8-klas-mystetstvo-kizilova-2025 by Орко

1-2.

3-4.

людини

5. Антична досконалість у мистецтві ..................................22

6. Образотворче мистецтво

як відображення духовного розвитку суспільства ............26

7. Театр та акторське мистецтво Давніх Греції та Риму. Мистецтво Скіфії та

8. Мистецтво Скіфії та Північного

11-12. Мистецькі подорожі добою Середньовіччя

До восьмикласників і восьмикласниць! Дарувати ідеї, надихати, вчити бачити прекрасне, красу і неповторність культури кожної історичної епохи – мистецтво може це і значно більше. Дізнавайся про витоки та історію розвитку історичних мистецьких стилів, щоб зрозуміти

культури свого народу. Вивчай мистецтво з натхненням, пізнавай його розумом і серцем, ці знання допоможуть тобі

• просторові (зорові)– архітектура, скульптура, живопис, графіка, художня фотографія, декоративно-ужиткове мистецтво та дизайн;

• часові (слухові)– музика, література;

• просторово-часові чи синтетичні (зорово-слухові)– кіномистецтво, театр, танець, циркове мистецтво, хореографія тощо.

Мистецтво існує в численних формах, його особливості, матеріали, з яких виготовляють твори мистецтв, техніки, сюжети змінювалися та розвивалися впродовж віків. Для кращого розуміння,

ознак, які характеризують мистецтво певного часу та напрямку або індивідуальну манеру художника. До цих

ознак належать: ідейний зміст, художні форми, техніка виконання, характерні засоби та прийоми виразності, соціально-культурні явища, що історично склались і відображають

естетичні погляди різних суспільних

груп певної епохи або творчого

напрямку. Мистецькі стилі і напрямки

мають свою класифікацію, а саме:

 стилі та напрямки в їх історич-

ному розвитку (античний, романський, готика, Ренесанс, бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм, модернізм, постмодерн);  регіональні та національні стилі (європейський, африканський, індійський, далекосхідний, арабський, єгипетський, візантійський, мавританський та інші);

https://cutt.ly/DemrZXTO або QR-кодом. Через дослідження

бачення

характер, тобто воно мало як

уявлення про музичні інструменти

, що віддалено нагадують

лютню та ерху;  духові – флейти і дудочки;

 ударні – різноманітні бараба-

ни, виготовлені з керамічних горщиків, дерев’яних колод, обтягнутих

шкірою тварин;

 перкусія – тріскачки, предки

шейкерів і багато іншого.

Різні види музичних інструмен-

тів з’явилися приблизно в один час по всьому світу, але розвивалися

й удосконалювалися в різних народностей по-різному.

Повнішу картину первісного мистецтва дають етнографічні дослідження живого фольклору країн

давні обряди. Ознайомся

нам первісну культуру.

Переглянь за покликанням https://cutt.ly/QegT12WA, https://cutt.ly/kegT3jqF, https://cutt.ly/cegT28Sc або

QR-кодом.

танці племені масаїв.

Заулі (zaouli) народу гуро (gouro) у Кот-д’Івуарі

історичному розвитку

індивідуальні стилі митців – відмінності

техніці, матеріалах, тематиці, а насамперед у світосприйнятті авторів. Вдосконалюючи

події та виражали свої уявлення про світ

Давні мапи містили крапочки як позначення стежок, риб або звірів у місцях їх поширення. Спрощене зображення тотемної тварини позначало територію проживання племені, яке цій тварині поклонялося. У цей період з’явилася перша система символів і знаків. Вона є спільним елементом багатьох культур. Поблизу с. Мізин на Чернігівщині знайдено перші у світі сварги (свастики) і безкінечники (меандри). Було сформоване уявлення про Бога-Сонця, який

вмирає і воскресає. Поховання зерна в землю (засів) і його воскресіння (проростання) навесні дали початок уявленню про безкінечне повернення, перевтілення, вічність життя. Всі ці

знання були відображені в символіці.

Карпатах (Писаний камінь, Тустань), Криму (Таш-Аїр, Ак-Кая), Подністров’ї (Бакота, Нагоряни, Лядова), Надпорожжі та Приазов’ї (Кам’яна Могила

. Стінки посудин оздоблювали візерунками та

, виконаними по-різному: фарбою, насічками, ямками, заглибленими лініями і

штрихами. Орнамент складався з геометричних елементів, ліній, смуг, спіралей, свастик, хрестів, стилізованих тварин і людини. Орнаментальні узори слугували не тільки для прикрашання посуду: більшість з них втілювало уявлення людини про світобудову і мали магічне значення. Приміром, свастика в неолітичних зображеннях була позначенням сприятливого, щасливого

орнаменту виявлялося прагнення

Музичне мистецтво найдавніших цивілізацій Месопотамії, Єгипту, Східної та Західної Африки, узбережжя Середземного моря

мало багато спільних рис.

Про високий рівень музики Месопотамії свідчать артефакти, художні зображення, письмена. Саме відкриття кістяного духового

інструмента, датованого V тисячоліттям до

нашої ери, є найдавнішим доказом музичної

культури цього регіону. Про те, що жителі цієї місцевості були професійними

ери. Людина, яка

Глиняна табличка із зображенням чоловіка, що грає на арфі

під час військових битв, на похоронах серед усіх прошарків населення. Жителі

Хуритський гімн №6

дають, що за жанрами пісень єгиптян можна краще зрозуміти їхнє буття: трудові пісні (зокрема рибальські), ліричні («мауалі»), весільні, поховальні, пісні на день народження («сабу»), танцювальні пісні з оплесками («каф-аль-араб»), епічні пісні-сказання.

Музиканти на бенкеті Фреска з гробниці дворянина Нового царства

Вражає і різноманіття музичних інструментів. Серед зображень арф, яких налічувалося понад 1000 різновидів, можна натрапити як на дугову арфу, що походить від лука, так і на більш складну кутову. Характерним був систр – брязкальце з бубонцями чи дзвониками або тарілочками, що нагадують іграшки для немовлят. Цей інструмент супроводжував ритуали в храмах.

полюбляли єгиптяни військові мідні труби (

мумії). Поширеною серед дерев’яних духових інструментів

глибоке сакральне значення. Зародившись у

кам’яному віці як синкретичне мистецтво, танець у Давньому Єгипті мав багато різновидів: ритуальні, гаремні, військові та ті, що виконува-

лися просто для розваги. Фараони мали спеціальні

костюми для танцю, вузькі напівпрозорі трико. На фресках можна побачити вишиті пояси, що підкреслюють красу тіла. При храмі Амона існувала спеціальна школа, що готувала жрицьтанцівниць. Вони виконували акробатичні трюки: шпагат, пірует. Особливості танців Давнього

покликанням https://cutt.ly/PegTBhZT або QR-кодом.

Музична і танцювальна

Скільки

ритуальних дійствах та обрядах. Розвиток синкретичного мистецтва призвів до розшарування первісної гри, виділилися солісти, заспівувачі, ускладнилася мелодія – від однозвучного речитативу до три-, чотиризвучних поспівок. Це спричинило появу народних ладів, які дійшли до нас у календарно-обрядових піснях. В Україні з давніх-давен використовували театральні елементи в народних обрядах та іграх, які поєднують пісню і танець, пантоміму. Так, у весняній обрядовості українців виділяються архаїчні хороводи та ігри, де дійство має словесно

мистецтва за покликанням https://cutt.ly/hefeNn0a, https://cutt.ly/DefrwC8S або QR-кодом.

Для трипільців був характерний матріархат, тому впізнаваними елементами трипільської культури є оригінальні жіночі скульптури з об’ємними животами, стегнами і невеликими грудьми. У більшості знайдених

За понад два тисячоліття свого існування трипільці пройшли значну

еволюцію розвитку. На ранньому

етапі вони мешкали в землянках або

напівземлянках, згрупованих у невеликі поселення, а за тисячу років

будували вже і двоповерхові глинобитні будинки. Житло споруджували

по колу, одне біля другого, середина

кола залишалася незабудованою.

Трипільці залишили по собі

багато яскравих пам’яток, які

дозволяють науковцям наблизитися до розуміння їхніх уявлень про життя. Так, на трипільській кераміці є зображення людей, тварин, переважно биків, собак і змій, фантастичних істот та багато візерунків. Як вважають археологи, більшість із них пов’язана з землеробством. Характерна ознака художнього оздоблення керамічних виробів – яскравий декоративний орнаментальний розпис. Форма орнаменту – прямі та хвилясті лінії, овали, змієподібні спіралі, які символізували

, тварин, рослини. В орнаментах

Античне мистецтво (від латинського antiquus–«старий

«стародавній», та ars–«

сформувалося з ІІІ тисячоліття

Середземноморського

традиція, у центрі якої

стали взірцями

література, формуються основні мистецькі категорії.

стилю характерні досконала пропорційність, класична симетрія та реалістичність відображення світу

Саме Давня Греція дала світові термін музика (буквально від грец.«муза»).

струнних інструментів, сцен

флейтистів, датовані

B поемах Гомера говориться про використання музики в побуті, церемоніях, святах. Особливості розвитку музичного мистецтва відобразилися в давньогрецькій міфології. Легенди і міфи підкреслюють особливе значення музики. В одному з міфів Давньої Греції розповідається про сатира Марсія, який викликав на змагання самого Аполлона – бога всіх мистецтв. Суддя перемогу віддав сатиру. Гнів Аполлона призвів до смерті Марсія. Міфічний співець Олімп

фрагментів нотних записів

пісні із

драми «Орест» Еврипіда; два гімни Аполлону (138 і 128 р. до н. е.); похоронна й лірична пісні та деякі інші. Давні греки мали струнні, духові й ударні

музичні інструменти. Струнні зазвичай називали

узагальнено – ліра. Вона мала від 3 до 9 струн, прикріплених на фігурну дерев’яну раму, і виконавець тримав її вертикально. Грали на лірі

пальцями або плектром – тонкою пластинкою, яку виготовляли з твердих порід дерева, слонової кістки, рогів тварин. Цей інструмент сприяв появі «ліродії»(пісні ліри)– любовних і застільних пісень. Додавши до ліри резонатор, створили кіфару, у якій число струн доходило до 18. На ній грали професіонали. Сам співець виконував твори шанованого і поважного жанру – кіфародії (пісні кіфари). Жанр «псиле кіфаристика»(гола кіфаристика) був уведений до програми

змагань Піфійських ігор.

Найпоширенішим духовим інстру-

ментом, що мав багато різновидів, був

авлос (трубка). Авлоси складалися з кількох секцій, з’єднаних між собою, їх виготовляли з різного матеріалу. Вони мали від 3—4 дір для пальців до

15, тобто до двох октав.

Серед духових музичних інструментів у Давній Греції була поширена сиринга (тростина), яка названа

на честь німфи Сиринги, що загинула через

Особливості

https://cutt.ly/2eg5WrSj, https://cutt.ly/Beg5OEKf або QR-кодом.

