Issuu

О Л Е Н А І Щ Е Н К О, А Н Д Р І Й І Щ Е Н К О

УКРАЇНСЬКА МОВА ТА ЧИТАННЯ

У К РА Ї Н С Ь К А М О В А ТА Ч И ТА Н Н Я

• Ч А С Т И Н А Д Р У ГА

Ч А С Т И Н А

Д Р У Г А

4 клас

Олена Іщенко Андрій Іщенко

УКРАЇНСЬКА

МОВА ТА ЧИТАННЯ Підручник інтегрованого курсу для 4 класу закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах)

ЧАСТИНА 2 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Київ Літера ЛТД 2026

УДК [811.161.2:028.1](075.2) І-98

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 27.01.2026 №111) Автори: Олена Іщенко, Андрій Іщенко Відповідно до Типової освітньої програми колективу авторів під керівництвом Р. Б. Шияна

Іщенко О. Л. І-98 Українська мова та читання : підруч. інтегрованого курсу для 4 кл. закл. загал. серед. освіти (у 2-х частинах). Ч. 2 / О. Л. Іщенко, А. Ю. Іщенко. – Київ : Літера ЛТД, 2026. – 128 с. ISBN 978-966-945-576-5 ISBN 978-966-945-578-9 Ч. 2 УДК [811.161.2:028.1](075.2)

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ

Інтерактивний електронний додаток

Домашнє завдання Правило Робота в парах Робота у групах Пам’ятка АБВ

Завдання різних рівнів складності на вибір

Як працювати з е-додатком

Зразок виконання завдання Тексти для слухання

ISBN 978-966-945-576-5 ISBN 978-966-945-578-9 Ч. 2

Січень

V. ДИТЯЧА ЛІТЕРАТУРНА КАРТА ЄВРОПИ Знайомимося з популярними літературними героями. Числівник. Займенник Цього місяця я буду вчитися: ! добирати аргументи до твердження; ! аналізувати вчинки й почуття героїв книжок; ! складати розповіді про героїв книжок; ! зважати на деталі в літературних творах; ! писати й редагувати тексти; ! знаходити інформацію в статті, діаграмі й афіші; ! правильно вживати й писати числівники; ! знаходити займенники в текстах і пояснювати

їх роль.

ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ВИВЧАЄМО НЕЗВИЧАЙНУ КАРТУ 1. Розгляньте карту. Чи є на ній книжки, які ви читали?

EUROPE Iceland Norway

Finland

Sweden

Estonia Latvia

Denmark Ireland

Belarus

United Kingdom

Germany Poland

Ukraine

Czech France Portugal

Romania Spain

Bulgaria Italy

Albania Greece

! На́зви країн на карті подано англійською мовою. Чому? До якого словника ви звернетеся, щоб перекласти назви, які не зрозуміли? 4

2. Прочитайте текст. Про який проєкт у ньому йдеться? Чим він корисний для його учасників і для вас?

вісімна[ц’:а]ть два[ц’:а]ть

У 2018 (дві тисячі вісімнадцятому) році Кристина Касінті, учителька з Греції, запропонувала учасникам міжнародної програми створити карту найпопулярніших дитячих книжок країн Європи. Пані Кристині допомогла мама її учениці, українка, яка знала дві мови й провела перше опитування. Спочатку на карті було дві, потім три книжки. А зрештою там з’явилося двадцять вісім книжок. Діти з різних європейських країн опитували своїх друзів і однокласників. Після голосування від кожної країни вибрали одну книжку. Обкладинки книжок вписали в кордони країн, які вони представ ляють. ДІТИ РЕКОМЕНДУЮТЬ: Австрія — Крістіне Нестлінґер «Оповідання про Франца»; Велика Британія — Джоан Роулінг «Гаррі Поттер і філософський камінь»; Італія — Карло Коллоді «Піноккіо»; Литва — Ліні Жатауте «Тося-Бося»; Німеччина — Міхаель Енде «Нескінченна історія»; Франція — Антуан де Сент-Екзюпері «Маленький принц»; Швеція — Астрід Ліндґрен «Пеппі Довгапанчоха».

3. Спочатку прочитайте правило, а поЧислівник — це самостійна частина мови, яка позначає кількість предметів або їх порядок під час лічби. Числівники відповідають на питання скільки? (два, дев’ять, мільйон) і котрий? (другий, одинадцятий, сотий).

тім виділені слова в тексті впр. 2. Поставте до них питання. Які слова позначають кількість, а які — порядок під час лічби?

4. Уявіть, що ви берете участь в опиту-

ванні. Напишіть у зошиті листа до пані Кристини. У листі вкажіть: як вас звати, де ви живете, скільки вам років, у якому класі вчитеся; назву й автора найпопулярнішої, на вашу думку, української дитячої книжки. Підкресліть числівники, які ви вжили.

5. Напишіть, яку книжку ви читаєте. Хто її автор? Скільки в ній сторінок? На якій ви зараз сторінці? Скільки сторінок залишилося прочитати?

Ч И ТА Є М О ТА О Б Г О В О Р Ю Є М О

ДОБИРАЄМО АРГУМЕНТИ 1. Прочитайте уривок із повісті-казки шведської письмен

ниці Астрід Ліндґрен «Пеппі Довгапанчоха». Випишіть слова, яких ви раніше не чули. Спробуйте пояснити їх значення. Потім перевірте себе за словником.

Томмі й Аніка, звичайно, ходили до школи. Щоранку о восьмій вони, взявшись за руки й тримаючи під пахвою книжки, виходили з дому. Саме в той час Пеппі або чесала свого коня, або одягала мавпочку пана Нільсона, або робила ранкову гімнастику — тобто ставала на підлозі і підстрибувала сорок три рази. Після того вона сідала до столу в кухні й спокійно, без поспіху, випивала велику чашку кави і з’їдала бутерброд із сиром. Простуючи до школи, Томмі й Аніка завжди з тугою дивилися на віллу «Хованка». Якби хоч Пеппі ходила з ними до школи, їм би легше було миритися з уроками. — Уявляєш, як нам було б весело разом вертатися зі школи! — казав Томмі. — І до школи ми б ішли разом, — додавала Аніка. Що більше вони думали про це, то сумніші ставали. І нарешті вирішили вмовити Пеппі теж піти до школи. — Ти не уявляєш собі, яка в нас добра вчителька, — хитро сказав Томмі, коли вони з Анікою прийшли до Пеппі, спершу вивчивши уроки. — Аби ти знала, як у школі цікаво! — підхопила Аніка. — Я б здуріла з нудьги, коли б не могла ходити до школи. Пеппі сиділа на ослінчику й мила ноги в шаплику. Вона не ози валася, тільки так завзято ворушила пальцями, що вода розбризкувалася на всі боки. — І сидіти в школі треба не так уже й довго, — вів далі Томмі. — Тільки до другої години. — Атож, і не встигнеш озирнутися, як уже канікули — різдвяні, великодні, літні, — додала Аніка. Пеппі й далі мовчала, тільки задумливо покусувала палець. Нарешті вона рішуче вихлюпнула з шаплика решту води на підлогу, замочивши штани панові Нільсону, що сидів там і грався люстерком. 6

— Це несправедливо, — суворо сказала вона, не звертаючи уваги на розпач пана Нільсона і на його мокрі штани. — Дуже несправедливо! Через чотири місяці буде Різдво і у вас почнуться канікули. А в мене нічого не почнеться, — сумно мовила Пеппі. — Я не матиму канікул, навіть коротеньких, — крізь сльози додала вона. — Завтра ж я почну ходити до школи. Томмі й Аніка аж заплескали в долоні Ілюстрації Катрін Енгелькінг з радощів. — Ура! То ми чекатимемо на тебе о восьмій біля нашої хвіртки. — Е ні, так рано я не встигну. А крім того, я поїду до школи верхи. І справді поїхала. Рівно о десятій вона винесла з веранди коня, а за якусь хвилину всі мешканці містечка кинулися до вікон глянути на дивину — на коня, що ширяє у хмарах. Переклад Ольги Сенюк

2. А Які аргументи навели Томмі й Аніка, щоб умовити Пеппі піти до школи? Б Якими аргументами ви переконаєте когось ходити до вашої школи? 3. Запишіть короткі відповіді на запитання. Числівники, що відповідають на питання скільки?, підкресліть червоним олівцем, а котрий? — зеленим.

1. О котрій годині Томмі й Аніка виходили з дому? 2. О котрій годині Пеппі винесла з веранди коня? 3. О котрій годині ви виходите з дому вранці? 4. На скільки хвилин це раніше, ніж вийшла Пеппі? 5. Скільки разів уранці підстрибувала Пеппі? 6. До якої години тривали уроки в Томмі й Аніки? 7. Через скільки місяців у героїв повісті почнеться Різдво? 4. Намалюйте три годинники, що показують різний час. Обміняйтеся аркушами і напишіть, який час показують годинники.

9:50 Дев’ята година п’ятдесят хвилин, за десять десята… 12:30 Дванадцята година три дцять хвилин, пів на першу… 5. Напишіть кілька речень про свій звичайний день. Зазначайте час, коли відбуваються події.

Ч И ТА Є М О ТА О Б Г О В О Р Ю Є М О

АНАЛІЗУЄМО ВЧИНКИ І ПОЧУТТЯ 1. Прочитайте, що сталося після того, як Пеппі, прив’язавши коня до дерева на подвір’ї, зайшла до класу. Чому Пеппі так поводиться?

Томмі й Аніка попередили вчительку, що до класу має прийти нова учениця, яка зветься Пеппі Довгапанчоха. Вчителька сама вже чула про Пеппі. Вчителька була добра й терпляча. — Просимо до нас, люба Пеппі. Я думаю, тобі тут сподобається, і ти навчишся багато цікавого, — ласкаво сказала вчителька. — А я думаю, що матиму різдвяні канікули, — відповіла Пеппі. — Я тому й прийшла сюди. Справедливість перш за все! — Скажи мені, будь ласка, як тебе звати, щоб я записала в класний журнал. — Мене звати Пеппілотта Віктуалія Гардина Рута, дочка капітана Єфраїма Довгапанчоха, колишнього постраху морів, а тепер негритянського короля. Пеппі — моє здрібніле ім’я, бо тато вважав, що повне, Пеппілотта, вимовляти надто довго. — Зрозуміло, ну то й ми будемо тебе звати Пеппі. Ти вже велика дівчинка і, мабуть, багато що вмієш. Почнемо з рахунків. Скажи мені, Пеппі, скільки буде сім додати п’ять? Пеппі вражено глянула на вчительку й відповіла невдоволено: — Ну, якщо ти сама цього не знаєш, то чого я маю рахувати замість тебе? Діти спантеличено витріщили очі. А вчителька пояснила Пеппі, що в школі так не відповідають і до вчительки звертаються на «ви», кажуть: «пані вчителько». — О, вибачте! — зніяковіла Пеппі. — Я цього не знала і більше так не казатиму. — Думаю, що не казатимеш, — мовила вчителька. — Ти за мене не хотіла рахувати, а я за тебе порахую. Якщо до семи додати п’ять, вийде дванадцять. — Ти диви! — вигукнула Пеппі. — Якщо ти знаєш сама, то навіщо було мене питати? Ой лихо, я знов сказала на тебе «ти»! Пробачте, — мовила Пеппі й боляче смикнула сама себе за вухо. 8

Вчителька вирішила вдати, що нічого не сталося, і знов спитала: — Ну, Пеппі, а скільки, по-твоєму, буде вісім додати чотири? — Рівно шістдесят сім, — відповіла Пеппі. — Та ні, — мовила вчителька, — до восьми додати чотири буде дванадцять. — Отакої! Це вже, люба моя, занадто, — мовила Пеппі. — Ти ж сама щойно казала, що дванадцять вийде тоді, коли до семи додати п’ять. Повинен же бути хоч якийсь лад навіть у школі… Ну от, я знов сказала «ти»! — злякано вигукнула Пеппі. — Вибачте мені востаннє. Я спробую поводитися краще. Вчителька сказала, що вибачає їй. Вона кинула думку навчити Пеппі рахувати й почала питати інших дітей. — Томмі, скажи мені ось що. Коли Аксель має семеро яблук, а Ліса дев’ятеро, то скільки яблук у них разом? — Атож, скажи, Томмі, — втрутилася Пеппі. — І ще скажи, чому в Ліси болів живіт дужче, ніж у Акселя, і в чиєму садку вони накрали яблук? Вчителька знов удала, що нічого не почула, і звернулася до Аніки: — Ну, а ти, Аніко, розв’яжи таку задачу. Густав поїхав з товаришами на екскурсію. Вдома йому дали одну крону, а коли він повернувся звідти, в нього лишилося сім ере. Скільки грошей він витратив? — Отож-бо! — додала Пеппі. — І я ще хочу знати, чому він такий марнотратник? І чи він не розтринькав грошей на лимонад, і чи добре вимив вуха, як вибирався на екскурсію? Переклад Ольги Сенюк. Ілюстрації Катрін Енгелькінг

2. Виберіть один із діалогів вчительки і Пеппі й виразно прочитайте.

Які почуття вам треба передати? 3. Уявіть, що ви Томмі або Аніка й ведете щоденник. Що б ви написали про цей день? 4. Прочитайте виділені слова. Що ви помітили? 5. Напишіть по одному прикладу на додавання і віднімання. Розв’яжіть приклади одне одного і запишіть їх словами двома способами. 6. Запишіть цифрами і словами розв’язання задачі, яку вчителька запро понувала Аніці (1 крона = 100 ере). 9

Ч И ТА Є М О ТА О Б Г О В О Р Ю Є М О

СКЛАДАЄМО РОЗПОВІДЬ ПРО ГЕРОЯ ТВОРУ 1. Дізнайтеся, як скінчився похід Пеппі до школи. Чому так сталося? Вчителька подумала, що, може, Пеппі більше сподобається вчитись читати. — Ось, Пеппі, я тобі покажу щось цікаве, — мовила вчителька. — Це їжак. А літера біля нього зветься «ї». — Так? Зроду б не повірила, — відповіла Пеппі. — Мені здається, що «ї» — це паличка з двома цятками, такими, наче мухи наслідили. А до чого тут їжак? Хіба він лишає такі сліди, як муха? Вчителька взяла другу картку, де була намальована гадюка, і сказала Пеппі, що літера коло неї зветься «г». — Коли хтось заводить мову про гадюк, я завжди згадую, як я билася з гадюкою в Індії, — сказала Пеппі. — Ви навіть не уявляєте собі, яка то була величезна гаодина́дцять дюка: чотирна́дцять метрів завдовжки і така люта, чотирна́дцять як оса. Щодня вона пожирала п’ятеро індійців і ще двох дітей на закуску. А раз прилізла й хотіла з’їсти на закуску мене. Обкрутилась навколо мене — шух! Але я не розгубилася, торохнула її по голові — гуп! А вона як засичить — с-с-с! А я її ще раз — гуп! І капець. Ага, то це літера «г», дивно! Вчителька, яка вже остаточно переконалася, що Пеппі важка учениця, запропонувала дітям щось намалювати. — Малюйте, що хто хоче, — сказала вона. За хвилину вчителька підвела очі й побачила, що діти відклали олівці й дивляться на Пеппі, яка лежить на підлозі й захоплено малює. — Пеппі, чому ти малюєш не на папері? — нетерпляче спитала вчителька. — Я вже давно його змалювала. Мій кінь не вміщався на такому маленькому клаптику паперу, — відповіла Пеппі. — Я оце малюю передні ноги, а коли дійду до хвоста, доведеться вийти в коридор. — Може, ми краще заспіваємо? — сказала вчителька. — Співайте собі, а я відпочину, — мовила Пеппі. — Бо від цієї науки і в коня може голова тріснути. 10

Вчительці нарешті урвався терпець. Вона звеліла всім дітям вийти на подвір’я, щоб можна було наодинці поговорити з Пеппі. Коли вони залишилися самі, Пеппі підвелася з підлоги й підійшла до столу. — Знаєш що, — сказала вона, — чи, пак, знаєте що, пані, мені було страшенно цікаво побачити, що ви тут робите. Проте більше я не хочу ходити до школи. Нехай уже я залишусь без канікул. Бо тут надто багато яблук, їжаків і гадюк. У мене аж голова йде обертом. Думаю, що тебе це, пані, не засмутить? Але вчителька сказала, що це її дуже смутить, а найбільше смутить її те, що Пеппі не хоче добре поводитись. — Я погано поводилась? — здивувалася Пеппі. — А я й не знала, — зажурено додала вона. Її не можна було не пожаліти, бо ніхто так щиро не журився, як Пеппі. Вона трохи постояла мовчки, тоді сказала тремтячим голосом: — Розумієш, пані, коли в тебе мама ангел, тато — негритянський король, а сама ти ціле своє життя плавала по морях, то й не знаєш до пуття, як треба поводитись у школі серед усіх цих яблук та їжаків. Вчителька сказала, що розуміє Пеппі, більше не гнівається на неї і сподівається знов побачити її в школі, коли вона трохи підросте. Пеппі аж засяяла з радощів і сказала: — Ти дуже добра, пані. Ось тобі подарунок від мене! — вона витягла з кишені маленького золотого годинника й поклала на стіл. Вчителька сказала, що не може взяти такого дорогого подарунка. — Мусиш узяти, а то я завтра знов прийду сюди й ти матимеш зі мною мороку. Переклад Ольги Сенюк. Ілюстрації Катрін Енгелькінг

2. Чи хотіли б ви мати таку по́другу, як Пеппі? Чому? 3. Підготуйте розповідь про Пеппі. Що саме робить її незвичайною? Звер-

ніть увагу на деталі: як вона говорить, як поводиться, які в неї почуття. Підтверджуйте свої слова уривками з тексту. 4. Прочитайте ще кілька історій із казки «Пеппі Довгапанчоха». Напишіть відгуки про книжку, зробіть до них малюнки і створіть альбом відгуків. 11

ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

УЖИВАЄМО ЧИСЛІВНИКИ

шістнадцять ші[сн]а[ц’:а]ть шістдесят [ш’іздеис’а́т] шістсот ші[с:]от

1. Яку інформацію містить афіша? Ви

користавши зміст афіші, поставте запитання так, щоб у відповіді були числівники. Відповіді запишіть.

2. Прочитайте,

правильно вимовляючи числівники. Запишіть числівники словами, скорочення одиниць вимірювання — повністю.

Висота коня Пеппі 160 см, дов жина тіла 211 см, маса 316 кг. ! Перетворіть 160 см, 211 см: А в метри і сантиметри; Б у дециметри і сан тиметри; В у метри, дециметри і сантиметри — і запишіть словами. ! Який масштаб треба вибрати, щоб малюнок коня помістився на аркуші А4?

3. Прочитайте числівники в рамці. Запишіть словосполучення за зразком.

Три поверхи, третій поверх;

3 поверхи, 3-й поверх; 6 вагонів, 6-й вагон; не вистачає 50 місць, на 50-му місці; близько 70 кілограмів, на 70-му кілометрі.

4. А Спишіть, замінюючи числа словами. Б Знайдіть і запишіть приклади прислів’їв і приказок із числівниками. В Напишіть такі самі завдання для товаришів.

7 разів відміряй — 1 раз відріж. Робить за 1, а їсть за 3. Хто 1-й приходить, тому 1-му подають. Як собаці 5-та нога. У 7 няньок дитя без ока. 12

п’ятдесяти шістдесяти сімдесяти вісімдесяти

Ч И ТА Є М О ТА О Б Г О В О Р Ю Є М О

ШУКАЄМО ІНФОРМАЦІЮ У СТАТТІ ТА НА ДІАГРАМІ 1. Прочитайте статтю і розгляньте діаграму.

1200

Ростемо ж ми...

Кількість дітей, млн

580

Азія

Африка

140

Півд. Америка

Європа

95 135

Півн. Америка

Австралія і Океанія

и можна порахувати всіх людей на Землі? Звісно, ні! Тож кількість населення оцінюють приблизно. Сього дні це понад 8 мільярдів*. На планеті щохвилини народжується 250 дітей. Найбільше людей живе в Азії — майже п’ять мільярдів! В Африці мешкає понад півтора мільярда. У Європі лише 744 мільйони. Вчені стверджують, що у 2050 році населення Землі становитиме близько десяти мільярдів. Нині у світі понад два мільярди дітей віком до 14 років. Це чверть населення Землі. Багато дітей народжується в Африці. Так, у Малі ́ майже половина населення молодша за 14 років.

1 мільйон (млн) = 1 000 000; 1 мільярд (млрд) = 1 000 000 000.

2. Знайдіть у тексті статті й на діаграмі інформацію, пов’язану з наведеними фактами. Передайте її повними реченнями. Перевірте роботи одне одного.

1. Майже п’ять мільярдів людей. 2. 250 дітей. 3. Близько 10 мільярдів. 4. Майже половина населення. 5. 11 мільйонів. 6. 135 мільйонів.

1. В Азії живе майже п'ять мільярдів людей.

3. Поміркуйте, які проблеми виникають через стрімке зростання населення. 4. А Напишіть, який факт зі статті вас найбільше вразив. Б Напишіть два запитання за текстом статті. В Складіть задачу за даними статті або діаграми. 13

ВЧИМО МОВУ

ВИЗНАЧАЄМО РОЛЬ ЗАЙМЕННИКІВ Іграшковий ведмідь Вінні-Пух — один із найвідоміших героїв дитячої літератури 20-го століття. Його придумав англійський письменник Алан Александер Мілн.

1. Прогляньте уривок із казки-повісті «Вінні-Пух і всі-всі-всі». Доведіть, що

це діалог. 2. Прочитайте текст мовчки. Поміркуйте, що відчувають герої. 3. Прочитайте виразно, намагаючись передати почуття героїв. Звертайте увагу на дієслова — синоніми до слова сказав (гукнув, відрубав та ін.).

— Тук-тук-тук, чи є хто вдома? У відповідь із нори долинуло шарудіння, а потім настала тиша. — Питаю, чи є хто вдома?! — гукнув Пух щосили. — Нема! — озвався голос, і трохи згодом той самий голос додав: — І нічого тут волати, я й з першого разу почув. — Яка невдача! — побідкався у нору Вінні-Пух. — Невже там тактаки нікого і нема? — Нікого-нікого! Тут Пух витяг голову з нори й замислився. Утім, думав він недовго і надумав ось що: «Все ж таки там хтось має бути, бо не може такого бути, щоб оте нікого сказав ніхто…» Тож він знову сунув голову в нору й гукнув: — Агов, Кролику! А хіба то часом не ти? — Ні! — відрубав Кролик, змінивши голос до невпізнанності. — А хіба то не Кроликів голос? — Здається, що ні, — відповів Кролик, — принаймні так має здаватися. — Ти диви, — здивувався Пух і витяг голову ! Чим особливі з нори, але так просто здаватися він не збивиділені дієслова? рався і після деяких роздумів знову сунув її назад у нору. — Будь ласка, а ви не підкажете, куди міг подітися Кролик? — спитав він. 14

— Він пішов у гості до свого друга Вінні-Пуха. — Та це ж я, — спантеличився Пух. — Хто це «я»? — прискіпався Кролик. — «Я» — то Вінні-Пух! — Ти певен, що «я», — то ти? — у свою чергу зніяковів Кролик. — Ще б пак! — образився Пух. — Гаразд, тоді заходь! І Пух попхався у нору. Він пхався і пхався, аж поки не запхався до кінчика хвоста. — Гм, — гмукнув Кролик, оглядаючи його з голови до п’ят, — це й справді ти. Що ж, радий тебе бачити. — А ти думав, то хто? — Я перевіряв. Мало хто блукає лісом! Обережність, друже, ще нікому не завадила… Переклад І. Ільїна, О. Кальниченка, І. Мельницької, М. Савки

4. У чому причина непорозуміння між Кроликом та Пухом? 5. Прочитайте правило. Розгляньте таблицю. Слова я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони — особові займенники. Вони вказують на предмет або особу, не називаючи їх. Займенник — це частина мови.

1-ша особа 2-га особа 3-тя особа

Однина

Множина

я ти він вона воно

ми ви вони

6. Спишіть із тексту кілька речень, у яких є особові займенники. Визначте, до якої особи вони належать. 7. Спишіть, вибравши одне зі слів із дужок.

У гостях (Вінні-Пух, ведмедик, він) наївся меду й молока. (Вінні-Пуху, ведмедику, йому) подобалося у Кролика. (Вінні-Пух, ведмедик, він) сидів там, доки все не поїв. (Вінні-Пух, ведмедик, він) вирішив іти додому. Але (Вінні- Пухові, ведмедикові, йому) не вдалося вилізти з нори. (Вінні-Пух, ведмедик, він) застряг.

