Skip to main content

1

Page 1

УДК [811.161.2:028.11(075.2) 1-98

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.02.2020 № 271)

Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено.

Відповідно до Типової програми колективу авторів під керівництвом Р. Б. Шияна

І-98

Іщенко О. Л. Українська мова та читання: підруч. для 3 кл. закл. загал, серед, освіти (у 2-х частинах) : Ч. 2 / О. Л. Іщенко, А. Ю. Іщенко. - Київ : Літера ЛТД, 2020. 112с.

ISBN 978-966-945-152-1 ISBN 978-966-945-154-5 Ч. 2 УДК [811.161.2:028.11(075.2)

Електронні додатки до підручника за посиланням http://ukrmova3.e-litera.com.ua/

ISBN 978-966-945-152-1 ISBN 978-966-945-154-5 Ч. 2

© Іщенко О. Л., Іщенко А. Ю., 2020 © «Літера ЛТД», 2020


1. Прочитайте уривок з української народної казки та казки Наталі Забіли. На яку відмінність ви одразу звернули увагу?

Котик і Півник

Українська народна казка про тварин Був собі Котик і Півник, та й побратались. От Котикові треба іти по дрова, він і каже Півникові: «Сядь же ти, Півнику, на печі та їж калачі, а я піду по дрова; та як прийде Лисичка, то не озивайсь!» Пішов. Коли ж біжить Лисичка. «Півнику, братику, одчини! Півнику, бра­ тику, одчини! Як не одчиниш, оконце видеру, борщик з'їм і тебе возьму». А Півник каже: «То-ток, то-ток, не велів коток! То-ток, то-ток, не велів коток!» От Лисичка оконце видрала, борщик з'їла і Півника взяла. Несе його, а він кличе Котика — співає:

Мій Котику, Мій братику! Несе мене лиса За кленові ліса, За крутії гори, За бистрії води...

От Котик почув, прибіг, одняв Півника і поніс додому та й каже знов: «Гляди ж, Півнику, як прийде Лисичка, не одкликайся, бо те­ пер я піду дальше!»

Кадр із мультфільму «Котик і Півник», студія «Київнаукфільм», 1991 р. Сценаристка і режисерка Алла Грачова, художник Микола Чурилов, композитор Юрій Шевченко.

4

V. «КОЛИ ЩЕ ЗВІРІ ГОВОРИЛИ». Будова слова. Суфікс


Кіт і півник

Була собі хатиночка, навколо неї пліт. Жили в хатинці півничок і сірий кіт-воркіт. Кіт зрання та до вечора у лісі полював, а півник в хаті порався та квіти поливав. От якось вранці вирушив до лісу кіт-воркіт. Аж тут лисичка хитрая прибігла до воріт. Прибігла, облизалася гостреньким язичком та й почала виспівувать солодким голоском: — Ой півнику-когутику, який ти молодець! Голівка в тебе масляна, червоний гребінець.

Нема ні в кого пір'ячка такої довжини... Ой вийди на подвір'ячко, ворота відчини! Сподобалися півнику привітливі слова, він за ворота виглянув: — А хто це там співа? Схопила лиска півника та й кинулась в байрак1! Кричить і б'ється півничок, не вирветься ніяк. — Ой котику-воркотику, біжи сюди, біжи! Звільнитися від ворога мені допоможи! А кіт ще недалеко був, щодуху пострибав, нагнав хвостату злодійку і друга врятував. Наталя Забіла

1 Байрак - глибока западина, поросла деревами, кущами. оо

2. Читайте абзацами народну казку і добирайте відповідний уривок із віршованої літературної казки.

таблицю в зошиті. Які відмінності між казками ви ЙР- Заповніть помітили?

і Клуса Наталі ЗаІЇЇли

Іменники — назви героїв, частин тіла + -----------------------------Прикметники, які описують героїв 5


ВЧИМО МОВУ

ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ 3-, С1. Прочитайте. Поясніть, чим відрізняються слова в парах.

кликав — покликав вибіг — прибіг ніс — заніс

бив — відбив лив — розлив рушив — вирушив

рятував — врятував глянув — виглянув

■ Для чого служить префікс? Як його знайти в слові?

2. Прочитайте. Поясніть правопис префіксів с-, з-.

Перед буквами к, ф, п, т, х пишеться тільки префікс с-: спитав, сказати.

КА Є І «ПТдХ»:

Перед усіма іншими буквами пишеться префікс з-: Звільнити

створити сфотографувати

спочатку скласти

зловити зліва

Ъ; і і І І і 11 І

зробити ЗШИТИ

■ Складіть і запишіть речення зі словом, у якому найбільше складів.

3. Спишіть, додаючи префікс с- або з-.

..терти, ..несла, ..кажу, ..хилити, ..мовчу, ..хвалити, ..німаю. 4. Прочитайте. З яких казок ці уривки? Випишіть слова з пропущеними пре­ фіксами с-, з-.

1. 2. 3. 4.

..хопила лиска півника. ..вільнитися від ворога мені допоможи! Тупну ніжками, ...колю ріжками, хвостиком замету. Думала наїстися на цілий тиждень, а лише облизня ..піймала.

■ Спишіть друге речення, доповнивши його звертанням. ■ Поясніть значення виділеного виразу. Фї 5. Випишіть слова з префіксами с-, з-.

Спитати, зловити, злодійка, стерти, співать, знести, стрибав, зранку, сподобалися, спав, збігти, спекти. б


ВЧИМО МОВУ

АПОСТРОФ ПІСЛЯ ПРЕФІКСІВ 1. Напишіть диктант у парі.

Скочив, розстелив, схибив, безкоштовно, скотилися, здав, розкусив, розширений, безсовісний, зшити, зварили. 2. Прочитайте. У яких словах є звук [й]? Якими буквами він позначений? Після якого звука ми його чуємо?

Від’єднати, пір'ячко, в'ється, м’ята, п'ю, роз'яснити. Під-, з-, об-, роз-, без-, від-, в-.

■ Спробуйте прочитати слова без звука [й]. Пригадайте, що позначає апостроф.

Якщо префікс закінчується на твердий приголосний, а корінь починається з я, ю, є, ї, то після префікса пишеться апостроф: Із'їла, об'їхати.

{

}

3. Прочитайте. Спишіть, позначте префікс.

Від’їхати, поїхав, підійшла, з’їсти, зірвати, пострибав, з'ясувати, пояснити, відчинити. ■ Поясніть, чому не у всіх словах після префікса є апостроф.

4. Прочитайте. Утворіть і запишіть слова з поданими префіксами.

з-

їсти їхати єднатися являтися юрмитися

З-

кипіти дичавіти нести долати трусити

5. Запишіть слова у три стовпчики: 1) з апострофом після префікса; 2) з апострофом у корені; 3) без апострофа.

М..ЯТЭ, З..ЇСТЬ, 3..явитися, ви..явилося, духм..яний, пір..я, на..їжачитися, зв..язали, кров..ю, ганчір..я, по..їхав, мор..як, подвір..я, б..ється, об..їзд. 7


ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ІНСЦЕНІЗУЄМО КАЗКУ 1. Прочитайте уривок із п'єси Олександра Олеся. Читаючи, звертайте увагу, чим п'єса відрізняється від народної казки за змістом і будовою.

П'єса — це твір, напи­ саний спеціально для театру. У кожній п'єсі є дійові особи. Роль кожної дійової особи виконує актор.

Лисичка, Котик і Півник

Інсценізована казочка в двох картинах Ремарка пояснення автора про місце дії, характер, поведінку дійових осіб

Ліс. Хатка Котика і Півника. Півник пасеться, Котик з сокирою щось майструє.

ЗАЙЧИК (вбігає): Здоровенькі були! ПІВНИК: Здоровенькі!

КОТИК:

Що нового, Сіренький?

ЗАЙЧИК: А я чув, як Лисиця Сороку прохала, Щоб дорогу до вас показала. КОТИК:

От тобі й на! Ну, а що ж вона?

ЗАЙЧИК: А Сорока сказала, щоб вона... почекала!

ПІВНИК: Ха-ха-ха! Як Сороку побачу, Щиро, щиро, сердечно віддячу.

КОТИК:

Але, Півнику-братику, бережись, На всі боки уважно дивись, Бо Лисиця — хитрий звір І куди страшніший, як тхір!

ПІВНИК: Отаке сказав! Звичайно — не ловитиму ґав.

КОТИК:

Як піду я в ліс на роботу, Зачини ворота, двері позамикай І нікого без мене в хату не пускай!

Котик з сокиркою і Зайчик прощаються з Півником і зникають. Півник замикається в хаті. Лисичка виходить, озирається на всі боки і стає за деревами. 8


ЛИСИЧКА: Півнику, Півнику, ану, встань! Відчини віконечко та поглянь! Скільки тобі зерняток принесла, А ще більш розсипала, як несла. Є у мене житечко і пшоно, Ллється, наче золото, з рук воно, Позбирай же, Півнику, швидше все, А то його буйний вітер рознесе, Полетить за гори та за море з ним, Віддасть його вихорам навісним. Ті ж розсиплять зернятка по степах, По байраках темних, по ярах; Хіба ж тобі, Півнику, не болить, Що не стане зерняток через мить?! ПІВНИК: Хто це мені пісеньку проспівав?

ЛИСИЧКА (з-за дерева): А ти мене, Півнику, не пізнав? Я маленька пташечка з чужини, А живу на кущику бузини. ПІВНИК: А я думав — Лиска кличе І неправду каже в вічі. (Розчиняє вікно і виглядає) Де ж ти, пташечко моя?!

ЛИСИЧКА: Пташка в лісі, а тут я!!! (Вискакує, хапає Півника, в'яже і несе)

ПІВНИК (співає): «Котику-братику, Несе мене Лиска За кленові ліси, За крутії гори, За бистрії води, — Порятуй мене!..» ЛИСИЧКА: Котик-братик не почує І тебе не порятує.

2. Підготуйтеся до інсцені­

■ ■ ■ ■

зації казки. Об'єднайтеся в групи і сплануйте свою гру. Що говорять і роблять персонажі? Як вони розмовляють одне з одним? Які предмети (реквізит) потрібні для вистави? Хто яку роль гратиме?

3. Проведіть репетицію. Поекспериментуйте з: ■ інтонацією; ■ жестами (мовою тіла); ■ мімікою (виразом облич­ чя). 4. Продемонструйте свою виставу. 5. Розкажіть, що вам сподо­ балося у виставі кожної групи. 6. Оцініть свій внесок у ро­ боту групи.

9


ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ 1. Прочитайте. Замініть кожне виділене слово протилежним за значенням. За потреби відповідно змінюйте інші слова у словосполученні.

Розсипати зерно, занести до хати, виїхати на гору, роз'єднати ланцюг, зав'язати мішок, зачинити вікно. 2. Прочитайте. Випишіть тільки ті слова, у яких апостроф стоїть після префікса.

М'ятний, без’язикий, пам'ятка, з'єднання, з'їжджати, роз’яснення, в'юн, під'їзд, полум’я, об'їзд. 3. Прочитайте. Вивчіть напам'ять, розкажіть одне одному. Запи­ шіть з пам'яті. Перевірте роботи одне одного.

Півнику, Півнику, ану, встань! Відчини віконечко та поглянь! Скільки тобі зерняток принесла, А ще більш розсипала, як несла. ■ Позначте префікси.

4. Прочитайте правило.

Щоб було зручно вимовляти слова, замість префікса з- вживають префікс зі-: зійшли, зігріти. ■ Утворіть від поданих слів слова з префіксом зі-.

Рвати, тріть, щулитися, м'яти, гне, тліти, мліти, в’яне. 5. Прочитайте. До слів у дужках доберіть споріднені з префіксами роз-, без- або з-, с-. Утворені словосполучення запишіть, встав­ ляючи пропущені букви.

(П..кти) п..ріг, (косити) оч..рет, (юти) ..п..льсин, (танути) за хв..лину. 6. Спишіть, вставляючи пропущені префікси.

..їхати з гори, ..їхати на гору, ..їхати в нову квартиру, ..їхати в яму, ..їхати з гаража, ..чистити взуття, ..чистити територію. 10


ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ПЕРЕНОСИМО СЛОВА З ПРЕФІКСАМИ 1. Прочитайте. Деякі слова поділено для переносу неправильно. Випишіть їх, правильно поділивши для переносу.

Круті-ї, го-ри, мален-ька, пта-шечка, сид-жу, здоровень-кі, пів-ник, коль-оровий, чуж-ина, кле-нові, ґу-дзик, бой-овий, я-рами, за-йчик, бур-'яни. ■ Сформулюйте правила переносу слів із рядка в рядок.

2. Прочитайте правило.

Коли переносите з рядка в рядок, ривайте останню префікса і першу кореня.

слова не від­ букву букву

Апостроф не відривають від попередньої букви.

з. Поділіть слова для переносу з рядка в рядок.

Розказати, приїзд, розсада, об'єднати, з'їхати, під'їхати, беззубий, розвиднилося, віддячити, приєднання, від’їжджати. 4. Прочитайте пісню Котика.

Мур, мур, мур... Буде мій щур. Стану я з ним гратись, Стану забавлятись, То піймаю, то пущу, То підкину, то впущу.

■ Спишіть, у виділених словах позначте префікс. ■ Поділіть виділені слова для переносу. ■ Випишіть синоніми, допов­ ніть синонімічний ряд. ■ Випишіть антоніми.

11


ЧИТАЄМО ТА ОБГОВОРЮЄМО

ПОРІВНЮЄМО БАЙКИ 1. Прочитайте байку давньогрецького байкаря Езопа. Розкажіть про її бу­ дову.

Мурашки й Цикада

Мурашки взимку сушили на сонці вогке збіжжя. До них підійшла голод­ на Цикада й попросила, щоб їй дали їсти. Вони спитали: «А що ти робила улітку?» А вона їм: «Я не байдикува­ ла, я співала». На це Мурашки, сміючись, відповіли: «Якщо ти співала влітку, потанцюй узимку». Не слід зневажати нічого, щоб зго­ дом не довелося шкодувати.

НАЗВА — ПРЕДСТАВ­ ЛЯЄ ДІЙОВИХ ОСІБ ЗАЧИН — МІСЦЕ ДІЇ, ЗУСТРІЧ ДІЙОВИХ ОСІБ

ОСНОВНА ЧАСТИНА — ЗАЗВИЧАЙ ОДНА ПОДІЯ, КОРОТКІ РЕЧЕННЯ

КІНЦІВКА МОРАЛЬ — ПОВЧАЛЬ­ НИЙ ВИСНОВОК

2. Український поет Леонід Глібов використав сюжет (подію) Езопа. Про­ читайте байку Глібова і порівняйте її з давньогрецькою. Чого вчать обидві байки? оо

3. Розіграйте байку Езопа. 4. Випишіть назви дійових осіб обох байок. Підкресліть початкові літери. Складіть правило: як пишуть назви дійових осіб байок?

5. Прочитайте іменники - назви рис характеру. Поясніть значення цих слів (який словник може вам допомогти?).

Старанність, легковажність, працелюбність, поміркованість, безвідповідальність, лінь. ■ Які з характеристик підходять до Мурашок/Мурав'я, а які — до Цикади/Коника-стрибунця? Випишіть їх у два стовпчики. 12


Коник-стрибунець

У степу, в траві пахучій, Коник, вдатний молодець, І веселий, і співучий, І проворний стрибунець, Чи в пшениченьку, чи в жито, Досхочу розкошував І цілісінькеє літо, Не вгаваючи, співав; Розгулявся на всі боки, Все байдуже, все дарма... Коли гульк — аж в степ широкий Суне злючая зима. Коник плаче, серце мліє; Кинувсь він до Мурав'я: — Дядьку, он зима біліє! От тепер же згину я! Чуєш — в лісі ворон кряче, Вітри буйнії гудуть? Порятуй, порадь, земляче, Як се лихо перебуть!

— Опізнився, небораче, — Одказав земляк йому, — Хто кохав життя ледаче — Непереливки тому. — Як же в світі не радіти? Все кругом тебе цвіте, — Каже Коник, — пташки, квіти, Любе літечко на те; Скочиш на траву шовкову — Все співав би та співав. — На таку веселу мову Муравей йому сказав: — Проспівав ти літо боже, — Вдача вже твоя така, — А тепер танцюй, небоже, На морозі гопака!

6. Намалюйте ілюстрації «до» і «після»: на «літній» — Мурашок, які працюють, і Цикаду, що співає. А що буде на другому малюнку? Прочитайте уривок з твору учня 3-го класу. Чи згодні ви з його думкою? Обговоріть.

Я не вважаю, що Коника потрібно засу­ джувати. Люди мають думати не тільки про їжу. Нам потрібні й ті, хто несе красу: музиканти, поети, художники. 13


ВЧИМО МОВУ

ВИДІЛЯЄМО СУФІКСИ 1. Прочитайте. Що спільного в словах кожного рядка? Чим вони відрізни

Квіти, квітка, квіточка, квітковий. Трава, травичка, травиченька, трав'яний. Літо, літечко, літній. ■ Спишіть. Виділіть у словах закінчення й основу, а потім корінь.

«>

{

Суфікс — це частина слова, яка стоїть після кореня і служить для утворення нових слів:

2. Позначте суфіксимурашка, в словах пшениченька. вправи 1. колосок,

І >

Л

■ Поміркуйте, чим подібні префікс і суфікс. Чим вони відрізняються?

3. Прочитайте. Спишіть, позначте суфікси. Що в словах кожної групи спільне, а чим вони відрізняються?

Вітер, вітерець, вітрисько. Дуб, дубок, дубище. Ліс, лісок, лісище. ■ Які суфікси мають зменшувально-пестливе значення, а які — збільшувальнозгрубіле?

4. Запишіть подані слова у три стовпчики: іменники, прикметники, дієслова. Позначте суфікси, поясніть їхнє значення.

Біленький, їстоньки, байкар, питоньки, цілісіньке, танцюрист, спатоньки, гарненький, ледар, вороженьки.

стрибунець,

5.Спишіть уривок з вірша Леоніда Глібова. Позначте суфікси.

Зимонько-снігуронько, Наша білогрудонько, Не верти хвостом, А труси тихесенько, Рівненько, гладесенько Срібненьким сніжком.


ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

УТВОРЮЄМО СЛОВА ІЗ СУФІКС 1. Утворіть від поданих іменників інші іменники — зі зменшу­ вально-пестливим значенням. Запишіть, виділіть суфікси.

Зразок: лихо — лишенько.

Лихо, пісня, зима, мороз, рука, нога. ■ Підкресліть букви, які позначають звуки, що чергуються. ■ Утворіть зменшувально-пестливі форми від імен своїх однокласників.

2. Прочитайте. Замініть подані в дужках сполучення слів одним словом.

Зразок: степ (не має меж) — степ безмежний. Коник-стрибунець (не має дому). Людина (без душі). Небо (без хмар). Танцював (без перерви). 3. Завдання на вибір. А. Що означають ці схеми? Доберіть до кожної схеми слова з поданих нижче.

Сніг, кінь, коник, пролісок, ліс, сніжок, лісок, підсніжник. Б. Доберіть до кожної зі схем слова з коренем -хмар-. В. Доберіть свої приклади до кожної зі схем. 4. Спишіть речення. Виділіть суфікси в назвах мешканців міст.

У Києві живуть кияни і киянки. Жителів Одеси нази­ вають одесити й одеситки. У Сумах мешкають сумчани і сумчанки. А в Ужгороді — ужгородці й ужгородки.

І

X


ЧИТАЄМО І ОБГОВОРЮЄМО

ДОПИСУЄМО КАЗКУ 1. Прочитайте уривок із сучасної казки німецького письменника і карикатуриста Мартіна Балштайта «Про лева, який не вмів писати».

ввк

Лев не вмів писати. Але це його не турбувало. Він міг гарчати і показувати зуби, і того вистачало. Однак якось він зустрів левицю. Вона читала книжку і була така красива! Левиця, яка читає, — це леді. А до леді треба писа­ ти листи. Він дізнався про це від чоловіка, якого з’їв. Тож леву була потрібна допомога. Спочатку листа за нього написала мавпа. У листі було таке: «Дорогі, хочеш пострибати зі мною по деревах? Маю багато бананів. Дуже смачно. Чекаю. Лев». «НІІІІІІІІІ! - загарчав лев. - Я НІКОЛИ б ТЭКОГО НЄ

написав!» І лев розірвав листа. Потім він спустився до річки. Там бегемот мав написати для нього нового листа. Бегемот не надто любив лева. Тому лев пішов до жука-гнойовика, жирафа і крокодила. 2. Подумайте, хто з чотирьох тварин є автором цих листів. О

О

о

Дорога, хочеш поплаваили зі мною в річці і поїсили водоростей? Дуже смачно. Чекаю. Лев

. На жаль, жирафа разом з його листом з’їв крокодил. Напишіть, що було в тому листі.

16

о о

г*

< У

О

Дорога, я сьо­ годні відпочиваю і 3 жирасролл. / Приходь і ТИ / Дуже смачно / чекаю. лев /


4. Читайте далі. Подумайте, що відчувають герої. З яким настроєм треба чи­ тати їхні слова?

Нарешті свого листа прочитав гриф. «Дорога, я лев і я тут господар. Хочу з тобою познайомитися!» Лев задоволено кивнув. Так, саме так він і сказав би. Гриф читав далі: «Ми політаємо над джунглями, Тут купа мертвечини. Дуже смачно! Чекаю. Лев». Ну, це вже занадто!

«Нііііііііі!» ... заревів лев.

