л ю б о в — вже надто з н а ч и м е місце вона займає у спектрі л ю д с ь к и х п о ч у т т і в . К а ж у т ь , здатність до л ю б о в і є м і р и л о м л ю д с ь к о ї д у ш і . Л ю б о в підносить, о ш л я х е т н ю є л ю д и н у навіть тоді, к о л и несе страждання. П о ч у т т я л ю б о в і , м о ж л и в о , я к н і я к е і н ш е , прагне висловл е н н я . Ось ч о м у к о х а н н я д у ж е часто дає поштовх до творчості, 163

д о с а м о в и р а ж е н н я . С к і л ь к и н а п и с а н о т в о р і в , у я к і поети намаг а л и с я в к л а с т и всю с и л у с в о г о п о ч у т т я ! З д а є т ь с я , щ о всі м о ж ливі нюанси любовних почуттів у ж е зафіксовано в поетичному слові. М о ж е в и н и к н у т и з а п и т а н н я : в ж е так б а г а т о н а п и с а н о п р е к р а с н и х п о е з і й про л ю б о в , а л е з ' я в л я ю т ь с я все нові й нові т в о р и ; то чи ж не з а г р о ж у є с а м о п о в т о р е н н я , я к е с в і д ч и т и м е про вичерпування теми? К о ж н а « в і ч н а » з а г а л ь н о л ю д с ь к а тема — а тема к о х а н н я є с а м е т а к о ю — має р і з н і р і в н і м и с т е ц ь к о г о в и р а ж е н н я : від п р и м і т и в н о г о , по с у т і п с е в д о х у д о ж н ь о г о ( я к п р а в и л о , т а к і т в о р и н а л е ж а т ь д о так з в а н о ї « м а с о в о ї » л і т е р а т у р и ) д о високохудожнього. Поезії Л і н и Костенко з аналізованої теми є класикою української любовної лірики. Складаймо професійне портфоліо 232.1. Прочитайте текст за обраним вами напрямом. Виділіть у ньому «золоте я д р о » змісту. Складіть конспект, тези й план прочитаного тексту.

1. Природничо-математичний напрям Н а ц і о н а л ь н и й медичний університет — провідний навчальн и й , н а у к о в и й та л і к у в а л ь н о - п р о ф і л а к т и ч н и й ц е н т р У к р а ї н и , я к о м у в 2011 році в и п о в н ю є т ь с я 170 р о к і в . У н і в е р с и т е т щ о р о к у в и п у с к а є б л и з ь к о 1000 к в а л і ф і к о в а н и х с п е ц і а л і с т і в д л я н е з а л е ж н о ї У к р а ї н и , країн Європи, А з і ї , А ф р и к и , Б л и з ь к о г о С х о д у , П і в д е н н о ї А м е р и к и . Н а ц і о н а л ь н и й м е д и ч н и й універс и т е т ш и р о к о в і д о м и й з а в д я к и праці в и д а т н и х у ч е н и х , н а у к о в і р о з р о б к и я к и х в и к о н а н і на рівні с в і т о в и х с т а н д а р т і в і ш и р о к о впроваджуються в практику охорони здоров'я населення. С ь о г о д н і у н і в е р с и т е т — це насамперед в и с о к о п р о ф е с і й н и й н а у к о в о - п е д а г о г і ч н и й к о л е к т и в , о д и н із н а й п о т у ж н і ш и х у в и щ і й м е д и ч н і й ш к о л і У к р а ї н и , я к и й о б ' є д н у є 11 ф а к у л ь т е т і в , 8 0 кафедр, де п р а ц ю є б л и з ь к о 1200 в и к л а д а ч і в . Серед н и х : 32 д і й с н и х ч л е н и та ч л е н и кореспонденти державних академій наук У к р а ї н и та 32 — г р о м а д с ь к и х а к а д е м і й н а у к У к р а ї н и , 28 — з а р у б і ж н и х а к а д е м і й , 33 — м і ж н а р о д н и х н а у к о в и х о р г а н і з а ц і й та асоціа ц і й , 55 л а у р е а т і в Д е р ж а в н о ї п р е м і ї У к р а ї н и та і м е н н и х п р е м і й , 59 з а с л у ж е н и х д і я ч і в н а у к и і т е х н і к и У к р а ї н и , з а с л у ж е н и х працівників освіти, з а с л у ж е н и х лікарів, заслужених винахідників України. Викладання Національний в е д у т ь понад 145 п р о ф е с о р і в , 170 д о к т о р і в медичний наук, 298 доцентів, 683 кандидати наук. університет (Київ) 164

Н а ц і о н а л ь н и й м е д и ч н и й університет заснований у 1841 році як медичний ф а к у л ь т е т університету св. В о л о д и м и р а . П е р ш и м професором і деканом був у ч е н ь в е л и к о г о М . І. П и р о г о в а , талановитий х і р у р г і о ф т а л ь м о л о г професор В. О. Караваев. Всесвітнє визнання з н а й ш л и такі видатні д о с я г н е н н я корифеїв у н і в е р с и т е т у , як створення вчення про ц и т о а р х і т е к т о н і к у г о л о в н о г о м о з к у та опис г і г а н т с ь к и х п і р а м і д н и х к л і т и н його кори ( В . О. Б е ц ) ; п е р ш и й у світі п р и ж и т т є в и й опис тромбозу коронарних артерій та інфаркту міокарда (В. П . Образцов, М . Д . С т р а ж е с к о ) ; розробка і о н н о ї теорії, б і о е л е к т р и ч н и х я в и щ у ж и в и х т к а н и н а х ( В . Ю. Ч а г о в е ц ь ) та багато і н ш и х . У стінах у н і в е р с и т е т у проведено пріоритетні розробки в багатьох н а п р я м к а х м е д и ч н о ї н а у к и : о д е р ж а н о і застосовано п е р ш у протидифтерійну л і к у в а л ь н у сироватку (О. Д . П а в л о в с ь к и й ) ; у п р о в а д ж е н о в і л ь н у пересадку ш к і р и , с л и з о в о ї о б о л о н к и (О. С. Я ц е н к о , К . М . С а п е ж к о , О. Ф . І І І и м а н о в с ь к и й ) ; створено п е р ш у в світі е к с п е р и м е н т а л ь н у м о д е л ь а у т о і м у н н о г о процесу ( В . К . Л і н д е м а н ) ; р о з р о б л е н о і випробувано е л е к т р о е н ц е ф а л о г р а ф і ю ( В . В. Г І р а в д и ч - Н е м и н с ь к и й ) та здійснено багато і н ш и х видатних н а у к о в и х і к л і н і ч н и х розробок. У 1920 році на базі медичного ф а к у л ь т е т у університету св. В о л о д и м и р а , ж і н о ч о г о м е д и ч н о г о і н с т и т у т у та медичного ф а к у л ь т е т у У к р а ї н с ь к о г о д е р ж а в н о г о університету б у л а створена Київська державна медична а к а д е м і я , перейменована в к і н ц і 1921 р о к у в К и ї в с ь к и й м е д и ч н и й і н с т и т у т , щ о мав м е д и ч н и й і с т о м а т о л о г і ч н и й ф а к у л ь т е т и . В 1954 році збудовано м о р ф о л о г і ч н и й к о р п у с . С а н і т а р н о - г і г і є н і ч н и й і фізикох і м і ч н и й корпуси п р и й н я т о в е к с п л у а т а ц і ю відповідно в 1967 і 1985 р о к а х . У 1992 році на базі К и ї в с ь к о г о медичного і н с т и т у т у створено У к р а ї н с ь к и й д е р ж а в н и й медичний університет. У 1993 році на базі У к р а ї н с ь к о г о д е р ж а в н о г о м е д и ч н о г о у н і в е р с и т е т у б у л о створено Н а ц і о н а л ь н и й медичний університет. Підготовка л і к а р і в у Н а ц і о н а л ь н о м у м е д и ч н о м у університеті з д і й с н ю є т ь с я на м е д и ч н о м у та с т о м а т о л о г і ч н о м у ф а к у л ь т е т а х , відкрито фармацевтичний та військово-медичний ф а к у л ь т е т и . Працює підготовче в і д д і л е н н я , створено медичний л і ц е й . На ф а к у л ь т е т і п і д в и щ е н н я к в а л і ф і к а ц і ї в и к л а д а ч і в удоскон а л ю ю т ь п і д г о т о в к у фахівці з усієі У к р а ї н и та країн С Н Д (www.nmu.edu.ua). 2. Технологічний напрям Д о н е ц ь к и й націонал ьний т е х н і ч н и й університет ( Д о н Н Т У ) — один з н а й б і л ь ш и х т е х н і ч н и х вузів У к р а ї н и . Заснований у травні 1921 р о к у , він у 1926 році був реорганізований у г і р н и ч и й і н с т и т у т , у 1935 році — в і н д у с т р і а л ь н и й , у 1960 році — в п о л і т е х н і ч н и й , у 1993 році — в державний тех165

н і ч н и й університет, а у 2001 році у н і в е р с и т е т у надано статус національного. За м а й ж е с т о л і т н ю історію В Н З підготував б л и з ь к о 134 тис. фах і в ц і в , у т о м у ч и с л і 2350 — іноз е м н и х , д л я 65 країн світу. Серед в и п у с к н и к і в Д о н Н Т У — керівники к р а ї н и , регіонів, міністерств, Д о н е ц ь к и й національний п р о м и с л о в и х підприємств, відомі економічний університет державні і п о л і т и ч н і д і я ч і , вчені. Д о н Н Т У — засновник вищої т е х н і ч н о ї та е к о н о м і ч н о ї освіти у Д о н б а с і . На базі його с т р у к т у р н и х п і д р о з д і л і в створені Донбаська державна а к а д е м і я м а ш и н о б у д у в а н н я ( м . Крамат о р с ь к ) і Донбаська н а ц і о н а л ь н а академія будівництва та а р х і т е к т у р и ( м . М а к і ї в к а ) , а т а к о ж ряд н а у к о в о - д о с л і д н и х і проектних інститутів. Д о с к л а д у університету в х о д я т ь 6 і н с т и т у т і в , 25 ф а к у л ь т е тів, магістратура д е р ж а в н о г о у п р а в л і н н я , 5 т е х н і к у м і в , підготовче в і д д і л е н н я д л я і н о з е м н и х г р о м а д я н , кафедра військової п і д г о т о в к и , науково-дослідна частина, 2 п р о б л е м н і лабораторії, науково-технічна б і б л і о т е к а з фондом понад 1,9 м л н томів, н і м е ц ь к и й ч и т а л ь н и й з а л Г е т е - і н с т и т у т у , сучасний спортивний к о м п л е к с . П р и Д о н Н Т У т а к о ж ф у н к ц і о н у ю т ь « Ш к о л а прав л ю д и н и » , « Ф о н д п і д т р и м к и прогресивних р е ф о р м » , « С п і л к а друзів Донецької політехніки » , технопарк. Т е х н і ч н и й університет веде п і д г о т о в к у фахівців за 36 напрямами, я к і в к л ю ч а ю т ь 65 с п е ц і а л ь н о с т е й I I I і I V рівнів і 17 — І рівня а к р е д и т а ц і ї . На цей час в Д о н Н Т У навчається б л и з ь к о 29 тис. с т у д е н т і в та с л у х а ч і в . В п е р ш е в У к р а ї н і Д о н е ц ь к и й н а ц і о н а л ь н и й т е х н і ч н и й університет розробив к о н ц е п ц і ю і створив т е х н і ч н і ф а к у л ь т е т и із в и к л а д а н н я м с п е ц і а л ь н и х д и с ц и п л і н і н о з е м н и м и мовами. Один із н и х , н і м е ц ь к и й т е х н і ч н и й , створений у 1992 році с п і л ь н о з М а г д е б у р з ь к и м університетом за п і д т р и м к и фірми « С і м е н с » , визнаний е т а л о н н и м п і л о т - п р о е к т о м D A A D . На основі б а г а т о р і ч н о ї т е о р е т и ч н о ї і е к с п е р и м е н т а л ь н о ї дія л ь н о с т і с к л а л и с я 10 відомих в У к р а ї н і та за її м е ж а м и наукових ш к і л у г а л у з я х : г е о л о г і я , геодезія, г і р н и ц т в о , м е т а л у р г і я і металознавство, е л е к т р о м е х а н і к а й а в т о м а т и з а ц і я , енергетика і е л е к т р о т е х н і к а , х і м і ч н а т е х н о л о г і я та е к о л о г і я , к о м п ' ю т е р н а і н ж е н е р і я та е к о н о м і к а . За останні роки роботи вчених Д о н Н Т У відзначені шістьма Д е р ж а в н и м и п р е м і я м и У к р а ї н и . Р е з у л ь т а т и двох ф у н д а м е н т а л ь н і й д о с л і д ж е н ь професорів М . П . З б о р щ и к а і Д . О. Д ю д к і н а зареєстровані я к наукові в і д к р и т т я . 166

Т р а д и ц і й н о Д о н е ц ь к и й національний т е х н і ч н и й університет п р и д і л я є в е л и к у увагу розвитку творчих здібностей студентів ш л я х о м з а л у ч е н н я їх до наукової роботи. За показниками науково-дослідної роботи студентів Д о н Н Т У багато років займає передові позиції в країні. Я к і с т ь інженерної підготовки двічі відзначалася і на світовому рівні: на всесвітніх конгресах з інженерної освіти у 1995 році — бронзовою м е д а л л ю , а у 2000 році — срібною м е д а л л ю . У 2008 році за підсумками Всеукраїнських о л і м п і а д , у я к и х б р а л и участь 64 технічні вузи, студенти університету впевнено з д о б у л и перше місце, отримавши ЗО призових місць. Ц е один з н а й к р а щ и х показників серед вузів У к р а ї н и . У н а в ч а л ь н и й процес впроваджено понад 1800 к о м п ' ю т е р н и х місць. Створена одна з н а й б і л ь ш розвинених в У к р а ї н і корпоративна к о м п ' ю т е р н а м е р е ж а . Вона поєднує понад 1800 к о м п ' ю т е р і в і понад 25 серверів, розташованих у 10 навчальних к о р п у с а х . М е р е ж а має вихід в Інтернет через 2 з о в н і ш н і х канали. У найбільш насичених комп'ютерною технікою корпусах п р о к л а д е н і о п т и к о - в о л о к о н н і л і н і ї з в ' я з к у . Д о н Н Т У виступив с п і в з а с н о в н и к о м і а к т и в н и м у ч а с н и к о м Н а ц і о н а л ь н о ї т е л е к о м у н і к а ц і й н о ї м е р е ж і н а в ч а л ь н и х та н а у к о в и х з а к л а д і в У к р а ї н и « У Р А Н » , б у д у ч и р е г і о н а л ь н и м координатором цієї м е р е ж і у Донбасі ( d o n n t u . e d u . u a ) . 3. Суспільно-гуманітарний (економічний) напрям 2006 р о к у К и ї в с ь к о м у н а ц і о н а л ь н о м у е к о н о м і ч н о м у університету в и п о в н и л о с я 100 років. Свій 90-річний ю в і л е й університет зустрів у ранзі державного е к о н о м і ч н о г о . Й о г о в и з н а л и органи д е р ж а в н о ї влади та д е р ж а в н о г о у п р а в л і н н я , установи і з а к л а д и , ринкові с т р у к т у р и , інші вузи У к р а ї н и , б л и з ь к о г о і д а л е к о г о з а р у б і ж ж я . Д о вчених вузу п о ч а л и постійно звертатись за к о н с у л ь т а ц і я м и д і л о в і кола У к р а ї н и , к е р і в н и к и та с п е ц і а л і с т и підприємств і о р г а н і з а ц і й . Я к і с н і і к і л ь к і с н і зміни перетворил и університет в е л і т н и й вуз, визнаний л і д е р економічної освіти в У к р а ї н і , своєрідний навчально-науково-видавничий к о м п л е к с . У структурі університету б у л о створено Науково-дослідний інститут економічного розвитку, Ц е н т р магістерської підготовки, У к р а ї н с ь к и й інститут розвитку фондового р и н к у , У к р а ї н с ь к у асоціацію маркетингу. У к раїнську фінансово-банківську ш к о л у . Багаторічний довід науково-дос л і д н о ї роботи, тісний з в ' я з о к вчених Київський національний університету з н а у к о в и м и установами економічний університет 167

У к р а ї н и і з а р у б і ж н и х к р а ї н з а б е з п е ч и л и ф о р м у в а н н я університетських наукових шкіл з бухгалтерського обліку, аудиту та а н а л і з у ; к р е д и т у , б а н к і в с ь к о ї справи і г р о ш о в о г о о б і г у ; державних фінансів і податків; статистики; економічної теорії; економіки підприємств і форм господарювання. Ш и р о к і т в о р ч і з в ' я з к и н а л а г о д и в у н і в е р с и т е т із в у з а м и Німеччини, Великобританії, Австрії, Канади, Франції, С П І А , Г о л л а н д і ї , а т а к о ж став а к т и в н и м с п і в у ч а с н и к о м є в р о п е й с ь к и х програм T A S I S , I N T A S , T E M P U S . К и ї в с ь к и й н а ц і о н а л ь н и й е к о н о м і ч н и й у н і в е р с и т е т сьогодні — н а й б і л ь ш и й в У к р а ї н і н а в ч а л ь н и й е к о н о м і ч н и й з а к л а д , виз н а н и й у своїй д е р ж а в і та у світі ц е н т р п і д г о т о в к и е к о н о м і с т і в , м е н е д ж е р і в та п р а в о з н а в ц і в . С а м е т о м у М і н і с т е р с т в о о с в і т и і н а у к и У к р а ї н и п о к л а л о на К Н Е У ф у н к ц і ю науково-методичного координатора підготовки економістів і менеджерів у нашій державі. У ц и х з а к л а д а х н а в ч а є т ь с я понад т р и д ц я т ь т и с я ч с т у д е н т і в . Т і л ь к и в К и є в і ї х навчає 12 д і й с н и х ч л е н і в Н а ц і о н а л ь н о ї а к а д е м і ї н а у к У к р а ї н и і г а л у з е в и х а к а д е м і й , 123 п р о ф е с о р и , д о к т о р и н а у к і 520 к а н д и д а т і в н а у к , д о ц е н т і в . Д о с к л а д у у н і в е р с и т е т у поряд із базовим з а к л а д о м я к структурні підрозділи ввійшли Криворізький економічний інститут, Кримський економічний інститут, Криворізький і Сімферопольський коледжі, Київський економічний коледж, К и ї в с ь к и й к о л е д ж і н ф о р м а ц і й н и х систем і т е х н о л о г і й , я к і д і ю т ь за С т а т у т о м у н і в е р с и т е т у . П р и у н і в е р с и т е т і ф у н к ц і о н у ю т ь і з а б е з п е ч у ю т ь свою д і я л ь н і с т ь на п о в н о м у самофінанс у в а н н і У к р а ї н с ь к и й і н с т и т у т р о з в и т к у фондового р и н к у , У к р а ї н с ь к а фінансово-банківська ш к о л а , ф і л і а л М і ж н а р о д н о г о Християнського університету (м. Відень). В університеті, крім ф а к у л ь т е т і в , кафедр, і н с т и т у т і в , к о л е д ж і в , центрів як с т р у к т у р ні п і д р о з д і л и д і ю т ь ш к о л и , в і д д і л и , б і б л і о т е к а , господарські та в и р о б н и ч і о с е р е д к и , видавництво, а р х і в , с п о р т и в н и й к о м п л е к с , с т у д е н т с ь к е м і с т е ч к о , с л у ж б а о х о р о н и та і н ш і с т р у к т у р н і підрозд і л и , я к і о б с л у г о в у ю т ь н а в ч а л ь н и й процес і н а у к о в і д о с л і д ж е н ня та з а б е з п е ч у ю т ь ж и т т є д і я л ь н і с т ь вузу (www.kneu.kiev.ua). Комунікативний практикум II. Перекажіть вибраний вами текст, спочатку користуючись планом, потім тезами й нарешті — конспектом. П і д ч а с якого з переказів ви відчували найменші труднощі?

