1

Ф .Г. ТурЧЕНКО

Υ κ ρ Α ΙΗ Η КЛАС Пщручник для 11 класу загальноосвпгжх навчальних заклад1в

Профтьний р/'вень Рекомендовано Мтютерством освпи , rum 1 fiffT™ Укрзши Ж

К и 'хв «ГЕН ЕЗА»

2011

ББК 63.3(4УКР)6я721 Т89

Рекомендовано Мшстерством oceimu i науки Укрални (наказ М О Н Укрални № 235 вгд 16. 03.2011 р .)

Наукову експертизу проводив 1нститут icTopii' УкраУ'ни Н А Н УкраУни. Психолого-педагопчну експертизу проводив 1нститут педагопки Н А П Н Укрални.

Т89

Турченко Ф.Г. 1стор1я УкраУни: 11 кл. : пщруч. для загальноосвН. навч. закл. : профш. pieenb / Ф.Г. Турченко. - К . : Генеза, 2011. - 400 с . : ш., карта. ISBN 978-966-11-0102-8. У подручнику подано систематизований виклад под1Й в Украш 1 В1д початку ДругоУ CBiTOBoi’ войни до початку 2011 р. Текст складено на ochobi h obithix досягнень в1тчизняно'1 i зарубежно! осторичноУ науки. В0дпов1дпо до Програми значна увага прид1ляеться висвп'ленню особливостей соц1ально-економ0чного й по.гптичного розвитку УкраУни в роки радянськоУ влади, впливу тотал1тарноУ системи на кул ьтурно - iдеол о ri чнi процеси в республ0ц1 , дисидентському руху, досягненню УкраУною незалежност1 , розбудов1 незалежноУ украУнськоУ держави.

ББК 63.3(4УКР)6я721

© Турченко Ф .Г ., 2011 © Видавництво «Генеза» оригшал-макет, 2011

Ш1“2. 3M IC TI СТРУКТУРА КУРСУ 1. Свгговий контекст icTopiY У

к р

а Т

н

и

______ _____

Перед вами шдручник з icTopii' Украши, з яким ви будете працювати в 11 клаci. Хронолопчно Bin охоплюе поди вщ початку Друго! ο β ϊ τ ο β ο ϊ вшни у вересш 1939 р. до початку 2011 р. 3 точки зору пол 1 тичного статусу Украши pi роки можна подишти на два велиш перюди: перший, коли Украша була частиною Радянського Союзу, i другий - з 1991 р., коли т е л я розпаду С Р С Р вона стала незалежною державою. 1стор1я Украши цього перюду тюно пов’язана з icTopieio С РС Р i держав, що виникли на пострадянському npocTopi, з европейською i c b it o b o io icTopieio в щлому. Узагальнюючим наслщком шелявоенно!' icTopii' стала кардинальна змша пол 1тично'1 карти св1ту. Якщо напередодш Друго! c b it o b o i' в 1Й н и бшьшхеть нароД1 в св!ту проживала в колошальних i нап1 взалежних кра'1'нах, то впродовж декшькох наступних десятилИь колошальш iMnepi'i розвалилися, а на шштичнш карт1 св1ту з’явилися десятки нових незалежних держав. Розпався Радянський Союз - i колишш республ 1 ки СРСР, у тому числ 1 й Украша, стали незалежними державами. Розвал колошально!' системи був глибинним насл 1дком модерн1зац1 Йних процес1 в, як 1 розгорнулися ще в X IX ст. i покликали до життя ηοβϊ пол 1тичш сили, здатш повести сво! народи до незалежного життя. Значною Miporo на актив1зац1 ю цих процес1 в вплинула Друга свИова В1йна. Друга св1това вшна 1939-1945 pp. була насл 1дком загострення м 1жнародних суперечностей, взаемного протиборства трьох великих полИичних, а також вшськових i щеолопчних сил, πκί прагнули контролю над c b it o m : н 1 мецького нацюнал-соща/изму з його союзниками; л 1берально '1 демократн Заходу (В ели ­ ка Британ1я, Франщя, С Ш А га ϊ χ η ι с о ю з н и к и ) ; радянського комушзму. В 1Йну розв’язала птлер 1 вська Шмеччина, яка окупувала спочатку демократичн1 та нашвдемократичш европейськ1 кра'1'ни, а π ο τ ι μ напала на Радянський Союз. Смертельна небезпека, що нависла над евггом, перспектива ф13ичного знищення Ц1лих народ1 в змусила С Р С Р i кра'1'ни Заходу об’еднати зусилля в боротьб 1 3Ϊ епшьним ворогом.

До антиптлер 1 всько! коалщй приедналися десятки держав. Були закладеш основи нового шслявоенного облаштування свпу й проголошеш його щеали: свобода i незалежшсть народ1 в, демокраНя, сшвробИництво, мир. Людство вистраждало штину: ново! вшни не повинно бути. Запорукою мирного шнування е демократичний устрш держав, дружба i сш вробтш цтво Bcix народ1 в св1ту. Не випадково сшльну перемогу народ1 в над нацистською Шмеччиною i мшггаристською Япошею увшчало створення 1945 р. Оргашзацп О б’еднаних Нацш. Однак тенденщя до розширення свободи, демократй i сшвробтшцтва М1Ж народами в nepuii повоенш десятшйття загальмувалася. Почалася «холодна вшна», яка супроводжувалася посиленням глобального щеолопчного, полггичного, економ1чного i военного протистояння М1Ж С Р С Р i С Ш А та !хшми союзниками. Ш сля закшчення Друго! c b i t o b o i вшни вплив С Р С Р у c e r r i значно вирю, а в ряд1 краш Свропи й Азн з його допомогою були встановлеш комушстичш режими. У роки «холодно!' вшни» св1т неодноразово шдходив до меж! ядерного конфликту, але здоровий глузд пол!тик 1в, пам’ять про жертви Друго! c b i t o b o ! вшни та страх перед повним взаемним знищенням щоразу зупиняли катастрофу. BpeuiTi, попри величезш труднони й перешкоди, в шслявоенш роки збереглися й наприкшщ XX ст. посилилися позитивш тенденци в м1жнародних вщносинах, викликаш прагненням народов миру, взаемовигщного cniBроб 1тництва, демократй'. Найважливлшими досягнениями c b i t o b o ! с ш л ь н о т и на цьому шляху стали: лжвщащя колонлально! системи й створення нових незалежних держав, πϊκ яких припав на 1960 р.; розрядка м1жнародно! напруженост 1 в 1970-1980-τί роки; скорочення ядерних озброень наприкшщ 1980-х - на початку 1990-х роюв; посилення репонально! та загальносв 1тово! економ 1чно! i поллтично! 1нтеграцй. На цьому м 1жнародному т л 1 в С Р С Р та ϊ η ι η η χ соц 1 ал 1 стичних кра!нах, де були вщсутш ринков 1 механ1зми i господарство повшстю одержавлене, де монопольно правили комушстичш партй, як 1 не допускали економ 1чпо! i пол 1тично! конкуренцп в суспшьств 1 i свободи штелектуально! д1яльност 1 , назр1 вала системна соц1ально-економ 1чна й пол 1тична криза. Незважаючи на те що в n e p u ii гпслявоенн1 роки економ 1чний потенц1ал цих держав посилився, головним чином, за рахунок нарощування приросту продукцп важко! промисловост 1 , - вийти на р1вень технолопй передових кап1тал 1 стичних кра!н i забезпечити шдвищення р1 вня матер1ального благополучия населения !'м не вдалося. Розрив М1Ж Сходом (умовна назва краш соц1ал1стичного табору) i Заходом (умовна назва розвинених кашталютичних кра!н) збшынувався i почав набувати якгсного характеру. Щ о це означае? Захщш краши, завершивши в перш1 п1 слявоенн 1 роки шлях класичного т д у стргального розвитку, створили мщну економ 1чну базу, яка дала змогу !м вступити в яюсно новий етап розвитку, що одержав назву посттдустргалъного суспшьства. На цьому юторичному етап1 було вже не так важливо, як розвиваеться в τΐή чи шшш кра!н1 важка промислов1сть, скшьки мшьйошв тонн виплавляеться чавуну, стал i, випускаеться металоконструкцш, ск^льки прокладено зал 1зниць чи канал1 в. Д ля розвинених кра!н це перестало бути проблемою. Значно бшьшо! ваги почали набувати высот технологи - наукоемш галуз 1 промисловостк нап1впров1дников1 технологй, Μίκρο- i наноелектрошка, квантова й оптична електрон1ка, радюелектрошка, профамне забезпечення, обчислювальна техн1ка, робототехшка, альтернативна енергетика, генетика i т. д. Перехзд вщ переважно ручного виробництва до машинного в основному завершуеться, i дедал1 бшыне людей вившьнюеться для роботи у сфер! послуг. Акцент у сусшльств! зм 1щу-

еться на сощальш, гумаштарш проблеми. Прюритетними стають питания якосп й безпеки життя, самореал1заци особистостг У контекст! становления у другш половши X X ст. постшдустргального сустлъства зростае роль i значения гнформацп - вщбуваеться прискорена шформатизащя сусшльства з використанням радю, телебаче^ння, комп’ютер1в мереж 1 1нтернет, а також традицшних i електронних 3 M I. Йдеться про формування такого стану життя, коли шформащя, шформацшш технологи перетворюються на потужний фактор виробництва, освпи, сощального i полиичного розвитку. Саме тому термш постшдустргалъне суспгльство використовують як синошм термша тформацтне суспгльство. Посттдустргалъне ( тформацтне суспгльство) - це реалй передових, економ 1чно розвинених краш, як 1 будували свое господарство на ринкових засадах. Щ о ж до повшстю одержавленого народного господарства комушстичних краш, зор1ентованого до того ж переважно на важку промисловють i вшськове виробництво, то воно в друпй половиш X X ст. продемонструвало свою неефектившсть. Ринкова економша Заходу була ефективн1шою, гнучщшою, продуктивн 1 шою. У той самий час забюрократизована радянська держава виявилася не в змоз 1 розвивати нов 1тню промисловють, яка вимагала 1 ндивщуально! 1 Н1 Ц1ативи i творчосп мшьйон 1 в. Як наслщок С Р С Р зупинився на стадн гндустргального розвитку, продемонструвавши неможлив 1 сть пщнятися на Р1вень посттдустргального. Усе це, у кшцевому рахунку, привело до розпаду Радянського Союзу, виникнення незалежних держав, у тому числ 1 Укршни. А ле становления нових незалежних держав у друпй половиш X X ст. супроводжувалося посиленням свиових 1 нтеграц1 Йиих, об’еднавчих процес1 в, яю розгорнулися в Сврош та 1 нших регюнах сдпту. C bit став « п с 1 пший», економ1чш, пол!тичн 1 й культурн 1 зв’язки м1ж окремими краТнами посилилися й поглибилися. 1нтегращя (лат. - цший) означае зближення р!зних держав у р1зних сферах: торговельно-економ 1 чн!Й, полиико-економ 1 чшй, военно-полпичнш тощо. Це об’ективна реальн 1 сть сучасносп, але, йдучи хй назустр1ч, народи прагнуть зберегти свою нацюнальну i культурну самобутшсть.

2.

Структура курсу ic T o p ii' Укра'ши 1939-2011 pp.___________

пщручника i його структура вщповщають навчалыпй программ затвердженш М О Н Укра’хни для профшьних клаНв, але послщовнють викладу матер1алу в деяких випадках змшено. Це пов’язано з авторською концепщею пщручника, суть яко '1 викладено нижче. Украхна в 1939-2011 pp. розвивалася в контекси загальноцив 1л 1 зац1 Йних тенденц 1 Й, як 1 були характерш в h o b i t h i o епоху для шших кра'1'н св 1ту. Разом з тим вона пройшла свш, ун 1 кальний, властивий лише ш 1 сторичний шлях, наповнений трагед1ями i звершеннями. Напередодш Друго! c b i t o b o i в 1Й н и Укршна не мала власно! держави. УкраHicbKi земл 1 перебували в склад1 чотирьох cyci/uiix держав: Радянського Союзу (Украшська Р С Р - Наддн 1 прянщина); Польщ 1 (Захшна Украина - Схщна Галичина, Захщна Волинь, П ол 1сся, Холмщина); Чехо-Словаччини (Закарпаття); Румунп (П1вн1чна Буковина i придунайсью земл1). Загальна кшьК1сть жител 1 в Укршни в 1939 р. становила близько 39 млн oci6, з них - 31 млн проживали в У Р С Р , 8 млн - у межах Полыщ, Чехо-Словаччини i Румунп. Упродовж 1900-1939 pp. населения Укршни (при значному, одному з найбшьших у Сврогп piBHi народжуваносн) майже не збшьшилося. Це було наслщком В1Йн, голодомор!в, масових penpecift. 3

m ic t

У роки Друге» c b i t o b o i вшни Украша пережила не бачеш ранние военнополггичш випробування, зазнала величезних людських i матер1альних втрат. А ле наш народ не був зламаний, деморал1зований. ЕИн зберш прагнення до самозбереження як окремо'1 наци, до поступу, досягнення свого природного права на самостшний розвиток. «Украина в роки Другш c b it o b o i вшни (1939-1945)» перша тема, яка вивчатиметься вами в Kypci icTopii' Украши для 11 класу. Друга тема присвячена висвИленню ic T o p ii' Украши в n e p u ii повоенш роки (1945-1953), коли на чол! С Р С Р все ще перебував Сталш. Переживши третш радянський голодомор 1946-1947 pp., у надзвичайно складних умовах бездержавносН й деспотичного сталшського режиму Украша за короткий час перейшла до мирного життя, вщбудувала свое господарство i домоглася подалыпого розвитку. Ш сля смерН Сталша в 1953 р. почався наступний етап в ic T o p ii Украши. Нове кер1вництво Радянського Союзу почало шукати нов) методи управлшня кра\'ною, яга б виключали масов1 репресп i Грунтувалися на вщход 1 вад деспотичних метод1в кер1вництва сусшльством. Цей курс був перерваний у 1964 р., так i не виправдавши надш i очжувань украшського народу. Але саме в щ роки завершилося формування сучасних кордошв нашо! краши, пожвавилилися контакти М1ж жителями р!зних ϊ ϊ p e r io n iB , ο 6 μ ϊ η господарським i культурним досвщом, що стимулювало процес украгнського нац1 отворення. Поди цього перюду розглядаються в третш тем i «Украш а в rrepi од дестал i нisai tii (1953-1964)». У 1965 р. Украшська Р С Р разом з шшими республ!ками С Р С Р вступила в етап гостро! кризи радянсько! систем и - «застою ». Про це й деться в четверТ1 Й тем! «У краш а в перюд загострення кризи радянсько! системи (середина 1960-х - початок 1980-х ροκίβ)». 1з pie'i кризи радянське кер1вництво в се­ редин! 1980-х ροκίΒ спробувало вийти, наважившись на низку реформ, покликаних пристосувати радянський лад до потреб часу. А л е щ реформи, як1 увш ш ли в icTopiro П1д назвою «перебудова», закш чилися провалом. У cep n H i 1991 р. силами приб1чник1в тоталНарного режиму було здшснено спробу реакц 1 Йного перевороту, що зазнала краху. Результатом цих подш став розпад Радянського Союзу. Здш снилася вшов 1 чна мр1я укра1нського народу - Украш а стала незалежною. Щ питания розглядаються в п’ятш тем 1 «Розп ад Радянського Сою зу i проголошення незалеж ност 1 Укра!'ни (1985-1991)». Остання (шоста-сьома) тема - «Украш а в умовах незалежносН (1991— 2011)» - присвячена буд 1 вництву укра 1'нсько 1 держави, соц 1 алыю-економ 1чним, полггичним i демограф!чним процесам, м 1жнацюнальним в!дносинам, культур!, o c b i t i , науц 1 та мистецтву цього перюду. Л о п к а юторичного розвитку привела Укра'1 ну в X X ст. до розв’язання фундаментальних гштань, πκϊ столштями стояли перед нею: 1) у межах одгйе! держави були об’еднаш eci етн 1чн 1 украшсьга зем л 1 , тобто досягнута найважлив!ша передумова ϊϊ соборностц 2) Укра'хна стала незалежною державою; 3) на баз 1 багатонацюнального укра1'нського народу вщбуваеться формування п ол 1тично '1 укра'1 нсько1 нацп. Таким чином, у випускному клас 1 ви будете вивчати особливу icropiio. Це icTopin не лиш е тих покол!нь, що вщ ш ш ли у BiHiiicTb. Це icTopiu живих людей - ваших Д1 д ус 1 в i бабусь, ваших батьк 1 в. Нарештц це ваша власна icTopin. Вступаючи в самостшне життя, ви стаете учасниками юторичного процесу. Аби бути свщомим свого мюця й свое!' рол! у сусп!лы ю м у житт!, б

вкрай необхщ но знати icTopiio останшх десятшпть. Наше сучасне виростае з учорашнього дня, а наше завтра буде Грунтуватися на сьогоденш. Яким воно буде, залежить i вщ вас.

3. Поглиблене вивчення icropn___________________________ Пропонований шдручник розрахований на поглиблене вивчення ic ropii'. Щ о це означав? По-перше, у процеН поглибленого вивчення ви повинш сформувати уявлення про минуле, ят вгдповгдатимутъ сучасному стапу академгчног науки - поглядам професшних юторигав, що десятилИтями дослщжують ту чи iiiuiy наукову проблему. Шдручник - це своерщний дороговказ, у ньому наводяться лише окреш, τ η π ο β ϊ для характеристики того чи шшого юторичного перюду матерн али. 1х необхщно засвогги, щоб мати загальш уявлення про минуле. Але, склавши загальш уявлення про минуле, ви повинш навчитися самостгйно здобувати новг знания. Це друге заедания, яке сто'!ть перед вами. По-трете, лише тод 1 мета поглибленого вивчення буде досягнута, коли ви навчитеся використовувати здобут 1 знания в реальному життг i ni знания стануть у пригод1 не лише на ypoui, але й поза школою. Запрошуючи вас до поглибленого вивчення i c T o p ii Украши 1939-2011 pp., зауважимо, що цього можна досягти в процеш активного навчання, а не за допомогою мехатчного запам’ятовування юторичного матер1алу. Звичайно, без факив, юторико-географ1чних об’ект1 в, 1 мен i дат ic T o p ii' як науки не бувае. 1сторична компетенттсть передбачае засвоення найголовН1ших з них. А ле зосереджувати c b o i зусилля лише на запам’ятовуваннг безперспективний шлях. Як i будь-яка 1 нша наука, ic T o p in розвиваеться, до наукового o 6 i r y залучаються h o b i документи, яю вщкривають не вщом 1 panime граш 1сторичного процесу. А це - h o b i п о д и , л ю д и , цифри. Запам’ятати ϊχ y c i неможливо та й недощльно. Важлив^ше навчитися оперувати 1 сторичною 1 нформац 1 ею, яка накопичуеться, творчо засвоювати ϊϊ, а це передбачае не пасивне запам’ятовування, а активне навчання, пошуково-дослщницьку роботу, високий р 1 вень наполегливосп й самостшностп Цей авторський задум обумовив структуру шдручника. Як зазначалося вище, весь матер1ал курсу розподшено на ciM тем. Кожна 13 цих тем складаеться з юлькох параграф1в, яю, у свою чергу, розподшяються на окрем1 пункти («Л1хтарики»). На початку кожного параграфа мютиться рубрика «Згадайте», П1Д якою сформульовано дек 1лька питань, в1дпов1Д1 на як 1 допоможуть вам пригадати важлив! 1сторичн1 факти, що ви вивчали p a H im e (1нколи в попередньому навчальному рощ), й таким чином зрозумИи причинно-наслщков! зв’язки вже вивченого вами з новим матер1алом, поданим у параграф!. Прочитавши весь параграф, ви повинш закршити й поглибити вивчене. Почати це рекомендуеться з ознайомлення 13 запитаннями пщ рубрикою «П ереΒίρτβ себе» П1 сля кожного параграфа. Вони складеш так, щоб, знайшовши вщповщь на них, ви змогли переконатися, що выьно ор1ентуетеся в тем 1 й γ ο τ ο β ϊ дати усний чи письмовий виклад вашого бачення c y T i поданого в параграф! материалу. А л е не посп 1 шайте робити остаточних висновюв. 1сторична наука перебувае в стадп пост 1 Йного розвитку. Вчен 1 виявляють h o b i факти i на т д с т а в ! сучасних теоретичних п 1 дход 1 в ф ормулюють висновки, як 1 и!д-

.■.ϊϊ®.;; vfe -

Ъ В Н Ш

тверджують чи спростовують усталеш уявлення про минуле. Тому в додатках до кожного параграфа е рубрика «Документи», пщ якою публж ую ться фрагменти ρο6ΐτ в^домих вНчизняних i заруб1жних вчених чи документальш св 1 дчення, що конкретизують ванн уявлення про поди i процеси, про яю йдеться в параграфа Не обов’язково вони шдтвердять висновки, до яких ви схиляетеся, пропрацювавши над текстом параграфа i в1 дпов 1 вши на B c i запитання. Ознайомлення з документами ш коли може внести i c t o t ш корективи в прочитане. Може статися, що однозначно вщповюти на сформульоваш в шдручнику запитання неможливо. Хай вас це не бентежить - в ic T o p i i багато шторичних подш та явищ, яким важко дати однозначну оцгнку, осю льки вони мають р13номан1тш, ш коли протилеж ш наслщки. А л е будь-який висновок мае базуватися на доказах, тобто в його o c h o b i п о в и н ш бути факти, аргументы. Слад пам’ятати, що недостатньо просто шдшукати факти, яю шдтверджують вашу думку, треба обов’язково пересвщчитися, чи немае фаюпв, що спростовують ϊϊ. Лиш е за таких умов ви зможете робити обгрунтован 1 , переКОНЛИВ1 висновки. Не залишайте поза увагою Ьиострацп, карти, картосхеми та Д1аграми вони полегшать розумхння складних шторичних процес 1 в. У KiHHi кожного параграфа, шсля документ 1 в i запитань, мштиться рекомендац1 я «З роб 1ть висновки та узагальнення до параграфа». Найбшын ефективно це робити письмово, у вигляд 1 короткого тексту (стор1нка або швсторшки), з яким ви можете виступити перед аудитор1ею i обговорити разом 31 своими товаришами. Працюючи з шдручником, ви також помИите, що тдсумково-узагальнюючг параграфи мають специф1чну структуру. Це пов’язано з особливштю цих параграф 1 в, головне завдання яких полягае в тому, щоб допомогти вам повторити, закршити вивчений матер1ал i самост1Йно п1Д1Йти до розв’язання творчих завдань, яю формулюються в ю нщ кожно!' теми пщручника П1 д рубрикою «Уроки творчосН». Хочемо вказати на особливе значения письмових ροδίτ для поглибленого вивчення icTopii. НапишИь i обговорИь реферат, доповщь чи 1 сторичне есе на одну 13 запропонованих тем, використавши додаткову лггературу i ресурси 1нтернету. П ерел 1 к питань можна зм 1 нити. Такий вид д 1 яльност 1 дисципл 1 нуе розум, спонукае видьляти головне, виявляти залежносю м^ж р 1 зними шторичними явищами i процесами, привчае до чггких формулювань. Таким чином набуваються навички творчо!' роботи професшного 1 сторика. На шдстав 1 виконаних вами письмових робгг проводиться обговорення вузлових питань теми у вигляд 1 сем 1 нару чи науково! конференци. Варто Bci письмов 1 роботи (вщ повщ на творч1 завдання до параграф1в та висновки i узагальнення до них, реферати, шторичш есе, доповщ, сгруктурн 1 плани тощ о) виконувати в окремому зошию чи в електронному файл 1 вашого комп’ютера.

4 . Робота з 1стрричними джерелами__________________________ Наприкшщ кожного параграфа подаються документи, яю рекомендуеться використовувати пщ час вщповцц на запитання. Слщ пам’ятати, що ic T o p in вщтворюеться головним чином з письмових джерел. Тому необхщно навчитися працювати з юторичними джерелами (документами) та ϊχ анал1зувати. У цьому вам допоможе така схема роботи з джерелом:

• Хто створив джерело? Який статус мала ця людина (чи установа, оргашзащя, група тощо), яку полИичну (щ еолоп ч н у) л ш ш вона репрезентувала? • Про що розповщае нам джерело? П ро що замовчуе? • К оли було створено джерело? Я ю щеп або характеры риси юторичного перюду вплинули на нього? • 3 якою мюцевютю пов’язана под 1 я? • Чому це джерело було створено? Ч и мало специф 1чну мету? • Я ю висновки можна зробити т е л я пор 1 вняння його з шшими джерелами? Ч и е в ньому «6 m i плям и»?

5. О ц т к а п о д т i я в и щ _____________________________________ Вивчаю чи в 11 к л а а icropiio У к р а ш и , ви часто будете давати ощ н к у подш i явищ, полггичних Д1 я ч 1 в, оргаш в влади. В он а може здш сню ватися в р1зних п лощ инах. Насамперед ю торичш поди i явищ а можна оцшювати за масштабами ϊχнього впливу на m ini поди i процеси, на розвиток сусш льства в щ лому. Ц е гсторична оцтка. Вмгги дати зваж ену й обгрунтовану ю торичну оц ш к у одне з головних завдань учня, який прагне до поглибленого вивчення icTopii'.

Моральна оцтка передбачае визначення вщповщносН людських вчинюв моральним нормам. Як правило, моральна ощнка - це схвалення або засудження тих чи ϊη ιη η χ дш, вчинюв окремих Д1 яч 1 в, oci6 чи оргашв влади. Часто саме моральна ощнка, яка грунтуеться на цшностях, апробованих багатов1 ковим досв1 дом людства, е найважлив 1 шою для об’ективного визначення мюця i значения τϊεϊ чи ίιτιποϊ поди, явища, полНичного Д1яча, особистост1 в icTopii. Я кщ о оц 1 нка проводиться з точки зору певши с о щ а л ь ж н групи чи п о л 1 тичнох партп - це полгтична оцтка. П о л 1тичш оц 1 нки р1дко декларую ться в1дкрито. Часто ощ н к а того чи ϊηιηογο ф акту м инулого чи полггичного Д1 яча певною полггичною парт1ею представляеться нею як загальн оп ри й н ята, що, як правило, не вщ повщ ае дш сн остг А б и ун и кн ути полИично!' заангаж оваHocTi, упередженост1, п о л И и ч н ! оц ш ки необхщ но корегувати ю торичними i моральними. Пам ’ятайте, що парНя (вщ лат .p a rs ( p a rtis ) - частина) - це ще не все сусш льство. Завдання юторика - ш днятися над партш ним и оцш кам и до р 1 вня загальн он ац ю н альн и х, що грунтуються на 1 нтересах сусп 1 льства в щлому.

6. Д одатков! джерела ш формацГ|'__________________________ Часто траплятиметься так, що вщ повщ на ванн запитання в шдручнику ви не знайдете. У такому раз1 бажано звернутися до додаткових джерел ίιιφορмацп: науково-популярно! лИератури, енциклопед1Й, хрестомапй i p e c y p c iB BcecBiTHboi' мереж 1 1нтернет. Д ля пошуку необххдно!' 1 нформацп у всесв1тн 1 Й мереж1 1нтернет необхщно скористатися пошуковими системами Google, Я н ­ декс, Мета та ш. Зокрема, багато щкавого хсторичного матер1алу розм 1 щено на сайтах: •

1сторична правда http://www.istpravda.com.ua

• •

1нститут icTopii’ Укрш ни Н А Н Украхни http://history.org.ua Украш ський 1 нститут нащонально! пам’ятх http://www.m em ory.gov.ua

• •

1 стор 1я

Укра1ни http://history.franko.lviv.ua/ Вщкритий гуманНарний портал Ucrainica http://www.ucrainica.com.ua

• Дисидентський pyx в У краш i http://www.khpg.org/archive • Тоталитаризм в Украши http://www. archives.gov.ua/News/Totalytaryzm.php • УкраУнська електронна б1блютека http://www.exlibris.org.ua • УкраУнська шторична спшка http://spilka.cjb.net Спод 1 ваюся, що тдручник стане вашим пом 1чником в опануванш icTopii' УкраУни 1939-2011 pp. i порадником у житть

Q Перев1рте себе ) 1. О характеризуйте за га льш тен д ен ц н ц и в 1Л 1зац ш н ого розви тку в 1939-2011 pp. 2. У чому суть пост1 ндустр1 ального сусшльства? Яю його особливост 1 π ορίΒ няно з 1 ндустр1 альним сусшльством? 3. Що таке шформацшне сусшльство? 4. У якш фаз1 цивийзацшного розвитку перебував Радянський Союз (у його контекст1 - УкраУна) в шслявоенний перюд? 5. Який вплив на колошальну систему справила Друга свггова вшна? 6. Яю загальноцив 1 Л 1 зац 1 Йн1 причини розпаду Радянського Союзу та перетворення союзних республш у незалежш держави? 7. У чому переваги активного навчання перед мехашчним занам’ятовуванням матер1 алу? 8. Яке сшввщношення М1Ж фактичним матер1алом i Teopiero в шторичнш наущ? 9. Що дають для вивчення icTopii' шюстрацп, карти, схем и, Д1аграм и? 10. Яке M i c u e в освоенш юторичного матер1алу належить юторичним джерелам? 11. Охарактеризуйте етапи роботи дослщника з юторичним джерелом. 12. Що таке юторична оцшка подш? Яке сшввщношення М1 ж юторичного i по­ литичною оцшками? 13. Чи може пол 1тична оцшка юторичних явищ бути науковою? 14. Що таке моральна оцшка юторичних подш? Яке сшввщношення М1 Ж нау­ ковою i моральною оцшками? 15. Вщвщайте запропоноваш в шдручнику 1нтернет-сайти i проаиал 1зуйте ϊχΗ ί шформативш можливост! для вивчення icTopii' УкраУни 1939-2011 р.

ДГУ1 U l LD M U D U I Β Μ Π Ν

(1939- 1945) РАДЯМСЬКО-ШМЕЦЬК! ДОГОВОРИ 1939 p. I ЗАХЩНОУКРАУМСЬК!3ΕΜΛΙ ЗгадаЙТе I 1.

Яким був мгжнародно-правовий статус захщ ноукраш ських зе­

мель напередодш 1939 р.? 2. Ч и були в захвдноукрашського населения т д стави для незадоволення свснм становищем?

Творче завдання

Я ке 1 сторичне значения м али радянсько-шмецьк1 дого­

вори 1939 р. для майбутнього украш ського народу?

1. Радянсько-жмецький пакт про ненапад i Украша Друга половина 30-х ρ ο κ ί Β б у л а вцдзначена загостренням м 1 жнародних вщносин i наростанням загрози ново! в ш н и . У б ер е зш 1938 р. нацистська Шмеччина захопила Австрш , а через ρίκ, при потуранш захщних держав (Мюнхенський догов 1р, 1938 р.) розчленувала Чехо-Словаччину. Навесш 1939 р. Ш меччина анулю вала шмецькопольський пакт про мирне розв’язання Bcix сшрних питань. Це вщкрило ш лях до вшни з Польщею. Наростаюча агресившсть Ш меччини викликала тривогу в Свропп У бер е з ш 1939 р. правляч 1 кола Англй' i Ф ранцп почали переговори з С Р С Р з ме­ тою укладання договору про взаемодопомогу. А л е англо-франко-радянсью переговори не дали позитивних наслщюв. Ш якого сш льного рдшення про стримування нацистсько!' arpecii' прийнято не було. УкраУнська Р С Р у передвоенних м 1 жнародних переговорах не брала участп вона не вела самостшно! зовшш ньо! полггики, i И доля залеж ала вщ полггич-

лш п сталш ського кер1вництва СРСР. Ж одного впливу не мала вона й на змш у зовшш ньопол 1тичного курсу радянського кер1вництва, яке шсля багатьох ροκίΒ антифашистcbKo'i пропаганди раптом наприкшщ серпня 1939 р. неспод 1 вано ш ш ло на зближ ення з Ш меччиною. 23 серпня 1939 р. був укладений радянсько-шмецький пакт про ненапад, розрахований на десять ρ ο κ ϊΒ (Пакт Молотова-Риббентропа - за пр13вищами ОЧ1ЛЬНИК1В З О В Ш Ш Н Ь О полггичних ур яд 1 в С Р С Р i Ш м еч­ Й. Стал!н, Й. Риббентроп (стоять другий чини). Цей пакт напряму стосувався i τρετίή праворуч) i В. Молотов (сидить) майбутнього Украши. Додатково до шд час пщписання Договору про ненапад цього договору було шдписано таемМ1Ж ЬВмеччиною та Радянським Союзом. ний протокол, яким «розмежовуваМосква. 1939р. лися сфери ш тер еЛ в» сторш. Це «розмеж ування» разом з шдписаним 28 вересня 1939 р. «Договором про дружбу та державний кордон» означало згоду уряду Шмеччини на приеднання до Радянського Союзу польсько! частини Зах 1 дно '1 Украши, Захвдшм Бшоруси, Литви, Латвй i Естонп. 3i свого боку, Шмеччина дютала «повну свободу» дш у Еврош, забезпечила co6i постачання з Радянського Союзу военно-стратепчних матер1ал1в (у тому числ 1 дефщитних у Шмеччиш) i продовольства (див. карту № 1). Таемна угода М1 ж Ш меччиною i Радянським Союзом свщчила про 1 мперську суть обох держав, цишчне 1 гнорування ϊ χ η ϊ μ кер 1 вництвом загальноприйнятих у цив1Л13ованому с в т принцип1в м1жнародних вщносин. Радянсько-н 1 мецький договор розв’язав А. Птлеру руки для arpeci'i в Свроп 1 . 1 вересня 1939 р. нацистськ 1 В1 йська вторглися в меж 1 П ольщ 1 . Почалася шмецько-польська в1 Йна. У свою чергу, А н гл 1 я i Франц 1 я, зв’язан 1 з Полыцею союзними договорами, оголоси ли Н1меччин1 вшну. Польсько-шмецька В1йна переросла у Д ругу св 1тову в1 Йну. ηοϊ

. Початок ДругоТ c b it o b o Y в ш н и та ш корпорац1я ЗахщноТ УкраТни Радянським Союзом П ольське командування не змогло оргашзувати ефективно! Biflcini загарбникам. Англия i Ф р ан щ я також не посп 1 шали допомогти своему польськом у союзнику. Незважаючи на впертий onip частин польсько! армп, у склад 1 яко! були десятки тисяч етш чних укра'1'нц 1 в, фронт швидко в1 дкочувався на С х 1 д. Певн 1 надй в умовах назр 1 ваючо 1 катастрофи покладалися на зах 1 дноукра'1 нськ 1 й зах 1 дноб 1 лоруськ 1 земли Спираючись на ϊχ η ι матер 1 альн 1 й лю дсы а ресурси, польський уряд спод 1 вався продовжити боротьбу з агресором. Β ϊη не чекав удару 3i Сходу, адже М1 Ж Польщ ею i С Р С Р 1 снувала угода про ненапад, термш дп яко! спливав 31 грудня 1945 р. А л е 17 вересня ni надп розв 1 ялися: за погодженням з шмецьким кер 1 вництвом польсько-радянський кордон перейшла Червона арм 1 я. Це означало фактичний вступ Радянського Сою зу в Д ругу свггову вшну i пов’язаний з

Гомель ч

Р

|ЛюбЛ1Н ;андоми|

ЧЕРН1Г1В

О

Ф

С

Р

( О Воронеж

Курськ

г

Юдимир-Чолинйьк

5

сум ио

\

ЖИТОМИР XAPKIB, ПОЛТАВА!

Прбскур1в

Черкаси^^^ремен1

1В1ННИЦЯ ,-'Умань

ч° Г"

i ,^дн1Ъе№Ровсь^теМ|ВСЬ° ч

' ' Кривий Pir С<)

,Торл1вка° Р о

°

i

УЭ

т

г 4* ? " * *

СТАЛ1НОРостов· { на-Дону

Мелчополь

Херсон

i,

К рим ська АРСР \ 0 Онфе|

У к р аш а в 1

"Ч ,

?ЛЗАПОР1ЖЖ5К.

[ирасполь1

О Брашов

Г

К1РОВОГРАД

Краснодару

Кубань^-^

Севастополь-

З ахщ ний кордон СРСР у с е р п ж 1939 р.

Польськ! територм, яю за радянсько-ж м ецькою угодою вщ 28 вересня 1939 р. передан! СРСР i приеднаж до УРСР (a) i БРСР (б)

Т еритор 1я УкраУнсько! РСР

1нш 1 радянськ! р есп уб лки

Польсью територм, окуповаж Ш меччиною

Л М я р о з п о д т у Полыщ та сф ер впливу в б в р о т M ix Ш меччиною i Радянським Союзом, окреслена таемним протоколом д о Пакту М олотова-Р|ббентропа 23 серпня 1939 р.

Територм, вщ торгнут! вщ Румунп 28 червня 1940 р. 1 включен! д о складу УРСР (a) i новоутвореноУ МолдавськоУ РСР (б)

Напад Ш меччини на Польщу. Дм ж мецьких В1йськ 1 -1 7 вересня 1939 р. М ежа просування жмецьких вм ськ на 17 вересня 1939 р. Дм радянських В1йськ проти Полыщ 1 7 -2 8 вересня i проти Румунн в червж 1940 р.

к а

Т еритор 1я П р ид ж стров’я, вилучена 3i складу УРСР i передана М олдавсью й РСР 2 серпня 1940 р. Захщ ний кордон СРСР станом на початок 1941 р. M e x i i центри радянських республж M e x i i центри областей УРСР

нею под 1 л св1 ту. У Галичиш та на В олиш наступали вшська Украшського фронту пщ командуванням С. Тимошенка, у Захщ ш й Бшорусп - вшська Бшоруського фронту пщ командуванням М. Ковальова. Перевага радян­ ських частин була величезною. Через добу, вноч 1 18 вересня, польський уряд i головне командування армп пере!хали до Рум унй, наказавши фронтовим командирам, не «вступаю чи з бшыповиками в бш », вщводити вшська до румунського кордону. 22 вересня радянсью частини ввшшли у Л ь в 1 в. За дванадцять дшв радянсьш вшська зайняли Захщ ну Украшу, вийшли на Захщний Буг i Сян, де вщповщно до таемшн радянсько-шмецько! угоди i зупинилися. А л е населена переважно украшцями територ1я Лемювщини, Холмщ ини i Ш дляш ш я залиш илася пщ контролем нацистсько! Ш меччини. Т ут була встановлена окупацшна адм 1 шстращя, яка почала кривавими методами утверджувати «новий порядок». У Брест 1 й деяких ϊ η ι η η χ мштах було проведено сш льш радянськошмецью паради «перемож щ в». До рук чек 1 ст 1 в потрапило багато полонених польських вшськовослужбовщв. Д оля багатьох з них склалася трапчно.

Τροφβϊ, захоплеш шд час вересневсч кампани Червоно1 армп на Захщнш Украпп. JIbeie. Вересень 1939 р.

О. Довженко промовляе на передвиборчих зборах в одному з гуцульських С1л. 1939 р.

У κ β ι τ η ϊ - травш 1940 р. у Катинському лил пщ Смоленськом, а ще рашше шд Харковом та в шших мщцях було розстршяно понад 15 тисяч польсысих οφίπ,βρίΒ - вщ молодших командир1в до генерал1в. Захщноукрашське населения з над1ею на краще зустр 1чало Червону арMiio. Ц ьом у сприяла, зокрема, та обставина, що радянська офщ ш на пропа­ ганда пояснювала перехщ польсько-радянського кордону як «в о зз’еднання украшського народу в братськш c i m ’ i народ1в С Р С Р ». До того ж поляки, вщступаючи пщ тиском шмецьких i радянських вШськ, часто зганяли свою з л 1 сть на цив 1 льном у укра!нському населенн!, звинувачуючи його в нело­ я л ь н о е ^ до польсько! держави. В умовах, коли населения шчого не знало про таемш угоди м1ж С РС Р i Hiмеччиною, радянська пропаганда мала певний психолопчний ефект. С л 1д зауважити також, що захщш укра‘1нц1 споконв^чно прагнули до еднання 3i сво!ми сх 1дноукра'1'нськими братами. Значну роль у формуванш образу радянського солдата як визволителя вш гравало й тривале польсько-укра\'нське протистояння на зах1дноукра1нсы<их землях. У свщомосп багатьох жител 1 в регюну анекс1я Захщно! Укра1ни 1939 р. була сприйнята як «золотий вересень». Прав­ да, 13 часом це словосполучення почало набувати траг 1чного вщт1нку. Д ля узаконения радянського режиму у Львов] 22 жовтня пщ пильним контролем нових властей було проведено вибори до Народних збор1в. Хоча формально вибори вщ бувалися на засадах загального прямого виборчого права, але провадилися за офщшним безальтернативним списком кандидаНв. Наприкшщ жовтня Народш збори прийняли Декларащю про возз’еднання Захщ но! Укра1ни з Радянською Укра1ною в склад 1 СРСР. У листопад! вщ булися cecii' Верховно'] Ради С Р С Р i Укра!'нсько\' РСР, як! ухвали ли закони про включения Захщ ж л Укра!'ни до складу С Р С Р i возз’еднання ϊϊ з Укра1'нською РСР.

3. I

Включения до складу СРСР ГНвжчноТ Буковини й придунайських укр а шських земель__________________

Зг 1 дно з таемним додатковим протоколом до Пакту М о л о т о в а -Р 1ббентропа до С Р С Р передбачалося приеднати Бессарабпо. У червн! 1940 р. уряд С Р С Р вимагав вщ Р ум ун п виведення ϊϊ В1 йськ з Бессараба, а також

τϊεϊ частини Швшчно!' Буковини, де проживало переважно украшське населения. Не маючи шдтримки вщ Ш меччини, уряд Р ум ун п вщдав своГм частинам наказ залишити вказаш в ультиматум! територа. Там була встановлена радянська влада. Ш вшчна Буковина i придунайсью украш сью зем л 1 ввшшли до складу У РС Р. Законодавче за к р тле н н я нових територш у скла/ц Радянського Чершвщ. Шсля приеднання Союзу вщбулося ш ляхом створення Πιβηϊηηοϊ Буковини до СРСР. ново! союзно! республш и - М олдавЧервенъ 1940 р. сько '1 Р С Р i под 1 л у територа Бессара­ ба М1 ж Молдавською та Украшською РСР. До складу Молдавй' увш ш ла й була вилучена 3i складу У Р С Р також частина укра'Гнських юторичних земель Придшстров’я, де ще в 1924 р. була утворена Молдавська Автономна Радянська Сощ алю тична Р есп уб л 1 ка у склад 1 Укра'Гнсько'Г РСР.

С Перев|рте себе ) 1. Я к 1 М1 жнародн1 пода передували Пакту М олотова-Р 1 ббентропа? Охарактеризуйте суть радянсько-шмецького договору про ненапад i таемного протоколу до нього. 3. Яку долю було визначено Зах 1дн 1 Й Укра'1 Н1 радянсько-н1 мецьким догово­ ром 1939 р.? 4. Як зустрыо населения Зах1дно1 Укра1ни радянсью В1 йська? 5. Як В1 дбувалася шкорпоращя зах 1 дноукра!'нських земель Радянським Союзом 1939 р.? 6. Охарактеризуйте польське бачення Пакту Молотова-Р1ббентропа. 7. Покаж 1ть на карт1 (див. карту № 1) територ1 альш зм1 ни в Укра'1 Н1 напередодн1 Друго '1 c b i t o b o i В1 йни. Поясшть, чому i як вони в1дбувалися. 8. Що вам В1д0мо п р о д о л ю п о л ь с ь к и х οφίπερΪΒ, як 1 п о т р а п и л и в р ад я н ськ и й п о л о н у 1939 р.? 9. Розкрийте особливост! включения до складу С Р С Р Бессараба i придунайських земель, населених переважно украшцями. 2.

Документ В и тя г з Т а ем н ого д о д а т к о в о го п р о т о к о л у д о д о го в о р у п ро н е н а п а д М1ж Н |м еччи но ю i Р а д я н ськи м С о ю з о м 23 се р п н я 1939 р. 1. В случае территориально-политического переустройства областей, входя­ щих в состав Прибалтийских государств (Финляндия, Эстония, Латвия, Литва), северная граница Литвы одновременно является границей сфер интересов Гер­ мании и СССР. [...] 2. В случае территориально-политического переустройства областей, входя­ щих в состав Польского государства, граница интересов Германии и СССР будет приблизительно проходить по линии рек Нарвы, Вислы и Сяна. [...]

3. Касательно юго-востока Европы с советской стороны подчеркивается инте­ рес СССР к Бессарабии. С германской стороны заявляется о ее полной полити­ ческой незаинтересованности в этих областях... 4. Этот протокол будет сохраняться обеими сторонами в строгом секрете. По уполномочию правительства СССР В. Молотов. За правительство Германии И. Риббентроп. Международная жизнь. - 1989. - № 9. - С. 91-92.

Запитання до документа Яку м ету переслщ ували Радянський Союз i Н/меччина, пщ писуючи «Таемний д о датковий протокол»?

Л З р обггь в и с н о в ки та у з а га л ь н е н н я д о п а раграф а Ш

4 - 5 . УКРАМ1А В 1939 - ПЕРШ1Й ПОЛОВИШ 1941 р .

ЗгадаЙте ■§ 1. Якими методами було встановлено радянську владу в Наддшпрянськш Украш 1 ? 2. Коли i за яких обставин вперше було проголошено ра­ дянську владу в C x i f l H i i i Галичиш? 3. Коротко охарактеризуйте полггичний режим, який панував у Наддншрянщинх в ЗО-τΐ роках. Творче завдання

Чим диктувалася репресивна полггика сталшського кер 1 вництва напередодш вшни?

f 1. З м ж и п о л 1т и ч н о 'Г карти УкраТни________________________ У 1939-1940 pp. пол 1тична карта Укршни змшилася: якщо до 1939 р. украшськ 1 зем л 1 були в склад! чотирьох держав - Радянського Союзу, Полыщ , Румунп, Чехо-Словаччини, то з початком Д рупл c b i t o b o i в ш н и переважна бшышсть опинилася в склад 1 С РС Р, об’еднаш з Укршнською РСР. На захщноукра'1 нськ1 земл 1 був поширений радянський адмнистративний под 1л (област 1 , райони i т. д.), радянська система управлшня. 1з захщноукршнських земель лише Закарпаття, яке шсля розпаду Чехо-Словаччини було захоплене Угорщиною, залишилося поза межами Радянського Союзу. Ф ормально Украшська Р С Р була федеративною частиною С Р С Р , хоча фактично Радянський Союз був уштарною державою, а Украша не мала жодних автономних прав. Украшщ не мали власного громадянства, воно було загальнорадянське. Демократичш права й свободи громадян шнували лише на nanepi. Приватна власшсть i ринков! вщносини були знищеш. Народне господарство було повшстю одержавлене, управлшня основними його галузями здшснювалося з Москви. Терор залишався засобом керування сусшльством. 3 imiioro боку, державш кордони, як 1 багато столИь розчленовували укршнськ 1 земл 1 , зникли. Зате з’явився радянський державний кордон, який 13олював Укра'1'ну вщ Свропи. Можливост 1 вшзду за кордон (на заробтгки, до родич1в, у трудову чи полИичну eMirpaairo) зникли. Перемщення людей, як правило контрольоване владою, вщбувалося лише в межах С РС Р. Тоталггарний режим прагнув взяти шд св!Й контроль Bci сторони життя населения.

Разом з тим були наслщки, яких влада й не очшувала: в умовах об’еднано! Укршни створювалися сприятлив 1Ш1 умови для розширення контактов М1Ж жителями р1зних p e rio H iB Укршни, обмшу господарським i культурним досвщом i, B p e u iT i, наростання соборницьких тенденцш штенсифжувало процес укрш'нського нацютворення.

2. Початок радяж заци ЗахщноТ Украш и __________________ Включивши захщноукрашсью зем л 1 до складу С Р С Р , сталшське Kepieництво розгорнуло пол 1тику ϊχ радяшзаци, тобто запровадження тут радян­ ських порядюв. У Захщнш Украш 1 в 1939-1941 pp. повторювалося те, чого Наддншрянщина зазнала в nepmi десятшйття б1льшовицького правлшня. Була лжвщована стара система управлшня i впроваджувалася нова, радян­ ська. П оляк 1 в-чиновник 1 в заступили новоприбул 1 службовщ. Це були вщряджеш з Наддн 1 прянсько 1 Украши пращвники партшного, державного чи господарського апарату, здебшыного малоосв 1 чеш, малоквал 1 ф 1 коваш виконавщ, яш часто-густо не знали укршнсько! мови, звичшв мшцевого населен­ ия. До участ1 в кер 1 вних органах допускалися й поодинош члени розпущено! зпдно з р1шенням радянського кер1вництва ще в ЗО-τΐ роки Компарти Захщη ο ϊ У крайни. Деяк 1 заходи ново! влади дштали у кра! схвалення. Нацюнальна штелшенщя В1тала розширення мереж1 укра'шських шкш, украМ защ ю вищо!’ o c b i t h . Льв1вський ушверситет ϊ μ . Яна Казимира було перейменовано на честь 1вана Франка. Л ь в 1 вський оперний театр було укра'хшзовано i перейменова­ но на Театр опери i балету ι μ . 1вана Франка. Вщкривалися η ο β ϊ украшсью газети. Вводилося безкоштовне медичне обслуговування. Це особливо 1 мпонувало сшьському населению, яке здебшыного взагал1 не знало, що таке стащонарна медична допомога. Симпатй до ново! влади збереглися нав1 ть попри ϊϊ нам1ри здшснити докоршну ломку старих, заснованих на приватнш власносп й ринкових вщносинах, економ 1 чних структур. Pin у тому, що спершу перетворення в економ1Ц1 мало торкалися ш тереав украшського населения, бо промисловють, торпвля та велике землеволодшня перебували в основному

Делегащя Зах1дно1 Украши на III позачерговш cecii Верховно! Ради УРСР. K uie. 1939 р.

в руках поляюв чи евре'1'в. Однак ш сля нацюнал 1 зацп близько 2 тис. промислових шдприемств, переважна бшышсть яких були середшми й др1бними, pi3 K O знизилась !хня ефектившсть, що негативно позначилося на становищ! бглыносН населения. Под 1 бш процеси вщбувались i на сель Помнциюв i заможних селян позбавляли землц реманенту, худоби. Попервах було оголошено, що все це перейде найбщшшим селянам - переважно украшцям, проте 13 часом у крах розгорнулася примусова колектив 1защя, яка позбавляла селян не лише надыеного радянською владою, а й нажитого батьками та дщами.

З. Масовий терор як за а б утвердження радянського реж им у___________________________________

Е

Нова влада принесла в Захщ ну Украш у жорстокий полИичний терор. Органами Н К В С були розгромлеш B ci полггичш партп й громадсьш об’еднання, у тому числ 1 особливо шановагп населениям «Просвети». Ϊ χ η ϊ χ кер1вниК1 в та значну юлькшть члешв оголосили «ворогами народу» й ув’язнили. Арешту пщ лягали власники фабрик i завод1 в, адвокатських контор, баншв, кооперативних об’еднань, чиновники, священики, вщетавш офхцери, крупш, а часто й середн 1 землевласники й y c i τί, кого режим вважав «куркулями». Серед заарештованих було багато студенНв, учшв-старшокласниюв, учител 1 в, представник 1 в 1 нших категор!Й мшцево! штелшенцп. Без пред’явлеиня звинувачень, без слщства й суду ϊ χ тримали в переповнених в’язницях, а π ο τ ϊ μ у ваго­ нах для худоби разом 13 членами шмей переправляли до схщних район1 в СРСР. Документа евщчать про величезн 1 масштаби репресш: у Зах 1 дн 1 Й Укра'^гй в 1939-1941 p p . було депортовано 800 тис. o c i6 , або ириблизно 10 % населения краю. Кожного десятого жителя... О б ’еднання Bcix украшських земель у склад! У Р С Р мало, без сумшву, велике позитивне значения. Уперше за К1 лька столггь свое! ic T o p ii' украш щ опинилися в межах одн 1е '1 держави. А л е принесений на багнетах Червож л армп репресивний режим остаточно переконав захщноукрашське населения в тому, що його майбутне не в штеграцп в Радянський Союз, а в творенш незалежно! соборно'! укра1‘нськох держави.

4. I

Н адднтрянська У краш а напередодн! нападу Ш меччини на Радянський Союз_________________________

Якщо в Захщнш У крапп перюд з вересня 1939 р. по 22 червня 1941 р. пройшов шд знаком утвердження сталшського тотал1тарного режиму, то на Наддгйпрянщин1 в!дбувалася М1л 1таризац1я Bcix аспект1в життя. Кер1вництво С Р С Р розумшо, що радянсько-н 1мецький пакт про ненапад недовгов1чний i в1Йна з Шмеччиною неминуча. Робилося все, щоб використати матер1альш та людськ 1 ресурси величезного Радянського Союзу, у тому числ 1 i його складово 1 частини - Украшсько! РСР, для пщготовки до вшни. Указом Президи Верховно! Ради С Р С Р вщ 26 червня 1940 р. зам1сть семигодинного встановлювався восьмигодинний робочий день, замшть шестиденного - семиденний робочий тиждень (вихщш за зм1нним граф1ком). Самовшьне залишення робочого м1сця каралося тюремним ув’язненням В1д двох до чогирьох мшящв, прогул без поважно! причини - засудженням до виправно-трудових

ροβϊτ за мшцем роботи на строк до 6 мхсящв з утриманням 25 % зарплати. Влада одержала повноваження перекидати з мшця на Micne робНнишв i службовщв без 'ixHboi' згоди. Усе це пояснювалося потребами змщнення оборони. Як i рашше, шхто не був убезпечений вщ розправи каральних оргашв. Арештувати могли будь-коли i будь-кого. Прагнення зберегти життя (стратегия выживания) спонукало людей сприймати все, на що йшла влада. 1 вересня 1939 р. (у цей день почалася Друга свИова вшна) був прийнятий закон «П р о загальний вшськовий обов’язок», за яким збьлынувався термш служби, а призовний β ι κ зменшувався з 21 року до 19 роюв. Концентращя сил i p e c y p c iB привели до вщчутних економ 1чних результаНв. Протягом 1928-1940 pp. в Украш 1 було збудовано понад 2 тис. великих промислових шдприемств. На першому M ic u i за значениям i обсягом продукцп були галуз 1 важко! промисловостц яка тгосщала значне мюце в загальносоюзному виробництв1 вщповщних галузей: 50,5 % вугыля, 67 % зал13но'1 руди, 64,7 % чавуну, 48,8 % сталц 49,7 % прокату. Зосередження матер1альних i людських p e c y p c iB на форсованому пщнесенш важко!' промисловост 1 дало змогу створити потуж ну вшськову промислоB icT b . Напередодш в1 Йни С Р С Р мав б1льше танюв, бойових Л 1так 1 в i гармат, шж Н1меччина. Частина з них була виготовлена в Укра'1 Н1 . А л е концентрац 1 я зусиль на в1 Йськов1 Й промисловост 1 приршала на в1 дставання легку i харчову промисловост 1 , як 1 мали працювати на безпосередне задоволення щоденних потреб населения, загострювала дефщит продукт 1 в харчування i товар 1 в масового споживання. Постголодоморне украшське село залишалося донором промисловосН. Мшьйони селян змушен 1 були покинути рщн1 дом 1 вки i шукати прихисток на новобудовах. Мшьке населения швидко збшынувалося, а сшьське - зменшувалося. Влада робила все, щоб примусити селян, яю залишилися в колгоспах, бшьше працювати, причому майже вся продукщя забиралася державою. Розм 1ри присадибних дшянок зменшувалися, податки на них збшынувалися. Для кожного працездатного колгоспника i колгоспнищ встановлювався обов’язковий м1Н1мум трудодн1в на ρίκ, невиконання якого було пщставою для репресш, аж до a p e u iT iB . Матер1альний p ie e H b життя селян був ще нижчий, шж У жител1в M icT, i ледве сягав життевого ' ............. мйпмуму. На сел 1, як i в Укра'пп в lu j io m v , накопичилося суттеве незадоволення владою, але репресивш органи тримали ситуац1ю пщ контролем. Весь комплекс адмпнстративних, економ1чних i пол 1тичних заход 1в радян­ ського кер1вництва в 1939-1941 pp. спрямовувався на подготовку до В1 йни. Був створений колосальний военно-техн1чний потенц 1 ал. Стояло питания, чи 1 грамотно радянське кер1вництво скористаеться ним. Щ о не все благополучно, продемонструвала радянсько-фшська вШна (30 листопада 1939 - 12 березня Труд1 вники колгоспу «Червоний шлях» 1940 р.). Величезна Червона арм^я везуть зерно на приймальний пункт. виявилася нездатною розгромити неЧернш вщ ина. 1940 р. велику ф 1 нську арм!ю. Ф 1 нлянд я збе-

регла незалежшсть, а радянсью втрати вбитими i зниклими безвюти становили майже 200 тис. oci6. Серед них були десятки тисяч жител 1 в Украши. А тим часом на захщному кордош С Р С Р наростала военна небезпека. Птлер 1 вська Шмеччина та ϊϊ союзники концентрували сили для неспод1ваного наступу на Радянський Союз. Голов­ ного удару птлерёвщ планували завдати через Быорусгю на Москву, в той час як основш сили Червоноё армп були зосереджеш в УкрашГ Коли шформащя про можливий напад Шмеччини в червш 1941 р. стала вщома наркому оборони С.К. Тимошенку i начальни­ ку Генштабу Г. К. Жукову, вони звернулися до Сталша з пропозищею завдати попереджувального удару в травш 1941 р. А ле Сталш не В1рив, що П тлер нападе в 1941 р. Βϊη був переконаний, що вшна почнеться не ранше 1942 р., коли Радянський Союз завершить необХ1дш пщготовчё роботи. Переконати Сталша було неможливо. А ле не так сталося, як гадалося.

( Перев1рте себе ) 1. Яку мету переслщувало сталшське кер1вництво СРСР, зд1 Йснюючи еконоMi4Hi та сощальш перетворення в Зах 1 дн 1 Й Укра!ш? Про що свщчать методи, якими вони реал13овувалися? 2. Ηκί категорй населения i чому стали жертвами масових репресш? 3. Чим, на ваш погляд, викликана репресивна полтгика С Р С Р у Захщнш Украпй? 4. Як 1 змши в кордонах У Р С Р вщбулися в результат! включения до складу С Р С Р Швшчно '1 Буковини i придунайських украшських земель? 5. У чому особливост1 розвитку Украши напередодш в1 Йни С Р С Р з ГПмеччиною? 6. Що ви розум 1ете П1 д поняттям «стратег1я виживання»? 7. Охарактеризуйте питому вагу Украши у виробництв1 метал1 в i вуг1 лля Ра­ дянським Союзом. 8 . П р о а н а л 1з у й т е в о е н н о - е к о н о м 1ЧНИЙ п о т ен ц и а л, я к и й б у в с т в о р е н и й н а п е р е д о д ш в ш н и в У к р а ' 1Н 1.

9. Я к 1 помилки в дислокацП вшськ допустило радянське командування в 1941 р.?

10. Чи можна було, на ваш погляд, повшетю або частково уникнути помилок у шдготовщ С Р С Р до вшни? Яким чином?

Документ

1

С п о га д и укр а’Гнського к о м п о з и т о р а i б а н д у р и с т а Г р и го р 1я К и та с то го п р о в и с т у п Д е р ж а в н о !'к а п е л и б а н д у р и с т 1в УРСР у м. Т ер но по л! 2 0 в е р е сн я 1939 р. Пщнялася зав!са... При повному cbithi капела у склад| 36 oci6 виглядала ιμπο зантно. Але в зал! - мертва тиша... На вигук кер^вника капели Бермана: «Здрастуйте, товарный!» - ηϊχτο не вщпов!в... Показуючи рукою на капелу, Берман про-

довжував: «ТоваришМ Немае шшоУ краУни в с в т , яка б так дбала про розвиток нацюнальноУ культури й рщноУ мови, як дбають про це уряд СРСР й тов. Сталш». Ми звикли до того, що при кожн1й згадщ ιμθηι Сталша зала в якийсь cnoci6 завжди реагувала, а тут - нггелень! Берман, закшчуючи свою промову, викрикнув трич 1 «ура»... Публжа й на цей раз залишилася жмою... Почався концерт. Програма була складена з украУнських народних т с е н ь i окремих TBopiB на слова Тараса Шевченка i 1вана Франка. Зам 1сть nicHi про Сталша (якою flo c i ми завжди розпочинали своУ концерти) ми почали концерт пюнею «Думи мо'У, думи мо'У»... Ген-ген десь здалека доноситься звук бандур, прор1зуеться щораз сильжш е мелод1я, уже чути хор, i ось уже вся капела карбуе на мелодГУ слова Шевченка - «В УкраУну дать, д1ти, в нашу УкраУну!». ...Тридцять плеть бандуриопв, з пдабраними голосами, щеально засамбльованих, зак 1нчували першу pin своеУ програми. I ще не встигли згаснути звуки бандур, як раптом гучн 1, захоплен! оплески сколихнули пов1тря залу. УкраУнський Прометей (Детройт). - 1954. - 4 березня.

Використовую чи ф рагм ент з мемуар 'ш Гр. Китастого, охарактеризуйте ставлення публ 'ки: а) д о СРСР i його кер 'тника Й. Стал/на; б) д о Украши, ϊϊ культури, Т. Ш евченка. Наскшьки настроi в зал/ вщ бивали наοτροϊ населения Захщ но /Украши?

IЗ р о б г г ь в и с н о в к и та у з а га л ьн ен ня д о п ар агра ф а

5

6 - 7 . ОКУПАЦ1Я УКРА1МП В1ЙСЬКАМИ Н1МЕЧЧИМИ ТАИСОЮЗИИКЮ

1. Яким був зм1 ст радянсько-н1мецького пакту про ненапад i «таемного додаткового протоколу» до нього? 2. Як змшилися кордони СРСР у 1939 1940 pp.?

Творче завдання

i Чому, незважаючи на велик1 втрати 1941 р., Радянський Союз не був розбитий?

1. Напад фашистськоТ Ш меччини на СРСР 22 червня 1941 р. рано-вранщ птлер 1 вська Н 1меччина напала на Радянський Союз. Военна операщя проти С Р С Р мала кодову назву «Барбаросса». В п осно­ ву було покладено план «блискавичноУ в1 Йни». Передбачалося швидке просування танкових див1зш н1 мецько'У армн - Вермахту, прорив фронту радянських вшськ, ϊχ оточення й знищення в прикордонних районах. Головним напрямом удару було обрано центральний - через Бш орусш на Москву. ^ 1 Напад був неспод 1 ваний. К оли до кер 1 вництва С Р С Р надш ш ла ця 1 нформац 1 я, воно не хот 1 ло в це в1рити. Уже в умовах фактичного початку вшни Сталш дав абсурдний наказ «розгромити ворога», але не переходити кордон. Початок вшни був д ля С Р С Р украй несприятливий. Уже першого дня на радянських аеродромах було знищено понад 1200 бойових Л 1так 1 в. Вшська втратили прикриття з повтгря. Противник бомбардував мости, за л 1 зничш

вузли, знищував склади боеприпашв, пального i продовольства, яю, в1 дпов1дно до радянських H a M ip iB «воювати на чужш територп», були зосереджеН1 в прикордоннш см узг Ш м ецью вшська забезпечили co6i значну перевагу. О собливо усшшним був шмецький наступ в Быорусп. На початок липня 1941 р. шмецью танков 1 частини просунулися вглиб на 600 км i почали 6οϊ за Смоленськ. У П рибалтищ за 18 дшв глибина просування шмецьких вшськ становила 400-450 км. В Украшц де зосереджувалися найсильшни радянсью угруповання Ш вденно-Захщний i Ш вденний фронти i де ш мщ наступали разом 13 со­ юзниками - румунами й угорцями, ϊχΗί ycriixH були меншими. Тиждень, з 23 по 29 червня, у райош Л уцьк-Б род и -Р1 вн е-Д убн о тривала найб 1 льша ганкова битва початкового периоду В1йни, в якш з обох стор1н брали участь близько 2 тис. бойових машин. Радянсью танюсти зазнали в нш величезних втрат. Спроба зупинити противника на старому державному кордош не вдалася. Ш мецько-фаш истсью вшська прорвали оборону ГОвденноЗах 1 Дного фронту, який прикривав кшвський напрям, i станом на 7 липня глибина ϊχ просування по територп У Р С Р становила 300-350 км. И липня радянсью частини вщ ш ш ли до р1чки IpniHb, за 15 км в 1 д Киева. Перебуваючи у винятково складних умовах, радянськ 1 солдати й офщери чинили запеклий onip загарбникам. А л е в xaoci початкового етапу вшни бш щ Червоно! армп не мали змоги виконати свш во'хнський обов’язок. Не вистачало навггь γ β η η τ ι β ο κ . Було чимало випадюв, коли деморал13оваш командири великих з’еднань втрачали контроль над подиями й кидали вшська напризволяще. Усе це призвело до величезних втрат. До середини липня Ш1 вденно-Захщний фронт втратив 2648 танюв з 4200. В ав 1 ацшних частинах до И липня залиш алося всього 249 лггаюв. П о зб а в ле ш орган1зованого KepiBництва, в 1Йськов 1 масово здавали ся в полон. У листопад! 1941 р. у на-

цистському полош опинилося 3,6 м лн солдаН в i офщ ер 1 в Червоно! армп, третину яких - 1,3 млн oci6 - становили украш щ . Полон ставив таких вш ськовослуж бовщ в поза радянськими законами. Сталш лю бив повторювати: « У нас немае вшськовополонених, а е зрадники». Червоноармшщв, яю здавалися в полон, було наказано знищувати вшма наземними i повггряними засобами, а ϊ χ η ι c i m ’ i позбавляти держав­ но! допомоги. Цей наказ компрометував радянське кер1вництво i суперечив м1жнародному праву. У той час як вш ськовослуж бовщ шших краш антиГ1тлер1всько! коалщ п могли одержувати благодш ну допомогу М1жнародного комггету Червоного Хреста, радянсью вшськовополонеш, перебуваючи в нелюдських умовах, були цього позбавлеш.

2. Причини невдач Червонси арм н________________________ Военно-полггичне кер 1 вництво краши, очолюване И. Сталш им, своею антинародною внутр 1 шньою i авантюрною зовшшньою полггикою постави­ ло С Р С Р на межу катастрофи. Kpaipi вшськов 1 кадри Червоно! армп були репресоваш, про що добре знало шмецьке командування. Лиш е 7 % командир 1 в мали вищу вшськову освНу. В армп не заохочувалась швдатива командир 1 в, а це породжувало схильш сть до шаблошв, застар 1ли х схем. Бойова п1дготовка у вшськах була дуже низька. Яюстю радянська в1 Йськова техн 1 ка та озброення поступалися шмецьким, хоча к 1 льк 1сно ϊχ переважали. Напередодн 1 вшни в Радянському Союз 1 були створен 1 h o b i зразки вшськово! техн 1 ки, як 1 були кращими за шмецью, але переозброення вщбувалося повшьно. Стал 1 н не Biprm фактам, κοτρί св1 дчили про п1дготовку Шмеччини до вторгнення. Коли ж стало ясно, що вшна неминуча, з’явилася директива про приведения вшськ до бойово! готовность А ле у вшськах цей наказ одержали тодх, коли вшна вже почалася. У розташ уванш вшськ усередиш о к р у п в було багато недол 1 ЮВ та помилок, скориставшись з яки х ш м щ в nepuii дш вш ни зд ш сн и ли глибою прориви й оточили в ели к 1 радянсью з’еднання. Суттевим прорахунком був демонтаж старих укрш райош в на радянсько-польському кордош, як! з вересня 1939 р. опинилися в тилу Червоно! армп. H obi укрш райони, як 1 будувалися 19401941 pp., на час нападу шмецьких вшськ не були ш дготовлеш до бойовихдш .

Стал1нське кер!вництво фактично дезор1ентувало населения кра!ни й арMiro, переконуючи ϊχ, що в майбутнш В1 ЙН1 радянськ1 в1 Йська вестимуть военш ди «на ворож 1 Й територп», «малою кров’ю » i перетворять ϊϊ на громадянську —

«вшну cBiTOBoro пролетар1ату 3i св1товою буржуаз1ею».

3 . Режим военного стану_____________ _______________ _ Прагнучи утримати кршну шд контролем, стал1 нське кер1вництво запровадило в ряд1 район1 в С Р С Р военний стан, вщповщно до якого вшськова влада Д 1стала надзвичайн1 повноваження. Практично Bci судов1 справи, зокрема й τϊ, що не стосувалися питань оборони, громадського порядку i державно! безпеки, передавалися до вшськових трибунал1 в. Порядок у тилу влада прагнула зберегти 1 насамперед за допомогою сили i жорстокого терору в душ тоталИарного режиму. 3 перших дн 1 в вшни в районах, як 1 , ймов 1 рно, могли стати ареною военних Д1й, почалися масов i арешти «сум н 1 вних» i «пщ озрхлих» oci6, котрих свого часу репресували i яю вщбули покарання, а також тих, на кого органи держбезпеки мали «компромат», часто — аношмний донос. Списки цих oci6 були γ ο τ ο β ι ще До В1йни. В1йськов1 трибунали нашвидкуруч фабрикували звинувачення й ухвалювали вироки, переважно смерти!.

Гомель ч

гральне

О Воронеж

\ Любл'1Н

Чершпв

)Н а то р ств о Сандомир

Володимир Волинськ , Луцьк0

ЬКитоми| Лохвиця1

Шепелвка

,Черкаси

Полтава

Кременчу»

iBCbKxy(5^

(Ужгород

^Ворошиловг

лпропетровськ

TopaiSa^X

Юровоград

С Микола!' ,Кишин1в λ * к Тирасполь Г

V

/ Черн1 пвка о M e a iT o n oa bj^

•Каховка ШЩ;

Акерман Брашов о

Краснодар!

У кр аш а в 1941 - 1942 pp.

Севастополь.

Захщний кордон СРСР станом на 22 червня 1941 р. Наступ жмецьких вшськ у червж 1941 - листопад! 1942 р. О боронж 6οϊ радянських вшськ Л!нн фронту:

Район «ПолюькоУ Cini» у червж -листопад! 1941 р. I i i I ' *

Район радянського партизанського руху у вересж 1941 - листопад! 1942 р. Окупацшний режим:

I

рейхскомюар!ат «Украша»

на 30 червня 1941 р.

дистрикт «Галичина» (у склад! Генерального губернаторства)

на 10 вересня 1941 р.

територп, пщпорядковаж ж мецьком у вш ськовому командуванню

на 31 С1чня 1942 р.

1НШ1 територп, окуповаж ГНмеччиною

на 18 листопада 1942 р.

Б ессараб 1я i ГПвжчна Буковина, включен! до складу Румунп

Райони оточень радянських в!йськ

Трансжстр!я, зона румунськоТ окупаци

Жертвами розправ стали й в’язш, заарештоваш в довоенш роки. У nepuii тижш вшни таким чином було знищено до 40 тисяч безшдставно ув’язнених громадян. Водночас на волю вийшло багато кримшальних злочинщв, з яких π ο τ ί Μ окупанти рекрутували co6i пошпчниюв. У тилу з’явилися i h o b i категорп «воропв народу» - τ ί , що поширювали «антирадянсью чутки» i критикували владу. В умовах, коли режим приховував справжне становище на фронтах, чуток справд1 ширилося багато, i не B ci вони були неправдивими. А ле указом Президп Верховно!' Ради С РС Р, прийнятим у липн 1 1941 р., таш дп розцшювалися як антирадянська аптащя i каралися часто розстршом. 1

4. М о б Ы за ц м ш заходи 1941 р. Заклик д о Велико!' ВггчизняноТ вшни___________________

Е

3 початком вторгнення нацистських вшськ кер1вництво С Р С Р закликало населения до всенародного опору загарбникам. У вистуш голови Р Н К i μ ϊ η ϊ стра закордонних справ С Р С Р В. Молотова, який пролунав на весь Радянський

Союз по радю ошвдш 22 червня 1941 р., йшлося, що, як i в 1812 р. шд час похо­ ду Наполеона на Pociio, «Червона арм1я i весь наш народ знову розгорнуть переможну Вггчизняну вшну...». 3 липня, коли масштаби катастрофи на фронтах стали чггко проявлятися, по радю виступив Й. Сталш. На цей виступ чекали. Чекали правду. I коли почули незвичш nepuii слова: «Товариин! Громадяни! Брати i сестри...» - подумали, що так i буде. А ле Сталш, вщповщно до традищй радянсько'1 пропаганди, сфальсифшував поди на φροΗτί, заявивши, що крашд див1зп ворога вже розбшт i що βϊη зазнав непоправних втрат, значно бшыдих, шж Червона арм1я. Сталш також говорив i про необхщшсть мобинзацн ycix сил, закликав пщпалювати люи, запаси продовольства, сировину - усе, що не можна було вивезти в радянський тил. Б уло сказано i про ВИчизняну вшну, яку веде С Р С Р . Поступово термш «Велика ВИчизняна вшна» став офщшною назвою вшни, яку b ib Радянський Союз з Шмеччиною i ϊϊ союзниками. Вщповщно до директив створеного 30 червня 1941 р. Державного КомИету Оборони (Д К О ), який перебрав на себе всю повноту влади в Радянському Союз!, йшла мобЫ защ я засоб1в i pecypciB в У краМ . 6 липня 1941 p. 3i звинуваченням до украшського народу виступила Презид 1я Верховно1 Ради У Р С Р , Р Н К i Ц К К П (б )У . Протягом перших трьох мюящв вшни з областей Украши до армп i флоту було мобшзовано 2 млн oci6, ще понад 2 млн oci6 працювали на буд!вництв1 оборонних споруд. 1з добровольщв формувалися загони народного ополчения та винищувальш батальйони. Одночасно здшснювалася перебудова народного господарства на вшськовий лад. Був збглыиений робочий день, скасовувалися чергов1 й додатков! вщпустки, вводилися обов’язков1 понаднормов1 роботи. На виробництво озброення, боеприпас1 в, в1Йськового обладнання переводилися машинобуд1 вш заводи Укра'хни. Вимагаючи В1 д населения надзвичайних зусиль i абсолютно’! лояльности, сталшське кер1 вництво разом з тим деякий час замовчувало шформащю про справжне становище на фронтах. I лише тодц коли правду приховувати вже було неможливо, у зведеннях Радшформбюро з’явилися κοροτκΐ повщомлення про обстановку в зош бойових дш, роботу радянського тилу, окупа­ цшний режим на захоплених противником територ 1 ях, м 1 жнародш поди. До под 1 Й за кордоном радянськ 1 лю ди ставилися з особливою увагою: передус1м чекали «допомоги 13 заходу» - вистушв пролетар1ату Н1меччини проти г!тлер 1 вського режиму. А л е ш яких виступ 1 в не було. Зате з перших ДН1 в вшни стала з’являтися шформащя про зближ ення С Р С Р з А н г л 1 ею, яка вже вела вш ну з Ш меччиною. 12 липня 1941 р. С Р С Р i А н г л 1 я пщписали угоду «П р о сш льш ди проти Н1меччини». Радянсько-Н 1 мецький пакт про ненапад, звичайно, на цей час був денонсований. На початку серпня уряд С Ш А пов1 домив радянське кер1 вництво про свое р 1 шення надати допомогу СРСР. 14 серпня Ф. Рузвельт i У. Ч ерчш ль пщ писали Атлантичну хартш , в ЯК1 Й формулювали c b o i' сп 1 л ь н 1 щ л 1 у вшш й п 1 сля ϊ ϊ переможного завер­ шения. 14 вересня 1941 р. до Хартп приеднався СРСР. 1 шчня 1942 р. була оформлена антиптлер1вська коал1Ц1я — союз 26 держав, як1 назвали себе 1 О б’еднаними нащями.

L L Евакуащя

_____________________________________

Уже з перших дшв в1 Йни стало зрозумш о, що частина територп С Р С Р буде окупована. П остало питания евакуацп розташованих на Ц1 Й територй завод!в, фабрик, радгосп!в, колгосп!в, наукових й культурно-освггшх за­

клад 1 в, державних установ, людей. Раду з евакуацп, оргашзовану ЦК В К П (б ) i Раднаркомом СРСР, очолив М. Шверник. В У к р аШ евакуащею керувала k o m i c i h на чол 1 13 заступни­ ком голови Р Н К У Р С Р Д. Ж илою. На сх 1 д вш хало понад 3,8 млн робггниΚΪΒ, селян i службовщ в. На нових мюцях вони включалися в роботу на оборонних гпдприемствах, у шльському господаре™ , в установах. До сх 1 дних областей Р Р Ф С Р , середньоаз^атських республш евакуювали понад 550 шдприемств, майно багатьох колгосш в, радгосшв, М ТС , установ. Те, що не могли вивезти, ш д ля гало знищенню. Було виведено з лад у та зруйновано тисяч 1 промислових об’екНв, електростанцш , шахт, МОСТ1В, продовольчих склад1в, запаси промислових товар1в, адмшштративн 1 споруди, ж итлов 1 будинки i нав 1ть пам’ятники. Знищ увалося навггь те, що було вкрай необхщне д ля виживання населения на окупованш тери­ торп. А л е хибна военна доктрина, вщ сутш сть завчасно складених плаш в внесли, особливо в nepuii тижш вшни, дезоргаш защ ю в евакуацшш процеси. Тож до рук противника потрапили вели к 1 матер1альш ц 1 нност 1 й об’екти стратепчного значения.

6. Оборони! 6 ο ϊ в Укра'ш! вл»тку-восени 1941 ____________ 7 липня розпочалась оборона столищ Украши Киева, яка тривала 72 дш. До в!Йськ ГОвденно-Захщного фронту, що обороняли Кшв, вступило 200 тис. жител 1 в столиц 1 . 160 тис. oci6 працювали на буд 1 вництв1 оборонних споруд (див карту № 2). Шд тиском переважаючих сил ворога 16 липня радянсью вшська залишили Кишишв. А ле шд Одесою, де спгльно з гнмецькими вели наступ вшська 4-ϊ румунсько! армп, окупанти були зупинеш. Це велике m icto , важливий промисловий центр i порт, захищала Окрема Приморська арм1я, шдтримувана Чорноморським флотом. Оборона Одеси розпочалася 16 липня i тривала 73 дн 1 . На правому фланз1 Швденного фронту противник прорвав оборону ра­ дянських вшськ i оточив ослаблеш частини б-ϊ та 12-ϊ арм1 Й у райош Уман 1 . В 1 Йська зазнали тяжких втрат. Нацисти прорвалися до Дшпра. 18 серпня радянськ1 в1 Йська, висадивши в пов1тря греблю Дн^прогесу, вщшшли на правий берег Дн 1 пра в Запор 1жж1 , а через тиждень залишили Дншропетровськ. На деякий час Дншро став л 1 Н1 ею фронту, яку птлер 1 вщ не могли подолати. Але у серпш 1941 р. гпмецьк! армп були шдсилеш в!Йськами, перекинутими з московського напрямку, i поновили наступ. Було форсовано Дшпро, i в райош Киева в огочення потрапило чотири армп радянського Швденно-Захщного фронту. Командування фронту вщчувало наближення поразки. 11 вересня начальник штабу Швденно-Захщного фронту В. Тушков доповщав начальнику Генераль­ ного штабу Б. Шапошникову: «Початок зрозумшо! для вас катастрофи - справа двох дшв». А ле Й. Сталш вщмовлявся дати згоду залишити Кшв. Лише шзно ввечер! 17 вересня Ставка дозволила вщступати. 19 вересня птлер1вщ зайняли

Артилеристи обороняють о. Хортиця.

Запоргж жя. 1941 р.

Шмецый солдати й полонеш червоноармшщ на шдбитому танку. 1941 р.

Кшв. Вшська фронту розбилися на численш загони й групи, кожна з яких самостшно виривалася з оточення. Тисяч 1 солдаШв та командир1в загинули, переважна бшышсть особового складу фронту - понад 665 тис. - потрапила до Hiмецького полону. Доля фронту сшткала i його командування. Штабна колона була оточена фашистськими вшськами бшя урочища Шумейки на ПолтавщиHi. У бою загинули командувач Швденно-Захщного фронту генерал-полковник М. Кирпонос, член Вшськово!' ради М. Бурмистенко, начальник штабу фронту генерал В. Тушков i сотш командир1 в вшськ фронту. Трагед 1я Швденно-Захщного фронту була о д те ю з найбшыних невдач Червоно! армп у 1941 р. Невдовз 1 т е л я цього було залишено Одесу, π ο τ ϊ μ радянсью в1 Йська були розбит 1 в Криму, але зумши закр1питися в Севастополе геро!чна оборона якого тривала 250 дшв. Таким чином, протягом лЧ а-о сеш 1941 р. н1 мецьк1 вшська та ϊ χ η ι с о ю з ­ н и к и захопили всю Правобережну i бтлыну частину ТВвобережно! Укра1ни та Крим. Неокупованими в Укршш залишилися лише схщш райони Харювсько! област 1 , частина Донбасу, а також невеликий клаптик кримсько! земл 1 13 Се­ вастополем.

7. Невдал! спроби радянського контрнаступу в УкраТГж У Г Р У Д Н 1 1941 р. радянськ 1 в1 Йська провели усп 1 шну наступальну операЦ1 ю П1 д Москвою. Передбачалося, що вона перетвориться на загальний на­ ступ Червоно!' армй на e c i x фронтах. А л е подй заевщ чили нереальн 1 сть i б е з п г д с т а в н 1с т ь ц и х п л а ш в . 3 1 р в а л а с я п е р ш з а в с е о п е р а щ я 31 з в 1л ь н е н н я

Криму. Радянськ 1 вшська здш енили в умовах штормово! погоди й панування в π ο Β ί τ ρ ί ворожо! ав1ацй 25 грудня 1941 р. - 2 шчня 1942 р. КерченськоФеодоШ йську десантну операщю та очистили В1 Д противника Керченський n i B o c T p i e , але були зупинен 1 на Ак-М онайських позищ ях. Червона арм 1 я не досягла поставлених Ц1 лей i на ш ш и х стратег 1 чн и х напрямах. П т л е р 1 вському кер1вництву до весни 1942 р. вдалося не лиш е компенсувати втрати, а й збш ы нити загальн у чисельш сть в1йськ на Сходному

φροΗτϊ. Тим часом м ож ли в осп й ресурси радянських вшськ унаслщ ок зимового наступу були вичерпаш, а резерви ще не пщготовлеш. У такому ослабленом у склад 1 радянське командування готувало наступ пщ Харковом, який розпочався 12 травня 1942 р. Наступ заюнчився повним провалом. Радянсью вшська були оточеш. Βοϊ тривали до 29 травня. Лиш е невеликим трупам з боями пощастило вийти з оточення. У полон потрапило 240 тис. солдатчв i командир1в. У травш 1942 р. радянсью вшська зазнали поразки i на Керченському швостровг Втрати Червонец армп становили 200 тис. oci6. Птлер1вщ захопили майже всю бойову техш ку i важке озброення радянських вшськ, запаси продовольства, спорядження. Поди на Керченському швостров 1 визначили долю Севастополя. На початку липня 1942 р. шсля геро1чно1' 250-деншн оборони мюто захопили шмецью вш­ ська. Саме в цей час О. Довженко залишив у своему щоденнику сповнений розпачу запис: «Вся фалын, вся тушсть, все безпардонне i безтямне ледарство, увесь наш псевдодемократизм, перем1 шаний 13 сатрапством, - усе вил 1зае боком i несе нас, як перекотиполе, степами, пустелями. I над yciM цим - “Ми переможемо!”». Поразки на територп Украш и ρΐ3κο зм ш или военно-стратепчну об­ становку на радянсько-шмецькому φροΗτϊ. Ппщатива знову перейшла до рук противника. Зосередивши 90 див 1 зш на швдш, ворог забезпечив co6i вир 1 ш альну перевагу над вшськами Брянського, Ш вденно-Захщ ного й Швденного фронт 1 в. Н априкш щ червня розпочався наступ ггглер1вщв проти Брянського фронту. 22 серпня 1942 р. радянсью вшська залиш или m i c t o Свердловськ Ворошиловградсько! областц ш сля чого вся Украша опинилася пщ окупац^ею. В1йська Ш меччини i з’еднання И сател 1Т1 в повели наступ на Сталш град i Кавказ. Тринадцать мшящв замшть планованих ю лькох тижн 1 в витратили загарбники для повного захоплення Украши.

( ΠβρβΒίρτβ себе ) 1. Охарактеризуйте подй на фронт! в перший день вшни i реакцш на них Ста­ лша. 2. Назвгть найважлив 1 Ш1 оборонш 6οϊ Червоно! армй в 1941 р. Чим пояснюються И невдач1 на початку В1йни? 3. Про що свщчать оборонн 1 заходи радянського кер1 вництва i як 1 прорахунки були допущен1 при перебудов! життя держави на в1 Йськовий лад? 4. Схарактеризуйте значения оборони Киева, Одеси, Севастополя для зриву плану «Барбаросса». 5. Як TpariHHi подп пщ Харковом i в Криму в 1942 р. змшили загальну военностратепчну обстановку на радянсько-шмецькому фронп? 6. Чому провалився план «Барбаросса»? 7. Схарактеризуйте режим военного стану, введений радянським кер1 вництвом. 8. Яким був розмах моб1 Л1 зацшних заход 1 в радянсько!' влади в Украш 1 ? 9. Що могло означати незвичне звернення Сталша до громадян СРСР: «Брати i сестри!»? 10. На що спод1 вався Сталш, вщмовившись у своему вистуш по радю 3 липня 1941 р. розкрити правду про становище на радянсько-шмецькому φροιιτί? 11. Як вщбувалася в 1941 р. евакуащя i якою була ϊϊ ефектившсть? 12. Коли i за яких обставин завершилася окупащя Украши Шмеччиною i И сател!тами?

1. В и т я г з п л а н у «Б арбаросса» 18.12.1940 Ставка ф юрера Ц|Лком т а е м н о

ННмецью збройн! сили ποβηηηι бути готов! розбити Радянську Pociro в ход! короткочасно'! кампанн ще до того, як буде заюнчена вмна проти Англи... Головн! сили радянських сухопутних в!йськ, що розташован! в Захщнм Poci'i, ποβηηηι бути знищен! в смшивих операщях унаслщок глибокого, швидкого просування танкових груп. КЫцевою метою операци е створення загороджувального бар’ера проти аз1атcbKoi' Pocii' по загальнм л ϊηϊϊ Волга-Архангельськ. Театр военних дм роздтяеться Прип’ятськими болотами на швденну й ш'вшчну настину. Напрям головного удару повинен бути пщготовлений niBHiHHiuje Прип’ятСЬКИХ бОЛ1Т...

Гpyni арм|й, що flie швденшше Прип’ятськихболп, належить з допомогою концентрованих удар!в, тримаючи головн! сили на флангах, знищити росмсью вмська, що перебувають в УкраТн!, ще до виходу останн!х до Д нтра. 3 щею метою головний удар завдаеться з району Люблма в загальному напрямку на КиУв. Одночасно вмська, що перебувають у Румунп, форсують р. Прут у нижнм течи i здмснюють глибоке охоплення противника. На долю румунськоТ арми випадае сковувати рос!йськ! сили... Адольф Птлер Лето 1941. Украина. Документы и материалы. Хроника событий. - К., 1991. - С. 68-71.

2. П ро з а х и с т П р а в о б е р е ж ж я Д н ш ра Телеграма Державного ком оету оборони 11 июля 1941 г. Киев т. Хрущеву

Получены достоверные сведения, что вы все, от командующего Ю го-Западным Фронтом до членов Военного совета, настроены панически и намерены произ­ вести отвод войск на правый берег Днепра. Предупреждаю вас, что если вы сделаете хоть один шаг в сторону отвода войск на правый берег Днепра, не будете до последней возможности защищать районы УРов на правом берегу Днепра, вас всех постигнет жестокая кара как трусов и дезертиров. П редседатель Государственного Комитета Обороны И. Сталин. Известия ЦК КПСС. - 1990. - № 7. - С. 209.

Документ № 1.----------------------------- ------------------------------- ------------------------------Яю стратепчнi нам/ри щ одо Украши сф ормульованi у планi «Барбаросса»? Документ № 2 .-------------------------------- — -----------------------------------------------------Насюльки виправданим був зм ю т i тон телеграм и Гэлови ДКО?

I З р о б ггь в и с н о в к и та уз а га л ь н е н н я д о п а р а гр афа

ОКУПАЦШМИИ РЕЖИМ В УКРА1Н1

1. У чому полягав режим военного часу в прифронтових район у краши в 1941 р.? 2. Яким був розмах евакуащйних заход1в в Укра'гш шд час В1дступу радянських вшськ? 3. Коли Украша була повшстю окупована наЦистськими вшськами?

ТВОрче

завдання |

Схарактеризуйте причини к о л абор ащ о т зм у в умовах

окупацп.

1. Розчленування У кр а ш и Захопивши Украшу, окупанти перш за все знищили и цшсшсть. Вони подшили украшсью земл! на чотири частини, шдпорядкувавши ϊχ р1зним дер­ жавам i pi3H H M адмшштративним органам (див. карту № 2). Чершвецьку та 1змашьську облает! було включено до складу союзника Шмеччини - Румунп. Одещину, швдешп райони Вшницько'!, захщну частину МиколаУвсько!' облает!, л 1вобережш райони Молдавй об’еднали в губернатор­ ство «Трансшстр 1 я » i також проголосили частиною Румунського корол1вства. Захщноукрашсью земл! - Л ьв 1 вська, Дрогобицька, Сташславська i Тернопшьська обласЛ - на правах окремого дистрикту (округу) шд назвою «Галини­ на» були включен! до складу генерал-губернаторства, що охоплювало польсью земл 1 з центром у Краковп Чершпвщину, Сумщину, Харювгцину i Донбас, як прифронтов1 обласп, пщпорядкували безпосередньо вшськовому командуванню. Ι η ι π ϊ украшсью земл 1 входили до складу рейхском1сар1ату «Украш а» з цен­ тром у Равному. Рейхском 1 сар1ат подшявся на плеть генеральних окрупв з цен­ трами в Днпфопетровську, МелИополц Миколаевц Киев!, Житомир!, Р1вному. На пост рейхскомшара Украши А. Птлер призначив Epixa Коха, який навггь серед шмецьких чиновниюв вщзначався своею жорстоюстю. Щ о ж до Закарпатсько! Украши, то вона ще з 1939 р. залишалась у склад1 Угорщини.

2.

Нацистський «новий порядок»_______________________

3 початком окупацп в Украли розгорнулася широка нацистська пропаганда, що мала на мет! нейтрал iзувати наслщки щеолопчно! д1яльност 1 бшьшовиюв. Домагаючись пщтримки населения, окупанти особливо охоче використовували факти недавнього минулого. Через газети, гшакати, юно та шип пропагандистсью матер^али вони оприлюднювали трапчш факти насильницько! колектив^зацп, Голодомору 1932-1933 pp., масових репресш, здшенюваних органами Н К В С в Украпп. Зокрема, в багатьох мштах i мютечках були виявлеш масов! поховання невинних жертв сталшських penpecift. Щ невщом 1 населению фак­ ти справляли гштюче враження. Водночас окупанти общяли аграрну реформу, вшьний розвиток украшсько!' культури, повернення солдаюв додому. У деяких м1сцях роздавали колгоспну худобу, реманент. Частину полонених украинце випустили з концтабор1в. Таю ди окупалпв були схвально сприйняю вНма незадоволеними радянською владою. А ле «новий порядок» не виправдав надш тих, хто спод1вався на покращення свого становища. Вш пришс h o b i понев!ряння i такий розмах терору, в πορίβнянш з яким нав1ть недавне радянське минуле здавалося майже райським. На влаенш територп украгнщ та mini жител! республши перетворилися на людей «третього Гатунку». 1хне життя регламентувалося наказами i прави­ лами, порушення яких каралося концтаборами або розстршом. Окупанти заборонили \м користуватися кав’ярнями, ресторанами, стадюнами, шшими громадськими закладами. Н авль бшя деяких криниць i колодяз1в вившувалися попередження: «Тш ьки для шмщв».

УКРЛН1А В РОКИ ДРУГО! CBiTOBOI В1ЙНИ (1939-1945)

Μιστό Житомир за час1 в н1мецько1 окупацп. 1942 р.

Птлер 1 вський план «О с т » передбачав перетворення Украши на колошальну крашу, аграрно-сировинний придаток рейху, «життевий npocrip» для колошзацп представниками «вищо! раси». Мюцеве населения, у тому числ 1 у крайни, роОянн та iH u ii, шдлягали витюненню i навггь ф1зичному винищенню. Сотш тисяч жител 1 в великих m ic t Украши стали жертвами оргашзованого окупайтами голоду. Протягом 103 тижшв окупацп кожного в1вторка i п’ятнищ в Ба­ биному Яру в Киев 1 розстршювали людей р1зних нацюнальностей, переважно еврейз. Масове винигцення евре1в увшшло в icropiio шд назвою «холокост» («всеспалення»). Свш «Бабин Я р » був у кожному великому мклт Украши. Усього в nepini мюящ окупацп Украши жертвами нацистов стали 850 тисяч евpei'B. В о к у п а ц п вижило мало. Частина з них cbo'im ж и т т я м завдячуе мкщевому населению - «праведникам м иру». Жорстоких репресш зазнало сшьське населения. У ход 1 каральних заход!в було знищено 215 Лл. А всього в Укра'М було вбито й замучено 3,9 млн цившьного населения i близько 1,8 млн вшськовополонених; понад 300 концентраЦ1Йних табор1в, влаштованих в Украйп, перетворилися на страхшшв1 «фабрики смертЬ>. Найбшыпими були Льв1вський, Славутський, Житомирський, Уманський, Кам’янець-Подшьський, Володимир-Волинський, Юровоградський, Сирецький i Дарницький (в K hcbi) концтабори.

3. Колаборацю жзм

____

______

Окупацшш власт1 спиралися на каралып органи - державну таемну полир ю (гестапо), озброеш загони нацюнал-сощалютично! партп Шмеччини (С С ), служ­ бу безпеки (С Д ) тощо. K p iM окупацшних военно! i цившьно! адмшютрацш, на захоплених територ1ях створювалася допом!жна адмшстращя з представнигав M ic-

Вщправлення радянських громадян на примусовё роботи до Шмеччини.

Черкащина. 1942 р.

цевого населения, яю виявили бажання спёвпрацювати з окупантами: бургомёстри в мёстах, голови в районах, старости в селах, допомёжна полёцёя, добровольчё вёйськов1 з’еднання i т.д. Серед жителе» Украши була певна частина антирадянськи налаштованих людей, яю без вагань погоджувалися служити окупантам. У сучаснёй науцё спёвробётництво з нацистською Нёмеччиною i и союзниками називаеться колаборацгонгзмом (вщ франц. - спгвробгтництво). Але колаборантами стали не лише послёдовнё противники комунёстичного режиму в Украёнё. Нерёдко обставини ставили людей перед вибором: спёвробётництво з ворогом або смерть. 1нстинкт виживання примушував йти на колаборацёю. Вёдмова служити «новому порядку», йти в полёцёю, наприклад, розглядалась як нелояльнёсть до нёмцёв, а це могло закшчитися концтабором для вщмовника i його ciM’i. Колаборахця людей перетворювалася у cnoci6 виживан­ ня в жорстоких умовах окупацн. Але школи це означало смерть шших людей.

Е

4. Економ1чне пограбування У краш и. Вив13 населения до Ш меччини__________________________

Окупащйна влада зд 1 Йснювала широкомасштабну програму економ 1чного пограбування краёни. До Нёмеччини вивозили устаткування, сировину, метали, продовольство, твори мистецтва, музейнё експонати i навёть родючё укра'ёнськё чорноземи. На роботу в промисловостё й сёльському господарствё Нёмеччини, по сутё в нацистське рабство, було вивезено з Укра'ёни 2,3 млн найпрацездатнёших чоловёкёв ё жёнок, переважно молодих. Це становило майже 45 % усёх депортованих з СРСР. Окупацёйна влада прагнула налагодити роботу шдприемств, електростанцёй, залёзниць. Робочий день тут тривав 12-14 годин, заробётна плата була мёзерною. Оголосивши всё землё власнёстю нёмецько'ё держави, гётлерёвцё разом з тим не пёшли на лёквёдацёю колгоспёв. ϊχ вважали «державними маетками» з примусовою працею селянства й передачею вирощеного окупацёйним властям. Передбачалося, що ёз часом кращё землё перейдуть до шмецьких колонёстёв.

С Перев1рте себе ~) 1. Розкаж1ть про адмшштративне розчленування Украши т е л я И окупацп. Покажггь на карт1 № 2 зони окупацп. 2. Що становив собою «новий порядок»? Що було його метою? 3. У чому полягала суть плану «Ост»? 4. Яке M i c n e в полггищ нацист1 в займав терор? Що таке «холокост»? 5. Як здшснювалося економ^чне пограбування Украши? 6. 3 якою метою вивозили населения до Шмеччини? 7. Чому окупанти не лшвщували колгоспи? 8. Що було метою rroiepiBCbKo'i пропаганди на захоплених украшських териτορίπχ? 9. У чому суть «стратега виживання» в умовах окупацп? 10. У чому суть колаборацюшзму? Охарактеризуйте причини, шо штовхали людей на шлях колаборацп.

( Документи 1. В и т я г з MeMyapiB М . Х р ущ о ва Часто приходилось тогда слышать, что украинцы проявляют недружелюбие к отсту­ пающей Красной Армии. Я разъяснял: «Вы поймите: почему это крестьяне-украинцы должны приветствовать наше отступление? Они огорчены. Сколько труда затраче­ но. Ничего не жалели для укрепления армии, для укрепления нашей страны. И вдруг разразилась такая катастрофа. Армия отступает, бросает население, бросает территорию. Естественно, они проявляют недовольство по отношению к тем, кто оставляет их в беде. Это не предательство, а больше огорчение». Вопросы истории. - 1990. - № 10. - С. 91.

2 . 1сторик А. С к о р о б о га то в п р о с та в л е н н я на се л е н и я Укра'Гни д о ш м ецьких о к у п а тч в Переважна б ты ш сть докум ента свщчить про неоднакове ставлення укра'шського населения р1зних pe rioH iB до шмецьких загарбниюв. У доповщнш записщ, пщготовленш сшвробггниками абверу групп арм 1й «ПИвдень» 28 жовтня 1941 р., ...зазначалося: «На захщ вщ польсько-росшського кордону 1920 р. шмецького солдата впали як визволителя вщ бшьшовицького ярма... На схщ вщ цього кор­ дону позиц 1я населения була вичкувальною... Можна оцшити частку населения з вичжувальною позищею 9 0 -9 5 процентов». С коробогатов А.В. Харюв в роки жмецько'| окупацп (1941-1943). - Харюв, 2004. - С. 264.

3. З а ув а ж е н н я i п р о п о з и ц м М ш ю т е р с т в а с х щ н и х т е р и т о р 1Й по ге н е р а л ь н о м у п л а н у «Ост» Цмком

т а е м н о ! БерлЫ, 27.04.1942

Генеральний план «Ост» передбачае, що пюля закшчення В1йни число переселенц1в для негайно)' колон1зац1'( схщних територш мае становити 4450 тис. чол. 4450 тис. Н1МЦ1В повинш бути розподшен! частково також в областях Украши... ...в) до питания про укра'шщв. Згщ но з головним управлшням 1мперсько'| безпеки на тер и то р ю Cn6ipy π ο β π η η ι бути переселен! також захщш украУнц!. При цьому передбачаеться переселения Ш1стдесяти п’яти процентов населения... Дашичев В. Банкротство стратегии германского фашизма. - М.: Наука, 1973. - Т. 2. - С. 3 0 -3 5 .

Запитання до документе Документ N2 1. — — Проанал/зуйте зм /ст документа. Як глибоко й точно вщ бивав в/н настро '1 народу Украши? Документи № 2, № 3. — — ----------------------------------------------------------------------------------Пор/вняйте зм ю т докум ента № 1 з фактами, наведеними в докум ентi № 2 i д о ­ кументi № 3. Зроб'пь висновки.

13p o 6 iT b в и с н о в ки та уз а га л ь н е н н я д о п а р а гр а ф а

& 9-10 Р03Г0РТАМИЯ РУКУ ОПОРУ В VKPA’ih l ЗгаДЭИТе

I 1. Н а я ш адмш1стративно-територ1альш одинищ окупанти роз-

Д1 л и л и Украш у? 2. Я к у полггику здшснювали окупанти на територц У к р а ь ни? 3. Ч и м али окупанти сощ альну шдтримку в Украш1? Т в о р Ч б ЗаВДЗННЯ | Я ш 1 сторичш передумови в и к ли к али виникнення двох течш руху Опору в У к р а ш 1 ?

1. Дв1 течп руху Опору в УкраТн!____________________ __ Прагнення зберегти життя в жорстоких умовах окупацп («стратеп я виж ивання»), яко! змушена була дотримуватися абсолютна бшышсть насе­ ления окупованих територш, не виключала з його боку р13номаштних Д1Й, як 1 тою чи шшою M ip oro суперечили полггищ окупац 1 Йно1 адм1Н1страцй. У св1 тов 1 Й кторю граф п Ц1 дн називають рухом Опору* O n i p «новому поряд­ к у» виявлявся як у пасивних, так i в активних формах. Одшею з найпоширешших форм боротьби з окупантами був саботаж. Поступово пасивн 1 форми опору переростали в активнп антиптлер 1 вське П1 дп 1 л л я i партизанський рух. Ф акти свщчать, що в антиг 1тлер 1 вському pyci Опору було дв 1 течи, перша з яких справд 1 керувалася радянськими гаслами, а Друга ор1ентувалася на створення незалежно! укра 1'нсько 1 держави. 1снування в антинацистському pyci Опору теч 1 Й з р1зною полИичною opieHTaniero - звичайне явище для европейських краш. Тож Укра'1'на не була винятком.

2. Радянське шдпшля i партизанський рух в першии ρικ вшни До 1941 р. стал 1 нське кер 1 вництво СРСР, розраховуючи в майбутгпй β ι йн 1 вести боротьбу «на ворожш територй'», не подбало про пщготовку орган 1 затор 1 в П1 дп 1 л л я i партизансько!' боротьби. Один з орган1затор1в партизанського руху в Укра'1 Н1 Т. Строкач писав ш сля В1 йни: «Я к би ще 20 червня 1941 р. хтось зашнувся про те, що пщ ш льну вшну доведеться вести на УкраМ , Binopyci'i... того назвали б пан 1 кером...» Ця робота розгорнулася в ход 1 eiйни. 18 липня 1941 р. Ц К В К П (б ) видав таемну постанову «П р о оргашзацпо

боротьби в ти лу шмецьких вшськ». Оргаш защ я ш дш льж п та партизансько! боротьби була покладена на бшыцОВИШВ Т а КОМСОМОЛЬСЬК1 κ ο μ ϊ тети, яких зобов’язували Д1яти в кон­ такт! з вшськовими. Передбачалося створиги широку мережу партшнокомсомольського п щ ш лля, партизанських загошв i диверсшних труп, яка Д1ятиме в ycix областях, районах, населених пунктах, на шдприемствах i зробить перебування окупанНв на територп С Р С Р нестерпним. А ле цього С. Ковпак i С. Руднев серед партизашв не трапилося. у Брянському Л1 с!. Польсся. 1942 р. По-перше, зазнало провалу партш но-комсомольське п щ ш лля. Частина партшних i радянських функцюнер 1 в, яких передбачалося залиш ити в тилу, на це не погодилася. Вони залиш али сво‘! посади i в умовах загально! пашки тш али в глибокий радянський тил. Решта, не маючи належно! под­ готовки, так i не розгорнула антинацистсько!' д0яльностг Уже в nepuii тижш окупацшного режиму сотш непщготовлених до т д т л ь н о '1 роботи комгтеНв i труп були викрит1 та розгромлеш Г1тлер1вцями, виявлеш заготовлен! для диверсшних i партизанських груп запаси збро! i продовольства, а сам! групи розгромлен 1 або ж розпалися. Як правило, зайнявши той чи шший населений пункт, окупанти з допомогою агентури виявляли пщ ш льш групи та арештовували ϊχ члешв. О собливо вщ чутних утрат ш дш льники зазнали в результат! зради деяких сво!'х товариш!в по партп. Зокрема, сшвпраця KOMyHicTiB з каральними органами призвела до провалу п щ ш лля в Киев 1 , Дш пропетровську та шших мютах Укра'!ни. У С тал 1 нськ 1 Й облает! (нин 1 - Донецька) на служ бу до окупанДв поступило 377 к о м у н п тв . Загалом П1 д час окупацп зарееструвалися в гестапо, вщмовилися вщ партхйно!' приналежност! чи знищ или партквитки близько 68 тис. комуш спв. По-друге, в перший ρίκ В1 йни провалилася спроба розгорнути широку мережу партизанських загошв. 1з загально!' к 1 лькост 1 2,5 тис. партизан­ ських загошв i диверсшних груп, πκΐ було створено чи перекинуто через л ш ш фронту протягом червня-грудня 1941 р., на 1 березня 1942 р. кер1вництво мало ш ф ормацш лише про 241 запн. На червень 1942 р., за даними Ц К К П (б ) Украши, в Украпп д 1 яло лише 22 загони, в яких нал 1 чувалося понад 3 тис. партизашв. Решта була розгромлена ворогом або розпалася i припинила боротьбу. Провал радянського пщ ш лля свщчив про вщсутшсть належшл пщтримки його населениям. Певний час люди вичшували, вивчаючи повед 1 нку окупацш них властей. НавИь тих, що схи льш були П1 дтримати радянський рух Опору, глибоко деморал 1 зували нищ!вн 1 поразки Червоно!' армй', у непереможност! яко!’ запевняла радянська пропаганда. 3 часом, коли терористично-граб1жницький характер нового режиму вщ чули мшьйони ж ител 1 в Укра'1'ни i до боротьби з нацизмом почало за власним бажанням включатися багато безпартшних, зокрема оточенщв, ут!кач 1 в-вшськовополонених, лггшх людей, ж 1 нок i навИь дггей, радянський рух Опору в Украш 1 почав набувати активгпших i оргашзовашших форм.

М

Ы

Ь

у

Л

__________________________________________

3. Посилення партизанського руху в 1942 р._______________ Ць А

В

Щ Ш

Посиленню партизанського руху в УкраУш сприяла перемога пщ Москвою. У районах, де партизанський рух був особливо штенсивним, окрем 1 загони зливалися в з’еднання. Так, незабаром т е л я окупацп ггглер 1 вцями Сумщини розгорнули бойову Д1 я льн 1 сть партизансью загони С. Ковпака i С. Руднева. Невдовз 1 вони об’едналися, в результат! чого виникло досить велике угруповання шд командуванням С. Ковпака. Боротьбу з окупантами вели також загони на ч о л 1 з О. Федоровим, Я. Мельником, М. Наумовим, О. Сабуровим. Прагнучи налагодити централ13оване кер 1 вництво партизанським рухом, Д К О 30 травня 1942 р. створив при Ставщ Центральний штаб парти­ занського руху (Ц Ш П Р ), начальником якого було призначено П. Пономаренка. В червш 1942 р. почав Д1 яти Украшський штаб партизанського руху (У Ш П Р ), шдпорядкований безпосередньо Ц К К П (б)У. Начальником штабу було призначено Т. Строкача. Оргашзащ ею партизанського руху почали займатися кадров 1 офщери. В загонах вводилися посади полггр утв, πκί контролювали як особовий склад, так i командир1в. Наприк 1 нц 1 серпня - на початку вересня 1942 р. у M ockbi вщбулася на­ ряда командир1в i KOMicapiB партизанських з’еднань, секретар1в ш дш льних партком 1 в. Учасники наради схвалили пропозищю щодо проведения глибоких рейд1в на Правобережжя, де вплив керованих бшыповиками П1 дп 1 льних i партизанських труп був слабким. Багато шкоди завдавали нацистам ш д ш л ь ш орган1зацй', Д1яльшсть яки х охоп и ла не ли ш е лш ов 1 p e rio H H Укра'1'ни, а й степовц де умови д ля розгортання партизанського р у ху були несприятливг ГВ дш льн ики в и роби ли своер 1 дну тактику, що вклю ч ала ш ф орм уван н я населения про поди на фронтах, зрив в 1 дправки м олод 1 до Н1меччини, орган1зац1ю саботаж у на ш дприем ствах, диверсп, збройн! напади на п о л щ ш i Н1мецьких вшськових.

Т. Строкач (сидить у центр!) серед партизашв Донецького з’еднання. 1942 р.

Ч астина ш д ш л ь н и х груп перебувала ш д впливом к ом уш сН в, ι η π ι ϊ Д1 я ли Ц1лком самостийно.

Серед ш дш льниш в було нимало молодо зокрема учш всью л та студентськок Одна з найвщомхших молодхжних ш дш льних оргашзацш Украш и «Партизанська icxpa» - виникла у с е л 1 Кримка Одеськох (тепер Миколахвсько'1 ) область Очолював оргашзац 1 ю вчитель В. Моргуненко. До ϊϊ складу входили старшокласники мщцевох школи. Вони здшснили дешлька диверсш на за л 1 зниц 1 , визволили з полону групу вшськових. «Партизанська 1 скра» прокнувала до лю того 1943 р. i була викрита окупантами.

Е

4. О ргаж защ я украш ських нацюналктчв (ОУН) на початку в т н и _____________________________________

Оргаш защ я украх'нських нацю нал 1С'пв, зокрема та ϊϊ частина, яка йшла за Андр 1 ем М ельником, котрий заступив мщце кер1вника О У Н Свгена Коновальця, вбитого в Голландп 1938 р. агентом Н К ВС, на початку вшни покладала певш надп на Н1меччину. Оуш вщ виходили з того, що радянський бшыповизм був сп 1 льним ворогом як О У Н , так i шмецьких нацюналСОЩаЛПТПВ, 1П рО ТИ НЬОГО ВОНИ М О Ж уТ Ь Д1ЯТИ спыьно. Б 1 льш 1 сть же в О У Н була невдоволена курсом А. М ельника на зближення з ггглер 1 вцями. Цю частину очолив Степан Бандера - з 1933 р. голова О У Н на захщноукраш ських землях. У вересш 1939 р. т е л я вторгнення Ш меччини в П ольщ у вш вийшов з польсько!' тюрми, куди був ув’язнений ще 1935 р. С. Бандера, не вщкидаючи м ож ливосп сшвпращ з шмцями, виступав за утворення власно!’ армп i розгортання активно! боротьби за незалежнхеть Украши, спираючись переважно на сили й мож ливосН укра'хнського народу. Таким чином, О У Н напередодш радянсько-шмедько! В1 йни розкололася на дв 1 фракцп: прибхчникхв С. Бандери - ОУН-Б, яких називали бандер 1 вЦями, i приб 1чник 1 в А. М ельника - О У Н -М , або мелышш вщв. М1ж фракц 1 ями склали ся напружеш стосунки, як 1 нерщко виливалися в жорстоку мхжусобну вшну. Нацистське керхвництво Н1меччини, в1дкидаючи 1 дею укра 1 нсько '1 державност 1 , разом з тим погодж увалося на сшвпрацю з О У Н , сподп ваючись використати ϊϊ в боротьб 1 з Червоною apMiero. Зокрема, воно погодилося на комплектування батальйон 1 в «Н а х т 1 г а л ь » i «Р о л а н д », особовий склад якого планувалося використа­ ти при проведенш диверсш них операцш на радянських територ]ях. 3i свого боку, О У Н -Б у цих вшськових частинах вбачала ядро майбутньо '1 украш сько 1 армп.

5. «А кт вщновлення УкрашськоТ держави» Першх дн 1 в1 Йни засв 1 дчили безп 1 дставн 1 сть над 1 й на досягнення бодай обмежено '1 незалежHocTi з допомогою Шмеччини. Ввечер1 30 червня, одразу ж ш сля вщ етупу радянських вшськ 3i

Степан Бандера - провгдник ОУН i У П А

цЗУШ§»в-

, _________________________________________________________

Львова, скликан! кер 1 вниками О УН -Б Украш ськ 1 нащ ональш збори ухвалили вщновлення державно! незалежносН Украши та формування нацюнального уряду, головою якого став Ярослав Стецько, один 13 провщних Д1 яч 1 в О У Н . Прийнятий зборами «Акт вщновлення Украшсько! держави» та благословения митрополита Андрея Ш ептицького були широко оприлюднеш, у тому чи сл 1 й через льв 1 вську радюстанцпо. Однак вище партшно-державне кер1вництво нацистсько! Ш меччини в1 дмовилося пщтримати проголошення Украшсько! держави. 9 липня 1941 р. уряд Я. Стецька було розшнано. 15 вересня 1941 р. за наказом Птлера були ув’язнеш С. Бандера i Я. Стецько, а також деяк 1 члени уряду. Тод 1 ж окупан­ ти заарештували близько 300 члеш в О У Н , а 15 кер1вних Д1 яч 1 в оргашзацп розстрьляли. D,i penpeci! вп ли н ули на настро! в батальйонах «Р о л а н д » i «Н ахтш аль», i вони вщ мовилися виконувати ш мецы а накази. Через деякий час Ц1 частини було розпущено, а ϊ χ η ϊ χ украш ських офщер1в заарештовано. О У Н перейшла до саботажу полИ ики нацистських властей i гйдготовки власних збройних сил д ля боротьби з окупантами, розширення п щ ш льно! мережг

6. Оужвське пщгмлля 1941-1942 pp. Створення УПА

__

О У Н завчасно подбала про оргаш зацш п щ ш лля. Щ е до початку вшни почали формуватися так зваш «похщнх групи». Цим займались як бандер1вцх, так i мельник 1 вц 1 . 3 початком вторгнення нацистських вшськ в Украш у «похщ ш груп и » отримали наказ просуватися за птлер1вцями, а де буде можлившть - випереджати ϊχ i за умов безвладдя перших дшв окупацп брати цившьну владу в кожному населеному пунктн Ч лени «похщ них груп» спод 1 валися на лояльш сть окупацш них властей, а в раз 1 вщмови останшх погодитися з проголошенням незалежносН Украш и мали розгорнути шдш льн у боротьбу пщ антиг 1тлер 1 вськими й антисталшськими гаслами. Ш дпхльш оун 1 вськ 1 оргашзацп були утвореш в багатьох мютах Украши, а також у Криму. На Донбас було вщряджено «п охщ н у трупу», яка, за свщченням и члена С. Стах 1 ва, оргаш зувала тут самостшницьке пщ ш лля. Вони вели боротьбу пщ гаслами: «С м ерть Птлеру! Смерть Сталш у! Радянська влада - без бшьшовишв!». Поширення самостш ницьких настроив, особливо в л1вобережних об­ ластях Надднш рянщ ини i на Сход 1 Украш и, де протягом двох десятилггь тривала жорстока боротьба з будь-якими проявами нацюнальнодержавницько! свщомостц було щ лком неспод 1 ваним для п тлер 1 вщв. Вони з тривогою спостершали, як навколо кер 1 вник 1 в i члеш в «похщ них груп » об’еднувалися не лише мюцев1 штелшенти, а й учшвська молодь, робггники, селяни. Значного поширення набув самостшницький рух у Дншропетровськш области де оргашзованих члеш в пщ ш льних оуш вських груп i людей, що !м симпатизували, нал1чувалося до 5 тис. П щ ш льники налаш тували чггкий зв’язок м 1 ж обласною, мшькими, районними i мшцевими трупами, дотримуючись разом з тим суворо! консшрацп. Було налагоджено друкування не­ легально! лгтератури, лисНвок, пщ роблення докуменНв. 1снувала мережа консшративних квартир i явок. Зростання нащ онального п щ ш лля стало наслщком пробудження нацюнально! свщомосН украшщв. А це, у свою чергу, було реакщею населения на шовшштичну зарозумшють окупантхв,

УКРА1НЛ В РОКИ ДРУГО1СВГТОВ01 В1ЙИИ (1939-1945)

як 1 вважали себе «вищою расою», «арш цям и», а украш щ в вщ носили до неповноцшних рас - «унтерменгшв». У Захщ нш Украш1, де сощ альна база нацюнального руху була ширшою, оуш вщ зумш и пор 1 вняно легко витримати репресп ггглер 1 вщв. Саме в цих районах самостшницький рух Опору у 1941 р. почав набувати збройного ха­ рактеру. В серпш 1941 р. у район! Ш нська д!яв збройний оуш вський запн, а У Bepecni, пщ час хви л 1 а р е н т в члеш в О У Н , розгорнулися терористичш акЦЙ проти представниюв окупацш но! влади. Не маючи шдтримки з-за лш и фронту, спираючись виключно на мшцеве населения, оуш вщ ретельно готувалися до розгортання масових збройних акщй: створили ш лька шкш подготовки молодших командир 1 в, накопичували зброю та спорядження. У жовтш 1942 р. др1бш загони оун 1 вц1 в, як 1 д1яли на Волин1 i П о л 1 сс 1 , об’едналися шд сп 1 льним кер]вництвом i одержали назву Украшська повстанська арм 1 я (У П А ). 14 жовтня - свято Покрови Пресвято! Богородиц 1 , яка вважалася покровителькою Вшська Запорозького, - стало офщшною датою створення Укра 1'нсько! повстансько! армй.

7. Боротьба Г1тлер1вц1в з оужвським п щ п тл я м ____________ Самост1йницький рух становив велику загрозу для окупащйного режиму. Пор1внюючи розмах оун1вського i радянського п щ ш лля в Укра!н1, шмецьке командування у своему таемному наказ1 В1 Д 31 грудня 1941 р. змушене було визнати: «K p iM групи О У Н Бандери, на У к р аШ не юнуе жодно! орган1зацй Опору, яка була б здатна становити серйозну небезпеку». Нацисти дш ш ли висновку, що О У Н готуе масове повстання з метою створення самостшно! украшсько! держави. Щ е в листопад! 1941 р. окупацшш каральш органи одержали наказ заарештувати й знищити Bcix кер1вник1в i член 1 в оун1вського ш дш лля. В Киев 1 Г1тлер 1 вц1 заарештували близько 300 oci6 - як бандер1 вщв, так i мельник 1 вц1 в. В 1942-1943 pp. до лабет ворога потрапили члени самостшницького шдпшля в Сталшо (Донецьк), Миколаев!, Запор1 жж 1 , Д н 1 пропетровську, Н1копол1, ХерсоHi та 1 нших М1 стах Л1вобережжя, Правобережжя та П1вдня Укра!ни. А ле попри важю удари, оун 1 вц1 продовжували боротьбу до останшх дн 1 в окупацп. У 1941 р., в ум овах п1дп1лля, вперше зустрш ися представники обох течш антинацистського р у х у О п ор у в У к р а ш и сам остш ницького i радянського. О бстановка вим агала налагодж ення контакНв, узгодж ення д ш у боротьб13i сп1льним ворогом. А л е на переш код 1 стали гли бош 1 д е о л о п ч н 1 ро зб 1 ж ност 1 . Р озго р н у л а ся ж орстока боротьба, згубн а д л я обо х течш . Т р а п л я л и с я випадки доноНв у гестапо радянських п щ ш льн и ш в на оун 1 вц 1 в i оуш вщ в на радянське П1дп1лля. Н а с л щ к и були Tpari4Hi д л я обох течш.

С Перев1рте себе 1. На як1 матер1альн 1 й людськ1 ресурси спиралася кожна з течш руху Опору в Укра!ш? 2. У чому ви вбачаете суперечлившть i трагед1 ю укра!нського нац10 нального руху В рОКИ В1ЙНИ? 3. До яких форм та м е т о д 1В боротьби вдавалися учасники руху Опору в УкраМ? 4. Як 1 причини провалу К0 мун1стичних П1 дп 1 льних груп в Укра'!н1 в nepuii

М1СЯЦ1 В1ЙНИ?

5. Схарактеризуйте фактори, πκί сприяли посиленню радянського партизанського руху в УкраУш в роки вшни. 6 . Назвггь пр 1 звища видатних радянських партизанських командир1 в, що Д 1 яли в УкраУш в роки в1 Йни. 7. Який вплив рух Опору мав на поди, що вщбувалися на фронтах? 8. Назвггь причини розколу в О У Н . Я к 1 насл 1 дки мав цей розкол? 9. Чому зазнала краху спроба О У Н проголосити незалежшсть Украши 30 червня 1941 р.? 10. Яку роль в1 Д1 грали «похщш групи» О У Н у розгортанш нацюнальновизвольного руху в УкраУш? 11. Я к 1 умови сприяли утворенню У ПА? 12. Яким був розмах оушвського пщшлля в УкраУш та як 1 методи використовували нацисти в боротьб1 з ним?

Д окумент ) 1. 3 М е м о р а н д у м у ОУН-Б д о у р я д у Т р е ть о го р е й х у 15 червня 1941 р.

...Навнь якщо при вход| в УкраУну жмецью в т с ь к а спочатку будуть самозрозумн ло зустр 1чати як визволител1в, таке ставлення може швидко зм ти ти сь, якщо Hiмеччина ввшде без H a M ip y вщновлення УкраУнськоУ держави й використання вщпов 1дних гасел... Еволющя н 1мецько-украУнських в 1дносин залежить не лише вщ остаточного вир|шення украУнсько'У проблеми, а й вщ метод 1в, що будуть застосован! з самого початку... Оргашзащя УкраУнських Нацюнал1ст1в Документ Ф едерального apxiey в Кобленщ ФРН / / Косик В. УкраУна i Н1меччина у Друпй с в п о в 1Й вίйнj. - П ариж -Л ьв 1в, 1993. - С. 502, 504.

2. «Акт в щ н о в л е н н я УкраТнськоТдержави» 30 червня 1941 р.

1. Волею украУнського народу Оргашзащя УкраУнських Нацюнал 1СТ1в пщ прово­ дом Степана Бандери проголошуе вщновлення УкраУнсько'У держави, за яку поклали своУ голови pini покол 1ння найкращих chhib УкраУни. Орган 1зац 1я УкраУнських H a n io H a a iC T iB , яка nifl проводом творця i вождя Свгена Коновальця вела в останнУх десятилитях кривавого московського бтьш овиц ького поневолення боротьбу за свободу, взивае увесь украУнський народ не скласти зброУ так довго, доки на bcix украУнських землях не буде створена Суверенна УкраУнська Держава... 2. На захщних землях УкраУни твориться УкраУнська Влада, яка пщпорядковуеться УкраУнському Национальному Урядов!, що створиться у столищ УкраУни - КиевС. 3. Вщновлена УкраУнська держава буде tich o сп 1вд 1яти з Нац10нал-Соц1ал1стичною Великон 1меччиною, що пщ проводом Адольфа Гйлера творить новий лад в Ceponi й с в т та допомагае украУнському народов! визволитися з-пщ московськоУ окупацм. УкраУнська Нащонально-Револющйна Арм 1я, що твориться на украУнсьюй земл 1, боротиметься дал 1 проти московськоУ окупацГУ за Суверенну Соборну Державу, справедливий лад у ц т о м у ceiTi... Льва-город, 30 червня, 1941 р. Ярослав Стецько Голова Нащональних 36opiB в 20

с т о л 1т т г

УкраУнська сусп ть н о -п о л н и чн а думка Документи i матер1али. - Б.м.: Сучасшсть, 19 83 .- Т . III.- С . 24.

Запитання до документов Документ № 1.--------------------------------------------------- — — — ---------------------------------------Н а сш ь ки точно передбачила ОУН-Б ш м ецьку пол/тику в Украш /'? Яку шформац/ю для вщ повщ i на це запитання дае зм ю т документа? Документ № 2. -------------------------------------------------— ---------------- —------------------------------Чи можливе було створення суверенноϊ соборно / У кратсько)' держ ави за умов ведения боротьби лиш е проти «московсько: окупацп»? Чим поясню ю ться слова про те, що Птлер «допомагае укра/нськом у народу визволитися»?

I З р о б 1ть в и с н о в к и та у з а га л ь н е н ня д о парагра ф а

# 1 1 - 1 2 .

У К Р А 1Н А В V M O B A X Р А Д Я М С Ь К И Х Н А С Т У П А Л Ь Н И Х 0П ЕРА Ц 1Й

1943 р .

З г а д а й т е Ц 1. К оли була завершена окупащ я У к р а ш и нацистами? 2. Я ш те­ ч и гснували в pyci Опору в Украш г у роки Друго! свггово! в ш н и ?

Творче завдання

Охарактеризуйте значения

наступальних операщ й в

Украш1 для розгрому г1тлер1вщв на радянсько-шмецькому фронт1 .

1. Початок розгрому нацислв в Укран-п___________________ Восени 1942 р. на В олз 1 в район1 Стал 1 нграда розгорнулася одна з найбшьших з початку Друго! ο β ι τ ο β ο ϊ в 1Й н и битв. У ход! uiei' битви Н1 мецьк 1 В1 йська були оточен 1 . 2 лютого 1943 р. вони капггулювали. Перемога шд Стал 1 нградом зм 1 нила стратег1чну обстановку на φροΗτϊ на користь Радянського Союзу. Почався контрнаступ, вютря якого було спрямовано на Укра\'ну. Юнець грудня 1942 р. став початком вигнання ггглер 1 вщв з територй' Украш и (див. карту № 3). Першим населеним пунктом, звшьненим вщ фашистських вшськ, було село П1вн1вка М ш овського району Ворошиловградсько! област 1 (ниш Луганська). Продовжуючи наступ, у середиш лю того 1943 р. вшська Швденно-Захщ ного фронту зав’язали 6οϊ на д але­ ких пщ ступах до Дншропетровська й Запор 1 жжя. В 1 Йська Воронезького фронту, оволод1вши на початку лю того 1943 р. Курськом i Белгородом, також перене­ сли дп на територ 1 ю Укра1ни i 16 лю то­ го вибили ггглер1 вщв 13 Харкова. Проте невдовз! наступ Червоно! армй було зупинено. В1йська вш рвалися В1 д тилових баз, не вистачало досвщу наступальних Д1Й, техн1ки. Радянськг танк1сти перед наступом А 19 лю того шмецьке командуна м. Χαρκίβ. 1942 р. вання зд 1 Йснило контрудар з район 1 в

)шава Р Пшськ Воронеж

Курськ Люблю ;Прохор1вка Q К / Острогозьк!

КонотопО.

ЖиТ0МИ| 1ел.Букрин

^Черкаси

'Полтава

Артем1вськ

1венигородка

^Ужгород

Юровоград'

Р Павлоград

лпропетроЛьн

К р а о т й ЛучТ Сталюо

|П0р1ЖЖЯ

цираспольо

1 ел1топ(

Брашов Ч

Севастополь,

У краш а в 1943 - 1944 pp. Наступ радянських вмськ у груд hi 1942 - жовтж 1944 р.

Райони оточень жмецьких вЮськ

Контрудари жмецьких вмськ Л 1нГ| фронту:

С

Райони Д1Й радянських партизажв

Э

на 31 грудня 1942 р. на 30 березня 1943 р.

I

I

Райони Д1Й УПА

на 30 вересня 1943 р. на 17 кв1тня 1944 р. на 28 жовтня 1944 р.

Територп, визволеж Червоною apM ieio впродовж 1943 - 1944 pp.

Краснограда i Красноармшська. 15 березня ш мщ знову захопили Харков, а 18 березня - Белгород. 3 квотня по липень 1943 р. на фронтах панувало водносне затишшя. Сто­ роны готувалися до нових операцш. Червона армоя планувала продовжувати наступ на Bcix фронтах. 3i свого боку, вшськово-полггичне керовництво Ш меччини прагнуло перехопити шоцоативу й силами груп армш «Ц ен тр » i «Ш в д ен ь» розгромити Повденно-Заходний фронт у райош Курськоо дуги. Курська битва розпочалася 5 липня 1943 р. наступом номецьких вшськ i тривала 50 дшв. У результат! важких, кровопролитных боов краоцо танково дивози Ш меччини були знищеш. Створилися сприятливо умови для наступальних операцш Червоно'о армп на Bcix фронтах, у тому число й в Украши У серпно силами Степового та Воронезького фронтов було проведено Белгородсько-Харковську операцою. В ноч на 23 серпня розпочався вирошальний штурм Харкова, а вранцо мосто звольнили вод окупантов.

2. Вереснев! операци 1943 р.______________________________ У планах ociHHix операцш 1943 р. першочергове значения надавалося розгрому противника на Ловобережнш Украош, Донбасо, выходу до Дншра та захопленню плацдармов на його правому березо. Номецьке командування, тверезо ощнивши своо' можливосто, перейшло до оборони i 11 серпня воддало наказ про будовництво «Сходного валу»,

який в Украш 1 проходив по pinxax Дш про та Молочна. Птлерхвщ надавали Дшпру, враховуючи ширину, багатоводшсть i високий берег, особливого стратепчного значения. . Поки тривало спорудження «С хщ ного валу», птлер 1 вщ вшма можливими I засобами стримували Червону арм ш на Л1вобережж1 й на ДонбасТ А л е I перевага в живш с и л 1 й техш щ визначила результати военних дш. 8 вересня ’ птлер 1 всы<1 вшська залиш или центр Донбасу - мтсто Сталш о (ниш Донецьк). На кшець вересня 1943 р. вшська Ш вденного i Ш вденно-Захщного Φ ρ ο η τ ϊβ , очистивши вщ противника Донбас, вийшли на руб1ж Новомосковськ-Запор 1 жжя - р1чка Молочна. Важк 1 б οι точились i швшчшше цього рубежу. 2 вересня фашиспв вибили 13 Сум, 21-го - з Чершгова, 23-го - з Полтави. 21-22 вересня Червона арм1я вийшла до Дшпра в райош Прип’ятТ Цими ж днями радянськ 1 вшська вщ кинули ϊχ за Дш про на Д1 лян щ вщ Д н 1 пропетровська до Запор1жжя. Всього ж наприк1нц1 вересня 1943 р. Червона арм 1 я контролювала 700 км л1вого берега Дн1пра. Надц Н1 мц 1 в на «С х 1 дний в а л» почали розв1юватися наприк 1 нц 1 вересня, коли частини Центрального та Воронезького ф ронпв за пщтримки партизан1в i мшцевого населения у виключно складних умовах форсували Дшпро й утворили плацдарм на правому берез 1 на швшч i п1вдень в1д Киева. Вшська Степового i Швденно-Зах1дного фронт1в форсували Д ш про на Д1 лян ц 1 м1ж Кременчуком i Дншропетровськом.

3. Пад|ння «Схщного валу»_______________________________ У жовтн 1 точилися завершальш 6οϊ по розгрому ггглер1вщв на Л1вобережж1. 14 жовтня, т е л я к1лькох невдалих спроб, радянсыа В1йська, вдав­ шись до ΗΪ4ΗΟΓΟ штурму, вибили Н1 мц 1 в 13 Запор1жжя, а 25-го жовтня нацисти залиш или Дншропетровськ i Дн1продзержинськ. Ц1ною величезних втрат було знищено оборону ггглер 1 вщв на pinui Молочн1й, очищено вщ них Ш вн 1чну Тавр1ю. В1дступаючи, окупанти залиш али П1 сля себе пустелю. У розпорядженш рейхскомшара Укра1ни Коха вщ 6 вересня 1943 р. представникам адмшЬ страцп ЛТвобережжя, зокрема, зазначалося: «О сновний принцип, яким сл1д керуватися, полягае в тому, щоб противник, захопивши територш, не знайшов би на Н1Й н1чого, що Mir би використати для подалыного ведения вшни: Hi продовольства, Hi М1сця розквартирування, Hi людських p ecy p ciB , Hi шдприемств, πκί могли б бути вщновлеш протягом к 1 лькох тижшв». Лиш е CTpiMкий наступ радянських вшськ урятував Украш у вщ тотального спустошення. Увесь жовтень радянське командування концентрувало вшська на правому берез! Дшпра, готуючись до продовження наступу. Прагнучи пщ креслити виняткову важлившть цих операц 1 Й i пщнести бойовий дух В1 йськ, ЯК1 з виходом в Укра\'ну поповнювалися здебшыного за рахунок мшцевих ж ител 1 в, Ставка перейменувала 20 жовтня 1943 р. Воронезький, Степовий, Ш вденно-Захщний i Шв-

денний фронти вщповщно в 1-й, 2-й, 3-й, 4-й Укра!нсью фронти. У nepuii дш листопада почалися вир 1 ш альн 1 бо! за Кшв. Ударш частини 1-го Украш ського фронту 3 листопада, неспод 1 вано для противника, перейшли в наступ з Л к у п з ь к о г о плацдарму на швдень, у напрямку Киева. Ставка вщдала наказ узяти Кшв за будь-яку цш у до pi4 нищ Ж овтнево! революцп. 6 листопада 1943 р. столицю Украши було звшьнено вщ ворога. Битва за Дшпро в райош Киева i взяття столиц! кош тувало Червонш армп, за офщ ш ними даними, 417 тис. β ο ϊ η ι β . Очевидщ свщчили, що води Дшпра були червоними вщ κ ρ ο Β ϊ червоноармшщв. Ш м щ втратили 124 тис. солдаНв i офщер 1 в. За усшшне форсування Дшпра звання Героя Радянського Союзу було присвоено 2438 бшцям i командирам. Радянсью перемоги пщняли м!жнародний авторитет Радянського Союзу. 28 листопада - 1 грудня 1943 р. в Тегераш (1ран) вщбулася перша за роки Д руго! c b i t o b o i вшни конференщя «вели к о! тр 1 Йки» - Л1дер1в трьох держав антиптлер 1 всько! коал 1 цй: И. Сталш а (С Р С Р ), Ф. Рузвельта (С Ш А ), У. ЧерЧ1 л л я (В еликобритан 1 я). На порядку денному стояли питания В1 дкриття «другого ф ронту» i ш слявоенного влаштування свггу. Перемога вже не викликала сумшву.

4. nepmi кроки радянськоТ влади на визволених територ!ях______________________________________________

Ё

Украшське населения з рад 1 стю зустр 1чало радянсью вшська. Х л 1б-сшь i молоко в селах, червош прапори i квгги в мштах - τ η π ο β ι картини, якими супроводжувався прих 1 д Червоно! армп. На митингах, що В1дбувалися майже в кожному m i c t i й селииц, лун али щир 1 слова подяки визволителям, прокляття - на адресу шмецько-фашистських загарбник!в, славосл 1 в’я, звернеН1 до Й. С тал 1 на, Комуш стично! партй'. Лю ди спод!валися, що ш сля довгих роюв страждань i понев1рянь п ол 1 пшиться нарешт1 матер1альне становище, буде реформовано чи навггь знищено колгоспно-крш осницьку систему, влада повн1ше враховуватиме штереси населения, в сусп 1 льств 1 запанують мир i злагода. Досить швидко спод 1 вання на краще стали розвшватися. 3 радянськими вшськами повертався стал 1 нський тоталггарний режим з його звичайним пошуком BoporiB. П1дозра в сп1вроб1тництв1 з ггглер1вцями (колаборацй) автоматично падала на Bcix, хто пережив окупац1Ю. ϊχ реестрували як oci6, κοτρΐ «залиш илися на зайнятш фашистами територй». Це тавро перетворювало м 1 льйони ж ител 1 в окупованих територ 1 Й на неповноправних громадян. Органи Н К В С заарештовували полща1'в, представниюв допом 1 жно ‘1 адм1Н1страцп, поставлено! окупантами, шших oci6, πκί характеризувались як пособники нацистських властей. Було проведено показов! суди над военними злочинцями, яких прилюдно страчували, часто через повышения.

Робггники суднобуд1выого заводу «Лешнська кузня» повертаються на свси робоч1 М 1сц я.

Ku'ie. 1943 р.

Суди над колаборантами здшснювали власт 1 Bcix визволених вщ ггглеокупацп краш. Сшвробггництво з нацистами (колаборащ я) скр 1 зь викликало презирство й ненависть. А л е шде це поняття не тлумачилося так широко, як у СРСР.

p iB C b K oi'

5. М о бш 1за ц 1Йж заходи 1942-1943 pp._____________________ У перий ж д ш вигнання ггглер 1 вщ в в ук р аш ськи х мштах i с е ла х розгорталися м о б Ш з а ц ш ш заходи, що було необхщ ни м в ум овах продовж ення В1Йни. Н ас е ле н и я здебьлыного це розум 1 ло. А л е , як i eci iHmi заходи воен­ ного часу, м о б Ш за щ я п ровад и лася надзвичайно ж орстоким и методами. Н аш ви дкуруч моб1Л13ованих ю нак 1 в i чолов 1 К1 в (н е п 1 дготовлених, часто беззбройн их: одна гвинД вка на 5 -1 0 oci6, н еобм ун д и рован и х) у с к ла д 1 так званих проривних груп тисячами ки д али в атаку пщ п р и щ ль н и й вогонь противника. Я к правило, це вщ бувалося без обов’язково! арти лер 1 Йсько!' П1дготовки чи бом бардування передових позиц 1 Й Н1 мецьких В1 йськ. П р осування цих груп забезп еч ували сп ещ альн о створен 1 загородж увальн1 загони (сум нозв 1 сн 1 «загр ад о т р я д ы »), я к 1 розстр1лю вали ecix, хто вщ м овлявся йти в атаку або вщступав.

Так! методи застосовувалися на Bcix фронтах - ввд Ш вн 1чного Льодовитого океану до Чорного моря. О соблива схильш сть до тактики передових проривних груп в Украш 1 диктувалась специф1чними мотивами. В очах багатьох командир1в i комшаpiB, як1 воювали «по-стал1нськи», укра'1нц1 були потенц1Йними зрадниками, котрих сл!д «провчити», примусити «спокутувати кров’ю ганьбу пере-

I Ъ И В Ш

бування в окупаца». Украшський письменник А. Д1маров, згадуючи один з военних еп130Д1в, св 1 дком якого був, писав: «Н е забуду, поки й житиму, одну таку атаку взимку сорок третього року, вже коли напп вшська визволяли Донбас. Ш м ець зашв за цегляними мурами м еталургш ного комбшату, понад водосховищем, i полковник та його ком кар не придумали шчого кращого, як кинути в атаку ю льк асо т новобранщв, яких не встигли ще й обмундирувати та як СЛ1 Д озбро'гги. Вони висипали на Л 1 д величезним натовпом, i ш мщ , шдпустивш и ϊχ майже впритул, викосили до ноги. Вся крига стала криваво-чорною вхд труш в». , ·' < „ M acoB i м обШ зац п супроводж увалися насильницьким вилученням у населения хл1ба та шших продуктов, як! ще збереглися ш сля нацистських вшськ. Населения, особливо сыьське, т е л я вигнання фашисНв залиш алося на меж 1 виживання. «...Погано здали ми П тлеров 1 проклятом у свою Украш у i звшьняемо людей погано. М и забули, що ми трохи винш перед звшьненими, а ми вважаемо ϊχ другорядними, винними перед нами, “дёзертиро-оточенцями пристосуванцями”», - так писав про ставлення радянських B e p x iB до украшського населения О. Довженко.

6. Жител! У кра'ши в радянському тилу_______ ____________ Поки на територп Украш и розгорталися наступальш операцп радян­ ських вшськ, у глибокому ти лу кувалася зброя перемоги. Якнайактившшу роль у цьому вщ 1 грали ж ител 1 Укра'хни, як 1 були евакуйован 1 в глибокий радянський тил. Вони опинилися в 43 областях i автономних республш ах PocificbKoi Федерацп, Казахстану, Узбекистану, Киргизй', Таджикистану i Туркмена. Мкщева влада вишукувала мож ливосН для забезпечення евакуйованих житлом (переважно за рахунок примусового шдселення, вилучення лиш к 1 в житлово 1 плоил у мюцевих ж ител 1 в), постачання ϊχ продовольством, одягом тощо. Мкщев 1 ж ител 1 з розум 1 нням i сп 1 вчуттям ставилися до евакуйованих, допомагаючи ϊ μ yciM, чим могли. Частина евакуйованого населения Украш и працювала на заводах i фаб­ риках, у колгоспах чи установах, шип налагодж ували виробництво на привезених машинах i устаткуванш. Так, Харювський танковий завод, прибувши на нове мкще, з допомогою робггниюв мюцевих шдприемств уже в грудш 1941 р. виготовив першу партш танк 1 в. Усього за роки вшни цей завод дав фронту 35 тис. бойових машин. Н а п р и к ш щ 1942 р. було в1 дн овлен о д ов оен ш потужност1 военно!' п ром и словост 1 , а в 1943 р. вдалося досягти кыькшно'! та я к 1 сно '1 техн 1 чно '1 переваги над ггглер 1 вцями. Р озп о ч а л о с я масове ви робн и ц тво ракетних м ш ом етних установок «К а т ю ш а », Л 1так 1 в -в и н и щ ув ач 1 в Я к-3 i Як-9, двом1Сного ш турм овика 1л-2.

В евакуацп люди працювали без вихщних, ввдпусток, по 12-14 годин. Нерщко П1 дприемства виконували ударш фронтов! завдання, i робИники тижнями не виходили з nexiB. М 1 зерне тилове постачання продукт 1 в забезпечувало лише нап 1 вголодне шнування. А л е й за цих умов трудянц Украши засвщ чували свою самовщданшть i трудовий геро'хзм. Звичайним було перевиконання виробИку. Тилова економ 1 ка Грунтувалася не лиш е на прац 1 евакуйованих i мшцевих ж ител 1 в схщ них район 1 в, а й м 1 льйон 1 в в’язшв Г У Л А Г у, серед яких укра'хнц! були одшею з найчисельгпших груп. В’язш працювали в основно-

му у видобувшй промисловост! та на капггальному буд 1 вництв 1 . Це були найтяжч 1 роботи, я и мали особливе значения шд час вшии. Становище в’язшв було жахливим. Тисячами гинули вони В1 Д голоду, хвороб i виснаження. Багато хто з них прагнув на фронт, погоджуючись воювати навггь у штрафних пщроздшах. 1нколи це дозволялося. А л е проголош еш «ворогами народу», бы ы ш сть залиш алася за колючим дротом. Своею самовщданою працею в глибокому радянському ти лу люди, евакуйоваш з Украши, зробили пдний внесок у забезпечення розгрому птлеpiBCbKHX вшськ.

С Перев1рте себе ) 1. Дайте узагальнюючу оценку становища на радянсько-шмецькому фронт1 в УкраУш кшця 1942 - початку 1943 р. 2. Чому Харюв у березш 1943 р. був удруге окупований нацистами? 3. Розкажггь про розгром ггглер1вщв на Л 1 вобережнш УкраУш влтгку 1942 р. 4. Охарактеризуйте вереснев! операцН 1943 р. 5. Як i якою щною було взято «Схщ ний вал»? 6. Чим визначалася полБика радянсько'У влади на визволених В1д птлер1вщв територ1 ях Украиш? 7. Охарактеризуйте ставлення до колаборанБв з боку населения i влади. 8. Дайте оцшку мобШзацшним заходам радянського режиму в Украш1 1942-1943 pp. 9. Що можна сказати про роботу жител1в Украши в радянському тилу? 10. Як використовувалася праця в’язшв Г У Л А Г у в роки вшни?

Документ Звгг ш м е ц ь к о го оф щ ер а п ро п о в е р н е н н я ЧервоноТ армм д о Х арко ва в л ю т о м у 1943 р. ...По вщступаючих н1мецьких вмськах с тр тя л и з b ik o h i n o rp e 6 iB , i як н1мецька арм1я вщступала, з’явилися червон! прапори... До н1мецького вщступу m ic to нал1чувало 300 ООО мешканщв. При поверненн! him Ц1в у MicTi було не б тьш е 200 000 o c i6 . Згщно з шмецькими пов1домленнями втрати становили 100 000 o c i6 : з них 10 000 евакуювали н1мщ; 10 000 забрали б ть ш о вики; 4 000 розстршяло НКВС (особливо д1вчата, що мали зносини з шмецькими солдатами, BariTHi або так!, що вже мали дйей); 15 000 чоловк вщ 15 до 40 ροκίΒ було забрано до ЧервоноУ apMii' i послано на фронт без пщготовки... 5 000 молодих Д|вчат забрали рос1яни, щоб пщготувати ϊχ на агенлв розвщки; 35 000 мешканщв залишили m ic to , шукаючи притулку на ce a i; 21 000 загинули пщ час боУв. П1сля вщступу ЧервоноУ apMi'i мешканщ Харкова стали бшьш прив1тними до h im щв, жж перед тим... Документ Ф едерального a p x i B y в Кобленц! ФРН / / Косик В. УкраУна i НИмеччина у Друпй C B iT O B ifi В1йн1. - Париж-Льв1в, 1993. С. 376, 378-379.

Запитання до документа П рокоментуйте цей докум ент i охарактеризуйте особливост/ вщ новлення р а ­ дянського реж им у на звш ьнених вщ н 'ш ецьких в/йськ територ/ях.

З роб ггь в и с н о в к и та у з а га л ь н ення д о парагра ф а

§ 13. РУХ ОПОРУ В УКРА1Н1 В 1943

р.

Згадайте

1. Η κ ΐ течи виникли в украш ськом у pyci Опору в 1941-1942 pp.? 2. Η κΐ вщносини склали ся мгж цими теч1ями? Т в о р ч е ЗаВДаННЯ ) Пор1вняйте в1 Йськов1 та пропагандистсыЯ завдання, як 1 ставилися вищим кер1вництвом: а) перед радянськими партизанськими з’еднаннями; б) перед загонами У П А .

1. Радянський партизанський рух____________ У 1943 р. антиптлер 1 вська шдшльно-партизанська боротьба в Укра!'ш досягла найвищо'х напруги. Незважаючи на тяжю втрати, чисельш сть ра­ дянських партизанських загошв зростала. У квггш 1943 р. τ ί з них, яю були зв’язаш з Украшським штабом партизанського руху, Ц К К П (б )У i розвщувальними органами Червожн армЯ, н ал 1чували 29,5 тис. oci6, а 1 С1чня 1944 р. - 58,5 тис. oci6. 1943 р. - ρϊκ глибоких рейд 1 в радянських партизанських з’еднань на Правобережжя. Рейди планувались у Центральному nrra6i партизанського руху ί, κρίΜ суто военних щлей, передбачали нейтрал1защю впливу на цш територп О У Н та И збройних формувань. Це були добре пщ готовлеш операцй, κοτρί забезпечувалися озброенням, зв’язком, пропагандистськими матер1алами, продовольством, мшерами, вибух 1 вкою тощо. 12 червня 1943 р. у рейд по захщних областях Украши (Карпатський рейд) вирушило партизанське з’еднання шд командуванням С. Ковпака. Воно усшшно виконало завдання з виведення з ладу нафтопромисл 1 в. Проти ковпак1вц1в було кинуто велию сили окупант 1 в. Партизани юлька раз1 в виходили з оточення, але зазнали великих втрат. На початку жовтня 1943 р. з’еднання, розд 1 лившись на групи, намагалося залишити Захщ ну Украшу. Частину ковпак 1 вц1 в перехопили в Галичиш й на Волиш вшська У П А . Решта з вели­ кими труднощами з1бралася в нам 1ченому пункт 1 на Житомирщин 1 . Одним з найважлив 1 ших завдань д 1 яльност 1 партизанських загон 1 в було руйнування ш лях 1 в сполучення, насамперед за л 1 зниць, m o c t ib , нищення ешелон 1 в, як! перевозили на фронт живу си лу й техшку. Ш д час Курсько! битви Центральний штаб партизанського руху наказав партизанським за­ гонам зд 1 Йснити широкомасштабну операщю П1 Д кодовою назвою «рейкова в1 Йна». Bci зуси лля партизанських сил зосередилися на блокад 1 за л 1 зничних ш лях 1 в в окупованих районах. У н асл 1 док πίεϊ операцй' на деяких мапстралях рух було блоковано. Вшська противника втратили сотш в1 Йськових ешелошв. Це було допомогою регулярним частинам Червоно! армЯ, що вели виснажлив1 бо ϊ з Г1тлер1вцями. У партизанських загонах Украиш Д1 яли сотш професшних розв 1 дник 1 в. Серед найв 1 дом 1 ших - М. Кузнецов з особливого розвщ увального загону Д. Медведева. Як i деяк 1 шип операцЯ, розвщ ку партизани вели сш льно з П1 дп 1 льниками. Вони добували цш ну 1 нформац 1 Ю про розташування й чисельншть ворожих вшськ, штаб1 в, аеродром 1 в, ϊχ передислокацЯ. Радянсью партизани, наприклад, встановили розташування ставки Птлера в райош Вшнищ, зум 1 ли добути документи про пщ готовку наступу шмецьких вшськ П1Д Курськом. Лиш е в 1943 р. через Украшський штаб партизанського руху

УКРА1МА В РОКП ДРУГ01СВГГ0В01 ΒΙΠΗΠ (1939-1945)

Ковпакгвц! на марнп. К арпаты . 1943р.

арм1 я одержала 1260 агентурних донесень. Боротьба радянських партизаi ш дш льнию в у ти лу шмецьких вшськ була важливим фактором, що забезпечував усшшне просування Червоно! армп. За шдрахунками сучасних 1сторик1в, загальна кыысгсть oci6, як1 перебували у ρΐ3Ηΐ роки вшни в партизанах i ш дш лл1 в У к р а М , становила приблизно 180-220 тис. oci6. 29 учасник 1 в радянського п щ ш лля i партизанського руху вщзначеш званням Героя Радянського Союзу. ΗΪΒ

U

, А ктив1зац 1я дш УПА____________________________________

У жовтш 1942 р. в Захщ нш Укра'хш почала д1яти контрольована О УН -Б Украшська повстанська арм1я. KpiM бандер1вщв, були створеш групи мельник1вщв (приб1чник1в А. М ельника) i «бульб1вщ в» (приб 1чник 1 в Т. Боровця («Б у л ь б и »), «Б у л ь б 1 вц1 » Д1 яли на Воли н 1 й Полю сь Звщси назва загошв: «П олю ька ci4» (див. карту № 3). Маючи на мет 1 вщновлення Украшсько'! Н а­ родно! Республш и, вони неохоче йшли на переговори з оушвцями. Зрештою, у середиш 1943 р. бандер1вщ взяли пщ контроль мельник 1 вськ 1 та «бульб1вськ 1 » загони i розгорнули партизанську вш ну великими силами. Волинь з Полю сям стали центром формування У П А не випадково. Т ут окупанти провадили особливо жор...................... стоку полггику. Було спалено село Неустшний вдддал У П А . Волынь. [/·„

.

т/

. о

1\ортел1си на Ковельщинц а иого жи-

1940-βι pp.

т е л 1 знищеш. До масових р озстрЫ в нациста вдалися в Цумаш й К лобуччиHi бшя Луцька, в шших мкщевостях. Д ля посилення терору птлер1вщ використовували будь-яку нагоду, в тому числ 1 й появу наприкшщ 1941 на початку 1942 р. на Волиш та Полшш радянських розвщ увальнодиверсшних i партизанських груп та польських вшськових формувань, що вели боротьбу за вщновлення довоенно!' Полыць Ултгку 1943 р. О У Н стала формувати озброеш вшськов1 частини в Галичиш. Вплив окупанНв танув на очах. Н1мецький чиновник констатував: «1943 р. Галичина мала подвшне обличчя. Вдень правила, як i дош, шмецька адмшштращя... А вноч 1 весь край - поза мштами немов островами - був охоплений Укра1нською повстанською арм1ею: по лшах - вправи 13 стрщьби та спорудження сховищ, на ш ляхах - транспортування боеприпашв, передислокащ я з’еднань, постш ш контрол1 i патрули по селах - постш вшська, яке годувала людшсть...». Н а в е с ш 1943 р. збройш загони У П А з’явилися на Черкащиш в район 1 Х о ­ лодного Яру, б1ля Ум ан 1 . О ргаш зували ϊχ з м 1сцевих ж ител 1 в наддншрянщ. Серед них були й τί, хто брав участь в антиб1лыновицькому повстанн 1 1919— 1922 pp.

3. Политична еволюц!я ОУН_______________________ ________ Ш д час в1йни в1 дбувався перегляд програмних щ лей О У Н . Значною це було пов’язано з поширенням сфери д1яльност1 орган1зацй (вона почала д1яти в центральних i схщ них районах Украши). Спшкуючись з Micцевим населениям, оун 1 вц1 д1йшли висновку, що завоювати симпатп до ще! самост 1 Йно'1 , соборно! Укра1ни можливо, лиш е поеднавши нащ ональш вимоги з програмою загальнодемократичних перетворень. У серпш 1943 р. вщбувся III Надзвичайний великий 36ip О УН -Б. Β ϊη виробив сощ альноеконом 1чну платформу орган1зацй, яка передбачала безплатну передачу земл1 селянам, свободу вибору форм господарювання. Проголош увалася piBHicTb у правах та обов’язках у майбутшй украшськш держав1 Bcix громадян, що мешкають на И територп, незалежно вщ 'ixHboi' нащональност!. О У Н , котра дос1 вважала себе единою нащональною силою в пол1тичн1й сферц визнала право на шнування шших полггичних теч 1 Й i парт 1 Й. Цим вона прагнула забезпечити co6i масову пщ тримку населения. Надзвичайний зб1р О УН -Б 1943 р. справив вир1шальний вплив на розгортання нацюнально-визвольно '1 боротьби. З ’\'зд в1дбувся, коли нацистський терор в Укра1ш досяг крайн1х меж, а сили окупанНв вичерпувалися внаслн док поразки на фронтах. П остало питания оргаш зацп масово! збройно! боротьби. О УН -Б розгорнула роз’яснювальну роботу серед населения, аби донести до нього зм 1 ст програмних докуменНв, прийнятих на Надзвичайному зборп По cyTi це була програма революцшно-демократичних перетворень. У роз’ясненш «З а що бореться Украшська повстанська арм1 я » командування У П А давало таку вщповщь на поставлене питания: «З а знищення бшыновицько! i шмецько!' експлуататорсько-кр 1 пацько 1 системи орган1зацп сшьського господарства... за безплатну передачу селянам захщ них укра'1'нських земель B c ix пом1щицьких, монастирських та церковних земель; за те, щоб велика промисловшть була нацюнально-державною, а др1бна - кооперативно-громадською; за свободу профспшок, за знищення стахановщини, M ip o io

соцзмагання, шдвищення норм та шших засоб1в експлуатацп працюючих, за обов’язкове середне навчання; за свободу друку, слова, переконань, в1ри й свггогляду; за p iB H ic T b y c ix громадян Украши, незалежно В1Д ϊχ нацюнальHocTi, в державних та громадських правах i обов язках...». Ця програма здобула широкий вщгук серед населения захщних земель. Чисельш сть збройних загошв Украшсько! повстансько’^армп швидко зростала, вдосконалювалась 1'хня структура. Було введено вшськов 1 звання —В1 д стршьця до генерала, вшськов 1 нагороди чи вщзнаки за вщвагу, створено школи командного складу, засновано газети i журнали. У П А сформувала ударш групи П1 Д назвами: У П А-Захщ, У П А-Схщ, УП А-Ш вш ч, УПА-Ш вдень.

4. Збройна боротьба УПА 1943 р. Систематичш бойов 1 ди У П А розгорнула наприкшщ 1942 - на початку 1943 р. В ϊϊ склад 1 вже були добре навчеш та озброеш загони, здатш виконувати складн 1 завдання. У ΚΒϊτΗί 1943 р., за неповними даними, У П А знищ ила 600 ггглер1вщв. 3 боями було зайнято К1лька mict i м 1Стечок Захщ ного Полшся, зв 1льнено в’язн 1в, зруйновано тюрми, В1Йськов1 та господарськ1 об’екти. П ост 1 Йних удар 1 в зазнавали Н1 мецьк 1 комуш каци, О У Н влаш товувала саботаж! на з а л 1 зницях. У л и п н 1 - листопад 1 1943 р. У П А провела 120 6οϊβ, знищивши, за неповними даними, 4,5 тис. солдаН в i оф щ ер 1 в противника. Втрати повстанщв становили 1,6 тис. бшщ в.

По вс 1 Й Галичин 1 були лш вщ оваш η ϊ мецьк 1 господарства «Л 1 геншафти». Вже навесн 1 1943 р. ЩЛ1 райони В оли н 1 й Полшся, а з осеш 1943 р. i Галичина опинилися пщ повним або частковим контролем У П А . Командири У П А «Чорнота» Т ут налагодж увалася робота η ο β ο ϊ адмшБ (л i вору ч) i «Чорний». 3axidua страцп, служ би зв’язку, охорони здоров’я, Украш а. 1940-ei pp. кооперацп. У cepnH i 1943 р. У П А видала «Розпорядження в зем ельн 1 Й c n p a B i», В1 дпов1дно до якого безземельних i малоземельних селян над 1 л я л и землею. О к у п а щ й н е ком андування розгорн уло пропагандистську кам паш ю проти У П А , висуваючи абсурд н 1 звинувачення в зв язках з М осквою . «О У Н i бш ьш овизм - це едине, тому мусять вони бути зн и щ е ш !» - п и салося в одН1Й з Н1мецьких антиоун 1 вських ли ст 1 вок.

5. В1дносини ОУН з радянськими та польськими партизанами____________________________

Ϊ

А н ти п тлер 1 вський рух Опору 1снував в ycix окупованих кра'1'нах Овропи. А л е майже скр1зь β ι η , κρίΜ внутр 1 шньо 1 шдтримки населения, спирався на над1йну зовшшню П1дтримку (ем1грац1ЙН1 уряди i держави антиг1тлер1всько 1 коал 1 цп). Укра'^нський нацюнальний рух Опору зовн1шньо'1 П1дтримки не мав. А н г л 1 я, С Ш А , зв’язаш з С Р С Р союзними зобов’язаннями, навггь

не ставили питания про сприяння У П А . Повстанщ змушеш були покладатися на власш сили. Щ о ж до радянських партизашв, то в них, як i рашше, вбачали воропв ще! незалежно! Украши. О У Н прагнула витюнити з району свое! дислокацн партизансью загони та розвщувально-диверсшш групи, пщ контрольш MocKBi. У першш п олов и ш 1943 р. це ш значною Mipoio вдалося: прорадянсью партизансью з’еднання вщ ш ш ли в Б ы орусш i Схщне Подшля. Разом з тим верховне командування У П А намагалося налагодити кон­ такта з радянськими партизанами. У жовтш 1943 р. воно звернулася до радянських партизашв 13 закликом приеднатися до сш льш л боротьби пригшчених народ 1 в за створення незалеж них держав, а не вщновлення СРСР. 3 шщДбними пропозищями оуш вщ зверталися неодноразово, та вщ п овш не отримували. Натомшть розгорталась антиоушвська пропагандистська кампашя, побудована на вщвертш брехш. В однш з радянських лиспвок, поширюваних в окупованих районах 1943 р., стверджувалося, що «Бандера прибув в Украш у на шмецькш тачанn i» i «не так давно Бандера та його прихвосш влаш тували були урочисту похздку до шмщ в на спещ альному жлздЬ>. Як в1 домо, в цей час С. Бандера був в’язнем шмецького концтабору Заксенгаузен. Т р а п ч н о с к л а л и с я вщ н оси н и У П А з п ольським и озброен и м и загонам и р 1 зн и х п о л И и ч н и х спрям увань, що Д1 я л и в З а х 1 д н 1 Й Укра'1 Н1 . Укра'1 н ц 1 з в и н у в ач у в али в цьом у п о л я к 1 в, κ οτρί п р агн ули в щ н овлен н я П о л ы щ в довоен н и х кордонах, п оля к и ж причиною в орож н еч 1 в важ али н еп оступ ли В1 сть укра'1'нц 1 в. А ж ертвами цього п о л Н и ч н о го ан тагон 1 зму було в осн о­ вному мирне н аселения.

Зокрема, чорною тш ню на украш сько-польсыа вщносини час 1 в Друго! CBiTOBoi' вшни лягла Волинська трагедия - масове знищення в кра\' мюцевого польського i частково укра1'нського населения. Таким чином, 1943 р. ознаменувався розгромом птлер1вських вшськ на Л1вобережж1. Значний внесок у це своею герохчною працею у схщ них райо­ нах С Р С Р зробили ж ител! Украши. Радянсьш партизансьш з’еднання й Укра'хнська повстанська арм 1 я воювали з окупантами в тилу.

( ΠβρβΒίρτβ се б е ) 1. Охарактеризуйте масштаби й особливосН радянського партизанського руху 1943 р. 2. Яку военну i полггичну мету мали рейди радянських партизашв у 1943 р.? 3. Що вам вщомо про операцш «рейкова вшна»? 4. Простежте процеси полБично!' еволюцп О У Н . Яке значения вщБрав III Надзвичайний зб1р О УН -Б? Яку полггичну платформу було прийнято на з”13Д1? 5. У ч о м у ви вбачаете с у п е р е ч л и в к т ь i т р а г е д ш д 1Я л ь н о с т 1 О УН ? 6. Чому У П А i радянсью партизани не змогли домовитися про сшльш ди? Чи були об’ективш П1дстави для таких дш? 7. Я к 1 причини конфл 1 кту У П А з польськими партизанами? 8. Охарактеризуйте психолопчну вшну, яку вели М1 Ж собою радянсью пар­ тизани i бшщ У П А . 9. Чому У П А в Захщнш Укра'1'ш мала масову пщтримку, а радянський партизанський рух тако'1 пщтримки не мав?

Документ 1. Р а д я н сью п а р ти з а н и i н асел ени я Вот висит немецкое объявление, что за убитого немецкого солдата будет сожжена деревня, в которой это произошло. Ну, казалось бы, по-человечески партизанам пожалеть бы жителей деревни, ан нет, солдата убивают, деревня немцами сжигается, жителям жить негде, деваться некуда, кроме как идти в лес к партизанам. Д остигнуты две цели: население начинает ненавидеть оккупантов еще больше, партизанские отряды пополняются людьми... Партизаны сража­ лись с немцами, но они же и терроризировали население оккупированных о б ­ ластей. Кондратьев В. Оплачено кровью / / Родина. - 1991. - № 6-7. - С. 8.

2. В и к л а д д оповщ нсл з а п и с к и на рком а д е р ж б е з п е к и У краш и С авченка с е к р е т а р ю ЦК КП У кр аш и М . Х р у щ о в у Серпень 1943 р.

Фашистсью розвщувальн! i контррозвщувальн! служби, - зазначае в доповщ ж й записщ Савченко, - для боротьби з партизанським рухом i нелегальними партмними центрами формують з навербованих колишжх комунюлв i комсомольщв так зван| « пщ птьж оргажзаци i партизансью загони». Характеризуючи ϊχη ι д м я к дуже й дуже ефективж, вш на пщтвердження цього наводить низку факлв, як-от: у Цюрупинському район! на Херсонщиж головор13и фашистських розвщ оргажв знищили партизанський запн в. Прського, у Н овоарогозькому 3anopi3bKoi о б­ лает! - п щ п тьн у групу в 30 oci6, у Миколаев! - нелегальний центр на чол! з В. Корнеевим. Чайковський А.С. Невщома в!Йна (Партизанський рух на Украш! 1941-1944 pp. мовою докум енте, очима юториюв). - К., 1994. - С. 202.

Запптання до докумемт!в Документ № 1.— — — — -------------------------------------------------- ------------------------------Д айте оц/нку цьом у ф рагм енту 3i статт/ рос/йського публ/циста В. Кондратьева. Документ № 2 .— — — ---------------------------------На пщ етавi цього докум ента охарактеризуйте методи боротьби окупанлв з радянським и партизанами i пщпшлям.

I 3 p o 6 iT b в и с н о в к и та уза га л ьн е н н я д о парагра ф а

Ш 14. ЗАВЕРШЕНИЯ РОЗГРОМУ МАЦИСПВ В УКРАН11 Згадайте ί!

1. Ун асл 1 док як и х операц1й були розгромлеш в 1943 р. нацисти

на Л1вобережж1 Укра1ни? 2. К оли було визволено Кшв? 3. У якому сташ перебував рух Опору У к р а ш и 1943 р.?

Творче завдання

Я к i чому на заверш альному е т а т розгрому нацист1в в

Украшх зм1нилася тактика боротьби радянських п а р т и зат в i б1йц1в ОУН ?