«Нііііііііі!» «Нііііііііі!» і знову

«Нііііііііі!» «Я б написав їй, яка вона гарна. Я б написав, як хочу її бачити. Просто бути разом. Просто лежати під деревом. Просто дивитися у вечірнє небо. Хіба складно це написати?!» Лев ревів і викрикував усі ті прекрасні слова, які б він написав, якби міг. Однак лев не міг. І тому гарчав і ревів. «А чому ти сам не написав?» Лев озирнувся. «Це хто питає?» «Я», - сказала левиця з книжкою. І лев, грізний лев, тихо відповів: «Я не написав, бо не вмію пи­ сати». Тоді левиця усміхнулася, потерлася головою об левову морду і повела його за собою. 5. Прочитайте казку за ролями.

6> Виберіть уривок і підготуйте його до інсценізації. Вкажіть дійо­ вих осіб, напишіть їхні репліки, зробіть пояснення в ремарках.

17


ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

РОЗБИРАЄМО СЛОВА ЗА БУДОВОЮ оо

1. Пригадайте все, що ви знаєте про будову слова. Розкажіть одне од­ ному про частини слова. Яка частина в слові найголовніша?

Як розбирати слово за будовою 1. 2. 3. 4. 5. 6.

Я читаю слово: левиця. Я змінюю слово і знаходжу закінчення: левиці, левицею, левицю. Я позначаю закінчення й основу: ,левиц[я\. Добираю спільнокореневі слова: лев, левеня. Виділяю корінь: левиця. Позначаю інші частини основи (префікс, суфікс): левиц\я\. 2. Як утворюються іменники, що називають тварин та їхніх дитин­ чат? Запишіть за зразком. Виділіть суфікси.

Зразок: їжак — їжачиха, їжаченя, їжаченята. Лев, вовк, ведмідь, ворон, заєць, кіт. ■ Які звуки чергуються? Підкресліть букви, що їх позначають. ■ Розберіть за будовою одну групу спільнокореневих слів.

3. А. Складіть слова, взявши вказані частини з поданих слів.

1. Префікс: пречудовий. Корінь: краса. Суфікс: хвойний. Закінчення: дерева. 2. Префікс: безлюдний. Корінь: сором. Суфікс: мирна. Закінчення: малий. Б. Складіть подібне завдання для товаришів. 4. Спишіть байку Езопа, вставляючи пропущені букви. Яка мораль байки?

Молода Лисичка побачила, що з виноградної лози ..висають грона. Вона ..хотіла дістати їх, але не ..могла. Тож ..казала сама до себе: — Виноград ще зелений! Б. Розберіть за будовою виділене слово. 18


ПЕРЕВІРЯЄМО, ЩО ВМІЄМО І ЗНАЄМО оо

1. По черзі розкажіть одне одному:

■ з яких частин складається слово; ■ як визначити, який префікс — з- чи с— писати в слові. 2. Виконайте завдання на вибір.

А. Спишіть, вставляючи пропущені букви і розкриваючи дужки.

От і Святвечір. В..чірня зіронька стрепенулась (на) небі, Над хмарами розбігаються пахучі дими. Вітер поволі ..дуває їх. Біля нашого подвір..я ..ходилися колядники. Потім по с..лу розбрелися. Вони носили мальоване сонце. Нагадували людям, що справжнє Сонце ..милостивилось над Землею. За Михайлом Стельмахом

■ Виділене слово розберіть за будовою.

Б. Спишіть, вставляючи пропущені букви.

СВЯТКОВЕ ВБРАН..Я

На узліс..і стоїть старезний дуб. Видно йому гіл..ясті, і КЛ..НОЧКИ співучі. Бачить і поле бе..крає. Усі д..рева ..кинули ЛИСТЯ. Лише дуб СТОЇТЬ у своєму СВЯТКОВОМУ вбраНзІ. РО..СІВСЯ на дубі дятел і почав його ро..питувати: — Чому ти не ..кидаєш свого вбран..я? А дуб і каже: — Не хочу ро..ставатися. Нехай і зима на нього подивиться. За Василем Сухомлинським

■ Виділене слово розберіть за будовою. ■ Доберіть і запишіть спільнокореневі слова до слова дуб. ■ Запишіть, що, на вашу думку, могла б сказати зима, побачивши дуб.


ВЧИМО МОВУ

РОЗРІЗНЯЄМО ЧАСТИНИ мови 1. Виберіть завдання. Подивіться уважно на ваш клас — учнів і приміщення. A. Доберіть іменники (хто?, що?), які позначають людей, речі, шкільні предме­ ти, види робіт, настрій. Запишіть свій приклад для кожної групи слів.

Учениця, Інна, ... Фізкультура, ...

Стіл, стілець, ... Задача, ...

Радість, ...

Б. Запишіть прикметники (який?, яка?, яке?, які?), що описують вас та пред­ мети навколо (форму, колір, настрій, матеріал тощо).

B. Запишіть дієслова (що робить?, що роблять?, що робив?, що буде робити? та ін.), які називають дії предметів у класі.

2. Спишіть речення. Усно поставте питання до кожного слова. Обведіть слова, до яких не можна поставити питання.

Діти ходили в природничий музей і парк. ■ Підкресліть підмет і присудок. оо

3. Розгляньте таблицю. Розкажіть за її допомогою про частини мови. Частини мови

Службові (не відповідають на питання)

Самостійні

іменник — назви предметів (хто?, і прийменник: в, на, за; що?): діти, музей; і сполучник: і, та, а, але; прикметник — назви ознак пред­ і частка: не, ні. метів (який?, яка?, яке?, які?): природничий; І

дієслово — назви дій (що ро­ бить?, що роблять?, що робив?, що буде робити?): ходить, ходили.

20

VI. ТАКІ РІЗНІ КНИЖКИ! Частини мови. Іменник


4. Прочитайте. Уявіть себе в школі, про яку йдеться у вірші. Опишіть свої відчуття.

Сільська школа

Діти у сільській школі, занесеній снігом, сидять у затишному класі — поховалися, як «у» в «ю». Василь Голобородько

■ Наведіть приклади слів, у яких «поховалося» «у» в «ю». ■ Виберіть завдання. Інги Леві А. Випишіть із вірша іменник, прикметник, дієслово. Б. Утворіть і запишіть спільнокореневі прикметники до слів школа, клас. В. Утворіть і запишіть спільнокореневі іменник, прикметник і дієслово до слова сніг.

Б- Прочитайте ще два вірші Василя Голобородька. Чим вони відрізняються від більшості віршів, які ви читали?

По ягоди

Осіннє дерево

Траво, траво, я тобі гребінцем волосся розчешу, а ти мені за те ягідку дай!

Тепер у зайця більше вух, ніж листя на осінньому дереві.

■ Спишіть вірш «По ягоди». Знайдіть у ньому іменники і дієслова, надпишіть над ними ім. та д. ■ Випишіть два іменники, доберіть до них прикметники. ■ Підкресліть букви, що позначають м'який подовжений приголосний звук. ■ До слів гребінцем, розчешу доберіть перевірні слова. ■ Слово розчешу розберіть за будовою.

6. Спишіть вірш «Осіннє дерево». Знайдіть у ньому іменники, прикмет­ ники і дієслова, надпишіть над ними /м., лр. та д. Службові слова обведіть. ■ До слова дереві доберіть перевірне слово. ■ Намалюйте ілюстрацію до вірша.

21


ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ВИЗНАЧАЄМО МЕТУ ТЕКСТІВ 1. Прочитайте тексти. Знайдіть серед них: ури­ вок з української народної казки, новину, вірш, фрагмент підручника. Поясніть, як ви міркували.

2. Доберіть до кожного тексту ілюстрацію. І І

На Київщині знайшли гриб-гігант вагою майже 18 кг Найбільший в Україні і один із най­ більших у світі гриб знайшли в селі Дрозди на Київщині. Важить грибдощовик близько 18 кілограмів. А виріс він просто на городі в селян.

тсн

І І

До грибів належить величезна кількість організмів. Серед них є їстівні та отруйні, паразити і хижаки. Деякі гриби можуть досягати величезних розмірів. Інші можна побачити тільки за допомогою мікроскопа.

ХТО ЗНАЙШОВ НАЙБІЛЬШИЙ ГРИБ? — Я знайшов отакенний ' ям

і

— А я знайшов отакенний

— А я знайшов отакенний

ух! ^^улюх!

— А я знайшов отакенний ^^умбулюх!

— А я знайшов отакенний ^^умбумбулюх! Василь Голобородько

22

Ілюстрація Охріма Судомори


Війна Грибів з Жуками

Залунав у лісі крик: То надумав Боровик Всі Гриби у гурт зібрати І Жуків повоювати. Посилає посланців: - Звіть Грибів зо всіх кінців; В сурми грайте та гукайте, На війну Грибів скликайте! Як почули те Опеньки, Стали гірко голосить: - Наші ніженьки тоненькі... Де нам зброю вже носить! Обізвались Печерички, Прехороші молодички: - Наше діло - сторона, Не про нас ота війна! А синенькі Маслюки — Недотепні вояки — Загули: «Та це ж напасть! Нам добра війна не дасть!» Як почули Синегубці, Що сиділи нишком вкупці, На гінців давай свариться: - Геть тікайте, одчепіться! Зївши облизня, гінці В інші кинулись кінці, Кличуть військо з-під пеньків, Щоб повстало на Жуків. 3. Що об'єднує ці тексти? З якою метою написано кожен з них? Де оо

можна їх прочитати/почути? 4. Кожен текст треба читати з відповідною інтонацією. Потренуйтесь і прочитайте. 5. А тепер прочитайте новину, як народну казку, а фрагмент підруч­ ника — як вірш. Що ви відчули? 6. Що спільного в наведеної народної казки з піснею «Ходить гарбуз по городу»? 7. Інсценізуйте уривок з казки і вірш.

23


ВЧИМО МОВУ

ІМЕННИК 1. Прочитайте інформацію — головну думку та ключові слова тексту. Напи­ шіть два речення — своє припущення, про що буде йтися в тексті.

Головна думка: пшениця — важливе джерело харчування. Ключові слова: понад 9 тисяч років; борошно; хлібобулочні виро­ би; макаронні вироби; корм тваринам. 2. Прочитайте текст. Чи справдилися ваші припущення? Спишіть, вставляючи пропущені букви.

Понад 9 тисяч років люди вс..ого світу використовували пш..ницю як дж..рело харчування. Із пш..ниці, а також кукуру..зи та рису виготовляють борошно для хліба. Із пшеничного борошна пе­ чуть п..ріжки, мл..нці, торти. Більшість макаронних виробів (спагеті, в..рмішель, макарони) готують із твердих сортів пш..ниці. ГІШ..НИЦЮ вирощують і на корм тваринам. ■ Підкресліть іменники: зеленим — назви зернових культур; червоним — назви хлібобулочних виробів; синім — назви макаронних виробів. ■ У другому реченні обведіть службові частини мови. оо

3. Прочитайте правило. Розкажіть одне одному про іменники за планом.

Іменники нази­

вають предмет і відповідають на питання хто?, що? Предмет у науці про мову — це люди, тварини, речі, явища природи, почуття людей.

{ 24

1. На які питання відповідають іменники? 2. Що вони називають? 3. Чому іменники мають таку назву? 4. Доберіть по три приклади в кожну групу.

Люди: ... . Тварини: ... . Речі, предмети: ... . Явища природи: ... . Почуття людей: ... .

ЯЦрї 5. Доберіть по три приклади в кожну групу. Одиниці вимірювання часу: ... . Одиниці вимірювання довжини: ... . Культурні рослини: ... . Дні тижня: ... . Зимові місяці: ... .


ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

СКЛАДАЄМО РОЗПОВІДЬ 1. Прочитайте текст. Придумайте йому назву.

Анатолія Василенка називають батьком українського коміксу. Ваші бабусі й дідусі могли стежити за пригодами його кота Чорнолапенка. Створював знаменитий художник і ілюстрації до дитячих книжок, зокрема Всеволода Нестайка. Малює Анатолій Василенко очеретяною тростинкою, вмоченою в туш. ■ Поясніть, що таке комікс. ■ Напишіть на окремих аркушах по два запитання до тексту. Обміняй­ теся запитаннями і запишіть на них відповідь.

2. Розгляньте комікс «На току12 » частинами. Одразу відповідайте на запитання.

1. Чому Чорнолапенко вирішив сховатися на току? ■ Знайдіть іменникиантоніми в репліці кота Чорнолапенка.

2. Що трапилося, поки кіт спав?

3. Що, на вашу думку, може статися далі?

1 Тік — місце для молотьби, очищення, просушування зерна.

2 Комора — місце для зберігання зерна.

25


4. Що вразило кота? 5. Що зробив Чорнолапенко? 6. Як вдалося здолати пацюка?

Геть звідси, злодюго!

І

Пригадайте: іменни­ ки — назви істот відповідають на пи­ тання хто?, а назви неістот - на питан­ ня що?

І

3. Перегляньте комікс. Які слова допоможуть розпо­ вісти про цю пригоду? Запишіть спочатку назви істот, потім назви неістот, а також дієслова.

Записуйте лише найголовніші слова. оо

Не чіпайте, бо лихо вам буде!

4. Розкажіть одне одному,

І

що сталося на току, за до­ помогою ключових слів.

5. Запишіть у зошит кін­ цівку історії.


(0

ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

думки

ГРУПУЄМО ІМЕННИКИ 1. Прочитайте текст. Визначте його тему.

слова

Комікс, або мальопис, — це оповідання в картинках. Слова і думки персонажів передають у формі «словесної бульбаш­ ки». У коміксах не обов'язково має бути текст. ■ Назвіть частини мови в першому реченні. Що ви помітили? ■ Знайдіть синоніми в першому реченні. Яке зі слів прийшло з англійської мови? ■ Про що ви дізналися з ілюстрації до тексту?

2. Що відчував кіт Чорнолапенко, побачивши мишей і пацюка? Випишіть тільки ті іменники, що називають його стан.

Радість, сум, здивування, гнів, захоплення, роздратування, злість, вдячність. ■ До виділеного слова доберіть антонім, спільнокореневі прикметник і дієслово. ■ Поміркуйте: що спільного між словами мальопис і Чорнолапенко?

3. Розподіліть іменники на групи і запишіть: 1) назви професій; 2) спільнокореневі слова; 3) синоніми.

Малювання, читач, водій, ілюстрація, художник, читання, малюнок, водіння, шофер, ілюстратор. 4. Спишіть, добираючи пропущені іменники.

Горобець - пір'я; кіт - ... . Художник Письменник — книжка; художник - ... . боротися — ... . Голова — капелюх; ноги — коник - ... . Темрява - ніч; світло літак - ... .

пензлик; перукар - ... . Молотити - молотьба; ... . Равлик — повзання; ... . Корабель — море;

■ Підкресліть назви істот.

Створіть комікс із 3—4 малюнків на основі своєї улюбле­ 4-І *■ ної казки.

27


ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ДОБИРАЄМО ІМЕННИКИ 1. Уявіть, що вам потрібно написати новинне повідомлення в газету «Котяча слава» про подію на току. Воно має містити такі факти:

Хто: Що зробив: Коли: Де; Чому:

кіт Чорнолапенко з друзями узяв у полон пацюка 28 серпня на току пацюк організував крадіжку зерна.

■ Придумайте назву і напишіть новину (не більше ніж три речення). ■ Підкресліть підмет і присудок у складених реченнях.

2. До поданих прикметників доберіть спільнокореневі іменники — назви істот або неістот.

Зразок: геройський - герой (хто?), сміливий - сміливість (що?). Спекотний, смачний, хвалькуватий, мишачий, котячий, молодий, чемний, швидкий, глибокий, широкий. ■ У двох останніх словах позначте корінь і суфікс.

3. До поданих дієслів доберіть спільнокореневі іменники.

Зразок: писати - письмо, писання, письменник.

Читати, малювати, бігати, плавати. 4. Спишіть, вставляючи пропущені букви І розкриваючи дужки.

Миша і пацюк належать до гр..зунів. Вони ж..вуть всюди, крім (а, А)нтарктиди і (п, Північного (п, П)олюса. Є домашніми шкідни­ ками, переносять небезпечні хвороби. Миші і пацюки - нічні тварини. Вони дуже рухливі. Шви..ко біга­ ють, добре лазять по деревах, чіпляючись за кору маленькими кі..тиками. Пацюки кмітливіші й х..тріші за мишей. 5. Знайдіть і запишіть відповідь на запитання: «Чим відрізняються миші від пацюків?»

28


ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ШУКАЄМО ІНФОРМАЦІЮ В ЖУРНАЛІ 1. Прочитайте зміст дитячого журналу. Запишіть відповіді на запитання повними реченнями.

З

Чи знаєш ти... ...чому золото цінне? 6 Діти у світі Три історії з життя дітей: Кенія, Мексика, Австралія

ТЕМА НОМЕРА: 10 Котячі Сьогодні миле кошеня, завтра — лютий убивця. Чому їм поклонялися в Давньому Єгипті 18 Крутий тест «Тварини в Давньому Єгипті» 20 Твоя думка важлива Що ти думаєш про вчителів-роботів? 22 Ви точно цього не знали! РУБРИКА Усе про гроші 26 Тренування для мозку Рахуємо, як єгиптяни СТАТТЯ 28 Твердий горішок Горіхи: вибухова енергія 34 Зроби сам Горіхокол «Лускунчик» 38 Ми перевірили Що почитати, подивитися, у що пограти

1. Сергій має підготу­ вати повідомлення про життя дітей у різних країнах. До яких сторінок він звернеться? Про дітей із яких країн дізнаєть­ ся?

2. Інна хоче зробити подарунок подрузі своїми руками. Яка стаття в журналі їй може допомогти? 3. Богдан готує повідомлення про культурні рослини. Де йому шукати інформацію?

4. Дана любить розв'язувати головоломки. Які сторінки її зацікавлять?

5. На якій сторінці цікавляться думкою читачів?

2. Напишіть, які теми цікавлять вас. До яких рубрик, статей, сторінок ви оо

звернетесь? 3. Виберіть журнал і запишіть три запитання за його змістом. Обміняй­ теся запитаннями і напишіть відповіді. 29


ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ВИВЧАЄМО РЕКЛАМНІ ТЕКСТИ 1. Прочитайте тексти і роздивіться обкладинки книжок.

{

На звороті обкладинки часто вміщують короткі тексти, які мають зацікавити читачів.

Коли все котиться шкереберть, варто дістати фарби, покликати на допомогу фантастичних звірів і стати в оборону рід­ ного дому. Тому що мрії здатні рятувати. Особливо якщо ти художниця І нехай Марія ще не знає, але її картини прославлять Україну.

Маагожяга СТРЕНКОВСЬКА - ЗлЯЕМбА

зо

}


2. Доберіть рекламний текст до кожної книжки.

3. Яку з цих книжок ви хотіли би про­ читати? Чому? Відповідь запишіть.

Одного погожого дня до Данки завітав незвичайний гість — крук на ім'я Крак, який уміє розмовляти. Скіль­ ки цікавого з історії давнього Львова він їй розповів! Але, виявляється, птах, з яким так полюбила спілкуватися дів­ чинка, прилітає неспроста. Він розповідає їй про загадкового козака-характерника Купер'яна, таємницю якого Данці доведеться розгадати самій...

Теодор Кефірчик мріє про кар'єру детектива. Тому, коли його звинува­ чують у крадіжці скелета з кабінету біології, він ви­ рішує провести власне розслідування. Юному детективові до­ помагає завжди чемний Домінік. У хлопців є кіль­ ка версій, і це ускладнює пошуки. А ще їм перешко­ джає допитлива Кароліна та двійко неслухів: Малий і Бартусь. Під час розслідування діти потрапляють у лабе­ ти банди злодіїв і...

Ось і літо! Сельма приїздить у село до бабусі й дідуся. Тут їй не потрібно хви­ люватися, що вона зовсім не має друзів у місті. Але щось усередині невпинно дзьобає її в серце й нагадує про це, і від того їй стає боляче й самотньо. Аж рап­ том вона зустрічає Шпульку... Це тепла історія про дружбу, завдяки якій людина може стати впевненішою, її думки — осяйними, а літо — найлітянішим! 4. Напишіть рекламний текст на обкладинку вашої улюбленої книжки. 31


ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ВЛАСНІ І ЗАГАЛЬНІ НАЗВИ 1. Прочитайте. Які слова є власними назвами, а які — загальними? Поясніть, як ви міркували.

Дівчинка Марія, дівчинка Сельма, дівчинка Данка. Хлопчик Теодор Кефірчик, хлопчик Домінік. Письменник Ігор Калинець, письменниця Малгожата Стренковська-Заремба, письменниця Світлана Тараторіна, письменниця Еллен Карлсон. Імена, по батькові та прізвища, назви країн, міст, сіл, вулиць, площ, гір, річок, морів, океанів, клички тва­ рин, дійові особи в байках, казках, п'єсах — це власні назви. їх пишуть з великої букви: Іван Даниленко, ву­ лиця Миру, площа Слави, Чорне море, печера Млинки. Решта слів — загальні назви. 2. Спишіть вірш Григорія Фальковича, вибираючи відповідну букву з дужок.

Ні, найкращі вуса не в того (і, І)ндуса, Що живе в (г, Г)отелі у далекім (д, Д)елі! І не в (д, Д)іда (т, Т)олі на Старім Подолі, Не в (д, Д)ядька (к, Кіндрата, Вовчиного (т, Т)ата. Знайте, любі діти, правди ніде діти, Справжній гарновусик — це наш (к, К)іт (м, М)арусик. A. Підкресліть звертання. Б. Знайдіть слово, у якому два корені, позначте їх. B. Знайдіть слова, які однаково пишуться, але мають різне значення. Надпишіть, яка це частина мови.

3. Зрозумійте закономірності і продовжте ряди слів.

Київ, Вінниця, Яготин, ... . Десна, Дністер, ... , ... .

Тарас, Степан, ... , ... , ... Красилів, Кременчук, ...,

Вивчіть скоромовки. Запишіть їх з пам'яті.

У Кіндрата куртка короткувата. Пиляв Пилип поліно з лип, притупив пилку Пилип. 32


(0

ВЧИМО МОВУ

РОЗПОДІЛЯЄМО ІМЕННИКИ ЗА РОДАМИ 1. Прочитайте речення. Спишіть. На місці пропуску вставляйте слова він, вона, воно.