Ілюстрація Ернеста Шепарда 15

ВЧИМО МОВУ

ВІДМІНЮЄМО ЗАЙМЕННИКИ 1-ї ТА 2-ї ОСОБИ 1. Утворіть діалог — запишіть речення у потрібному порядку. Прочитайте діалог в особах.

— Я! — Кульки? Ще й повітряної? — Мед! — Але навіщо вона тобі? — спитав ти. — Еге ж. — Скажи, а чи нема в тебе часом повітряної кульки? — Доброго ранку, Вінні-Пуше! — відповів ти. — Та хто ж по мед ходить із кулькою? — Доброго ранку, Кристофере Робіне! — привітався він. ! Підкресліть особові займенники. Зазначте, до якої особи вони належать. ! Спробуйте визначити відмінок виділених займенників.

2. Прочитайте правило. Поставте

питання до поданих займенників 1-ї особи і визначте їх число й відмінок. Провідміняйте займенники 2-ї особи ти і ви.

Як і іменники, займенники змінюються за відмінками і вживаються з прийменниками. Займенники з прийменниками пишуть окремо.

Я є, мене немає, мені дали́ , мене бачать, мною пишаються, на мені була куртка. Ми читаємо, нас слухають, нам вірять, нас поважають, за нами спостерігають, на нас чекають. 3. Замість яких іменників ужито особові займенники? Визначте їх відмінок. 1. Я лагідна хмаринка, що порина в блакить. Мені від меду бридко, — я зовсім не ведмідь. 2. Доведеться тобі, Кристофере Робіне, поцілити в мою кулю кулею з твоєї рушниці. Вона ж із тобою? ! Знайдіть у реченнях омоніми. Поясніть їх значення.

4. Прочитайте пораду. Напишіть одне речення, у якому б займенник ви (у будь-якому відмінку) вживався з великої літери, а в іншому — з малої.

Займенник Ви пишуть за шанобливого звертання в ділових документах чи вітальних листівках. В інших випадках, якщо звертаються до однієї чи багатьох осіб, уживають ви. 16

ВЧИМО МОВУ

ВІДМІНЮЄМО ЗАЙМЕННИКИ 3-ї ОСОБИ 1. Прочитайте. Визначте особу, рід і відмінок виділених займенників. За потреби скористайтеся таблицею.

А ось і він, звичайний плюшевий ведмедик, гупає сходами слідом за Кристофером Робіном та — гуп, гуп, гуп! — потилицею перелічує сходинки. Це поки що єдиний відомий йому шлях додолу, хоча іноді він і здогадується, що мають бути якісь інші, але ж замислитись над тим у нього немає ані хвильки. Від мінки Н. Р. Д. Зн. Ор. М.

Однина Чоловічий і середній рід

Жіночий рід

Множина

він, воно його, до нього йому його, про нього ним на ньому (нім)

вона її, до неї їй її, про неї нею на ній

вони їх, до них їм їх, про них ними на них

У займенників він, вона, воно, вони після прийменників та в орудному відмінку з’являється початковий [н].

2. Спишіть, ставлячи займенники в потрібному відмінку. Послухав (вона), спитав у (він), розбудив (вони), сміявся з (воно), прийшов до (він), згадав про (вони), грався з (вона). 3. Спишіть. Позначте в дужках після займенників їх особу, число, відмінок. — Якщо я поцілю твою кулю моєю, вона зіпсується! — Краще зіпсувати її, ніж мене!.. — Ой! — сказав Пух. — Я що, схибив? — спитав Кристофер Робін. — Не зовсім. Але в кульку не влучив. Кристофер Робін стрелив знов. Цього разу його куля влучила у Пухову. Пухова кулька почала здуватися. А сам він плавно, як хмарка, сплив на землю. 4. Опишіть героя чи героїню твору, який ви читали, не називаючи імені. Запропонуйте товаришам відгадати, хто це.

ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ЗВАЖАЄМО НА ДЕТАЛІ 1. Прочитайте уривок із казки англійського письменника Льюїса Керрола «Аліса в Країні Чудес».

Герцогиня не переставала неса мовито трясти немовля, а воно, сердешне, так репетувало, що Алісі нелегко було розібрати слова: Бурчу, кричу на немовля, Луплю його, як чхає. Нехай маля не дошкуля — До перчику звикає! — Тримай! — крикнула раптом Герцогиня до Аліси і швиргонула в неї немовлям. — Мені пора збиратися до Королеви на крокет! Кухарка жбурнула їй навздогін сковороду, але схибила. Спіймати дитину виявилося не так просто: руки й ноги в того чудернацького створіннячка були розчепірені на всі боки («Як у морської зірки», — подумала Аліса), а само воно пихтіло, як паровик, і без упину пручалося. Нарешті вона знайшла належний спосіб укоськати немовля: скрутила його у вузол, міцно схопила за праве вушко та ліву ніжку і вийшла з ним на свіже повітря. — Якщо його звідси не забрати, — подумала Аліса, — то вони напевне його приб’ють, — як не нині, то завтра. Маля рохнуло їй у відповідь (чхати воно вже перестало). — Не рохкай, — сказала Аліса. — Висловлюй свої почуття у якийсь інший спосіб! Аліса зазирнула йому в личко. Ніс у нього був, без сумніву, аж надміру кирпатий, більше схожий на рильце, ніж на справжнього носа, та й очі зробилися підозріло маленькі як на дитину. 18

Перед нею було найсправжнісіньке порося! Вона опустила порося на землю і вельми втішилась, коли воно спокійнісінько потрюхикало собі в хащу. «З нього виросте страх яка бридка дитина, — подумала Аліса. — А як порося, по-моєму, воно досить симпатичне». І вона стала пригадувати деяких знайомих їй дітей, з яких могли б вийти незгірші поросята, і раптом здригнулася з несподіванки: за кілька кроків від неї на гілляці сидів Чеширський Кіт… — Чи не були б ви такі ласкаві сказати, як мені звідси вибратися? — Залежить, куди йти, — відказав Кіт. — Власне, мені однаково, куди йти... — почала Аліса. — Тоді й однаково, яким шляхом, — зауважив Кіт. — А які тут люди проживають? — Он там живе Капелюшник, а отам — Шалений Заєць. Завітай до кого хочеш: у них обох не всі вдома. — Але я з такими не товаришую, — зауважила Аліса. — Іншої ради нема, — сказав Кіт. — У нас у всіх не всі вдома. У мене не всі вдома. У тебе не всі вдома. — Хто сказав, що у мене не всі вдома? — запитала Аліса. — Якщо у тебе всі вдома, — сказав Кіт, — то чого ти тут? Переклад Валентина Корнієнка. Ілюстрації Джона Тенніела

2. Які слова використано замість слова немовля? Чи є серед них

займенники? Опишіть немовля, уживаючи знайдені слова. Використовуйте порівняння, прикметники. ! Чому немовля назвали немовлям? Як утворилося це слово? Чи можете пригадати подібні слова? 3. А У першому і другому абзаці знайдіть синоніми до слова кинула. Б Знайдіть у тексті порівняння. В Поясніть значення слів дошкуляти, укоськати, пручатися, вельми, трюхикати. 4. Поясніть, які значення має вислів «не всі вдома». Інсценізуйте розмову Аліси із Чеширським Котом. 5. Запишіть опис немовляти. Уживайте займенники, щоб уникнути повторів. 19

ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ПИШЕМО І РЕДАГУЄМО 1. Прочитайте. Обговоріть, чому програма перевірки орфографії підкреслила деякі слова.

фільм кіно стрічка

Уперше фільм про пригоди Аліси зняли на початку двацятого столітя (1903 р.). Це був чорно-білий німий фільм. Фільм тривав дванацять хвилин і був самим довшим у Великій Брітанії. Через сто років (2010 р.) фільм про Алісу створили на студії «Дісней». У цьому фільмі майже всіх мешканців підземного світу зробили за допомогою компютерної графіки.

! Знайдіть слово, що повторюється. Подумайте, якими іменниками, займенниками його можна замінити. ! Спишіть, виправивши помилки.

2. Зі стрічки якого року — 1903 чи 2010-го —

цей кадр? Чому ви так думаєте? ! Спробуйте описати кота одним-двома реченнями. Обговоріть, у кого вийшов найцікавіший опис.

3. Дайте відповідь на запитання (5 речень). А Що вам більше подобається — читати

книжки чи дивитися кіно? Чому? Б Яку книжку, з уривком із якої ви ознайомилися цього місяця, ви хотіли би прочитати повністю? Чому? В Чи бачили ви кінофільм або мультфільм за книжкою, яку читали? Порівняйте свої враження. 4. Обміняйтеся зошитами. Прочитайте та обговоріть роботи одне одного. 20

ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ 1. Випишіть числівники, поставте до них питання. 1. Земля – третя планета за віддаленістю від Сонця. 2. Сімдесят відсотків поверхні Землі вкрито водою. 3. На Землі виділяють шість материків: Євразія, Північна Америка, Південна Америка, Африка, Антарктида, Австралія. 4. Перший за площею материк на Землі — це Євразія. 5. Площа Євразії – близько п’ятдесяти п’яти мільйонів квадратних кілометрів. 6. Антарктида — п’ятий за величиною та найпівденніший материк. 2. Запишіть словами, котру годину показують годинники.

3. Запишіть числівники словами у відповідній формі.

1. Не вистачає 50 грн. У 50-й квартирі. 2. До 90 кг. На 90-му місці. 3. У складі 100 найкращих. 100-й раз говорити. 4. Близько 60 хвилин. Під 60-м номером.

4. Розв’яжіть приклади і запишіть словами двома способами.

60 – 16 = 79 + 32 = 83 + 45 =

5. Випишіть із тексту особові займенники, поставте до них питання. – Непересічна річ, як на мене. А ти як вважаєш? – поцікавилася Сова. Пух на знак згоди кивнув. – Щось вона мені нагадує, – наморщив він лоба. – Ось лишень… що? До речі, звідки вона у тебе? – Як не дивно, прямо з лісу… Серед кущів висів. Що ж, думаю, якщо вже він нікому не потрібен, нехай висить тут. – Сово! – урочисто оголосив Пух. – Декому він вкрай потрібен! – Та кому він здався?! – Іа. Моєму другові Іа. Вони були з ним нерозлучні… Якби ж ти тільки знала, як він був до нього прив’язаний! – зітхнув Пух. Алан Александер Мілн. Вінні-Пух і всі-всі-всі. Переклад І. Ільїна, О. Кальниченка, І. Мельницької, М. Савки. Ілюстрації Джона Тенніела

6. Випишіть займенники і поставте в називному відмінку. Приїхали до мене, побачили її, взяв у нього, жили над ними, запропонували їй і йому, дружить зі мною, ходіть до нас, ростуть на ньому, подарували їм, пишаються нами, розповіли про неї. 7. Запишіть займенники я, ми, він із прийменниками в (у), з (із, зі), над, від, при, на, без, біля, до, для.

ПЕРЕВІРЯЄМО, ЩО ВМІЄМО І ЗНАЄМО Прочитайте уривок із повісті-казки «Пеппі Довгапанчоха» і виконайте завдання.

— На щастя, я знаю аргентинську школу. Отуди якби ви попали! Великодні канікули там починаються через три дні після різдвяних. А коли скінчаться великодні канікули, через три дні починаються літні. Літні канікули кінчаються першого листопада. І тоді, звичайно, дітям доводиться добре попрацювати, бо різдвяні канікули настають аж одинадцятого листопада. В Аргентині не завдають уроків. Часом, правда, буває, що котрась аргентинська дитина сховається в шафу й нишком учить уроки, але вже їй і перепадає від мами, коли вона помітить це. Арифметики в тій школі взагалі нема. І якщо знайдеться учень, що знає, скільки буде сім додати п’ять, і ненароком пробалакається про це вчительці, то вона поставить його в куток на цілий день. Читають вони тільки в п’ятницю, та й то, якщо знайдеться книжка. Але книжка ніколи не знаходиться. *— То що ж вони роблять у школі? — запитав один хлопчик. — Їдять цукерки, — впевнено відповіла Пеппі. — Поблизу є цукеркова фабрика, і від неї проведено трубу просто в клас. Вона помахала капелюхом і весело гукнула: — Бувайте здорові! Мене ви більше тут не побачите. Але пам’ятайте, скільки яблук Переклад Ольги Сенюк. мав Аксель, а то буде вам лихо! Ха-ха-ха! * Ілюстрація Катрін Енгелькінг 1. Випишіть числівники з першого абзацу. Числівники, які відповідають на

питання котрий?, підкресліть, а на питання скільки? — обведіть. 2. А Випишіть із перших двох абзаців 4 особові займенники. Б Випишіть із частини тексту між зірочками (*) 4 особові займенники. Зазначте їх особу та відмінок. 3. А Запишіть два запитання до тексту. Б Запишіть три причини, з яких Пеппі хвалить школу в Аргентині. В У якій школі ви хотіли би вчитися? Напишіть кілька речень. Можете висловлювати найнеймовірніші ідеї. 23

ВІК ТОРИНА МІСЯ Ц Я «

1 0 З 10 »

1. Яким було повне імя Пеппі («Пеппі Довгапанчоха» Астрід Ліндґрен)? 2. Ким були батьки Пеппі? 3. Як звали мавпочку Пеппі? 4. Що готувала Пеппі собі на сніданок? 5. Чому Томмі й Аніка щоранку з тугою дивилися на віллу «Хованка»? 6. Що подарувала Пеппі вчительці на прощання? 7. Із чого був зроблений Вінні-Пух («Вінні-Пух і всі-всі-всі» Алана Александера Мілна)? 8. Навіщо Пухові знадобилася повітряна кулька? 9. Куди поспішала Герцогиня («Аліса в Країні Чудес» Льюїса Керрола)? 10. Як Алісі вдалося укоськати немовля?

Можна користуватися підручником! Виграють перші п’ятеро, які напишуть правильні відповіді на запитання. Зазвичай це 1–2 слова. Або працюйте в групах, у парах – по черзі читайте запитання і відповідайте. 24

Лютий

VІ. ПРОДОВЖЕННЯ ПОДОРОЖІ Мандруємо літературною Європою. Дієслово Цього місяця я буду вчитися: ! розрізняти автора літературного твору й оповідача; ! творчо переказувати текст; ! доводити свою думку; ! визначати мораль байки та інсценізувати байку; ! створювати тексти до своїх малюнків; ! створювати карти думок; ! порівнювати фото; ! складати тести; ! ставити дієслова в початкову форму; ! визначати час, число, особу дієслів.

Ч И ТА Є М О ТА О Б Г О В О Р Ю Є М О

ВЧИМОСЯ УВАЖНО ЧИТАТИ 1. Прочитайте уривок із однієї з найулюбленіших

книжок польських дітей — «Академія пана Ляпки» Яна Бже́хви.

Я — А́дам Незгодка, мені дванадцять літ, і я вже пів року навчаюся в академії пана Ляпки. Вдома мені ні в чому не велося. Я завжди запізнювався до школи, не встигав поробити домашні завдання, руки в мене були як глиняні. Все падало на підлогу, все ламалося. Склянки та блюдця, не встигав я й оком кліпнути, розліталися на друзки. Я не терплю́ крупнику́ й моркви, а мене тільки й змушували їх їсти — це, мовляв, дуже поживно й корисно для здоров’я. І коли я на додачу до всіх нещасть заляпав чорнилом скатерку, новий мамин костюм і двоє своїх штанів, батьки твердо стали на тому, щоб віддати мене в науку й на виховання до славнозвісної академії пана Ляпки. Академія міститься в кінці Шоколадної вулиці, у великому триповерховому будинку з кольорової цегли. На третьому поверсі пан Ляпка зберігає свої найважливіші таємниці. Жодній живій душі не дозволено заходити туди. Та якби хто й поткнувся — все одно нічого б не вийшло, бо сходи в академії сягають тільки другого поверху, й сам пан Ляпка дістається до своїх таємниць через димар. На першому поверсі розташовані класи, в яких ми навчаємось. Тут-таки, на першому поверсі, — наші спальня та їдальня, на другому поверсі мешкає пан Ляпка з Матеушем. Живуть вони в одній-єдиній кімнатці, а решта всі замкнені. Пан Ляпка приймає до своєї академії тільки тих хлопців, імена яких починаються з букви «А». Як він каже, не варто запаморочувати собі голову всіма літерами абетки. Отож в академії навчається чотири А́дами, п’ять А́вгустів, три А́нджеї, три А́льфреди, шість Анто́ніїв, один Артур, один Альберт і один Анаста́зі — всього двадцять чотири учні. Самого пана Ляпку звати Амбро́жи. У всій академії один-єдиний Матеуш — не на «А». Але Матеуш — це вчений шпак пана Ляпки. Він зовсім вільно 26

розмовляє, щоправда, досить своєрідно: в кожному слові опускає початок і вимовляє тільки закінчення. Коли він відповідає на телефонний дзвінок, то каже: — Ошу, е мія ана пки! Що означає: Прошу, це академія пана Ляпки. Наша академія стоїть серед величезного парку, змереженого долинами, ярами та ровами, а ще обнесеного високим муром. Нікому не дозволяється виходити за мур без пана Ляпки. Це не звичайний мур. З боку вулиці він гладенький, із великою заскленою брамою посередині. А з трьох інших боків у мурі одна побіля одної безконечною вервечкою стоять залізні хвіртки, замкнені на маленькі срібні замочки. Всі ці хвіртки ведуть до різних сусідніх казок, з якими пан Ляпка підтримує щирі дружні стосунки. На кожній хвіртці — табличка з назвою казки. Тут є казки Андерсена та братів Грімм, казка про Лускунчика, про рибалку та рибку, про вовка, що вдавав жебрака, про сирітку Марисю і гномів, про Качку-дивачку й багато інших. Ніхто напевне не знає, скільки всіх хвірток. Переклад Ірени Барановської

2. А Підготуйте розповідь про оповідача казки та учнів акаде-

мії (зважайте на порівняння, фразеологізми). Поясніть, чим оповідач відрізняється від автора. Б Намалюйте й підпишіть план академії та навколишньої території. В Складіть тестові завдання різних типів, щоб перевірити, чи уважно читали ваші товариші (відкрите запитання; запитання з вибором відповіді Так або Ні; запитання із вибором відповіді з трьох варіантів). 3. Презентуйте свої роботи та обговоріть їх.

Ілюстрації Миколая Камлера та Яна Марціна Шанцера

ВЧИМО МОВУ

ПРИГАДУЄМО ОЗНАКИ ДІЄСЛОВА 1. За якими ознаками можна згрупувати подані слова? Учений, учень, учив, дивний, дивачка, дивує, мовний, розмова, ви́ мовлять, кінець, безконечний, закі ́нчи́ ла. ! Випишіть одну групу спільнокореневих слів. Позначте в них корені. ! Випишіть дієслова. Визначте їх час (минулий, теперішній, майбутній) і число (однина, множина). У дієслів якого часу можна визначити рід?

2. Перечитайте розповідь А́дама Незгодки про себе (с. 26, перший абзац). У якому часі вжито більшість дієслів? Чому? Знайдіть два дієслова в теперішньому часі. Чому їх ужито в такій формі?

3. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть граматичну основу. Яким членом речення виступає дієслово?

1. Все падало (на)підлогу, все ламалося. 2. Сходи в академії сягають тільки другого пов(е, и)рху. 3. Наша академія стоїть серед в(е, и)л(е, и)чезного парку (з)долинами, ярами та ровами. ! Визначте час дієслів. Поясніть уживання розділових знаків.

4. Прочитайте правило. Назвіть питання, на які відповідають дієслова у формі минулого, теперішнього і майбутнього часу.

Дієслово — самостійна частина мови, що називає дію предмета і відповідає на питання що робити? (їсти), що робив? (їв), що зробити? (з’їсти), що зробив? (з’їв), що робить? (їсть), що зробить? (з’їсть), що буде робити? (буде їсти), що робитиме? (їстиме). У реченні дієслово найчастіше є присудком. 5. Встановіть відповідність між фразеологізмами і їх значеннями. Підкресліть дієслова.

ні в чому не велося не встигав і оком кліпнути розліталися на друзки твердо стали на тому

наполягли не щастило дуже швидко розбивалися повністю

6. Запишіть свої приклади до правила (дієслова із питаннями). 28

СКЛАДАЄМО ТЕКСТИ

ВЧИМОСЯ ДИСКУТУВАТИ 1. Прочитайте. Чому хлопці позаздрили А́даму? Ключики від хвірток пан Ляпка зберігає у великій срібній скриньці. Часто він посилає нас до тої чи іншої казки з певним дорученням. Якось пан Ляпка гукнув мене, дав золотого ключика і сказав: — А́дасю, поскоч до казки добродія Андерсена про дівчинку з сірниками й попроси для мене коробочку сірників. Я неабияк зрадів і помчав до парку. І — сам не знаю як — зразу втрапив до потрібної мені хвіртки. За мить я вже був по той бік огорожі. Перед очима слалася вулиця незнайомого міста, по ній плавом плив люд, а ще падав сніг, хоч на нашому боці стояло літо. Аж тут підходить до мене якийсь літній сивий чоловік. Він погладив мене по голові й усміхнувся. — Ти не впізнає́ш мене? Я — Андерсен. Яке в тебе до нас діло? — Я, даруйте, прийшов по сірники. Мене прислав пан Ляпка. — А, ти від пана Ляпки? — радісно промовив Андерсен. — Я його дуже люблю. Отож будуть тобі сірники. По цих словах він ляснув у долоні, й за мить із-за рогу вулиці з’явилася скульчена від холоду маленька дівчинка з сірниками. Андерсен взяв у неї одну коробочку, простяг мені й сказав: — На ось, неси панові Ляпці. І перестань плакати. Ні ́чого побиватися над цією дівчинкою. Вона замерзла, вона бідна. Але ж це — не насправді. Це казка. Тут усе — вигадка. Дівчинка усміхнулась до мене, махнула на прощання рукою, і Андерсен вивів мене до хвіртки. Коли я розповів хлопцям, що познайомився із самим Андерсеном, усі мені неабияк позаздрили. 2. Перечитайте виділені речення. Поясніть, як ви їх розумієте. 3. Виберіть одне із тверджень: Я вважаю, що потрібно / не потрібно спів-

чувати героям книжок, які читаємо, переживати разом із ними. Доберіть і запишіть аргументи на його захист. Обговоріть свої думки. Перед тим перечитайте пам’ятку «Як я беру участь в обговоренні».

4. Напишіть твір-міркування «Чи потрібно співчувати героям книжок». 29

ВЧИМО МОВУ

ЗНАХОДИМО ДІЄСЛОВА У ПОЧАТКОВІЙ ФОРМІ 1. Напишіть відповідь на запитання (2–3 речення): А Як А́дам познайомився з Андерсеном? Б З яким письменником ви хотіли б зустрітися і чому? Перевірте роботи одне одного.

2. Спишіть. Усно поставте питання до дієслів. У дужках після дієслів

апишіть скорочено їх час, число і рід (де можливо). У яких дієслів не н можна визначити час, число, рід?

1. Я неабияк зрадів і помчав до парку. 2. Дівчинка усміхнулась до мене, махнула на прощання рукою. 3. Отож будуть тобі сірники. 4. Не треба пла́кати. 5. Ні ́чого побиватися над цією дівчинкою. ! У перших трьох реченнях підкресліть граматичні основи. Назвіть однорідні присудки.

Дієслова в неозначеній формі відповідають на питання що робити? (мерзнути, дивитися), що зробити? (змерзнути, подивитися). Неозначена форма дієслова — це його початкова форма. Вона не вказує ні на час, ні на число, ні на рід дієслова.

Ілюстрації Миколая Камлера

3. Назвіть, яке дієслово з пари стоїть у початковій формі. Зберігає — зберігати, посилає — посилати, гукнув — гукнути. 4. Випишіть дієслова в початковій формі, поставте до них питання. Він може будь-коли сказати, хто що думає; може сісти в крісло, яке мало б стояти поруч нього, але якого насправді немає; може літати, як надувна кулька; може з маленьких предметів робити великі й навпаки; вміє з барвистих скелець наготувати різних страв. ! А які незвичайні здібності ви хотіли б мати? Напишіть, використавши щонайменше 5 дієслів у початковій формі.