1. Счнево-лю тневий наступ 1944 р. 3 початком 1944 р. С Р С Р вступив у завершальний етап вшни. Перед арMiero ставилося завдання остаточного витшнення вшськ противника з тери­

торп СРСР, повного розгрому Ш меччини та и союзников. Радянська Ставка передбачила завдати ворогов! головного удару на територп Украши, де силами УкраУнських фронНв, поповнених мюцевим населениям, планувалося розгромити шмецько-фашистсый угруповання вшськ «Ш в д ен ь» i « А » та вибити противника з райошв Правобережно'У УкраУни i Криму. 1-й Украшський фронт розпочав наступальш операцп 24 грудня 1943 р. i до середини Лчня 1944 р. змусив противника вщступити вщ Ж итомира i Бердичева. А л е шмецью вшська продовжували утримувати позицп' на високому правому берез 1 Дшпра в райош Канева. 5 Лчня 1944 р. вшська 2-го УкраУнського фронту раптовим ударом розгром или 8-му шмецьку арм1ю i 8 Лчня вв1рвалися в Юровоград. Таким чи­ ном, у результат! наступальних дш двох УкраУнських фронНв розлогий виступ у райош Канева - Корсуня-Ш евченивського було блоковано з π ϊ β η ο η ϊ й П1вдня. Птлер1вц1 продовжували утримувати позицп, спод1ваючись, що в найближчому майбутньому вони стануть плацдармом для нового прориву на Л1вобережжя. 3i свого боку, радянська Ставка прагнула якнайшвидше знищити ворож 1 вшська в райош небезпечного виступу. 24 С1чня в напрямку Ш пола-Звенигородка почав наступ 2-й УкраУнський фронт. Наступного дня назустр1ч йому руш ило ударне угруповання 1-го УкраУнського фронту. Долаючи вщчайдушний onip, вшська просувалися вперед, доки, нарештц не з’едналися 28 с1чня в райош Звенигородки. В оточенш опинилося близько 80 тис. п тлер 1 вщв. 1хне становище було безнад 1 Йним. 8 лю того радянське командування висунуло Ум ультиматум про негайну каш туляцш . Ш сля вщмови ш мщ в здатися В1 йська почали операцГУ 3i знищення оточених. Було вбито i поранено 55 тис. солдаНв i офщер1в, 18 тис. потрапили в полон.

Мехашзоваш частини 1-го УкраУнського фронту форсують р1чку Тетер1 в неподал1к вщ м. Коростинпв на Житомирщин!. 1944 р.

Водночас з оточенням i знищенням корсунь-шевченювського угруповання противника праве (ш вш чне) крило 1-го Украшського фронту розгорнуло наступ на Р1вне, Луцьк, ШепеНвку. Вшська охопили з швноч 1 фланг фашистського угруповання «Ш вдень». С1чнево-лютневий наступ на Правобережж 1 завершився розгромом про­ тивника на Ш копольськом у плацдарм! вшськами 3-го i 4-го Украш ських фронт 1 в. 8 лю того ггглер1вщ залиш или Ш кополь, а 22 лю того — Кривий Pir. Були створеш умови для зв 1 льнення Криму.

ML·Весняний наступ Украж ських фронтчв__________________

Нацисти дуже спод 1 валися на весняне бездор1жжя. Наприкш щ лю того 1944 р. на однш з нарад А. Птлер заявив, що весна буде союзником шмецького, Ά не росшського солдата, який в умовах бездор1жжя не наступатиме. А л е цим над 1 ям не судилося збутися. На початку березня розгорнувся новий на­ ступ Украш ських фронНв. Залишки угруповань шмецько-фашистських вшськ «Ш в д ен ь» i « А » зазнали нипцвних поразок. Повшстю були звшьнеш вщ нацистських окупант^в Правобережжя i частина захщ них областей Украши. 13 березня ш мщ залиш или Херсон, 20-го - Вшницю, 25-го - ПроC K y p i B . 27 березня 1944 р. вшська 2-го Укра1нського фронту, наступаючи на Яссько-Киш ин 1 вському напрямку, форсували спочатку Ш вденний Буг, а ποτϊΜ Дн1стер i вийшли на кордон С Р С Р з Румун1ею по р. Прут. Военш дй‘ були п ерен есет натериторш Румунського корол 1 вства. Водночас 1-й Укра1нський фронт, розгромивши шмецыа в1йська в район1 Тернополя i Кам’янця-Под 1 льського, π ο β ϊ β наступ на Черш вщ та Коломию i 8 квггня вийшов на кордон з Чехо-Словаччиною.

В. Кримська наступальна операщя. Виселення татар, греюв, В 1 р м е н _____________________________________

[

У κ β ι τ η ι — на початку травня 1944 р. в1 Йська 4-го Украш ського фронту, Чорноморського флоту, Азовсько! в^йськово! ф лотили у взаемодй з Окремою Приморською арм 1 ею, яка наступала через Керченський n i e o c T p i B , провели Кримську наступальну операщю. П 1сля прориву 8 квггня Перекопських укрш лень 13 кв1тня в1 Йська визволили С1мферополь, 9 травня — Севасто­ поль. 12 травня Крим був повшстю очищений вщ ггглер 1 вщв. У боях за Крим нацисти втратили 100 тис. солдаНв i офщер1в. Обстановка в басейн 1 Чорного моря зм 1 нилася докор1нно. Радянський Чорноморський флот став тут пашвним. Розгром нацистських в1йськ у Криму викликав хвилю пщнесення в М1сцевого населения, але досить швидко ϊϊ заступили зац 1 пен 1 ння i жах. Усе кримськотатарське населен­ ия було звинувачене в с ш в р о б т ш ΠΤΒί з окупантами i за р1шенням Дер­ жавного комггету оборони у травш Охорона мосту через р1чку Дн1стер 1944 р. виселене в Середню Азда. 1з на Тернопгльщин!. 1944 р. загально! кшькост! (238,5 тис. oci6)

виселених 8 6 % становили жшки i дгги. Майже половина кримських татар у 1944-1945 pp. вимерла. Кримську А Р С Р було лшвщовано i перетворено на область. Ϊϊ населения скоротилося з 1196 до 351 тис. oci 6 . Така сама доля сшткала грецьке, В1рменське, а згодом i болгарське насе­ ления. Щ е рашше, в 1941 р., з територп Украш и в схщ ш райони Радянського Союзу були виселеш шмщ, сотш тисяч яких здавна жили в швденних о б ­ ластях Украши. Д есяти лй тям и над ними ви Л ло звинувачення в зрадг

4. Завершения в и т а н и я птлер1вських окупантчв з УкраУни Улггку 1944 р. становище Ш меччини значно попршилося. 6 червня 1944 р. американсько-англшсью вшська вщкрили в Сврош другий фронт, який вщтягнув 60 шмецьких див 1 зш. Радянське командування, плануючи лггш й наступ, головш удари передбачало оргашзувати в Бшорусп й Захщ нш Украши 23 червня розпочалась Бшоруська операщя пщ кодовою назвою «Багратю н», яка завершилася 29 серпня повним розгромом шмецьких вшськ i вступом Червоно! армп в меж 1 Полыщ. У розпал операцп «Б агратю н» вшська 1-го Украшського фронту розгорнули наступ у Захщ нш Украши Радянським вшськам тут протистояла Hiмецька група армш «Ш вш чн а Украш а». Маючи значну перевагу, радянсыи вшська 13-18 липня прорвали оборону противника, вийшли на пщступи до Львова, оточили в райош Брод 8 його див 1 зш i до кшця липня знищ или ϊχ. Продовжуючи наступ, частини 1-го Украш ського фронту 27 липня вибили шмщ в 31 Львова, Сташслава, Перемишля. У результат! група армш «Ш в шчна Украш а» була розачена на дв 1 частини, одна з яких вщ ступала до Вюли, 1 нша - до Карпат. Переслщ ую чи противника, радянсью вшська 29 липня вийшли до Вюли i створили на И захщ ному берез 1 в район 1 Сандомира великий плацдарм. Д л я оперативного кер 1 вництва в1 Йськами у специф1чних умовах Карпат р1 шенням Ставки на баз 1 з’еднань л^вого^крила 1-го Укра1'нського фронту було утворено 4-й Укра'хнський фронт. Його вшська 6 серпня оволодши Дрогобичем, 7-го - Самбором i Бориславом. Водночас на швдш готувався новий наступ Червоно! армп. 3 20 по 29 серпня вшська 3-го i 2-го Украш ських фронюв провели ЯсськоКиш иш вську операц 1 ю, в результат! яко'! були очищен! вщ противника М олдав 1 я та 1 зма'1'льська область Украши. Останнш населений пункт У Р С Р в ϊϊ довоенних межах - село Лавочне Дрогобицько! облает! - визволили вщ птлер!вц 1 в 8 жовтня 1944 р. Οφίц 1 Йним днем завершения вигнання вшськ Ш меччини та п союзниюв вважаеться 14 жовтня 1944 р., коли вщ булось урочисте засщання в КиеВ 1. Щ о ж до Закарпатсько'! Укра'!ни, то вшська 4-го Украшського фронту Радянсыа вшська на вулицях одного з назавершили И звыьнення вщ гшлеселених пункт1 в Львгвсько! обл. 1944 р. piBpiB 28 жовтня 1944 р.

VKPAfhA В РОКИ ДРУГО! СВГГОВО! В1К1МИ (1939-1945)

5. Заключний етап радянсько'Г партизанськсн боротьби Розгрому вшськ Ш меччини та !! союзнишв на Правобережий сприяв радянський партизанський рух, який з початку 1944 р. став набувати нових рис. У зв’язку 3 1 зменшенням зони окупацп Украшський штаб партизанського руху розформував частину загошв i з’еднань, а !хньом у особовому складу наказав вступити в армш. Натомшть у тил ггглер 1 вщв засилалися спещально пщ готовлеш групи, на o c h o b i я к и х за швроку було створено 101 партизанський запн 13 37 диверсш но-розвщ увальних груп. Вони були шдпорядковаш Н К В С i Головному розвщ увальному управлш ню Генштабу Червоно! армп. Командування забезпечило ϊχ необхщ ним озброенням, боеприпасами, медикаментами. Контакти з партизанами i розвщ увальнодиверсшними трупами ш дтримувалися через лш и радюзв язку. 1944 р. практикувалися глибок 1 рейди партизанських загошв i зеднань. У цих рейдах брали участь 19 з’еднань i 25 окремих партизанських загошв. 3 5 шчня по 1 квггня, тобто 90 д1б, тривав Л ь в 1 всько-Варшавський рейд Ι -i Украшсько! партизансько! див 1зп з’еднання Ковпака шд командуванням П. Вершигори. Партизани пройшли 2100 к 1 лометр 1 в територ 1 ею Бшорусп, Украши, Лю блш ського i Варшавського воеводств ПолыцГ

6. УПА i ОУН на завершальному етап!

[

Н 1м ецько'|' о к у п а ц |'|‘______________ ___________________________

Вщступ Н1 мецьких окупант 1 в i поява на територй' П о л 1 ССя, В олиш й Галичини радянських в1 Йськ актив 1 зували Д1 яльн 1 сть у цих perioHax украшських нац 10 нальних сил. На початку 1944 р. У П А мала у своему склад 1 близько 100 тис. бшщв i численний ш дш льний актив. У липш за 1 Н1 Ц1 ативою О УН -Б була сформована позапартшна структура з функщ ями цив 1 льного i В1 Йськового управлш ня — Укра\’нська головна визвольна рада (У Г В Р ), яка мала очолити збройну боротьбу в Украш ! проти окупанНв, а П1 сля досягнення незалежност! передати всю повноту влади Украшським установчим зборам. 3 25 члешв У Г В Р оушвщв була менш 1 сть, але саме 1хнш вплив переважав. 1 0 чолов 1 к представляли Наддншрянську Укра'хну. У Г В Р декларувала ворож 1сть i до б 1 льшовик 1 В, i до нацисНв — «я к окупанНв Укра'^ни». Незважаючи на η η ι π ϊ β η ϊ поразки в ход 1 наступальних onepanift Червоно!’ армп на територй Укра'1 ни, птлер1вщ не зм 1 нили негативного ставлення до ϊϊ самост 1 Йност1 , навИь П1 Д егщою рейху. У лю том у 1944 р. був заарештований А. М ельник, у травш - один з кер 1 вник 1 в нелегально! мереж 1 О У Н -М , в1 домий поет укра!нського заруб 1 жжя О лег Кандиба (О льж ич), син Олександра Олеся. Його стратили в концтабор 1 Заксенгаузен. Таким було став­ лення до мельник 1 вщв, як 1 виявляли схи льн 1 сть до сшвробггництва з на­ цистами. Щ о ж до 6 андер 1 вщв, лщ ери яких перебували в концтаборах ще з 1941 р., то вони Ч1ТКО визначилися у своему негативному ставленш до Hiмеччини. 3i свого боку, у 1944 р. головний штаб Вермахту видав 1 нструкцш , в як 1 Й було зазначено: « 3 огляду на !хню ненад 1 Йнють, не може бути й мови про яю сь сш льш д п з У П А ...». Лиш е у вересн 1 1944 р., тобто тод 1 , коли на територп Укра!ни вже майже не було птлер 1 вщв, з концтабор 1 в були випущеш С. Бандера, Я. Стецько, А. М ель­ ник i ряд шших кер1 вник 1 в р1 зних фракц1 Й оушвського руху. Однак С. Банде­ ра в черговий раз вщмовився вщ р ол 1 кер1 вника «п ’ято! колони» окупанНв, заявивши, що в боротьб! за незалежшсть буде «першою колоною Украши».

Вщмовившись в1 д визнання украшсько! державносН, ггглер 1 вщ разом з тим прагнули використати лю дсы а ресурси Украши як «гарматне м’ясо». У склад 1 Вермахту Д1 яли вшськов 1 пщрозд!ли, сформоваш в окремих кра!нах бвропи. Одним з них була див 1 3 1 я СС «Галичина», формування я ко! почалося навесн! 1943 р. зусиллям и мельнию вщ в за активно! участ 1 В. Кубшовича - кер 1 вника едино! легально! украшсько! оргашзацп на окупованих територ 1 ях - Украшського центральВ о я к и - у к р а ш щ д и в 1 зп СС « Г а л и ч и н а » . ного комПету. О УН -Б аптувала проти формування див 1 зп, закликаючи юнаJlbeie. 1943 р. К1 в поповнювати лави повстансько! армп. Частина рядових ί οφ ίρ ερϊΒ див 1 зВ' перейшла до У П А , ϊη η ιι в червш 1944 р. були кинут 1 в 6 1 Й П1 д Бродами, де загинули чи потрапили в полон. Усього П1 д Бродами врятувалося лиш е К1 лька тисяч з 11-тисячно! див 1 зп. Складним i траг 1 чним видався завершальний етап вигнання riraepiBpiB з Украши.

( Перев1рте се б е ) 1. НазвБь ocHOBHi наступальн 1 операцй Червоно! армй на Правобережн 1Й Укра!н 1. 2. Як 1 зм 1ни сталися в розвитку партизанського руху на Правобережнш Укра!н 1 в 1944 р.? 3. Ηκί полБичн! та военш зм 1ни В1дбулися в стр уктур ! та дхяльносп ОУНУ П А протягом 1944 р.? Чим вони були зумовлеш? 4. Чим було викликано рш ення про виселення кримськотатарського, грецького та в1рменського населения в схщш райони СРСР? 5. Щ о можна сказати про долю β ο η κ ϊ β див 1зи СС «Галичина»? Як ставилася д о !! opraHi3au,i! ОУН-Б? 6. Я к 1 операц!! Червоно! армй забезпечили витшнення Г1тлер!вц!в з Криму? 7. Коли було зв1льнене Закарпаття?

Документ М а те р 1али п р о с тв о р е н н я i Л1к в щ а ц 1ю Кримсько!" АРСР та в и с е л е н н я к р и м с ь к о т а та р с ь к о го на се л е н и я 1944 р. а) «Крым - без крымских татар!» - такова сущ ность политики царского самодер­ жавия. б) Крымская Республика - это должное возмещение за все обиды, за долгую насильническую и колонизаторскую политику царского режима. Журн. «Жизнь национальностей». - 1921. - 25 октября. в) 3 января 1934 года ЦИК СССР за выдающиеся успехи в деле проведения сельскохозяйственных работ... поукреплению колхозов и совхозов и выполнению обязательств перед государством наградил Крымскую АССР орденом Ленина. Газ. «Правда». - 1934. - 4 января.

г) 3 листа ымецького вмськовослужбовця з радянсько-гпмецького фронту свое­ му брату: «Здесь против нас много татар. Я не хотел бы встретиться с татарами даже во сне». д) 3i спом ин 1в l6pariM O Bo'i Гензше про виселення татар i3 Криму 1944 р.: «Нас выселили... 18 мая 1944 г. Выселение проходило очень жестоко. В три часа утра дети еще спали, вошли солдаты, чтобы мы за пять минут собрались и вышли из дому. Нам не разрешили брать с собой ни вещей, ни продуктов... Сто­ ял сплошной плач голодных детей. Муж сражался на фронте. Я была с тремя детьми... Из нашей деревни вывезли 30 семей, из которых остались живыми неполных 5 семей. ...Наши мужья были на фронтах, и некому было хоронить умерших, и часто трупы лежали несколько суток вместе с живыми. •. .Скажите мне, почему допустили такие ужасы?» Обращение крымско-татарского народа к XXIII съезду КПСС / / Национальный вопрос в СССР: Сб. документов / Составитель Роман Купчинский. - Б. м.: Сучасжсть, 1975. С. 292, 294, 296, 299, 3 0 5 -3 0 6 .

Запитання до документа П щ готуйте на основi факт/в, наведених у документ/, доповщ ь про долю кримськотатарського народу в роки радянськоi влади i п/сля вигнання нацистських в'/йськ з Криму зокрема.

J З р о б п ь в и с н о в к и та уза га л ьн е н н я д о п а р а гр а ф а

*15 . В1ДМОВЛЕММЯ РАДЯНСЬКОГО РЕЖИМУ В УКРА1Н1 Згадайте! 1. Я ш

операцп радянських вшськ знаменували собою завершения

розгрому ггглер1 вщв в Укра1ш? 2. Чим було викликано депортацию кримськотатарського, грецького i в1рменського населения до схщ них районов Радянського Союзу?

Творче завдання

Чим викликано зростання военно-стратетчного значен­

ия У к р а ш и на заверш альному е т а т вшни?

1. Penpeci'i' в З а х щ н т УкраТж_____________________________ Вступ на територш Захщ но! Украш и Червоно! армп не пришс у край Довгооч 1 куваного спокою. Радянське командування одержало наказ зниЩити У П А й оуш вщ в ш дш лля. На розгром У П А було кинуто велню з’еднання Н К В С i прикордонних В1 Йськ. Це була жорстока i кровопролитна боротьба. 3 боку У П А в нш бра­ ло участь до 100 тис. oci6. А всього за роки боротьби, яка тривала до почат­ ку 1950-х ροκίΒ, у лавах повстанщв i ш дш льнию в перебувало до 400 тис. oci6.

Прагнучи позбавити У П А шдтримки населения, органи Н К В С не зупинялися перед в1роломством i провокащями. Одягнеш у форму У П А , бш щ спецзагошв Н К В С влаштовували кривав 1 розправи, яю приписували

оушвцям. На жорстокють чекшНв О У Н вщповщала терором, широко використовуючи методи Н КВС. Ш дрозды и Служ би безпеки ^ (С Б ) У П А , 3 i свого боку, засилали нсевдоеншШ каведиспв д ля виявлення приб 1чник 1 в радянсько!' влади i законсшрованих чеккгпв. Усе це тшьки розпалювало взаемну ворожнечу, ненависть, непримиреншсть у сусш льствк О уш вщ мали в Захщ нш УкраУ'ш широку шдтримку. Зламати цю си лу можна було лиш е масовими репрешями. Сталш ський режим без вагань i u i o b на них. У березш 1944 р., коли Червона арм1я лиш е наближалася до 9\f \ основних p e r io H iB дислокаци У П А , Н К В С / X i С Р С Р видав СВ0 1 М представникам розпорядження: « Ο ι μ ’ϊ, в склад 1 яких е оушвщ, що перебували на нелегальному становинц, або тих, що займаються бандитизмом, а також ο ϊ μ ’ ϊ Йосип Сл1 пий - митрополит греко-католицькоУ церкви в засуджених оуш вщ в узяти на облш i виселити Галичиш, який вщмовився до тилових областей Сою зу». За офщшними перейти в роыйське праводаними, в 1944-1945 pp. до швшчних й схщслав’я них райошв С Р С Р було вщправлено 200 тис. члеш в Омей оушвщв. А л е багато хто з учених вважае щ даш неповними. Називаються ший цифри, значно бшыш. Д оку­ мента й св 1 дки розпов 1 дають про варварськ 1 методи виселення: арешти провадилися п 1 зно восени i ранньою весною; людей заганяли в товарщ вагони; вони були позбавлен 1 медично! допомоги, 1 ж 1 було обмаль, а воду давали лиш е невеликими порщями. Виселених завозили найчаст 1 ше в г л у х 1 , неосвоен 1 райони з тяжкими i незвичними для ж ител 1 в Зах 1дно 1 Украши к л 1 матичними умовами. Це спричинило велику смертшсть серед дИей i литах людей. Частина репресованих не мала прямого вщношення до У П А . Проте в нелояльн ост 1 до радянсько! влади стал 1 нський режим п 1 дозрював бшышсть укра'1'нц 1 в, як 1 опинилися на окупованш територп. Ш сля X X з’Узду К П Р С (1956) стало вщомо, що Й. Сталш ц 1 лком серйозно думав про виселення, под 1бно до кримських татар, калмишв, деяких народ 1 в Кавказу, також украшЦ1 в. I якщо цього не сталося, вщзначав у своУй допов 1Д1 на X X з’Узд! К П Р С тод 1 шн 1 Й секретар Ц К М. Хрущов, то лише тому, що украш щ в «б у л о занадто багато, не було мшця, куди ϊχ вислати, шакше Сталш заслав би ϊχ також».

■ш

Шь-

1,\л 11

2. Вщновлення радянського апарату управ л тн я __________ Ж орсток 1 penpecii' були проявом невпевненост 1 , слабкост 1 радянських позицш в Укра'Угп. Едуард Р. С теттш ш с, член делегацп Сполучених Штатов Америки на Кримськ 1 Й конференц!·"' трьох держав антиптлер 1 всько'1 коал 1 ЦЙ', що В1 дбулася в лю том у 1945 р., зазначив: «С та лш вщчувае свою позиц 1 ю на У краш 1 дуже тяжкою i непевною». Ось чому на завершальному етагп В1 йни особлива увага прид 1 лялася вщновленню Bcix структур тоталпарио'! системи в Украшк Тож одним 13 перших заход 1 в було в дтвореиня б 1 лыновицьких партшних 1 орган 1 зац 1 Й, βηκοηκομιβ рад, м 1Л 1ци. Частково це зд1Йснювалося за рахунок

g

мпщевих комушсНв, яю вийшли з ш д ш лля або звщ ьнилися в результат! розформування партизанських з’еднань. Водночас Ц К В К П (б ) i Ц К К П (б )У добирали кадри кер1 вниюв у тилових районах, д ш ч ш армп, центральних вй домствах. Якщо на початку 1944 р. у К П (б )У н ал 1чувалося 34,8 тис. члешв, то в жовтш - на момент остаточного завершения вигнання шмщ в - 149,9 тис. Партшно-державне кер 1 вництво Украшсько! Р С Р очолював М. Хрущов, який обшмав посаду першого секретаря Ц К КГ1(б)У, очолював уряд У РС Р. Вщновлюючи контроль над y c iM a сферами життя Украши, кер1вництво С Р С Р ш ш ло на деяк 1 поступки нащональним прагненням И народу. Верхов­ на Рада С Р С Р прийняла 1 лю того 1944 р. закон, яким союзним республж ам надавалося право на дипломатична вщносини з шоземними державами. Тод 1 ж радянськ 1 республ 1 ки дштали дозв 1 л на орган 1 зац 1 ю власних збройних формувань. Були створеш р есп убл 1 канськ 1 наркомати оборони та 1 ноземних справ. На Кримськш конференцй глав держав антиг 1тлер 1 всько 1 коалщ п Стал1н говорив президентов! С Ш А Рузвельту про необхщ шсть надати УкраΪΗ ί мюце в Органхзацй О б’еднаних Hapift, створення яко'! вже готувалося. Щ заходи центру були суто демагопчними, не зм 1 шовали статусу Укра'!ни у склад 1 С Р С Р i здшснювалися головним чином з пропагандистськими нам 1рами. Власно!' армп У Р С Р так i не створила, а ϊϊ роль в О О Н ш коли не була самостшною.

3. Втрати У краш и за роки в|йни з Ш меччиною____________ У час, коли тоталггарний стал 1 нський режим в1 дновлював контроль над Украшою, регулярн! частини Червоно! армп вели кровопролитш наступальн 1 бо! за ϊϊ кордонами. На цьому еташ В1 йни кожен 4-5-й червоноарм1ець був жителем Укра'1 ни. C boim ратним подвигом у склад! багатонацюнальних радянських з’еднань вони наближ али сш льн у перемогу над нацистською Ш меччиною, яка прийшла 9 травня 1945 р., i забезпечували розгром м Ш таристсько! Японп, 13 завершениям якого 2 вересня 1945 р. пов’язане зак 1 нЧ еН Н Я

ДруГО! CBITOBOI В1ЙНИ.

Кияни на вхдбудовх вулищ Хрещатик. 1944 р.

За роки вшни Украша втратила 8 млн oci 6 - п’яту частину населения: 2,5 млн oci 6 загинули в боях, 5,5 млн становили знищеш вшськовополонеш й цив 1 льш особи. Якщ о ж взяти Bci демограф 1 чн 1 втрати (крхм убитих, вони включають померлих вщ хвороб i голоду, депортованих, мобШ зованих, емн грант 1 в, втрати в природному прирост^, то вони обчислювалися неймов 1 рно великою цифрою - 14,5 млн. В 1945 р. в Украхш залиш илося 27,4 млн людей, то/й як у 1941 р. ϊχ було близько 42 млн. Мюта обезлю дш ли i лежали в рушах. 3 900 тис. мешканщв Киева в 1940 р. на 1945 р. залиш илося 186 тис. Майже по 200 тис. втратили Одеса й Харюв, 100 тис. - P iB H e . Понад 10 млн жител1в Украши залиш илися без даху над го­ ловою i тулилися в непристосованих примхщеннях та землянках. Промисловшть i сшьське господарство перебували в сташ π ο β η ο ϊ розрухи. Було знищено (як окупантами, так i радянськими вшськами) 16 150 пщприемств, 27 910 колгосшв, 872 радгоспи i 1300 машинно-тракторних станцш. Лиш е за неповш 1943 i 1944 pp. ш мщ вивезли з Украш и 9200 тис. т зерна, 622 тис. т м’яса та м’ясних вироб 1 в, 950 тис. т оли, 208 тис. т вершкового мас­ ла, 400 тис. т цукру, 2500 тис. т фуражу, 3500 тис. т картоплг

4. Початок вщбудови

θ κ ο η ο μ ϊ κ η ________________________________

У цих надзвичайно складних умовах почалася вщбудова народного господарства Украши. У розпал наступальних операцш Червоно! армй в c e p n H i 1943 р. Раднарком С Р С Р i Ц К В К П (б ) прийняли постанову «П ро невщкладш заходи по вщбудов! господарства в районах, визволених В1Д шмецько!' окупацй'». Д К О ухвалив ряд постанов, яю передбачали конкретш заходи щодо вщбудови основних галузей промисловосН Украхни, зокрема вупльноц за л 1 зорудно 1 , металург 1 Йно1 , а також найб 1льш их машинобуд 1 вних завод 1 в, Д н 1 прогесу та 1 нших п1дприемств. Д ля в!дбудови було видхлено понад 18 млрд карбованц!в,

Вщбудова мартен1 всько1 печ1 № 5 металургшного заводу im. К. Ворошилова.

Ворошиловград (сучасний Лугансък). 1944 р.

Що становило 24 % загально'Т суми, надано'Т урядом С Р С Р на вщ будову радян­ ських територш . IIТо ж до матер1альних збитю в, як их зазнала УкраТна в роки вшни, то вони становили 42 % зага льн и х зби тю в СРСР. Д оси ть ск ладною п р облем ою вщ будови б у л а кадрова. Н а початку 1944 р. в УкраТш за ли ш а ла ся ли ш е четверта частина ДовоенноТ ч и сел ьн о сН ροδίτΗπκίΒ. П рактич­ но B c i в1Йськовозобов’язан1 чолов1ки б у ли м о б Ш зо в а ш до армп. Т о м у забезпечення робочою си лою П1дприемств в1дбувалося за рахун ок 1нвал1Д1в, Л1тн1х лю дей, ж ш ок, молод1, о с о б л и в о с 1ЛьськоТ. Ш и р о к о використовувалася праця в 1Й ськовополонених. Н а кш ець в^йни чисельн1сть ροδίτΗπκίΒ i сл у ж б о в щ в в Укра'1Н1 д ося гла 70 % довоен н ого р 1вня. Н асам перед в щ н ов лю в али ся ш л я х и сполу ч ен н я , мости, засоби зв’язку. Ц е здш сн ю валось як цив1льним населен иям , так i арМ1йськими частинами. У ход 1 вш ни б у л о В1дбудовано понад 20 тис. к 1л о м е т р 1в з а л 1зниць i 615 з а л 1зн и ч н и х m o c t i b . Б у ли б щ н о в лен1 також найголовн1Ш1 Л1нп зв’язку. Значних y c n ix ie у д а л о ся д ося гти у В1дбуДОВ1 основн их га л у з е й народного господарства. Н а К1нець В1йни питом а вага Д он басу в за га льн о сою зн ом у ви д об утк у в у п л л я зр осла До 26,7 %. У 1945 р. УкраТна д ала 18 % зага льносою зного виробництва чавуну i 11,2 % стал i.

Селянин ope землю в одному 13С1 Л на Ворошиловградщиш (сучасна Луганська обл.).

1943 р.

Всього до травня 1945 р. було вщбудовано i введено в д1ю близько 3 тис. ве­ лики х промислових шдприемств Украши. Промисловий потенщ ал Укра)'ни працював на забезпечення фронту боеприпасами, бойовою техшкою, спорядженням. В щ будовч 1 процеси ш и р и ли сь i на сели 1943-1945 p p . у р езульта т! надлю д ськ ого напруж ення си л сш ьськ ого населения, переваж но ж ш ок i Д1тей, б у л о освоен о 76 % y c i x д овоен н и х пош вних п лощ у колгосп ах. Т р ак тор 1в, MexaHi3 MiB чи бодай коней б у л о обм а ль. Н а п о льов и х р о бота х ш ироко викори стовували ся корови. Н ер щ ко ж ш ки та ш д лггк и в п рягали ся замш ть худоби i на В1зках д о с т а в л я л и в п о ле зерно, в и в ози ли врожай. М ай ж е все вирощ ене заби рала держава. Такою дорогою цш ою арм 1я i m i c t o забезпечувал и с я сш ьськогосп одарською п р од ук ц 1ею. За роки В1йни вщ укра'!нських колгосп^в i р а д госп 1в держава одерж ала 16,5 м лн т зерна, 400 тис. т м ’яса i майже 250 тис. т м олока. Таки м чином, незваж аю чи на в ели ч езш лю д сь к 1 й матер1альш втрати, у 1944-1945 pp. на завер ш альн ом у еташ вш ни У к р а ш а зр о б и л а значний внесок у с ш л ь н у перем огу анти нацистських сил.

С Перев1рте себе ) 1. Чому в1дновлення радянсько! влади в Зах 1ДН1Й Укра'!н! викликало onip на­ селения?

2. Охарактеризуйте масштаби i форми антирадянського опору в Захщнш Украши 3. Якими методами радянська влада боролася з нацюнальним опором в nicлявоенний перюд? 4. Охарактеризуйте масштаби втрат Украши в роки вшни з Шмеччиною. Пор1 вняйте ϊχ 13 втратами шших p e rio H iB СРСР. 5. Як в1дновлювався парт1 Йно-радянський i господарський апараг Укра!'ни ГЙСЛЯ В1ЙНИ? 6

. Що було зроблено для в1дбудови народного господарства Украши в 19431945 pp.?

7. У якому становиин перебувало на завершальному erani вшни украшське село?

Документ 1. 3 «Д о кла д н о й з а п и с к и о ф а кта х гр у б о го н а р уш е н и я с о в е тс к о й за конн о сти в д е я те л ьн о сти т. н. сп е ц гр у п п ы МГБ» в щ 15 л ю то го 1949 р., а д р е с о в а н о !'с е к р е т а р ю ЦК КП(б) У краш и М . Х р у щ о в у Соверш енно секретно

М инистерством Госбезопасности Украинской ССР и его Управлениями в западных областях Украины в целях выявления вражеского украинсконационалистического подполья широко применяются т. н. спецгруппы, действу­ ющие под видом бандитов «УПА»... Однако, как показывают факты, грубопрово­ кационная и неумная работа ряда спецгрупп и допускаемые их участниками произвол и насилие над местным населением не только не облегчают борьбу с бандитизмом, но и, наоборот, усложняют ее, подрывают авторитет советской законности и бесспорно наносят вред делу социалистического строительства в западных областях Украины... Военный прокурор войск МВД Украинского округа полковник юстиции Кошарский. Сидоренко Б. Чекисты в форме УПА / / Голос Украины. - 1993. - 2 июня.

2 . П р и с я га р а д я н с ь к о го п а р ти за н а Вступая в отряд борьбы с фашизмом, я обязуюсь: 1) Не щадя своей жизни, всячески подрывать вражеские силы, уничтожая мосты, железные дороги, склады и все то, что враг использует для войны. 2) Призывать в отряд товарищей, общ ими силами добывать оружие и готовить­ ся к освободительному восстанию. 3) Помня о том, что враг старается забрать на мучения наших братьев, я обязу­ юсь делать все, чтобы отразить эти его злодеяния. 4) Я обязуюсь носить вечно в груди образ моей Великой Родины и веру в полней­ шее уничтожение врага. 5) Действовать решительно, применяясь к условиям, и сохранять все тайны отряда. 6) Если же я изменю этой присяге, пусть падет на меня проклятие моего народа и да смертью накажет меня рука партизанского правосудия! А рх 1вний документ

3. П р и ся га вояка У кра'Гнсько!'повстанськоГарм п Я, ΒΟΪΗ УкраУнсько'У повстанчоУ армп, взявши в руки зброю, урочисто клянусь сво ­ ею честю i совютю перед Великим Народом УкраУнським, перед Святою Землею УкраУнською, перед пролитою кров’ю ycix Найкращих Сиыв УкраУни та перед Найвищим Полггичним Проводом Народу УкраУнського: Воротись за повне визволення b c i x украУнських земель i украУнського народу вщ загарбниюв та здобути УкраУнську Сам остжну С оборну Державу. В щй боротьб! не пожал1Ю hi крови, hi ж и т т я i буду битись до останнього вщ диху i остаточноУ перемоги над y c iM a ворогами УкраУни. Буду мужн 1м, вщважним i хоробрим у бою та нещадним до воропв земл! украУнсько'У. Буду чесним, дисциплш ованим i револющ йно-пильним воУном. Буду виконувати b c i накази зверхниюв. Суворо зберФатиму вжськову i державну таемницю. Буду гщним побратимом у бою та в бойовому життю b c i m c b o 'i'm товарищам по зброУ. Коли я порушу або вщступлю вщ ще'У присяги, то хай мене покарае суворий закон УкраУнсько'У Нацюнально'У Революци i спаде на мене зневага УкраУнського Народу. Повстанець. - 1944. - Листопад. - Ч . 1.

а

Запитання до документ!в ^ Документ № 1.------------------------------------------------------------------------------------------------------Я/с/ м етоди використовував стал/нський реж им у боротьбi з ОУН-УПА? Документи № 2, № 3. ---------------------------------------------------------------------------- --------------Пор/вняйте тексти присяги радянського партизана й вояка УПА. а) Щ о спш ьного в ц их докум ентах? б) Чим вщ р/зняю ться д в/ присяги? 1 3 p o 6 iT b в и с н о в к и т а у з а га л ь н е н н я д о п а р а гр а ф а

Ф

1 6 . КУЛЬТУРА УКРА1МИ В РОКИ В1ИМИ

Згадайте ) 1. Я к у полггику проводила Ш м еччина на окупованих у к р а ш ­ ських територ1 ях? 2. Якими були масштаби евакуацп украш щ в до радянського тилу? Якё категорп населения були евакуйоваш?

Творче ЗаВДЭННЯ

Наскёльки вёдповёдае военним умовам У к р а ш и при-

слёв’я: «К о л и говорить гармати, музи мовчать»?

^ 1. Народна освгга_________________________________________ Вшна руйнувала матерёальнё основи культури. О собливо згубно позначилась вона на народнёй освётё. В умовах окупацп тисячё шкёльних примёщень було спалено, пограбовано, перетворено на склади, госпёталё, казарми. Гётлерёвцё не мали намёру ϊχ вёдбудовувати. Рейхсмёнёстр схёдних територёй Ш меччини А. Розенберг у директивё рейхскомёсару Е. К оху вщ 18 листопа­ да 1941 р. зазначав: «Щ о б створити загальш передумови для налагодження життя, достатньо допустити ёснування початкових шкёл». Давався також дозвёл на органёзацёю професёйних шкёл. Навчальний процес у них почався в 1942 р. i провадився за складеними нёмецькими чиновниками програмами. Βΐκ школярёв не перевищував 14 ροκίΒ. Налагодження шкёльноё справи пёсля вигнання гётлерёвцёв наштовхувалося на величезнё труднощё. Не було навчальних посёбникёв, лабораторних приладёв, зошитёв, пёдручникёв, карт, класних дощок. Десятки тисяч учителёв воювали на фронтах. Постало завдання в стислё термёни вёдбудувати школи й охопити навчанням ycix детей шкёльного вёку. На кёнець 1943/44 навчального року в початкових, семирёчних i середшх школах навчалося лиш е 1,77 м лн учнёв, тобто менше третини детей шкёльного вёку. Багато дётей втратили батькёв, мёльйони стали напёвсиротами.

2 . Вища школа____________________________________________ Вёйна завдала величезно'ё шкоди вищёй школё, навчальним закладам спецёальноё пёдготовки в цёлому. Вишё в Украшё припинили роботу й евакуювалися у вёддаленё райони СРСР. Водночас окупацш на влада дозволила роботу вишёв, зокрема в Киевё, Днёпропетровську, Харковё та ёнших м/стах, якё у 1942 р. закрила. Вивезенё на схёд вишё, об’еднавшись з ёншими евакуйованими або мёсцевими навчальними закладами, досить швидко налагодили навчальний процес.

У лю том у 1942 р. у К зи л-О рд 1 (К аза х­ стан) розпочав роботу О б ’еднаний украшський уш верситет у склад 1 викладач 1 в i студенНв Харшвського та Кш вського уш верситеНв. Загалом понад 70 евакуйованих з Украши винпв продовжували готувати спещалкгпв. 3 визволенням територп Украш и вщ шмецько-фашистських загарбниК1 в почалась реевакуащя вищих навчальних заклад 1 в. На жовтень 1944 р., коли нацистсыа вшська були витшнеш за меж 1 Украши, вщновили роботу ИЗ виппв.

1 3. Н аука

О. Богомолець (трет1 Й праворуч) 3i c n iB робиниками 1нституту експериментально! бюлогп та патологи А Н УРСР. K uie.

1943 р .

____

Науковщ на окупованш п тлер 1 вцями територп Украш и опинилися в критичному становищ!. Спроба поновити Д1 яльш сть Всеукрашсько! академп наук у Киев 1 наштовхувалася на onip окупанНв. Б1 льшють наукових установ Академп наук У Р С Р та п презид 1 я були евакуйован 1 в радянський тил, до Уфи. Лиш е у склад 1 А Н У Р С Р до схщ них райошв С Р С Р ви1хало майже 400 академ 1 К1 в, член 1 в-кореспондент 1 в i науко­ вих ствробггниюв. Д 1 ялыпсть науково-досл 1 дних установ Укра1ни в евакуацп була спрямована насамперед на надання пауково-методично! i практично! допомоги обороншй промисловостр с 1 льському господарству, госшталям та Л 1 кувальним установам тощо. Так, колектив 1нституту електрозварювання А Н УРС Р, очолюваний С. Патоном, усшшно застосував сво! довоенн 1 розробки для налагодження автоматичного дугового зварювання K o p n y c i B танюв Т-34 П1 д флюсом. Трупа украшських учерих на ч ол 1 з академ 1 ком М. Доброхотовим розробила ι ι ο β ϊ методи виплавки броньованих сталей. Значну допомогу обороннш промисловост 1 надав колектив Ф13ико-техн1чного хнституту А Н Украши, який розробив висококалоршний термгг для m i h i снаряд 1 в, що переважав сво!ми теплотворними можливостями B c i 1снуюч 1 paHime види. Величезним був внесок пращвниюв 1 нституту в розробку бшьш досконалих конструкц 1 Й торпед, створення радюлокатора та автоматичних систем пеленгацп, приладу для знешкодження морських m i h . C o t h i тисяч радянських β ο ϊ η ι β повернулися до життя завдяки плгднш робот! колектив 1 в Л 1 кар 1 в Укра!ни на ч о л 1 з видатними спец 1 а л 1 стами М. Стражеско, В. Фшатовим, Р. Кавецьким та ϊ η . Ефективн1 методи Л 1 кування ряду 1 нфекц 1 Йних, травматичних, ш лункових та шших захворювань були розроблеш колективом 1нституту к л 1 Н1 чно! ф1310лог1! А Н У Р С Р шд кер 1 вництвом академ 1 ка О. Богомольця. Завдяки запропонованим украшськими вченими новим методам лж ування i c t o t h o знизилась смертншть серед поранених радянських солдаНв.

4. Л|тература Роки в1 Йни стали новим випробуванням д ля украшсько! лггератури. Понад 300 члеш в С ш лки радянських письменнишв Укра!ни п 1 ш ли в Червону арм!ю, частина з них загинула на фронтах. Укра!нськ! письменники,

художники, актори, κοτρί опинились у rm iep iB ському тилу, боролися проти окупанПв як у склад 1 партизанських з’еднань, шдпорядкованих M o c k b i , так i в загонах У П А . В окупованому п тлер 1 вцями Киев! група письменниюв, члеш в О У Н , на ч о л 1 з Оленою Телшою зоргаш зувалася в С ш лк у украхнських письменниюв. О. Телша готувала альманах украшсько'! поезй «Литаври». Разом з шшими членами оуш вського п щ ш лля ϊϊ р озстры яли 21 лю того 1942 р. у Бабиному Яру. У далекому радянському тилу працювали укра1 нськ 1 прозаши, поети, драматурги М. Бажан, П. Тичина, М. Рильський, В. Сосюра, О. Корншчук та ш. Олександр Довженко з Аш габаду ще на фронт, де працюе кореспондентом газети «К р ас­ ная звезда». Це був час, коли сталш ський режим Олена Тел1га - видатна прагнув зберегти свш вплив на укра'1 нський на­ укра1'нська поетеса, пол1 ТИЧНИЙ Д1ЯЧ род, використовуючи си лу й авторитет мистецтва, заохочуючи письменниюв до створення художшх TBopiB, κοτρί об’ективно вщображали б сучасне i минуле Украши. Саме в цш атмосфер! з’являеться вщзначений Сталшською n peM ieio високопатрютичний B ip u i Володимира Сосюри «Л ю б И ь Украш у». У военш роки над Украш ою пролунали життестверджувальн 1 слова Павла Тичини: Я есть народ, якого правди сила Нгким звойована ще не була. Яка бгда мене, яка чума косила, А сила знову розцвгла! Щ слова породжували надш, що ш сля розгрому нацизму все змш иться на краще. Ця над 1 я ш дтримувалася деякими конкретними Д1 ями: за клопотанням М. Бажана i О. Довженка у 1943 р. були звьльнеш з ув’язнення деяк! укра'1 нськ 1 письменники. Серед них - Остап Вишня, якому, щоправда, до закшчення десятир 1чного заслання залиш алося кьлька дгпв. Важливий внесок у змщнення морального д уху β ο ϊ η ϊ β зробила аптацшна фронтова бригада укра'^нських письменник 1 в, до складу яко! входили А. Головко, С. Скляренко, А. Малишко, В. Сосюра, М. Стельмах, Л. Дмитерко та iHini.

1 5. Т е а тр i ю н о __________________________________________________ Ч ерез деякий час пш ля початку окуп ац н в Киевц Х арк ов 1 , Д гппропетровську, Львов!, Станшлав1 та 1нших М1стах були В1 дкрит 1 укра'1'нськ1 драматичн1 театри, я к 1 ставили п’еси з нацюнально!' класи ч н о! спадщ ини, переваж но 1 сторичного i побутового зм 1 сту.

А ле бшьш 1сть в1домих актор 1 в разом з театрами вшхали в радянський тил. Перебуваючи в евакуацй', театри Украш и пщ тримували TicHi зв’язки з фронтом. Найактившше Д1 я ли К и 1'вський театр опери та балету ι μ . Т.Г. Шевченка, Полтавський театр i m . М.В. Гоголя, об’еднаш Д н 1 пропетровський i Одеський театри опери та балету. Усього театри та концертш колективи Украш и вщправили на фронт понад 100 бригад. До них, зокрема,

Артисти фронтово1 бригади Кшвського украшського театру гм. I. Франка. В центр! - Г. Юра. 1942 р.

входили так 1 визначш Д1 ЯЧ1 украшсько! культури, як 3. Гайдай, I. Паторжинський, П. В1рський та ш. Ш д час вшни у радянському ти лу продовжували працювати евакуйоваш кшостудп Украши. Сталш ський режим з особливим завзяттям експлуатував κ ϊ η ο як один з найефектившших засоб 1 в щ еолопчно!' обробки населен­ ия. Кшвська й Одеська шностудп, перебуваючи в Середнш Азп, створили м льк а пропагандистських ф1 л ь м 1 в, у тому чи сл 1 «О лександр Пархоменко», «Я к гартувалася сталь», «Партизани в степах Украш и». У щ c y e o p i роки продовжував працювати видатний кшомитець X X столН тя - Олександр Довженко. Влтгку 1943 p. b ih завершив кшоповшть «Укра!'на в ο γ η ι » , яка утверджувала безмежну B i p y в народ Украши, котрий через страждання, кривав 1 битви i величезш втрати в1 дроджуеться до ново­ го життя. А л е цей T B ip , незважаючи на його високий художнш р1вень, був И1 дданий жорстокш критиц 1 . Й. Сталхн i чиновники В1 д культури не могли вибачити О. Довженков 1 його надзвичайно яскравий, национально забарвлений талант. У c i 4 H i 1944 р. питания про кшоповшть розглядалося на заС1данн 1 пол]тбюро Ц К В К П (б). 3i звинуваченням виступив Сталш. «М ене було привезено в Кремль... порубано на шматки, й окривавлеш частини мое! ДУШ1 розкидано на ганьбу i п оталу», - згадував шзшше про цю п одш у своему «Щ од ен н и к у» кшодраматург. Ставлення до творчост 1 О. Довженка яскраво вщ дзеркалювало антинаЦюнальну суть полН ики стал 1 нського режиму щодо культури, його страх перед пробудженням самосвщомосН украшського народу.

6. Радянсью засоби масовоТ 1нформацП'___________________ У часи вшни важливу роль в ш гр ав али засоби масово! 1 нформацй'. Вони працювали в умовах жорстко! цензури военного часу. Радянська влада на

Ъ В В

Ш

початку вшни вилучи ла Bci радюприймач 1 i вела трансляц ш новин через репродуктори, πκί розв 1 шувалися в громадських мщцях i квартирах. Поширення чуток, що розходилися з оф щ ш ною Bepciero подш (а влада на початку вшни приховувала справжнш стан справ), часто закш чувалося репреаями. В умовах окупацп заборона на радюприймач 1 була шдтверджена rm iepiBцями. Водночас було дозволено видання газет за умови ϊχ лояльност 1 «новому режиму». На окупованш територп в 1941-1942 pp. видавалося понад 115 украшомовних перюдичних видань. Багато з них були речниками украшських нацюнально-визвольних сил. А ле окупанти наприкшщ 1941 р. ρί 3 κο посилили нагляд за ними, заборонили п ублж ац ш матер1 а л 1 в, що стосувалися майбутнього Украши, гострих сощально-полггичних питань. Три чверт1 свое!' плонц газети змушеш були вщдавати офщшним окупацшним матер1 алам. Радянське кер1 вництво прагнуло зберегти вплив на населения окупованих територш. Щ одня передач! на Украш у вели радюстанцп ι μ . Т.Г. Шевченка Ϊ3 Саратова та «Радянська У краш а» з Москви. 3 поверненням в Украш у радянська влада вщновила видання c b o i x газет, а разом з тим i всю систему вдеолопчно!' обробки населения.

L Церковне життя___________________ ____________________ Военш роки майже д ля Bcix р ел!п й н и х культ 1 в були часом поновлення д 1 яльн ост 1 та легального 1 снування: на окупованш територп це вщ бувалося з дозволу шмецыон влади, на зв 1 льнен 1 Й - санкц 10 новано радянським урядом, який тимчасово послабив утиски на церкву, використовуючи ϊϊ авторитет для посилення патрютичних настро'1 В населения. Вже на початку окупацп за дозволом окупацшшн адмипстрацп в Укра1ш було вщкрито близько 2 тис. православних x p a M iB . Населения ш сля багатьох ρ ο κ ί Β атеютично!’ обробки поверталося до р ел 1 гй. Знову ввшшли в побут хрещення дггей, В1 нчання, ϊ η η ι ι р ел 1 п й н 1 обряди. Як i в попередгп пер1оди, едн осп в р ел 1 Г1 Йно-церковному ж итт 1 не було. Була вщновлена Укра1нська автокефальна православна церква, очолювана арх 1 епископом П о л 1 карпом (Сж орським). Окупанти спод 1 валися, що автокеф ал 1 сти стануть одн 1ею з опор 1 хнього режиму. А л е цього не сталося. Р ел ш й н е вщродження сприяло росту нацюнально '1 самосв 1 домост 1 . 1снувала також Укра1'нська автономна православна церква т д кер1вництвом митрополита О лекая (Громадського). Остання визнавала зверхнють Московського патр1 архату. В1дносини М1 Ж двома церквами були напруженими. П рагнучи заручитися ш дтримкою кримськотатарського населения, окупанти погодилися на вщкриття мечетей у Криму. Нараз знищ увалися синагоги. Ш сля повернення^адянсько 1 влади У А П Ц була лшвщована. Ш д безпосередн 1 м контролем И. С тал 1 на навесн 1 1945 р. розпочався процес нищення Укра 1 нсько 1 греко-католицько!' церкви (У Г К Ц ). I автокефалклчв, i грекокатолик 1 в си лом 1 ць навертали в лоно росшського православ’я, яке в роки вшни одержало мож лив 1сть в1 дновити свою Д1 яльш сть, хоча перебувало П1 Д жорстким i всеосяжним контролем радянсько!' тоталитарно!' держави. У боротьб 1 за свою B ip y опинилися в ув’язненн 1 й загинули там багато церковних Д1 ЯЧ1 В (епископи Г. Хомишин, Й. Коциловський та ш.). Таким чином, усупереч yciM труднощам i страх^ттям военного часу культурний процес в Укра\'ш не припинявся. 1нтелектуальний талант украш-

ського народу, його лггература й мистецтво не схилилися перед наступом нацизму. Культура народу в умовах вшни надшно служ и ла його самозбереженню, утвердженшо гумаш стичних щ еал 1 в.

С Перев1рте с е б е ) 1. 2. 3. 4. 5. 6.

У якому сташ в роки вшни перебувала народна осв1та? Яку нолггику в галуз 1 освгги в УкраУш проводили окупанти? Що вам ведомо про роботу евакуйованих на схед винпв Украши? Який внесок у перемогу над гитлеризмом зробила укра'Унська наука? Як 1 видатш твори украшського мистецтва було створено в роки вшни? Чим, на ваш погляд, пояснюеться подвшна оцшка стал 1 нським кер1 вництвом T B o p iB видатних украУнських π ο ε τ ίΒ , письменник1 в, драматургов? 7. Схарактеризуйте внесок украшського кшомистецтва в перемогу. 8. Як0 зм0ни ведбулися в церковному житт0 УкраУни в роки вшни? Чим вони були викликаш? 9. Чому У А П Ц шсля повернення радянсько'У влади було заборонено?

Документ 1. П оста н о ва VII с е к ц н В е р м а х ту з о н и Б (Укра'Гна) с т о с о в н о навчання. 29 гр уд н я 1941 р. (...) IV. Навчання. З пд но з постановок) № 3 0 вщ 8.12.41 р. початков! школи дозволен!. K p iM того, дозволен!: промислов!, сшьськогосподарськ!', лю огосподарсью проф ес 1йн 1 школи, так само як i профешйш школи жшочого персоналу для навчання ведения господарства, кравецькоУ справи, охорони здоров’я та ппени. Не дозволено: Висок! навчальн! заклади: ун1верситети; полггехжчш |нститути, вищ| школи - пмназм, a iu e 'i та 1нш 1 под1бн1 заклади, середн! школи; семжари, загальш середш школи 3 i спец1ал1зац1ею для неповно! спец1альност1. Bci школи, що належать до цих категор!й, треба закрити... Документ ф едерального военного apxiey Ф райбурга - ФРН / / Косик В. Украша i Ымеччина у Другш св ч о в ш В1йн|. - С. 5 4 9 -5 5 0 .

2 . 3 в и с т у п у Й. С та лш а на з а с щ а н ш п о л ггб ю р о ЦК ВКП(б) «Про а н ти л е н ш с ы а п о м и л к и й н а ц ю н а л ь ш п е р е кр уч е н н я в κϊη ο π ο βϊο τϊ О. Д о вж е нка “ У краш а в ο γη ι ” » 31 С1чня 1944 р.

Тов. Довженко написав к1нопов1сть п1д назвою «УкраУна в ο γ η ι ». ...Насамперед дуже дивно те, що в кж оповю й Довженка... яка мала б показати повне торжество лешшзму, пщ прапором якого Червона арм1я ус п ш н о визволяе нин! УкраУну вщ н1мецьких загарбник1в, немае жодного слова про нашого вчителя великого Ленша. ...Довженко виступае тут проти класово'У боротьби, в т намагаеться заплямувати полпику i всю практичну д1яльнють партп по л1квщаци куркульства як класу. ... Нацюналютична поволока наст1льки затьмила свщ омють Довженка, що b i h пе­ рестав бачити ту величезну виховну роботу, яку провела наша парйя в народ!... K iH o n o B ic T b ε антирадянською, яскравим виявом нацюнал1зму, вузькоУ нацюнально'У обмеженость Варто було б опублкувати к1нопов1сть Довженка так, щоб вщ нього залишилося б саме мокре мюце...

3 . 1з « Щ од енни ка» О. Д овж енка Товарищу М1Й С та л т! Коли б Ви були наваь богом, я тод 1 б не пов 1рив би Вам, що я нацюналют, якого треба плямувати i тримати в чорному Tmi. Коли немае ненавист 1 принципово! i зневаги нема, недоброзичливосл hi д о о д н о г о народу в с в т , Hi до його дол1, hi до його щастя, hi п д н о с г п ч и добробуту - невже любов до свого народу е нацюнал 1змом? Чи нацюнал 1зм у непотураню глухол людей чиновних, холодних Д1ляг, чи в невм1нн1 художника стримати сльози, коли народу боляче? Лггературна УкраТна. - 1990. -б л и п н я .

Запитання до докуменлв Документ № 1.-------------------------------- — ---------------------------- — ----------------------------------Чим поясню еться д о з в 'т ш мецьких окупанпв на навчання в початкових, пром ислових, сш ьськогосподарських, лю огосподарських та iнш их под^бних ш колах i заборона вщ криття середш х шкш, уш верситепв, шш их вуз/в? Документи № 2, № 3 .-------------------------— ----------------------- — ---------------------------------а) На основi наведених матер/ал/'в охарактеризуйте причини заборони юнопоe ic T i О. Довженка «Укра'та в omi». б) Яке ставлення сталш ського реж им у д о украш ського народу, його нацю нальних прагнень засвщ чуе ця заборона? в) Наскшьки виправданi звинувачення О. Д овженка в «нашонал/зм/»? Який змш т вкладае Стал 'ш у поняття «нацюнал/зм»? I 3 p o 6 iT b в и с н о в к и та у з а г а л ь н е н н я д о п а р а гр а ф а

» 1 7 .

П1ДСУМКОВО-УЗАГААЫ1ЮЮЧИИ УРОК

I 1. Включения ЗахщноТ У к р а ж и до складу СРСР____________ Д ля украшського народу Друга свггова вшна почалася 17 вересня 1939 р., коли радянськ 1 вшська перейшли польсько-радянський кордон. Вщповщно до радянсько-шмецького пакту про ненапад в1д 23 серпня 1939 р. i, зокрема, таемного додаткового протоколу Захщна Украша переходила шд контроль Радянського Союзу. До возз’еднання 3 i c b o i ' m h с х щ н и м и братами захщ ш украш щ прагнули столггтями. А л е вони шяк не могли збагнути, чому наслщком звгльнення мае бути масовий, небачений рашше терор, арешти i висилки до Сиб1ру сотень тисяч односельщв. Як свого часу Перша свггова вшна, початок Друго! ο β ι τ ο β ο ϊ вшни пщказували украшцям, що справжне 1 хне визволення можливе лише в результат! створення власно! незалежно!' держави, а не внаслщок зм 1 ни краши-покровителя.

2. М к ц е У краш и у Β ΪίίΗ Ϊ антиптлер1всько'|‘ KoaniuiT з Ш меччиною___________________________________________

1

Ш сля нападу 22 червня 1941 р. Ш меччини на Радянський Союз Украша перетворилася на один з найважлив 1 ших театр 1 в пгантського двобою М1 Ж радянськими i шмецькими в1 Йськами. Военн 1 д а на територй' Украш и тривали з першого дня н 1 мецько-радянсько! в1 Йни до 28 жовтня 1944 р., тобто 3 роки i 4 М1ся ц 1 13 загальних 3 ροκίΒ i 11 М1сяц 1в Велико! Вггчизняно! в!Йни.

У сш льн у боротьбу з Ш меччиною та ϊϊ союзниками Украша зробила надзвичайно великий внесок. У склад 1 Червож л армй' за роки вшни воювало близько 7 м лн ж ител 1 в Украши. У лавах Червошн армй це була друга за чисельш стю нащональна трупа ш сля рошян. Серед вищих офщ ер 1 в, зокрема командувач 1 в фронт 1 в та армш, було нимало украшщв. Найвщ ом 1 цй з них А. Сременко, С. Тимошенко, Р. М алиновський, М. Ватутш, I. Чернях 1 вський, П. Рибалко, К. Москаленко, П. Жмаченко та iHiui. Ратний подвиг багатьох украшщ в вщзначений найвищими нагородами. Серед них - 2072 удостоеш звання Герой Радянського Союзу. 3i 115 дв 1чх Геро'хв Радянського Сою зу 32 украшщ. Один 1 з кращих льотчи к 1 в-винищувач 1 в Червонох армй' 1ван Кожедуб, який у роки вшни став трич 1 Героем Радянського Союзу, народився i вирхс у селянськш c i M ’ i на Сумщ инГ 1з 7 млн ордешв i медалей, вручених солдатам i офщерам Червонох армй, 2,5 млн одержали ж ител 1 Украши. Не менше 50 % особового складу вшськ, як 1 билися з п тлер 1 вцями в Украшх, були ϊϊ мешканц 1 . Переважно це були бш щ l-ro, 2 -го, 3-го i 4-го Украшських φ ρ ο Η τ ϊ Β . Украш щ у склад 1 багатонацюнальних радянських вшськ брали участь у переможному завершенш вшни з ггглер 1 вською Hiмеччиною i в боях з арм 1 ями м 1 Л 1таристсько '1 Японй. Частина наших сшввггчизниюв, як 1 з р1зних причин опинилися за кордоном (вшськовополонеш чи вивезеш на каторжн 1 роботи), воювала в европейському pyci Опору. Украшщ очолювали пщ ш льш орган 1 зацй в концтаборах, на шдприемствах, завдаючи шкоди шмецькш економ 1 Ц1 . Опинившись в пар­ тизанських загонах, вони здшснювали диверсй, громили шмецый гарн13они, пускали П1 д yKic ешелопи з живою силою i техшкою. Перемогу над гИлерхвською Ш меччиною украш щ наближ али також своею геро'1чною працею в радянському тилу: на заводах, рудниках, у колгоспах, лаборатор!ях, навчальних закладах тощо.

3. Радянська i нацю нально-самостш ницька _____________________ теч1я руху Опору Запекла боротьба розгорнулася в ти лу шмецьких вшськ. Ггглерхвщ встановили тут жорстокий окупацш ний режим, спод 1 ваючись зробити з Укра'Г ни житнищо рейху, його сировинний придаток. П ланувалося перетворити Украшщв на «бтлих рабхв». Сотш тисяч ж ител 1 в Укра'1'ни р 1 зних нащональностей П1 д лягали знищенню. Це викликало хвилю обурення, моб 1 Л 1 зувало на боротьбу. 1з самого початку в pyci Опору виокремилися дв 1 течй: радянська i нацюнально-самостшницька. Радянський п 1 дп 1 льно-партизанський рух у nepiui М1сяц 1 окупацй зазнав великих втрат i лише в 1942 р., дютавши допомогу з-за лш й фронту, почав поширюватися на Наддшпрянщину, залучаю чи в боротьбу десятки тисяч незадоволених граб 1 Жницько-терористичним режимом i завдаючи суттевих втрат птлерхвським окупантам. У перш 1 дн 1 в1 Йни О У Н спод 1 валась за сприяння нацистсько '1 Ш меччини розпочати вщродження нац 1 0 нально 1 незалежност 1 Украши. Та щ хлюзй Ш ВИДКО рОЗВ1ЯЛИСЬ. О уН 1В Ц 1 П е р е Й Ш Л И ДО П1ДП1ЛЬН01 Д1ЯЛЬНОСТ1, П1ДГОТОВКИ

масового антинацистського повстання пщ самост 1 Йницькими гаслами. Д ля Н1 мецьких окупацш них властей був цхлком неспод 1 ваним широкий розмах самост!Йницького руху, який у 1941 р. охогшв не лише Захщну Украхну,

а й Наддшпрянщину, в тому чи сл 1 Донбас, Швдень, навггь Крим. Цей рух св 1дчив, що прагнення до незалежносН УкраУни було близьке i зрозум 1 ле в ycix ϊϊ регюнах. Антиукраш ська полггика комушстичного режиму в попередш роки викликала незадоволення в р 1 зних верствах населения. В ум о­ вах поразки радянських вшськ це незадоволення прорвалося на поверхню политичного життя. У р 1 зному баченш майбутнього Украш и полягае причина непримиренHOCTi М1 Ж представниками радянського й оушвського руху Опору. Якщо радянсьш партизани прагнули представити оуш вщ в як зрадниюв i с лу г окупанНв, то оуш вщ ставилися до радянських партизашв як до воропв нащ ональних прагнень украшщв. Радянське кер1 вництво, плануючи з-за лш и фронту дп партизашв, свщомо ш дтримувало конфронтацш обох течш антиг 1тлер 1 вського руху Опору в Украши У цих умовах О У Н -У П А змушена була боротися на два фронти без будь-яко!' зовшшнып допомоги.

А Перемога i Укра ша_____________________________________ Зазнавши в Д ругш свгговш вш ш величезних людських втрат i руйнувань, Украша зробила пдний внесок у розгром Ш меччини та ϊϊ союзнишв. Том у свято Перемоги 9 травня 1945 р. - це i свято ϊϊ народу. Це - свято загальнонащонально!' гордостц а разом з тим загальнонацюнально! скорботи. Гордост 1 за великий шторичний подвиг, скорботи за втраченими долями, за нездшсненими над 1 ями. Попри Bci негаразди й небачеш paHime жертви, участь укра'1'нського народу в Д руг 1 Й свггов 1 Й вшш дала потужний поштовх його нацюнальнш консол 1 дацй, згуртуванню як сучасно!' европейсько! наци. В 1 дчуття причетност! до В елико! Перемоги зм щ ню вало самоповагу, сприяло загальнонацю нальному П1 днесенню. Укра 1 нц 1 отримали на деякий час можлившть пор 1 внювати життя свого народу з життям ш ш их народ 1 в Свропи i робити самостш ш висновки. Н1коли paHime так багато украш щ в - β ο ϊ η ι β радянcbKoi' армй, остарбайтер 1 в, в1 Йськовополонених - не були за кордоном свое! Батьювщини i так t ic h o не сш лкували ся з представниками 1 нших народ 1 в, 1 нших культур. Розв 1 нчувалися комунш тичн 1 М 1ф и про переваги життя в СРСР. Ц ього режим особливо боявся. Bcix, хто опинився за кордоном (за виключенням солдаН в i ο φ ί π ε ρ ΐ Β регулярних в1 Йськ), пхдозрювали в зрад 1 . У травш 1945 р. С тал 1 н шдписав директиву створення у тилових районах С Р С Р 100 табор 1 в на 10 тис. oci6 кожен д ля розм^щення й утримання колиш н 1 х в1 Йськовослужбовц 1 в, як! потрапили в полон, i репатр 1 Йованих радянських громадян. С тал 1 нський режим, вимагаючи вщ укра'1 нц 1 в жертв i мобЬйзувавши до Червоно! армп м 1 льйони ϊ χ η ϊ χ представник 1 в, змушений був звертатися до нащональних почутНв цього народу. Β ϊ η закликав ϊχ боротися проти Птлера, щоб в1 дстояти свою р 1 дну культуру, мову, укра 1 нську державншть, нацюнальну честь i Г1 дн 1сть. На певний час було забуто абстрактне гасло захисту радянсько!' Батьшвщини. Стал 1 н сприяв включению Украши в коло засновниК1 в Орган 1 зацй О б ’еднаних Н ац 1 Й, дозволивши ще в ход 1 В1 йни створення Народного K O M ic a p ia T y закордонних справ, яке очолив Д. М ануш ьський, i Народного K O M ic a p ia T y оборони на ч ол 1 з генерал-лейтенантом В. Герасименком. T a K i установи - неодм 1 нн 1 атрибути суверенносН будь-яко! держави. Усе це вщ бувалося в умовах, коли в захщ них областях Украш и палахкотшо п о лум ’я нащ онально-визвольно! в!Йни. Якщ о в роки Пернкн c b i t o b o i

вшни пщ нацюнальними прапорами воював лиш е невеликий корпус Укра1 нських с 1чових стрьльщв (i воював у склад 1 ш оземно 1 армп, покладаючись на добру волю правител 1 в Австро-Угорщ ини), то в роки Д руго! ο β ιτ ο β ο ϊ вн йни через У П А i нацюнальне ш д ш лля пройш ло понад 400 тис. oci 6 . Незважаючи на те що боротьба за незалежш сть не охопила в ход 1 вшни однаково глибоко т е р и т о р т Brief крайни, yci регюни, ϊϊ вплив на майбутне украшського народу важко переощнити. Разом з визвольною боротьбою 1917-1920 pp. вона стала частиною шторично! свщомосН украш щ в i готувала !'х до проголошення незалежносН 24 серпня 1991 р. 8 квггня 1944 р. О. Довженко написав у своему «Щ од ен н и к у» npoponi слова: «Я к ою б не була страхгтливо руйшвна вшна, яким би брудним урага­ ном не пройшлась вона по Укратг, ϊϊ величезне позитивне значения для icmopu украшського народу безперечне. У цш пожежг, xaoci й κροβί злились воедино eci укратсьт землг. 1якою б не була, очевидно, на початку гхня доля тяжкою i трудною, в ктцевому рахунку укратський народ робит ърш учий i неминучий крок уперед».

(TlepeBipTe себе

)

1. Охарактеризуйте вплив радянсько-шмецького пакту про ненапад на Х1д шдготовки Друго! οβιτοβοϊ вшни. Як цей пакт вплинув на долю Украши? 2. Дайте оцшку включению Зах 1дно\' Украши до складу СРСР. 3. Чому, на ваш погляд, радянське кер1вництво не зум 1ло належним чином шдготувати крашу до вшни? 4. Дайте характеристику плашв А. Птлера щодо Украши. 5. На карт1 покажИь основш напрямки удар 1в птлер 1вщв на радянськошмецькому фронте Охарактеризуйте помилки радянського командування в плануванш военних дш на початковому еташ вшни. 6. Охарактеризуйте внесок жител 1в Украши в перемогу на φροΗτί та в радян­ ському тилу. 7. Як ви розум 1ете поняття «колаборацюш зм» щодо Украши? 8. Чому в шмецькому ти лу виникли дв 1 течи Опору? 9. Який вплив на евщомшть украшщв справило ϊχ перебування за кордоном? 10. Чим було викликано р1шення про утворення в У Р С Р Наркомату оборони i Наркомату закордонних справ? 11. Склад 1ть хронолопчну таблицю: «Основш поди Друго! οβιτοβοϊ в ш н и в УкрашЬ.

Дата

§

1 8 - 1 9 .

Назва поди

3MICT ПОДИ

УРОКИ ТВОРЧОСТ1

Напиннть i обговорИь реф ерат , доповгдь чи гсторичне есе на одну Ϊ3 запропонованих тем, використавши додаткову лггературу i ресурси Гнтернет: 1. Радянсько-н 1 мецький пакт про ненапад i проблема соборносН Украхни. 2. Военно-стратепчне й полИичне значения оборони Киева, Одеси i С е­ вастополя.

III». Ш Нк В Ш

3. Трагед 1 я оточенщв 1941 p. 4. Пор 1 вняльний анал13 нацюнально-самостшницько!' i радянсько! течш Опору в 1941-1944 pp. 5. Характеристика одш е! з военних операцш (на виб 1р), в результат! яко! були розгромлеш п тлер 1 вськ 1 вшська в Украш г 6 . Внесок учених Украш и в перемогу. 7. Розкажггь про участь ж ител 1 в Украш и у бойових Д1 ях радянських вшськ шд час вшни. 8 . Я к 1 змши в нацюнальнш свщомосН украш щ в вщ булися в ход 1 Д руго '1 CBITOBOI ВШ НИ?

9. Релш ш ний ренесанс в Укра'пп в роки вшни. 10. Поргвняльний анал1з ставлення до вшськових, як 1 потрапили в Hiмецький полон, з боку С Р С Р i ϊχ захвдних союзнишв - Англй' i С Ш А . 11. Повсякденне життя мгського населения в умовах окупацп. 12. Повсякденне життя сшьського населения в умовах окупацп. 13. Пор 1 вняльний аналгз прояву колаборацюш зму в умовах вшни в Украϊ η ϊ га пшшх республш ах СРСР. 14. Пор 1 вняльний анал 1 з прояв 1 в колаборацюш зму в С Р С Р та шших крашах Свропи, окупованих Ш меччиною та ϊϊ союзниками. 15. Схарактеризуйте участь украш щ в в арм 1 ях держав антиптлер 1 всько 1 коалщ п. 16. Як Друга свИова вшна вплинула на стан нацюнально'г' св 1 домост 1 украшського народу? У чому це виявилося? 17. Яким було становище остарбайтер 1 в з Украш и в Ш меччиш ? 18. Опиппть долю колиш ш х радянських полонених i остарбайтер 1 в з Украш и ш сля закшчення вшни. 19. Розкрийте регю налы п особли в ооп радянського i национального руху Опору. 20. Вшна i сирггство. 21. Вшна i жшка-мати. 22. Ч ом у i як вчили в школах Украш и шд час окупацп? 23. Ш длггки шд час окупацп. 24. Трагед 1 я «х о л о к о с ту » в Украш ь 25. М оер озум ш н я головних урою в вшни. 26. Наближав чи вщдаляв незалежш сть Украш и радянський партизан­ ський рух? 27. Боротьба У П А в 1943-1945 pp. вщ даляла чи наближ ала незалежшсть Украши? 28. Друга свИова вшна i процес формування модерно! украшсько '1 нацп.

ДОДАТКОВА Л1ТЕРАТУРА Бар М., Зеленсъкий А. Вшна втрачених надш: украшський самостшницький рух у 1939-1945 pp. // Украшський шторичний журнал. 1992. - № 6 . Гордгенко В.В. Шмецько-фашистський окупацшний режим i православHi конфесп в Укра'гш // Укра1нський шторичний журнал. - 1998. - № 3. Грицак Я. Нарис icT op i'i Украши. Ф ормування модерно!' украшсько'1' наци X IX - X X столгття. - К., 2000.

1лъюшип 1.1. Антипольський фронт у бойовш дояльносто О У Н i У П А (1939-1945 pp.) // Украшський осторичний журнал. - 2002. - № 3. Коваль В. Злочини Комуностичноо партп проти укра'онського народу в Д р уп й свгговш вшш // Розбудова держави. - 1996. - № 4, № 5 -6 , № 7-8. Коваль М.В. О У Н -У П А : мож «т р е и м рейхом» i сталонським тоталггаризмом // Украш ський осторичний журнал. - 1994. - № 2-3. Коваль М.В. Фашистская политика духовного, морально-полити­ ческого подавления населения Украины и ее крах (1941-1944) // Общественно-политическая жизнь трудящихся Украины в годы Ве­ ликой Отечественной войны: Сб. науч. трудов. - К., 1988. Косик В. Украша i Ш меччина в Д ругш свгговш вшш. - Париж; Львов, 1993. Кучер B.I., Чернега П.М. Украша у Д руп й свгговш вш ш (1939-1945). К., 2004. Мгрчук П. Украшська Повстанська Армоя. 1942-1945. Документи i матероали. - Львов, 1991. Муковський I.T., Лисенко O.G. Звитяга i жертовшсть: украонцо на фрон­ тах Другоо c b i t o b o i вшни. - К., 1996. Першина Т.С. Фаш истский геноцид на Украине. 1941-1944 гг. - К.,1985. Рекотов П.В. Органи управлш ня на окупованш територп Украш и (1941-1944 pp.) // Украонський осторичний журнал. - 1997. - № 3. Серггйчук В. О У Н -У П А в роки вшни. H o b i документи i матер1али. К., 1996. Чайковсъкий А.С. Неводома вшна (Партизанський рух в Украоно 1941— 1944 pp. мовою документов, очима осторика). - К., 1994. Ш вагуляк М. «Украш ська карта»: украшське питания у м0жнароднш полотищ напередодш та на початку Д руго! c b i t o b o i ' в ш н и // Дзвш. 1990. - № 7. Украша в Другш свгтовш вгйнг у документах'. 3б0рник шмецьких apxieних документов. - Львов, 1997. - Т.1.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ ДАТИ 23 серпня 1939 р. - подписания пакту про ненапад мож С Р С Р i Ш м еч­ чиною 1 вересня 1939 р. - початок Другоо свотовоо вшни 17 вересня 1939 р. - переход Червоною армоею польсько-радянського кордону, початок радянозацп Заходноо Украони 27 жовтня 1939 р. - ухвала Народними зборами Заходноо Украони Декларацп про входження краю до складу СРСР, включения Заходноо Украони до складу У Р С Р 28-30 червня 1940 р. - анексоя Радянським Союзом Бессарабп та Повночноо Буковини С0чень 1941 р. - львовський процес над 59 членами О У Н 22 червня 1941 р. - напад Ш меччини на Радянський Союз 23-29 червня 1941 р. - найбольша танкова битва початкового перюду вшни в райош Л уц ьк -Б р од и -Р ов н е-Д убн о 30 червня 1941 р. - «А к т проголошення вщновлення Украонськоо' держави»

Ъ Щ В Ш

30 червня 1941 p. - створення Державного К ом 1тету Оборони (Д К О ) 6 липня 1941 р. - звернення Президп Верховно! Ради У Р С Р , Р Н К У Р С Р i Ц К К П (б )У до украшського народу 11 липня - 19 вересня 1941 р. - оборона Киева 5 серпня - 16 жовтня 1941 р. - оборона Одеси 30 жовтня 1941 р. - 4 липня 1942 р. - оборона Севастополя 25 листопада 1941 р, - наказ птлергвського командування про арешт i страту члеш в оуш вського ш д ш лля 5 -6 грудня 1941 р. - початок контрнаступу радянських вшськ шд М о ­ сквою - перша велика поразка шмецьких вшськ Весна 1942 р. - створення з’еднання партизанських загошв Сумсько!' о б ла сп шд командуванням С. Ковпака 20 червня 1942 р. - створення Украш ського штабу партизанського р у х у (У Ш П Р ) 14 жовтня 1942 р. - створення Украш сько! повстансько! армп (У П А ) 19 листопада 1942 р. - початок контрнаступу радянських вшськ шд Сталш градом 18 грудня 1942 р. - початок визволення територи Украш и 12 червня - початок жовтня 1943 р. - Карпатський рейд С. Ковпака Серпень 1943 р. - I I I Надзвичайний великий 3 6 ip О УН -Б 5 липня 1943 р. - початок Курсько! битви Серпень - грудень 1943 р. - битва за Дш про 6 листопада 1943 р. - вигнання нацисНв з Киева Сочень - липень 1944 р. - формування Украш сько! головно! визвольη ο ϊ ради (У Г В Р ) 28 жовтня 1944 р. - вигнання ггглер 1 вщв 13 Закарпаття 9 травня 1945 р. - День Перемоги над фашистською Ш меччиною 2 вересня 1945 р. - шдписання Япош ею акта про капггулящю; закшчення Д руго! свггово! вшни

(1945 - ПОЧАТОК 1953) S 20-21 . ПЕРЕХ1Д УКРА1НИ ДО МИРНОГО життя Згадайте § 1 . Коли завершилося вигнання ггглер1вських окупантхв з Украь ни? 2. Яким був внесок украшського народу в перемогу? 3. Як1 змши у свщоMocTi украшщв Наддшпрянщини вщбулися в ход1 вшни? Творче завдання

Яш змши вщбулися в сталшськш полггищ щодо Украь ни в шслявоенш роки i чим вони були викликан1?

1. Нов1 сусптьн! настрси на Наддн 1прянщ ин 1_____________ П 1сля переможного завершения Д руго '1 ο β ϊτ ο β ο ϊ В1 йни почався новий етап в icTopi'i Украш и. Ознаменувався вш загальною ейфор1ею, яку викликала велика перемога i ш слявоенна демоб 1 Л 1 защ я. Протягом 19451946 pp. в Украш у повернулося 1,8 м лн колиш ш х β ο ϊη ϊβ . Перемога у вшш, здобута цшою величезних жертв i страждань, породила с в т п надп i споД1вання. Х о т 1 лося в1рити, що це остання В1 йна i життя швидко поверне на краще. Д ослщ ники заф жсували щкавий факт: у nepuii п 1 слявоенн 1 роки посилився попит на лггературу пригодницького жанру i навггь казки. М олод 1 фронтовики, юшсть яких пройш ла на вшш, надолуж ували те, що у них за­ брав фронт. Вони прагнули швидше забути жорсток 1 реалп военних ροκίΒ. Це була своерщна компенсащя психолог 1 чних перевантажень, як 1 довелося перенести. Дуж е популярними стали трофейн 1 фшьми за участ 1 в1домих зах 1 дних актор 1 в, у яких лун ало багато nicenb, де вирували пристраст! й було

„-S ^

?

··

^

г_

f f f t r r r m f>

I

'r

JH* 1—1

* -

.

мало реальних життевих проблем. Величезний ycnix мав вётчизняний фёльм «Кубанськё козаки». Глядачё знали, що все, що вёдбуваеться на екранё, не стосуеться дёйсностё. А ле вони йшли в мёськё кёнотеатри й сёльськё клуби, бо бёлынёсть вёрила, що саме так усе буде найближчим часом. Невдовзё ш сля закёнчення вёйни поет В. Сосюра напише: «Вггчизно! М и зробимо тебе, якою ти ще не була...» У цёлому ш сля закшчення вшни люди стали почуватися вёльнёше, впевненёше, твердёше вёдстоювали власну позицёю. Конформёстськё настроё’ послабшали. Вплив на суспёльство сталёнсько'ё пропагандистськоё машини вёдчувався менше. Однёею з причин цього був визвольний похёд Радянськоё армё'ё в Свропу.

За кордоном у складё радянських вшськ, остарбайтерам и («схёдн и м и робётн и к а м и ») i полоненим и п обувало понад 4 м лн ж ител!в У к р а ш и . У цш катеΓΟρίϊ ВИД1ЛЯЛИСЯ фрОНТОВИКИ - блИЗЬКО 1 МЛН ЧОЛ. У ЗаКОрДОННОМу ПОХОД1 вони п обач и ли ш ш и й c b it , я к и й радянська п ропаганда десятилггтями зобр аж у в а ла у виклю чно негативних тонах. В иявляеться, у к ап ш и и сти ч н и х к р а ш а х багато не ли ш е п ри в абли вого, а й д оступного п р о ст ш л ю д и н 1, особли в о в побут 1, повсякденном у ж итт 1. Це ш д тверд ж ували τρ ο φ εϊ, πκί ком андування д о зв о ля ло фронтовикам везти додому. Своими враженням и вони Д1л и л и с я Ϊ3 знайомими, друзям и, родичами. Серед студент 1в, зокрема к о л и ш ш х солдат1в i οφϊπερίΒ, як1 п оч али заповнювати аудиторй виш1в, пош ирю валися кри ти чш настро!' щодо пан ую чи х у к р а ш 1 порядк 1в, 1деолоГ1чн их догм. К е р 1вники п^дприемств у сво'хй практичней д 1я ль н о ст 1 перекон ув али ся в недоц 1льн ост 1 надцентралхзованоё системи управлёння i в о лы и змён. А л е критика була помёркованою: як правило, пёддавався сумнёву не весь радянський лад, а окремё його особливостё.

Разом з усём суспёльством зазнала ёстотних змён ё Компартёя Украши. Московський центр прагнув вёдновити повноцённу дёяльнёсть К П (б )У своеё головноё опори в республёцё. У 1949 р. кёлькёсть комунёстёв Украё'ни досягла довоенноё - 784 тис. При цьому рёзко збёльшилася гштома вага в нёй украшцёв, переважно фронтовикёв. Це були простё люди, колишнё молодшё командири ё рядовё, якё щиро вёрили, що справдё воювали за свою нацёональну честь ё гёднёсть, за свою рёдну мову й культуру ё, зрештою, вёдстоювали свою украё'нську державнёсть. Влада не могла не зважати на цё настрой Вона пёшла на деякё поступки украё'нському народу. I хоча вони й не мали принципового характеру, у серцях мёльйонёв жителёв Укра'ёни дёстали позитивний вёдгук. Так, вище керёвництво У Р С Р за вказёвкою з Москви в другёй половиш 40-х рокёв частково змёнило державну символёку республёки. У листопадё 1949 р. Президёя Верховноё Ради У Р С Р прийняла укази про Державний герб У РС Р, Державний прапор У Р С Р ё Державний гёмн У РС Р. Червоний прапор з написом « У Р С Р » замёнено двоколёрним: верхня частина на двё третини ширини полотнища була червоною, а нижня мала свётло-блакитний (лазурови й ) колёр. У верхнёй частинё прапора мёстилося зображення серпа ё молота, а над ними - п ’ятикутно'ё зёрки. Змён зазнав також герб У РС Р. На початку 1950 р. було затверджено Державний гёмн У РС Р. Лю ди сподёвалися, що поряд ёз цими рёшеннями керёвництва будуть ёншё, принциповё змёни, якё стосуватимуться соцёально-економёчноё ё полётично'ё сфери життя. Зокрема, в суспёльствё поширювалася думка, що буде

наповнена реальним змштом конституцшна норма про суверенний статус Украши, що республш а, виходячи з власних штерешв, визначатиме свою економ 1 чну, гуманггарну i м 1 жнародну полшику. Украш сью селяни чекали, що обов’язково розпустять колгоспи, дозволять шдприемництво, приватну власшсть. Вони бачили (або чули), як живе селянство Свропи, де домшувало фермерське господарство: високоштенсивне виробництво, мехаш защ я, акуратш будинки, чист 1 вулищ , зразков 1 дороги. Робггники спод 1 валися на високу заробггну платню, xopoini умови пращ й побуту, на вшьний виб 1р мюця роботи. 1 н тел 1 генц 1 я бажала послабления контролю над нею влади, ш телектуально! свободи, демократизацй сусш льного життя, вольного розвитку мови i нащ онально! культури. Були й так 1 , κοτρί боролися за змши. До кшця 40-х ροκίΒ у Наддшпрянськш Укра!ш - як у центральних и областях, так i на Ш вдш та Сход 1 - продовжували Д1 яти ш дш лы п нацю нальн 1 групи - залиш ки военних груп Опору, як 1 у 1941-1943 pp. виникли пщ гаслами боротьби з гитлеризмом i стал1Н13мом, а пю ля закшчення в1йни опинилися один на один з радянським режимом. У Захщ нш Укра'1'н 1 антирадянський рух у nepuii повоенн 1 роки був у самому розпалк

2. Змщ нення владних структур тотал!тарного реж им у_________________________________ А л е B c i спод1вання на демократизац1ю сусш льно-полггичного, к ультур ­ ного й економ 1чного життя виявилися марними. Незважаючи на зовш ш ш атрибути суверенно! республш и, Укра!на фактично залиш алася складовою у н 1 тарно!, надцентрал 1 зовано! держави, кер 1 вництво яко! прагнуло До сощ ально-полггично! i культурн о! у н 1ф 1 кац 1 ! B c i x п 1 дконтрольних територ 1 Й. Так, побачивши р 1 зке зб 1 льшення в рядах Компартп Укра'хни укра!нц 1 в, центр спробував компенсувати це посиленням свого впливу на партшнорадянський апарат республши. У nepuii повоенш роки з шших союзних респубЛ 1 к, а особливо з Poci'i, в Укра!ну було вщряджено тисяч 1 кер1 вних прац 1 вник 1 в, як 1 зам 1 няли зв 1 льн ен 1 з роботи мшцев 1 кадри. Кремль визначав, хто буде очолювати парт!Йну орган 1 зац 1 ю р есп убл 1 ки та И уряд. Першим секретарем Ц К К П (б )У до березня 1947 р. був М.С. Хрущов. Βϊη же до грудня 1947 р. був i головою уряду республш и. У сво!й д 1 яльн ост 1 Хрущ ов керувався вказ 1 вками з центру, хоча дозволяв co 6 i звертатися до союзних оргашв про допомогу Украш й Це викликало роздратування Сталш а, в результат! чого М. Хрущ ова зам ш и ли Л. Кагановичем, одним з найпослщ овш ш их ста л 1 ш ст 1 в, фанатично В1 дданих диктатору. B i h керував Украшою з березня по грудень 1947 р. Повсякденними проблемами Украш и займався мало, а основну увагу звернув на викоршення «украш ського буржуазного нацюнал 1 зм у», у тому чи сл 1 в Компартп Украши, чисткою яко! β ϊ η керував. У грудн 1 1947 р. Л. Кагановича в щ клик али в Москву. 3 грудня 1947 р. першим секретарем Ц К К П (б )У (i першою особою в р еспублщ Ц знову був М . Хрущ ов, з 1949 р. - Л . М ельников. Обидва - рошяни. С талш не наважувався передавати кер!вництво Компартп Украш и етш чному украшцю. Суто символ 1чним, ф1 ктивним виявився i закон про утворення Народного K O M i c a p i a T y оборони У РС Р. Цей наркомат, не встигнувши народитись, при-

пинив шнування, бо це суперечило л ш и центру на наявшсть единих збройних сил. П щ суворим контролем режиму 9 лю того 1947 р. проведено ш слявоенш вибори до Верховно! Ради У Р С Р i 21 грудня 1947 р. - до мшцевих рад. ϊχ результатом стало вщновлення мереж 1 радянських оргашв. Головою Президи Верховно! Ради знову обрано М. Гречуху. На цш посад 1 β ϊ η перебував з 1939 по 1954 pp. Було створено видимють народовладдя, хоча реальна влада перебувала в руках партшно-радянсько! номенклатури i каральних оргашв. Дуж е характерно, що в склад! евакуйованого у радянський тил Раднаркому У Р С Р збершався лиш е один наркомат - Наркомат державно! безпеки (Н Д Б ). Решту наркомаНв розпустили. Робота залиш илася лише д ля НДБ. С луж бовщ цього наркомату слщ к ували за настроями евакуйованих на схщ украш щ в, а ш д час звхльнення Украш и перенесли свою Д1 я л ь н 1 сть на ϊϊ територ1ю, обп лутую ч и сусш льство густою сггкою свое! агентури.

3. Репресп як 3aci6 щ еолопчного перевиховання Значно складгпше виявилося вщновити контроль над свщомхстю людей. А л е це було одним з головн и х завдань сталш ського реж иму ш сля завершения вшни. Боротьбу проти будь-яких погляд 1 в, не сумш них з щеол о п е ю стал1Н13му, розгортали негайно ш сля вщ новлення радянського контролю над Нею чи шшою територ 1 ею. У травш 1944 р., коли в Ш вденнш i Правобережнш Укра!ш точилися жорстош бо! з птлер 1 вськими В1 йськами, пленум Ц К КомпартБ Украш и поставив завдання почати великомасштабну кампашю 1 деолоп чн ого «перевиховання» укра!нського населения. Вважалося, що окупащ я дуже згубно позначилася на полггичних настроях ж и тел 1 в Укра!ни, викликала серед них недов 1 р’я до комунш тично! партй', розчарування в радянському л а д 1 , поширення в !хн ьом у середовищ 1 б ур ­ ж уазно! 1 д ео л о г 1 !. Це «перевиховання», яке вщ бувалося ш ляхом ретельно! перев 1 рки «с у м н 1 вн и х» громадян, гучн и х щ еолоп чн и х кампан 1 Й чи продовженням репресивно! практики, тривало декшька ροκίΒ i охопило eci соц 1 а ль н 1 верстви. Першою великою групою, яка стала його об’ектом, були репатр 1 анти особи, вивезеш на примусов! роботи до Ш меччини. Загалом з Украш и в и ниш ш ш х кордонах, тобто з Кримом i Закарпаттям, з 1941 по 1944 р. окупан­ ти депортували 2,3 м лн остарбайтер 1 в, у бш ьш ост 1 молодих Д1 вчат i ж 1 нок. Вони, як i фронтовики, були ношями ново!, небезпечно! д ля режиму шформацп про життя за кордоном. А ле, на вщ мш у В1 д фронтовишв-переможщв, якх П1 Д час вхйни навггь за кордоном залиш алися П1 Д суворим контролем поЛ 1трук 1 в, С М Е Р Ш у («С м ер ть ш пигунам » - вшськова контррозвщка) та шших структур, остарбайтери випали з-пщ цього контролю. Ось чому до них ставилися з особливим недов 1 р’ям, а ш коли й з презирством. «Зрадники! Повертайтесь додому у свою Ш м еччи н у!» - таке ш коли чули на свою адресу остарбайтери з вшськових машин, що рухалися назустрхч колонам голодних i знесилених у невол 1 сшвв 1тчизник 1 в. Перш Н1 ж дозволити повернення додому, репатр 1 ант 1 в ретельно перев 1 ряли у фшьтращйних таборах - зб 1рно-переселенських пунктах у прикордонн 1 Й ЗОН1 СРСР, а також приймально-розподш ьчих пунктах у репонах.

Там вони перебували шд охороною, як таб 1рники. ϊχ постшно допитували. М. Ш колаенко з Киева згадувала: «С и д 1 в за столом наш офщер i двад­ цать раз1в одне й те саме питав: “ Чи Добров1 льно по!'хала? Ч и послав хто? На як 1 завдання?”». Η,ί принизлив 1 i, як правило, невиправдаш перев 1рки витримали не век До 1950 р. в Украш у повернулось 1 м лн 850 тис. колиш ш х остарбайтер 1 в. Майже 300 тис. були Украшщ, як 1 вщмовилися повертатися звинувачеш в державнш зрад! й депорв Радянську Украшу, де панував тоталь товаш до Сиб 1ру. 3 фашистсько! ка­ тарний режим. Ta6ip для перем1щених торги вони потрапили в шше пекло oci6. P i M i n i (1тал1я). 1945 р. стал 1 нськ 1 табори (Г У Л А Г ). За наявними даними по шести областях Украш и - Ж итомирськш , Юровоградськш, Кам’янець-Подшьськш, Л ь в 1 вськш, Дрогобицькш та Кш вськш - 30 % остарбайтер1в ввдмовилися повертатися на батьшвщину i залиш илися на Заходк Другою категор 1 ею, яка викликала неприязнь i насторожене ставлення влади, були вшськовополонеш. 3 Ш1щативи Сталш а це слово стало синошмом сл!в «зрадник», «ш пигун», «ворог народу». Звшьнеш з полону проходили «державну перев 1р к у» у ф1 льтрац 1 Йно-перев 1рочних таборах. Перев1рку зд 1 йснювала контррозвщка. Вже перше запитання заганяло колиш нього вшськовополоненого в глухи й кут: «Ч о м у не застрелився, щоб не попасти в полон?». Усього через ф ы ьтрацш ш табори i спецперев 1рку пройш ло 1 млн 834 тис. колиш ш х вшськовополонених, серед яких не менше як третина украшщ. Частина контингенту фьльтращйних табор 1 в унаслщ ок спецпереВ1 рки стала в’язнями Г У Л А Г у. Не бралося до уваги нав 1ть те, що багато з них хоробро воювали, були вщзначеш високими урядовими нагородами, стали офщерами. Третя категор 1 я була найбыыною - це Bci τΐ, хто перебував на окупованш територй. На них автоматично падала шдозра у сшвробггництв 1 з ворогом. Свого часу окупанти вшляко мусували тему майбутньо! «помети бклыповиК1 в » yciM тим, хто внаслщок поразки Червоно! армй опинився на окуповаН1Й територй. У свош Maci лю ди в це не в1рили, але виявилося, що окупанти ш коли мали рац1ю. Том у радшть В1 Д розгрому фашист 1 в поеднувалася з тривогою: а що буде завтра? Органи держбезпеки через cboix агент 1 в заф1ксували багато фаюпв тако! тривоги. Так, у сел! Губиниха Д н 1 пропетровсько 1 област 1 лю ди говорили: «Нав1що нам в 1 дбудовувати будинки, якщо ecix, хто побував на окупованш територп, будуть виселяти?». Щ е багато ροκίΒ yci, хто перебував в окупацп, будуть зобов’язаш вказувати Чей факт в особових справах, анкетах. I це негативно впливатиме на !хне служ бове просування чи на вступ до вищого навчального закладу. Таким чином, жодних HaMipiB змшюватися, реформуватися вщповщно До настроив населения сталш ський режим пшля зак 1 нчення вшни не виявив. Ш чого, κρίΜ демагог 1 чних заяв, що укра!нц1 мають власну державу i що в цих умовах ϊμ немае сенсу шдтримувати О У Н , У П А чи спод 1 ватися на реформи радянсько! системи, цей режим не Mir запропонувати населению.

4. Наступ на православну церкву Ш д час вшни сталшське кер 1 вництво С Р С Р 13 суто полггичних Μΐρκγвань л 1берал 1 зувало свое ставлення до православно! церкви. Ш сля закшчення вшни воно знову повернулося до звично! полггики - до войовничого ате!зму й утисю в церкви. Комуш стична влада боялася альтернативного свн тогляду, який пропонувала сусш льству православна церква. Ця полггика поширилася i на укра!нськ 1 зем лг Упродовж 1948-1950 pp. у Наддшпрянськш Укра\н1 було закрито понад 500 церков. Ш дставою для цього було «порушення релш йного законодавства» i сфальсифшоваш «прохання Bipyroчих». 3 березня по грудень 1950 р. жодне прохання В1руючих про вщкриття церков не задовольнили. 1 снуюч 1 православш громади поставили шд жорсткий контроль влади, яка обмеж увала Д1 яльш сть церкви: забороняли служ бу поза храмами, вщ м ш яли x p e c H i ходи (κρίΜ пасхальних), зш мали з реестраци церкви, у яких через вщсутшсть священишв протягом 6 - 1 2 мгсящв не проводилася служба, тогцо.

( Перев1рте себе ) 1. Ηκΐ зм1ни В1дбулися в настроях населения Наддн1прянсько1 Украши т е л я закшчення Друго! c b it o b o i ' в ш н и ? Ч и м були викликаш зм 1 ни? 2. Чи е ш д с т а в и в в а ж а т и п о к о л ш н я , я к е п р и й ш л о з В1й н и , « н е о д е к а б р и с т а ­ м и »?

3. Який характер мала критика радянського режиму фронтовиками? 4. Як 1 змши в державних символах УРС Р були здшенеш шсля вшни? Чим вони були викликаш? 5. Схарактеризуйте склад вищого партшно-державного кер1вництва Украши в nepuii шелявоенш роки. 6 . Чому перестав д^яти Наркомат оборони УРСР? 7. Чим було викликане р1 шення парткер1 вництва Украши провести кампанш масового «перевиховання» населения? 8 . Чому «перевиховання» репатр1ант1 в i колишшх радянських вшськовополонених часто виливалося в терор щодо них? 9. Чому частина остарбайтер1 в в^дмовилася повернутися на батьшвщину? 10. Як i чому обмежувалися права громадян, яю перебували на окупованш територп? 11. Яка причина змш у ставленш до православно! церкви й у чому полягали щ ЗМ 1НИ ?

Документ 1сторик М .В . К оваль п р о ф акти р е п р е с 1й у п ш л я в о е н н и й nepiOA .. .Секретар Одеського обкому парти писав в ЦК, що, «за даними наших оргашв», ε факти «вщкритих контрреволюц 1йних виступ 1в». А саме: колгоспниця виступила проти ко лгоств, демоб1Л13ований солдат сказав десь, що «справжню свободу ΒΪΗ бачив за рубежем»... Не покладаючись ц тко ви то на м асово-полйичну роботу, парторган 1зацГ| пере­ давали таю справи на розгляд «наших оргашв». I що ж? У жшки з Одещини, незадоволено'|' колгоспом, переглянули po3Mip при са д и б н о !д тян ки у 6ίκ зменшення, волелюбного солдата репресували... Але цим не обмежилися. Як повщомляв той же секретар, в Одесьюй обласл проведене «значне виселення антирадян-

ських елеменРв, вщ 8 до 9 тис. чоловк». Наче виправдовуючись, секретар обко­ му пояснював: «Ця категория людей залишилася за румуыв i була з ними пов’язана». Оцшюючи настроТ в О деа, начальник обласного уп ра вл тня Л е б т на­ водив заяви представниюв жтел 1генцм: «Нам, професорам, - говорив один, - коτρϊ були в окупаци, треба поводитися обережно, адже ми люди другого Гатунку». 1нший, вщомий жженер, вважав, що «радянська влада тих, хто залишався в окупацп, ненавидить i записуе в “чорну книгу”». Коваль М.В. УкраТна в Д рупй св ч о в ж i Велиюй В|тчизнян|й вж нах (1939-1945 pp.). Κ., 1999. - С. 291-292.

Запитания до документа 1. О характеризуйте пол'пичний режим, який дозволяв co 6 i описанi в докум ентi м етоди спш кування 3i своими громадянами. 2. Чи були пщ стави вважати «контрреволюцию » описанi в докум ентi розм ови колгоспницi i дем обш /зованого солдата? 3. Використовую чи матер/ал докум ента i текст пщручника, напиш /ть короткуд оповщ ь про те, яю соц/альнi верстви були о б ’ектом репрес/й радянськоϊ влади в п 'юлявоенний пер/од i чому.

I З р о б ггь в и с н о в к и та у з а га л ь н е н н я д о парагра ф а

§

2 2 - 2 5 .

УКРА1ИА В СИСТЕМ! М1ЖМАРОДМПХ В1ДМОСИН

Згадайте 1. Коли в д овоен т роки Украшська СРР мала право зовтш ньопол1тичного представництва i за яких обставин вона його втратила? 2. Якими м1жнародними актами визначалися захщш кордони СРСР - У Р С Р до 1939 р.? з. Як змш илися щ кордони в 1939 р.? Творче ЗавДЭННЯ

Який вплив на розвиток Украши мало ϊϊ представниЦтво в м 1 жнародних оргашзащях?

I; 1. Вихщ У кр аш и на м!Жнародну арену____________________ На завершальному еташ Друго\' c b it o b o i ' в ш н и кер1вництво С Р С Р прийняло р1 шення про вщновлення зовш ш ньополггичного представництва У РС Р. Першим кер 1 вником новоствореного Наркомату закордонних справ став в^домий украшський драматург i громадський Д1 яч О. Корнш чук. ЕНн спробував р еа л 1 зувати р 1 шення вищого радянського кер1 вництва, зокрема негайно встановити дипломатичш вщносини Украши 3 i С Ш А , Великою Бриташею, Польщею, Чехо-Словаччиною i Румуш ею. Така швдатива не споДобалася Сталшу, який 13 самого початку поставився до р1 шення про зовшшньополггичне представництво Украши як до суто пропагандистсько!' акцй'. Замють О. Корншчука на ч ол 1 Н К З С У Р С Р було поставлено Д. М анущ ьського. Дипломатичш вщносини М1 Ж Украиною та шшими кра'шами так i не були встановлеш. У якш форм 1 i коли Укранй вступати в м 1 Жнародш вщносини, вирш ував союзний центр. Зокрема, Украша була допущена до Паризько! конференцй' з питань розробки i пщписання договор в

ш Я

Члени делегацп У РС Р на Першш cecii' Генеральши Асамбле!' ООН. Лондон. 1946 р.

ками Ш меччини i поставила свш пщпис шд мирними договорами з Болгаpieio, 1 та л 1ею, Румуш ею, Угорщиною, Ф ш лящ цею . 3 шшого боку, договори про польсько-радянський кордон i Закарпатську Украш у С Р С Р шдписував без участ 1 УРС Р. У ход 1 переговор 1 в щодо утворення Оргашзацп О б ’еднаних Нацш, як 1 велися учасниками антиптлер 1 всько!' коалщ и, радянська сторона висунула пропозищю про включения до майбутньо! м 1 жнародно 1' оргашзацп B c i x ра­ дянських республш як повноправних члешв. Цю пропозищю союзники ввдкинули, але для Украш и та Быорусн, що були найзначшшими за чисельнютю населения та за територ 1 ею i найб 1 льше постраждали ввд в1 Йни, було зроблено виняток. 26 квггня 1945 р. на конференцп О б ’еднаних Н ац 1 Й у Сан-Франциско делегащ я Укра’1 нсько 1 РСР, як i делегацп шших державзасновниць, подписала Статут О О Н . Як член-засновник О О Н , Украша бра­ ла участь у ρ ο δ ο τϊ р 1 зних ϊϊ структур. Зокрема, Перша сес 1 я Генерально! Асамбле'! О О Н у 1946 р. обрала У Р С Р членом економ 1 чно 1 i сощально'! рад терм 1 ном на один ρίκ. У 1947 р. У Р С Р стала членом Ε κ ο η ο μ ϊ η η ο ϊ K O M ici'i О О Н у Сврош. У перше пшлявоенне десятилИ тя Украш а вступила до Всесв 1тньо '1 оргашзаци охорони здоров’я, в М 1 жнародний союз електрозв’язку, Всесвггню м етеоролопчну орган 1 зац 1 ю, Всесвггшй поштовий союз, Ю Н Е С К О - оргаИ1 зац 1 ю О О Н з питань освгги, науки i культури. Всього до 1950 р. Украша стала членом 20 м 1 жнародних оргашзацш, а в наступш 5 ροκΐΒ - ще 16 орган!зац 1 Й. Однак самостш ш сть Укра'1 ни в питаниях зовн 1 шньо '1 полггики була суто умовною i мала 1 мггацшний характер. Укра'гнсыа дипломати завжди погоджували свою позиц 1 ю з установками вщповщних зовн 1 ш ньопол 1тичних служ б Наркомату, а шзшше М 1 н 1 стерства закордонних справ СРСР. 3 ϊ η ι π ο го боку, коли доходило до голосування, С Р С Р в абсолютно Bcix питаниях розраховував на додатковий голос.

Щ о ж до головного в м 1 жнародних вщносинах - права встановлювати дипломатичш зв’язки з шшими крашами, то цього союзний центр Укра!ш не дозволив. Вона не мала жодного посольства в заруб1жних крашах. Та незважаючи на вщ сутш сть власно! лш и у зовш ш ньополггичнш Д1 яльност 1 , вих 1 д Украш и на м 1 жнародну арену мав, безперечно, позитивне значения. BiH шдтримував у масах населения Украш и державницый настро!, а з шшого боку розкривав оч 1 на кричущ у невщповщшсть М1 ж формальним зовшш ньополггичним статусом Украш и та и фактичним станови­ щем абсолю тно залеж но! територи радянсько! iM n e p ii.

2. Вир1шення проблеми кордожв з Польщею i Румужею Одним 13 наслщ ш в перемоги антиптлер 1 всько! коалщ и в Д р уп й свгговш вшш було розширення кордошв Радянського Сою зу на заходи що привело До завершения об’еднання украшських земель в межах СРСР. Питания про повоенш захщ ш кордони С Р С Р постало ще на завершальному еташ Друго'Г ο β ι τ ο β ο ϊ в !Й н и в переговорах представнишв трьох держав антиг 1тлер 1 всько '1 коалщ п - Радянського Союзу, С Ш А , Велико! Британп. Радянське кер1 вництво наполегливо домагалося визнання кордону М1 ж С Р С Р i Польщею, по так званш лш и Керзона. Це гарантувало б м 1 жнародноправове закр 1 плення за С Р С Р тих украшських i бьлоруських земель, як 1 опинилися у його склад 1 на початковому етап 1 Друго!' ο β ι τ ο β ο ϊ в ш н и . А л е це не влаш товувало Велику Британш та С Ш А , для яких закршлення тако '1 лш и фактично означало визнання насл 1 дк 1 в пакту М о л о т о в а -Р 1ббентропа для СРСР. Лиш е ш сля вступу Радянсько!' армп на територ1ю Цен­ трально!' Свропи й утворення там лояльн и х С Р С Р режим 1 в питания щодо кордошв Укра'хни вир1шилося на o c h o b i двосторонн 1 х умов 13 ними. На Я лтинськ 1 Й конференцп (1945) союзники погодилися, що схщ ний кордон Польщ ! пройде л 1 Н1ею Керзона. Ш зш ш е ця домовленшть була уточнена. 16 серпня 1945 р. було шдписано радянсько-польський догов1р про державний кордон. Вщповщно до нього нова Л 1 шя кордону проходила за 5 -6 км вщ так звано! л ш и Керзона на користь ПолыцТ KpiM того, до П ольщ 1 додатково переходила ЗО-кыометрова територ1я в райош р. С о ло к 1 я i м. Крилов, тобто значна частина укра!нських етшчних земель (Надсяння, Л ем к 1 вщина, Холмщ ина, Ш дляш ш я). Уточнения кордоьпв М1 Ж двома державами вщ бувалося й ni3Hime. На прохання П олы щ на початку 50-х ρ ο κ Ϊ Β Укра!на поступилася Устрицьким районом Дрогобицько! облает!, а до Л ь в 1 всько! обла сН вв1 Йшли зе м л 1 Довкола м. Кристинош ль (п 1 зн 1 ше перейменованого в Червоноград). 3 Румуш ею територ 1 альне питания про кордони було вир1шене Паризьким мирним договором, котрий затвердив радянсько-румунський кордон, яким β ϊ η склався на 28 червня 1940 р. Рум уш я визнала факт входження Швшчно! Буковини i населено! переважно укра!нцями Бессараби до складу СРСР.

3. Возз'еднання Закарпаття з Украш ою у склад! СРСР_____ У жовтш 1944 р., коли з територп Закарпаття були витшнеш Н1 мецьк 1 В1 йська, постало питания про дальш у долю nie! шторично! зе м л 1 Укра!ни. Як вщомо, в 2 0 -3 0 -τί роки Закарпаття входило до ск лад у Чехо-Словаччини, а з 1939 р. його захопила Угорщина. Користуючись сприятливою вшськово-

eJ L Щ Гт

полггичною ситуащею, радянське кер1 вництво взяло курс на приеднання ΐ ί ΐίΐφ , uie'i територп до складу Украши. В конкретно-шторичнш ситуаци 1944 р. lilM ii це вщповщало настроям переважно! бы ы п осп населения краю. 26 листопада перший з’!зд народних комггеНв Закарпатсько! Украши ухвалив Машфест про возз’еднання Закарпаття з У РС Р. Чехо-словацький уряд погодився шдписати ДОГОВ1р 13 С Р С Р про злиття Закарпатсько! Ук­ Мггинг з нагоди входження Закарпат­ раши з Радянською Украшою. Це стасько! Укра!ни в едину УРСР. Ужгород. 8 липня 1945 р. лося 29 червня 1945 р. Таким чином, т е л я закшчення вш­ ни вперше за багато столггь фактично Bc i укра!нськ 1 зем л 1 були об’еднаш у склад 1 Украш сько! РСР. Польша, Чехо-Словаччина, Угорщина, Рум уш я визнали h o b i полггичш реалп, шдтвердивши в м 1 жнародних актах згоду змп нити сво! кордони на користь Радянського Союзу. О. Довженко занотував у своему щоденнику: « О б ’едналися Bci украш сыа землп Буде едине стадо i едиш пастир!».

*нш

4. Депортаци у кр а ж щ в та поляюв________________________ Нове розмежування кордошв супроводжувалося масовим насильством щодо мирного населения. 3 Галичини, Волиш , Р 1 вненщини в 1944-1946 pp. до П олы щ було пере­ селено майже 1 м лн поляш в. У pi ж роки з П олы щ до Украш и пере!хало 520 тис. украш щ в. 3 метою недопущения мож ливих прояв 1 в «бур ж уа зн о­ го нац 1 0 н а л 1 зм у » значну частину украш щ в з П олы щ направляли не до бли зьки х !м зах 1 дних, а до зрусифшованих щ вденних та схщ них областей. Польська влада, 3 i свого боку, вдавалася до жорстоких санкцш проти украшщв, яю залишалися на ϊϊ теренах i переселятись до Украши не бажали. Найбшыпою антиукрашською акщею, здшененою польським урядом, була операщя «Ш сла», проведена у 1947 р. У ход! ϊϊ украшщв, що проживали у прикордонних з У Р С Р районах, переселили на зах 1 д i швщч Полыщ , 1 хне майно конфшкували, а на кор­ дон! з Радянською Укра'1 ною утворили так звану «санггарну зону». При цьому прикривалися необхвдшетю лж вщ ацп на цих територ]ях залиш ю в формувань У П А . Було виселено 3 i c b o i ' x дом 1 вок та вщправлено на захщ П олы щ близько 150 тис. oci 6 . Пере'1’зд та розм 1 щения украш ­ щв на нових зем лях стали справжньою

трагед 1 ею. Ч им ало людей померло ввд голоду та хвороб, на нових мнщях украшцям передавалися найпрпп, нашвзруйноваш господарства та земля, яка вже два-три роки лежала перелогом.

5. УкраУнц! i в т н а в Κορβϊ________________________________ Ш с л я заверш ения Д руго! cbitoboi в ш н и в щ н о с и н и М1Ж сою зникам и по ан ти п т лер 1вськ 1Й коалщ н п оч али попрш уватися. Р ад ян ськи й С ою з став наддержавою, вплив яко! пош ирю вався на вели чезш територп Свроп и i АзЙ. 3 1НШОГО боку, ρΪ3ΚΟ рОЗШИрИЛИСЯ ВПЛИВ ί ВОеННО-ПОЛГГИЧШ МОЖЛИВОСТ! С Ш А, я к 1 зберегли i н арости ли за роки вш ни свш економ 1чний потен щ ал, м али ядерну зброю i могли диктувати свою волю к раш ам свггу. М1ж вчораш ш м и сою зникам и п очалася «х о л о д н а в ш н а», яка суп ровод ж ув алася гонкою озброень. C b it балан сув ав на меж 1 ново! cbitoboi в ш н и з м о ж л и в и м застосуванням яд ер н о!збро!.

Першою пробою сил М1 ж Заходом i С Р С Р т е л я заюнчення Друго! c b it o b o i ' став репональний вшськовий конфлшт на Далекому Сход 1 - корейська В1 йна. Ш сля вшни з Япош ею Корея виявилася окупованою С Р С Р (Ш вш ч) i С Ш А (Ш вдень). У Ш вн 1чн 1 Й Коре! були встановлеш комун 1стичн 1 порядки. М 1 ж Ш вшчною i ГКвденною Кореею почалася вшна. Незабаром внутр1шньокорейський конфл 1 кт nepepic у м 1 жнародний. На боц 1 Ш вшчно! Коре! воювали В1 йська Китайсько! Народно! Р есп убл 1 ки (К Н Р ). Дй китайських «доброволыд1 в» у Коре! прикривав 64-й винищувальний ав1 ащйний корпус. Це були радянсью льотчики, одягнуН в китайську форму, як 1 мали спещ альш китайськ1 псевдон 1 ми, а на лНаках були розп13навальн1 знаки ВПС КНР. У склад 1 Цього корпусу в Коре! були й украшщ. Зокрема, 324-ю винищувальною дивР 31ею, яка входила до цього корпусу, командував легендарний ас Друго! евггово! в1 Йни, трич 1 Герой Радянського Союзу 1ван Кожедуб. 3 квНня 1951 р. по С1чень 1952 р. льотчики див 1зп здобули 216 повИряних перемог над американськими льотчиками, втративши лише 27 машин. С Ш А всерйоз розглядали питания щодо застосування ядерно! збро! в Коре! i проти СРСР. Серед можливих об’екНв бомбардувань були й щ л 1 на територп Украши. Однак до цього не дшшло. Вшна закш чилася довготривалим перемир’ям. Корейська вшна стала першим тс л я в о ен н и м регюнальним конфлжтом, У якому як вш ськовослуж бовщ армй С Р С Р брали участь украшщ. В 1й н и

( Перев1рте себе ) 1. 3 чим були пов’язан 1 територ1 альн 1 змши в Укра!ш в повоенний перюд i як вони позначилися на внутршньополггичному становищ 1? 2. Розкрийте юторичне значения об’еднання укра!нських земель. 3. Чому центр надав Укра!н 1 право зовшшньополггичного представництва? 4. Який вплив на св1 дом1сть жител 1 в Укра!ни справило надання У Р С Р прав зовншшьопол 1тичного представництва? 5. Охарактеризуйте обставини проведения i наслщки операцй «В1сла». 6. До яких зовшшньополггичних акц 1 Й С Р С Р була залучена Украша? 7. Що таке «локалы п конфл1кти»? У якому з них i яким чином брали участь украшщ?

ς-· — ^ ______________________________________________

Документ 3 л и с т 1в ки УПА з п р и в о д у в и се л е н н я украУУнщв з у к р а ш с ь к и х е тш ч н и х зе м е л ь у П ол ы щ Смерть тиранп! Воля людинП Воля народам! До укра'Унського населения за «amiera Керзона» ...У нас, в цш 1Й Укра'Уж, maaic дал 1 жорстокий нелюдський терор НКВД, а нас, украУ'нщв, жител 1вЛ ем к 1вщини, Надсяння, Грубенлвщини, Холмщини i Пщляшшя, намагаються большевицько-польсью людо'Уди вигнати з наших рщних осель. УкраУнцИ Ηίχτο з нас не cmi'c на це мовчки погодитися. Не см1емо вгнутися перед чужим терором, але мусимо виступити до ршучо'У оборони i мусимо сво'Уми дшами доказати перед ц ти м c b ito m i перед майбутньою ic T o p ie io , що це е насильство, безправство й масовий злочин людоУдства. Не позволимо себе жкому застрашити, стероризувати й вивезти, ми не В1вщ i не худоба, щоб нас безправно переганяти з М1сця на мюце, виселювати, вивозити, знищувати. На Лй земл 1, в тих хатах i в тих наших рщних селах прожили наш 1 предки тисяч! ροκίΒ. I ми хочеми дал 1жити в них. У тих наших стареньких церквах i гробах - свяτί KOCTi наших батьк1в, яю проклянуть тих, що Ух зрадять i покинуть... Лютий 1946 р. УкраУ'нсью повстанщ Депортац|У. 3 a xiflH i земл 1 УкраУни К1нця 30-х - початку 50-х pp. Документи, матер 1али, спогади. У 3-т. - Т. 2. 1946-1947 pp. - Л ь в 1В, 1998. - С. 57-58.

Запитання до документа 1. Радянська пропаганда ствердж увала про добровш ьне прагнення украм ц/в Полыцi переселитися д о Радянсько /Украши. Чи справд /це було так? 2. Щ о мало на м еп польське i радянське кер/вництво, здш сню ю чи ш ирокомасш табнi акци з переселения сотень тисяч лю дей? Наскшьки ця мета вщ повщ ала ш тересам народ/в Украши i Полыцi?

З р о б ггь в и с н о в к и та у з а га л ь н е н н я д о парагра ф а

§

2

4

- 2

5

: В1ДБУДОВА ПРОМИСЛОВОСТ1

Згадайте 1. Якими були масштаби розрухи в УкраУш т еля завершения b i йни? 2. Ηκΐ заходи щодо демШтаризаци економши були проведет т е ля закшчення вшни? Творче завдання

Охарактеризуйте диспропорцй' в економхчному розвитку Украши, як1 виявилися в тслявоент роки.

1. План повоенноТ в!дбудови______________________________ В 1дбудова народного господарства розпочалася вже в умовах завершения Друго'У CBiTOBoi вшни. Насамперед вщновлювалася 1 нфраструктура: мости, за л 1зниц 1 , електростанцй, лш и електропередач та inuii системи життезабезпечення, розчищалися ру’Уни в мютах. Починали працювати τϊ П1днриемства,

вщновлення яких не потребувало бага­ то зусиль. Ш сля перемоги постало пи­ тания про повномасштабне вщновлення економ 1чного життя, розробки плашв вщбудови i подальшого розвитку. Нам 1 ри радянського кер 1 вництва Щодо розвитку економжи були визначеHi законом про четвертий п’ятир1чний план вщбудови i розвитку народного господарства СРСР, прийнятим Вер­ ховною Радою С Р С Р у серпш 1946 р. Ц ього року Верховна Рада У Р С Р Складання трактора на завод1 прийняла вщповщний закон Украш ­ 1М. С. Орджон1к1дзе. Χ αρκϊβ. 1946 р. сько'! РСР. Передбачалося вщновлення виробничих потуж ностей Украш и, доведения валово! продукцп промисловосН у 1950 р. до 113 % вщносно р1вня 1940 р. Першочерговою вважалася вщбудова важко! промисловостц транспорту, енергетики. Четвертий п’ятир 1чний план передбачав поновлення довоенно! модел 1 роз­ витку народного господарства з ϊϊ традицшною ор 1ентащею на важку промисловють, на ю лы осш показники, «вал». План мав вщображати «дальше просування шляхом розвитку», накресленим ще в довоенш роки i перерваним нацистською arpeciero. По сут 1 , четверта п’ятир 1чка передбачала закршлення суттевих диспропорцш в розвитку господарства УРСР, яю були закладеш ще в роки довоенних п’ятир 1 чок та ic t o t h o поглиблен 1 в перюд Друго!' c b it o b o i В1 йни. Кра'1 ни, як 1 постраждали у В1 ЙН1 , зокрема Ш меччина, Я пон 1 я, держави Зах 1 дно 1 Свропи, вщбудову зд!Йснювали в умовах ринково!' економжи, при­ ватно! власност!, конкуренцй, сшвпращ та 1 нтеграцп з 1 ншими кражами свИу. Нарешт 1 , вони одержали щедру допомогу С Ш А за «планом Марш алла». Ш чого цього не було в СРСР. Вщмов! В1 Д ринкових механ 1 зм 1 в навггь шукали теоретичне обгрунтування. У 6 p o i u y p i « Ε κ ο η ο μ ϊ 4 η ϊ проблеми соц 1 ал!зм у в С Р С Р » Сталш намагався переконати, що товарний o 6 i r гальмуе розвиток радянського сусш льства. Доводилося, що ефективн 1 ше - натурал 1 защ я В 1Дносин в економ 1 Ц1 , перехщ до прямого продуктообм 1 ну без посередництва грошового екв 1 валента. Натомшть утверджувався планово-командний тиск Держави на трудящих, «н ож и щ » цш на промислову та шльськогосподарську продукщю. Усе диктувалося згори, вимагало безумовного виконання, а той, хто з якихось поважних причин не M ir виконати завдання, пщ лягав осуду, оголошувався саботажником.

2. Д ж е р ела вщбудови промисловосп_____________________ На вщродження пограбованих, спалених i розорених пщприемств Украши спрямовувалися величезн 1 матер1 альн 1 й трудов! ресурси. 1 ндустр 1 альна база Укра'1'ни вщновлювалася передус 1 м ц 1 ною геро'1чних зусиль ϊϊ народу. Водночас було зад 1 яно ресурси i промислов! потужност 1 схщних район1 в СРСР. На В1дбудов 1 працювали сотш тисяч в1 Йськовополонених. Нарешт 1 , в Украшу направлялася частина сировини, мехашзм 1 в, обладнання, верстаНв, технолопчних лш ш i ц1 ли х завод 1 в, як 1 С Р С Р одержував як репарацп з Шмеччини. Усе це йшло переважно у важку i вуп льн у промисловклъ, машинобудування, електроенергетику тощо.

Одним 13 джерел фшансування вщбудови були державш позики у на­ селения, яю проводилися щор 1чно фактично у примусовому порядку. Головним напрямом розвитку залиш алося форсування росту важко! промисловосп за рахунок стримування виробництва товар 1 в народного споживання, обмежених каш таловкладень у шльське господарство, науку та культуру, що асигнувалися за так званим залишковим принципом. У 1946-1950 pp. на розвиток важко! Труд1 вники колгоспу ι μ . М. Щорса на п ром исловосп було спрямовано 8 8 % Кшвщиш П1 дписуються на державну позику. 1948 р. вщ ycix кашталовкладень. Евакуйоваш на схщ С Р С Р у n e p u ii мшящ вшни заводи й фабрики було B iipiu ieH O не повертати назад. 3 точки зору економ 1 чно! д о щ льн осп це було правильне решения. Заводи в евакуацп y c n i m n o працювали, що дало змогу довести р 1 вень промислового виробництва в Росш ськш Федерацй у 1945 р. пор^вняно з 1940 р. до 106 %, тод 1 як в Укра!ш вир облялося лиш е 26 % продукцй' довоенного р 1 вня. А л е принцип справедливое™ вимагав компенсаци величезних матерп альних збитю в Украш и вщ евакуацп за рахунок додаткового розширеного фшансування зруйновано! Украш и через центральний союзний бюджет. Однак цього не сталося. Ж одного додаткового фшансування, шяко'1' компенсацп Укра!на не отримала. В украУнську економ 1 ку 1946-1950 pp. було внесено лише 19 % всесоюзних капггаловкладень, тод 1 як збитки Украши В1 д в1 Йни становили 42 % В1 Д загальносоюзних. Ця очевидна несправедлившть викликала обурення навггь у парт1 Йнодержавн^й BepxiBpi Украши. На cecii' Верховно! Ради С Р С Р у 1946 р. вони вимагали бшьше фонд 1 в для Укра!ни 3 Ϊ всесоюзного бюджету. А ле домогтися свого не змогли. Таким чином, вщбудовуватися Укра!ш довелося переважно за рахунок власних pecypcie.

3. Xifl вщбудови__________________________________________ Значну частину наявних p e c y p c iB було спрямовано у в у п л ь н у промисловшть. На вщбудов 1 шахт Донбасу працювали сотш тисяч ж ител 1 в мют i роб 1тничих селищ басейну, примусово мобШ зованих колгоспник 1 в, а також вшськовополонених. 3 метою забезпечення швидкого розвитку прничодобувно! промислоb o c t i держава намагалася здш сн и ти !! техн 1чне переоснащения. Це сприяло шдвищенню продуктивност 1 npaui шахтар 1 в. А л е быьшшть 13 них продовжувала працювати по-старому, 13 застосуванням В1дб1йних м олотк 1 в, на спрацьованому обладнанш, машинах, у нагйвзруйнованих, з пщвищеною загазован 1 стю шахтах. Саме завдяки напруженш прац 1 шахтар 1 в за n o p iB няно короткий час було вщроджено вуп льн у промислов^сть Донбасу. В 1950 р. В И Д о б уТ О К В у П Л Л Я ДОСЯГ 93 % В1Д ДОВОеННОГО р1ВНЯ, 3piC В И Д о б уТ О К КОКС1ВНОГО в у п л л я д л я п отреб м еталур гп .

У настуши роки уряд С Р С Р продовжував стимулювати розвиток вупльно! промисловосп в Украшп Було побудовано десятки нових шахт у Донбасц розбудовувався Л ь в 1 всько-Волинський вугледобувний басейн. Розширювалася також географ 1 я i збш ыиувалися обсяги видобутку украшсько!' нафти. Так, вщновивши роботи у старих родовищах Прикарпаття, видобуток нафти розпочали в Полтавськш i Харювськш областях. Серед прюритетних галузей народного господарства, як 1 планувалося вщбудувати якнайшвидше, була й електроенергетика. На це першочергово вид1 ляли ся кошти, трудов 1 та матер 1 альш ресурси, транспорт. Так, наприклад, у вщродженш первштка пдроенергетики - Д нш рогесу - брали участь 120 шдприемств СРСР. 3 р 1 зних республш у Запор 1 жжя направлялися тисяч 1 висококвал 1фп<ованих пращвнишв. Та переважно тут працювало мюцеве населения, у тому ч и сл 1 - сшьське. За рознарядками партшних i Державних оргашв десятки тисяч колгоспниш в з подводами й запасами харч1 в направлялися на один-два тижш на найважч 1 м алоквал 1 ф1 коваш землягй чи бетонш роботи. Самовщдана праця цих людей забезпечила швидкий Х1 д вщбудовних ρο 6 ΐτ. У березш 1947 р. дав струм перший генератор Дншрогесу. До кшця п’ятир 1 чки найбшына пдростанщ я С Р С Р того часу, що давала найдешевшу енерпю, була повшстю вщбудована. ЕНдновилися довоенш потужносН Зу'1 всько'1 , Харк 1 всько 1 , Л ь в 1 всько 1 , Одесько!' та шших великих теплових електростанцш. У 1950 р. в Укра 1 ш вже вироблялося бшыне електроенерги, Н1 Ж перед вшною. На початку 50-х ροκϊΒ в Украш1 розгорнулося масштабне буд!вництво великих електростанцш. Передуши,передбачалося створення на Дншр1 могутньо! гр еб л 1 з електростанщ сю - Каховського водосховища (моря) i Ш вденноукрашського каналу. Його води були π ο τ ρ ίδ Η ί для зрошення земель посуш ливих тавр 1 йських стешв. Створений управлш цями, що «х в о ­ рали на пгантом анш », план Каховсько!' ГЕС не давав вщ повщ на запитання: чи дощ льно, економ 1 чно випдно розпочинати буд 1 вництво, в ход 1 якого буде затоплено тисяч 1 гектар 1 в родючих чорнозем 1 в i багатюнц дшпровськ 1 плавш, порушиться еколопчна р1вновага великого perioHy, а люди будуть вимушеш переселитися з насиджених мпщь? Щ суттев 1 запитання не постали й перед Учасниками П лен ум у Ц К К П (б)У , який у лю том у 1952 р. спещ ально розгляДав хщ спорудження Каховсько! ГЕС. Перспектива створення потужних Ндроелектростанцш, здатних забезпечити ΗΟΒΪ пщприемства електроенерпею, вщсувала на заднш план переселенсью клопоти мшцевого на­ селения, його реальш проблеми. Усшшна ввдбудова електроенергетики й в уп льн и х шахт Донбасу сприяла вщродженню металургш но! та Шших базових галузей народного господарства Украши. Наприкш щ П’ятир1чки видобуток зал13Н01 руди i б УД1в н и ц т в о эротпувалынЯ системи в виробництво прокату чорних метал1В колгосш ϊ μ . Жовтнево!' революцп на перевищили р1вень 1940 р. Цш ою Одещинi. 1949р.

надзвичайних зусиль було ввдбудовано найбшыш металургш ш заводи рес­ публики - Азовсталь, Запор 1 жсталь, Дшпропетровський комбшат ϊ μ . Г. Петровського та ш. За виплавкою чавуну i стал! пщ кшець п’ятир 1 чки Украша вийшла на р 1 вень 93-95 % довоенного виробництва. За показниками виплавки чавуну надуш у населения вона випередила таю держави, як Велика Бриташя, Захщна Ш меччина, Ф ранщ я. А л е виплавка здшснювалася за старими технолопям и, з величезними затратами ручно'х пращ. За цих умов про яю сть виробленого м еталу год 1 було й говорити. Адже основним гюказником була кглькшть вироблено! продукцп. Ш видкими темпами здшснювалася вщбудова машинобудування Укран ни. Ш д кшець вщбудовчого перюду машинобуд!вна промисловшть Украши випустила продукцп у гпвтора рази бшыне, шж 1940 р.

4. ГНдсумки вщбудови i розвитку промисловосп УкраТни в 1945-1953 pp. У щ лому виробництво промислово! продукцй' Украши πορΐΒΗΗΗΟ з 1940 ро­ ком становило: у 1950 р. - 115 %, у 1953 р. - 173 %. Украша знову пошла традицшне М1 сце паливно-металургш ж н бази Радянського Союзу. На ϊϊ заводах виплавлялося близько половини всього чавуну, понад 30 % стал 1 , вироблялася майже третина всього прокату. Ш ахти республж и давали близько 30 % видобутку в уп лля . Однак, як i рашше, основна маса населения Украш и не мала м ож ли восп користуватися цими багатствами, оскьльки eci матер 1 альн 1 ресурси краши розподш ялися Москвою. У сам 1 Й промисловост 1 накопичувалися проблеми, що загрож ували вщкинути Укра 1'ну на узб 1ччя науково-техгпчного прогресу. Повоенна в1 дбудова краш Заходу та Японй велася з широким використанням нових матер 1 а л 1 в i технологий, що уможливило якшно оновити промисловшть, пщготувати передумови науково-техшчно!' революцп, яка забезпечила в наступш десятилштя як 1 сний цив 1 Л 1 зац!Йний прорив у постш дустр 1 альне сусп 1 льство. Цього не сталося з Радянським Союзом, з Украшою. Вщ стал 1 технологи закладалися у в1 дбудован 1 й новостворен 1 машинобуд 1 вн1 , металург 1 Йн1 та χ ι μ ι π η ϊ заводи. У паливно-енергетичному балансу на В1 дм 1 ну В1 Д передових держав свИу, перевага в споживанн 1 енергоносй'в усе ще надавалася вуг 1 ллю , а не нафт 1 та газу. Надзвичайно високою була енерго- та матер1 алоемшсть промислово!' про­ дукцп, н виготовлення потребувало надто великих затрат енергп й металу.

Виб1йник копальнг «Центральна» Г. Ткачук. Л уганщ ина. 1949 р.

П опри icTOTHi недолш и радянсько!' економ 1 чн о 1 м одел 1 , в1 дбудова важко\' промисловост 1 та ϊϊ подальш i усш хи велике досягнення СРСР. У цьому п р о я в ля л ас я традиц 1 Йна здатн 1сть тоталш арн и х реж и м 1 в за допомогою ди­ рективного п лан уван н я , реп ресш i с о щ а л ь ж н демагогй' концентрувати наявн1 ресурси на потр1бнш Д1лянщ, ж орстко контролю вати ϊχ використання. А л е на все не вистачало ресурС1 в. В ум овах, коли на першому мшщ був держ авний ш терес (я к його розу-

М1 ло сталш ське кер 1 вництво), страждали τϊ галузц яю були зор 1 ентоваш на масового споживача. Про це свщчить хщ вщбудови легко! пром исловосп Украши: ϊϊ обсяг станом на 1950 р. (у пор 1 внянш з 1940 р.) становив 79 %. Харчова промисловють досягла в 1950 р. 80 % довоенного р 1 вня. 1снуюча в С Р С Р економ 1 чна модель передбачала зосередження головних галузей у руках союзних вщомств. Станом на 1953 р. 6 6 % вартоси B c i e i пром исловосн Украш и ви роблялося на пщприемствах важко!' промисловосп, якими розпоряджалися союзш м ш 1 стерства, i лиш е третина - на шдприемствах республж анського пщпорядкування. Н оменклатуру вироб1в союз­ них шдприемств визначали московсью мшштерства; вони ж розпоряджа­ лися ixHboio продукщею. На долю мшцево! влади випадало забезпечення Цих шдприемств робочою силою i ϊ ϊ сощ ально-культурне обслуговування. На початок 50-х ροκίΒ в економ 1чному житт! накопичилося багато про­ блем. Старими методами вир 1 шити ϊχ було неможливо. Необхщ но було реформувати народногосподарський механ 1 зм, розблокувати господарську 1Н1щативу, застосовувати економ 1 чн 1 важ ел 1 кер1вництва, Л 1 кв1 дувати параЛ1 зуючий вплив центру на економ 1чний розвиток союзних республш , забезпечити переоснащения ycix галузей економши.

Сперев1рте себе ") 1. Назвать пр 1оритети п’ятир 1чного плану в1дбудови i розвитку народного господарства. 2. На яких сощально-економ 1чних принципах Грунтувався план вщбудови економ1 ки? Як щ принципи позначилися на ход1 в1 дбудови? 3. Ηκΐ ресурси використовувалися в ход! в1дбудови важко! промисловосп Украши? 4. Яке М1сце в планах вщбудови посщало в1 дродження Донбасу? 5. Як! об’екти електроенергетики i чому було заплановано вщбудувати в пер­ шу чергу? 6. Я к 1 результати вщбудови i розвитку електроенергетики Украши в 1945— 1953 pp.? 7. Що було зроблено в Украпн у другш половиш 40-х - на початку 50-х роюв для вщбудови й подальшого розвитку металургн й машинобудування? 8. Чому на Украш у не була поширена Д1 Я «плану Маршалла»? 9. Яке Micue вщводилося важкш промисловост1 Украши в шдустрп Радян­ ського Союзу на початку 50-х роюв? 10. Який вплив на хщ вщбудови справила «холодна вшна»?

Документ Темпи зростання в а л о в о т р о д у к ц н п р о м и с л о в о с п , у % (1940 р. - 100 %) Роки

1940

1950

1953

Радянський Союз

100

173

253

Росюська Федеращя

100

175

249

Укра!нська РСР

100

115

173

Кононенко К. Украша i Pocia. С оц 1ально-економ 1чн 1 т д с т а в и украшськоТ нацюнально: iflei. 1917-1960. - Мюнхен, 1965. - С. 436.

Запитання до документа 1. Щ о нового для розумш ня полпики кер'тництва СРСР щ одо Украши у 19451953 pp. даю ть наведенi циф ри? 2. Як склалися диспропорцИ у тем пах розвитку Росш ськоΪ Ф едерацп / Украшськоϊ РСР? Д ля чого це робилося?

З р о б ггь в и с н о в к и та у з а га л ь н ення д о парагра ф а

§

2 6 .

ГОЛОД 1946-1947 pp.

ЗгаДЭИТе I 1.Щ о спричинило голодомори 1921-1923 i 1932-1933 pp.? 2. Якг сощ ально-екош лш чт та полггичш насл 1 дки мав Голодомор 1932-1933 pp.? Т в о р ч е ЗаВДанНЯ ) Я ш сощально-економ1чш та демограф1чш насл 1 дки мав голод 1946-1947 pp.?

1. Причини голоду 1946-1947 pp.__________________________ У повоенний перюд виняткове значения для всього населения Украш и мав стан сш ьського господарства. Початок вщбудовчого перюду збшся з голодом 1946-1947 pp., який особливо ускладнив вщновлення економ 1чного життя. Π,ί роки для центральних та швденних областей Украш и були несприятливими: посуха, неврожай i, як результат, - недорщ. Зокрема, перша повоенна зима 1945-1946 pp. у багатьох районах Украш и виявилася малосшжною. Не зш ш ло 20 % пошвних площ. Чекали весняних донцв, а ϊχ не було. Замшть них прийшла посуха - найжорсток 1 ша за К1 лька останн 1 х десятилггь. Наприк 1 нц 1 весни 1946 р. територ1я, охоплена посухою, була навИь быыною, Н1 ж у 1921 р. Влпж у температура повшря в П1 вденних областях Украш и сягала 50°. Лиш е у захщ них i п 1 вн 1чно-схщ них областях Украш и погодш умови були в1 дносно сприятливими. В щ лом у валовий зб1р зернових культур у 1946 р. виявився втрич 1 нижчим, Н1 Ж у 1940 р. Не вродили й овоч 1 . Критична ситуац 1 я склалася у тваринництвк А л е не це було визначальним: головна причина голоду полягала в позицп держави,яканевжилазаход 1 в, аби запоб 1 гти трагедн. Обставини 1946-1947 pp. (з точки зору позицп держави) були аналопчними тим, що мали м 1 сце в 1932-1933 pp., тобто в роки Голодомору в Украшк Трагед 1 я повторювалася... Союзний уряд поставив Укра\'ш завищений план хл1бозагот1вель - 340 млн пуд 1 в. У лИ к у план було зб 1 льшено до 362 млн пуд 1 в. Х л 1бозагот 1 вля велася шд гаслом «Боротьба за х л 1б - це боротьба за сощал13м». Парт 1 я ор 1 ентувала KepiBHHKiB y c ix ρ ίΒ Η ΪΒ орган1зовувати роботу так, щоб колгоспники були зайнят 1 весь свшговий день. Восени виявилося, що, незважаючи на все це, план не виконуеться. В колгоспах уже не було чого забирати. Тод 1 Кремль поставив перед то д ш ш м «хазя1ном» Украш и М. Хрущовим категоричну вимогу: рекв 1 зувати у селян зерно та продовольство, вирощене на присадибних Д1 лянках. Десятки тисяч «актив 1 ст 1 в » прочюували села, обш уковували хати i подв 1 р’я, забирали останне. С еляни почали згадувати 1932-1933 pp. Як i тод 1 , П1 д виглядом х л 1бозагот 1 вель держава проводила фактично повну рекв13ицпо продовольчих p e c y p c iB села.

Добре знаючи про продовол ьчу катастрофу в крашц стал шське кер 1 вництво, як i в 1932-1933 pp., продовжувало вивозити зерно за кордон. У 1946 р. його було експортовано з С Р С Р 1,7 млн т, причому значна частина передавалася ш оземним державам безкоштовно у φορΜί «братерсько! допомоги». Такого роду безоплатна допомога надавалась i в першш половин! 1947 р. Питома вага в нш Украш и була значною. Серед краш, куди направляли Допомогу, - Болгар 1 я, Чехо-Словаччина, Румуш я, Польща, Албаш я, Франщя, 1 та л 1 я та ш. Ус 1 ui заходи зробили голод i пов’язаш з ним трагедп неминучими.

2. Спроби продовольчого самозабезпечення_____________ Пркий досв 1 д минулого гпдказував селянам, що колгоспи й держава ϊχ не врятують. Почалася масова втеча, особливо молодих, працездатних, у Micта, на новобудови. Мшштерство шльського господарства Украш и звернулося до уряду i Ц К К П (б )У з проектом постанови про неприпустимщть самоВ1 льного залишення селянами колгосш в i повернення вт 1 кач1 в. Ц К К П (б )У з властивою йому категоричшстю зобов’язав партшш й радянсью органи «надавати допомогу правлш ням колгосш в у поверненш колгоспнишв, що самов 1 льно ш ш ли з колгоспу». У пошуках продовольства частина ж ител 1 в голодую чих райошв пробувала добратися в Захщ ну Украшу, де колгосш в ще не шнувало i в 19461947 pp. були в1 дносно сприятлив 1 погодн 1 умови. Добиралися, як правило, в товарних вагонах. 1хали не лише з Наддн 1 прянсько '1 Украши, а й з Курсько 1 , Воронезько!’ та шших прикордонних з Укра'хною областей, де також був голод. У Галичиш, на В олиш i Буковиш купували чи М1 няли за p i3 H i peni та коштовност 1 х л 1б. Цей х л 1б збер 1 г життя багатьом ж ителям Украши i Росшськох Федерацй'. А л е влада прагнула перекрити цей канал самозабез­ печення ж ител 1 в голодних областей. У червш 1946 р. органи транспортшн М1 Л1 цй «з н я л и » Т1 льки з товарних вагогпв 62 тис. чол., а за дв 1 останн 1 декади липня - майже 1 0 0 тис. Мшцева влада подекуди наважувалася надавати допомогу голодуючим, зв1 льняючи без узгодження з кер 1 вництвом безнадш ш колгоспи В1 д виконання х л 1 бозагот 1 вель. О крем 1 голови колгосш в видавали голодним х л 1 б, не виконавши плану. Однак партшш й державш верхи, виховаш в душ бездумного й безумовного виконання будь-яких, навггь абсурдних, наказ 1 в кер 1 вництва, жорстоко переслщ ували « м ’якот 1 ли х », зв 1 ль н я л и з роботи, накладали стягнення i прагнули за всяку цш у виконати державн 1 плани. Кожен ийстнадцятий голова колгоспу в зош голоду був репресований. Забираючи останне, держава домоглася 60 % виконання Укра'1'ною плану загот 1 вель зернових. С елян и ж залиш илися без продовольства. Як i в попередш роки, вони спод 1 валися прогодуватися з присадибно! дшянки. А л е по вШш п!дсобн 1 господарства колгоспник 1 в майже повшстю були розорен 1 . На початку 1946 р. 43 % колгоспнишв не мали κορίΒ, а 20 % - жодно! худобини взагал!, навшь птиц!.

3. Репреси проти селян У M o c k b i , Киев 1 , обласних i районних центрах Украш и було вщомо про такий ж ахливий стан на селк А л е партшно-державний апарат Н1 як не реагував на це. Як i в 1932-1933 pp., уряд робив вигляд, шби шякого голоду

немае. В газетах писали про усшхи у вщбудов 1 иромисловост 1 i жодного слова про критичне становище в шльському господарствп Тобто факт голоду не був визнаний. Голод 1946—1947 pp. супроводжувався посиленням репресш проти pi3 них верств населения, зокрема селян. Тисяч! колгоспник 1 в було засуджено як «саботаж нию в» та «пщ ривниш в сощ алштичиого господарювання на селЬ>. 4 червня 1947 р. Презщця Верховно! Ради С Р С Р прийняла укази «П ро кримш альну вщ повщальшсть за розкрадання державного i громадського майна» та «П р о посилення охорони особисто! власносп громадян». Вщ по­ вщно до них крад 1 жка колгоспного, державного майна, в тому чи сл 1 зр 1 зування та збирання голодними людьми колосшв, передбачала ув’язнення вщ семи до десяти ροκΪΒ з конфшкащею майна. До сшввггчизнишв застосовувався закон вщ 7 серпня 1932 р. про « п ’ять колосш в». На вересень 1947 р. в суди було направлено понад 1 0 тис. таких справ. Були непоодиною випадки, коли спроби нещасних врятувати вщ голод­ но! смерт 1 свою шм’ю, викравши на колгоспному току 1 0 - 2 0 кг зерна, закшчувалися !х смертю вщ к ул 1 охорони. У результат! голод нещадно душ ив селян i вщ нього в Укра!ш померло близько 1 м лн oci 6 . Н айбы ы пе ж итНв голод забрав у Харшвськш, Запоpi3bKift, Ворош иловградскш, С талш ськш та Одеськш областях. Загальна кыькш ть смертей в С Р С Р вщ голод у i викликаних ним хвороб, у т. ч. епщ еми тифу, становила 2 млн. Було зафжсовано багато випадюв людощства, майже 3 м лн oci 6 хворши на дистроф ш , анем 1 ю. Багато людей вщ вживання сурогат 1 в стали на все життя ш валщ ами. О собли во страждали Д1ТИ Й Л1ТН1 люди.

4. Подолання голод у

___________________

I лиш е тод 1 , коли голод почав загрожувати масовим вимиранням селян ­ ства, кер 1 вництву У Р С Р вдалося н а р е и т вжити конкретних заход 1 в. Н е­ одноразово до Сталш а з листами й доповщними записками про стан справ в Укра!н 1 звертався тод 1 шшй перший секретар Ц К К П (б )У М. Хрущов. Це викликало роздратування диктатора, який в однш з телеграм назвав κερϊΒника комуш сН в Укра!ни «сум н!вним типом». У березш 1947 р. за участю представник 1 в Москви в1 дбувся бурхливий П ленум Ц К К П (б)У, що звшьнив М. Хрущова з посади секретаря ЦК. Його посаду обшняв близький соратник Сталш а Л. Каганович. М. Хрущов залиш ився головою уряду У РС Р. Саме в цей час московський центр н а р е и т вир 1 шив надати продовольчу допомогу селянству Украши. С ело вступило у пошвну кампашю, але без допомоги держави зашяти поля, тобто закласти основу врожаю 1947 р., було просто неможливо. К олгоспи одержали 60 тис. т зерна, що, хоча й зашзно, все ж дало змогу пщтримати i врятувати вщ смерт 1 3,4 млн селян, як 1 брали участь у весняних польових роботах. Було створено 4 тис. щ алень з одноразовим харчуванням. Голод було подолано восени 1947 р. 10 жовтня 1947 р. М. Хрущов i Л. Ка­ ганович - тод 1 шн 1 кер 1 вники Украш и - доповши Сталшу, що «колгоспи, радгоспи i селянськ 1 господарства Украшсько! Р С Р виконали план здач! х л 1 ба держав! на 101,3 % ». Держава х л 1 б одержала, але наслщки голоду люди вщ чували ще довго.

(П ерев1рте с е б е ) 1. Охарактеризуйте головш причини голоду 1946-1947 pp.

2. Я к 1 perioHH С Р С Р охопив голод? 3. Чи можна було уникнути голоду? 4. Яку позищю щодо голоду займало вище партшно-державне кер1вництво Радянського Союзу й Украши? 5. Як населения рятувалося в1д голоду? 6. Як можна схарактеризувати експорт хл1ба в голодш 1946-1947 pp.? 7. До яких репресивних заход1в вдавалася влада, прагнучи виконати плани х л 1бозагот 1 вель? 8. Я к 1 масштаби втрат населения в результат! голодомору 1946-1947 pp.? 9. Чи е шдстави називати голод 1946-1947 pp. голодомором? 10. Ниш у сусшльств 1 icnye кьлька версш подш 1946-1947 pp. в Украши - в усьому винна комушстична влада, як центральна, так i мшцева; - шякого голоду в щ роки не було; - голод був, але його спричинили виключно несприятлив1 погодш умови; - трапчш насл 1 дки посухи були посилеш антинародною политикою цен­ трально! влади. Яка з цих версш, на ваш погляд, шдтверджуеться? Якщо у вас е власна вершя, обгрунтуйте ϊϊ.

Д окум ент 1. 3 мемуарйв М . Х р у щ о в а п р о го л о д 1 9 4 6 -1 9 4 7 pp. ...Пошел голод. Стали поступать сигналы, что люди умирают. Кое-где началось людоедство. Мне доложили, например, что нашли голову и ступни человеческих ног под мостом у Василькова (городок под Киевом). То есть труп пошел в пищу. Потом такие случаи участились. Кириченко (он был тогда первым секретарем Одесского обкома партии) рассказывал, что, когда он приехал в какой-то колхоз проверить, как проводят люди зиму, ему сказали, чтобы он зашел к какой-то колхознице. Он зашел. «Ужас­ ную я застал картину. Видел, как эта женщина на столе разрезала труп своего ребенка, не то мальчика, не то девочки, и приговаривала: “ Вот уже Манечку съели, а теперь Ванечку засолим. Этого хватит на какое-то время”. Эта женщина помешалась от голода и зарезала своих детей. Можете это представить?». Я докладывал обо всем Сталину, но в ответ вызвал лишь гнев: «Мягкотелость! Вас обманывают, нарочно докладывают о таком, чтобы разжалобить и заставить израсходовать резервы»... Он считал, будто я поддаюсь местному украинскому влиянию, что на меня оказывают такое давление и я стал чуть л и н е националис­ том, не заслуживающим доверия. Мемуары Никиты Сергеевича Хрущева / / Вопросы истории. - 1991. - № 11. - С. 38.

2. С п е щ а л ь н е п о в щ о м л е н н я м ш ю тр а д е р ж а в н о !'б е з п е к и УРСР С авченка м Ы с т р у д е р ж а в н о !'б е з п е к и СРСР В. А б а кум о в у Соверш енно секретно

8 января 1947 г.

По поступившим в МГБ УССР данным в ряде районов Одесской области, в связи с недородом, ощущается острое продовольственное затруднение. В Беляевском, Овидиопольском, Благоевском, Октябрьском, Гайворонском, Коминтерновском и других районах Одесской области на почве недоедания и истощения среди колхозников зафиксировано большое количество опуханий и смертных случаев. В селе Благоево у колхозниц сельскохозяйственной артели имени Карла Маркса Пуловой, Скачко, Батан и других - взяты для направления в детдом с признаками опухания 30 детей.

В Благоевский райисполком поступило от колхозников большое количество за­ явлений об оказании продовольственной помощи, однако фондов для этой цели он не имеет. В связи с продовольственным затруднением зарегистрировано большое коли­ чество писем, направленных в Советскую Армию, с тревожными сообщениями и просьбами о помощи. Колхозница села Ф естерово Беляевского района Одесской области Кушнир пи­ шет своему брату офицеру: «Нет больше сил жить и смотреть, как пухнут мои детки от голода. Я выбилась из сил и боюсь, что эта жизнь доведет меня до край­ ности. Помоги чем можешь». По линии советских органов принимаются меры к организации в 21 районе Одес­ ской области одноразового питания на 36 ООО детей, которым будет охвачено 20 тысяч школьников, 10 тысяч дошкольников и 6 тысяч детей ясельного возраста. Одновременно намечено к открытию 150 детских ясель на 6000 детей, 9 пищевых станций на 3000 человек и 10 детдомов на 2000 человек. По линии здравоохранения в районы завозится 15 тонн рыбьего жира. По сущ еству изложенного информирован ЦК КП(б)У. М инистр государственной безопасности УССР генерал-лейтенант (Савченко). Apxie Служби безпеки Украши. Спещальна колекщя докум енте. - Арк. 202-204.

Запитання до документов Документ № 1.------- — --------------------------С пираю чись на спогади М. Хрущова, дайте вщ повщь, якою була реакщ я Й. Ста­ л/на на катастроф /чне становищ е, щ о склалося в У краМ у 1946-1947 pp. Документ № 2.--------- — ---------------------------------------------------------------------------------------Наскшьки детально i точно було ознайомлене вищ е кер 'шництво СРСР i УРСР 3i становищ ем на селi в 1946-1947pp. ? А ргум ентуйте св/й висновок. 3 p o 6 iT b в и с н о в к и та у з а г а л ь н е н н я д о п а р а гр а ф а

§

2 7 - 2 8 .

СЕЛО П1СЛЯ ГОЛОДУ. ЖИТТСВИЙ PIBEHb НАРОДУ

З гадаЙ Те } 1. Яких збитшв зазнало шльське господарство в роки вшни? 2. В якому ста Hi перебував житловий фонд Украши т е л я вщновлення радян­ сько! влади?

ТВОрче завдаННЯ

Охарактеризуйте вплив становища в сшьському господарств1 на життевий р1 вень народу.

1. Умови вщбудови сшьського господарства За четвертим п’ятир 1 чним планом ставилося завдання вщновити довоенний po3M ip п оавних площ, досягти, а за деякими показниками навпъ збшынити у пор 1 внянн 1 з довоенним перюдом виробництво сшьськогосподарсько! продукцп, пщвищити врожайшеть, вщновити п огол 1 в’я худоби та ΪΗ. Якщ о згадати про масштаби руйнацп, яко'( зазнало сыьське господар-

ство Украш и в роки вшни, то щ плани СЛ1 Д вважати надзвичайно напруженими. Д ля ϊχ виконання необхщ ш були значш капггаловкладення i зуси лля всього сусш льства - як села, так i мшта, а також - для села це особливо важливо - сприятлива погода. ЕИдбудова сш ьського господарства почалася з несприятливих погодних умов - засухи 1946 р. У наступи! роки погода була кращою, але цього для вирйпення нам 1чених плашв виявилося мало. Прюритет надавався вщбудоBi промисловосп. Держава на шльське господарство видшяла невиправдано мало кошпв. За роки nepuioi' ш слявоенж л п’ятир 1 чки вони становили, разом i 3 внесками колгосшв, лише 15 % загальних каштальних вкладень по народ­ ному господарству. Не вистачало тягла, бшышсть ρ ο δ ί τ проводилася вручну, Р1 вень агротехшки був низьким, не вистачало робочо!' сили. Працювали, головним чином, ж1нки. Часто на оранщ i ciB6 i запрягали κ ο ρ ίΒ . За таких умов ставити питания про розширення пошвних площ i нарощення (у пор 1 внянш з довоенним перюдом) виробництва шльськогосподарсы«п продукцп без в1 дпов 1дного зростання матер1 ально-техшчно 1 бази, перегляду загопвельно! полггики з метою зменшення обсяпв обов’язкових податюв, посилення матеР1ально1 защ кавленосп колгоспниюв в результатах свое! пращ було утошею. Д о того ж аграрний сектор i т е л я вш ни зали ш ався донором п р о м и с ло ­ в о сп . Я к i раш ш е, обм ш М1 Ж mictom i селом був неекв 1валентним . 3 1928 до 1953 р. Ц1ни на зерно, картоплю й продукц1ю тваринництва не зм ш ю в али ся, в той час як ц 1ни на п р ом и слов у продукцию п о ст 1Йно зростали . Д е я к 1 заго тц в ел ь н 1 ц 1ни б у л и ниж чими, н1ж витрати на ви робн иц тво продукцп . А Ц1ни на картоплю та ο β ο η ϊ навН ь не вщ ш кодовували тран спортн их витрат на ϊ χ доставку на з а г о п в е л ь ш пункти.

Найбшын збитковою галуззю було тваринництво. 3 точки зору загальноДержавних iHTepeciB Ц1 Й галуз 1 необх1дно було надавати всеб1чну п1дтримку. Адже в колгоспах Украши шсля вшни майже не залишилося худоби. В 1941 р. з Украш и було евакуйовано на Cxifl мш ьйони κ ο ρ ϊ Β , коней, κΐ 3 , овець, а повернуто незначну кыькшть. Характерно, що влада щлком евщомо визначала завищен 1 плани поставок С1 льськогосподарсько 1 продукцй, незважаючи на об’ективн 1 умови. 3 цього приводу М. Хрущов писав: «План встановлювався вольовимметодом, хоча в органах преси й оф щ й ни х документах вт “обгрунтовувався” науковими даними... При цьому виходили головним чином не з того, що було вирощено, а з того, скгльки можна одержати в принцит, вибити у народу в заегки дер­ ж ави». 1 нтереси селянства при цьому, звичайно, до уваги не бралися. Держава створила комплекс умов, за яких вщбудовч 1 процеси в Н л ьському господарств 1 можна було забезпечити лише адмшштративно-командними, а то й репресивними методами.

2. Вщбудовч! процеси в стьському господарств!__________ Вщбудова села в Украш 1 реально почалася лише т е л я жнив 1947 р., коли з1брали новий урожай i подолали голод. Валовий зб 1 р зернових перевищував 1 млрд пуд 1 в - майже вдв1 ч 1 бшыне, шж попереднього, голодного року, але значно менше, шж у 1940 р. Р оль держави у вщбудов 1 сыьського господарства була величезною, але зводилася вона до збереження в с е л 1 нашвкршацьких порядшв, створення й пщтримання в сусш льств! страху, який примушував людей працювати

И

понад силу. Д 1 яльн 1сть колгосшв i радгосшв регламентувалася до найменших др1бниць: ΪΜ вказували що, сю льки й де шяти, садити, де й що та по якш p i n i купувати, яку агротехшку використовувати, що будувати i т. д. Це сковувало i ш тативу колгоспно-радгоспного кер1 вництва, перетворювало його на простих виконавщв наказ 1 в B ep xiB . Збершалося встановлене ще до вшни обмеження у пересуванш колгоспη η κ ϊ β : вони були позбавлеш м ож ливосп мати паспорти, на них не поширювалося пенсшне забезпечення та виплати за тимчасову непрацездатшсть. На роботу в iH in i га л у з 1 народного господарства селянин M ir влаштуватися лише з дозволу, на o c h o b i вщпускно! довщки колгоспу. Таке закршачення тривало аж до загально! паспортизацй' села в 60-τΐ роки. 3 ϊ η ι π ο γ ο боку, шсля закшчення вшни сотш тисяч сьльських юнакхв i Д1 вчат були м обЫ зоваш на роботу на шахти та ϊ η ι π ϊ промислов 1 об’екти. 21 лютого 1948 р. Презщця Верховно!' Ради С Р С Р прийняла дискримшацшний Указ «П ро виселення з Украшсько! Р С Р oci6, яю злшно ухиляються в1д трудово! д1яльност1 в схльському господарств1 i ведуть антигромадський, паразитичний cnoci6 життя». Указ передбачав скликання загальних зборхв колгоспник 1 в, де мало вщбуватися обговорення заздалепдь визначеного кола тих oci6, хто не виробив м 1 ш м ум у трудодн 1 в. На зборах ухвалю валися «громадськ 1 вироки», жертви яких пщ лягали депортацц до Сиб 1ру та шших вхддалених мшць Радянського Союзу. Це було нечуване свавхлля влади щодо селянства, жертвами якого часто ставали xBopi, вдови з дпъми, швалхди в 1 Йни, люди похилого вхку. У б!льш ост 1 випадк 1 в «громадськ 1 вироки» виносилися пщ тиском пращвниюв райком 1 в К П (б)У , райвиконком 1 в. У 1948-1950 pp. було оголошено 12 тис. «громадських вирошв», майже 20 тис. колгоспникам оголоси ли «попередження», багатьох 13 них примусили дати письмов 1 зобов’язання виробляти встановлений кер 1 вництвом «м инм ум ». У cB o'ix спробах актив 1 зувати трудов 1 зуси лля колгоспниш в влада iH c n iрувала сощ ал 1стичне змагання в сел 1 , виховувала ударниюв, яким, як правило, створювала кращ 1 умови i яких виставляла за вз1рець. А л е масово!, щиро! шдтримки селянства Ц1 акцй влади не мали. Важко було вщ наш вголодних людей при М1зерн1й оплат 1 пращ чекати трудового ентузхазму. Були й mini спроби домогтися ефективнхшо! виробничо! д 1 яльн ост 1 колrocniB. У 1948 р. був обнародуваний «С талш ський план перетворення природи», який за 15 ρ ο κ ί Β передбачав шляхом висадки лшосмуг, прокладання канал 1 в пок 1 нчити 13 посухами i досягти значного шдвищення врожайност 1 . В 1950 р. почалася кампашя укрупнения колгосп 1 в. До цього в Укра'хш налЬ чувалося 33, 6 тис. колгосш в, а т е л я укрупнения - 19, 3 тис. А л е ш яких позитивних результат1в вона не принесла. Так, у 1946 р. на трудодень укра1'нський колгоспник одержував у середньому близько 1 кг зерна, у 1950 р. 1,2 кг, у 1951 р. - 1,6 кг. Ο κ ρ ί Μ хл1ба, селянам видавали на трудодш rpoini, в1 дпов 1 дно - 1,0; 1,2; 1,6 крб. У п м , багато колгосшв, особливо в 1946 р., не видавали hi зерна, Hi грошей. Основним засобом шнування селянства залиш алися пщ еобш господарства, та умови для х'хнього розвитку були несприятливими. У вересш 1946 р. московськими верхами було прийняте рхшення про приведения po3MipiB присадибних дшянок до норм, установлених ще до вшни. В умовах окупацп селяни самовшьно збш ьш или земельш плошд, як 1 обробляли, як сво! власн 1 , що дало змогу багатьом з них вижити. Тепер усе поверталося до довоенних норм.

А ле й ур 1 заними дшянками селяни не могли скористатися належним чи­ ном. Слльськогосподарський податок нещадно душив селянство. Вирощувати городину, мати сади, виноградники, тримати птицю, худобу було вкрай невигщно. Так, податок на городш культури був у 7,5 раза вищий, шж на зерновр оподатковувались фруктов 1 дерева, куиц ягщ нию в тощо. Це noripшувало i без того тяжке становище селян. У вищих ешелонах влади все це обгрунтовувалося необхщнхстю примусити селянина бшьш у частину часу вщдавати ροδοτί у так званому громадському господарствц тобто в колгоспах. Цшою надзвичайних зуси ль селянства на юнець четверто! п’ятир 1чки в колгоспах i радгоспах вдалося наблизитися до довоенного р1 вня виробництва. У 1950 р. валова продукщ я шльського господарства Украш и становила 91 % В1 д р 1 вня 1940 р. Украша знову стала головною житницею СРСР, але ϊϊ багатостраждальне селянство, як i рашше, не мало змоги користуватися плодами свое! тяжко!, виснажливо! пращ. Варто вщзначити, що частка колгосшв i радгосшв у виробництв 1 багатьох вид1 в Нльськогосподарсько! продукцй в Укра!ш залишалася дуже низькою: м’яса i сала - 20,2 %, молока - 17,9 %, яець - 9 , 8 %. Усе inuie вироблялося колгоспниками на cboix маленьких присадибних дыянках у вхльний вщ роботи в колгосш час. Перебуваючи П1 д потужним податковим тиском, вони, проте, Демонстрували переваги шдивхдуального господарства перед колгоспним. На початку 50-х ροκϊΒ ситуац 1 я в схльському господарств 1 не зм 1 нилася. Трир 1чний план розвитку тваринництва (1949-1951) провалився. Виробництво с 1 льськогосподарсько 1 продукцй зростало повшьними темпами 1,6 % щор 1чно. Цей показник в1 дставав В1 д темп 1 в пшлявоенного приросту населения.

I

3. Р|вень життя та побут населения_______________________

Р 1 вень життя населения в роки вш ни ρί3κο знизився. М ш ьй он и роб 1тник 1 в, селян i служ бовщ в ж и ли в бараках, П1 двальних при м щ ен н ях, землянках. Н е вистачало харч1в, одягу, ш ш и х предмеНв першо'1 необх1дност1. I ш сля В1йни продовжував Д1 яти державний мехашзм «моб1Л1зацй кошт 1 в населения». Βϊη передбачав збьтьшення с 1 льськогосподарського податку, прибуткового податку з населения, введения нового податку на неодружених i м алоам ей н и х тощо. 1снувала карткова система розподш у продовольчих i промислових товар 1 в; населения перебувало на централхзованому нормованому постачанш.

В 1 дбудова промисловост 1 супроводжувалася швидким ростом мшького населения головним чином за рахунок припливу в промислов 1 шдприемства молод 1 з села. 3 руш та попелу П1 дн 1 малися спалеш М1ста й роб1тнич1 селища Украши. Одночасно здшснювалася в1 дбудова водогон 1 в, налагоджувалася робота м 1ського транспорту, комунальних служб. Та житлов 1 й побутов 1 умови населения, незважаючи на значш масштаби буд 1 вництва, залиш алися важкими. Окрема мюька квартира була прившеем кер 1 вних парт 1 Йних i господарських пращвнишв. MicbKi окра‘1'ни зберегли нап 1 вс 1 льський вигляд. На т л 1 значних зрушень у розвитку важко!' пром исловост 1 було чггко помИне в1 дставання тих галузей господарства, як 1 мали забезпечити потреби споживання. Як i в довоенш роки, держава не прщ цляла належно! уваги розвитков 1 легко! та харчово! промисловостй Це спричинило нестачу в Укра!н 1 наприк 1 нц 1 40-х - на початку 50-х ροκϊΒ найнеобхщнхшого: взуття, одягу, быизни, хоча на одного ж ителя тут вироблялося чавуну, стал!, про-

У дитячих яслах колгоспу «Бгльшовик» на Сумщинь 1952 р

дукци машинобудування бшыпе, шж у будь-якш шшш республиц СРСР. Цукор, 70 % виробництва якого зосереджувалося в Украшц дуже рщко потрапляв на ст 1л трудящих республши. Те саме було й 13 соняшниковою о л 1ею. Реальш прибутки переважно! бшыносН прашвнишв, як у micti, так i на с е л 1 , були нижними в1 д довоенного р1вня. Нарощування виробництва шльськогосподарсько!' продукцп вщ бувалося меншими темпами, шж npnpicT насе­ ления, який у ш слявоенш роки був значним. Я кщ о М1 ський ж итловий ф онд вщ новлю вався переважно за рахун ок держави (або в ели к и х шдприемств, також держ авних), то селян и вщбудовувалися власним и силам и. Х а р ч у в а л и ся селя н и тим, що в и р о б л я ли самб Д ерж ава забезп еч увала село, та й то несистематично, лиш е н ай н еобхщ н н шим: С1ллю, милом, шрниками, гасом.

