6

УДК 811.161.2(075.3) ББК 81.2У кр-922 3-12

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ МОН України від 07.02.2014 № 123) Наукову експертизу проводив Інститут української мови НАН України. Експерт Сюта Г.М., кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту української мови НАН України. ІІсихолого-педагогічну експертизу проводив Інститут педагогіки НАГІН України. Експерт Хорошковська О.И., доктор педагогічних наук, головний науковий співробітник Інституту педагогіки НАГІН України. В і д п о в і д а л ь н і з а п і д г о т о в к у до в и д а н н я :

Кошкіна Ж.О., науковий співробітник Інституту інноваційних техноло­ гій і змісту освіти МОН України. Михайловська НА., завідувач сектора науково-методичного забезпе­ чення вивчення української мови у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням російською та іншими мовами національних меншин і освіт­ ніх зв'язків з діаспорою Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України. Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ: завдання підвищеної складності завдання з елементами дослідження завдання з розвитку мовлення завдання конкурсного характеру завдання для роботи зі словником Заболотний О.В. 3-12 Українська мова для загальноосвіт. навч. закл. з навч. рос. мовою : підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О.В. Заболотний, В.В. Заболотний. - К. : Генеза, 2014. - 256 с. ISBN 978-966-11-0417-3. УДК 811.161.2(075.3) БІЖ 81.2Укр-922

1SBN 978-966-11-0417-3

©Заболотний О.В., Заболотний В.В., 2014 © Видавництво «Геиеза», оригіиал-макет, 2014

Д орогі ш естикласники! Раді зустрічі з вами на сторінках підручника «Українська мова». Цього навчального року ми помандруємо до чарівних країв Морфології та Орфографії, зазирнемо в найпотаємніші схованки українського слова, пізнаємо багато нового й корисно­ го. Ваші зусилля обов’язково увінчаються успіхом, ви отримува­ тимете задоволення від уміння грамотно писати та красномовно висловлюватися. «Підкорення» кожного параграфа радимо розпочинати зі вступної вправи - невеликого дослідження. Потім варто уважно прочитати правило, намагаючись осмислити його. Відкривши для себе суть мовного явища, можна розпочинати виконання різно­ манітних тренувальних вправ. Вони допоможуть закріпити отри­ мані знання, а також розкажуть про навколишній світ, стосунки між людьми, історію та культуру. Конкурсні завдання, цікаві історії, усмішки, різноманітні мовленнєві ситуації та опорні малюнки зроблять нашу подорож стежками української мови жвавою і захоплюючою. Крім того, на вас чекають спеціальні рубрики «Культура мовлення» та «Моя сторінка». І не забувайте користуватися словниками. У цих скарбницях добірних зерен-слів є відповіді на різноманітні запитання: що означає слово, як його треба писати, наголошувати тощо. Без цього неможливо досконало опанувати мову. Отож, друзі, вирушаймо назустріч новим відкриттям! Н е х а й ва м щ а с т и т ь !

З

М ова твоя, Україно, з мови твоїх солов’їв. Д. Кремінь

1

Прочитайте тексти й поміркуйте над поданими після них запитаннями.

Мово вкраїнська, звідки прилетіла, як тут виросла, розцвіла й зарясніла? Чи пила ти воду з Дніпра? Чи купалася в його ласкавих водах? Чи злітала з його мільйоннокрилим птаством? Мово! Течеш вічно й вільно, як Ріка. «Тече вода в синє море, та не витікає...» А на ній човни золотії звуків, слів, мови - із сивої давнини причалюють човни золо­ тії ( П. Загребельний). * * *

Хочеш мови пізнати скарбницю, Приїзди у Прилуки мої, Тут вона, як вода-срібляниця, Як прозорі дзвінкі ручаї. І виходить Наталка із хати, І виносить вам кухоль води, І така в неї мова багата, Хоч в словник її, чисту, введи.

Лелеки. Малюнок Людмили Сороки (16 років)

Л. Забашта

ПОМІРКУЙМО • Чому мову називають багатою скарбницею? • Чому українську мову називають солов'їною? • Чому українську мову порівнюють із дзвінкими струмками, рікою, водою? * * *

Я дуже люблю вашу народну українську мову, гнучку, цвітисту й таку м’яку. У вашій мові стільки ніжних, сердечних, пест­ ливих слів: ясочко, зіронько, квітонько, серденько (Л. Толстой). *

* *

Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів... Такими епітетами супроводиться визначен­ ня української мови (О. Гончар). 4

Зопуп * * *

Надзвичайна мова наша є таємницею. У ній усі тони й від­ тінки, усі переходи звуків від твердих до найніжніш их... Диву­ єшся дорогоцінності мови нашої: у ній що не звук, то подарунок, усе крупне, зернисте, як самі перли (В. Сухомлинський). *** Ой яка чудова українська мова! Де береться все це, звідкіля і як?.. Є в ній ліс-лісок-лісочок, пуща, гай, діброва, Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак. І така ж розкішна і гнучка, як мрія. Можна «звідкіля* і «звідки*, можна і «звідкіль*. Є в ній хурделиця, віхола, завія, Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль. О. Підсуха ПОМІРКУЙМО • Чому українську мову називають милозвучною? • Які слова можна назвати мелодійними, ніжними, сердечними? Чи багато, на вашу думку, таких слів в українській мові? • Яку роль у мові відіграють синоніми? Чи можна їх назвати багатством, окра­ сою мови?

2

Вимовте повільно слова й спробуйте відчути їх мелодійність, красу.

Журавка, Марічка, веселка, перлина, черемшина, серпанок, смерічка, світлиця, обрій, височінь, волошковий, довкілля, зорецвіт, плесо, розмай, чорнобривці, щедрувати, ясночолий. 3 Намалюйте на дошці дві-три великі ромашки, у кожній з яких - сім пелюсток. Об’єднайтеся в групи. Припадайте найпоетичніші та наймелодійніші, на вашу дум­ ку, українські слова. Упишіть ці слова в пелюстки вашої квітки.

5

І

#ступ

Краса мови

Українська мова - проста, легка, милозвучна, музи­ кальна, співуча, дзвінка, повноголоса, безмежна, живописна, барвиста. Вона не любить збігу приголосних звуків, у ній виразні чисті голосні. Милозвучність досягається послідовним чергуванням голосних і приголосних, відсутністю нагромаджень приголосних, перева­ жанням голосних і дзвінких звуків над глухими.

Багатство мови

Багатство української мови виявляється в багатстві словникового складу, величезній кількості фразеологізмів, крилатих висловів, синонімів, у різноманітності суфіксів і префіксів, у стрункості та гнучкості граматики. Неоціненним скарбом є кличний відмінок. Українська мова здатна задовольняти найвибагливіші потреби спілкування, нею можна виражати найскладніші наукові поняття й найтонші люд­ ські почуття.

Уявіть, що ви вирушили в навколо­ світнє плавання. Вас із нетерпінням че­ кають у найбільших містах планети, гостинно прийма­ ють, організовують зустрічі у великих залах. Усім ці­ каво дізнатися про вашу подорож! Із зали звучать різні запитання, але одне з них обов’язково стосуватиметься країни, яку ви представляєте, її історії, культури, мови... Що ви розповіли б представникам інших країн про Україну чи красу та багатство української мови? Об’єднайтеся в групи й підготуйте невеликий виступ ( 1 - 2 хвилини) на одну з тем: • «Барви українського слова», • «Україна - держава в центрі Європи». Розподіліть обов’язки між учасниками групи; мож­ на підготувати ілюстрації, музичний супровід. За потреби скористайтеся матеріалом підручника.

Л р-оект

6

П о в то р е н н я вивченого

П о в то р е н н я т з узагальнення вивченого в п ’я том у класі § 1. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯ ПРИГАДАЙМ О. 1. Ч им словосполучення відрізняється від речення? 2. Які є голов­ ні й другорядні члени речення? 4 І. Прочитайте виразно вірш уголос. Яка картина постає у вашій уяві? Які почуття викликали у вас слова поета?

ДЖЕРЕЛО Вечірній птах здійметься на крило, Рясний* туман впаде на дно долини, І зацвіте цілюще джерело Під золотим густим кущем ліщини. Воно цвіте сталево в пору дня, Воно цвіте мідяно в пору ночі. В його воді відбилась тінь коня, І тінь зорі, і материні очі. Так хочу знов, щоб щастя привело Мене туди, де в тихих тінях гаю Зодвіку б’є цілюще джерело Невтомне серце батьківського краю. Вечірній птах здійметься на крило, Рясний туман впаде на дно долини. Там б’є і б’є невтомне джерело Живе і вічне серце батьківщини. ______________ Б. Стельмах *Ряенйй - рос. густой, обйльньїй. II. Доведіть, що виділені сполучення не є словосполученнями. III. Випишіть із тексту по одному словосполученню «прикметник + іменник», «дієслово + іменник», «дієслово + прислівник», «дієслово + займенник». Вико­ найте синтаксичний розбір їх.

який? n r v n X ЗРАЗОК. Р я с н и и т у м а н

5

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. З чого починається любов до Вітчизни? 7

Тіо&щ орения ви&чеиого

6 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Доберіть по черзі до поданих словосполучень сино­ німічні (усно).

Вітер з моря, пісні Дніпра, хатинка лісника, матусина піс­ ня, криниця дідуся, ліси Чернігівщини, квіти осені, подвір’я школи. 7

Прочитайте вголос речення, дотримуючись відповідної інтонації.

1. Ну й день! (/з захопленням). 2. Ну й день! (3 осудом). 3. Оце так новина! (Із захопленням). 4. Оце так новина! (Із роз­ чаруванням). 5. Яка красуня! (Із замилуванням). 6. Яка красу­ ня! (З і зневагою). Змагалися з бігу спортивні команди двох шкіл. Найкращий бігун школи № 1 захворів. 1 ТЛКЇ 6УВАЄ Команда відчувала наближення поразки. Рап­ том із натовпу вийшов якийсь хлопець. - Куди т о б і? - запитав його один з учнів. - Куди тобі! - сказав інший. Поясніть, який зміст було вкладено в ці дві однакові за лексичним скла­ дом репліки та з якою інтонацією їх було вимовлено.

8 І. Спишіть речення. Підкресліть головні й другорядні члени речення. Які з речень - односкладні?

1. Дитинства теплий вітер з очей моїх сльозинку витер (О. Довгоп’ят ). 2. Нап’юся ще солодкого на­ стою тих молодих вишневих вечорів (Л. Костенко). 3. Придорожня береза гойдала на своїх плаку­ чих гілках зелений димок (М . Стельмах). 4. Ж у­ равлиним ключем відмикаю осінь ( Ю. Вавринюк). 5. Ліниво верби коси заплітали (Ю. Вавринюк). II. Визначте види речень за метою висловлювання та інтонацією. III. Обґрунтуйте написання виділених слів. Запишіть фонетичною транскрипцією слова солодкий і вітер.

9 І. Перекладіть словосполучення українською мовою. Скористайтеся пода­ ною нижче рубрикою «Культура мовлення». Благодарю вас, упрекать сестру, извините меня, присущий другу, овладевать* знаниями. *Овладевать - укр. оволодівати, опановувати. II. З одним перекладеним словосполученням складіть і запишіть речення. 8

Повторения вивченого

культура

м овлення

ПРАВИЛЬНО

НЕПРАВИЛЬНО

дякую (кому?) вам вибачте (кому?) мені дорікати (кому?) братові притаманний (кому?) йому опановувати (що?) знання оволодівати (чим?) знаннями

дякую вас вибачте мене дорікати брата притаманний для нього опановувати знаннями оволодівати знання

§ 2. ПРОСТЕ І СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ, РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В НИХ ПРИГАДАЙМ О. 1. Ч им просте речення відрізняється від складного? 2. Яка роль звертань і вставних слів у мові? 3. Які члени речення називають однорідними?

10 і. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Поміркуйте, що треба для того, щоб творити красу. ФЛЕЙТА І ВІТЕР У саду на лавці сидів Музикант. Він грав на флейті. До його чудової пісні прислухалися і пташки, і дерева, і квіти. Навіть Вітер приліг під кущем і з подивом слухав гру на флейті. Грав Музикант про сонце, про хмаринку в небі, про жайворонка й про дитячі очі. Замовкла пісня, поклав Музикант флейту на лаву й пішов до хати. Підвівся Вітер з-під куща, прилетів до флейти. Він подув з усієї сили, а флейта не грає. І подумав Вітер: «Чому ж це так? Адже я можу вирвати дуба з корінням, скинути дах з хатини. Чому ж флейта не підкоряється* мені, не грає?» (За В. Сухомлинським). *Підкорятпися - рос. подчиняться. II. Виконайте завдання до тексту. 1. Доведіть, що текст містить не лише прості, а й складні речення. Яким зв’язком з'єднано частини складних речень (сполучниковим чи безсполучниковим)? 9

Тіо&щ орения ви&чеиого

01

2. Знайдіть однорідні члени речення. Визначте їхню синтаксичну роль та як вони з'єднані між собою. Поясніть уживання розділових знаків. 3. Доберіть синоніми до виділених слів, скориставшись словником синонімів.

11 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки та розкриваючи дужки. Поясніть уживання розділових знаків. Прочитайте речення вголос, правиль­ но інтонуючи їх.

1. І сміявся і вигравав і дихав до запаморочення п ’янко і лоскотно зелений день (Є. Ш моргун). 2. Старенька груша дихає на пальці їй певно сняться повні жмені груш (Л . Костенко). 3. Зашуми весною зелен луже теплий вітре шелести в гіллі (А. М алиш ко). 4. І все навколо витанцьовує і білі лілії і зелений очерет і кучеряві верби і човен (Л . Вишневецький). 5. Гаснув вечір і море внизу килими розгортало барвисті (В. Сосюра). II. Перекладіть виділені слова російською мовою. Порівняйте їх вимову й напи­ сання в обох мовах. 1 2 ЧОМУ ТАК? Поміркуйте, чому в першому реченні кожної пари виділені слова відокремлено комами, а в другому - ні.

1. Через кілька днів, по-моєму, буде сонячна погода. - Я буду наполягати, щоб меблі розставили по-моєму. 2. Зустріч, на щастя, пройшла успішно. - Амулет подарували на щастя. 1 3 Складіть і запишіть по одному простому реченню: а) з однорідними члена­ ми речення; б) зі звертанням; в) зі вставним словом (сполученням). Підкресліть граматичні основи.

14 І. Перебудуйте прості речення на складні й запишіть. Розставте потрібні розділові знаки. 1. У саду росли гарні троянди і радували серце маленької господині. 2. Із-за гір виглянуло сонце і швидко висушило росу на траві. II. Перебудуйте подані речення на речення з прямою мовою і запишіть. Розставте потрібні розділові знаки.

1. У давнину говорили, що лелека на хаті - це на щастя. 2. Батько урочисто сповіщає, що вже почався Святий вечір.

10

"Повторення вивченого 15 І. Розгляньте комікс. Про що розповів художник? Опишіть відчуття, емоції хлопчика в кожному епізоді.

II. Складіть і запишіть за коміксом текст-розповідь (5-8 речень) у художньому стилі, використавши вставне слово, складне речення та речення з прямою мо­ вою. Попередньо сформулюйте тему й основну думку майбутнього висловлюван­ ня, обміркуйте структуру (зачин, основну частину, кінцівку).

КУЛЬТУРА МО0ЛЄИНЯ

ПРАВИЛЬНО одужати узбіччя протяг кожного разу

НЕПРАВИЛЬНО виздоровити обочина сквозняк всякий раз 11

Тіо&щорения ви&чеиого

§ 3. ОРФОГРАМИ В КОРЕНЯХ, ПРЕФІКСАХ, СУФІКСАХ ТА НА МЕЖІ ЗНАЧУЩИХ ЧАСТИН СЛОВА Відгадайте загадки. Знайдіть слова з вивченими орфограмами. Поясніть написання цих слів.

1. Стоїть верба серед села, розпустила гілля в кожне подвір’я. 2. Маленька, червоненька, із хвостиком тоненьким. На городі мене рвуть і до столу подають. 3. Дах легкий несу із собою, мить і він над головою. 4. На татарському полі попутані коні, вузлики знать, та не можна розв’язать. 5. Сидить баба на грядках, уся закутана в хустках. 1 7 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Спишіть слова, уставляючи пропущену букву в або и: один з вас виписує слова з пропущеною буквою е, а другий - з буквою и.

Делегація, єт..кєт, нетерплячий, ст..скати, к..шеня, ім е­ нини, ЗД..раТИ, СТ..ЛИТИ, т..хнічний, л..пневий, хв..лястий, ен..ргетичний, р..петувати, кр..чати. КЛЮЧ. Підкресліть першу букву в словах, у яких вставили букву е. Якщо ви пра­ вильно виконали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте назву річки. 1 8 Виберіть слова, у яких на місці пропуску треба писати знак м’якшення. Запишіть ці слова правильно.

Пул..с, НІЧ.., ОЛеЧИН, сторін..ці, листуют..ся, ЛІТ..НІЙ, ТІТечин, тополен..ці, АліноНеКа, барабан..щик, вишен..ці, вікон..ця, англійс..кий, чемодан..чик. КЛЮЧ. Підкресліть першу букву у виписаних словах. Якщо ви правильно виконали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте назву міста. 1 9 Виберіть слова, у яких на місці пропуску треба писати апостроф. Запишіть ці слова правильно.

Кам..яний, р..яска, ім ..я, цв..ях, розм..якнути, олов..яний, присвеята, верб..я, гр..юкати, об..єднувати, моркв..яний, го­ луб..ятня, роз..їзд, свеященик, духмеяний, арф..ярка. КЛЮЧ. Підкресліть першу букву в словах, у яких вставили апостроф. Якщо ви пра­ вильно виконали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте назву міста.

20 І. Спишіть фразеологізми, на місці крапок уставляючи, де потрібно, пропу­ щені букви. Поясніть значення двох висловів (на вибір). Об..ивати пороги, під..авати жару, сон..е царство, на пташин..их правах, об..ігти десятою дорогою, від..авати руку і серце, 12

П о в то р е н и я вивченого

камін..е серце, як осін..я ніч, ран..ій птах, лебедин..а пісня, ко­ ронний номер, ден..о і нічно. II. Хто пригадає інші фразеологізми, у яких є слова з подвоєними буквами?

21

Спишіть слова, розкриваючи дужки. Виділіть префікси. Поясніть написання.

Бе(з,с)платний, ро(з,с)казати, (з,с)хвалити, (з,с)нести, (з,с)кривдити, (з,^фальсифікувати, (з,с)творити, пр(е,и)землитися, пр(е,и)погано, пр(е,и)в’ялий, пр(е,и)старий. 22 Перекладіть слова українською мовою і запишіть. При творенні яких укра­ їнських слів відбулося чергування приголосних? Харьковский, крымский, запорожский, южнобужский (від Южный Буг), острожский (від Острог), казацкий, карпатский, винницкий, Львовщина. ‘^ 2 3 ЛОСЛІЛКУЙТБСЯ. Які міста України ви порадили б відвідати іноземним туристам? Чому саме?

24 Перекладіть речення українською мовою і запишіть, розкриваючи дужки. Знайдіть складні слова, зіставте їхнє написання в обох мовах. 1. Полетели на (юго)запад зяблики, певчие дрозды, жайворон­ ки (Л . Семаго). 2. Цунами - результат (земле)трясений и извер­ жений* подводных вулканов (Из энциклопедии). 3. Он переболел всеми мальчишескими увлечениями**: коллекционировал спи­ чечные коробки, занимался (авиа)моделизмом (В. П опов). *Извержение - укр. виверження. **Увлечение - укр. захоплення. 25

Відредагуйте усно речення, користуючись рубрикою «Культура мовлення».

1. Наталці подарували сиреньову хустинку. 2. Мені невдобно у тебе просити. 3. Здрастє, шановна Ірино Дмитрівно! 4. Хто сьогодні діжурний? 5. Канєшно, я допоможу тобі.

к ул ьтур * МО0ЛЄИИЯ

ПРАВИЛЬНО

НЕПРАВИЛЬНО

черговий незручно звичайно бузковий

діжурний невдобно канєшно сиреньовий 13

/А@ # СТОРІНКА СЛОВА-ПОМИЛКИ Чи знаєте ви, що в нашій мові є слова, які утворилися внаслідок помилки? Наприклад, слово індик. Так називають свійського птаха, завезеного до нас із далеких країн ще в XVI столітті. Зважаючи на назву, птах мав би «завітати» до нас із Індії. Але ж ні, його завезено з... Америки, яку Христофор Колумб свого часу помилково назвав Індією. З помилковою на­ звою Америки пов’язане й слово індіанці - назва корінних жителів Америки (З посібника).

Ц£ БУЛО

ТАКС БУВАЄ ТУРОК Збирається мій знайомий В далеку мандрівку. Придбав собі в Туреччину На тиждень путівку. Костюм купив елегантний, Вчить турецьку мову. Уже знає, як звуть турки Свиню і корову, Як спитати по-турецьки, Почім у них шуби, Де купити мило й пасту,

Яка чистить зуби. Голова тріщить у нього Від отих уроків... Він, до речі, в Україні Живе тридцять років. Ходить всюди, як хазяїн, Аж дверима гурка, Хоча мову українську Знає гірше турка. П. Глазовий

НА ДОЗВІЛЛІ В Е С Е Л А ВІКТОРИНА ) Дайте відповіді на запитання-жарти, використовуючи складні слова. 1. Яка лікарська рослина може вбити звіра? 2. У якого співочого птаха горить хвіст? 3. Яка рослина живе сто літ? 4. У якої рослини горить цвіт? 5. У назві якої тварини «заховалися» мурахи? 6. Який птах і яка рослина ловлять мух? 7. У назві якої лікарської рослини «заховано» золото? 8. Яка африканська тварина має на переніссі ріг?

*2*

УСМІХНІМОСЯ - Миколо, виходь на вулицю! - Не можу. У мене дуже суворий батько. Коли він робить мені домашнє завдання з української мови, я мушу стояти поруч.

Багато є таємниць у світі, і одна з найбільших з-поміж них - мова. І. Вихованець

Морфологія. Орфографія. Елементи стилістики Іменник

Ви знатимете: • морфологічні ознаки іменника, його синтаксичну роль; • особливості відмінювання іменників.

• • • • •

Ви вмітимете: визначати форму іменника в реченні; відмінювати іменники; утворювати іменники різними способами; правильно писати іменники з вивченими орфограмами; використовувати іменники в мовленні.

Іменник

Морфологія (від грец. morphe - форма, logos - слово, вчен­ ня) - це розділ мовознавства, що вивчає слова як частини мови.

§ 4. ІМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ Про ознаки іменників, про назви істот і неістот, власні її загальні, а також про збірні іменники ПРИГАДАЙМ О. Які ви знаєте самостійні та службові частини мови?

« V 26

Порівняйте слова в колонках. Визначте, що означають іменники, на які питання відповідають. Чи змінюються за відмінками й числами? А за родами? Зробіть висновок про особливості іменників.

Іменники радість десятка дихання

Інші частини мови радісний десять дихати

Завальне Іменник (рос. имя существительное) —це самостій­ Зн&Ю ння

Морфологічні ознаки Синтаксична роль

на частина мови, що означає предмет і відповідає на питання хто? що? НАПРИКЛАД: парта, сокіл, відвага, прохання, ходьба. Іменники змінюються за відмінками й числами, належать до певного роду. У реченні іменник може бути будь-яким членом речення. НАПРИКЛАД: 1. Х ліб - усьому голова. 2. їл и варення з яблик. 3. Пропливають хмари в небі.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Предметом у граматиці вважають усе те, до чого можна поставити питання хто? що? 27 І. Спишіть речення, підкресліть іменники як члени речення. Випишіть імен­ ники з першого речення та скорочено запишіть після кожного з них рід, число, відмінок. 1. Величезні дерева казковими велетами заступали путь (Я . Стельмах). 2. Вечір стелить над морем холодні тумани (М . Л ук ів ). 3. А під вікнами ходять ночі і дощами густими 16

Іменник

плачуть (М . Боровко). 4. Затисла груша в жовтих кулачках смачного сонця лагідні жовточки (М . Вінграновський). II. Доберіть усно антоніми до виділених слів.

Назви істот

Власні назви

Іменники поділяють на назви істот і неістот (рос. оду­ шевлённые и неодушевлённые). НАПРИКЛАД: Істоти

Неістоти

кінь, художник, лісовик

сопілка, дерево, армія, мікроб

Розрізняють загальні й власні назви. НАПРИКЛАД: Загальні (рос. нарицательные)

Власні (рос. собственные)

стіл, країна, свято, хви­ Зевс, Дід Мороз, Чернігів, Свілювання, озеро, зірка тязь ( озеро), Юпітер, Різдво, «Фарбований Лис» (казка), Слобожанщина, Київська Русь річка (загальна назва) Збірні іменники

Дніпро (власна назва)

Збірними (рос. собирательными) називають іменни­ ки, які означають сукупність однакових чи подібних предметів, що сприймається як одне ціле. НАПРИКЛАД: молодь, насіння, козацтво, листя, гарбузиння.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Збірні іменники м аю ть тільки ф ор м у однини.

28

Випишіть послідовно спочатку назви неістот, а потім - назви істот.

Акація, колода, курка, клас, доброта, Сварог, щука, квітка, оса, журба*, кішка, В’ячеслав, сховище, бактерія, азот, артист, загін**, імператор, мавка, світ, вірус, група, Орел (прізвище), пюре, східці, добряк, Оксана, палац, натовп. *Журба - рос. печаль, грусть. **3агін - рос. отряд. КЛЮЧ. У виписаних словах підкресліть другу від початку букву. Якщо ви правильно виконали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте загадку, відгадкою до якої є слово «бджола». 17

Іменник

29 Прочитайте діалог. Поясніть, чому виникло непорозуміння між співрозмов­ никами. Які з виділених іменників є власними назвами, а які - загальними? З ’ясуйте різницю в лексичному значенні цих слів. - Гей, дядьку, куди йдете? - На ярмарок... - А звідки ви? - 3 Ковалів. - Та я не питаю, якого ви роду. Село ваше як зветься? - Та й кажу - Ковалі. - А самі ви хто будете? - Коваль. - Хе-хе... Щось ви, дядьку, маленький та плохенький, як на ко­ валя. - Та я не коваль, а Коваль. У нас у Ковалях усі Ковалі, а кова­ лів тільки троє. 3 0 До поданих слів доберіть і запишіть спільнокореневі збірні іменники. З одним дібраним словом складіть усно речення.

Товариш - товариство. Птах, козак, учень, юнак, комаха, ворон, віти, малюк, діти. ЗРАЗОК.

31 Схарактеризуйте усно вжиті в реченні іменники за такими критеріями: а) на­ зва істоти чи неістоти; б) назва загальна чи власна; в) конкретний чи абстрактний. На вечірній зорі сірим клином журавлі пролітали у вирій* ( М . Т кач). *12 *Вирій - рос. тепльїе края. 32 Розкрийте значення та особливості вживання поданих парами слів. Скла­ діть і запишіть словосполучення з кожним іменником. За потреби скористайтеся тлумачним словником. 1. Власник - володар. 2. Рибалка - риболовля. # 3 3 Напишіть невелике висловлювання (6-8 речень) на одну з поданих тем. Використайте назви істот. Підкресліть іменники як члени речення.

ТЕМИ. 1. «Любить людей мене навчила мати...» (В. Симонен­ ко). 2. Люди, з яких я беру приклад.

18

Іменник

§ 5. ВЕЛИКА БУКВА Й ЛАПКИ У ВЛАСНИХ НАЗВАХ Про те, як на письмі виділяють власні назви з-поміж загальних ^ 34 Прочитайте речення. Знайдіть власні назви та простежте, як їх виділено з-поміж загальних. Зробіть висновок про особливості написання власних назв.

1. Земля обертається навколо Сонця. 2. Працівників школи привітали з Днем учителя. 3. Діти побували в Успенському со­ борі. 4. Школярі відвідали заповідник «Запорізька Січ». 5. Мама купила торт «Золотий ключик». Велика буква

Власні назви пишемо з великої букви. НАПРИКЛАД: майдан Незалежності, озеро Світязь, Північний полюс. Причому, коли власна назва складається з кіль­ кох слів, то з великої букви пишемо перше слово. НАПРИКЛАД: Новий рік, М узей історії запорізького ко­ зацтва, День учителя. З великої букви пишемо всі слова у власних назвах: • держав: Російська Федерація; • населених пунктів: Біла Ц ерква (місто); • найвищих державних установ України і міжнарод­ них організацій: Всесвітня Рада М иру; • астрономічних і географічних об'єктів: Чумацький Шлях (галактика), Південне Полісся, Нова Гвінея (острів); • дійових осіб у казках, байках: Червона Шапочка. У складних прізвищах, псевдонімах та іменах, які пишемо через дефіс, кожну складову частину почи­ наємо великою буквою. НАПРИКЛАД: Нечуй-Левицький, Зиновій Богдан.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ1 . Назви посад, народів, осіб за національністю або місцем проживання пише­ мо з м алої букви: українці, киянин. Проте назви найвищих державних по­ сад пишемо з великої букви: Президент України.

Лапки

Назви книжок, газет, кінофільмів, заводів, кораблів, аеропортів, санаторіїв, магазинів тощо беремо в лап­ ки. НАПРИКЛАД: журнал „Стежка”, цукерки „Червоний мак”, завод ,,Арсенал”, літак ,М рія”, готель „Турист”. 19

Іменник

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! З великої букви, але без лапок пишемо назви культових книг: Біблія, Євангеліє, Псалтир, а також назви таких релігійних понять, як Бог, Божа Матір, Син Божий, Святий Дух (але бог Пврун і т. ін.).

ОРФОГРАМА

Велика буква і лапки у власних назвах

35 ЧОМУ ТАК? Поміркуйте, чому подані парами слова (сполучення) написано по-різному. Чи однакове значення вони мають? Які з поданих іменників є власни­ ми назвами, а які - загальними? • великий віз - Великий Віз (сузір’я); • червона шапочка - Червона Шапочка; • сніжинка - Сніжинка (кішко). 36 І. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку. Як ви вважаєте, чому «Щедрику» вдалося стати одним із кращих колективів у світі? ЩЕДРИК Київський дитячий хор «Щедрик» належить до п’ятірки кращих у сві­ ті. Нещодавно він переміг у Міжна­ родному конкурсі «Духовна музика в Римі». Папа Римський запросив хо­ ристів до літньої резиденції. - Дякую, що у своїй творчості ви завжди бездоганні*, - сказав чистою українською мовою. Упродовж 40 років існування «Щедрик» дав понад 500 кон­ цертів в Україні, Німеччині, СІНА, Канаді, Італії та інших кра­ їнах. У репертуарі юних співаків близько 1000 пісень. Щороку хор набирає підготовчу групу. Прослуховування від­ буваються в Палаці дітей та юнацтва в місті Києві (3 газет и). *I. • Бездоганний - рос. безупречншй. II. Знайдіть власні назви та поясніть їхнє написання.

37 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Уявіть, що вам запропонували обрати українську народну пісню, яку міг би виконати хор на міжнародному конкурсі. Яку пісню ви запропо­ нували б ? Чим ця пісня вам подобається? 38 Прочитайте, звертаючи увагу на вживання великої букви. З одним сполучен­ ням (на вибір) складіть і запишіть речення. Річка Південний Буг, Софійський собор, Києво-Печерська лавра, Святий Миколай, Богоматір, Біблія, Різдво Христове, День української писемності та мови, Полтавська битва, заповід­ ник «Асканія-Нова», Чорне море, День Перемоги, Донеччина, Конституція України, Президент України. 20

39 Спишіть сполучення, замінюючи, де треба, малу букву на велику. Які назви треба взяти в лапки? Острів (х)ортиця, (д)ень (п)рав людини, (в)еликдень, (с)узір’я (к)озеріг, (п)івнічний (п)олюс, (в)інницька (о)бласть, (г)ора (г)оверла, (т)абір (л)ісова пісня, (т)ихий (о)кеан, (а)еропорт (б)ориспіль, (с)тудія танцю (в)олошка, (п)очаївська (л)авра, (п) ечиво (ж)уравлик, (к)інотеатр (с)яйво, (м)ультфільм (р у са ­ лонька, (с)упермаркет (к)ишеня, сайт (о)стрів (з)нань. 40 Запишіть правильно власні назви групами: 1) усі слова в назві треба писати з великої букви: 2) з великої букви треба писати лише перше слово. Сіверський (д)онець { р іч к а ), (к)ривий (р)іг (м іст о ), (д)ень (з)нань (св я т о ), (в)елика (в)едмедиця ( с у з ір ’я ), (с)получені (ш)тати (а)мерики, (м)іністерство (о)хорони (з)доров’я, (п)івденний (б)уг (р іч к а ), (к)иївська (р)усь, (з)апорізька (с)іч, (в)ерховна (р)ада. 41 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. Уявіть, що вам треба привітати когось зі святом листів­ кою або за допомогою смс-повідомлення. Запишіть подані назви свят українською мовою, розкриваючи дужки. Поздравляю с (н)овьім (г)одом; с (в)осьмьім (м)арта; с (д)нем (н)езависимости (у)краиньі; с (д)нем (у)чителя. 42 І. Спишіть сполучення, замінюючи, де треба, малу букву на велику. З однією власною назвою складіть і запишіть речення. Урочище (ж)овті (в)оди, (п)івденне (полісся, (г)алицько-волинська (д)ержава, (о)стромирове (є)вангеліє, (о)строзька (а к а д е ­ мія, (л)юблінська (у)нія, (к)орсунська (б)итва, (п)апа (р)имський, (р) имська імперія, (в)елике (к)нязівство (л)итовське. II. Виділені слова запишіть фонетичною транскрипцією.

43 Доберіть власні назви до запропонованих загальних і запишіть. З однією дібраною назвою складіть і запишіть речення. Держава, сузір’я (або галактика), материк, собор, свято, теле­ візійна програма, кінофільм, картина.

ь44

Хто зможе дібрати 4 фразеологізми, у яких є власні назви? А хто зможе дібрати ще більше таких висловів? Скористайтеся додатковою літературою та допомогою рідних, друзів. На виконання завдання дається три дні.

45 Випишіть з підручників історії та географії по два речення з іменниками власними назвами. Поясніть написання цих іменників. Виконайте завдання одного з варіантів. ВАРІАНТ А. Напишіть невеликий текст (6-8 речень) на садну з тем: «Природне диво України», «Собори України», «Зоряне небо», «Космос», «Сім чудес світу». Ви­ користайте в тексті власні назви. 21

Іменник

ВАРІАНТ Б. Складіть і запишіть невелику розповідь (6-8 речень) про одну з історичних подій. Використайте в розповіді власні назви. ВАРІАНТ В. Складіть і запишіть невелику розповідь (6-8 речень) про святку­ вання однієї з видатних дат у житті українського народу. Використайте в розповіді власні назви.

^

Для вас, допитливі

Як ви думаєте, чому пишемо по-різному такі слова, як Ампер і ампер, Герц і герц? Річ у тому, що з великої букви пишемо прізвища. А ті слова, які починаємо з малої літери, перестали бути прізвищами. Про це та багато іншого можна дізнатися з книжки Івана Вихованця «Таїна слова». Розкажіть однокласникам, що вам найбільше сподобалося в цій книжці.

§ 6. РІД ІМЕННИКІВ Про три роди іменників, іменники спільного роду та взагалі про культ уру мовлення ПРИГАДАЙ М О . Які є роди іменників?

^ 47

Прочитайте слова. Визначте рід іменників першої колонки. Чи можуть сло­ ва другої колонки виступати як іменники то чоловічого роду, то жіночого? А чи вдасться вам визначити рід іменників третьої колонки? Зробіть висновок про особливості категорії роду іменників.

Дунай радість озеро

непосида замазура бідолаха

двері ножиці дрова

Рід іменників в українській і російській мовах, як правило, збігається. Проте є певні відмінності, які слід запам’ятати. НАПРИКЛАД: РОСІЙСЬКОЮ старый тополь (ч. р.) светлый путь (ч. р.) острая боль (ж. р.) бескрайняя степь (ж. р.) горькая полынь (ж. р.) высокая насыпь (ж. р.) неразборчивая подпись (ж. р.) древняя летопись (ж. р.) 22

УКРАЇНСЬКОЮ стара тополя (ж. р.) світла путь (ж. р.) гострий біль (ч. р.) безкрайній степ (ч. р.) гіркий полин (ч. р.) високий насип (ч. р.) нерозбірливий підпис (ч. р.) давній літопис (ч. р.)

Іменник

48 Перекладіть усно словосполучення українською мовою. Порівняйте родову характеристику поданих іменників у російській та українській мовах. Счастливая жизнь, далёкая Сибирь, насыщенный пар, сильная боль, густая пыль, настенная живопись, сильная накипь, почтовый адрес, горькая полынь, фальшивая подпись, украинская степь. 49 І. До поданих іменників доберіть потрібні за змістом прикметники. Утворіть з кожною парою слів словосполучення і запишіть. У дужках зазнач­ те рід іменників.

Жіночий рід: путь, тополя

Степ - широкий степ (ч. р.). Насип, путь, зал, полин, рукопис, рояль, біль, нежить, доповідь, магі­ страль, степінь, тюль.

Чоловічий рід: степ, біль, насип, полин, дріб, рояль, нежить, тюль, Сибір

ЗРАЗОК.

II. З виділеними іменниками складіть і запишіть речення.

50

Відредагуйте речення й запишіть.

1. У далекий путь проводжала мати своїх дітей. 2. Навколо розкинулася широка степ. 3. Лист надійшов з далекої Сибірі. 4. По її очах можна було зрозуміти всю біль. 5. Доносилася бара­ банна дріб. 6. Марійка підхопила сильну нежить. 51 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. Уявіть, що вам треба викликати лікаря для знайомого, який застудився. Ви телефонуєте до лікарні. Складіть усно 2 -3 речення, щоб звернутися до працівника лікарні в цій ситуації. Використайте в реченнях слово­ сполучення головний біль і сильний нежить. Чоловічий рід

Є іменники чоловічого роду, що можуть позначати осіб і жіночої статі. НАПРИКЛАД: суддя, директор, професор. З такими іменниками прикметники й займенники узгоджуємо тільки в чоловічому роді. ПОРІВНЯЙМО:

ч.р.

ч.р.

1. Молодий лікар Тарнавська пішла у відпуст ку. ч.р.

ч.р.

2. Молодий лікар Тарнавський пішов у відпуст ку. Спільний рід

Деякі іменники можуть мати то чоловічий, то ж і­ ночий рід. Такі слова називають іменниками спіль­ ного роду. НАПРИКЛАД: староста, листоноша, сиро­ та, замазура, бідолаха, білоручка, базіка. 23

Іменник

З іменниками спільного роду прикметники, за­ йменники й дієслова узгоджуємо залежно від того, особу якої статі означає іменник. ПОРІВНЯЙМО: ч. р.

ч. р.

1. Цей хлопець великий з а м а з у р а . ж. р. ж. р. 2. Ц я дівчина велика з а м а з у р а . Паралельні Деякі іменники мають паралельні форми роду. НАфорлми ПРИКЛАД: зал - зала; сусід - сусіда; жираф - жирафа. Не мають В іменниках, що мають форму тільки множини, рід роду не розрізняють. НАПРИКЛАД: ножиці, двері. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Іменники не зм іню ю ться за родами, а належ ать д о одного з родів.

52 Випишіть слова у дві колонки: 1) іменники спільного роду; 2) іменники, у яких рід не розрізняємо. Які слова ви не будете виписувати? Чому? Радість, канікули, білоручка, директор, чипси, сирота, двері, щастя. 53

Спишіть речення, розкриваючи дужки. Визначте рід виділених іменників.

1. Ти так(ий,а) непосида, Денисе! 2. Горе з так(им,ою) ба­ зікою, Семеном. 3. Наш(а) староста Олена підготувала графік чергування. 4. Молод(ий,а) директор Задорожна провела збори. 5. Досвідчен(ий,а) інженер Богданова викона(в,ла) роботу вчасно. 54 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть по два речення з кожним словом: один із вас складає речення так, щоб це слово виступало іменником чоловічого роду, а другий - жіночого. Перевірте один в одного виконання. Староста, нероба, бідолаха. 55 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Надпишіть скорочено над іменниками їх рід. Які з іменників є назвами істот? 1. Сині вечорові сутінки огортають і Дніпро і кручі... (І. Цто­ па). 2. А в степ широкий, за обрій, тікає насип залізничний (Л . Первомайський). 3. Затихає поволі місто спалахує вогнями ліхтарів (І. Ц ю па). 4. Вітер-пустун ніби бавиться з посивілими деревами налітає трепетно й порйвно, гойдає трусить осокори і від того на землю стелиться пухнаста заметіль (І. Ц ю па). 5. Горе з цим базікою, Глібом, язик у нього немов віяло (А. Хиж няк). II. Виділені слова запишіть фонетичною транскрипцією. Поясніть особливості їх вимови. 24

Іменник

На перерві Тарас запропонував своїм дру­ зям таку цікаву задачку: «В агронома є брат І ТАКТ БУВАЄ Антон, але в Антона брата немає. Ким же тоді Антонові доводиться агроном?» - Такого не може бути, - мовив один із друзів. - Ні, може, - заперечив Сергій, - адже іменник агроном... Як ви думаєте, що сказав Сергій?

§ 7. ЧИСЛО ІМЕННИКІВ Про іменника, що мають форми тільки однини чи тільки множини, а також про стилістичну роль числа іменників * 5 6 ) Прочитайте слова. Визначте число іменників. Спробуйте поставити іменни­ ки другої колонки у формі множини, а третьої - у формі однини. Чи вдалося вам це? Зробіть висновок про особливості категорії числа іменників.

ноутбук трактор учень формі/ чиспв

Дніпро золото читання

ворота ножиці хитрощі

Іменники змінюються за числами (однина і множина). НАПРИКЛАД: телефон - телефони, вечір - вечори. Деякі іменники мають форми тільки однини або тіль­ ки множини. ПОРІВНЯЙМО:

Мають форми тільки Мають форми тільки однини множини борошно, людство, дітвора, ра­ окуляри, двері, шахи, лінощі, дість, Львів, Інтернет оплески, Карпати, Суми ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! В іменниках, які м аю ть ф орм и тільки множини, рід не розрізняють.

57 І. Прочитайте текст. Визначте його стиль і тип мовлення. Укажіть слова та сполучення, за допомогою яких автор змальовує дуб як живу істоту. ЛІСОРУБИ Коли звалювали першого дуба - на хлопців дрібним холодним дощем бризнула роса. Сонячний промінь пробивався крізь гущави­ ну віт*, спалахував на лезах сокир, і тоді рубачі мружили очі. Врядй-годй по верхів’ях дубів пролітав вітер, листя журно шелестіло... Один велетень-дуб умирав особливо неохоче. Коли його підпи­ ляли, він ще ганяв по собі соки від міцного живучого і вірного його життю кореня, шумів листям, і гордо кланявся сонцю, і все 25

Іменник

не здавався волі людей - тільки трем­ тів стовбуром і гулко ахкав від болю, коли били сокирою. Але потім він хит­ нувся, похилився й затріщав, затріпо­ тів вітами та всією вагою зі страшним шумом і гучним тріском упав на зем­ лю. Потьмарилася, погасла краса дуба: листя зробилося холодним, кора потемніла, і з-під неї закапав на траву прозорий сік (За Г. Тютюнником). *Віта - гілка, галузка (відросток, пагін дерева, куща). II. Визначте рід і число виділених іменників. Випишіть ті з них, які мають обидві фор­ ми числа (однину й множину). Доведіть це, змінивши форму іменників (письмово).

58 І. Перекладіть словосполучення українською мовою й запишіть. Чи відбули­ ся зміни в числі іменників? Золотые часы, узкая дверь, классное собрание, новая мебель, большие хлопоты, полные сутки, ранняя жатва, белые перья. II. З двома перекладеними словосполученнями (на вибір) складіть усно речення.

РОСІЙСЬКОЮ

УКРАЇНСЬКОЮ

дверь (одн.) жатва (одн.) сутки (мн.)

двері (мн.) жнива (мн.) доба (одн.)

59 Відгадайте загадки. Визначте число іменників-відгадок. Які з цих слів мають форми тільки однини, а які - тільки множини? 1. Бігли два пси, позадирали носи. 2. По стежині, по дорозі бігти я у них не в змозі, по снігу не йдуть як слід: до вподоби тільки лід. 3. Сама холодна, а інших припікає. 4. Висить сито, не руками звито. 5. Влітку відпочивають, а взимку дітей катають. 60 І. Запишіть іменники в три колонки: 1) ті, що мають форми однини і множи­ ни; 2) ті, що мають форми тільки однини; 3) ті, що мають форми тільки множини. Чи розрізняємо рід в іменниках третьої колонки? Спагеті, птаство, долина, штани, молоко, вітер, ворота, Полтава, совість, книга, ма­ лювання, Чернівці, канікули, банкомат. II. З одним словом другої колонки та одним словом третьої (на вибір) складіть речення з однорідними чле­ нами. 26

Іменник

ЗВЕРНІТЬ УВА Л І У науковому стилі іменники в однині вж иваємо в значенні множини, якщ о ці іменники називаю ть предмет а б о тварину як представника цілого класу чи виду. НАПРИКЛАД: Береза - л ист яне дерево.

61 Прочитайте речення. До якого стилю мовлення вони належать? Визначте число виділених іменників. Чи можна сказати, що ці слова називають не одну рослину чи тварину, а всіх представників певного класу або виду? 1. Вовк - це хижа тварина, яка водиться в лісах. 2. Кавун рос­ те в південних регіонах України, бо потребує багато тепла і світла. 3. У відкритий ґрунт буряк і моркву висівають у квітні-травні. ;

62 Доведіть, що іменник змагання має обидві форми числа: однину і множину. Складіть і запишіть із цим словом два речення так, щоб у першому воно було вжите у формі родового відмінка однини, а в другому - у формі родового відмінка множини. 63 І. Спишіть речення. Над іменниками скорочено надпишіть відмінок і число (де можливо). Підкресліть іменники, що мають форми тільки однини або тільки множини.

1. Жоржини квітнуть жовтим цвітом, кружляють бджоли біля них (Н . Забіла). 2. Минає літо, шелестить пожовкле листя (Т. Ш евченко). 3. У полі спить зоря під колоском і сонно слуха думу колоскову, і сонна тиша сонним язиком шепоче саду сиву колискову (М . Вінграновський). 4. Ми юними тоді були, дороги кликали нас в мандри* (Д. Л уценко). 5. Життя найдужче виру­ вало на Подолі (О. Іваненко). *1 *Мандри - рос. странствования. II. Обведіть номери складних речень. Обґрунтуйте вживання в цих реченнях роз­ ділових знаків.

64 Відредагуйте усно речення. Скористайтеся поданою нижче рубрикою «Куль­ тура мовлення». 1. У мою кімнату купили нову мебель. 2. Ми з друзями часто граємо в шахмати і шашки. 3. Я дуже люблю кататися на конь­ ках. 4. Результат буде відомий через двоє суток. КУЛЬТУРА МОАЛЄИИЯ

ПРАВИЛЬНО синє чорнило старі меблі електронний годинник грали в шахи нові ковзани три доби

НЕПРАВИЛЬНО сині чорнила стара мебель електронні часи грали в шахмати нові коньки троє суток 27

Іменник

§ 8. ВІДМІНКИ ІМЕННИКІВ Про змінювання іменників за відмінками, про кличний відмінок, а також про утворення форм називного відмінка множини ПРИГАДАЙМ О. Що таке звертання?

^ 65

Прочитайте речення. У якому з них слово яблуко вжито в називному від­ мінку, а в якому - у знахідному? Зробіть висновок про значення називного та знахідного відмінків.

1. Після обіду Валя з ’їла яблуко. 2. З дерева впало велике яблуко. Відмінки Іменники змінюємо за відмінками (рос. падежами). П О РІВН ЯЙ М О :

РОСІЙСЬКА МОВА

УКРАЇНСЬКА МОВА

Именительный ( кто? что?) Родительный (кого? чего?) Дательный (кому? чему?) Винительный ( кого? что?) Творительный ( кем? чем?) П редложный ( о ком? о чём?)

Н азивний (хто? що?) Родовий (кого? чого?) Давальний (кому? чому?) Знахідний (кого? що?) Орудний ( ким? чим?) Місцевий ( на/в кому? на/в чому? ) К личний -

Прямий Називний відмінок називають прямим, інші - непря відмінок М И М И . Кличний В українській мові, на відміну від російської, є кличний відмінок відмінок. Він існує для вираження форми звертання (рос. звательной формы, обращения). ПОРІВНЯЙМО: РОСІЙСЬКОЮ

УКРАЇНСЬКОЮ

• Люблю тебя, земля моя! • Сергей, подойди ко мне.

• Люблю тебе, земле моя! • Сергію, підійди до мене.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Іменник у кличному відмінку не буває членом речення.

66

І. Прочитайте за особами гумореску. Доберіть свій варіант заголовка.

НЕ БУЛО ВДОМА Учитель запитав Андрійка: - Ти вдома розповів про двійку? 28

Іменник

Андрійко похилив чоло: - А якж е... Все, як наказали! - І що батьки тобі сказали? - На жаль, їх вдома не було! М. Білецький II. Знайдіть іменники, визначте їх рід, число, від­ мінок. Поставте усно іменники в початковій фор­ мі (називний відмінок однини). 67 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Чи завжди, на вашу дум­ ку, потрібно розповідати батькам (друзям) про свої оцінки в школі? Чому?

ЗВЕРНІТЬ УВАГУі Іменник у ф ормі називного відмінка означає того, хто виконує дію, і в реченні виступає підметом. Іменник у ф ормі знахідного відмінка означає предмет, на який спрям ована дія, і в реченні виступає дод ат­

ком. ПОРІВНЯЙМО: Н. в. Зн. в. 1. їде авт ом обіль. 2. Рем онт ую т ь авт омобіль.

68 І. Спишіть речення, підкресліть іменники як члени речення та надпишіть над ними відмінок. Яке значення мають ці відмінки?

1. Назар перезавантажив свій комп’ютер. 2. Аліна довго роз­ дивлялася малюнок. 3. Часто згадую рідне місто. II. Складіть і запишіть два речення з іменником телефон так, щоб у першому ре­ ченні це слово було вжито у формі називного відмінка, а в другому - знахідного. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Знахідний відмінок вираж ає повне охоплення предмета дією, а родо­ вий - часткове. П О РІВН ЯЙ М О : Знахідний купи сіль (усю)

Родовий купи солі (частину)

69 Спишіть сполучення, розкриваючи дужки. Обґрунтуйте вибір однієї з форм. Як ви розрізняєте родовий і знахідний відмінки?

1. Коні попили (воду, води). 2. Діти поїли (кашу, каші). 3. Не забудь купити (хліб, хліба). 70 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Провідміняйте усно словосполучення цілющий дощ: один з вас відмінює це словосполучення в однині, а другий - у множині. Пере­ вірте один в одного виконання.

29

Іменник

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ1 . Іменники чоловічого роду множини в називному відмінку в україн­ ській мові м аю ть закінчення -и, -/, а в російській - -и, -ьі, а також

-а, -я. ПОРІВНЯЙМО: РОСІЙСЬКОЮ оф ицер - о ф и ц ё р ы директор - директора сторож - с то р о ж і

УКРАЇНСЬКОЮ оф іцер - оф іцбри директор - директори сторож - стброжі

71 Р І. Перекладіть подані парами слова українською мовою і запишіть.

Профессор - профессора; фельдшер - фельдшера, инспектор инспектора; редактор - редакторы. II. З одним перекладеним іменником у формі називного відмінка множини скла­ діть і запишіть речення. 7 2 Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть іменники як члени речення. Чи потрібно підкреслювати іменники у формі клично­ го відмінка? Скорочено надпишіть відмінки іменників.

1. Чого ти журишся ромашко чого ти гнешся до землі (О. Донченко). 2. Милуйся Улянко свічками-берізками і прозо­ рим воском кленів і шапками лісових груш (О. Донченко). 3. Моє село земний уклін тобі за молодість і світло отчих стін (Г. Тарасюк). '''У 7 3 Напишіть оголошення в художньому стилі на одну з поданих тем. Підкрес­ літь використані в тексті іменники та визначте їх відмінок.

1. Про футбольний матч, який має відбутися між командами планет Земля і Марс. 2. Про початок навчання в школі чаклунів. 3. Про збір коштів для створення машини часу.

§ 9. ТИПИ ВІДМІН ІМЕННИКІВ Про поділ іменників на чотири відміни, а також про іменники твердої, м’якої та мішаної груп ПРИГАДАЙМО. 1. Що таке закінчення та основа слова? 2. Які є шиплячі приголосні? У 7 4 Провідміняйте усно подані іменники. Чи однакові в них відмінкові закінчен­ ня? Зробіть висновок, як відмінюються іменники - усі однаково чи по-різному.

Висота, човен, гордість. зо

Іменник

І відміна

За особливостями відмінювання іменники поділяють на чотири відміни (рос. склонения). До І відміни належать іменники жіночого й чолові­ чого роду, які в називному відмінку однини мають закінчення -а(-я). НАПРИКЛАД: роботЩ, пісн\я\, М и­ кол[а].

II відміна

До II відміни належать: • іменники чоловічого роду, які в називному відмінку однини мають нульове закінчення або закінчення -о. НАПРИКЛАД: Кш в^], дядьк[о\; • іменники середнього роду, які в називному відмін­ ку однини мають закінчення -о, -е, -а(-я). НАПРИ­ КЛАД: сел\о], мор\е].

Швідміна

До III відміни належать іменники жіночого роду, які в називному відмінку однини мають нульове закінчення, а також іменник мати. НАПРИКЛАД: радість\^\, нічО .

IV відміна

До IV відміни належать іменники середнього роду із закінченням -а(-я) в називному відмінку однини, у яких при відмінюванні з ’являється суфікс -ат( я т ) або -єн-. НАПРИКЛАД: лоиі\а\- лошати, ім’(я| — імені.

75 Розгляньте опорні таблиці поділу іменників на відміни в українській і росій­ ській мовах. Що спільного й що відмінного ви помітили? РОСІЙСЬКА МОВА Склоне­ ние І

Род

Окончание в И. п. ед.ч.

Ж., М. -а(-я)

II

М.

нулевое о, -е,

III

С. •Ш »• ЛІ

нулевое

УКРАЇНСЬКА МОВА Від­ міна І II

РІД

Закінчення в Н. в. одн.

Ж., ч. -а(-я) ч.

нульове, -о

с.

-о, -є, -а(-я)

ПІ

'Щ*

нульове

IV

с.

-а(-я) (суф. -ят-, -єн )

-ат-, 31

Іменник

76 І. Прочитайте іменники в колонках і доведіть, що їх відміни визначено пра­ вильно. Доберіть усно до кожної групи по два власних приклади. І в ід м ін а

I I в ід м ін а

I I I в ід м ін а

I V в ід м ін а

вода Ілля

завод вікно

ніч любов

курча* лоша**

II. Перекладіть усно слова російською мовою. Поміркуйте, чи «збережуть» вони свою відміну в російській мові.

*Курча - (рос.) цыплёнок. **Лоша - (рос.) жеребёнок. 77 Запишіть іменники в чотири колонки: 1) І відміна; 2) II відміна; 3) III відміна; 4) IV відміна. Станція, сайт, курча, листоноша, маестро, море, порося, мати, тінь, ожина, щирість, каченя. 78 ЧОМУ ТАК? І. Поміркуйте, чому не можна віднести до жодної з відмін такі іменники: а) журі, кіно, кенгуру, б) ворота, Суми, жнива, дрова. II. Поміркуйте, чому іменник дівчина належить до І відміни, дівчатко - до II, а дівча - до IV. і'

79 Хто зможе за одну хвилину дібрати й записати чотири іменники IV відміни? А хто добере п'ять таких слів? А хто ще більше? Групи

Залежно від того, на який приголосний закінчуєть­ ся основа слова, іменники першої і другої відмін по­ діляємо на групи. Г Р У П И ІМ Е Н Н И К ІВ

П риголосний, на який закінчується основа

Група тверда

твердий, крім шиплячого

м ’яка

м ’яки й

міш ана

ш иплячий

П риклади

весна місяць дощ

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Звук [й] - м’який, том у іменники з основою на [й] належ ать д о м ’якої групи. НАПРИКЛАД: подія [под'ійа]. 32

Іменник

80 Випишіть послідовно спочатку іменники твердої групи, а потім - м'якої. Які три іменники не треба виписувати? Чому? Оздоба, олія, пісня, виставка, смуток, столиця, товариш, Пав­ ло, носій, асфальт, інститут, ідилія, доля, сітка, ноша, ущіль­ нення, ожина, коваль, Світязь, плече, келія, Антон, газета. КЛЮЧ. У кожному виписаному слові підкресліть другу букву. Якщо ви правильно виконали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте народну прикмету перед­ бачення погоди.

Іменники не -ар, •up, sip

Ім е н н и ки II відм іни на -ар, -up, у яких наголос

постійно падає на -ap, -up, належать до твердої групи (куховар, мундир)', інші - до м’якої (богатир - бога­ тиря). До твердої групи також належать іменники комар, долар, пластир. Ім е н н и ки II відм іни на -яр, у яких при відмінюван­ ні наголос переходить з -яр на закінчення, належать до мішаної групи (школяр - школяра, газетяр — газетяра); інші - до твердої (муляр - муляра).

\

81 Спишіть іменники, позначте наголоси. У дужках біля кожного слова зазнач­ те відміну. Бригадир, базар, муляр, комар, друкар, лікар, каменяр, юві­ ляр, бібліотекар. Розбір ім енника як части ни мови

Послідовність розбору 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.

Частина мови. Початкова форма (називний відмінок однини). Назва істоти чи неістоти. Власна чи загальна назва. Рід (якщо є), число, відмінок. Відміна, група (для І і II відмін). Синтаксична роль. Зразок усного розбору Непорушно стоять високі, пожовклі с о н я ш н и к и ( У . Самчук). Соняшники - іменник, початкова форма соняшник', неістота, загальна назва, чоловічий рід, множина, називний відмінок, друга відміна, тверда група; у реченні є підметом. Зразок письмового розбору Соняшники - імен., п. ф. соняшник, неіст., заг., ч. р., мн., Н. в., II відм., тв. гр., підм. 33

Іменник

82 І. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Визначте відміну виді­ лених іменників у російській та українській мовах. Широкие просторы. Золотистое поле. Рожь склоняется* под тяжестью колосьев и колышется**, как море, от жаркого летне­ го ветерка... А над золотистым полем возвышаются сосны, осве­ щённые солнцем. Шумят на ветру могучие ветви. Дорога вьётся между полями (О. Туберовская). *Склоняпгься - укр. схилятися, хилитися. **Колыхать - укр. колисати, хилитати, коливати, гойдати. II. Розберіть усно виділені іменники як частину мови, розбір двох з них запишіть (на вибір).

§ 10. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ І ВІДМІНИ Про відмінкові закінчення іменників, синонімічність деяких закінчень і про грамотність ПРИГАДАЙМ О. Коли пишемо е, а коли - о у відмінкових закінченнях іменників?

V 83

Розгляньте зразки відмінювання іменників І відміни. На основі спостережен­ ня розкажіть про закінчення цих іменників в орудному й кличному відмінках од­ нини. У яких відмінках спостерігаємо чергування приголосних?

Тверда група н. р.

д. Зн. Ор. м. Кл.

книга книги книзі книгу книгою н а/у книзі книго

ОДНИНА М ’яка група надія пісня пісні надії пісні надії надію пісню надією піснею н а/у надії н а/у пісні надіє пісне

Тверда група

МНОЖИНА М ’яка група пісні

Мішана група площ а площі площі площу площею н а/у площі площе

Мішана група

Н.

книги

надії

Р. Зн. Ор. м.

книг книгам книги книгам и н а /у книгах

надій надіям надії надіями н а /у надіях

пісень пісням пісні піснями н а /у піснях

площ площ ам площі площ ами н а/у площ ах

Кл.

книги

надії

пісні

площі

д.

34

площі

Іменник

84 І. Перекладіть усно текст українською мовою. Що нового для себе ви дізна­ лися? Визначте вид зв’язку речень у тексті (паралельний чи послідовний). ЭЙФЕЛЕВА БАШНЯ Эйфелева башня* - символ Пари­ жа. Она была построена в 1889 году Александром Эйфелем и служила парадным входом на Всемирную выставку. Многие французы возму­ щались** тем, что в сердце Парижа установлена «эта никому не нужная и чудовищная Эйфелева башня», тре­ бовали её снести. Однако прошло бо­ лее ста лет и споры утихли. Выполнив роль великолепной рекламы нового строительного материала - металла, башня стала визитной карточкой французской столицы ( И з ж урнала).

Ейфелева вежа в Парижі

* Б а ш н я - укр. вежа, башта. **В о зм ущ а т ься - укр. обурюватися. II. Випишіть із тексту іменники І відміни (українською мовою), виділіть у них закін­ чення, визначте усно їх відмінок і групу. До якої відміни належать ці самі іменники в російській мові?

^ 85

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. У якій країні світу ви мрієте побувати? Яке місто цієї країни вас приваблює найбільше? Що там можна побачити?

Ор. в. однини

В орудном у відмінку однини іменники І відміни твердої групи мають закінчення -ою, а м ’я к о ї та м іш а н о ї — -ею (після голосного й апострофа - -єю). П О РІВН ЯЙ М О :

Тверда група: -ою липа - липою Ор. еинажини

М’яка й мішана групи: -ею(-єю) вишня - вишнею; шия - шиєю

В орудном у відмінку м нож ини поодинокі іменники

І відміни мають паралельні закінчення: -ами (-ям и) та -ми. НАПРИКЛАД: сльозами й слізьми; свинями й свиньми. 35

Іменник

________________________________ ОРФОГРАМА_______________________________

Букви о, е (є) в закінченнях орудного відмінка іменників І відміни 86 І. Поставте іменники у формі орудного відмінка однини й запишіть. Виділіть закінчення та обґрунтуйте написання. ЗРАЗОК. Площа - площею.

Круча, межа, сльоза, свиня, робота, рілля, сім’я, пісня, тиша, мрія, краса, долоня, лінія. II. Виділені іменники поставте усно у формі орудного відмінка множини. Наведіть паралельні форми.

87 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. Уявіть, що до вас у гості приїхав знайомий, який проживає в іншому населеному пункті. Ви вирішили провести йому екскурсію вулицями вашо­ го міста (села). Поставте усно словосполучення у формі орудного відмінка однини. Тиха вулиця, проїжджа частина, велика площа, нова бру­ ківка, затишна кав’ярня, липова алея, триповерхова школа, дерев’яна церква, нова перукарня. Р.в. множини

У родовому відмінку множини більшість іменників І в ід м ін и м аю ть нульове закінчення. НАПРИКЛАД: тополь, меж, мрій, вишень. В о к р е м и х сл о в ах в и ­ с ту п ає з а к ін ч е н н я -ів або -ей: суддів, бабів (і баб), губів (і губ), легенів (і легень), статей, сі­ мей, мишей т а ін .

88 Спишіть сполучення, ставлячи подані в дужках іменники у формі родового відмінка множини. Виділіть закінчення.