5. Доповніть речення, використавши дієслова у початковій формі. У школі ми вчимося … . Я не вмію … . Я хочу навчитися … . 30

СКЛАДАЄМО ТЕКСТИ

РОЗВИВАЄМО ФАНТАЗІЮ 1. Дізнайтеся, які уроки проводив пан Ляпка в академії. Учора на першому уроці була ляпкографія. Пан Ляпка вигадав її, щоб ми навчились користуватися чорнилом. Ляпкографія минає так: на аркуші паперу треба посадити кілька великих ляпок, по тому аркуш згорнути вдвоє — і ляпки розпливуться, прибираючи подоби людей, звірів, різних химер. Інколи в такий спосіб на папері з’являються цілі картинки, під якими ми дописуємо різні оповідки, придумані паном Ляпкою. Гадаю, наш учитель сам утворився з розчавленої чорнильної ляпки, а тому й ім’я в нього таке. Матеуш каже, що від пана Ляпки можна чекати чого завгодно і що моє припущення цілком ймовірне. До однієї з моїх картинок пан Ляпка скомпонував такого віршика: Ой, добрати я не зміг — Пташка це чи носоріг! Урок ляпкографії нам дуже сподобався. На нього пішло кілька пляшок чорнила й цілий стос паперу. Після уроку ляпкографії ми перейшли до літеров’язання. Усі ви, напевне, звернули увагу, що в книжках друковані літери складаються з чорних ниточок, хитромудро поєднаних між собою. Отож пан Ляпка навчив нас розплутувати літери, зв’язувати короткі ниточки в одну довгу нитку й намотувати її на котушку. В такий спосіб ми перемотали на котушки чи не всю бібліотеку пана Ляпки. Після уроку літеров’язання ми вчилися лікувати пошкоджені речі. 2. Поясніть, як утворили слово ляпкографія.

Наведіть приклади подібних слів. 3. А Як проходили уроки ляпкографії? Б Чим корисні уроки ляпкографії? 4. Повправляйтеся в ляпкографії. Зробіть ляпку фарбою, як описано в казці, і напишіть до неї коротку оповідку або цікавий підпис (2–4 речення). 5. Напишіть, який урок ви запровадили б у школі своєї мрії. Чим він був би корисний? 31

ВЧИМО МОВУ

СТАВИМО ДІЄСЛОВА У ПОЧАТКОВУ ФОРМУ 1. Знайдіть на с. 31 речення — відповідь на запитання: «Чого навчив пан Ляпка своїх учнів на уроках літеров’язання?». Спишіть його. Підкресліть дієслова в початковій формі.

2. Доберіть антоніми до дієслів у початковій формі. Позначте частину слова, яка змінюється.

Згорнути — розгорнути, …

Згорнути, поєднати, розплутати, зав’язати. 3. Прочитайте. Поставте питання до дієслів. Назвіть дієслова у початковій формі.

прилетіли — прилетіти вигадав — вигадати гукнула — гукнути

прилітали — прилітати вигадував — вигадувати гукала — гукати

! Які з дієслів називають завершену дію, а які — незавершену? ! Випишіть дієслова у початковій формі, розберіть їх за будовою.

Прилетіти (що зробити?), прилітати (що робити?), … 4. Випишіть 5 дієслів із тексту на с. 31. Поставте їх у початкову форму і запишіть парами за зразком.

Промовив (що зробив?) — (що зробити?) промовити 5. Спишіть фразеологізми, поставивши дієслова в початкову форму.

Щось передбачати; вносити неспокій; знущатися з когось, прискіпуватися, вередувати; голодувати; втекти; ледарювати; говорити безвідповідально, даремно; бути дуже молодим, недосвідченим.

Як у воду дивився, байдики бив, мало каші з’їли, п’ятами накивали, каламутила воду, варила воду, слова на вітер ки́ дали, зуби на полицю поклав. ! Поясніть значення фразеологізмів, використавши слова в рамці.

6. Знайдіть і запишіть 5 фразеологізмів із дієсловами в початковій формі.

ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ПЕРЕКАЗУЄМО ТЕКСТ ТВОРЧО 1. Прочитайте. На скільки частин можна поділити текст? Про що йдеться в кожній частині?

Урок географії був на майданчику. Матеуш викотив на майданчик великого глобуса, що мав правити за м’яча, поділив усіх нас на дві команди й наказав стати так, як під час гри у футбол. Матеуш був за суддю. Він гасав слідом за гравцями й свистів, коли хтось із нас давав фука. Гра полягала в тому, щоб, підфутболюючи глобуса, водночас вигукувати назву того міста, ріки чи гори, у які поціляв носок черевика. За Матеушевим сигналом гра почалася. Ми бігали за глобусом і щосили гамселили по ньому ногами. За кожним ударом хтось із гравців вигукував: — Рим! — Австралія! — Лондон! — Татри! — Київ! — Вісла! — Берлін! — Греція! Матеуш раз у раз свистів, бо виявлялося, що Антоній замість Греції вигукнув «Швеція», Альберт переплутав Крим і Рим, а Анаста́зі Африку сприйняв за Балтійське море. Ми були в захваті від цієї гри, штовхали один одного, падали, вигукували назви міст, країн, морів. У Матеуша збігав із дзьоба піт. Я хекав, мов ковальський міх. А проте знань із географії тут я набрався куди більше, ніж у двох попередніх школах, де навчався протягом трьох років. Ян Бжехва. Академія пана Ляпки. Переклад Ірени Барановської

2. Випишіть усі географічні назви. У дужках зазначте, що вони називають.

3. Перечитайте перший абзац. А Розкажіть від

Рим (місто), …

імені Адама Незгодки, як ви грали в географічний футбол. Б Уявіть, що ви Матеуш. Поясніть дітям, як грати в географічний футбол. Використовуйте спонукальні речення. В Складіть правила гри в географічний футбол. Уживайте дієслова в початковій формі (треба поділитися…, ви маєте стати…).

4. Спишіть, розкриваючи дужки. М(’я, йа)ч, фу(т, д)бол, в(е, и)ликий, ч(е, и)р(е, и)вик, су(д, дд)я, св(е, и)стіти, дз(ьо, о)б, г(е, и)ографія. 33

Ч И ТА Є М О ТА О Б Г О В О Р Ю Є М О

РОЗУМІЄМО БАЙКУ 1. Які байки ви вже читали? Прочитайте байку Езопа.

Байка — невеликий повчальний твір. Її героями часто є тварини, які поводяться, як люди, і втілюють якусь людську рису.

Лисиця і Ворона Якось Ворона побачила шматок м’яса. «О, я сьогодні добре пообідаю!» — втішилася вона. Вхопила м’ясо та й злетіла на високе дерево. А внизу саме Лисиця біжить. Побачила Ворону й мовить улесливо: — Добридень, орле! Як ся маєш? Ворона не відповіла, бо тримала в дзьобі м’ясо. Лисиця нітрохи не образилася, а співала далі. — Вибачай, що називаю тебе орлом. Але ти куди гарніша за орла! Жоден птах не має таких чорних крил і таких прегарних очей! Чому над птахами царює орел? Хіба зрівняється він з тобою красою та розумом? Ворона запишалася, аж пір’я розпустила від такої мови. А Лисиця заспівала вже іншої: — Та ворона і дзьоба не розтулить, бо не має голосу. Птахи не виберуть німого царя. — Кар-р-р! — каркнула Ворона. — То це я німа? Зараз же проси пробачення! Кар-р-р!!! Схопила Лисиця м’ясо, що випало з воронячого дзьоба, та й засміялася глузливо: — Вороно, ти й справді дуже гарна! Лиш розуму тобі бракує. Переказ Піпіні Цімікалі. Переклад Володимира Забаштанського, Анатолія Чердаклі

2. Чому лисиця почала вихваляти ворону? Чому ворона їй повірила? Яка мораль байки? 3. Якими прикметниками можна охарактеризувати ворону, а якими — лисицю? 4. Випишіть ключові дієслова і перекажіть байку за їх допомогою. 5. Намалюйте до байки комікс. Зі скількох малюнків він складатиметься? 34

ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ВИЗНАЧАЄМО ЧАС ДІЄСЛІВ 1. Перечитайте перші два абзаци байки «Лисиця і Ворона». Знайдіть дієслова. Визначте час кожного дієслова. Поясніть, чому вжито діє слова різного часу. Запишіть за зразком.

Побачила (що зробила?) — мин. ч. ! Доберіть синоніми до слів втішилася, мовить.

2. Розгляньте таблицю. Доберіть свої приклади. Дієслова змінюються за часами — бувають у формі минулого, теперішнього або майбутнього часу.

Теперішній час

що робить?

біжить

Минулий час

що робив? що зробив?

біг, добіг

Майбутній час

що буде робити? буде бігти, що робитиме? бігтиме, що зробить? добіжить

! Дієслова якого часу не можуть виражати завершену дію?

3. Прочитайте переказ байки. Як можна замінити слово, яке повторюється? Запишіть відредагований текст.

Бігла Лисиця по лісу. Лисиця побачила Ворону. Лисиця хотіла виманити у Ворони шматок м’яса. Лисиця спочатку буде хвалити Ворону. Потім Лисиця ображатиме Ворону. Зрештою Лисиця доб’ється свого. ! Визначте час дієслів. Завершену чи незавершену дію вони виражають? ! Підкресліть граматичні основи в усіх реченнях. Якими частинами мови вони виражені?

4. Напишіть диктант у парі. М’ясо, лисиця, сьогодні, злетіла, тримала, дерево, розтулить. 5. Складіть три речення про ворону з байки, використавши дієслова у формі трьох часів.

ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ІНСЦЕНІЗУЄМО БАЙКУ 1. Розподіліть ролі і прочитайте байку Езопа «Їжак і Вуж». Зверніть увагу на ремарки (пояснення в дужках).

Ї ж а к (тремтить перед норою вужа). Друже, прошу, допоможи, будь ласка! Скоро зима, я мерзну. Можна пожити з тобою в норі? В у ж (думає). Згода, живи. Ї ж а к (заходить, озирається, зручно влаштовується). О, як тут затишно й тепло! Ноги мої геть задубіли. В у ж (усміхається). Почувайся як удома, брате! Тіснувато, але разом легше пережити холод. Ї ж а к (влаштовується ще зручніше, його голки впиваються в тіло вужа). Тіснувато? Є таке. Зате зручно. Мені в тебе дуже подобається. В у ж (сердито). Ну, все! Ти колешся! Мені боляче! Будь ласка, знайди собі інше місце! Ї ж а к (сміється). Якщо тобі щось не до шмиги, то йди! Я всім задоволений, тож залишаюся тут. Бувай! 2. Дайте відповіді на запитання. ! Яка мораль підходить до байки? Обґрунтуйте свою думку.

1. Хто добра людям бажає, той і собі має. 2. Пусти свиню під стіл, так вона й на стіл залізе. 3. Не мала баба клопоту, та купила порося. ! Як ви ставитеся до поведінки Їжака? ! Опишіть почуття Вужа.

3. Створіть театр із коробки для взуття чи інших підручних матеріалів. Намалюйте і виріжте героїв. Приклейте їх до дере в’яних паличок.

4. Розіграйте байку.

ВЧИМО МОВУ

ДІЄСЛОВА ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ 1. Прочитайте дієслова. Із яким зай

менником (я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони) поєднується кожне діє слово? Напишіть за зразком.

Мерзнемо, просите, мерзну, мерзнуть, просимо, мерзнеш, просиш, мерзнете, мерзне, просить, прошу, просять.

Я (що роблю?) мерзн у , прош у. Ми (що робимо?) мерзн емо , … Ти (що робиш?) …, … Ви (що робите?) …, … Він, вона, воно (що робить?)…, … Вони (що роблять?) …, …

2. Прочитайте правило. Розгляньте таблицю. Що означає змінюватися за особами, змінюватися за числами?

У теперішньому і май бутньому часі дієслова змінюються за особами й числами. При цьому в них змінюється закін чення.

Однина

Множина

1-ша особа

я іду, тремчу

ми ідемо, тремтимо

2-га особа

ти ідеш, тремтиш

ви ідете, тремтите

3-тя особа

він, вона, воно іде, тремтить

вони ідуть, тремтять

3. Прочитайте. З якою метою написано цей текст? Випишіть дієслова у формі теперішнього часу. Визначте їх особу і число.

У байках і казках тварини, рослини, навіть речі розмовляють, як люди. Можна сказати, що то люди маскуються під личинами тварин, рослин, речей. Ми теж іноді порівнюємо людей із тваринами. Називаємо сильну людину левом, хитру — лисицею, жадібну — вовком, незграбну — ведмедем, дурну — віслюком. Коли ви читаєте байку про ворону і лисицю, то відразу можете здогадатися, що вона попереджує: не слід довіряти тим, що надто вас вихваляють (Андрій Білецький). 4. Змініть за особами й числами дієслова жити, бігти (за зразком таблиці, впр. 2).

ВЧИМО МОВУ

ДІЄСЛОВА МАЙБУТНЬОГО ЧАСУ 1. Запишіть речення, поставивши дієслова в дужках у відповідну форму теперішнього часу. Зазначте особу і число дієслів.

Вчителька (зачиняти) двері. Діти (розгортати) книжки. Марина щось (шептати) подружці. Я (готувати) презентацію. А ти (малювати) ілюстрації. 2. Розгляньте, як змінюються дієслова в майбутньому часі за особами й числами.

1-ша особа

Однина

Множина

ми

що зроблю? що буду робити? що робитиму? напишу, буду писати, писатиму ти

2-га особа

3-тя особа

що зробимо? що будемо робити? що робитимемо? напишемо, будемо писати, писатимемо ви

що зробиш? що будеш робити? що робитимеш? напишеш, будеш писати, писатимеш

що зробите? що будете робити? що робитимете? напишете, будете писати, писатимете

він (вона, воно) що зробить? що буде робити? що робитиме? напише, буде писати, писатиме

вони що зроблять? що будуть робити? що робитимуть? напишуть, будуть писати, писатимуть

3. За зразком таблиці змініть за особами й числами дієслова співати, заспівати. ! Яке із цих дієслів не матиме форми теперішнього часу?

4. Запишіть дієслова у два стовпчики: 1) теперішній час; 2) майбутній час. Розбудить, вечеряєш, бігтиму, світиться, повертаються, станеш, дратує, збільшите, верещимо, об’єднають, балакає, завезе. 38

5. Прочитайте байку Езопа «Черепаха і Заєць»

по черзі. Перекажіть її одне одному. Подумайте, яка мораль цієї байки.

Заєць глузував з Черепахи через те, що в неї слабкі ноги. — А тебе, прудконогого, я таки обжену! — відповіла Черепаха. — Це ти на словах хвалишся. А ось позмагайся зі мною і побачиш, — сказав Заєць. Черепаха розуміла, що рухається повільно. Тож одразу по бігла. А Заєць розлігся біля дороги та й заснув. Коли ж прийшов він до призначеного місця, Черепаха вже була там. ! Перечитуйте по реченню. Ставте запитання до дієслів, визначайте їх час, особу і число.

6. Прочитайте прислів’я, поставивши дієслова в дужках у форму 2-ї особи однини майбутнього часу (що зробиш?).

За двома зайцями (погнатися) — жодного не (впіймати). Що (посіяти), те й (пожати). Слово не горобець, вилетить — не (впіймати). Не копай іншому яму, сам в неї (попасти). З ким (повестися), того й (набратися). З чорної кішки білої не (зробити). Людям язика не (зав’язати). На двох стільцях не (всидіти). Не кажи гоп, поки не (перескочити). (Поспішити) — людей (насмішити). ! Поясніть значення прислів’їв.

7. Напишіть про свої плани на завтра: що будете робити / робитимете, що зробите.

ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ВІДПОВІДАЄМО НА ЗАПИТАННЯ 1. Польський письменник Гжегож Касдепке незвично знайомить із давньогрецькими міфами. Прочитайте і поясніть, чим цей текст відрізняється від міфів, які ви читали раніше.

Мене звати Європа До невідомих тварин краще не наближатися, навіть якщо вони виглядають лагідними, мов ягнята. Бо лащиться отаке щось, хвостом метеляє (якщо, звісно, має того хвоста), а тоді — гам! — і намагається вкусити тебе за ногу. А це анітрохи не приємно. Колись було іще гірше. Мало того, що така невідома тварина могла покусати, подряпати, задушити (якщо була змією), вдарити, роз чавити, напустити бліх. Вона, до всього, могла виявитися… богом. Так-так, грецькі боги могли перетворитися на що завгодно. Приміром, Зевс перетворився колись на білого бика, причому лише для того, щоб звабити дівчину. Її звали Європа, і подейкували, що вона найвродливіша дівчина на світі. Її батько, Агенор, шалено любив доньку. Зевс добре знав, що краще не прохати в Агенора доньчиної руки. По-перше, володар Олімпу вже мав жінку, та ще й дуже ревниву. А по-друге, усі, хто знав Зевса, інакше ніж бабієм чи спокусником його не називали. Сумнівно, що батько, який так любив свою Європу, зрадів би такому зятеві. Отож Зевс думав, думав і надумав. Він перетвориться на білого бика. Найкраще тоді, коли Європа буде за містом. Якось дівчина з’явилася на березі у супроводі братів. Вона рвала квіти, робила пасочки з піску, кидала камінці в пінисті хвилі й нарешті задрімала в затінку великого дерева. Саме тоді неподалік з’явилася предивна тварина. — Дивіться, — вигукнув котрийсь із братів. — Білий бик! Зевс тільки й цього чекав. Стрибнув у бік Європи, яка щойно прокинулася, 40

і почав до неї лащитися. Скубнув то тут, то там травичку, змахнув хвостом, ніжно замукав. Словом, як міг, старався причарувати вродливу дівчину. — Який гарний! — сказала Європа, без найменшого остраху підходячи до лагідної тварини. Здавалося, що це не двохсоткілограмове грізне створіння, а хатній цуцик, що обожнює гратися. — Обережно, Європо! — намагався застерегти її найстарший брат. Та було запізно. Причарована лагідністю білого бика, Європа сіла йому на спину, припала до шерсті, що вилискувала на сонці, і… — Уперед! — ревнув Зевс. І рвонув до моря, не зважаючи ані на перелякану дівчину, яка кликала на допомогу, ані на її братів, ані на бурхливі хвилі. — Рятуйте! — гукала до братів Європа. Та все марно. …Однак Європі нічого не загрожувало. Зевс віднесе її на Крит. Ще раніше він приготував для неї прегарну печеру. Жоден палац не міг зрівнятися із цим чудовим місцем. Її час буде минати за розвагами й бенкетами. Вона танцюватиме, мандруватиме Критом. Народить Зевсові синів. А велика земля стане назавжди зватися її ім’ям — Європою. Переклад Божени Антоняк

2. Знайдіть і перечитайте уривки, у яких можна знайти відповіді на

поставлені запитання. Обговоріть відповіді в парі. Потім запишіть їх своїми словами. Обміняйтеся зошитами і перевірте відповіді одне одного. ! Чому до невідомих тварин краще не наближатися? Чим це загрожувало колись, а чим — тепер? ! Чому Зевс був переконаний, що краще не прохати в Агенора руки його доньки? ! У тексті йдеться, що Зевс перетворився на бика. Як він виглядав? Напишіть 2–3 речення. ! Чому в останньому абзаці тексту більшість дієслів має форму майбутнього часу? 41

Ч И ТА Є М О ТА О Б Г О В О Р Ю Є М О

ЗАПОВНЮЄМО КАРТИ ДУМОК 1. Домовтеся, хто працюватиме з текстом «Арктика», а хто — з текстом «Антарктида».

ПЛАН РОБОТИ

1. Прочитайте текст. 2. Намалюйте в зошиті карту думок за зразком і заповніть її. Напишіть щонайменше три факти для кожної характеристики.

Клімат

Розташування

Люди

АРКТИКА

Розташування

Тварини

Жива природа АНТАРКТИДА

Наука

Тварини

3. Дізнайтеся про рослини Арктики та про перших дослідників Антарктиди.

Додайте у свої карти думок відповідні прямокутники – «Рослини» і «Дослідники». Запишіть три факти.

4. За допомогою карти думок перекажіть одне одному текст, який ви прочитали. 5. Порівняйте Арктику й Антарктиду. На окремому аркуші разом складіть діаграму Венна.

Арктика Арктика — це велика територія навколо Північного полюса. Регіон включає північні частини Євразії та Північної Америки. Зокрема — Гренландію, Ісландію, тисячі невеликих островів та майже весь Північний Льодовитий океан. Корінним населенням Арктики є саами, ескімоси, якути, чукчі. На цій території мешкають вовки, білі ведмеді, лисиці, арктичні зайці, миші, олені, лемінги, моржі, чимало птахів. Найпоширеніша арктична риба — форель. Клімат в Арктиці суворий. Узимку температура може сягати 55 градусів нижче від нуля. Різкі вітри роблять погоду ще більш несприятливою для людини. Літо в Арктиці коротке і прохолодне. В Арктиці бувають полярний день і полярна ніч. У цей час сонце не заходить або не сходить протягом тривалого часу. Антарктида Антарктида — це континент, розташований на самому півдні Землі, її найхолодніше місце. Більша його частина вкрита льодом завтовшки 2–5 км. Антарктиду омиває Південний океан. Температура на континенті може знижуватися до –90 °С. Сильні вітри досягають швидкості 80–90 метрів за секунду. Звична зміна дня і ночі буває тільки навесні й восени. Взимку панує полярна ніч, а влітку — полярний день. Рослини і тварини найбільше поширені на узбережжі (там, де немає льоду). Ростуть тут переважно мохи. Трапляються лишайники, гриби. Біля океану мешкають пінгвіни, тюлені, морські птахи. В антарктичних водах плавають кити. Постійно на цьому континенті люди не живуть. Однак деякі країни мають тут дослідницькі центри. Вже понад 20 років українські вчені проводять дослідження на станції «Академік Вернадський». Вони вивчають погодні умови, океани, вплив холоду на організм людини та ін. А легендарні антарктичні всюдиходи «Харківчанка» в 1959 році брали участь в експедиції до Південного полюса. 2. Запишіть три запитання до тексту, який ви читали, і поставте їх на наступному уроці своєму партнеру.

ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ПОРІВНЮЄМО ФОТОГРАФІЇ 1. Розгляньте фотографії. Припустіть, чому їх розміщено поряд.

2. Прочитайте текст. Знайдіть на карті згадані

географічні назви. Яка головна думка тексту?

Як змінилися льодовики Арктики за останні 100 років Сто років тому Арктика теж була крижаним царством, холодним і важкодоступним. Проте чи змінилися ті самі місця в Арктиці, якщо порівнювати фото, скажімо, 1900 року і зроблені в наш час? Шведський фотограф Кристіан Ослунд знайшов старі світлини полярного архіпелагу Шпіцберген у Північному Льодовитому океані й зробив нові фото в тих самих місцях. Нині клімат помітно теплішає. Танення льодовиків впливає на течії в океані й погоду на всій планеті. Рівень Світового океану піднімається, скорочується площа суходолу. Учені вважають, що в наш час температура на планеті підвищується не тільки внаслідок природних змін, а й через діяльність людини. Великі зміни клімату відбувалися і відбуваються постійно, і наш час у цьому зовсім не винятковий. На Землі бувало і на багато холодніше, і значно тепліше, ніж нині. Наприклад, у дуже давні часи потужні льодовикові щити досягали екватора. В теплі періоди на вкритій сьогодні льодом Гренландії буяла пишна рослинність. 3. Навіщо Кристіан Ослунд здійснив свій проєкт?

4. Ще раз подивіться на фотографії. Знайдіть якомога більше спільних і відмінних рис. Результати порівняння відобразіть у діаграмі Венна.

5. Використайте необхідну інформацію

з тексту, діаграму Венна та слова в рамці — підготуйте усне пові домлення про обидві фотографії.

на передньому плані на задньому плані в центрі льодовики дерев’яний човен моторний човен спорядження

ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ 1. Випишіть дієслова у початковій формі. Коли мені виповнилося сім літ, мій вельможний батько приставив до мене дванадцять найвизначніших учених і повелів їм навчати мене всього того, на що вдатні самі. Навчався я гарно, але жагуче бажання їздити верхи й полювати ні на мить не полишало мене, і я ні про що інше й думати не міг. Батько, непокоячись про моє здоров’я, заборонив мені сідати в сідло. Ян Бжехва. Академія пана Ляпки. Переклад Ірени Барановської

2. Випишіть дієслова, поставте до них питання, потім утворіть від них початкову форму.

Отож сиділи ми над ставом. Пан Ляпка дивився на воду. Й раптом так необачно похилився, що із жилетки в нього випала збільшувальна помпочка. На наших очах вона бовт нула у воду й пішла на дно (Ян Бжехва). 3. Запишіть дієслова у три стовпчики

(теперішній, минулий, майбутній час).

Шепоче, буде шукати, долинали, чується, згадував, по спішу, гратиме, росло, слухаємо. 4. Випишіть дієслова, вкажіть їх час, особу й число. По обіді ми завше збираємось у парку біля дуба й пан Ляпка вигадує для нас різні ігри. Вчора ми грали в шукачів скарбів… Всі хлопці розбіглися по парку, а я запропонував Артурові йти разом зі мною. Артур охоче згодився, й ми розробили загальний план (Ян Бжехва). 5. Від дієслів думати, сердитися утворіть форми 1-ї ос. одн. і 3-ї ос. мн. теперішнього часу.