Бібліографічне б ю р о Т о м а н І. М и с т е ц т в о говорити. — К.: Політвидав України, 1989. Учіться висловлюватися / П. І. Білоусенко, Ю. О. Арешенков, Т. М. Віняр та ін. — К.: Рад. шіфла, 1990.

168

РОЗВИТОК

МОВЛЕННЯ

Полеміка у п р о ф е с і й н о м у спілкуванні. Полемічні прийоми. Етика полемічної майстерності Істина народжується в суперечці. Сократ | •

233.1. Розгляньте схему. Використовуючи її, розкажіть про різновиди суперечки.

Кроки до успішного спілкування II. Прочитайте текст. Визначте с т и л ь і тип мовлення. Доведіть свою думку. Випишіть ключові слова з тексту й обґрунтуйте їх роль у розкритті змісту. С ф о р м у л ю й т е запитання д л я однокласників за змістом прочитаного. У професійному спілкуванні часто виникають ситуації, коли під час о б г о в о р е н н я п е в н о г о п и т а н н я або п р о б л е м и н е о б х і д н о відстоювати свій п о г л я д , свою д у м к у , тобто сперечатися. Н е в и к л и к а є заперечення й теза про те, щ о в п о л е м і к у необхідно 169

вступати заради з я с у в а и н я істини, з і с т а в л е н н я різних п о г л я дів. Т а к и м ч и н о м , щ о б вийти п е р е м о ж ц е м із с у п е р е ч л и в о ї сит у а ц і ї , н е о б х і д н о володіти п о л е м і ч н о ю майстерністю. З м і с т п о н я т т я полемічна майстерність включає знання предмета с у п е р е ч к и та її різновидів, д о т р и м а н н я основних вимог к у л ь т у р и с у п е р е ч к и , вміння доводити в и с у н у т у тезу і спростовувати д у м к у опонента за д о п о м о г о ю вагомих аргументів, використовувати п о л е м і ч н і п р и й о м и й протистояти прийомам противника. О т ж е , п о л е м і к а — це наука п е р е к о н у в а т и , яка вчить підк р і п л ю в а т и д у м к и п е р е к о н л и в и м и і незаперечними д о к а з а м и , науковими аргументами. У д і л о в о м у с п і л к у в а н н і п о л е м і к а часто виникає спонтанно, до того ж у н і й м о ж у т ь одночасно брати участь к і л ь к а осіб, і у к о ж н о г о своя д у м к а . Я к щ о н і х т о не візьме на себе р о л ь організатора обговорення, воно м о ж е перетворитися у звичайну с в а р к у . П е в н и й порядок ведення п о л е м і к и д и с ц и п л і н у є її учасників, дає з м о г у знайти істину в с у п е р е ч ц і . Зазвичай п о л е м і к а проводиться в такій п о с л і д о в н о с т і : 1. В е д у ч и й називає тему обговорення, представляє його учасників. 2. В и с т у п п е р ш о г о опонента з п е р е к о н л и в о ю промовою. 3. З а п и т а н н я до нього. 4. В и с т у п д р у г о г о опонента зі с п р о с т у в а н н я м або запереченням. 5. З а п и т а н н я до нього. 6. З а к л ю ч н и й виступ першого опонента. 7. П е р е к о н л и в и й виступ д р у г о г о опонента. 8. З а п и т а н н я до нього. 9. В и с т у п п е р ш о г о опонента зі с п р о с т у в а н н я м чи запереченням. 10. З а п и т а н н я до нього. 11. З а к л ю ч н и й виступ д р у г о г о опонента. 12. Оцінка експертами обґрунтованості п о з и ц і й к о ж н о г о опонента. 13. В е д у ч и й підсумовує обговорення. І не забувайте, щ о перевага в п о л е м і ц і в и я в л я є т ь с я на боці того, х т о не т і л ь к и г л и б ш е і всебічно з н а й о м и т ь з п р о б л е м о ю , а л е й протистоїть х и т р о щ а м і забороненим п р и й о м а м , тобто вол о д і є к у л ь т у р о ю ведення п о л е м і к и ( 3 кн. «Риторика»). III. Д а й т е відповіді на запитання за текстом. 1. Чи д о в о д и л о с я вам брати участь у полеміці? Чи виникали у вас т р у д н о щ і у відстоюванні власних думок? 2. Які засоби в и к о р и с т о в у ю т ь полемісти, прагнучи д о в е с т и правильність висунутих тверджень і переконати в цьому опонента?

170

3. Чому, на вашу думку, саме такий сценарій проведення полеміки сприятиме ефективному обговоренню проблеми й винайденню спільного д л я обох сторін рішення?

Кроки до успішного спілкування 234.1. Прочитайте текст. Випишіть назви полемічних прийомів, с ф о р мулюйте визначення, запам'ятайте особливості кожного з них. Складіть 6 — 7 запитань за змістом тексту д л я своїх однокласників.

Щ о б захистити свою точку зору і спростувати д у м к у опонента, учасники суперечки використовують різні полемічні прийоми. Е ф е к т и в н и м з а с о б о м в в а ж а є т ь с я з а с т о с у в а н н я г у м о р у , іронії, сарказму. Вони є обов'язковими п с и х о л о г і ч н и м и елементами суперечки, посилюють полемічний тон, емоційний вплив на о п о н е н т а , д о п о м а г а ю т ь р о з р я д и т и н а п р у ж е н н я , с т в о р ю ю т ь певний настрій при обговоренні гострих питань, допомагають досягти успіху. І р о н і ч н е чи ж а р т і в л и в е з а у в а ж е н н я чи з а п и т а н н я м о ж е збентежити опонента, поставити його у скрутне становище, а подекуди і зруйнувати ретельно вибудувані докази. П о ш и р е н и м є прийом «доведення до абсурду, н і с е н і т н и ц і » . Суть цього прийому — показати неправдивість тези чи аргументу, оскільки наслідки його суперечать дійсності. Д о с и т ь часто в п о л е м і ц і з а с т о с о в у є т ь с я « п р и й о м б у м е р а н г а » . П р и й о м п о л я г а є в т о м у , щ о теза чи а р г у м е н т п о в е р т а є т ь с я проти т и х , х т о в и с л о в и в . П р и ц ь о м у с и л а у д а р у з б і л ь ш у є т ь с я . І с н у є щ е о д и н п р и й о м — атака з а п и т а н н я м и . Й о г о мета — створити д л я опонента скрутну ситуацію, змусити його захищатися, виправдовуватися, створити н а й б і л ь ш сприятливі умови д л я суперечки. Н а й б і л ь ш дійовим прийомом є спростування тези, критика д о к а з і в . Н а п р и к л а д , п р о ф е с о р і . М . В и х р о в із р о м а н у JI. Л е о н о в а «Русский л е с » , читаючи л е к ц і ю студентам-першокурсникам, в и р і ш и в р о з п о в і с т и ї м про д а в н ю і з а т я ж н у с у п е р е ч к у : • В а м , м а й б у т н і м п р а ц і в н и к а м л і с у , в р у ч а ю т ь к л ю ч і від зел е н о ї с к а р б н и ц і н а ш о ї в і т ч и з н и , вам н а л е ж и т ь р о з і б р а т и с я в п л у т а н и н і л і с н и х т е о р і й і с п р а в е д л и в о о ц і н и т и д е я к і з н и х , підсолоджені медом солодких сновидінь». І спростовуючи теорію опонентів про лісове б л а г о п о л у ч ч я , В и х р о в навів в и к р и в а л ь н і ф а к т и : • В а с б у д у т ь п е р е к о н у в а т и , щ о в и р у б к а п р о в о д и т ь с я н и ж ч е р і ч н о г о п р и р о с т у . Н е вірте ї м : п р и р і с т вони в и р а х о в у ю т ь із з а г а л ь н о ї к і л ь к о с т і л і с і в , врахов у ю ч и н е о б ж и т і п р о с т о р и т а й г и в С и б і р у , де л і с д о н и н і г н и є в к о р е н і . С п о к о н в і к у в и х в а л я л и с я м и л і с а м и на Є н і с е ї та О б і , а р у б а л и під Т у л о ю й Р я з а н н ю » . Менш ефективним прийомом є критика доказів опонента. П і д к р е с л ю ю ч и н е п р а в д и в і с т ь чи н е о б ґ р у н т о в а н і с т ь а р г у м е н 171

тів, п о л е м і с т н а в о д и т ь с л у х а ч а на д у м к у , щ о в и с у н у т а теза не д о в е д е н а . І н к о л и п о л е м і с т и , щ о б п о к а з а т и п о м и л к о в і с т ь тези о п о н е н т а , просто в і д к и д а ю т ь й о г о д о к а з и і р о з в и в а ю т ь свої і д е ї . А л е не м о ж н а в і д к и д а т и ч у ж и х а р г у м е н т і в б е з д о к а з і в ї х невідповідності (За Н. Голуб). II. Перегляньте телепередачу, присвячену обговоренню суперечливих питань. Які полемічні прийоми використовували учасники передачі?

Комунікативний практикум 235. І. Прочитайте подані поради. Д о д а й т е 2 — 3 поради д л я полемістів початківців.

П а м ' я т к а п о л е містові 1. У м і й с л у х а т и с п і в р о з м о в н и к а . 2. Н е п і д м і н я й е м о ц і я м и а р г у м е н т и . 3. П і д т в е р д ж у й свої в и с н о в к и т о ч н и м и й о б р а з н и м и а р г у ментами. 4. У м і й г о в о р и т и з р о з у м і л о й д о х і д л и в о . 5. Н е втрачай п р е д м е т а с у п е р е ч к и в п р о ц е с і о б г о в о р е н н я . 6. П о в а ж а й п о г л я д и й п е р е к о н а н н я о п о н е н т а . 7. Г о в о р и с п о к і й н о й у д р у ж н ь о м у т о н і . 8. З а й м а й т в е р д у п о з и ц і ю в с у п е р е ч ц і . 9. Н е п о с п і ш а й в и з н а т и себе п е р е м о ж е н и м . II. Виберіть одну з поданих нижче проблем д л я полеміки. Попередньо визначіться з позицією й поділіться на підгрупи. Кожна з підгруп висуває тезу. Прихильники кожної тези об'єднуються в команди і готуються д о проведення полеміки. Д л я цього с л і д уточнити визначення всіх термінів, якими ви оперуватимете, глибоко проаналізувати проблему, дібрати аргументи і підготувати переконливу промову. С л і д також подумати, завдяки яким полемічним прийомам ви зможете спростувати, заперечити або відхилити думку опонента і його критику. Не забувайте дотримуватися «сценарію» ведення полеміки.

• Чи • Чи ної • Чи

п о в и н н і ми в і д м о в и т и с я від е к с п е р и м е н т і в над п р и р о д о ю ? призведе с у ч а с н и й р о з в и т о к п р о м и с л о в о с т і д о е к о л о г і ч кризи? к о ж е н має п р и х о в а н і з д і б н о с т і ?

Бібліографічне б ю р о П р е п о т е н с ь к а М . Риторика: 10 ключових тем. Навч. посіб. — К.: IHKOC, 2009. С а г а ч Г. М . Золотослів. — К.: Райдуга, 1993. С а г а ч Г. Риторика. — К : Ін Юре, 2000. Ш е р е м е т І. А. М и с т е ц т в о красиво говорити//Барви творчості. — К., 1995.

172

13. У д о с к о н а л е н н я п р а в о п и с н о ї грамотності Л ю б и т и кого-небудь — означає бажати цій людині тільки добра. Фома Аквінський 236. П о м і р к у й т е . Прочитайте епіграф д о теми. Чи погоджуєтеся ви з думкою відомого філософа? В и с л о в т е власні міркування з порушеної проблеми.

Правописний практикум 2 3 7 . І. С П И Ш І Т Ь , орфографічно й пунктуаційно оформивши текст, ураховуючи чергування у-в, і-й.

Л ю д и н а п о ч и н а є т ь с я з л ю б о в і . А л ю б о в виростає з д и т и н ства. Ч а р і в н е це с л о в о з н а є м о з / м а л е ч к у н а в ч и л и с я в и м о в л я т и його з/поміж перших слів і ( й ) д о р о ж и т и ним як м о л и т в о ю . А л е н е / п р и г а д а є м о т і є ї ч а с и н о ч к и к о л и воно ( у , ) в / п е р ш е з а с я я л о (у,в) нашій душі ( і , й ) наповнило її ясною х в и л . . ю тепла. Бо чи/ж дано запам'ятати ту благодатну мить к о л и б і л и м и крилами ч и с т о т и в і й н у л а над н а м и к о л и с к о в а або п е р ш и й раз у с м і х н у л а с я нам мама к о л и б л и с н у л о ( у , в ) небі с о н ц е ( і , й ) з е м л я постелилася д л я першого/най/першого крок..? Л ю д и н а п о ч и н а є т ь с я з л ю б о в і . А л ю б о в виростає з д и т и н ства. В и р о с т а є з л а г і д н о г о д о т и к . , м а м и н и х р у к ( і , й ) л а с к а в о г о м а м и н о г о с л о в а з т и х о ї к о л и с к о в о ї і я с к р а в о ї в е с е л к и в небі з к в і т к и та в и ш н і або я б л у н і під в і к н о м б о в к в і т ц і ( і , й ) ( у , в ) дереві так б а г а т о добра д о л ю д и н и щ о раз т о р к н у в ш и с ь ц н о т л и в о ї д и т я ч о ї д у ш і воно ( у . в ) п р о д о в ж ц і л о г о ж и т т я з о р і є я к не/опал и м а к у п и н а (За Я. Гояном). і II. Виконайте завдання за текстом. 1. Визначте основну думку тексту. Відповідь запишіть одним реченням. 2. Затранскрибуйте виділені слова. 3. Накресліть схему останнього речення. 4. Продовжіть текст, зберігаючи с т и л ь і авторську тональність.

Живе поезія у мові 239. І. Прочитайте виразно вірш Д м и т р а Павличка. Які порівняння використовує поет? З якою метою? II. Поясніть уживання розділових знаків при порівняльних зворотах.

Д з в е н и т ь у з о р я х небо ч и с т е , Палає синім льодом ш л я х . Н е н а ч е дерево б е з л и с т е , С т о ї т ь моя д у ш а в п о л я х . 173

Я к надійшла щаслива доля, Збудила весняну снагу, М о я д у ш а , немов т о п о л я , З а л е д е н і л а на с н і г у . Я к надійшла любов справдешня, Х л ю п н у л а пригорщу тепла, М о я д у ш а , немов черешня, Понад снігами зацвіла. Я к надійшла і засіяла Та дружба, що живе в літах, М о я д у ш а над с н і г о м с т а л а , Неначе яблуня в плодах. 239. Спишіть текст, опускаючи риску й розставляючи пропущені розділові знаки. Поясніть написання не з різними частинами мови. Обґрунтуйте вживання розділових знаків.

Рогніда п о л ю б и л а князя Володимира не/сподівано п і с л я в е л и к о ї б у р і к о л и в неї н і / к о г о й н і / ч о г о н е / л и ш и л о с я у світі к о л и я к з д а в а л о с я їй у ж е к р а щ е б у л о й н е / ж и т и . Т о д і перед н е ю з ' я в и в с я т о й , к о г о вона н а п е р е д о д н і т і л ь к и н е / н а в и д і л а й п р о к л и н а л а х т о вбив ї ї б а т ь к а й б р а т і в а л е х т о в и я в и в с я набаг а т о к р а щ и м с п р а в е д л и в і ш и м д у ж ч и м н і ж у с і л ю д и (С. Скля ренко). 240. І. Прочитайте текст. Визначте стилістичну роль часу дієслів. Накресліть схему другого речення, поясніть уживання розділових знаків у ньому.

Ми ще зустрінемося... Зів'януть сніги, журавлі повернуться з в и р і ю , п р и н е с у т ь на с в о ї х к р и л а х в е с н у , г у с т и м р я с т о м устел я т ь с я г а ї та б а й р а к и , і ми з у с т р і н е м о с я . . . Н е з н а ю , с к о р о т е б у д е чи н і , з н а ю т і л ь к и , щ о б у д е . І Ц о д н и н и я в и х о д ж у за ворота і с т о ю , д и в л ю с ь - в и г л я д а ю тебе з д а л е к и х доріг. Двадцять л і т , як вечірню й ранкову молитву, повторюю: ми щ е з у с т р і н е м о с я ! . . . (О. Мусієнко). II. З якою метою автор використовує прийом кільцевого обрамлення?

Правописний практикум M U

241. Перекладіть афоризми українською мовою. Запишіть їх, ставлячи пропущені розділові знаки.

1. Л ю б и т ь это не з н а ч и т с м о т р е т ь д р у г на д р у г а , л ю б и т ь з н а ч и т вместе с м о т р е т ь в о д н о м н а п р а в л е н и и ( А . д е С е н т Екзюпері). Л ю б о в ь без у в а ж е н и я д а л е к о не идёт и в ы с о к о не п о д н и м а е т с я э т о а н г е л с о д н и м к р ы л о м (О. Дюма-син). 3. Л ю б о в ь т е о р е м а , к о т о р у ю к а ж д ы й д е н ь надо д о к а з ы в а т ь (Архімед). 4. Д л я л ю б я щ е г о ч е л о в е к а вся в с е л е н н а я с л и л а с ь в л ю б и м о м с у щ е с т в е (Л. Берне). 174

Ж и в е поезій у мові 242. Прочитайте вірш. Визначте тип і с т и л ь мовлення Спишіть, уставляючи пропущені букви. Поясніть правопис виділених слів П о е з і я — то с е р ц я мова — Надії, Віри і Любові — Ж - . т т я д у х о в н о г о основа. ( Н і ) м е ж , кордонів їй (не)має, А ж до зірок д у х підіймає. Вона — мрій сонячних жар-птиця. Наснаги чистая кр..ниця, Поезія — пр..красний цвіт. Щ о нам дарує дивосвіт. Л. Швагло 243. Розгляньте репродукцію картини Сергія Одайника «Звуки літньої ночі». Опишіть зображену ситуацію, складіть уявний діалог між персонажами картини.