Написав кілька (стаття), вивчили багато (пісня), у сараї немає (миша), обстежили кілька (сім’я), у саду немає (яблуня), дійшли до (тополя), Ігор не боїться (змія), нарвали (вишня).У

Кл. в. однини

36

У кли чн ом у відмінку однини іменники І відміни мають такі закінчення: -о - іменники твердої групи (Ганно, Миколо); -е - іменники м ’я к о ї та м іш а н о ї груп (Ілле, круче); -є - іменники м ’я к о ї групи після голосного та апострофа (Наталіє); -ю - деякі пестливі іменники м ’я к о ї групи (ма­ тусю, Наталю).

Іменник

89 І. Запишіть іменники у формі кличного відмінка однини. Виділіть закінчення, поясніть написання.

Жінка, Олена, Аліна, хата, земля, Ілля, пісня, душа, листо­ ноша, мрія, Юлія, Наталія, матуся, Галя, доня. II. З одним іменником у формі кличного відмінка (на вибір) складіть і запишіть речення.

90 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розподіліть між собою слова. Визначте групу свого іменника, провідміняйте його усно в однині та множині. Перевірте один в одного виконання.

1. Дорога. 2. Груша. 91 І. Спишіть речення, ставлячи подані в дужках іменники в потрібній формі. Зазначте над цими іменниками відмінок. Поясніть написання.

1. Заспівай мені, (бабуся), тиху колискову (О. Білозір). 2. Літо перелітую, осінь перейду, (вишня) білітиму в зимньому саду (Т. Коломіець). 3. На рівній (дорога) і кінь розумний (Нар. творчість). 4. Завирували під сонною (круча) світлі кринички (В .Раєвський). 5. І всміхнуться сині очі од (пісня) моїх (В. Сосюра). II. Запишіть виділені іменники фонетичною транскрипцією. Назвіть букви, вимов­ те звуки.

§ 11. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ II ВІДМІНИ Про відмінкові закінчення іменників, синонімічність деяких закінчень та про грамотність ^ 92

Розгляньте зразки відмінювання іменників II відміни. На основі спостере­ ження розкажіть про закінчення цих іменників в орудному та кличному відмінках однини. У яких відмінках іменники мають паралельні закінчення?

ОДНИНА Т вер д а гр у п а

М ’я к а гр у п а

М іш а н а гр у п а

н. р.

озеро

батько

край

читач

озера

батька

краю

читача

д.

озеру

батькові, батьку краєві, краю

читачеві, читачу

Зн. озеро

батька

край

читача

Ор. озером

батьком

краєм

читачем

М.

н а /у батькові, батьку

н а/у краї, краю

н а/у читачеві, читачу, читачі

краю

читачу

н а/в озері

Кл. озеро

батьку

37

Іменник

МНОЖИНА

Тверда група

М ’яка група

Мішана група

н.

озёра

батьки

краї

читачі

р.

озер

батьків

країв

читачів

д.

озерам

батькам

краям

читачам

Зн. озера

батьків

краї

читачів

Ор. озерами

батьками

краям и

читачами

М.

н а/у батьках

н а/у краях

н а/у читачах

батьки

краї

читачі

н а/в озерах

Кл. озера

93 І. Перекладіть усно текст українською мовою і випишіть іменники II відміни. Виділіть закінчення цих іменників, визначте їх відмінок і групу. До якої відміни на­ лежать ці самі іменники в російській мові? Вуд вытащил из кармана* несколько мячиков для обычного гольфа. Уже через пару минут мячики поднялись в воздух. Вуд начал кидать мяч за мячом, посылая их с максимальной силой и в самых разных направлениях, чтобы Гарри учился их ловить. Гарри поймал все мячи, и Вуд был в восторге** (Дж. Ролинг). *Карман - укр. кишёня. **Восторг - укр. захоплення, захват. II. Порівняйте вимову й написання виділених слів в обох мовах.

Д е. однини

У давальном у відмінку однини більшість іменників I I відміни чоловічого роду мають паралельні закін­ чення: -ові, -еві(-єві) та -у(-ю ). П О РІВН ЯЙ М О :

Тверда група:

-Ові, -у батькові батьку

М’як а група після приголосного та міш ана: група -еві, -у(-ю)

товаришеві учителеві товаришу учителю

М’я к а група після голосного й апострофа: -єві, -ю

Андрієві Андрію

Паралельні закінчення мають також деякі іменники середнього роду. НАПРИКЛАД: міст ові й м іст у, дитят­ кові й дит ят ку. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Щ об уникнути одном анітних відмінкових закінчень, спочатку вживає­ мо закінчення -ові, -еві(-єві), а тоді - -у(-ю). НАПРИКЛАД; панові ди­ рект ору, Василеві Сим оненку. 38

.............................................................................................................

Іменник М. в. однини

У місцевому в ід м ін к у о д н и н и д е я к і ім е н н и к и II від м ін и м аю ть п ар а л ел ь н і за к ін ч е н н я . НАПРИКЛАД: на робітни­ кові й на робітнику; на коневі й на коні; у гаї й у гаю.

9 4 Складіть і запишіть по одному ре­ ченню з іменником директор у формі давального й місцевого відмінків однини.

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ директору директору директорові

95 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розподіліть між собою сполучення слів. Прочитайте їх один одному, ставлячи подані в дужках іменники у формі давального відмінка однини.

Для першого учасника* Подарувати (добродій Василь), надіслати повідомлення (друг Андрій), допомогти (учитель Назар Федорович). Для другого учасника* Привітання (Герой України Володимир Кличко), подякувати (брат Сергій), зателефонувати (Василь Олек­ сандрович).

Ор. в. однини

В орудному відмінку однини іменники II відміни твердої групи мають закінчення -ом, а м’якої та мі­ шаної (крім середнього роду на -я) - -ем (-єм ). НАПРИКЛАД: краном, кущем, Василем, солов’єм. Іменники середнього роду на -я мають закінчення -ям. НАПРИКЛАД: життям, обличчям.

Ор. 9. множини

Деякі іменники в орудному відмінку множини мають паралельні закінчення: -ам и(-ям и) та -ми. НАПРИКЛАД: конями й кіньми, колінами й коліньми, крйлами й крйльмй. Іменники очі, плечі мають форми очима, плечима.

__________________________ ОРФОГРАМА_________________________

Букви о, е (є ) в закінченнях давального й орудного відмінків однини іменників II відміни 96 І. Запишіть іменники у формі орудного відмінка однини. Виділіть закінчення. Обґрун­ туйте написане.

Садівник, циркач, іній, вершник, журавель, соловей, плащ, ячмінь. II. Серед поданих іменників назвіть ті, які є на­ звами істот. 39

Іменник 97 ^ І. Запишіть іменники у формі орудного відмінка множини. Наведіть пара­ лельні форми (де можливо).

Кінь, чобіт, крило, плече, око, обличчя, слухач. II. З одним іменником у формі орудного відмінка множини складіть усно речення.

Кл. в. однини

98

У кличном у відмінку однини іменники I I відміни чоловічого роду мають закінчення -у(-ю ) або -е. За­ кінчення -ю притаманне іменникам м ’я к о ї групи. НАПРИКЛАД: брат ику, Андрію, друже.

І. Запишіть іменники у формі кличного відмінка однини.

Батько, добродій, однокласник, край, Дніпро, козак, Київ, Херсон, друг, Павло, Андрій, Василь, Сергій, Юрій. II. З одним іменником у кличному відмінку (на вибір) складіть усно речення.

99 Пригадайте, як визначити групу іменників на -ар (-яр), -ир (§ 9). Визначте групу поданих іменників і запишіть їх у формах родового і кличного відмінків однини.

Лікар, столяр, ветеринар, шахтар, кобзар, рицар, школяр. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У місцевому відмінку множини іменники І та II відмін м аю ть закінчен­ ня -ах(-ях). П О РІВН ЯЙ М О : НЕПРАВИЛЬНО

ПРАВИЛЬНО

читати по склад ах

читати по складам

100 І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Над іменниками II відміни надпи­ шіть їхній відмінок. Обґрунтуйте написання.

1. І вишні по садк(ам,ах) стояли з рушниками, чекали на сва­ тів, які давно вже йшли (Є. Гуцало). 2. На землю по зоряних сход(ам,ах) задуманий вечір зійшов (В. Сосюра). 3. Гей, Іван(у,е), пора нам сідлати коня і збиратись мерщій у дорогу (М. Петрен­ ко). 4. Дощ(е,о)м пахучим день промок (М . Стельмах). 5. Синє небо над зеленим га(є,йо)м рідний край вітає з добрим урожа(є,йо)м (В. Сосюра). II. Доберіть синоніми до виділених іменників. Якось Сашко спостерігав за грою в шахи двох дівчаток-шестикпасниць. Коли

ТАКТ БУВАЄ

0ДНЗ 3 НИХ опинилася 8 скрутному становищі, Сашко підказав правильний хід: «Ходит и ко­ ролеві». Дівчинка пішла королевою і... одразу програла.

Поміркуйте, чому програла дівчинка, хоча Саш ко підказав правильно. 40

Іменник

§ 12. ЗАКІНЧЕННЯ ІМЕННИКІВ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ В РОДОВОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ Про те, які іменники II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини мають закінчення -а(-я), а які - -у(-ю) ^ 1 0 1 ^ Прочитайте іменники у формі родового відмінка однини. Слова якої ко­ лонки означають назви конкретних предметів, а якої - збірних понять чи явищ природи? Зробіть висновок, які іменники в родовому відмінку однини мають закінчення -а, а які - -у.

екрана самоката піджака

гурту туману грому

Закін ч е н н я ім ен н и ків I I відм іни чоловічого роду в родовому від м ін ку однини Закінчення - а ( - я ) мають іменники, які означають:

Закіпчеппя - у ( - ю ) мають іменники, які означають:

а) речовину, масу, матеріал: а зо т у , АЛЕ х л іб а ; б) збірні поняття: а н с а м б л ю , л іс у ,

а) назви осіб, імена, прізвища: т о в а р и ш а , М о р о за (прізвище); б) назви тварин і дерев: вед м ед я,

м ед у, борщ у, п іск у ;

дуба;

гаю , п о л к у ;

в) назви предметів:

нож а, воза,

м алю нка;

г) назви населених пунктів:

К иє­

ва , П а р и ж а ;

в) назви кущових і трав’янистих рослин: б а р в ін к у , звіробою; г) назви будівель, приміщень та їх частин: в о к з а л у , коридору; АЛЕ:

ґ) інші географічні назви з на­ гараж а, х л ів а , м л и н а ; голосом у Р. в. на закінченні: ґ) назви установ, організацій: Д н іп р а , Д н іс т р а ;

ін ­

с т и т у т у , к о м іт е т у ;

д) назви мір довжини, ваги, часу, д) місце, простір тощо: я р у , м а й ­ місяців, днів тижня, грошових д а н у , с в іт у ; АЛЕ: я р к а , л іс к а , знаків: к іл о гр а м а , ж о вт н я, в ів ­ с т а в к а ; т о р к а , долара-, е) явища природи: в іт р у , м орозу; е) назви машин і їх деталей: к о м ­ є) назви почуттів: болю , с т р а х у ; ж) назви процесів, властивостей, байна, мот ора; абстрактних понять: б ігу, к р и к у , е) терміни, які означають еле­ менти будови чогось, конкретні сп о р т у; предмети, геометричні фігури: з) літературознавчі терміни: сюж е­ а т о м а , р а д іу с а , ром ба;

т у, ром ану;

ж) українські за походженням терміни: в ід м ін к а , додатка-, АЛЕ: в и д у , р о д у

и) назви ігор і танців: т е н іс у , в а л ь ­ су; АЛЕ: го п а к а ; і) географічні назви (крім зазна­ чених у першій колонці): Б у г у , К р и м у , С в іт я зю , К а в к а з у , Д о н у 41

Іменник

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ1 . У низці іменників зміна закінчення впли­ ває на значення слова. НАПРИКЛАД: листопада (місяць) - листопаду (падо­ лист); каменя (одна ш тука) - каменю (збірне, матеріал); Рима (місто) - Риму (Рим ська імперія).

ОРФОГРАМА

Б у к в и а (я ), з а к ін ч е н н я х го в ід м ін к а ім е н н и к ів II

у (ю ) в род ово­ однини в ід м ін и

102 ЧОМУ ТАК? Поясніть, чому в родовому відмінку однини подані парами іменники мають різні закінчення. ^ ^ ^ ^ ^

морозу - Мороза; Люксембургу - Люксембурга; балу - бала; Бугу - Дністра; Криму - Чернігова.

103 І. Прочитайте іменники у формі родового відмінка однини. Обґрунтуйте правопис їх закінчень. Доберіть усно по одному власному прикладу до кожної групи слів. 1. Дмитра, ясеня, ноутбука, банкомата, холодильника, Льво­ ва, Дністра, метра, квадрата. 2. Квасу, оркестру, щавлю, магазину, університету, лугу, ура­ гану, жалю, ремонту, роману, хокею, суходолу, Донбасу. II. З двома іменниками (на вибір) складіть і запишіть речення.

04 Поставте іменники у формі родового відмінка однини. Запишіть їх у дві колонки: 1) із закінченням -а(-я)\ 2) із закінченням -у(-ю). Правильність написання перевірте за орфографічним словником. Харків, Париж, Крим, Крит, Китай, Донець (річка), туман, футбол, холод, монітор, чотирикутник, метр, ансамбль, ставок, вальс, долар, дим, бензин, грім, страх. 105 І. Перекладіть сполучення українською мовою й запишіть. Зробіть висно­ вок про відповідність відмінкових закінчень. Сила ветра, шахтёры Донбасса, приехал из Луганска, берег Днепра, много песка, много снега, возле сада, посевы ячменя, одного сантиметра. II. 3 одним перекладеним сполученням складіть і запишіть просте речення. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Деякі іменники II відміни в родовом у відмінку можуть мати паралельні закінчення. Ц е залеж ить від наголосу. НАПРИКЛАД: м ост а - мост у, д в о р і - двору, ст ола - ст блу. 42

.............................................................................................................

Іменник

106 С пишіть речення, ставлячи подані в дужках іменники у формі родового відмінка однини. Виділіть у цих словах закінчення та усно обґрунтуйте написання. 1. Клени обсипаються від найменшого (подих*) (вітерець) (О.Донченко). 2. Рибалки набрали сухого (очерет), збудували отаманський курінь (І. Нечуй-Левицький). 3. Мене до тебе при­ несе з (папір) зроблений літак (Д. П авличко). 4. Для доброго (бджоляр) немає поганого (рік) (Нар. творчість). 5. Вузька до­ рога одразу за селом пірнає в ранковий розлив (туман) (Д. При­ т ок). 6. Після (дощ) гостріше пахнуть квіти (В.Сосю ра). 7. Тече вода з-під (явір) яром на долину (Т. Ш евченко). *Подих - рос. дуновение. - Я поїду на екскурсію до Риму, - повідомляє Світлана однокласниці. - Але це неможливо, - заперечила Іринка. » - Стародавньої Римської імперії давно немає. <У~>)\ ТАКЄ БУВАЄ Хіба що ти винайшла машину часу. - Та ні, я маю намір відвідати столицю су­ часної Італії - Рим. Поясніт ь, чому ст алося непорозуміння між дівчатами.

§ 13. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ III ТА IV ВІДМІН Про відмінкові закінчення іменників, синонімічність деяких закінчень і про грамотність ПРИГАДАЙМ О. За яких умов подовжуються приголосні в іменниках жіночого роду?

'1 0 7

' Розгляньте зразки відмінювання іменників III відміни. На основі спостере­ ження розкажіть про закінчення цих іменників у формі орудного відмінка однини, а також у формі родового й місцевого відмінків множини.

ОДНИНА

МНОЖИНА

ОДНИНА

МНОЖИНА

н.

піч

печі

Н.

мати

матері

р.

печі

печей

Р.

матері

матерів

Д-

печі

печам

д.

матері

матерям

Зн. піч

печі

Зн. матір

матерів

Ор. піччю

печами

Ор. м атір’ю

матерями

м.

н а /у печах

м.

н а /у матерях

печі

Кл. мати

н а /у печі

Кл. пече

н а /у матері

матері 43

Іменник

1 0 8 J І. Прочитайте текст. Визначте його основну думку.

- Де ти взялося на мою голову? - пирскало трухляве сире Поліно в печі. - Ще якийсь день полежало б у траві в тіні, милуючись білим світом... - Даремно проклинаєш мене, - загоготіло гаряче Полум’я. - Хі­ ба не краще, спалахнувши, за одну мить віддати людям усе тепло, аніж, обростаючи мохом, роками гнити в глухомані? (І. Власенко). II. Знайдіть у тексті іменники III відміни. Визначте їх відмінок і закінчення. 1 0 9 За поданим вище зразком відмінювання слова піч провідміняйте письмово іменник подорож (в однині й множині). Виділіть закінчення.

Ор. в. однини

В орудному відмінку однини в

ОРФОГРАМА

ім е н н и к а х III в ід м ін и , основа П одвоєні букви я к и х за к ін ч у є т ь с я одн и м п р и ­ гол осн и м (к р ім губного т а [р]), в ід б у в аєть с я п о д о в ж ен н я п р и го л о сн и х . НАПРИКЛАД:

ніч - ніччю, подорож - подорожжю. Якщо ж основа закінчується сполученням приголос­ них чи на губний приголосний або на [р], то п о д о в ­ ж е н н я не в ід б у в а є т ь с я . НАПРИКЛАД: мудрість - мудріс­ тю, любов - любов’ю, глазур - гл а зур ’ю. 1 1 0 Запишіть іменники у формі орудного відмінка однини. Поясніть написання.

Деталь, велич, Керч, радість, пе­ даль, неповторність, щирість, мати, ніч, паморозь, глазур, синь, любов.

РОСІЙСЬКОЮ ночью тенью лю бовью

УКРАЇНСЬКОЮ н іччю тін н ю лю бов’ю

111 Спишіть речення, ставлячи подані в дужках іменники у формі орудного відмінка однини. Підкресліть ці іменники як члени речення.

1. Акації стояли саме в цвіту, заквітчані (безліч) білих китиць (І. Нечуй-Левицький). 2. Своєю (радість) й (печаль), як (хлібсіль), поділись (М . Сингаївський). 3. Осокори за (даль) далекою підпирають в степу небосхил (В. Симоненко). 4. (Паморозь) взявся Чумацький Шлях (П .Д орош ко). 5. Заспівали соловейки по садах над (Рось) (І. Нечуй-Левицький). 6. З вітром не змагайся, за (тінь) не ганяйся (Нар. творчість). 1 1 2 ЧОМУ ТАК? Поясніть, чому іменники першого рядка належать до II відміни, хоч і мають суфікс -ят-, а другого - до IV. Звірте свою відповідь з поданим нижче міркуванням.1

1. Поросятко, орлятко - II відміна. 44

Іменник

2. Порося, орля - IV відміна. МІРКУЙМО. Іменник поросятко має суфікс -ят- уже у формі називного від­ мінка. Особливістю ж іменників IV відміни є те, що цей суфікс з’являється при від­ мінюванні (порося - поросяти). V 1 13 Розгляньте зразки відмінювання іменників IV відміни. На основі спостере­ ження розкажіть про закінчення цих іменників у формі родового й орудного від­ мінків. У яких відмінках можливі паралельні закінчення?

ОДНИНА лоша ім’я / лошати імені, ім’я / імені д. лошаті / лоша ім’я Ор. лошам іменем, ім’ям М. на/у лошаті на/в імені Кл. лоша ім’я н. р.

и со

МНОЖИНА лошата імена лошат імен лошатам іменам лошата, лошат імена лошатами іменами на/у лошатах на/в іменах лошата імена

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Більш ість іменників IV відміни відмінюються як іменник лош а. Я к іменник ім ’я, відмінюються тільки пл ем ’я та с ім ’я (насіння).

114 І. Прочитайте речення. Доведіть, що виділені іменники належать до IV від­ міни. Визначте усно їх відмінок і закінчення. 1. Мале орля, та високо літає. 2. Оленя підійшло близько до дітей. 3. Бабуся дає кач атам теплу воду. II. Користуючись поданою нижче таблицею, зіставте виділені іменники в україн­ ській і російській мовах.

РОСІЙСЬКОЮ II відміна орлёнок оленёнок утёнок жеребёнок Зн. в. мнсжини

УКРАЇНСЬКОЮ II відміна IV відміна орлятко орля, орленя оленятко оленя каченятко кача, каченя лошатко лоша

У знахідном у відмінку множини іменники IV відміни, що означають назви тварин, мають паралельні

форми. ПОРІВНЯЙМО: Н а зви людей

бачив хлоп’ят бачив дівчат

Н а зв и твар ин

бачив левенят (і левенята) бачив ягнят (і ягнята) 45

Іменник

Ор. в. однини

В орудном у відмінку о д н и н и іменники із суфіксом -єн- мають паралельні форми. НАПРИКЛАД: іменем й ім’я м , племенем і плем’ям.

115 І. Запишіть іменники в родовому відмінку однини. Виділіть суфікси, які з’являються при цьому. ЗРАЗОК.

Козеня - козеняти.

Ягня, кача, плем ’я, курча, оленя, орля, вовча, собача, дівча, дитя. II. Виділені іменники запишіть у формах знахідного й орудного відмінків однини та множини. ^116 Складіть усно твір (6-8 речень) на одну з поданих тем, використавши виділений іменник у різних відмінках.

ТЕМИ: «Як діти вилікували лелеча», «Яке воно було, те лисе­ ня».

§ 14. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ, ЩО МАЮТЬ ФОРМУ ТІЛЬКИ МНОЖИНИ Про відмінкові закінчення іменників, синонімічність деяких закінчень та про грамотність *

Т І1 7 Прочитайте фразеологізми. Визначте число виділених іменників. Чи мо­ жуть вони мати форму однини та чи розрізняється в них рід? Зробіть висновок про особливості таких іменників.

1. В и л ам и по воді писано. 2. Наламати дров. 3. Дивитися як баран на нові ворота. В українській мові є іменники, що мають форму ворота, окуляри, гроші. У родовому відмінку такі іменники мають одне з таких закінчень: т іл ь к и м н о ж и н и . НАПРИКЛАД:

Р. відиінок

-ів(-їв)

окулярів, опадів, хитрощів, сходів Ор. відиінок

46

-ей

нульове

саней, грошей, воріт, чобіт, дверей, курей дров, Карпат

В орудном у відмінку такі іменники здебільшого мають закінчення -ам и(-ям и). НАПРИКЛАД: окуля­ рам и, опадами, вилами, граблями.

Іменник

Ор. АІдиНюк

В окремих словах виступає закінчення -ми: гусьмй. Деякі іменники мають паралельні форми: дверима й дверми,; воротами й ворітьми,; грошйма й грішми; санями й саньми; штанами й штаньми,.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ*1 . В іменниках, щ о м аю ть ф ор м у тільки множини, рід не розрізняють. Такі іменники не належ ать до ж одної з відмін.

118 І. Перекладіть і запишіть речення українською мовою. Підкресліть іменни­ ки, що мають форму тільки множини. Позначте в них закінчення та визначте їх відмінок. 1. Враг стоял у ворот. 2. Нежелательно топить камин дрова­ ми хвойных пород. 3. Кто не умеет управлять деньгами, не удер­ жит их. 4. Удивительное путешествие Нильса с дикими гусями. 5. Производство* саней для лучших гонщиков поставлено почти на научную основу. *П роизводст во - укр.

виробнйцтво.

II. Порівняйте вимову й написання виділених слів в українській і російській мовах.

Л і9

І. Запишіть іменники у формі родового та орудного відмінків. Виділіть закінчення. Наведіть, де можливо, паралельні форми. Правильність ви­ конання перевірте за орфографічним словником.

Штани, гроші, сани, гуси, кури, окуляри, ворота, канікули, Черкаси, макарони, граблі. II. З двома словами (на вибір) у формі непрямого відмінка складіть і запишіть речення.

120

Провідміняйте письмово іменники двері й Карпати. Виділіть закінчення.

121 ЖНІТЄВА СИТУАЦІЯ. Уявіть, що ви на сільському дворі допомагаєте по госпо­ дарству. Прочитайте речення, ставлячи подані в дужках іменники в потрібній формі. 1. Я насипав зерна (кури). 2. Я прижену (гуси). 3. Чи виста­ чить цих (дрова)? 4. Я приберу сіно (граблі). 122

Виконайте завдання одного з варіантів.

ВАРІАНТ А. Складіть невеликий текст-опис на тему «Карпати». Використайте назву цієї гірської системи в непрямих відмінках. ВАРІАНТ Б. Складіть невеликий діалог (5-6 реплік) про уявну подорож до одно­ го з міст: Суми, Чернівці, Черкаси. Використайте назву обраного міста в непрямих відмінках. 47

Іменник

§ 15. НЕЗМІНЮВАНІ ІМЕННИКИ Про іменники, які не змінюють своєї форми, про визначення роду таких слів і взагалі про культ уру мовлення

* Ч 123

Визначте відмінок виділених іменників. Що вам допомогло в цьому? Спробуйте провідміняти ці іменники. Чи змінили вони свою форму? Зробіть вис­ новок про особливості незмінюваних іменників.

1. Максим підійшов до клітки з маленьким ш им панзе. 2. Л і­ так почав випускати ш асі. 3. Бабуся приготувала на обід пюре. 4. Невдовзі відкриють нову станцію метро. Відмінок

Н е зм ін ю в ан і іменники мають для всіх відмінків ту саму форму. В ід м ін о к цих іменників

визначаємо за допомогою питання. НАПРИКЛАД:

Р. в. соус до пюре,

Зн. в. приготувати пюре, М. в. покласти на пюре.

Групи слів

Д о н езм ін ю ван и х ім ен н и ків належ ать:

Н. пюре Р. пюре Д. пюре Зн. пюре Ор. пюре М. пюре Кл. пюре

деякі іменники іншомовного походження, зокре­ ма з кінцевим наголошеним голосним: кіно, фойє, журі, ательє, трюмо, кенгуру, М арокко та ін. АЛЕ: пальто, пальта, в пальт і; ж ін о ч і прізвища на приголосний та -о: Олійник Світлана, Коваленко Катерина; а також російські прізвища на -их, -ово: Черних, Острово; деякі абревіатури: ЮНЕСКО, ЄС.

124 Прочитайте речення. Визначте відмінок та синтаксичну роль іменника метро в кожному з них. 1. Метро - один з найзручніших видів міського транспорту. 2. Не кожне місто має метро. 3. Київ може пишатися своїм мет­ ро. 4. Ми швидко доїхали на метро. 5. Київському метро вже більше п’ятдесяти років. И 25

Запишіть послідовно іменники у дві колонки: 1) змінювані; 2) незмінювані.

Вересень, кашне, Індія, ситро, шимпанзе, траса, поні, Руслан, кіно, яблуня, леді, краса. /О\ЮЧ. Підкресліть перші букви іменників першої колонки. Якщо ви правильно ви­ конали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте відгадку на загадку «Цілий день крильми махає, та в небо не злітає». 48

Іменник

126 Складіть і запишіть по одному реченню з поданими іменниками так, щоб ці слова стояли в непрямому відмінку. Надпишіть відмінок цих іменників. Кіно, радіо, таксі, авокадо. 127 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. Уявіть, що ви зайшли до

кафе. Зверніться до офіціан­ та, щоб замовити три страви із запропонованого меню.

ЖЮО 'С Крпучино 'С %рщо S Сік^манго У Жрле 128

^ <Есщмо ^ ХАртопля фрі ^ Салат олів 'є у' Шїстеч\о безе

Прочитайте речення, ставлячи подані в дужках прізвища в потрібній формі.

1. Листи для Сергія (Нестеренко) та Людмили (Петренко). 2. Покличте Надію (Олійник). 3. Подарунок для Олександра (Ба­ сил ьчук). 4. Привітали з ювілеєм Жанну (Васильчук). 5. Зустрі­ лися з Тетяною (Минайло). Рід Іивнника

Р ід н езм ін ю ван и х ім ен н и ків визначаємо так:

• слова, що називають чоловіків (мосьє), належать до чоловічого роду, а слова, що називають жінок (місіс, мадам), - до жіночого; • назви твар ин переважно належать до чоловічого роду: поні, шимпанзе, колібрі. АЛЕ: цеце (муха) ж. р.; кенгуру - ч. і ж. роду; • назви неістот належать до середнього роду: рагу, соло, шасі, депо', рід географічних назв, назв газет, журналів визна­ чаємо за загальною назвою. НАПРИКЛАД: Туапсе с. р. (бо це місто); Кіліманджаро - ж . р. (бо це гора); • рід абревіатур визначаємо за родом основного сло­ ва. НАПРИКЛАД: сучасна АЕС - ж. р. (атомна електро­ станція; основне слово - станція).

1 2 9 Перекладіть усно словосполучення українською мовою. Доведіть, що вжиті в них іменники є незмінюваними. До якого роду належать ці слова в обох мовах?

Интересное интервью, жёлтый какаду, быстрое метро, трам­ вайное депо, непреклонное* жюри, маленький шимпанзе, вкус­ ное эскимо, чёрное пианино. *Непреклонный - укр. непохитний, незламний. 49

Іменник

1 3 0 ■ І. Утворіть словосполучення, дібравши до поданих іменників прикметни­ ки, і запишіть. У дужках зазначте рід іменника.

Ш импанзе - кмітливий шимпанзе ( ч. р.). Поні, мадам, Міссісіпі (річка), колібрі, Капрі (острів), метро, тріо, Туапсе (місто), танго, піаніно, журі. ЗРАЗОК.

II. Складіть і запишіть два речення з утвореними словосполученнями (на вибір). 131

Відредагуйте усно словосполучення.

Балакуче какаду, смачний капучино, спортивний кімоно, красиве поні, багатолюдний Токіо (місто), новий СТО*. *С Т О - станція технічного обслуговування. 1 3 2 І. Прочитайте виразно вірш уголос. Чим він повчальний для нас? Помір­ куйте, для чого потрібно вивчати граматику.

У ЗООПАРКУ Гукає Ігор до Дмитра: —Дивись, якенна кенгурА! Дмитро сміється: - Ой умру! Не кенгурА, а кенгурУ! —А он із клітки вигляда Папуга жовтий - какадА! Друг знову в сміх: - Ой, упаду! Не какадА, а какадУ! Відразу видно, братику, Що ти не вчиш граматику. 27. Ребро II. Знайдіть у вірші незмінювані іменники та визначте їх відмінок і рід.

§ 16. ОСНОВНІ СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ІМЕННИКІВ Про те, як творять іменники, про найуживаніші суфікси, а також про стилістичну роль словотвірних засобів іменників *

ПРИГАДАЙ М О . 1. Які є способи творення слів? 2. Як пишемо складні іменники?

>133 Розгляньте зразки творення іменників. Зробіть висновок, якими способа­ ми творяться іменники.

^ неправда <- не + правда "ґ мудрість <— мудрий + ість ^ підстаканник під + стакан + ник вихід <— виходити ^ ТЮГ <- театр юного глядача учительська (перехід прикметника в іменник) 50

Іменник

1 3 4 J І. Прочитайте текст. Визначте засоби зв'язку речень у ньому. Чи є поміж цих засобів спільнокореневі іменники?

ГОРОБЕНЯ Я йшов і збирав хмиз. Раптом помітив горобеня, яке випало з гніздечка. Я взяв пташ е н я і приклав до вуха. У холодному тільці ледь чутно стукотіло серце... Повернувшись до намету, я дістав термос і через солом инку капнув у дзьоб горобчику трохи солодкого чаю. Пташенятко швидко опритомніло*. А коли я нагодував його гречаною кашею, воно й зовсім ожило (За А. Орлик).*I. *О прит 6м ніт и - рос. прийти в чувство, очнуться. II. Укажіть іменники, яким суфікси надають емоційного забарвлення. Поясніть роль цих слів у тексті. III. Виконайте словотвірний розбір виділених іменників. ЗРАЗОК.

Ц інність <— цінний (суф.).

1 3 5 Утворіть від поданих слів і запишіть назви осіб за місцем проживання чи національністю. Позначте суфікси. Скористайтеся суфіксами з довідки.

Париж - парижанин. Галичина, Харків, Крим, Полтава, Одеса, Луганськ, Україна, Болгарія, Грузія. ЗРАЗОК.

ДОВІДКА,

-анин(-янин), -чанин, -ець, -ит, -ин.

1 3 6 Утворіть від поданих слів і запишіть назви осіб за родом діяльності. По­ значте суфікси. Скористайтеся суфіксами з довідки.

Шахта, продавати, пасіка, теніс, хор. ДОВІДКА,

-ар, -ник, -ець, -ист.

1 3 7 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. І. Утворіть усно по черзі від поданих слів іменники з одним із значень: зменшеності, пестливості, збільшеності, згрубілості. Скорис­ тайтеся поданими в довідці суфіксами. ЗРАЗОК. Д уб

- дубочок.

Баба, дід, риба, шабля, ніс, трава, мороз, голос, хлопець, стіл, камінь, вітер. -очок ( очк), -усь, -ус(я), -чик, -ець, -ун (я), -ик, -к (а), -иц(я), -ищ (е), -ю к(а), -уг(а), -ю г(а), -иськ(о). ДОВІДКА,

II. Складіть і запишіть два речення з іменниками, яким суфікси надають емоцій­ ного забарвлення. 51

Іменник

138 І. Утворіть усно від поданих слів іменники вказаним у дужках способом. 1. Вода, мороз (суфіксальним). 2. Щастя (префіксальним). 3. Береза (префіксально-суфіксальним). 4. Підписувати (безафікс­ ним). II. Два утворених слова (на вибір) розберіть письмово за будовою. 4 3 9 » Хто зможе утворити від слова ліс три іменники? А хто ще більше? Про­ ведіть такий конкурс зі словом дід.

140

Утворіть з кожної пари слів складний іменник і запишіть. Поясніть напи­

сання.

Вугілля, видобуток; відео, зв’язок; сніг, затримання; овочі, сховище; салон, магазин; ліс, степ; радіо, станція; міні, пекар­ ня; екс, президент. 141 ЖИГГ6ВА СИТУАЦІЯ. Уявіть, що ви прийшли до поліклініки на медогляд. Тут на дверях прикріплено таблички з назвами різних спеціалістів. Що означають ці назви? Як вони утворилися? За потреби скористайтеся поданою нижче довід­ кою. (

Педіатр

)

(

Стоматолог

)

( Невропатолог

)

(

Офтальмолог

)

(

Дерматолог

)

(

)

Кардіолог

Пед - грец. дитина; ...іатрія - грец. лікування; ...лог - грец. наука, служитель науки; стома - грец. рот; невро грец. нерв; пато - грец. біль; офтальмо - грец. очний; дермато грец. шкіра; кардіо - грец. серце. ДОВІДКА.

142 } І. Прочитайте прислів’я. Знайдіть прикметники, які перейшли в іменники. Поясніть лексичне значення цих слів, визначте їхню синтаксичну роль. 1. Ситий голодного не розуміє. 2. Учений іде, а неук слідом спотикається. 3. Лінивий двічі ходить, а скупий двічі пла­ тить. II. Складіть і запишіть два речення зі словом військовий так, щоб у першому речен­ ні воно було прикметником, а в другому - іменником.І.I І. Виконайте словотвірний розбір іменників.

Переддень, узбіччя, відрізання, безмежжя, вихід, сутінки, прадід. II. Вдумайтесь у значення непохідних тепер слів погріб, народ, неділя, макітра. Які значущі частини виділялися колись у коренях цих слів? 52

Іменник

144 І. Перекладіть речення українською мовою і запишіть, розкриваючи дуж­ ки. Підкресліть іменники, утворені способом складання.

1. Зимой холодные норд(осты) врывались в улицы и загоняли жителей в дома (Б. Балт ер). 2. Когда закончилась подготовка второго корабля(спутника) к отправке на космодром, к нам сно­ ва приехали космонавты (С. Гаврилов). 3. Смотришь - через поле перекати(поле) прыгает, как мяч (А. Фет). 4. Машина выскакивает на плоско(горье), пробегает его, ползёт на первый подъём, второй... (Г. Кублицкий). II. Порівняйте вимову й написання виділених слів в українській і російській мовах.

§ 17.

НЕ З

ІМЕННИКАМИ

Про те, коли не з іменниками пишемо разом, а коли —окремо •

V I 45

Порівняйте написання виділених у реченнях слів. У якому реченні не є префіксом, а в якому - службовим словом? Де не виражає заперечення, а де утворює новий іменник з протилежним значенням? Зробіть висновок, коли не з іменниками треба писати разом, а коли - окремо.

1. Незгода дім руйнує. 2. Не згода, а розбрат запанував між князями.1 Не з іменниками пишемо РАЗОМ

ОКРЕМО

якщо слово не вживається без не: невдаха, негода

якщо не заперечує лексичне значення слова: Він мені не друг, а ворог. якщо іменник у сполученні 3 Ц е аж ніяк не правда. не означає одне поняття (це слово можна замінити імен­ ОРФОГРАМА ником без не): недруг (ворог), неправда (обман) Н е з іменниками 146 Перекладіть речення українською мовою й запишіть. Підкресліть орфо­ граму «Не з іменниками». Поясніть написання в обох мовах.

1. И на волю приходит неволя. 2. Неопытность ведёт к беде. 3. Это был не друг мой, а просто знакомый. 4. С путешественни­ ками приключилось несчастье. 5. Помогла вам не удача, а хоро­ шее знание местности. 53

Іменник

1 4 7 В ипишіть іменники, які не вживаються без не. Підкресліть орфограму з іменниками».

«Не

Ненависть, немовля, непорозуміння, необхідність, невід, не­ милість, недолік, нездара*, нестача, недруг, неробство, невдяч­ ність, негода**, неук. *Нездара - рос. недотёпа. **Негдда - рос. непогода, ненастье. 1 4 8 ЧОМУ ТАК? Поясніть, чому в першому реченні не з іменником написано разом, а в другому - окремо.

1. Він одразу відчув нещ ирість. 2. У словах відчувалася не щ ирість, а лицемірство. 1 4 9 І. Доберіть усно до поданих іменників синоніми без не. За потреби ско­ ристайтеся довідкою.

Неволя, недовір’я, неприязнь, неправда, неслава, немилість. ДОВІДКА.

Ганьба, підозрілість, опала, рабство, обман, воро­

жість. II. З одним дібраним словом (на вибір) складіть і запишіть речення з однорідними членами. 1 5 0 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розподіліть між собою групи слів. Складіть і запи­ шіть речення з кожним словом своєї групи. Перевірте один в одного виконання.

1. Нещастя, не щастя. 2. Неслава, не слава.1 1 151 Спишіть речення, замінюючи виділені слова синонімом із префіксом не-. Виділіть цей префікс. За потреби скористайтеся словником синонімів.

1. Безслав’я, наче та болячка, і сон, і їж у одбира (П анас М ирний). 2. Він ворог був лукавства й облуди (М . Рильський). 3. Подоляни, щоб не попасти в турецьке ярмо, стали тікати на Слобідську Україну (М . Стельмах). 4. Іван через розлад з бать­ ком почував себе недобре (С. Чорнобривець). 5. В очах його сві­ тилося здивування й підозрілість (Ю. Смолич). 1 5 2 І. Спишіть речення, розкриваючи дужки та розставляючи пропущені розді­ лові знаки. Підкресліть і поясніть орфограму «Не з іменниками».

1. Учення - світ а (не)вчення - тьма (Н ар. творчість). 2. Затоплю (не)долю дрібними сльозами затопчу (не)волю боси­ ми ногами (Т. Ш евченко). 3. Навіщо скаржитись, коли твоє (не)щастя вже позаду (Д. П авличко). 4. Роман з (не)сподіванки здригнувся прислухався (М . Стельмах). 5. Здається хтось піді54

Іменник

йде до дверей проситиме (не)году переждати (В. Ст ус). 6. Шукай (не)долі, а волі (Нар. творчість). II. Розберіть виділений іменник як частину мови (письмово).

§ 18. БУКВИ

Е, И, І

В СУФІКСАХ ІМЕННИКІВ

Про написання суфіксів -ичок, -ечок, -и в(о), -ен(я) та ін. ^'153 Прочитайте слова. Зверніть увагу на написання суфіксів. Зробіть висно­ вок, як перевірити написання букви и в суфіксі слів другої колонки. рушник - рушничок; вулиця - вуличка -ичок, -ичк-ечок, -ечк-

-ив(о)

-енн(я), -інн(я) -инн(я)

-он (я)

Суфікси -ичок, -ичк- бувають тільки в іменниках, що походять від слів із суфіксами -ик, -иц(Я). НАПРИК­ ЛАД: ножичок (від ножик), паличка (від палиця). В інших випадках уживаємо суфікси з буквою е ( є ) : -ечок, -ечк-. НАПРИКЛАД: вершечок, віконечко. Суфікс -и в(о), який уживаємо для вираження збір­ них понять, що означають матеріал або продукт праці, пишемо тільки з и. НАПРИКЛАД: паливо, вариво, печиво. Суфікс -ев(о) пишемо у слові марево. В іменниках, утворених від дієслів, під наголосом уживаємо суфік:с^-інн(я), а без наголосу - -ен н(я). горіння, звільнення. У збірних іменниках уживаємо суфікс -ин н(я). НА­ ПРИКЛАД: картоплиння, гарбузхіння. Проте в іменни­ ках каміння, насіння, коріння маємо суфікс -ін н (я). Суфікс -ен (я) вживаємо в іменниках середнього ро­ ду, що означають живі істоти. НАПРИКЛАД: каченя, вовченя. НАПРИКЛАД:

154 ЧОМУ ТАК? Поясніть, чому в суфіксі першого іменника пишемо букву е, а другого - букву и. Вершечок, вогничок. 155 І. Прочитайте іменники.

Визначте в них су­

ОРФОГРАМА

Букви е, и, і в су­ фіксах іменників

фікси та обґрунтуйте написання.

1. Морозиво, мереживо. 2. Рушничок, паличка, мішечок, діжечка. 3. Картоплиння, звернення. II. До кожної групи іменників доберіть приклад з такою самою орфограмою. 55

Іменник

1 5 6 ^ І. Доберіть до поданих дієслів спільнокореневі іменники із суфіксом -ив(о). Дібрані слова запишіть, підкресліть орфограму.

Пекти, місити, варити, плести.

печиво паливо марево

II. З одним дібраним іменником складіть і запишіть речення. | 1 5 7 Р І. Прочитайте текст уголос. Розкажіть, що ви думаєте про Толю й Сашка. Як ви вчините на їхньому місці?

До Толі прийшов однокласник Сашко. Толя посадив його на диван, дав книжку з малюнками, а сам узяв морозиво, ложечку й почав смакувати. Коли він їсть моро­ зиво, то забуває про все на світі. Забув і про те, що на дивані сидить гість. Коли вже доїдав, глянув на Сашка. Дивний якийсь він став. Немов йому за щось дуже-дуже соромно. - Що з тобою? - запитав Толя. —Нічого. Мені треба додому, - тихо промовив Сашко, встав і вийшов з кімнати (За В. Сухомлинським). II. Знайдіть у тексті іменники з орфограмою «Букви е, и в суфіксах». Поясніть на­ писання. 1 5 8 } Спишіть слова, уставляючи пропущену букву е, и або /'. Позначте суфікси та обґрунтуйте написання.

Добр..во, мар..во, пал..во, мороз..во, діж..чка, річ..чка, кошичок, вогничок, вул..чка, лож..чка, піднесення, кач..ня, павут..ння, гус..ня. 1 5 9 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть кожен словниковий диктант із 6 слів на орфограму «Букви е, и, і в суфіксах іменників». Продиктуйте свій диктант одно­ класнику (однокласниці), перевірте написання. 1 6 0 Р І. Спишіть речення, уставляючи пропущені букви е або и, а також розді­ лові знаки. Підкресліть вивчені орфограми й пунктограми.

1. Роси, роси дощику ярину, рости, рости житечко на лану (Олександр Олесь). 2. Ти зозул..чко сива ти нас розвеселила (Н ар. творчість). 3. На лож..чку та покуштуй горош..чку (Ско­ ром овка). 4. Наша топол..чка здавалася нам найкращою від усіх топольок яворків та кл..ночків (М . М агера). 5. Від напруж..ння в Тамари зашуміло в голові замигтіло в очах (А. Хиж няк). 6. Крізь мереж..во листя і цвіту глибоко голубіє небо (В. Винни­ ченко). II. Знайдіть емоційно забарвлені слова. Для яких стилів мовлення вони характерні? 56

Іменник

§ 19. НАПИСАННЯ Й ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕН ПО БАТЬКОВІ ТА ПРІЗВИЩ Про суфікси для творення імен по батькові, а також про прізвища, які відмінюємо і які не відмінюємо т іє ї Прочитайте імена по батькові. Визначте, від яких імен їх утворено. Який суфікс мають слова першої колонки? А другої? Зробіть висновок, як утворюємо чоловічі та жіночі імена по батькові.

Васильович Сергійович

ТВОРЕННЯ ІМЕН ПО БАТЬКОВІ

Ім ена по

батькові

Василівна Сергіївна

Чоловічі

Жіночі При творенні вживаємо суфікс При творенні вживаємо -ович: суфікс -івн-(-ївн-): Дмитро - Дмитрович Дмитро - Дмитрівна Олексій —Олексійович Олексій - Олексіївна При творенні деяких імен по батькові вживаємо суфікси -ич, -іч: Ілля - Ілліч Лука - Лукйч Яків - Якович Кузьма - Кузьмйч (і Кузьмо­ вич) Сава - Савич (і Савович) Хома - Хомйч (і Хдмович)

Ілля - Іллівна / Лука - Луківна Яків - Яківна Кузьма - Кузьмівна Сава - Савівна / Хома - Хомі в на

ЗВЕРНІТЬ УВАГУІ При творенні імен по батькові в основах імен відбувається чергуван­ ня [і] з [о]. НАПРИКЛАД: Ф едір - Ф едорович, Ф едорівна.1

1 62 Утворіть і запишіть від поданих імен чо­ ловічі та жіночі імена по батькові. В утворених іменниках виділіть суфікси. ЗРАЗОК. Валерій - Валерійович, Валеріївна. Максим, Сергій, Юрій, Тарас, Кузьма, Андрій, Ілля, Назар. 57

Іменник

1 6 3 Розгляньте зразки відмінювання чоловічого та жіночого імен по батькові. Провідміняйте усно ім’я та по батькові: Антон Андрійович, Марія Андріївна.

н. р.

д.

Зн.

Ор. М. Кл.

Іванович Івановича Івановичу,Івановичеві Івановича Івановичем Івановичу, Івановичеві Івановичу

Іванівна Іванівни Іванівні Іванівну Іванівною Іванівні Іванівно

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У кличному відмінку чоловічі імена по батькові м аю ть закінчення у —

Івановичу, Андрійовичу.

,

164 ПОМІРКУЙТЕ. Дідуся звуть Григорій Васильович, його онука - Олександр Дмитрович. Як звуть (ім’я та по батькові) батька онука? Провідміняйте це ім’я та по батькові. 165

Прочитайте речення, утворюючи від поданих у дужках імен імена по батькові.

1. Мати Василя Симоненка Ганна (Федір) Щербань щедро да­ рувала синові велику любов до рідної мови (В. Гончаренко). 2. Іван (Лука) був людиною м’якої, навіть ніжної вдачі (Г. Тю­ т юнник). 3. Максим (Тадей) Рильський був визначним знавцем фольклору і глибоким поціновувачем* народної пісні ( Я. Гордійчук). 4. Скажи Антоніні (Аполлінарій), щоб спекла коровай (М . Стельмах). 5. І клумба ця, і латка асфальту виникли за­ вдяки наполегливості Лукії (Назар) ( О. Гончар). *Поцінбвувач - рос. ценйтель. Прізвища

Українські та інші слов’янські прізвища, що мають закінчення іменників І відміни, відмінюємо як відпо­ відні іменники І відміни, а прізвища із закінчення­ ми іменників II відміни - як іменники II відміни. НАПРИКЛАД:

Майборода - Майбороди, Майбороді й т. д.; Лебідь - Лебедя, Лебедеві (Лебедю) й т. д.; Симоненко - Симоненка, Симоненкові (Симоненку) й т. д. Прізвища прикметникового типу на -ий, -ій відмі­ нюємо як прикметники. НАПРИКЛАД: Авдієвський — Авдієвського, Авдієвському й т. д.; Кобилянська Кобилянської, Кобилянській і т. д. 58

Іменник

ЗВЕРНІТЬ УВА Л І Жіночі прізвищ а на приголосний та -о не відмінюємо. Порівняймо:

Чоловічі з Василем Симоненком з Андрієм Ковальчуком

Жіночі з Ніною Симоненко з Надією Ковальчук

166 Розгляньте зразки відмінювання чоловічих прізвищ на -ов, -/в, -ин. Провід­ міняйте за цими зразками прізвища Борисов, Прокопів, Романишин. Відмінюван­ ня одного з прізвищ запишіть.

Н. Р.

Павлов Павлова д. Павлову Зн. Павлова Ор. Павловим м. Павлові, Павлову Кл. Павлове, Павлов

/ Ковалів Ковалёва (-ліва) Ковалёву (-ліву) Ковалёва (-ліва) Ковалёвим (-лівим) Ковалёв!, -у (-ліві, -у) Ковалёве (-ліве), Ковалів

Гаршин Гаршина Гаршиновц Гаршину Гаршина Гаршиним Гаршиш, Гаршину Гаршине, Гаршин

М 67 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Хто з українських чи зарубіжних співаків (кіноакторів, спортсменів) вам подобається найбільше? Чим саме? 168

1. ленко.

Провідміняйте усно прізвище, ім’я та по батькові.

Сергій Васильович Коваленко. 2. Світлана Василівна Кова­

1 6 9 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. Уявіть, що ви на класних зборах вирішуєте деякі пи­ тання шкільного життя. Прочитайте подані репліки, уставляючи імена, по батько­ ві, прізвища вказаних осіб.

1. Треба запитати в (ім’я та по батькові класного керівника). 2. Це питання треба узгодити з (ім’я та по батькові директора школи). 3. Підготуємо привітання (ім’я, по батькові та прізвище бібліотекаря). 4. Попросимо підручник у (ім’я, по батькові учи­ теля української мови). 1 7 0 ^ Спишіть, ставлячи власні назви в потрібному відмінку.

1. Вітаємо Вас, (Світлана Максимівна). 2. Поцікавтеся дум­ кою (Ігор Миколайович Петренко). 3. Гарні квіти в (Лариса Во­ лодимирівна Красуцька). 4. Був знайомий із (Геннадій Геннадійович Романишин). 5. Зустрівся із (Жанна Петрівна Романишин). 59

Іменник

І

171 Відредагуйте речення. Зверніть увагу на правильність уживання імен по батькові та прізвищ. 1. Гарні квіти подарували Юлії Вікторівній. 2. Глядачі зустрі­ лися з Сергієм Дмитровичем Скляренко. 3. Друзі щиро вітали з ювілеєм Віктора Олексієвича. 4. Сьогодні Олександру Іваненко виповнюється 50 років. 5. Ми всі дякуємо Петра Володимирови­ ча. 6. Актор потис руку Валентині Дмитрівній. Класний керівник звернулася до Іринки: - Поклич, будь ласка, Петренко. І ТАКТ БУВАЄ Іринка задумалася, кого саме покликати. Адже в класі є і Петренко Жанна, і Петренко Сергій. Поміркуйте, кого має покликати Іринка - Сергія чи Жанну.

§ 20. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ «ІМЕННИК» 172 ^ І. Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Розкажіть, які норми моралі здавна шанувалися серед українців. ЛЮБОВ І ЧЕСТЬ У народі здавна шанувалося почуття любові до батьків. Мо­ ральним обов’язком дітей була допомога батькам по господарству, догляд за ними в разі хвороби, вияв повсякчасної* уваги, шани й турботи.

60

Іменник

Необхідною умовою збереження честі вважалося пошануван­ ня правдивості. Парубків та дітей, що полюбляли прибріхувати, виганяли з музик та вечорниць. Великим безчестям було зло­ дійство. Якщо хтось піймався на цьому, то мусив зі своїм «здо­ бутком» ходити селом і просити вибачення. Існували повір’я, що у нечесної людини не зародить земля, а в чабана, котрий щось поцупить, розбігатиметься худоба. Мораль була невіддільною від краси душевної й краси в по­ буті (За Н. М ельничук). *Повсякчасний - рос. постоянный, всегдашний. II. Виконайте завдання до тексту. 1. Знайдіть назви істот. 2. Знайдіть по два іменники, що мають форму тільки однини й тільки множини. 3. Визначте відмінок і число виділених іменників. Поставте усно ці слова у формі орудного відмінка однини. 4. Знайдіть іменник, який відповідає такій характеристиці: назва істоти, II відміна, чол. рід, Р. в., мн. 5. Розберіть два іменники з тексту як частину мови (на вибір). 1 7 3 ^ І. Перекладіть речення українською мовою й запишіть.

1. Голая степь: ни деревца, ни кустика по дороге. Только кон­ чилась степь, вошла дорога промеж двух гор в ущелье** (Л . Тол­ стой). 2. Извилистый** и широкий горный хребет тянулся с юго-востока на северо-запад (А. Толстой). 3. Не с деньгами жить, а с добрыми людьми. 4. Дерево держ ится корнями, а чело­ век - друзьям и (Нар. творчество). /

* Ущелье - укр. ущелина, між гір’я. **Извйлистый - укр. звивистий. II. Розкажіть про відповідність роду іменника степ у російській і українській мовах. III. Порівняйте вимову й написання виділених слів в обох мовах. 174

Запишіть іменники кожної групи в зазначеній формі.

1. Родового відмінка однини. Млин, дощ, будинок, завод, аль­ бом, міліметр, трамвай, роман, Роман, Тернопіль. 2. Орудного відмінка однини. Подорож, честь, кров, лань, річ, спокій, кобзар, читач, калач, озеро. 3. Кличного відмінка однини. Козак, Київ, Ольга, друг, пару­ бок, директор, сокіл, Надія Петрівна Остапенко, Андрій Сергійо­ вич Остапенко. 61

Іменник

175

Дайте відповіді на запитання мовознавчої вікторини.

1. Яку форму має іменник кача в давальному відмінку - качаті чи каченяті? 2. Яку форму має іменник плем’я в орудному відмінку - пле­ менем чи плем’ям? 3. До якої відміни належать іменники граблі, вила, ножиці? 4. Яку форму матиме іменник Л ьвів у родовому відмінку? 5. До назв істот чи неістот належить іменник натовп? 6. Який із цих іменників є незмінюваним: фантазія, дзеркало, ательє? 7. Якого роду іменник біль? 8. Як ви звернетеся до вчителя, якщо його батька звати Ми­ хайло, а його самого - Валентин? 176 САМООЦІНКА. Продовжте усно фрази. 1. Під час вивчення теми «Іменник» я дізнався (дізналася) багато нового. Наприклад, як... 2. Найлегшим під час опрацювання матеріалу для мене бу­ ло... 3. Свої знання з теми я б оцінив (оцінила) на... Г о ту є м о с я д о т е м а т и ч н о го о ц ін ю в а н н я Виконайте тестові завдання. Перевірте виконання за допомогою відповідей у додатку

1. Ім е н н и к у ф ормі орудного від м ін ка є в реченні

А Б В Г

Осінній сад ще яблучка глядить (Л. Костенко). Намалюй, зимова нічко, білосніжні сни (3. М ороз). Десь вітер грає на віолончелі ( В. Симоненко). А за вікном сніги летять лапаті (М. Л ук ів).

2. До чоловічого роду належ ать усі ім енники рядка

А насип, Чернігів, сутінь Б фламінго, професор, степ

В кіно, Дніпро, зал Г поні, путь, змій

3. До I I I відм іни належ ать усі ім енни ки рядка

А пам’ять, рука, віддаль Б розкіш, мить, Дунай

В милість, ніч, любов Г курча, вість, радість

4. Б у к в у е н а м ісц і пр опуску треба пи сати в кож ном у слові рядка

А ВИШН..Ю, кущ ..м Б столяр..м, дощ ..м 62

В ГОСТ..М, книг..ю Г крас..ю, вулицею

Іменник

5. Н Епр ави л ьн о утворено ім ’я по батькові

А Юріївна Б Яківна

В Миколаївна Г Сергівна

6. С кл ад іть по одному реченню зі словом н е во л я і сполукою во л я .

не

З А П И Т А Н Н Я І З А В Д А Н Н Я Д Л Я С А М О П Е Р Е В ІР К И 1. Що таке іменник? Які його граматичні озн аки ? Яким членом речення може б у ти ? 2. Які іменники належ ать до власних н а з в ? Розкажіть про особливості їх написання. Наведіть приклади. 3. Як визначаю ть рід незмінюваних іменників? Наведіть 2 - 3 приклади іменників, у яких рід визначити неможливо. 4. Які іменники належ ать до незм іню вани х? Наведіть приклади. 5. На які відміни та групи поділяють іменники? Наведіть приклади. 6. Які іменники II відміни в родовом у відмінку однини м аю ть закінчення -а(-я), а які - -у(-ю )? 7. Які є способи творення іменників? Наведіть приклади іменників із су­ фіксами, які надаю ть слову стилістичного забарвлення. 8. Розкажіть про написання букв е, и, і в суфіксах іменників. Наведіть приклади. 9. Розкажіть про написання не з іменниками. Наведіть приклади. 10. За допом огою яких суфіксів утворю єм о чоловічі та жіночі імена по батькові? Провідміняйте усно П рокопенко Ю рій Борисович.

Об’єднайт еся в групи ( 3 - 5 осіб) і підго­ т у й т е міні-журнал «Іменник» ( 6 - 8 ст о­ р ін о к ф орм ат у А 4 або А 5 ).

ирое.к.Т’

Для початку визначте, про що йтиметься на кожній сторінці журналу (Наприклад: правило з малюнком; текст пісні, у якому виділено кольором іменники; загад­ ки; ребуси тощо). Домовтеся, хто з вас зробить обкла­ динку журналу. Підготуйте кожен свою сторінку, а по­ тім скріпіть їх.

63

*Л

/А@# СТОРІНКА ІМ Е Н Н И К - Ч Е М П ІО Н Слів якої частини мови в українській мові найбільше? Це іменники. Відомо, що в 11-томному Словнику української мови нараховується 135 000 слів. Іменників серед них майже половина. Порівняно з іменником дієслово має слів удвічі менше. Чому саме іменник у численності став неперевершеним? Насамперед тому, що нас оточує безмежний світ предметів. Людина пізнає ці предмети і, звичайно, їх називає. Багато іменників з'явилися в мові тому, що вони часто перетворюють на себе інші частини мови. Подивіться, будь ласка, на дієслово писати. Одне-однісіньке дієслово, а скільки пішло від нього у світ іменників: писання, письмо, писемність, писар, писанка, письменник... Ось така могутність іменника у творенні слів! (За І. Вихованцем).

ЦКАВО ЗНАТИ

УСМІХНІМОСЯ

НА ДОЗВІЛЛІ

СВИНЕЦЬ

СКОРОМ ОВКИ

Вчитель, сівши на стілець, Викликає Рому: - Розкажи нам про свинець Все, що вивчив дома. Рома довго розганя язика у роті: - Ну... свинець... це то... свиня В чоловічім роді... Вчитель каже: - Молодець! По такій пригоді Тобі ставлю одинець У жіночім роді! К. Дяченко

Бубоніла діду баба: - Ой не дмухай на кульбабу, Бо з кульбаби полетять Сто малих кульбабенят. В. Клени,

Заболіли зуби в зебри. Йти до зубра, зебро,треба. Як не хочеш буть беззуба Лікуватись йди до зубра. П. Мовчун

НА ДОЗВІЛЛІ Ц ІК А В І С Л О В А Відгадайте слова, які можна читати в обох напрямках. Зліва направо =>

СЛОВО

Справа наліво <=

геометрична фігура

листяне дерево

чарівник

крики, галас

молочний продукт

білі зерна, які використовують у їжі

домашня тварина

майданчик для молотьби

Слова, слова... Вони в собі всі різні: тривожні й тихі, радісні й сумні; є терпеливі, є жорстокі й грізні, лукаві й чесні, мудрі і смішні. Микола Ткач

Морфологія. Орфографія. Елементи стилістики Прикметник

Ви знатимете: • морфологічні ознаки прикметника, його синтак­ сичну роль; • групи прикметників за значенням. Ви вмітимете: • визначати форму прикметника в реченні; • відмінювати прикметники; • утворювати прикметники різними способами; • правильно писати прикметники з вивченими орфо­ грамами; • використовувати прикметники в мовленні.

Тірикмеміиик

§ 21. ПРИКМЕТНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ Про загальне значення й морфологічні ознаки прикметників, а також про використання цих слів у мовленні ПРИГАДАЙМ О. 1. Що таке епітети? 2. На які питання відповідають прикметники? ♦

V I 77

Визначте стиль мовлення кожного тексту. Знайдіть прикметники й помір­ куйте, у якому тексті їх використано для точного опису квітки, а в якому - для її образного змалювання. Зробіть висновок про роль прикметників у різних стилях.

1. Пролісок - квітка ніжна, але смілива й нетерпляча. Ще не зійде сніг, а вже крізь весняну ніздрювату снігольодову скорин­ ку пнеться цупкий паросток (Ю. Смолич). 2. Пролісок - багаторічна тіньовитривала ранньовесняна рос­ лина заввишки 1 0 -2 0 см. Стебло безлисте, голе, листки прико­ реневі, до основи звужені (3 довідника). Загальне значення

П р и км етн и к (рос. прилагательное) - це части на мови, щ о вираж ає ознаку предмета й відповідає на пи тан н я я к и й ? ч и й ? НАПРИКЛАД: широкий, весня­

ний, мамин. М орф о­ л огічн і ознаки

Прикметники змінюються за родами, числами, відм інкам и. П о ч атко во ю ф ормою прикметника є форма назив­

ного відмінка однини чоловічого роду. Синтак­ сична роль

У реченні прикметник найчастіше буває означен­ ням, рідше - присудком. НАПРИКЛАД: 1. П ливут ь над степом хмари в о л о х а т і (Л . Костенко). 2. П о­ вітря було х о л о д н е і ч и с т е ( Є. Гуцало).

Роль

Прикметники використовуємо для точного опису предметів, явищ і подій. У худож ньом у мовленні прикметники часто виконують функцію епітетів, метафор, надаючи висловлюванню образності, емо­ ційності.