ПЕРЕВІРЯЄМО, ЩО ВМІЄМО І ЗНАЄМО А 1. Спишіть байку Езопа, розкриваючи дужки. 2. Випишіть виділені дієслова, запишіть до них питання, позначте час. 3. Підкресліть мораль байки. Ма́ла баба курку, яка (щ, шч)одня (не)слася. Думає баба: дам я куро(чц, цц)і більше ячменю, то вона ще ліпше буде (не)стися. Буде аж два яєчка на день. Та й так і зробила. Але курочка потовщала й більше (не)знесла жодного яйця. Хто багато забагає, втратить те, що вже має. Б 1. Спишіть байку Езопа, розкриваючи дужки. 2. Випишіть виділені дієслова, позначте їх час, число, особу. 3. Підкресліть граматичну основу в першому реченні. 4. Підкресліть мораль байки. Пес із м(’я, йа)сом біг через потік і побачив свою тінь (у)воді. Він гадав, що то другий пес із м(’я, йа)сом біжить. Впустив своє, щоб відбити чуже. Але обидва згубив. Одного (не)було, а інше у воду впало. Жадібний двічі втратить. В 1. Прочитайте байку Езопа. Спишіть, розкриваючи дужки. 2. Випишіть виділені дієслова, позначте їх час, число, особу. 3. Підкресліть граматичну основу в першому реченні. Сів Комар на ріг Бикові та дзи(жч, щ)ить. Каже Комар до Бика: «Може, тобі тяжко? То я пол(е, и)чу». Але Бик відповів: «Мені байдуже. Я (не)чув, як ти прил(е, и)етів, та й не хв(е, и)лю юся, чи пол(е, и)тиш». За перекладами Якова Головацького

4. Виберіть із трьох запропонованих мораль байки. Запишіть її.

Часом і малий може допомогти великому. Є люди, від яких ні шкоди, ні користі. Тяжка робота стає легшою, коли поряд справжній друг. 47

ВІК ТО РИНА МІСЯ Ц Я «

10 З 10 »

1. Що не любив їсти Адам Незгодка («Академія пана Ляпки» Яна Бжехви)? 2. На якій вулиці розташовувалася Академія пана Ляпки? 3. Хто міг учитися в Академії пана Ляпки? 4. Що відчиняли ключики пана Ляпки? 5. Як назвала Лисиця Ворону в байці Езопа? 6. Що тримала у дзьобі Ворона з байки? 7. Хто перетворився на білого бика у міфі, який творчо переказав Гжегож Касдепке? 8. Скільки важив білий бик? 9. На якій горі жили давньогрецькі боги? 10. Як називається частина світу, у якій ми живемо, і чому (на думку давніх греків)?

Березень

VІІ. У СВІТІ ПОЕЗІЇ Такі різні вірші. Дієслово Цього місяця я буду вчитися: ! розуміти вірші різних жанрів і отримувати від них

насолоду;

! декламувати, інсценізувати вірші; ! писати вірші; ! створювати ілюстрації до віршів; ! змінювати дієслова за часами, числами, особами; ! правильно писати закінчення дієслів; ! правильно писати дієслова на -шся, -ться.

ВЧИМО МОВУ

ВИЗНАЧАЄМО ЧАС ДІЄСЛІВ Кури в полі сіють просо, як заведено давно. А півні те просо косять, решетують 1 на пшоно. Із пшона наварять каші жовторотій дітлашні... Виростуть курчата наші, стануть кури та півні — і почнеться все спочатку, все спочатку по порядку: кури сіятимуть просо… Іван Світличний

Решетува́ти — просіювати крізь сито. 1

— Пташко-літашко, куди ти летиш? — Лечу я, лечу я туди, де комиш. Три комишинки гніздечко хитають, шестеро сірих яєчок гойдають. Вигрію, витішу шість пташенят, шестеро любих літашенят. Будуть мої літашата літати, будуть і їх дітлашата питати: «Пташко-літашко, куди ти летиш?» Олег Орач

Йшов я якось через міст. Зирк – ворона мокне. Взяв ворону я за хвіст Та й поклав її на міст. Хай ворона сохне. Йшов я знову через міст. Зирк – ворона сохне. Взяв ворону я за хвіст Та й поклав її під міст. Хай ворона мокне. Йшов я якось через міст… З народного

1. Прочитайте три вірші. Що в них спільного? Чому такі вірші називають безконечниками?

2. Виберіть один із віршів і навчіться виразно читати. 3. Випишіть з одного вірша дієслова, поставте до них запитання, позначте їх час, особу та число.

4. Спишіть виділені речення. Поясніть уживання роз ділових знаків. Підкресліть граматичні основи.

5. Із вірша Олега Орача випишіть слова, споріднені з дієсловом літати. Позначте в них корінь.

6. Із народного безконечника випишіть дієслова-антоніми.

Ч И ТА Є М О ТА О Б Г О В О Р Ю Є М О

ІНСЦЕНІЗУЄМО ВІРШІ 1. Прочитайте вірш мовчки. Які картини ви уявляєте? Які ілюстрації

до вірша ви б намалювали? 2. Які дієслова використав поет, щоб розповісти про предмети як про живих істот? 3. Розподіліть ролі. Подумайте, з якою інтонацією, у якому темпі ви читатимете свої слова. Приготуйте реквізит: виріжте з паперу і розмалюйте парасолі та плащі. Проведіть репетицію і влаштуйте конкурс на найкращу інсценізацію вірша.

Дощова осінь Учень 1

Водить осінь хороводи То із листя, то з дощів.

Учень 2

На прогулянку виходять Парасолі і плащі.

Учень 1

Там розмову парасолі Із плащами завели:

Учні 3, 4 (з парасольками)

«Ах, як довго у неволі, У темниці ми були.

Учні 5, 6 (з плащами)

Та вернулися тумани, Задощило в небесах, —

Учні 3, 4, 5, 6

І ми знову у пошані, Знов нас носять на руках».

Учень 1

І прийшли тоді до згоди Парасолі і плащі,

Учень 2

Що найбільша насолода —

Усі хором

Це коли ідуть дощі. Анатолій Качан

ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ЧИТАЄМО РИТМІЧНІ ВІРШІ Ліниві вареники Еники-беники, еники-беники, Мама зварила ліниві вареники. Мурка з-під столу нявкнула «няв!» — Я їй лінивих вареників дав. Боже мій милий, що з нею сталось! — Мурка весь день по підлозі качалась, Потім заснула біля дверей І перестала ловити мишей. Еники-беники, еники-беники, Сестри зварили ліниві вареники. Жучка знадвору гавкнула «гав!» — Я їй лінивих вареників дав. Боже мій милий, що з нею сталось! — Жучка весь день на порозі валялась, Потім заснула біля плити І перестала двір стерегти. Еники-беники, еники-беники, Знову зварили ліниві вареники. Я у вітальні друзів зібрав — Миску лінивих вареників дав.

1. Є вірші, у яких ритм важливіший за зміст. Пригадайте такі вірші.

2. Прочитайте

вірш Анатолія Качана «Ліниві вареники» мовчки. Доведіть, що цей вірш — безконечник. Якими мають бути два останні рядки? Чим вірш схожий на лічилку?

3. Прочитайте вірш пошепки.

Тихенько відстукуйте ритм долонею чи п’яткою.

4. Прочитайте вірш одне одному. Використовуйте рухи, щоб підтримати ритм.

5. Підготуйтеся до читання вір

ша напам’ять удвох з однаковими рухами.

Боже мій милий, що з нами сталось! — Ми цілий день по вітальні валялись: Хто на дивані, хто на стільці, Хто із виделкою в лівій руці. Вранці до школи всі ми йдемо Як під гіпнозом, бурмотимо... Анатолій Качан 53

ВЧИМО МОВУ

ВИДІЛЯЄМО ОСОБОВІ ЗАКІНЧЕННЯ ДІЄСЛІВ 1. Прочитайте дієслова. Із якими займенниками вони

ожуть поєднуватися? Вкажіть особу та число. Назвіть м закінчення дієслів. Що ви помітили?

1. Вариш, спиш, стережеш, ідеш. 2. Варить, спить, стереже, іде. 3. Варимо, спимо, стережемо́, ідемо́. 4. Варите, спите, стережете, ідете́. 5. Варять, сплять, стережуть, ідуть.

Я, ми, ти, ви, він (вона, воно), вони

2. Прочитайте правило. Розгляньте таблицю. За допомогою таблиці усно провідміняйте дієслова іду, співаю та мовчу, стою.

Дієслова поділяють на дві групи — дієвідміни. Вони відрізняються закінченнями. Число

Однина

Множина

Особа

І дієвідміна (іду, співаю)

ІІ дієвідміна (мовчу, стою)

1-ша (я)

-у, -ю

2-га (ти)

-еш, -єш

-иш, -їш

3-тя (він)

-е, -є

-ить, -їть

1-ша (ми)

-емо, -ємо

-имо, -їмо

2-га (ви)

-ете, -єте

-ите, -їте

3-тя (вони)

-уть, -ють

-ать, -ять

3. Навчіться визначати дієвідміну дієслова за закінченням (за допомогою таблиці). Запишіть за зразком.

Бачиш, ліпимо, грають, виходиш, сплять, перестанеш, кричимо, прийдеш, збираємо, беремо, сидиш, бурмотимо.

Ба́ч иш (ІІ), …

! У написанні закінчень яких дієслів можна зробити помилку? 54

4. Розгляньте фото. Про що може йтися в тексті?

! Перегляньте текст (не читаючи). Яке фото не підходить до тексту? ! Прочитайте. Як можна назвати цей текст? Яка його мета? Поясніть, чому вареники називають лінивими.

Сьогодні ми будемо готувати ліниві вареники із сиром. 400 г сиру перетремо через сито. 2 яйця розітремо із 10 г ванільного цукру та з’єднаємо із сиром. Просіємо 200 г борошна, додамо дрібку солі. Замісимо тісто, поступово додаючи борошно до сиру. Розділимо тісто на кілька частин. На посипаній борошном поверхні розкачаємо тісто в ковбаски. Поріжемо їх на шматочки. Оце й маємо ліниві вареники. Відваримо їх у підсоленому окропі. Дістанемо через 3 хв після того, як спливуть. Додамо грудку масла. ! Яке фото до якого абзацу підходить? Доберіть речення з тексту до фото. ! Випишіть ключові слова, виділіть у них закінчення, зазначте дієвідміну. ! За текстом складіть і запишіть список інгредієнтів. Числівники запишіть словами. ! Перекажіть текст: А використавши виписані дієслова; Б поставивши діє слова у форму 1-ї особи однини майбутнього часу (я що буду робити? що робитиму? що зроблю?); В перетворивши речення на спонукальні (перетріть або перетри тощо).

5. Запишіть спочатку дієслова І дієвідміни, а потім ІІ дієвідміни. Поставте наголос, позначте закінчення.

Кажеш, везе, мовчать, говорите, зберете, чекаємо, кипить, спимо, летите. 55

ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ВИЗНАЧАЄМО, ЯКУ БУКВУ ПИСАТИ В ЗАКІНЧЕННІ ДІЄСЛОВА

нес(е/и)мо сид(е/и)мо

1. Прочитайте правило. Розгляньте алгоритм. Поясніть одне одному, як вибрати, яку букву писати в ненаголошеному закінченні дієслова.

Якщо на закінчення дієслова падає наголос, пишемо так, як чуємо. Щоб з’ясувати, яку букву — е чи и — писати в ненаголоше ному особовому закінченні дієслова, треба поєднати його із займенником вони (що вони (з)роблять?). Що вони роблять?

-уть, -ють (І дієвідміна) -ать, -ять (ІІ дієвідміна)

Нес(?)мо́: несуть, тому несемо;

пишемо е (є) пишемо и (ї)

сид(?)мо́: сидять, тому сидимо.

2. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Вар..мо, засн..мо, ход..мо, вод..мо, під..мо, говор..мо, сторож..мо, напиш..мо. 3. Прочитайте вірш-потішку Анатолія

Камінчука спочатку мовчки, а потім так, ніби ви читаєте його маленькій дитині.

Ва́римо (варять) В капусти — іменини Завтра іменини В тітки капустини. При́ йде дід-дідище, Старий капустище. Прийде з ним бабуся, Стара капустуся. Прийдуть два синочки, Малі капусточки. При́ йдуть і три доні, Малі капустоні. Прийде капустон, Дін-дон-дон! — Прийде вся родина, — Каже капустина.

4. Виконайте завдання. ! Випишіть із вірша «В капусти — іменини» дієслова, вкажіть їх час, особу, число, дієвідміну. ! Випишіть іменники — назви родичів капусти. Позначте корінь і частину слова, за допомогою якої утворилися ці слова. ! Уявіть, що іменини в когось із картопляної, морквяної, квасоляної родини тощо. Утворіть іменники — назви родичів. ! Провідміняйте дієслова йти і говорити за особами і числами в теперішньому і майбутньому часі.

5. Прочитайте, ставлячи дієслово в

дужках у відповідну форму теперішнього часу.

Потішка — це жанр усної народної творчості, який (викори стовувати) для розвитку маленьких дітей. Потішка не тільки (розважати), а й (розвивати) малюка. Вона (вчити) розуміти людську мову й зіставляти слова і дії. Старші члени родини разом із малюком (промовляти) потішку. При цьому вони (виконувати) певні дії, що (згадуватися) в потішці. ! Поставте одне одному по запитанню за змістом тексту. ! Які ще жанри усної народної творчості призначені для дітей? ! Чи належить потішка «В капусти — іменини» до усної народної творчості? ! Спишіть друге речення, підкресліть граматичну основу, поясніть уживання коми.

6. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Берете́ (беруть), ... Бер..те, каж..мо, говор..мо, переход..ш, завез..ш, побіж..ш, сяд..те, покаж..ш, сид..ш, напиш..ш, привоз..ш, ід..те. ! Правопис закінчень яких дієслів не треба було перевіряти? Чому? 57

СКЛАДАЄМО ТЕКСТИ

ЧИТАЄМО І ПИШЕМО ЛІМЕРИКИ 1. Прочитайте лімерик Едварда Ліра.

Скільки рядків у вірші? Які рядки римуються? Про що йдеться в 1-му рядку? У 2-му? У наступних рядках?

Лі ́мерик — 5-рядковий вірш-нісенітниця, що походить з Ірландії та Англії.

Хто побачить дівчисько з Кальку́тти, Вже довіку не зможе забути! На сопілочку срібну Для свиней своїх здібних Виграє те дівчисько з Калькутти. Едвард Лір, англійський художник та поет. Переклад Олександра Мокровольського

2. Навчіться декламувати лімерики Сашка Дерманського дуетом. Чому ці вірші легко й весело читати?

Жив та був собі пан у Лубнах, Знався він на бродячих котах. З ними дружбу водив І Лубнами бродив, І співати залазив на дах.

Відчайдух один в славному Львові Містом верхи промчав на котові. Він кота осідлав, Кіт брикався й нявчав… Дивувалися люди у Львові.

У добродія з міста Полтави Шевелюра така кучерява, Що пташки гнізда в’ють І у тім’я клюють Кучерявого пана з Полтави. Дивна жіночка з Білої Церкви У горнятка саджала цукерки. Дні і ночі не спала, Поливала й чекала, Доки вродять в горнятках цукерки.

Ілюстратор Олег Петренко-Заневський

Бізнесмен зі столиці, було, Приїздив у найближче село, Комарів там ловив, На базар їх возив, Три копійки просив за кіло. Сашко Дерманський

3. Зверніть увагу на ілюстрації Олега Петренка-Заневського. Чим вони особливі?

4. Спробуйте скласти лімерик. Прочитайте вірші кілька разів, щоб відчути

ритм. У 1-му рядку назвіть персонажа та його «адресу». У 2-му — розкажіть про дивний вчинок чи особливість персонажа. У наступних рядках напишіть про наслідки дій чи ознак персонажа. Намалюйте ілюстрацію (може, у вас вийде в стилі Олега Петренка-Заневського?). Укладіть збірку лімериків учнів вашого класу. 59

ВЧИМО МОВУ

ДІЄСЛОВА МИНУЛОГО ЧАСУ 1. Перевірте, чи уважно ви читали лімерики. Запишіть відповіді на запитання повними реченнями.

А Що робив бізнесмен зі столиці? Б Що робила жіночка з Білої Церкви? В Що робило дівчисько з Калькутти? ! Визначте час, особу, число, рід дієслів.

2. Прочитайте правило. Позначте закінчення й суфікси дієслів у вправі 1. Дієслова в минулому часі змінюються за числами (бачив , бачил и ). У минулому часі в однині дієслова змінюються за родами (бачив , бачил а , бачил о ). 3. Доберіть до дієслів іменники. Усно визначте рід дієслів. Прийшов …, прийшла ..., прийшло …, прийшли …. Нявчав …, нявчала …, нявчало …, нявчали …. Не спав …, не спала …, не спало …, не спали …. 4. Прочитайте лімерик Едварда Ліра, замінивши дієслова в початковій формі на дієслова минулого часу.

Добросерда бабусенька в Каннах Куреняточок (мати) коханих. Їх на стільчик (саджати), Опахалом (махати), – Не (пітніти) щоб кури у Каннах.

! Знайдіть слово з двома коренями. Як воно утворилося? А що означають і як утворилися слова добродій, відчайдух?

60 Престарелая леди из Халла

5. Прочитайте вірш-рак Володимира Лучука. Кожен рядок вірша однаково читається зліва направо та справа наліво.

НА РИНОК ДІД КОНИРАН СІНО НІС. КУРКА — БІБ, А КРУК — СИР І РИС. КІТ УТІК. ! Знайдіть у вірші дієслова минулого часу. Усно поставте їх у форму жіночого роду. Які звуки чергуватимуться?

6. Прочитайте вірш. Придумайте йому назву. За сьогодні сіра мишка з(‘ї, йі)ла вже четверту книжку, а така ж мала – майже як була. Докоряє миша-мама: — (Не)читала ти їх, мабуть, а без цього ти (не)будеш рости. Це, дитинко, знають всі миші й навіть люди: (не)читаєш, а їси – користі (не)буде. Іван Андрусяк ! Знайдіть у вірші звертання. Поясніть уживання розділових знаків. ! Випишіть із вірша дієслова. Визначте їх час, особу, число і (де можливо) рід. Яке дієслово не має цих характеристик?

7. Запишіть дієслова у три колонки: минулий, теперішній і майбутній час. Зупинилися, шукатиму, поспішив, беру, несемо, почула, роз будить, слухає, в’ється, беремо, подякує. 61

СКЛАДАЄМО ТЕКСТИ

ЧИТАЄМО І ПИШЕМО ХАЙКУ 1. Дізнайтеся, що таке хайку і як його читати.

Ха́йку — це дуже короткий трирядковий вірш. У ньому намагаються схопити й затримати буденний, але насправді дуже важливий момент життя. Хайку з’явилися в Японії понад 300 років тому. Часто ці вірші присвячені природі, порам року і почуттям, які вони викликають. У традиційному японському хайку в кожному рядку певна кількість складів: 5–7–5. У сучасних хайку не завжди дотримуються цього правила. Але залишається намагання у трьох рядках зупинити мить.

ЯК ЧИТАТИ ХАЙКУ 1. Прочитайте хайку пошепки. Зверніть увагу на знаки пунктуації (крапки, коми, тире) — вони допоможуть вам відчути ритм вірша. 2. Прочитайте хайку пошепки ще раз. 3. Спробуйте уявити картину, описану у вірші. 4. Подумайте, які почуття хотів висловити автор хайку. 62

2. Прочитайте хайку Мацуо́ Басьо́ в перекладі Івана Бондаренка.

***

Старий ставок. Пірнуло жабеня — Вода сплеснула. Засохла гілка — Крука притулок. Осінній вечір.

У ранішній росі. Та ще й в грязюці, Якою свіжою здається диня ця! Збирався на базар, Та передумав. На ясний місяць краще подивлюсь!

***

Осіння перша мряка! Навіть мавпа, Здається, мріє про дощовичок.

***

Осіння па́морозь! Рукою доторкнешся, І на долоні сльози палахтять.

***

Прокинься, друже! Запали вогонь! Я хочу диво показати — грудку снігу!

3. Спробуйте написати хайку. 1. Виберіть тему. Не обов’язково писати про пори року чи погоду. Але постарайтесь дотримуватися традицій. Можете пригадати щось, що ви побачили чи почули на шляху до школи.

2. Запишіть слова, словосполучення до теми. 3. Виберіть із них 2–3, що пов’язані між собою. 4. Помістіть свою ідею у формат 5–7–5 складів (якщо вийде). Можливо, треба буде замінити якесь слово синонімом, щоб відповідати шаблону.

СКЛАДАЄМО ТЕКСТИ

ЧИТАЄМО ВІРШІ БЕЗ РИМИ 1. Пригадайте, як читати хайку. Прочитайте так само вірші Василя Голобородька. Дощ Цибатий дощ місить по калюжах грязь на гнізда ластівкам. До річки бігає — одна нога тут, друга там, — по воду, щоб поливати копицю сіна, аби мак, бува, не запалив її. І, стомлений, лягає у траву коло самих корінців. Відлуння Півень дивиться в дзеркальце маку, і мак дивиться в дзеркальце півня. Яблуня піднімає догори гілки, і гілки піднімають догори яблуню. Стежка лоскоче босі ступки, і ступки лоскочуть босу стежку. Річка біжить Тато сидить у човні, Веслами воду горне – Щоб річка бігла.

Гусак Гусак біжить, дзьоба роззявляє, каже: «А-а-а!» – думає, що я лікар. 2. А Опишіть,

що ви уявляєте, коли читаєте вірш «Дощ». Б Уявіть себе дощем із цього вірша. Розкажіть про свої по чуття. В Придумайте і запишіть свої два рядки до вірша «Відлуння».

3. Виберіть вірш, який вам найбільКоник Трав’яний коник такий молодесенький – Іще тільки трав’яне лошатко! 64

ше сподобався. Поясніть свій вибір. Спишіть вірш на окремий аркуш, намалюйте ілюстрацію.

4. Чим незвичайні вірші Василя

олобородька, що в них несподіГ ваного?

ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ПРАВИЛЬНО ПИШЕМО ДІЄСЛОВА НА -шся, -ться 1. Прочитайте. Порівняйте, як вимовляємо і пишемо дієслова. Доторкнешся рукою, доторкнеться обережно, доторкнуться мимоволі; піднімаєшся сходами, піднімається догори, піднімається швидко; вчишся читати, вчиться добре, вчаться радісно.

-шся — [с’:а] -ться — [ц’:а]

! Поставте запитання до дієслів, визначте їх особу і час.

У дієсловах на -ся 2-ї особи однини (що робиш?) вимовляємо [сˊ:а], а пишемо -шся: зупиняєшся, прокидаєшся. У дієсловах на -ся 3-ї особи однини і множини (що робить? що роблять?) вимовляємо [цˊ:а], а пишемо -ться: зупиняється, зупиняються, прокидається, прокидаються. 2. Спишіть перші два рядки з вірша Василя Голобородька «Відлуння». Визначте час і особу дієслова. ! Доведіть, що речення складне, — підкресліть граматичні основи.

3. Запишіть дієслова у три стовпчики за зразком. Взуватися, одягатися, вітатися, сміятися, сподіватися. (Ти) що робиш? дивишся

(Він) що робить? дивиться

(Вони) що роблять? дивляться

4. Спишіть вірші Василя Голобородька, вставляючи пропущені букви. Зайчик

В..ликий дощ

Під кущем умиває..я лапкою зимчик.

Такий в..ликий дощ, що в ло..ці збирає..я по ополонику води.

! Поясніть, як утворилося виділене слово. Розберіть його за будовою.

5. Доповніть словосполучення за допомогою питань і запишіть. Зустрічаєш (кого?), зустрічаєшся (з ким?), вітають (кого?), вітаються (з ким?), збираєш (що?), збираєшся (куди?), грають (на чому?), граються (чим?). 65

ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ЯК МОЖНА ЗАПИСАТИ РЕЧЕННЯ? 1. Прочитайте вірш Венцеля Вольфа. Обговоріть, що в ньому незвичайного. На вашу думку, це вірш чи не вірш?

Речення, написане так, — це не вірш. Речення, написане так, стає віршем. Речення, написане так, – це вірш – ось такий вірш.