4. Грошова реформа 1947 р. та ϊ ϊ наслщки ______________ У грудш 1947 р. була проведена грошова реформа. Вона мала вщверто конфшкацшний характер i оф щ ш но пояснювалася необх1днщтю обмежити «спекулятивш грошов 1 нагромадження». Першим ϊϊ наслщком була втрата (по c y T i вилучення) грошей у тих, хто заощадив певш суми. По вкладах в ощадних касах у po3M ipi до 3 тис. крб. обмш грошових знаюв здшснювався 1:1, по вкладах вщ 3 до 10 тис. крб. було проведено скорочення заощаджень на третину, а по вкладах у po3M ipi понад 10 тис. крб. - на дв 1 третини. О со­ бливо боляче реформа вдарила по селянству, сы ьськш штелшенцп. В ум о­ вах ΠΟΒΗΟΪ в1 дсутност 1 установ ощадбанку на с е л 1 o6mih грошей, що збершалися у населения вдома, здшснювався там з розрахунку 1:10. Адже обмш вщбувався протягом одного тижня. I цього разу селянство опинилося в неpiBHHx умовах пор1вняно з 1 ншими категор 1 ями населения. П^сля в1 Йни продовжувала шнувати карткова система розпод 1 л у продукт!в. О ч 1 кували ϊϊ скасування, спод!ваючись, що продукти, у тому числ!

Мггинг на завод1 «Арсенал», присвячений грошовш реформг та скасуванню продовольчих карток. Κ ιιϊβ . 1947р.

Дефщитш, стануть доступшшими. Вважалося, що це станеться вже 1946 р., але у зв’язку з катастрофою в сш ьському господарств 1 скасування було пе­ ренесено. Лиш е 1947 р. одночасно з грошовою реформою карткову систему лпсвн Дували. Встановлювалися η ο β ϊ цши на Bci види продукНв i промислов 1 товари. Новий р 1 вень цш перевищував довоенний утричц тод 1 як заробггна плата збш ынилася лише наполовину. Грошова реформа супроводжувалася вилученням значно! ю льк осН гро­ шей i скорочениям кушвельно!' спроможносН населения. Це створювало умови для зниження цш на товари. 1накше ϊχ просто не купували б. Щ о ж до селян, то вони часто несли на колгоспний ринок не надлишок, а те, що за сприятлив1ших умов вони споживали б у НмТ. Колгоснш трудодн 1 з ϊχ М1 зерними грошовими нарахуваннями ставили селянство за меж 1 виживання. У 1948 р. державш роздр 1бн 1 ц1 ни стали на 17 % нижчими р^вня цш, який icнував напередодн 1 реформи. Цш и знизилися i на колгоспних ринках, поступово зростав товарообш. Певн 1 заходи було зд 1 Йснено щодо налагодження торг 1 в л 1 , громадського харчування, побутового обслуговування. А л е торговельш заклади, щальш, пайн 1 тощо орган 1 зовувалися в тимчасових, нашвидку пристосованих, необладнаних прим 1 щеннях, як 1 irioni навНь не опалювалися. На б1лыие не вистачало кошт 1 в.

[: 5. М едичне обслуговування_______________________________ У винятково складних умовах повоенно'! вщбудови надм 1 рне навантаження несла система медичного обслуговування. Ϊϊ вщродження вщбувалося досить швидко. К 1лькшть Л 1 карняних л 1 жок у р еспубл 1 Ц1 на кшець п’ятир 1чки досягла майже 200 тис., що перевищувало р1 вень 1940 р. Значно бтлыпе, Н1 ж до вшни, працювало в Украшт на кшець п’ятир 1 чки HiKapiB i се-

реднього медичного персоналу. Д ля значно) частини ж ител 1 в Украши, особ­ ливо а л ь сь к и х райошв, вщдалених с1л, χγτορίΒ, медичне обслуговування залиш алося недоступним.

( ΠβρβΒϊρτβ себе

)

1. На якш ек он ом 1ч н 1Й ochobi вщбувалася вщбудова альського господарства? 2. Схарактеризуйте кадровий i техшчний потенщал шслявоенного села. 3. Якими були розм 1 ри державних кашталовкладень в сшьське господарство Украши? 4. Чому влада не дозволяла вшьного вшзду селян до мюта? 5. Схарактеризуйте роль присадибного господарства селян у забезпеченш населения продовольством. 6. У чому полягала суть грошово) реформи 1947 р.? 7. Коли було скасовано карткову систему розподшу продукНв i як це позначилося на життевому p i B H i народу? 8. Якими були житлов 1 умови мешканщв Украши в п1слявоенний перюд? 9. Схарактеризуйте механ1 зм п1 слявоенногозниження цш. 10. У якому стан1 перебувала система медичного обслуговування в nepnii повоенн1 роки?

Д окумент 1. П ро д е р ж а в н о -б ю р о к р а т и ч н е к е р 1в н и ц тв о ко л го с п а м и в р о ки тс л я в о е н н о 'Г п ’я т и р 1чки Колгоспи й радгоспи працювали нерентабельно, а розвиток особистих пщсобних господарств ус!ляко обмежувався. Зате зростала апаратна активн 1сть бюροκρβτίϊ: в M iH ic T e p c T B i с 1льського господарства УРСР, для прикладу, щодня писалося 500 наказ 1в, телеграм та жш их документ!в, на що витрачалося кожного мюяця майже 280 n y fliB паперу. Див.: Баран В.К., Даниленко В.М. Украша в умовах системно! кризи {1946-1980-τί p p . ) . Κ., 19 9 9 .- С . 40.

2. С п о га д и «дитини вшни» п р о о п о д а тк у в а н н я с е л я н с ь к и х го с п о д а р с т в Все вирощ ене на присадибних д т я н к а х суворо облковувалося з метою «спра­ ведливого» оподаткування. Люди сплачували натуралы-л податки зерном i картоплею; незалежно вщ того, чи була в кого яка живнють, чи Hi, але кожен колгоспний f lB i p мав здати держав! 40 кг м ’яса у жив!й ваз! або внести в!дпов1дну суму грошима; здати на загоЛвельний пункт певну к ть ю с ть курячих яець; τί, хто мав корову, були зобов’язаж здавати значну кшьюсть молока; приплщ вщ κορίΒ оголош увався колгоспною власнютю i пщлягав так зван!й контрактащ'! для поповнення тваринницьких ферм; шкури зар!заних свиней пщлягали о бов’язков!й здач! держав! пщ страхом суворо) вщповщальност!; фруктов! д е ­ рева також оподатковувалися, i люди почали ϊχ масову вирубку; кожно) весни b c i x д о бр о втьн о -п р и м усо во примуш ували пщ писуватися на значн! суми так звано) державно) грош ово) позики; були й таю види податюв, що визначалися мюцевою владою пщ виглядом д о б р о в ть н о го самообкладання на потреби села та району. Литовченко М. Спогади дитини вшни / / Михайло Литовченко. Вщлуння iM n e p ii. Запор!жжя, 2009. - С. 5.

Запитання до документов Документ № 1. ---------

— -------------------------------------------------

1. Ям завдання ставилися парлею i урядом перед М ’ш 'ютерством с'тьсько го го с ­ подарства УРСР i якими були наслщ ки його роботи у перш i пюлявоеннi роки? 2. Про що свщ чила «паперотворча» активню ть чиновнимв М а сте р ства ?

Документ № 2,----------------------------- —------------------------------------------------1. Чого прагнула влада, встановлю ю чи зазначеш у поданом у ф рагментi спогад 'т податки на селянство? 2. Ям м орально-психолопчн /, економ'нш /'сощ ально-полпичш наслщ ки мали p i податки?

З р о б ггь в и с н о в к и та уза га л ь н е н н я д о п араграф а

§

2

9

Згадайте

- 5

0

1. Я к у

.

РАДЯН13АЦ1Я ЗАХЩНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАШИ

политику здшснював радянський реж им у З ах щ н ш Укра-

у вересн 1 1939 - червш 1941 р.? 2. Яким був розмах нащ онального руху Опору в З ахщ н ш У к р а н й в 1941-1944 pp.? 3. До яко! тактики вдавалась У П А ϊη ϊ

в боротьб1 з гтглергвською окупащ ею i радянською владою? Т в о р ч е ЗаВДаННЯ Н аскш ьки результативною (з точки зору влади) була рад я тзац хя захщ н и х областей У к р а ш и в 1945-1953 pp.?

^ 1. Вщновлення радянського реж им у в З ахщ ж й УкраТж В умовах, коли Наддшпрянщина переживала трагедш голоду 1946-1947 pp. i трудноиц вщбудови, в Захщ нш Укра1ш розгорнулася насильницька i всеохоплююча радяш защ я Bcix C T o p iH соц1ально-економ1чного i культурного життя краю. До здшснення радяшзацп Захщ но! Укра 1 ни активно залучалися служ бовц 1 правоохоронних o p r a H iB , державно! безпеки, пращвники парт1 Йно-комсомольського, державного апарату, культури й освгги з шших p e r io H iB Радянського Союзу, переважно 3Ϊ С х 1 дно! Укра!ни. ϊχ направляли на заводи, фабрики, у радянсью установи, партшш, комсомольсью органи, М ТС , школи, вини, техн 1 куми тогцо. Лиш е в сш ьсью школи захщноукра 1 нських областей у 1944-1950 p p . було направлено майже 44 тис. учител^в. У Захщ ну Украш у прибуло десятки тисяч квал1фщованих робггниюв, чимало шженерно-техшчних прац 1 вник 1 в, спец 1 а л 1 ст 1 в сшьського господар­ ства. Утворювалася мережа партшних i комсомольських оргашзацш, формувалися профес 1 ЙН1 сшлки. У 1950 р. у Захщ нш Укра'1 ш н ал 1 чувалося 8 8 тис. комун 1ст 1 в проти 31 тис. у 1946 р. У грудн 1 1945 р. Ц К К П (б )У створив спецЬ альний вщд 1 л по захщ них областях. Згодом шдабш пщ розд 1 ЛИ було органР зовано в галузевих мшштерствах, 1 нших управлш ських республхканських структурах. Питаниями щодо захщ них областей вщав один 1 з заступниюв голови уряду, а в мшштерствах - один 13 заступниюв М1 шстра. За короткий час було створено радянський, партшний, господарський i карально-репресивний апарат, який контролював yci сфери життя захщних украшщв. Представниюв мшцевого населения в цьому апарат! було мало.

У 1946 р. з 16 129 номенклатурних посад у захщ них областях Украши мкщев1 ж ител 1 обшмали лише 2097, тобто 13 %. Бшыповицький центр ϊμ не дов 1 ряв i керував краем з допомогою вимуштруваних на сходц але чужих мшцевому населению кадр 1 в. По сут 1 це була колош альна адмшштращя.

2. Примусова колектив1зац!я__________ 3 приходом на захщноукрашсьга зем л 1 радян­ ських вшськ розпочата ще у 1939-1941 pp. приму­ сова колектив 1 зац 1 я сшьського господарства вщновилася. Влада спочатку «обм еж увала» заможш селянсьш господарства, а π ο τ ι μ проводила ϊχ «розкуркулення» з виселенням шмей у вщдалеш Гуцул. С таш славська райони СРСР. Застосовувалися penpecii' i до тих (сучасна 1вано-Франк1вселян, як 1 вщ мовлялися вступати в колгоспи. ська) обл. 1946 р. Якщо наприкшщ 1945 р. в захщ них областях Украш и було лиш е 145 колгосшв, πκί об’еднували 5.5 тис. селянських господарств, то на середину 1950 р. ю лы асть колгосш в досягла 7200, а чисел ьшсть об’еднаних у них селянських двор 1 в дор 1 внювала 1.5 млн, або 93 % вщ загальш л 'ixHboi' кыькосп. Отже, 1950 р. став роком сущ льж н колектив 1 зацй' краю, в тому числ! Буковини й Закарпаття. Примусова колектив 1 защя, антинародна податкова полИика, командш методи х л 1 бозагот 1 вель викликали незадоволення селянства, яке поповнювало лави β ο β κ ϊ β У П А , ш дш льного опору структур ОУН.

3. 1ндустр1ал1зац1я________________________________________ Розвиток промисловост 1 зах 1 дних областей зд 1 Йснювався досить швидкими темпами. Вщ бувалося це в двох основних напрямах - в1 дбудова та реконструкщя традиц 1 Йних галузей (нафтова i деревообробна) та розвиток нових (машинобуд 1 вна, приладобуд!вна, x iM in n a , електротехн 1чна). 3 р1 зних районов С Р С Р та з Ш меч­ чини у Захщ ну УкраТну доставлялися обладнання, технолопчш л 1 нп й наВ1ть Ц1 Л1 п 1 дприемства. Уже в 1945— 1946 pp. почали випускати продукцпо льв 1 вськ 1 заводи електроприлад 1 в i електроламп, телеграфно-телефонно! апаратури, сыьськогосподарських ма­ шин та in. У 1949 р. налагодив випуск промислово!' продукцй завод автонавантажувач!в (перше шдприемство такого типу не Т1 льки в захщних областях, але й в Украш 1). У 1949 р. в захщних областях Укра­ ши д 1 я ло 2500 великих i середшх иромислових П1 дприемств. К 1 льк 1 сть

ροβίτΗΗκίΒ за роки повоенно! п’ятир 1чки тут збш ыиилася у 7 раз 1 в, а валова продукщя промисловост 1 зросла в 10 раз 1 в. Надзвичайно швидка шдустр 1 а л 1 зац 1 я Захщ но! Украш и мала на мет! не лише створення нового шдустр 1 ального центру, а й зм ш у традицшно! структури населения краю, збшьшення в ньому питомо! ваги тих прошаршв, як! могли б служ ити наД1йною сощ альною базою радянсько! влади. К лю чов 1 посади в управлш ш промисловштю обш мали вихщ щ з шших p e r i o H i B краши.

4. ^

Penpeci'i проти УкраТнськоТ греко-католицьксн церкви (УГКЦ)______________________

Радяш защ я захщноукраш ських земель супроводжувалася репрешями Шсцевого населения, яке не погодж увалося з полггикою сталш ського кер1 вництва. Жертвою репресш стала й Украшська греко-католицька церква (У Г К Ц ), яка на перюд закшчення Друго! свггово! вшни мала 3040 громад, 4400 церков, 127 монастир 1 в, близько 4 тис. свящ еннослуж ител 1 в та 5 млн в1руючих. Московська правляча верх 1 вка вбачала в украшських греко-католиках потенцшного ворога, який створював щ еолопчне пщгрунтя нацюнальновизвольно! боротьби в захщ них областях. Радянське кер1вництво ш щ ш вало «сам орозпуск» У Г К Ц . И квггня 1945 р. заарештовано значну ю лью сть епискошв У Г К Ц на ч о л 1 з митрополитом Иосипом Слш им. Майже через ρίκ (8 березня 1946 р.) у кафедральному x p a M i Св. Юра вщбувся Льв 1вський Церковний Собор. На ньому счшщативна група», очолювана епископом Гавршлом Костельником, запропонувала «в о зз’еднання У Г К Ц » з москов­ с к и м православ’ям i повернення до Росш сько! православно! церкви, лш вп Дащю Берестейсько! церковно! унп 1596 р. i повний розрив 13 Ватиканом.

Г. Костельник промовляе т е л я богослужшня. JIbeie. 1949 р.

Цей акт не вщповщав настроям вуруючих i був проведений усупереч ухнш Греко-католицька церква мусила перейти на нелегальне «катакомбне» fe; становище. 334 священики було заарендовано i засуджено. Це посилювало |L незадоволення людей новою владою, а оргашзатора Собору Г. Костельника через деякий час було вбито. Влггку 1949 р. вщ булося «добровульне возз’еднання» Мукачувсько! В enapxi'i греко-католиюв (Закарпаття) з Руською православною церквою. Хоча греко-католицька церква тут була поставлена поза законом, вона продовжувала д у я т и в п у д п у л л у . волу.

В

5. Збройний onip У П А _______ ____________________________ Масова колективузащя, депортацп населения, репресп проти мирних жителув, заборона У Г К Ц спричинили посилення збройного опору нащонального п щ ш лля , яке т е л я Другоу c b i t o b o i вшни вело боротьбу проти сталш ського тоталитаризму. Кер 1 вником збройно'у боротьби У П А на украУнських зем лях у цей час був Роман Ш ухевич (псевдошм - Тарас Чупринка), головнокомандувач У П А (1943-1950), голова Генерального секретаруату Укра'унсько'у г о л о в н о у визв о л ь н о 'у" ради (1944-1950). Степан Бандера в щ роки перебував за кордоном, з в у д к и здшенював загальне керувництво д у я л ь н у с т ю О У Н . У 1945-1946 pp. боротьба У П А з органами М ВС-М Д Б, вшськами, винищ увальними загонами та трупами з мусцевих радянських активустув досягла апогею. Повстанцу мусили з м у н и т и с в о ю тактику. Велику пудроздули, чисельнусть яких становила 400-500 oci 6 , переформовану в друбш загони, що дислокувалися в лусах. Добре озброену й згуртовану, вони були надзвичайуто боездатними, максимально пристосованими до партизансько'у в у й н и . В с у л ь с ь к у й мусцевосту створено густу мережу ш дш льних бо'увок. Радянська влада, i то не скрузь, уснувала тут лише вдень. На початку 1946 р., забезпечивши вируш альну перевагу в ж и в у й с и л у й технщу, вшська Н К В С повели новий наступ проти У П А . Повстанцу зазнали величезних втрат до 40 % особового складу. Багато в о я к у в У П А , втративши вуру в перемогу, вудгукнулися на заклики влас­ тей припинити onip та прийти з повинною. Протягом 1945-1949 pp. радянське керувництво п’ять разув оголош увало амнуст у ю д ля учасникув повстансько'у боротьби. 1 нколи командування У П А унуцуювало явку з повинною тих повстанцув, яких не могло прийняти до с в о у х лав або у вуддан о с т у яких не було переконане. Органи держбезпеки, енкаведисти прово­ дили заходи щодо дискредитацп учасникув нацюнально-визвольно'у боротьби. У с в о уо Ярослава Фшь - шд час В1йни зв’язкова Юнацтва УкраУ'нчергу, останну насаджували ненависть до ських нащонал1ст1в на Лемк1врадянського режиму. Ϊ χ η ϊ μ η жертвами в щин1, П1сля - секретар про­ першу чергу стали партуйну та радянську водника (командира) «Мара» працувники. Загалом, у ходу збройних

акцш У П А та п щ ш лля О У Н , спрямованих передуам проти репресивно-карального апарату, загинуло понад 30 тис. цившьних громадян та вшськовослужбовщв. Вщповщдю на це стали депортацп та репресн проти ж ител 1 в краю. Протягом 1944-1952 pp. в захщ них облас­ тях Украш и репрешям у р1зних формах (у тому чи сл 1 розстршам) було пщдано майже 500 тис. oci 6 . За цей час у схщ ш репони було депортовано 230 тис. захщ ноукраш щ в. У 1948-1949 pp. проти повстанщ в було кинуто чотири

див1зй

MiHicTepcTBa

держбезпеки.

Операщями керував мшштр держбезпеки Украши М. Ковальчук. 5 березня 1950 р., оточений спецпщроздшами М ВС-М Д Б, неподалш вщ Львова в с. Бшогорща загинув командир У П А Роман Шухевич (Тарас Чупринка). Це була важка втрата Головний командир У П А Роман Шухевич. Д руга по­ для повстанщв. ловина 1940-х pp. А л е збройне п щ ш лля продовжувало оргашзовану боротьбу до травня 1954 р., а деяк 1 др1бш його групи Д1 яли ще довше. 3 метою припинення pie'i д 1 яльн ост 1 у 1956 р. було оголошено чергову амш стш . Однак i на цьому боротьба не закш чилася. О крем 1 оун 1 вськ 1 групи були викрит 1 лише в 60-τί роки. Таке тривале ϊχ шнування було неможливе без певно! П1 дтримки населения. Це свщчить, що радян 1 зац 1 я зах!дних облас­ тей Украш и вщ бувалася досить повшьно. Було чимало випадк 1 в, коли щеями незалеж ност 1 Укра1ни, як 1 пропагували повстанщ i п 1 дп 1 льники, переймалися вих1дц1 з Наддншряшцини, як1 з тих чи шших причин опинялися в Захщ нш Укра'1'н 1 : вчител 1 , медпрац 1 вники, червоноармшщ (наВ1 ть оф1цери), селяни (що пщ час голоду 1946-1947 pp. масово пршжджали до Галичини).

Г п е р е в 1рте с е б е ) 1. Я к 1 методи використовувалися при в1дновленн 1 радянського режиму в Захщн 1 Й Укра'1 Н1 ?

2. За рахунок кого формувався партшно-державний i господарський апарат в

Захщнш Украпп? 3. Я к 1 галуз 1 промисловост1 розвивалися в Зах 1 дн 1 Й Укра'1 Н1 в перше шслявоенне п’ятил 1ття i на початку 50-х роюв? 4. Як 1 соц1ально-пол1тичн 1 Ц1Л1 пересл1дувала прискорена шдустр 1 ал 1защя

Зах1дно'1 Укра1 ни? 5. Якими методами здшснювалася колектив1зац1я Лльського господарства в Захщнш Украш 1? Пор1 вняйте з вщповщними процесами на Наддн1 прянщиш 1929-1933 pp. 6 . Чому радянський режим шщшвав Л 1 к в 1 д а ц т УГКЦ? Якими методами це було зроблено? 7. Що сп р и ч и н и л о п р од о в ж ен н я п о вста н сь к о -п щ тл ьн о '1' б о р о тьб и в Захщнш Украш! П1сля завер ш ен и я Друго!' c b ito b o i в ш н и ?

8. Схарактеризуйте форми антирадянськсн боротьби У П А й оушвського гпдШ ЛЛЯ.

9. До яких дш вдавалося радянське кер1 вництво у боротьб1 31 c b o 'i' m h проти­ вниками в Захщнш Укра!'ш? 10. Чи е шдстави вважати боротьбу в Захщнш Укра!'ш в nepuii шслявоенш роки громадянською вшною?

Д окумент 1. 3 в и с т у п у М .С. Х р у щ о в а п е р е д кер1вництвом з а х щ н о у к р а ш с ь к и х о б л а с те й 16 л и п н я 1945 р. Удар, який ми завдали С лтом у, виявився дуже вдалим. Необхщно пщтримати ж щ 1ативну групу по переходу до православ’я, пщтримати священиюв, яю переходять вщ ушатства до православно! Bipn... Якась кшькють yHiaTiB необхщна для того, щоб мати свою агентуру... Нам випдно, щоб ушати перейшли в православну Bipy. Це полйика, щоб вщ|рвати вщ Риму i прилучити до православно!' церкви... ICTopia Укра'жи. Хрестомайя. - К., 1996. - 4 . 2 . - С . 207.

2 3 ц и р к у л я р а M i H iC T p a в н у т р ш ж х сп р а в СРСР С. К ругл ова M i H i c T p y в н у т р ш ш х с п р а в УРСР ге н е р а л -л е й те н а н т у Т. С тр окачу Произведенной проверкой Министерства внутренних дел Союза ССР установле­ но что местные органы М В Д западных областей УССР при проведении меропри­ ятий по борьбе с бандитизмом и в процессе следствия по делам арестованных допускают ряд грубых нарушений советской законности и норм УПК. 2 мая с г в Камень-Каширском районе Волынской области спецгруппой, руко­ водимой старшим уполномоченным РО МВД Дубняком, был задержан бандит Решетов Макар, который затем по приказанию Дубняка был отведен в кусты и Участковые уполномоченные милиции Галичского РО МВД Станиславской об­ ласти Мысляк и Изотов при проведении чекистско-войсковых операций д опус­ кали: первый незаконное изъятие ценностей и имущества, а второй насилова­ ние женщин. _ „ , Начальник гарнизона села Вехня Вайниловского района Станиславской области мл. лейтенант Севастьянов при проведении операций систематически зани­ мался избиением задержанных... Практика незаконных задержаний лиц, подозреваемых в принадлежности к оуновскому подполью и бандитизму, носит массовый характер, и особенно это имеет место при проведении так называемых ответных мер на совершаемые бандпроявления... „ ^ М инистру внутренних дел УССР генерал-лейтенанту тов. Строкачу и начальни­ кам УМВД западных областей УССР необходимо немедленно устранить выявленные проверкой недостатки... М инистр внутренних дел Союза ССР С. Круглов 17 июля 1946 г. Biuac I. Репресивно-каральна систем а в Украшг -jg i 7 _ 1 9 5 3 : у 2 кн. - К., 1994. - Кн. 2. - С. 6 4 6 -6 4 9 .

Запитання до документов Документ № 1.-----------------------------------------------------------------------------------------Схарактеризуйте методи, ям використовувала влада при л/квщаци УГКЦ.

Документ № 2.-----------------------------------------------------------------------------------------------------

1. Щ о нового про м етоди боротьби з УПА i нацю нальним пщ пш лямдае ознайом лення з цим докум ентом ? 2. Чи могли учасники под/бних операцш розраховувати на прихильню ть населен­ ия Захщ ноϊ Украши?

З р о б ггь в и с н о в к и та у з а га л ь н е н н я д о парагра ф а

§

5 1 - 5 2 .

КУЛЬТУРМЕ ЖИТТЯ В УКРА1М1 У ДРУГ1Й ПОЛОВИШ 4 0 -X - НА ПОЧАТКУ 5 0 -Х Р0К1В

З г а д а й т е | 1. Яких збитк!в було завдано культур! Украши в роки вшни? 2. Як1 зм1ни в щеолопчному ж и ти вщбувалися в перюд вшни?

Творче ЗаВДаННЯ | Чи вщповщае фактам твердження, що шслявоенш роки характеризувалися провшщал 1 защею украшсько!' культури?

1. Труднощ! вщ родження культури________________________ Ш д час вшни сталшський режим, прагнучи показати себе приваблив 1 шим, шж п тлер 1 вський, n im o B на деяю поступки у сфер 1 нац 1 0 нально-культурного життя. В рамках радянського патрютизму в певнш, контрольован 1 Й владою форм 1 допускався украхнський патрютизм. ГВсля зак 1 нчення вшни ставлення до нац 1 0 нально-культурних потреб народ 1 в зм 1 нилося. 3 культурно1 деолопчно' 1‘ сфери зникае укра!'нська нацюнальна фразеолопя, яку поступово зам 1 няе радянська, загальносоюзна. Це особливо позначилося на о с в т , мистецтв 1 , на стан 1 гуманггарних наук. Б ула ще одна обставина, що справила негативний вплив на культурн о-

1д ео л о г 1чн у си туащ ю в Укра1'ш в повоенн 1 роки. В умовах, коли на перш ому плаш стояла вщ будова важко! п р ом и словост 1 i нарощ ування вш ськового потенц 1алу, на m ini сфери життя, зокрема й на культуру, не вистачало к о н т в . У перш у чергу rpoiui надавалися на вщ родж ення та в1дбудову шк^л i винив, створення нових науково-досл 1дних установ. Без налагодж ення 'ixHboi' роботи вщ будова економ 1ки була неможлива. Щ о ж до к л у б н и х установ, ю нотеатр 1в, драмтеатр1в, ф1лармон1Й, б1блютек, радюмережх та ш ш их к у льту р н о-ocBiTHix οδ’εκτίΒ, то з цим, на д ум к у кер1вництва, можна б у л о зачекати.

2. Народ на освгга_________________________________________ Т р и в а ла вщ будова систем и народно! освгги, що бу ла розпочата ще напри­ к ш щ вш ни. У 1950 р. у повном у о б с я з 1 в щ н ов лю еться довоенна мережа ш к 1л, у як и х навчалося 6,8 м лн Д1тей. Д л я матер 1а ль н о ! п щ трим ки тих, ком у батьки не м огли забезп ечи ти н еобх щ н ого м1Н1муму д л я навчання, створю вався ф онд всеобучу. В 1948/49 навчальн ом у рощ з ц ього ф он д у одерж али доп ом огу д л я придбання од я гу та взуття, на харчування тощ о 140 тис. дггей.

Як i в довоенш роки, бшьшовицька парт 1 я прагнула перетворити школу на знаряддя збереження та посилення свого контролю над учшвською молоддю. Було вщновлено роботу пюнерських та комсомольських оргашзацш, зростала ϊχ чисельншть. Виховання в!дданост! б1льшовизму, i особисто Ста-

лш у, оголош увалося найвищим, н ай важ ли В1шим покликанням школи.

У

повоенш

роки

зн ач н ого

пош ирення

н а б у л и в е ч 1р н я , а π ο τ ι μ i з а о ч н а ф о р м и н а в чання. »

У

в е ч 1р н 1х ш к о л а х о с в г г у з д о б у в а л и

п р едставн и к и р обггн и ч о!

й

селян сько! м оло­

д о ЯК1 н е м а л и м о ж л и в о с п н а в ч а т и с я в р о к и вш ни або м уси ли Д1ЯЛЬН1СТЬ.

рано р озп очати

трудову

Об’ективш потреби розвитку господарства, науки, необхщ ш сть збереження високого вшськового потенщ алу диктували полггику держави в га луз 1 o c b i t h i в наступш роки. У 1953 р. в Украш ! в основному було впроваджено обов’язкове семир 1чне навчання Д1тей. Д л я цього довелося додатково побудувати шкыьних прим 1 щень на 400 тис. учшвських М1 сць. На середину 50-х ροκΐΒ у р есп ублщ 1 Студенти пдротехшчного н ал 1 чувалося понад 300 тис. уч и т ел 1 в. 1нституту в лаборатор11. В Украш 1 працювали видатш майстри педаОдеса. 1951 р. гопчно! справи. Серед них - директор Павлисько! середньо! школи на Юровоградгциш В. Сухомлинський. Його педагопчний досв 1 д став надбанням c b i t o b o i педагог 1чно 1 науки. HoBi 1сторичн 1 умови не змш или державного курсу на русифжацш шк 1 л та освети, який сформувався ще на початку 3 0 - х ρ ο κ ίΒ , ш сля вщмови В1 д украшй зацп. Сфера вживання укра 1 нсько1 мови постшно звужувалася. 3 1948 по 1954 р. число украшських ш кы зменшилося з 26 до 25 тис., а росшських - збшьшилось з 2720 до 4051, або в 1,5 раза. До того ж росшськомовш школи були значно численшшими. У 1953 р. в укра!'нських школах навчалося 1,4 млн, а в росшських i зм 1 шаних - 3,9 млн дггей. Закривалися нащ ональш школи. Майже вдв1Ч1 зменшилася К1 льк 1 сть молдавських, угорських i польських шк 1 л. Зникли румунськ!, узбецьк 1 та в1 рменськ 1 школи. У с 1 вони перепрофшювалися на рос 1 Йськ1 . Протягом четверто! п’ятир 1чки було в1 дновлено роботу Bcix виипв Укра!ни, яких у 1950 р. н ал 1чувалося 160. На стацюнарних вщдшеннях цих виш 1 в навчалося 200 тис. студенНв. Усього за 1946-1950 pp. в Укра!ш було п 1 дготовлено 126 тис. спещалшНв з вищою освггою. У перш 1 Й половин! 50-х ρ ο κ ί Β зросла К1 л ь к 1 сть студент 1 в переважно за рахунок BenipHix i заочних вщдыень 1 нститут 1 в та ун1верситет1в. При цьому К1льк1сть виш 1 в в У к р а !ш дещо зменшилася, бо деяк 1 невелик 1 1нститути було об’еднано з бшыиими. В и клад ан н я велося переважно рос1йською мовою.

3. Наука_____________________ ____________________ ________ У nepiui повоенш роки вщновилася робота науково-дослщних установ Укра!ни, переважна бшышсть яких перебувала у роки вшни в евакуаци. У 1950 р. 1 хня кшькшть у республ 1 Ц1 становила 462, а чисельн 1сть пращвниюв досягла 22,3 тис. o c i6 . Головною науковою установою Украши залишалася Академ 1 я наук У РС Р, яку очолював бю лог 31 свНовим 1 менем О. Палладш . Учен! Укра!ни досягли значних y c n i x i B у д о сл 1 Дженн! фундаментальних

наук, використанш наукових вщкритТ1 в для потреб народного господарства. У республ1Ц1 1946 р. було запущено

перший експериментальний атомний реактор. Завдяки подвижницьким зусиллям видатного украшського вченого С. Л е ­ бедева, якого влада шдозрювала в «буржуазнш лженауковост!», в 1 нститут 1 електротехш ки А Н У Р С Р було створено лабораторш моделювання та обчисл ю в а л ь ηοϊ технши, що започаткувала дослщ ження в галузх шбернеВидатний укра'шсышй xipypr В. Фдлатов тики. У 1948-1951 pp. тут створюшд час операцп. Одеса. 1946р. еться перша в С Р С Р мала електроннообчислювальна машина «М Е О М ». У ч е т 1 н с т и т у т у електрозварювання А Н У Р С Р удосконалили i запропонували для масового впровадження у виробництво автомати зварювання металу шд флюсом. Цей метод, розроблений пщ кер 1 вництвом С. Патона, докоршно змшив технолопю багатьох галузей виробництва, сприяв шдвиЩенню продуктивности пращ, збшыпенню випуску металопродукцп. Нова технолопя була з ycnixoM застосована при спорудженш газопроводу ДашаваКшв, де 80 % стик 1 в труб було зварено цим способом. BiH усшшно застосовувався при зварюванш труб магштральних водогон!в тощо. 1нтелектуальний потенщ ал укра'1'нських учених M ir стати запорукою усшшного входження Укра1ни в постшдустр1альний 1 нформац 1 Йний етап розвитку серед перших крахи свггу. А л е цього на сталося. Поряд з об’ективними труднощами в розгортанш наукових дослщжень, спричиненими вщсутшстю найнеобхщ н 1 шого, надзвичайно ускладнювала пауков) пошуки тоталитарна система. Вона 13олювала радянських науковц1 в втд передових тенденцш розвитку c b i t o b o i науки, десятилИ тями насаджувала У св1домост1 вчених фальшив! стереотипи, спотворювала 1хне св1тосприйняття. У роки в1 Йни влада була зац 1 кавлена в ефективн 1 Й ροδοτί наукових установ i окремих учених. Поступово йшло вщродження вшьнодумства в науц 1 , без чого вона приречена на вщставання. Ш сля перемоги творча атмосфера почала розвшватися. Система кер 1 вництва наукою створювала умови для засилля авантюристов. У н асл 1 док цього деяк 1 перспективн 1 напрями нау­ кових дослщжень, зокрема генетику, було оголошено щеалштичними, «лж енауковими». Представник 1 в piei науки, як 1 проводили дослщ и на мухах-дрозофхлах, називали «М ухолюбами-людиноненависниками». Так, на серпневш (1948) ceci'i Всесоюзно! академй' шльськогосподарських наук ΪΜ. Л ен 1 на (В А С Г Н 1 Л ), пщтриманий верхами, у тому чи сл 1 й Сталшим, нев1 глас i шахрай Т. Лисенко ш сля тривало! боротьби, розпочато! ще в 30-τΐ роки, здобув остаточну перемогу над сво!ми науковими опонентамигенетиками. Почалися пересл 1 дування й розправи, жертвами яких стали також учеш, що працювали в Украшп У Харков 1 було звхльнено з роботи завщуючого кафедрою генетики i дарвштзму Харк 1 вського ун1верситету професора I. Полякова i професора Лльськогосподарського ш ституту Л. Делоне. Така сама доля спггкала багатьох учених i в шших наукових центрах республш и. Розгром генетики став одшею з ганебних сторшок в icTopii'

радянськох науки. BiH спричинив вщставання Радянського Союзу в цш галуз 1 впродовж наступних десятшпть. В y c i x сферах науки насаджувалася нео 1 мперська щ еолопя. Росшсьш вчеш проголош увалися вщкривачами б 1 льш ост 1 фундаментальних закошв ф1 зики, включаючи закон збереження енергп та х1М1ко-ф1зичних властивостей метал 1 в. Незаперечною визнавалася першшть росшських винахщнишв, що «д а ли c B i T O B i » повггряну кулю, паровоз, трансформатор, електричну лампочку, радю тощо. Лю ди не без гумору ставилися до такого нестримного сла в осл 1 в’я. «Росси я — родина слонов!» - ця фраза невщомого жарНвника стала крилатою й ш юструвала справжне ставлення народу до офщ ш но! пропаганди.

4. Розвиток Л1тератури i мистецтва

___________________

Перемога у вшш з нацизмом викликала емоцшне шднесення в сусшльствц яке Д1 яч 1 лггератури i мистецтва намагалися вщобразити у c b o 'i' x творах. А л е ж орстою реалп вшни, трудноиц повоенного ли холИ тя на стор 1 нки лггературно-художшх видань не пробилися. Yci митщ зобов’язагп були творити в рамках так званого сощ а л 1стичного реал 1 зму, який зводив функцй' мистецтва до коментування i прославляння Д1 я лы ю ст 1 Сталш а та створеного пщ його кер 1 вництвом тоталИарного режиму. А ле навиъ за цих несприятливих умов украшським письменникам вдалося створити нимало яскравих i колоритних твор1в. У другш половин 1 40-х ρ ο κ ί Β з’являеться трилопя О. Гончара «Прапороносц 1 », перша частина роману М. Стельмаха «В елика рщ ня» шд назвою «Н а наш 1 Й землЬ>, Ю. Яновського «К и 1'вськ 1 опов 1дання», прозов 1 твори, гумористичгп оповщання О. Вишш. Вдосконалювали творчу майстерн 1сть М. Рильський, П. Тичина, В. Сосюра, А. Малишко. Творчшть саме цих письменниюв визначила характер лИературного процесу в Украгш i р1 вень художньо! майстерност! нацюнально! школи «красного письменства» повоенних ρ ο κ ί Β . Пом 1тним явищем у литературному житт! Укра'1'ни повоенного часу стало видання колишш м фронтовиком, киянином Виктором Некрасовим одн 1 е '1 з кращих книг про Другу свггову вшну «В окопах С тал 1 нграда». На традицшно високому p iB H i перебувало в Укра‘1 ш театральне мистецтво. На 1950 р. у республ 1 щ працював 81 професшний театр. Захоплення глядач 1 в викликали вистави творчих колектив 1 в за участю видатних майстр 1 в сцени Б. Гмир 1 , С. Козака, К. Огневого, М. Литвиненко-Вольгемут, Н. Ужвш, Г. Юри та багатьох шших. Розвивалися музичне мистецтво, живопис, граф 1 ка, скульптура. А н а лоп ч ш процеси В1 дбувалися i в кшомистецтвь Основу продукцй тод 1 шнього юнематографа становили революц 1 Йно-патрютичн 1 твори. С е­ ред них вир 1 знялася картина «М о л о ­

да гвард 1 я». Вона, як i опера Ю. М ейтуса (1947) з аналогичною назвою, була створена за мотивами вщомого роману росшського письменника О. Фадеева. В умовах жорсткого контролю реал 1 зував свш кшосценарш «Ж и ття в цвггу» видатний украшський шнорежисер О. Довженко. Ф ш ьм вийшов на екрани пщ новою назвою - «M in y p iH ».

5. Передум ови щеолопчного наступу на культуру У своему прагненш створити талановип твори, використати h o b i засоби, прийоми художньо '1 творчоси, опанувати h o b i теми, запропонувати ϊχ нетрадицшне висвгглення Д1 яч 1 мистецтва неминуче вступали у суперечшсть 13 тоталитарною системою, ϊϊ прагненням до всеосяжного контролю, Др1б’язково 1 регламентацп. Вибух творчо! активноси поколш ня переможЦ1в, яке пережило найжорстоюшу в i c T o p ii' вш ну i важко шддавалося бюро­ кратичному контролю, надзвичайно наполохав сталш ське кер 1 вництво. Воно вщ чувало непевшсть свого становища в Украш 1 , у захщ них областях η κ ο ϊ все ще горы о п олум ’я нац 1 0 нально-визвольно 1 боротьби. Влада знову вдаеться до випробуваного методу тотального контролю над лггературнохудожшм процесом - до так званого класового пщ ходу та принципу партшHOCT1 В ОЦ1НЦ1 Д1ЯЛЬНОСТ1 МИТЦ1В.

Н ад поетами, проза1'ками, худож никам и, м узикантами, лН ер ат ур озн ав Цями пост 1 Йно нависала загроза бути безпщ ставно звинуваченим и в некри­ тичному п 1 дход 1 до «р е а к ц 1 Йно 1 буржуазно!' к ультури », «н и зьк оп ок лон ств 1 перед Заходом », «в щ ст уш В1 Д м арксизм у-лен 1 Н1 зм у», «укра1'нському б ур ж у­ азному нацюнал13М1», у б езл 1Ч1 i h h i h x « r p i x i B » . Досв1д 2 0 -3 0 -х ροκίΒ нагадував, чим можуть заверш итися так 1 звинувачення. В к олах творчо!' ш т е л 1 генцп почало наростати взаемне недов1р’я, пщозр1Л1Сть, утвердж увалося доносниЦтво, П1 дтримуване i навИ ь заохочуване режимом.

6. «Ж дановщ ина» в Укра'Гн! 1н1Ц1аторами повоенного щ еолоп чн о го «п р о р о б л е н н я » худож ны н 1нтелй

генцй' у c e p n H i 1946 р. виступили Стал1н та головний щ еолог В К П (б ) А. Жданов. Ц ього року на ш _гел 1 генщю раптом посипалися r p i 3 H i постанови Ц К В К П (б), у яких безапеляцш но i брутально ш ельмувалися видатш Д1 яч 1 р1зних галузей культури. Жодна форма творчо '1 д 1 яльн ост 1 не залиш илася поза увагою: критикувалися письменники, композитори, художники, актори, драматурги тощо. Зрозум 1 ло, що penpecii' та утиски творчо '1 ш тел 1 генцП не могли не зачепити украшських митц 1 в. Запопадлив 1 стал 1 нськ 1 прислужники в Ц К К П (б)У , в1 дпов 1 дно до рпнень Ц К В К П (б), прийняли c b o i ' постанови: «П р о перекручення i помилки у висвггленш icTopii укра1'нсько1 Л 1тератури в “H apn ci icTopii' укра 1'нсько '1 лператури”», «П р о журнал сатири i гумору “ Перець”», Максим Рильський видат­ «П р о журнал “ВНчизна”», «П р о репертуар драний украшський поет, перематичних i оперних театр 1 в У Р С Р i заходи щодо кладач його п ол 1 ншення». Кожна з цих постанов су-

проводжувалася численними критичними статтями в газетах i журналах, зборами митщв, на яких звинувачеш у «вщстуш вщ партшного розумшня мистецтва» пщдавалися принизливому «проробленню». Чекали й на r ip r n e , але до ув’язнень i розстрШ в не дшшло, хоча вшляких стягнень накладалося чимало, а щ ли й ряд дшянок «лггературно-мистецького ф ронту» було «зм щ нено» BipHHMH режимов! людьми. Першим шд вогонь нипцвно! критики потрапив вщомий украшський письменник-гуморист Остап Вишня, який т 1 льки-но повернувся 3 1 сталшських табор 1 в. В опублш ованш 26 серпня 1946 р. статН у газеН «П равда» його звинувачували в полггичних помилках, вщход 1 вщ радянсько!' щ еолоr i'i, класових позицш. Письменник знову опинився шд загрозою арешту. На багатьох зборах, що вщбулися в республщ р Остапа Вишню звинувачували в тому, що вш пише твори, «ш к щ ли в 1 за сво!'м щейним змштом», ще p i 3 K i i n e було засуджеио «щ ео ло п ч ш пом илки» його «М исливських усм 1 шок». Лиш е в жовтш 1955 р., за десять мшящв до смертр B c i звинувачення з письменника було знято як безпщставш. 3 появою у березш 1947 р. в Украйп Л. Кагановича, як першого секретаря Ц К КП (б)У, кампашя щ еолопчних «проробок» проти талановитих Д1 яч 1 в украшсько! культури посилилася. Ш д час ϊϊ проведения «вщзначився» i дра­ матург О. Корншчук, який закликав до боротьби з «бацилами нацюнал 1 зму», що, за його переконанням, «подекуди ще живуть у середовипн деяких украш­ ських л 1тератор1 в». У О. Корншчука були послщовники. 22 серпня 1947 р. через газету «Комсомольское знамя» лггературш критики О. Адельгейм та I. Стебун звернулися до Л. Кагановича з вщкритим листом щодо нездорово'!, на ϊχ переконання, обстановки у С ш лщ письменниюв Украши. Особливо гостро критикувався письменник I. Сенченко. П ’ять дн 1 в тривав пленум Сшлки письменник 1 в Укра1'ни (вересень 1947 р.). Обговорювалося питания про виконання останш х постанов Ц К В К П (б ) щодо л 1тературно-художньо'1' творчостк О. Корн 1 Йчук виступив з доповщдю, в як 1 Й критикував М. Рильського, I. Сенченка, Ю. Яновського, редколепю ж урналу «Д ш п р о » та його редактора А. Малишка. С л 1дом за ним Л. Кагано­ вич звинуватив М. Рильського в «нащонал13мЬ>, «петлю р 1 вщиш». Β ϊη заявив, що нав 1ть вираз поета « Я син Краши Р ад » може служ ити прославлению Центрально!' Ради. 19 вересня засщання пленум у перенесли до примхщення Ц К К П (б)У . 1з двох з половиною годин свого виступу Л. Каганович швгодини присвятив Ю. Яновському та його роману «Ж ива вода», де у «весняному десант! птах 1 в» Кагановичу вбачалося вороже вторгнення. Ш сля пленум у в npeci почалися вщкрит 1 нападки на М. Рильського, I. Сенченка та Ю. Яновського. До партшних «ясновидщ в» приедналася щ ла низка недоброзичливц!в; «в 1 д робляли хл1б» i Л 1тературн 1 критики. У 1961 р. М. Рильський писав про τϊ часи: Братопродавщ з бшими руками 1з чорними серцями - ось вони, Щ о вслали анотмними листами Дорогу у кар’ери i чини.

I ходять ще i ще - земля ϊχ носить, I ми гм досг руку подаем, I пгт кривавий гм чола не росить Ш д каяття нестерпним тягарем.

Пошуки нацюналштичних «збочень» поширилися i на юторичну науку. Зокрема, «серйозш перекручення буржуазно-нацюналштичного характеру», «вщродження в тш чи шшш M ipi буржуазно-нацюнал 1стичних установок у

питаниях icTopi'i Украш и» компартшш «слщ о п и ти » виявили у працях колишнього директора 1нституту icTopi'i Украши А Н У Р С Р М. Петровського, присвячених украшському нацюнально-визвольному руху, в «Короткому Kypci icTopi'i Украши», який вийшов ще в 1940 р. (за редакщею С. Бшоусова, К. Гусл истого, М. Супруненка та ϊη .), першому τ ο μ ι «Ιοτορίϊ Украши», виданому А Н У Р С Р в Уф 1 в 1943 р., в шших працях украшських шториюв. 29 серпня 1947 р. було прийнято спещальну постанову Ц К К П (б )У «П ро полггичш помилки та незадовыьну роботу Гнституту icTopii' Академп наук У Р С Р ». Одним з ϊϊ пункНв було: «Вважати найважлив 1 шим бойовим завданням шториювкомушсНв А Н У Р С Р створення «Краткого курса истории Украины». Ця робота здшснювалася пщ особистим контролем Л. Кагановича. Украшська ш телш енщ я В1 дчувала, що шд машкарою «боротьби з нацюнал 1 змом» готуеться великомасштабна репресивна акщя, спрямована проти ϊϊ патрютичних представнишв. Ϊϊ р еа л 1 зацп перешкодило звш ьнення в г р у д ш 1947 р. з посади першого секретаря Ц К К П (б )У Л. Кагановича та призначення замшть нього М. Хрущова. Однак ситуащ я у сфер 1 культури так i не нормал 1 зувалася. У 1948 р. з 1 шщативи вищого партшного кер1 вництва в С Р С Р розгорнулася боротьба з так званим космополитизмом, яка поширилася i в Украши Цього разу в поле зору партшних щ еолоп в потрапили лггературш й театральш критики, переважно евре! за нацюнальшстю. Серед них С. Адельгейм, А. Кацнельсон, Я. Саков, I. Стебун, котрих ста­ ли називати «безрщ ним и космополитами», «нш чем ам и» i т. ш., абсолютно безп 1 дставно звинувачували в антипатрютизмр у «низькопоклонств 1 » пе­ ред реакцшною буржуазною культурою Заходу, « у замовчуванш зв’язк 1 в укра'1'нсько 1 культури з росш ською » тощо. У березн 1 1949 р. вщбувся пленум правл1ння Сш лки письменник 1 в Укра'1‘ни. На порядку денному стояло одне питания: «Д о кшця розгромити к осм оп олтв-ан типатрю Н в». У 1950 р. було Л1кв1довано Каб1нет еврейсько! icTopi'i Академп наук У РС Р. Роком рашше заарештували його пров1дних сп1 вроб1тник 1 в. Протягом 1948-1952 pp. у зв’язку з так званою справою бврейського антифашистського комггету (орган 1 зац 1 я, створена радянського владою шд час в1йни) було репресовано 19 еврейських письменниюв Укра'хни. Ш к кампанп 1 деолопчного шельмування укра'хнських митщв припав на 1951 р. 2 липня у редакц 1 ЙН1 Й статН газети «Правда», що називалася «П роти 1 д еолог 1чних перекручень у л 1тератур 1 », було вказано, що написаний ще у 1946 р. i питаний з багатьох трибун Bipni В. Сосюри «Л ю бггь У к р аш у» «викликае почуття розчарування, протесту... Не таку Украш у осшвуе у своему Bipini В. Сосюра. Ш д такою творчштю п 1дпишеться будь-який недруг украшського народу з нацюналштичного табору, скаж 1 мо Петлюра, Бандера та ш.». Автором статт 1 був Л. Каганович, який тим самим χ ο τ ϊ β компенсувати запланований, але не проведений ним у зв’язку з ввдкликанням до Москви пле­ нум Ц К К П (б )У з порядком денним: «Боротьба проти нацюнал 1 зму як головη ο ϊ небезпеки в К П (б )У ». Два дн 1 на парт1йних зборах письменниюв тривало «пророблення» поета. 12 липня в л и с п до редакцп «П равди» В. Сосюру примусили «визнати сво! помилки i каятися». Висою слова талановитого поета: Любгтъ Украшу, як сонце, любтъ, як eimep, г трави, i води, в годину щасливу i в padocmi митъ, любгтъ у годину негоди!..

Сцена з опери К. Данькевича «Богдан Хмельницький» у постановщ Кшвського театру опери та балету ι μ . Т.Г. Шевченка. У центр! М. Гришко. 1951 р.

- влада хотша пщ мш ити единою тезою - любггь Сталша! Bipui «реабш п тував» лише X X зй'зд КП РС . На початку 50-х ροκίΒ тривали τοοτρί критичш нападки за «се р й о зш 1 деолоп ч ш пом илки» на М. Рильського, було pimyno засуджено оперу К. Дань­ кевича «Богдан Хмельницький». Як i рашше, в немил 1сть влади M ir потрапити кожен митець, будь-хто з майстр 1 в пензля чи слова. На цей раз жорстоко було розкритиковано Олександра Корнш чука та його дружину Ванду Василевську, яю рашше виступали в р ол 1 засшвувач!в у боротьб 1 з «бурж уазним нащ онал 1 змом». ϊχ звинуватили в тому, що в написаному ними л1брето опери «Богдан Х мельницький» недостатньо показувалась прогресивна роль у житт 1 украшського народу росшського царя i бояр. Данькевичу було запропоновано доопрацювати оперу в такий cnoci6 , щоб фшалом опери, ϊϊ апофеозом стала Переяславська рада. У задуш ливш атмосфер! тотально! несвободи митщ змушен 1 були продукувати в1 дверто апологетичн 1 твори, далею В1д життевих реал 1 Й, πκΐ, β τ ι μ , забезпечували авторам вщносно споюйне життя та в1Дпов1дне матер1альне становище. Смерть С т а л ш а i початок п о л 1 тично '1 «в щ л и г и » В1 д кри ли перед укра1нською нащ ональною культурою перспективи активного вщ родження, нерозривно пов’язаного з л ж в щ а щ е ю тоталН арного режиму, здобуттям У к р аΪΗΟΚ) реального суверенИету.

Π βρβΒ Ϊρ τ β с е б е ) 1. Охарактеризуйте трудногщ, як 1 стояли на шляху культурно-освБнього i наукового процесу в Украш 1 в п 1слявоенн 1 роки. 2. Як 1Сторичн1 умови повоенних роюв впливали на розвиток освгги i науки в Украш!?

3. Я к 1 факти св1дчили про продовження в 1945-1953 pp. курсу на русифшаЦ1ю УкраУни? Кого персонально можна В1днести до активних пров1дник 1в русиф1каторсько1 пол 1тики? 4. Схарактеризуйте основш досягнення вчених Украши в повоенш роки. 5. Чим, на ваш погляд, був викликаний щеолопчний наступ тотал 1тарного режиму на культуру («ждановщина») напршанщ40-х - на початку 50-х роК1В?

6. У чому полягали особливост 1 «ждановщини» в УкраУш? 7. Як розгорталися кампанп 1деолопчних «проробок» укра'Унсько'Уштел1генци? 8. У чому виявилася згубшсть «лисеш овщ ини» для бю лопчно! науки, зокрема генетики? Як це позначилось на розвитку останньо'У? 9. Схарактеризуйте причини i наслщки партшно'У критики вчених 1нституту icTopii' Н А Н УкраУни. 10. Який зм 1ст вкладала офщ 1Йна радянська пропаганда в терм 1н «безродш К 0С М 0П 0Л 1Т И »?

Документи 1. О. Д о вж е н ко п р о р у си ф ш а щ ю вищ о'Гш коли 07.11.56

На сороковому рощ буд1вництва сощал1зму в столищ сорокамшьйонно'У УРСР проводиться росмською мовою викладання наук, так же, як i в шших вузах УРСР. Такого нема нще в с в т . Згадую листи Л е н т а по нацюнальному питанию i думаю: не говорйь μθηι б ть ш е ηιηογο. Я все зрозум1в i переповнений вщерть. Якщо мш народ не спром1гся на власну вищу школу - вся абсолютна решта, себто, ну н1що вже 1нше не мае цши. Яка нечувана аморальнють. Який жорстокий обман... i жаль, i сором... Довженко 0.1з щоденникових зап и л е / / Д н тр о . - 1990. - № 11. - С. 24.

2. 3 в и с т у п у О. К ор нш чука у С пш ц | п и с ь м е н н и м в Укра'Гни (1948) Bi3bMiTb ви нашого видатного радянського вченого Трохима Лисенка, творча д|яльысть якого розпочалася у нас, на УкрашС. Все це в1дбувалось на наших очах, але, на жаль, не привернуло серйозно! уваги украшських радянських лггератор1в. I тшьки тепер, коли ми b c i стали свщками тр1умфу пщ проводом бшьшовицько! партГ( i особисто товариша Сталша нашоУ передово'У агроб1олопчноУ науки... - ба­ гато хто з наших письменниюв жалкують, що вони дос! не створили художшх твоpiB про такого справжнього героя украшського народу, як Трохим Денисович Л и­ сенко. А м1ж тим для нас b c i x очевидно, що коли б уважыше i пильшше придивлялися до нашоУ украУнсько'У парЛйно'У матер1ал1стичноУ τβορίϊ, ми б н1коли не упустили щеУ теми, ми показали б у сво'Ух творах значения м1чуршськоУ' школи i цим самим зробили б велику справу для нашоУ партП', для нашого народу. Це було обов’язковим саме для нас, укра'Унських письменниюв, земляк1в Трохима Лисенка. ЛПературнаУкраУна. - 1990. - 26 квДня.

3. Ф р а гм е н ти в и с т у п у Л. К агановича на пл е н ум ! С пш ки п и с ь м е н н и к 1в Укра'Гни 19 в е р е с н я 1947 р. с то с о в н о о ц ш к и р о м а н у Ю. Я н о в сько го Это не живая вода, а мертвая. Это плохо... Откуда у автора столько желчи? Нет люб­ ви к людям. Человеческие отношения трактует цинично, без уважения к людям. Книга переполнена инвалидами. Зачем вы любуетесь человеческим несчас­ тьем, что шесть инвалидов шло на 6 ногах? ...Здесь налицо противопоставление города деревне. Дарина приезжает к сестре одетая и обутая, а село - голое и босое.

...Кончает книгу страшно эзоповский язык... Что это за стихотворение в прозе? Это эзоповский язык. Каких парашютистов вы ждете из-за моря после войны? Что это за безобразие? Лгтературна УкраГна. - 1990. - 26 липня.

Запитання до документов · Документ № 1.------------------------------------------------------------------------- --------------------------Чим, на вашудумку, пояснюються вбол'юання О. Довженка за долю укра/нсько/мови? Д окумент № 2 . ------С пираючись на ф рагменти виступу О. Корн/йчука, опробуйте визначити його ставлення д о особи й оточення Т. Лисенка. Документ № 3 .------------------------------------------------------ — ------------ -------------------------------Прочитайте ф рагменти виступу Л. Кагановича i коротко схарактеризуйте соф ально-психолопчну атмосферу, у яюй доводилося творити укра'/нським письм енникам у перш i п 'юлявоеннi роки.

З р о б ггь в и с н о в к и та уза га л ь н е н н я д о параграф а

§

5 5 .

П1ДСУМКОВО-УЗАГАЛЫ1ЮЮЧИЙ УРОК

1. У кр аш а на початку вщбудови

_____

1945 - початок 1953 р. - особливий перюд новггньо! ic T o p ii Украши. О б ’еднаний у межах С Р С Р украшський народ у щ роки вщродив народне господарство i в складних умовах тоталшарного режиму досяг поступу в ycix сферах економ 1 чного i сощ ально-культурного життя. На поди 1945 - початку 1953 р. в Украш 1 безпосереднш вплив мала Друга свггова вшна. Вщ доби Р уш и друго! половини X V II ст. украшський народ не зазнавав таких величезних втрат, ш коли в Укра'1'ш не було стщьки сиргг, уд 1 в, ш в а лш в , ш коли вона не зазнавала тако! тотально! розрухи економши, руйнацп основ людського кшування. А л е вшна не зламала, не деморал 1 зувала украшщв. У середовицц тих, хто залиш ився живим, хто пройшов через жахи вшни, через окупащю, партизанську боротьбу чи п щ ш лля i повернувся до мирного життя з почуттям «радост1 3i сльозами на очах», почали поширюватися h o b i настрой зникав страх перед тоталггарним режимом, вщроджувалося розтоптане почуття громадянсько! i нацюнально! самосвщомостр наростало прагнення до змш. Розвш валися Μ ίφ π сталшсько! пропаганди, з допомогою яюй влада тримала населения пщ cbo'i'm контролем.

2. Завершения об'еднання У кра ш и ______________ ΙΙ,ί процеси вщбувалися в умовах важливих змш на повоеннш полггичН1Й карт1 Свропи, внасл1ДОК яких уперше за багато столггь yci украшсьш зем л 1 були об’еднан 1 в межах одш е! держави - Радянського Союзу. Кордони М1 Ж р 1 зними регюнами Украш и зникли. Це стало результатом домовленостей С Р С Р 31 сво 1 ми союзниками по антиггглер 1 вськш коал 1 цн. Звичайно, сталш ський режим пересл1дував власн1 Ц1Л1, пов’язаш з поширенням свого впливу в Сврош, нав’язуванням ϊϊ народам власжй модел 1 розвитку. А л е мимохщь вир 1 ш увалось одне з найважлив 1 ших юторичних завдань украш-

ського народу - його об’еднання, а вщтак - створювалися сприятлив 1 умови для формування модерно! украшсько!' наци. Ж н т е л 1 Сходу, Подш пров’я, Ш вдня i Правобережжя, з одного боку, i Галичннн, Закарпаття, Буковини - з другого, почали штенсившше сш лкуватися м 1 ж собою, обмшюватись життевим досвщом, культурними здобутками. Розширилися мож ливосп !хнього взаемного зближення, усвщомлення сш льносп ш тори чн о! д о л 1 й необх 1 дност 1 едн осп дш в 1 м’я досягнення кращого життя. 1мперський характер Радянського Союзу, вщсутшсть реального суверештету Укра!ни стримували i спотворювали щ прогресивш процеси, але зупинити !х були неспроможш.

3. Радяжзац,1я Захщно'! УкраТни___________________________ Закршивши за собою Захщ ну Укра!ну в м 1 Жнародно-правових актах, Радянський Союз деякий час не μ ϊ γ встановити над нею свш фактичний контроль. Т у т палахкотш о п о лум ’я нащ онально-визвольно! боротьби. Ϊ! своерщш сть полягала в тому, що нащ ональш сили не мали пщтримки з-за кордону i змушеш були спиратися виключно на допомогу i ресурси мшцевого населения, серед якого знаходили широку шдтримку. Д л я придушення нацюнального опору радянський режим мав величезш сили й ресурси. Це, зрештою, i визначило результат боротьби. Наприкш щ 40-х ροκίΒ збройний onip зах 1 дноукра!нського населения значно послабився, хоча вш тривав i в наступш роки. ΟκρβΜί осередки опору к н ув а ли до середини 50-х ροκίΒ. За таких умов вщбувалася радян 1зац 1 я Захщно! Укра!ни. Ϊ! суть полягала в ушфшацп соц 1 ально-економ 1чного, полкичного, культурного та ycix i h u i h x CTopiH життя краю вщповвдно до норм, вироблених радянським режимом у Наддш прянськш У кр а!н 1 та ш ш их perioH ax Радянського Союзу. В ход 1 радян 1 зацп В1 дбулася примусова колектив 1 защ я села. Bci га л у з 1 народного господарства Захщ но! Украши, освка, наука, партшш, радянськц комсомольськ 1 , правоохоронн 1 й репресивш органи мали у своему склад 1 в1дряДжених 31 сх 1 дних р есп убл 1 к У Р С Р спец 1 а л к т 1 в, а «ворож 1 » чи «cyM HiBHi» елементи депортувалися в схщ ш райони Радянського Союзу.

^ 4. В|дбудова народного господарства_____________________ У повоенне десятилггтя головн 1 зуси лля населения Украш и концентрувалися у сфер 1 промисловост 1 . З г 1 дно з оф щ ш ними даними, повоенна п’ятир 1 чка була виконана достроково, а промислове виробництво 1950 р. зросло у πορίΒΗΗΗΗΪ з 1940 р. на 15 %. При цьому вщновлювалися не лише довоенш потужностц а й довоенна структура виробництва з абсолютним Домшуванням важко! промисловостц переважанням традиц 1 Йних, часто застарших техн олоп й i вид 1 в продукцй'. Промислов 1 потуж ност 1 концентрувалися у схщ них районах Укра!ни на Донбасц Подн 1 пров’!, у деяких великих мкггах Ш вдня, де ще з довоенних Macie юиували велик 1 1 ндустр 1 альн 1 комплекси. Досить швидко розвивалася промисловшть у захщ них областях, але вони все ще залиш алися найвщстал 1 шими регюнами Укра!ни. Як i в довоенш роки, сшьське господарство Украши було другорядною галуззю, за рахунок яко! фактично розвивалася промисловшть. Обмш М1ж Micтом i селом був неекв1 валентним, обов’язков 1 поставки держав1 поглинали майже весь урожай, оплата пращ, особливо в колгоспах, а також у радгоспах, була м 1 зерною, пщсобне господарство селян обкладалося непосильними по-

датками. Обов’язксда поставки не були припинеш навггь у 1946-1947 pp., коли внаслщок несприятливих погодних умов урожай на бшышй частиш територп Украш и був украй низьким. Укотре радянська держава залиш ила селян напризволяще. Близько мшьйона жител1в Украши померло в голодну зиму 1946-1947 р., бшыне трьох мЬтьйошв хворши на дистроф ш та анемш. Вщновивши роботу народногосподарського комплексу, режим не M ir вир 1 шити життево важ ливе д ля величезно! б 1 льш ост 1 населения Украш и питания: забезпечити п дн и й лю дини р 1 вень життя. С ощ ально-культурнш сфер 1 не придшялася надежна увага. Як i в довоенш роки, конкретна людина з ϊϊ повсякденними потребами не турбувало владу.

5. 1деолопчний контрнаступ сталжського реж им у________ Вщ новивш и контроль над Украш ою , п артш но-радянська верх 1вка розгорнула м о р аль н о-п си х о лоп ч н у в ш н у проти будь-яких п рояв 1в ш телектуального життя, настроив i думок, несумш них з тод 1ш ш м и щ еолоп ч н и м и догмами. Було поставлене завдання лж в щ у в ат и щ е о л о п ч ш н аслщ к и участ 1 укра'1НСЬКОГО Народу В ДруГ1Й СВГГОВШ В1ЙН1, ЗНИЩИТИ буДЬ-ЯК1 ПРОЯВИ В1ЛЬнодумства, критичного ставлення до 1снуючого режиму, його п о л 1тики. Виконанню цього завдання були ш дпорядковаш засоби масово!' 1нформаци, ш кола, вся культурн о-осв 1тня сфера. Вщродження i розвиток культурного життя в УкраТш в друг 1 Й половин!

40-х - першш половин1 50-х ροκϊΒ в1дбувалися П1д всеосяжним, тотальним контролем владних структур, особливо центральних, союзних. Повоенш роки В1дзначен1 новою кампашею щ еолопчного «п рор облен н я» Д1яч1в к уль­ тури й мистецтва, звинувачення ϊχ в украшському буржуазному нащонаЛ 1 зм 1 , космопол 1тизм 1 , антирадянськш д 1 яльност 1 та шших вщ хиленнях В1Д заданого «верхам и» щ еолопчного курсу. Укра'1 нцям вкотре нагадали, що вони живуть у держав 1 , абсолю тно не защ кавленш у розвитку ϊχη βο ϊ нац1 0 нально '1 культури. Ж иття знову й знову переконувало, що без лж вщ ацп радянсько!' iMnepi'i, без здобуття реального суверенггету гармон1Йний економ!чний, соц!альний i культурний розвиток Украш и неможливий.

1. У чому полягала суггеречливкпъ впливу в1Йни на подальший розвиток Укра'1'ни? 2. Який вплив на подальший розвиток Украши справило об’еднання украш­ ських земель у склад 1 У Р С Р ? 3. Схарактеризуйте особливосБ вщбудови й розвитку промисловосН Укра'1'ни в повоенне десятилБтя. 4. Чи можна було запобшти голоду 1946-1947 pp.? 5. Якою була полшика центрального кер1 вництва С Р С Р щодо селянства Укра­ ши в 1946-1947 pp.? Чим вона була зумовлена? 6. Дайте визначення поняттю «радяшзащя захщних областей Украши». 7. Я к 1 причини поразки У П А в 1945-1952 pp.? 8. Який вплив мала боротьба оушвщв i вояюв У П А на розвиток самосвщоM O C T i укра!'нського народу в наступш десятил1ття? 9. Я к 1 емоцй у бшьшосп жител 1 в вашого мшта (села, району) викликае слово «бандер 1 вець»? Яке ставлення до боротьби У П А склалося у вас? Обгрунтуйте свою думку. 10. Розкрийте причину полггичних нападок на Д1 яч 1 в украшсько!' культури в другш половин 1 40-х - на початку 50-х ροκ ϊΒ . У яких конкретних Д1я х влади вони проявилися?

§

5 4

- 5

5

. У Р О К И ТВО РЧО С Т1

Напишпъ i обговорить на урощ реферат, доповгдь чи гсторичне есе на одну 13 запропонованих тем, використавши додаткову лггературу i ресурси 1нтернет. 1. Перни ш слявоенш роки: надП i розчарування. 2. Значения виходу У Р С Р на м 1 жнародну арену. 3. Ч и можна вважати об’еднання Bcix украУнських земель у склад! С Р С Р реал 1 защ ею ще'У соборносИ? 4. М ехаш зм зниження щн в 1948-1950 pp. i його вплив на життевий piвень народу. 5. Евакуащя i реевакуащя: економ 1 чний баланс д ля УкраУни. 6. Ч ом у сталш ський режим прагнув вщновити довоенну економ 1чну i сощ альн о-п ол 1тичну модель i як це позначилося на ход 1 вщбудови пром исловосп УкраУни? 7. Голод 1946-1947 pp.: безпосередш i довготривал1 наслщки. 8. Народ i влада в умовах голоду 1946-1947 pp. 9. Повсякденне життя сш ьського населения в ш слявоенш роки. 10. M icbKa повсякденшсть. 11. Становище ж ш ки-селянки в nepuii пщ лявоенн! роки. 12. «Х о ло д н а вш н а» i особли в осИ економ 1чного розвитку в п !сля воен н 1 роки. 13. С характеризуйте τί досягнення украУнсько'У науки в nepuii ш с л я в о е н ш роки, як! можна В1днести до свггових.

14. На приклад! п 1 слявоенно'У УкраУни дайте розгорнуту характеристику впливу штелектуалыюУ свободи на розвиток науки. 15. Створггь полН ичний портрет М. Хрущова або Л. Кагановича. 16. Я ку мету переслщ ував «С т а л 1 нський план перетворення природи» i що з цього плану було реал13овано? 17. Полггика стал 1 нського режиму щодо церкви в роки вшни i в ш слявоенний перюд: пор1вняльний анал13. 18. Сталш ський режим i украУнська культура в роки вшни i ш сля У"Узакш ­ чення: пор1вняльний анал13. 19. «Братовбивц 1 з б 1 лим и руками i чорними серцями...»: хто вони? 20. УкраУна в 1945-1953 pp.: здобутки i втрати. 21. «Д И и вш ни» в nepiui роки ш сля перемоги. 22. Процес формування модерно!' украУнсько'У наци: що сприяло, а що гальм увало його в 1945-1953 pp.? 23. Десять найважлив!ших подш в icTopii' УкраУни 1945-1953 pp. (Свш ви6ip обгрунтуйте).

ДОДАТКОВА Л1ТЕРАТУРА Баран В.К., Даниленко В.М. УкраУна в умовах системно! кризи (1946— 1980-τί pp.). - К , 1999. Волков I.M . Виселення селян УкраУни у вщ далеш райони С Р С Р наприкш щ 40-х рошв // УкраУнський 1 сторичний ж урнал. - 1993. № 7-8.

*

r ^ J L _______________________________________________ SSjsral^.. .

fe Ж

■-

Голод 1946-1947pp. в Укратг. причини i наслгдки. Miacnap. наук. конф. Кшв, 27 травня 1997 р. Матер1али. - К., 1998. Грицак Я. Нарис icTopi'i Украши: Формування модерно!' украшсько! нацП X IX - X X столп тя. - К., 2000. Довженко О. Зачарована Десна. Опов1дання, щоденник (1941-1956). К., 2001. Нацюналънг вгдносини в Укратг у X X ст. 36. документов i матер1ал1в. К., 1994. Рибак I.B. Стан сощ ально-побутово! сфери украш ського повоенного села (1956-1955 pp.) // Украш ський юторичний журнал. - 1994. - № 1. Серггйчук В. CaMi себе звоювали. Д1яльшсть винищ увальних батальйошв проти укра!нського нацюнально-визвольного руху. - К., 2008. Шаповал Ю. М.С. Хрущов на Укра!ш. - К., 1990. Шаповал Ю. Лазар Каганович. - К., 1994. Хрущов Н.С. Воспоминания. Избранные фрагменты. - М., 1997.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ ДАТИ 26 квггня 1945 р. - на конференцп в Сан-Франциско Украша ввшшла до складу О О Н як член-засновник 29 червня 1945 р. - радянсько-чехо-словацький догов1р про входження Закарпаття до Радянсько! Украши 16 серпня 1945 р. - догов1р м1ж С Р С Р та Полыцею про радянськопольський кордон 1946-1947 pp. - третш радянський голодомор Березень 1946 р. - Собор Украш сько! греко-католицько! церкви у Львов 1 скасував у н ш греко-католицько! церкви з Римом i шдпорядкував!! Росш ськш православн 1 Й церкв 1 Серпень 1946 р. - прийняття Верховною Радою Украш и Закону про четвертий п’ятир1чний план Лютий 1947 р. - Украша разом з шшими державами шдписала Паризьк1 мирн 1 договори з Болгар1ею, Румун1ею, Ф1нлянд1ею, 1тал1ею, Угорщиною Квггень-травень 1947 р. - депортащя укра!нського населения Холмщини та Лемю вщ ини до Захвдно! П ольщ 1 (операщя «В ю л а ») 4 червня 1947 р. - Презид1я Верховно! Ради С Р С Р прийняла Укази «П р о кримш альну вщ повщальшсть за розкрадання державного i громадського майна» та «П р о посилення охорони особистого майна громадян» 29 серпня 1947 р. - прийняття спещ ально! постанови Ц К К П (б )У «П р о полггичш помилки та незадов 1 льн у роботу Гнституту icTopi! Академп наук У Р С Р » Грудень 1947 р. - грош ова реф орма Грудень 1947 р. - Л1кв1дац1я картково! системи 21 лютого 1948 р. - Презид1я Верховно! Ради С Р С Р прийняла Указ «П р о виселення з Укра!нсько! Р С Р oci6, яю злю но ухиляю ться втд трудово! д1яльност1 в Л льськ ом у господарств 1 i ведуть антигромадський, паразитичний cnoci6 ж иття»

Березень-грудень 1947 р. - JI. Каганович на ч о л 1 Компартп Украши 1949 р. - «добров 1 льне возз’еднання» Мукач1всько1 enapxi'i грекокатолик 1 в (Закарпаття) з Руською православною церквою Грудень 1949 р. - звыьнення М. Хрущова з посади першого секретаря Ц К К П (б )У i обрання на цю посаду Л. М ельникова Березень 1950 р. - загибель головнокомандувача УГ1А Р. Ш ухевича (Тараса Чупринки) Вересень 1950 р. - Радою M i n i c T p i B С Р С Р прийняте р1шення про буд 1 вництво Каховсько! ГЕС 1948-1951 pp. - створюеться перша в С Р С Р мала електроннообчислю вальна машина «М Е О М » Травень 1951 р. - Льв^вський автобусний завод випустив перий в Укра!'н 1 автобуси

§

3

6

- 3

8

.

VKPAM1A ΜΑ ПОЧАТКОВОМУ ΕΤΑΠΙДЕСТАЛ1М13АЦМ (1953 - ПОЧАТОК 1956)

Згадайте 1 1. Щ о було зроблено для ввдбудови промисловостх Украши в другш п о лов и т 40-х рошв? 2. У якому с т а т перебувало украшське село в роки повоенно'1 вгдбудови? 3. Якими були житлов 1 умови населения т е л я закшченНЯ ДруГ01 CBITOBOI ВШНИ? Творче Завдання

Чому в 1953-1956 pp. проведения десталхтзаци ввдбувалося непосл1 довно i повшьно?

1. Смерть Сталша i участь украшськоУ номенклатури в боротьб! за владу в M o c k b i _____________________________________ Завершения перюду вщбудови з ϊϊ «надзвичайними заходами» не спричинило змш у систем 1 управлш ня державою i народним господарством. У жовтш 1952 р. вщбувся X IX з’1'зд партп, останнш зЗ'зд, на якому був присутнш Й. Сталш. 3 ’1'зд затвердив директиви п’ятир 1чного плану розви­ тку С Р С Р на 1951-1955 pp. Прюритетними, як i рашше, залиш алися питан­ ия нарощування потужностей важко '1 промисловостг X V II зЧзд Компартп Украш и у вересш 1952 р., продублювавши проекти документ 1 в зЧзду К П РС , не вше жоджн значущо!' пропозицп. Партшне кер1вництво Украши, очолюване першим секретарем Л. М елъниковим, без найменших вагань ш дтримувало полггичну л ш ш центру i його практичну Д1яльшсть.

А ле невдовз1 ш сля зй'зду в краш 1 почалися велию змши, яю примусили переощнити особу Сталша. 5 березня 1953 р. стало вщомо про його смерть. Почалася активна боротьба за владу, у яку було втягнуто й кер1 вництво УРС Р. Украша, П проблеми стали об’ектом торгу московсько'х та кшвсько! номенклатури. Один з реальних претенденНв на роль нового диктатора Л. Bepia, який очолював органи держбезпеки СРСР, звинуватив Л. М ельни­ кова в русифшаци вищо! школи республш и i дискримшацп мшцевих кадр 1 в в захщ ноукраш ських областях. 1нсшрований Л. Bepiero пленум Ц К К П У звшьнив Л. М ельникова В1 д обов’язю в першого секретаря i призначив на цю посаду О. Кириченка - першого украшця за всю icTopiro Компартп Украши. Под 1 бш змш и вщ булися у Л и т в 1 й Латвп. Л. Bepin був одним з найжорстоюших стал 1 нських сатрашв, i його було неможливо зашдозрити в симпаНях до нащональних радянських республш. Просто в боротьб 1 за владу вш зробив ставку на ш дтримку кер1вництва союзних республик, зокрема Украши, яка мала величезний економ 1чний i людський потенц 1 ал. А для цього ϊϊ кер1вництву необх^дно було пообщ яти певн1 поступки. Призначення О. Кириченка на найвищу в р еспублщ 1 посаду повинно було означати, що ш сля приходу Л. Берн до влади нацю нальш кадри в Украш 1 будуть всы яко заохочуватися центральною владою. Однак цей розрахунок не виправдався. Ш дтримки в Укра'1 Н1 Л. Бер1я не Д1 став. А генерал Т. Строкач, колиш нш начальник Укра1'нського штабу пар­ тизанського руху, передав М. Хрущ ову матер 1 али про змовницыа намори Л. Берн, як 1 Β1 Η випадково одержав. На початку липня 1953 р. на п ленум 1 Ц К К П Р С Л. Bepiro i його приб 1чник 1 в звинуватили в антипартшних i антидержавних Д1ях, оголоси ли шпигуном, позбавили B c ix посад, заарештували й розстр 1 ляли . Перемога колишнього першого секретаря Ц К К П У М. Хрущова в боротьб1 за владу в M o c k b i стала можливою i завдяки ш дтримщ укра'1 нського K e p iB ництва. У свою чергу, прихщ М. Хрущова до влади сприяв шдвищенню впливовост 1 р есп убл 1 ки в склад 1 СРСР, зростанню πητομοϊ ваги вихщ щ в з Укра1'ни на р1зних кер1вних посадах.

2. Перш! кроки дестал1ж за ц и _____________________________ Розгром змови Берй супроводжувався численними заявами представниК1 в партшного кер1вництва С Р С Р про необх 1 дншть «дальш ого п о л 1 пшення роботи парт 1 Йних, державних i громадських оргаш зацш », «розвитку coniaЛ 1 стично '1 демократй», «з м 1 цнення радянсько! законност 1 », «полш ш ення полНико-виховно!' роботи партй' в масах», «посилення рол1 партп як κ ε ρ ΪΒ ηοϊ i спрямовуючо!' сили сусш льства». Зокрема, йш лося про «усунення неправильних трактувань р о л 1 особи в ΐοτορίϊ, прояв 1 в ϊϊ культу». По cyTi, почалася десталш 1 зац 1 я - очищения сусш льства В1 Д найогидн 1 ших прояв 1 в комугпстичного тоталггаризму. Зокрема, зупинила оберти стал 1 нська машина репресш. Розпочат 1 ще за життя «вож дя народ1в» справи (наприклад, «справа Л1кар1в» чи «боротьба з косм ополП изм ом ») припинялися, у сусп 1 льств 1 дедал! голосн 1 ше лун али голоси р 1 шучого осуду кривавого стал 1 нського терору. 1м’я С тал 1 на рщше згадувалося в позитивному плаш на сторшках пер1одично1 преси. Почалася реаб1Л 1тац 1я репресованих у ЗО-τί роки в1домих партшних, радянських i В1Йськових Д1 ЯЧ1 В, зокрема С. Kociopa, В. Чубаря, П. Постишева та iH.

Важлив 1 змши сталися в д 1 яльн ост 1 правоохоронних оргашв. Уже 1953 р. лж вщ ую ться военн 1 трибунали вшськ М В С та особлива нарада М ВС, яка мала право застосовувати в адмш1стративному порядку як M ip y покарання висилку, заслання чи ув’язнення. Водночас вносяться змши до Кримшальнопроцесуального кодексу, яю вводили в дпо б1льш гуманний характер судочинства у справах про шкщництво, терор та диверсп. 1954 р. утворюеться комгая Президп Ц К К П Р С з вивчення матер1ал1в щодо масових репресш друго! половини 30-х ροκίΒ. Така ж комкчя утворюе^ься й в Украши Важливу роль у змщ ненш законности в ш гр а л о введения в У Р С Р 1955 р. прокурорського нагляду за дотриманням законности Орга­ ни прокуратури отримали право перегляду сфальсифшован ιλ «тр ш к ам и» справ. 1нформащя про смерть Сталш а швидко стала вщомою мшьйонам ув’язнених. Вони почали вимагати покращення умов утримання i негайного пе­ регляду сво!х справ. Влада зволш ала. Безкра!ми просторами сталш ського Г У Л А Г у прокотилася хвиля повстань в’язшв, переважну бшышсть яких очолили украшщ, репресоваш за участь в У П А . Одним з найбшыпих таких повстань став виступ у травш 1953 р. у Норшьську. Повстання, яке тривало майже три мшящ, придушили. Були жертви, але це пришвидшило перегляд справ масових категорш в’язшв, зокрема учаснишв нацюнально-визвольно! боротьби. 3 табор1в Г У Л А Г у до Украш и почали повертатися τΐ, хто свого часу був репресований за так звану контрреволю цш ну аг1тац1ю i пропа­ ганду - сумнозвюна стаття 58 Карного кодексу. До 1956 р. дестал 1 шзацпо оф щ ш но не було оголош ено. Тому для багатьох людей поди, як 1 стали розгоргатися, були неспод1ваними i викликали психолог1чний шок. Адже ще недавно Bci газети були заповнеш матер1алами про С тал 1 на як про геш ального i абсолю тно непогр1шного вождя.

3. Зм 1ни в державному устроТ_____________________ _______ В умовах початку десталппзацп сусп 1 льства В1 дбулися деяк 1 зм1ни в дер­ жавному устро! СРСР. Були дещо розширен 1 права союзних та автономних р есп уб л 1 к в економ 1чному i культурн ом у ж итт 1 . У вщання У Р С Р центр передав ряд шдприемств колишнього союзного п1дпорядкування. В Укра!ш створюються союзно-республ1канськ1 м1н1стерства чорно! металургй', вуг1льно!, паперово! j деревообробно!, текстильно!, легко! промисловост!, вищо! осв1ти, зв’язку, республ1канськ1 М1 н 1стерства автомоб1льного транс­ порту, юстицй. Уряду У Р С Р надаються додатков 1 права в плануванн 1 виробництва й розпод1лу продукцп промисловостц кооперацп, колгосп1в i радгосп1в. Питома вага республш ансько! промисловост1 в Укра!ш зросла з 36 % у 1953 р. до 76 % у 1956 р. Були дещо розширеш бюджетш права У РС Р. Однак ця тенденщя нац1онально-державного буд1вництва не набула розвитку i не мала належного законодавчого закршлення. Загалом центр, як i рашше, тримав управлш ня Укра!ною в сво!х руках. Вказ1вка будь-якого союзного в1домства була законом д ля уряду У РС Р.

4. Входження Крим у до складу УРСР_____________________ 19 лютого 1954 р., в умовах святкування 300-р1ччя «возз’еднання Украши з Pocieio», було прийнято р1шення Верховно! Ради С Р С Р про передачу Кримсько! облает! 31 складу Росшсько! Федерацй- до складу УРСР.

Крим був T ic H O пов’язаний з Украиною протягом ycie! свое! i c T o p i i . Ш сля виселення з його територп кримськотатарського населения, шмщв, грешв, болгар та В1рмешв статус швострова як автономно! республш и Росш сько! Федерацп змшився: було оголошено про утворення Кримсько! обласН РРФ СР. Унаслщ ок масових депортацш господарське життя Криму було паралР зоване. В особливо тяжкому становищ 1 опинилося сшьське господарство. Заселения й економ^чне освоения швострова, зокрема його степових i ripських райошв, яке планувалося провести переважно за рахунок ж ител 1 в Росш сько! Федерацп, вщ бувалося повыьно. Переселенщ , потрапивши в незвичш умови, навггь заявляли: «Х оча б виписали по одному татарину, щоб розпов 1 в, де що садити i звщки воду брати». До середини 1948 р. з Криму, таемно, як правило вночц вш хала частина прибулих сюди з 1944 по 1947 р. переселенщв. У такш обстановщ включения Кримського п 1 вострова до складу Украш сько! РСР, що в1 дбулося в умовах гранд 1 0 зно! пропагандистсько! кампанп, яка мала продемонструвати в1чне еднання двох народ 1 в, було визнанням за Украшською Р С Р р о л 1 над 1 Йного партнера в змщ ненш СРСР. 3 iurnoro боку, на плеч 1 Укра!ни перекладалася частина морально! вщповщальност 1 за виселення з швострова кримськотатарського населения. Тепер Украш а безпосередньо (а не через союзний бюджет) повинна була займатися ввдновленням на ш востров 1 господарського i культурного життя. При цьому московський центр шчого не втратив, бо так само безроздш ьно контролював Украшу.

5. Стан промисловосп в 1953-1956 pp.____________________ Περπιΐ кроки дестал 1 шзацп не принесли i c t o t h h x 3 μ ϊ η в економ 1 чну полИ ику держави. Головним прюритетом Укра!ни, як i в попереднш перюд, був розвиток важко! промисловостп Вона, у свою чергу, була покликана забезпечити потреби головним чином вшськових. Радянський Союз, який шсля заюнчення Друго! свггово! В1 йни втягнувся у «холодну В1йну», швидко нарощував виробництво озброення, у тому ч и сл 1 атомних бомб i 3aco6iB !хньо! доставки - лггаюв i ракет. Значна частина промислових потужностей Украши, кращ 1 конструкторськ 1 сили, квалР ф1 кован 1 1 нженери i технши були п^дпорядкован 1 военним щ лям. Зокрема, нарощував сво! потужност 1 Дшпропетровський завод важкого машинобудування («Тяжмаш»), який, почавши з копшвання Н1 мецьких ракет Ф АУ, поступово перейшов на власну продукцш - ракети нового поколшня. У С Р С Р формувався вгасъково-промисловий комплекс (В П К ) - П1 дприемства, науковоДосл 1 дницьк 1 центри, конструкторськ 1 бюро тощо, спрямоваш на випуск продукцй' вшськового призначення найвищо! якост 1 . Бага­ 1500-й понадплановий трак­ то таких шдприемств i дослщницько-констор. Χ αρκίβ. 1955 р. трукторських заклад 1 в працювали в Укра!ш.

Вони перебували шд особливим контролем партп, вшськового кер 1 вництва, таемних служб. Фабрики i заводи цившьного призначення будувалися та­ ким чином, щоб, у випадку необхщностц за максимально короткий термш могли бути переведен! на вшськове виробництво. Надаючи приоритет виробництву сучасних вид 1 в озброень, радянське кер 1 вництво почало усвщомлювати техш ко-економ 1чну вщсталшть С Р С Р вщ краш Заходу, де ш сля закшчення Друго! c b i t o b o i в ш н и почалася науково-техшчна револющ я, яка вщкривала ш лях в постш дустр 1 альне сусшльство. Там промислов 1 прюритети зм ш илися i на перший план виходили h o b i галузк χ ϊ μ ι η , кольорова м еталурпя, машинобуд 1 вна м еталурпя, машинобудування i приладобудування, а не вуп льн а промисловшть, важке машинобудування i чорна м еталурпя. Лиш е 1955 р. на пленум 1 Ц К К П Р С з великим зашзненням було оголошено, що c b i t с т о г г ь «н а порозг новог науково-техшчног i промисловог револю цп» i це слвд враховувати в плануванш економ 1 чного розвитку. А л е в р еальн ом у ж и т п й ш с л я с м е р п С т а л 1 на ф орсован и м и темпами зрост али видобуток в у п л л я , в и п лавк а металу, виробництво машин. О с о б ­ л и в о зб ш ы д у в а ло с я в Укра1ш ви робн и ц тво д и з е л 1 в, вуг 1 ль н и х ком байш в, устаткування д л я електростанц1Й, Г1дравл1чних та ш ш и х спец1альних n p e c iB . Н а р о щ у в ал о с я також ви робн и ц тво ш льськогосподарських машин, автом об 1 Л 1 в, трактор1в. У ц 1 л ом у ж перевага н ад авалася випуску пром ислового облад н ан н я, тобто «м аш и н д ля виробниц тва м аш ин». Цей сектор м аш инобудування, а також м ет алур гш н а пром исловш ть « з ’щ а л и » основну К1 л ь к 1 сть вироблен о! електроенергй. Непом1рно високими були затрати на одиницю продукцй. Л е г к а i харчова пром исловш ть i c t o t h o В1 дставали в розвитку.

Давалася взнаки повна вщ сутш сть прямо! економ 1чно '1 зац 1 кавленост 1 кер1вник1в шдприемств в оновленш виробництва, коли попри Bci розмови про техн 1 чний прогрес кар’ера кожного директора залеж ала вщ виконання плану в його к1лькшному ΒΠΜΐρί. Впровадження нових зразк1в техшки i модерних техн олог 1 Й гальм увала й дешевизна робочих рук. Планових показниюв можно було досягти й без реконструкцп виробництва, ш ляхом його мехашчного розширення. Темпи житлового буд 1 вництва не встигали за швидким приростом мшького населения. Ж иттевий р 1 вень роб 1тник 1 в та основно! маси службовгцв залишався низьким. М лльйони людей продовжували жити в перенаселених бараках i непристосованих прим 1 щеннях. Общ янки парт1Йно-державного кер 1 вництва Украши, висловлеш на X V I I I з’!зд 1 К П Украш и в 1954 р., забезпечити за два-три роки р 1 зке пщнесення виробництва товар1в народного споживання залиш алися облудними, п опул 1 стськими гаслами. «Н евесела постала перед μ ο ϊ μ η очима Украша. Бщш, y6ori Чигирии, Новогеоргй'вка, Кременчук, Дншродзержинськ, Дн1пропетровськ. Пилюка, вибо!ни, дороги погаш, люди cipi, стурбован 1 , виснажеш», - писав видатний укра'!нський шнорежисер i драматург О. Довженко в «Щ од ен н и к у» П1 д час подорож 1 Украшою вл!тку 1955 р.

6. Стьське господарство

_

С еляни за Сталш а були одшею з найбыып уп о с л 1 джених категор 1 Й на­ селения Украши, а сшьське господарство - найвщ стал 1 шою галуззю народ­

ного господарства. Ш сля смерН Сталш а ставлення партшно-державного кер 1 вництва до села та його проблем поступово змшюеться. Гострота продовольчо! проблеми не зменшувалася i загрож увала зривом плаш в нарощування промислово! могутност! та про­ валом зовш ш ньополггичних задум 1 в. Це спонукало до пошуку нових шляχ ϊ β шднесення сыьськогосподарського виробництва, його ефективностг У вересш 1953 р. пленум Ц К К П Р С розглянув питания про становище С1льського господарства СРСР. У по­ станов! пленум у «Й р о заходи подалыпого розвитку ш льського господар­ ства С Р С Р » вперше за багато ρ ο κ ί Β реально оцшено становище села. Однак вих 1 д 13 ще!' ситуацй' вбачався в удосконаленшшнуючо!' колгоспно! системи. Змши були в другорядному. Зокрема, на мшця прийшла директива про необхщшсть боротьби з порушенням принципу матер1 ально 1 защ кавленосп, про оргашчне поеднання громадського й особистого. При цьому, правда, щоб селяни, чого доброго, не подумали про кардинальш змши, наголошувалося, що особисН штереси шдпорядковуються громадським. Було шдвищено закуп 1 в ельн 1 Ц1 ни на сшьськогосподарську продукц 1 ю. Р 1 шенням цен­ трального уряду л 1 кв 1 довую ться деяк 1 найб1льш ненависш податки на селянськ 1 господарства. Заохочували, правда, лиш е на словах, утримання κορίΒ на селянських дворах. Засудили практику примусовоц понадпланово! х л 1боздач 1 . Загальна сума податку з господарств колгоспнишв була зменшена в 2,5 раза, а заборговашсть за попередш роки скасовано. 1з С1л прибрали (хоча й тимчасово) надокучливих уповноважених, яю вказували, що, де, коли i як С1яти чи збирати. Дещо полш ш илася матер 1 ально-техн 1чна база колгосп 1 в. Капггаловкладення держави в с 1 льське господарство Украш и були значно вищими, шж у повоенну п’ятир 1чку. У село в 1951-1955 pp. прибуло 40 тис. спещ ал 1спв, що стали головами колгосшв i головними спещалштами. Щ заходи дещо полшшили становище на селп А л е кардинального перелому в умовах панування колгоспно-радгоспно! системи в сы ьськом у господарств 1 не вщбулося.

7. УкраТна й початок освоения цш ини__________ __________ Як i рашше, у nepmift половин 1 50-х рошв держава зд 1 Йснювала полИ ику екстенсивного розвитку с1льського господарства. P i c T виробництва про­ дукцй' вщбувався не за рахунок штенсивного використання нов1тньо! техшки, передових техн олог 1 Й, ефективн 1 ших за врожайшстю зернових i техн 1 чних культур. Кер 1 вництво С Р С Р найрац 1 0 н альн 1 шим вважало введения в господарський o6ir нових земель. Так народилася щея освоения перелогових земель Сиб1ру, Алтаю, Поволжя, Ставроп 1 лля. Та найбшьпп зем ельн! плопц п лан увалося освогги в Казахстан!. На заклик уряду з Украши потяглися ешелони з випускниками профтехучилищ, робггничою молоддю. Усе це здш снювалося оргашзовано: П1 дприемства, зв 1 дки в!д’!'жджала молодь, споряджали необх 1 дним. Про освоения

щ линних та перелогових земель бага­ то писали в газетах, журналах, велися передач! на радю. У Казахстан i на А лтай з Украш и вш хало понад 100 тис. чоловш, переважно молодь Частина з них шзшше повернулася додому, шип залиш илися працювати в створених там зернових радгоспах, до яких активно надсилалася Texuiка. Лиш е 1955 р. з Украш и було В1дправлено близько 11,4 тис. трактор1в i 8,5 тис. комбайшв. Вони й заклали основу техш чно! бази новооргашзоВ1д’1зд молод! на буд1вництво залгзнищ ваних господарств. Кустанай-Золота Сопка в Казахстан!. Бажаних результат 1 в освоения зе­ Кш вський вокзал. 1955 р. мель у Казахсташ й на А лт а ! не дало, а на сшьське господарство европейсько! частини СРСР, у тому ч и сл 1 й Украши, за рахунок якого значною M i рою i зводилися HOBi радгоспи, справило негативний вплив. Продовольча проблема залиш алася гострою, життевий р 1 вень сш ьського населения низьким. Селянство, як i рашше, не було защ кавлене активно працювати в колгоспах, бо оплата за роботу була надто низькою, а держава продовжувала на свш розсуд розпоряджатися результатами його пращ.

( Перев1рте с е б е ) 1. Хто очолював партшне кер1вництво Украши до смерт1 Сталша? 2. Чому Л. Мельников став об’ектом критики Л. Берн? Щомав намет1 Л. Бер 1 я, критикуючи Л. Мельникова? 3. Яку позиц1 ю зайняло кер1вництво У Р С Р П1Д час боротьби за владу в МоCKBi п^сля смерт1 Сталина? Чим визначалася ця позищя? 4. Поясшть т е р м 1н « д е с т а л 1Н1з а ц 1я » . 5. Як почалася «десталш 1 защ я» i якими були И насл 1 дки у 1953- 1955 pp.? 6. Схарактеризуйте стан нромисловосп Украши шсля смерт1 Стал 1 на. 7. Чому радянське кер1 вництво не зум 1 ло скористатися в 40-50-τί роки ре­ зультатами науково-техшчно! революцй? 8. Як 1 обставини сприяли входженню Криму до складу Украши? Яю наслщки воно мало? 9. Схарактеризуйте сшьське господарство республши в 1953-1955 pp. 10. Яким чином позначилася на становинн Лльського господарства Украши ϊϊ участь в ocbochhi щлини? 11. Чи в^дбулися позитивн1 зрушення у розв’язанн 1 продовольчо'1 та житлово! проблеми в Украш 1 в nepmi роки П1сля смерт! Стал 1 на?

Д окум ент 1. Указ П р е з и д п В е р хо в н о !'Р а д и СРСР п р о п е р е д а ч у К рим сько!' обл ает· 3i с к л а д у РРФСР д о с к л а д у УРСР Учитывая общность экономики, территориальную близость и тесные хозяйственные и культурные связи между Крымской областью и Украинской ССР, Президиум Верховного Совета Союза Советских Социалистических Рес­ публик постановляет:

Утвердить совместное представление Президиума Верховного Совета РСФСР и Президиума Верховного Совета УССР о передаче Крымской области из со ста ­ ва Российской Советской Федеративной Социалистической Республики в с о ­ став Украинской Советской Социалистической Республики. Председатель Президиума Верховного Совета СССР К. Ворошилов Секретарь Президиума Верховного Совета СССР Н. Пегов Москва, Кремль. 19 февраля 1954 г. В едомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик. - 1954. - № 4. - С. 147.

2. 3 л и с т а о д н о го з к е р 1в н и к 1в Н о р ш ь с ь ко го п о в ста н н я 1953 р. Θ. Грицяка Голов! П резидм В ерховно'!'Р ади СРСР (1976) ...У безправному становищ! знаходилися в’язы b c ix спецтабор1в, κοτρί були розташован! на величезнш територм Союзу вщ Мордовм до Камчатки. Одним з таких табор1в був Горний T a6ip МВС у м. Норшьську на Таймирському niBO C TpoB i, далеко за Полярним колом. Стан в'язн!в у цьому табор! був таким же жахливим, як i в шших таборах тако!' ж категори. У б е р е з т 1953 р. Сталш помер, але становище в’язшв не покращилося, а попрш илося. 23 травня з 1-го таборового в щ д тен ня вщправилася група в’язжв. Серед «штрафниюв» був один В1руючий, котрий Н1як не χ ο τ ιβ розлучатися 3i c b o im товаришем (також В1руючим), що залишався у 1-му таборовому в щ д т е н н г Вш став просити в оперуповноваженого ст. лейтенанта Ширяева, щоб його також вщправили у штрафний T a6ip, щоб не розлучатися з товарищем. Ст. лейтенант дозво­ лив йому вщ правитися у штрафний T a6ip та наказав сщати в авто. В’язень зрад!в i вщправився до авто, i зразу ж його застрелив ст. лейтенант Ширяев. Його това­ рищ, що сид!в уже в авто, вискочив з авто та п щ б т до свого вбитого друга, i також його вбив ст. лейтенант Ширяев. ...Одночасно було отримано повщомлення з 3 -го таборового вщ дтення, що там у присутност! генерала Семенова було поранено 15 i вбито 6 чоловж. Це сва втля викликало непорозумшня серед в’языв Горного табору. Ηίχτο не знав, де, коли i на кого буде спрямований черговий п о с т р т , але довго чекати не довелося: 25 травня 1953 р. на 5-м у таборовому вщ д тен ш був вщ критий вогонь 13 автомата по rpyni в’я з т в , κοτρί знаходилися бшя житлового бараку. 3 них 6 чолов 1к було поранено i 1 вбито. Такий-то був, з дозволу сказати, режим, супроти якого повстали в’язш Н о р т ь ська. Грицяк бвген. Короткий запис спо га д 1в: IcTopia Норшьського повстання. Балтимор; Торонто: Смолоскип, 1990. - С. 111-112.

Запитання до документов Документ № 1 — --------------------------------------------------------------------------------------------------1. П роанал/зуйте докум ент i сф ормулюйте свою д ум ку щ одо необхщ ност/, д о ц ть н о с тi й закон n o e ri приеднання Кримськоf облаетi д о Украмсько)' РСР. 2. Чи можна погодитися з тим, що передача Криму була подарунком М. Хрущова республ'щ i на честь ЗОО-р/ччя «возз’еднання» з Рос/ею? Д окумент № 2 .---------— -----------------------------------------------------------------------------------------Яким було становищ е в ’язшв ГУЛАГу i чи змщ илося воно кардинально пюля см ерп Стал 1 на?

З р о б 1ть в и с н о в к и та уза га л ь н е н н я д о п арагра ф а

9

3

9

- 4

0

. 0Ф 1Ц 1Й М А ДЕСТАЛ1М13АЦ1Я Τ Α ϊ ϊ П1ДСУМ КИ

ЗгадаЙте ) l. Коли почалася десталш1защя i в чому вона проявлялася? 2. Як шсля смерт1 Сталина проводилися реабШтаци i яких категорш в’язшв вони стосувалися?

Тзорче ЗаВДЭННЯ | Якими мотивами керувалися партшш верхи i як1 цип вони пересл1дували, проводячи десталпйзащю?

1. XX з'Тзд КПРС i Украш а_________________________________ Частковий В1дхщ вщ сталш1зму, який вщбувався протягом 1953-1955 pp., не змшив тотал1тарно1 сут1 сусшльного ладу в СРСР. Критика на адресу Й. Сталша була вкрай непослщовною i пом1ркованою, 1м’я його, як i рашше, згадувалося поряд з 1менами Маркса, Енгельса, Лешна. Разом з тим найбшып далекоглядш кер1вники партп i держави розумши, що без певно! демократизацп сусп1льного життя абсолютно неможливе оновлення кра1ни, прискорення економ1чного розвитку, П1дтримання високого р1вня вшськоΒΟΪ M O ryT H O C T l. Переломною под1ею в сусшльно-пол1тичному житт1 Радянського Союзу став XX зЧзд К П РС, який вщбувся в лютому 1956 р. В icTopiro цей з’1зд ув1Йшов насамперед завдяки надзвичайно вщвертш доповш на закритому його зас1даш!1 тод1шнього першого секретаря ЦК партй М. Хрущова «П ро культ особи Й. Сталша та його наслщки». ЗЗ'зд засудив широку репресивну прак­ тику тоталггарного режиму, охарактеризовану як «культ особи Й. Сталша», гостро виступивши проти масових репресш 30-40-х ροκίΒ. К у р с на дес т а л гнгза цгю був оголошений офщшно. Уперше на такому високому p iB H i було наведено численш факти злочин1В i прям! зловживання Й . Сталша i його оточення, абсолютного нехтування законами. У доповш наводилася велика юлыасть приклад!в, коли Й. Сталш та його «соратники» шдписували списки на знищення щлих груп кер1вник1в р1зних ранг!в. ДелегаНв зЗ'зду вразила 1нформац1я про можливу причетН1сть Й. Стал1на до вбивства С. KipoBa в 1934 р., винищення командних ка­ дров в армп, елПи господарських кер1вник1в, про трапчний вплив культу особи на х1д ВПчизняно!' в1йни. М. Хрущов звинуватив стал1нську владу в незаконних переслщуваннях народ1в у роки вшни, розпалюванш нацюнально! ворожнеч1, численних репреЛях повоенного часу. Однак це засудження було все ж таки неповним, обмеженим, дозованим, певною M i p o r o половинчастим. Без належних μ ο τ η β ϊ β безшдставно стверджувалося, що культ особи не змшив «глибоко демократичного, дшсно на­ родного характеру радянського ладу». Хоча цей лад уже на початку свого юнування був тоталггарним, адже комушстична 1деолопя не визнае справд! демократичних принципов i цшностей. Незважаючи на обмежену критику стал1Н13му, з’1зд започаткував важлиΒΪ зм1ни в сусп1льств1. Боротьба за утвердження демократичних засад в ycix сферах життя, лшвщащя жахливо! спадщини сталш1зму були оголошен1 стратег!ею полггичного курсу партй'.

В Укра1ш р1шення XX з’1зду К П РС були сприйнятл бшышстю населения з ентуз1азмом i над1ею. Народ чекав π ο β η ο ϊ правди, послщовно']' демократизацп сусшльства, гарантш В1д повторения трагедп. Упродовж короткого часу в республщ1 були знищеш тисяч1 стал^нських бкхгпв i пам’ятниюв, 1м’я Сталша було викреслено з назв майдашв, вулиць, завод1в, колгосшв, установ тощо. Але перебудова психологи не здшснюеться швидко. Частина ветерашв громадянсько! вшни i революцн, колишшх фронтовишв та й взагал1 значна К1льк1сть людей, як1 перебували в полош комушсМикита Хрущов виступае на cecii' Генерально1 Асамбле! ООН. тично'1 пропаганди, ставилися до змш з Нью-Йорк. 1 жовтня 1960 р. певною обережшстю. Ц1 настро'1 знайшли вщгук у парт1Йному та державному апаратк У його вищих ешелонах виник глухий onip посл1довному розв1нчанню стал1Н1зму. Так, перший секретар Кшвського м1ськкому партй М. Синиця, допов1даючи в ЦК КП Украши про шдсумки обговорення допов1Д1 М. Хрущова, категорично виступив проти критики ситуацп в республщ! в 4 0 -β ϊ - на початку 50-х ροκϊΒ, закликав не допустити реабшггацн творчих прац1вник1в, звинувачених в украшському буржуазному нац10нал1зм1. 1нформац1я про холодну реакцш на р1шення зЧзду надходила й з 1нших регюшв республ1ки. Под1бного характеру записка була надшлана ЦК К П РС О. Кириченком першим секретарем. Критика минулого багатьма (а особливо «старою гвард1ею») в К П РС квал1ф1кувалася як наклеп на радянський лад, на кер1вництво партп i держави. Такий пщхщ значною Miporo визначив i оцшку культу особи та його наслщюв у сусп1льних науках, у художнш Л1тератур1, на CTopiHKax пер1одики. Тоталитарна система дозволяла критикувати свого творця Т1льки дозовано, у визначених нею межах, вихщ за як1 не допускався. Проявом цього стала фактична заборона для вггчизняного читача (аж до 1989 р.) самого тексту доповш М. Хрущова на XX зЧздг Громадянам С Р С Р запропонували И «полегшену» Bepciro: у липш 1956 р. було опубл1ковано постанову ЦК К П РС «Про подолання культу особи та його наслщюв». За зм1стом i гостротою викладу цей документ став кроком назад пор1вняно з доповщдю. Та й сам М. Хрущов поступово почав змшювати тональшсть виCTyniB. У ряд1 промов β ϊ η говорив, що Сталш - це «великий революц10нер», «великий марксист-леншець», i парт1я не дозволить «вщдати 1м’я Стал1на ворогам комушзму».

2. Проведения реабш НацП________________________________ Непослщовшсть кер1вництва партп i держави негативно позначилася на такш надзвичайно важливш для сусп1льства cnpaBi, як реабыггащя громадян, репресованих у попередш д есяти лтя, що широко розгорнулася шсля XX зй'зду КПРС. 1з щею метою в ycix областях активно д1яли спец1альн1 KOMici'i орган1в влади.

То вже був третш етап реабиптацп (перший - 1953 р., другий - 19541955 pp.). Змшився й порядок прове­ дения Ц1б1 акци. За пропозиц1ею М. Хрущова було створено 90 спещальних комшш, що мали право розглядати справи безпосередньо в таборах ув’язнення. До 1хнього складу входили пращвники прокуратури, представники апарату Ц К К П Р С i вже реабшгговаη ϊ члени партп. Комнчям тимчасово надавалися права Президп Верховно!' Спецпоселення Ϊ3 Захщнсн! Украши в Ради в справ 1 реабыггацп, помилус. Котишвка. 1ркутсъка обл. (ниш РФ). вання, зменшення термшу ув’язнення, 1956 р . перегляду статей звинувачення. 3 1956 по 1959 р. було повшстю реабыгговано 250 тис. oci6, переважно посмертно. Додому повернулося десятки тисяч в’язшв Г У Л А Г у, яю ще залиш илися живими. На березень 1957 р. було звыьнено з табор1в, спецпоселень тощо близько 65,6 тис. oci6. Г У Л А Г як державну структуру розформували. Проте вже в наступш роки процес реабшггацп жертв сталш ського терору шшов на спад. М. Хрущов i його оточення не наважилися на р1шучий пере­ гляд справ жертв полИ ичних процешв, сфабрикованих у 2 0-3 0-τϊ роки. Не шддавалася сумш ву необхщ ш сть депортацй' селян у роки колектив 1 зацп, масових виселень людей 13 зах 1 дних областей у повоенш роки. Хоча депортац ш кримських татар, h i m u i b та шших етшчних груп з п1вденних райошв Укра!ни було визнано незаконною, але повернутися на землю батьюв \'м заборонялося. На полИичних в’язн1в, зокрема засуджених за 54 статтею Карного кодексу (ш акодумство), реаб 1 л 1тац 1 я на той час не поширювалася. Отже, X X зй'зд К П Р С серйозно «розворуш ив» сусш льство, став д1йовим катал1затором нових полггичних процеЛв. Ироте ряд П1сляз’1'зд1вських акцш, проведених парт1ею, св1дчив про обмежешсть, консерватизм « B e p x iB » , 1'хне прагнення загальмувати процес десталЛпзацп суспшьства.

3. Наростання опору десталш1заци__________________ _ HepiinynicTb i непосл1довн1сть М. Хрущова та його полггичних прихильни-

однодумщв сприяли консол1дацй противник 1 в нового курсу. У «верхах» виникла змова, учасники яко! (так звана антипартшна група М аленковаМ олотова-Кагановича) планували усунути в1д влади М. Хрущова, який ϊχ уже не влаштовував. Однак у найр1 ш уч 1 ший момент б1льш1сть члешв Ц К КПРС, зокрема i перший секретар Ц К К П У О. Кириченко, а також командування армп i КДБ р^шуче виступили проти змовниюв. Через деякий час, у грудш 1957 р., О. Кириченка було призначено секретарем Ц К КПРС. Й ого M icne в Укра'1 Н1 зайняв М. Ш дгорний, що об1ймав до цього посаду другого секретаря Ц К КП Укра'1ни. Розпочавши св 1 Й життевий ш лях учнем слюсаря головних мехашчних майстерень у м. К арл 1 вка Полтавсько! област 1 , М. Пщ горний пройшов прак­ тично B ci ланки партийно-бюрократично! системи - вщ секретаря райкому ΚΪΒ i

комсомолу до вищих посад у партшнш оргашзацп республши. Новий перший секретар належав до категорп виконавщв, що не звикли приймати самостш ш р 1 шення. Д л я них подвшна мораль була насправд 1 життевою нормою, розб 1 жншть М1 ж словом i д 1 лом - неодмшною умовою шнування. Послщ овними прихильниками десталш 1 зацп вони не могли бути. 1959 р. знаменував собою початок фактичного вщходу партшжи верххвки В1 д подальшо! демократизацп сусшльства. Хоча критика стал 1 ш зму тривала, але помггного позитивного впливу на сусш льне життя вона вже не справляла. Боротьба 13 жахливими наслщками сталш 1 зм у в цей перюд бшыпе мала характер Л1кв1даци зовш ш ш х атрибуНв влади диктатора (перейменування вулиць, площ, шдприемств, мютта областей, знищення бюст 1 в, пам’ятнию в). У 1961 р. було визнано недощльним збереження в М авзоле! на Краснш плопц в M o c k b i саркофага з т1лом Й . Сталша, яке було захоронене б1ля К рем л 1 всько 1 ст 1 ни. Щ о ж до головного - демонтажу сталш сько! модел 1 економ 1 ки, яка почала створюватися ще наприкшщ 20-х ρ ο κ ί Β , сусшльно-полггично'1 системи з монопольною владою К П Р С й суворим контролем громадсько! думки, то цього не вщбулося. Бшыне того, в парткер 1 вництв 1 зростала носта льп я за минулим, яке, мовляв, «не в усьому було поганим».

4. Комужстична утоп!я___________________________________ Зробивши висновок, що стал 1 Н1 зм - це не суть радянського ладу, а його «викривлення», нове радянське кер 1 вництво н а ч о л 1 з М.С. Хрущовим стало заручником цього висновку. Тепер слщ було демонструвати, на що здатний цей лад, зв 1 льнений в1 д «викривлень». Замшть репресш сусп 1 льству общ яли демократизац1ю життя, зам1сть злиденного шнування - П1двищення життевого р1 вня. Саме цим, значною Miporo, пояснюеться оголошення X X II з’13дом К П РС , який В1 дбувся у жовтн 1 1961 р., курсу на розгорнуте буд 1 вництво в С Р С Р комуш стичного сусп 1 льства. У новш n p o r p a M i партп, прийнят 1 Й на з’хздц створення матер1ально-техн1чно'1 бази комун13му планувалося зд1Йснити протягом 20 ροκίΒ. Проголош увався «найваж лив 1 ш ий» принцип К П РС : «В се в 1 м ’я людини, все д ля блага лю дини». Проте, насправдц це привабливе гасло не було η ϊ економ 1чно, H i сощ ально-полггично обгрунтоване, мало поп у л 1стський характер. Народу пропонували чергову утошю, яку, зг 1 дно з традищ ями радянсько!' системи, трудящ 1 мали негайно втыювати в життя. Програма партп рясш ла конкретними цифрами. У га л у з 1 промисловост 1 протягом 20 ροκίΒ планувалося збьлыпити виробництво продукцй не менш Н1ж у Ш1сть раз1в i «зали ш и ти далеко позаду нин1шн1Й загальний обсяг промислового виробництва С Ш А ». Новою програмою К П Р С передбачалася демократизащя сусш льства, яка на практиц 1 вН лилася у широке впровадження так званих громадських засад: безплатно працювали в р 1 зних галузях господарськоц полИично!, культурно! д 1 яльн ост 1 , в парт 1 Йних орган 1 зац 1 ях, радах, редакщ ях газет у В1 льний В1 Д основно! роботи час. За статутом К П Р С передбачалося на кожних чергових виборах оновлення не менш як на чверть складу Ц К i його президп та обрання кер1вник1в партшних κ ο Μ ΐ τ ε τ ΐ Β лише на три термши, а секретар1 в первинних парторган 1 зац 1 Й - не бшып як на два. Це обмеж увало повновладдя партшних чиновникгв i викликало в них незадоволення, а згодом i опозицш ш сть полггищ Хрущова.

^ В ■ Ш

А л е партшш апаратники торпедували h o b i статутш норми, а згодом вони були взагал 1 зиять Апарат рад i надал 1 користувався р1зними шльгами, у тому чи слi 30-процентною варпстю п ут 1 вок до санаторив, персональними службовими автомоб 1 лями, позачерговим отриманням житла тощо. Д ля його представниюв споруджувалося ж итло полшшено! комфортности надавалася можлившть придбати за гйльговою чертою, а то й поза нею, автом обШ тощо.

Гперев1рте себеГ) 1. У чому полягае шторичне значения X X зЧзду КПРС? 2. У чому виявилась обмежешсть, половинчастшть piuieHb X X зЧзду щодо особи Сталша? 3. Чому партапарат чинив onip розвшчуванню стал 1 шзму? 4. Ηκί були масштаби полшичних реабШтацш? 5. Чому реабШ тацшш процеси не були доведет до кшця? 6. Чи сприяла демократизацп життя в У к р а М зам 1 на першого секретаря ЦК КП Украши О. Кириченка на М. Шдгорного? 7. Я к 1 н а й в а ж л и в 1 Ш 1 р1шення було прийнято на X X II з ’ 13Д1 КПРС? 8. ОкреслИь масштаби демократизацй сусп1 льного життя т е л я X X II зЧзду КПРС. 9. Як у реальному житН виконувалося гасло К П Р С «Усе в 1 м’я людини, усе для блага людини»? 10. Я к 1 нововведения у статутних нормах К ПРС, ппцшоваш М.С. Хрущовим, викликали особливе незадоволення партшного апарату?

Д окумент 1. Про кул ьт о с о б и та й о го н а с л щ к и 3 доповщ| першого секретаря ЦК КПРС М.С. Хрущова на XX з’1зд| КПРС 25 лютого 1956 р. ...Произвол Сталина по отнош ению к партии, к ее Центральному Комитету о со ­ бенно проявился после XVII съезда партии, состоявш егося в 1934 году. ...Комиссия ознакомилась с большим количеством материалов в архивах НКВД, с другими документами и установила многочисленные факты фальсиф ициро­ ванных дел против коммунистов, ложных обвинений, вопиющих нарушений с о ­ циалистической законности, в результате чего погибли невинные люди. Уста­ новлено, что из 139 членов и кандидатов в члены Центрального Комитета партии, избранных на XVII съезде партии, было арестовано и расстреляно (главным о б­ разом в 1937-1938 гг.) 98 человек, то есть 70 процентов. ...Это произош ло в результате злоупотребления властью со стороны Сталина, который начал применять массовый террор против кадров партии. ...Сложилась порочная практика, когда в НКВД составлялись списки людей, дела которых подлежали рассмотрению на Военной Коллегии, и им заранее определялась мера наказания. Эти списки направлялись Ежовым лично Стали­ ну для санкционирования предлагаемых мер наказания. В 1937-1938 годах Ста­ лину было направлено 383 таких списка на многие тысячи партийных, комсо­ мольских, военных и хозяйственных работников и была получена санкция. ...Культ личности приобрел такие чудовищные размеры главным образом пото­ му, что сам Сталин всячески поощрял и поддерживал возвеличивание его персоны... Одним из наиболее характерных проявлений самовосхваления и от-

сутствия элементарной скромности Сталина является издание его «краткой би ­ ографии», вышедшей в свет в 1948 г. Эта книга представляет собой выражение самой безудержной лести, образец обожествления человека, превращения его в непогреш имого мудреца... Нет необходимости цитировать тош нотворно-льстивые характеристики, нагро­ можденные в этой книге одна на другую. Следует только подчеркнуть, что все они отредактированы лично Сталиным... Известия ЦК КПСС. - 1989. - № 3. - С. 136-157.

2 . 3 i ста тт! «Укра'Гна у 1 9 8 0 -м у...» Знову i знову вчитуемося в рядки програми КПРС - програми побудови комунютичного сусп 1льства. У другом у десятир 1чч 1 (1971-1980 роки) у наопй краМ буде створено матер 1ально-техн 1чну базу комушзму, для всього населения забезпечено достаток матер1альних i культурних благ... ...Разом з yciM a братшми республкам и Укра'жа впевнено йде до найвищ ого у CBiTi життевого р1вня народу. Радянська Укра'жа. - 1961. - 11 жовтня.

3. С та тт· «Хто хо че з н а ти , щ о та ке ко м у ш з м хай ч и та е П р о гр а м у нашо'Гпарти» ...Уже через 9 ροκίΒ виплавка стал! в Радянському Союз! приблизно на 55 млн т перевищуватиме ниж ш ж й piBeHb виплавки США. ...В 1980 р. реальж доходи на душу населения перевищать сучасний р1вень доxofliB трудящих Сполучених Ш тапв Америки приблизно на 75 проценлв. ...За перюд з 1961 по 1970 ρίκ в СРСР буде побудовано не менше 36 млн квартир бшьше, жж у b c ix каппалютичних кражах Свропи i СШ А разом узятих. ...Радянський Союз у першому десятир 1ЧЧ1 випередить Сполучеж Ш тати по виробництву основних вид 1в сшьськогосподарськоУ продукцй на душ у населения. Радянська УкраТна. - 1961 - 11 листопада.

Запитання до документов Документ № 1.— ---------------------------------------------------------------------------------------------------З ’ясуйте, про поруш ення яких принцип/в законност! говорив М. Хрущ ов у д о п о вщ 1 на XX з7зд1 партп. Щ о вам вщ омо про випадки таких поруш ень в УкраМ ? Документи № 2 i № 3^--------------------------------------------------------------------------------------------П од/бних матер/ал/в друкувалося безл/ч. Альтернативних тонок зору лю ди на стор/нках преси знайти не могли. П роком ентуйте матер/ал газети i соц/альнополпичну ситуацию, за яко /во ни з ’явилися.

3po 6iTb висновки та уза гальнення до параграфа

§ ► 4

1

- 4

2

.

M O B I П О В М О В А Ж Е Н М Я УКРА1М И У С К А А Д 1 СРСР

Згадайте

1. Який вплив на Украш у справив X X з’1'зд КПРС? 2. Як вхдбувалася десталшхзащя в Украгш в 1956 -1959 pp.? 3. Якими були масштаби демократизацп сусшльного життя в роки правлшня М. Хрущова?

Творче завдання

Якх е шдстави називати статус Укра1ни у склад1 СРСР в умовах десталшгзацп « контрольованим автономгзмом»?

f

1. Посилення впливу укражськсн номенклатури в СРСР

Вщ хщ радянського кер 1 вництва вщ терористичних метод 1 в державного управлш ня позначився на вщносинах московського центру 13 союзними республш ами. Частина повноважень центру переходила до союзних респу­ блик. Унаслщ ок цього !хне становище у склад 1 С Р С Р почало змшюватися. О собли во вщ чутно щ змш и торкнулися Укра'шсько! Р С Р - найбшьшо! ш сля Росш сько! Федерацп союзно! республш и С Р С Р А л е осю льки С Р С Р не був демократичною державою, перерозподш повноважень М1 ж центром i Украш ою виявився насамперед у змщ ненш позицш укра'шсько! правлячо! елгги, а не в розширенш нацюнальних прав украшського народу. Викликано це було ц 1 лою низкою обставин. По-перше, украшська номенклатура мала уш кальний досвщ управлшня, розв’язання широкомасштабних проблем i контролю над величезними масами людей у р1 зномаштних ситуащях, у тому числ 1 в умовах вшни i повоенно! вщбудови. Перешчний вищий урядовець Украш и мав бшыпий обсяг повноважень i вщповщальностц шж його колега в шших союзних республш ах С Р С Р (κρίΜ Росш сько! Ф едерацп). По-друге, М. Хрущов був щиро переконаний, що бы ы ш повноваження нацюнальних кадр1 в жодною Miporo не загрожують стаб1льност 1 СРСР, а сприятим уть пол1пшенню його економ1Чного становища, а значить, i м огутносп держави в ц1 лому. Адж е контрольш функцп, «останне слов о» залиш алися за центром. По-трете, без пщтримки партшно-державжй' е л 1ти Укра!'ни пщ нятися до верх 1 вки влади в СРСР, а π ο τ ϊμ утриматися там було дуже важко. Щ об заручитися щею п 1 дтримкою, М. Хрущов був готовий на серйозш поступки c b o im колегам в Украш ь Ця полшична Л 1 шя почала проявлятися зразу ж ш сля смерт 1 С тал 1 на, коли на найвищих кер 1 вних посадах, як 1 традиц 1 Йно обш мали рос 1 яни, з’явилися укра 1'нц 1 . Якщ о напередодш в 1 Йни росхяни становили 2/3 зайнятих на ρ οδοτί в центральних державних i партшних установах У Р С Р , то в середиш 50-х ροκίΒ 2/3 становили вже укра1нщ. Серед секретар1в ο 6 κ ο μ ιβ партп (середня ланка управлш ня) украш щ становили 72 %. Ц я тенденц 1 я збереглася i в наступш роки i охопила Bci щабл1 парт1Йно-державного i господарського апарату Украши. Водночас дедал 1 бы ыне вихщ ц 1 в з Украш и з’являеться на найвищих по­ садах у M o c k b i - в Ц К К П РС , союзному урядц серед вшськових, в органах державно!' безпеки. У 1957 р., ш сля невдало! спроби усунення М. Хрущова так званою антипартшною групою М аленкова-М олотова-К агановича О. Кириченка з посади першого секретаря Ц К К П У переводять до, Москви на посаду секретаря Ц К К П РС . В Укра!ш вищу партшну посаду замють О. Кириченка посщае М . Пщгорний, також протеже М. Хрущова. Проте О. Кириченко не зум 1 в утриматися в незвичних умовах московських штриг. Оточення М. Хрущова дратувала «владна сверблячка» колиш нього лщера Компарти Украши, який вважав себе другою особою в партп. У 1960 р. його було звшьнено з посади секретаря ЦК. У 1963 р. М. Хрущов робить черговий крок для змщнення за рахунок укра!нських кадр1в сво!х позицш у M o c k b i . Д о с т о л и щ було переведено пер­ шого секретаря Ц К К П У М. Пщгорного, а на його мюце обрано П. Ш елеста.

1сторики гпдрахували, що в останш роки перебування М. Хрущова при влад 1 половина складу президп Ц К К П Р С (де, як правило, приймалися найважлившн р 1 шення) були так чи шакше пов’язаш з Укра'шою. М. Х ру­ щов добре ϊχ знав i вважав, що вони будуть його в1рною опорою в М оскве Це Л. Брежнев, А. Кириленко, М. Шдгорний, Д. Полянський. Н ш оли наверх 1 вщ правлячо! партшно! шрамщи не було тако! концентрацй' вихщщв з Украши, як за М. Хрущова.

«У краш ський автоном!зм»_____________________________ З м щ ш ла республш анська елгга одержала ряд нових повноважень, про як 1 за Сталш а вона не могла навггь мр1яти. О собли во важ ливими були повноваження у сфер 1 економ 1 чного життя. 1сторики характеризують pi змши як вияв «економ 1 чного автоном 1 зм у». У 1957 р. здшснено спробу докоршно! реоргашзацп оргашв управлш ня промислов 1 ст 1 i буд 1 вництва. Лш вщ ую ться галузев 1 мшштерства, що контролю вали o c h o b h i га л у з 1 промисловост 1 - як республж анськ!, так i союзш, i зам 1сть них створюються територ 1 альш органи управл 1 ння - ради народного господарства (раднаргоспи). Вщповщне решения в республ1Ц1 прийняла сеЛ я Верховно! Ради У Р С Р у червгп 1957 р., ию ля чого було створено И економ 1чних адм 1 Н1стративних район 1 в, почали Д1 яти раднаргоспи. Ця реформа тд р и в а л а майже повний контроль центру над економшою Укра!'ни. Тепер Шдприемства в регюнах керувалися раднаргоспами, як 1 , у свою чергу, перебували в шдпорядкуванш Ради M i H i c T p i e У РС Р. Ф ун к ц п планування та контролю над yciero укра!нською економ^кою р1 шенням Ц К К П У було пере­ дано Держ плану У РС Р. Це р 1 шення вважаеться найбшыним проявом економ 1чного автоном!зму Компартй Украш и 13 часу встановлення в Укра!ш радянсько! влади. Позитивне значения мало деяке розширення прав союзних республш в адмшютративно-полггичшй сфер 1 . У вщання республ 1 канських орган1 в влади передавалися питания адмшкггративно-територ 1 ального устрою, районування, вщнесення m i c t д о обласного, р есп убл 1 канського шдпорядкування. До !хньо! компетенцп належало прийняття цив 1 льного, крим 1 нального i процесуального кодекав, розроблення законодавства про судоустр 1 Й та судочинство. Розширювалися права республши у формуванш свого бюджету, питаниях матер 1 ально-техн 1чного постачання, збуту продукцп. Ус 1 ni зм 1 ни у статус! Укра!нсько! Р С Р у склад 1 С Р С Р щторики на т л 1 значного посилення укра!нсько! номенклатури в московському центр! i в Укра!н 1 характеризують як вщродження «контрольованого автоном13му», який охоплював не лиш е економ 1 чну, а й культурно-пол 1тичну сферу. Однак на становищ! населения Украш и ni зм 1 ни майже не позначилися. Якщ о представники укра!нсько! е л 1ти ш коли й виступали на захист украшсько! промисловост 1 чи культури й мови вщ русиф 1 каторського тиску центральних в1 домств, то робили це нер 1 шуче, непослщовно. Номенклатура керувалася власними штересами i скористалася сприятливим для себе розвитком под 1 Й д ля !хнього найширшого задоволення. До того ж зазначеш новацп не зм ш или унИарного характеру СРСР. Економ 1чний i полИ ичний суверенНет р есп убл 1 ки залишався формальним, декларативним. У реальному ж и гп навИь питания, що належали до компе­ тенцп республши, узгоджувалися 13 центром (як говорили: з ним «радились», що було обов’язковою нормою).

3. Укра'Гна i вшськово-полггичне протиборство М1ж кап 1тал!змом i соц1ал13мом Ш сля смерю Сталш а радянське кер 1 вництво зробило висновок про можлившть уникнення η ο β ο ϊ c b i t o b o i в ш н и . У середиш50-х роюв не лише С Ш А та ϊ χ η ι союзники, а й С Р С Р мали ядерну зброю i засоби ϊϊ доставки в будьяку точку св1ту. У цих умовах ядерна вшна могла призвести до знищення обох противниюв. Враховуючи це, С Р С Р виступив з концепщею м и рного гснування каштаЛ 1зму i сощал13му. Радянсью комушсти спод 1 валися конкретними справами в економ1Ц1 i сощ ально-культурнш сфер1 продемонструвати переваги соща л 1 зму. Це на деякий час зменшило м 1 жнародну напружешсть, що продемонструвала нарада в Женев 1 за учасю представниюв С Ш А , СРСР, Велико '1 Британй i Франци. Заговорили про «д ух Женеви». А ле стабюьносю домогтися не вдалося. Л ок альш конфлшти, у яких брали участь вшська чи вшськов 1 спещалшти СРСР, не припинялися. Укра'1 нц 1 у склад 1 радянських в 1 Йськових з’еднань i р!зномаштних Micift брали участь в ycix военних акщ ях С Р С Р за його рубежами. Ш акцй мали р1 зний характер. Так, Радянський Союз не поширював принцип мирного шнування на кра'хни соцтабору: тут Д1яв так званий пролетарський 1нтернацю нал 1 зм. Том у влшку 1953 р., коли бер л 1 нсью роб1тники (Ш м ецька Демократична Республш а - Н Д Р ) виступили проти економ 1чно '1 полшики комунштичного уряду, радянськ 1 в1 Йська, дислокован 1 в НДР, допомогли придушити виступ. У 1956 р. радянсью вшська придуш или антикомуш стичне повстання в У горщ инг О собли в у роль у цьому в1 Д1 грали частини Прикарпатського в1 Йськового округу, у. т. ч. окрема танкова арм1 я шд командуванням генерала Бабаджаняна. Поди в Угорщ иш викликали тривогу в середовищ 1 кер1вництва Укра'хни. Воно боялося спалаху сепаратистських настро1'в в Закарпаттц яке свого часу входило до складу Угорщини. У Закарпатську область спещ ально вшжджав перший секретар Ц К КП Укра1'ни М. Ш дгорний. У кра'1 були организован! масов 1 митинги, збори, на яких полггична боротьба в Угорщ ин 1 квал 1ф 1 кувалася як «збройна контрреволющ я», «фаш изм», «зрада народних 1 нтерес 1 в». В О О Н представник У Р С Р виступив проти В1 дправки в Угорщ ину спостер 1 гач 1 в В1 д цМ' авто­ ритетно! оргашзацп, яку вш ощнив як втручання 1 мпер 1 а л 1 стичних кра1'н у внутр 1 шн 1 справи суверенно!' кра'хни. I це говорилося в умовах, коли вся Угорщина була окупована радянськими вшськами. Ж и т е л 1 Украши, дезшформоваш щодо справжшх Ц1лей радян­ ського кер 1 вництва, у б 1 льш ост 1 сво!й позитивно поставилися до штервенцп в Угорщину. Не допускаючи виходу жодно!' кра1 ни з так званого соцтабору, Радян­ ський Союз у той же час прагнув роз-

ширити свою сферу впливу, Ш Д Т р И муючи «бли зьга по д у х у » режими. У результат! радянським вшськовим спещ ал 1 стам, у !'хньому склад 1 й жите­ лям Украши, доводилося працювати в багатьох крашах Азп й Африки В’етнамц Сгишт,1ндонезп, Ky6i та ϊ η . 1нколи це призводило до р1 зкого загострення м 1 жнародно'1 обстановки. Зокрема, ш сля перемоги в 1959 р. революци на Ky6i ϊϊ кер1вники на ч ол 1 з Ф. Кастро оголосили про нам1р будувати сощал13м. Це викликало незадоволення сусщшх СШ А, яга шдтримали антикастровсьга сили. У 1961 р. було оргашзовано висадку контрреволюцюнер 1 в на ocrpie, але операщя провалилася. Ш сля цього на Ky6i висадилися радянсьга вшська з ракетами, у межах досягнення яких була територ 1 я С Ш А , що ледве не призвело до початку ЯДерΗΟΪ вшни. Карибська криза примусила велига держави по-новому шдшти до оцшки р ол 1 ядерно!' збро'х. Почалися переговори СРСР, С Ш А i Велико! Британп. Ϊ χ η ϊ μ результатом було П1 дписання 5 серпня 1963 р. Договору про заборону випробувань ядерно!' збро!' в атмосфер!, косм 1чному простор! i шд водою. 8 жовтня цей догов 1 р пщ писали представники У Р С Р , а 27 листопада його ратифшувала Презид 1 я Верховно!’ Ради У РС Р. Це був серйозний крок на ш ляху стримування гонки озброень, i навгть формальна причетшсть до нього Укра'!ни викликала в с у с ш л ы ™ позитивн 1 емоцй.

4. I

Украш а в контекст! економ1чних i гуманггарних вщносин СРСР з кр а ж а м и заруб»жжя

Укра!'нська Р С Р не була суб’ектом м 1 жнародних в1 дносин i шяк не могла впливати на зовшшню п олВ и ку СРСР. й M i H i c T e p c T B O закордонних справ мало дегалька десятк 1 в служ бовщ в i було найменшою державною устано­ вок» У Р С Р такого р 1 вня. Ш сля смерт 1 С тал 1 на i деякого розширення повноважень Украш и в економ 1 чнш i соц !альн о-культур н 1 Й сфер! вона не одержала права на свою зовшшню полггику, зносини з 1 ншими державами. Разом з тим Украша брала участь в ρο6οτϊ О О Н , була членом постш но! KOMicii О О Н з питань освгги, науки i культури (Ю Н Е С К О ), працювала в М^жнародному бюро освгги (М Б О ), Мтжнароднш орган!зацй' пращ (М О П ), М^жнародному агентств! з атомно!' енергй (М А Г А Т Е ) та 1 нших авторитетних оргаш защ ях - всього на 1958 р. в 36. А л е участь у ρ οδοτί О О Н та шших м 1 жнародних оргашзацш В1 дбувалася виключно в р усл 1 зовн 1 шньопол!тичного курсу С Р С Р i обслуговувала 1 нтереси союзного центру. Так, працюючи в KOMicii' з прав людини О ОН, украшська делегащ я обстоювала гумаш стичш принципи: Ц1 нн!сть людського життя, право вибору мови сш лкування, право народ 1 в на самовизначення. Це було лиц ем 1 рством, адже щ принципи грубо порушувалися в Укра 1 Н1 .

Ф актично залишаючись у становшщ колонн радянсько! iMnepi'i, Украина була одним з iH in ia T o p iB прийняття на X V ceci'i Генерально '1 Асамбле! О О Н в 1960 р. Декларацп про надання незалежносН колош альним крашам i на­ родам. Не зафшсовано жодного випадку, коли представники Укра'шськоТ Р С Р виступили в цих оргаш защ ях з власною позищею, що В1 др 1 знялася б В1 д офщшно!' позицп СРСР. Я к одна з найбшын розвинених частин Радянського Союзу, Украш а брала активну участь у спорудженш сотень промислових об’екНв в крашах радянського блоку: Полы щ , Чехо-Словаччиш , Угорщ иш, Болгарй' та ш. Украш сью шдприемства були зад1яш в торговельних зв’язках С Р С Р з 30 крашами Ази, Африки i Латинсько! Америки. Робггники i спещалшти з Украш и брали участь в р еа л 1 зацп Bcix найважлив1ших економ 1 чних проε κ τ ί Β С Р С Р в крашах А зп i Африки. У вишах Украш и готували кадри для багатьох заруб1жних краш. Н имало ш оземних громадян на все життя зберегли почуття вдячност 1 i прекрасш враження В1 д спш кування з працьовитими i привНними спещалштами з Укра'1'ни. Правда, як правило, вони сприймалися як р ос 1 яни (так зазвичай називали за кордоном ycix грома­ дян С Р С Р ), а про те, що 1хня батьк1вщина не Pocia, а Укра1на, дов 1 дувалися у приватних розмовах. Частина ж ител 1 в Украш и вщ вщ увала заруб1жн1 кра'1'ни, як правило соЦ1ал1стичн1, у склад 1 туристичних груп. Це була своерщна нагорода влади окремим передовикам i активютам за ycnixH в npani i лояльш сть до режиму. Склад делегацш ретельно П1 дбирався, у тому числ 1 з участю КДБ i партш­ них κοΜίτετίΒ.

С ΠβρβΒΐρτβ с е б е ) 1. Чим було викликано посилення укра1нсько1 номенклатури в роки правлшня М. Хрущова? 2. У чому проявилося розширення повноважень Украшсько1 Р С Р у склад 1 С РСР? 3. Як ви розум 1 ете терм1 н «вщродження контрольованого автоном1 зму»? 4 . Чи вплинуло посилення впливу украшсько'1 номенклатури на покращення життя перес1чних мешканц1 в республжи? 5. Як ви розум 1 ете положения, що Украша не була «суб’ектом м1 жнародних

В1ДНОСИН»? 6. Що означав принцип «мирного сшвкшування»? Яю змши у с в т викликали його проголошення? 7. В яких локальних конфлштах брали участь жителе Украши в 1953-1964 pp.? 8. Як радянське кер1вництво розумшо принцип «пролетарського штернащонал 1 зму»? 9. Як партшно-державне кер1вництво У Р С Р в1 дреагувало на антикомушстичне повстання в Угорщин!? 10. У чому суть Карибсько! кризи i як вона вплинула на м1 жнародш в1дноси-

ни? 11. У яких м1 жнародних орган1 зац 1 ях була представлена Украша? 3 якими йпщативами вона виступала? 12. У яких зарубхжних крашах працювали в 50-60-х роках украшсью спещаЛ1сти i реал1защею яких економ1чних προεκτίΒ вони займалися? 13. У якому сташ перебував в Укра'1 ш ви!зний туризм?

Докум ент 1 . 1сторик Я. Г р и ц а к п р о « укр а ш ськи й о ф щ ш н и й автоноыпзм» Хрущов вщстоював л ш ю , згщ но з якою нацюнальним кадрам належало надати б т ы ш прерогативи в кер1вництв| республжанськими справами. ...Цей автоном13м мав мало сильного з самоспйницькими прагненнями укра'шського нацюнального руху. Його гсторичним попередником була не сепаратистська пол 1тика Мазепи, а пол!тична Л1Н1Ятих украшських гетьмаыв, яю шукали в Петербур3i розширення c b o ix автономних прав, не ставлячи пщ сумыв питания про цшюнють Р о а й с ь ш iM n e p ii. У конкретно ситуаци перших двох пюлясталжських десятил чь пов’язувалось 3i спробами Хрущова провести пол 1тичн 1 й економ|'чн1 реформи. Грицак Я. Нарис icTopii УкраТни. Ф ормування модернси украшськоТ наци XIX-XX стол!Ття. - К., 2000. - С. 278.

2. 3 в и с т у п у п р е д с т а в н и к а УРСР в ООН В. С а п ож нико ва п р и о б го в о р е н ы у го р с ь к о го пи танн я Посилкою cnocTepiraniB ООН в Угорщину 1мпер 1алютичн 1 кра'ши намагаються прикрити авторитетом ООН свое втручання у внутрш ш справи Угорщини для того, щоб перешкодити налагодженню нормального життя в краТнк УкраУнська РСР в радянсько-угорськом у сп!вроб 1Тництв! 1945-1970 pp. - Κ., 1972. - С. 31.

Запитання до документов Документ № 1 ------------------------------------------------------------------------------------------------------1. Який эм /от мае поняття «украш ський оф'щшний автоном/зм»? У яких конкретною торичних ум овах вш ф ормувався? 2. Чи справдi «украш ський оф /ц/йний автоном/зм» не мав н/чого с п ть н о го з самостш ницьким и прагненням и украш ського нацю нального руху? Документ № 2 ------------------------------------------------------------------------------------------------------Д айте характеристику виступу представника Украши в ООН щ одо с уп подш в Угорщ ин /.

Зроб0ть в и с н о в к и та у з а га л ь н е н н я д о п а р а гр а фа

§

4

5

* 4

4

. E K O M O M IK A I Ж И Т Т С В П Й P IB E H b Н А С Е Л Е Н И Я УКРАУНИ НАПРИК1НЦ1

5 0 - х - У ПЕРШ 1Й П О Л О В И Н 1 6 0 - х ροκίΒ Згадайте } 1. Як1 галуз1 народного господарства були прюритетними в 19451955 pp.? 2. Насшльки ефективними в повоенне десятилйтя були заходи щодо шдвигцення життевого ргвня населения?

Творче завдання

Чому Украша науково-техшчно! революцп?

:

не

зумёла

скористатися

перевагами

1. Умови розвитку економ!ки______________________________

У 4 0 -5 0 -τί роки в розвитку свггово!' цивёлёзацп розпочався якёсно новий етап. Людство вступало в посттдустргалъне сусш льство. Це спричинила

науково-техшчна револющ я (Н Т Р ), що супроводжувалася широким впровадженням у виробництво розробок ново! техшки, штенсифшащею виробничих процеОв, мехашзащею i автоматизащею трудомштких ροδϊτ. Н Т Р дала життя новим галузям промислоBOCTi, пов’язаним з виробництвом автоматичних i телемехашчних пристро!в, електроннообчислювальних машин, штучних матер1 ал!в, розвитком атом но! енергетики тощо. Традицшш галуз 1 шдустри - класична металурпя, видобуток в у п л л я , важке машинобудування - вже не визначали р1вень економ 1 чно! м огутност 1 держави. Проте pi галуз! були найрозвинешшими в Укра!ш . Саме тому на перший план вийшли питания модершзац и ,структурно! перебудови промисловост 1 У РС Р. Однак на ш ляху впровадження досягнень Н Т Р стала на завад 1 юнуюча централ13ована система уп р авл 1 ння народним господарством, котра гальм увала цей процес. Др 1б’язкова oniK a П1дприемств, чаете коригування плашв, концентрац1я в м1Н1стерських кабшетах б1льшост1 оперативних функц 1 Й були основними перешкодами на ш ляху НТР. Реоргаш защ я управлш ня промисловштю i утворення раднаргосшв сприяли пожвавленню економ 1чного життя. Це була одна з небагатьох рацюнальних реоргашзацш хрущовського часу, що вщповщала интересам Укра!ни. НавИь за умов тотального контролю державно! бюрократа над економшою реформа позитивно позначилася на виробництвк Прибутки накопичувалися на рахунках шдприемств i раднаргосшв, а не йшли в централью вщомства для подалыного перерозподшу. У результат! заводи i фабрики здобули бшыне можливостей д ля придбання найнов^шого устаткування, рац 1 онального використання мюцевих p e c y p c iB i науково-техшчних кадр1в. Зазначен1 новацй справили позитивний вплив на розвиток шдустр 1ального потенщ алу р есп убл 1 ки. П равл 1 ння М. Хрущ ова стало найдинам 1 чшшим пер1одом розвитку промисловосН Укра!ни. Т ем п и !! росту були в 1,5 раза вищими за вщповщш показники 1965-1985 pp. Радянський Союз у Ц1 роки досяг видатних y c n i x i B в освоенш космосу, першим запустивши в 1957 р. супутник i вив 1 вши в 1961 р. на орбггу З ем л 1 першого космонавта Ю р 1 я Гагарша. В елику роль у забезпеченш цих y c n ix iB в1 Д1 грала Укра!на, зокрема И машинобудування i приладобудування Осново­ положником радянсько! практично! космонавтики був С. Корольов вихщець з Украши.

2. Змши в структу р! промислового виробництва__________ Прагнучи йти в ногу з вимогами науково-техшчно! революцп, радянське кер1вництво 13 середини 50-х ροκϊΒ дедал1 бы ыне уваги прид1ляло розвитку машинобудування i приладобудування, нових 3 a c o 6 iB автоматизацп.

Гребля Каховсько! ГЕС. Херсонщина.

1955 р.

На буд1 вництв1 газопроводу Дшпро петровськ-Кривий Pir. 1959 р.

На середину 60-х ροκίΒ питома вага машинобудування в загальному обсяз 1 промислового виробництва зросла до 25 %. У цей час у р есп ублщ 1 з’явилася нова галузь промисловосН - легкове автомобшебудування (ЗапоР1жжя). Розпочався випуск найбы ы них у cbiti суховантажних суден та риболовецьких траулер1в у М иколаевь Значних y c n i x i B досягло ав1абудування - було налагоджено випуск нових тишв пасажирських i транспортних Л1так1в високого класу. 3 1960 р. завдяки творчому сшвробггництву aBiaбуд 1 вник 1 в Киева i моторобуд 1 вниюв Запор 1 жжя розпочато виробництво реактивних повггряних лайнер 1 в Ту-124. За семир 1чку 1959-1965 pp. виробництво нових засоб1в автоматизацп збш ы нилося в 4,2 раза. Лиш е в 1961-1965 pp. в Укра1'ш було модершзовано 50 тис. одиниць техн 1чного обладнання. Усе це забезпечило штотне зростання продуктивност 1 пращ, шдвищення рентабельност 1 п 1 дприемств. У т 1 м, д ля епохи Н Т Р цього було замало. Як i рашше, в Укра1ш найважливР шою галуззю промисловост 1 залиш алася чорна м еталурпя, вуглевидобування та електроенергетика. На 1'хнш розвиток за старою звичкою звертало особливу увагу державне кер1вництво. 1955 р. вийшла на проектну потужш сть Каховська ГЕС, велося спорудження Кременчуцько1, Дшпродзержинсько!' та К и 1 всько 1 пдроелектростанц 1 Й. Нарощ увалося виробництво чорних метал 1 в. 1з середини 50-х ρ ο κ ί Β у Кривор 1 жж 1 Д1 яв найб1льший у Ceponi прничо-збагачувальний комб1нат. Були збудован 1 hobi доменн 1 neni й мартени - небачен! рашше за своею потужнштю. За р1внем виробництва чорних метал 1 в на душ у населения Укра­ ша йшла попереду високорозвинених краш свггу. Цю обставину нещадно експлуатувала оф 1 Ц1 Йна щ еолопя. Металург, шахтар, буд 1 вельник був героем кшоф 1 л ь м 1 в, газетних нарис1 в, пшень. Саме на ш ляхах нарощування традищ йних галузей промисловосН кеР1вництво С Р С Р спод 1 валося «наздогнати i иерегнати» кап 1та л 1 зм. А л е це був хибний курс. Економ 1 ка передових капггал 1стичних кра!н, як 1 вступили в пост 1 ндустр 1 альну епоху, грунтувалася на щ лком нових технолопях, як 1 не передбачали велико! ш лькосН металу. А л е так! технологй в Союз! роз-

р обляли ся повшьно, а впроваджувалися головним чином на шдприемствах, що виробляли нов 1тню вшськову продукщ ю чи забезепчували косм^чш програми.

3. Раднаргоспи i легка промисловкть_____________________ Утворення раднаргосшв сприяло розвитков 1 легко!' промисловосп. Економ1чна самостш ш сть p e r i o H i B давала змогу накопичувати й ефективно використовувати засоби д ля полш ш ення шфраструктури, житлового буд1вництва, легко! промисловосп, сощ ально-культурно! сфери p e r i o H i B . У 1959-1965 pp. на територп Украш и було споруджено i реконструйовано 700 шдприемств легко! та харчово! промисловосп, а випуск товар 1 в культурно-побутового призначення i господарського вжитку збшыпився вдв1Ч1 . Проте в 1962-1964 pp. розвиток промисловосп сповшьнився: бракувало товар 1 в народного споживання. Цю тенденцш планувалося подолати ш ляхом укрупнения раднаргосшв та деяких змш у структур! управлш ня. Однак вщ чутного результату ni нововведения не дали. Ж иття вимагало впровадження господарського розрахунку, значного розширення сфери ди товарно-грошових вщносин, самостш носп п!дприемств, утвердження економ 1 чного суверештету республши. Та союзн 1 в1 домства, центр на це не шшли, бо вбачали в шццбному розвитков 1 под 1 Й загрозу сво!й необмежен 1 Й владх, замах на унпарну, по сут! 1 мперську, природу Сою зу РСР. Радянський тоталггарний режим i економ^чна децентрал!зац 1 я виявилися несумшними.

4. Η οβϊ тенденц|‘|‘ в розвитку сшьського господарства_____ У 50-60-Т1 роки Укра'!на залиш алася одним з основних виробник 1 в С1 льськогосподарсько! продукц!! СРСР. Певний час ию ля X X з’!зд у КГ1РС у результат! вжитих заход 1 в С1 льське господарство республш и розвивалося, за радянськими м1рками, усп 1 шно. Це було насл 1 дком зм 1 цнення матер 1 ально! бази колгосп 1 в, радгосц!в, деякого розширення сфери товарно-грошових вщносин. З а го п в л! с!льськогосподарсько! продукцй', що на практищ мало В1др!знялися В1д конфшкацш, зм 1 нювалися закуп 1 влями. За 1952-1958 pp. закушвельш ц1ни зросли майже втрич1, у тому числ1 на зернов1 культури - майже в 7 раз1в, на продукц1Ю тваринництва - в 5,5 раза. Приршт сшьськогосподарсько! продукц!! був досить значний i в 1954-1959 pp. становив понад 7 % щор1чно. Це породило безпщставш шюзи про можлив1сть економ1чно! перемоги над кап 1тал!стичним С1 льським господарством. У травш 1957 р. М. Хрущов висунув утошчне завдання: «Н айближ чими роками наздогнати Сполучен 1 Штати Америки з виробництва м’яса, молока й масла на душу населения». Важливим кроком на ш ляху до остаточного розв’язання цього питания вважався семир 1чний план (1958-1965). BiH передбачав приршт обсягу валово! шльськогосподарсько! продукцй на 70 %. Д ля досягнення поставленого завдання були необхщ ш не лиш е величезН1 кашталовкладення, а й матер 1 альне заохочення селянства, розширення його iHiniaTHBH, рамок економ 1чно! д !яльн ост 1 . На практиц 1 ж основна увага партшно-державного кер1вництва, як i рашше, зосереджувалася на забезпеченш швидкого розвитку промисловосп. На село кош пв не вистачало, yci

бюджетш проблеми, особливо пов’язаш з розвитком вшськово-промислового комплексу й оборони, взагал 1 розв’язувалися передуам шляхом перем 1 щення в ni га л у з 1 асигнувань 3i статей на розвиток а ль сь к о го гос­ подарства. На X X з’!зд 1 Компартп Украши, який вщбувся на початку 1959 р., перший секретар Ц К М. Шдгорний заявив: «Завдання семир1чки в га л у з 1 а ль сь к о го господарства ми зможемо виконати за 5 ροκίΒ, а багато колгосш в i навггь райошв - за ще κοροτιπί строки!». Методи виконання проголошувалися традицшш: «Треба лише по-бы ы ловицькому взятися за цю справу i як слщ використати Bci наявш резерви i можливостц що е в колгоспному i радгоспному виробНИЦТВ1».

Прополювання лаванди у Мало-Маядькому р адгост поблизу Алушти. Крим. У роки семир 1чки тривало укруп­ 1957 р . нения колгосш в, яке супроводжувалося оголошенням безл1Ч1 др1бних С1 л i хутор 1 в «неперспективними». У 1965 р. в Укра!ш д 1 яло 9,5 тис. колгосш в проти 13 тис. у 1950 р. Не привела до очш уваних результаДв реоргашзащ я У 1958 р. державних машинно-тракторних станцш (М Т С ) в ремонтнотехн 1 чн 1 (Р Т С ). Суть реоргашзацн полягала у викуш й наступному обслуговувашп державно! техгпки колгоспами. В результат! колгоспи зазнали величезнихзбитк1в. Гумористи абрев1атуру « Р Т С » розшифрували «Ремонтуй тепер сам». Негативний вплив на виробництво продукцй а ль сь к о го господарства справила заборона тримати худобу в примшькш зош, на околицях mict i спроба зменшити розм1ри присадибних ды янок колгоспник 1 в. Передбачалося, що це сприятиме б1льш защ кавленш ρ οδοτί селян у колгоспах. Насправд 1 единим насл1дком цього волюнтаристського р1шення було зменшення с 1 льськогосподарсько 1 продукцй на колгоспних ринках i пщвищення Цш на не!. За вказ 1 вками зверху «вдосконалю валася» i вся система агротехшки. Було оголошено ш кщ ливою травош льну систему землеробства, яка п^дтримувала м1Н1мальну родючхсть земл1 в умовах дефщ иту М1неральних добрив i вологи в Грунтц вщ мовилися В1 д n a p iB . Нарешт 1 , в друг 1 Й половин! 50-х ροκίΒ, а особливо п^сля офщшного В1зиту М. Хрущова до Сполучених Ш тат 1 в Америки в 1959 р., на полях колгосш в i радгосшв у широких масштабах стала впроваджуватися кукурудза, котра витшняла традиц1ЙН1 альськогоспоДарсыД культури. Основою впровадження кукурудзи, яку щедро величали «царицею пол 1 в», сталинееконом 1чш,апримусов 1 акцп. Ставка робиласянапартшно-державний апарат, а не на господарську дощ льш сть, не враховувалися властивосН грунту, кл1мат та ш. 3 1958 до 1963 p. n o c i B H i площ1, зайнят! Ц1ею культурою,

зросли бшып як удв1Ч1, а валовий зб1р лише в 1,3 раза. Практично незмшною у межах 25-28 центнерхв з гектара залиш алася врожайшсть кукурудзи. О чш уваного ефекту кукурудза не дала, зате в багатьох районах призвела до порушення швозмш, структури грунНв, зниження врож айносп зернових. Становище сшьського господарс­ тва ускладнив також неврожай 1963 р. Таким чином, запланованого стр1мкого росту в сшьському господарств1 не сталося. В 1963 р. пор1вняно з 1958 р. продукщ я землеробства склада лише 86 %, тваринництва - 93 %. Сы ьське господарство, перебуваючи в жорстких рамках директивного управлш ня, не в змоз 1 було забезпечити населения сповна продуктами харчування.

5. Життевий р|вень i повсякденжсть_____________________ 50-τί - середина 60-х ρ ο κ ϊΒ ознаменувалися суттевими змшами в p iB H i життя населения. У середиш 50-х ρ ο κ ίΒ було переглянуто шнуючу ще з довоенних часхв тарифну систему оплати пращ. Це забезпечило вщчутне И П1 двищення - у середньому з 642 крб. у 1950 р. до 806 крб. у 1960 р. Були скасоваш державш позики, π κ ί, по сут 1 , були обов’язковими. Ш сля вересневого (1953) пленуму Ц К К П Р С π ο μ ϊ τ η ϊ зрушення вщбулися в оплат 1 npapi колгоспник 1 в. Замють оплати один раз на ρϊκ було введено π ο μ ϊ сячне, подекуди - поквартальне грошове та натуральне авансування. Видача продукцй на трудодш стабШ зувалася, а грошова оплата зросла бшын шж у чотири рази. У 1956 р. на 80 % було збшыиено розм1ри пенс1й, хоча колгоспни-

Молодь с. Космач на Стан1славщин1 (сучасна 1вано-Франк1вська обл.) у години дозвшля. 1959 р.

кам держава ϊχ не виплачувала. Колгоспи ж, на як 1 покладався обов’язок пенсшного забезпечення CBo'ix пенсюH epiB , цю можливють мали не завжди. Водночас л 1берал 1 зувались умови найму робочо 1 сили. У 1956 р. Верхов­ ною Радою С Р С Р скасовано кримР нальну вщ повщальш сть робггниюв i служ бовщ в за самостшне залишення тдприемств, лшвщовано «радянське KpinocHe право», i селяни отримали пас­ порта, а вщтак i можливють в1 льно пеКияни обмшюють старг rponii на новь ресуватись у межах держави, вшжджати 1961 р . на навчання чи на роботу до m ic t . Розвиток пром исловосп супроводжувався прискореною урбашзащ ею . Високими темпами розвивалося житлове буд 1 вництво. Ц ьом у сприяло впровадження нових буд 1 вельних матер1ал1в, зокрема за л 1 эобетону. У 1951-1958 pp. у республщ1 було збудовано майже 2 млн квартир загальною площею 85,7 млн кв. м, а в 1958-1965 pp. в експлуатацш було введено ще близько 60 млн кв. м житла. Таких темшв Украша до того часу не знала. Хоча будувалися в основному малогабаритш помешкання, так зваш «хрущ овки», де були сум1жш К1мнати, сум1щеш ван­ на i туалет, а розм 1р кухш не перевищував 6 кв. м, проте люди, як 1 все життя перебивалися в бараках, гуртожитках i непристосованих прим1щеннях, були рад 1 й цьому. Адж е житло одержували безплатно, а в чергу записували c im ’i', у яких на одну лю дину припадало до 4 кв. м житла. У 1961 р. було проведено грошову реформу. Варткть карбованця збшьшилася у 10 раз 1 в, в o6ir було випущено η οβϊ банкноти. Др1бш мщ ш монети не вилучалися з o6iry, а значить, 1 хня вартють зб1льшилася в 10 раз 1 в. А л е це був чи не единий «п л ю с » грошово! реформи. Сучасш економшти вважають ϊϊ прихованою девальващею. Я к насл1док - Ц1 ни на колгоспних ринках, πκΐ забезпечували в цей час близько 15 % товарооб 1 гу, значно зросли. Через деякий час (у 1962 р.) щ ни на ряд продукт1в харчування пщ вищ ила i державна торпвля. Це попрш ило добробут населения. А в 1963 р. краша внаслщок неврожаю взагал! опинилася на меж1 голоду. Не врятувала й щ лина, у яку ще недавно було вкладено величезш ресурси. У м1стах i селах за хл1бом виросли довжелезш черги. У 1963 р. С Р С Р вперше почав закуповувати хл1б за кордоном, у кашталштичних крашах. Це означало повний провал yciei' попередньо!' соц 1 альноеконом 1чно '1 полИ ики К П РС . IcTOTHi зм1ни В1дбув али ся в повсякденному ж и тт 1. У 60-τί роки в мютах i райцентрах почали з’являтися недороп кафе 13 стандартними назвами (як правило, рос1йською мовою) «В етерок», «М и н утк а», «У лы б к а » тощо. Через захщну культуру, фшьми, к1нофестивал1, виставки тощо в мюта проникають ηοβϊ В1яння моди. У друг1Й половин1 50-х ροκϊΒ у М1стах з’явилися молод1 люди, як1 СВ01М одягом, зач1скою i манерою повед1нки кошювали геро'хв зах!дних к 1 ноф1 льм 1 в. ϊχ називали «сти лягам и » i звинувачували в низькопоклонств 1 перед Заходом. А ле з часом до них звикли. Населения, особливо молодь, прагнули одягатися р1зномаштшше, сучасшше. Дедал! част1 ше звер-

У крамнищ рад 1отовар1в. Κιϊΐβ. 1962 р. талися в ателье або шили дома за лекалами. Кому «пощ астило» i в кого були кошти, у перекупщиюв («спекулянт 1 в ») купували шоземне. У моду стала входити косметика. Промислов 1сть поступово налагоджувала масовий випуск нейлонових сорочок, капронових панч1х i шкарпеток 13 синтетики. Щоправда, аби ϊχ придбати, необхщно було ю лька годин простояти в черзь Поступово B ci ni новацп проникали в село, ϊχ сюди привозили студенти шд час канш ул або односельчани, πκί працювали на мшьких пщприемствах. Ж и т ел 1 села, де завжди була гострою проблема подолання вщстаней, почали в масовому порядку купувати велосипеди i мотоцикли. Легков 1 автомоб 1 Л 1 в MicTi та с ел 1 були великою рщюстю. Культура i духовний свгг, як частка повсякденного життя, перебували в сташ жорстко! полИизацй. Радянська пропаганда переконувала громадян у перевагах соц 1 а л 1 стичного способу життя. Полггизований свИогляд формували лггература, к 1 нематограф, театр, музика. Населения, вщгороджене « з а л 1 эною зав 1 сою » В1 д свИу та джерел об’ективно!' 1 нформацй', не могло об’ективно оцшити р 1 вень добробуту населения захщ них краш, пор 1 вняти ЙОГО 31 СВ01М.

Наприк 1 нц 1 50-х - на початку 60-х ροκίΒ стали доступними радюли i магнггофони. Багато людей вечорами слу ха ло 1 ноземш «радю голоси», хоча в мштах працювали пристро\', πκί ϊχ «глу ш и л и ». Поширювалися (як правило, виготовлеш кустарним способом, нелегально) фонозаписи популярних заруб1жних гурт 1 в i модних сп 1 вак 1 в.

6. Еконоынчна дискус1я початку 6 0 -х ροκίβ та назр1вання реформ Труднощ 1 соц 1 ально-економ 1чного розвитку привели союзне та украшське партшно-державне кер 1 вництво до усв 1 домлення необхщ ноеп хоча б деякого реформування 1 снуючо 1 економ 1чно\' системи. У 1961 р. в перюдищ з’явилися статт1 , що започаткували економ1чну дискуС1 ю 60-х ροκΪΒ. В ϊϊ ход! визр 1 вала думка про необхщ ш сть зд 1 Йснення глибо-

ких економ 1чних перетворень. У вир 1 шенш питания: з чого почати? основна увага зосереджувалася на проблемах недосконало! системи планування та ощнки д 1 яльн ост 1 шдприемств, насамперед за «валови м и » показниками. Як писав в1 домий росшський економют О. Jlanic, розпочалася «зо ло та доба розвшчування лад у». У 1963 р. учений-економшт Харювського уш верситету О. Л1берман звернувся до М. Хрущова з листом, у якому пщдав гострш критищ догматичш установки радянсько! економ 1 чнсп науки i запропонував взяти на озброення nepeBipem свгговим досвщом принципи матер1ально!' защкавленостц госпрозрахунок, товарно-грошов 1 вщносини. Це ум ож ливило б зменшити вплив управлшського апарату i шдвищити ефектившсть виробництва. Проте уряд i бшышсть економкгпв не прислухалися до рацюнальних думок ученого. Однак дискущя виявилася не безплщною. Вищ 1 ешелони влади зайнялися niдготовкою пакета реформ, κοτρί б дали змогу провести «косметичний ремонт» сощал1стично1 системи. У c b o i x доповщях на зборах кер1вних праЦ1 внишв та «Записщ », адресований Ц К К П Р С наприк 1 нщ 1964 р., М. Хрущов виступив з 1 деями демократизаци уп равл 1 ння колгоспами i радгоспами, ϊχ спещ ал 1 зацп, матер 1 ально '1 зац 1 кавленост 1 пращвниюв аграрного сектору в результатах свое '1 пращ. Проте щ пропозицй торкалися переважно адмшщтративно'!, а не економ 1чно '1 сфери, стосувалися питань управл 1 нських, а не виробничих. Та реал 1 зувати навНь ni обмежен 1 нововведения не вдалося. Нове радянське кер 1 вництво, що прийшло до влади в жовтш 1964 р., розпорядилося долею сусш льства по-шшому.

(п е р е в 1ртесеб<Г) 1. Як науково-техн 1чна революц 1 я впливала на структуру промислового ви­ робництва? 2. Як 1 економ1чн 1 i соц1 ально-пол 1тичн 1 чинники сприяли впровадженню досягнень науки у виробництво, а яю гальмували його? 3. Яю пром и слов1 Г1ганти ста л и до л а д у в УкраТш в п ерш ш половин1 60-х роК1В? 4. Який вплив на економ1чний розвиток справила побудова на Дшпр 1 каскаду пдростанцш? 5. Схарактеризуйте стан аграрного сектору Украши на рубеж 1 50-60-х ροκ ίΒ . 6. Чому спроба впровадження в ыльське господарство деяких аспекНв американського досв1 ду зазнала провалу? 7. Чому С Р С Р змушений був з 1963 р. ввозити х л 1б з-за кордону? 8. За рахунок яких сощальних i нацюнальних груп Украши вщбувалася И прискорена урбашзащя? 9. Розкрийте позитивш моменти д 1 яльност 1 раднаргосшв. Як можна було уникнути негативних наслщюв при утворенн1 раднаргосшв? 10. У чому виявлялась обмежешсть кер1 вництва Укра'1'ни щодо розв’язання питань розвитку продуктивних сил? 11. До яких заход 1 в вдалося кер1вництво держави з метою шдвищити р1вень життя населения? Який результат дали ш заходи? 12. Що нового з’явилося в 50-60-τί роки в повсякденному жигп? 13. У чому суть економ1чно'1 дискусп початку 60-х роюв? Якими були И насЛ1ДКИ?