Прослухай

https://cutt.ly/deg5AtN7, https://cutt.ly/deg5IBgI

особливості? Серед грецьких філософів визначне місце займає Аристоксен з Тарента, учень Аристотеля, який написав багато трактатів про особливості

музики. До сьогодні збереглися його роботи «Елементи ритміки» та «Елементи гармоніки». Давньогрецька музика була переважно

різні змагання і концертні виступи музикантів, співців та поетів. Усі ці

заходи характеризувалися помпезністю і масовістю.

Більшість музичних інструментів

римляни запозичили в греків. Одним із популярних музичних інструментів того часу був водяний

орган – гідравлос (винахід Ктесібія).

Він працював під тиском води і став

одним із найбільш значущих технічних і музичних досягнень античності. Римська туба – це довга пряма бронзова труба з мундштуком, як у сучасної валторни.

використовували в армії. Корну – мідний духовий інструмент, який

використовували як в армії, так під час урочистостей. Він вигинався навколо тіла музиканта, за формою нагадував велику

металеві диски з увігнутим центром і точеними обідками, їх застосовували парами, вдаряли один об

https://cutt.ly/Weg5TIE9, https://cutt.ly/ueg5UFgG

Тобі відомо з уроків історії, що у своєму розвитку

особливостях творів образотворчого

Найкраще відмінності античного

на прикладі творів

кераміки та дрібної

. Основні риси давньогрецького мистецтва – реалістичність , зв’язок з міфологією та прославлення

були розташовані великі храми (наприклад, Капітолійський храм, присвячений Юпітеру, Юноні та Мінерві) та інші важливі святині. Також звичними для форуму були базиліка (суд), офіційні приміщення для зустрічей римського сенату – курії. Нерідко

Дізнайся більше про архітектуру та

Давнього Риму за покликанням https://cutt.ly/IejzlK6x, https://cutt.ly/vejzQeVs або QR-кодом.

, хоровий спів, декламацію, танець, драму, пантоміму.

охоплює майже тисячоліття (VI ст. до н. е.—V—VI ст. н. е.). Походження античного театру пов’язане зі святами та містеріями

виноградарства Діоніса. Ці свята (діонісії) відбувалися тричі на рік і включали урочисті процесії, які поєднували в собі ходу з танцями, музикою, співом гімнів, дифірамбів і сороміцьких пісень, містерії. Під час урочистостей проводили змагання поетів і хорів. Поєднуючись з літературною традицією, діонісії в класичну епоху

перетворилися на самостійний вид мистецтва – театр.

Від піснеспівів сатирів, що їх зображували учасники, одягнуті в козлячі шкури, народився термін трагедія (букв.–«пісня козлів»). Від сороміцьких пісень –комедія (букв.–«пісня веселощів»,«бенкетна пісня»). Початково головну роль у публічних виставах відігравав хор –

колектив співаків, які виконували пісні або поему. Але із зародженням сценічного дійства, що стало нововведенням поета Феспіса Ікарійського, з 534 р. до н. е.

– перший театр Діоніса. Такі

грандіозні кам’яні театри, розраховані на тисячі глядачів, зводили по всій Греції (збереглися театр Діоніса в Афінах, амфітеатр в Епідаврі). Для

цього обиралися найгарніші ланд-

шафти, на яких з V ст. до н. е. стали

будувати спеціальні майданчики.

Так званий театр Діоніса в Афінах

був розташований просто неба, на

схилі Акрополя (верхня частина міста). Він уміщував до 17 тисяч

глядачів (половина населення Афін того часу).

Театр складався з таких основ-

них частин: орхестри (місце перед сценою для гри акторів), де розміщалися хор і жертовник богові Діонісу; театрону (місця для глядачів), де в першому ряду стояло крісло для жерця Діоніса; скени (споруди позаду орхестри), де перевдягалися актори; а перед скеною розташовувався параскеній

декоративна стіна

значення? В епоху Римської імперії театри

стають окремими

спорудами, їх називають амфітеатрами (з грецької –«з обох сторін, зобабіч» і «театр, місце для глядачів»). Це антична споруда для різних масових видовищ; овальна арена, навколо якої уступами

деяких театрах між глядацькими

розташовували резонатори посудини (глеки). Цей метод використовували й пізніше. Організацією вистави займалися керівники міста. Вони знаходили людей, які фінансували театр. Ці хореги відповідали за підготовку хорів та акторів, за жеребом визначали порядок показу комедій, траге-

дій. Від них незаможні люди отримували гроші на вхідний квиток.

Найвідомішим серед хорегів

Лісікрат. За перемогу своєї п’єси в 334 до н. е. він здобув приз, для якого побудував спеціальну каплицю –

нині відому як

. Актори, які виконували

на високих підборах (бускіни).

Ознайомся з реконструкцією давньогрецької вистави. Прослухай за покликанням https://cutt.ly/Neg5A1Qi, https://cutt.ly/0eg5PceN або QR-кодом.

Стасим хору та до «Орестеї» Есхіла. Хор з трагедії «Орест» Еврипіда (408 р. до н. е.).

враження викликають реконструкції? Хто їх виконує?

Союз племен під спільною назвою Скіфія, чиє музичне мистецтво ми вже розглянули раніше, залишив по собі чудові зразки образотворчого мистецтва. Завдяки дослідженням археологів дізнаємося про чималу кількість культурних цінностей, які створили царські скіфи, скіфи-орачі, землероби, кочівники та

елліно-скіфи. Їх знайдено під час розкопок царських могил – Гайманової, Мелітопольської, Солохи, Товстої, Чортомлик.

Відомі на весь світ скіфські кам’яні баби (від тюркського слова «бабай»–«воїн») зображували воїнів-кочівників. Варто зазначити, що важливу

ських ювелірів. Він вражає надзвичайним динамізмом, правильними пропорціями тіла і вишуканими композиціями творів. Серед зображених тварин були

найчастіше зображені

шедевром світового

масштабу є відома тобі золота

пектораль, яка була знайдена

Борисом Мозолевським у кургані Товста Могила. Вона виконана у формі серпа й складається з трьох ярусів: двох сюжетних та одного

декоративного

сприймання

Візантійське мистецтво – стиль мистецтва, що зародився в ІV—V століттях у Східній Римській імперії, і поширився в Італії, Грузії, Вірменії та в Україні-Русі. Це мистецтво переважно є релігійним, відірваним від реальності, символічним і канонічним. Музика у Візантійській імперії тісно

пов’язана з християнською культурою, що починає свій розквіт в

імператора Костянтина (306—337 рр.) і

дає з падінням Константинополя в 1453 році. Візантійська імперія була багатонаціональною, тому її музичне мистецтво увібрало в себе традиції давньогрецької, перської, коптської, єврейської та вірменської пісенності, різні народні лади, жанри, форми, інструментальні склади.

Незалежно від релігійного впливу музика того періоду розвивається у трьох напрямках –світська, народна та культова. Саме культова християнська музика того

часу дійшла до нас у записах. Візантійська ду-

ховна музика була винятково вокальною, на

відміну від західної. Використовувати орган під

час богослужіння було заборонено. Візантійський церковний спів одноголосний, він оснований на системі давньогрецьких ладів. Записували візантійські хорали за допомогою невм (невменна нотація)– різних знаків пунктуації (рисок,

цій, які

Костянтин

виконували хором. У VI—VIII століттях з’являються складніші жанри, такі як кондак (багатострофна поема, після кожної строфи якої звучав рефрен) і

канон (музично-поетична композиція з 9 частин, що включає теми покаяння і

прославлення). Кожному музичному жанру відводилося певне місце в богослужінні. Серед відомих імен авторів візантійської гімнографії (музично-поетичних творів, з яких складалося богослужіння) були святі Роман Солодкоспівець, Андрій Критський, Іоан Дамаскин.

Для церковного богослужіння було створено особливу ладову систему восьмиголосся, що виділяла 8 звукорядів –«гласів», назви яких були запозичені в Давній Греції

використовує цю ладову систему. Церковний спів підпорядковувався суворим законам (канону). Виконання співів вимагало тривалої підготовки, тому співаки вихову-

валися з раннього дитинства в монастирях і храмах, де їх навчали доместики (керівники хорів).

У XIV столітті розвиток музики у Візантії

спричинив появу особливого стилю співу –калофонічного, що в перекладі з грецької означає «прекрасний голос», коли кожен склад дуже довго розспівувався. Автором цього стилю

вважають преподобного Іоана Кукузеля, який був одним із перших мелургів (композиторів).

в імператорському палаці й інструментальна музика, яка була представлена сурмами, цимбалами, лірою, гідравлосом. У народній музиці Візантії розвивався епічний жанр – акритські пісні, що прославляли подвиги воїнів-селян.

Після захоплення Візантії туркамиосманами традиції візантійського стилю перейшли до України-

християнства в

і візантійська

музика. Єдиним музичним інструментом православної церкви

дзвін. Музикантів, які володіли мистецтвом дзвонарства, називали дзвонарями. Наприкінці IX— на початку XII століть

з’явилися перші рукописні співочі книги. Систему умовних позначень, яку використовували для запису мелодій, називали крюковою чи знаменною (крюки або знамена вказували на напрямок мелодії, а не її точну висоту), тому церковний спів княжої

Їх ще називали рядженими,

традицією під час народних свят і обрядів

вони одягали маски та незвичний одяг. Зазвичай це були мандрівні артисти, їх

запрошували на бенкети бояри і князі. Відомо, що при дворі великих князів були

придворні скоморохи. Скоморохів можна вважати провісни-

ками українського музичного цеху і українського театру, зокрема лялькового. Вони активно запроваджували народні танці. Мали значну підтримку серед

простого люду, адже в їхній творчості розкривалися близькі

https://cutt.ly/zeh9tRyS, https://cutt.ly/Seh9kC94, https://cutt.ly/ueh9tN0W, https://cutt.ly/7eh9yWDu

та

шедевром візантійської архітектури є собор Святої

, ікони та книжкові

зантійські мозаїки збереглися

Не всі види образотворчого мистецтва повною мірою вписувалися в систему християнського світобачення, що не могло не позначитися на їхньому розвитку. Так, скульптура втратила характерну для епохи Античності велич і розвивалася

у вигляді дрібних декоративних рельєфів.

Поміркуй, чому антична скульптура не відповідала християнським канонам візантійського мистецтва.

Натомість небаченого розквіту набув іконопис.

Важливим атрибутом християнських храмів були ікони. На них зображали Бога

атрибутами

формами живопису в

стали мозаїки, фрески, ікони та книжкові мініатюри. Серед культурних

Київської держави особливе місце належить архітектурі. Перлиною давньоруської архітектури стала церква Святої Софії, будівництво якої розпочалося в 1037 р. й тривало 5—7 років

поспіль. Її також зводили переважно візантійські майстри.

за

центрального

Вишгородська (Володимирська) ікона Божої Матері

книжкова мініатюра.

дорогими, їх переплітали

металевими замками, прикрашали численними ініціалами, заставками, мініатюрами, буквицями, кінцівками та візерунками обабіч тексту.