2. Запишіть одне з поданих речень за інструкцією. 1. Спишіть одне речення. А Назбирала діброва осіннього жару, щоб не холодно жолудям було (Микола Воробйов). Б Йде мороз, шиби свої вставля: озерам — блакитні, рікам — лазурні (Георгій Люлько). В Поверталася річка з гір і думала, що рожеву рибку несе. А то не рибка, а плескатий камінчик (Ігор Калинець). 2. Повільно прочитайте речення. На місці пауз ставте скісні риски (/). 3. Тепер запишіть речення як вірш. Якщо ви хочете зробити паузу, починайте з нового рядка. Якщо ви хочете виділити слово, можете написати його окремо в рядку.

3. Знайдіть у реченнях дієслова, визначте їх час, особу, число і, де можна, рід.

4. Складіть своє речення. Напишіть його спочатку як звичайне речення, а потім — як вірш.

ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ 1. Випишіть дієслова.

Позначте в них особові закінчення.

Плаче небо: кап-кап-кап дощиком весняним. Парасолі кольорові лопотять над нами. Розбігаються по місту, як з стручка квасольки, І сміються, і регочуть мокрі парасольки. Марія Людкевич

2. Спишіть, вставляючи букви в закінчення дієслів. 1.

вед..мо – ведуть вивча..ш – вивчають виход..те – виходять вмика..те – вмикають говор..мо – говорять друку..мо – друкують

вод..мо – водять воз..ш – возять встан..те – встануть завез..мо – завезуть вар..мо – варять вдерж..те – вдержать

заплач..те – заплачуть засн..мо – заснуть заспіва..мо – заспівають захист..мо – захистять люб..мо – люблять змін..мо – змінять

знім..мо – знімуть знаход..ш – знаходять каж..мо – кажуть крич..те – кричать ліп..те – ліплять мовч..мо – мовчать

переход..ш – переход..ть під..мо – під..ть плач..мо – плач..ть побач..мо – побач..ть покаж..те – покаж..ть полет..те – полет..ть

суш..мо – суш..ть схоч..те – схоч..ть свар..те – свар..ть стогн..мо – стогн..ть скин..те – скин..ть спиш..ш – спиш..ть 67

3. Випишіть дієслова минулого часу. Поставте їх у всі відповідні

родові форми за питаннями що робив (-ла, -ло)?, що зробив (-ла, -ло)?.

Жив на дереві дід, і бджола Все до нього, вреднюча, гула. Хтось питає: – Дзижчить? – Та уже ж не мовчить! Це ж звірюка якась, не бджола! Едвард Лір Переклад Олександра Мокровольського ! Від дієслів теперішнього часу утворіть форму 1-ї особи множини (ми) теперішнього часу.

4. Запишіть форми дієслів на -ся за зразком. Готуватися, милуватися, пишатися, відрізнятися.

що робиш? що робить? що роблять?

Здогадуватися – здогадуєшся, здогадується, здогадуються. 5. Прочитайте, правильно вимовляючи дієслова. А потім правильно їх запишіть.

1. Ну й вітає[ц’:а] тітонька з Чертсі! Як зустріне кого (слово честі!) – Раз на місці крутне[ц’:а] Та й у землю вжене[ц’:а]... От і сердя[ц’:а] люди у Чертсі. Едвард Лір Переклад Олександра Мокровольського

2. З ким поведе[с’:а], від того й набере[с’:а]. Як постели[с’:а], так і виспи[с’:а]. Раз опече[с’:а] – другий остереже[с’:а]. 68

ПЕРЕВІРЯЄМО, ЩО ВМІЄМО І ЗНАЄМО А 1. Спишіть вірш Анатолія Камінчука, розкриваючи дужки.

Акровірш — вірш, у якому перші літери рядків утворюють слово або речення.

Хміль і джміль По т(е, и)чині в’є(цця, ться, тся) хміль. Біля хмелю в’є(цця, ться, тся) (ж, дж)міль. — Шу-шу-шу, — шумкоче хміль. — Дзу-дзу-дзу, — дзумкоче джміль. Ми стояли поблизу, Шум той слухали внизу. Я сказав: — Шумкоче хміль! — Ти сказав: — Дзумкоче джміль!

2. Випишіть із вірша дієслова, вкажіть час, особу, число. 3. Підкресліть граматичну основу в першому реченні. 4. Знайдіть дієслова-омоніми і поясніть їх значення. Б 1. Прочитайте визначення вгорі й акровірш Леоніда Глібова.

Про кого йдеться у вірші? Запишіть відповідь повним реченням.

Хто вона? Л(е, и)ха з(е, и)ма сховає(цця, ться, тся), А сонечко прогляне. Сніжок води злякає(цця, ться, тся), Т(е, и)хенько тануть стане. І здалеку б(е, и)стресенько Вона до нас прибуде. Кому-кому любесенько, А дітям більше буде. 2. Спишіть вірш, розкриваючи дужки. 3. У першому реченні підкресліть граматичну основу. Визначте час, особу, число дієслів.

4. Поставте дієслово стане у форму 1-ї і 2-ї особи множини майбутнього часу.

ВІК ТО РИНА МІСЯ Ц Я «

10 З 10 »

1. Як називається вірш, у якому розповідь весь час повертається до того самого – до початку? 2. Що сіяли кури у вірші Івана Світличного? 3. Який танець танцювала осінь у вірші «Дощова осінь» Анатолія Качана? 4. Чому поснули кішка, собака, друзі у вірші Анатолія Качана «Еники-беники»? 5. Як називаються 5-рядкові вірші-нісенітниці, якими уславився Едвард Лір? 6. Навіщо махала опахалом бабуся з вірша Едварда Ліра? 7. На кому гасав по Львову відчайдух із вірша Сашка Дерманського? 8. Як називається японський трирядковий вірш, у якому автор намагається зупинити мить? 9. Скільки води збирається в ложці під час великого дощу у вірші Василя Голобородька? 10. Навіщо роззявляє дзьоба гусак, на думку героя вірша Василя Голобородька?

Квітень

VІІІ. ПРИРОДА І МИ Порівнюємо тексти. Прислівник. Службові частини мови Цього місяця я буду вчитися: ! дуже уважно читати різні тексти; ! переказувати тексти за допомогою ключових слів,

самостійно створених коміксів та ін.

! знаходити в тексті опис, розповідь, міркування; ! писати різні тексти – серйозні й не дуже; ! визначати стиль текстів; ! порівнювати тексти різних стилів; ! вирізняти прислівники з-поміж інших частин мови; ! правильно писати прислівники; ! розрізняти службові частини мови; ! правильно писати службові частини мови з іншими

словами.

ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ВИЗНАЧАЄМО КЛЮЧОВІ СЛОВА І ПОДІЇ 1. Про що може йтися в оповіданні з такою назвою? А які ж вони – ворони? Що ви про них знаєте?

2. Прочитайте текст. Яка його тема й основна думка? Ворони — вони такі... Якось я сидів на балконі, знічев’я спостерігав, що робиться у дворі. На сусідньому балконі сиділа старенька бабуся, а під її балконом походжали го́луби: видно, звикли, що бабуся їх під годовує. Ось бабуся кинула голубам підгорілу хлібну шкоринку. Ті спершу накинулись на неї, а потім розбіглися, розчаровані: суха шкоринка, не вдзьо́бне́ш. А я помітив, як на стовпі навпроти мого балкона притаїлася стара ворона. Невже вона помітила шкоринку і теж хоче поласувати? Ну-ну, думаю, спробуй, голуби вже наїлися... Ворона справді спустилася на землю і клюнула шкоринку. Суха. Перевернула її, ще раз дзьобнула, а там ще сухіша. Думав, полетить собі. Аж ні, схопила шкоринку і полетіла до воріт, де після дощу саме була калюжа. Кинула шкоринку у воду, разів зо три перевернула, щоб таки намокла, і оглянулась, чи ніхто не претендує на її здобич. Ні, дітвора гралася далеко, а голуби розбрелися попід деревами. Тоді, вдоволена, спритно вхопила мокру шкоринку дзьобом, повернулася на свій стовп та й заходи́ лася ласувати... Хіба не розумниця? Якось увечері я годував надворі свого Рекса. Той швидко справився із короткою вечерею, але в мисці залишив недоїдений шматок хліба. Це, видно, помітили зголоднілі ворони й одразу опустилися на траву. Але тільки одна з них наблизилась до собачої посу дини, як Рекс загарчав і кинувся на неї. Ворони злякано розлетілися. 72

Посідали на деревах у другому кінці двору, потім знову полетіли до миски. Та пожадливий пес і тут одігнав непроханих. Тоді сталося несподіване. За третім разом зграйка розділилася. Дві ворони полетіли до миски, але сіли на такій відстані, що Рекс не звернув на них уваги. А третя раптом, зробивши коло, сіла позаду собаки і щосили дзьобнула його в хвіст. Той зі страху та від болю крутнувся, кинувся, щоб упіймати нахабу, а тим часом дві ворони плигнули до миски, вхопили хліб — і на дерево. Отакі ворони молодці! Дмитро Прилюк

3. А Поясніть заголовок. Придумайте свій заголовок до тексту. Б Чи зрозуміло, як ставиться автор до того, що він описує? З чого ви зробили такий висновок?

В Поясніть значення слів. Якщо потрібно, зверніться до словника. Знічев’я, шкоринка, нахаба, зграйка, заходи́ тися (ласувати), пожадливий. 4. Прочитайте виразно третій абзац, виділяючи слова, на які падає логічний наголос. Слова якої частини мови ви найчастіше виділяли голосом?

5. Випишіть із третього абзацу ключові слова — спочатку іменники, а потім дієслова. Перекажіть абзац, використавши виписані слова.

6. На скільки частин можна поділити текст? Доведіть свою думку. 7. Намалюйте комікс до другої частини тексту. Скільки малюнків вам потрібно, щоб передати зміст?

8. Порівняйте та обговоріть свої малюнки. Якщо потрібно, зробіть виправлення.

9. Підготуйтеся переказувати другу частину тексту за допомогою створених коміксів.

ВЧИМО МОВУ

ЗНАЙОМИМОСЯ З ПРИСЛІВНИКОМ 1. Прочитайте виділені слова у тексті «Ворони —

вони такі…». Це прислівники. Поставте до них питання. Від слів якої частини мови ви ставите питання? ! Випишіть виділені слова разом із дієсловами, від яких ви ставили питання. ! Спробуйте змінити прислівники за родами, числами. Який висновок ви можете зробити?

Сидів (коли?) якось, …

Прислівник — це самостійна частина мови. Прислівники відповідають на питання як? (швидко), де? (знизу), коли? (торік), куди? (вгору) та ін. Прислівники не змінюються, тому не мають закінчення: добре, взимку, зліва, негайно, вночі, вплав. 2. Прочитайте групи слів. Як можна назвати слова кожної групи? Згрупуйте слова за частинами мови і запишіть. Усно поставте питання до прислів ників.

1. Лякатися, лякливий, злякано. 2. Увечері, вечірній, вечеря, вечоріє. 3. Подвір’я, надворі, двірни́ к. 4. Сміх, смішний, смішно, сміятися. 5. Дружити, друг, дружний, дружно. ! У яких словах відбувається чергування голосних або приголосних у корені?

3. Якою частиною мови є виділені слова? Поясніть, як ви міркували. Тихий голос – говорити тихо; гучні пісні – гучно співати; підготуватися звечора – вечірні приготування; прокинутися вночі – нічний поїзд; добре почуватися – добре діло; дешевше місце – купити дешевше; Чорне море глибше від Азовського – дихай глибше. 4. 1) За зразком впр. 1 випишіть із другого і третього абзацу тексту

«Ворони — вони такі…» прислівники з дієсловами. 2) Поділіть для переносу слова: походжали, надворі, знічев’я, міркую.

ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ЗАПАМ’ЯТОВУЄМО ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ 1. Прочитайте. Якими частинами мови є слова в парі? Зима — взимку, весна — навесні, літо — влітку, осінь — восени. ! Спишіть, розберіть слова за будовою. ! Складіть речення із прислівниками — напишіть, що ви робите в кожну пору року.

Восени ми ходимо по гриби.

2. Складіть словосполучення, скориставшись словами з рамки. Вивчити (як?), сісти (де?), прийти (коли?), приїхали (звідки?), сказати (як?), бігти (як?). Здалеку, напам’ять, посере́дині, праворуч, зранку, увечері, навмисно, наввипередки, спересе́рдя. 3. Напишіть диктант у парі, використавши слова з рамки. 4. Виразно прочитайте вірші Мойсея Фішбейна. Знайдіть прислівники. Вивчіть один вірш напам’ять і запишіть.

Про чаплю і їжака І не важко анітрохи, аніскільки, анікраплі на одній нозі стояти довгоногій чаплі.

І не важко аніскільки, анітрохи, анікрихти на маленьких ноженятах їжакові бігти.

Півні Півні співають опівдні, Співають опівночі півні, — Які ж то годинники дивні Мають вони в курнику? Чуєте: — Ку-ку-рі-ку-у-у!..

5. Доберіть синоніми до поданих прислівників. Спеціально, навкруги, недалеко, хутко, чудово.

ніжно,

легко, 75

ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ПОРІВНЮЄМО ТЕКСТИ 1. Прочитайте три тексти. Про що йдеться в кожному з них? Перекажіть тексти. Чи однакове враження від текстів та їх переказу? Чому?

2. Інсценізуйте вірш Євгена Гуцала.

1 Якось стрілися — ворона із самого Лісабона і дзьобастий чорний крук із самісіньких Прилук. Гордо каркнула ворона: — Я — ворона з Лісабона! Гордо каркнув чорний крук: — Я — з самісіньких Прилук! Й запишалися — ворона із самого Лісабона і дзьобастий чорний крук із самісіньких Прилук. Євген Гуцало

Ворона сіра, або ґава (Corvus cornix L.) — вид птахів роду воронові (Corvus). Голова, крила і хвіст чорні, тулуб сірий. Завдовжки в середньому 50 см, маса тіла 460–735 г, розмах крил — до 1 м. Ворони — всеїдні, харчуються комахами, пташенятами і яйцями, гризунами і ящірками, жабами, рибою; насінням різних рослин і самими рослинами, а також харчовими відходами.

3 Слово ворона трапляється у фразеологізмах. Біла ворона кажуть про людину, яка сильно відрізняється від інших. Ні пава ні ворона — той, який нічим не виділяється; ніякий.

3. Порівняйте тексти впр. 1 з оповіданням «Ворони — вони такі…». Яка мета кожного тексту?

4. Який текст ви б використали, готуючись до уроку «Я досліджую світ»? Чому?

5. Розгляньте ілюстрації. У якому з наведених джерел ви шукали б інформацію про ворон для повідомлення на уроці «Я досліджую світ»? До яких ще джерел можна звернутися? ВЕЛИКА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

ТВАРИН

РОБИМО О Р И ГА М І

6. Позмагайтеся, хто швидше знайде по одному прислівнику в текстах 1, 2

та два прислівники в тексті 3. 7. Прочитайте, вибираючи слово з дужок, щоб утворився фразеологізм. Поясніть значення кожного фразеологізму, вибираючи прислівники з рамки.

Як (пес, кіт) наплакав. Як сонна (муха, бджола). Лягати разом із (качками, курми). Як (блискавка, грім) з ясного неба. Писати як (півень, курка) лапою. Як (сніг, дощ) на голову. (Груші, Яблуку) ніде впасти. Як (жирафа, слон). ! Доберіть антоніми до виділених прислівників.

Незграбно, зненацька, повільно, неохайно, раптово, рано, мало, тісно.

8. Спишіть прислівники, добираючи до них антоніми. Униз, сьогодні, попереду, високо, ліворуч, далеко, повільно, сумно, вночі. 77

Ч И ТА Є М О ТА О Б Г О В О Р Ю Є М О

ВИЗНАЧАЄМО ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВО-ПОПУЛЯРНИХ ТЕКСТІВ 1. Прочитайте. Після читання поясніть, чому автор називає джмеля кмітливим.

Кмітливий джміль Ще кілька днів тому ліс був сірий і непривітний, а зараз молода зелень відчайдушно тягнеться вгору. Поміж деревами і кущами розсипались перші квіти: фіалки, проліски, ряст. Серед гілля дзвінко лунають пташині голоси. У мелодію весняного лісу вплітається ще один звук. Ніби хтось торкає струну віолончелі. Це джміль прилетів по нектар. Вилискує на ньому пухнаста чорна шубка з двома жовтими поперечними смужками. Задні ніжки геть вкриті пилком. Навесні всі джмелі — самочки. Джмелине сімейство існує лише одне літо. Восени самці і робочі комахи гинуть. А самка перебуде зиму в затишній схованці. Тільки-но потепліє, вона починає шукати зручне місце для свого гнізда. Згодиться покинута нірка якогось звірка, дупло, торішнє гніздо сороки чи іншого птаха, гніздо білки. Всередині гнізда самочка робить круглі комірки з воску, перемішаного з квітковим пилком. У кожну комірку вона кладе невеличкий запас їжі, відкладає кілька яєць і комірку запечатує. Поруч будує наступну комірку, далі ще і ще. А тим часом у першій комірці з’являються личинки. Вони скоро з’їдають запаси їжі, і джмелисі доводиться прогризати комірку і підгодовувати личинок. Немало корму потрібно личинкам. Нелегко матері прогодувати своє сімейство, тому й метушиться джмелиха з ранку до вечора,

відвідує тисячі квіток. Біда, якщо мати стане поживою якоїсь пташки: тоді загине вся майбутня джмелина сім’я. Ось чому так необхідно оберігати навесні джмелів-самочок. Адже трудяги- джмелі — невтомні помічники селян. Тільки вони запилюють квіти конюшини, люцерни, бо мають довгі хоботки. А будуть трави — буде й молоко у корів. За Степаном Мацюцьким

2. Виразно прочитайте перші два абзаци. Уявіть себе у весняному лісі. Що ви бачите? Що чуєте?

3. Підготуйте відповіді на запитання. А 1. Чи є в тексті наукова інформація про комаху? Яка саме?

Випишіть кілька прикладів. 2. Чи треба добре знати світ природи, щоб написати такий текст? Б 1. Які слова, словосполучення могли би бути використані в художньому тексті? Випишіть кілька прикладів. 2. Чи потрібен талант письменника, щоб написати такий текст? В 1. Як у тексті передається настрій автора? Завдяки чому він передається? 2. Що хоче донести автор до читача?

Текст, у якому наукові відомості подано в цікавій формі, називають науково-популярним. 4. Чим науковий текст відрізняється від науково-популярного? 5. Поясніть значення слів. Якщо потрібно, скористайтеся словником. Відчайдушний, ряст, віолончель, комірка, нектар. 6. Випишіть із тексту 5 словосполучень дієслово + прислівник. Поставте питання від дієслова до прислівника.

7. 1. Спишіть, розкриваючи дужки. Непр(е, и)вітний, д(е, и)рева, (з, дз)вінко, гі(л, лл)я, (ж, дж)міль, б(ж, дж)ола. 2. А За допомогою тексту підготуйте коротке повідомлення про життя джмелів. Б Підготуйте коротке наукове повідомлення про джмелів. В Запишіть 5 запитань до тексту. 79

Ч И ТА Є М О ТА О Б Г О В О Р Ю Є М О

ШУКАЄМО СПІЛЬНЕ І ВІДМІННЕ 1. Прочитайте. Доведіть, що це науково-популярний текст.

Люди — складні істоти. Ми будуємо собі житла, спілкуємося і працюємо в команді. Ми можемо пристосуватися майже до будьякого клімату, їсти майже будь-яку рослину чи тварину, вирощувати собі харчі. Це нас відрізняє від багатьох інших видів. Однак є істоти, які вміють і це, і ще багато іншого. Вони навіть можуть підняти вагу у 20–50 разів більшу за вагу їхнього тіла. Вони живуть на Землі близько 100 мільйонів років. І ви їх знаєте… Це мурахи! Мурахи живуть на всіх континентах, крім Антарктиди. Вони використовують свої вусики для спілкування, працюють разом, спільно будують житла і переносять вантажі. Як і люди, вони займаються фермерством. Мурахи-листорізи вирощують гриби на підземних городах, підживлюють їх листям, охороняють від шкідників і плісняви. Інші види мурах «утримують» попелиць — дрібних комах, які виробляють особливу солодку рідину. Мурахи піклуються про них і тримають поблизу, щоб пити ту рідину. Звісно, мурахи від нас відрізняються. Вони мешкають здебільшого під землею, у звивистих лабіринтах. Тривалість їхнього життя — близько трьох місяців. А люди живуть десятки років… 2. Виберіть правильну відповідь (усно). 1. Мурахи щодо попелиці — як фермери щодо

А тракторів; Б ґрунту; В домашніх тварин; Г добрив 2. Одна з відмінностей людей від мурах у тому, що люди можуть

А працювати колективно; Б зводити будівлі і в них жити; В спілкуватися одне з одним; Г жити десятки років 3. Вусики для мурах — як … для людей

А органи мовлення; Б ноги; В голова; Г мозок 80

Б. ноги Г. види 4. Яке твердження найбільше підходить до тексту: А. Люди у всьому переважають мурах. 4. До тексту найбільше підходить твердження: Б. Мурахи вправніші за людей в сільському господарстві. В. Люди і мурахи пристосовані до життя скрізь у світі. А Люди всьомумають переважають мурах. Г. Людиуі мурахи більше спільного між собою, ніж може здаватися.

Б Мурахи вправніші за людей у сільському господарстві. 3. Запишіть три цікавих факти про до мурахів, які ви дізналися з тексту. В Люди і мурахи пристосовані життя скрізь у світі. Г Люди і мурахи мають більше спільного, ніж може здаватися.

ВпраВа 4

Працюємо з візуальною інформацією

3. А Запишіть факт із тексту, який вас найбільше вразив. 1. Подивіться на інфографіку. Який з малюнків можна використати для Б Запишіть три цікаві факти провправи? мурах, які ви дізналися з тексту. ілюстрації тексту попередньої Чи вплинув би малюнок на ваше В Завершіть абзац. Що, на вашу думку, обов’язково враженняостанній від тексту? 2. написати? Використовуючи дані інфографіки, придумайте два речення з однотреба рідними членами.

Мураха-листоріз

Жук-носоріг

Тягне листя, що важче за нього

Комаха завдовжки з палець підіймає вагу у

разів!

Для людини це те саме, що підняти середню вантажівку.

850 разів більшу за її власну!

Для людини це – як підняти 4 двоповерхові автобуси.

ногохвістка

Комашка завбільшки

2–4 мм підстрибує вгору на

10–20 см!

Людина з такими можливостями підстрибнула б до другого поверху Ейфелевої вежі.

4. Подивіться на інфографіку. Який із малюнків можна використати

для ілюстрації тексту попередньої вправи? Чи вплинув би малюнок на ваше враження від тексту? 5. Використовуючи дані інфографіки, розкажіть про комах-рекордсменів. 6. Запишіть два речення про комах-рекордсменів, використавши прислівники. 81

ВЧИМО МОВУ

ДІЗНАЄМОСЯ БІЛЬШЕ ПРО СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ 1. Пригадайте, які частини мови належать до самостійних. 2. Прочитайте вірш. Для кого він призначений? Для чого написаний? ! Назвіть у вірші частини мови, які ви знаєте. Які слова є службовими частинами мови? Чому ви так думаєте?

3. Прочитайте правило. Знайдіть прийменники, сполучники, частку у вірші.

Їду, їду на коні, а мурашка — на мені. Геть мені не важко так везти мурашку, бо я їду на коні, а мурашка на мені. Станіслав Шаповалів

До службових частин мови належать прийменники, сполуч ники і частки. За допомогою прийменників – в (у), з, на, до, без, про тощо – іменники, займенники та числівники пов’я зуються з іншими словами у словосполученні й реченні. Сполучники — і, та, а, але та інші — поєднують однорідні члени речення та частини складного речення. Частки — не та інші — надають словам додаткового значення. 4. Спишіть речення. Знайдіть службові частини мови і поясніть їх роль. Мокриці, павуки, кліщі — це не комахи. Мурахи — родичі бджіл, а не термітів. Комахи живляться і листям, і насінням, і плодами рослин, і навіть іншими комахами. Терморецептори в комах розташовані або в антенах, або на ніжках. Великі бабки можуть нападати на метеликів та хрущів. ! Поясніть уживання ком. В останньому реченні підкресліть граматичну основу й однорідні члени речення.

5. Складіть схему «Самостійні і службові частини мови». Підготуйте роз

повідь за схемою. Які частини мови відповідають на питання, є членами речення? 6. Випишіть із підручника «Я досліджую світ» три речення про комах. Над кожним словом скорочено надпишіть, якою частиною мови воно є. 82

ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

СКЛАДАЄМО ІНСТРУКЦІЮ Перед тим як писати інструкцію, пригадайте правила. ! Прийменники з імен-

никами та займенниками пишуть окремо. ! Частку не з дієсловами пишуть окремо. ! Перед сполучниками а, але в реченні завжди ставлять кому.