С. Одайник.

Звуки літньої ночі

Бібліографічне б ю р о Г о л о в а щ у к С . І. Словник-довідник з українського літературнго с л о в о вживання. — К.: Рідна мова, 2000. О л і й н и к О. Б . Сучасна українська мова, опорні конспекти. Навч. вид. — К.: Кондор,2008. 175

РОЗВИТОК

МОВЛЕННЯ

Стаття П р о с т о сказане слово, що точно передає думку автора,стало й найціннішим, і найбажанішим. Н. Іванова 244.1. Ознайомтеся з тлумаченням поняття стаття.

С т а т т я — 1. Н а у к о в и й або п у б л і ц и с т и ч н и й т в і р н е в е л и кого розміру в збірнику, ж у р н а л і , газеті т о щ о ; п у б л і к а ц і я . 2. С а м о с т і й н и й р о з д і л , параграф у ю р и д и ч н о м у д о к у м е н т і , о п и с і , с л о в н и к у т о щ о ; п у н к т . 3. Р о з д і л у д о к у м е н т і , б ю д ж е т і , щ о м і с т и т ь н а з в у д ж е р е л а д о х о д у або о б ґ р у н т у в а н н я в и т р а т и ; // В и д д о х о д у або в и т р а т и . <•

И. Прочитайте уривки зі статей. Яку проблему порушено в них?

1. М о в а — це б е з ц і н н и й дар, я к и м природа н а д і л и л а л ю д и н у . А л е ц е й д а р о с о б л и в и й : він п о т р е б у є н е н а с т а н н о ї праці л ю д и н и й с у с п і л ь с т в а над й о г о в д о с к о н а л е н н я м , д б а й л и в о г о с т а в л е н н я д о й о г о з б е р е ж е н н я , п р и м н о ж е н н я , в и л у ч е н н я всього ш к і д л и в о г о . Недарма М а к с и м Р и л ь с ь к и й порівнював мову із с а д о м , у я к о м у треба « п и л ь н о й н е н а с т а н н о » п о л о т и б у р ' я н . В е л и к и й поет з а к л и к а в к о ж н о г о не л і н у в а т и с ь д о г л я д а т и с в і й сад — с в о ю м о в у . Я к т у т не з г а д а т и Б е р н а р д а Ш о у і й о г о з н а м е н и т о г о г е р о я — професора Х і г г і н с а з п ' є с и « П і г м а л і о н » : мовознавець Х і г г і н с , почувши грубу, вульгарну мову в устах м о л о д о ї д і в ч и н и — п р о д а в ц я к в і т і в — з в л а с т и в о ю й о м у різк і с т ю і с х и л ь н і с т ю д о г і п е р б о л з а я в л я є : « Ж і н к а , я к а видає т а к і п о т в о р н і і ж а л ю г і д н і з в у к и , не має права с и д і т и н і д е . . . в з а г а л і не має права ж и т и ! З г а д а й т е , щ о ви — л ю д с ь к а і с т о т а , н а д і л е н а д у ш е ю і б о ж и м д а р о м р о з д і л ь н о ї м о в и , щ о ваша р і д н а мова — це мова Ш е к с п і р а , М і л ь т о н а і Б і б л і ї ! » З а с т о с у й м о ц е й п р и к л а д д о себе і с п и т а й м о себе, чи р о з м о в л я є м о ми м о в о ю Ш е в ч е н к а , Пантелеймона К у л і ш а , Панаса М и р н о г о , Л е с і У к р а ї н к и , Коцюб и н с ь к о г о , Р и л ь с ь к о г о ? . . (О. Муромцева). 2. У ч е н і к а ж у т ь , щ о с л о в е с н а а г р е с і я з у м о в л е н а с т е р е о т и п а м и , я к і п е р е й ш л и д о л ю д е й від д а л е к и х т в а р и н н и х п р а щ у р і в . Ось щ о с п о с т е р і г а л и з о о п с и х о л о г и : т е р и т о р і я , на я к і й м е ш к а є ^ в а р и н а , в в а ж а є т ь с я ніби ї ї « в л а с н і с т ю » . Я к щ о ж на неї п о с я г а є х т о с ь н е п р о х а н и й , « г о с п о д а р » н а д з в и ч а й н о з б у д ж у є т ь с я . Він к и д а є т ь с я на з а й д у , в и щ и р и в ш и і к л а . Й о г о о ч і б л и щ а т ь , ш е р с т ь стає д и б к и , він щ о с ь з а г р о з л и в о в и г у к у є . З д а є т ь с я , щ е с е к у н д а — і р о з і р в е н е п р о х а н о г о г о с т я на к л а п т і . 176

А л е ц ь о г о не б у в а є , бо в т о м у н е м а є н е о б х і д н о с т і . « Г і с т ь » сам т і к а є . Д о с т е м е н н о так у п о д і б н і й с и т у а ц і ї п о в о д я т ь с я й м а в п и . Вони п е р е к р и в л я ю т ь о д н е о д н о г о , т у п а ю т ь н о г а м и , б ' ю т ь себе кулаками в груди, щось л ю т о вигукують. Таку поведінку з о о п с и х о л о г и н а з и в а ю т ь « р и т у а л ь н о ю а г р е с і є ю » . Ц е не н а п а д , а ніби його демонстрування. « Р и т у а л ь н а а г р е с і я » немов замінює в л а с н е а г р е с і ю . Т и п о в и й п р и к л а д — с о б а ч е г а в к а н н я . Сам напад, к о л и собака к у с а є , б у в а є д у ж е р і д к о . З в и ч а й н о , ц ь о г о й не т р е б а , своєї м е т и він д о с я г а є за д о п о м о г о ю « р и т у а л ь н о ї а г р е с і ї » — н а с т о в б у р ч и в ш и ш е р с т ь та г а в к а ю ч и . У с т а н і « р и т у а л ь н о ї агресії» тварини так і роблять — в и щ и р я ю т ь зуби, б ' ю т ь л а п а м и об з е м л ю , т о б т о з а л я к у ю т ь . А як п о в о д и т ь с я л ю д и н а , к о л и г н і в а є т ь с я ? Вона т у п о т и т ь н о г а м и , р о з м а х у є рук а м и , с т у к а є к у л а к о м . О б л и ч ч я п е р е к о ш е н е від л ю т і . Н а в і т ь не у с в і д о м л ю ю ч и т о г о , вона н і б и в и к о н у є з а к л а д е н у в н е ї програму: з а л я к у є . При « р и т у а л ь н і й агресії» дикі звірі клекочуть, ш и п л я т ь , ревуть. Т е саме робить і людина, згадаймо: к о л и х т о с ь л а є т ь с я , то н і к о л и не р о б и т ь ц ь о г о с в о ї м з в и ч а й ним природним г о л о с о м , а неодмінно його п і д в и щ у є , кричить або д у ж е г о л о с н о г о в о р и т ь , х о ч а т о й , к о м у це а д р е с у є т ь с я , заз в и ч а й б у в а є п о р я д . О т ж е , р о б и т ь с я це не д л я т о г о , щ о б краще п о ч у л и . Тоді д л я чого ? У тваринному світі існує зв'язок між розмірами тварини й гучністю її « г а р ч а н н я » . Т о ж к о л и л ю д и н а п і д в и щ у є г о л о с , вона н і б и п о в т о р ю є м о д е л ь п о в е д і н к и т в а р и н н о г о с в і т у : у б і о л о г і ч н о м у р о з у м і н н і р о б и т ь це, щ о б здаватися « в е л и к и м і с т р а ш н и м » . Т о м у й можна сказати, що, в и я в л я ю ч и « м о в н у а г р е с і ю » , л ю д и н а уподібнюється до тварин (За В. Федоренком). III. Яке з тлумачень слова стаття відповідає жанру? С ф о р м у л ю й т е основну думку кожного уривка.

Комунікативний практикум Щ- IV. Уявіть, що ви редактор часопису «Мовний всесвіт». Які назви ви запропонували б д л я поданих статей? Підготуйте власну статтю з порушеної проблеми, пам'ятаючи про те, що вона має бути цікавою д л я читачів, мати елементи новизни й демонструвати авторське ставлення д о проблеми.

Бібліографічне б ю р о Д а н и я ь ц о в У. Д . Українська мова. Повторюємо шкільну програму. — К.: Літера Л Т Д , 2009. Т о м а н І. Мистецтво говорити. — К.: Політвидав України, 1989. С т о я н Л . М . Українська мова. Посіб. з орфографії і пунктуації. — К.: Наук, думка. 2005.

177

РОЗВИТОК

ос к-

МОВЛЕННЯ

^ O r

Твір на ллорально-егичну тему щиро В И С Л О В Л Ю Ю Ч И С Ь , ви можете навчитися думати.

ТІЛЬКИ

Дж.

Рескін

243. І. Прочитайте текст. С ф о р м у л ю й т е особливості кожної с т р у к т у р ної частини твору. П о м і р к у й т е Чи відрізнятиметься структура творуопису й розповіді від структури твору-роздуму?

С т р у к т у р у т е к с т у в и з н а ч а ю т ь такі ч а с т и н и : тема, епіграф, вступ, основна частина, висновок. Тема висувас п р о б л е м у , а н а л і з я к о ї й п о в и н е н с к л а с т и з м і с т р о б о т и . П о ч и н а т и р о б о т у треба з о б м і р к о в у в а н н я т е м и , щ о д а с т ь з м о г у п р а в и л ь н о в і д і б р а т и м а т е р і а л , з г а д а т и ф а к т и й навести а р г у м е н т и д л я в и р і ш е н н я п о с т а в л е н о г о п и т а н н я . Епіграф випереджає виклад і п о к л икан и й розкрити задум автора т в о р у . Е п і г р а ф не о б о в ' я з к о в и й , а л е й о г о в д а л и й вибір з д а т н и й п р и к р а с и т и р о б о т у , д о д а т и ї й г л и б и н и й б і л ь ш о ї зміст о в н о с т і . Г а р н и й е п і г р а ф с в і д ч и т ь про н а ч и т а н і с т ь , п р о р о з у м і н н я ідеї т в о р у й у м і н н я с х о п и т и г о л о в н у д у м к у . Н е в д а л и й е п і г р а ф з а л и ш а є н е п р и є м н е в р а ж е н н я і в п л и в а є на о ц і н к у роботи. Вступ п о в и н е н б у т и н е в е л и к и м , а л е т а к и м , я к и й п р и в е р н у в би у в а г у . Н а й г о л о в н і ш е — він не п о в и н е н б у т и ш а б л о н о в и м . І с н у є к і л ь к а т и п і в в с т у п і в : історичний (дається характерист и к а в і д п о в і д н о ї е п о х и , а н а л і з ї ї с о ц і а л ь н о - е к о н о м і ч н и х , мор а л ь н и х , політичних і к у л ь т у р н и х відносин), аналітичний ( у в а ж а є т ь с я н а й б і л ь ш в и г р а ш н и м , т о м у щ о дає м о ж л и в і с т ь відразу з а я в и т и про себе, я к про о с о б и с т і с т ь л о г і ч н о м и с л я ч у й з д а т н у до к р и т и ч н о г о а н а л і з у ) , біографічний (до розкриття т е м и п р а в и л ь н и й к л ю ч м о ж у т ь д а т и в і д о м о с т і з б і о г р а ф і ї від о м о ї л ю д и н и ) , порівняльний (дозволяє поміркувати, згадавши про п о п е р е д н і з д о б у т к и , т р а д и ц і ї ) , ліричний (є у н і в е р с а л ь н и м з а с о б о м , щ о з в ' я з у є т е м у т в о р у з о с о б и с т и м ж и т т є в и м або д у ховним досвідом). Основна частина твору являє собою розгорнутий виклад л о г і ч н о в и в у д у в а н о г о л а н ц ю ж к а м і р к у в а н ь на п о с т а в л е н у т е м у , з а с н о в а н и х на с и с т е м і а р г у м е н т і в , д о к а з і в г о л о в н о ї д у м к и , п і д к р і п л е н и х ф а к т и ч н и м м а т е р і а л о м . Тема повинна бути р о з к р и т а в с е б і ч н о , п о в н о , в и ч е р п н о , т о м у п о т р і б н о розвивати к і л ь к а л і н і й міркувань, які наприкінці повинні зійтися в один к о н ц е п т у а л ь н и й в у з о л . Основна частина складається з д е к і л ь к о х з в ' я з а н и х л о г і ч н о й за з а д у м о м автора з м і с т о в н и х 178

б л о к і в , о ф о р м л е н и х абзацами. Основна частина містить такі елементи: • проблемність — в и з н а ч и т и й р о з к р и т и п р о б л е м у , щ о вип л и в а є із з а г о л о в к а ; назва т е м и має п р о х о д и т и л е й т м о т и в о м через увесь т в і р ; • послідовність — викладати д у м к и в певному порядку; • самостійність а н а л і з у т в о р у , змістовність — логіка м и с л е н н я має р о з в и в а т и с я від к о н к р е т н о г о д о з а г а л ь н о г о або навпаки; • глибоке розкриття теми — з а г л и б и т и с я в а н а л і з о к р е м и х е п і з о д і в , а р г у м е н т у в а т и свої д у м к и , в и к о р и с т о в у ю ч и кор о т к і та ч і т к і ц и т а т и ; • стислість — проаналізувати кілька окремих епізодів, з в е р н у в ш и у в а г у на б а г а т с т в о м о в и , і д е ю ; • емоційність — в и с л о в и т и те, щ о с х в и л ю в а л о , щ о в и к л и к а л о роздуми. Висновок — це те г о л о в н е , щ о п о в и н н о з а л и ш и т и с я в пам ' я т і , к о л и а р г у м е н т и м о ж у т ь б у т и в ж е з а б у т і . В и с н о в о к повинен б у т и к о р о т к и м і в т о й ж е час в и р а з н и м , він має з в у ч а т и як з а в е р ш а л ь н и й а к о р д . М о ж н а з а л и ш и т и ф і н а л в і д к р и т и м , з а к і н ч и в ш и т в і р р и т о р и ч н и м п и т а н н я м . Ц и т а т а автора я к висновок п р и й н я т н и й д л я л і р и к и , але д л я прози виглядає досить нецікаво. Твір виграє, я к щ о дотриманий такий в а ж л и в и й принцип, як д о м і р н і с т ь ч а с т и н . В с т у п і висновок р а з о м п о в и н н і с т а н о в и т и не б і л ь ш е ч в е р т і від у с і є ї р о б о т и , о с н о в н а ч а с т и н а о х о п л ю є т р и чверті т в о р у ( З а І. Мілєвою). II. П р о ч и т а й т е е п і г р а ф д о т е м и . П о м і р к у й т е . Чи п о г о д ж у є т е с я ви з в и с л о в л е н о ю д у м к о ю ? Чому?

Комунікативний практикум^ 24(> І. В І Д О М И Й ф р а н ц у з ь к и й ф і л о с о ф М і ш е л ь д е М о н т е н ь с т в е р д ж у вав, щ о дзвінка цитата спокушає нас більше, ніж правдиве мовлення. П о м і р к у й т е . Чи с п р а в д і р о л ь ц и т а т и у творі н а с т і л ь к и вагома? II. С п р о г н о з у й т е т е м и творів, у яких м о ж у т ь б у т и використані п о д а н і висловлювання.

1. З а б у д е ш т о в а р и ш а , з о с т а в и ш у б і д і — д а р е м н о т и на світ р о ж д а в с я (О. Довженко). 2. Я с т в е р д ж у ю с ь , я у т в е р ж д а ю с ь , б о я ж и в у (77. Тичина). 3. С к і л ь к и р о к і в з е м л і — і м і л ь я р д , і м і л ь йон, а я к а вона й досі щ е гарна! ( Л . Костенко). 4. Єдина справж н я р о з к і ш — це р о з к і ш л ю д с ь к о г о с п і л к у в а н н я (А. де СентЕкзюпері). 5. М о ж н а в и б р а т ь д р у г а і по д у х у брата, Т а не м о ж н а р і д н у м а т і р в и б и р а т и (В. Симоненко). 6. Д о с в і д о м л ю д и називаю т ь свої п о м и л к и (О. Уайльд). 7. Н а й д і є в і ш о ю р у ш і й н о ю с и л о ю л ю д с ь к о ї п о в е д і н к и є п е р е к о н а н і с т ь у т о м у , щ о д о б р о — вершина м о р а л ь н о г о багатства ( В . Сухомлинський). 8. В с я к правду 179

знає, та не всяк про неї дбає (Нар. творчість). 9. Л ю д и господарі своєї д о л і (В. Шекспір). 10. Світ наш — т і л ь к и ш к о л а , де ми вчимося пізнавати (М. Монтень). 11. У д у ш і к о ж н о ї л ю д и н и міститься м і н і а т ю р н и й портрет її народу (Фрейтаг). 12. Л и ш в праці варто і д л я праці ж и т ь (/. Франко). Ц е варто знати 2 4 " О з н а й о м т е с я з вимогами д о написання власними порадами д л я своїх однокласників.

твору.

Доповніть

їх

Основні вимоги до н а п и с а н н я твору 1. Відповідність темі. А в т о р має о с м и с л и т и зміст к о ж н о г о п о н я т т я , щ о входить у з а г о л о в о к , з ' я с у в а т и к о л о питань, які варто в и с в і т л и т и . 2. Змістовність і лаконічність, г л и б и н а й повнота розк р и т т я т е м и . Змістовність твору досягається насамперед г л и б о к и м а н а л і з о м його і д е й н о - х у д о ж н ь о ї своєрідності, у м і н н я м оперувати л і т е р а т у р о з н а в ч и м и п о н я т т я м и , використовувати л і т е р а т у р н у к р и т и к у , історичні свідчення й факти. 3. Доказовість висловленої думки, а р г у м е н т о в а н і с т ь вис у н у т о г о п о л о ж е н н я . Т в і р повинен бути ц і л е с п р я м о в а н и м , пронизаним г о л о в н о ю д у м к о ю , я к і й п і д к о р ю ю т ь с я всі і н ш і суд ж е н н я . Робота без основної тези й н е о б х і д н и х доказів перетворюється у в и к л а д випадково з б е р е ж е н и х у п а м ' я т і уривчастих відомостей про я к о г о с ь героя або подію. 4. План і логічність, послідовність викладу. Від добре с к л а д е н о г о п л а н у з а л е ж а т ь г л и б и н а й змістовність твору. К о ж н е нове п о л о ж е н н я , висунуте автором твору, повинне бути р е з у л ь т а т о м попереднього, з а к о н о м і р н о й природно випливати з нього. Т в і р , написаний за ч і т к и м п л а н о м , відрізняє струнка к о м п о з и ц і я , д о м і р н і с т ь частин, ц і л і с н і с т ь в и к л а д у . 5. Самостійність мислення. У творі повинно бути відбите власне « я » автора, його д у м к а , знання прочитаного й здатність к в а л і ф і к о в а н о а н а л і з у в а т и . Самостійність — це невід'ємна риса твору, однак автор повинен у м і т и с у д и т и самостійно про добуток з п о з и ц і й істин, у ж е відомих у л і т е р а т у р о з н а в с т в і , і в и к л а д а т и ці с у д ж е н н я своїми с л о в а м и , т а к , як він ї х р о з у м і є . 6. Оригінальність, стильова єдність і виразність оповіді. Т в і р повинен відрізнятися с у к у п н і с т ю певних мовних засобів, щ о о б у м о в л ю є т ь с я жанром роботи, власним відношенням автора до того, про щ о він пише, рівнем з а г а л ь н о г о й мовного розвитку. 7. Н е з а л е ж і ^ від ж а н р у , т и п у письмової роботи, індивідуа л ь н о ї манери оповіді, варто п а м ' я т а т и про з а г а л ь н і вимоги до твору: * правильність і чистота (граматична п р а в и л ь н і с т ь мови, відповідність л і т е р а т у р н и м нормам); 180

• стислість (добір с л і в , щ о передають саме ті д у м к и , які автор хотів в и с л о в и т и ; відсутність у реченні зайвих с л і в ) ; • виразність (доступність д л я р о з у м і н н я , досконалість мови, відсутність вигадливих с л і в і зворотів, п о м и л к о в о г о пафосу, стандартних висловлювань, словесних штампів, канцеляризмів т о щ о ) (З посібника). 24і> І. П р и г а д а й т е . С ф о р м у л ю й т е визначення п о н я т ь мораль, етика, моральний, етичний. Чи в з а є м о з у м о в л е н і ці п о н я т т я ? II. З р о б и ь в и с н о в о к у чому п о л я г а ю т ь о с о б л и в о с т і н а п и с а н н я т в о р у на морально-етичну тему?