Документ 3

п е р ш о го с е к р е та р я ЦК М . Ш д го р н о го на X X п о з а ч е р го в о м у з ’Тзд| КП Укра'Гни

α ο π ο β ϊα ϊ

Проект контрольних цифр розвитку народного господарства СРСР передбачае збтьш ення обсягу валовоУ продукцй в пром исловосл республки в 1965 р. на 77 % проти 1958 р. Виробництво 3 a co6 iB виробництва повинне зб тьш и тися в республщ! на 82 %, а виробництво предмелв споживання - на 67,5 %. ...У 1965 р. передбачаеться виробити 31,6 млн т чавуну, зб тьш и ти видобуток зал13но'( руди на Укра/ш до 80 млн т ... загальний обсяг виробництва χ ιμ ιη η ο ϊ промисловост! передбачаеться зб тьш и ти майже в 3,3 раза ... видобуток газу в 1965 рощ повинен досягти 31,5 млрд м куб., що в 3,3 раза б ть ш е в пор!внянш з 1958 роком... видобуток нафти нам 1чаеться довести до 6 млн т, що майже в 5 раз!в б ть ш е проти 1958 р. ...Завдання семир!чки в галуз! стьського господарства ми зможемо виконати за 5 ροκϊΒ, а багато колгоств i р а д го ств i навггь райошв - за ще бшьш κοροτκί строки. ...Розрахунки показують, що в 1965 р. поави кукурудзи повинш ор1ентовно складати 9 —10 млн га i р1внятися приблизно половин! Bcie'i плоид зернових в республ1Ц1. ... Украша повинна зб тьш и ти виробництво м ’яса не менш шж до 1,0 млн т, або в 2 рази проти 1958 р. ...Майже в 3 рази збтьш аться обсяги шдивщуального житлового бущвництва. У результат! здшснення нам!чено'| програми житлового бущвництва забезпечеH ic T b MiCbKoro населения житловою площею до кшця 1965 р. досягне 8 кв. м на одну людину. Радянська Украша. - 1959. - 17 С!чня.

Запитання до документа Яке мюце вщ водилося Украшi у виконаннi народногосподарських план/в СРСР? Чи реал ьн ими були ц/ план и? Як насправдi гасло «Все в iм'я лю дини, все для блага людини» пов’язувалося з народно-господарським и планами та ϊχ виконанням?

З р о б 1ть в и с н о в к и та уз а га л ь н е н н я д о парагра ф а

»

4

5

- 4

7

Згадайте I 1. У

. К У Л Ь Т У Р А IД У Х О В М Е Ж И ТТЯ В УКРАЙ11 якому сташ перебувала освгга й культура в Украхш у друг 1 Й

половин 1 40-х ρ ο κ ϊΒ ? 2. Щ о таке «ж дановщ ина» i в чому вона проявилася в Укра'Гш? 3. Я к и й змгст ви вкладаете в термш «хрущ овська В1 длига»?

Творче завдання

Розкрити щторичне значения феномену «нпстдесятни-

цтва».

1. кторичн! умови розвитку культури_____________________ Процес хрущовсько'Г Л 1бе р а л 1зацй створив нову духовну атмосферу в сусП1льств1, яка одерж ала узагальнюючу назву «в щ ли га », В1дкривши ширш1 м ож ливост 1 для розвитку украшсько'Г культури.

А л е обмежен 1 сть i непослщ овш сть М. Хрущова i його оточення в здшсненн! реформ несприятливо позначилися на сташ народно! освгги, науки,

лггератури, мистецтва. Згубний вплив на нащ ональну культуру справила русифшащя Украши, яка проводилася шд гаслами «ш тернацю нал 1 зм у», «зближ ення i злиття нацш». М. Х ру­ щов був переконаний, що без впровадження в yci сфери життя союзних республш росш сько! мови i культури комушзм неможливий. Й ого иереконання роздш яло партшно-державне кер 1 вництво Украши. Далекосяж ш задуми кер 1 вництва К П Р С реал 1 зувалися в умовах, коли Токар турбшного заводу ϊμ . С. K ip o B a 3i бюджетш асигнування на найнеобхщстудентами Московського енергетичного шституту. Харт е. 1956 р. Hinie - освггу, науку, культмасову робо­ ту, не кажучи вже про театр, живопис, Kino та inini види мистецтва - в Укра!ш в розрахунку на душ у населения були нижчими, шж у Pocii' i деяких шших республш ах СРСР, зокрема в Прибалтицк «Залиш ковий принцип» забезпечення сощ ально-культурно! сфери, характерний для С Р С Р у щлому, особливо гостро i пекуче вщчувався в Украши

2. Народна освгга_________________________________________ У грудш 1958 р. т е л я широкого обговорення в Радянському Сою з 1 було прийнято Закон «П ро змщнення зв’язку школи 13 життям i про подальший розвиток системи народно1 освгги в С Р С Р ». У κ β ϊ τ η ϊ 1959 р. вщповщний закон було ухвалено в Украши У цих документах передбачалася структурна перебудова загальноосвггHbo'i школи, введения восьмир1чно1 обов’язково'1 освши (всеобучу), перетворення 10-р1чних середшх ШК1Л на ll-pi4H i, створення матер1альжл бази для оволод 1 ння учнями шк 1 л одн 1ею з масових профес 1 Й, зм 1 на мовного режиму школи. Запровадження загально! восьмир 1чно 1 освИи було назр1лою проблемою. А лей 'р озв ’язання наштовхувалося насерйозш кадров 1 проблеми. Квал1ф1кованих учи тел 1 в у школах не вистачало. Щ об виправити становище, розширювалася мережа заочно! освгги i було полшшено умови шдготовки педагог 1 в на в1 дпов 1дних факультетах ушверситеНв. У 1958/59 навчальному рощ у школах республ 1 ки працювало понад 300 тис. уч и тел 1 в. У наступш роки !хня К1 льк 1 сть зб1льшилася, забезпечивши реальне впровадження восьмир1чного всеобучу i роботу середшх шкш. Стратег 1чним напрямом у ρο6οτί школи законом було визначено полггехн1зац1ю, зм 1 цнення зв’язку школи з виробництвом. 1з щею метою в школах вводилося виробниче навчання, частина занять проводилася на шдприемствах, у колгоспах i радгоспах. Поширення набуло створення учш вських виробничих бригад р1зного профшю, у педвузах було оргашзовано п1дготовку вчител 1 в виробничого навчання. Однак хрошчна нестача кошт1в, матер 1 ально-техн 1 чних засоб1в не дозво­ ли ла реал1зувати Ц1 норми закону. Вщ восьмир1чки невдовз 1 вщмовились; поступово занепало й виробниче навчання в школах.

Русификация Найбшыне суперечок у сусш льств 1 викликав той пункт проекту реформи школи, який давав батькам учш в кожно! школи право вир 1 шувати, якою мовою мае вщбуватися навчальний процес у цш ш коль Проти цього пункту виступили письменники Максим Рильський i Микола Бажан, як 1 оприлю днили сво! погляди в статН «В 1 м’я людини», опублжованш у грудш 1958 р. на сторшках газети «Правда». Цей пункт проекту був пщданий критищ на партзборах письменнишв Киева, яю одностайно вирБ шили, що «вщдати лише на волю батьюв вир 1 шення питания, яку мову в обов’язковому порядку вивчатимуть !хш дгги, - не можна». Письменники добре розумши, що це питания вир 1 шуватимуть не батьки, а мшцеве партшне кер 1 вництво, яке ор1ентуватиметься на русифжаторсью плани центру. Принципова позищя письменниюв Украши викликала хвилю схвальних вщ гуюв у республщ г Однак, всупереч громадськш думщ, Верховна Рада У Р С Р вклю чила пункт про обов’язкову росш ську мову навчання в текст закону. Русифжащя стала одшею з найхарактершших рис оргашзацп освгги. У лю том у 1963 р. в Киев1 вщбулася наукова конференщя з питань культу­ ри украшсько! мови. У Н1 Й брали участь близько 800 учених i науковц!в. Була обговорена проблема шнуючих обмежень вживання укра'шсько!' мови. Як штучна i надумана була вщкинута теор1я «двомовно! наци». Прийнято кшька резолюц 1 Й 13 закликами до укра!шзаци громадського, освНнього i культур­ ного життя республ 1 ки. Говорилося й про необхщшсть надання укра'шськш мов1 в республ 1 Ц1 статусу державно!. Та щ р1 шення не мали значения для проВ1дник 1 в «полггики партн» в Укра!н 1 . Курс на русифшащю тривав. Уже на середину 60-х ροκΐΒ укра'!нською навчалося лише 60 % школяр1в республ1ки. У мштах становище з викладанням укра!нською мовою виявилось особ­ ливо складним. У 1958 р. у мшьких украшомовних школах навчався т1льки 21 % учшв, а в ряд 1 великих мшт Укра!ни (Х арков 1 , Донецьку, Одеш та ι η .) укра!нськ 1 школи можна було ти п ч и ти на пальцях. Щкаво, що статистичн 1 дан1 про К1льк1сть укра!нських i неукрашських шк1л вважалися ледве чи не найб 1 лыпою державною таемницею i не публж увались. Значно зменшилася питома вага украшомовно! газетно-книжково! продукцй'. У 1963 р. 13 загально! к 1 льк ост 1 газет в Укра!ш (2366) укра!нською мовою виходили лиш е 765, тобто менше третини. У 1960-1962 pp. в Укра!ш вже друкували б1льше книжок, у тому ч и сл 1 й наукових, росшською мовою, Н1 ж укра!нською.

4. Пщготовка спец1ал1СТ1В Н агальн 1 потреби розвитку народного господарства i культури вимагали розширення шдготовки спец 1 а л 1 ст 1 в р1зних професш. У перш 1Й п олови н ! 60-х ροκίΒ зага льн а к1льк1сть п р оф техуч и ли щ , nopiBняно з 50-ми роками, зр о с ла майж е в 1,5 раза, а ш льськ и х - бш ы н ш ж удв1Ч1. У систем ! пр оф техосвИ и в сер едн ьом у за ρίκ го т у в а л о ся 270-290 тис. квалБ ф ш ованих спец 1а лш т 1в м асових р о бИ н и ч и х та м ехаш заторськи х проф есш . З р оста ла К1л ь к 1сть сп ец 1а лш т 1в з вищ ою освИ ою . 1958 р. у 140 виш ах респ у б л 1ки навчалося понад 380 тис. студенН в. О с о б л и в о активно велася п щ готовка кадр 1в д л я б у д 1вництва, χ ϊ μ ι π η ο ! п р о м и сло в о ст 1, м аш ин обудуван ня, транспорту, сш ьськ ого господарства. За 1Н1Ц1ативи М. Х р ущ ова держ авою б у л о вж ито захо д 1в щ одо зм щ н ен н я нав-

чально-виробничо!' бази вщповщних виппв, здшсшовалися акцп з переМ1 щення шльськогосподарських навчальиих заклад 1 в з m i c t у ш льську зону, будувалися спещальш навчальш комплекси. Так, Л ь в 1 вський шльгоспш ститут перем 1 щ уеться до селища Дубляни, за 12 км В1д обласного центру, де для нього згодом споруджуеться Ц1 лий спецкомплекс. Под1бне вщбулося в Харков 1 та в ряд 1 шших m i c t Студенти Одеського державного ушверреспублши. ситету ΪΜ. I. Мечнжова готуються до ceci'i. Випй i технш уми вже в 60-τί роки 6 тр а в н я 1955 р. Р О З ГО Р Н У Л И Ш Д ГО Т О В К у фаХ1ВЦ1В но­ вих спещальностей, зокрема в га л у з 1 виробництва й експлуатацп автоматичних i телемехаш чних пристроив, обчислю вальних i обчислю вально-аналггичних машин та ш. Значна увага приды ялася веч1ршй та заочнш формам навчання. Якщ о в 1950-1958 pp. ш лы асть студенДв стацюнару збш ынилась у 2 рази, то на заочних i веч 1 рн 1 х вщ ды еннях - у 3 -7 раз1в. У щ лом у на 10 тис. населения Украш и в 1963 р. припадало 129 студенЛв. Де больше, шж було на той час у деяких економ 1чно розвинених крашах свтгу, але менше, шж у Poci'i, де на 10 тис. жител1в припадав 161 студент. Ця р1зниця збереглася i в наступш роки. С лщ також вщзначити, що украшщв, частка яких у населенш республш и становила близько 75 %, серед студенТ1 в виппв Украш и було лиш е 60 %. Значною Mipoio це було наслщ ком русифшацп вищо 1 школи, двер 1 яко! для багатьох випускнишв шльських шюл, де викладання велося украшською мовою, були «надто вузькими». У ρ ο δ ο τί виппв i середшх спещ альних навчальних заклад1в шнувало чимало недол 1 К1 в. Багато з них мали слабку матер1альну базу, недостатньо квал 1 фшованих викладач1в. Бракувало навчальних пошбниюв, прилад1в та обладнання д ля лаборатор1й, навчально-виробничих майстерень. Болючою проблемою д ля студенДв була нестача гуртожитюв, а зб1льшення Тхньо! К1 льк ост 1 за рахунок нового буд 1 вництва здш снювалось незадовтльно: бра­ кувало кошт 1 в, будматер 1 а л 1 в, потужностей буд1вельних оргашзацш.

5. Наука__________________________________________________ Науково-техшчна револющ я, що бурхливо розвивалася в усьому с в т , висувала перед ученими Украш и складш завдання. У р есп ублщ 1 проводилися дослщ ж ення з ряду ключових, визначальних напрям 1 в науковотехшчного прогресу. 1964 р. у Ф1зико-техшчному ш ституН А Н У Р С Р було побудовано найбшыпий у с в т на той час прискорювач електрош в у 2 млрд електронвольт. Розш ирилася пошукова Д1 яльш сть у галузях ф1зики твер­ дого Т1ла, матер1алознавства, бюф1зики, астроф1зики тощо. Украина була одним 13 свггових центр1в розвитку шбернетики. За цикл праць з теори цифрових автомаНв академш В. Глушков 1964 р. удостоений Лешнсько! премп. Украшсью науковщ та шженери спроектували i збудували цифрову машину «К ш в » (1960), першу в С Р С Р керуючу машину широкого профшю «Д ш п р о » (1961), машини «П р о м ш ь» (1962), «М и р » (1964 ) та ш. Колектив Науково-дослщ ного конструкторсько-технолопчного i h c t h -

туту синтетичних надтвердих матерР а л 1 в А Н У Р С Р 1961 р. одержав nepuii штучш алмази. Украша залиш илася центром дослщ жень у га луз 1 електрозварювання, яку очолював академш, президент А Н У Р С Р Б. Патон. Свггове визнання здобули роботи украшських учених у га л у з 1 точних наук. Серед них - розроблеш наприкш щ 50-х ροκϊΒ академшом М. Боголю бовим η ο β ϊ методи квантово! теорп У р о ч и ст е В1д к р и т т я м о с т у 1м. в . П а то н а поля та статично! ф1зики. Це дало п е р ш и й у с в т с у ц 1 л ь н о зв а р е н и й m i c t . Κιίίβ. 1953 p. можливкггь обгрунтувати теорш надтек учосп та надпровщностг Засновником укра!нсько! школи δ ΐ ο χ Ϊ Μ ί κ ί Β став всесвггньо вщомий вчений О. Палладш , який з 1946 р. по 1962 р. очолював Академш наук Украши. У другш половин! 50-х ρ ο κ ϊ Β розпочав Д1 яльш сть шший вщомий учений xipypr М. Амосов. Позитивш зрушення вщ булися в сшьськогосподарських науках. Проектувалися i впроваджувалися у виробництво машини д ля χ ι μ ι η η ο γ ο захисту рослин, зокрема сад 1 в та винограднишв. Велася активна робота 13 селекцй' нових сорт 1 в озимо! пшениц 1 , ячменю, картоплц ο β ο π ϊ β , фрукт1 в. Були виведен! η ο β ϊ сорти винограду, смородини, персик 1 в. Процес дестал 1 шзацп позитивно вплинув на розвиток сусш льних наук. Наприк 1 нц 1 50-х ροκϊΒ почалося видання ж урнал 1 в «Економ 1 ка Радянсько! Украши», «Радянське право», «Укра!нський юторичний журнал» та ih . H a i x H i x C T o p iH K a x друкувалися науков 1 статт 1 з питань ic T o p i'i, економ^ки, полшики i права. Вони сприяли осмисленню проблем сусшльного життя, будили творчу думку вчених, широкого кола читач 1 в. Разом з тим саме щ видання перебували пщ особливо пильним контролем цензури i вщповщних служ б Ц К КПУ, πκί стежили, щоб н а !х ш стор 1 нки не потрапляли «небаж ан 1 » ще! та 1 мена. Помшною под 1 ею наукового життя стало видання першо! уш версально! «Укра!нсько! Радянсько! Енциклопедй». Вона не лиш е створювала щ лю н у систему шформацп про Укра!ну, а й повертала громадськост 1 забут 1 чи 0 6 1 Йден 1 режимом 1 мена. Незважаючи на значш ycnixn в галуз 1 фундаментальних i прикладних дисципл 1 н, Укра!на залишалася науковою перифер 1 ею СРСР. Почаст 1 шали пере!зди талановитих учених на роботу до Москви, у Новосиб 1рський науковий центр А Н СРСР. У M o c k b i концентрувалися головш науково-досл 1дн 1 установи, в1 дповщно, й основш науков1 сили. У результат! число науковщв на 10 тис. ж ител 1 в Укра!ни в 1963 р. досягало лише 16 oci 6 , тобто вдв1Ч1 менше, н 1ж у Росн, де на 10 тис. жител^в припадало 33 наукових прац!вники.

6. Розвиток украшсько'Г Л1тератури i мистецтва. «ЦНстдесятники» Друга половина 50-х роюв стала поворотним пунктом у новггнш icTopi'i лхтератури, k i h o , живопису, шших вид 1 в мистецтва. Розриваючи стал 1 нськ 1 щ еолоп чш пута, митц 1 поверталися до осмислення i вщображення загальнолюдських цшностей та 1 деал 1 в, до реально! людини з и багатогранними

штересами, запитами. Ц ьом у сприяла «хрущ овська вщ лига», яка прийшла в Украш у з Москви. В Укра!ш були широко в1 дом 1 твори О. Твардовського, В. Дудшцева, А. Вознесенського, Б. Окуджави, шших вщомих росшських письменниюв, творчшть яких сприяла пробудженню критично! думки в сусш льствц ношукам правди життя. Саме в цей час починаеться новггне украшське ввдродження. «В щ л и га » в украш сью й лггератур! почалася влггку 1955 р., коли московська «Литературная газета» оп ублш увала статтю (Александра Довженка «М истецтво живопису i сучасш сть», у яю й юнодраматург закликав «розширювати творч 1 меж! сощ алш тичного реал 1 зм у». Цей виступ знайшов жвавий вхдгук серед письменниюв. О. Довженко опублш ував автобюграф 1чну повшть «Зачарована Десна», Б. Антоненко-Давидович написав роман «З а ширмою», Грипр Тютюнник створив роман «Вир», Л. Первомайський виступив 3 i зб1ркою новел «Материн солодкий ХЛ1 6 » i романом «Д икий мед». Щ твори штотно розширювали рамки, дозволен! лггераторам так званого соцреал13му. Естафету старшого покол 1 ння ш дхопили молод! митц 1 . У лД ературу й мистецтво приходить блискуче поколш ня «ипстдесятнию в». «ЦЦстдесятництво» - це o n ip р 1 зних соц 1 альних верств населения шнуючому режимов! в нац 1 0 нально-культурн 1 Й сфер 1 . Найактившше i найширше в цьому p y c i брала участь творча 1 н тел!генц 1 я, зокрема письменники, певною M ip oro художники, уч и т ел 1 тощо. Вони виступали проти русифшацп, ущ емления демократй, прав людини, нер 1 вност 1 в становищ! р есп убл 1 к, за свободу в питаниях художньо! творчостк Це був, зрештою, опозиц 1 Йний рух проти шнуючо! державно! влади та характеру И д 1 яльн ост 1 . Наприк 1 нц 1 50-х - на початку 60-х роюв розквггае талант одного з найяскрав 1 ших укра!нських π ο ε τ ίΒ , «ли царя украшського вщродження» Василя Симоненка. Уродженець Полтавщини, В. Симоненко почав писати B ip u ii, ще навчаючись на ф акультет! журналштики Кш вського держун 1 верситету. У 1962 р. побачила свгг його перша поетична зб 1рка «Тиш а i r p iM ». Згодом зб1рка «Зем не тяж 1 ння». 1965 i 1973 pp. у М юнхен! опублш овано шип твори автора. Однак побачити ϊχ поетов 1 так i не судилося. У 1963 р. ш сля того, як В1 н виявив М1 сце поховання розстры яних Н К В С i заявив до мшькради, його було жорстоко, по-зв 1рячому побито на вокзал! в Черкасах; злочинц 1 в так i не знайшли. Того ж року В. Симоненко помер. Q r p iM K O ув 1 рвалася в украш ську поез 1 ю одна з найобдаровашших представниць «нпстдесятнию в» Л 1 на Кос­ тенко. 3 вщзнакою зак!нчивши ЛИературний 1 нститут ι μ . Горького в M o c k b i , поетеса випускае дв 1 одразу ж пом!чен 1 критикою зб1рки поез 1 Й - «П р ом 1 ння зем л 1 » та «М аидр 1 вки серця». Л1на Кос­ тенко звертаеться до В1 чних проблем духовност! укра!нського народу, шторичного минулого кра!ни. Bipmi поетеси вир 1 зняються неординаргпстю, критич­ ною оцшкою багатьох под!Й.

Характеризуючи найяскрав1ших представнишв «ппстдесятництва» в украшськш лггературц G. Сверстюк писав: «1ван Свпличний виводив соцреал13м на загалыюлюдський npocrip i демонтував теорпо партшно! лггератури. 1ван Драч пришс n e p u ii B ip rni незвичайш i незрозум Ш так, наче його не вчили, про що i як треба писати... Василь Симоненко заговорив з Украшою в тош надзвичайнох щирост! й вщвертостп М икола Вшграновський тривожно заговорив про свш народ, i метафори його звучали апокалш тично. J liH a Костенко зрщка виступала з В1ршами, але то були B ip in i такого звучания, наче вся радянська поез 1 я д ля не! не 1 стотна... Валер 1 Й Ш евчук писав блискуч 1 психолог 1чн 1 новели “ η ϊ про що”. Свген Гуцало естетично животворив обВалерш Шевчук - украшсьрази поза межами “сощалщтично!' д 1 Йсност1 ”, кий письменник-«1шстдесята Володимир Дрозд викривав дшсгпсть з ник», майстер психологично! недозволеного боку. прози. 1960 pp. Зовс 1 м не те i зовс 1 м не так, як навчали в 1 нститут 1 , малювали Βίκτορ Зарецький, А л л а Горська, Л ю дм и ла Семикхна, Галина Севрук, Панас Заливаха, Вен 1 ам 1 н K yn iH ip .

Центром украшського «нпстдесятництва» став заснований у 1959 р. кшвський клуб творчо!' молод 1 «Сучасник», i n i p i a T o p o M i натхненником створення якого був театральний режисер Лесь Ташок. К лу б зд 1 Йсшовав значну просв1тницьку роботу, проводив святкування юв1лейних дат видатних укра1'нських Д1 яч 1 в, сприяв оргагпзацй' виставок молодих митщв. 1962 р. аналопчний клуб «П ролю ок» виник у Львов 1 , надал 1 творч1 осередки «ш1стдесятник1в» з’явилися в ОдеЛ, Запор1жж1, Д н 1 пропетровську, i h u i h x мщтах р еспубл 1 ки. У 60-х роках 1 м ’я кшвського письменника В. Некрасова t i c h o пов’язувалося з найб1льш опозицшно-демократичним журналом «Н овы й мир», головним редактором якого був О. Твардовський. Т у т було о п у б л 1 ковано його подорожш нотатки, роздуми про минуле й сучасне Киева. Роздуми В. Некрасова вир1знялися прямотою, правдивим висвггленням В1йни, в1дмовою В1 д «чорн ого» зображення захщ ного способу життя. Це й стало одшею з причин нападок на письменника, що спонукало його в 1974 р. ем 1 грувати. Поступове згортання «хрущ овсько! В1дл и г и » на початку 60-х роктв загострило стосунки Д1 ЯЧ1 В мистецтва з владою. У 1962 i 1963 pp. М. Хрущов пров 1 в широко розрекламоваш зустр1Ч1 з Д1ячами лггератури i мистецтва. На них B in роздратовано, сердито, вживаючи навпъ нецензурну лайку, засудив

як «в щ ст уп и вщ сощ алю ти чн ого реаЛ1зму», так i «п р о я в и формал13му i абстракцю ш зм у».

С лщ сказати, що партшний вождь слабко ор1ентувався в мистецтвь Згодом, уже усунутий вщ влади, вш це визнав. « Я ничего не понимал», - так охарактеризуе β ϊ η незадовго до смерт 1 свое год 1 шне розумш ня процешв, що вщ бувалися в мистецькому житть Слщ ом за московськими «проробленням и» вщбулася рев131я «вщ хилен ь» у творчосД митщв Украши. Сцена з опери Г. Майбороди «Мш ана» в Проходила вона шд виглядом «задупостановц1 Кшвського театру опери та балету 1 м. Т. Шевченка. 1951 р. шевних» бесщ у вщповщних сгплках у Киевц Львовц Харковц вщвщин майстерень художнишв, розмов у державних та партшних каб 1 нетах. Засоби маcoBo'i шформацп критикували за «ф орм ал 1стичн 1 викрутаси» Л. Костенко, М. ЕИнграновського, I. Драча та шших. У суперечливих роках «хрущовсько! В1длиги» розвивалося музичне мис-

тецтво. Укра'1'нськими композиторами в 50-τί роки було створено багато талановитих T B o p iB . До них с л 1 д В1 днести Симфон 1 ю X» 3 композитора Б. Лятошинського, опери Г. Майбороди «М ш а н а » та Ю. М ейтуса «Украдене щастя». Велико! п опулярносп серед населения набули твори П. Майбороди, А. Ф ы ш енка, А. Штогаренка, I. Ш амо та шших майстр1в. Таким чином, укр аш ська культура скористалася новими м ож ливостями, я к 1 в и н и к ли в ум овах д е с т а л 1 Н 1 зацй' сусп^льства. А л е вийти за рамки, поставлен! д л я не! п ар т ш н о-рад я н сь ки м KepiBi-шцтвом СРСР, вона була неспроможна.

Гперев1рте себе 1. Охарактеризуйте обставини, як1 сприяли, а яю гальмували розвиток культури в Украпп в роки правл1 ння М. Хрущова. 2. Що таке «залишковий принцип» у фшансуванш культури i як β ϊη позначився на И сташ в 50—60-τϊ роки? 3. Як 1 зм 1 ни в зазначений перюд вщбулися в освш Украши? 4 . Чим була викликана й у чому проявлялася русифшащя в Украпп в другш половит 50-х - першш половит 60-х роюв? 5. Що нового з’явилося в систем1 пщготовки спец1 ал 1ст1 в у 50-60-τί роки? 6. Наскшьки нац10 нальна структура студентства Украши вщповщала струк­ тур! населения республши? Як 1 1 снували диспропорцй i чим вони були викликан1 ? 7. Як 1 позитивн1 й негативн1 моменти характеризували розвиток науки в Укра!н 1 в 50-60-τί роки? 8. Кого з видатних украшських учених, як1 працювали в зазначен1 роки в Украпп, ви можете назвати? 9. Як 1 обставини перетворювали Украшу на наукову периферш СРСР? 10. Дайте характеристику поняттю «ипстдесятнидтво». 11. 3 творчютю кого 13 «шютдесятник1 в» ви знайом1? 12. Якими були вщносини влади i творчо! 1 нтел 1 генц1! в 50-60-τί роки?

Д окум ент 1. Р о з’я сн е н н я н ац ю н альн оК п ол ггики КПРС ж у р н а л о м АН СРСР «С оветское го с у д а р с т в о и право» В настоящее время вопрос о взаимоотношениях в СССР имеет лишь коммунис­ тическую постановку - достижение всестороннего единства советских наций с перспективой их полного слияния... Взаимная ассимиляция наций по сути дела денационализирует национальнотерриториальные автономии и даже союзные республики, приближая с этой стороны советское общество к пункту, по которому полное государственно­ правовое слияние наций станет делом обозримого будущего. Советское государство и право. 1 9 6 1 .-№ 1 2 . - С . 13, 25.

2. 3 р е з о л ю ц м р е с п у б л 1канськоТнауково'Гконф еренци з п и та н ь кул ьтур и укра'ГнськоГмови Ки'|'в, 11-15 лютого 1963 р. ...Клопотати перед ЦК КПРС i урядом Украши, щоб: 1. У b c ix вищих i середшх спещальних школах, ремюничих училищах i курсах вес­ ти навчання украшською мовою. В ycix д о ш ктьних закладах (незалежно вщ того, на чи'| кошти вони утримуються), де е Д1ти укра'шського населения, виховання вести украшською мовою. 2. У b c ix установах i на пщприемствах, на зал 1знищ та шших видах транспорту, у торпвл! BCi справи вести украшською мовою. 3. Академ 1Я наук, шститути, видавництва писали i видавали науков! твори в бшьш ост 1 украшською мовою. 4. Кшостуди створювали художш i науков! юнофшьми лише украшською мовою, а фшьми, створен! в шших республках, перекладались наукраш ську мову. Национальный вопрос в СССР. Сборник документов. Сост. Р. Купчинский. - Б.м.: Сучасысть, 1975. - С. 27.

3. BipLu В аси л я С и м о не н ка «К урд ськом у брату»

Бор1теся - поборете! Т. Шевченко Палають гори, кр о вю полил, Пщбил 3opi падають униз, В naxKi долини, зранеш i зрил, Вдираеться голодний шовш13м. О курде, бережи c b o i набо1, Але життя убивщв не щади! На байстрююв свав 1лля i розбою Кривавим смерчем, бурею впади! Веди i3 ними кулею розмову, Вони прийшли не тшьки за добром: Прийшли забрати 1м ’я твое, волю, Пустити твого сина байстрюком. 3 гнобителем не житимеш у згодг Йому панять, το6ί - тягнути Bi3! X n p ie з кров! змучених народ 1в Наш ворог найлю тш ий - шовш13м.

BiH в 1 р о л о м с т в о з а р у ч и в з г а н ь б о ю , BiH з р о б и т ь в с е , а б и с к о р и в с я т и ...

О курде, бережи свсн набоТ, Без них το6ί св1Й рщ не зберегти. Не заколисуй ненависп силу. Т о д | п р и в 1ТН 1с т ь В1зьмеш з а дев13, Як у п а д е в р о з з я в л е н у м о г и л у О с та н ж й на планет! ш овш ю т.

Запитання до документе Документ № 1 .------------------------------------------------------------------------------------------------------У наведеном у ф рагментi статтi i3 «Советского государства и права» йдеться про «повне злиття нащй», «денацюнал/защю», «асимшящю». С вого часу В. Лен/н вважав метою сощал'юму «не лиш е зближення нац/й, але i iхне злиття». У програм ! КПРС 1961 р. йдеться про «дальше зближення нац/й i досягнення )'хньоϊ повно) едностЫ. Пояснить зм ю т цих терм/н/в. Яю з них найповн/ш е вщ бивають пол'пику n a p n i i держ ави в Украш /'?Як розум 'пи той ф рагм ент /з журналу, д е го ­ вориться, що «злиття нац|й» - справа «обозрим ого будущего»? Документи №1, № 2 .---------------------------------------------------------------------------------------------Чи були розб/ж носп м/ж р/'шеннями конф еренцп та оф/'щйною политикою щодо укра'шсько)' мови? Д оведпь свою думку, користую чись документами. Документ № 3 .------------------------------------------------------------------------------------------------------Б/рш В. Симоненка «Курдському брату» написано в умовах, коли курдський на­ род Iраку b ib збройну боротьбу за свое нацюнальне визволення. Цю боротьбу правлячi кола СРСР вважали справедливою . Чому ж тощ, на ваш погляд, цей в)рш в радянських ум овах був заборонений i вперш е його опубл 'жували за кордоном?

] З р о б ггь в и с н о в к и та уза га л ь н е н н я д о парагра ф а

§ Ч4

8

- 4

9

.

З А Р О Д Ж Е М И Я Д И С И Д Е М ТС Ь К О ГО Р У Х У В УКРА1М1

ЗгадаЙ Те } 1. Щ о таке русифшащя i як вона проводилася в 50-60-τϊ роки в Укра1ш? 2. Схарактеризуйте причини виникнення та кторичне значения «гшстдесятництва». У чому причина конфлшту деяких д1ячгв культури з владою?

Творче завдання

Ηκΐ погляди на майбутне Украши висловлювали украш-

ськ 1 дисиденти?

1. Причини виникнення та особливосп дисидентського руху в УкраТш__________________________ Прагнення влади будь-що втримати сусгпльство гид c b o i m контролем та проводити дестал 1 ш зац ш ты ьки у визначених межах неминуче вело до ϊϊ конф лж ту з ш т ел 1 генщею та критично налаштованими представниками шших верств населения. Результатом цього стала поява наприкшщ 50-х - на початку 60-х ροκίΒ руху украшських ш акодумщ в - дисидент 1 в (з латини - незгодш). Чесш, талановит 1 письменники, поети, художники, юристи, представники шших категорш ш т ел 1 генцп, незалежно мисляч! робггники та селяни

г о с т р о в щ ч у в а л и и а р о с т а н н я негараздхв у с у с ш л ь с т в ц з а с и л л я центру, й о го дискримш ацш ну словлю вали в

политику щ одо

р1знш

ф орм1

Свое незадоволення в о н и в и а ш к о л и у ВИГЛЯД1 дослщ жень т о щ о , в и м а г а л и В1д в л а ­

Украш и.

- ш коли

вщ кри то, публ1чно,

лист1вок, звер и ен ь до влади, н аук ов и х

змш и ПОЛГГИКИ. Дисиденти ш дхопили естафету боротьби за громадянсьш й нацюнальш права украшського народу з рук попередшх поколшь украшських патрюНв учаснишв визвольно! боротьби 1917-1921 pp., b o h k ib У П А i ш дш льнию в О У Н , κ ο τ ρ ί не припиняли свое! дхяльносН в У кр аШ протягом 50-х ρ ο κ ί Β . Помггний вплив на формування шакодумства в Украшт справляли зовшшш фактори. Передушм це стосуеться антикомуш стичних вистушв у крашах так званого сощ алштичного табору, зокрема 1956 р. в Угорщиш, π ο τ ί Μ у Полыщ , С х 1ДН1Й Ш меччиш , Чехо-Словаччиш, розпаду ο β ϊ τ ο β ο ϊ колошально!' системи на рубеж1 5 0 -6 0 -х ρ ο κ ί Β , розгортання светового правозахисного руху, стимульованого прийнятою 1948 р. та з 1963 р. розповсюдженою в Украхш «Загальною декларащею прав людини». Дисидентський рух в умовах Украш и неминуче набув нацюнальнодемократичного забарвлення. Вш заявив про себе ще в середиш 50-х - на початку 60-х ρ ο κ ί Β , навггь рашше, шж у Леншградц M o c k b i та шших мштах Poci'i. Як форма громадсько-полггичного руху, дисидентство Украши вщзначалося певними рисами. По-перше, це була мирна, ненасильницька форма боротьби. Дисиденти зверталися до розум у i c o B ic T i людей. Ш дтримуючи щ еали нацюнальновизвольно!' боротьби, дисиденти прагнули досягти мети конституцшними методами, шляхом проведения аптацшно-пропагандистських акцш. По-друге, цей рух мав сво! чНко визначеш оргашзацш ш форми (гуртки, сшлки, об’еднання, комггети). По-трете, дисидентство було загальноукра'1'нським явищем i шнувало в y c ix p e r i o H a x Украши: у Центр1 i на Сход1, у захщ нш частиш, на Швдш. По-четверте, дисидентство охоплю вало p i 3 H i сощ альш прошарки насе­ ления - штелшенщю (письменники, журналшти, лггературознавщ, вчителц юристи, спещалшти р1зних галузей народного господарства), студентство, робИництво тощо. Важливою акщею, проведеною з участю украшських д и си д егтв, стала конференщя в Кш вському державному уш верситеН з питань культури мови (лю тий 1963 р.), що перетворилася на масову антирусифшаторську акщю. Опозищ йний характер мали виступи штелшенцп на щор1чних мхтингах у шевченк1вськ1 дш б1ля пам’ятнишв Кобзарю в Киев1 та Каневк Ш ироку хвилю протесНв у середовитщ прогресивно!' украшсько'1' ш телн генцп викликала пожежа у фонд1 украшських рукопишв Державно! публично! б1блютеки Академп наук У Р С Р (нити - Н Б У ϊ μ . В. Вернадського). Харак­ терно, що пщ палили б1блютеку пщ час шевченшвських дшв 24 травня 1964 р. Дисиденти заявили, що пожежа - справа рук спецслужби. Частина дисидентхв вщкидала щ еолопчш основи 1 снуючох системи, проповщуючи л1беральш або нацюналштичш погляди. А л е основна 1'хня маса не вщмовлялася вщ комушзму. Б1льше того, вони звинувачували владу у ввдход! вщ «справж нього» марксизму. Зрештою, дисиденти caMi були продук­ том системи i в ϊϊ «полш ш енш », «вдосконаленш » вбачали сенс свого життя. Дисиденти-«нпстдесятники» прагнули «сощал1зму з людським обличчям», ди

як вони говорили. С ощ ал 1 эму, який би вщкривав дорогу нащ ональному роз­ витку. Це була своерщна форма «нацюнал-комушзму», який був розгромлений У 20-х - на початку 30-х роюв. Здавалося б, в умовах десталштзаци' i деякого розширення прав Украши в склад 1 С Р С Р таю погляди не загрожують основам шнуючого ладу. Та, незважаючи на це, Bci Hocii цих погляд 1 в опинялися гид пильним контролем каральних оргашв режиму, який не визнавав за сво!ми громадянами права на найменше вщ хилення вщ офщшно! лш и. Залежно вщ «прови н и » i «в п ер то сп » (стояв чи не стояв «на своему»; засуджував чи не засуджував свою попередню д1яльшсть) визначалася й M ip a покарання. Одних було «проф ш актовано» в КДБ чи кабшетах партшних Функцюнер 1 в, шших притягли до адмшютративно! чи кримш ально! вщповщальностТ

2. Продовження полгтичних р еп р ес т_____________________ Актив 1 зац 1 ю дисиденпв влада зустрша у всеозброенш. Як i рашше, вона не допускала критики режиму. 25 грудня 1958 р. був схвалений Закон С Р С Р «П р о кримш альну вщ повщальш сть за державш злочини», а в новш редакЦй Кримш ального кодексу У Р С Р була збережена сумнозвюна 62 стаття «антирадянська аг 1тац 1 я та пропаганда». Тривали пошуки «вороп в радянсько! влади». Комггет держбезпеки при Рад 1 MiHicTpiB У Р С Р рапортував у 1960 р., що за перюд 1954-1959 pp. у респ у б л 1 Ц1 л 1 кв 1 довано 183 нацюналютичш та iHmi антирадянськ 1 орган1зацй i групи, притягнуто до кримш ально! вщ повщ альноеп 1879 oci6, вжито профшактичних заход 1 в щодо 1300 громадян. О собливим досягненням кер1вництво КДБ вважало розкриття 46 антирадянських груп 13 числа 1 нтел 1 генцй та молод 1 , яю нал1чували 245 учасник 1 в. У травш 1961 р. у Льв1вському обласному суд 1 в1дбувся судовий процес над Украшською робПничо-селянською спилкою (У Р С С ), оргашзованою 1959 р. Левком Л у к ’яненком. У Р С С ставила за мету домогтися виходу Украши 3i складу СРСР. Це право було зафшсоване конституцшними положениями. Оргашзатор сп 1лки Л. Л у к ’яненко був засуджений до страти, згодом замшено! 15-р1чним ув’язненням у таборах та 10-р1чним засланням. До р1зних термш 1 в засудили й 1 нших член 1 в сшлки. Трупа Л. Л у к ’яненка була не единою самостшницькою орган 1 зац 1 ею Укра!ни. Шщдбш позицй' обстоювали О б ’еднана парт 1 я визволення Укра!ни, що юнувала у 1953-1959 pp., створеш у 60-х роках Украш сыш й нацюнальний комггет (У Н К ), Украш сыш й нацюнальний фронт (У Н Ф ) та ший орган 1 зацп. Судов! процеси над шакодумцями в1 дбувалися в р1зних регюнах респубЛ 1 ки. 1961 р. в Донецьку засуджено групу громадян, яку очолював журналют Григорш Гайовий. 1962 р. в Запор 1 жж 1 пройшов суд над групою 13 шести oci6, до яко! входили В. Савченко, В. Чернишов, В. Ринковенко та mini. Ця група молодих робБниюв оргашзувала в М ел 1топол 1 ш дш льну орган 1 зац 1 ю, яка ставила своею метою боротьбу за демократизац 1 ю режиму. « У ш кол 1 говорили одне, а в ж и гп виявилося зовс 1 м по-1 ншому», - пояснював мотиви свое! участ 1 в ш дш льнш орган 1 заци !! член Ю. Покрасенко. А н а л о п ч ш п о л 1 ТИЧН1 процеси вщ бували ся в Р1вному, Т ерн о п ол 1 , Ч ер н 1 вцях, Луганську, КиевТ Н а o c h o b i судових р 1 шень бшьш ють П1 дсудних було репресовано. I при цьому радянський уряд без кш ц я ли ц ем 1 рно заявляв, що

в С Р С Р немае випадюв притягнення до судово'1' вщпов 1 дальност 1 з полггичних мотив 1 в, що «в С Р С Р немае полггичних в’язш в». У чи сл 1 дисиденНв виявилося нимало «нпстдесятниюв». Репреш ям б у л о ш ддано й одного з л1дер1в укра'1'нського дисиден тського р у х у генерала Петра Григоренка. У вхдповщь на правозахи сн у Д1яльш сть, виступи на ш дтрим ку справедливо! боротьби кримських татар за повернення на ш торичну ба тью в щ и н у його спочатку б у л о п о м щ е н о до п си х 1атрично '1 Л1карн1, а влггк у 1964 р. п озбавлен о ген ер альського звання. А реш ти св1дчили про кш ець «в щ л и г и », початок piin yn oro н а ступ у тоталгтарно! системи.

3. Праця 1вана Дзюби «1нтернацюнал1зм чи русифшащя?» Своерщним шдсумком д 1 яльност 1 дисиденНв чашв «вщ ли ги » була праця литературного критика з Киева 1вана Дзю би «1нтернацюнал1зм чи русифжаЦ 1Я ? » , перекладена π ο τ ϊ μ юлькома шоземними мовами. Свш τ Β ΐ ρ I. Дзюба адресував П. Шелесту, тодшньому першому секретарев1 Ц К КП Украши. Автор сми ливо засуджував практику нехтування громадянськими правами украшсько­ го народу. Гострш критищ була шддана нацюнальна полИика Комун 1стично1 партп в Украши Праця, хоч i базувалася на щ еолопчних засадах нацюналкомушзму, дала могутн1й поштовх подальшому розгортанню правозахисного руху. Не випадково письменник Б. Антоненко-Давидович назвав працю I. Дзюби «реф ерендумом поколш ня». Вустами молодого публщ иста найактившша частина украшсько 1' молод1 заявила про св!Й розрив з тоталитарною системою. Багатьом цей розрив коштував кар’ери: когось β ϊη π ο β ι β страдницьким ш ляхом в’язн 1 в сумлш ня, деяк 1 заплатили за нього власним життям. А л е то не були марш жертви. «B ip a виникае тодц коли е мученики», а «знищет стаютъ прапором», - писав про украшських дисиденНв Валентин Мороз. У ц ьом у 1стинне значения ixHboi д 1я л ь н о с т 1.

4. Антицерковна кампания________________________________ Хрущовська «в1длига» не поширилася на церковно-релш шну сферу. Навпаки, на злам 1 5 0 -6 0 -х ρ ο κ ϊ Β почалася чергова антирел 1 пйна кампашя. Газети, рад1о, к у льту р н о -ocBiTHi заклади, mini засоби вп ли ву на населения б у л и зор 1ен това н 1 на п оси лен н я атеш тично! роботи . П очинаю чи з д р уго! половини 50-х ρ ο κ ϊ Β , а значно ширше i актившше наприкш щ 50-х - на початку 60-х роюв, у редакщ ях газет, на радю орган 1зую ться в щ ды и ате!зму. Товариство «З н а н и я », ο κ ρ ί Μ спец1альних ун1верситет1в на громадських засадах, створюе науково-методичш ради, секцй пропаганди атеютичних знань. У бага­ тьох обласн их i районних центрах створюються ате!стичш м узе! та планетара. У вишах в1дкриваються кафедри наукового ате!зму. Курс лек ц 1Й з наукового ате!'зму запровадж уеться не т1льки у вищих, а й у середш х спец1альних навчальн и х закладах, у старших класах загальноосвггш х ш ю л, профес!Йнотех н 1чних учи ли щ , на курсах переш дготовки кадр1в р1зних ланок. У мереж 1 п о л 1тично '1 освИи д л я д ор о сли х i працюючо! м олод 1 оргаш зовую ться теоретичн1 сем1нари, гуртки, Macoei ш коли з антирел1Г1Йною тематикою, ю л ь ю с т ь слухач1в як их пост1йно зб1льш увалася. Н а початку 1962 p. i c t o t h i зм ш и б у л о внесено до законодавство. О бм еж увалося В1дкриття церков та молитовних будинюв. Питания про припинення д !я л ь н о с т 1 хр ам у вир1ш увалося не в центр! (я к б у л о до того), а виконкомом

Великий хресний хщ. Дрогобиччина (сучасна Лъвгвсъка обл.). 1958 р. обласно! ради. Ця процедура спрощувалася. Культовий об’ект μ ϊ γ бути закритий на П1дстав1 акта техшчно! K O M ici'i та висновку уповноваженого у справах кулычв при облвиконкомп Культов 1 споруди закривали i навить демонтували « у зв’язку з реконструкщею населених пункН в», як мотивували сво'1 дн власти Священики позбавлялися можливосН контролювати фшанси р елш й н и х громад, не мали права керувати ϊ χ η β ο ι ο практичною Д1яльшстю. Державш податки на р ел ш й ш громади сягали понад 80 %. Р елш й н а громада мала право наймати свящ еннослуж ителя И льки тодц коли вш отримував реестрац 1 Йне посв 1 дчення уповноваженого в справах кулытв при облвиконком 1 . Протягом 1957-1964 pp. в Укра1ш було закрито 46 % православних храМ1 в. Найб1льше це торкнулося центральних та швденно-схщних район 1 в республ 1 ки, де onip населения антицерковним акц 1 ям не був значним. Так, у Зашцлзькш област 1 залиш илося 9 храм 1 в, на Дншропетровщиш - 26, у Криму - 14. Церкви, костьоли, синагоги i молитовш будинки активно закривалися в ycix без винятку регюнах. Народ намагалися переконати, що у β ϊκ косм 1чних п о л ь о т 1в i блискучих наукових досягнень р ел 1 гшне мислення е проявом в1 дсталост 1 , реакц 1 ЙносTi i суперечить природ1 радянсько! людини - буд1вника комун1зму. Усе це отрую вало свщомшть, вносило дискомфорт у життя м 1 ль й ош в л ю ­ дей, особли в о старшого В1ку.

С Перев1рте с е б е ) 1. Назвггь причини виникнення дисидентського руху в Украши Якими були його особливост!? 2. Якою була географ1 я i сощальний склад дисидентства в Укра'1'ш? 3. Як 1 щеолопчш принципи обстоювали дисиденти?

4 . Яю акцп, проведеш дисидентами, викликали найбшьший резонанс у сус-

^

Ш ЛЪСТВ1?

В

5. Схарактеризуйте вислови В. Мороза: «Bipa виникае тодд коли е мученики» i «Знищеш стають прапором». 6. Схарактеризуйте розмах полггичних репресш в УкраУш в другш половит 50-х - першш п олови т60-х ρ ο κ ί Β . 7. Який резонанс у сусшльств 1 викликала праця I. Дзюби «1нтернацюнал1зм чи русифшащя?» 8. Чому письменник Б. Антоненко-Давидович назвав працю I. Дзюби «реф е­ рендумом поколшня»? 9. Чим була викликана антицерковна кампашя в Укра'Ут в 50-60-х роках? 10. Якими були наслщки антицерковно'У кампанп?

Д окум ент 1. 3 кн и ж к и Л. Л у к ’ яненка «С повщ ь у кам ер! смертников» 1953 року я вступив на юрфак Московського ушверситету ιμ . Ломоносова. ...За п’ять ρ ο κ ίΒ у M o c k b i мене c im раз0в об0звали «хохлом». Кожен 0з цих c im o x був μ ο ϊ μ колегою i називав мене «хохлом» у доброму гуморк Я в той момент i точно в його ж доброзичливому тон! називав його «кацапом». I тут ставало неспод0ване: м0й добрий колега р0зко зупинявся, повертався, витр0щувався на мене, наче як на якогось мараанина, i кидав: - Так ти нацюнал0ст... ...Я почав уваж нш е придивлятися пщ цим кутом зору до майбутых юрист0в - рос0йських жтел 0гент 1в, потенц0альних творц0в нащональноТ державно'! пол!тики Союзу РСР - i побачив, що нацюнальна зверхн!сть державно'! багатовковоУ i m перськоУ нацй так глибоко просякла свщомють рос!йських людей, що нер!внють вони сприймали за piBHicTb. ...Пюля XX з’Узду КПРС у московських б|блютеках, у читальних залах з’явилося ба­ гато ран!ше закритоУ лтератури... Твори М. Грушевського теж почали видавати... У зал! перюдики б|бл1отеки ίΜβΗί ЛенЫа з’явилися комплекти журналу «Гасло», що виходив у Черн!вцях i друкував матер1али до програми РУП (РеволющйноУ украУнсько'У партм')... Мене вразили матер1али до програми РУП своею демократичн1стю i соц1алютичн1Стю. Л ук’яненко Левко. Сповщь у камер! смертниюв. - К., 1991. - С. 18.

2. В и т я г з к н и ж к и I. Д з ю б и «1нтернацюнал1зм чи р уси ф |ка ц 1я?» От i p a flie M o з денац!Онал1зацм десятюв народ!в, з ycnixiB русифжацн, то, що, мовляв, понад десять м тьйоы в нероаян в Союз!, за останн!М переписом (1959 р.) назвали «р1дною» росж ську мову i зреклися свое'У мови. I ставимо це в заслугу «великому и могучему русскому языку», забуваючи, що b c i велню рос!яни вбачал и велич i красу свое'У мови зовс!м не в ϊϊ η ι6 η τ ο здатносл вилсняти й замжяти собою жш! i славили ϊϊ лише тод| й осктьки, коли й оск!льки йшлося про обстою вання УУдля себе, а не поширення ϊϊ на жших. ... Щ об десятки нащй СРСР «добровтьно» вщмовилися вщ свое'! мови й нацюнальносл, для цього потр|бно дуже багато, непом1рно багато неправди й несправедливосл. Бо ж в атмосфер! правди й справедливосл безглузда й дика сама постановка того питания, тако'| мети: спещально вщмовлятися, щлим народом вщмовлятися вщ свое'! мови... Кому i що це дае?.. Потр|бно багато несправедливост! i неправди щодо минуло!' icTopi'i цих народ!в, щодо марксизмулен!Н13му, щодо сут! комун!Зму, щодо характеру тих процеав, πκί вщбуваються на наших очах. Чи при цьому можливе буде створення Tiei' високолюдяноУ й високоморальноУ атмосфери, з якою тть к и й пов’язуеться в наших поглядах комушзм? Внчизна. - 1990. - № 7. - С. 100.

Запитання до документов Документ № 1. -----------------------------------------------------------------------------------------------------Як/ причини виникнення дисидентства i власно / участ/ у ньом у визначае Л. Л ук’яненко? Документ № 2,Прокоментуйте витяг з книжки I. Д зю би «1нтернац 'юнал'1зм чи русиф/кафя?». а) Про яку атм осф еру «неправди i несправедливостЫ пиш е I. Д зюба? б) Яю оф/фйн/ догм и радянсько §пропаганди заперечував у сво)й праф I. Дзюба?

1 З р о б 1ть в и с н о в к и та уза га л ь н е н н я д о парагра ф а

#

5

0

.

ШДСУМКОВО-УЗАГАЛЬИЮЮЧИИ УРОК

_ 1. «Хрущовська вщлига» IcTopin тоталтарн и х сусш льств надзвичайно псно пов’язана з долею ϊχHix диктаторов. Так було i в Радянському Союзн К оли в березнт 1953 р. по­ мер Й. Сталш, на поверхню сусш льного життя почали шдшматися численш проблеми, що накопичувалися в к р а М декшька десятил0ть його деспотично­ го правлшня. Нове кер0виицтво СРСР, очолюване М. Хрущовим, прагнучи надати 0мпульс розвитку СРСР, взяло курс на поступову вщмову в0д найогидHimnx прояв0в стал 1 нсько 1 спадщини, зокрема в0д терористичних методов Державного управлш ня. Цей курс дщтав назву «десталш озацп» i тривав з Р1зною Mipoio 0нтенсивност1 аж до зм0щення М. Хрущова з найвищих державних посад 1964 р. О собливо яскраво цей курс проявився в nepuii роки ш сля X X зЧзду К П РС , який вщбувся в лю том у 1956 р. X X з’1зд К П Р С засудив широку репресивну полД ику тоталггарного ре­ жиму, охарактеризовану як «к ульт особи Сталш а». Режим уперше визнав CBo'i помилки. На т л 1 засудження «к у ль ту особи», масових репресш посилилася дестаЛ1Н1зац1я. Вона охопила практично Bci сфери життя сусп 1 льства - економшу, полП ику й 1 деолопю . Важливу роль у здшсненш цих процешв в 1 Д1 гравав тод!шн 1 Й перший секретар Ц К К П Р С М. Хрущов, а тому вказаний перюд icTopii' називають ще «хрущ овською вщ лигою ». «В щ л и га » - так назвав у 1954 р. популярний письменник I. Еренбург свою нову повшть. Ця книжка дала назву щ лом у 1 сторичному nepiony, бо досить точно й образно охарактеризувала його змшт - потепл 1 ння (не весна, а лише потеплш ня) серед зими. Найпомггшшими були результати д есталШ зац и в культурн 1 Й сфер 1 . Частина населения, переважно штелшенцп, чи не вперше за роки радянсько! влади дютала можлившть б1льш вольно висловлювати c b o i ' думки. Проте д 1 апазон щ еолоп чн о 1 свободи виявився обмеженим. Дуж е швидко держава посилила тиск на демократично налаштоваш кола сусш льства, розпочався контрнаступ реакцп на будь-яке шакодумство. В Укра'1'ш демократичн! процеси виявилися обмежешшими, Н1 Ж у центр 1 . 1мперська влада повшстю виключила з них елементи нацюнального вщродження. Рос 1 Йська культура, мова, як i рашше, вважалися провщними, домп нуючими. Одним з основних завдань у сфер! нацюналыю '1 полггики, що його ставив перед собою режим, була русифшащя Украши. Ш сля X X зй'зду цей

процес почав набирати нових оберНв. Цьому сприяла активно пропагована Teopin «злиття нацш», що передбача ла ϊ х не зближення в мовц культурр полггич-

них уподобаннях з росшською нащею. Саме нацюнальна проблема надавала процесу десталш 1 зацп в Украш 1 вщмшних В1д аналопчних процешв у Росп рис i надзвичайно обмежених масштаб1 в.

2. Контрольований автоног/пзм Укра'Гни Одним з неспод1 ваних результаНв дестал 1 шзацй було розширення повноважень Украши у склад 1 СРСР. Ш сля смерН Сталша управляти Радянським Союзом без допомоги украшсько'! партшно-державно'1 номенклатури - одше! з найдосвщчешших i найвпливов 1 ших в С Р С Р - було неможливо. Тому М. Хрущов 1 шов ш на поступки в обмш на лояльшсть i шдтримку. До того ж β ϊη був упевнений, що таке посилення управлшських B e p x i B з Украши не загрожуе уштарному характеру СРСР. I в цьому вш не прорахувався. Отримавши додатков 1 права i повноваження, pi верхи використали ϊχ передушм для задоволення власних, а також групових (кланових) i H T e p e c i B , а не для розширення громадянських чи нацюнально-культурних прав народу Украши. На нову «укра'ппзащю» вони виявилися нездатними, хоча школи виступали на захист украшських нащонально-культурних та економ1чних iH T e p e c i B .

3. Економ1ка i життевий р1вень населения_________________ У 50-τί роки рад и к альн о почали змш юватися умови розвитку пром и слоBOCTi. Тепер ϊ ϊ р 1 вень ц 1 лковито залеж ав В1 д впровадж ення у виробництво

досягнень науково-техш чного прогресу. Проте радянська система управЛ1ння народним господарством виявилася непристосовэною до нових ic T O ричних р е а л ш . Др1б’язкова onixa Н1 дприемств, чаете коригування плаш в, концентрац1я в м1Н1стерських кабш етах б1лыдост1 оперативних ф ун кц ш гальм ували м од ер ш зац ш економ 1 ки.

Перех 1 д В1Д галузево!' (через мшштерства) до територ 1 ально '1 (через раднар­ госпи) системи управлшня став одшею з найб 1льших рац 1ональних реоргани зацш хрущовського часу i в1 дпов 1 дав штересам Укра1'ни. Саме це сприяло позитивним змшам в 1 ндустр 1 альному потенц 1а л 1 республши. Друга половина 50-х роюв стала перюдом помётного зростання промисловост 1 Украши. Проте реформи мали б доповнюватися впровадженням господарського розрахунку, розширенням сфери товарно-грошових вщносин, самостшносН П1дприемств, утвердженням економ 1чного сувереншету республ 1 ки. А ле цього не сталося. Аграрний комплекс Украш и в 50-τί - на початку 60-х роюв пошдав проВ1 дне м 1сце в СРСР. Певний час ш сля X X зйзду С1 льське господарство Украши розвивалося досить уешшно. Проте посилення адмшштративного тиску на село наприюнщ 50-х - на початку 60-х роюв, непродумашеть багатьох р1шень, обмеження особистого пщеобного господарства, порушення агротехн 1 ки, необгрунтоване розширення n o c i e i B кукурудзи призвели до спаду вироб­ ництва с1 льськогосподарсько '1 продукцй. У 1963 р. населения було поставлене на межу голоду, В1 д якого врятували лише закуш вл 1 хл1ба за кордоном. 50-60-τί роки ознаменувалися суттевим зростанням життевого р1 вня населения. В 1дчутно П1 двищилася заробггна плата. Уперше за всю icTopiro радянсько!' влади держава виступила з ш щ 1ативою виплати пеней' колгоспникам. Високими темпами розвивалося житлове буд 1 вництво. Мшьйони людей 1 квартири, хоча здшсшовалося в основ­ переселилися з бараюв у впорядкован ному малогабаритне житлове буд 1 вництво, зводилися так зван! «хрущовки».

g

Водночас проведена в 1961 р. грошова реформа негативно позначилася на життевому p iB H i населения, цши на ряд продукШв харчування невпинно зростали. На середину 60-х ρ ο κ ί Β позитивний 1 мпульс, наданий сусш льству проЦесами дестал 1 шзацп, згас. Усвщомивши це, вище партшно-державне кеР1вництво розпочало розробку пакета реформ, спрямованих на вдосконалення шнуючо! сощ алщ тично! системи виробництва. Та реал 1 зувати навгть Щ обмежеш пропозицп не вдалося. Нове радянське кер1вництво, що прийшло до влади в жовтш 1964 р., взяло курс на згортання реформ.

I

4. Культурне життя. Дисиденти___________________________

«Хрущ овська вщ ли га» створила умови д ля певного прогресу украшсько'! культури. Народу були повернут! десятки забутих 1 мен, твори багатьох репресованих письменнишв, художнишв, учених. Але, з шитого боку, обмежешсть i непослщ овш сть М. Хрущова i його оточення несприятливо позначилися на сташ освгги, науки, лггератури, мисте­ цтва - ycix сфер культурного життя. Згубний вплив на украшську культуру справила русифшащя, що розглядалася як важлива складова процесу форму­ вання ново! людини - неодмшно! складово! комунютичного буд 1 вництва. Прикрим явищем стало руйнування за вказ1 вкою центральних оргашв храм 1 в, Церков, Л1кв1дац1я рел1гшних громад. Як наслщок политики дестал]Н 1 зацй виникае яскравий феномен укра!'нського «ипстдесятництва». «ННстдесятники» прагнули поеднання, синтезу сусш льно-пол 1тично'1' й естетично!' думки, започаткували новггне нац10 нальне в1дродження, реальним виявом якого було зародження дисидентського руху. Дисиденти стали живим втшенням незнищенносН укра1нського нац 1 0 нально-визвольного руху, прагнення Украш и до кращого життя, створення власноц справд 1 суверенно! держави.

С Перев1рте себе ) 1. У я к и х 1 С т о р и ч н и х у м о в а х п о ч а л а с я д е с т а л 1 Н 1 з а ц 1 я i в ч о м у п с у т ь ? 2. Розкрийте юторичне значения X X з’!зду К П Р С та напрям 1в дестал1 Н1 зацй, я к 1 B in започаткував. Якими були 1сторичн1 особливост1 зазначених процесхв в Укра'1'ш? 3. У чому ви вбачаете головну вщмшшсть дестал1Н1зацй в Poci'i та в Укра!'н1? 4 . Чим було викликане розширення впливу украшсько'1 номенклатури за доби Хрущова? Як це позначилося на житт1 простих людей? 5. Схарактеризуйте змши у систем1 управлшня народним господарством на рубеж 1 5 0-60-х ροκίΒ. Яке значения вони мали для Украши? 6. Дайте характеристику галузей промисловостц що розвивалися швидше за шин в роки семир1чки. Чи в!дпов1 дала щнуюча структура промисловост1 Укра!ни вимогам науково-техшчного прогресу? 7. Сформулюйте головн 1 причини невиконання план 1 в семир1чки в галуз 1 с1 льського господарства. 8 . Розкрийте 3 m i c t дестал 1Н1зацй у сфер1 культури. Чому в цих умовах стримувався процес нацюнального в^дродження i посилювалася русифшащя? 9. Спробуйте вид1 лити головш причини появи дисидентського руху в Укра!Н1. Якими були його особливост 1 ? 10. Як 1 емоцй викликало в населения зафшсоване в n p o r p a M i К П Р С 1961 р. положения, що вже в 80-τί роки люди житимуть при комушзм 1? Запитайте CBoi'x ртдних, старших людей, чи багато з них насправд! в1рило в це.

Ш5

1 - 5 2 .

УРОКИ ТВОРЧОСТ1

Напишггь i обговортгь на урощ реферат, доповгдъ чи гсторичне есе на одну Ϊ3 запропонованих тем, використавши додаткову лггературу i ресурси Гнтернет. 1. ПолНичний портрет одного з кер1 внигав Украши 1953-1964 pp. (на Βπβίρ). 2. Н ацю нальш особливостх «в щ л и ги » в Украш г 3. «Куба, лю бов моя...»: сприйняття Кубинсько! революцп в Украшп 4. Науково-техшчна револю щ я у с в т та економхчш реалп Украш и 5 0 60-х ροκϊΒ. 5. Провал плаш в семир 1чки в сшьському господарствг 6 . «Кукурудзяна епопея» i причини ϊϊ провалу. 7. Грошова реформа 1961 р. та ϊϊ наслщки. 8. Новобудови в нашому крах в 50-х - на початку 60-х ροκϊΒ. 9. Украш сью туристи за рубежем. 10. Передача Криму - подарунок М. Хрущова? 11. Украша й освоения щ линних земель. 12. Хто з п ол 1 тв’язшв i чому не пщпадав шд реабшггацп 50-60-х ροκϊΒ? 13. Короткий ж иттепис одного 13 «Ш 1стдесятник 1 в». 14. Влада й ш телш енщ я в 5 0 -6 0 -τί роки. 15. О с о б л и в о с Н дисидентства в Укра'1 Н1 . 16. Повсякденне життя наприкшщ 50-х - у 60-τί роки ( m i c t o або село - на виб 1 р). 17. Коли, чому i в яких обсягах Радянський Союз почав закуповувати за КОРДОНОМ Х Л 1б?

18. Чом у вщкриття i розробки украшських вчених i конструктор 1 в довго не впроваджувалися у виробництво? 19. 1ноземне радюмовлення та його вплив на настро!' в украшському сусП1ЛЬСТВ1.

20. Влада i церква в У к р а Ш (друга половина 50-х - 60-τί роки). 21. «К ом уш зм на горизонтп>: план побудови комуш зму до 1980 р. у мато­ вому сприйнятН населения Укра1'ни. 22. Сприйняття населениям Украш и заруб1жжя. (За вибором: капггалщтичн 1 кра'хни, соц 1 а л 1 стичн 1 кра'1 ни, краши Азп, Африки i Латинсько'х Америки.) 23. Вшськово-промисловий комплекс С Р С Р i Украша. 24. Десять найв 1 дом 1 ших 1 мен в Укра 1'н 1 (1953-1964). 25. Десять найважлив 1 ших под 1 Й в icTopi'i Украш и 1953-1964 pp.

ДОДАТКОВА Л1ТЕРАТУРА Баран В., Даниленко В. Укра1'на в умовах системно! кризи (19461980 pp.). - Κ., 2000. Данилюк Ю., Бажан О. Опозищ я в Украшк - К., 2000. Д зю ба I. М1ж культурою i полггикою. - К., 1996. Касьянов Г. Незгоднк Укра1'нська 1 нтел 1 генц 1 я в pyci опору 19601980-х ροκϊΒ. - Κ., 1995.

Курносов Ю. Сощ ально-полггичний розвиток У Р С Р у 50-х - перппй половиш 60-х ρ ο κ ί Β // Украшський кторичний журнал. - 1990. - № 5. Ляшко О. Микита Хрущов: вщлига i заморозки // Втгчизна. - 1994. № 7-12. Савельев В. Сторшки полггично! б 1 ографй' М.В. Ш дгорного // Укра!нський шторичний журнал. - 1991. - № 1. Савельев В. Чи був М.В. Ш дгорний виразником украшського автоноМ1зму // Украшський шторичний журнал. - 1991. - № 4. Табачник Д.В., Шаповал Ю.1. O.I. Кириченко: Ш трихи до политичного портрета першого секретаря Ц К Компартп Украш и в 1953-1956 pp. Κ., 1990. Шелест П.Ю. Все, що скошэсь, я передбачив // Украша. - 1990. - № 21.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ ДАТИ 5 березня 1953 р. - помер Й. Сталш Червень 1953 р. - пленум Ц К К П У увы ьнив вщ посади першого секре­ таря Ц К КГ1 Украш и Л. М ельникова i вперше обрав на що посаду украшця О. Кириченка Вересень 1953 р. - пленум Ц К К П Р С розглянув питания розвитку шльського господарства Листопад 1953 р. - введено в експлуатацпо перший в С Р С Р сущ льнозварний м 1 ст через Дш про (за проектом С. Патона) Лютий 1954 р. - розпочалося освоения щ линних i перелогових земель Казахстану, Алтаю i Cn 6 ipy 19 лютого 1954 р. - презид 1 я Верховно! Ради С Р С Р прийняла Указ про передачу Криму до складу У Р С Р Лютий 1956 р. - X X з’!зд КГ1РС, на якому з доповщдю «П р о культ осо­ би та його наслщ ки» виступив М. Хрущов 30 червня 1956 р. - постанова ЦК К П РС «П р о подолання культу особи i його ш кщ ливих наслщ к 1 в » 24 грудня 1957 р. - пленум Ц К увшьнив вщ посади першого секретаря Ц К К П У О. Кириченка й обрав на цю посаду М. Пщгорного Грудень 1958 р. - Закон С Р С Р «П р о змщнення зв’язку школи з життям i про подальший розвиток системи народно! освети в С Р С Р » 1961 р. - суд у Л ьвов 1 над членами дисидентсько! оргашзацп - Украшсько! робггничо-селянсько! сш лки - Л. Л у к ’яненком, Г. Кандибою та in. Жовтень 1961 р. - X X II з’!зд К П Р С ухвалив нову програму К П Р С Лютий 1963 р. - р есп убл 1 канська наукова конференщя в Киев 1 , при­ свячена питаниям культури укра'шсько! мови Липень 1963 р. - пленум Ц К К П У увшьнив вщ обов’язшв першого секретаря Ц К К П У М. Ш дгорного. На цю посаду було обрано П. Ш е­ леста Вересень-грудень 1965 р. - пщготовка Паном Дзюбою пращ «1нтернацю нал 1 зм чи русифш ащя?»

(середина 60 -х - початок 8 0 -х ροκίβ)

9

5 3 - 5 5

.

ПОЛ1ТИКО-1ДЕОЛОПЧМА КРИЗА РАДЯНСЬКОГО ЛАДУ В VKPAH1I

Згадайте 1. Щ о таке тоталитаризм? Ч и е тдстави вважати радянську сис­ тему тоталтгарною? 2. Чому в роки «хрущовсько! В1 длиги» не були подолаш наслвдки сталгшзму в р1зних сферах життя? 3. Яким був правовий статус Украши у склад! СРСР ввдповщно до Конституцн У Р С Р 1937 р.? 4. Щ о таке «украшський офщшний автоном13м»? Творче ЗаВДаННЯ } Чи були можливоста подолати кризу в СРСР в рамках icнуючого полггичного ладу?

1. Усунення М.С. Хрущова вщ влади______________________ ./Пберальш реформы радянського ладу, як 1 проводив М. Хрущов, так i не торкнулися основ п ол 1тично 1 системи СРСР. Збершалася однопарт 1 Йн1 сть, всесилля партшно-державно!' номенклатури, 1 д еолог 1чний диктат К П РС . В Укра'1'ш внасл 1 док «о ф 1 Ц1 Йного автоном13му» вплив мщцевих парт 1 Йнодержавних BepxiB зрщ до небаченого paHime р 1 вня. 3i свого боку, укра'1'нськ 1 кер 1 вники на eci лади вихваляли М. Хрущова. Наприклад, у допов 1 Д1 Ц К К П У на X X I з”1 зд 1 К П Украш и 1960 р. М. Хрущов характеризувався як «видатний державний Д1 яч, великий гумашст, невтомний орган 1 затор i труд 1 вник, В1 рний б 1 льшовик-лен 1 нець». Свого часу под1бними оц 1 нками рястпли промови на адресу самого Й. Сталша. А л е 13 часом у д1ях М. Хрущова почали проявлятися риси, як 1 викликали незадоволення номенклатури. 1 мпульсившсть, непрогнозованють bhhhkib i р1 шень, постш ш розмови про демократизац 1 Юсусп 1 льства i скорочення ар-

Μίϊ чиновник 1 в викликали роздратування в середовшщ партшно-державно '1 елгги, хоча Хрущов твердо стояв на позищ ях збереження повного й необмеженого контролю К П Р С над сусш льством. Розчарування наростало i в середовипц штелшенцп, яка чекала глнбннних Демократичних перетворень, демонтажу тоталггарно 1 системи, а стала свщком незграбно!' спроби ϊϊ модершзацп. Фатальним для М. Хрущова став провал його спроб домогтися штатного шдвигцення життевого р1вня народу. Замшть цього уряд змушений був про­ вести в 1961 р. грошову реформу, зменшити асигнування на виробництво товар 1 в народного споживання. Унаслщ ок цього ш двищ илися цши на м’ясо, масло та mini продукта, що викликало обурення. У Новочеркаську (Р Р Ф С Р ) вл 1 тку 1962 р. вщ булися страйки i масова демонстращя робггниюв, котру було розстршяно вшськами. Робггнич! виступи прокотилися по Украшп у Черкасах, Харковц Киев 1 та шших мштах. Вони були нетривалими i закш чувалися ш сля втручання партшних i державних оргашв, як 1 оголош ували догани кер 1 вникам пщприемств або усували ϊχ з роботи. А л е в Донецьку, Краматорську, Жданову Артем 1 вську справа дш ш ла до страйюв i демонстрацш. Невдоволення ще бшыпе посилилося в 1963 р., коли внаслгдок неврожаю i саботажу антихрущовсъког опозицп в K p a rn i почалися серйозш трудношд з продовольством i з’явилися велию черги за х л 1 бом. В Одес! робНники в1 дмовилися вантажити масло, яке як «братерську допомогу» планувалося вщправити на Кубу. Серйозш робггнич 1 заворушення вщбулися в Кривому Р оз 1 , де на тиждень було введено военний стан. Прагнучи нормал 1 зувати ситуац 1 ю, радянське кер 1 вництво провело значн 1 закуП1 в л 1 зерна за кордоном. А ле не лише робггнич 1 виступи викликали занепокоешсть номенклатури. Усе це в комплексу а також особисН прорахунки в питаниях внутр 1 шньо '1 та зовн 1 шньо 1 пол Ники, грубощ 1 й нетактовншть (Радянський Союз був оштрафований на велику сум у за те, що пщ час виступу в О О Н М. Хрущов у збудженш зняв черевик i почав гамселити ним по трибуш ) призвели до оргашзацп змови проти першого секретаря Ц К К П РС . Змова виникла на найвищому piBH i. За усунення М. Хрущова виступив навПь М. Пщгорний, якого в 1963 р. М. Хрущов призначив на вщповщальну роботу в M o c k b i, а також П. Ш елест - з 1963 р. перший секретар Ц К Компартп Украши та шип члени партшно1 верх1 вки. Р 1 шенням жовтневого пленуму ЦК К П Р С 1964 р. М. Хрущова було усунуто з посади першого секретаря ЦК К П Р С i Голови Ради M iH icT pie СРСР. Першим секретарем Ц К К П Р С обрано Леонща Брежнева. На посаду Голови Ради M iH ic T p iB було рекомендовано Олекшя Косигша.

2 . Вщ хрущовськоТ Л1берал1заци до неосталш!зму

__

Жовтневий (1964) пленум Ц К К П РС , який усунув вщ влади М. Хрущова, проходив пщ гаслами подолання волюнтаризму i суб’ектив 1 зму, надання внутр 1 шнш i зовн 1 шн 1 Й полггищ реалгзму та стаб 1 льност 1 . За основу нового полггичного курсу було визначено «наступш сть», «поступов 1 сть», «зваженш ть» у п ри й н ягп р 1 шень. Однак у ход 1 реал 1 зацй вони набули характеру руху в зворотному напрям 1 - вщ хрущовсько! л 1берал 1 зацй' до неостал1Н13му. Реформи в п ол 1тичн 1 Й сфер 1 вважалися недощльними. Зростав вплив парт!Йно-державного апарату - номенклатури.

1деолопчним ор 1 ентиром партшно-дсржавного кер1вництва Радянського Союзу в щ лом у та УкраУнсько'У Р С Р як його складово'У зокрема були поло­ жения схвалено'У в 1961 р. программ К П Р С про побудову в С Р С Р до 1980 р. комуш зму. Проте реальне життя виявилось набагато складш ш им, шж уявляли в C B o'ix прожектах щ еологи КомпаргП. Уже в другш половиш 60-х ροκίΒ стало очевидним, що широко розрекламоваш общ янки побудувати до 1980 р. комуш зм виконаш не будуть. Показники економ 1 чного росту, передбачеш програмою К П Р С на 1961-1970 pp., виявились абсолю тно нереальиими. Це поставило гид загрозу комушстичний Μ ίφ , яким обгрунтовувалася вся внутр1шня i зовшшня полггика СРСР. У цих умовах розмови про те, що «свН ле комушстичне завтра» ось-ось настане, припинилися. Центральна влада пустила до повсякденного o 6 iry термш «розвинутий сощал13м». Народу наполегливо i щ леспрямовано прищеплювалася думка, що вш живе в сусш льствц де ycniumo розв’язуються питания задоволення життевих потреб, процвтгае економгка, розвиваються наука, освгга, мистецтво. Саме це i е «розвинутий сощал13м» - найдосконал 1 ша форма сусшльно-полИичного устрою. Побудова комушзму ставала справою невизначеного майбутнього. А л е якщо поняття «к о м уш зм » для перешчно'У радянсько'У людини було быьш-менш зрозум ы им , то що таке «розвинутий сощ а л 1 зм » - достеменно не знав шхто. У масовш св 1домост 1 зр1ло иереконання, що, заговоривши про «розвинутий сощ а л 1 зм», парт 1 я визнала незд 1 йсненн 1 сть, утогпчншть побудови комушзму. Здоровий глузд пщказував людям, що й цього разу ϊχ обдурюють. Основною силою, що мала забезпечувати просування украУнського сусш льства в напрям 1 до «к о м уш зм у» чи «розвинутого сощ алгзму», була Комун1стична парт 1я УкраУни. Незважаючи на «офгц 1 Йну автоном 1 ю», вона так i не стала самостшною п о л 1тичною партгею, а виступала як обласне В1дД1 лення единоУ i централизовано!' К П РС . Через Компарт1ю здшсшовалося М осквою кер 1 вницгво УкраУною. О б 1 Йняти будь-яку високу посаду в τί роки було важко, якщо кандидат на не! не був членом КГ1РС. У цих умовах чисельгпсть парторгашзацш ност 1 Йно зростала. Я кщ о на початку 60-х рою в К П У н а л 1 чувала 1,2 млн члешв, то наприк 1 нц 1 70-х - 2,7 млн. Одночасно зростали роль i значения партшно'У та управлшсько'У бюрократй' - номенклатури. Вона складалась is oci 6 , як 1 обш м али bhcoki KepiBHi посади, призначення на як 1 оф1ц1йно затверджувались кергвними ланками парти. Номенклатура фактично иеретворилася на пан 1 вний клас радянського суспгльства. В 1 дпов 1дно до Конституцй ради залиш ались вищими органами державно! влади i мгсцевого самоврядування. 6 0 -8 0 -ri роки В1дзначен 1 носиленням впливу на них партшних структур. Починаючи 13 С1 льських i аж до Верховно! Ради nepuii особи вщповщних партшних комггеНв обиралися до виконавчих оргагн в рад, а кандидагури ϊχηϊχ гол i в погоджувалися з парчзйними компетами i обиралися формально. За таких умов вибори до рад не мали шякого значения, бо фактична влада концентрувалася в руках партп. Ϊϊ Л 1 дери - В1 Д першого секретаря Ц К до секретаря райкому - були повновладними господарями на своУх територ 1ях. Ш д своУм контролем компарНя тримала Bci верстви населения, як 1 були в!дпов 1 дним чином структуроваш (зведеш в органгзацй).

Комуш стичне виховання розпочиналося з дитячого садочка. У чш молодш их клашв почергово ставали спочатку жовтенятами (назваш на честь жовтнево! революцп), а π ο τ ι μ - тонерам и - членами Всесоюзно! шонерсько! оргашзацп ι μ . Β.Ι. Леш на. Старшокласникпв (за незначними винятками) приймали до Комуш стично! сш лки молод 1 (комсомолу), який, з одного боку, керував жовтенятами та nioHepieio, а з другого - був «резервом» Компартп. Yci працююч 1 були об’еднаш в професш ш сш лки. 3 перших роюв радянсько! влади проф сш лки вважалися «ш колою ком уш зм у», «привщ ним пасом» м 1 ж парНею i трудящими масами. Разом з тим у розпорядженш профсшлок була широка мережа будиншв вщпочинку, санаторйв, пюнерських табор1 в, культосвггшх заклад 1 в. Цими можливостями користувалися м 1 льйони перешчних громадян. Сво! оргаш зацп мали ветерани вшни i пращ. Вони вир 1 ш ували c b o 'i питания, пов’язаш з медичним обслуговуванням, забезпеченням товарами повсякденного попиту та ih . Держава надавала ϊ μ в 1 дпов 1 дн! П1 льги. Органгзовувалися спец 1 альн 1 магазини, де «отоварю вали» виключно ветерашв. Часто цими ш льгами користувалися не caMi ветерани, а ϊχ η ϊ родич 1 . Щ о ж до громадянського потенц 1 а л у ветеран 1 в, то вш використовувався, головним чином, для надання авторитету п о л 1тично '1 Л1ни правлячо '1 верх 1 вки. Н еп 1дконтрольних партп i держав 1 оргашзацш в Укра'1 Н1 не 1 снувало. Ус 1 , хто висловлювався проти визнання виключно! шиптично! р о л 1 К П Р С в Украпп, фактично вступали в конф л 1 кт з Основним Законом, з yciero партшно-державною машиною. Особливу роль у цш систем! в1Д1 гравав КомНет Держбезпеки, який c b o 'i' x сп 1 вроб 1тник 1 в i таемних а г е г т в мав практично в кожному трудовому колективг

3. Криза парлйно-д ерж авного кер1вництва У краш и ______ «Д в 1 рцевий переворот», у результат! якого з найвищих посад у партп i Держав1 було усунуто М. Хрущова, став результатом змови консервативних сил, κοτρί боялися Л 1бер ал 1 зацп радянського сусш льства i найменшого обмеження всевладдя парт 1 Йно! номенклатури. Л. Брежнев, який прийшов на зм ш у М. Хрущову, уже в березш 1966 р. на X X II I з’!зд 1 К П Р С в 1 дновив полН бю ро Ц К К П Р С - вищий та всевладний орган партийно! iepapxi'i, повернув посаду генерального секретаря (раш ш е парНею керував перший секретар) яку сам i обшняв, зняв шнуюч 1 ран 1 ше обмеження для партноменклатури об 1 ймати в1 дпов 1 дн 1 посади протягом тривалого часу. Bin був вихщцем з Укра!ни. У Днш родзержинську (тод 1 К ам ’янське) Л. Брежнев народився, закш чив 1 нститут, працював на м еталургш ном у за­ вод!, об 1 Ймав посаду голови мшьквиконкому. У роки Д руго! c b i t o b o i в1 Йни в 1 н працював у п о л 1торганах apMi'i. Повоенна б 1ограф 1 я Л. Брежнева пов’язана з парт 1 Йною та радянською роботою. Поступово долаючи ϊϊ щаблц b i h об^йняв i аж до свое! смерН в 1982 р. утримував пост генерального секретаря Ц К К П Р С , додавши до нього в 1977 р. посаду Голови Президп Верховно! Ради СРСР. За цей час вш став марша­ лом, був нагороджений б е з л 1 ччю нагород. Клю чове Micpe в iepapxi'i влади Украш и займала посада першого секре­ таря Ц К Компартп республш и. У липш 1963 р., ще за чашв М. Хрущова, цю посаду обшмав II.Ю. Ш елест. Уродженець Кшвщини, за фахом шженер-

металург, β ϊ η розпочав сходження щаблями партшнсн кар’ери ще в довоенш роки. У 50-х обшмав K e p i B i i i посади в Кшвському мп:ькком 1 та o 6 k o m i партп, згодом був призначений на роботу в ЦК. Лш вщ ащ я раднаргосшв i перехщ до галузевого принципу управлш ня промисловштю, здшснена кер 1 вництвом Брежнева - Косипна, i c t o t h o обмеж ували економ 1 чш повноваження республш и та ϊϊ кер 1 вництва. Це мало влаштовувало першого секретаря Ц К Κ ΙΙ УкраУни П. Ш елеста та його однодумщв, хоча зовш вони демонстрували свою щ лковиту згоду 13 централ 1 заторською полЦикою Москви. А л е П. Ш елест неодноразово виявляв твердшть у вщстоюванш iH T e p e c iB республш и, зокрема - у визначенш швестицш в и економшу, у мовнш i культурнш сферах. 1 нколи це йому вдавалося, i часи П. Ш елеста (1963-1972) не випадково називають перюдом «найвищ ого розквггу украш ського автоном13му». О собливе незадоволення в П. Ш елеста викликала полггика русифшацп, яка в союзних республш ах у цей час набирала оберНв. Залишаючись переконаним комушстом, П. Ш е ­ лест ш сля приходу до влади в С Р С Р Л. Брежнева прагнув зберегти той пом 1 ркований i контрольований^центром украшський автоном 1 зм, який реально утвердився ш сля смерт! Й. С тал 1 на. Погляди П. Ш елеста було викладено в книжщ «Укра1'но наша радянська», яка була опубликована укра 1'нською i росшською мовами i швидко роз 1 Йшлася по всш Укра'1 Н1 . Усе це викликало незадоволення П. Ш елестом з боку московського кер 1 вництва. А л е деякий час його тершли, пам’ятаючи участь у змов 1 проти М. Хрущова. Лиш е 1972 р. на травневому пленум1 ЦК К П Украши П. Ш е ­ леста усун ули з поста першого секретаря Ц К КПУ. Ф орм альним приводом було р 1 шення про переведения його на союзну, а значить, начебто «вищ у», посаду - заступником голови Ради M iH icrrpiB СРСР. Та ш сля пленум у серед республш анського партшного кер 1 вницгва поширилась шформащя про справжш причини такого «ш двищ ення»: економ 1чне «мш ництво» i нав!ть потурання «нац1онал13мов1». На тому самому пленум 1 першим секретарем Ц К ΚΓΙ Украши було обрано Володимира Щербицького. Володимир Васильович Щ ербицький народився в 1918 р. в М1 стечку Верхньодшпровську, що за 30 км В1 д батьювщини генерального секретаря Л. Брежнева. До вшни закшчив xiMiKO-технолопчний шститут, воював, а з 1948 р. перейшов на партш ну роботу, де поступово подолав щ абл 1 кар’ери, ставши в 1957 р. секретарем Ц К Компартй Укра'хни, а в 1961-1963 pp. i з 1965 р. очолюючи Раду MiHicTpiB Украши. На X X IV зй'зд! К П Р С у квггш 1971 р. його, як i П. Ш елеста, було обрано членом полггбюро Ц К К П РС . П рих 1 д до влади В. Щ ербицького пов’язувався з «п ом и лк ам и » попереднього кер^вництва в питаниях «ш тернацю нального виховання» та «примиренського ставлення до прояв 1 в нац 10 н ал 1 зм у». Прагнення до автоном!зму, характерне д ля «д о б и » П. Ш елеста, зводиться нагйвець. В. Щ ербицький виступав послщовним иров 1 дником централ 1 заторсько '1 полПики центру у Bcix сферах життя Украш и - економпц, п о л 1ТИЦ1, μοβϊ, культурп Так, в οφ ίц1 Йних виступах β ϊ η говорив Т1 льки рос 1 Йською. Це був сигнал для партноменклатури. Новий кер 1 вник р есп убл 1 ки та його команда, як i Л. Брежнев та деяю його найближ ч 1 соратники, належав до так званого дншропетровського ядра партшно! верх 1 вки С Р С Р 70-80-х ροκϊΒ.

vkpa Ima в перюд загостреш я кризп радямсько )' системи...

Добираючи кадри, В. Щ ербицький керувався найнадшшшим у партшних колах критер 1ем: особистою вщдашстю. Незабаром ш сля обрання його на посаду першого секретаря Ц К ΚΓΙ Украш и мшштерсью та inmi висою посади обш няли понад 30 дншропетровщв. Поступово в Khcbi склалося так зване дшпропетровське земляцтво, члени якого чимало робили для взаемно! пщтримки та просування на висою посади. Звичайно, як перший секретар Компартп Украш и В. Щ ербицький виявляв енергно, наполеглившть у питаниях забезпечення виконання плашв сощ ально-економ 1 чного розвитку Украши. Проте i йому, i його оточенню бракувало критичного ставлення до п о л 1тики центру щодо Украши. Не обмежена Hi здоровим глуздом, Hi шторичним досвщом, по свош c y T i 1ррацюнальна Bip a В. Щ ербицького в «м уд р ш ть» B e p x iB не мала жодних пщстав. Украшсью дисиденти називали вище кер0вництво УкраТнсько! Р С Р «кологйальною адмшштращею», покликаною проводити в р есп уб лщ 1 полР тику Москви. Тш ьки гак, на 1'хню думку, можна було пояснити поведшку i позицш тод 1 шнього першого секретаря Ц К К П Украш и i його оточення.

4. Полггико-правовий статус У кр аш и у склад! СРСР. ___________________ Конституция УРСР 1978 р. Посилення компартшного впливу на B c i сфери сусш льного життя, прагнення парт 1 Йно1 номенклатури закр 1 пити свою виключну, кер 1 вну роль в Основному Закош держави знайшли в1 дображення в прийнят 1 й у жовтш 1977 р. Конституци' СРСР. Ухвалення Конституцй С Р С Р 1977 р. остаточно закрш ило в сусп 1 льнополПичному житт! держави систему 1деолог 1чних догм. Одгпею з характерних ϊϊ рис було лицем 1рство, декларування одних, а втклення в життя принципово 1 нших засад. Коиститущ я С Р С Р формально закр 1 плю вала суверештет союзних респ у б л 1 к, 1хне право на В1 льний вих 1 д 3 Ϊ складу Союзу РСР. Водночас шшими статтями, реальною практикою кер 1 вництва К П Р С цей «сувер еш тет» звоДився нан 1 вець. Партшна та господарська номенклатура, яка здш снювала кер 1 вництво р еспубл 1 кою, призначалася за вказ 1 вкою (у виключних випадках - за згоДою) центру, який найменип прояви самост 1 Йного мислення квал 1ф 1 кував як «спроби до в1 дособлення», а прагнення хоч якось в1 дстояти суверен 1тет р еспубл 1 ки - як «П 1 дстуин 1 нам1ри розвалити Радянський Союз». У κ β ϊ τ η ϊ 1978 р., за зразком союзно'х, було прийнято Конститущю УРСР. Текст Основного Закону республш и практично повн 1 стю збшався з КонстиTyniera СРСР. За К онститущ ею Укра\'нська Р С Р визнавалася суверенною радянською сощ алю тичною р есп уб л 1 кою, яка мала право на зовшш ш В1Дносини та вих 1 д з СРСР, але мехаш зму такого процесу вироблено не було, Що свщчить про декларативний характер дано! конституц 1 Йно'1 норми. Суто Декларативними були i положения Конституци, що проголош ували свободу слова, друку, в1росповщання, мггинпв, демонстращй, створення громадських оргашзацш та недоторканност! особи. К оиститущ я ще раз подтвердила одну з рис тод 0шнього режиму - обман громадян шляхом декларування зовн 0 Демократичних гасел i реал0зац0ю жорсткоо, антигуманно'! полггики. Формально Украшська РСР мала свш вищий законодавчий орган - Вер-ховну Раду, вищий виконавчiB республжи, мшцев!

Ъ В

Н Ш

органи влади - ради народних депутаИв. Однак в л а д и повноваження кожного з цих оргашв на своему p iB H i поступалися повноваженням вщповщних партшних комггеНв. Саме вони, жорстко идпорядковую чись пар тш и й ie p a p x i'i, висували 3i сво!х лав кер1вник1в ycix p iB H iB , заслуховували звгги про 1 хню роботу, а в раз 1 невщповщносН вимогам - i звш ьняли з не!. За умов, коли парт1 я, що стала, вщповщно до ст. 6 КонституцП, юридично визнаною «кер 1 вною i спрямовуючою силою », сама не знала, куди рухатись, полггична система поступово агон зув ала, а переважна бш ышсть населения втрачала B ip y в к о м у и с т и ч и щеали.

5. Укра ша i зару б|жний свгг____________________________ Одшею з ознак реального суверенитету е право на самостш ш вщносини з шшими крашами свшу. Таких вщносин У Р С Р не пщ тримувала 13 жодною шоземною державою. Це була прерогатива союзного уряду, Мшютерства закордонних справ СРСР, вщ πκοϊ вони не вщмовилися навггь в умовах «укра1нського оф щ ш ного автоном13му». Конституц 1 я У Р С Р 1976 р. передбачала юнування в структур! виконавчо! влади власного М 1 н 1 стерства закордонних справ (М З С ), але його повнова­ ження, як i в попередш перюди, були обмежеш. М ЗС У Р С Р забезпечувало роботу представництв У Р С Р при О О Н та шших м!жнародних оргашзащях. Союзний центр пщтримував \'хне функц^онування, щоб при нагод 1 мати ще один голос при розв’язанш власних проблем, а з inuioro боку - створювати 1 л ю з 1 ю шнування суверенно! Украши. Економ 1 чн 1 в1 дносини 13 зарубгжжям Украша здшснювала виключно в рамках економ 1чних зв’язк 1 в СРСР. Ϊ χ η ϊ масштаби були значиими, що св1 дчило про р 1 вень економ 1 чного розвитку УкраТни. Зокрема, у 60-70-τϊ роки П1 дприемства Украш и брали участь у кожному третьому προεκτί, який здшснював С Р С Р у крашах А зп i Африки. Ε κ ο η ο μ ι 4 η ι зв’язки П1 дприемств Укра!ни з крашами Захщ но! Свропи були слабкими. Наша продукщ я там не мала попиту. Найб 1 льш ий обсяг зовн 1 шньоеконом 1чних προεκτίΒ С Р С Р припадав на сощ алю тичш кра!ни. У 60-Т1 роки розгорнула свою активну Д1 яльш сть утворена ще в 1949 р. Рада економ 1чно! взаемодопомоги (Р Е В ) - м 1 Жнародне об’еднання соц !ал 1 стичних кра!н. На 6 a 3 i РЕВ Радянський Союз створював ринок соц 1 а л 1стичних краш, який планувався як альтернатива Свропейськш економ 1чнш сп 1 льнот 1 (так званого С и льн ого ринку, попередника Свросоюзу). РЕВ штенсифшувала економ 1чн 1 зв’язки всередин 1 соц 1 а л 1 Стичного табору. У п ер еп летш и цих зв’язшв знайшлося мюце i укра!нським п1 дприемствам. Питома вага Украши в торговельному o 6 iry С Р С Р 13 соц 1 алютичними кра!нами становила в 1 9 6 0 1970-τϊ роки 23-25 %. Через Укра!ну йш ли експорти газопроводи й нафтопров 1 д «Д руж ба», по яких природний газ i нафту постачали в европейськ! краши РЕВ. Через систему загальносоюзних зовнш ньоторговельних зв’язк 1 в з Укра!ни до цих краш надходило також кам’яне вугш ля, за л 1 зна руда, чавун, сталь, електроенерпя, продукц 1 я с 1 льського господарства. У свою чергу, заруб1жн соц 1 а л 1стичн 1 кра!ни постачали У к р а !и нрокатн 1 стани, шахтне устаткування, верстати, морськ 1 судна, автобуси, електровози, вантаж н автомоб 1 Л 1 , обладнання д ля легко! i харчово! промисловост 1 тощо. У зв’язку з розширенням економ 1 чних, полшичних i культурних зв’як 1 в у Киев! було в1 дкрито генеральн! консульства Полы щ , Чехо-Словаччини,

Рум унп, Угорщ ини, Ю гославп, а в О дес 1 - консульства Болгари i РеспубЛ1 ки Куба. А л е реально! альтернативи Свропейськш економ 1 чнш с ш л ь ж т РЕВ не створила: захщноевропейський Сш льний ринок, який грунтувався на ринков1 Й м одел 1 господарювання, забезпечив своТм кра'шам прорив у постшдусгр 1 альне сусш льством з уШма його перевагами, год 1 як РЕВ Грунтувалася на директившй економщй що продемонструвала свою неефектившсть у рамках кожно!' краши - члена η,ίεϊ оргашзацп. Економ 1чн 1 негаразди викликали наростання економ 1чио! i полБикоЩеолопчно!' кризи в сощалютичних кражах. У 1968 р. ця криза вилилася в «Празьку весну» - спробу Комугпстично! партй Чехо-Словаччини вщмовитися вщ тоталггаризму i побудувати «соц 1а л 1 зм з людським обличчям». Поди в Чехо-Словаччиш справили сильний вплив на украшське сусп 1 льство: K o m i t c t держбезпеки У Р С Р констатував спадах 1 нтересу до uie'i кра!ни i готовнють багатьох украшщв, зокрема 1 нтел 1 генцй i студенШв, брати приклад 13 cycifliB. «Празька весна» зак 1 нчилася 1 нтервенц 1 ею в1 Йськ С Р С Р i залеж них вщ нього евронейських соц 1 а л 1стичних кра!'н в Чехо-Словаччину. У склад 1 В1 йськ С Р С Р було багато украшщв, у яких пшля pie'i операцй' залиш илися подв 1 Йн1 почуття. Контроль над Чехо-Словаччиною С Р С Р вгримав, хоча його м 1 жнародний престиж р1 зко впав, а криза в соцтабор 1 поглибилася. I коли в nepuiift п о л о в и т 80-х ροκϊΒ на арену боротьби вийшла польська «С олщ арню ть», на штервенцпо Радянський Союз вже не наважився, хоча вплив польських подш на настро! в СРСР, у тому ч и с л 1 в У кр а!н 1 , був не менший, Н1 ж П1 д час «Празько! весни». Як i в попередш десятилДтя, радянський режим прагнув 13олювати c b o i x громадян В1 Д закордонного впливу. По!здки за кордон обмежувалися. Боялися, що радянськ 1 громадяни «нев1рно» зрозум1Ють закордонн 1 реалй i, якщ о п отраплять в кагптал 1стичн 1 кра!ни, не повернуться додому. До peni, таких, що не поверталися, у 60-70-τί роки були десятки. Тому доб 1 р кандидат!в на по'!здки за кордон спещалюШв для роботи на пщприемствах чи новобудовах, спортсмешв, актор 1 в, учених, студент 1 в тощо - а !'хня К 1 л ь к 1 с т ь постчйно з р о с т а л а - вщбувався надзвичайно ретельно, причому часто не квал!ф!кац 1 я, а лояльН1сть режиму були остаточним аргументом. Те ж саме вщ бувалося i при вир 1 шенн! питан­ ия: по'ще той чи 1 нший громадянин в туристичну по1 здку за кордон. Лю ди γ ο τ ο β ι були платити велик 1 rpouii за п ут 1 вки, особливо у кап!тал 1стичн! кра!ни, але !'хню долю вир 1 шували в парткомах i вщповщних структурах opraniB держбезпеки. Однак ΗΪπκί ш тучн 1 перепони не могли вщгородити Укра'!ну В1 д заруб!жного св 1ту. C b it вступав у добу !нформац!'1 , i про те, чого не побачив, можна було почути по paflio, яке стало загальнодоступним .

Радянськ1 танк1сти на вулицях окуповано! Праги Чехо-

Словаччина. 1968 р.

Контакта i3 заруб 1 жними краУнами, шформащя про життя за кордоном були додатковим чинником, який сприяв росту недов 1ри до офщшноУ влади, поглиблював розрив М1 ж нею i сусш льством.

( ΠβρβΒΐρτβ себе ) 1. Чому Д 1яльн1сть М. Хрущова викликала н езад о в о л ен н я партшио-державно'У елКи? 2. Яка причина роб1тничих вистушв на початку 60-х роюв? 3. Яку позицпо зайняло кер1 вництво УкраУни гид час усунення М. Хрущова? Чим продиктована ця позищя? 4. У чому полягала полп'ико-щеолопчна криза комушстичного режиму в С РСР? 5. Чи можна було, на вашу думку, подолати кризу в рамках полтгичного ладу, закршленого Конститущею У Р С Р 1978 р.? 6. За яких обставим вщбулося усунення П. Шелеста з посади першого секре­ таря ЦК КП Украши? 7. Чи випадково на посаду першого секретаря ЦК K1I Украши шсля усунен­ ня П. Шелеста обрано В. Щербицького? Обгрунтуйте своУ мфкування. 8. Проанал1зуйте заяви украУнських дисиденНвстосовно того, щовищекер1вництво УкраУнсько'У Р С Р було «окупацшною», «колошальною» адмУшстращею. 9. ВизначИь, чому, незважаючи на декларований суверештет союзних pecriyбл1к, правового мехашзму У'хнього виходу 13 С Р С Р вироблено так i не було. 10. Схарактеризуйте систему оргашв влади Украши в!дпов1дно до Конституцп 1978 р., ϊϊ сильгп i слабю сторони. 11. Проанал1зуйте мехашзм реал1зацй ст. 6 Консти гуцп щодо «KepiBHoi i сирямовуючо!» рол 1 К П РС. У чому це виражалось i яю насл 1дки таке «единовладдя» мало для УкраУни? 12. Спробуйте обгрунтувати чи заперечити тезу шториюв про те, що наприKiHui 60-х - на початку 70-х роюв в украУнському кер1 вницпп шнували дв1 течи - автоном1 стська га централ 1 заторська. 13. Чому в умовах «украУнського офщшного автоном 1зму» с о ю з н и й центр не наважився надати УкраУш право на встановлення дипломатичних в1дносин 13 заруб 1 жними кра'Унами? 14. Чому УкраУна не допускалася до прямих економ1 чних зв’язк 1 в 13 заруб1жними кра'Унами? 15. Чим заюнчилося економ 1чне «змагання» М1 Ж РЕВ i СЕС? Чому? 16. Який вплив на настро'У населения УкраУни справила «Празька весна» i польська «С о л 1даргпсть»? 17. Чому радянське кер1вництво всшяко обмежувало контакти сво'Ух громадян 13 заруб 1 жжям? Чого воно боялося? 18. 3 яких джерел жител 1 УкраУни Д1 знавалися про подй' за кордоном? Чи по вс1 Й територп УкраУни це були одн1 й τί caM i джерела?

Документ 1. 3 К о н с т и ту ц п У к р а ш сь ко Г Р С Р 1978 р. Стаття 1. УкраУнська Радянська Соц1ал1стична Республка е couianicTHHHa загальнонародна держава, яка виражае волю й штереси робтнию в, селян та 1н т е л 1генцм , т р у д я щ и х р е с п у б л 1ки b c ix н а щ о н а л ь н о с т е й . Стаття 2. Вся влада в УкраУнсьюй РСР належить народовь Народ зд|йснюе державну владу через Ради народних депуталв, як1 становлять пол!тичну основу УкраУнсько'У РСР.

Bci 1НШ1державы органи пщконтрольы i пщзв!ты Радам народних депуталв... Стаття 6 . Кер 1вною i спрямовуючою силою радянського сусп ть ства , ядром його пол 1тично'| системи, державних i громадських оргаызащ й е Комунютична парля Радянського Союзу. КПРС юнуе для народу i служить народов!. Озброена марксистсько-леншським учениям, Комунютична парля визначае генеральну перспективу розвитку сусптьства, лшто внутр 1шньо'( i зовышньо)' пол!тики СРСР, керуе великою творчою Д1яльыстю радянського народу, надае планом1рного, науково обГрунтованого характеру його боротьб! за перемогу комуызму. Стаття 6 8 . Украшська Радянська Сощалютична Республка - суверенна радян­ ська сощалютична держава... Стаття 69. Украшська РСР 36 epirae за собою право в ть н о го виходу з СРСР... Конститущя (Основний закон) Украшсько'!' РадянськоУ СощалютичноУ Республжи. Прийнята позачергово восьмою ceciera ВерховноУ Ради УкраУнськоУ РСР де в ’ятого скликання. 20 k b i t h b 1978 р . - С . 3 -4 , 25.

2. 1сторик М и р о с л а в Π ροκϊπ п р о п р и ч и н и усун е н н я П. Ш е л е с т а в щ в л а д и В пол 1тиц| Ш елеста його штереси могли деколи збюатися з штересами украшського народу, зокрема, коли йшлося про розбудову економжи, культури, людських кадр 1в i т. д. А що в час його володшня на УкраТы виявилися довол! мщы сили украшсько! самооборони, то вш мусив, в яюйсь M ipi, з ними рахуватися. А це, - 3i становища Москви, - було злочином... Таким чином, впавши з кремл 1вських BepxiB у небуття, Ш елест розплатився не так за сво'| rpixn, як за «rpixn» тих, яю в останньому десятир 1чч 1 стали речниками прагнень украшського народу, за «rpixn» шютдесятник!в, π β τρίοτίΒ самооборонного демократичного руху, чи точшше, - Ш елест розплатився за «rpixn» украш ­ ського народу. Ш елест розплатився за прагнення украшського народу зберегти рщну мову, культуру, Л1тературу, науку, за бажання народу волод 1ти своУми природними i людськими ресурсами, за його ненависть до тих, хто ганьбить його добре 1м’я, хто обвинувачуе його в т. зв. буржуазному нацюнал 1зм 1, а р 1внозначно, на flmi, здшснюе найчоршший расистський великодержавний шов1Н13м, хто закривае йому рота, словом, хто перетворюе його в раба на рщнш земле ...Помагати готовити смерть влаенш н ац м м ож утьттьки ренегати, а ренегати, на щастя, в кожному народ! - це т т ь к и винятки. Προκϊπ М. Напередодн! незалежноУ УкраУни. Спостереження i висновки. - Нью-Йорк, 1993. - С.197-198.

3. 3 BipLua В. В и с о ц ь к о го « И н стр укц и я п е р е д п о е з д к о й за р уб е ж ...» (1974) Я вчера закончил ковку, Я два плана залудил, И в загранкомандировку От завода угодил.

Говорил со мной как с братом Про коварный зарубеж, Про поездку к демократам В польский город Будапешт:

Копоть, сажу смыл под душем, Съел холодного язя, И инструктора прослушал, Что там можно, что нельзя.

«Там у них уклад особый Нам так сразу не понять, Ты уж их, браток, попробуй, Хоть немного уважать. Будут с водкою дебаты Отвечай: «Нет рябята-демократы, Только чай!» От подарков их сурово Отвернись: У самих добра такого Завались!»

Там у них пока что лучше бытово, Так чтоб я не отчибучил не того, Он мне дал прочесть брош юру как наказ, Чтоб не вздумал жить там сдуру, как у нас.

Запитання до документов Документ № 1.------------------------------------------------------------------------------------------------------1. Поравняйте статтю 2 i статтю 6 Конституцп УРСР. Кому все-таки насправдi на­ лежала вся повнота влади в республ'щ i? Чому в Конституцп УкрашськоТ РСР було заф /ксовано «кер/вну i спрям овую чу роль» не Компартп Украши, а КПРС? 2. Взявши за основу наведен/ вище ф р а гм е н т Конституцп УРСР 1978р. i матер/али пщручника, пщ готуйте повщомлення: «Конституции/ норми УРСР i реалп життя». Документ № 2 . Щ о нового для розум 'шня причин усунення П. Ш елеста вщ влади дае цей ф раг­ м ент з книжки М. Прокопа? Документ № 3 .------------------------------------------------------------------------------------------------------Щ о в цьом у в/рш/ Володимира В исоцького е реальню тю , а що художн/м д ом ислом. Щ об о д е р ж а т додаткову шформац 'по, спробуй о б го в о р и т це питания i3 старш им и (батьками, дщ усем чи бабусею).

1 3 p o 6 iT b в и с н о в к и та у з а га л ь н ення д о п а р а гр а фа

»

5

6

- 5

7

.

СТАМ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА I НАЗР1ВАННЯ ΕΚΟΗΟΜΙ4ΗΟΪ КРИЗИ

Згадайте ) 1. У

чому була основна причина невдач економ1чних реформ кш ця 50-х - початку 60-х роюв? 2. Я ю питания обговорювалися в ход1 економ1 чно1 дискуси початку 60-х роюв? 3. Я к зм ш илися прюритети розвитку

ο β ιτ ο β ο ϊ

економши в умовах науково-техшчшн революцп?

Творче ВаВДанНЯ

Н а приклад 1 а н ал 1 зу стану економши У кр аш и сфор-

мулюйте в1 дпов1 дь на запитання: чому С Р С Р програв економ 1 чне змагання з кап1тал13мом?

; 1. Спроби реформування економш и

__ _________________

Одразу шсля жовтневого пленуму 1964 р. вище радянське кер0вництво, за­ лучивши квал 1ф 1 кованих учених-економююв, проанал 1зувало становище в на­ родному господарств! СРСР. Висновки виявилися настыьки невтшними, ццнх навиъ не наважились опублжувати. Семир1чний план було з1рвано. Постшно скорочувався прир1ст промислово!' продукцй. Виробнич 1 фонди використовувалися неефективно. Структура виробництва виявилася найпршою i найв1Дсталиною серед промислово розвинених краш. Це була економша шдустр 1 ального сусшльства, тод 1 як здшснював прорив у постшдустр 1 альне шформацшне. Низьким залишався життевий р1вень б ю ы н осп населения. Перед М1 льйонами людей на початку 60-х роюв знову постала загроза голоду, через що, маючи найкраиц у св ш украш сью чорноземи, С Р С Р змушений був закуповувати зерно за кордоном. К олгоспи перебували в скрутному становищ!· Мюьярди карбовашцв за рахунок «ножиць щ н» перекачували в промислов 1сть, головним чином, у важку i оборонку. Ситуащ я вимагала негайних i глибоких економ 1 чних реформ. В елию надй нове партшно-державне кер 1 вництво покладало на р 1 шення березневого та вересневого п лен ум в Ц К К П РС , що вщ булися в 1965 р· Березневий пленум обговорив питания «П ро невщкладш заходи щодо

подальшого розвитку сшьського господарства С Р С Р » i схвалив новий по­ рядок загспчвель альськогосподарсько!' продукцп. Державою визначалися тверд 1 плани ϊϊ закуш вель на ю лька ρ ο κ ίΒ , суттево ш двищ увалися закугпвелып цши з урахуванням к л 1 матичних умов та умов виробництва в окремих районах, впроваджувалися надбавки за надпланову продукщю. У вересш 1965 р. пленум Ц К К П Р С прийняв постанову «П р о покращання управлшня промисловштю, вдосконалення та посилення економ1чного стимулювання промислового виробництва», яка справила значний вплив на економ 1 чне становище Украши. 3 одного боку, були лш вщ оваш ради народного господарства i шдприемства шдпорядковувалися загальносоюзним i республш анським M iH ic терствам за галузевим принципом. Ш сля реоргашзацп абсолю тну бшьmicTb шдприемств Украш и знову було шдпорядковано Москвк П о сутц вони стали власшстю центральних мшштерств i вщомств. Лж вщ овувалася економ]чна база «украш ського автоном13му». Таким чином, лш вщ ащ я раднаргосшв змщ нювала 1 мперську природу Радянського Союзу, посилю вала монополштичш тенденцй, що й без того завжди були сильними в щ лком одержавленш промисловостц а в умовах науково-техшчно!' революци стали додатковим чинником ϊϊ деградацп. 3 другого боку, цим документом передбачалося розширення сфери госпрозрахункових вщносин на шдприемствах, заходи щодо створення ефекτ η β η ο ϊ системи стимулювання. Значно скорочувалося число визначених згори показниюв: основним критер 1ем господарсько!' д 1 яльност 1 шдприемств передбачалося зробити обсяг реал 1зацп вироблено '1 продукцй. Створювалися спещальш фонди для матер1 ального заохочення роб 1тниюв i службовщв, Розширення сощ ально-культуржп сфери. Загалом щ заходи, могли дати певний економ 1 чний i сощ альний ефект. На практищ ж вони здшснювалися людьми незащкавленими, уподобанням i практичному досвщу яких бшьше вщповщала сталшська економ 1чна Модель. Реформою, наприклад, передбачалося розширення самостшносН Шдприемств i скорочення чисельносп затверджуваних показниюв, фактично * 1хня К1 лькшть зросла, а самостшшсть, навпаки, ще бшьше обмежувалася. Реформою передбачалося лж вщ увати практику внесения коректив до затверджених плашв. Насправд 1 ж кш ьюсть змш значно зросла. Pinni завдання часто зменшувалися наприкшщ року задля створення ы ю зп ϊχ «виконання».

L 2. 1ндустр1альний розвиток Украш и_______ _ _ _ _ _________ Незважаючи на суперечливий i непослщовний характер економ 1чно '1 реформи 1965 р., вона деякий час справляла певний позитивний вплив на еконоM iKy. У другш половин! 60-х ρ ο κ Ϊ Β забезпечувалися пор1вняно висою темпи Розвитку промисловостк Шдприемства одержали вщносну самостшшсть, роб т ш к и , шженерно-техшчш пращвники i службовщ почали вщчувати зв’язок М1Ж як 1 стю свое!' пращ i заробггною платою. Завдяки сшвдружносН вчених, Шженерно-техшчних пращвниюв, робшшюв-новатор^в за п’ятир 1чку було освоено виробництво багатьох зразюв η ο β ο ϊ техшки i матер1а л 1 в. Було створе­ но едину енергосистему республши з пщключенням до не!' ггромислових шдПриемств, радгосшв. Завдяки цьому па початку 70-х роюв повшстю завершено О'лектрифгкацпо С1 Л Укра\'ни.

Усе це сприяло забезпеченшо високих економ 1чних показниюв розвитку Украши. Протягом восьмо!’ п’ятир 1чки (1966-1970) o ciio B H i виробнич 1 фонди i загальний обсяг промислового ви­ робництва зросли в 1,5 раза, а нацюнальний дох1д - на 30 %. Характерно, що дв 1 гретини приросту промислово! продукцп було одержано за рахунок шдвигцення продуктивное™ пращ. А л е вже на початок 70-х роюв π ο μ ϊ τ ними стали труднонц в реал 1 зацп задекларовано! програми економ 1чних реформ. Елементи госпрозрахунку зводилися нашвець жорсткою плановою економшою. Чим кранц показники роботи шдприемство мало в поточному Головний конвеер складання малол1трощ, тим вищими визначалися для ражних автомоб!Л1в. Запоргжжя. 1967р. нього планов! показники на наступний. При цьому не завжди зростання про­ дуктивное™ пращ та обсяпв виробництва супроводжувалося вщповщним гпдвищенням П оплати. Економша розвивалась екстенсивним шляхом, за рахунок залучення нових джерел сировини та робочо! сили, була енергозатратною. У результат! на свгговому ринку втгчизняш товари були неконкурентоздатними, та й у сам 1 Й кра'1'ш люди вщдавали перевагу 1 мпортним виробам. Усе це спричинило попршення Bcix виробничих показник 1 в. Так, якщо в 1960-1970 pp. темпи зростання промислового виробництва в Укра'ш 1 щор 1 чно становили в середньому 4,9 %, то в 1981-1985 pp. - 2,8 %. При цьому зростав обсяг ycix вид 1 в використовуваних pecypciB. Ш видко застар1вали o c h o b h i виробнич 1 фонди, а про оновлення навНь не йшлося. Цьому сприяло те, що 13 70-х ροκΐΒ, особливо у зв’язку 3i свгговою енергетичиою кризою, союзш в1 домства левову частку капНаловкладень направляли на нове буд 1 вництво, розвиток Cn6ipy, де видобувалася нафта й газ для експорту. Украша ж мусила обходитися залишком κ ο ι η τ ϊ β . На початку 80-х роюв було прийнято р 1 шення законсервувати до кращих час 1 в усе незавершене буд 1 вництво непромислового призначення (κρίΜ житла). Це р1шення перекреслило останш надп на п ол 1 пшення економ^чно! ситуацп.

3. Економ1чна пол!тика центру щодо УкраТни____________ 7 0-8 0-τΐ роки В1 дзначалися подальшим наступом центру на нац10нальн1 штереси союзних р есп убл 1 к, у т. ч. Украш сько! РСР. Сою зн 1 в1 домства на св 1 Й розсуд використовували багатства й трудов 1 ресурси Укра'1'ни. Лиш е вони монопольно вир 1 шували, де, ск 1 льки i коли будувати, що в Укра!ш виробляти та куди направляти. Ϊ χ η ϊ μ г о л о в н и м аргументом була економ1Чна доц 1 л ь н 1 сть, хоча за цим приховувалась глибинна полНика збереження радянсько! iMnepi'i. Першочергова увага прид 1 лялася вуг 1 л ь н 1 Й промислоBOCTi, чорн 1 Й металургй, важкому й електротехш чному машинобудуваннюВ Укра!н 1 споруджувалися h o b i прничо-збагачувальш, трубн 1 , м еталург 1 Йн1 заводи та inuii промислов! г^ганти. Нерщко вони будувалися за застар!лимй

проектами i технолопям и, що призводило до забруднення довкшля. На Донбасц у промислових центрах НадДшпрянщини, Захщно! Украши, у багатьох мютах ш ш их регюшв республши Р1вень забрудненост! повтгря значно перевищував допустим! норми. За­ бруднення Украш и вщходами мшерально-сировинного комплексу В1 дбувалося вдесятеро штенсившше, шж Радянського Сою зу в щлому. У республпц штенсивно будувалися пщприемства «велико! χ ι μ η » , причому Урочисте закладення першого бетону на форсована « х 1 М1 за щ я » бшьш осН periбуд1 вництв1 Тришльсько! ДРЕС. Пер­ OHiB не вщповщала потребам Украши. ший л1воруч - П. Шелест. К ш вщ ина. 1964 р. Протягом короткого часу в Укра!ш без надежного обгрунтування, розрахунюв, часто використовуючи застар 1 Л 1 i недосконал! технологи, без урахування геолог 1чних особливостей м 1сцевост 1 було споруджено 8 атомних електростанцш. Ц ентральн 1 мхшстерствай в1 домства довели концентрац!ю атомних електростанц 1 Й в Укра!'ш до небезпечного р 1 вня. Прямо! необхщh o c t i в такому розв’язанш енергетично! проблеми, з точки зору iH TepeciB народного господарства р есп убл 1 ки, не було. В Укра!ш вироблялося 21 % загальносоюзного обсягу електроенерги', причому в республщ ! використовувалася лиш е частина, а решта передавалася до сусщ ш х р есп ублж i експортувалася за кордон. Вирученими за продаж електроенерги коштами розпоряджалися τί сам 1 центральш вщомства. По cy T i, в 70-80 роки здшснювалася «н ад 1 ндустр 1 а л!зац !я» Укра!ни, у той час як передов! краши свИу будували пост 1 ндустр 1 альну економ 1 ку з Широким використанням шформац 1 Йних технолог 1 Й. Як i в попередш десятилИтя, у 60-80-х роках Укра!на залишалася одним з Найважлив1 ших виробник 1 в збро! та р!зномаштних вид!в в1 Йськово! техн 1 ки. Замовлення вшськовиюв виконували кращ 1 П1 дириемства, там концентрувалися найквал 1ф 1 кован!ш 1 робНники, 1 нженерно-техн!чн 1 пращвники, учен 1 , туди йшла найб 1 льш якюна сировина i матер1али. В Укра!ш сформувався потужний в1 Йськово-промисловий комплекс (В П К ), основу якого складало кер1 вництво армп i оборонш П1 дприемства. В Укра!ш, на дн 1 пропетровському « П 1 вденмаш 1 » будувалися найпотужн 1 ш! ракети, як 1 стояли на озброенн 1 радянсько! армй'. ВП К був додатковим фактором централ 1 зацп радянсько! економ 1 ки, що не знав Hi нацюнальних меж, ш мюцевих особливостей, Hi республ 1 канських кордошв i мав тенденц 1 ю до необмеженого розростання, розширення полИ ичного впливу, ш дпорядкування сво!м 1 нтересам y c ix Цив1 льних структур. Промисловють, що займалася виробництвом товар 1 в народного споживання, розвивалася повшьно. Б 1 льш ю ть машин та обладнання шдприемств легко! i харчово! галузей пром исловосН застар 1 ли, а ефективн 1 сть !хн ьо! роботи була низькою. Через це незадовшьною була й якють впчизняних товар 1 в, багато з яких до того ж були дефщитними. Ш ирокий попит населения на товари повсякденного вжитку i побутов 1 Послуги, який держава виявилася неспроможньою задовольнити, породив

нелегальний сектор господарства. Так зваш «тшьовЬ> й «спекулянта», Д1 ючи всупереч тодпишм законам (приватне шдприемництво переслщ увалося), до певши М 1ри пом’якш ували гостроту дефщит1в.

4. Стан стьського господарства________________________ За умов, коли ще Д1 яли установки березневого (1965) пленуму Ц К КПРС, сшьське господарство розвивалося пор1вняно усгпшно. У 1966-1967 pp. було затверджено гарантовану оплату пращ колгоспнию в за тарифними ставка­ ми вщповщних категорш р о б т ш ш в i службовщ в радгосгпв. Промисловшть забезпечувала село новими машинами. 1 хня ю лью сть зростала, хоча якшть «кульгала на обидв 1 ноги». Зб1лынувалося використання мшеральних до­ брив, впроваджувалися б 1 лып урожайш районоваш сорти зернових i техшчних культур. Полшшився кадровий склад спещалкгпв колгосш в i радгосшв. Усе це сприяло помггному зростанню сшьського господарства Украши, валова продукщя якого в 1966-1970 pp. збшынилася на 16,6 %. У 70-τΐ роки, за умов згортання господарських реформ, темпи розвитку шльського господарства Украш и суттево уповшьнились. Приршт аграрно­ го сектору економши Украш и в роки дев’ято! п’ятир1чки в пор1внянш з попередньою значно зменшився. План, ор1енгований на 20 % приросту вироб­ ництва, не був виконаний. У наступш роки тенденщя до спаду збереглася. У роки десято! п’ятир1чки (друга половина 70-х ροκϊΒ) прир1ст продукцй' аграрного сектору економши становив щор1чно Т1 льки 1 %, а в роки одинадцято! п’ятир 1 чки - лише 0,47 %. Констатуючи кризову ситуац1ю в с 1 льському господарств! Укра!ни, с л 1Д мати на увазц що питания його розвитку постшно перебували шд контролем парт 1 Йних i радянських оргашв. Та результативгпсть ϊχ була малою. Врешт 1 , у травш 1982 р. пленум Ц К К П Р С оприлюднив П р одовольчу програму, реал 1 зац 1 я яко '1 мала протягом 8 ροκϊΒ цшком забезпечити населения кра'1'ни основними видами продовольства. 3 прийняттям програми зросли кашталовкладення в с 1 льське господар­ ство: в1 д 15,8 млрд крб. у 1966-1970 pp. до 30,5 млрд крб. у 1981-1985 pp. Збш ы иувалося виробництво шльськогосподарсько'! техн 1 ки. Щ о ж до мшеральних добрив, то ϊχ поставки з 1960 р. зросли бшьш шж у 10 раз1в. Та Ц1 величезн 1 витрати на сшьське господарство себе не виправдали i виконання програми не забезпечили. Под1бна безгосподарш сть була неможлива на присадибних дшянках. Займаючи 5 -6 % сшьськогосподарських у п д ь р есп убл 1 ки, вони забезпечували третину всього обсягу виробленого м ’яса, чвергь молока i майже 40 % картоплг Це ще раз переконливо свщчить про недосконалшть колгоспнорадгоспно! системи, у рамках яко!' розвивалося с1льське господарство Укра­ ши. Як i в минулому, рядовий колгоспник i робггник радгоспу був мало зац 1 кавлений у результатах свое!' пращ. Продуктивш сть ϊϊ в С Р С Р була в 5 раз 1 в нижчою, Н1 Ж у С получених Ш татах Америки, у три-чотири рази Н1 ж у Бельгй, Голландй, Францй. Передов! форми орган1зацй пращ, 3 opienтовагп на К1 нцевий результат, на сел! не приживалися. У такш ситуацй м 1 льйони С1 льських жител1в, особливо молодь, не бачили перспектив у ροδοτϊ в колгоспах та радгоспах i вирушали до мшт. Темпи пад 1 ння к 1 льк ост 1 працюючих у колгоспах Украш и були в два рази вищими, шж у щ лом у по СРСР. За умов низько!' продуктивност! npani, в!дсутност 1

необх1дно'1 технши це зумовило гострий дефщит робочо'1 сили. Тисяч1 студегтв, робггниюв, шженерно-техшчних i наукових пращвниюв, солдат!в змушували протягом сезону працювати на полях республши, переробних Шдприемствах, овочевих базах тощо. I все ж навггь за цих умов завдяки самовщданш пращ украшських селян сшьське господарство республши не лише задовольняло власш потреби в продовольствц а й забезпечувало республшанський внесок до «загальносоюзного продовольчого котика». Протягом 70-80-х ροκίΒ Украша забезпечувала до 60 % союзного виробництва цукру, 40 % - соняшнику та obohib , 25 % - м’яса, масла та консерв!в.

[

5. Деструктивы процеси на ceni___________________________

Прискореними темпами знищувалося основне нацюнальне багатство УкраΪΗΠ - ϊϊ земль Близько 2 % кращих грунНв було затоплено штучними морями та великими водосховищами, утвореними в басейш Дшпра та шших регюнах Украши. Про недощльшсть побудови Кш'вського, Кременчуцького та шших водоймищ попереджали науковщ, лшератори, публ1цисти, протестували MicpeBi жителц змушен1 переселятися, кидати р1дн1 мшця. Однак Ц1 настро!' були прошнороваш. Багато земель було п1дтоплено або засолено. K p i M того, ще 6 % земель, придатних для Шльськогосподарського використання, опинилося в критичному стан1 через ерозпо. Землезабезпечен1сть у республщ1 на душу населения р13коскоротилася.Якщо в 1955 р. вона становила 0,91 га, то в 1985 р ,0,68 га. Спроби розширити площ1 оброблюваних земель шляхом мелюрацй потребували величезних капНаловкладень i були недостатньо ефективними. У середин! 60-х ροκίΒ 11 % осушених в У к р а М Грунтов у Шльськогосподарському виробництв1 не використовувалися. Там, де осушеш та зрошуванх земл1 заШвалися, урожа! часто були нижчими вщ запланованих i не в1дшкоДовували кошт1в, витрачених на ϊχ покращання. У 60-τί - nepiuift половин1 80-х ροκίΒ тривало розпочате ще в 50-тх роки переселения хуторян, жител1в малих населених пункт1в на центральш садиби колгосп1в чи радгосшв. У результат! цього не лише лшвщовувалися так зваш малоперспективн1 населен! пункти - зникали, «висихали» icTOричн1 джерела укра'!нського народу. На M icpi квшучих Шл з ϊ χ η ϊ μ η ошатними присадибними Д1лянками виникали пустки й руши. ΟφίρίήΗΪ дан1 свщчать, Що протягом 1972-1986 pp. в У к р а М зникло 1502 села. Особливо багато С1л обезлюдн1ло у сх1дних областях i на Наддн!прянщин1. Отже, у 70-80-х роках народне господарство Украши вступило у смугу системно'! кризи. В ϊϊ ochobi була недосконалшть радянсько!' планово!' системи господарювання, прагнення парт1Йно-державних BepxiB будь-гцо залишити Незм1нною стару систему управл1ння иромисловштю, колгоспно-радгоспний спос!б господарювання, обмежившись лише ϊχ «косметичним ремонтом».

( Перев1рте с е б е ) 1. У чому суть економ1чних реформ 1965 р.? 2. Чому, попри обмежешсть економ1чно1' реформи 1965 р., темпи розвитку промисловост1 в 1966-1970 pp. були пор1 вняно високими? 3. Як 1 чинники забезпечили позитивш зм 1 ни в розвитку альського господар­ ства в другш ПОЛОВИН! 60-х ροκίΒ?

4. У чому проявлявся застш у промисловосп в 70-80-τί роки? 5. Назвггь основш галуз 1 промисловосН Украши, розвитку яких сприяв центр у 70-80-х роках? Чому саме щ галуз 1 мали всеб1 чну шдтримку со­ юзних В 1ДОМСТВ? 6. Який вплив на довкшля Украши справляе велика концентрация на ϊϊ териτορίϊ шдприемств важко'1 промисловосН? 7 . Яке М 1 с ц е в промисловосп Украши посгдали оборонш шдприемства? Що гаке вшськово-промисловий комплекс? 8. Я к 1 наслщки для Украши мала найбшьша у с в т коицентращя ядерних електростанцш на И теренах? 9. Наведпь кшькшш показники, що характеризуют стан сшьського госпо­ дарства Украши в 70-80-х роках. 10. Схарактеризуйте завдання Продовольчо1 програми. Чому вона не була виконана? 11. Наведггь приклади неефективносп колгоспно-радгоспно 1' системи в Украim в 70-80-х роках. 12. Дайте характеристику деструктивним процесам в украшському селг Як можна було ϊχ уникнути?

Документ 1. 3 д о п о в щ | ч л е н а -к о р е с п о н д е н та АН СРСР А. А га н ге б я н а «С учасний с та н р а д я н сько !'е ко н о м ш и » (1965) За останы илсть ροκίΒ темпи розвитку нашо! економ ки з н и з и л и с я приблизно в два рази. ...У чому полягае ця тенденщя? Об’ективы причини. Ми значну частину засоб!в вщпускаемо на оборону... з при­ близно 100 млн працюючих в СРСР 3 0 -4 0 млн зайнято в обо ро ни т промисловосп. У нас неекв!валентний обмж з жш ими кражами. Ми торгуемо в основному сировиною, бо багато краж, у тому числ! й сощалютичы, не хочуть купувати в нас го ­ тово'! продукцп через ϊϊ низьку яюсть... Але зовн 1шн! причини не е у такому важкому становищ! головними. Головы при­ чини внутр|ш н 1: 1. Неправильний напрям господарського розвитку кражи. 2. Невщповщ ысть системи планування, стимулювання i управлжня радянсько!' економ ки сучасним вимогам. Багато роюв ми нестримно дотримувалися курсу надждустр|ал!зацн. Навггь в останн! роки, коли необхщ ысть у цьому вщпала, цей курс продовжувався. Усе це вщбувалося при штучному гальмуваны галузей, яю не належать до важко!' промисловосп, на шкоду ϊ μ . ...Пщрахунки показали, що при ниышньому стаж справ колгоспник може в середньому заденьзаробити 1 крб. 30 коп., а на сво!й присадибжй д тя н щ - 3 крб. 50 коп. Чи випдно йому працювати в колгосж? Hi! При нижшньому стаж справ, якщо дозволити людям ίτπ i3 села, то там практично н к о го не залишиться. ...Система планування, стимулювання i керування промислов!Стю склалася в 30-τί роки. П|сля цього мжялися тшьки вив 1ски, а все залишалося заснованим на адмж!стративних методах планування i кер1вництва. Дуже важко позначаеться на економщ! надм 1рний централ!зм i вщ сутж сть демократй в господарствг ...У нас фактично вщ сутж варпсж вщношення, а цжи не вщ!грають роль Головне - централ!зований розподш. Укражський вюник. - Париж; Балтимор, 1971. - Вил. 1. - С. 159-163.

2 . 1з «Записок» п о м 1ч ника п е р ш о го с е к р е т а р я ЦК К ом партп УкраГни В. Щ е р б и ц ь к о го В ггал 1я В р у б я е в с ь к о го Экономика Украины, как и всех союзных республик, развивалась в едином на­ роднохозяйственном комплексе. Централизация управления позволяла д о ­ стичь необходимых результатов в экстремальных ситуациях, таких как война и восстановление... Однако однобокий упор на централизацию неизменно и неизбежно порождал перекосы, обусловленные функционированием унитарного государства. В ин­ тересах центра, зачастую сиюминутных, игнорировались интересы республик... Диктат центра нарастал, нередко принимая форму бездумной, близорукой политики. Приоритет внешнеполитической доктрины и гонка вооружений изматывали экономику, подрывали становой хребет страны. В результате в стране развива­ лись параллельно две экономики - гражданская и оборонная, между которыми пролегла китайская стена. Ни с чем не сравнимая милитаризация неизбежно вела к диспропорциям, дисбалансам, к стагнации в целом. Индустриальная мощь Украины, создаваемая общими усилиями страны в 30-е годы, а затем восстановленная в послевоенный период, в конце концов оказа­ лась отсталой, особенно ее базовые отрасли. В результате неудовлетворитель­ ной инвестиционной политики центра износ основных фондов д остиг 5 0 -6 0 %. Преобладание группы «А» привело к тому, что только 29 % промышленности работало на потребительский рынок. Тяжелая промышленность все больше превращалась в чудовищного монстра, пожирающего капиталовложения и ра­ ботающего прежде всего на себя... Врублевский В. Владимир Щ ербицкий: правда и вымыслы. -К .: Д ов 1ра, 1993. - С. 139-140.

Запитання до документе Документ № 1 ------------------------------------------------------------------------------------------------------Чи стосую ться оцшки радянськоϊ економ/ки, зробленi в доповщ i А. Аганбегяна, народного господарства Украши? О бф унтуйте свою думку. Чому доповщ ь А. Аганбегяна, вщ ом ого радянського вченого, не була опубл/кована в СРСР? Про щ о свщ чить цей факт? Документ № 2.1. Спираю чись на ф рагм ент «Записок» В. Врублевського, дайте характеристику основних вад економ/ки Украши. 2. Поравняйте «Записки» В. Врублевського з доповщ дю А. А ганбегяна 1965 р. (див. докум ент № 1). Ц/ два докум енти в/ддшяе понад два десятир/ччя. Чи вщ булися за цей час позитивн/ стр уктур а змш и в економщ i Украши?

i З р о б ггь в и с н о в к и та у з а га л ь н е н н я д о п а рагра ф а

»

5

8

- 5

9

. ДЕМОГРАФ1ЧН11 СОЦ1ААЬШ ЗМ1НИ

З га д а й т е I 1. Якими були демограф 1чн 1 втрати Украши в ход 1 ДругоТ свь τ ο β ο ϊ вшни та голодомор 1 в 30-40-х ροκϊΒ? 2. Щ о таке номенклатура в радян­ ському сусшльств 1 ? 3. Я к 1 змши В1 дбулись у p iB H i життя та побуй населения Украши в 50-х - на початку 60-х ροκϊΒ?

Творче ВаВДаННЯ | Як в демограф1чних i сощ альних змшах проявилася криза радянсько! системи?

; 1. Змши в чисельносп й склад! населения_______________ Друга половина 60-х - початок 80-х ροκίΒ були перюдом суттевих демограф1чних змш у сусш льств 1 . На початок 60-х рошв вдалося подолати ж ахлив 1 д ля Украш и демограф 1чш наслщки Друго! c b i t o b o i ' в ш н и , сталш ських репресш та голодомор 1 в. Ш слявоенний демограф 1чний бум сприяв швидкому росту населения. У 1960 р. загальна його чисельш сть в Укра!ш становила 42,4 млн oci6 (у 1940 р. - 41,3 млн, у 1945 р. - 27, 4 млн). По С Р С Р у цшому довоенно! ч и сельн огп вдалося досягти ще рашше, у 1955 р. Зростання населения спостершалося i в наступш роки. Наприкш щ 80-х ροκίΒ його чисельш сть в Укра!ш перевищила 50-мшьйонну позначк>, досягнувши в 1989 р. (за результатами перепису населения) 51,7 млн oci6. Характерною рисою демограф1чних процешв були висою темпи росту чи сельн осп мешканщв mict. У 1964 р. мшьке населения в кшьшсному В1Дношенш перевищило сшьське, а на середину 80-х ρ ο κ ί Β воно становило вже бшыне 2/3 населения республш и. Р 1 зке скорочення чисельност 1 селян було викликано загальносвгговою тенденц 1 ею до урбан 1 зацй (зб 1 льшення м 1 ського населения), побутовою невлаштован 1стю на с е л 1 i економ 1 чною полНикою держави. До початку 60-х ρ ο κ ϊΒ в умовах деф щ иту робочо! сили в промисловосН i на буд 1 вництв 1 вла­ да навггь стимулю вала процес скорочення сы ьського населения. Сотш тисяч С1 льських ж и тел 1 в ви!хали в 5 0 -8 0 -τί роки на щ лину, на новобудови Сиб1ру, нафторозробки Тю мен 1 тощо. Якщ о в 1959 р. за межами Украши проживало 5,1 млн украшщв, то в 1989 р. майже 8,9 млн. Ш кола ор1ентувала сво!х випускниюв на мюью професй. Посилалися на досв1д економ 1чно розвинених краш. А ле виявилося, що процес мехашзацп на сел i так i не набув комплексного характеру: частка ручно! пращ доходила до 60 %. До того ж в умовах директивно! економши був непом1рно роздутий управлшський апарат. У цих умовах цшувалася кожна пара робочих рук. Лише 13 середини 60-х ροκΐΒ прийшли до усв 1домлення необхщност! стримувати MirpaЦ1Ю, закр 1 плювати на сел 1 квал 1ф1 коваН1 кадри, зокрема мехашзатор 1 в. А ле час було втрачено. У результат! масових Mirpapift i зменшення чисельносН мо­ лод! почала падати народжувашсть. 1978 ρίκ в icTopi'i укра!нського села став знаковим: смертшсть сшьських житеЛ1 в перевищила народжувашсть почалася депопулящя. Невт 1 шн 1 демограф 1чн 1 зм 1 ни В1Дбувалися i в m ic t i, де також зменшувалася народжувашсть. Збшьшувалася частка малих С1 мей - без д 1тей i з одшею дитиною: у ц 1 лому по Укра'1'Hi в 1960 р. !х було 55,5 %, у 1989 р. - 62,0 %. Побутова невлаштовашсть - м 1 льйони ■ Ж молодих людей жили в гуртожитках н я т к а Бершадсъкого району на В тн и ч заважала створювати ciM 1 . Було багато чиш . 1971 р. розлучень. Збшьшувалася кшьюсть

одинаков. Усе це призвело до того, що депопулящ я поширилася й на m ic t o i на початок 90-х роюв стала явищем, характерним для Bcie'i УкраТни. IcTOTHi зм 1 ни почали вщбуватися у склад 1 працездатних. 1 хня частка в населенш зменшилася протягом 1959-1989 pp. з 59,5 % до 55, 8 %. Одночасно - з 13,5 до 21,2 % - збольшився в1дсоток oci6 пенсшного вшу. Це б 0льше шж у будь-якш ш шш р есп ублщ 1 СРСР.

I

2. З м ж и в нацюнальному склад!

Нацю нальний склад населения УкраТнськоТ Р С Р протягом 60-80-х роК1 в зазнав суттевих змш. Вщ бувалося скорочення чисельност 1 титульного етносу - украшщв. Це було пов’язане 3 Ϊ зниженням народжуваностц старшням украшщв, вшздом за меж 1 республш и, а особливо - високими масшта­ бами Mirpann до Украш и представниюв шших нацюнальностей СРСР. За 30 роюв - з 1959 по 1989 - частка украш щ в у загальнш ю льк осД на­ селения республш и скоротилась 13 76,7 до 72,1 %, тод 1 як вщсоток рос1ян зб1льшився з 16 до 22 %. При цьому варто врахувати, що вплив росшсько1' мови, культури i ментальност 1 був значно вищим ю л ь к о с п етн 1чних рошян. Фактично повнштю зрусиф1кованими були укра'хнсью М1 ста, за винятком захщних областей. Д едал 1 р1 дше звучала укра'1'нська мова i в селах Сходу УкраТни та Криму. Русифш ащ я стала державною стратепею, а головний напрям розвитку нацюнальних вщносин полягав у «ш д тягув а н ш » етнос!в до мови i к ульту­ ри рошян.

I

3. Матер1альний р!вень____________________ _________ _

Починаючи з X X II I з’Тзду К П УкраТни i X X II I з’Тзду К П Р С (1966), на Bcix високих партшних форумах завдання п 1 двищення життевого р1 вня населен­ ия декларувалося як одне з основних завдань партп та держави. Навпъ у новш Конституцп УкраТнськоТ Р С Р 1978 р. були зафшсоваш права на гарантовану, Пдну оплату npani, на забезпечення житлом, квал 1 фшованою медичною Допомогою. Позитивн 1 змши справд 1 в1дбулися. Так, уперше за роки радянсько! влади У людей зник примарний страх голоду. Р1вень заробггно'Т плати в m i c t i i с е л 1 зб1льшувався. Регулярно протягом усього року почали отримувати зарплату колгоспники. 3 1964 р. Тм почали виплачувати пеншю в po3M ipi 12—30 крб. В 1 дносно зросла куп 1 вельна спроможшсть населения. Лю ди б 1 льше купували телев 1 зор 1 в, холодильников, пральних машин, ϊ η η ι ο ϊ побутово'Т техн 0ки. В 0тчизняний телев 0зор був у кожнш родин 1 . У зростанш реальних доход 0в населения УкраТни суттеву роль в ш гр ав али сусп 1 л ь н 0 фонди споживання (безкоштовна освгга, медичне обслуговування, витрати на утримання жит­ лового фонду, пеней, стипенди, ш льгов 0 п ут 0вки в санаторп дорослим i д 0тям У шонертабори тощо). У грошовому екв0валент1 в 1965-1980 pp. сума цих п0льг зросла б 1 льш н 0ж у 2,5 раза.

Ъ В Н ш

А л е основш економ 1чш показники, що мали гарантувати шдвищення життевого р1 вня населения, не виконувалися. Масштаби змш явно поступалися общяним. 3 1971 по 1985 р. грошова маса, яка перебувала в o 6 iry, збшьшилася в 3,1 раза, тимчасом як виробництво товар1в народного споживання - лиш е вдв1Ч1 . Внаслщок цього дедал 1 бшыне товар1в повсякденного попиту, особливо як 1сних, потрапляло до розряду дефщитних. Д овп черги за цими товарами та бшанина за «д еф щ и том » були характерною рисою побуту радянських людей у 7 0-8 0-τί роки. Намагаючись не допустити зниження життевого р 1 вня громадян, κ ε ρ ίΒ ництво держави йш ло на широку закуш влю за кордоном товар 1 в широкого вжитку. Це поглинало десятки м1льярд1в долар1в, виручених вщ продажу захщним крашам нафти i газу. Щ кошти просто «прощ алися». Нафтовий «б у м » 70-х ροκίΒ закш чився, i в бюджет! почали виникати багатомшьярдш дефщити. Однак, перетворившись на заручниюв власних необгрунтованих общ янок i демагопчних заяв, партшно-державш верхи старанно приховували дефщит бюджету, розширюючи р еал 1 за ц ш алкогольн и х напо'хв, пщ ш маю чи Ц1 ни на продовольч 1 та промислов 1 товари. Говорили, що бюджет С Р С Р став «п ’яний». Закуш вля дешевих промислових товар 1 в за кордоном тривала. У дедал 1 ширших масштабах 1 мпортувалося з капшалштичних кра'хн зерно. Так створювалася видимшть добробуту. Н асю льки низьким був добробут у 70-80-х роках, свщчить той факт, що за р 1 внем життя Укра\'на на початку 80-х роюв перебувала серед держав, що посщ али 50-60 мнщя у cbiti. Складною залиш алася житлова проблема, хоча для ϊϊ розв’язання видЬ ля ли ся М1 льярди карбованц 1 в. У 1965-1980 pp. в Укра'1 ш було побудовано 5,6 млн квартир, 25,2 млн oci6 одержали житло. У р есп ублщ 1 з’явилися η ο β ϊ MicTa: ЕИльногорськ, Нововолинськ, Свшловодськ, Енергодар та mini. У вели­ ких М1стах зводилися η ο β ϊ ж и т л о в ! м 1 крорайони. У Киев 1 - це Русан 1 вський, Теремки, Нивки, О болонь, Виноградар; у Харков 1 - СалМвський; у Запор 1 жж 1 - К осм 1чний. Та попри це черга на житло не зникла. У роки одинадцяτο'ϊ п’ятир 1 чки вона становила 1,5 млн oci6 i мала тенденцш до зростання. У складному становинц перебувало комунальне господарство m ict , на полшшення якого постшно бракувало кошт 1 в i матер 1 а л 1 в. Щ о ж до укра'хнського села, то воно перебувало в незр1внянно прш ому становищ 1 , Н1ж micto, хоча обсяги державних кашталовкладень, а також витрат на вказан 1 ц Ш Ольськогосподарських П1 дприемств протягом 60-х nepuioi' половини 80-х ρ ο κ ΐ Β зростали. Розш ирилося житлове буд 1 вництво, до центральних садиб практично Bcix колгосп 1 в i радгосшв пролягли доро­ ги з твердим покриттям. У середиш 60-х ρ ο κ ΐ Β було завершено електрифшаЦ1 Юсела, кожне двадцяте село було газифхковане. Однак «стирання меж 1 М1 Ж MicTOM i селом », яке общ яла програма К П Р С 1961 р., не вщбулося. У micti середньомшячна зарплата залиш алася значно бшыною, Н1 Ж у селк Медичие обслуговування населения хоча й полш ш илося, все ж i тут були численш проблеми. Наприкш щ 80-х ροκΐ Β у медичних закладах республш и працювало 180 тис. лш ар 1 в i понад 500 тис. медичних пращвнишв середньо! квал 1фшацп. У розрахунку на кожш 10 тис. ж и тел 1 в це було б 1 льше, Н1 Ж у розвинених крашах свшу. Одночасно зростала ю лью сть Л 1 карняних л 1 жок - за 1970— 1985 pp. майже на третину. Однак техшчна оснащеншть установ охорони

укрл 'На в перюд загосгремня кризп радянсько !' системи...

здоров’я i яю сть медичного обслуговування залиш алися надзвичайно низькими. У той час коли р 1 вень смертности в переважнш б 1 лы пост 1 розвинених захщних краш знижувався, у Радянському Сою з 1 зростав. 3 1965 по 1980 р. Цей показник на 1 тис. жител1в зрю з 7,3 до 10,3 випадюв. Щ о ж до Украши, яка колись мала прекрасш природно-юпматичш умови, що могли сприяти ДовголИтю ϊϊ жител1в, то смертность на И територп почала зростати швидше, шж в С Р С Р в щ лом у: з 7,6 випадка на одну тисячу населения у 1965 р. до 12,1 випадка в 1980 р. Уже наприкшщ 70-х роюв у деяких мюцевостях Украш и ровень смертности перевищував р0вень народжуваностп Поступово ця нега­ тивна тенденщя поширювалася на всю Украшу.

4. Повсякденне життя Характерною рисою повсякденносН е cnoci6 використання вшьного вщ роботи (чи навчання) часу. Як i рашше, ходили в гост 1 переважно у свята, на дш народження тощо. Значне мюце в дозв0лл0 трудящих n o c iB перегляд телепередач. Телемережею на початку 80-х роюв було охоплено 95 % населених пунюпв. Телевозори могли приймати 2 -3 програми, по яких почергово транслювалися передач! з Москви, Киева i обласного центру. Переважало, ю лью сн о та яюсно, росшськомовне телебачення, що стало ще одним потужним засобом русифшацп. Популярним було юно. Глядач 0в традицшно приваблювали мелодрами, комедп та пригодницью ф1 льми. За популярнютю серед к 0нокартин того часу перше мюце тримав телесер0ал «С1мнадцять миттевостей весни». Дал0 йшл и комедшно-л 1ричш строчки Е. Рязанова та знятий на Одеськш коностудй ф1 льм «М ю ц е зустр0ч0 зм1нити не можна». Одну з головних ролей у ньому виконував В. Висоцький, актор, поет i виконавець власних пюень. У пам’ят 1 Мщьйошв глядач 1 в залиш илася щея, висловлена головним героем ф 1 льму: «Бандити π ο β η η η ι сид 1ти в тюрмах!». В загал 1 В. Висоцький був знаковою фшурою 60-70-х ροκίΒ. Його хрипкий голос, n ic H i з «непричесаними» п!д партшш стандарти текстами знали Bci. У 1970 р. з пуском автопганта в Т о л ь я г п в Радянському Сою з 1 почалася автомоб1льна ера. Автом об 1 л 1 розширили д ля ϊχ власниюв мож ливост 1 для активного вщпочинку. В 1 дносно дешево коштував прохзд на транспорт! да­ лекого сполучення. З ’явилися турисТИЧН1 потяги. Парт 1 я i держава уважно слщкували за тим, щоб трудяиц використовували його «змю товно», «культурно». Центрами культурного дозвы ля залиш алися Будинки культури i к л у ­ би. На середину 1980-х роюв в Украϊη ϊ ϊχ нал 1чувалося 26 тис., з них 2 1 тис. в селах. При цих закладах продовжувала розвиватися художня самодп яльнють, у як 1 Й брали участь сотш тисяч людей. У систем! культосв 1тньо '1 роботи Продаж книжок на Хрещатику у Киевь значне мюце поН дали б 1блютеки, 1970 р . яких на середину 1980-х роюв налР

чувалося понад 60 тис. з книжковим фондом 1 млрд прим 1рник 1 в. Бёблютеки гцорёчно вщвёдували близько 40 м лн oci 6 . Книжки мала кожна сём’я. Будувалося нове, обладнане вщповщно до η ο β ϊ τ η ϊ χ вимог, прим щ ення головно! бёблютеки Украши - бёблёотеки А Н У Р С Р в Киевё. Сучаснё бёблёотеки були побудованё й у рядё обласних центрёв Укра'Гни. У 1980 р. в Украёнё виходило до 1800 республёканських, обласних, районних, заводських, вузёвських та ёнших газет та журналёв. Переважали росёйськомовн 1 . Газети передплачувала кожна сём’я. Значна увага придёлялася лекцёйнёй роботё. Лектори товариства «Знания» i компартёйнё пропагандисти розповёдали в трудових колективах (часто в робочий час) про досягнення в науцё i технёцё, про «хибнёсть» релёгёйного свётогляду, про подё! за рубежем. Лекцё! про мёжнародне становище були особливо популярнё. Однёею з ключових щей радянсько! пропаганди, яка масово тиражувалася в газетах, кёно, на радёо, телебаченш, у лек щ ях парт 1 Йних пропагандист 1 в, була щея про переваги сощ алю тичного способу життя над буржуазиям, про «загн и ван и я» каш тал 1 зму та його неминучий крах. Населения, вщдыене «залгзною завесою» в1 д закордоння i джерел об’ективно! 1 нформацй', у M aci сво!й не мало уявлення про дшсний стан речей i не могло усвщомити справжньо! цши радянського «добробуту», його нездоро­ вого i тимчасового характеру. Як найсуворш у таемницю обер1гали факт низького р1 вня радянських життевих стандарт 1 в пор 1 вняно 3i стандартами економ 1чно розвинених кра!н. Ш ирокому загалу було також невщомо, що в Укра!ш поширюеться алкогол13м, наркомашя, що постшно П1 двищуеться р 1 вень смертности знижуеться народжувашсть, зростае загроза депопуляцп.

5. Ж иття i побут ном енклатури__________________________ Деформацп в соц 1 альн 1 Й сфер 1 посилювалися несправедливим характе­ ром розпод 1 л у сусп 1 льних благ. В обстановц 1 всевладдя i безконтрольносп номенклатурн 1 верхи утворили власну, закриту систему постачання продо­ вольства i промислових TOBapiB, що не знала дефщ иНв i спекулятивних щн. Рада M iH ic T p iB i Ц К Компартп мали спещ альш велик! господарства, де вирощ увалися еколоп чн о чист 1 городина i фрукти д ля вищих партшнодержавних установ. Переробкою с 1 льськогосподарсько! продукцй' для номенклатурних B e p x iB займалися спещ альш закриН цехи. Отримую чи заробИ ну плату, яка в 2 -3 рази перевищ увала заробтгну плату ρ ο 6 ίτ Η Η Κ ΪΒ та колгоспниш в, представники номенклатури могли придбати на не! в 5-10 раз 1 в бьльше товар 1 в. За умов тотального дефщиту номенклатура мала можлившть за дешевими - державними - цшами купувати н еобх 1 дн 1 товари, тод 1 як основна маса людей або взагал! не мала доступ у до як 1 сних T O B a p iB , або втридорога змушена була робити покупки на базарах чи в спекулянНв. У 70-80-х роках поширюеться практика закуш вл 1 великих партш високояк 1 сних промислових i продовольчих TO B apiB , призначених виключно для вищого кер 1 вництва. «В и щ 1 1 нстан ц н » м али кращ1 санаторй, п о л 1 к л 1 Н1 ки та Л 1 карн 1 , що були у вщ анш так званого четвертого управления Мёнёстерства охорони здоров’я, будинки вщпочинку, пансюнати, а також м исливсью господарства.

Д ля чиновникёв партшно-радянського апарату зводилося п о л 1 пшене житло.

Винц урядов! i партшш служ бовщ мали постшно закрш леш за ними Ц1 лор 1чн 1 шмейш дачк Квартири найвищих кер 1 вниюв обслуговувалися штатними поксмвками, що утримувалися за державний кошт. Хатш ροβίτнищ, покснвки та шша домашня челядь нав 1ть була об’еднана в спещ альну профсшлкову оргаш зацш , а 1'хня служ ба зараховувалася в трудовий стаж. Дгги парт 1 Йно-державно'1 елтги вщ вщ ували найкранп, найсучасшнп дитяч 1 садки i школи, ию ля закшчення яких вони, як правило, вступали до престижних винив. Кер 1 вництво Комушстичнсп партп, держави, яке постшно твердило про CBoi' нам 1ри побудувати справедливе безкласове сусш льство, насправд 1 створило з вигодою для себе сусш льство витончешн сощ альш л H epiBHOCTi.

(Т|ерев1рте себе) 1. Як 1 з м 1н и В1д б у л и с я в ю л ь ю с н о м у склад1 н а с е л е н и я Украши в 6 0 - 8 0 - τ ί р о к и ? 2 . Чим було викликане збыьшення м1ського населения? За рахунок яких джерел воно вщбувалося? 3. У чому полягали особливост! демограф1чних npoueciB у сел 1 ? Яка причина початку n p o u e c i B депопуляцй с1льського населения? 4. Я к 1 зрушення вщбулися в нацюнальному склад 1 населения У Р С Р ? Чим вони були зумовлеш? 5. Ваше розумшня поняття «р1вень життя». Як 1 компоненти, на ваш погляд, воно включае? 6. Схарактеризуйте офщшну л ш ш партчйно-державного кер1 вництва щодо р 1 вня життя населения. Чи була реал13ована ця Л1 шя в 70-80-х роках? 7 . Яку роль в 1Д 1г р а в а в ί Μ π ο ρ τ товар1 в повсякденного вжитку для задоволення елементарних потреб населения? Як 1 фшансов 1 джерела дали змогу зд1 Йснювати закордонш закуп 1 вл 1 ? 8. Дайте оценку житлово 1 проблеми в Укра 1 Н1 в 70-80-х роках. 9. Що було зроблено в 70-80-х роках для полшшення медичного обслуговування населения? Наск 1 льки ефективною була державна полника в цш сфер1 ? 10. Поясн 1ть зм1 ст терм1 на «депопуляц 1 я». Як 1 причини викликали депопуляЦ1 ю населения Укра 1 ни? 11. Пор 1 вняйте сучасний ргвень життя в У к р а М з вщпов1 дними показниками в 70-80-х роках. Пор 1 вняйте р1вень життя в Украш 1 та в розвинених заруб 1 жних Краунах. Використайте додатков1 матер1али. 12. Схарактеризуйте побут K e p iB H o i верх1 вки У Р С Р у 70-80-х роках. Чи можна вважати справедливим порядок розподшу матер1альних благ i послуг, який склався в K p a m i в 70-80-х роках?

Документ 1. Р о з п о д ш н а се л е н н я УкраГнськоТ РСР за н а ц ю н а л ь н о ю о з н а к о ю (у %) 1926

1937

1959

1989

УкраУнц!

80,0

78,2

76,8

72,7

Р0С1ЯНИ

9,2

11,3

16,9

22,1

ввре'|

5,5

5,2

2,0

0,9

1926

1937

1959

1989

П р о д о в ж е н н я таблицi

Поляки

1,6

1,5

0,9

0,4

HiMpi

1,3

1,1

Бшоруси

0,3

0,4

0,7

Молдавани

0,9

0,8

0,6

0,6

Болгари

0,3

0,4

0,5

0,5

100,0

100,0

100,0

100,0

-

-

0,9

1нш 1

Все населения

Романцов В.О. Деям актуальш аспекти дем ограф 1чно'| ситуаци в УкраТж у 19451990 pp. //У кр а'ж ськи й 1сторичний журнал. - 1992. - № 10-11. - С. 40.

2. 3 i с п о г а д 1в е к с -п р е з и д е н т а У краш и Л. К равчука Кер 1вництво - це елгга. Вершина республжи. Члени полггбюро i секретарь.. M ix собою вони жили дружно, принаймы спьпкувалися щ о д н я ... .Щ одня влаштовувалися так зваж общи пол 1тбюро... Ось де тема для художниюв, для епохально! картини! - це, вважайте, общи бопв. Щ одня на общ у прим щ енж ЦК для цього ви д тял и спещальну залу, де збиралися члени полггбюро, i τί, що тут працювали, i τί, що в Рад| M iH icTpie чи у Верховый Рад|, - якщо, звичайно, хто з них не перебував у вщрядженнь На чол! столу - перший. Страви подавалися вишукань Чле­ нам полггбюро видавалися яюсь додатков! rpou ii, κρίΜ зарплати, зат! rp ou ii, збержаючи зарплату, вони й харчувалися, а ще й додому замовляли харчь Сюльки саме видавали грошей, я не пам’ятаю, але достатньо... Розюшж общи були неспш ним и, тривали довго, Ыколи по п 1втори-дв 1 години. Тут, за столом, можна було й справи pi3 Hi вирш увати - парт 1йн 1, державн!, бо ж найвище кер1вництво napTii' i держави збиралося. ...Окремообщ али заввщ дтам и, nep u ii заступники, пом 1чники, у них бувокрем ий зал, кожен мав свое мюце. А жструктори, консультанти й 1нш 1 «нижч 1 чини» 061дали в 1НШ1й залг Щ одо лжування, то перший i члени полггбюро ходили на те ль кування аж... через дорогу... це амбулаторно, а коли що серйозно, то кремл 1вська лжарня. Апарат же - eci, хто нижч 1 секретарив, лкувалися на Пушмнсьюй, в четвертому управл 1ннг Або у Феофанм... Чемерис В. Президент. Роман-есе. - К., 1994. - С. 134-135.

Запитання до документе Документ № 1.----------------------------------------------------------------------------------------------------П роанал/зуйте динамику национального складу населения Украши в 19261989 pp. Сформулюйте ваш е бачення питань: 1. Яю ф актори спричинили зменш ення вщ сотка украшц/'в у загальнм маеi на­ селения? 2. Щ о стало причиною ю тотного збш ьш ення ю лькосп та ваги рос/ян? 3. Як1 ю торичнi обставини спричинили катастроф/'чне зменш ення еврейського населения Украши? 4. Чому зникла шмецька етн 1чна група? π η τ ο

μ

ο

ϊ

Документ № 2 .----------------------------------------------------------------------------------------------------Ш дготуйте повщ омлення на тему «Життя ном енклатурних eepxie». Чому, на ваш погляд, у середовищ i вищ их ном енклатурних прац/вниюв, о б ’еднаних епшьн'ютю щеологИ, полпичних цшей, юнувала глибока сощ ально-матер/альна диф еренц/ац/я? Чим це було зумовлене?

1З р о бггь в и с н о в к и та у з а га л ь нення д о п а раграф а

§

6

0

- 6

1

.

ДИСИДЕИТСЬКИЙ PVX

Згадайте

| 1. Причини зародження дисидентського руху в Укра'шг на рубежг 5 0 -6 0 -х ρ ο κ ϊΒ . 2. Н апрям и дисидентства та його стосунки з владою. 3. Основ-

них представник1в украш ського дисидентства 5 0 -6 0 -х ρ ο κ ϊΒ .

Творче ЗаВДаННЯ

| Чому опозицш ний рух в У к р а ш 1 не набув у другш поло­

вин! 60-х - на початку 80-х рокгв масового характеру?

1. Опозищя в друпй половин! 6 0 -х - на початку 7 0 -х ροκϊΒ Наступ неостал 1 шзму, згортання демократичних процешв, започаткованих у роки хрущовськоТ «в щ ли ги », посилення тиску союзних оргашв на Украшу, русифшащя та зневага до украшсько! мови i культури викликали вщкритий чи мовчазний спротив украшсысох штелшенцп. У вщповщь вла­ да розгорнула репресп. У серпш - на початку вересня 1965 р. було проведе­ но арешти понад двадцати дисиденНв. Серед них - лггературний критик 1ван Свггличний, художник Опанас Заливаха, шторик Валентин Мороз, поет-перекладач Святослав Караванський. У вересш 1965 р. шд час презентацп в кшвському кшотеатр 1 «У к р а ш а » картини С. Параджанова «T iH i забутих предш в» з р 1 зкою критикою а р е н т в виступили I. Дзюба, В. Стус i В. Чорновш. Ш д ϊ χ η ι μ л и с т о м п 1 дписалося 140 присутшх. Реакц 1 я влади була блискавичною. 1вана Дзюбу зв1 льнили з роботи У видавництв1 «М о ло д ь» i виключили з асшрантури Кшвського пед1нституту, Вячеслава Чорновола звыьнили з редакцн газети «М олода гвард1 я», Василя Стуса вщрахували з 1нституту лНератури А Н УРСР, де β ϊη був асшрантом. А л е це не згасило наростаючо! хв и л 1 протесНв. У листопад 1 1965 р., захищаючи заарештованих i в б о л 1 ваючи за стан украшсько!' культури, до Ц К КП Укра'1'ни та Ц К К П Р С звернулися з листом композитор П. Майборода, поети Л. Костенко та I. Драч, ав1аконструктор О. Антонов. Листи-звернення до кер 1 вник 1 в У Р С Р i С Р С Р були одшею з найпоширеН1 ших форм протесту в τί роки. Серед тих, хто шдписував (ϊχ називали «П 1 дписантами»), було ктлькасот представник 1 в укра'1'нсько 1 1 н тел 1 генцп. KpiM уже названих, «пщ писантам и» були I. Свггличний, М. Коцюбинська, 3. Франко, С. Сверстюк, Б. Антоненко-Давидович, М. Брайчевський, В. Стус, Я. Кендзьор, А. Горська та багато шших. Листи-протести йш ли не лиш е 3 i столи щ Украши, а й з обласних центр 1 в. У 1968 р. на 1 м’я першого секретаря Ц К К П У П. Шелеста, секретаря Ц К з питань ВДеологй Ф. Овчаренка i секретаря Сш лки письменииюв Украши Д. Павличка було надшлано колективного листа чотирьох молодих митщ в Дншропетровська, як 1 протестували проти шельмування Олеся Гончара за його роман «С о б ор ». Так у M icT i, де не було жодного навчального закладу з украшською мовою викладання, виникла «нацюналютична небезпека». У пщготовщ листа звинуватили поета Н ана Сокульського, якого заарештували i засудили на 4,5 року табор 1 в суворого режиму. Щ одо десятюв сшвчуваючих, то власН обмежилися «л и ш е » звшьненням з роботи, виключенням з партп, «пророб лен ь» у парткомах чи викликом у ш дроздши К ом И ету держбезпеки (К Д Б ). У 1967 р. в структур! КДБ створюеться спещ альне « п ’яте управлш ня», на яке режим поклав обов’язки боротьби з «щ еолоп чн и м и дивершями», а по сут! - з шакодумцями.