1. Пригадайте, що таке інструкція і для

чого вона потрібна. Прочитайте, які бувають інструкції. Що спільного в різних інструкціях?

В інструкціях пояснюється, як щось зробити. Наприклад, приготувати страву, зіграти в гру, щось збудувати чи відремонтувати, доглядати за чимось. У вступі пишуть про те, яким має бути результат, — що саме допоможе зробити інструкція. Далі йде список речей, які знадоб ляться для роботи. Потім — перелік дій, які потрібно виконати.

2. Складіть інструкцію за фото. Назву

придумайте самостійно. Деякі кроки уявіть і опишіть самостійно.

! Зазначте, як безпечно поводитися з ножицями і клеєм (використайте дієслова з часткою не).

СКЛАДАЄМО ТЕКСТИ

РОЗПОВІДАЄМО, ОПИСУЄМО, МІРКУЄМО 1. Прочитайте уривок із повісті Івана Багмута. Пригоди чорного кота Лапченка, описані ним самим — До родичів! До родичів! До зоопарку! — Ану, тихше! Зчинив галас! — суворо промовила Сергієва мати і замахнулась віником. — До зоопарку! До родича! До царя звірів! Моя затятість вплинула на хазяйку, і вона відчинила двері. — Йди! Хай тобі грець! Був чудовий ранок тієї осінньої пори, яку люди називають бабиним літом. «Я йду на побачення до своїх родичів — царів! Я родич царя!» Розумію, що такі настрої не гідні свідомого кота, але не можу втриматися… У святковому піднесенні, розпустивши хвіст трубою, я чвалав майже порожньою вулицею, коли раптом побачив собаку. Шолудивий, брудний пес біг сере́диною вулиці, боязко оглядаючись на всі боки, щоб «друг-людина» не кинув у нього каменюкою. «Жалюгідне створіння!» — подумав я і подався ближче до паркана, щоб сховатися в дворі, коли собака кинеться на мене. «Друг людини!» А чому ж твій друг так ставиться до тебе? Чому люди свою дитину називають котиком, а не щеням? Чому слово «щеня» образливе для твого «друга»? Чому зараз біжиш, висолопивши язика, голодний і побитий, і боїшся попросити в свого «друга» допомоги? Чому не поважають тебе? «Тому, — відповідав я, — що ти не знаєш, що таке власна гідність. Ти — підлабузник, запобігливо зазираєш в очі людини, не ображаєшся, а винувато махаєш хвостом, коли твій “друг” штовхає тебе ногою! Я радий, що ти такий жалюгідний, це тобі за твоє підле поводження з котами і кішками!» Собака побіг геть, я провів його поглядом і, глибоко замислившись, побрів далі. 84

2. Яким ви уявляєте героя — кота Лапченка? Схарактеризуйте його тільки за допомогою прикметників. Запишіть їх. 3. Запишіть короткі відповіді на запитання, використавши прислівники.

У який час доби відбуваються події? У яку пору року відбуваються події? Як почувається Лапченко? 4. Виразно прочитайте монолог Лапченка. Які почуття треба передати?

Хай тобі грець! Уживається для вираження незадоволення, несхвалення тощо. Бабине літо — період теплої та сухої погоди восени.

5. Знайдіть у довідці слова за їх визначеннями. Випишіть слова, зазначивши, якою частиною мови вони є.

Д о в і д к а : галас, гідність, жалюгідний, затятість, підлий, шолудивий. 1. Крик, гамір. 2. Упертість, непоступливість. 3. Покритий коростою, струпами, з горбкуватою шкірою, облізлою шерстю. 4. Який має непри вабливий зовнішній вигляд; гідний зневажання, ганьби. 5. Самоповага. 6. Який викликає осуд, негідний.

6. Доведіть, що в уривку поєднано розповідь, опис і міркування. 7. Уявіть, що ви знімаєте фільм за цим уривком. Які кадри там будуть?

Скільки кадрів потрібно, щоб показати зовнішність собаки? А чи зможете ви зняти частину-міркування?

8. Кіт стверджує, що собака — жалюгідне створіння, яке не поважають. Які аргументи він наводить на підтвердження своєї думки? Якого висновку доходить?

9. Спробуйте розповісти про подію від імені собаки. Додайте до розповіді

опис кота — як його, на вашу думку, бачить собака. А також — міркування собаки про кота. Почніть так:

Біжу я собі вулицею, роззираюся на всі боки. Може, щось цікавеньке побачу. Аж тут — кіт. ! Запишіть свою розповідь. На наступному уроці обговоріть її з товаришами і відредагуйте.

СКЛАДАЄМО ТЕКСТИ

ЗНАХОДИМО КЛЮЧОВІ СЛОВА 1. Прочитайте оповідання. Запишіть три запитання до

тексту, щоб перевірити, чи уважно читали ваші товариші. Потім обміняйтеся запитаннями і дайте відповідь.

Кіт Чудило До нас приблудилося кошеня, і ми взялися його вчити. Хто його зна, як треба вчити котів, то ми й стали його вчити по-собачому. — Ляж! — І котик лягає і дивиться на нас, що ми йому дамо за це. — Вперед! — І котик біг уперед що мав сили. — Назад! — І котик вертався до нас. Тоді ми давали йому трішки си́ ру або риб’ячу голову. Зробили ми йому нашийничок із старого ремінця, і став він зватись Чудило. Так і бігав за нами кіт Чудило, немов собачка. Тільки у річку не ходив. Ми купаємося, а він сидить на березі, чекає. Якось поїхали ми човном вудити рибу. Дійшов з нами до берега кіт Чудило, а в човен не поліз. Вибрався на дошку, що коло неї перуть білизну, і сидить на тій дошці над водою. Наловили ми багато верховодок. Зачерпнули здоровенним глеком води і напустили туди верховодок повно. І попливли човном додому. * Дивиться кіт Чудило, чи не привезли ми йому чогось смачненького. Полазив у нас по плечах, по кишенях — немає нічого. Тоді як глянув у глек, так і закам’янів. Рибок у глеку так рясно, що води між ними не видно. Вибравсь Чудило на верхній край глека, умостився й сидить. Дивиться, дивиться й нахиляється нижче та нижче, уже звисає над водою, уже й передні лапки в глекові, тоді — шубовсть! — і вскочив у воду. Заметушився, заборсався, забився у воді — аж глек ходором ходить. І не вистрибує. Ну, думаємо, пропав кіт Чудило — утопився, захлинувшись водою. Уже хотіли його рятувати, коли вилазить! Мокрий, сердега, нечепурний, плохи́ й, ніби цілу ніч під дощем був, але рибка в зубах. 86

Виліз, рибку поклав до́лі, обтерся, облизався й почав їсти. Рибку з’їв, помурчав, витягнув ноги — і знову поліз на глек. Дуже довго сидів, дивився, коли знову — шубовсть! — і вистрибнув з рибкою в зубах. Отак і привчився кіт Чудило до мокрого. * За Майком Йогансеном

2. Знайдіть у рамці слово (словосполучення) за його визначенням чи синонімом. Слова запишіть.

1. Висока кругла посудина, злегка розширена в нижній частині. 2. Стати нерухомим, завмерти під впливом сильного враження, переживання. 3. Дуже багато. 4. Бідолаха. 5. Неохайний. 6. Безсилий. 7. Дрижати, двигтіти. 8. Внизу.

Плохи́ й, до́лі, закам’яніти, ходором ходити, рясно, сердега, на землю, глек, нечепурний.

3. За переказами, римський імператор Юлій Цезар повідомив свого друга

про блискавичну перемогу такими словами: Veni, vidi, vici (ве́ні, ві ́ді, ві ́чі) — «Прийшов, побачив, переміг». Складіть розповідь «Як кіт Чудило навчився ловити рибу» (за уривком між зірочками *), використовуючи лише ключові дієслова. Дієслова запишіть.

4. Спишіть опис кота. Підкресліть прикметники. 5. Спишіть, розкриваючи дужки. Знайдіть слова в тексті й перевірте себе. Уп(е, и)ред, (ч, Ч)удило, попл(е, и)вли, к(е, и)шені, в(е, и)рховодки, диви(тся, ться, цця), (не)поліз, с(е, и)дить, нах(е, и)ляє(тся, ться, цця), обл(е, и)зався, ни(щ, жч)е. 6. Поділіть для переносу слова: умостився, дійшов, вибрався, закам’янів, вистрибує.

7. Спишіть, вставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть

граматичну основу й однорідні члени речення. Назвіть сполучники, прийменники, частки.

1. Зробили ми йому нашийничок із старого ремінця і став він зватись Чудило. 2. Вибравсь Чудило на верхній край глека умостився й сидить. 3. Ми купаємося а він сидить на березі чекає. 4. Полазив кіт у нас по плечах по кишенях. 8. Складіть план уривка «Як кіт Чудило навчився ловити рибу». Стисло перекажіть уривок за планом (письмово).

Ч И ТА Є М О ТА О Б Г О В О Р Ю Є М О

ВИЗНАЧАЄМО СТИЛЬ ТЕКСТУ 1. Прочитайте заголовок, підзаголовок, розгляньте

обкладинку. Яким, на вашу думку, є текст «Море» — художнім, науково-популярним чи науковим?

МОРЕ (Дещо з природознавства) Ну, море! В данім разі — Чорне море, тобто таке море, що чорне. Не Біле, а Чорне море… Це, значить, отакезна ніби яма, велика-велика, — вщерть налита солоною водою... Вінця в тій ямі звуться: береги... Дно — так і буде дно... Вода — так само вода... Оце є море... Море оте саме служить для того, щоб у йо́му купатися й дивитися на нього... Коли на море дивитися, то це буде: вид на море... Коли в йому купатися, то це так і буде: купатися в морі... По морю ще кораблі плавають, пароплави, броненосці різні, але то далеко від берега, рукою трудно їх дістати... Коли ви дивитесь на море, перш за все спадає вам на очі — вода... Прийшовши до моря, мацаєте його рукою: воно мокре... Руку в рота — солоне й капає... Значить, вода... Помацали берег — твердий... Значить, так: море... Ви не помилились... Море буває трьох сортів: тихе море, хвильове море й буряне море... Тихе море — це таке море, коли вода у йо́му тиха... Воно собі поволі ніби гойдається, потихеньку, ліниво хлюпає на берег і мружить спину під гарячим сонячним промінням... Хвильоване море — це пастух... Воно гонить велику отару баранів до берега, кричить на них, підганяє, гнівається, випереджає тих баранів і викидає їх на берег з плюском, з гамором, з серцем... 88

Іноді... О, іноді воно, ганяючи білі отари отих баранів, як розлютується, як рознервується, як застриба, як зареве, як зашумить! Тоді воно показує третій свій сорт — буряним воно тоді робиться! Матінко моя! Тоді оті барашки білі робляться білими слонами або просто горами, що ревуть, підстрибують, рвуться з боку в бік, б’ють об берег скажено, підіймаючи берегову гальку із лютим рокотом, вискакують далеко на берег та розлітаються хмарою божевільних бризок... Тоді всім, хто його бачить, робиться страшно... А мені ні, бо я буряного моря не бачив... …Приблизно оце точний науковий нарис Чорного моря на підставі власних спостережень. Остап Вишня. Кримські усмішки

2. Наведіть приклади визначень, які вам Усмішка — це невеликий гумористичний художній твір.

Матінко моя! — це не звертання до матері. Це вигук — особлива частина мови, яка виражає почуття мовця, не називаючи їх. ! Які почуття виражає вигук «матінко моя!»?

Приклади вигуків: о, ой, ого-го, ну, гей, алло, привіт, будь ласка, жах!, киць-киць та ін. ! Знайдіть вигуки в усмішці «Море».

траплялися на уроках математики, української мови чи «Я досліджую світ». 3. Чи погоджуєтеся ви із твердженням: «У науковому тексті є визначення та описи. У тексті “Море” є визначення та описи. Отже, цей текст — науковий»? 4. Знайдіть визначення та описи в усмішці «Море». Виразно прочитайте. Чим вони особливі? 5. Яким ви уявляєте героя-оповідача (не плутайте з автором): простуватим, наївним, освіченим, зарозумілим, спостережливим? 6. Проаналізуйте останнє речення. Що у ньому смішного? Як Остапові Вишні вдається розсмішити читача? 7. Як читати вголос гумористичний твір? Чи треба при цьому сміятися? Чому? 8. Як оповідач описує море? Створіть карту думок. Використовуйте слова й малюнки. 9. Спишіть останнє речення. Надпишіть назви частин мови, які знаєте. Визнач те рід, число, відмінок прикметників.

СКЛАДАЄМО ТЕКСТИ

СТВОРЮЄМО ВЕСЕЛЕ ПОРІВНЯННЯ 1. Прочитайте ще один уривок з усмішки Остапа Вишні «Море». Доведіть, що це гумористичний твір.

Морська вода — солона вода... Через те, коли з морської води хто-небудь би додумався варити юшку, солити тої юшки не треба. У морі живуть різні морські тварини. Із морських тварин, що я їх бачив на власні очі, зазначу таких: дельфін, султанка, камбала, морський кінь, морська корова 1, краб, риба-голка, медуза... Дельфін — це ніби наш річний рак, тільки в сто разів більший... Відрізняється він од рака тим, що рак має шийку й клешні, а дельфін ні клешнів, ні шийки не має... У рака очі ззаду, а в дельфіна спереду. У рака тіло вкрите шкаралущею, а в дельфіна шкірою... Рак живе в норах, та в корчах, та в куширі 2, а дельфін більше під поверхнею в морі, красиво перекидаючись і вилітаючи, коли грається, над водою... Рак їсть падло 3, а дельфін живу рибу... Рака їдять, а дельфіна не їдять... Рак так і зветься завжди — «рак», а дельфіна за його жвавість і веселий характер прозивають «морською ластівкою»... Це все різниці між раком і дельфіном... Але є одна спільна в них риса, що надає їм подібності одне до одного: і рак, і дельфін плавають... Султанка — це риба. Справжня риба. Зветься вона султанкою через те, що 1 Морська корова — турецькі султани ніколи такої паршивимерла морська тварина. вої риби не їли. 2 Кушир — багаторічна Камбала. Циклоп-риба, бо має одне трав’яниста рослина, око. Кругла риба, бо скидається на що росте у воді. 3 підси́ ток 4. Смачна риба, як на вершкоПадло — трупи тварин. вім маслі... 4 Підситок — негусте сито.

Морський кінь. Маленька, захарчована 5, миршава 6 морська шкапинка, з закрученим хвостом, без гриви, з конячою мордою. Не ірже, не їсть вівса... На нім риби морські одна до одної в гості їздять... Морська корова. Довгаста, з великою головою, з двома на тій голові рогами, буренька корівка. Не мукає, не доїться й не водить телятка. Краб. Зовсім не похожий на нашу щуку. Не похожий і на окуня, і на карася, і на лина. Навіть на верховодку не ски дається... Дехто каже, що він трохи чи не брат у перших нашому ракові, але раз я вже поєднав із раком дельфіна, то єднати ще з ним і краба якось незручно. Вийде так, що ніби в морі самі раки. Щоправда, краб має шкаралущу, має клешні, живе під камінням, а все-таки він не рак, а краб... То таки — рак, а то таки — краб. Різниця велика... А щипається, потвора, сильно! Риба-голка. Звичайнісінька ци5 Захарчо́ваний — виснажений ганська голка 7. Така, як у нас через погане харчування. нею ла́нтухи латають. 6 Миршавий — який має Медуза... Морський холодець... непривабливу зовнішність; Кругле, як мисочка, біле, дрижасслабосильний, хворобливий. те, слизьке, холодне й прозоре... 7 Циганська (мішкова) голка — Візьмеш у руки — тане. Не бетовста й довга голка з велиреш — не тане... ким вушком для пошиття і ремонту виробів із грубих товстих тканин.

2. Читайте по черзі абзацами. Обговорюйте, які факти є науковими, а які ні. Які джерела можуть вам допомогти це з’ясувати?

3. Перечитайте порівняння дельфіна і рака. За якими ознаками оповідач порівнює цих тварин? Чому читачу смішно, коли він читає це порівняння?

4. Складіть веселе порівняння: А морського коника і коня; Б краба і рака; В риби-голки і циганської голки. Можете також самі вибрати об’єкти для порівняння.

5. Випишіть із тексту «Море» 5 прикметників і 5 прислівників.

Холодне (яке?), … Сильно (як?), … 91

Ч И ТА Є М О ТА О Б Г О В О Р Ю Є М О

ЗВАЖАЄМО НА ДЕТАЛІ 1. Прочитайте мовчки вірші Анатолія Качана та Віталія Березінського. Після бурі Після бурі Чорне море Тихе, лагідне, прозоре. На морському дні з барка́са Видно краба-водолаза І медузу-мандрівницю, Всі підводні таємниці. На приморській кучугурі, На піску у візерунках Чистять крила після бурі Сірі чайки-реготунки. Біля чайок після бурі Сохнуть водорості бурі.

А рибалки на причалі Ловлять вудками удачу. Ген вони позавмирали, З воску вилиті неначе. Море п’ятки нам лоскоче, Сліпить зайчиками очі, Камінцями-стрибунцями Грає в крем’яхи́ із нами. Роздає на знак пошани Черепашки і рапа́ни. Аж не віриться, що вчора Тут гуляли хвилі-гори. Анатолій Качан

Рапа́н

Барка́с

аский л п — и ́ ’ях Кре м ля гр д ь ц е камін

Чорне море Наче посмішка, сія Море — синє і прозоре. Хто ж це дав йому ім’я безпідставно — Чорне море? Я купаюсь цілі дні і пірнаю вглиб нерідко. Ані цятки на мені чорної ніде не видко. У полоні дивини я звернувсь до Ярослава: — Ти, всезнайко, поясни, Що за назва, в чому справа? Розтлумачив Ярослав, що якраз витав у хмарах: — Той, хто море так назвав, був у темних окулярах. Віталій Березінський

2. Як Анатолій Качан описує море у вірші «Після бурі»? Які частини

мови він ужив? Які рядки доводять, що море справді тихе і прозоре? 3. Знайдіть у вірші «Після бурі» слова, написані з дефісом. Які нові назви дає Анатолій Качан істотам, предметам і явищам? Навіщо? Виберіть предмети з найближчого довкілля і спробуйте дати їм додаткові назви. 4. Прочитайте рядки, у яких море описується як жива істота. 5. Який факт у вірші доводить, що напередодні справді була буря? Спишіть речення з омонімами. Якими частинами мови є ці слова? 6. Які цікаві вислови, порівняння допомагають читачу уявити рибалок? 7. Порівняйте вірш «Чорне море»: А з віршем «Після бурі»; Б з усмішкою Остапа Вишні «Море». 8. Який настрій створюють вірші? Навчіться виразно читати вірші, щоб передати настрій. 93

ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ 1. Випишіть тільки прислівники. Позначте в них суфікси. Повільно, коліно, спритно, вікно, навесні, сумні, хмара, вчора, завбільшки, подушки, вершки, завширшки, утрьох, три, відро, хоробро. ! Яке з поданих слів може бути і числівником, і дієсловом?

2. Утворіть прислівники від поданих слів. Зважайте на питання в дужках. Використовуйте префікси з рамки.

Легкий (як?), старанний (як?), швидкий (як?), вузький (як?), літо (коли?), ніч (коли?), весна (коли?), ранок (коли?), низ (де?), середина (де?), бік (де?), край (де?), далекий (звідки?), пам'ять (як?), початок (як?).

на-, з-, с-, в- (у-)

3. Спишіть, розкриваючи дужки. Префікси в прислівниках позначте. Прийменники обведіть.

1. Сонце дивиться (з)гори, як ми їдемо (з)гори. 2. Хтось штовхнув мене (у)бік, щоб я відійшов (у)бік. 3. Я побіг (на)зустріч з другом – він помчав мені (на)зустріч. 4. (В)день мого народження обіцяють гарну погоду (в)день, а дощ (у)вечері. 5. Склала вірш (на)пам’ять про поїздку й одразу вивчила його (на)пам'ять. 6. Сніг лягає білою ковдрою на хату, (на)двір, на садок, а дітям так і кортить вибігти (на)двір гуляти! 4. Доберіть антоніми до прислівників. Запишіть антоніми парами. Позначте суфікси.

Тихо, мілко, швидко, добре, праворуч, увечері, здалеку, восени, попереду. 94

5. Разом чи окремо? Спишіть, розкриваючи дужки. 1

(з)міста (з)ламати (з)летіти (з)літака (з)мерзнути (при)йшов (при)дорозі (при)бульці

(на)їстися (на)уроці (за)горою (за)бути (за)вернув (до)ніс (до)магазину (до)писати

(за)робив (за)лісся (по)чув (по)хліб (по)складах (по)складати (від)плисти (від)берега

6. Спишіть. Підкресліть сполучники. Поставте, де потрібно, пропущені коми. 1. Він побачив Олю Настю та Сергія. Я приїду завтра або післязавтра. Тато любить яблука і сливи а не груші. Пінгвіни живуть в Антарктиді а не в Арктиці. До небесних тіл належать комети планети астероїди й зірки. Зої подарували ковзани книжку і ляльку. 2. Найбільше я люблю українську мову та фізкультуру. Було сонячно але прохолодно. Україна межує з Польщею чи з Австрією? Щодня тут дощ або сніг. Сонце світить та не гріє. Вони малювали олівцями аквареллю та гуашшю. Ми купили і торт і тістечка. 3. Візьміть або рюкзак або сумку. Я сидітиму в кріслі а не на дивані. В Африці живуть слони жирафи і бегемоти. Панда їсть не тільки бамбук а й яйця пташок рибу. А можна мені і бутерброда і пиріжка? Ми не розмовляли а мовчки чекали. На концерт прийшли мама і тато бабуся і дідусь.

ПЕРЕВІРЯЄМО, ЩО ВМІЄМО І ЗНАЄМО 1. Прочитайте тексти мовчки. І Рослина має органи — корені й пагони. Пагоном називають ст..бло з ро..ташованими на н..ому листям і бруньками. Корінь розміщує…я під з..млею і живить рослину. Він добуває з ґрунту необхідні для її росту ресурси. Корінь допомагає рослині міцно закріпитися у ґрунті. ІІ Спільну частину споріднених слів, у якій міститься їх основне значення, називають коренем. Знайти корінь слова — означає виділити у слові найголовніше, зрозуміти його зміст (його основ не значення). ІІІ Хоч(е, и)те знати своє корі(н, нн)я? Родовід в (У, у)країні тепер можна «ро(з, с)копати» без походів у архів. Ви мож(е, и)те шукати своїх предків удома перед комп(йу, ю, ‘ю)тером. Для цього украї(нс, ньсь, нсь)кі волонтери недавно (с, з)творили унікальний інтернет-проєкт. IV Я люблю сюди приходити і сидіти на сьому камені, як любив дідо. Родова пам’ять кличе мене сюди. Бо з роду все починається — родина, народ, родова мова і родова сила. І ти, як краплина, повниш сю ріку далі. І не смієш порушити її ч..стоти й гл..бини. Тоді в минулому твоєму буде радість і в майбутньому матимеш надію. Дідо міг не викопати кр..ницю і не пустити тут свій корінь. Але він копав, і камінь йому не завадив. Камінь відкрив йому силу й т..рпіння. Дідо робив се не тому, що було ле..ко. Він се робив тому, що було тяжко. І ніякі громи і блискавки долі не могли зрушити його й ро..колоти. За Мирославом Дочинцем 96

2. Що, на вашу думку, об’єднує ці тексти? 3. Де могли бути надруковані ці тексти? 4. Поясніть значення слова корінь (корені, коріння) у кожному тексті. 5. А 1. Спишіть текст І, вставляючи пропущені букви. 2. У третьому реченні підкресліть головні та другорядні члени. Над кожним словом скорочено запишіть, якою частиною мови воно є.

Б 1. Із тексту ІІІ спишіть слова, вибираючи правильний варіант із дужок. 2. Спишіть речення. Підкресліть головні і другорядні члени. Над кожним словом скорочено запишіть, якою частиною мови воно є.

Для цього украї(нс, ньсь, нсь)кі волонтери недавно (с, з)творили унікальний інтернет-проєкт. 3. Для чого люди хочуть знати своє коріння? Напишіть про це кілька речень.

В 1. Випишіть із тексту IV: ! слова з пропущеними буквами, заповнюючи пропуски; ! спільнокореневі слова з першого абзацу, розберіть їх за будовою; ! прислівники-антоніми з другого абзацу. 2. Спишіть речення. Підкресліть головні і другорядні члени. Над кожним словом скорочено запишіть, якою частиною мови воно є.