Жінка бігла. __ запізнювалася. Петрик не писав. __ десь подів ручку. Зійшло сонце.__ одразу сховалося за хмари. 2 ■ Запишіть сполучення іменників зі словами мій, моя, моє. Звертайте увагу на виділені букви.

Кишеня, пиріг, лимон, секунда, весна, хвилина, село, весло. 3. Прочитайте вірш Григорія Фальковича спочатку мовчки, потім по черзі по рядку, а після того — дуетом.

Сіла Дора за уроки Роздивлялась на всі боки, Прикладала до лиця Руку, ручку, олівця, М'ятну жуйку пожувала, Потихеньку заспівала, Малюкові з дитсадка Показала язика, З’їла печиво — три штуки, Відпочила, мила руки — Дуже довго руки мила, Бо таке пахуче мило, Потім знову до лиця Прикладала олівця... Що ж вона учила знову — Математику чи мову?

Іменники бувають чолові­ чого, жіночого і середнього роду. До іменника чоловічого роду можна додати слово мій або замінити словом він: зошит, Олександр, дощ. До іменника жіночого роду можна додати слово моя або замінити словом вона: синиця, річка, радість. До іменника середнього роду можна додати слово моє або замінити словом воно: добро, море, щастя.

Чи бували у вашому житті схожі моменти? Коли таке трапляється? Випишіть іменники з вірша у три стовпчики за зразком.

Ч. р. (він, мій)

Ж. р. (вона, моя)

С. р. (воно, моє)

мило ■ Запишіть у три стовпчики (за родами) назви днів тижня та пір року. 33


ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО /

ЗНАЙОМИМОСЯ з книжкою їф; Як скласти перше враження про книжку?

1. 2. 3. 4.

/

ПРИВІТ, Я ІРЕНА! \ ЦЕ Я НАПИСАЛА ТОБІ

ЦЮ ВЕСЕЛУ ІСТОРІЮ, БО ЗАВЖДИ ХОТІЛА ПИСАТИ ДЛЯ КОГОСЬ ТАКОГО, ЯК ТИ. А ЩЕ Я СПІВАЮ В ГУРТІ < ООАКРА І БАГАТО\ БАГАТО ПОДОРОЖУЮ. /

Подивіться на обкладинку КНИЖКИ. Прочитайте текст на звороті обкладинки. Роздивіться малюнки, прочитайте заголовки розділів. Прочитайте перші речення або уривки з різних частин книжки.

1- Розгляньте зображення, прочитайте тексти. АВТОРКА ОБКЛАДИНКА

ІЛЮСТРАТОРКА

НАЗВА

ЛОГОТИП ВИДАВНИЦТВА /

МАЛЮНОК

ТЕКСТ НА ЗВОРОТІ ОБКЛАДИНКИ ЧОРНІ ВІВЦІ

ч

Добра й бешкетна історія про дружбу, свободу і Мрію. Сповнена пригод і гумору, карколомних поворотів і складних ситуацій, з яких хоробро виплутуються наші герої. Білки і собаки, сови і кроти, лісники і бандит . історія про те, ЩО насправді є цінним у житті і як важливо вміти боротися за свої права, незалежно від того, хто ти: дорослий, дитина чи лісове звірятко. 34


/ ПРИВІТ, Я НАТАЛКА.' / У ЦІЙ КНИЖЦІ БАГАТО

СМІШНИХ ПЕРСОНАЖІВ, І Я ДУЖЕ ТІШИЛАСЯ, МАЛЮЮЧИ ЇХ. БО ЗНАХОДИ ТИ І МАЛЮВАТИ СМІШНИХ \ ПЕРСОНАЖІВ — МОЄ \ УЛЮБЛЕНЕ ЗАНЯТТЯ!

ЕПІГРАФ (ПОСВЯТА)

Дідові Петру, що навчив мене читати книжки. Всеволодові Нестайку, що навчив мене їх писати.

У далекому карпатському лісі, десь аж біля самої Чорногори, жили-були собі білки. Ну, звісно ж, у тому лісі ще багато звірини всілякої водилося, скажете ви справедливо. Але йтиметься саме про них — велику родину чорних карпатських білочок. Знайомтеся. Це Мама-Білка. Дуже спритна та ефектна. Нама­ гається встигати все і не бачить, що половина справ, за які вона береться, лишається зробленою якраз наполовину. Діти-білченята до цього звикли і, аби мама не засмучувалася, все тихцем намагалися за нею підправляти. Мама-Білка геть не виглядає на свої роки — вслід її хвосту і ки­ тичкам на вушках (вони натурально руді, не фарбовані!) щоразу обертаються всі білки з довколишніх дерев. Хтозна, пов'язано це з її неперевершеним шармом, а чи з пото­ ком віртуозних прокльонів, котрі Мама-Білка видає на льоту, бо ж не встигає переробити свої десять одночасно задуманих справ. Однак не помітити її було неможливо. Мама-Білка любила усіх своїх трьох білченят і Тата-Білку понад усе — і про цю любов мусив знати увесь світ. оо

2. Обговоріть свої перші враження про книжку. 3. Подумайте, чи хочете ви прочитати цю книжку. Поясніть чому (у зошиті). 4. Чи важливо для вас знати, хто саме написав книжку, намалював ілюстра­ ції? Чому?

35


ВЧИМО МОВУ

ВИЗНАЧАЄМО РІД ІМЕННИКІВ 1. Прочитайте опис ранку в карпатському лісі («День усіх білок»). Чому письменниця називає його дивовижним?

Ранок у лісі — дивовижна пора. Все ще сонне, туманне, вологе. Лиш де-не-де поодинока пташка подасть усе ще заспаний голос. Та краплинка роси неквапним діамантом перетече з одного ожинового листочка на інший. Вогко і затишно в нашому лісі, добре. Особливо для росту грибів та ранкової гімнастики. ■ Знайдіть у тексті іменники. Випишіть їх, зазначаючи рід (ч. р., ж. р., с. р.). ■ Доберіть спільнокореневі іменники до прикметників сонне, туманне, вологе, ожиновий, ранковий.

2. Визначте рід іменників, запишіть слова в три стовпчики. Над стовпчиками напишіть скорочено: ч. р., ж. р., с. р.

Тиждень, заповідник, білченя, білка, бобер, куниця, китичка, вушко, радість, щастя, дерево. ■ Позначте закінчення іменників.

3. Доберіть з рамки синоніми до слів. У дужках вкажіть рід.

натовп

алфавіт

сум

ураган

артист

військо

одяг

Зразок: абетка (ж. р.) - алфавіт (ч. р.) Абетка, армія, актор, буря, вбрання, печаль, юрба. ■ Поміркуйте, чи можуть іменники змінити рід.

4. Прочитайте. Запишіть речення в такому порядку, щоб вийшов текст.

Вона викладала ботаніку в лісовій школі. Потім зблиснули скель­ ця окулярів. Раптом з-за куща ожини почулося голосне чхання. їх зробили зі скляних людських намистин. Та це ж Тітка-Білка! Навча­ ла про їстівні й отруйні рослини.

Фі 36

5. Випишіть із тексту іменники. Зазначте їхній рід.


ЧИТАЄМО ТА ОБГОВОРЮЄМО

ЗНАХОДИМО ЦІКАВИЙ УРИВОК 1. Ви вже маєте перше враження про книжку «День усіх білок». Прочитайте ще один уривок.

Однак бували й серйозні, а то й сумні речі. Наприклад, десь із тиждень тому Тато-Білка на зборах Лісової Громади оголосив, що їхню частину лісу начебто збираються не вважати більше заповідником. «І почати в ньому лісо­ заготівлю — комусь там потрібні гроші», — знизав пухнастими плечима Тато-Білка. Що це за такі гроші, білченята достоту не знали, але відчували, що це щось доволі тривожне. Взагалі було дуже дивно: останнім часом люди все їхали і їхали сюди жити — всі, бач, хотіли бути ближче до природи. І мало хто питав себе, якого милого ту природу самі вони й нищили: під бу­ дівельні майданчики, під новий басейн, просто «для панорами» вирубували дерева, щоби бачити далекі гори... Одне слово, це було тривожно. Мало того, що будуються, так ще й геть вирубати ліс на­ думали. І що образливо — ніхто з людей і гадки не мав запитати з цього приводу думки Лісової Громади! — Як це? От ми прийдемо і перегриземо підпорки їхнього нового будинку на ріці, бо ми так вирішили! — обурювалися Бурі Бобри. — Вони будуть проти, бо то їхній дім! А як щодо нашого дому?! — Бурі бобри брід перебрели, забули бобри забрати торби! — про­ говорили дуетом двоє бабаків, що любили позадиратися з бобрами. Але ті сприйняли скоромовку серйозно: — А ми якраз не хочемо ніякі торби ні забувати, ні пакувати! Нам тут добре, на нашій загаті. Спробуй-но знайти ще десь таке тихе плесо! оо

2. Обговоріть, що робить уривок цікавим.

3. Поміркуйте, як розповіли б люди про цю ситуацію. 4. Чи подобається вам, як пише Ірена Карпа? Чому? оо

5. Виберіть книжку з класної бібліотеки, знайдіть ціка­ вий уривок і прочитайте товаришу.

37


ВЧИМО МОВУ

ЗМІНЮЄМО ІМЕННИКИ ЗА ЧИСЛАМИ 1. Прочитайте наступний уривок із книжки «День усіх білок».

Страви Мами-Білки їсти, м’яко кажучи, було неможливо. Всі, звіс­ но, робили вигляд, що їм смачно, бо любили Маму-Білку і боялися її образити. Але коли вона відверталася по добавку, то все, що за­ лишалося на тарілках із жолудевих шапочок, вмить вилітало через вікна дупла. Прямісінько під ноги диким свиням. Тому Тато-Білка, надивившись кулінарних передач, потай готував для всіх дітей смаколики: рулетики із кедровими горіхами, тістечка із жолудевим кремом чи ліщинову запіканку. ■ Чи є сім'я білок щасливою? Чому ви так думаєте? ■ Випишіть у стовпчик іменники, які позначають багато предметів (у формі множини). Поставте їх у форму однини. Зразок: Страви — страва.

Іменники змінюються за числами і мають форму однини

{

і множини: жолудь — жолуді, білка — білки, дупло — дупла. Для позначення одного предмета вживають іменники в однині. Для позначення кількох предметів вживають іменники у множині.

2. Поставте іменники у форму множини. Запишіть, виділіть закінчення іменників у однині та множині.

Зразок: салато - салат[й]. Салат, суп, борщ, каша, запіканка, котлета, торт, пиріг. ■ Проаналізуйте, як утворюється форма множини.

3. Змініть іменники за зразком. Запишіть, виділіть закінчення.

Зразок: В..сло - весл[а]. Оз..ро, кр..ло, в..сна, в..рба, пл..че, с..стра. Зразок: Гриби - грибП Л..СТИ, д..рева, СТ..ПИ, с..рця.

4. Запишіть 5 іменників — назв предметів, якими користуються на кухні. Перевірте правопис слів за словником. ■ Вкажіть рід цих іменників, виділіть закінчення. ■ Поставте записані слова у форму множини. 38


ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ВИЗНАЧАЄМО ЧИСЛО ТА РІД ІМЕННИКІВ 1. Прочитайте текст з обкладинки книжки «Мандри з Арчі».

Арчі — незвичайний собака. Він любить мандрува­ ти по світу зі своїм господарем паном Вайсом. Від узбережжя Атлантичного океану до острова Ямай­ ки... Грізні зливи і революція, землетруси і збройні сутички. Численні фото розповідають про їхні за­ хопливі пригоди. ■ Чи правдиві твердження? (Так чи ні?)

У книжці будуть фото. Арчі є головним героєм. Арчі залежить від пана Вайса. У книжці йдеться про реальні факти.

У словах, які мають тільки форму множини, рід визначити не можна.

■ Поясніть уживання великих літер. ■ Визначте рід і число виділених слів. Поясніть, як ви міркували. ■ Утворіть форму множини від слів узбережжя, фото.

2. Прочитайте групи слів. Спробуйте змінити їхнє число. Що ви помітили?

Ножиці, джинси, штани, канікули, двері, окуляри, ворота. Цукор, молоко, плавання, масло, борошно, листя, дитинство. ■ Спишіть іменники, добираючи до кожного прикметник.

3. Прочитайте пари слів. Поясніть, що в них спільне, а чим вони відрізняються.

Вовк — вовченя, айстра — айстри, скло — скляний, зима — зйми, зима — зимй, крапля — крапельки, джміль — джмелі, Олена — Оленка, сім'я — сім’ї. ■ Поясніть, навіщо в деяких словах стоїть знак наголосу. ■ Випишіть тільки пари «однина — множина», зазначте рід.

4. Прочитайте. Як зміняться інші слова в реченні, якщо змінити число іменника?

Хлопчик грав. Машина їхала. Пташки співали. 5. Запишіть змінені речення із завдання 4, доповнивши їх другорядни­ ми членами. Підкресліть підмет і присудок. 39


э

ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ГОТУЄМО ПРЕЗЕНТАЦІЮ КНИЖКИ 1. Прочитайте пам'ятку.

-ф- Як можна презентувати книжку

Повідомте ім’я автора і назву книжки. Поясніть, чому ви вибрали цю книжку. Розкажіть, про що книжка, про її головних героїв. Прочитайте якийсь уривок із книжки: це може бути початок, кілька дуже смішних або цікавих абзаців. Перед читанням поясніть, чому ви вибрали саме цей уривок. 5. Дайте відповіді на запитання інших дітей.

1. 2. 3. 4.

2. Прочитайте частини презентації книжки в правильному порядку.

Це добра й радісна книжка. І ще вона дуже гарно написа­ на. Такою красивою мовою говорить моя прабабуся.

Ті розмови веселі. Одну я хочу зачи­ тати. - От я зараз до тебе спиною, а бачу, що ти робиш. - А що я роблю? - спитав Кріт і ледь помітно ворухнув хвостиком. - Хвостиком ворушиш! - А зараз — що? - спитав Кріт і швидко торкнув лапкою один свій вус. - Вусик торкаєш! Павукові сподобалося прихвастувати: - Двоє очей та ще підсліпуватих — то, вважай, нічого, і хто схоче, тебе вхопить. Усяка хапачка! 40

У казці йдеться про старий забутий Курінь у степу. Але насправді там купа мешканців: Мураш­ ки, Павук, Кріт, їжак забігає погомоніти.

Я хочу розповісти про книжку Григора Тютюнника «Степо­ ва казка».


ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ПРЕЗЕНТУЄМО КНИЖКУ Готуючись до презентації, робіть записи і малюнки на окремих аркушах. Потім почепіть їх, наприклад, на магнітну чи коркову дошку.

\

1. Прочитайте картку, підготовлену до презентації.

Моя улюблена книжка...

мий', 10 МЖ2ИЯ. цшгі) ні мШиК -І11-Ажо

_(Яші Стам ицишм

/ЗДЯи

2. Підготуйте картку для презентації своєї улюбленої книжки.

41


ВЧИМО МОВУ

ЗМІНЮЄМО ІМЕННИКИ ЗА ПИТАННЯМИ 1. Прочитайте текст, ставлячи після запитань імен­ ник Кріт у потрібній формі.

— Вилазь, Кроте, не бійся. — Не вилізу, — озвався (хто?) ... глухо. — Не вилізу, бо я тебе знаю: ти — їжак! — Вилазь, кажу, я зараз не голодний, — промовив він. — Еге, так я тобі й повірив. Ти за мною то­ рік ганявся, щоб з'їсти... Знаю я вашого брата. — То, мабуть, не я, хох-хох. — Ей, Паву­ че!.. — гукнув вгору до Павукової сіті. — Скажи (кому?) ... , що я не голодний... Павук хутенько спустився по павутині вниз і погукав (кого?) ... — Вилазь, вилазь, їжак не голодний. — А ти відки знаєш? — Знаю-знаю, — заторохтів Павук, — я всі­ ма вісьмома своїми очима бачу, який він наїдений, і пісень співає веселих... І пішли їжак (з ким?) з ... гуляти в степ. За Григором Тютюнником

Іменники зв'язу­ ються з іншими словами в речен­ ні за допомогою закінчень і при­ йменників.

■ Запишіть словосполучення з іменником Кріт.

Озвався (хто?), скажи (кому?), погукав (кого?), пішли їжак (з ким?). ■ Позначте закінчення у формах слова Кріт. Чому воно змінюється? ■ Що, крім закінчення, допомогло пов'язати іменник з іншими словами?

2. Спишіть, доповнюючи словосполучення словом нора в потрібній формі.

Є (що?), немає (чого?), бачу (що?), задоволений (чим?), сидів (у чому?). ■ Порівняйте, за якими питаннями змінюються слова Кріт і нора (істоти і не­ істоти).

42


Іменники змінюються за питаннями.

{

Інакше кажуть: іменники змінюються за відмінками. В українській мові 7 відмінків.

НАЗВА ВІДМІНКА !

є

Називний (Н.) 1 1

Родовий (Р.) Давальний (Д.) і

Знахідний (Зн.) і

1 1

немає

і кого? чого?

і павука, степу, і сонця

дати

і кому? чому?

і павукові (павуку), і степу, сонцю

І кого? що?

і павука, степ, і сонце

бачу

І_а1тосіес1:из МасЛапэ

і павук, степ, і сонце

і хто? що?

задоволений і ким? чим?

Орудний (Ор.)

ПРИКЛАД

ПИТАННЯ

СЛОВО

МІЗБиІепа

і павуком, степом, і сонцем

1

Місцевий (М.)

стою

і на (у) кому? і на (у) павуку, і на (у) чому? і на (у) степу, на (у) сонці 1

Клйчний (Кл.)

і павуче, степе, сонце Агапеиэ Оіасіетаїиз

До іменників у кличному

{

відмінку не можна поста­ вити питання. Кличний відмінок використовують у звертаннях.

}

3. За зразком у таблиці усно провід­ міняйте (змініть за питаннями) слова їжак, роса, небо. Скори­ стайтеся допоміжними словами (у другому стовпчику таблиці).

4. Спишіть словосполучення. Поставте в дужках питання до виділених слів.

Зразок: розкажи (кому?) товаришу.

Читаю (...) книжку, малювала (...) фарбами, ласував (...) тістечком, плавали (...) в басейні, написав (...) листа, попросив (...) маму, забула (...) зошит. ■ 3 одним зі словосполучень складіть речення. Підкресліть у ньому підмет і присудок. 43


ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

СТАВИМО ПИТАННЯ ДО ІМЕННИКІВ 1. Прочитайте розповідь їжака зі «Степової казки» Григора Тютюнника.

— Оце, буває, виставлять хазяїнй мисочку молока своїм при­ служникам — котам, собакам. А вони ще й носом крутять. То я вже не промину. А там, дивись, яєчко знайшов на гнізді — теж моє. Яблуко під яблунею трапиться — сюди його. Ти яблук ніколи не куштував?.. — А люди ж на те що? — спитав Кріт. — Нічого, — усміхнувся їжак. — Або кажуть: ХАЙ. Слово в них таке є. ХАЙ — це значить, я можу їсти все, що схочу. Гарне слово. Іще вони полюбляють казати: ЩОСЬ. Ото висьорбаю молоко з ми­ сочки чи там яєчко вип'ю, — вночі, звісно, — а вдень приляжу десь під хмизком поспати чи так перепочити — і чую: «О, щось уже мо­ локо оно випило. А хай йому тямиться!» Інколи, правда, вгадують, що то я. А частіше — ЩОСЬ кажуть, хох-хох... Ну і я їх не обижаю: я їм мишей ловлю, пацюків... Одне слово, жити можна! ■ А що думають хазяїни про їжака? Розкажіть від їхнього імені. ■ На які питання відповідають виді­ лені слова? Від яких слів ви ставите питання? Запишіть за зразком: знайшов (що?) яєчко.

2. Спишіть, розкриваючи дужки. Про кого йдеться в тексті?

У (нора) хтось сердито бурмотів. Раптом з-під (земля) ви­ ткнувся гострий писок. Потім — настовбурчені вуса. А за (вуса) і вся голова якогось підземельника. Вона була припорошена (пил), без (очі) і з маленькими ямочками замість (вуха). ■ Підкресліть підмет і присудок у другому реченні. рї 3. Доберіть іменники, які б відповідали на поставлені питання.

Вітатися (з ким?), дякувати (кому?), прийти (до кого?), проба­ чити (кого?), чекати (на кого?), дружити (з ким?). 44


Ь І

СКЛАДАЄМО ТЕКСТИ

ЯК ВЕСТИ ЧИТАЦЬКИЙ ЩОДЕННИК У читацькому щоденнику ви записуєте різну інформацію про книжку, яку читаєте.

ВИ МОЖЕТЕ: ■ намалювати свою обкладинку; ■ записати найважливішу інформацію (автор, назва); ■ записати короткий зміст; ■ записати ключові слова;

і ообігпа^)

■ написати коротку характеристику; ■ написати про думки і відчуття героя; ■ написати листа головному герою; ■ написати газетну статтю про свої враження;

ЩО,

Замссл, що сосо^

(Події з •житпоя)

■ придумати сторінку щоденника для головного героя (можна на комп'ютері); ■ придумати інтерв'ю з героєм; ■ намалювати комікс до частини книжки; ■ намалювати портрет героя, карту, подію, створити профіль героя для соціальної мережі.

и

1. Подумайте, які зі згаданих видів робіт показано на фото.

2. Виконайте одну з робіт (або придумайте свою) на окремому аркуші чи у своєму читацькому щоденнику.

45


ПЕРЕВІРЯЄМО, ЩО ВМІЄМО І ЗНАЄМО 1. Перевірте одне одного, чи можете ви відповісти на такі запитання.