Ι ι ι ι π ο ι ο формою д 1 яльн ост 1 дисиденНв стало поширення ш дготовлених ними книжок, ста­ тей, вщозв, що викривали i засуджували полн тику влади. Щ матер 1 али потайки переписувалися, передруковувалися, передавалися з рук у руки. Така система поширення шформацп називалася «самвидавом» - за 1 рошчним висловом росшського дисидента В. Буковського: «С ам пишу, сам цензурую, сам видаю, сам поширюю i сам вщсиджую». У 1966 р. 31 своею першою «самвидавською» роботою «Правосуддя чи рецидиви терору?» виступив молодий журналхст В. Чорновш. У 1967 р. bih завершив роботу над зб 1ркою матер1ал1в про долю двадцяти засуджених iHт е л 1 гент 1 в шд промовистою назвою «Л и х о з 1ван Свггличний - укра 1нрозуму», що й стало приводом до його арешту ський дисидент, лггератуй ув’язнення. рознавець i поет У 1969 р. повернувся з в’язнищ та вщновив активну правозахисну Д1 яльш сть Валентин Мороз. Через дев’ять мшящв, у 1970 р., його було заарештовано вдруге за на­ писания есе «М ойсей i Датан», «Хрош ка опору», «Серед CHiriB» i звинувачено в антирадянськш пропаганд!. 14 ρ ο κ Ϊ Β ув’язнення - таким був вирок 1ваноФраню вського обласного суду. Та це не зламало його вол 1 - свщченням цього стала нова праця [ остро! громадсько-полггичжн спрямованосп, що називалася «Репортаж 13 заповщника ϊ μ . Берн». Важливою под 1ею сусш льного життя став початок виходу в с1чш 1970 р. «самвидавського» журналу «Украшський вшник». До 1972 р. побачили cbit плеть його HOMepiB. Завдяки щлеспрямованим Д 1я м дисидент 1 в у 60-х роках була започаткована традищя - 22 травня вшановувати пам’ять Т. Шевченка. Саме цього дня 1861 р. труну з ты ом Кобзаря провезли з Петербурга через Кш в до Канева д ля поховання. У пам’ять про цю под 1 ю бшя пам’ятника Шевченков 1 навпроти Кшвського уш верситету 2 2 травня кожного року збиралися шанувальники поета, читали його поезп, Bipuii про нього, грали на бандурах тощо. Щ прояви укра'1'нсько '1 нац 1 онально'! св1 домост 1 викликали гостру реакщю властей, що не зупинялися перед арештами учасниюв скорботних з 1 брань. За таким сценар 1 ем починалися i поди 22 травня 1967 р., коли бшьше тисяч1 людей з1бралося бт я пам’ятника Кобзарю. М ш в д я роз 1 гнала учасник 1 в зхбрання i заарештувала чотирьох з них. О буреш свав 1 ллям , люди на пропозиц1ю Н. Св 1тлично 1 i М. Плахотнюка - вщомих дисидент 1 в - руш или до Ц К К П Украш и з вимогою негайно звшьнити заарештованих. Розгшваних людей не могли зупинити hi мш щ ейсыа кордони, Hi брандспойти. Демонстранти розш ш лися лише тод 1 , коли заарештованих о третш годиш ноч 1 привезли до будинку Ц К i звшьнили. Новим чинником правозахисно!' д 1 яльн ост 1 став рух кримських татар за повернення на шторичну Батьювщину - в Крим та вщновлення нацюнального

i полггичного р 1 вноправ’я народу. У 1968 р. за гпдтримки тод 1 вже вщомого правозахисника генерала П. Григоренка в M o c k b i було прове­ дено демонстращю представниюв кримськотатарського народу. Вщ початку справедлив! вимоги кримських татар пщ тримували укра­ шсью правозахисники. Сш вчуття i солщ арш сть були характериими рисами учаснию в украш ського опозиЦшного руху. К оли в серпш 1968 р. радянсью вШська, окупувавш и Чехо-Словаччину, за­ душ или «П р азьку весну», на захист скривджених виступили дисиденти. 1 хш о ц ш к и чехо-словацьких подш мали широкий вщ гук У СуСШ ЛЬСТВГ На цей час дисидентство охоплюе практично всю територио Украши, хоча основна ю лью сть Шакодумщв припадала на М1 ста Ки1в i J Ib b ib . 3 1969 р. украш сью дисиденти налагоджують зв’язки 31 сво 1 ми московськими колетами. Якщо рос 1 Йськ1 дисиденти б 1 льше оп 1 кувалися питаниями захисту прав людини, то в Украш ц κ ρ ϊ Μ цього, гостро стояли питания нацю нального В1дродження та розбудови власно! соборно! держави. З аслугою дисидентсгва 70-х стало вироблення власно! 1 д еолог 1чно 1 платформи. Вона Грунтувалася на конституц1йному npaei укра'1'нського народу на самовизначення, задоволення його культурних потреб, у першу чергу використання рщно! мови, нащонально!' культури, формування елеменНв громадянського сусш льства та дотримання прав людини. Водночас украшському дисидентству не вистачало оргашзацшного оформления та соц 1 ально '1 бази, бо формувалося воно переважно з представниюв 1 н тел 1 генцй. Зростання масштаб1 в шакодумства викликало роздратування та penpeci'i з боку неостал 1 шстського кер1 вництва держави. Апогею ця кампашя досягла в 1972 р., коли в У к р а М було заарештовано понад 100 представниюв штелшенЦн. Були ув’язнен 1 Вячеслав Чорновы, бвген Сверстюк, 1ван Свшличний, 1ван Дзюба, М ихайло Осадчий, Ю л 1 й Шелест, Василь Стус, 1гор Калинець та ϊ η ιπ ϊ правозахисники. Практично Bci вони були засуджеш до тривалих термш 1 в ув’язнення та В1дправлен 1 до табор1в суворого чи особливого режиму на Урал1 та в Мордовй'. Однак i там украш сью правозахисники не скорилися. «Т а б 1 рним гене­ ралом » називали в’язш В. Чорновола. Не припинив боротьби в ув’язненш В. Стус та iH u ii дисиденти. K p iM системи тюремно-таб1рних установ, на захист тоталггарного режиму було поставлено каральну псих 1 атрш. Деяких дисидент^в, яких було важко звинуватити в порушенш в1 дпов 1 дних статей Кримш ального кодексу, винаХщлив 1 радянсью шкв13итори оголош ували божев1льними i направляли до псих 1 атричних л 1 карень спец1ального типу. Серед них видьлялася Д н 1 пропетровська, яку було перетворено на справжню псих^атричну в’язницю. C o t h i невинних людей у ж ахливих умовах «п си хуш ок » несли кару за сво!' 1 деали.

2.Укр аш ська гельсшська трупа (УГГ)______________ _ M a c o B i арешти 1972 р., спрямоваш проти дисиденНв, стали першим актом полггичних репресш, що розпочалися в Укра 1'ш i дштали назву «великого погрому». За ппщативи нового партшного кер1 вництва Украш и вщбуваються масов 1 чистки тих, кого так чи шакше пов’язували з автономштським курсом П. Шелеста. При цьому, залишаючись в τϊηϊ та особисто координуючи акцш , В. Щ ербицький переклав справу ϊϊ здшснення на секретаря Ц К з щ еологп В. М аланчука. За 1 хньою 1 шщативою вщ посад було усунуто бага­ тьох партшних та радянських кер1вниюв, яю певною Miporo симпатизували щеям нацюнального вщродження. Натомшть ϊχηϊ посади обш мали τΐ, для кого едино правильними були ще! так званого пролетарського штернацюнал 1 зму, а по cyTi русифшацп Украши. MacoBi репресй 1972 р. на деякий час знизили актившсть дисиденНв. Однак уже в 1974 р. побачили свгг 7-й та 8 -й випуски «Укра1'нського вшника», у вщновленш виходу якого незаперечною була заслуга Степана Хмари. За кордоном було видано низку книжок правозахисниюв, що не змогли побачити cbit в Украши У 1975 р. уряди 35 держав Свропи i Ш вш чно! Америки, у тому числ! й уряд СРСР, пщписали Гельсшсьш угоди, як 1 закр 1 плювали ηοβϊ вщносини в Сврош, ποβηηηϊ були забезпечити дотримання в кож нш з кра'хн високих принцип 1 в демократп, прав людини. Розумш чи, що в Радянськ 1 Й Укра1ш це практично неможливо, у листопад! 1976 р. найбшын активн 1 правозахисники об’едналися в Укра'1'нську громадську групу сприяння виконанню Гельсшських угод в Укра'1 Н1 , або Украшську гельс1нську групу (У ГГ ). Вона стала найбшыною правозахисною орган 1 зац 1ею в республщп Ϊϊ очолив письменник М икола Р у­ денко, а серед члешв були таю вщом 1 дисиденти, як Петро Григоренко, Левко Л у к ’яненко, 1ван Кандиба, Над 1 я СвНлична, Вячеслав Чорновщ Василь Стус, Святослав Караванський, Оксана М етко, Олесь Бердник та iH. У Г Г в1 др 1 зняло В1 д попередн!х правозахисних оргашзацш те, що вона була вщкритою громадською орган 1 зац 1 ею, яка хоч i не була визнана владою, вважала, що мае законне право на 1 снування. У Ц1 Й д 1 яльн ост 1 вона контактувала з аналопчними об’еднаннями по всьому СРСР. У декларацп Укра 1'нсько 1 гельс 1 нсько1' групи зазначалося, що оргаш защ я ставить за мету розв’язання чотирьох головних завдань: ознайомлення широких ю л укра'1 нсько 1 громадськост 1 з Декларац 1 ею прав людини; сприяння виконанню статей заключного Акта з питань безпеки i сшвпращ в Сврош; домагання того, щоб на bcix м 1 Жнародних нарадах, де мають обговорюватися пщеумки виконання Гельсш ­ ських угод, Украша як суверенна европейська держава i член О О Н була представлена окремою делегащею; акредитування в Украш ! представниюв зарубежно! преси. У декларацй проголошувалося, що в свош ро6 οτί Група керуеться не полпичними, а лише гумаштарно-правовими мотивами i свою головну

мету вбачае в ознайомленш светового сшвтовариства з порушеннями прав л юдини в УкрашЕ Незважаючи на щ лковиту законшсть д 1 яльност 1 Групи, И пщтримку захщними демокраМями, працювала вона в умовах постшного тиску з боку владних структур. О собли ву ненависть викликали в КДБ поширюваш на Заход! меморандуми про незаконш арешти, списки полггичних в’язшв, !'хне становище в таборах тощо.

I

3. РелИйне дисидентство_________________________________

Заборона Украш сько '1 автокефально! церкви в довоенш роки та Укра'шгреко-католицько! у повоенш, шалена антирелшшна кампашя кшця 50-х - початку 60-х ρ ο κ ίΒ спричинили зародження та зростання релшшного дисидентства. О собли в о активно боролися за вщ новлення c b o i ' x прав греко-католики. Ф орм ально лшвщована греко-католицька церква Д1 яла в захщ них областях Украш и в ш дш льних, «катаком бн и х» умовах. Значна частина населения цих областей таемно вщ правляла р е л т й ш обряди. 1снувало до 350 парафш (громад). Ними керували епископи, як 1 також Д1 яли в п щ ш ллГ 3-за кордону церквою керував кардинал Йосип С л 1 пий, який у 1963 р. прибув до Ватикану т е л я багатор 1 чного сиб 1 рського заслання. Одним з активних борщв за права греко-католицько '1 церкви в Укра\‘н 1 був Йосип Тереля. У 1982 р. колиш нш в’язень табор 1 в та «спецпсихуш ок» Й. Тереля став одним з оргашзатор 1 в К ом 1тету захисту Укра 1 нсько\' грекокатолицько '1 церкви. М ужньо вщстоював права В1руючих один з Л 1 дер 1 в укра'1'нського дисидент­ ства, багатор 1чний в’язень сталшсько-брежневських табор1в В. Романюк. Саме завдяки його д 1 яльн ост 1 з’явилася опозиц 1 я режимов! в Росш ськш православн 1 й церкв1 , яка на той час фактично перебувала шд щлковитим контролем держави. Значну частину р е л т й н о г о дисидентства становили члени протестантських конфесш евангельських християн-баптист 1 в, егов 1ст 1 в тощо. О собли ву актившсть у справ 1 1хнього за­ хисту виявляли Петро BiHC - член Укра'1'нсько 1 гельс 1 нсько 1 групи, та його батько - один з провщ ниш в-баптиспв пастор Георгш BiHC. CbKo'i

4. Придушення дисидентства______ Через 3 мюящ п к л я оргашзацп УГГ, у лю то ­ му 1977 р., було заарештовано п кер 1 вник 1 в М и к олу Руденка та О лексу Тихого. Незабаром ϊχ було засуджено вщповщно на 12 i 15 ροκΐΒ позбавлення в о лг До 1980 р. бы ы ш сть правозахисник 1 в, як 1 входили до групи, було засуджено на термши вщ 10 до 15 роюв. За радянськими законами того часу максимальний термш позбавлення в о л 1 за найтяжч 1 злочини не μ ϊ γ перевищувати 15 ροκίΒ. Ш сля 1980 р. арешти тривали. Було зааре­ штовано за звинуваченням в антирадянськш

Йосип Тереля - поборник прав укра 1 нсько'1 грекокатолицько1 церкви. 1970 pp.

агггацп i пропаганд! О. Шевченка, В. Чорновола, В. Стуса, С. Хмару. У таборах загинули В. Стус, В. Марченко, О. Тихий, Ю. Литвин. На початку 80-х ροκΐΒ оргашзований рух в У краш 1 було практично розгромлено. Головна причина цього - вщ сутш сть у дисиденНв надежно! полггично']' моб 1 льн ост 1 , активних зв’язю в з масами, здатних забезпечити ϊ μ Д1 еву i piniyny пщ тримку широких верств населения, зокрема робггниюв та селянства. Бракувало надежно! оргашзованостп За сощ альним складом дисиденти були переважно представниками штелшенцп. Активною була репресивно-каральна машина, с и л 1 яко! вони протистояти не могли. Однак, незважаючи на величезш перешкоди, що ϊχ чинила влада, диси­ денти доносили до народу правду про справжне становище в Украшп За­ вдяки !хш й самовщданш боротьб 1 у громадськш свщ омосп поступово утверджувалася думка про необхщ ш сть демократизацп сусш льного життя, утвердження сувереш тету Украши.

1. Назвпъ головних учасниюв опозицшного руху в Укра'ш1 у другш половиш 60-х роюв. До яких сощальних категорш населения вони належали? 2. Схарактеризуйте основш вимоги украшських дисидент1 в. 3. Дайте характеристику основних форм д1 яльност1 полггично'! опозицп. 4. Назв1ть головн1 «самвидавськ1 » видання i твори дисидент1 в. 5. Якими методами боролася держава з шакодумцями? 6. Яке мюце в опозицшному p y c i пос1 дало рел 1 Г1 Йне дисидентство? Назвггь його K ep iB H H K iB .

7. Чим були викликаш penpeci'i проти 1 накодумщв Украши 1972 р.? 8. Схарактеризуйте Д1яльшсть Украшсько'! гельсшсько'! групи, ϊϊ склад, програмн1 Ц1 Л1 та завдання. Як влада боролася з УГГ? 9. У чому полягае шторичне значения д1 яльност! украшських дисидент1 в? Яке М1 сце ви можете В1 двести ϊ μ в ic T o p ii' Укра'^ни?

10. Яю з 1дей дисидент!в знайшли втыення в розбудов! сучасно!' Укра1ни?

1. « В щ кр и ти й л и с т в и б о р ц я А н а т о л 1я Коваля д е п у т а та м р а д УРСР», 1969 р. 1. Сучасн! ради УРСР - малод 1йов 1, вони майже η ιηογο не вирш ую ть. Головною причиною цього виступае юнуючий паралел 1зм b c ix op raH iB управлЫня (парлйних i державних). Парпйн! оргаызацм π ο β η η η ι боротися за вплив у радах, а не пщмжяти ϊχ... Стан економ 1ки, культури, мистецтва в УРСР настшьки незадов 1льний, що вимагае вщ b c ix рад добиватись вирш ення хоча б таких проблем: У οφβρί економжи 2. ...Провести радикальну економ 1чну реформу... При цьому передбачити: пщпорядкування республканському уряду УРСР b c ix вщомств народного господар­ ства Укра!'ни (зараз з 33 промислових мжютерств УРСР лише 6 цшком п 1дпорядковуються республканському уряду, ц 1Ш 1Стьм 1Н1Стерствпор 1вняно другорядного характеру), зджснення нею розпод 1лу нащонального доходу... 3. Пщвищити 3 ap o6 iT H y плату ροδίτΗπκίΒ (зараз з 8 годин роботи робйникам виплачуеться лише за 3 години, а колгоспникам - 1 годину)... 5. Встановити гласний депутатський контроль у οφβρί р о з п о д т у в УРСР... Вщкрито обговорити вартють допомоги, яку Укра'жа надае жш им республкам та заруб!жним краУнам.

У сфер| державно-полЬичного життя: 1. Прийняти нову Конституцию республки, у яюй πίτκο вказати мехажзми, яю б гарантували республМ становище суверенно! нацюнально! держави. Визначити в новм КонституцГ!, що юнування р1зних р 1вноправних парЛй не суперечить сощ ал 1зму... 4. ГНквщувати цензуру. 5. Л квщ увати систем у обмежень пересування населения. У сфер| культури: 1. Укра!жзувати навчальш заклади республжи. 2. Вщмшити дискримш ащ йж заходи вщносно культурно! спадщ ини украУнського народу. 3. Встановити закони, спрямоваж супроти дм , яю заважають розвитку культури нащональних груп (молдаван, евре'!в, угорщв, болгар, греюв i т. д.). Национальный вопрос в СССР: Сборник документов. - Мюнхен, 1975. - С. 143-150.

2. С та тт· К рим инального к о д е к с у Укра'ш сько!'РСР, за я ки м с у д и л и д исид ент1в Стаття 56. Зрада Батьювщини. Зрада Батьювщини, тобто Д1яння, умисно вчинене громадянином СРСР на шкоду державжй незалежносЛ, територ1альжй недоторканносЛ або военжй могутносЛ СРСР: nepexifl на 6 ίκ ворога, шпигунство, видача державно! або вмськово! таемнищ жоземн 1й державТ втеча за кордон або вщмова повернутися з-за кордону в СРСР, надання шоземнж держав! допомоги в проведенн! ворожо!д 1яльност| проти СРСР, а так само змова з метою захоплення влади - караеться позбавленням вол! на строк вщ десяти до п’ятнадцяти роюв з конфюкащею майна i засланням на строк до п’яти роюв чи без такого або смертною карою з конфюкащею майна. Стаття 62. Антирадянська аптащя i пропаганда. Аптащя i пропаганда, проваджена з метою пщриву чи ослабления Радянсько! влади або вчинення особливо небезпечних державних злочишв, поширювання з Лею ж метою наклепницьких вигадок, що порочать радянський державний i сусп ть н и й лад, а так само розповсюдження або виготовлення, чи зберюання з Лею ж метою Л1тератури такого ж зм 1сту - караеться позбавленням вол 1 на строк вщ шести мюящв до семи роюв i засланням на строк вщ двох до п’яти роюв. B iflO M O C T i

Верховно! Ради УРСР. - 1961. - № 28. - С. 342.

Запитання до документов Документ № 1.— ----- ---------------------------------------------------------------------------------------------Л ист А. Коваля - одне з багатьох звернень, якi одержували вищ i органи влади вщ гром адян Украши. Проанал/зувавши його змют, дайте вщповщь на запитання: а) Чи актуальним и були пропозицп А. Коваля щ одо вдосконалення полпичноϊ систем и СРСР, статусу в ньом у УРСР? б) Як/ i3 цих пропозищ й суперечили тоталпарнш природ /' суспш ьного устрою СРСР? в) Яю пропозицп суперечили економ/чному устроев/ СРСР? г) Чи могли бути реализован! пропозицп А. Коваля в конкретних ум овах того часу? Документ № 2 .-----------------------------------------------------------------------------------------------------Стаття 56 Крим'шального кодексу УРСР квал'ф кувала д/яння, ум исно вчиненi гром адянином на ш коду територ'юльшй недоторканносп СРСР як зраду Батьювщини. Разом з тим Коиститущ я СРСР 1977р. зберегла за республиками право виходу i3 СРСР. Удем ократичних кра'шах законодавство узгодж уеться з конститущ йними нормами. Чому в УРСР збереглася така невщ повщ нють М1ж Конститущею i Крим 'шальним кодексом? Чим ви можете це пояснити?

I 3 po6iTb висновки та узагальнення д о параграфа

§

6

2

- 6

4

.

КУЛЬТУРА IДУКОВМЕ ЖИТТЯ

ЗгаДЭЙТе § 1. Щ о включають у себе поняття «культура» i «духовне життя»? 2. Я к 1 змши в розвитку культури В1 дбулися на рубеж1 50-60-х ροκϊΒ i кого з ϊϊ Д1 яч 1 в ви знаете? 3. Назвйъ характерш риси полггики партшно-державного кер 1 вництва у сфер1 культури в 60-τϊ роки.

Творче завдання

Охарактеризуйте основш перепони, ху розвитку культури.

ηκϊ

стояли на ш ля­

1. Загальноосвгтня школа__________________________________ Народна освгга - шдГрунтя культури й духовносп - в 60-80-х роках перебувала в сташ перманентного реформування полггизацп, пристосування до потреб «розвинутого сощал13му». У 1966-1967 pp. у школах республши розпочався перехщ на η ο β ϊ навчальш програми. ΟκρίΜ нових роздШв ф1зики й загально! бюлогп, свого часу заборонених (юбернетика, генетика), у випускному клаФ було запроваджено курси философа та полтгекономи сощал13му, об’еднаш в спещальний пред­ мет - сусшльствознавство, а у восьмому клаФ «Основи Радянсько'! держави i права». Ц1 η ο β ϊ курси покликаш сформувати в учшв переконання, що сощал1зму належить майбутне, а каштал1зм неминуче загине. У 1972 р. ЦК К П РС i Рада MiHicTpiB С Р С Р прийняли сшльну постанову «П ро завершения переходу до загально! середньш o c b i t h молод! i далыний розвиток загальноосв1тньо'1 школи». Зазначений документ, а також прийняτί в 1973 р. «Основи законодавства С Р С Р та союзних республш про народну освтгу» визначили основш напрями навчального процесу в наступш роки. ϊχ прийняття означало, що вщнин1 завданням шюл та прир1вняних до них заклад1в е надання середньо! освгги кожному громадянинов1 УкраТни, незалежно В1д його бажання i злобностей. Запровадження обов’язковоТ загальноТ освИи вимагало значних зусиль i κ ο ι η τ ϊ β для реал1зацп. Нереально плани щодо охоплення Bcie'i молод1 середньою школою нега­ тивно вплинули на якшть навчання. Було запроваджено жорстю критерп оцшки роботи навчальних заклад1в за кыькшними показниками. Велася ак­ тивна боротьба з другор1чництвом, за збереження учшвського контингенту. Обов’язков1сть середньоТ ocbith вела до знецшення знань, окозамилювання, осюльки позитивне ставлення кер1вництва μ ϊ γ мати т0льки той педагог, учн1 якого отримували bhcoki оц1нки. Зароб1тна плата вчител1в була низькою. Особливий акцент у 60-80-х роках робився на трудовому вихованш учшвсько!' МОЛОД1. Учш мусили ОВОЛОД1ТИ робшничими та шльськогосподарськими спец1альностями. Не завжди продуманою i обгрунтованою була акц^я 13 закриття, особливо у С1льськ1й м1сцевост1, малокомплектних початкових i восьмир1чних шк1л. У 1980 р. в Укра'Ш1 ϊχ було 20 935, що майже на 9,3 тис. менше, шж у 1960 р.

2. Новий етап русиф каци_________________________________ У 70-80-х роках у школах Украши ρϊ3κο звузилася сфера функцюнування укра'1нсько1' мови. Виконуючи вказ1вку вищого парткер1вництва, восени 1978 p. MiHicTepcTBO освИи У Р С Р направило на мшця директиву: «Удосконалювати вивчення росшсько! мови в загальноосвггшх школах республши»-.

Це означало початок ново! хв и л 1 русифшацп заклад 1 в народно! освгги. В обласних центрах республш и наприкшщ 70-х ροκΐΒ украш сьм школи становили лише 22 %, а росшсый - 78 % загальж н к 1 льк ост 1 шшл. У Донецьку, бттыне половини населения якого - украшщ, не залиш илося жоджн укра­ шсько! школи. Зникли укра'1 нськ 1 школи й у Криму, де третину населения становили украшщ. Усього за 1960-1980 pp. число украшомовних ш кы у р еспублщ 1 зменш илося на 8,7 тис. А л е цим не обмеж ились. К ом уш стичний режим прагнув щ лковито!' русифшацп Украши. У травш 1983 р. Ц К К П Р С i Рада MiHicTpiB С Р С Р прийняли таемну постанову «П р о додатков 1 заходи щодо удосконалення вивчення росшсько! мови в загальноосвггш х навчальних закладах союзних республш ». ВиконуЮчи р 1 шення центру, партшно-державне кер1вництво У Р С Р у червш 1983 р. прийняло власну постанову. Нею, зокрема, призначалися надбавки в po3Mipi 15 % зарплати вчителям росшсько! мови та лггератури «за особливо складш Умови роботи». Русифшащя як напрям денацюнал 1 заци украшського народу здшснювалася планово, щ леспрямовано й наполегливо. Стало звичним явищем звшьнення учш в вщ вивчення украшсько! мови та лггератури, яка ще залиш алася в програмах росш ських шкьл в Украши Часто це вщ бувалося т е л я гшсьмових заяв батыйв, як 1 обгрунтовували свое прохання «слабким здоров’ям дггей». Зменшувалася т л ь к ш т ь видань Украшською мовою, у тому ч и сл 1 й для дггей. Якщ о в 60-х роках на украшському книжковому ринку понад 60 % книжково! продукцй друкувалося Укра!нською мовою, то 1990 р. - менше як 20 %. Росшськомовш сть стала ознакою политично! лояльн осИ режимовт В щ еолоп чн ом у аспект! то був важливий чинник придушення нащонально! сввдомосН украшетва, а значить, i його прагнення до политичного самовизначення.

Ц 3. Специальна оевгга_______________________________________ Потреби господарства в кадрах, насамперед ш дустр 1 альних робггниюв, поширення професшно! шдготовки молод 1 визначали висою темпи розвитку системи професшно-техшчно! освгги. Ю льюсть навчальних профтехоевггшх заклад 1 в зб 1 льш илась за 1959-1980 pp. в 1,3 раза, а число учш в i студенНв б!льш шж удв 1 Ч1 . Розш ирився перелш спец1альностей, за якими велася П1дготовка кадр 1 в. 1стотних 3 ΜΪΗ у д 1 яльн ост 1 вищо 1 школи Украш и в 70-80-х роках не вщбулося, хоча загальна кшьшеть винив збы ы нилася. Вони були зор 1 ентоваш Передушм на зб1льшення к 1 льк ост 1 спец 1 а л 1 ст 1 в з вищою оевггою. Усього за 20 ροκΐΒ (1960-1980) вищу оевггу здобули 2,5 млн oci 6 , за цей час було под­ готовлено 3,8 млн фах 1 вц1 в 13 середньою спещ альною оевггою. У 1980 р. в Украшц загальна ш лью сть населения яко! становила 50,1 млн oci 6 , працювало 5,3 млн спещ ал 1 ст 1 в з вищою та середньою спещ альною оевггою. Проте йщуюча система вщетавала в1 д вимог постш дустр 1 ально! епохи, у яку всту­ пало людство й була занадто щ еолопзованою.

_ 4. Становище науки_______________________________________ В умовах науково-техшчно! революцй, яка охопила економ 1чно розвинеш кра!ни, наука дедал 1 бшыне перетворювалася на безпосередню продуктивну силу. Враховуючи це, кер!вництво С Р С Р прагнуло забезпечити роз-

виток П найважлив 1 ших напрям 1 Б· X X IV зЧздом К П Р С у 1971 р. було по­ ставлено завдання - «оргаш чно з’еднати досягнення науково-техшчно! революцП з перевагами сощал13му»· А ле радянському режимов! виявилося не шд силу належним чином скористатися досягненнями НТР. ВщсутН1 сть ш телектуально! свободи гальмувала прогрес радянсько! науки. Згубний вплив на не! справляла також штучна 13оляц1я вчених С Р С Р в1 Д C BiTOBoro наукового сшвтовариства. В Укра'1 Н1 ш лью сть науковщв У 1980 р. зросла до 200 тис. oci 6 , хоча в розрахунку на 1 тис. ж ител 1 в це було значно менше, шж у Росш ськш Федерацп. Р1вень матер^ально-техшчного оснащения союзних наукових установ був значно вищий за республшанський. Набула поширення практика переманювання вщомих украшських учених на роботу до Москви, Лешнграда, шших m i c t Poci'i. Центр ретельно контролював розвиток клю чових напрям 1 в науки i рщко допускав, аби досягнення науковщв окремих республш у чомусь перевищували загальноСОЮЗШ.

Я к i в шших республш ах СРСР, ефектившсть роботи вчених в УкраШ! була недостатньо високою. Промислов 1 П1 дириемства, колгоспи, радгоспи не були зацшавлеш в негайному впровадженш досягнень науки у виробництво, бо це належним чином не заохочувалося. М 1 ж розробкою i впровадженням, як правило, був наспльки великий пром 1 жок часу, що «нововведения» встигало i техн 1чно, i морально застартти. За цих умов учета втрачали штерес до результат1 в своет npapi. Наука, особливо фундаментальна, вщчувала гостру нестачу КОШТ1В.

Центром наукових дослвджень республ 1 ки залишалася Академ 1 я наук УРС Р. На початку 80-х ρ ο κ ίΒ в ϊϊ установах працювало понад 70 тис. учених. У 1962 р. роботу А Н У Р С Р очолив видатний спещалшт у галуз 1 електрозварювання Б. Патон. За короткий строк свгговим л 1 дером у сфер 1 порошково!' металургп став 1 нститут проблем матер 1 алознавства, першим директором якого був академ 1 к I. Францевич. У 1969 р. в умовах косм 1чного вакууму й невагомост 1 на корабл 1 «С ою з- 6 » завдяки розробкам учених 1нституту електрозварювання вдалося вперше у с в т провести зварювання алюм 1 Н1 ю, титану i нержав1 ючо1' стал 1 . Певн! зрушення ввдбулися у сфер 1 с 1 льськогосподарсько '1 науки. Колектив М ирошвського науково-досл 1 Дного 1 нституту шд кер 1 вництвом академ 1 ка В. Ремесла селекцю нував h o b i сорти пшениц 1 , якими в С Р С Р зашвалося 8 млн га. В Укра'1'ш було виведено сорти цукрових буряк 1 в з одноростковим насшням, дало змогу зб 1 льшити 1 хню врожайшсть. Помттним явищем у гуман 1тарн 1 Й наущ стало завершения видання пщ кер1вництвом академ 1 ка П.Т. Тронька 2 6 -το μ η ο ϊ «Ισ το ρ ίϊ m ic t i С1Л Укра 1 ни», у шдготовщ яко 1 брало участь понад 100 тис. oci 6 . Важливим результатом тсторичного осмислення дтйсностт, хоча й не позбавленого «бш и х п ля м »

ТД Щ еолопчних ш тамшв, стало заверш ения в ^979 р. 1нститутом icTopi'i А Н У Р С Р багатотомΗοϊ «IcTopi'i У кр аш сью н Р С Р ».

Водночас продовжувалось трубе втручання Партшних оргашв у наукову Д1 яльшсть, особливо в галуз 1 сусш льних наук. На початку 70-х ροκϊΒ ЦК Компартп Украши звинуватив у «юторичних, методолопчних i теоретичных помилках» сП1 вроб1тник 1 в 1 нституту археологи на чол 1 з Ф-П. Шевченком. ϊχ «вина» полягала в недостат­ к и уваз1 до зв’язк 1 в Кшвського княз1 вства з швИ1Чними та швшчно-схщними землями. Лунали звинувачення на адресу тих дослщнишв, πκί насМ1лювалися згадувати у cboix працях пр1 звища ^1· Грушевського, I. Багряного, О. Оглоблша, В· Кубшовича, С. Сфремова. За «неправильне» Василь Ремесло - розровивчення icTopi'i козацтва з роботи звшьнено бив методи селекцп, автор О. Апанович i Я. Дзиру. 17 сорив пшениц! О собливо проявив себе на нив 1 «боротьби з буржуазным нац10нал13мом та антирадянською щ ео ло п ею » секретар Ц К К П У з щ еолопчних питань В. М аланчук. Саме з його 1 шщативи на початку 70-х ροκϊΒ у середовинД украшсько '1 штеЛ1генци вщбувся «великий погром». Його результатом стало усунення з обшМаних посад щлох низки вщповщальних партшних пращвниюв, фактично чистка napTi'i, за результатами яко! з К П У були виключеш тисяч 1 ϊϊ члешв. Виключення з партп означало кшець кар’ери людини та було одним з найтяжчих покарань. Поширеним явищем стало вилучення з б 1 блю тек «небажаних твор 1 в» чи Наукових праць автор1в. Списки таких книжок з року в ρίκ розширювались.

5. Розвиток лггератур

и

______________________________

Криза радянсько! системи не могла не позначитися на сташ лИератури й Мистецтва Украши. Тоталггарна система вимагала В1 д митщв художнього вИправдання ϊϊ курсу на згортання демократизацп, посилення централ 1 зму 1 Денацюнал1зацш Украши. Режим прагнув пщкршити авторитетом мистецтва витвореш в партшних верхах безшДдш ще!' про «розвинуте сощ а л 1 стичне СУСП1ЛЬСТВО ЯК ВИЩИЙ ТИП ЛЮДСЬК01 ЦИВДДзаЦП», Про НОВу 1СТОрИЧНу СШЛЬн1сть людей - «рад ян ськи й народ», про «н еп оруш н у едшсть партп i народу».

О ф щ щ ними виконавцями в ол 1 партп були вщповщш громадсьш оргашЗДЦП - сш лки письменник 1 в, художниюв, композитор 1 в тощо. Чисельш сть Сп1 лки письменниюв, наприклад, перевищувала 900 чоловш. Щ сш лки та ^H i партшш оргашзацп виконували також i функцп тиску на «н естш ки х» Ни «непош рних». ПарНя уважно стежила за настроями митщв. Проявом Цього були численш партшш постанови з питань лИератури й мистецтва, 3 1 зди й пленумы творчих сшлок. Як наслщок, у лггератур 1 й мистецтв 1 культивувалися кон’юнктура, пристосуванство, прагнення догодити вищому ЦЦртШно-державному кер 1 вництву. Виконання вол 1 партп стимулювалися лауреатськими званиями, почестями 1 Матер1 альним достатком.

У 1966 р. були удостоеш звания Героя Сощ алш тично! Пращ О. Корншчук, М. Бажан, Ю. Смолич, М. Стельмах. 1хш пр 1 звищ азустр 1чаються i серед лауреаНв затверджено! у 1962 р. Ш евченювсько! премп. Та в Укра!ш, як i взагал 1 в Радянському Союз1,шнувало шше мистецтво. Чесш, талановиН письменники, поети, художники гостро вщ чували наростання негаразд!в у сусш льствп 3 тривогою сприймали вони поширення пристосуванства, роздвоення моралр хабарництва. 1 хню увагу дедал 1 бшыне привертало катастроф1чне попршення еколопчно! обстановки в Украшр пов’язане з безконтрольною Д1 яльш стю центральних вщомств. Вони вбачали причини занепаду национально!' культури, звуження сфери вживання укра­ шсько! мови у вщсутност! реального суверенитету У РС Р, права украшщ в самим вир 1 шувати свою долю. ГЦ почуття яскраво вщображеш в кращих творах лггератури i образотворчого мистецтва Украш и 60-80-х роюв. Вони знаходили живий, защкавлений вщгук у широких колах громадськостп Водночас номенклатури! верхи Украш и насторожено, а то й вороже сприймали ϊχ. У 1968 р. з 1 шщативи тод 1 шнього партшно-державного кер 1 вництва розгорнулася кампашя цькування Олеся Гончара за його роман «Собор». О. Гончар одним з перших в укра!нськш лтгератур 1 звернувся до художнього анал 1 зу глибоких деформац 1 й сусп 1 льного життя Украш и в повоенш роки. Перший секретар Дншропетровського обкому партп О. Ватченко назвав «С о б о р » «щ ейно хибним » i «пасквш ьним». Цю несправедливу, упереджену критику партшного функцюнера П1 дтримав i П. Ш елест - перший секретар Ц К К П Украши. Був шдданий несправедливш критищ й фактично вилучений з широкого читання роман Р. 1ваничука «М а льв и », пронизаний щеею незнищенност! нац 10 нально! культури, св1домост 1 , безсмертя украшського народу. У задушли в 1 Й атмосфер! 70-80-х ροκΐΒ 3i сво!ми вшьнолюбними художн 1 ми творами не могли пробитися до украшського читача письменники В. Дрозд, С. Гуцало, Р. Ф едор 1 в, I. Чендей, I. Б1лик та inuii. Засудження й фактична заборона «С о б о р у » знаменувала початок «закручування гайок» в щ еолоп чн ш i культурш й сферах. Пш ля усунення П. Ш елеста вщ кер 1 вництва Компарт 1 ею Укра!ни i обрання на цю посаду В. ГЦербицького упереджешсть i п 1 дозр 1 Л 1сть у ставленш до творчо! 1 н тел 1 генцп Укра!ни з боку парткер1вництва ще бшьше посилились. Десятки талановитих письменниюв, ποετϊΒ, журнал 1ст 1 в були звинувачен1 в «нацюнал13мЬ> й «антирадянщин 1 », позбавлен 1 можливосН друкуватися, виключен 1 3Ϊ складу Сш лки письменник 1 в Укра!ни. К 1 нець «в щ ли ги », наступ брежневсько! реакцй' негативно позначилися на творчосН Л1ни Костенко. Лиш е через 16 ροκΐΒ пшля зб1рки «М а н д р 1 вки серця» вийшла !! нова книжка BipuiiB «Н а д берегами в1 льн о! ρίκΗ». ППсть ροκΐΒ не могла вона видати свою «М арусю Ч ур ай » - роман у Bipinax, який, врешт 1 , вийшов у 1979 р. i лиш е в 1987 р. удостоений Державно! премп iM. Тараса Шевченка. Було припинено друкування зб1рки письменниШ «Зоряний 1 н теграл» та «К н яж а гора». Ряд украшських лггератор 1 в стали жертвами судових процешв i заплати­ ли за сво! 1 деали роками табор 1 в, а то й життям. Уся !хня «провина» поляга­ ла в тому, що вони не ш ш ли на компромю 13 сов 1стю, не погодилися на роль глашата!в фальш! й неправди, що була уготована !м тоталИарною системою.

На всерозхрес'п лю т! i жаху, На всепрозршш смертного крику Дай, Украшо, гордого шляху, Дай, Украшо, гордого лику... Щ слова написаш Василем Стусом - одним з найяскрав 1 ших укра!нських π ο ε τ ί Β X X ст. Його ДВ1Ч1 арештовували. У 1980 р. В. Стуса було засуджено до 10 ρ ο κ ί Β позбавлення вол1 i на 5 роюв заслання. Вщомий росшський правозахисник Андрш Сахаров писав: «В ирок Стусов 1 - ганьба радянсько!' репресивно! системи». У 1985 р. поет помер в одному з мордовських табор 1 в, прожив­ ши сорок С1 м ρ ο κ ί Β . У 1989 р. його прах та прах Василь Стус шд час ув’яз­ нення поета Ю р 1 я Литвина i фшолога Олекси Тихого перевезено i перепоховано в Киев 1 на Байковому кладовищп Р1шенням Ради M iH ic T p iB У Р С Р В. Стус за поетичну зб1рку «Д орога б о л ю » посмертно удостоений звания лауреата Державно! преми Укра!нсько! Р С Р у га л у з 1 лН ератури за 1990 р. Одного з кращих лггературних критиюв 60-х ρ ο κ ΪΒ поета 1вана Свггличного вперше було заарештовано в 1965 р., вдруге - у 1972 р. У κ β ϊ τ η ι 1982 р. 7 сенатор 1 в i 96 конгресмешв С Ш А направили лист Л. Брежневу 13 закликом звы ьнити I. Свггличного i дозволити йому вшхати до Америки на Л 1 кування. В 1 дпов 1 Д1 на лист не було. Лиш е в 1983 р., нашвпарал1зований, 1ван Свш ш чний повернувся 13 заслання до Киева, продовжуючи напружено працювати. «Каторга, - писав про СвНличного 1ван Дзюба, - вбила його Т1 ло, але розкрила його h o b i м о ж л и в о с п думки. Несправедлива кара поро­ дила не лиш е б ы ь страждання, а й високий стан д уху». Частиш письменник 1 в -«ш 1стдесятник 1 в» у 70-80-х роках вдалося уникпути репресш. До числа ϊ χ η ϊ χ здобутю в можна В1 днести Bipmi 1вана Драча з книжки «K o p iH b i крона», л 1 ричну зб1рку «Н а ср 1 бному березЬ> М иколи B iH грановського, «Р о зп ’яття» Петра Скунця, «Таемницю твого обли ччя» Дмитра Павличка, «П е р е в ед е н и я » В 1тал 1 я Коротича.

L 6 , Мистецтво У краТни_____________________________________ У нелегких умовах русиф 1 кац 1 ! чимало мистецьких колектив 1 в зум 1 ли зберегти нацюнальний колорит, майстершсть, високий творчий потенц 1 ал, яскравий талант. Серед них - заслуж ений державний хор ϊ μ . В 1рьовки, творче об’еднання «Трем бИ а», академ 1 чна хорова капела «Д ум к а », заслуж е­ ний ансамбль танцю У Р С Р ι μ . П. BipcbKoro. Понад 200 чолов 1 К об’еднувала Сп 1 лка композитор 1 в Украши. Прекрасну, яскраву cepiio шсень створив у 60-70-τί роки Платон Майборода, плщ но працював уславлений композитор Олександр Бшаш. Ϊ χ η ι n ic H i л ун а ли в ycix куточках республж и - В1Д столи ц 1 до найвщ дален 1 шого села. У 1979 р. за загадкових обставин об^рвалося життя вже вщомого в УкраΪΗ Ϊ i c b i t i тридцятил 1тнього композитора-гисняра, автора пшень «Червона рута», «В одограй » та in . Володимира 1васюка.

У 1980-1982 pp., вперше за довп роки Державний академ 1чний оперний театр Украш и брав участь у знаменитому Шсбаденському фес­ тиваль Свгг полонили елементи «незнайомо! козацько! екзотики», високий р 1 вень акторського виконання майстр 1 в сцени в onepi «Тарас Б ульба» М. Лисенка. Усшшно репрезентували украшське оперне мистецтво на Батьювщиш i за кордоном чудов 1 виконавщ класичних оперних партш: бвгеш я М1рошниченко, Пзела Ципола, Мар1я Стеф’юк, Дмитро Гнатюк, Анатолш С олов’яненко, Анатолш Мокренко та ΪΗ Π ίί.

У 70-80-х роках русифшащя охопила i театральне мистецтво. Менш як 30 % професшних театр1в республши залишилися украшськими. В ОдеЛ 13 шести театр1в лише один був украшським. У столищ Украши 13 семи театр1в статус украшського зберш лише Драматичний театр ι μ . 1вана Франка. Театральних заклад 1 в, πκί б ставили вистави мовою шших народов Украши, взагал1 не шнувало. I це за умов, коли в р есп ублщ 1 проживали представники понад 100 нацюнальностей. Друга половина 60-х - 70-τί роки стали перюдом формування неповтор­ ного напряму кшомистецтва - укра1нського поетичного κ ϊ η ο . Започаткували його випущеш в цей час художш к 1 ностр 1чки «К а м 1 нний хрест» (режисер Леош д Осика), «Криниця для спраглих» (режисер Ю рш 1лленко, сценар1й 1вана Драча), «Б1лий птах з чорною ознакою» i «В авилон-Х Х » (режисер 1ван М иколайчук), « T i H i забутих предк 1 в» (режисер Серий Параджанов). Д оля цих видатних картин, як1 увш ш ли до скарбнищ свпового k i h o m h c тецтва, була досить складною. Ф ш ьм «К риниц я д ля спраглих» взагал 1 не вийшов на екрани. «Benip напередодн 1 1вана К уп ала » режисера Ю. 1лленка випущено незначною кыькш тю κ ο π ί ή , i на екрани β ϊ η практично так i не потрапив, а «Τ ϊη ϊ забутих предю в», що побачив свгг 1964 р., незадовго до зак1нчення перюду «В1длиги», протягом 20 ρ ο κ ϊ Β не згадувався жодним словом. Важкими були 60-80-τί роки в ж и гп 1вана Гончара - знаного украшського скульптора, автора пам’ятнишв М аксиму Горькому в Я л п , Тарасов! Шевченку в Я готи н 1 , народнш художниц! Катерин 1 Б1локур у сел1 Богдан 1 вка на Ки’1 вщин 1 . Його постшно звинувачували у «вщ хиленнях» вщ сощалютичного реал1зму i обмеж ували творчу свободу. Розвивалася украшська школа живопису. Нимало художниюв, виконуючи «побаж ання» кер 1 вних шстанцш, працювали на парт 1 Йне замовлення, зображуючи будн 1 розвинутого сощал1зму. А л е такий «ж ивопис» не викликав iHTepecy Hi населения, Hi спец1алшт1в. Б 1 льш 1сть же майстр 1 в пензля славили природу рщного краю, демонструючи високий художнш хист i смак. Лю ди м илувалися полотнами М. Дерегуса, В. Чеканюка, Т. Яблонськоц В. Ш аталш а, М. Серветника,

Володимир 1васюк - один з основоположники сучасη ο ϊ украшсько! естрадно! музики

Народна художница У Р С Р М. Примаченко (Приймаченко) за роботою. Село

Б о л о тн я 1ванк1всъкого району на Ки1 вщ иш . 1969 р.

Ф. Манайла, Й. Кошая. Краиц художш полотна, навггь в умовах комушстичного режиму, сприяли формуванню естетичних смак 1 в народу, допомагали збереженню традицш. Таким чином, загальна сощ ально-економ 1чна й политична криза в сусП1 льств 1 справила негативний вплив на розвиток культури. В умовах постшно посилювансн русифшацп, всеохоплюючого наступу центру постало питания про самобутш сть украшського народу, який волею центру трансформувався у «радянський народ». Кранц представники культури Bci сили В1 ддавали боротьба з щею загрозою.

( перев!рте себе ) 1. Схарактеризуйте o c h o b h i напрями державно! полггики в галуз 1 освпи в 60-80-х роках. 2. Дайте оцшку досягненням i прорахункам у галуз! освни. Чи справд1 в цей час загальноосв1тня школа переживала кризу? 3. Наведнь факти посилення полпики русифшацп Украши в 60-80-х роках. Якими були ϊϊ насл1дки для украшсько'1 нацй? Хто п натхненники i виконавц1? 4. Що нового в ρο 6 οτϊ вищо! школи з’явилося в 60-80-х роках? Як ви гадаете, чи можна шлях розвитку украшсько'1 школи 60-80-х роюв назвати екстенсивним? Обгрунтуйте свою думку. 5. Проанал1зуйте досягнення природничих наук Укра'хни. 6 . У чому полягав перифершний характер укра'1'нсько!' науки? Яю його при­ чини й насл1дки? 7 . Чим Б1др13нялося становище вчених, яю працювали у в1 Йськово-промисловому c e K T o p i? 8 . Схарактеризуйте умови розвитку Л1тератури й мистецтва. Яку тематику влада вважала особливо актуальною? Чому саме и? 9. Розкажггь про н а й в а ж л и в 1Ш 1 досягнення укра!'нсько! лператури в 60-80-х роках. 3 1 менами яких лиератор 1 в вони пов’язан!?

10. Схарактеризуйте творчють В. Стуса й I. Св 1тличного. Як склалася Ухня доля?

11. Проанал 1зуйте стан образотворчого мистецтва Украши в 60-80-х роках. Назв 1ть найяскрав1 ших художншав i скульптор1в цього перУоду.

12 . Ηκΐ твори образотворчого мистецтва друго'У половини 60-х - початку 80-х ροκίΒ вам в1 дом 1 ?

Д окум ент 1. 1з с п о г а д 1в к о л и ш н ь о го п е р ш о го се к р е т а р я ЦК КП Укра'Гни П. Ш е л е с т а п р о о б го в о р е н н я на з а с щ а н ш политбю ро ЦК КПРС м о в н о го пи тани я Секретар ЦК КПРС Суслов: «А взагаль я повинен сказати вам, що на УкраУж д а ­ леко не все гаразд - уся УкраУна говорить украУнською мовою!». Я аж оторожв: «А що, вона мае турецькою розмовляти, чи як?» Тут пщключаеться Дем 1чев, секретар ЦК КПРС: «I взагал!, там у Ш елеста укра'Ужзащею займаються!». Знову не витримую: «Де в Шелеста? Як укра'Ужзащею? Ыякою укра'Ужзащею не займаються. 6 i роайсью школи, е i украУнсью школи - на великий жаль, украУн­ ських шкш менше». Д ем 1чев: «А Шевченко в них - кумир». I на Суслова дивиться. Тут мене прорвало: «Так, Шевченко у нас кумир. Його i в наилй кра'Уж, i за кордоном вважають вели­ ким демократом, гежальним поетом». Д ем 1чев почав заперечувати: «Так, але ж bi h у вас кумир молодь У Шевченка там КВ1ТИ завжди, ЩОР1ЧНО вшки приносять». Я, вщчуваючи, що остаточно втрачаю самоконтроль: «Ну так це добре. А як ти помреш, хто тебе згадае, k b i t h вщнесе?». Суслов втручаеться: « Π ο τ ι μ у вас b c i в и в 'ю к и украУнською мовою. Щ о таке?». «Ну, а якою мовою вони мають бути? Якою? 6 украУнською, е i росмською». Суслов тод| використав св!й найголовжший козир: «Узагал! у вас в УкраУж багато прояв 1в нацюнал 1зму». Я ο το ρ ο π ίΒ , тримався, але голос пщвищив мабуть гаряче: «У чому, Михайле Анд р 1йовичу, прояви нацюнал 1зму? Це ж звичайн! сталшсью ярлики». Леонщ 1лл 1ч вир1шив змшити трохи тему, пожартувати: «Ось у нас при Скрипнику украУжзацю проводили. Так це була скрипниювщина. При Скрипнику, ви знаете, я працював на завод!, коли укра'Ужзащю проводили - що це було, це був абсурд, CMix. Та й взагал! украУнська мова - це ж... суржик роайсько'У мови...» Я аж зуби зщпив, та мовчу, лише думаю: «I це кер!вник держави! Це людина, яка народилася, виросла i бшьшу частину життя прожила на УкраУж». КиУв. - 1989. - № 10. - С. 96-97.

2. Р о сш сь ка д и с и д е н т к а , од н а Ϊ3 з а с н о в н и ц ь М осковськоТ Г ельс1неькоТ груп и Л ю д м и л а А л е к с е е в а п р о руси ф ш а Щ ю У краш и ... В и т ю н е н н я украУнськоУ м о в и в щ б у в а е т ь с я не с т и х м н о , а в ж и в а н и я м ц т о г о к о м п л е к с у д е р ж а в н и х заход1в, як| с к е р о в у ю т ь демограф1ЧН1 п р о ц е с и в б а ж а н и й д л я в л а д и 6ίκ.

Переселения украУнц 1в на cxiflHi, р|дко заселен! земл! Советського Союзу - в Ка­ захстан, на Cn 6 ip, на Урал, на Далекий C x ifl - заохочуеться економ 1чними мето­ дами. У той же час заохочуеться переселения р оаян на УкраУну. Внаслщок цього з 1959 по 1970 роки чисельжсть украУнського населения на УкраУн! збтьш илася лише на 10 проц., а росш ського - на 30 проц. ...У 1970 рощ роФйське населения УкраУни мало б ть ш е 9 м ть й о ж в чолов 1к проти 35 м ть й о ж в украУнщв. А в 1979 рощ в Укра'Уж жило вже 10,4 м ть й о н а pocinH . Упровадження рос 1йсько'У мови починаеться з д о ш кть н и х дитячих установ. На Укра'Уж переважають рос 1йськомовн 1дитяч! ясла тадитяч! садки. Але й τϊ, що вважаються украУнськими, сильно зросш щ еж...

Б ть ш у частину вищих навчальних заклад 1в на УкраУн! зроайщ ено... В 1970 p o u i з niB Topa м ть й о н а спещ ал 1СТ1в з вищою освпою , що працювали на УкраУнп, 600 ти ­ сяч були р о с 1янами, тобто бть ш е , ы ж третина. Укра'Унська мова фактично збереглася лише в селах, а також серед невелико!' частини укра'УнськоУ штел 1генци, переважно гуманнарно'У. Не1нтел 1гентж громадяни вживають у розмов! сум ш вульгаризованих рошйсько'У та укра'УнськоУ мов. Я називаю цей процес росющенням, а не советизащею, як це роблять деяю роС1яни, бо яким би неприемним цей факт для нас не був, росшська мова е знаряддям знищення багато'У та свосрщно'У укра'УнськоУ культури. I кожен роа'янин, що заплющуе на це 04i чи перекладае вщповщальнють за це 3i свого сум л тн я на когось Ышого, об’ективно полегшуе цей процес... Укра'Унська думка. - 1982. - 18 листопада.

Запитання до документов Д окумент № 1.— — ---------------------------------------------------------------------------------------------С характеризуйте ставлення вищ ого парпйно-держ авного кер'юництва СРСР до укра'1 н с ь ш мови i укра '/нсько! национально! культури. Д окум ент № 2. Щ о нового ви д/зналися, прочитавш и витяги 3i статп р о а й сь ко ! правозахисниш ' Л. Алексеево!? Чому вона критикуе терм/'н «советизац/я», вважаючи правильш ш им говорити саме про «рос/йщення», або русиф 'жац 'ю ?

З р о б ггь в и с н о в к и та у з а га л ь н е н н я д о п а р а граф а

9

6 5 .

ПЩСУМКОВО-УЗАГАЛЬНЮЮЧПЙ УРОК

Полггико-щ еолопчна криза системи____________________ У 60-80-τί роки створена за лешнсько-сталшськими моделями радянська система вичерпала можливост 1 свого розвитку. Прийнятою 1961 р. програмою К П Р С передбачалось досягнення в найближч 1 20 ρ ο κ ϊΒ головно'У мети парта буд 1 вництва комушзму. Проте скоро виявилось, що створити сусшльство, го­ ловним принципом якого було «В1Д кожного по можливостях - кожному за по­ требами», неможливо. Таким чином, зазнала краху щея, на досягнення яко'У були В1 ддан 1 колосальш зусилля КомушстичноУ партй' та народу. Недосяжгпсть Ц1 лей призвела до втрати значною частиною населения В1ри в комушстичш щеали. На цьому фош « 1 дея розвинутого сощал13му» як тривалого етапу, що повинен був передувати комушзму, була лише спробою партшноУ номенклатури дезор 1ентувати сусшльство. Декларувалося те, у що не в1рив на­ род. Та й сама номенклатура, особливо наприкшщ 70-х - на початку 80-х ρο κ ϊΒ перебувала у сташ деморал 1заци, а ϊϊ лщери, переважно старшого вжу, не надто розум 1ли стан справ i перспективи розвитку держави. УкраУнська Р С Р у цей перюд продовжувала залишатися складовою СРСР. В 1 дпов 1 дно до Конституцп С Р С Р (1977) та Конституцп У Р С Р (1978) вона проголош увалася суверенною радянською сощ алю тичною державою, яка добров 1 льно увш ш ла до складу Радянського Сою зу i могла з нього В1 льно вийти. Однак це було лише формально, а фактично людям навггь заборонялося думати про незалежшсть. Всевладдя союзних вщомств, у першу чергу економ 1 чне, у цей перюд в Укра1'ш зросло.

^ В Н щ

Ф орм ально влада в Украш ськш Р С Р належала радам народних депутаTib, а фактично - перебувала в руках К ом уш стично 1 партп. КомпарНя Украш и була невщ’емною складовою К П РС , перебувала у фарватер! ϊϊ полггики. Навггь несм 1 л и в 1 спроби П. Ш елеста - першого секретаря Ц К К П У у 1963 -1972 pp. - розширити права республши, стримати русифшацш натрапили на р 1 шучий onip центру. В. Щ ербицький, який обшмав посаду першого секретаря Ц К К П У у 1972-1989 pp., мав яскраво виражену промосковську ор 1 ентац 1 ю i скеровував республику в русло «братерсько! дружби народов С Р С Р ».

2. Спротив систем!. Дисидентський рух Така полггика викликала законний спротив укра'!нського сусш льства. Його виразниками стали украш сью дисиденти. Вони були переважно представниками штелшенцп, що найб1льш гостро вщчувала наступ неосталш13му. У своему розвитку дисидентський рух протягом друго!' половини 60-х початку 80-х ροκΐΒ пройшов складну еволющю. Незважаючи на арешти незгодних, п роведет в 1965 р., друга половина 60-х - початок 70-х ροκΐΒ стали перюдом ю лью сн ого зростання дисидентства. На цьому еташ протест ripoявився у проведенш окремих заход 1 в, випуску «самвидавсько 1 лПератури», П1 дтримц 1 руху кримських татар. Ш сля масових а р е п т в дисидент 1 в, проведених у 1972 р., щ еолопчною платформою украшських дисиденНв стала щея украшського нацюнального в1 дродження. П 1сля Гельс 1 нсько '1 наради з питань безпеки та сшвробггництва в Свроп 1 (1975) та прийняття нею ряду правозахисних докуменНв дп дисидент 1 в стають б 1 льш оргашзованими, спрямовуються на захист прав громадян. Це особливо демонструвала створена в 1976 р. Украшська гельС1 нська група (У Г Г ). Цей перюд тривав аж до початку 80-х ροκΐΒ, коли зуси ллям и влади дисидентство було фактично повшстю загнано до табор 1 в. Однак, в1 дправивши людей за Грати, влада не змогла задушити 1дею свободи i незалежност 1 .

I

3. Кризов! явища в економ!чному ж и т л ___________________

П 1 Сляхрущовське двадцятир 1ччя (1965-1985) нерщко називають перюдом «застою », кризою системи. Справд1 , економ 1чн 1 показники в щ роки, за винятком пор1вняно ycniiuHoro (1966-1970) п’ятир 1ччя, знижувалися. Економ 1чна реформа, започаткована березневим i вересневим пленумами Ц К КГ1РС (1965), була загальмована партшно-державною бюрократ 1 ею. Ϊϊ позитивна 1 мпульси поступово слабшали. Глибока структурна перебудова економши була нагальною необх 1 днютю, але вона не здшснювалася. Як i рашше, у народному господарств 1 домш увала важка промисловють. Найбшьш квал 1ф1 кован 1 кадри працювали на обороиних п 1 дприемствах. Ц 1 пщприемства поглинали кращу сировину. ϊχ обслуговували найталановиНпп вчен 1 . А тим часом на шдприемствах циВ1 льних галузей швидко стар 1 ли основгп виробнич 1 фонди, i на ϊχ оновлення кошти не вид 1 ляли ся. Укра'1'на перетворилася на п ол 1 гон д ля економ 1 чних експеримент 1 в центральних вщомств, у результат! яких велик 1 райони респ у б л 1 ки стали зоною еколопчного лиха. Концентрац 1 я в У краш 1 атомних електростанц 1 й, побудованих за недосконалими проектами, досягла кри­ тичного Р 1 ВНЯ.

Колгоспно-радгоспна система в 70-80-х роках продемонструвала свою повну неефектившсть. Аграрный сектор економши поглинав величезш матер 1 альш ресурси,айогопродуктивш стьзниж увалася. Науково-техшчна револющ я мало торкнулася ш льського господарства Украши. Д л я забезпечення населения продовольством держава мусила в широких масштабах закуповувати зерно за кордоном. Украш ське село занепадало. Сотш тисяч гектар 1 в найродючпдих земель були виведеш з господарського o 6 ir y . У 1972-1986 pp. з карти Украши зникло швтори тисяч 1 шл. Ц ьому штучному процесов 1 не було Hi економ 1 чного, Hi сощ ального виправдання.

4. Р|вень ж иття населения________________________________ Радянська економша не могла забезпечити населению пдних умов життя. На споживчий ринок працювало лише трохи бшыне 20 % потужностей украшсько!' п ром исловост 1 . Це були товары низько! якостц як 1 π ο μ ι τ η ο поступалися заруб 1 жним зразкам. Та найнеобх 1 днш ш м населения все ж було забезпечено. Р 1 вень заробтгно 1 плати в грошовому обчисленш набагато випереджав зростання товарно! маси. Типовою була ситуащя, коли rponii в людей були, а купити н еобх 1 дну pin вони не мали змоги. Д ед ал 1 б1льше предмеНв повсякденного вжитку потрап ляли до розряду дефщ итних. Д овг 1 черги за BciM необх 1 дним були найхарактерн 1 шими рисами радянського побуту, а ЯК1СН1 говари можна було придбати в основному «п о блату». У ц их ум овах партш но-держ авне кер 1 вництво прод овж увало запевняти св1т i cBo'ix громадян, що П1двищення життевого р1вня народу е його найголовН1 шим завданням. Перетворивш ись на заручника власних необгрунтованих об 1 цянок, воно ш ш ло на зак уп 1 влю товар 1 в п 1 двищеного попиту за кордоном. У результат! «п р о щ а л и с я » десятки М1 льярд 1 в долар1в, одерж аних В1 д експорту нафти, газу, 1 нш их корисних копалин. Д ш ш л о навить до того, що д ля з а к у ш в л 1 1 м порту використовували кошти, вщведеш на оновлення основних в и робни чих фонд1в П1дприемств.

Так створювався ввдносний «д о б р о б у т» 70-80-х ρ ο κ ί Β . В 1 дд 1 лене «зал13ною зав 1 сою » В1 д свИу i джерел об’ективно '1 шформаци населения не знало справжньо'! цши того «д обр обуту», його нездорового, хворобливого i тимчасового характеру. Пш ля такого росту обвальний спад був неминучий. Як найсувор 1 ша таемниця обершався i той факт, що радянський добро­ бут - це шщо в пор1 внянн 1 13 життевими стандартами економ 1чно розвинених Kp a'iH . М а ло хто знав, що за р 1 внем життя Украш а на початку 80-х ροκϊΒ перебувала серед держав, що посщ али 5 0-6 0-те М1 сця у CBiTi. Ш ироком у загалу було також невщомо, що р1вень смертност 1 в Укра'1 Н1 постшно зростае, народжувашсть падае, що р есп ублщ 1 реально загрожуе обезлюднення, депопуляц 1 я. Це був узагальнюючий, штегрований показник загальних негаразд 1 в у сусп 1 льств 1 .

5. Полггизац1я культури___________________________________ Попри складност! i суперечност 1 життя, культурний процес в 6 0 -8 0 -τΐ роки ознаменувався видатними досягненнями, як 1 ув 1 Йшли в ϊϊ духовну скарбницю. Разом з тим культура i духовний c b i t , я к сфера повсякденного життя мешканщв Украши, перебували в сташ глибоко!' полтгизацп, пристосування до потреб комушстичного режиму. П о л 1тизований погляд на життя

формувала лггература, кинематограф, театр, музика, mini види мистецтва. У 1966-1967 pp. з переходом на η ο β ϊ навчальш програми у школах республЬ ки впроваджувалися спещ альш предмети: сусш льствознавство i «Основи радянсько! держави i права». Таким чином, у 70-х - першш п о л о в и т 80-х ροκΐΒ криза охопила Bci сфе­ ри життя сусш льства. Термш «за ст ш » не вичерпуе B c i x ϊϊ прояв 1 в. KpiM «топтання на мш щ » в економщц широко проявлялися регресивно-реакцшш тенденцн, прагнення повернутися до сталш сько! модел 1 управлш ня держа­ вою, моральний розклад правлячо! верх 1 вки. Усе це свщчить про те, що в 70-х - на початку 80-х ροκΐΒ сусш льство перебувало в сташ загальноц всеохопл юючо 1 системно!' кризи.

( Перев1рте себе ) 1. Що таке «полггико-щеолопчна криза системи»? Склад 1ть короткий план в1дпов1 Д1 на це запитання. 2. Дайте узагальнюючу характеристику причин краху економ1чних реформ друго!' половини 60-х ρ οκ ΐΒ. 3. Який термш найточшше характеризуе стан економжи Украши в 70-х першш полови т 80-х ρ ο κ ΐ Β - застш, криза, регрес? Якийсь iu je ? Обгрунтуйте свою думку. 4. Яю зм 1 ни В1дбувалися в Щльському господарств1 Укра'^ни в 70-х - першш половин! 80-х ρ ο κ ΐ Β ? Чим вони були викликаш? 5. Схарактеризуйте життевий р 1 вень ochobhoi' маси населения Укра'1'ни в ni роки. 6. Серед частини мешканщв Укра'1 ни 1снуе переконання, що в 60-80-х роках було досягнуто досить високого життевого р 1 вня, який задовольняв переважну б 1 льш 1сть населения. Дайте оцшку цих настроив. Що сприяло !'хньому поширенню? Обговор1ть це питания з батьками. 7. У чому полягала суть демограф1 чно'1 кризи в Укра!ш i що п викликало? 8 . Чим було викликане зменшення частки украшщв у склад 1 населения Украши? 9. П ор1вняйте р1вень ж и тт я н о м е н к л а т у р н и х ροόίΤΗΗΚΙΒ 1 КОЛГОСПНИК1В.

B ep xiB

13 ж и тт ев и м и ум ов ам и

10. Як ви розум 1ете терм1 н «системна криза» сусшльства? Чи можна було вийти 13 niei' кризи без кардинальних змш економ1 чного, полтгичного ладу, без Л1 кв1дацй С РС Р? Обгрунтуйте свою думку. 11. Чи можна вважати опозицшний рух реакц 1 ею на сусшльну кризу в Укра!H i? Яку альтернативу 1снуючому стану речей пропонували дисиденти? 12. Що таке «полтгизащя культури» i у чому вона проявлялася в роки «застою»?

9 * 6

6

- 6

8

. У Р О К И ТВО РЧО СТ1

Напишпь i обговор 1ть на y p o u i реферат, доповгдъ чи гсторичне есе на одну з запропонованих тем з icTopii' Украши друго! половини 60-х - почат­ ку 80-х ροκίβ, використавши додаткову лггературу i ресурси Гнтернет. 1. Сшввщношення позитивного i негативного впливу М. Хрущова на розвиток Украш и (4 0 -6 0 -τί роки X X ст.). 2. Брежнев i Украша. 3. «Герантократ^я» у владних структурах У РС Р. 4. Косигш ська реформа i Украша.

5. Украша i вшськово-промисловий комплекс СРСР. 6 . Економ 1чний «за ст ш » в Укра!ш. 7. Черги як характерна риса радянського способу життя. 8 . Торпвля 13 заруб 1жними крашами: що вивозили, а що ввозили в Украшу. 9. Ш дш льн е виробництво i збут («тш ьови к и », «сп ек улян ти » i т.п.). 10. Ж иттепис дисидента (на виб1р). 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 2 1.

C b ito bi дося гн ен н я ук р аш ськ о! науки.

Протекщя, «б л а т » i прояви корупцп в сусш льствг Α τ ο μ η ϊ електростанцп в Украши плю си й мшуси. Μ ίφΗ i стереотипи радянсько! пропаганди щодо захщ ного способу життя. «Н аф тодолари»: джерела надходження i стагп використання. Украш а i вшна у В’етнамк Ж и т ел 1 Украш и у склад 1 «обмеж еного контингенту радянських вш ськ» в Афгашсташ. Радянсыа й релш ш ш свята в Украши «С ам видав» в Украши Методи збереження щ еолоп чн ого контролю Компартп над сусш льством. « З а л 1 зна зав 1 са» та шформацшне сусп 1 льство. «М а г н 1тофонна револю щ я».

22. 23. « Ф 13ИКИ i лирики».

24. Свропейськ 1 i c b i t o b i досягнення украшських спортсмешв. 25. Повсякденне життя сы ьського населения. 26. 27. 28. 29.

M icbKa повсякденншть.

ЕИльний час i його використання. Десять людей, як 1 увш ш ли в icTopiro Укра!ни. Десять головних подш в Укра!н 1 .

ДОДАТКОВА Л1ТЕРАТУРА Баран В., Даниленко В. Укра!на в умовах системно! кризи (1946— 1980-т! pp.). - Κ., 2000. Барановсъка Н. Чи могла бути реал13ованою Продовольча програма в СРСР: Роздуми юторика// Укра!нський юторичний журнал. - 1992. - № 6 . Врублевский В. Владимир Щ ербицкий: правда и вымыслы. - К., 1993. Вит рукЛ. Улучш ение социально-бытовых условий жизни трудящ их­ ся УССР. 60-80-е годы. - К., 1986. Грицак Я. Нарис icTopi'i Украши. Ф орм ування модерно! укра!нсько! наци X I X - X X столггтя. - К., 2000. Дзю ба 1. 1 нтернацюнал 1 зм чи русифшащя? - К., 1991. Касьянов Г. Незгодш: Украшська ш телш енщ я в pyci опору 1960— 1980-х ροκϊΒ. - Κ., 1995. Курносое Ю. 1накомислення в Укра!ш (60-τί - перша половина 80- х pp. X X с т .).- Κ . , 1994. Ляшко А. Груз времени: Воспоминания. - К., 1997. - Кн. 1-2. Панченко П.П. Деформацп в розвитку украш ського села у 80-х - на по­ чатку 90-х ροκϊΒ // Укра!нський шторичний журнал. - 1992. - № 1. Панченко П., Чишко В. Украинское село на путях научно-технического прогресса: Достижения и просчеты (6 0 -8 0 -е годы). - К., 1989.

Романцов В.О. Деяк! актуальна аспекти демограф 1чно! ситуацп в У к р аМ у 1945-1990 pp. // Украшський шторичний журнал. - 1992. - № 10—11. Тимченко С.М. Украшське село: Проблеми етносощ альнихзм ш . 19591989 pp. - Запор 1 жжя , 1995. Чорновгл В. Л и х о з розум у (Портрети двадцяти «зл о ч и н щ в »), - Л ь в 1 в, 1991. Шелест П.Ю. Все, що ско'хлося, я передбачав // Украша. - 1990. - № 21.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ ДАТИ Жовтень 1964 р. - усунення з посади першого секретаря Ц К К П Р С М. Хрущова та обрання Л. Брежнева Березень 1965 р. - березневий пленум Ц К К П Р С з питань розвитку шльського господарства Серпень-вересень 1965 р. - перша велика хвиля а р е н т в дисиденНв в Украпп 4 вересня 1965 р. - машфестащя проти а р е н т в укра!нсько! штелшенци в кшвському кшотеатр 1 «У к р а ш а » Вересень 1965 р. - вересневий пленум Ц К К П Р С з питань розвитку, планування та управлш ня промисловштю 1966-1970 pp. - восьма п’ятир 1чка Квггень 1967 р. - В. Чорновы пщготував зб^рку матер 1 а л 1 в «Л и х о з ро­ зу м у » про арешти в Укра!ш 22 травня 1967 р. - демонстращя бшя пам’ятника Т. Шевченков 1 в Киев 1 Очень 1968 р. - у ж урнал 1 « В 1тчизна» опублш овано роман О. Гончара «С о б о р » Березень 1968 р. - протест 139 д1яч1в культури Украш и проти а р е н т в i утиск 1 в украш сько 1 культури Квггень 1968 р. - оприлюднено «Л и с т творчо! моло/и Дн1пропетровська» 1970-1972 pp. - поява 1-6 випуск 1 в «самвидавського» ж урналу «У кр а­ шський В1СНИК» Квггень 1970 р. - у Киев 1 в1 дкрито палац культури «У к р а ш а » 1971-1975 pp. - дев’ята гГятир1чка Очень-травень 1972 р. - h o b i penpecii проти укра'шсько!' штелшенцп Травень 1972 р. - усунення П. Ш елеста з поста першого секретаря Ц К К П Украши. Обрання на цю посаду В. Щ ербицького Вересень 1972 р. - розпочато перехщ до загально! середньо! освети МОЛОД1

1976-1980 pp. - десята п’ятир^чка Листопад 1976 р. - утворення Укра!нсько! гельшнсько! групи Жовтень 1977 р. - схвалення Верховною Радою С Р С Р ново! Конституцп Радянського Союзу Квггень 1978 р. - схвалення Верховною Радою У Р С Р ново! Конституцп Укра'шсько! Р С Р Восени 1978 р. - директива колегп Мшштерства оевгги У Р С Р «У досконалювати вивчення рос 1 Йсько! мови в загальноосвггш х школах р есп убл 1 ки» Травень 1979 р. - загадкова смерть композитора В. 1васюка Травень 1982 р. - прийняття Продовольчо! програми С Р С Р 4 вересня 1985 р. - у концтабор! помер Василь Стус

УКРАШИ (1985-1991) ф 69-70.

РАДЯМСЬКА «ПЕРЕБУДОВА» I УКРА1МА

ЗгадаЙ ТвЦ 1. У чому суть внутр1шньопол1тичного курсу JI. Брежнева? 2. Чи самостшним було украшське кергвництво у визначенш свое! полггики? 3. Щ о св1 дчило про наростання кризових явищ у сусшльно-полггичному житт 1 У РС Р 70-х - початку 80-х рогав?

Творче ЗаВДаННЯ | Я к 1 1 сторичш виклики встали перед Украшою в умовах «перебудови»?

( 1 . Пошуки виходу Ϊ3 системно'!' к ризи. М ихайло Горбачов Протягом короткого часу, з 1982 по 1985 р., у Радянському Союз! трич 1 зм ш илося вище парт 1 Йно-державне кер 1 вництво. В листопад 1 1982 p. niruoB Ϊ3 життя 76-р1чний генеральний секретар Ц К К П Р С i Голова Президп Вер­ ховно'! Ради С Р С Р Л еош д Брежнев. Й ого посаду обш няв Ю р 1 Й Андропов, який до цього тривалий час керу­ вав Комггетом держбезпеки (К Д Б ), був членом полггбюро, секретарем Ц К К П РС . Ю. Андропов основну ставку зробив на змщ нення ди сц и п л 1 ни, еконоМ1 ю, П1 двищення продуктивност 1 n pau i, боротьбу з корупщею. 1снувало переконання, що варто викрити й усун ути В1 д важ ел 1 в уп р ав л 1 ння корумпованих високопоставлених апаратник 1 в, навести порядок на виробництв 1 , примусити Bcix в1 дпрацьовувати встановлений час, - i справи гпдуть краще.

^ В ■ щ

Розгорнута в центра деяких областях Росш сько! Федерацп i Середнш АзН боротьба з корупщею, у ход 1 яко! було выправлено у вщставку i навггь заарештовано деяких високопосадовщв, Украш у майже не зачепила. I не тому, що корупцп тут не було: просто новий генсек ще не був готовий змпповати усталений порядок у номенклатурних «верхах» найбшыпо! республши С Р С Р Росш сько! Федерацп. А от «наведения порядку» в низах, змщнення трудово! дисциплш и перетворилися в Укра!ш на галасливу кампанш , здшснювану мшцевими «верхам и» суто радянськими методами, з порушенням конституцш них норм i прав людини. Пращвники мьлщи, чиновники р 1 зних ланок партапарату, народш дружинники, шукаючи прогульнишв, оргашзовували справжш облави у робочий час на ринках, у магазинах, кшотеатрах, парках, перукарнях i навпъ банях. Очшуваних змш pi жорстю заходи не принесли, хоча офщшна статистика свщ чила про певне шдвигцення в 1983 р. о б ся п в виробництва. Однак системна криза в економщ 1 не припинилася. Андроповсью методи дали ты ьки незначний тимчасовий ефект. ГОсля тривало!' хвороби в лютому 1984 р. Ю. Андропов помер, а його посаду обшняв 78-р1чний секретар Ц К К П Р С Костянтин Черненко. В березш 1985 р. вш помер. Ш сля його смерт 1 закшчився пер1од радянсько! «геронтократй» «влад а старц 1 в». Вперше за останш десятилш тя на посаду генерального секретаря Ц К К П Р С було обрано вщносно молодого, 54-р1чного, М ихайла Сергшовича Горбачова, члена полшбюро, секретаря Ц К КП РС , який до цього був першим секретарем Ставропольського крайкому. Кризове становище в K p a m i не могло не позначитися на настроях κερίΒΗ ΟΪ верх 1 вки. Д едал 1 ширше коло представник 1 в партшно-державного апарату почало розумши, що на головних напрямах науково-техн 1 чного прогресу за р1 внем життя населения С Р С Р значно вщстае В1 д розвинених держав Заходу, що краша не спроможна належним чином реагувати на глобальш проблеми, κοτρι постали перед людством. Сощ ально-економ 1 чна криза вимагала докор 1 нних 3 ΜΪΗ в ycix сферах життя сусш льства. В шшому раз 1 неминучим було перетворення С Р С Р на слаборозвинену крашу, а це, в свою чергу, могло спровокувати стихшний сощ альний вибух величезно! сили з непередбаченими наслщками. Таким чином, В1д сощально-економ 1чних зм1н залежа­ ло життя радянсько! системи та шнування С Р С Р як едино!' централ13овано! держави. Вщправним пунктом останнього перюду в ic T o p i'i Радянського Союзу був квгт невий (1 9 8 5 ) пленум Ц К К П Р С . Цей пленум вщкрив нову сторшку i в ic T o p i'i Украши, де сощ ально-економ 1чна i полтгична криза була особливо глибокою. Новий генеральний секретар Ц К К П Р С М. Горбачов виступив перед учасниками пленум у з пропозищею прискорити науково-техшчний прогрес, i на цш o c h o b i форсувати соц 1 ально-економ 1чний розвиток кра!ни. Вщставання в науц 1 та τεχΗίρί було настьльки очевидним, а його наслщки наст 1 льки згубними, що, здавалося, варто покращити стан справ у цш сферй дещо п ол 1 пшити управл 1 ння народним господарством, змщ нити дисциплР ну, i швидк 1 темпи розвитку будуть забезпечен 1 без глибоких зм 1 н в економ 1чному й полшичному ж итт 1 , у межах шнуючо! соц 1 ально-економ 1чно! си­ стеми. Адже науково-техшчна революц1я - i це шдтверджував досв 1 д роз­ винених капггал 1стичних кра!н - давала можлившть значно П1 двищити продуктивгпсть прац! за пор 1 вняно короткий час.

В основу страгепчного курсу нового кер 1 вництва було покладено «прискорення» сощ ально-економ 1чного розвитку. Термш « п еребудова » у д оп ов ш М. Горбачова на пленум ! означав лише полшшення управлш ня господарським мехашзмом, тобто використовувався у досить обмеженому, вузькому розумш ш . А л е поступово саме цей термш став наповнюватися новим зм 1 стом, означаючи оновлення, модершзацш Bcix сфер життя, «очищ ения» сощал13му вщ негативних нашарувань минулого, надання йому гуманного, привабливого д ля народу вигляду.

I 2. Плани економ!Чного «прискорення»____________________ Курс на «прискорення» був шдтверджений на X X V II з’1 зд 1 КПРС, що вщбувся у 1986 р. На ньому було поставлено завдання: за три п’ятир 1чки (15 роюв) створити виробничий потенщал, що приблизно дор 1 внював би вже накопиченому за роки радянсько! влади. Подвоення нацюнального доходу передбачало­ ся забезпечити за рахунок шдвищення в 2 ,3-2,5 раза продуктивное^ пращ. У р усл 1 цих плаш в партшно-державне кер 1 вництво спод 1 валося розв’язати також i r o c T p i сощ альш проблеми. У квггш 1986 р. Ц К К П Р С прийняв постанову про основш напрями розв’язання ж итловог проблеми. Було офщ ш но задекларовано, що до 2 0 0 0 р. кожна шм’я матиме окрему квартиру або будинок. Н еобхщ ного економ1чного обгрунтування ця постанова не мала i була приречена на провал. Того ж року було оголошено про прийняття сКомплексног програми розвитку виробництва moeapie народного споживання i сфери послуг на 1986-2000 р р якою передбачалося забезпечення предметами повсяк­

денного вжитку i послугами ecix жител^в краши, лш вщ ащ ю дефщ иНв i черг. Важливою передумовою цього вважалося уешшне виконання П р о д о вольчог програми, проголошено! у травш, а в У Р С Р - у листопад! 1982 р. Компарт 1 я Украш и без жодних змш схвалювала Bci проекти центру, конкретизувавши ϊχ вщповщно до умов Украши. Цим вона брала на себе вщповщальшеть за наслщки: передбачуваних показникгв досягти було неможливо. Переобтяжене б е з л 1 ччю нерозв’язаних проблем народне господарство Украш и без глибоких реформ було неспроможне на такий потужний ривок. По-перше, жодних змш у принципах господарювання не передбачалося: його планувалося i дал! вести директивними методами, повшетю виключаючи ринков1 мехашзми. Величезш кошти мали використати не етшьки на техшчне переозброення i структурну перебудову економши, впровадження шформацшних технологш, як того вимагали реалп постшдустр 1 ального сусп 1 льства, ск1 льки на створення нових виробничих потужностей в електроенергетищ, галузях важко!' пром исловосп та χ ι μ ϊ 4 η ο ϊ 1 ндустрп. Намагаючись якнайшвидше досягти максимального результату, центр передбачав розмютити в Украш 1 з ϊϊ оптимальними природно-кл1матичними умовами, готовою виробничою i сощ альною 1 нфраструктурою, квал 1ф 1 кованим кадровим потенщ алом значну К1 лькю ть нових П1 дприемств важко! промисловосп. По-друге, для реал 1 зацп накреслених плаш в були необхщ ш величезн 1 кошти, яких вже з першого року «прискорення» не вистачало. Ключовою причиною було падт ня цт на нафту на евгтовому ринку. Воно викликало р1 зке скорочення валютних доход 1 в С Р С Р («нафтодолар 1 в»), як 1 традицшно використовували на закупку за рубежем товар 1 в народного споживання i новггньсп техн 1 ки.

1^

А В

В

Ш ^

Негативний вплив на фшансове становище справила «ан тиалкогольна» кампашя, яку в директивному порядку було розгорнуто у червш 1985 р., коли набула чинност 1 постанова Ц К К П Р С i Ради M i H i c T p i B С Р С Р п р о б о р о т ь б у з а л к о г о л 1 3 м о м т а й о г о н е г а т и в н и м и н а с л щ к а м и . О чж увалося, що це не лиш е приведе до покращення морального к л 1 мату в сусш льствц але й матиме прямий економ 1 чний ефект, бо сприятиме зменшенню втрат на виробництв 1 В1 д пияцтва. Виконання p i e ! постанови супроводж увалося б е з л 1ччю непродуманих заход 1 в, вщ яких через деякий час довелося вщмовитися. Збитки вщ авантюрного сощ ального експерименту були величезними: державна казна в Укра!ш недоотримала близько 10 млрд крб., було вирубано шд коршь десятки тисяч гектар 1 в першокласних виноградηηκϊβ , садових насаджень, закрито виноробш виробництва. Важким тягарем на бюджет лягли витрати на л ж в щ а ц т наслщюв техногенно! катастрофи планетарного масштабу, яка сталася на атомнш електростанцп в Чорнобил 1 пщ Киевом 25 k b i t h i 1986 р. Все це в комплекс! загострило традицш ш «х в ор о б и » економ 1 чного оргаН1 зму СРСР, викликавши р1зке, вибухопод1бне наростання ф!нансово!', а π ο τ ί Μ i економ 1чно 1 кризи.

I 3. Спроби оздоровления суспшьно-полггичного

ж иття

Водночас вище партшно-державне кер 1 вництво зд 1 Йснювало деяк 1 кроки в напрям 1 покращення суст льно-полгтичног атмосферы в С Р С Р . Так, воно наважилося наприкшщ 1986 р. повернути з горыавського заслання до Москви всесв 1тньо β ϊ λ ο μ ο γ ο рос 1 Йського правозахисника, вченого 3 i c b i t o вим 1 менем академ1ка А.Д. Сахарова. Почалося звшьнення пол!тв’язн 1 в. Характерно, що репресоваш за «антирадянську д^яльш сть» в Укра'1 Н1 були випущен 1 на волю шзшше. Як правило, вони одержували принизливу пропозиц 1 ю написати прохання про помилування. 3 1 шщативи партшних BepxiB в1 дбувалося оновлення апарату, βϊη очищався В1 д корумпованих елемент 1 в i найконсервативн 1 ших представник 1 в застшних час1 в. З’являеться практика вибор 1 в партшних кер1 вник 1 в таемним голосуванням альтернативно, з кглькох кандидатур.

12 б е р е з н я 1987 р. Презид^я Верховно! Ради У Р С Р прийняла безпрецедентне в радянськш i c T o p i ' i р1 шення про проведения в експериментальному порядку в и б о р 1 в д о М 1 с ц е в и х р а д н а р о д н и х д е п у т а т 1 в п о б а г а т о м а н д а т н и х в и б о р ч и х о к р у г а х . Це дало можлившть на бшьш демократичних засадах провести вибори до мшцевих рад. У 1987 р. започатковано утвердження виборних засад в уп равлш ш ripoмисловими шдприемствами. Всього в р есп уб л 1 Ц1 було обрано понад 2 тис. директор 1 в шдприемств i десятки тисяч кер 1 вник 1 в середньо! ланки. 1987 р. ознаменувався наростанням темшв перетворень, поглибленням !хн ього змшту. Своер 1 дним узагальненням цих змш i планом на майбутне була книжка М. Горбачова, опублж ована у 1987 р., «Н ове полггичне мислення для нашо! кра!ни i всього свггу». У книжц 1 обгрунтовувалася 1 дея едност 1 людсько! цив!л!зацй, прюритет загальнолюдських ц 1 нностей над класовими, щея мирного сп 1 в!снування, ядерного роззброення, гласност 1 й плю рал 1 зму. Щ е недавно под 1бн 1 1 де! оц!нювалися як ворож! комуш стичному вченню.

| 4. Поглиблення «перебудови»____________________________ Усввдомлення необхщносН поглиблення «перебудови» засвщчила робота пленум 1 в Ц К К П РС , яю вщ булися у 1987 р., виступи М. Горбачова, шших кер 1 вник 1 в партп i держави, публш ацп вщомих економшНв, ф1 лософ 1 в, публщ исН в. Про змши, πκί вщ бувалися в СРСР, почали говорити як «про революцш ш ». У контексН пошуюв виходу з кризи в партп i сусш льств! штенсивно вщ бувалося переосмислення 1 сторичного минулого, критичний анал13 створеного в С Р С Р сощ ально-економ 1чного устрою. Уже на червневому (1987) пленум ! Ц К К П Р С у ход 1 дискусп було визнано неспроможшсть юнуючо! концепцп «розвинутого сощал13му». На сторшках науково-публщ истичних видань радянська система визначалась як система «казарменого, державного сощал13му», «наш вфеодального», а подекуди й просто «ф еодального сощал13му», «глу х и й кут icTopi'i», Що встановлювався методом терору та репресш. Не залиш илося поза увагою i питания щодо poni К П РС , з Д1 яльш стю яко! було пов’язане все радянське минуле краши. На жовтневому (1987) пленум 1 Ц К К П РС , присвяченому оцш щ б 1 льшовицько 1 революцп 1917 р., М. Горбачов назвав побудований у С Р С Р лад «деформованим соцгалгзмом». Через ю лька мшящв, у лю том у 1988 р., вш проголосив вщмову «вщ догма­ тично!, бюрократично! спадщини», яка «не мае шчого сш льного Hi з марксизмом-лешшзмом, Hi 3i справжн 1 м сощал13мом». Щ о ж до «справжнього сощал13му», про шнування якого говорив М. Гор­ бачов, то поступово вимальовувався його образ як гуманного, демократичного устрою. Саме такий сощ а л 1 зм, який нещодавно оцшювався в радянському сусп 1 льствознавств 1 як «реформш тська теор 1 я», оголош увався щеалом, метою Комуню тично! партЧ. Однак перетворення К П Р С на демократичну napTiro сощал-демократичного зразка не вщбулося. НавНь останнш, X X V III з’!зд К П РС , який В1 дбувся влшку 1990 р., прийнявши програмну заяву «Д о гуманного, демократичного сощал^зму», проголосив К П Р С парНею «c o p ia лштичного вибору i комунютично! перспективи». Правда, ця перспектива В1 дсувалася на невизначене майбутне. А л е програмна заява К П Р С так i не стала платформою, яка б об’еднала все сусш льство чи хоча б y c i x комушсНв. Перебудова супроводжувалася диференщащею iHTepeciB р1зних груп населения, як 1 не могли бути передбачен! в програм 1 одн 1е! партй. О ц 1 нюючи шторичний досвщ СРСР, частина населения (насамперед ш телш енщ я) почала схилятися до висновку, що справа не в деформацп марксистсько-леншського вчення, а в утоп 1 чност 1 , немож ливост 1 реалхзацй' комунштичних щей взагал 1 . У вир! y c i x цих под^й перебувала УРС Р.

К 5. Падшня авторитету КП У к р а т и ________________________ Подй в п олп и чн ом у житт 1 Укра!ни на початку горбачовсько! доби здавалися далеким вщгомоном того, що вщ бувалося у M o c k b i i деяких 1 нших репонах СРСР. До К1 нця 80-х ρ ο κ ΐ Β спод 1 вання на демократизащю життя в Укра!ш пов’язувалося з Москвою, перебудовою в центрк За цих умов, на т л 1 зростаючо! в1 дкритост 1 центрально! влади, авторитет р есп убл 1 канських партшнодержавних структур падав.

О собливо яскраво продемонстрував це X X V II зй'зд Комуш стично! партп Украш и (лю тий 1986 р.), який за р 1 шеннями й характером обговорюваних питань мало чим вщр^знявся вщ «застш н ого» X X V I з’Узду КПУ. Чому ж КП Украши, яка нал 1чувала понад 3 млн члешв, не тшьки не змогла очолити складш й суперечлив 1 процеси перетворень у республщр а й В1д самого початку гальмувалаТх? Чому вона, зосередивши майже весь штелектуальний потенщал республши, навИь не спробувала виробити концепцш довгострокового розвитку Украш и i не спромоглася сформулювати свою, самостшну позищю хоча б щодо найзлободеншших, життево важливих для сусшльства питань? Д л я цього було ю лька причин. Назвемо лиш е три, найголовшпп. Перша. Щ е з юнця 1920-х ροκίΒ над КомпарНею Украши, як дамоюпв меч, вишла шдозра в «нацюнал13мЬ>. Будь-яка спроба полегш ити життя народу Украш и без вказ1 вок з Москви або без погодження з нею розцшювалась як прояв нацю нал 1 зму i нещадно каралася. Як наслщок, в кер 1 вництв 1 К П У виробився стшкий 1 муш тет проти новацш i самостшних дш. Друга. За статутом К П Р С i традищями, яю склалися, розробка теоретичних та загальнополггичних питань - це прерогатива Ц К К П Р С , його политбюро. Завдання республ 1 канських парторган 1 зац 1 Й - лише виконувати вщпов 1 дш р 1 шення центральних орган 1 в партп. Ц К К П Украш и i не мав права самостийно приймати р 1 шення, яю виходять за меж 1 д ш ч и х постанов та 1 нструкц 1 Й Ц К К П РС . Не мав такого права i з’1зд Компартп Укра'1'ни. Третя. Упродовж десятилп ъ у р есп убл 1 канському парт 1 Йно-державному апарат! виробився своер 1 дний перифер1 Йний тип мислення - «провшщал13м», який не дозволяв або дуже ускладнював оперування загальносоюзними, м 1 жнародними, загальнодержавними категор 1 ями. Таке свггосприйняття нав’язувалося 1 нтел 1 генцй, Д1 ячам науки, мистецтва, республшансьюй npeci, телебаченню тощо. Зазначеш причини унем ож ливлю вали трансформац 1 ю Компартй Украш и у нацю нально-ком уш стичну орган 1 зац 1 ю як провщ ну п олИ ичну с и лу суверенно! Укра!ни. Вона стала програвати у боротьб 1 31 сво!ми полИ ичним и опонентами ще до того, як останш оформилися в партп та масов 1 рухи.

б. Ком унктична парт1я й загострення еколог1чноУ кризи в УкраУн!_______________________________________________

К

Непродумана надшдустр 1 а л 1 защ я Ниж ньо! Наддн 1 прянщини та Донба­ су, штенсивне спорудження численних штучних «M o p ie » на Д н 1 пр 1 доповнилося в 7 0-8 0-τΐ роки побудовою мереж 1 атомних електростанц 1 Й у безпосереднш близькост 1 В1 д великих mict. На Украшу, яка займала менше 3 % територп СРСР, припадало майже 25 % Bcix ш ю дливих виробництв. Серед mict С Р С Р з найвищим р 1 внем забруднення атмосфери кожне п’яте було розм 1 щене в Украшк У 78 мштах р есп убл 1 ки ш кщ лив 1 речовини в атмосфеpi перевищували гранично допустим! норми в 60 раз 1 в, у 76 мштах забруднеН1 сть питно! води перевищувала норми у 12 раз 1 в. Еколог 1чною катастрофою свггового р1 вня стала авар1я на Чорнобильськш АЕС в himз 25 на 26 квггня 1986 р. Авар 1 я призвела до небаченого забруднення бюсфери, радюактивного опром 1 нення тисяч людей. У nepini дн 1 пюля катастрофи померло дек 1 лька десятк 1 в людей. Станом на 1990 р. 64 тис. oci 6 , яю

ЧАЕС. Загальний вигляд до 26 квгтня 1986 р. брали участь в лжведацп катастрофи (лшведатори), стали шваледами, 7 тис. померли. В район! катастрофи з’явилася З0 -К1 лометрова «зона ведчуження», зв1дки ж ител 1 в було переселено в i H n i i регюни республши. Лиш е прям 1 витрати Украши, яка мусила майже повшстю взяти на себе справу лшведаци катастрофи на електростанцй', що шдпорядковувалася свого часу союзному ведомству, становили в 1988-1990 pp. у тодш ньом у масштаб! цш понад 20 млрд крб. Та це не вир1 шило проблеми, i ще довго Украша змушена буде вид1 ляти мшьярди на лшведащю наследк 1 в Чорнобиля, захист тих, хто вед нього постраждав. За вказ1 вками парткер 1 вництва ретельно приховувалися страшш розм 1 ри i ж ахлив 1 , ще до юнця не вивчен1 i не шзнаш насл 1 дки катастрофи. Причому, якщо М. Горбачов на ювшейних урочистих зборах у листопад! 1987 р. У сво1й допов 1 д 1 прид 1 лив увагу i Чорнобильськ1й трагедп, В. Щ ербицький через мшяць у доповедц присвячен 1 Й 70-pi4чю встановлення радянсько! влади в УкраЬ Hi, про не! нав 1ть не згадував. Правда про причини й трапчш наслщки катастрофи на повний голос пролунала з уст опозицп, яка «виставила» в1дповедний рахунок Компарτΐϊ Укра!ни та И уряду.

S7. Компарля У краш и i нащональне вщродження

I

1 нше важливе питания, значения якого так i не збагнуло кер1 вництво Укра!ни, - це пи­ тания нащонального в1 дродження. У с 1 м було ведомо, що впродовж десятилггь наступ загальносоюзних чиновнишв на укра!нську культуру ведбувався за сприяння τΐεϊ ж Компартп Украши, яка за будь-яку цшу прагнула продемонструвати центров! свш

« 1 нтернацю нал 1 зм», який на практищ сприймався як лояльш сть центру. У ре­ зультат! мшьйони украш щ в вщмовилися вщ украшсько'! мови, нащ онально! культури, не сприйнявши як слщ i культуру росшську. К ом уш стичн и й реж им не був защ к авлен и й у розвитку н ац ю н альн и х культур, бо значно легш е уп р ав лят и однорщ ною «народною масою », «р а дянським народом», а ш ж мати справу окремо з кожною нащею. Том у й м1жн ащ он альш вщ носини в Украш1, як i в ш ш и х р е сп уб лш ах , буд ували ся не на природнш , культурнш , духовнш основ!, а на o c h o b i п о л г г и ч н ш , щ еолопчнш . А в цьому крилась серйозна небезпека д ля М1 ж н ац ю н аль н и х вщ носин, бо надм 1 рна ϊχ полггизащ я може ледве не кож ну с о щ аль н у п роблем у швидко перетворити на нащ ональну. 3 ш ш ого боку, ли ш е розвиток н ац ю н альн и х культур i зростання загальΗΟΪ культури створюють природну основу Д Л Я Ц ИВ1Л130ВаНИХ М1жнацюн альн и х вщ носин, взаемно! поваги та друж би М1Ж нащ ям и i народами. KpiM того, загальн и й культурн и й р1вень нацп е одн 1 ею з н еобхщ н и х умов оволоД1ння надбанням и ш ф орм ац ш н ого сусп1льства, i навпаки, занепад культу­ ри загрож уе витшненням наци на узб1ччя св 1 тового прогресу. Однак, незваж аю чи на h o b i тенденци i сус ш л ь ш потреби, К ом парт 1 Я, уряд У к р а ш и п род овж ували проводити традиц 1 Йну п о л 1тику «ш т ер н ац ю н а л 1 зм у», яка в реальн ом у ж итт 1 зводилася до русиф 1 каци укра'1 нц 1 в та представник 1 в 1 нш их нац 1 он аль н и х груп У к р аш и . У р е зу л ь т а т прапор нац ю н альн ого вщ родж ення укра'1 нц 1 в, евре'1 в, поляК1 в, р о с 1 ян, представник 1 в 1нших н ац ю н альн и х меншин в У к р а Ш П1 дн яла не Ком парт 1 я i уряд У к р а ш и , а о п ози ц ш ш сили, що забезп ечи ло ϊ μ д о с и т ь ш ироку пщ трим ку й симпатп в масах. Кер1вництво К П Укра'хни було неспромож не знайти ш л я х и вир1шення 1 нш их гострих питань ж иття р е с п у б л 1 ки. Т аки м чином, поди в Украш 1 перестали бути п щ кон трольш ком парт 1 Йн 1 Й верх 1 вц 1 та вищим державним 1НСТИТуЦ1ЯМ.

1. У чому проявилася в 1982-1985 pp. недосконалкть радянсько!' полнично! системи, ϊϊ глибока криза? 2. Схарактеризуйте становище Украши за правлшня Ю. Андропова та К. Черненка. Що змшилося в республщ 1 за час 1хнього перебування при влад1? 3. Чи можна було добитися коршного перелому справ на краще тими методами, як] використовував Ю. Андропов? 4. Як ви оцшюете значения квпневого (1985) пленуму ЦК КПРС? Що озна­ чав курс на «прискорення»? Що було його метою? 5. Дайте визначення понять «прискорення» i «перебудова». 6. Схарактеризуйте р1шення X X V II зй'зду КПРС i X X V II з’ 1зду КП Украши. 7. Чому плани вир1шення сощальних проблем, накреслеш т е л я квггневого (1985) пленуму ЦК КПРС, можна назвати утошчними? 8 . Що було зроблено в другш половит 1980-х роюв для оздоровления сустльно-полИичного ж и т т я ? 9. Чим було викликано поглиблення «перебудови» в 1987 р. i в чому воно проявилося? 10. Ηκί були причини падшня авторитету Компартп Украши в другш половит 1980-х роюв?

Як вщреагувало кер1 вництво ЦК КПУ, уряд республики на Чорнобильську катастрофу 1986 р.? Чим була зумовлена така незрозумша для народу позищя? 12. Чим пояснювалася консервативна позищя КПУ, уряду УкраУни в питан­ иях нацюнального вщродження украшщв та шших народгв республжи?

11.

Д окум ент 1. У кр а ш с ь к и й д и с и д е н т Ю р т Б а д з ь о п р о с в о ю в щ м о в у н а п и с а ти на а д р е с у П р е з и д и В е р х о в н о ! Р ади СРСР п ро ха н н я п ро п о м и л ув а н н я Сиб(р, 12.07.1987 Умови, запропонован! нам, були дуже cyeopi. I все-таки об’ективно юторична щна компром 1су була висока: хто кого реабтиуе. Влада, проголосивши такий крутий поворот у своУй полпиц! i зробивши реальний крок у новому напрямку (гласнють така, яку маемо, - це вже реальшсть, нова, краща реальжсть), не знайшла за можливе вщновити справедливость щодо нас. Ми, погодившись на запропонований нам вихщ 13 становища, тим самим погоджувались з колишшм ставленням до нас, з офщмним поглядом (до того ж i з тепершш м! B ih hi в чому не змшився) на нашу поведшку. Тобто об’ективно виправдовували застосоваш до нас penpecii. Тобто схвалювали i стверджували консервативну ж е рц ю в полпищ нового кер1вництва... Сучаснють (Мюнхен). 1988. - Ч . I. - С. 107-109.

2. П о м 1чни к В. Щ е р б и ц ь к о го В. В р уб л е в сь ки й п р о Ч о р н о б и л ь с ь к у ка та стр о ф у На чернобыльской аварии лежит черное пятно системы, роковое пятно режима. И, к сожалению, его ничем не смыть. Мы пожинаем плоды системы, которая создала монополию в науке, породившей признанные ныне конструктивно недора­ ботанными и потенциально взрывоопасными реакторы большой мощности РБМК1000. Плоды системы, которая исходила не из приоритета личности, а во главу угла ставила интересы класса, массы, что не могло не привести к пренебрежению жиз­ нью индивида. Это несмываемое пятно того режима, который игнорировал пре­ дупреждения, подчиняя требованиям сиюминутной выгоды глобальную и нацио­ нальную безопасность. Подобный подход нашел свое концентрированное выражение в пресловутом замечании, высказанном на пресс-конференции пред­ седателем Госкомиссии Щ ербиной по поводу аварии: «Наука требует жертв!..». ...Волею истории чернобыльский «эксперимент» произошел в стране, которая сама стала полигоном для социального эксперимента, начавшегося в 1917 году. И, как уже говорилось, это далеко не случайно. История мстит... И снова возни­ кает сакраментальный вопрос: кто виноват? ...Щ ербицкому ныне инкриминируют, что он не запретил первомайскую дем он­ страцию, совершив тем самым преступление перед собственным народом. Осмелюсь заявить, что о размерах истинной угрозы ему известно не было... Врублевский В. Владимир Щ ербицкий: правда и вымыслы. - К., 1993. - С. 206-207, 208, 210, 211.

Запитання до документов Документ № 1.---------------------------------------------------------------------------------------------- -------Д айте моральну оц/'нку вщ мовi Ю. Бадзьо написати прохання про помилування. Врахуйте, що деяю видатн! дисиденти, зокрема А. Сахаров, рекомендували по­ дати таю прохання, щ об ш видш е вклю читися в перебудовчi процеси / сприяти демократизацп сусш льства.

Документ No 2.-----------------------------------------------------------------------------------------------------------

Чи згодн/ ви з оц/нкою В. Врублевським причин Чорнобильськоϊ катастроф и? Насюльки о б’ективно оц/нюе пом/чник перш ого секретаря ЦК КП Украши позифю свого шефа июля аварИ?

Р З р об ггь в и с н о в к и та у за га л ь н е н н я д о п а р а гр а фа

# 7 1 " 7 2 . М АРО С ТАМ И Я Ε Κ Ο Μ Ο Μ Ι4 Η Ο Ϊ К Р И З И В УКРА1Н1

Згадайте § 1. Я ким був стан украшсько'! економши на початку 1980-х рошв? Щ о таке «застш »? 2. У чому п олагали основш проблеми украш свко! θκοηομϊ­ κη на початку 1980-х рошв? 3. Н асш ль к и Укра!нська Р С Р могла самостшно визначати стратеНю свого економ 1 чного розвитку?

Творче завдання

Чому партш но-держ авш верхи С Р С Р не наваж увалися

на перехщ до ринково! модел 1 господарювання?

| 1 . 1985-1987 роки: провал полггики економ1чного «прискорення»_________________________________________ На середину 1980-х ροκϊΒ, до кшця не усвщомлюючи драматизму ситуацп, партшно-державне кер1вництво С Р С Р в економ1чнш сфер1 обирае стратеriro «п р и с к о р е н н я ». Ϊϊ суть полягала в тому, щоб на шнуючш матер1альнотехшчнш баз1, при незмшних сощально-економ1чних вщносинах, не роблячи жодного реального кроку в 6ϊκ ринкових вщносин, прискорити темпи економ1чного розвитку i таким шляхом вийти з кризи. Прагненням саме в такий cnoci6 покращити становище в народному гос­ подарств! була позначена економ1чна полггика украшського кер1вництва. Але чггкий план ϊϊ втшення (економ1чна стратепя) так i не був вироблений. Деяк1 новаторсьш починання не доводилися до кшця, а окрем1 правильш й см1лив1 р1шення потопали в трясовиш старих шдход1в до розв’язання про­ блем, не приносячи очшуваних результатов. Так, у червш 1985 р. у M ockbi було проведено Всесоюзну нараду з п и ­ т а н ь н а у к о в о - т е х т ч н о г о п р о г р е с у . Невдовз1 пленум ЦК КП Украши ухвалив постанову про заходи щодо прискорення науково-техшчного про­ гресу в республщь Через деякий час кер1вництво У Р С Р продемонструвало шдтримку черγοβοϊ 1шщативи центру: в листопад1 1985 р. в Киев1 вщбувся Всесоюзний семшар з вивчення досвщу роботи в У к р а М з ресурсозбереження i покра­ щення матер1аломшткост1 на ochobi науково-техшчного прогресу. Hi в M ockbi, Hi в Киев1 не пропонували шчого принципово нового. «Нов! методи» щлком вписувались у рамки старо!' командно!' системи: быыпе, краще, актившше. Прагнення Д1яти традицшними, «випробуваними методами» проглядалося в постанов1 ЦК К П РС про заходи щодо посилення б о р о т ь б и з н е т р у д о в и м и п р и б у т к а м и , прийнятш у травш 1986 р. Нею було започатковано широку й галасливу кампашю, в яку включилися правоохоронш органи, партшш оргашзаци, ϊηιηϊ громадсьш об’еднання. Ϊϊ метою була лшвщащя

неконтрольовано! «тшьово’х економши», яка шнувала ще в часи Сталша, а в 1980-х роках швидко збыыиувала сво!' масштаби. Проте в поле зору влади рщко потрапляли кради чи хабарники, високопоставлеш рвач1 i «комбшатори», πκί в умовах наростаючо! економ1чно1 кризи заробляли cboi «nepmi мшьйони». НайчасНше переслвдували тих, хто вирощував на присадибнш Д1лянщ i продавав св1жу городину, власноруч виготовлеш предмети господарського вжитку, одяг i взуття, надавав p i3 H i послуги. Спещальш комши обм1рювали будиночки, споруджеш користувачами дачних дшянок, змушували руйнувати примщення, ЯК1 перевищували нормативи. Таким чином, переслщували тих, кого за наявносп здорового глузду слщ було вс1ляко шдтримувати. Ринок «стукав у дверЬ, пропонував CBo'i послуги сусшльству, але його не пускали. BpeuiTi ця очевидна шсештниця ставала зрозумшою i партшно-радянським консерваторам. «Прискорення» не могло дати ввдчутного результату без якшних зрушень у систем1 виробничих в1дносин, розкр1пачення особисто! 1Н1Ц1ативи виробника, перебудови економши на ринкових засадах. Першим помггним заходом у цьому напрям1 став Закон С Р С Р «Про шдивщуальну трудову Д1яльн1сть», прийнятий у листопад1 1986 р. Громадянам Дозволялося працювати не лише на державних i колективних пщприемствах, але й шдивщуально - самим на себе. Що ж до державних шдприемств, то вони продовжували перебувати в лабетах директивного управлхння. Саме тому не вдалося добитися широко розрекламованого впровадження у виробництво найнов1ших досягнень вИчизняних i заруб1жних учених, покращити якшть, техшчний р1вень промислово! продукцй. У цих умовах у 1987 р. було впроваджено держ авне приймання готовое продукцп. Спещально створеш KOMici'i перев1ряли як1сть вироб1в. В умовах ринково!' конкуренцй таке рхшення було б абсурдним, а для директивно! радянсько! економ1ки стало останньою над1ею виправити становище. Держприймання виявило серйозш вади в якосН вироб1в, що ϊχ випускала промисловшть, однак радикально впливати на П пщвищення не змогло, бо стосувалось лише останнього етапу виробничого процесу. Для забезпечення якост1 кшцевого продукту необхщно було впровадити державне приймання по всьому технолопчному ланцюжку. При цьому не було ηϊηκοϊ гаранта, що Це матиме позитивш наслхдки.

Шчого не робилося i для структурное перебудови промисловостг Украши, подолання ϊϊ численних деформацш i перекошв. У результат! CTapi негаразди почали проявлятися все rocrpinie. Так, унаслщок дискрим1нац1Йно1 1нвестиц1Йно'1 полИики центру в дру­ гш половиш 1980-х ρ ο κ ΐ Β зношеншть основних фонд1в П1дприемств Укра'С ни досягла 60 %. Морально застар1вав верстатний парк. Курс X X V II з’хзду КП РС на прискорений розвиток машинобуд1вного комплексу у дванадцятш п’ятир1чц1 провалився. Кризов1 явища в промисловост1 наростали. Багатор1чна тенденц1я до переважаючого росту виробництва засобгв виробництва, тобто групи «А », що так i не була зупинена, призвела до того, Що лише 20 % потужностей промисловосН випускали товари народного споживання. Становище ускладнювало ще й те, що близько 80 % загального обсягу промислового виробництва не мало на територп республгки завершено-

го технологгчного циклу. Як i рашше, в Укра'1'ш вироблялися головним чи­ ном нагпвфабрикати, а готова продукщя - за ϊϊ межами. Це був наслщок щлеспрямовано!' полггики центру на формування «единого народногосподарського комплексу», за яким приховувалося прагнення унеможливити вих1д республши 31 складу СРСР. Таким чином, у 1986-1987 pp. нгяких гстотних заходгв щодо р еф ор ­

му вання економгки та забезпечення ϊϊ дгевого прискорення зроблено не було. У результат! з середини 1980-х рошв посилилося вщставання вщ запланованих темшв. У 1986 р., за завищеними цифрами Держкомстату, принацюнального прибутку по С Р С Р становив 2,3 %, а у 1987 р. - лише 1,6 %. В Укра'хш становище було дещо кращим, i спад ще не охопив головн! галуз1 ϊϊ економши. Працелюбшсть, дисциплшовашсть i висока квал1фшащя ρ ο 6 ί τ Η π κ ϊ Β , шженерно-техшчних пращвнишв i колгоспнишв дали можливють на деякий час нейтрал1зувати негативш тенденцп в народному господарств1 СРСР, як1 були дедал1 загрозлившими. Однак за умов централ13ованого розпод1лу, важел1 якого тримали союзн1 в1домства, народ не бачив позитивних результате свое!’ npapi. Становище з промисловими i продовольчими товарами у республ!Ц1 попршувалося. До того ж за умов т1сних економ1чних зв’язк!в, як1 контролював i спрямовував центр i яш задовольняли насамперед його штереси, обвальний спад виробництва в Укра1'ш був неминучий. Необх1днють поглиблення економ1чних перетворень на ринкових заса­ дах ставала дедал1 очевидн1шою. p icT

Щ 2. Спроби радикально'!' θκοηομϊηηοϊ реформи____________ У 1987-1989 pp. в економ1чнш пол1тиц1 почали з’являтися h o b i тенденцп. Одним з найголовшших завдань «перебудови» И 1шщатори оголосили встановлення контролю народу над господарським життям, «передачу еконоμ ϊ 4 η ο ϊ влади трудящим» шляхом радикально! економ1чно'1 реформи. Загалом економхчш зм1ни, 1Н1Ц1Йован1 кер1вництвом, передбачали: пщвищення економ1чно1 самост1Йност! державних шдприемств; розвиток при­ ватного шдприемництва там, де це було «сощально виправданим»; залучення 1ноземних 1нвестиц1Й шляхом створення сшльних п1дприемсгв. Уперше за час перебудови питания про радикальну економ1чну реформу було поставлене на липневому (1987) пленум1 ЦК КПРС. Передбачалося розробити правовх й економ1чш основи для забезпечення сп1вюнування державного i незалежного В1д держави сектор1в господарства, для чого сприяти перетворенню частини державних шдприемств на орендш, кооперативно акцюнерн1, приватн1, 3 M im a H i, а також з участю 1ноземного кашталу. B t im , це була лише стратепчна мета. Найближчим же часом общяли зменшити контроль над державною частиною економши, а централ13оване планування поеднувати з наданням П1дприемствам певно! свободи. «М еж 1 свободи» визначалися трьома горбачовськими «С »: самостштсть, самоврядуван-

ня, самофт ансування. O c H O B i i i 1де'1 проголошено! на червневому пленум! реформи розвивалися в «Закош про державне п1дприемство», затвердженому 30 червня 1987 р. ГПдприемства могли дискутувати з вщпов1дними мшютерствами щодо окремих пункт1в запропонованих плашв (хоча в щлому плановий принцип збершався), одержували право на встановлення прямих (без посередництва

Держплану) зв’язюв з постачальниками i споживачами, деяким навггь дозволялося вступати в прям1 контакти з шоземними фермами. Запропоноваш нововведения, за умови послщовного ϊχ втшення в реальне Життя, могли зменшити вплив державно!' бюрократа на економжу i розв’язати Ш1щативу виробнигав. Централью вщомства могли втратити частину свого всеохоплюючого контролю над народним господарством. Тому саме на цьому напрям! реформ управл1нський апарат чинив особливо витончений i сильний onip. Не маючи змоги вщкинути реформу «з порога», консервативш сили в Центральному апарат! й на мюцях опрацьовували компромшш вар1анти, як1 б заспоко!ли народ, але водночас зберегли ϊχηϊ командш позицп. Саме така непослщовшсть i половинчастшть була закладена в модел1 госпрозрахунку, що пропонувалися для впровадження на шдприемствах П1сля липневого пленуму 1987 р. 3 початку 1989 р. почали переходити на госпрозрахунок за другою моделлю. Π ο τ ϊ μ економшти заговорили про третю модель госпрозрахунку. При цьому в промисловосН жодних позитивних ЗМ1Н не вщбулося. Навпаки, половинчаст1 та непродуман! реформи вносили Дезоргашзацш в командно-централ!зовану i по-своему лопчну систему Управлшня економ1кою. Адже послабления контролю центру, надання Додаткових прав директорам створювало умови для пошуюв βηγϊληιπιηχ партнер1в, давало змогу в1дмовитись В1д неприбутково!' трудомщтко'! роботи i перейти до випуску T O B a p i B , реал!зац1я яких давала велик1 прибутки. За умов панування штучно встановлених Ц1н, що не вщображали реальних затрат, Ця вщносна свобода економ1чно'1 д1яльност1 п1дприемств почала вщшравати Руйн1вну роль, вела до посилення розбалансованосН народного господарства, Далыпого розпаду економ1чних зв’язк1в. У р1чищ1 економ1чного реформування у травн1 1988 р. Верховною Радою СРСР був прийнятий «Закон про кооперацго». Почався б у р х л и в и й р о з в и т о к к о о п е р а т и в г в у сфер1 послуг, громадського харчування, торпвлп Однак найголовшшо'! сфери - виробничо! - шдивщуальна трудова Д1яльн1сть i коопеРативи торкнулися мало. Як наслщок, кооперативний сектор, у якому на початок 1990 р. в Укра'!ш було зайнято майже 700 тис. oci6, виявився неспроможним штотно полшШити становище в εκοΗΟΜΐπΐ. Понад третину його продукцй й послуг надавалося не населению, а державним шдприемствам. Майже 60 % кооператиBiB створювалися в мереж1 громадського харчування зам1сть П1дприемств Державно!' торпвлц як1 згортали свою роботу. Отже, конкуренцп М1Ж державними i кооперативними п1дприемствами не було. До того ж дв1 третини кооператив1в виробляли продукцш 13 сировини, закуплено! на державних Шдприемствах чи у роздргбнш торпвл1. За таких умов кооперативи мали Можлившть шляхом шдвищення Ц1Н отримувати bhcoki прибутки. Партшно-державна номенклатура вдало використовувала це для поширення серед населения антикооперативних настро!в i водночас вкладала у коо­ перативи кошти з метою отримання власних прибутк1в. Нерщко кооперати­ ви використовували як канал переказу безгоНвкових κοηιτϊβ (як 1 були на Рахунках держп1дприемств i використовувалися лише для банювських Взаеморозрахунк1в всередиш держсектору) в гот1вку. «Ж ив1 rpoiui», не П1ДКр1плен1 товарною масою, попадали в руки покупщв, викликаючи шфляШю. Це слугувало додатковим чинником провалу економ1чно! реформи i Розпаду 1снуючо! економ1чно! системи.

|3

Становище в стьському господарств!

_

Схоже розвивалися процеси i в аграрному c e K T o p i економши. У 1986 р. було ухвалено сшльну постанову ЦК К П РС i Ради M i r i i c T p i B С Р С Р «Про дальше вдосконалення економ1чного мехашзму господарювання в агропромисловому комплекш краши». Шяких помггних зрушень у сыьському господарств1 ця постанова не забезпечила. Все звелося до створення додатково! управлшсько! структури - Держагропрому - своерщшп бюро­ кратично! «надбудови» над колгоспами, радгоспами i переробними шдприемствами. Створення Держагропрому з його розгалуженою системою на мкщях не послабило продовольчу проблему, хоча центральш вщомства з властивим ϊμ казенним оптим13мом рапортували про помИне збыынення обсяпв продукцй в агропромисловому c e K T o p i : протягом 1986-1988 p p . на 3,6 %■ Насправд1 зб1льшення було фштивним, бо облшовувалися не реальШ обсяги товарно! продукцй, а !хня вартшть, яка в умовах швидкого зростання цш не врцбивала динамшу товарно! маси. Гострота продовольчого питания була додатковим чинником росту соци ально'! напруженосН в сусп1льств1 й змушувала кер1вництво шукати виходу з кризи. У 1989 р. було прийнято р1шення щодо розвитку на сел! альтернативних форм господарювання - селянських (фермерських) господарств, поширення р1зних форм оренди, утворення кооперативних колектив1в. Та оч1куваних результат1в це не дало. Колгоспно-радгоспне кер1вництво чини­ ло o n i p впровадженню нових форм господарювання на селг Блокуючись i3 консервативними елементами в партшних верхах, воно вщкинуло пропозицш визнати приватну власншть на землю.

Р'4. Ш ахтарський страйк 1989 р.____________________________ Невдале реформування економши, непосл1довнють у л1берал1зацй сусп1льно-пол1тично! сфери призвели до наростання соц1ально! напружеHOCTi. Новим явищем сусп1льного життя стали страйки шахтар1в, що розпочалися влИку 1989 р . Вони свщчили про початок в1дродження робггничого руху, але вже в новш форм1. Головною причиною страйк1в була невиршеН1сть багатьох економ1чних i сощальних питань. У зв’язку 3Ϊ зд1Йсненою в народному господарсгв1 республши в 50-τί роки переор1ентац1ею промисловост1 з вуплля на газ змшилася i структура капйаловкладень. Протягом двох десятилггь 250 з 400 шахт Донбасу працювали без реконструкцй, !хня техн1чна оснащеншть була надто низькою. Частка ручно! нрац1 шахтар1В становила б1льше 53 %, високою була смертшсть В1д нещасних випадюв. Пост1Йно зростала тривалють робочого дня. Замшть оф1ц1Йних 6 годин вш 1нод1 становив 10-11 годин. Страйк розпочався 15 липня 1989 р. на шахт! «Ясинуватська-Глибока». Через К1лька дн1в страйкувало вже 193 шахти. У деяких мшцях поряд з економ1чними (пщвищення зарплати i полшшення умов n p a p i ) висувалися й полггичш вимоги. 1 з ч а с о м с т р а й к о в а б о р о т ь б а п о с и л и л а с я . Β ϊ α μ ι η η ο ι ο р и с о ю с т р а й к 1В ц ь о г о п е р ю д у с т а л а п о л 1 т и з а ц 1 я в и м о г . Ш а х т а р ц к о л е к т и в и 1н ш и х г а л у з е й го сп о д а р с т в а , π κϊ ϊχ П 1д трим али , в и м а г а л и Л 1кв1дацй п а р тк о м 1в н а п щ п р и -

емствах, нацюнал1зацп майна КПРС, вщставки уряду, деполИизацп право­ сторонних оргашв. M acoBi виступи шахтар1в розхитували основи тоталНарно! системи. Вперше за роки радянсько! влади робггники, яю вважалися провщною силою сусшльства, вщкрито продемонстрували, що ϊχηϊ штереси розходяться з штересами Комушстично! партп. 3 ϊηιπογο боку, масов1 виступи робггниюв примусили владу штенсифшувати пошук виходу з економ1чно! кризи.

Щ 5. Боротьба щодо θ κ ο η ο μ ϊη η ο ϊ реформи 1990 р.__________ У 1990 р. боротьба навколо економ1чно! реформи вкрай загострилася. Головним и питаниям стала можлившть сшвшнування ринку i сощалхзму, господарсько! свободи i державного контролю. У травш 1990 р. Рада MinicTpiB С Р С Р опублшувала програму реформи, яку пщготувала комкля на чол! з академжом Л. Абалюним, вщомим радян­ ським економштом. Програма передбачала поступовий - впродовж 1991— 1995 p p . - перехщ до ринкових вщносин пщ жорстким контролем держави. Верховна Рада СРСР вщкинула реформу, бо вона передбачала пщвищення цш. Паралельно працювала також ком1с1я пщ кер1вництвом академ1ка С. Шаталша i заступника голови Ради M i H i c T p i B С Р С Р Г. Явл1нського. Вона готувала значно радикальшший план переходу до ринку за чггко визначений терм1н - 500 дшв. Ϊϊ пропозицй також вщкинули. B p e u i T i , затвердили « O c n o B H i напрямки стаб1л1зацп народного господарства i переходу до ринκοβοϊ економ1ки». Це був нежиттездатний симб1оз к1лькох вар1ант1в пере­ ходу до ринку з переважанням директивних метод1в. Але директиви вже не Д1яли. Почався економ1чний парал1ч. У цих умовах до крайжнщв загострилася криза постачання товар1в для населения. Чутки про пщвищення цш викликали ажютажний попит на Bci товари, як1 розмПали з прилавк1в магазин1в.

I 6. Попршення економ!чного становища в 1990 р._________ Поглиблення кризи в економщ! виявилося в наростанш темп1в 1нфляцп, зб1льшенн1 дефщиту державного бюджету. Карбованець перестав виконувати СВ01 функцй. Надзвичайного поширення набувають натуральш обм1ни, або, як ϊχ стали називати, бартерн1 операцп. Пщприемства бажали одержати за свою продукцш реальгп ц1нност1, а не радянсыа карбованц1, як11накше як «дерев’яними» вже й не називали. За цих умов продукцш на­ правляли насамперед туди, звщки поступали матер1али чи сировина, а не туди, де вона була вкрай необхщна для продовження чи завершения технолопчного процесу. Спочатку области а ποτιμ уже й репони та республ1ки почали вимагати вщ п1дприемств, розташованих на 'ixHift територп, виконувати перш за все замовлення для свого району, а вже ποτιμ для шших замовник1в. Унаслщок цього одне за одним почали зупинятися пщприем­ ства союзного пщпорядкування. В економ1чному фундамент! радянсько! iMnepii' з’явилися численш трнцини. Втрачаючи важел1 впливу, центр робив все, що μϊγ. У вересн11990 р. М. Горбачов видав президентський указ, який зобов’язував зберегти заплановаш на четвертий квартал 1990 р. i на весь 1991 р. господарсьш зв’язки. До «неслухняних»

Колона inaxTapiB прямуе на Κηϊβ. 1990 p .

передбачалося застосовувати надзвичайно серйозш санкцп - штрафи, втручання проку­ ратура Але цей указ не виконувався, i 14 груд­ ня 1990 р. Президент змушений був пщписати новий указ, у якому йшлося про необхщшсть виконання попереднього. Усе це в комплекс! призвело до логичного результату: в 1990 р. вперше за повоенш роки нащональний дохщ Украши зменшився на 1,5 %. В щлому по С Р С Р зниження становило 4,0 %, в Росшськш Федерацп - аж 5,5 %. Ε κ ο η ο μ ϊ π η ϊ можливосН радянсько! системи були повшстю вичерпаш. План, який був основою розвитку радянсько! еко­ номши, втратив значения мобШзуючого та загальнообов’язкового для виконання доку­ мента. Союзш мшютерства й вщомства, не знаходячи рецепНв виходу з кризи, що насувалася, на цей перюд самоусунулися В1Д управлшня економшою. За цих умов розв’язання Bcix економ1чних проблем лягло на кер1вництво республши, яке не було до цього готовим.

i 7. Фшансове становище i життевий р1вень населения УкраТни

I

Н евдач 1 у р е а л 1 зацп реформ, подальш е поп рш ен н я клю чових п оказн и к 1 В розвитку економ 1 ки, доповнене прагненням сою зних структур зберегти свою владу над республшою, негативно позначились на фшансовому становииц та стали одн1ею з основних причин ш ф л я ц п i масового знец 1 нення грошей, що боля ч е вдарило по добробуту м ы ьй ош в ук р аш щ в.

Внаслщок перших господарських перетворень шдприемства й колгоспи Д1стали певну свободу у формуванш фонду заробггно! плати, яка швидко зростала. Однак результатом шдвищення зарплати стало поступове знещнення грошей, не забезпечених товаром. Навггь те, чого було завжди вдо­ сталь, ставало дефщитом. У мютах виникли черги за макаронними виробами, крупами, милом, цукром. Наприкшщ 1988 р. розрив М1Жгрошовою i товарною масою в Укра!н1 збшьшився до 10 млрд крб. i мав тенденщю до невпинного зростання. Це викликало розбалансовашсть споживчого ринку. Поряд 13 цим ак­ тивно зростало вивезення TOBapiB за меж! республши, процветав «чорний ринок». За цих умов партшне кер1вництво дбало насамперед про «сво!х». 1 жовтня 1989 р. ЦК К П РС ухвалив р1шення пщвищити платню пращвникам парт1Йного апарату на 50-100 %. При цьому за ними збершалися Bci П1льги, як1 вони мали 1нколи за символ1чну плату. Н а 1 нтереси рядових гром адян м айж е не зваж али . У шчш 1991 р. новий прем ’ер-м 1 Н1 Стр С Р С Р В. П ав лов npoeiB грош ову реф орму: вщ бувся ο 6 μ ϊ η старих п ’ятдесяти- i сторублевих купю р на Невдоз! було також прове-

Дено реформу роздр1бних щн, у результат! яко'У вони помггно шднялися. Розширився асортимент товар1в, яю реал13овувалися населению по догов1рних (вшьних) цшах. При цьому вклади громадян в Ощадбанку (а це величезна сума) можна було отримувати лише з кшця 1991 р. За цей час ппершфлящя з’Ула заощадження. Таким чином, кугпвельна спроможшсть населения, а значить i його життевий р1вень, падали. У той самий час номенклатурш верхи зберегли Bci сво'У переваги. Крах командно!' економши, падшня життевого р1вня населения УкраУни i стали катал1затором його сусшльно'У активность Дедал! быыне людей вбачало вих1д 13 ситуащУ у розширенш прав УкраУни, УУсамостшносп в еконоМ1чнш сфер1, впровадження республ1канського госпрозрахунку. Але це означало коршну зм1ну взаемовщносин союзного центру i республ1к.

(Ппёрев1рте с е б е ) 1. Якою була мета курсу на «прискорення» у сфер1 промисловосН? Чому цей курс не дав очшуваних результат!в? 2. Чому роки одинадцятоУ п’ятир1 чки (1986-1990) характеризувалися спадом темшв розвитку промисловост1 ? 3. Ηκί негативн! тенденцУУ економ1чного життя посилилися в другш половиш 80-х роюв? 4. Що таке «держприймання» i чому воно не дало очшуваних результаНв? 5. У якому напрям 1 велося поглиблення економ1 чноУ реформи? Що було зроблено для цього? 6. Чому реформування 1986-1987 pp. не дало бажаного результату? 7. Що нового в економ1чне життя внесла поява кооперативного сектору? 8. Схарактеризуйте становище в шльському господарств1 УкраУни в другш половиш 80-х роюв. 9. Яю причини робггничих вистушв у 1989 р.? Яю вимоги висували робггники? 10. У чому суть плашв виходу з кризи Л. Абалюна i С. Шаталша? Чому щ плани не були прийнят1 ? 11. Чому рубль в 1990 р. фактично втратив свою роль i шдприемства почали переходити на «бартер»? 12. Як фшансове становище в С Р С Р позначилося на життевому piBHi населен­ ия? 13. Чому шсля численних спроб шдвищити темпи розвитку економши в 1990 р. в УкраУш спостершалося скорочення обсяпв матер1ального виробництва? 14. Чому вересневий (1990 р.) указ Президента С Р С Р про в1 дновлення еконоМ1чних зв’язк1в не був виконаний? 15. Як ви розум 1 ете 1 дею республ 1 канського госпрозрахунку? 16. Розкрийте мехашзм впливу реформи В. Павлова на життевий р1вень насе­ ления.

Документ 3 п о с та н о в и ЦК КПРС «Про з а х о д и щ о д о п о си л е н н я б о р о ть б и з н е т р у д о в и м и д о хо д а м и » Травень 1986 р. ...Имеется немало фактов, когда люди получают нетрудовые доходы, занимаясь хищениями, спекуляцией, взяточничеством, другими видами деятельности, некоторые из них используют в целях наживы принадлежащие государству машины и механизмы, транспортные средства, жилую площадь, топливо, сырье

и материалы. На предприятиях и в учреждениях торговли, бытового, коммунального, медицинского обслуживания, в учебных заведениях допускаются факты вымогательства дополнительной платы за оказание услуг, присвоение выручки, обмана граждан, протекционизма. Стремление к стяжательству, лег­ кое отношение к жизни не встречают осуждения в отдельных советских семьях. Такие несовместимые с социалистическим образом жизни уродливые явления идут вразрез с интересами трудящихся, вызывают справедливое возмущение советских граждан. ...Поставить д ело так, чтобы взяточники, казнокрады, мздоимцы, несуны и дру­ гие любители легкой наживы за счет общества были окружены всеобщим пре­ зрением, знали о неотвратимости наказания за свои деяния. Шире использо­ вать систему деклараций, другие виды контроля за законностью доходов граждан. Укрепить паспортный режим в городах и населенных пунктах. ...Усилить партийный контроль за деятельностью администраций предприятий, учреждений и организаций в этом направлении. Правда. - 1986. - 28 мая.

Ш

Ш

Запитання до документа Використовую чи зм ю т постанови ЦК КПРС «Про заходи щ одо посилення бо ­ ротьби з нетрудовими доходами» i матер/али пщручника, пщ готуйте пов'щомлення на тему «Боротьба з нетрудовим и прибутками i плани прискорення сощ ально-економ /чного розвитку кра/ни: розрахунки i прорахунки».

I 3 po6iTb висновки та у з а гальнення до параграфа

#

7

5

.

СПРОБИ ПОЛГГИЧНИХ РЕФОРМ

Згадайте I

1. В чом у суть п о л 1тико- 1деолог 1чно 1' кризи радянсько! системи 70-80-х ροκίΒ? 2. К о ли законодавчо в СРС Р була закрш лена однопартш на сис­ тема? 3. Я к це вп ли н уло на полггичний розвиток сусш льства?

Творче вавдаННЯ

Я ш причини невдачг полггично! реформи радянського

сусш льства?

1 1- Реформи в полггичжй систем! СРСР_____________________ Початок перебудови показав, що 1снуюч1 державш шститути неспроможш подолати застш в господарському життк Ставало зрозумшим, що потр1бна докоршна перебудова системи в щлому. OciHb 1988 р. принесла hobi важлив1 змши. Листопадовий (1988) пленум ЦК К П РС розглянув питания «Про заходи щодо здшснення полггично! ре­ форми в галуз1 державного буд1вництва». На ceci'i Верховно! Ради СРСР, яка з1бралася т е л я пленуму, було вир1шено Грунтовно змшити структуру, порядок формування та змют оргашв влади. Вищим законодавчим органом держави оголошувався З’!зд народних депутаНв. Метою змш, на думку ϊχHix lHiuiaTopiB, було «вщновлення повновладдя Рад». Передбачалося забезпечити поступовий перехщ влади на Bcix р1внях вщ партапарату, якому вона безроздщьно належала, до конституцшних оргашв. Наприкшщ березня 1989 р. вщповщно до нового закону вщбулися вибори народних депутаНв СРСР. Закон давав можливють, маншулюючи громад-

ською думкою, формувати бажаний склад депутатського корпусу. Право направляти делегаНв на зй'зд без вибор1в дштали парНя, громадсьш оргаш­ зацп - в тому числ1 100 oci6 вщ КПРС, дещо менше вщ комсомолу, профспшок, ветеранських оргашзацш тощо. Однак, незважаючи на це, делегатами зй'зду обрано i представниюв вщ Демократичних сил Украши. Серед них, зокрема, письменники Р. Братунь, Д· Павличко, Ю. Щербак, В. Явор1вський. У травш-червш 1989 р. вщбувся I з’хзд народних депутаНв СРСР. На ньому було сформовано двопалатну Верховну Раду СРСР. Було введено посаду Голови Верховно! Ради СРСР, на яку обрано М. Горбачова. Одночасно В1н залишився генеральним секретарем ЦК КПРС. З’!зд доручив Верховнш Рад1 С Р С Р пщготувати найближчим часом 3аконодавч1 акти, яю забезпечили б повновладдя рад. Однак nepuii дш роботи зй'зду народних депутаНв показали його неспроможшсть розв’язати завдання, що постали. Закони, прийняН депутатами, зашзнювалися, були половинчаст1 й до того ж не виконувалися. Партшно-державний апарат не здавав CBoi'x позицш, мщно утримуючи кер1вництво вОма сферами економши, полщики та культурного життя держави. Серед народу зростали розчарупання, знев1ра у спроможшсть кер1вництва вивести кра!ну з кризи.

|?2. Пол1тичн1 зм 1ни в УкраТж_______________________________ На вщм1ну вщ Москви, де динамша полПичних процеОв вщзначалася в Цей период з великою штенсившстю, в Укра'1Н1 продовжував панувати заCTift. Його пов’язували в першу чергу з 1м’ям першого секретаря ЦК Компартй республши В. Щербицького, який масовою свщомштю сприймався як °Дин Ϊ3 «стовп1в застою». Життя неминуче ставило питания про його вщставку, тим быыне що з такими вимогами до генерального секретаря ЦК К П РС М. Горбачова звертався Ц1лий ряд укра!‘нських пол1тик1в та представник1в штелшенцп. 28 вересня 1989 р. в Киев! В1дбулася давно оч1кувана под1я: на пленум! ЦК КПУ, який проходив за участю М. Горбачова, «у зв’язку з виходом на пенсш» було ув1льнено вщ обов’язюв першого секретаря i члена полггбюро ЦК КП Украши В. Щербицького. Таемним голосуванням першим секретарем ЦК республши обрано Володимира 1вашка. Володимир 1вашко народився в Полтав1 1932 р. Заюнчив Харк1вський Нрничий шститут. 17 ροκΐΒ працював на викладацькш ροδοτϊ. 3 1973 р. очолював В1ДД1Л науки Харк1вського обкому Компартп Украши. Згодом став секретарем обкому з щеолопчних питань. Стр1мкий злет полггично! кар’ери В- 1вашка розпочався 1986 р., коли його було обрано секретарем ЦК Ком­ партп Украши. Усунення В. Щербицького вщбулося у ситуацп, коли в кер1вництв1 наРостало переконання, що без поступового демонтажу тоталггарно! системи, «запрограмовано!» на збереження старих виробничих вщносин i полггичних структур, «перебудова» приречена на провал. У КПРС, i особливо поза Нею, посилювалось розумшня того, що лише за умов полггичного плюрал13Му i багатопарт1Йност1 можна створити реальну противагу закостешлим Державним i компартшним структурам. У лютому 1990 р. т е л я тривало! й папружено! полшично! боротьби пленум ЦК К П РС на вимогу ЗЧзду народ­ них депутат!в нарешт! погодився виключити з Конституцп С Р С Р статтю 6,

що закршлювала кер1вну роль К П РС у радянському сусшльствп Отже, парт1я визнавала полггичний плюрал1зм i багатопартшшсть як необхщну передумову нормального сусшльного розвитку i власного оновлення. III зЧзд народних депутаНв прийняв з цього питания вщповщне рпиення. Тепер не лише КПРС, а й ϊηιπϊ пол1тичгп партп та громадсьш оргашзацп та Macoei рухи через cboi'x представнишв, обраних до рад народних депутаНв, дштавали можлившть впливати на державш справи. За умов, що склалися, втрата КомпарНею Украши монополп на владу через внутр1шню слабкшть лише прискорила и кризу. Фактично припинився приплив у партш св1жих сил, зокрема молодь Натомшть масовим явищем став добровыьний вихщ з ϊϊ лав робггниюв, штелтенцп тощо. У 1990 р. про свое небажання перебувати в лавах партп офщшно заявило понад 250 тис. oci6, тимчасом як вступили до не!' ледь бшыне И тис. У першш половит 1991 р. зменшення чисельносН Компартп прискорилось. Чимало комушсНв поривало з парНею без письмового повщомлення про вихщ. Вони просто не вщвщували парт1йн1 збори, не виконували жодних доручень, не сплачували партшних внесшв.

( 3 . Розклад Компартп У краш и. Демплатформа_________ __ У ci4Hi 1990 р. в К П РС з’явилася трупа реформатор1в, що оформилася в Демократичну платформу. Головною метою вона оголосила перетворення К П РС на парт1ю парламентського типу. На загальносоюзнш конференцп Демократично!' платформи в КПРС, що вщбулася в середиш червня 1990 р., бшышстю голос1в було прийнято р1шення: на X X V III з’1зд1 К П РС поставити ряд вимог, головними з яких були вщмова В1Д монополй' oflHiei' 1деологй в партй, вщ комун!зму як мети КПРС, право на створення фракцш. У русл1 цих вимог вщбувалося утворення Демплатформи в Компартй Украши. Ре­ форматорам вдалося провести cboix делегаНв на X X V III з’1'зд Компартп Украши, де вони сформулювали cbo'i вимоги: дозволити оргашзацшне об’еднання за платформами, здшснити депол1тизац1ю орган!в КДБ, МВС, вшськових i управл1нських державних установ. KpiM того, Демплатформа в К П У виступила за реоргашзащю КПРС, перетворення И з унИарно!' оргашзаци на союз компарт1Й республш. Оск1льки ni вимоги були вщкинут1, координац1Йна рада Демплатформи вир1шила вийти з К П У i утворити нову партш. Установчий з’1зд niei' пар­ тп - вона одержала назву ПарНя демократичного вщродження Укра1ни (П Д В У ) - вщбувся в Киев! 1-2 грудня 1990 р. У прийнятш на з’1'зд1 Деклаpanii' П Д В У характеризуеться як парНя « л 1водемократично'1 ор1ентацп». У питаниях нацюнально-державного буд1вництва вона стояла на конфедеративних позициях. Частина члегпв Демплатформи залишилася в КПРС, не наважуючись на повний розрив з нею або ж спод1ваючись демократизувати п зсередини. На тл1 актив1зацй опозиц1Йних радянському режиму в Украш1 полНичних сил позищя переважно! б1льшост1 комун1ст1в була пасивною i оч1кувальною. Частина з них перебувала в партй формально, фактично гпдтримуючи нацюнально-визвольний рух.

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.

Чим була викликана необхщшсть реформування полггично'1 системи СРСР? Назвггь основш напрямки реформування пол 1тично1 системи в СРСР. Коли i в яких умовах К П Р С втдмовилася В1 Д свое! κ ερ ΪΒ Η ο ί рол 1 ? Як 1 особливост 1 реформування полгтично1 системи в Укра'1 ш? Чим вони були викликаш? Що було головною причиною усунення В1Д кер1вництва КП Украши В. Щербицького? Яка його подальша доля? Чим була викликана криза Компартп Украши? У чому вона проявлялася? Схарактеризуйте вимоги Демплатформи в КП Украши. Чому X X V III з!зд КП Украши вщмовився прийняти вимоги Демплатформи? Назвггь основш пункти платформи ПДВУ.

В и тя г Ϊ3 з в е р н е н н я гр у п и н а р о д н и х депутатов СРСР п р о п о л гги ч н у с и ту а Щ ю в Укра'йн (9 в е р е сн я 1989 р.) Москва, Кремль Презид 1я Верховно! Ради С РС Р Тов. Горбачову М.С. ...Авторитет вищих представниюв влади в респ ублМ упав до нуля i продовжуе падати. П о р в а н а Bipa не тшьки в окремих представник 1в влади чи ϊϊ нишшшй апарат, а л е i в оновлений соц1ал13м. Вщчувши, що вибори можуть стати останшм випробуванням для республжансько!' заслйно!' системи управлшня, влада гото­ ва i до таких κροκίΒ, яю непередбачено вплинуть на ситуацю i напевне загострять ϊϊ. На багатьох мнингах i зборах трудових колектив1в приймаються резолюци, де вимагають вщставки В.В. Щербицького i B.C. Шевченко*. Народы депутати СРСР: В. Грищук, В. Явор1вський, В. Черняк, I. Вакарчук, Ю. Щербак, М. Куценко, Р. Братунь, Л. Сандулякта iH. Голос: 1нформац1йний бюлетень республжанського депутатського клубу Украши. - 1989. - 17 вересня.

П роанал/зуйте зм ю т документа. Яку /нф ормац/ю дае для розум/ння справж н/х причин i обставин усунення В. Щ ербицького вщ кер/вництва Компарт'юю Укра'/ни? b i h

I З р о б Н ь в и с н о в к и та уз а га л ь н е н н я д о парагра ф а

» 7 4

- 7

6 .

РОЗГОРТАММЯ МАЦЮНАЛЬМОВИЗВОЛЬНОГО РУХУ

З г а д а Й т е § 1. Щ о включае в себе поняття «нацю нально-держ авний устрш»?

2. Я к и м був ю ридичний та фактичний статус Украш и у ск лад : С РС Р? 3. Щ о таке русиф ш ащ я i як вона впливала на стан м гж нацю нальних вгдносин? *В.С. Шевченко - Голова Президп Верховно!' Ради УРСР.

Т в о р ч е ЗаВДаННЯ | Щ о спричинило розгортання нацю нально-визвольного р уху в Укра'ш! в роки перебудови?

Ц1· Загострення национального питания в СРСР___________ _ Послаблениям комугпстичного режиму народи Радянського Союзу скористалися для боротьби за докоршний злам юнуючо'! системи нацюнально-державних вщносин i досягнення реального суверенитету. Домогтися цього було неможливо без змши унитарного характеру СРСР, подолання диктату союзного центру. 3 початком перебудови в ycix республшах ρ ϊ 3 κ ο актив1зувалися нацюнально-демократичш сили, що виявилося щлковитою неспод1ванкою для комунютичного кер1вництва. Воно перебувало в полош шюзш про безконфлштний розвиток нацюнальних вщносин, зближення нацш, у результат! якого в С Р С Р сформувалася «нова юторична сшльшсть людей - радян­ ський народ». Дуже повыьно, неохоче кер1вництво усвщомлювало глибину нацюнальних деформацш у СРСР, необхщшсть ϊχ докоршжн змши. Для перебудови уштарно! системи, яка склалася ще за сталхнських чашв, не було зроблено н1чого. Це викликало загострення М1жнацюнальних вщносин, особливо в тих регюнах СРСР, де, κ ρ Ϊ Μ нацюнальних суперечностей, було багато нерозв’язаних сощально-економ1чних питань. Улггку 1989 р. сталися сутички на нацюнальному грунН в Узбекистан!, на кордош Таджикистану i Киргиза, в Абхаза. Розгорався Карабаський конфлшт (Азербайджан, В1рмешя). У республшах Прибалтики посилювалося прагнення до вщнов­ лення незалежност1, лшвщоважн Пактом Молотова-Р!ббентропау 1939 р. У такш ситуацй у вереснх 1989 р. в1дбувся пленум ЦК КПРС, який розглянув i прийняв платформу ЦК «Нацюнальна полггика в сучасних умовах». Головним завданням нащонально'! полПики КП РС проголошувалося змщнення С РС Р як о н о в л е н о г ф е д е р а т и в н о ϊ д е р ж а в и . Робити це планувалося з центру, шляхом передач! в майбутньому деяких другорядних функцш союзних в1домств республ1кам. «Сильний центр - сильш республ1ки» - так М. Горбачов сформулював щеальний, на думку парт1Йного кер1вництва, нащонально-державний устр1й майбутньо! «оновлено'! федерацп». В умовах, коли республши були позбавлеш суверештету, такий акцент на повноваженнях центру лише посилював вщцентровц сепаратистськ1 тенденцй'. Адже було очевидно, що центр добровшьно не передасть у вщання республик могутн1Й военно-промисловий комплекс, зовнхшньополНичну та зовн!шньоеконом1чну дхяльшсть, фхнансову i грошову системи, визначення стратегй економ1чного розвитку, iHiui ключов1 питания, ϊχ передбачалося залишити в компетенцп центральних вхдомств. Це означало, що республшам пропонувався формальний, шчим не п!дкр!плений суверенИет. Реакц1я нацюнально-демократичних сил на такий пщхщ до розв’язання нац10нального питания була негативною. И березня 1990 р. вщбулася под1я, що В1дкрила новий етап у боротьб! народ1в С Р С Р за свою незалежшсть. Верховна Рада Литовсько! Р С Р прий­ няла акт «Про вщновлення незалежносН Литовсько'1 держави». У подобному напрям1 розвивалися подп у Латвй', Естонй', 1нших радянських респуб­ лшах. Центр реагував на ni процеси змщненням виконавчох влади. На позачерговому III з’13Д1 народних депутат1в СРСР, який в1дбувся у березн1 1990 р., було прийнято «Закон про запровадження посади Президента С Р С Р ». Першим Президентом С Р С Р з’!зд обрав генерального секретаря

ЦК К П РС М. Горбачова, який залишив за собою i найвищу посаду в партп. Тод1 ж з’!здом було прийнято постанову, яка визнавала недшсними р1шення Верховно! Ради Литовсько! Р С Р Ця постанова булазастереженням шшим республшам.

ш

12. Чорнобильська катастрофа як фактор актив1зацп национального руху____________________________________

Украшський нащональний рух у цей час розвивався у двох напрямах, як1 зрештою у 1991 р. зшшлися задля досягнення сшльно! мети. Перший уособлювали укра!нськ1 дисиденти, опозицшш режиму полггичш сили, наЦюнально св1дом1 представники штелшенцп, селянства та робггнищв. Саме вони стали основною силою опозицшного радянському режимов! нацюнального руху 1980-х - початку 1990-х ροκϊΒ. Другою його ланкою була частина партшно-радянсько! номенклатури, KepiBHHKiB р1зних ргвшв, депутаНв, яю еволюцюшзували в напрям1 до нацюнал-комушзму й усвщомлювали, що ϊ χ η ϊ 1нтереси можуть бути реалР зован1 лише в сувереннш Укра!н1. Позицй обох цих груп протистояння поступово зближувались, прискорюючи тим самим процес здобуття Украшою незалежност1. Якщо у Прибалтиц1 потужним катал1затором визвольного руху спричинилася правда про Пакт Молотова-Р1ббентропа, в результат! якого Литва, Латв1я i Естошя були приеднан1 до Радянського Союзу, то в Укра'1'ш под1бну роль В1д1грала Чорнобильська катастрофа 26 квггня 1986 р. Проживаючи фактично в зон1 ядерного вибуху, населения Украши не отримало навггь об’ективно! шформацп щодо його масштаб1в. Чорнобиль зробився символом нацюнальжн приниженост1 Укра'1'ни. З’ясувалося, що ргшення про замовчування наслщшв аварй приймалося в M o c k b i . Було ггрко усв1домлювати, що кер1вництво республши виявилося неспроможним переступити через pi заборо­ ни i захистити свое населения, отже, воно не мало жодних повноважень на рщнш землг Коли розглядалося питания, чи проводити першотравневу демонстращю 1986 р., чи утриматися В1д не!', В. Щербицький заявив: «Β ϊη (Горбачов) сказав: якщо з1рвеш демон­ стращю, виключимо з партй». Виникало багато запитань, на якг eci шу­ кали в1дпов1Д1. Ядерна катастрофа вщкрила М1льйонам украшщв оч1 на колощальне п о c y m i становище ϊχ республши. Наслщки трагедп стосувалися ycix жител1в Укра!ни незалежно вщ соц1ального статусу, професп, пол1тичних погляд1в, нацюнальност1, вгку i стать Поняття «Чорнобиль» стало алегор1ею. Заговорили про «духовний Чорнобиль», «мовний Чорнобиль», «культурний Чорнобиль» i Юна учасниця мггингу на зат. ш. Питания про Чорнобиль перетворилося хист навколишнього середона одне 13 центральних в протистоянш укравища. Κ ιϊίβ . 1986 р. !нських опозиц1Йних сил з комушстичним

кер1вництвом Москви i Киева. Чорнобиль посилив актившсть украшства, яке за умов деградацп союзних структур, з одного боку, л 1берал1зацп i духовного розкршачення сусшльного життя - з другого, почало замислюватися над сво!м становищем i висувати питания, як його можна змшити.

i 3. Поява незалежних громадських структур

__

Шд впливом багатьох фактор1в (як внутр1шшх, так i зовшшшх) вщбуваеться швидка полггизащя сусшльно! свйдомостй Виникають незалежш В1Д владних структур i К П РС так зваш неформальш громадсыа об’еднання, яю вщображали настро! й штереси р1зних сощальних верств. Ще у серпш 1987 р. в Киев1 розпочав роботу Украшський культуролопчний клуб (У К К ). У ньому активно сшвпрацювали представники демократично! штелНенци, дисиденти, колишш полггв’язш. Роботу УК К висвшиовала самвидавська преса, про не! детально розповщали радюстанци «Свобода», «Голос Америки» та ш. Офщшш газети гостро критикували роботу клубу, але це лише посилювало його популяршсть, штерес до нього р1зних прошарюв сусп1льства. На В1дкрит1 репресй проти УК К влада не наважилася. У 1987 р. у Львов! засновано «Товариство Лева», в 1988 р. - у Кшвському ун1верситет1 - неформальне товариство «Громада». ВлИку 1988 р. була утворена Укра!нська гельсшська сп1лка (У Г С ). На В1дм1ну В1Д УкраТнсько! гельЛнсько! групи, яка згуртувала готових до самопожертви правозахисник1в, У Г С стала масовою опозицшною орган1зац1ею. Ϊϊ полНична програма - Декларация принцип1в УГС - проголошувала необхщнють створення суверенно!' Украши i захист громадянських прав особистость Лщером У Г С став Л. Л ук’яненко, зв1льнений з ув’язнення в грудш 1988 р. У 1988 р. ф1лй УГС шнували в ряд1 perioHiB Укра!ни. Украшська гельсшська сшлка стала найавторитетн1шою опозицшною групою. Важливою под1ею в житН республ1ки стала поява восени 1988 р. неза­ лежних в1д парт1Йних структур полИклубхв. ϊχΗί учасники, переважно мо­ лодь, намагалися самостшно, без «спрямовуючого» втручання партком1в, роз1братися в актуальних проблемах сусшльного життя, проанал1зувати ρΐ3Ηΐ, у тому числ1 й буржуазш, «антикомунштичн!» концепцп та погляди в галуз! полИики, ф!лософй, icTopii, економ1ки. Водночас зростае соц1альна актившсть молодь ΟκρίΜ названих полИ­ клубхв, як1 сформувалися практично в ycix вищих навчальних закладах, започатковуеться процес об’еднання вхдокремлених молод1жних оргашзацш. Наприк1нц1 1989 р. в Киев1 орган1зац1Йно оформилась Украшська студентська сшлка (У С С ). Вона виступила за лшвщащю викладання у вишах марксизму-лешшзму, скасування партком1в та передачу функцш в1д монопол1ста молод1жного руху - комсомолу - асощацп молод1жних орган1зац1Й pi3Horo спрямування. У Харков1 влНку 1989 р. започатковуе роботу Сшлка незалежно! укра'шсько! молод1 (С Н У М ), у Львов1 постало Студентське братство, ряд демократичних молод1жних орган1зац1Й формуеться в шших мштах Укра!ни. У березш 1991 р. в1дбулося злиття У С С i студентських братств i створення Союзу украшських студенНв. У республщ1 набули поширення «самвидавськ1» газети i журнали. Частина з них друкувалася за межами Украши i розкривала загальносоюзш проблеми, iH in i видання готувалися в республ1Ц1. Вячеслав Чорновш ще в 1987 р. вщновив видання «Укра!нського вхсника».

Щ л. Боротьба за збереження рщноТ мови___________________ Одним з найгостр^ших питань сусшльно-пол1тичного життя в Укра1ш в роки перебудови було питания вшьного функцюнування й розвитку укра­ шсько! мови. Широю кола громадськостц у першу черту штелтгенщя, вщкрито висловлювали невдоволення русифшащею. У 1987-1988 pp. политбю­ ро ЦК Компартп' Украши кыька pasiB розглядало питания щодо створення умов вшьного функцюнування украшсько1 мови в республщц однак, οκρίΜ констатацп сфери звуження ϊϊ вживання та потреб шдтримки нацюнально'! культури, так шяких pimeHb i не виробило. Тим часом у лютому 1989 р. в Киев1 ввдбулась установча конференция Товариства укра'1нсько1 мови ϊ μ . Т. Шевченка. Одним 3i c b o i x г о л о в н и х завдань новостворене товариство визначало позитивне розв’язання питания Щодо надання украшськш μ ο β ϊ статусу державно!'. Шд тиском громадсько'т думки Верховна Рада У Р С Р у жовтш 1989 р. при­ йняла Закон «Про мови в Украшськш РСР». Цим документом закршлювався державний статус украшсько1 мови та гарантувалась р1вноправшсть мов ycix народ1в, що проживали на теренах Украши. Вщповщно до Закону впродовж наступних п’яти ροκΐΒ укра'1'нська мова повинна була змшити росшську в дн яльност1 державних установ. Та реального мехашзму цього процесу вироблено не було, а глибина русифшацп виявилась значно бшыпою, ашж передбачалось.

Щ 5 . Вщновлення правди про минуле_______________________ 1988-й i початок 1989-го ροκΐΒ ознаменувалися актив1зац1ею полттичного життя в Kpa'ini. Перебудова, яка до цього була справою партшнодержавних BepxiB, викликала рух «знизу», активш дп широких народних мае. Цьому активно сприяла гласшсть. Союзш, а за ними й республшансыи 3M I почали публ!кувати i транслювати шформащю, що ран1ше була недо-

Μ ι τ η η γ «Закону про вибори i закону про мову - демократичну основу».

Ku'ie. 1989 р.

^ В ■ Щ

ступною широкому загалу. Це, зокрема, стосувалося так званих бших плям укра'шсько!' icxopi'i - тих ϊϊ сторшок, як1 в попередш роки замовчувалися. Це матер1али про Macoei репреси 1930-1950-х ροκϊΒ, насильницьку колективР за ni 10, голодомори, антинародну полггику тоталггарно1 держави, переслщування д1яч1в украшського нащонального руху тощо. Щоб контролювати процес, який вже не можна було заборонити, ЦК КП Украши створив координацшну комклю з розробки програми розвитку шторичних дослщжень, полшшення вивчення i пропаганди icTopi'i УРСР. Уперше вггчизняною icto pieio була названа icTopin Украши, а не icTopin С Р С Р (πο-cyTi icTopin Poci'i). В шторичну науку та культуру знову поверталися 1мена В. Винниченка, С. Петлюри, М. Грушевського, Л. Курбаса, М. Хвильового, С. Бандери, С. Сфремова i багатьох шших. За цих умов у сусшльств1 став «вивггрюватися» страх народу перед владою. Люди дедал1 смшив1ше заявляли про cboi невщ’емнштрава. У травш 1989 р. на хвил1 розвшчування культу особи Й. Сталша у Киев1 вщбувся установчий зЧзд Украшського 1сторико-просвггницького товариства «Мемориал». Пршхало близько 500 делегаНв, як1 представляли 70 мшьких i багато сшьських об’еднань. На зйзд ухвалено р1шення про необхщшсть актив1зацВ' роботи щодо реабШтацп жертв полИичних репресш, вшанування та повернення пам’ят! про невинно репресованих, привернення уваги до быих плям украшсько! icTopi'i, перегляд мкщя й рол! в нш окремих постатей та подолання комушстичних стереотишв. Зверталася увага на необхщшсть лшвщацп τ ο π ο η ϊ μ ϊ β з пр1звищами людей, я к 1 зганьбили себе причетшстю до масових репресш та поновлення шторичних назв. Резолюцп конференцй' «Мемор1алу» були шдтримаш учасниками багатотисячного мггингу, який вщбувся 5 березня 1989 р. шд гаслом «Η ϊχτο не забутий, шщо не забуте».

Мггинг, присвячений створенню в Украш 1 1 сторико-просв1 тницького товариства «Мемор1ал». K uie. 1989 р.

К 6. «Мггингова демократия»________________________________ Виявом подггично! активност! населения та, розгортанням нащональновизвольного руху украшського народу були численш мггинги та iHHii масов1 акцп. Шсля тривалого часу тотального контролю та демонстрацш трудящих виключно з нагоди революцшних свят вони стали катал1затором руйнування радянсько!' системи, важливою ланкою формування громадянсько! i нацюнально! свщомосп широких верств населения. Лише наприкшщ 1988 - на початку 1989 р. неформальними об’еднаннями було проведено 1200 μϊτηηγϊβ , у яких взяло участь понад 13 млн oci6. «Мтгингова демокрапя» стала реальною силою, д1евим мехашзмом, що впливав на змши в сусп1льств1 та на ощнки його становища. Украша вставала з колш. Вже через юлька дшв шсля закшчення XIX партконференци (початок червня 1988 р.) у Львов1 вщбулося кшька багатотисячних мггинпв, у яких взяли участь представники творчих сшлок, нащонально-культурних об’еднань, М1ськкому комсомолу, УГС та ш. Провщною темою вистушв на мггингах були питания демократизацй' сусшльства та нацюнального вщродження. Тема нацюнального вщродження виразшше звучала саме в Захщнш Укра!'ш, тому що р1вень нащонально! свщомосп украшщв там виявився вищим, шж у центральних чи схщних областях. Не випадково саме в Захщнш Укра!ш парт1йно-державне кер1вництво вперше спробувало силовими методами придушити наростання народно! активност1. 4 серпня 1988 р. запн м1Л1цп особливого призначення розшнав несанкц1онований μϊτηηγ у Львове Десятки людей було побито. Стало оче­ видно, що розправа викликана страхом влади перед неконтрольованою актившетю народу i прагненням стримати и. Та бажаного результату влада не досягла. 3i Львова мшингова хвиля покотилася на Схщ. У Киев1 13 листопада 1988 р. вщбувся 20-тисячний μϊ тинг, присвячений еколопчним проблемам. Було порушено питания про притягнення до вщповщальност1 посадових oci6 за приховування справжн1х насл1дк1в Чорнобильсько! катастрофи. Еколог1чн1 μϊτηηγη пройшли в багатьох мютах Украши. Як i в ycix попередшх випадках, влада не наважилася заборонити !х. Спадах громадсько! активност1 застав владу в розгубленосте

§ 7 . Ф орм ування Народного руху У краш и

________________

Розвиток нащонально-визвольного руху в друпй половиш 1980-х ροκϊΒ, набуваючи масовостц вщзначався певною розпорошен1стю, В1дсутн1стю единого координацшного центру, здатного скласти опозиц1ю тод1 ще всесильн1Й Комунютичн1Й партп. Важливим кроком до об’еднання нащонально св1домих сил стало орган1зац1Йне оформления всеукра!нсько! орган1защ! Народного руху Украши. Його виникнення стало законом1рним результа­ том нацюнально-визвольно! боротьби друго! половини 1980-х ροκϊΒ. У лютому 1989 р. за 1шщативи кер1вництва Кшвсько! орган1зацй' Сп1лки письменник1в Украши в газет1 «Лщературна Укра!на» було опублшовано проект програми Народного руху Украши за перебудову. Почалося активне обговорення цього документа. Тод1шне парткер!вництво, очолюване В. Щербицьким, насторожено зустр1ло спадах полшично! активност1. Незважаючи на те, що Рух був менш радикальним, шж прибалтшеьш народш фронти, i навпь погоджувався визнати KepiBuy роль Компартп Украши, у республшанськш i мюцев1Й npeci,

на телебаченш, радю проти нього було розгорнуто кампашю тенденцшно! критики. Незважаючи на onip компартшних структур, 8-10 вересня 1989 р. в КиеBi вщбувся Установчий з’!зд Народного руху Украши за перебудову. В ак­ товому зал1 Кшвського полтгехшчного 1нституту з1бралось 1109 делегаНв комушспв, безпартшних, колишшх дисиденНв, члешв УГС, πκί представ­ ляли 280 тис. pyxiBpiB, а також tocti з’\'зду. Дуже гострих дискусш не було, а прийняН р1шення в багатьох положениях збшалися з щлями, декларованими кер1вництвом КПРС. З’!зд заявив про свою пщтримку перебудови, хоча про «кер1вну роль» Компартп Украши не йшлося. Були прийняН Програма i Статут оргашза­ цп, обраш И KepiBHi органи. Головою Руху став вщомий укра'1'нський поет I. Драч, а його заступником - академш А Н У Р С Р П. Кислий. У програмних документах новостворено!' орган1зацй зазначалося, що це «масовий громадсько-полшичний рух республ1ки», що виник як вияв народ­ но! 1Н1Ц1ативи «за докоршне оновлення сусшльства», а його головною метою е «побудова в Укра!'ш демократичного i гуманного сусшльства», в якому «буде досягнуте справжне народовладдя, добробут народу i умови для гщного життя людини, вщродження та всеб1чного розвитку украшсько'1 нацп, забезпечення нацюнально-культурних потреб ycix етн1чних груп республши та створення суверенно! Украшсько! держави, яка будуватиме сво! вщносини з шшими республшами С РС Р на шдстав1 нового союзного договору». Народний рух Украши за перебудову, як найбшына з новоутворених громадсько-полггичних оргашзацш, зробив чимало для демократизацй' виборчо! системи в республ!Ц1, утвердження украшсько! мови як державно!, оприлюднення правди про трапчш сторшки icTopi'i укра!нського народу. На адресу Руху з боку Компартп Украши посипалося безл1ч критичних стрш.

В. Чорновш (трет1й праворуч) та 1 нш1 Д1яч1 Народного руху Укра!ни на мИингу. Κ ιϊίβ . 1990 р.

Однак це не завадило кер^вництву КП Украши «перехопити» ряд важливих програмних положень Руху, зокрема стосовно прюритету республшанських закошв над союзними, необхщносп нового союзного договору, республшансько1 власносН на землю та ϊϊ надра тощо.

^ 8. Виникнення нових полггичних партий___________________ Шсля вересневого пленуму ЦК КП Украши (1989) i увшьнення вщ обов’язпершого секретаря В. Щербицького, ще до виключення з Конституцп С РС Р статН 6, розгорнулося формування в республщ1 багатопартшно! системи. За короткий час з’явилися pi3Hi, а почасти й протилежш за сво'1'ми Щеолопчними засадами i програмними щлями партй, оргашзацй та рухи: вщ таких, що мали на Μετί докоршне, радикальне перетворення економ1чних вщносин, сусшльного життя та вихщ Украши 31 складу Радянського Союзу, до ор1ентованих на часткове оновлення або на повну консерващю шнуючого стану сусшльства. Першими, не чекаючи офщшного дозволу влади Украши, почали формуватися правц нащонал-радикальш партй. У жовтш 1989 р. у Львов1 В1дбувся установчий зй'зд Укра'1нсько'1 нац10нально'1 партй' (У Н П ). Своею метою У Н П проголосила «в1дновлення УНР, проголошено'х Центральною Радою в шчш 1918 р., у ϊϊ етнограф1чних кордонах». Уряд У Р С Р парНя не визнавала i вважала «У Р С Р не республ1кою, а колошальною адм1Н1страц1ею в Укра'1Н1». На шдабних позиц1ях стояло також об’еднання «Державна самостшшсть Укра'1'ни» (Д С У ), утворене в κβϊτηϊ 1990 р. Очолив його вщомий правозахисник 1ван Кандиба. Член1в О У Н -У П А об’еднання оголосило героями визвольно!’ боротьби за волю i долю Украши, а КомпарНю Украши - злочинною оргашзац1ею. Нацюнально-радикальш партй' в перш1 мшяц1 свое'1 д1яльност1 не мали πομϊτηογο впливу на населения i були нечисленними. Значно бшыне прихильник1в було в центристських партш, на правому фланз1 яких перебувала Укра'Унська республшанська парт1я (У Р П ), утворена на баз1 Украунсько!' гельс1нсько'1 спулки у κβϊτηϊ 1990 р. Очолив И юрист Левко Лук’яненко. Осе­ редки У Р П юнували в ycix областях Украши. За мету вона ставила завдання побудови «Украшсько! незалежно!' соборно! держави». Комушстичну 1деолопю i практику парт1я засудила як антигуманну. Представники У Р П мали сильш позицй в кер1вництв! Руху. Один 13 засновник1в УРП , М. Горинь, на I зЙ зд у Народного руху Украши був обраний головою секретар1ату nie'i масово!' пол1тично1 орган1зацй. Наприк1нц1 березня 1990 р. вщому укра'1'нськ1 письменники В. Явор1вський, Д. Павличко, I. Драч вийшли з КПРС i закликали до утворення Демократично!' партй Украши. У грудш 1990 р. вщбувся установчий зй'зд партй. Β ϊη закршив И програмш положения: утворення суверенно!' Укра'шсы«н республ1ки, роздержавлення власност1, приватизац1я, р1шучий nepexifl до ринкових вщносин. Як ϊ ϊηιηϊ центристськ1 партй, ДемПУ виступила за державну незалежшсть Укра'1'ни. Головою партй було обрано Ю. Бадзьо. В умовах формування полИичного плюрал1зму до активного громад­ ського життя прокинулися й τϊ прошарки укра'1'нського сусшльства, як1 opiентувалися на сощал-демократичш щнносН. Наприк1нц1 травня 1990 р. у Киев1 В1дбулися установч1 збори вщразу двох соц1ал-демократичних парт1Й: Сощал-демократично! партй Укра'1ни (С Д П У ) i Об’еднано! соц1алК 1В

демократично! ππρτίϊ У к р а ш и ( О С Д П У ). Ш знине О С Д П У була перейменована на С ощ ал-д ем ократи чн у п а р т ш У к р а ш и (о б ’ед н ан у) - С Д П У (о ).