Комунікативний

2ZSSD

III. Н а п и ш і т ь т в і р - р о з д у м на о д н у з п р о п о н о в а н и х тем.

« Л ю б о в до батьків — основа всіх ч е с н о т » (Цицерон). « . . . Я з р о з у м і в одну н е х и т р у і с т и н у . Вона в т о м у , щ о б творити так звані дива своїми р у к а м и » (О. Грін). • « Ж и т т я таке коротке. П о с п і ш а й т е робити д о б р о » (О. Довженко). • « Б а г а т с т в о м ж и в и т ь с я л и ш е т і л о , а д у ш у з в е с е л я є споріднена п р а ц я » (Г. Сковорода).

Бібліографічне б ю р о К р и л а т і в и с л о в и в українській л і т е р а т у р н і й мові: А ф о р и з м и . Л і т е р а т у р н і ц и т а т и . О б р а з н і в и с л о в и / А. П. Коваль, В. В. К о п т і л о в . — К.: В и щ а школа, 1975. Ш е р е м е т а Л . В . , Ш е р е м е т а О . В . Л а т и н ь на кожен д е н ь : С л о в н и к л а тинських а ф о р и з м і в , л і т е р а т у р н и х цитат, наукових термінів, приказок, п р и с л і в ' ї в , ф р а з е о л о г і з м і в . — І в а н о - Ф р а н к і в с ь к : О б л д р у к а р н я , 2005.

^ 14. П о в т о р е н н я н а п р и к і н ц і р о к у І все на світі т р е б а п е р е ж и т и . І кожен фініш — це, по суті, старт. І н а п е р е д не т р е б а в о р о ж и т и , і за м и н у л и м п л а к а т и не варт. /1.

Костенко

2 4 9 . П о м і р к у й т е . П р о ч и т а й т е е п і г р а ф д о теми. Як ви розумієте с л о в а Л і н и К о с т е н к о ? Чим вони співзвучні вам як випускникам ш к о л и ?

Живе поезія у мові X»

2 5 0 . І. П р о ч и т а й т е уривок із л и с т а Ч е с т е р ф і л ь д а д о сина. С ф о р м у л ю й т е о с н о в н у д у м к у і запишіть. П о м і р к у й т е Чому а в т о р л и с т а викор и с т о в у є наказовий с п о с і б д і є с л о в а ?

Л ю б и й мій х л о п ч и к у ! Б у д ь р о з у м н і ш и й за і н ш и х , а л е н і к о м у не показуй цього. Ч е с т о л ю б с т в о ж л ю д и н и р о з у м н о ї і порядної 181

в т о м у , щ о б в и д і л и т и с я серед і н ш и х добрим іменем і бути повн о ц і н н и м за свої знання, правдивість і ш л я х е т н і с т ь — я к о с т і , котрі ніде не можна к у п и т и , я к і м о ж е набути л и ш е т о й , у кого розумна голова і щ и р е серце. II. П р о ч и т а й т е виразно вірш Вадима Крищенка. Чи можна його вважати л и с т о м д о сина?

М і й л ю б и й с и н у , бійся н і ч и ї х , Вони завжди б е з л и к і і х о л о д н і . Н а г а д у ю т ь мені вчорашній с м і х , Я к и й с л ь о з у в и к о ч у є сьогодні. Іди на виграш у ж и т т є в і й грі, Н а п р у ж у й д у м к у , хист і власні м ' я з и . Ц і л я й свій м ' я ч у кут н і м и х воріт, Х о ч попаде т у д и він не відразу. III. Знайдіть у текстах звертання. Поясніть уживання розділових знаків при звертаннях.

Антисуржик 251. Прочитайте вислови у правому стовпчику, складіть і запишіть із ними речення.

Пробачте мені Дотримати слова Опанувати професію Відправити поштою Радіти з успіху Зайшов у справі Вдячний альма матер

Пробачте мене Дотримати слово Опанувати професією Відправити по пошті Радіти успіху З а й ш о в по справі В д я ч н и й а л ь м а матері

Д о в і д к а . Альма матер — шаноблива назва н а в ч а л ь н о г о з а к л а д у д л я т и х , х т о в ньому навчався або навчається. 252. І. Прочитайте текст. Визначте стиль. Д о б е р і т ь заголовок, що відповідатиме темі чи основній думці висловлювання.

У М а р і й к и був той о с о б л и в и й , радісний і водночас тривожний настрій, п е р е д ч у т т я щ е невідомого щ а с т я , к о л и дівчина дивиться на все н а в к о л и ш н є з а к о х а н и м и очима і к о л и свою юність відчуваєш, я к н е с т р и м н и й високий п о л і т . Закінчився останній е к з а м е н , та н а п р у ж е н и й і піднесений настрій, я к и м ж и л а в ці дні ш к о л а , не розвіявся. Н а в п а к и , попереду щ е був о с т а н н і й в и п у с к н и й вечір, вручення атестатів і м е д а л е й , п р о щ а н н я з у ч и т е л я м и , з подругами і т о в а р и ш а м и . Треба б у л о виходити на і н ш у д о р о г у , назавжди з а л и ш и в ш и за собою ш к і л ь н и й поріг. Марійка п о в і л ь н о й ш л а довгим коридором. 182

• Ось і все! — б и л а с я радісна й водночас сумна д у м к а . — Все! Прощай, школо!» З н і ж н и м с м у т к о м д и в и л а с я тепер дівчина на такі знайомі фікуси в д і ж к а х під с т і н а м и , на стінгазети з к о л ь о р о в и м и заг о л о в к а м и , намальовані д и т я ч и м и р у к а м и к а р и к а т у р и . Ось у к у т о ч к у вікно з ш и р о ч е з н и м п і д в і к о н н я м . Я к з р у ч н о б у л о обговорювати з подругами т у т я к у с ь ш к і л ь н у подію! Ш к і л ь н і події, у р о к и , в ч и т е л і , с в і т л е д и т и н с т в о — прощайте! Я к усі чекали цього дня, чекали закінчення ш к о л и ! Ч о м у так щемить серце, чому зворушливий тихий смуток набігає л е г к о ю хмаркою? Ж а л ь чудесних ш к і л ь н и х років, вони не повторяться н і к о л и . Н е повернеться дитинство — в і д ш у м і л о воно, відлетіло, як пташина зграйка. П р и й ш л а юність — т е ж чудесна, теж к р и л а т а , а все ж таки ч о м у с ь ж а л ь т о г о , щ о м и н у л о н а з а в ж д и (О. Донченко). II Виконайте завдання за текстом. 1. Випишіть ключові слова, що забезпечують послідовність в и к л а д у змісту. 2. Поясніть написання виділених слів.

і.уліцііішіьшіііИ.І.М'імяі III. Розкажіть про яскраву подію з життя вашого класу. Розгляньте фотоілюстрації. П о б у д у й т е за ними цікаву розповідь.

_'"4. І. Прочитайте виразно вірш Ліни Костенко. Які с п о г а д и він у вас викликав?

Звичайна собі мить. Звичайна хата з к о м и н о м . На росах і д о щ а х настояний б у з о к . 183

О ц я реальна м и т ь вже завтра буде с п о м и н о м , а післязавтра — казкою казок. Л через півжиття, к о л и ти вже здорожений, ц я н е р е а л ь н а м и т ь — як сон серед садів! Ц я т и ш а , це в і к н о , цей п о г л я д з а в о р о ж е н и й , і навіть той їжак, щ о в листі шарудів. вірш у такій послідовності: ?ІІ. 1.Проаналізуйте Визначте тему й основну думку. 2. Якими засобами забезпечується зв'язність і цілісність тексту? З Які ще ознаки тексту можна виявити у вірші? Аргументуйте свої міркування. III. П о м і р к у й т е Щ о означає слово здорожений? З якою метою автор використовує вказівні займенники? IV. Виконайте синтаксичний розбір першого речення. V. Поясніть правопис виділених слів. VI. Доберіть фотоілюстрації д о вірша з Інтернету. Правописний

практикум

2.*»"і І. Прочитайте виразно вірш. Спишіть його, розставляючи пропущені розділові знаки. НЕ

ЗАПІЗНИСЬ.

П е р е д н е г о д о ю не г н и с ь І перед радістю будь гідним. Щ о б стати долі сином рідним П р о ш у тебе не з а п і з н и с ь !

Не запізнись писать листи Із щ а с т я м н і ж н о г о к о х а н н я , З відлунням першого спіткання І небажанням самоти.

Н е запізнись в своїм саду П л е к а т ь к а л и н у мов дитину Щ о б у скрутну життя годину Твою розрадила біду.

Н е запізнись в серпневу ніч Щ о зорі п а л и т ь без у п и н у Знайти себе свою с т е ж и н у У лабіринті протиріч. О. Андрієнкова

завдання за текстом. ?ІІ. 1.Виконайте Випишіть слова з орфограмою «Правопис не з різними частинами мови». 2. Визначте спосіб дієслів. П о м і р к у й т е 3 якою метою поетеса використовує дієслова наказового способу? 3. Запишіть фонетичною транскрипцією слова відлуння, спіткання 4. Визначте розряд ужитих у тексті займенників.

Бібліографічне б ю р о Д а н и я ь ц о в а У. Д . Українська мова. Повторюємо шкільну програму. — К.: Літера Л Т Д , 2009. С т о я н Л . М . Українська мова. Посіб. з орфографії і пунктуації. — К.: Наук, думка, 2005. Ю щ у к І. Практикум з правопису української мови. — К.: Освіта, 2006. 184

ДОДАТОК

Перевірмо Перший

себе блок

Тестові завдання 1. Визначте, який варіант відповіді є нормативним д о с л о в о с п о л у ч е н н я занимать должность:

А В В Г

займати посаду; з а с л у г о в у в а т и посаду; о б і й м а т и посаду; о д е р ж у в а т и посаду.

2. У реченні Рідна

мово,

перше

слово

ти в устах

моїх

плекала.

[Б. Стельмах) числівник виступає в ролі: А підмета; Б присудка; В означення; Г додатка. 3. Укажіть односкладне неозначено-особове речення: А Л ю б л ю весну (В. Сосюра); Б Мова — т о н к и й інструмент (Б. Антоненко Давидович); В Весною в селі встають рано (Гр. Тютюнник)-, Г За правду, браття, єднаймося щ и р о ! (Леся Українка). 4. Укажіть речення з відокремленою уточнювальною прикладкою (на місці (?) в о д н о м у з речень має с т о я т и кома):

А Спробуйте забити с л о н а ( ? ) або гіпопотама г о л и м и р у к а м и ! (Остап Вишня)', Б П р и л е т і в до нас здалека ч о р н о г у з ( ? ) або л е л е к а (М. Адаменко); В С и п н у л и врозтіч г а л к и ( ? ) чи ворони (Л. Костенко); Г Весна й зима на терезах ( ? ) або на г о й д а л ц і п р и м х л и в і й (М. Рильськиіі). 5. Д л я поєднання лучники:

А Б В Г

частин с к л а д н о с у р я д н о г о речення вживають такі с п о -

причинові; єднальні; мети; способу д і ї .

6. С е р е д наведених речень визначте с к л а д н о с у р я д н е :

А Сонце не т і л ь к и с я я л о , а й по-справжньому гріло Гримайло); Б А м і с я ц ь п л и в е о г л я д а т и і небо, і зорі, і з е м л ю , і море (Т. Шевченко); (Я.

185

В Н е л и ш е с и л о ю треба боротись, а й у м і н н я м ( 3 книги); Г А л і т о йде п о л я м и і г а я м и , і вітер віє, і цвіте б л а к и т ь (А. Малишко). 7. Визначте речення, що відповідає поданій характеристиці: підрядне речення з послідовною підрядністю

складно-

А Х о ч проживи сто і двісті років, К и ї в пізнати повністю нем о ж л и в о , бо в к о ж н о г о він свій, о с о б л и в и й , с а м о б у т н і й , неповторний (А. Камінчук); Б Н і к о л и я не знав, як т я ж к о ж и т ь без с о л о в ' я , щ о в пісні аж т р е м т и т ь т і л ь ц е м своїм м а л е н ь к и м (М. Рильський); В Д о в о л і м а л о ї і с к р и н к и бува, щ о б п р о с в і т л і л а л ю д с ь к а г о л о в а , щ о б нас о х о п и л а турбота не т і л ь к и про х л і б та роботу (А. Григорук); Г К о л и до тебе п р и л е ч у , засяє в сонці все навкруг, як п і с л я т е п л о г о д о щ у в росі в а ж к і й з е л е н и й л у г (Д. IIавличко). 8. Укажіть с е р е д наведених речень с к л а д н е безсполучникове:

А Д л я неї к о ж е н крок — т я ж к а робота (М. Руденко); Б Наш б а т ь к о — з т и х , щ о у м и р а л и перші ( J I . Костенко); В А л е барвінку вже ніде нема — палає світ в к у л ь б а б и н і й п о ж е ж і (М. Руденко); Г Праворуч — сад, к р и н и ц я , стайня і позолочена важка карета ( В . Шевченко). 9. Визначте с е р е д наведених речень с к л а д н е речення з сурядністю й підрядністю:

А Я вважаю, щ о педагог не повинен д о п у с к а т и н і я к и х нед о л і к і в , і наші учні не повинні д у м а т и , щ о вони мають право на н е д о л і к и ( 3 газети); Б Сонце вже х о в а л о с я за гори, х о ч б у л о іце не пізно (Леся Українка); В Т р о х и згодом над ч о р н о ю х м а р о ю л і с у за Д н і п р о м поч а л о ясніти й червоніти, ніби десь д а л е к о з а й м а л а с ь п о ж е ж а (І. Нечуй-Левицький); Г К о л и л і т н ь о г о ранку п р и х о д ж у до т и х о г о о з е р ц я , де на п і д р у м ' я н е н о м у сонцем п л е с і с р і б л я т ь с я л і л і ї , мене завжди о х о п л ю є якесь незвичне п о ч у т т я (Є. IIIморгун). 10. Укажіть с к л а д н е речення, між частинами якого на місці (?) не с т а виться кома:

А Небо густе з а т я г л о с я хмарами ( ? ) і на з е м л ю впав темний т е п л и й вечір (В. Малик); Б За вікном і ш л и росяні ранки ( ? ) і я а д а л и п е р л а м у т р и (М. Хвильовий); В З о л о т і є вечірня т о п о л я ( ? ) й д и в н и м світом горять небеса (М. Луків); 186

Г П р и л и н у в вітер ( ? ) і в нічній хатині він про весняну в о л ю заспівав ( Л е с я Українка). 1 1 Визначте речення, у якому п е р е д с л о в о м як ставиться кома:

А М і с т о ( ? ) як сад; В Ф р а н к о знав і л ю б и в народну пісню ( ? ) я к у ч е н и й , демократ, патріот (М. Рильський); В Мати виходить у синій хустині із дому і тихо зника ( ? ) як бджола в золотому степу (Б. Олійник). Г На заході півнеба о х о п и л и н е р у х о м і заграви, д о щ л и в ( ? ) як з відра. 12. У реченні Сім'я тире ставиться:

без дітей

— дім

без майбутнього

(Н.

Зубицька)

А на місці п р о п у щ е н о г о члена р е ч е н н я ; В перед п р и с у д к о м із заперечним з н а ч е н н я м д л я його смислового вираження; В к о л и підмет і присудок виражені і м е н н и к о м у називному відмінку; Г перед п р и с у д к о м із п о р і в н я л ь н и м з н а ч е н н я м д л я його смислового вираження. 13. Укажіть с к л а д н е речення, між частинами якого не ставиться кома (розділові знаки п р о п у щ е н о ) :

А А л і т о йде п о л я м и і г а я м и ( ? ) і вітер віє і цвіте б л а к и т ь Малишко); В А за вікном л ю т у є шторм ( ? ) і с л ь о з и с л і п л я т ь очі (М.Луків); В На У к р а ї н у п о д и в л ю с ь ( ? ) і л ю б о серце одпочине (Т. Шевченко); Г Д о с т и г л а нива к о л о с и с т а ( ? ) і з р і ю т ь я б л у к а в саду (М. Терещенко).

(А.