1. 2. 3. 4.

Яка частина мови називається іменником? Які іменники пишуть з великої літери? На які питання відповідають назви істот та неістот? Як визначити рід іменника?

2. Виконайте завдання на вибір.

А. Прочитайте рекламний текст до книжки Стефана Касти «Експедиція з мурахою Софі».

Стефан

в,

мжс<ірг

Ьшспс^дииіл 5 м у р ах о ю <о^>\

Експедиція і мурахою Софі Досліджуємо природу навколо нас

Що це за дер..во поруч із тобою? Які в Н..ОГО плоди? Що це за блакитна квітка і жовтий м..телик на ній? Оці ч..рвоні ягоди їстівні чи отруйні? Який гриб смачніший — (л, Л)исичка чи (с, С)ироїжка? Хочеш дізнатися? Вирушай в експедицію з (м, М)урахою (с, С)офі!

■ Спишіть текст, розкриваючи дужки і вставляючи, де потрібно, пропущені букви. ■ Випишіть два іменники — назви істот і два іменни­ ки — назви неістот. Позначте число та рід виписаних слів.

46


Б. Прочитайте рекламний текст до книжки Ольги Купріян «Боброго ранку». РАНОК

Недалеко від річки (з, 3)движ Ж..ВЄ родина (б, Б)обренків із (д, Д)онькою (м, М)артусею. Скоро в родині буде ПОПОВНЄН..Я. Тому треба шукати нове Ж..ТЛО. І І

У новому помешкан..і народжується трійн..я (р, Р)ита, (к, К)ора та (б, Б)оря. Мартуся стає дорослою. Але їй так само потрібна любов (б, Б)атьків.

■ Спишіть, розкриваючи дужки і вставляючи, де потрібно, пропущені букви. ■ Випишіть іменники з двох останніх речень. Поставте до них питання, познач­ те число та рід.

В. Прочитайте рекламний текст .

до книжки «Тринадцять істо­ рій у темряві» Галини Ткачук.

Галина Ткачук

РИНЛАЦ^ТЬ

ІСТоРій 4 у тєм'ряві.

*

*

* *

Л

У® А *« V -

» *

4

<с кґ и-'-1 5 $ ■І? <■ І 5

»У О о <_А.

І к м по**

Страшні історії часто виника­ ють у темряві. Вони розповідають про (ж, Ж)аховиськ, (м, М)онстрів, прозорих (л, Л)юдей! При світлі сонця страшні історії ховаються. Однак їх вдалося записати (г, Г)алині (т, Т)качук. Фантазія зі сміхом - прекрасний засіб від страху.

■ Спишіть, розкриваючи дужки і вставляючи, де потрібно, пропущені букви. ■ Випишіть іменники з двох перших речень. Поставте до них питання, познач­ те число та рід.

47


і

*•**,

10

ЧИТАЄМО ТА ОБГОВОРЮЄМО

ДОСЛІДЖУЄМО МІФИ 1. Прочитайте, як уявляли створення світу давні греки. Читаючи, виписуйте імена, які вам трапляться, і складайте схему.

Спочатку був тільки вічний, безмежний, темний Хаос. З нього виник весь світ і безсмертні боги. З Хаосу походить і богиня ЗемляГёя. Вона дає життя усьому, що живе й росте на ній. А далеко під Землею в незмірній глибині народився похмурий Тартар — жахлива безодня, повна вічної пітьми. З Хаосу зродилась і могутня сила — Любов-Ёрос. Почав творитися світ. Хаос породив вічний Морок і темну Ніч. А від Ночі й Мороку постали вічне Світло і радісний світлий День. Благодатна Земля породила безмежне блакитне небо — Урана. І розпростерлося Небо над Землею, і широко розлилося шумне Море. оо

2. Перечитайте імена, які ви виписали. Це — ключові слова. З їхньою до­ помогою перекажіть текст одне одному. 3. Слова географія, геологія пов'язані з ім'ям давньогрецької богині. Якої? Спробуйте пояснити значення цих слів. Перевірте себе за етимологічним словником (див. електронний додаток).

4. Прочитайте текст. Поясніть своїми слова­ ми, що таке міф.

У кожного народу з давніх часів збереглися оповіді, що передають уяв­ лення первісної людини про світ. їх називають міфами (від грецького — слово, переказ). Розповідають міфи про те, як було створено Всесвіт, Зем­ лю, пояснюють різні явища природи. 5. Опишіть, що зображено. Доберіть речення

■ЯІНІІНІІНІІНІІНІІНІІНІІНІІНІІНІІНІІБ'

з тексту, які можуть пояснити фотографію.

Фі 6. Складіть план тексту. 48

VII. ДО ДЖЕРЕЛ. Прикметник


ВЧИМО МОВУ

ПРИКМЕТНИК 1. Перегляньте текст міфу, що на с. 48, і знайдіть слова, які назива­ ють ознаки явищ та істот, допомагають нам уявити їх. Доповніть рядок самостійно дібраними прикладами.

Хаос (який?) ..., боги (які?) ..., Тартар (який?) ..., сила (яка?) ... . ••• 9

Прикметник — це частина мови, яка називає ознаку предмета і відповідає на питання який?, яка?, яке?, які?, чий?, чия?, чиє?, чиї? Який? — справжній, яка? — мужня, чиє? — мамине. 2. Випишіть із тексту (с. 48) речення про народження Урана. Підкресліть прикметники хвилястою лінією. Поясніть їхнє значення.

3. Знайдіть у тексті і випишіть прикметники, що є спільнокореневими з поданими іменниками. Корені позначте.

Зразок: межа — безмежний. Світло, вічність, шум, радість, блакить. 4. Прочитайте уривок з давньогрецького міфу про Геракла. Випишіть у дві групи прикметники, які: 1) змальовують зовнішність; 2) описують якості героя.

Геракл — герой давньогрецьких міфів. Батько вирішив дати хлоп­ цеві гідну освіту. З різних міст були запрошені до юнака найвидатніші знавці. Кмітливий, вправний і дужий, Геракл напрочуд швидко перевершив своїх учителів. Він вигнався високий, сміливий і гарний — справжній син всемогутнього бога.

Фі

5. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Підкресліть прикметники хвилястою лінією.

Грецькі боги були схожі на людей. Вони меш­ кали за хмарами на в..ршині в..личної гори Олімп, яку вкр..вали бл..скучі сніги. їх уявляли надзви­ чайно мудрими, могутніми, красивими, інколи добрими до людей, часом — злими. 49


ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ПОРІВНЮЄМО МІФИ 1. Прочитайте, як уявляли створення світу давні китайці. Зупиняйтеся після кожного абзацу: 1) робіть схематичний малюнок; 2) складайте план — придумуйте назву для кожного абзацу.

Спочатку був безкінечний і безформний Хаос. У ньому виникло величезне яйце. У цьому яйці і зародився Пань-гу. Він спав вісімнадцять тисяч років. А коли розплющив очі, нічого не побачив. Навколо був суцільний чорний та липкий морок. Раптом Пань-гу відчув, що рука його стискає важку сокиру. Він ударив цією сокирою перед собою. Зі страшним гуркотом яйце розкололося. Нижня важка й волога частина стала землею (Інь), а легка й суха - небом (Ян). Пань-гу уперся ногами в землю, а головою в небо. Боявся, що вони знову зіллються разом. Так простояв він вісімнадцять тисяч літ. Щодня земля ставала товщою, небо — вищим, і Пань-гу ріс разом з ними. Нарешті небо стало міцним. Можна було вже не боятися, що воно впаде на землю. Пань-гу страшенно втомився і захотів відпочити. Але він помер, тільки-но впав на землю. Його останній подих перетворився на ві­ тер і хмари, очі стали сонцем і місяцем, тулуб - земним суходолом, кров - річками, волосся та шкіра — зірками, травами, квітами і деревами, зуби і кістки - блискучими металами і дорогоцінним камінням, піт на тілі - дощем і росою. 2. Влаштуйте виставку і обговоріть малюнки. 3. Порівняйте плани. Виправте, якщо потрібно.

4 . Розкажіть, користуючись малюнками і планами, як давні китайці уявляли створення світу. . Випишіть іменники, які повторюються в грецькому й китайському міфах. За їх допомогою розкажіть, що спільного в обох оповідях.

50


ВЧИМО МОВУ

ЯК ПРИКМЕТНИКИ ПОВ’ЯЗАНІ З ІМЕННИКАМИ 1. Пригадайте або перечитайте текст на с. 50, доберіть і вставте у речення пропущені прикметники з довідки.

1. ... яйце виникло у ... Хаосі. 2. ... сокира опинилася в руці Паньгу. 3. Зуби і кістки Пань-гу стали ... металами та ... камінням.

Довідка. Дорогоцінне, блискучий, важка, величезне, безкінечний. Чому вам доводилося змінювати деякі слова?

■ Я

Прикметники в реченні завжди пов'язані з іменниками. Зв'язок встановлюється за допомогою питань. Питання ставиться від іменника до прикметника. Міф (який?) цікавий, історія (яка?) давня.

.

2. Спишіть, ставлячи від іменників до прикметників питання за зразком: під небом (яким?) високим.

Богів (...?) могутніх, людьми (...?) слабкими, сили (...?) грізні, сонця (...?) лагідного. Знайдіть пари прикметників-антонімів.

3. Прочитайте. Випишіть прикметники та іменники, з якими вони пов'я­ зані. До прикметників доберіть і запишіть синоніми з довідки.

Легендарний герой Пань-гу знаходився у величезному яйці. Він пробудився від глибокого сну. І побачив, що його оточує непроглядна пітьма. Довідка. Гігантський, непроникнйй, міфічний, міцний. 4. Перечитайте другий абзац тексту про Пань-гу (с. 50). Випишіть із ньо­ го пари антонімів.

5. Знайдіть в останньому реченні тексту (с. 50) 5 іменників, при яких нема прикметників. Доберіть до них прикметники. Словосполучення запишіть. 51


ЧИТАЄМО ТА ОБГОВОРЮЄМО

ДУМАЄМО, ЯК ПОЕТ 1. Прочитайте мовчки уривок із книжки-картинки «Нумо, хто кінець знайде?» (1929). Ілюстрації Бориса Крюкова.

'

52

ЛИІВ-дри,.

Грім із хмари ух-ух, Бережечком рух-рух, Дощ на берег так-так, на пісочок кап-кап! По листячку тук-тук, краплинонька тут-тут. Ось краплинонька! Ось манесенька!

Насунув туман, краплину піймав, збився парою, звився хмарою. Де краплинонька? Де манесенька?

Пройшла крапля крізь пісок у швидесенький струмок. До ріки доплинула, у море полинула. Ген краплинонька, ген манесенька!

Встала хмара угорі, загримів із хмари грім. Пішли люди по хатах, худобонька по дворах.

Вітер налетів, хмару закрутив, закрутив, підхопив, до струмка прикотив. Де краплинонька? Де манесенька?


Гуси

Кіт через пліт, собачки — під тачки, горобці під стріху, примостились тихо. Кури на горище до голубів ближче. Під листячко хрущі. Зайчики під кущі. А у нори мишки — замигтіли ніжки.

заґерґотали,

жаби заскрекотали, качки залопотіли, чайки засокотіли. А гриби в листи — «Дощику, Припусти!» Грім із хмари ух-ух, Бережечком рух-рух...

Софія Федорченко

2. Спробуйте пояснити назву вірша. Про яке природне явище йдеться? Підтвердьте свою думку рядками вірша.

3. Знайдіть прикметники у вірші. Чому їх так мало? Якою, на вашу дум ку, була мета авторки вірша?

4. Як автори книжки-картинки - поетеса і художник - передали рух? 5- Знайдіть дієслова, ужиті в переносному значенні. Яка їхня роль у вірші?

6. Підготуйтеся читати вірш разом. Поділіть між собою рядки. Домовте­ ся, як читати: де тихо, а де голосно; де повільно, а де швидко.

7- Об'єднайтеся ще з одною парою. Подумайте: як гримить грім, як па­ дає дощ? Якими звуками можна супроводжувати читання вірша? (Використайте доступні інструменти чи предмети - лінійки, олівці і ручки, металеві чи пластикові банки з горохом або квасолею тощо.)

8. Презентуйте роботи груп класу. 53


ВЧИМО МОВУ

ДОБИРАЄМО ПРИКМЕТНИКИ оо

1. У вірші «Нумо, хто кінець знайде?» тільки два прикметники. Спробуйте побути поетами і додати прикметники до виділених іменни­ ків так, щоб ритм вірша зберігся.

Вітер налетів, Хмару закрутив, Закрутив, Підхопив, До струмка Прикотив. 2. Прочитайте. Випишіть два речення, у яких є прикметники, підкресліть їх. Іменники, з якими вони пов'язані, позначте +.

Туман — великий сплюх і живе на дні річки. Вже перед ран­ ком він вилазить з глибокої ріки і йде в поле попастись. Бо — голодний. Пасеться, доки ясне сонце з-за лісу не вигляне. Тікає він від сонця. Тільки мокрі сліди на траві світяться. Одне не­ зрозуміло: як туман холодною зимою без їжі живе? Може, він у небо піднімається, може, снігом стає або інеєм? (За Михай­ лом Слабошпицьким). Випишіть із тексту іменники, що називають воду в різних станах. До­ беріть до них прикметники.

3. Випишіть з вірша «Нумо, хто кінець знайде?» назви тварин, які відпо­ відають таким ознакам.

Зелені ... , білокрилі ... , полохливі ... , ґерґотливі ... . 4. Доберіть до кожного іменника прикметник. Утворені словосполучення запишіть, ставлячи прикметник у відповідній формі. Позначте суфікси прикметників.

Сніг, туман (білесенький, білуватий); морозиво, кока-кола (холодний, холоднуватий); мишка, шубка (манесенький, малуватий). |~~І 5. Запишіть відповідь на запитання, яке повторюється у вірші. 54


ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

Ь І

ЗМІНЮЄМО ПРИКМЕТНИКИ ЗА ЧИСЛАМИ 1. Прочитайте. Змініть слова за зразком. Знайдіть серед прикметників синоні­ ми. Чим відрізняються утворені словосполучення від поданих?

синій птах - сині птахи народна пісня давня казка —

дрібна зірка — первісна людина стара подія -

Прикметники змінюються за числами - можуть бути у фор­

{

мі однини і множини: природне явище - природні явища. Прикметник завжди стоїть у тому самому числі, що й імен­ ник, з яким він пов'язаний.

2. Прочитайте. Випишіть словосполучення у формі множини, позначте закін­ чення прикметників.

Стрімкий потік, золоті павутинки, далекі краї, міцна рука, високі хвилі, водяна пара, сліпучі блискавки, рясна роса. З. Прочитайте українську народну пісню-колядку.

Як ще не було початку світа

Ой як ще не було ні землі, ні неба, А що тільки було та синєє море, А посеред моря зелений явір, На явороньку три синії птахи. Три синії птахи та радоньку радять, Та радоньку радять, як світ засновати. Та й пірнули птахи в світові глибини, Та й винесли птахи жовтий красен-камінь Стало з того каменю та яснеє сонце. Та й пірнули птахи в світові глибини, Та й винесли птахи злоту павутинку. Стала з павутинки ясна твердь небесна. Ще пірнули птахи у світа глибини, Та й винесли птахи синій срібен-камінь. Став з того каменю блідесенький місяць.

Художниця Олександра Вернега

55


Ще пірнули птахи у світа глибини Та й винесли птахи золотий пісочок. Стали із пісочку дрібнії звіздочки. Ще пірнули птахи у світа глибини Та й винесли птахи та темного мулу. Стала з того мулу чорная землиця, Та й зросли на землі жито і пшениця, Жито і пшениця і всяка пашниця. Розкажіть, як наші предки уявляли створення світу.

4.3 народної пісні «Як ще не було початку світа» випишіть сполучення імен­ ників з прикметниками, що стоять в однині.

А. Знайдіть прикметники, які мають незвичну для нас форму.

Б. Поставте виписані словосполучення у форму множини (які можливо). 5. Прочитайте. Доповніть кожне речення прикметниками з пісні «Як ще не було початку світа». Нові речення запишіть. Позначте число прикметників.

1. З каменю утворилося сонце. 2. З павутинки утворилося небо. 3. З піску стали зірки. 6. Прочитайте уривок з українського міфу. Спишіть, змінюючи прикметники так, щоб їхня форма від­ повідала формі іменників.

Прадуб

Довго думу свою думав Сокіл. І зніс Со­ кіл (золотий) жолудь. І сталося диво: виросло з того жолудя (могутній) Першодерево, Дуб-Стародуб. І вродили на його (крислатий) гіллях (молодильне) яблука — плоди невмирущості (За С. Плачиндою). 56


э

ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ДОБИРАЄМО ІЛЮСТРАЦІЇ ДО ТЕКСТУ 1. Прочитайте текст. Доберіть ілюстрації до кожного абзацу.

Перисті, або пір'ясті, хмари - одні з основних ви­ дів хмар. За формою нагадують пір'я, промені або нитки. Не закривають небо повністю. Не приносять опадів, але можуть свідчити про зміну погоди. Уве­ чері після заходу сонця ще довго залишаються освітленими, набуваючи сріблястого, золотавого або червонуватого забарвлення. Шаруваті хмари виглядають як однорідний шар сі­ рого або жовто-сірого кольору, подібний на туман. Частково нижня поверхня цього шару буває розі­ рваною або у формі клаптів. Зазвичай шаруваті хмари закривають все небо сірою пеленою. Сонце І місяць через шаруваті хмари зазвичай не просвічу­ ються. Купчасті хмари схожі на куполи (бані), башти з білими вершинами і плоскою синюватою чи сіруватою основою. Ці хмари опадів не дають. Зазвичай куп­ часті хмари мають чіткі обриси. Але сильний поривчастий вітер може розірвати їхні краї. Можуть закривати майже все небо.

2. Визначте тип тексту (опис, розповідь, міркування). 3. Придумайте і запишіть назву тексту. Напишіть перше речення - вступ до тексту. 4. Виберіть один вид хмар і перекажіть одне одному відповідну частину тексту. 5. Знайдіть інформацію про інші види хмар. Поясніть, де і як ви шукатимете. Напишіть короткий текст про інший вид хмар, намалюйте ілюстрацію (або надрукуйте текст на комп'ютері і вставте фото). 57


ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ЗМІНЮЄМО ПРИКМЕТНИКИ ЗА РОДАМИ І ЧИСЛАМИ

В однині прикметники змінюються за родами. Є три роди: чоловічий: (який?) справжній; жіночий: (яка?) справжня; середній: (яке?) справжнє.

1. Прочитайте і відгадайте

Прикметники завжди стоять у тому самому роді й числі, що й іменники, з якими вони пов’язані.

загадки. Як форма прикметників підказала, про які природні явища йдеться?

1. І тонкий, і високий, а сяде в траву — не видно. 2. Сильніша від сонця, слабша від вітру; очей не має, а плаче. 2. Спишіть. Виділіть закінчення в іменниках і прикметниках. Усно визначте рід.

Сильний дощ, нижній шар, пір'яста хмара, осіння погода, безхмар­ не небо, синє забарвлення. 3. Від виділених іменників утворіть прикметники. Поєднайте їх з поданими іменниками. Позначте рід прикметників.

Зразок: Весна: ранок, квітка, свято. Весняний (ч.) ранок, вес­ няна (ж.) квітка, весняне (с.) свято. Дощ: хмара, небо, день. Сонце: погода, настрій, тепло. Літо: взуття, місяць, спека. 4. Випишіть з другого абзацу тексту (с. 57) речення, у якому є прикметник жіночого роду, з третього абзацу — речення з прикметником чоловічого роду. Підкресліть прикметники.

5. Прочитайте дитячий віршик і порівняйте його з текстом про хмари. Про який вид хмар написала поетеса Леся Вознюк?

Як овечка з баранцями, ходять хмарки табунцями: Вайлуваті та кудлаті, і пухнасті, й волохаті. 6. Випишіть з тексту (с. 57) прикметники, які пов'язані з іменниками Чі-1 58

колір, забарвлення, основа. Визначте їхній рід.


СКЛАДАЄМО ТЕКСТИ

ВЧИМОСЯ ПОЯСНЮВАТИ 1. Ви часто натрапляєте на тексти, у яких пояснюється, як і чому щось від­ бувається. Прочитайте такий текст, звертаючи увагу на його будову.

Чому ми бачимо дихання в холодний день?

Коли в холодний день ви виходите на вулицю, то бачите, як при кожному видиху з вашого рота з'являється малень­ ка хмарка. У повітрі, яке ви видихаєте, є невидима водяна пара. Ваше дихання тепле, тому що тёпло всередині вашого тіла. Тож тепле вологе повітря, яке ви ви­ дихнули, одразу охолоджується. Водяна пара перетворюється на маленькі краплі води. Саме вони й утворюють хмарку. Це явище називається конденсацією. Коли в холодний день ви подихаєте на свою долоню, то також відчуєте вологу. Отже, вода з газоподібного стану перейшла в рідкий.

Волога тепла хмарка

ЗАПИТАННЯ В ЗАГОЛОВКУ

ВСТУП ДО ТЕМИ

ПОСЛІДОВНЕ ПОЯСНЕННЯ: ЧОМУ, КОЛИ

ВИСНОВОК, ПІДСУМКОВЕ РЕЧЕННЯ, ЩО ПЕРЕГУКУЄТЬСЯ З ПЕРШИМ

ЧАСТО ДО ТЕКСТУ Є МАЛЮНОК

ОСОБЛИВОСТІ МОВИ: ДІЄСЛОВА (БАЧИТЕ, ВІДЧУЄТЕ); ТЕРМІНИ (КОНДЕНСАЦІЯ, ПАРА); СЛОВА ЯКЩО, КОЛИ, ТОМУ що.