Термш «об’еднана» гпдкреслював, що партия прагне поеднати традицП як захщноукрашсько!, так i схщноукрашсько! сощал-демократи, що в основу !! оргашзацшно! структури буде покладено федеративний принцип. Об’еднаш сощал-демократи вщносини з шшими республшами тод1 ще шнуючого Радянського Союзу прагнули будувати на засадах конфедерацп. Шзшше, як i Bci i H u i i нацюнальш партп, вони перейшли на позицп самостшництва. Окреме мшце у иолггичному житН Украши пошла створена наприкшщ вересня 1990 р. ПарНя зелених Украши (П З У ). Оргашзаторами П ЗУ виступили в1дом1 в республ1Ц1 народш депутати С Р С Р Ю. Щербак i Л. Сандуляк. Зелеш ставили за мету створення «еколопчного солщарного сусшльства», у якому штереси людини, кожно! соц1ально! та професшно! групи громадян i кожно! нацй «гармон1Йно поеднувалися б з вищими бюсферними за­ конами природи». На початок 1991 р. в Украшц οκρίΜ Комун1стично!, нал^чувалось 13 партш, куди входило близько 30 тис. oci6.1 хоча Д1яльшсть переважно! б1льшост1 з них мала ешзодичний характер i була в 100 раз1в меншою вщ числа комушсНв, вони не лише зумши розхитати тоталИарну систему, а й вццграти першочергову роль у формуванш сусп1льно! св1домост1, 1деолоп!, спрямовано! на досягнення суверенггету Укра!ни.

( П ерев 1рте се б е ) 1. Чим було викликане загострення нацюнального питания в С Р С Р у другш половиш 1980-х роюв? До яких подш воно призвело? 2. У чому суть горбачовсько! ще! «оновленого Союзу»? 3. Який вплив на розвиток полггичних процеав в Укра!ш справили поди в Прибалтищ? 4. Схарактеризуйте умови, в яких розгортався украшський нацюнальновизвольний рух у другш половиш 1980-х роюв. 5. Яку роль в актив1 зацп полггичних процеНв в Укра!ш вщ прали Украш­ ський культуролопчний клуб та iHuii оргашзацп культурницького напрямку? 6. Схарактеризуйте особливосю д 1 яльност 1 Укра!нсько! гельс^нсько! сп1 лки. 7. Чому мггингова актившсть в Укра!ш 1988 р. розпочалася в захщних облас­ тях? Який вплив вона справляла на mini регюни республши? 8. Яю причини спонукали Верховну Раду У Р С Р прийняти Закон «Про мови»? 9. Схарактеризуйте змют Закону «Про мови». 10. Укажггь основш етапи формування Народного руху Украши. У чому полягае юторичне значения ще! громадсько! оргашзацп? 11. Дайте класифшацш новостворених полггичних партш Украши. Яю критерй покладено в основу запропоновано! в шдручнику класифшацп? 12. Назвпь прав! украшсью партй' i схарактеризуйте особливост 1 ϊχ виник­ нення. Яю o c h o b h i програмш установки цих парт1 Й? 13. У чому полягають особливосю програмних щлей укра!нських соц1алдемократичних парт1 Й? 14. Що викликало появу еколопчних полпичних об’еднань в Укра!н 1? 15. Чому багатопартшшсть у 1989-1991 pp. мала в Укра!ш формальний, декларативний характер?

Документ Т е л е гр а м а в и к о н к о м у Укра'ГнськоТгельсш ськоТсш лки М . Г орба чову п ро р о з п н д е м о н с т р а ц п у Л ьвов! Москва, Кремль. Генеральному секретарев! ЦК КПРС М.С. Горбачову. Увечер! 4 серпня 1988 року органами мшщм, КДБ та шостоУ роти спещального призначення жорстоким i цигпчним способом розтнано μ ιτ μ η γ б т я Льв 1вського университету. На людей нацьковували собак, ϊχ тягнули до машин за волосся i за ноги, багатьохбили, утому числ 1Ж1нок i пщлггюв. Таке придушення волевиявлення громадян, що потягнулися до громадського життя шсля С1мдесятир1чного мовчання, нагадуе методи розправ над народом найреакщйнпших режим 1в. Ми протестуемо проти порушення елементарних прав людини. Вимагаемо притягнення до вщповщальносй винуватщв антидемократичного погрому. За дорученням Виконавчого комитету Украшсько'! гельсшсько'/ спшки В. Барладяну, Б. Горинь, М. Горинь, О. Шевченко, В. Чорновш. Льв1в-Ки'|в, 6 серпня 1988 року.

Запитання до документа Як/ поди викликали появу телеграм и М. Гэрбачову? Чи могли такi м етоди роботи з опозиц/ею стрим ати ϊϊ зростання?

I З р о б п ъ в и с н о в к и та уз а га л ь н е н н я д о п араграф а

»

7

7

- 7

8

. СУВЕРЕН13АЦ1Я УКРАТМСЬКОУ РСР

Згадайте! 1. Я к вплинула Чорнобильська трагед1я на ставлення украш ського народу до союзного кергвництва? 2. Чому союзш ведомства не змогли налагодити економ1чну ситуащю в другш половиш 1980-х рошв? 3. Чому новостворюваш украш сьш партЯ ставили одшею 3 i ширення суверенитету Украш и?

c b o ix

програмних щ лей роз­

Творче завдання

Я ким у 1990 р. уявлялося майбутне Укра1ни партшноДержавнш номенклатур! i демократичнш опозицЯ?

Ц |1 · Полггичж перед умови сувереш заци_______ У npopeci здшснення «перебудови» дедал! бедыне виявлялася недосконалшть державного устрою СРСР. Формально вш проголошувався як союз Р1вноправних республж, а фактично - був 1мперською тоталитарною держа­ вою, яка управлялась з единого центру - Москви. Цементуючою силою Союзу Радянських Сощалштичних Республш була Комунютична парт1я - жорстко централ13ована оргашзащя, що керувалась з полггбюро ЦК К П РС i в повному обсяз1 контролювала Bci сфери життя союзних республш. У вересш1989 р. кер1вництво К П РС висунуло едею «оновлення» радянсько! федерацп. Це означало, що на заборонену рашше тему про необхедшсть розширення суверенггету Украши, тепер одержали право говорити Bci. I чим безпорадшшою ставала политика центру щодо Украши, тим глибше в номенклатура середовище проникала едея республшанського суверенггету.

Демонтаж пам’ятника В. Леншу в м. Червоноград! на Льв1вщиш. 1990 р.

Складалися умови, за яких зближувались штереси р1зних сощальних груп украшського населения, i на перший план виступало прагнення до суверенггету республши. Укра'Унська партшно-державна номенклатура прагнула самостшносН у розв’язанш питань з управлшня територ1ею; украшське селянство, повернувшись обличчям до свого минулого - колектив1заци, депортацш i голодоморув, безпосередньо пов’язувало це з полггикою Москви. Робггники також все бшыне пов’язували надп на покра­ щення свого становища з розширення прав Украши. I нарештц украшська штелшенщя, представники дисидентства в досягненш незалежносН вбачали здшснення βϊκοβϊηηοϊ мри украшського народу. Виходячи 13 цього, уже з кшця 80-х рошв поступово розвиваеться процес суверешзацп, законом1рним результатом якого стало здобуття Украшою незалежност!.

§ 2 . Вибори до ВерховноТ Ради УкраТни 1990 р._____________ 1сторичну роль у досягненш суверенггету Украши вщшрав новий склад Верховно! Ради Украши, обраний в умовах «перебудови». Шдготовка до вибор1в до Верховно1 Ради У Р С Р вщбувалася в умовах зростання полггичжн активност1 населения. При цьому поряд з традицшно полИично активним зах1дним регюном ifle'i укра'1нсько1 державносН все бшьше проникають у схщш та П1вденн1 област1 республ1ки. У березш 1990 р. пшля напружено! передвиборно! кампанн В1дбулися два тури вибор1в до Верховно! Ради i М1сцевих рад УРС Р. Опозиц1Йн1 консервативним колам апарату сили - Рух, У ГС, «Мемор1ал», Товариство украlHCbKo'i мови 1м. Т. Шевченка i багато шших оргашзацш - для координацп Д1Й на виборах утворили Демократичний блок. Декларащя блоку мштила вимоги щодо реального полггичного i економ1чного сувереншету Укра!ни, полггичного плюрал1зму, багатопарт1Йно! системи, скасування ст. 6 Кон­ ституцп УРСР, яка забезпечувала прившейоване становище Компартп; розбудову економ1чно! системи Украши на засадах р1зномаштносп й piBHOправност! ycix форм власност1; прийняття ново! Конституцп Украши; наЦ10нальне в1дродження укра!нського народу, В1льний розвиток культури i мов нацюнальних меншин Укра!ни; реальна свобода в1росповщання, легал1зац1Я заборонених укра!нських церков. У ci4Hi 1990 р., у розпал передвиборно! кампан!!, Рух, ϊηιπϊ демократичн! сили закликали вщзначити День соборност1 Укра!ни - 71-шу р1чницю В1Д дня проголошення 22 С1чня 1919 р. акта з’еднання (злуки) У Н Р i ЗУНР. 21 ачня 1990 р. М1ж Киевом i Львовом був утворений «живий ланцюг» - «Укра!нська хвиля». Ця под1я мала резонанс в ycix областях Украши. Вона закршлювала у св1домост1 громадян республ!ки 1дею непорушно! едност! укра!нських земель, вшновила в пам’яН народу нацюнальну символ!ку.

Переважну бёлыиёсть депутатських мёсць У Верховнёй Радё здобули представники Компартп Украши. Головою Верховно! Ради Укра'шсько! Р С Р пёсля напружено!' боротьби було обрано першого секретаря ЦК К П У В. 1вашка. Преса, радю, телебачення перебували шд повним контролем КПУ, однак представникам Демблоку вдалося завоювати майже третину мёсць у Верховнёй Радё УРСР. 6 червня, через три тижнё шсля початку роботи першо! сесё! Верховно! Ради УРСР, народнё депутати з Демократичного блоку виступили з декларацёею про перехёд до кон­ структивно! опозицп, полётично оформлено! як Народна Рада. Опозицёйнё сили в парла­ мент! очолив академёк I. Юхновський. Хоча у Верховнш Радё депутатёв-комунёстёв була бёлыиёсть, вони виявились нездатними утримувати повний контроль над пар­ ламентом. I над кра'ёною в цёлому. «Живий ланцюг» мёж Кие­ Опозицшним силам вдалося провести свовом та Львовом, що символё!х представникёв i до мюцевих рад, а в трьох зував злуку Захёдно! i Схёдзахщних областях Украши - Льв1вськш, но! Украёни. 22 с1чня 1990 р. Терношльськш та 1вано-Франювськш нац1онал-демократи завоювали бшышсть. MicpeBi орган!зацй Компартй Укра!ни опинилися в цих областях у незвичнш Для себе рол1 опозиц1Йних. Над багатьма мютами й селами Украши замайоР1ли блакитно-жовт! нац!ональн1 прапори.

1 3. Д екл ар ац1я про державний суверен!тет________________ 3 15 травня 1990 р., коли в Киев1 розпочала роботу Верховна Рада У Р С Р нового скликання, щея незалежност1 Украши, яка нещодавно вважалась «антинародною», «нащоналютичною», а значить i злочинною, на повний голос зазвучала в стшах парламенту. Приклад цього подавали iHini союзш республши. У 1988-1990 pp. декларацп про державний суверештет прийняли Естошя, Латв1я та Литва. 12 червня 1990 р., з шщ1ативи голови Верховно! Ради Р Р Ф С Р Бориса Сльцина, Декларацш про державний суверештет прийняла Верховна Рада Росшсько! Федерацп. Це була вщповщь на прагнення М. Горбачова реашмувати вплив союзних оргашв влади. Ситуащя, що складалася, надихнула украшських парламентар1в напри­ кшщ червня 1990 р. поставити питания про правове закрепления державного суверештету Украши. Саме в цей час у M ockbi вщкрився X X VIII з’ёзд КПРС. 63 народних депутати Украши були обраш його делегатами. 5 липня 1990 р. вщ ёмеш парламентсько! опозицп В. Чорновёл запропонував !м повернутись до Киева i взяти участь в ρο6οτί вищого законодавчого органу Украши, який у цей час обговорював питания державного суверенётету. Цю пропозищю пёдтримала

быышсть депутатов Верховно! Ради Украшсько! РСР. Вперше опозищя i бшышсть виступили солщарно. Основна частина делега_пв X X V III з’!зду К П РС виконала вимогу Верхов­ но! Ради i повернулась до Киева. Однак 9 липня, у зв’язку з майбутшм призначенням на посаду заступника генерального секретаря ЦК КПРС, подав у вщставку Голова Верховно! Ради Украши В. 1вашко. При цьому Bin мотивував свое рхшення тим, що не бачить у Верховнш Рад1 «надшно! опори для здшснення програми економ1чного, сощального та культурного вщродження Украши». Унаслщок вщставки В. 1вашка прокомушстична бшышсть парламенту залишилась без кер1вництва, що створило умови для переходу опозицп в наступ i активно! роботи щодо прийняття документа про державний суверештет республши. Уперше партшно-державне кер1вництво республши зважилося на крок, який «не вписувався» в настро!, а тим паче у полггику союзного центру на чол1 з М. Горбачовим. 16 липня 1990 р. по1менним голосуванням Верховна Рада Украшсько! Р С Р прийняла юторичного значения документ - Декларащю про державний суверенггет Украши. Цьому сприяли перш за все на­ стро! широких мае, а також зверхня, великодержавна полггика 1мперського центру, що грубо шнорував штереси союзних республш i сво!ми Д1ями сприяв подальшому поглибленню економ1чно! кризи. Важливе значения мав приклад Росшсько! Федерацп, народш депутати яко!, всупереч спод1ванням «1нтернацюнал1ст!в», П1шли на проголошення державного суверенитету РРФСР. Державний суверенитет Укра!ни Декларац1я характеризувала як «верхо­ венство, самостшшсть, повноту i неподшьшеть влади республши в межах ϊϊ територп та незалежшсть i ргвноправшеть у зовн!шн1х зносинах». Це найголовHim e положения Деклараци започаткувало р1шучий злам системи усталених в1дносин м1ж Укра!ною i союзним центром. Вона формувалася десятир1ччями i передбачала верховенство закошв С Р С Р над законами ycix союзних респуб­ лш, у тому числ1 УРСР, пщпорядкованшть ycix законодавчих i виконавчих оргашв Украши союзним структурам. «Украшська РС Р самостшна у вирР шенн1 будь-яких питань свого державного життя» - так сформульовано в Деклараци о с н о в н и й принцип державотворення в республщк Розд1л «Економ1чна самостшшсть» проголошував: «Земля, ϊϊ надра, повггряний npocTip, водн1 та iH uii природн1 ресурси... весь економ1чний i науково-техшчний потенц1ал, що створений на територп Украши, е власшетю!! народу, матер1альною основою суверенггету республши i використовуеться з метою забезпечення матер1альних i духовних потреб!! громадян». Це положения вщкривало перспективи повернення укра!нському народов1 його багатств: завод1в, фабрик, копалень, електростанцш тощо. Багатооб1цяючою була й теза про те, що «Украшська РСР забезпечуе захист ecix форм власностЬ. Шдкреслювалася необх1дншть створення власних баншв, проведения самост1Йно! фшансово!, митно! i податково! полшики, формування Держав­ ного бюджету, а в раз1 потреби i впровадження власно! грошово! одиниц1. Декларац1я передбачала також так1 неодм1нн1 складов1 сувереншету, як «безпосередш зносини з 1ншими державами» шляхом укладення з ними дипломатичних i консульських вщносин, а також право на власш Збройш

сили. Проголошувався налир Украши в майбутньому стати нейтральною, позаблоковою, без’ядерною державою. Декларацп про державний суверенитет Украши не було надано статусу конституцшного акта. Численш звернення опозицп до Верховно! Ради У Р С Р з вимогою зважитися на такий крок вщкидалися бшышстю депутаНв. Це означало, що Декларащя залишалася стратепею на майбутне. У цьому проявлялася нер1шуч1сть парламентсько! б1льшост1, котра не хотша йти на повний розрив 13 центром. Але та ж бьлышсть - i це ϊϊ безперечно мужнш крок - погодилася на вне­ сения до Конституцп У Р С Р стагп, яка проголошувала верховенство закошв Укра!нсько! РСР на И територп над союзними законами. 1нше важливе piuieHня - прийняття 3 серпня 1990 р. Закону У Р С Р про економ1чну самостШшсть Украши. Закон проголошував принцип «власносН народу республши на ϊϊ наЦюнальне багатство i нацюнальний доход». Будь яю дн, що суперечили цьому принципу, оголошувалися протизаконними i заборонялися. Це було винятково важливо для наповнення положень Декларацп реальним змштом. Схвалення народу дштало також р1шення Верховно!' Ради, прийняте 30 липня 1990 р., про повернення в Украшу для продовження служби B c i x солдаНв радянсько!' армп', призваних з П територп. Шсля прийняття Декларацп' вщбулися вибори нового Голови Верховно!' Ради. Перемогу здобув 56-р1чний другий секретар ЦК Компартп Украши Леошд Кравчук. Виходець з Р1вненщини, батько якого загинув на φ ρ ο Η τ ΐ , а мати все життя пропрацювала в колгосш, βϊη зум1в ycn iu iH o заюнчити кооперативний техн1кум у Чершвцях, Ки'1вський унхверситет та Академш сусп1льних наук, стати кандидатом економ1чних наук. 3 1960 р. займався партшною роботою, пройшовши шлях в1д консультанта-методиста Будинку полНосвИи обкому до другого секретаря ЦК КП Украши. Компартшне минуле на початковому еташ викликало до нього недов1ру нац10нально-демократично!' опозицй'. Народов! ж запам’яталися дискусп, як1 Л. Кравчук βϊβ з 1Н1Ц1аторами створення Народного руху, тимчасом як шип парткер1вники не наважувались це робити. Перша ceciH Верховно! Ради тривала майже 2 мшящ, а не 2 -3 дш, як це було рашше. Ϊ! заседания вперше в прямому εφΐρΐ транслювались по рад1о та телебаченню, викликаючи активне обговорення в сустльствь Саме Верховна Рада як вищий орган законодавчо! влади в республод стала основною ареною полИично! боротьби i прийняття доленосних р1шень.

Д |4 . Пол1тична конфронтац1я восени 1990 р. _______________ Друга сес1я Верховно! Ради УРСР, що розпочала свою роботу 1 жовтня 1990 р., ознаменувалася новою хвилею мггинпв i машфестацш. 2 жовтня в центр! Киева на майдаш НезалежносН в наметовому мштечку розпочалося голодування-протест, орган13оване украшськими студентами. Ϊχ η ϊ ви­ моги в1дображали настро! м1льйон1в громадян: вщставка Голови Ради M i H i C T p i B У Р С Р В. Масола; ввдмова Верховно! Ради У Р С Р В1д П1дписання союз­ ного договору; передача мшцевим органам влади майна К П РС i ВЛКСМ ; проходження юнаками Украши вшськово! служби за межами республши лише на добровыьних засадах; перевибори Верховно! Ради У Р С Р на o ch o b i багатопартшно! системи навесш 1991 р. Студентське голодування увшшло в i c T o p i i o П1д назвою «револющя на r p a H i T i » .

Верховна Рада певний час шнорувала вимоги студентов. Але напружешсть у сусп1льств1 неухильно посилювалася. РобИники Киева готувалися пщтримати студентську акцпо масовим виступом. Напруга наростала в ycix регюнах Украши. У республщ1 назр1вав сощальний вибух, i партшно-державне кер)вництво У Р С Р мусило шти на компром1с. В. Масол був вщправлений у вщставку. Певний час Верховна Рада визначалася з новою кандидатурою на посаду голови Ради MinicTpiB. У листопад1 1990 р. новим головою уряду став М1 шстр економжи В. Фоюн. Ιηηιϊ вимоги студенпв кер1вництво республжи також rioo6i цяло виконати. Поди, пов’язаш 3 i студентськими виступами, вщволшли сили парламенту, однак не завадили його активнш законотворчш ροδοτΐ. 24 жовтня 1990 р. Верховна Рада Украши вносить змши до Конституцп Украши. Ними скасовувалась ст. 6 про K e p i B H y i спрямовуючу роль Комушстично! партй'; закршлювались основи д1яльност1 р1зних пол1тичних партш в Укра'йп; заборонялося створення оргашзацш, як1 ставлять за мету змшу шляхом насильства конституц1Йного ладу, порушення територ1альжн ц1Л1Сност1 держави, розпалювання рел1Г1Йно\' i национально!' ворожнечг Велике значения мала ст. 71, яка проголосила верховенство закошв республпш на ϊϊ територй'. Ц1леспрямовано реал1зуючи принципи державного суверегйтету, Верховна Рада Украши в друпй половиш 1990 р. приймае закони У Р С Р про MicueBi ради народних депутапв i мюцеве самоврядування, структуру орган1в виконавчо! влади республ1ки, М1Л1Ц1Юта податкову службу. Здобувши nepuii перемоги, опозищя продовжувала тиск на владу. Це продемонстрували II Всеукрашсьш збори Народного руху Украши, яю вщбулися з 25 по 28 жовтня 1990 р. у Киевь Збори внесли змши до статуту i програми π,ίεϊ громадсько-полггично!' оргашзацп. 3 и назви були вилучеш слова «за перебудову». Нова стратепя накреслювала шляхи боротьби за до­ сягнення незалежностг Це був повний розрив з лппею Компартй Украши. Налякана радикал1защею громадського руху в Укра'1'ш i постановою Вер­ ховно! Ради щодо вимог студент1в Комнарпя республ1ки готувалась до контрнаступу. Сгшраючись на депутатську б!льш1сть у Верховнш Рад1, ско-

Пол 1тичн1 пристраст! на вулицях та майданах. Kuie. 1990 р.

риставшись промахами опозицп, вщсутшстю у не! доступу до засоб1в масово'У шформацн, партшш консерватори спробували загальмувати i припинити процес демократизацп сусшльства. Кульмшащею подш став конфлшт 7 листопада 1990 р., у р1чницю бшьшовицько! револ юцн 1917 р., м1ж депутатом Верховно! Ради С. Хмарою i полковником кшвськоУ М1лщ и В. Григор’евим. Через к1лька дшв, розвиваючи цю провокацш, Верховна Рада прийняла надзвичайне р1шення: дати санкшю на арешт народного депутата, що було здшснено безпосередньо у примпценш парламенту. Степан Хмара вкотре опинився за Гратами. Консервативш сили перейшли в наступ на демократичш перетворення i просування УкраУни на шляху суверенитету. Проте цей процес був невщворотним.

1 5- М |ж н а р рдний контекст сувережзаци У кр аш и Укра'Уна в ход1 перебудови так i не перетворилася на суб’ект м1жнародних вщносин. Щоправда, гпсля прийняття Деклараци про державний суверештет УкраУни 13 санкцп Верховно! Ради почали закладатися зв’язки з шшими республиками, ЯК1 протиставляли себе союзному центру. У листопад1 1990 р. у Киев1 п1дписано документ про сшвробггництво М1Ж УкраУною i Pociero. До К1нця року було шдписано двосторонн! угоди з республжами Прибалтики, Б1лорус1ею, Узбекистаном i Казахстаном. Були спроби встановити в1дносини 13 заруб1жними кра'Унами, але з «частиною С Р С Р » (так за кордоном сприймалася УкраУна) hixto не χοτιβ мати справи. Але саме в цей час в м1Жнародшй обстановщ в1дбувся ряд кардинальних ЗМ1Н, як1 справили вплив i на УкраУну. Розпався соц1а л 1стичний Ta6ip. Почалося з того, що Радянський Союз запропонував краУнам Рад економ1чно'У взаемодопомоги перейти наторпвлю (у т.ч. нафтою i газом) за свгговими Ц1нами i розрахунки вести в конвертованш валюп. Пог1ршення економ1чного становища i приклад перебудови в С Р С Р викликав у краУнах соцтабору спалах антикомушстичних настроУв, πκί в 1989-1990 pp. переросли в революцй, у ход1 яких компартП були усунут1 В1д влади. Радянськ1 В1йська були виведен1 з краУн Варшавського договору. 25 лютого 1991 р. був денонсований Варшавський догов1р i перестала 1снуваги в1Йськова Орган1зац1я Варшав­ ського договору (ОВД). Було розпущено також Раду економУчноУ взаемодопомо­ ги (РЕВ). Радянський Союз дав згоду наоб’еднання Шмеччини. 1нформащя про Ц1 подУУ швидко поширювалася в УкраУн1, сприяючи радикал1защУ на­ строУв УУнаселения. У лютому 1989 р. завершився виВ1д радянських в1Йськ з Афгашстану, а «неоголошена В1йна» в цш краУн!, у ход1 якоУ загинуло понад 15 тис. ра­ дянських громадян, у т. ч. 2378 e u x id Голови Верховних Рад УР С Р та РРФСР Цгв У к р а ш и , II з’Уздом народних депуЛ. Кравчук i Б. Сльцин шдписують догогат1в С Р С Р була визнана полггичною Bip М1 Ж двома республжами. Ku'ie. 1990 р. пом ил кою.

Ъ В В Ш

Краши Заходу гпдтримували антикомушстичш революци в зош впливу С Р С Р i В1тали об’еднання Шмеччини. Але ставлення до перспективи розпаду Радянського Союзу i нроголошення союзними республшами незалежнос п у них було обережне: боялися неконтрольованих npoueciB i «розповзання» ядерно'У збро'У. Це проявилося пiд час В1зиту Президента С Ш А Джорджа Буша в С Р С Р у 1991 р. Вщв1давши 1 серпня 1991 р. столицю Украши Кшв, Дж. Буш застерш украшщв В1Д боротьби за досягнення незалежностп

( Перев1рте себ е ') 1. Чому втрата Комушстичною маржею монопольного становища в сусшльCTBi автоматично вела до кризи Bcie'i радянсько! системи? 2. Як1 причини зближували опозищйш партптачастину партшно-державно'У номенклатури у досягненш 1де'Усуверештету УкраУни? 3. Як вплинуло на настро'У украУнських депутаБв прийняття парламентом РосшськоУ Федерацп Декларацп про державний суверештет Росп? 4 . Коли i за яких обставин була прийнята Декларащя про державний сувере­ нитет Украши? У чому полягае П шторичне значения? 5. Схарактеризуйте основш положения Декларацп. 6. У чому В1дмшнють М1ж Декларащею i Законом? Чому, на ваш погляд, Де­ кларащя про державний суверештет Украши не стала Законом Украши? 7. Яку роль в досягненш суверенитету в1Д1грала Верховна Рада республжи? 8. Чим була викликана полБична конфронтащя восени 1990 р.? 9. Схарактеризуйте основш вимоги студент1в. Яю результати Ухнього голодування? 10. Яю закони прийняла Верховна Рада Украши у жовтш 1990 р.? 11. Чим був викликаний контрнаступ консерватор1в восени 1990 р. i якими под1ями вш сунроводжувався? 12. Чому Украша в ход1 перебудови не стала суб’ектом м1жнародних вцщосин? 13. Який вплив на УкраУну справив розпад Оргашзацп Варвшвського догово­ ру i Ради економ1чно'1 взаемодопомоги? 14. Чому Зах1д дуже обережно ставився до перспективи розпаду СРСР?

Документ 3 ДекларащУ про державний суверештет УкраУни II. Народовладдя. ... Громадяни Республжи b c i x нацюнальностей становлять народ УкраУни. Народ УкраУни е единим дж ерелом влади в Республщг III. Державна влада. ... УкраУнська Р С Р забезпечуе верховенство Конституцн та закошв Республжи на своУй територм. IV. Економ1чна самосБйжсть. УкраУнська РСР сам осБйно визначае свш економ1чний статус i зак р т л ю е його в законах. Н арод УкраУни мае виключне право на володтня, користування i розпорядження нацюнальним багатством УкраУни. Земля, И надра, повБряний προοτίρ, водж та 1нш1 природж ресурси, яю знаходяться в межах територм УкраУнськоУ Р С Р ... весьеконом1чний i науково-техжчний потенщал, що створений на територм УкраУни, е власжстю УУ народу, матер1альною основою суверенБету Республжи i використовуються з метою забезпечен­ ня матер1альних i духовних потреб УУгромадян.

... Украшська РСР самостийно встановлюе порядок органёзаци охорони природи на територп Республёки та порядок використання природних pecypciB. Украшська РСР мае право заборонити будёвництво та припинити функцёонування будь-яких пёдприемств, установ, органёзацёй та ёнших о б ’ектёв, якё спричиняють загрозу екологёчнёй безпецё. VIII. Культурний розвиток. Украшська РС Р самостёйна у вирёшеннё питань науки, освёти, культурного i духов­ ного розвитку украшськоё наци, гарантуе всём нацёональностям, що проживають на територп Республёки, право ϊχ вёльного нацёонально-культурного розвитку. IX. Зовнёшня i внутрёшня безпека. ... Украшська РСР мае право на власнё Збройнё Сили. ... Украшська РСР мае власнё внутрёшнё вёйська та органи державно)' безпеки, пёдпорядкованё Верховнёй Радё Украшськоё' РСР. ... Украшська РСР як суб’ект мёжнародного права здёйснюе безпосереднё зносини з ёншими державами. Декларацёя про державний суверенётет УкраТни. - К., 1991.

Запитання до документа Чи справд /прийняття Декларацп про держ авний суверен'/тет Укра)'ни наблизило крах радянсько'/' ун/тарно/ держ ави? Ш дготуйте повщ омлення про ю торичне зна­ чения цього документа. Згадайте, чому Декларац/я так i не набула статусу закону.

I 3 p o 6 iT b в и с н о в к и та у з а га л ь н е н н я д о па р а гр а ф а

»

7

9

- 8

0

.

ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСП УКРАТНИ

Згадайте 1. Яш факти свгдчили про неспроможнёсть союзних партшнодержавних структур здшснювати управления в СРСР? 2. Яш з полггичних сил в Украёш першими в другёй половит 1980-х рошв проголосили боротьбу за незалежшеть? 3. Чому на межё 1980-1990-х рошв в Украёт стрёмко падав авторитет Комушстично'ё партёё? Творче завдання

Очшуваним чи несподёваним було проголошення неза-

лежностё Украши?

1 1. Полггична ситуащя в УкраТж в перолй половин! 1991 р. Наприкёнцё 1990 - на початку 1991 р. внутрёшньополётична обстановка в Радянському Союзё ще бёлыне загострилася. На грудневому (1990) пленумё ЦК КГ1РС бёлынёсть учасникёв закликала до рёшучо'ё боротьби з «деструктивними силами», «сепаратистами», «нацёоналёстами». Тодёшнёй перший секретар ЦК КП Украёни Станёслав Гуренко у виступё на пленумё заявив: «Демократёя, гласнёсть, плюралёзм, не покращуючи реального стану речей, стають засобом перетворення кра'ёни на “театр абсурду”». У цей час основш полётичнё пристрастё точилися довкола доцёльностё пёдписання нового союзного договору та розбудови С Р С Р як реально!' «феДерацё'ё рёвноправних республёк». Саме на цьому наполягали наляканё хвилею суверенёзацё'ё та нацёонально-визвольного руху союзнё структури. В Укра'ёнё ёдею иёдиисання нового союзного договору прийняли неодно­ значно. Багато положень його проекту, запропонованих на обговорення у листонадё 1990 р., суперечили Декларацёё про державний суверенётет Укра-

Демонстрация проти шдписання кер1 вництвом УР С Р нового союзного договору.

Ku'ie. 1990 р.

ϊни. Bin суттево обмежував права республши та знову передбачав форму­ вання союзних оргашв влади з великими повноваженнями у сфер1 М1жнародних зносин, фшансово! полггики, передбачав повернення до норми щодо верховенства союзних закошв над республшанськими. Осюльки особливого захоплення в Укра!ш, як i в шших союзних респуб­ лшах, проект нового союзного договору не викликав, тому консервативш сили, i зокрема депутатська трупа «Сою з» Верховно! Ради СРСР, закликали М. Горбачова як президента винести питания щодо майбутньо! дол1 краш на Всесоюзний референдум. Референдум вщбувся 17 березня 1991 р. До бюлетеня вносилося запитання: «Чи вважаете ви необхщним збереження Союзу Радянських Сошалштичних Республик як оновлено! федераци р1вноправних суверенних республш, у якш повною Mipoio гарантуватимуться права i свободи будь-яко! нацюнальност1?». Референдум викликав подальше загострення полггично! обстановки в СРСР. ГШсть союзних республш вщмовилися вщ його проведения. Представники комушстично! бшыносп Верховно! Ради У Р С Р шдтримали про­ ведения референдуму. Але частина депутат1в-комушст1в критикувала щею референдуму. Голова Верховно! Ради Украши Л. Кравчук назвав його «надуманим». Було очевидним, що змют питань бюлетеня суперечить Деклараци про дер­ жавний суверештет Украши. На вщмшу вщ В. 1вашка, Л. Кравчук проводив гнучку i досить обережну полггику, що виходила з штереав перш за все Укра­ ши. Щоб не загосгрювати вщносин 13 центром, вш запрононував одночасно 13 загальносоюзним референдумом провести оиитування населения УРСР. Жителям республши було запропоновано дати вщповщь на запитання: «Чи з годHi Ви з тим, що Украша мае бути в склад! Союзу Радянських Суверенних Держав на засадах Деклараци про державний суверенитет Украши?». 3 щею пропозищею погодилися, врештц представники опозищйно! Народно! Ради. За не! проголосувало 288 денутаНв Верховно! Ради УРСР.

Особливу позищю щодо референдуму зайняли обласш ради Терношльсько'У та Льв1вськоУ областей. ΟκρίΜ союзного i республжанського, тут було вир1шено провести регюнальний референдум, на якому було запропоновано дати вщповщь на запитання: «Чи хочете ви, щоб Укра'1'на стала незалежною державою, яка самостшно вирнлуе Bci питания внутр1шньоУ та зовшшньо'У политики, забезпечуе pieni права громадянам незалежно В1д нащональноУ та релжшно'У приналежност1?». Результати референдуму i всенародного опитування засвщчили riparнення народу УкраУни до створення суверенно! держави, яка б мала piBHoправш вщносини з шшими кра'Унами i посщала належне мкще у свгговш сшвдружностг За УкраУну у склад1 Союзу Радянських Суверенних Держав на засадах ДекларащУ про державний суверештет УкраУни проголосувало 80,2 % oci6, як1 брали участь в опитуванш. За С Р С Р як оновлену федеращю суверенних республж висловилося 70,5 % виборщв. Таким чином, б1лышсть виборщв в обох випадках висловилися «за», не розум1ючи, що голосують за pi3Hi форми нацюнально-державного устрою. Що ж стосуеться захщних об­ ластей республжи, де вплив Компартп був нейтрал13ований, за «незалежну державу, яка самоспйно вирйиуе Bci питания внутр1шньоУ i зовшшньо'У П О Л1ТИ К И », ВИСЛОВИЛОСЯ 8 8 % ТИ Х , ХТО П рИ Й Ш О В Н а В и б о р Ч 1 Д1ЛЬНИЦ1.

Проведения референдуму сприяло 1стотному послаблению напруженост1 у Верховн1Й Рад1, зближенню позиц1Й депутат1в щодо умов нового союзного договору i вирнлення шлшх злободенних питань життя республ1ки. 3pic вплив на роботу ВерховноУ Ради УУ Голови, який проводив бщыл самост1Йну полжику, поступово виходячи 3-П1Д впливу ЦК КомпартУУ УкраУни. Леошда Кравчука п1дтримувало дедал1 бУльлш комушст1в-депутат1в ВерховноУ Ради, яких почали називати «суверен-комун1стами». Розум1ючи, що С Р С Р загрожуе розпад, центральне кер1вництво i особисто М. Горбачов спробували його стримати шляхом прискорення та шдписання нового союзного договору. Навесш та вл1тку 1991 р. в шдмосковному Ново-Огарьово В1дбулися переговори Президента С Р С Р з кер1вниками дев’яти союзних республж, включаючи й УкраУну. Результатом neperoeopie став проект нового союзного договору, який, однак, не Д1став загального схвалення. Наприкшщ червня 1991 р. було виринено вщкласти п1дписання запропонованого М. Горбачовим союзного договору на кшець лПа.

1 2. Спроба державного перевороту в СРСР_______________ Пов1льне й суперечливе просування республжи по шляху до незалежносTi, зародки украУнськоУ демократй' опинилися щд смертельною загрозою через

снробу реакцшного перевороту. О 6-й годигн ранку 19 серпня 1991 р. в С Р С Р було оголошено надзвичайний стан. За спинами заколотнишв стояли могутш сили КДБ, армп', центральних державних i господарських орган1в. В держав­ ному переворот! активну роль в1Д1грали реакц1ЙН1 сили в кер1вництв1 КПРС, Ηκΐ створили Державний κοΜΐτετ з надзвичайного стану (Д К Н С ) (рос. мовою: Государственный комитет по чрезвычайному положению (ГК Ч П )). Hepiiii заяви ГКЧП свщчили про його нам!ри розгромити демократичш сили, в1дновити всевладну тоталПарну систему, унггарний характер Союзу ГСР. Антиконституцшну акц1Ю не випадково було здшснено напередодн1 процесу пщписання нового союзного договору, який мав розночатись 20 серп­ня. Умовами договору передбоюзним республ!кам з

боку центру, хоча в щлому уштарний характер С Р С Р збершався. Але навггь такц по cyTi незначш, змши в державному устро! не влаштовували ГКЧП. О 9-й годиш ранку було оголошено ультиматум Голов1 Верховно! Ради Украши. Генерали Варенников, Чичеватов у присутносп першого секретаря ЦК К П У Гуренка заявили Л. Кравчуку, що в раз11гнорування рпнень ГКЧП, проведения страйюв, акцш непокори буде застосовано вшськову силу. Заколот висв1тлив реальш, а не декларативш позицп й намгри Bcix полГ тичних сил i державних оргашв в УкрашГ Секретар1ат ЦК Компартп Украши надшлав на мюця шифрограму, в якш схвально оцшював поди в центр1 й пропонував парткомам «оргашзувати» шдтримку дш ГКЧП. Випц компартшш структури в Укра!ш були γοτοβι пщтримати антиконституцшну спробу реакцшного перевороту, трапчш наслщки якого для дол1 украшського наро­ ду були очевидш. Оголосили про свою шдтримку заколотник1в кер1вники багатьох рад ycix piBHiB В1д обласних до мшьких i С1льських. Кер1вництво Верховно! Ради, яке перебувало гид сильним тиском заколотниюв, вагалося. Оф1Ц1Йна преса, радю, телебачення республ1ки поширювали Bci розпорядження заколотник1в. У τΐ трапчш години проти иаступу реакцп рпиуче виступили демократичн1 сили Poci'i. О 9-й годин! ранку 19 серпня у зверненн1 «К гражданам России» кер1вництво РРФСРохарактеризувало утворення ГКЧП як «правий реакц1Йний антиконституц1Йний переворот» i закликало маси до загального страйку. Москва перетворилася на центр опору заколотникам. В Украш i представники Руху i новостворених демократичних парт1Й ви­ ступили з пропозищею засудити заколот спещальним р1шенням Президй Верховно!' Ради УРСР. Але бшышсть члегпв Президп вич1кувала, блокуючи Bci спроби члешв Народно! Ради дати оц1нку дш ГКЧП. За цих умов демократи розгорнули широку роботу в масах. 1з засудженням перевороту виступила частииа член1в президй' Верховно! Ради (О. Смець, Д. Павличко, В. Пилипчук, Л. Танюк, 1. Юхновський, В. Явор1вський). Дй' ГКЧП вони квал1ф1кували як антиконституц1ЙН1 й у раз1 захоплення ним влади в Укра!ш закликали народ до непокори. Льв1вська обласна рада закликала громадян до масових акт1в громадянсько! непокори у вщповщь на «спроби насильницького усунення демократично обрано! влади». Cecia Харк1всько! м^ськради квал1ф1кувала утворення ГКЧП як «найтяжчий злочин». Народний рух Украши закликав громадян «створювати оргашзацшш структури активного опору». Союз украшського студентства у зверненш до Верховно! Ради У Р С Р заявив про нам1р розпочати «акцй громадянсько! непокори». Голова сшлки οφίπερίΒ Укра!ни, полковник В. Мартиросян занропонував орган1зувати волонтер1в для захисту укра!нського парламенту i в телеграм1 Б. Сльцину закликав вшськовослужбовшв - громадян Укра!ни, яю проходять службу на територй РРФ СР, не виконувати розпорядження ГКЧП, а шдтримувати Президента Poci'i. Республ1канський штаб Руху i Всеукрашський страйком планували розпочати 21 серпня безстроковий всеукрашський страйк, а прники Донбасу ще 20 серпня вщправили до Л. Кравчука делегацию з протестом проти утримання П1д вартою на територп суверенно! Украши М. Горбачова (котрий на момент заколоту перебував 13 а м ’ею у Φοροοί в Криму на в1дпочинку) га з попередженням про страйк. П 1сля невдало! спроби штурму приб1чниками влади Б1лого дому у Москв1, здшсненого в нгч з 20 на 21 серпня, стало очевидним, що переворот про-

валюеться. Позищя кер1вництва Верховно! Ради У Р С Р стала чИюшою. Ошвдш 22 серпня Презид1я Верховно! Ради ухвалила рпнення про скликання 24 серпня позачергово! ceci! Верховно! Ради Украши.

I 3. Проголошення незалежносп У краш и ___________________ Провал перевороту став поразкою реакцшних сил. Перш за все вш озна­ чав крах ycix союзних унггарних структур, злам тоталшаризму. Республши були фактично полишеш caMi на себе i почали брати усю повноту влади у сво! руки. Позачергова cecin Верховно! Ради У Р С Р 24 серпня 1991 р. при­ йняла 1сторичний документ - Акт проголошення незалежност! Украши: «Виходячи 13 смертельно! небезпеки, яка нависла була над Украшою в зв’язку з державним переворотом в С Р С Р 19 серпня 1991 р., - продовжуючи тисячол1тню традиц1ю державотворення в Укра!н1, - виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом О О Н та шшими м1жнародно-правовими документами, - здшснюючи Декларацш про державний сувереншет Укра!ни, Верховна Рада Украшсько! Радянсько! Соц1ал1стично! Республши урочисто проголошуе незалежн1сть Украши та створення самостшно! укра!нсько! держави Украши. Територ1я Укра!ни е неподшьною i недоторканною. В1днин1 на територп Украши мають чиншсть виключно Конституц1я i закони Укра!ни». Отже, 24 серпня 1991 р. перестала шнувати Украшська Радянська Сощал1стична Республ1ка. На пол1тичн1Й карт! свИу з’явилася нова незалежна держава - Украша.

Презид1я Верховно! Ради июля ухвалення Акта проголошення незалежност1 Украши. Зл 1 ва направо: I. Плющ, Л. Кравчук, В. Гриньов.

K u’ie. 24 серпня 1991 р.

У постанов1 Верховно!' Ради «Про проголошення незалежност1 Украши» було вирипено 1 грудня 1991 р. провести республжанський референдум на пщтвердження Акта проголошення незалежность Украша - едина з республж колишнього С Р С Р - прийняла решения про закртлення незалежность I в цьому полягала !! мудршть, бо вщмшити решения M i r лише сам народ, а не якась полггична сила, що в майбутньому прийде до влади. Вщповщно до даного Акта Верховна Рада прийняла Постанову «Про вшськов1 формування на Укра!нЬ>, якою шдпорядкувала co6i yci вшська, дислоковаш на територп республжи. Постанова передбачала утворення Miiiicтерства оборони Украши. Уряд Украши мав розпочати створення Збройних сил Украши. Було заявлено також про створення замють республжанського КДБ, пщпорядкованого M o c k b i , Служби безпеки Украши. Передбачалося введения власно! нацюнально! валюти, yci гпдприемства союзного пщпорядкування, розмйцеш в Укра!ш, проголошувалися власшстю республжи. Цд кардинальш р1шення не викликали опору комушстично! б1льшост1 Верховно! Ради, державних структур Украши, що контролювалися комушстами. Вражена лжвщащею союзного центру Компарпя республики була деморал1зована i з острахом очжувала наслщюв поразки заколотнишв та можливого суду над ними та Комушстичною парт1ею в цшому. За цих умов пщтримка депутатами-комун1стами Акта проголошення незалежност1 та р1шень Верховно! Ради, що закр^плювали його, була ц1лком зрозум1лою. Бщышсть була схильна до створення незалежно!, але пщконтрольно! Компартй Украши республжи. Та поразка заколотник1в була насамперед поразкою KIIPC, що спричинило ϊϊ швидкий розвал. Тисяч1 комушсНв по­ чали виходити з партп. Це одразу ж позначилося на становили i позищях парламентсько! б1лыност1. 1з заявою про вих1д з К П Р С виступила група депутат1в Верховно! Ради Украши, а також Голова Верховно! Ради Л. Кравчук i його перший заступник I. Плющ. Презид1я Верховно! Ради Украши 31 серпня прийняла нареит Указ, аналопчний прийнятому в Pocii, - «Про тимчасове припинення Д1яльност1 Компартп Укра!ни». Передбачалося, що Указ Д1ятиме «до остаточного розсл1дування обставин» участ! К П У у змов1. Однак уже nepuii результати роботи тимчасово! KOMici! Верховно! Ради з переварки Д1яльн0ст1 посадових oci6, оргагпв влади, управлшня, об’еднань i оргашзацш у зв’язку 13 заколотом дали таку кшьюсть незаперечних факт1в пщтримки КП Украши заколоту, що Д1яльшсть 1ще донедавна правлячо! в республ1Ц1 партй довелося заборонити взагалк Невдовз1 заявила про свш саморозпуск i компартшна б1лып1сть у парламент!.

J 4 . УкраТна i спроба вщновлення союзноТ держави________ Проголошення незалежносп Укра!ни призвело до загострения в1Дносин М1ж республжою i деякими полПичними колами Poci! та залишками K e p i B них структур колишнього центру. Урядовщ Р Р Ф С Р почали робити заяви про можлившть перегляду кордошв з Укра!ною, якщо вона не погодиться на в!дновлення ново! союзно! держави. У центральних виданнях, на рад10 й телебачешп розгорнулася антиукра!нська кампагпя. Це викликало обурення б1льшост1 населения республ1ки, але стимулювало сенаратистсью тенденцп в Криму, деяких швденних та сх1дних областях Украши. Ще до проголошення незалежност! у лютому 1991 р. Верховна Рада УРСР, йдучи назустр!ч побажанням депутаНв Кримсько! обласно! Ради i

враховуючи настроо значноо частиии населения швострова, водновила Кримську Автономну Радянську Соцоалостичну Республоку. Та цей крок Украши був сприйнятий сепаратистами Криму як ознака ϊϊ слабкосто. Шсля 24 серпня 1991 р. набувае поширення щея щодо приеднання швост­ рова до Poci'i або ооавоть надання йому статусу повноо незалежооосто. Цей рух активно подтримувала в Криму заборонена Компартоя Укра'о'ни. 3 0деею утворення на Швдно Украони так звано!' «Новоросп» виступили сепаратистсько об’еднання Одеси, Миколаевао Херсона. Про необходность водродження штучно утвореноо у 1918 р. Донецько-Криворозькоо республши заговорили в Донбасо. За таких обставин виник новий вароант союзного договору, тепер уже як конфедеративного Союзу Суверенних Держав. Його подписания М. Горбачов проголосив можливим уже наприконцо 1991 р. Керовництво Укра'о'ни водмови лося вод участо у формуванно нового видання союзу. Це викликало роздратування центру. Президент М. Горбачов неодноразово заявляв, що вон «не уявляе co6i Союзу без Укра'1'ни». Б1лыне того, на адресу Украши полет1ли погрози i застереження про можлив1 катастроф1чш насл1дки у раз1 вщмови республши увшти до нового союзного утворення. Але, як часто бувало рашше, цей тиск центру призв1в до протилежних результатов.

5. Референдум 1 грудня 1991 р. ί та вибори Президента УкраТни__________________________

К

Декларащя про державний суверенитет Укра'они проголосила принцип под1лу влади в республощ на законодавчу, виконавчу й судову. Виходячи з цього система ноеднання законодавчо! та виконавчо!' функц0й радами р0зних ρίΒΗΪΒ вичерпала себе i мала бути замшена шшою. У липш 1991 р. Верховна Рада прийняла пакет закогив щодо запровадження в Укра'1'н0 0нституту президентсько!' влади. Протягом вересня-жовтня 1991 р. руб0ж у 100 тисяч тд н и ав , необходних для балотування на вищу посаду в держав0, подолало 7 oci6. Незважаючи на ic T O T u i в0дм1нност0 в ϊχηϊχ передвиборчих програмах, y c i кандидати стояли на платформ0 проголошен­ ня незалежност0 Украши й закликали громадян Украши подтвердите на республоканському референдумо 1 грудня 1991 р. Це шторичне рошення Верховноо Ради. У ходо передвиборноо боротьби yci кандидати виступали проти участо Укра'о'ни у створснно нового видання Радянського Союзу - Союзу суверенних держав. Референдум 1 грудня 1991 р. увойшов в i c T o p i o o Укра'о'ни як одназ найсвотлоших подой, день нацоональноо годносто ϊϊ наро­ ду. На запитання в бюлетено для голосуJI. Кравчук складае присягу Прези­ вання на всеукрашському референдумо дента Украши на пленарному зась «Чи нодтверджуете Ви Акт проголошен­ ня незалежност0 Украши?» данш Верховно!' Ради. Кш в. 5 грудня

борцов водповоли: «Так, подтверджую».

1991

р .

Головними причинами тако'У одностайносН були вшов1чне прагнення на­ роду УкраУни до незалежного життя, розпад Союзу РСР, певна стабшьшсть пор1вняно з шшими республшами украУнського товарного ринку, прагнен­ ня прокомушстичних сил у владних структурах зберегти сво'У позицй в УкраУш за умов зростаючого наступу з Москви антикомушзму. Свого Президента Украша визначила того ж дня. Ним став Л. Кравчук, за якого проголосувало 61,6 % виборщв, що прийшли 1 грудня на виборч1 дшьнищ. ВсеукраУнський референдум 1 грудня 1991 р. став вирпнальною ncwieio на шляху до π ο β η ο ϊ лшвщаци центральних владних структур. 7-8 грудня в Бшовезькш Пупц неподалш вщ М1нська Президент УкраУни Л. Кравчук, Голова Верховно!' Ради Республши Быорусь С. Шушкевич i Президент Pocii' Б. Сльцин констатували розпад Радянського Союзу i пщписали угоду про утворення СшвдружносН Незалежних Держав (СН Д ). 21 грудня в Алма-Ατϊ декларащя про утворення СНД була пщписана кер1вниками Азербайджану, Bmopyci, Ка­ захстану, Киргизстану, Молдови, Poci'i, Таджикистану, Туркменистану, Узбе­ кистану i УкраУни. «3 утворенням Сшвдружноеп Незалежних Держав, зазначалося в Деклараци', - Союз Радянських Сощалштичних Республш припиняе свое юнування». Засновники СНД πϊτκο визначили, що кожна з респу­ блш, що входить до СНД, щлком незалежна у сво'Уй внутршнш i зовшшнш пол1тиц1 держава, а нове М1ждержавне утворення не передбачае η ϊ η κ ο γ ο центру, жодних вертикальних управл1нських структур. Незалежшсть УкраУни стала фактом, який визнавався вЛма державами, що виникли натеренах колишнього СРСР. 1з цього часу починаеться принципово новий етап УУicTopi'i. Г Π β ρ β Βϊρτ β с е б е )

1. Чим був викликаний референдум 17 березня 1991 р.? Хто був його ппщатором? Як поставилося до нього кер1вництво ВерховноУ Ради УРСР ί ΚΓΙ УкраУни? 2 . Схарактеризуйте результати референдуму 17 березня 1991 р. 3. Як вплинула на процес державотворення в Укра'пи спроба державного пе­ ревороту ГКЧП 19 серпня 1991 р. у M o c k b i ? Дайте ощнку дШ кер1вництва ВерховноУ Ради УРСР i ЦК КП УкраУни щодо ГКЧП. 4. Проанал1зуйте обставини прийняття Верховною Радою УРСР Акта про­ голошення незалежност1 УкраУни. Чому за цей Акт проголосувала компарТ1йна б1лышсть ВерховноУ Ради? 5. Що спричинило заборону д1яльност1 KII УкраУни? Яю наслщки мала ця заборона? 6. У чому виявлялося загострення вщносин М1ж УкраУ'ною i Pocieio гнеля проголошення Акта незалежност1 УкраУни? 7 . Розкрийте причини виникнення сепаратистських настро'Ув в УкраУн! 1псля проголошення УУ незалежност1. Для яких perioniB були характерн! ni настро'У й чому? Як1 пол1тичн1 сили були ношями сепаратизму? 8. Чим пояснюеться заява М. Горбачова, що B i n «неуявляе Союз без УкраУни»? 9. Розкажггь про президентську виборчу кампанно в УкраУ'1н 1991 р. та УУ наСЛ1ДКИ. 10. Ч им було викликане проведения 1 грудня 1991 р. ВсеукраУнського рефе­ рендуму i яю його результати? Який вплив Bin мав на нодальшу долю УкраУни? 11. Чому була утворена Сшвдружшсть Незалежних Держав (СНД)? 12. Яю нов! незалежш держави не увжшли до СНД i чому?

Д окум ент 1. Ш и ф р о т е л е гр а м а С екретар1ату ЦК КП У кр а ш и на М 1сц я Первым секретарям обкомов, Киевского горкома Компартии Украины. В связи с введением в стране чрезвычайного положения важнейшей задачей партийных комитетов является содействие Государственному комитету по чрезвычайному положению в СССР. Во всей своей практической деятельности необходимо руководствоваться Конституцией и законами Сою за ССР, докумен­ тами, издаваемыми Государственным комитетом по чрезвычайному положению. Секретариат ЦК Компартии Украины рекомендует: Оперативно сориентировать партийный актив, народных депутатов, руководи­ телей предприятий, колхозов, совхозов, организаций и учреждений на необхо­ димость обеспечить повсеместное спокойствие, твердый конституционный по­ рядок и дисциплину... Всякие демонстрации, митинги, манифестации, забастовки должны быть исключены. Во всей работе необходимо исходить из того, что сегодня ключевым вопросом является сохранение Сою за Советских Социалистических Республик, упроче­ ние братских связей со всеми народами нашей страны. Секретариат ЦК Компартии Украины обращ ает внимание на то, что принимаемые руководством страны по стабилизации обстановки и выводу из кризиса меры отвечают настроениям подавляющего большинства трудящихся и созвучны с принципиальной позицией Компартии Украины... Секретариат ЦК Компартии Украины 19 августа 1991 года. Коммунистическая партия Украины: Хроника запрета. - Донецьк, 1992 - С. 8-71.

2. З ая ва Н а р о д н о го р у х у Укра'Гни з п р и в о д у с п р о б и д е р ж а в н о го п е р е в о р о т у в СРСР 19 се р п н я 1991 р. 1. Утворений позаконститущйний орган влади - Державний комггет надзвичайного становища в M o c k b i - е незаконним, i його ргшення не можуть мати юридичη ο ϊ сили в УкраУш; 2. Рух не визнае ДКНС i не вважае його рш ення обов’язковими для себе; 3. Рух закликае b c i x громадян УкраУни не пщпорядковуватися вол| путчисте, створювати оргажзащйш структури активного опору, яю будуть координувати ВсеукраУнський страйк, до якого ми закликаемо як до единоУ мирно'У flieeoi зброУ в боротьб! за волю i добробут свое'У родини, нашоУ украУнськоУ держави. Голова Народного руху УкраУни 1ван Драч. Хронжа опору. Д окументи, iHmi оф щ 1ЙН1 матер1али, свщчення преси про спробу держ авного перевороту, вчиненого так званим ГКЧП у серпы 1991 р о к у .-К ., 1991.- С . 182.

Запитання до документов Документ № 1.1

-------------------------------------------------------------------------------

С характеризуйте п о зи ц ю ЦК КПУ щ одо ГКЧП. Чи вщ повщ ае д ш сн о сп твердження, щ о Компарпя Украши непричетнадо спроби держ авного перевороту, а ГКЧП - справа купки авантю рист/в?

Документ № 2.------------------------ -----------------------------------------------------------------------Д айте оц 'шку позицп Р уху щ одо ГКЧП. Яку роль вщ /грала ця позищ я в оргаш зацп опору змовникам ?

I 3po6iTb висновки та узагальнення до параграф а

ф

8 1 .

ПЩСУМКОВО-УЗАГАЛЬМЮЮЧИИ УРОК

ШЯШШШЯШШШШШШШШШ

1 1. «П еребудова» в СРСР i Укр аш а__________________________ Друга половина 80-х ροκϊΒ ознаменувалася стр1мким наростанням кризи радянсько! системи, законом1рним насл1ДКОм яко! став розпад С Р С Р i вщродження в 1991 р. незалежност! Украши. Вже на початку 80-х ροκϊΒ, особливо шсля смерт1 Л. Брежнева та змши протягом ледь бшыие двох ροκϊΒ двох генеральних секретарив, системна криза радянського ре­ жиму в Укра'1Ш, насамперед пол1тико-1деолопчна, стала очевидною. ДедаЛ1 бшьша К1льк1сть людей переконувалась у безпорадност1 радянського кер1вництва. Певш надп виникли з приходом до влади в С Р С Р М. Горбачова, з iniuiaтиви якого розпочалася «перебудова», що офщШною партийною пропагандою зображувалась як оновлення, модершзащя Bcix сфер життя, «очищения» сощал13му вщ негативних нашарувань минулого, надання йому нового «дихання» i гуманного, демократичного характеру. За своею суттю «перебудова» була спробою партшно-державно! верх1вки С Р С Р вивести крашу з гостро! кризи, що охопила Bci сфери сусшльства i набула всеосяжного, системного характеру. Деякий час найвище радянське кер1вництво в M o c k b i , а особливо його представники в Украшу не усвщомлювали Hi глибини piei' кризи, ni ϊϊ розмаху. Свщченням цьому була щлком утогпчна пол1тика «прискорення», яка передбачала без суттевих змш у систем1 виробничих в1дносин, форм власHOCTi та пол1тичного устрою до 2000 р. зд1Йснити потужний економ1чний ривок i розв’язати традиц1Йн! соц1альн1 проблеми радянського сусп1льства: продовольчу, житлову, забезпечення населения товарами повсякденного попиту, Л1кв1дац1ю «перманентних» черг i деф1циту. У кер1вництва кра1'ною зростало побоювання, що в С Р С Р назр1вае стих1Йний сощальний вибух з непередбачуваними насл1дками.

1 2 . Невдач! спроб прискорення в економщ !________________ Д осить ш видко стала щ лком очевидною неспром ож ш сть п олы н ки «п р и ­ скор ен н я ». Замю ть оч 1 куваного наростання темп 1 в економ 1 чного розвитку три вало1 хзн и ж ен н я . З а м 1 сть ос л аб ле н и я продовольчо!, ж и тлово '1 i товаргкн криз в 1 дбув алося l'xne подальш е загострення. Черги за вкрай необх!Дними товарами ставали ще довшими. BpeuiTi, у 1990 р. внерше за багато ροκϊΒ иочалося скорочення обсяг1в сусп1Льного виробництва.

Таким чином, yci спроби перебудови системи управлшня економ1кою виявились абсолютно безплщними. Неиродумагп, половинчаст1 й безсистемш зм1ни в економ!Ц1 вносили розлад у централ13овану i по-своему лопчну систему управл1ння народним господарством. Народногосподарський комплекс С Р С Р почав розвалюватися. Втрачалися господарськ1 зв’язки М1Ж окремими гпдприемствами, галузями i рсччонами. Це иосилювало В1дценτ ρ ο Β ΐ тенденцВ в СРСР. Союзш республ1ки брали шд власний контроль економ1ку, йдучи на встановлення ирямих М1жресиубл1канських зв’язк1В без посередництва Москви. Центр виявився економ1чно неиотр1бним. Цей чинник дедал! больше впливав на розпад Радянського Союзу.

1 з , Рефо рми в п о л гги чн т систем!__________________________ Загострення економ1чно! кризи стимулювало реформи в полггичшй сис­ тем!. 1снуюч1 державш шститути були вже неспроможш уберегти крашу В1д занепаду. Ця ютина оволод1вала св1дом1Стю iHiuiaTopiB перебудови й спонукала ϊχ до демократизацй' сусшльного життя, вщмови В1Дтак звано! κερίΒΗΟΪ рол1 КП РС у сусшльствЕ Очшувалося, що це актив1зуе громадян i сприятиме створеншо стабшьно! сощально-економ1чно! й полггично! системи в рамках «оновленого» сощал13му. Але, як уже бувало в ic T o p i'i, нам1ри кер1вництва демократизувати тоталЬ тарну систему наштовхувалися на жорсткий o n i p консервативних елеменНв владних структур, πκί не бажали втрачати свого становища i пов’язаних з ним прив1ле!в. ПолНична реформа буксувала, бо закони Верховно! Ради С Р С Р були половинчастЕ приймалися \з зашзненням, а часто-густо не виконувалися. Серед населения наростали розчарування, знев1ра у здатшсть кер1вництва вивести крашу з кризи. Вплив i авторитет К П РС та державних владних структур швидко й незворотно падав.

4. Крах полггики КПРС i нацю нально-визвольний рух в Укра'Гж________________

■

Особливо яскраво це виявлялося в Украшц яку консервативне кер1вництво на чол1 з Компарт1ею перетворило на справжнш «запов1дник застою». Та прагнення вщмежуватися В1д npopeciB, що розгорталися в центра обернулося для партшних i державних структур У Р С Р катастроф1чною втратою авторитету, справжньою громадською 13олящею. Компартй' пригадали Bci злочини, до яких вона була причетна: червоний терор громадянсько! В1Йни, насильницьку колектив1зац1ю, голодомори, Чорнобильську катастро­ фу, русифшацш та багато ϊ η ι η ο γ ο . Сусп1Льно-пол1тичне життя республ1ки поступово виходило з-шд контролю КПУ. Це знайшло прояв в ycix сферах сусшльного життя, особливо в нащонально-державшй. Ослаблениям старо! полггично! системи укра!нський народ скористався для боротьби за сво! нацюналып права, збереження й розвиток свое! культури, досягнення реального суверенггету. Зразком для прогресивних перетворень в Укра!ш стала боротьба за незалежшсть Прибалтшських i Закавказьких республш, розгортання демократичного руху в Pocii. В Укра!ш починаеться процес формування громадсько-полггичних груп, об’еднань, опозицшних щнуючому режимовк 1987 р. у Киев1 розпочав роботу Укра!нський культуролог1чний клуб (У К К ), 1988 р. у новш якосН продовжила Д1яльн1сть Укра!нська гельС1нська сп1лка (У Г С ), з’являються iH iu i об’еднання демократично! ор1ентацй'. Найактивн1ше Д1яли вони в Зах1ДН1Й Укра!н1, звщки хвиля μ ι τ η η γ ι β i демонстрацш иоширювалася по ВС1Й республ1Ц1. КомпарНя Укра!ни, державн1 структури прагнули зупинити наростання Демократичного руху в УкрашЕ Пропагандистська машина режиму розпочала шалену кампан1ю критики новостворених демократичних об’еднань, часто вдаючись до фальсифшащ! i перекручень Ц1лей i завдань, що ϊχ ставили перед собою демократи, а то й просто до вщверто! брехнЕ Особли­ во яскраво це виявилося шд час формування Народного руху Украши. За умов монополп КомпартЕ! на засоби масово! шформацп' pyxieui не мали обмежен! можл ивосН донести свое слово до людей. Та попри це чисельшсть

Руху зростала в ycix регюнах Украши - вщ Львова до Луганська. Лопчним наслщком цього став Установчий з’Узд Народного руху УкраУни, що вщбувся 8-10 вересня 1989 р. Дедал1 ширни маси украУнського населения переконувалися в безперспективност1 збереження Радянського Союзу. Таке усвщомлення слугувало надшним фундаментом нацюнально-визвольного руху, який у цей перюд набувае суттевого розвитку. Це стало можливим завдяки зростанню нацио­ нально'! свщомосп украшського сусшльства, злиттю в единому русл1 двох сил - украшського дисидентства та прагматично!' частини партшно'У номенклатури («с у в е р е н -к о м у м с т и »), яку вже й полггично, й щеолопчно, й економ1чно не влаштовувала радянська 1мперська система.

I 5. Початок б агато п а р ттн о сп ______________________________ Утворення Руху як масовоУ громадсько-полггичноУ оргашзацп поклало край монополп КП УкраУни на полггичну Д1ялыпсть. В УкраУш почалося формування багатопартшностп Цей процес актив1зувався шсля лютневого (1990) пленуму ЦК КПРС, який шд тиском обставин погодився вилучити з Конституцп С Р С Р сумнозвюну статтю 6, що закршлювала кер1вну роль партй' в радянському сусшльствг За короткий час про початок свое!' д1яльносп заявили Украшська нацюнальна партия ( У НП), Демократична парт1я УкраУни (ДемПУ), Парт1я зелених УкраУни (П З У ), Сощал-демократична партия УкраУни (С Д П У ), Об’еднана сощал-демократична парт1я УкраУни (О С Д П У ) та ш. Поява нових полйичних парт1Й вщбувалася одночасно з наростанням BHyTpiuiHix суперечностей у Компартй УкраУни. У cinni 1990 р. було заявлено про створення Демократично!' платформи. Головною своею метою вона про­ голосила перетворення К П РС на демократичну партш парламентского типу. Демплатформа виступала також за перетворення КП РС на союз компартш республж, за лжвщацш УУунитарного характеру. Впевнившись у неможливосτί демократизацй' КП УкраУни, Демплатформа видшилася в окрему полПичну партию - Партш демократичного вщродження УкраУни (П Д В У ). Вибори до ВерховноУ Ради У Р С Р у березш 1990 р. продемонстрували посилення впливу опозицй та послабления авторитету i можливостей КП УкраУни. Незважаючи на nepieni умови, вщсутшсть доступу до 3aco6ie масово'У 1нформацй', опозиц^я, об’еднавшись у Демократичний блок, здобула майже третину мюць у Верховн1Й Рад1. Згодом депутати вщ Демблоку офор­ мились в опозищйну Народну Раду.

6. Суверен1зац1я У краТни_________________________________ Робота ВерховноУ Ради У Р С Р нового складу надала нового 1мпульсу пол1тичному життю УкраУни. Вперше за багато десятилщь з найвищоУ державно!' трибуни пролунала правда про становище, у якому оиинився украУнський народ, почалися дискусй про можлив1 вар1анти виходу з кризи. Вперше на державному pieni в У Р С Р вщкрито заговорили про незалежшсть УкраУни. HapeiuTi, 16 липня 1990 р. Верховна Рада прийняла Декларащю про державний суверештет УкраУни. Склалася исторична ситуашя, коли за суверештет проголосували не лише депутати-демократи, але й компартшна бшышсть. Це св!дчило про до-

мшуюче в населения Украши прагнення до лшвщацп диктату 1мперського центру, на яке депутати-комушсти вже не могли не зважати. Але та ж бшьuiicTb не погодилася надати Декларацп про державний суверенитет статусу конституцшного акта чи закону. Це викликало загострення ситуацп, а восени 1990 р. призвело до полтгичηοϊ конфронтацп в сусшльствп У жовтш вщбулося голодування студенНв, як1 поставили перед Верховною Радою У Р С Р ряд радикальних вимог, реала защя яких мала сприяти наповненню Декларацп про державний суверенитет Украши реальним змштом. Шд тиском опозицп Верховна Рада погодилася прийняти вимоги студенНв до розгляду, хоча виконання бшьшосп з них вс1ляко саботувала. Непослщовшсть лши Верховно! Ради виявилася i в економ1чнш псштищ. Прийнявши закон про економ1чну самостшшсть УРСР, розробивши власну Концепцш переходу Укра!нсько! Р С Р до ринково! економши, вона, користуючись законодавчими повноваженнями, гальмувала роздержавлення й приватизацш, стимулювала сво!ми Д1ями ш фляцш та шдвищення цш. За умов pi3Koro попршення вщносин М1Жсоюзними республ1ками i центром 17 березня 1991 р. вщбувся Всесоюзний референдум про збереження С Р С Р як оновлено! федерацй р1вноправних суверенних республ1к. Одночасно з референдумом було проведено республшанське й репональне опитування про майбутн1Й статус УкраТни. Незважаючи на суперечливють результат1в, вони ясно показали, що вектор громадсько! думки в Укра!ш повертаеться в 6ίκ незалежност1. Неквал1ф1кована й епмстична полшика центру лише посилювала pi настро!', множила ϊχηϊχ прихильниюв не лише серед демократ1в i безпартшних, але й серед комушспв. Не мала п1дтримки в республщ! спроба консервативних сил С Р С Р вчинити державний переворот та зберегти радянську iMnepiio - Союз РСР. Шсля придушення заколоту, орган130ваного ГКЧП, повыьш й суперечлив! кроки республши на шляху до суверештету набули стр1мкого характеру: 24 серпня 1991 р. з’явилася нова, Hi вщ кого не залежна, самост1Йна держава Украша. Референдум 1 грудня 1991 р. переважною бшьнпстю голошв подтвердив Це 0сторичне р0шення Верховно! Ради. С Р С Р припинив свое шнування. Укра!на вступила в новий етап icTopi'i.

( ΠβρβΒΐρτβ себе ) 1. Чим була викликана спроба перебудови в С Р С Р ? На що розраховували «архНектори» перебудови? 2. У чому ви в б а ч а е т е !х н 0 й п о з и т и в н и й в н е с о к в 0стор0ю, а у ч о м у - о б м е ж е Н1сть?

3. Розкрийте основш причини провалу «прискорення» в економпц. Яю наслщки для подалыпого 0снування С Р С Р це мало? Чому не вдалось реалн зувати процес прискорення економши в Укра!ш? 4. Чому Украш у в роки перебудови довгий час називали «оазисом застою»? 5. Ηκί причини призвели до наростання суперечностей М1 ж центром i Укра!ною в 1985-1991 pp.? У чому виявлялися ш суперечносп? 6. Чому не вдалося перебудувати С Р С Р на засадах р1 вноправно! федерацй чи конфедерацй? 7. Яку роль в!Д1 грав Народний рух Украши в под!ях 1989-1991 pp. в Укра'пн?

8. Чому за Декларацш про державний суверештет Украши i Акт проголо­ шення незалежносп УкраУни проголосували не лише депутата - члени На­ родно! Ради, а й прокомушстична парламентська быышсть? 9. Схарактеризуйте поняття «нмпер-комушст» i «суверен-комушст». 10. Чому, на ваш погляд, незалежшсть УкраУни в 1991 р. вдалося здобути без збройно'У боротьби, виключно мирними засобами?

ф 82- 83.

У Р О К И ТВО РЧО С Т1

Напишпъ i обговорПь на урощ р е ф е р а т , д о п о в г д ь чи г с т о р и ч н е е с е на одну 13 запропонованих тем з icTOpi! Украши початку 1980-х - 1991-му pp., використавши додаткову лггературу i ресурси 1нтернет 1. М. Горбачов i УкраУна: роки перебудови. 2. Перебудова i б 1 Л 1 п лям и icTopi'i.

3. Виникнення i початок Д1яльностУ Товариства укра'Унсько'У мови ϊ μ . Т.Г. Шевченка. 4. КомпарНя УкраУни i союзний центр в роки перебудови. 5. Робггничий клас УкраУни в роки перебудови. 6. «Трупа 239» в укра'Унському парламента 7. Народна Рада в укра'Унському парламенте 8. «Неформали» в роки перебудови. 9. Декларащя про державний суверештет УкраУни i Акт проголошення незалежностк пор1вняльний анал13. 10. УкраУна i зовшшня полНика С Р С Р в роки перебудови. 11. «Самвидав» у перюд перебудови. 12. «Мггингова демократ1я»: сшввщношення орган1зованост1 й стих1Йност1. 13. Леошд Кравчук: короткий життепис. 14. Короткий полИичний портрет одного з Л1дер1в опозиц1Йного руху чаС1в перебудови. 15. Суверен-комунюти i демократи: пор1вняльний анал1з повед1нки гид час перебудови. 16. Незалежшсть УкраУни: подарунок дол! чи законом1рний результат icторичного розвитку? 17. Визвольна боротьба народ1в Прибалтики i Кавказу та подй' в УкраУн1. 18. Суверешзащя УкраУни: сп1вв1дношення внутр1шньоукра'Унських i схщноевропейських вплив1в (Польша, Чехо-Словаччина, Румун1я, Схщна Н 1меччина). 19. Десять пол1Тичних Д1яч1в, як1 зробили найб1льший внесок у досягнен­ ня в 1991 р. незалежност! УкраУни. 20. Десять найважлившшх подш в icTopi'i УкраУни (1985-1991).

ДОДАТКОВА Л1ТЕРАТУРА А л е к се е в Ю ., К у л ъ чи ц ьк и й С., С л ю са р е н к о А . УкраУна на злам! 1сторич-

них енох. Державотворчий процес 1985-1999 pp. - Κ., 2000. Б у р л а ц к и й Ф . Новое мышление. - М., 1989. Г аран ь О. Убити дракона (3 icTopii' Руху та нових партш УкраУни). - К.,

1993.

Г о р б а ч о в М . Перебудова i нове мислення для нашей краёни i для всього свёту. - К., 1988. Г р и ц а к Я . Нарис icTopii' Украёни. Формування модерноё украёнськоё наци X IX - XX столёття. - К., 2000. Д о н ш О. Студентська революцёя на г р а н т . - К., 1995. Ie n u u iu n В. Украёнська церква i процес нацюнального вщродження. Терношль, 1990. К а р п е н к о В. Парламент 1зсередини: Нотатки депутата. - К., 1991. К р а в ч у к JI. G така держава - Украёна. - К., 1992. Р и с н а ч е н к о А . Пробудження: робггничий рух на Украёш в 1989— 1993 pp. - К., 1995. С л ю са р е н к о А ., Т ом ен к о М . H o b i полггичш партй Украёни. - К., 1991.

ЗАП АМ 'ЯТАЙ ТЕ ДАТИ I березня 1985 р. - М. Горбачова обрано генеральним секретарем ЦК КПРС. Квггень 1985 р. - пленум ЦК КПРС. Початок перебудови. Травень 1985 р. - постанова ЦК К П РС про подолання пияцтва та алкогол1зму. Лютий 1986 р. - X X V II з’ёзд КП Украёни. 25 лютого - 6 березня 1986 р. - X X V II з’ёзд КПРС. Квггень 1986 р. - постанова ЦК К П РС про прискорення вир1шення житловоё проблеми в СРСР. 26 квггня 1986 р. - катастрофа на Чорнобильськш АЕС. Травень 1986 р. - постанова Ради MinicrpiB У Р С Р про боротьбу з не­ трудовими доходами. Очень 1987 р. - постанова пленуму ЦК К П РС про перебудову i кадрову полггику партп. Березень 1987 р. - постанова Президн ВР У Р С Р про вибори до мюцевих рад по багатомандатних округах. Початок 1988 р. - Украёнську групу сприяння виконанню Гельсшських угод перетворено на Украёнську гельсшську сшлку. 28 червня - 1 липня 1988 р. - X IX Всесоюзна конференщя КПРС. 4 серпня 1988 р. - розпн несанкцюнованого мггингу у Львовт I I лютого 1989 р. - установча конференщя Товариства украёнськоё мови ём. Тараса 111евченка. Травень 1989 р. - установча конференщя товариства «Мемор1ал». Травень-червень 1989 р. - I з’ёзд народних депутаНв СРСР. Липень 1989 р. - страйк шахтар1в Украёни. 8-10 вересня 1989 р. - установи и й з’ёзд Народного руху Украёни за пе­ ребудову. 28 вересня 1989 р. - пленум ЦК KI1 Украёни ув1льнив В1д обов’язюв першого секретаря i члена полётбюро ЦК К П РС В. Щербицького; пер­ шим секретарем ЦК К П У обрано В. 1вашка. Жовтень 1989 р. - Верховна Рада У Р С Р прийняла Закон «Про мови в У Р С Р ». Березень 1990 р. - вибори до Верховно! Ради УРСР. 11 березня 1990 р. - Верховна Рада Литовськоё Р С Р прийняла Акт про вщновлення незалежноё Литовськоё держави.

4 червня 1990 p. - Головою Верховно! Ради У Р С Р обрано В. 1вашка. 6 червня 1990 р. - перехщ Демократичного блоку народних депутаНв у Верховшй Рад i У Р С Р до конструктивно! опозицп, утворення Народно! Ради. 16 липня 1990 р. - Декларащя про державний суверенггет Украши. 23 липня 1990 р. - вщставка В. 1вашка i обрання Головою Верховно! Ради У Р С Р Л. Кравчука. 3 серпня 1990 р. - Верховна Рада У Р С Р прийняла Закон У Р С Р про економ1чну самостшшсть республши. 2-17 жовтня 1990 р. - голодування студент)в на майдаш НезалежностГ 24 жовтня 1990 р. - скасовано ст. 6 Конституцп У Р С Р про кер1вну роль КПРС. Листопад 1990 р. - офщшно зареестровано Украшську республшанську парт1ю, опозицшну КПРС. Листопад 1990 р. - головою Ради M i H i c T p i B У Р С Р обрано В. Фокша. Лютий 1991 р. - Верховна Рада ухвалила постанову про вщновлення автономп Криму. 19-21 серпня 1991 р. - спроба антиконституцшного перевороту в С Р С Р (ГК Ч П ). 24 серпня 1991 р. - Верховна Рада прийняла Акт проголошення незалежносН Украши. 30 серпня 1991 р. - прийнято Указ про заборону Компартп Украши. 1 грудня 1991 р. - на Всенародному референдум! шдтримано Акт проголошення незалежност1 Украши. Президентом Украши обрано Л. Кравчука. 8 грудня 1991 р. - у Биювезькш Пупц подписано Догов1р про утворен­ ня Ствдружност1 Незалежних Держав (С Н Д ). С Р С Р припинив icnyвання.

• 8

4

- 8

5

. ДЕРЖАВОТВОРЧПЙ ПРОЦЕС У 1991-1994 pp.

Згадайте 1 1. Охарактеризуйте змют ДекларацП про державний суверенитет УкраУни. 2. Назвггь передумови прийняття Верховною Радою Акта проголо­ шення незалежносй Украши. 3. Чому питания про шдтвердження Акта про­ голошення незалежност1 Украши було винесено на ВсеукраУнський референ­ дум? 4. Про як1 настроУ у сусшльств1 свщчили результати референдуму?

Творче ЗаВДЭННЯ | Охарактеризуйте усшхи й невдач1 на шляху державотворення 1991-1994 pp.

1 1. Духовне розкр т а ч е н н я сусптьства Проголошення незалежносН УкраУни, заборона Д1ялыюст1 КомушстичΗοϊ партп i розпад Радянського Союзу створили в УкраУш нову сощальнопол1тичну ситуащю. Вщходила в минуле радянська епоха 13 УУтоталпарним полпгичним режи­ мом, деформованими м1жнацюнальними вщносинами, всевладдям комушстичних партком1в з Ух 1деолопчними вщд1лами, шформаторами КДБ i ретельним контролем щеУ всеосяжноУ структури над yciMa сферами життя сусгпльства. Вперше за багато десятилНь сусшльство в1дчуло стан полггичного i Духовного розкртачення. Можна було збиратися на мггинги, об’еднуватися в полггичш партп i не боятися переслшування влади. Фактично, зникла цен­ зура, i засоби масовоУ шформаци стали В1льшшими у своУх прагненнях об’ективно висвгглювати факти i давати Ум неупереджену оцшку. Виникла УН1кальна можлившть формування в сусшльств1 плюрал1стичноУ щеологп, яка б не стримувалася шякими адмппстративними обмеженнями.

На сторшках «Литературно! Украши», «Вггчизни», «Прапора», шших журна;пв, республшанських i мшцевих газет продовжувалися з’являтися стагп, як] повертали украшцям забуН 1мена та розповщали про 61л i плями ϊ χ η β ο ϊ icTopi'i. Правду по минуле люди Д1знавалися зекрашвтелев1зор1в i В 1Д диктор1в «радютрансляцшних точок», яю були майже в кожнш сшьськш хат! i мшькш квартире Публжувалися твори представниюв «розстршяного вщродження» 2 0 30-х роюв - Б. Лепкого, М. Зерова, В. Винниченка, М. Кулина, М. Хвильового, М. Драй-Хмари. Водночас надбанням широких юл громадськосН стали твори рашше заборонених 13 полггичних М1ркувань В. Симоненка, В. Стуса, I. Светличного, О. Тихого. У лггературно-художшх журналах почали з’являтися пращ вщомих украшських шториюв - М. Грушевського, Д. Дорошенка, Д. Яворницького, М. Драгоманова та ш. 1сторична наука вийшла з-шд контролю компартшних структур i кон­ центру вала у вагу на доел iдженш фактично заборонених рашше для вивчення тем - нацюнально-визволыкм боротьби украшського народу, радянських голодомор1в, украшсько! революци початку XX ст., диктату командноадм1Н1стративно! системи, генези украшсько! наци i багатьох шших. Украшська штелшенщя стр1мко втягувалася в сусшльну Д1яльшсть. Активну громадянську позицш зайняли творч! сшлки, зокрема Сшлка письменη η κ ϊ β Украши. На письменницьких форумах обговорювалися пекуч1 питания, багато уваги придшялося радянсьюй icTopi'i, розкриттю злочишв стал1шзму, говорилося про необхщшеть реабШтаци жертв тоталИарного режиму. Укра1'нсью письменники, науковщ, митщ стали 1шщаторами створення перших незалежних В1д К П РС громадських оргашзацш. 1хш представники увшшли до кер1вних оргашв практично Bcix новостворених полггичних партш. Громадянам Украши надовго запам’ятаються c m u ih b i виступи в етшах украТ'нського парламенту 1вана Драча, Володимира Явор1вського, Дмитра Павличка, Романа 1ваничука, Вячеслава Чорновола, Грини Калинець, Олеся Шевченка. В умовах незалежност! актив1зувалася Д1яльшсть украшсько! д1асиори. Вона уважно слщкуе за процесами становления i розвитку державностц висловлюе свою точку зору, доводить ϊϊ до KepiBHHKiB краш проживания i до украшських високопосадовщв. Це справляе певний вплив на полНичну лЬ шю украшського кер1вництва. Деяю представники украшсько'1 Д1аспори повернулися на Батьювщину, стали повноправними громадянами УкраТни i включилися в ϊϊ полггичш i культурш процеси. Духовне розкршачення i загальнонащональне шднесення, викликаие проголошенням незалежностц створило сприятливу морально-психолопчну атмосферу для ycniunroro розгортання державотворчих процеав.

I 2. Завдання державотворення Здобуття Укра'шою незалежносН поставило проблему розбудови власно! державносте До 1991 р. Укра'Унська РСР мала Нльки ϊϊ формал ьш атрибути. Ключов1 питания життед1яльност1 республши вир1шувалися союзними орга­ нами влади. Тепер уся повнота вщповщальносН переходила до УкраТни. Бона стала самостийною державою.

Основними ознаками держави е: громадянство (гйдданство); кордони та чггко означенатери гор1я, символи влади (прапор, герб, пмн); наявшстьапарагу управлшня (публично! влади); суверештет, тобто И незалежшсть у здшсненш внутр1шньо1 та зовшшньо'У полггики; виключне право на прийняття закошв та шших нормативних акНв, обов’язкових для всього сусгйльства чи його частини; наявшсть апарату примусу; адмпйстративно-територ^альний под1л; власна грошова, податкова, митна системи тощо. Ще до проголошення незалежност1 УкраУна зробила nepuii кроки на шляху державотворення, прийиявши ряд фундаментальних документе i, в першу чергу, Декларацш про державний суверештет. Вона визначила принцип класичного розподшу влади в УкраУш на три плки - з а к о н о д а в ч у , в и к о н а в ч у i с у д о в у . 5 липня 1991 р. запроваджувалася посада Пре­ зидента УкраУни i призначалися вибори глави держави. Президентська влада мала стати о с н о в о ю в и к о н а в ч о г г г л к и (в е р т и к а л г ) влади в новш УкраУш. Але вир1шальними на шляху державотворення стали nepuii роки незалежносп - 1991-1994. Саме в цей перюд, спираючись на европейсыа традици, УкраУна розгорнула повноцшне державне буд1вництво i був закладений фундамент демократичного державного устрою УкраУни. Здшсшовати державне буд1вництво доводилось в умовах жорстко'У еконоМ1чноУ кризи, яка з року в ρίκ наростала, загальноУ крим1нал1зацй' економ1ки й сусгйльства, збереження впливу старо'У парт1Йно-державно'У номенклатури, значна частина якоУ лише формально заявляла про свою вщдашсть 1деям незалежноУ держави.

I 3. Державотворча Д1яльнкть Верховно)' Ради УкраТни Сдиним за к он о да вч и м ор га н ом УкраУни, який представляв н а р о д - о сн о вн е д ж е р е л о влади, е Верховна Рада. На час здобуття незалежносН вона перебу-

вала в enipeHTpi подш, бо саме у УУсесшнш зал1 приймались фундаментальн1 Р1шення. Склад ВерховноУ Ради у шлькосп 450 депутаНв було затверджено в 1990 р. Депутатську б1льийсть становили члени розпущено'У 1991 р. КПУ. Частина з них залишалась на старих, ортодоксально-комушстичних позиц1ях. Пюля проголошення незалежносН в полНичних верхах ходили чутки про розпуск ВерховноУ Ради i hobi вибори. Але в р еп т В1Д цього HaMipy в1дмовилися i К О Л И Ш Ш КО М уН 1СТИ , ΐ ОПОЗИ1ЙЯ.

П 1сля обрання Л. Кравчука Президентом УкраУни Верховну Раду респуб­ лжи очолив 1ван Степанович Плющ. Bin народився у вересш 1941 р. в м. Борзна ЧершпвськоУ облает! в селянськш родини. Пюля закшчення С1льськогосподарського 1нституту 30 ρ ο κ ϊ Β працював на КиУвщиш, де пройШов шлях вщ колгоспного бригадира до голови обласно'У ради. 3 1990 р. перший заступник Голови ВерховноУ Ради УкраУни. 3 перших дн1в незалежносН Верховна Рада розгорнула активну законотворчу роботу, спрямовану на формування державних структур. За час своеУ практично'У Д1ялыюст1 (1990-1994) Верховна Рада УкраУни першого скликання ухвалила майже 400 закошв та понад 1100 р1зних по­ станов i рйпень. БГлышсть з них, зокрема прийнятих П 1с л я 24 серпня 1991 р., прямо чи опосередковано стосувалися р!зних сфер державотворення.

Вже 24 серпня 1991 р. парламент прийняв постанову « П р о в ш сь к о в г ф о р ­ м у ва н н я в У к р а т г », за якою yci вшська, дислоковаш на укра!'нськш територп, шдпорядковувались Верховшй Ради У серпш-листопад1 1991 p. yci пщприемства, установи й оргашзацп со­ юзного пщпорядкування передали у власшсть Украши. 4 вересня над буд1влею Верховно!' Ради пщняли синьо-жовтий прапор. 20 вересня було створено Службу безпеки Украши, а КДБ на територп республши перестала шнувати. 8 жовтня 1991 р., ще до проведения референдуму 1 грудня 1991 р., Верховна Рада прийняла З а к о н « П р о гр о м а д я н с т в о У к р а ш и ». BiH надавав право громадянства Украши кожному - незалежно вщ раси, кольору шюри, полВичних, релшйних та шших переконань, мовних чи шших ознак, хто не був громадянином ϊ η η ι ο ϊ держави i мешкав до 24 серпня 1991 р. на територп Украши. Закон передбачав сприятлив1 умови для отримання громадянства Украши тим И жителям, як1 в радянсьш часи вшхали за меж1 республши, а шсля проголошення незалежносп виршили повернутися додому. Закон встановлював едине громадянство: громадянин Украши не μ ϊ γ одночасно бути громадянином ϊ η η ι ο ϊ держави. 4 листопада Верховна Рада прийняла ще один важливий державотворчий акт - Закон «Про державний кордон Украши». В преамбул1 Закону проголошувалося, що державний кордон Украши е недоторканним, а будь-як1 його порушення piiuyne прининяються. У Лчш 1992 р. решениями Верховно!' Ради було затверджено д е р ж а вн у си м волгку Украгни - Державний прапор, Державний герб i Державний пмн. Депу­ тата b i дмовилися вщ радянських символ1в, як1 були пов’язан1 з иеребуванням Укра'1ни у склад1 С Р С Р i гпсля дискусш повернулися до шторичних традиц1Й, що символ1зували на1понально-визвольну боротьбу украшського народу. Д е р ж а в н ы м п р а п о р о м Украгни було затверджено полотнище з двох piBiioвеликих горизонтальних полос синього (зверху) i жовтого (знизу) кольор]в. Синш i жовтий кол1р - традицшш кольори укра'1нського народу, ϊχ часто можна було побачити на козацьких прапорах, в гербах украшських земель, в козацькому i гайдамацькому одязг Син1Й i жовтий кол^р були оф1Ц1Йними кольорами Державного прапора Украшсько'1 Народно!' Республ1ки. Розглядаючи питания про Державний герб Украши, депутата довго не могли д1Йти узгодженого р1шення. Врешт!, було прийнято Малий Державний герб - золотий тризуб (знак Великого князя Кшвського Володимира). Як ведомо, саме таким був Державний герб УНР. Щ ож до Великого Державного герба, то його так i не ирийняли. Домовилися, що вш мае М1стити, як осиовний елемент, Малий Державний герб (тризуб) i зображення герба Вшська Запорозького - козака з мушкетом. Затвердження Великого Державного герба переносилося на майбутне. Верховна Рада затвердила також м у зичггу в е р с т Д е р ж а в гго го ггмггу У к р а ­ гни - мелодш украшського композитора X IX ст. Михайла Вербицького «Щ е не вмерла Украша». Слова Державного пмну передбачалося затвердити окремим законом ni3Him e. У cepinii 1992 р., шд час святкувань першо! р1чниц1 незалежност1 Украгни, вщбулася ще одна важлива под1я: четвертий президент УкраУнсько! 11ародно! Республ1ки векзил1 (вигнанн1) Микола Плав’юк урочистосклавсво! повноваження, передавши ϊχ всенародно обраному Президенту Укра!'ни Леош дУ Кравчуку. При цьому Л. Кравчуку було передано грамоту Державного центра

У Н Р в екзил1 та mini атрибути державностп Було взаемоузгоджено, що незалежна УкраУнська Держава, проголошена 24 серпня 1991 р., е правонаступницею УкраУнсько'У Народно! Республши. Цей акт символ1зував визнання украУнською полггичною емшрашею незалежно'У УкраУни як заKOHOMipnoro продовження украУнсько'У державотворчоУ традицп.

1 4. Президент У кр аш и та виконавча гшка влади 1 грудня 1991 р. на ochobi вщ повщ ного Закону укра'Унський народ впер­ ше загальним прямим голосуванням обрав свого Президента. Вщповщно до чинно! тод1 Конститущ'У Президент УкраУни був главою держави, тобто вищою посадовою особою, i главою виконавчоУ влади. Коло його функцюнальних обов’язшв, а значить i вщповщальносН за майбутне держави було надзвичайно великим. До них, зокрема, включалися гарантування прав i свобод громадян, проведения в життя Конституцп i Закошв УкраУни через органи державно! виконавчоУ влади, представництво УкраУни у м1жнародних вщносинах. Першим Президентом УкраУни новггньо'У доби став Леонщ Кравчук. 3 початку президентства βϊη розгорнув активну державницьку Д1яльшсть. Маючи високу фахову пщготовку, оргашзаторсью зд1бност1, вщдашсть щеалам незалежносН, талант знаходження компромюу, bih зум1в поступово перебраги на себе основну шхщативу творения державностп Виконавча влада в УкраУгн була представлена Кабшетом M i H i c T p i B Укра­ Уни, який очолював Прем’ер-мшштр. П1сля В1дставки у квггш 1991 р. з по­ сади голови Ради M i n i c T p i B В. Масола Прем’ер-мшштром УкраУни став В. Φ ο κ ϊ η . BiH керував урядом протягом 2 ροκϊΒ. Це був перюд, коли динам1ка полпичних та державотворчих n p o u e c i B значно випереджала процеси економ1чного реформування. У жовтн1 1992 р. Верховна Рада затвердила новий склад уряду (тепер B i n називався Кабшетом M i n i c T p i B ) на чол1 з народним депутатом Л. Кучмою, який до цього був директором знаного у свгп Дшпропетровського об’еднання «Швденмаш». До складу Каб1нету MiHicTpiB ув1Йшли иредставники р1зних полНичних сил. Прем’ер-мнпстром Л. Кучма пропрацював до вересня 1993 р. Шсля вщставки Л. Кучми всю повноту виконавчоУ влади за ршхенням ВерховноУ Ради взяв на себе Президент Укра­ Уни Л. Кравчук, а виконувачем обов’язюв Прем’ер-мппстра було призначено народного депутата К). Звяпльського.

I 5. Створення украшськоТ ар м н ____________________________ Процес державотворення в УкраУш передбачав розбудову власних Збройних сил. Негайно Н1сля проголошення незалежносН 24 серпня 1991 р. yci вшська, дислоковаш на украУнськш територП, п1дпорядковувалися Верховн1Й Рад1. Початком формування украУнсько'У армп стало створення Мппстерства «борони УкраУни та затвердження в жовтш 1991 р. КонцепцП оборони та буД1вництва Збройних сил УкраУни. В УУоснову покладено принцип розумно'У Достатностх щодо сгруктури, чисельност1 та озброення вшська. Концепщя нроголошувала прагнення УкраУни стати нейтральною, без’ядерною, позаблоковою державою i забезпечення виконання цих завдань Шляхом створення власних Збройних сил. Загальна чисельнють армГУ визначалася у межах 400-420 тис. oci6 .

Референдум 1 грудня 1991 р. прискорив процес створення армп. Вже 6 грудня було прийнято Закон «Про Збройш сили Украши». У ньому урочисто проголошувалося, що Украша як незалежиа держава i суб’ект м1жнародного права створюе власш Збройш сили. У вшськових частинах розночалося прийняття присяги на BipnicTb народу УкраУни. 19 жовтня 1993 р. Верховна Рада республши прийняла военну доктрину Украши. Вона базуеться на тому, що Украша не вважае своУм потенцшним противником жодну державу. Власну военну безпеку Украша розглядае як стан военноУ захищеносН нацюнальних iHTepeciB на випадок потенцшно'У чи реально!военноУ загрози. Поряд з арм1ею створювалися спещальш частини: пщроздиш Мпшстерства внутр1шн1х справ, частини спещального призначення, прикордонно'У служби, Служби безпеки Украши. Творения укра'УнськоУ армп вщбувалося в складних умовах. Вшськов1 структури Союз незалежних держав (по c y T i , росшсьш генерали) прагнули зберегти контроль над укра'Унською a p M ie io . Не вистачало κ ο η ι τ ϊ β , необхщних озброень та боеприпашв. Особливо ускладшовали ситуащю становище з ядерним потенщалом УкраУни, а також доля Чорноморського флоту, який став об’ектом суперечки М1Ж Укра'Уною та Pocieio.

I 6. Розбудова судовоТ системи, пра воохоронних оргаж в Судова система Украши шсля проголошення незалежносН не зазнала суттевих змш, хоча про реформу судоустрою та приведения його у вщповщn ic T b до свНових стандарНв говорилося багато. Система суд1в Украши складалась 13 суд1взагально'1 юрисдикцй' на чол1 з Верховним Судом Украши та арбггражних су/цв. Пернп розглядали цившьш, адм1Н1стративн1, крим1нальн1 справи, /ipyri - господарськ1 спори юридичних oci6 . Новою ланкою судово! системи став Конституцшний Суд УкраУни, заснований 1992 р. До його повноважень в1днесено вир1шення питань щодо в1дпов1дност1 Конституцй закон 1 В та шших нормативних акт1в, м1жнародних угод, тлумачення норм Конституцп. На початку 90-х рошв було прийнято ряд закошв, що поклали початок формуванню правоохоронних оргашв УкраУни - прокуратура М1лщп, служби безнеки, нотар1ату, адвокатури, митноУ служби, податково'У служби тощо. Вщ самого початку Ух вир1зняла ор1ентовашсть на кранц демократичHi принципи, захист нрав i законних i H T e p e c i B людини й громадянина.

1 7. ТрудноцД державотворення

__

Але вже з перших /цйв незалежносН в Д1ялыюст1 вищих державних орга­ шв УкраУни стали виявлятися вади, пов’язаш, по-перше, з В1дсутн1стю достатнього досв1ду роботи в умовах незалежностц по-друге, неузгоджшпстю закоиодавчо'У i виконавчоУ г1лок влади, по-трете, гострою полН ичною боротьбою в укра'Унському сусп1льств1. Як насл1док, попри велику кшьшсть докуменНв, прийнятих Верховною Ра­ дою, конкретного мсхашзму УхньоУ реал1зацй розроблено не було. Π,ΐ докумен­ та вимагали додаткових роз’яснень, тлумачень, так званих гпдзакониих η κ τ ι β , опрацювання яких затримувалося на невизначений термш. Частина Ух мала попул1стський характер не могла реал1зуватиеь через В1дсутн1сть k o i i i t i b .

Вщсутшсть злагодженосН в робот! законодавчо! i виконавчо! влади пов’язана з тим, що законодавчо питания взаемодп та розподшу повноважень М1ж Верховною Радою, Президентом та органами виконавчо! влади врегульовано не було. Скасування б-ϊ статН Конституци С Р С Р про кер0вну роль К П РС багато депутаНв сирийняли як перехщ yciei' повноти влади вщ партп до рад. Парламентська газета «Голос Украши», яка почала виходити з С1чня 1991 р., замшть гасла «Пролетар! Bcix краш, еднайтеся!», пщ яким друкувалися Bci радянсью газети, обрала гасло «Владу - Радам!». Це ускладнювало процеси державотворення, а збо! у взаемодп' р1зних гшок влади створювали додатков1 труднощц провокували гостре полггичне протистояння В СуСШЛЬСТВГ Усунути ϊχ була покликана нова Конститущя Украши, розробка яко! почалася ще до проголошення незалежностц але в першш половин! 90-х ροκΐΒ ще не закшчилася.

I 8. Кримська автоном!я____________________________________ Надання Криму автономп у склад1 Укра!ни вщбулось у 1990 р. ще до фактичного рознаду Радянського Союзу. Результати референдуму 1 грудня 1991 р. засвщчили, що переважна бшышсть населения Криму шдтримала 1дею незалежност1 Укра'1'ни. Проте й противниюв незалежност1, приб1чник1в його включения до складу Pocii' в Криму було досить багато. 3 розпадом Радянського Союзу, який шщшвав повернення на батьк1вщину кримських татар, справа влаштування переселенщв повн1стю лягла на плеч1 Укра'1'ни. Центром боротьби за права коршного етносу швострова стала орган1зац1я кримськотатарського нац10нального руху на чол1 з Рефатом Чубаровим та представницький орган - Меджлш кримськотатарського народу, який очолив Мустафа Джемшев. Укра'1'нське населения Автономно!' Республши Крим (А Р К ) нал1чувало близько 700 тис. oci6. Нажаль, можливост1 реал1зацп його нацюнал ьних потреб були обмеженими. Пог1ршення економ!чного становища Укра!'ни, моральна й матер1альна пщтримка сепаратистських сил швострова з боку певних сил Pocii' загострили ситуац1ю на швостровг У травн! 1992 р. було прийнято Конституц1ю Криму, яка фактично вщкривала Шлях до його виходу ai складу Укра!'ни. Верховна Рада Украши визнала, що вказаш р1шення суперечать Конституцй Укра!'ни i скасувала !'х. Однак це не заспоко!ло сепаратис­ тов. У ci4 Hi 1993 р. на виборах прези­ дента А РК !'м вдалося привести до черемоги Л1дера Ресиубл1кансько! чартй' Криму Ю. Мешкова. Останн1Й, чезважаючи на зваженшть та толе­ рантность полшики Киева щодо Криму, Народний депутат Украши Вячеслав °дразу ж узяв курс на pi шучу конЧорновш i Голова Меджл 1 су кримсько­ Фронтац1Ю. 3 грубим порушенням татарського народу Мустафа Джем1 лев. Чинного загальноукрашського законоЫмферополь. 1992 р. Давства було прийнято у травш 1994 р.

закон «Про вщновлення конституцшних основ Республши Крим». Ю. Меш­ ков став зосереджувати владу в c b o 'i'x руках, грубо шноруючи кримський парламент. Це викликало розкол всередиш кримсько! елгги, частина яко! шшла на згоду з Киевом. У цш ситуацп' украшське кер1вництво не допустило силових метод1в вир1шення питань, залишаючись на позищях демократизму. У Bepecni 1994 р. Верховна Рада А РК значно обмежили повноважения Президента Криму i передала всю виконавчу владу голов1 уряду. У березш 1995 р. Верховна Рада Украши скасувала Конституцш А РК (з пропозищею розробити нову) i лшвщувала посаду президента Республши Крим. Наприкшщ весни 1995 р. Ю. Мешков таемно вшхав з швострова.

( ΠβρβΒΐρτβ себе J 1. Охарактеризуйте сощально-пол1тичну ситуацш в Украпп шсля проголо­ шення незалежностг У чому суть перехщного перюду i яю його особливосН? 2. Що означав поняття «державотворення» i яю його основш елементи? 3. Розкажггь п р о розбудову в л а д н и х структур в Украпп за умов н е з а л е ж н о с τί. Чому для забезпечення д е м о к р а т и ч н о го р о з в и т к у необх1дний под1л вла­ д и на три г1лки? Як формувалися ui Г 1л к и вл ади ? 4. Чому, на ваш погляд, теля проголошення незалежносН Верховна Рада Украши, обрана в радянсью часи, не була розпущена? 5. Розкаж 1Ть про Д1я л ь ш с т ь Верховно! Ради Украши першого с к л и к а н н я . 6. Яке значения мало прийняття Закону про громадянство i Закон про кордони Украши? 7. У чому полягало значения затвердження символ1в незалежно!' Украши? Схарактеризуйте ϊχ. 8. Схарактеризуйте виконавчу п лк у влади. Яке M icu e в нш поещали Прези­ дент i голова Ради MiHicTpiB (П рем ’ер-м 1 Н1 Стр).

9. Чому июля проголошення незалежносН постало питания про нову Конституц1ю Укра!'ни? 10. Визначггь o c h o b h i етапи формування укра!'нсько! армп. 11. Дайте характеристику системи судових та правоохоронних оргашв Укра!'ни. В чому полягае 1'хне основне завдання? Як1 η ο β ϊ елементи з’явилися в niй систем! шсля проголошення незалежноезч? 12. Коли й чому почався конституцшний процес? Яка його мета? Обгрунтуйте актуальн1сть розробки та прийняття Конституцп для молодо!' Украшсько! держави. 13. Схарактеризуйте причини загострення ситуацп' в Криму на початку 90-х роюв.

Документ В и с ту п П р е з и д е н та Укра'Гни Л . К равчука у М а р м н сько м у палац! з н а го д и п е р е д а ч ! УкраТнi к л е й н о д 1в (а т р и б у т 1в д е р ж а в н о !'в л а д и ) Укра'Гнсько'ГНародно1'Республ1ки в е кзи л ! Щойно я мав велику честь прийняти клейноди УНР - символи неперервноей юнування нашем держави... Свято з нагоди р 1чниц| Укра!ни набувае надзвичайно великого значения. На урочистому засщанн! Президент Укражсько! Народно! Республ 1ки в екзил! пан М и­ кола Плав’юк привселюдно передав Заяву i Грамоту про складання сво!х повноважень i припинення д 1яльносй Державного Центру УНР. Цей акт мае нагадати

B ciM , що Украша веде свш родовщ, свою полгтичну, державницьку бюграфто вщ

1Сторичних s a c iB , яю надають силу i велич нашому народу, - вщ n a c iB КиТвсько! P y c i, Козацько-ГетьманськоУ держави й Укра'шсько! Народно'! Республжи. Так уже сталося, а надто вже в останш 70 з лишком роюв, що b c i x , х т о боровся за самостшну Украшу, називали ϊϊ ворогами. У цьому зв ’язку я хочу особливо вщзначити: Уряд та Президент УНР в екзил!, краиц представники Укра'шсько'! громади, полишивши рщну землю через полггичн! мотиви, продовжували боротьбу за нашу незалежну державу. I та ниточка, що зв’язуе Aiacnopy з Украшою, hi на мить не розривалася.

Плав’юк М. Украша - життя мое. - Т. 1. - К., 2002.

Запитання до документа 1. Яке значения мала передача Украшi символ/в укра'шсько}' держ авносл в екЗ И Л 1 ?

2. Чи можна оц'шювати виступ Л. Кравчука як визнання того факту, що нов/тня Украшська держ ава е правонаступницею УНР?

[ З р о б ггь в и с н о в к и та у з а га л ь н е н н я д о п арагра ф а

»

8

6

- 8

7

. е В Р О П Е И С Ь К И И ВП Б1Р УКРА1И И

Згадайте 1. Коли Украшська РСР стала повноправним членом ООН? 2. Чи можна говорити про самостшну зовшшню полггику Украши в 60-80-τϊ роки? Чому? 3. Як складалися вщносини Украши з союзним центром шд час пере­ будови? Творче завдання Охарактеризуйте шторичт тдстави европейського вибору Украши i головш напрями його реал1зацп в nepuii роки незалежность I 1. Вихщ УкраТни на м !жнародну арену____________________ Важливою функщею незалежно'1 держави е самостшна зовн1шня полНика. Проголошення незалежност1 вивело Украшу на м1жнародну арену. При Цьому незалежна Укра'1'на виступилаяк п р а в о н а с т у п н и ц я У к р а'т ськ ог Р С Р i зберегла за собою yci позицп' в м1Жнародних оргашзащях, до яких вона входила рашше. Молода держава прагнула домогтися визнання свИового сгпвтовариства, що е щлком природним для кожно'! суверенно'! краши, бо це важлива передумова ϊϊ шнування. Першим м1Н1стром закордонних справ незалежно!' Укра'1'ни став кадровий дипломат Анатол1Й Зленко. Шд його кер1вництвом В1дбувалася розбуДова M i H i c T e p c T B a , яке пере'1'хало в престижне прим1щення на Михайл^вськ1Й плопп (колишн1Й будинок ЦК комсомолу Украши). За короткий час було сформовано кадри дипломатичних прац1вник1в, як1 забезпечили Функцюнування укра1'нських иредставництв за кордоном. Головш засади зовшшньо\' полп ики молодо!' держави визначалися в цей час Декларащею про державний суверенНет Украши. У розд1Л1 «М1жнаРодн! в1дносини» Декларацй' ироголошувався демократичний i миролюбНий характер зовн1ШНЬо'1 нолНики, формулювалися ϊϊ стратег1чн1 напрями. З о в т ш н я п о л т и к а У к р а ш и на п о ч а т к у н е за л е ж н о ст г бул а о с о б л и в о m ic но п о в ’я з а н а з в н у т р ш н ь о ю i сирямовувалася на виконання таких завдань:

утвердження i розвиток Украши як молодо!' демократично!' держави; збереження територ1ально! щлшносп та недоторканносН кордошв; забезпечення економ1чних i полггичних позицш в cbiti ; поширення позитивного 1мщжу держави на м1жнародшй apeni. Украша засуджувала вшни як знаряддя м1жнародно! полггики i прагнула вир1шувати м1жнародш суперечки лише мирним шляхом. Вона не висувала територ1альних претензш до сусш в i не визнавала територ1альних претензий до себе. До прийняття Деклараци про державний суверештет республжа фактично не укладала м^жнародних двостороншх договор1в, хоча й була надшена таким правом вщповщно до Конституцй' У Р С Р та Конституци СРСР. Але це право, як i чимало шших, мало суто формальний характер. 3 oceni 1990 р. становище ночало змшюватися. «Першою ласпвкою» став шднисаний 19 листопада 1990 р. Догов1р про основи вщносин з Росшською Федеращею. Здобуття незалежносН й припинення шнування С Р С Р створили щлком легггимш умови для зовшшньопол1тично'1 д1яльност1 Украши на якшно но­ вих засадах - самостшност1 й р1вноправност1 у м1жнародних вщносинах. Першим кроком на шляху до повноправного членства у световому сшвтовариств1 стало визнання Украши заруб1жними державами. Вже 2 грудня 1991 р. незалежну Украшу визнала Полыца, 3 грудня - Угорщина i Франщя, 4 грудня - Литва i Латвия, 5 грудня - вщразу п’ять держав, серед яких Рос1я. Останне особливо важливе: цей акт евггове сп1втовариство зрозум1ло як визнання того факту, що вороття до Союзу бшыие не буде. На початок 1993 р. Украшу як незалежну державу визнали 132 держави Свропи, Ази, Африки i Латинсько! Америки, з яких 106 встановили з нею дипломатичш зв’язки. На цей час республжою було шдписано 26 М1ждержавних i 90 М1Журядових договор!в i угод. Серед цих докуменпв особливо важливе значения мали договори з сусщшми кра!'нами, в яких ф1ксувалися дружш, добросус1дськ1 вщносини, непорушн!сть кордон1в i В1дсутн1сть територ1альних нретенз1Й один до од­ ного. Taxi договори 1991-1993 pp. були пщписаш з Польщею, Словаччиною i Угорщиною. Що ж до Румунп, го в1дносини з нею на початку 1990-х ροκΐΒ перебували у стан1 невизначеност1. 1 хоча Румушя визнала Укра!'ну i встановилаз нею 1 лютого 1992 р. дипломатичн1 в1дносини, офщшш румунськ1 кола ухилялися В1Д визнання шнуючих кордоьпв i гпдписання широко­ масштабного договору з Украшою. Суть проблеми кордон i в Укра!'ни з РФ. Бшорушею i Молдав1сю полягала в необхщносп ϊχ демаркацй' i демиптацп, тобто уточнения на м1сцевост1. Робота ця в 1991-1994 pp. ще не почалася. 2 липня 1993 р. Верховна Рада схвалила постанову «Про основш напрями зовшшньо! политики Укра!'ни» - базовий документ незалежно!' держави, на якому грунтуеться !ϊ м1жнародна Д1яльн1сть. Цей докум ент ще раз ш д к р если в м и ролю бн и й характер М1 Ж народно 1 дР я льн о ст 1 Укра!'нсько!' держ ави, дотрим ання нею норм м!Ж народного права, невтручання у вн утр 1 ш н 1 справи ш ш и х держав.

Серед завдань зовшшньо!' полггики Укра!'ни основними визначалисятак1: - забезпечення зовн1шньонол1тичних умов утвердження i розвитку Украши як незалежно!' демократично!' держави; - збереження територ1ально!' ц1Л1сност1 держави та недоторканност! ΪΪ кордон i в;

- забезпечення стабшьносп м^жнародного становища УкраЧни; - включения нацюнального господарства у свНову економ1чну систему-

У свою чергу, виршення цих завдань насамперед передбачало: - розвиток двостороншх М1ждержавних вщносин, особливо is сусщами i стратепчними партнерами; - участь у европейському сшвробггництв1 (загальноевропейському проpeci) i, в1дпов1дно, налагодження вщносин 13 захщними кра'Унами, членами Свропейського Союзу i Н АТО ; сшвробНництво в рамках СНД; - членство в О О Н та шших м1жнародних оргашзащях.

{ 2. Украина i загальноевропейський процес________________ Як одна з великих держав Свропи, Украина з перших дшв незалежносН взяла участь у за га л ь н о е в р о п е й с ь к о м у п р о ц есг, чггко заявила про свш европейський виб1р. В умовах, коли вщшшли у минуле «холодна вшна», военнополп’ична та щеолопчна конфронтащя М1Ж «cbitom сощал13му» та «евггом капггал1зму», М1Ж С Р С Р та СШ А, головним змютом загальноевропейського процесу стала економ1чна штегращя на принципах ринкового господар­ ства, демократичних щнностей, вщмови вщ безвщповщальних заклиюв до перегляду шнуючих кордошв, недопущения локальних та етшчних воен тощо. Стратепчною метою загальноевропейського процесу е едина Свропа при збереженш особливостей i специф1ки кожно! И кра\'ни. Головними документами, що визначали шляхи cniBnpani европейських держав, були: Заключний акт Гельс1нсько1 Наради з безпеки та сшвробшшцтва в Сврош (Н Б С С , 1975), Паризька харИя для ново! Свропи (1980), декларац1я «Виклик часов1 3μ ϊη », ухвалена у липн1 1992 р. в Париж1 на зустр1Ч1 Kpa'in - учасниць Гельслнського процесу («Гельстнського клубу», або Н БСС ). Участь в загальноевропейському npopeci Украша почала вже з перших ро­ юв незалежностг На початковому еташ нагальною необхщшетю украКнсько! зовшшньо! полынки було набуття членства у пров1дних европейських орган!зац!ях. У 1992 р., у хо;ц В1зиту до Гельстню, Президент Украши Л. Кравчук шдписав Гельсшський Заключний акт. А це означало, що европейська сшльнота визнала нашу державу, а Украша заявила про свою готовшеть дотримуватись визначених у Сврош зовшшньополггичних правил, дала згоду на активну участь у М1ждержавнш cniBnpapi як повноправний член Н Б С С (тепер Оргашзащя безпеки та сшвробшшцтва в Свроп1: О Б СС). На початку грудня 1994 р. на зустр1Ч1 глав держав i уряд1в краш - учасниць Наради з безпеки та сшвробггництва в Сврош в Будапешт! лщери чотирьох Держав - УкраУни, СШ А, Велико'1 Британи та Poci'i - шдписали Меморан­ дум про гаранта безпеки УкраУни. В ньому три ядерш кра'Уни шдтвердили своУ зобов’язання поважати незалежшеть, суверенНет та територ1альну Ц1Л1сн1сть нашо'У держави, утримуватися В1Д загрози чи використання сили врот и УкраУни. 10 березня 1992 р. УкраУна нриедналася до Ради 1пвн1чноатлантичноУ сп!впрац! - РП А С (тепер - Рада евроатлантичного партнерства - Р С А П ). Ця оргашзащя була створена Н А Т О i об’еднувала його члешв, а також колишшх члешв Оргашзаца Варшавського договору (О В Д ) та нових незаДежних держав, що виникли шсля розпаду СРСР. Ϊϊ метою були регулярш консультаца член1в Н А Т О i краУ'н-партнер1в з питань безпеки, конверей В'йськового виробництва, вшськових бюджетов, миротворчих операц1Й тощо.

Погодившись на участь в загальноевропейському npopeci, укра'Унське кер1вництво тим самим визнавало европейсью демократичш щнностц серед яких конститущйний устрш, ринкова економжа, забезпечення прав людини, приведения вггчизняного законодавства у вщповщшсть з нормами М1жнародного права. Важливим кроком на цьому шляху Mir стати вступ УкраУни до Ради бвропи. Ця европейська м1жнародна оргашзащя, створена 1949 р., проголосила своею метою побудову едино!' бвропи, яка базуеться на принципах свободи, демокра­ тй', захисту прав людини i верховенства закону. На початку 90-х роюв Рада бв­ ропи розглядала питания про вступ до не! нашо'У кра'Уни. Але, не дивлячись на заяву про ирихильне ставлення кер1вництва щеУ впливовоУ европейськоУ структури, УУ симпатй до молодо! незалежно! держави, вступ УкраУни в Раду бвропи перенесли на майбутне. УкраУна до цього вступу була ще не готова. Важливе мшце у зовншшьополггичнш д1яльност1 республжи посщають проблеми сшвробггництва з бвропейським боюзом ( 6 6 ) - впливовою оргашзащею штеграцп розвинених европейських кра'Ун. 6 6 був утворений 1993 р. Bin став подовженням 6 Е6 - бвропейського економ1чного сшвтовариства (европейського «бшльного ринку») i працював на його принципах, що продемонстрували свою ефектившсть у 50-80-τί роки. У рамках «бшльного ринку» захщноевропейсью кра'Уни забезпечили прорив у постшдустр1альне сусшльство, продемонструвавши разюч1 переваги ринково! економжи над радянською командною. Це було добре вщомо в УкраУш, яка потерпала вщ глибоко! економ1чно! кризи, i саме ця обставина привернула до 6 Е6 увагу кер1вництва УкраУни. У Bepecni 1992 р. вщбувся В1зит Президента УкраУни JI. Кравчука в Брюссель, де пройшла його зустр1ч з головою бвропейськоУ KoMici'i (по cyTi, урядом) 6 Е6 Жаком Делором. У ход1 зустр1Ч1 були вироблегп умови сн1вроб1тництва в галуз1 енергетики, науки i техшки, с1льського господарства. баме тод1 в Захщшй бврогп в1дбувалися осташп нриготування до створення 6 6 . Але про вступ УкраУни до цхеУ орган1зацй в Брюссел1 не говорили: для цього УкраУна не мала вщповщних передумов, головною з яких е конкурентоздатне ринкове господарство i демократична полггична система. 1нтеграц1я УкраУни до бвропейського боюзу залишилася одним 13 стратег1чних зовн1шньопол1тичних завдань nauio'i держави. Велию надй УкраУна покладала на бвропейський банк реконструкцй i розвитку ( 6 Б РР ) i КПжнародний валютний фонд, членом яких вона стала 1992 р. Вважалося, що сшвробггництво з цими м1жнародними структурами мае сприяти залученню 1нвестиц1Й в економ1ку УкраУни. Проте на початку 90-х роюв розм^ри захщних швестищй в економ1ку УкраУни були М1зерними. Головними причинами цього стала економ1чна нестабшьшсть УкраУни, пов1льн1 темпи УУ ринкових перетворень, невпевнен1сть зах1дних кра'Ун у ретельному догриманн1 гпдписаних угод.

1 з . У к р а т а , Рос1я i Сп1вдруж нкть Незалежних Держав (СНД) 1Бдиисання 8 грудня 1991 р. угоди про створення бшвдружнослч Незалежних Держав ( 6 Н Д ) констатувало факт розпаду 6 Р6 Р як суб’екта М1жнародного права i перехщзовшшньополггичних питань виключно до юрисдикцй колишн1х союзних республ1к. УкраУна активно почала налагоджувати добросусщсью в1дносини М1ж державами б 1пвдружност1. КУделегащя виступилаз низкою важливих пропозищй на зустр1чах кер1вник1в глав держав i уряди*

СНД, що вщбулися 1992 р. Вона вщстоювала принципи р1вноправност1 та взаемовигщного сшвробггництва. Однак вже у 1992 р. з йпщативи Pocii' з’явилися тенденцй до перетворення СНД у военно-шштичний блок, наддержавну гкштичну структуру чи навггь нову державу. Спробним каменем стала щея про створення об’еднаних збройних сил, вщ яко'1 Украша pimyne вщмовилася, сконцентрувавши головну увагу на створенш власно!' армй. « 1нтеграцшний» тиск почав посилюватися у зв’язку з пщготовкою до подпи­ сания Статуту СНД, який передбачав обмеження суверенггету краш CniBдружносН i початок вщродження наднацюнального центру. Вщ пщписання Статуту Украша вщмовилася, а вщносини з крашами СНД, у т. ч. й штеграцшш, змщнювала на двостороннш, р^вноправнш i взаемовигщшй основг За 1992-1993 pp. СН Д схвалила близько 400 угод, piiuenb та шших докуменНв, зокрема й таких, що надавали органам СНД наддержавш функцй. 3 uiei' К1лькост1 Украша пщписала лише 200, яш не загрожували ϊϊ суверенггету. У 1992-1993 pp. надй на краще, пов’язаш 3i сгйвдружшстю, почали остаточно розвповагися. Негативну роль у цьому вщшрала позиц1я Pocii' щодо енергоноспв (нафти, газу тощо) та ϊϊ ставлення до майбутнього Криму i проблеми Чорноморського флоту. Питания про Крим стало одшею з причин загострення в1дносин М1Ж Укра'1'ною та Pociero. У травн1 1992 р. Верховна Рада Росшсько'1' Федерацй заявила, що акти про передачу Криму Укра'1'ш не мають юридично!' сили з моменту ϊχ ухвалення. Укра'1'нське кер1вництво в1дмовилося розглядати Крим як предмет укра'шсько-росшських в1дносин i вважало проблеми швострова внутрпнньою справою Украши. Ситуащя стала вибухонебезпечною у липгп 1993 р. у зв’язку з постановок) i заявою Верховно!' Ради PocmcbKo'i Федерацп', що фактично проголошувала вщторгнення Севасто­ поля вщ Укра'1'ни i надавала йому статус мшта РФ. Лише виважена позшця кер1вництва Укра'1'ни забезпечила вих1Д з гостро!' полИично!' кризи. 1стотну роль вш грала й П1дтримка Укра'1'ни з боку ОО Н, зах1дних держав. Юридичну безгпдставн1сть р!шення рос1Йського парламенту визнав i Президент Pocii' Б. Сльцин. Але залишалася проблема Чорноморського флоту, яка була одшею з найгострццих у в1дносинах М1Ж Укра'1'ною i Pociero. Оголосивши себе повним i еди­ ним власником ycix флот1в колишнього СРСР, створених сп1льними зусиллями Bcix союзних республш (Тихоокеанского, Балт1Йського, П 1вн1чного), Pocin прагнула зберегти за собою Чорноморський флот з yciero системою його базування в Криму. В такий cnoci6 вона захищала cbo'i геополггичш 1нтереси в басейгп Чорного моря, в балканському i середземноморському регюнах. Позигця Укра'1'ни в цш ситуацй полягала в тому, щоб, πο-перше, мати в басейн! Чорного моря власш в!Йськово-морськ! сили, здатш забезпечити безпеку морських комун1кац1Й, а по-друге - нейтрал1зувати дй кримських сепаратист1в, πκί вели до порушення територ1ально'1 ц1Л1сност1 держави. Д 1ялыпсть ocTaimix особливо актив1зувалася в 1993 р. шсля обрання прези­ дентом Криму проросшськи налаштованого Ю. Мешкова. У червш i cepiini 1992 р. Л. Кравчук i Б. Сльцин на зустр1чах в Криму Досягли домовленосг! про встановлення подвшного контролю над ЧорноМорським флотом на и’ятир1чиий nepiofl. Фактично, флот залишався гпд Рос1йським командуванням. У 1992-1994 pp. проблему Чорноморського Флоту так i не було вир!шено.

\γ,

к .

1 4 . Реал1зац1я курсу на без'ядерний статус___________________ А Н Щ

Зпдно з Декларашею про державний суверештет (1990) Украша в односторонньому порядку оголосила про свое прагнення стати без’ядерпою, позаблоковою державою. Шсля проголошення незалежносп цей нам1рбуло шдгверджено. На цей час проблема набула надзвичайно!' гостроти: Украина, керуючись м1жнародним правом, оголосила все майно розташованих на !ϊ територп стратепчних i тактичних ядерних сил своею власшстю. Це 176 м1жконтинентальних балютичних ракет i 3 тис. одиниць тактично!' ядерно!' збро!' - третш у c b i t i ( ш с л я С Ш А i Poci'i) ядерний арсенал. Для c b i t o b o i ' с ш в дружносп, яка боялася «розповзання» шсля розпаду С Р С Р ядерно!' збро1‘ i втрати контролю над нею, заяви Украши про ядерне роззброення були сприйняп надзвичайно схвально. Але вщмовляючись В1д величезного ядерного потенщалу, наша держава прагнула твердих м1жнародних гарантш свое!' безпеки i певного економ1чного вщшкодування. Питания про без’ядерний статус Украши пов’язувалося з реал1защею нею положень трьох докуменпв - Договору про скорочення i обмеження стратепчних наступальних озброень (С Н О -1 ) В1Д 31 липня 1991 р., Лшабонського протоколу до цього Договору, який гидписали Бшорусь, Казах­ стан, РоОя, Украша та С Ш А 23 травня 1992 р., i приеднання республши до Договору про нерозповсюдження ядерно!' збро!' (Д Н Я З ) В1Д 1 червня 1968 р. Зпдно з домовленостями знищення тактично!' ядерно!' збро!' з Украши вщбувалося на територп Poci'i, де шнували в1дпов1дш техн1чн1 умови. До березня 1992 р. було вивезено 57 % одиниць ядерного озброення. На гой час деяю украшсью полпики порушили питания про недощлыпеть безплатно!' передач! дорогого обладнання Poci'i i, в1днов1дно, про матер1альну компенсац1ю Укра!'н1, надання !'й гаран г1Й безпеки. Результатом дискусш стало припинення вивезення i вимога з боку укра!'нсько1 сторони м1жнародних гарантий того, що вивезеш з Укра!'ни ракети справд1 будуть знищен1 у присутносп укра!'нських сностер1гач1в. Рос)я иогодилася на ni пропозицп. На початку травня 1992 р. тактичну ядерну зброю вивезли з Укра!'ни. На черз1 була складна i достатньо витратна процедура знищення 176 м1жконтинентальних бал1стичних ракет та ϊχ стартових майданчик1в. Але небажання кер1вництва Poci'i в1дшкодувати наш1Й Kpa'iHi варТ1сть вивезеного з ракетами урану i плутошю ( β ϊ η не знищувався, а перехо­ див у власшсть Р Ф ) викликало в укра!'нських пол1тичних колах нову хвилю дискус1Й щодо темшв i умов]роззброення Укра!'ни. ΟκρίΜ ф1нансових, виникли иолшичн! проблеми. Ненродумана позишя Верховно!' Ради Poci'i щодо Криму, яскраво продемонстрована у травш 1992 р.. розгцнювалася частиною украшського сусгпльства як заз1хання на територ1альну Ц1Л1СН1СТЬ укра!'нсько!' держави. А це спричинило η ο β ϊ дискусй' щодо збереження ядерного статусу. 30 вересня 1992 р. на Генералыпй Асамбле!' О О Н у Нью-Йорку MinicTp закордонних справ Укра!'ни А. Зленко заявив, що наша держава знищить стратепчний ядерний арсенал за умови надання !й 1ншими крашами гарантй безпеки i ({ннансово!' допомоги. Про це ж заявила i Верховна Рада Украши. Така позиц1я викликала роздратування i Poci'i, i С Ш А. В заруб1жних засобах масово!' 1нформацй' розгорнулася кампан1я дискредитацй' Украши. Тиск на Украшу посилювався. Зокрема, Роая/заявила, що вона буде виконуватй умови договору « С Н О - 1 » - лише тод1, коли Украина приеднаеться до Догово­ ру про нерозповсюдження ядерно!' збро!' (Д Н Я З ) як неядерна держава ( т о б т о

вщмовиться вод ракет). Украина обрала гнучку тактику: 18 листопада 1992 р. Верховна Рада Украши ратифокувала Договор, але водклала його дою на тер­ мш виконання умов, зазначених у водповоднш постаново. Цо умови, зокрема, передбачали: поетапне знищення можконтинентальних балостичних ракет за умови надшних гарантш национально! безпеки Украони, яку π ο β η η η ι надати ядерно держави; можнародну ф1нансову i техооочну допомогу. Почалиея тривало переговори, що закончилися 14 сочня 1994 р. спольною заявою СШ А, Poci'i i Украони, згщно з якою наша держава отримувала водшкодування за вартость урану, який мостився в ядерних зарядах, знищених на територп Украони. Нею визначались умови компенсацп за вивезену зброю та розмори допомоги нашш державо. С Ш А i Росоя фактично ставали гарантами безпеки Украши. Вказана угода була правовою основою иовного ядерного роззброення. Украша е першою серед держав своту, яка добровольно водмовилася вод ядерно! зброо. Важливим кроком на шляху ядерного роззброення стало приеднання Украши 16 листопада 1994 р. до Договору про нерозповсюдження ядерно! збро! (Д Н Я З ) за умови гарантш безпеки з боку ядерних держав. Цим самим Украша переконливо шдтвердила миролюбний характер свое! зовшшньо! полггики. 5 грудня 1994 р. у Будапешт! на зустр1Ч1 глав держав-учасниць Наради з безпеки та сшвробшшцтва в Сврош (Н Б С С ) кер1вники СШ А, Poci! та Ве­ лико! Британп надали Укра!н! гарантп ядерно! безпеки. Вони урочисто зобов’язалися поважати ϊϊ незалежшсть i суверештет, недоторканшсть кор­ донов, утримуватися в0д економочного тиску. Згодом вщповщн! документи подписали й оншо ядерно держави - Франщя i Китай. У червно 1996 р. проооес вивезення ядерно! збро! з територоо Украони завершився. Украона стала без’ядерною державою. Це змоцнило!! авторитет у свотовому сповтовариство, створило можливость додаткових онвестиооой роз­ винених краон в украонську економоку. Зокрема, суттево змонилися водносиоои з СШ А, яко погодилися на ооадання фонансовоо допомоги Украоно в здойсненно економ0чних реформ.

( TlepeBipTe се б е

)

1. Схарактеризуйте правово засади зовнооооньо! полггики Украони. 2. Що означае у сфер0можнародних в0дносин, що незалежна Украона - правонаступниооя Укра!нсько! РСР? 3. Розкрийте ocHOBiii принципи i завдання зовноонньо! полотики Украши. 4. Чим, на ваюоу думку, було викликане опвидке визнання незалежноо Укра!ни ононими державами? 5. Яке значенооя для утвердження незалежоюго статусу Украони мало ϊϊ ви­ знання Рос0йською Федерацоею? 6 . Яке значения мало для Украони питания визнання ϊϊ кордонов сусодноми державами? 7. Чому в 1991-1994 pp. не вдалося провести демаркащоо кордонов Украони з Росоею, Б0лоруссю όМолдовою? 8. Щоозооачае поняття «европейський виб0р Украони»? 9. Яку ооозиоо0ю займала наша краона оцодо СНД? Як ви гадаете, якими ооричинами вона обумооолена? 10. Схарактеризуйте вщооосиоои Украони з РФ в 1991-1994 pp. Якого вектора у цих водносинах дотримувалася Росоя, а якооо - Украона?

11. Яке значения у

М 1 ж д е р ж а в н и х вщносинах Украши i Pocii' мала проблема Чорноморського флоту? 12. Як1 проблеми постали перед нашою державою у nponeci ядсрного роззброення? Як вона ϊχ вирпиувала?

Документ 1. 3 «Деклараци про державний суверештет Украши» 16 липня 1990 р. ...Укражська РСР як суб’ект м 1Жнародного права зджсню е безп осередж зносини з жшими державами, укладае з ними договори, обмжюеться дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами, б ер е участь у д 1яльносл м 1жнародних оргаж зацм в о б ся з 1, необхщному для ефективного забезпечення нацюнальних ж тереав республки у полггичнж, економ 1чжй, еколопчжй, ж ф ормацжжй, науковж, техжчжй, культуржй i спортивжй сферах. ...Укражська РС Р виступае р1вноправним учасником М1жнародного спткування, активно сприяе змщненню загального миру i м 1жнародно'| безпеки, безп осеред ньо б ер е участь у загальноевропейському npopeci та европейських структурах. Укражська РСР визнае перевагу загальнолюдських цжностей над класовими, прюритет загальновизнаних норм м 1жнародного права перед нормами внутршньодержавного права.

2. 3 штерв’ю M iH ic T p a закордонних справ Укра'Гни А. Зленка Грудень 1991 р. Декларащ я про державний сувережтет не застарт а... Накреслеж нею umi маемо втшювати в життя i сьогодж. 1нша pin, що ниж ми вже пщмшли до практично!' р е а л 1зацм деяких з них. ... Я говорив про наш H a M ip зджснювати безп осеред ж вщносини з жшими д е р ­ жавами, укладати з ними договори, обмжюватися дипломатичними, консуль­ ськими, торговельними представництвами... 1нший ключовий напрямок: входження до загальноевропейського процесу i ев­ ропейських структур. Днями мжютерство направило урядам краж - учасниць НБСС листа i3 заявою про вступ до «Гельсжського клубу»... ...Ще одна важлива проблема - кордони Укра'жи, правовий статус прикордоння... ... З ов с 1м мало розроблений напрямок - дипломатичж вщносини з республж а­ ми колишнього Сою зу РСР. ... Ниж на перший план виходять питания зовжшньоеконом 1чж i вжськовополиичж. Полника i час. - 1992. - № 1. - С. 4-5.

Запитання до документов Д окумент № 1.----------------------------------------------------------------------------------------------------- 1. Проанал/зуйте витяг з «Д еклараци про держ авний сувереш тет Украши» вщ 16 липня 1990 р. 2. Чи могли бути реал/зованими передбаченi тут положения за час/в юнування СРСР? Ф ормулюю чи вщ повщ ь, врахуйте вщ мш ш сть м/ж Д екларацию та Законом. Документ № 2 . 1. С характеризуйте витяги з /нтерв'ю А. Зленка i поясш ть, чому Декларация про держ авний сувереш тет Украши, прийнята д о проголош ення незалеж носп Украши, була актуальна у гр у д ш 1991 р.? 2. Чи втратила Декларация свою актуальн/сть п/сля 2 липня 1993р., коли Верхов­ на Рада схвалила «Основш напрям и зовш ш ньо/ полпики Украши»?

[ 3po6iTb висновки та узагальнення до параграфа

# 8 8 - 8 9 . EKONOMI4HE СТАНОВИЩЕ УКРАУНИ В ПЕРШ1И ПОАОВИН11990-Х POKIB Згадайте | 1. Яш

причини невдач реформування економши СРСР у другш половиш 80-х ρ ο κ ϊΒ ? 2. Схарактеризуйте причини й наслщки глибоко! штеграцп народного господарства Украши в економшу СРСР. 3. Яке м1сце посщали пщприемства Украши у вшськово-промисловому комплекс! СРСР.

Творче завдання

Яш обставини викликали наростання в украшському сусшльств! кримшальних тенденций пщ час переходу до ринку?

I 1. Змши умов розвитку

θκοηομϊκμ

Украши_________________

Утвердження пол!тично!' незалежносН неможливе без створення стабшьΗοϊ, високоефективно! нацюнальжл економши, зор1ентовано1 на задоволення

повсякденних потреб людей. Попршення ж економ1чного становища в умо­ вах сощально-полтгично!' нестабшьносп неминуче ставить пщ загрозу ϊϊ державшсть. Власну життездатну економ1чну систему Украши доводилося створювати на рушах загальносоюзиого економ1чного комплексу СРСР. З’еднати щ розр1знен1 «обрубки» КОЛИСЬ М О ГуТ Ш Х СОЮЗНИХ В1ДОМСТВ, вдихнути в них життя, сформувати на l'xHift o c h o b i комплексну, цШсну й гармоншну нацюнальну економ1ку можливо було за умови виршення кшькох фундаментальних проблем. По-перше, необхщно було докоршно реформувати економшу на ринкових засадах, роздержавити ϊϊ, сформувати багатоукладну економшу, забезпечити p iB H o n p a B H i умови для розвитку Bcix ϊϊ форм власноеп - державно!', приватно!', колективнок По-друге, слщ було розгорнути структурну иеребудову промисловосН Украши. I насамнеред - нодолати ϊϊ одноб1чну ор1ентацш на важку шдуCTpiio; лжвщувати виробництва затратного характеру шляхом впровадження ресурсозбереження, ηοβιτηϊχ технологш, досягнень науково-техшчжн революци; спрямувати економ1чний розвиток на задоволення сощальних потреб, тобто с т в о р и т и со ц га л ь н о зо р ге н т о в а н у ек он ом ш у . Принцип «ви­ робництво заради виробництва», на якому десятир1ччями Грунтувалося функцюнування радянсько!' економши, повинен був поступитися мюцем шшому - «виробництво заради людей». По-трете, ποτρΐδΗΟ було на ринкових засадах створити ефективну систему економ1чно'1 кооиерацп шдприемств Украши як у середиш держави, так i з дер­ жавами «близького» (колишш союзш республжи С Р С Р ) i далекого заруб1жжя. Ця нова, побудована на природних ринкових принципах система економ1чно'1' кооперацп мала компенсувати розрив штучних, нав’язаних центром економ1чНихзв’язшв Украши з Роаеюта пппнми республжами колишнього СРСР.

I 2. Нацюнальний

банк, податкова служба i митниця_______

3 К1нця 80-х - початку 90-х ροκϊΒ основним напрямом розвитку укра'ш­ сько'!' скопом iки було визначено ϊϊ трансформацш в ринкову. Вже тод1 по­ чала створюватися необхщиа т ф р а с т р у к т у р а ринково! економжи. Так, у березш 1991 р. на 6аз1 Укра'шсько!' республжансько! контори Держбанку С Р С Р було утворено Нацюнальний банк Украши, у κ β ϊ τ η ϊ 1990 р. - подат-

кову с лу ж б у УкраУни, у червш 1991 р. був прийнятий Закон про митну снраву в Украшь Повноцшна Д1я ль нють цих оргашв держ авного управЛ1ння п очалася гпсля п роголош ення

незалежность Н ац ю н а лъ н и й ба нк Украш и прово­ дить едину державну полггику у сфер1 грошового o6iry, кредиту та забезиечення стаб1льност1 грошово'У одиниць B iH е головною банкгвською установок» незалежноУ держави, здшснюе банювський нагляд. Йому належить моно­ польке право на e M ic iio грошей в o 6 ir . Комерцшш банки УкраУни та шоземш банки можуть здшснювати банювськг операцп Ильки гпсля в1дпов1дноУ реестрацй' Нацюнальним банком. Нацк представляе пгтереси украши у вщносинах з центральними банками шших кра'Ун, мгжнародними банками та фшансово-кредитними оргашзацгями. П о д а т к о в а с л у ж б а з д ш с н ю е к о н т р о л ь за сплатою податкгв. В умовах переходу до ринку спостершаеться посилення економгчноУ злочинностц що розширюе сферу д1яльност1 податк1вц1в. М и т н а с л у ж б а к он т р о л ю е провезення товаргв через кордон та Ух оподат­ кування. Указом Президента УкраУни В1Д И грудня 1991 р. було утворено центральний орган державного управлшня в галуз1 митно'У справи - Дер­ жавний митний комгтег УкраУни. У 1992 р. введено в Д1ю Митний кодекс.

I 3. Спроби реформування економши

___

ГПсля проголошення незалежносН УкраУна чНко визначила ир1оритетгпсть ринковоУ системи господарювання. Однак, як показало життя, одного декларування i створення певних державних структур для забезпечення ринкових вУдносин виявилося замало. Ключов1 позицУУ в уряд1 посгдали представники старо'У номенклатури, «запрограмован1» на виконання чужих вказгвок. Розробляти та здшснювати економ1чн1 програми та приймати ефективнг ргшення ц1лком самост1Йно, без «узгодження» з верхами (як це було в радянських умовах), вони виявилися несироможними. 3 початку С1чня 1992 р., коли рос1Йський уряд G. Гайдара скасував державний контроль за цшоутворенням, у державах СН Д иочалося стргмке зростання Ц1н на eci без виня гку товари. Звичайно, цей процес не оминув i УкраУну. «Прозор1», безмитн1 кордони з PocieK» (митниц1 працювали лише на зах1дних кордонах), T ic u i зв’язки двох суадш х держав робили злет щн в УкраУн1 неминучим. Зокрема, цгни на газ в УкраУн1 зросли за 1992 р. в 100 раз1в, на нафту - в 300 разгв. Зростання Ц1Н спричинило 1нфляц1Ю. Фгнансова система почала розвалюватися. Спробою певноУ протидй економ1чшй пол1тиц1 Poci'i i захисту BHy rpiiuггього ринку стало введения з 10 ачня 1992 р. к у п о т в б а ш т о р а з о в о г о в и к о ­ р и с т а н н я , якг були прообразом нацгоналыгоУ валюти. Однак це лише част-

ково стримало обвальний pier цш, πκί за короткий час шдвищилися в десятки раз1в. Особливо сильне обурення викликало шдвищення цш на продукта харчування. Вщчувалося, що позитивних змш в економ 1 Ц1 досягти не вдалося. Восени 1992 р. в обета новщ загального невдоволення населения та парламенту уряд В. Фокша πΐιποΒ у вщетавку. 27 жовтня 1992 р. Верховна Рада затвердила склад нового Кабшету M i H i c T p i B на чол1 з Л. Кучмою. До нього увшшли представники р1зних полггичних сил. Верховна Рада надала глав1 уряду право видавати декрети з неврегульованих законодавством економ1чних питань. Однак економ1чна ситуащя в кра!ш продовжувала попршуватися. За цих умов у червш 1993 р. почався страйк шахтар1в Донбасу. Страйкар1 виступили не лише з економ1чними, а й з полшичними вимогами, серед яких проведения референдуму щодо дов1ри Президенту i Верховнш Рад1 Украши. Шд референдуму вщмовилися: було вир1шено провести достроков1 вибори до Верховно! Ради у березш i вибори Президента у червш 1994 р. Уряд Л. Кучми у вересн1 1993 р. πϊιηοβ у вщетавку. Усю повноту виконавчо! влади за рпиенням Верховно! Ради взяв на себе Президент Украши Л. Крав­ чук, а виконувачем обов’язшв Прём’ер-мппстра було призначено народного депутата Ю. Звяпльського. Це не покращило ситуац1ю в держав1. Р 1вень 1нфляцй' 1993 р. був найвищим у с в т . Укра!на стала лидером серед держав св1ту за дефщитом державного бюджету. У той час як населения потерпало в1д росту цш на найнеобх1дн1ше, Директорський корпус отримав свободу господарсько! д1ялыюст1: контроль Держави за цшоутворенням було знято й фактично дозволено в1льну торпвлю иродукц1ею промислового виробництва. За таких умов пщприемства одержували надприбутки навггь при спад1 виробництва. Цши на!хню проДукц1ю зросли в десятки раз1в, а реальна заробНна плата б1льшост1 працюючих стр1мко зменшувалася. Про конкуренц1ю не могло бути i мови, бо для Демоноиол1зацп ninoro не було зроблено. У багатьох директор1в завод1в i фабрик сформувалося переконання, що вони, залишаючись кер1вниками Державних 1Йдприемств, можуть на свш розеуд розпоряджатися виробленою продукц1ею. При цьому нормальним явищем вважалося щедре державне Дотування, шльгове кредитування таких п1дприемств. Створилися сприятлив1 Умови для крим1нал1зац1! економ1чного життя. Одним з майже легальних cnoco6iB цього було утворення при державних пущриемствах велико! к1лькост1 комерц1йних малих шдприемств (М П ). Саме П1д ϊχ нрикриттям розкрадалася народна власн1сть, a rpoini перекачувалися за кордон. Так, у 1992 р. Р о а я згщно з укладеним договором поста­ вила в Укра!ну 32 млн т нафти. Ϊ! nina була в 10 раз1в нижча за свПову. Про­ тягом короткого часу 8 млн т ще! нафти було продано за допомогою М П за кордон. Грош i остли на приватних рахунках 1ноземних банк1в. Украша

В1Д ще! операцп' шчого не отримала. Таких афер у nepiui роки незалежносп було нимало. Наприкшщ 1993 р. до програми екоиом1чних реформ було внесено корективи. У схвалених Верховною Радою головних напрямах д]яльност1 уряду йшлося про «поступовшть», а не форсування ринкових реформ. 06iцяна «поступовшть» на практищ означала фактичну вщмову вщ реформ. Почалося гальмування економ1чно! Л1берал1зацп й вщповщне вщновлення адмшштративно-бюрократичних метод1в управлшня. Вдалося дещо знизиги шфляцш, але досягнуто це було шляхом масового зупинення шдприемств, вщстрочки терм1шв бюджетних виплат i небувалого зростання заборгованосН держави пращвникам державно-бюджетно!' сфери, як1 по кшька мшящв не одержували зарплати. 3 початку 1994 р. реформування економжи було практично згорнуте. В цей час прюритетною стала полггична боротьба i, зокрема, вибори Пре­ зидента Украши. Пасивш й непослщовш намагання реформувати економжу вкрай нега­ тивно позначалися на сташ важко!' промисловосН Украши, що була одшею з найрозвинутших у колишньому СРСР. Розрив економ1чних зв’язшв при блокуванш нових, побудованих на ринкових засадах, лжвщащя системи централ13ованого постачання Bcie! номенклатури матер1ал1в, комплектуючих вузл!в та деталей залишили гпдприемства Укра!ни наодишц 3Ϊ сво!ми проблемами, спричинили зупинку i банкрутство багатьох 13 них. Негативно позначилася на сташ промисловосН республ1ки енергетична криза. Головною и причиною було зменшення на 20-30 % поставок енергоноспв is Poci'i. Особливо гостро питания енергоносй'в постало у зв’язку з пееходом на c b i t o b i Ц1ни, д о я к и х Укра!на финансово була абсолютно не готова, ϊ виробництва в1дзначалися високою енергозатратгйстю i ор1ентувалися на низьк1 Ц 1н и на енергоносп, що штучно утримувалися в СРСР. Це призвело до кризи в електроенергетищ Украши, де понад дв1 третини електроенерги вироблялося тепловими станщями. У нелегкому становищ! опинились атомн1 електростапцй', що виробляли понад 30 % електроенерги. Чорнобильська катастрофа та пов’язане з нею негативне ставлення до ядерно! енергетики, проблеми постачання ядерного налива з Poci'i та захоронения радюактивних в1дход1в надзвичайно ускладнили умови роботи атомних електростанцш. У скрутному становинц перебував металург1йний комплекс Укра!ни, який об’еднував понад 270 шдприемств. Проведена в 1987-1991 p p . багаторазова перебудова управлшня з суттевим скороченням прав мпистерств иризвела до того, що галузь стала фактично некерованою. За 1990-1993 p p . обсяги ви­ робництва знизилися бинлп як на 30 %. В умовах гндвищення щн на енергоHoci'i, пост1Йних затримок постачання вуг1лля деяк1 п1дприемства пщшшли впригул до неминучо! зупинки. Техшчний р1вень мегалургй' був низьким i залишався на piBiii 30-40-х рошв, значно В1дстаючи В1Д свНових иоказник1в. У важкому становипц залишалася харчова промисловшть, де переважали CTapiтехнологй. Все цеспричинило величезн1 втратис1льськогосподарсько! продукци, що становили in кол и половину й бшыие вирощеного, i негативно позначилося на якосН T o e a p i B . Т 1льки у 1994 р. виробництво TOBapiв народного споживання скоротилося на третину, а впродовж першо! половини 90-х ροκϊΒ - бшып як наполовину.

?

За умов вщсутносп державно!' пщтримки власного товаровиробника ринок заполонили товари шоземного виробництва, переважно низько! якостЕ В результат! через масовий ΐΜπορτ таких TOBapiB населения Украши швестувало економжу шших держав. Негативш тенденщ! з’явилися i в ρο6 οτϊ транспорту. Нестача палива, подорожчання перевезень, труднонп в забезпеченш новою техшкою та запчастинами стали головними причинами зменшення обсяпв вантажних та пасажирських перевезень. Бшып як наполовину скоротилися обсяги ρο6ΐτ a B ia T o p iB , моряюв, ρ ϊ η κ ο β η κ ϊ β , на третину - зал1зничник1в та автомобшкгпв.

■ 4. Становище в стьському господарств!____________________ У Радянському Союз1 сыьське господарство республши постшно було сощальним (як джерело дешево! робочо! сили) та економ1чним (внаслщок викачування з нього за безщнь сшьськогосподарсько! продукщ!) донором промисловостЕ Стльськогосподарське виробництво забезпечувало насе­ ления М1ст продуктами харчування, а промисловшть - сировиною. Аграрний сектор економши, якому придшялося мало уваги в сощалютичному сусп!льств1, ще в ripuioMy становипц опинився в nepmi роки незалежностп Аграрне виробництво продовжувало базуватися на колгоспно-радгоспнш систем! господарювання, закладен1Й ще в ЗО-τί роки. У 90-τΐ роки значна частка укра!нського кер^вництва вже розум1л а !! неефективнють та безперспективнють. У 1990 р. у прийнятому Земельному кодекс! Украши декларувалася потреба реформи земельних вщносин, включаючи приватну власшсть на землю. Протягом 1991-1992 pp. Верховна Рада прийняла важлив1 для подалыпого розвитку с1льського господарства Закони Укра!ни «П ро селянське (фермерське) господарство», «Про форми власносН на землю». Ними вщкривався шлях до розвитку на сел1 форм господарювання, альтернативних консервативн1Й колгоспно-радгосин!й систем!. У 1992 р. було здшснено паювання майна колгосшв та !х «косметичне» перетворення на колективш с1льгоспп!дприемства (К С П ), селянсью спшки, кооперативи, акцюнерн! товариства. Однак ключове питания щодо приватизац!! земл1 i створення альтернативних КСП господарств вир1шено не було. Селяни не В1дчували себе господарями наземлЕ Обсяги виробництва з року в ρίκ падали. Шд тиском колгоспно-радгоспного лоб1 у Верховн1Й Рад1 вищ! органи влади раз за разом приймали р1шення про ηοβϊ й hobi rpouioBi вливання в шльське господарство. До рядового колгоспника, робИника радгоспу ni rponii зазвичай не доходили, осщаючи на рахунках банюв i р1зних посередη π κ ϊβ . Разом з тим кожне таке р1шення спричиняло новий виток шфляцЕ!, В1д яко! сграждали eci, у тому числ1 й с!льськогосподарськ1 шдприемства. Отриман! через К1лька MicaniB кошти за здану продукц1ю не покривали навИь витрат на закушвлю селянами пального та запасних частин. Б!льш1сть господарств перетворилася на безнадшних ф1нансових боржник^в i була неспроможна придбати необх!дн1 машини, мехагпзми, мшеральш добрива га засоби захисту рослин. Новим, обнад1Йливим явищем в аграрному сектор! було виникнення селянських (фермерських) господарств. У фермерських господарствах не Допускалося великих втрат вироблено! сшьськогосподарсько! продукщ!,

що було звичайним явищем у колгоспах та радгоспах. Факти свщчать, що, використовуючи у 1994 р. лише 1,6 % площ1 земельних угщь, фермерсью господарства виробляли спльки, сюлыси виробляла середня область Украши. Водночас поширеним яви­ щем стало отримання земл1 для заняття фермерством кер1вниками господарств та наближеними до них особами. Разом 13 кращими угщдями вони на випдних умовах скуповували колгоспну та радгоспну технжу. Таким чином, реформи у сшьському господарств1 мали формальний характер i в повному обсяз1 не реал13овувалися. Це, зокрема, стосувалося найважливпиого питания - p iBHO C T i р1зних форм власиосИ та шдтримки Bcix форм господарювання - вщ кооперативно!' до фермерсько!. Зважаючи на необхщшсть рпнучого реформування та шдтримки села, Верховна Рада у жовтш 1994 р. приймае Постанову «Про подолання кризового стану в агропромисловому комплексЬ. ГТроте конкретного мехашзму реформування сшьськогосподарсько! сфери в першш половит 90-х роюв розроблено не було.

1

5. Роздержавлення, приватизащя та фшансова система Украши

Важливим компонентом економ1чних перетворень стали процеси роз­ державлення та приватизацп. Так звана номенклатурна приватизация почалася в Укра'Ш ще в 1989-1991 pp. Осюльки шяких законних мето/цв роздержавлення ще не розробили, в сусп1льн1Й св1домост1 це сприймалося як розкрадання державного майна. Шсля проголошення незалежносп гид приватизащю почали п1дводити законодавчу базу. Ц Ш та основш принципи приватизацп були закладеш у схвален1Й Верховною Радою Украши 31 жовтня 1991 р. «Концепцп роздержавлення i приватизацп шдприемств, земл1 i житлового фонду». Приватизащя в Украпп, як i в ря/п 1нших европейських краш, розпочалась 13 гпдприемств сфери обслуговування. Переважна б1льш1сгь заклад1в nie'i сфери була приватизоваиа '1'хгпми колективами або кер1вниками. Всього за 1992-1994 pp. в Укра!гп було приватизовано понад И тисяч гпдприемств. Це створило умови для розвитку альтерпативних державшй сфер вироб­ ництва i обслуговування. Саме навколо таких шдприемств концентрувався малий 6 i3 H e c , який, на вщмшу вщ державного сектору економши, стабшьно зростав. Розбудова незалежно! держави передбачала створення власно! финансовогрошово! системи. При провщнш рол i Нацюнального банку Укра!ни з ме­ тою полшшення 1снуючо! фгнансово! системи в першш половиш 90-х роюв було сформовано густу мережу банювських установ з мшцевими ф1Л1ями. Однак демонопол1зац1я фгнансово! системи, небачене розширення мереЖ1 комерц1Йних банк1в в1дбувалися стихгйно, без надежно! законодавчо!

бази та контролю з боку Нацюнального банку Украши. В результат! сфера банювсько! д1яльност1 виявилася практично некерованою, що створило умови для численних фшансових зловживань. Випуск не шдкршлених реальними товарами грошей (емю1я) набув лавинопод1бного характеру. Спроби Нацюнального банку зупинити шфлящю шляхом стримування потоку «пустих» грошей (купоно-карбованщв) не да­ вали бажаних результате. Планом Нацюнального банку УкраТни передбачалося, що в 1993 р. грошова маса o6iry зросте в 1,9 раза, фактично ж вона збшьшилась у понад 18 раз1в. У результат! кожне чергове шдвищення зарплати, закушвельних niH на шльськогосподарську продукщю тощо призводило до нового витка шфляцп, яка поглинала отримаш кошти. У 1994 р. 500-тисячна купюра купоно-карбованця мала варНсть 4 долари СШ А. Показником кризового стану державних фшаншв стала деформащя податково!' системи. Колосальна юльюсть та розм1ри платеж1в, як1 змушеш були вносити держав! шдприемства, зрештою призводили до вимушеного згортання виробничо'! та комерщйно! д!яльност1, або ж - до «Н ш зацп» еко­ номши. Переважна быышсть комерщйних структур ушляко ухилялася В1д сплати податюв, приховувала реальн1 прибутки. Ф 1нансова сфера держави опинилася у стан1 глибоко! кризи. Ϊϊ подолання було можливе у pasi зд1Йснення щлого комплексу ринкових реформ.

( Перев1рте себе ) 1. Схарактеризуйте o c h o b h i завдання, що стояли перед економ1 кою УкраТни шсля проголошення незалежность В чому полягали об’ективн! та суб’ективш труднощ1 вир1 шення цих завдань? 2. Яка роль в умовах ринково! економжи в1 дводиться Нац!ональному банку, податковш служб!, митниц1 ? 3. Пор!вняйте економ1чну полИику каб!нет1 в В. Ф ок 1 на, Л. Кучми i Ю. ЗвяНльського. В чому особливост! курсу КОЖНОГО 3 них? 4. Назв 1ть причини економ 1 чного спаду в nepmift половши 90-х роюв. Що робилося для стабШзацп економ 1 ки? 5. Визнач1ть причину енергетично! кризи i до яких насл!дк1 в вона призводила. 6 . Чому державна допомога аграрному сектору не призвела до позитивних результат1 в? 7. Розкрийте змшт понять «ш ф лящ я», «бюджетний деф 1 цит», «л!берал!зац 1 я економжи», «структурна перебудова економ 1 Ки», «грошова eM icin ». 8 . Дайте характеристику пщсумкам роздержавлення i приватизацп в Укра'!н! в перппй половин! 90-х ροκϊΒ. 9. Проанал 1 зуйте причини i прояви кризи аграрного сектору УкраТни. Що було зроблено i що необхщно зробити для подолання кризи? 10. Схарактеризуйте появу фермерських господарств та ϊχ мшце в структур! шльськогосподарського виробництва. 11. Чим була викликана фшансова криза в Укра'!ш?

Документ 1 . 1з виступу Президента Укра'Гни Л. Кравчука на зустр 1Ч1 з представниками Президента в районах Грудень 1993 р. Ми прогнозували, що коли буде роздш держав, реформування суспшьства, неминуч! i кризов! явища. А л е не уявляли до кжця масштаби кризи.

...Серед причин нижшньо)'складно? ситуацие внутршж, яю полягають у структур­ о й перебудов! промисловосл, налагодженО нових зв’язюв всередиО Украши М1ж пщприемствами, реформуванО фшансово)', кредитно(, банювсько! систем. ЗовО ш О фактори. Часто кажуть, що, мовляв, Украша - якась така непослушниця, яка спровокувала процеси економ!чного розпаду. ...6 люди, яю кажуть: давайте швиденько зб!жимось назад, все стане на c b o i m i c ц я - i ковбаса стане дешевою, i все стане безпроблем но. Мабуть, той, хто про це каже, прагне до того, щоб вщтворити все як було: i «централ130ване», «адмшн стративне», i «в л ад а одОе)' сили» i т. д. Голос Украши. - 1993. - 25 грудня.

2. Економ1чна ситуащя в УкраУш в 1993 р. за оцшкою вчених НАН УкраУни У галуз! економжи зам 1сть цивт13ованого переходу до ринку найпотворышими варварськими методами вщбуваеться первюне нагромадження катталу. Тривае запекла боротьба за оволодшня матер1альними багатствами краши. У цш боротьб! з а д 1ян 1yci можлив! засоби: граб 1ж, крад 1жка, спекуляцм, корупщя, шан­ таж, зловживання владою, шахрайство тощо. Виникають д о б р е оргашзоваы злочинн! угруповання, яю поступово проникають у владш структури, значною M i рою пщпорядковують ϊχ власним потребам. 3 шшого боку, державн! чиновники, службовщ b c i x сф ер сам! втягуються в гонитву за матер 1альними благами, часто стаючи на злочинний шлях ϊχ здобуття. Вщбуваеться тотальна кримшал 1защя сусптьного життя. Справа попршуеться тим, що захоплеш у державн! руки багатства не вкладаються в розвиток господарства, економжи краши. У переважн!й бшьшост! вони функщонують як спекулятивний капггал або осщають за кордоном, швестуючи таким чином економ 1ку зар уб 1жних краш. Ппершфлящя набирае дедал! бтьш их о б е р л в не ттьки тому, що нашвзруйнована економ 1ка неспроможна з нею б о р о ­ тися, а значною Mipoio ще й тому, що в ϊϊ наростанш зацжавлений спекулятивний каптал, особливо банки, яю за умов нестабш ьносл мають величезн! прибутки. Грошова eMiciB на руки й тим господарникам-управлшцям, як! орган130вують викуп майна державних пщприемств за ϊχ кОлишньою номшальною щною, що для покупця виявляеться у багато р а з 1в нижчою вщ ϊχ реально! вартост!. Кремень В., Базовюн 6 ., Мщенко М., Небоженко В., Ситник П. Сощально-пол1тична ситуащя в Укра'1'Hi: стан i тенденцп розвитку (середина 1993 року) // Полгголопчн! читання. - 1994. - № 1. - С. 25-26.

Запитання до документов Документ № 1.------------------------------------------------------------------------------------------------------------

1. Чому, на ваш у думку, П резидент Л. Кравчук i його оточення «не уявляли до к/нця масш таб 1 в економ/чно/ кризи», яка супроводж уе реф орм ування суспшьства, ф ормування украш сько) нацю нально) економ ки? 2. 3 яких причин не було своечасно роэроблено еф ективну програм у подоланнякризи? Документ № 2.-----------------------------------------------------------------------------------------------------------1. Чому ф орми переходу д о ринку, яю були реализован'! в УкраМ , автори ц/'е/'

статт! вважають варварським и? У чому проявлялося ϊχ варварство? 2. Хто був зацж авлений у цих варварських ф ормах? 3. Яким чином, на ваш погляд, можна було уникнути цього варварства? | 3 p o 6 i T b висновки та узагальнення до параграфа

#

9

0

- 9

Згадайте

1

. П0Л1ТИЧМ1 ПРОЦЕСИ В 1991-1994 pp.

1. Коли

в Украш1 почала формуватись багатопартшна система?

2. Янг принципи покладеш в основу под1лу партш на Л 1 В1 , прав1 та центрист-

ськх? 3. Ηκΐ партп, що виникли в Украпи, справляли найбГлыпий вплив на сустльно-полггичт процеси наприкшщ 80-х - на початку 90-х рокгв. Творче ЗавдаННЯ | Чим були викликаш суперечност1 в полггичшй систем1 Украши в nepnii роки ϊϊ незалежноста?

1 1. Т рансформац»я державно)' влади________________________ Шсля заборони Д1яльност1 Компартй постало питания полйгично!' опори влади. В демократичному сусшльств1 такою опорою е полггичш партп. Але повноцшних партш з чггкими програмними щлями i стабшьним складом в Украпи не було. В цих умовах пщ кер1вництвом Президента Л. Кравчука почали об’еднуватися представники колишньо! партшно! i державно! но­ менклатури, яка стала на позицп незалежносН Украши. Не перебуваючи в жодн1Й партй", вони склали своер1дну « n a p m v o в л а д и » . Свою полггичну Л1Н1Ю «парт1я влади» проводила, тримаючи П1д cboim контролем законодавчу i виконавчу Г1лки влади. У грудш 1991 р. було створено президентську адм!1пстрацпо, покликану забезпечити ефективне зд1Йснення главою держави cboix владних повноважень, зокрема контролювати уряд i координувати дй Президента з парламентом. У лютому 1992 р. шд тиском президентського оточення Верховна Рада прийняла змши до Конституци, зпдно з якими Президент ставав главою держави та виконавчо!' влади, одержував контроль над урядом i право призначати ключових М1шстр1в. У лютому 1992 р. була створена Державна дума Украши - структура при Президентов!, яка мала консультативнi функцп i займалася стратепчним илануванням. Але 4ΪΤΚΟΓΟ розпод1лу повноважень М 1Ж Президентом i Верховною Радою досягти не вдалося. Верховна Рада не збиралася обмежувати свою Д1яльн1сть законотворчхстю: вона зберегла за собою право затверджувати кандидатуру Прем’ер-MiHicrpa, запропонованого Президентом, i через профшып ком1тети, я кi часто дублювали вщновщш м1Н1стерства, контролювала роботу уряду. Таким чином, уряд виявився шд подвхйним контролем: i Президента, i Верховно'1 Ради. В результат! президентська адм!н!страц1я i Державна дума увшшли в конфл1Кт з Верховною Радою. Закшчилося тим, и;о шд тиском Верховно! Ради Президент наприкшщ 1992 р. змушений був лжвщувати Державну думу. В умовах протистояння президентсько'! i иарламентсько! г1лок Л. Кравчук niiiioB на розширення «партй влади» за рахунок залучення колишгпх опоненНв. На початку 1992 р. β ϊη проголосив курс на консолщацш Bcix прогресивних сил сусп1льства для розгортання державотворення. Головне М1сце в цьому процесх В1дводилося PyxoBi, який, на думку Президента, здатний «сьогодш очолити Bci HporpecHBHi сили i партй в 1м’я Укра!'ни». Частина рух1вц1в - члешв р1зних парт!й (Рух був громадською opraniaaniero, яка об’еднувала представникхв р1зних Парт1Й) активно вщгукнулися на заклик Президента, П1дтримавши «партш влади». Вони утворили Конгрес нацюнально-демократичних сил (КНДС). Утворення КНДС шдштовхнуло процеси грансформацй Народного руху. Частину Д1яч1в Руху було запрошено у владш структури. «Парт1я влади» вм1ло використовувала авторитет та хнтелектуальний потенщал нацюнально-

демократичних сил, водночас не допускаючи його Д1ЯЧ1В до основних важел1в управлшня. Водночас y c i сво!- провали й прорахунки «партия влади», а також Л1В1 сили списували на рахунок Руху. Внаслщок цього, не будучи жодного дня при влади не обшмаючи посад Президента, Голови Верховно-! Ради та його заступниюв, глави Кабшету M i n i c T p i B , кер1вниюв ключових M i H i c терств i в1домств, Рух i нацюналыю-демократичш сили в щлому стали в очах деморал1зовано1 частини населения причетними до B c i x негаразд1в. Не дов1ряючи Л. Кравчуку i його оточенню, не погоджуючись на роль «цапа-в1дбувайла» полИики уряду, бьлышсть Народного руху на чол1 з В. Чорноволом стала в опозищю до влади, звинувативши И в гальмуванш реформ, небажанш Д1яти pimyne й наполегливо. Поступово ця масова орга­ шзащя почала еволющошзувати в полггичну парт1ю.