Пригадай значення понять «заставка», «ініціали», «буквиця».

Протягом сторіч на Русі удосконалювалося також мистецтво різьблення по дереву, пізніше – по каменю. Ювеліри того часу створювали посуд, зброю та витончені прикраси – браслети, сережки, підвіски, пряжки, діадеми, медальйони, які обробляли золотом, сріблом, емаллю та дорогоцінним камінням. Розвивалися гончарна

Музика Середньовіччя охоплює період європейської

музики від падіння Римської імперії (V століття) до початку XV століття. Характерними рисами цього

періоду є зв’язок із релігією, переважання

одноголосся, акапельний спів, канон і натуральні лади. Спершу християнський спів розвивався

під впливом церковного співу Палестини, Сирії. З юдейської традиції були запозичені різні його види: псалмодія, антифони, мелізми та інші. Коли християнство стало держав-

ною релігією, ситуація змінилася. Якщо у Візантійській державі церковна музика розвивалася за давньогрецьким зразком, то на території Західної Європи (Рим) проходила реформа. Вона, завдяки діяльності папи Григорія (590—604), пов’язана з використанням співу в латинській

(богослужіння), а саме

країнах Західної та

. У середні віки головною частиною

літургійної музики римо-католицької

церкви була меса, до якої входили

псалми, антифони, гімни, пісні. Літургія

святої меси має змінну частину, залежно

від церковного року та особливих свят, та незмінну частину. Реформа Григорія

Великого полягала в скороченні змінних

молитов до трьох. За характером розспівування літургійні тексти григоріанського хоралу можуть розспівуватися на 1—2 тони на склад

, що є простою формою багатоголосся.

Прослухай зразки григоріанського хоралу

покликанням https://cutt.ly/ue9Dn1Hk, https://cutt.ly/pe9DmJdp, https://cutt.ly/Ue9DQHYm

або QR-кодом. Григоріанський хорал (антифон) «День гніву». Григоріанський хорал (респонсорій) «Господи, помилуй».

Григоріанський хорал «Отче наш».

Розкажи

основі якої у XII столітті виникла лінійна квадратна нотація. Тривалості звуків у цьому записі використовувались однакові (латинською cantus planus–«рівний спів»).

Монах Гвідо д’Ареццо (Гвідо Аретинський), італійський музикант-теоретик, першим запропонував систему сольмізації, яку записав на чотирилінійному нотному стані з літерним позначенням

створи

красиву музичну спадщину. Наприкінці XI століття свої витончені ліричні пісні на провансальській (південь Франції) говірці складали трубадури (поетибарди, автори пісень і часто виконавці). Вони створили культ Прекрасної Дами, якій служив лицар. Серед трубадурів були як прості лицарі, так і відомі та шановані французи: Гільйом Аквітанський, граф Вільям Пуатьє. Вірші обов’язково супроводжувалися музикою. Мандруючи з міста до міста, нерідко в супроводі професійних музикантів, яких називали жонглерами, трубадури виконували свої пісні під арфу, віолу, флейту, лютню або гітару. До замків аристократів, на лицарські турніри, ярмарки, свята неодмінно запрошували саме трубадурів. У їхній творчості сформувалася не лише лірична пісня про лицарське кохання (кансона), а також балада, сирвента («службова»–соціально-побутова пісня), пастораль (соціальна пісня про лицаря та пастушку). Жонглери – мандрівні лицедії, професійні співаки, часто музиканти або фокусники. Такі музиканти зазвичай були і композиторами, а також виконували пісні трубадурів. Здебільшого жонглери мали нижче

походження, вони обслуговували поетівбардів. Наприклад, збереглися відомості про жонглера Папіоля, який виконував пісні Бертрана де Борна. Жонглери чудово грали на багатьох музичних інструментах. На півночі Франції популярними були трувери, у творчості яких

інструментальної

https://cutt.ly/5eh26rPY, https://cutt.ly/meh9wZTy, https://cutt.ly/Ceh9ruw3 або QR-кодом.

ті, що здійснені

нів. Єдиний збережений гобелен романської доби в Британії –

готичні собори

стилю характерні гострі форми зі стрілчастими склепіннями

кам’

різьблення

скульптурних прикрас. Одним з основних напрямків готичного

вплавляли між свинцевими

рукавів, гострі манжети, складні каркасні головні убори і гостроносі черевики.

Меблі періоду готики прості й масивні. Вбрання

і предмети побуту вперше починають зберігати в

шафах (раніше для цього використовували суто скрині). До кінця доби Середньовіччя з’являються

прототипи основних сучасних предметів меблів: шафи, ліжка, крісла.

Уяви, яке враження справлятимуть мініатюри на рукописах, якщо їх прикрасити золотом або сріблом! Як вони «спалахуватимуть» від потрапляння на них світла. Так в Західній Європі з’явилися ілюміновані рукописи, у яких текст теж декорували орнаментами, рамками, мініатюрами і картинками. Зазвичай їх писали на високоякісному пергаменті. Цим вони й відрізнялися від книжкових

Ренесанс (французькою Renaissance–«Відродження»)–культурно-філософський рух

половини ХV

століття, що ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на античну спадщину. І хоча митці Відродження були пов’язані з традиціями

принципами Античності, це був період яскравих художніх пошуків. Культура Ренесансу розглядається як заперечення Середньовіччя. Його представники надавали менше значення обрядовій і культовій сторонам релігій-

ного життя, зосередивши свою увагу на людську особистість, її внутрішній світ та емоційно-чуттєвий стан.

Швидкий розвиток економіки і культури міст, нові технічні винаходи (друкування, компас та інші), географічні відкриття сприяли розвитку нового світогляду – гуманізму (від латинського –«людяність»,«людський»), носієм якого стали люди, переважно міська інтелігенція. Саме міста-держави Італії (Флоренція, Венеція, Падуя, Рим) дали поштовх розвитку Відродження. Поява нотодруку сприяла переосмисленню світської музики

міста, що створило умови для розквіту аматорського музикування

Прослухай різні жанри світської

https://cutt.ly/vejU7mWn, https://cutt.ly/lejU5KLC, https://cutt.ly/TejIqiqr, https://cutt.ly/GejIwkdD або QR-кодом.

Канцона бенедиктинських монахів і королеви Ізабелли «Дінь-Дірінь-Дірінь-Дая». Мадригал «Il bianco e dolce cigno» — «Білий і ніжний лебідь» Якопо Аркадельт. Шансон «Співи пташок» Клемана Жанекена. Lied «Рідний Інсбрук, ти будеш завжди» Генрика Ізаака.

Передай власні враження від музики.

Схарактеризуй склад виконавців. Який характер музичних образів?

Що спільного у творах? Які особливості музики

можливості музичної мови. Він виправдовує

ансамблі-оркестри, які виконували поліфонічну музику. У церковну музику приходить новий вид багатоголосся –cantusfirmus(кантус фірмус, з латинської: заданий, встановлений, буквально «твердий», наспів).

Особливості цього співу – багатоголосна поліфонія, де головна мелодія задається в одному з голосів (найчастіше в тенорі),

навколо якого конструюється ціле іншими голосами. Ця техніка особливо була поширеною в нідерландських поліфоністів. В епоху Високого Ренесансу (XV— XVI ст.) набуває розквіту строгий стиль, або строге письмо – поліфонічний стиль, у якому головним принципом є рівноправність голосів у хорі. Він характерний

переважно для хору а капела церковної традиції, рідше – світської. Серед легендарних імен композиторів, твори яких представляють цей стиль, є Жоскен Депре, Джованні

Лассо. Саме з-під їхнього пера

чудові меси (музичні композиції

композиторів Відродження за покликанням https://cutt.ly/qejIrYpH, https://cutt.ly/IejIpzqu, https://cutt.ly/5ejIao50 або QR-кодом. «El Grillo» — «Цвіркун» Жоскена Депре. Меса Папи Марчелло, 4 ч. Agnus Dei Джованні П’єрлуїджі да Палестрини. «Відлуння» Орландо ді Лассо.

Вислови власні враження від музики. Схарактеризуй фактуру творів та склад виконавців.

та

. Це павана, гальярда, бранль, сарабанда, чакона, джига та багато інших. Танці, у яких танцюристи не відривають від землі обидві ноги одночасно, стали називати «нижніми», або «низькими танцями», а енергійні, і стрибками, і підйомами партнерки, здебільшого належать до «високих танців».

Амброзиус Бенсон «Елегантна пара танцює на галявині», до 1550 р. Ознайомся зі

Переглянь відео. Поділися своїми враженнями. Повтори рухи танцю, що сподобався, за

покликанням https://cutt.ly/MejIsuM0, https://cutt.ly/XejIdaWc або QR-кодом.

Танці епохи Відродження: павана, гальярда. Розучи та виконай каноном

покликанням https://cutt.ly/iejIfrvm або QR-кодом. Виконай його каноном із однокласниками на бажання.

допомогою світлотіні передається об’єм і характерні

лися передавати

Відродження – Донателло. Він відроджує античний досвід зображення людської постаті на повний зріст за законами пластики, розробленими ще в Греції, але забутими в Середньовіччі, коли скульптура фактично зводилася до архітектурного оздоблення. Головним мотивом скульптури доби Відродження

була орієнтація на античні зразки і

зображення зовнішньої та внутрішньої краси людини.

Архітектори епохи Відродження запозичили характерні риси римської

Леонардо да Вінчі — справжній геній епохи Відродження Відомий своїми культовими роботами, такими як «Мона Ліза», «Тайна вечеря». Його мистецтво бездоганно поєднало науку, анатомію та естетику Гостра спостережливість і прискіплива увага до деталей зробили його одним із найвпливовіших художників усіх часів.

баченням

Епоха Відродження відкриває нову сторінку в розвитку мистецтва театру, це пов’язано з трьома країнами: Італією, Іспанією та Англією. Італійський театр дель арте, який бере свій початок у народних виставахфарсах (комічні

комедія» Аріосто, Макіавеллі, Аретіно та інших. У першій половині XVI століття реформатором цього жанру стає Анджело Беолько (Рудзанте), який пише вистави для

карнавалу на народному діалекті, впроваджує

в драматичну дію танець і музику. Це стає

основою театру масок, який вперше згадується в 1555 році. Комедія дель арте, або комедія

масок (італійською commediadell’arte–«артистична комедія»)– вид італійського народного (майданного) театру, спектаклі якого створювалися методом імпровізації, на основі сценарію, що містить коротку сюжетну лінію, за участю акторів у масках.

Вега створив класичну іспанську драму,

комічне і трагічне, наповнив її інтригою. Вершиною театру Відродження став англійський театр.

починає діяти низка публічних театрів –«Глобус»,«Куртина»,«Троянда», «Лебідь»,«Фортуна» та інші.

Родоначальником ренесансної трагедії, яку він писав білим віршем, вважають Крістофера Марлоу (1564—1593).

Драматург писав п’єси білим віршем.

Це стало особливістю цього жанру. В його п’єсах «Тамерлан Великий», «Трагічна історія доктора Фауста», «Едуард Другий» англійська монархія бачила загрозу. Одним із найвідоміших драматургів-англійців доби Ренесансу вважають Вільяма Шекспіра (1564—1616), автора принаймні 17 комедій, 10 хронік,11 трагедій. Серед них найвідоміші – трагедії «Гамлет», «Отелло»,«Король Лір»,«Ромео і Джульєтта», комедія «Багато галасу даремно» та інші. Шекспір

з акціонерів театру «Глобус». Саме в цей час починається створення постійної професійної театральної трупи, театр асоціюється тепер не лише з іменем драматурга, зростає значення режисерів та акторів.

Про Марлоу та Шекспіра.

Театр «Глобус».

Екскурсія до лондонського театру «Глобус».

Переглянь за покликанням https://cutt.ly/tejIgKGY, https://cutt.ly/EejIjCVA, https://cutt.ly/FejIloaD або QR-кодом.

Познайомся

ренесансні елементи проникають

багатоголоссям. З XVI

церковними братствами; найкращі

Особливо прославився хор Києво-

академії у кількості понад 300 осіб. Ренесансна доба подарувала Україні

Мартин Леополіта, або Мартин зі Львова, (1530—1589)– українець

ням, композитор, якого вважаюєть одним із найяскравіших представників польської ренесансної музики. Його музика, як і творчість, впливала на становлення українського багатоголосного

Найпоширенішою темою історичних пісень і дум українського Ренесансу XIV—XV століть були думи про героїчну боротьбу українського народу проти турецько-татарських загарбників та про турецьку неволю. Найдавніші українські думи – думи про турецьку неволю («Плач невольників»,«Маруся Богуславка»,«Утеча трьох братів із Азова»), про героїчну смерть козака («Про Хведора Безродного», «Іван Коновченко»), про щасливе повернення козаків з неволі («Самійло Кішка»,«Олексій Попович»).

У польських хроніках XV—XVI століть уперше згадуються кобзарі та лірники – народні співцімузиканти, які складають і виконують думи, пісні й інші твори. Супроводжували вони свій спів грою на кобзі та колісній лірі.

покликанням https://cutt.ly/3ejIxZFp

https://cutt.ly/7ejIvzLI, https://cutt.ly/KejIbCDz, https://cutt.ly/8ejIQuWn, https://cutt.ly/5ejIWXJb або QR-кодом.

Ричеркар з органної табулатури Мартина Леополіта. Фрагмент псальми «Іоан Предтеча»,

Речі Посполитої працювали іноземні спеціалісти, втілюючи найвідоміші досягнення європейського фортифікаційного мистецтва. У замковій архітектурі

культовою архітектурою, споруди якої

, карнизи, фризи, пілястри і капітелі, сюжетні рельєфи та об’ємні статуї. Орнаменти використовували переважно рослинні. Видатними зразками ренесансного поєднання скульптури і архітектури є каплиці Боїмів та Кампіанів у Львові.

про

https://cutt.ly/VejUQToV або QR-кодом.

Надгробна скульптура теж відображала

Ренесансу. Заможні роди магнатів та

померлих багатими надгробками

тальність, збільшився декор. Художники перестали зображувати середньоземноморський

рис і

суспільстві людей, тому

шляхетність образу, характеризувалися

форми, сухістю малюнка.

7. Обери правильну відповідь.

Як в епоху Середньовіччя називали мандрівних поетів-бардів?

а) трубадури, жонглери, трувери, мінезингери; б) трубадури, жонглери, трувери, мінезингери, скоморохи;

в) трубадури, трувери, мінезингери, скоморохи; г) жонглери, трувери, мінезингери, скоморохи.

8. Установи відповідність.

Ренесанс

Середньовіччя

Античність

Візантійське

мистецтво

https://cutt.ly/LekuUuk9 https://cutt.ly/qekuILue https://cutt.ly/yekuL1JF https://cutt.ly/rekuXgPN



 Яку назву отримав стиль скіфських

 Який з елементів мови мистецтва

характер поверхні?

 Як називають

Відродження?  Як називають головну

мистецтва.

 Одноманітність будівельного матеріалу, відсутність

сприяли

Єгипті.

 Суспільним ладом трипільців був матріархат.

 Україна-Русь продовжувала мистецькі традиції

Вітражі

На початку XVI століття в Італії зароджується бароко (від португальського barroco–«перлина неправильної форми»). Формуючись на хвилі кризи гуманізму, економічного та політичного занепаду, воно поєднало в собі готику з Відродженням, а бажання насолоджуватися життям, мистецтвом і природою – з трагічним розчаруванням світу,«залишеного Богом». Цей стиль до кінця XVII століття поширився не лише в Європі, а й на інших частинах світу, зокрема в Америці. Основні риси бароко – парадність, урочистість, пишність, динамічність і химерність. У музиці цей стиль панував між 1600 та 1750 роками. Він уперше продемонстрував можливості глибоко та всебічно передавати світ душевних переживань людини засобами

музичного мистецтва.

Провідне місце в бароковій музиці посідає опера. У цей період в італійській опері відбувається перехід від зовнішньої декоративності до глибокого драматизму та реалістичності у творчості Антоніо Честі та Клаудіо

такою вона поширилася

Європи. Проте вже в XVII столітті зароджуються як національне явище німецька опера (Райнгард Кайзер)

Райнгард Кайзер (1674–1739)

Жан Батіст Люллі (1632–1687)

для бароко, та його визначенням

https://cutt.ly/FeT6Tz3I або QR-кодом.

Основним музичним інструментом бароко став орган як у духовній, так і у світській музиці. Також популярними були клавесин, віола,

склад камерного струнно-смичкового та дерев’яно-духового ансамблю. Стиль бароко

https://cutt.ly/ceT6IrtL або QR-кодом.

https://cutt.ly/YeT6I4Q5, https://cutt.ly/deT6OAZ1, https://cutt.ly/CeT6DQwY або QR-кодом.

Лоренцо Берніні «Свята Тереза», фрагмент

Лоренцо Берніні. «Викрадення Прозерпіни», фрагмент

, багату на скульптурний декор. Куполи стають багатоярусними

складних

деталі бароко – теламон (атлант), каріатида й маскарон.

Епоху Бароко часто називають «золотим віком» в українському мистецтві.

На західноукраїнські землі цей стиль

прийшов на зламі XVI—XVII століть як суміш

стилів маньєризму, раннього бароко і залишків пізнього Відродження. Опираючись на

місцеві традиції та зберігаючи основні тенден-

ції західноєвропейського бароко, в Україні з

кінця XVII століття до кінця XVIII століття створено шедеври бароко, що увійшли в

золоту скарбницю нашої держави. На території Гетьманської України з XVII ст. зароджується українське бароко, яке нерідко називають козацьким, бо саме козаки стали потужною культурною силою, причет-

ною до духовних шукань свого часу, та носіями нового

Музична освіта та книгодрукування сприяли появі посібника для композиторів і співаків «Мусікійська граматика» Миколи Дилецького (1675). Цей посібник став першою спробою узагальнити музично-теоретичні знання в Європі. Його автор був одним із найвидатніших творців партесної музики: як теоретик і педагог він створив школу, з якої вийшло чимало визначних композиторів XVII—XVIII ст. Партесний спів (з латинської partes–«частини»,«партії»,«голоси»)– вид церков-

ного багатоголосного хорового співу, який на

початку XVII століття замінив одноголосний знаменний спів.

Кількість партій коливалася від 3 до 12, іноді досягала 48, але вони включали 1—2 співаків. Визнач, скільки виконавців могло виконувати

Тому партесний спів слід віднести скоріше

до хорового. Виконавцями

спеціально

Квінтове коло в «Мусікійській граматиці» Миколи Дилецького

, та дорослі професійні співці-чоловіки. Кожна партія записувалася в

звідси назва «партесний»). Іноді такі книжечки губилися,

твору. Найхарактерніший жанр партесної музики

Особливості

https://cutt.ly/LeT6GCCF або QR-кодом.

покликанням https://cutt.ly/AeT6Xgoh, https://cutt.ly/yeT6X9Bm або QR-кодом.

і.

внесок у збереження його творів зробив український мистецтвознавець, директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький. На честь скульптора випущені пам’ятні марка та монета, встановлено пам’ятник.

сприяла тому, що з кінця XVII століття Франція

мод, а бароко поступається місцем стилю

якого характерні хвилясті лінії, мушлі,

та

перенасиченість оздоб. Рококо – галантний, реверсований (зворотний) стиль щодо бароко, у другій половині XVIII століття він дійшов і до України. В Німеччині його іноді називають «стилем перук», у Франції –«стилем Луї XV».

Впізнаваними рисами рококо є легкість, примхливість, ніжні пастельні кольори. Візитівкою цього стилю стала мушля (rocaille), яку можна було побачити як в архітектурній композиції, так і

орнаментах декоративно-ужиткового мистецтва. У період

розвивається мистецьке ремесло – ткацтво, ювелірство,

творах українських композиторів Максима Березовського та Дмитра Бортнянського. Музичне рококо вирізняється великою кількістю дрібних звукових прикрас і завитків (так звані «мелізми», схожі на звивисті лінії стилізованих мушель «рокайлів»). Композитори віддавали перевагу камерній музиці, грайливим, кокетливим і галантним образам, які панували також у великих формах (опера, балет, кантата).

Що таке мелізм? Дізнайся за покликанням https://cutt.ly/5eT6VRcE або QR-кодом.

В інструментальній музиці голов-

ним жанром стає пасторальна або танцювальна мініатюра. Музика звучала на світських прийомах і під час трапези. Незмінною популярністю користувалися яскраві п’єси для клавесина, саме він у епоху Рококо переживає свою найбільшу популярність. Невеликий за розміром інструмент з тихим, згасаючим звучанням, що спонукає використовувати велику кількість дрібних нот для

заповнення простору. Навіть зовнішній вигляд інструмента вигадливий, у ньому багато дрібних прикрас і деталей, що відповідає стилю рококо.

Клавесинні сюїти Франсуа Куперена та

мініатюри, які можна виконувати як самостійні п’єси з простою, прозорою гармонією, в яких часто застосовувався

наслідування

Інтер’єри палаців

Пастельні кольори.

Легші і зручніші меблі.

Уникнення прямих кутів.

Хвилясті візерунки.

Помпезний декор

Живопис

Пастельна гама кольорів.

Легковажний сюжет.

Галантні сцени

Мода рококо

Пишні перуки, дорогі тканини. Мереживо, корсети, підбори.

Багатошарові спідниці й глибокі декольте.

Накладні родимки-«мушки». Косметика і для жінок, і для чоловіків

Скульптура Інтер’єрна та паркова. Образи напівоголених богинь.

Елегантні форми. Міфологічні герої. Купідони «путті»

Мистецькі ремесла Ювелірні вироби. Ткацтво. Меблі. Обробка каменю. Виробництво порцеляни

європейському мистецтві, який

розквіту досяг у Франції (XVII ст.),

часто іменують «стилем Луї XIV». Він

світом, зберігаючи свої позиції

першої чверті XIX ст. у деяких країнах. Людина цієї

побожною, але вона повинна плекати свою внутрішню свободу на основі раціоналізму.«Хто згідно з правилами працює , той творить високе мистецтво»,– говорив французький поет Ніколя Буало.

Визначними рисами класицизму стали :

 раціоналізм (художні твори будують на засадах розуму, а не почуттів);

 наслідування зразків античного мистецтва;

 нормативність, канонічність, встановлення вічних і непорушних правил і законів;

 аристократизм, орієнтування на смаки вищої суспільної верстви;

 ієрархія жанрів: поділ на «серйозні»,«високі»(трагедія) та «низькі»,«розважальні»(комедія).

чітко виражена мелодія у верхньому голосі супроводжується струнким акомпанементом інших партій. Хоча поліфонія ще

простежується у творчості ранніх класиків (Жана Батіста Люлля, Крістофа Віллібальда Глюка).

Для класицизму характерні чіткі музичні форми. Саме в цей

період остаточно сформувалася сонатна форма, заснована на розробці й протиставленні двох контрастних тем (головної

Експозиція: головна партія (Т), побічна (D),

заключна

Розробка: елементи тем у розвитку та взаємодії

Реприза: головна, побічна, заключна партії (Т)

І частина Швидка Сонатне Алегро

тональність;D– тональність V ступеня

Симфонія

ІІ частина Повільна Довільна форма, часто варіаційна ІІІ частина Жвава (менует чи скерцо) Тричастинна, Рондо ІV частина Швидка Сонатне Алегро чи Рондо

Система жанрів, форм і правил гармонії, що була розроблена віденською школою, зберігає своє значення й досі. У цей період сформувався склад сучасного симфонічного

композитор усіх часів і народів. Проживши коротке життя, він залишив велику та різноманітну музичну спадщину. У його доробку 41 симфонія,21 опера,19 мес, Реквієм та багато

творів інших жанрів. Найбільшим його досягненням вважають опери, у них він показав себе як видатний музикант і талановитий драматург,–«Дон Жуан», «Весілля Фігаро»,«Чарівна флейта».

Дізнайся більше про життя і

покликанням https://cutt.ly/ReUzCVnL

, 83 квартети. Йозеф Гайдн – автор музики гімну Австро-Угорщини, що згодом стала основою гімну Німеччини.

Дізнайся більше про життя та творчість Йозефа Гайдна за

покликанням https://cutt.ly/GeUzLIAv або QR-кодом.

Прослухай симфонії Йозефа Гайдна за

покликанням https://cutt.ly/SeUzXGQ6 , https://cutt.ly/keUzCv4X або QR-кодом. І частина Симфонії № 103 «З тремоло литавр». Фрагмент І частини Симфонії № 83 «Курка». Наприкінці XVІІІ століття

чість

за покликанням https://cutt.ly/WeUz7ZTM або QR-кодом.

Прослухай твори Людвіга ван Бетховена

покликанням https://cutt.ly/heUz5gG5, https://cutt.ly/reUz5Gd4, https://cutt.ly/KeUz6op2 І частина Симфонії № 5 «Стук долі».

Фрагмент з фіналу Симфонії № 9, ода «До радості».

І частина Сонати № 8, «Патетична».

ПОРТИК —

галерея з відкритою

колонадою на

поздовжньому боці будівлі перед фасадом.

КОЛОНАДА — ряд колон, об'єднаних горизонтальним перекриттям.

єгипетської цариці Клеопатри і римського правителя

класицизму.

її портретах антична простота поєднується з емоційністю і національним колоритом.

НІКОЛА ПУССЕН Головними ознаками його портретів були

сформували традиції українського класицизму. Крім традиційного класицизму на

українських землях побутував ранній класицизм (1762—1796 роки); ампір (революційний класицизм)(1801—1825 роки); пізній класицизм (1825—1855 роки).

Частина України того часу входила до складу Російської імперії, відповідно

визначні українські митці творили при

дворі російського монарха. Український музичний класицизм представлений хоровою, камерно-інструментальною та

оперною творчістю Дмитра Бортнянсь-

кого, Максима Березовського, хоровими творами Артемія Веделя, Степана Дехтеревського, інструментальними творами Івана Хандошка та ін. Тогочасна музична практика опиралася на зразки

. У колах дворянства модною була європейська музика, автори

особливості цього жанру. Українська професійна музика

- фрагменти тексту могли вільно повторюватися, переставлятися місцями тощо;

- перевагу надавали поліфонічній фактурі, в якій коротка тема проводилася в новій варіації, характерній для форми фуги; - простота та ясність викладу, наспівна мелодика, яка спиралася на народну пісенність; - запис твору за допомогою партитури з італійськими позначеннями темпу та динаміки. У творчості найвидатніших вітчизняних композиторів того часу –Максима Березовського, Артемія Веделя

хоровий концерт досяг вершини свого розвитку.

Пригадай, які твори цих

Максим Березовський (1745–1777)

інструментального

українським мелосом. Бортнянський потрапляє в знамениту Болонську академію, де тоді ж навчався Вольфганг Амадей Моцарт. Саме в Італії Дмитро почав писати опери, які ставили у венеційському театрі «Сан Бенедетто». Так з-під його пера

Дмитро Бортнянський (1751–1825)

вийшли «Креонт»,«Алкід»,«Квінт Фабій». Бортнянський втілив у своїх творах принципи тогочасної класичної опери: звернення до античних сюжетів, використання високих морально-етичних ідеалів, дієвість та драматичну напругу сценічного розвитку, простоту та ясність музичних виражальних засобів, позбавлення арій надмірної віртуозності, посилення виразності речитативів, ролі хору, оркестрових і балетних епізодів. Зокрема, він плідно працював у жанрі хорового концерту (35 концертів), започатковував в українській музиці низку камерно-інструментальних жанрів.

шлях Дмитра Бортнянського за покликанням https://cutt.ly/0eIUb4YD або QR-кодом.

Прослухай твори Дмитра Бортнянського за покликанням https://cutt.ly/geIURsU4, https://cutt.ly/qeIURAAI, https://cutt.ly/yeIURKfp

Арія Федеріко з І дії опери «Сокіл» (фрагмент).

Фрагмент Хорового концерту № 15

Ре мажор «Приідіте, воспоім».

І частина Концертної симфонії Сі-бемоль мажор.

Артемій Ведель – композитор, чий стиль має яскравий національний характер. Його твори вирізняються емоційністю, наявністю

Дізнайся більше про життєвий

Веделя за покликанням https://cutt.ly/7eIURBvf або QR-кодом.

Прослухай твори Артемія Веделя за

покликанням https://cutt.ly/heIUR7bJ, https://cutt.ly/ieIUTjIH або QR-кодом. Хоровий концерт «Доколе, Господи». Пасхальний тропар «Христос воскрес».

Вислови власні враження від прослуханих творів. Схарактеризуй музичні образи, виконавські склади у творах,

найбільше запам’яталися.

Григорій Сковорода (1722–1794)

тителю, поету, митцю, педагогу. Він був багатогранним музикантом, грав на багатьох інструментах, укладав своєрідні пісні-роздуми про життя, сатиричні твори.

Прослухай канти Григорія Сковороди за покликанням https://cutt.ly/qeIUYoV0, https://cutt.ly/yeIUYxFK

прикрашати фасади

увінчувати аттики круглою скульптурою. Тематика рельєфів була переваж-

но міфологічною.

Перлинами класичної скульптури є

статуї давньогрецьких та римських богів

Наприкінці XVІІІ століття в

Німеччині, Великій Британії та

Франції виник новий ідейний рух у мистецтві – романтизм (франц. romantism–«таємниче»,«дивне»,«нереальне»). До кінця XVIII

століття — першої половини XIX століття він охопив інші країни Європи, Північної та Південної Америки. Його представники

виступали проти канонів класицизму. Вони висували на перший

план духовно-творче життя людини, сповнене сильних почуттів. У

Франсуа Рюд. «Виступ добровольців на захист батьківщини» («Марсельєза»)

своїх творах використовували фольклор та історичні, фантастичні теми. Провідними мотивами романтизму стали самотність, світова скорбота (національна туга), романтичний

збігається

час народи узаконюють свої

до формування національних

язку з літературою

романтизм умовно поділяють на три етапи:

 ранній час (Франц Шуберт, Нікколо Паганіні, Джоаккіно Россіні та ін.);

 зрілий (1830—1850-ті рр.) (Фридерик Шопен, Роберт Шуман, Гектор Берліоз, Ференц Ліст);  пізній (до кінця XIX ст.) (Йоганнес Брамс, Антон Брукнер, Ріхард Вагнер та ін.).

школи:  польська (Фридерик Шопен, Станіслав Монюшко

жіх Сметана, Антонін Дворжак);

(Ференц Ліст);  норвезька (Едвард Гріг);  іспанська (Ісаак Альбеніс);  фінська (Ян Сібеліус). Провідною в романтизмі стала тема особистої драми самотнього, ніким не визнаного художника. Усе це сприяло появі нових форм і засобів виразності.

симфонічному жанрі перевагу віддають великим складам оркестрів із застосуванням видових інструментів, зростає роль духових та ударних. Симфонія стає простішою, тепер вона найчастіше одночастинна, у ній переважає наскрізний розвиток. З’являються нові жанри: симфонічна поема, симфонічна фантазія, концертний етюд та інші. Митці все частіше звертаються до програмної музики. Водночас більшої ваги набувають жанри мініатюри як вокальної (пісня, романс, балада, хор), так і інструментальної (прелюдія, п’єса, скерцо, етюд, полька, вальс, експромт, ноктюрн, музичний момент, пісня без слів та інші).

Що таке програмність та які із запропонованих творів є програмними, дізнайся за покликанням https://cutt.ly/keIIy35O або QR-кодом.

У період романтизму великий інтерес

та інструментальні

Шуберт, Фридерик Шопен та інші композитори. Нове бачення розвитку опери через системи лейтмотивів презентує Ріхард Вагнер.

Франц Петер Шуберт – австрійський ком-

позитор, основоположник романтизму в музиці, автор понад тисячі музичних творів, серед яких близько 600 пісень, дев’ять симфоній, велика кількість творів камерної та літургійної музики.

Прослухай твори Франца

https://cutt.ly/OeIIoJXk, https://cutt.ly/peIIpcq6, https://cutt.ly/xeIIp4af

або QR-кодом.

«В дорогу» із циклу «Красуня

млинарка».

Фрагмент Симфонії сі мінор № 8, «Незакінчена».

Музичний момент № 3, фа мінор.

Фридерик Франсуа Шопен – польський

композитор-романтик і піаніст. Шопен став

засновником польської музичної школи. Писав

твори винятково для фортепіано. Шопен розкрив багатющі можливості фортепіанної фактури, його музика вирізняється мелодизмом, гнучкістю, поетичністю. Він став творцем жанру фортепіанної балади, відродив жанр прелюдії, створив художні зразки концертного етюду та наповнив новим змістом вальс і мазурку. Твори Шопена стали основними в

Фридерик Шопен (1810–1849)

Шопена

покликанням https://cutt.ly/HeIIaO2J або QR-кодом.

Прослухай твори Фридерика Шопена за покликанням https://cutt.ly/beIIsfRj, https://cutt.ly/aeIIsGsa, https://cutt.ly/8eIIdE4u

або QR-кодом.

Ноктюрн № 20, до-дієз мінор.

Вальс № 2, опус 64.

Прелюдія № 4, опус 28, мі мінор.

Ференц Ліст – угорський композитор, піаніст, педагог, диригент, публіцист, засновник угорської композиторської школи. Він став першим піаністом, який виступав із сольними концертами, завдяки чому заслужив визнання і вважається майстром своєї

Ліст (1811–1886)

Дізнайся

покликанням https://cutt.ly/1eIIcYE4 або QR-кодом.

Прослухай твори Ференца Ліста за покликанням https://cutt.ly/CeIIvgfd, https://cutt.ly/ceIIvJH2, https://cutt.ly/2eIIbv0k

або QR-кодом.

Етюд № 3, транскрипція твору

Нікколо Паганіні «Кампанелла».

Ноктюрн № 3, «Мрії кохання».

Фрагмент симфонічної поеми № 6, «Мазепа».

Епоха Романтизму в історії музичного театру розпочинається балетом «Сильфіда»(1832). Творці «Сильфіди»–

лібретист Адольф Нуррі, композитор Жан-Мадлен Шнейцгоффер, балетмейстер Філіппо Тальоні. В основі сюжету шотландська легенда про казкову діву

повітря. В балеті по-новому трактується форма, танець витісняє пантоміму і стає головним засобом виразності

твору.

характерний

виконавиці ролі Сильфіди Марії Тальоні, саме в ньому

Марія Тальоні в образі Сильфіди. 1832 р

став відображати образ нової людини, звільненої від умовностей та театральності. Зникають важкі складні перуки, масивні сукні, надмірні прикраси. Фрак, циліндр, помірно-яскраві кольори та натуральні тканини стають основою чоловічого одягу. Блуза, вузька талія, широкі рукави, відкриті плечі, капелюшок

передаються через фольклор та засвідчують

. В українському мистецтві доби

визначальними стали культ почуттів, звернення до

народних першоджерел, народ-

ного мистецтва, пошук історичної свідомості, ідеалізація мину-

лого та фантастичні мотиви. У музиці романтизму особ-

ливого значення набуває жанр

пісні. В перші десятиліття ХІХ століття відбувалося станов-

лення романтичної народної

пісні-романсу авторського походження з переважанням ліричної тематики («Ой і зрада, карі очі, зрада»,«Сидить голуб

березі»,«Сонце низенько»). Пізніше ці пісні-романси були використані для створення низки визначних театральних постановок, а саме: «Наталка-Полтавка»,«Москаль-чарівник» Івана Котляревського, «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка та інших.

Прослухай зразки пісень-романсів за покликанням https://cutt.ly/VeOynoZH, https://cutt.ly/ieOymndO або QR-кодом.

«Ой і зрада, карі очі, зрада» в обробці

Бориса Лятошинського.

«Сонце низенько» в обробці Миколи Лисенка.

Від середини XIX століття під впливом романтизму відбувається становлення й української композиторської школи. Для інструментальної музики цього

збирання

Найвидатнішим скрипалем періоду романтизму був Гаврило Рачинський (варіації «Віють вітри»,«Ой кряче, кряче молоденький ворон», полонези, вальси). Ілля Лизогуб створив ранньоромантичну віолончельну сонату. У Східній і Наддніпрянській Україні творили Семен Гулак-Артемовський, Микола Аркас, Петро Ніщинський, Петро Сокальський, Михайло Колачевський. Семен Степанович Гулак-Артемовський –український композитор, співак-баритон (бас-

баритон), драматичний артист, драматург, автор однієї з перших опер на україномовне лібрето – опери «Запорожець за Дунаєм»(1863 р.).

Дізнайся більше

https://cutt.ly/EeOymZdM або QR-кодом. Прослухай оперу

ГулакаАртемовського

https://cutt.ly/beOyQlUG, https://cutt.ly/keOyWNJa, https://cutt.ly/xeOyEjBD або QR-кодом.

В українській музиці з’явилися і романтичні симфонії: симфонія невідомого автора 1809 року, симфонії Михайла Вербицького.

Пригадай, з яким визначним музичним твором пов’язане ім’я Михайла Вербицького.

Михайло Вербицький – український композитор, диригент та священнику Української греко-католицької церкви, який розвинув хоровий стиль

(1815–1870) Семен Гулак-Артемовський (1813–1873)

Дізнайся більше про життєвий і творчий шлях Михайла Вербицького за покликанням https://cutt.ly/jeOyEGao

або QR-кодом.

Прослухай твори Михайла Вербицького за покликанням

https://cutt.ly/OeOyTE3L, https://cutt.ly/zeOyT0lr, https://cutt.ly/GeOySp82

або QR-кодом.

Симфонія № 10, присвячена Оресту

Сінкевичу.

«Алилуя» в обробці Станіслава

Людкевича.

Полонез для скрипки з оркестром.

Українські композитори доби Романтизму вирізняються оригінальним поєднанням західноєвропейської

особливо

він підтримував усе українське.

як засновник української

шив спадщину в усіх можливих жанрах (опери, сонати, камерні жанри, пісні, хори, кантати, цикли та багато інших). Він був чудовим педагогом і віртуозно володів фортепіано. У 1904 р. в Києві завдяки коштам, зібраним громадою з нагоди ювілею Миколи

Микола Лисенко (1842–1912)

Лисенка, була відкрита перша українська музична школа. Композитор був співзасновником музично-хорового товариства «Київський Боян». До найвідоміших творів Лисенка належать музика гімнів «Молитва за Україну» та «Вічний революціонер», опери «Тарас Бульба», «Наталка-Полтавка

Прослухай твори Миколи Лисенка за покликанням

https://cutt.ly/YeOyFwoa, https://cutt.ly/4eOyFPdK, https://cutt.ly/7eOyF5zD, https://cutt.ly/6eOyGnhi, https://cutt.ly/YeOyH9rr або QR-кодом.

Запорозький марш.

Вальс «Розлука».

Хор «Вічний революціонер» на слова

Івана Франка.

Пісня Виборного «Ой під вишнею».

Пісня Наталки «Ой я дівчина Полтавка»

з опери «Наталка-Полтавка».

Вислови власні враження від прослуханих творів. Схарактеризуй музичні

Лисенка. Досліди:

Миколи Лисенка

Іде козак до дівчини та все тюп, тюп, тюп, тюп.

Пливе човен, води повен, та й накритий листом.

Не хвалися, дівчинонько, червоним намистом. Бо прийдеться, доведеться намисто збувати, Молодому козакові тютюн купувати. Пливе човен, води повен, та й накрився лубом. Не хвастайся, козаченьку,

розглядати реалізм як

правдиве зображення навколишнього світу характерне

часів. Тому виокремлюють такі періоди його розвитку:

 античний реалізм;

 реалізм епохи Ренесансу;

 просвітницький реалізм;

 реалізм XVIII—XIX століть;

 неореалізм (реалізм XX століття).

Реалізм – це напрямок у мистецтві, представники якого прого-

лосили головним принципом своєї творчості прагнення передати правду життя. Саме в середині ХІХ сто-

ліття на території Франції формується стиль, завданням якого є достовірне відтворення дійсності. Дуже часто це поняття збігається з

елементарним копіюванням деталей, але фотографування не завжди можна назвати мистецтвом. Зайвим

абсолютно тотожний

дійсного відтворення

, всебічне зображення типових подій і характерів у

обставинах, принцип точної відповідності реальній

критеріями

героя пояснюються

реалістичної опери. Одна з найреалістичніших опер Бізе –«Кармен», написана в 1874 році. Головними героями опери стали представники нижчих класів – робітниця сигарної фабрики і

солдат. Правдиве розкриття переживань і пристрастей людей нешляхетного походження, іспанський колорит, багатоплановість і розмаїття народних сцен, напружений хід

драматичних подій – ось головні особливості цієї опери. Найвагомішим

стала передача

Прослухай оперу «Кармен» Жоржа Бізе за покликанням

https://cutt.ly/WePQWhhc, https://cutt.ly/RePQWSmg, https://cutt.ly/9ePQEtcl

або QR-кодом.

Увертюра до опери «Кармен».

Хабанера «У кохання як у пташки

крила» з І дії. Куплети Ескамільо з ІІ дії.

Найяскравішим з-поміж представників італійського (та й світового) реалізму вважають Джузеппе Верді.

Джузеппе-Фортуніно-Франческо Верді –

італійський композитор, диригент.

Творча спадщина композитора величезна: 26

опер, квартет, реквієм і низка дрібних

опусів.

Спираючись на кращі традиції італійської

опери, він створив справді новаторські, глибоко драматичні та психологічно правдиві музичні твори. Найвідоміші серед

Джузеппе Верді (1813–1901)

покликанням https://cutt.ly/GePQEIDX або QR-кодом. Ознайомся з оперною творчістю

https://cutt.ly/iePQRw0a, https://cutt.ly/0ePQRY7h, https://cutt.ly/vePQR1U5, https://cutt.ly/CePQTWJC, https://cutt.ly/MePQTHHC або QR-кодом.

Застільна

смерті

радощів чи турбот. Дізнайся про Соломію Крушельницьку, виконавицю головної ролі в опері «Чіо-Чіо-сан»

https://cutt.ly/pe5LwDpf або QR-кодом.

веристів за покликанням https://cutt.ly/6ePQYfMA, https://cutt.ly/2ePQYMxg або QR-кодом.

музично-театральних. Так, у творчості Миколи Лисенка є чудовий приклад історичної опери, створеної за сюжетом однойменної повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба». У творі простежуються

риси української опери – всепрониклива народність, вірність національним художнім традиціям. Героїко-патріотична ідея набула глибокого узагальненого

втілення в народних характерах. Уперше її було поставлено в 1924 р. у Харкові після смерті автора.

Прослухай номери з опери «Тарас Бульба» Миколи

Для багатьох поціновувачів мис-

тецтва головним обличчям реалізму є французький живописець, скульптор, графік Гюстав Курбе. Його

непересічний талант у відображенні емоцій людей, краси їхньої повсякденної праці здобув світове визнання. Справжнім шедевром

автопортрет, де він

активна українізація самодіяльних театрів та становлення професійних труп. Відтоді тради

провідних акторів у хорі. На початках корифей здійснював контакт між акторами і хором. З часом це поняття вказувало на провідну особу, світило в будь-якій галузі. Чому театр корифеїв?

Театр корифеїв – перша об’єднана професійна театральна трупа, створена у

половині ХІХ століття, до якої увійшли кращі митці української сцени. Назва ж театру пов’язана з книгою «Корифеї української сцени», яку анонімно видали в 1901 р

Марко Кропивницький – український письменник, драматург, театральний режисер, актор, композитор і художник.