Камінь відкрив йому силу й т..рпіння. 3. Чому герой тексту IV любить сидіти на камені, на якому любив сидіти його дід? Напишіть про це кілька речень.

ВІК ТОРИНА М ІСЯ Ц Я «

10 З 10 »

1. Як звали собаку, який постраждав від ворон («Ворони – вони такі…» Дмитра Прилюка)? 2. У вірші Євгена Гуцала ворона прилетіла з Лісабона. А звідки родом крук? 3. Зі звуком якого музичного інструмента порівнюють гудіння джмеля («Кмітливий джміль» Степана Мацюцького)? 4. Чому навесні всі джмелі — самочки? 5. До якого родича зібрався кіт Лапченко («Пригоди чорного кота Лапченка…» Івана Багмута)? 6. Коли (пора року, час) кіт Лапченко вирушив до зоопарку? 7. Якої риби наловили герої оповідання Майка Йогансена «Кіт Чудило»? 8. Як називалася посудина, куди шубовснув кіт Чудило? 9. Із ким порівнює оповідач «хвильоване море» («Море» Остапа Вишні)? 10. Маленька, захарчована, миршава морська шкапинка…» Кого так описував Остап Вишня?

Травень

ІX. СВІЙ ДО СВОГО ПО СВОЄ Повторюємо вивчене в четвертому класі Цього місяця я буду вчитися: ! виразно читати художні твори; ! уявляти картини, описані в художніх творах; ! створювати ілюстрації до текстів; ! добирати і самим писати анотації до книжок; ! розповідати, описувати, наводити аргументи –

усно й письмово;

! знайомитися з митцями через інтерв’ю

і художні книжки;

! практично використовувати все, що вивчено

з української мови за чотири роки.

ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

УЯВЛЯЄМО КАРТИНИ, ЗМАЛЬОВАНІ У ВІРШАХ 1. Прочитайте мовчки або послухайте вірші Тараса Шевченка. Що в них спільного?

***

Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива, додолу верби гне високі, горами хвилю підійма. І блідний місяць на ту пору із хмари де-де виглядав, неначе човен в синім морі, то виринав, то потопав. Ще треті півні 1 не співали, ніхто нігде не гомонів, сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів.

Микола Бурачек. Реве та стогне Дніпр широкий

***

Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом 2, барвінком укрила; і на полі жайворонок, соловейко в гаї землю, убрану весною, вранці зустрічають...

100

До поширення годинників у селах час визначали за співом півнів: перші півні — близько 10-ї вечора, другі півні — близько опівночі, треті півні — близько 2-ї години ночі. 1

Ряст — рослина, що цвіте рано навесні білими, жовтими, червонуватими або фіолетовими квіточ ками. 2

***

Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає. Тихесенько вітер віє, Степи, лани мріють 1, Меж ярами над ставами Верби зеленіють. Сади рясні похилились, Тополі по волі 1

Стоять собі, мов сторожа, Розмовляють з полем. І все то те, вся країна, Повита красою, Зеленіє, вмивається Дрібною росою, Споконвіку вмивається, Сонце зустрічає... І нема тому почину, І краю немає!

́ — ледве виднітися. Мріти

2. А Які ілюстрації ви намалювали б до кожного вірша? Які кольори б використали?

Б Уявіть, що ви добираєте музику до прочитаних віршів. Опишіть,

якою вона буде. Які слова вам це підказали? В За допомогою яких слів Шевченко робить Дніпро, вітер, весну, соловейка, жайворонка, землю схожими на людей? Ці слова — іменники, прикметники чи дієслова? 3. З чим поет порівнює місяць у вірші «Реве та стогне Дніпр широкий»? Чому, на вашу думку? 4. Випишіть із віршів «Реве та стогне Дніпр широкий» і «Встала й весна» прикметники разом із пов’язаними з ними іменниками. Підкресліть прикметники, ужиті в переносному значенні. Чи змінилися б ваші враження, якби прикметників у віршах не було? 5. Зверніть увагу, яку форму прикметників уживає Тарас Шевченко у словосполученнях в синім морі, в темнім гаї. Утворіть і запишіть паралельну форму цих прикметників. 6. Перечитайте два останні рядки вірша «Дивлюся, аж світає». Спробуйте пояснити значення слова почин. 7. Виберіть один із віршів і навчіться його виразно читати. Подумайте про темп читання, про почуття, які потрібно передати.

101

ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

СЛУХАЄМО МЕЛОДІЮ ВІРША 1. Прочитайте вірш Павла Тичини. Як краще сприймається цей вірш — коли його читати вголос чи мовчки? Чому?

Хор Лісових Дзвіночків Ми дзвіночки, Лісові Дзвіночки, славим день, ми співаєм, дзвоном зустрічаєм: день! День. Любим сонце, небосхил і сонце, світлу тінь, сни розкішні, всі гаї затишні: тінь! Тінь.

Линьте, хмари, ой прилиньте, хмари, — ясний день. Окропіте, нас нашелестіте: день! День. Хай по полю, золотому полю, ляже тінь. Хай схитнеться — жито усміхнеться: тінь! Тінь.

2. Чому слова Лісові Дзвіночки написано з великої літери?

3. Чому у вірші немає опису Лісових Дзвіночків? 4. На які дві частини можна поділити вірш? Про

що йдеться в кожній частині? У якій частині використано розповідні речення, а в якій — спонукальні? Чому?

5. Які слова повторюються у вірші? Навіщо? 6. Навчіться виразно читати хором. По черзі ви-

конуйте роль диригента, щоб ви звучали в унісон.

102

7. Запишіть короткі відповіді на запитання, уживаючи слова, спільнокоре неві до слова дзвіночки.

Як співають дзвіночки? Які голоси у дзвіночків? Що роблять дзвіночки? Чим дзвіночки зустрічають день? ! Якими частинами мови є слова, які ви записали? ! Розберіть записані слова за будовою. ! Підкресліть букви, що позначають звуки в корені, які чергуються.

8. Випишіть із вірша прикметники разом із пов’язаними з ними іменниками. Зазначте скорочено рід, число, відмінок іменників.

9. Спишіть, розкриваючи дужки. Число запишіть словами. В Україні поширений 21 вид дзвоників, або дзвіночків. Вони ростуть і в лісі, і на галявинах, і в кам(йа, я, ’я)нистих місцях. На луках ви побачите дзвоник розлогий. Рослина має тонке, слабке ст(е, и)бло. Воно (не)витримає вітру чи сильного дощу. Тому й ховає(тся, ться, цця) дзвоник серед лучних трав. (У)вечері і в (не)году квіти опускають свої голівки (до)землі. Квітки дзво ників (не)закриваю(тся, ться, цця). У них ховаю(тся, ться, цця) комахи, щоб переч(е, и)кати дощ чи (за)ночувати. Тут вони почуваю(тся, ться, цця) бе(з, с)печно, ніщо їх не потривожить. ! Випишіть: 5 дієслів, визначте їх час, особу; 5 займенників — визначте їх особу, число, відмінок. ! Підкресліть однорідні члени речення. Якими частинами мови вони виражені? ! Доберіть підписи до фото: Дзвоники розлогі. Дзвоники скупчені. Дзвоники альпійські. Поясніть, як міркували.

10. Знайдіть інформацію про один із видів дзвоників і напишіть кілька речень. 103

Ч И ТА Є М О ТА О Б Г О В О Р Ю Є М О

ПЕРЕДАЄМО НАСТРІЙ 1. Об’єднайтеся в групи по троє. Читаючи казку, робіть зупинку

після кожного абзацу і виконуйте завдання на вибір. А Випишіть слова, за допомогою яких описана картина напов нюється звуками. Б Випишіть слова, які передають зорові відчуття. В Створюйте схематичні малюнки або піктограми, щоб передати не тільки зміст, а й почуття.

Громовик Над річкою і лісом засинювалось небо. Здалеку-предалеку, погуркуючи та поблискуючи, накочувала гроза. Потемніла вода в річці, зашуміли дерева, заметалися птахи. А бусли лячно замахали крильми то тут, то там по лісових болітцях. І враз усе стихло. Стогін лісу подався далі й далі від грози. У високості сухо шелеснуло. Синьо спалахнула ріка. І ліс осяявся синьо. То хмара, чорна і низька, пустила із себе першу стрілу-блискавицю. У надрах хмари зарокотало, спершу неголосно й нестрашно, а далі голосніше й потужніше. І раптом ліс охнув від жаху — так по ньому вдарило згори. Аж тоді прокинувся у своєму дуплі сич-громовик. Прокинувся, заворушив крильми, видряпався з дупла і пішов по гілці сухого береста вгору та вгору, сонно поводячи сюди-туди головою. Дощ

104

мив йому маленькі гострі вушка, спину та крила і лоскотав клинчик хвоста. Краплі води котилися по кривому дзьобові і скапували вниз. Сич повів очима в один бік, у другий — ніде ані пташини, ані дрібної миші! — й подумав спогорда й похмуро: «Боягузи!.. Жев жики!» Блискавиці пролітали йому над самісінькою головою, громи котилися по його спині й розбивались об неї на громенята... Знову вродився вітер, похитнув сича на кінчику гілки, і сич зареготав з нього... «Хо-хо-хо-хо-о-о-о!» А кігті ще глибше увігналися в дерево. Вітер ще раз спробував похитнути птаха, але не похитнув і подався далі. А сич дивився у спину вітрові та синьо-чорній хмарі й реготав... Йому ще й ще хотілося громів і блискавиць, що жили у хмарі, йому ще й ще хотілося дощової купелі, але тут визирнуло молоденьке сонечко і сказало сичеві: «Годі! Зась!» Він перестав реготати і, відчувши в очах різь, заплющився. Він так і до дупла пішов по гілці — заплющений. Перед дуплом, на порозі своєї хижі, сич струснув із себе краплі дощу і повільно, вайлувато побрався на постіль з пір’я та сухого листя. Григір Тютюнник

2. Обговоріть свої записи і малюнки. Вони допоможуть вам виразно, емоційно прочитати текст.

3. Поділіть між собою абзаци і навчіться виразно їх читати. Обговорюйте читання одне одного. Читайте ще раз, зважаючи на побажання.

4. Випишіть із тексту споріднені слова до грім, синій, блискавка. Познач те в них корінь. Укажіть, якими частинами мови вони є.

5. Що в казці реальне, а що — вигадка? 6. Складіть план казки «Громовик» і перекажіть її за планом. 7. Спишіть. Підкресліть члени речення. Над кожним словом скорочено надпишіть, якою частиною мови воно є. А Над річкою і лісом засинювалось небо. Б Краплі води котилися по кривому дзьобові і скрапували вниз. В Громи котилися по його спині й розбивались об неї на громенята.

8. Випишіть словосполучення, за допомогою яких можна розповісти про сича-громовика.

105

Ч И ТА Є М О ТА О Б Г О В О Р Ю Є М О

ЧИТАЄМО ІНТЕРВ’Ю З ПИСЬМЕННИКОМ Сашко Дерманський — сучасний український письменник, що пише вірші та прозу для дітей. 1. Прочитайте уривки з інтерв’ю із Сашком Дерманським.

Як ви стали письменником? Написав книжку — і тоді, мабуть, став письменником. А може, ще й не після першої книжки. Не знаю, після першої книжки вже вважається людина письменником? А до того я писав багато маленьких творів. Тому що перш ніж стати кимось, треба вчитися, тренуватися, і потрібен час, щоб навчитися багатьох речей. Тому я писав вірші, казки, публікував їх у дитячих журналах. І потім нарешті відчув у собі сили написати якусь більшу історію, ось я її і написав. Так і став письменником. Про що в дитинстві мріяли, яким було улюблене заняття? Улюбленим заняттям було воювати з осами або шершнями, сікти лозинами на городі листя кабачків, блукати в кукурудзяних лабіринтах з дерев’яним автоматом, навідуватися в чужі садки по яблука, груші або полуницю, лежати в прохолодному гороховому полі й набивати пазуху скрипучими стручками. Ходити поміж бібліотечних полиць у передчутті неймовірної насолоди від нових пригод і подорожей, борюкатися з братами в запахущому сіні й робити в ньому нори, а ще — засинати там же, на горищі, під теплу пісню літнього дощу, що тарабанить об шифер. Любив залізти в бабусин малинник, наминати ягоди і з насолодою чути, як там, у «зовнішньому» світі всі дивуються: «Де ж це Сашко?», любив іти з мамою до школи лісовою стежкою і помічати, який довкола прекрасний світ… любив мріяти. Мріяв навчитися літати не лише уві сні, вміти битися, наче Брюс Лі, вудити величезну рибу… 106

Твори для дітей мають бути розважальними чи виховними? Насамперед такими, щоб їх хотілося читати. Цікавими, добрими, веселими. Що спочатку придумується: сюжет твору чи назва? Звідки взялися пригоди вужа Ониська? Чому вуж і чому Онисько? Назва, так само, як і більшість написаного, звідкись приходить до тебе, і ти просто хапаєшся за неї й занотовуєш. Пригоди вужа Ониська, як і решта пригод решти героїв, взялися нізвідки. Я ніде нічого не піддивився й не підслухав, у мене немає знайомих вужів, жабок, тим паче чудовиськ. Я все вигадую. Ну, майже все. А герої… чому вони — саме вони? Герої з’являються в моїй свідомості, не питаючи дозволу, без попередження. А я приймаю їх такими, які вони є, і ліплю, Дуже гучно плям-ка-ють – наче з глини, їхні характери. Це одне з Іншим спати нидають! найзахопливіших занять у світі. Ось чому цих бигимотів Нидолюблюють в булоті. Мені дуже сподобався ваш вірш із помилками про бигимотів. Чому ви вирішили написати вірш із помилками? Тому що зазвичай усі вірші правильні і без помилок. А якщо вірш із помилками — він не такий, як усі. Це по-перше. А по-друге — можна ж ці помилки помічати і виправляти. Отже, цей вірш може ще й навчати грамотності. Якби там не було помилок — той віршик був би нікчемним, нічого особливого в ньому немає. Але він звучить прикольно з помилками, правда? Коли ви ходите по вулиці, вас упізнають? Ні, слава Богу, не впізнають. Бо, мені здається, це дуже незручно, коли ти йдеш — і тебе весь час хтось зачіпає або показує на тебе пальцем. За матеріалами сайтів http://www.barabooka.com.ua, http://litakcent.com

2. Обговоріть, що цікавого ви дізналися з інтерв’ю. Що вам найбільше запа

м’яталося? 3. А що б ви запитали в Сашка Дерманського? 4. Пригадайте, які твори Сашка Дерманського ви читали. Чим вони особливі?

5. Спишіть уривок із вірша про «бигимотів», виправивши помилки. 107

Ч И ТА Є М О ТА О Б Г О В О Р Ю Є М О

ДОБИРАЄМО АНОТАЦІЇ ДО КНИЖОК 1. Пригадайте, що таке анотація. Де у книжці вона розміщена? Для чого

потрібна? 2. Розгляньте обкладинки книжок. Припустіть, про що може йтися в кожній із них. 3. Доберіть анотацію до кожної книжки.

Як розпізнати і правильно проковтнути принцесу? Саме такого навчають... у драконячій школі. Та Драго і Пиптик, учнідракончики, вважають, що все те — нудота. Бо де ж вони є, ті принцеси? Нема їх давно. А може, й не було ніколи. Бо як же ти знатимеш, що перед тобою — справжнісінька принцеса? От і Драго і Пиптик не знали, доки не довелося летіти на її пошуки.

Місто вже багато років не знало літа. Мерзенний пан Прищ захопив містян у крижаний полон і погрожує заморити холодом маму маленької Влади. Як знешкодити джерело холоду і де шукати джерело тепла? Дівчинка вирушає до Сніголісу, де, кажуть, знайшли притулок відчайдухи, яких не лякає нелюдський мороз. 108

У дівчинки на ім’я Казка є мрія. Але вона здається недосяжною. Бо як стати відомою співачкою, якщо ти живеш далеко від людей, у хащах старого Пралісу? Здається, це неможливо. Але тільки здається. Адже рідні та друзі дарують віру в себе, мрія окрилює, а любов, що, можливо, зароджується в юному серці, кличе діяти рішуче.

Так повелося в світі, що всі бабусі дуже лагідні та сумирні. Ніхто краще за них не розкаже казки, не заспіває колискової, не напече смачних коржиків. Одначе коли невситимий лісник винищує молоді деревця заради наживи, огидні пацюки захоплюють у полон безневинну жабку, а підступний приблуда космічний посмітюх занапащує все живе на Землі, перетворюючи планету на смітник, тоді Ониськова бабуся Катастрофа хвацько перев’язує хустинку на кшталт бандани й оголошує негідникам війну. 4. Дайте письмово відповіді на запитання.

! Яку із цих книжок ви хотіли б прочитати і чому? ! Яким має бути герой книжки, щоб він вам сподобався? 5. А Спишіть анотацію до книжки, яку ви недавно прочитали. Б Прочитайте анотацію до книжки. Запишіть її в зошит своїми словами. В Складіть і запишіть анотацію до книжки, яку ви недавно прочитали. 109

ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

СТЕЖИМО ЗА ВЛАСНИМ МОВЛЕННЯМ 1. Прочитайте текст. Придумайте до нього заголовок. Ви, напевно, потрапляли в таку ситуацію: хочете щось розповісти, а слів бракує. Буває ще гірше. Вас щось питають, а ви нічого не можете сказати. Бо навіть жодних думок немає. Тоді і з’являються слова-паразити. Оті численні коротше, значить, до речі, взагалі-то, отож, ну, так би мовити, чуєш, типу, реально, в принципі та ін.

Назва «слова-паразити» не є науковим терміном. Це безглузді слова, які не мають жодного значення. Насправді вони лише засмічують і псують мову. Як позбутися слів-паразитів? По-перше, стежте за своїм мовленням. Дайте собі слово говорити правильно і красиво чистою українською мовою та постійно контролюйте себе. По-друге, не поспішайте говорити. Спочатку намагайтеся чітко сформулювати думку. По-третє, читайте і слухайте (зокрема аудіокнижки). А потім постарайтеся відтворити правильною літературною мовою. Ви, мабуть, знаєте вислів «Іноді краще жувати, ніж говорити»? Якщо не готові щось сказати, промовчте. Розробіть «систему покарань». Наприклад, попросіть друга щипати вас / наступати вам на ногу (що)разу, як ви уживете слово-паразит. І насамкінець ще одна порада. Проводьте репетиції. Артистично виголошуйте промови — перед дзеркалом або ж перед членами родини, котрі теж прагнуть досконало володіти мовою. 110

2. На які частини можна поділити текст? У якій частині переважають роз-

повідні речення, а в якій — спонукальні? Чому? 3. Складіть і запишіть визначення. Слова-паразити — це… 4. Поясніть, що означає досконало володіти мовою. 5. Перечитайте мовчки поради, як позбутися слів-паразитів. Перекажіть цю частину тексту одне одному. 6. Запишіть пораду, яка здається вам найважливішою.

7. Виберіть відповідь, яку вважаєте правильною. 1. Для чого написано текст (вправа 1)?

А Щоб пояснити, що таке слова-паразити. Б Щоб розповісти, коли люди вживають слова-паразити. В Щоб дати поради, як позбутися слів-паразитів. 2. Яке твердження не відповідає тексту?

А Люди вживають слова-паразити, коли в них малий словниковий запас. Б Слова-паразити вживають невиховані люди. В Люди вживають слова-паразити, коли не мають що сказати. 8. Спишіть, розкриваючи дужки. Перевірте роботи одне одного. Якщо сумніваєтеся, знайдіть слово в тексті.

Хоч(е, и)те, ро(з, с)повісти, з’являю(тьс, тс, цц)я, значе(н, нн)я, (на)справді, сте(ш, ж)те, мовле(н, нн)я, украї(нс, ньс)ькою, (що)разу, (не)поспішайте, (з, с)формулювати, уж(е, и)вете, р(е, и)п(е, и)етиції, арт(е, и)стично. 9. Знайдіть слово в тексті за його визначенням чи синонімом (у дужках

зазначено номер абзацу, в якому треба шукати слово). Запишіть знайдені слова.

1. Не вистачає (1). 2. Розказати (1). 3. Нісенітні (3). 4. Забруднюють (3). 5. Перевіряйте (4). 6. Книжка, начитана людиною (наприклад, професійним актором) або групою і записана на будьякий звуковий носій (6). 10. Спишіть речення. Підкресліть головні та другорядні члени речення. Над кожним словом скорочено напишіть, якою частиною мови воно є.

Насправді вони лише засмічують і псують мову. 111

ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ПРЕЗЕНТУЄМО ГЕРОЯ КНИЖКИ 1. Підготуйтеся презентувати героя книжки. Працюйте за поданим планом. 1. Виберіть книжку, яку ви прочитали. ! Запишіть інформацію про книжку: назва, автор, ілюстратор, назва видавництва, кількість сторінок. ! Зазначте тему книжки (пригоди, дружба, школа, фантастичні подорожі, тварини тощо). 2. Виберіть героя книжки. ! Перегляньте окремі розділи чи уривки з тексту. Виберіть найважливішу інформацію. ! Робіть записи на картках — виписуйте ключові слова або речення. ! Подумайте, як цікаво представити персонажа: можна скласти карту думок, намалювати плакат, створити профіль персонажа для соцмережі та ін. ЯК Я ПРЕЗЕНТУЮ ГЕРОЯ КНИЖКИ 1 2 3 4 5 6

Я розповідаю про книжку. Я хочу зацікавити книжкою, тому не розкриваю подробиць. Я повідомляю основну інформацію про книжку (автор, назва та ін.). Я представляю героя. Я розповідаю про кілька подій і те, як під час них почувається герой. Я не говорю, чим закінчиться книжка. Я виразно зачитую уривок із книжки. Я пояснюю, чому мені сподобався герой.

Під час презентації я дивлюся на клас. Говорю повільно, голосно і чітко. Роблю паузи. 2. Потренуйтеся кілька разів (можна, щоб вас послухав хтось із товаришів). Коли будете задоволені, виступіть із презентацією.

112

ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ДІЛИМОСЯ ДУМКАМИ 1. Прочитайте уривок із післямови до книжки Саші Кочубей

«Сім нескладух Говорухи» (із цією повістю ви ознайомилися торік).

Навіщо книжкам узагалі післямови? Дуже неправильне запитання. Абсолютно неправильне. Бо це не післямови, а передмови — «навіщо». От, наприклад, «чого ця книжка навчає?». Напишіть отаке в передмові — і хто потім ту бідолашну книжку читатиме?.. А так ви її вже прочитали, і вона зовсім не бідолашна, а навпаки, одна з ваших улюблених. І навіть якщо автор післямови запитає у вас, чого ця книжка навчає, ви не заховаєте її чимдалі, а бадьоро й чесно відповісте: «Малювати коня!». І це теж цілковита правда. Одначе вона, ця книжка, хитра- хитрюща. І думок у неї більше, ніж слів. І навчає вона, оця книжка, не тільки того, про що говорить, а й того, про що думає (Юрій Бедрик). ! Які правила треба знати, щоб правильно написати виділені букви і розділові знаки?

2. Поясніть, як ви розумієте такі вислови Юрія Бедрика. А книжка хитра-хитрюща; Б думок у книжки більше, ніж слів. 3. Заповніть картку до книжки, яку ви читали в школі або вдома. Автор, назва. Слова: про що книжка говорить (сюжет, події)? Думки: про що книжка мовчить (прихований зміст)? 4. Прочитайте порівняння. Доведіть їх слушність – аргументуйте кожне. вікно Книжка, як дзеркало лабіринт 5. Чи читаєте ви передмови і післямови у книжках? Для чого вони потрібні? 6. Напишіть післямову до підручника «Українська мова і читання» або «Я досліджую світ» – коротку, смішну, таку, що розкриває одну несподівану хитрість цієї книжки.

7. Знайдіть у класній бібліотечці книжки, у яких є передмова чи післямова. Виберіть одну з них і розкажіть, про що вони і з якою метою написані.

113

ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

НАВОДИМО АРГУМЕНТИ 1. Спишіть заголовок до тексту. Поясніть значення дієслів. За допомогою яких частин слова змінилося значення? Позначте їх.