Ш- MicueBi органи

влади М1Ж Президентом i Верховною Радою________________________________________

О б’ектом конкуренцп мтж Президентом i Верховною Радою стали також MicneBi органи влади. За поданням Президента УкраУни Л. Кравчука 5 бе­ резня 1992 р. Верховна Рада республши прийняла Закон «Про представника Президента УкраУни». Вщповщно до нього в областях, районах та мштах центрального шдпорядкування - Киев1 та Севастопол1 - на баз1 виконкоΜΪΒ обласних рад формувались ηοβϊ органи влади - Micpeei адмшштрацп. ϊχ очолювали представники Президента, яких Bin призначав особисто. Це посилило виконавчу владу, дало змогу центру актившше контролювати процеси в p e r i o H a x . Водночас в окремих мнщях виникли серйозш суперечHOCTi м1ж призначеними представниками Президента i головами обласних рад. Це було пов’язано з невизначешстю Ухнього статусу. В березш 1993 р. Верховна Рада визнала, що вищою посадовою особою в p e r i o n i е голова обласноУ чи районно'У ради. Однак реально бшьше влади мав предсгавник Президента. B p e i u T i гпд тиском мщцевих рад та прокомун1стичноУ б1льшост1 Верховно!- Ради 1нститут представник1в Президента у 1994 р. було лжвщовано. Натомщть, в1дпов1дно до нового законодавства, функцй- виконавчоУ влади в областях, мщтах, районах переходили до βηκοηκομιβ рад. Виконкомами та радами вщповщних p i e n i B керували ϊχηϊ голови, котрих обирали всенародним прямим голосуванням. Не в ycix випадках це дало гюзитивш результаги. Нова вертикаль влади лише починала формувагись.

I 3. Ηοβϊ

полгтичж

napTi'i в 1991-1994 pp.______________________

Одночасно з перегрупуваннями шнуючих полНичних парт1Й тривав процес оргашзацшного оформления нових. Правовою базою цього процесу став прийнятий у червш 1992 р. Закон УкраУни «Про об’еднання громадян». Ним було визначено, що право грома­ дян на свободу об’еднання е Ух невщ’емним правом. Видшялось дв1 ochobhi групп таких об’еднань - полггичш партй- та громадськ1 оргашзацй-. П о л гт и ч ним и п а р т гя м и було визначено об’еднання громадян - прихильниюв певноУ загальнонац1оналы1оУ програми сушильного розвитку, як1 мають головною метою участь у виробленш державно!- полНики, формуванн1 орган1в влади, м1сцевого та регионального самоврядування. Г р ом а д сь к г о р га ш з а ц й е об’еднаннями громадян, яю створюються ними для захисту своУх законних соц1альних, економ1чних, творчих, β ι κ ο β η χ , спортивних та 1нших i H T e p e c i B .

Закон визначав процедуру реестрацй партш, яка була спрощеною i не пе­ редбачала вимог до ϊϊ чисельностт На 1994 р. в держав1 було зареестровано понад 30 полггичних партш. У грудш 1992 р. завершилася трансформащя Народного руху Украши в партш нацюнально-демократично! opieH Tani'i. На цей час Рух уже пережив πΐκ свое! популярность Пюля проголошения незалежносп одна його частина виступала за те, щоб Рух залишався громадською оргашзащею на багатопартшнш основ!, а шша - за перетворення на полггичну партш. Перемогла щея перетворення Руху на партш, яку особливо гаряче вщстоював В. Чорновш. Заборона Компартй не припинила /цяльност! Л1вих сил. Частина члешв колишньо! К П У восени 1991 р. об’едналася у Сощалютичну партш Украши (С Н У ), яку очолив О. Мороз, депутат Верховно! Ради, свого часу лщер компартшно! бшыцосН у парламент!. У програмнш декларацй, опублшованш у cinni 1993 р., СГ1У проголосила, що «керуеться марксистсько-леншською методолопею» i бореться за побудову в Укра!ш сощал13му. В подалыпому програма партй зазнала трансформацй в 6ίκ сощал-демократизму. До не! було включено ряд положень про багатоукладну економшу та р1вноправHicTb ycix форм власносН при переважаючш рол1 державно!'. У червгн 1993 р. в Донецьку проведено з’!зд Компартп Укра!ни. Керуючись Конституц1ею Украши та Законом про об’еднання громадян, b i h про­ голосив про вщновлення д1яльност1 Комушстично! партй' Украши. Першим секретарем ЦК К П У став П. Симоненко. 5 жовтня пюля реестрацй партй в M i H i o c T i Украши було оголошено, що вона нал1чуе понад 60 тис. o c i 6 . Близькою до комунюНв за стратег1чними завданнями i тактикою стала позищя зареестровано! у березш 1992 р. Селянсько! партй Укра!ни. Створена на основ! Селянсько! сшлки, нарт1я обстоювала збереження колгоспнорадгоспно! системи, виступаючи проти приватизацй земл1 i приватних форм господарювання. У нових пол1тичних умовах тривало згуртування полИичних сил центристсько! opieHTani'i. У вересн1 1991 р. вщбувся установчий з’!зд Л1берально! партй Украши, у 1993 р. утворилася партия «Трудовий конгрес» i деяю imiii центристськ1 партй. Проголошення незалежносН Укра!ни сприяло актив1зацй радикальних сил национально! opieHTani'i. У березн1 1992 р., вперше пюля Друго! свггово! В1йни, на територй Укра!ни вщбулася конференц1я Орган1зацй укра!нських нац10нал1СТ1в (О У Н ), на якш було прийнято р1шення перейменувати !! на Конгрес украшських нац10налют1в (К У Н ). Основу свое! д1яльност1 К У Н вбачав в активн1Й учасН у r i p o n e c i державотворення, створенн1 нових укра­ шських структур державно! влади. Укра!нськ1 нацюналюти та !хн1Й лщер Я. Стецько виступали за «нацюнальну, уштарну i правову державу», але, разом з тим, обстоювали забезпечення прав етшчних меншин. Щ та inuii новоутворегп партй доповнили й без того строкату партшнополггичну карту Укра!ни. Але реальна багатопартшнють на цей час ще не склалася.

I 4. Р|шення про достроков! вибори________________________ Розбудова Укра!нсько! держави в1дбувалася в умовах загострення еконоМ1чно! та соц1ально! кризи. Здобувши незалежн1сть, основна маса населения Украши не вщчула пол1пшення свого матер1ального становища. Частина людей иов’язувала ni негаразди з Д1яльн1стю Президента i Верховно! Ради.

3 вимогою 1'хнього переобрання виступали члени багатьох полггичних партш, депутати р1зних р1вшв, страйкар! тощо. B p e n i T i шд тиском страйкуючих u i a x T a p i B у червш 1993 р. було прийнято рйнення про проведения у першш половиш 1994 р. дострокових вибор1в Верховно! Ради та вибор^в Президента Украши. Вибори до Верховно! Ради шсля тривалих дискусш вирпнили проводите за мажоритарною системою. Це означало, що висування кандидатов проводилося не за партшними списками, а по територ0алышх округах. Таке p i шення значно обмежило можливосо полггичних партш та громадських об’еднань впливати на виборчий процес. Проте й за цих умов активность партш не зменшилась. Наприкшщ 1993 - на початку 1994 pp. вщбулися з’!зди б1лыпост1 полггичних партш, об’еднань, Руху, на яких були прийняо ϊχΗΐ передвиборш платформи i програми. Вони активно включились у ви­ борчий марафон, а згодом заявили про себе в стшах парламенту.

I 5. Вибори до Верховно!' Ради Украши i п р е з и д е н то в вибори 1994 р. Вибори до Верховно! Ради Украши було проведено 27 березня 1994 р. Вони показали високий р1вень полггично! активное^ населения держави. В голосуванш взяло участь 28,8 млн oci6 , або 75,6 % внесених до списюв виборщв. Вибори до Верховно! Ради Украши 1994 р. стали першими в новггнш icTopi'i виборами, як1 вщбувалися в умовах багатопарт1Йност1. Через недосконалють виборчого законодавства 27 березня 13 450 депутагтв (повний склад депутат­ с к о г о корпусу) було обрано лише 338. 3 них 28 % представляли Компарою

Л!дери Компартй Укра!ни А. Мартинюк, О. Ткаченко та П. Симоненко (другий, τρβτΐή i четвертий зл 1 ва) на чол! колони однопаройщв. Ku'ie. 1994 р.

УкраТни, 5,9 % були членами Руху, 5,3 % - СелянськоТ партй, 4,1 % - СощалютичноТ' партй УкраТни. Були також представники УкраТнськоТ республжанськоТ партй' (У Р П ), Конгресу украшських нацюналклтв (К У Н ), УкраТнськоТ консервативно-республжансько'Т партй' (У К Р П ), УкраТнськоТ християнськодемократичноТ партП' (УХДГ1), Партй' демократичного вщродження УкраТни (П Д В У ), Демократично! партй УкраТни (Д П У ) та ϊ η . Але багато депутаНв були обраш як безпартшш. Однак, опинившись у склад1 депутатського кор­ пусу, вони почали шдтримувати одну з партш. Унаслщок цього у Верховнш Рад1 з перших дшв И роботи виразно окреслилося переважання Л1вих сил комушсНв, сощалклтв, аграрниюв та солщарних з ними безпартшних. У наступш М1сяц] в результат! довибор1в склад Верховно! Ради змшюеться в 6ίκ незначного посилення в нш центрисНв та иравих. 11 травня 1994 р. у Киев1 розпочала роботу нерша сес1я ВерховноТ Ради УкраТни другого скликання. 18 травня 1994 р. був обраний Голова парла­ менту. Ним став Л1дер Сощ ал1СтичноТ партй' УкраТни О. Мороз. За нього в1ддав свш голос 171 парламентарш, що становило 53 % обраних на той час депутат!в ВерховноТ Ради УкраТни. Олександр Олександрович Мороз народився 1944 р. на Ки'Твщиш. За освггою-шженер-мехашк, 1 2 рок1впрацювавзафахомурадгосп!-техн1кум1. У 1983-1989 pp. - на р1зних посадах у партшних та профсшлкових органах. 3 1989 р. - народний депутат УкраТни. У процес1 подальшо'Т роботи в1дбувалося активне полггичне структурування ВерховноТ Ради, тобто розпод1л депутат1в за фракц1ями з продекларованою Тхшми членами пол1тичною opieHTapieio. Найб1льшою виявилася фракц1я «Комунюти за справедлшйсть», в ЯК1Й станом на 1 липня 1994 р. було 84 депутати. Народний рух мав 24 депутати, груиа «Центр» - 38 парламентарпв. 16 червня 1994 р. Верховна Рада затвердила Прем’ер-М1шстра УкраТни. Ним став В. Масол, який у 1987-1990 p p . вже був головою Ради M i H i c T p i B У Р С Р i мусив шти у вщставку П1Д тиском голодуючих студентйз.

I 6. Президентськ!

вибори 1994 р._____________________________

У червш 1994 р. В1д б у ли с я вибори Президента УкраТни. Було зареестровано 7 кандидат1в, з них основн им и конкурентами виявилися Л. Кравчук i Л. Кучма. Перемогу в другому T y p i здобув Л. Кучма. Bin набрав 52,5 % голоС1в, а його конкурент Л. Кравчук - 45 % . Особливо вагомою була персвага Л. Кучми в Донбасц с х 1д н и х та ш вденн их областях УкраТни i в Криму. В центральних i захщних областях держави б1льш1сть виборц1в голосувала за Л. Кравчука. Леошд Данилович Кучма народився 1938 р. на Чершпвщиш. Шсля зак1нчсння Дн1нропетровського ун1верситету 26 ροκϊΒ працював у Дн1проиетровському виробничому об’еднанн1 « П 1вденний машинобуд1вний завод», де пройшов шлях В1д 1нженера до генерального директора. Згадане гпдириемство, на якому було зад1Яно понад 50 тис. oci6 , - едине в С Р С Р виробляло ун1кальн1 косм1чш та стратег!чн1 бойов1 ракети. У 1992-1993 pp. Л. Кучма обшмав посаду Прем’ер-MiniCTpa. Згодом, залишивши цю посаду, сконцентрувався на виконанн1 депутатских обов’язк1в, був лщером впливовоТ Сп1лки промислошив та П1дприемц1в УкраТни. 19 линия 1994 р. на урочистому запданш ВерховноТ Ради УкраТни новообраний Президент УкраТни Л. Кучма склав присягу на B i p n i c T b укра'Тн-

ському народовп Поклавши праву руку на видатну пам’ятку укра'Унсько'У духовност1 X V I ст. - Пересопницьке евангелие, глава держави присягнув дотримуватися Конституци та Законi в УкраУни, новажати права i свободи людини, захищати суверештет УкраУни, добросовюно виконувати покладеш на нього обов’язки. У ирограмнШ n p o M O B i Л. Кучми шсля шавгурацп (урочистого вступу на посаду) проголошувалися головш напрями д1яльност1 новоУ виконавчоУ влади: змщнення укра'Унсько'У державh o c t i , безпека, мир, сощальний захист, стаб1льшсть сусшльства, здшснення радикальних реформ, дотримання законности розширення м1жнародного сшвробггництва, зокрема з державами СНД.

I 5. Д|ялычкть ново! Верховно!' Ради i Президента Перед новим складом ВерховноУ Ради стояли важлив1 завдання. Проте УУ ефектившй ροδοτϊ заважало пол1тичне протистояння прокомушстичних та нацюнально-демократичних сил, прагнення парламенту вирпнувати B ci питания життя держави, аж до поточних економ1чних проблем, недостатшй р1вень правово'У шдготовки багатьох народних депутаНв. При розв’язанш кардинальних економ1чних питань, щ о π ο β η η η ϊ були забезпечити просування УкраУни до ринку, р1шення ВерховноУ Ради мали консервативно-стримуючий характер. Так, без достатшх на те шдстав, було призупинено здшснення в держав! приватизацп. Проведене шд гаслами перев1рки, подолання тенденцп до каштал1зацп сусшльства та сощального розшарування, зазначене р1шення i c t o t h o загальмувало важливу складову переходу до ринку. Ряд ухвал ВерховноУ Ради стосувався збшьшення грошових дохо/цв р1зних верств населения. Π,ί р1шення ш щшвалися здебшыиого Л1вими де­ путатами, як1 прагнули таким чином виконати сво'У передвиборгп общянки. Але для реал1зацй' цих попул1стських ринень грошей у держав1 не вистачало. Консгруктившшим був початок Д1ялыюст1 Президента. Широкий резонанс мали укази, що стосувались боротьби з корупщею, оргашзованою злочиншстю та Ншзащею економжи. Вони засвщчили прагнення новообраного кер1вника держави подолати щ негативш явища. Зубожшня бмыносН населения вимагало вщ виконавчоУ влади невщкладних дш i в цьому напрями В листопад! 1994 р. Президент УкраУни ви­ дав Указ про шдексацш вклад1в населения в усгановах Ощадбанку. Вони збшьшувалися в целому в 2200 раз1в. Проте здшснювалася шдексафя диференщйовано, велик1 суми вклад1В таким акщям не шдлягали. До того ж шдексащя проходила не шляхом видач1 γ ο τ ϊ β κ ο β η χ грошей, а через отримання на pi суми нриватизацшних сертифжаНв. Перший период роботи ВерховноУ Ради i Президента висвНлили недосконалшть иолНичноУ системи УкраУни, неврегульовашсть вщносин М1ж окре-

мими голками державно! влади. Державний устрой Украони поеднував риси парламентськоо республоки, президентського правлоння та радянсько! влади. У такому поеднанно було закладено основи протистояння i навоть глибокого кооофлокту з непередбачуваними наслодками. Виважена полотика Президента, Голови Верховно! Ради, Прем’ер-мшостра, б0лыпосто обласних керовников до певного часу стримувала розлад у керовниоггвц але запобогти йому була не в 3Μ 03 Ϊ. Необходно було усунути його причини. У жовтно 1994 р. Президент Украши Л. Кучма оноцоював подписания загальнонац0онально! у г о д и п р о с у с т л ь н у з л а го д у в Украоно. Вона мала стати базою для реально! осонсолодацп законодавчо! i виконавчо! влади, полтгичних партой i p y x i B, громадськосто задля ефективного здойснення економочних реформ. Проте через значну отоляризацно полотичних сил, охне прагнення до самоутверджеооня вказана оноцоатива не мала онирокоо подтримки з боку громадськосто та окремих полотичних сил. Зросла напруженость у водносинах ycix голок державно! влади. Як зазначав у виступо на cecio Верховоооо Ради Украони 24 грудня 1994 р. Л. Кучма, «водсутность детального, конституцойно визначеного розмежування повно­ важень Президента i Верховно! Ради, а також занадто самостшний статус Прем’ер-моностра постшно провокували виникнення мож ними протироч». Одним з наслодков цього стала водставка у березно 1995 р. В. Масола. Обов’язки голови уряду покладено на його пероооого заступника 6 . Марчука. Серйозно суперечносто виникали мож м0сцевими радами розних ровнов та ϊχηϊμη головами. Запропонований Президентом З а к о н п р о д е р ж а в н у в л а д у т а м гсц ев е с а м о в р я д у в а н н я передбачав нормалозацооо ситуацоо. Це стосувалось чоткого розмежування повноважень законодавчо! та судовоо влади, створення доевоо, контрольованоо Президентом виконавчо! влади в центро i на мосцях, локводацоо двовладдя - рад i голов рад - на мосцях, встановлення сувороо звотооост1 керовников м0сцевоо влади. Цей законопроеосг без особливоою ентузоазму був зустронутий ловими фракцоями Верховно! Ради. Вони фактичноблокували його прийняття. Закон було прийнято лише у травно 1995 р. простооо, а не конституцшною (як того вимагае процедура) большостю голосов, оцо фактично зводило нановець можливосто його реалозацп i збер0гало чинними положения Конституцн 1978 р.

( Перев1рте себе ) 1. Чим було викликаоое ооерегрупуванооя гоартойно-полотичних сил в Украоно посля здобуття незалежносто? 2. Чому посля здобуття Украоною незалежност0 одна частина полотичних сил подтримала курс Президента Украони Л. Кравчука, а шша - перебувала в оооозиоооо? Назвоть ui сили. 3. Схарактеризуйте поняття «парт 0я влади». 4 . Що викликало утворення Конгресу нацоонально-демократичних сил (К Н Д С ) i до яких насл 0дков воно призвело? 5. Чому було створено, а потом розпущено Державну думу Украши? 6 . Як0 ново нолотично нарто! сформувались на Украоно у 1991-1994 pp.? Назвоть спольно риси i водмоооносто ixooix пол0тичних програм. 7. Чому Народний рух Украони перетворився на полотичну партою? 8 . Коли i чому було занроваджено онститут представников Президента Укра!ни i чому його було л 0кводовано?

- *'

~

ip?4* IIм '·.*♦· -.. щ 'IIPI и

‘ut...

Тема

■ llliliili

I

6 -7 ιίΤιίιιιϋ i l M

;* i

'

-

|

Illi- 1 -

*

9. Яку роль вщжрали полггичш партп у виборах до Верховно!' Ради УкраТни 1994 р.?

10. Чим характеризувалися вибори до ВерховноТ Ради УкраТни у 1994 р.? Яким був !!' склад?

11. Розкажггь про вибори Президента УкраТни 1994 р. Чому, з вашоТ точки зору, перемогу на них здобув Л. Кучма?

12. Як складалися вщносини обраного в 1994 р. Президента з Верховною Ра­ дою УкраТни?

Документ 3 штерв’ю Свгена Сверстюка тижневику «Укра'Гнське слово» (листопад 1993 р.) Фактично влада залишаеться старою. I ТТ парал!ч великою Μίροιο зумовлений саме цим. Ц| люди звикли керуватися вказ!вками i страхом. Нема вказТвок i стра­ ху - вони бездТяльж, бо не мають власного царя в голове Зрештою, не мають бажання, бо все ще спод 1ваються на повернення старого. Вони багато попрацювали, щоб не було жяко! реально!' опозицп, i це дуже велика бща. Будь-яю жив! сили, що могли суперечити бтьшовикам, знищувалися в ко­ рен! протягом десятилпъ. А ле приходить нове поколшня, i ця влада мусить зщти 3i сцени, тому-то вона не просто безд!яльна, а дуже шкщлива... 6 зворотний 6 ίκ у того «мирного» шляху, яким ми так захоплюемося. Цей шлях насправд! не е таким уже мирним. Ми мало маемо забитих, ал е дуже багато задушених. В лада i ниж живе 3 i старим моральним реквТзитом, ж на кого не оглядаючись i η ικ ο γ ο не соромлячись. УкраТнське слово. - 1993. - 3 листопада.

Запитання до документа Д айте свою вщ повщ ь на запитання, ком у належала в Украмi влада п'юля 24 се рп ­ ня 1991 р.

[ Зробггь висновки та узагальнення до параграфа

#

9

2

- 9

4

. КО М СТИ ТУЦ 1ИН ИИ П Р О Ц Е С В V K P A IH I. КО М СТИТУЦ1Я У К Р А Ш И 1 9 9 6 р .

Згадайте 1. Яку роль вщ1грае Конституция в житта сустльства i держави? 2. За яких умов була прийнята Конститущя УРСР 1978 р.? 3. Чому положения Конституцп 1978 р. не вщповщали реал1ям незалежноТ' УкраТнськоТ держави?

Творче ВаВДаННЯ p ia H T

Чому в ход1 конституцшного процесу був прийнятий вапрезидентсько-парламентсько'Т республжи?

1

1. Конституцш ний процес в УкраТш наприкшц! 80 -х - у першш половин! 90 -х ροκΐβ

У житт1 сусшльств i держав конституцп вщИрають особливу роль. Це найвищий правовий акт, закон над законами, перспектива розвитку соцР

альних i полггичних в громадянина.

gрант

забезпечення нрав i свобод людини та

Уже на кшець 80-х роюв, у nponeci здшснення полггики «горбачовсько! перебудови», стало зрозумшо, що Коиститущя У Р С Р 1978 р. не вщповщае перспектив! демократичного розвитку сусшльства. А тому не випадково, що вже в цей перюд до не! були внесен! окрем1 змши, яю стосувались скасування ст. 6 Конституцй щодо монопольно! влади Комушстично! партй', дозволу висувати кандидаНв у депутати виборцями на ϊχ зборах та прове­ дения вибор1в на альтернативнш o c h o b i . 16 липня 1990 р. Верховна Рада прийняла Декларацш про державний суверештет Украши, яка, як передбачалось, повинна була стати фундамен­ том ново! Конституцй. Деяю депутати пропонували затвердити Декларац!ю як «М а л у конституцйо». Однак прокомунютично налаштована бшьппсть Верховно! Ради з цим не погодилась. Декларащя визначила загальну стратегйо розвитку правово!' системи держави, ключовим елементом яко! е Коиститущя. В жовтш 1990 р. Верхов­ на Рада Украши створюе Конституцшну комюш, яка повинна була розробити концепщю ιιο β ο ϊ Конституцй. Це було довол1 складне завдання, адже Украша в цей час мала лише обмежений суверештет, а союзш сгруктури продовжували Д1яти i чинити тиск на республшу. Ситуащя зм1нилася пюля проголошення незалежностп Конституц1Йний процес набув h k i c h o нового характеру: йшлося про Основний закон незалежно!' держави. Уже на кшець ачня 1992 р. Конституц1Йна K O M i c i a розробила оновлений проект, який пюля правово!' експертизи та дебат1в у стшах парламенту за piшенням Верховно! Ради Укра'!ни був винесений на всенародне обговорення. Воно вщбувалося з 15 липня но 1 грудня 1992 р. за участю близько 200 тис. громадян Украши. 3 урахуванням результат1в обговорення до запропонованого проекту було внесено вщповщш зм1ни. 26 жовтня 1993 р. доопрацьований BapiaiiT постановою Верховно! Ради було вир1шено опубл1кувати в засобах масово! 1нформацй. Але наприкшщ 1993 - на початку 1994 р. Украшою пройшла хвиля полггичних баталш, пов’язаних з виборами спочатку до Верховно!' Ради, а згодом - Президента Украши. За таких умов питания щодо прийняття ново! Конституцй вщшшло на другий план. Лише у вересн1 1994 р. формуеться новий склад KoM ici! з розробки проекту Конституцй. Ϊϊ сшвголовами стали Президент Украши Л. Кучма i Голова Верховно! Ради Украши О. Мороз. KoMicin визнала за необхщне взяти за основу проект Конституцй в редакцй вщ 26 жовтня 1993 р. Почалася робота над текстом документа.

Конституцш ний ДОГОВ1Р i прийняття ΗΟΒΟΪ Конституцй' У к р а У н и _____________________________ Конституцшний процес вщбувався в умовах полНичного протистояння Президента та Верховно! Ради. Президент прагнув створити сильну виконавчу владу, здатну ефективно працювати в умовах кризи i ринкових реформ. Верховна Рада, лякаючи виборщв загрозою президентсько! дикта­ тура фактично прагнула зберегти сво! повноваження, в тому числ1 й право втручатися у вирйпення конкретних економ1чних питань, безпосередньо керувати територ1Ями. Вказане протистояння серйозно ускладнювало вирйпення першочергових проблем життя держави - боротьби з кризою i проведения ринкових реформ.

Це змусило Президента Л. Кучму 31 травня 1995 р. ухвалиги Указ про проведения опитування громадсько! думки з нитань дов1ри громадян Укра­ ши Президенту i Верховнш Ради У вщповщь на це Верховна Рада наклала на цей Указ вето. Президент не поступився: 2 червня вш шдтвердив свое р1шення провести опитування. Проведения опитування створювало потенцшну загрозу розпуску Вер­ ховно! Ради, рейтинг яко!, за даними соцюлопчних опитуваиь, на цей час був досить низьким. Водночас це посилювало полггичну напругу i опосередковано негативно впливало на економшу, на все сусшльне життя. За та­ ких умов Президент Украши та Голова Верховно! Ради виявили полИичну мудрють i, вщмовившись вщ загострення конфлшту, пщписали 8 червня 1995 р. Конституцшний догов1р. Укладання договору стало компромщом М1Ж Президентом i парламен­ том. Догов1р мав Д1яти до прийняття ново! Конституци Украши. Видения в життя Конституцшного договору створило належну правову базу для д1яльност1 оргашв виконавчо! влади, президентство! адмшкгграцп. Значно розширилося коло ϊ χ η ϊ χ повноважень та вплив на економ^чш й сусгильш процеси. Президент Украши визнавався главою держави i главою виконавчо! влади. Bin особисто призначав склад Кабшету M inicTpiB та Прем’ер-мппстра. Вже 8 червня 1995 р. на посаду Прем’ер-мппстра Украши було висунуто бвгена Марчука, який тривалий час працював в органах дер­ жавно! безпеки, а з жовтня 1994 р. виконував обов’язки вще-прем’ера. Паралельно продовжувалася робота над Конститущею, до яко! були за­ лучен! найкраии фах1вщ. И березня 1996 р. сшвголови Конституцшно! коми ci! - Президент Украши та Голова Верховно! Ради Украши - пщписали про­ ект Конституци. Цей проект Л. Кучма запропону вав парламенту прийняти за основу. Але ця пропозиция не пройшла: Верховна Рада направила його на ви­ вчення до постшних комкнй парламенту. Це означало, що прийняття ново! Конституци знову вщкладаеться на невизначений термш.

Прийняття Конституци Украши. Ku'ie. 1996 р.

На початку травня 1996 р. постановок) Верховно! Ради було створено депутатську Тимчасову спещальну комнлю з доонрацювання проекту Консти­ туцй на чол1 з народним депутатом М. Сиротою. Обговорення 17-18 червня 1996 р. у Верховнш Рад1доопрацьованого KoMicieio проекту було безрезультатним. Заперечення викликали вже nepuii положения про статус укра'шсько! мови, державш символи тощо. Запропоноваш змши фактично вихолощували основний зм1ст документа. Конституцшний процес в Укра!ш в цей час не просто затягувався, а зайшов у глухий кут. У цш ситуацй Президент Украши 26 червня 1996 р. оприлюднив Указ про проведения 25 вересня Всеукрашського референдуму щодо прийняття Конституцй Украши. На референдум передбачалось винести проект Основ­ ного Закону, пщготовлений Конституцшною K O M i c i e i o i прийнятий за основу бшышстю депутаНв Верховно! Ради у березш 1996 р. Цей крок Президента, що Mir призвести до розпуску Верховно! Ради, змусив шти на поступки i прискорив конституцшний процес. 2 8 ч е р в н я 1 9 9 6 р . шсля 2-х Д1б напружено! безперервно! роботи Верховна Рада Украши прийняла Конститущю Украши - Основний закон нашо! суверенно! держави. В icTopiio щ поди увшшли як «конституцшна шч».

| 3 . Нова Коиститущя Укра'Гни________________________________ Прийняття ново! Конституцй стало важливою βϊχοιο у новшнш укра'шськш icTopii. Коиститущя закршлюе основш принципи укра'шсько! демократично!, сощально! i правово! держави, в як1Й людина, й життя i здоров’я, честь i пдшсть, безпека визнаються найвищою цшшстю. Одн1ею з основних засадничих 1дей ново! Конституцй е те, що саме держава функцюнуе для людини, а не навпаки. Украшський народ е джерелом влади, яку βϊη реалй зуе через в1дпов1дн! органи державно! влади та органи мщцевого самоврядування. Конституц1я 1996 р. закршлюе принцип подыу влади на законодавчу, виконавчу i судову та ϊχ незалежшсть одна В1д одно!. Основою зовн1шньо! политики Укра!ни, зпдно з Основним законом, е забезпечення ϊϊ нацюнальних Штереав i безпеки шляхом гпдтримання мирного i взаемовиг1дного сшвроб1тництва з yciMa кра!нами свггу. Конституц1я 1996 р. базуеться на кращих досягненнях вНчизняного та зарубежного законодавства, враховуе набутий 1сторичний досвщ i визнана одн1ею з кращих конституцш Свроии. Вперше в icTopii' конституц1Йного законодавства Укра!ни в нш наголошуеться на тому, що норми Конституцй е нормами прямо! дй, а звернення до суду для захисту конституцшних прав i свобод людини i громадянина безпосередньо на шдстав1 Конституцй гарантуеться. В1дпов1дно до Основного закону Укра!на е унггарною, соборною держа­ вою. Вона е нацюнальною за сво!м иоходженням, оскшьки й утворення В1Дбулося на основ! здшснення украшською нашею, yciM укра!нським народом права на самовизначення. Важливим питаниям будь-яко! Конституцй е питания влади. Основний закон Украши визначае, що единим И джерелом в Укра!ш е народ. Це св 1ДЧить про демократичний характер держави, народ яко! може в1льно висловити свое ставлення до влади на виборах та референдумах.

Сдиним органом законодавчо'У влади в УкраУш е Верховна Рада УкраУни. Вона, ο κ ρ ί Μ законотворчих, мае зиачш повноваження у сфер1 державного буд1вництва та призначення на ключов1 посади в державе Президент УкраУни за Конститущею е главою держави i виступае В1Д УУ1меHi. Bin обираеться прямим всенародним голосуванням терм1ном на п’ять роюв. За Конститущею Президент УкраУни мае значш повноваження в сощальноеконом1чн1Й сфер1, забезпечуе державну незалежнють, нацюнальну безпеку i правонаступництво держави, е гарантом державного суверенитету i територЬ ально'У щлкшосН, представляе державу в м1жнародних вщносинах. Головним органом виконавчоУ влади е Кабшет M i H i c T p i B , який очолюе Прем’ер-мшктр УкраУни. Кабшет M i H i c T p i B за Конститущею мае значно бшыпе функцш i повноважень, шж до УУ прийняття. Вони пов’язаш з формуванням та витратами державного бюджету, забезпеченням р1вних умов розвитку для Bcix форм власность Уряд здшснюе управлшня об’ектами державно'У власностц забезпечуе обороноздатшсть, безпеку та громадський порядок у державе Виконавчу владу в областях, районах здшсшоють обласш державш адмшщтращУ'. Судочинство в УкраУн1 зд1Йснюеться Конституцшним Судом УкраУни i судами загально'У та галузево'У юрисдикцУУ. В 1дпов1дно до c b i t o b o i практики повноваження судовоУ влади значно розширеш. Важлив1 функцй' покладено на Прокуратуру УкраУни. Конститугря закршила територ1альний устр1Й УкраУни та визначила принципи м1сцевого самоврядування. Прийняття новоУ КонституцУУ УкраУни поставило в1дпов1дальн1 завдання у сфер1 державотворення, приведения чинного законодавства, структури орган1в влади у вщповщшсть з Основним законом. Але ефективна реалй зац1я конституц1Йних положень стримувалася В1дсуппстю необх1дних законодавчих акНв. Зокрема, не було ухвалено життево важлив1 закони про Кабшет M i n i c T p i B , державн1 адм1Н1страц1У га М1сцеве самоврядування. НаTOMicTb розроблялись альтернативш ироекти, як1 ставили за мету «пщправити», а то й перекроУти Копститунпо. Це стало гндставою для продовження полггичноУ боротьби М1Ж Президентом i Нею частиною ВерховноУ Ради, яка схилялася до парламентских (а то й суто радянських) форм правлшня. Проте, попри Bci складнопи, державотворч1 процеси тривали, а нова Конституц1я УкраУни стала Ух базою.

( ΠβρβΒίρτβ себе ) 1. Обгрунтуйте актуалыпсть розробки та прийняття Конституци для моло­ до']' УкраУнськоУ держави. 2. Спробуйте, використовуючи матер1ал гпдручника, визначити o c h o b h i етапи конституцшного нроцесу в УкраУш 1991-1995 pp. 3. Яку роль у конститущйному процес! вййграв Конституц1Йиий догов1р 1995 р.? 4. У чому полягав зм1ст конституцйпюго пронесу в 1995-1996 pp.? 5. Щозмусило Президента форсувати прийняття Конституцй? 6 . У чому полягають переваги i недолжи того, що нова украУнська Конститу1НЯ була прийнята вищим законодавчим органом, а не на референдум!? 7. ГПдготуйте пов1домлення щодо закршлених Конституц1ею прав i свобод громадян УкраУни.

. Ηκί сфери взаемовщносин М1 Ж Президентом i Верховною Радою Конститу­ щею не були врегульоваш? 9. Яке визначення быьше шдходить для характеристики полггичного ладу Украши за Конститущею 1996 р.: президентська, парламентська, президентсько-парламентська чи парламентсько-президентська республжа? Вщповщь обгрунтуйте. 8

Документ Укра'Гнський юрист А.П. Заець про Конститущю Украши 1996 р. Конститущя мютить ретельно вщпрацьоваш мехашзми узгодження προτπρίπ i р о зб 1жностей М1ж окремими гтками влади, а л е не може дати вщповщ! на bci пи­ тания, яю постають у npou,eci здшснення влади. Змши у розстановщ пол 1тичних сил, необхщнють реал!заци нових завдань держави, що виникають у npopeci сусп 1льн о-п ол 1тично'| Д1яльноот 1, зумовлюють вщставання положень Конституцп вщ нагальних проблем, яю потр|бно виршувати в краше Це вщставання стае тим бтыиим, чим бтьш конкретизованими е конституции! норми. Конститущя Украши за р1внем конкретизаци норм, врегулювання р 1зноманпних процедур у пор 1внянн! з конститущями шших краш може бути охарактеризована як пом 1рна. В цшому вона мютить ретельно узгоджений комплекс правил. ... На конституцшному piBHi мають регулювати’сь лише найважлив 1ип питания, а надм 1рна конкретизащя конституцшних норм лише ускладнить регулювання суспшьних вщносин... Заець А.П. Правова держава в контексй новчнього украшського досвщу. - К., 1999.

Запитання до документа 1. Чи виправдане внесения зм/н та доповнень д о чинноϊ Конституцп' Украши? 2. Використовую чи додатковi матер/али, спробуйте пояснити, чому представ­ ники окрем их пол'пичних сил прагнуть внести суттевi змш и д о чинноϊ Консти­ туцп?

[ Зробггь висновки та узагальнення до параграфа

Ш9

5

- 9

8

. БО РО ТЬБА п о л г т ч м и х

СИЛ В VKPAIHI

В 1995-2010 pp. Згадайте I 1 . Назвйъ причини дострокових президентських виборгв 1994 р. 2. Ηκί результата парламентських вибор1в 1994 р.? 3. На як1 полИичт сили спирався новообраний Президент Украши JI. Кучма? 4. Схарактеризуйте особливост1 полггичного устрою Украши за Конститущею 1996 р. Творче завдання

Прослщкуйте еволющю в полггичнш систем! Украши

1995-2010 pp.

I

1. Д инам ка п а р тш н о -п о л1тичного життя Украш и другоТ половини 90-х роюв____________________________

Проведения виборчих кампаний 1994 р. та ϊχ результати посилили зна­ чения в сусшльств! полггичних партш. У друпй половин! 90-х роюв усе

бшыпу роль вщйравали n a p m i'i ц е н т р и ст съ к о го сп р я м у в а н н я . Вопи були наближеш до владних структур («партй влади») i, на вщмшу вщ Л1вих пар­ тш, декларували ринковий курс i демократичний устрш держави. У шчш 1995 р. завершилося формування Сощал-демократичноУ парта УкраУни (об’еднано'У) (СД П У(о)). Парт1я декларувала ринков! перетворення i сощальний захист трудящих. Помггним явищем у пол1тичному житИ стало також формування Народно-демократично! партй Украши (Н Д П ). Вона ув1брала в себе значну частину представниюв «партй влади». До не! належала велика юлыасть державних службовщв, кер1вниюв обласних, мшьких та районних струк­ тур. У склад! НДП об’едналися групи, яю шдтримували на виборах 1994 р. Президента Л. Кучму. Програмш установки партй передбачали створення вшьного демократичного сусшльства, яке мало базуватися на поеднанш щей сощал-демократй та Л1берал1зму. Близькою до народних демокраНв була i позищя АграрноУ партй Укра'Уни (А П У ), яка оргашзацшно оформилася на рубеж1 1996-1997 pp. Ϊϊ очолювала депутат Верховно!' Ради УкраУни Катерина Ващук. У жовтш 1997 р. утворена «ПарНя регюнального розвитку УкраУни» (П Р Р У ). У жовтн1 1997 р. було засновано парт1ю «Реформи i порядок» (Г1РП), яка стала п’ятдесятою зареестрованою парНею в Укра'1Н1. Програми! Ц1Л1 партй, що вщобразились у ϊϊ назвр передбачали утвердження демократичного сусшльства, правово! держави з соц1ально-ринковою економшою, Н1дтримку вггчизняного виробника, сильну фшансову систему. У ц1лому принципово! р1зниц1 в програмних установках вказаних партш не було. Вщмшшсть полягала у тому, що вони ор1ентувалися на фшансовопромислов1 групи р г з н и х p e r i o n i B УкраУни.

I 2. Парламентськ! вибори 1998 р. за зм1шаною системою Зпдно з Конституц1ею УкраУни у 1998 р. мали В1дбутися вибори до Верхов­ но!' Ради. Вщповщно до нового виборчого закону вони ироводилися за п р о п о р щ й н о - м а ж о р и т а р н о ю (зм1шаною) системою. Зважаючи на це, партй' ак­ тивно включились у передвиборний марафон, виступаючи як 1ндив1дуально, так i в склад1 блок1в. На цей час в УкраУш нал1чувалось вже бшыпе 50 пол1тичних парт1Й, а до виборчих бюлетен1в 29 березня 1998 р. Ух було включено 30. Визначений законом 4 %-й бар’ер чисельносН голоав, який давав партй чи блоку можлившть взяти участь у формуванш складу парламенту, подолало всього 8. Загалом перемогу в багатомандатному загальнодержавному виборчому окруз1 отримали иредставники Л1вих сил - 127 М1сць (комушсти, соц1ал1сти, прогресивн1 соц1ал1сти, члени селянсько! партй), що вщображало пев­ ний протест сусшльства вщносно невдалих економ1чних реформ та пад1ння житгевого р1вня населения. Решта - 96 депутаНв представляли pyxiBniB (32 М1сця) i центрист1в (члени Народно-демократично!' партй, об’еднання «Громада», «зелено», об’еднан1 сошал-демократи). У 225 територ^альних округах виборщ В1ддали перевагу здеб1льшого безпарНйним, тим, з ким пов’язували надй на сприяння у розвитку невного репону. П 1сля тривалого марафону було обрано Голову ВерховноУ Ради УкраУни Олександра МиколайовичаТкаченка. Bin народився на Черкащинцтривалий час працював на р!зних посадах, у т.ч. м1нштром у систем! агропромислового

комплексу, першим заступником Голови Верховно! Ради Украши попереднього скликання. Новий Голова Верховно! Ради був представником Л1вих сил, що позначилося на !! роботе

I 3. ПрезидентсыП вибори 1999 р. Важливою под1ею у жигп Украши стали вибори Президента Украши 1999 р. Гостра передвиборна боротьба актив1зувала Д1яльшсть юнуючих та формування нових партш. У c i H H i 1999 р. частина члешв партй «Громада» (створено! Прем’ермшштром П. Лазаренком) на чол1 з Ю. Тимошенко та О. Турчиновим вийшли з не! та ш щ ш вали створення ново! партй з промовистою назвою «Батьшвщина». Основою!! стала депутатська трупа парламенту з аналопчною назвою. У травш 1999 р. було створено партш «Демократичний Союз», яка стала впливовим чинником сусшльного життя. За короткий час ϊϊ осередки були створеш в ycix регюнах держави. Скоро парНя стала справляти суттевий вплив на роботу парламенту, склавши ядро групи «Вщродження регюшв». У червш 1999 р. оргашзацшно оформилась Трудова парНя Украши, яку очолив народний депутат М. Сирота. Ця л 1воцентристська парНя вщразу ж розпочала активну роботу в парламент!, склавши основу впливово! депутатсько! групи «Трудова Украша», очолено! С. Τ ϊ γ ϊ π κ ο μ . Практично Bci полггичш партй або висунули свого кандидата, або заяви­ ли про шдтримку Tie! чи шшо! кандидатури. У другий тур вибор1в Президента Украши, який вщбувся 14 листопада 1999 р., вийшли Л. Кучма i П. Симоненко. Кандидатуру Л. Кучми шдтримала переважна быышеть правих i центристських партш, П. Симоненка - Л1вих, у першу чергу комушсНв. Як шдсумок - Л. Кучма перемш з результатом 55, 3 %, за П. Симоненка проголосувало 37, 5 % виборц1в. Згщно з Конституц1ею 1996 р. Президент представляв свою кандидатуру на посаду Прем’ер-мйпстра. 3 червня 1997 р. цю посаду обшмав В. Пустовойтенко. Кандидатуру останнього Л. Кучма запропонував Верховнш Рад1 для затвердження i наприкшщ 1999 р. Однак необхщно! к1лькост1 голоелв вона не набрала. Шсля тривалих к о н с у л ь т а н т i схвалення Верховною Радою у грудш 1999 р. украшський уряд очолив Голова Нащонального банку Украши В. Ющенко. У нього був позитивиий 1М1дж, пов’язаний з вдалим запровадженням нац10нально! грошово! одиниц1 - гривнг До того ж В. Ющенка на Заход1 вважали реформатором. Це було додатковою гаранНею кредиНв i розширення експорту укра!нських товар1в на Зах1д. Формування уряду стало додатковим стимулом консолщацй центрист­ ських полггичних сил.

1

4. Формування бшьшосп у Верховнш Рад|. Референдум 2000 р.

1Це до вибор1в Президент Украши Л. Кучма заявив, що шсля свого обрання на другий термш вш звернеться до народу з пропозищями щодо вне­ сения поправок до Конституцй Украши, Я К 1 б дали змогу налагодити бшып ефективну роботу законодавчо! та виконавчо! плок влади, нац1лити Верховну Раду на розв’язання конкретних сощальних та економ1чних проблем Життя держави. 15 Ычня 2000 р. Л. Кучма оголосив про свое ршення про­

вести у κ β ϊτ η ϊ 2000 р. референдум, у ход1 якого народ повинен був висловити свою думку щодо надання Пре­ зиденту права розпускати Верховну Раду, якщо в нш не буде сформовано депутатську бшышеть чи вона своечасно не прийме Державний бюджет (у дпочш Конституцп права на розиуск парламенту Президентом взагаЛ1 не було передбачено), скасування депутатськоУ недоторканносп та скорочення числа деиутаНв парламенту Прихильники правих фракцш у Верховз 450 до 300 oci6 . Без таких змш, перенш Рад 1 видирають червоний прапор конували Л. Кучма i його оточення, з рук сво'Ух ο π ο η θ η τ ι β . K uie. 8 л ю то го необхщш для подальшого розвитку 2 0 0 0 р . Украши ринков1 реформи провести буде неможливо. IВ нам1ри суперечили планам Л1вих, яю з початку 90-х роюв ор1ентувалися на створення парламентсько-нрезидентськоУ чи парламентсько'У республши, де основна роль належатиме Верховшй Рад1 (у них там була бшьппсть), а Президент буде надшений мппмумом повноважень, або його взагал1 не буде. Тому вони зустрыи нам1ри Президента вороже. До того ж Л. Кучму шдозрювали у схильносН до диктаторських форм правлшня. Всуиереч позицп Л1вих, в склад1 Верховно'! Ради сформувалася так звана иропрезидентська бшышеть у к1лькосг1 237 oci6. До б1льшост1 ув1Йтло 11 фракцш. Ϊϊ члени зосередили сво\' зусилля на cnpo6i усунення cniKepa парла­ менту О. Ткаченка, якого вважали основною перешкодою на шляху реформ. Ця епопея, яку приб1чники Президента назвали «оксамитовою революгцею», тривала два тижш i зак1ичилася голосуванням проирезидентсько!' б1льшост1 у ирим1щенгй Народного дому в Khcbi (парламент було заблоковано Л1вими). Було обрано нового Голову Верховно! Ради. Ним вдруге став I. Плющ. Лише в середиш лютого, гпсля бшки депутаНв, пропрезидентська б1лы!йсть знову захопила парламент i примусила Л1вих змиритися з поразкою. Π,ί поди в парламент! створили сприятливу психолопчну ситуац1ю для референдуму. Переважна бшышеть населения УкраУни Н1дтримала винесен1 иропозицп (хоча референдум проводився з численними иорушеннями). Однак, за 1мплементац1ю П1дсумк1в референдуму (трансформац1ю в парламентсью закони, для чого необх1дно було набрати конституц1Йну б1льш1сть 300 голос1в) у парламент! проголосував Пльки 251 депутат. Це означало, що парламент виступив ироти надм1рно'1' концентрацй влади в руках Прези­ дента. Таким чином, змш в полггичному устро'1 не в1дбулося, Президент додаткових повноважень не одержав, у 6 οροτι>6 ΐ за владу встановилася нест 1 Йка piBiioBara.

I 5. «Касетний скандал» i його полггичж насшдки______ Воссни 2000 р. в УкраУн1 вщбулися подБ, як1 зм1нили розстановку партшно-полггичних сил, ознаменувавши початок нового етану гостроУ нолНичноУ боротьби, в яку, κρίΜ нол1тик1в, почало втягуватися все бУлыис i больше переегчних громадян.

Усе почалося i3 зникнення 16 вересня популярного опозицшного журналюта, засновника 1нтернет-видання «Укра!нська правда» (тод! це була новинка в шформацшному пол1) Георгия Гонгадзе. 2 листопада в Л1С1 неподал1к села Тараща Кшвсько! обласН було знайдено Т1ЛО без голови, яке, за припущенням, належало Г. Гонгадзе. 28 листопада лщер С П У О. Мороз у своему вистуш у Верховнш Рад1 на­ звав Президента Л. Кучму замовником убивства, M iH ic T p a внутриншх справ Ю. Кравченка - виконавцем злочинного наказу. В кулуарах Верховно! Ради О. Мороз ознайомив журнал1ст1в з фрагментами аудюзапишв розмов у пре­ зидентскому кабшетц як1 зробив офщер охорони (шзшше Д1зналися, що це майор М. Мельниченко). Π,ϊ фрагменти, на думку О. Мороза, свщчили про причетшсть до зникнення журнал1ста найвищих посадових oci6 держави. 12 грудня 2000 р. у Верховнш Рад! було продемонстровано першу части­ цу в1деозапису свщчень М. Мельниченка, де bih особисто повщомив, що протягом року записував розмови у каб1нет1 Л. Кучми. Шсля друго! демонстрацп аудюзапиЛв 14 грудня парламент в1дправив у вщставку MiHicTpa Ю. Кравченка. «Касетний скандал» викликав акц1ю «Укра!на без Кучми», до яко! долучилися 14 партш та 7 громадських об’еднань. На майдаш Незалежност1 було встановлено наметове м1стечко «Зона, вшьна В1д Кучми». Координато­ рами акци стали В. Чемерис i Ю. Луценко. П1сля новор1чних свят акщя продовжилася. У лютому 2001 р. опозищонери створили Фронт нацюнального порятунку, який проголосив своею метою усунення Л. Кучми вщ влади i перехщ до парламентсько! республ1ки. Л1дером Фронту стала Юл1я Тимошенко - молодий полНик, яка ще недавно була В1це-нрем’ером, контролювала питания функщонування паливно-енергетичного комплексу i була звшьнена з посади Л. Кучмою. Серед П прихильник1в поширювалася думка, що Ю. Тимошенко усунули за

Сутички п1 д час акци «Украша без Кучми». Κ ιιϊβ . 2001 р.

спроби навести порядок у нафто-газовому i вупльному господарствц яке контролювали близью до президента фшансово-промислов1 групи. Проти не!' прокуратура висунула серйозш звинувачення. 13 лютого Ю. Тимошенко була заарештована. У вщповщь 25 лютого 2001 р. на Хрещатику на очах учасниюв п’ятитисячного мтгингу опозищя оргашзувала «народний трибу­ нал» над Л. Кучмою. Шсля цього влада шшла в контрнаступ. 1 березня мШщя 13застосуванням сили демонтувала наметове мштечко в центр1 Киева. 9 березня вщбулися жорстою сутички мшщп з демонстрантами б1ля пам’ятника Т. Шевченку у Киевг Π ο τ ϊ μ поди перекинулися до буд1вл1 президентсько! адмшштрацп, пщ стшами яко! вщбулася бшка з мШщею. ДемонстранНв розшнали, було проведено численш арешти. Хоча акщя «Украша без Кучми» зазнала поразки, криза не припинилася. Президент Л. Кучма та його оточення своею невиваженою полггикою провокували ϊϊ продовження. 26 квИня 2001 р. парламент голосами пропрезидентських фракцш, пщтриманих комушстами, вщправив у вщставку уряд В. Ющенка. Прем’ер-м1шстром став близький до президентського оточення А. Юнах. Тим самим влада створила полтгичну фшуру, яка була здатна об’еднати опозицш. Адже у частини населения за В. Ющенком закршилася репутащя реформатора, якого вщсторонили в1д влади велик! капИалшти прихильники Л. Кучми (ол1гархи) i комушсти. Bin запам’ятався укра'1нцям як полИик, за участ1 якого вводилася гривня - один з важливих символ1в державностт За В. Ющенком не було великих статюв, вш не був пов’язаний з ол1гарх1чними кланами i, що особливо важливо, у масовш св1домост1 сприймався як людина високоморальна. Така оц1нка щодо украшських пол1тик1в була, CKopiuie, виключенням, Н1Ж правилом. 1ншою центральною фшурою опозици, обриси яко! викристал13овувалися п1д час акцй‘ «Украш а без Кучми», була Ю. Тимошенко.

I 6. Вибори до Верховно'!' Ради 2002 р. Шсля невдач! акцп «Украш а без Кучми» Bci полггичш сили чекали ви6opiB до Верховно!' Ради Украши.

3 юнця 1999 р. у Верховнш Рад1 активно дискутувались питания щодо но­ вого виборчого закону. Головна проблема полягала в тому, за якою системою пропорцшною, змппаною чи мажоритарною - проводите майбутш вибори до парламенту. Зрештою, наприкшщ 2000 р. було прийнято закон, вщповщно до якого укра!нський парламент повинен був формуватись пропорцшно, за спис­ ками партш. Президент Украши Л. Кучма наклав вето на цей документ. Затяжна боротьба з парламентом заюнчилася 2001 р., коли Л. Кучма подписав закон, в якому залишалася стара пропорцшно-мажоритарна система. Вибори вщбулися у березш 2002 р. Як i в попереднш виборчш кампанп, влада широко використовувала адмшютративний ресурс, свое майже монопольне становище в 3MI, тиск на б1знес. У ход1 вибор1в були факти пщкупу, шантажу, побиття кандидат1в i виборщв, ман1пуляц1я 31 списками, вкидання бюлетен1в тощо. Приб1чники «партп влади» йшли на вибори у березш 2002 р. у склад1 виборчого блоку «З а едину Украшу!» («З а 6 дУ»). До складу блоку ввшшли Аграрна парНя Укра!'ни, Народно-демократична парНя, Парт1я промисловЦ1В i пщприемщв Укра!ни, Парт1я P e r i o H i B , ПолИична парт1я «Трудова Укра!на». Цей блок очолив кер1вник адм1нштрацй' Президента В. Литвин.

Його склад - М1шстри, представники обласних державних адмшштрацш, кер1вники податкових служб, мгсыП голови, директори шдприемств, μ ϊ η ϊ стри i т. ш. Але результат вибор1в розчарував владу. За партшними списка­ ми «За СдУ» одержала лише 11,8 % голошв - тобто 35 депутатських мкщь. Перемога блоку була зафшсована лише в Донецькш областц а також серед вшськовослужбовщв та ув’язнених ycix perioHiB Украши. Усшх у Донецькш областц завдяки якому, власне, блок «За 6 дУ» i увшшов у парламент, шдняв авторитет Партй P e r io H iB (П Р ), найвпливов1шо1 в Донбась Це була вщносно молода парНя: ϊϊ формування почалося в 2000 р. У nporpaMi ПР декларувалися нам1ри партй домогтися р1вних сприятливих умов для розвитку i самореал1зацй кожного репону Украши i кожно! територ1ально'1 одинищ. Серед основних завдань парНя проголосила всеб1чний розвиток мшцевого самоврядування. Пшля вибор1в 2002 р. заговорили про «донецький досвщ», завдяки якому переважно прокомушстичний електорат шахтарського краю проголосував за регюнал1в. Соц1ал-демократична парт1я Укра1ни (об’еднана), що розглядалася як президентський резерв, одержала 6,3 % голошв виборщв, хоча очжувала отримати втрич1 бшыне. Виборчий блок В. Ющенка «Наша Украша» у склад1 десяти правоцентристських, центристських та нац!онал1стичних партш i об’еднань виявився по загальнодержавному виборчому округу, переможцем, набравши 23, 6 % ГОЛОС1В.

Блок Ю лй Тимошенко (Б Ю Т ), усупереч жорсткому адмшштративному тиску, отримав 7,3 % голошв. Л 1В1 партй В1дмови лися йти единим фронтом. Комушсти одержали 20 % голос1в, соц1алшти - 6 , 9 %. Це значно менше, Н1ж на попередн1х виборах. Не витримавши конкуренцй з шшими парт!ями в загальнодержавному окруз1 (по партшних списках), блок «За СдУ» з допомогою адм1нресурсу, почав брати пщ св1Й контроль так званих незалежних депутаНв, πκΐ пройшли в парламент по мажоритарних округах. При цьому депутаНвмажоритарник1в вщкрито п1дкуповували, викликали в кабшети президентсько'1 адм1Н1страцй', в податкову службу чи на «бесщи» до представниюв силових структур. Адм1нштративний тиск дав необхщний результат: вдалося З1брати 226 голос1в - м1Н1мум, необхщний для вибор1в κερίΒΗΗΚΪΒ парламенту. Таемним голосуванням головою Верховно!' Ради було обрано В. Литвина, кер1вника блоку «За СдУ», колишнього очшьника президентсько!' адмшштрацй. В1дкрите свав1лля влади викликало протести в сусшльствй Переможpi - блок «Наш а Украша» - були розгублеш. Вони спод1валися, що займуть KepiBHi позицй' у парламенН i одержать вщ Президента пропозиц1ю на фор­ мування уряду. Напевно, ni надй утримували ϊχ деюлька мшящв вщ οφίЦ1Йного оголошення про перехщ в опозицш.

1

7. Акц|'я «Повстань, УкраТно!» I i наростання пол!тичноТ кризи

_____________________

Пшля вибор!в cniKepa Президент вир1шив на баз1 блоку «За СдУ» та шших сил створити п о ст ш н о д т ч у бглъшгсть, яка б у парламент! пщтримувала його курс, сформульований ним у Посланш до Верховно!' Ради пщ назвою «Свропейський виб1р». Але цю пропозищю не пщтримали навггь деяк! депутати

бшыпостк Виявилося, що у члешв цього блоку немае сшльних щеолопчних ор1ентир1в, натомють шнують протилежш б1знесов1 штереси та велню особисτί амбщп. У липш 2002 р. блок розпався на B iciM нових депутатських фракцш i груп. Найбшыними були: Парпя промисловщв i пщприемщв Украши i «Трудова Украша» - 40 депутаНв, «Регюни Украши» - 36, СДПУ(о) - 33. Тим часом у президентськш адмипстрацп, яку очолював В. Медведчук (СД П У(о)), визр1в новий, неспод1ваний для сусшльства план: перетворити Украшу з президентсько-парламентсько! на парламентсько-президентську республ1ку. При цьому передбачалося створення стшко! парламентсько!' б1льшост1, яка формуе уряд i в1дпов1дае за його роботу. Президент закликав Парламент гуртуватися для проведения в парламент! конституцшною быьш1стю (300 голоав) в1дпов1дного р1шення. Причому, як виявилося, це «гуртування» здшснювали «традиц1Йним», уже добре апробованим способом шляхом адмшштративного тиску, залякування i шдкушв. Як в1домо, з пропозищями утвердити в Укра!'н1 парламентськопрезидентську (чи навггь парламентську) модель постшно виступали Л1В1 партп. Але в конкретнш ситуацп лгга 2003 р. вони зустрыи проект Прези­ дента в багнети: бшыпосп у них у Верховшй Рад1 вже не було, а вщтак не було i надш на проведения в новому формаН влади свое!’ полИично! Л 1нп. До того ж шсля «касетного скандалу» дов1ра до Л. Кучми була повшстю втрачена. Владу звинувачували в неефективнш економ1чнш пол1тиц1, яка призводить до зубожшня мае, масштабгпй корупцй, кричущому порушенш свободи слова, заангажованост! судово! системи. Було ще одне серйозне обвинувачення: Л. Кучма не В1рить у перемогу на майбутн1х виборах провладного кандидата i хоче залишити своему наступнику, яким буде представник опозицп, м1Н1мум повноважень.

На М1тингу «Повстань, Украшо!» на бвропейськш площ! в K h c b i. 2002р.

За таких обставин замшть заспокоення сусшльства 1шщативи Прези­ дента викликали нове збурення. 2 вересня 2002 р. опозищя розпочала акцш «Повстань, Укра'1'но!», метою яко! була вщставка Л. Кучми. 16 вересня у ценτρϊ Киева вщбувся масовий мггинг опозицп. Уперше до опозицп (яка рашше включала БЮТ, К П У i Соцпартш, У Н А -У Н С О та iH iu i полггичш сили) вщкрито приеднався В. Ющенко («Наш а Украша»). 27 вересня у Верховнш Рад1 було оголошено про утворення постшно дь ючо1 бшыпост1 (230 депутат) i про шдтримку останньою курсу Президента, у т. ч. його проекту переходу до парламентсько-президентсько! республши. Деяких депутаНв залякуваннями чи шдкупом «загнали» в бшышсть. Опозищя вщреагувала масовою акщею шд назвою «Народний трибунал». 16 листопада у вщставку був вщправлений уряд А. Кшаха, i 21 листопада Прем’ер-мшштром став голова Донецько! облдержадмшютрацп В. Янукович. В уряд1 були представлеш члени р1зних партш пропрезидентсько! бгльшост1, що дало пщставу називати його коалщшним. На призначення нового уряду опозищя спробувала вщреагувати новими акщями протесту, але це ш не вдалося. Нове «дихання» вона одержала лише на початку березня 2003 р., коли Президент заявив про винесення на всенародне обговорення проекту закону про внесения змш до Конституци Украши. У цьому проект! опоненти Л. Кучми побачили його нам1р створити керований парламент i продовжити сво! повноваження до 2006 р., залишивши за собою величезний ϊχ обсяг. Вщповщдю стали масов1 машфестацп опозицп в Киев1 та шших мштах. BpeniTi, проект конституцшно'! реформи, я ку так н ап олегли во «п р о ш т о в ху в а ло » президентське оточення, «заб у к с у в ав »: бшышсть, попри адмй Н1 стративний ресурс, η ϊ π κ не могла з1брати н еобх 1 дн 1 300 голо с 1 в. I справа не ли ш е в опозицп. У вир1шальний момент не го ло су в ала частина пропрезидентських депутат 1 в, що свщ ч и ло про розк ол у ϊϊ середовищ г

1 8- Президентськ! вибори 2004 р. Конституцшна реформа Тим часом в K p a i'H i почалася пщготовка до президентсько'1 виборчо!' кампанй' 2004 року. Опозищя не висунула единого кандидата: компарНя була представлена П. Симоненком, сощалшти - О. Морозом. Але шаншв на перемогу у них було мало. Головним претендентом вщ опозици розглядався В. Ющенко. Його пщтримував блок «Сила народу», який складався з пар­ тш, що загартувалися в полггичшй боротьб! 2000-2003 ροκΐΒ. У нього був найбшыиий серед ycix опозицшних кандидаНв рейтинг. Що ж до провладного кандидата, то ним довгий час вважався Л. Кучма. Правда, Конститущя Украши передбачала лише два президентських термй ни, останнш з яких закшчувався 2004 р. Але Конституцшний Суд знайшов «пщстави», щоб дозволити балотуватися йому i в 2004 р. Проте рейтинг Л. Кучми впав до критичного м1шмуму, i йому шчого не залишалося, як вщмовитися вщ спроб укотре обшняти президентську посаду. 18 лю того 2004 р. представники парламентсько '1 6 ш ы пост 1 п щ п и сали угоду про створення к о а л щ п д л я проведения кон сти туц ш н о 1 реф орм и i висунення единого кандидата на м ай бутш х президентських виборах. Н и м став П р ем ’ер-м!Н 1 стр В. Я нукович. Л. Кучма не посш ш ав у «полхтичне небуття»: готувався новий BapiaHT реформи, в результат! яко! повноваж ення П рем ’е р -MiHicTpa, на посаду якого (н а дум ку представниш в оп о зи ц п ) нащ лю вався Президент, значно розш ирю валися.

Загальна кшькють зареестрованих кандидатов на посаду Президента ста­ новила 23, переважна бшышсть з яких були «техшчними», головне завдання яких полягало у дискредитацп i зниженш рейтингу реальних претенденшв. Президент Л. Кучма на початку виборчо! кампанп пророкував, що наступш вибори будуть «найбрудшшими» за весь перюд незалежноси. Це висловлювання Президента, вщ якого чекали гарантш законности не додало авторитету влад1 й стало додатковим стимулом для мобШзацп опозицп. Ϊϊ представники пщозрювали, що весь «бруд» буде вилитий на противнишв провладного кандидата, i Bci перипетп виборчого марафону розглядалися пщ цим кутом зору. Кампашя головного кандидата вщ опозицй' В. Ющенка супроводжувалася багатьма загадковими ешзодами, як1 зривали або ютотно змшювали плани ϊϊ орган1затор1в. Найсуттев1шим з цих ешзод1в було отруення В. Ющенка сильнод1ючою речовиною - дюксином, шсля якого кандидат два тижш лшувався за кордоном. Перший тур президентських вибор1в вщбувся 31 жовтня. Опитування авторитетних соцюлопчних служб, як1 проводилися быя виборчих дшьниць («екзитпол»), показали ютотну перевагу В. Ющенка, але офщшш результати, оприлюднеш в останнш вщведений для цього законом термш - 10 листопада, дали майже piBHi показники: за В. Ющенка - 39,87 %, за В. Януковича - 39,32 %. Сощалют О. Мороз набрав 5,81 %, за комушста П. Симоненка проголосувало менше 5 % виборщв. Опозищя негайно оголосила про фальсифшацпо владою результате волевиявлення народу i почала готуватися до протестних акцш. У перюд М1ж двома турами напруга в сусшльств1 досягла максимуму: штаби обох кандидатов переконували виборщв, що у раз0перемоги ϊχ проти­ вника неминуча нащональна катастрофа. Б0льше можливостей сшлкуватися з виборцями залишалося у «бгло-блакитних», менше - у «помаранчевих» (так називали прихильнишв В. Януковича i В. Ющенка за кольором ϊχ пар­ тшних СИМВОЛ1В). 21 листопада 2004 р. вщбувся другий тур президентських вибор0в. За да­ ними консорщуму соцюлопчних служб «Нацюнальний екзитпол» за В. Ющенка проголосувало 52,9 % виборщв, за В. Януковича - 44,2 %. Але B ci чекали на повщомлення Центрально!· виборчо’! K O M icii' (Ц БК ). Але виявилося, що сервер, який повинен був подавати шформащю в автоматичному режиму вийшов з ладу. О другш годин1 НОЧ1 22 листопада В. Ющенко зустровся в прим1щеш ЦВК з ϊϊ головою С. Юваловим, пюля чого у вистуш по ТВ кандидат оголосив, що вибори фальсифшуються, i закликав громадян до протеспв. Уранц1 22 лис­ топада В. Ющенко заявив про свою перемогу i про масов1 фальсифшацп, як1 оценив як державний переворот. Шсля цього майдан Незалежносп почали заповнювати маси протестанпв. Через деякий час були поставлен! намети, стало зрозум1ло, що протестна акщя буде довготривалою. 24 листопада голова ЦВК оголосив офщшш результати виборщв: за В. Януковича проголосувало 49,46 %, за В. Ющенка - 46,61 %. Президентом було оголошено В. Януковича. Результати вибор1в не визнали С Ш А i Канада, а за ними - провщш европейськ1 держави. Полггичне напруження в краш! наростало. Майдан Незалежност1 був заповнений м1тингувальниками, cboi «майдани» почали з’являтися у багатьох мютах Укра1ни. В Киев1 було заблоковано головш державш установи - Будинок Уряду, президентську адмшютрацш, а π ο τ ιμ i

парламент. 3 шшого боку, йшла штенсивна мобШзащя прихильнишв В. Януковича. Стало очевидно: або буде застосована сила, яка супроводжуватиметься кровопролиттям, або сторони спробують урегулювати конфлшт за столом переговор1в. Вистачило виваженост1 й мудрост1 почати переговорний процес (круглий ст1л), у якому, κρΪΜ cTopiH конфлшту, брали участь м1жнародн1 посередники. В Укра!Hi й за кордоном почали говорити про «помаранчеву револющю». Одночасно у процес вир1шення кон­ флшту включився парламент i ВерхоПрезидент Украши Βϊκτορ Ющенко вний Суд Украши. 1 грудня Верховна складае присягу на вгршсть украшРада вщправила у вщставку уряд, а ському народу. 2005-2010 pp. 3 грудня шсля драматичних дебатов стоpiH , що транслювалися по телебаченню, Верховний Суд ухвалив: «Визнати ди Центрально! виборчо! K O M ic ii 3i встановлення результат1в повторного голосування по виборах Президента УкраТни вщ 24 листопада 2004 року неправом1рними». Р1шення ЦБК про результати другого туру 21 листопада 2004 р. скасовувалися, i було ухвалено провести повторне голосування 26 грудня 2004 р. 6 грудня вщбувся заключний (третш) круглий стш, на якому розглядалися питания про забезпечення виконання ухвал Конституцшного Суду. Зокрема, обговорювалися: змши в закош про вибори, змша складу ЦВК, конституцшна реформа. Вщповщт р1шення повинна була прийняти Вер­ ховна Рада за поданням Президента. Суть змш у закош про вибори полягала в заборош голосувати по вщкршним талонам i голосувати вдома. Опозищя вважала, що саме щ способи голосування призвели до масових фальсифшацш. Затвердження нового складу ЦВК пояснювалося тим, що старий не виконав свого обов’язку 3Ϊ встановлення результатов голосування. HapeniTi, суть третього питания - про полггичну реформу - полягала у перерозпод0л 1 влади м0ж Президентом, парламентом i Кабшетом M i H i c T p i B таким чином, щоб перетворити Украшу з президентсько-парламентсько'Т республши, якою вона була при Л. Кучмо, на парламентсько-президентську. Гшщаторами внесения на обговорення цього питания були О. Мороз, Л. Кучма i В. Янукович. У кожного з них були сво! мотиви, але ϊ χ об’еднувало прагнення, враховуючи перспективу перемоги В. Ющенка, ослабити президентську владу i посилити повноваження Прем’ер-мшштра. В. Ющенко не χοτΪΒ n i e ' i реформи, але змушений був погодитися на не!’, щоб вщкрити шлях до повторного голосування, яке приводило його до президентства. Щоправда, йому вдалося вщстрочити набуття чинност1 закону i залишити за Президентом вагом!Ш1 повноваження. CniKep парламенту В. Литвин запропонував голосувати yci три закони «пакетом», тобто одночасно. Ш лях для повторного голосування був вщкритий. Повторне голосування принесло перемогу В. Ющенку. BiH одержав 51,99 % голос1в, а В. Янукович - 44,2 %. 23 С1чня 2005 р. у Верховшй Рад1 Украши та на майдаш Незалежност! В. Ющенко склав присягу Президента Украши.

I 9. Парламентськ! вибори 2006 p.____________________________ Початок президентства В. Ющенка характеризувався складною полётико-психологёчною ситуацёею в краёнё. Прихильники «помаранчевих» були в станё ейфорп i щиро вёрили, що все дуже скоро змёниться на краще. 3i свого боку «бёло-блакитнё» боляче переживали поразку свого лёдера. В цёй ситуацёё новёй владё необхёдно було швидко розробити i почати реалёзацёю зрозумёлоё всьому суспёльству стратеги розвитку краёни, в якёй знайшлося б мёсце усём соцёальним верствам, всём репонам Укра'1'ни, i Сходу, i Заходу. Як виявилося, цього не було зроблено. Передвиборш гасла - боротьба з корупцёею, соцёальний захист, евроёнтеграцёя - не були зведенё в життездатну систему дёй. Президента шдтримували сили рёзноё полётичноё орёентацёё, причому ряд полётикёв i пёдприемцёв приеднався до В. Ющенка з кон’юнктурних мёркувань, сподёваючись покращити шляхом наближення до влади свое економёчне становище. В президентськёй команд1 не було едносН i в поглядах на майбутне. Як наслщок, спроби боротьби з корупщею виявилися невдалими. НатоМ1сть, корупц1я почала проникати в найближче оточення В. Ющенка. Розсли дування «справи Гонгадзе», всупереч зав1рянням президента, не було завершено. Не виконувалися 1НШ1 об1цянки, що поступово викликало незадоволення серед прихильник1в «помаранчевих». Першим Прем’ер-м1Н1стром в часи президентства В. Ющенка була Ю. Тимошенко, лщер партп «Батьк1вщина», яка шд час вибор1в входила в коалщ ш «Сила народу». 3 перших дшв ϊϊ уряду довелося здшснювати масштабн1 соц1альн1 виплати, на яю не вистачало кошт1в. В1дпов1дно до гасла передвиборно! кампанн - «Багатий поделиться з б1дними» вирёшили взяти у тих, у кого вони були. Податок з шдприемств почали збирати «авансом», у рахунок наступного року. Додатковё виплати були адресованё малозабезпеченим верствам населения, яю використали ϊχ для закупёвл1 харчових продукНв i тоBapiB повсякденного вжитку. Результатом цьо­ го стало зростання щн i пвдвищення шфляцп. Взагалё полИика Ю. Тимошенко була спрямована на обмеження крупного бёзнесу, контроль над цшами, спроби переглянути наслвдки приватизацёё час1в президентства Л. Кучми. Наводилися pi 3 Hi дан1 про юлькёсть П1дприемств, якё планувалося повернути держав1, а згодом перепродати, - В1Д 30 до 3000. Частиш сусп1льства це сподобалося, але приватний капггал i зарубёжнё ёнвестори були в пан1Ц1. Дёлитися з бёдними багатё в такий спосёб вёдмовлялися. Замёсть економёчних важелёв впливу на економёчну ситуацёю Прем’ер-мёнёстр схилялася до управлёння в ручному режимё. Дёлова активнёсть згорталася. Це негативно позначилося на економёчних показниках. Наприкёнцё лёта 2005 р. стосунки Юлёя Тимошенко - Прем’ерПрем’ер-мёнёстра ё Президента, в якого були мёнёстр Украши. 2005 р., гру­ ёншё, суто лёберальнё погляди на економёчну день 2007 - березень 2010 р. полётику, загострилися.

На початку вересня 2005 р. в президентськш команд1 спалахнув скандал. Одна и частина звинуватила шшу, наближену до Президента, у створенш в оточенш В. Ющенка обстановки «то­ тально!· корупцп». Ю. Тимошенко встала на 6ίκ критиюв i 8 серпня була вщправлена у вщставку. Було проведено ряд перестановок у президентському ото­ ченш. Це поклало початок розпаду «помаранчево!» коалщп. Ю. Тимошенко не шшла в опозицпо, але стала небезпечним конкурентом В. Ющенка. Новим Прем’ер-мшштром став Юрш Юрш бхануров - Прем’ер-мшйзтр Охануров, який прагнув вести з В. ЮщенУкраши. Вересень 2005 - серпень ком узгоджену полггику, хоча це не за2006 р. безпечило Hi економ1чно!, Hi полггично! стабыьностк Скандали в оточенш Пре­ зидента, непослщовшсть у кадровш полггищ, вщсутшсть змш на краще призвели до швидкого падшня авторитету ново! влади. Особливо яскраво це продемонстрували парламентски вибори 2006 р. Вперше вибори проводилися за пропорцшною (партшною) системою. Очшувалося, що це зменшить можливосН застосування адмшресурсу (бо не буде так званих незалежних мажоритаргциюв, на яких, зазвичай, «тиснула» влада). Але з’явилися iHuii ризики. Виборець, голосуючи за обрану партш, знав лише вузьке коло И лщер1в i не мав уявлення про весь список - конкретних депутаНв, яких приведе лщер у парламент. А саме «прохщш» мшця в списках стали предметом штенсивних торпв шд час передвиборно! кампанп. У парламентських виборах 2006 р. брали участь 45 партш. Колишнш «помаранчевий» Ta6ip був розколотий. Пропрезидентсьш сили виступали у склад! блоку «Наша Украша» i розраховували на перемогу. Його головним конкурентом став блок Юлп Тимошенко (Б Ю Т ), який спекулював на темн «Хороший президент - погане оточення». Ряд др1бних партш, πκί рашше входили до блоку «Наш а Украша», - «Реформи i порядок», ПарНя захисниК1в Вггчизни, Украшська народна парт1я, «П ора» та шип створили невелиш блоки з над1ею самостшно пройти до парламенту. На виборах до Верховно! Ради, яю вщбулися 26 березня 2006 р., перемо­ гла Парт1я P e r i o H i B . Вона завоювала вщносну бшьшшть - 32,14 % i 186 депу­ татских мшць. На другому M i c u i виявився Блок Юлп Тимошенко - 22,29 % голос1в виборц1в i 129 депутатських мандапв. Блок «Наша Укра!на» опинився на третьому мшщ з 13,95 % голошв i 81 депутатським мандатом. За сощалшНв голосували 5,7 % виборщв, а за комушсНв 3,7 % - найнижчий результат за роки незалежностк ГПсля шдрахунку голос1в М1Ж БЮТ, «Нашою Укра!ною» i Соцпарт1ею було укладено угоду про створення в новому парламент! демократично! коалщп. На звичний для себе пост Голови Верховно! Ради претендував О. Мороз - лщер найменшо! в коалщп Сощалштично! партй. Ю. Тимошенко заявила, що вважае цшком обгрунтованим для себе претендувати на пост Прем’ер-м1Н1стра в коалщшному урядк Почалися тривал1 та виснажлив1 переговори, в ход! яких з’явилися hobi претенденти на щ посади з табору

Президента. Βρβπιτί, псийтичш опоненти скористалися ситуащею: шсля залаштункових n e p e r o B o p i B була досягнута домовлешсть про створення так звано!' антикризово! коалща, яка включала Партао P e r i o H i B , сощалшΤΪΒ i комушсНв. На посаду Голови Верховно! Ради було проведено О. Мороза, а Прем’ер-мшштром став В. Янукович. БЮ Т i «Наша Украша» стали в опозицш до парламентсько! б1льшост1 й уряду В. Януковича. Арсенш Яценюк - Голова Верховно! Ради Здобувши контроль над парламен­ Украши. Грудень 2007 - листопад 2008 р. том i урядом, коал1Ц1я розгорнула активну Д1яльн1сть, спрямовану на створення у Верховшй Рад1 конституцшно! б1льшост1 в 300 голошв, щоб βϊд1брати у В. Ющенка можливост1 блокувати р1шення парламенту. Це можна було зробити за рахунок «перебхжчиюв» з «Нашо! Украши» i БЮТ. Hi наM ip n , як1 почали втшюватися в конкретно ди, викликали гостру реакцш Президента, в результат! чого т е л я кшькох невдалих спроб парламент було розпущено i оголошено ηοβϊ вибори. Позачергов1 вибори до Верховно! Ради вщбулися 30 вересня 2007 р. ПроХ1дний бар’ер в 3 % подолали ПарНя P e r i o H i B - 34,4 % голошв виборщв, Блок Юли Тимошенко - 30, 7 %, президентський блок «Наша Украша - Народна Самооборона» ( Н У - Н С ) - 14,15 %, Комушстична парНя - 5,4 % i Блок Лит­ вина - 4,0 %. Було утворено коалщ ш БЮ Т i Н УН С . Головою Верховно! Ради 4 грудня 2007 р. обрали депутата вщ фракци «Наша Украша - Народна Самооборона», у недавньому минулому мшютра закордонних справ Украши Арсешя Яценюка. Шсля довгих вагань 6 грудня 2007 р. Президент вше кандидатуру Ю. Тимошенко на пост Прем’ер-мшштра Украши. В парламент! з друго! спроби за не! проголосувало 226 депутаНв. Але виробити сшльну полИичну л ш ш двом «помаранчевим» лщерам не вдалося i цього разу. Конфлшт М1Ж ними то стихав, то розгорявся знову. 3 уряду поступово витшнялися М1шстри, як1 працювали в ньому за квотою Президента. У 2008 р. союз БЮ Т i Н У Н С фактично розпався. Лептимна парламентська бшышеть фактично зникла, хоча юридично розпад не було оформлено. Тому-то Ю. Тимошенко у вщетавку не шшла. При влад1 вона утрималася в результат! приеднання до коалщп В. Литвина, який 9 грудня 2008 р. шсля вщетавки А. Яценюка обшняв посаду Голови Верховно! Ради.

10. Президентсью вибори 2010 р. Скасування конституцтноТ реформи

1

А тим часом наближалися чергов1 вибори Президента Укра!ни. Спочатку вони були призначеш Верховною Радою Украши на 25 жовтня 2009 р., але ця дата була оскаржена В. Ющенком у Конституцшному Судь Шсля цього Верховна Рада призначила вибори на 17 шчня 2010 року. Всього було зареестровано 18 кандидаНв, у т. ч. Д1 ючий Президент В. Ющенко, лщер опозицп В. Янукович, Прем’ер-MiHicTp Ю. Тимошенко, Го­ лова Верховно! Ради В. Литвин, лщер комушепв П. Симоненко, лщер парта «Сильна Украша» С. Τ ϊ γ ϊ π κ ο , лщер парта «Фронт змш» А. Яценюк.

Як i рашше, були зад1яш й техшчкандидати. Новинкою кампанй стала участь у виборах самовисуванця пщ екзотичним пр1звищем (яке кандидат узяв на час вибор1в) ПротиB c i x Василь Васильович. Як i в минулих виборчих кампашях, було багато «чорного niapy», спрямованого на те, щоб зменшити електоральну базу опонента чи вивести Президент Украши Βίκτορ Янукович його з р1вноваги. складае присягу на В1ршсть украшському Головна боротьба, як i передба­ народу. Л ю ти й 2010 р. чалося, точилася М1ж В. Януковичем i Ю. Тимошенко. У першому T y p i В. Янукович одержав 35,32 % голоав, Ю. Тимошенко - 25, 05 % , С. Τ ϊ γ ι π κ ο 13,06 %, А. Яценюк - 6,96 %, В. Ющенко - 5,45 %, П. Симоненко - 3,55 %. Yci iH iu i кандидати набрали менше 3 % голошв. Щлком очжувано шсля першого туру з боротьби вибув Президент В. Ющенко. Другий тур вхдбувся 7 лютого 2010 р. Перемш Βίκτορ Янукович - 48,95 %. Юлхя Тимошенко вщстала на 3,48 вщсотка - 45,47 %. Проти обох кандидаНв проголосувало 4,36 % виборщв. Визнаних недшсними виборчих бюлетешв 1,19%. Ю л1я Тимошенко не визнала свое! поразки, заявила про масовх фальсифшацй i сказала, що оскаржуватиме результати вибор1в у суди Але коли справа дшшла до суду, позов було вщкликано. Перемога В. Януковича змшила сшввщношення сил у Верховнш Рад1 i привела до стр1мких змхн у владшй вертикал1. 2 березня 2010 р. сшкер пар­ ламенту В. Литвин оголосив про припинення д1яльност1 парламентсько'1 коал1цй, до яко! входили БЮТ, «Наша Украша - Народна Самооборона» i Блок Литвина. Сформувалася нова бьлышсть, до яко! увшшли регюнали, комушсти, Блок Литвина, а також частина депутаНв з Н У Н С i БЮТ. Входження останшх до коал1ци стало можливим внаслщок зм1ни в закон1 про регламент парламенту. 3 березня 2010 р. Верховна Рада прийняла резолющю про недов1ру уряду Ю. Тимошенко, яку у повному склад1 шдтримали депутати В1Д Партй PerioHiB i Компартп Украши. Тод1 ж за поданням Президента В. Януковича Верховною Радою був затверджений новий Прем’ер-мхшстр. Ним став врдомий полИик, член Партй Репошв М. Азаров. Протягом короткого часу у кра'1ш були змщнеш владн1 структури. Саме це нова влада вважае своею особливою заслугою. Знову постало питания про усунення розбалансованосН плок влади, яка породжувала конфлшти М1ж Президентом, Прем’ер-м1нштром i парламентом. На подання 242 депутат1в Конституц1Йний Суд восени 2010 р. розглянув питания про полггичну реформу 2004 р. i визнав незаконною процедуру и ухвалення, а вщтак прийняв рхшення про И скасування. Ддачою визнана Конститущя УкраУни 1996 р. В руках Президента знову, як i за час1в Л. Кучми, зосередилися величезш повноваження. 31 жовтня 2010 р. у вщповщносН з новим законом вщбулися вибори депутатхв до мшцевих рад i вибори шльських, селищних i мшьких гол1в. Украхна одержала мшцеву владу на 5 наступних роюв. Hi

( nepeBipte себе ~) 1. Яю центристсью партп виникли в Укра!ш в 1995-1997 pp.? 2. Що в1 др1зняло вибори до Верховно! Ради Украши 1998 р. вщ ycix попередηϊχ? Згадайте, що таке мажоритарна, пропорцшна та зм1 шана виборча сис­ теми. 3. Чим характеризувалася динамша полггично! боротьби шд час президент­ ських вибор1 в 1999 р.? Чому в Укра!ш не сталося так званого л 1вого реваншу? 4. Сформулюйте причини перемоги Л. Кучми на виборах 1999 р. 5. Що таке «депутатська быышсть» у парламент!? Яке И значения для роботи законодавчого органу? 6 . Чим була викликана i до чого привела «оксамитова револющя» в украшському парламент! 2 0 0 0 р.? 7. Розкрийте причини й Х1Д акцп «Украш а без Кучми». 8 . Чим була викликана вщставка В. Ющенка з поста Прем’ер-мшштра Укра!ни? 9. Схарактеризуйте особливосИ проведения кампанп вибор1 в до Верховно! Ради Украши 2002 р. НазвИь основш блоки i партй, яю в нш брали участь. 10. Проанал 1 зуйте результати вибор1 в до Верховно! Ради 2002 р. 11. Як почалася i яку мету переслщувала акщя «Повстань, Украшо!»? 12. Коли В. Янукович уперше став Прем’ер-мшштром Украши? 13. Яка пол 1тична ситуащя склалася в Укра!ш напередодш президентських вибор1 в 2004 р.? 14. Назв 1ть першу п’яНрку кандидаНв на президентських виборах 2004 р. 15. Чому загострилася полИична ситуащя в Укра!ш пхсля другого туру пре­ зидентських вибор1 в 2004 р.? 16. Як було врегульовано громадянський конфлшт в Укра!ш наприюнш 2004 р.? 17. Як 1 змши у вла/п В1дбулися П1сля обрання В. Ющенка Президентом Укра!ни? 18. Схарактеризуйте Д1 яльшсть уряду Ю. Тимошенко. 19. Яка причина конфл 1 кт1 в у «помаранчевому» табор!? 20. Схарактеризуйте результати парламентських вибор1 в 2006 р. 21. Чим було викликано проведения позачергових вибор1 в до Верховно! Ради 2007 р.?

22. Яю змши В1дбулися у владних структурах Украши шд впливом парла­ ментських вибор1в 2007 р.? 23. Яю насл 1 дки конфл 1 кту М1 Ж В. Ющенком i Ю. Тимошенко? 24. Схарактеризуйте президентську виборчу кампашю 2010 р. 25. Як було переформатовано владу в Укра!ш шсля перемоги на президент­ ських виборах В. Януковича? 26. Чому було скасовано полИичну реформу 2004 р. i до яких наслщюв це призвело?

Документ 1сторик Г. Касьянов про характер подш в Укра'Гш наприк1нц| 2004 р. С еред дослщниюв немае единого погляду на те, чи можна згадаш поди вважати «револющ ею» у звичному ceaci цього слова. TepMiH «помаранчева револющя» це вдала метафора, що народилася на майдан! Н езалеж носл в Киеве В т перетворився на звичний щеолопчний стандарт, символ, метафору, публщистичну форму... Унасл 1док «помаранчево! революци» не в1дбулося глибинних 3 mih аш в систем! влади, ан! в систем! сусптьних вщносин, ан! в економщь «Поб!чним продуктом»

под 1Й листопада-грудня 2004 року стала «конститущйна реформа», яка дещо змшила хиткий баланс влади на користь парламенту та уряду, проте мало вплинула на суть реально/ пол 1'тики, що залишилася, як i ражше, предметом з ’ясування стосунюв М1Ж трупами жтересу/впливу. Водночас не можна не зауважити, що поди «помаранчевоТ революци» були безпрецедентними за своУми масштабом учасл переачних громадян у протистоянHi здискредитованм влад| та за р1внем впливу на сприйняття УкраУни в c b i t i . ...В цьому сенс! окрем! поди друго/ половини листопада-початку грудня 2004 р. можна вважати револющею, яка через 36 ir обставин i завдяки «п 1ар»-технолопям набула помаранчевого забарвлення. Касьянов Г. Укра/на 1991-2007: нариси нов1тньоУ icTopii. Κ., 2 0 0 8 .- С . 297-298.

Запитання до документа 1. Який зм ю т ви вкладаете в термин «револю ц/я»? 2. Як ви можете схарактеризувати поди', яю вщ булися в Украшi уд р у п й половинi л истопада-на початку грудня 2004 року?

I 3po6iTb висновки та узагальнення до параграфа

Ш

9

9

" 1 0 1 .

зовш ш м ьополиичш о н е и ти р и

В 1995-2010 pp. Згадайт|Р 1. Коли Укра1на була визнана мгжнародним сп1втовариством як незалежна держава? 2. Схарактеризуйте o c h o b h i напрями зовтшньо! пол1тики УкраУни. 3. Як складалися на початку 90-х рошв вщносини УкраУни з Pociero? 4. У чому виявлявся в перни роки незалежност1 европейський виб1р УкраУни? 5. Як вщбувалося ядерне роззброення УкраУни?

Творче завдання

Розкрийте причини, чому УкраУна не стала в 1995-2010 pp. членом СС i НАТО?

I

I. Змщнення м1жнародних позицш Украши в др уп й ПОЛОВИН! 90 -х ροκϊΒ___________________________

У nepuii роки незалежност1 (1991-1994) УкраУна вийшла на м1жнародну арену. У ход1 одностороннього ядерного роззброення про нашу державу за­ говорили на Bcix континентах. Але, погодившись на лшвщащю ядерноУ зброУ, УкраУна прагнула м1жнародних гаранНй незалежност1, непорушност1 своУх кордошв. Це був той м1Н1мум, без якого УкраУна не могла вщмовитися В1д ядерного статусу. На початку грудня 1994 р. на зустр!Ч1 глав держав i уряд1в краУн - учас­ ниць Наради з безпеки та сшвробшшцтва в бврош в Будапешт! Л1дери чотирьох держав - УкраУни, СШ А, ВеликоУ БриташУ та Poci'i - п1дписали Меморандум про гарантИ безпеки УкраУни. У ньому три ядерш кра'Уни пщтвердили своУ зобов’язання поважати незалежшсть, суверенщет та територ1альну щ л1сшсть нашоУ держави, утримуватися вщ загрози чи викорис­ тання сили проти УкраУни.

Тема

6

-7jt г

14 С1чня 1995 p. у M o c k b i було пщписано тристороннш - Украша, Рос1Я, С Ш А - догов1р про лшвщащю ядерно! збро! в Украши Односторонне ядерне роззброення i Меморандум чотирьох держав шдняло авторитет Украши i дов1ру до не! м1жнародного сшвтовариства. Б гл ы и о го ч гт к ого в ш с ь к о в о го м е х а т зм у за б е з п е ч е н н я га р а н т ш б е зп е к и У к р а т и М е м о р а н д у м не п е р ед ба ч а в. Украшсью кер1вники розумши обмежешсть Меморандуму, але вони шшли назустр1ч великим державам, сшдаваючись на !хню добру волю. Вони не помилилися. Насамперед, значно покращилися вщносини з СШ А, яю до цього були досить прохолодними. Нове кер1вництво С Ш А на чол1 з Б. Клштоном шукало на пострадянському простор! нових партнер1в. У вересн1 1996 р. сенат С Ш А затвердив створення укра'хнсько-американсько! постшно Д1ЮЧ01 K O M icii' на найвищому p i B H i для обмшу думками 3Ϊ стратепчно важливих питань (ком!С1я «Кучма-Гор»), Зб1льшилася американська фшансова допомога. До 1999 р. загальний ϊϊ обсяг становив 1,7 млрд долар1в. Бшыне на той час одержували лише 1зра'щь i Сгипет. Президент Л. Кучма вважав стратепчне партнерство з С Ш А одним з ключових зовшшньополтгичних напрям1в Украши. Визнанням авторитету Укра'хни як члена О О Н стало й те, що в 1997— 1998 pp. Головою ϊϊ 52-ϊ cecii' став мшштр закордонних справ Укра1'ни Г. Удовенко. У 2000-2001 pp. Украша була включена як непостшний член до Ради Безпеки О О Н i протягом мшяця головувала на и зас1даннях.

1 2. Укра ша i сврожтеграцшж процеси______ _______________ Ядерне роззброення сприяло покращенню позицш Украши в Сврош. 9 листопада 1995 р. Украша - першою з держав СНД - офщшно вступила до Ради Свропи. Це дало можливють брати участь у виробленш сшльжн полГ тики европейських держав. При цьому,Украша взяла на себе ряд зобов’язань, яю стосувались насамперед приведения ϊϊ правово! та полИично!' системи у вщповщшсть до загальноевропейських вимог. Важливе мкще в зовн1шньопол1тичн1Й д1яльност1 Укра'хни посщають проб­ леми сшвробггництва з Свропейським Союзом (Свросоюзом, або С С ) - найвпливов1шою оргашзащею економ1чно1 cnienpani розвинених европейських краш. У другш половиш 90-х роюв М1Ж СС та Украшою було налагоджено конструктивне ствробггництво. У 1995 р. Укра'1на П1дписала тимчасову угоду з СС про режим торпвлц що частково вщкрило 1Й европейсью ринки. До юнця 90-х роюв частка експорту до краш СС сягнула 35 % загального обсягу експортних операцш Украши. Свросоюз став одним з головних фшансових донор1в молодо! держави. У 1991-2006 pp. обсяг допомоги Украш1 становив 1 млрд 300 млн евро. У грудш 1996 р. СС прийняв План дш щодо Украши. 3 1997 р. прово­ диться регулярш самгги «Украша - СС». 1998 р. Президент Л. Кучма ухвалив указ про европейську штеграцш Украши, в якш членство в СС визначалося як довготривала стратепчна мета. План передбачав поглиблення сшвпращ в енергетищ, транспорт!, наущ, освоенш космосу, торпвл1 та 1нвестиц!ях. Фактично це була розгорнута програма входження до европейського простору. Колишш краши соцтабору Полыца, Словаччина, Словен1я, Угорщина, Болгар1я, Румун1я у 2004-2007 pp. вже увшшли до СС. Повноправними членами Свропейського Союзу стали також держави Балтп. 2005 р. Прези­

дент Украши В. Ющенко заявив, що членство в GC е стратепчною метою зовшшньо1 полггики Украши. Цю перспективу шдтримували Bci фракцп Верховно! Ради, κρίΜ комушсНв. Але спроби прискорити входження в 6 С не увшчалися ycnixoM. Свропа дала зрозумгги кер1вництву Украши, що краша з вщносно низьким (за стан­ дартами Захщно!' ввропи) р1внем економ1чного розвитку, сощального за­ безпечення, проблемами з дотриманням прав людини не може найближчим часом розраховувати на членство в GC. 1нтегращя Украши до Свропейського Союзу ниш залишаеться одним 3i стратепчних зовшшньополггичних завдань нашо! держави. Населения в переважнш б1лыност1 схвалюе курс на зближення з GC. Як Свропейський Союз, так i украшсыа експерти ведуть мониторинг того, як Украша виконуе CBo'i зобов’язання на шляху до СС. Найближчий оргентир на цьому шляху угода про асощащю Украши з Свропейським Союзом, яку планують шдписати 2011 р. Без’ядерний статус Украши, ϊϊ прагнення до европейсько! штеграцп визначили поступове зближення нанкл краши з Оргашзащею Швшчноатлантичного договору (Н А Т О ), або Швшчноатлантичний альянс. У липш 1997 р. в Мадрид1 глави 16 держав i уряд1в та Генеральний секретар Н АТО Хав’ер Солана, з одного боку, та Президент Украши Л. Кучма - з другого пщписали «Хартпо про особливе партнерство М1Ж Укра'шою та Оргашзащею Швшчно-атлантичного договору». Сторони зобов’язались розширювати сшвпрацю та розвивати особливе партнерство з метою забезпечити стабшьшсть i мир у Сврош. У жовтн1 цього ж року Н АТО вщкрило в Киев1 Центр шформацй та документацй, а Украша в штаб-квартир1 pie'i орган1зацй' в Брюссел1 вщкрила свое представництво. У травш 2002 р. Президент Л. Кучма заявив, що метою Украши е членство в НАТО. У квггш 2008 р. пщ час Бухарестського самНу кер1вництво Альянсу погоджуеться на те, що Украша « в м а й б у т н ъ о м у м о ж е с т а т и » членом НАТО. У цей час напп найближч1 захщш сусщи, з якими Украша мае сумшш кордони i багато ροκϊΒ сп1льного перебування в соцтаборц впевнено йшли до НАТО. Вони прагнули дшсних гаранНй нацюнально1 безпеки, яке ϊ μ надавало членство в НАТО, де flie принцип: напад на одного 13член1в Н АТО е нападом на B c ix . Ще в 1999 р. членами Н АТ О стала Чеська Республша, Угорщина i Полыца. У 2004 р. повноправними учасниками Швшчноатлантичного альянсу стали держави Балтп - колишш радянськ1 республши Литва, Латв1я i Естон1я, а також Болгар1я, Румун1я, Словаччина та Словешя. У κ β ϊ τ η ϊ 2009 до Н АТО було прийнято Албанш i Хорватхю. За зближенням Укра1ни з Н АТ О уважно слщкувала Рос1я. Вона змушена була погодитися на включения до ρΐεϊ оргашзацп колишшх соцкраш Свропи i пострадянських держав Балтп, а щодо Украши зайняла тверду негативну позицш. Членство Украши в Н АТ О з його системою колективно! безпеки означало п остаточний вихщ з геополггичного впливу Poci'i. У самш Укра'1Н1 курс на зближення з Н А Т О викликав суперечливу реакщю. Б1льш1сть громадян не мало про цю оргашзацш об’ективно! шформацп: ΪΧ Η Ϊ уявлення про Н А Т О сформовано радянською пропагандою, яку пщживлювали антинатовсьш пол1тичн1 сили i проросшсьш 3MI. Негативний вплив на 1М1дж Н А Т О в очах багатьох укра'1нц1в справила участь piei' оргашзацп у вшш в Югославп.

Ъ В ■ Ш

Що ж до вищого державного кер1вництва Украши, то у нього свого часу не вистачило piiuy4ocTi й послщовност1 у проведенш курсу на штегращю з НАТО. BpeuiTi Закон «Про засади внутршньоУ i зовшшньоУ полггики», прийнятий Верховною Радою 1 липня 2010 р., передбачае дотримання УкраУною пол Ники позаблоковостр що означав неучасть УкраУни у вшськовополггичних союзах, прюритетшсть учасп у вдосконаленш та розвитку европейськоУ системи колективноУ безпеки, продовження конструктивного партнерства з Оргашзащею Швшчноатлантичного договору та шшими в1Йськово-пол1тичними блоками з ycix питань, що становлять взаемний штерес. Президент УкраУни В. Янукович заявив, що УкраУна буде сшвпрацювати з НАТО, але без змши свого статусу - позаблоковоУ кра'Уни. Не маючи твердих гарантш м1ЖнародноУ безпеки, перебуваючи М1Ж Н А Т О i Pociero з ϊϊ союзниками по Ташкентському договору, УкраУна опинилася у «c ip m зош» досить небезпечному м1жнародному становищ1.

З. УкраУна i М1ждержавж об'сднання на пострадянському простор!

Е

Шсля розпаду С Р С Р на пострадянському n p o c T o p i виникло ряд М1ждержавних об’еднань, у д1яльност1 яких брала участь УкраУна. Найбшыним з них була Сшвдружшсть Незалежних Держав (СН Д ). Ϊϊ вплив 13 середини 90-х ρ ο κ ϊΒ став зменшуватися. Спроба в попередш роки створити на баз1 СНД наддержавне утворення - свого роду «нове видання» Радянського Со­ юзу - провалилася. УкраУна охоче брала участь в економ1чних проектах СНД, як1 мали взаемовипдний характер, i вщмовлялася п^дписувати τί до­ кумента, яю обмежували державний суверештет. Саме в цьому контекст1 кер1вництво УкраУни розглядае 1дею створення Сдиного економ1чного простору (С Е П ) - економ1чноУ, а можливо, й полЕ тичноУ 1нтеграц11 держав СНД. Про HaMip створення СЕП президенти Pocii', Казахстану, Бшорущ та УкраУни заявили ще 2003 року. Однак коли справа

Пленарне заседания глав держав-учасниць ГУУАМ. Я л та . 7 червня 2001 р.

дшшла до конкретних кроюв i виявилося, що створення СЕП передбачае формування наднацюнальних оргашв, яю i c t o t h o обмежують суверенггет Украши, и кер1вництво заявило, що такий вар1ант економ1чно1 штеграци и не влаштовуе. Взагал1 наша держава не вщкидае щею штеграци украшсько'! економши в СНД. Разом з тим вона враховуе той очевидний факт, що як цивьлпзована i демократична економ1чна структура типу Свросоюзу СНД ще не утвердилася. Под1бне ставлення Украша виробила i щодо Г У У А М - оргашзацй пострадянських краш (Груз1я, Украша, Узбекистан, Азербайджан i Молдова), початок створення яко! було покладено у 1997 р. Це об’еднання мало суто регюнальний характер i сприймалося як альтернатива СНД при розв’язанш конкретних завдань, зокрема послабления залежносН в паливно-енергетичнш сфере У рамках СНД ni (i ряд шших завдань) розв’язати не вдалося. Однак i Г У У А М виявилася малоефективною. Ϊϊ Ш1щативи в забезпеченш паливно-енергетично! безпеки i розв’язанш репональних конфлшНв на територп держав - члешв ще!' оргашзацй (у Придшстров’ё Нагорному Карабаш, АбхазИ, Швденнш Осетп) провалилися. У 2005 р. оргашзашю залишив Узбекистан. У 2009 р. Президент Молдови М. Воронш назвав ГУАМ нежиттездатною i безперспективною оргашзащею. 1нтегращя в Свропу, сшвпраця з РоЛею та сусщами - стратепчн! за­ вдання, яю можна i сл1д розв’язувати комплексно.

Ц 4. Вщносини М1Ж УкраТною i Рос1Йською Ф едерац 1€ю______ Вщносини м1ж Укра'1'ною i Росшською Федерац1ею в перш1Й половин! 90-х ρ ο κ ϊ Β до К1нця так i не були врегульоваш. Разом з тим нагальну необхщншть ϊχ нормал1зацп В1дчували обидв1 сторони. Позицп Украши на м1жнародH ift ареш зм1цнювалися, i на це не могло не зважати росшське кер1вництво. 3i свого боку, укра'1'нська влада погоджувалася на компромши, зокрема в питанш про майбутне Чорноморського флоту. Переговори, яю з 1992 р. про­ ходили почергово в Одеш, Дагомисц Ялтх, Масандр1 i M o c k b i , були довп та виснажлив1, але остаточного р1шення не принесли. Рошя робила спроби «тиснути» на Украшу, зокрема скорочуючи постачання газу або загрожуючи взагал1 «закрити вентиль». Н ареи т, 9 червня 1995 р. в Coni Президенти Л. Кучма i Б. Сльцин П1дписали угоду, за якою флот було вир1шено подшити в пропорцй 81,7 % Poci'i i 18,3 % - УкрашГ Але про мшце базування не домовилися. Укра'1'на не погоджувалася залишити флот в Севастополе a Pocin хот1ла залишити свою базу саме там. Напружешсть не спадала. У цих умовах Держдума Pocii' в листопад1 1996 р. знову заявила претензи на Севастополь. I ли ш е 29 травня 1997 р. на piBHi прем ’ер -MiHicTpiB б у л о ш дп исан о статус i ум ови перебуван ня Ч орн ом орського ф ло т у на територп Украш и . Росш ський Ч орн ом орськи й ф лот зали ш ався в С ев а стоп оль У ц ьом у ж M ien, але в 1нш их бухта х ба зув а лася украш ська частина ф лоту. О ренда б у ла розрахована на 20 рою в.

Урегулювання проблеми флоту вщкрило шлях до пщписання широко­ масштабного м1ждержавного документа. 31 травня 1997 р. у Киев! Президент Pocii' Б. Сльцин та Президент Украши Л. Кучма шдписали «Догов1р про дружбу, сшвробНництво i партнерство» М1Ж Украшою i Росшською ФедераЦ1ею. Передбачалося, що сторони будуватимуть вщносини одна з одною на

принцишв взаемжп поваги та суверенно! piB H O C Ti, територ1ально'1 цхл1сност1, непорушносП кордошв та шших загальноприйнятих принципов м1жнародного життя. Догов1р було укладено на 10 ροκϊΒ. Питания про державш кордони М1ж Укра'1'ною i Pocieio (1974 км на суходол1 i 321 км по морю) в Договор! розв’язувалися у загальному вигляД 1. Спроба украшсько'1 сторони включити в цей документ питания ocH O B i

Державний В1 зит в Украшу Президента РФ Б. бльцина. Kuie. 1997р.

п р о н е о б х щ ш с т ь з а в е р ш е н и я дел1М 1-

тацп i д е м а р к а ц и кордошв (тобто точного визначення з описом ϊχ проходження i нанесения на карту вщповщно до договору) не мала y c n i x y . Робилося лише те, що вкрай необхщне для обох сторш: розмежування лш н землекористування суб’екНв господарювання в прикордонних областях Р Ф i Украши. Ця обставина збершала певну невизначешсть i могла стати пщставою для конфл1кт1в, зокрема в басейш Азовського моря, Керченсько! протоки i при розмежуванш континентального шельфу, який, за оцшками експерНв, мае велик! запаси нафти i газу. Географ1чне положения Украши дае ш пщстави, спираючись на загальноприйнят! м1жнародно-правов1 норми, претендувати на дв1 третини Азов­ ського моря, тод1 як Poci'i в1Д1Йде одна третина. Pocia пропонуе провести кордон по дну, а акваторт моря перетворити на об’ект сшльного використання. Украша на це, природно, не погоджуеться. Восени 2003 р., у зв’язку 31спробою росшсько'1 сторони побудувати дамбу в Керченськш протощ вщ Таманського п1вострова (Р Ф ) до острова Коса Тузла (Украша), спалахнув конфлшт, який M i r призвести до збройного протистояння. Про це буд1вництво, яке було розгорнуто з 1шщативи губер­ натора Краснодарського краю (за його ж вершею), повщомляли yci впливов! 3M I св1ту. Представник прикордонно!' служби Р Ф виступив 13 заявою про нам1р встановити на Koci прикордонну заставу. Принципова позиц1я украl'HCbKo'i сторони не дозволила полНичним авантюристам порушити територ1альну щлшшсть Укра'1'ну - на остр1в прибув Президент Л. Кучма, який перервав державний В1зит в Латинську Америку. За деюлька дшв на Тузл1 було зведено заставу прикордонних вшськ Украши. Будхвництво зупинилося за 100 м вщ державного кордону з Украшою. Тод1шн1Й М1нютр оборони Украши ввген Марчук сказав, що Тузла показала непередбачувашсть рос1Йсько'1 полНики щодо сусща, оск1льки такого повороту подш не передбачали аш европейськ1, аш укра'1'нськ1 дипломати та полПологи. Але цей ешзод в1ддзеркалив ще одну важливу проблему: росшсько-украшський кордон потребував чггкого визначення на мкцевост1, позначення на картах i закршлення у спещальних м1жнародно-правових актах. У наступш роки про необхщшсть демаркаци украшсько-росшського кордону i розв’язання питания про Керченську протоку неодноразово говорилося на найвищому piBH i. Hapenm, 17 травня 2010 р. пщ час В1зиту Президента P o c iftc b K o 'i Федерацп Д. Медведева у Кшв на p iB H i M iH icT p iB закордонних

справ Украши i Р Ф було шдписано угоду про демаркащю украшськоросшського державного кордону. 8 липня ця угода була ратифшована Вер­ ховною Радою Украши. Що ж до питань Керченсько! протоки i острова Коса Тузла, то ϊχ статус доручено визначити сшльнш украшсько-росшськш комки. За мюяць перед цим, 21 квггня 2010 р. Президент Украши В. Янукович i Президент Pocii' Д. Медведев на зустр1Ч1 в Харков1 пщписали угоду, яка була ратифшована парламентами, про продовження термшу перебування Чор­ номорського флоту Росшсько! Федерацп в Севастопол1 ще на 25 ροκΐΒ. У контексН корекцп ставлення Украши до перспективи вступу в Н А Т О це означае ютотну змшу И зовшшньо!' полггики.

I 5. floroBip _з Румун1€Ю_______________________________________ Одночасно з украшсько-росшськими переговорами велися украшськорумунсью. На середину 90-х ροκΐΒ Румушя була единою 13 захщних сусщ1в Украши, з якою не були урегульоваш питания про кордон. Загальна довжина цього кордону дор1внювала 613,8 км, у тому числ1 р1чкового 292 км i морського 33 км. 3 Польщею, Словаччиною i Угорщиною вщповщш договори, яю фшсували непорушшсть кордошв i вщсутшсть взаемних територ1альних претенз1Й, були П1дписан1 ще в 1991-1993 pp. Починаючи з 1991 р., деяк1 румунсыа полггики майже в1дкрито виступали з територ1альними претензгями до Укра'1'ни. П 1дставою для цього, на ϊχ думку, був несправедливий характер Пакту М олотова-Р1ббентропа 1939 р., безпосередшм наслщком якого було приеднання до С Р С Р (у склад1 У Р С Р ) Швшчно! Буковини, Хотинщини й Придунайського краю - територш, яю до 1940 р. належали Румунп. Однак украшськ1 дипломата довели безшдставшсть таких аргумент1в. Передача зазначених територш, населених переважно украшцями, була узаконена Паризьким мирним договором, який Румушя як союзниця Шмеччини в Другш свгговш вшш шдписала в лютому 1947 р. Були й реали сучасностн Румушя домоглася членства в НАТО, а добитися цього без урегульованих територ1альних проблем 13сусщами було неможливо. Усе це, а також непохитн1сть кер1вництва Укра!'ни в питанш щодо державно­ го кордону, змусило Румушю визнати шнуючу реальшсть. 2 червня 1997 р. в румунському MicTi Констанца Прези­ дент Украши Л. Кучма i Президент Румунп Е. Константинеску пщписали Догов1р про дружбу, сшвпрацю та добросусщство. У документ зазначалося, що сторони не мають територ1альних претенз1Й одна до одно!', зобов’язуються розвивати добросусщсью економ1чн1 та культурн! зв’язки, сприятимуть розвитков1 нацюнальних меншин - укра­ шщв у Румунп, румушв - в Украшт У контекст1 пщписання укра'хнськоПрезидент Румунп Траян Басеску вггае румунського договору 2 червня 1997 р. Президента Украши Вжтора Ющенка у вир1шувалася i доля острова Змпний Бухарест!. 30 жовтня 2007 р. на Чорному Mopi, розташованого за 35

Ъ В

В

Ш

киюметр1в вщ узбережжя. Подписавши догов1р, румунська сторона визнала його украшським. Але в 2004 р. Румушя подала в ЛПжнародний суд в Гааз1 позов з приводу питания, чи вважати Змпний островом чи морською скелею. Вщ цього залежало, яка площа багатого на нафту i газ континентального шельфу вщшде як економ1чна зона до Румунп, а яка - до Украши. Остаточне р1шення суд прийняв тыьки в лютому 2009 р. Змпний площею 16 гектар1в було визнано островом з територ1альним шельфом у 12 морських миль навколо нього, а розмежування економ1чних зон стало компромюом М1Ж украшською i румунською позищями. Компромюна Л1шя практично точно вщтворювала Л1шю, яку пропонувала радянська сторона Румунп на переговорах ще в 1987 р.

1 6. Науков! та куль туры зв'язки з Pocicto_____________________ Шсля розпаду Радянського Союзу економ1чш, науков1 i культурш зв’язки М1Ж колишшми союзними республшами переживали перюд гостро!' кризи, викликашл трансформащею сощально-економ1чних порядюв i еволющею зовшшньополггичних o p ie H T H p iB в молодих кра1нах. Разом з тим життя вимагало формування нового типу ввдносин на взаемовипдних основах, а це потребуе переосмислення 1сторичного досв1ду, урахування iH T e p e c iB обох народ1в. Укра'1'нсько-рос1Йське культурне сшвробггництво - це передус1м, зв’язки в галуз1 осв1ти, науки, Л1тератури, мистецтва та 1нформац1Йно'1 сфери. Освгга в Укра!'н1 i Poci'i перебувае на еташ глибокого реформування, пристосування до h o b i t h i x c b i t o b h x тенденцш 1нформац1Йного сусп1льства. За цих умов надзвичайно цшний досв1д сусщ1в, як1 знаходяться у схожих умовах. Провщш ун1верситети Укра1'ни П1дтримують TicHi зв’язки з вщомими рос1Йськими университетами, проводить сшльш науков1 досл1дження, науковг конференцп, обм1нюються викладачами й студентами. Вииц навчальн1 заклади обох KpaiH В1дкрит1 для a6iTypieHTiB сус1дньо1 держави. У Pocii здобувають вищу освггу тисяч1 громадян Укра'Гни, в Украш1 навчаються жител1 Pocii. Особливо це характерно для прикордонних областей. Розпад С Р С Р застав науку в сташ глибоко!' кризи. Фшансування припинилося, науково-досл1дницьк1 центри закривалися, вчен1 ви1жджали за кордон. Така ситуащя склалася в ycix союзних республ1ках. Держава прагнула врятувати хоча б τΐ науков1 напрями, де наш1 вчеш пос1дали пров1дн! позицй у св1тов1Й науц1. У липн1 1992 р. було шдписано Догов1р про сшвробггництво М1Ж Pociftською академ1ею наук i Н А Н Украши. Сшльна робота об’еднуе найбшьш актуальн1 сучасш проблеми: досллдження в галуз1 бюлоги, космосу, aBiapii, ядерних npopeciB, нанотехнологш, 1нформатики тощо. У 2002 р. вщбулося сп1льне зас1дання презид1Й Росшсько!' А Н i Н А Н Украши. На засщанш в1дзначалося, що президенти Академи наук Укра1ни i Pocii, Б. Патон i Ю. Оси­ пов, доклали Bcix зусиль, щоб зв’язки М1Ж вченими не переривалися. Останшми роками усшшно виконуються роботи в галузг косм1чних досл1джень, використання ϊχ результаНв для потреб народного господарства. Прикладом е мгжнародний проект «Морський старт» i функцюнування сп1льного пщприемства «Космотранс» з метою використання украшських балютичних ракет у мирних щлях. Поглиблюються зв’язки м1жнародно'1 орган1зацй косм1чного зв’язку «1нтерсупутник» з укра'хнськими орган1зац1Ями та п1дприемствами ракетно-косм1чно'1 галуз1, зокрема з державним конструкторським бюро «Швденний».

В умовах незалежносп Украша i Р о а я почали шукати h o b i канали взаемного обмшу досягненнями культури. У 1998 р. у M o c k b i вщкрився Культурний центр Украши. Для його розМ1щення Укра'1Н1 було передано прим1щення в заповщному центр1 столищ Poci'i на Старому Арбатг Для реал1зацп c b o i ' x завдань при Культурному центр1 працюють бШлютека, шнолекцшний та виставковий зал. Особливо пл1дно Центр популяризуе укра1'нський живопис, систематично проводячи виставки талановитих украшських художнишв. Тут виступають вщом1 музиканти i творч1 колективи. Створення центру в столищ Poci'i, де, на жаль, не вщчуваеться глибокого штересу до украшсько'1 культури, покликано сприяти формуванню позитивного 1мщжу H a n io 'i держави в Poci'i, розширенню i змщненню культурних зв’язшв М1Ж двома братшми народами. Цш Μ β τ ί служило також проведения 2002 р. Року Украши в Poci'i i 2003 р. Року Poci'i в Украши Украшсью культурш центри вщкрито також у Томську, Сургутц Оренбурзг, Сочи П о д 1б н 1 центри д л я зад оволен н я к у льту р н и х потреб р о с 1ян засновано в Укра'1Н1. П ерш им був Р осш ськ и й центр науки i к у льту р и в K h cbi (в 1дкритий у 2007 р.), де пр овод и ться лек ц й , прес-конф еренци, н а в ч а ль н 1 за н я ття з pociftcbKoi мови, icTopii, к у л ьту р и , зустр1Ч1 з дхячами рос1Йсько'1 н ауки i культур и . Ш зш ш е pocificbKi к у л ь т у р н ! центри б у л о вщ крито у Л ьв ов ц Ρϊβному, Х арков! та 1нш их М1стах.

У роки незалежност1 залишився стабшьно високим штерес жител1в Укра'1ни до рос1Йсько'1 естради, κϊηο, театру. У значно меншш Mipi pi жанри украшського мистецтва представлено в Poci'i.

7. Культурне сп1вроб1Тництво з кражами далекого заруб1жжя____________________

[

3i зд об уттям н еза леж н ост 1 участь Укра1ни в м 1ж народном у к у л ь т у р н о ­ м у житт1 В1дбуваеться на якю н о вищ ом у piBHi. Було пщписано угоди про культурну сп1впрацю з десятками держав свР ту. У межах цих угод здшснювався обмш творчими колективами, спещалштами з р1зних галузей науки та культури. Значну роль у розширенш М1ждержавних i культурних зв’язшв Укра1'ни з заруб1жними кра!нами в1Д1грали представники укра'шсько\' д1аспори. Вони ознайомлювали громадськ1сть краш, громадинами яких вони були, з ic T o p iею i сучасними под1ями в Украпн, переконували K e p iB H i кола в необх1дност1 ϊϊ П1дтримки на м1жнароднш арен1. Вчен1-укра'1'нознавц1 р1зних краш свшу орган1зували М 1жнародну a c o p i a p i r o укра'ш1ст1в (М А У ) — об’еднання науковщв, як1 вивчають ic T o p ir o i культуру Украши й украшського народу. М А У заснована в 1989 р. на установчш конференци в Неапол1 вченими Н А Н Укра1ни, Укра'1'нського наукового институту Гарвардського ун1верситету (СШ А), Канадського шституту укра'1'нських студ1Й, Неапольського шституту досл1джень Сходу. Наступн1 конгреси М А У вщбулися в Киев1, Харковц Донецьку та 1нших великих мштах Укра'1'ни. В них брали участь сотш дослщниюв i c T o p i i , ф1лологП, полггологп, освИи, мистецтва Укра'1'ни й украшського народу з багатьох краш бвропи, Америки, Азп, Австралй'. C b it д ед а л 1 б1льше д1знаеться про Укра'1'ну, а вона, у свою чергу, активно ш тегр уеться у свгговий економ1чний i к у л ьту р н и й npocTip.

(j Перев1рте себе ') 1. Який вплив на м1жнародний 1 М1 дж Украши справило ϊϊ ядерне роззброення?

2. Яку позицш займае наша краша щодо СНД? Як ви гадаете, якими причи­ нами вона обумовлена? 3. Яке значения мало подписания Договору про дружбу, сшвробггництво та партнерство для Украши i для Pocii? 4. Схарактеризуйте участь Украши в д0яльност0 О О Н . Яке значения це мало для нашо'1 держави? 5. Як ви вважаете, чи справд0 р0шення про буд0вництво дамби в напрямку Коси Тузли прийняв губернатор Краснодарського краю? 6 . Чому, на ваш погляд, питания про Керченську протоку дош не розв’язано? Як, на ваш погляд, мае бути розв’язане це питания? 7. Як складались вщносини Украши з НАТО? 8 . Як 0 етапи у вщносинах «У к р а ш а -Н А Т О » ви можете видшити? 9. Чому Рошя виступае проти розширення Н А Т О на С х 0д? 10. Схарактеризуйте культурне сшвробггництво Украши з Pociero 11. Як формувалося двосторонне М1 ждержавне сшвробпшицтво Украши з сусщшми крашами? Чому ключову роль у ньому вш гравала регюнальна сшвпраця? 12. Яку роль вдаграла украшська Aiacnopa «близького» i «далекого» заруб1жжя в покращенн1 культурного 1 мщжу Укра!ни?

Документ Витяг з Договору про дружбу, сшвроб 1тництво i партнерство М1ж Укра'Гною i Рос 1йською Федерац1сю В1д 31 травня 1997 р. Стаття 3. Висок! fl o r o B i p H i Сторони будують вщносини одна з одною на o c h o b i принцишв взаемно'| поваги та суверенно!' piBHOCTi, територ 1ально'| цтюноси, непорушност! кордон 1в, мирного врегулювання c n o p i B , незастосування сили або загрози силою, включаючи економ 1чн1та iHmi способи тиску, права народ 1в вшьно розпоряджатися своею долею, невтручання у внутршш справи, додержання прав людини та основних свобод, сшвробпгництва М1ж державами, сумл!нного виконання взятих М1жнародних зобов’язань, а також шших загальновизнаних норм м!жнародного права.

Запитання до документа -------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Документ

Чи вносив щ ось принципово нове (у пор/внянн! э попередньою практикою ) в укра!нсько-рос 1 йсью вщ носини цей пункт Д оговору?

[ Зробгть висновки та узагальнення до параграфа

#

1

0

2

Згадайте

- 1

0

4

. Ф О Р М У В А Н Н Я Ρ Η Η Κ Ο Β Ο Ϊ ЕКО НО М 1КИ

1. Η κΐ причини призвели до економ 1 чного спаду в У к р а 1 Н1 на по­

чатку 90-х ρ οκ ΐΒ ? 2. Я к у роль в економ 1 Ц1 в1 Д1 грав в1 Йськово-промисловий комплекс? Ч и була в наш о! держави потреба в такш к 1 лькост 1 озброень, яка випускалась? 3. У чому полягае структурна перебудова економши?

Творче завдання Чому ринкове реформування в Укра!'ш в1дбувалося повгльшше, шж в Полыщ, 4exi!, Pocii та шших посткомушстичних крашах? Ц 1. Стан θ κ ο η ο μ ϊκ η i напрями ϊ ϊ реформування_____________ У 1994 р. економша Украши була на меж! краху. Значна частина завод1в i фабрик стояла, буд1вництво зупинилося, робггники не одержували заробггно! плати. Виникла реальна загроза витшнення Украши на периферш светового господарства, перетворення на сировинний придаток i територш для розм1щення еколопчно шкщливих виробництв та збуту низькоякшно! про­ дукцй'. Попередш спроби Президента Л. Кравчука створити життездатну економшу незалежно! Украши не принесли позитивних результаНв. Навпаки, безсистемш р1шення, спроби зберегти основи сощал1зму i ввести ринкове господарство розбалансували економшу й поглибили кризу. Одним з головних C B o'ix завдань обраний у 1994 р. Президент Украши Л. Кучма назвав глибою реформи економши. Господарсый пщсумки 1994 р. показали, що затримка з реформами загрожуе катастрофою. Так, нацюнальний доход за 1991-1994 pp. скоротився бшын як наполовину. 1ндекс шфляцп становив у 1994 р. 501,1 %. За таких умов реформування економши стало питаниям юнування Укра­ ши як незалежно! держави. У жовтш 1994 р. Л. Кучма виступив у Верховшй Рад1 з програмою «Шляхом радикальних економ1чних реформ», у якш було проголошено головш напрями створення основ ринково! економши. Програма передбачала скасування державних замовлень i контракНв, демонопол1защю, скорочення державних дотацш i запровадження банкрутств збиткових пщприемств, запровадження приватно! власносН на землю i засоби виробництва, щнову Л1берал1зац1ю (за винятком цш на хл1б, комунальн1 послуги та громадський транспорт: тут шдвищення цш мало В1дбуватися поступово), обмеження зростання заробИно! плати. Формулювалися конкретш пропозицй щодо масштабно! приватизац!!. Велик1 надй покладалися на структурну перебудову гром13дко!, зор1ентовано! на важку шдустрш та военно-промисловий комплекс економши. Запропонований курс базувався на прюритетносН наукомштких та високотехнолог1чних галузей економши, конверсш (nepexifl на мирну продукщю) в1Йськових П1дприемств, реформування села шляхом здшснення радикально! земельно! реформи, сшвшнування b c i x форм власносН - державно!, колективно! i приватно!. Заплановаш економ1чн1 змхни π ο β η η η ι були забезпечити покращення ycie! соц1ально! сфери. 3 повною В1дверт1стю було заявлено, що в умовах, як1 склалися, держава не мае реальних pecypciB для шдвищення життевого р1вня людей. А тому пр1оритет надавали сощальному захисту найб1льш незахищених категорш населения - пенсюнер1в, безробНних, ш валш в тощо. Проголосивши головн1 напрями свое! економ1чно! програми, Президент Украши закликав полггичш сили до злагоди. Незважаючи на переважання в парламент! Л1вих, бшышстю вона була схвалена: проблеми почалися тод1, коли прийшов час вНлювати П в життя i приймати конкретш р1шення. От тод1 економ1чн1 плани Президента отримали Д1аметрально протилежн1 ОЦ1НКИ Р13НИХ ПОЛ1ТИЧНИХ сил.

К 2- Оздоровления фш анав Необхщною передумовою усшшних реформ була ст а бгл гза ц гя ф т а н с о в о гр о ш о в о г сист ем и.

Основу ϊϊ становили реал1защя жорстко! монетарно! полггики, скорочення масштаб1в шфляцп, проведения грошово! реформи. Протягом 1995-1996 pp. завдяки енергшним зусиллям Национального банку, очолюваного В. Ющенком, а також оргашв виконавчо! влади вдалося зупинити обвальне падшня курсу купоно-карбованця щодо шоземних валют. Це було важливою пере­ думовою здшснення грошово! реформи, яку й було проведено у вересш 1996 р. У ϊϊ ход1 вщбувся обмш купоно-карбованщв на гривш в розрахунку 1 гривня за 100 ООО купоно-карбованщв. Реформа мала неконфюкацшний характер. Завдяки продуманш стратеги вона була досить вдало проведена й не спричинила H i фшансових, H i сощальних потрясшь. Впровадження гривш сприяло стабшьност1 грошово! системи держави. Створились передумови виходу з кризи. У серпш-жовтш 1996 р. темпи ϊ η фляци склали 1,5—2 %. Уперше за тривалий час населения понесло rponii до ощадних кас. Обсяги вклад1в за цей перюд збшыпилися бшьш як на 15 %. Але ситуащя в економщ1 залишалась складною. Саме це констатував Президент шд час оголошення свого щор1чного послания Верховнш Рад1 в березш 1997 p. B iH мусив визнати, що стабипзувати та належним чином реформувати економшу не вдалося. Хоча темпи спаду виробництва дещо сповшьнились, все ж вони були значними. У 1997-1998 pp. тривав пошук шлях1в оптимального реформування економши. Вдалося досягти вщносно! стабшхзаци окремих галузей госпо­ дарства. Але позитивш тенденцп' у народному господарств1 змшилися восе­ ни 1998 р. жорстокою финансовою кризою. Криза прийшла з-за кордону. Ще восени 1997 р. фшансов1 ринки Швденно-Схщно! Ази дестабШзувалися. Криза перекинулася на Pociro. 17 серпня 1998 р. в Р Ф було проведено девальващю рубля i оголошено дефолт (вщмова платити борги). I хоча украш­ ська економша менше, шж рос1Йська, була включена у свгговий ринок, криза завдала сильного удару i по нш. Протягом вересня 1998 р. вартшть гривш впала майже наполовину. Але, на вщмшу вщ сусщньо! Poci'i, ф1нансово\' катастрофи Укра'1'ш вдалося уникнути. Цьому сприяли piuiyni дп Президента Л. Кучми i його команди. Всупереч опору парламенту вш cb o i'm указом ρΐ3κο скоротив дефщит бюджету. Для цього довелося скасувати багато популютських шльг, як1 були надан1 р1зним категор1ям населения парламентом i попередн1ми урядами. За ρϊκ деф1цит скоротився вщ величезно!' суми в 6 % ВВП до цшком прийнятно! - в 1,5 %.

Ι Α П риватизацтж процеси Серцевиною, суттю економ1чних реформ була приватизащя державно!' власност1. Цей процес почався ще в 1992 р., але тод1 b ih торкнувся лише др1бних заклад!в громадського харчування i побутового обслуговування. Що ж до державних шдприемств, особливо великих (а ϊχ були тисячЦ, то передати в приватш руки ϊχ не наважувалися. Станом на 1994 р. половина Bcix державних шдприемств Украши перебували в «оренд1» з правом подалыиого викупу, коли для цього буде створено вщповщну нормативну базу. Це було своерщне «перехщне» становище: юридично заводи залишалися

власшстю держави, а в реальному житт1 ними управляли C T a p i директори (!'х називали «червоними директорами») як cb o'i'm h власними. Вони вибирали виг1дних економ1чних партнер1в в Укра!ш i за рубежем, переходили на товарш взаемозалши з ними (бартер), ухиляючись вщ виплати податшв. При цьому правдами i неправдами вибивали шд сво! заводи, багато з яких перебувало на меж1 банкрутства, державш субсидп, домагалися шльгового постачання палива тощо. У цьому οεκτορΐ господарства було мало прозоp o c T i , тут формувалися «тшьовЬ>, кримшальш за своею суттю економ1чш вщносини. Саме тут вщчувався сильний o n i p повнощнним приватизацшним процесам. Але життя вимагало актив1зацп приватизацшно! полггики. У 1995 р. розпочалася масова сертифшатна приватизащя. Ϊϊ щея полягала в р1вном1рному розпод1Л1 державно! власност1 М1Ж новими власниками. Було виготовлено 50 млн майнових приватизацшних сертифшат1в, πκί роздавалися громадянам Украши. Цей сертифшат був документальним свщченням того, що частка державно!' власностц яка буде приватизована, належить власнику цього документа. В щеал1 ця програма давала змогу залучити до приватизацп τί верстви населения, як1 не мали В1льних грошей. Таких в Укра!ш була бшьппсть. Здавалося, в Укра!ш реал1зуеться вдея «народного капггал1зму». Але в реальному житт1 быышсть сертиф1кат1в досить швидко опинилася в руках спритних Д1лк1в або колишшх директор1в п^дприемств, πκί, скупивши сертифшати, стали повноц1нними власниками заводов i фабрик. Темпи приватизацп характеризують так1 цифри: за 12 ροκΐΒ (1992-2003) в Укра!ш було приватизовано 90,5 тис. шдприемств. На приватизованих шдприемствах у 2003 р. вироблялося 95 % продукцй', на державних - 5 %. У наступш роки приватизащя продовжилася. Своерщний характер мала приватизащя державного житлового фонду. Уже в радянськ1 часи громадяни навчилися, обходячи закон, обмшювати i продавати квартири, одержат в користування В1д держави. Але юридично держава була власником житла (κ ρ ίΜ кооперативного) i несла вщповщальН1сть за його стан. Наприкшщ 1994 р. почалася житлова приватизащя, яка тривала до кшця 1999 р. Було приватизовано 3 млн квартир. Та при цьому не проводилася реформа житлово-комунального господарства. J liB i сили в парламент! пщ приводом захисту штерешв трудящих блокували ϊϊ. Вщтак трудяиц не вщчули полшшення справ в цш галузп Таким чином, приватизащя державно! власностх в Укра'1ш вщбувалася з численними порушеннями закотв i норм морал!. Коли взимку 2006 р. експрезидента Украши Л. Кучму запитали, чи можна стверджувати, що бьльпйсть об’екНв було приватизовано чесно, вш в1дпов1в: «Безумовно, нй А в як1й Kpai'Hi ви бачили чесну приватизац1ю!». Незважаючи на це, перехщ засоб1в виробництва у приватн1 руки та фор­ мування основ ринково! економши, навггь у такому спотвореному виглядц як це було в Украшц привело до ефектившшого господарювання, шж це було в умовах радянсько!' командно! економ1ки. Саме на ринкових засадах вщбуваеться економ1чне вщродження Укра!ни.

I 4. Перш! результати ринкового реформування_____________ Уже наприкшщ 90-х ροκΐΒ стали вщчутт, хай i обмежеш, результати економ1чних реформ. До кшця 90-х рошв було завершено формування влас-

ηοϊ податково!, банювсько!, митно! та шших систем. Поступово утверджу-

валися ηοβϊ, конкурентоспроможш форми виробництва, дедал1 быыного значения набувало приватне пщприемництво. Πο-cyTi, завершилася ера адмш1стративно-командно! i почалася нова ера ринково'1' економши. У 1999 р. вперше за останне десятир1ччя з’явились ознаки економ1чно! стабШзацп, перш за все вдалося зупинити падшня валового внутр1шнього продукту. На 4,3 % зросли обсяги промислового виробництва. Найвинц темпи зростання були зафшсоваш в галузях, яю виробляли товари народного споживання. Скоротився дефщит державного бюджету. Новим позитивним моментом стало формування так званих точок росту шдприемств та галузей, яю за умов загального економ1чного спаду виробляли конкурентоспроможну продукщю. Важливим елементом ринкових реформ стало формування фшансово! системи держави, л 1берал1защя господарських зв’язюв, формування ринково! шфраструктури. На 2000 р. в Укра!ш д1яло понад 200 банюв, 1300 швестицшних компанш i фонд1в, близько 300 страхових компанш. У 2000-ΗΪ роки збшынилися обсяги промислового виробництва прак­ тично в ycix сферах. Середньор1чш темпи приросту в 2 0 0 0 -2 0 0 3 pp. становили 7,3 % - це найвипц темпи в Сврош. Зростання валового внутр^шнього продукту (В В П ) в 2003 р. становило 8,5 %, зокрема у промисловосН - 15, 8 %. 1нфляц1я в 2001 р. мала показник 6,1 %, у 2002 р. вперше в Укра1ш вщбулася дефлящя - 0,6 %. Слабким мюцем розвитку економ1ки залишаеться мале пвдприемництво. Великих масштаб1в набула т1Н1зац1я економши, яка розвивалась на фош корупцй' та орган13овано1 злочинност1. За пщрахунками економшт1в, поза конт­ ролем держави, у « τιη ϊ », ηηηϊ перебувае вщ 20 до 45% украшсько!' економ1ки.

I 5. Шляхи зд|йснення аграрно!' реформи___________________ Ключовою галуззю економши Украши залишаеться аграрне виробництво. Питания щодо вибору напрям1в його розвитку виявилося надто заполИизованим, а тому практично до кшця 90-х роюв реформи велись переважно в русл1 дискусш щодо доц1льност1 чи недоц1льност1 приватно!' власносН на землю; збереження чи лшвщацп колгосп1в; дозволу чи заборони куп1вл1продажу земл1. Спробою виправити ситуац1ю та вивести аграрне виробництво з кризового стану став ухвалений у листопад1 1994 р. Указ Президента Украши Л. Кучми «Про невщкладш заходи щодо прискорення земельно! реформи у сфер1 сыьськогосподарського виробництва». В Указг в в о д и л о с я п о н я т т я « к ол ек т и вн ог вл а сн о ст г на з е м л ю ». Це був В1дх1д В1д радянсько! системи, у яюй земля була д е р ж а в н о ю вл а сн гст ю , п ер ед а н ою у хори ст у ва н н я колгоспгв. Тепер колгоспи i радгоспи реформували, i на!хнш баз1 створювалися колективш сьльськогосподарсью пщприемства (К С П ). Селяни одержали право на земельний пай та можлившть выьно ним розпоряджатись: залишати пай в КСП на правах оренди чи особисто заснувати фермерське господарство. Практичних змш шсля цього указу не вщбулося. Паювання та розподш земельних дшянок здшснювали сам1 кер1вники КСП - колишш голови колгосπϊΒ i директори радгосшв. У них була влада i вплив на сель Тому переважна

бшышсть селян залишала па! в КСП. Лише в небагатьох мкщях сформувалися сильш шдивщуальш господарства, яю ефективно господарювали на паях селян. Наприкшщ 1995 р. фермерсью господарства в Укра!ш обробляли лише 1,5 % площ упдь. Як наслщок, продовжувався спад виробництва сшьськогосподарсько! продукцп: у пор1внянш з кращими роками перебування Украши у склад1 С Р С Р валовий зб1р хлкэа i цукрових буряюв зменшився майже вдв1Ч1, на 50 % зменшилося погол1в’я худоби i птиць На 1999 р. понад 85 % КСП були збитковими. Це змусило piuiyne взятись за реформування в першу чергу земельних вщносин. Необхщно було створити селянам можлившть насправд1 В1льно отримати та розпорядитися за вибором своими паями, а також по-справжньому пщтримати приватного сшьськогосподарського виробника. У грудш 1999 р. вийшов Указ Президента Украши «Про невщкладш заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економши». На вщмшу вщ попередшх, цей указ енерпйно впроваджувався в життя. Як наслщок, протягом грудня 1999 - квггня 2000 р. на засадах приватно! власHocTi проводилося реформування Bcix КСП. Ус1м членам колишшх колгосшв i радгосшв - працюючим та пенсюнерам - надавалося право вшьного виходу з них та створення господарських товариств, сшьськогосподарських кооператив1в, 1нших суб’екНв, заснованих на приватн1Й (а не на колективнш, як ран1ше) власносп. Протягом 2000 р., незважаючи на спротив прихильниюв колгоспно-радгоспно! системи в центр1 та на мкщях, реоргашзащю було в ц1лому завершено. Бшышсть селян (85 %) уклали договори оренди 3i c b o i 'm h господарствами (в1д яких вони одержали na'i). Це дало змогу зберегти щлшшсть земельних i майнових комплекшв колишшх колгосшв, що було, без сумшву, позитивним явищем. Адже надм1рне подрхбнення господарства вело до зниження його продуктивность 10 % селян вступили в орендш вщносини з пщприемницькими структурами, 5 % - з фермерами. Селянин M ir у зручний для себе момент перейти на самостшне господарювання, стати фермером. Але вже на початку 2000-х роюв проявилися i nepini суперечносН земельно! реформи. Сшьськогосподарсью пщприемства нового типу дуже нагадували колишн1 колгоспи i радгоспи. У бшыцост! випадк1в збереглося кер1вництво, яке десятилИтями було реальною владою на сель Успадковане також було традицшне безправ’я селян. Орендш вщносини нерщко перетворювалися на вщвертий граб1ж селян: невчасна виплата за землю, внесения плати в натуральнш φορΜί (б1льш1сть селян хот1ла мати «жив1 грош1», хоча деяк1 не заперечували i орендну плату зерном), порушення шших умов оренди. Але й у такому, спотвореному вигляд1 аграрна реформа сприяла зростанню ефективносН виробництва, пщвищенню продуктивности пращ, зниженню затрат, техшчному переоснащению села. У результат! уже в nepini роки ре­ форми - 2000-2002 pp. - загальний обсяг сшьськогосподарсько! продукцп 3 p ic на 22,5 %. На приватнш o c h o b i було вироблено практично всю сьльськогосподарську продукщю. Це дало поштовх розвитку харчово! промисловость ЕНтчизняний виробник фактично витшнив продукц1ю 1ноземного виробниц­ тва, часто не найкращо! якост1. У 2004 р. на частку вггчизняного виробника припадало 95 % продаж1в харчових продукНв на внутр1шньому ринку. Було 31брано рекордний за роки незалежносН урожай зерна. У 2001 р. селяни 31брали 39,7 млн т, у 2010 р. - 42 млн т.

Незважаючи на B c i недолши, ринкову систему виробничих вщносин прийнято в усьому cbiti. Вона стимулюе перспективи виходу з кризи на сел1, що створить умови прогресу ycie'i держави.

(§ 6. Виникнення onirapxiMHoro ка гита л у______________________ В умовах приватизацп перед державою постало завдання збереження життед1яльност1 найважлив1ших галузей промисловосп, як1 становили основу шдустр1ально1' могутноси Украши. Йшлося про базов1 для Украени галузп енергетику, металургш, ракетобудування, лпакобудування, кораблебудування, а також харчову промисловшть. Бшышсть цих галузей була свого часу глибоко штегрована в загальносоюзну економшу. Тому необхщно було вщновити на ринкових засадах зв’язки з росшськими пщприемствами. За прикладом Pocii, для розв’язання цих завдань пщ контролем держави створювалися фшансово-промислов1 групи (Ф П Г). Вщповщне р1шення прийняли за 1шщативи президента Л. Кучми в 1995 р. Початково йшлося про транснацюнальш фшансово-промислов1 комплекси (насамперед, сшльно з Pociero), як1 об’еднали б фшансов1 та промислов1 ресурси для реал1зацп сшльних економхчних проекив 13 закшченим технолог1чним циклом. Передбачалося, що кшцевий продукт вироблятиметься на баз1 великого украшського пщприемства, яке й стане основою ФПГ. Фшансово-промислов1 групи одержували податков! П1льги й переваги при проходженш товар1в через митниц!. Але виявилося, що 1ноземний капитал, зокрема росшський, неохоче йшов на участь в украшських ФПГ, адже це озна­ чало д1яти в межах укра'хнського законодавства. Тому Ф П Г при сприянш держави почали формуватися переважно на баз! великого укра'1'нського K a n iталу головних промислових репошв Укра!'ни - Донбасу, Середньо!' i Нижньо! Наддшпрянгцини, Киева. Найвпливов1шими Ф П Г стали «Систем Капггал Менеджмент» (Р. Ахметов). «1ндустр1альний союз Донбасу» (С. Тарута), «Приват» (I. Коломойський i Г. Боголюбов), «1нтерпайп» (В. ГОнчук), «Укрпром1нвест» (П. Порошенко), «УкрСибБанк» (О. Ярославський), «Енергетичний стандарт» (К. Григоришин), «Славутич» (Г. Суркш). Як показали подальш1 подй, курс на створення Ф П Г i ϊχ державна пщтримка створили сприятлив1 умови для легал1зацп великого капшалу i формування його прозор1ших вщносин з державою. У кшцевому П1дсумку Ф П Г сприяли стабБйзацп економ1чно'1 ситуацп. Деяк1 13 цих груп стали справжшми локомотивами укра'1нсько'1 економ1ки. Разом з тим фшансовоП РО М И СЛО В1 групи виявилися прикриттям для формування потужних груп впливу на владу на ycix ϊϊ р1внях - вщ мшцевого до центрального. Саме в лон1 фшансово-промислових груп сформувалося вузьке коло великих власниюв, як1 одержали узагальнюючу назву «олшархи». О л 1 гархами в У к р а ш 1 називають дуж е зам ож них людей, походження ба­ зового (стартового) каш талу яких пов’язане 3i специф 1чною соцхальноеконом 1 чною ситуац1ею початку 90-х ρ ο κ ϊΒ - перюдом «дикого кап 1 тал 1 зму». Це торп в ля та бартерн 1 посередницьк 1 операцй; привласнення державного майна, завод 1 в, фабрик, шахт тощо; валю тш операцй, пов’язан 1 з офшорними компашями; посередницька торг 1 вля газом, нафтою, електроенерпею; трастов! «П 1 рам щ и» тощо. Щ види д 1 яльност 1 не були чггко врегульован 1 , чим i скористалися «пю нери первинного накопичення». П щ ϊ χ η ϊ μ контролем опинилися банки, велию заводи, шахти, телекомун!кац 1 ЙН1 мереж!, транспортах компани,

обласш компанй з постачання електроенергй (обленерго), дослщницый лабораторй, газети й журнали, видавнич1 центри i навггь футбольш клуби. У цивШзованих крашах 13 сильними демократичними традищями i сформованою ринковою економшою б1знес в1ДД1лений вщ влади. Украша перебувае в початковш стадй ринкових вщносин, де таке розмежування фактично ще не вщбулося. Великий б1знес йде у полггику, щоб захистити c b o i штереси i, спираючись на владш важелц розширити власш економ1чш позицй'. Його представники, користуючись економ1чним впливом i фшансовими можливостями, обшмають K ep iB H i мюця на B c ix р1внях владних структур. При цьому, правда, c b o i ' компанй' олйархи тимчасово передають рщним або близьким. Але B ci обшнають, що це формальшсть. Фактичне кер1вництво залишаеться за ол1гархом, навНь якщо β ϊη входить в уряд чи е членом парламенту. Майже Bci б1знесмени-ол1гархи беруть участь у реал1зацп всеукра'1'нських або регюнальних соц1альних програм. Найб1льш сощально в1дпоВ1дальними (такими, що враховують штереси сусп1льства, модерн1зують виробництво, дбають про еколопчний захист, п1дтримують спорт, освггу i культуру) вважаються « 1ндустр1альний союз Донбасу», «Систем КапНал Менеджмент», «1нтерпайп». О л1гархи спонсорують певн1 полггичш структури - партй' i громадсью об’еднання, забезпечують ϊχ 3Μ Ι - газетами, телеканалами, радю, 1нтернетресурсами тощо. Таким способом вони активно впливають на полггичш проце­ си в Украш1, прагнучи визначити ϊχ напрямок. Але ол1гархи конкурують М1Ж собою i защкавлеш в тому, щоб шнувала багатопарНйнють, 1'хня економ1чна i полНична боротьба в1дбувалася в быын-менш цив1Л13ованих формах. Слово «о л 1гарх1я» у переклад1 означае «влада небагатьох». 1нтерес сусП1льства полягае в тому, щоб не ол1гархи визначали полггичш процеси, а бшышсть населения. У свою чергу, сусшльство здатне обмежувати вплив ол1гарх1в лише тод1, коли воно структуровано в громадсьш оргашзацй, пол1тичш партй, як1 грунтуються на 1деолопчних принципах, коли шнують незалежн1 3MI, що формують громадську думку й на цю думку змушена зважати i влада, i олшархи.

Е

7. Фш ансово-економ1чна криза 2008 р. I i шляхи ϊ ϊ подолання_____________________________________

Сучасна економша Украши дедал1 больше 1нтегруеться у свИове господар­ ство. Як насл1док, yci важлив1 процеси, що в1дбуваються у фшансово-еконоМ1ЧН1Й сфер1 розвинених краш, впливають на становище у нашш держав1. Особливо яскраво це виявилося в 2008 р., коли у с в т спалахнула фшансова криза. Розпочавшись з банкрутства великих фшансових установ у СШ А, вона швидко розрослась у глобальну кризу, що призвела до краху великих банюв та значного падшня вартосИ акцш та товар1в по всьому свИу. Досить швидко криза докотилася до Украши, охопивши спочатку баншвську сферу. Почалася пашка. Населения почало масово зшмати з рахуншв c b o i ' вклади. Частина банюв припинила надавати кредити. Це негайно позначилося на сташ виробництва. За ρϊκ (шчень 2008 - шчень 2009 pp.) В1дбувся обвальний спад у промисловосН, який становив 34,1 %. Особливо постраждали експортноор1ентоваш шдприемства металурГ1Йно1 i χΪΜΪ4 Ηθϊ промисловост!. Практично зупинилося виробництво. Це

спричинило затримки з виплатами заробггно'! плати: станом на 1 С1чня 2008 р. сума невиплат по Укра'1'ш становила 668,7 млн грн., а 1 С1чня 2009 р. 1123,5 млн грн. Найбшыною була сума заборгованосН в економ1чно розвинених Донецькш i Харшвськш областях. За цей час кыьюсть зареестрованих безроб1тних в Укра'1'ш виросла з 662, тис. до 844,9 тис. oci6. Ρΐ3κο скоротилися податков1 надходження в бюджет. Як наслщок, виплата пенсш, стипендш та хнших платеж1в шльговим категор1ям населения опинилися пщ загрозою. Одночасно почали зростати цши, зокрема i на товари повсякденного попиту, що негайно вщчули мшьйони громадян Украши. Уряд звернувся за невщкладною допомогою до М 1жнародного валютного фонду (М В Ф ) i одержав ϊϊ. Ця багатомшьярдна допомога збыынила i до того величезний державний борг Украши. Його обсяг сягнув у 2010 рощ 29 % валового внутр1шнього продукту. На 30 вересня 2010 р. загальна сума дер­ жавного та гарантованого державою боргу становила 51,9 млрд дол., або 404, 3 млрд гривень. Криза охопила бшышсть краш св1ту, але Украша виявилася серед тих, π κ ί вщ Ηβϊ постраждали найбыыне. Для подолання кризи уряд, κ ρ ίΜ нових зовшшшх запозичень, регулювання банк1всько'1 сфери та ш., змушений був вживати низку непопулярних заход1в, спрямованих на внутр1шню економш, у тому числ! скорочувати кшыасть держслужбовщв, зменшувати виплати шльговим категор1ям населения, заморожувати зарплату в бюджетнш сферй П1двищувати Ц1ни на природний газ та iHiHi житлово-комунальн1 послуги (при вщповщних виплатах малозабезпеченим категор1ям населения), пщвищувати пенс!Йний β ικ тощо. Але pi нагальн1 зм1ни не усувають головно!' причини економ1чних негаразд!в, яка полягае в особливостях структури промисловосН Укра'хни, головн1 галуз! яко!' - вуг^льна, металург1Йна, х1М1чнатрадиц1Йно зор1ентован1 на переробку сировини i вироблення нашвфабрикаНв. Металург1я та χ ϊ μ ι η η ι виробництва Украши пшля здобуття незалежносН переор1ентувалися на закордонного споживача, i тому 1хня стаб1льн1сть залежить саме вщ нього. Η,ί «юторичш перекоси» необх1дно подолати. Стратег1чне завдання полягае в тому, щоб, збершши традицшш економ1чн1 переваги, пов’язан1 з наявшстю в Укра'1Н1 потужно! металургшжн i χ ϊ μ ι π η ο ι ' промисловост1, забезпечити структурну И перебудову: i c t o t h o зб1льшити частку в ϊϊ складг сучасного машинобудування, виробництва буд1вельних матер1ал1в, побутово'1 техни­ ки, легко!' i харчово! промисловостк Це диктуе нагальну потребу в розгортанш науково-техн1чних та 1нноващйних дослщжень, розвщуванн1 та розробц1 корисних копалин (зокрема, нафти й газу), енергозбереженш тощо. Необхщно скористатися потенцшними можливостями аграрно-промислового комплексу Укра'х'ни: зберегти i розширити заруб1жш ринки сшьськогосподарсько'! продукцй', попит на яку в найближч1 десятилштя у свш зб1льшуватиметься. С л 1д зауважити, що саме украшське село, одержавши в 2008 р. високий врожай, зумшо вийти з кризи з меншими втратами, шж промисловхсть. Надзвичайно актуальною залишаеться проблема сприяння розвитку малого 6i3Hecy, розширення внутрхшнього ринку шляхом збшыыення реальних доход1в населения, яке е найголовшшим 1нвестором вггчизняно!' промисловостх.

Подолання кризи i економ1чний прогрес Украши можлив1 лише шляхом подальшого ринкового реформування економши.

ϋ 8. М|жнародш

θκοηομϊμηϊ

зв'язки_______________________

1зольована за радянських чашв В1Д зовшшнього свггу Украша шсля здо­ буття незалежносН почала налагоджувати зовшшньоеконом1чш зв’язки. Зовшшньоеконом1чна сфера виявилась одним з прюритетних напрям1в дн яльносп держави. Украша неодноразово заявляла про свою стратегию европейсько! штеграцп, а також про нам1р шдтримувати ic H y r o n i торговельш В1дносини з Pocieio та шшими колишшми радянськими республшами. Правову базу учасП Украши в м1Жнародному економ1чному сшвробггництв1 створюють прийняН Верховною Радою закони «Про зовшшньоеконом1чну Д1яльн1сть», «Про шоземш швестицп», «Про загальш засади створення i функцюнування спещальних (вшьних) економ1чних зон» та ϊη. Вони передбачають урегулювання Bcix вид1в зовн1Шньоеконом1чно1 д1яльност1 в Укра'1Н1. Проголошуються принципи piBHOCTi й недискрим1нацй суб’екНв п1дприемництва, в1льного використання доходхв, надання П1льг тощо. У 2000 р. Украша здшснювала зовн1шньоторговельн1 операцп 3i 187 крахнами свИу. За с1чень-листопад 2000 р. обсяг зовшшньо! торпвл1 Украши склав 25,4 млрд дол. СШ А. При цьому обсяги експорту в пор1внянш з 1999 р. збшынились i склали 13 млрд дол., а 1Мпорту - 12,4 млрд дол. Це свщчить про впевнений вихщ Украши на арену свггово!' економ1чно1 сшвпращ. Торпвля йде як з крашами СНД, так i з шшими державами. При цьому частка краш «далекого заруб1жжя» у загальному обсяз! експорту поступово зростае, досягши на 2000 р. майже 70 %. Решта - 30 % припадае на колишш союзш республши, головним чином - на Росшську Федерацш. Щоправда, структура украшського експорту залишаеться традицшною: ϊϊ основу становить сировина i нашвфабрикати - продукщя металургй' i χϊμϊηηοϊ промисловост1. В останн1 роки зростае експорт продукцп шльського госпо­ дарства, у першу чергу зерна. Як постачальник обладнання для важко'х промисловост1 в1Йськово1 техн1ки Укра1на робить вдал1 спроби прорватися на ринки Kpai'H, що розвиваються (А з1я i Африка). KpiM того, наша краша намагаеться стати учасницею м1жнародних високотехнолог1чних π ρ ο ε κ τ ϊ Β , як1 зор1ентован1 на розробку i виготовлення продукцп ракето- i лггакобудування. Що ж до 1мпорту, то його сума з крашами з СНД та шшими крашами майже p iB H a . В ί Μ π ο ρ τ ί частка енергоноспв (нафти i газу), як1 поставляються в Украшу головним чином з Poci'i та Туркменистану. Важливу роль у налагодженш ефективних зовшшньоеконом1чних зв’язюв вщ1грае участь Украши в м1жнародних економ1чних об’еднаннях. 3 16 травня 2008 р. Украша набула повноправного членства у Свгговш оргашзацп торпвл1 (С О Т ). Участь у цш оргашзацп е практично обов’язковою для будь-яко! краши, що прагне штегруватися у свггове господарство. На краши С О Т припадае 96 % c b i t o b o i ' торпвлп

( Перев>рте себе ) 1. У якому сташ перебувала економжа Украши в першш половит 90-х роюв? . Схарактеризуйте причини та економ1 чш умови прийняття програми радикальних економ1 чних реформ 1994 р.

2

3. Щ о передбачала програма Президента Л. Кучми «Ш ляхом економ 1чних ре­ форм»? 4. Яку роль в оздоровлены! економ 1чного життя вщшрало проведения фшанcoBoi' реформи?

5. Проанал 1зуйте вплив c b ito b o i фшансово'! кризи 2008 р. на економшу Укра­ ши. Яю заходи були здшснеш для подолання кризи i яю наслщки вони мали? 6. Схарактеризуйте феномен «тш ьово! економши» в Украпп. Я ю причини ϊϊ виникнення? 7. Розкрийте особливосй приватизацп в другш половиш90-х ροκϊΒ. 8. У чому полягае суть сертифшатно!' приватизацй' i коли вона розгорнулася? 9. Визначшь переваги i недолши сертифшатно!' приватизацп в умовах Украши. 10. Дайте анал13 особливостей приватизацй житлового фонду в Украши 11. Чим було викликано i в чому проявлялося оздоровления економши Укра'и ни в 1999 - на початку 2000-х роюв? 12. У чому полягали суперечносН в реал!зацп аграрно1' реформи в У к р а М у 1994 - на початку 2000-х роюв? Щ о стримувало процеси реформування на сел 1? 13. Схарактеризуйте суть i мехашзми проведения аграрно!' реформи в У к раМ в 2000-х роках. Я ю наслщки вона мала? 14. Дайте характеристику сучасного стану сшьського господарства Украши. Чому, купуючи продовольч 1 товари, ми дедал 1 частш е вщдаемо перевагу вггчизняному виробнику? 15. У яких сощально-економ 1чних умовах в У к р а М були створеш фшансовопромислов 1 групи? 16. Я к 1 передумови виникнення в У к р а М о л 1гарх1чного капггалу? 17. Яке М1сце в сусшльно-полшичному житт1 Украени пос1дають ол 1гархи? 18. У яких умовах на Украшу поширилася фшансово-економ1чна криза 2008 р. i який вплив вона справила на господарство? 19. Я ю шляхи подолання кризи 2008 р. i як вони реал1зуються в У краМ ? 20. Схарактеризуйте законодавчу базу зовшшньоеконом 1чно'1' д 1яльност 1 Украши. 21. Пор 1вняйте сучасний стан торговельних зв’язюв Украши з Pociero i крашами «далекого заруб1жжя» 22. Яке значения мав вступ Украши до СОТ?

Документ 1. 3 «О сновних п о к а з н и ю в еконог/пчного р о з в и т к у У краш и в 2 0 0 0 роц|» С|чень 2001 р. В цтом у 2000 ρίκ характеризувався сййким зростанням валового внутршнього продукту (ВВП). Промисловютю за 2000 р. вироблено продукцй на 144,4 млрд грн... або на 12,9 % бтьше, Hix у 1999 р. Вперше за останш п’ять ροκϊΒ перевищено р1вень промислового виробництва 1995 р. - прирютстановив 10%. ...Виробництво валово'| стьськогосподарсько!' продукцй (в пор1вняльних Ц1нах) зросло проти 1999 р. на 7,6 %, у тому числ! в стьськогосподарських пфприемствах ycix форм власносп воно скоротилось на 8,8%, а в господарствах насе­ ления зросло на 18,9 %. ...Протягом 2000 року набула подальшого розвитку тенденфя нарощування обсяпв швестищй в основний капггал (капнальних вкладень). Пор1вняно з попередHiM роком обсяги жвестицм у буд1вництво зросли на 11,2%. Урядовий кур’ер. - 2001. - 23 С1чня.

2. E k o h o m ic t С. B ina п р о т ж ь о в у е к о н о м ж у в УкраТш ...За експертними ощнками у впчизняному виробництв! частка тжьового сектору фактично зр1внялась i3 часткою офщжною. Це явище лопчно супроводжуеться зростанням масштабгв нелегального експорту каппшпв i позабанювського гро­ шового o6iry. Так, якщо в 1994 р. частка неконтрольовано'У грошово'У маси в Укра'Ун! складала 24,7 %, то в 1999 р. цей показник дор1внював уже 44,4 %, або 8,6 млрд грн. Велик! прибутки, щоз'являються вщ загальноеконом!чноУд1яльност1, здебтьшого уникають повернення до УкраУни та через систему офшорних компанж, φίρΜ i банюв осщають за кордоном. ...До числа класичних офшорних зон, де процедуру реестрацм компанж макси­ мально спрощено, а мюцева влада не щкавиться походженням капггал1в i макси­ мально MiHiMi3ye податки, належать др|бн1 οοτρίΒΗί держави Карибського моря (Багамсыб острови, Британсью BipriHCbKi острови, Кайманов! острови, Антигуа, Бел1з та ж.). Переважно кл1ентами «класичних οφιυορίΒ» стають ф1зичн| особи, що приховують обсяги та походження сво'Ух каппал1В i уникають Ух оподаткування. ...За р1зними ощнками з УкраУни до устяких офшорних зон i банюв заруб1жних краУн вивезено вщ 20 млрд до 32 млрд дол. Тим часом р1чний бюджет нашоУ дер­ жави не становить i 8 млрд дол. Економжа УкраУни. - 2000. - № 4.

Запитання д о документов Документ № 1.-----------------------------------------------------------------------------------------------------7. Проанал/'зуйте наведенi показники, доповн/ть ϊχ матер/алами пщручника та опробуйте дати вщповщь на запитання: що дае пщстави стверджувати про початок у 1999-2000 pp. стаб/л/зацп в економщi Украши? Документ № 2 . --------------------------------------------- —---------------------------- ------------------------7. Згадайте, що таке «пньова економжа». Що змушуе пщприемц'ю т/н/зувати економжу i якою за таких умов повинна бути пол/тика держави? 2. Якими були масштаби пшзацИ економжи в УкраМ i який вплив справляло на не/ приховування кап/тал/в за кордоном? §

3 p o 6iT b

в и с н о в к и т а у за га л ь н е н н я д о п араграф а

•105-107. СОЦ1АЛЬМЕЖ ИТТЯ З г а д а й т Ц 1. Яким и особливостями характеризувались етносощ альш проце­ си в Украш1 в 6 0 -8 0 -τϊ роки? 2. Щ о включае в себе поняття «р1вень ж иття» i що його характеризувало у 80-τϊ роки? 3. Η κΐ причини невдач у реал1заци програм реформування економши Украш и кш ця 80-х - початку 90-х ροκΐΒ та ϊχ вплив на р1вень життя населения.

Творче ЗаВДаННЯ § Дайте пор1вняльний анал1з позитивних i негативних насл1дк1в украш ських ринкових реформ у сощ а льн ш сфер1 I

1. Життевий р1вень_______________________________ Е к о н о м 1ч н а к р и з а , у я к ш

о п и н и л ася УкраУна на п оч атку н езалеж н остц

с п р и ч и н и л а р 1з к е п а д ш н я ж и т т е в о г о р 1в н я . 1 с н у в а л а з а к о н о м о р ш с т ь , я к а

Μ ϊτκο в и я в и л а с я в п о с т к о м у ш с т и ч н ш б в р о ш : ч и м ш в и д ш е к р а ш а п е р е х о ­

CKopiuie д о л а е к р и з у i з а б е з п е ч у е ш д в и ochobhoi м а с и н а с е л е н и я . В У к р а н п п е р е х щ д о

д и т ь д о р и н к о во !' е к о н о м ш и , т и м щ ення ж и ттев и х стандартов

ринкових вщносин вщбувався дуже повшьно i болюно, негативш наслщки цього вщ чули насамперед перешчш громадяни. Протягом 90-х роюв заробггна плата ледь забезпечувала необхщ ш витрати на харчування. Продовжувала зростати заборговашсть за виплатами заробггно! плати: люди працювали, а зароблене ϊ μ общ я ли виплатити в майбутньому. B p e u i T i , виплачували, але на цей час цши на товари повсякденно­ го попиту пщвищувалися, а ш ф лящ я « з ’щ ала » частину заробленого. Скорочення прибутюв призвело до суттевого падшня р1вня споживання. У першш п о лов и т9 0 -х ροκϊΒ незалежна Украша за цим показником посщала 83 мюце. Це нижче, шж у середиш 80-х ροκϊΒ, коли вона перебувала на 77 мющ. У результат! падшня життевого р^вня для переважно! б 1льш ост 1 насе­ ления товари довгострокового вжитку стали недоступними. Боляче вдарила по доходах громадян Украш и фшансова криза 1998 р., унаслщ ок яко! заробшна плата громадян Украш и в доларовому екв 1валент 1 зменшилась майже вдв1Ч1. За р1зними пщрахунками, за межею бщ носН в Укра!ш на кшець 90-х роюв перебувало вщ 50 до 80 % населения. У 1999 р. вщ вщкритого або прихованого безробггтя в Укра!ш потерпало до третини працездатного населения. У 2001 р. Всесвггнш банк включив Украш у до списку бщ них краш свггу, де р1чний дохщ на душ у населения складав менше 750 долар!в С Ш А поряд з Руандою, Пакистаном та Шкарагуа. Щ об вижити, населения використовувало запаси, вдавалося до неконтрольованих владою форм економ 1чно! д 1яльност 1 («тш ьовий сектор»). Великою пщмогою в цих умовах стало присадибне господарство, а д ля жит е л 1в m i c t - земельш дшянки, яю масово роздавалися владою наприкшщ 80-х - на початку 90-х ροκϊΒ. На початку 2000-х роюв, у зв’язку з економ 1чним оздоровлениям, життевий р 1вень населения почав зростати, ютотно скоротилася заборговашсть 13 заробггно! плати. У с 1 пеней було повшетю виплачено. Доходи населения за даними оф щ ш но! статистики в 2001-2005 pp. збш ынилися з 158 млрд до 323 млрд грн. Почався споживчий бум: населения почало купувати реч! Л

i Ш

ff

i*

*·■’ V К

Щ

..

teem

at

йШ

* » .л

K jJ I B S fi.

■

-A' -

·>1 \

'

Кияни на колгоспному ncuii «дозбирують» урожай. 1993 p.

довготривалого користування, брати кредити, щоб придбати житло, купити легков1 автомоб1Л1 чи розширити 6i3Hec. Криза 2008 р. виявилася д ля украшського сусш льства черговим випробуванням. Ϊϊ наслщ ком стало штотне зменшення реальних доход 1в основжл маси населения. Частина жител 1в Украши, яким вдалося вирватися з нестатюв, знову була вщкинута за межу бщ ностг Саме вони, а не банюри i олшархи, найбшыие зазнали згубно!' ди кризи.

Щ 2. Сощалыча диференц1ац!я сусптьства__________________ Природним наслщком впровадження ринкових вщносин, процесу «початкового накопичення капггалу» е сощ альна диференщащя, тобто розшарування населения, його подш на заможних, середньозабезпечених i бщних. Диференщ ащ я - це неминуча цша, яку сусш льство повинне платити за сощ ально-економ 1чний прогрес. А л е сусш льство защкавлене в тому, щоб розшарування вщ бувалося цивинзованими методами, щоб його наслщком було утворення потужного «середнього» класу, а М1Ж сощальними полюсами не виникали гли бою суперечностг Та в Укра1‘ш поди р озгортаю ться за ш ш им сценар1ем. У н а с лщ о к непродум а н и х м етод 1в впровадж ення ринково! економ 1ки в 1д б у в а ло с я стр1мке, «в и б у х о в е » розш арування сусп 1льства. П роцес перв 1сного нагром адж ення капН алу, щ о в за хщ н и х кра1нах вщ бувався за К1лька п о к о л!н ь чи столггь, у нас проходив прискореним и темпами. Б щ н им и в Укра1н1 часто стаю ть не 31 св ое! вини, а дж ерелом багатства часто стае не праця, спадщ ина, ш дприем ливш ть та заощ адливш ть, а спритна економхчна Д1яльш сть в ум овах недоск он алого законодавства i нерщ ко - сп ек у ля ц 1я, крад 1жки, м ан 1пулю ван н я державною власнш тю, ресурсам и та робочою силою . За таких ум ов значна частина лю дей, аби вижити, зм уш ена змш ю вати п р оф есш , щ о ви кли к ае у них ап атш , невдоволення, втрату со щ а ль н и х , моральни х, щ еолог1чних opieHTnpiB. Серед незадоволених оп и н и ли ся м1льйони пенсюнер1в, б1женц1, 6e3po6iTHi, 1НШ1 незахищен1 гр уп и населения.

Зубожшня ocHOBHo'i маси населения УкраТни супроводжувалося казковим збагаченням незначно!' меншост 1. 1999 р. в УкраШ було куплено 5 тис. машин класу «Л ю к с» марки «Мерседес-600» вартштю вщ 100 до 300 тис. долар 1в. Через десять ροκϊΒ продаж машин такого класу збыынився у 8 раз1в. Молода держава стала краТ'ною соц1альних контраст 1в. У жодн^й европейськш K p a iH i не було тако'1' величезно!' р1зниц1 в доходах бщних i багатих. Цього не допускае держава, адже глибою сощ альш протир 1ччя загострюють сощ альш суперечност 1 i призводять до криз, а то й масових сощ альних вистушв. П роте поряд 13 цими негараздами в Укра1'ш на початку 90-х рою в почалося ф орм уван ня «с ер е д н ьо го к л а с у », який в y cix розви нени х краш ах е запорукою п о лН и ч н о ! та сощ альноТ стаб 1л ь н о с т 1. Й о го осн ову становить нова со щ ­ альн а група - ш д и в щ у а л ь ш та др1бш п щ п ри ем ц 1. П одальш е збглы нення середнього к ласу - основа ф ормування в У к р а М громадянського сусш льства i стаб1Л1зацп соц1альних в1дносин.

I

3. Соц1альна полЦика держави

____________________

Социальна полНика держави в умовах економ 1чно '1 трансформацп по­ кликана пом’якшити згубний вплив гостро! кризи на життевий р 1вень населения. Природним способом розв’язання сощ альних проблем е покра-

щення економ 1чного становища, забезпечення приросту промислово!' i шльськогосподарсько '1 продукцп. У 1991-1994 pp. цього зробити не вдалося: спад у народному господарств1 продовжувався, ринков1 реформи гальмувалися. ЕИдтак, реал 1зувати нам1ри, спрямоваш на створення ефективжн системи сощ ального захисту населения в Украшц не вдалося. У 1996 р. було закладено конституцш ш основи сощ альж н полггики Украши. Так, стаття 1 Конституци Украш и 1996 р. проголошуе: «Украш а е суверенна i незалежна, демократична, сощальна, правова держава». Стаття 13 визначае, що держава забезпечуе сощ альну спрямовашсть економши. Це означае, що владш структури у свош д 1я льн о ст 1 зобов’язаш обмежувати антигуманш тенденцп ринково!' економши. Президенти Л. Кучма, В. Ющенко i В. Янукович, депутати ecix скликань Верховно! Ради 1995-2011 pp., уряди, як 1 д1яли в цей перюд в Укра'пй, безл1ч раз1в заявляли, що питания сощального захисту серед найважлив 1ших npioритет1в. Час в1д часу приймалися р1шення про шдвищення мш1мального piBня заробггно!' плати, пенсш, стипендш, шших сощ альних виплат, шдексаци доход1в, затверджувався розм1р прожиткового мш 1муму. А ле 1нфляц1я i рют ц1н зводили нан 1вець ui акцп. У жовтн! 2000 р. був ухвалений Закон «П ро державш соц 1альн 1 стандарти та державн 1 сощ альш гарантй». Депутати охоче голосували за цей i под1бш закони. В Украш ! в роки незалеж ност 1 було розроблено coTHi загальнодержавних i рег^ональних адресних соц1альних програм, спрямованих на шдтримку окремих груп населения. Серед найважлив1ших з них була проблема правового захисту ciM ’i та дитинства. Щ е 27 вересня 1991 р. Украша ратифшувала Конвенц 1ю про права дитини, схвалену на 44-й ceci'i Генерально! Асамбле! О О Н 1989 р. Цей доку­ мент е головним м1жнародно-правовим актом у га луз 1 забезпечення прав дггей. У ci4Hi 1996 р. було затверджено президентську Нацюнальну програму «Дгги Укра'хни». Передбачалося, що ϊϊ реалхзащя буде зд 1Йснюватися в комп­ лекс! з 1ншими програмами, ухваленими урядом, зокрема з Довгостроковою програмою полшшення становища ж 1нок, cim ’i , охорони материнства i дитин­ ства, Н ац 10 нальною програмою 1мунопроф 1лактики населения, Державною програмою «О св И а » («Укра'1'на X X I столш тя»), Нац 10 нальною програмою планування ciM’i та ш. Реальний вплив цих заход 1в був обмежений. За прези­ дентства В. Ющенка i В. Януковича почали Д1яти програми ictothoi' фшансово'! допомоги С1м’ям при народженн 1 дитини. Держава стимулюе процес усиновлення дшей, як 1 опинилися в дитячих будинках. Уже в першш половиш 90-х ρ ο κ ΐ Β почали розроблятися сощ альш про­ грами для м олод 1. У 1993 р. Верховна Рада ухвали ла Закон «П р о сприяння сощ альном у становлению та розвитку м олод 1 в УкрашЬ>, у якому визначено ocHOBHi напрями реал1зацп державно!' молод1жно1 полшики. Молод1жш аспекти знайшли вхдображення й в шших законах, зокрема «П р о зайнятють населения», в якому передбачено додатков 1 гаранти зайнятост 1 для тих категор!Й населения, яш не можуть на р1вних конкурувати на ринку пращ та потребують сощ ального захисту. До тако '1 категорп громадян належить i молодь, яка закшчила загальноосвггш школи i профес 1Йно-техн 1чн 1 училища, а також дгги-сироти й Д1ти, позбавлен1 батьк1вського П1клування. Адресну допомогу держава надавала також малозабезпеченим шм’ям: С1м’ям з неповнол1тн1ми дшьми; шм’ям, що мали в склад1 oci6 непрацездатного в1ку, або доглядали за трьома i быьш е дггьми, Д1тьмичнвал1дами; c i m ’ i ,

у склад! яких були пенсюнери та ϊη . Адресна допомога надавалася в грошо­ вому виглядр у φορΜΪ ж итлових субсидш (вщшкодування витрат на оплату ж итлово-комунальних послуг), у натуральному вигляд 1 (продуктами хар­ чування, промисловими i господарськими товарами тощо), у φορΜί надання п ослуг на безплатне користування комунальним транспортом тощо. Сощ альних програм було багато i охоплювали вони р1зномаштш категорн населения, яю в умовах недолугого «реформування» опинилися в зош ризику чи за межею бщ носп. Депутати Верховно! Ради, особливо в 90-τϊ роки, охоче голосували за розширення ш льгових категорш населения, не турбуючись про те, за рахунок чого це необхщно буде робити. У реальному ж итп продеклароваш державою численш послуги р1зним категор1ям населения надавалися у вигляд 1 др1бних сум, несистематично або не надавалися взагалп С ощ альна полггика держави виявилася вкрай невдалою. Так, влада за роки незалеж н осп не спромоглася ввести в Укра!ш податок на розюш i нерухомшть. Ilpipea М1ж багатими й бщними не зменшуеться.

I

4. Стан довкшля________

У спадок В1д С Р С Р Украша одержала надзвичайно гостру проблему збереження довю лля. Значна частина республши виявилася зоною еколопчного лиха. Ο κ ρ ί Μ численних проблем, спричинених Чорнобилем, необхщно згадати про катастроф 1чне забруднення репону Нижньо! Наддншрянщини, Донбасу, головно! водно! артерп - Днепра, «вимираюче» Азовське море, отруещ пестицидами с1льськогосподарськ 1 райони, деградацию укра!нських Грунт1в. Перш 1 роки незалеж носп мало що зм ш или в cnpaBi охорони навколишнього середовища. За цих умов загроза техногенних та еколопчних катастроф посилилася. Щ ороку украшсью щдприемства в атмосферу викидають 17 млн т шкщливих речовин. У 21 m ic t i , де мешкае 22 % населения, забруднещсть повпря на початку 90-х роюв у 15 раз!в перевищувала граничнодопустим 1 концентрацй'. Особливо гострою була ситуащя в Донецько-Придншровському економ1чному район 1. Актуальною залишаеться проблема забруднення Дншра. Колективи вчених, письменники неодноразово зверталися до уряду, Верховно! Ради з вимогами прийняти план невщкладних заход 1в щодо оздоровления його еколопчного стану та забезпечити населения яюсною питною водою. Але, як i рашше, щор1чно до 4 штучних водоймищ Дншра потрапляе до 8 млн т забруднюючих речовин. Внаслвдок майже п’ята частина населения Украши постачаеться водою, що не вщповвдае санггарним нормам. Н айбш ы пим багатством У краш и е ϊϊ чорноземи. Ч ер ез вщ сутш сть резерву В1льних зем ел ь ш д буд1вництво продовж ую ть використовувати з е м л ! С1льськ огосподарського призначення. 1з цхе! причини за га л ьш втрати с 1л ьго с пугхдь за остан ш 30 ροκϊΒ п еревищ или 2 м лн га. Я к щ о на початку столггтя ук р а ш сь ю чорнозем и м ш ти ли 18 % гу м у с у (р о д ю ч о го компонента Грунту), то ни ш - майж е в 5 раз 1в менше. П ло щ а окиснених Г р ун п в збш ы п и ла ся на 30 %, засолен и х та солон ц ю вати х - на 25 %.

Десятки тисяч людей отримали велию дози опромшення рад 1ащею, лшвщуючи наслщки Чорнобильсько! катастрофи. Сотш тисяч захворювань Т1ею чи шшою Miporo пов’язагп 13 Чорнобилем. Ж одна держава св п у не знала аналопчно! за масштабами та наслщками еколог!чно! трагедй'.

<=Г,· ■»'

—

-----

Тема 5 - 7 Л 1

ύ.

-

Охорона здоров'я_____________________________________

Збереження i змщнення здоров’я cboix громадян е одним з найважлив1ших завдань держави. К онститущ я Украени 1996 р. гарантуе право громадян на отримання доступно! i яшсно! медично! допомоги. Однак у реальному житН конституцш ш норми не виконувалися. Медицина, як i Bci iHuii сфери суспшьства, опинилася в сташ глибоко! кризи. Мережа медичних заклад 1в, особливо в шльсьшй мшцевостц ρΐ3κο зменшилася. 3 метою економп к о н т в скорочувалася ш льш сть Л1кар1в i молодшого медичного персоналу. У той самий час потреба в квал^фшовашй медичнш допомоз 1 зростала: радикальш змши в сощ ально-економ 1чному ж итт 1 негативно вплинули на стан здоров’я населения. Збереглася тенденщя до росту захворюваноеп Bcix категорш громадян - вщ немовлят до пенсюнер 1в. У 1995 р. в Украш 1 було оголошено епщ ем ш туберкульозу - хвороби, про яку, здавалося, вже забули й думати. Наша краша опинилася серед найбшын вражених С Ш Д ом . Вщ чувалися також згубш наслщки Чорнобильсько! катастрофи, унаслщок я ко! сотш тисяч ж ител 1в Украши, що зазнали негативний вплив рад 1ацп, потребували посилено! уваги медик 1в. У цш ситуацп роль медицини, ϊϊ вщ повщальш сть перед сусп 1льством пщвищувалася, що передбачало збшьшення винагороди за працю медпраЦ1вник1в. Неодноразово про необх 1дншть цього говорили президенти Украши, парламентари i висою урядовц 1. Однак р1вень зарплати медишв залишаеться значно нижчим вщ середньо!' зарплати по Укра 1нг Це призводить до посилення корупцп в медичнш галузг Разом з тим завдяки самов 1дданост 1 й невтомн 1Й пращ Л1кар1в, в Укра'1Н1 вдалося зберегти медичш заклади, як 1 зд 1Йснюють уш кальш науков 1 розробки, визнан 1 на световому piBHi. Серед них Центр M iK p oxip yp rii' ока, який продовжуе традици видатного офтальмолога академ 1ка В. Фшатова. Завдяки ρο6οτΐ цього центру за десять рошв (1988-1998) понад 700 тис. пащенНв одержали квал 1фшовану медичну допомогу, з них 100 тис. прооперовано. Велику науково-дослщ ну i лж у в а льн у роботу проводить Гнститут серцево-судинно'! xipypri'i А Н Укра1'ни, який створив легендарний украшський вчений М икола Амосов. Β ϊ η особисто вилшував BiciM тисяч хворих. У цьому институт! проводяться Bci види операц!Й на серщ - як i в розвинених кра'хнах Заходу. 3 1992 р. у Киев1 функцюнуе Центр рад 1ац 1Йно'1 медицини, де здшенюеться Л 1кування i реаб1л1тац1я тисяч учаснишв Л1кв1дацй аварй на Ч А Е С , а також дггей, як 1 потрапили в зону катастрофи. У 2000 р. в Центр 1 вщкрито новий корпус - з пересадки шеткового мозку - перший на територп СНД. На всю Украш у вщомий 1нститут пед 1атрн, акушерства i пнекологп в Киев 1, який ф1нансуеться в рамках нацюнальжм програми охорони мате­ ринства i дитинства. Ф ш ан су вання медичшл сфери пост 1Йно 361л ынуеться. А л е це не розв’язуе проблеми. У сусп1льств1 наростае пщтримка ще '1 про запровадлшння в Укра 1Н1 страхово 1 медицини. Цим шляхом П1ш ли наш 1 европейськ 1 сусщи i Р ос 1Йська Федеращ я.

1 6. Пенайн! реформи___________________________________ У другш половин 1 90-х рошв пенсюнери становили майже третину насе­ ления Украши, у 2010 р. 1хня частка перевищувала 40 %. Пенсшне забезпе-

чення здшснювалося за рахунок κ ο ιη τ ϊβ Пенсшного фонду, бюджет якого формувався з податгав шдприемств, оргашзацш та працюючих громадян. Бшышсть n eH cion epiB одержували пенсш вщповщно до Закону Украши «П ро пенсшне забез­ печення», прийнятому в листопад 1 1991 р., решта - народш депутати, держслужбовщ, вшськовослужбовщ, науков 1 пращвники, банк1вськ! пращвники та iH. - вщпо­ вщно до спещ альних законодавчих аюпв. У 90-τϊ роки середня пеная становила приблизно 37 % середньо!' зарплати. Недолш тод1шнього пенсшного законодавства полягав у тому, що р1вень зар­ плати незначною Miporo сшввщносився з po3MipoM пеней. У с1р озум ы и , щ о становищ е необхщ но б ул о зм ш ю в а ти , але то д 1 б1льш е д ум а л и , я к Л 1 к в щ у в а т и з а б о р г о в а н 1с т ь п р и 1с н у ЮЧ1Й с и с т е м ! , а н е п р о н о в у с и с т е м у .

Ш сля погашения на початку 2000-х борпв розпочалася реальна шдготовка до пенс1йно1 реформи. У 2003 р. Верховною Радою було прийнято два закони про реформування пенешши системи, як 1 вступили в Д1Ю13 С1чня 2004 р. Розм1р пеней визначався залежно В1Д в1дпрацьоваиих ρ ο κ ΐ Β i страхових внеск1в, сплачених до пенс1йного фонду. K p i M перес!чних пенсюнер1в, середн 1Й розм 1р пеней яких дор1внював 182 грн., за новим пенешним законодавством швмшьйона пенс 10 нер 1в (державгп служ бовц 1) одержували 1800-2700 грн. Д еяк 1 «державн 1» пенс!онери одер­ ж ували величезш на той час пеней, що дор1внювали екв1валенту 2,9 тис. долар 1в С Ш А. Як наслщок, тиск на бюджет Пенсшного фонду р1зко посилився: якщо в 2002 р. сума пенешних виплат становила 22,8 млрд грн., то на 2005 р. плану­ валося 52 млрд, що становило 14,5 % валового внутрхшнього продукту (В В П ). Це був один з найвищих показнишв у с в т , якого не могли дозволити co 6 i найбагатнп краши Свропи i Америки. Було очевидно, що таких виплат Пенсшний фонд Украш и не витримае. Необхщ но було змшювати сам прин­ цип створення фонду i мехашзм розпорядження ним. А л е гостра полггична боротьба, у ход1 яко! Bci сторони прагнули заручитися пщтримкою найчисленшнкн категорй виборщв - пенсюнер1в, залиш ила проблему нерозв’язаною. Криза 2008 р. i президентсый вибори 2010 р. створили нову ситуащю. Одержуючи вщ М В Ф чергову позику, Кабшет M i H i c T p i B Украш и пообщяв поступово зменшити чисельн 1сть пенсюнер1в шляхом п1двищення пенИйного В1ку жйток з 55 до 60 ροκΐΒ. Однак ця об1цянка викликала хвилю протесту, i уряд на деякий час вщмовився вщ свого плану. Тим часом Пенсшний фонд почав катастроф1чно зменшуватися. На сьогодш в ньому виникла величезна деф1цитна «Д1рка» в десятки м1льярд1в гривень. Ж иття змушуе шукати η ο β ϊ системн 1 пщходи. Зокрема, пропонуеться введения накопичувально! системи, коли кожен громадянин матиме свш ρ ο κ ΐΒ

персошфшований фонд, який наповнюватиме особисто протягом всього трудового життя. Цей фонд може бути переданий т е л я смерт 1 власника його нащадкам. На Заход 1 в крашах, де е шццбш накопичувальш програми, люди живуть приблизно на десять ροκΐΒ довше. ΟκρΐΜ усього шшого, це е важливим елементом сощ альж н стабыьность

[ 7. Демограф1чна ситуафя в Укра'Гж______________________ У 1993 р. чисельш сть населения Украш и досягла найвищо! за всю i c t o позначки - 52,2 млн o c i 6 i ш сля цього ш ш ла на спад, склавши 45,6 млн o c i 6 . Це сталося за рахунок значного скорочення народжуваноси та збшьшення смертности зростання ю льк ост 1 тих, хто з р 1зних причин, у першу чергу економечних, залишив Украшу. Тривалёсть життя в Укра'пп майже на 10 ροκΐΒ менша, шж у розвинених крашах евггу. Удвёчё вищим, нёж у крашах Заходу, е рёвень дитячо! смертность Високою е смертшсть населения в працездатному вёцё: кожна третя людина помирае, так i не доживши до пенсшного вёку.. Низькою е народжувашсть. Чорною тённю нависла над генофондом Украш и Чорнобильська катастрофа. За висновками фахёвцёв, ϊϊ жахливё наслёдки можуть проявитися при народженнё дггей навггь у п’ятому-сьомому поколённях. О собливою складшстю вёдзначаеться демографёчна ситуащ я в украшському селё. Уже довгё роки його залишае наймолодша i найактившша час­ тина населения. Важка сощ ально-економ 1чна ситуац 1я в Укра1'ш викликала масову трудову М1грац 1ю. За меж 1 Укра'1‘ни в пошуках кращого життя ϊϊ громадяни вш ж джали i до проголош ення незалежностц головним чином, у схщ ш рег 1они СРСР. 1снувала i внутр 1шньоукра'1'нська М1грац 1я, коли з аграрних p e r i o H i B заходу лю ди в пошуках заробгтку 1хали на сх 1д р есп уб л 1ки. П 1сля падшня «зал13но'1 зав1си» i в1дкриття кордошв головним напрямком трудово 1 М1грацп став Зах 1д. Це - 1тал1я, Грец 1я, 1спан1я, П ор тугал 1я, П ольща, Ч ех 1я, Словаччина. Частина M i r p a H T i B 1де в P o c i i o , але вже не у схщ ш ϊϊ райони - C n 6 i p i Д алекий C x i f l , а в мшта европейсько! частини P o c i f t C b K o 'i Федерацй'. С два види трудово '1 Mirpapii: тимчасова (пергодична) i поетшна. Щор1чно В1д 2 до 7 млн украшщв вшжджають за кордон у пошуках сезонного заробгтку, головним чином на с 1льськогосподарськ 1 роботи. Юлькшть украшщв, яю пост 1Йно перебувають за межами краши, оц 1нюеться в 1-1,3 млн o c i 6 . Станом на 2010 р. за кордоном (поетш но i тимчасово) перебували 6,5 млн ж ител 1в Украши. Серед MirpaHTiB переважають Ж1нки, яю працюють у домашньому господарств!, доглядають за Л 1тш ми людьми, Д1тьми. А л е 1дуть i чолов 1ки, πκί працюють на буд 1вництв 1, у промисловост 1, сшьському господарств 1 тощо. У 1997-2003 p p . , уже в умовах економ 1чно '1 стабШ зацп, з Укра'1'ни емР грувало 90 тис. o c i 6 з вищою оевггою та майже швтори тисяч 1 кандидаюв i доктор 1в наук. За даними всеукра'1'нського соцю лопчного опитування, яке проводилося 2004 р., лиш е половина випускниюв уш верситегпв бажали залиш итися вдома, решта - ладш були ем 1грувати. Ганебним явищем сучасност 1 е работорг 1вля, об’ектом яко! стало багато наших сшввггчизниюв, головним чином ж 1нок, а також Д1тей. У цьому «биз­ нес!», який приносить шалеш прибутки, що перевищують доходи В1Д тор п вл 1 наркотиками, беруть участь м 1жнародш злочи н н 1 групи, вщ галуж ення яких е i в Украш ь p iio

В Украшу, як правило, неконтрольовано, з метою знайти тут роботу або транзитом у Захщ ну Свропу, ищ йчно в’!жджають ю лька мшьйошв ж ител 1в краш А зп та Африки.

§ 8. 1УПжнацюнальж вщносини____________________________ Украина - багатонацюнальна держава. За переписом 1989 р. у нш про­ ж ивало 37,4 млн украшщв, 11,4 млн рос 1ян, 483,6 тис. евре!в, 440 тис. бшоpyciB , 324,5 тис. молдаван, 134,8 тис. румушв, 233,8 тис. болгар, 219,2 тис. поляюв, 163 тис. угорщв, 99 тис. греюв, 87 тис. татар, 54 тис. В1рмен, 48 тис. циган, 47 тис. кримських татар, 38 тис. шмщв. В Укра!ш мешкають представники бшыи як 130 нацш i народностей. Вплив деяких з нацюнальних меншин на сусш льне життя, наприклад pociян, значно вищий, шж 1‘хня частка в загальнш к 1лькост 1 населения. 3 прийняттям у 1989 р. Закону «П р о мови» украшська мова набула стату­ су державно!'. Поступово, хоча i надзвичайно низькими темпами, зростала К1л ь к 1сть украшомовних шкш. У 1993 р. понад 60 % учш в ш ю л навчалося украшською мовою. Переважно це були С1льськ 1 чи селищ ш школи. У Micтах же бшышсть ш коляр 1в у nepuiifl п о л о в и т 90-х роюв навчалася росш ­ ською мовою. Безперечною заслугою молодо! держави стала розробка законодавчо! бази, яка врегульовувала мхжнацюнальш вщносини i зводила до м ш 1мум у можлив 1сть в Укра!н 1 М1жнацюнальних конфл 1кт 1в. У прийнят 1й 1 листопада 1991 р. Верховною Радою Декларацп прав нацюнальностей Украш и пщкреслювалося, що Укра!на гарантуе b c im на­ родам, нац 10 нальним трупам, громадянам, що проживають на ϊϊ територп, ρΪΒΗΐ економ 1чн 1, полИичн!, соц 1альн 1 та культурш права.

Литовський самод1яльний колектив на свяи нацюнальних куль­ тур у Киев!

Наступним важливим кроком у цьому напрямку став Закон «П р о на­ цю нальш меншини в УкрашЬ>. Bin за к р ти в право кожного народу на культурно-нацюнальний розвиток, творения свое! национально! культури, вщродження юторико-культурних традицш, використання нацюнально! символши, вщзначення нащ ональних свят, сповщування свое! р елш !, роз­ виток лггератури, мистецтва, засоб1в масово! шформацп, створення нацю­ нальних культурних та навчальних закладов. Таким чином, держава дбала, аби B c i нацюнальш меншини мали p iB H i умови розвитку з коршною нащею - украшцями. Турбота про нацюнальш меншини стала одшею з головних проблем нацюнально! полИики. П ю ля проголошення незалеж носп Украш и зазнали динам 1чних змш ш лькю ш показники р 1зних етношв. Продовжувалася емшращя з Украш и евре!в. За роки незалежносН ϊχ вибуло з Украш и близько 300 тис. oci6. Мшрувала з Украш и i велика шлькють етшчних ш мщ в - понад 20 тис. oci6. Натомють протягом усього перюду 90-х ροκϊΒ в Укра!ш зростала К1лькють представнишв народ 1в Закавказзя та Середньо! Азп, до Криму в’!хало близько 300 тис. кримських татар. Украша едина з республш колиш нього С Р С Р взяла на себе справу !хнього облаш гування. Водночас Украша активно виступае проти сепаратизму, вимог деяких полггишв про передачу Криму Poci'i, створення автономш у швденних та сх 1дних репонах, шших претензш, спрямованих на шдрив суверенитету та територгально! щ лю н оеп держави. Створюючи необхщ ш умови д ля нащ онально-культурного розвитку етш чних меншин, Украш а спод 1ваеться, що й права украш щ в у сушдшх державах також будуть поважатися. У щ лом у ж створення умов д ля розвитку цивгл130ваних М1жнацюнальних вщносин в Украшх стало важливим досягненням молодо! держави. Вдалося найголовшше - зберегти мир, що е найважлив 1шою передумовою розв’язання Bcix сощ ально-економ!чних i полИичних питань.

( ПереЕнрте себе ) 1. Охарактеризуйте чисельшсть i склад населения Украши в першш половиHi 90-х ρ ο κ ϊΒ . Я к 1 европейсьш держави мали бшьшу кыькють населения? 2. Проанал 1зуйте причини та змют процесу депопуляцп в Украшь До яких наслщюв це може призвести? 3. Ηκΐ процеси впливали на р1вень життя населения Украени? Щ о робила держава для його полшшення? 4. Чи завжди зростаюче багатство окремих груп населения на початку 90-х ροκϊΒ було пропорцшне вкладенш пращ? 5. Чим, на вашу думку, зумовлена сощальна диференщащя сусшльства? 6. Дайте характеристику змш життевого р!вня громадян Украши. Якою Miporo його падшня було викликане невдалою економ1чною полтгикою уряду неза­ лежно! Украши, а якою Mipoio його передумови були закладеш рашше? 7. Наведггь приклади, що найяскрав1ше характеризують еколопчне станови­ ще Украши, вашо! область району, мюта, села. 8. Схарактеризуйте стан М1жнацюнальних вщносин в Укра!ш в першш по­ ловин! 90-х ροκϊΒ. Щ о забезпечило стабшьшсть в Укра!ш на вщмшу вщ багатьох республш колишнього СРСР?

9. Я к 1 ви бачите шляхи розв’язання сощальних проблем в Укра'1'ш? Насюльки, на вашу думку, вони е складними для практичного розв’язання? 10. В якому сташ перебували М1жнацюнальш вщносини в УкраШ? Поравняйте з шшими союзними республшами колишнього СРСР. 11. Схарактеризуйте мшрацшш процеси в Украш 1 на сучасному еташ.

Документ 1. Р|вень ж и т т я в Укра'Гнi πορϊβηβηο з д е р ж а в а м и с в Н у в 1 9 9 3 р.

С та ти с ти ч ш д а ш Оргашзащею Об’еднаних Нацж розроблено матер1али про ждекс якосН життя. 1ндекс бере до уваги таю показники, як стан системи охорони здоров’я та освйи, тривал1сть життя, зайнятють населения, його кушвельну спроможысть, доступHICTb ДО ПОЛ1ТИЧНОГО життя тощо. Вщповщно до дослщжень, проведених 1993 р. у 173 кражах овцу, перше мюце зайняла Япошя. США за яю'стю життя знаходяться на 6-му Micui. Серед республк колишнього СРСР лщирувала Литва, котра посщала 29-те мюце, Естошя та ЛатВ1я - 3 4 -35 -те мюце. Украша займала в цьому перелку 45-те мюце... В 1992 р. поточне споживання знизилося до р1вня юнця 50-х ροκϊΒ, коли на душу населения припадало до 38 кг м’яса... На початку 1993 р. середньомюячний прибуток на душу населения становив (у доларах США) - в Украпн - 15, Сербн - 40, Польпц - 150, Туреччиш - 300, Словенп - 400, Португалм - 500, США - 1500... Урядовий кур’ер. - 1993. - 23 березня.

2. 3 кн и ж к и ко л и ш н ь о го д е п у т а т а ВерховноТ Р ад и СРС Р А. Я р о ш ин сь ко Т пр о резул ь тати ж у р н а л ю тс ь ко го р о зс л щ у в а н н я н а е л щ к 1в Чорнобильсько'Г ка тас тр о ф и ...Да, это глобальная катастрофа. Именно такой вывод спустя четыре года после Чернобыльской аварии был сделан государственной экспертной комиссией. Авария на Чернобыльской атомной станции по своим долговременным послед­ ствиям явилась крупнейшей катастрофой современности... Масштабы глобальной Чернобыльской катастрофы, которые приведены в офи­ циальном заключении государственной экспертной комиссии, поражают во­ ображение. В соответствующем докладе на заседании МАГАТЭ в Вене, 1986 год, отмечалось, что во внешнюю среду поступило 50 млн кюри радиоактивности различных радионуклидов... А по оценке ряда специалистов ВНИИ атомных электростанций, суммарный выброс радиоактивности равен одному миллиар­ ду кюри. Еще по некоторым другим оценкам - 6,4 миллиарда. Выброс только по цезию-137 равняется ЗООХиросимам. Ярошинская А. Чернобыль: Совершенно секретно. - М., 1 9 9 2 .-С . 130-131.

Запитання д о докум енте Документ № 1.------------------------------------------------------- --------------------------------------------Назв'пь KmbKicHi показники, що характеризують р'шень життя в Укра'/нЧим викликано зниження життевого р/вня i що необхщно зробити для його пщвищення? Документ № 2.------------------------------------------------------------------------------------ ----------------Схарактеризуйте наслщки Чорнобильсько)'катастрофи для Укра/ни i св/ту. Як pi наслщки вщчуваються у ваш/й мюцевосл?

§ З р о б ггь в и с н о в ки та у з а га л ь н е ння д о параграф а

Ш108-110. КУЛЬТУРИЕЖИТТЯВУМОВАХ НЕЗАЛЕЖМ0СТ1

З га д а й т е 1 1. Якими були 1СТОрИЧН 1 умови розвитку украшсько! культури в 70-80-τΐ роки? 2. Я ку роль вщгграли Д1яч 1 украшсько! культури в здобутта Украшою незалежност 1 та розбудовг молодо! держави?

Творче вавдання

) Визначйъ баланс здобуткгв i втрат украшсько! культури

в 1991-2011 роках.

1 1 Зм ж а умов розвитку культури в УкраТж________________ У радянських умовах культура перебувала пщ потужним щ еолопчним пресом комуш стичного кер 1вництва. А ле, тримаючи шд жорстким контро­ лем культуру i направляючи п розвиток у необхщ ному д ля себе напрямц держава (хоча й за залишковим принципом) фшансово пщ тримувала и. Ш сля проголошення незалежност 1 сусш льство звш ьнилося вщ цензурних заборон та щ еолопчних обмежень. У сусш льств 1 утвердилися принципи п лю рал 1зму погляд 1в i умови розвитку культури кардинально змш илися. М олода держава оголосила розвиток культури одним з найважлив 1ших npiоритеНв свое! д 1яльн ост 1. Уже в 1992 р. Верховною Радою було схвалено «Основи законодавства Украгни про культуру», в яких викладалися головш напрями культурно! полггики держави. Культурна пол 1тика - це полтика щодо oceimu, науки, мистецтва, лгтератури та гншихпроявгв духовного та ттелектуального життя сустлъства. У широкому розум ш ш це також полггика держави щодо носпв культури учених, письменник 1в i художник 1в, ycix, хто мае стосунок до створення культурних цшностей. О скы ьки культура мае свою матер1альну шфраструктуру - заклади ocbith , науков 1 центри з !хш м обладнанням, театри, будинки культури, музе!, клуби i т. iH., то державна полггика в культурнш сфер 1 включае питания !хнього утримання i розвитку. 3 перших ροκΐΒ незалежност! культура розглядалася як один з головних чинник 1в украшського нащонального в1дродження, подолання соц1альноеконом 1чно! i полиично! кризи, збереження нащонально! самобутност 1 укра!нц 1в та нацюнальних меншин, що населяють територш держави. Проголошувалася необхщшсть всеб 1чно! шдтримки укра!нсько! культури - ocbith , науки, лггератури, мистецтва, державно! мови, духовних надбань народу. Д ля цього необхщш були кошти. За умов економ 1чно! кризи i невдалих спроб формування ринково! економши податков1 надходження зменшувалися, а стагп видатк1в збхльшувалися. На культуру хрошчно не вистачало κοιπτϊβ . Як насл 1док, ф1нансовий стан б 1лы пост 1 укра!нських культурних заклад 1в попршився. Це призвело до закриття багатьох б1бл10тек, к 1нотеатр 1в, к л у б 1в i будинк 1в культури, особливо в С1льськ 1й мюцевостг Учен 1, викладач1, митц1, письменники, художники, iH ini верстви творчо! штелшенцп, πκί працювали у сфер 1 культури, опинилися в надзвичайно складному матерн альному становищн Участь сусп 1льного загалу в культурно-дозвы левш Д1яльносН також знижувалася: громадяни Украш и почали купувати значно менше книжок i газет, рщше вщвщувати кшотеатри, театри i музе!, ашж у 1980-х роках.

Разом з тим проблема доступност 1 культурних надбань останшм часом частково компенсуеться широкими можливостями мереж 1 1нтернет. 3 2000 р. в умовах економ 1чно! стабпнзацп обсяги фшансування культури почали зростати, проте повшьшше, шж зростав валовий внутрхшнш продукт та доходи державного бю д ж ету. I все-таки, у цих складних умовах вдалося зберегти основш кадри к уль­ турних установ, !хню шфраструктуру. В Укра!ш працюе 63 юторико-культурних заповедники, з них - 13 нацю­ нальних. До списку всесвтгньо! культурно! спадщини Ю Н Е С КО внесено Софшський собор у Киев 1, Киево-Печерську лавру, юторичний центр Л ь в о ­ ва та ш. Ф ун к ц ю н уе 437 державних i м унщ ипальних музе!в, з них 22 - нацю­ нальних. В Укра!ш працюе 20 тис. публ 1чних б1блютек, з них близько 15 тис. у сшьськш м 1сцевост1. 21 тис. б1блютек працюе в загальноосвшшх навчальних закла­ дах. Загалом збереглася бёлышсть заклад 1в культури i мистецтв, успадкованих В1д радянських чашв, однак вони не пристосувалися до ринкових вщносин, а держава не забезпечила !хнього стабшьного розвитку. В умовах недостатнього фшансування при оргашзацп та здшсненш pi3номанггних культурних програм дедал 1 бы ы ну роль вщшрають благочинш фонди. Зокрема, з 1995 р. в Укра!ш працюе Лша украшських меценат 1в, яку очолю е в 1домий громадських Д1яч М ихайло Слабошпицький. Активну благочинну Д1яльш сть проводили фонди «ЛИ ературна скарбниця» при сш лщ письменник 1в Укра!ни, фонд М. Грушевського, Украшський фонд шдтримки культури та ш. Благочинну д1яльшсть ведуть в1дом 1 б1знесмени Р. А хм е­ тов, В. Ш нчук, I. Коломойський та ϊ η π ι ι . Серед заруб1жних благочинних оргашзацш, що Д1ють в Украйп, укра!нсько-американський фонд «В 1дродження» (меценат американський мшьярдер Дж. Сорос), Програма Фулбрайта, Рада м 1жнародних наукових дослщ ж ень та ο 6 μ ϊ η ϊ β , М1жнародна програма шдтримки вищо! школи, Програма П1дтримки науковщв Сходу, Проект громадянсько! o c b it h . Правое! передумови для д 1яльн ост 1 благод 1Йних оргашзацш створив прийнятий 1997 р. Закон Украш и «П р о благодш ництво та благодш ш оргашзацп». П ю ля проголошення незалежносН було вщкрито кордони для 1ноземних спещалюНв i представник 1в укра'шсько! д 1аспори. Створена на Заход 1 мережа укра!нських культурних заклад 1в переносилася на Батьк 1вщину. В Укра!ш працювали в1дом 1 вченх-гуманНарй заруб1жжя: Тарас Гунчак, Орест Субтельний, О мелян Прщак, Юр 1Й Ш евельов та iHini. Частину б1блютечних i арх1вних фонд 1в д 1аспори було передано в украшсью науков1 центри, в Укра!н 1 почали видаватися деяю видання, як 1 ран1ше друкувалися за кордоном.

I L2. Стан загальноосвггньо'Г школи У 1986 р. майже 70% населения Украши мало вищу i середню (повну й неповну) освп’у. Водночас дедал 1 бшыпе проявлялася суперечн 1сть М1Ж р1внем осв1ти т а !! якхстю, навчальний процес був в!Д1рваним В1Д нагальних потреб сусп 1льства, надм 1рно защ еолопзованим, духовна спадщина укра!нського народу вивчалась у сфальсифшованому вигляд 1. Щ е 1988 р., у розпал горбачовсько! «перебудови», було розроблено « O c h o b h i напрями реформування

з а г а л ь н о о с в п н ь о ! i п р о ф е с ш н о ! ш к о л и », я ю п о в и н ш б у л и д е щ о з м ш и т и с и т у а ц ш , п р о т е ϊχ η ϊ п о л о ж е н и я р е а л 1з о в а ш не б у л и .

Щ е до здобуття незалежносп - 4 червня 1991 р. - було прийнято Закон Украши «П ро освпу». Закршлювалися традицшш для Украши освгтт ргвнг, яю включали: дошюльну освпу; загальну середню освпу; позашюльну освпу; професшно-техшчну освпу; вищу освпу; шслядипломну освпу; асп1рантуру; докторантуру; самоосвггу. Затверджувалися також освтнъо-квалгфгкацгйнг piBHi, яю наближали впчизняну систему освпи до европейсько!: квал1ф1кований робнник; молодший спещалют; бакалавр; спещалкп, мапстр. На основ! цього документа в листопад! 1 9 9 3 р. Кабшетом M i H i c T p i B Украши була затверджена програма «О с в п а » («У кр аш а X X I с то л п тя »). Вона передбачала ютотну реконструкщю B c i e 'i системи освпи, починаючи з дошюльного виховання дн ей i завершуючи шдвищенням квал 1ф 1каци дипломованих спещ алш пв. Й ш лося про формування високого ш телектуального i к уль­ турного потенщ алу народу як найцшш шого його надбання. Принциповою позищею концепцп стало визнання н еобхщ носп демократизацп B c i x ланок середньо! та вищо! школи. Процес формування освиньо! системи Укра1ни в1дбувався у складних умовах п оли и ч н о 1, соц 1ально-економ 1чно 1 та духовно! трансформацп сусП1льства, велико! фшансово! скрути. Саме з цих причин, а також через зменшення народжуваносп, скоротилася мережа дитячих дошкшьних заклад 1в, а число дней, що ϊχ в1дв 1дували, зменш илось бш ы л як наполовину. Закривалися так зваш неперспективн 1 школи, особливо у ш льськш м 1сцевост 1. У 90-τί роки посилюеться залишковий принцип фшансування освиянських потреб. Заробпна плата вчител 1в була низькою. С ощ альний статус прац 1вη η κ ϊβ педагопчно! сфери падав. Разом з тим уже в 90-τϊ роки проявляються деяк! позитивн 1 тенденц!!, як 1 одержали розвиток в 2000-х роках. Так, значно розширилася мережа пм назш i Л1це!в, як1 давали поглиблеш знания проф 1льних дисципл 1н. Здшснювалися реальн 1 кроки, спрямован 1 на вико­ нання освпянами Закону «П р о мови в Украш ськш Р С Р », на розширення використання украшсько! мови як державно!. В ели к а робота б у ла здш снена 13 забезпечення к о м п ’ю теризацй ШК1Л. Ц я кампаш я, у ЯК1Й бр а ли участь не ли ш е держ авш чиновники, а й ч и слен ш благод1Йники, почалася ще в 1990-τί роки i ycnimHO була завершена в 2000-τΐ роки. У 2010 р. практично кожна ш кола м ала ком п’ютери з виходом в 1нтернет. Таким чином, незважаючи на складш сощально-екожжпчш умови переходного перюду, ш кола збер егла ся i стала ю тотним ф актором в^дродження 1нтелект у а л ь н о го i д ух ов н о го п о т е н щ а л у Украш и , впевненого входж ення У к р а ш и в гнформацгйну епоху розвитку.

Ш сля проголошення незалежносп було здшснено ряд спроб реформувати загальноосвпню школу, наблизити и до потреб життя. 1999 р. Верховна Рада прийняла Закон «П р о загальну середню освп у», який передбачав з 2001 р. переход на 12-р1чний термш навчання. За задумом iHiniaTopiB реформи, у старших класах д н и здобуватимуть профшьну освпу. До 2009/10 р. школа розвивалася в цьому напрямку. А л е в умовах кризи 2008 р. виявилося, що держава не готова до продовження освнньо! реформи: у бюджеи немае достатшх кошпв. За пропозищею М ш кнерства освпи i науки 2010 р. Верховна Рада внесла ictothi корективи в реформу 1999 р.: вщниш навчання в загальноосвпнш школ i триватиме не 12, а 11 ροκϊΒ.

Зокрема, Верховна Рада встановила, що 11-рочний термш здобуття πο βη ο ϊ загально'о середньоо o c b ith становить навчання: у загальноосвотнох навчальних закладах 1-го ступеня (початкова школа) - 4 роки; 2-го ступени (основна ш кола) - 5 роюв; 3-го ступеня (старша школа, як правило, з профольним напрямом навчання) - 2 роки. Прагнучи компенсувати втрати, викликано скасуванням 12-рочноо загальη ο ϊ освгги, Верховна Рада запровадила обов’язкову освггу для дггей старшого дошкольного В1Ку.

Ц 3. Заклади вищо'Г

o c b it h

_____________ ___________________________

Закон Украони «П р о освггу», прийнятий у 1991 р., реформував структуру навчальних закладов. Система вищог oceimu включала установи I - Ι V piBHiB акредитацп. Акредитацш ний р1вень (стуш нь) закладу визначала держава. Технокуми, коледжо та училищ а отримували I—II р1вень, онститути, академй i уш верситети - I I I —IV р1вень. Проводну роль у системо виоцоо освоти, як i рашше, зберогають навчально заклади з давноми традицоями. У 1992 р. водбулося офоцшне водкриття Уноверситету «К и ево-М оги лян ська академоя». За короткий час цей навчальний заклад перетворився на один з проводних уш верситеНв Укра!'ни. У ринкових умовах збыьш ився попит сусп1льства на так1 спещальностц як: «Правознавство», «М енедж мент», «Економ1ка», «М аркетинг», «М1жнародн! в1дносини» та ш. Вища освИа негайно в1дреагувала на цей попит. Вщкрилися десятки факультеНв i кафедр в1дпов 1дного профюю. Разом з тим стали втрачати популярность шженерно-техн0чн0 спец0альност0. У другш половиш 90-х ροκΐΒ сформувався недержавний сектор вищо! осв1ти, який включае понад 100 приватних винив (плю с численно фолп), го ­ ловним чином юридичного та економочного профолю. Незважаючи на складну демографочну ситуацою, кольюсть студентов вишов збольшувалася. Якщ о на початку 90-х роков близько 20 % випускников середшх школ ставали студентами вищих навчальних закладов, то в 2010 р. майже 80 %. Розко зменшилася кольюсть професшно-техночних училищ i технокумов. Загальна кольюсть вищих навчальних закладов I I I —IV ровнов акредитацп становила в 2010/11 н. р. - 349 (з урахуванням недержавних), I—II ровнов 505. Вважаеться, що уноверситетов, академш i онститутов ( I I I —IV ровень) в Украоно занадто багато i вони, поровняно з европейськими, дробно. Останно роки проходить зменшення юлькосто виошв та охне укрупнения. За умов стромкого зростання чисельносто студентов загострилась про­ блема якосто навчання. Усо студенти, у тому число недержавних вишов, одер­ ж ували диплом державного зразка, тому держава встановила стандарти якосто освоти i слодкувала за ϊχ дотриманням. Розроблено i затверджено типово вимоги до юлькосто та якосто професорсько-викладацького складу. Встановлювалися термони пероодичноо акредитацоо спецоальностей. Багато вищих закладов освоти мають статус нацюнальних. Цим водзначаеться о'хня особлива роль у розвитку освоти i науки Украони. А л е з часом цей статус девальвувався: сьогодно нацоональними стали майже всо больш-менш значно вищо навчально заклади Украони. бвроштеграцоя у сферо освоти набула форми Болонського процесу. На сьогодно 46 европейських краон, з Украоною включно, е його учасниками.

K p i M того, значна ю лью сть м 1Жнародних оргашзацп пщтримують ще! процесу та сприяють його реал 1зацп. Болонський процес був започаткований 19 червня 1999 р. в м. Болонья (1тал1я) шдписанням 29 мтшстрами освгги в щ 1меш c b o ix уряд 1в документа, що отримав назву «Болонська декларащ я». Цим актом бшышсть европейських краш - учасниць Болонського процесу проголосила план створення бдиного бвропейського освгтнього та наукового простору. У межах цього простору мають д1яти едиш умови визнання диплом1в про освггу, працевлаштування та мобш ьност 1 громадян, що мае, на думку щ еолоп в Болонського процесу, значно пщвищити конкурентоспроможшсть бвропейського ринку пращ й освггшх послуг. 19 травня 2005 р. в норвезькому m ic ti Берген на Конференци MiHicTpiB краш - учасниць Болонського процесу - Украша приедналася до Болонського процесу, зобов’язавшись внести вщповщш змш и в нащ ональну систему o c b ith та долучитися до роботи над визначенням прюритеНв у n p o p e c i створення единого бвропейського простору вищо! o c b ith . У с 1 pi змши повинш сприяти: полегшеному пере!зду громадян з метою подалыпого навчання чи працевлаштування у Зош европейсько! вищо! освБи; зростанню привабливост 1 европейсько! вищо! o c b it h ; забезпеченню подальшого розвитку бвропи як стабшьного, мирного, толерантного сусп1льства. У Болонськш декларацй висуваеться вимога прийняття загалыпл системи пор1внянних наукових ступешв. В y c i x крахнах, що приедналися до Болон­ ського процесу, вводяться два основш цикли навчання, як 1 забезпечують здобуття вищо 1 o c b ith : бакалаврський i мапстерський. Τ ρ ετϊή цикл - a c n i рантура, яка готуе наукових пращвнишв. 1нтеграц1я в Болонський процес покликана сприяти европейськш c n i B n p a p i ушверситет1в та усуненню перешкод на ш лях у м обы ьн ост 1 студент 1в i викладач 1в у межах к р а ш учасниць Болонського процесу. С лщ зазначити, що Болонський процес не передбачае створення повшстю щентичних систем o c b it h в р1зних крашах: залиш аеться можлившть збереження кращих надбань в1тчизняно!' o c b it h , а разом з тим - забезпечуеться змщнення взаемозв’язшв та покращення взаеморозум 1ння М1ж р1зними осв 1тн 1ми системами.

4. Наука i науков! дослщ ження Важливою складовою духовно! культури е наука. Сучасний науковий комплекс Украш и включае майже 1500 дослщ ницьких установ. У радянських умовах одним з головних завдань науковщв Украш и було обслуговування вшськово-промислового комплексу СРСР. Дослщ ження, спрямоваш на забезпечення вшськово! могутностц щедро фшансувалися. Ш сля розпаду Радянського Сою зу вщбувалася переор 1ентащ я наукових дослщ жень В1тчизняних вчених на нагальш сусп 1л ь н 1 потреби. Цей процес проходив в умовах гостро! економ 1чно! кризи i хрон 1чного недофшансування науки. Якщо на початку 80-х ροκϊΒ для потреб науки держава видшяла 4 -6 % нац 10 нального доходу, то в 1994 р. асигнування становили лише 1 %, а в наступш роки - 0,5 %. Наприкш щ 90-х роюв вггчизняш науковщ мали обладнання та шформацп у 100 раз!в менше, шж захщ ш колеги. Вггчизняна наука розпод 1ляеться на два головних крила: академ!чна (у систем! державних нацюнальних академш Укра!ни) та вуз!вська (в систем!

заклад 1в вищо! ocbith ). Провщним науковим центром держави залишаеться Н А Н УкраУни (до 1994 р. А Н УкраУни). У вигцш школ! захищаеться 60 % докторських i кандидатських дисертацш i проводиться бшыпе половини Bcix ροόίτ, вщзначених Державними прем!ями в галуз 1 науки i техшки. Указом Президента Л. Кучми (2000) передбачено шдвищення р ол 1 Н А Н У УкраУни як вищоУ науково'У установи держави, збереження УУнауковотехшчного i кадрового потенщалу. Шдвищився р1вень оплати npani, молодим ученим Академп встановлювалися щор1чш грошов! премп. Частина науковщв одержувала для проведения наукових дослщжень rpoinoBi гранти заруб1жних оргашзацш. Π,ί гранти допомогли виконати важлив 1 дослщження i зберегти науков 1 колективи. А л е радикальних змш не вщбулося. Внаслщок недофп нансування кер 1вництво наукових установ УкраУни боролося И льки за те, щоб платити сво'Ум сшвробгтникам зарплату, а не проводити повнощнш науков 1 дослщження. Часто не вистачало к о и т в i на зарплату. У цих ум овах щ ор 1чно виУжджають за кордон ти сяч 1 д и п лом ов а н и х спещ а лю Н в . О с о б л и в о Ц1н у ю ться украУнсью генетики, фУзюлоги, 6 io x iM iK H , ф 13ики-теоретики, п р о гр а м 1сти. Б агато науковц 1в П1ш ли працю вати в ком ерц ш ш структури . Н и щ 1вного удару зазнали природнич 1 науки, як 1 свого часу б у ли гордютю радянськоУ науки - особливо τί з них, я ю працювали в ядернш та ракетнш галузях. Вони в1Д1гравали пров 1дн у роль у в1Йськово-промисловому комплекс! СРСР. Через те, що на них припадала левова частка pecypciB, вони й зазнали найбУльтого скорочення бюджетних витрат. Незважаючи на певну державну ш дтримку дослвджень у таких сферах, як комп’ютерш науки, ф1зика твердого Т1ла, матер1алознавство, електрозварювання, χ ϊ μ ϊ η , енергетичш технологхУ, бю1нженер 1я й охорона здоров’я, р 1вень ф1нансування залиш ався критично малим. А ле, всупереч негативним тенденщ ям, вдалося втримати науково-техш чний п отен щ ал, збер егти В1д руйнацй' в 1д ом 1 науков 1 ш коли. Закр 1п лю еть с я новий м ехан 1зм багатоканального ф ш ансування н ауков о-досл 1д ни ц ьки х ρ ο δ ίτ за р ахун ок бю дж етних коштхв, господарських угод з ш дприем ствам и i установами, М1Жнародних гранНв.

Позитивним фактором стало те, що вперше за тривалий час учеш отримали можлившть без огляду на партшно-державш 1нстанц 1У займатися своею улюбленою справою. Розширилися можливосН публУкацй' та впровадження результаНв наукових розробок. Н айб 1лыного прогресу досягнуто у сфер 1 гумаштарних наук, πκί свого часу особливо контролювались тотал 1тарною системою. Наприк 1нц 1 80-х - на початку 90-х роюв було створено чи вщроджено ряд нових наукових заклад 1в, що сприяють вивченню нових тем, пошуку та залученню до наукового o6iry докуменНв та матерхалхв укра'1'нських i зарубхжних сховищ. У систем! Н А Н У Украш и це 1нститут нацю­ нальних в1дносин i полИ ологп (ниш 1нститут полИичних i етносоц 1альних дослвджень ϊ μ . Ι.Φ. Кураса), 1нститут украшсько '1 археографй та джерелознавства ϊ μ . М. Грушевського та шш 1. Вагомий внесок у розвиток вггчизняно'1' науки в роки незалежносН зробили академ 1ки Н А Н Укра1'ни Ю. М итропольський (математичнаф1зика), О. Гузь (механ 1ка), П. Костюк (ф 1зк>лопя), В. Грищенко (крюб1олог1я), Ю. Глеба (клИ инна 1нженер 1я), В. Тацш (правознавство), I. Дзюба (лНературознавство), П. Тронько, В. С м ол 1Й (icTopin), I. Курас (п о лИ оло п я ), В. Шинкарук, М. Попович (ф !лософ !я) та ϊη .

1 5. .ГИтература i книгодрукування В умовах незалежносН жанрово-тематичш прюритети украшських письменниюв ур1зномаштнилися. Це юторична й фшософська проза, детективи, фантастика i мютика. Р1зними е стильов! течи: традицшна, модерна i постмодерна. Тон у литературному npoueci початку 90-х роюв задавали письменники старшого поколшня, що тяж ш ть до традицш i модерну. В умовах перебудови i перших ροκϊΒ незалежносН в них вщ крилося «друге дихання». Деяким з них, наприклад 1вану Драчу, Роману 1ваничуку, Борису Олш нику, Дмитру Павличку та шшим, доводилося поеднувати нелегку милю майстр 1в художнього слова з активною полггичною Д1яльш стю у Верховшй Рад 1 та шших державних структурах, полггичних партиях чи громадських рухах. До видатних здобутюв украшсько!' лггератури доби незалежносп належить опублш ований 1999 р. юторичний роман у Bipuiax Л1ни Костенко «Берестечко», над яким вона працювала ще з 60-х роюв i який вже сьогодш визнаний литературною класикою. На початку 2011 р. читач одержав сенсацшну прозову книжку цього видатного майстра - «Записки украгнського самашедшого». Як спадах блискавки, ця книжка висвггила драматизм становища, в якому перебувае сучасне украшське сусш льство, переобтяжене постколош альними i постгеноцидними комплексами. Жоден TBip украшських письменниюв останшх десятилш ь не мав такого сильного сусш льного резонансу. На зусτρΪ4 з письменницею в р1зних М1стах Украгни приходили тисяч 1 читач 1в. У «Записках...» багато сум у i навггь розпачу: такою е наша дшсшсть. А ле книжка мае потужний оптимютичний заряд i, можливо, стане провшником нового нацюнального шднесення. До здобутюв украхнсько!' прози письменниюв старшого покол1ння сл1д в1днести повють А. Д1марова «М олитва до Мари», твори Валер1я Шевчука «Сонце в тумаш», М. В 1нграновського «Северин Наливайко», П. Загребельного «Ангельська плоть», «Тисячол 1тнш М иколай», Ю. Мушкетика «Страх шдстарости Чаплинського», Р. 1ваничука «Рев олешв нарозвидн 1» та 1нших майстр1в пера. А ле лКературних ΜβτρίΒ уже заступае нове поколшня, яке, засво!вши традицп cBo'ix попередник1в, вносить в лггературний процес естетичне розмаггтя, строкатють стил 1в, ориг 1нальнють сюжет1в. Ю рш Андрухович у сво'гх творах «Рек реац й » (1992), «Москов1ада» (1993) подае свое бачення перших ροκϊΒ посткомунютично! доби. Сенсащею 2009-го року став новий роман Оксани Забужко «М у зей покинутих секреНв», який подае широку панораму подш в Укра'1н1 протягом шести останшх десятилшь, починаючи з 1943 року до 2004-го. Там i доба У П А , i сталпЯзм, i «нпстдесятники», i перюд незалежносН з П над 1ями i розчаруваннями. М олодий проз ai'к Свген Пашковський у роман! «Щ оденний ж езл» (1999) шдшмае свое гаряче слово за духовно ослаблену украшсысу нац1ю, за жорстоко перерваш комун 1стичним режимом традицп, за зруйновану християнську B ip y i мораль. За цю книжку автор одержав 2001 р. Н ацю нальну прем ш украши 1м. Тараса Шевченка. До категорп так званих 1деолог 1чних ромашв належить книжка Василя Ш кляра «Залишенець. Чорний ворон». У творах сучасних украшських письменниюв своерщним чином вщбиваеться суперечлив 1сть перех 1дно 1 епохи, И алопчш сть, внутр 1шнш драма­ тизм, В1чн 1 проблеми боротьби добра i зла. Д ля осмислення цих метаморфоз

i

Юрш Андрухович - один 13 засновη η κ ϊβ постмодершстськся течи в укра'шськш лиератур!

Оксана Забужко - яскрава представниця украшсько '1 сучасно!' жшочсн прози

сучасш укра 1‘нськ 1 автори все часНше звертаються до новггшх естетичних форм: вщмовляючись вщ традицшних i модерних шдход!в, вони опановують постмодерн!. Серед прихильнию в цих форм - Ю рш Андрухович, В’ячеслав Медвщь, Олександр 1рванець та ϊ η . ЛИературний авангард особливо яскраво проявляеться в сучаснш Л 1тератур 1 (твори Юр1я Андруховича, ЕНктора Неборака, 1вана Андрусяка та шших). Шевченшвська прем 1я - найвище визнання держави у лшературнш сферт В 2003 p. pie'i премн удостоений В. Медв 1дь за роман «К ров по соломп>. Л а у­ реатами Ш евченк 1всько '1 премн в га луз 1 лггератури в останн 1 роки стали Лю бов Голота за роман «Еш зодична пам’я т ь» (2008), Павло Прник за книж­ ку BipiniB «П освИ аеться» (2009), М ихайло Андрусяк за документальнохудожню тр и лоп ю про β ο ϊη ιβ У П А «Брати грому», «Брати вогню», «Брати n p o c T o p iB » (2009). У 2011 р. Шевченк1вську прем ш присуджено В. Ш кляр у за роман «Залиш енець. Чорний ворон». Ш евченювську прем ш одержали також представники укра'шсько'! д1аспори лггературознавець Юр1й Ш ерех (Ш евельов ) за книжки «Третя сторож а» i «П оза книжками i з книжок» (2000) i письменниця Bipa Вовк ( Селянська Bipa) за твори «С ьом а печать», «Ром ен-з1лля» та переклади твор 1в укра'шсько'! лггератури португальською мовою (2008). Книжки вггчизняних письменник1в користуються широким попитом. А л е вони не завжди доходять до читача. Ситуащ я з друком книг украшською мовою вкрай незадовшьна. Питома вага украшомовних книг в загальному наклад 1 друковано!' продукцп незначна. На вИчизняному книжковому ринку - заси лля росшськомовних комерц1йних видань. На кожного ж ителя Украш и видаеться щороку лише дв 1 книжки укра'1нською мовою втрич 1 менше, Н1Ж в 1990 р. До цього явища спричинила комерщал1защя видавничо!' справи i - головне - вщсутшсть д!ево 1 пщтримки укра 1нсько 1 книговидавничо!' справи з боку держави. Нормал1зац1я ситуацй' з книгодрукуванням пов’язуеться з перспективами економ 1чно 1' i полггично'! стабШ зацп, п осл 1довност 1 влади у визначенш нацюнально-мовних пр1оритет!в держави.

«Форум видавщв» - книжковий ярмарок, який щор1чно проводиться у ЛЬВОВ!

I 6. Здобутки мистецтва УкраТГни__________________________ В умовах нащ онального вщродження зростае роль художньо '1 творчость В мистецькому npoueci дедал! актившше утверджуеться плю рал 1зм, що передбачае вщмову вщ притаманного тоталтгарнш систем 1 соцреалштичного вщтворення життя. Π ο μ ι τ η η μ явищем у культурному ж и тп стало проведения заходов загальноукраш ського масштабу. Серед них Всеукрашське Ш евченювське свято «В c iM ’ i' вольнш, новш», фестиваЛ1 естрадно'! n ic H i «Ш сенний вершсаж», «Червона рута», «Таврш сью 1гри», М 1Жнародш конкурси музиканЛв ϊ μ . М. Л и ­ сенка, артист 1в балету ϊ μ . С. Лифара; n ia H ic T iB ϊ μ . В. Горовиця та ш. Незважаючи на економ 1чну скруту пщнесення переживав театральне мистецтво. Зняття цензурних обмежень пщтримка нацюнально'! культури сприяють постановщ нових вистав, формуванню нових, насамперед молод 1жних театральних колектив 1в. Щ ороку вщбуваеться до 40 тис. вистав, яю перегля дае до 20 млн глядач 1в. Активно творят! в1дом 1 украш сью режисери - С. Дем ченко, Р. Βϊκτιοκ, I. Борис, Б. Ж олдак. Культовий рок-гурт «Кому вниз», учасник Юномистецтво Украши, що мае ста фестивалю «Червона рута». 1990 pp. Л 1 традицп, в роки незалежност! значнс

скоротило обсяги свое! продукцй. Це пов’язано як з вщсутшстю належного бюджетного фшансування, так i з заси ллям заруб!жного американського кшематографа. Однак високим залишаеться piвень втгчизняжн кшодокументалштики. «Голод-33» (реж. В. Шматолаха), «Х р ош к а повстання у Варшавському гето» (реж. Й. Дулевська) та iHHii стр 1чки отримали найвишд оцшки на м 1жнародних фестивалях. Це стосуеться i деяких художш х стр1чок «13гой » (реж. В. Савельев), «П астк а» (за Роман В1ктюк - талановитий режисер, biмотивами творив I. Франка), сер 1а л 1в домий сво1ми епатажними постановками «Р о к со ла н а » та «Чорна рада». Кращ 1 традицп продовжили пред­ алетного мистецтва. Серед них ставники украш ського оперного й А. С олов’яненко, В. Степова, В. Писарев, Л. Забшяста, В. Л у к ’янець та iHHii. З’явилась низка видатних творив музичного мистецтва. Серед них композици Л. Дичко, 6. Станковича, О. Бшаша. Ш сля проголошення незалежност 1 свш творчий ш лях продовжували видатш майстри пензля старшого поколшня Т. Яблонська, М. Примаченко, М. Дерегус, I. Марчук, В. Касьян та iH. Держава надавала ϊμ шдтримку, призначивши спещальш стипендп, допомагаючи в оргашзацй персональних чи тематичних виставок (наприклад, виставка юторичного живопису «Украш а вщ Т р и ш лля до сьогодення у творчост1 ХУДОЖНИК1В», «М альовнича Украша», виставка твор 1в Нана Марчука «Струни печал 1 i нади» - yci в 2006 р.). До останшх ρ ο κ ϊ Β свого життя творила Герой Украш и Тетяна Яблонська (1917-2005), яку визнавали прижиттевим класиком. Ϊϊ останш твори « B i K H a » (1993-1996), «С в 1же повггря» (1995), «Спогади. По Укра'ш 1» (1998— 1999), сповнен 1 свИлого оптим13му, стали своерщним художн 1м заповИом видатного майстра. В умовах незалежност 1 в мистецтво смшиво входить нове покол 1ння художник1в, як1, В1дбиваючи складн1 й суперечлив1 реалй' життя, в1дходять вщ академ 1чних канон 1в реал 1зму i модершзму, прагнуть виразити свое бачення св 1ту через призму постмодерного сприйняття, збершаючи при цьому глибинний духовний зв’язок з традицшною укра'1'нською культурою. Pi3Hi естети ч н 1 напрям и доповню ю ть один одного, створю ю чи ор и п нальну, неповторну палггр у сучасн ого украхнського живопису.

1 7. Засоби масовоТ жформац|У (3Μ Ι)

__________ _______

Ш сля проголошення незалежност 1 держава поступилася монопол 1ею в сфер 1 мас-мед 1а, а В1дтак телебачення, радю i друкованх 3 M I стали р1зноманИними. Спростилась процедура реестрацй’ перюдичних видань - газет i ж урнал 1в, було л 1кв1довано жорстку цензуру. Засоби масово 1 1нформацй' почали справляти помггний вплив на сусп1льне життя. Загалом 3 M I прийнято називати «четвертою владою». Ш видк 1 темпи науково-техн 1чно 1 революц 11, шформатизащя сусп 1льства пщняли на якшно новий ревень роль i значения телебачення та радюмовлення.

^ В Н Щ

До 1991 р. прюритетними були московсью програми. Республш ансью студи перебували на «други х р олях», виконуючи переважно шформацшнопропагандистсью функци. Значно вщставав i р1вень 1'хнього матер1ального забезпечення. 3 перших роюв незалежиос п держава вщмовилася вщ icnyio40Ϊ рашше монополи на еф1рний προοτΐρ. Поряд з державними виникае багато недержавних телев1зшних та радюкомпанш, М1Ж якими точиться конкурентна боротьба за еф1рний час i слухача та глядача. Водночас позитивних змш вщчувае телебачення й радю. 1992-1995 pp. вважають «золотою епохою» журналютики. З’явилося ба­ гато нових 3 M I, Д1яльню ть яких не зазнавала ютотного втручання з боку держави. У наступш роки в становишД засоб1в масово! шформацп вщ бувалися складш i суперечлив! процеси. Бшышсть 3 M I тепер недержавна. На початку 2000-х роюв лише 25 % телеВ131йних, радю i друкованих 3 M I становили державш i комунальш, решта приватш, бшышсть власниюв яких - олшархи. Одшею з ознак належ носп до олшархату сьогодш е володшня телеканалом i юлькома газетами. Спонукальним мотивом контролювати 3 M I е не стшьки економ1чний (прибутки вщ реклами i «замовних» матер1ал 1в), сюльки полшичний - прагнення впливати на полггичну ситуацпо, на полггичних супротивниюв, громадську думку. Збш ынуеться ю лью сть i значения мюцевих газет i телеканал1в. Нимало газет, що розповсюджуються в Укра'хш, - росш сью i росшськомовш. Части­ на з них належить росшським олшархам i в тш чи ш шш M ip i вщбивае ϊ χ η ϊ штереси. Наклад перюдичних видань, що виходять укра'1'нською мовою, в 2000 р. у пор 1внянн 1 з 1990 р. зменшився майже в 10 раз1в. Незважаючи на велику ю лью сть законодавчих акНв, спрямованих на захист свободи слова, прав ж урналю Нв та шших громадян Украши, у бшьшост! випадюв законодавство неефективне у вщстоюванш штерешв журналю пв.

О. Скрипка та Н. Матв1енко виступають на етшчному фестивал1 «Краша Mpift». 2007p.

Якщ о в першш половиш 90-х роюв у Д1яльш сть 3 M I майже не втручалася держава i багатп, то з друго! половини 90-х роюв ситуащ я змш илася. Законодавство про наклепи стало використовуватися д ля приборкання критики, а в1зити податювщв та ϊ η ι η ϊ способи чинення оф щ ш них перешкод нормальнш ροδοτΐ 3 Μ Ι були загальноприйнятою практикою боротьби проти опозицп i чесних ж урн ал 1ст 1в. Вщомо багато випадюв, коли проти них застосовувалися залякування, навггь ф 1зичш розправи i вбивства. Наприкш щ 2000 р., ш сля гучного скандалу, пов’язаного 3i зникненням журналшта Г. Гонгадзе, 3 M I вщ чули певш послабления. Це дещо розширило певний життевий προοτίρ д ля журнал1СТ1в i редактор1в, у результат! чого повщомлення стали об’ектившшими, вщкриНшими i збалансовашшими. Полггичш процеси 2000-х рою в - парламентсью вибори 2002 i наступних роюв, президентсью кампанп 2004 i 2010 роюв знову зм ш или мед 1аландшафт.

I В. Масова культура. Спорт_______________________________ На вщмшу вщ так звано! високо! (ш коли кажуть, «елгтарно!») культури, спрямовано! на смаки пщ готовлених д о !! сприйняття людей, шнуе «масова культура» (шакше «популярна», «п оп-культура»), зор 1ентована на середнш р1вень масового споживача. «М асова культура» грунтуеться на створенн! 1люз1Й, примарних образ1в, Μ ΐ φ ίΒ , κοτρΐ зшмають реальне психолопчне напруження i компенсують його c b i t o m вигаданих реал 1Й та примар. Вона створюе умови для вщпочинку людей, i у цьому ϊϊ сусш льне значения. «М асова к ультура», як правило, будуеться на комерцш них засадах i головне завдання ϊϊ творщв i популяризатор1в - максимальний прибуток. Унаслщ ок цього на екранах юнотеатр1в i на телебаченш нерщко демонструють ф^льми, що пропагують насильство, хизую ться моральною деградащею i духовним зубож ш ням людини. Hi зразки «масово! к ультури » негативно впливають на формування свггогляду громадян, передус 1м молодь Бща сьогодн 1шнього суспшьства полягае не в юнуванш «масово '1 культури» (поява ϊϊ - об’ективний процес, що характерний д ля Свропи з X IX ст.), а в ϊϊ комерщал1зацп, низькому моральному piBHi. У листопад 1 2003 р. Верховна Рада Украш и прийняла Закон «П р о захист сусшльно'! морал 1». Цей Закон встановлюе правов1 основи захисту сусп 1льства В1д розповсюдження продукцй, що негативно впливае на сусш льну мораль. Однак в умовах панування ринкових вщносин цей Закон не може стати единим i ефективним засобом збереження сусш льно '1 мораль Завдання сус­ ш льства полягае в тому, щоб створити умови д ля змютовного вщпочинку М О ­ Л О Д !, зокрема д ля И занять ф1зичною культурою. В останш роки, попри скрутне економ 1чне становище, в багатьох колективах ф 1зкультури, спортивних клубах зуси ллям и адмш 1страцп, профсш лкових i ф1зкультурних орган 1зац 1Й почали Сучасний етн 1чний фестиваль систематично проводити масов 1 зма«Краша Мрш». 2008 р. гання,оздоровч!заходи.

Проводиться заходи щодо вщновлення ф13культурно-оздоровчох та спортивномасово'1 роботи в мшрорайонах, за мюцем проживания. Завдання полягае в тому, щоб охопити ф13ичною культурою максимальну ю лькю ть дтгей. Адж е мова йде про здоров’я наци, боротьбу 3i шкщл и в и м и звичками, здоровий cnoci6 жит­ тя, Л 1К В 1 Д аЩ Ю Ш Д Л 1 Т К 0 В 0 1 З Л О Ч И Н Н О С П , наркомана, б езд огляд н оси та ш ш их негативних явищ. Масова ф 1зична культура вщкривае ш лях до спорту високих досягнень. Уже в nepuii роки незалежносп було напрацьовано нормативну базу ф1зично 1 культури та спорту. М олода держава створила Нацю нальний о л 1мпшський комитет (Н О К ) Украши та 120 нацюналь­ них федерацш з окремих вид1в спорту. Боксер В1тал1й Кличко пхднхмае над Украша брала участь в ycix о л 1Мшадах, головою св1й пояс чемшона свхту за як 1 в1дбувалися останн! два десятилнтя. Bepciero WBO пюля перемоги над П1дготовка до змагань европейського i X. Хайдом. Лондон. Червень 1999р. свтгового р1вня, зокрема О л 1мпшських i Параол 1мп 1Йських irop, постшно перебувае в центр 1 уваги державних структур. Сформована система морального i матер 1ального заохочення спортсмешв i тренер 1в. Кращим з кращих присуджуються спортивш звання «Заслуж ений майстер спорту Украш и», «М айстер спорту м 1жнародного класу», «Заслуж ений тренер Украш и». Переможщ СЪпмпшських irop та 1нших престижних змагань одержують rp oiu oB i винагороди. Перше о л 1мп 1Йське золото для незалежно '1 Укра'Гни завоювала на зимових О л 1мпшських irpax 1994 р. в Лтллехам м ер 1 Оксана Баюл (фшурне катания). На irpax X X V I лИ н ьо! О л 1мп 1ади 1996 р. спортсмени Украши, завоювавши 23 нагороди (зокрема 9 золотих), пошли 9-те мюце серед 194 краш-учасниць. I хоча цей результат на наступних о л 1мшадах повторити не вдалося, шформащя про досягнення украшських атлеив не схо­ дила 31 шпальт газет. Спортивну славу Украш и в1дстоюють кранц боксериважковики св 1ту брати Втгалш i Володимир Клички. Видатш спортивнх результати продемонстрували С. Бубка (стрибки з жердиною), О. Зубрилова (б1атлон), 0. ВИриченко (худож ня Г1мнастика), Е. Тедеев (выьна боротьба), I. Разорьонов Ешзод в1дб1ркового матчу чемпюнату (важка атлетика), Д. Силантьев (п ла­ бвропи м1ж футбольними зб1рними вания), С. Голубицький (фехтування на командами Украши та Словени'. Κιιίβ. panipax), О. Ж упш а (стрибки у воду), 17 листопада 1999 р. 1. Добрянська (легка атлетика), А. Вар-

данян (греко-римська боротьба), Ю. ΗίκίτίΗ (стрибки на батуИ), А. Удач 1 (важка атлетика) i багато ϊη ιη η χ . Ф утбо льн и й к луб «Ш а х та р » з Донецька у 2009 р. виграв кубок У 6 Ф А . Високих результат1в досягають наии параол 1мпшщ. На лггш х П араол 1мшйських irpax у Пеюш 2008 р. вони пошли 4-те мюце, на зимових у Ванкувер! 2010 р. - 5 загалы-юкомандне мюце. Ш дростае талановита спортивна мо­ лодь. На I B cecB iTH ix юнацьких irp a x , що вщ булися 1998 р. в M o c k b i , УкраУна пошла 2-ге загальнокомандне мюце. На перших в icTopii' B cecB iTH ix юнацьких irp a x , що вщ булися в Сингапур! влггку 2010 р., Украш а пошла 3-те мюце серед 204 краш.

( Перев1рте себе ') 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.

Який зм 1ст ви вкладаете в поняття «культура»? Я ю документи визначили систему та структуру o c b ith в УкраУш? Щ о позитивного зроблено i яю проблеми юнують у д 1яльност 1 середшх шюл? Чому комп’ютеризащя загальноосвггньоУ школи стала питаниям загальнодержавного значения? Як вир1шувалося це питания? Схарактеризуйте суть реформи загальноосвАньо! школи 1999 р. Чому влада вщмовилася вщ 12-р1чно1 шк1льно1 o cb ith ? У якому сташ перебувають культосвггш заклади Украши? Розкрийте роль благодшносН в розвитку сучасно!' культури. 3 чим пов’язане збшыиення попиту на юридичш та економ 1чн! спещальНОСТ1?

10. Схарактеризуйте роль у сусшльствх недержавного сектору вищо! o c b ith 11. Щ о означав надання частиш вищих навчальних заклад 1в статусу нацю­ нальних? 12. Схарактеризуйте суть Болонського процесу. 13. Наякш стада входження в европейський освггнш npocTip перебувае Украша? 14. 3 чим пов’язана криза укра'шсько! науки? Яких галузей вона торкнулася особливо? 15. Схарактеризуйте масштаби i наслщки емшраца вчених Украши за кордон. 16. Хто з письменниюв «ш ютдесятниюв» продовжував творити в умовах незалежност 1? 17. Як вщбувалася змша покол 1нь у Л1тератур1 в роки незалежност1? 18. Я к 1 особливост 1 творчост 1 нового поколшня письменник 1в? 19. Назв 1ть в1домих письменниюв сучасно! Укра'1'ни. 20. 3 чим пов’язаний кризовий стан укра'1'нського книговидання? 21. Щ о вам в1домо про сучасний украшський театр? 22. Я к 1 юнофшьми сучасних украУнських майстр 1в одержали м 1жнародне ви­ знання? 23. Як] особливост 1 роботи 3 M I Украхни в умовах незалежност 1? 24. Схарактеризуйте вщносини М1Ж владою i 3MI. 25. Щ о таке «масова культура»? Назвггь И прояви. Яку роль вщшрае «масова культура» в суспшьному ж и т т 1? 26. Схарактеризуйте становище ф]зично1' культури в Украйп на сучасному erani. 27. Назв 1ть десятьох видатних спортсмешв сучасно! УкраУни. 28. НазвИь видатш досягнення украУнських спортсмен1в на м 1жнароднш ареН1 за осташи 20 роюв. 29. Я ю види самод1яльного мистецтва розвиваються у вашому населеному пункт1 (сел1, M ic T i, район1, обласю)? 30. Чим зумовлен 1 труднощг розвитку культури? 31. Що, на ваш погляд, необхщно зробити для подолання кризи культури в УкраУш?

Документ 1. 1з З а к о н у Укра'Гни «Про о с в 1ту» Червень 1991 р. Стаття 7. Мова ocbith визначаеться Конститущею УкраУни, Законом УкраУни «Про мови в УкраУ'нсьюй РСР». Стаття 8. Навчально-виховний процес у закладах ocbith е вгпьним вщ втручання пол1тичних партж, громадських, релтйних оргашзацж. Стаття 28. Поняття системи ocbith . Система ocbith складаеться i3 заклад|'в ocbith , наукових, науково-методичних i методичних установ, науково-виробничих пщприемств державних i мгсцевих ор­ гашв управлжня оевггою та самоврядування в галуз! ocbith . Стаття 29. Структура ocbith . Структура ocbith включае: дошюльну осв1ту; загальну середню осв1ту; позашюльну осв1ту; профеемно-техшчну освшу; вищу освшу; шелядипломну осв1ту; acnipaHTypy; докторантуру; самоосвшу. Стаття 3 0 . OcBiTHi та осв1Тньо-квал|фкац1ЙН1 piBHi. 1. В УкраУш встановлюються таю оевггж p iB H i: початкова загальна осв1та; базова загальна середня осв1та; профеемно-техшчна осв1та; базова вища осв!та; повна вища оевгга. 2. В Укра'Уж встановлюються таю освггньо-квал|ф1кащйн1 piBHi: квал1ф1Кований роб1тник; молодший cneuiaflicT; бакалавр; спещал1ст, мапстр. Закон УкраУни «Про осв!ту». - К., 1992. - С. 4, 18.

2. 3 Державно'Г п р о гр а м и р о з в и т к у укра'Гнсько'Г o c b i t h ...Нащональна система виховання - це 1Сторично зумовлена i створена самим народом система щей, погляд1в, переконань, щеал1в, традищй, звичаУв, обряд1в та 1нших форм сощальноУ практики, спрямованоУ на орган1защю життед1яльносл пщростаючих покол1нь вщповщно до природночеторичного розвитку, матер|альноУ i духовноУ культури нац|У. ...Завдання нащонально'У системи виховання - зберегти i сприяти утвердженню у В1ках укра'Унського етносу, вщтворенню його у наступних стол1ттях, сприяючи виразу самобутнього колориту, збагаченню духовними цжностями, що гармонуе з багатющими цжностями людськоУ цив1Л1зац|'У i в той же час мае своУ особлиBOCTi, специфжу i найб1льш виразно в1дображае характер та природу украУнсько'У нацП'. УкраУна XX столЦтя. Нафональна система виховання (Концепфя). - К., 1992. - С. 3, 7.

3 . 3 д о п о в щ | Павла М овчана на пленумл С пш ки письменникУв Укра'Гни Жовтень. 1993 р. ...Мова cyciflHboi'держави витюняе рщну мову нашу з телебачення, радю, газет. ТакоУтотальноУ русиф!кац|У icTopia ще не знала. 3 2277 друкованих одиниць книжковоУ продукцП', виданих минулого року, росмською мовою вийшло 62 вщеотки, украУнською ж всього лише 30 вщеотюв. Загальний же тираж видань росжською мовою складае 54,5 мтьйона, украУнською ж лише 21 мтьйон. ...У ставленн! до лггератури необхщний справжн1й державний протекцюн13м, жакше нас оч1куе велике лихо. Низькопробне чтиво, проти якого дезор1ентований читач не мае 1мунггету, витюнить все духовно повнощнне не лише з ринку, а невдовз! й з самоУ людини. ...Натисков!, цин1змов1, розтл1нн1й порнушност!, законам спекулящй може протистояти лише моральна чистота нашоУ класичноУ Л1тератури... Л|тературна УкраУна. - 1993. - 28 жовтня.

Запитання д о документов Документ № 1.------- ----------------------------------------------------------------------------------------------На п'щставi наведених документ/в та матер/ал/в пщручника схарактеризуйте систему освпи в УкраМ, яка склалася на початку 90-х роюв, та заклади, що ϊϊ забезпечують. Чим вказана система вщр/зняеться вщ т/'е/, що юнувала в ра­ дянсью часи, та в чому ϊϊ переваги? Документ № 2.------------------------------------------------------------------------------------------------------Згадайте принципи, покладеш в основу виховного процесу в радянсьюй школ1. Чим вони вщр/зняються вщ тих, що сформульованi в Державной програм/ розвитку укра/нськоϊ осв/ти? Документ № 3 .------------------------------------------------------------------------------------------------------Що спричинило стурбованють П. Мовчана? Чому окремi пол/тичнi сили всшяко заважають впровадженню укра/нсько)' мови?

I 3po6iTb в и сно в ки т а у за га л ь н е н н я д о п а р а гр а фа

#111. ΡΕΛΙΓΙΗΗΕЖИТТЯВУКРА1М 1ВУМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСП Згадайте 1. Яким було ставлення держави до релшп i церкви в радянських умовах? 2. Коли виникла i коли була лшв1дована Украшська автокефальна православна церква (У А П Ц )? 3. В яких умовах i коли була лшввдована Укра­ шська греко-католицька церква (У ГК Ц )? Творче завдання полггичне

ж иття

Охарактеризуйте вплив релшшних процеФв на сустльноУкраши в роки незалежностп

I 1. Розкол в православ')'__________________________________ Демократичш процеси в сусш льствц крах комуш стично! щ еологп сприяли вщродженню р елш й н о го життя, посиленню р о л 1 церкви в формуванш духовносп народу Украши. Разом з тим серед в1руючих росло прагнення до оргаш зацш ного самовизначення в кордонах новостворено! держави. Щ е до проголошення незалеж носп в Фчш 1990 р. православш церкви, монастирц релш ш ш навчальш заклади тощо, яю Д1яли на територп У РС Р, були вщ цлеш у самоврядну у в н утр ш ш х справах структуру - Украшський екзархат Московського патр1архату. Частина кл1ру i в1руючих вважала, що Украша повинна мати повшстю незалежну церкву 3 i cboim патриархом, i утворила влтгку 1990 р. Укра!нську автокефальну православну церкву (У А П Ц ). Навесш 1990 р. було ввдновлено Д1яльш сть Украхнсько! грекокатолицько! церкви (У Г К Ц ), яка перебувала в каношчнш залеж носп В1д Папи Римського. У П Ц , що перебувала в едн осп з Московським n a T p ia p x a том, мала cboi парафп по всш Украпп, У А П Ц д1яла переважно в Центральшй i Захщ ш й УкраШ , Д1ялы псть У Г К Ц обмежувалася Захщною Укра'1'ною. Проголошення незалежност! актив^зувало в православному середовииц Украши τΐ сили, яю прагнули вщокремлення вщ Московського патр1архату й консолщацп на автокефальних засадах, розбудови в сувереннш K p a im едино! noMicHo'i церкви. Вони обгрунтовували свою позицию тим, що христи-

янство на Pyci започатковано в Киев 1 ще у X ст., а самостшна украшська дер­ жава мусить мати незалежну вщ Москви церкву, як було до кшця X V II ст. Виходячи з цього, частина духовенства У П Ц та УАГ1Ц дш ш ла згоди щодо необхщ носН об’еднання двох православних церков. У червш 1992 р. вщбувся об’еднавчий собор. Патр1архом Украш сько '1 православно! церкви Кш вського патр 1архату ( У П Ц К П - так вона стала називатися пюля об’еднання) було обрано naTpiapxa У А П Ц М стислава (Скрипника), а його заступником - предстоятеля У П Ц митрополита Фгларета (Денисенка). Та едина православна церква в Укра'пп не склалася. По-перше, об’еднавчий собор викликав незадоволення Московського патр1архату, який не χ ο τ ϊ β змиритися 13 втратою одш е! з найвпливов 1ших i найбагатших автономних церков. Спекулюючи на традицшних уподобаннях зрусифшовано! частини в1руючих, прихильники Московського патр1архату зумш и взяти шд свш контроль бшышсть укра'шських парафш. Украш ську православну церкву, що перебувала пщ юрисдикщею Московського патр 1архату, очолив митрополит Володимир (мирське 1м ’я - В. Сабодан). Ш сля смерН n a T p ia p x a М стислава 1993 р. розкол поглибився. Його закршив собор У А П Ц i обрання на ньому патр 1архом Димитр1я (Володимира Яреми). До того вш очолював одну з парафш У А П Ц Львова. У свою чергу, на co6opi У П Ц К П на звшьнений пю ля смерН М стислава патр 1арший престол у жовтш 1993 р. було обрано Володимира (В аси ля Романюка) - вщомого богослова, видатного украшського правозахисника. Його заступником став згаданий митрополит Ф ш арет (Денисенко). Таким чином, укра!нське православ’я виявилося розколотим на основш три г 1лки, що негативно впливало на м 1жконфесшш стосунки та духовне життя в щлому. На 2000 р. Укра'1'нська православна церква вщ Московського патр1архату, нал 1чувала 8,5 тисяч 1 параф 1Й, що становило 70 % загально! чисельност! православних громад. У П Ц К ш вського патр1архату н а л 1чувала 2,5 тис. громад. Украш ська автокефальна православна церква мала близько 1 тис. парафш.

I 2. Влада i поглиблення розколу у православ'Т____________ Кер 1вники B c ix православних церков декларували свое прагнення до об’еднання, але в реальному ж и гп розкол поглиблювався. Не останню роль у цьому вщшрала невиважена полИика влади. I хоча держава за Конститущею Укра'хни не мае права втручатися у справи церкви, насправд 1 цього не вщбуваеться. Протягом 1992-1994 pp. влада вщдавала перевагу У П Ц КП, яка розглядалась як церква, що сприяе р еа л 1зацп державотворчо! щек При цьому враховувалось i те, що бш ы ш сть православних громад (парафш ) Украш и пщ порядковувалася М осковському патр 1архату ( У П У М П ). Остангпй пост 1Йно заявляв про виклю чну канош чш сть саме ϊϊ громад, а У П Ц К П оголош ував неканошчною. Напередодш вибор 1в 1994 р. Л. Кравчук зустр 1вся з м итрополитом У П Ц Володимиром (Сабоданом), що означало певне вир 1внювання ставлення влади до р1зних православних конфесш. Прих 1д до влади Л. Кучми певною M ip o r o зм 1стив акцента державноцерковних вщносин. Його симпатп були ближ чими до У П Ц , що перебувала у пщпорядкуванш М осковського патр 1архату. Це призвело до охолодження

вщносин держави з У П Ц КП. О собливо це проявилося пщ час похорону у липш 1995 р. Патр1арха Кш вського i Bcie'i РусиУкраш и Володимира (Романюка). Вла­ да, незважаючи на прохання церкви, авторитетних полггичних та громадських Д1яч1в, не дозволила поховати naTpiapxa на територп Софш ського собору. НатоМ1сть було запропоновано поховання у Володимирському co6opi, Видубицькому монастир 1 чи на Байковому кладовищ 1, а це не влаш товувало кер 1вництво УПЦКП. Пщ час самовшьного поховання naTpi­ apxa загони М 1 л щ п зупинили просування процеси та не допустили ϊϊ на територш Св. Софи. На Софшському майдаш Киева вщ булися сутички члеш в похоронно! процеси з м 1Л 1Ц1ею. В результат! naTpi­ apxa було поховано б1ля брами дзвш ищ Ф 1ларет (Денисенко) - naTpiapx УПЦ Св. Софи. Кшвського патр1архату Цей шцидент отримав негативну оцш ку громадськосН всього свггу. Прихильники украшсько '1 церкви звинуватили владу в потуранш промосковським силам, назвали погром погребально! процеси «чорним в1вторком». Патр 1архом У П Ц К П було обрано митрополита Ф ш арета (Денисенка). П к л я цього Президент Л. Кучма намагався налагодити конструктивш вщносини з У П Ц КП, але його симпатп до У П Ц , шдпорядковашп М осков­ с к о м у патр1архату, не зникли. Президент В. Ющенко прагнув шдтримувати вщносини з yciM a церквами, але найкрапц стосунки у нього склалися з кер1вництвом У П Ц КП. В. Ющенко прагнув стимулювати процес об’еднання православних церков Украш и, але π ο μ ϊτ η ο γ ο y c n ix y не досяг. У ли п ш 2008 р. вперше за 350 ρ οκΐ Β Укра'1ну В1дв 1дав Константинопольський n a T p ia p x Варфолом 1Й. При Президент! В. Януковичу влада чггко визначила свою ор 1ентащю на У П Ц , п!дпорядковану М осковському патр1архату.

З. Украшська греко-католицька i Римо-католицька церкви

К

У радянський перюд украшська греко-католицька церква перебувала пщ забороною, дш чи п 1дп 1льно (« у катакомбах»), У 1987-1989 p p . украшськ 1 греко-католики провели ряд масових акцш, спрямованих на л ега л 1защю та вщновлення свое! церкви. Вони проявлялися переважно в самочинному захопленш x p a M iB , πκί ϊμ с в о го часу належали. Часто таю виступи набували характеру вщкритого протистояння. У лП к у 1988 р. Папа Римський 1оанн Павло II через свого посланця кар­ динала Казаролц який прибув на святкування 1000-лггтя хрещення Pyci, передав М. Горбачову листа, в якому порушив питания про долю украш ­ ських греко-католиюв. Однак, незважаючи на певне полшшення вщносин

Зустр 1ч Президента Украши JI. Кучми та шших офщшних oci6 з Папою Римським 1оанном Павлом II. Kuie. Червень 2001 р. М1ж Ватиканом i М осквою та л 1берал 1зацпо релю ш ного життя в СРСР, ра­ дянський уряд та, особливо, Московський патр 1архат вшляко перешкоджали вщродженню У Г К Ц . Лиш е в грудш 1989 р., ш сля зустр 1Ч1 М. Горбачова з 1оанном Павлом II та численних багатолюдних демонстрацш непокори, в захщ них областях УкраУни нам И илися певш зрушення в напрям! л ега л Г защ'У УкраУнсько'У греко-католицькоУ церкви. У квггш 1990 р. на вимогу У Г К Ц Л ь в 1вська мюька рада передала католикам собор Святого Юра. Визнаним лщ ером церкви виступив епископ Мирослав-1ван кардинал ЛюбаЧ1ВСЬКИЙ.

У роки незалеж носп розширювався вплив УкраТнсько! греко-католицько!' церкви (У Г К Ц ), яка мала на рубеж 1 тисячолН ь 3,2 тис. р елЛ ш н и х громад. Переважна быьшють з них розм щ увалась у Галичигп та Закарпаттц проте греко-католицьк 1 храми почали з’являтися i в шших регюнах Украши. П ю ля смерт 1 багатор 1чного кер 1вника У Г К Ц М ирославаЛвана кардинала Лю бач 1вського в 2000 р. на цю посаду на початку 2001 р. було обрано Л ю б о ­ мира Гузара. В 2011 р. за станом здоров’я Bin залишив свою посаду. Новим очыьником церкви було обрано Святослава Шевчука. У роки незалежност 1 вщновила свою д 1яльш сть в Украш 1 Римо-католицька церква. У 1991 р. Папа 1оанн Павло II призначив епискошв для трьох Д1ецез 1Й - Льв1всько1, Кам’янець-Подшьсько! та Житомирсько!'. У 1992 р. було призначено першого Апостольського Н унц 1я в Укра'1'ну - арх 1епископа Α η τ ο η ϊο Франко. Н и н 1 церква нал 1чуе понад 770 громад, причому з захщного p e rio H y УкраУни ϊϊ вплив усе бигьше поширюеться на центральш та cxiAHi област 1.

I 4. Протестантизм в УкраТж______________________________ М 1жконфес 1Йгп суперечносН традиц 1Йних для УкраУни теч 1Й християнства, певний консерватизм Ух обрядовосН стали важливими чинниками поширення протестантизму.

Окрем 1 його течи (евангельсью християни-баптисти, п’ятидесятники, адвентисти сьомого дня) протягом короткого часу π ο μ ϊτ η ο зросли, що ство­ рило умови д ля переходу вщ окремих сект до розгалуженоТ оргашзацй, тобто набуття церковного статусу. У 1990 р. був вщновлений Союз баптиспв Украши, який з 2006 р. мае назву Всеукрашський Союз церков евангельських християн-баптиспв (В С Ц СХБ). 1990 р. на ВсеукраТнському з’Тзд1 у Коростеш було вщновлено Д1яльш сть ВсеукраТнського Сою зу християн В1ри евангельськоТ - п’ятидесятниюв, що нал 1чував 400 церков. Головою Союзу був обраний М.А. Мельник. 3 1998 р. Союз очолю е М.С. Паночко. УкраТнську уню нну конфедерацпо адвентисНв сьомого дня, яка входить до складу Свро-Аз1атського вщдшення з духовним центром у M o c k b i , очо­ лю е президент В.В. Алексеенко. За даними Держкомггету Украш и в справах национальностей та релшш, в УкраТш станом на 1 С1чня 2010 р. д 1яло 2786 громад баптисНв, 1472 громади п’ятидесятниюв. Загалом же протестантизм в УкраТш становить 33 % вщ ycie'i релшшноТ мереж 1, яка нараховувала станом на 2010 р. 33 350 оргашзацш. Нашнтенсившше вщбуваеться його поширення у великих мштах. Чи не найвищу актившсть тут проявляю ть еговшти, кожен з яких фак­ тично виконуе i функцп проповщника.

I 5. Нехристиянськ! конфесн______________________________ Поряд 13 християнською р ел 1пею в УкраТш шнують 1удаТзм та шлам. Гро­ мади В1рних цих р е л ш й активно д ш т ь у Киев 1, Одесц Криму, Л ьвов 1 та шших мштах. Bipyroni евреТ i мусульмани УкраТни задовольняють своТ р елГ гш ш потреби в синагогах i мечетях, як 1 побудоваш в ycix репонах УкраТни. В УкраТш з’являю ться прихильники РУНВ1ри (РщноТ украТнськоТ нацио­ нально! В1ри). Зоргашзована в середовицц украТнськоТ емшрацп, ця релш йна теч 1я грунтуеться на дохристиянських в1руваннях слов’ян, стоТть на позищях активного нацюнального вщродження. Справжня, а не декларована свобода c o B i c r i стала важливим елементом життя УкраТни, духовное™ украшського народу, його нацюнального вщ ро­ дження. Закршлення Конститущ ею невщ’емного для Bcix громадян УкраТни права на свободу свггогляду та в1росповщання, насичення його реальним змштом снрияють актив 1зацп р елш й н о го життя в нашому сусш льствк Свобода соBicTi стала важливою складовою частиною духовного вщродження народу.

( ΠβρβΒΐρτβ себе ) 1. Охарактеризуйте причини розколу в православ’Т в УкраТш в умовах незалежность 2. Я ю православна конфесп шнують у сучаснш УкраТш? 3. Чому на початку 90-х роюв в Украпп не склалася едина помшна право­ славна церква? 4. Назвггь головних iepapxiB православних церков в УкраТш. 5. Я ю причини i наслщки конфлжту в Киев 1 пщ час похорону n a T p ia p x a Володимира (Романюка)? 6. Схарактеризуйте обставини вщновлення легально! д!яльност 1 УГКЦ .

7. Окреслггь географш поширення греко-католицьких i римо-католицьких громад в Украшь 8. Схарактеризуйте найбшьш впливов 1 напрямки протестантизму в Украшп 9. Я к 1 нехристиянсью конфесй' дш ть в Укради? 10. В якш M ip i в Украш 1 реализований принцип р е л т й н о ! свободи?

Докумемти 1. Р |ш ення А р х 1е р е й с ь к о го с о б о р у Русько!' православно'!' ц е р кв и п ро автоном ию УкраТнськоГГ п р а в о с л а в н о !'ц е р к в и ( 2 5 - 2 7 ж о втня 19 9 0 р.) Архиерейский Собор под председательством Святейшего Патриарха Москов­ ского и всея Руси Алексия II в составе 91 иерарха (6 отсутствовали по болезни) рассмотрел и всесторонне обсудил обращение Украинской Православной Церк­ ви о предоставлении ей независимости и самостоятельности в управлении... Тщательно изучив и всесторонне обсудив просьбу Синода и епископата Украин­ ской Православной Церкви, Архиерейский Собор определяет: 1. Украинской Православной Церкви предоставляется независимость и само­ стоятельность в ее управлении. 2. В связи с этим наименование «Украинский Экзархат» упраздняется. 3. Предстоятель Украинской Православной Церкви избирается украинским епис­ копатом и благословляется Святейшим Патриархом Московским и всея Руси. 4. Предстоятель Украинской Православной Церкви носит титул «Митрополит Киевский и всея Украины». 5. Митрополиту Киевскому и всея Украины, в пределах Украинской Православ­ ной Церкви, усвояется титул «Блаженнейший». 6. Митрополит Киевский и всея Украины имеет право ношения двух панагий и предношения креста во время богослужения. 7. Синод Украинской Православной Церкви избирает и поставляет правящих и викарных архиереев, учреждает и упраздняет епархии в пределах Украины. 8. Митрополит Киевский и всея Украины, как Предстоятель Украинской Право­ славной Церкви, является постоянным членом Священного Синода Русской Православной Церкви. 9. Настоящее Определение Архиерейского Собора Русской Православной Церкви подлежит утверждению Поместным Собором Русской Православной Церкви с внесением соответствующих изменений в Устав об управлении Рус­ ской Православной Церкви. http://orthodox.org.ua/uk/node/491

2. 3 i с т а т п «К онф ронтащ я бш я Св. Софи» Серпень1995 р. 1нформащя про поди 18 липня на Софшському майдан! в Киев! облетша весь свгг. Нацюнально-демократична преса прозвала цей день «чорним bibtopkom » i з шаленою активнютю на cbo'i'x сторшках закликае покарати, проклясти винних, а деяю вже галасують про необхщнють змщення «неукра'шського ате'ютичного президента». Наслщки поди дшсно вражаючг Десятки жахливо побитих мирних людей. 1мщж Украши як найспокшышо'! держави серед bcix постсоветських зна­ чно зменшився. Позици деструктивних сил змщнилися. Софшський собор вже не перший раз стае епщентром м1жконфес1йно'| ворожне4i та «вшськових дш» м1ж владними i релИйними структурами... Позищя влади, що цей собор е дшсно нацюнальним надбанням, до того ж свггового значения, i на цей час мае охоронятися державою, а не бути переданим однш з украшських церков, κοτρί плодяться i змшюються мало не щороку, е дуже мудрою. Свята Соф|я будувалася в часи юнування едино! Укра'шсько! Церкви... Сьогодш ми маемо чотирьох нащадюв τίεϊ церкви, роздшених адмшютративним пщпорядкуванням i пол1тичною ор1ентац1ею: Украшська православна церква (найбшьша на Сход1 i в

Центр| Украши), Украшська православна церква Кшвського патр1архату, Украшська автокефальна православна церква i Украшська католицька церква... I влада, i τι, хто спровокував зггкнення, мають вибачитися перед невинними людьми, яю постраждали, перед тими, хто був поранений пщ час виконання службових обов’язюв... Певн1 кола свщомо пшли на конфлкт. При цьому на другий план були вщсунуй повага та щире шклування про померлого, iCTHHHi штереси церкви. Вони добре розумши, що своУми вимогами ставлять владу в ситуацто, коли в не! не залишаеться вибору, який би не був пов’язаний i3 серйозними морально-пол1тичними втратами... Часопис «Батьювщина». - 1995. - Серпень. - С. 18-19.

Запитання д о документов Документ № 1.------------------------------------------------------------------------------------------------------1. Схарактеризуйте межi автономИ Укра'шсько/ православно/ церкви, пщпорядковано'/ Московському narpiapxary. Документ № 2 .— ~— -------------------------------------------------------------------------------------------1. Згадайте основну причину конфл 'жту на Софшському майданi Киева у 1995 р. 2. Чому розкол i конфл/'кти в украшському православ 7 тривають? 3. Як це позначаеться на впливовосп церков? 4. Чи з ус/м у цш статп ви погоджуетеся? [ 3po6iTb в и с новки та у за га л ь н е н н я д о п а р а гр а ф а

#112-115. ПЩСУМКОВО-УЗАГАЛЬМЮ Ю ЧИЙУРОК I 1. ВИХ1ДН! п о з и ц п ___________________________________________________________

До 1991 р. Украша була частиною Сою зу Радянських С о щ а л 1стичних Республш . За Конститущ ею, С Р С Р був федеращею республш , кожна з яких, у том у ч и с л 1 й Украша, мала широку автоном ш i право на вихщ 13 союзу i незалежне шнування. Насправд 1 назва «со ю з» не вщповщала реал1ям: С Р С Р був жорстко централ1зованою уштарною державою, важ ел 1 управ­ лш н я кожною республш ою перебували в M o c k b i . Господарство в С Р С Р було повшстю одержавлене. Ш д контролем влади перебувала кожна економ 1чна одиниця - вщ пганта оборонно! промислоb o c t i до останнього газетного кюску. Свободи преси не юнувало. Комунштична парт1я була единою легальною полггичною силою. Не шнувало жодного натяку на громадянське сусш льство. Лю дсы а права й релш ш ш свободи пер есл 1дувалися. Полшичне й економ 1чне життя визначалося в московському «центрЬ. Потреби й 1нтереси держави уособлю валися купкою людей на верxiBpi влади й були важ лив 1шими за 1нтереси народу. Н е з а ле ж н 1сть УкраУни, п р оголош ен а 24 серпня 1991 р., п остави ла перед укр аш ськи м су с ш л ьс тв о м щ л и й ряд д о лен о сн и х завдань: Л1кв1дащю вщж и л и х п о лИ и ч н и х стр у к ту р i творения на багатоп артш н ш o c h o b i правово! дем ократично! держави (д ерж авотворен н я); тран сф орм уван ня централ13овано! ек он ом 1ки в б а га тоу к ла д н у ринкову, зор1ентовану на со ц 1а л ь н 1 п отр е­ би лю д ей (ф орм уван н я со щ а льн о-р и н к ов о го господарства); н ац ю н альн е вщ родж ення й оздор овлен и я М1ж н а ц ю н а льн и х вщ носин в У к р а !ш ; вста-

новлення р1вноправних стосуню в з шшими державами та перетворення УкраТни на сучасну европейську державу (еврош тегращ я).

2. Боротьба гюл1тичних сил______________________________ На початковому еташ незалежносН (1991-1994), коли Президентом УкраТни був Леонщ Кравчук, найбшьших ycnixie досягнуто у οφερΐ державотворення i утвердження УкраТни на м 1жнароднш аренг Було збережено М1ж нацюнальну згоду. А л е ринков 1 реформи затримувалися. Це викликало гостру полггичну кризу i достроков 1 вибори ВерховноТ Ради i Президента УкраТни. Леош да Кравчука на найвищш державнш посад 1 замшив Леонщ Кучма, який був Президентом з 1994 по 2004 pp. Роки президентства Л. Кучми вщзначеш складними i драматичними полгтичними процесами в УкраТш. У 1996 р. ш сля тривалого конституцшного процесу була прийнята Консти­ тущ я незалежно'Т УкраТни. Вона передбачала президентсько-парламентську модель управлш ня, хоча ряд питань, пов’язаних з повноваженнями Прези­ дента, ВерховноТ Ради i мшцевого самоуправлшня, чггко не були розписаш. Це стало пщставою д ля нових конфл 1кт 1в М1Ж парламентом, зокрема його л 1вою частиною, i Л. Кучмою: Президент прагнув широких повноважень для проведения економ 1чних реформ (про що β ϊ η неодноразово заявляв), а Л 1В1 сили гальм ували входження УкраТни в ринок i пщозрювали нового Президента у схильносН до авторитаризму. Друга половина 1990-х - початок 2000-х ροκϊΒ стали перюдом штенсивного формування в УкраТш центристських партш, за рахунок яких Л. Кучма i його оточення («парт 1я влади») прагнули розширити свою полггичну базу. 1нколи це вдавалося, ш коли - Hi. Вперше при Л . Кучм 1 Украша почула про «адмш п стративний ресурс» як 3aci6 спотворення вол1 виборщв на користь владноТ сторони. Ш сля вбивства опозицшиого ж урнал 1ста Георгия Гонгадзе, yci обста­ вини якого не в1дом 1 й сьогодш, звинувачення Л. Кучми в антидемократичних тенденщях почаст1шали. У президентский команд 1 намПився розкол. Н а пр езиден тськ их виборах 2004 р., я и суп р ов о д ж ув а ли ся гострою пол Ц и ч н о ю бор отьбою , n ep eM ir кандидат В1д оп ози ц й Β ίκ το ρ Ю щ енко. Щ о б розр яд и ти п о лгги чн и й конфл1кт, яким суп р ов о д ж ув а ли ся вибори, ПОЛ1ТИЧΗΪ опоненти («помаранчевЬ> i «б1 ло-блак и тн 1 ») П1шли на компромш - п р о ­ ведения полН ичноТ реф орми, в р езу льта т 1 якоТ У к раш а перетворю валася з президентсько-парламентсько'Т на парламентсько-президентську республш у. Ц я обставина пр извела до ще бш ьш ого, Н1ж при Л . К у ч м 1, р о зба лан сув а н н я повноваж ень М1Ж гш кам и влад и i к о н ф л 1кт 1в М1Ж президентом , урядом i парламентом. Н а т л 1 ек он ом 1чно'Т кризи 2008 р. це ю тотно в п л и н у л о на рей­ т и н г партй' П резидента Виктора Ю щ енка i глави у р я д у Ю л п Тимош енко. У 2010 р. на президентських виборах nepeMir Β ίκτορ Янукович. П олПична сила В. Януковича - ПарНя PerioHiB - досить швидко пщ порядкувала своему впливу владну вертикаль, проводячи в ycix сферах життя власну

полггичну лшпо. Ц ьом у сприяла також ухвала Конституцш ного Суду Украши, який визнав неконститущйною полггичну реформу 2004 р. Украша знову стала президентсько-парламентською республжою.

I 3. Стан нацюнальноТ економжи__________________________ 1сторичний досв 1д св 1дчить, що утвердження реально!' полНичноТ незалеж ност 1 неможливе без творения стаб1льноТ, високоефективно'Т нацюналь-

но! економши, зор1ентовано! на задоволення повсякденних потреб людей. Водночас попршення економ 1чного становища в умовах сощ альнополггично! нестаб1льност 1 неминуче ставить шд загрозу i полггичну незалежН1сть та державшсть. На економжу Украш и впливала загальна економ 1чна криза, що охопила колиш нш С Р С Р в останне десятир 1ччя його шнування, розпад загальносою зного економ 1чного комплексу. За таких умов, як показуе досвщ постсощалютичних держав, життя вимагае piuiynoro реформування економжи. Однак в Укра!ш цього зроблено не було. 3 бшын як десятка офщшно проголошених з найвищих трибун та схвалених у найвищих шстанщях програм реформування укра!нсько! економжи жодна не була реально втшена в життя. Головш причини цього полягали в неpiu iyn ocTi реформатор1в, блокуванш piiueHb уряду консервативною бшышстю Верховно! Ради, розвал 1 державного господарства, непродуманосп програм сощального захисту людей, що вело до !хнього зубожшня, а значить, робило реформи непопулярними серед широких верств населения. Суттевий вплив справляли i зовшшш фактори, в результат! чого стрибкопод1бно зростали цши на енергоносп. Не давали результате спроби стабШзацп фшансово! сфери. Пасивн 1 i непосл 1довгн намагання реформувати економ 1ку вкрай негативно позначилися на сташ 1ндустрп Укра!'ни, що була одшею з найрозвинешших у колишньому Сою з 1 РСР. Розрив традицшних економ 1чних зв’язк 1в за В1дсутHocTi нових, побудованих на ринкових засадах, руйнац^я централ!зованого постачання сировиною, матер1алами, енергонос 1ями, нерозпорядлив 1сть KepiBHHKiB призвели до падшня р1вня виробництва. Багато шдприемств виявилось на меж 1 зупинки, бшьнпсть працювали ривками, неритм 1чно. Основна увага держави була прикута до так званих базових галузей, тимчасом як шдприемства легко! та харчово! промисловосН простоювали чи працювали угпвсили. Пашвне М1сце у народному господарств 1 посщ али державн 1 п 1дприемства. Hi заводи чи виробнич 1 об’еднання часто були монополштами у сво!х галузях виробництва. Однак поряд 13 цим у nponeci розбудови держави та переходу до ринку все бшыного поширення набували асощацшш, приватнг, кооперативн 1 шдприемства. Приватизащя державно! власносН зд 1Йснювалася пов1льно й суттевого впливу на економжу не справляла. Р у й н 1вн 1 процеси характеризували си туацш в с^льськогосподарському виробництвй 3 нього продовжували «викачувати» кошти, вироблену продукц 1ю, надаючи колосальш кредити, як 1 дуже швидко знещнювалися. Б 1льшють колгосп 1в i радгосшв перетворювалися на безнадшних боржник 1в, трансформувалися в КСП, а обсяги виробництва сшьськогосподарсько! продукцп з року в ρίκ падали. Вих 1д 13 «р у б ль о в о го » простору вимагав творения власно! фшансово! системи та грошово! одиниц 1. Проте в першш половиш 90-х ροκΐΒ шчого, що дало б позитивш результати, зроблено не було. Темпи ш ф ляци в Укра!н 1 були чи не найвищими в с в т , за винятком xi6a що регюшв, де палали вшни. Затягування 13 запровадженням повноцшно! укра!нсько! грошово! одиниц 1 (гривш ), силов 1 заходи монетарно! полжики в умовах постш ного зростання бюджетних видатк 1в, що часто мали популштський характер, вели до подальш ого розбалансування фшансово! системи. Перетворення одержавленого господарства на багатоукладне ринкове (тобто таке, що включало приватну, колективну i державну власшсть) було одним з найголовшших завдань молодо! держави. Тшьки таким чином можна

Ъ В В Щ

було забезпечити громадянам УкраУни пдне життя. У першш половиш 90-х ρ οκ ϊΒ були зр облеш nepuii, не досить piuiyni кроки в цьому напрямку. Реформуванням були охоплеш лиш е заклади побутового обслуговування, торпвлц громадського харчування. 3 друго'У половини 90-х ροκϊΒ увага до проблем реформування економши значно посилилася. Економ 1чна криза вимагала невщкладних дш. У роки президентства Л. Кучми, всупереч опору Л1вих сил, було проведено щ л у низку заход1в, спрямованих на реформування важко'У промисловосН i шльського господарства. Зокрема, вщ булося роздержавлення та приватизащя великих украУнських шдприемств, реформа аграрного сектору економши та поступове формування там нових виробничих ВЩНОСИН. У результату в 1999 - на початку 2000-х ρ οκϊΒ в економщ 1 УкраУни наста­ ла довгоочшувана стабш 1защ я i почалося поступове зростання. Проте щ паростки економ 1чного оздоровления перебували пщ постшною загрозою вщ непродуманих попул1Стських дш полггишв i зовшшньоеконом 1чно'У кон’юнктури. бвггова фшансова криза 2008 р. завдала серйозного удару по економпц УкраУни, яка на початок нового тисячолштя вже була досить сильно штегрованою в свИове господарство. Вихщ з кризи в1дбуваеться ДОСИТЬ ПОВ1ЛЬНО.

I 4. М |ж народна д1яльн1сть Украш и_______________________ Здобуття УкраУною незалежност 1 радикально зм ш ило умови УУ М1жнародно'У д 1яльн ост 1. Саме з цього часу можна говорити про власну, самостш­ ну зовшшню полггику держави. Головними УУ принципами е демократизм, миролюбшсть, ядерне роззброення, розширення економ 1чного сшвробгтництва. Визнана б1льш як 150 державами свггу УкраУнська держава в перипй половиш 90-х ρ ο κϊΒ упевнено заявила про себе. Наша держава бере активну участь у д 1яльност 1 багатьох м 1жнародних оргашзацш, в першу чергу найавторитетшшо'У з них - ОргашзащУ О б ’ед­ наних Нацш. Прюритетним напрямом зовн 1шньо'У полшики УкраУни е ш тегращ я до европейсько'У сп 1льноти. В першш половин 1 90-х ρ ο κ ϊΒ УкраУна зробила впевнеш кроки на ш ляху до Ради Свропи, почала пов’язану з цим модерн 1зац 1ю вггчизняного законодавства. Велике значения д ля пщвищення м 1жнародного авторитету УкраУни i встановлення нею дружш х вщносин з провщними кра'Унами свИу мало ядерне роззброення молодоУ держави. УкраУна заявила, що не мае ш яких територ1альних претензш до с у с ш в i не визнае таких претензш вщ будь-кого. Проголосивши курс на евро 1нтеrpapiro, УкраУна в той же час прагнула зберегти добросусщ сьш вщносини з колиш ш ми р есп убл 1ками СРСР, зокрема з членами СНД, у першу чергу - з Росшською Федеращею, з якою 1997 р. був пщписаний широкомасштабний Договгр про дружбу, ствробгтництво та партнерство. Договори пщписаш й з шшими сусщами УкраУни. Важливим кроком, який викликав дов1ру свггового сшвтовариства до УкраУни, було ядерне роззброення. Це вщ крило УкраУн1 ш лях в европейсью структури. В 1995 р. УкраУна першою з кра'Ун С Н Д стала членом Ради б в р о ­ пи. Тривае робота по зближенню з Свропейським Союзом i Н АТО . Щ одо необхщ носН вступу до бвропейського бою зу, то в кер 1вництв! держави i

серед бш ы иосП громадян icH ye згода. Однак д ля вступу до щ е! престижно! оргашзацй' необхщно витримати ряд важливих критернв, у тому числ 1 щодо Р1вня життя, реформування економши, демократичных стандарЛв, прав людини тощо. На сьогодш Украш а цих стандартов не досягла. Щ о ж до членства в Н А Т О , то сьогодш що перспективу не ш дтримують Hi пол1тики, як0 перебувають при влад0, Hi б1льш0сть населения.

I 5. Сощальна сфера Економ0чна криза негативно позначилася й на сощ альнш сфер0 Украши. П опрш илися демограф0чн0 показники - знизилася народжувашсть, зросла смертшсть, почалася депопулящ я. М ы ьй он и украш щ в шукають роботу за кордоном. Усе частхше лунаю ть тривожш голоси, що без вжиття запоб0жних заход0в з боку держави вже в першш половиш X X I ст. реальш стю може стати загроза самому шнуванню украшського народу. Знизився життевий р0вень переважно! бш ьш осЛ населения. 1нфлящя повшстю « з ’!л а » τί скромш заощадження, як0 значна частина громадян накопичувала протягом життя. Д естабШ зацп сощ альних процешв сприяли bhcoki темпи майново! та соц 1ально! диференц 1ацп населения, р1зка поляризащ я населения на «нових багатпв» та б 1дних, фактична вщ сутш сть «середнього класу», який е запорукою стаб 1льн ост 1 сусп 1льства. Катастроф 1чно пог 1ршувалася еколопчна ситуац 1я. На цьому т л 1 безперечною заслугою адм 1Н1страцй' Л. Кравчука стало збереження громадянського миру, усунення, незважаючи на неодноразов 1 провокацп, вщкритих соц 1ально-пол 1тичних конфл 1кт 1в. Традиц 1Йна для Украш и стабы ьш сть в М1жнацюнальних в1дносинах забезпечила умови для в1льного розвитку Bcix нац 1Й i народностей. Укра!н 1 - однш з небагатьох держав на теренах колиш нього С Р С Р - вдалось уникнути гострого М1жнацюнального протистояння. 1снуе законом 1рн 1сть, яка πΐτκο виявилася в посткомуш стичнш Свроп 1: що швидше краша переходить до ринково! економши, то C K o p i u i e долае кри­ зу i забезпечуе шдвищення життевих стандарНв основно! маси населения. В Укра!н 1 перехгд до ринкових в1дносин вщбувався дуже пов 1льно i б о л 1сно, негативш наслщ ки чого вщ чули передус1м n e p e c i 4 H i громадяни, частина яких опинилася за межею бщ ность Зубож 1ння основно! маси населения Украш и супроводжувалося збагаченням незначно! меншостг М олода держава стала крашою соц 1альних контраст 1в. У жоднш европейськ 1Й кра!н! не було тако! величезно! р 1зниц 1 в доходах бщ них i багатих. Прагнучи згладити сощ альш суперечносН, держава в число сво!х найваж лив 1ших πρΐορΗτετΐΒ ставить питания сощ ального захисту. Час В1д часу приймаються р1шення про П1двищення м1шмального р^вня заробИно! плати, пенсш, стипенд 1Й, 1нших соц 1альн их виплат, ш дексацп доход 1в, затверджуеться p o 3 M i p прож иткового мппмуму. У жовтн 1 2000 р. був ухвалений Закон «П р о державш соц !альн 1 стандарты та державн 1 сощ альш гаранты». В Укра!ш в роки незалеж носЛ було розроблено десятки загальнодержавних i регю нальних адресных сощ альн и х програм, спрямованих на ш дтримку окремих груп населения. А л е ϊχ р еа л 1защ я гальм уеться вщсутН1СТЮ КОШТ1В.

Фёнансовё негаразди поставили в критичну ситуацёю медицину i пенсёйну систему. Розробляю ться проекта ϊχ глибокого реформування.

I 7. Стан культури i духовне життя________________________ У роки незалеж ностё украш ська держава п остш н о д ек ла р ув а ла свое прагнення сприяти к у л ьту р н о м у процесу, у хв а лю ю ч и багато р1шень, спрям ованих на збереж ен ня кадрёв i ш ф р аструктур и освёти, науки i к ульттур и . О днак необхёдних коштёв д л я вирёшення цёеё п р облем и не вистачало. Так, саме вёдсутнёстю ф ш ансування поясню еться рёшення внести в 2010 р. icTOTHi корективи в реф орм у загальноосвётньоё ш коли, вёдмовившись вёд 12-рёчки, перехёд до якоё го т у в а л и ще з 2000-го року. Н едоф ёнансування п остави ло в критичне становищ е науковё установи. Багато вчених виёжджае на р о б о т у за кордон. Складнё i суперечливё процеси вёдбуваються у вищёй школё, а ле впровадж енням в ϊϊ дёяльнёсть ринкових засад вд алося збер егти И ж иттедёяльнёсть i забезп ечи ти еволю цёю в руслё Б олон ськ о го процесу. Погёршення ф ш ансового стан у бёльшостё к у л ь т у р н о -ocBiTHix закладёв сп р и ч и н и ло зниж ення соцёального статусу i зменш ення доходёв ϊχ працёвникёв. Ц е п р и зв ело до зак ри ття ба га тьох бёблёотек, кёнотеатрёв, клубёв i будинкёв к у л ьту р и , о с о б л и в о в сёльськёй мёсцевостё. У ч а сть с у с ш л ь н о го з а га л у в к ультур н о-д озв 1л ь н 1Й д 1я л ь н о с т 1 також зн и ж увалася: гром адяни Укра'1'ни почали к уп увати значно менш е книж ок i газет, рщ ш е в1дв 1дувати к 1нотеатри, театри i музе!’, а н 1ж до п р оголош ен н я незалеж н остк Водночас роки н еза леж н ост 1 вщ значеш в1д ч утн и м прогресом в лБ ер а турн о-м и стец ьк ш сф ер 1. В украенську Л 1тер атур у у в ш ш л о нове поколёння письм енник 1в, яке, продовж ую чи кращё традицёё своёх попередникёв, вносить в лётературний процес естетичне розмаёття, строкатёсть стилёв, оригёнальнёсть сюжетёв. У «масовёй культурё», яка Грунтуеться на ринкових засадах, вёдбуваються суперечливё процеси. На екранах кёнотеатрёв ё на телебачеинё нерёдко демонструють фёльми, що пропагують насильство, пёдносять моральну деградацёю ё духовне зубожёння. Прийнятий Верховною Радою Украёни Закон «П р о захист сусиёльноё моралё» встановлюе правовё основи захисту вёд розповсюдження продукцёё, що негативно впливае на суспёльну мораль. Однак завдання держави полягае не лише в тому, щоб вибудовувати обмеження. Необхёдно виховувати здоровий смак, створювати умови для змёстовного вёдпочинку молодё, зокрема для ёё занять фёзичною культурою ё спортом. Видатнё досягнення украёнських атлетёв останнёх рокёв е для талановитоё молодё хорошим орёентиром. Розбудова незалежноё Украёнськоё держави сприяла активёзацёё релёгёйного життя. Проте зближення рёзних релёгёйних конфесёй не вёдбулося. Навпаки, розколотим на три основнё гёлки - Украёнську православну церкву (Киёвського патрёархату), Украёнську православну церкву (М осковського патрёархату) та Украёнську автокефал ьну православну церкву - виявилось украёнське православ’я. Зростае вплив У Г К Ц . Набули поширення рёзноманётнё протестантськё церкви. Справжня, а не декларована свобода совёстё стала важливим елементом духовного життя Украёни, його нацёонального вёдродження. На всёй територёё держави засяяли банё святих храмёв. Водночас на сферу релёгёё надто впливае полётична боротьба, прагнення окремих сил зберегти свёй контроль над вёруючими. Саме це було основною причиною розколу православ’я та подёй з ним пов’язаних.

Попри B c i невир 1шен 1 проблеми, Украш а з оптим13мом дивиться в майбутне. Росте впевнешсть, що X X I столггтя принесе ϊϊ народу мир i процве­ тания. Досягнення цього - завдання кожного з нас.

( Перев1рте себе^) 1. Дайте характеристику проблем, що виникли в економ 1чнш та полггичшй сферах ш сля здобуття Украёною незалежностг 2. Розкрийте суть поняття «державотворення» та назвИь його складов! в Украши 3. У чому проявлялися суперечносН украшського державотворення в nepini роки незалежносН? 4. Який термш найточшше характеризуе стан економши Украши в першш половин! 1990-х ρ ο κ ΐΒ : «криза», «реформування», «руйнащ я»? Якийсь 1ще? Обгруитуйте свою думку. 5. Коли почався конституцшний процес i яка його мета? 6. Згадайте змшт основних програм реформування укра'шсько!' економши в умовах незалежность У чому полягали головш причини ϊχ η ιχ невдач? 7. Схарактеризуйте життевий р1вень населения Украши в нових шторичних умовах. Щ о викликало сощальну диференщацш в Укра'1'ш? 8. Якими е головш принципи зовшшньо'! полшики Украши? Чи справляють вплив на них внутр1шш процеси в наций держав1? 9. Чому конституцшний процес в Укра\'ш затягнувся до 1996 р.? 10. Щ о нового в сусшльно-полггичне життя внесло прийняття Конституци Украши? 11. Я к 1 головш питания стояли в центр1 полггично'! боротьби в Украш 1 в часи президентства JI. Кучми? 12. У чому суть пол 1тично1' боротьби м!ж «помаранчевими» i «бшо-блакитними»? 13. Чому у 2004 р. було проведено полггичну реформу? Розкрийте ϊϊ суть. 14. На П1дстав1 чого Конституцшний Суд у 2010 р. скасував полшичну рефор­ му 2004 р.? 15. Я к 1 ocH O B H i напрями зовн 1шньо1' полггики сучасно! Укра'Гни? 16. Чому украшське кер1вництво позитивно ставиться до зближення з Свросоюзом i не шдтримуе перспективу входження до Н А ТО ? Чи не вбачаете ви в цьому суперечност 1? 17. Я к 1 економ 1чш реформи були проведен! в 1995-2011 роках i який вплив вони справили на розвиток народного господарства Украши? 18. Чим пояснюеться гостра криза сощально!' сфери Украши? У чому вона проявлялася? Як 1 напрями И подолання? 19. У якому сташ перебувае на нишшньому еташ культурно-освшня сфера Украши? Схарактеризуйте баланс И втрат i здобутшв. 20. Як зм 1нилося ставлення влади до релшп i церкви в умовах незалежносН?

#114-116. УРОКИТВОРЧОСП Напишпь i обговорить на урощ реферат, доповгдь чи гсторичне есе на одну 13 запропонованих тем з icTopii Укра'Гни 1991-2011 pp., використавши додаткову лггературу i ресурси 1нтернет. 1. Л еон 1д Кравчук; життепис першого Президента Украши новггныл доби. 2. «П ар т 1я влади». 3. бвропейський виб1р Укра'Гни i стратепчне партнерство з РоОею.

4. Украшська Народна Республш а в екзилт 5. Кримська автоном 1я. 6. Проблема Чорноморського флоту. 7. Входження в ринок: укра'Унський вар1ант. 8. Початок украшського бизнесу. 9. Одна з украшських полИ ичних партш (на виб1р). 10. Перни украш сью б1знесмени: колективний портрет. 11. Сощ альне розшарування: неминучий наслщок ринку? 12. Культура i 6i3Hec на початку незалеж носп. 13. Початок украшського парламентаризму. 1 4.1сторичне покликання Народного руху Украши. 15. Без’ядерний статус Украши: плю си i мшуси. 16. «П о в ер н уп 1мена». 17. Реформа вищо'У школи в УкраУш. 18. Ф ундаментальна наука в нових умовах. 19. Пор 1вняльний анал13 ходу економ 1чних реформ в УкраУш i посткомушстичних кра'Унах бвропи. 20. Пор 1вняльний анал 1з ходу економ 1чних реформ в УкраУш i Росш сью й Федерацп. 21. Ядерне роззброення Укра'1'ни i його наслщ ки д ля УкраУни i свггу. 22. Характеристика чинниюв, я ю вплинули на 3m ic t Договору про дружбу, сшвробп-ництво та партнерство М1Ж УкраУною i Росшською Федеращею. 23. УкраУна у склад 1 СНД: стан i перспективи. 2 4 .1дея «единого економ 1чного простору» i УкраУна. 2 5 .1сторичн1 П1дстави европейського вибору УкраУни. 26. Сучасна УкраУна - едш сть полггичних р13номанггностей. 27. Р оль 3 M I в житт 1 укра'Унського сусп 1льства. 28. Ф 1нансово-промислов 1 групи в економ 1Ц1 i сусш льно-полггичному житт 1 УкраУни. 29. Я к 1 товари (i звщ ки) УкраУна ввозить, а яю (i куди) вивозить? 30. Чом у укра'Унська економ 1ка виявилася особливо вразливою П1д час кризи 2008 року? 31. Ч и буде УкраУна членом Н А Т О ? 32. Чи буде УкраУна членом Свросоюзу? 33. Ем 1грац 1я i 1мм 1гращя в УкраУш: причини i наслщки. 34. Перспективи i характер пенсшноУ реформи в УкраУш. 35. Узагальнений портрет укра'Унського олшарха. 36. У своУй допов 1Д1 на Всеукра'Унськш нарад 1 з проблем боротьби з оргашзованою злочиннштю (2004) президент Л. Кучма сказав: «К орупщ я у соцгально-економгчному життг неминуче призводитъ до корупцп душг, моралг, породжуе дворушництво г лицемгрство». П щ готуйте доповщь, формуючи свое ставлення до цього висловлювання. 37. Повсякденне життя перешчного громадянина сучасно'У УкраУни. 38. Десять найважлив 1ших под 1Й в icTopi'i УкраУни 1991-2011 ροκϊΒ. 39. Десять полггичних Д1яч 1в УкраУни, як 1 справили найбшыпий вплив на УУрозвиток в 1991-2011 роках.

ДОДАТКОВА Л1ТЕРАТУРА Алексеев Ю.М., Кульчицъкий С.В., Слюсаренко А.Г. УкраУна на злам 1 шторичних епох. (Державотворчий процес 1985-1999 pp.). - Κ., 2000.

Бадзьо Ю. Влада - опозищ я-держ ава в Укра!ш сьогодш. - К., 1994. Безопасный мир. Учебное пособие д ля 10-11 классов. - Донецк, 2007. Бойко О. Украша. 1991-1995 pp.: T i H i минулого чи контури майбутнього. Касьянов Г. Украша 1991-2007. Нариси новггньо! icT o p ii. - Κ., 2008. Ковпак JI. Найближ ча icTopin : Украш а 1945-2000. - К., 2007. Кравчук Л. G така держава - Украша. - К., 1992. Литвин В. Украша на меж 1 тисячолггь (1991-2000 pp.). - Κ., 2000. Нарис з новгтиьог icmopii. - Κ., 1996. Перепелиця Г. Без’ядерний статус i нацюнальна безпека Украш и. К., 1998. Плющ I. Хто ми i куди щемо: ДоповЩ, виступи, стагп, штерв’ю. - К., 1993. Русначенко А. Пробудження: робггничий рух на Укра!ш в 1989-1993 pp. Κ., 1995.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ ДАТИ 10 с^чня 1991 р. - введения купошв багаторазового використання прообразу нацюнально! грошово! одинищ 20 вересня 1991 р. - створено С Б У 4 листопада 1991 р. - Верховна Рада прийняла Закон Украш и «П р о державний кордон Украш и» 1 грудня 1991 р. - Верховна Рада прийняла Закон Украш и «П р о громадянство Украш и» 6 грудня 1991 р. - Верховна Рада прийняла Закон «П р о Збройш сили У краш и» Очень 1992 р. - Президент Украш и Л. Кравчук проголосив курс на консолщ ащ ю Bcix полггичних сил д ля розбудови держави Очень 1992 р. - затвердження державних сим вол 1в Украш и 16 С1чня 1992 р. - Верховна Рада ухвали ла Державний γ ϊμ η Украш и 28 С1чня 1992 р. - Верховна Рада затвердила Державний прапор Украши 19 лютого 1992 р. - Верховна Рада затвердила малий герб Украши. Червень 1992 р. - об’еднаний Собор У П Ц та У А П Ц , оргашзацшне оформления Укра'шсько! православно! церкви Кш вського патр 1архату (У П Ц К П ) 1992 р. - створення Конституцш ного Суду Украш и Червень 1993 р. - вщновний з’!зд Компарти Украш и в Донецьку Лгго 1993 р. - розкол в Народному pyci Украш и Липень 1993 р. - Верховна Рада Украш и схвалила «О сновш напрями зовшш ньо! полггики Украш и» Жовтень 1993 р. - патриархом Укра'шсько! православно! церкви Кшвського патр 1архату обрано Володимира (Романю ка) 19 жовтня 1993 р. - Верховна Рада прийняла военну доктрину Украши 27 березня 1994 р. - вибори до Верховно! Ради Украши Червень 1994 р. - на президентських виборах 1994 p. nepeMir Л. Кучма 19 липня 1994 р. - новообраний Президент Украш и Л. Кучма склав присягу на BipHicTb укра!нському народу 16 листопада 1994 р. - Украша приедналася до Договору про нерозповсюдження ядерно! збро! (Д Н Я З ) Травень 1995 р. - шдписано Конституцш ний догов1р М1ж Президен­ том i Верховною Радою

Жовтень 1995 р. - Украш у прийняли до Ради бвропи 28 червня 1996 р. - Верховною Радою прийнята нова Конститущ я Укра#

ΪΗΗ

В В Ш

Вересень 1996 р. - запровадження η ο β ο ϊ нацюнально! валюти - гривш 31 травня 1997 р. - Ш дписання Договору про дружбу, сшвробггництво та партнерство М1ж Украш ою i Росшською Федеращ ею 29 березня 1998 р. - вибори до Верховно! Ради Украши 14 листопада 1999 р. - Л. Кучма переобраний на посаду Президента Украши Квггень 2000 р. - проведено Всеукрашський референдум з актуальних питань життя держави 2000-2001 pp. - Украш а - непостшний член Ради Безпеки О О Н Березень-квггень 2001 р. - «касетний скандал» та полггична криза в Укра!ш Березень 2002 р. - чергов 1 вибори до Верховно! Ради Украш и Жовтень 2003 р. - шцидент з островом Т у зл а в Керченськш протощ Листопад-грудень 2004 р. - на президентських виборах n ep eM ir В. Ющенко 8 грудня 2004 р. - конституцшна реформа i перетворення Украш и в президентсько-парламентську р есп ублж у Березень 2006 р. - вибори до Верховно! Ради Украши Вересень 2007 р. - позачергов 1 вибори до Верховно! Ради СЗчень-лютий 2010 р. - на президентських виборах перемш В. Я н ук о ­ вич 21 квггня 2010 р. - угода М1Ж Украш ою i Р Ф про продовження термшу перебування Чорноморського ф лоту в Севастопол 1 на 25 ροκΐΒ 4 жовтня 2010 р. - скасування конституцш но! реформи 2004 р. Повернення до президентсько-парламентсько! форми правлшня 31 жовтня 2010 р. - М1сцев 1 вибори в Украип.

#117-119. МАШ КРАЙ 1939-2010 pp. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11.

Поди Д руго! c b it o b o ! i Велико! Вггчизняно! вшни на територп краю. Внесок ж ител 1в у визволення регюну. Повоенна вщбудова краю (1944-1953) Розвиток промисловост 1 i а ль сь к о го господарства (1953-1984) О собли вост 1 n p o p e c iB у p erio H i в 1985-1991 pp. Участь ж ител 1в краю в под1ях, що сприяли суверешзацн та проголошенню незалежносН Укра!ни. О собли вост 1 сусш льно-полггичних перетворень в кра! в роки незалеж ност 1. С оц 1ально-економ 1чне становище регюну на сучасному етап!. О соб ли в о сп культурного розвитку краю. Розвиток освИи, науки i культури краю. Повсякденне життя мешканщв краю.

ДОДАТКИ СПИСОК СКОРОЧЕНЬ А Е С - атомна електростанщ я А Н У Р С Р - Академхя наук УкраТнськоТ Р С Р А П У - Аграрна парня УкраТни А Р К - Автономна Р есп ублж а Крим Б Ю Т - Блок Ю лн Тимошенко ВАСГН 1Л - Всесоюзна академ 1я сшьськогосподарських наук 1меш Лешна ВВП - валовий внутршшш продукт ВКГ1(б) - Всесоюзна комушстична парня (бхльшовик^в) В Л К С М - Всесоюзна Ленш ська Комуш стична С ш лка М оло д 1 ВП К - вшськово-промисловий комплекс ГЕС - пдроелектростанщ я Г У Л А Г - Государственное управление лагерей (рос.) Г У У А М - репональне об’еднання Груза, УкраТни, Узбекистану, А зер ­ байджану i М олдови Д ем П У - Демократична парня Украш и Д К Н С -Г К Ч П - Державний комггет з надзвичайного стану Государственный комитет по чрезвычайному положению (рос.) Д К О - Державний комггет оборони Днш рогес - Дншровська пдроелектростанщ я (м. Запор1жжя) Д Н Я З - Догов 1р про нерозповсюдження ядерноТ зброТ Д РЕ С - державна районна електростанщ я Д С У - «Державна самостш ш сть УкраТни» С Б РР - Свропейський банк реконструкцп i розвитку СЕП - единий економ 1чний n p o cT ip GEC - Свропейська економ 1чна сш льнота (« С п 1льний ринок») СС - Свропейський Союз 3 M I - засоби масово'Т шформацп З У Н Р - ЗахщноукраТ'нська Народна Р есп уб л 1ка КДБ - Комггет державноТ безпеки К Н Д С - Конгрес нащонально-демократичних сил К Н Р - Китайська Народна Республш а К П (б )У - Комуш стична парпя (б 1льш овик 1в) УкраТни К П УкраТни - Комуш стична парня УкраТни К П Р С - Комуш стична парпя Радянського Союзу К СП - колективш с 1льськогосподарськ 1 шдприемства К У Н - Конгрес украшських нацю нал 1сп в М А Г А Т Е - Мхжнародне агентство з атомноТ енергй' М А У - М 1Жнародна асоц 1ац 1я укра'Тн1ст 1в М Б О - М 1жнародне бюро освпи М ВД - Министерство внутренних дел (рос.) М В С - M i n i c T e p c T B O внутр 1шшх справ М В Ф - М 1жнародний валютний фонд М ГБ - Министерство государственной безопасности (рос.) М Д Б - M i H i c T e p c T B o державноТ безпеки

В В щ

М ЗС - M i H i c T e p c T B o з а к о р д о н н и х с п р а в М олдавська Р С Р - М олдавська Радянська С о щ а л 1стична Республш а М О Н М С - M i H i c T e p c T B o ocbith i науки, молод! та спорту М О П - М 1жнародна оргаш защя пращ М П - м ал 1 шдприемства М Т С - машинно-тракторш станщ'У Н А М И УкраУни - Нащ ональна академ 1я медичних наук Украши Н А Н Украш и - Нацю нальна академ 1я наук Украши Н А Т О - О ргаш защ я Ш вшчноатлантичного договору Н Б С С - Нарада з безпеки та сшвробггництва в Сврош («Гельсш ський к л у б ») Н Д Б - Наркомат державно! безпеки Н Д П - Народно-демократична парНя Н К В С - Народний KOMicapiaT внутр 1шшх справ Н О К - Н ащ ональний о л 1мпшський комггет Н Р У - Народний рух Украш и Н Т Р - науково-техшчна револющ я Н У Н С - «Н аш а Украш а - Народна самооборона» О БСС - О ргаш защ я з безпеки та сшвробггництва в Сврош ОВД - О ргаш защ я Варшавського договору О О Н - Оргаш защ я О б’еднаних Нацш О У Н - Оргаш защ я укра!нських нащ оналю пв О У Н -Б - О ргаш защ я укра!нських нацюналю т 1в-бандер 1вщв О У Н -М - Оргаш защ я украшських нащ оналхспв-мельниш вщв П Д В У - Парт 1я демократичного вщродження Укра!ни П З У - ПарНя зелених Укра!ни П П П У - Парт 1я промисловц 1в i П1дприемц 1в УкраУни П Р - ПарНя P e r i o H i B П Р П - ПарНя «Реф орм и i порядок» П Р Р У - Парт 1я регю нального розвитку УкраУни РЕВ - Рада економ 1чно'У взаемодопомоги Р С А П - Рада евроатлантичного партнерства Р Н К - Рада народних KOMicapiB Р П А С - Рада швшчноатлантично'У сшвпращ Р Р Ф С Р - Рос 1Йська Радянська Федеративна Сощалютична Р есп убл 1ка Р Т С - ремонтно-техшчш станцУУ Р Ф - Р ос 1Йська Федерац 1я СБ У П А - Служ ба безпеки У П А С Б У - Служ ба безпеки УкраУни СД - служ ба безпеки нацистсько'У Ш меччини С Д П У - Сощал-демократична парт 1я УкраУни С Д П У (о ) - Сощал-демократична парНя УкраУни (о б ’еднана) СМ ЕРШ - с м е р т ь ш п и г у н а м С Н Д - Сшвдружшсть Незалеж них Держав С Н О (S T A R T ) - Догов 1р про скорочення i обмеження стратепчних наступальних озброень С Н У М - Спшка незалежноУ укра'Унсько'У молод 1 С О Т - СвИова оргаш защя т о р п в л 1 С П У - С оц 1а л 1стична парНя УкраУни

С Р С Р - Союз Радянських Сощ алш тичних Республш С Ш А - Сполучеш Штати Америки У А П Ц - Украшська автокефальна православна церква У Г В Р - Украшська головна визвольна рада У Г Г - Украшська гельсш ська група У Г К Ц - Украшська греко-католицька церква У Г С - Украшська гельсш ська сш лка У С Ф А - Свропейський союз ф утбольних асощацш У К К - УкраТнський к ультуролоп чн и й к луб У К Р П - Украшська консервативно-республшанська парНя У Н П - Украшська национальна парНя У Н Р - Укра!'нська Народна Республш а У Н С О - Украхнська нацюнальна самооборона У П А - Украшська повстанська арм 1я У П Ц - К П - Украшська православна церква Кш вського патр1архату У П Ц - М П - Украшська православна церква Московського патр1архату У Р П - Украшська республшанська парНя У Р С Р - Укра'1'нська Радянська Сощ алш тична Республика У С С - Украшська студентська сш лка У Х Д П - Украшська християнсько-демократична парНя У Ш П Р - Украшський штаб партизанського руху Ф П Г - фшансово-промислов 1 групи Ц В К - Центральна виборча комкня Ц К К П (б )У - Центральний комггет Комуш стичж н партй (бшыновиκ ϊβ ) Украш и Ц Ш П Р - Центральний штаб партизанського руху Ч А Е С - Чорнобильська атомна електростанщ я Ю Н Е С К О - Оргаш защ я О б’еднаних Нацш з питань освИи, науки i культури

СЛОВНИК TEPMIHIB I п о н я ть Агропромисловий комплекс (А П К ) - складова частина економши, що поеднуе в co6i виробництво альськогосподарсько!' продукцп, промислову переробку, матер 1ально-техш чне обслуговування села. Авансування - видшення грошових сум у рахунок майбутш х платеж 1в за виконаш роботи, надан 1 послуги. Акщя - Ц1нний nanip, що свщчить про участь його власника в капггал 1 акцхонерного товариства i надае право на одержания певно!' частини щор 1чного прибутку. Акредитац 1я вуз1в - передбачена законом процедура визначення ста­ тусу вищого закладу ocbith та освггньо-професшного р1вня шдготовки фах 1вц1в, який bih зд 1Йснюе. Альтернативн1 вибори - вибори, шд час яких до виборчого бюлетеня внесено ю лька кандидатур. Амортизащя - часткове перенесения вартосН основних фонд 1в через 1хню зношуваншть на виготовлений за ϊχ допомогою товар. Блок виборчий - угода М1Ж к 1лькома полпичними парНями про сп1льне висунення кандидаНв на виборах у законодавч 1 та виконавч 1 органи влади.

Буржуазш нащоналюти

-

п о л г г и ч н и й я р л и к ч а ш в с о щ а л 1з м у щ о д о

т и х , х т о в и с т у п а в з а з б е р е ж е н н я н а щ о н а л ь н о ! ' м о в и , к у л ь т у р и , зв и ч а 'г в , ю то р и ч н и х т р а д и ц ш р щ н о го народу.

Бюджет державний

-

вираж ений у грош ових сум ах план м ай бутш х

д о х о д 1в i в и д а т ю в д е р ж а в и , я к и й с к л а д а е т ь с я i з а т в е р д ж у е т ь с я щ о р о к у .

Вето

- сп роти в, заперечення; п р и вш ей глави держ ави, я к и й дозволяе

й ом у в щ к и н у ти ух ва л ен и й парлам ен том закон чи п р и зуп и н и ти його ч и н ш сть до внесения парлам ентом у законном у п орядку поправок.

Вшьна економ1чна зона - п е в н а т е р и т о р 1 я , д е д й о т ь о с о б л и в 1 ш л ь г о в 1 1 у м о в и д л я 1н о з е м н и х i н а ц ю н а л ь н и х ш д п р и е м с т в . Волюнтаризм - с о щ а л ь н о - п о л г г и ч н а п р а к т и к а , щ о х а р а к т е р и з у е т ь с я

е к о н о м 1ч н

нехтуванням

о б ’е к т и в н и м и

законам и

ю торичного

процесу,

т и в н и м и б а ж а н н я м и й д о в ш ь н и м и р 1ш е н н я м и o c i 6 , я к

В ’язень сумлшня вах

за

полггичш ,

1з д ш

с у б ’е к -

с н ю ю т ь ϊϊ.

- о с о б а , у в ’я з н е н а а б о ш ш и м ч и н о м о б м е ж е н а у п р а ­ р е л т й ш

або

in u ii

переконання,

стать

чи

статус;

в ’я з н е м с у м л ш н я в и з н а ю т ь т ш ь к и т и х , х т о н е в д а в а в с я у с в о ш Д 1 я л ь HOCTi д о н а с и л ь с т в а т а н е з а к л и к а в д о н ь о г о . з л о ч и н , я к и й п о л я г а е у в ч и н е н ш д ш , с п р я м о в а н и х н а ц 1л к о -

Геноцид -

в и т е а б о ч а с т к о в е в и н и щ е н н я п е в ш и н а ц ю н а л ь н о г , е т ш ч ж н , р е л 1п й н о

1

ч и p a co B o i' с п 1 л ь н о т и .

Ппер 1нфлящя

- н а д з в и ч а й н о с т р 1м к е з р о с т а н н я т о в а р н и х Ц 1н т а г р о -

ш о в о ! м а с и в o 6 iry , щ о в е д е д о p i3 K o ro з н е ц 1 н ю в а н н я гр о ш о в о !' о д и н и ц 1.

Госпрозрахунок

- м етод госп одар ю ван н я, щ о п о ед н уе централ13оване

к е р 1в н и ц т в о з п е в н о ю г о с п о д а р с ь к о - о п е р а т и в н о ю с а м о с т 1Й г и с т ю п щ прием ств.

Грошова

е м 1С 1я - в и п у с к п а п е р о в и х г р о ш е й п р и н е д о с т а т н ш К 1л ь к о с т 1

γ ο τ ϊ β κ η т а д л я п о к р и т т я д е ф 1ц и т у д е р ж а в н о г о б ю д ж е т у .

Декларащя

- з а я в а в щ iM eH i п а р л а м е н т у , у р я д у , п а р т й ', у р о ч и с т е п р о ­

голош ення полож ень чи принциш в.

Депортащя Депопулящя

в и г н а н н я , в и с и л к а о к р е м и х o c i 6 ч и щ л и х н а р о д 1в. -

в и м и р а н н я , ч и с е л ь н е п е р е в а ж а н н я п о к а з н и к 1в с м е р т -

HOCT1 н а д п о к а з н и к а м и н а р о д ж у в а н о с т г

Деф 1цит бюджетний

-

перевищ ення ви д атю в над доходам и в рам ках

держ авн ого бю дж ету.

Дисидент Д1аспора -

незгодний, особа, щ о не п огодж уеться з п аш вн о ю щ еолоп ею . п е р е б у в а н н я з н а ч н о ' ! ч а с т и н и н а р о д у ( е т ш ч ж н с п 1л ь н о т и )

п о з а м е ж а м и к р а ' 1' н и й о г о п о х о д ж е н н я . В и н и к а е в р е з у л ь т а т ! е м ш р а ц н .

Екзархат

- о к р е м а ц е р к о в н а а д м ш ю т р а т и в н о - т е р и т о р 1а л ь н а о д и н и ц я ,

щ о мае певну сам остш ш сть.

Екстенсивний розвиток економжи

- ш л я х р о з в и т к у , п о в ’я з а н и й з п р о ­

сти м к ш ы й сн и м зб ш ы п ен н я м в и п у с к у продукц й ' за р а х у н о к зростаи н я з а т р а т ж и в о ! п р а щ , с и р о в и н и i м а т е р 1а л 1в.

6парх1я - церковно-адм 1Н 1стративна тер и т о р 1 а ль н а о д и н и ц я . 1нтегращя економ1чна

- п р о ц е с з б л и ж е н н я е к о н о м ж р я д у к р а ' 1'н , 1' х н я

с п 1в п р а ц я .

1нтенсивний розвиток економ1ки -

ш л я х р озви тку, за я к о го зр о ста н н я

обсяпв

вгдбуваеться

сусш льного

виробництва

за

рахунок

впрова-

дження досягнень науково-техшчного прогресу, шдвищення р1вня ор­ гашзацп та управлш ня, ефективного використання техшчних, матерЬ альних i людських p e c y p c iB . 1нфлящя - переповнення грошового o6iry масою надлишкових паперових грошей, що викликае !хне знецшювання, зростання цш на пред­ мета першо'х потреби, зниження валютного курсу, падшня реально!' заробггно! плати. 1нфраструктура - комплекс виробничих i невиробничих галузей еко­ номши, як 1 забезпечують умови для нормального функцюнування сусшльства (зв’язок, транспорт, ш ляхи сполучення, сощальнокультурш, ocbithi, медичш заклади). 1нформацшне сусшльство - стан розвитку сусшльства, коли шформащя, ш формацш ш технологи перетворюються в потужний фактор виробництва, o c b it h , сощального i полггичного розвитку

Капггаловкладення - кошти, що направляються на вщтворення основних фонд 1в; буд 1вництво, розширення i реконструкцш шдприемств, здшснення техшчного прогресу в галузях народного господарства, на спорудження житлових будинюв, шюл, лшарень, ш ших οδ’εκτϊΒ coniального призначення. Карткова система - система розпод 1лу продукт 1в, товар 1в та послуг за картками, що диференцшовано видаються державою рхзним категори ям населения. Корпоратизащя - с т в о р е н н я тов а р и ств , с п 1л о к , о б ’е д н а н ь на o c h o b i ком ер ц 1Й н и х в и р о б н и ч и х та ш ш и х ш тер еш в . Корупщя - шдкуп державних i пол 1тичних Д1яч 1в. Корумпований - продаж ний, П1д куп лен и й . Космополитизм - Teopia, що пропов 1дуе байдуже ставлення до icTopi'i Батьк 1вщини, свого народу, нацюнально! культури, полДики. Л1бсрал1зац1я щн - зняття жорстких правил формування πϊη та !хне погодження з державою, дозв 1л на формування вы ьних цш, що формуються ринком. Мажоритарна система - система вибор1в, за яко! до уваги беруться лише голоси, подаш за кандидата, що одержав бшышсть голошв на конкретних виборчих округах. Мшращя - перем 1щ ення населения, пов’язане 31 зм 1ною мю ця пр ож и­ вания.

Монетарна полггика - встановлення державою обсяпв випуску грошових знак 1в та ϊχ наповнення реальними щнностями (золотом, дорогоц 1нним кам 1нням, нерухомютю, оборотними коштами тощо). Науково-техшчна револющя - процес докоршних як 1сних зм 1н у техН1Ц1 й технологи виробництва, енергетищ, орган^зацй прац 1, характер! трудово! д 1яльност 1 людей, пов’язаний з ггеретворенням науки в безпосередню продуктивну силу сусшльства i з’еднанням науки з виробництвом.

Нацизм (нацюнал-сощал13м, птлеризм) - п о л 1тичний рух (з 1919), 1деолог 1я i полшична практика, державний режим у Ш меччиш в 1933— 1945 pp.; намагався обгрунтувати права Н 1меччини на завоювання шших народ!в i на панування над свггом; терор проти незгодних поедну-

вав з масовою д ем агоп чн ою пропагандою , сл у ж и в обгр ун тув а н н ям м асових уби вств лю дей. Нацюнальний дохвд - новостворена в сф ер 1 матер1ального ви­ робни цтва вартшть, або частина су к уп н о го (в а ло в о го ) су с ш л ь н о го продукту, що зали ш а еться п ю ля сп ож и ти х засоб 1в виробництва. Номенклатура - паш вний к лас радянського сусш льств а, партш нодержавне кер 1вництво.

Оренда - форма економхчних вщ носин, при я к ш особа чи група oci6 одерж уе в кори стуван ня вщ власни ка зем лю , засоби виробниц тва на визначений терм ш за визначену орен дн им договором плату. OcHOBHi виробншй фонди (засоби) - активи, не призначеш до продажу, я к 1 ви користовую ться д л я виробництва продукцп . Д о p ie ! категорп актив!в вщ н осять зем лю , б у д 1в л 1, маш ини, обладн ан н я, пристро! тощо. Попул13м - прий няття pinieHb, що не ба зую ться на гл и б о к о м у осм и слен ш со щ а льн о -е к о н о м 1чн о! та полгги ч н о! си туац п, а зор1ентоваш на зад оволен н я м и ттеви х за п и т 1в населения, п с и х о л о п ч н и х потреб натовпу.

Приватизащя - передача державно!' або м у ш ц и п а л ь н о ! в л а с н о с п за п ла ту або безкош товно у приватну власш сть. Прожитковий м1Н1мум - характеристика м 1ш мум у ж иттевих 3aco6iB, н ео б х щ н и х д л я пщ тр и м ан н я ж и ттед 1я л ь н о с т 1 пращ вника i вщ новлен н я його р о боч о! си ли. Пропорцшна система у виборчому npasi - одна 13 систем ви бор 1в до представницьких оргаш в, за якою мандати по кож ном у ви борчом у о к р у гу розп од ш я ю ться М1Ж парт 1ям и вщ повщ но (п р оп ор ц ш н о) до К1лькост1 голос1в, З1браних ним и на виборах. Пост 1ндустр1альне сусшльство ш сляш д устр1 альн е сусш льств о; стан сусш льств а, к о ли визначальне значения набуваю ть ви сою тех­ н о ло ги , зокрем а ш ф орм ацш ш . Реабьлтгащя - виправдання, вщ н овлен н я д обр ого 1м еш несп раведливо звинувачено!, зга н ьблен о! чи засудж ен о! особи. Рекв^зищя - на си льн и ц ьк е вщ чуж енн я чи тим часове в и лу ч ен н я д ер ­ жавою д л я !! потреб майна, продовольства, що н а леж а ло окрем им громадянам. Рентабельшсть - прибутковш ть виробництва. В изначаеться розм1ром прибутку, одерж аним на одиницю капггаловкладень. Репаращя - повне чи часткове вщ ш кодуван ня перемож еною держ а­ вою зби тю в, завданих у ход 1 вш ни, держ авйперем ож нищ . Репатр1ащя - повернення на батьш вгцину п ю л я вш ни в ш ськ овоп олонених, ц и вш ьн и х п олонени х, бхженщв, п ереселен щ в, н ап равлени х на прим усов! роботи. Penpeci! - незаконш осудж ення, масов 1 розстрш и, звинувачення на­ селени я. Референдум - cnoci6 прий няття закош в та вир 1ш ення най важ ли вЬ ш их питань держ авного ж иття ш ля хом всенародного голосув ан н я. Сепаратизм - прагнення окрем их гр уп населен и я до вщ окр ем лен н я вщ держави.

Сощалютичний реализм - художнш метод в литератур! i мистецтвц який вимагае зображення дшсносД вщповщно до комуш стично!'1деологп. Структурна перебудова економши - змша сшввщношень основних елемент 1в сусш льного виробництва, сшввщношення та форм взаемозв’язку М1Ж секторами господарства i видами виробництва, що визначають економ 1чне життя сусш льства. Суверенитет - повна незалежш сть держави вщ шших держав в ϊϊ зоВ Ш Ш Н Ш ί В Н у Т р1 Ш Н 1 Й П О ЛГГИ Щ .

Тоталггарний режим, тотал1таризм - полттичний лад, за якого влада зосереджуеться в руках певно'1 групи (найчаст 1ше полДично! партп), котра знищуе демократичн1 свободи, повн1стю пщпорядковуе Bci сфери життя СВ01М 1нтересам i утримуе контроль над сусп 1льством шляхом терору, пол 1тичного та духовного закабаления. Трудодень - M ip a затрат n p a n i i M ip a споживання в колгоспах. Юльюстю вироблених трудодн 1в вим 1рювалася участь колгоспника в колгоспному виробництв1 та його частка при розподип матер1альних i культурних доХОД1В колгоспу. Уштаризм - державний устр 1Й, який характеризуеться централ13ованим кер1вництвом адм1Н1стративно-територ1альними одиницями i вщсутшстю самоврядних засад. Фашизм - тоталггарна форма правл1ння, запроваджена 1922 р. в 1талп Б. М уссол 1Н1, диктатура й культ вождя (д уче) i шдпорядковано!' йому пол 1тично'| ел 1ти, Л1кв1дац1я опозицй, парламенту, 1нститут 1в самоврядування i Bcix шших партш; втручання в yci сфери сусгпльного життя при збереженш вшьноринкових господарств i приватно!' власносп. Ф е д е р а щ я - союзна держава, яка складаеться з державних утворень (республик, штапв, земель тощо), κοτρί мають певну пол 1тичну самост1ЙН1сть. Цензура - контроль за змштом п у б л 1кац 1Й, видовищ, кшоф 1л ьм 1в тощо спец 1ально створеними установами.

3MICT

Вступ ........................................................................................................................... 3 § 1-2. 3 mict i структура к у р с у .................................................................................... 3

Тема 1. VKPAIHA В РОКИ ДРУГО! CBITOBOI В1ЙИИ (1939-1945) § § § § § § § § § § § §

3. Радянсько-шмецью договори 1939 р. i захщноукра'Унсью зем л 1 ................. 11 4-5. Украша в 1939 - першш п о ло в и т 1941 р..................................................... 16 6-7. Окупащя Украши вшськами Шмеччини та И с о ю з н и ю в ............................21 8. Окупацшний режим в У к р а У ш ...........................................................................29 9-10. Розгортання руху Опору в У к раУ ш .............................................................. 34 11-12. УкраУна в умовах радянських наступальних операцш 1943 р....................41 13. Рух Опору в УкраУш в 1943 р.............................................................................. 48 14. Завершения розгрому нациспв в У к р а У ш .......................................................53 15. Вщновлення радянського режиму в У к р а У ш .................................................. 59 16. Культура УкраУни в роки в ш н и ........................................................................ 66 17. ГИдсумково-узагальнюючий у р о к ................................................................... 72 18-19. Уроки тв о р ч о сп ............................................................................................ 75

Додаткова лггература................................................................................................. 76 Запам’ятайте д а т и ......................................................................................................77

Тема 2. VKPAIHA П1СЛЯ ДРУГО! CBITOBOI В1ЙИИ (1945 - ПОЧАТОК 1953) § 20-21. Переход УкраУни до мирного ж и т т я ............................................................ 79 § 22-23. УкраУна в систем 1 м 1жнародних вщ н оси н .................................................. 85 § 24-25. В1дбудова промисловосп .......................................................................... 90 § 26. Голод 1946-1947 рр..............................................................................................96 § 27-28. Село ш сля голоду. Життевий р1вень н а р о д у ........................................... 100 § 29-30. Радяшзащя зах 1дних областей УкраУни ................................................ 107 § 31-32. Культурне життя в УкраУш у друпй половиш40-х - на початку 50-х р о ю в ................................................................................................................... 113 § 33. ГВдсумково-узагальнюючий у р о к ..................................................................122 § 34-35. Уроки творчосп ........................................................................................ 125 Додаткова лггература............................................................................................... 125 Запам’ятайте д а т и .................................................................................................... 126

Тема 3. VKPAIHA В ПЕРЮД ДЕСТАЛ1Н13АЦМ (1953-1964) § 36-38. УкраУна на початковому еташ дестал 1шзацП (1953 - початок 1 9 5 6 )......................................................................................................................... 128 § 39-40. Офщшна десталш 1защя та УУш д с у м к и ...................................................136 § 41-42. HoBi повноваження УкраУни у склад 1 С Р С Р ............................................141 § 43-44. Економжа i життевий р1вень населения УкраУни наприк1нц 1 50-х у першш половиш 60-х р о ю в ................................................................................... 147 § 45-47. Культура i духовне життя в УкраУш.......................................................... 156 § 48-49. Зародження дисидентського руху в УкраУш ........................................... 165 § 50. ГВдсумково-узагальнюючий у р о к .................................................................. 171 § 51-52. Уроки тв о р ч о сп ...........................................................................................174

Додаткова лггератур а............................................................................................... 174 Запам’ятайте д а т и .................................................................................................... 175

ТЕМА 4. УКРАША В ПЕРЮД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКО! СИСТЕМИ (середина 6 0 -х - початок 8 0 -х ροκίβ) § 53-55. П ол 1тико-1деолопчна криза радянського ладу в УкраУш ........................176 § 56-57. Стан народного господарства i назр1вання економ1чно! к р и з и ..............186 § 58-59. Демограф 1чн 1 i сощальш зм ш и ................................................................. 193 § 60-61. Дисидентський р у х .................................................................................. 201 § 62-64. Культура i духовне ж и т т я ........................................................................ 208 § 65. Шдсумково-узагальнюючий у р о к ................................................................. 217 § 66-68. Уроки творчост 1 ....................................................................................... 220 Додаткова л ггература...............................................................................................221 Запам’ятайте д а т и ....................................................................................................222

ТЕМА 5. РОЗПАД РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ I ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСП УКРАШИ (1985-1991) § 69-70. Радянська «перебудова» i Украша ..........................................................223 § 71-72. Наростання економ 1чно 1' кризи в У к р а У ш ................................................232 § 73. Спроби пол 1тичних р е ф о р м ........................................................................... 240 § 74-76. Розгортання нацюнально-визвольного р у х у ........................................... 243 § 77-78. Суверешзащя Укра'шсько! Р С Р ...............................................................253 § 79-80. Проголошення незалежносН У к р а ш и ..................................................... 261 § 81. Шдсумково-узагальнюючий у р о к ................................................................. 270 § 82-83. Уроки творчост 1 ....................................................................................... 274 Додаткова л И ер а ту р а ...............................................................................................274 Запам’ятайте д а т и ..................................... 275

Тема 6 -7 . УКРАША В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСП (1991-2011) § § § § § § § § § § § § §

84-85. Державотворчий процес у 1991-1994 рр................................................... 277 86-87. Свропейський виб1р У к р а ш и ....................................................................285 88-89. Економ 1чне становище УкраУни в перипй половиш 1990-х ροκϊΒ 293 90-91. Пол1тичн1 процеси в 1991-1994 рр............................................................. 301 92-94. Конституцшний процес в УкраУш. Коиститущя Украши 1996 р 308 95-98. Боротьба полИичних сил в УкраУш в 1995-2010 рр................................. 313 99-101. ЗовшшньополИичш ор1ентири в 1995-2010 рр...................................... 329 102-104. Формування ринково'У економш и..........................................................338 105-107. Сощальне ж иття..................................................................................... 349 108-110. Культурне життя в умовах незалеж н осН ............................................. 360 111. Р ел 1Г1Йне життя в Украш 1 в умовах н еза леж н осН ...................................... 375 112-113. Шдсумково-узагальнюючий урок..........................................................381 114-116. Уроки творчост 1 .....................................................................................387

Додаткова литература...............................................................................................388 Запам’ятайте д а т и ................................................................................................... 389 §117-119. Наш край 1939-2010 рр..........................................................................

390

Додатки Список скорочень...................................................................................................... 391 Словник терм 1Н1в i понять....................................................................................... 393

Т У Р Ч Е Н К О Ф ед 1р Григорович

1С ТО Р1Я

У К Р А Ш И

11 к л а с Шдручник для 11 класу загальноосвйтшх навчальних закладйв

П рофш ьний ргвень Р е к о м е н д о в а н о М гт с т е р с т в о м o c e im u i н а у к и У к р а ш и

Редактор Л е с я Б огослов Обкладинка В асил я М а р у щ и н ц я Макет i художне оформления Ю л и Ясш сько1, Ю л и Кущ Комп’ ютерна верстка Олени Б ш ох во ст Техш чний редактор Ц еза р ш а Ф едосьхт а Коректор В ал ент ин а Бондар

Формат 70χ100/1β. Умовн. друк. арк. 32,5. Вид. № 1147. Тираж 5023 пр. Зам. № 11-415.

Видавництво «Г ен еза», вул. Тимошенка, 2-л, м. Кш в, 04212. Свщоцтво суб’ екта видавничо!' справи cepia Д К № 3966 ввд 01.02.2011. Виготовлення фотоформ та друк на П А Т «БЬюцершвська книжкова фабрика», вул. JI. Курбаса, 4, м. Bina Церква, 09117. Свщоцтво суб’ екта видавничо! справи сергя Д К № 4063 вщ 11.05.2011.

В и давниц тво « Г е н е з а » пропонуе д л я у ч ш в 11 к л а с у загальноосвггшх навчальних закладгв тдручник Ф.Г. Турченка «IcTopia У краш и ». Видання продовжуе нову cepiio П1дручник1в з поглибленим вивченням icTopii, в1дпов1дае навчальнш программ., затвердженш М ОН Украш и для профшьного Р 1 В Н Я . "‘‘' S i l ‘'-i ' у

13ак / К

КМГ

3 питань реал1зацм звертатися: ТОВ «Центр навчальнометодичноГлггератури», тел.: (044) 408-73-81,408-75-66, 408-38-21,497-95-62 e-mail: books@cnml.com.ua e-mail: sales@cnml.com.ua

ISBN 978-

i-11

9789661101028

78966

10 1