у м овленні

178 І. Прочитайте текст. Визначте, які типи мовлення поєднано в ньому. Чому рослина мати-й-мачуха має таку назву? МАТИ-Й-МАЧУХА Теплої весни наприкінці березня з ’являються золоті кружальця мати-й-мачухи. Росте ця чудова рослина на берегах рік, на гли­ нищах, бо любить вона глинисту землю. 66

П рикм етник

К віти мати-й-мачухи ясно всміхаються щедрому весняному сонцю своїми н іж ­ ним и золотисто-жовтими голівками. А тільки-но зійдуть перші зірки в небі вечірньої години, голівки закриваються на відпочинок, засинають. Навіть сте­ бельця хиляться до землі. У нічній те­ мені з-під товщі землі пробують проби­ ватися на білий світ листочки. З одного боку вони теплим сірим пушком укри­ ті. Отож у народі кажуть, що то «мати». А з другого боку, верхнього, - листки гладенькі, темно-зелені. До лиця при­ тулиш - холодні. Ото й кажуть: «мачуха» (За Л. Павленком). II. Знайдіть у тексті прикметники-епітети. Чи допомагають вони розкрити задум висловлювання? Доберіть усно синоніми до виділеного прикметника. III. Випишіть 5 словосполучень «іменник + прикметник» (на вибір). У дужках зазначте рід, число й відмінок прикметника. 1 7 9 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Уявіть, що у дворі вашої школи чи будинку планується облаштувати нову клумбу. Які квіти ви запропонували б там висадити і чому? Яку роботу могли б виконати самі? 1 8 0 І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть прикметники як члени речення. Які з прикметників використано для точного опису предметів (подій, явищ)?

1. Попрощалось ясне сонце з чорною з(е,и)млею, виступає круглий місяць з с(е,и)строю зорею (Т. Ш евченко). 2. Вже лис­ топад підкрався з-за дубів і гай знімає золоту перуку* (Л . Кос­ т енко). 3. Крізь мутні ши(б,п)ки ти хо ю задумою** пробивається синє, боязке промі(н,нн)я (С. Васильченко). 4. Національновизвольна війна україн(ь)с(ь)кого народу проти польського панува(н,нн)я тривала з 1648 по 1657 рік (3 підручника). 5. Блис­ кавка найчастіше виникає в купчасто-дощових хмарах, які на­ зивають грозовими (3 підручника). *П е р у к а - рос. парйк. **3 а д у м а - рос. задумчивость, раздумье. II. Доберіть усно синоніми й антоніми до виділених слів. 181 І. Прочитайте фразеологізми. Поясніть, як ви розумієте їхній зміст. Укажіть у них прикметники.

Мудра голова, щедра рука, сильна сторона, камінне серце, гостре слово. II. Пригадайте інший фразеологізм з прикметником і складіть із цим сполученням речення. 67

"Прикметник

*1 182

Дайте відповіді на запитання веселої вікторини, використовуючи при­ кметники.

1. Якого каміння немає в морі? 2 . З якого полотна не можна пошити сорочку? 3. Якою стане біла хустинка, якщо її вкинути в Чорне море? 4. У яку бочку не можна налити води? 5. Яких подій не було вчора і не буде завтра? Виконайте завдання одного з варіантів. ВАРІАНТ А. Напишіть невеликий твір-опис (5-6 речень) у художньому стилі на одну із запропонованих тем: «Зашелестів дощ», «Вечір наближається скорою хо­ дою», «Ріка заснула в берегах». Використайте в тексті прикметники-епітети. ВАРІАНТ Б. Уявіть себе художником і розкажіть, яким би ви зобразили на картині море під час шторму і штилю, удень і ввечері. Доберіть і запишіть 3 -5 прикметників, за допомогою яких можна описати море в художньому творі. Напишіть невеликий опис моря (5-6 речень), використовуючи дібрані прикметники.

184 Випишіть з підручника історії чи географії невеликий текст наукового сти­ лю (5-7 речень). Підкресліть прикметники як члени речення та простежте, чи до­ помагають ці слова точно описати предмет (подію, явище). 185 Відредагуйте усно речення. Скористайтеся поданою нижче рубрикою «Культура мовлення» та відповідями. 1. Сергійко зустрів товариша дружним потиском руки. 2. Шос­ тий клас у нас дружній. 3. Лейтенант був одягнений у нову во­ єнну форму. 4. Олеся із задоволенням ходить до музикальної школи. 5. У багатьох дітей гарний музичний слух.

кульгу*7* мовлення

і

РОЗРІЗНЯЙМО Дружний - одностайний, згуртований; який відбувається одночасно, злагоджено. Дружний колектив, дружний клас, дружний спів. Дружній - доброзичливий, прихильний, дружелюбний. Друж­ ній погляд, дружня усмішка, дружнє слово. *** Воєнний - який стосується війни. Воєнне лихоліття, воєн­ ний час. Військовий - який стосується війська. Військовий командир, військовий оркестр. 68

..............................................................................................................

Прикметник

§ 22. ГРУПИ ПРИКМЕТНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ Про прикметники якісні, відносні, присвійні, а також про перехід прикметників з однієї групи в іншу *

>186

Поміркуйте, у якій колонці прикметники виражають ознаку, що може бути виявлена більшою чи меншою мірою. А в якій колонці слова позначають ознаку предмета за його відношенням до матеріалу, часу тощ о? Зробіть висновок, у чому полягає різниця між прикметниками якісними й відносними.

Я кісні старий м’який чорний

Якісні

Відносні мідний вчорашній міський

В українській мові, як і в російській, усі прикмет­ ники поділяють на три групи за значенням: якісні, відносні, присвійні. Якісні (рос. качественные) прикметники позначають таку ознаку предмета, яка може бути виявлена біль­ шою чи меншою мірою. НАПРИКЛАД: веселий (веселі­ ший, найвеселіший); добрий; світлий.

Відносні

Відносні (рос. относительные) прикметники позна­ чають ознаку предмета за його відношенням до ін­ ших предметів, дій чи обставин. Ознака відносних прикметників незмінна, вона не може виражатися більшою чи меншою мірою. Н АП РИ К Л АД криштале­ вий, шкільний, дощовий.

Присвійні

Присвійні (рос. притяжательные) прикметники по­ значають належність чого-небудь особі чи тварині й відповідають на питання чий? НАПРИКЛАД: Андріїв, сестрин, мишачий, тюленевий.

187 Обґрунтуйте належність прикметників у словосполученнях до однієї з груп. Скористайтеся поданим нижче міркуванням. Я кісні низький паркан смачне морозиво

Відносні вишневий компот сільська дорога

Присвійні Василева книжка гусячий хвіст

МІРКУЙМО. Прикметник низький вказує на ознаку, яка може бути в більшій чи меншій мірі (більш чи менш низький). Утворює словосполучення з прислівником дуже. Отже, це якісний прикметник. 69

"Прикметник

188 І. Прочитайте текст. Визначте стиль мовлення. Знайдіть прикметники, які використано для опису історичних подій. ПРАВЛІННЯ ВОЛОДИМИРА

Князь Володимир Великий

Посівши київський престол, син Свято­ слава Володимир здійснив кілька походів проти східнослов’янських племен, які ще не були підкорені Києву. Князь позбавив* влади племінних князів і замість них по­ садив у великих містах своїх синів. Розбу­ довувався й міцнів стольний Київ. За Воло­ димира Русь стала найбільшою державою тогочасної Європи. А запровадження** хри­ стиянської релігії сприяло налагодженню тісних відносин з багатьма державами (З посібника).*I.

*П озб авл ят и - рос. лишать. **За п р о в й д ж ен н я - рос. введение. II. Випишіть прикметники у дві колонки: 1) якісні; 2) відносні. Від яких чотирьох іменників, використаних у тексті, можна утворити присвійні прикметники? ^189 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Уявіть, що ви потрапили в давній Київ. З ким ви хотіли б там зустрітися та про що поговорити? ЗВЕРНІТЬ УВАГУ1 .

Присвійний прикметник, який утворено від власної назви, пишемо з малої букви, якщо він: а) має суфікс -івськ-(-ївськ-) або -инськ- (шевченківські рядки)] б) входить до складу фразеологізму (гордіїв вузол, дамоклів меч).

190 І. Прочитайте вголос словосполучення з присвійними прикметниками. Ви­ значте, що позначають ці прикметники та на які питання відповідають. Сергіїв плеєр, Юлине повідомлення, Шевченкові поезії, шев­ ченківський стиль, франківські сонети, Тичинине слово, Наталчин батько, товаришів портфель, дідова хата, мамина книжка, лисяча голова, курячий гребінь, качиний дзьоб, овечий хвіст. II. Поясніть написання прикметників з великої чи малої букви. III. З одним словосполученням (на вибір) складіть і запишіть речення. Підкресліть прикметник як член речення.

191 І. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Доберіть по черзі з довідки до іменників такі при­ кметники, щоб утворилися фразеологізми (усно). Поясніть значення одного спо­ лучення (на вибір). Послуга, пам’ять, апетит, п’ята, праця, меч. 70

П рикм етник

ДОВІДКА.

Курячий, вовчий, ведмежий, ахіллесів, сізіфів, да-

моклів. II. Запишіть фразеологізми. Визначте групу прикметників за значенням. Знайдіть три прикметники, які утворені від власних назв, і поясніть, чому їх пишемо з малої букви.

Перехід в іншу *ДУПУ

Прикметники мають здатність переходити з однієї групи в іншу: а) якісні у відносні; б) відносні в якісні; в) присвійні у відносні та якісні. НАПРИКЛАД: лебединий

лебединий пух (присвійний) ►лебедина зграя (відносний) ^ лебедина вірність (якісний)

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Відносні й присвійні прикметники набувають ознак якісних, якщо вжи­ ваються в переносному значенні. 192 ЧОМУ ТАК? Поясніть, чому прикметник заячий у поданих реченнях нале­ жить до різних груп за значенням.

1. З-під куща виглядали заячі вуха (присвійний). 2. Дід Кузьма купив собі теплу заячу шапку (відносний). 3. Боягуз ти, друже, заяча душа в тебе (якісний).

193 І. Із поданих російською мовою словосполучень виберіть ті, у яких є якіс­ ний прикметник. У прямому чи переносному значенні вжито цей прикметник?

Золотое кольцо - золотые руки. Волчий хвост - волчий аппетит. Сладкий чай - сладкие слова. Деревянный дом - деревянное лицо. II. Перекладіть вибрані словосполучення українською мовою й запишіть. З одним перекладеним словосполученням (на вибір) складіть усно речення. 71

"Прикметник

194 І. С пишіть речення. Над кожним прикметником скорочено надпишіть його групу за значенням. Підкресліть прикметники, які перейшли з однієї групи в іншу.

1. І в небі жайворон співа, мов струмінь з срібною водою (Олександр Олесь). 2. Поволі, широко ступає Мартин і чавун­ ною* жменею розсипає бурштинове* зерно (У. Самчук). 3. Вес­ няний вечір, зорі дикі. В калюжах грозяна вода (А. М алиш ко). 4. Хвиля сорому за себе, за свою ведмежу незграбність залила Федоренкові обличчя гарячим рум’янцем (Я . К ачура). 5. Ольга спить, закутана в теплу ведмежу шубу (Я . Галан). *Чавунний - рос. чугунный. **Бурштйн - скам’яніла смола жовтого кольору; використовується для виготовлення прикрас. II. Знайдіть і поясніть орфограми у виділених словах. Визначте усно, які з прикметників належать до присвійних. Обґрунтуйте свою думку.

Грінченків словник, шевченківські вірші, Шевченкова хата, Шевченківська премія, Нобелівська премія, батьківські збори, батькова шапка, батьківське ставлення, норковий хвіст, норкова шапка. 196 Складіть усно невелике висловлювання (5-7 речень) на одну з тем, ви­ користовуючи прикметники різних груп за значенням.

ТЕМИ: «Мамина пісня», «Татове слово», «Дідусеві казки», «Бабусині рушники».

§ 23. СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Про вищий і найвищий ступені порівняння прикметників, творення їхніх форм та про культ уру мовлення * ^197 Прочитайте словосполучення. Поясніть лексичне значення виділених прикметників. Як утворено ці слова? Зробіть висновок про особливості прикмет­ ників вищого й найвищого ступенів порівняння.

^ холодний день ^ холодніший день ( вищий ст упінь) ^ найхолодніший день ( найвищий ст упінь) 72

П рикм етник

Ст упені порів­ няння

Від якісних прикметників утворюємо форми вищого і найвищого ступенів порівняння (рос. сравнительной и превосходной степеней сравнения). Т В О Р Е Н Н Я С Т У П Е Н ІВ П О Р ІВ Н Я Н Н Я

Проста ф орма Викорис­ товуємо суфікси -Ш-, -іш-

дальш ий рідніш ий

Інші основі/

Додат­ кові засоби

Складена форма Додаємо слова більш, менш до звичайної форми прикм етника більш далекий більш рідний

Проста форма Додаємо префікс най­ до простої форми вищого ступеня найдальш ий найрідніш ий

Складена форма Додаємо слова найбільш , найменш до звичайної форми прикм етника найбільш далекий найбільш рідний

Форми ступенів порівняння деяких прикметників утворюємо від інших основ. НАПРИКЛАД: гарний - кра­ щий, поганий - гірший, великий - більший. Значення найвищого ступеня можна посилити префік­ сами як-, що-. НАПРИКЛАД: якнайвищий, щонайвищий. Інколи найвищий ступінь виражаємо додаванням до вищого ступеня сполучень від усіх, над усе, за всіх. НАПРИКЛАД: тихіший від усіх, миліший над усе.

ЗВЕРНІТЬ УВА Л І

Ступені порівняння мають лише якісні прикметники.

198 Розгляньте таблицю і порівняйте особливості творення та вживання форм ступенів порівняння прикметників в українській і російській мовах.

Вищий ступінь (рос. сравнительная степень) Н айвищ ий ступінь (рос. превосходная степень)

РОСІЙСЬКОЮ веселее более весёлый веселейший наиболее весёлый самый весёлый

УКРАЇНСЬКОЮ веселіший більш веселий найвеселіший найбільш веселий 73

ТІюикметиик

199 І. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. В ипишіть із ре­ чень прикметники: один з вас - прикметники ви­ щого ступеня порівняння, а другий - найвищого. Визначте усно їхню форму (проста чи складена). Яка роль таких прикметників у мові?

1. Що темніша ніч, то ясніші зорі. 2. З усіх скарбів найбільш цінним є молодість. 3. Затишна ясна долина щонайкраща для спочину. 4. І най­ менша іскорка зродить великий во­ гонь. 5. Свій хліб більш ситний (Нар. творчість).

А

А

Ступені порівняння

4

І. Виділене слово розберіть за будовою.

2 00 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Як ви розумієте народний вислів «Земля найбагатша, вода найсильніша»?

201 Утворіть просту й складену форми вищого та найвищого ступенів порів­ няння поданих прикметників (де це можливо). Якими суфіксами, префіксом чи словами ви скористалися?

Щасливий, босий, поганий, синенький.

Зміни

звуків

При утворенні простої форми вищого ступеня порів­ няння суфікси -к-, -ок-, -ек- випадають (тонкий - тон­ ш ий, широкий - шир ш ий). Крім того: • кінцевий приголосний кореня [с] із суфіксом [ш] змінюються на [шч] (буква щ): вищий, кращий; • кінцеві приголосні кореня [г], [ж], [з'] із суфіксом [ш] змінюються на [жч]: дорожчий, вужчий, тяжчий, нижчий, дужчий, ближчий, важчий.

2 02 Спишіть речення, ставлячи подані в дужках прикметники у простій формі вищого ступеня порівняння. У яких словах при словотворенні випали суфікси?

Тяжкий - тяжчий. 1. І стоїть уже осінь за літечко (висока) (Н . П оклад). 2. Він був наполовину (низький) від Дениса (Г. Тютюнник). 3. Осінь танула, як воскова свічка, ставала все (прозора) і (легка) ( М. Ко цюбинський). 4. Весняна земля (солодка) за траву. 5. Добре ім ’я (дороге) за великі багатства (Нар. творчість). ЗРАЗОК.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! В українській мові, на відміну від російської, слово са м и й із прикмет­ никами ніколи не використовуємо. С л ід уникати й інших помилок у вживанні прикметників. П О РІВН ЯЙ М О : 74

П рикм етник

ПРАВИЛЬНО найбільш точний, найточніший більш точний, точніший найдорожча; дорожча за всіх день довший менший від неї (за неї, ніж вона)

НЕПРАВИЛЬНО самий точний більш точніший найдорожча за всіх день довше менший неї

Перекладаємо так: РОСІЙСЬКОЮ

УКРАЇНСЬКОЮ

сталь крепче меди

сталь міцніша за мідь (ніж мідь, від міді)

самый холодный

найхолодніший, найбільш холодний

203 Перекладіть і запишіть українською мовою, зберігши ступінь порівняння і форму прикметників.

1. Лёд легче воды, сосна выше ольхи, самый красивый город, нет ничего более загадочного, сильнейший спортсмен, она на­ много мудрее. 2. На краю дороги стоял дуб. Вероятно, в десять раз старше берёз. Он был в десять раз толще и в два раза выше каждой бе­ рёзы (Л . Толстой). 204 Відредагуйте усно речення. Поясніть помилки. Скористайтеся поданою вище таб­ лицею.

1. Він самий найкращий у групі. 2. Ранковий рейс менш зручніший. 3. Це слово вживається у більш вуж­ чому значенні. 4. Найбільш цікаві­ шою була розповідь Наталі. 5. Ге­ пард - сама швидка тварина в світі. 6. Тепле повітря легше холодного. 7. Сталь міцніше міді. 2 0 5 Виконайте завдання одного з варіантів, використавши прикметники ви­ щого і найвищого ступенів порівняння. ВАРІАНТ А. Складіть і розіграйте за особами діалог (6-7 реплік) на тему «Рідний край». У діалозі порівняйте місцевість, де ви проживаєте, та місцевість, де прожи­ ває ваш знайомий (родич). ВАРІАНТЕ. Складіть і розіграйте за особами діалог (6-7 реплік) на тему «Мій бу­ динок». У діалозі порівняйте будинок, у якому ви проживаєте, та будинок, у якому проживає ваш товариш (знайомий). 75

Тір икмеміиик

- Знаєш, дідусю, а мій собака більш розумніший за сусідського Рябка. Дідусь усміхнувся: - Можливо, він і розумніший, а от ти, схоже, не дуже уважний на уроках української мови.

<У^/1 ГА^€ БУВАЄ

Поясніть, чому дідусь зробив такий висновок.

§ 24. ПОВНІ Й КОРОТКІ ФОРМИ ПРИКМЕТНИКІВ Про особливості використання в мовленні коротких і повних нестягнених форм прикметників ПРИГАДАЙМ О. Які особливості художнього стилю мовлення?

Іь. *2 0 6 Порівняйте виділені форми прикметників. Чи однакові вони за будовою? Визначте, які з цих форм загальновживані, а які - стилістично забарвлені. Які з них, на вашу думку, можна назвати короткими, а які - повними? Зробіть висновок про особливості коротких прикметників.

1. Розкинувся зелений сад. 2. Ішов дрібний дощик.

1. Розкинувся зелен сад. 2. Ішов дрібен дощик.

Корот ка ф орив

Невелика група якісних прикметників може мати коротку форму. НАПРИКЛАД: зелен, дрібен, певен, ви­ нен, рад, потрібен.

Повна

Повні форми прикметників бувають стягнені й нестягнені. ПОРІВНЯЙМО:

форма

Короткі форми прикметників вживаємо лише в однині чоловічого роду, а нестягнені - в однині жіночого й середнього родів та в множині. 76

П рикм етник

Роль у

иовпонні

Короткі та нестягнені форми прикметників поширені в усній народній творчості. їх також викорис­ товують у поезії для вираження урочистості, емо­ ційної піднесеності. НАПРИКЛАД: 1. П ливе човен води повен (Н ар. творчість). 2. Оживуть степи, озера, і не верст овії, а вольнії, ш ирокії скрізь шля­ хи свят ії простеляться... (Т. Ш евченко).

207 І. Утворіть за зразком короткі і повні нестягнені форми прикметників. Для якого стилю мовлення характерні ці форми?

ЗРАЗОК. Ясний - ясен, ясная, яснеє, яснії.

Повний, дрібний, славний. II. З одним дібраним прикметником (на вибір) складіть речення з однорідними членами.

208 І. Спишіть речення. Які з них співзвучні з поданою ілюстрацією? Підкрес­ літь короткі форми прикметників однією рискою, а повні нестягнені - двома.

1. Виплива на сині ріки ясен вечір іздаля (М . Рильський). 2. Синій простір на обрії повен голосами пташиних сердець (М . Ткач). 3. Гаю, гаю, зелен розмаю, любив дівчину, сам добре знаю (Нар. творчість). 4 . 1 широкую долину, і вечірнюю годину, і що снилось, говорилось - не забуду я (Т. Ш евченко). 5. А в мого коня золотая грива, золотая грива, срібнії копита (Нар. творчість). 6. Один товариш - ясне сонечко, другий товариш - та місячень­ ко, третій товариш - та дрібен дощик (Нар. творчість).

II. Надпишіть скорочено над прикметниками групу за значенням (якісні, відносні, присвійні). III. Доберіть і запишіть синоніми до виділених слів. 77

Тір икмеміиик

209 І. Прочитайте уривок з народної думи. Знайдіть епітети й метафори. Якою є їхня роль у тексті?

Ой, у святую неділеньку рано-пораненьку не сизії тумани уставали, не буйнії вітри повівали, не чорнії хмари наступали, не дрібнії дощі накрапали, коли три брати із город а Азова, із турецької бусурменської великої неволі утікали. II. Знайдіть прикметники. Визначте їхню форму (повна чи коротка, стягнена чи нестягнена). Чи надають нестягнені форми прикметників емоційної піднесеності? Хто зможе за 1 хвилину, не користуючись підручником, дібрати й записа­ ти чотири прикметники короткої форми? А хто добере ще більше таких слів?

211 Перекладіть сполучення українською мовою й запишіть. Якими формами прикметників (повними чи короткими) ви скористалися?

Рад тебя видеть, готов тебя выслушать, лес очень красив, мир прекрасен, будь счастлив каждую минуту. 2 12

Виконайте завдання одного з варіантів.

ВАРІАНТ А. Складіть вірш (пісню), використавши короткі або повні нестягнені форми прикметників. ВАРІАНТ Б. Випишіть із народної пісні (думи) чи з вірша уривок, у якому вжито короткі або повні нестягнені форми прикметників.

213 Відредагуйте усно текст. Скористайтеся поданою нижче рубрикою «Куль­ тура мовлення».

Моя сама краща подруга - Наталка. Ми всігда разом ходимо до школи, бо живемо на сусідських вулицях. Кожного тижня провідуємо бабусю Оксану, допомагаємо їй вимити пол, постірати, принести води. Наша бабуся лагідна, добрая, вона володіє рідким даром - уміє розповідати цікаві бувальщини. к ул ь гу р * МО0ЛЄНИЯ

РОЗРІЗНЯЙМО Сусідній - розташований поруч, поблизу чогось. Сусідній р а ­ йон, сусідня школа. Сусідський - належний, властивий сусідові. Сусідський хлопець, сусідський кіт. 78

..............................................................................................................

Прикметник Р ідкий - 1) я к и й перебуває у стані рідини; 2) у якому склад­ ники розміщені нещільно. Рідкий борщ, рідкий ліс. Рідкісний який буває, трапляється дуже рідко. Рідкісний талант, рідкісна книжка.

§ 25. ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ Про особливості відмінювання прикметників твердої та м’якої груп ПРИГАДАЙМ О. Які є м ’які приголосні? Як позначаємо їхню м ’якість на письмі?

214 Розгляньте зразки відмінювання прикметників. На основі спостереження розкажіть про закінчення прикметників у родовому та давальному відмінках. Що спільного й відмінного в системі відмінкових закінчень прикметників твердої та м’якої груп?

ТВЕРДА ГРУПА Чоловічий рід новий нового д. новому Зн. новий, нового Ор. новим М. на/у новому, новім н. р.

Середній рід нове нового новому нове новим на/у новому, новім

Жіночий рід нова нової новій нову новою на/у новій

Множина нові нових новим нові, нових новими на/у нових

М’ЯКА ГРУПА Чоловічий рід н. синій р. синього д. синьому Зн. синій, синього Ор. синім М. на/у синьому, синім

Тверда ЗРУ”®

Середній рід синє синього синьому синє синім на/у синьому, синім

Жіночий рід синя синьої синій синю синьою на/у синій

Множина сині синіх синім сині, синіх синіми на/у синіх

Прикметники поділяють на дві групи - тверду та м’яку. До твердої групи належать прикметники, основа яких у називному відмінку однини закінчується на твердий приголосний. НАПРИКЛАД: веселий, Андріїв, материн. 79

щ

икметиик

М’яка врупа 215

До м ’я к о ї г р у п и належать прикметники, основа яких закінчується на м ’я к и й приголосний. НАПРИКЛАД: с и н ій , б е з к р а їй [беизкрай ій]. і_______ і

І. Запишіть прикметники у дві колонки: 1) тверда група; 2) м’яка група.

Мобільний, торішній, гарячий, братів, городній, довгошиїй, Маріїн, дорожній. II. Провідміняйте письмово по одному прикметнику кожної групи, виділіть закінчення.

216 І. Прочитайте виразно вірш. За допомогою яких художніх засобів автору вдалося передати любов до матері? Поясніть роль прикметників у тексті.

МАТЕРІ У хаті сонячний промінь косо На долівку ляга з вікна... Твої чорні шовкові коси Припорошила вже сивина. Легкі зморшки обличчя вкрили Це життя трудового плід. Але в кожному русі - сила, В очах юності видно слід. Я таку тебе завжди бачу, Образ в серці такий несу Материнську любов гарячу І твоєї душі красу. В. С и м о н е н к о II. Знайдіть у тексті прикметники, усно визначте їхню групу, відмінок і поставте в початковій формі (називний відмінок однини чоловічого роду).

’^ 217

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Чи завжди ви погоджуєтеся з думкою своїх батьків (діду­ ся, бабусі)? Як доводите свою правоту?

218 Провідміняйте усно словосполучення. Відмінювання одного з них (на ви­ бір) запишіть, виділіть закінчення прикметника й іменника.

Трамвайна колія, осінній дощ, безкраї поля. 219 І. Запишіть словосполучення у формі орудного відмінка однини. Чи всі прикметники жіночого роду в цій формі матимуть закінчення -ою?

Вечірня тиша, темна круча, солов’їна пісня, пізня осінь, довговія дівчина, безкрая земля, пі­ шохідний перехід, запашний калач, Надіїн пер­ стень, житній хліб.

пізньою безкрайою довговійою

II. У записаних словосполученнях підкресліть і поясніть орфограму «Букви о, в(є) в закінченнях орудного відмінка іменників І та II відмін». 80

"Прикметник

220 Розгляньте репродукцію картини. Що на ній зображено? Чи є в цьому щось незвичайне? Складіть і запишіть чотири речення за картиною, використавши прикметники у формі різних відмінків. Підкресліть прикметники як члени речення.

В. Р екуненко .

-лиций

Книжковий будинок

Складні прикметники із частиною -лиций мають в однині м’яку основу (крім Н. й О. в.), а в множині тверду (крім Н. в.). НАПРИКЛАД: білолиций, білолицього, білолицьому, білолицим білолицих.

221 Провідміняйте прикметник круглолиций у формах чоловічого роду одни­ ни та множини. Доберіть інші складні прикметники із частиною -лиций. 2 22 І. Спишіть речення, ставлячи прикметники у відповідній формі та розстав­ ляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть вивчені пунктограми.

1. Неподалік радісно й велично літали журавлі над (молодий) травами (К. Мотрин). 2. Біліє сніг в (лелечий) гнізді і льоду вже 81

"Прикметник

намерзло півбадді* (Л. Костенко). 3. У повітрі з (ранній) ранку до (пізній) вечора гули літаки (В. Сосюра). 4. Долівка** в зіллі (запашний) спочила за стіл сім’я сідає (В. П ідпалий). 5. Ранок був чудовий. На (безкрайній) лазуровому небі - ні хмаринки ( В. Гжицький).*I. * Б а д д я - велике **Д о л і в к а - рос.

низьке відро. пол (земляной).

II. Доберіть усно синоніми до виділеного прикметника. III. Розберіть письмово два прикметники як частину мови (на вибір). Скористайте­ ся поданим нижче зразком.

Розбір прикметника як частини мови Послідовність розбору 1. Частина мови. 2. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого РОДУ).

3. Група за значенням (якісний, відносний чи присвійний). 4. Ступінь порівняння і форма (якщо є). 5. Форма повна чи коротка. 6. Рід, число, відмінок. 7. Група тверда чи м’яка. 8. Синтаксична роль. Зразок письмового розбору Надворі гуляє лют а зима (Григорій Косинка). Люта - прикм., п. ф. лютий, якісн., повн. ф., ж. р., одн., Н. в., тв. гр., означ. - Поглянь, Назаре, ось під'їжджає мій старий приятель, - каже батько своєму синовішестикласнику. - Ні, тату, ти помилився, це не твій старий приятель, а якийсь молодий чоловік.

ТАКТ БУВАЄ

Поясніть, чому виникло непорозуміння між батьком і сином. Який прикмет­ ник доречніше було б ужити батькові - старий чи давній?

82

Прикметник

§ 26. ТВОРЕННЯ ПРИКМЕТНИКІВ Про способи творення прикметників, найуживаніші прикметникові суфікси, а також про зміни приголосних при словотворенні ПРИГАДАЙМ О. Які є способи словотворення? * 2 2 3 > Розгляньте зразки творення прикметників. Зробіть висновок, якими спо­ собами творяться прикметники.

^ ^ ^ 'Ґ

предобрий <Г- пре + добрий морський <— мор(е) + ськ(ий) прикордонний <— при + кордон + н(ий) світло-зелений <— світл(ий) + зелений СУФІКСИ ПРИКМЕТНИКІВ Якісні прикметники

Відносні прикметники

Присвійні прикметники

-ш-, -ІШ-, -енн-, -анн-, -еньк-, -есеньк-, -езн-, -уват-, -ав-(-яв-), -лив-, -ист-, -ат-, -н-, -ок-, -кта інші: маленький, здоровен­ ний, крикливий, висо­ кий

-н-, -ов-, -ев-(-єв-), -ськ-, -зьк-, -цьк-, -инськ-, -овн-, -ичн-, -ічн-, -ійн-, -альн-, -ан-(-ян-), -инта інші: лісний, металевий, ял­ тинський, духовний

-ів(-їв), -ов-, -ин-, -їн, -івськ-, -ач-(-яч-) та інші: батьків, сестрин, кролячий

224 Розберіть прикметники за будовою. У дужках біля кожного слова запишіть спосіб його творення. Які префікси прикметників ви помітили, виконуючи завдання?

Різдвяний, центральний, барвистий, учнівський, надзвичай­ ний, міжбрівний, хліборобський. 225 І. Прочитайте текст. Визначте його тему й мікротеми. Чому, на вашу дум­ ку, спорт об’єднує людей?

СПОРТ ОБ’ЄДНУЄ НАС Раз на чотири роки проводяться Олімпійські ігри. У такі дні наша планета стає величезним стадіоном, а континенти - трибу­ нами. Олімпійський рух об’єднує народи світу, бо спорт один для всіх. Світ захоплюється спортивними досягненнями амери­ канця Марка Спітца, норвежця Уле-Ейнара Бьорндалена, росі­ янки Аліни Кабаєвої, українців С ергія Бубки, Лілії Підкопаєвої, Яни Клочкової. 83

ТІюикметиик Підтвердженням високої мети Олімпіади є проведення з 1960 року ігор для спортсменів-інвалідів. Люди з обмеженими фізичними можливостями відчувають моральну підтримку й не так болюче сприймають свої недуги. Наші спортсмени своїми перемогами возвеличують рідну Україну. Гордо майорить синьо-жовтий прапор, коли українцічемпіони біжать коло пошани. Ось справжні патріоти, ось справ­ жні герої! На них я хотів би бути схожим (3 учнівського т вору). Р О ЗВ И Т О К М О ВЛ ЕН Н Я. II. Випишіть похідні прикметники й усно поясніть, як вони утворилися. За виписаними прикметниками стисло перекажіть прочитане. III. Утворіть і запишіть прикметники від виділених слів.

[ 226

Хто зможе дібрати три прикметники: а) з префіксом над-\ б) з префіксом без-?

227 Розгляньте фотографії пам'яток природи й архітектури. Поясніть, як утво­ рено назви цих пам’яток.

1. Урицькі скелі (с. Урич, Львівщина)

2. Карадазький заповідник (Карадаг, Крим)

3. Збаразький замок (м. Збараж, Тернопільщина)

228 Від поданих іменників утворіть відносні прикметники за допомогою суфік­ са -ськ-. Які зміни приголосних відбулися при цьому? Запишіть утворені слова, виділіть суфікси. ЗРАЗОК.

Париж - паризький.

Кременчук, Буг, Волинь, чех, Київ, Прага, Запоріжжя, Овруч, Острог, това­ риш, козак. Присвійні прик­ метники

84

г, з, ж + ськ = зьк к, ц, ч + ськ = цьк X, с, ш + ськ = ськ

П р и св ій н і прикметники утворюємо так: від іменників (назв осіб) І відміни - за допомогою

суфіксів -ин, -ін(-їн): доччин, М иколин, СофТін;

Прикметник від іменників (назв осіб) II відміни - за допомо­ гою суфіксів -ів ( ї в , -ов-, -ев-, - є в ) , -ів с ь к б а т ь к ів , батькова, Андріїв, Андрієва; • від назв тварин - за допомогою суфіксів -ач( яч ) , -ин-, -ін-(-їн-), -ов-, -ев-: мишачий, орлиний, тюленевий. АЛЕ: вовчий, ведмежий тощо. 229 Замініть подані словосполучення сино­ німічними з присвійним прикметником. Утворе­ ні словосполучення запишіть. Позначте суфікси прикметників.

Телефон батька, твори Франка, сестра Андрія, кімната сестри, зошит дочки, адреса Марії, ролики брата, клюв орла, голос солов’я, вуха кро­ ля, голова гуски, хвіст миші.

230 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. Уявіть, що ви з друзями граєтеся м’ячем. Підходить товариш і запитує: «Чий це м’яч?» Як правильно відповісти? Утворіть від поданих імен присвійні прикметники і запишіть. При творенні яких слів відбувається чергу­ вання приголосних?

Тарас, Сашко, Миколка, Олексій, Назар, Олег, Сергій, Оленка, Марія, Марійка, На­ дія, Ольга, Наталя, Наталка, Леся.

г

—>

ж

к

ин -»

ч

X

—>

ш

Користуючись тлумачним або орфографічним словником, доберіть по од­ ному прикметнику з префіксами су-, по-, все-, анти-, проти-, поза-, екстра-.

§ 27.

НЕ З

ПРИКМЕТНИКАМИ

Про те, коли треба писати не з прикметниками разом, а коли - окремо ПРИГАДАЙМ О. Як пишемо не з іменниками?

232 Порівняйте написання виділених слів. Визначте, у якому реченні щось заперечується. У якому реченні прикметник з не означає одне поняття? Зробіть висновок про написання не з прикметниками разом і окремо.

1. Це неглибоке озеро утворилося кілька десятиліть тому. 2. Це озеро не глибоке. 85

Тір икмеміиик

НЕ З ПРИКМЕТНИКАМИ ПИШЕМО РАЗОМ

ОКРЕМО

• якщо прикметник без не не вживається: неозорий, не­ вмирущий • якщо прикметник у спо­ лученні з не означає одне поняття: неглибокий (мілкий), неда­ лекий (близький)

• якщо до прикметника є про­ тиставлення: не глибокий, а мілкий

ОРФОГРАМА Не з прикметниками

• якщо прикметник виступає присудком, а словом не запе­ речується ознака, виражена цим прикметником (після не можна вставити слова є, був, була тощо): Це озеро не глибоке. • якщо перед прикметником стоять слова далеко, зовсім, аж ніяк, ні до чого: далеко не досконалий твір; ні до чого не здатна людина

233 > І. З поданих прикметників випишіть ті, які без префікса не- не вживаються.

Нещадний, невисокий, невпинний, некрасивий, неугавний, недобрий, несміливий, нещасний, негустий. II. З одним виписаним словом складіть і запишіть складне речення.

2 34 І. До поданих прикметників доберіть із довідки синоніми з префіксом не-. Запишіть слова парами. Яким способом утворено дібрані прикметники? Виділіть у них префікси. ЗРАЗОК.

Низький - невисокий.

Ворожий, брехливий, поганий, малий, боязкий, близький, прихований. ДОВІДКА. Недалекий, неприязний, непомітний, недобрий, не­ сміливий, неправдивий, невеликий.

II. Утворіть ступені порівняння від виділеного прикметника й запишіть.

2 35 ЧОМУ ТАК? Поясніть, чому лише в першому реченні не з прикметником пишемо разом, а в інших - окремо.

1. 2. 3. 4. 86

Сашко впіймав невелику рибу. Сашко впіймав не велику, а маленьку рибу. Сашкова риба не велика. Сашко впіймав зовсім не велику рибу.

П рикм етник

236 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розподіліть між собою групи слів. Складіть і запи­ шіть речення зі словами своєї групи. Перевірте один в одного виконання.

1. Нешвидкий, не швидкий. 2. Невисокий, не високий. 237 І. Прочитайте текст. Чи можна назвати його оповіданням? Поміркуйте, що змусило людину здолати страх. Як змальовано ставлення до звірятка?

Я ТВІЙ ДРУГ Я дуже люблю Карпати. Немає кращого відпочинку, як у го­ рах. Отак роздумуючи, я забрів у густий ліс. Продираючись крізь хащі, я вийшов на невеличку дику місцину. Густина кущів мо­ лодої грабини, непрохідні полчища ялівцю*, громади смерічок — усе творило перешкоду** для дальшої ходи... Я очам не повірив: неподалік стояла велика ведмедиця і ж а­ лібно скавуліла, а біля неї лежало налякане ведмежатко. Я не­ чутними кроками підійшов ближче й угледів: ведмежатко по­ трапило в пастку. Браконьєри поставили! Мені нічого не залишалося, як тільки сміливо підійти до звірятка. Але як по­ ведеться його мати? Перемагаючи неймовірний страх, я поволі, дуже обережно підходив і не спускав з ока ведмедицю. Погла­ джуючи ніжне хутро ведмежати, я прим овляв: «Не бійся мене, малятко, я тебе визволю, я твій друг». Я розняв залізко, погла­ див защемлену передню лапку - і відпустив його. Ведмедиця уважно глянула на мене й побігла з малим до лісу (За Л. Сеником).*I.V *Я л івец ь - рос. **ІІе р е ш к о д а -

можжевельник. рос. препятствие.

II. Поясніть значення виділених слів за допомогою тлумачного словника. III. Знайдіть у тексті прикметники з префіксом не- й поясніть їхнє написання. Ви­ пишіть словосполучення з цими прикметниками. Доберіть до прикметників сино­ німи (усно). IV. За виписаними словосполученнями усно перекажіть прочитане.

238 І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть і поясніть орфограму «Не з прикметниками».

1. (Не)добрий шлях веде в злий край. 2. Після дощу капелюх (не)потрібний. 3. Доброму каменю пісок (не)страшний (Нар. творчість). 4. Слава тому, хто в годину цю грізну в праці 87

"Прикметник

поборює млу (В. Сосюра). 5. То була (не)сумна пісня подоланого', а радісний спів переможця (М . Коцюбинський). 6. Хто робить вигляд, що до всього здатний ', той ні до чого (не)здатний (Лао-Ц.іи). 7. Тарас стояв і вдивлявся в далеч річки крізь (не)великі шибки " вікна (В. Ш евчук).

( н є ) в т о м н ій

*Подоланий - рос. побеждённый. **Здатний - рос. способный. **Шибка - скло в рамі вікна, дверей. II. Підкресліть члени речення в першому реченні. Виділене слово розберіть за будовою, визначте спосіб його творення.

^239

Напишіть невеликий опис (5-6 речень) у художньому стилі на одну з по­ даних тем. Використайте прикметники, які було б написано з не разом і окремо.

ТЕМИ: «Вітер з гаєм розмовляє», «Спочиває вітер у спори­ шах», «Принесли дощі золоті сироїжки» (І. Ж иленко).

§ 28. НАПИСАННЯ СУФІКСІВ ПРИКМЕТНИКІВ Про букви е, о, и в прикметникових суфіксах, а також про суфікси, які пишемо зі знаком м'якшення ПРИГАДАЙ М О . 1. Що таке основа слова? 2. Які є шиплячі приголосні?

1Р240

Порівняйте записи в колонках. Визначте, на який приголосний (м’який, твердий чи шиплячий) закінчується основа іменника, від якого утворено прикмет­ ник. Зробіть висновок, чи залежить уживання прикметникових суфіксів -ов- і -еввід основи твірного слова.

овоч -» овочевий ясень —» ясеневий

Суфікс -ев-(-єв-)

калина —> калиновий мармур —» мармуровий

Написання букв е (є ), о в суфіксах -ев-(-єв-), -овзалежить від основи твірного слова й місця наголосу. Суфікс -ев-(-єв-) уживаємо в прикметниках, у яких наголос падає на основу і які утворено від іменника з основою на м’який або шиплячий приголосний. НАПРИКЛАД:

січневий (від січень), / алюмінієвий (від алюміній).

88

груша —> грушевий і_____ і т шиплячий наголос на основі або м’який

П рикм етник

Суфікс -ов-

В інших випадках у прикметниках уживаємо суфікс -ов-. НАПРИКЛАД: к а л й н о в и й , д о щ о в и й , га й о в й й .

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

ОРФОГРАМА

Залежно від наголосу пишемо дійовий і дієвий; життьовйй і життєвий', кра­ йовий і краєвий; вогневий і вогньовйй. 241 букву

о,

Літери фіксах

о, е ( є ) в су­ -ов-, -е в -(-єв -)

ЧОМУ ТАК? Поясніть, чому в суфіксах прикметників першої групи пишемо а другої - е.

1. Плечовйй, борщовйй.

2. Павичевий, калачевий.

242 Запишіть послідовно словосполучення у дві колонки: 1) зі вставленою бук­ вою е; 2) зі вставленою буквою о. Зверніть увагу на місце наголосу в прикметниках.

Грош..вйй переказ, матч..вий рахунок, хвощ..ві зарості, плюш..ва іграшка, травневий вечір, овоч..вий набір, кварц..ва лампа, товариш..ва емблема. КЛЮЧ. Підкресліть першу букву в кожному іменнику першої колонки. Якщо ви пра­ вильно виконали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте назву міста.

243 ^ І. Утворіть прикметники від поданих іменників за допомогою суфікса -ев(-єв-) або -ов- Поставте наголос. Доведіть, що від виділеного іменника можна утворити прикметники за допомогою обох суфіксів.

Матч, палац, кришталь, вогонь, груша, тиждень, калач, алю­ міній, борщ, свинець, полин, магній, насіння, дощ, значення, чай, павич. II. Складіть і запишіть речення з одним утво­ реним прикметником (на вибір).

244 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. Уявіть, що ви купу­ єте в шкільному буфеті сік і вам треба уточни­ ти, який саме напій ви бажаєте. Утворіть від поданих назв фруктів прикметники для на­ йменування відповідного соку. Сформулюйте речення-прохання, можливе в цій ситуації.

Вишні, персики, абрикоси, сли­ ви, груші, ананаси, гранати. Суфікси -ичн-, -Він -

Суфікс -и ч н - уживаємо після букв д, т , з, с, ц , ч , ш , ж , р . Після інших букв уживаємо суфікс - іч н -( - їч н -) . НАПРИКЛАД: п а т р іо т и ч н и й , г е о гр а ф іч н и й , ге р о їч н и й .

89

ТІюикметиик

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ1 . Українські суфікси -ичн-, -ічн- відповідаю ть російському суфіксу -ическ-. П О РІВН ЯЙ М О :

РОСІЙСЬКОЮ исторический ритмический

УКРАЇНСЬКОЮ історичний ритмічний

2 45 І. Утворіть від поданих іменників прикметники за допомогою суфікса -ичнабо -ічн-(-їчн-). Прикметники запишіть, обгрунтуйте написання.

Дипломатія, гімназія, лексика, гірчиця, електрика, стомато­ лог, ритм, герой, мікроскоп, сцена, турист, хірург, іронія, період. Користуючись тлумачним словником, поясніть лексичне значення виділених

01!слів.

Знак м'якшання

246

Суфікси -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, -ськ-, -цьк-, -зьк- п и ш е м о зі знаком м’якшення. П О РІВН ЯЙ М О : РОСІЙСЬКОЮ

УКРАЇНСЬКОЮ

маленький сельский казацкий

маленький сільський козацький

І. Спишіть слова, розкриваючи дужки. Виділіть суфікси.

Вузесен(ь)кий, чистісін(ь)кий, теплен(ь)кий, малюсін(ь)кий, криворізьки й, чумац(ь)кий, ф ранцузьк ий. II. З одним словом (на вибір) складіть і запишіть речення з однорідними членами. III. Виділене слово запишіть фонетичною транскрипцією.

і 247

Хто зможе за 1 хвилину дібрати й записати три прикметники: а) із суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк- на означення географічних назв; б) із суфіксами -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк- на означення кольору або роз­ міру?

248 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть кожен словниковий диктант із шести слів на правила правопису суфіксів прикметників. Продиктуйте диктант однокласнику (однокласниці). Перевірте написання. 249 І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Виділіть суфікси прикметників, поясніть написання.

/ 1. Вночі горять сторож(е,о)ві вогні (Л . Кост енко). 2. Хати тонуть у груш(е,о)вих та яблун(е,о)вих садах (І. Франко). 3. Як 90

.............................................................................................................

Прикметник на ті чорнобривці погляну, бачу матір старен(ь)ку, бачу руки твої, моя мамо, твою ласку я чую, ріднен(ь)ка (М . Сингаївський). 4. Я череду* у полі доглядаю, цілісін(ь)кую ніч не спочиваю! (Л .Г лібов). 5. Моє артист(и,і)чне читання подобалося Сергієві Валентиновичу (Л. Смілянський). 6. Усі кольори символ(и,і)чні, кожний щось означає (Д. Степовик). *Череда - рос. стадо. II. Підкресліть прикметники з пестливо-зменшувальним значенням. Виконайте словотвірний розбір виділеного слова (письмово).

§ 29. БУКВИ Н І НН У ПРИКМЕТНИКАХ Про написання -нн- у прикметниках на межі кореня і суфікса, а також про прикметникові суфікси -енн-, -аннПРИГАДАЙМ О. Коли у словах відбувається збіг приголосних? ^250 Порівняйте написання прикметників. Визначте, від яких іменників їх утворено та чи закінчується основа цих іменників на н. За допомогою якого суфік­ са утворено кожне з поданих слів? Зробіть висновок, коли в прикметниках пише­ мо -нн-.

орлиний скляний пташиний зоряний Пишемо -нн-

Пишемо -н-

кінний осінній туманний південний

Буквосполучення -нн- пишемо: • у прикметниках із суфіксом -н-, якщо вони утво­ рені від іменників з основою на н (збіг приголосних). НАПРИКЛАД: туманний (від туман), осінній; у наголошених прикметникових суфіксах -енн-, -анн-(-янн- ) , які вказують на найвищу міру озна­ ки. НАПРИКЛАД: товстенний, невблаганний. АЛЕ: жаданий, шалений, нежданий, скажений; • у прикметниках на -енн(ий) старослов’янського походження. НАПРИКЛАД священний, огненний, благо­ словенний, блаженний. У прикметниках, утворених від іменників за допо­ могою суфіксів -ин-, -ан-(-ян-) -їн- букву н не по­ двоюємо. Н А П РИ К Л А Д журавлиний (від журавель), глиняний. 91

ТІюикметиик

251 І. Прочитайте слова. Знайдіть і поясніть орфограму «букви н і н н у при­ кметниках».

Телефонний, дерев’яний, бджоли­ ний, здоровенний, нездоланний, не­ скінченний, шалений*, священний.

ОРФОГРАМА Букви н і нн у прикметниках

*Шалёний - рос. неистовый; яростный; шальной. II. Виділені слова розберіть за будовою (письмово).

252 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАX. Утворіть від імен­ ників прикметники за допомогою суфіксів -Н -, -инабо -ан-(-ян-). Утворені прикметники запишіть: один із вас записує слова з -н-, а другий - з -нн-.

Дерево, ураган, кінь, цегла, машина, лимон, Різдво, хвилина, журавель, зміна, південь, зоря, скло, екран. 253 І. Прочитайте вголос речення, правильно наголошуючи слова. Знайдіть прикметники із суфіксами -енн-, -анн-(-янн-). На що вказують ці суфікси? Випи­ шіть словосполучення зі знайденими прикметниками.

1. Ще сніг ковтала повідь* широченна, і рала ждав іще ту­ жавий** лан (Л . Кост енко). 2. І ліс, і річка мені здавалися чарівнйми й повними несказанної краси, чогось неземного (О. Досвіт ній). 3. Історія - це святая святих народу, недотор­ канна для злодійських рук (О. Довженко). 4. І зірок незліченні отари миготіли мені в саду (В. Симоненко). *Повідь ( повінь) - рос. паводок; наводнение. ** Тужавий - щільний, тугий, не м ’який. II. Складіть і запишіть речення з одним знайденим прикметником (на вибір).

%

254 Дайте відповіді на запитання веселої вікторини, використовуючи при­ кметники з -нн-.

1. Яка гора дуже висока? 2. Яку річку можна назвати дуже широкою? 3. Яку красу ні з чим не зрівняєш? 4. Який народ не можна подолати? 5. Яких ворогів не можна примирити? 6. Якої краси не можна передати словами? 2 55 І. Спишіть слова, уставляючи, де потрібно, пропущену букву н. Підкрес­ літь і поясніть орфограму. Правильність виконання перевірте за словником.

Знамен..ий, безмежн..ий, здоровен, .ий, оборон..ий, орлин..ий, олов’ян..ий, неподоланний, жадан..ий, пташин..ий, 92

П рикм етник

гречан..ий, височен-.ий, незрівнянний, неждан.. ий, СШІЄН..ИЙ, ПОВСЯК-ДЄН..ИЙ, блаженний. *Жаданий - рос. желанньїй. II. Доберіть синоніми до виділених слів.

жаданий шалений нежданий силенний

2 56 І. ЧОМУ ТАК? Поміркуйте, чому перше слово в парі пишемо з -н-, а друге з -нн-. Поясніть відмінність у лексичному значенні слів кожної пари. Скористайте­ ся поданою нижче рубрикою «Культура мовлення».

1. Незлічений - незліченний. 2. Несказаний - несказанний. II. Складіть по одному реченню зі словами однієї з поданих пар.

257 І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Поясніть написання прикметни­ ків, а також виділених слів.

1. У цій любові щось було священ(н)е, таке, чого не можна осквернить (Л . Кост енко). 2. Навколо тихо бринів золотий пів­ сон передосін(н)ього степу (М . Стельмах). 3. Вів свою нескін­ ч е н н у пісню струмок (Г. Тютюнник). 4. Благословен(н)а в бо­ лях ран ст(е,и)пів ш(е,и)рочина бездон(н)а (М . Рильський). 5. Огні незлічен(н)і, мов стрічки огнен(н)і, до моря спускаються з міста (Леся У країнка). 6. Ця подорож така неждан(н)а (Д. Павличко). 7. Рої бджолин(н)і золоті над річкою про літо дзвонять (В. Підпалий ). II. Підкресліть члени речення та визначте частини мови в останньому реченні.

258 Складіть і запишіть опис (5-7 речень) про навколишній світ так, щоб зди­ вувати слухачів. Використайте прикметники із суфіксами -енн-, -анн-(-янн-) для підкреслення збільшеної ознаки.

культур* мовлення РОЗРІЗНЯЙМО Н езліченний - який складається з великої кількості або має, становить велику кількість. Н езлічений - якого не порахували. *** Н есказанний - якого не можна виразити, передати словами. Н есказаний - не виявлений певним чином, не виражений сло­ вами. 93

Тір икмеміиик

§ ЗО. НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ ПРИКМЕТНИКІВ РАЗОМ І ЧЕРЕЗ ДЕФІС ПРИГАДАЙМ О. Що таке складні слова? Як їх пишемо?

^ 259

> Порівняйте написання поданих прикметників. Який з них утворено від за­ лежних одне від одного слів, а який - від рівноправних? Зробіть висновок про написання складних прикметників разом і через дефіс.

овочепереробний

овоче-молочний

СКЛАДНІ ПРИКМЕТНИКИ ПИШЕМО РАЗОМ

ЧЕРЕЗ ДЕФІС « якщо вони утворені від • якщо вони утворені від рівно­ залежних одне від одного слів правних слів (такі слова можна (від одного слова до іншого з ’єднати сполучником і): можна поставити питання): північно-східний (північний і білогривий (грива яка? біла), східний), машинно-тракторний, водоочисний, двоповерховий; синьо-жовтий АЛЕ: 2-поверховий « прикметники • якщо вони означають відтін­ глухонімий, ки кольорів: хитромудрий, темно-зелений, ніжно-рожевий; зловорожий АЛЕ: жовтогарячий, черво­ ногарячий (окремі кольори) якщо вони утворені повторен­ ОРФОГРАМА ням того самого слова, поєднан­ Написання складних ням синонімічних слів або слів прикметників разом і із тим самим коренем: через дефіс білий-білий, старий-престарий ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Д еф іс зберігаємо і в прикметниках, утворених від складних іменників, які пиш ем о через дефіс. НАПРИКЛАД: віце-президент ський, іваноф ранківський.

260 ЧОМУ ТАК? Поясніть, чому прикметники першої групи пишемо разом, а другої - через дефіс. 1. Шахово-шашковий, осінньо-зимовий, українсько-російський. 2. Легкоатлетичний, полезахисний, п ’ятизірковий. 94

П рикм етник

261 І. Прочитайте текст. Про що в ньому йдеться? Які кольори, на вашу думку, теплі, ласкаві, а які - холодні? ЯКОГО КОЛЬОРУ СЛОВА? Тихесенько вимовляю слово «зелений», і постає переді мною все зелене, і я вже чомусь не сумніваюсь, що й саме це слово зеленого кольору. Вимовляю слово «мама» —і ввижається мені добра її усмішка, темно-каре іскристе мерехтіння в очах. Жоден колір, либонь*, не пов’язується з її образом, тільки здається, наче сяє чимось золотисто-ніжним від очей, світло-вишневим од губ, яблукамиантонівками від рук... І, здається, саме воно зовсім позбавлене кольору, а тільки добре воно, ніжно-хвилююче, мов усі кольори разом узяті. А слово «осінь» - жовте, бо восени дозрівають грушки в на­ шому садку, яблука. Спершу вони світяться поміж листям моло­ деньким жовтогарячим полум’ям, потім починають потроху па­ дати на землю й одного дня залишається де-не-де на гіллі червоно-жовте листя (Є. Гуцало).

* Либонь - рос. вероятно. II. Знайдіть у тексті шість складних прикметників і обґрунтуйте їх написання. III. Хто швидше визначить, скільки вставних слів є в тексті? І. Утворіть від поданих сполучень складні прикметники й запишіть. Виді­ літь корені та сполучні голосні. Перевірте написання за словником.

Східні слов’яни, народна поезія, жовтогарячий темний і сірий, сільське господарство, народнопоетичний заспокоювати біль, навчальний і ви­ народно-визвольний ховний, сині очі, широкі плечі, чужа літературно-художній земля, удобрювати землю, культурний та історичний, одна сторона, десять років. II. З одним утвореним прикметником складіть і запишіть речення зі вставним словом. ........................................................................................................

95

Тір икметиик

263 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Спишіть прикметники, знявши риску: один з вас виписує слова, які пишемо разом, а другий - які пишемо через дефіс. Південно/західний, прямо/кутний, високий/високий, хлібо/ пекарський, жовто/гарячий, мікро/хвильовий, світло/зелений, офіційно/діловий, російсько/український, першо/черговий, літературно/музичний, шести/річний, кисло/солодкий, західно/ український. 264 Спишіть прикметники, знявши риску. Підкресліть орфограму. Народно/визвольний, газо/видобувний, овоче/баштанний, блідо/рожевий, військово/морський, чорно/морський, чорно/ бровий, одно/разовий, тихий/тихесенький, синьо/жовтий, право/бережний.

і265

Хто зможе дібрати пропущені частини до якомога більшої кількості слів, щоб утворити складні прикметники? Утворені словосполучення запишіть. ЗРАЗОК.

П ервісно... лад

-

первіснообщинний лад.

Виноградно-... йогурт, південно-... вітер, лісо... зона, сіль­ сько... виробництво, ...атлетичні змагання, ...слов’янські племе­ на, піш о... перехід. В українській мові є багато «чудернацьких» за своєю будовою слів: вони можуть мати навіть три корені, а префікси - у середині слова. Зважаючи на це, розберіть подані слова за будовою.

Новонароджений, фольклорно-етнографічний, навчально-пе­ дагогічний , лічильно-обчислювальний. 267 І. Спишіть речення, правильно записуючи слова. Підкресліть складні при­ кметники як члени речення. 1. І соняшник злото/головий лице за сонцем поверта (В. Сосюра). 2. Пили водицю чисту, славили б(е,и)резу густо/листу (А. М алиш ко). 3. Три в(е,и)рби зелено/косі повставали понад ставом (П . О садчук). 4. Захеканий, я зупинився посеред біло/ рожево/блакитного дня (М . Стельмах). 5. Во(г,х)ка б(е,и)резнева ніч неохоче підіймає і зб(е,и)ває набакир* червону гостро/ верху шапку вогню (М . Стельмах). 6. Північно/східні вітри по­ ширені в (п,П івнічній півкулі, а південно/східні - у (п,П івден­ ній (3 підручника). *I. *Н а б а к й р - з нахилом набік (рос. набекрень). II. Утворіть просту й складену форми ступенів порівняння від виділеного прикмет­ ника. 96

Прикметник

§ 31. НАПИСАННЯ ПРІЗВИЩ ПРИКМЕТНИКОВОЇ ФОРМИ П ро українські прізвища та особливості написання російських прізвищ українською мовою ^268 Прочитайте українські прізвища та поміркуйте, як їх утворено. Чому фор­ му цих прізвищ вважають прикметниковою?

Ковальський, Задніпровський, Малий, Мирний, Світличний. Українські прізвищ а

У к р а їн с ь к і пр ізви щ а прикметникової форми пере-

даємо на письмі за загальними правилами правопису українських слів. НАПРИКЛАД: Коцюбинський, Світ­ личний, Біловерхий, Степанишин, Березівський.

269 І. Запишіть в алфавітному порядку прізвища прикметникової форми учнів вашого класу та ваших учителів. II. Провідміняйте усно одне із записаних прізвищ (на вибір). 270 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Пригадайте спільно і запишіть 6 -8 прізвищ при­ кметникової форми відомих українських і російських письменників, науковців, спі­ ваків, акторів, художників чи спортсменів. Російські

Російське

прізвищ а

( Бєлий ).

закін че н н я

-ьій

передаємо

через

-ий

Російське закін че н н я -ий передаємо: а) через -ий після букви на позначення твердого приголосного ( Зоркий ); б) через -ій після букви на позначення м’якого приголосного {Крайній). Російські закін че н н я -ая, -яя передаємо через -а, -я (Горова). Російське закін че н н я -ой залишаємо без змін ( Толстой, Крамськой). 271 І. Прочитайте російські прізвища та переклад їх українською мовою. Об­ ґрунтуйте українські написання. РОСІЙСЬКОЮ Лєрмонтов Васильєв Репин Менделєєв Егоров Пугачёв

УКРАЇНСЬКОЮ Лєрмонтов Васильєв Рєпін Менделєєв Єгоров Пугачов

РОСІЙСЬКОЮ Соловьёв Щипачёв Фёдоров Николаев Пущин Захарьин

УКРАЇНСЬКОЮ Соловйов Щипачов Федоров Ніколаєв Пущин Захар’їн

II. Запишіть виділені прізвища фонетичною транскрипцією. 97

ТІюикметиик Ь 272 Перекладіть і запишіть російські прізвища українською мовою. Скорис­ тайтеся російсько-українським словником.

Савельев, Козырев, Королёв, Гринёв, Сметанин, Борисов, Андреев, Резников, Зоркий, Белянинов, Рощин, Маликов, Игна­ тьев, Рябцов, Левин, Александров, Сизый, Санатин, Успенская, Полевой, Земной, Крамской, Крайний. 273 Р ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. Уявіть, що бібліотекар попросила вас виготовити спе­ ціальні таблички з прізвищами письменників. Ці таблички розмістять на книжко­ вих полицях. Як ви напишете подані російські прізвища українською мовою?

Чехов, Некрасов, Бестужев, Исаев, Лермонтов, Толстой, Бе­ лов, Достоевский, Ершов, Михалков, Тютчев. 2 7 4 І. Спишіть прізвища, уставляючи пропущену букву або апостроф. Під­ кресліть і поясніть орфограми.

Вороб..ов, Солов..ов, Василь..в, Александров, Мендел..єв, Кузнецов, Московський, Мусоргс..кий, Григор-.єв, Луб..янцев, В..ЮНОВ, Юр..єв, Прокоф..єв. Іі. З двома поданими прізвищами (на вибір) складіть речення з прямою мовою.

§ 32. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ «ПРИКМЕТНИК» 2 75

І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Поясніть роль

ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ Широку світлу смугу посередині небос­ хилу в Україні називають Ч ум а ц ьк и м Шляхом. Чумаки здавна возили з Криму сіль і рибу. Поволі* чвалали** курними степовими шляхами сірі воли, рипіли вози, погейкували погоничі. Багато днів їхали чумаки, багато ночей спали просто неба, вдивляючись у його візерунки, і здавалась їм ота світла зоряна смуга, що простяг­ нулась якраз у напрямку їхніх мандрів, безконечною , як степовий шлях. Ось чому назвали її українці Чумацьким Шляхом (З книги «Про що розказують зорі» ). *Поволі - рос. медленно, потихоньку. **Чвалати - рос. брести, плестись. II. Виконайте завдання до тексту. 98

.............................................................................................................

П рикм етник

1. Доберіть синоніми до підкреслених слів. Скористайтеся словником синонімів. 2. Випишіть три словосполучення «іменник + прикметник» (на вибір). Визначте групу прикметника за значенням, а також його рід, число і відмінок. 3. Розберіть за будовою виділені прикметники. Визначте спосіб їх творення та поясніть написання. 4. Провідміняйте усно один із прикметників (на вибір). 5. Виберіть із тексту якісний прикметник. Утворіть його просту та складену фор­ ми ступенів порівняння (письмово). 6. Розберіть прикметник степовими (у третьому реченні) як частину мови.

2 76 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Про що ви думаєте, вдивляючись у нічне небо? Пофанта­ зуйте, про що можуть розказати зірки. % 2 77

Хто зможе пригадати й записати п’ять назв міст, сіл, країн, річок, морів, сузір’їв тощо з прикметником? А хто пригадає сім таких назв? А хто ще більше?

278 І. Перекладіть текст українською мовою й запишіть. Скористайтеся пода­ ним нижче словничком. Поясніть роль прикметників у тексті.

Лунной ночью в берёзовом лесу светло, как днём. Свет луны отражается сугробами и делает лес просторным, похожим на огромный зал с белыми колоннам и. Полна тайн настороженная тишина ясной зимней ночи. Что это? В снегу темнеет щель. Полоса света как бы серебряным поясом охватила что-то мохнатое. Под сугробом, в берлоге, ле­ жит и дремлет в ночной тиши медведь. Его не беспокоит холодный луч луны (Д. Зуев). II. Порівняйте вимову й написання виділених слів в українській і російській мовах.