2. Виконайте завдання на вибір. А. Доведіть, що ви добре зрозуміли пояснення — дайте коротку письмову від­ повідь на запитання заголовка своїми словами. Б. Напишіть текст — відповідь на запитання «Чому вода з річок не витікає?».

59


э

ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ПРАЦЮЄМО З ВІЗУАЛЬНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ На цій карті України позначено страви, напої та інші продукти, названі на честь міст чи регіонів. їмо українське! Огірки

ніжинські

Волинські мазурики,

Черкаський борщі

Деруни коростенські

поліські вергуни

пампушки

Рівненські Торт «Київський», котлетаФ

картопляники

з часником

ПО-КИЇВС эКИ

Галушки полтавські, вода «Мир­

городська»

Печеня

сумська

Пампухи тернопільські

Львівський сирник, вода «Моршинська»

Зіньківська ковбаса Бограч закарпатський, вода «Свапява»

Сало вінницьке

Варя гуцульська

Вода «Свалява»

Дунайський оселедець Відбивні

по-олександрійськи Чебуреки татарські

60


1- За допомогою карти дайте відповіді на запитання.

http://sum.in.ua/ «Словник української мови» в 11 томах

- --------------- --------- —

1. Які страви, напої та інші продукти, зображені на карті, ви знаєте? Запишіть їхні назви. 2. Звідки ці страви: галушки, капусняк, гречаники? 3. Які марки мінеральної води позначені на карті? 4. Яку із зазначених страв ви хотіли би спробу­ вати? 5. Яких страв ви не знаєте? Зверніться до тлумач­ ного словника (паперового або електронного) і розкажіть про значення слів, які ви дізналися.

2. Яка страва чи напій названі на честь міста/ре­ гіону, у якому ви живете або з яким сусідите?

3. Прочитайте. Складіть словосполучення зі слів Юшка дніпровська ф з леком

обох рядків, не змінюючи форми слів. Поясніть, як ви міркували.

Гречаники харківські

М'ясний рулет луганський

Капусняк, сало, вареники, юшка. Свіже, запашна, бабусині, гарячий. 4. Розгляньте карту. Випишіть по два сполучення іменників з прикметниками чоловічого та жіно­ чого роду і одне з прикметником середнього роду.

З. Прочитайте. Спишіть текст, розкриваючи дужки. Знайдіть на карті область, яку згадано в тексті. Складіть І запишіть ще одне речення про улю­ блені страви жителів цієї області.

Рулька по-донецьки

Капусняк запорізький

Херсонські кавуни

У вересні в місті Борщів на Тернопільщи­ ні проходить (народна) фестиваль борщу «БорщТв». Програма свята (веселий, пізна­ вальний та смачний). (Навколишній) села представляють свій борщ, який готують (місцева) господині. Крім того, варять борщ у (великий) казані на багатті. 6. Складіть хмару тегів-прикметників, якими мож­ на описати вашу улюблену страву за таким ознаками: вигляд, смак, запах, враження (від­ чуття).

61


РОЗПІЗНАЄМО ПРЯМЕ І ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРИКМЕТНИКІВ 1. Прочитайте словникову статтю. Значення якого слова пояснюється? Спи­ шіть речення, у якому словникове слово вжито в переносному значенні.

1. Нічим не затьмарений, чистий, світлий. Небо було ясне та синє. 2. Який випромінює яскраве світло. Ясне сонечко викотилось з-за гори. 3. перен. Нічим не засмучений, спокійний, безтурботний. На його обличчі грала ясна, щира усмішка. 2. Прочитайте. Випишіть словосполучення, у яких прикметники вживаються в переносному значенні.

Яка ж була темрява. І небо, і землю, і розбурхане море — все покрила важка чорна запона. Сторожовий катер охорони то зари­ вався носом у кипучу воду, то злітав на гребенях грізних хвиль. Бушував сердитий вітер. Ревіло стальне серце судна, але воно не могло заглушити лютого виття нічної бурі (За Олесем Донченком). 3. Замініть у словосполученнях іменники так, щоб прикметники набули прямо­ го значення.

Зразок: плаксиве небо — плаксивий хлопчик. Холодний погляд, сива давнина, кришталева вода, пустотливий вітерець, колючі слова, срібний промінець, свіжа газета. 4. Прочитайте. Спишіть. Підкресліть підмет, присудок. Обведіть прикметники, що вжиті в переносному значенні.

Понад лиманом срібна коса Тягнеться в море, у небеса. Сонце заходить, і на льоту Ластівка воду п'є золоту. Анатолій Качан

■ Прочитайте. Письмово поясніть значення висловів.

Зразок: заяча душа — боягуз. Вовчий апетит, лисячий характер, куряча пам’ять, орлиний зір, слоняча хода, ведмежа послуга. 6. Запишіть такі словосполучення, щоб прикметники із за­ вдання 5 уживалися в них у прямому значенні.


ПЕРЕВІРЯЄМО, ЩО ВМІЄМО І ЗНАЄМО оо

1. По черзі читайте запитання і відповідайте на них.

1. Чого більше — частин мови чи слів? 2. Як упізнати в реченні прикметник? 3. З якою частиною мови найчастіше пов'язаний в реченні прикметник? 4. Чи правильне твердження «Прикметник та іменник змінюються за числами та родами?» 5. Як змінюється прикметник, коли ми ставимо в іншому числі іменник, з яким він пов'язаний? 2. Прочитайте. Придумайте і запишіть назву тексту.

Ще вчора була осінь. Дерева намокли і ряботіли в калюжах під пронизливим вітром. Сірко замерз і носа не захотів показати з будки. Потупцювавпотупцював Дениско зранку біля криниці, та й сховався в хату на цілий день. А вночі йому приснилося, що падає сніг. Великою, неоглядною хмарою сніг опускається з неба на землю. Вранці скочив на ноги — і до вікна. Гульк — аж там сніг. Сніг, куди тільки очі глянуть. Просто дивина! Це ж як вийшло: сніг і приснився, і випав... Надворі було тихо й урочисто. Наче на картині: біле небо, білий двір, білі дерева, біла хата. Дениско з Сірком кинулися на вулицю. І зразу хмаринки білої пари вирвалися з рота хлопчика та пащі собаки. Сірко — попереду, Дениско — за ним. І проклали перший слід попід парканами. Гасали аж до обіду. Мати ледве вйгукала до хати. Дениско відігрівався, а мама говорила з татом. — Запізнилася трохи зима, — казала вона. — Та ні, — відповідав батько. — Це так здається, бо була дуже дощова осінь. 63


— Вже й не вірилося, що колись ті дощі скінчаться... Зате зараз яка краса! — Так, дуже гарна молода зима, — промовив батько. — Молода зима! — аж підскочив на лежанці Дениско. Це так і називається? — Так і називається. — Яку гарну назву хтось придумав! — І ще раз повто­ рив: — Молода зима... (За Михайлом Слабошпицьким)

3. Прочитайте пункти плану так, щоб вони відповідали подіям у тексті.

Дениско з Сірком кинулися на вулицю. Ще вчора була осінь. Молода зима... Сніг і приснився, і випав. 4. Випишіть виділене речення, позначте (в дужках) число та рід прикметників.

5. Доберіть і запишіть синоніми до прикметників холодний та смі­ ливий.

6. Випишіть із тексту словосполучення, у якому прикметник вжи­ вається в переносному значенні.

7. Запишіть словосполучення, замінивши прикметники антонімами.

Дощова осінь, захмарене небо, дрібні сніжинки.

64


0

ВЧИМО МОВУ

ДІЄСЛОВО 1. Прочитайте.

Поставте питання до слів. За якою ознакою слова об'єднано в стовпчики? У якому стовпчику роз­ міщено дієслова? Як ви їх упізнали?

територія план позначення карта об'єкт фотографія

І Ж

■ В

кольорова незнайомий чужа детальний умовні давня

зайшли вивчимо розумію читати орієнтуватися

Дієслово — це частина мови, яка називає дію предмета і відповідає на питання що робить?, що роблять?, що робив?, що зробив?, що робитиме?, що буде робити?, що зробить? та ін.: читає, читають, читав, прочитав, читатиме, буде читати, прочитає.

2. Виконайте завдання на вибір, використавши слова завдання 1.

A. Спишіть дієслова, поставте до них питання.

Зразок:

Б. Запишіть три

A. (що зробили?) зайшли

словосполучення дієслова з іменником. Якщо потріб­ но, використовуйте слова-помічники.

B. Запишіть три словосполучення дієслова та іменника з прикметни­ ком. Якщо потрібно, використовуйте слова-помічники.

Б. (що зробили?) зайшли

на територію B. (що зробили?) зайшли

на чужу територію

3. Прочитайте текст мовчки. Придумайте назву.

Карта — один із найважливіших винаходів людства. За допомо­ гою карт люди позначали своє місце на території, пояснювали світ і орієнтувалися в ньому. VIII. МІСЦЯ І ЛЮДИ. Дієслово

65


Первісна людина малювала картинку на будь-якій пласкій поверхні. Наприклад, на стіні печери чи камені. Вона змен­ шувала розміри об'єктів і використовувала умовні знаки. Схоже на карту зображення гір, річок, долин, маршрутів знайшли біля міста Павлова (Чехія). їх вирізали на бивні мамонта понад 45 тисяч років тому. Сьогодні детальні карти поверхні Землі створюють за допомо­ гою супутників. їх легко передавати й оновлювати завдяки GPS (Джі Пі Ес) і додатків, як-от Google Maps (Ґуґл Mène). Цей текст — опис, розповідь чи міркування? Доведіть. Знайдіть і прочитайте абзац, до якого підходить фотографія. По черзі читайте вголос речення 3-го і 4-го абзаців. Виписуйте дієслова і ставте до них питання.

4. Виберіть по запитанню і дайте на нього письмову відповідь. Підкресліть дієслова у відповідях.

1. На чому первісні люди малювали карти? 2. За допомогою чого сьогодні створюють карти? Перевірте роботи одне одного.

5. Розгляньте умовні позначення до плану міста. Спишіть речення, замі­ нюючи умовні позначення словами.

супермаркет

ресторан

лікарня

стадіон

Сьогодні ми ходили ля уроків біля

пошта

парк

школа

зоопарк

із татом. Він чекав на мене пісІ

Потім ми погуляли в

повечеряли в О- А завтра ми

разом гратимемо у футбол на Підкресліть дієслова. Усно поставте до них питання.

6. Напишіть відповідь на запитання: «Для чого потрібні карти?» 66

О


СКЛАДАЄМО ТЕКСТИ

РОЗПОВІДАЄМО ПРО ДИВНІ ПОДІЇ Виберіть одне із завдань — А, Б або В — і виконайте його.

А. 1. Прочитайте початок розповіді.

Ти приходиш до школи раніше, ніж зазвичай. У школі тихо. Тільки охоронець дрімає за стійкою. Ти залиша­ єш куртку в гардеробі і піднімаєшся до свого класу. Двері відчинені, але вчительки ти не бачиш. Замість неї просто на столі сидять дивні чоловічки і розгляда­ ють твій підручник з української мови. 2. Дайте відповіді на запитання.

1. Що ви відчули, зайшовши до класу? 2. Як відреагували на вашу появу чоловічки? 3. Чим закінчилася подія? 3. Напишіть план своєї розповіді. 4. Придумайте назву і запишіть продовження розповіді.

Б. 1. Уявіть, що вчора трапилося щось незвичайне (ви побачили замість себе оо^ у дзеркалі когось іншого; ви прокинулися, а вдома нікого немає тощо). Дайте відповіді на запитання.

1. 2. 3. 4.

Коли і де трапилося щось дивовижне? Що ви при цьому відчули? Що ви зробили? Який вплив мала подія на ваш день?

2. Напишіть план своєї розповіді. 3. Придумайте назву і запишіть розповідь.

В. На окремому аркуші намалюйте острів. Позначте гори, річки, дороги тощо — все, що можете уявити. Придумайте, хто живе на вашому острові. Це мо­ жуть бути люди або якісь незвичайні істоти. Вигадайте для них назву. Придумайте і запишіть розповідь про те, що трапилося на острові.


в1 I:

МАЛЮЄМО КАРТУ 1. Прочитайте уривок із повісті «Комета прилітає» фін­ ської письменниці й художниці Туве Янссон. Готуйтеся малювати карту — звертайте увагу на місця, які згаду­ ються.

& И

5 мумі-/в 3! ОНИ ТРОЛІВ

Крихітне звірятко Чмих зробило відкриття. Чмих знайшов цілком нову незнану стежину. Вона в'юнко вповзала у найтемнішу гущавину лісу. «Треба розповісти про це Мумі-тролеві, — подумав він. — Ра­ зом розвідаємо новий шлях, бо на власний страх і ризик я цього робити не буду». Долина, в якій вони мешкали, була дуже гарною. Її населяли щасливі маленькі істоти та великі зелені дерева. Левадами протікала Річка, робила закрут навколо блакитного будиночка Мумі-тролів і бігла собі далі, в інші долини. «Дивна річ — дороги та річки, — міркував собі Чмих, — ди­ вишся їм услід — і відразу страшенно кортить опинитися деінде, піти за ними, аби побачити, де вони закінчуються...» Мумі-троль саме прилаштовував гойданку. — Привіт! — гукнув Чмих. — Я знайшов цілком незнану стежи­ ну. Вона видається небезпечною. — Наскільки небезпечною? - поцікавився Мумі-троль. — Жахливо небезпечною, — поважно відказав Чмих. ...Мумі-троль та Чмих проминули сад, попростували угору ле­ вадами, де закінчувалася Долина і починалося узлісся темного пралісу, в якому вони ще ніколи не бували. — Дивися на всі боки, чи не чигає десь небезпека, — проше­ потів Чмих. — Я не можу одночасно роззиратися на всі боки, — запротес­ тував Мумі-троль. — Ти пильнуй ззаду. — О, ні-ні, тільки не ззаду, — злякано зажебонів Чмих. — Во­ рог позаду набагато страшніший, ніж той, що виходить назустріч. — То йди ти попереду! — Я й попереду йти не хочу! — упирався Чмих. — Може, піде­ мо пліч-о-пліч? Отак, ступаючи удвох, заходили вони все далі й далі у хащі. 68

ТУВЕ ЯНССОН


Стежка в'юнилася то вгору, то вниз, ставала все вужчою, аж доки зовсім зникла — лише мох та папороть. — Стежка мусить кудись вести, — мовив Мумі-троль. Вона не може отак просто собі урватися. — А якщо ми ніколи не знайдемо дороги додому? — Помовч! — цитьнув Мумі-троль. — Чуєш? Десь здалеку з-за дерев до них долинав слабкий ше­ лест. Мумі-троль ступив ще кілька кроків, задер носа і принюхався. Вітер приніс вологу і приємні пахощі. — Це море! — вигукнув Мумі-троль і щодуху побіг через ліс, бо понад усе на світі любив купатися. — Зачекай! — заволав Чмих. — Не покидай мене самого! Та Мумі-троль спинився лише тоді, коли перед ним по­ стало море. Він сів на пісок і захоплено задивився, як на берег одна по одній накочуються хвилі з білими баранцями на гребенях. Невдовзі з лісу вибіг Чмих і гепнувся на пісок поряд. — Ти втік від мене! Покинув мене напризволяще! — Я страшенно зрадів! — виправдовувався Мумі-троль. — Я знав, що у нас є Долина, річка і гори, але навіть не здогадувався про море. Переклад Наталі Іваничук

2. Випишіть з діалогів дієслова — синоніми слів «говорити» (гукнув, від­ казав та ін.). Усно поясніть їхнє значення.

3. Прочитайте діалоги Чмиха і Мумі-троля. Слова автора не читайте (але вони підкажуть вам потрібну інтонацію). 4. Навіщо Мумі-троль і Чмих вирушили в мандрівку? Як вони поводять­ ся під час подорожі? 5. Випишіть назви місць, згаданих у тексті (стежка, долина тощо). По­ думайте, як їх зобразити на карті. Намалюйте карту подорожі героїв. 6. Влаштуйте в класі виставку карт. Підготуйтеся розповісти за їх допо­ могою про мандрівку Мумі-троля і Чмиха. 69


ВЧИМО МОВУ

ВИЗНАЧАЄМО ЗВ’ЯЗОК ДІЄСЛІВ З ІМЕННИКАМИ 1. Прочитайте, закінчіть речення.

1. 2. 3. 4.

Щоб визначити, якою частиною мови є слово, треба... Слова, що є назвами предметів, відповідають на питання... Дієслово — це частина мови, яка... Головні члени речення — це .............. та .......................

2. Прочитайте. Знайдіть дієслова і усно поставте до них питання.

На схилі гори стояв будиночок. Місяць зазирнув до вікна й осві­ тив меблі та кришталеву люстру. У вітальні біля печі спали Мумі-тролі. Спишіть. Підкресліть у реченнях підмет і присудок. Випишіть іменники, пов'язані з дієсловом-присудком.

Зразок: стояв (де?) на схилі. 3. Прочитайте, що трапилося з героями Туве Янссон. Яка ідея виникла в Мумі-троля?

Мумі-троль підвівся з піску і рушив до води. — Не забувай, що сам несеш за себе відповідаль­ ність! — гукнув йому навздогін Чмих. — Не знати, хто тобі в глибині трапиться! Мумі-троль пірнув у велику пронизану сонячними променями хвилю. Спершу перед очима миготіли лише зелені бульбашки світ­ ла. Потім він побачив ліс водоростей на піщаному дні. Пісок був ніби гарно причесаний, прикрашений мушлями, рожевими всередині і білими зовні. Далі вода ставала темнішою. Мумі-троль повернув назад, плигнув на гребінь хвилі, і вона винесла його на берег. Над морем сидів Чмих і волав про допомогу. — Я вже думав, що ти потонув! — закричав Чмих. — Або що тебе зжерла акула! Що б я робив без тебе? — Не мели дурниць! — урвав його Мумі-троль. — Море — моя стихія. Доки я плавав у морських глибинах, у мене з’явилася чудо­ ва думка, але це — таємниця. — Яка завелика? — запалився Чмих. — «Хай земля западеться піді мною» — така? 70


Мумі-троль кивнув головою. - Хай земля западеться піді мною, - забубонів Чмих. - Нехай грифи рознесуть по світу мої білі кості, ніколи не бачити мені мо­ розива, якщо зраджу таємницю таємниць! То що? - Я стану шукачем перлів! — урочисто проголосив Мумі-троль. - Я також хочу бути шукачем перлів! - підхопив ідею Чмих. Збиратиму на березі. — Ти не розумієш, — терпляче пояснював Мумі-троль. — Камінці лише тоді стають перлами, коли вони під водою. Бувай тим часом! — і він знову пірнув у хвилю. - То ким же я тоді стану?! - гукнув Чмих услід. — Шукачем скрині для добувача пер­ лів, чим зле? - відповів Мумі-троль, зникаючи у морі. 4. Усно поставте питання до виділених дієслів.

5> Випишіть виділені дієслова та пов'язані з ними іменники за зразком.

Зразок: рушив (до чого?) до води. 6. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Знайдіть ці слова в тек­ сті і перевірте себе. Підкресліть дієслова.

Н..СЄШ, З..ЛЄНІ, в..лику, Т..МНІШОЮ, прибережну, С..ДІВ, глибинах, п..рлини, закр..чав, розн..суть. 7. Розкажіть, що побачив у морі Мумі-троль. Коротко напишіть про це від імені героя. Почніть так: Коли я пірнув у море, я по­ бачив... Підкресліть у своєму тексті дієслова та іменники, які з ними пов'язані.

©0 0

0 О

©

0

8. Знайдіть і випишіть з третього абзацу (завдання 3) дієслова, які відповідають на питання що зробив?, що робили?, що робила? Виразно прочитайте діалог Мумі-троля і Чмиха. Чому в ньому так багато окличних речень? Поясніть, що передають знаки ?!.

4*1

Уявіть, що ви Чмих. Напишіть, що ви відчували, сидячи на березі. 71


[0

ЧИТАЄМО ТА ОБГОВОРЮЄМО

РОЗУМІЄМО ІНШОГО 1. Прочитайте оповідання Франчески Санни «Подорож». Записуйте на окремому аркуші на лінії часу на­ зви місць, згадані в оповіданні, і почуття героїв, пов'язані з ними.

....... у^ережжя....................................... ... щастя,. .радість,.. .споісш....................... Я жила з сім'єю в місті біля моря. Щоліта ми тижнями відпочи­ вали на узбережжі, але ми ніколи більше туди не поїдемо. Торік наше життя змінилося. Почалася війна. Скоро настав су­ цільний хаос. Одного дня війна забрала мого тата. Відтоді життя ставало чимраз похмурішим, а мама дедалі більше сумувала. Якось хтось із маминих друзів сказав, що багато людей від'їжджають. Вони спробують потрапити до інших країн — далекодалеко. «Що це за місце?» — запитали ми в мами. Вона показала фото дивного міста, дивного лісу і дивних звірів. — Поїдемо туди і ніколи не боятимемось. Ми не хотіли їхати, але мама сказала, що це буде чудова приго­ да. Візьмемо найнеобхідніше і з усіма попрощаємося. Виїхали вночі, щоб нас ніхто не поба­ чив. Ми їхали багато днів. Від'їжджали все далі й далі. Нарешті ми дісталися кордону. Перед нами височіла величезна стіна. — Вертайтеся! Ви не перетнете кор­ дону! — закричав розгніваний прикор­ донник. Нам нікуди було вертатися. Ми дуже змучилися. Було темно і страшно, з лісу лунали страшні звуки. Але мама була 72


поряд, вона ніколи не боялася. Ми заплющили очі і зрештою за­ снули. Нас розбудили крики. То були прикордонники. «Швидше! Сюди!» — прошепотіла мама. Ми довго бігли, аж поки з'явився якийсь чоловік. Мама дала йому грошей, і він перевів нас через кордон. У темряві нас ніхто не побачив. «Наша подорож ще не закінчилась», — сказала мама. Ми опини­ лися перед морем, яке мали переплисти. Хіба це можливо? Ми сіли на корабель. Там було дуже тісно, щодня йшов дощ. Ми вигадували казки про жахливих і небезпечних чудовиськ, які хова­ ються під кораблем і готові нас проковтнути. Хвилі ставали все вищими, корабель все більше хитало. Здавалося, морю немає кін­ ця і краю. Ми розповідали й інші казки — про країну, куди пливемо. Великі зелені ліси, повні добрих фей, які чарують, щоб припинити війну. Коли зійшло сонце, ми вперше за багато днів побачили землю. Корабель тихенько гойдався на хвилях. Мама сказала, що нам дуже поталанило, бо ми досі разом. «Це те місце, де ми будемо в безпеці?» - запитали ми. «Воно близько», - сказала мама зі зму­ ченою посмішкою. Ми їхали багато днів і ночей, перетнули багато кордонів. З поїз­ да я бачила пташок, які, здавалося, летіли за нами. Вони мігрували — як і ми. їхня мандрівка була теж довга, але вони не мали перетинати жодних кордонів. Я сподіваюся, що одного дня ми, як і ці пташки, знайдемо новий дім. Дім, у якому ми будемо в безпеці — і наша історія почнеться знову. 2. Обговоріть результати виконання завдання 1. Чи однакові записи у вас вийшли? Чому?