З його ім’ям пов’язаний новий етап розвитку реалістичної драматургії.

Нова ера українського театру розпочалася

з постановки безсмертної «Наталки-Полтавки» Івана Котляревського. За словами Миколи Садовського,«перша вистава мала цілковитий, загальний тріумф».

Постановки йшли в Кременчуці, де шанувальники українського театрального мистецтва побачили вистави «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького,«Сватання на Гончарівці»,«Шельменко-денщик» і «Щира любов» Г. Квітки-Основ’яненка,«Гаркуша» О. Стороженка,«Кум-мірошник, або Сатана в бочці» Д. Дмитренка,«Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка» М. Старицького та інші. Дізнайся

покликанням https://cutt.ly/vePQXLB7, https://cutt.ly/3ePQCwC4 або QR-кодом.

Пізніше, в Єлисаветграді

театральна трупа під керівництвом Михайла Кропивницького стає професійним театром високого рівня. Кропивницькому вдалося створити колектив, у якому кожен був не лише яскравою особистістю, а й доповнював гру інших акторів. У репертуар театру, крім авторських творів, входили постановки сватання, весілля, календарно-обрядові пісні. Головною рисою

втратила. Трупа нового єлисавет-

градського театру мала назву «Товариство акторів

складу увійшли такі

майстри сцени, учні Кропивницького, як: Микола Садовський, Марія Заньковецька, Віра Вірина, Іван Загорський, Леонід Манько та інші. Згодом до товариства приєдналися Ганна Затиркевич-Карпинська, Панас Саксаганський, Іван Карпенко-Карий, Марія Садовська-Барілотті та інші. 27 жовтня 1882 року на

театру Трамбицького відбулася прем’єра вистави «Наталка-Полтавка» за твором Івана Котляревського. У цьому спектаклі в ролі Наталки дебютувала на сцені майбутня зірка українського театру Марія Заньковецька. Марія Заньковецька – українська акторка і театральна діячка, провідна зірка українського театру кінця XIX— початку XX ст. Народна артистка Української РСР (1923). Королева українського театру, чиє життя було

та комедії, музики і танців вказує на те, що сьогодні такий театр називали б музично-драматичним. Театр корифеїв тісно співпрацював з провідними українськими композиторами того часу: Петром Ніщинським («Вечорниці», музика до драми «Назар Стодоля»); Кирилом Стеценком («Про що тирса шелестіла» Черкасенка), Миколою Лисенком (музика до 21 вистави та 10 оперет).

У 1885 році трупа Театру корифеїв розділилася на два склади. Один очолив Марко Кропивницький, другий – Михайло Старицький.

Михайло Старицький – український письменник (поет, драматург, прозаїк), театральний і культурний діяч.

Діяльність Старицького в цьому театрі була насамперед меценатською: він віддав на потреби трупи майже всі гроші, отримані за продаж власного маєтку. Завдяки цьому театр успішно гастролював Російською імперією

за покликанням https://cutt.ly/GePQVYaQ, https://cutt.ly/EePQVMcD або QR-кодом. Переглянь

за покликанням https://cutt.ly/GePQBfqv, https://cutt.ly/GePQBIPT, https://cutt.ly/4ePQB09O або QR-кодом.

Фрагмент ІІ дії вистави «НаталкаПолтавка»

Михайла Старицького. І ява, І дія вистави Марка Кропивниць-

https://cutt.ly/9ePQNYPO, https://cutt.ly/IePQN2BM

М. Пимоненка https://cutt.ly/teOD6TZn, С. Васильківського https://cutt.ly/keOFq1Jz, К. Костанді https://cutt.ly/EeOFekD2, М. Башкирцевої https://cutt.ly/ee5LdsXk.

. Збудовані тоді переважно житлові, громадські та промислові споруди вирізнялися виразністю, нескладною, без вигадливих

. Основними матеріалами були скло, залізо, бетон, пізніше – залізобетон.

Твори імпресіоністів краще

життя, розваги, балет, кінні перегони

Вони віддавали перевагу світлим чистим кольорам, уникаючи використання чорного кольору

уловити момент цікавого освітлення, вони писали швидко, широкими

Шукаючи способів передачі в картині всього багатства змін кольору, зумовлених дією сонячного світ-

ла й атмосфери, митці виїжджали

на природу замість роботи в

майстерні. Винахід тюбиків для олійних фарб спростив їм цю роботу, і так сформувалася традиція пленерів (від фр.enpleinair–«на відкритому повітрі»). Сьогодні пле-

нер має величезну популярність серед художників-початківців, а також майстрів пейзажу та флористичних сюжетів.

Франсуа Фюре. «Художниця за

Хоча Вінсента ван Гога вважають художником-постімпресіоністом, його робота «Зоряна ніч»

є впливовим твором мистецтва, який надихнув багатьох художників-імпресіоністів. На картині

яскравими кольорами зображений нічний сільський пейзаж, на якому небо, зорі і місячний серп рухаються в єдиному хвиле-

подібному ритмі.

Вінсент

Імпресіонізм у музиці – це напрямок, що склався у Франції в

останню чверть XIX століття — на початку XX століття насамперед у творчості Еріка Саті, Клода Дебюссі та Моріса Равеля. Його початком можна вважати

1886—1887 роки, коли в Парижі були

опубліковані перші імпресіоністичні

опуси Еріка Саті («Сільвія»,«Ангели» і

«Три сарабанди»). Через п’ять років світ

почув перші твори Клода Дебюссі в

новому стилі, а саме «Післяполудневий

відпочинок фавна». Цей стиль у музиці

став наслідком поширення імпресіонізму в живописі. Композитори-імпресіоністи у своїй творчості використовували теми, засоби виразності, перегукуючись із художниками-імпресіоністами. Так, мелодика в їхніх творах поступилася першістю гармонії, тембру та примхливим, мінливим ритмам. Фактура набула фонового характеру. Ерік Саті зазначав, що своєю творчістю завдячує художникам

принципів, які не відповідають нашим природним прагненням. Я сказав також, що хоча в жодному разі не є антивагнеристом,

ж вважаю, що ми повинні мати власну музику і, якщо можливо, без «кислої німецької капусти». Але чому б

для цих цілей не скористатися такими самими образотворчими засобами, які ми бачимо в Клода Моне, Сезанна, ТулузЛотрека та інших?

сучасне поняття музичного супроводу до кіно, коли написав покадрову музику для експериментальної короткометражки Рене Клера «Антракт».«Меблева» музика Саті вплинула не тільки на «шістку» його послідовників – Луї Дюрея, Даріуса Мійо, Франсіса Пуленка, Артура Онеггера, Жермена Тайфера, Жоржа

Дебюссі, Моріса Равеля, Ігоря Стравінського.

Дізнайся більше про

Прозорий та скупий стиль Еріка Саті, що спирався на символізм живопису Пюві де Шаванна, кардинально відрізнявся

повноцінного імпресіоністичного стилю Клода Дебюссі, на якого вплинули радикальні імпресіоністи – Клод Моне і Каміль Піссаро. Клод Ашіль Дебюссі – французький

композитор, піаніст, диригент, музичний

критик. Його вважають першим композитором-імпресіоністом, який брав активну участь у формуванні нового напрямку мистецтва. Так, Дебюссі писав багато критичних

статей під псевдонімом Месьє Крош. У своїх творах він використовував імпровізаційність та прагнув наповнити музику кольором і світлом.

Творчість Дебюссі стала межею між романтизмом і модернізмом

Віслером Дебюссі говорить про «колір музики». Так, у своїх «Ноктюрнах» 1894 року він створює пряму асоціацію з

однойменними картинами Віслера. За відомим висловом французького поета С. Малларме, композитори-імпресіоністи

вчилися «чути світло», передавати у

звуках рух води, шурхіт листя, подих вітру і переломлення сонячних променів у вечірньому повітрі. Симфонічними

ескізами «Море» Дебюссі талановито втілює пейзажні замальовки.

Дізнайся більше про життя і творчість Клода

Дебюссі за покликанням

https://cutt.ly/wePdhLAR

або QR-кодом.

Прослухай твори Клода Дебюссі

або QR-кодом.

https://cutt.ly/cePdj9GK, https://cutt.ly/1ePdkbGq, https://cutt.ly/bePdkVg5 «Doctor Gradus ad Parnassum» з фортепіанного

куточок».

Симфонічна картина «Хмарини» із симфонічного циклу «Ноктюрни для оркестру і хору». Частина

«Гра хвиль» із симфонічних ескізів «Море».

Ще один яскравий представник імпресіонізму –

, який продовжив пошуки нової музичної мови імпресіоністів через колористичну гармонію та оркестрування, екзотичну ритміку.

Моріс Жозеф Равель – французький композитор, диригент. Він по-своєму сприйняв та використав творчість Франсуа Куперена і Вольфганга Амадея Моцарта, американський

джаз і фольклор Європи та Азії. Їх поєднання збагатило імпресіонізм. Равель дотримувався класичних традиційних форм, натуральних ладів

та посилюються динамічно. Загалом

композитору вдалося передати зростання емоційної напруги через безкінечне

повторення, що нагадує рух спіраллю. Музика балету, танець Іди Рубінштейн, хореографія Броніслави Ніжинської та художнє оформлення Олександра Бенуа створили яскравий ансамбль, що

захопив глядачів. На прем’єрі публіка відреагувала

водночас скандально відвертим

https://cutt.ly/oePdlRMh, https://cutt.ly/dePdzu2a, https://cutt.ly/OePdzbUw або QR-кодом. П’єса «Гра води».

«Болеро».

https://cutt.ly/xePsYVyc або QR-кодом.

Романтичний світ пейза-

жів Архипа Куїнджі був близький до імпресіонізму. Роботи художника тісно пов’язані з Україною, попри те, що він жив і працював у Росії. Тематика багатьох його відомих робіт українська. Твори митця вирізняються

Одним із найяскравіших представників імпресіонізму в музиці є Василь Барвінський, який був несправедливо забутий на

довгі роки через політичні переслідування. Василь Барвінський – український

композитор, піаніст, музичний критик, педагог, диригент, організатор музичного життя. Провідний діяч Союзу українських

професійних музик. Доктор

знавства (1940), почесний доктор Українського університету в

(1938).

сповнена

ка, звуки рідної природи.

або QR-кодом.

солоспіві «Вечірня пісня» на слова Володи-

мира Самійленка. Схожі особливості стилю

помітні в романсі на слова Лесі Українки «Стояла я і слухала весну».

Кирило Стеценко знаний в історії мис-

тецтва як автор опер, вокально-інструментальних творів, обробок народних

Його творчість належить до золотої скарбниці української музики.

Дізнайся

за покликанням https://cutt.ly/TePdYZAN або QR-кодом.

Прослухай солоспіви

https://cutt.ly/iePdUsfU, https://cutt.ly/rePdUKV2, https://cutt.ly/nePdIyn8

або QR-кодом.

«Вечірня пісня» на слова Володимира Самійленка. «Стояла

Українки.

«Заповіт» на слова Тараса Шевченка.

Авторові найвідомішої обробки української народної пісні «Щедрик» Миколі Леонтовичу вдалося довести, що створювати імпресіоністичні музичні картинки можливо винятково хоровою акапельною фактурою. Микола Леонтович – український композитор, хоровий диригент, піаніст, педагог, збирач музичного фольклору, громадський діяч. Автор широковідомих

і творчий шлях Миколи Лентовича за покликанням https://cutt.ly/eePdOai8 або QR-кодом.

Прослухай фрагменти творів Миколи Леонтовича за покликанням https://cutt.ly/AePdISHx, https://cutt.ly/mePdOUeI або QR-кодом.

Хор «Літні тони» на слова Григорія Чупринки. «Прелюд» для хору а cappella.

Захоплення імпресіоністичним звукописом можна

чості Левка Ревуцького, Федора Якименка, Бориса Лятошинського. Імпресіонізм став саме тим напрямком, який показав можливість злиття живопису і музики, просторового та часового мистецтв. Зразком такого поєднання є творчість Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса, литовського художника і композитора, поета.

За своє коротке життя Чюрльоніс створив близько 400 музичних п’єс,300 картин, а також безліч літературних творів, віршів.

Він був професійним композитором, закінчив дві консерваторії. Його симфонічні

поеми «В лісі» та «Море» є гордістю литовської музики, що має органічний зв’язок із живописними полотнами митця. Найкращі картини Чюрльоніса хвилюють саме своїм «музичним живописом». Йому належить

низка музично-візуальних композицій «Гімн

Чюрльоніса за покликанням https://cutt.ly/CePdPw5j

або QR-кодом.

Ознайомся з творами Мікалоюса Чюрльоніса, які створені в різних видах мистецтв, за покликанням https://cutt.ly/UePdPb9X

або QR-кодом.

Що спільного ти віднайшов

Пригадаймо

поєднання елементів різних

- Типовими ознаками якого

ість, динамічність і химерність?

- Який стиль визначав античне

наслідування?

- Як називають

ньому боці будівлі, перед фасадом?

- Як називають село

передві

стилю , а яке – стилю бароко?

Вибери правильну відповідь.

а) симфонії, концерти, опери, сонати;

б) симфонії, мадригали, концерти, опери, сонати;

в) симфонії, концерти, опери, сонати, хорові концерти;

г) симфонії, сонати, хорові концерти.

8. Установи відповідність.

Бароко

Класицизм

Романтизм

Реалізм

Прагнення правдиво відобразити дійсність.

Парадність, урочистість, пишність, динамічність і химерність.

9. Назви особливості розвитку

героя чи героїні. Бекар (♮)

який позначає пониження ноти, що стоїть справа від нього на один півтон. Варіації – видозмінення музичного твору через зберігання основної мелодії та використання спеціальних музичних

Гармонія (з грецької –«зв’язок»,«порядок»,«лад»,«злагодженість»)– термін, що означає «милозвучність»; наука про співзвуччя та акорди, закономірність їх послідовності. Гімн, також славень – урочиста пісня, прославляє кого-небудь або що-небудь (первісно божество). У наш час це урочистий музичний твір, прийнятий як символ

дію, а решту голосів є супроводом

композиторській музиці Європи

XVII—XIX

Джаз (англійською jazz–«ловити»,«збуджуватись»)– вид музичного мистецтва, що виник

серед афроамериканського населення, головною рисою якого є імпровізація, поліритмія, заснована на синкопованих ритмах. Динаміка – сила звучання музичного твору. Дисонанс – негармонійне

триголосна пісня, яка виконується без інструментального супроводу. Кантата (від латинського canto–«співаю»)– концертний твір урочистого або лірико-епічного характеру, що складається з кількох закінчених номерів, виконується співаками-солістами, хором у супро-

воді оркестру. Консонанс – співзвучання, яке сприймається як благозвучне, узгоджене поєднання звуків одночасно. Концерт (жанр)– твір, в основі якого принципи протиставлення

звучання окремих груп виконавців або виконавського колективу і соліста.

Літургія – християнське богослужіння, основою якого є таїнство причастя.

Мажор (ідентичний іонійському ладові Давньої Греції)– лад, в основі якого мажорний тризвук, має світле забарвлення.

Меблева музика –«музика як частина інтер’єру»(musique d’ameublement), різновид фонової музики, автор якої Ерік Саті.

Мінор (ідентичний еолійському ладові Давньої Греції)– лад, в основі якого мінорний тризвук, має сумне забарвлення.

Модернізм (дослівно –«осучаснений», від лат.modernus–«сучасний»)– мистецький рух, який об’єднав у собі стилі та течії

західноєвропейського мистецтва кінця XIX— початку XX століть. Мотив (від латинського motus– рух)– послідовності звуків, які об’єднані навколо сильної долі та мають самостійне виразне значення. Обробка – видозмінення музичного твору шляхом спеціальних музичних прийомів, при якому зберігається основна мелодія. Ораторія (від латинського oro–«говорю»,«багато розмовляю») – великий концертний твір на певний сюжет для солістів, хору і симфонічного оркестру.

Поліфонія – вид багатоголосся, в якому кожен голос або групи голосів є самостійними та рівноправними у своєму розвитку. Програмна музика – інструментальна музика, написана на певну тему (сюжет), викладену в словесній,

контрастних частин.

Тембр – забарвлення звучання голосу людини

музичного інструмента.

Темп – швидкість виконання музичного твору або

частини цього твору.

Фактура музична

технічний

, одноголосною (монодія), гомофонною та ін. Фонова музика – це музика, яка звучить як тло під час якоїсь події чи діяльності, але учасники цих дійств не приділяють їй активної уваги. Цикл вокальний – музичний твір, який складається

романсів, об’єднаних

інструментальних

Ампір (від фр.empire–«імперія»)– стиль у

архітектурі й декоративному мистецтві,

часи імперії Наполеона І. Анімалістичний жанр (від. лат.animal–«тварина»)–зображення тварин у живописі, скульптурі, графіці, декоративно

Батальний жанр (від. фр.batalle–«битва»)– жанр образотворчого мистецтва, сформований у XV—XVI ст., головне місце в якому займають сцени битв та воєнних походів. Відродження, або Ренесанс (від фр.renaissance–«відродження») – культурно-історична епоха, яка відзначила

Середньовіччя до Нового часу. Вітраж (фр.vitrage, від vitrum–«скло»)– будь-яка перегородка із фрагментів різнокольорового скла, скріплених свинцевим дротом таким чином, щоб із них складались образотворча композиція або орнаментальний малюнок.

Горельєф від (фр.haut-relief–«високий рельєф»)– різновид

випуклого рельєфу, де зображення виступають над площиною більш

ніж на половину свого об’єму.

Готика – стиль, що зародився у Франції в другій половині ХІІІ ст. В Італії відображений у культурі міст-комун, у Франції – у художньому стилі королівських дворів та архітектурі соборів. Гравюра – вид графіки, при якому зображення є друкованим відбитком рельєфного малюнка, нанесеного на дошку гравером. Дольмен (фр.dolmen, від бретонського tol–«стіл»imen–«камінь»)– стародавнє поховання (III—II ст. до н. е.), що являє собою споруду, складену з величезних кам’яних плит, поставлених вертикально і покритих однією чи кількома плитами зверху.

Доричний ордер – один із трьох основних архітектурних ордерів відрізняється відсутністю бази з вертикальними жолобками на стовбурі.

Еклектика (від гр.eklektikos–«вибирати»)– механічне з’єднання різних, часто протилежних принципів. Жанр історичний – один з основних жанрів образотворчого мистецтва, присвячений зображенню історичних подій минулого й сучасності, соціально значущих явищ в історії народу.

Жанр побутовий – жанр образотворчого мистецтва, присвячений зображенню повсякденного приватного і громадського життя. Імпресіонізм (від фр. іmpression–«враження»)– напрямок у мистецтві XIX— поч.XX ст., зорієнтований на зображення швидкоплинних вражень від реального світу в його русі та мінливості.

Іонічний ордер – один із трьох основних архітектурних ордерів. Має струнку колону з базою, стовбуром, пронизаним вертикальними жолобками (канелюрами).

Капітель (від лат.capitellum–«голівка»)– верхня частина колони, стовпа або пілястри. Карикатура (італ.caricatura, від caricare–«перебільшувати»)–основна форма образотворчої сатири, зображення, в якому комічний ефект створюється перебільшенням і загостренням характерних рис, у поєднанні реального й фантастичного. Має соціально-критичну спрямованість.

Каріатиди (гр. καρυάτιδα)– скульптурні зображення

фігур, що слугують опорами. Класицизм (від лат.classicus–«зразковий»)– художній стиль у мистецтві, для естетичної теорії якого характерні раціоналізм, завершені гармонійні форми, монументальність,

, урівноваженість композиції. Курос (від гр. κοῦρος –«хлопець»)– тип архаїчної статуї

випростаного хлопця (чоловіча репліка кори). Левкас (від гр.leukos–«білий»)– шар ґрунту із суміші гіпсу й крейди, який використовували у візантійському та середньовічному живописі.

Мистецтво садово-паркове – мистецтво створення садів, парків та інших озеленених територій.

Мистецтво сакральне – мистецтво культового призначення (у

православ’ї, католицизмі, ламаїзмі та деяких інших релігіях).

Мозаїка (фр. mosaïque)– образотворча техніка, суть якої

в підборі й припасуванні один

смальти

живопис

(

фр.ofort–«

Перспектива (фр.perspective, від лат.perspicio–«ясно бачу»)–спосіб, яким той чи той художник у конкретний історичний період

передає своє бачення простору в різних епохах і культурах.

Пілястр (від лат.pila–«колона»,«стовп»)– плаский вертикальний прямокутний у плані виступ на стіні або стовпі

стіну.

Пленер (від фр.enpleinair–«на свіжому повітрі»)– правдиве

характером. Романський стиль – художній стиль (названий за аналогією з романськими мовами), для якого характерне наївне бажання зв’язати всіх однією-єдиною формою – римською культурою та мистецтвом. Фасад – зовнішня, зазвичай передня сторона будівлі. Фреска – техніка стінних розписів, що полягає в швидкій роботі

пензлем по сирому тиньковому ґрунту.

Фриз – живописна або скульптурна смуга декоративного призначення. Фронтальна композиція – розташування та побудова форми за

двома координатами: вертикальною та горизонтальною.

Фронтон (фр.fronton–«передня частина»)– трикутне завершення грецького храму з коротких сторін, пізніше – палацових фасадів, дверей і вікон.

Навчальне видання

КІЗІЛОВА Галина Олександрівна

ГРИНИШИНА Лариса Миколаївна

МИСТЕЦТВО

Підручник інтегрованого курсу для 8 класу закладів загальної середньої освіти

Рекомендовано

Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

Підручник відповідає Державним санітарним нормам і правилам «Гігієнічні вимоги до друкованої продукції для дітей»