Словничок Берлог - укр. барлїг (у барлозі). Беспокоит ь - укр. турбувати, тривожити. Дремат ь - укр. дрімати. Наст ороженный - укр. насторожений. Отражаться - укр. відбиватися. Охватывать - укр. охоплювати, обхоплювати. Сугроб - укр. замёт, кучугура. Щель - укр. щілина, шпара.

279 Прочитайте речення. Знайдіть у них невиправдані повтори. Доберіть си­ ноніми для уникнення цього недоліку. Відредагуйте усно речення.

1. Ранок був чудовий, і ми в чудовому настрої пішли на рибо­ ловлю. 2. Хлопець був щирий. Його щира розповідь вразила присутніх. 99

"Прикметник

? 280

Виконайте завдання одного з варіантів.

ВАРІАНТ А. Складіть казку за поданим початком. Якщо бажаєте, намалюйте ще й ілюстрацію. - Мабуть, я заблукав, - подумав Сергійко, опинившись перший раз у місті Прикметника. ВАРІАНТ Б. Підготуйте повідомлення (на 2 хвилини) в науковому стилі на тему «Краса й багатство прикметників».

281

САМООЦІНКА. Продовжте усно фрази.

1. Під час вивчення теми «Прикметник* я дізнався (дізнала­ ся) багато нового. Наприклад, як... 2. Найважчим під час опрацювання матеріалу для мене бу­ ло... 3. Свої знання з теми я б оцінив (оцінила) на... І---------------

?

-П------------------------------------------1

Для вас, допитливі

Чи знаєте ви, що правильно казати дрібні гроші, а не мілкі? Мілкою ж може бути річка чи тарілка. Багато цікавої та корисної інформації про культуру мовлення можна знайти на сторінках книжки Євгенії Чак «Чи правильно ми говоримо?». Про те, що вас найбільше зацікавило в цій книжці, розкажіть однокласникам.

Г о т у є м о с я д о т е м а т и ч н о го о ц ін ю в а н н я Виконайте тестові завдання. Перевірте виконання, користуючись відповідями в додатку

1. У А Б В

формі давального відмінка вжито прикметник у реченні Дощ ліниво зашарудів по розбухлій землі (М . Стельмах). Був білий світ не білий вже, а чорний (Л . Костенко). На поверхні води видно лише невелику частину айсберга (З підручника). Г Квіти мати-й-мачухи ясно всміхаються щедрому весняному сонцю (Л . П авленко).

2. Присудком є прикметник у реченні А Стоїть гора високая (Л. Глібов). Б Після вранішньої зливи земля прозора і чиста (В. Дніпров­ ський). В Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву (І. Котлярев­ ський). Г Ржали коні козацькі, і шаблі дзвеніли (Д. Білоус). 100

Прикметник

3. До однієї групи за значенням належ ать усі прикм етники рядка

А Б В Г

Оксанина книжка, рідна сторона, братів костюм новий ноутбук, заяча душа, далека дорога залізний шолом, зоряний вечір, мудра порада холодне серце, холодне повітря, зимовий холод

4. ІЇЕ п р а в и л ь н у ф орму ступеня пор івн ян н я прикм етника вж ито в рядку

А Б В Г

довший більш довгий більш довший найдовший

5. За допом огою суф ікса -ов- утворю єм о прикм етни к від кож н о­ го ім енника рядка

А Б В Г

дощ, нуль, калина калач, ліс, куля гроза, травень, шовк плащ, кришталь, поле

6. С кл ад іть по одному реченню зі словом невисокий і сполукою

не високий. З А П И Т А Н Н Я І З А В Д А Н Н Я Д Л Я С А М О П Е Р Е В ІР К И 1. Що спільного й відмінного між прикметниками та ім енникам и? 2. У чом у полягає різниця між якісними, відносними та присвійними при­ км етникам и? Наведіть приклади. 3. Розкажіть про творення ступенів порівняння прикметників. 4. Наведіть приклади коротких і повних нестягнених ф орм прикметни­ ків. У якому стилі м овлення здебільш ого використовуємо такі прикметники? 5. Які прикметники належ ать до м 'якої групи, а які - до тве р д о ї? П ровід­ міняйте усно по одном у прикметнику кожної групи. 6. Які прикметники пиш ем о із суфіксом -ов-, а які - з -ев-(-єв-)? Наведіть приклади. 7. Коли не з прикметниками пиш ем о разом, а коли - о кр ем о ? Наведіть приклади. 8. Розкажіть про написання н і нн у прикметниках. 9. Розкажіть про написання складних прикметників разом і через дефіс. 10. П оясніть роль прикметників у мовленні.

101

/ А © Я СТОРІНКА ПРИКМЕТНИКИ-ЧЕПУРУНИ В українській мові словами-красенями стали прикметники весняний, волошковий, калй новий, світанкдвий і подібні. Ви помітили, що на кожному слові поставлено два наголоси. Вибирайте, який більше до вподоби. Подивіться, як використовують наголошення цих прикметників поети: 1. Тоді я вийду до своєї вишеньки через пісень калинові мости (Б. Олійник)', 2. Н а мостах калинових калинові знамена (Д. Білоус). Прикметникам немовби хочеться то зберегти наголос іменників, від яких вони утворилися, то виробити власне наголошування (І. Вихованець).

ЦІКАВО ЗНАТИ

ОДІОЗНА ПОСТАТЬ

!\ ТА<£ БУВАЄ

Один працівник, бажаючи зробити приємність іншому, сказав: - Нашому колективу дуже хотілося б, щоб цю роботу очолила така оді­ озна постать, як ви. - Ви справді вважаєте мене ненависним, неприємним? - образився спів­ розмовник. - Вибачте, але ж я назвав вас таким пишним і красивим латинським сло­ вом - одіозний. Поясніть, чому образився колега. Що означає запозичене слово «одіоз­ н и й »? Я к уникнути подібних ситуацій?

НА ДОЗВІЛЛІ В Е С Е Л А ВІКТОРИНА Дайте відповіді на запитання-жарти, використовуючи прикметники. 1. З якого посуду не їдять? 2. Яким гребенем не можна розчесатися? 3. Який вузол не можна розв'язати? 4. Під яким кущем сидить заєць, коли йде дощ ? 5. Якою косою трави не накосиш?

СКО РОМ О ВКИ Женчик, женчик невеличкий, на женчику-черевички, і шапочка чорнень­ ка, і латочка червоненька. Мусій, муку сій, печи паляниці, клади на полиці.

УСМІХНІМОСЯ ДИТИНА У МНОЖИНІ -

Миколко, як буде іменник людина у множині? - запитує вчитель. Люди, - відповідає учень. А як буде у множині іменник дитина ? Близнята!

Багат о є т аємниць у світі, і одна з найбільш их з-поміж н и х - мова.

-ІИ £л

}

І. Вихованець

М орф ологія. О рф ограф ія. Елементи стилістики Числівник

Ви знатимете: • морфологічні ознаки числівника, його синтаксичну роль; • розряди числівників за значенням.

• • • • •

Ви вмітимете розпізнавати числівники; утворювати й відмінювати числівники; правильно поєднувати числівники з іменниками правильно писати й наголошувати числівники; використовувати числівники в мовленні.

Числівник

§ 33. ЧИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ Про числівники кількісні й порядкові, їхню роль у мовленні, а також про будову та написання числівників ПРИГАДАЙ М О . На які питання відповідають числівники? * 2 8 2 > Порівняйте числівники в колонках. Які з них означають кількість предме­ тів, а які - порядок при лічбі? Чи на однакове питання вони відповідають? Зробіть висновок, чим кількісні числівники відрізняються від порядкових.

ш іс т ь двадц ять два п ’я т д е с я т Загальне значення

ш о сти й д в а д ц я т ь д р у ги й п ’я т д е с я т и й

Ч и с л ів н и к (рос. и м я ч и с л и т е л ь н о е ) — це сам остійна части н а мови, щ о означає число, кіл ькість предме­ тів або порядок їх при л іч б і й відповідає на п и тан н я скільки? кот рий? НАПРИКЛАД: нуль, чотири, двад­

цять вісім, п'ятеро, п’ятий. В у к р а їн с ь к ій м о в і, я к і в р о с ій с ь к ій , з а з н а ч е н н я м ч и с л ів н и к и п о д іл я ю т ь н а д в і гр у п и : к іл ь к іс н і й п о р я д к о в і. Кількісні

К іл ь к іс н і ч и сл івн и ки (рос. к о л и ч е ств е н н ы е ) о з н а ч а ­ ю ть ч и сл о ч и к іл ь к іс т ь п р ед м етів і в ід п о в ід аю ть н а п и т а н н я с к іл ь к и ? НАПРИКЛАД: одинадцять, дев’я­

носто. Порядкові

М орф о­ л огічн і ознаки

П ор яд ко ві чи сл івн и ки (рос. п о р я д к о в ы е ) о зн ач а ю ть п о р я д о к п р ед м етів п р и л іч б і й в ід п о в ід аю ть н а п и ­ т а н н я ко т р и й ? НАПРИКЛАД: сьомий, двадцять

перший. Кількісні числівники зм ін ю ю ться за відм інкам и. Вони не мають ні роду, ні числа, крім числівників один (одна, одне, одні); два (дві); обидва (обидві); півтора ( півтори); нуль, тисяча, мільйон, мільярд. Порядкові числівники змінюються за родами, ч и с­ лами, відм інкам и.

Синтак­ сичне роль

104

Ч и с л ів н и к и (н а й ч а с т іш е в с п о л у ч ен н і з ім е н н и к о м ) м о ж у т ь бути р ізн и м и ч л е н а м и р е ч е н н я . НАПРИКЛАД:

1. П ’ять плюс три - вісім. 2. Учні прочитали три сторінки. 3. Занят тя відбудеться в шостій ауди­ торії. 4. Двоє хлопців ловили рибу.

Числівник ЗВЕРНІТЬ УВА Л І 1. С л о в а півтора, кілька, декілька, кількадесят, кільканадцять, кількасот є числівниками. 2. Треба розрізняти числівники й слова інших частин мови. ПОРІВНЯЙМО:

Числівник два

Іменники двійка, одиниця, сотня, десяток

Прислівник вдруге

Дієслово подвоїти

283 І. Прочитайте текст. Визначте його стиль і тип мовлення. Яку роль у тексті виконують числівники? Чи допомагають вони досягти точності мовлення? ЯК ПОЧИНАЛОСЯ КІНО У тисяча вісімсот дев’яносто п’я­ тому році французькими винахідни­ ками братами Луї та Огюстом Люм’єр був запатентований новий технічний апарат «кінематограф*, що в перекладі означає «пишу рух*. Перший публічний платний кіно­ сеанс відбувся в Парижі в «Гран Кадр із фільму «Прибуття кафе» на бульварі Капуцинок двад­ потяга» (Франція, 1895 р.) цять восьмого грудня тисяча вісім­ сот дев’яносто п’ятого року. Фільм складався з трьох сцен: «Ви­ хід робітників із заводу», «Прибуття потяга на вокзал Ла Сьота», «Руйнування стіни». В Україні перша кінозйомка відбулася у вересні тисяча вісімсот дев’яносто шостого року. Фотограф А. Федецький зняв у Харкові кілька хронікальних сюжетів і в грудні того самого року в Хар­ ківському оперному театрі влаштував перший кіносеанс. У тисяча дев’ятсот двадцять восьмому році відкрито кінофабрику в Києві. Тринадцяте вересня - День українського кіно (3 посібника). II. Складіть і розіграйте за особами невеликий діалог-розпитування (4-5 реплік) за змістом прочитаного, використавши числівники.І.I І. Прочитайте фразеологізми. Поясніть їхнє зна­ чення. За потреби скористайтеся фразеологічним або тлумачним словником.

Бути на сьомому небі; п’яте колесо до воза; між двох вогнів; як дві краплі води; діло де­ сяте; на всі чотири сторони; у двох словах; пам’ятати до сьомих віників. II. Випишіть числівники у дві колонки: 1) кількісні; 2) порядкові. 105

Числівник

285

І. Утворіть від

ЗРАЗОК.

кількісних числівників

порядкові й запишіть.

Двадцять один - двадцять перший.

Два, одинадцять, шістнадцять, вісімдесят, сорок, сто, тисяча, мільйон, п’ятдесят шість, шістдесят дев’ять, тридцять, дев’ят­ надцять, триста сімдесят сім. II. Прочитайте вголос записані числівники, чітко вимовляючи та правильно наго­ лошуючи слова.

286

І. Спишіть речення. Підкресліть члени речення. Назвіть числівники.

1. У прохолодному передсвітанні дрімав сад із п’ятьма роз­ квітлими вишнями... (К. Мотрин). 2. Дорога розходилася двома чорними рукавами (М . Стельмах). 3. Два дні точився* запеклий бій карателів із партизанами (М . Ст ельмах). 4. Три дні минуло, а лелеки не з ’явились (Ю. Збанацький). 5. Сьоме небо собі пригинає суєта (Л . Костенко). 6. Низько-низько над лугами по­ браталися два голоси (М . Стельмах). *Т о ч й вся - рос. длйлся, продолжался. II. Обґрунтуйте написання префіксів у виділених словах.1 5 4 3 2

287 Порівняйте вимову й написання числівників в українській і російській мовах. Прочитайте виразно вголос числівники другої колонки. РОСІЙСЬКОЮ четыре семь, восемь одиннадцать четырнадцать пятьдесят, шестьдесят семьдесят, восемьдесят шестьсот, семьсот миллион, миллиард

УКРАЇНСЬКОЮ чотири сім, вісім одинадцять чотирнадцять п’ятдесят, шістдесят сімдесят, вісімдесят шістсот, сімсот мільйон, мільярд

288 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Поставте по черзі один одному запропоновані запитання й дайте на них відповіді. Зверніть увагу на наголошування числівників. 1. 2. 3. 4. 5. 106

У якому році ти народився (-лася)? Скільки буде, якщо до десяти додати один? Яке число йде після тринадцяти? Скільки буде, якщо від вісімдесяти відняти десять? О котрій годині розпочинається перший урок?

Числівник

С

ЧИСЛІВНИКИ ЗА БУДОВОЮ V

ґ

Прості

ґ

М а ю ть один корінь: п ’ять, сорок, т исяча

) Знак м'якшання

Складні М а ю ть два й більш е коренів: т рист а, вісімдесят , сім сот у

^ І

ґ

Складені С клад аю ться з д вох і більш е окремих слів: двадцят ь два, ст о чот ири

у

У кінці деяких числівників після т пиш ем о знак м ’якш ен н я (п’ять, дев’ять). Проте всередині склад­ них числівників знак м’якшення не пиш емо. Н А ­ ПРИКЛАД:

п’ятнадцять, шістдесят, дев’ятсот.

289 І. Перекладіть числівники українською мовою і розподіліть на три групи за будовою (письмово). Підкресліть орфограму «Знак м’якшення в числівниках». Девять, одиннадцать, шестнадцать, пятьдесят, девятьсот, шестьсот, семьсот семьдесят семь, восемь миллионов, четыре миллиарда, шесть, четыре.

ОРФОГРАМА

Знак м’якшення в числівниках

II. Із двома перекладеними числівниками складіть і запишіть речення.

290 І. Прочитайте текст. Зверніть увагу на написання числівників та виділених слів. Знайдіть власні назви й обґрунтуйте їхнє написання. ДУНАЙСЬКІ ПЛАВНІ Державний заповідник «Дунайські плавні» розкинувся в дельті Дунаю в Одеській області. Створений у тисяча дев’ятсот вісімдесят першому році. Загальна площа - чотирнадцять тисяч вісімсот п ’ятдесят один гектар, з яких дев’ять тисяч двісті п’ятдесят один гектар — суходіл. У заповіднику є п’ятсот шіст­ десят видів рослин, дев’ятнадцять видів ссавців, дев’яносто шість видів риб, двісті тридцять видів птахів, зокрема рожеві пелікани, чаплі, фазани, дикі качки. З них п ’ятнадцять видів занесені до Ч е р вон ої книги України (3 довідника). II. Напишіть текст під диктовку вчителя або однокласника. Написане уважно звір­ те з надрукованим.

107

Числівник

§ 34. РОЗРЯДИ КІЛЬКІСНИХ ЧИСЛІВНИКІВ ' Ч 291

Про цілі, дробові й збірні кількісні числівники, а також про культ уру мовлення

Порівняйте числівники в колонках. Які з них означають кількість частин від цілого, а які - кількість предметів, яку сприймаємо як одне ціле? Зробіть ви­ сновок, чим дробові числівники відрізняються від збірних.

Дробові числівники одна шоста п ’ять сьомих

Збірні числівники восьмеро шестеро

В українській мові, як і в російській, кількісні числівники поділяємо на три розряди. РОЗРЯДИ КІЛЬКІСНИХ ЧИСЛІВНИКІВ Розряд ц іл і числа дробові збірні

Творення

Стилістичні особливості

Щ о означаю ть

П р и кл ад и

кількість окремих предметів кількість частин від цілого кількість предметів як одне ціле

десять, сорок шість одна восьма, півтора двоє, обидва, шестеро

Зб ір н і числівники (рос. собирательные) утворюємо тільки від числівників від двох до двадцяти та від числівника тридцять. Від деяких збірних числівників утворюємо слова з пестливим значен­ ням: трійко, п’ятірко. Зб ір н і числівники поширені в розм овном у та худож ньом у мовленні. їх майже не вживаємо в офіційно-діловому й науковому стилях.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Ціле число можемо поєднувати з дробовим за допомогою сполучни­ ка /. НАПРИКЛАД: п ’ят ь і ш іст ь десят их, п ’ят ь цілих і ш іст ь десят их.

292 Запишіть числівники в три колонки: 1) цілі числа: 2) дробові; 3) збірні. Які два слова ви не будете виписувати? Чому? Триста, троє, одна п’ята, мільйон, дві сьомі, четверо, шість дев’ятих, со­ рок, один, кількадесят, мільярд, півто­ ри, подвоїти, чотири шості, двійко, обидва, дев’ятсот, двадцятеро, двійник. 108

Числівник

293 ^ І. С пишіть, замінюючи цифри словами. Визначте розряд числівників. Які вони за будовою? ЗРАЗОК.

1. Тисяча дев’яносто два. 2. Д ві тисячі шістдесят три.

Найбільша ріка України - Дніпро. Його довжина - 2285 кіло­ метрів. Інші великі річки України: Дністер (1362 км), Сіверський Донець (1053 км), Тиса (966 км), Південний Буг (792 км). II. Підкресліть та обґрунтуйте орфограму «Знак м’якшення в числівниках».

$294

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Яка річка зі згаданих у попередній вправі протікає у вашій місцевості або поблизу? Чому річки потребують нашої уваги й турботи?

295 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. І. Розподіліть між собою групи числівників. Продик­ туйте свої числівники однокласнику (однокласниці) й перевірте правильність на­ писання. ГРУПА /. Одинадцять, тридцять шість, чотири сьомі, п’ятдесят, п’ятсот, кількадесят, восьмитисячний, мільйон, тисяча двадцятий. ГРУПА І. Шістнадцять, вісімдесят чотири, п’ять шостих, шістдесят, дев’ятсот, кількасот, семитисячний, мільярд, двісті сьомий. II. Знайдіть у своїй групі цілі числа, від яких можна утворити збірні числівники.

296 Від поданих числівників утворіть усно збірні числівники. З кожним утворе­ ним числівником складіть і запишіть словосполучення «збірний числівник + іменник». Дев’ять, двадцять, тридцять, одинадцять, дві, сімнадцять. Хто пригадає 5 художніх творів (казок, оповідань, повістей, віршів, пісень) або кінофільмів, у назвах яких є числівники? А хто ще більше?

Чисігійник + іионмик

З б ір н і числівники поєднуємо тільки з тими іменни-

ками, які: . є назвами істот чоловічого роду: троє коней, семе­ ро хлопців; • є назвами неістот середнього роду або назвами ма­ лих за віком тварин: двоє вікон, троє ведмежат', • мають форму лиш е м нож ини: четверо дверей, троє саней.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

З іменниками жіночого роду вж иваємо тільки збірний числівник оби­ дві. НАПРИКЛАД: обидві сест ри, обидві дівчини.

109

Числівник 2 9 8 І. Запишіть словосполучення, вибравши з дужок іменник, який може бути поєднаний зі збірним числівником.

Двоє (старшокласників, дисків), троє (оленят, школярок), четверо (будинків, окулярів), п’ятеро (кролів, ялинок), шестеро (відер, жолудів), семеро (журналів, пасажирів), троє (сестер, братів), восьмеро (музикантів, балерин). II. Складіть і запишіть складне речення з одним словосполученням (на вибір). 299 І. Прочитайте речення. У яких із них неправильно поєднано числівники з іменниками?

1. Сергій приніс троє відер води. 2. Зупинилося четверо авто­ бусів. 3. Наталка надіслала троє смс-повідомлень. 4. На озері лишилося п’ятеро каченят. 5. На зустріч приїхало дев’ятеро ки­ янок. 6. Обидві сестри старші за брата. 7. П ’ятеро братів живуть поруч. II. Складіть і запишіть речення з числівниками семеро, дев'ятеро. 1300 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Про яку людину ви сказали б: «У неї (нього) сім п’ятниць на тиждень»? Чим, на вашу думку, «цікавий» числівник с ш ? 3 0 1 Спишіть крилаті вислови, вставляючи замість крапок числівник сім, сьомий або семеро в потрібній формі. Усно поясніть значення двох висловів (на вибір). Які з використаних числівників є кількісними?

1. Тримати за ... замками. 2. Відчувати себе на ... небі. 3. ... одного не ждуть. 4. Працювати до ... поту. 5. ... раз відмір, один відріж. 6. Один із сошкою, а ... з ложкою. 7. ... п’ятниць на тиждень. 8. ... вода на киселі. 9. Наговорив ... мішків гречаної вовни. ^302 Напишіть невеликий твір-розповідь (6-8 речень), розкривши в ньому зна­ чення одного з поданих у попередній вправі прислів’їв. 3 0 3 Перекладіть і запишіть речення українською мовою. Порівняйте написання кількісних числівників в обох мовах. Підкресліть числівники як члени речення.

1. Трижды пять - пятнадцать. 2. Прошли семьдесят километ­ ров. 3. Поезд прибывает в семнадцать часов*. 4. Прошло три миллиона лет. 5. Катя положила на тарелку девять яблок. 6. Четыре яблока лежало на тарелке. 7. Двенадцать часов непрерывно** шёл дождь. 8. Дедушке было восемьдесят лет. * В семнадцат ь часов - укр. о сімнадцятій годині. **Н еп р ер ы вн о - укр. безперервно, безупйнно. 110

Числівник

§ 35. ВІДМІНЮВАННЯ КІЛЬКІСНИХ ЧИСЛІВНИКІВ, ЩО ОЗНАЧАЮТЬ ЦІЛІ ЧИСЛА Про типи відмінювання кількісних числівників та особливості їх уживання в непрямих відмінках ПРИГАДАЙМО. Які є відмінки

числівників?

1^304 Розгляньте зразки відмінювання числівників один, два, три, чотири. Роз­ кажіть про їхні закінчення в родовому та орудному відмінках. У яких відмінках можливі паралельні форми?

Числівник один У Чоловічий РІД н. один р . одного д. одному Зн. один, одного Ор. одним м. (на) одному, однім

Однина Жіночий рід одна одної, однієї одній одну одною, однією (на) одній

Середній рід одно, одне одного одному одно, одне одним (на) одному, однім

Множина одні одних одним одні, одних одними (на) одних

Числівники два, три, чотири Чоловічий і середній рід н . два р. двох д. двом Зн. два, двох Ор. двома М. (на) двох

Жіночий рід дві двох двом дві, двох двома (на) двох

три трьох трьом три, трьох трьома (на) трьох

чотири чотирьох чотирьом чотири, чотирьох чотирма (на) чотирьох

У зн а х ід н о м у відмінку числівники два, т ри, чотири мають форму н а зи в н о го відмінка (якщо іменник, з яким сполучаємо числівник, означає н еісто ту ) або форму род ового відмінка (якщо цей іменник означає істоту). ПОРІВНЯЙМО: подарував три троянди; зустрів т рьох друзів. 111

Числівник ЗВЕРНІТЬ УВАГУ1 . У ф ормі орудного відмінка числівник чот ири м ає закінчення -ма. Знак м ’якш ення не пиш ем о - чотирма.

305 Провідміняйте усно словосполучення. Відмінювання двох з них (на вибір) запишіть. Два олівці, одна задача, три волошки, чотири яблуні. 306 Спишіть прислів'я та приказки, ставлячи подані в дужках числівники у потрібній формі. Визначте відмінок числівників. 1. З (одна) квітки весна ще не починається. 2. За (один) вче­ ного (два) невчених дають. 3. З (один) волом хліба не доробишся. 4. З (одна) ягоди немає вигоди. 5. За (два) зайцями поженеш­ ся - жодного не піймаєш. 6. (Два) правд не буває. 7. (Одна) рукою в долоні не заплещеш*. *Плескати - рос. хлопать. 5-20, ЗО

В у к р а їн с ь к ій м ові ч и с л ів н и к и від п ’я т и до двадцят и, т р ид цят ь, к ільк а н а д ц ят ь у в с іх в ід м ін к а х , к р ім н ази в н о го , м аю ть п а р а л е л ь н і ф о р м и . НАПРИКЛАД:

н. р.

д. Зн.

Ор. М.

п ’ять п ’яти, п’ятьох п ’яти, п’ятьом п ’ять, п’ятьох п ’ятьма, п’ятьома (на) п’яти, п’ятьох

сім семи, сімох семи, сімом сім, сімох сьома, сімома (на) семи, сімох

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У числівниках шість, сім і вісім при відмінюванні відбувається чергування голосних (ш ест и, семи, восьм и).

40,90. 100

Числівники сорок, дев’яност о, сто в у сіх в ід м ін к а х , к р ім н а з и в ­ ного і зн ах ід н о го , м аю ть з а к ін ­ ч е н н я -а. НАПРИКЛАД: близько

сорока днів, у ста будинках. Мільйон

112

Н. Р.

д. Зн. Ор. м.

сорок сорока сорока сорок сорока (на) сорока

Числівники н у л ь , м ільй о н , м іл ь я р д відмінюємо як іменники чоловічого роду II відміни, а числівник т и сяча - як іменник жіночого роду І відміни.

Числівник

307 Провідміняйте числівники спочатку усно, а потім - письмово. У непрямих відмінках наведіть паралельні форми (якщо є). Особливу увагу звертайте на орудний відмінок. Виділіть закінчення. Вісім, тридцять, сто, мільйон. 308 ^ Перекладіть і запишіть українською

мовою. Порівняйте вимову й написання числівників в україн­ ській і російській мовах.

Коробка с двенадцатью карандашами; упаковка с десятью чашками; в восемнадцати километрах от станции; добавили к одиннадцати граммам; не было яблок на семи яблонях; пришли играть* к трём братьям; сварили варенье из двух килограммов вишен; проверил больше ста документов. *И грйт ь - укр. гратися.

309 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розподіліть між собою групи сполучень слів. Спи­ шіть, замінюючи цифри словами. Перевірте один в одного правильність виконання. 1. Без 90 грамів, після ЗО годин, протягом 6 днів, із 7 депута­ тами, у 8 державах, побачив 5 тигрів. 2. Без 100 кілограмів, після ЗО днів, протягом 6 годин, із 7 учнями, у 8 квартирах, побачив 5 леопардів. Десятки

В у к р а їн с ь к ій м ові, н а в ід м ін у від р о с ій с ь к о ї, у ч и с ­ л ів н и к а х н а п о зн а ч е н н я д е с я т к ів ( п'ят десят , ш іст­ десят, сімдесят, вісімдесят, кількадесят ) в ід м ін ю ­ єм о л и ш е д р у гу ч а с т и н у . ПОРІВНЯЙМО:

РОСІЙСЬКОЮ

н. р.

пятьдесят пятидесяти д. пятидесяти Зн. пятьдесят Ор. пятьюдесятью м. (на) пятидесяти Сот ні

УКРАЇНСЬКОЮ п ’ятдесят п ’ятдесяти, п ’ятдесятьох п ’ятдесяти, п ’ятдесятьом п ’ятдесят, п ’ятдесятьох п ’ятдесятьм а, п ’ятдесятьома (на) п ’ятдесяти, п ’ятдесятьох

У числівниках на позначення со тен ь (від двохсот до дев’ят исот , кількасот ) відмінюємо о б и д ві частини. НАПРИКЛАД:

н. р.

шістсот шестисот д. шестистам Зн. шістсот Ор. шістьмастами, шістьомастами м. (на) ш естистах

двісті двохсот двомстам двісті двомастами (на) двохстах

113

Числівник ЗВЕРНІТЬ УВАГУ1 . У числівниках на позначення сотень ли ш е в о р у д н о м у відмінку можливі паралельні форми: сь ом а ст ам и а б о сім ом аст ам и.

Складені

У складених кількісних числівниках кожне слово відмінюємо окремо.

3 1 0 Провідміняйте за поданим вище зразком числівники сімдесят і сімсот, особливу увагу звертаючи на орудний відмінок. Наведіть, якщо є, паралельні форми. 311 Перекладіть і запишіть українською мовою. Визначте відмінок числівни­ ків. Порівняйте написання числівників в українській і російській мовах.

Восьмисот пятидесяти студентов; на шестидесяти двух стра­ ницах; шестью копейками; семистам шестидесяти двум рабочим; на трёхстах семидесяти гектарах; шестьюдесятью метрами. 3 1 2 І. Запишіть числівники у формі давального й орудного відмінків. Наведіть паралельні форми виділеного числівника.

Шістнадцять, нуль, мільярд, кількасот, сто чотирнадцять, шістсот двадцять п’ять, тисяча вісімсот вісімдесят чотири, дві тисячі дев’яносто. II. Один із числівників (на вибір) у формі орудного відмінка введіть у речення. Провідміняйте одне з поданих сполучень спочатку усно, а потім - письмово.

1. П ’ятсот п’ятдесят п’ять гривень. 2. Вісімсот вісімдесят вісім кілограмів.

ПРАВИЛЬНО

НЕПРАВИЛЬНО

сімдесяти сім десятьм а

сем идесяти сем идесятьм а

3 1 4 Спишіть текст, замінюючи цифри словами. Зверніть увагу на правильність уживання складених числівників у непрямих відмінках.

Земля разом з 8 іншими планетами рухається навколо Сонця. Відстань* її від Сонця змінюється від 147 мільйонів кілометрів на початку січня до 152 мільйонів кілометрів на початку липня. Період обертання** Землі навколо нашого світила дорівнює при­ близно 365 добам, а навколо своєї осі - 23 годинам 56 хвилинам 5 секундам (3 довідника). *В ід ст ан ь - рос. расстояние; **О б ер т ан н я - рос. вращение. ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. Виконайте завдання одного з варіантів. 114

Числівник ВАРІАНТ А. Уявіть, що вам потрібно електронною поштою надіслати повідо­ млення мамі (татові, сестрі), вказавши, що ви купили в магазині, скільки грошей заплатили, скільки залишилося, куди пішли, о котрій годині повернетеся. Напишіть таке повідомлення. Числа записуйте словами. ВАРІАНТ Б. Уявіть, що ви працювали в шкільному саду. Вам потрібно написати й надіслати електронною поштою директору школи повідомлення, вказавши в ньо­ му, скільки дерев ви обкопали, з котрої по яку годину працювали, скільки кілограмів яблук плануєте зібрати восени. Числа записуйте словами.

§ 36. ВІДМІНЮВАННЯ ДРОБОВИХ І ЗБІРНИХ ЧИСЛІВНИКІВ П р о т е, я к в ід м ін ю є м о ч и с е л ь н и к і з н а м е н н и к дроб ового ч и с л ів ­ н и к а , т а п р о о со б л и в о ст і в ід м ін ю в а н н я з б ір н и х ч и с л ів н и к ів

316 Розгляньте зразки відмінювання дробових числівників. Визначте, яку частину в них відмінюємо як відповідний кількісний числівник, а яку - як поряд­ ковий. Зробіть висновок про особливості відмінювання дробових числівників.

н. р.

дві п’яті двох п’ятих двом п’ятим дві п’яті двома п’ятими (на) двох п’ятих

д.

Зн. Ор. М. Дробові

317

шість десятих шести десятих шести десятим шість десятих шістьма десятими (на) шести десятих

У дробових числівниках першу частину відмінюємо як відповідний кількісний числівник, а другу - як порядковий. Дробові числівники півт ора, півт ори, півт ораст а не відмінюємо ( п ів т о р а в ід р а , п ів т о р и т и с я ч і ).

І. Прочитайте речення. Знайдіть числівники, визначте їх розряд і відмінок.

1. Молоко коров’яче містить три й одну десяту відсотка біл­ ків. 2. За одну десяту секунди космічний корабель пролітає один кілометр. 3. Найбільші звірі Арктики - моржі. Вони важать дві з половиною тонни. II. Провідміняйте спочатку усно, а потім письмово виділений числівник.

318 Прочитайте вголос математичні вирази, чітко вимовляючи слова. Запи­ шіть ці вирази словами. ЗРАЗОК. Д о о д н іє ї і д в о х ш о с т и х д о д а т и с ім в о с ь м и х .

1. 7/ 5 + 1/2

3. 90,6 - 14

2. % - 3/ 6

4. 6% + * /7 115

Числівник

319 Перекладіть речення українською мовою й запишіть. Перевірте виконання за допомогою поданої нижче таблиці. 1. Насобирал полтора стакана земляники*. 2. Отдыхали полторы недели. 3. До финиша оставалось более полутора километров. 4. Для приготовления крема полтора стакана саха­ ра взбиваем с полутора стаканами сметаны. *3емлянйка - укр. суниця. Н азивний відмінок Н епрям і відмінки

Збірні

РОСІЙСЬКОЮ полтора полторы полутора полутора

ч и с л ів н и к и (двоє, троє і т. д.) у непрямих від­ мінках мають такі самі від­ мінкові форми, як і відпо­ відні кількісні числівники. Збірні числівники обидва, обидві, обоє відмінюємо як числівник два. З б ір н і

УКРАЇНСЬКОЮ півтора півтори півтора півтори

Н. Р.

четверо чотирьох д. чотирьом Зн. четверо, чотирьох Ор. чотирма м . (на) чотирьох

320 Провідміняйте усно сполучення. Розкажіть про особливості відмінювання збірних числівників. П ’ятеро однокласників, двоє вікон. 321 І. Прочитайте спочатку текст уголос, а потім спишіть його, замінюючи цифри словами. Над кожним числівником скорочено надпишіть відмінок. КНИЖКИ-РЕКОРДСМЕНИ Найбільшою книжкою в світі є «Суперкнига». Її розміри 2,74 на 3,07 мет­ ра, а вага - 252,6 кілограма. Вона має 300 сторінок і була опублікована в Денвері, СІЛА, в 1976 році. Найменша книжка опублікована в 1985 році в Шотландії в кількості 85 примірників*. Це дитяча казка В. Рекуненко. На дозвіллі «Старий король Коул». Вона була на­ друкована на папері розміром 1,1 міліметра. Її сторінки можна перегортати обережно за допомогою голки (3 довідника). *I. *Примірник - рос. экземпляр. II. Хто швидше визначить, скільки власних назв ужито в тексті? 116

..............................................................................................................

4, 4,

Числівник

322

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Яку книжку ви порадили б прочитати своїм друзям? Чому?

323

Виконайте завдання одного з варіантів.

ВАРІАНТ А. Протягом 1-2 хвилин виголосіть промову, яка починалася б такими словами: «Якби я був (була) чарівником, то...». Використайте дробові та збірні числівники. ВАРІАНТ Б. Складіть і розіграйте діалог між шестикласником й агрономом про підготовку до сівби. Учень цікавиться, який відсоток загальної площі планується відвести під ті чи інші зернові культури. Використайте дробові числівники.

культугл мовлення ДРОБОВІ ЧИСЛІВНИКИ ЧИГАЄМО ТАК: 1/ 2 - одн а д р у га 2/ 3 - д в і тр еті 2/ 7 - д в і сьом і 3/ 4 ~ ТРИ ч етв е р ті

3/ 5 - тр и п ’я т і 4/ 3 - ч о ти р и тр еті 5/ 2 - п ’я т ь д р у ги х 9/ і 0 - д е в ’я т ь д е с я т и х

§ 37. ВІДМІНЮВАННЯ ТА НАПИСАННЯ ПОРЯДКОВИХ ЧИСЛІВНИКІВ Про відмінкові форми порядкових числівників, залежність їх від іменників, а також про позначення дат і годин ПРИГАДАЙМ О. Які морфологічні ознаки прикметників? ^324 Розгляньте зразок відмінювання словосполучення з порядковим числівни­ ком. Зробіть висновок, чи всі слова відмінюємо в складеному порядковому чис­ лівнику та чи залежить рід і число такого числівника від роду й числа іменника.У

н. р.

д. Зн. Ор.

м. Числівник

+ Іменник

д в а д ц я т ь тр е т ій д ен ь д в а д ц я т ь тр етьо го д н я д в а д ц я т ь тр етьо м у дню д в а д ц я т ь тр е т ій д ен ь д в а д ц я т ь тр е тім д н ем (на) д в а д ц я т ь тр е тьо м у д н і

У род і, ч и с л і й в ід м ін к у п о р я д к о в і ч и с л ів н и к и у з г о ­ д ж у ю т ь с я з ім е н н и к о м , від я к о г о з а л е ж а т ь . НАПРИК­ ЛАД: шостого класу, шостим класом, шостий клас,

шості класи. 117

Числівник

ВІдиЬновання

н. р.

д.

Зн. Ор.

м.

Порядкові ч и с л ів н и к и в ід м ін ю є м о я к прикметники твердої групи, крім числівника т р е т ій ( т р ет я , т р е­ т є ), який відмінюємо як прикметник м’якої групи. У складених порядкових числівниках відмінюємо тільки останнє слово. НАПРИКЛАД:

третій третього третьому третій, третього третім (на) третьому, третім

триста п’ятдесят сьомий триста п ’ятдесят сьомого триста п ’ятдесят сьомому як Н. або Р. триста п’ятдесят сьомим (на) триста п ’ятдесят сьомому (сьомім)

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У реченні порядкові числівники є о зн а ч е н н я м и . НАПРИКЛАД: Ж или в й з а й ш п ь т т ш . Квартирі.

3 25 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розподіліть між собою групи словосполучень. Провідміняйте їх письмово. Обміняйтеся зошитами й перевірте один в одного правильність виконання. ГРУПА /. Перше місце; двадцять друга сторінка. ГРУПА І. Друге місце; тридцять третя сторінка.

326

І. Запишіть словосполучення у формі родового й орудного відмінків.

Шістсот сорок третій кілометр, вісімсот дев’яносто сьомий гектар, дев’яносто шостий будинок, шістдесята секунда, оди­ надцятий учень, тисяча дев’ятсот двадцять другий рік, триста п ’ятдесят четвертий наказ. II. Складіть і запишіть діалог-розпитування (4-5 реплік), використавши одне з по­ даних словосполучень.

327 Прочитайте фразеологізми. Усно поясніть їхнє значення. За потреби ско­ ристайтеся фразеологічним словником. Знайдіть числівники та визначте їхні мор­ фологічні ознаки (рід, число, відмінок).

Одна нога там, друга тут; перша ластівка; друге дихання; гра­ ти першу скрипку; обминати десятою дорогою; з першого кроку; як п’яте колесо до воза. Правопис

Порядкові числівники із -со т и й , -т и с я ч н и й , -м іл ь ­ й о н н и й , -м іл ь я р д н и й пишемо разом. НАПРИКЛАД: т р ь о х с о т и й , п ’я т и т и с я ч н и й , ш е с т и м іл ь й о н н и й .

118

Числівник ЗВЕРНІТЬ УВА Л І

Потрібно розрізняти порядкові числівники й складні прикметники. ПО­ РІВНЯЙМО:

328

Ч и с л ів н и к и

П р и к м е тн и к и

чот ирит исячний двадцят им ільйонний

чот ириденний двадцят ирічний

І. Утворіть порядкові числівники від кожної групи слів і запишіть.

Сім, сто - семисотий. П ’ять, сто; шість, тисяча; дев’ять, мільйон; три, мільярд; ві­ сімнадцять, тисяча; чотири, мільйон; шість, мільярд; тисяча, дев’ятсот, двадцять, шість. ЗРАЗОК.

II. Складіть і запишіть речення з одним утвореним числівником (на вибір). Під­ кресліть числівник як член речення.

329 І. Прочитайте вголос речення, уставляючи замість крапок відповідні порядкові числівники.

1. 2. 3. 4. 5.

Я народився (народилася) в ... році. Я пішов (пішла) до першого класу в ... році. Приміщення нашої школи збудовано в ... році. Літні канікули розпочнуться після ... травня. Тарас Шевченко народився ... березня ... року.

Дат и

У д а т а х назви місяців у ж и в а є м о т іл ь к и в родовому в ід м ін к у о д н и н и . НАПРИКЛАД: перше січня, до першо­

го січня, першому січня, з першим січня. 330 ЧОМУ ТАК? Поясніть, чому з двох запропонованих речень лише перше можна вважати таким, у якому немає помилок.

1. Вітаю з Восьмим березня. 2. Вітаю з Восьмим березням. 331 І. Провідміняйте усно словосполучення. З одним із них складіть і запишіть речення з однорідними присудками.

Перше вересня, двадцять четверте серпня. II. Запишіть словами число й місяць свого народження. Провідміняйте це сполу­ чення.У

У332

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Які два свята для вас найулюбленіші? Коли їх відзна­

чають? 119

Числівник

333 Запишіть українською мовою. Провідміняйте два сполучення (на вибір) за відмінками. Автобус тридцать шестой; в тысяча пятьсот пятьдесят шестом году; после девятнадцатого апреля; четыреста шестьдесят пятый посетитель*; девятьсот девяносто девятый километр; сто двад­ цать пятый километр; трёхтысячное здание**; семьдесят вось­ мая встреча. * П осет ит ель - укр. відвідувач. **3 д а н и е - укр. будівля.

334 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. Уявіть, що до вас звернулися із запитанням «Котра година?» Використавши зображення годинників, дайте усні відповіді на це запитання.

ЗРАЗОК. П ів на другу годину дня; тринадцята година тридцять хвилин; за тридцять хвилин друга.

культур* мовлення ПРАВИЛЬНО сьома година о шостій годині дев’ята тридцять пів на сьому за чверть дев’ята

НЕПРАВИЛЬНО сім годин у шість годин дев’ять тридцять пів сьомої за чверть дев’ять

Розбір чи сл івн и ка я к части ни мови

Послідовність розбору 1. Частина мови. 2. Початкова форма (називний відмінок). 3. Група за значенням (кількісний, порядковий). 120

Числівник

4. Розряд за значенням (для кількісних: ціле число, дробо­ вий, збірний). 5. Група за будовою (простий, складний, складений). 6. Відмінок. 7. Рід, число (якщо є). 8. Синтаксична роль. Зразок усного розбору Три дні минуло, а лелеки не з'являлися (Ю. Збанацький). Три - числівник, означає кількість, відповідає на питання скільки?, початкова форма - три, кількісний, ціле число, про­ стий, ужитий у називному відмінку, у реченні є підметом (разом з іменником). Зразок письмового розбору Три - числ., п. ф. три, кільк., ціл., прост., Н. в., підмет. 335 І. Прочитайте текст. Знайдіть числівники. Виконайте усно їх розбір як частини мови. Розбір двох із них (на вибір) запишіть. Неймовірно*, але верблюд здатен швидко й багато пити. За десять хвилин дорослий верблюд випиває сто тридцять п’ять лі­ трів води (уявіть собі дванадцять відер пепсі-коли), що становить приблизно п ’яту частину його маси. Щоб повторити рекорд вер­ блюда, людина при своїй вазі мусила б подужати** за десять хвилин півтора відра води! (І. Гармаш). *Неймовірно - рос. невероятно. **Подужати - рос. осилить, одолеть. II. Сформулюйте за змістом прочитаного два запитання, у відповідях на які по­ трібно було б використати числівники. Відповіді на запитання запишіть. Числа записуйте словами.*У

Для вас, допитливі У назвах населених пунктів України знайшли свій відбиток і числівники. Наприклад: Триліси (Київщина), П ’ятихатки (Дніпропетровщина), Шостка (Сумщина). Як саме утворилися ці та інші числові назви поселень, можна дізнатися з книжки Алли Коваль «Знайомі незнайомці: походження назв поселень України». Про те, що вам найбільше сподобалося, розкажіть однокласникам, рідним, знайомим.

121

Числівник

§ 38. УЖИВАННЯ КІЛЬКІСНИХ ЧИСЛІВНИКІВ З ІМЕННИКАМИ Про особливості поєднання числівників з іменниками в усіх відмінках, а також про культ уру мовлення Ч 336 Порівняйте записи в колонках. Визначте, у якому відмінку й числі вжито іменники першої колонки. А другої? Зробіть висновок про особливості вживання числівників у називному відмінку з іменниками.

два т о в а р и ш і три ге к т а р и чотири в ік н а Називний відмінок

п ’я т ь т о в а р и ш ів ш іс т ь г е к т а р ів сім в ік о н

Із ч и с л ів н и к а м и два, т ри, чот ири в н ази в н о м у в ід ­ м ін к у ім е н н и к и в ж и в а є м о в називном у в ід м ін к у м нож ини. ПОРІВНЯЙМО:

ПРАВИЛЬНО

НЕПРАВИЛЬНО

два метри три місяці

два метра три місяця

Із ч и с л ів н и к а м и п 'я т ь і більш е в н а зи в н о м у в ід м ін ­ к у ім е н н и к и в ж и в а єм о в родовому в ід м ін к у множ ини. НАПРИКЛАД: п’ять метрів, десять місяців. Непрямі відмінки

У н епрям и х від м ін ках ім е н н и к у ж и в а є м о в то м у с а ­ м ом у в ід м ін к у , щ о й ч и с л ів н и к . НАПРИКЛАД: семи

учнів, сімом учням, сімома учнями. Із ч и с л ів н и к а м и т исяча, м ільйон, м іль я р д ім е н н и ­ к и н езм ін н о в ж и в а є м о в родовому в ід м ін к у . НАПРИК­ ЛАД тисяча тонн, тисячею тонн, тисячі тонн.

Дробові

П р и дробових ч и с л ів н и к а х , я к і о зн ач а ю ть к іл ь к іс т ь ч ас ти н одного п р ед м ета, ім е н н и к и в ж и в а є м о т іл ь к и в родовому в ід м ін к у однини. А л е я к щ о до с к л а д у дробового ч и с л ів н и к а в х о д я т ь с л о в а з половиною, з чвертю, то ім е н н и к п о в ’я зу є м о з ц іл и м ч и сл о м . ПОРІВНЯЙМО:

ПРАВИЛЬНО півтора гектара дві треті кілограма двом третім кілограма два з половиною кілограми 122

НЕПРАВИЛЬНО півтора гектари дві треті кілограмів двом третім кілограмам, два з половиною кілограма

Числівник ЗВЕРНІТЬ УВА Л І

Іменники при складених числівниках уживаємо в тому відмінку, якого вимагає останнє слово: двадцять т ри дні, двадцять п ’ят ь д н ів.

337 ЧОМУ ТАК? Поясніть, чому в кожному з поданих речень іменник персик ужито в різних формах. 2, 3, 4 -> Н . в. м н. 1. На столі лежало три персики. 5 і далі -у Р . в. м н . 2. Мама купила шість персиків. 3. Для приготування пюре потрібно півтора дробовий -у Р . в. одн. персика. 338 Спишіть словосполучення, ставлячи іменник у потрібній формі. Обґрун­ туйте вибір форми.

Два (комп’ютер), три (місяць), чотири (урок), півтора (зошит), півтори (зміна), два (кролик), шість (кролик), три (апельсин), дві п’яті (метр), три з половиною (кілограм), сорок з половиною (процент), п’ять десятих (відсоток), півтора (місяць), півтора (рік), двадцять чотири (трактор), чотири (рядок), три (санти­ метр), два (коктейль), чотири (учень). 339 Запишіть послідовно, розкриваючи дужки, словосполучення у дві колонки: 1) у яких іменники вживаємо в називному відмінку; 2) у яких іменники вживаємо в родовому відмінку.

Одна (слива), 1/г (узвіз), п’ять (картина), два (кілометр), шість (автобус), три (ананас), вісім (ожина), п’ять (удав), два (килим), півтора (пиріг), десять (острів), чотири (светр), п’ятнадцяте (кві­ тень), вісім (лящ), сім (стебло), три (колесо), два (смайлик), дев’ять (колір), чотири (будинок). КЛЮЧ. У кожному іменнику підкресліть другу букву. Якщо ви правильно виконали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте крилатий вислів.

340 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Один з вас має поєднати подані числівники з імен­ ником година у відповідній формі, а другий - з іменником доба. Утворені сполу­ чення запишіть. Обміняйтеся зошитами й звірте форми іменників. Одна друга, чотири з половиною, шість з половиною, двадцять шість, двадцять три, півтори, дві треті, дві з чвертю, мільярд. 341 І. Спишіть, ставлячи подані в дужках іменники в потрібній формі й запи­ суючи цифри словами. 1. Територія України простяглася із заходу на схід на 1316 (кі­ лометр), з півночі на південь - на 893 (кілометр). 2. Найвищою вершиною України є гора Говерла, висота якої сягає 2061 (метр). 3. Поле розкинулось на 763 (гектар). II. Виконайте письмово синтаксичний розбір останнього речення. 123

Числівник

342 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. Уявіть, що ви прийшли в магазин, щоб купити шкільне приладдя. Зверніться до продавця і замовте товар відповідно до поданого списку, вживаючи іменники в потрібній формі. тґсяіґфішо

V

кут ш т

У' 2 (альбом )

^

^ 2 (м аркер)

^ 10 (обкладинка)

^ 5 (ручка)

^ 4 (стержень)

^ 25 (файл)

^

3 (олівець)

22 (зош ит ) 2 (циркуль)

343 І. Спишіть, замінюючи цифри словами й ставлячи іменники в потрібній формі. Обґрунтуйте свій вибір. 74 (літр), 2 (нетбук), 1/ 3 (група), 1/ 8 (шлях), 100 (день), 2/ 3 (склянка), 2 (велосипед), 3 (ліжко), 5 (телевізор), 0,12 (відсо­ ток), 6,95 (сантиметр), 2/ 3 (метр), 500 (метр), 4 (олівець), 7 (олі­ вець). II. Складіть і запишіть речення з двома сполученнями (на вибір).

*344

Хто знайде в поданих сполученнях 10 помилок? Виправте ці помилки (письмово). Обґрунтуйте свою думку.

Восьмим лютим, два тролейбуси, три кита, три брата, дев’ять сотих гектарів, три компьютера, одна шоста відсотка, півтори секунд, чотири хлопця, чотири години, п’ять шостих кілограми, три листки, дві треті гектари, чотири з половиною апельсина, два файли. 345 Перекладіть і запишіть речення українською мовою, розкриваючи дужки і записуючи цифри словами. 1. В этом году мы праздновали (30 лет) юбилей нашей школы. 2. Скоро мы будем отмечать (300 лет) нашего города. 3. Этот город, известный с VI века до нашей эры, несмотря* на свой (2600 лет) возраст, так и не стал мегаполисом. 4. Праздник, посвящённый (276 лет) годовщине** университета, будет проходить в новом клубе. 5. Мой дедушка дожил до своего (95 лет). * Несмотря на - укр. незважаючи на. ** Годовщйна - укр. річниця. ЗРАЗОК. П ід ій ш о в ( 1 8 р о к ів ) х л о п е ц ь - П ід ій ш о в в іс ім н а д ц я ­ т и р іч н и й х л о п е ц ь . 124

Ч ислівник

§ 39. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ «ЧИСЛІВНИК» 346 ^ І. Прочитайте текст. Визначте його тему та мікротеми. Поясніть роль числівників у тексті. Чи допомогли вони надати прочитаному переконливості, точності? ПТАХИ За розміром і забарвленням птахи надзвичайно різноманітні. Серед них є карлики, наприклад колібрі (ва­ жить від 1,6 до 20 г). До велетнів можна віднести нанду (важить до ЗО кг), лебедя (до 14 кг). Тривалість* життя вивчено краще М. Хед. Орхідея в тих птахів, які живуть поруч із і три колібрі людиною. У неволі чорні стрижі живуть 7 років, золоті фазани - до 20, яструби - до 25, орли - до 50, ворони - до 60, папуги - до 120 років (3 довідника). *Т риваліст ь - рос. продолжйтельность. II. Виконайте завдання до тексту. 1. Спишіть, замінюючи цифри словами. Графічні скорочення запишіть повністю. 2. Визначте усно розряд числівників за значенням та групу за будовою. 3. Підкресліть та обґрунтуйте орфограми в числівниках. 4. Розберіть один числівник з тексту як частину мови (на вибір).

347 Перекладіть і запишіть речення українською мовою, розкриваючи дужки й записуючи цифри словами. 1. Вместе со всеми 374 (участник конференции) мы отпра­ вились в Харьков. 2. Наша база находилась в 841 (километр) от города. 3. За время экспедиции полярники прошли свыше* 1958 (километр). 4. Мы израсходовали 3/ 4 (бак) воды. 5. Довольно трудно издать книгу с 7395 (чертёж**). 6. Царь Леонид с 300 (спартанец) в Фермопильском ущелье*** прикрывал отступление греческих войск. *Свы ш е - укр. понад. **Ч е р т е ж - укр. креслення. ***У щ ёл ъ е - укр. ущелина.

348 Відредагуйте усно речення. 1. Скільки зараз годин? 2. Зараз без п’ятнадцяти сім. 3. Я встав у сім годин ранку. 4. Він прийшов в половині третього. 125

Числівник

5. Старосту класу замінює хтось другий. 6. Батьки пішли, а діти залишилися одні. 7. Три брата зустрілися після канікул. 8. Спортсмени пробігли дві десятих кілометрів. 9. Апельсини заважили два з половиною кілограмів. 349 Знайдіть у підручнику з історії два речення з датами історичних подій, а в підручнику з географії - два речення з кількісними даними (про розміри території, чисельність населення, особливості клімату). Спишіть ці речення, замінюючи цифри словами. 350 І. Прочитайте виразно текст, правильно вимовляючи та наголошуючи чис­ лівники. Порівняйте їхню вимову й написання в українській і російській мовах. ВИЗНАЧНА ПАМ’ЯТКА ХАРКОВА Бібліотека імені В. Короленка є однією з визначних пам’яток Харкова. Старий корпус бібліотеки споруджено за проектом українського архітектора Олексія Бекетова. Споруда зберігає всі риси бекетовського стилю: легкість, вишуканість, затишність інтер’єру, зручність. На сьогодні це одна з найбільших бібліотек України.

Бібліотека імені В. Короленка в м. Харкові

Фонди бібліотеки перевищують шість мільйонів одиниць. У бібліотеці є відділ стародруків, серед яких Апостол, надруко­ ваний Іваном Федоровим у Львові в тисяча п’ятсот сімдесят чет­ вертому році; «Анфологіон», виданий у Києво-Печерській дру­ карні Памвою Бериндою в тисяча шістсот дев’ятнадцятому році, та інші. Більш ніж за сто двадцять років відбулися певні зміни. Збу­ довано нове книгосховище, нові читальні зали. Бібліотека орга­ нізовує виставки, зустрічі з видатними людьми, наукові конфе­ ренції, видає різноманітні матеріали (3 довідника). 126

Ч ислівник

II. Знайдіть у тексті словосполучення «порядковий числівник + іменник» й запи­ шіть їх у формі орудного відмінка. III. Знайдіть у тексті один кількісний числівник (на вибір) та усно провідміняйте його за відмінками. ^51 Складіть і запишіть діалог-розпитування (5-6 реплік) за текстом попере­ дньої вправи, у репліках-відповідях якого потрібно було б використати числівни­ ки. Числівники записуйте словами.

352

САМООЦІНКА. Продовжте усно фрази.

1. Під час вивчення теми «Числівник» я дізнався (дізналася) багато нового. Наприклад, як... 2. Найважчим під час опрацювання матеріалу для мене бу­ ло... 3. Свої знання з теми я б оцінив (оцінила) на... Готуємося до тем атичного оціню вання Виконайте тестові завдання. Перевірте виконання за допомогою відповідей у додатках

1. Ч и сл ів н и ка м и є всі слова в рядку

А Б В Г

дев’яносто, півтора, дев’ятка шістдесят п’ять, шестирічний, сороковий десятеро, п ’ятимільйонний, кільканадцять вісімнадцятий, сотка, тридцять чотири

2. П ідм етом є чи сл івн и к у реченні

А Б В Г

Біля школи посадили чотири тополі. На клумбі біля заводу росли чотири троянди. П ’ятикласники виконали дві пісні. Лише третього квітня було надіслано телеграму.

3. С кладним є кож ен чи сл івн и к у рядку

А сімсот, триста Б десять, дев’яносто В двадцять два, сто Г сімдесят, тисяча 4. Н Е п р ави л ьн о в орудном у від м ін ку записано чи сл івн и к

А шестистами Б сімома В тринадцятьома Г чотирма 127

Числівник

5. Правильно поєднано числівник з іменником у словосполученні А чотири альбома Б два автомобіля В три кілометра Г одна друга дороги 6. Спишіть, замінюючи цифри словами. 1. Минуло понад 275 років. 2. Для бібліотеки придбали 690 книжок. З А П И Т А Н Н Я І З А В Д А Н Н Я Д Л Я С А М О П Е Р Е В ІР К И 1. Яку частину мови називаю ть числівником ? Поясніть роль числівників у мовленні. 2. Чим кількісні числівники відрізняються від поряд кови х? Наведіть при­ клади. 3. На які розряди поділяють кількісні числівники? Наведіть приклади. 4. Які є групи числівників за б уд о в о ю ? Н аведіть приклади. 5. Розкажіть про написання знака м’якшення в числівниках. Наведіть приклади. 6. Поясніть, у чому особливість відмінювання числівника п'ят ь. А п ’ят ­ д е ся т ? А п ’ят со т ? А п'ят ь сь ом и х? 7. У чому особливість відмінювання складених числівників? 8. Я к пиш ем о порядкові числівники із -сотий, -т исячний? 9. Розкажіть про особливості вживання кількісних числівників з іменни­ ками. 10. Пригадайте 5 - 7 ф разеологізмів із числівниками.

Об’єднайтеся в групи. Підготуйте ІІр о е . к Т ' по п’ять цікавих логічних запитань (завдань, задач), у формулюванні яких уживалися б числівники. Проведіть у класі вікторину: поставте свої запитання учням інших груп і спробуйте дати відповіді на їхні за­ питання. Під час проведення вікторини звертайте увагу на правильне вживання числівників.

128

М © 4 СТОРІНКА

"і

Я К Ц Е БУЛО БЕЗСЛ О ВЕСН И Й ДІАЛОГ Найкоротший у світі безсловесний діалог відбувся між відомим французьким письменником В. Гюго та видавцем його творів. В. Гюго довго чекав відповіді видавця на рукопис роману «Собор Паризької Богоматері». Не витримавши, вклав у конверт листа зі знаком питання. Відповідь не забарилася. На аркуші-відповіді стояв знак оклику!

а*

ЧИСЛІВНИКИ У Ф РАЗЕО ЛОГІЗМ АХ

У фразеологізмах порівняно часто вживають­ ся такі числівники: ЦІКАВО ЗНАТИ • один (в один голос, міряти на один аршин, не один пуд солі з'їсти, один одного вартий, одним один, співати в один голос, зв'язувати в одне ціле, за одним махом); • два (за два кроки, не раз і не два, як дві краплі води, палиця з двома кінцями, між двох вогнів, удвох словах); • три (у три погибелі, гнутися в три дуги, під три вітри, у три скоки, у три шиї, як три дні не їв, під трьома замками); • сім (за сім земель, сім мішків гречаної вовни, сім п'ятниць на тиждень, за сімома печатками).

МЕРТВІ ТА ЖИВІ МОВИ Мертва мова - це мова, що не має живих носіїв, для яких вона є рідною. Мова стає мертвою також тоді, коли вона розвивається в іншу мову або навіть у групу мов. Наприклад, мертва латинська мова є предком сучасних романських мов, а староанглійська мова - сучасної англійської. У деяких випадках мертва мова продовжує використовуватися з науко­ вою чи релігійною метою (санскрит, латинська, церковнослов'янська та ін.). Мову, яка має живих носіїв, називають сучасною. Науковці стверджу­ ють, що відомо майже 7 тисяч живих мов (3 довідника).

УСМІХНІМОСЯ *

*

*

— Денисе, у твоїй письмовій роботі аж десять грубих помилок! Чи не могло б їх бути менше? — Могло б, якби робота була трохи меншою. *

*

*

— Ти виконав вправи, які вчителька задала сьогодні? — Тільки одну, мамо. — Я ку? — Ту, що списав у Назара.

★ ** Учитель заспокоїв учнів і наказав їм: — Сидіть тихо, щоб чути було, як муха пролетить. Учні довго сиділи тихо, а потім один не витерпів і питає: — Ну коли вже та муха пролетить?

А1©»

СТОРІНКА

ПРО ЧИСЛІВНИК С ІМ

ЦЖА80 ЗНАТИ

Числівник сім користується особливою повагою і шаною в людей. Про це свідчать народні прислів'я та приказки: сім раз

відмір - раз відріж; семеро одного не ждуть; один із сошкою, а семеро з ложкою; сім верств до небес і все лісом; сім п'ятниць на тиждень та

багато інших. Щоб запевнити в непохитності свого слова чи клятви, кажуть: «Міцно, як сім». А вислів на сьомому небі означає «безмежно щасливий». Число сім відповідає кількості небесних світил, що виділяються серед інших - Сонце, Місяць, Венера, Марс, Юпітер, Меркурій і Сатурн. А ще ми маємо сім днів тижня і сім чудес світу (З посібника).

Я К Ц Е БУЛО Т РИ Д ЕСЯТЕ ЦАРСТВО Сучасні числівники одинадцять-дев'ятнадцять у давньоруській мові мали форми словосполучень: одинь на десяте, три на десяте і т. д. Понят­ тя «двадцять» виражалося словосполученням дьва десяти, а «тридцять» три десяте (або десяти). Проте в процесі спілкування ці словосполучення поступово перетворилися на слова. Сучасне слово сорок у давньоруській мові мало значення «сорочка, мі­ шок». У сорок уміщалися чотири десятки соболиних шкурок - повний комп­ лект для пошиття шуби (3 посібника).

НА ДОЗВІЛЛІ В Е С Е Л А ВІКТОРИНА 1. Який числівник, ставши за «нами», утворює жіночу прикрасу? 2. Яким числівником треба замінити перший склад у слові ворона, щоб утворити інший іменник? 3. Яким числівником треба замінити другий склад у слові тіло, щоб утворити нове слово? 4. Яку ноту треба додати до числівника сто, щоб вийшов іменник на позначення населеного пункту? 5. Як у двох клітинках написати слово сім'я ?

РЕБУСИ Розгадайте ребуси. Придумайте разом зі своїми рідними чи знайомими ребуси із числівниками. Укладіть невеличку рукописну збірочку ребусів, складених учнями вашого класу.

40А

2.

3 тон

3.

г 1

5.

3 буна

6.

МКА

ІЬ Л

\

Б у д у я н а в ч а т и с ь м о в и з о л о т о ї... У т р а в и - в е с н я н к и , у гори к р у т о ї, В п о т іч к а в е с е л о го , щ о п о с т а н е р іч к о ю , В п а г ін ц я з е л е н о г о , щ о зр о с т е с м е р іч к о ю . А.

УП

Малишко

Морфологія. Орфографія. Елементи стилістики Займенник

Ви знатимете: • морфологічні ознаки займенника, його синтаксич­ ну роль; • розряди займенників за значенням. Ви вміт имет е: • розпізнавати займенники, визначати їхні грама­ тичні ознаки; • відмінювати займенники; • утворювати неозначені й заперечні займенники; • писати неозначені займенники разом і через дефіс; • уживати займенники в мовленні.

Я В * * ..

Займенник

А

§ 40. ЗАЙМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ. РОЗРЯДИ ЗАЙМЕННИКІВ Про особливості займенників, їх розряди за значенням, а також про правильне вживання займенників ПРИГАДАЙМ О. 1. Які є засоби зв'язку речень у тексті? 2. На які питання відпо­ відають іменники, прикметники, числівники?

1^353

> Перебудуйте усно текст, замінюючи виділені слова займенниками. Про­ стежте, чи допомогли займенники уникнути небажаного повтору слів і зв’язати речення в тексті. Зробіть висновок про роль займенників у мовленні.

Немає нічого милішого за рідну землю. Особливими чарами віє від зем лі навесні. Оживає травичка і тягне до сонця свої зе­ лені вушка. Т р ави чка немов прислухається до жайворонкової пісні, що ллється з теплого неба. Прекрасна весна в рідному краї (3 ж урналу).

Загальне

аненання

М орф ологічні

ознаки Синт аксична роль

Зай м енник (рос. местоимение) — це сам остійна части н а мови, яка вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх . НАПРИКЛАД:

він, ми, щось (вказують на особу, предмет); той, мій, всякий (вказують на ознаку); скільки, стіль­ ки (вказують на кількість). Займенники відповідають на пи тан н я хто? що? який? чий? скільки? Усі займенники змінюються за відмінками, а де­ які, як і прикметники, - ще й за родами та числами. У реченні займенник найчастіше виступає підме­ том, додатком або означенням, рідше - частиною присудка. НАПРИКЛАД: Я принесу тобі свою на­ дію... (В. Симоненко).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Займенники допом агаю ть уникнути небажаного повтору слів і є одним із засобів з в ’язку речень у тексті.

354 І. Прочитайте виразно текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Як, на вашу думку, «народжуються» прізвища? ДИВОВИЖНІ ПРІЗВИЩА Серед наш ого народу, скажу я вам, трапляються всякі прі­ звища - чудернацькі, химерні, дивовижні, неправдоподібні. Д еякі з н и х наче на городі виросли: Буряк, Гарбуз, Гичка, Хміль. 132

Займенник

Є прізвища, які, либонь, із лісу при­

бігли та й прилучилися до людського гурту: Лисиця, Вовк, Ведмідь, Бор­ сук. Звісно, не без ти х у наш ом у селі водиться, я к і з пташиної зграї: Горобець, Орел, Півень. Можемо похвалитися прізвищами Вареник, Галушка, Довбня, Гайдамака, Бусол, Шепета. Ну, а як, скажіть, жити тій лю­ дині, я к у називають Півторакожуха? Х т о так охрестив, пошкодувавши двох кожухів, а вділивши саме півтора? Або як має почуватися не жінка, а чоловік, яки й носить прізвище Панібудьласка? (За Є. Гуцалом). II. З ’ясуйте, які з виділених у тексті займенників: а) вказують на особу, предмет і відповідають на питання хто? що?\ б) вказують на ознаку й відповідають на питання який? чий? У яких займенників можна визначити рід і число? III. Доберіть до виділених займенників російські відповідники.

355 Перекладіть і запишіть речення українською мовою. Підкресліть займен­ ники і поясніть їхнє написання з прийменниками. 1. Со мной были мои друзья. 2. Передо мной была большая река. 3. Над нами раскинулось широкое небо. 4. К нам медленно приближался автомобиль.

РОСІЙСЬКОЮ передо мной надо мной со мной к вам

УКРАЇНСЬКОЮ переді мною наді мною зі мною до вас

РОЗРЯДИ ЗАЙМЕННИКІВ Займенники

Назва розряду Особові (рос. личные)

я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони

Зворотний (рос. возвратное^

себе

Питальні (рос. вопросительные)

хто? що? який? чий? котрий? скільки?

Відносні (рос. относительные)

хто, що, який, чий, котрйй, скільки

Неозначені (рос. неопределенные,)

щось, хто-небудь, будь-який, абйщо, де­ який та ін. 133

Займенник

А

Назва розряду Заперечні (рос. отрицательные,) П рисвійні (рос. притяжательные,) Вказівні (рос. указательные,) Означальні (рос. определительные,)

Займенники ніхто, ніщо, н іяки й, нічий, нікотрйй, ніскільки мій, твій, наш , ваш, свій, його, її, їх н ій ,їх цей, той, такий, стільки весь, усякий, кож ний, ж одний, інш ий, сам, самий

356 І. С пишіть речення, знайдіть займенники й підкресліть їх як члени речення. Визначте, на що вказує займенник (на особу, предмет, ознаку чи кількість). Скорочено надпишіть над ним розряд.

1. Тополя знов заглянула до вікна, а за нею одним рогом виткнувся місяць... (Г. К осинка). 2. І журиться вікнами наша хатина, і шепче задумливий сад (А. М алиш ко). 3. Натягне дощ свої осінні струни, торкне ті струни пальчиком верба (Л. Кос­ т енко). 4. На сонце-скрипці бабиного літа ніхто із скрипалів ще не зіграв (Н . П ет рук). 5. По стежці щось веде мене до хати... Стібок* матусиних слідів (О. Довготі’ялі). *I. *Стпіббк - рос. стежок. % II. Хто швидше визначить, скільки складних речень є в цій вправі? Ч > 357

І. Розгляньте репродукцію картини. Розкажіть, що на ній зображено. Яким настроєм перейнято полотно? Які кольори переважають? Чи вдалося художнику передати музику й тепло весняної пори?

О. Кішкурко. Весна 134

Займенник

II. Складіть і запишіть невеликий твір-опис (5-6 речень) на одну з тем: «Грає листя на веснянім сонці» (Д. Павличко), «Весна прийшла так якось несподівано» (Я. Костенко), «Хай весна приносить щастя в кожну хату» (В. Сосюра). Використайте займенники вона, все, які, ніхто.

358 Прочитайте прислів’я. Випишіть займенники, зазначивши, до якого роз­ ряду належить кожен з них.

Отой - вказівний; наший - присвійний. 1. І наше віконце колись побачить сонце. 2. Кожен звір своєї стежини тримається. 3. Не вчи плавати щуку: вона знає свою науку. 4. Мудрим ніхто не вродився, а навчився. 5. Коли б свині крила, вона б і небо зрила. 6. Бджола з кожної квітки мед збирає. ЗРАЗОК.

359 І. Прочитайте речення. Чи правильно в них вжито займенники? Запишіть речення, уникаючи двозначностей.

1. Ми з татом ходили в зоопарк. Він дуже гарний. 2. Яблука порозкладали в ящики. їх було багато. 3. Екскурсанти вийшли з автобусів. Вони були задоволені. 4. Андрій попросив Сергія покликати свого брата. 5. Після того як діти закінчують малюн­ ки, збираю їх і вішаю на дошку. 6. Андрій вийняв ручку із сумки й поклав її на стіл. II. Доберіть усно синоніми до виділених слів. - Мені дідусь подарував новий велоси­ пед. Він дуже добрий, найкращий у світі! ТАКТ БУВАЄ радісно вигукує Олексій. - Можливо, твій велосипед і найкращий, але ж він не може бути добрим, - спантеличено відповідає Максим. - А я не казав, що велосипед добрий. Це мій дідусь добрий і найкращий у світі.

§!

Поясніть, чому виникло непорозуміння між друзями. Як Олексію потрібно було б висловити свою думку?

§ 41. ОСОБОВІ ТА ЗВОРОТНИЙ ЗАЙМЕННИКИ Про займенники першої, другої та третьої особи, про зворотний займенник себе, а також про культ уру мовлення ^360 Прочитайте речення. Поміркуйте, які з виділених особових займенників указують на особу: а) яка говорить: б) до якої звернене мовлення: б) про яку йдеться. Зробіть висновок про роль особових займенників у мовленні.

1. Я хочу на озеро Світязь, в туман таємничих лісів (Л. Кос­ т енко). 2. Якщо ти байдужий до страждань інших, ти не заслу­ говуєш назви людини (С ааді). 3. Будуть краять землю лемеші*, щоб вона розквітла урожаєм (В. Сосюра). *Лемеші - частина плуга. ..............................................................................................................

135

Займенник

А

Особові

Особові займенники (рос. личные,) вказують на осіб, істот, предмети, явища. НАПРИКЛАД: Стояла я і слуха­ ла весну, весна м е н і багато говорила (Леся Українка).

М орф о-

В українській мові, як і в російській, особові займенники бувають трьох осіб, змінюються за числами, відмінками, а займенник він - ще й за родами.

ловічні

ВІДМІНЮВАННЯ ОСОБОВИХ ЗАЙМЕННИКІВ 1-ша особа

н.

я мене д. мені Зн. мене Ор. мною м. (на) мені р.

2-га особа

ми нас нам нас нами (на) нас

ти тебе тобі тебе тобою (на) тобі

ви вас вам вас вами (на) вас

3-тя особа Н. Р.

він його, нього д. йому Зн. його, нього Ор. ним м. (на) ньому, нім

вона її, неї їй її, неї нею (на) ній

воно його, нього йому його, нього ним (на) ньому, нім

вони їх, них їм їх, них ними (на) них

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У непрям их відмінках особові займенники м аю ть іншу основу, ніж у називному. Н АП РИКЛАД я - мені, мене.

У займенниках 3-ї особи у формі орудного й місцевого відмінків постійно виступає приставний н, а формі родового і знахідного відмінків приставний з ’являється лише тоді, коли ці займенники вживає­ мо з прийменником. Н А П РИ К Л А Д він - ним, у нього.

* Ч!

Приставнийн

361 І. Спишіть, ставлячи подані в дужках особові займенники в потрібному відмінку. Визначте усно особу та число цих займенників. Прийшов до (м и ) - прийшов до нас. Прочитав для (він), передав через (вони), розказав про (він), глянув (вона) у вічі, плакав біля (вони), надіявся на (він), ЗРАЗОК.

136

Займенник

д о п о м о ж у (вон а), у с м іх н у в с я до (вон и ), з а т р и м а в с я ч ер е з (в ін ), б а ч и л и с я з (вон а), п еред (в ін ), п ер ед і (я), зу с тр ів (ти ), сп и тав у (м и ), лю блю (ви ), п р и й ш о в до (я). II. Провідміняйте одне з поданих сполучень (на ви­ бір). За потреби скористайтеся поданою нижче таб­ лицею.

362 Складіть і запишіть два речення із займенником він у формі місцевого відмінка однини (з приставним н і без нього). 363 І. Прочитайте текст. Поміркуйте, з якою метою автор використовує окличні речення. Кого насправді злякався Мишко? - Ну от, - продовжував Мишко, пасу я, пасу і в книжку заглядаю... От уже й смеркати стало, час додому. Коли ж це щось як вискочить з лі­ су - одне, за ним друге... Вовки! Аж два вовки! А навколо ж нікого... Ну, \ ч думаю, пропав!.. У мене була тільки велика ломака. Як гукну я на вовків! Як свисну! Та з ломакою - просто на них! Еге ж , біжу їм навперейми, а вони зупинилися, підібгали хвости і скалять на мене зуби. Ух і страшно ж було... - А ти знаєш, як тих вовків звати? - Як же? Вовки - та й годі! - А я знаю, - сказав поважно Павлик. - Одного - Рябко, а другого - Полкан (За О. Донченком). II. Знайдіть і випишіть особові займенники, зазначте їхню особу, число й відмінок.

Зворот-ний

Зворотний з а й м е н н и к (рос. в о з­ вратное местоим ение,) себе в к а ­

н. р.

зу є н а в и к о н а в ц я д ії т а м о ж е сто су в ати сь у с іх тр ьо х осіб. НА­ ПРИКЛАД: запит ав себе, за п и ­

д.

т ала себе. У р е ч е н н і з а й м е н н и к себе в и ­

Зн. Ор.

М.

— себе (до себе) собі себе собою (на) собі

с ту п ає в р о л і д о д а т к а . НАПРИКЛАД: Великого кам еня вода із собою не забере (Н ар . тв о р ч ість).

137

Займенник

А

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ1 . Займ енник себе не м ає ф орм и називного відмінка; він не м ає зна­ чення роду і числа.

364 І. Прочитайте фразеологізми та поясніть їхнє значення. Знайдіть зворот­ ний займенник, визначте його відмінок. Ціну собі знати, шукати себе, показати себе, відчути на собі, сам собі на умі, себе не пам’ятати, володіти собою, узяти себе в руки. II. Складіть і запишіть два речення із займенником себе у формі різних відмінків.

365 Спишіть речення, вставляючи на місці пропусків займенник себе в потріб­ ній формі. Надпишіть його відмінок та підкресліть як член речення. 1. Бери ношу по ..., щоб не впасти при ходьбі. 2. Гречана каша сама ... хвалить. 3. Дає ... на носі грати. 4. Хто пізно ходить, той сам ... шкодить. 5. Живуть між ..., як риба з водою. 6. Вище ... не підскочиш (Н ар. творчість). 366 ЧЙЛГУ ТАК? Поясніть, чому виділене слово можна вважати займенником лише в першому реченні. 1. Налив собі молока. 2. Був собі раз Вовчик-Братик і Лисичка-Сестричка. ^367 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. Складіть і запишіть невеликий діалог (5-6 реплік) відповідно до запропонованої ситуації (на вибір). Використайте особовий займен­ ник ви у ввічливому значенні при звертанні до однієї особи.

1. Вам потрібно в незнайомої дорослої людини розпитати, де знаходиться найближчий книжковий магазин. 2. Ви хочете дізнатись у вчительки Антоніни Василівни, коли буде контрольна робота з географії. 3. Вам потрібно, щоб бібліотекар Наталія Василівна знайшла для вашого молодшого братика цікаву книжку з історії України. 368 Запишіть словосполучення, замінюючи подане в дужках питання особовим займенником. З одним словосполученням складіть усно речення. Скористайтеся рубрикою «Культура мовлення» на с.10. Дякую (кому?), вибачте (кому?), повідомляти (кого?), доріка­ ти (кому?), милуватися (ким?), глузувати (з кого?), притаманний (кому?), телефонувати (кому?). 369 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть особові й зворотний займенники як члени речення, визначте їхні морфологічні ознаки. 1. Довіку* мене зігрівало святе відчуття що лиш рідна земля може дати нам силу життя (Л. Забаш т а). 2. На тобі небоже що 138

Займенник

мені не гоже (Нар. творчість). 3. І де б не був я земле рідна ти вся в мені, до колоска (Д. Л уценко). 4. Риба у воді, а він до неї петрушку крише (Нар. творчість). 5. Треба бути щедрим і ви­ могливим до себе (О. Довж енко). 6. Від щастя не тікають, його доганяють (Н ар. творчість). *Довіку - рос. всю жизнь, до скончания века. II. Виділені слова запишіть фонетичною транскрипцією. Порівняйте їхню вимову в українській і російській мовах.

§ 42. ПИТАЛЬНІ Й ВІДНОСНІ ЗАЙМЕННИКИ Про займенники, за допомогою яких будують питальні речення та зв ’язують частини складного речення ПРИГАДАЙМ О. 1. Які є речення за метою висловлювання? 2. Яке речення нази­ вають складним?

# *370

Порівняйте речення. Яку роль виконують виділені питальні займенники в реченнях першої колонки? А яку роль виконують виділені відносні займенники в реченнях другої колонки? Поясніть відмінність між питальними та відносними за­ йменниками.

Речення з питальними займенниками

Речення з відносними займенниками

1. Що можна бачити із заплю­ щеними очима? (Сон). 2. Хто мовчить, а всіх людей навчить? (Книж ка).

1. Дорого цінується те, що робиться вчасно. 2. Добре того лякати, хто бо­ їться (Нар. творчість).

Пит альні

Питальні займенники (рос. вопросительные,) вжи­ ваємо для оформлення питання про осіб чи предмети (хто, що), про ознаки, якості чи належність пред­ мета (який, чий), про кількість або порядок предме­ тів при лічбі (скільки, котрий). За допомогою питальних займенників будуємо пи­ тальні речення. НАПРИКЛАД Хт о може випити Дніпро, хто властен виплескати море? (М. Рильський).

В ідносні

Відносні займенники (рос. относительные,) - ті самі, що й питальні, але їх уживаємо для зв’язку частин складного речення. НАПРИКЛАД: Щасливий той, хто бачив мрію (Д. Павличко). 139

Займенник

М орф о­ л огічн і ознаки

Синт ак­ сична роль

А

Займенники хто, що, скільки змі­ нюються лише за відмінками, не мають роду й числа. Займенники який, чий, котрий змінюються за відмінками, ро­ дами й числами.

що хто

який

СКІЛЬКИ

V

котрий

Займенники хто, що в реченні виконують роль підмета або додатка; займенники який, чий, котрий найчастіше є означеннями. НАПРИКЛАД: 1. Хт о завжди правду каже? (Дзеркало). 2. У кого кам’яна сорочка? (У черепахи). 3. Я ких каменів немає в морі? ( Сухих).

371 ЧОМУ ТАК? Поясніть, чому в першому реченні займенник хто вважаємо питальним, а в друго­ м у - відносним. 1. Хто гратиме у футбол? 2. Я знаю, хто гратиме у футбол. 372 ^ І. Випишіть спочатку прості речення, а по­ тім - складні. У першій групі речень обведіть пи­ тальні займенники, а в другій - відносні. Яку роль виконують ці займенники в кожній групі речень? 1. Хто може сонце погасить і землю вибити з орбіти? (В. Сосюра). 2. Після похмурої темної ночі, у яку не переставав хлюска­ ти лапастий дощ, починало світати (П анас М ирний). 3. Тільки тим історія належить, хто сьогодні бореться й живе (В. Симоненко). 4. Який мені вітер у серце повіяв? (В. Сосюра). 5. Той ніколи не має часу, хто нічого не робить (Нар. творчість). II. Підкресліть члени речення в першому та четвертому реченнях.

373 І. Прочитайте текст. Визначте ключові слова. Що виражає заголовок тему чи основну думку тексту? ДІДУСЕВИЙ ПРОГНОЗ В одну з неділь ми збиралися на екскурсію в районний крає­ знавчий музей. Увечері, лаштуючись у дорогу, я запитав дідуся: «Якою буде завтра погода?». Він невпоспіх обдивився призахід­ не сонце, мовив статечно: «Візьми про всяк випадок дощовика, бо сонце сідає за хмари». 140

Займенник

Уранці, коли ми зібралися біля школи, хлопці аж за боки взялися, побачивши на мені плаща: «Дід з ба­ бою погоду передбачили? Ну й ну... Та ти на небо подивися! Хоч би хма­ ринка де...». Із цим ми й вирушили в похід. Че­ рез півгодини небо нараз* затяглося чорною хмарою, з якої згодом** почало накрапати. «То як, - нагадав я хлопцям, які тулилися під моєю накидкою, наче курчата під квоч­ кою, - дідусь неправду сказав?! Хто був правий?» (За В. Скуратівським). *Н а р а з - рос. вдруг; сразу. **Згод ом - рос. спустя некоторое время. II. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Поставте усно один одному за змістом прочитаного по два запитання з питальними займенниками. Дайте відповіді на запитання одно­ класника (однокласниці). III. Знайдіть у тексті питальні й відносні займенники. Визначте їхній відмінок, рід, число (якщо є). За потреби зверніться до таблиці відмінювання питальних і від­ носних займенників.1

374

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Які народні прикмети передбачення погоди ви знаєте?

ВІДМІНЮВАННЯ ПИТАЛЬНИХ І ВІДНОСНИХ ЗАЙМЕННИКІВ

н. р.

д. Зн. Ор. м.

ХТО

що

чийого чийому, чиєму кого що чий, чийого чим ким чиїм (на) кому, (на) чому, (на) чийому, кім чім чиєму, чиїм кого кому

чого чому

Чоловічий рід чий

Однина Жіночий Середній рід рід чия чиє

чиї

чиєї чиїй

чиїх чиїм

чию чиєю (на) чиїй

чийого чийому, чиєму чиє чиїм (на) чийому, чиєму, чиїм

Множина

чиї, чиїх чиїми (на) чиїх

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! 1. В українській мові займенники х т о , щ о відмінюємо майже так само, як і в російській мові. У непрямих відмінках вони м аю ть інші основи, ніж у називному.

141

Займенник

А

2. Займенники який, чий, кот рий відмінюємо як прикметники, займенник скіл ьки - як числівник два.

375 Провідміняйте усно сполучення. Відмінювання двох із них запишіть. Який урок, котра година, скільки кілометрів. 376 Перекладіть і запишіть речення українською мовою, замінюючи виділе­ ний іменник відносним займенником який у потрібній формі. 1. Я весь вечер читал книгу, книга увлекла* меня. 2. Мы пошли по аллее, по обеим сторонам аллеи росли старые липы. 3. За поворотом реки показалась лодочка**, в лодочке сидело два гребца. *Увлекать - укр. захоплювати. **Лодочка - укр. човник. 377 І. Перебудуйте речення за зразком, замінивши питальні займенники відносними. Поясніть, як при цьому змінилася будова речень. ЗРАЗОК. Я к у книжку ти читаєш? - Скажи, яку книжку ти читаєш. 1. Хто тебе скривдив? 2. Про що ти думаєш? 3. Скільки тобі років? II. Складіть і запишіть по два речення із займенниками хто, який так, щоб в одному з речень займенники були питальними, а в іншому - відносними.

378 Складіть і запишіть невеликий текст (5-7 речень) з елементами роздуму на тему «Кого можна вважати справжнім другом?». Використайте питальні й від­ носні займенники.

§ 43. ЗАПЕРЕЧНІ Й НЕОЗНАЧЕНІ ЗАЙМЕННИКИ Про роль у мовленні заперечних і неозначених займенників, особливості їхнього творення, наголошування та написання ПРИГАДАЙМ О. Що таке префікс і суфікс?

^379

Порівняйте займенники в колонках. На основі спостереження зробіть висновок, як і від яких займен­ ників утворено ці слова. Які префікси й суфікси слугу­ ють для утворення заперечних і неозначених зай­ менників? Порівняйте з відповідними займенниками в російській мові.

142

РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ

ничто, никто, ничей, что-нибудь, кто-то, чей-либо

Заперечні

Неозначені

ніщо, ніхто, нічий

будь-що, хтось, чий-небудь

Займенник

Заперечні

Заперечні займ енники (рос. отрицательные^ вка­ зують на відсутність особи, предмета, їхніх ознак чи кількості. Заперечні займенники утворю єм о від питальних додаванням префікса ні. НАПРИКЛАД: ніщо, ніхто, ніякий, нічий, ніскільки, нікотрий.

Неозна­ чені

Н еозначені займ енники (рос. неопределённые) вка­

М орфо­ л огічн і ознаки

зують на невизначені особи, предмети, їхні ознаки, кількість. НАПРИКЛАД: казна-хто, абичий, будь-кого. Неозначені займенники утворюємо від питальних за допомогою часток аби-, де-, казна-, хтозна-, будь-, які в слові є преф іксами, та часток -сь, -нёбудь, які в слові є суф іксами. НАПРИКЛАД: хтозна-який, будь-кому, якась, який-небудь.

Заперечні та неозначені займенники змінюються за відм інкам и, родами й числам и так, як і питальні займенники, від яких вони утворені.

ВІДМІНЮВАННЯ ЗАПЕРЕЧНИХ І НЕОЗНАЧЕНИХ ЗАЙМЕННИКІВ

н. р.

д. Зн.

Ор. М.

ніхто нікого нікому нікого нікйм ні на кому

яка-небудь якої-небудь якій-небудь яку-небудь якою-небудь (на) якій-небудь 143

Займенник

380 Провідміняйте займенники ніщо, казна-який спочатку усно, а потім письмово, скориставшись наведеним вище зразком. З кожним займенником у формі родового відмінка складіть і запишіть речення. 381 } І. Прочитайте вголос текст, правильно наголошуючи слова. Яку думку висловлює автор? Чи поділяєте ви його точку зору? Знай, що в житті є деякі речі, які ні з чим не можна порівняти й зіставити. Це рідний край, наша Вітчизна. Без будь-кого з нас Батьківщина може обійтися, але будь-хто без Батьківщини ніщ о (В. Сухомлинський). II. Визначте, які з виділених займенників є неозначеними, а який - запереч­ ним. У якому відмінку вони вжиті? Випишіть ці займенники й розберіть їх за будо­ вою.

Прйвопис

Заперечні займенники з ні пишемо разом. Якщо ж

між ні та займенником уживаємо прийменник, тоді всі три слова пишемо окремо. ПОРІВНЯЙМО: нікого, ніякий

ні від кого, ні перед чим

Н еозначені займенники пишемо:

РАЗОМ із частками аби-, де-, -сь абичий, декому, якогось

ЧЕРЕЗ ДЕФІС із частками казна-, хтозна-, будь-, -нёбудь хтозна-кому, яка-небудь

є

ОКРЕМО якщо між словами прийменник

хтозна з ким, аби до кого

ОРФОГРАМИ ні в заперечних займенниках Дефіс у неозначених займенниках 382 І. Запишіть займенники під диктовку вчителя або однокласника. Написане уважно звірте з надрукованим. Обґрунтуйте написання. Розберіть виділені слова за будовою. г

Кого-небудь, будь-хто, ніхто, дещо, будь у кого, хтозн а-які, абйхто, ні з ким, казна-чйй, скільки-небудь, будь-якої, аби

з ким, ніскільки, будь-що, казна-чого, ні для чого, казна в чому. II. Складіть і запишіть по чотири словосполучення: «дієслово + неозначений за­ йменник» і «іменник + неозначений займенник». 144

Займенник

383 ^ І. Порівняйте неозначені займен­ РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ ники в українській і російській мовах. кое-какой деякий Зробіть висновок про подібність і відмінність кое-кто дехто у творенні й написанні неозначених зай­ кто-то хтось менників в обох мовах. Увидел кое-кого; кто-то посту­ чался; кое-кто зашёл; не увидел никого; сказал что-либо; позови кого-нибудь; написал что-нибудь; что-то нашёл.

что-то какой-либо что-либо кто-нибудь что-нибудь

будь-що абиякий абищо хто-небудь, хтось що-небудь, щось

II. Запишіть подані сполучення українською мовою.

384 Розподіліть займенники в три колонки залежно від написання: 1) разом; 2) через дефіс; 3) окремо. Обґрунтуйте написання. Котрий/сь, аби/що, хтозна/з/ким, який/небудь, де/якої, будь/для/кого, будь/хто, ні/яких, ні/до/чого, який/сь, аби/ чого, казна/скільки, ні/чий, хтозна/чийого, де/в/кого, де/чиїх, будь/чий, ні/для/кого. 385 І. Від поданих питальних займенників утворіть і запишіть декілька неозна­ чених і заперечних займенників. Виділіть у словах словотворчі суфікси і префікси. Я ка - ніяка, будь-яка, яка-небудь, хтозна-яка, якась. Який, чому, скількох, чиє, хто, ким, чийого. ЗРАЗОК.

II. Складіть і запишіть речення, у якому підмет був би виражений неозначеним або заперечним займенником.

V

' 386

І. Спишіть речення, утворюючи заперечні чи неозначені займенники та ставлячи їх у потрібному відмінку. Укажіть відмінок займенника. ЗРАЗОК.

(Н і, хто, в ) права не питаю. - Н і в кого права не

питаю. 1. Від усієї картини віє (що, -сь) пісенним (О. Довженко). 2. О краю рідний!.. Твою красу (ні, що, з), (ні, що, з) я не зрівняю (В. Сосюра). 3. (Ні, хто, з) буде поплакати, ні поговорити (Т. Шев­ ченко). 4. У нас склалася особлива дружба, яка не допускала (будь-, які) секретів один від одного (Ю. Збанацький). 5. Дуже погана людина, яка (ні, чого) не знає і не намагається (що, -небудь) узнати (П лат он). 6. Тільки той не помиляється, хто (ні, до, чого) не торкається (Нар. творчість). II. Виділене слово запишіть фонетичною транскрипцією. Назвіть букви, вимовте звуки.

І/ * 387

Хто зможе за 1 хвилину, не користуючись підручником, дібрати й записати 5 неозначених займенників, які пишемо через дефіс? А хто ще більше? 145

Займенник

388

Виконайте завдання одного з варіантів.

ВАРІАНТ А. Випишіть із художніх творів 5 речень з неозначеними й заперечними займенниками. Підкресліть ці займенники як члени речення. ВАРІАНТ Б. Доберіть 6 -7 прислів’їв, приказок, фразеологізмів з неозначеними й заперечними займенниками. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ1 . Займенники ніхто, ніщ о в непрямих відмінках вж иваємо з різним наголосом залеж но від значення. П О РІВН ЯЙ М О : нікого, нічого, нікому, нічом у

нікого, нічого, нікому, нічом у

відсутність будь-кого чи будь-чого

неможливість скористатися будь-ким чи будь-чим

389 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте пунктограми. Позначте місце наголосу в заперечних займенниках. 1. Тих сліз нікому не зібрати якими відтужили журавлі (Л . Тельнюк). 2. Самовар кипить та нікому чай пити (Н ар. твор­ чість). 3. Красно говорить а слухати нічого (Нар. творчість). 4. Насмішки боїться навіть той хто вже нічого не боїться (Нар. творчість). 5. І змовкла та пісня і зложила крила, і нічим не міг я втішити її (Олександр Олесь). II. Прочитайте речення вголос, правильно наголошуючи заперечні займенники. III. Складіть і запишіть по одному реченню із займенниками нікого й нікдго.

390 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. Уявіть, що ви виступаєте перед аудиторією. Доберіть неозначені займенники, які ви можете використати, коли: а) маєте на увазі один з низки можливих предметів; б) не знаєте точно, про який предмет мовиться; в) вам байдуже, про який саме предмет ідеться. Відповідь проілюструйте реченнями.

§ 44. ПРИСВІЙНІ ЗАЙМЕННИКИ Про займенники, які вказують на належність чогось особі, особливості їхнього наголошування, а також про культ уру мовлення *391

Прочитайте й порівняйте відмінювання присвійного займенника їхній в українській і російській мовах. Зробіть висновок про особливості відмінювання присвійних займенників. Подібно до якої частини мови їх відмінюємо?

РОСІЙСЬКОЮ н. р. 146

их сад их сада

УКРАЇНСЬКОЮ їхній сад їхнього саду

Займенник

РОСІЙСЬКОЮ их саду их сад их садом об их саде

д.

Зн.

Ор. М.

УКРАЇНСЬКОЮ їхньому саду їхній сад їхнім садом у їхнім саду

П рисвійні

П р и св ій н і займ енники (рос. притяжательные,) вка­ зують на належність чогось певній особі. Присвій­ ними є займенники м ій , н а ш , т в ій , в а ш , с в ій , й о го . НАПРИКЛАД: Падають тепло і глухо яблука в н а ш ім саду (В. Сосюра).

М орфо­ л огічн і ознаки

В українській мові, як і в російській, присвійні зай­ менники змінюються за відм інкам и, числам и й ро­ дами подібно до прикметників.

ВІДМІНЮВАННЯ ПРИСВІЙНИХ ЗАЙМЕННИКІВ Чоловічий рід Н. мій Р. мого д. моєму Зн. мій, мого Ор. моїм м. (на) моїм, моєму

Однина Жіночий рід моя моєї моїй мою моєю (на) моїй

Середній рід моє мого моєму моє моїм (на) моїм, моєму

Множина мої моїх моїм мої, моїх моїми (на) моїх

Ужиті без іменника присвійні займенники пере­ ходять в іменники. НАПРИКЛАД: 1. Помагай н а ш и м ! 2. М о я вчора вареників наварила. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ1 . Присвійні займенники в усіх відмінках м аю ть наголош ений другий склад: т воя, моя, т воєму, свого, т вого.

392 і. Прочитайте. Знайдіть присвійні займенники, визначте в них наголос. Прочитайте вірш удруге вголос, правильно наголошуючи присвійні займенники. Покличе мене здаля, як мати малу дитину, Дитинства мого земля, Частинка твоя, Україно. 147

Займенник

А

До неї біжу, лечу Невтримно так, без упину*... Я діток своїх навчу Любити тебе, Україно! В. Ж ураківськи й *1 4 *У п й н - рос.

удерж.

II. Випишіть присвійні займенники. Зазначте їхній рід, число, відмінок.

393 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розподіліть між собою словосполучення та провід­ міняйте за відмінками (письмово). У займенниках позначте наголоси. Обміняйтеся зошитами й перевірте один в одного правильність виконання. 1. Ваше палке бажання. 2. Твій щасливий день. 394?

І. Спишіть речення, ставлячи подані в дужках займенники в потрібній

формі.

1. Спинюся я і довго буду слухать, як ходить серпень по землі (мій) (Л . Кост енко). 2. Краще черствий хліб у (свій) домі, ніж різноманітність страв за чужим столом (Г. Сковорода). 4. Для (наш) Федота не страшна ніяка робота (Нар. творчість). 5. Небо кві­ ти пригортає до (свій) чола (В. Китайгородський). 6. Прийми ж мене, весно рожева, слугою (твій) краси ( Олександр Олесь).

наш мій

ТВІЙ

його

ваш СВІЙ

II. Знайдіть якісні прикметники. Утворіть усно їхні ступені порівняння. III. Провідміняйте виділений займенник.

Треба

розрізняти

П р и ім е н н и к у особові з а й м е н н и к и його, її, їх у ф орм і родового в ід м ін к а н аб у ваю ть зн а ч е н н я п р и ­ с в ій н и х . ПОРІВНЯЙМО: П р и свій н и й займ енник

його зошит її книжка

Особовий займ енник

його не було побачив її

395

ЧОМУ ТАК? Поясніть, чому в поданому реченні перший займенник його вважаємо особовим, а другий - присвійним.

І мені його самого стало жаль - залишалася мені його печаль

(Д. П авличко). 148

..............................................................................................................

Займенник

396 Перекладіть усно речення українською мовою. З яким займенником в українській мові співвідноситься російський займенник их? 1. Об их поездке много рассказывали в школе. 2. Ребята по­ весили скворечник**, сделанный их руками. 3. В их саду росло много экзотических деревьев. 4. Их спортивные результаты мно­ го лет оставались самыми высокими**. г *Сквор ёчник - укр. ш п аківн я. **С а м ы е вы сокие - укр. найвищ і.

397 I. Прочитайте речення. Випишіть словосполучення із займенниками його, її, їх у дві колонки: 1) з особовим займенником; 2) з присвійним займенником. 1. Ходи по тій землі, що Каменяр ходив, і пий із тих джерел, які його поїли (Л . Забаш т а). 2. Лось звівся, тепер його постать чітко вимальовувалася в досвітніх сутінках (Є. Гуцало). 3. Світ­ лі ідуть матері. Зір їх красою сія (В. Сосюра). 4. А хто ж були ті вояки відважні, що їх збирав під прапори свої Спартак? (Леся У країнка). 5. Яворові сниться яворина та її кохання молоде (Д. П авличко). 6. У Любові формула проста, лише ніхто її, на жаль, не знає (О. Довготі’ят ). II. Складіть і запишіть два речення так, щоб в одному з них займенник їх був осо­ бовим, а в іншому - присвійним.

398 І. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку. Доберіть свій варіант заголовка. БРАТЕ МІЙ, ДНІПРЕ! Боже, як багато у світі краси! А Дніпро синій-синій, чистий. Брате мій, Дніпре, батьку мій дорогий і прекрасний! Скільки радості, скільки глибоких найдорожчих почуттів принесли моєму серцю рідні твої води!.. Прийми мою любов і безмежну подяку, що народився я на твоїх берегах, що пив твою м’яку і чисту воду, що воскрес я душею біля тебе і що вся душа моя сповняється твоєю красою, і очі мої, і мій слух - усі почуття, заспокоєні біля тебе, оповиті тобою, красо моя, моє свято, щастя моє. Як багато добра подарував ти мені! Як засяяв передо мною світ людський на твоєму чистому фоні, на водах твоїх. Як подобрішав я, як наповнив ти мене вкрай бажанням творити добрі діла для народу (За О. Довженком). 149

Займенник

А

II. В ипишіть словосполучення з присвійними займенниками. Укажіть рід, число, відмінок займенників, позначте в них місце наголосу. III. З ’ясуйте, скільки разів у тексті вжито займенник мій у різних формах? Чи ви­ правдане таке повторення? З якою метою автор використовує цей художній засіб?

399 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. Перебудуйте подане речення, замінивши пряму мову непрямою від імені вказаних нижче осіб. Схарактеризуйте займенники, які ви при цьому використали. Н ат аля сказала: «Нехай Сергій подарує квіти своїй мамі». 1. Від імені Наталі. 2. Від імені Сергія. 3. Від імені мами Сергія. 4. Від імені товариша, який передає Сергію прохання Наталі. 400 Спишіть прислів’я, ставлячи замість крапок присвійний займенник потрібній формі. Прочитайте вголос, правильно наголошуючи займенники.

свій у

1. Пильнуй ... носа, а не чужого проса. 2. Від ... тіні не схо­ ваєшся. 3. Кожна лисиця ... хвостик хвалить. 4. Біля ... нір і миші сміливі. 5. Усяка робота ... майстра чекає. 6. Син мій, а розум у нього . . . . $401

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Висловіть міркування щодо такої тези: «Усяка робота сво­ го майстра чекає».

§ 45. ВКАЗІВНІ Й ОЗНАЧАЛЬНІ ЗАЙМЕННИКИ Про займенники, які вказують на предмети та їхні ознаки, а також про стилістичні особливості т аких займенників ПРИГАДАЙМ О. У чому особливості нестягнених форм прикметників?

>402

Прочитайте речення. Поміркуйте, з якою метою вжито виділені займенни­ ки. Чому, на вашу думку, їх називають вказівними? На основі спостереження та вивченого на уроках російської мови зробіть висновок про роль вказівних займенників у мовленні.

1. Такий день запам’ятається на все життя. 2. Максим ускочив у човен і подався на той берег. 3. Весною цього року я побував у Карпатах. Вказівні

150

Вказівні займенники (рос. указательные) цей, той, такий указують на один предмет з ряду однорідних; вказівний займенник ст ільки вказує на невизначений або невизначено-великий кількісний вияв предмета. НАПРИКЛАД: Ц я містина коштує тридцять срібня­ ків, - за ст ільки не можна ліпшої землі дістати (Леся Українка).

Займенник

Морфологічні ознаки

Вказівні займенники цей, той, т акий змінюються за родами, числам и, від м інкам и подібно до прикметників. Вказівний займенник ст ільки подібний до кількіс­ них числівників. Він змінюється лише за від м ін ­ кам и, як числівник два.

ВІДМІНЮВАННЯ ВКАЗІВНИХ ЗАЙМЕННИКІВ Однина Ж. р.

Ч. р.

н. р.

той того д. тому Зн. той, того Ор. тим М. (на) тому, тім

Стиліо тичні

та тієї, тої тій ту тією, тою (на) тій

Множина

С. р.

ті тих тим ті, тих тими (на) тих

те того тому те тим (на) тому, тім

Вказівні займенники можуть мати форми отой, оцей, отакий, які вживаємо в розм овном у й худож ньом у мовленні для підсилення думки. В усній народній творчості та в пое зії як засіб вира­ ження урочистості, емоційної піднесеності можуть вживатися нестягнені форми тая, теє, тії, цяя, цеє, ції, такая, такеє, такії.

403 І. Провідміняйте сполучення з вказівними займенниками спочатку усно, а потім - письмово. Цей підручник, стільки дерев, такі простори. Складіть і запишіть два речення із займенником той у формі:

II. відмінка; б) орудного відмінка.

а) давального

404 І. Спишіть речення, ставлячи подані в дужках займенники в потрібній формі. Підкресліть займенники як члени речення. Усно визначте розряд займенників. 1. Стріну ж я калину, небо (той) без­ крає - цілий день сопілка в (мій) серці грає (А. М алиш ко). 2. Чому, сказати, й сам не знаю, живе у серці стільки літ (отой) стежина в ріднім краї одним-одна біля воріт (А. М алиш ко). 3. Благо-

цей

такий той

стільки

151

Займенник

А

словенні час той і година, коли земля (цей) цвітом процвіла (М . Рильський). 4. Оксана день у день тут, серед (цей) сипучих пісків (О. Гончар). 5. Добре (той) ковалеві, що на обі руки кує (Н ар. творчість). II. Знайдіть назви істот й утворіть від них присвійні прикметники (усно).

405 І. Прочитайте речення. З яким стилем мовлення вони співвідносні? Знайдіть стилістично забарвлені слова й укажіть з-поміж них займенники. Поясніть роль цих слів у реченнях. 1. А ми тую червону калину підіймемо (Е. Чернецький). 2. У нашім раї на землі нічого кращого немає, як тая мати моло­ дая з своїм дитяточком малим (Т. Ш евченко). 3. Ото ж тая дів­ чинонька, що сонна блудила (Т. Ш евченко). 4. Усе теє приго­ диться, що на полі коріниться (Н ар. творчість). II. Знайдіть прикметники. Визначте, які з них стягнені, а які - нестягнені.

Означальні

Означальні займенники (рос. определительные) весь (увесь, ввесь), усякий (всякий), кожний (кожен), жодний (жоден), інший, сам, самий узагальнено вказують на ознаки предмета. НАПРИКЛАД: 1. Кожна травичка на своєму корені росте. 2. Добрий товар сам себе хвалить (Нар. творчість).

Морфопогічні

Означальні займенники змінюються за родами, числами, відмінками як прикметники.

ознаки У

ВІДМІНЮВАННЯ ОЗНАЧАЛЬНИХ ЗАЙМЕННИКІВ Однина Ч. р. н. р.

весь всього д. всьому Зн. весь, всього Ор. всім М. (на) всьому, всім

Ж. р. вся всієї всій всю всією (на) всій

С. р. все всього всьому все всім (на) всім, всьому

Множина всі всіх всім всі, всіх всіма (на) всіх

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У всіх відмінках [у] й [в] чергую ться за загальним правилом:

ввесь, уся - вся. 152

увесь -

Займенник

Стилістичні ознаки

Означальні займенники можуть мати короткі форми (жоден, усяк, кожен) та повні нестягнені форми (кожная, кожнеє, кожнії тощо).

406 І. Спишіть речення, підкресліть означальні займенники як члени речення. Усно визначте їхній рід, число, відмінок.

1. Все йде, все минає - і краю немає... (Т. Ш евченко). 2. Всі мости ще кле­ нові. Всі коні іще вороні (Л. Костенко). 3. Інші будуть лунати пісні, вільні, гучні, одважні і горді! (Леся Українка). 4. Кожне дерево в цьому несходимому лісі він знає і до нього горнеться (Ю. Збанацький). 5. Увесь Дніпро був ніби помальований (І. Нечуй-Левицький). 6. Про тата говорить уся земля (М . Рильський).

усякни весь

КОЖНИЙ

самий сам жодний інший

II. Доберіть синоніми до виділених слів. За потреби скористайтеся словником си­ нонімів.

Самййі сАм ий

Слід відрізняти займенник самий від самий.

П О РІВ-

НЯЙМО:

самийг самий сама, саме, самі, самого, сама, саме, самі, самого, самому самому Уживаємо в значенні «тільки Уживаємо в сполученні з інши­ один»: ми словами: Сама, вона не попросить. той самий, тому самому, над самою ( того самого дня; над самою водою) *4 0 7

Хто за 1 хвилину зможе скласти й записати по одному реченню із займен­ никами самі й самі?

408 І. Спишіть речення, ставлячи подані в дужках займенники в потрібній формі. Позначте наголоси в цих займенниках. Прочитайте речення вголос, правильно наголошуючи слова.

1. А над (самий) водою верба похилилась (Т. Ш евченко). 2. Дорога йшла з гори та на гору, з гори та на гору, над (сама) Россю (І. Нечуй-Левицький). 3. (Сама) недовго збитися з путі, та 153

Займенник

А

трудно з неї збитися у гурті (Леся У країнка). 4. Того ж (самий) вечора Чіпка побіг до Грицька (П анас М ирний). II. Виконайте письмово синтаксичний розбір першого речення. 4 0 9 І. Перекладіть і запишіть речення українською мовою. Підкресліть за­ йменники як члени речення.

1. Каждый спортсмен стремится* к победе. 2. Это дерево поса­ дил мой дедушка. 3. На полке лежат всякие книги. 4. Каждый должен приходить в класс без опозданий. 5. Коля вел себя плохо и был наказан. 6. Я не понимаю, что здесь происходит**. *Стремйтся - укр. прагне. **Происходит - укр. відбувається, діється. II. Порівняйте вимову й написання виділених слів в обох мовах. 4 1 0 І. Відновіть фразеологізми, поширивши їх означальним займенником весь у потрібній формі. Поясніть значення фразеологізмів.

На ... губу, на ... парах, на ... лади, на ... горло, на ... голос. II. Визначте рід, число, відмінок означального займенника в кожному фразеологізмі.

Розбір займ енника як частини мови

Послідовність розбору 1. 2. 3. 4. 5.

Частина мови. Початкова форма. Розряд за значенням. Рід і число (якщо є), відмінок. Синтаксична роль.

Зразок усного розбору Перший промінь сонця, теплий, ясний, у мою кімнату впав (Б. Лепкий). М о ю - займенник, початкова форма - мій, присвійний, уж и­ тий у знахідному відмінку однини, жіночий рід. У реченні є означенням. Зразок письмового розбору М о ю - займ., п. ф. мій, присв., Зн. в., одн., ж . р., означ. 411 І. Прочитайте текст. Визначте його тему та основну думку. Доберіть заголовок, який виражав би основну думку тексту.

Ми відпочиваємо на лісовій галявині під розлогою липою. У нас пікнік: їмо солодкі кавуни. На траві - акуратно складена купка лушпиння. Хтось із дітей поглядає на кущ: он туди його 154

Займенник

можна викинути. Опам’ятайтеся, подумайте, що ви збираєтеся робити. Ніхто вас не побачить, а ваша совість! Хіба вам не сором­ но буде перед собою? Хіба приємно буде згадувати, що ви залиши­ ли об’їдки гнити під розквітлим кущем? Ми беремо лушпайки, несемо в поле, закопуємо в землю: гниль для землі корисна, а в душі у нас не буде смороду від цієї гнилі (В. Сухомлинський). II. Випишіть займенники. П’ять з них (на вибір) розберіть усно як частину мови, а розбір двох запишіть. III. За виписаними займенниками усно перекажіть прочитане.

§ 46. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ «ЗАЙМЕННИК» 412 І. Прочитайте текст. Чи доводилося вам бути свідком або учасником подібної ситуації? Що ви могли б додати до прочитаного? ЧУДОДІЙНІ СЛОВА Слова «перепрошую», «пробачте за турботу», «будьте ласка­ ві», «дякую» чудодійно полегшують стосунки між людьми. Приміром, ви шукаєте потрібну вам вулицю. Навколо нікого немає. Коли ж з ’являється перехожий, ви звертаєтеся до нього: «Вибачте, що затримую. Чи не скажете, як пройти до...». Ви звернулися до перехожого із запитанням ввічливо, і тому він зупиниться й відповість, навіть якщо й поспішає. Ви говорите на прощання: «Дякую. Даруйте, що затримав». - «То нічого», відповідає перехожий і поспішає далі (За І. Томаном). II. Виконайте завдання до тексту. 1. Знайдіть займенники, визначте їхній розряд за значенням, а також відмінок, рід і число (якщо є). 2. Розберіть один займенник (на вибір) як частину мови. 3. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Поставте один одному запитання за змістом прочита­ ного, використовуючи питальний займенник. Дайте відповідь на запитання однокласника (однокласниці). & 4. Перебудуйте усно текст, замінивши займенник 2-ї особи множини займенни­ ком 1-ї особи однини. Які ще слова при цьому доведеться змінити?

413 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. Уявіть, що до вас звернувся товариш із вказаним ниж­ че проханням. Передайте цю інформацію сестрі товариша. Тільки не переплутай­ те, чию книжку треба взяти, на кого й біля чийого офісу чекати. Сергію, передай, будь ласка, моїй сестрі, що я затримуюсь. Нехай візьме книжку, яку ти подарував мені, і чекає на мене біля офісу нашої мами. 155

Займенник

414

А

Відредагуйте усно речення. Поясніть суть допущених помилок.

1. Бабуся попросила онука купити собі молока. 2. Вершник сидів на коні, його грива розвівалася на вітрі. 3. Я попросив то­ вариша принести свою книжку. 4. Ми свої недоліки підправимо, і вони будуть набагато кращими. Виконайте завдання одного з варіантів. ВАРІАНТ А. Складіть і запишіть діалог (6-8 реплік) про надходження нових книжок до бібліотеки, який міг би відбутися між бібліотекарем і учнем. Використайте вислови мовленнєвого етикету й займенники, зокрема питальний і особовий у формі 2-ї особи множини. ВАРІАНТ Б. Складіть і запишіть невелику розповідь (6-10 речень) на тему «Приго­ ди маленького жолудя», використавши займенники як засіб зв’язку речень у тексті.

416

САМООЦІНКА. Продовжте усно фрази.

1. Під час вивчення теми «Займенник» я дізнався... 2. Найлегшим під час опрацювання матеріалу для мене було... 3. Свої знання з теми я б оцінив (оцінила) на... Г о ту є м о с я до т е м а т и ч н о го о ц ін ю в а н н я Виконайте тестові завдання. Перевірте виконання за допомогою відповідей у додатку

1. П рави л ьн и м є твердж ення

А Займенник - це частина мови, яка називає предмети, озна­ ки, кількість. Б У реченні займенник може бути тільки означенням. В Особові займенники вказують на належність предмета пер­ шій особі. Г Неозначені займенники творимо від питальних за допомо­ гою часток. 2. О значальни й займ енник уж ито в реченні

А Весна - бажаний гість, її закликають дівчата піснями-веснянками (О. Воропай). Б У кожнім слові краси майбутнього шукай (М . Рильський). В Учітеся, брати мої, думайте, читайте... (Т. Ш евченко). Г Падають тепло і глухо яблука в нашім саду (В. Сосюра). 3. До одного розряду за значенням належ ать обидва займ енни­ ки рядка

А абищо, який Б нічий, їхній 156

В ти, вони Г котрий, хто-небудь

Займенник

4. Правильно написано всі займенники рядка А Б В Г

к а зн а щ о , д е я к а , буд ь-ко го , яко го -н еб у д ь я к и й -н е б у д ь , де-хто, будь-кого, хтось будь-щ о, д еко го , аб и -ко м у хто-н ебудь я к и й -н е б у д ь , я к о їс ь , х т о зн а-к о м у , д еко м у

5. Три займенники вжито в реченні А Б В Г

Д обре того н а в ч а т и , хто хоче все зн а т и . Т я ж к о том у ж и т ь , х то не хоче робить. К о ж н а ж а б а своє болото х в а л и т ь . У кого б д ж о л и , у того й мед.

6. Підкресліть займенники як члени речення. Визначте їхній розряд. Х то р о зум у не м а є, том у й к о в а л ь не в к у є (Н а р . т в о р ч іс т ь ). З А П И Т А Н Н Я І З А В Д А Н Н Я Д Л Я С А М О П Е Р Е В ІР К И 1. Що таке займ енни к? Яка його роль у м овленні? 2. Наведіть приклади займенників, які вказують: а) на істоту; б) на озн а­ ку; в) на кількість. 3. Якими граматичними ознаками займенники подібні до іменників? Прикметників? Числівників? А чим відрізняються від цих частини м о в и ? 4. Назвіть розряди займенників та наведіть приклади. 5. Чим відрізняються питальні займенники від відносних? 6. Розкажіть про творення та написання заперечних і неозначених з а ­ йменників. 7. Я ку синтаксичну роль можуть виконувати займ енни ки ? Наведіть приклади.

О б’є д н а й т е с я в гр уп и . М р ^ С Г Г р у п а м а є в и к о н а т и одне із за п р о п о ­ н о в а н и х за вд а н ь : а ) с к л а с т и ребуси із з а й м е н н и к а м и ; б ) с к л а с т и кросворд із з а й м е н н и к а м и ; в ) у к л а с т и с л о в н и ч о к ф р а зе о ло гізм ів із з а й м е н н и к а м и . З ап р о п о н у й те своїм о д н о к л а с н и к а м р о зш и ф р у в а ти ребуси , р о зга д ат и к р о сво р д ч и п о я с н и ти з н а ч е н н я ф р а ­ зео л о гізм ів .

157

А1©»

СТОРІНКА

Нью-йоркська телефонна компанія вела цікаве дослідження, з’ясовуючи, ЦІКАВО ЗНАТИ яке саме слово вимовляють люди найчас­ тіше. З цією метою було прослухано 500 телефонних розмов, що дало змогу визначити найуживаніше слово - ним виявилося «я», яке прозвучало 3990 разів (3 посібника).

А Р Е Н А - Ц Е П ІС О К

<и_УР

Арена латинською мовою означає «пісок». ЯК Ц£ БУАо ч / У велетенському колізеї - цирку, що був спо^ руджений у Стародавньому Римі в І столітті нашої ери, а також у цирках інших міст майданчик, де відбувалися бої гладіаторів, посипали піском, який вбирав кров, пролиту в цих поєдинках. Згодом і сам майданчик, на якому відбувається циркова вистава, почали називати ареною. У переносному зна­ ченні слово арена означає також місцевість, район воєнних дій чи взагалі поле діяльності (Є. Чак).

НА ДОЗВІЛЛІ В Е С Е Л А В ІК Т О Р И Н А 1. Якого маленького коня треба поставити між двома однаковими осо­ бовими займенниками, щоб утворити назву країни? 2. До якого особового займенника треба додати одну букву, щоб він пере­ творився на провалля? 3. Який заперечний займенник жіночого роду може використовуватися при оголошенні результатів змагання? 4. Які два займенники заважають їздити дорогою? 5. До якого вказівного займенника треба додати сотню, щоб спекти пиріг? 6. Син мого батька, а мені не брат? 7. До якого особового займенника треба додати «майку», щоб утворити назву країни? 8. Які три займенники найчистіші?

УСМІХНІМОСЯ - Чому ти так часто двійки почав одержувати з української мови? - про­ глянувши Славкові зошити, дивується мама. - Та мене від Вітька Турова до Мишка пересадили. А який з нього зна­ вець мови? - відповідає Славко.

Мужай, прекрасна наша мово... М. Рильський

Морфологія. Орфографія Елементи стилістики Дієслово

Ви знатимете:

'> Р

• за га л ь н е зн а ч е н н я д ієс л о в а т а його м о р ф о л о гіч н і о зн а к и ; • ф орм и д ієсл о в а; • способи тв о р е н н я д ієс л ів .

|

**

Ви вмітимете: • р о зр ізн яти дієслова доконаного й недоконаного виду, ч аси і способи д ієс л ів ; • у ж и в а т и одні д ієс л ів н і ф орм и за м іс т ь ін ш и х ; • п р а в и л ь н о п и с а ти д ієс л о в а з в и в ч е н и м и о р ф о гр а ­ м ам и ; • п р а в и л ь н о в ж и в а т и д ієс л о в а в м о в л е н н і.

Ш

:

л

Д ієсл о в о

А

§ 47. ДІЄСЛОВО ЯК ЧАСТИНА МОВИ. ФОРМИ ДІЄСЛОВА Про загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль дієслова та його п’ять форм ПРИГАДАЙМ О. Що таке присудок? На які питання він відповідає?

*417

Визначте частини мови виділених слів. Що означають ці частини мови, на які питання відповідають, які морфологічні ознаки їм властиві? Зробіть висно­ вок, чим дієслово відрізняється від інших частин мови.

1. Лунає спів. 2. С п івучи й птах. 3. С піває соловейко. Л ексичне значення

Дієслово (рос. глагол) - це самостійна частина мови, щ о означає дію або стан предмета і відпо­ відає на питання щ о р о б и т и ? щ о з р о б и т и ? НАПРИК­ ЛАД:

сидіти, сумувати, вибігти, придумати.

М орф ологічні ознаки

Дієслова мають вид, змінюються за способами, часами, числами й особами (або родами), можуть бути перехідними або неперехідними.

Синт аксичне роль

У реченні дієслово найчастіше виступає присуд­ ком, рідше - іншим членом речення.

418 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть дієслова як члени речення. Усно визначте число та час дієслів. У яких дієсловах можна визначити рід? 1. По садах загуляли золоті падолисти... (І. Ц ю па). 2. Побіч росло дерево вітер грав на його листі... (В. Ш евчук). 3. Холоне м’ята сік у листі гусне і ластівки сідають на дроти ( М. Боровко). 4. Дні покоротш али бабине літо прядиво біле снує на дротах (Ф. П ет ров). 5. Гнучка гілка клена тулилася зранку до чистої шибки вікна (І. Іл ьк ів). 6. Ходить літо берегами в ширмі яворів і зам овкнув над полями журавлиний спів (В. Сосюра). II. Доберіть синоніми до виділених дієслів.

419 І. Прочитайте виразно вірш. Зверніть увагу, як нанизування дієслів від­ творює динаміку подій. Подивуйся: вітер грає! Вербі коси розплітає, Верховодить у діброві, Сни збирає кольорові. Л. Завіщана 160

к

Дієслово

II. Напишіть твір-мініатюру (4-6 речень) на тему «Грайливий вітер», використавши дієслова в переносному значенні.

Форми

В українській мові, я к і в російській, дієслово має п’ять основних форм. ФОРМИ ДІЄСЛОВА Неозначена форма Особова форма Безособова форма (рос. неопределённая) (рос. личная) на -но, -то співати співаю (рос. безличная) переспівано Дієприкметник Дієприслівник (рос. причастие) (рос. деепричастие) переспіваний співаючи

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ1 .

Початковою формою дієслова є неозначена форма.

4 20 Розгляньте таблицю «Форми дієслова», розміщену на форзаці підруч­ ника. Розкажіть: а) які форми дієслова незмінні; б) які форми можуть змінюватися за часами й особами; в) які форми вживаються тільки в ролі присудка. 421 Розподіліть дієслова на п'ять груп залежно від їхньої форми й запишіть. Усно доберіть до кожної групи по два власних приклади.

Граючись, сміюся, їхати, зібрано, зеленіє, зрубаний, нагоро­ джений, вивчатиму, перекрито, росте, розказати, співаючи, при­ йти, зайшовши, підписано, думати, засіяний, пишучи, прочита­ ний, відчинено. 4 22 І. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Один з вас має вибрати серед поданих дієслів і записати дієприкметники, а інший - дієприслівники. Зіставте свої записи.

Намалювавши, розмальований, позеленілий, підписавшись, роздумуючи, сяючий, пройшовши, піднятий, збудований, огля­ даючи. II. Складіть усно речення з одним виписаним дієсловом.

4 23 Прочитайте вірш. Поміркуйте, з якою інтонацією потрібно вимовляти кож­ не дієслово тексту, щоб передати любов автора до рідного краю, його замилуван­ ня красою рідної землі. Яку роль у творі відіграють дієслова наказового способу? Прочитайте виразно вірш уголос.

З ТОБОЮ Послухай, як струмок дзвенить, Як гомонить ліщина. 161

З тобою всюди, кожну мить Говорить Україна. Послухай, як трава росте, Напоєна дощами, І як веде розмову степ З тобою колосками. Послухай, як вода шумить Дніпро до моря лине, З тобою всюди, кожну мить Говорить Україна. П . О садчук II. Випишіть з тексту дієслова-синоніми. Доповніть цей синонімічний ряд кіль­ кома самостійно дібраними словами. За потреби скористайтеся словником сино­ німів. III. Виконайте письмово синтаксичний розбір другого речення.

'^424

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Поясніть, як ви розумієте вислів «говорить Україна». Як саме вона може говорити? Чи може промовляти до нас Україна голосом матусі, тата, дідуся, бабусі?

4 2 5 І. Прочитайте текст. Про яку особливість української мови він свідчить? Яку основну думку висловлює автор?

Дієслово «говорити» налічує кілька десятків синонімів, може, й сотня набереться. Принаймні я зібрав уже понад шістдесят. А ось «слухат и» має лише кілька відтінків - прислухатися, наслухати, дослухатися тощо... Чому? Обумовлено мудрістю життя. Бо не завжди варто слухати те, що варнякається, патякається чи жебонить (П . Сорока). II. Складіть і запишіть два речення із синонімами до дієслова говорити. і. Перекладіть речення українською мовою і запишіть. За потреби скористайтеся перекладним словником. Підкресліть дієслова як члени речення. Що означають ці дієслова - дію чи стан предмета?

1. Дети удивились неожиданному появлению гостей и смотрели на них широко раскрытыми глазами. 2. Иногда художника срав­ нивают с пчелой, собирающей* мед с множества цветов. 3. Анна мечтательным** взглядом глядела на далекие белые облака. II. Порівняйте вимову й написання виділених слів в обох мовах. *С обираю щ ей - у к р . яка збирає. **М е ч т а т е л ь н ы м - у к р . мрійливим. 162

к

Дієслово

§ 48. НЕОЗНАЧЕНА ФОРМА ДІЄСЛОВА Про початкову незмінну форму дієслова, її будову та синтаксичну роль ПРИГАДАЙМ О. Яку назву в російській мові має неозначена форма дієслова? Чому цю форму так називають? ^427 Порівняйте неозначені форми дієслів в українській та російській мовах. Зробіть висновок про особливості будови таких форм в обох мовах.

Лексичне

зненвння

РОСІЙСЬКОЮ

УКРАЇНСЬКОЮ

читать н ести п ом очь

читати , читать нестй доп ом огти

Неозначена форма дієслова (інфінітив) (рос. неопред е л ё н н а я ф орм а) - це п о ч а тк о в а н е зм ін н а ф о р м а д іє ­ с л о в а , я к а о зн а ч а є дію або с тан п р ед м ета у за га л ь н е н о , без в к а з ів к и н а ч а с , особу, р ід , ч и с л о . В ід п о в ід ає н а п и т а н н я що робит и? що зробит и? НАПРИКЛАД Буду м р ія т и й ж ит и на крилах надій... (Д . Л у ц ен к о ).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Неозначену форму має кожне дієслово.

Будова

Н е о зн а ч е н а ф о р м а д ієс л о в а м а є н а п р и к ін ц і суфікс -т и(-т ь). НАПРИКЛАД: малювати, малювать. Н а п р и к ін ц і д е я к и х д ієс л ів у н ео зн а ч е н ій ф о р м і п іс л я с у ф ік с а -ти (-т ь) м о ж е б у ти с у ф ік с -ся(-сь). НАПРИК­ ЛАД: плакатйся, грагпйсь.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Неозначена форма дієслова не має закінчення, навіть нульового.

428 І. Спишіть фразеологізми, на місці крапок уписуючи дібрані з довідки дієслова в неозначеній формі. Позначте суфікси діє­ слів. Г л е к а ..., р а к и ..., п ’я т а м и ..., у рот води ..., н іде г о л ц і ..., м ал о к а ш і ..., я к у воду ... 163

Дієслово

А

ДОВІДКА. Пекти, впасти, накивати, побити, набрати, дивити­ ся, з ’їсти. II. Розкрийте значення кожного фразеологізму. Замініть фразеологізми (де мож­ ливо) дієсловом-синонімом у неозначеній формі.

429 І. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому п'ять дієслів у неозначеній формі. На які питання вони відповідають? ДОПОМАГАЄ СУПУТНИК Польоти в космос можна вважати вершиною успіхів науки і техніки. Уперше в світі за допомогою супутника вдалося побачити зем­ ну кулю безпосередньо з космосу. Завдяки цьому приладу ство­ рено й систему всесвітнього телебачення. Він допомагає оцінюва­ ти лісові ресурси, стан посівів, виявляти лісові й степові пожежі. За відхиленням супутника від заданої траєкторії можна відкри­ вати могутні поклади корисних копалин* як на суші, так і під товщею океану. Інформація із супутника дуже допомагає синоп­ тикам ( 3 довідника).*I. *К о п а л и н и

-

р о с.

ископаемые.

II. Поясніть написання виділених слів. Запишіть текст під диктовку вчителя або однокласника. Написане уважно звірте з надрукованим. Підкресліть дієслова в неозначеній формі як присудки.

430 ) І. Запишіть послідовно дієслова у дві колонки: 1) неозначена форма дієслова; 2) особове дієслово. Насміятися, просився, екати, ароматизує, достукатись, дош­ куляв, автоматизувати, лукавити, асфальтують, екранізувати, колядувати, єдналися, одягатися. КЛЮЧ. У виписаних словах підкресліть першу букву. З підкреслених букв прочитаєте продовження прислів’я «Яблуко від яблуні...». ^ІІ. Користуючись тлумачним словником, поясніть лексичне значення виділених слів. Складіть і запишіть з кожним із цих слів речення.

Синтаксична

Р0™1

164

Дієслово в неозначеній формі може бути будь-яким членом речення, найчастіше - присудком. НАПРИКЛАД: 1. З вовками жити - (що це значить?) по-вовчому вити. 2. У мене не було бажання (якого?) заходшгш в будинок. 3. Денис виніс собаці (що?) їсти. 4. Хлопці присіли (для чого?) спочити.

Дієслово

»431

Перекладіть речення українською мовою й запишіть. Доведіть, що син­ таксичну роль дієслів у неозначеній формі визначено правильно. Поставте усно питання до підкреслених членів речення.

1. Учиться всегда пригодится. 2. Быть грозе великой! 3. Я по­ просил друга помочь. 4. У меня возникло непреодолимое* жела­ ние прилечь. 5. Я пошёл прогуляться. *Непреодолйм ьій - укр.

непереборний, непоборний.

432 І. Спишіть, розкриваючи дужки й дотримуючись милозвуччя при вживанні суфіксів -ся, -сь. Обґрунтуйте свій вибір. Повернути(ся,сь) о шостій годині; зустріти(ся,сь) недалеко від школи; підняти(ся,сь) вгору; свято закінчилося,сь) увечері; пройти(ся.сь) вулицею; хапати(ся,сь) обома руками. II. Виділені слова розберіть за будовою.

§ 49. ОСОБОВІ ФОРМИ ДІЄСЛОВА Про дієслова першої, другої та третьої особи, їхні морфологічні ознаки й роль у мовленні ПРИГАДАЙМ О. Які є особові займенники? •

.

У433

Порівняйте виділені дієслова. На які питання вони відповідають? Яке з них має закінчення, а яке - не має? Зробіть висновок, яке дієслово вжито в неозначеній формі, а яке - в особовій. Чим відрізняються ці дві форми?

1. Треба косити траву. 2. Батько косить траву. Категорія особи

В українській мові, як і в російській, розрізняють три особи дієслова. Особа 123-

Однина

Множина

шаслухаю гаслухаєш тяслухає

слухаємо слухаєте слухають

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Категорія особи дієслова тісно пов'язана з категорією особи займен­ ника (читаю - я читаю; читаєш - ти читаєш). 165

Дієслово

Морфологічні ознаки

Стилістичні особливості

А

Особові дієслова змінюються за особами (у тепе­ рішньому та майбутньому часі), родами (у мину­ лому часі), числам и, часами. У реченні особові дієслова є присудками. У розм овном у та худож ньом у стилях мовлення можуть вживатися дієслівні форми третьої особи однини без особових закінчень і суфіксів: біга, зна, доганя.

4 3 4 ^ І. Змініть дієслова за особами в однині та множині. Виділіть особові закінчення.

Пишу, малюю. II. З одним дієсловом (на вибір) у формі 2-ї особи однини складіть і запишіть ре­ чення. Підкресліть дієслово як член речення.

435 І. Прочитайте. Доведіть, що це текст. Визначте його стиль і тип мовлення. Поясніть, що означає вислів «тримати камінь за пазухою».

КАМІНЬ ЗА ПАЗУХОЮ Були собі двоє селян - Молодий і Старий. От запросив Старий селянин Молодого в гості. Прийшов Молодий селянин до сусіда. Правою рукою тисне сусідову руку, вітається, а ліву за пазуху сховав: камінь тримає. Бачить Старий селянин камінь за пазухою в Молодо­ го, та мовчить. Посадив він гостя за стіл... — П р и гощ у тебе медом, - каже Старий селянин. —Але ж тільки звичай у нас такий. Із діжки дорогому гостеві наливають меду в тарілку, і він бере тарілку й несе до рота обома руками. Як совість у гостя чиста - жодна крапля меду не розіллється. Поблід Молодий селянин, та що поробиш - звичай. Налив Старий повну тарілку меду, поставив перед сусідом. Вийняв Молодий селянин ліву руку з пазухи, ледве хотів доторкнутися обома до тарілки, а камінь вислизнув з-під сорочки, упав і розбив тарілку з медом. Ось що буває, коли тримаєш камінь за пазухою (За В. Сухомлинським). II. Випишіть з тексту особові дієслова теперішнього часу. Зазначте в дужках чис­ ло та особу кожного з них. III. Доберіть усно синоніми до виділених дієслів. 166

.......................................................... • ................ 1

Дієслово

4 3 6 І. Прочитайте міні-усмішки, які складаються лише з дієслів. Чи допомагає нагромадження дієслів передати динамізм дії?

МОЯ ЯБЛУНЬКА Побачив. Зрадів. Купив. Приніс. Викопав. Посадив. Полив. Доглядаю. Чекаю. Зацвіла. Милуюся. Достигли. Пригощаю. БАБУСЯ Находилася. Наробилася. Стомилася. Прилягла. Задрімала. Заснула. II. Напишіть міні-усмішку, яка складалася б лише з особових дієслів на одну з таких тем: «Смачна картопелька», «Я посадив», «Святковий пиріг», «Цікава книж­ ка». З'ясуйте, хто з ваших однокласників використав найбільшу кількість дієслів.

4 37 І. Замініть словосполучення одним дієсловом у відповідній особі та числі. Доберіть до цих дієслів іменники й запишіть утворені словосполучення. ЗРАЗОК.

Запускає в друк - друкує; друкує на принтері.

Висловлює прохання, дав пораду, ішов в атаку, зробила зу­ пинку, зробив операцію, сіють заново. II. З двома утвореними словосполученнями складіть і запишіть речення. Підкрес­ літь дієслова як члени речення.

§ 50. НАПИСАННЯ *

НЕ З

ДІЄСЛОВАМИ

Про те, коли не з дієсловами пишемо разом, а коли - окремо

^438 Порівняйте написання виділених слів. Поміркуйте та зробіть висновок, чому ці слова пишемо по-різному.

1. Він не дочув моїх слів. 2. Старенький недочував. Пишемо окремо

3 усіма формами дієслова (крім дієприкметника) не здебільшого пишемо окремо. НАПРИКЛАД: не посіяв, не побачив, не дійшов.

Пишемо резои

Разом пишемо не з дієсловами в таких випадках: якщо слово без не не вживається. НАПРИКЛАД: нехт у­ вати, неволити, незчутися; у префіксі недо-, який означає неповноту, половинчас­ тість дії. НАПРИКЛАД: недовантаж увати (вантажити неповністю), недочувати (погано чути), недосолити, недоплатити. 167

Дієслово

Розріз­ няймо

А

Є дієслова з префіксом до-, перед якими вжито част­ ку не для заперечення дії {не дочув). У таких випад­ ках не з дієсловом пишемо окремо. ПОРІВНЯЙМО: недоїдати - не доїдати (голодувати)

"Зіи

СЖ Г ^ ц - 1 4 X 4

^ Ш гП 7 Г Т г1 / І

слова

(залишати їжу на тарілці)

Із чотирма дієсловами не пишемо разом або окремо залежно від їхнього значення: • нездужати (хворіти) і не здужати (не змогти); • неславити (ганьбити) і не славити (не прославляти); • непокоїтися (турбуватися) і не покоїтися (не бути похованим); • нестямитися (втратити самовладання) і не стя­ митися (не повернутися до свідомості). ОРФОГРАМА Не з дієсловами

439

І. Спишіть речення. Підкресліть і поясніть орфограму «Н е з дієсловами».

1. Смутки і турботи* непокоїли людей ночами і на самоті (Ю. Тис). 2. Як не казав ти правду вчора, то не повірять і сьо­ годні (Д. Б ілоус). 3. Я ненавиджу рабства кайдани (П . Грабовський). 4. Рідна мати моя, ти ночей не доспала (А. М алиш ко). 5. Краще недосолити, ніж пересолити (Нар. творчість).*1 *Турбот а - рос. беспокойство. II. Доберіть антоніми до виділеного слова.

440 Перебудуйте подані речення так, щоб у них заперечувалася відповідна дія. Утворені речення запишіть.

1. Виставу додивилися до кінця. 2. Тарас повернувся додому вчасно. 3. Я вчора дописав листа. 3. Ми славили переможців. 4. Робітники допекли хліб. 5. Мати дошила сорочку. 6. Мене допустили до екзаменів. 441 ЧОМУ ТАК? Поясніть, чому в першому реченні не з дієсловом пишемо ра­ зом, а в другому - окремо.

1. Після купання в холодній морській воді Сергій сильно нездужав. 2. Після роботи в саду дідусь уже не здужав і води принести. 168

Дієслово

4 42 ^ І. Запишіть дієслова у дві колонки залежно від написання з не: 1) разом; 2) окремо. Обґрунтуйте написання.

Не/прийти, не/навидіти, не/дістати, не/здужати (хворіти) не/волити, не/славити (ганьбити), не/славити (не прославляти), не/долюблювати, не/дочувати, не/переоцінити, не/хтувати, не/переживати, не/добачити, не/добачати. II. Поясніть лексичне значення виділених слів. III. Складіть і запишіть речення з одним словом кожної колонки (на вибір). ЗВЕРНІТЬ УВА Л І

Потрібно розрізняти заперечне слово немає (його можна замінити формою нема) і дієслово не має (не володіє, не є власником). ПОРІВНЯЙМО:

Сергійко не м ає книжки. (рос. не имеет книги)

У Сергійка нем ає книжки. (рос. нет книги)

4 43 Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть дієслова як члени ре­ чення. Поясніть написання не з дієсловами.

1. Без хліба (не)має життя. 2. У класі (не)має картин. 3. Учень (не)має книжки. 4. На клумбі (не)має гладіолусів. 5. У портфелі (не)має олівця. 6. Він (не)має завдання. 7. Ранньої осені ще (не)має снігу. 8. У зоопарку (не)має бегемота. 9. Думка (не)має кордонів. 4 4 4 Перебудуйте подані речення так, щоб не з дієсловами писалося окремо, якщо воно написано разом, або разом, якщо воно написано окремо.

1. У дівчинки немає велосипеда. 2. Тато не має вільної хвили­ ни. 3. У вірності немає ціни. 4. Мене познайомили з хлопцем, у якого немає поганих звичок. ^445 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Висловіть свої міркування стосовно такого твердження: «На грубість потрібно відповідати грубістю». Чи вдалося вам або вашим одно­ класникам обійтися без дієслів із часткою не?

4 4 6 І. Спишіть речення, розкриваючи дужки та ставлячи пропущені розділові знаки при звертаннях. Підкресліть та обґрунтуйте орфограму «Не з дієсловами».

1. (Не)бачив я подібної краси, хоч обійшов із краю в край планету (Д. Л уценко). 2. Людей багато, а друзів (не)має (Нар. творчість). 3. На стернях, прислухаючись до перелітних пта­ хів, (не)покоїлися гуси (М . Стельмах). 4. (Не)плач Вкраїнонько (не)плач, (не)надривай сльозою ліри (Т. Севернюк). 5. У чужому оці й порошинку бачить, а в своєму й сучка (не)добачає (Нар. творчість). II. Визначте в першому реченні рід, число, відмінок іменників та прикметників. 169

Дієслово

4 4 7 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть і розіграйте із сусідом по парті діалог (6-8 реплік) за поданою ілюстрацією, використавши не менше трьох дієслів з не.

3. Серебряков.

За сніданком

448 Спишіть прислів’я, вставляючи замість крапок потрібні за змістом дієсло­ ва з довідки. Опишіть життєві ситуації, за яких можуть бути використані чотири з поданих крилатих висловів (на вибір).

З поганої трави доброго сіна не у лісі бути, а дрів не дозріла ягода збирачів довго не сам як здоров’я позбувся; брехня як не то випередить; чого сам не того й іншому не чини; не ... криниці, бо схочеш водиці; не ... ученого їсти хліба печеного. ДОВІДКА. Брудни, наздожене, виходить, бачити, вчи, незчув­ ся, любиш, чекає.

§ 51. ВИД ДІЄСЛОВА Про дієслова доконаного й недоконаного виду, а також про засоби творення видових пар >449

Порівняйте дієслова двох видів. Які з них відповідають на питання що зро­ бити?, а які - що робити? Чому, на вашу думку, ці два види дієслів мають такі назви?

Доконаний вид написати пролетіти збудувати Вид дієслова

170

Недоконаний вид писати летіти будувати

Розрізняють дієслова доконаного і недоконаного виду (рос. совершенного і несовершенного).

к Дієслова доконаного виду Означають дію, завершену в ми­ нулому, або дію із вказівкою на її завершеність у майбутньому. Відповідають на питання що зро­ бити? (що зробив? що зроблю? що зробиться?) списати, списав, спишу, спишеться Видові пери

Дієслово

Дієслова недоконаного виду Означають незавершену дію, без вказівки на її результат у мину­ лому, теперішньому чи в майбут­ ньому. Відповідають на питання що ро­ бити? (що робив? що роблю? що буду робити? що робиться?) писати, писав, пишу, писатиму, пишеться

Дієслова доконаного і недоконаного виду складають видові пари. НАПРИКЛАД: робити - зробити; лишати лишити. Д е я к і д ієс л о в а не м аю ть в и д о ви х п а р , а б у ваю ть т іл ь ­ к и д о к о н ан о го або н ед о к о н ан о го ви д у . НАПРИКЛАД: ходити, мислити (н ед око н ан о го ви ду); натерпітися, насидітися (докон ан ого ви д у).

Окремі видові пари дієслів мають різні основи. НАПРИКЛАД: говорити - сказати, шукати - знайти, ловити - піймати, брати - взяти. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Категорія виду притам анна всім ф орм ам дієслів.

4 50 Прочитайте речення. Доведіть, що в першому з них ужито дієслова лише до­ конаного виду, а в другому - лише недо­ конаного.

1. А ж он каштан упав на стеж­ ку, колючий скинув кожушок (Д. Б ілоус). що робить? 2. Місяць у шибки бризкає, шепче за вікнами сад (Д. Чепур­ (недокон. вид) ний).

що зробив? (докон. вид)

451 І. Запишіть послідовно дієслова у дві колонки: 1) доконаного виду; 2) не­ доконаного виду.

Увібрати, свистіти, дописувати, кинути, одягати, злетіти, за­ йти, діставати, спати, вмитися, ридати, витягти, освітлювати, дарувати, спитати, зносити, довезти, володіти. 171

Дієслово

А

КЛЮЧ. У кожному виписаному слові підкресліть другу букву. З підкреслених букв прочитаєте приказку. II. З одним словом кожної колонки складіть і запишіть речення.

4 5 2 ї І. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Один з вас має виписати фразеологізми з дієсло­ вами доконаного виду, а інший - з дієсловами недоконаного виду. Зіставте свої записи.

Кинути якір, брати на буксир, кинутися в атаку, змотувати вудки, носа не показувати, повісити носа, народитися в сорочці, розв’язати язика, переливати з пустого в порожнє, давати жару, каламутити воду. кІІ. Усно поясніть значення виписаних фразеологізмів. За потреби скористайтеся фразеологічним словником.

Творения

Форма недоконаного виду дієслів вважається основ­ ною, оскільки від неї твориться доконаний вид. ТВОРЕННЯ ДІЄСЛІВ ДОКОНАНОГО ВИДУ Приклади

Засіб творення префікс

зел еніт и - позеленіт и, лет іт и - злет іт и

суфікс

см и к а т и - см и кн ут и , зігр іват и - зігр іт и

наголос

ви носи т и - виносит и, р о зр іза т и - р о зр іза т и

чергування звуків

перевозит и - перевезт и, за ч іп а т и - зачепит и, наголош уват и - наголосит и

453 Визначте усно вид поданих дієслів. Назвіть засоби творення дієслів до­ конаного виду в кожній парі слів.

Розвивати - розвинути, прикрашати - прикрасити, склйкати - скликати, споруджуємо - спорудимо, розкидати - розкидати, зупинятися - зупинитися, вивершувати - вивершити, копати скопати. 4 5 4 Утворіть від поданих дієслів недоконаного виду дієслова доконаного виду, використовуючи префікси або суфікси. Запишіть видові пари, виділіть суфікси й префікси, якими різняться дієслова кожної пари. ЗРАЗОК.

Кидати - кинути.

Чесати, пекти, малювати, пиляти, терти, їхати, носити, роз­ вивати, ступати, прибувати, розписувати, лишати, звикати. 17 2

.............................................................................................................

Дієслово

4 5 5 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. У яких речен­ нях сполучник / з’єднує однорідні члени речення, а в якому - частини складного речення? Підкресліть граматичні основи.

1. Орбіту літа дописав листок і ліг на стежку що прямує в осінь (М . Боровко). 2. Хтось бабине літо розвісив на ґанку і по­ саг для осені тче (М . Боровко). 3. Осіння пошта вчора принесла осінній лист що ходить без конверта (Є. Гуцало). 4. Засипають поля облітає гілля і садами по жовтому листі їде осінь в багровім намисті (В. Сосюра). 5. А листя ніжно падало в траву шукало там і затишку й спочинку (Л. Завіщ ана). II. Над кожним дієсловом скорочено надпишіть його вид (докон., недокон.). III. Обґрунтуйте написання виділених слів.

§ 52. ПЕРЕХІДНІ ТА НЕПЕРЕХІДНІ ДІЄСЛОВА Про дієслова, які означають дію, спрямовану на якийсь предмет, та про особливості вживання цих слів ПРИГАДАЙМ О. На які питання відповідають іменники в знахідному відмінку? ■ ^456 Порівняйте дієслова в колонках. Які з них вимагають при собі іменника в знахідному відмінку без прийменника? Зробіть висновок про особливості пере­ хідних дієслів. Чому їх так називають?

Перехідні дієслова нести квіти бачити дорогу зустріти друга

ГТорвхідні

Неперехідні дієслова прийти з квітами ходити дорогою зустрітися в школі

Дієслова бувають перехідними або неперехідними. Перехідні дієслова означають дію, яка спрямована на будь-який предмет. Вони вимагають при собі іменника або займенника в знахідному відмінку без прийменника. Від перехідних дієслів можна поста­ вити питання - кого? що? НАПРИКЛАД: щ о?

1

п о с ія т и

~ і

жито ^Зн.в.)

1

сл ухає

кого? і

його

^Зн.в.)

173

Дієслово

Напоре-

Ä

Неперехідні дієслова означають дію, яка не переходить на інший предмет (означають стан, рух, положення в просторі). Вони не вимагають при собі іменника або займенника у формі знахідного відмінка без прийменника. НАПРИКЛАД: шелестить, плавати, червоніє. До неперехідних також належать дієслова із суфіксом -ся(-сь): вітатися, сміятись.

457 І. Доберіть до дієслів (якщо можливо) іменники в знахідному відмінку без прийменника. Утворіть з кожної пари слів словосполучення і запишіть за зразком. Перехідними чи неперехідними є дієслова у ваших словосполученнях? щ о?

І * Косити сіно. Перевірити, сидіти, розповідати, зеленіти.

ЗРАЗОК.

II. З одним утвореним словосполученням (на вибір) складіть і запишіть речення з однорідними членами.

458 ЧОМУ ТАК? Поясніть, чому дієслова першої групи вважаємо перехідними, а другої - неперехідними.

1. Побудувати, любити. 2. Ходити, зітхати. 459

Запишіть послідовно слова у дві колонки: 1) перехідні; 2) неперехідні.

Зволікати, тікати, списати, іржати, пізнавати, знітитися, ку­ патися, ознаменувати, злітати, вносити, любитися, одягнутися, гасити, рипіти, з ’єднати, зшити, оніміти, думати. КЛЮЧ. Підкресліть у кожному слові другу букву. З підкреслених букв прочитаєте продовження прислів’я «У лиху годину ......

460 І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Поясніть вивчені орфограми й пунктограми.

1. На білу гречку впали роси, в(е,и)селі бджоли одгули, за­ мовкло поле стоголосе в обіймах* золотої мли (М . Рильський). 2. На сонячних лісових гор(б,п)ках соло(д,т)ко пахло нагрітою стиглою полуницею, і теплий віт(е,и)рець здував з козельців шовковий пух (О. Донченко). 3. Колише радо яблуня у кроні тепло з(е,и)мне в долонях-п(е,и)люстках (М . Боровко).*I. * Обійми - рос. объятия. II. Над кожним дієсловом скорочено надпишіть, перехідне воно чи неперехідне (перех., неперех.). Обґрунтуйте свою відповідь. 174

к Іменник уР.а.

Дієслово

При перехідних дієсловах іменник може вживатися й у формі родового відм інка. Це буває, якщо: а) перед дієсл о в о м є за п е р е ч н а ч а с т к а не: не прочитав книж ки, не помітив п о м и л к и , не чути пісень; б) д ія п ер ех о д и ть не н а весь п р ед м ет, а н а я к у с ь ч а с ­ ти н у . ПОРІВНЯЙМО:

Іменник у Р. в. зачерпнув води (частину, а не всю); випити молока (частину, а не все) 461

Іменник у Зн. в. вилив воду (усю, яка була); випити молоко (усе, яке було в пакеті)

І. Прочитайте. Поясніть відмінність у значенні словосполучень кожної пари.

Насипати каші - насипати кашу; купити крупи - купити крупу; випити соку - випити сік; дістати хліба - дістати хліб. II. Із словосполученнями однієї з пар (на вибір) складіть і запишіть речення.

462 Перебудуйте словосполучення, додаючи до дієслів заперечну частку не. Чи зміниться при цьому форма іменника? Запишіть словосполучення, усно ви­ значте відмінки іменників. ЗРАЗОК. Пояснив правило - не пояснив правила.

Пришив ґудзик, виконав доручення, віддав наказ, переписав вправу, робить зарядку, читав повість. Д е я к і п ер е х ід н і д ієс л о в а за л е ж н о від к о н т е к с т у м о ­ ж у т ь у ж и в а т и с я я к н еп е р е х ід н і. ПОРІВНЯЙМО:

Речення з перехідними дієсловами

Речення з перехідними дієсловами, вжитими як неперехідні

Андрій читає книжку. 3 п’яти років Андрій читає. Аліна вишиває серветку. Аліна гарно вишиває.

' 463

Складіть і запишіть по два речення з поданими дієсловами так, щоб в одному випадку дієслово було перехідним, а в іншому вживалося як неперехідне.

Читати, співати, малювати. 175

Дієслово

А

§ 53. ЧАСИ ДІЄСЛОВА Про дієслова минулого, теперішнього та майбутнього часу, а також про вживання одного часу замість іншого *4 6 4

З ’ясуйте, у якому реченні йдеться про дію, що відбувається в момент повідомлення про неї, у якому - до моменту повідомлення, а в якому - після повідомлення. Зробіть висновок про роль часових форм дієслова в мові.

1. Срібне павутиння л ітає в повітрі, снує свою дивну пряжу над перелазами ( І. Ц ю па). 2. П овернули ся гуси додому, принесли з моря краплю солону (Г. Чубач). 3. Ніжність до полів і до діб­ ров ж итим е у серці до загину (Р. К от ик). .Чваї

Д ієсл о в а м о ж у т ь м а т и ф ор м у теперіш нього, м инулого або м айбутнього ч асу . ПОРІВНЯЙМО: Т еперіш ній час

М и н ул и й час

М ай б утн ій час

(рос. настоящее (рос. прошедшее (рос. будущее время) время) время) співаю, слухаєш, співав, слухав, співатиму, слуха­ чекає чекав тимеш, чекатиму 465 І. Спишіть речення, замінюючи неозначену форму дієслова особовим діє­ словом у формі теперішнього, минулого чи майбутнього часу. Обґрунтуйте вибір часової форми. 1. Лиш на ранок вгам ували ся грізні хвилі, (влягтися) на спо­

чин вітер (Б. Комар). 2. Човни поминули поросле очеретом гир­ ло, (випливти) на морське чистоводдя і, нап’явши вітрила, (попростувати) попід лівим берегом ( Б . Комар). 3. (Писнути) десь спросоння синичка, і знову довкола запанувала тиша (Б. Ко­ м ар). 4. Зайду в траву і (лягти) горілиць*... (Д. Л уценко). 5. При березі тихім вода пробігала, у діток про літо купальне (питати) (П . М овчан ).*I. *Горілиць - рос. навзничь. II. Виконайте письмово синтаксичний розбір останнього речення. III. Доберіть синоніми до виділених слів.

466 І. Розгляньте таблицю «Часи дієслова». Розкажіть про дієслова кожного часу: а) як змінюються; б) якого виду бувають; в) на які питання відповідають. Наведіть приклади. II. Складіть і запишіть три речення з дієсловами минулого, теперішнього та май­ бутнього часу. Підкресліть ці дієслова як члени речення, визначте їхній вид, чис­ ло, особу (якщо є). 176

к

Дієслово

ЧАСИ ДІЄСЛОВА Час Минулий

Якого виду буває дієслово За чим змінюється доконаного, недоконаного за числами, родами (в однині)

Теперішній недоконаного Майбутній доконаного, недоконаного 467

за числами, особами за числами, особами

І. Прочитайте текст. Яким у тексті зображено кобзаря Остапа Вересая?

ОСТАП ВЕРЕСАЙ Під гучні оплески в супроводі своєї дружини та композитора Миколи Ли­ сенка з ’явився Остап Вересай, кремез­ ний, літніх років чоловік. На ньому була приношена свитина, дебелі, майже до самих колін ялові чоботи й блакитні шаровари та смушкова шапка, з якою він не розлучався навіть улітку. Чемно уклонившись шановному товариству, Остап Вересай присів на рипкий стільчик, витер спітніле облич­ чя, взяв з рук дружини свою вірну супутницю - кобзу, підладнав на ній струни і пробіг пальцями. Віртуозний* програш одразу ж відтворив в уяві присутніх картину розгніваної морської стихії... (За В. Скуратівським). * В ір т уозний -

високомайстёрний.

II. Перебудуйте усно текст так, ніби дія відбувається зараз і ви є безпосередніми свідками виступу відомого кобзаря. Для цього замініть дієслова минулого часу дієсловами теперішнього часу.

468 ЧОМУ ТАК? Поміркуйте, чому дієслово доконаного виду не може мати форму теперішнього часу. Для цього пригадайте, у чому особливість дієслів доконаного виду. Стиліс­ тичні

Зі стилістичною метою може вживатися один час

особли­ вост і

Щоб наблизити до слухача події, надати розповіді біль­ шої виразності, уживають теперіш ній час зам ість мину­ лого. НАПРИКЛАД: П риходж у я вчора додому і бачу диво. Близьке м айбутнє передають формами теперіш нього або минулого часу, підкреслюючи впевненість у тому, що дія обов’язково відбудеться. НАПРИКЛАД: В ід ’їж ­ джаю через годину.

зам ість інш ого.

177

Дієслово

А

469 І. Перекладіть речення українською мовою і запишіть. Підкресліть дієсло­ ва теперішнього часу, які позначають минулі або майбутні події. З якою метою один час ужито замість іншого? 1. Сегодня я встал поздно; пр и хож у к колодцу - никого уже

нет (М . Лермонтов). 2. Прощай, любимый город, уходим завтра в море (А. Чуркин). II. Порівняйте вимову і написання виділених слів в обох мовах.

Л\ 470

І. Поміркуйте, що потрібно зробити для того, щоб зміст поданих речень співвідносився з минулим або майбутнім часом.

1. Сьогодні день дощовий. 2. Дмитро - учень музичної шко­ ли. 3. Трава на лузі зелена. II. Чи можна речення Собака - друг людини доповнити дієсловом був або буде? Відповідь обґрунтуйте. ^471 Напишіть твір-розповідь (6-8 речень) у художньому стилі на одну із запро­ понованих тем: «Пролісок пробив листочок торішній», «Щокою неба скочувались зорі». Розповідь ведіть про минулі події, але використайте декілька дієслів у формі теперішнього часу з метою наближення минулих подій до читача.

472 І. Прочитайте розповідь про морського ворона. Розкажіть, що вас най­ більше вразило. Визначте тему й мікротеми прочитаного. МОРСЬКИЙ ВОРОН Крим - єдине місце в нашій країні, де є масове гніздування чубатого баклана. Зовнішність у нього досить похмура. За чорне оперення та хижацьку вдачу пта­ ха ще називають морським вороном. Баклани ніколи не полюють поодин­ ці, їх давнім звичаєм стали колективні облавні полювання. Оточать птахи табу­ нець риби і женуть до берега. Завжди дотримуються виробленого тисячоліттями правила: пірнають за рибою по черзі, щоб косяк не міг втекти. Іноді той чи інший баклан так захопиться полю­ ванням, що зовсім забуває про своє водопроникне оперення. Бі­ долаха підмокає так сильно, що злетіти не може, до берега до­ бирається плавом. Допливе, вибереться на сонечко, розгорне крила і так стоїть, перо сушить. У Китаї, Японії, Угорщині приручених бакланів використову­ ють у нелегкій праці рибалки (За Л. Згуровською). II. Випишіть дієслова з тексту в дві колонки: 1) теперішній час; 2) майбутній час. За виписаними дієсловами усно перекажіть прочитане. 178

Дієслово

к КУЛЬТУРА МОАЛЄИИЯ НАГОЛОШУЙТЕ ПРАВИЛЬНО1. Нести - несемо, несете, несла, неслй, нестйму. Везти - веземо, везете, везла, везлй, везтйму. Вестй - ведемо, ведете, вела, велй, вестйму. Бігти - біжите, біжимо. Стояти - стоїте, стоїмо.

§ 54. ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС Про особливості творення та змінювання дієслів теперішнього часу, а також про правопис -ться, -шся в кінці дієслів 1473 Прочитайте. У якому реченні дієслова означають конкретну дію, яка від­ бувається в момент мовлення, а в якому - дію невизначеної тривалості, яка відбу­ вається постійно? Зробіть висновок про різновиди значень форм теперішнього часу.

1. Гарбузи в ’ю ться поміж картоплею, спи наю ться на вишні, перелазять через тин (Є. Гуцало). 2. Усе м іняється, оновлю ється, рветься, усе в нові на світі форми переходить (П . Тичина). Змінювання

Дієслова у формі теперішнього часу завжди недоконаного виду і можуть змінюватися за числам и й особами.

ЗМІНЮВАННЯ ДІЄСЛІВ ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ Особа 1-ша 2-га 3-тя

Однина читаю, пишу стою, кричу читаєш, пишеш стоїш, кричиш читає, пише стоїть, кричить

Множина читаємо, пишемо стоїмо, кричимо читаєте, пишете стоїте, кричите читають, пишуть стоять, кричать

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

У 1-й особі м н о ж и н и в кінці дієслів виступає о: ходимо, говоримо, пишемо. Ф орм и без кінцевого о (ходим, говорим, пишем) допуска­ ються л и ш е в поезії та в розм овном у стилі. 179

Дієслово

Творення

А

Форми теперішнього часу творимо ВІД ДІЄСЛІВ недоконаного виду шляхом додавання до основи слова особових закінчень.

474 * ЧОМУ ТАК? Поясніть, чому від дієслів першої групи не можна утворити дієслова у формі теперішнього часу, а від другої - можна. 1. Намалювати, пересйдіти. 2. Малювати, сидіти. 475 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. І. Один з вас має утворити й записати від поданих дієслів форми теперішнього часу 1-ї особи однини, а другий - 2-ї особи однини. Підкресліть бук­ ви на позначення звуків, які прочергувалися. Стерегти, берегти, пекти, просити, хотіти, в’язати, сидіти, ходити.

[г] , [3] - [ж] [к], [т] - [ч]

[X],

[ с \ -

[ш]

[д] - [дж]

II. Одне з утворених дієслів (на вибір) змініть за особами в однині та множині. Виділіть особові закінчення.

476 І. Прочитайте текст. Визначте його тему та доберіть заголовок. Обґрунтуйте поділ тексту на абзаци. У світі є бібліотека, що не має меж. Кожна країна в цій бібліотеці має свої полички. Але матеріали, розміщені на них, не паперові, а електронні. Тобто зберігаються вони в пам’яті комп’ю­ терів, розташованих у всіх країнах сві­ ту. І, як ви вже здогадалися, зветься така бібліотека Інтернетом. Отримати матеріали з будь-якого питання в цій мережі дуже просто. Як і в звичайній бібліотеці, беремо каталог, але не книжок і журналів, а каталог інформаційних ресурсів Інтернету - сайтів. Якщо за допомогою каталогів ви не можете знайти потрібний сайт, звертайтеся до «помічників» - пошукових систем, що теж містяться безпосередньо в мережі. Сформулювавши їм запит у вигляді вислову з ключових слів або у вигляді речення, ви отри­ маєте перелік назв та адреси сайтів з питань, які вас цікавлять (За Б. Березіничем). II. Випишіть особові дієслова теперішнього часу. Зазначте в дужках біля кожного з них особу, число, перехідність/неперехідність. Виділіть особові закінчення. III. За виписаними словами усно перекажіть прочитане. 180

к Правопис

Дієслово

Дієслова на -ться пишемо зі знаком м’якшення, а дієслова на -шся - без знака м’якшення. ПОРІВНЯЙМО: Пиш емо

сміється борешся

Вим овляєм о

[ см’ійец':а ]

[бдреис':а\

477 І. Спишіть, вставляючи замість крапок, де це потрібно, знак м’якшення. Виділіть суфікси й закінчення. Обґрунтуйте орфограми. Розбігаєш..ся, насміхаєш..ся, плещет..ся, усмі­ хаєтеся, відштовхуєш..ся, с те л и т..с я , р о з г а н я є т е ­ ся , валит..ся, граєш..ся, хвалит..ся, розгойдуєш..ся, чіпляєт..ся, набираєтеся, дивуєш..ся.

смі\єиі\ся борються

II. Виділені слова запишіть фонетичною транскрипцією й розберіть за будовою.

478 ^ Складіть і запишіть невеликий твір у публіцистичному стилі на тему «Скарби рідного краю», використовуючи дієслова у формі 2-ї особи однини тепе­ рішнього часу. За потреби скористайтеся лексичним матеріалом, поданим у до­ відці. ДОВІДКА. Гордишся, усвідомлюєш, знаєш , бачиш, радієш, розумієш , відчуваєш , спостерігаєш, вивчаєш , надієшся, м и л у ­ єшся, збагачуєшся, розвиваєш ся.

479 І. Спишіть прислів’я, замінюючи неозначену форму дієслова, що в дуж­ ках, формою теперішнього часу. Усно визначте час, число, особу дієслів. Пояс­ ніть, як утворено форми теперішнього часу. Нужда (вчити) людину, лозина - дитину; добра слава дома (лежати), а лиха по доріжці (бігти); двоє (сваритися) - третій (радіти); хай ми (мовчати), проте вчинки (радіти); хату руки (держати). II. Поясніть значення крилатих висловів. Складіть усно та розіграйте за особами діалог (5-7 реплік), використавши одне або декілька з поданих прислів’їв.

§ 55. МИНУЛИЙ ЧАС Про зм іню вання дієслів у формі минулого часу, а також про особливості їхнього творення >480

Розгляньте зразки творення дієслів минулого часу. Які суфікси використа­ но? На основі спостереження розкажіть про особливості творення форм минуло­ го часу.

Ходити -» ходив, ходила, ходило, ходили. Будувати -> будував, будувала, будувало, будували. 181

Дієслово

Творення

А

Форми дієслів минулого часу творимо від основи інфінітива за допомогою суфікса -л-, який у чоло­ вічому роді змінився на -в. НАПРИКЛАД: співати співав, співала, співало, співали. В окремих односкладових дієсловах з основою ін­ фінітива на приголосний суфікс -в- зникає. НАПРИКЛАД: нести - ніс, несла; везти - віз, везла. Суфікс -ну- під час творення форм минулого часу також може зникати. НАПРИКЛАД: мерзнут и - мерз, мерзла, мерзло, мерзли.

Паралельні форти

Д е я к і д ієсл ова м а ю ть ф іксо м

зів'яв Змінювання

і

-ну- і без зів’янув.

паралельні форми

нього. НАПРИКЛАД:

сох

і

-

із с у ­

сохнув;

Дієслова минулого часу змінюємо лише за числами, а в однині - ще й за родами. За особами дієслова минулого часу не змінюємо. НАПРИКЛАД: Ч. р. читав писав

Однина Ж. р. С. р. читала читало писала писало

Множина читали писали

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Н а осо бу у ф ор м ах минулого часу може вказувати особовий займ ен­ ник. НАПРИКЛАД: 1. Я розповів цікаву історію. 2. Він розповів цікаву історію. 3. Ти розповів цікаву історію.

481 І. Утворіть від дієслів усі можливі форми минулого часу й запишіть. Виді­ літь суфікси. ЗРАЗОК.

Мріяти - мріяв, мріяла, мріяло, мріяли.

Жити, пекти, принестй, приносити, підвезтй, підвозити. кІІ. Прочитайте вголос утворені дієслова, правильно їх наголошуючи. За потреби скористайтеся орфоепічним словником.

482 І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть дієслова у формі ми­ нулого часу як члени речення. 1. А дощ змивав із ос(е,и)ні рум(’)яна (Л . Демидю к). 2. Вітер згинав д(е,и)рева, вив провулками, громом перекочувався по небу (Ю. Тис). 3. Руді дощі зб(е,и)ралися за лісом, як штурмо­ вий ударний батальйон (М . Боровко). 4. Ранок народивсь у ро­ 182

к

Дієслово

сах, у зелених буйнощах л(е,и)вад (О. Гончар). 5. На віях хмар застиг осінній дощик (М . Боровко). 6. Сонце сльозою упало за хмару (М . Боровко). II. У виділених дієсловах позначте суфікси, усно визначте число та рід (в однині). Яке із цих дієслів утратило суфікс -ну-?

483 І. Утворіть від кожного інфінітива і запишіть паралельні форми дієслів ми­ нулого часу у формі чоловічого роду однини. Яка з паралельних форм є більш уживаною? ЗРАЗОК.

Звикнут и - звик, звикнув.

Одягнути, пожовкнути, мерзнути, бліднути, тиснути, щезнути, гаснути, замовкнути. II. З двома утвореними дієсловами складіть і запишіть речення.

484 ) І. Прочитайте текст уголос, намагаючись інтонацією передати спокій, та­ ємничість, захоплення тощо. Розкажіть, як починається дощ, що першим дає про нього знати. Якою стає природа після дощ у? ДОЩ Ви чули, як наближається рівний і тихий дощ? О так сидиш у хаті, м ати одчинила вікно, і знадвору повіває свіж істю , а ти слухаєш... Десь далеко, в невідомому світі, зачи­

нається ш ум... І то ще не шум, а шепотіння землі, шерхіт сухої

Ю. Півень. Дощ 183

Дієслово

А

трави, шелест пожовклого листя. Ти прислухаєшся: невже бага­ то спав і тобі шумить у голові? Ні, це вже садом іде неквапливий шум, іде до вікна і шумить у стіну - рівно, густо, заспокійливо, і пахне тихим дощем і тихими снами... Ти сидиш заколисаний, а слух гострий - чуєш, як скрипить мокре дерево. Стихло муркотіння під вікном. Шум одійшов за хату... С тріпнувся, глянув у вікно: немає вже дощу. І сонця немає, десь за хмарами. Але небо, димчасто-сіре, просвічується, воно підрожевлене захмарним вогнем, воно розсіває кремове світло. Від того світла блищать краплини дощу на мокрих стеблах (За В. Близнецем). N. Знайдіть у виділених реченнях приклади вживання дієслів одного часу замість іншого. Чи надає цей художній засіб емоційно-експресивного забарвлення, ви­ разності й невимушеності оповіді? III. Випишіть три дієслова у формі минулого часу (на вибір). Розкажіть, як вони утворені, та визначте їхні граматичні ознаки. Виконайте завдання одного з варіантів (на вибір). ВАРІАНТ А. Напишіть твір-мініатюру (5-7 речень) на тему «А за вікнами плаче дощ». Використайте дієслова-синоніми у формі минулого часу, що означають ви­ падання дощу. За потреби скористайтеся довідкою. ВАРІАНТ Б. Складіть і запишіть 5 речень, об'єднаних темою «Весь світ у кра­ пельці дощу». Використайте дієслова-синоніми у формі минулого часу, що озна­ чають випадання дощу. За потреби скористайтеся довідкою.

ДОВІДКА. Ш уміти, дзвеніти, іти, капати, періщити, сіятися, мрячити, мжичити, накрапати, крапотіти, лити, стукати, ринути, шурхотіти.

§ 56. МАЙБУТНІЙ ЧАС Про три форми дієслів майбутнього часу, про особливості їхнього творення та змінювання ^486 Прочитайте. Знайдіть дієслова у формі майбутнього часу. Чи можна в них визначити число й особу? Чи можна змінити за особами виділене дієслово? На основі спостереження розкажіть про змінювання дієслів майбутнього часу.

1. Із слів борщу не звариш . 2. Укусить і губи сховає. 3. Що посієш, те й пожнеш. 4. Язик до Києва доведе. Форми

184

Майбутній час дієслова може виражатися в трьох фор­ мах: простій, складній та складеній.

Дієслово

к Як твориться

Приклади

Проста

Від дієслів доконаного виду за допо­ могою особових закінчень, які до­ даємо до основи інфінітива

донест и - донесу, донесеш , донесе, донесем о, донесет е, донесут ь

Складна

Від дієслів недоконаного виду за до­ помогою суфікса -м - та особових за­ кінчень, які додаємо до всього інфі­ нітива

берегт им у, берегт им еш , берегт име, берегт им ем о

Форма

Складена Від дієслів недоконаного виду за до­ помогою дієслова бут и, яке приєд­ нуємо до інфінітива та змінюємо за особами й числами

б уд у їхат и , будеш їхат и , б уд ем о їхат и , будет е їх а т и

487 ЧОМУ ТАК? Поясніть, чому від першого дієслова можна утворити лише просту форму майбутнього часу, а від другого - складну і складену. Узяти, брати. 488 І. Визначте вид дієслів. Від дієслів доконаного виду утворіть просту фор­ му майбутнього часу, а від дієслів недоконаного - складну та складену форми. Запишіть. ЗРАЗОК. Учити (недокон.) - учитиму, буду вчити. Розказати, розказувати, обточити, обточувати, контролюва­ ти, ростити, виростити, визначати, визначатися. II. Розберіть за будовою слова, які ви утворили від виділених дієслів.

Змінювання

Дієслова у формі майбутнього часу змінюються за особами й числам и. НАПРИКЛАД: Особа

Проста форма Однина

123-

Множина

ша поор|ю пооріемо! гапоорЦЦ поорете! тяпоорЕ поорють

Складна форма Однина

Множина

оратим^] оратимеш] оратимЕ

оратим(емо| оратимете! оратим{утьі

Складена форма Особа 123-

Однина

Множина

шабуду орати будемо орати га будеш орати будете орати тя буде орати будуть орати 185

Дієслово

А

489 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розподіліть між собою групи слів. Утворіть особові дієслова у формі майбутнього часу та змініть ці дієслова за особами в однині й множині. Виділіть закінчення. Перевірте один в одного правильність виконання. 1. Шкодувати, пошкодувати. 2. Відчиняти, повідчиняти. .-4 9 0

Перекладіть і запишіть дієслова українською мовою. Доберіть до кож­ ного з них складну форму майбутнього часу. У дужках зазначте особу дієслова.

Буду петь - буду співати, співатиму (1-иіа). Будешь рассказывать, будет спать, будем купаться, будете искать, будут печь, будете просить, будешь рисовать. ЗРАЗОК.

II. З одним дієсловом у складній формі та з одним дієсловом у складеній формі складіть і запишіть по одному реченню.

491 ^ Спишіть речення, ставлячи дієслова, що в дужках, у відповідній формі майбутнього часу. Виділіть у цих дієсловах суфікси та закінчення. Усно визначте особу та число. 1. Місто само (перетворювати) себе, (шукати) іншу нову якусь досконалість* (О. Гончар). 2. Ми любим квіти дарувати, й коли (настати) слушний** час - все те, що хочемо сказати, букетик (висловити) за нас (Д. Білоус). 3. Гроза (нарвати) волошок в небі синіх і, сплівши із таких квіток вінок, твоє чоло (прикрасити), Україно, в вінок з небесних синіх волошок (Є. Гуцало). 4. Вічно (світити) над неозорим степом гаряче сонце, і вічно (колихатися) на щедрій землі під погожим вітром бронзові колоски (Д. Ткач). *Досконалий - рос. совершённый. **Слушний - рос. удобный, подходящий. 492 Складіть і запишіть за мотивами картини Є. Лещенка «Підемо під квіта­ ми, полетимо над квітами» три речення з дієсловами у формі майбутнього часу.

Є. Лещенко. Підемо під квітами, полетимо над квітами 186

Дієслово

493 Спишіть речення, замінюючи дієслова минулого часу дієсловами у формі майбутнього часу. Підкресліть граматичні основи. Д есь д а л е к о в Ч о р н о м у я р у ш у м іл и в е с н я н і вод и , і той ш у м був із я к и м о с ь особли ви м сер д и ти м с и ч а н н я м , н іб и ті води з а ­ л и в а л и в е л и ч езн е к о с т р и щ е , щ о н ія к не х о тіл о за с н у ти (Г. Тю­

т ю н н и к).

§ 57. ДІЄСЛОВА І ТА II ДІЄВІДМІН Про дві дієвідміни дієслів, особливості дієвідм іню вання та про написання е (є ), иСі) в особових за кін чен н ях ПРИГАДАЙМО. Щ о т а к е з а к ін ч е н н я ?

Дієвід­ міни

Д іє сл о в а те п ер іш н ь о го т а м ай б у тн ьо го ч ас у (к р ім с к л а ­ д ен о ї ф о р м и ) за х а р а к т е р о м з а к ін ч е н ь п о д іл я ю т ь н а дві дієвідм іни (рос. спряжение) - п ер ш у й д р у гу .

Ідювід-

Д о І дієвідм іни н а л е ж а т ь д ієс л о в а, я к і в 3-й особі м но­ ж и ни м аю ть з а к ін ч е н н я -уть (-ю ть). НАПРИКЛАД: ведут ь,

мінв

чит ают ь, пиш ут ь. Идієвід­ міна

Д о I I дієвідм іни н а л е ж а т ь д ієс л о в а , я к і в 3-й особі м нож ини м аю ть з а к ін ч е н н я -а т ь (-ять). НАПРИКЛАД:

ст оят ь, кричат ь, леж ать. ЗРАЗКИ ДІЄВІДМІНЮВАННЯ В ТЕПЕРІШНЬОМУ ЧАСІ Особа

І дієвідміна Однина

1-ша 2-га 3-тя

Множина

II дієвідміна Однина

ідЕ чую] ідемо чуємо бачу ідеш] чуєш] ідете! чуєте! бачиш ідуть чують бачить ідВ чує]

Идювідмінв

Множина

клею бачимо клеїш бачите клеїть бачать

клеїмо клеїте клеять

О кр ем у гр у п у с т а н о в л я т ь д ієс л о в а бут и, дат и, їст и т а д ієс л о в а з основою н а -віст и (розповісти, відповіст и т а ін .). В они в ід р ізн я ю т ь с я св о їм и ф о р м ам и від ін ш и х д ієс л ів . НАПРИКЛАД:

187

Дієслово

Г

Особа

Однина

Множина 9

1-ша 2-га

дам даси

3-тя

дасть їсть відповість дадуть їдять відповідять

їм їси

відповім відповісй

дамо дасте

їмо їсте

відповімо відповісте

9

Від дієслова бути, вживається тільки форма є. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ1 .

У 2-й особі однини дієслова дати, їсти, відповісти мають форму даси, їси, відповіси (без кінцевого ш). 494 Запишіть послідовно дієслова у дві ко­ лонки: 1) І дієвідміна; 2) II дієвідміна. Освітлює, злазить, спалює, колядує, місить, вдарять, зволікаєш, дарують, кидає, дивиться, утихомирює, остері­ гається, колишуть, зіскочать, умієш.

Буми 0,и

У закінченнях дієслів у формі 2-ї й 3-ї особи однини та 1-ї й 2-ї особи множини пишемо: • букву е (є ), якщо це дієслово І дієвідміни; • букву иСІ), якщо це дієслово II дієвідміни. ПОРІВНЯЙМО:

Є

І дієвідміна пишеш працюємо пишемо працюєш пишете працюєте

И

II дієвідміна любиш стоїш любимо стоїмо любите стоїте

ОРФОГРАМА *I.

Букви е (є ) , иСі) в особових закінченнях дієслів 495 І. Прочитайте слова, а потім запишіть їх під диктовку вчителя. Написане уважно звірте з надрукованим. Виділіть особові закінчення дієслів. Ходимо, несемо, везете, бачите, біжите, клеїмо, пишете, чи­ таємо, дістаєшся, гоїмо, усміхається, квітуєте, пишаєшся, за­ прошуємо, переносимо, відроджується, просите. II. Підкресліть та обґрунтуйте орфограму «Букви е(є), и(і) в особових закінченнях дієслів». 188

Дієслово

>496

І. Спишіть, уставляючи замість крапок пропущену букву в(є) або и(і). О б­ ґрунтуйте написання. Правильність виконання перевірте за орфографічним словником.

Мар..те, лет..те, вантаж..ш, тягн..ш, колиш..мо, перебор..те, ірж..мо, крич..те, ЖЄН..МО, кле..те, МЄЛ..МО, регоч..те, притули­ мо, майстру..ш, город..мо, перепрошу..мо, рознос..мо, раді..ш, полет. .МО. II. Виділене слово змініть за особами в однині й множині.

497 І. Запишіть прислів’я, замінюючи дієслова, що в дужках, відповідною осо­ бовою формою теперішнього чи майбутнього часу. Підкресліть орфограми в осо­ бових закінченнях дієслів. Поясніть значення прислів’їв. 1. Від своєї тіні не (сховатися). 2. Кожний цвіт на своєму стеб­ лі (розпускатися). 3. П ’ять днів ти (робити), а два (відпочивати). 4. Кожен звір своєї стежини (триматися). 5. Думай не думай, а ви­ ще себе не (пригнути). 6. І каші ми не (хотіти), і по воду не (піти). II. Підкресліть члени речення та визначте частини мови в другому прислів’ї. ^498 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Розкажіть, чи доводилося вам бути свідком життєвої ситу­ ації, за якої можна було б використати вислів «/ каші ми не хочемо, і по воду не підемо». Чи можна з людьми, яких характеризує це прислів’я, мати важливу справу? ЗВЕРНІТЬ УВАГУ1 . У д ієсл овах II дієвідміни після гу б н и х приголосних у кінці основи в 1-й особі однини й 3-й особі множини з’являється [л ']. НАПРИКЛАД: лови т и - л о в л ю -, т опит и - т оплю \ лом ит и - лом лю .

499 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Один з вас має виписати дієслова І дієвідміни, а другий - II дієвідміни. Доберіть до своїх дієслів і запишіть форми 1-ї, 2-ї та 3-ї осіб однини теперішнього часу. Перевірте один в одного правильність виконання. Любити, терпіти, писати, колихати. ,> 5 0 0 Запишіть словосполучення українською мовою. За потреби скористайте­ ся перекладним словником. Порівняйте вимову й написання дієслів в обох мовах.

Работаем вместе, стоишь рядом, пишешь красиво, хотим учиться, говоришь тихо, посеем пшеницу, громко кричим. 501 Уявіть себе письменником-фантастом. Розкажіть, яким буде ваше місто (село) чи школа через сто років. Використовуйте дієслова у формі майбутнього часу.

189

Дієслово

А

КУЛЬТУРА М О М РИ Н Я

НЕПРАВИЛЬНО

ПРАВИЛЬНО

Людина являється другом природи

Людина є другом природи

§ 58. СПОСОБИ ДІЄСЛІВ. ДІЄСЛОВА ДІЙСНОГО Й УМОВНОГО СПОСОБІВ Про три способи дієслова, особливості їхнього творення та вживання в мовленні * 5 0 2 > Порівняйте слова трьох колонок. У дієсловах якої з них можна визначити час - теперішній, минулий чи майбутній? Чи дієслова всіх колонок можна змінити за числами?

Д ій сн и й спосіб

Н аказови й спосіб

У м овн и й спосіб

достигає зацвітуть

напиши розгляньмо

повернувся б підняв би

Способи

В українській мові, як і в російській, дієслова може­ мо вживати в трьох способах (рос. наклонениях): дійсному, умовному, наказовому.

Дійсний спосіб

Дієслова дійсного способу (рос. изъявительного на­ клонения) означають реальну дію, яка відбулася, від­ бувається чи відбуватиметься, і відповідають на пи­ тання що робить? що буде робити? що робив? що зробив? що зробить? НАПРИКЛАД: Знов на землю упало листя і на травах заш ерхли роси (М. Боровко). Лише дієслова дійсного способу мають форми тепе­ ріш нього, м инулого та м айбутнього часу.

Умовний спосіб

Дієслова ум овного способу (рос. условного наклоне­ ния) означають дію не реальну, а тільки бажану або можливу за певних умов і відповідають на питання що робив би? що зробив би? НАПРИКЛАД: Хотів би я садом шуміти над сном безтурботним твоїм (В. Сосюра). Дієслова умовного способу змінюються за числам и і родам и (в однині).

190

к Нвквэовий <^юсіб

Дієслово

Дієслова наказового способу (рос. повелительного на­ клонения) виражають прохання, побажання, наказ, пораду, заклик до виконання дії та відповідають на питання що роби? що зроби? що зробімо? тощо. НАПРИКЛАД: Х одім о в ліс осінній як на свято, ходім на карнавал в осінній ліс (Є. Гуцало). Дієслова наказового способу змінюються за числами й особами.

503 Запишіть послідовно дієслова в три колонки: 1) дійсного способу; 2) умов­ ного способу; 3) наказового способу. Усміхнись, скочується, внесіть, понесли б, організовується, дочитаймо, даруватимуть, остудила б, спілкуймося, кажи, освіт­ люється, вносить, відчинив би, вмикайте, днювали б, дарували, тьмянів би, дивіться. КЛЮЧ. Підкресліть у кожному слові другу букву. З підкреслених букв прочитаєте прислів’я, другою частиною якого є «... а зима намолотом».

504 І. Прочитайте виразно усмішку за особами. Знайдіть дієслова та визначте їхній спосіб. Чи дієслова всіх трьох способів використано автором?

ДОПИТЛИВИЙ си н - Чуєш, тату, - син питає, - що таке хамелеон? - Відчепися, я не знаю, - каже Филимон. - Чуєш, тату, ще спитаю. Що таке аукціон? - Відчепися, я не знаю, - злиться Филимон. Мати сердиться на хлопця: - Ну чого ти пристаєш? Батьку навіть у неділю відпочити не даєш. - Не кричи, - говорить батько. - Я люблю балакать з ним. Хай пита, чого не знає, а то виросте дурним. П. Глазовий

191

Дієслово

А

II. Поясніть лексичні значення виділених слів та складіть з ними речення. Яке із слів є багатозначним?

Творення

Дієслова умовного способу творяться додаванням до форм минулого часу частки би (б ). При цьому після голосного вживаємо б, а після приголосного - би. п о р ів н я й м о : співав би, співала б, співали б.

Правопис

Частку би (б ) з дієсловами пишемо окремо.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У реченні частка би слова. НАПРИКЛАД:

(б) може стояти після будь-якого повнозначного Коли б рибалки р озчаровувал и сь при кожній невдачі, давно б вони п ер ев ел и сь на світі (Ю. Збанацький).

505 Перекладіть українською мовою і запишіть. Порівняйте творення форми умовного способу дієслова в обох мовах. Обґрунтуйте орфограму «Частка би (б) з дієсловами умовного способу».

Сходил бы, сходила бы, сходили бы, написал бы, написала бы, написало бы, написали бы, вернул бы, вернула бы, изучал бы, изучали бы. 506

І. Прочитайте прислів’я, поясніть їхнє значення.

1. Якби міг, у ложці води втопив би. 2. Якби знав, де впадеш, соломки підстелив би. 3. Косити б косив, та коли б хто косу но­ сив. 4. Співала б риба, коли б голос був. 5. Якби та якби, то ви­ росли б у роті гриби. 6. Він би робив, та в нього рукава болять. II. Випишіть дієслова умовного способу, зазначте в дужках їхній рід, число. Не забудьте виписувати разом з дієсловами й частку би (б). У 507

ПОСЛІЛКУЙТЄСЯ. Поясніть, як ви розумієте прислів’я «Була б охота, піде на лад усяка робота».

508 Спишіть речення, замінюючи неозначену форму дієслова, що в дужках, особовими дієсловами у формі умовного способу. Поясніть написання частки би (б) з дієсловами.

1. (Бути) більше часу, Сергійко (прочитати) книжку. 2. Якби не дощ, Марина (піти) до лісу. 3. Рибалка (попливти), якби не вітер. 4. Гарно як довкола! (Бути) так завжди. 5. Маринка (пра­ цювати) до вечора, та почав здійматися вітер. 6. Коли тепло (прийти), гарні в садку (зацвісти) матіоли. л\ 509 Чи мають дієслова умовного способу категорію часу й особи? Відповідь обґрунтуйте.

192

Дієслово

510 І. Прочитайте. Доведіть, що це текст. Визначте його тему й основну думку. Якими якостями наділений дідусь? Що він умів робити? Кому допомагав?

ДІДУСЬ Скільки пам’ятає Сашко, дідусь був завжди в праці. Або копає город, або ко­ сить, або колоду теше, або тин переплі­ тає. Розповідали односельчани - Сашко не раз чув: навіть у фронтових окопах, як забрали дідуся ще за царя в солдати, і там не міг усидіти без діла. У години за­ тишшя видовбував з дерева ложки... Допомагав дідусь не лише своїй чис­ ленній родині. За поміччю до нього зверталося майже все село. Тому засклить вікно, тому вставить до грабель зубок, тому сапу нагострить, тому замінить у діж ці клепку... І він нікому не відмовляв, хіба що ледарям та гультяям... (За Б. Комарем). II. Випишіть дієслова, що означають процеси праці. Визначте особу дієслів. Одне з дієслів у формі теперішнього або майбутнього часу (на вибір) змініть за особа­ ми в однині й множині та запишіть. III. За виписаними дієсловами стисло перекажіть прочитане. Переказ запишіть.

§ 59. ДІЄСЛОВА НАКАЗОВОГО СПОСОБУ Про особливості творення дієслів наказового способу та про вживання одного способу дієслова в значенні іншого ПРИГАДАЙМ О. Які речення називають спонукальними?

<511

Прочитайте дієслова. Поміркуйте, яке з цих дієслів має цікаву особли­ вість - уживається в мові лише у формі наказового способу.

Доганяй, відбігай, стривай, перелазь, почекай. Фории

Дієслово в наказовому способі має різні форми. ФОРМИ ДІЄСЛІВ НАКАЗОВОГО СПОСОБУ Особа Однина 1-ша 2-га кричи], пробачЩ 3-тя

хай кричить, хай пробачить

Множина кричімої пробачімо кричіть], пробачте хай кричать, хай пробачать 193

Дієслово

Творення

А

Дієслова наказового способу 1-ї та 2 -ї особи творимо від основи теперіш нього часу за двома зразками: • за д опом огою за к ін ч е н ь -и, -імо, -іть. НАПРИКЛАД: пиш(ц\ пиийм б. пиийтьі: за допомогою нульового закінчення та закінчень -мо, -те. НАПРИКЛАД тримайП , тримаймо1, тримайт^. Дієслова наказового способу 3 -ї особи однини та мно­ жини творим о описово - за допомогою спонукальної частки хай (н ехай ), яку додаємо до форм 3-ї особи однини та множини дієслів теперішнього або майбут­ нього часу. НАПРИКЛАД: хай пише, хай пишуть, нехай прибіжить, нехай прибіжать.

512 ЧОМУ ТАК? Поясніть, чому дієслова першої групи вважаємо формами діє­ слів дійсного способу, а другої - наказового.

1. Кричимо, пйшемо, носимо. 2. Кричімо, пишімо, носімо. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! В українській мові, на відміну від російської, ф орм и наказового сп осо­ бу не утворю єм о за д опом огою частки давайт е. ПОРІВНЯЙМО:

513

РОСІЙСЬКОЮ

УКРАЇНСЬКОЮ

д ава й петь д ава й те говорить

сп івай м о говорімо, говорім

пусть (пускай) поют

нехай (хай) співаю ть

спой-ка

заспівай -но

Запишіть речення українською мовою. Підкресліть граматичні основи.

1. Давайте наденем лыжные костюмы и пойдем на прогулку. 2. Споемте, друзья! 3. Давайте прочитаем хорошо и выразительно. 4. Пусть говорят о твоих достижениях*. 5. Давайте напишем сочинение вместе. 6. Поезжай-ка ты домой! *Д ост иж ения

-

укр.

досягнення.

5 14 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. Уявіть, що ви з друзями граєтеся на спортивному май­ данчику. У цій ситуації часто доводиться користуватися дієсловами в наказовій формі. Вимовте подані словосполучення, замінивши неозначену форму дієслова формою наказового способу.

Кидати м’яч, грати у вибивного, бігти до воріт, доганяти один одного, відпочивати дві хвилини, іти швидше, триматися міцно, робити колесо, бігти наввипередки, стрибати вище, подати обруч. 194

Дієслово

5 1 5 І. Прочитайте прислів’я, поясніть їхнє значення. Які норми народної мора­ лі в них відображено?

Не копай іншому яму, бо сам туди впадеш; вчи дитину не штурханцями, а хорошими слівцями; не називай сяким, бо ста­ неш таким; з добрим дружись, а лихих бережись; уміймо виба­ чати ворогам нашим; друга шукай, а знайдеш - тримай; не кажи гоп, поки не перескочиш. II. Випишіть дієслова наказового способу, визначте їхню особу та число. 5 1 6 І. Утворіть від поданих дієслів усі можливі форми дієслів наказового спо­ собу. Запишіть слова, виділіть закінчення. ЗРАЗОК. Читаю - читаЩмоі читайСІ читащЩ, хай чита (єі, хай читфотЦ.

Телефоную, роздивляюся, перемагаю, лечу. II. З трьома утвореними формами одного з дієслів (на вибір) складіть і запишіть речення. 5 1 7 І. Запишіть настанови для юнацтва у формі спонукальних речень, замі­ нюючи для цього подані в дужках неозначені форми дієслова формами наказово­ го способу. Підкресліть і обґрунтуйте орфограму «не з дієсловами». Поясніть, як ви розумієте кожну настанову. ЗРАЗОК. ( Берегти )

таємниці.

-

Бережи таємниці.

НАСТАНОВИ ДЛЯ ЮНАЦТВА 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.

Щодня (говорити) приємне трьом різним людям. (Не скупитися) на «дякую» і «будь ласка». (Ставитися) до всіх так, як хочеш, щоб ставилися до тебе. Ніколи нічого (не робити) у гніві. (Визнавати) свої помилки. (Не братися) одразу за все. (Знаходити) нових друзів, та (не нехтувати) старими. Ніколи (не обманювати). (Уміти) ввічливо відмовитися.

II. Сформулюйте у формі спонукальних речень і запишіть дві власні поради, яких, на вашу думку, мають дотримуватися шестикласники.

Буква ь

Знак м’якшення в дієсловах наказового способу в кінці слова та складу вживаємо тільки після букв на позначення м’яких приголосних [д'], [т'], [з'], [с'], [ц'], [л'], [н']. НАПРИКЛАД: полізь, виходьте, погляньмо. АЛЕ: ріж, постав, повірте. 195

Дієслово

А

ОРФОГРАМА

Знак м’якшення в дієсловах наказового способу 518 Перекладіть українською мовою і запишіть. Підкресліть і поясніть орфо­ граму «Знак м'якшення в дієсловах наказового способу».

Ешь, извини, позови, стань, посмотри, отрежь, насыпьте, делайте, выходите, посмотрите, посоветуйте, почисть, оставь, извините, взвесьте, замажь, не лезь, проверь, ляг, умножь. 519 I. Прочитайте веселі поради. Чому саме таку форму оповіді використав письменник? Чи поводите ви себе так, як радить автор?

ЯК ПОВОДИТИСЯ В КІНО Моя перша порада*: як тільки ви зайшли до кінозалу, негайно сядьте. Бажано на своє місце. Тоді зніміть шапку, скиньте пальто чи плащ і покладіть на спинку стільця, що попереду вас. Якщо товариш чи товаришка безцеремонно почне лягати на ваш одяг, зробіть йому (їй) зауваження. Бажано голосно. У кінозалі завжди треба розмовляти дуже голосно, бо інакше вас не почують.

Роздягнувшись і добре вмостившись, лізьте до кишені. Своєї. Діставайте бутерброд (хліб із сиром чи ковбасою) і їжте. Добре до ковбаси з хлібом іде часник. Отож не забудьте прихопити із со­ бою один-два зубчики. Коли ви не взяли бутерброда, то жуйте кекс, облизуйте морозиво або лузайте насіння. Соняшникове. Як тільки на екрані з ’являться титри, починайте читати. Теж голосно. Бажано так, щоб вас чули аж в останньому ряду. Читай­ те назву фільму, чиєї студії цей фільм, читайте, хто які ролі грає, 196

к

Дієслово

потім коментуйте всі події, що відбуваються на екрані (За О. Чор­ ногузом ). *Порада - рос. совет. II. Випишіть дієслова наказового способу. Під­ кресліть та обґрунтуйте орфограму «Знак м ’якшення в дієсловах наказового способу».

520 Виконайте завдання одного із запропо­ нованих варіантів (на вибір). ВАРІАНТ А. Складіть і запишіть п'ять речень про необхідність дбайливого ставлення до природи, використавши дієслова наказового способу ВАРІАНТ Б. Складіть і запишіть невеликий текст (5-7 речень) на тему «Людина і природа». Використайте в тексті не менше трьох дієслів наказового способу

Стилістичні особливості

ШШШі Т. Яблонська. На лісовій галявині

Дієслова одного способу можуть уживатися в значенні іншого. < Для пом’якшення тону наказу, прохання в значен­ ні н а к а зо в о го способу виступають форми у м о в н о го способу або д ій с н о го . НАПРИКЛАД: Чи не продали б ви, чоловіче, т ієї ялинки? (М. Коцюбинський). У значенні д ій с н о го й у м о в н о го може вживати­ ся н а к а зо в и й спосіб. НАПРИКЛАД: Д ругі бігають, кричать, а ти сиди, пряди, вечеряти подай... (Панас Мирний). Для висловлення наказу, прохання в категорич­ ній формі у значенні н а к а з о в о ї форми вживаємо ін ф ін іт и в . НАПРИКЛАД: Слухат и команду!

521 Прочитайте речення. Визначте дієслова наказового способу У яких випад­ ках категоричність мовлення пом’якшено, а в яких - посилено?

1. Обміряли б норми та повідомили б, хто переміг у цьому змаганні (О. Гончар). 2. Ви лягли б, мамо, спочити (П анас М ир­ ний). 3. Королева Веселості плеснула в долоні і гукнула: «Спати всім, спати! До завтрашнього дня спати!» (В. Ш евчук). 4. Пере­ могу не віддавати (О. Кост енко). 5. Ти прочитаєш це оповідання і перекажеш його зміст (О. Кост енко). 6. «Справді, хлопці, за­ йшли б ви в хату, погрілись», - сказав він (О .Гончар). 7. «Разом з населенням рухатися далі на німецькі окопи. Жодного пострі­ лу» ( О. Довженко ). 197

Дієслово

А

522 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. Уявіть, що вам потрібно в одному випадку висловити прохання категорично, а в іншому - пом’якшеним тоном. Запишіть кожне речення двічі: спочатку замінюючи дієслова наказового способу умовним (для пом’якшення наказу), а потім - неозначеною формою (для посилення категоричності наказу).

1. Відпустіть дітей додому. 2. «їдь!» - сказав офіцер. 3. Купи кілограм цукру. 4. «Зачиніть двері», - сказав охоронець. 5. Іди працюй.

§ 60. БЕЗОСОБОВІ ДІЄСЛОВА Про особливості дієслів, які означають дію без вказівки на особу, та про їхню роль у мові ПРИГАДАЙМ О. З чого складається граматична основа речення? Чи бувають ре­ чення з одним головним членом? ^523 Прочитайте речення. Поміркуйте, чи можна пов’язати дії, позначені під­ кресленими дієсловами, з певними виконавцями. Чи можуть у таких реченнях бути підмети?

1. Вечоріло, зелені поля бралися туманом, а діброви - сизою синню ( М. Стельмах). 2. Хотілося додому повернутись... (Д. Луценко). 3. Човна прибило до якогось півострова, порослого очере­ том і травою (Г. Тютюнник). Безособові дієслова

Дієслова, що означають дію без вказівки на діяча (особу чи предмет), називають безособовим и.

Л ексичне

Безособові дієслова о зн а ч аю ть : явища природи (світ ає, підмерзає, розвидня­ ється, смеркає); стихійні явища (замело, вигоріло, вимерзло); фізичний і психічний стан людини (трусить, нудить, не хочеться); • уявлення про долю людини, буття, існування (не судилося, щастить, минулося).

ЛТСГ?\7ППгі

Гоаш кпичні ознаки

Безособові дієслова не з м ін ю ю ть с я за особами, числами, родами. Вони м а ю т ь ф о р м у 3-ї особи од­ нини теперішнього і майбутнього часу та форми середнього роду однини минулого часу.

Синтаксична роль

У реченнях безособові дієслова виступають у ролі п р и су д к а . Підмета в таких реченнях не буває.

198

Дієслово

> 524

І. Перекладіть речення українською мовою і запишіть. У яких з них без­ особові дієслова означають явища природи, а в яких - фізичний і психічний стан людини?

1. Больного знобило всю ночь. 2. Дедушке не спится. 3. За ночь подморозило. 4. В лесу легко дышится. 5. Веет весенней свежестью. 6. Речку затянуло* ледком. *Затянуло - укр. затягнуло. II. Порівняйте вимову й написання виділених слів в українській і російській мовах. III. Підкресліть головні та другорядні члени речення. Чому в цих реченнях немає підмета? ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Деякі особові дієслова можуть набувати безособового значення.

ПОРІВНЯЙМО: Сполучення з особовим дієсловом

Сполучення з особовим дієсловом у безособовому значенні

пахне хліб т ем ніє м оре м орозит ь холодильник

пахне хлібом т ем ніє в хат і м ене м орозит ь

525 І. Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть головні члени речення. Які з них виражені безособовими дієсловами, а які - особовими в безособовому значенні?

1. Пахло свіжими яблуками сосновою стружкою і березовим дьогтем (В. К учер). 2. Дрімається. У лісі гуде свище блискає (С. Васильченко). 3. Навкруги посутеніло потемніло після сліпучої спеки (О. Гончар). 4. Зранку захмарило і довго сіяло на землю холодну дрібну мжу (Г. Тютюнник). 5. Довкола мене гриміло ревло клекотіло, мов у котлі ( І . Франко). 6. Хомі й за вухом не свербить (Л. Глібов). II. Виконайте письмово синтаксичний розбір першого речення.

526 Перебудуйте подані речення так, щоб дієслова в них набули безособово­ го значення. У ролі якого члена речення виступатимуть при цьому слова, що були підметами? Речення запишіть, підкресліть граматичні основи.

ЗРАЗОК. У садку пахли свіжі яблука. - У садку пахло свіжими

яблуками. 1. Звечора всі вулиці засипало листя. 2. Вітер розніс насіння. 3. З моря повіяв холодок. 4. У садку запахла свіжоскошена тра­ ва. 5. Тепло війнуло в розчинене вікно. 6. Уже третій день іде 199

Дієслово

А

дощ. 7. Пісок позаносив молоді посадки. 8. Грім струсонув зем­ лю. 9. Я не хочу кави. 527 Складіть і запишіть по два речення з кожним дієсловом так, щоб в одно­ му випадку воно було особовим, а в іншому - в безособовому значенні. Пахне, тьмяніє, мрячить. Виконайте завдання одного з варіантів. ВАРІАНТ А. Складіть і запишіть текст-опис за картиною (5-7 речень), викорис­ тавши безособові дієслова, що означають явища природи, стихійні явища.

ВАРІАНТ Б. Складіть і запишіть 4 -5 речень за картиною, використавши безосо­ бові дієслова, що означають явища природи, стихійні явища.

кульгур* мовлення ПРАВИЛЬНО заспіваймо думки збігаються брати участь брати до уваги вимкнути світло класти руку на плече класти дітей спати завдавати шкоду зволікати з роботою повідомляти, оповіщати 200

НЕПРАВИЛЬНО давайте заспіваємо думки співпадають приймати участь приймати до уваги виключити світло ложити руку на плече ложити дітей спати приносити шкоду затягувати роботу давати знати

к

Дієслово

§ 61. СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ДІЄСЛІВ Про те, як творимо дієслова, та про особливості їхнього розбору за будовою ПРИГАДАЙМ О. Які є способи словотвору?

»■

^529 Розгляньте зразки творення дієслів. На основі спостереження зробіть ви­ сновок, якими способами творимо дієслова.

за+бігати <- бігати жарт+ува-ти <— жарт по+легш+и-ти <— легший

Похйн/ Похідні дієслова найчастіше творимо від основ діє­ дієслова

слів, іменників, прикметників, числівників, рідше - від займенників, прислівників, вигуків.

Способи творення

Дієслова творимо трьома способами: • префіксальним: летіти —> долетіти, друкуват и -» надрукуват и, холонути -> охолонути, глянути -> виглянути, кинути —> вкинути', • суфіксальним: обід —> обідати, літо -> літ уват и, білий —> біліти, білити, як —> якат и, охолодити -» охолоджувати; префіксально-суфіксальним: земля —> заземлити, смисл -> осмислити, закон —> узаконити, хапати —> охопити.

530

Виконайте письмово словотвірний розбір дієслів.

ЗРАЗОК.

Заволодіти <— володіти (префіксальний спосіб).

Дійти, червоніти, мандрувати, відшукати, відшукувати, збу­ дувати, переписати, переписувати. 531 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Оберіть одне з дієслів. Утворіть від свого слова префіксальним способом якнайбільше нових дієслів і запишіть. Хто з вас утворив найбільше слів? Носити, ділити. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Російським дієслівним суфіксам -ова-, -ева-, -ива-, -ьіва-, -ст вова-, -ирова- відповідає український суфікс РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ -ува - (-ю ва-). Російськом у преф іксу зим бват ь зим уват и из- (ис-) відповідає український пре­ изм енит ь змінит и фікс ви-, рідше - З- (С-). 201

Дієслово

"5 3 2

Перекладіть і запишіть слова українською мовою, за потреби скористав­ шись перекладним словником. Виділіть суфікси і префікси. Порівняйте викорис­ тані суфікси і префікси в словах обох мов.

Торговать, танцевать, протягивать, угадывать, учительствовать, фантазировать, раздумывать, изготовлять, измерять, исправлять, исключать, испортить, возвышать, вздрагивать. 533 Утворіть від поданих слів і запишіть дієслова, використавши один із су­ фіксів: -а-(-я-), -и-, -ува-(-юва-). Суфікси виділіть.

Зелений -> зелен Т ти. Адреса, фотограф, обід, червоний, сідло, весло, ніч, салют, слабий, загадка, стріла, щастя. ЗРАЗОК.

534

І. Від поданих слів утворіть і запишіть дієслова за допомогою префікса

з- (зі-,с-). Обґрунтуйте написання. Чи змінюватиметься при цьому вид дієслова? Ходити, писати, шити, губити, топтати, кидати, ховати, фан­ тазувати, єднати, сипати, чистити, брати, вести, косити, штовх­ нути, їсти, юрмитися, хотіти, куштувати, танцювати, грати. II. З двома перехідними дієсловами складіть і запишіть два речення: перше - з однорідними членами, друге - із звертанням.

і

5 35 Утворіть усі можливі форми умовного, дійсного та наказового способів поданих дієслів. Виділіть формотворчі суфікси.

Дзвеніти, допомогти. 536 Прочитайте записані парами слова. Поміркуйте, з якою метою в українській мові вживають паралельні форми дієслів з префіксами у- і в-. Складіть і запишіть два речення із словами однієї пари (на вибір).

ввійти - увійти вкрила - укрила вт ихає - ут ихає

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 202

вміємо - уміємо вчитися - учитися всміхатися - усміхатися

Розбір дієслова як частини мови Послідовність розбору Частина мови. Початкова форма (інфінітив). Вид (доконаний, недоконаний). Перехідне чи неперехідне. Спосіб (дійсний, умовний, наказовий). Час (для дієслів дійсного способу). Особа (для теперішнього і майбутнього часу). Рід (для минулого часу в однині). Число.

к

Дієслово

10. Дієвідміна (І, II). 11. Синтаксична роль. Зразок усного розбору Вишивала мама татові сорочку, вибирала нитки ясні, мов живі (Л. Завіщана). Виш ивала - дієслово, початкова форма - вишивати, недоконаний вид, перехідне, дійсний спосіб, минулий час, жіночий рід, однина, І дієвідміна, у реченні - присудок. Зразок письмового розбору Вишивала - дієсл., п. ф. вишивати, недокон. вид, перех., дійсн. спосіб, мин. час, ж. р., одн., І дієвідм., присудок. 537 Прочитайте речення. Випишіть дієслова, розберіть їх усно як частину мови. Розбір трьох з них запишіть. 1. Послухаймо вечір, послухаймо зірку, що закотилась у твої долоні (Н . Грач). 2. У вікно знадвору насторожено дивився тем­ ний осінній вечір (О. Донченко). 3. Заглядає ніч у вічі, в чорнім небі світять зорі (М . Рильський). 4. Намалюй мені ніч, коли падають зорі (М . П ет ренко).

§ 62. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ «ДІЄСЛОВО» 538 І. Прочитайте текст, визначте його стиль і тип мовлення. Назвіть тему тексту. З яким почуттям розповідає хлопчик про свого тата? ТАТО Є в мене тато, мама й менша сестра Оксана... У тата стільки сили й терпіння, що їх вистачило б, як каже мама, на двох або й на всіх трьох. Він іще встигає й порибалити, і з ’їздити на полювання, і в театр чи на стадіон піти, і мої до­ машні завдання щодня перевірити. Правда, я не раз переконував його позбутися хоча б цього, останнього, свого клопоту. Адже в мене, як і в нього, немає двійок. Та він чомусь не слухається. Дивує мене інше. Що б не зробив я чи Оксана - або надумаємо тільки зроби­ ти, - він неодмінно догадається. Чи то його мисливську рушни­ цю зі стіни зніму, чи спінінга покручу, чи навіть тоді, як скажу, що йду в бібліотеку, а насправді на ковзанку збираюся гайнути. - Я, - каже, - по ваших очах усе бачу. Мене не обдурите! 203

Дієслово

Г. Шабатура. Родина І як він може все по очах бачити, коли в них нічогісінько не вид­ но? Ми з Оксаною вже не раз заглядали одне одному в очі і в дзер­ кало дивилися - тоді, як шкоду зробимо. Ну й що ж, очі як очі. Ні, по очах нічого ми не могли вгадати. Але ж тато якось від­ гадує!.. (Б. Комар). Завдання до тексту. 1. Усно перекажіть прочитане від 1-ї особи, передаючи інтонацією почуття опо­ відача. 2. Випишіть дієслова в неозначеній формі, розберіть їх за будовою. Визначте спосіб творення похідних дієслів. 3. Випишіть два дієслова у формі умовного способу, змініть їх за родами та числами. 4. Випишіть не менше трьох дієслів (на вибір) у формі теперішнього часу. Визнач­ те їхній вид, особу, число. 5. Випишіть два дієслова у формі майбутнього часу (на вибір). Доберіть до них усі можливі особові форми. 6. Знайдіть і обґрунтуйте орфограми «Не з дієсловами», «Букви е(є), и(і) в особових закінченнях дієслів», « Частка би (б) з дієсловами умовного способу».

539 І. Прочитайте. Пригадайте прислів’я, за допомогою яких можна було б висловити основну думку запропонованих текстів. Поясніть, як ви розумієте ска­ зане бабусею в першому тексті та чому тато (другий текст) поставив сина там, де хлопчик міг усе бачити. 1. Якось поверталася я зі школи й побачила на дорозі бабусю, яка не могла підняти відро з водою. Я їй допомогла, а вона ска­ зала: «Спасибі твоєму батькові» (3. Васильцова). 204

к

Дієслово

2. Хулігани чіплялися до жінки й ображали її. Неподалік проходив батько із сином-першокласником. Він поставив сина збоку і сказав: «Нікуди не йди, чекай*. А сам пішов утихо­ мирювати розбишак. Була бійка. Батько все ж розправився з негідниками. А малюк стояв і плакав. Він усе бачив (П . Біло­ усе нко ). II. Знайдіть у текстах дієслова та запишіть їх у дві колонки: 1) перехідні; 2) непе­ рехідні. Біля кожного дієслова скорочено напишіть його вид. ^540 Напишіть невеликий твір-розповідь у художньому стилі на одну із запро­ понованих тем: «Моя родина», «Найдорожча у світі людина», «Мама і тато два сонця крилатих». Уведіть у структуру тексту речення з безособовим дієсловом та спонукальне речення. Використайте прислів'я про тата й маму. За потреби скористайтеся довідкою.

М ат и одною рукою б’є, а другою гладить; шануй батька й неньку - буде тобі все гладенько; за науку цілуй батька й матір в руку; які мама й татко, таке й дитятко; який кущ - т ака й хворостина, який батько - т ака й дитина; нема того краму, щоб купит и маму; молитва матері з дна моря рят ує. ДО ВІДКА.

541

САМООЦІНКА. Продовжте усно фрази.

1. Під час вивчення теми «Дієслово* я дізнався (дізналася) багато нового. Наприклад, як... 2. Найлегшим під час опрацювання матеріалу для мене було... 3. Свої знання з теми я б оцінив (оцінила) на...

к ул ьтур * МО0ЛРИИЯ

ШР

Часто помилково кажуть «Я вибачаюся». Так казати не мож­ на, бо виходить, що людина вибачає саму себе. Правильно: вибачте, пробачте, я перепрошую. Так само не можна казати: «За ці слова треба вибачатися». Правильно: «За ці слова треба просити вибачення». * * *

Дієслово являтися має такі значення: приходити куди-не­ будь; появлятися, показуватися десь; ставати наявним. Тому не можна казати: «Старостою нашого класу являється Когутенко». Правильно: «Старостою нашого класу є Когутенко»; «Парк є окрасою нашого міста». 205

Дієслово

А * * *

К о л и йдеться про те, що хтось уносить плату за щось, то вжи­ ваємо синоніми оплачувати або платити за. Наприклад: оплачу­ вати проїзд, платити за проїзд. НЕправильно: оплачувати за проїзд.

Готуємося до тематичного оціню вання Виконайте тестові завдання. Перевірте виконання за допомогою відповідей у додатках

1. Дієсловом є кожне слово в рядку А косити, косовиця, косять Б рятувати, допомагати, порятунок В стрибати, ходьба, бігти Г кричати, кричу, кричать 2. До одного виду належать усі дієслова в рядку А описати, виходити, їсти Б розмовляти, малювати, оберігати В штовхнути, прочитати, творити Г рубати, бачити, відстояти 3. До І дієвідміни належать усі дієслова в рядку А поважають, здобувають, працюють Б стоять, радять, бродять В звіряють, організовують, вчать Г скачуть, біжать, читають 4. Знак м’якшення на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка А радяться, кин..тє, поведеш..ся Б виріж..те, сходят..ся, веселит..ся В красуєтеся, сміют..ся, стан..те Г УЧІТ..СЯ, ЇД..МО, бореш..ся 5. Одного способу є всі дієслова в рядку А гукаємо, гукаймо, прийшов Б пишімо, повірмо, киньте В писав би, пишіть, пишемо Г летіло, летить, летіть 6. Перекладіть речення українською мовою і запишіть. 1. Пусть торжествует вечный мир на земле! 2. Давайте жить дружно. 206

Д'есло&о

3. П р и н е с и -к а тьі водьі. 4. П о е зж а й -к а тьі дом ой . З А П И Т А Н Н Я І З А В Д А Н Н Я Д Л Я С А М О П Е Р Е В ІР К И 1. Яку частину мови називаю ть д іє сл о в о м ? Назвіть ф орми дієслова. 2. Поясніть відмінність між дієсловам и доконаного й недоконаного виду. Наведіть приклади. 3. Які дієслова називаю ть б е зо со б о ви м и ? Наведіть приклади речень з безособовим и дієсловами. 4. Що таке неозначена ф орм а дієслова (інф інітив)? Наведіть приклади. Чим є кінцева частинка -т и в інфінітиві? 5. Поясніть, як творимо дієслова умовного й наказового способів. Чи мо­ жуть дієслова одного способу вживатися в значенні інш ого? Наведіть прик­ лади. 6. Що вираж ає категорія часу д ієсл ів? Д ієслова яких способів не маю ть ф орм ч а с у ? 7. Які дієслова належ ать до І дієвідміни, а які - до II? В особових закін­ ченнях дієслів якої дієвідміни пиш ем о и(і), а якої - е(є) ? 8. Назвіть три способи творення дієслів. Наведіть приклади.

/7р о ек г

У я в іт ь , щ о у ч н я м ваш ого к л а с у д о р у ­ ч и л и о р га н ізу в а т и й п ровести тел егр у «Граматичний брейн-ринг» на тем у «Дієслово». Ч ас д л я п ід го то в к и - 1 ти ж д е н ь . В и зн ач те р е ж и с е р с ь к у гр у п у , в е д у ч и х , ек сп ер тів м о в о зн ав ц ів , д в і-тр и к о м а н д и гр а в ц ів . О бов’я з к и режисерської групи : р о зр о б к а п р а в и л гр и , п ід го то в к а о го л о ш е н н я про гр у , о б л а ш т у в а н н я сту д ії, п ід ­ го то в к а м у зи ч н и х п ау з (х в и л и н о к -ц ік а в и н о к ), в и го то в ­ л е н н я д и п л о м ів тощ о. О бов’я з к и експертів-мовознавців', п ід го то в к а п а к е т а за в д а н ь д л я у ч а с н и к ів гри (2 5 - 3 0 за п и т а н ь ), в и зн а ч е н н я п р а в и л ь н о с т і від п о в ід ей у ході гр и . Обов’я з к и гравців: добре оп рац ю вати тем у «Д ієслово». П р о в ед іть гр у у в іл ь н и й від у р о к ів ч ас. З а п р о с іт ь г л я ­ д а ч ів (у ч и те л ів , к л ас н о го к е р ів н и к а , д и р е к то р а ш к о л и , б а т ь к ів , у ч н ів п а р а л е л ь н и х к л а с ів ).

207

/ А

©

#

с т

о р і н к *

ЦІКАВО ЗНАТИ Ч И ІС Н У Ю Т Ь М О В И Б Е З Д ІЄ С Л ІВ ? У всіх мовах Східної та Південно-Східної Азії - китайській, в’єтнамській, бірманській, тайській, лаоській і багатьох інших - прикметники неможливо відрізнити від дієслів. Там значно простіше сказати «листя зеленіє», ніж «зе­ лене листя». Без іменників і дієслів немає жодної мови. Це вперше помітив і описав у книзі «Мова» французький учений Жорж Вандрієс. Не існує також мов без числівників, займенників, прислівників, сполучників (3 посібника).

І ТАКЇ БУВАЄ диво Д И В Н Е Є в мові дієслова, які здатні керувати аж шістьма іменниками водночас! Це абсолютний рекорд. Ось ці дієслова: везти, вивезти, відвезти, завезти, звес­ ти, навезти, надвезти, перевезти, підвезти, повезти, возити, відвозити, завозити, звозити, навозити, надвозити, перевозити, підвозити. Самотньо розташувалися дієслова, які не керують жодним іменником. Таких дієслів у сучасній українській мові небагато: розвидняється, світає, вечоріє, смеркає тощо. їх нарекли безособовими. Спробуйте сконструювати висловлення із шістьма іменниками, яких вимагає одне дієслово. НАПРИКЛАД:

І

Л;

Андрій привезе ззе внучк\ внучку бабусі машиною з міста в село.

Л

і НА ДОЗВІЛЛІ

Прочитайте вірш. Про яку цікаву особливість дієслів в українській мові в ньому йдеться? Де, скажи, існує в світі мова У пестливій формі дієслова? Де іще від матінки-матусі Ти почуєш: «Спатоньки-спатусі»? Хоч у нас і кажуть, що невістка Буцімто чужа у хаті кістка,

Та недавно ув одній господі Чув таке я, що повірить годі: Каже до невістоньки свекруня: «Ти вже хочеш їстоньки, Віруню?». Та, їй-право, незбагненна мова, Лагідно-чарівно-загадкова. Д. Білоус

УСМІХНІМОСЬ - Скажи, Петрику, який це буде час, коли скажемо: я миюся, ти миєшся, він миється, - запитав учитель. - Неділя, Миколо Петровичу! - відповів учень.

Тіо&тореиия В> кінці року

т ш ш н я V шщ Року § 63. МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ. ЕЛЕМЕНТИ СТИЛІСТИКИ 542 І. Прочитайте текст. Визначте тематичні речення та ключові слова. Дайте відповідь на запитання, сформульоване в заголовку. ЧОГО ЯБЛУКА СТАЛИ КИСЛІ? Мишкові й Дмитрикові захотілося чужих яблук. Гарячого липневого дня вони перелізли через низький тин саду. Вилізли на гіллясту яблуню та й їдять. Яблука ще не доспіли, але хлоп­ чикам вони здалися солодкими.

Коли це в сад непомітно прийшов сусід. Він побачив Мишка й Дмитрика та й каже: «А чого це ви ховаєтеся на яблуні? Злазьте, нарвіть великих яблук, сідайте і їжте на здоров’я». Хлопчики зашарілися від сорому, позлазили з яблуні. Приві­ талися із садівником, нарвали яблук, посідали на зеленій траві та й їдять. Але ті яблука стали кислими. Хлопчики аж очі поза­ плющували від оскоми (За В. Сухомлинським). II. Виконайте завдання до тексту (усно). 1. Знайдіть у тексті по два іменники, прикметники, займенники й дієслова. По­ ясніть роль цих частин мови. 2. Укажіть засоби зв’язку речень у першому абзаці. Чи є з-поміж цих засобів зай­ менник? 3. Складіть за змістом тексту одне речення з іменником у формі кличного від­ мінка (із звертанням). 4. Знайдіть у тексті дієслова теперішнього часу, ужиті в значенні минулого часу. З якою метою автор використовує цей стилістичний засіб? 209

Повторення 8»кінці' року

4 . =4,

5. Знайдіть речення з прямою мовою і перебудуйте його на речення без прямої мови. Чи залишилися у вашому реченні дієслова у формі наказового способу? 6. Стисло перекажіть прочитане. І. Поясніть, до яких видів мовленнєвої діяльності ви вдавалися, виконуючи вправу.

543 Поясніть, як ви розумієте подані прислів'я. Складіть і запишіть невеликий роздум (5-7 речень) на тему одного з них. Використайте неозначену форму діє­ слова й означальний займенник.

1. Не одяг прикрашає людину, а добрі справи. 2. Із замуленого джерела води не нап’єшся. 544 І. Поставте іменники у формі кличного відмінка й запишіть. З одним імен­ ником у цій формі складіть усно речення.

Олексій, Оленка, Віктор, Марія Петрівна, Сергій Григорович, директор, добродій, земля, друг, Дніпро, Україна. II. Від виділеного іменника утворіть і запишіть чоловіче й жіноче ім’я по батькові.

545

Запишіть іменники у формі орудного відмінка однини. Поясніть написання.

Екскурсант, чебрець, сторож, кущ, прибій, гість, господар, любов, старість, подорож, мить. 546 І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Що ви дізналися із цього тексту про метеликів, які поширені в Україні?

КРИЛАТІ МАНДРІВНИКИ Серед метеликів є чимало мандрівників, які, мов перелітні птахи, відлітають зимувати в теплі краї. Найкраще серед перелітних метеликів вивчені великі та яскраві монархи - мешканці СІЛА і Канади. Долаючи понад три тисячі кілометрів, вони летять восени в теплі краї. Частина з них зимує в Південній Каліфорнії. Там ростуть так звані метеликові дерева, на яких із року в рік і зимують монархи. Багато туристів приїжджає подивитися на цю красу. За кинутий у метеликів ка­ мінь або іншу шкоду, завдану їм, стягується великий штраф. Серед метеликів, поширених в Україні, також є перелітні, наприклад чортополохівка. Виявилося, що ці світло-бурі, звичні в наших краях метелики восени збираються величезними зграями й відлітають за тисячі кілометрів, долаючи Середземне море та гори, щоб перезимувати в Африці (За Є. Гуменко). II. Виконайте завдання до тексту. 1. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Поставте один одному запитання за змістом прочитано­ го. Дайте відповідь на запитання однокласника (однокласниці). 2. Випишіть два словосполучення «іменник + прикметник». Запишіть у дужках рід, число і відмінок цих слів. Поставте питання від головного слова до залежного. 210

Повторения в кіиш року 3. Утворіть і запишіть просту і складену форми ступенів порівняння двох при­ кметників з тексту (на вибір). 4. Знайдіть словосполучення з присвійним займенником. Складіть із цим слово­ сполученням речення. 5. Розберіть за будовою виділені слова і визначте спосіб їхнього творення. По­ ясніть написання. 6. Знайдіть власні назви та поясніть їхнє написання.

547 Прочитайте вголос текст, чітко вимовляючи числівники. У якому відмінку їх ужито?

У плаванні чудові результати показують кити (до 40 км за годину), кальмари (до 55 км за годину), дельфіни (до 37 км за годину). Чемпіоном серед риб вважається риба-меч, яка розвиває швидкість до 135 км за годину. Серед жителів повітряного океану рекорд швидкості належить золотавому орлу (до 160 км за годи­ ну) ( 3 довідника). 548

Спишіть слова, розкриваючи дужки. Підкресліть і поясніть орфограми.

Печ(е,и)во, мороз(е,и)во, нож(е,и)чок, книж(е,и)чка, тін(н)ю, (не)милість, (не)щадний, матч(о,е)вий, дощ(о,е)вий, пари(з,жс)ький, бджолин(н)ий, здоровен(н)ий, (осінньо)зимовий, (міні)пекарня, (шести)денний, шіст(ь)десят, дев’ят(ь)сот, (ні)який, (будь)хто, будь(до)кого, пиш(е,и)ш, ход(е,и)ш. 549

І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Поясніть вивчені орфограми.

1. В’їж дж ає в степ ч(е,и)рвоне літо на (не)загнуздан(н)ім коні (В. П ідпалий). 2. Рої бджолин(н)і золоті над гречкою про літо дзвонять (В. П ідпалий). 3. Краса благословен(н)ого спокою зійшла на нас в усій своїй красі (І. Гнат ю к). 4. Заметена сніга­ ми хата ледь блимала (не)великими вікнами з-під сивих брів (І.Ц ю п а ). 5. І серця жар, і пломенистий зір я прон(е,и)су у всяку хуртовину всім (не)другам моїм наперекір (А. М алиш ко). II. Хто швидше за інших знайде речення, у якому вжито чотири займенники? А речення з п’ятьма іменниками? III. Підкресліть члени речення в першому реченні. IV. Розберіть виділені слова як частину мови (письмово).

550 І. Прочитайте текст і опишіть усно зображене на ілюстрації. У чому краса свята Івана Купала?

ОЙ НА ІВАНА ТА Й НА КУПАЛА... Свято Івана Купала, яке відзначають у липні, - одне з найкращих народних дійств. Усім селом збиралися біля річки чи ставу. Парубки розпалю­ вали багаття, а дівчата неподалік* закопували принесену з лісу 211

Повторения 8>кінці року

березову гілку, прикрашену квітами та стрічками***. Її називали Мареною. Цього вечора кожному учасникові годилося перескочити через вогонь, щоб у такий спосіб очиститися від злих сил. Після цього дівчата йшли до річки і пускали за течією по два віночки. На кожному з них мала горіти свічка. Якщо два віночки

А Виш невська. Свято Івана Купала

спливалися докупи, то вважалося, що їхня власниця скоро вийде заміж. За народними віруваннями, обов’язково годилося на Купайла скупатися або бодай облитися джерельною водою - на щастя й здоров’я. Найсміливіші хлопці йшли до лісу, щоб зірвати цвіт папороті. Кажуть, що вона цвіте в ніч із 6 на 7 липня. Хто її зірве, той одержить усі підземні скарби, розумітиме мову звірів (За В. Скуратівським). *Н е п о д а м к - рос. неподалёку. **С т р іч к а - рос. лента. II. Уявіть, що ви з товаришем, який приїхав з-за кордону, вирішили піти на свято Івана Купала. Ваш товариш іде вперше, а тому просить розказати, що він зможе там побачити. Перебудуйте усно текст, замінюючи дієслова минулого часу дієсло­ вами майбутнього часу. ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Яке народне свято вам подобається найбільше? Чим саме?

552 Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Скористайтеся поданим нижче словничком. Гуси перестали щипать траву, подняли головы. Первые капли дождя полоснули по лопухам кувшинок. Я едва успел набросить 212

"Повторения в кінці року

на себя плащ, как туча прорвалась и обрушилась холодным ко­ сым ливнем. Серое небо глухо шуршало, серая вода в реке шипела и пенилась. С треском лопались просечённые лопухи кувшинок. Гуси замерли в траве, тревожно перекликались (По Е. Носову). Словничок Едва - укр. ледь. Ливень - укр. злйва. Просечённый - укр. просічений. Кувшинка - укр. латаття. Перекликаться - укр. перегукуватися.

553 Відредагуйте усно речення. Слова яких частин мови вжито неправильно? Скористайтеся поданою нижче рубрикою «Культура мовлення».

1. Не мішайте мені виконувати домашнє завдання. 2. Слідую­ чого тижня розпочнеться виставка картин. 3. Кожен батько й мати переживають за своїх дітей. 4. Учитель дав завдання пере­ вести текст українською мовою. КУАЬ"ГуРАг МО0ЛЄНИЯ

За дітей хвилюються; важкий час переживають. • Вчитися заважають; кашу ложкою мішають. • Текст перекладають; бабусю через дорогу переводять. 554 Прочитайте текст. Чи помітили ви суржикові слова? Які слова вжито в не­ властивому їм значенні? Відредагуйте усно текст. За потреби скористайтеся від­ повідями в додатку.

Назар являється учнем п’ятого класу. Він старанно відноситься до навчання, приймає участь у художній самодіяльності. На уро­ ках уважний, не мішає іншим, на любі запитання з підручника може дати вірну відповідь. На слідуючому занятті гуртка, яке від­ будеться через дві неділі, він виступить із цікавим повідомленням. ^ 555

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть і розіграйте за особами діалог, можливий в одній з описаних ситуацій. Використайте звертання та вставні слова.

ВАРІАНТ А. Уявіть, що ви маєте 5 годин вільного часу в чужому місті. У пере­ хожого запитайте про визначні місця, заклад громадського харчування з типовим місцевим меню, попросіть зробити позначки на карті. ВАРІАНТ Б. На канікулах ваш однокласник планує поїхати відпочивати до своєї бабусі. Розпитайте в нього, де живе бабуся, яка там природа, як він буде проводи­ ти вільний час. ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Які ваші плани на літні канікули? 213

Гоз&иток мо&леиия

уроки Ро^игку МОШИИЯ Тема 1.

СПІЛКУВАННЯ І МОВЛЕННЯ

ПРИГАДАЙМ О. 1. Що таке спілкування і мовлення? 2. Які є правила успішного спілкування?

557 Уявіть, що ви тримаєте в руках кленовий листок. Складіть усно два описи листка (по 2 -3 речення) відповідно до запропонованих ситуацій спілкування. Яко­ го стилю мовлення ви будете дотримуватися в кожній із ситуацій? СИТУАЦІЯ /. На уроці природознавства потрібно розповісти про особливості листка, його функції. СИТУАЦІЯ 2. На занятті літературної студії потрібно розкрити власне сприйняття листка. Ситуація спілкування

Адресат

Того, до кого спрямоване мовлення, називають адресатом.

Адресант

Того, хто говорить або пише, називають адресантом.

М овленнєва

діяльність

[ ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ) ~ г ~Т~ ~т~ 1 Аудіювання Читання Говоріння Письмо

558 ЖИТТЄВІ СИТУАЦІЇ. Зорієнтуйтеся в ситуаціях спілкування і виберіть ре­ чення, найдоцільніше в кожній з них. Обґрунтуйте свій вибір. Хто буде адресатом вашого мовлення? Яким видом мовленнєвої діяльності ви скористаєтеся? СИТУАЦІЯ /. Уявіть, що ви зайшли до магазину, щоб купити олівець. За допомогою якого речення найдоцільніше звернутися до продавця? А. Мені дуже подобається малювати червоним олівцем. 214

Роз&иток мовлення

Б. Пошукайте для мене, будь ласка, червоний олівець. В. Скажіть, будь ласка, чи є в продажу червоний олівець. СИТУАЦІЯ І. Уявіть, що ви класний керівник і вам потрібно повідомити учнів про зміни в розкладі. За допомогою якого ре­ чення це найдоцільніше зробити? A. Що вам найбільше до вподоби: математика чи фізкультура? Б. Завтра не беріть із собою спортивної форми. B. Завтра замість фізкультури буде математика. 5 5 9 І. Прочитайте виразно вголос уривок з повісті Ярослава Стельмаха «Хи­ мера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки». Опишіть ситуацію спілкування. Сформулюйте 2 -3 запитання за змістом прочитаного.

ТАЄМНИЧІ СЛІДИ Вранці, прокинувшись, ми побігли до озера вмитись. І тут Митько став мов укопаний, а я з розгону наштовхнувся на нього. - Дивись, Сергію, - тихо сказав він мені. На вогкому піску коло самої води хижо вимальовувались від­ битки здоровенних і страшних лап. - Як у крокодила, - визначив я, нервово озираючись на озеро. Це дало поштовх до роботи Митьковому мозкові. - Сергію, треба нам книжки взяти в бібліотеці. - Правильно, підемо завтра, наберемо - фантастику яку-небудь, про шпигунів... - Та ні, Сергію, я не про те. Книжки із зоології. - Зоології? Ти що, здурів? Мало тобі колекції, мало тобі при­ родознавства, мало тобі нашої вчительки? Забув, як ти сам з її уроків тікав? - До твого відома, зоологія - наука про весь тваринний світ. Отже, у ній ми обов’язково знайдемо щось підходяще і для нас, цебто про те, що живе в цьому озері. - Ти думаєш? - уже серйозніше глянув я на Митька... II. Пригадайте яку-небудь цікаву ситуацію спілкування зі свого життя. Опишіть цю ситуацію. III. Поясніть, до яких видів мовленнєвої діяльності ви вдавалися, виконуючи вправу.

Тема 2.

ДІАЛОГІЧНЕ МОВЛЕННЯ

ПРИГАДАЙМ О. Чим діалогічне мовлення відрізняється від монологічного? У560 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть і розіграйте за особами діалог (7-8 ре­ плік) на тему «У незнайомому місті», дотримуючись правил мовленнєвого етике­ ту. Скористайтеся поданими нижче словами ввічливості. 215

І

Роз&иток мовлення

І Скажіть, будь ласка, де...; перепрошую, ви не знаєте...;

\ вибачте, ви не скажете...; добродію, будьте ласкаві, підкажіть...; шановний, якщ о ваша ласка, скажіть мені...; дякую валі; на все добре; приєм ної подорожі; чи не скажете ви...; вибачте, точно не знаю; ви м е н і дуже допомогли; до побачення; немає за що.

561 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть і розіграйте за особами діалог (7-8 реп­ лік), можливий в описаній ситуації. Використайте звертання та вставні слова.

Ви за й ш л и до к н и г а р н і й хоч ете к у п и т и т л у м а ч н и й с л о в н и к . П о ц ік а в т е с я , чи є т а к і с л о в н и к и , с к іл ь к и вони к о ш ту ю ть , с к іл ь ­ к и в н и х с л ів , я к и х в и д а в н и ц т в ці с л о в н и к и тощ о. ^562 Доберіть з різних інформаційних джерел (енциклопедія, журнали, ресур­ си Інтернету тощо) матеріал на одну з поданих тем. Користуючись цим матеріа­ лом, складіть і запишіть діалог (7-8 реплік), можливий між вами та вашим товаришем з Англії, який зацікавився відповідною темою.

ТЕМИ: « В и зн ач н а п о стать у к р а їн с ь к о ї іс т о р ії» , «Н ародн і с в я та в У к р а їн і» , « Н а ц іо н а л ь н е тр а д и ц ій н е в б р ан н я у к р а їн ц ів » , «У кран с ь к а н ар о д н а а р х іт е к т у р а » . 563 Складіть діалог (6-8 реплік) у художньому стилі на одну з тем: «Вихід у ідкритий космос», «Суперечка Яблуні з Вітром». 564

216

І. Розгляньте комікс. Яку історію нам розповів художник?

Роз&иток мо&леяия II. Складіть діалог (5-6 реплік), який міг би відбутися між пасажиром і водієм таксі. III. Складіть і запишіть на основі коміксу невелику розповідь. Уведіть до тексту складений діалог (або його частину). Доберіть заголовок, який виражав би основ­ ну думку висловлювання. Якого стилю мовлення ви будете дотримуватися, скла­ даючи текст?

Тема 3.

ТЕКСТ. СКЛАДНИЙ ПЛАН ТЕКСТУ

ПРИГАДАЙМ О. 1. Які основні ознаки тексту? 2. Як скласти простий план тексту?

565 І. Прочитайте. Доведіть, що це текст. Поясніть, з якою метою автор розпо­ відає цю історію. ЗНАЙОМСТВО Зі школи Оксана поспішала додому. Мама веліла не запізню­ ватися: сусіди справляли новосілля і запросили їх на знайомини. В автобусі Оксана зайняла зручне місце й безтурботно пори­ нула у свої мрії. На одній із зупинок увійшла і стала якраз біля неї літня жінка з важкими сумками. Пасажири попросили дів­ чину поступитися місцем. Та Оксана вдала*, ніби не чує. Увечері вона з матір’ю та батьком пішла до нових сусідів. Две­ рі відчинилися. На порозі стала жінка, яку Оксана так образила своєю нечемністю в автобусі, а на столі було частування** з тих самих важких сумок. Дівчина ладна була провалитися крізь зем­ лю. Мати вихваляла перед новою сусідкою свою доньку, яка вона вихована та скромна, і вчиться добре, і вдома допомагає... Кожне мамине слово, як насмішка, стьобало дівчину. А сусідка спокійно дивилася їй просто в очі. Той погляд надовго запам’я ­ тався Оксані (А. Гамарник). *Вдати - рос. сделать вид, притвориться. **Частування - рос. угощение. II. Виконайте завдання до тексту. 1. Визначте тему й основну думку тексту. Виділіть мікротеми й тематичні речення. 2. Виділіть зачин, основну частину й кінцівку тексту. 3. Обґрунтуйте поділ тексту на абзаци. 4. Визначте мовні засоби зв’язку речень у тексті. 5. Знайдіть «відоме» й «нове» в реченнях тексту. 6. Складіть і запишіть простий план тексту. 7. Придумайте свою кінцівку тексту.

Засоби зв'язку

Речення в тексті пов’язують за допомогою таких мовних засобів: повтор слова, синоніми, спільнокореневі слова, займ енники, прислівники, сполучники. 217

Гоз&иток мо&леиия

Види зв'язку

Є два види зв ’язку речень у тексті: • послідовний (кожне наступне речення розкриває, уточнює зміст попереднього); • паралельний (реченням властива відносна само­ стійність; у реченнях ідеться про різні речі, але вони мають спільну тематику).

566 Прочитайте тексти. Доведіть, що в першому з них речення пов'язані по­ слідовним зв’язком, а в другому - паралельним. Визначте засоби зв’язку речень першого тексту. 1. Яких птахів ми вважаємо за кращих літунів? Стрижів! Справді, вони літають дуже швидко. Але стрижі не можуть кру­ то повертати й ловити комах збоку, а якби залетіли в ліс, то одразу ж розбилися б об дерево (В. Сабунаєв). 2. На небі золоте сонце сипле скрізь блискучими бризками. По шляху біжать жваві струмочки. Пишається проти сонця гай. Густішою стіною сплелося жито. Загули метушливі бджоли ( С. Васильченко ). Складний план

Форма

запису

У складном у плані тексту, на відміну від простого, деякі пункти мають ще й підпункти. Декілька мікротем можуть об’єднуватися в одному пункті пла­ ну, а потім конкретизуватися в підпунктах.

Складний план має здебільшого таку форму запису: I. Вступ. II. Основна частина. 1. 2. 3. ПІ. Закінчення.

567 І. Прочитайте вголос текст, правильно наголошуючи слова. Чому, на вашу думку, плетіння було поширеним в Україні? ПЛЕТІННЯ Плетіння - кустарний* промисел з виготовлення господарськопобутових і художніх виробів з різноманітної еластичної сиро­ вини. Як сировину для плетіння на Поліссі використовували лозу**, кору молодої липи та берези, верболіз. Із тонкйх фанероподібних дощечок гнули короби для сівби -сіяники. З вужчих і 218

Розвиток мовлення

смужок плели різноманітні кошики. Способом плетіння виконували стіни клунь, хлівів та кошар***, огоро­ ж і. З лози та інших матеріалів плели рибальське знаряддя. У другій полови­ ні XIX століття почали виготовляти до­ рожні корзини, легкі дачні меблі, дитячі колиски. У лісостеповій зоні значне поширен­ ня мало плетіння із соломи. Для цього використовувалася житня чи пшенична солома, яку заготовляли під час наливання колосся, та солома стиглого вівса. З неї плели брилі. Використовуючи розколоті лозини чи мотузки, виготовляли солом’яні сіяники, плетінки для зберігання зерна й інших продуктів, одягу. Кошики та сумки плели ще з рогозй. У Карпатах і на Поліссі з вузьких смужок шкіри виготовляли кінську збрую та різні побутові речі. З пофарбованих бавовняних ниток плели різнокольорові, вкриті орнаментом пояси. Вироби українських майстрів визначалися чистотою й тон­ кістю роботи. Як витвори прикладного мистецтва, вони кори­ стуються широкою популярністю (В. Горленко, В. Боряк). * тонш их

*К у с т а р н и й - вироблений вручну, індивідуально. * * Л о за - кущ ова порода верби. * * *К оіиара - загорода або х л ів д л я овець, к із, вівч арн я. II. Виконайте завдання до тексту. 1. Визначте основну думку тексту, його тему й мікротеми. 2. Доберіть свій варіант заголовка, який відображав би тему тексту. 3. Виділіть зачин, основну частину й кінцівку. 4. Визначте засоби зв’язку речень у тексті. 5. Складіть складний план прочитаного. Порівняйте ваш план з тим, який по­ дано нижче.

Орієнтовний план I. П л е т ін н я - один з ви д ів к у с тар н о го п р о м и сл у . II. С и р о в и н а д л я п л е т ін н я та ви роби з н еї. 1. В ироби з л о зи та к о р и дерев. 2. В ироби із солом и т а рогози . 3. В ироби з і с м у ж о к ш к ір и та б а в о в н я н и х н и т о к . III. П о п у л я р н іс т ь ви роб ів у к р а їн с ь к и х м а й стр ів . 219

Гоз&иток

мо &лєиия

Тема 4.

ЧИТАННЯ МОВЧКИ

568 } І. Прочитайте текст. Чи сподобався він вам? Чи вдалося автору показати єдність людини й природи? Поясніть свої відповіді. ЧОРНОГУЗ Чорногуз Халимон, як його про­ звали діти, стояв у гнізді на вершеч­ ку розчепленої танкової гармати, що загрузла на Ганниній садибі. Намос­ тивши гніздо на гарматі поблизу хати, згорілої з його старим гніздом, чорногуз розпачливо махав крилами, завмирав, стоячи на одній нозі. Врядй-годй він літав на низинку під лі­ сом, нашвидку ковтав там кілька жабок, приносив у дзьобі гадюку про запас, - і далі стояв у гнізді, клацаючи дзьобом, наче розмовляючи сам із собою. Діти, які все мусять помітити, збиралися біля нього співчутливою зграйкою та вмовляли лелеку не журитися. Чорногуз розплющу­ вав одне око, повертав набік голову й дивився на дітей. Потім він почав більше цікавитися навколишнім життям, зо два рази літав на жйтнище* на бесіду зі своїм лелечим родом. Чиєсь дурне лелеченя, яке тільки-тільки починало вчитися літа­ ти, зопалу залетіло далі, ніж йому належало, впало на стіжок сіна й товклося там до вечора, не наважуючись ще раз повірити своїм крилам. Уже перед самою темрявою чорногузеня пустило­ ся берега, щоб не ночувати поза гніздом. Але вітрець, ударивши під крила, змінив напрям льоту, і пташеня ледве не виштовхну­ ло самого Халимона, потрапивши на його гніздо. Халимон до­ провадив лелеченя до мами, летячи поруч і трохи нижче, щоб малому не було страшно. З господаркою подвір’я Ганною в Халимона були добрі взає­ мини. І люди, й чорногузи знають, що вони здавна є друзями, тож ніколи ніякому хлопчакові не спаде на думку розорити гніз­ до на хаті чи шпурнути грудкою на чорногуза: твердо встановле­ но - птах той принесе у дзьобі жарину й підпалить хату. Часом Халимон, сидячи на своїй гарматі, починав клацати дзьобом і підстрибувати на сідалі, - Ганна так і знала, що до неї в город підкрадаються дітлахи, мовчки хапала лозину й бігла на город. Бувало - чорногуз злітав на землю й ходив по подвір’ю, з ціка­ 220

Розвиток мовлення

вістю п р и д и в л я ю ч и с ь , я к Г ан н а тіп ає* * то р іш н і к о н о п л і, в а р и ть у к а за н і к р о п и в у або ш и є в х о л о д к у . К ол и з ’я в и л а с я до двору б у д ів ел ь н а б р и гад а, п р и в е зл и л ісу , в и к о п а л и я м у й п о ч ал и м іси ти гл и н у , п р и т я гл и о черету на д а х , т е с л я р за х о д и в с я кол о в ік о н і д в ер ей , - ч о р н о гу з в и я в и в в е л и к у з а ц ік а в л е н іс т ь . Ч асто в д освіта, к о л и б р и гад и щ е не було, Г ан н а в и х о д и л а із з е м л я н к и на п о д в ір ’я та й голосно к а з а л а : «Ч и м о ж е , с н и т ь с я , щ о х а та м оя росте, я к п о л й в а н а , а н ас п р ав д і, я к Х али м он ова х а т а , - н а т іч к у ? » . Ч о р н о гу з чув госп один ю й п од авав голос: к л а ц , к л а ц , кл ац ! «Д и ви сь ж е м ен і, Х ал и м о н е, на той р ік п р и л іт а й просто н а нову х а т у , т а й не сам , м ій д р у ж е , а з Х али м онихою !» ( Ю. Я новський) * I.

* Ж и т н и ц я - поле, на якому росло жито. ** Т іп а т и (коноплі) - очищати волокно конопель від дрібних колючих трісочок. II. Виконайте завдання до тексту. 1. Визначте тему й основну думку тексту. 2. Визначте адресата та мету висловлювання. 3. Поміркуйте, на скільки частин можна поділити цей текст. Розкажіть (однимдвома реченнями), про що йдеться в кожній з них. 4. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Поставте один одному запитання за текстом. Дайте від­ повідь на запитання однокласника (однокласниці). 5. Уявіть себе художником. Який малюнок ви створили б до цього тексту? 6. Розкажіть, яким ви уявляєте продовження розповіді. III. Виконайте тестові завдання до тексту.

1. Взаємини, які склалися між твариною і людиною, були А ворож им и Б н еп р о сти м и

В напруж еним и Г д обри м и

2. Чорногуз намостив гніздо на вершечку танкової гармати, тому що А Б В Г

та м й ом у було зр у ч н іш е і не т а к сум но х а т а , на я к ій було його старе гн ізд о , зго р іл а й ого старе гн ізд о зр у й н у в а л и д іти зв ід ти було б л и ж ч е л е т іт и до л іс у за п о ж и во ю

3. Коли лелеченя випадково потрапило на гніздо Халимона, той А Б В Г

н аго д у вав м а л ю к а п р о гн ав м а л ю к а зі свого гн ізд а д о п р о в ад и в м а л ю к а до м атер і п о к л и к а в н а доп ом огу д ітей 221

І

Гоз&иток мовлення 4. Звертаю чись до Х ал и м он а, Га н н а просила п та х а

А Б В Г

дружити з дітьми принести в її нову хату щастя тихше клацати дзьобом і не підстрибувати в гнізді прилітати на нову хату з Халимонихою

5. К ол и будівельники почал и зводити нову хату, чорногуз виявив

А велику зацікавленість Б байдужість

В зневагу Г щире захоплення

6. З а стилем м овлення текст є

А науковим Б офіційно-діловим

В художнім Г розмовним

Тема 5. ПОНЯТТЯ ПРО ОФІЦІЙНО-ДІЛОВИЙ СТИЛЬ МОВЛЕННЯ ПРИГАДАЙМ О. Які є типи і стилі мовлення?

1^569

І. Прочитайте текст офіційно-ділового стилю мовлення. Визначте його тему та сферу використання (побут, освіта, законодавство, художня література). З якою метою створено текст?

Дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім’я та на­ буття громадянства, а також, наскіль­ ки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Дитина, яка тимчасово чи постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних якнайкращих інтере­ сах не може залишатися в такому оточенні, має право на особ­ ливий захист і допомогу, що надаються державою (3 Конвенції про права дитини). II. Знайдіть слова (сполучення слів), характерні для офіційно-ділового стилю мов­ лення.

Офіційноділовий СОНіль

222

О ф іційно-діловий стиль (рос. официально-деловой стиль) - різновид мови, який слугує для спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті.

Роз&иток мовлення

Ознаки ст илю

Н а й х а р а к т е р н іш і о зн а к и ц ього сти лю : офіційність,

Д ілова лексика

В о ф іц ій н о -д іл о в о м у с т и л і в и к о р и с то в у ю ть с п е ц і­ а л ь н і слова й усталені сполучення слів. НАПРИКЛАД: заява, постановити, розпорядитися, розглянути, вищеназваний, чинний, взяти до уваги, доводити до відома.

Ділові папери

О сновн и м ви дом о ф іц ій н о -д іл о в о го сти лю є ділові папери (д о к у м ен ти ). НАПРИКЛАД: заява, план роботи,

конкретність, стислість, точність формулювань, ло­ гічна послідовність.

оголошення, правила поведінки, автобіографія, на­ каз, договір, розписка, доручення, довідка т а ін . ЗВЕРНІТЬ УВАГУ1 . Тексти оф іційно-ділового стилю не припускаю ть двозначності сприй­ няття змісту, вживання ем оційно забар вл еної лексики.

570 Прочитайте мовні звороти офіційно-ділового стилю. Складіть і запишіть 2 -3 речення з кількома з них.

Брати участь, взяти до уваги, відповідно до закону, згідно з інструкцією, за згодою сторін, надати можливість, дозвольте нагадати, маю відмовити, просимо повідомити, вважаємо за по­ трібне, в установленому законом порядку, нести відповідальність, брати зобов’язання, порушувати питання, оголосити подяку. 571 Прочитайте речення. Які слова (сполучення слів) у них ужито недоречно? Відредагуйте усно речення.

1. Сашко, доведи, будь ласка, до відома вчителя, що я захво­ рів. 2. Яку посаду обіймає твоя бабуся? 3. Дівчинко, ти з якого питання плачеш? 4. Щойно від Дениса надійшла пропозиція піти на річку купатися. ^ 572

ЖИТТЄВІ СИТУАЦІЇ. Складіть діалог (6-7 реплік) в офіційно-діловому стилі, можливий в одній з описаних ситуацій. Яких правил спілкування ви будете до­ тримуватися?

СИТУАЦІЯ /. Ви прийшли записатися до бібліотеки. Повідомте мету свого візиту, а також на прохання бібліотекаря - своє прі­ звище та ім ’я, дату народження, місце проживання (для оформ­ лення картки читача). Розпитайте про години роботи закладу, правила користування літературою. 223

Гоз&иток

мо &лєиия

СИТУАЦІЯ І . Ви зайшли в кабінет заступника директора шко­ ли, щоб замовити учнівський квиток. Повідомте мету свого ві­ зиту, розпитайте, чи треба приносити свідоцтво про народження, фотокартку. Дізнайтеся про правила користування учнівським квитком. Прийшовши зі школи, Оленка пообідала і прибрала на кухні. Потім пішла до бабусі, І ТАКЇ БУВАЄ а мамі залишила записку: «Твоє розпорядження виконала. Оперативно реставрувала порядок у при­ міщенні для приготування їжі. Приходила сусідка, довго інформувала про свої справи, тому часу на студіювання уроків не залишилося». Що в цій записці вам видається смішним? Чом у?

Тема 6. ДІЛОВІ ПАПЕРИ. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПРИГАДАЙМ О. Які загальні ознаки офіційно-ділового стилю мовлення?

573 Пригадайте й опишіть ситуацію, коли вам чи вашим рідним (знайомим) доводилося складати якийсь документ (заяву, оголошення, договір, план роботи тощо). Яку роль, на вашу думку, відіграють ділові папери в житті людей? 574 І. Пригадайте, яких правил поведінки мають дотримуватися учні в школі та в громадських місцях (у транспорті, кінотеатрі, цирку, аквапарку тощо). II. Прочитайте правила поведінки в школі. Чому, на вашу думку, їх потрібно знати й дотримуватися? Правила поведінки в школі 1. На уроки приходь вчасно. 2. Веди себе чемно, вітайся з учнями, учителями, працівника­ ми школи, батьками. 3. На уроці не розмовляй, уважно слухай пояснення вчителя і відповіді учнів. 4. На перерві не бігай, не кричи, не штовхайся. 5. Бережи шкільне майно, не псуй меблі, стіни, двері. 6. Тримай у порядку своє робоче місце. 7. У їдальні дотримуйся порядку і тиші, прибирай за собою посуд. 8. У роздягальні охайно вішай свої речі і не розкидай одяг дітей. 9. Не принось у школу сторонніх предметів. 224

Роз&иток мовлення

г г

575

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Що означає поважати себе та інших?

576

Виконайте завдання одного з варіантів.

ВАРІАНТ А. Складіть і запишіть правила поведінки в шкільній їдальні, майстер­ ні, на шкільному подвір’ї чи у спортзалі. Дотримуйтеся офіційно-ділового стилю мовлення. ВАРІАНТ Б. Складіть і запишіть правила поведінки в певному громадському місці (в автобусі, театрі, магазині тощо). Дотримуйтеся офіційно-ділового стилю мовлення.

Тема 7. ДІЛОВІ ПАПЕРИ. ОГОЛОШЕННЯ 577 І. Пригадайте, чи доводилося вам коли-небудь читати або складати ого­ лошення. Про що в ньому повідомлялося? Поміркуйте, для чого потрібні оголо­ шення. II. Чи згодні ви з твердженням, що оголошення, як правило, відповідає на питання щ о? д е? коли? чому? для чого? для кого? О гол ош ен н я

Оголош ення {рос. объявление) - це документ, що

містить повідомлення для широкого загалу. Особливістю оголошення є стислість формулю­ вань і компактність. Реквізити

578

Оголошення складається з таких реквізитів: « заголовок; * інформація про подію; * інформація про дату, час і місце події; « інформація про те, від чийого імені написано оголошення (можна зазначати адресу, телефон, сайт, електронну пошту того, хто проводить захід).

І. Прочитайте зразки оголошень. Визначте основні реквізити цих доку­

ментів.

ОТОЯСШРЕЩХ 15 т равня цього р о ку в акт овій за л і ш коли відбудеться концерт пере­ мож ців пісенного конкурсу «Золот і ключі».

|

ЇЇ°чат оК,о 16 годині

У чнівський коміт ет

225

fo3&umOK мо&леиия

оголош енн ю

Ш ановні ш колярі! 25 вересня 2014 року о 13:30 відбудеться засідання літ ер а т ур ю ї ст удії «Лебідь». Запрошуються учні, я к і маю ть yu a n до літ ературної творчості М ісце проведення заходу - кабінет 45. Інф орм ацію про студію «Лебідь» розм іщ ено на сайт і школи. гК ерівник,ст удії*I.

579

Прочитайте оголошення. Які помилки допущено в ньому?

ОГОЛОШ ЕННЯ Старостам 5 - 7 класів треба зібрат ися завт ра після 12 година

580

Складіть оголошення в офіційно-діловому стилі про подію, яка має віду вашій школі (місті, селі).

581 ЖИТТЄВІ СИТУАЦІЇ. І. Уявіть, що на прогулянці в парку ваш улюбленець (котик, песик) забіг далеко і зник. Складіть усно оголошення (за поданим орієнтовним планом), ввівши до нього опис тварини так, щоб її можна було б легко відрізнити від інших. II. Уявіть, що у великому магазині загубилася дитина. Про це потрібно оголосити по гучномовцю. Складіть усне оголошення (за поданим орієнтовним планом), у якому вкажіть прикмети дитини, за якими її можна було б упізнати.

1. 2. 3. 4.

Орієнтовний план До кого звертаємося. Про що повідомляємо. Про що просимо. Кому повідомляти.

КУЛЬГуРАг МО0ЛЄНИЯ ПРАВИЛЬНО щиро запрошуємо на все добре брати участь поступився місцем 226

НЕПРАВИЛЬНО милості просимо всього доброго приймати участь уступив місце

Розвиток мовлення

Тема 8. ОПИС ПРИМІЩЕННЯ. УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПРИМІЩЕННЯ ПРИГАДАЙМО.

Що

та к е

опис?

582 ^ І. Прочитайте опис світлиці. Уявіть, що ви потрапили до неї. Назвіть речі, які ви там побачили. Де вони знаходяться? Павло оглядав світлицю, примічав у ній зміни й обнови. Стіл і ясенові лави стояли на своїх місцях. Тільки не було підлоги й жердки для одягу. Там стояло двоспальне ліжко, заслане ковдрою, з горою подушок. На блискучих кулях ліжка було понав’язувано великі рожеві банти. Уздовж стіни, наче продовження ліжка, стояв широкий тапчан, накритий стареньким килимком. Біля нього, під стіною, яка виходила з печі, примостився столик, на якому була ручна швейна машина. По другий бік дверей, де колись стояла висока материна скриня, полискував жовтою дубовою фарбою дзеркальний гардероб, біля нього, під вікном, етажерка з книгами, менший стіл із дзеркалом... (За В. Кучером). II. Назвіть дієслова, які вказують на наявність предметів у приміщенні. Як ви ду­ маєте, чому автор у тексті пише, що столик саме «примостився під стіною»? III. Поміркуйте, чи можна за цим описом світлиці щось дізнатися про тих, хто в ній мешкає. Як господар (господиня) ставиться до своїх речей? Чим захоплюється?

Інтер’єр

Опис внутрішнього вигляду приміщення називають інтер’єром (фр. іпЬегісиг - внутрішній).

О собли­ вост і

Опис приміщення умовно відповідає на такі питан­ ня: де знаходиться? що знаходиться? яким воно є? Складовими частинами опису приміщення є опис

опису

окремих предметів і м ісця їхнього розташ ування.

Описуються, наприклад, стіни, підлога, вікна, меблі, речі (картина, ваза) тощо. Одночасно звертається увага на ознаки предметів: колір, розмір, форма.

«Відом о» й «нове»

Худож ню опис

У реченнях опису приміщення «відомим» є вказівки на місце (ліворуч, праворуч, посередині, у кут ку, біля вікна тощо), а «новим» - назви наявних у приміщен­ ні предметів. Мета художнього опису приміщення - передати враж ення від приміщення, певне ставлення до нього та людей, які в ньому мешкають. 227

Гоз&иток мо&леиия

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ1 .

Інтер'єр може розкривати характер господаря приміщення, його вподобання, естетичні смаки тощо.

583 І. Прочитайте текст. Визначте його тему і стиль мовлення. Які типи мов­ лення поєднано в тексті?

БУДИНОК У ЛІСІ Погода почала псуватися. Низькі чорні хмари повзли подо­ рожнім назустріч. Ударила сіра холодна злива. Жодної пташки не траплялося в дорозі стомленим мандрівникам. Це було по­ ганою прикметою. Пташки ховаються перед нічним дощем. Можна було б завернути до котроїсь із хат, але вони більше не траплялись. Юнак щільніше загорнувся в плащ та наказав віз­ нику, щоб їхав швидше. Віз виїхав на лісову дорогу, яка невдов­ зі привела до ґанку якогось великого будинку... У відповідь на грюкання двері розчинились. На порозі стояла невеличка бабуся з рогачем у руках. Подорожні увійшли в передпокій. Струмені води збігали із змоклого одягу на підлогу. Бабуся тільки головою похитала. Вона показала йти за собою й відчинила двері. Юнак тихо зойкнув від подиву й захоплення. Перед мандрівниками була велика вітальня. Стіни були не­ осяжно високими. Невеликі видовжені вікна були розташовані майже під стелею. Важкі меблі біля стіни рипіли навіть у відповідь на кроки. У величезному каміні палали дрова, заливаючи вітальню тьмяним, миготливим світлом. Біля каміна стояв невеличкий столик і два крісла. Королівським жестом бабуся вказала подорожнім на них і вийшла. Ті сіли й почали роздивлятися портрети, які поблиску­ вали на стінах (За В. Короткевичем).

В

II. Знайдіть у тексті опис приміщення. Назвіть предмети вітальні, на яких автор зосереджує увагу читача, місце їх розташування та ознаки кожного з них. Як ви думаєте, чому портрети на стіні поблискували? III. Користуючись словником, поясніть лексичне значення виділених слів. Добе­ ріть синоніми до слів грюкати, подив, мандрівник. IV. Колективно складіть складний план тексту. Прочитайте текст удруге і докладно перекажіть за цим планом (усно).

І '

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

У докладному переказі почуте або прочитане передаємо повно, на­ ближено до тексту. 228

Роз&иток мовлення

Тема 9. УСНИЙ ОПИС ПРИМІЩЕННЯ НА ОСНОВІ ОСОБИСТИХ ВРАЖЕНЬ ЗВЕРНІТЬ УВАГУ1 .

Працюючи над описом приміщення, треба помічати деталі, які харак­ теризували б якусь рису вдачі людини. Окремі предмети інтер’єру (квіти на підвіконні, альбоми на полиці, моделі кораблів тощо) можуть розповісти про захоплення господарів помешкання. 584 І. Розгляньте уважно вашу класну кімнату. Накресліть у зошиті таблицю і заповніть її.

Н азви предметів, я к і є в кім наті

Місце розташ ування предметів

Ознаки предметів (фор­ ма, колір, розмір тощо)

II. Використовуючи дібраний матеріал та орієнтовний план, опишіть усно вашу класну кімнату.

Орієнтовний план опису кімнати 1. Розташування кімнати (на якому поверсі). 2. Загальний опис кімнати: розмір, освітлення, кількість ві­ кон, колір стін, їх оздоблення, квіти тощо. 3. Предмети, їх розташування й ознаки. 4. Обладнання (карти, посібники, портрети, проектор, комп’ю­ тер, таблиці тощо). 5. Висновок (чи подобається вам кімната, чи є в ній усе необ­ хідне для навчання, який настрій вона викликає тощо). 585 Опишіть усно кімнату будинку (квартири), де ви мешкаєте. Скористайтеся поданою нижче рубрикою «Культура мовлення».

куль-тур* МО0ЛЄИИЯ ПРАВИЛЬНО великий передпокій я люблю затишок зручна шафа м’які крісла нові стільці дитяче ліжко килимові доріжки яскраві шпалери ламінована підлога

НЕПРАВИЛЬНО велика прихожа я люблю уют зручний шкаф м’ягкі крісла нові стула дєтська кроватка коврові дорожки яскраві обої ламінований пол 229

Гоз&иток

мо &лєиия

Тема 10.

ПИСЬМОВИЙ ТВІР-ОПИС ПРИМІЩЕННЯ НА ОСНОВІ ОСОБИСТИХ ВРАЖЕНЬ

586

І. Прочитайте текст. Розкажіть, що ви «побачили» в давній українській хаті.

УКРАЇНСЬКА ХАТА

Давня українська хата. Високий поріг, на стінах та вікнах барвисті рушники, розмальована піч, скриня. Пахне травами... Як і кожне східнослов’янське житло, українська хата в минулому мала нерухомі меблі, які майстрували одночасно з нею: піл*, лави, полиці для посуду, скриня, стільці, дитяча колиска. В одних регіонах стіни хати білили, в рублених оселях їх мили водою, але по всій Україні - від Карпат до Дону - всередині, а часто і зовні прикрашали розписами. Майже четверту частину хати займала розмальована чи оздоблена кахлями піч. Побутує багато прикмет і повір’їв, пов’язаних з нею. Наприклад, якщо запалений уперше вогонь горів ясно, то життя тут буде радісне, якщо тьмяно, дим ішов на хату, то й ладу не буде в ній. Сволок** також прикрашали. Найчастіше - різьбленими ка­ лендарними знаками. Зазначалися й дата будівництва житла, прізвище майстра. На сволок клали дрібні речі: клубки ниток, веретена, книжки, квіти, а також хліб (Л. Орел). * П іл - дерев’яний настил для спання в * * С вб ло к - балка, яка підтримує стелю

селянській хаті. в будівлях.

II. Уявіть, що ви потрапили в давню українську хату. Користуючись відомостями з тексту, складіть і запишіть твір-опис давньої української хати в художньому стилі. 230

Розвиток мовлення

ЗВЕРНІТЬ УВАЛ І У творі-описі основним типом мовлення має бути опис, а розповідь та роздум - допоміжними, доречними у вступі та кінцівці.

587

ЖИТТЄВІ СИТУАЦІЇ. Виконайте завдання одного з варіантів.

ВАРІАНТ А. Уявіть, що незабаром буде свято. Складіть і запишіть твір-опис у художньому стилі святково оформленого (за вашим проектом) класу чи кімнати. ВАРІАНТ Б. Уявіть себе дизайнером вашого класу. Що ви змінили б ? Складіть і запишіть твір-опис у художньому стилі класної кімнати вашої мрії.

Тема 11.

УСНЕ ОПОВІДАННЯ ЗА КАРТИНОЮ

ПРИГАДАЙМ О. Що таке оповідання?

Картина

Читаючи твір живопису, потрібно звернути увагу на: • тему картини (що змальовано); • побудову картини (що змальовано на передньому плані, а отже, є головним; що - на задньому); • кольори картини та настрій, який вони допомага­ ють створити; • почуття, які викликає картина.

588 І. Розгляньте репродукцію картини Фотія Красицького «Гість із Запоріж­ жя». Здогадайтеся, куди саме ми потрапили - у минуле чи в сьогодення. Що саме вам допомогло зорієнтуватися?

Ф. К р а с и ц ь к и й .

Гість із Запоріжжя 231

Гоз&иток

мо &лєиия

II. Поміркуйте над запитаннями та виконайте завдання. 1. Хто ж він, цей загадковий гість із Запоріжжя? За якими ознаками його можна впізнати з-поміж зображених на картині людей? Чи допомагає яскрава колірна гама підкреслити, що козак - центральний персонаж картини? 2. Опишіть зовнішній вигляд козака: у що він одягнений, що тримає в руках, яка зброя звисає з лівого боку. 3. Хто є господарями небагатої оселі? Придивіться до їхнього зовнішнього вигляду. Зверніть увагу, як виразно виписано вбрання дівчинки: червона стрічка на голівці, вишивана сорочка, плахта, намистечко на шиї. 4. Чи щиро й гостинно селяни вітають шанованого гостя? Якщо так, то чому і з чого це видно? Чи згодні ви з тим, що гостинність, щедрість почуттів - невід’ємні риси українського народу? 5. На кому зосереджено всі погляди? Як ви думаєте, чому зніяковів (навіть зашарівся) хлопчик? Якими словами його підбадьорює гість? 6. Погляньте, який чудовий літній день видався на честь приїзду гостя: ніби сама природа вітає його. Чи помітили ви сад, вулики, солом’яний курінь пасічника? 7. Чи радісно й затишно стає вам на душі, коли ви дивитеся на картину? III. Складіть усно оповідання за картиною «Псть із Запоріжжя». Не забудьте на­ прикінці оповідання розповісти, що ви відчуваєте, коли дивитеся на це полотно. Скористайтеся лексичним матеріалом з довідки.

Солом’яний курінь, вулики-дуплянки, городина, розмальовані миски та куманці, пасічник, шабля, кобза, штанишаровари, біла вишивана сорочка, червона свитка, широкий пояс, плахта, намистечко, світле просторе й зручне вбрання. ДОВІДКА.

Фотій Красицький (1873-1944) - український художник. Народився на Чер­ кащині в селянській родині. Добре знався на житті простого люду, його побуті та звичаях. Викладав у Київському художньому інституті. Працював у жанрах портрета, пейзажу, тематичної картини.

Тема 12.

ПЕРЕКЛАД ТЕКСТУ

589 І. Прочитайте текст, визначте його стиль мовлення. Виділіть опис примі­ щення. Чи впізнали ви, з якого художнього твору цей уривок? БОЛЬШОЙ ЗАЛ Пройдя через двойные двери, мальчики оказались в Большом зале. Гарри даже представить не мог, что на свете существует такое красивое и такое странное место. Зал был освещён тысячами свечей, плавающих в воздухе над четырьмя длинными столами, за которыми сидели старшие ученики. Столы были заставлены свер­ кающими золотыми тарелками и кубками. На другом конце зала за таким же длинным столом сидели преподаватели. Профессор МакГонагалл подвела первокурсников к этому столу и приказала им повернуться спиной к учителям и лицом к старшекурсникам. 232

Роз&иток мовлення

Перед Гарри были сотни лиц. Мальчик посмотрел вверх и увидел над собой бархатный чёрный потолок, усыпанный звёз­ дами. Было сложно поверить в то, что это на самом деле потолок. Гарри казалось, что Большой зал находится под открытым небом (Дж. К. Роулинг). Словничок Пройдя - укр. пройшовши. Двойной - укр. подвійний, подві'йчастий. Представить - укр. уявити. Плавающий - укр. який плаває. Длинный - укр. довгий. На самом деле - укр. насправді. II. Перекладіть і запишіть текст українською мовою. Порівняйте вимову й напи­ сання виділених слів в обох мовах. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Під час перекладу треба добирати з низки можливих слів (синонімів) те слово, яке є доречним в оточенні інших слів і точніше передає дум­ ку. Після перекладу перечитуйте все речення.

590 І. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Порівняйте вимову й написання виділених слів в обох мовах. У нас было задано выучить главные реки Америки. А я, вместо того чтобы учиться, запускал во дворе змея в космос. Ну, он в космос не залетел, потому что у него был чересчур лёгкий хвост, и он из-за этого крутился как волчок. Это во-первых. А во-вторых, у меня было мало ниток, и я весь дом обыскал и собрал все нит­ ки, какие только были; у мамы со швейной машины снял, и то оказалось мало. Змей долетел до чердака и там завис, а до космоса ещё было далеко. И я так завозился с этим змеем и космосом, что совершенно позабыл обо всём на свете. Мне было так интересно играть, что я и думать перестал про какие-то там уроки. Совершенно вылетело из головы. А оказалось, никак нельзя было забывать про свои дела, потому что получился позор (В. Д рагунский). Словничок Вместо того -укр. замість того. Чересчур - укр. занадто, надто. Чердак-укр. горище. Совершенно - укр. зовсім; цілком. 233

Гоз&иток

мо &лєиия

II. Визначте тему й основну думку тексту. Поставте два запитання за змістом про­ читаного. III. Придумайте своє продовження розповіді.

Тема 13.

АУДІЮВАННЯ

591 І. Прослухайте текст із голосу вчителя або однокласника. Визначте адре­ сата й мету висловлювання. НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ Своїм виникненням Нобелівська премія зобов’язана видатному шведському вченому, винахіднику динаміту Альфреду Нобелю, який майже весь свій капітал і примножене добро відписав громаді для заснування на батьківщині міжнародного фонду. Рішення Нобеля посмертно утворити фонд для щорічного присвоєння грошових премій найдостойнішим представникам людства здивувало не лише родичів і друзів. Навіть Альфред Нобель король Швеції був ображений такою «непатріотичною» дією свого підданого. І тільки з плином* часу розкрився мужній патріотизм Нобеля, який при­ ніс Швеції славу країни-мецената... Нобелівські премії вручаються з 1901 року. У період 19401942 рр. через воєнні події в Європі, спричинені Другою світо­ вою війною, Нобелівська премія не присуджувалася. Щороку організатори конкурсу розсилають тисячі запрошень відомим ученим світу з проханням повідомити про своїх колег, що заслуговують на присудження премії. Пропозиції осіб, яким запрошення не надсилалися, не розглядаються. Імена нових лауреатів оприлюднюються щороку 21 жовтня у день народження Альфреда Нобеля. На церемонію вручення премії Нобелівський фонд запрошує лауреатів і членів їхніх ро­ дин до Стокгольма і в Осло 10 грудня —у день смерті засновника Фонду. Дипломи й золоті медалі Нобелівських лауреатів у галузі фізики, хімії, фізіології й медицини, літератури й економіки вручаються в Концертному залі королем Швеції. Церемонія на­ городження лауреатів премії Миру проводиться в Осло за при­ сутності короля Норвегії й членів королівської родини. Нобелівські премії є унікальними й особливо престижними винагородами (3 довідника). *Плин - рос. течение. 234

..............................................................................................................

Роз&иток мо&леяия II. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання до тексту. 1. Що відображає заголовок - тему чи основну думку прослуханого? 2. Кому зобов’язана своїм виникненням Нобелівська премія? Що ви знаєте про її засновника? 3. Як ви думаєте, у чому полягає патріотичний вчинок Нобеля? 4. Яка процедура відбору лауреатів на присудження Нобелівської премії? 5. Коли і де відбувається нагородження? 6. Чи наявні в тексті зачин і кінцівка. Про що в них ідеться? 7. Як автор ставиться до постаті Альфреда Нобеля? 8. Визначте ключові слова (словосполучення). 9. Виділіть мікротеми тексту. Складіть і запишіть його простий план.

Тема 14.

ОПИС ПРИРОДИ. УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПРИРОДИ ПРИГАДАЙМ О. Чим розповідь відрізняється від опису?

Опис природи «Відомо» й «нове»

Складовими частинами опису природи є опис її окре­ мих елементів. У худож ньом у описі, крім інформації про природу, передаються ще й враження. Опис при­ роди є одним із засобів характеристики персонажів у художніх творах. «Відомим» в описі є назви предметів, а «новим» — ознаки цих предметів.

592 І. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку. Які типи мов­ лення поєднано в тексті? У ЛІСІ Павло легко вистрибнув із кабіни й вільно побіг убік, одразу знайшовши ледве помітну в сутінках* стежину, що вела до лісу. Гуде ліс, сухо подзвонюють мідним листом дуби, співають сосни у високості, під ногами вислизають тугі, мов литі, жолуді. Солодко пахне прілим листом і травами, пізніми грибами, що їх уже торкнулися перші приморозки. У рову аж чорно від тернових ягід на колючих і густих кущах. Коли терен** зацвітає весною, то весь рів і лісові кущі по горбах наче обсипані снігом. Сила терну в лісі. Може, від того й назви: Тернівка, Тернова. Поміж терном, на видноті, гойдає колючими батогами шипшина, красується червоними твердими ягодами. По землі, в ровах і ямах, повзе ожина, тьмяно поблискує чорною ягідкою-намистинкою, наче оком у перепілки. 235

Гоз&иток

мо &лєиия

Скільки вйлазив малий Пашка за тією ожиною по ровах і проваллях, скільки лайки й стусанів мав від матері за порвані штани й пізнє вертання з лісу. Все те минуло, як перші дитячі мрії, але зосталося в пам’яті на все життя... (За В. Кучером). *Сутінки - рос. сумерки. **Терен - колючий кущ; ягоди цієї рослини. II. Знайдіть опис природи. Чи допомагає він зрозуміти внутрішній світ Павла, його настрої, почуття? Які художні засоби використав автор, щоб відтворити картину природи? III. Колективно складіть план тексту. Докладно перекажіть прочитане за складе­ ним планом (усно).

Тема 15.

УСНИЙ ВИБІРКОВИЙ ПЕРЕКАЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПРИРОДИ 593 І. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку. Як козаки врятувалися від голодної смерті? ЛЮБКА У травневому лісі хвилі квітів хлюпають під ноги. А повітря, насто­ яне на ароматах смолини і мокрого листя, приємно дурманить голову. Теплінь... Найдрібніше створіння й те поспішає розплескати по всьому лісі свою весняну радість. Раптом - вона! Два блискучі листки біля самої землі. На високому стеблі - кудлате біло-кремове су­ цвіття... Любка дволиста Любка!.. І вже перед очима стелиться безкрайній степ, а в ньому жменька запорізьких козаків. Кілька днів запорожців переслідували кримські татари. А коли переслідувачі стомилися, татарський бей махнув рукою: хай тікають - усе одно в степу пропадуть без їж і. А козаки зовсім і не збиралися отак марно пропадати. Бо в кожного на шиї висів амулет, який оберігав від голодної смерті: нанизані на нитку тверді, потемнілі від часу бульбочки. Почали запорожці оті бульбочки жувати - втамували* голод, погасили 236

Розвиток мовлення

спрагу, поволі почали повертати сили... Ніхто не загинув. А по дорозі на Січ ще й два татарські загони розбили... Любку дволисту і зараз дуже поваж аю ть у народі. Не один старається перенести її з лісу до себе у квітник чи садок. Любка прекрасно почуватиметься біля хати, коли на неї падатиме легенька тінь від дерева та коли ростиме у «своїй» землі. Тому пересаджувати її треба з ґрунтом, у якому вона росте (За Є. Шморгуном). *Втамувати - рос. утолйть. II. Укажіть слова, вжиті в переносному значенні. Доберіть синоніми до виділених слів. III. Знайдіть частини тексту, у яких міститься опис природи та розповідь про те, як пересадити любку. Прочитайте ці частини ще раз, складіть їхній план і усно перекажіть.

Тема 16.

ПИСЬМОВИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПРИРОДИ 594 І. Прочитайте текст. Розкажіть, чому померла річка і чому дідусь навіть після цього продовжував засвічувати ліхтар. ЛІХТАРНИК Серед зелених луків і дрімучих лісів текла річка. Повновода, гли­ бока, але тиха й ласкава. Багато віків несла вона свої чисті води. Рікою плавали човни й навіть ма­ ленькі кораблики. Жив на березі ріки ліхтарник. Увечері сідав він у човен, плив на середину ріки, засвічував ліхтар. До світанку блимав посеред ріки вогник, показував дорогу мандрів­ никам. Лагідно хлюпались об бе­ рег хвилі - тішилась ріка: люблять П люди, й вона людям по­ трібна. Та ось людям знадобилося багато дощок на столи й стільці. Вирубали вони ліси по берегах ріки. Здалося також людям, що зелені луки - це непотрібні розкоші. Зорали луки, посіяли куку­ рудзу. 237

Гоз&иток мо&леиия

В и с н а ж и л и с я * студені джерела, задихнулася від спраги ріка

й померла. Кілька років на тому місці, де плавали човни й кораб­ лики, весною дзюрчав струмок, а згодом і він засох. Перетвори­ лося русло ріки на город. Про річку нагадував тільки стовп, до якого ліхтарник за звичкою щовесни прикріплював ліхтар. Як тільки на землю сідали сутінки, старий ліхтарник ішов на капустяне поле й засвічував на стовпі ліхтар. Маленький Сергійко і питає: - Дідусю, навіщо ви засвічуєте ліхтар? Ріки ж давно немає. - Щоб люди краще бачили свою дурість (В. Сухомлинський). *Виснажитися - рос. истощиться. II. Визначте тему тексту, основну думку, тип і стиль мовлення. Колективно скла­ діть план прочитаного. III. Доберіть синоніми до виділених слів. IV. Прочитайте текст удруге. Напишіть його докладний переказ.

Тема 17.

ПИСЬМОВИЙ ТВІР-ОПИС ПРИРОДИ НА ОСНОВІ ОСОБИСТИХ ВРАЖЕНЬ

^595 І. Підготуйтеся до написання твору-опису природи на одну з тем: «Цілющий дощ», «Веселка воду п'є», «Ой весна, весна, днем красна», «Велична премудра природа». Для цього:

• сформулюйте основну думку вашого твору; • обміркуйте, які типи мовлення можуть бути поєднані в ньому; • доберіть слова (сполучення слів, вирази), необхідні для роз­ криття теми й основної думки; згрупуйте цей матеріал за окре­ мими питаннями; визначте послідовність його вживання; • складіть план. II. Напишіть твір-опис, скориставшись планом і дібраним матеріалом.

Тема 18.

ПИСЬМОВИЙ ТВІР-ОПИС ПРИРОДИ ЗА КАРТИНОЮ

ПРИГАДАЙМ О. Що таке пейзаж? 5 9 6 І. Розгляньте репродукцію картини Федора Манайла «Золота осінь». Уявіть себе в місцевості, зображеній художником, спробуйте відчути настрій митця, його думки. II. Дайте відповіді на запитання й виконайте завдання. 1. Про що ця картина? Яке враження створює полотно? Що відчуваєте, коли дивитеся на нього? 238

Роз&иток мо&леяия 2. Доведіть, що на картині зображено пейзаж. 3. Яку пору року зображено? Це її початок чи кінець? 4. Які барви переважають на полотні? Зверніть увагу, як один колір змінює інший, починаючи з правого боку. 5. Що ми бачимо на передньому плані картини, а що - на задньому? На чому художник прагне зосередити нашу увагу?

Ф. М анайло. Золота осінь 6. У яке вбрання одягнені дерева? Чи однакове воно? Про що це говорить? 7. Золото листя художник протиставляє осінньому небу. Яке це небо? 8. Як митець передає стан спокою в природі? (Зверніть увагу, чи є на картині вітер, чи видно птахів, чи спокійна річка.) 9. Доберіть епітети до слів осінь, дерева, річка, трава, гора, небо. 10. Доберіть синоніми до слів природа, краєвид, вершина. III. Складіть план художнього твору-опису природи за картиною Ф. Манайла «Золота осінь». За планом напишіть твір. Скористайтеся словами та словоспо­ лученнями з довідки.

ДОВІДКА. Милуватися, розстилатися, простягатися, зачаро­ вувати, золоте сяяння, різнокольоровий одяг, тиха річка, білокорі берізки, сонні береги, сільські хатинки, краса життя, свято краси, краса прощання, чарівна пора, відчуття спокою. Кольори - жовтогарячий, багряний, вогненно-золотий, вогненно-червоний. Ф едір М ан ай ло (1910-1978) - народний художник України. Народився й жив на Закарпатті. Картини митця - це мальовнича візитна картка рідних Карпат з їхніми піднебесними вершинами, із своєрідним укладом життя і побуту, звичаїв, фольк­ лору. 239

Гоз&иток

мо &лєиия

Тема 19.

ПЕРЕКЛАД ТЕКСТУ

597 І. Перекладіть усно текст українською мовою. Скористайтеся поданим нижче словничком. ШАРОВАЯ МОЛНИЯ Первого апреля в 8 часов 34 ми­ нуты в окно Костиной кухни торжес­ твенно* вплыл ослепительно яркий, огнедышащий** шар размером с крупный апельсин. «Шаровая мол­ ния!» - с ужасом подумал Костя, да так и замер с раскрытым ртом... Когда Костя пришёл в себя*** и взглянул на часы, то ахнул: стрелки показывали десять минут десятого. «Опять опоздал! - с грустью*** подумал он. - Конечно, шаровая молния - причина уважительная****. Так сказать, загадка материи. Но кто поверит? Да ещё первого апреля! Только на смех подымут. Нет уж , спасибо! Скажу, в лифте застрял — и всё!» - Ну, Васильчиков, слушаем тебя, - сказал учитель Олег Пе­ трович, когда Костя бочком протиснулся в класс. - Я это... застрял в лифте, - промямлил Костя. - Плохо, Васильчиков, очень плохо. Первого апреля я ожидал чего-нибудь посвежее. Вот Барабанов перед тобой пришёл. Так тот хоть посмешил нас, сказал, что к нему шаровая***** молния прилетела. - Т-то есть к-к-как к Барабанову?! Это ко мне, ко мне молния прилетела!!! - А теперь совсем плохо, - сказал учитель Олег Петрович. — Чужим умом живёшь. Дай дневник и садись (Я . Фёдоров). Словничок Торжественно - укр. урочисто. Огнедышащий - укр. вогнедишний. Прийти в себя - укр. отямитися. Уважительный - укр. поважний. Шаровой - укр. кульовий.I. II. Визначте тему і жанр мовлення тексту. Які типи мовлення поєднано в ньому? Складіть і запишіть два запитання за змістом тексту (українською мовою).

240

Розвиток мовлення

Тема 20.

ДОПИС У ГАЗЕТУ ІНФОРМАЦІЙНОГО ХАРАКТЕРУ (ЗІ ШКІЛЬНОГО ЖИТТЯ)

ПРИГАДАЙМ О. Які особливості публіцистичного стилю мовлення? ^598 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Яка подія із життя вашого класу, школи або населеного пункту, що відбулася останнім часом, вас найбільше зацікавила чи схвилювала?

Допис

Д опис у газету інф орм аційного характеру - це корот­

ке оперативне повідомлення про конкретні події та явища, які можуть зацікавити багатьох. Допис обо­ в’язково має бути актуальним. М ета допису - поінформувати, повідомити про те, що відбулося, де і коли. Що відбулося? ( Допис ) ' Де відбулося? . Коли відбулося? ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Хоча для допису характерні стислість і конкретність, проте не виклю­ чається використання епітетів, порівнянь та інших художніх засобів.

599 Прочитайте допис у газету. Визначте його тему, основну думку, тип і стиль мовлення. НЕЗАБУТНЯ ЗУСТРІЧ З МАЙСТРОМ СЛОВА На початку листопада в нашій школі відбулася зустріч з відо­ мим українським письменником Дмитром Григоровичем Білоусом. Щоб послухати гостя й поставити йому свої запитання, в актовому залі зібралися майже всі учні та вчителі. Дмитро Б і­ лоус надзвичайно цікаво розповів про місцевість, де він наро­ дився, країни, у яких побував, про свою творчу працю. Поет прочитав вірші з популярних збірок «Диво калинове» та «Чари барвінкові», у яких майстерно розкривається краса й багатство українського слова. А потім поезії Дмитра Білоуса читали учні. Навіть коли зустріч офіційно закінчйлася, діти ще довго спіл­ кувалися з письменником, ставили багато запитань, брали ав­ тографи на пам’ять. Зустріч із відомим майстром слова залишила неповторні вра­ ження в душах учнів і вчителів. 241

Розвиток мо&леиня

ПАМ’ЯТКА Як писати допис 1. Обдумати тему, обрану для допису, сформулювати основну думку. 2. Визначити адресата й мету майбутнього висловлювання. 3. Продумати структуру тексту (вступ, основну частину, ви­ сновок). 4. Чітко сформулювати відповіді на запитання: що відбулося? де? коли? 5. Скласти план. 6. Написати текст на чернетці, прочитати та за потреби вне­ сти виправлення чи доповнення. 7. Переписати текст. ^600 І. Складіть допис у газету на одну із запропонованих або дібраних само­ стійно тем (0,5-1 стор.). Скористайтеся пам'яткою «Як писати допис».

ТЕМИ: 1. Відзначення якогось свята у вашому класі (школі). 2. Допомога учнів людям похилого віку (дитячому будинку, бібліотеці). 3. Похід (прогулянка, екскурсія). 4. Відвідання музею (виставки, театру). 5. Вечір відпочинку. 6. Спортивні змагання. 7. Футбольний матч. 8. Заняття шкільного гуртка. 9. Облаштування класної кімнати (шкільного стадіону, музею, подвір’я). 10. Зустріч з відомими людьми. II. Послухайте дописи, підготовлені вашими однокласниками. Що вам сподобало­ ся в цих висловлюваннях?

Класна газета Проект" Під керівництвом учителя виберіть кращі дописи, складені учнями вашого класу. Підго­ туйте випуск стінної класної газети. Не забудьте дібра­ ти ілюстрації, придумати рубрики, вказати дату виходу газети, авторів дописів, редколегію. ** Проведіть у класі конкурс на кращий допис у газету. Роботи переможців запропонуйте до друку в газетах ва­ шого міста, району чи області.

242

Розвиток мовлення

Тема 21.

УСНИЙ РОЗДУМ ПРО ВЧИНКИ ЛЮДЕЙ

ПРИГАДАЙМ О. Що таке роздум? З яких частин він складається?

601 І. Прочитайте текст. Що вас найбільше вразило в цій розповіді? Чому за­ смутився Сергійко? Три тижні не був Сергійко в школі: хворів. Скучив за товари­ шами і вчителькою. Радісний і збуджений прийшов хлопчик до школи після хвороби. Думалося Сергійкові: в очах товаришів побачить він радість і подив. Та їхні очі були спокійні й незворушні. Сусід по парті Миколка запитав: - А ти виконав на сьогодні завдання? - Виконав, - тихо сказав Сергійко й засмутився (В. Сухомлинський). II. Складіть усно роздум про вчинок однокласників Сергія. Скористайтеся поданою нижче пам’яткою.

П АМ ’ЯТКА Я к підготувати роздум

1. Проаналізувати конкретний вчинок людини. 2. Визначити тему й основну думку майбутнього висловлю­ вання. 3. Сформулювати тезу. 4. Дібрати переконливі аргументи з власного життя, життя інших людей, прислів’я тощо. 5. Сформулювати висновок. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ1 .

У тексті-роздумі часто вживають такі сполучення: мені здається...; я думаю...; я переконаний, що...; я не можу погодитися з тим, що...; хочеться підкреслити, що...; я зрозумів...; цей вчинок я вважаю... ^602 Складіть усно роздум про вчинок вашого знайомого (однокласника, сусі­ да, когось із рідних). Скористайтеся пам’яткою.

243

Гоз&иток

мо &лєиия

Тема 22.

УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ З ЕЛЕМЕНТАМИ РОЗДУМУ

603 І. Прочитайте текст. Які типи мовлення поєднано в ньому? Розкажіть, чому вагалася царівна, коли вирішувала, чиєю дружиною стати.

НАЙЦІННІШЕ Мав цар трьох синів, а у володаря сусідньої держави була доч­ ка. Царевичі в неї й закохалися. Сказала царівна, що за того заміж піде, хто здобуде для неї найцінніше. В и р у ш и л и царевичі найцінніше шукати. Через рік зійшлися. Старший купив далекогляд, що видно з нього через три держави. Середній здобув плащ, що понесе, куди здумаєш. Молодший роздобув ліки, що й мертвого оживити здатні. Глянув старший у далекогляд і побачив похорон. Скочили брати на плащ, полетіли. А то царівну ховають. Молодший вий­ няв ліки, приклав померлій до губів, вона й ожила. Має царівна вийти за старшого, тому що він перший побачив її похорон. Отже, бути їй дружиною старшого брата. Справедли­ во стати дружиною середнього, бо на його плащі дісталися до померлої. Отже, відмовити йому не можна. Не можна відмовити й молодшому через те, що він її ліками оживив. Зрозуміли брати в а г а н н я * дівчини та й кажуть: «Хай не ро­ зум, а серце вирішує*. Вибрала царівна наймолодшого брата {Нар. казка). *Вагання - рос. колебание, сомнение. II. Доберіть синоніми до виділених слів. III. Складіть і запишіть складний план прочитаного. Прочитайте текст удруге. Докладно перекажіть прочитане (усно).

Тема 23.

ТВІР-ОПОВІДАННЯ НА ОСНОВІ ПОБАЧЕНОГО

ПРИГАДАЙМ О. Які основні особливості оповідання?

604 Пригадайте, які оповідання ви читали на уроках української чи російської літератури в шостому класі. Яке оповідання вам сподобалося найбільше? Визнач­ те його побудову (зав'язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка).

244

Роз&иток мовлення

ПАМ'ЯТКА П р а ц ю ю ч и над твором, потрібно:

• розкрити тему; • втілити основну думку (наприклад, ствердити необхідність дбайливого ставлення до книги); • вдало дібрати фактичний матеріал, виділити головне, а про менш істотне згадати побічно; • дотримуватися вимог стилю; • не забути про вступ і висновок твору. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Для переходу від однієї частини оповідання до іншої можна вживати такі слова: одного разу, раптом, згодом, якось, нарешті, ось так. 605

Пригадайте одну із зазначених подій і стисло розкажіть про неї за запи­

таннями.

1. Екскурсія з класом на підприємство. Від кого ви дізналися про екскурсію? Я к чекали? З ким зустрічалися? Що нового пізнали? Що найбільше запам ’яталося? З якими враженнями поверталися додому? 2. Спортивні змагання, у яких ви брали участь. Чи довго готувалися до змагань? Хт о був суперником? Я кі моменти найбільше запам’яталися? Яким був результат? Я к відзначали переможців? 3. Відпочинок з родиною на природі. Я к готувалися до поїздки? У якому місці відпочивали? Що цікавого бачили? Про що спілкувалися? Кого зустріли? Чим найбільше запам’яталася поїздка? Чи вдалося набратися нових сил і наснаги? ^606 Складіть усно твір-оповідання про одну з подій, свідком чи учасником якої ви були (екскурсія на підприємство, спортивні змагання, поїздка до моря, футбольний матч, шкільне свято, похід у гори, робота в полі, відвідування музею тощо).

^607

Напишіть твір-оповідання про одну з подій, свідком чи учасником якої ви були (екскурсія на підприємство, спортивні змагання, поїздка до моря, футболь­ ний матч, шкільне свято, похід у гори, робота в полі, відвідування музею тощо).

245

Додатки

ДОДАТКИ Додаток 1 РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИЧОК СТАЛИХ СЛ О ВО СП О Л УЧЕН Ь автозаправочная станция автоза­ правна станція акцентировать внимание акцентува­ ти увагу безбрежные степи безкраї (безкрайні) степи безвозмездное пользование без­ платне користування безвредное средство нешкідливий засіб бесконечная дорога нескінченна дорога билетная касса квиткова каса благоприятная ситуация сприятлива ситуація в больш ей степени більшою мірою в знак согласия на знак згоди, на згоду в другой раз іншим разом влаж ность воздуха вологість повітря говорить по сущ еству говорити по суті друг против друга один проти одного жалеть деньги шкодувати грошей железная дорога залізниця железнодорожный путь залізнична колія затаивать дыхание затамовувати (затаювати) дух (подих, віддих, дихання) здравы й см ы сл здоровий глузд каждое утро щоранку, кожного ранку к концу дня наприкінці (на кінець) дня круговорот собы тий вир (круговорот, коловорот) подій кучевые облака купчасті хмари ладно тебе (вам)! разг. досить (годі) тобі (вам)! личное мнение особиста думка лишний раз зайвий раз ловкий удар влучний (вдалий) удар 246

ложные сведения неправдиві відо­ мості лю бим ое дело улюблена справа л ю б оп ы тн о знать цікаво знати медицинский осмотр медичний огляд мелкие расходы дрібні витрати место назначения місце призначення на ваше усмотрение на ваш розсуд наиболее интересный найцікавіший наличные деньги готівка на ночь глядя проти ночі образованны й человек освічена людина обратны й адрес зворотна адреса общее благо загальне добро общее впечатление загальне враження общее дело спільна справа питать надежду плекати (мати) надію плохо вы глядеть мати поганий вигляд расположение к музыке нахил (схильність) до музики расположение комнат розташування кімнат раз как-то якось самое больш ее найбільше, якнайбіль­ ше, щонайбільше сб авлять скорость зменшувати швидкість сверх всего понад усе текущие расходы поточні витрати терпеть лишения терпіти нестатки; бідувати халатное отношение к делу недбале ставлення до справи частный сектор приватний сектор частный случай поодинокий (окре­ мий) випадок шагом марш! кроком руш! явное противоречие очевидна (явна) суперечність явны м образом явно

Додатки

Додаток 2 СЛОВНИЧОК НАГОЛОСІВ А абйхто абичий Б близький босоніж борючись будь-хто б’ючи

в верба веретено везти, везла вести, вела вигадка визнання вимбва вимбга винагородити випадок випрягти виразність виставковий вичерпний возз’єднання воїнський Г гетьманський горобина город йти горошйна грушевий

Д далечина дворовий дециметр дйхання діалог ДЩІв Д ІТОЧКЙ Д ІТ Ь М И

довестй донька допізна

досхочу дочка дбщечка дощовйй Ж жаданий жалйти жалюзі жаркйй живопис живопйсний житло житловйй

З завдання завдовжки

загадка зайнятий запитання застрелити зібрання злбгка збвсім

м медикамент мережа местй міліметр морбчити

Р ранкбвий річковйй розв'язання розповістй русло

н

с

навіки навколо навчання насамперед ненавидіти ненависть несказаний несказанний нестй, несла новйй нуднйй

садиб сбнкй сантиметр свердло середина спйна старанність столяр

О

ї

обіцянка обрання обруч одинадцять одноразовий олень оленячий острівнйй отже

їстівнйй

п

К кажучи кйдати кілометр ковзатися колесо корйсний котрйй кропива

пізнання плигати поблизу повестй подруга позаочі пбмйлка полежати порядковий посйдіти послання постояти посуха прийняти прйязний прбстйй

І ідучй іскра

л легкйй листопад літопис льодовйй ляльковий

Т товпитися товстйй тонкйй торф’янйй У українець український урочйстий

Ц центнер цукровий чарівнйй

Ч черговйй черпати черствйй читання чорнозем чотирнадцять

ш швидкйй шовковий

я якйй-небудь ялйновий ярмарковий 247

Додатки Додат ок З

СЛОВНИЧОК СИНОНІМІВ БАЖАНИЙ жаданий, довгожданий, очікуваний, довгоочікуваний, омріяний. БЕЗМЕЖНИЙ (про простір) безкраїй, безкрайній, безконечний, нескінченний, без­ мірний, неосяжний, неозорий, неокраїй (поетичне), неоглядний, несходимий. БЛАГОРОДНИЙ великодушний, шляхетний, лицарський. БУДЬ-ЯКИЙ всякий, всяк (розм.), абиякий. ВАГАТИСЯ роздумувати, сумніватися, хитатися, м’ятися (розм.). В В ІЧЛ И В И Й чемний, вихований, ґречний, коректний, делікатний, привітний, шанобливий. ВЕЛИКИЙ (який займає значний простір) чималий, немалий, величезний, велетен­ ський, гігантський, колосальний, широкий, широчезний, обширний, здоровенний (розм.). ВИПАДКОВО (не передбачаючи; за збігом обставин) ненароком, несподівано, непередбачено, часом. ВІДОКРЕМЛЕНИЙ окремий, ізольований, розрізнений, роздільний. ГАНЬБА сором, стид, безслав'я, неслава, наруга, позорище (розм.). ГОРИЗОНТ обрій, круговид, виднокрай, виднокруг, небосхил, крайнебо, небокрай. ДАРЕМНО (без сподіваних наслідків) дарма, марно, безплідно, безрезультатно, безуспішно, даром (розм.), задарма (розм.). ДБАЙЛИВИЙ турботливий, пильний, уважний, бережний. ДИВНИЙ (який викликає подив своїми якостями тощо) чудний, дивовижний, чу­ дернацький, химерний, курйозний, фантастичний, дивакуватий, дивацький. ЖОДЕН жодний, ні один, ніякий, нікотрий (розм.), аніякий. ЗАВЗЯТИЙ запальнйй, палкий, пристрасний. ЗБЕНТЕЖЕНИЙ знічений, зніяковілий, змішаний, сконфужений. ЗВИЧАЙНИЙ нормальний, рядовий, простий, пересічний. ЗНЕВІРА розчарування, недовіра. КЛОПОТАТИСЯ турбуватися, піклуватися, бідкатися. КМІТЛИВИЙ тямущий, тямовитий, здогадливий, метикуватий (розм.), бистрий на розум. КОРОТКИЙ (який не є довгим) недовгий, нетривалий, (про ріст) малий, невели­ кий, куций, (зміст) стислий, скупий, лаконічний. КРУТИЙ (наближений до вертикалі) стрімкий, прямовисний, урвистий. ЛАСКА доброта, доброзичливість, зичливість, теплота, благодать. ЛИЦЕМІРСТВО лукавство, лукавість, нещирість, двоєдушність, фальш, крутій­ ство. ЛІНИВИЙ ледачий, бездіяльний. ЛУКАВИЙ облудний, лицемірний, підлий, фальшивий, підступний, непевний. ЛЮБИЙ (який викликає любов) дорогий, милий, жаданий, ненаглядний (поетичне). МИНУЛЕ ім. колишнє, минувшина, пережите. МІЛКИЙ (з малою глибиною) неглибокий, мілководний. МІЦНИЙ (якого важко зламати) незламний, тривкий, (міцно зроблений) фунда­ ментальний, (про сон) глибокий, безпробудний, сильний, насичений. 248

Додатки

НАДЗВИЧАЙНИЙ незвичайний, винятковий; незрівнянний, надмірний, непомір­ ний; неймовірний, неправдоподібний, дивовижний, казковий, фантастичний; над­ природний, неземний. НЕДАВНО щойно, тільки, тільки що. НЕДОВІР’Я недовіра, недовірливість, підозрілість, підозріливість, підозра. НЕЗДІЙСНЕННИЙ неможливий, недосяжний; нереальний, нежиттєвий, фантас­ тичний, утопічний, химерний. НЕМИЛІСТЬ неласка, опала. НЕПРИЯЗНЬ неприхильність, апатія, недоброзичливість, недружелюбність, нелю­ бов, ворожість, неласка, непривітність, нелюб'язність. НЕСКАЗАННИЙ (якого неможна виразити в словах) невимовний, непередаваний, неописаний. НЕСПОКІЙ хвилювання, сум'яття, занепокоєння, тривога, незлагода. ОДНОЧАСНО рівночасно, водночас, синхронно, (гуртом) разом, спільно. ОЗНАКА (те, що характеризує кого-, що-небудь) властивість, особливість, риса, прикмета, відзнака, якість. ОЗНАКА (те, що вказує на що-небудь, свідчить про щось) прикмета, знак, показ­ ник, свідчення, подих, дихання, повів, проблиск. ОСТЕРІГАТИСЯ берегтися, оберігатися, уважати, уникати, пильнуватися. ОЩАДЛИВИЙ ощадний, бережливий, економний, заощадливий. ПЕРЕДЧАСНИЙ завчасний, дочасний, ранній, заранній. ПОЗНАЧКА позначення, відмітка, мітка, помітка. ПРИМАРНИЙ оманливий, оманний, обманливий, несправжній, нереальний, облудний, химерний, ефемерний, ілюзорний. ПРОНИЗЛИВИЙ (про вітер, холод тощо) пронизуваний, проймаючий, дошкульний, різкий, терпкий, проникливий (розм.). РІЗНОБІЧНИЙ (який виявляється в різному) різносторонній, багатогранний, бага­ тобічний, багатосторонній. РОВЕСНИК одноліток, перевесник. РОЗДОРІЖЖЯ розпуття, перехрестя, перетин. СЛАВЕТНИЙ (який має широку славу) знаменитий, уславлений, прославлений, славнозвісний, всеславний. СПОКОНВІЧНИЙ одвічний, прадавній, правічний, віковічний, віковий, вікодавній. СПРАВЖНІЙ реальний, істинний, дійсний, фактичний, правдивий. СТАРАННИЙ ретельний, сумлінний, дбайливий, пильний, справний. СУМ смуток, журба, печаль, туга, жалощі, нудьга, скорбота, зажура (поетичне). ТЕМНИЙ (у якому відсутнє світло, погано освітлений) невидний, безпросвітний, (про ніч) беззоряний, безмісячний, (який став темним) посутенілий. ТЙША затишок, безголосся, безмовність, безгоміння. УРВИЩЕ (стрімкий схил) прірва, обрив, круча. ХТО-НЕБУДЬ хтось, дехто, декотрий. ЯКИЙ-НЕБУДЬ (один із кількох) котрйй-небудь, який, жоден, жодний, Інший, котрий, той або інший. 249

Додатки Додат ок 4

ІМЕННИКИ У КЛИЧНОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ Загальні назви

Власні назви Чоловічі імена

бабусю батьку боксере брате

однокласнику однокласнице офіцере офіціанте офіціантко

В О Д ІЮ

голово депутате директоре дівчино дідусю добродійко добродію доню дочко друже дядьку журналісте завідувачу заступнику козаче консультанте лаборанте лейтенанте лікарю маляре мамо матусю медсестро мере міліціонере міністре музиканте

250

пане пані перекладачу подруго президенте продавцю професоре сестро сину синку спортсмене старосто студенте студентко сусідко сусіде тату татусю тенісисте товаришу ученице учителько учителю учню футболісте школяре школярко хлопче

Анатолію Андрію Арсенію (Арсене) Артемію (Артеме) Антоне Афанасію Богдане Борисе Василю Валерію Вікторе Віталію Володимире Всеволоде В'ячеславе Геннадію Григорію Дмитре Євгенію (Євгене) Іване Ілле Костянтине Леоніде Максиме Матвію Микито Миколо Михайле Назаре Олександре Олексію Олегу Петре Павле Романе Сергію Тарасе Федоре Юрію Ярославе

Жіночі імена Апіно Алло Анастасіє Валеріє Віталіно Вікторіє Віро Валентино Галино Ганно Жанно Євгеніє Інно Ірино Катерино Ксеніє Ларисо Лесю Людмило Ліно Любове Майє Маріє Марино Надіє Наталіє (Наталю) Нелю Ніно Олено Олександро Ольго Оксано Романо Софіє Світлано Таїсіє Тетяно Тамаро Уляно Юліє

Додатки Д одат ок 5

ПЕРЕВІР СЕБЕ Скорочені

в ід п о в ід і

до вправ

16.1. Дорога. 2. Редиска. 3. Парасолька. 4. Небо і зорі. 5. Капуста. 20. II. Як сонна муха, віддавати данину, оббігти оком, піддаватися на вудку. 22. Запорізький, острозький, південнобузький. ЗО. Птаство, учнівство, юнацтво, комашня, віття, малеча, дітвора. 41. З Восьмим березня, з Великоднем (Пасхою). 42. II. Велике князівство Литовське, урочище Жовті Води, Папа Римський. 5 5 .1. Сут інки -рід не визначаємо; осокори (осокір) -ч . р. II. Бавиться [бави0ц':а]. 57. II. Мають форми однини і множини: сонце - сонця, біль - болі, верхів’я верхів'я та ін. Мають форми тільки однини: листя, кора та ін. 59.1. Лижі. 2. Ковзани. 3. Кропива. 4. Павутиння. 5. Санчата. 60. І. Малювання (має форму тільки однини), Чернівці (має форму тільки мно­ жини). 70. Кличний відмінок: дощу, дощі. 86. II. Сім’єю, тишею, долонею. 88. Статей, тополь. 89. І. Ілле, листоноше, Юліє, Галю, доню. 96. II. Інеєм, ячменем. 97. II. Паралельні форми мають три перших слова. Конями, кіньми; чоботами, чобітьми. 9 8 . 1. Добродію, краю, козаче, Павле, Андрію, Василю, Сергію. 99. Столяром, столяре; лікарем, лікарю; шахтарем, шахтарю. 100. І. Садках, сходах. II. Край, сторона, країна. Дощ, дощовиця, злива, хлющ. 104. Дінця (річка). Криту (острів), Китаю (держава або озеро). 118. 4. Гусьми. 119. Р. в.: грошей, гусей, курей, канікул, Черкас. Ор. в.: гусьми, курми. 135. Харків'янин, полтавчанин (полтавець). 138. 2. Нещастя. 3. Підберезник. 151. 2. Недруг, нещирість. 4. Незгода (непорозуміння). 5. Недовір'я (недовіра). 162. Юрійович, Юріївна. 172. Форму тільки множини мають іменники батьки, вечорниці. 182.1. Сухого. 2. Із залізничного. 3. Мокрою. 4. У повну. 5. Сьогоднішніх. 185. 4. ...до музичної школи. 5. ...музикальний слух. 191. Сізіфова праця, дамоклів меч. 202. 2. Нижчий. 4. Солодша. 208. III. Широкий, розлогий, просторий, обширний. 221. Р. в. - круглолицього, круглолицих; Ор. в. - круглолицим. 222. II. Безкрайній, безкраїй, безмежний, безконечний, нескінченний, неокраїй. 228. Кременчуцький, запорізький, овруцький. 229. Андрієва, доччин, солов’їний, кролячі, гусяча. 230. Олексіїв, Олегів, Маріїн, Марійчин, Ольжин, Лесин. 238. Окремо з не треба написати чотири слова. 243. Полиновий, магнієвий, значеннєвий. 254.1. Височенна. 3. Незрівнянну. 5. Непримиренних. 6. Несказанну.

251

Лопатки 255. II. Неподоланний, непереможний, нездоланний, непереборний, незлам­ ний. Незрівнянний, надзвичайний, надмірний, неймовірний. 262. Через дефіс пишемо 3 слова. Болезаспокійливий, землеудобрювальний. 264. Військово-морський. 265. Лісостепова зона. 274. Соловйов, Васильєв, Кузнецов, Григор'єв. 329. 5. 1814 р. 341. 3. На семистах шістдесяти (шістдесятьох) трьох гектарах. 348. 5. Другий - інший. 6. Одні - самі. 7. Три брати. 8. Дві десятих кілометра. 359. 1. Ми з татом ходили в дуже гарний зоопарк. 2. Яблука порозкладали в ящики. Цих фруктів було багато. 386. 3. Ні з ким. 399. 1. Я сказала, щоб Сергій подарував квіти своїй мамі. 2. Наталя сказала, щоб я подарував квіти своїй мамі. 554. Неправильно: являється (треба - є), відноситься (ставиться), приймає (бере), мішає (заважає), любі (будь-які), вірну (правильну), слідуючому (наступно­ му), дві неділі (два тижні). 583. III. Подив, здивування, здивовання. 593. II. Теплінь - тепло, теплота. Поважати - шанувати, цінити. Старатися намагатися, силуватися. 603. II. Вирушати - відправлятися, рушати, відбувати. Вагання - сумніви, не­ рішучість. Роздобути - дістати, добути, здобути. Відповіді до тестових завдань Тести Тести Тести Тести Тести

на на на на на

с. с. с. с. с.

62-63.1. 100-101. 127-128. 156-157. 206-207.

Г; 1. 1. 1. 1.

2. Б; 3. В; 4 А; 5.Г. Г; 2. Б; 3. Б; 4. В;5. А. В; 2. Б; 3. А; 4. А;5. Г. Г; 2. Б; 3. В; 4. Г;5. А. Г; 2. Б; 3. А; 4. В; 5. Б; 7. Живімо дружно.

Відповіді д о веселих вікторин Вікторина на с. 14. 1. Звіробій. 2. Горихвістка. 3. Столітник (народна назва рослин, що цвітуть один раз у житті або з перервою в кілька років, - алое, агава та ін.). 4. Горицвіт. 5. Мурахоїд. 6. Мухоловка (птах і рослина). 7. Золототисячник. Вікторина на с. 102. 1. З порожнього. 2. Півнячим. 3. Гордіїв. 4. Під мокрим. 5. Дівочою або морською. Вікторина на с. 130.1. Нами-сто. 2. Сто-рона. 3. Ті-сто. 4. Мі-сто. 5. 7я. Вікторина на с. 158. 1. Я-поні-я. 2. Я-р. 3. Нічия. 4. Я-ми. 5. Ті-сто. 6. Я. 7. Я-майка. 8. Ви-ми-ті.

252

ЗМІСТ Д о р о гі ш е с т и к л а с н и к и !

............................................................................. З

ВСТУП Краса і багатство української мови ..........................................................4 ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО В П’ЯТОМУ КЛАСІ § 1. Словосполучення і речення ................................................................... 7 § 2. Просте і складне речення, розділові знаки в них ............................. 9 § 3. Орфограми в коренях, префіксах, суфіксах та на межі значущих частин слова ....................................................................... 12 МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ. ЕЛЕМЕНТИ СТИЛІСТИКИ ІМЕННИК § 4. Іменник як частина мови ................................................................... § 5. Велика буква й лапки у власних назвах ......................................... § 6. Рід іменників ........................................................................................ § 7. Число іменників ................................................................................... § 8. Відмінки іменників ............................................................................. § 9. Типи відмін іменників ........................................................................ § 10. Відмінювання іменників І відміни .................................................. §11. Відмінювання іменників II відміни ................................................. § 12. Закінчення іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини ............................................................. § 13. Відмінювання іменників III та IV відмін ....................................... § 14. Відмінювання іменників, що мають форму тільки множини ................................................................................ § 15. Незмінювані іменники ..................................................................... § 16. Основні способи творення іменників .............................................. § 17. Н е з іменниками ............................................................................... § 18. Букви є, и, і в суфіксах іменників .................................................. § 19. Написання й відмінювання імен по батькові та прізвищ ............ § 20. Узагальнення вивченого з теми «Іменник» ................................... § 21. § 22. § 23. § 24. § 25. § 26. § 27. § 28.

ПРИКМЕТНИК Прикметник як частина мови ......................................................... Групи прикметників за значенням ............................................. . Ступені порівняння якісних прикметників ................................... Повні й короткі форми прикметників ............................................ Відмінювання прикметників ............................................................ Творення прикметників .................................................................... Н е з прикметниками ......................................................................... Написання суфіксів прикметників ..................................................

16 19 22 25 28 ЗО 34 37 41 43 46 48 50 53 55 57 60 66 69 72 76 79 83 85 88 253

§ 29. § ЗО. §31. § 32.

Букви н і нн у прикметниках .............................................................. Написання складних прикметників разом і через дефіс ............... Написання прізвищ прикметникової форми ..................................... Узагальнення вивченого з теми «Прикметник» ...............................

91 94 97 98

ЧИСЛІВНИК § 33. Числівник як частина мови ................................................................. § 34. Розряди кількісних числівників ......................................................... § 35. Відмінювання кількісних числівників, що означають ділі числа ........................................................................ § 36. Відмінювання дробових і збірних числівників ............................... § 37. Відмінювання та написання порядкових числівників ................. § 38. Уживання кількісних числівників з іменниками ......................... § 39. Узагальнення вивченого з теми «Числівник» .................................

104 108 111 115 117 122 125

ЗАЙМЕННИК § § § § § § §

40. 41. 42. 43. 44. 45. 46.

§ 47. § 48. § 49. § 50. §51. § 52. § 53. § 54. § 55. § 56. § 57. § 58. § 59. § 60. § 61. § 62.

Займенник як частина мови. Розряди займенників ..................... Особові та зворотний займенники ...................................................... Питальні й відносні займенники ........................................................ Заперечні й неозначені займенники ................................................... Присвійні займенники .......................................................................... Вказівні й означальні займенники ..................................................... Узагальнення вивченого з теми «Займенник» ................................

132 135 139 142 146 150 155

ДІЄСЛОВО Дієслово як частина мови. Форми дієслова ..................................... 160 Неозначена форма дієслова .................................................................. 163 Особові форми дієслова .......................................................................... 165 Написання не з дієсловами .................................................................. 167 Вид дієсл ова.............................................................................................. 170 Перехідні та неперехідні дієслова ...................................................... 173 Часи дієслова ............................................................................................ 176 Теперішній час ........................................................................................... 179 Минулий час ............................................................................................. 181 Майбутній час .......................................................................................... 184 Дієслова І та II дієвідмін ...................................................................... 187 Способи дієслів. Дієслова дійсного й умовного способів ............. 190 Дієслова наказового способу................................................................. 193 Безособові дієслова ................................................................................. 198 Способи творення дієслів ...................................................................... 201 Узагальнення вивченого з теми «Дієслово» ..................................... 203

ПОВТОРЕННЯ В К ІН Ц І РОКУ § 63. Морфологія. Орфографія. Елементи стилістики ............................ 209 УРОКИ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ Тема 1. Спілкування і мовлення .................................................................. 214 Тема 2. Діалогічне мовлення ........................................................................... 215 254

Тема Тема Тема Тема Тема Тема Тема Тема Тема Тема Тема Тема Тема Тема Тема Тема Тема Тема Тема Тема Тема

3. 4. 5. 6. 7. 8.

Текст. Складний план тексту ......................................................... 217 Читання мовчки ................................................................................. 220 Поняття про офіційно-діловий стиль мовлення ........................ 222 Ділові папери. Правила поведінки ................................................ 224 Ділові папери. Оголошення ............................................................. 225 Опис приміщення. Усний докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису приміщення ................................................... 227 9. Усний опис приміщення на основі особистих вражень ........... 229 10. Письмовий твір-опис приміщення на основі особистих вражень.............................................................................. 230 11. Усне оповідання за картиною ...................................................... 231 12. Переклад тексту ............................................................................... 232 13. Аудіювання ....................................................................................... 234 14. Опис природи. Усний докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису природи ........................................................ 235 15. Усний вибірковий переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису природи .................................................................................. 236 16. Письмовий докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису природи .................................................................................. 237 17. Письмовий твір-опис природи на основі особистих вражень ..........................................................238 18. Письмовий твір-опис природи за картиною .............................. 238 19. Переклад тексту .............................................................................. 240 20. Допис у газету інформаційного характеру (зі шкільного життя) ...................................................................... 241 21. Усний роздум про вчинки людей ............................................. 243 22. Усний докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами роздуму ....................... 244 23. Твір-оповідання на основі побаченого ....................................... 244

ДОДАТКИ Додаток 1. Російсько-український словничок сталих Додаток Додаток Додаток Додаток

2. 3. 4. 5.

словосполучень ......................................................................... Словничок наголосів ................................................................ Словничок синонімів ...................................................... Іменники у кличному відмінку однини ............................... Перевір себе. Скорочені відповідідовправ ..........................

246 247 248 251 252

255

Навчальне видання ЗАБОЛОТНИЙ Олександр Вікторович ЗАБОЛОТНИЙ Віктор Вікторович

УКРАЇНСЬКА МОВА для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою

Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів Реком ендовано М ін іст е р ст в о м освіт и і н а у к и У к р а їн и

Видано за рахунок держ авних коштів. П родаж заборонено

Головний редактор Н а т а л я Заблоцька Редактор Ольга Д уб чак Обкладинка Тет яни Кущ Макет, художнє оформлення, комп’ютерна обробка ілюстрацій Володимира Волкова Технічний редактор Ц езар и н а Федосіхіна Комп’ютерна верстка Клари Ш а л и гін о ї Коректори Ін н а Іванюсь. Ін н а Борик

Формат 70x100/і«. Ум. друк. арк. 20,736. Обл.-вид. арк. 19,38. Тираж пр. 32 741 Вид. № 1455. Зам. №

Видавництво «Генеза», вул. Тимошеика, 2-л, м. Київ, 04212. Свідоцтво суб'єкта видавничої справи серія ДК № 3966 від 01.02.2011. Віддруковано з готових позитивів у ТОВ «ПЕТ», вул. Ольмінського, 17, м. Харків, 61024. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи серія ДК № 4526 від 18.04.2013.