3. Які почуття у вас викликає слово подорож? Чи такі самі вони в героїв оповідання? Створіть дві хмари слів.

4. Чому, на вашу думку, авторка не дала своїм героям імен?

5. 3 якою метою написане оповідання «Подорож»?

73


ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ДОБИРАЄМО ДІЄСЛОВА— СИНОНІМИ І АНТОНІМИ 1. Прочитайте вірш Володимира Лучука. Перед читанням ознайомтеся з виносками.

1 Плесо — спокійна, чиста водна гладінь.

2 Терикон — конусо­ подібний насип біля шахти. 3 Верстати шлях — пересуватися, йти кудись. 4 Дніпрельстан — гідроелектростанція на Дніпрі у м. Запо­ ріжжі.

5 Свічадо — дзеркало. 6 Зоріти — тут: диви­ тися.

7 Прип’ясти — приєд­ нати, пов'язати. Пруг — край, межа.

Скільки рік на Україні?

Угорі орли літають, а внизу потоки грають. Не відома горам тиша: буйні води котить Тиса, рине Прут, і Латориця, Черемоші два іскряться, — один — Білий, другий — Чорний, кожен смілий та проворний. Під Карпатами Дністер тихе плесо 1 розпростер. Як волошки, голубий, у Дністер впадає Стрий. А потойбіч гір чимдуж поспішає долом Уж. А над Ужем, кожен знає, — місто Ужгород зростає! Крізь Донбас повз терикони 2 мчить Донець без перепони, — шлях верстає 3, гін за гоном, щоб з'єднатись з тихим Доном. Дніпрельстаном 4 на добро осяває степ Дніпро. Дніпр широкий і невпинний, Дніпр — це символ України. На зеленій на Десні просто диво навесні. І на Ворсклі у свічадо 5 полтавчанки зорять 6 радо. А рибалок до весла річка Прип'ять прип’яла 7! України крайній пруг 8 омива Західний Буг... Як навчуся рахувати — зможу й сто річок назвати! Скрізь на рідній Україні грають ріки голубині!


2. Виконайте завдання на вибір. А. Випишіть з вірша 5 назв річок. Знайдіть ці річки на карті

м

України й покажіть товаришам. Б. Випишіть назви річок з прикметниками, які з ними пов'язані. В. Знайдіть і спишіть речення з порівнянням. Підкресліть у ньому підмет і присудок. Запропонуйте, з чим можна порівняти річку.

3. З вірша «Скільки рік на Україні?» випишіть дієслова, які пов'язані з подани­ ми іменниками й мають значення «тече». Усно поставте до них питання.

Прут ... , Білий і Чорний Черемоші ... , Уж ... , Донець Західний Буг ... . 4. Складіть і запишіть одне-два речення про річку у вашому місті/селі чи поблизу. Використайте виписані з вірша дієслова.

5. Прочитайте прислів'я. Знайдіть у них антоніми. Якими частинами мови вони є? До виділених слів доберіть і запишіть синоніми.

1. Менше базікай, а більше слухай. 2. Удар забувається, а слово пам'ятається. 3. Легко впасти — тяжко встати. 4. Кра­ ще віддати своє, ніж взяти чуже. 6. Доберіть з довідки антоніми до поданих дієслів. Запишіть парами.

Відпочивали, заснути, від'їжджають, запитали. Позначте префікси в дієсловах.

Довідка: відповіли, прокинутися, приїжджають, працювали.

7. Знайдіть зайве дієслово в кожній групі. Поясніть, як ви міркувал

Плакати, сміятися, рюмсати, ридати. Працювати, робити, ледарювати, трудитися.

Фї

8. Спишіть речення, заповнюючи пропуски й розкриваючи дужки. Знайдіть речення у вірші й перевірте себе.

А р..балок до в..сла (р, Р)ічка (п, П)рип..ять прип..яла! Випишіть два словосполучення дієслова з іменником. Поставте питання від дієсло­ ва до іменника.

75


ЧИТАЄМО ТА ОБГОВОРЮЄМО

ВИВЧАЄМО МИНУЛЕ ЧЕРЕЗ МОВУ 1. Розкажіть, що ви знаєте про за­ порожців (створіть карту думок).

2. Виберіть один з уривків — А, Б або В. Працюйте разом у групі за пла­ ном.

1. Прочитайте вибраний уривок. 2. Визначте тему уривка (про що йдеться?). Підготуйтеся його переказати. 3. Розподіліть завдання і випишіть: незрозумілі слова; незнайомі слова, значення яких можна зрозуміти з розповіді; слова, які пишуться не так, як сьогодні.

3. Дізнайтеся значення незнайомих слів. Життя козаків-запорожців (З розмови історика Дмитра Яворницького зі 116-річним Іваном Розсолодою, сином запорозького козака. Розмова відбулася понад 100 років тому)

А. — Так ото козакам тільки й роботи було, шо война, люльки

та музика? — Ні, вони занімались і другими ділами. Самі коров доїли, і сир виробляли, і масло били. Між ними були шевці, кравці, ковалі, гончари, столяри. Були й такі майстри, що робили вози... Були між ними і такі, шо колодязі копали, льохи мурували, каю­ ки робили. Каюк у кожного запорожця був. Були такі, шо табуни стерегли, скотину гляділи, чабани коло отар ходили. А то були і такі, що сади садили, огородину розводили: капусту, кавуни, дині, огірки, табак. Були лікарі, що рани залічували, од гадюк відшіптува­ ли. Такі, шо по пасіках сиділи, хліб у степу обробляли. Були й такі, шо начальству прислужували, — хлопцями або молодиками зва­ лись. Усяких було і всякого занятія. 76


Б. — А як воно було коло Січі?

Коло Січі, по степах, скрізь стояли бурдюги, себто по-нашому землянки. Бурдюги ніколи не замикались. Хто хоч, той і заходь. Оце чвала який чолов’яга по степу, і захотілось йому їсти. Баче, стоїть бурдюг. Зараз завернув до нього, найшов там казан, пшоно, сало або рибу. Викресав вогню, розвів багаття, зварив собі обід, сів і з'їв, напився води, ліг і спочива. Як прийде хазяїн, то він ще й рад гостеві. А як захожій не вспіє побачитися с хазяїном, то робе маленький хрестик із дерева, ставе його серед бурдюга та йде собі з Богом. От як воно було у запорожців. Не дуже красовиті були їх оселі, а зате дуже привітні. В. — Розкажіть же, дідусю, як зодягались

запорожці. - Зодягались запорожці добре, ходили браво і чепурно. Вони, бачите, голови брили. Обриє та ще й милом намаже, щоб добре волосся росло. Одну тілько чуприну кидали на голові. Довгу таку, чорну та кучеряву. Заправе її, замота за ліве вухо разів два або й три, та й повісе. Так вона й висе аж до самого плеча ... А інчій візьме та перев’яже свою чуприну стрічкою, закруте її на лобові та так і спить. А ранком як устане та як розпусте її, то вона наче хвіст у вівці зробиться. На голову надівали високу гостру шапку. Як наложив шапку, тоді він уже і козак. Це — саме перше і саме главне одіяніє козака. По­ тім уже надяга каптан, довжини до колін, червоний, на шовкових шнурках та з двома крючками на боках, для пістолів. Застебне той каптан ґудзиками, підв'яже поясом і готов.

4. Презентуйте результати виконання завдань.

Фі

5. Запишіть три факти, які вам найбільше запа­ м'яталися з розповіді Івана Розсолоди.

77


ВЧИМО МОВУ

ЗМІНЮЄМО ДІЄСЛОВА ЗА ЧАСАМИ 1. Прочитайте. У якому реченні дія відбувалася в минулому? У якому реченні дія відбувається зараз? У якому реченні дія відбудеться в майбутньому?

1. Пливе човен по Дунаю. 2. Поплив човник в синє море, а воно заграло (Тарас Шевченко). 3. Сяду у чов­ ник, мабуть, при вітрилі, так і пливтиму по листячку-хвилі (Марія Пригара). Які слова допомогли вам зрозуміти, коли відбуваються події?

Дієслова

{

змінюються за часами. І

Минулий

Теперішній

Майбутній

що робив? що роблю? що робитиме? що зробив? що робить? що буде робити? що робила? та ін. що зробить? що зробила? та ін. та ін. варитиме, варив, зварив, буде варити, варю, варить зварить варила, зварила

Є три часи дієслів: [ минулий, У якому часі І можна визначити рід дієслів? теперішній, 2. Визначте час дієслів. майбутній. & Викопав, заховає, підкреслюємо, спече, переніс, кидає, дозволять. Зразок: Знайшов (що зробив?) — мин. 3. Доберіть до поданих іменників дієслова в теперішньому, минулому і май­ бутньому часі. Запишіть дієслова у трьох часах за зразком.

А. Кравець, гончар. Б. Чабан, коваль, В. Бджоляр, столяр.

Зразок: Швець (що робив?) шив і лагодив взуття — мин.; (що робить?) шиє і лагодить взуття — теп.; (що буде робити?, що робитиме?) буде шити і лагодити взуття; шитиме і лагодитиме взуття — майб.

Фї 78

4. Випишіть з тексту на с. 76 три дієслова, які називають дії запорожців. Запишіть їх у трьох часах.


ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ВИЗНАЧАЄМО ЧАС ДІЄСЛОВА 1. Прочитайте вірш «Бандурист» Леоніда Полтави. Доведіть, що бандура — зв'язок між минулим і майбутнім.

Взяв козак бандуру в руки, Кобзи давньої сестру: Попливли, заграли звуки, Наче хвилі по Дніпру. То весела, то похмура, То колюча на язик, Розповість про все бандура — Гетьманівна всіх музик. У боях вона бувала, Знає радість, сум і злість. І усе запам'ятала, І про все нам розповість. 2. Що ви дізналися про бандуру з вірша? (Яка вона? З чим по­ рівнюються її звуки? Чому вона — гетьманівна? тощо) Складіть схему і розкажіть.

3. Випишіть з вірша по одному дієслову минулого, теперішнього і майбутнього часу. Поставте до них питання.

4. Прочитайте. Які дієслова напишете замість крапок?

козак співає кобза заграла бандура розкаже

козаки ... кобзи ... бандури ...

Іменники, прикметники змінюються за числами. А дієслова? Запишіть слова другого стовпчика разом із дієсловами. Ви­ значте час і число дієслів.

5. Знайдіть у кожному рядку зайве слово. Поясніть, як мірку­ вали.

Заходить, сидить, знає, ходитиме. Копав, мурували, прислужують, сиділа. Застібнуть, ремонтуватиме, перев’язав, буде спати. 6. Випишіть із завдання 1 дієслова з префіксами по- і за-, а по­ ряд — ці дієслова без цих префіксів. Як змінюється значення? 79


ЧИТАЄМО ТА ОБГОВОРЮЄМО

ПОРІВНЮЄМО ТЕКСТИ 1. Прочитайте три тексти. Знайдіть статтю з енциклопедії, рекламне оголошення, легенду. Визначте мету кожного тексту.

{

Легенда — розповідь про події, у якій факти поєднуються з вигад­ кою.

}

Змієві вали

Жив колись величезний Змій. Хвостом своїм оточив Київ і брав звідти людей. Кузьма і Дем'ян, божі ковалі, саме робили плуг, як Змій пролизав залізні двері кузні. Дем'ян схопив кліщами Змія за язика. Той почав просити, щоб його відпустили: — Хай буде вашою половина світу, а половина моєю. — А як же ділитися? — кажуть Кузьма і Дем'ян. — Краще пере­ орати землю, щоб ти не перелазив на наш бік брати людей. Змій сказав, що він переоре світ сам. Тож Кузьма і Дем'ян за­ прягли Змія в плуг. Переорали так світ від моря й до моря. Та борозна була мало помітна. Тоді Змій повернув удруге орати. Ви­ йшов вал удвічі вищий. Змій дуже стомився. Його мучила спрага. Обпився Змій води з синього моря і луснув. Легенди та перекази. Видавництво «Наукова думка», 1985

ЗМІЄВІ ВАЛИ — довгі земляні насипи в Середній Над­ дніпрянщині. За легендою, є результатом давніх подій, коли казковий богатир Козмодем'ян (або Борисогліб), щоб умертви­ ти велетенського Змія, запряг його в гігантського плуга й орав. Змій здох, а від оранки залишилися борозни, разом пообіч яких височіли величезні скиби землі, які в народі прозвали «Змієвими валами». 3. в. мали довжину бл. 1 тис. км. Дослідженнями встанов­ лено, що 3. в. є залишками деревоземляних укріплень, збудованих у кін. 10 — 1-й пол. 11 ст. для захисту від печені­ гів і половців. Кучера М. П. Енциклопедія історії України. Т. З 80


Оборонні споруди Київщини («Змієві вали» — оборонні споруди тисячоліть) Одноденна автобусна екскурсія. Від'їзд із Києва орієнтовно о 8:00—9:00, повернення до 16:00. Кают»

Вартість екскурсії на одну особу 200 грн. Під час екскурсії ми оглянемо оборонні споруди, які протягом кількох тисячоліть зводилися навколо Києва.

Змієві вали — грандіозні земляні укріплення, залишки яких розкидані майже по всій Серед­ ній Наддніпрянщині. Загальна довжина валів становить близько 2 тис. км. За легендою, їх проорав Змій, який нападав на жителів Подні­ пров'я, аж поки Кирило Кожум'яка не поборов його і не запряг до плуга. Земля, вивернута з борозни, і утворила величезні насипи. < <

Гостомель^Ш11™

л

'бРОВАРИ

4 БУ^ й;ї

? БОРИСПІЛЬ

Гпеааха

УКРАЇНКА

БотеийЛ ОБЙОВ^?

КоіаюаіИ*” „ Г!

Трипп»

■о

КАТАРИ

'І А узин

.С--o®wa

Сусолен

?

іараша

початку Xt ст.

ВаликіНиР,. що збереглися

Mocsart*

ДІЛЯНКИ,

Сліди валу

__

_--- Приблизний

Сге

напрямок валу

і

Лист«’

у давньорус

збереглися

ХАіІЙ?

!■

2. Що спільного в трьох текстах? 3. Які тексти містять історичні факти? Знайдіть розбіжності між текстами. 4. У якому тексті є скорочення слів? Спробуйте їх розшифрувати. Чому слова не написали повністю? 5. Розгляньте ілюстрації. До яких текстів вони підходять? 6. Складіть коротку розповідь (п'ять ре­ чень) для повідомлення в класі про Змієві вали. Використайте матеріал трьох текстів. Добре подумайте, яка саме інформація вам потрібна. 81


э

ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ВИЗНАЧАЄМО ІДЕЮ ПЛАКАТА 1. Спробуйте пояснити, що таке плакат. Потім прочитайте визначення.

Плакат - кольоровий настінний малюнок із текстом.

{

Він до чогось закликає або про щось інформує.

2. Розгляньте плакат. Дайте відповіді на запитання.

}

1. Якій події присвячений плакат? 2. Які кольори використано в плакаті? Чому, на вашу думку? 3. До чого закликає плакат? 4. Які речення (розповідні, питальні чи спонукальні) використано в плакаті? Чому?

Не користуйтеся пластиковими пакетами. Носіть Із собою тканинну сумку.

Більше ходіть пішки або їздіть велосипедом.

Сортуйте сміття, щоб його можна було повторно переробити.

Економно вико­ ристовуйте воду, електроенергію.

Не купуйте воду в пластикових пляш­ ках. Використовуйте багаторазові, скляні.

82

Садіть дерева.

Не купуйте зайвих речей. Одяг, який ви не носите, не вики­ дайте, а дайте тим, хто його потребує.


3. Виконайте завдання на вибір.

A. Спишіть речення, яке ви вважаєте найважливішим. Б. Спишіть настанову, яку ви вже самі постійно виконуєте. B. Запишіть речення, яким можна доповнити плакат.

4. Випишіть дієслова, перед якими стоїть сло­ во не (не купуйте та ін.). Як пишеться не з дієсловами?

5. Прочитайте. Як треба змінити текст, щоб він містив правила поведінки свідомої і по­ рядної людини?

Не з дієсловами

{

пишеться окремо.

Не забувай, [ не брав. І Зробимо наше довкілля чистим і приємним для життя. Після відпочинку на природі не збирайте сміття. Не гасіть багаття. Ви­ кидайте батарейки у смітник, а не здавайте на переробку. Запишіть три останні речення у виправленому вигляді. ОО

ж

о. Розгляньте малюнок. Сформулюйте правила гри, у яку грають діти. Зіграйте в цю гру з товаришем, використавши словосполучення під ма­ люнком і довідку.

;

Довідка:

;

■ і

боятися, галасувати, смітити, шкодити, розкидати, псувати.

; •

■ ■

■ ■

Бути сміливим, берегти речі, дотримуватися тиші, охороняти природу, прибирати за собою сміття, тримати свої іграшки на місці. 7. Складіть і запишіть 2-3 речення про те, чого не має робити людина, яка любить і береже Землю. 83


ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ПРАВИЛЬНО ПИШЕМО НЕ З ДІЄСЛОВАМИ 1. Запишіть дієслова з часткою не, дібравши до них іменники. ■ За якими ознаками згруповані дієслова? Які з них називають дії, що виконує дівчинка? Що виконують декілька осіб?

дамо захочемо встигнемо

НЕ

вмовила підказала була

поступається збирає дає

2. Прочитайте текст. Виконайте завдання на вибір.

Під час грози (не) ховайтеся під високими од..нокими д..ревами. (Не) знімайте взу..я. У жодному разі (не) купайтеся. Не лягайте на землю у відкритому ст..пу. Звільніться від метале­ вих предметів. Вимкніть мобільний т..л..фон. A. Спишіть перший абзац, розкриваючи дужки і вставляючи пропущені букви.

Б. Переробіть речення другого абзацу так, ніби ви звертаєтеся до свого това­ риша. Запишіть.

B. За змістом тексту складіть і запишіть розповідь про те, як ви поводитиме­ тесь під час грози.

3. Прочитайте. Спишіть перше речення з вірша Грицька Бойка, розкриваючи дужки і вставляючи пропущені букви.

От якби ми (під) в..рбою (Не) зустрілися (з) тобою, І якби (не) роздягались, І якби ми (не) купались, І якби (на) гл..бині (Не) було п..нька (на) дні. І якби (про) те ми знали, І якби ми (не) пірнали, І якби не всі «якби», (Не) набили б ми лоби. 4. Складіть правила для велосипедиста (три речення), використавши дієслова з часткою не. 84


ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ВИВЧАЄМО РЕКЛАМНУ ЛИСТІВКУ 1. Розгляньте листівку.

ДАЧНЕ СЕЛИЩЕ У СОСНОВОМУ ЛІСІ іна за добу, гон квітень, травень + вересень

Дачний будинок Котедж L

300 800

червень — серпень

жовтень — березень

450

250

1000

750

Безкоштовно: Wi-Fi, відкритий дорослий і дитячий басейни, пляж, ігрова кімната.

Оплачуються окремо: критий басейн, тенісний корт, прокат велосипедів.

2. Напишіть відповіді на запитання повними реченнями. Для підрахунку скористайтесь калькулятором.

1. У які місяці відпочивати найдешевше? 2. Що гості не зможуть робити безкоштовн 3. Сім'я Петренків хоче винайняти котедж на два тижні в серпні. Скільки вони заплатять? 4. Сім'я Шевчуків збирається відпочити тиждень у вересні в дачному будинку. Скільки це коштуватиме? 3. Прочитайте деякі правила поведінки на воді (такі є на кожній базі відпочинку чи в пансіонаті). Доберіть з довідки і вставте пропущені слова. Три найважливіших, на ваш погляд, правила запишіть.

1) 2) 3) 4)

Не ... в воду в невідомих місцях. Не ... на шляху катерів, пароплавів. Ніколи не ... наодинці. Ніколи не ... товаришів, вдаючи, що ви захлинулися і потопаєте.

Довідка: купатися, плавати, розігрувати, заходити.

І

На основі правил (завдання 3) складіть розповідне, питальне і спонукальне речення. Підкресліть у них дієслова.

85


ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ГОТУЄМОСЯ ДО ПОДОРОЖІ 1. Прочитайте діалог. Де могла відбутися розмова? Хто її учасники?

-

Доброго ранку! Приготуйте документи і квиточки. Будь ласка. Чай, каву, печиво бажаєте? Три склянки чаю, будь ласка.

■ Розіграйте діалог, доповнивши його двома репліками.

2. Прочитайте. Поясніть значення виділених слів і словосполучень.