14. Позначте с к л а д н е речення, між частинами якого не ставиться кома (розділові знаки пропущено):

А Реве Д н і п р о ( ? ) й л а н и ш и р о к о п о л і медами п а х н у т ь , к о л о сом ш у м л я т ь (А. Малишко); Б І всі ми, я к один, п і д н я л и р у к и вгору ( ? ) і тисяч м о л о т і в о камінь з а г у л о (/. Франко); В Н а с у н у л а сивая хмара ( ? ) і с н і г , наче з т о р б и , посипав (Дніпрова Чайка); Г Д о в г о громи г у р к о т і л и ( ? ) і б л и с к а в к а в хмарах в и л а с ь (Б. Грінченко). 15. Укажіть с к л а д н е речення, між частинами якого ставиться тире ( р о з ділові знаки пропущено):

А Н а м у ч е н е серце б а ж а л о с п о ч и н у ( ? ) давно у д у ш і я с п о к о ю не чув (Б. Грінченко); Б Н е голосні мої п і с н і ( ? ) вони л у н а ю т ь , мов у сні (Б. Лепкий); 187

В Вгору стежка твоя ( ? ) я с п у с к а ю с ь з гори (Дніпрова Чайка); Г Д о в г о громи г у р к о т і л и ( ? ) і б л и с к а в к а в х м а р а х вилась (Б. Грінченко). 16. Визначте с к л а д н е речення, між частинами якого не ставиться кома (розділові знаки пропущено):

А Сіявся дрібний х о л о д н и й дощ і обрій танув у брудно-сірій намітці (3. Тулубу, Б Зима пронизує кордони і неба озеро бездонне затвердне у п л и т н и й граніт (В. Виноградов); В З о л о т і є вечірня т о п о л я й дивним світом горять небеса (М. Луків); Г Б і л я ніг з е л е н о к у ч е р я в и т ь с я барвінок і б у я є оксамитове б е з м е ж ж я трав (В. IIустовіт). 17. Укажіть с к л а д н е безсполучникове речення, між частинами якого ставиться тире (розділові знаки пропущено):

А Д и в о в и ж н и й настав час н і х т о н і к о г о не хоче с л у х а т и с я Мушкетик); Б С о н е ч к о б л и щ и т ь і горить гаї розвиваються садки зацвітають (Марко Вовчок); В Сонце с х о в а л о с ь за х м а р у чекай за к і л ь к а годин грози (Нар. творчість); Г Р е в е та стогне Д н і п р ш и р о к и й сердитий вітер завива (Т. Шевченко).

(Ю.

18. Визначте речення, у якому ставиться двокрапка (розділові знаки пропущено):

А П р о к и н у в с я л і с т и х и й шелест п і ш о в по н ь о м у (Панас ирний); Б Сніг іскрився бризкав ж и в о ю в е с е л к о ю дітвора п е р е г у к у валась (Ю. Збанацькиіі); В Природа віками стверджує н а й г о л о в н і ш у свою м у д р і с т ь н і щ о у світі не переважить ціни ж и т т я (В. Кали ни); Г Щ е сонячні промені с п л я т ь досвітні вогні вже горять (Леся Українка).

19. Укажіть речення, у якому ставиться двокрапка:

А На б і л у г р е ч к у вітали роси веселі б д ж о л и відгули (М. Рильський); Б Вітер війнув л и с т я жовте з клена п о л е т і л о (II. Тичина); В Одним з а с п о к о ю ю себе у мене щ е буде гака м о ж л и в і с т ь (В. Канівець); 1' Та весну з м і н я є л і т о потім осінь настає (П. Дорошко). 20. Позначте безсполучникове с к л а д н е речення, між ч а с т и н а м и якого на місці (?) ставиться двокрапка:

А К в і т е н ь виправдав свою назву ( ? ) весело г о м о н і л и струмки, сніг розтанув (Ю. Збанацький); 188

В З і й ш л и сніги ( ? ) з е м л я в і д к р и л а с ь небу (В. Бровченко); В Світить з б л а к и т і сонце ( ? ) з е л е н і ю т ь гори (О. Гончар); Г Сонце впало на ж о в т у х м а р к у ( ? ) обрій п о л у м ' я м запалав (В. Симоненко). 21. Визначте правильне пояснення вживання т и р е в реченні без пам'яті — перекотиполе на бурхливих вітрах часу, ледь пір'їнка на протягах історії (П. Загребельний):

А Б ному В Г

Людина помітна

на місці п р о п у щ е н о г о слова у неповному реченні; на місці п р о п у щ е н о г о д і є с л о в а - з в ' я з к и в с к л а д е н о м у іменприсудку; м і ж частинами б е з с п о л у ч н и к о в о г о с к л а д н о г о р е ч е н н я ; при в і д о к р е м л е н і й п р и к л а д ц і .

22. Укажіть варіант речення, у якому правильно р о з с т а в л е н о розділові знаки:

А Р і в е н ь р о з в и т к у рідної мови відображає рівень розвитку нації; с л о в н и к — це те, щ о нація знає про світ, а граматика — це те як вона про це говорить (В. Винниченко); В Р і в е н ь р о з в и т к у рідної мови відображає рівень розвитку нації — с л о в н и к — це те, щ о нація знає про світ; а граматика — це те, як вона про це говорить (В. Винниченко); В Р і в е н ь р о з в и т к у рідної мови відображає рівень р о з в и т к у нації: с л о в н и к — це те, щ о нація знає про світ, а граматика — це те, як вона про це говорить (В. Винниченко); Г Р і в е н ь р о з в и т к у рідної мови відображає рівень р о з в и т к у нації с л о в н и к — це те, щ о нація знає про світ, а граматика — це те, як вона про це говорить (В. Винниченко). 23. Укажіть варіант речення, у якому правильно р о з с т а в л е н о розділові знаки:

А Чиста математика — це така д и с ц и п л і н а , ємо про щ о говоримо, і не знаємо, чи істинне (Б. Рассел); Б Чиста математика — це така д и с ц и п л і н а , ємо, про щ о говоримо і не знаємо, чи істинне (Б. Рассел); В Ч и с т а математика — це така д и с ц и п л і н а , ємо, про щ о говоримо, і не знаємо, чи істинне (Б. Рассел); Г Ч и с т а математика — це така д и с ц и п л і н а , ємо про, щ о говоримо, і не знаємо чи істинне (Б. Рассел).

у я к і й ми не знате, щ о говоримо у я к і й ми не знате, щ о говоримо у я к і й ми не знате, щ о говоримо у я к і й ми не знате, щ о говоримо

24. Укажіть варіант речення, у якому правильно розставлено розділові знаки:

А Л и ш е б у в а л о р о з п л ю щ и ш очі — л а с к а в и й світ б ' є в вікно, у ш и б к у зазирає веселий ранок, озивається л а г і д н и й материн голос (К. Гордієнко); 189

Б Л и ш е , б у в а л о , р о з п л ю щ и ш очі — л а с к а в и й світ б ' є в вікно у ш и б к у зазирає веселий ранок, озивається л а г і д н и й материн голос ( К . Гордієнко); В Л и ш е , б у в а л о , р о з п л ю щ и ш очі — л а с к а в и й світ б ' є в вікно, у ш и б к у зазирає веселий ранок, озивається л а г і д н и й материн г о л о с ( Я . Гордієнко); Г Л и ш е , б у в а л о , р о з п л ю щ и ш о ч і : л а с к а в и й світ б ' є в вікно, у ш и б к у зазирає веселий ранок, озивається л а г і д н и й материн голос (Я. Гордієнко). 25. Укажіть речення з прямою мовою (розділові знаки пропущено):

А Л е в і т а н говорив щ о треба ж и т и і ж и т и красиво (Р. Павлик); Б Р о б и добро мені казала мати і ч и с т у совість не віддай за шмати (Д. Павличко); В Д е р ж и с ь д і в ч и н о батьків бо я к зірвешся з кореня то весь вік собі занапастиш (В. Еллан-Блакитний); Г Бабуся згадала як її б а т ь к о б л а г о с л о в л я в вечерю набирав у л о ж к у к у т і й підкидав ї ї до с т е л і ( 3 календаря). 26. Укажіть варіант речення, у якому правильно розставлено розділові знаки:

А Т а к мені б у л о добре, щ о я, й д у ч и в у л и ц е ю й п р и с л у х а ю ч и с ь до відмін у природі та в самому собі, зненацька став як у к о п а н и й (Є. Гуцало); Б Т а к мені б у л о добре, щ о я йдучи в у л и ц е ю й п р и с л у х а ю чись до відмін у природі та в с а м о м у собі, зненацька став, я к у к о п а н и й (Є. Гуцало)-, В Т а к мені б у л о добре, щ о я, йдучи в у л и ц е ю й п р и с л у х а ю чись до відмін у природі та в самому собі, зненацька став, як у к о п а н и й (Є. Гуцало)-, Г Т а к мені б у л о добре, щ о я й д у ч и в у л и ц е ю й п р и с л у х а ю ч и с ь до відмін у природі та в с а м о м у собі — зненацька став, я к у к о п а н и й (Є. Гуцало). 27. Укажіть речення, у якому правильно р о з с т а в л е н о розділові знаки п р и прямій мові.

А П р о т и х , х т о не с т е ж и т ь за своєю мовою, у народі каж у т ь — « Н е т я м и т ь голова, щ о я з и к л е п е ч е » (За Б.АнтоненкомДавидовичем); Б « С л о в о — перше д з е р к а л о р у х у , — сказав П е т р а р к а , — а д у х не останній водій с л о в а » (II. Мовчан); В « Н і , не к л и ч мене, весно, казала я ї й , не чаруй і не ваб надаремне (Леся Українка); Г « Я л ю б л ю , щ о б дівчина б у л а т р о х и б р и к л и в а , щ о б мала серце з п е р ц е м » — сказав К а р п о (/. Нечуй-Левицькпй). 28. Визначте речення, у якому допущені пунктуаційні помилки:

А Т а м к а ж у т ь з гір у с ю країну видно (Леся 190

Українка);

В Т у т навіть повітря, з д а в а л о с я , н е с л о в собі з о л о т и с т і відт і н к и (О. Гончар); В У в с я к о м у д і л і є свої майстри і своє, так би мовити, натхнення (О. Гончар); Г Г о т у ю ч и с ь вийти з а м і ж , кожна дівчина, як правило, повинна б у л а мати багато вишиванок (О. Гасюк). 29. Укажіть речення, у якому допущені пунктуаційні помилки:

А Х в о я — невичерпне д ж е р е л о вітамінів ( З календаря); В З в ' я з о к л ю д и н и й д о в к і л л я нерозривний, вона й природа — єдині (О. Марискевич); В У с і радіють весні звір у л і с і , п т и ц я в повітрі, риба у воді (З книги); Г Садок і церква, верби й вітряки — усе м а л о я к и й с ь фантастичний в и г л я д ... (/. Нечуи Левицький). 30. Визначте речення, у якому зі стилістичною метою о д н а ф о р м а роду використовується у значенні іншої:

А Л е с я сідає за с т і л , с х о п и в ш и руками г о л о в у ( Л . Смілянський); В Страх я к е до к н и ж к и б у л о : чита, одно чита, а о с о б л и в о як « н а у р о к » загадають щ о с ь таке чи про л у к у , чи про л і с . . . Н у й л ю б и л о це! (А. Тесленко); В Н а й в и щ і вежі д у х о в н о с т і ж д у т ь твого ш а л е н о г о ш т у р м у (О. Ольжич); Г Х а й п о л о т н о м п о с т е л и т ь с я дорога, щ о повела н а у к у по з е м л і ! (Д. ГІавличко). 31. Позначте речення, у якому д о п у щ е н о стилістичну неточність:

А Г л и б о к е знання рідної мови — одна з в а ж л и в и х ознак к у л ь т у р и й освіченості л ю д и н и ; Б Без праці л ю д и н а не м о ж е мати радісного щ а с т я і м о р а л ь ного з а д о в о л е н н я ; В Вбиває к о ж е н у собі л ю д и н у , х т о забуває пісню с о л о в ' ї н у ; Г Н і щ о не х а р а к т е р и з у є л ю д и н у так ш в и д к о , всебічно й наочно, як її мова. Завдання 32 має на меті встановлення відповідності. До кожного рядка. позначеного БУКВОЮ, необхідно дібрати відповідник, позначений ЦИФРОЮ. 32. Установіть відповідність між реченнями з прямою мовою та п о д а ними схемами:

А І Ц е 100 років т о м у М и х а й л о Г р у ш е в с ь к и й сказав Я к щ о ми, у к р а ї н ц і , хочемо, щ о б нас п о в а ж а л и інші народи, то треба, нарешті, почати з поваги до самих себе (/. Дзюба); Б У молодості Ш е в ч е н к о писатиме Вітре б у й н и й , вітре буйний, ти з морем говориш у чисто ф о л ь к л о р н о м у д у с і , а згодом 191

з-під його пера все частіше з ' я в л я т и м у т ь с я у с к л а д н е н і образи (О. Гончар); В То справедливий козак сказав про нього Богдан Х м е л ь н и ц ь к и й і додав Ч и в о р о ж у ватагу знести, чи л и с т написати — то все утне (За М. Грушевським); Г Х т о забуде м а т е р и н с ь к у пісню, той с л і п и й б л у к а т и м е по світу урочисто стверджує в одній із своїх поезій О л е к с а н д р Білаш. 1. * П » , — а. 2. А : * П » , — а. 3. * П , — а: — П » . 4. А : « П » . 5. * П , — а. — П » . 33. Прочитайте текст, виконайте подані після нього завдання 3 4 — 3 6 , які передбачають вибір речення, що містить певне мовне явище. Номер вибраного речення позначте у таблиці знаком X.

1. З н а н н я з е к о н о м і к и потрібні к о ж н і й л ю д и н і не менше, н і ж знання з х і м і ї , ф і з и к и , географії та б і о л о г і ї . 2. Л ю д и н а , як відомо, ж и в е у світі е к о н о м і ч н и х я в и щ , вона к у п у є і продає, о т р и м у є д о х о д и , с п л а ч у є податки, наймається на роботу, навіть розпочинає свою справу. 3. З р о з у м і л о , щ о к р а щ е , к о л и л ю д и н а ч и н и т ь ці дії свідомо, р о з у м н о використовуючи свої с и л и та інші ресурси. 4. Е к о н о м і к а — це особлива сфера ж и т т я с у с п і л ь с т в а , щ о о х о п л ю є виробництво товарів та п о с л у г , обмін н и м и і розподіл створених у с у с п і л ь с т в і б л а г та їх споживання. 5. Знання е к о н о м і ч н и х законів дають з м о г у л ю д и н і орієнтуватися у сфері б і з н е с у , д о п о м а г а ю т ь п р и й н я т и п р а в и л ь н е р і ш е н н я . 6. Н а п р и к л а д , л ю д и н а , яка р о з у м і є т ь с я на процесах і н ф л я ц і ї , знає ф у н к ц і ї різних р и н к о в и х установ, має шанс краще використати свої г р о ш і . 7. О т ж е , е к о н о м і ч н а освіта стала н а г а л ь н о ю потребою сьогодні ( 3 журналу). 34. Позначте номер речення з однорідними присудками

35. Позначте номери речень, які містять вставні слова.

36. Позначте номери с к л а д н о п і д р я д н и х речень з підрядними означальними.

192

Другий

блок

А н а л і з тексту ЛІКУВАЛЬНІ

ВЛАСТИВОСТІ

МУЗИКИ

( 1 ) М а б у т ь , н а й б і л ь ш и й дефіцит нашого часу — це дефіцит тиші. Щ о д е н н и й вплив г у р к о т у п р о м и с л о в и х машин та верстатів, л і т а к і в , поїздів, авто та і н ш и х дарів техногенної цивілізації супроводжує нас з ранку до вечора. П о р я т у н к у немає навіть у власній квартирі: я к щ о не у вас, то в сусідів увесь час щось та видає постійні шумові з в у к и , проривається до наших барабанних перетинок, а через них — до серця, мозку, судин, нервів, справляючи свій згубний вплив. (2)3а д а н и м и в ч е н и х , у 70 відсотків неврозів винуватцем є ш у м , г у ч н і з в у к и , щ о р у й н у ю т ь своїми д е ц и б е л а м и н о р м а л ь ну роботу н а ш о г о о р г а н і з м у . Ш у м о в и й терор веде до п о р у ш е н ь л о г і к и м и с л е н н я , д у ш е в н о ї н е в р і в н о в а ж е н о с т і , роздратованості. (3)Додайте сюди ще негативну е к о л о г і ч н у обстановку, вічний цейтнот, з л о в ж и в а н н я кавою й нікотином, а л к о г о л ь н и м и напоями з приводу й без, с и л ь н о д і ю ч и м и л і к а м и (як т і л ь к и щ о — п і г у л к а напоготові!), додайте ще на свій розсуд й і н ш і негативні реалії нашого ж и т т я — і перед вами постане портрет нашого сучасника, не в е л ь м и здорової л ю д и н и . ( 4 ) В останні р о к и , завдяки р о з ш и р е н н ю р и н к о в и х з в ' я з к і в , на п о л и ц я х н а ш и х д е р ж а в н и х та к о м е р ц і й н и х аптек з ' я в и л о с я б е з л і ч нових, ш и р о к о р о з р е к л а м о в а н и х з а р у б і ж н и х л і к а р с ь к и х препаратів, у я к и х в а ж к о розібратися не т і л ь к и л і к а р я м , а іноді й навіть фармацевтам. Н е к а ж у ч и вже про нас із вами, пересічних громадян, х т о у виборі л і к і в часто-густо покладається на сусідів, родичів, друзів ( к о м у с ь д о п о м о г л о ) і добре поставлену р е к л а м у , забуваючи при ц ь о м у , щ о практично к о ж е н такий препарат має л а н ц ю г побічних реакцій та протипоказань. ( 5 ) Т а чи завжди так у ж е й необхідно вдаватися до рятівницьн і г у л о к ? Н е б у д е м о згадувати про ч и с л е н н і нетрадиційні методи л і к у в а н н я , щ о дедалі ш и р ш е п р о к л а д а ю т ь нині д о р о г у , такі, як фітотерапія, а к у п у н к т у р а , л і к у в а н н я б і о п о л е м т о щ о . А д ж е й тут без ф а х і в ц я не о б і й т и с я . Згадаймо про з а б у т и й метод, за допомогою я к о г о л і к у в а т и себе м о ж е к о ж н и й . Стародавні є г и п т я н и не з н а л и про д и м е д р о л — безсоння, н а п р и к л а д , там л і к у в а л и . . . хоровим співом. А в давніх абхазців, як розповідає письменник Георгій Г у л і а в одному із своїх творів, б у л а « П і с н я п о р а н е н н я » . У ті часи не з н а л и про методи анестезії, і навколо пораненого з б и р а л и с я д р у з і - с п і в в і т ч и з н и к и , с п і в а л и ц ю пісню, а ц і л и т е л ь т и м часом витягав к у л ю з т і л а п о т е р п і л о г о воїна. К а ж у т ь , щ о той при ц ь о м у не відчував б о л ю ! 193

( 6 ) Н е з в и ч а й н у властивість м у з и к и , п р а в и л ь н о підібраних м е л о д і й п о л е г ш у в а т и перебіг ч и с л е н н и х недуг відзначали ще корифеї медицини І. Сеченов, С. Боткін, І. Павлов. Відомий український психотерапевт О. С л о б о д я н и к зі Львова стверджує, щ о е л е г і ї , ноктюрни, колискові пісні с п р и я т л и в о д і ю т ь на хворих з р і з н и м и формами депресії, при р і з н о м а н і т н и х п с и х о з а х . ( 7 ) Я к п о к а з у ю т ь д о с л і д ж е н н я в г а л у з і м у з и ч н о ї терапії, о с о б л и в о ч у т л и в о сприймає м у з и к у серце, кровоносні судини. М е л о д і й н і лвуки м о ж у т ь сповільнювати п у л ь с , з н и ж у в а т и артер і а л ь н и й тиск, знімати тривожні стани, роздратованість, головний б і л ь та і н ш і в і д л у н н я стресових бур. ( 8 ) Н а д у м к у вчених С х о д у , музика б у л а мистецтвом, здатним змінювати не л и ш е настрій, а навіть характер л ю д и н и . Вони р о з г л я д а л и її не т і л ь к и як засіб з ц і л е н н я д у ш і , а і як л і к и , щ о зцілюють тіло. ( 9 ) В п л и в м у з и к и на п с и х і к у і с о м а т и к у спричинив появу нового (а насправді добре забутого старого) напряму в психотерапії — м у з и к о т е р а п і ї . ( 1 0 ) Е к с п е р и м е н т и , проведені свого часу в П е р ш і й х і р у р г і ч ній к л і н і ц і К р а к і в с ь к о ї медичної а к а д е м і ї під керівництвом доктора м е д и ц и н и професора Б о г у н а , без с у м н і в у , с т а л и о д н і є ю з перших у П о л ь щ і спроб застосування м у з и к и як терапевтичного засобу. В палаті, де пацієнти ч е к а л и на операцію, л у н а л а т и х а спокійна м у з и к а . Вона п о л і п ш у в а л а настрій х в о р и х , розс і ю в а л а ї х н і с у м н і та т р и в о ж н і д у м к и . Л і к а р і добре знають, я к е в е л и к е значення має така розрядка занепокоєння та с т р а х у . А д ж е подібні стресові стани несприятливо впливають на різні фізіологічні реакції організму, а звідси — л и ш е крок до у с к л а д нень під час чи п і с л я операції. ( 1 1 ) Т а к і е к с п е р и м е н т а л ь н і роботи с п р и я л и створенню в Кракові І н с т и т у т у музикотерапії. Д о речі, подібними дослід ж е н н я м и займаються і в А в с т р і ї , В е л и к і й Британії, Г о л л а н д і ї . ( 1 2 ) Ф е н о м е н о м м у з и к о т е р а п і ї свого часу з а ц і к а в и л и с я й у нас в У к р а ї н і . Зокрема, ще в середині 60-х років кандидат м е д и ч н и х наук В. 'Гкаченко з Я л т и н с ь к о г о санаторію п і с л я багатьох к л і н і ч н о - ф і з і о л о г і ч н и х д о с л і д ж е н ь запропонував ц і л у н и з к у м у з и ч н и х творів д л я з н я т т я р і з н о м а н і т н и х п а т о л о г і ч н и х станів о р г а н і з м у . (13)1 хоча поки щ о все це щ е т і л ь к и п р и п у щ е н н я , спеціал і с т и у г а л у з і м у з и ч н о ї терапії вже с т в о р и л и засади м у з и ч н о ї фармакопеї з п е р е л і к о м хвороб та м у з и ч н и х творів, які дають ц і л ю щ и й ефект у л і к у в а н н і х в о р и х . М у з и ч н а терапія підвищ у є адаптаційні м о ж л и в о с т і л ю д и н и . Н а й б і л ь ш и й ефект спостерігався при л і к у в а н н і х в о р и х на б р о н х і а л ь н у а с т м у . П і с л я 5 — 6 сеансів у б і л ь ш о с т і х в о р и х п о л і п ш у в а в с я стан. Добре • 194

піддаються м у з и ч н о м у л і к у в а н н ю г і п е р т о н і я , вегето-судинна д и с т о н і я , неврози. Звуки ф л е й т и чи к л а р н е т а позитивно впливають при серцевих з а х в о р ю в а н н я х . Нервову систему добре заспокоює скрипка. ( 1 4 ) Т а в наш час незрідка доводиться ч у т и : « Я к л а с и ч н о ї муз и к и не р о з у м і ю » . Ось щ о радить відомий пропагандист йоги та н е т р а д и ц і й н и х методів л і к у в а н н я , автор багатьох к н и г і статей Юрій П о л к о в н и к о в : « П р о с л у х а й т е я к и й - н е б у д ь твір к л а с и ч н о ї м у з и к и , н а п р и к л а д , с и м ф о н і ю Ч а й к о в с ь к о г о , д е к і л ь к а разів з інтервалом у два-три дні, а л е так, щ о б вам н і х т о не заважав. Р о з с л а б т е при ц ь о м у т і л о , зосередьтеся на м е л о д і ї , наче проспівуючи її п о д у м к и . С п о ч а т к у це буде с к л а д н о й незвично, але з часом перед вами почне відкриватися е м о ц і й н и й світ м у з и ч н и х інтонацій, і к л а с и ч н а м у з и к а п о к л и ч е вас за собою. Ви увійдете в царину ч а р і в л и в и х з в у к і в » . ( 1 5 ) О т о ж , перш ніж б і г т и до аптеки чи хапатися за п і г у л к у , спробуйте метод м у з и ч н о ї терапії. Та т і л ь к и , як і при б у д ь - я к о м у л і к у в а н н і , не о ч і к у й т е на миттєве о д у ж а н н я . Х о ч а , як стверд ж у ю т ь музикотерапевти, саме в м у з и к о т е р а п і ї і виявляється швидкий та ефективний р е з у л ь т а т . Спробуйте. Спеціалісти пропонують каталоги л і к у в а л ь н о ї музики, наприклад, такі. П р о т и х в и л ю в а н н я й тривоги: Шопен — мазурки та прелюдії; Штраус — вальси; Рубіниїтейн — «Мелодії»; Бетховен — «Місячна соната»; Прокоф'єв — Соната «Ре»; Франс — «Симфонія ре-мінор». Д л я з а с п о к о є н н я : Брамс — Гавот лямажор; Дебюссі — «Місячне світло»; К. Ф. Бах — Ларго з органного концерту ре-мінор; И. С. Бах — Сициліана; Альбіоні — Адажіо. П р о т и г о л о в н о г о б о л ю , е м о ц і й н о г о п е р е н а п р у ж е н н я : Бетховен — «Фіделіо»; Моцарт — «Дон Жуан»; Ліст — «Угорська рапсодія №1»; Хачатурян — «Сюїта «Маскарад»; Гериівін — «Американець у Парижі». Д л я загального тонусу, п о л і п ш е н н я с а м о п о ч у т т я : Бетховен — «Увертюра «Егмонт»; Чайковський — Шоста симфонія, третя частина; Ліст — «Угорська рапсодія №2» (3 газети). 1. 2. 3. 4. 5.

Визначте основну думку тексту. Відповідь запишіть о д н и м реченням. Визначте с т и л ь мовлення. Д о в е д і т ь свою думку. Запишіть ключові слова тексту. Д о яких наслідків п р и з в о д и т ь «шумовий т е р о р » ? Які с л о в а (вирази) та граматичні ф о р м и в тексті б е з п о с е р е д н ь о вказують на адресата мовлення? Хто цей а д р е с а т ? Відповідь запишіть 1 — 2 реченнями. 6. Яка тема о б ' є д н у є абзаци 10, 11? Відповідь запишіть о д н и м р е ченням. 7. У якому абзаці с ф о р м у л ь о в а н о основну думку тексту? 8. П р о які лікувальні властивості музики й д е т ь с я в тексті?

195

Третій

блок

Власне висловлювання (твір) Завдання потребує розгорнутої чіткої відповіді в довільній формі. Основні твердження, факти, події викладайте у зручній для вас структурнологічній послідовності Використовуйте найважливішу для розкриття теми інформацію, факти з життя, які найкраще аргументують ваші міркування. Робіть узагальнення і висновки.

В и к о р и с т о в у ю ч и зміст т е к с т у « Л і к у в а л ь н і властивості м у з и к и » , н а п и ш і т ь твір-роздум (оповідання, н а р и с ) на тему « Ч и існує панацея від усіх х в о р о б ? » . А р г у м е н т у й т е свої тверд ж е н н я п р и к л а д а м и із власного ж и т т я ( х у д о ж н ь о ї л і т е р а т у ри, преси, розповідей і н ш и х л ю д е й ) . Орієнтовний обсяг твору 200—250 слів.

Аналізуймо

тексти

самостійно

ЧОРНИЦЯ Ц у к р о в и й діабет л і к у в а л и в К и т а ї , Єгипті, Греції й Р и м і щ е к і л ь к а т и с я ч о л і т ь т о м у , та л и ш е наприкінці м и н у л о г о с т о л і т т я б у л о відкрито п р и ч и н у в и н и к н е н н я цієї в а ж к о ї хвороби — р о з л а д д і я л ь н о с т і п і д ш л у н к о в о ї з а л о з и , яка в и р о б л я є о с о б л и в у б і л к о в у речовину — і н с у л і н . Відновити п о р у ш е н и й обмін с к л а д н о , к о ж е н хворий потребує суто і н д и в і д у а л ь н о г о п і д х о д у . П р и діабеті п р и з н а ч а ю т ь відповідну д і є т у й л і к у в а л ь ну ф і з к у л ь т у р у , а в к р а й н і х випадках застосовують препарати і н с у л і н у або його синтетичні з а м і н н и к и . Однак терапевтична дія цих с п о л у к часто в и к л и к а є небажані н а с л і д к и , о б м е ж у ю ч и цим м о ж л и в о с т і л і к у в а н н я . М і ж тим ц у к р о в и й діабет, о с о б л и в о л е г к і його форми, піддається дії л і к а р с ь к и х р о с л и н , які мають здатність з н и ж у в а т и вміст ц у к р у в крові. Історія ц ь о г о л і к у в а н н я г у б и т ь с я в г л и б и н і с т о л і т ь . Стародавні рукописи-травники м і с т я т ь ч и м а л о рецептів, до с к л а д у я к и х входять р і з н о м а н і т н і трави, щ о п о л е г ш у ю т ь , а і н к о л и й п о п е р е д ж у ю т ь розвиток ц у к р о в о ї хвороби. Т а й сучасна народна медицина має досвід л і к у в а н н я діабету л і к а м и р о с л и н н о г о п о х о д ж е н н я . Д е я к і з них добре вивчені і схвалені н а у к о ю . Д о с л і д и , пророблені в н а ш і й країні та за кордоном, дозвол я ю т ь зробити висновок, щ о найефективніші в цьому відношенні саме ті р о с л и н и , які м і с т я т ь вітаміни, сапоніни, г л і к о з и д и , а л к а л о ї д и , к у м а р и н и . Ц и х рослин у ж е б і л ь ш е 200, і з к о ж н и м роком п е р е л і к протидіабетичних трав поповнюється. Серед р о с л и н , які застосовують нині д л я л і к у в а н н я цукрового діабету, м о ж н а зустріти й несподівані, на п е р ш и й п о г л я д , л і к у в а л ь н і трави. У різних районах країни населення здавна в и к о р и с т о в у в а л о з цією метою лісові с у н и ц і , всіма знаний хвощ • 196

п о л ь о в и й , л и с т я брусниці й ч о р н и ц і , п л о д и каштана, к а п у с т у , таємничо-легендарний женьшень, листя волоського горіха, з л а к о в і к у л ь т у р и — овес, ж и т о , п ш е н и ц ю . Н а в і т ь із д р і ж д ж і в виділено речовини, я к і з н и ж у ю т ь рівень ц у к р у в крові у хворих тварин. П е р е л і ч е н і р о с л и н и можна застосовувати як о к р е м о , у виг л я д і водних настоїв та відварів, спиртових в и т я ж о к з л и с т я , насіння, к в і т о к , к о р и , так і в к о м б і н а ц і я х , щ о с к л а д а ю т ь аптечний збір. Р е ц е п т у р а їх р і з н о м а н і т н а , способи виготовл е н н я досить прості. П о т р і б н о висушені й подрібнені компоненти збору старанно п е р е м і ш а т и , заварити гарячою водою (з р о з р а х у н к у столова л о ж к а на с к л я н к у о к р о п у ) й настоювати 1 0 — 2 0 х в и л и н . П і с л я ц ь о г о настій с л і д процідити через подвійний шар м а р л і , о х о л о д и т и і вживати за п р и з н а ч е н н я м л і к а р я . У народній і науковій м е д и ц и н і н а й п о ш и р е н і ш и й у л і к у в а н н і діабету збір, до с к л а д у я к о г о в х о д я т ь у р і з н и х частинах л и с т я ч о р н и ц і , л у ш п и н н я с у х и х с т р у ч к і в к в а с о л і , насіння л ь о н у та с о л о м а з вівса. Давня л е г е н д а розповідає, щ о к о л и с ь м е ш к а н ц і п р а л і с і в — гноми — в т р а т и л и свій п р и т у л о к , о с к і л ь к и л ю д и д о в і д а л и с я про ї х н і скарби й з а х о д и л и с я перекопувати з е м л ю , ш у к а ю ч и с х о в а н к и . Д о в г о б л у к а л и г н о м и в л і с і , а ж поки їм дав п р и т у л о к чорничний к у щ и к . Відтоді, на знак вдячності, й п о р о з с е л я л и гноми ці казкові к у щ і чорниці по всьому світу. І справді, мал е н ь к и й к у щ и к з родини б р у с н и ч н и х з повзучим к о р е н е в и щ е м , п р я м и м и г і л к а м и , б л и с к у ч и м е л і п с о п о д і б н и м л и с т я м та поо д и н о к и м и або ж парними з е л е н к у в а т о - б і л и м и , з рожевим відт і н к о м к в і т к а м и можна побачити с к р і з ь у н а ш і й країні. Ц в і т е чорниця в травні-червні, п л о д о н о с и т ь у л и п н і - в е р е с н і . Я г о д и д л я л і к у в а н н я т е ж збирають у л и п н і - с е р п н і . Щ о б вони довше з б е р і г а л и ц і л ю щ і властивості, ї х п р и в ' я л ю ю т ь на повітрі, у з а т і н к у , р о з с и п а ю ч и т о н к и м шаром на т к а н и н і чи папері, а потім д о с у ш у ю т ь у печах, д у х о в к а х або с у ш а р н я х при т е м п е р а т у р і , яка не п е р е в и щ у є 60 — 70 . Добре висушена сировина не б р у д н и т ь р у к и під час пересипання й не збивається в г р у д о ч к и . Зі 100 кг с в і ж и х ягід о д е р ж у ю т ь 15 — 1 8 кг с у х и х , я к і м о ж у т ь зберігатися впродовж к і л ь к о х років. Л і к у в а л ь н і властивості ягід чорниці з у м о в л е н і наявністю в них д у б и л ь н и х речовин, а смакові якості — вмістом ц у к р і в , л и м о н н о ї , я б л у ч н о ї та і н ш и х о р г а н і ч н и х к и с л о т . Багата чорн и ц я й на с о л і заліза та пектинові речовини. З а л і з о , щ о міститься в ч о р н и ц і , значно к р а щ е засвоюється порівняно з л і к а р с ь к и м и препаратами, о с к і л ь к и в ягодах цієї р о с л и н и його с у п у т н и к о м є аскорбінова кислота та інші корисні д л я організму с п о л у к и . 197

С в і ж і ягоди чорниці р е к о м е н д у ю т ь вживати при р о з л а д а х д і я л ь н о с т і ш л у н к а й к и ш е ч н и к у , а т а к о ж д л я посилення зору, під час ревматизму, подагри. Ч о р н и ц ю використовують і д л я п р и г о т у в а н н я відвару або чаю, я к и й є ч у д о в и м засобом, корисним при н е д о к р і в ' ї , діабеті т о щ о . Ф а р м а к о л о г і ч н и м и д о с л і д ж е н н я м и доведено, щ о вживання ягід чорниці поліпшує кровообіг у сітківці ока, загострює нічний зір. Т о м у чорниця особливо корисна л ю д я м , професія яких пов'язана з напруженням зору. Під час В е л и к о ї Вітчизняної війни л ь о т ч и к а м неодмінно давали перед нічними польотами чорничний к и с і л ь . У т і м , його можна рекомендувати й до загального с т о л у на десерт. Особливо смачна свіжа чорниця, притрушена цукровою пудрою. Ч о р н и ц ю в и к о р и с т о в у ю т ь і як з о в н і ш н і й засіб: при е к з е м і , о п і к а х , п р и щ а х , погано з а г о ю в а н и х ранах, виразках та і н ш и х з а х в о р ю в а н н я х ш к і р и ( с в і ж і ягоди чорниці т о в ч у т ь у с т у п ц і , п р о т и р а ю т ь через решето, а о д е р ж а н у масу п р и к л а д а ю т ь товстим шаром на хворі м і с ц я ) . Л и с т я чорниці має протидіабетичні властивості. У ньому м і с т я т ь с я о с о б л и в і х і м і ч н і речовини — г л і к о з и т и м і р т и л і н та н е а м і р т и л і н , щ о з н и ж у ю т ь рівень ц у к р у в крові. П і д час л і к у в а н н я ц у к р о в о г о діабету л и с т я ч о р н и ц і , крім того, щ о його в к л ю ч а ю т ь до с к л а д у с п е ц і а л ь н о г о збору, можна застосовувати й у в и г л я д і відвару, я к и й г о т у ю т ь з р о з р а х у н к у 60 г л и с т я на 1 л о к р о п у . В ж и в а ю т ь т а к и й відвар по 2 с т о л о в і л о ж к и тричі на день. Сік ч о р н и ц і має бактерицидні властивості, впливає на диз е н т е р і й н і п а л и ч к и та на з б у д н и к і в черевного тифу. Д о того ж він діє в присутності харчотравних ферментів, тоді я к багато фармацевтичних а н т и б і о т и к і в р у й н у ю т ь к и с л е середовище шлунка. У д о м а ш н і х умовах чорницю консервують у ц у к р і . Її можна також заморожувати. З перестиглих, м ' я к и х , пошкоджених, а л е с в і ж и х ягід г о т у ю т ь с і к . Г а р я ч и м його наливають у попередньо старанно вимиті й простерилізовані парою банки й зак р и в а ю т ь к р и ш к а м и . Л і к у в а л ь н і властивості сік чорниці не втрачає протягом року і довше. За потреби його розводять водою (З кн. «Лікарські рослини»). Виконайте завдання за текстом. 1. Прочитайте текст. 2. Визначте с т и л ь і тип мовлення. Д о в е д і т ь свою думку. 3. З якою метою і д е він може б у т и опублікований? 4. Випишіть ключові с л о в а з тексту й о б ґ р у н т у й т е їх роль у розкритті змісту. 5. Знайдіть і запишіть фразу, що передає основний зміст тексту.

198

6. Випишіть із тексту числівники. Провідміняйте 3 — 4 числівники (за власним вибором). 7. Знайдіть у тексті складні с л о в а і поясніть їх правопис. 8. С ф о р м у л ю й т е запитання д л я однокласників за змістом прочитаного. 9. С к л а д і т ь і запишіть п л а н тексту. В и к о р и с т а й т е д л я цього речення з кожного абзацу.

ЗОРІ З д е я к и м з а х о п л е н н я м у народній поезії оспівано образ ранкової та вечірньої зорі В е н е р и . Н е ю м и л у в а л и с я з прадавніх віків усі народи Європи й А з і ї . З о р я - з о р я н и ц я — н а й у л ю б л е н і ш и й образ у к р а ї н с ь к о г о ф о л ь к л о р у й м і ф о л о г і ї . Я к ж е виник він і яка його трансформація? . . . І з з а м и л у в а н н я м д и в и л а с ь л ю д и н а у вечірнє небо, де з а р о д и л а с ь - з а р о ж е в і л а с ь ясна з о р я , а згодом з у с т р і л а с я з місяцем та й мандрує собі з н и м у парі... Щ о то таке — небесні с в і т и л а ? З чим ї х порівняти? Н е в і д о м е , д а л е к е л ю д и н а б р а л а с я пояснити через б л и з ь к е , з р о з у м і л е . Ч и не нагадує це зустріч і к о х а н н я д і в ч и н и з м о л о д и м п а р у б к о м ? Справді, зоря — це ніби дівчина, м о ж е , така ж , я к і земна, а л е д у ж е гарна, бо — небесна, о т ж е , — незвичайна, а м і с я ц ь — то її м и л и й . . . У них там, на небі, все, я к і в нас, — а л е й не т а к , має б у т и к р а щ е , я к о с ь незвичайно... Т а к почав творитися м і ф о л о г і ч н и й образ богині зорі. Х о ч їй і п р и п и с у в а л и с ь певні л ю д с ь к і я к о с т і , а л е це вже був д у х о в н и й і д е а л , ідеал краси. Зорі притаманні я к і с ь незвичайні магічні д і ї , х а р а к т е р н і вже д л я б о г и н і , а не д л я земної д і в ч и н и . . . І цей новостворений м і ф о л о г і ч н и й образ в и м а л ь о в у вався в л е г е н д а х , к о л я д к а х , п о в і р ' я х , загадках т о щ о . На ж а л ь , найдавніші оповіді про б о г и н ю Зорю не з б е р е г л и с я . П о р і з н и х л і т е р а т у р н и х д ж е р е л а х розкидані у л а м к и п р а с л о в ' я н с ь к о г о чи п р а і н д о є в р о п е й с ь к о г о міфу про Зорю, росу і мед. Зоря — це красна панна, щ о вранці відмикає к л ю ч а м и небесні ворота й випускає сонце, яке ж е н е т ь с я с л і д о м за нею. Зоря розсипається на з е м л ю росою, а б д ж о л и з б и р а ю т ь б о ж у росу й дають л ю д я м мед. Образи Зорі й роси ( н е б е с н и х к л ю ч і в або г р е б і н ц я ) зберігають у к р а ї н с ь к і з а г а д к и : « І ш л а пані вночі, п о г у б и л а к л ю ч і , м і с я ц ь бачив — не сказав, сонце встало — п о з б и р а л о » ; « ї х а л а пані до в і н ц я , з а г у б и л а г р е б і н ц я . . . » . І н ш и й уривок давнього міфу розповідає про те, щ о Сонце і М і с я ц ь — ш л ю б н а пара. На К у п а л а , у н а й к о р о т ш у ніч р о к у , відбувалось ї х н є в е с і л л я . ї х а л и вони до вінця на с в я щ е н н і й к о л і с н и ц і . Т а к о л и М і с я ц ь побачив ранкову З о р ю , то краса її о с л і п и л а його, і він зрадив С о н ц ю . Б о г - г р о м о в е р ж е ц ь ч и н и в над ними суд і покарав М і с я ц я за зраду т и м , щ о розсік й о г о навпіл. 199

О с о б л и в о прекрасний образ Зорі в у к р а ї н с ь к и х к о л я д к а х . Я к відомо, к о л я д к и — це найдавніші обрядові пісні, щ о оспівувал и небесних богів. Зоря в к о л я д к а х — т а к о ж панна, д р у ж и н а або донька М і с я ц я , господаря небесного д о м у . Народна фантаз і я п о м і т и л а найтонші в і д т і н к и у с в і т л і Зорі і барвах роси — від с р і б н о - г о л у б о г о до з е л е н о - ж о в т о г о — і о д я г л а б о г и н ю в ці к о л ь о р и . А т р и б у т и Зорі в к о л я д к а х — це з е л е н и й або перловий вінок, щ о тріпоче і переливається всіма барвами веселки ( с и м в о л роси), перлова т к а н к а або серпанок ( с и м в о л вранішнього т у м а н у ) , зелена с у к н я , шовковий корсет, кований пояс зі срібними або п е р л о в и м и прикрасами, з о л о т і чи срібні перстні, срібні черевички або жовті чоботи з срібними п і д к і в к а м и . Вранішнє небо на сході с о н ц я , або схід самої Зорі, с и м в о л і з у ють червоні к о р а л і на ш и ї панни. Б о г и н і Зорі п р и п и с у ю т ь певні магічні дії, щ о с и м в о л і з у ю т ь випадання роси, рух с в і т и л на нічному небі. Вона гатить гатки з дорогих шат, мостить мости срібні або перлові, садить сади-виногради, вбирає ї х п а в о л о к а м и , сіє по п о л ю д р і б н и м и п е р л а м и , вишиває або гаптує з о л о т о м чи с р і б л о м дорогі в і з е р у н к и , виглядає свого м и л о г о М і с я ч е н ь к а , щ о ї х а т и м е садами, мостами, п о л е м , а вони д з в е н і т и м у т ь йому радісно... Р а н н я пора, схід с о н ц я т а к о ж зображені в к о л я д к а х у с и м в о л і ч н и х к а р т и н а х : красна панна с т е р е ж е виноград або червоне вино в м и с к а х . Н а л і т а ю т ь райські пташки ( п е р ш і промені с о н ц я ) , дзьобають виноград ( р о с у ) або р о з л и в а ю т ь вино. І н ш и й с и м в о л — красна панна в н е д і л ю рано пере ткані р у ш н и к и в краю Д у н а ю (червоне небо) і впускає у воду з о л о т и й перстень (сонце). У багатьох к о л я д к а х образ Зорі тісно п е р е п л і т а є т ь с я з образом С о н ц я . О с к і л ь к и роса о ж и в л я є природу, дає їй з д о р о в ' я й с и л у , то, о т ж е , вона має ц і л ю щ і властивості й не випадково використовується в народній м е д и ц и н і . Щ е б і л ь ш у с и л у має б о г и н я Зоря, щ о с т р у ш у є нам росу. Т о м у до неї та до її сестер з в е р т а л и с я із з а м о в л е н н я м и та м о л и т в а м и , п р о х а л и відвернути хворобу, д о п о м о г т и х у д о б і т о щ о . У з а м о в л е н н я х з д е б і л ь ш о г о називається три зорі — рання, вечірня й п о л у н о щ н а (або полуденна). З них н а й с и л ь н і ш о ю вважалася рання. Т р и зориці-сестриці — це с и м в о л і ч н і образи, щ о п о з н а ч а л и певні с а к р а л ь н і відрізки часу, їх іноді н а з и в а л и й по і м е н і : « В и зорі-зориці, Б о ж і п о м і ч н и ц і , одна Захара, друга Варвара, а третя М а р и н а » . . . Іноді ці імена б у л и т а к о ж с и м в о л і ч н і , вказували на певну м а г і ч н у д і ю , я к о ї с п о д і в а л и с я від зорі: « В м і с я ц я - о с і я н ч и к а б у л о чотири з о р и ц і , а всі чотири сестриці: одна П р и п і к у х а , друга П р и ж а р у х а , третя Г І р и л ю б у х а , а четверта І І р и в о р о т у х а » . Саме дівчата найчастіше з в е р т а л и с я з п р о х а н н я м причарувати м и л о г о , а д ж е зоря — небесна дівчина, я к і й відомі і з р о з у м і л і всі поривання з а к о х а н о г о 200

серця, а л е вона має чарівну божественну с и л у й м о ж е допомогти їм. Створивши певний і д е а л ь н и й образ ш л я х о м порівняння д а л е к о г о з б л и з ь к и м , л ю д с ь к а уява стала підносити до цього і д е а л у все повсякденне, земне. Т о б т о просту с е л я н с ь к у дівчину в к о л я д к а х , веснянках та і н ш и х п і с н я х с т а л и возвеличувати до рівня б о г и н і , переносячи певні я к о с т і , характерні д л я зорі, на образ дівчини. Т а к поступово вималювався і д е а л ь н и й образ д о н ь к и господаря, н а д і л е н о ї л и ш е х о р о ш и м и рисами, незвичайною вродою т о щ о . У п і з н і ш и х к о л я д к а х образи зорі й дівчини тісно п е р е п л і т а ю т ь с я , з а м і н ю ю т ь один одного і заг а л о м с п р и й м а ю т ь с я як єдине ц і л е . Д і в к а Г а н н у с я , щ о рано встала, три свічі з с у к а л а , л и ч к о вмивала, садила й п о л и в а л а сад-виноград, червону р о ж у , з е л е н е вино чи з і л л я ч к о , в о л и к и пасе або г у б и т ь ї х , пере х у с т к и в Д у н а ї , впускає з о л о т е відерце, вишиває д о р о г у х у с т к у , стереже я б л у н ю або л і л е ю — це трансформація образу Зорі. А л е це щ е не с и м в о л . Ц і к о л я д к и , щ о з б о ж е с т в е н н и х гімнів п е р е т в о р и л и с я на в е л и ч а л ь н і пісні, з б е р і г а ю т ь момент переходу д у м к и від м і ф о л о г і ч н о г о образу до с и м в о л у , я к и й творився на тому етапі, к о л и вже не зоря порівнювалася з д і в ч и н о ю , а навпаки — дівчина з зорею. Дівчина — мов Зоря! Я к багато треба б у л о д у ш і й фантазії, щ о б прийти до цього порівняння! Безперечно, він створений був народом, щ о мав надзвичайно високий і н т е л е к т у а л ь н и й рівень, д о с я г н у т и й протягом не одного с т о л і т т я , а, м о ж е , й т и с я ч о л і т т я . Отже, врешті-решт, це п о р і в н я н н я с т а л о з в и ч н и м , зоря й дівчина с п р и й м а л и с я як єдине ц і л е , я к один образ, поява одного поняття н е о д м і н н о в и к л и к а л а в у я в і і н ш е . Таким же ш л я х о м виникали й інші символи (місяця, сонця, г о л у б і в , к а л и н и , коня т о щ о ) . О т ж е , м і ф о л о г і я — первісна по в і д н о ш е н н ю до с и м в о л і к и . С и м в о л вийшов із образу м і ф о л о г і ч н о г о , а л е він б і л ь ш сконцентрований, г л и б о к и й ; це своєрідний код, у я к о м у у з а г а л ь нена вся робота д у м к и , у я в и , п о ч у т т і в , яка н а к о п и ч у в а л а с ь протягом с т о л і т ь . З р о з в и т к у с и м в о л і к и видно, я к о г о високого д у х о в н о г о рівня д о с я г л и у к р а ї н ц і й н а с к і л ь к и давніми є ї х н і народна поезія і мистецтво ( 3 газети «Народознавство»), Виконайте завдання за текстом. 1. Прочитайте виразно текст 2. Визначте тему, основну думку тексту. Випишіть ключові слова й с л о в о с п о л у ч е н н я , що передають тему тексту. 3. Д о б е р і т ь заголовок д о тексту. 4. Визначте с т и л ь тексту, о б ґ р у н т у й т е свій вибір. 5. Визначте тип мовлення тексту. 6. Назвіть с п о с о б и зв'язку між реченнями.

201

Короткий т л у м а ч н и й словник А к у с т и ч н и й , -а, - е Який має д о б р у акустику, д о б р у чутність. А н т а г о н і с т , -а, ч. 1. Н е п р и м и р е н н и й п р о т и в н и к . 2. О р г а н и або р е ч о вини, щ о с в о ї м и ф у н к ц і я м и і дією цілком п р о т и л е ж н і одні о д н и м . А с и м і л ю в а т и с я , - ю є т ь с я 1. С т а в а т и п о д і б н и м д о к о г о - , ч о г о - н е б у д ь . 2. З а с в о ю в а т и с я . А т р и б у т и к а , - и , ж Те, щ о є п р и к м е т о ю к о г о - , ч о г о - н е б у д ь , вирізняє з-поміж інших, указує на належність д о я к о ї - н е б у д ь г р у п и осіб, я в и щ і т. ін. Б о в в а н і т и , -ію, -ієш, недок. 1. В и д н і т и с я , п о к а з у в а т и с я з д а л я ( п р о те, що с т о ї т ь , з д і й м а є т ь с я н а д ч и м с ь ) . 2. діал. С и д і т и , с т о я т и н е п о р у ш н о , як бовван; с т о в б и ч и т и В а к а н с і я , -ї, ж. 1. Вільна п о с а д а в штаті у с т а н о в и . 2. Вільне місце д л я в с т у п н и к а у н а в ч а л ь н о м у закладі. В е л е м у д р и й , - а , -е, заст. Д у ж е р о з у м н и й . В І ч к о ' , -а, - с . 1. З м е н ш е н о - п е с т л и в е д о око. 2. Н е в е л и ч к е віконце в ч о м у - н е б у д ь д л я с п о с т е р е ж е н н я . 3. Кільце п л е т и в а в сітці, у в'язанні і т. ін. 4. О т в і р д л я б д ж і л у вулику. 5. Брунька, яку зрізують, д л я щ е п л е н н я . В І ч к о 2 , -а, - с . З м е н ш е н о - п е с т л и в е д о віко. В и д о л и н о к , -нка, ч. Н е в е л и к а і н е г л и б о к а у л о г о в и н а ; у л о г о в и н к а . Г е й з е р , -а, ч. 1. Гаряче д ж е р е л о вулканічного п о х о д ж е н н я , яке період и ч н о в и к и д а є в о д у і пару у в и г л я д і ф о н т а н а ; характерні д л я о б л а с т е й п о ш и р е н н я вулканів; г е й з е р и . 2. чого, пєрен. Ф о н т а н ч о г о - н е б у д ь . Д е ц и б е л , -а, ч. О д и н и ц я виміру гучності звуку. Д и с к о м ф о р т , -у, ч. 1. Незручність, п о р у ш е н н я або в і д с у т н і с т ь н а л е ж них умов, потрібних д л я н о р м а л ь н о ї ж и т т є д і я л ь н о с т і організму, виконання певної р о б о т и і т. ін.; н е в и г о д а . 2. Д у ш е в н а н е з а д о в о л е н і с т ь , пригніченість, викликана якими-небудь обставинами. Д і а л е к т и к а , - и , ж. 1. Розділ ф і л о с о ф і ї , що д о с л і д ж у є категорії р о з в и тку. 2. В ч е н н я п р о рух і розвиток, теорія і м е т о д пізнання та п е р е т в о р е н н я світу. 3. П р о ц е с розвитку, руху ч о г о - н е б у д ь . 4. Уміння в е с т и суперечку, п о леміку, з а с т о с о в у ю ч и логічні д о к а з и , уміння п е р е к о н у в а т и . 5. філос. С п о с і б ф і л о с о ф с ь к о г о м и с л е н н я , щ о п о л я г а є у русі д у м к и між п р о т и л е ж н и м и п о няттями. Д і а с п о р а , - и , ж. 1. Ч а с т и н а народу, щ о п р о ж и в а є поза країною с в о г о походження; діаспори угворилися в результаті насильницького виселення, з а г р о з и г е н о ц и д у та інших соціальних причин. Д і д у х , -а, ч., етн. Сніп, якого с т а в и л и за с т а р и м звичаєм у кутку хати п е р е д Різдвом. Д о ш к у л ь н и й , -а, -є. 1. Який викликає, с п р и ч и н я є фізичний біль. 2 Який с и л ь н о діє, г л и б о к о вражає; г о с т р и й , їдкий. 3. Д у ж е відчутний, с и л ь н и й , п р о н и з л и в и й ( п р о х о л о д , вітер, м о р о з і т. ін.). Д ю й м , -а, ч., заст. В англійській і російській с и с т е м а х мір д о з а п р о в а д ж е н н я М е т р и ч н о ї с и с т е м и мір — міра д о в ж и н и , щ о д о р і в н ю в а л а 2,54 см (1/12ФУта). Е к о л о г і я , -ї, ж. 1. З в ' я з о к між організмом і д о в к і л л я м 2. Наука, що в и вчає закономірності ф о р м у в а н н я і ф у н к ц і о н у в а н н я біологічних с и с т е м та їх взаємодію з навколишнім с е р е д о в и щ е м 202

Е м і г р а ц і я , -ї, ж. 1. П е р е с е л е н н я зі своєї Батьківщини в іншу країну, зумовлене соціально-економічними, політичними або релігійними причинами. 2. Перебування за межами Батьківщини внаслідок такого переселення. 3. Збірн. д о емігрант. Е п о х а , -и, ж. 1. Великий період часу з визначними подіями, явищами або процесами в природі, суспільстві, науці, мистецтві і т. ін. 2. геол. Час, що відповідає певному етапові розвитку Землі. 3. астр. Момент, із якого починають о б ч и с л ю в а т и час руху світила. Е т н о с , -у, ч. Історично с ф о р м о в а н а на певній території стійка спільнота л ю д е й (плем'я, народність, нація, народ), що володіють спільними рисами та стабільними о с о б л и в о с т я м и культури, мови, психологічного складу, а також усвідомленням своїх інтересів і цілей, своєї єдності, відмінності від інших подібних утворень самосвідомістю та історичною пам'яттю, а також має соціальну цілісність і оригінальний с т е р е о т и п поведінки. Ж е в р і т и , -ію, -ієш, недок. 1. Д о г о р я т и без полум'я; тліти. 2. В и б л и с кувати яскравим світлом, д а в а т и яскраве світло. 3. переи. Яскраво відбивати світло с о н ц я або інших тіл. 4. перен. Існувати приховано, затаєно, тліти. Ж и в и ц я , -і, ж. Густа прозора рідина, що виділяється зі стовбура хвойного д е р е в а і с к л а д а є т ь с я зі скипидару та смоляних кислот. І д е н т и ч н і с т ь , -ності, -ж. Тотожність. І д е о л о г і ч н и й , -а, -е. С т о с у є т ь с я ідеології, пов'язаний з нею. І д е о л о г і я , -ї, ж. Сукупність філософських, політичних, правових, моральних, релігійних та естетичних поглядів, що характеризують те або інше суспільство, клас, політичну партію; світогляд, світорозуміння, переконання, д о к т р и н а , д о г м а т и , канони, п р и н ц и п и , п о с т у л а т и . І н д и в і д у у м , -а, ч., книжн. Кожний самостійно існуючий живий організм. особина, окрема л ю д и н а , особистість. К а п л и ц я , -і, ж. У х р и с т и я н — невелика с п о р у д а без вівтаря д л я відправ і молитов. К а с к а д , -у, ч. 1. П р и р о д н и й або штучний в о д о с п а д , що с п а д а є у с т у п а ми, або система таких водоспадів. 2. Стрімкий, невпинний потік великої кількості, маси ч о г о - н е б у д ь . 3. Зв'язані між собою д ж е р е л а енергії, д в и г у ни тощо. 4. Сукупність п о с л і д о в н о з'єднаних логічних елементів які реалізують задану функцію. К а ш к е т , -а, ч. Чоловічий г о л о в н и й убір із козирком. К о н ф і г у р а ц і я , -ї, ж. 1. О б р и с зовнішньої ф о р м и ч о г о - н е б у д ь ; загальний вигляд. 2. Взаємне розташування, розміщення якихось предметів або їх частин. 3. Сукупність машин та пристроїв певної обчислювальної с и с теми. 4. лінгв. С п о л у ч е н н я слів, що використовується д л я автоматичного аналізу при машинному перекладі. К р и с . -а, ч.,діал. Капелюх. К у р а й 1 , -ю, ч. Т р а в ' я н и с т а степова р о с л и н а групи перекотиполе. К у р а й 2 , - я , ч. С т а р о в и н н и й н а р о д н и й башкирський музичний інструмент, в и д сопілки. К у р я в а , -и, ж. Дрібні тверді частинки, що нависають у повітрі або осідають на поверхні ч о г о - н е б у д ь . Л е г і т , -готу, ч. Л е г к и й п р и є м н и й вітерець. Л и ц е д і й , -я, ч. 1. заст. Актор. 2 перен. Л ю д и н а , яка вміє маскувати С В О Ї Д У М К И , В Ч И Н К И і Т JH-

203

Л у н а , -и, ж. В і д б и т т я звукових коливань від перешкоди, коли вони сприймаються роздільно від первісних коливань; ехо. М а ж а , -і, ж. 1. Великий чумацький віз, у який впрягалась пара волів; його традиційно р о б и л и з д е р е в а без жодної металевої деталі; на його виготовлення й ш л о декілька тижнів; часто вони б у л и справжніми витворами мистецтва, з прикрашеними різьбленням найменшими д е т а л я м и . М а н і ф е с т у в а т и , -ую, -єш, недок., перех. Від маніфестація: проголошувати, демонструвати. М і с і я . -ї, ж. 1. Важливе завдання, доручення тощо. 2. Високе призначення, відповідальна роль. 3. Постійне д и п л о м а т и ч н е п р е д с т а в н и ц т в о у будь-якій державі, що його очолює посланник або повірений у справах. 4. П р е д с т а в н и к и держави чи міжнародної організації, послані в якусь країну зі спеціальною метою або певним дорученням. 5. Церковна місіонерська організація. 6. перен. Доручення, завдання; покликання. М о р о к , -у, ч. 1 Відсутність світла; темрява, темнота. 2. перен. Про щон е б у д ь безвідрадне, безнадійне, сумне. Н а з о р і т и ( н а з о р й т и ) , -рю, - р и ш , док., перех., розм. Наглядіти, поміт и т и кого-, щ о - н е б у д ь . Н а м і с н и й . -а, -е, розміщений на іконостасі ( п р о ікону). Нація, -ї, ж. 1. Конкретно-історична ф о р м а спільноти л ю д е й , о б ' є д наних єдиною мовою і територією, глибокими внутрішніми економічними зв'язками, певними рисами культури і характеру. 2. Держава, країна. О р а т о р і я ' , -ї, ж. Великий музичний твір д л я хору, співаків-солістів і симфонічного оркестру, написаний на драматичний сюжет і призначений д л я концертного виконання; ораторія виникла в XVII ст. майже одночасно з кантатою і оперою, має певну схожість з ними, відрізняючись від кантати розгорнутим сюжетом і більшими розмірами, а від опери — переважанням оповідальності над драматургією, а також відсутністю сценічної дії та художнього о ф о р м л е н н я (хоча бувають винятки). О р а т о р і я 2 , -ї, ж. Приміщення у католицькому храмі д л я моління. П а л і ч ч я , -я, с. 1. Збірн. д о палиця. 2. Сухе гілля; хмиз. П а т о г е н н и й , -а, -е. Який є причиною хвороби; хвороботворний; з д а т ний викликати патологічний процес. П а ш н и ц я , -і, ж., розм. Те саме, що пашня. П о к у т ь , -я, ч. Те саме, що покуття. П о к у т т я , -я, с. В українській селянській хаті — куток, розміщений по діагоналі від печі, та місце біля нього. П о с п і л ь , присл. 1. О д и н за о д н и м (у часі); вряд, підряд. 2. Не минаючи жодного місця, суцільно. 3. Разом, укупі. П р е т е н д е н т , -а, ч. Той, хто п р е т е н д у є на щ о - н е б у д ь , хто має підстави о д е р ж а т и щось, заволодіти чимсь. П р и ч а є н и й , -а, -е. прикм. Який не виявляється у повну силу; с т р и м а ний, затамований. С а г а 1 , -и, ж. 1. Давньоскандинавське і давньоірландське епічне сказання про легендарних героїв та історичних діячів, що має прозову форму з віршованими вставками. 2. Поетичне сказання, легенда. С а г а 2 , -и, ж. 1. Річкова затока. 2. Протока; рукав ріки; стариця. 3. У л о говина с е р е д піщаних відкладів річки. 204

С е к р е т 1 , -у, ч. 1. Те, щ о не п і д л я г а є р о з г о л о ш е н н ю , щ о п р и х о в у є т ь с я від інших; т а є м н и ц я . 2. П о т а й н и й п р и с т р і й у механізмах, п р е д м е т а х хатнього вжитку т о щ о . 3. військ Д о д а т к о в и й с т о р о ж о в и й п о с т із кількох осіб, в и с т а в л е н и й т а є м н о на н а й б і л ь ш н е б е з п е ч н и х п і д с т у п а х з боку п р о т и в ника, а також місце р о з т а ш у в а н н я такого п о с т а . С е к р ё т 2 , -у, ч., фізіол. Речовина, яку в и р о б л я ю т ь з а л о з и л ю д и н и й т в а р и н и ( с л и н а , ш л у н к о в и й сік і т. ін.). С е р е д о х р е с н и й , -а, -е. Прикм. д о середохрестя. С е р е д о х р е с т я , - я , с . 1. У храмовій архітектурі — місце п е р е т и н у г о л о в ної нави і т р а н с е п т а , які в плані у т в о р ю ю т ь хрест; п р и т р а д и ц і й н і й о р і є н т а ції церкви ч е р е з с е р е д о х р е с т я можна п о т р а п и т и в західну наву, в п і в д е н н и й і північний т р а н с е п т и і р о з т а ш о в а н і в східній частині храму хори; с е р е д о х р е с т я ч а с т о увінчане б а ш т о ю а б о к у п о л о м , п р и ч о м у б а ш т и характерні д л я романських і готичних храмів, а к у п о л а — д л я с о б о р і в Епохи В і д р о д ж е н н я . 2. діал. Р о з д о р і ж ж я . 3. церк. Т е саме, щ о середопістя. С й з і т и , -іє, недок. С т а в а т и , р о б и т и с я сизим. С к а л о ч к а , и, ж. В і д к о л о т и й , в і д б и т и й шматочок ч о г о - н е б у д ь ; о с к о л о чок. Слоган, -а, ч. 1. Гасло, девіз. 2. Р е к л а м н а ф о р м у л а ( ф р а з а д л я р е к л а м и товару, що к и д а є т ь с я в очі, д о б р е з а п а м ' я т о в у є т ь с я ) . С о ц і у м , -у, ч. 1. С у с п і л ь с т в о як цілісна с о ц і а л ь н а с и с т е м а . 2. Л ю д с ь к а с п і л ь н о т а п е в н о г о т и п у ( р о д о в і та с і м е й н о - р о д и н н і , с о ц і а л ь н о - к л а с о в і , національно-етнічні, т е р и т о р і а л ь н о - п о с е л е н с ь к і с п і л ь н о т и ) . 3. С о ц і а л ь н е оточення людини, сукупність історично сформованих ф о р м діяльності л ю дей. С п р о к в о л а , присл. Не п о с п і ш а ю ч и , не к в а п л я ч и с ь ; п о в а г о м . С т а в н и к 1 , -а, ч., риб. С т а в н и й невід, р и б а л ь с ь к а сітка а б о місце, д е вони с т о я т ь . С т а в н й к 2 , -а, ч., церк. 1. В е л и к и й ц е р к о в н и й свічник. 2. В е л и к а свічка д л я ц е р к о в н о г о свічника. С у в і й , -вою, ч. 1. Щ о - н е б у д ь з г о р н у т е , скручене в трубку. 2. чого і без додатка. Шматок п о л о т н а а б о іншої т к а н и н и певної д о в ж и н и , щ о й о г о зберігають з г о р н у т и м у трубку. 3. чого, перен. Л а н ц ю г п о с л і д о в н и х подій, вражень, д у м о к і т. ін. 4. рідко. Те саме, що пакунок. С х о л а с т и к а , - и , ж. 1. Панівний н а п р я м у середньовічній і д е а л і с т и ч ній ф і л о с о ф і ї , п р е д с т а в н и к и якого за д о п о м о г о ю ф і л о с о ф с ь к и х п о л о ж е н ь н а м а г а л и с я о б ґ р у н т у в а т и б о г о с л о в ' я ; о б ' є к т о м вивчення с х о л а с т и к и є д у х о в н и й світ л ю д и н и , який п е р е т в о р ю є т ь с я нею на а б с т р а к т н у схему й абсолютизується; схоластиці властиві умоглядність, догматизм, зверн е н н я д о Біблії як д о н а й в и щ о г о критерію істинності; р а н н ь о с х о л а с т и ч н і вчення пов'язані п е р е в а ж н о з н е о п л а т о н і з м о м , пізня с х о л а с т и к а ґ р у н т у є т ь с я на п р и с т о с о в а н о м у д о п о т р е б х р и с т и я н с ь к о ї д о г м а т и к и а р і с т о телізмі; у XVI ст. в і д б у в а є т ь с я п е в н е в і д р о д ж е н н я с х о л а с т и к и , яка б у л а ідеологією К о н т р р е ф о р м а ц і ї . 2. п е р е н . Ф о р м а л ь н і знання, відірвані від ж и т т я й практики; суха наука. Трагік, -а, ч. 1. А к т о р , щ о виконує провідні ролі в трагедіях. 2. А в т о р трагедій. Т р и в і а л ь н и й , -а, -е, книжн. П о з б а в л е н и й новизни; з а я л о ж е н и й , не оригінальний. 205

Т у ж а в і т и , -іє, недок. тверднути.

Висихаючи, р о б и т и с я твердим, щільним, тугим;

У л о г о в и н а , -и, ж Велике з а г л и б л е н н я в рельєфі місцевості, западина з п о л о г и м и схилами. Ф о н т а н , -а, ч. 1. Струмінь води, який б'є вгору або витікає під тиском, а також спеціальний п р и л а д , що забезпечує викидання води, і с п о р у д а , що його обрамляє. 2. Струмінь нафти, газу, води і т. ін., що викидається на поверхню землі зі с в е р д л о в и н и здебільшого під п р и р о д н и м тиском п л а с тів. 3. С п о р у д а з п р и с т р о є м д л я подавання в о д и п і д т и с к о м , водорозбірна колонка. 4. перен., розм Н е с т р и м н и й потік або вияв ч о г о - н е б у д ь (слів, красномовства тощо). Х в і р т к а , -и, ж. 1. Невеликі вхідні двері в паркані або у воротах. Х у л а , -и, ж., книжн. Те. що ганьбить, знеславлює, осуджує кого-, щонебудь; о с у д , ганьба. Ц а р и н а , -и, ж. 1. Околиця, край села. 2. Місцевість за селом, д е пастух збирає худобу; вигін. 3. Необроблюване, п о р о с л е травами поле. 4. діал. Засіяне поле; посіви; лан. 5. перен. С ф е р а діяльності л ю д и н и , ділянка, галузь. Ч и р я , -яти, с. Пташа качки чирки. Ч о р т о р й й , -ю, ч., розм. Глибока яма, рів, прірва. Ш л е й ф , -а, ч. 1. Д о в г и й задній край жіночого плаття, який волочиться по землі; трен. 2. Сільськогосподарське з н а р я д д я д л я вирівнювання та легкого поверхневого розпушування ґрунту. 3. геол. Смуга відкладів, що о б л я м о в у є підніжжя я к о г о - н е б у д ь підвищення. 4. ел. Провідник у вигляді петлі, що використовується в магнітоелектричних о с ц и л о г р а ф а х і гальванометрах д л я визначення місця пошкодження лінії зв'язку і т. ін. 5. Відрізок лінії передачі, що його застосовують д л я настроювання надвисокочастотних приладів. Щ а б е л ь , щабля, ч. 1. Поперечний (горизонтальний) брусок, планка в драбині. 2. заст. Східець. 3. перен. Етап, стадія розвитку, здійснення чогон е б у д ь 4. Кожний звук музичного звукоряду, гами, ладу. Я т р и т и , ятрю, ятриш, недок. 1. перех. С п р и ч и н я т и , викликати чимн е б у д ь запалення, біль, подразнення в ч о м у - н е б у д ь (перев в рані, хворому місці тощо). 2. перех., перен. Необережними словами, діями, с п о г а д а ми змушувати знову відчувати, переживати щось важке, неприємне.

206

ЗМІСТ Дорогі

одинадцятикласники!

З ВСТУП

§ 1. Українська мова у світі Українська д і а с п о р а НАЙВАЖЛИВІШІ І

ВІДОМОСТІ З ПУНКТУАЦІЇ

СИНТАКСИСУ

§ 2. С л о в о с п о л у ч е н н я і речення, синтаксичні зв'язки в них Читайте українською § 3. О с о б л и в о с т і вживання п р о с т и х речень у мовленні. Інтонування різних видів п р о с т и х речень § 4. У д о с к о н а л е н н я п р а в о п и с н о ї г р а м о т н о с т і Читайте українською § 5. О с о б л и в о с т і вживання в мовленні різних видів с к л а д н и х речень. Інтонування різних видів с к л а д н и х речень. С и н т а к с и ч н и й аналіз § 6. У д о с к о н а л е н н я п р а в о п и с н о ї г р а м о т н о с т і § 7. О с н о в н і п у н к т о г р а м и у п р о с т о м у і с к л а д н о м у реченнях, у реченнях із п р я м о ю мовою та в діалозі. П у н к т у а ц і й н и й аналіз. С п о с о б и ц и т у в а н н я Читайте українською § 8. У д о с к о н а л е н н я п р а в о п и с н о ї г р а м о т н о с т і § 9. Т е к с т як с е р е д о в и щ е ф у н к ц і о н у в а н н я мовних о д и н и ц ь . О с н о в н і ознаки т е к с т у § 10. Зміст і б у д о в а тексту. С к л а д н е с и н т а к с и ч н е ціле. А к т у а л ь н е ч л е н у в а н н я речення. С п о с о б и зв'язку речень у тексті § 1 1 . К л а с и ф і к а ц і я текстів за с ф е р о ю в и к о р и с т а н н я , метою, с т р у к т у р н и м и о с о б л и в о с т я м и . В и д и текстів у діловому, п р о ф е с і й н о м у мовленні. Т е к с т и різних с т и л і в , типів, жанрів м о в л е н н я Читайте українською § 1 2 . Основні види переробки тексту § 13. У д о с к о н а л е н н я п р а в о п и с н о ї г р а м о т н о с т і § 14. П о в т о р е н н я наприкінці року

17 31 43 57 68 71 86 96 104 110 118 129

145 153 161 173 181

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ П о н я т т я комунікації як д і я л ь н о с т і учасників спілкування. Комунікація в п р о ф е с і й н і й с ф е р і . Етика п р о ф е с і й н о г о с п і л к у в а н н я В и к о р и с т а н н я в е р б а л ь н о г о й н е в е р б а л ь н о г о коду в комунікації. М і ж к у л ь т у р н а комунікація і п р о ф е с і й н а д і я л ь н і с т ь Р и т о р и к а як наука і м и с т е ц т в о Риторичні в и м о г и д о мовця. Імідж о р а т о р а . П р о ф е с і й н и й імідж. . . . Звіт п р о виконану р о б о т у Підготовка промови Конспект публічного виступу К о с п е к т у в а н н я в и с л о в л ю в а н н я , що с п р и й м а є т ь с я на с л у х

207

9 24 38 52 66 80 92 107

С к л а д а н н я і розігрування діалогів на п р о ф е с і й н у тему. В е д е н н я переговорів П е р е к а з із т в о р ч и м з а в д а н н я м Відгук п р о т е л е п е р е д а ч у Протокол. Витяг з протоколу В и с т у п на семінарах, зборах, конференціях Полеміка у п р о ф е с і й н о м у спілкуванні. Полемічні п р и й о м и . Етика полемічної м а й с т е р н о с т і Стаття Твір на м о р а л ь н о - е т и ч н у тему ДОДАТОК Перевірмо себе Аналізуймо тексти самостійно Короткий тлумачний словник

114 125 137 140 157 169 176 178 185 196 202

Навчальне видання ПЕНТИЛЮК Марія ГОРОШК1НА Олена ПОПОВА Людмила УКРАЇНСЬКА

Іванівна Миколаївна Олександрівна МОВА

П і д р у ч н и к д л я 11 к л а с у з а г а л ь н о о с в і т н і х н а в ч а л ь н и х закладів з навчанням українською мовою Рівень Рекомендовано

стандарту

Міністерством

освіти і науки

України

Р е д а к т о р О. С. Криворучко. Х у д о ж н і й р е д а к т о р М. Ю. Крюченко. Т е х н і ч н и й р е д а к т о р Ц. Б. Федосіхіна. К о м п ' ю т е р н а верстка Н. М. Музиченко. К о р е к т о р и JI. С. Бобир. Л. А. Еско Ф о р м а т 6 0 x 9 0 / 1 6 . У м . - д р у к . арк. 13. О б л . - в и д . арк. 10.81. Т и р а ж 2000 пр. В и д . № 3 7 4 5 2 . Зам. №11-0042 В и д а в н и ц т в о « О с в і т а » , 0 4 0 5 3 , м. К и ї в , в у л . Ю р і я К о ц ю б и н с ь к о г о , 5. С в і д о ц т в о Д К № 27 від 3 1 . 0 3 . 2 0 0 0 р . Віддруковано І готових діапозитивів Г О В «Побутелектротехпіка» Св. Д К

№

3179 від 08.05.200Х

р.

м. Харків, вул. Ольмінського, 17. П е н т и л ю к М. І. ГІ25 У к р а ї н с ь к а м о в а : п і д р у ч . д л я 11 к л . з а г а л ь н о о с в і т . навч. з а к л . з навчанням у к р . мовою : рівень стандарту / М . І . П е н т и л ю к , О . М . Г о р о ш к і н а , J I . О . П о п о в а ; за з а г . р е д . М . І . П е н т и л ю к . — К . : О с в і т а , 201 1. — 2 0 8 с . 61024.

ISBN 978-966-04-0820-3. БВК 8 1 . 2 У К Р — 9 2 2

Д е р ж а в н е спеціалізоване в и д а в н и ц т в о « О с в і т а » Тел. (044)486-58-02 486-93-46 Тел./факс (044) 486-98-15 486-93-21 www.osvitapublish.com.ua E-mail: osvita@kv.ukrtel.net

ISBN

978-966-04-0820-3