Творити, а не відтворювати Олександр Архипенко був скульптором і художником. Він народився в Києві, а прославився, коли працював у Європі та Америці. Його скульптури були дуже незвичайні. Наприклад, герої композиції «Танець» – дві дивні схематичні фігури. Вони ніби водночас відштовхуються і притягуються одна до одної. Архипенко завжди шукав нових ідей. Він казав своїм учням: «Художник має придумувати щось нове, а не просто повторювати те, що вже існує». Марія Примаченко малювала яскраві квіти та казкових звірів. У 1937 році на великій виставці в Парижі українська художниця отримала золоту медаль. Попри успіхи за кордоном, майже все життя вона прожила у своєму селі Болотня. Марія Примаченко. Синій бик У Києві Марія вчилася лише © Maria Prymachenko Family Foundation три роки. Коли їй запропонували квартиру в столиці, вона відмовилася й повернулася додому. Художницю часто питали, чому вона не малює тварин «як у житті». Марія відповідала: «Навіщо? Вони й так красиві. А я малюю, щоб дарувати людям радість». 114

2. Опишіть скульптуру «Танець» Олександра Архипенка і картину «Синій бик» Марії Примаченко. Які почуття вони у вас викликають?

3. Що об’єднує таких різних митців — Олександра Архипенка та Марію Примаченко?

4. Сьогодні кожен може за допомогою телефона створити зображення, обробити його на комп’ютері. Чи потрібні в наш час картини, скульптура? Спробуйте навести аргументи за і проти. Потім обговоріть їх у класі.

5. Подивіться на квиток і дайте відповідь на запитання. З 12 квітня по 12 травня 11.00 — 20.00 без вихідних

ВИСТАВКА

! Огляд виставки з екскурсоводом. ! Тривалість екскурсії 45 хвилин. ! Кіно-, теле- і фотозйомка не дозволяється. ! Працює гардероб і камера схову. ! Діти до 7 років безкоштовно. ! Перший поверх пристосований для пересування людей на візках або батьків з дітьми у візочках.

Київ, вул. Лаврська, 12 Вхід: 60 грн

1. Яку виставку ви можете відвідати за цим квитком? 2. У якому музеї організовано виставку? Яка адреса музею? 3. Ви очікуєте побачити в експозиції: а) скульптуру Архипенка; б) картину Примаченко; в) обидва твори. 4. Після купівлі квитка у вас залишилося 25 грн. Чи можете ви купити ще один квиток для свого друга? 5. Ви хочете розмістити фото з виставки у своєму блозі. Які фото ви зможете зробити? Чому? 6. У вас рюкзак і парасоля. Чи можна десь залишити речі? 7. Початок екскурсії о 15-й годині. Батьки хочуть вас зустріти. О котрій годині їм підійти до музею? 6. Опишіть синього бика Марії Примаченко. Яку історію він міг би розповісти? Знайдіть інші картини художниці. Доведіть, що вони приносять радість.

115

ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ЗНАЙОМИМОСЯ З ХУДОЖНИЦЕЮ 1. Прочитайте. Чи здогадалися ви, про кого ця книжка? «Не знає той України, хто на київському Поліссі не бував, – так старі поліщуки подейкують, – бо у краї поліському таємниць усяких багацько ховається». І то – чистісінька правда. Наприклад, можеш вийти вночі з дому й побачити, як із твого димаря вилітають сови, а потім у небі на білосніжних лебедів обертаються. Або заблукати в лісових хащах і почути, як сосни не риплять – голосами дитячими вередують, а в болоті між очеретами хтось пищить та регоче. Можеш у лісі повного кошика чистих білих грибів назбирати, але як по дорозі додому про щось недобре ненароком помислиш, то ті гриби тобі вдома червивими або й отруйними стануть. Отакі дива!.. І серед отих поліських див, серед розкішної природи, де все живе, зростала Маруся. А що вже уяву мала бурхливу – аж нівроку! На що не подивиться – чи на білосніжні й пухнасті хмари, чи на густочубі лісові чагарники, чи на хатні тіні, що од мисника чи печі розтягуються по долівці, – у всьому їй якісь дивні тварини ввижаються, казкові істоти. Придивляється пильно і бачить: ось тулуб у цієї химери, он там – хвіст, що аж по землі волочиться, а он і голова з очима, носом, ротом і вухами – як у людей. I буває, так захопиться отим вигадуванням, що забуде про все на світі. А коли засинала, тоді їй квіти снилися – багато-багато, ціле море. Були ті квіти яскраві та різнобарвні, що в природі таких барв – а хоч би й по всьому світу шукай – не зустрінеш. А ще снилися птахи, але теж несправжні, неземні якісь: барвисте пір’я складними візерунками прикрашене, замість крил – рушники вишиті, а очі наче в людей – сумні або замріяні. 116

Нарешті Маруся навчилася в мами вишивання. І вже сама могла голкою на полотні поволечки всякі дива виробляти. А коли Параска замішувала тісто на святкові коржики та медяники, дівчинка завжди радо приставала до матері в помічниці – виліплювала з тіста своїх дивних, ні на що не схожих звірів. А ж односельці, дізнавшись про такий Марусин талант, почали кликати її на весілля, аби допомагала коровайницям ліпити весільних пташок. Анна Багряна. Квіти від жар-птиці

2. Випишіть з уривка слова, яких ви не розумієте. Колективно обговоріть їх значення.

3. Про які поліські дива згадує авторка? Для чого вона про них розповідає?

4. Що в тексті підказує, що з Марусі може вирости геніальна художниця?

5. Розгляньте картину Марії Примаченко. Порівняйте описаних в уривку фантастичних істот, яких бачила Маруся, із твариною на картині.

6. Опишіть бичка-третячка (4–6 речень). Зверніть увагу на назву картини; форму звіра, колір, візерунки; що в ньому справжнє, а що казкове; який настрій має.

117

ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ 1. Спишіть, ставлячи, де потрібно, апостроф. ганчіря гарячий духмяний диня заява зїсти

мряка обїзд поїзд поєднати пє пюре

пятдесят розяснити рюкзак Рябко піря

2. Спишіть, вставляючи з або с. ..кисати бе..водний ро..цвісти ..мести бе..коштовний бе..захисний

бе..жалісний ..казати ро..стібати ..ховати ..дати ..пекти

бе..душний ..формувати ..різати ..класти ..чепити ро..чесати

3. Спишіть, вставляючи пропущені букви (б/п, з/с, д/т, ж/ш, г/х, ґ/к). бері..ка бли..ький борі..ка боро..ьба бри..ки ва..кий

Вели..день зага..ка знахі..ка кі..ті кни..ка ле..ко

про..ьба рю..зак соло..кий фу..бол хо..ьба шви..кий

4. Спишіть, вставляючи, де потрібно, ь. Київс..кий, україн..с..кий, міс..кий, сіл..с..кий, полтав..с..кий, поділ..с..ький, уман..с..кий, черкас..кий, селян..с..кий, пол..с..кий, француз..кий, кін..с..кий, поліс..кий, німец..кий, англій..с..кий, тернопіл..с..кий, велетен..с..кий, гуцул..с..кий, волин..с..кий. 118

5. Спишіть, вставляючи пропущені коми. 1. Дорогі кияни та гості столиці запрошуємо на екскурсію. 2. Дуже рада тебе бачити Андрію. 3. Із днем народження Вірочко! 4. Літо здрастуй! 5. Мама вже купила і фарби і олівці. 6. Мамо будь ласка почитай ще одну сторінку. 7. Ми гуляли зовсім мало бо почалася злива. 8. Ми помили вікна двері підлогу. 9. На вітрині продавець виставив малину лохину й ожину. 10. Отже ми з тобою домовилися? 1. Пане дозвольте пройти. 2. Пасажири тримайтеся за поручні! 3. По-друге завтра субота. 4. Познайомся тату з моїми однокласниками. 5. По-перше книжка дуже цікава. 6. По-перше я завжди складаю свої речі. 7. Принесіть або глину або пластилін. 8. Прошу до зали шановне панство. 9. Сестра вчить українську англійську і німецьку мови. 10. Співали вони голосно весело але трохи фальшиво. 1. Ти або їж або пиши або слухай музику. 2. Тільки не треба дратуватися сперечатися і ображатися. 3. У мене уроки закінчилися і тепер я чекаю на брата. 4. У нас всі полиці забиті книжками тому що тато і мама багато читають. 5. Ходімо дорогі діти додому. 6. Що ж ви хлопці не радієте? 7. Юні друзі це спеціально для вас. 8. Я ж просила яблуко а не грушу! 9. Я можу одночасно писати слухати музику і їсти. 10. Який у нас останній урок Ольго Іванівно? 119

6. Розберіть слова за будовою. Вітер, вітерець, вітрище, вітряний. Стіл, столик, настільний. Писав, дописати, переписала, спишу. Лікар, лікарський, ліки, лікували. Взимку, навесні, восени, влітку. ! Підкресліть букви, які позначають звуки, що чергуються.

7. Спишіть у такому порядку: іменники, прикметники, дієслова, займенники, числівники, прислівники.

Білий, білка, він, вимити, десятикутний, десяток, десятий, ми, миттєво, митися, набіло, найхолодніший, охолодити, побілити, потроїти, третій, три, тричі, трійка, удесятьох, умить, холодець, холодний, холодно, я. 8. Випишіть іменники.

Визначте їх рід, число, відмінок.

Кит Ките, ките, покатай! Сяду верхи на кита й Помандруємо в Китай! Тільки я і тільки ти. Що за диво ті кити! Мойсей Фішбейн

9. Поставте займенники в потрібну форму. В дужках зазначте відмінок. Побачити (я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони). Зустрітися з/зі (я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони). Подарувати (я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони). Побувати у (я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони). 10. Поставте дієслова прокидатися, умиватися, одягатися в потрібну форму. Ти (що робиш?) … Він (що робить?) … 120

11. Спишіть уривок з вірша, вставляючи пропущені букви і записуючи числівники словами.

О 21:50 15 синіх поросят П..тали всіх, чи є 10-та. О нет..рплячі поросята! Мойсей Фішбейн

12. Спишіть уривки з віршів, вставляючи

пропущені букви та розкриваючи дужки.

Під л..стком с..дить мурашка І зітхає ва..ко-ва..ко: – Я н..сла, н..сла ст..блинку, А на мене – кап! – росинка!..

***

Йшла ворона (по)перону – Всі д..вились (на)ворону. Всім було незрозуміло, Чом ворона біла-біла. Лідія Повх ! Визначте час, число, особу дієслів.

13. Спишіть, вставляючи пропущені букви та розкриваючи дужки. Хто що малює Півник раненько (на)малював сонце. С..нички пос..нили небо. Ч..рвоні сонечка поцяткували (в)лісі кузню… М..телики гарно (по)малювали собі убран..я та й пішли (на)музики. Кізоньки (по)білили молоком б..рези ще й сорокам боки (під)вели… В...дмедики (на)малювали ді..ку (з)медом та (по)кликали бджіл (у)гостину. Євгенія Горева ! Підкресліть граматичну основу в реченнях. 121

ПЕРЕВІРЯЄМО, ЩО ВМІЄМО І ЗНАЄМО 1. Прочитайте вірші Григорія Фальковича.

Виберіть завдання до одного з віршів і виконайте їх.

Дитяча мова

Щира, кльова, щедрослова, хай живе дитяча мова! А дорослу, перерослу, не люблю я, бо вона – перелякана й нудна. Та – дитяча, неледача, хоч, буває, і заплаче, але завжди – пре-чудова, дуже класна, кольорова. Зрозуміла квітам, звірю, кораблю і журавлю, – я цій мові просто вірю, просто я її люблю. Всім дорослим людям знову треба вчить дитячу мову.

1. Поміркуйте. ! Про яку мову говорить поет? ! Як автор ставиться до «дорослої» мови? Чому? !

Якими рисами «дитячу» мову?

автор

наділяє

! Чому, на думку автора, дорослим треба знову вчити дитячу мову?

2. Напишіть кілька речень на тему «Якою я хочу, щоб була моя мова — у школі, вдома, з друзями?»

Б Найсолодше слово Знаю я смачні слова: Вафлі, печиво, халва. Ще солодких слів багато: Шоколад, цукрова вата, Торт, цукати, маківник І суботній медовик. Але я скажу вам прямо: Найсолодше слово – мама. Григорій Фалькович

1. Дайте відповіді на запитання. ! Які «смачні» слова називає герой вірша? ! Чому він згадує саме солодощі? ! Яке слово він вважає найсолодшим? ! Чому це слово для нього найважливіше?

2. Напишіть кілька речень на тему «Які слова для мене є найсолодшими і чому?»

А чи існує особлива «дитяча» мова? 122

2. Прочитайте. Про кого розповідається?

Що сталося з героями? Яку пораду дає поет?

Тун, туркун і туруканець Тюхтюльнули в закаранець, А шмурткий, хуркий жахпіх Пошарамкав геть усіх.

Щоб тобі не знати бід, Не тюхляй, куди не слід. Григорій Фалькович

! Спишіть першу строфу вірша. Обведіть кому між частинами складного речення – синім, а коми між однорідними членами речення – червоним. ! Підкресліть граматичні основи. ! Скорочено надпишіть над словами, якими частинами мови вони є.

3. За схемою розкажіть, що ви знаєте про слово. найсолодше Споріднені: 10 зв., 10 букв, 4 склади

Значення:

найсолодше

яке має найсильніший солодкий смак

Є другорядним членом речення. Найсолодше слово – мама.

солодити, солодощі

Частина мови Яке? Прикметник, середнього роду, у формі однини, в називному відмінку

4. За зразком створіть схеми і розкажіть про виділені слова. А Я цій мові просто вірю. Б Знаю я смачні слова. В Просто я її люблю. 123

ВІК ТО РИНА МІСЯ Ц Я «

10 З 10 »

1. О котрій годині співають треті півні? 2. Чим уквітчала землю весна у вірші Тараса Шевченка? 3. Із чим Тарас Шевченко порівнює місяць у вірші «Реве та стогне Дніпр широкий…»? 4. Яка пташка зустрічала і «землю, убрану весною», і сонце («Встала й весна…», «Дивлюся, аж світає…» Тараса Шевченка)? 5. До кого звертаються Лісові Дзвіночки у вірші Павла Тичини? 6. Який синонім до слова лелека вжив Григір Тютюнник у казці «Громовик»? 7. Чому сич перестав реготати (Григір Тютюнник «Громовик»)? 8. У якому дереві було дупло сича-громовика? 9. У якому регіоні України виросла Маруся, героїня твору Анни Багряної «Квіти від жар-птиці»? 10. Чого навчилася від мами Маруся із книжки Анни Багряної?

Джерела текстів та ілюстрацій 1. Багмут Іван. Пригоди чорного кота Лапченка, описані ним самим. Київ : Веселка, 1964. 2. Багряна Анна. Квіти від жар-птиці (Дитинство Марії Приймаченко). Київ : Грані-Т, 2010. 3. Бжехва Ян. Академія пана Ляпки / перекл. Ірена Барановська; іл. Марцін Шанцер. Київ : Веселка, 1976. 4. Вишня Остап. Вишневі усмішки. Харків : Віват, 2017. 5. Голобородько Василь. Віршів повна рукавичка / іл. Інга Леві. Київ : Грані-Т, 2010. 6. Дерманський Сашко. KAZKA у пошуках себе / іл. Маргарита Гаврілова. Вінниця : Теза, 2019. 7. Дерманський Сашко. Жменька тепла для мами / іл. Ростислав Попський. Вінниця : Теза, 2017. 8. Дерманський Сашко. Лімерики / іл. Олег Петренко-Заневський. Харків : Крокус, 2020. 9. Дерманський Сашко. Маляка – принцеса Драконії / іл. Валентина Богданюк. Вінниця : Теза, 2015. 10. Дерманський Сашко. Бабуся оголошує війну / іл. Валентина Богданюк. Вінниця : Теза, 2017. 11. Езопові байки / переказ Піпіні Цімікалі; перекл. Володимир Забаштанський, Анатолій Чердаклі. Київ : Веселка, 1990. 12. Йогансен Майк. Кіт Чудило / іл. Тетяна Капустіна. Київ : Веселка, 1968. 13. Касдепке Гжегож. Міфи для дітей / перекл. Божена Антоняк. Львів : Урбіно, 2016. 14. Керрол Льюїс. Аліса в Країні Чудес / перекл. Валентин Корнієнко; ред. Іван Малкович. Київ : А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2001. 15. Ліндгрен Астрід. Пеппі Довгапанчоха / перекл. Ольга Сенюк. Київ : Веселка, 1977. 16. Лір Едвард. Небилиці: вірші та малюнки / перекл. Олександр Мокровольський. Київ : Веселка, 1980. 17. Мілн Алан Александер. Вінні-Пух і всі-всі-всі / перекл. І. Ільїн, О. Кальниченко, І. Мельницька, М. Савка. Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2014. 18. Brzechwa Jan. Akademia Pana Kleksa / ilustracje Mikołaj Kamler. Kraków : GREG, 2020. 19. Carroll Lewis. Alice's Adventures in Wonderland / illustrated by Sir John Tenniel. Oxford : The Clarendon Press for, 1865. 20. Lindgren Astrid. Pippi Langstrumpf: Alle Abenteuer in einem Band / Katrin Engelking. Hamburg : Oetinger Verlag, 2008.

125

ЗМІСТ Січень V. Дитяча літературна карта Європи Знайомимося з популярними літературними героями. Числівник. Займенник

Лютий VІ. Продовження подорожі Мандруємо літературною Європою. Дієслово

Вивчаємо незвичайну карту – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 4 Добираємо аргументи. Астрід Ліндгрен. Пеппі Довгапанчоха – – – – 6 Аналізуємо вчинки і почуття. Астрід Ліндгрен. Пеппі Довгапанчоха – – – – – – – – – – – – – – – 8 Складаємо розповідь про героя твору. Астрід Ліндгрен. Пеппі Довгапанчоха – – – – – – – – – – – – – – – 10 Уживаємо числівники – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 12 Шукаємо інформацію у статті та на діаграмі– – – – – – – – – – – – – 13 Визначаємо роль займенників. Алан Мілн. Вінні-Пух і всі-всі-всі – – 14 Відмінюємо займенники 1-ї та 2-ї особи– – – – – – – – – – – – – – – 16 Відмінюємо займенники 3-ї особи – – – – – – – – – – – – – – – – – 17 Зважаємо на деталі. Льюїс Керрол. Аліса в Країні Чудес – – – – – – 18 Пишемо і редагуємо – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 20 Тренувальні вправи – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 21 Перевіряємо, що вміємо і знаємо – – – – – – – – – – – – – – – – – – 23 Вчимося уважно читати. Ян Бжехва. Академія пана Ляпки – – – – – 26 Пригадуємо ознаки дієслова – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 28 Вчимося дискутувати. Ян Бжехва. Академія пана Ляпки – – – – – – 29 Знаходимо дієслова у початковій формі – – – – – – – – – – – – – – 30 Розвиваємо фантазію. Ян Бжехва. Академія пана Ляпки – – – – – – 31 Ставимо дієслова у початкову форму – – – – – – – – – – – – – – – 32 Переказуємо текст творчо. Ян Бжехва. Академія пана Ляпки – – – – 33 Розуміємо байку Езоп. Лисиця і Ворона – – – – – – – – – – – – – – – 34 Визначаємо час дієслів – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 35 Інсценізуємо байку. Езоп. Їжак і Вуж – – – – – – – – – – – – – – – – – 36 Дієслова теперішнього часу – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 37 Дієслова майбутнього часу. Езоп. Черепаха і Заєць – – – – – – – – – 38 Відповідаємо на запитання. Гжегож Касдепке. Мене звати Європа– – 40 Заповнюємо карти думок – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 42 Порівнюємо фотографії – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 44 Тренувальні вправи – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 46 Перевіряємо, що вміємо і знаємо – – – – – – – – – – – – – – – – – – 47

Визначаємо час дієслів. Іван Світличний. «Кури в полі сіють просо...» Олег Орач. «Пташко-літашко, куди ти летиш?», VІІ. У світі «Йшов я якось через міст…» – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 50 поезії Інсценізуємо вірші. Анатолій Качан. Дощова осінь– – – – – – – – – – 52 Такі різні вірші. Читаємо ритмічні вірші. Анатолій Качан. Ліниві вареники – – – – – – 53 Дієслово Виділяємо особові закінчення дієслів– – – – – – – – – – – – – – – – 54 Визначаємо, яку букву писати в закінченні дієслова. Анатолій Камінчук. В капусти – іменини– – – – – – – – – – – – – – 56 Читаємо і пишемо лімерики. Сашко Дерманський. Лімерики – – – – 58

Березень

126

Дієслова минулого часу – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 60 Читаємо і пишемо хайку. Мацуо Басьо. Хайку – – – – – – – – – – – – 62 Читаємо вірші без рими. Василь Голобородько. Вірші – – – – – – – – 64 Правильно пишемо дієслова на -шся, -ться – – – – – – – – – – – – – 65 Як можна записати речення? – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 66 Тренувальні вправи – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 67 Перевіряємо, що вміємо і знаємо – – – – – – – – – – – – – – – – – – 69

Квітень VІІІ. Природа і ми Порівнюємо тексти. Прислівник. Службові частини мови

Травень ІХ. Свій до свого по своє Повторюємо вивчене в четвертому класі

Визначаємо ключові слова і події. Дмитро Прилюк. Ворони — вони такі... – – – – – – – – – – – – – – 72 Знайомимося з прислівником – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 74 Запам’ятовуємо правопис прислівників – – – – – – – – – – – – – – 75 Порівнюємо тексти – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 76 Визначаємо особливості науково-популярних текстів. За Степаном Мацюцьким. Кмітливий джміль – – – – – – – – – – – 78 Шукаємо спільне і відмінне – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 80 Дізнаємося більше про службові частини мови – – – – – – – – – – 82 Складаємо інструкцію – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 83 Розповідаємо, описуємо, міркуємо. Іван Багмут. Пригоди чорного кота Лапченка, описані ним самим – – – – – – – – – – – – 84 Знаходимо ключові слова. За Майком Йогансеном. Кіт Чудило – – – – – – – – – – – – – – – – 86 Визначаємо стиль тексту. Остап Вишня. Море – – – – – – – – – – – 88 Створюємо веселе порівняння. Остап Вишня. Море – – – – – – – – 90 Зважаємо на деталі. Анатолій Качан. Після бурі Віталій Березінський. Чорне море – – – – – – – – – – – – – – – – – 92 Тренувальні вправи – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 94 Перевіряємо, що вміємо і знаємо – – – – – – – – – – – – – – – – – – 96 Уявляємо картини, змальовані у віршах. Тарас Шевченко. Вірші – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 100 Слухаємо мелодію вірша. Павло Тичина. Хор Лісових Дзвіночків – – – – – – – – – – – – – 102 Передаємо настрій. Григір Тютюнник. Громовик – – – – – – – – – 104 Читаємо інтерв’ю з письменником – – – – – – – – – – – – – – – – 106 Добираємо анотації до книжок – – – – – – – – – – – – – – – – – – 108 Стежимо за власним мовленням – – – – – – – – – – – – – – – – – 110 Презентуємо героя книжки – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 112 Ділимося думками – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 113 Наводимо аргументи – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 114 Знайомимося з художницею. Анна Багряна. Квіти від жар-птиці – – – – – – – – – – – – – – – – 116 Тренувальні вправи – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 118 Перевіряємо, що вміємо і знаємо – – – – – – – – – – – – – – – – – 122 Джерела текстів та ілюстрацій – – – – – – – – – – – – – – – – – – 125

127

Навчальне видання

Іщенко Олена Леонідівна Іщенко Андрій Юрійович

УКРАЇНСЬКА МОВА ТА ЧИТАННЯ Підручник інтегрованого курсу для 4 класу закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах) Частина 2 Відповідно до Типової освітньої програми колективу авторів під керівництвом Р. Б. Шияна Підручник відповідає Державним санітарним нормам і правилам «Гігієнічні вимоги до друкованої продукції для дітей»

Зображення використовуються відповідно до ліцензій Eroshka, nickolai_self_taught, K. Cozy Bear, ayanonnon, GoodStudio, Sunnydream, Morphart Creation, Gwoeii, lady-luck, Maria_Domnikova, vectorlab2D, LadadikArt, svekloid, Nadzin, Bhonard21, hermandesign2015 / Shutterstock / Фотодім Україна Відповідальна за випуск О. О. Бородина

Підп. до друку 07.04.2026. Формат 84×108/16. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 13,44. Обл.-вид. арк. 9,80. Наклад 23 905 пр. Зам. Видавництво «Літера ЛТД». Україна, 03057, м. Київ, вул. Нестерова, 3, оф. 508. E-mail: commerce.litera@gmail.com Свідоцтво про реєстрацію ДК № 6901 від 10.09.2019 р. Віддруковано у ТОВ «КОНВІ ПЛЮС». Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи серія ДК № 8257, від 30.04.2025. Юридична адреса: 01094, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 12, тел. +38 (044) 391-33-73.