Квитки на поїзд можна купити в касах залізничного вок­ залу або по інтернету. На деяких вокзалах є автомати з продажу квитків на приміські поїзди. Якщо до вашого поїзда кілька годин, можна посидіти в залі очікування. Щоб не носити з собою тяжких речей, їх можна здати в камеру схову. ■ Запишіть на окремих аркушах по запитанню до тексту. Обміняйтеся за­ питаннями з товаришами й усно дайте відповідь.

3. Розгляньте квиток. Запишіть тільки ті речення, які відповідають квитку. ПОСАДОЧНИЙ ДОКУМЕНТ

ооовзгг4-ЕЕОЗ-ЕВ1

ТЕРМ. №61 АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ” м.Київ, вул.Тверська, буд.5

МПС

5-0001

ЗН:ЗТ00000001

#ЦЯ9-Т1-1098797-2807

ФК:29862476

ЦЕЙ ПОСАДОЧНИЙ ДОКУМЕНТ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ПРОЇЗДУ

Прізвище, Ім'я

Відправлення

2200001

Призначення

2218300

ТЕРНОПІЛЬ

Дата/час відпр.

05.08.2019 06:50

Дата/час приб.

05.08.2019 12:12

ПН:400758126555 ФН:3000182037

28.07.2019 20:39

Поїзд

715 КБ ФІРМ ІС+

Вагон

07 С/2 КЛ УЗШК

Місце

025 Повний

Сервіс

ВАРТ=374, 85ГРН (КВ . 57,74+Ш1.233,51+ПДВ.62,42+СТР.0,35+КЗБ.20,83) ♦СТР.ВІД Н/В 6000Н.М. ПАТ СК"ІНТЕР-ПОЛІС", КИЇВ,ВОЛОДИМИРСЬКА,69, Т0442874305 ЧАС ВІДПРАВЛЕННЯ КИЇВСЬКИЙ ------------------------------------------------------------------------------------- 1-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

1. Квиток купили на ім'я Валентини. 2. Поїзд відправляється о 12:12. 3. Валентина їде з Києва до Тернополя. 4. Тривалість поїздки 6 годин 2 хвилини. 5. Поїздка відбулася в серпні. 6. Паса­ жирка їхала у вагоні 25 на місці 7. 86


4. Прочитайте слова зліва. Поясніть, де так можна спілкуватися.

вигукувати шепотіти упівголоса говорити щосили кричати говорити на повний голос репетувати і дриґати ногами

у кінозалі (якщо це конче потрібно) ніде і ніколи щоб покликати на допомогу вдома по телефону у транспорті на уроці, якщо виконуєте спільну роботу

Обговоріть, як потрібно спілкуватися на вокзалі, в аеропорту, поїзді, літаку.

5. Розгляньте малюнок. Розкажіть, що відбувається. Чи схвалюєте ви поведінку дітей?

Дайте відповіді на запитання.

1. Що треба зробити, коли ви зайшли до купе? 2. Як поводитися під час поїздки? 6. Розподіліть ролі пасажирів і розіграйте сценку «У купе». Запишіть діалог «У купе» (4 репліки).

87


За допомогою смарт-\ фона ви можете ] знайти в інтернеті /_______ ^розклад поїздів.

і Ф с • 7

1

Г

/

---------------------

т ^МЛ, Одеса-Головна — Київ-Пасажирський і Відправлення: Прибуття: О 22 жовтня (пт), 05:40 22 жовтня (пт), 12:46

ф 148Ш, Одеса-Головна і Відправлення: О 22 жовтня (пт), 19:41

Тривалість: 7 год 5 хв

- Київ-Пасажирський Прибуття:

Тривалість:

23 жовтня (сб), 09:24

13 год 43 хв

ф 764Л, Одеса-Головна -- Київ-Пасажирський

і Відправлення: 0 22 жовтня (пт), 22:25

Прибуття:

Тривалість: 8 год 45 хв

23 жовтня (сб), 07:10

8. Усно дайте відповіді на запитання за допомогою інформації на екрані смарт­ фона.

1. 2. 3. 4. 5.

З якого міста відправляються поїзди? Куди заплановано поїздку? Коли має відбутися поїздка? Назвіть день тижня і дату. О котрій годині ви прибудете, якщо виїдете о 19:41? Який поїзд вибрати, щоб бути в дорозі найменше?

9. Прочитайте текст. Подумайте, які недоліки є в цій розповіді. Відредагуйте текст, скориставшись дієсловами з довідки, і запи­ шіть у виправленому вигляді.

І

Довідка:

І

З Харкова до Ніжина доїхали ми поїздом. Звідти поїхали автобусом до Бобровиці. Зустрів нас дядько Семен, і на його новенькій «тойоті» доїхали до Нового Викова. А р такою вузькою та поганою, що хутора Козацького їхати на возі.

І І І І І І І

Дісталися, добиралися, теліпатися, домчали, пересувалися, пленталися.

І І І І І І І І І І І І І І І


ПЕРЕВІРЯЄМО, ЩО ВМІЄМО І ЗНАЄМО 1. Прочитайте. Знайдіть правильні твердження. Виправте неправильні.

Дієслово — це частина мови. Дієслова відповідають тільки на питання що робити? що зробити? Дієслова-присудки підкреслюємо двома лініями. Дієслова змінюються тільки за числами. Існує три форми часу дієслів. Яке важливе правило написання дієслів не згадувалось?

2. Прочитайте текст. Випишіть дієслова з часткою не. Позначте час дієслів.

Хороший хлопчина Костик. Але ніхто (не) знає, скільки в мене клопоту з ним. І вдома стережу, щоб його (не) вкрали. І наглядаю, аби він шкоди (не) накоїв. І пильную, щоб на прогулянку вийшов, бо він сам (не) здогадається. На вулиці слідкую, щоб в калюжу (не) стрибнув. *Як (не) нагадаю ч...ревики (об) к..лимок витерти, то так і зайде (в) квартиру (з) брудними*. А сердитись на нього я дов­ го (не) вмію. У всіх сенбернарів такий характер (За Михайлом Слабошпицьким). 3. Спишіть речення, яким краще закінчити текст.

1. Хто ж за Костиком наглядатиме, коли він до школи піде? 2. Мама з мене суворо спитає. 3. Костик скоро до школи піде. 4. Запишіть повні відповіді на запитання.

1. Хто розповідає про Костика? 2. Що може накоїти хлопчина, якщо за ним не наглядати? 5. Випишіть виділені дієслова разом з іменниками, з якими вони пов'язані. Поставте питання від дієслів до іменників.

Зразок: зайде (куди?) в квартиру. 6. Випишіть речення, позначене *, вставляючи пропущені букви і розкриваючи дужки.

7. Випишіть із тексту дієслова-синоніми. 89


о

СКЛАДАЄМО ТЕКСТИ

ПИШЕМО ОГОЛОШЕННЯ 1. Прочитайте уривок із повісті Малгожати Стренковської-Заремби «Філіпек і шалені канікули».

2. Після читання доведіть, що бабуся Нюся — чудовий організатор.

Моя бабуся Нюся ніколи не займається тіль­ ки мною. Вона відразу забавляє весь двір, всю вулицю чи й навіть пів міста. Бабуся любить організовувати великі події, а не якусь там прогулянку з онуком в парку. (Я казав, що вона заснувала організацію «Активна бабуся»?) Тож і цього разу бабуся Нюся подивилася на мене, на хлопців, на дівчат і сказала: - Вам не вистачає руху, - і наказала без сумнівів: - Збираємо­ ся у дворі в суботу о третій! Кожен приносить подушку! Я скажу своїм друзям, а ви — своїм, І приведіть батьків! - Батьки теж мають прийти з подушками? - поцікавився му­ дрий Блажеєк. - Звичайно! - відказала бабуся Нюся. - А в мене немає тата, тільки мама та її наречений! — попере­ див МС Anthony (Ем Сі ЕнтонІ). — Він теж може прийти з подушкою? - Може! — підтвердила бабуся. - І мій другий тато теж може?! - поцікавилася Вероніка. - Може! — А моя мама кинула мого тата! Що мені робити? — безпорадно розвів руками Гірек. - Вибачте, а в мене немає подушки! — втрутила­ ся веснянкувата Зося. Бабуся Нюся засяяла, як пальник на електро­ плиті. Вона пообіцяла організувати все: і подушки, і заступників мам і тат. Потім розділила нас на хлопчачо-дівчачі групи і визначила завдання. Я з Ніною мав підготувати запрошення і плакат. У суботу на майданчику нас чекала бабуся Нюся, яка організувала своїх друзів, їхніх друзів і запасні 90

IX. «СІМ’Я — ГРОМАДА —УКРАЇНА». Повторення вивченого в третьому класі


»

П9ДУшК°ВА і

ч

ЄЧІРКЛІ

ТІЛЬКИ ДЛЯ ВИСПАНИХ! СУБОТА, О 15.00, ДИТЯЧИЙ МАЙДАНЧИК

У «Зеленому житловому комплексі твоєї мри»!

подушки. А крім цього, організувала адміністрацію, охоронців, двох медсестер і двох незнайомих людей. - ЛАСКАВО ПРОСИМО! - гукала вона в мегафон, бо мегафон собі вона теж організувала. — Пані та панове, за згодою адміні­ страції ми будемо битися подушками. Б'ємося безкарно і безпечно! Беремо тільки пір'яні подушки! Наповнювач контролюють судді. Після бабусі до мікрофону дорвалася суддя пані Маженка: — Немає поділу на своїх і чужих! Б'ємо всіх підряд! Головний суддя, перукар, свиснув у справжній суддівський свис­ ток і першим вдарив подушкою нашу адміністрацію. Ми не змусили себе чекати. Валили подушками на всі боки, куди вони самі летіли. Це було неймовірно! Небо над нами виглядало так, ніби стадіон ангелів скинув на нас пір’я, а міські голуби на до­ дачу сипнули свого. Так добре організованої забави у нас ще ніколи не було. Переклад Ірини Котлярської-Фесюк

3. А яку незвичайну забаву ви хотіли б організувати? Розкажіть про неї і напишіть оголошення.

4. Випишіть слова для словникового диктанту: з апострофом, з по­ довженими м'якими приголосними, ненаголошеними е, и в корені, з м'яким знаком. Напишіть диктант у парі.

91


ЧИТАЄМО ТА ОБГОВОРЮЄМО

ВИЗНАЧАЄМО НАСТРІЙ 1. Прочитайте уривок з повісті Саші Кочубей «Сім нескладух Говорухи».

2. Випишіть слова, за допомогою яких можна зрозуміти настрій персонажів.

— Зараз як знайду тебе, то мало не буде, — каже тато, не відриваючись від ноутбука. — Тату, мене не знайти в ґуґлі, — смію­ ся й тікаю, поки тато встає з-за столу

Якось я побачив кумедну рекламу спортивної газети. Там до хлопчика, який вкладався спати, прийшов тато зі скрученою газетою в руці. Тато сів на край ліжка і всміхнувся синові. Хотів побажати доброї ночі. Але хлопчик почав перелякано верещати і кликати маму на допомогу. Тоді тато квапливо розгорнув газету перед собою - так, щоб вона закривала його обличчя. Хлопчик одразу його впізнав: «А, тату, це ти!» І поліз обійматися. Якщо газету замінити на ноутбук, то це історія про мого тата. Він у нас дуже багато працює — і вночі, і на вихідних, і навіть під час відпустки. Тому я частіше бачу кришку ноутбука замість його обличчя. Дивитися на неї нецікаво — вона сіра й нудна. Тому я наклеїв на кришку смайлик. Тепер щоразу, коли дивлюся на тата за ноутбуком, він мені всміхається. Я люблю дратувати тата. Бо тоді йому вривається терпець, і він відривається від ком­ п'ютера. Зробити це — простіше простого. Ну ось тато каже мені:


- Андрію, спати! - Тату, ми живемо в демократичній країні. І я маю право ляга­ ти, коли хочу! — З якого це часу? — ще спокійним голосом питає тато. — Із 1991-го. Тоді Україна затвердила Конвенцію ООН про права дитини, — мудрую я, пригадуючи, що казала нам Олена Степанівна в День захисту дітей. Тут тато на мить завмирає. Цікаво, він вражений моєю ерудованістю чи нахабністю? Певно, другим, бо, поти­ раючи руки, йде до мене: - Зараз буде тобі конвенція! — він супить брови і вдає, що дуже злий на мене. Тато іде за мною, вдаючи зомбі, який готується залоскотати мене до смерті. Я вриваюсь у свою кімнату, стрибаю на ліжко і, захищаючись, ха­ паю подушку. Тато нападає на мене, намагається видерти подушку з рук, щоб дістатися до мого слабкого місця. Я дуже боюся лоскоту під підбо­ ріддям! Якби ви були в нашій квартирі, то стали б свідками справжньої битви! Подушки, іграшки в повітрі, підступна ковдра, яка по-змовницьки заплутує мої ноги, сміх і крик укупі, кликання мами на допомогу... Коли ми лежимо після бійки знесилені, у кімнату заходить мама. Вона спочатку буркоче щось про безлад, який ми наробили в кімнаті, а потім несподівано падає на нас із татом. Привалює нас, як вона каже, своєю любов'ю. Ми з татом вдаємо, що нам боляче й незручно, а потім затихаємо і всі троє обіймаємося. Ці миті я люблю найбільше. А потім зненацька дзенькає татів телефон, сигналізуючи, що він отримав новий лист на електронну пошту. Тато встає, і все повертається назад... 3. Опишіть малюнки (їх теж створила авторка повісті). Як вони допомагають передати настрій героїв? 4. Чи є, на вашу думку, щасливою сім'я Андрія Говорухи? 93


ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

[0

РЕЧЕННЯ І ТЕКСТ 1. Розгляньте «хмари» слів. Доберіть до них назви. Доповніть хмари своїми словами.

2. Прочитайте і дайте відповіді.

1. 2. 3. 4. 5. 6.

Кілька слів — це завжди речення? Речення завжди складається з кількох слів? Речення може бути питальним і окличним водночас? Речення може бути розповідним і питальним водночас? Підмети відповідають на питання хто?, що? Присудки теж відповідають тільки на два питання?

3. Прочитайте вірш Анатолія Костецького. Виберіть назву до нього («Літній день», «Весело!», «На прогулянці»).

Тра-ля-ля! Тру-лю-лю! Я усіх і все люблю. Дуже весело мені в ці ласкаві літні дні.

Мама — тут, і тато — тут, на прогулянку ідуть. Тато братика несе. От і все!

A. Складіть і запишіть 2 речення про те, що ми уявляємо, читаючи вірш. Б. Випишіть з оповідання «Сім нескладух Говорухи» і вірша А. Костецького речення, які найточніше передають почуття героїв.

B. Напишіть, що об'єднує оповідання Саші Кочубей і вірш Анатолія Костець­ кого.

4. Прочитайте речення. Запишіть їх парами. Вирішуйте самі, за якою ознакою їх поєднати. У реченні 5 підкресліть підмет і присудок. Охарактеризуйте кожне речення за метою висловлювання й інтонацією.

1. Ніколи і нізащо дорослим (не) позаздрю. 2. Будь ласка, за­ ходьте, скоріше заходьте. 3. Та чом же ніхто (не) співа, (не) танцює? 4. Ти чому такий непослух? 5. От якось під вечір в одну із неділь зостався Сергій у квартирі один. 6. Ану, біля порогу знімайте чере­ вики! (А. Костецький). 5. За змістом оповідання Саші Кочубей складіть і запишіть два питаль'ЦГП 94

них речення і одне спонукальне.


ЧИТАЄМО ТА ОБГОВОРЮЄМО

ЧИТАЄМО НЕЗВИЧАЙНУ КОЛИСКОВУ 1. Прочитайте колискову для сина «Понад Дніпро гуде метро», яку написав Іван Малкович.

Понад Дніпро гуде метро, і рибоньці не спиться. І журиться старий Дніпро, і сон Дніпрові сниться, що є у водах дивна Січ, де рибки шабельками видзвонюють як день, так ніч, неначе плавничками.

Вони готуються в похід, щоб річку захистити, бо всі забруднюють її, і рибкам ніде жити.

Бо знай, моя дитино, знай, ти знати це повинна: Дніпро для рибок - рідний край, це їхня Україна... Тепер тебе питаю я, мій хлопчику чудовий: чи гостра шабелька твоя, чи коник твій готовий, щоб захистити ліс від сліз, і рідну нашу річку, і те подвір’я, де ти зріс, і зайчика, й лисичку?..

Ну що ж: я бачу, ти — козак, ти - серденько хоробре. Ти підростеш, твій коник — теж, і все в нас буде добре. А поки — спатоньки лягай. Вже рибка засинає, і сині сни старий Дніпро на хвилях колихає.

2. Що сниться Дніпрові? Чому він журиться? 3. Що хотів передати батько синові у цій колисковій? 4. Яким хоче бачити оповідач свого сина? 5. Чим вірш Івана Малковича відріз­ няється від знайомих вам колис­ кових? 6. Знайдіть і прочитайте розповідне, питальне і спонукальне речення. 7. Випишіть із колискової слова, яким суфікси додають ніжності. Позначте ці суфікси.

95


ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ПОВТОРЮЄМО БУДОВУ СЛОВА 1. Прочитайте вірш Галини Мали«. Поясніть поведінку героя.

2. Який настрій викликає вірш? Знайдіть і прочитайте з відпо­ відною інтонацією такі частини: 1) спокійна розповідь; 2) стра­ шенний подив; 3) гнів і обурення; 4) гордість.

"У П

На далекий, невідомий острів Троку-Фроку-Брик завітав страшенно пишний славнозвісний мандрівник. Тільки він ступив на берег, тільки став він на причал, роздивився на всі боки і сердито закричав: - Що за острів?! Що за назва?! Неподобство: Троку-Брик! Хто це вимовити зможе і не вивихне язик?! Як тут звуться громадяни? Троку-фроку-брикіяни?! А оці веселі діти — троку-фроку-брикіліти? А готель цей велетенський — троку-фроку-брикієнський?! Корабель цей звідкіля? З Троку-Фроку-Брикіля?! Це жахливо! Всюди — брик! До такого я не звик! Я негайно від'їжджаю! Тут лишатись не бажаю! Запишіть: відвідав острів Бабл ь-Катл ь-Петл ь-Костл ьЧергаріні-ГарчерініХвирлхаролі-Хвирлбржаміні Брахарама де ля Фрик — славнозвісний мандрівник! 3. Як називається спільна частина споріднених слів? За допомогою яких частин можуть утворювати-


4. Знайдіть у вірші споріднені слова і заповніть таблицю.

Острів

дорослі мешканці

Т)іти

Готель (яісии?)

Спробуйте розібрати слова за будовою. Вигадайте свою назву для острова і доповніть таблицю.

5. Спишіть зачин вірша, позначте корені, основи та закінчення виділених слів. До слова мандрівник доберіть спільнокореневі прикметник та дієслово.

6. Спишіть, заповнюючи пропуски. Виділіть префікси. Доберіть інші дієслова з такими самим префіксами.

Розд..вився, закр..чав, від..їжджаю, вимовити, завітав, вив...хне, розв..с..лився, дожалися, приземлитися, об..їхати. 7. Прочитайте визначення зі словника. Знайдіть у вірші слово, яке має таке значення. Вам допоможе підказ­ ка в рамці.

У цьому слок укі ісорені

Відомий багатьом людям; який здобув собі славу; знаменитий, популярний. Поєднайте це слово з іменниками актор, п'єса, місто. Позначте в цьому слові змінну частину.

8. Випишіть виділені слова. Позначте корінь, підкресліть букви, що позначають звуки, які чергуються.

Роздивився на всі боки — перевернувся на інший бік. Відвідав острів — від'їжджаю з острова. Ступив на берег — відпочивали на бережку. Не звик до такого — поважати звичаї.

97


СКЛАДАЄМО ТЕКСТИ

ПИШЕМО ІНСТРУКЦІЮ 1. Знайдіть у тлумачному словнику значення слова формат. Закінчіть речення.

Формат — це ... 2. Прочитайте текст і розгляньте схему.

Існують такі формати паперу: АО, А1, А2, АЗ, А4, А5, А6, А7, А8. Найбільш поширений формат — А4. Аркуші такого розміру використо­ вують для документів майже в усьому світі. Поясніть, як із аркуша АО отримати А4. Яке діє­ слово ви використали? Поміркуйте: навіщо в різних країнах використову­ вати однакові формати паперу? Знайдіть у тексті дієслова і визначте їхній час.

3. Зробіть літачок, човник тощо з паперу формату А5. Запишіть інструк­ оо

цію для товариша, використовуючи спонукальні речення. Пункти нумеруйте. Дієслова в інструкції підкресліть або виділіть кольором. 4. Обміняйтеся інструкціями і виготовте згідно з текстом товариша папе­ рові іграшки. Порадьтеся і виправте свої записи. 5. Прочитайте вірш Тамари Коломієць «Вітрячок». Випишіть дієслова, за­ значаючи в дужках їхній час. Яке значення мають виділені дієслова?

З цупкого аркуша-листка Зроблю верткого вітрячка. Ріжкй надріжу і загну, Гвіздком до палиці припну. Хай лопотить на вітерці, Немов летить в моїй руці. Хурчать крильцята вітрячка, Немов пропелер літачка. Чи погоджуєтеся ви із твердженням: «Мета авторки — навчити дітей виготовляти вітрячки»? Поясніть свою думку.

6. Намалюйте або сфотографуйте кроки виготовлення паперового віт­ рячка. Підпишіть кожен крок. Використайте слова (форму можна змінювати): формат, квадрат, центр, позначити, намалювати, надріза­ ти, загнути, проколоти. 98


э

ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ПОВТОРЮЄМО ЧАСТИНИ мови 1. Прочитайте групи спільнокореневих слів. Які це частини мови? Виділіть корінь.

Сонний, приснилося, сон. Адреса, адресувати, безадресний. Допо­ мога, допоміжний, допоміг. Веселощі, веселий, веселитися. 2. Спишіть, заповнюючи пропуски.

Зробила в..рткий вітрячок, стояло в..соке дер..во, сп..кла смач­ ний п..ріг, викопав глибоку кр..ницю. ■ Перевірте, чи всі частини мови змінюються за числами: усно поставте у формі множини кожне слово у словосполученнях. Яка частина мови не змі­ нюється за родами?

3. Прочитайте уривок з повісті Памели Тре­ верс про Мері Поппінс. Випишіть по три іменники, прикметники та дієслова. До ви­ ділених слів доберіть і запишіть антоніми.

Мері Поппінс взяла градусник у Джейн і піднесла його до світла. — «Недбала, легковажна і нечепур­ на», — прочитала вона. — Гхм! — сказала Мері І впхнула градусник Майкові. — «Дуже крикливий, неслухняний і настирливий хлопчак». — «Вередливий і задерикуватий», - така була температура Джона. Наостанку вона поставила градусник собі. — «Дуже достойна особа, в усьому взірцева», — було написано на ньому. Уявіть, що такий градусник Мері Поппінс поставила вам. Яку температуру він покаже? Запишіть її. ■ «Виміряйте температуру» кільком друзям. Запишіть показники.

4. До іменників доберіть і запишіть прикметники, якими можна описати гарну людину.

... серце, ... вдача, ... усмішка, ... погляд, ... голос. 99


СКЛАДАЄМО ТЕКСТИ

ПИШЕМО ЕЛЕКТРОННОГО ЛИСТА 1. Прочитайте. Поясніть, як утворилося і що означає слово нетикет. Обговоріть правила нетикету.

НЕТИКЕТ = НЕТ + ЕТИКЕТ

мережа

правила ввічливості, норми поведінки в певній спільноті

§ КРОКІВ НЕТИКЕТУ Якщо не погоджуєтеся, робіть це чемно, вико­ ристовуйте розумні аргу­ менти.

Завжди посилайтесь на авторів ідей, аргументів чи зображень.

Перечитуйте те, що збирає­ теся надсилати чи постити. Інтернет пам’ятає все.

НЕ КРИЧІТЬ! Великі літери і знак оклику — тільки там, де вимагає правопис.

Пишіть по суті, не хиляйтеся від теми. Не повторюйте те, що вже постили раніше (пе­ речитуйте пости перед вашим).

Шануйте свою ауди­ торію — спілкуйтеся ввічливо. 100

від­

Суворо дотримуйтеся пра­ вопису: всі літери і розді­ лові знаки мають бути на своїх місцях.


оо

_

ОЗь—2. Обговоріть, чому люди використовують електронну пошту. Чим вона корисна?

3. Прочитайте текст. Які ще переваги мають електронні листи?

Електронного листа (email — імейл) швидко та легко писати й надсилати. За допомогою електронної пошти спілкуватися набагато швидше, ніж звичайними листами. На відміну від телефонного дзвінка, інформація в електронних листах збері­ гається. Порівняйте за допомогою діаграми Венна (на вибір): А. Електронні листи та паперові листи. Б. Електронні листи і телефонні розмови.

4. Доберіть теми з рамок до кожного електронного листа.

1) Учні 3-А класу, завтра після шосто­ го уроку — екскурсія в історичний музей. Галина Михайлівна

Прохання

2) Шановні батьки! Батьківські збори відбудуться 20 травня о 18:00. Олена Петрівна

Батьківські збори

3) Данило, надішли мені, будь ласка, домашнє завдання. Ліля

Екскурсія до музею

Спишіть речення. Поясніть уживання розділових знаків і великих літер. 5. Уявіть, що ви хочете провести в класі у вихідний день свято іменинни­ ків. Напишіть електронного листа директору школи з проханням про дозвіл. 101


СКЛАДАЄМО ТЕКСТИ

ПИШЕМО ОФІЦІЙНОГО ЛИСТА 1. Прочитайте офіційного листа. Хто, кому і для чого його написав? Поясніть уживання скорочень і великих літер.

м. Веселе, 20 вересня 2020 р.

Міському голові м. Веселого у Учні 3-В класу ЗОНІ № 1

Шановний пане мере! Уже три роки в нашому місті не працює критий басейн. Раніше там проводили уроки фізкультури і гуртки. Просимо Вас виділити кошти на ремонт басейну. У Веселому немає річки чи озера Дітям ніде вчитися пла­ вати. А ми хочемо вирости здоровими і сильними. З повагою учні 3-В класу

2. Прочитайте назви частин листа. Знайдіть ці частини у листі вище.

Офіційне звертання

Отримувач Відправник

дргу^енти

Місце і дата

Підпис

Короткий опис проблеми

Прохання

3. Обговоріть, які проблеми є у вашій школі, селі чи місті, громаді. Запишіть п'ять проблем.

4. Які з проблем учні / члени громади можуть вирішити самостійно, а які ні? Виберіть одну проблему і напишіть (або надрукуйте на комп'ютері) офіцій­ ного листа особі, яка може допомогти. 102


ЧИТАЄМО ТА ОБГОВОРЮЄМО

ЧИТАЄМО ВІРШІ ПРО БАТЬКІВЩИНУ 1. Прочитайте вірші. Що їх об'єднує?

Тече вода з-під явора Яром на долину. Пишається над водою Червона калина. Пишається калинонька, Явор молодіє, А кругом їх верболози Й лози зеленіють. Тече вода із-за гаю Та попід горою. Хлюпочуться качаточка Поміж осокою. А качечка випливає З качуром за ними, Ловить ряску, розмовляє З дітками своїми. Тарас Шевченко

Добридень тобі, Україно моя!

Струмок серед гаю, як стрічечка. На квітці метелик, мов свічечка. Хвилюють, маюють, квітують поля — Добридень тобі, Україно моя! Павло Тичина

Квітка Сонця

Розбудіть мене, очеретянки, У зелених плавнях при Дунаї, Я люблю дивитись на світанку, Як із моря Сонце випливає. Батьківщина Сонця — десь на сході, Мій прапрадід — десь із Аргентини. Ну а я живу тут на городі І моя вітчизна — Україна. Анатолій Качан

2. Знайдіть у віршах цікаві образи, порівняння.

3. Вивчіть напам'ять вірш, який вам найбільше спо­ добався.

103


&

ЧИТАЄМО ТА ОБГОВОРЮЄМО

ЯКІ ОБОВ’ЯЗКИ МАЄ ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ 1. Прочитайте. Визначте головну думку тексту.

У тебе може виникнути запитання: а навіщо дітям знати, що таке Конституція? Відповідь про­ ста: тому що в Конституції записано найголовніші правила, за якими живуть громадяни України. Що раніше і більше ти довідаєшся про них, то легшим буде твій шлях у доросле життя. Тому кожен із твоїх ровесників має ознайомитися з де­ якими статтями. У Конституції, зокрема, йдеться про главу нашої держави — Президента України. Кожен громадя­ нин України має знати, які вимоги висувають до найвищої посадової особи, як саме вона має керу­ вати державою. Президент насамперед - патріот України. Він піклується про народ і державу, захищає права і свободи громадян, гарантує дотримання Консти­ туції, забезпечує злагоду в суспільстві. Президент є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України, тобто керує армією. Він відповідає за те, щоб територію нашої держави ніхто не захопив. Президент також відповідає за відносини України з іншими державами. Якщо країні загрожує якась ве­ личезна небезпека, Президент України може оголосити надзвичайний стан. Звісно, усе це Президент України робить не сам у нього багато помічників. 2. Доведіть, що кожен громадянин нашої держави має знати Конституцію України. 3. Перелічіть обов'язки Президента України. 4. Намалюйте свою обкладинку до Конституції України. 3. Запишіть три найголовніші, на вашу думку, обов'язки Президента України. 104


ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ВИСЛОВЛЮЄМО ВЛАСНУ ДУМКУ 1. Спишіть речення. Підкресліть іменники.

Президент ухвалює рішення, які стосуються кожного з нас. 2. Запишіть речення, виправивши помилки.

вибори призидента україни відбуваються раз на пять років 3. Прочитайте визначення. Які слова з дужок треба вжити в реченнях?

Вибирати — 1) виділяти з-поміж Інших, надавати перевагу комусь чи чомусь; 2) діставати, витягати. Обирати — голосувати за когось.

Я (вибрала/обрала) зелений чай, а тато - чорний. Мене (вибрали/обрали) старостою класу. Мама (вибирає/обирає) огірки на городі. Депутатів (вибирають/обирають) таємним голосуванням. 4. Прочитайте текст. Придумайте і запишіть заголовок. Спишіть текст.

У Президента України багато обов'язків. Він відповідає за те, щоб наша країна була незалежною і самостійною. Президент стежить, щоб усі виконували Основний Закон України - Конституцію. ■ Виберіть і спишіть речення, яким найкраще закінчити текст.

Президент може не підписати закон. У Президента України дуже складна й тяжка робота. Голосувати на виборах має право той, кому виповнилося 18 років. Президент має виконувати обіцянки, які давав своєму народу перед виборами. З- Які плюси і мінуси ви бачите в тому, щоб бути Президентом Украї­ ни? Запишіть у зошит.

6. Обговоріть, чи хотіли б ви бути Президентом України, коли станете дорослим. Чому?

105


ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ЗНАЧЕННЯ СЛОВА 1. Прочитайте текст.

У нашому дворі всі мріяли про кіно. Ми захоплено дивилися фільми й гадали: як у них потрапляють діти? Сусідка якось сказа­ ла, що режисери часом самі бігають по вулиці і вишукують дітей для своїх фільмів. Щомиті я очікувала, що мене помітить такий ре­ жисер і запитає, чи хочу я зніматись у кіно (За Ірен Роздобудько). Яку частину тексту ви прочитали — зачин, основну чи кінцівку? Замініть слова і словосполучення словами з тексту.

Прагнути в думках до чогось; збуджено і схвильовано; звертати увагу; виконувати певну роль. Усно дайте відповідь на запитання (на вибір).

A. Чому діти хочуть зніматися в кіно? Б. Що, на вашу думку, потрібно, щоб зніматися в кіно? B. Як можуть розвиватися події далі? Назвіть варіанти. 2. Прочитайте тлумачення зі словника. Знайдіть у ньому синоніми. Поясніть відмінність у їхньому значенні.

Здібності - це природний нахил до чого-небудь; обдарування, талант. 3. Відредагуйте речення і запишіть його.

Я не вмію співати і я не вмію декламувати вірші.

106


4. Прочитайте. Поясніть значення виділених словосполучень.

Чи не знаєте ви Петі Мимовуха, що ніколи і нікого він не слуха? Всі поради пропускає мимо вух. через те його прозвали — Мимовух. Всі заслухались: урок новий іде. Мимовух собі і вухом не веде. Коли щось йому у вухо і влітає, То одразу в друге вухо вилітає. Дмитро Білоус

Складіть речення про Петю, використовуючи замість ви­ ділених слів такі, що вживатимуться в прямому значенні.

5. Прочитайте. Спочатку виберіть з довідки речення, яким краще почати текст. Увесь текст спишіть, заповнюючи пропуски.

...Деякі люди гарно співають. Хтось уміє розв'язу­ вати складні задачі з математики. Є талановиті винахідники. Щоб розвинути здібності, потрібні зусил..я і час.

Довідка: 1. Щоб чогось досягти, треба постійно працювати. 2. Я умію складати моделі з конструк­ тора. 3. Кожен має якісь здібності. 4. Бувають талановиті музиканти. оо

6. Запишіть шість справ, які ви вмієте гарно робити (які здібності маєте). Підкресліть те, що вам вдаєть­ ся найкраще.

7. Розкажіть одне одному про свої здібності, які ви під­ креслили. Як вони можуть допомогти вам бути успішними в майбутньому?

8. Подумайте, що цікаве вас чекає влітку, на що ви сподіваєтесь. Напишіть про це на окремому аркуші, зберіть усі аркуші і зберігайте десь у класі. У верес­ ні зустрінетесь і прочитаєте — порівняєте те, що було на канікулах, зі своїми сподіваннями.


Джерела текстів та ілюстрацій 1. Забіла Наталя. Веселим малюкам. Київ : Веселка, 1983.

2. Олесь Олександр. Лисичка, котик і півник [Електронна копія] : інсценізова­ на казочка в 2-х картинах І Олександр Олесь. Електрон, текст. Львів : Світ дитини, 1929 (Київ : НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2018). 3. Глібов Леонід. Байки. Київ : Веселка, 1976. 4. Baltscheit Martin. Die Geschichte vom Löwen, der nicht schreiben konnte. Bajazzo Verlag, 2002. 5. Голобородько Василь. Віршів повна рукавичка. Київ : Грані-Т, 2010. 6. Війна Грибів з Жуками І іл. Охрім Судомора. Київ : Час, 1919.

7. Василенко Анатолій. Пригоди кота Чорнолапенка. Київ : Веселка, 1983.

8. Карлсон Еллен. Шпулька, Пташка і я / пер. зі швед. Галина Кирпа, іл. Ева Ліндстрем. Харків : Крокус, 2018. 9. Стренковська-Заремба Малгожата. Детектив Кефірчик у пошуках скелета І пер. з пол. Ярослава Івченко, іл. Анна Данчишин. Львів : Урбіно, 2018. 10. Тараторіна Світлана. Оця Марія звірів малювала І іл. Наталя Левицька. Київ : Видавництво, 2020. 11. Калинець Ігор. Данка і Крак І іл. Марта Кашулинська. Львів : Видавництво Старого Лева, 2018. 12. Карпа Ірена. День усіх білок / іл. Наталя Гайда. Чернівці : Чорні вівці, 2018. 13. Тютюнник Григір. Степова казка І іл. Олена Зенич, Наталія Герасименко. Київ : Веселка, 2008. 14. Каста Стефан. Експедиція з мурахою Софі / іл. Бу Мосберг. Харків : Час Майстрів, 2019. 15. Купріян Ольга. Боброго ранку! / іл. Марина Шутурма. Харків : Ранок, 2019. 16. Ткачук Галина. Тринадцять історій у темряві / іл. Ірина Мамаева. Київ : Темпора, 2016. 17. Федорченко Софія. Нумо, хто кінець знайде? І іл. Борис Крюков. Київ : Культура, 1929. 18. Слабошпицький Михайло. Норвезький кіт у намисті. Київ : Веселка, 1996. 19. Янссон Туве. Комета прилітає І пер. Наталя Іваничук. Львів : Видавництво Старого Лева, 2014. 20. Sanna Francesca.The Journey. Flying Eye Books, 2016. 21. Яворницький Дмитро. Запорожжя в залишках старовини і переказах наро­ ду. Дніпропетровськ : АРТ-ПРЕС, 2005.

108


ЗМІСТ V. «Коли ще звірі говорили» Будова слова. Суфікс

Порівнюємо казки. Українська народна казка «Котик і Півник». Н. Забіла. Кіт і півник--------------------------------------------- 4 Правопис префіксів з-, с-------------------------------------------------------------------------- 6 Апостроф після префіксів------------------------------------------------------------------------- 7 Інсценізуємо казку. Олександр Олесь. Лисичка, Котик і Півник— 8 Правопис префіксів--------------------------------------------------------------------------------- 10 Переносимо слова з префіксами--------------------------------------------------------- 11 Порівнюємо байки. Езоп. Мурашки й Цикада. Л. Глібов. Коник-стрибунець ------------------------------------------------------------- 12 Виділяємо суфікси--------------------------------------------------------------------------------- 14 Утворюємо слова із суфіксами-------------------------------------------------------------15 Дописуємо казку. М. Балштайт. Про лева, який не вмів писати--------------------------------- 16 Розбираємо слова за будовою-------------------------------------------------------------18

ПЕРЕВІРЯЄМО, ЩО ВМІЄМО І ЗНАЄМО--------------------------------------------19

VI. Такі різні книжки! Частини мови. Іменник

Розрізняємо частини мови. В. Голобородько. Сільська школа. По ягоди. Осіннє дерево---------------------------------------- 20 Визначаємо мету текстів----------------------------------------------------------------------- 22 Іменник----------------------------------------------------------------------------------------------------- 24 Складаємо розповідь. А. Василенко. Комікс «На току»--------------------------------------------------------- 25 Групуємо іменники--------------------------------------------------------------------------------- 27 Добираємо іменники------------------------------------------------------------------------------28 Шукаємо інформацію в журналі--------------------------------------------------------- 29 Вивчаємо рекламні тексти------------------------------------------------------------------- ЗО Власні і загальні назви-------------------------------------------------------------------------- 32 Розподіляємо іменники за родами------------------------------------------------------33 Знайомимося з книжкою. /. Карпа. День усіх білок-----------------------------------------------------------------------34 Визначаємо рід іменників------------------------------------------------------------------- 36 Знаходимо цікавий уривок. /. Карпа. День усіх білок-----------------------------------------------------------------------37 Змінюємо іменники за числами--------------------------------------------------------- 38 Визначаємо число та рід Іменників-------------------------------------------------- 39 Готуємо презентацію книжки---------------------------------------------------------------- 40 Презентуємо книжку----------------------------------------------------------------------------- 41 Змінюємо іменники за питаннями. Гр. Тютюнник. Степова казка------------------------------------------------------------ 42 Ставимо питання до іменників. Гр. Тютюнник. Степова казка------------------------------------------------------------ 44 Як вести читацький щоденник------------------------------------------------------------ 45

ПЕРЕВІРЯЄМО, ЩО ВМІЄМО І ЗНАЄМО------------------------------------------- 46 109


VII. До джерел Прикметник

Досліджуємо міфи---------------------------------------------------------------------------48 Прикметник--------------------------------------------------------------------------------------- 49 Порівнюємо міфи------------------------------------------------------------------------------ 50 Як прикметники пов’язані з іменниками---------------------------------------- 51 Думаємо, як поет. С. Федорченко. Нумо, хто кінець знайде?---------------------------------------- 52 Добираємо прикметники----------------------------------------------------------------- 54 Змінюємо прикметники за числами. Українська народна колядка «Як ще не було початку світа» — 55 Добираємо ілюстрації до тексту---------------------------------------------------- 57 Змінюємо прикметники за родами і числами------------------------------58 Вчимося пояснювати. Чому ми бачимо дихання в холодний день?-------------------------------- 59 Працюємо з візуальною інформацією. їмо українське!------------------------------------------------------------------------------------ 60 Розпізнаємо пряме і переносне значення прикметників------------ 62

ПЕРЕВІРЯЄМО, ЩО ВМІЄМО І ЗНАЄМО---------------------------------------- 63

VIII. Місця і люди Дієслово

Дієслово-------------------------------------------------------------------------------------------65 Розповідаємо про дивні події----------------------------------------------------------- 67 Малюємо карту--------------------------------------------------------------------------------- 68 Визначаємо зв'язок дієслів з іменниками------------------------------------- 70 Розуміємо іншого. Ф. Санна. Подорож----------------------------------------------------------------------------- 72 Добираємо дієслова — синоніми і антоніми. В. Лучук. Скільки рік на Україні?--------------------------------------------------------- 74 Вивчаємо минуле через мову----------------------------------------------------------- 76 Змінюємо дієслова за часами-------------------------------------------------------- 78 Визначаємо час дієслова----------------------------------------------------------------- 79 Порівнюємо тексти. Змієві вали------------------------------------------------------------------------------------------- 80 Визначаємо ідею плаката----------------------------------------------------------------- 82 Правильно пишемо НЕ з дієсловами-----------------------------------------------84 Вивчаємо рекламну листівку----------------------------------------------------------- 85 Готуємося до подорожі---------------------------------------------------------------------86 ПЕРЕВІРЯЄМО, ЩО ВМІЄМО І ЗНАЄМО---------------------------------------- 89

110


IX. Сім’я — громада — Україна Повторення вивченого в третьому класі

Пишемо оголошення.

М. Стренковська-Заремба. Філіпек і шалені канікули------------------ 90 Визначаємо настрій.

С. Кочубей. Сім нескладух Говорухи------------------------------------------------- 92 Речення і текст-------------------------------------------------------------------------------- 94 Читаємо незвичайну колискову. /. Малкович. Понад Дніпро гуде метро------------------------------------------- 95 Повторюємо будову слова. Г Малик. Вірш «На далекий, невідомий...»---------------------------------------- 96 Пишемо інструкцію--------------------------------------------------------------------------- 98 Повторюємо частини мови-------------------------------------------------------------- 99 Пишемо електронного листа--------------------------------------------------------- 100 Пишемо офіційного листа----------------------------------------------------------------102 Читаємо вірші про Батьківщину--------------------------------------------------- 103 Які обов'язки має Президент України---------------------------------------------104 Висловлюємо власну думку--------------------------------------------------------- 105 Значення слова------------------------------------------------------------------------------- 106

Джерела текстів та ілюстрацій------------------------------------------------------ 108

111


Навчальне видання

Іщенко Олена Леонідівна Іщенко Андрій Юрійович

УКРАЇНСЬКА МОВА ТА ЧИТАННЯ Підручник для 3 класу закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах)

Частина 2 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено.

Ілюстративний матеріал підручника використано відповідно до стандартної ліцензії shutterstock.com

Усі матеріали в підручнику використано з навчальною метою. Відповідальна за видання Бородіна О. О.

Підп. до друку 13.05.2020. Формат 84x108/16. Ум. друк. арк. 11,76. Обл.-вид. арк. 10,20. Наклад 18 579. пр. Зам.

Видавництво «Літера ЛТД». Україна, 03057, м. Київ, вул. Нестерова, 3, оф. 508. Тел. для довідок: (044) 456-40-21. Свідоцтво суб'єкта видавничої справи ДК № 6901 від 10.09.2019 р.

Віддруковано у TOB «КОНВІ ПРІНТ». Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції серія ДК № 6115, від 29.03.2018. 03680, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 12, тел. +38 044 332-84-73.


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook