Issuu

ÓÄÊ 94(100)(075.3) Ë15

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.04.2019 № 472) èäàíî çà ðà íî äåðæàâíè Ïðîäàæ çàáîðîíåíî

îøòіâ

Ëàäè÷åíêî Ò.Â. Ë15 Всесвітня історія : (профільний рівень) : підруч. для 11-го кл. закл. заг. серед. освіти / Тетяна Ладиченко, Юрій Заблоцький. — Київ : Генеза, 2019. — 224 с. : іл., карти. ISBN 978-966-11-0979-6 У підручнику широко висвітлюються події новітньої світової історії — від часу закінчення Другої світової війни до 2019 р., подані через призму конкретних фактів, документів, свідчень безпосередніх учасників описуваних подій. Матеріали підручника сприяють формуванню в учнів критичного та творчого мислення, яке слугуватиме стимулом до розвитку особистості. Зміст підручника відповідає вимогам нової навчальної програми із всесвітньої історії профільного рівня.

ÓÄÊ 94(100)(075.3)

ISBN 978-966-11-0979-6

ДОРОГІ ОДИНАДЦЯТИКЛАСНИКИ ТА ОДИНАДЦЯТИКЛАСНИЦІ! ви ї

и ив

вив и и и в и в ив

и и в

в ї ви в в в

и в и и ив и

в и А

в и

в -

и и

в -

и и

ї Ав

в и

и її в К и в и и и и в и ви и и и ив и и и в ви и в в и в ї и вив и и и ви в и в в ї в ї в ї ї и и в в и ви иви в и и и в ив в ви и З и и «Говорять учасники подій» ви и и и и и и К Г К и и «Документ» «Факт» в и и в и «Історичний портрет» и и и в ї ви и и и в в ив и («Запам’ятаймо дати») З и «Аналізуємо» «Íàáóваємо компетентностей» и и и в в ви и в в в и в ї ви и и и и и в в и и в и в в и в ив и в З

и и

Àâòîðè

РОЗДІЛ

ОБЛАШТУВАННЯ

ПОВОЄННОГО СВІТУ З

§1

АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

в в и

ї и и в

и и и и

в в в и К

1 Ñуперечності всередині антигітлерівської коаліції. и ви и в и и и в и и в и и и и и и в и в ї в и в ї и и А и и и в и

в ив

и и и в и в

и и в

ри йе ері л вив ений л і н ві ь при ини пі и р о ві ово війни

ї в в и в и иї и и в и в ї и

и и в и

и в в

ї в

Г в

и в и в в

Г и

и и и

ї и

и и

и в в

в ви в

ї ї

и ї

в и и

в и« в в и в

и в

ив и

и»

ви в

ив

и А ї дво ол в и и ив

в и и и А и и и и и ї и в и К и и ив вї Ки ї в сного і олярного світу в в и и и в и и в и в

ви и и ви в и и

и ї

ив ви и в

ї и и и и

РОЗДІЛ

и в

ї в и

5 Зустріч радянських і американ ських військ на р. льба.

ї в

в їв в

в ви в

ÇÂÅÐÍ²ÒÜ ÓÂÀÃÓ!

Конфронтація (ві фр н confrontation) про и ор во про и вленн і ненн о і льни и е ін ере ів по л ів о о (н при л полі и онфрон і і еоло і н онфрон і вій ь ов онфрон і )

и ї в

и ОВОР

ї и

в и и

ви

ї в

и и и

в и

и в

и и

в в

и в и

в ви

и ив вв

А НИКИ ПО ІЙ

Ми у жодному випадку не повинні роздмухувати протиріччя між нами і нашими союзниками, особливо у тому, що стосується долі народів, звільнених від фашистської тиранії. Навпаки, слід прагнути до залагодження подібних протиріч, а потім створити міжнародний механізм, за допомогою якого можна було б виправляти зроблені помилки. ( верненн о н ро вель ) Висловте своє ставлення до цих слів. Аргументуйте.

в ив в

и и

в и

в ї и в и ви и и в и и А

и и

и и и и ив и

ив и и в в

а а ом не ретендува и на ідну ентра ну вро у ра ну и уникнути ро аду світу на два воро у і та ори у и а ікав ені в о ме енні в иву е икої ританії ро умі и е ерс ективніст астосуванн си и роти Р Р ив

в и

в ї

1 квітня 1 А Н Г

р в

ив ви

и в и в

РОЗДІЛ

1 6

румен

ре идент

рр.

Прагнув до гегемонії С А у світі. Санкціонував скидання атомних бомб на японські міста агасакі і Хіросіму, о коштувало життя не менше 200 тис. мирних жителів. Автор доктрини (теорії) «стримування комунізму», так званої «äîêòðèíè Òðóìåíà».

и и

ру ена в

и и

ДОКУМЕНТ

Якщо ми побачимо, що виграє Німеччина, то нам необхідно допомагати Росії (так Трумен називав Радянський Союз. – Прим. авт.), а якщо перемагатиме Росія, то нам слід буде допомагати Німеччині, й у такий спосіб нехай вони вбивають якомога більше. Хоча мені не хотілося б бачити Гітлера переможцем за жодних обставин. (З висловлювання Г. Трумена, оприлюдненого в газеті «Нью-Йорк таймс» від 24 червня 1941 р.). Спробуйте пояснити причини такої позиції. Чому ви так вважаєте? Свою думку аргументуйте.

З и А ви в и»

в в в в в и «в и в и в ви в и квітня 1 р в в вив Ав в ви в и в травня 1 р А и и и и и и Н и и и и ив в ви в и в и вв в Зв ї и ї и и в Н и в и в и в в ї З З 1 травня 1 А и и и и в в З ив и А и и и в в А и в в и ї ї ї ї в и А и и

и и

и в ив

и ї

ОВОР

в в

и и Ь

и ви и и

А НИКИ ПО ІЙ

Я(...) був надзвичайно враженим, зустрівши настільки несамовитий і розлючений настрій і з’ясувавши, наскільки разючих перемін зазнала його позиція щодо СРСР. Це жахливо. Я охоплений страхом, що віднині не може бути миру. Мені доводилось чути, що такі настрої є в Англії, але я цьому не вірив. Щоправда, недавно банкір із Сан-Франциско повідомив мені, що член англійської делегації на конференції публічно заявив (...), що англійські й американські армії не повинні зупинятися, а йти далі, розгромити Червону армію і знищити радянську загрозу. ( інфор і л р пе і льно о пре вни пре и ен р ен еві

про

рі

ер ілле )

2 Ðиси ßлтинсько-Ïотсдамської системи міæнародниõ відносин. ви в и ї в и в в А А ї в 11 л того 1 р и и и в и и и и в в ви в и и в ї ви и Г и вв и ви в и и и и в ї и и в в в и в и в в и в « и и и Н и и и и и в в » и и в Н и и в и демі ітари а ії дена и іка ії демократи а ії Прокоментуйте зображене на карикатурі. Чи правильно відображає вона, на вашу думку, загальний зміст того, що відбувалося на конференції? Свою точку зору аргументуйте.

в и

ідери великих країн ділять світ. Карикатура.

и вв

А ї в

и и

Н в и

в и в в и

ї А

и в

ви у енн в родов дво ер и іс во нни років ромис ово о о аднанн ка іта ів транс ортни асо ів орі ни товарни оставок родук ії рот ом і ні е ви на ено о еріоду використанн ра і нім ів ви

РОЗДІЛ

в и в

Н в

РОЗДІЛ

и и в и и ви в и в ї и и

и в в в

Н ив

Н в и и

в и Н

ЕНН К Н Е ЕН Н и и и и и ї и и и в в ї и ви ив в ї ї Н в в ви и в и в и и в и и в в в Н ї в и и в и їв Н и и и ви ї в ї и и ви в ї ї и и и в в в и и в ви « в ї и в в и» и в и ї

в ї в

в К и ї

и и в

в в ї

в в

в и

и и А

и и и

и в

и и и ї ї в и

и ї

К и

и ї

и и ви

в в ї вв и и

в и

и и

в в и

ї и

в в и ив

в ив

ФАКТ і л і р е і пере ил о і оли вон и л е е ві ні е ь о ре і пі л в і и иль і о і о л л о вільненн оль і пре ен і ро і н н ьвів і н ор он ліні ер он нов ь не н илі н пр ві (У. Черчілль). Скориставшись відомостями з курсу «Правознавство», спробуйте дати правову оцінку аргументації британського лідера. Із чим ви погоджуєтесь, із чим – ні? Чому? Свою думку аргументуйте.

ви и

и А

вА

в в ОВОР

ї Ь

и ив и и ви в

и вв

и в

и в в и

ви ї

и в

и в и и

и и и

и в и Н

А НИКИ ПО ІЙ

Мене називають диктатором, а не демократом, але у мене достатньо демократичних почуттів, аби відмовитися створювати уряд без участі самих поляків ( лін)

РОЗДІЛ

Учасники кон еренції у івадійському алаці. Розгляньте фото. и можете ви впізнати когось із учасників Кого саме У чому, на вашу думку, переваги засі дання саме за круглим столом ому ви так вважаєте Аргументуйте.

9 Н

в и ї в и и и в Н в и ви и и и в и в в ви и и и и и и и и и в иї « и Н » « и ви и в и и вв и в и и ї ї» в и в ив в и и « в и ї в ви в и ви ив и в в ї ви в в и в и и и и в и и в в и в и в и и ї » « и в в ви ви в и и и и » А в и в в и и и и ї в в ї ви и ви и в в и в и Потсда ські кон ерен ії и з1 о ли ня з ли ня до сер ня 1 р К в и в и и ї и ї и ви ви ї ив в и ттлі вв и и в и в Н в и ї Ав ви в ї ї в в в ви и и в в в и и ив и вв в и в А «в ив и и и ив и ї и в в в и в и и и ї в » в ви в в ви в ОВОР

иви и

А НИКИ ПО ІЙ

Не пам’ятаю точно, якого числа після засідання глав урядів Г. Трумен повідомив Й. В. Сталіну про наявність у США бомби надзвичайно великої сили, не назвавши її атомною зброєю. У момент цієї інформації, як потім писали за кордоном, У. Черчілль вп’явся очима в Й. В. Сталіна, спостерігаючи за його реакцією. Але той нічим не видав своїх почуттів (...). Як Черчілль, так і багато інших англо-американських авторів уважали згодом, що, ймовірно, Й. В. Сталін (...) не зрозумів, про що йде мова. Насправді (...) вийшовши із засідання, Й. В. Сталін у моїй присутності розповів В. М. Молотову про розмову, що відбулася з Г. Труменом. В. М. Молотов одразу сказав: «Ціну собі набивають». Й. В. Сталін розсміявся: «Нехай набивають. Треба буде переговорити з Курчатовим про прискорення нашої роботи». Я зрозумів, що мова йшла про атомну бомбу. ( і по ів р л ов )

Н ї

ви

РОЗДІЛ

вА

Н в и

Ки и

и и

в и и

ГН в А

и Н

в їН

ЕН ї

и и

и в в и

НА К Н Е ЕН и в в и и

в ив и Н в ви в

в и и

и и и

в и в в ив в и и

и и и

и и

и ї

10 и ї ив и и и ї и иви в в и

и ї

иви и ї

и ї

ив в

ив

и и

в иН

в А

и ив в и и в и и

и в ї

в и ив

ви

Н А и

и и и и

и ив

ї и

и в и Н

и в

ив и

ивН ї

Ав и

ї в

створенн а а ноніме ко о демократи но о ур ду асуд енн а истс ко о ре иму ранко в с анії до і ко и ні іта і с ки ко оніа ни во одін у еред емномор ї а тако ко и ні мандатни територі встанов енн отиристоронн о о контро над Руром редком німе ко о мі ітари му в

ї и

и в ви и в в в и

ри і та на і и а і ості ним осе в

ив и

4–11 ëþòîãî 1945 ð. – ßëòèíñüêà êîíôåðåíöіÿ 12 êâіòíÿ 1945 ð. – ïî÷àòîê ïðåçèäåíòñòâà Ã. Òðóìåíà 17–25, 28 ëèïíÿ – 2 ñåðïíÿ 1945 ð. – Ïîòñäàìñüêà êîíôåðåíöіÿ

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ Õðîíîëîãі÷íó. Âèçíà÷òå, ñêіëüêè ÷àñó (ðîêіâ, ìіñÿöіâ, äíіâ) ìèíóëî ìіæ Êîìï’єíñüêèì ïåðåìèð’ÿì òà çàâåðøåííÿì Äðóãîї ñâіòîâîї âіéíè â Єâðîïі. Ïðîñòîðîâó. 1. Ïîêàæіòü íà êàðòі, ÿêі òåðèòîðії ìàëè âіäіéòè äî ÑÐÑÐ çà éîãî ó÷àñòü ó âіéíі ç ßïîíієþ. 2. Ïîêàæіòü êîðäîíè Ïîëüùі âіäïîâіäíî äî ðіøåíü ßëòèíñüêîї êîíôåðåíöії. Іíôîðìàöіéíó. Âèêîðèñòàâøè äîäàòêîâі äæåðåëà, ñêëàäіòü іñòîðè÷íèé ïîðòðåò Ó. ×åð÷іëëÿ.

§2

ООН АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

про й е и о ін но і попере ни і он л во ф н і

і ори но о н енн і ль іи ій о вон не ви

1 Êонôеренція в Ñан-Франциско (25 квітня – 26 червня 1945 в и в в и в и в и и и Е ви и в Н А Ки и и и и в ї ї и 30 квітня и ї ї ї ї А и и червня ї З и и и ї и в и и А и її и в Н А и ив и в и и и и и ив в и и в и А Українська делегація и в в в и Франциско. идять раво . алладін теттініус о їльський . енін. лотов и ден и ун зивень Н ї в в и а а ні о о енн татуту овнова енн і о ов ки енера ної сам унк ії Ради е еки роект татуту Мі народно о суду р в

червня 1 ї в и и и и ви

и ї

р.). в

в ан ліва на . Ману

еї

в в и и и и и ви и в и ї в в їв и и ї ї и и и в и в енін

и Ки ануїльськи

Н в и Н ї и и Н Палладін

РОЗДІЛ

Ëîãі÷íó. 1. Íàçâіòü ãîëîâíі ïðè÷èíè ïîãіðøàííÿ ñòîñóíêіâ óñåðåäèíі àíòèãіòëåðіâñüêîї êîàëіöії. 2. Çàâäÿêè ÷îìó, íà âàøó äóìêó, íà Ïîòñäàìñüêіé òà ßëòèíñüêіé êîíôåðåíöіÿõ ó÷àñíèêàì àíòèãіòëåðіâñüêîї êîàëіöії óñïіøíî âäàëîñÿ ïîäîëàòè ðîçáіæíîñòі? 3. Íàçâіòü ïðè÷èíè âèíèêíåííÿ «áіïîëÿðíîї» ìîäåëі ñâіòó. Àêñіîëîãі÷íó. Âèñëîâòå ñâîþ äóìêó ùîäî ñòàâëåííÿ ëіäåðіâ àíòèãіòëåðіâñüêîї êîàëіöії äî ïðàâ òà іíòåðåñіâ ìàëèõ êðàїí. Ìîâëåííєâó. Íàâåäіòü ïðèêëàäè òåðèòîðіàëüíèõ çìіí ó ñâіòі çà ðåçóëüòàòàìè Ïîòñäàìñüêîї êîíôåðåíöії.

ДОКУМЕНТ

РОЗДІЛ

«(...)Організація Об’єднаних Націй сприяє: (...) Підвищенню рівня життя, повній зайнятості населення й умовам економічного й соціального прогресу й розвитку; (...) міжнародному співробітництву в галузі культури й освіти; (...) повазі й дотриманню прав людини та основних свобод для всіх, незалежно від раси, статі, мови й релігії». (З 55-ї ст. Статуту ООН, внесеної туди з ініціативи української делегації). в

Н в

Е А А и в ви

Нв

и и

Н и и

Н и в

ви

ї и

в и

ÇÂÅÐÍ²ÒÜ ÓÂÀÃÓ! фор о н йо и и

ї в и в и

ї ї

р З в и

овтня 1

и в

Ки и в в и в і

в в

ни и ( орін і е и р

Г Н ГАН 1 енеральна са лея Г А и и ви

Н в

ви

2 Ñтруктура ÎÎÍ. и и в и Н

в и Н и Н в р гве альвдан вН в ї и ї ї вв и и и нтоніу утерре в и в и Н Ни їв и и в и и в и

и в

овтня 1 и А їв

ід иси членів україн ської делегації в тату ті Н

о ри

ріпл

ГАН ЗА ви

и и и в

в в ви в в

и и и и

в ив в и

ь ло

НАН в

в и в в и в ї

п лі

ив и и

р о ) ви

о е е

НА в ив и

и ї

в ї в

в в и и в

в и в

в и

ви

ив

ї и

і народни суд в

в и

ви в ви А

в ви в в и Г и ив и ї ї и и Г в в Г в в ви и и в

ада ез еки Г в и в и в ї вН в и в и и в ви и в и и Н її и и

ї ї и в и в и

в и

Н и ви

и и

ї и и

ї и в и

в в

и в

в в

и и

и 13 в в в иА

З А

ви и и ви и К ї и ви и и и

Н и и

и и

в в и и и и и в

в и в

ФАКТ о ин и р по ійні лени и е пе и ори в ли пр во ве о ли ь о р ів (н й іль е н ь ий о і н й ен іль і ь ве о н л в и й) р і ни е о в ло прийн нови ленів і й е іль и о ло в нн при н енн енер льно о е ре р

коно ічна та со іальна рада її ив ви в и и и в в в в вив и ви и и в и в и в З ЕК

їА ви

Г А

в и

К и

и Г

її

ви и

Г и в иї в

в в

їА и и и

в ви

ви

и А

ви

вН

и и

и ив и и Ки

РОЗДІЛ

и в и їГ и и в и

ви и

в Г ї и

РОЗДІЛ

1 14

в в и

екретаріат

вН

и Г

НЕ К

3 Ñпеціалізовані організації ÎÎÍ. и в и и и ив и Н в в и в ви и Н в в и в ї и и иН З в и

Н и

Н и в

и в

в и

в Н

и в в

в в в ї

в Н

П и 1 1 р в

с ри нн окра анн умов ра і і со іа но о а е е енн насе енн світу у ва енн рекоменда і одо вдоскона енн равови норм оданн енам конвен і д рати іка ії 1 р и в и народни анк реконструк ії і розвитку в и в в и в ви ї и и и в и и и и ив и в в ї в в ви ї и и и в в ї и и в и ви А К Н и и и и ви и ї їв и и в ї ї 1 в и АГА Е

в ї и в

и К

и в

о міном і о иренн м ін орма ії ов аної ро витком атомної енер етики о уком нови ів астосуванн атомної енер ії ро ро ко норм і о ме ен д рі но о виду ро іт у а у і атомної енер етики наданн м до омо и країнам кі не ма т в асни с е іа істів та ен трів дерни дос ід ен и и и в

в НЕ К

и ї

в в и

в и Н в

и Н ї в ив в ї и в и и и и в и и НЕ К в и и в в в и в ї и и в и А ї

в и

и и

Н ЗА в

и в и

ви и

ї в

в в 1

и и

в ї в и в и в

вв в

и и

в и

ї в

и и

ви

и в и

З в Ки в в

в в

в в и

и в

в и и

и 15

оловний о іс ЮН

и ї

и ви

в и

в ви и

НЕ К и

и и и Н Е ї и

в и и и и

АНН

РОЗДІЛ

ї ї її

в квітня 1

и в

К .

в и

итанн м мі ненн удоскона енн на іона ни с у о орони доров о еред енн неін ек і ни та ін ек і ни а вор ван і орот і ними о ороні доров та еко о ії ере енн доров матері та дитини ід отов і меди ни кадрів ді сненн меди ни дос ід ен иранн ана і у меди ної статистики Ïрава лþдини. в и в и и З 1 р Г А и в ї и в в ї в и и в актів актів

рисв рисв

ени ени

в в

в в в в в в грудні Н агально деклара і рав л дини и ви в ви и и и ви в в и и

а исту а ови рав і сво од дини а исту рав окреми кате орі насе енн

РОЗДІЛ

1 16

актів о а и а т рава дини ри настанні над ви а ни о ста вин ві на уманітарна катастро а масові авору енн то о о пр в л ини ри и но е во енн

ли

ріплені в р ій половині

и лов

З ї Н ви в и грудні 1 р Г А Н и і народни акт ро еконо ічні со іальні культурні рава і народни акт ро гро а дянські олітичні рава в и и и и и в ви и и в в в и и и в в и в и и и в в и и Н и и и в в ї в и и в в и в ерезні 1 р ви и в и в и в и раво на итт сво оду і осо исту недоторканніст раво на сво оду думки і совісті на мирні і ранн і на створенн ор ані а і а орону ра ства катуван раво не ере увати в ра стві раво на равови а ист та с равед иви суд раво на недоторканніст ит а истуванн то о К Н

ви

и ви К

и К в в

и и

иЕ ви

рава на ра на с равед иві с ри т иві умови ра і рава на створенн ро с і ок рава на со іа не а е е енн та освіту рава на достатні итт ви рівен рава інок і діте на осо иви а ист Çначення й місце ÎÎÍ у сучасному світі. З и в в Нв в и в и в и в и ви ї « в » ї и и в З1 р в и в и в и 1 р в ви и и Н в и ви и и и и и и в и и в в З и в и в ви и ив и ї и и и и в в и и Миротворці Н Монголії. 1 р и в и и Н Дізнайтеся з додаткових джерел, и Н в и Г у яких операціях нині беруть участь миротворці ОО . А Н в в и и в в Н

1 1 в и в

р р ї

в в в

и и

и ї и

її

и в ив

ив

и А

и ви и

ї и

ви

Н и в Н

РОЗДІЛ

о ера ії і встанов енн с ри нн миру о ера ії ідтриманн миру о ера ії риму енн до миру о уково р тува ні о ера ії уманітарні о ера ії е ектора ні о ера ії мето створенн умов та наданн до омо и в роведенні демократи ни ви орів до ор анів в ади и и З в и и и иви А Н ив и и и и в ї и и ї в и « в » в и и

ÇÂÅÐÍ²ÒÜ ÓÂÀÃÓ!

Транснаціональна корпорація о н нн пі при в о ь і не ін е ре и ро і ь пі л о р в ьо р н ві й іль іль і ь и орпор ій о ре е орпор ій нов ні в и поні н і ели ій ри ні о і р илі р н і лі

и ив

и и в и в

ви ї и Н ви и

в и

и « в

в ї и

ї ви и в и

вв А

ви и в и и

в и К в

и и в в и и Н

ї и

ї и и

ї ив

и в

ив и

в в и в и в в ї и и Н и в ї

ї ви и

ив

и в в

и и ив

Засідання Ради Бе р.

и и

ив

в в ї в

ї А вї ї

и ив Н в

ви в

в и в и в

в и в

еки

в ї ї в в

и в и и

» в

ї ї

и ив ив и

в и

РОЗДІЛ

Обговоріть у класі діяльність ООН щодо налагодження миру, проведення миротворчих місій у кінці ХХ – на початку ХХI ст.

25 êâіòíÿ – 26 ÷åðâíÿ 1945 ð. – êîíôåðåíöіÿ â Ñàí-Ôðàíöèñêî Ãðóäåíü 1966 ð. – ïðèéíÿòòÿ Ìіæíàðîäíèõ ïàêòіâ ïðî åêîíîìі÷íі, ñîöіàëüíі, êóëüòóðíі, ãðîìàäÿíñüêі é ïîëіòè÷íі ïðàâà

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ 18

Õðîíîëîãі÷íó. Äîáåðіòü äàòè äî ïîäіé: ñòâîðåíî ÌÀÃÀÒÅ, çàñíîâàíî ÞÍÅÑÊÎ, ñòâîðåíî íàäçâè÷àéíі çáðîéíі ñèëè ÎÎÍ, çàñíîâàíî ÂÎÎÇ. Ïðîñòîðîâó. Ïîêàæіòü íà êàðòі êðàїíè – äîíîðè ÌÁÐÐ. Іíôîðìàöіéíó. 1. Âèêîðèñòàâøè òåêñò ïіäðó÷íèêà é äîäàòêîâі äæåðåëà, âèçíà÷òå ìіñöå і ðîëü Óêðàїíè â ñèñòåìі ÎÎÍ. 2. Ç äîäàòêîâèõ äæåðåë äіçíàéòåñÿ, ÷îìó Òàéâàíü áóâ ÷ëåíîì Ðàäè Áåçïåêè ÎÎÍ çàìіñòü Êèòàþ äî 1971 ð. Ëîãі÷íó. 1. ßêі іíñòðóìåíòè ìàє ÎÎÍ äëÿ çäіéñíåííÿ âïëèâó íà îêðåìі êðàїíè òà äëÿ ðîçâ’ÿçàííÿ ìіæíàðîäíèõ êîíôëіêòіâ? 2. Îáãîâîðіòü ó ãðóïàõ, ÿê âïëèíóëî íà ñòàíîâèùå ó ñâіòі ñòâîðåííÿ ÎÎÍ. Ñâîþ òî÷êó çîðó àðãóìåíòóéòå. Àêñіîëîãі÷íó. Âèñëîâòå ñâîє ñòàâëåííÿ äî ìèðîòâîð÷îї äіÿëüíîñòі ÎÎÍ. Âèêîíàéòå ïðîåêò ó ãðóïàõ: ïðåäñòàâòå äіÿëüíіñòü і çíà÷åííÿ äëÿ ñâіòîâîãî ñïіâòîâàðèñòâà îêðåìèõ ñïåöіàëіçîâàíèõ ñòðóêòóð ÎÎÍ.

§3

Р АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

в в

р о л при й е о о н ні рний ор он и і про и о о він

ер ін о ов

1 Ïåðåäóìîâè і осоáливості «радянізації». ви в и в в и в и и и А и в ив и и в и в в ви и и и и ї и ив и и и и в в в ї в и и и в в в и и ї в и в в и в и и и

ÇÂÅÐÍ²ÒÜ ÓÂÀÃÓ!

е і о лі ни и в ліфі ь і по і о п і ро е л ви ори нн оо ер ін нео інно н вні ь н війни і о п н и і о пов но ер во пере ир нн о п н и н е е ф н ій пр влінн не в новленн прийн но л е е ле і и і ов но ви ор и іні р і

и в

в и в А

и и

и и в и иви в и

в и ї и и и

ви в

и и в

и в и в

в в и«

ви и

ї и в вв в

ви

в ї в

К в

и в и

А и в и

ви

и в « и

и и в

Н и ив и в в ї ив

ї в

и и и

ив и

и в

ї в в

и и

в в в ив

в и и

З в

ив

в ив ї и и

и и и и

в в

в и

в и ї

ив

ив в и в ї и в и

в и

в ив и и и ї

и и ї»

и в и

и в

и ви

ив

ив и

в в вв

в ї и

и в и и ви

в и и и в и и в

ї в ї

и ив в и

лени секретаріату конгресу Комінтерну р. . Зліва на раво К. отвальд . имитров . Куусінен В. ік. Троє з цих діячів після Другої світової вій ни очолять, відповідно, ехословаччину ( ССР), Болгарію (Б Р) і імецьку Демократичну Республіку ( ДР).

Н в в в и ї и ї и країни со іалістичного та ору ви вї А ив и в в ив ви в и ви и в в и в и ви в и и в и ив и в в и и и ї ив и в и в в и в и в и и в и

в в

ив и

и и

РОЗДІЛ

створенн коа і ії а у асті всі е вин тку анти а истс ки си осту ове відстороненн від в ади а о усуненн редставників со іа демократи ни та уд ки ін и о о и і ни арті о инанн комуністами та со іа істами и ки а ро рамо іви арті а о о днанн і ними

и и

в и в и и

РОЗДІЛ

1 20

в и и и в и в

о ін ор ї в

ї ї и

и ї

в в

но и и

и и

адар и ї ї

и в

ладислав о улка в и

ї в ви

ї и и и в и и в в и и и и вї ї в ї в

ДОКУМЕНТ

19 квітня Готвальд (лідер Чехословаччини. – Авт.) попросив мене (...) зайти до нього. Готвальд звернувся до мене з питанням – чи знаю я про телеграму Ракоші (лідеру Угорщини) (...) з приводу вантажних автомобілів, відправлених чехами Югославії і затриманих угорцями (...). Він декілька разів намагався пояснити, що вантажні автомобілі, на його думку, не є військовими матеріалами (...) й що він не бачить нічого поганого /у цьому/. Я відповів, що тітовцям не слід допомагати, оскільки вони поводяться гидко по відношенню до СРСР і країн народної демократії. (З інформаційної записки голови зовнішньополітичної комісії ЦК ВКП(б) В. Григор’яна 15 травня 1949 р.). 2 Ñуспільно-політичне æиття у Ïольùі в перøі повоєнні роки. и ви в в и и вв и ї ї червня 1 р в в и ї ї и часови уряд в и часови уряд на іонального д нання в и т икола чик и в и в Н ви ви и А и и в ви в в и и в в в и в ї и ї ї в в и и и и ви и в и и и и и и в Кв ви ї в и и ви в ив и и и и и е ократични локо и и ї ї и и в и в в ї и в в червня 1 р в в в в и в в и в в и в в и и ви и 1 січня 1 р и и в в Н в в її и и ви в в и ї и в в ї и о леслава ерута в и в и в в в и и и в и Польську о днану ро ітничу арті 3 ×еõословаччина в 1945–1950-õ рр. и в и и в в и и в и ив ив Н в в ї и в в ї в и ив в ї в в и и

в в и в

и и в и К и ї ї ле ент отвальд ви и в и и ив ї в в в в и в в К в и в в в ви и ив и ї ї и ї Мар агонів народної міліції. и в в в и и и и в в в и и в и и и ї ї в и и в и и в и и и в и и и и в и в в« в и » в К в ї ї Е в в в в 1 червня 1 р и и К Г в Н ви ив а ото ьки и в и в вив и в в и и и ви в в и в ви в и и в и Е и и и ви и в в и и в и в в и в ви Âстановлення комуністичної влади в Óгорùині. и и в ї в в їв и и Н и и в и и и и в в в и грудня 1 р в и и в и и в и и ї и ї ї К в и и и и в Г Н Н и и ікло а и в и А и и ив и в Н и в в и ви в и и и и в Н Н и и в ї Н ви Н и в листо ада 1 р Г в К в и и Г ерен а адя и в ив в в в и и в в ив и и и и в ви и в в в в и в Найкращий учень таліна М. Рако і.

РОЗДІЛ

ене и и

РОЗДІЛ

1 22

в в и ародно ес у ліко ако і ив и в в и и в и в

1 сер ня 1 р ї ив и горсько Г и и и в и в в и Ëіквідація монарõії мунії. в в їв и сер ня 1 р і а и и и в в и и

ї и

и и вив и и и в и и и 1 сер ня 1

в в

в К ї в в

и в

ви

в и

в в иви

та встановлення комуністичного реæиму в Ðуи и Н и и ї

Н в

Король Міхай

и и

. ро а.

еоргіу е и ї и

ив в р

ив

и З и

ви

и ародно

и ї К

и ес у ліко

и в ви в и и

в» П розо 1 л того 1 р и и

в в в у унсько и

и ив

и и

Áолгарія в перøі повоєнні роки. и и Н и и в и и и и ї и и в в и и и и и и и и в и ї и и и и и и вересня 1 р и и и в ї ї и и и и и в в в и ви в ї и ї в в в в и в « » и оно еоргі ви в в и и в и вв и ї ї ї вересня 1 р Н ви и в и и в ї и в и и в и ї и и в ї ї в и в иН и и и в ї и в и листо ада 1 р ї ї ї и в в еоргі и итров и К в К ї и ї ї в и в и ви и и и и в ї ї в и и и ви и и и в и и ї ви и в и

и в Н

в їв

в в в

ви

в її и ви и в ви и в и и и ї З и в Г и и в К в ї и и ви в грудні 1 р и в и и и ї К в вив в в и и К ви К в в в и и

в ви ї ї в и и и

в и и

и в ив и в в ї и її и и и

в асил оларов в и и в и и и

К Г и и в

ви

в и в

ви

и и и

и ї

ив в и

23 и и и

в в ви и ї Ав

и в

Карикатура на . Бро іто який трима в руках ять аг ресивних ланів роти Р Р лбанії Угорщини Болгарії та Румунії. р.

в і норуванні марксистс ко енінс кої теорії у ро ва недру н о о став енн до Р Р к о овної си и со іа і му в авант ристи ни ді у овні ні і оми кови у внутрі ні ере енн курку ів о іти і и и

в ї

и и и ив в в ї и ви и в

в їв в ив и в и

и в

ї и

и и ив в вА ї и и в Н ви и А и и в в З в и иА « » и и в в в и ив в и в и ї ї вї в и в в в ї ї и ї ї в в вї ив и в в ив и в в и в и ви в вї

в К

7 Îсоáливий øляõ Þгославії. Н и ї вї роз іто ви ви и и и в и и в и и и З ї в ив и и ї и в в в и в в в в ви в в и в в в в и в и в в в в и и и ив ї и

р в

вересня 1 в їв и

РОЗДІЛ

ї и

РОЗДІЛ

1 24

ив

и и

ДОКУМЕНТ

На справедливу і дружню критику помилок групи Тіто з боку братніх компартій, з боку усього табору народної демократії і соціалізму вони через болгарський друк відповідають брутальною лайкою, розпалюванням національної ворожнечі (...), широкими репресіями, арештами і вбивствами комуністів і некомуністів, які насмілилися висловити сумнів у правильності національної політики групи Тіто, з огляду на що в Югославії відверто кажуть, що «група Тіто вироджується в кліку політичних вбивць». (Із статті Й. Сталіна у газеті «Правда»). Користуючись текстом підручника, ілюстрацією і додатковими джерелами, спробуйте дати оцінку цьому конфліктові. Чи можна було його уникнути? Висловте власну, аргументовану точку зору.

ви ви Н

Н в Н в

вв

ив и и червня 1

в в и и в и ї и и ї и З в в и в в в и в ви в в в иви и в и ви ив в и Ñтворення ÍДÐ. в и в и в и А

в ї

вї р

и в ви и и в

ив

и в

и и

ериторія ра ори і герби обох німецьких дер ав.

ви

и и и

їН

в и в

в и

р ї

ви и

и в

и в и

ізонія

и в и в и

и и

в в в

в в в и ї и и

и и

в в и

и и

грудня 1 и ї

иви

ви

в в

їН и

и в в и в и и

в ї в ив и в в и в и в иви и грудня 1 р в в и и в

и и

ї ризоні и ви

иН и и овтня 1 р

Н и и

їН

и и и в и

в и

и в в

в ї и и

ви

Піка ї

и Ав

ївН и в и в и в

в и иН

ив ї

ви и

и Н

ї в

РОЗДІЛ

рівнем і енн ви уску ромис ової родук ії рівнем риросту ромис ово о виро ни тва рівнем і енн ромис ово о отен іа у в

ви Н

и в

и в в

в ви

ї в и ив

ї и и

и в и ви и ви

ив

1946 ð. – ðåôåðåíäóìè ïðî çìіíè â ñèñòåìі óñòðîþ â Ïîëüùі òà Áîëãàðії 1947 ð. – óòâîðåííÿ Êîìіíôîðìó 7 æîâòíÿ 1949 ð. – óòâîðåííÿ ÍÄÐ ÷åðâåíü 1950 ð. – ïî÷àòîê ðåôîðìóâàííÿ åêîíîìіêè Þãîñëàâії

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ Õðîíîëîãі÷íó. Çðîáіòü õðîíîëîãі÷íèé ëàíöþæîê äàò ïðèõîäó äî âëàäè êîìóíіñòè÷íèõ ïàðòіé â êðàїíàõ Öåíòðàëüíîї òà Ñõіäíîї Єâðîïè. Ïðîñòîðîâó. Ïîêàæіòü íà êàðòі Ïîëüùó, ×åõîñëîâà÷÷èíó, Óãîðùèíó, Ðóìóíіþ. ×îìó öі êðàїíè îñîáëèâî öіêàâèëè ÑÐÑÐ? Іíôîðìàöіéíó. Çðîáіòü ïîðіâíÿëüíó òàáëèöþ óòâåðäæåííÿ êîìóíіñòіâ òà ñîöіàëіñòіâ ïðè âëàäі â êðàїíàõ Öåíòðàëüíîї òà Ñõіäíîї Єâðîïè. Ëîãі÷íó. 1. ßêèìè áóëè ïðè÷èíè âèíèêíåííÿ óðÿäîâèõ êðèç ó ñõіäíîєâðîïåéñüêèõ êðàїíàõ ó 1945–1948 ðð.? 2. ßê, íà âàøó äóìêó, îñíîâíà ÷àñòèíà íàñåëåííÿ ñõіäíîєâðîïåéñüêèõ êðàїí ñïðèéìàëà çìіíó ðåæèìіâ âëàäè? ×èì âè ìîæåòå öå äîâåñòè? Àêñіîëîãі÷íó. Âèñëîâòå ñâîþ äóìêó, ÷èì і íàñêіëüêè âіäðіçíÿëàñÿ á ïîëіòè÷íà êàðòà ñâіòó, ÿêáè íàðîäè Çàõіäíîї і Ñõіäíîї Єâðîïè ìàëè ìîæëèâіñòü çðîáèòè âëàñíèé âèáіð ñâîãî ìàéáóòíüîãî. Àðãóìåíòóéòå. Ìîâëåííєâó. Ó ãðóïàõ îáãîâîðіòü ïèòàííÿ ïðî ìåòîäè ðåôîðìóâàííÿ åêîíîìіêè ó êðàїíàõ ñîöіàëіñòè÷íîãî òàáîðó.

§4

П АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

ри й е о е іпол рний ві р пов нь він л в

1 Âиступ Ó. ×ерчілля і меморандум Дæ. Êеннана. ерезня 1 и и ї и ї ви ив А в и и

в и

ї в

РОЗДІЛ

и «

ви

У. ерчілль роголо у ток холодної війни .

в и и в в и в ї в и в вв ї олодної ві ни

оча

в в

и в « и и ви

К и в

А в » в и ї їв

в и в

ї в в

и и и »

в в в

в и

ив ив в » в в в ив ї

и и в

ви и

и и в в и

в в

и » и

в и ив и

ї в и и в » и

и в

и и

в Ав в ви вив и ї в и и в А в ї ви

в «

в в

и ї иви и

и в

ви и

в и

ДОКУМЕНТ

Варто відзначити, що (...) Гітлер почав (...) розв’язування війни з того, що проголосив расову теорію (...). Черчілль розпочинає справу розв’язування війни теж з расової теорії, стверджуючи, що лише нації, які розмовляють англійською мовою, є повноцінними націями, покликаними вершити долі усього світу. (...) По суті справи, п. Черчілль і його друзі в Англії і США пред’являють ультиматум неангломовним націям: визнайте наше панування добровільно, й тоді все буде добре, в іншому разі неодмінно буде війна. (З відповіді Й. Сталіна на фултонівську промову У. Черчілля). рокоменту те вис ов то ку ору в »

в и и

и и и

ви

ванн о о ви в ив

о іти ни ді в

ів

ис овте в асну Г

« в ви А и и ї и в в и ви и и ї в в їв и Ав и А и и и в в и и и и и в в в ї и в ви и и ив в ви ї и и ї и

А НИКИ ПО ІЙ

Прокоментуйте наведений документ. Чи погоджуєтесь ви з автором? Свою думку обґрунтуйте.

и А

« ви в

в в

и в в

в в

и ї«

К иви и в

» в

и и и в ив ї в и»

и ї и

в А

в ї в в в и в ви в А в и и и ї и ви и ї в в ї в в и и и и в в ив и в и в и в и« и и и Ав и и ив в и А в и и

ї в в и в

и ви в в в ив и

в їв

в в в в

А в

и и

ї в

в їв в

егіса а ив в ї

вв

и и

в в

в в и и

и и

в и

и в

и ї

и вв и

РОЗДІЛ

ОВОР

Для всіх, хто мав бодай яке-небудь, навіть поверхове уявлення про Росію того часу, було цілком зрозуміло, що радянські керівники не мали ані найменшого наміру поширювати свої ідеали з допомогою воєнних дій своїх збройних сил через зовнішні кордони... (Це) не відповідало ні марксистській доктрині, ні життєвій необхідності... у відновленні руйнувань, залишених тривалою і виснажливою війною, ні, наскільки було відомо, темпераменту самого російського диктатора. ( по ів ире ор р пи пл н в нн ер еп р ен при р ені енн н )

в в в и в

2 «Äîêòðèíà Òрумена» і «Ïлан Ìарøалла». в и и и и и « и и и » и в в в Г 1 ерезня 1 р ї в в ї и и и Г ї в в в и и в и и А в и ви и в в А в и ї и и « и в и в и в ї в и и в и »в « ї в ї ї» Н и в в ив в и в в ви в в и и в и ї и и А и и и и и в в и и и Ком лекс будівель Централь ного ро відувального у равлін ї в ї и и в ня Ш . ьогодні ній вигляд. « и и »

РОЗДІЛ

1 28

червня 1 ї

в и

в ви в и

в в

и иви

ив и

и ив

в и

Ав

в ив в в

в и и

в в

р ї

в и и и и

ї«

в и Г в

и ив квітня 1

ї ви и

и и и в

«ви ї

и А и

в в в и

в ив в и в ви и в

лан орд а

ар алла ар алла в ив и

в ив в

и и в ї ви «Н и в и ї ви и и и и и в в » в ив и ви и и в и ив в в в и в в червня 1 р « ї и в ви ви и в в ив в ї в и и в» . Мар алл. Н и червня 1 р в и и в и в в ї и в и и и в и и ї и в в и и и в и « и и в и ї ї ї » и в и и ї и ї и ї ї в и и в в в и в и в АК и и и и и в и ив и и и в и и и и и в и в

и в и» Н в в ї

и К

відмови від о ітики на іона і а ії ромис овості ере енн сво оди риватно о ід ри мни тва створенн і ови умов д ро витку американс ко о і несу ві но о досту у в країни американс ки товарів ри односторонн ому ни енні ними митни тари ів виведенн ур дів комуністів то то редставників на і и на то ас о іти ни арті ска імо у ран ії и та ії відмови від орі нта ії економік на інте ра і Рад нс ким о ом

З и

и в

ї и

и ї З

ї в и и и в Г ї ї

и и и

и К ї

Ав

и ї

в и

в и в

ви и

и в в

в в в

и в в

ї в

и З

и Н

и и

в и

ї и

и и и Н в и и в

ї и

и и и в ви и и и ви ив и и« ї в и» в в ї и в и в в в и в и и в и и ї в в ї в и в в ї и в и и в

Карта учасників військових блоків Н

В .

и и

РОЗДІЛ

Н в

и и

и и 29

РОЗДІЛ

1 30

ОВОР

А НИКИ ПО ІЙ

Суперництво між СРСР і США створювало багато цікавих ситуацій у світі. Особливо це стосувалося «третього світу». Деякі країни, що розвивалися, вміло грали на протиріччях обох наддержав. Варто лише було якомусь африканському диктаторові проголосити себе прихильником комунізму, як він негайно починав отримувати економічну та військову допомогу з СРСР. І навпаки, варто було якомусь полковнику або генералу захопити владу й проголосити себе борцем із комунізмом, як він починав отримувати військову й економічну допомогу від США. ( ро нов ь ий по пре в рр ) Прокоментуйте цей документ. Чи відомі вам якісь історичні приклади?

3 Ñтворення військовиõ áлоків ÍАÒÎ і ÎÂД. в в и и НА в в в и А А К Г Н в в и и и Г и Н А в в и в и травні 1 р и в и в в и в в и в в в и и ї и ї в в в и в и и А Н и и в в и и и и и в ви в и в в в и ви и и в и 5 áåðåçíÿ 1946 ð. – âèñòóï Ó. ×åð÷іëëÿ ó Ôóëòîíі 12 áåðåçíÿ 1947 ð. – ïðîãîëîøåííÿ «äîêòðèíè Òðóìåíà» êâіòåíü 1949 ð. – ñòâîðåííÿ ÍÀÒÎ òðàâåíü 1955 ð. – ñòâîðåííÿ ÎÂÄ

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ Õðîíîëîãі÷íó. Ðîçòàøóéòå ïîäії ó õðîíîëîãі÷íіé ïîñëіäîâíîñòі: ìåìîðàíäóì Äæ. Êåííàíà, «ïëàí Ìàðøàëëà», âèñòóï Ó. ×åð÷іëëÿ ó Ôóëòîíі, ñòâîðåííÿ ÎÂÄ. Іíôîðìàöіéíó. Âèñòóïàþ÷è ó Ôóëòîíі, Ó. ×åð÷іëëü ïðîòèñòàâèâ äåìîêðàòè÷íіñòü âèáîðіâ ïіä êîíòðîëåì ÑÐÑÐ ó êðàїíàõ Ñõіäíîãî áëîêó âèáîðàì ó Ãðåöії, äå âèðóâàëà ãðîìàäÿíñüêà âіéíà, ïіä êîíòðîëåì ÑØÀ і Âåëèêîї Áðèòàíії. Âèñëîâòå âëàñíó òî÷êó çîðó ùîäî íàÿâíîñòі ðіçíèöі ìіæ ïîäіáíèìè âèáîðàìè. Ñâîþ äóìêó àðãóìåíòóéòå. Ëîãі÷íó. 1. ×èì ïîÿñíþєòüñÿ, íà âàøó äóìêó, âèñëîâëåíà ó Ôóëòîíі іäåÿ Ó. ×åð÷іëëÿ ùîäî ñòâîðåííÿ íàäíàöіîíàëüíèõ çáðîéíèõ ôîðìóâàíü? Êîìó і ÷îìó öå áóëî á âèãіäíî? 2. Ó ÷îìó ïîëÿãàє ñóòü «äîêòðèíè Òðóìåíà»? 3. ×îìó ÑÐÑÐ òà іíøі êðàїíè єâðîïåéñüêîãî ñîöіàëіñòè÷íîãî òàáîðó âіäìîâèëèñÿ âіä ó÷àñòі ó «ïëàíі Ìàðøàëëà»? Àêñіîëîãі÷íó. Âèñëîâòå ñâîє ñòàâëåííÿ äî ïîãëÿäіâ Äæ. Êåííàíà, ÿêèé áóâ àâòîðîì äîêòðèíè «ñòðèìóâàííÿ», à ïіçíіøå íåîäíîðàçîâî ãîâîðèâ ïðî íåîáõіäíіñòü ðàäÿíñüêî-àìåðèêàíñüêîãî ñïіâðîáіòíèöòâà çàäëÿ çáåðåæåííÿ ìèðó. Ãðîìàäÿíñüêó. Íàïèøіòü åñå íà òåìó: «Ïðè÷èíè âèíèêíåííÿ “õîëîäíîї âіéíè”».

РОЗДІЛ

ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ

ТА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ: ФОРМУВАННЯ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА §5

З А

АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

о полі и и о ри в ли ені и ери и о р о війни

у1

пол ві ово

рр

1 Зміцнення міæнародного статусу ÑØА внаслідок Другої світової війни. А и ив и и в и и в и ї в в їв и в и ї и и в и и в и и и и и и и и и в и А и ї и в и в ї ви ви и и ї и ви ї в в їв и К и в ї ї А ви и в ї ї в в ви ї и и и ив в в вв и и и и и и в и ви и в и и А и в ви и ї и Н и и и в в А и и А и и ї ви и в и ви и и и и и в в в и ив и « » ви в ї в в иА и и ї в в їв и в и и в в в

РОЗДІЛ

2 32

ПРЕЗИДЕНТИ США Г. Трумен (демократ) Д. Ейзенхауер (республіканець) Дж. Кеннеді (демократ) Л. Джонсон (демократ) Р. Ніксон (республіканець) Дж. Форд (республіканець) Дж. Картер (демократ)

2 Ìаккартизм. Н в и в в и аккарті и и в З в и и в и аккартиз у «

ив ї

в в

в в З

ви в

озе и

в аккарена уда в и и в иї и и и и енатор « ї и . Маккарті. и и и и и и и « ї в и» и З в и ї А и ив и и

и » ви

ї и в в в и

и ив и в и

» ви и в и Г

в ив и и

в и

и и и и

і у американс кої мо оді о ді сн ва а ір ід исів ід ток о м с ко відо во ості но о комітету ри и ників миру ро а орону дер ної рої н орма і ни ентр орот и а мир ко у со іа ни наук імені е ерсона мериканс ки комітет а исту осі кі народи ис а кордоном етеранів ри ади інко на нститут країн асе ну и о о океану

в в в в ї в и

в и в в

и и «

в и

в и в

в и »

и ї

и и

« в и

ив » и в

ї в

ї и и в и

и ви

и и в и в и и и и в и в и а лін и и и и ї Н и и в и и и и А и и и в и вї и в А и вї ї в в в и П Пікассо « и » ив и и в и ви в в и и в и в в и в в и в « » в « в » ви и и и в ив в в вв ив ї и ї в в в в

3 Ïоява і концепція постіндустріального суспільства. 1 р в в ив и зен ауера и в и в в и в и Ав ви и и ви и в и и ви в ї ї ї їв и ост індустріальну 1 р в « в » ви и в и и и іс ен в и ви в в ін ор а і не сус ільство те нотронне сус ільство наукове сус ільство су еріндустріальна ивіліза ія третя ви ля А в в и и ви ви ив в ма нове ро аруванн умов рівен ква і іка ії на ровідни к ас еретвор т с інте ектуа и консу танти екс ерти менед ери та те нократи осново економіки ста дрі ни та середні і нес і у т с ро наукови дос ід ен у тому ис і ундамента ни ус і у дос а то то во оді максима но нео ідним о с ом ін ор ма ії ро нові відкритт отре и с о ива ів стан економіки від ува т с о а і а і оси енн в а мо а е ності країн у ку турні економі ні та о іти ні с ера ви и ви и ви

ив и

в и

їв

ви

и ив

ив

в и

в в

и в

Íові руáеæі» Дæона Êеннеді. А

в крос одерн в в в

в и и

ив

. Кеннеді і його дру ина аклін стали символом мерики того еріоду.

РОЗДІЛ

в ви в и и и ив ї и и А и и в в и и и в в в в ив ко и сус і ство не дат не до омо ти а ат ом ідним воно не мо е вр тувати не а ат о а ати от е мої дру і американ і не ита те о на а країна ро ит д вас а иту те о ви мо ете ро ити д країни

Джон Кеннеді пі р о ві ово війни в о н иро орпе но о ер ві н ений ні ь і л війни он ре ен по і ен ор ві е ре лі ерів ь о пре і п лі и и н ни ор ре и ні

в и

34 в ви

и ив

квітні 1

в ї ви

в вв

в в и

и и и

в ї

и в

и и в и и

ФАКТ но ні і ен и ні і н й е ей іл ін и прові ни леви орпор ій ні и не випр в ни і е ві пові льни ви ли о ро ь и ін ере ери н і н вр и по о ь о і при ири и и і оли ень ерівни ів лево про и лово і и пр ненн о о о и о вл и і и переви по ві пові льно і пере піль во о ь е он р в и ві вер нев о ін ере ів ільйонів ери н ів е вно про ив о но о ери н по и о він о е ро и и л во р ни вер в о ре й о виро ни ів лі о ини о и о ри ли ві ни ві пові ь (Із виступу Дж. Кеннеді 11 квітня 1962 р.). Висловте своє ставлення до слів президента.

в в в в

ви и и

в и и

ви в ї

ви

и и и «

Áоротьáа з расовоþ дискримінацієþ. Н ї и и ОВОР

и ї ви »

в и в ї и и

А НИКИ ПО ІЙ

Негритянська дитина в Америці (...) має на 50 % менше шансів закінчити ВНЗ, ніж біла дитина, народжена у тому ж самому місці того ж дня, на одну третину менше шансів закінчити коледж (...), удвічі більше шансів стати безробітною (...), вона житиме на сім років коротше і зароблятиме вдвічі менше. ( елеві ійно о ви п енне і р)

в в и

в ви ви

и в

в и

ив

и и

и и и

в 1

и »

в и

ви и в и А в в в и в в в ї и ї їК в и А ви в А и и ив в и и и в в и и и и в и ив и ї и и З 1 листо ада 1 1 р и и« и в и

и и и и

ФАКТ и и

в ви

и ї

ив и в и ї ни ас

35 в

и и в в и в и и и в и и и в и и в в в в в ви в с о адів американс ко о ис менника о дена ра в

ї и и

и в З и

Прокоментуйте наведений текст. Висловте до нього своє ставлення.

ви ї ї К в в и в в артіна тера інга в в и в и и и и и ї К и в в и и и в в К в в ви и и и и ї ви в в ви в в ив и Н

ак у Бірмінгемі місцевий ери Ю. Коннор цькував ротесту чих чорно кірих вівчарками.

в и и и в в ви ив и и и и и и и в ї и е с ередіт и в в в в в и в в и в в в в в и Н вересні 1 р в в и и ви в ви и ї в и ї и и и ви ви в в ив в и в З в и в и и в и и и и и и А и в ив в в в и в и

РОЗДІЛ

и вив и и

в и в

в ї

РОЗДІЛ

червні 1 р в и в в и и и и в в ви в и и и и Н в в ї ї и А и в в » и в и в и в

ї ив

и К в и и и и и и ї К и ви в и ви и и и К в и в и и и в в и Н и в ї ї

в в

в « в

М. . Кінг другий с рава на балконі мотел у Мем ісі а мить до амаху. Отримайте з додаткових джерел інформацію одо діяльності М.Л. Кін га.

Н в ви

и и

и и ви

в ї и и

и в и в в и в и и в»

в в «З

и в

ї в

А вв ви

в в

в и

ви

в в ви

З «А

и и

ротестна акція у Балтіморі риводу вбивства чорно кірого о ліцейськими. Розгляньте фото. Про які е протестні виступи афро американського населення С А ви знаєте

Н в в

и в и

и и в

ви ви

в в

в и и и

в ї и и в в ви в в в и и К

ї в и ви в в

в и

и и в и и в ви в и в А

А 11 р в

ФАКТ ові про и лові л и і е ні ні о о не в ен е і л фер ер по влено о н і він пр (Із виступу Дж. Кеннеді).

ь л і ей е о ів и и вл ни о е лі н

л ій

Прокоментуйте слова американського президента. Як ви вважаєте, чи залишаються актуальними вони сьогодні?

в и и и и

в ви Н

в К в и

ви

и и К

и и

в ив А

ОВОР

ї Ь

и в

и ив и Е и и

в ви ви и

КЕННЕ в

в и

ЕК ї и и и и

ив в в

ї ви

1 квітня 1 1 р К и ви К ив и К

и Н ви

А ї

Н ви

в и

в и и и

ру ова и в и и и А в и и в ив и в ви и в и в в

ви и в в ї в и в ї в и

овтні 1 р К в А ї и ив К огочасна карикатура. ари ська криза в в в и и К в и ив вив и К и иК и в и в в и в в в

РОЗДІЛ

У М оворіт у к асі кими на ва у думку мо ут ути и вирі енн наведени ро ем и мо е тра итис ос оді не в вро і в Україні ому р ументу те Ñоціальні проекти та зовніøня політика уряду Êеннеді. ви К в и и

А НИКИ ПО ІЙ

Роберт Кеннеді виглядав змученим. По його очах було видно, що він не спав кілька днів. Він сам сказав, що не був удома 6 днів і 6 ночей. «Президент знаходиться у скрутній ситуації, – сказав Роберт Кеннеді. – І він не знає, як з неї вийти... Ми хочемо просити... передати послання... Хрущову по неофіційних

Прокоментуйте наведений текст. Висловте своє ставлення до нього.

РОЗДІЛ

каналах... Президент Кеннеді просить прийняти його пропозиції і взяти до уваги особливості американської системи. Навіть хоча президент категорично проти початку війни із Кубою, невідворотний ланцюг подій може спричинити це незалежно від його волі... Якщо ситуація триватиме довше, президент не впевнений, що військові не скинуть його й не захоплять владу». ( по ів и и и р ов )

Н в в ив А и ро ова иру ви и и

ви и

и в

ОВОР

К и в и в

и и 1 червня 1 р и ви в и в в и ви и и и и ив в в и в в в ї ви в в ї и и ї А К ив и и в и и в и и и вив и вв и и в иї в и

А НИКИ ПО ІЙ

Надто багато з нас вважають мир неможливим. Надто багато вважають його нереальним. Але це є небезпечна, пораженська віра. Вона веде до висновку... що людство приречене... Ми не повинні погоджуватися з такою точкою зору. Кожна з проблем людської долі може бути вирішена людиною... Немає одного, простого ключа до... миру – немає великої або чарівної формули від однієї чи двох великих держав. Справжній мир має бути продуктом багатьох націй, сумою багатьох дій... Цей мир не вирішить всіх конфліктів інтересів і суперечок, так само як у сім’ях і всередині націй. Для миру в світі не є необхідним, аби сусіди любили один одного – потрібно лише, щоб вони були взаємно терпимими... Історія учить нас, що ворожість між націями, так само як між людьми, не триває вічно... Часом відбуваються вражаючі зміни у відносинах між націями й сусідами. ( ви п енне і ери н ь о нівер и е і) Висловте свою точку зору про основні тези промови Дж. Кеннеді. Чи погоджуєтесь ви з ним? Як можна оцінити такий підхід з історичної перспективи? Чому ви так вважаєте? Аргументуйте.

ви в

в в

и в

в ї в

в и и в ивство століття

Біля гос італ

в и и ї

К и в

вв и

и р

сер ня 1

в листо ада 1

куди відве ли смертельно ораненого ре идента.

2 е в ив во іль е ні ь ін по і н ло фор и н пно е и ві ь ьо о ні йо о ер ь во оро іло і по ів нн и ір о о і пи в нн ро ь о и ві ь о ні оли пі л лл ери н і не в л ли іль и овіри в вій р о ни ро о ифри ь е лі ір и и ни ь овір о р о ер ви о і вір не ин і ь ін н р е (Із книги Р. Енсона «Вони вбили президента!»).

лі ві

Поясніть, чому негативні зміни в суспільстві автор пов’язує саме з убивством Дж. Кеннеді.

7 Ìолодіæні виступи кінця 1960-õ рр. Õіпі. ви А и вв и в в в и ви и и и в в в и « ї в и» и в в в ив и ив в в в и и ви и в и в в ї и и в їв в в ви и и в в ви в в в в олітичні в ї и и а олітич ні и и и и їв в и и и в в и и нтиво нний мітинг хі і. Прокоментуйте фотографію. Висловте своє враження від побаченого, а також подумайте, яка з двох форм протестів: політична чи аполітична була вигіднішою для влади.

и в ї в в

и и и и

в и в Н в и и и

« и в ї

в ї в

и в и в в

ви

и в и ітників

в « в в» в » А ив и и ив и

си оделіків

в иванн наркоти ни ре овин сексуа на сво ода використанн осо иво о сти в од і та с і куванні створенн сво рідни о ин и комун і ри и ників курсі в темі в

в в

ив онсона и

ив ив и

ви и К и

ив

і і в и ви

в и в

и в

ви и

в и

to be hip ути у в и и и в и

РОЗДІЛ

ФАКТ

РОЗДІЛ

2 40

в в

и в

и ив в ї

» в

и и в

ив в

Н и и

и ив

ї и в и ї ї и и и Г в ви в и ити ін им ді ис ін ими и в

ви в в не ава а и и

ви

К Н Е и в в ї

в в в в в

и и в ив

в в она еннона тіва о са Зви и и и в в и в и и в в в ви и в иї ви и в и и и и ви и ї

в в ив в

и а ма с сво и в и

и и

и с раво

ви

и и

в ви в и в в ив и

в и ив и в

ив и

и в

и в и

в ив в в и и

и и в

и и и в в и и и ви и и

ви

и и и и и

«Ñексуальні менøини» та їõ áоротьáа за свої права. и« и и » и и в однакови стат и в ї и в в и и в в А и и в в и вв и в в в и ї и и З в ви « » в ив в « » весе и е тур отни в в ви в и « » таки е арни к ти тоунвольські авору ення . Розгляньте фото. и ба чите ви ознаки активного втручання з боку поліції Прокоментуйте зображене та зробіть свої висновки, які аргументуйте.

червня 1

ив ї р

и Н

в ї

вв вв и и

в и

и в

« и

ви и

в и

и ив и « в

ронту звільнення в П А и и в в ОВОР

и ив в и и в в

ви и ї в

їв

и и и ив и в и в и ви в в и в и З в и и в и» в о осексуального А и и в ї и и ви

А НИКИ ПО ІЙ

Войовничі угруповання гомосексуальних активістів розпочали справжню кампанію з цькування спеціалістів, що висували аргументи проти виключення гомосексуалізму із списку збочень (...). Вони проникали на конференції (...), влаштовували дебоші, ображали учасників (...). Ці дії підкріплювалися листами і телефонними дзвінками з образами і погрозами фізичної розправи та навіть терористичних актів. ( і по ів профе ор о рі е )

в в в и ив в в

АА

ви в и и

ви ви в и в и и ї и и ви в в в в ї и в ї в и и в и и и и ї и в и в А в в в в в и ив ив в в и

и ї

в Ни

З в в и и

в и

ви

ї в

ви

и и ї

и ви

и и

и в

и ив и в и

и и и

ї ї

У М а вис овом нормо оведінка ку в ме а конкретни ку турни с і нот мо на вва ати ри н тно и а ано икористову и нанн і курсу раво навство та на ідставі ро итано о і в асно о досвіду с ро у те окрес ити ме у мі то ерантним став енн м до сексуа ни мен ин та а е е енн м а исту рав і ості

у1 1 «Ðейганоміка». ональд е ган и и и и Е и и в и и и в и в и

1 рр

листо ада 1 р и в и в и в ї А и и и ив в и в в и и ви в и и и в и и и и

и ви ї и в

ї в

ре гано іка и

ви

ив

РОЗДІЛ

2 ПРЕЗИДЕНТИ США

Р. Рейган (республіканець) Дж. Буш р ий (республіканець)

РОЗДІЛ

Б. Клінтон (демократ) Дж. Буш оло ий (республіканець) Б. Обама (демократ) Д. Трамп (республіканець)

ї в

42 ви в

ви

и и и и в А ви и в и в в и ви и в в

в и в и и З и и ив и

и ї в и в

в в

и и и ви и

в їв ви и

в и и в

А в в

и и

вив

в и

в и ви

ив ив и

и и» в

в ив в в

и и и

ви

и ив

и А в

а ра унок ресурсо ере енн мен и ос с о иванн на ти а у ста і авуну то о а мен и витрат дос а ас ви а е ективніст сус і ної ра і в і ому З в

и »в и и

ї «

и Г

в и и

ОВОР

А и » А и в и Н К в « в ив и « в

в в

и в

в » и »

ви и ив

в в

ї в

ив в ї« ї

и в и

ї и в в

А НИКИ ПО ІЙ

У кінцевому підсумку абсолютним гарантом наших благородних цілей є сила... Останнім інструментом нашої політики, який викликає деякі суперечки, є американська військова міць. Вона передбачає цілий ряд варіантів: продаж зброї, використання військових радників, бойову підготовку і, як крайній засіб, – безпосередню військову акцію, як на Гренаді. ( ви п ер е ре р ль в нівер и е і н ві ні р) Прокоментуйте слова держсекретаря. Висловте щодо них свою точку зору.

2 Âід Îáами до Òрампа. Н ї ї а и и ив в ї

и и А

и ви в

и в в ви

р в

в в

ОВОР

ни ол ій ь о о ні ер ий фро ери о елів ь о пре і ир о о р нн пре и ен о

А НИКИ ПО ІЙ

Від самого початку праці в сенаті я виступав послідовним й іноді досить жорстким критиком політики адміністрації Буша. Я вважаю податкові послаблення для заможних громадян не тільки непродуманими, але й вельми сумнівними з точки зору моралі. ( ни и и в лі ь н і р)

ви в в и и и и

и и ви ви и и и и

в в в ив и в и в и в и в

в и и

Н ви іларі лінтон и и в в

в и в

З в ї Ав и в в ї ї и и ив в и

ЕЗ вив

в в

и їв

ї и

А в

ЕН и в и

в и в и ив и и в

ив

и вив

и и

Б.

и ви

А А АКА

ив

бама.

ї и и

вА и

в в

и ональдо в ив в и Н в и и и в ї в в в ив ви и в и в и и и в в и А и и їв и в и ви и

ра и в и

Ав

и ї

А в и

РОЗДІЛ

Барак Хуссейн Обама н ро ив н в ип вер и е і оли пр в рв р ь о о нівер и е не ь о р ний н по пре и ен ре р о ви ли ло нео но н н ре і ві і в ен оро ві лліной

рам

дру ино .

РОЗДІЛ

ив

в в и

и в

а орону скиданн від одів ву і но о виро ни тва до водо ми ро норма і а і стосунків у о меди ну ре орму до ві на с у інн транс ендерів в армії и вї

и и

ї и ив Н А и и ї

А в

и в ви

и ив

А вв

и ви

Н ЕК Н

ви

и ї НЕ К 1 р

А грудні в »

в и

в и в

ви 1 р

грудні

и и ив

и и и

и ї

ви

в в

в ив

Ки

ви и в

« ї

Ки

в в

и и

и и в

1 р

ї в

в и в ви

и в

и и

и 1 р

и в

ви

ив и в

3 Ðоль ÑØА у сучасниõ міæнародниõ процесаõ. и иА и и и в и и в « в » и в в и ї ї и и и ив и и и и А и в и« и в » и и в А и и и в в ї в и в ви ї в и и в и А в и и и и и в в ї и ви в в її в в и и в в А в « в » А в и и в ї Ки и и и и в А в А ї и и в Мігранти у Ш . в и и Роздивіться фото. о вам відомо ї в їв про проблеми міграції А ї и вї

ї ї

и и

и ори н пливо рр

и»

в в и Н

в в и о і р н ів

и ї

и ї ви и и в и в и З

ові ерел і н й е про о р н вропи фри и

и в в

в и

і р ійн ри ви ли ли ь о о о в

РОЗДІЛ

ви

Óêðàїнсько-американські відносини на початку XXI ст. ї и в в и и ив її и ви в в ї в в и А ви ив ви и в в в ви в в в и и ї Н в ї и ви в А и в и и и ви в в и и ї ї и ви в и и ї в в и в в в А и и ї ї в в в в в в в 1950 ð. – ïðèéíÿòòÿ çàêîíó Ìàêêàðåíà–Âóäà ïðî âíóòðіøíþ áåçïåêó 1961–1963 ðð. – ïðåçèäåíòñòâî Äæ. Êåííåäі 1964 ð. – ïðèéíÿòòÿ çàêîíó ïðî çàáîðîíó ðàñîâîї äèñêðèìіíàöії

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ Õðîíîëîãі÷íó. Çðîáіòü ñòðі÷êó ÷àñó òà ïîçíà÷òå íà íіé ðîêè ïåðåáóâàííÿ ïðè âëàäі àìåðèêàíñüêèõ ïðåçèäåíòіâ: çâåðõó – äåìîêðàòіâ, çíèçó – ðåñïóáëіêàíöіâ. Ïðîñòîðîâó. Ïîêàæіòü íà êàðòі çîíó íàôòîãàçîâèõ іíòåðåñіâ ÑØÀ. Іíôîðìàöіéíó. 1. Íàçâіòü ïðè÷èíè àêòèâіçàöії äіé ÑØÀ íà Áëèçüêîìó Ñõîäі. 2. Çðîáіòü ïîðіâíÿëüíó òàáëèöþ ïîëіòèêè äâîõ ïðåçèäåíòіâ – Á.Îáàìè òà Ä.Òðàìïà – ó ðіçíèõ ñôåðàõ. Ëîãі÷íó. 1. ×îìó áіëüøіñòü àìåðèêàíöіâ é äîñі ç ãëèáîêèì ñóìîì çãàäóþòü òðàãі÷íó çàãèáåëü Äæ.Êåííåäі? 2. ×îìó «ðåéãàíîìіêà» âèÿâèëàñü óñïіøíîþ äëÿ ÑØÀ? Àêñіîëîãі÷íó. Âèñëîâòå ñâîє ñòàâëåííÿ äî ðóõó õіïі. Ùî â íüîìó áóëî ïîçèòèâíîãî, à ùî – íåãàòèâíîãî? Íàïèøіòü êîðîòêå åñå íà öþ òåìó. Ãðîìàäÿíñüêó. Îáãîâîðіòü ó ãðóïàõ ïèòàííÿ, ÷îìó ïðîáëåìà ðàñîâîї äèñêðèìіíàöії â ÑØÀ é äîñі íå âòðàòèëà àêòóàëüíîñòі.

1 Ñтановиùе країни після Другої світової війни. ив їв вив и в и її и ї и и и в ї в ви в и в ив и К ив и в в и в в и К в в и ї и ї и ї

в в

ви и в ї и ї ви в в и и

в в К и

вв

РОЗДІЛ

2 46

в1 р и и в и ї

Н и

1 в

ви и и и К и в и ив в и ї в ив З и и в . ен оран. ї ї ен оран в и и в в ви ив в в в и ї ї и и « в » и и и в и в ив и и в в и в ї и и К ї А и ивК в и в и ви и и и ив и ив и ив в и в и и в в и и в в и и и К и в А К и и в в в и и ї в ї и ив в и К в и А в ив П р до и и Н и в в ив

Франко-канадець П. Трюдо вв ь н йпоп л рні о л ино н и ь о но н и о ь ери н ь о о йо о н ив ли р и льни о і лі о і н ві ь н ь и ро ере о в періо р и р о ло оронено в о ліві по л и він ри і ві орон в в ві ви л нн в онре ль ь о нівер и е і

Н ви

ї и

скоро енні у асті анади в та іквіда ії ві с кови території країни ро иренні в ків і країнами і но о ринку та Р Р встанов енні ди омати ни відносин Р ита м в ви и и

в и

К ї

їА и и

Н в

в и и

Н в їв в в

и вв ї

ви

ив в

и и

ви

и и К

и в и ив в и

оку на

К и

в и

К и

и и

Кв и

ви и

и ви в

Н и и

и и в

їв и

в в К ро анаду 1 р Н в и 1 квітня 1 р в ив А и Н в и и в и ї и ї в ї и и и и ви в в в и артія рав . р до і сином астіном р. . К и в и в ви ї в в З в в в в и в ї ви в и в и и ї ви в в ї ї Кв в в в и в К и в в в и ив в в и ви и в и в в и и и ї в и Кв в в в и и Кв и в в ї и и 1 р Н в в и и ї ви в в и и и и К и и и и вв ї в в в в в в в и в и Н Н и в в в и и в в и в и ї и и и ї в в в и и и А и в А и и ив и в

2 Ïроáлема Êвеáеку. и

кт

и ї и

К ив в в и и ранко канад і и ї в Кв в в в и и

англо канад і и ін і на іональні ен ини и и и и ї в ї и в ви ви и и и и Кв в ви ї ив в в А А «ви в в » в в в и и в и ви и Кв и в в ви и в и в в и Кв и и и и и и в в ї и ї Н и в в в ї ив и в и в в З и в и в в в и в в и и и и вв в в

РОЗДІЛ

2 48

ї ви

ї и

ви 1 р и П а орта З иви ї в в и ви и в

К и

и и

и Кв ви

ви

в и в ї ви и в К и в и в

в ї ви в и и в и

ив и Н

в и

в ви

в ї и

ив

в ї и и и и

К и

ї Кв

в ї и в

ви

в и Кв

3 Ñоціально-економічний розвиток країни наприкінці XX – на початку XXI ст. К и вив и З и ив ив ви и в и ви и в в ї и и в в и в и и в ви и вК и и и в ї ви ви и и в в ї в ї и и К в и и и в в в и и в и З астін р до и и З . р до. и в и в и и и и и Н в ив и и и и ї и и и в їв и Г в и ив и и в ви в Óкраїнці в Êанаді. и и

ї в ив и ї в и леняк

и в в в и и и

ї в ї и ї и и ван Пили ів асиль в и и Н и в Г и и К и ї в в їв и в и ви ї ї ї З и и ї в и и в ї в К и Г и и и ви и ї ї и 1 р ї и ї в в А и К в и ї вв в ї Н в ив и и и ви ї в К ї Н и країнська унда ія і араса евченка в ї ив ив ив ви и о ан нати ин в ї в и в К и ван о інко в и и в

ви

и ї ви

в в

» «Н ви в и » и и

и в в и в

ї и

и и

и в

и и и « » « и ї

и в и

ї ї в

в ив в и

и и в »

РОЗДІЛ

ї и в

в в

Українські канадці віта ть відкриття в дмонтоні кон сульства України.

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ Õðîíîëîãі÷íó. Ðîçòàøóéòå ïîäії ó õðîíîëîãі÷íіé ïîñëіäîâíîñòі: îáðàííÿ ïðåì’єð-ìіíіñòðîì Ä. Òðþäî, ïðèєäíàííÿ äî Êàíàäè Íüþôàóíäëåíäà, Àêò ïðî Êàíàäó, ââåäåííÿ êàíàäñüêîãî ãðîìàäÿíñòâà. Ïðîñòîðîâó. Ïîêàæіòü íà êàðòі ìіñöÿ íàéáіëüøîãî ðîçñåëåííÿ óêðàїíñüêîї äіàñïîðè. Іíôîðìàöіéíó. 1. Âèêîðèñòàâøè òåêñò ïіäðó÷íèêà òà äîäàòêîâі äæåðåëà, ñõàðàêòåðèçóéòå äіÿëüíіñòü Ï. Òðþäî íà ïîñàäі ïðåì’єð-ìіíіñòðà. 2. Âèêîðèñòàâøè äîäàòêîâі äæåðåëà, íàïèøіòü åñå ïðî îäíîãî ç â÷åíèõ, îñâіòÿí, áіçíåñìåíіâ êàíàäñüêîї äіàñïîðè, ÿêèé íàäàє äîïîìîãó óêðàїíöÿì (íà âèáіð). Ìîâëåííєâó. Îáãîâîðіòü, ó ÷îìó ïîëÿãàє ñóòü êâåáåêñüêîї ïðîáëåìè. ×îìó її é äîñі íå âäàєòüñÿ ïîâíіñòþ âèðіøèòè?

§6

З К

АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

1 Інтеграційні процеси XXI ст. и в в К в в в в в и и и в ї о ер в їв и и иви ви и и ви и в и и

З і р іни і но вропи пі р о ві ово вій ни ви п ли н о і н и і лерів ь о о лі і і н о і і е ини

в Європі в другій половині XX – на и в и в в в и в ї в в и в и в в и у ан в ви в и ив ї в ї и в ви и в лан у ана ив и травні 1 р в ї Н в Н и

початку и в и Н и в Н

РОЗДІЛ

и ив и оговір ро створення вро е ського о днання вугілля і сталі 1 р в в ї вро е ське това риство з ато ної енергії в и и и в и ви и ї ї вро е ське еконо ічне с івтовариство Е в в « и и » в в Е ерезня 1 р в и и и в Н Н и в Е и и в ї и в в и и ї ї и и її в и и и и її в Е в в и ї Г и ї и ї Е в в и

1 Н

1р Ав в ї

и в

в в

в ї ивГ ї Е в

и в в

Г в ив в ї и в «вив и и в в в в в в

р в и и и

в и

и и л того 1 р в и в ї Н и и в Е ї ї Н в Г ї ї Н и и и ї и ї и в Е в ив и и вро е ськи о з

и и

в и ї

и ви

и и ї ї

в в

и вН ї

ї в и в

и и

в ї

ід исання Маастріхтського договору. ому, на вашу думку, Маастріхтський договір підписували не керівники країн, а міністри закордонних справ і фінансів

и в

їв

ви

в и

ї и

де і ит дер авно о д ету не ви и дер авни ор ни и рівен ін ії до дворі не у од ене о ме енн ко иван на іона ної ва ти дов острокові ро ентні ставки а дер авними о і а і ми не овинні ереви увати середн на енн від овідни ставок у країна на ни о ін і і ні на

и ї

Спробуйте дати відповідь, чому не всі країни ЄС підтримали подальшу політичну інтеграцію. Свою точку зору аргументуйте.

в Ав и в в

ви ви и

и в ї и

в в

її в

и вв А ї в

и и и и

К и и и и

ви в в ив

и ї Н

и в

и и

Е в

и в

ї и

в и и

в К ї

р в и

и и

З и

А и в и

и и и ви в

в и

и в в

ви в в Н в ї и в

в и

ї и

в и в

в в Г

в в

и в

в ї

їв1 Н и и

и ї иви и в и р и їв и в и и в

ї в в

ї и

РОЗДІЛ

в в в ї и в в и и и в в и и в и в в К ї в и в и в и в в и ї и и и в и ви и в и и в и їв ї и и и в в в и в листо аді 1 р в ив и и и ер и ета ї в руги ета ї 1 1 рр в и в в в и в в в ви и и в ї и и в и в Н третьо у ета і в січня 1 р в в в їв и в ви в и в в в и и в в в и и в и в ї А в и вро е ської кон ститу ії її в р Н и ви в ив ї в

РОЗДІЛ

2 52

ви в

в ї и

в ї и в ви

в и и и р и К и в и и її и в и и ї Н в іса он ськи договоро и и и в в в « в » З в в в и в и в« в » и в « в в и » в и в « в в в » в и и и и и и и в и и и ї иА и и ї ї и ї в и в ив и в в ї и и в ив в в вв аду вро и в в травня 1 р в ї в и и и Н и Н в Г в и и и К в и в ї в и в и К ив К в и и ви и ї ї в и в и и и ї и К ив в в в їК в и в в в А ї в ї ї и и в в в и и ї ив и ї и в и и

ї в

вро е с ка комісі рав дини вро е с ки суд і рав дини вро е с ки ентр мо оді вро е с ки мо оді ни онд н орма і ни ентр о орони рироди в

и в ив в

и ї

ї и и и и в ив

и в

ви и и

2 Òенденції повоєнного розвитку партійниõ систем. ї в в їв и и и и и и в ви и в в в и и в и и и в ї и и в в ви ви в и « в» и ї в и ив и и в и в и и и и и и ї и в в « ви » « ви » и и и и и

в ив в

одно арті на дво арті на а ато арті на ви

Зви

ви

и и ви

ив в

К и

ви и и« » ї

АН

в ви в

и и

НА

в ля у в1 р

ви в

и в и

« в леро

и и

и в

и ви и в Н

и » ви

ив

в ї

и ї и

в ї

и в и ви в в и

3 Íауково-теõнічна револþція. Н в в в в в в ви в и в в ви в ви и ив Н її в и и 1 1 ті рр Н и ї и и в в ї ї З в в в в и в ї ви и в в и и и и и е нотронни від середини 1 в и ви и в и и ви и в в и и в в ви и вН в и и в и в ї и ї Н в и в

третього и » и и и редеро

53 в

ви ви и

ви в

ив и и и

и ви и Н

и ив

в ї и и

ив

и науково те нічно револ і в и в в и и и и ї и в и ї и в и и и и ви и и в и и

рр ви

ви и и

и и

ї и

и ив и

ив

ви

А Н Е ви и в ив и в ви в и в в в в ї и и в и

в в

ви

РОЗДІЛ

трансна іоналіза ії ви и и и НК и в в и

ї в в

и в

РОЗДІЛ

2 54

ї К и

в и

вї ї

ї и

ви

и в в и в

в в

в в и в и и « в и ви в НК ив и ї в ї

и и и

и НК ив ї и ї рр и К и Г ї в » ї в и ви и в Н

в1 1 и» и и НК « ї

Øведська соціальна модель. Н и и в и ив в ви ї и в в в и и ви в и її и в в ї и ви в в в и и в 1 р в в в и ї ви и в и в и ви и и в и в и и и и ї и ї в и и в ив ї ї и и ви и « в » ви и и в и а льд са « в » ив в ї ив и в и ив и в в в и и и ив в « в » ив и и в и и в и в в ви и в в « в » и ив и в и в и и и

и в

Е и «ви в в и и ї ви и

К »

ви

в ив в ви

и и

и Зви її

А ив ї в ї в

и в ви в и

ї « в П ансоно в їв

ви

и »

в ї и

в и

інки оліцейські у Швеції.

ї в

Е ї

ї в

в ї и

в ї ви ви и в

ви

в в

ви

и и и и и ви

и и ї и

ї в

в ви Н в и

и ви и

и и

и в

в и и и в ї в и и и в и и и гло аліза ія в ї и и и и и ї в и и в в и

и в ви в ї Ни

ви

и в

и и

и 1

в р

інтерна іоналіза ія в ив ї и ви и ив ї і ігра ія З в ви в в и в ив и ї и ви в ї в в и и

в и ї

и и

в ї

ї и и и в

Н 55

ви

Òðàâåíü 1949 ð. – ñòâîðåííÿ Ðàäè Єâðîïè Êâіòåíü 1951 ð. – ïіäïèñàííÿ äîãîâîðó ïðî ñòâîðåííÿ Єâðîïåéñüêîãî îá’єäíàííÿ âóãіëëÿ і ñòàëі Áåðåçåíü 1957 ð. – ïіäïèñàííÿ Ðèìñüêîãî äîãîâîðó Ëþòèé 1992 ð. – ïіäïèñàííÿ Ìààñòðèõòñüêîãî äîãîâîðó

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ Õðîíîëîãі÷íó. Äî ïîäії äîáåðіòü âіäïîâіäíó äàòó: ïîÿâà òåðìіíà «øâåäñüêà ñîöіàëüíà ìîäåëü», ïðèєäíàííÿ Óêðàїíè äî Ðàäè Єâðîïè, ïóáëіêàöіÿ ïðîåêòó äîãîâîðó ïðî óòâîðåííÿ Єâðîñîþçó, ïåðøèé åòàï ÍÒÐ. Ïðîñòîðîâó. Ïîêàæіòü íà êàðòі êðàїíè ЄÑ. Іíôîðìàöіéíó. Ïîáóäóéòå ãðàôіê îñíîâíèõ åòàïіâ òâîðåííÿ ЄÑ. Àêñіîëîãі÷íó. ×èì áóëà ñïðè÷èíåíà çìіíà ìîäåëåé ïàðòіéíèõ ñèñòåì? Ìîâëåííєâó. Ó ïàðàõ îáãîâîðіòü îñîáëèâîñòі «øâåäñüêîї ñîöіàëüíîї ìîäåëі».

§7

ВЕЛИКА БРИ АНІ АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

РОЗДІЛ

и пі л

ло е оно і не нови е ели о ін енн р о ві ово війни

ри

ні

1 Âнутріøня і зовніøня політика лейáористськиõ і консервативниõ урядів у 1940–1970-õ рр. в в в и и ї и ї и ї в и в и в и в в и ї и и и ви в в и ї ї и и и ї и ї в в в в в ив и и и и в в в в и в и в ви и в А в и в Е и в и ви вив и и и в иї и в З

РОЗДІЛ

2 56

в в

в в ив

в А ї и и и А

и и ттлі и и и в в ї в ї ви в и в и в в и и и в и и в в и ив в ї ви и в

и и в їв и

и в

ви и в К и

в и

и ви вв

иА

и в

и и и в и

в и и и

и и в в

и и ви

ви

и в

и и и

и ив

скороти и аси нуванн на освіту та со іа не стра уванн ідви и и іни на о утові ос у и с ри ини и одоро анн на роводи и активни курс на стримуванн комуні му мі н ва и ан о американс ки со ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРИ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ К. Еттлі (лей ори и) У. Черчілль ( он ерв ори) А. Іден ( он ерв ори) Г. Макміллан ( он ерв ори) А. Дуглас-Хьюм ( он ерв ори) Г. Вільсон (лей ори и) Е. Хіт ( он ерв ори) Д. Каллаген ( он ерв

в ї

ї и

в в в и ї К ї

ори)

ви в ив и и и К ив и и ив и в и в ї

в іта ільсона

и и ї

и в

и и ї аллагена ив ив и ви и и ї

2 Ëіквідація Áританської імперії. и ї в и ї в в їв и А в в ї и їв ї и ї и їв1 р ив в в ви и 1 р в и в и Г в и ї и ї ї в и в їА и и и Г Н З и и и К в в и в в А ї и в и и в ви и в в и

и и и

З и

Н и

Маргарет Тетчер (1925–2013) – прем’єр-міністр Великої Британії у 1979– 1990 рр. Перша жінка на цій посаді, відома в політичних колах як «залізна леді». Її адміністрацією було зменшено бюджет та скорочено видатки на соціальні програми, зокрема на охорону здоров’я, освіту та будівництво житла. Вона також запровадила обмеження на друк грошей та прагнула зменшити вплив профспілок.

Консерватори прийшли до влади з чітко опрацьованою програмою дій. Її метою було вивести Велику Британію з соціально-економічного застою. Для цього, на думку М. Тетчер, було необхідно: ►зупинити інфляцію, посилення якої розладнало господарське життя країни; ►зменшити податки на прибутки корпорацій та особисті доходи, що дало б змогу збільшити інвестиції в економіку; ►докорінно звузити державне втручання в господарські та соціальні справи, що доти негативно впливало на зростання економіки; ►«приборкати» свавілля профспілок, які, за переконанням консерваторів, зосереджували у своїх руках «надмірну владу», що підривало розвиток бізнесу.

Висунута програма, яка отримала назву «тетчеризм», передбачала докорінні зміни в соціально-економічній політиці уряду. У соціальній сфері Тетчер застосувала принцип: хто достатньо заробляє, тому нема чого безплатно вчитись і лікуватись. Політичною філософією прем’єр-міністра став вислів: «Безплатний сир буває тільки в мишоловці», а наслідком – різке скорочення соціальних програм, зокрема витрат на житлове будівництво. Помітно змен-

РОЗДІЛ

Більшість колишніх британських колоній входять до Британської співдружності націй, яка була створена на основі Вестмінстерського статуту 1931 р. і сучасних форм набула після Другої світової війни. Членами Співдружності є 49 держав. Різного часу із неї вийшли Бірма (1948 р.), Ірландія (1949 р.), Судан (1956 р.), ПАР (1961 р.), Пакистан (1972 р.). Співдружність проводить на регулярній основі консультації прем’єр-міністрів і міністрів фінансів, а також має постійно діючі комітети з економіки, науки, освіти. Усі країни й території, що утворюють Співдружність (окрім Канади), входять до стерлінгової зони й підтримують тісні зовнішньоекономічні відносини з Великою Британією. У рамках Співдружності здійснюється тісне співробітництво у військових питаннях – підготуванні кадрів, постачанні зброї, розвитку військових галузей промисловості. На території ряду колишніх колоній зберігаються англійські військові бази. Проте сучасні тенденції світового розвитку неминуче ведуть до повного суверенітету і незалежності колишніх англійських колоній, а Британська імперія вже давно стала надбанням історії. 3 Êîíñåðâàòîðè ïðè âëàäі: «Òåò÷åðèçì» і Äæ. Ìåéäæîð. У травні 1979 р. на парламентських виборах перемогу здобула консервативна партія на чолі з М. Тетчер. Лідер консерваторів стала першою в британській історії жінкою■ Ì. Òåò÷åð. прем’єром.

ви

в в

З вв

и и в в и

и в и в

иви

ив

и в

на тової авіакосмі ної ву і ної судно удівної

РОЗДІЛ

ив

Çâåðí³òü óâàãó!

е ер в л во полі и н неоконсерватизму (ві ре neos новий і л conservo ері о орон ) ре вни и ьо о н пр ви н ь оно ірно соціальну нерівність овл н н іль и пінь о о и о і влено і о о и и о ливо ей і о о и о ві пові льно і о рі о і по ило о ві і ей інв лі ів і повинні ро л и ін е е о вони вв ь о ій н в и вл пр во ли е вузького кола професіоналів і о демократія ино о лив фор ро ере о по ир в и ві і пр во ірно н ві ь л о во нно о в ор ненн е ло н і р и о л ві

Висловте своє особисте ставлення до концепції неоконсерватизму. Що у ній видається вам позитивним, а що – ні? Чому? Аргументуйте.

ви

в и и«

и в и и в

ї и и Н

в и и

в ив и и и

он

е д ор

її

и »

ви

и в

и в и в

ив и в в ви и и в в в и в и и и

Âелика Áританія у 1997–2010 рр. и ви и и и

ви « в

и и

и и в и и и в

в и ви

и З и

в и и

в ив ї

и в

и в ив ї и

и ї

її

и и

ви

Тоні Блер ( ) пре р іні р ели о ри ні в рр ри иль ни овні ньо полі и и о ій н в ли і ри в в ор ненн в ф ні н р н лі о о о і н в рі о ри и о іль о і лі ер льно н л ов ни ри н ів о и лі при ильни ів вл но п р і лер при пи ь л поверненн лей ори ь о п р і о ен р ри н ь о полі и и

в и

и ви и» ви

и и

и в в и и и

ви и

в и

ви

РОЗДІЛ

ристів прагнув догодити і жителям островів, і континентальній Європі, з якою він сподівався значно розширити інтеграцію. Багато голосів Т. Блеру принесли плани на зміцнення позицій вільного підприємництва та приватної ініціативи, але із сильною соціальною політикою та зростанням впливу профспілок. За час перебування при владі уряд лейбористів і справді здійснив певні кроки з виконання передвиборчих зобов’язань. Зокрема з 1997 р. британські робітники отримали право на оплачувану тритижневу відпустку, а з 1999 р. – чотиритижневу. Також Т. Блер наважився розпочати конституційну реформу. Одним з основних напрямів цієї реформи було надання більшої автономії Шотландії та Уельсу. Питання про шотландський парламент і Асамблею Уельсу було вирішено у вересні 1997 р. на референдумах.

59 ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРИ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ М. Тетчер (консерватори), 1979–1990 Дж. Мейджор (консерватори), 1990–1997 Е. Блер (лейбористи), 1997–2007 Г. Браун (лейбористи), 2007–2010 Д. Кемерон (консерватори), 2010–2016 Т. Мей (консерватори), 2016–2019

У цілому Т. Блер твердив, що дотримується стратегії «третього шляху», тобто поєднання ринкової економіки і соціальної справедливості, а також обмеження неконтрольованої свободи підприємництва, яку запровадили консерватори. Авторитет Блера було підірвано участю Великої Британії в американському нападі на Ірак. Прем’єр-міністр мотивував цей крок наявністю в Саддама Хусейна зброї масового знищення, але швидко з’ясувалося, що нічого подібного там не було, і Блера звинуватили в обмані співгромадян. Коли ж у Лондоні пролунали вибухи у поїздах метро і в автобусах з пасажирами (так мстилися за Ірак представники екстремістських ісламістських організацій), стало зрозуміло, що політична кар’єра Тоні Блера наближається до завершення. 27 червня 2007 р. Т. Блера змінив його колега по партії Гордон Браун, який виступив з ініціативами будівництва нового дешевого і екологічного житла у британських провінціях і на колишніх військових полігонах. Крім того, він продовжив конституційну реформу, спрямовану на забезпечення прозорості і відповідальності влади перед народом. Під тиском опозиції Г. Браун у червні 2009 р. змушений був оголосити про початок розслідування у зв’язку з участю Британії у війні в Іраці, але зробив усе можливе, щоб виправдати позицію Т. Блера. Рішучі дії уряду після початку світової економічної кризи дозволили пом’якшити її наслідки для економіки Великої Британії, але часткова націоналізація банківської системи, скорочення податків і стимулювання попиту стало причиною рекордного дефіциту бюджету і призвело до згортання ряду важливих соціальних програм. 5 Ïðîáëåìà Îëüñòåðó. Протягом усієї другої половини ХХ ст. Велику Британію лихоманила проблема Ольстеру, точніше, релігійно-етнічний конфлікт у Північній Ірландії, яку після утворення Ірландської Республіки було примусово залишено у складі Великої Британії на правах автономії. Третину населення цієї автономії

и и и и в и и в и и и и ви и и

РОЗДІЛ

2 60

и и

1 р

и и в и ив в в в и Завору ення в рландії. в и в и и січня 1 р и в и и в в ив и її и в и и и в в З1 р А и и и и в и и в и ви и в и

и в

и и в ї

ви в в

и в

и и

А и

в и в в

У М ира ис на наведені акти ін і істори ні д ере а с ро у те а ро онувати мо иві с осо и а а од енн кон ікту кі від само о о атку до во и и уникнути кра ні а одів і не отрі ни ертв во то ку ору ар ументу те З

и в

в ив и и ї и

и и

в и и в в 1 квітня 1 р и и и в ї и и и

и в и

відновити автономі ровін ії до устити всі артії окрема радика ора в аконодав е і ранн

ну

інн е н до у асті у ви

в А в и и ви травня 1 р в ї ї в и в А в їв в Н в в в и в и и и и и и в Н А в в в и и ї и в А в и и и Áрексіт. Н ності днаного оролівства в и ї в и и

и и

ї ви и в в

ви

в и

ви

езале

р ссе своїми нормами а му економі ни ро виток економіки ості ни отік мі рантів с ри ни енн рівн итт ритан ів

в и

2 орі ни внесок в вросо м рд вро до і ні е використати на ни енн одатків ви ід вросо у с ри тиме мі ненн суверенітету країни

ви ви

ви

в р

и р

в ї

в и

З и ви в в и и е від е ерон и ив Г ив в в в рек . Кемерон. сіт в « и » « » «ви » в ив в и ї и ї в в в червня 1 р З в в в и ви ви и и ви в « » и ив ї в ї и и и У М им мо на о снити на ва у думку саме таки рексіту р ументу те сво то ку ору НА Е

в и в и ив и и

Е Е ЕН и

и и и

и в

и ї

и и

ї ориса

и ї ви онсона

К ї Н

в в 1 р в

РОЗДІЛ

и Н ви

КА

ЗАНЕ

61 в

ре у тат

НН

в в

и и

К в и в ї ерезо и ї

в е

и в

ви

и в

вив

ї и . Мей.

Тереза Мей пінь л вр ео р фі р в л в н н лі о он ль н о і н ро ни пр в в о і і опл и лірин ови по л р л пер о ін о по іл по олови он ерв ив но п р і ере референ о ви п л про и ре і про е н по і пре р е ори но ві ин л і е пов орно о референ і л п р л ен ь и ви орів ервні р в р ив и іль і ь вон о ол в л о лі ійний р і л нев ли пере оворів вро о о про ови ви о ели о ри ні липні р по л ві в

РОЗДІЛ

2 62

7 Óкраїнсько-áританські відносини. и и в и и и и в в и ив ви и ї и в « А и ї ї ї и ї и и ї ви и и Н в ви и ї в в и и и и и и ї в ї в и ї и ї ив вА ї и в и їА ї и и Н в и в иви и и и ви в и и в ви и в ї ї и и в и и и ї в и в в в и в и и и в ї в в в в К и и и З и ї и« в » «Г » в и « и » в и и Г в « ї в и ї» в и в ї и ї и и ї в и и и и ї в и ви в « » « ї и » ї в ви в в и ви в и ви в и и в и в и ви в ї и и ї и ї

ї » їв

и и ї в и в

Ëèñòîïàä 1990 ð. – âіäñòàâêà Ì. Òåò÷åð 1992 ð. – âñòàíîâëåííÿ äèïëîìàòè÷íèõ âіäíîñèí ìіæ Óêðàїíîþ òà Âåëèêîþ Áðèòàíієþ 23 ÷åðâíÿ 2016 ð. – áðåêñіò

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ Õðîíîëîãі÷íó. Ðîçòàøóéòå іìåíà ïîëіòè÷íèõ äіÿ÷іâ ó õðîíîëîãі÷íіé ïîñëіäîâíîñòі: Ò. Ìåé, Ã. Áðàóí, Ì. Òåò÷åð, Ò. Áëåð. Ïðîñòîðîâó. Ïîêàæіòü íà êàðòі, ÿêі êîëîíіàëüíі òåðèòîðії âіäіéøëè âіä Âåëèêîї Áðèòàíії â 1950–1960-õ ðð. Іíôîðìàöіéíó. 1. Íàïèøіòü åñå ïðî ðîëü Ì. Òåò÷åð â іñòîðії Âåëèêîї Áðèòàíії. 2. Іäåíòèôіêóéòå ïîðòðåòè ïðåì’єð-ìіíіñòðіâ, âìіùåíі ó ïіäðó÷íèêó íà ñ. 59. Ëîãі÷íó. ×è ââàæàєòå âè âèõіä Âåëèêîї Áðèòàíії ç Єâðîñîþçó çàêîíîìіðíèì? ×îìó? Àêñіîëîãі÷íó. Âèñëîâòå ñâîє ñòàâëåííÿ äî ïðàãíåííÿ ÷àñòèíè óêðàїíñüêîї ìîëîäі íàâ÷àòèñÿ і çàëèøèòèñÿ ó Âåëèêіé Áðèòàíії. Ìîâëåííєâó. Îáãîâîðіòü ïðîáëåìó Îëüñòåðó. ×è ìîæíà ââàæàòè її âèðіøåíîþ?

§8

Ф АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

ри й е е оно і не полі и не нови е р н і пі л ін енн р о ві ово війни і полі и ні или о ол в ли пор

1 ×етверта респуáліка. ви в и К и и и и в в ї ї ї и в и

в ив в

и и

ї и

и Н

в в

и ви в в

и и

и и и и и в в и в и в вересня 1 р арль де олль в и и и в ви и в ви ї и в в и в ив Н и етвертої рес у ліки в в и в в в и в и в в ї и ї

ви и в

и и в в

в в

П П и

и ви

в в

и в

ран і ро о о ува ас ар аментс ко рес у іко ар амент оді вс на дві а ати а іона ні ори і Раду рес у іки а іона ні ори і Рада рес у іки у ва ва и акони і контро ва и ді ніст ур ду ре идента рес у іки о ира и на років а іона ні ори і Рада рес у іки грудня 1 в в в в

Поле и

а адь

ПРЕЗИДЕНТИ ФРАНЦІЇ В. Оріоль ( ) Р. Коті ( ) Ш. де Голль ( ) Ж. Помпіду ) В. Жіскар д’Естен ( Ф. Міттеран ( ) Ж. Ширак ( ) Н. Саркозі ( ) Ф. Олланд ( ) Д. Макрон ( )

и 1

в ї червні 1 в и в и

р ї в

З в

в ї

)

ї и и в и и и и в и в и в в в и

в в

ви ви

ї в

РОЗДІЛ

р НА квітні 1 1 р в ви вро е ського о днання вугілля і сталі в и и ї ї и в и в 1 р в и и ільного ринку в в в в в ї в

в ї

в и в

РОЗДІЛ

в и

З ї и

в в А

и и и в р

А и травні 1 Н и и в и ив

в и

и вА ив

в в и

ви в

в и в в

їв

и и

и ї

в А и

ї в

и в ї

и ї

в и

в в и

и и А и и

З и

и и и и

Г ив

и в в

ДОКУМЕНТ

Я самотня людина, яка не змішує себе з жодною партією, з жодною організацією... Я людина, яка не належить нікому й належить усім... Зараз я повертаюсь до свого села і залишаюсь там у розпорядженні країни. (Із виступу Ш. де Голля на прес-конференції 19 травня 1958 р.). Прокоментуйте слова де Голля. Які переваги для нього створювала неналежність до жодної партії?

2 Ñтановлення Ï’ятої респуáліки. в Н в в и арля де олля в и Н в и ї и вересня 1 р в в и и в и и и и ви в в и ви ви ви ви в їв и в и и в в иН и в в в ви в и в и в и ви в и и и Г и и ї и ив

и и

в в и в

в ї

енерал Ш. де олль. Розгляньте фото. о е вам відо мо про цього непересічного політичного діяча За допомогою додаткових джерел розширте своє уявлення та напишіть коротке есе про нього.

ресня 1 А и в и

в ї р в в

и и

и в

в и

в в в

ви

ив

ви в К

и ї

ви

1 ве

в ї

и и и в Зв

и и в

ї и

ї в

ї и

в и

вв ї

ви и

в и в в и

и в

и вив и в

ви

А А

и ви

и Г

в и

ви ї и в

ї ї ви в ї ї в в ї в ви и в и и и и в в ви и в Г в и вв в в и НА 1 л того 1 р ї ви и в в ї ї НА в и в и и в ї и ї вив и в ви и в в и їв и в и и Г ї ї в и в в в в їв и в в в в и в А и и и Г ив и 1 р и и ви и и ви в в ив и в ї и вв и ив и и и и и в ї ї и и ви и и в и в в Н в Г ив в и и Ф. Міттеран в в и ї ви и у центрі . А

Франсуа Міттеран пре и ен р н і в рр о о пре и ен во н й іль рив ли в і орі р н і рр лі ер е ер і е о р и ни і о і лі и ни ліви ил ер ий е ре р р н ь о о і лі и но п р і ( рр )

и и

РОЗДІЛ

в в и ї в и в и в ї и и

и в

и в ви

и и и в травня 1 р и в и ви и ви и в и и в в « в в » в и и в и« Г в » и в и ви и и ви ї ї и травня и ви ив в ив в їв и в ви в в Н и и в ви и и и ив и в и и в

в и и ї и

в и и 1 травня в в» « и и

ї травня в и и в и

РОЗДІЛ

и в Г 1 в

вв и вив

ви

в ви

Н и и

2 Г

ви ви ив ив и

ви вив в и и и Н ви в ив в и и в в

в ї в в и

в и

и и

и в

ви ї

в в

и и

и в в По іду

и и А искар д стен

3 Франція наприкінці XX – на початку XXI ст. ї и и в и ї и в ви в іттеран и в в ї З ї в и и и в ї в и З в и и и в и и

и в

и квітня в в и

и ив в ив

ї и в ив и ї и иви в

ДОКУМЕНТ

Влада може приймати багато форм. Вона впливає на приватне життя людини, на облаштування сім’ї(...) Для того щоб керувати, потрібен особливий дар. Але керуюча людина не обов’язково краща за інших, просто вона краще пристосована для виконання цієї функції... Ясно одне: коли йдеться про можливість розлучити люблячих або знищити цілий народ – це вже не ілюзія. Думаю, що влада завжди небезпечна, і той, хто володіє нею, повинен якщо не відчувати страх, то ні на мить не дозволяти собі забути про... особливість свого становища. (Із спогадів Ф. Міттерана). Прокоментуйте висловлювання колишнього президента Франції. Чи погоджуєтесь ви з ним? Свою точку зору обґрунтуйте.

и и в в

в и

и и

и и и

и в вв

. Ширак.

и в

и и

ви

ї в и ви и в в и в и и и в и в ви и и ака ирака дуара аллад ра и в в и и в в в ви Н ї и

в и

в ви ви в в в и и

в ви и и

ви

вв в

р в

ї в

ї и иви Н и ї и и

в в и и рансуа лланд и в ї « и и и ї в и в и и и в и и и и

и в ви и в

в и

ї в в ї и в вї Н

ви Н.

в и

и и

ирак и

и и и

ви

и и червня и

и З и и ви и

и ив и в в и и

арко і.

вв и

РОЗДІЛ

в в в ив и и в и и и и ви

в и в ї ви и в в ї » в и и и в вив в и 1 р и в

Ф.

її

ї іколя аркозі

ї и и и и и

НА

в в в в

ї в и

в в

лланд і

. Макрон.

е а і а і одностатеви ів о вик ика а ур иві ротести в усі країні во нні інтервен ії до Ма і та ентра ноа риканс кої рес у іки с ро а а ровадити одаток на ри утки мі онерів о с ри и ни а відтік ка іта ів і ран ії аси мі рантів та р д ско ни ними терористи ни актів 1 травня 1 р в в в в в ануел акрону в и в и ї ї и в ви вив в и в и и в 1 р в овти илетів ив З и и и и в ви и

в «

и и и в

в в

и и»

и и ви и

2 овті илети . Висловте власну думку, чи є можливим у наш час стихійне виникнення протестних рухів без відповідної організації, фінансової підтримки то о. Свою точку зору аргументуйте.

РОЗДІЛ

в и в 68

ви

ви и

и З

ви

и и и

одаток на а иво у о скасовано мініма на ар ата ідви ена на вро мен ені ви ати на со іа не стра уванн ма о а е ату а наднормову ро оту ві нено від одатків

е ени

13 æîâòíÿ 1946 ð. – ïðèéíÿòòÿ êîíñòèòóöії ×åòâåðòîї Ðåñïóáëіêè 28 âåðåñíÿ 1958 ð. – ïðèéíÿòòÿ êîíñòèòóöії Ï’ÿòîї Ðåñïóáëіêè

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ Õðîíîëîãі÷íó. Ðîçòàøóéòå ïîäії ó õðîíîëîãі÷íіé ïîñëіäîâíîñòі: îáðàííÿ äå Ãîëëÿ ïðåçèäåíòîì Ôðàíöії, ñòâîðåííÿ Òèì÷àñîâîãî óðÿäó, ïåðøå âèïðîáóâàííÿ ÿäåðíîї çáðîї, ïðåçèäåíòñòâî Ô. Ìіòòåðàíà. Ïðîñòîðîâó. Äå ó Ôðàíöії â öåé ïåðіîä íàé÷àñòіøå âіäáóâàëèñÿ ïðîòåñòíі âèñòóïè? Іíôîðìàöіéíó. 1. Âèêîðèñòàâøè äîäàòêîâі äæåðåëà, ïîðіâíÿéòå êîíñòèòóöії ×åòâåðòîї òà Ï’ÿòîї ðåñïóáëіê. 2. Ñêëàäіòü іñòîðè÷íèé ïîðòðåò Ô. Ìіòòåðàíà. 3. Іäåíòèôіêóéòå ïîðòðåòè ïðåçèäåíòіâ Ôðàíöії, ïîäàíі ó ïіäðó÷íèêó íà ñ. 63. Ëîãі÷íó. 1. ×èì ïîÿñíþþòüñÿ, íà âàøó äóìêó, êðèçîâі ÿâèùà â òàêіé ðîçâèíóòіé êðàїíі, ÿê Ôðàíöіÿ? Ñâîþ òî÷êó çîðó àðãóìåíòóéòå. 2. Ùî âàì âіäîìî ïðî æèòòÿ і ñîöіàëüíèé ñòàòóñ óêðàїíöіâ ó Ôðàíöії? Àêñіîëîãі÷íó. ßê âïëèíóëà íà ñòàíîâèùå ó êðàїíі ïîëіòèêà ïðèéíÿòòÿ âåëèêîї êіëüêîñòі ìіãðàíòіâ? Ìîâëåííєâó. Îáãîâîðіòü ó ãðóïàõ: ÷îìó ñòàëî ìîæëèâèì ôðàíêî-íіìåöüêå ïðèìèðåííÿ é äî ÿêèõ íàñëіäêіâ âîíî ïðèçâåëî?

§9

Н АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

1 Ðозкол Íімеччини ня 1 р в и и и и в в в ї и и

ри й е і поло ень о і і о в ли і е ини и ре лі ов ні

на ФÐÍ та ÍДÐ. в и в в в и в ї и А и А в в и в и в и и в їН и и

ь о онферен ли вони повні

їН и

и и

трав и и и ї

ви и

и и червня 1

и и и и

и и в вересні 1 и в

в ї

и и и и

р в и р

ви

їН

и З

и її денауер и в и в ив иН и и

и ив

и в

ив

и и

П и

и в в

в и ї и и

и в и ви в и ив и 1 сер ня 1 и и

ви и

и в

ундестаг

ї и

и в

З и ив и и

и и Н

в и и в

р К и З

ви

Н в

грудня 1 ї ї и ви

и и в

в в и

травня 1 и

ї р

ізонія л то у 1 в в ризоні и в и и

в и и

в и ви

ї в в и

вв и « » и в в и в и в

ив

Н и

в р Г и

ви

ви и и и и в и

в и и и и

и ї ви

и ив ї К.

денауер.

Конрад Аденауер ні е ь ий полі и пів новни ри и н ь о е о р и но о о і і р в вели роль воренні не ле но ер ви пов но і о о о і пре и ен о р н і е олле пр в вн при иренн р н і і е ини й по иленн і но о ло в вропі

К А и

в и в

в в

в и в в

Н в

и и и и и ї и

в в

2 Ðозвиток заõіднонімецької економіки. в ви и и и и и и в и ви и в в и ви и в їв Н и в и в и и « ив » и в

и и и

и ви в

ї в в

и в

в Н

ї А и и

и в

РОЗДІЛ

2 о ер е на но міро о асти о ере ти ромис ови отен іа а ідної астини країни о дру е у о вдоста де евої ро о ої си и осо иво іс ре атріа ії м н нім ів і ідної руссії та ін и ра онів аро ітна атн ро іт ників у ер і ово нні роки у а на но мен о від дово нної а ро о и ти ден становив одини о трет нада и а ідні іме ині м рд до арів стартової до омо и а аном Мар а а усі вк адів в економіку наді и едера но о та міс еви д етів

РОЗДІЛ

2 70

и в

и в в в ви и

в в

и в

в в

Н и

ви и и вв

ви

в и в

ль реда ви и в рхард.

и в

«К » З ви и

ви

НЕ Е А З а т ті ер он а к он Мі ес кен р ард

К А в в

в и в Е ї ви

ї ї в в и и и и в ви и и в ї и в и и в и ви в и и иви в ви ви и и ви и в в и со іального ринкового гос одарства и в в иви ви и в ї неолі ераліз у в neos ви liberals в и и в в и и и и и ив и ви и и в «в и и » ви ив ив ви и и и и в в

в и

и їЕ

ив

и»

в и и

ї и

и в

ви в в и и и ї и ллера р ака в в « и в в » и в ив вЗ Н и и в ви ї ви и в в в и и вв и и и в

двіг р ард и в ив

и и»

и и «

и ї

и и«

о ітика ма ути ро умі о д сус і ства о ітики овинні ереконати де у її рави ності о ітика ма ді сн ватис ос ідовно

ви

ив в

ив

и и и Н

Н в в

в в

ив

и и

в и

и и в

и и

в в » и

и и

в ї и

« ив и

мі та рр Р і ивс ма е втри і рівен е ро ітт не ереви ував середн орі ни риріст економіки становив и ко н у у е икі ританії у онії ї

РОЗДІЛ

о ітика ма ути ро оро і есно о ітика ма ути орі нтована на дов острокову мету а е водно ас а е е увати о итивни ре у тат у ро умні одо о ікуван насе ен н терміни

ї и ив

и в в

обудова і адіння Берлінської стіни.

орівн н в

3 Îá’єднання Íімеччини. сер ні 1 р ї в и в и и и в в и в ї и в и и Н и и и Г и и и и в и в и и в «Н ви » в и в и и в ї ви и Н в и в и Н и в и в в в 1 сер ня 1 р в и в и вв їН и и ви и и Г в

и «

и ви

и Н

и в и в Ав и и и и и їв Н Н

ив » ї и Е ї и в

Н Н НГ К

и и

РОЗДІЛ

2 72

в в в и А и и и в НА 1 вересня 1 р в А и ї и ї ї и и ї и в и и в в и в Н и в в вив и в в Н и и и в в ви в ви и в ї ї и в овтня 1 р Н и и в и ї и їв в и в грудня и в Н и и и ГК и в в ї

К и и в

ви

їН и

и ив Н в и и

и Н Н в

и и в

в и ви

ї Н ви в

и и

и и в Н

в и

и ив

КАНЦЛЕРИ НІМЕЧЧИНИ К. Аденауер ( Л. Ерхард ( К.Г. Кізінгер ( В. Брандт ( Г. Шмідт ( Г. Коль ( Г. Шредер ( А. Меркель (

) ) ) в ) в ) в ) елені ) )

Гельмут Коль н ь о пере ере і н пер иренн ерел л фін олови

ні е ь ий полі и н лер рр і р ови ви пив іні і иво про во н нн і е ини и пі л р льноні е ь и ви ор і ри в в ро при ін і р в вин в ений ви ори нні не онни н в нн во п р і і ений в пі и по и по е но о

Здоáутки і проáлеми. в її в

ви

и и

ив

о ер е е у а ро ема інте ра ії дер авної анової економіки ко и н ої Р у ринкову економіку Р а нови умов а ато ід ри мств ви ви ис неконкурентос ромо ними і анкруті и на но рос о е ро ітт е сво ер о оси и о со іа ну на ру еніст о дру е оста а ро ема і енн со іа ни витрат і ка і та овк аден в економіку с ідни еме і мето дове ос і и ти одатки а е вик ика о невдово енн насе енн а ідної астини іме ини о трет а остри ас ро ема іно емни ро ітників ки у країні на і ува ос онад м н орінне насе енн о а о ро дати ї к кон курентів на ро о і міс У де ки міста виник и сути ки у и дс кі ертви

и и

в ви ви

в и

и в

и 1 листо ада 1 р в и и и и и в и и в и в К и и Н в їН ерезні 1 р вН и и и и и и и ви ви в и ив Н в и в и ви в в ивН и в нгела еркель їН и и ви ви в и и в и и и її Н и 1 р ра аррен ауер ви в и

З в З

и и А и

ос ідовно ідтримко уд ки а одів о ітики іні на о и енн вро е с кої інте ра ії орот о а економі риродни ресурсів на овненн м д ету а ра унок на но о і о ро н в Н

и в

в ви в

и и и

в в

ОВОР

и ї в

и и

енн

екс орту

вільної вро и ви и и ви и и и в З и в в и ви и в в в К в ї и и ї и ї Н и

А НИКИ ПО ІЙ

Ми знаємо, що наше вільне життя сильніше будь-якого терору. Давайте ми відповімо терористам так: ми будемо й надалі свідомо жити, дотримуючись наших цінностей, і зміцнювати ці цінності в усій Європі. Тепер ще сильніше, ніж досі. ( ви п ер ель приво ерори и ни ів ри і) Прокоментуйте ці слова федерального канцлера. Чи погоджуєтесь ви з нею? Висловте з цього приводу свою думку.

и и Н

и ї в ї и

в и ви ив и

А и ї в в

в Н и

и и в и и

Óкраїнсько-німецькі відносини. З ї Н в и и и в ви 1 р в в и в в и в в в и в и в в в ї в Н и в ив и в ї и ї в вН и и в

ї и ив НА в в ї

в ї

и и и и

и ї и в

1 січня и и

в и

ви

РОЗДІЛ

2 74

ви

и в и в в и в ї и в в в З и в

и ї

ви

в и

ї и ви и

ї и

в ї и и

ви и

вв

ї и и

и в

в ї

в в в

и в

ви в в ви в ї и Н в

и в в и и

15 âåðåñíÿ 1949 ð. – óòâîðåííÿ ÔÐÍ 7 æîâòíÿ 1949 ð. – óòâîðåííÿ ÍÄÐ 3 æîâòíÿ 1990 ð. – îá’єäíàííÿ Íіìå÷÷èíè

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ Õðîíîëîãі÷íó. Ðîçòàøóéòå ïîäії ó õðîíîëîãі÷íіé ïîñëіäîâíîñòі: êàíöëåðñòâî Ê. Àäåíàóåðà, êàíöëåðñòâî Ë. Åðõàðäà, óòâîðåííÿ ÔÐÍ, ãðîøîâà ðåôîðìà. Ïðîñòîðîâó. Ïîêàæіòü íà êàðòі íàéáіëüøі ïðîìèñëîâі ðàéîíè ÔÐÍ. Іíôîðìàöіéíó. Âèçíà÷òå ôóíêöії äåðæàâè âіäïîâіäíî äî òåîðії «Ñîöіàëüíîãî ðèíêîâîãî ãîñïîäàðñòâà». Ëîãі÷íó. 1. Çàâäÿêè ÷îìó âіäáóëîñÿ îá’єäíàííÿ Íіìå÷÷èíè? Ñâîþ òî÷êó çîðó àðãóìåíòóéòå. 2. ßêі ïðîáëåìè âèíèêëè âíàñëіäîê îá’єäíàííÿ Íіìå÷÷èíè? Àêñіîëîãі÷íó. Âèñëîâòå ñâîє ñòàâëåííÿ äî ïîëіòèêè Íіìå÷÷èíè ùîäî Óêðàїíè â ñó÷àñíèõ óìîâàõ. Ìîâëåííєâó. Ó ãðóïàõ îáãîâîðіòü ïîëіòèêó ìóëüòèêóëüòóðàëіçìó òà âіëüíîї Єâðîïè, ÿêó ïðîâîäèëà À. Ìåðêåëü, її ïîçèòèâíі òà íåãàòèâíі íàñëіäêè.

§10

І АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

ри й е і іни ві ені о оліні

ли

лі пі л п

1 Італія наприкінці 1940-õ – у 1960-õ рр. ви в и в и и в и ви и в и и и в и и ви и в в вив и в в в в в в ви в в и в и и ї в в в и и и ї и и в ив и и и ї 1 р ї и и Н в в ив в в ї ї и и и в в ї и и и ї и в ї и в ї и и и и в и в в и и и ї ї ї и и и в в и в ї и и в ви ив Г и в в и и К и в и и К іктор ануїл вв и в в и в ї и ї ї в в и

інн

и в в в

и в и в

в ви

ви

в К и 1 р в

ви

и и

в ї

в 1 червня 1 р в и ви и в и

в в

1 січня

на ви им аконодав им ор аном рес у іки став ар амент о о ира т с терміном на років ар амент ск ада т с дво а ат а ати де утатів і сенату раво ормуванн ур ду одер ував один і ідерів артії ка діста а і іст міс у а аті де утатів ре идент рес у іки о ира т с на с і ному асіданні о о а ат тер міном на років акти на виконав а в ада на е ит Раді міністрів а ровад увавс суд рис ни і рин и овної не а е ності судової в ади А

ви Е

и в

ї и

в ї и и ив

ив и и и

и ив де ас ері в ви ив и и и и и и ї в и и в и в в и ив ив и в и и ив и в в и

в и и и

їв

ви и її

и и в и

и ви и З и в ви и и и ї

в в и в и ї и в

ростанн іно емни інвести і е ективне використанн дос нен Р структурна ере удова економіки дер авна ідтримка риватно о ід ри мни тва в

в и ви в и в и ив и в в в и в « »в « »в в и в и в ви ї и в в в и в и ї в и в в и и в в в и в и и в и и ви в и в и Н в ї ї ви и З и в и и ї в в в иї и и и и в ви ви и в

ви ви »в в »в и ї в ви в ви ив вив ви в и и и и в ї в в в и в

« «Е ви

РОЗДІЛ

2 76

2 Ñîціально-економічний і політичний розвиток країни наприкінці XX – на початку XXI ст. в и в в и в в ив в и в и и и в и в в А в ви и в и и и и ї ви ив К в ив и в и и и ви и и в в и и и и в и вв и в в в и К ї и и и ї и и в и и в и и и ви и и и ви и и и в и и и ви в и З влітку 1 р в ї в в в и и и и и и ви ї и и в ї и в в и в в и и и и в в в и в и и« в и и» в ив и и и в в в в ї и ив и и и ив в и и и « и и » и « и в» в и и и и и ив в и в в и ви и и травні 1 р в и оро и ви в в и в ви и и и в в в в ив в А и ив . Моро у центрі . в и и в ї

Альдо Моро олов и іні рів лі в рр ві п р і ри и н ь и е о р ів о о пер ий ліво ен ри ь ий іне в і о і лі ів рр в в оро о о ри в н в і ори ний прое ь йо о пол л в о о о ні и і н ви ор о ри ли ре ин оло ів ли вій и о л р е в е пре е ен ний ро н о і о іль и в іль о і р н о ні и ли ві ні в р і е ін ро ів

ив ви

в и и в

и и и

и ї в ив

в в

и в Н и

в1 в

и и

ї в

в и и

ї в

ви и

ви и и

и ї и

ї и

в ив в и и

ви

и в ї

и и и и в

в и и ї

в и в ив ї и е ократично арті ліви сил в в в ї и и и в в и ви и вв и Г в и и в ив в ви и ї в и и в и в и исті руки її в ви ви в в и и и и и в и ї ї и и и и и в в в А и и ї и в раксі в и в а аль а и и Зви в в ви и в ндреотті и ив « и и» и и и в в ї и ї в ї и и и в в ви в її и Н Н З ви и в ї и и « » ви и и ї в ив и и и в ї и ильвіо ерлуско ні в в и и и и в « в » и и «Н и » в и ви в е резні 1 р ив в в и и и и и в и ви в и ви . Берлусконі. в в в в в в

Сильвіо Берлусконі н ро ив в р ре р іні р лі рр ін ив ри и ний ф ль е іл н ь о о нівер и е р й ь і не о вл ни о іль о елеві ійни н лів е р при в о ин н й ильні и ві і ф ольний л іл н р ере н й іль и пер р е ів лі р піввл ни ви вни о о ре рноль о он орі е і оре рі оо он рол р р ови о п ній інве и ійни пен ійни фон ів р пи в ль о вл ни л овни л ро о полі и но р ри не ен е р ів при в о вин в енн и фін н ови ін і р в і фі р йо о ло ено н ро и по вленн волі

и Н ї и

в и и и и

в в ї

и в и

и в ви

и А квітні ви ви Н и о ано Проді и ї » «

и в

и р и ви

и и и

и и в

в и в в в и в ив »

ви

в ї и Ав и в в и «в и и в и в

РОЗДІЛ

и в

ОВОР

А НИКИ ПО ІЙ

РОЗДІЛ

Запропонуйте шляхи виходу з ситуації, коли перевага партії-переможниці вимірюється від менше одного до кількох відсотків. Свою точку зору обґрунтуйте.

и 78

Ми постали перед виборцями як чітко обумовлена коаліція. Виборчий закон відводить нам таку кількість депутатів у нижній і верхній палаті, яка дозволяє нам керувати. Ми будемо керувати саме в такий спосіб, як це встановлено законом і як ми зобов’язані чинити перед лицем наших співгромадян, які за нас голосували... Я... буду керувати країною для всіх італійців, а не тільки заради тих, хто голосував за нас. ( ви ро і ві н р)

в и и

и и

и в и и узе е онте

и и и и

и «

ив в ї в

в и

в« и

и »

и ви и» З в

3 Óкраїнсько-італійські відносини. в и в и и ї ї и в ви в и и в ї в и и

ї и

и ви 1 р

З 1 червня

ї и в

в в и

и и

×åðâåíü 1946 ð. – ïðîãîëîøåííÿ Іòàëії ðåñïóáëіêîþ Ãðóäåíü 1947 ð. – ïðèéíÿòòÿ êîíñòèòóöії Іòàëії, ùî íàáóëà ÷èííîñòі ç 1 ñі÷íÿ 1948 ð.

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ Õðîíîëîãі÷íó. Çðîáіòü õðîíîëîãі÷íèé ëàíöþæîê íàéáіëüø âàæëèâèõ ïîäіé â іñòîðії Іòàëії, ïî÷èíàþ÷è âіä ïðîãîëîøåííÿ ðåñïóáëіêè. Іíôîðìàöіéíó. Ñêîðèñòàâøèñü ïіäðó÷íèêîì òà äîäàòêîâèìè äæåðåëàìè, ïіäãîòóéòå ïðåçåíòàöіþ ïðî îïåðàöіþ «÷èñòі ðóêè» òà її íàñëіäêè. Ëîãі÷íó. 1. ßêі ïðè÷èíè іòàëіéñüêîãî «åêîíîìі÷íîãî äèâà»? 2. ×îìó 1980-é ð. â Іòàëії íàçèâàþòü íàéáіëüø êðèâàâèì? Àêñіîëîãі÷íó. Âèñëîâòå ñâîє ñòàâëåííÿ äî òàêîãî ÿâèùà â æèòòі Іòàëії, ÿê ìàôіÿ. Ìîâëåííєâó. Îáãîâîðіòü ó ãðóïàõ óêðàїíñüêî-іòàëіéñüêі âіäíîñèíè. Ó ÿêèõ íàïðÿìàõ âîíè ðîçâèâàþòüñÿ íàéáіëüø óñïіøíî?

§11

П АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

ри п ні

1 «Ðеволþція гвоздик». ї в в и в и в в и и ив и

й ео вини при о і р ни при ьо опо

и и в в и

р н о о вл ли йо

в в в

ї в

ив

и в

Н ЗА и

и и ї А

ив

в и и ви и ародно де ократичної артії о іально де ократичного ентру ви и и и и Н ї Ав и и в ї ви вив и и и в в и и и в и и и и в в ив в и и ви и в и в в в и и и К и и и ви и и и и и в

РОЗДІЛ

в її в и елесте а ро в в ви в и в в и и в и квітня 1 р и в ви « в» нтоніу де іноло в и ив и в и и и в вв аетану и в в в ї ив и и и . Кай ро. в и в в и в в и Е в и в и в и ї в и и ї ї «Н и » нтоніу де ліве ра а лазара в в ив и ї в и ї в и и в ї ви и и в и и в и К и ви ї ив в З ви в ви в и в в в . де ала ар. в и в и и в и в в и и ї в и ив и и в ї в и и и З в и в ї в в їв ив в и А и в А и ї и ї в ив и и ї в1 р НА в и и и и иА в в иї в в и и и в в ви и и в в и в и ї и їв в в ї в и в« в» и в и ви в Н и в ї и в и в в и и в в и в в в и и и в в в и в и в и аску онсалві е и и и в и в

РОЗДІЛ

родов енн на іона і а ії а рарну ре орму встанов енн ро ітни о о контро на дер авни ід ри мства о удову е к асово о сус і ства і ере ід до со іа і му в и в в

в в

и и

в и 80

и в

и ви

и З1

в и

ї в

» и

ї в

в в в

в и

Ав1

р и

в в и и в иви и ї и

и в

ви ї в ї ень во оди

таровинна вулиця угу та та ріум альна арка у столиці ортугалії ісабоні. Розгляньте фото. о на ньому особ ливо при вернуло вашу увагу о му Свою точ ку зору аргументуйте.

2 ««×орні полковники» у Греції. « ї в и» и А и и и и в и и в ив и в ї « ви и» и и в в в и в и и їв в и и и в в и в в и ив А и и Г ї в и онстантин и ив Па андреу в ив в и ї Г ї и ї ї в в в и в ив и о з ентру в в ви и ив ї и ї и и и в в ви в в в и и« » и и в Н и и в ив ви и в ї в А в в и в ї и и Па адо улосо Паттакосо акарезосо и и в в и и Г и и и « и ви » в и ви и в и в 1 квітня 1 р в и А ви и и и в и в и ї и в и и и «в в»

РОЗДІЛ

орні олковники .

в в в

в и

и и и

и в и в

и в в

в « и и

Е в

и и

в и в в

в и в» ив Г Н К

в в

в и и и и и

и ї и ив и и и ви в в в в К и и и и и в и « в и и» « и и» и и и в в и и и и и и Н «в » в иви и ї в в и и ви и р иА в и и и и в и в и и ви

в ізікіс оаннідіс

ї и в в и и в К и в Г ї вив Г и Н ї и в в ви НА в в

ї»

листо аді 1 ви З и в и в и

в ив в и З в

Н К ї и ї и и в

в и

ви в и

и в

и и

и »

в и и

ї и и и

в вв и в ив в и и

кро оль. Карикатура датської реси. Розгляньте ілюстрацію. о саме, на вашу думку, хотів показати художник

РОЗДІЛ

в и К К в в

ви

Г и и

в в

« в и

и ї в

и и ї 3 Êінець реæиму Франко. ї в вив и и в и и

в в 1

и и

р и А

и и и

и р

и и

в ї и и и А и и А Н и ї 1 Н Н в в

и в ив и в и и в ив

Н и

Г и и и и в

ї и р в и їв в и и в и

1 в в

caudillo в и

уан Карлос.

ив

їв и

ви

и и в ї ї ви и А ї ї на рикін і Нв и и в ї и и ї ї и и и « ї в и» и и в овтні 1 р Г в и в и и НЕ К в1 р и и А и в в в и ї и Н и в в в Н вв ї в виї и и в

и и

и» 1 в ї арлоса в

и 1 ї

в в и и З 1 р

Ф. Франко й

в каудильїз в

в и и

антидемократи м авторитари м антикомуні м антисеміти м на іона і м о іти ни терор роти інакомис

в и в» и и и їв и в в ив и Г в в в їв в и грудні 1 р в и ї Г в

в и

р и

ив в «

и в в

вв и и и в и

в ї и и и и ї

и и и

її и

и в и и

и и

ї ив уана и ї

РОЗДІЛ

2 83

Країни

вро и на очатку

ст.

РОЗДІЛ

ив Н

в в

К ви

и и

в и и

и онсалесу

ви анчес

Н и

в ив и ї в

ї в

и и и и

в и в

ї «в

уарес в ілі

НА

и ив

в и

в в

Ïроáлеми національниõ менøин. Áаскське питання. и ив и и и вив и и в ив и в в ї в в в їК ї и в К ї ив и в ї в и и и ив и в ї ви и ив и З и и и в в « в и в» в и и иЕ А и

орот а роти ранкістс кої диктатури наданн раїні асків не а е ності а ист демократи ни рав і сво од Е Ав и в и її и сер ня 1 р ї и в ив и 1 р и и и в и в и в в и и и и и в1 р раїни асків в в и и А и и Е А К ви и и и в и и

іс анс ко о онево енн

в и ї и в и и и и Е А и вв и и в и и в ансанас и ви и в в и и в ив в ви и в в и и и в и и и в и в и в ї ареро ланко Е А и и и ви вив и в и и ї татуто автоно ії ї ї и и и и в и в в в в и в и и в и и в ї червні 1 р в ив в А в и в ви и Е А

ДОКУМЕНТ

Тим, хто обирає (...) туристичні центри для того, щоб провести канікули та відпочити, ЕТА хоче повідомити, що ці зони є її мішенню. Для того щоб це не привело до небажаних наслідків, ми наполегливо рекомендуємо утриматися від відвідання цих місць. Оскільки Іспанію відвідують переважно європейські туристи, їх цей заклик стосується в першу чергу. (Із заяви ЕТА у баскських газетах у грудні 2008 р.).

У М рокоменту те міст документа ис овте сво став енн до терористи ни методів и с ри т вони дос ненн мети ому ви так вва а те р ументу те и и

и и

и и и

в и в Е А и 11 червня 1 р в и и К ї ви

Е А в

и и

в иви ї

в и и и

К ї и

ак виглядав ивий ланц г басків. Розгляньте фото. к особисто ви сприймаєте такі акції Свою точку зору аргументуйте.

в в

ив

и и в

К ї

К ї в їв

ив ї

РОЗДІЛ

25 êâіòíÿ 1974 ð. – «ðåâîëþöіÿ ãâîçäèê» ó Ïîðòóãàëії 1959 ð. – çàñíóâàííÿ ïіäïіëüíîї áàñêñüêîї îðãàíіçàöії ÅÒÀ 21 êâіòíÿ 1967 ð. – âñòàíîâëåííÿ ðåæèìó «÷îðíèõ ïîëêîâíèêіâ» ó Ãðåöії

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ Õðîíîëîãі÷íó. Äî ïîäіé äîáåðіòü âіäïîâіäíó äàòó: âñòàíîâëåííÿ ðåæèìó À. Ñàëàçàðà, âñòàíîâëåííÿ ðåæèìó Ô. Ôðàíêî, âñòàíîâëåííÿ ðåæèìó «÷îðíèõ ïîëêîâíèêіâ», çàâîðóøåííÿ â Àôіíñüêîìó óíіâåðñèòåòі. Ïðîñòîðîâó. ßêå çíà÷åííÿ ìàє äëÿ Ãðåöії êîíòðîëü íàä Êіïðîì? Іíôîðìàöіéíó. Âèçíà÷òå, ÷îìó äåÿêі àâòîðèòàðíі, àíòèäåìîêðàòè÷íі ðåæèìè çìîãëè ïðîòðèìàòèñÿ òàê äîâãî. Ëîãі÷íó. 1. Âèçíà÷òå ïðè÷èíè «ðåâîëþöії ãâîçäèê». 2. Ñõàðàêòåðèçóéòå îñîáëèâîñòі ðåæèìó «÷îðíèõ ïîëêîâíèêіâ» 3. ×îìó ðåæèì Ô. Ôðàíêî òàê äîâãî òðèâàâ â Іñïàíії? Àêñіîëîãі÷íó. ×îìó ïîðòóãàëüöі é äîñі ââàæàþòü À. Ñàëàçàðà íàéïîïóëÿðíіøèì ïîðòóãàëüöåì? Âèñëîâòå ñâîþ äóìêó ùîäî àâòîðèòàðíèõ ôîðì çäіéñíåííÿ âëàäè. Ìîâëåííєâó. Ó ãðóïàõ îáãîâîðіòü ïðîáëåìè íàöіîíàëüíèõ ìåíøèí â Іñïàíії.

РОЗДІЛ

ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-

СХІДНОЇ ЄВРОПИ: ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ §12

О П

АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

і р ни ен р льно ли о пов ні н и елі и

і но і

вропи ли

1 Ðезультати Другої світової війни для народів Öентрально-Ñõідної Європи. ви в в в и в и и и и и в ї ї ї и ї в и и в и в в в в и и и и и в в в и и и и ї ви в и в и и в и ви в и и и и в и в и в в З в в в в ї и в и «в в» в в ви в и в ви в и ви ї и и в ив в в ви и и в в в и и и в в и ї и и в и

3 и ив и З ї и в ї и Н в в енігс ерг и и в в и и З в в ї в ї ви и ви ї и и ї в ви и в и в в ви и и ви и и в в

и и и

ї и

РОЗДІЛ РОЗДІЛ

и в

в и и ви в в и и

ак виглядала ісля війни столиця ольщі Вар ава.

ромис овості інансови ак адів с ери тор ів і Н

в и в ив в и ви в и и Н ї и и ив ви в в в в ви в в в в в и и ї и в в в в в

и и в А и и З в и вї и в в и в и в в и в в в и и

в и

2 Ðада економічної взаємодопомоги. в и в ї ї ади еконо ічної вза в и

січня 1 р и и в одо о оги

ідви енн рівн итт насе енн ро иренн науково те ні но о с івро ітни тва координа ії народно ос одарс ки анів та реа і а ії с і ни Е и Е

и и

в Н

у а

и и и

в и и и

А Н К ви и и и

и и

л анія

тна в Е

НАНН ї ви в

А ї ви

в Е

А ЗА

и Н

ви в ви

и и в ви

в ї

роектів онголія и в

Е ви

и Е ви и есія иконавчи ко ітет и ко ітети ості ні ко ітети в в в и и в и и и в ви и ви в в ї

и и Е и

3 Е

РОЗДІЛ

и ви в и в ви в Е

ви в ї и и и

Будівля таб квартири Р В р. . Фото . Малигіна.

88 в в

ї и ив

ив и

ви

в в ї

и и

в ви

в ї и в и в ї в и и в ви и в в в Е и в и в в и и и в и и и ї и ви и и и и и в в

и Н

ив

в и

и в

ви в

и ї и и ї

и в и

и и

ив ви в и и її в Е в ї и

в ї

Н в в

в в

и и

ї и ї и в ї

и в в

в и ї и ви

и и

в и

и и и и в и и в ви и в ви ї в

Карикатура американської реси на становище у краї нах хідної вро и р. . осібника р. « вільний ВІЛЬ ИЙ можу робити все, о хочу Думати, о я хочу сам по собі... Рятуйте ». им, на вашу думку, була викликана поява карикатури

ДОКУМЕНТ

Перехід від централізованої планової економіки до ринкової супроводжувався значними змінами у розподілі національного надбання і добробуту. Дані засвідчують, що це були найшвидші з будь-коли здійснюваних змін... У перехідних економіках ці тенденції характеризувалися драматичністю, і за них було сплачено величезну людську ціну. (Із спеціального звіту ООН по Східній Європі, 1999 р.) Прокоментуйте наведений документ та карикатуру. Висловте свою точку зору.

3 и в

в и

їв в її в и

и и и и

в и

3 «Îксамитові» револþції. в в в и ї ви вї в и ви и Н ї и и и и ї ї З ї в в и и и в в ви в в и и в в НА ї и и и в в ив и в ї в и и и в и ви и ї в и и и в вв и ви в в ви и в в ви в в и в и и и в ї и в в и и и ив и ні ни и окса итови и в и и в в и ї и в и и в в в и в и и ксамитова револ ція. « и в» в ї и и Е А

З и

в в

НЕНН « К А в и в и в ї и и в в ї ив ї ї и и и

ив и и и ви и в и и и и в и в и в в и и в ив и и ив в и в ви

ви

и в

ивК и

и и

и » Н в в и

и в

и в в и и и и и в и в в и

Е ї

» ї

ї и

ви и в ви в в

ив

ви

и ї ї

в їв

ив и

ви

и в

и и

1 листо ада 1 р и в и в и и и и и и в в « ви и в в и ви и в в и « и» и

РОЗДІЛ РОЗДІЛ

ви

РОЗДІЛ

ке

в и

и и

«в ив в » ви и и ви

в и

и в и и

в и ї ї

в ї К в в устав у

сак Н и в в и ї« а лав авел Н в ви ви и в в » в и в и в ви в в в в ї и З

тудентські авору ення р. Зліва у темній куртці агент дер бе еки . Зі чак.

ОВОР

и и

ив и листо ада

« в и

А НИКИ ПО ІЙ

Лише наївні люди можуть вірити, що мізерна купка (...) дисидентів й всіляких нероб була спроможна змінити політичний устрій в тодішній Чехословаччині. Якби комуністи й спецслужби цього не хотіли, жодної революції не сталося б. (...). У руках держави були армія, поліція, народні дружини. (...). Я (...) створив незалежний, сильний студентський рух. Якою була мета руху? Це контакти з лідерами опозиції, тобто «Хартії 77». Створити таку атмосферу й такі умови, що якщо у країні розпочнуться радикальні зміни, щоб ми разом з ними цю владу отримали. Отримали й розділили. (...). Все було ретельно організовано. ( ін ерв іф ). Дайте оцінку наведеному тексту. Висловте своє ставлення до «оксамитових революцій». Свою точку зору аргументуйте.

неккера в ї в и в

ї в

ив

ви в и и ї ї ви и и в и в

и и

и К

в їН и и и рен « » в и и ере ов ара ов дин ов и и и укінов П ладенов Н в вив в ї и ї З

о в и и

1949 ð. – ñòâîðåííÿ Ðàäè åêîíîìі÷íîї âçàєìîäîïîìîãè (ÐÅÂ) 17 ëèñòîïàäà 1989 ð. – ïî÷àòîê «îêñàìèòîâîї ðåâîëþöії» ó ×åõîñëîâà÷÷èíі

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ Õðîíîëîãі÷íó. Ðîçòàøóéòå ïîäії ó õðîíîëîãі÷íіé ïîñëіäîâíîñòі: óòâîðåííÿ ÐÅÂ, ïðèõіä äî âëàäè êîìóíіñòіâ ó Ñõіäíіé Єâðîïі, «îêñàìèòîâà ðåâîëþöіÿ» ó ×åõîñëîâà÷÷èíі, ïðèєäíàííÿ äî ÐÅÂ Êóáè. Ïðîñòîðîâó. Ïîêàæіòü íà êàðòі êðàїíè, ùî âõîäèëè äî ñêëàäó ÐÅÂ. Іíôîðìàöіéíó. Ïðîàíàëіçóéòå îáñòàâèíè, çà ÿêèõ ó êðàїíàõ Öåíòðàëüíî-Ñõіäíîї Єâðîïè áóëî âñòàíîâëåíî êîìóíіñòè÷íі ðåæèìè. Ëîãі÷íó. Ñõàðàêòåðèçóéòå äіÿëüíіñòü ÐÅÂ, її ñèëüíі òà ñëàáêі ñòîðîíè. Àêñіîëîãі÷íó. Âèñëîâòå ñâîє ñòàâëåííÿ äî ïîëіòèêè ÑÐÑÐ ó êðàїíàõ Öåíòðàëüíî-Ñõіäíîї Єâðîïè.

3 П АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

ри ини ре и

й е о о ливо і о п ійно о ре и оль і и він ві рі н в ві о п в р н і но вропи

і е ійно о

1 Ñуспільно-політичне æиття в перøі повоєнні роки. и ви в в и и вв и в ї їв червня 1 р в в и ї ї и ви в и ви в и т икола чик в и в Н ви ви и А и и в ви в З и в в и в ї и ї ї в в и и и и ви и в и и и и и и в Кв ви ї П П в и и ви в ив и и и и и и и в и и ї ї и и в и в в ї и в в червня 1 р в в и в в и в в и в в и в в и и ви и 1 січня 1 р и и в в Н в в її и и ви в в и ї и в в ї и олеслава ерута в и в и в в КЕРІВНИКИ ПОЛЬЩІ Б. Берут ( ) В. Ярузельський ( Л. Валенса ( А. Квасьневський ( Л. Качинський ( Б. Коморовський ( А. Дуда ( )

и 2 Îперація «Âісла». Н и ї в в в ї

) ) ) ) )

в в

и и

и в Н ї и и

и и

ї в и и ви ви и

в и и и

РОЗДІЛ РОЗДІЛ

§13

3 и

РОЗДІЛ

ви и З ї в и и

виї ив в и и

ви ви и Н в 1 и

ив в Г

У о на

р в

ви

в и и

ї ив в в в рчевського и в ви и в її и в в в и ив в в в в ї в в в и в в в

и и«

в в ї

в и

в в

в и

и и в

в в и в

ви и ив и

« » квітня 1 и

и ви

и и в и и и и ї и в и

и їв и» Н А

в в в

ім я лемків.

и и и

и и ї

и 92

в и и в

в в

в А

ї и

У М сну т рі ні контроверсі ні о інки о ера ії іс а дні ро да т її к о ин ін і к окрема анковс ки ровідник ки став і ні е на іона істи ним істориком дотриму т с думки е ересе енн астини насе енн ке ідтримува о У на тере а ідної о і немо иво у о е ективно оротис У у о і о дума те і о о риводу ви а ро ону те сві варіант вирі енн

3 Ïîльùа в 1950–1980-õ рр. в ї в ив и в и и вв и ї в ив в в и ви и и и ив и ви и в в в и їв и червня 1 р в в в и и ви и ви и и и и и в и ї ви и и и ї и в и в и в и и и ї в в в в ї и и в в в и и и в З и и

Н в в

и в овтня 1

1 в

Н ви

в и

и и в З

З в Н

в в

р и и

ив в

и и

в в и и ви и и в и в 1 р и в двард ерек и в в ї ї и и в ив и в в и и « ив » и в ви и ї в в вив ОВОР

ви и и в в и

и и в

в в ї ви в

в в

и К

в иви в в

и ив и в

вив и в о улки ї Е ви в в

в и о улку

ї в и и ї ви

ї ив

в в

и в и в

и ї

А НИКИ ПО ІЙ

Досить часто нам продавалася застаріла технологія і вже вилучені із західної промисловості ліцензії. Від нас вимагали завищених процентів за кредити... Купувались ліцензії, які взагалі не вдалося використати, а також такі, що давали б гірший і більш дорогий продукт, ніж польська промисловість. Так само було і з імпортом. За валюту купувалися елементарні компоненти для виробництва, які можна було б виготовляти у країні. Купувалися зубний порошок, мотузка для снопов’язання, парасольки, мисливські патрони тощо. ( ви п р ель ь о о л о р) Чим, на вашу думку, можна пояснити настільки невигідну для країни закупівельну і кредитну політику – некомпетентністю чи корупцією?

Âід створення «Ñолідарності» до «круглого столу». Н и в и и в и З ив К и в ив в и в в и А ї и ви и и и в и и и ї в ви в и ив

и її

и и

ив в

РОЗДІЛ РОЗДІЛ

Б. Берут висту а е ред молодд . Розгляньте фото. Спро буйте пояснити, чому влада приділяла настільки важливу увагу молоді. Свою точку зору аргументуйте.

РОЗДІЛ

в в и К » « в »

и 94 ви

и ив е

в и и

и в ї

в ї и и в» «К

и К

и ї 1 травня в и и

и и

и в р

11 р и и

и и

ив

ви

аленса

Лех Валенса поль ь ий полі и ле но проф піл и і ній ( рр ) л ре о елів в в н н ь ій оверфі і р пр и но ли ив вели

» в

и в

в ї

в и и в в

в и в

в и

и ви и

и и в ї

в ив Е Г

ви »

в и ив

ви и . Валенса висту а на мітингу. а підставі прочитаного та з допомогою додаткових матеріалів створіть політичний портрет Л. Ва ленси.

и 1 грудня 1 » в и и и

1р и

ний проф піл овий і лі ер пер о не вропі олі рні ь пре и ен оль і ь о пре і ир ф о еле ри пр л пор и н пре и ен ь и ви ор полі и

в ї и и и и 1 овтня 1 1 р З ані и о е а рузельського и в в в в ї

» « ив в « и в и и и їв в в в в ви в в и и и в и и в ви и и и и в и

в и

ї в

«К и

и и и в и в«

ив « ї в в

и »

в в

«К

3 в

ви

и в « и и

и и

в ви

и» и

и и

и ив

в ї

в1

червні 1 и в ї

и ї

р и

и в

ви

и и в в

в в

в ї

р и

ив

и в и и

ив

р її

січні 1 и

ви в

грудня 1

її

и ї и

РОЗДІЛ РОЗДІЛ

и 95

Польùа наприкінці ÕÕ – на початку ÕÕI ст. Н в и в в и в в е ека аль еровича в « в ї ї» в в в и и ив и в їв в и и и З ї и и в ив и и ви и и и и ив ї в и и ив в и и в в и и и и и в и в ї и и и в и и в ви и ї и и в и и в и и и ви и в и ї и в в ї в в ї ї в ї и ОВОР

А НИКИ ПО ІЙ

Є знамените фото кінця 1980 р.: кінець страйку на гданьській верфі... Довкола щасливі робітники, і ми на трибуні. Але тоді я казав соратникам: люди, які зараз готові носити нас на руках, завтра жбурлятимуть у вас камінням... Я завжди наполягав, що у Польщі повинна бути президентська політична система... з можливістю оперативного втручання в хід справ. Тоді можна було б швидко ловити злодіїв за руку. Я хотів, щоб приватизація в нас пройшла інакше, щоб польську власність не викупали іноземці. Я попереджав: якщо всього цього не вдасться забезпечити, на нас чекають нові потрясіння. ( ін ерв лен и вере н р) Дайте оцінку словам колишнього президента Польщі.

ви

ви ви

в и и и З 1 р в в

Н ї

и в и и в

в и в ї и

ї и и

Âідносини Óкраїни та Ïольùі. и в ї и в вив и

в и и

Н и нд е уда в в и

ї и

и и

и и в в

ви

и и

РОЗДІЛ

ї в Н и ви и в ви в ви ив в в 1 р в и и в и и и в

в и в

и в и и и в и и

в в

и и и в

и и

ив и

в и вв и в в

ї и

и в в

ї в в ви и

ї К и

и и

и ї

в в в в и

×åðâåíü 1945 ð. – ñòâîðåííÿ Òèì÷àñîâîãî óðÿäó íàöіîíàëüíîãî єäíàííÿ. 19 ñі÷íÿ 1947 ð. – âèáîðè äî ñåéìó 9 ãðóäíÿ 1990 ð. – ïåðåìîãà íà ïðåçèäåíòñüêèõ âèáîðàõ Ë. Âàëåíñè

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ Õðîíîëîãі÷íó. Ðîçòàøóéòå ïîäії ó õðîíîëîãі÷íіé ïîñëіäîâíîñòі: ïðåçèäåíòñòâî Ë. Âàëåíñè, «Êðóãëèé ñòіë», óòâîðåííÿ «Ñîëіäàðíîñòі», Óãîäà ïðî äîáðîñóñіäñòâî, äðóæíі âіäíîñèíè òà ñïіâïðàöþ. Ïðîñòîðîâó. Ïîêàæіòü íà êàðòі, ÿê çìіíèëèñÿ êîðäîíè Ïîëüùі ïіñëÿ Äðóãîї ñâіòîâîї âіéíè. Іíôîðìàöіéíó. 1. Âèçíà÷òå, ïðî êîãî éäåòüñÿ: à) êðàêіâñüêèé àðõієïèñêîï, Ïàïà Ðèìñüêèé; á) åëåêòðèê ñóäíîáóäіâíîãî ïіäïðèєìñòâà, ëіäåð «Ñîëіäàðíîñòі»; â) ìіíіñòð ôіíàíñіâ, àâòîð ïðîåêòó «øîêîâîї òåðàïії». 2. Іäåíòèôіêóéòå êåðіâíèêіâ Ïîëüùі, çîáðàæåíèõ íà ñ. 91. Ëîãі÷íó. Âèñëîâòå ñâîї äóìêè ùîäî ïðè÷èí âèíèêíåííÿ êðèçè 1980-õ ðð. ó Ïîëüùі. Àêñіîëîãі÷íó. Âèçíà÷òå ó÷àñíèêіâ òà ïðè÷èíè ïîâîєííîãî ïîëіòè÷íîãî ïðîòèñòîÿííÿ ó Ïîëüùі. Ìîâëåííєâó. Ïîïðàöþéòå â ïàðàõ, îáãîâîðіòü óêðàїíñüêî-ïîëüñüêі âіäíîñèíè íà ñó÷àñíîìó åòàïі.

§14

Р АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

ри

й е пі л е о лов ин

ер о

ві ово війни

вори

1 ×еõословаччина в 1950–1968 рр. «Ïразька весна». и в и в вив и в в и и ви в в и в ви в и и в и Е и и и ви и в в и и в и в в и в « ви » и и в ї К ї в в е ослова ька о іалістична ес у ліка К в ив в ви

3 К

в и

ї и

и овотни

КК

и и в

ПРЕЗИДЕНТИ ЧЕХОСЛОВАЧЧИНИ К. Готвальд ( А. Запотоцький (

)

А. Новотний (

)

Л. Свобода (

)

Г. Гусак (

)

В. Гавел (

и ви

в в и в А Н в ї и ка во оду и и в в в З ї Н и ори лів

Н и в и

РОЗДІЛ РОЗДІЛ

)

97 и ї

и в

в и о ві о р

в ив в

ви в и

и в А в в и и в К Н в Н в ви и ви ї в и ї в и и в в в в в и ив и и и в в и и » в и в в и в ив в ив и в в в и и в в в в в в

ові

їв и

ерел і н й е о і лі л

в и

лександра у чека и и в иви А ви и и в и и в ив в л

ї и

в в

и и и ив и и

ив

ви

дві и

про і про р ь и о ли

ві и

в в

в в и в Е и в ив ї и в в

« в и и и

в и

убчек у центрі . Бре н вим і М. условим.

и в и 1 сер ня и в и в в ив ї и в и и ив

в Н в и

в в

ї ви в и и и ї и в ив и

РОЗДІЛ

У ніч проти 21 серпня 1968 р. війська п’яти країн Варшавського договору увійшли до Чехословаччини і зайняли найважливіші стратегічні пункти. 200-тисячна чехословацька армія, підкорившись наказу міністра оборони, в події не втрутилася.

ДОКУМЕНТ

Брежнєв. Хід подій... підтверджує, що за твоєю спиною... праві сили... Тепер знайшлися й підпільні станції і склади зброї... Ти міг цього й не знати... Ми.. не окупували Чехословаччину, не збираємося тримати її в «окупації», а хочемо, щоб вона була вільною... Ніякого диктату в нас немає, давай шукати разом якийсь варіант. Дубчек. Хотілося б, щоб комуністи зрозуміли всю реальність становища, ...але боюся, що не зрозуміють, оскільки і я сам не розумію. Я вважаю, що таке збройне вторгнення було передчасним, тим більше що не були використані внутрішні збройні сили і решта органів примусу... Я... вважаю те, що сталося... найбільшою політичною помилкою, що має трагічні наслідки. З вашого боку була нереальна оцінка, ...у цілому ми, вочевидь, діаметрально розійшлися.(Із стенограми переговорів керівників партії і уряду СРСР із А. Дубчеком 23 серпня 1968 р.). Чи погоджуєтесь ви зі словами А. Дубчека? Чому? Свою думку обґрунтуйте.

27 серпня за підсумками переговорів з чехословацькою делегацією на чолі з Л. Свободою було опубліковано комюніке, в якому йшлося про досягнення домовленості щодо найскорішої нормалізації становища в ЧССР, визначено умови перебування радянських військ у країні. Війська НДР, Болгарії, Угорщини, Польщі залишили країну. У квітні 1969 р. замість А. Дубчека першим секретарем ЦК КПЧ обрали Густава Гусака, який згодом став і президентом країни. 2 ×åñüêà і Ñëîâàöüêà Ôåäåðàòèâíà Ðåñïóáëіêà (×ÑÔÐ). У результаті «оксамитової» революції 29 грудня 1989 р. Федеральні збори обрали відомого опозиціонера, драматурга, борця за права людини і побудову громадянського суспільства Вацлава Гавела президентом країни. Головою Федеральних зборів став А. Дубчек, лідер «Празької весни». Нове керівництво було сформовано на коаліційній основі. Держава дістала назву Чеська і Словацька Федеративна Республіка (ЧСФР). У 1990 р. уряд розпочав економічну реформу. «Батьком» реформи був міністр фінансів Вацлав Клаус. Вона базувалася на роздержавленні та приватизації, забезпеченні конвертованості грошової одиниці (крони), вільному ціноутворенні. Уряд домігся збалансованості державного бюджету і приборкання інфляції. Були проведені велика і мала приватизації, внаслідок чого частка держави у ВВП із 97 скоротилася до близько 20 %. Незважаючи на болісність перетворень, життєвий рівень населення у складний перехідний період був ■ Â. Ãàâåë. одним із найвищих у Східній Європі.

Вацлав Гавел (1936–2011) – президент Чехії в 1993–2003 рр. та Чехо словаччини (1989–1992), чеський драматург. У 1960–1980-х рр. один із лідерів правозахисного руху в ЧССР.

У М к ви вва а те и ма и ес кі с ова кі о ітики раво ини ти роти во і свої народів им на ва у думку о сн ва ис ї ні дії во то ку ору ар ументу те К

и ї іло 1 1 и и

еської е ан рр К и в

ес у ліки ив Г в

ив и

а лав авел и З

и и ї ви и и и и и и ї в ї в травні р ви и в и З ерезня 1 р ї НА Н ви и в и в и и Г в в и ї и ї в и Н и в и в и и и и в в Ни в в и и З в и вив в и ви и вив в ловаччини К ї в и НА и ви и в в в в в в и и и в и в и в и в в ив и ив в в ив в и ви и и в в и в . Кіска. и и и и и в в в и ї ив З в ї ндре іска Óкраїнці в ×еõії і Ñловаччині. Н и ї в и и ї и и в и в и и ї и и ви и «Н в и » и « » «

в и и и

ї ви в

и и и

РОЗДІЛ РОЗДІЛ

3 Óтворення незалеæниõ ×еської та Ñловацької Ðеспуáлік. и ив в и и и и ви и в 1 р в ви в Г и П в К в и ви в и и и в и еч яра и в ви в иви Г и в и К ив ї Н и и в и и в и ї и и ї и ви и в в в и в в Г в и ви и и и и в ви и и в и в вересні 1 р ї в А в в в ї и и Ав листо ада и в и и и и и и в ї и и в в ї

РОЗДІЛ

100

в и

ив

и в

и и и и в

и ї

и в в

и и

и ї

и и

ї и

и и

в в

25 ëþòîãî 1948 ð. – ïðèõіä äî âëàäè êîìóíіñòіâ 21 ñåðïíÿ 1968 ð. – іíòåðâåíöіÿ âіéñüê Âàðøàâñüêîãî äîãîâîðó äî ×åõîñëîâà÷÷èíè 1 ñі÷íÿ 1993 ð. – ñòâîðåííÿ äâîõ ñóâåðåííèõ äåðæàâ – ×åñüêîї і Ñëîâàöüêîї Ðåñïóáëіê

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ Õðîíîëîãі÷íó. Ïîñòàâòå іìåíà іñòîðè÷íèõ äіÿ÷іâ ó õðîíîëîãі÷íіé ïîñëіäîâíîñòі: Â. Êëàóñ, À. Çàïîòîöüêèé, À. Äóá÷åê, Â. Ãàâåë. Ïðîñòîðîâó. ßêà ÷àñòèíà ×åõîñëîâà÷÷èíè áóëà іíäóñòðіàëüíî ðîçâèíóòîþ, à ÿêà – àãðàðíîþ? Іíôîðìàöіéíó. 1. Ñêëàäіòü іñòîðè÷íèé ïîðòðåò Ëþäâіêà Ñâîáîäè. 2. Іäåíòèôіêóéòå ïðåçèäåíòіâ ×åõîñëîâà÷÷èíè, ÷èї ôîòî âìіùåíі íà ñ. 97. Ëîãі÷íó. ×è ìîæíà áóëî, íà âàøó äóìêó, çáåðåãòè єäíіñòü ×åõîñëîâà÷÷èíè? Àêñіîëîãі÷íó. ßê ïîñòàâèëèñÿ äî «Ïðàçüêîї âåñíè» 1968 ð. ó êðàїíàõ ñîöіàëіñòè÷íîãî òàáîðó? Ìîâëåííєâó. Ïîïðàöþéòå â ïàðàõ: îäíі àíàëіçóþòü óêðàїíñüêî-÷åñüêі, à іíøі – óêðàїíñüêî-ñëîâàöüêі âіäíîñèíè íà ñó÷àñíîìó åòàïі. Îáãîâîðіòü і âèçíà÷òå ïåðñïåêòèâè ðîçâèòêó.

§15 АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

про й е по ни и о ор ин пі р о ві ово війни л о ни е і лер и о ньо л ьо о ло ли е н вно і прон и ь о о ре и вл и

1 Óгорùина â перøе повоєнне десятиріччя. Н ви Н и в листо ада 1 р Г в К в и и Г ерен а адя и в ив в в в и и в в ив и и и и в ви и в в в в гор ську арті трудя и в 1 сер ня 1 р в в и и и ї ив и горсько ародно ес у ліко Н Г и в и и и в и ив и в в в ви и и и Г в и в в в и и и и в и в ви ви ви в в и в и в в и в и в ви в в и в в ив и и и в и и и в в ї и и ї и и и в и в в

3 и

иви

и ї

мен ені одатки ідви ені ар ати ри инено удівни тво ни ки ромис ови о ни ені іни на ар і тари и д насе енн ив и ви и и вив и

и иН в и в в

в Н в

в в

ви

ви и

в в ре

ктів

и в в ви и

в овтня 1 р 2 Ïодії 1956 р. в в и в и и в и и ив и и и в ив и Ав и Н ї и ї Н и в в и в и в ї и в ив и в и и в ї

101

. Надь.

и в

и в З

и и ї

ДОКУМЕНТ

Через австрійсько-угорський кордон відкрито рух в обидва боки, а «вільні радіостанції», що вимагають встановлення західної демократії на угорській землі, насправді є... пересувними американськими радіостанціями... Зараз... організується рух серед угорських біженців з метою нелегальної відправки хортистів до Угорщини. На зальцбурзькому вокзалі сотнями збираються групи угорських емігрантів, які відправляються на угорський кордон.(Із статті в австрійській газеті «Зальцбургер тагеблатт» 31 жовтня 1956 р.). Прокоментуйте наведений документ. Висловте власну точку зору.

и ви їН

ви и

ви

в в ви ви и

ив и и и и и в в ив и

и и и

ви

и в и и и и ви її

ї и

и З

и ив

и и

и в в

в в и

РОЗДІЛ РОЗДІЛ

и ї

и в в її ад З

и в в и

но и

Н адар

ви

вив в в в и и в в

У М ід ива и ідсумки и оді адар вис овив ереконаніст о к и в У ор ині не у о ку ту осо и к и Рако і і о о к іка

РОЗДІЛ

сво о ітико е аконн м не ос а и и ад то ні кі овні ні и внутрі ні воро и ді и с і но и окремо не мо и с ри инити ако от и о од у тес ви тако думко ому р ументу те

102 Ро бита ід час боїв військова техніка та мітингувальники на вулицях угорської столиці Буда е та.

ї артія

и Н в ив

в П

и З в в в

в в в

« листо ада и

в К горська со іалістична ро ітнича и ви в и и ї в в ї » К в и в ви и Н в и в

в в

3 Ïравління ß. Êадара. Н ви в в в в в в и ї в и в в и в и и и и ви и» в в

. Кадар.

ви

в и в и в и

в в « ї

ї и и ї в

и в и

Янош Кадар ор ь ий п р ійний і ер вний і о ин ор ні орів пор в р ні пі р о ві ово війни рр іні р вн рі ні пр в рр в в ненні рр пер ий ( р енер льний) е ре р рр олов р

и и и

в ї в в в в

и ив в ви и в в

и и ви и в в и ї

в в ив

и и

в и

и и вив

и К

и ь р в и и и в ив и и и в в в и и

в в и

в ви ви А ок и в в в ї в ви и в и ї в и

травні 1 и и и

и ви и в ократични

в ору

и и

створенн а ато арті ної ар аментс кої системи само іквіда і У Р та утворенн аміст неї У орс кої со іа істи ної артії У ереда у астини ма на У Р д інансуванн ді ності ін и арті в в

а и

в в

и и в в в и в в и и ви и овтня 1 р в и и и и и в и и ї ї и и в ив и ї ї и и ерезня 1 р в и в и ви и ви в в и в в в и в ї и и и ї в в и и в « ї » ив ї о е нталл и и и в и в р ада ен и и в ї ив в в в в и и и и в и в и

Ñучасне становиùе. Н в в в и и в ви и в и в 1 ви

р в и и и

ї и

в ї и ви и

в и

ив и ї в и и ви в в ив и в и в в в и и и ї и и в Петер едь і ерен а рчаня и в и и ви и ї в в

ви и сер ні р в в в и и и и и в и в р ви и ї ив ви в З1 р и НА и в и и в и и ви но дер ви ив

и и

в З в

в в и

и р и

1 р и

и в

дер.

и и

и в

ив и и

РОЗДІЛ РОЗДІЛ

Ïеретворення 1988–1990 рр. Н ї в и в ї ї и и и в и в К в в в и К в росс К в ї и в ї в и ви и и в ї и и З и ї в горськи де о з вільни де ократів 1 р и в и и и и и и и« и » в

103

3 А

ї в и и в

ї в

РОЗДІЛ

и в в

и в

в в

и и в и

в и

ив и

и в

и и

ви

104

ви в и и и

ї в ви

и и

и в в

ив

в ви в

и и

и в и

Óкраїнсько-угорські відносини. грудні 1 1 р и ви в в 1 р ї в в и и и ви в в и в К в и в ї и в и и и ї и в З и ив и в в в ви в и в в в и вв ї и в в в в в ї ї ивЗ « в » 4 êâіòíÿ 1945 ð. – âèçâîëåííÿ Óãîðùèíè âіä íàöèñòñüêîї îêóïàöії 23 æîâòíÿ 1956 ð. – ïî÷àòîê çàâîðóøåíü â Óãîðùèíі 23 æîâòíÿ 1989 ð. – ïðèéíÿòòÿ íîâîї íàçâè äåðæàâè – Óãîðñüêà Ðåñïóáëіêà

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ Õðîíîëîãі÷íó. Ðîçòàøóéòå ïîäії ó õðîíîëîãі÷íіé ïîñëіäîâíîñòі: áàãàòîïàðòіéíі ïàðëàìåíòñüêі âèáîðè, îáðàííÿ ß. Êàäàðà, âñòóï Óãîðùèíè äî ЄÑ, óòâîðåííÿ ÓÄÔ. Ïðîñòîðîâó. Ïîêàæіòü íà êàðòі, ÿêі òåðèòîðії âіäіéøëè âіä Óãîðùèíè ïіñëÿ Äðóãîї ñâіòîâîї âіéíè. Іíôîðìàöіéíó. Âèêîðèñòàâøè äîäàòêîâі äæåðåëà, ñêëàäіòü іñòîðè÷íèé ïîðòðåò Іìðå Íàäÿ. Ëîãі÷íó. Ùî ñïðè÷èíèëî íàðîäíі âèñòóïè ó 1956 ð.? Ãåíäåðíó. ×è ñïðàâäі ïîðóøóþòü ãåíäåðíó ðіâíіñòü ïîïðàâêè äî êîíñòèòóöії Óãîðùèíè? ×îìó âè òàê ââàæàєòå? Àðãóìåíòóéòå. Ìîâëåííєâó. Ó ãðóïàõ îáãîâîðіòü: ó ÷îìó іñíóє âçàєìîçâ’ÿçîê ïîäіé 1956 é 1989 ðð. òà ó ÷îìó їõ ïðèíöèïîâà âіäìіííіñòü.

§16

Р АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

роль ві і р л и о вин вон и пере л не

ні р ій ві овій війні л о ни е і лер и

1 Âстановлення комуністичного реæиму після війни. З 1 1 р в ї в и К ив и в в ї в в и и в и в в ї и в червні 1 р в и в ви и в

3 и в

в ерезні 1

ікола

ау еску в в и и ви ив в и и и и и

ї Г в

в ва

у у в ос

Зліва

и и

в и

и и

ідтримати введенн ві с к

и в

. і Н.

и А

їв

ви в и

до

ї« в и и в ив и

рава

Н ив

в в

2 Ïадіння і смерть ×ауøеску. и и и и и и и

и Е в

ви

ив

ау еску.

в в и

и и

е ос о

їв ви и и

З и в и ї ви

и и

ам ятник на їхній могилі.

ви»

в в и и

в в

« и и

в в

ї в

и в ви ив ї

ви ви и ви » и в

ив в в в и в и и ї ви и и в и

ив ви и и в и

ї в

р асудив втор ненн до аністану р Румуні у а дино країно Р ка не о котува а о ім іаду нд е есі

К К

и в

ви и

р и

в и

р він відмовивс

ини

р Г Г в в и ї ї и

РОЗДІЛ РОЗДІЛ

ив

в Е в вв и

105

РОЗДІЛ

106

и и и и и в ї ї и в и и в 1 1 грудня 1 р в ї и в и ив в в и и в Зви в ив и ї и в в в в и в в и ї и в в в ви и и в в ви в и в и в и и в и и в ив и в и в и и и в в ї и А и « и в» в и в и и А ив и и в и танкулеску ви в и и и в в ви в и ив и в в и в в їв в ї в и Г Н в и и и в и в в в в в и в и и и и в в в и ви ОВОР

А НИКИ ПО ІЙ

Я міг слухати все крізь двері, тому й дізнався, що із цим судом щось не так... Так звані адвокати не захищали, а звинувачували. Але я був солдатом, який мав підкорятися наказам... То була лише видимість суду... Це було... політичне вбивство. ( по ів ни р и по р е ірл н р ень р) Прокоментуйте наведений документ.

ив в и

и ви

в и в

и и

ви

ви и

и и и

3 Íове співвідноøення суспільно-політичниõ сил. в в и и в и в и и ї и Н в травня 1 р и в у уні Н и ви в Н в в в и ї лі ску и и и в ви и и и К и и в в и в ви ив и в Н в и и и в в в в в и и и ви и в ив и и ї и в и ви в и и в и и и и в в ї и и їв и и и и и и и и и и и в и и и и и в в в 1 1р в ив и ї Н и и и и и в и Н

3 и

в ви и и

в З 1 січня

Н и

в и в

р и и

ї и в в и

в и и и

и в ї

в Н З в

и и

в ви К.

в и

оханніс.

107

вив

и в

в и ви

ив и

в и

и ї и

РОЗДІЛ РОЗДІЛ

ви и

в в лаус о анніс

Óкраїнсько-румунські відносини. ї в ви ви в ї ї в и в и в ї в в и и и ї ї» и и и и ив ї в в и ї в ї в ї и и и ї и ї ви в в в в в в и и «Н » ви « и и в в

їв в в

« и

в З в

ив ї в »

ви

и и К ї и и

и ї

ї в и

ї в

23 ñåðïíÿ 1944 ð. – àíòèôàøèñòñüêå ïîâñòàííÿ â Áóõàðåñòі 30 ãðóäíÿ 1947 ð. – êîðîëü Ìіõàé І çðіêñÿ ïðåñòîëó 25 ãðóäíÿ 1989 ð. – ñòðàòà Í. òà Є. ×àóøåñêó

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ Õðîíîëîãі÷íó. Âèðàõóéòå, ñêіëüêè ÷àñó ìèíóëî ç ìîìåíòó îáðàííÿ Í. ×àóøåñêó ïåðøèì ñåêðåòàðåì ÖÊ ÐÊÏ äî éîãî ñòðàòè. Ïðîñòîðîâó. Âêàæіòü íà êàðòі Òðàíñіëüâàíіþ, ÷àñòèíó Ðóìóíії, çàñåëåíó ïåðåâàæíî óãîðöÿìè. Іíôîðìàöіéíó. Çíàéäіòü іíôîðìàöіþ ïðî äіÿëüíіñòü íîâèõ àíòèêîðóïöіéíèõ îðãàíіâ ó Ðóìóíії òà óñïіõè â їõ äіÿëüíîñòі. Ëîãі÷íó. 1. Ùî ñïðè÷èíèëî ïîâàëåííÿ ðåæèìó ×àóøåñêó? 2. Ó ÷îìó âèÿâëÿëàñü îñîáëèâà ðîëü Ðóìóíії ó Âàðøàâñüêîìó äîãîâîðі? Ìîâëåííєâó. Ïîïðàöþéòå â ïàðàõ: îäíі àíàëіçóþòü ñòàíîâèùå óêðàїíöіâ ó Ðóìóíії, à іíøі – ðóìóíіâ â Óêðàїíі. Çðîáіòü âèñíîâêè.

РОЗДІЛ

108

§17

Б АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

ри й е и о о опо о ло й ьо

вин ол рі вий л

1 Áолгарія наприкінці 1940-õ – у 1989 р. в и и в в ї и и и и и К и ї К в вив її в и итрова ервенкова и и и в К К ви К в в и и и в и и в в в и К К в ив в

Тодор Живков ол енер льний) е ре р и ли оп і ри ін льно ві пові ні ре о н н поп л рні ь

вив в в

р ь ий п р ійний і ер вний і пер ий ( р рр р олов ер вно р ві оронений ві вл и в р при нений о льно і лов ив нн ві в в по р нн пі о р вільнений ер овни о о ін и в н еленн

в и и и и в ї и

ивков.

ив в в и и иви и и літку 1 р ви в и « ви» в в в в в и ви в в в и» З в и в 1 р ив в и в в в и ив в и и и и и

ви

и в и

ив в

и и в

в в и ив и

З ви и

ви в

в ї

Е в в

в и и

и и

ив в

и ї

и и ви и

и и и в и ив « и в и ї виї ї и и вв в їв в в и 1 листо ада и в в К квітні 1 р в грудня 1 р в ив ви ї ви и и

ви З

вв и и

її в в Н

. Бре н в і

війни

3 К и

р в

2 Ñучасне становиùе Áолгарії. в 1 ли ня 1 1 р в ї и ї в и в Н в в ви ви и ї и ї и и З

в и в

иви и

в и и в и и и

в и

и и

ел ва

и и и и

ї и

о арі ар аментс ко рес у іко ви и аконодав и ор ан ародні ори виконав і унк ії ді сн т ар амент і ре идент А

вв и и и и в в ив и и

и и и в и

и ї

и и в в

и и и ив ї

їв

ви и в и и и

и и и

и и и в

в и и

и ї

в ив в в

в и ви

и ив и

109

ив и ви в

в и в

в ї и и и ви в ив Петр тоянов

и и и в и в в в ив и и и в в в и и ї и ви и в ї в в и в в ї и в ї Ни в в и и З в и вив в в ив З и ї в ви Р. Радев. у ен адев в и в в и в и и ї в в и ив ї в в и и в ив и ї в в ергі тани ев ив ив и в и вив в и

їв

РОЗДІЛ РОЗДІЛ

и и ї ив їв и в 1 сер ня 1 р и ї ви в 1 січня 1 и ї и

ви и в и

9 âåðåñíÿ 1944 ð. – ñòâîðåííÿ óðÿäó Âіò÷èçíÿíîãî ôðîíòó 15 âåðåñíÿ 1946 ð. – Áîëãàðіþ ïðîãîëîøåíî Íàðîäíîþ ðåñïóáëіêîþ Ëèïåíü 1991 ð. – óõâàëåííÿ äåìîêðàòè÷íîї êîíñòèòóöії Áîëãàðії

РОЗДІЛ

110

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ Õðîíîëîãі÷íó. Ðîçòàøóéòå ïîäії ó õðîíîëîãі÷íіé ïîñëіäîâíîñòі: ïðåçèäåíòñòâî Æ. Æåëєâà, âіäñòàâêà Ò. Æèâêîâà, âñòóï Áîëãàðії â ÎÂÄ , çàñíóâàííÿ ÑÄÑ. Ïðîñòîðîâó. Ïîêàæіòü íà êàðòі íàéáіëüø âіäîìі êóðîðòè Áîëãàðії. Іíôîðìàöіéíó. Âèçíà÷òå, ïðî êîãî éäåòüñÿ: à) ãåíåðàë-ìàéîð, ïðåçèäåíò Áîëãàðії; á) êåðіâíèê Êîìіíòåðíó, î÷îëþâàâ óðÿä Áîëãàðії; â) äîêòîð ôіëîñîôñüêèõ íàóê, ïðåçèäåíò Áîëãàðії. Ëîãі÷íó. ×îìó Ò. Æèâêîâ ââàæàâ, ùî âëàäà íå âòðèìàєòüñÿ â Áîëãàðії «ñàìîòóæêè»? Àêñіîëîãі÷íó. ×èì ïîäії â Áîëãàðії 1989 ð. âіäðіçíÿþòüñÿ âіä ïîäіé â іíøèõ êðàїíàõ Ñõіäíîї Єâðîïè? Ìîâëåííєâó. Ó ãðóïàõ îáãîâîðіòü ïåðñïåêòèâè óêðàїíñüêî-áîëãàðñüêèõ âіäíîñèí.

§18

Ю АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

і или о ол в ли пор в р ні в періо ві ово війни і р пов нн про и о ли

1 Êóðс на розвиток самоврядування. вї и и в ви и и в и в ви 1 р и и Н Н в ив в в в в в и в и в иви и и и в и и и и ї и

ив в Н в и в в

и и

р о

червня вї и

и ї

унк ії ануванн у о ередано рес у іканс ким і міс евим ор анам в ади та ід ри мствам а у еві едера ні міністерства іквідовува ис се нс кі трудові коо еративи рирівн ва ис до ромис ови ід ри мств риватну в асніст на ем у о о ме ено а на одне ос о дарство до во ос родавати орендувати ем створ ва ис а ро ромис ові ком інати зо

и ко уністів ви в и в

ї и

и в гославії К в и З її в в ви ив и в и в и в и и ив и в и и

ї в и и в

ї ив ї

ив и в

и и

в в и и и ї и в квітні 1 ви ви и ї и в в в и ив и и ви вї

и р в в

о в в

в и и и

ї и

ПРЕЗИДЕНТИ ЮГОСЛАВІЇ Й. Броз Тіто ( Ч. Добриця ( З. Ліліч ( С. Мілошевич (

ви

и и

)

РОЗДІЛ РОЗДІЛ

) ) )

в и вї в у у не ри днання Ав и ви и в в

и и

и и и ив и в и

вї

ї в

и в

в »

в в

и и

2 Загострення міæнаціональниõ відносин і політичної ситуації в їні. в и и в в и ив и и Н в и и и в и в и їв в в и в и и и в в ї ви и и и ї ї и и в в К в и

в крав и в

У М ому на ва у думку к твердив іо ра ос авс ко о ідера Р Уест у свої орот і а мир у дер аві утриманні ос авів у ратерстві і дності іто а нав ора ки диної у о о итті оскі ки ре і і ної нетер имості еремо ти не мі не мі викорінити у сер ів ра ненн ви нати турків не умів ни ити у орвата ра ненн о истити ї н країну від с ов носер ів во то ку ору ар ументу те и К

їв Н травня 1 и в

в в

1р в и в ї К в в

вї

и и и

и в в

травня 1 р в в ї и и в и в ви ив в и в в и ив ив и и вї Н и ив в в и и ви и З и в Н ї в и и в ї

3 Ïроголоøення незалеæності соþзниõ респуáлік. Громадянська війна. иви вї в в в ви и ви в ив и ї в и ви в в в в в и и и в

111

ФАКТ

РОЗДІЛ

і л р ерно о л рр ере ньорі но о приро н р по ло йо о орі не оро енн н інн про и лово о ви ро ни в р л ло ви о е ві ньо о н ло вільнено е лн ро і ни ів половин ро і ни ів р ни ри ворил е оно і н и і ро и ил л о ві о ре ленн ві о л ві орв і і ловені ервні р ни и пі ли о ні й е оні (Із праці С. Телєгіна, О. Александрова, М. Мурашкіна, С. Кара-Мурзи «Експорт революцій») Прокоментуйте наведений текст. Зробіть свої висновки.

112 в ви ї на

ив ї и

и ив ви

в в

в в и

червня 1

и и вв

ви в ї в К ї и

1р в

и ори в и о ини н лі и л

Н в в и в и ви и в в в и и ви в в в 1 р в ові орв

ерел і

і н й е

в и в и и и в січні 1 р ви вї вив ї ес у ліка ер ська « » в и в и в в про і

опер

в в и и и раї

в при

в в 1 р и в ив ї ї ив в ї ї и оснії та ер еговини в и в ви и и в и и в о зну ес у ліку гославі квітень 1 р Н в в ив и в ї ло одан ило евич и в и А и и и в и ї Г ви в в в ив и и и и в в ви и в и и и и в и в в и и в К и и и А ви в и и в ив в в в ї в и ви и ив в и ив и и и и и в и в ї в и и в и и ї ї и в ї и в ара ва Н в НА и в Н в и в и ак виглядали ісля боїв і бомбардувань деякі міста в и иї в коли ньої Югославії. и и в Н

3 З

и и в и и ї ви в

ї и и Г

ив

ви и

ї ви в и и и и в и ви и в К в и ви и З и и и грудні 1 р и и и и и и Г ви и и в в її ви и в в ї в ї ї и ї в в в К в и и в в НА вв и в ї и и и« »вК в и и и и и Н 1 рр К в «А в К в » З в З в и в вївК в вв и ї и и и и в и и в и в в и НА в ї и в в и и иК в АЗК в в и ї З в и и ви в січні л то у 1 р в и в и и и в и а у в и и ив вв в НА К в и в ви в НА ї Н и и ерезня 1 р в в и в ви и ви ив и в ї ив и в и и и

на тову ромис овіст ос авії на тос ови і е освітні нав а ни ак адів меди ни о ктів в

и ївК в и ви и

и в

в ви

ив в Н и и в

ви ерезні ви ив в в

в З

в и и

и и

ви З и

в ї«

в и в ив и и и 1р и ви вГ в и ви иЗ

и в и Ни

и в лександр учіч

К їв в и

в в и р

и в и и ї в ив в в

в ви в

в 1 р

ї и и

ви

ї» в ї ви в о туни я ив ї ви в и в

в в ив ї

. Вучіч.

в в

вв ви К

ї и

РОЗДІЛ РОЗДІЛ

ви и в и

113

РОЗДІЛ

114

29 ëèñòîïàäà 1945 ð. – óõâàëåííÿ Äåêëàðàöії ïðî îñòàòî÷íó ëіêâіäàöіþ ìîíàðõії, ïðîãîëîøåííÿ ÔÍÐÞ ×åðâåíü 1991 ð. – ïðîãîëîøåííÿ íåçàëåæíîñòі Ñëîâåíії òà Õîðâàòії

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ Õðîíîëîãі÷íó. Ðîçòàøóéòå ïîäії ó õðîíîëîãі÷íіé ïîñëіäîâíîñòі: ïî÷àòîê ïðåçèäåíòñòâà Ñ. Ìіëîøåâè÷à, Äåéòîíñüêі ìèðíі óãîäè, ïî÷àòîê êîíôëіêòó â Êîñîâі. Ïðîñòîðîâó. Ïîêàæіòü íà êàðòі, íà ÿêі êðàїíè ðîçïàëàñÿ Þãîñëàâіÿ. Іíôîðìàöіéíó. Âèçíà÷òå, ïðî êîãî éäåòüñÿ: à) ïðåçèäåíò Ñåðáії; á) ïåðøèé ïðåçèäåíò Þãîñëàâії; â) êàíäèäàò âіä îïîçèöії. Ìîâëåííєâó. Ïðîàíàëіçóéòå òà îáãîâîðіòü âèòîêè áàëêàíñüêèõ âîєí êіíöÿ ÕÕ ñò.

§19

Р Р АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

и л ь и ві ово війни

н в

пере і

р о

1 Ïîвоєнна розруõа та відáудова господарства. ви в и ї ї и и в в и ив в и її в и ї Н в в и и и в в и в в в ї и и и и в и и ви и в ї и и и в ї и ви в в ї в вЗ Н и ви и и и в в ви и в и в ив в ї и ї в и З в и в в и и в ив в и и в в ї и и и и в в ви и в и и в ив в и в в и в З толиця України ісля війни. и в в в и ви и в Н в и ї ви и вЗ и К и в в и в ви ви и в в в и в и и 2 Заверøення епоõи Ñталіна. Н ив и Г и

3 и

в в в ив

и и в

в ї

и и

ДОКУМЕНТ

Товариш Сталін розробив положення про постійно діючі фактори, що вирішують долю війни, про активну оборону й закони контрнаступу й наступу, про взаємодію родів військ і бойової техніки в сучасних умовах війни (...) На різних етапах війни сталінський геній знаходив правильні рішення, повністю враховуючи особливості обстановки. Сталінське військове мистецтво виявилося як в обороні, так і в наступі. З геніальною проникливістю розгадував товариш Сталін плани ворога й відбивав їх. ...Маючи повну підтримку всього радянського народу, Сталін, однак, не допускав у своїй діяльності й тіні зарозумілості, зазнайства, самозамилування.(Із (Із вставок, зроблених Й. Сталіним до тексту його «Короткої біографії»). Прокоментуйте наведений текст. Висловте свою точку зору.

ви

и в К

А в

и ив

ив 1 р ви и н ов в одіонов и ков в и в

в З и в

и «

в в и в и в А в

ознесенськи

в в »

ви

в и

и Г и и и в

и КК

и и ви

вв и

уз в ї П По в и

ідро і декі ко ви ор и етенів не аконному роведенні рес у іканс ко о о тово о рмарку намірі створити комуністи ну арті РР Р ри етності до никненн секретни документів ани енні анови ока ників З 1

ї в

в и

и в в

Г в в

в и

ви З ив «

и квітня

ФАКТ н в пі ні е енер льний про рор ен о ові і л пер о о е ре р р ов о и ор ри и ни нор не ло о ни о ів не іль и л енн ле н ві ь л н и ил ь и е вин в енн ло по ов не н вл ни і н нн вирв ни ни л о о в нн п и оло і ни і фі и ни ор р Прокоментуйте наведений текст. Свою думку обґрунтуйте.

и и

ї ви и

и « и и

РОЗДІЛ РОЗДІЛ

115

ив

и и и «

в и

ив

и . исенко. З ім’ям цього агронома і біолога по в’язані гоніння і переслідування в СРСР школи генетиків.

и в

и и

и в в

ерезня 1 ї в

3 Õруùовська и ї и в ив и в и и и » и

А в в и

и в

и и и

в и и

ив

ви

ви р нніков

и в и

и» ив и и и ив в А и їв и

РОЗДІЛ 116

« и « и

в ї в и и и « и

в в и в в

ив в

в и

ї в їв в в ви ви

«відлига». «в и » и в и и и ї ив в в в в в ив и в в

ив

в в и

и в

и и и и

ви

и в ив

и ив и в

в и и ви в ив

в и

в А

в в

и и и и и в

иви и» и и

и в и и в в

в и

Е «в в

Микита Хрущов пер ий е ре р рр олов и іні рів ( ) ерой н ь о о о ри і ерой о і лі и но р і йо о і льні пов ь е ліні і ов ні р вн лі о вн рі ньо о переворо в олі ро по влений і по і н ий ві ер вно о і п р ійно о ерівни в

ив

М.

рущов.

в в и ро есо десталініза ії и вв « и » и и в и и и и и К ив и и и и в в в в в в ї

ив в

и и

в в

ї ви в

в и и

ї и

и и ї в ив ї

3 в в

и и и и и р в в

в в1

ив

в и

в ив

и и в

и ї в в в ви ви в« и » « в » в и и и и ив и и и в ви и ер ий космонавт в в и « в и » ви світу Ю. агарін. и в и в« » «Н в и » З в в и «Н в и » в ви и вардовськи З в ї ви и и и и в Н и ї и ви и и« З в и » « и » « в » и ви в и и и овтня 1 р и и и З грудня в и в и и « » в и в и 1 квітня 1 1 р в рі агарін « » в в Г в и и в в и и и и орольов З и и и ви ви и в ї и 1 р и в и и в в в в и и в в в и в в и З в ив и в в и и и «в и и» в и в и ви и ив ї З в в и в в в в в и ив « в » и в и НА в в и ви в и и в ви в и и ї в З 1 р вив и и в и и Н и в в и в Ав З в и и в и Н в в 1 р А в в и и и в ив и в и в в в и в А и в и ив и в и ї ї вї в и и в в в и в и и

Íаростання в в ре н ва в и в и и и и ви в

системниõ в и в и и в

кризовиõ явиù. в в и и ї

и в

в ви в в и

. Бре н в.

РОЗДІЛ РОЗДІЛ

в в

и ив

117

РОЗДІЛ

118

и в

ви

в и в

и в в

в и и

о ер е консервативна система стримува а іні іативу і ру у еред о дру е авд ки відміні а ровад ено о ри М ру ові рин и у о ов кової рота ії онов енн на ко ни ви ора третини ск аду е нів арті ни комітетів усі рівнів у країні утворивс кадрови асті ко и одні ті самі ди в родов а ат о років не мінно ере ува и на свої осада ас ідком тако о станови а ста и кору і від ід від о іти ної ді ності на і ді ни і ерс ективни ді ів а тако аси кар ристів о трет не ативно о нако о іти но о итт рр у о ор муванн ку ту осо и ре н ва о видко на ув досит ротескно о арактеру Н

и и

иГ и» « Ав

и в

в и и

и в

ви в в

ї в и и » « и » и и и и в ї ї в в в и в в в в в в ив « ї в и»

ив и и

в и ив

и в

ив

в«

и и в в в в и в в и в в и ив в в в Н в ви и и и в в

ив в ив

иГ

и в » в и в и в

в и в

о і ити овні н о о іти не станови е Р Р окра ити відносини ровідними ка іта істи ними дер авами світу дос ти ро р дки мі народної на ру еності К

в и в в и и и

ив в и и ї в и

ви ї

« ї и

ї в и» и и в в

и »

Ïриõід до влади Ì. Горáачова. в в ив ндро ов З и в и и и ї и и в и и и и ви и ви в и в в и в и в ви и в и и и в ї и и ї в в в и ї и в в и и и и в в в в ї в в в и « и» и в и ви в и в в в ї и и и и и и и ив и в ви и в в « »

3 Г

л того 1 р А и в в ви и

Михайло Горбачов н ро ив в ере рф пр в в н п р ійно о о р ний е ре ре ере н н р о но но олов пре и і ий і о нній) пре и ен

и и в

в в

в ивК ви в в ив и и и в ви и в и ї и ерезня 1 р в ере удово З в и и и в и еварднадзе и в ви в и в ї ї и в в и ви и в в в в и « и в » ви в и Н в в и и

и и

ОВОР

в и

ї Г

в и

М. орбачов.

ї Г ковл в в ив и в ї Н ви и ив в в ї и и» КК ви

в в

ви

ив и в и в в и и в в ї и К ї Г ї в и в в в ї и ї и в ї ї и ї и в и в и и в в и в А в ив ви в «ви и и в иГ в в и

ре ор а

119

ив

и и КК

в остянтин и К и и

в и

КК

ні р н вропіллі ін ив и о оль ь ій ро о і при ін і р р енер льний е ре р ов ер овно и ере н р (пер р н пен і

и и

РОЗДІЛ РОЗДІЛ

ерненко

ган егяна

А НИКИ ПО ІЙ

Горбачов за своєю природою був одинаком. У нього не було ні офіційної ради міністрів, ні «кухонного кабінету» у справжньому сенсі... Горбачов часто збирав разом людей, які просто не могли працювати разом, й... ніколи не використовував їх як справжні дорадчі органи... думку яких сприймають серйозно. Більше того, він найчастіше говорив своїм радникам, а не слухав їх... Оточуючі бачили, що в нього немає особистих друзів... Він привів у дію політичні сили, не уявляючи при цьому, яким має бути кінцевий підсумок... Я не міг зрозуміти його стратегії у вирішенні економічних і національних проблем... Збільшувалися докази

РОЗДІЛ

того, що його розуміння цих проблем було помилковим. ( по л о ві е ло )

по

ів

ери

н ь оо

Прокоментуйте наведений текст. Поясніть, як він характеризує М. Горбачова.

и в

« и и и

ї и

в и

ви и

в и»

ви

и в

ни и о тис а вино радників виве о товароо і у м рд кр створи о оту ни сектор ор ані ованої З

и и

и ви в и ви в и

в ї

в Г

и ив ив

и в

в и

її їв

и в в в и гласність ви и

аталіна и ив ї в

алкіна в и

в ї

ви и и и и

в ї ви и и ви

ви и влінського « и

о инності

в и и и в и в ї и и

в и ре ор а и кова и в в З ї и в и в

в ви ви ї и в и в и

и ив и и

ї в и и

в 120

и и»

и«

ви и ив ї и в и ви вив и в»

ви» «Г

відміну ен ури асо ів масової ін орма ії до ві на у іка і рані е а оронени ітературни творів ри иненн у інн а ідни радіостан і во ода іме ви о ос мерики і і сі кі ве и ро а андистс кі транс мовами народів Р Р и и в

и в

ив и ив и

ви

в и в ї в

и и

ка ії

Ïосилення національниõ руõів і загострення політичної áоротьáи в ÑÐÑÐ. и їв и и и ив ї и в грудні 1 р в и К А А и вв в

3 К в

ив

в в

ив » в

в в и и и К ви и « и ї А в и и и

и и

Н Н

в ви

и в

и в ив

ГК

ДОКУМЕНТ

У ряді випадків носіями таких (націоналістичних – Авт.) тенденцій можуть стати національні партійні кадри... Вони будуть прагнути до національного відокремлення ще й тому, щоб, уникнувши загального хаосу, що насувається, зберегти своє привілейоване становище. (З праці радянського дисидента А. Амальріка «Чи проіснує СРСР до 1984 р.?», 1969 р.). Прокоментуйте наведений текст. Свою точку зору обґрунтуйте.

вв

и ї

в ви и и

ив в

и в

и Е в

и «

и ив ви

и и

в и »

ви

и и в в

ї «

и и

в и в

ї в»

в Н и в

и и в и

7 Ñерпневий заколот 1991 р. и Г в в ви в и в в и в и в и в и на ва в в ви КН в в и и Г в в в и и в в в в К и К в и ви и и в в ї и в и А ї в и и в и в и в в « » в в в и в и в и и и лени КН . в и и ив и в и и в и в и и в в и и в в в и в и и и и в в и ї « » в и в в и и и и и в З в и и ї ль ин и и и « » и и и и в и и и в в и и и и в ви и в и и в в и ив

РОЗДІЛ РОЗДІЛ

и и їК в

121

3 и

и и

ви

и в

и и« и в

иви и

» «

и в ви

и и и

и в

в и

в ви и

и и

РОЗДІЛ

ре идент України . Кравчук голова Верховної Ради Білорусії . Шу кевич і ре идент Росії Б. льцин у Білове ькій ущі. Дізнайтеся з додаткових джерел, як склалася подальша політична доля Л. Кравчука.

122

Борис Єльцин р н ь ий і ро ій ь ий п р ійний і рр пер ий е ре р вер лов ь о о о о р е ре р і пер ий е ре р о ов ь о о і ь о п р і в поп л рни в и онфлі ор ови р о р ний н ро ни еп о р рр пре и ен о і і і р в о н вирі ль ни ролей ро п і

и в

К и

ОВОР

ви

в в и и ив

А НИКИ ПО ІЙ

Ознайомившись із версією М. С. Горбачова, зробленою письмово в газетах, я стверджую, що в такий спосіб ізолювати президента СРСР від зв’язку неможливо. Я є одним з виробників різноманітних засобів зв’язку, і ізоляція живого і незв’язаного президента можлива лише за умови демонтування основного обладнання, вилучення його і вивозу, чого не було зроблено, виходячи з повідомлення. Це багато тонн. Тобто мав місце випадок добровільного невиходу на зв’язок... Президентові достатньо мати авторучку і аркуш паперу, щоб забезпечити собі зв’язок із країною. ( ви нін енер льно о ире ор и н л е ви о овл ло пре и ен ь и е в ерпн р) Прокоментуйте наведений текст. Висловте свою точку зору, яку обґрунтуйте.

З в

в и в в

ви «

и и и

в и и вв вив в » ї К ї и в

и и

ї и

и в

в К

в в

ви в иК в и в

ив и

їв » в

ї и ви

К в ї и в грудня 1 1 р в

в А ї А и

ви в Г в

К ив и и Г

в в и ив

ви в в

ї и « и ив в ви

и в

в и и в

в Г и в в

» в и

Н в и и в

в и

ї »

Ïолітичні, економічні, соціальні та національні трансôормації у країнаõ колиøнього ÑÐÑÐ. и в и и в в и ви и и и и и и и А в и и в и ї ї и в и и в и в и и и в и и и в в и и в К в ви ви в ї в в и и

ї в в

и и и в

и и и

иГ Н ї и

в в

и и

ве и е не ростанн ро дрі ни ін катастро і не адінн рівн итт насе енн

и ї

Вуличний ринок

ї в и

и в и

в в в окової тера ії

и и

1р в

123

в в и

и ї и

х рр.

и и

ї и в и и в Н ви и

К ив и

грудня 1

и и в и

в А

ї« и в

ї Н

и в в и и ї Н

вив

и в

в ї

и К

в и З в в и в в ви ви и ив в в и в и К

РОЗДІЛ РОЗДІЛ

Ðозпад ÑÐÑÐ. в ви в в и в и в в и « » и и и в Ки и «Н 1 грудня 1 1 р в

ви

3 не іненн а аторі ни кри а не ате ів

РОЗДІЛ

и и и в и » ви и и в ви ви в

ро ови

ао ад ен

и и ви и и

в и

ви

и и ив

в и «

ї и

в в

в и

и и

ФАКТ рофі н и и ві о в і ь о ло и ір е оловне о ін о о не но о н по о и и о о пере о о н ви н и о роф о л и е р ні о о по о и и о і н ли е о ин ре еп пор н еревір о о но о ре еп і о ни лі ів ефе ивні ь н ві ь н й оло і лі и вин ово ви ній п ов і ні о о не в р і о вони не лі ь (Із праці історика М. Геллера). Чи погоджуєтесь ви з твердженням дослідника? Свою точку зору обґрунтуйте.

124

НА

в ив

в Ки и ви

и и

в в ї и ив и в в « и ви и ив

ви

и в

в и

їА ї

К в «в в» в и и » и и Н

и в и ї в и в

и и

и ви

и и ї в и в ви в в

в в ї

К Ки и

ив

в Н

в и

и в

ви и в

Г и и

в и и и

ви

ї и в и в и

и и ви

в и в

ї и ви К

и в

и и

ї и и

Золотий ам ятник на честь ре идента уркменістану . Нія ова.

в в и вї ї и в и в в

ви и ви

иви в

ї и и в и

« и и » А и в в в в ви и и

и и

3 в в

иви

їв

вв ї ив

и в

А НИКИ ПО ІЙ

Просто взяти й проголосити про прийняття на себе статусу нейтральної держави – не означало отримати міжнародні гарантії безпеки. Ось чому було створено безпрецедентний механізм узгодження своїх нейтральних намірів з усією світовою спільнотою. Внаслідок цього вперше у міжнародній практиці країна отримала міжнародний статус нейтралітету через консенсусну згоду всіх держав – членів ООН. ( ре и ен р ені н ер и е ов).

РОЗДІЛ РОЗДІЛ

ОВОР

в ви

У М рокоменту те наведени текст о на ва у думку наді ні е а е е у е еку країни у аст у ві с кови ока и не т ра ни статус во то ку ору ар ументу те

125

11 áåðåçíÿ 1985 ð. – îáðàííÿ Ì. Ãîðáà÷îâà ãåíåðàëüíèì ñåêðåòàðåì ÖÊ ÊÏÐÑ 19 ñåðïíÿ 1991 ð. – ñïðîáà äåðæàâíîãî ïåðåâîðîòó 1 ãðóäíÿ 1991 ð. – ðåôåðåíäóì â Óêðàїíі 25 ãðóäíÿ 1991 ð. – ïðèïèíåííÿ іñíóâàííÿ ÑÐÑÐ

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ Õðîíîëîãі÷íó. Ðîçòàøóéòå ïîäії ó õðîíîëîãі÷íіé ïîñëіäîâíîñòі: ïåðøèé ïîëіò ëþäèíè ó êîñìîñ, âñòàíîâëåííÿ äèïëîìàòè÷íèõ âіäíîñèí ÑÐÑÐ ç ÔÐÍ, ïî÷àòîê «ïåðåáóäîâè», ñìåðòü É. Ñòàëіíà, ñåðïíåâèé çàêîëîò. Ïðîñòîðîâó. Ïîêàæіòü íà êàðòі êðàїíè, ÿêі ïîñòàëè âíàñëіäîê ðîçïàäó ÑÐÑÐ. Ëîãі÷íó. 1. ×îìó ñòàëіíñüêå êåðіâíèöòâî àêòèâíî áîðîëîñÿ ç «áåçðіäíèì êîñìîïîëіòèçìîì» і ÿêі íàñëіäêè ìàëà öÿ áîðîòüáà? 2. Ïîðіâíÿéòå ïåðіîäè õðóùîâñüêîї «âіäëèãè» òà áðåæíєâñüêîãî «çàñòîþ». Ùî ó íèõ áóëî ñïіëüíîãî, à ùî – âіäìіííîãî? 3. ÑÐÑÐ áàãàòî ðîêіâ ââàæàâñÿ êðàїíîþ, äå áóëî öіëêîâèòî ðîçâ’ÿçàíå íàöіîíàëüíå ïèòàííÿ. ×èì âè ïîÿñíþєòå âèíèêíåííÿ «ãàðÿ÷èõ òî÷îê» çà íàöіîíàëüíîþ îçíàêîþ? Àêñіîëîãі÷íó. Âèñëîâòå âëàñíó äóìêó ïðî ðîëü îñîáèñòîñòі êåðіâíèêà äåðæàâè äëÿ æèòòÿ ïåðåñі÷íèõ ãðîìàäÿí. Íàâåäіòü ïðèêëàäè ç іñòîðії ÑÐÑÐ. Ãåíäåðíó. Ó Ðàäÿíñüêîìó Ñîþçі ÷îëîâіêè òà æіíêè ôîðìàëüíî ìàëè îäíàêîâі ïðàâà. Çàáîðîíÿëîñÿ ëèøå âèêîðèñòàííÿ æіíî÷îї ïðàöі íà ôіçè÷íî âàæêèõ ðîáîòàõ. Çàðàç öі îáìåæåííÿ çàêîíîäàâ÷î óñóíóòî. Îöіíіòü ïîçèòèâíі òà íåãàòèâíі íàñëіäêè òàêîãî ïіäõîäó. Ñâîþ äóìêó àðãóìåíòóéòå.

РОЗДІЛ

ДЕРЖАВИ АЗІЇ, АФРИКИ

126

ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ: ВИБІР ШЛЯХІВ РОЗВИТКУ §20 АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

1 Ïіслявоєнне реôормування країни. в и и в и и в и ї ї ї

А и и и и ї

в ви в

ї и «в

ви

ри й е нови е поні пі л вер енн р о ві ово війни оли і е ло пі пи но про пі л і

и и ви в

в ив и и

в ив

и и ив и и

и в и и

їв ї и

и ви в в

ї в

ви К и

в в

її и

и и в ви

ви в ї и

1р

и ив ви и

в ї

ли ня 1

и ї в и ив и вересня 1 1 р и и и и

в ї травня 1 р в и и и

К в

в в

ї ви и в ї ви и ив

в вв

и и

и и и и в

4 в

и и

и в

вв

и в

и и в ї ви и

вв и и и

в и и и вв

в ї и

ї К и в овтні 1 р в

и и в

ви

ї в и

ви

и и

и в

ірохіто.

ви в в ив » ї

і пер ор поні ере в в при рр ) е в періо йо о пр в пон ь о о піль в ни н в и р о ві ово війни іро і о про ов и олови ер ви ін о н ро но о і і поні ивно іро і о при в ені в і ори ні )

и и

2 ßпонське «економічне диво». и в и и ив и ви и в ви и и в ви и в в «

и ї

и и в

Хірохіто ( п доброчинність, достаток) вл і н й ов е і і пер орів ( лінн ві л о орінн р н фор і енн вій ь овий ло ине ь пі л о ьо о и ви он в в ф и но о ві і р в в н н роль ві новленні і рі и ь і лі ер и ін и р н філь и он е ( ) пер ор (

и и

в и и и в

в в Н

в и

ви

ре орми роведені ід керівни твом американс ки оку а і ни в асте едрі до арові ін к ії ко и вони ід ас ві ни в ореї рр а отім у тнамі рр використовува и оту ності онс ки ід ри мств і до ома а и удувати нові овне онов енн о аднанн у ромис овості та створенн рин и ово нови виро ни тв тісна с ів ра ур ду ід ри м ів в и

в и и

и лан дзангі в и в в в в ї в в и и ї ви в ив и и и и

ви

в З и в в и

РОЗДІЛ

и и

127

РОЗДІЛ

ви

ив

и в мблема окійської олім іади.

128

и в

А ї и в

и в ив ї

в в

и в ї

« и и в в в в в и и ви в ви и и в ї в

в и

и и и

и и и в З в и в

и и в вив и в

и К

и и

в и и

в ви и в иї и

в и

ї З в и и ї и ї в ив в и и в ив и и и в в и и ви ив и и и» и и ви в и ї и її в в и ив и и и ї и в и и и ив в в

ви ви ив ї ви и и ї ви и и ви в ї и ви и и в ви и и и и в в в ї вив в в ї и ї и и ї в ї в

ви

в и в

ї и и

и в

ив и ви

в в

и ви в

и и

де еві онс кі товари а о они и світови ринок у кі ка ра ів і и ис о оті ва тні ре ерви країни онс кі і несмени о а и вк адати ко ти в ромис овіст ін и країн окрема у видо уванн сировини о а е е ити не онс ку ромис овіст у онії о а и виникати с і ні іно емними ід ри мства е кі он с кі та іно емні ірми ива ис 3 Âнутріøнє становиùе та зовніøня політика наприкінці ÕÕ – на початку ÕÕI ст. К и в и и и и ив и в в иви в ви и вв и и ив в и и в и в в ив и и и и в ви и в и

и и « в и

ви З

и и и в и в

и и

в и

иН » її « в » К и и ви ї и и ви и в в

ї и

и и

в в

ви

иви ви и и и в в в ви 1 в и К и и

и в

ви

в и

в и в

и в и ви и в ви в и в

ви

«Н и

ив

ви

ви в »

и ви

ї и

в и

в » «

» «

и « и» ви ї и « и» и в и в ви в и и в Н и и и в и и и и в « и ї и» и в и в р и в и в и ї А ї в

в ї

и ви

їв

в в в в ви ї ї Е и ї ви и в и ї ви в и и и А и в ви и и и ви в

и и в

ви и

в и в

и в и и и и и ви и и и ив и и и ї в и в « в ї » в рр в в її 1 р ив и и и ви в

ив

в и и и и в

ви

РОЗДІЛ

Акіхіто і пер ор поні р р ий ин і пер ор іро і о р ений н о о і не оролів ь о о по о енн о і і не ен ( і і о ьо ) о ві в л і полі и ни н е оно і и ро і ей і в оро н ови пр ь пи нь е оло і о е ний лен он он ь о о ов ри в іоло ів и п и пере н ро о ервні р н н в о йо в е л ні е ви он в и роль и вол н і ві н р і і о про о ло ив про во ре енн пре ол і пере в рон во р о инові р і о і і о пер ий і пер ор поні ий о ровільно ві овив ві пре ол о нні ро ів

З А

129

4 ї

РОЗДІЛ

в и и в варія на

130

З в 1 р в в в и и ив ив

в и

и и и и

и в

її и

и и її

и в Ки в їв в в и ив в в и в и в и и

ви и и в и и в и в в

и и

в в

Фукусіма.

и ї

укусі а

ї К

и ї и в

в в З и и

и ї в

в и и и в

и и

в и А ерезні

ви ви в в и

Òðàâåíü 1947 ð. – íàáðàííÿ ÷èííîñòі êîíñòèòóöієþ ßïîíії 7 âåðåñíÿ 1951 ð. – ïіäïèñàííÿ Ñàí-Ôðàíöèñüêîї ìèðíîї óãîäè

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ Õðîíîëîãі÷íó. Ñêіëüêè ðîêіâ ìèíóëî ìіæ ïðèéíÿòòÿì ïåðøîї êîíñòèòóöії ßïîíії â ÕІÕ ñò. і ïîâîєííîþ êîíñòèòóöієþ? Ïðîñòîðîâó. Ðîçêàæіòü ïðî ïëþñè і ìіíóñè ãåîãðàôі÷íîãî ðîçòàøóâàííÿ ßïîíії. Іíôîðìàöіéíó. Âèêîðèñòàâøè äîäàòêîâі äæåðåëà, ñêëàäіòü ðîçïîâіäü ïðî òðàãåäіþ íà àòîìíіé ñòàíöії Ôóêóñіìà çà òàêèì ïëàíîì: 1) ïðè÷èíè; 2) ùî âіäáóëîñÿ; 3) ÿêèõ çáèòêіâ áóëî çàâäàíî; 4) ÿê ïîâîäèëàñÿ âëàäà і ïåðåñі÷íі ãðîìàäÿíè; 5) ÿêі íàñëіäêè òðàãåäії. Ëîãі÷íó. 1. ßêå çíà÷åííÿ ìàëè ïіñëÿâîєííі ðåôîðìè äëÿ ðîçâèòêó ßïîíії? 2. ßêó ðîëü â іñòîðії ßïîíії âіäіãðàâ іìïåðàòîð Õіðîõіòî? 3. ßê çìіíèëàñÿ äåðæàâíà âëàäà â ßïîíії çà êîíñòèòóöієþ 1947 ð.? 4. ×îìó ßïîíії äîâåëîñÿ çìіíèòè åêîíîìі÷íó ñòðàòåãіþ â 1970–1980-õ ðð.? 5. ßêà äåðæàâà і ÷îìó є ãîëîâíèì ñòðàòåãі÷íèì ïàðòíåðîì ßïîíії? Àêñіîëîãі÷íó. ßê âè ñòàâèòåñü äî ÿïîíñüêîãî ìåíòàëіòåòó? ßêі ðèñè íàöіîíàëüíîãî õàðàêòåðó äîïîìîãëè ÿïîíöÿì äîñÿãòè ñó÷àñíîãî ðіâíÿ êðàїíè? Ìîâëåííєâó. Ó ïàðàõ îáãîâîðіòü òâåðäæåííÿ: «Ó 1960-õ ðð. ßïîíіÿ áóëà ìàéñòåðíåþ ñâіòó, à â 1980-òі ïåðåòâîðèëàñÿ íà êîíñòðóêòîðñüêå áþðî ñâіòó».

§21

К АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

1 Ïроголоøення ÊÍÐ. и и в

ри й е о в ві о о про револ и рр і ер ви пі ри ни ів про и о нн

в в

ї в в їв ив в и и

ійні по і в в ли

и в Ки ї

4 и и ив в в и в и и в в и в и З К К и ви А в и в ї и и и в в и и в в и в и Г в в Ки ї ив в в и ви в К и и и и в и в Н в и в А в в в в в в в и и ї ви и и и Н Г и и вересні 1 р в в Н ї и ї ив ї и Ки Н К К в и ї и и в и в и в ЗН в и З в и в ї и ї КН 1 овтня 1 р в и ита ської ародної ес у ліки К вив и и Ки ї и в К ви в в в и и и и и в Н в ви в и и в ита ська ес у ліка и

2 Êульт осоáи Ìао Öзедуна. Ñоціально-економічні експерименти комуністів Êитаþ. Н ї в в ї в в в и и Н и в в вв в в и в ї и в и иви в вели ки стри ко « и и и » ви в в и и Ки ви

в в

ви

ї и

ви

и в

в в

« и

в ив ї

ви

ви в ви и

в и

Мао Ц едун.

и ив и ви и и в

и и в »

Мао Цзедун и й ь ий полі и ний лі ер і еоре и о новни о ні и но п р і и ни р о ві ово війни олив ви вольн війн про и пон ь о о п і вер ил про оло енн и й ь о ро но е п лі и ( )ів новленн о ні и но о ре и в и е інний о ер і ерівни о п р і р ненни вели о о ри ль рно револ і

в и и и и ив

«в

и и

и ив и

» в

в в

ви и

в в

РОЗДІЛ

Ки

131

4 в

РОЗДІЛ

« Е ив в

132

З в в и в

ОВОР

и ви в в

и « в и в

в ї и и в в

иви в

и и и и

ив

в «

КА»

и ив

в в в

К Г

и и и и ив

в и

в и и в

А НИКИ ПО ІЙ

Я не претендую на право автора ідеї створення народних комун, я лише вніс пропозицію... Я... закликав до масової виплавки 10,7 млн тонн сталі, і якщо ви схвалювали це, теж можете розділити зі мною частину провини... Весь світ проти досвіду народних комун... Може, ми зазнали цілковитої поразки? Ми зазнали лише часткової поразки. ( ви п о е н н н р і полі ро липн р) Спробуйте пояснити, чому китайський лідер заявляв, що поразка «великого стрибка» є лише частковою.

З л

ія Н и в и в и

в «в и в в ви в

3 Ðеôорми Ден Ñяопіна. Н в ив в в « ї в ї» в и в в в и в в в и в в и и Ки К К

ви в

в культурна рево

в в

ї» в и и в и в в и и ви и в и ви и и и и и и и в и и иК К в КН и КК К и и в сер ні 1 р в в и« ї в ї» в и и и вН и и ии в и и и « в » унве іни « в и и» зяо ані в «в и и и » и и и и и и и и в в и и в ви в и и в и в и «в и ї ї ї в ї» К в в « ї в ї» в в їв и в ї в и в в и и в ив в и и в и в « ї в ї» ив в З « в » и и в ї в

вив

и в в в

ї и

в в

ив в и в и ви и

яо ін.

Ден Сяопін п р ійний і ер вний і ни ро н ь о війни і н ро но револ і ивний при ильни пере воренн и о ін в пере ов ер в по ни е оно і ни і р е но ерни по ен і ло рр енер льний е ре р олов о і і р ни ів рр олов ен р льно во нно р и в рр

РОЗДІЛ

Культурна револ ція у дії. унвейбіни алять кідливі кни ки. к ви ставитеся до подібних методів боротьби з інакодумцями ому Аргументуйте.

133

4 и грудні 1 вив в

ї и

и в Ки ї

РОЗДІЛ

Ки и

ив в

в в и в и в и

ив

и ив в и

коо еративи у о ро у ено се ни отрима и ем в дов острокову оренду до во ос реа і овувати і у астину вро а а ві и е евну кі кіст вони дава и на дер авне амов енн и

134

и Ки ви

и«

в и в Ки ї в в и »

ви ї и

и в

и и и

в и

З в

ї и

її

в и

и в

в ви ї в и

иви и в

в ви в

и и

в ї и

и и в и ї ви

ними інами і

и и в ив

и в в и и їв в ви и

в ї и в в в

и в

ї ви и

и в

в и в

и ї

ив

в в и и Ки в и

в в и

и в

КК К и

в и

и в

Ки в ї

и и ви и и

и в

ереданн від овіда ності а о аткову освіту міс еві в аді с ри нн ро виткові ро есі но те ні ної освіти введенн рі но о о ов ково о нав анн і енн інансуванн освіти ро иренн самості ності ви ів Н

ви

и в

и и и в в ив

Наметове містечко на лощі яньаньмень.

и в и в и

в и в в и в и и и в и и

в в в в и

в ї

« З1

и и в

и ив и и в и и

и в и в и

в в

4 и

в Н в в

вив

ив в р в Ки ї в « и в ї»

1 и

в и

ї в

и в ї

и и ив К К К у о ана и ви и в и в и и и и и

и К

в в и

ив

ї Н

и в в в в и ї

РОЗДІЛ

ДОКУМЕНТ

30 травня влада здійснила спробу мирно витіснити людей з площі, але маси людей просто зупинили колони бронетехніки своїми тілами. Увечері 4 червня... відбулося крупномасштабне застосування збройних сил, з великою кількістю загиблих і поранених. Площу було очищено, наметове містечко ліквідоване, частина демонстрантів заарештована. Генсек ЦК КПК Чжао Цзіян, який... особисто вийшов до мітингуючих, був позбавлений усіх партійних і державних посад і відправлений під домашній арешт... Знаючи, що сталося з СРСР, легко уявити собі, яка доля очікувала Китай, якби влада... капітулювала перед натовпом, у якому зібралося 0,01 % населення країни. (Із праці С. Телєгіна, О. Александрова, М. Мурашкіна, С. Кара-Мурзи «Експорт революцій»). У М ис овте сво думку риводу оді о исани авторами вва а те ви о існува и ін і методи вирі енн кон ікту Н в и Ки в З

и ив в

Ки

в ив и

ви

ви в ив в

в Ки КН вив ї в ї и и в и и в и и и в в

їв и Ки ї

ив

и и ї в

ї и ї и и

їв в

в и

и в

ви

ив и

в и

в ї

135

и и

в в

ї в

и ив

1 æîâòíÿ 1949 ð. – ïðîãîëîøåííÿ ÊÍÐ Ãðóäåíü 1978 ð. – ïëåíóì ÖÊ ÊÏÊ, ùî ðîçïî÷àâ ðåôîðìè

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ Õðîíîëîãі÷íó. Âèçíà÷òå, ñêіëüêè ðîêіâ ìèíóëî ìіæ ïðîãîëîøåííÿì ÊÍÐ і ïëåíóìîì ÖÊ ÊÏÊ, ÿêèé ïîêëàâ ïî÷àòîê ðåôîðìàì. Ïðîñòîðîâó. Ïîêàæіòü íà êàðòі î. Òàéâàíü, äå áóëà ðîçòàøîâàíà äðóãà Êèòàéñüêà Ðåñïóáëіêà.

РОЗДІЛ

136

Іíôîðìàöіéíó. Âèêîðèñòàâøè äîäàòêîâі äæåðåëà, ñêëàäіòü іñòîðè÷íèé ïîðòðåò Ìàî Öçåäóíà. Ëîãі÷íó. 1. Çà ÿêèõ îáñòàâèí êîìóíіñòè ïðèéøëè äî âëàäè â Êèòàї? 2. Âèçíà÷òå ñóòíіñòü åêñïåðèìåíòó «âåëèêèé ñòðèáîê». 3. ßêі ñèëè áðàëè ó÷àñòü ó çäіéñíåííі «êóëüòóðíîї ðåâîëþöії»? 4. Âèçíà÷òå íàïðÿìêè åêîíîìі÷íèõ ðåôîðì ó Êèòàї îñòàííіõ äåñÿòèðі÷. 5. ßêèõ óñïіõіâ â åêîíîìіöі äîñÿã Êèòàé ïðîòÿãîì îñòàííіõ äåñÿòèðі÷? Àêñіîëîãі÷íó. Âèñëîâòå ñâîє ñòàâëåííÿ äî ïîäіé ó òðàâíі 1989 ð. íà ïëîùі Òÿíüàíüìåíü. Äî ÿêèõ íàñëіäêіâ ìîãëî äіéòè, ÿêáè âëàäà ïіøëà íà ïîñòóïêè ñòóäåíòàì? Ìîâëåííєâó. Ó êëàñі îáãîâîðіòü ïèòàííÿ ùîäî ïåðñïåêòèâ ïîäàëüøîãî ðîçâèòêó Êèòàþ.

§22

І АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

ри н

й еі н й іль ві о о о ін ій ь о о ор іон льне вільненн пер о половини

1 Ïеремога народів Індії в áоротьáі за незалеæність. ї А ї Н ви в и ї и ив ї в в їв и К в и и в ї НК и и ї в ава арлал еру у а едо лі инно НК ви в ї и ви в ї ї ви и Н ви в ї ви и в и в и и ив в в вив ї и ї и и в ви и и и в и и ї в в в в в « ї» и и ї и ї ив и и в в 1 сер ня 1 р Н в ви и в в ви нді ськи о з Пакистан К и в в и и в и в и ив ї и и и и в и и в и и и ви и в и в в К К в в в и и в в ї в и и в и в и К и и и и и и и в Н и и и и и в ї ї и ї З и и и и и в в и и и в и и ОВОР

А НИКИ ПО ІЙ

Я виявив, що життя існує серед руйнування й, отже, повинен існувати закон вищий, ніж закон руйнування. Тільки при такому законі суспільство буде побудовано правильно й розумно, і життя буде вартим того, щоб прожити його. І якщо це – закон життя, то ми повинні застосовувати його в щоденному житті. Хоч би де виникала сварка, хоч би як вам протистояв опонент, підкорюй-

Прокоментуйте поданий текст. Висловте своє ставлення до філософії ненасильства.

и и и

ив и

в и

їв

в січні 1 в

в в в в в и и листо ада 1 р и ї ив в

р и

в Н

ив а ат а анді Г и

в НК и

ви

и Н

ї и и

и в

ви и ї

и и

ї З в їв

Г и

в в вв

137

в и и

2 Êурс Дæаваõарлала Íеру у внутріøній та зовніøній політиці. и ї ї в в Н в в в и її и и в и ви ви К Н в ви и в в в и в в в ив и и в ї и ї К в в в и в в в ив и и и в и и и и и в в и в и в и в и и в и и ив и в ї Н ви и ї ї и в Н « в и и и и в в и и и» вв и и и в в ї и и в ви в и и в и ви З ї и и и А в и ї в и и и в и ив и в К и в и и в в и ви и З и ви и и и вив и в и и и в в и в в ї в ив и в в З и в и и и в З ви и в и в и в ви в в . Неру. в и

РОЗДІЛ

те його любов’ю. Стихійно я прийшов до цього у своєму житті. Це не означає, що всі мої проблеми вирішені. Але я виявив, що цей закон любові діє так, як ніколи не діяв закон руйнування... Не можна сказати, що я не здатний на гнів, наприклад, але майже у всіх випадках мені вдається контролювати свої почуття. ( пр і н і о вір нен иль во )

ї в в в в и ви НК в

РОЗДІЛ

138

и и

ви

Г в в и в ви в в и и и в в и и и в в и в в в ив вв и в и ви и и и и и в и ї и и НК в ив в и ви ив ви в в зелена револ ія в в и в ви в и в ив ї ї и « и и в в и и в и ви и

и її в и и ви и в и и в » и и в З в и и НК в и в и и и ї и и и и ї иА ї и ні 1 р в їв и в в в ї ї в и Н ї и ви ї ї вї в в и в в в ї ви

ви и їв и и

в и

и и в

квіт вА ї А и и ї КН ви и и и

у у не ри днання З в в и и и и в

иви

не а е на овні н о ітика ідтримка на іона но ви во ни ру ів відмова від у асті у ві с кови ока и и

в и в « ив и Ки в в и и

ив КН ви и и в » в и в и в и и и и и в Н

ив и в

ї в и

и и

Ки

Н и ивГ и в в и в и

и и

ївГ в

и и

ибетські ченці тіка ть і ахо лених китайцями імалаїв.

в в

ї и

в ї и

и її

ї и и

и в

ї и

Г ви и

и и в в

ї и и

« Н ви и и в

и и в

и в

» Н

в и и« « НК и в в ї ї в в и

в ндіри

ви

в ї

ви и в в в ив и и и ви в

ї и ви и

ви

Н а адур астрі в вив Н в в и и ї

ал

в и

ї ндіра анді и в в

Н в

ив в

ї ви

РОЗДІЛ

3 Óряд І. Ганді.

и в

ив Н в и

в ї и и

» ї її

и и в ї и ви и в

. анді.

ив и и и

и в

в и и в в и в ив и ї З червня 1 р ив

и и в

в «

и » НК и орард і есаї Н Г нді ськи на іональни Н

Ðозвиток Індії наприкінці XX – на початку XXI ст. Н ї ив ви и и в и в и в Г ви в и в ив и и в ви в и и ї и в ви в ї в и в и и и ї и ви и и в и и

и конгрес ви НК ї

и ї и

ви

створити не а е ну дер аву а істан на території енд а у івні но а ідна астина ндії ро енувати нді а кати насе енн і и но ни увати не а ани д ни о іти ни та ромадс ки ді ів ровокувати іткненн мі рі ними ре і і ними ромадами и и

и иЗ в

и и и ив в ї в и в ви в и и и вА в и и и и в в и ї и ви вив ви и в в

и в и и навесні 1 р в в ив и ї в и ви в

139

РОЗДІЛ

140

и в и

и ив в ив в Н и и

и її

и и и в и и

ви

ви и

и ви

1 овтня 1 и и

вив

ив в и в ад ив в ив в ив оня анді в в її в и в в ї и и в и в в и ан о Н в ї в ви в ив и ї в в в и ї и в в и и в и в и ви ї в и З в

и ви

и и и в ив в и

р и

и и

НК

її и ан іня и и

в и ї и

и и

в и ив

ви ви ви

ив

и и

в и ї ї

в в

в и

грудні 1

и в

иГ

и ї

НК в

и в

в в

и ив в Н

в ї

15 ñåðïíÿ 1947 ð. – êîëèøíÿ êîëîíіÿ Іíäіÿ ðîçäіëèëàñÿ íà äâà áðèòàíñüêі äîìіíіîíè – Іíäіéñüêèé Ñîþç і Ïàêèñòàí 26 ñі÷íÿ 1950 ð. – íàáóòòÿ ÷èííîñòі êîíñòèòóöії Іíäії

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ Õðîíîëîãі÷íó. Âèçíà÷òå, ñêіëüêè ðîêіâ ìèíóëî ìіæ ïåðøîþ êîíôåðåíöієþ Ðóõó íåïðèєäíàííÿ, êîëè Іíäіÿ ïðîãîëîñèëà ïðіîðèòåòîì áîðîòüáó çà ìèð, і âñòóïîì äî «ÿäåðíîãî êëóáó». Ïðîñòîðîâó. 1. Ïîêàæіòü íà êàðòі êîðäîíè äâîõ äåðæàâ – Іíäії òà Ïàêèñòàíó, â ÿêèõ âîíè ïîñòàëè ïіñëÿ Äðóãîї ñâіòîâîї âіéíè. 2. Ïîêàæіòü, äå çíàõîäèëîñü êíÿçіâñòâî Êàøìіð, ÿêå äîâãèé ÷àñ áóëî «ÿáëóêîì ðîçáðàòó» ìіæ êðàїíàìè. Іíôîðìàöіéíó. Âèêîðèñòàâøè äîäàòêîâі äæåðåëà, ñêëàäіòü іñòîðè÷íèé ïîðòðåò ñіì’ї Äæ. Íåðó, ÿêà âіäіãðàëà âèçíà÷íó ðîëü â іñòîðії Іíäії XX ñò. Ëîãі÷íó. 1. Ñõàðàêòåðèçóéòå ñòàíîâèùå Іíäії íà ìîìåíò çàêіí÷åííÿ Äðóãîї ñâіòîâîї âіéíè. 2. Ó ÷îìó ïîëÿãàþòü ïðè÷èíè ïîäіëó Іíäії íà äâі äåðæàâè? 3. Ïðîàíàëіçóéòå êóðñ Äæ. Íåðó â åêîíîìі÷íіé ñôåðі. 4. ßêі îñíîâíі íàïðÿìêè âíóòðіøíüîї ïîëіòèêè óðÿäó Іíäіðè Ãàíäі? 5. Ùî ñòàëî ïðè÷èíîþ її çàãèáåëі? Àêñіîëîãі÷íó. Âèñëîâòå ñâîє ñòàâëåííÿ äî äіé ïðåì’єð-ìіíіñòðà Іíäії Іíäіðè Ãàíäі ùîäî çàõîïëåííÿ Çîëîòîãî õðàìó â Àìðіòñàðі óðÿäîâèìè âіéñüêàìè â 1984 ð. ßê, íà âàøó äóìêó, ìîæíà áóëî ðîçâ’ÿçàòè êîíôëіêò? Ìîâëåííєâó. Іíäіÿ ââàæàєòüñÿ íàéáіëüøîþ äåìîêðàòієþ ó ñâіòі (çà êіëüêіñòþ íàñåëåííÿ òà òåðèòîðієþ). Âèêîðèñòîâóþ÷è äîäàòêîâі äæåðåëà, îáãîâîðіòü ïèòàííÿ âíóòðіøíüîї òà çîâíіøíüîї ïîëіòèêè Іíäії íà ñó÷àñíîìó åòàïі.

4 К

АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

ри й е ов ли ь о о о

1 Óтворення Дерæави Ізраїль. и в и ви в їв и ї в в і н й е половині

в и и

ови ерел про і і р при ини про и о нн р

ві о о про р л

нови е

в ї ер ля в ив в

ви

і вре в о ів і вре в н

р н

и в

ле ини в пер ій и е л

ї в в їв и и в в ї в ви в и в 1 р и ви в Н А и и в ви ї и в в в в и и в ив и и и в и ї ї листо ада 1 р Н в и в и ї и и в в в ї и ї ї и в и и и в и їв иви и и и и и в и и вв в и и в и вв ї в и Ав в и и в в вив и в ї в и ї и и и в в ї ви и ви и и и и и З квітня 1 р в и ви и и и и и в и и в и и ви и в вив и в ї в в в ї и її в ен уріон и и в и и в ї ви в и и . Бен уріон. ви

Бен-Гуріон Давид о ин вор ів ер ви р ль пре р іні р і іні р о орони р л ( і рр ( перерво в р )) і йо о ерівни во ло ви р но війн не ле ні ь рр р в о пор нений і р ль ь и ф н и о ео нор ово о ровільно й ов ві в н йви и ер вни по р ві і ро ів л в і е е повнов енн еп не е (п рл ен ) й ві ій ов ві полі и и о оі н в но еропор р ли і

2 Âиникнення й загострення áлизькосõідної проáлеми. ї и ви и ї и и в в и и и и и в и в и и в в и А и и и ї и и и в и в в

РОЗДІЛ

§23

ї в

141

в в

РОЗДІЛ

142

Ро оділ алестини а рі енням Н від

в и Н

в и и

ї ї 1 рр в и и ви и

в 1

« и и

и ви

и и Н

ви

в ї

ви

Ав ї

и ви

и и

и в

в в

ї ив в и и ї

ив

и и в

в в

алестини ісля р.

в в Г и в

и З 1 в

ї в и и вив и в ї в в ї и и и ї в ив в и и ї в и » в ї ив и и в в З Г и и Г ви и ї в и ви в в в в и и ї и ви и ви в в ї и и в и ви в и ї и и и в в в « и и и » и и в и и в и в А и в и ви ив в и и в и в и и и ї и и и и в и ї Гв в Г и и и в и в ї в и ї и и в и и в и

и и и їв ї ї естиденна ві на и в в

и ї и

Н в

ї в р

їв в в и ї

ви

Ро оділ війни

р.

4 и

в и в ви

и и

в в в в

З и

и и ви З

Н в

в и в в и и

в и в ї и в

ив ви

и и

ї иЗ и

и ви в в сір ра ат в в ї

ї З

в в

ї в

в .

и и

ви в в и и в в в З

РОЗДІЛ

ра ат.

в и и и

ї и

в 143

и и и и в в ї

4 овтні 1

в ї и в

РОЗДІЛ

144

ї овтні и и и и ви и и и в

в вив в в

К вв

ріель и и и А и

и и и

и арон

в и

в в в и

в и в Н в ив в

и А

ові

и в їв

и и и и в и в 1 л того 1 в ї

ї «Е р

и в

и и

в ви ви »

и и

ерел

в в

і н й е

и в

ї ви

в ви

и и в и ви ви

и ви

ив

ї ї «

в и в в и и Н и

гуд арак

и в

ив А в

в Н в в в и

и в и Г в

и и

3 Ісламська револþція в Ірані. в ї в З в и у а ед Пе леві в ви в вв и в и в и и и и в ї и и и в и в и и и в и и в и в ї и в ї в и и и в и в в в и и и и и ї в ї в січні 1 р в в и в Н в ви и и и и и ори ов и о револ і в р ні

и ї и

етанья у и в З в и в в и и и в ви в в ї ви и и в Н и

М. ббас нині ній лідер алестини.

в ї

и в и

и в и и

в ви и в и и в ї ви и в в в и Н и и в и и в и в и и в и в ї и в в

про при ини

и в и в и 1 о е ні в в в в

і і л

в ив р в в и и в

в и в

ь о

и ї

4 в

в в

ви

и ив и и и ї в в в и К и ви ї в и и в в в и ї в ив в в и и в

ви

и ори в и о полі и р н

и ї и и и

ові

и в ї и и в в ви вв в в

ї и

ерел

в ї и в в и

ив и

і н й е

про

н вн

в и ив в ив

и и в

ив

и в и

и и и

рі н

овні

145

«Араáська весна». «А в » и и и и в и в и ї в їА и в ви и в и и в ї ї и в в и ї и ї ра ської весни и ви и и и в Г в ви и ви в и и

и и

Н и и

ї в

ни енн ін на родово і товари та створенн нови ро о и міс у де ки країна о і і ни рівен е ро ітт ск адав ерева но се ред осі ра е датно о насе енн віком до років орот а кору і одо анн со іа ної нерівності та ит ової кри и А

и и

и в и и

и и Н в

и»

и в

У М к ви вва а те и ви адковим о одії ара с кої весни ра то во і одно асно о о и и саме країни кі ма т відно енн до виро ни тва и транс ортуванн енер оресурсів во то ку ору ар ументу те и в

и и в и и и и и иА в и и

в и и

и и

в А

в в ви в в и в в З и в ив в ив в и и ї в и в и и и « и и» в ога ед урсі

и и

в и

в и в ї А в ї АЕ в и в и в

и и в и в в и и в ив вв «А ї в и» в ив в в ив

ї ї

и Г

в и

и в и

РОЗДІЛ

в и в

и в З и

и в

и и в З

и и ви

и и

4 и и и в

РОЗДІЛ

в З 146

в и К в

и А

ив

в и ї

в и

» в

и А вї и и

ви

в в и

и и

ль ісі.

ї и

ї»

и и

в «З

в и

ісі и в в

ль

К и ив и и ив в в в в їА вї АЕ и и ив и ї и в и и в и и и и и

и в вї и и

ив и и и вї в и и и и ви и ви и и ив и «А ви и и ви ви ви и и и ив и ви и в в и и и и и и и и и и «А в » и и в и в в и и ви ї в и и ив и и Ни и и їв и її в ив в и ї

їв

ї и и» в и

и в

в и и и

в и

и ви

в ї иА

інок ре і і ни ромад на іона ни мен ин З и и ви и в и ви и в в в ив и

Н Н в в

ив

и ї А и и

ви

и в

Н в

вив

в ї и в

НА З К ї и їв в ї и в и ви и в в З

и ї ив

ї и и и и ви

ви и

ї и и

ив в в

ї ї

4 в

ї її в и

и ви

и ви и ї и

и и в

її

Êонôлікт у Ñирії. и К и в и и в и и Н и

« А

и ив в »

и ї

ви

в в и в в и в

їА вї К ї А и

» в

їв

ви и

в 147

е ика ритані

ви в ви в в в

и и в в А

«А

в и

ї и

атар іві Р енесуе а

ї и и ви ї и їв

в и и и ї и ї и

ї и ї ви

Îпозиції: аудівс ка раві Óряду Ñирії: Росі ран в

РОЗДІЛ

в в в и вв

и и

в и

и и

и ї

в ви ив и и и и ви «А ї в и» в ерезні 11 р и ви и в в в ив в и и в и и ви и и ї ив в и А в в ї и и ви в и и и в и в и Б. сад дру ино . и и ї Н ї и и и в в и в в в и А и ви и и и в в в ї в и в и ї и в в в иї в и в ви К и їв и и и ви и в и и ї и и ори

и и ив и в

и и

и и в

в и о

ерел

и и

в в и и

и ив в и и в ви и

ові

и и

і н й е

в и

іль е про при ини по ій

и и

и в ї

ї в

ви и и ви и в ив в и З и и в и и

ви в

ирі

ї и и и

и и ї и ви

РОЗДІЛ

148

в ї и и в и ї и и и и в и в и ив и А в в в и и в ї и вв ив ру и друзів ирії в и в А и и ив 1 р и и ви в в в и в в К в ї в ї ви в в ї« и» и иї в и и и ї и в и восени 1 р в ви в ви в и и и и и ив и и и ви и ї« в » « Н » и ив « » и ви в и и ї

в и и в

ак вигляда ть сьогодні багато міст ирії. Висловте власну думку одо здійснюваної у такий спосіб «демократизації». Запропонуй те мирні шля хи реформування краї ни.

З и и Н и в ї в и нтоніу утерре « и » и и и и и З и ї

и в

и ї «

ви» ї

вА

и и

в и »

ив и и ї

ив в

в и в в ив

ї ви и и

ї З

їА ї ї

ї и ї К Н в и

травні 1 р ї и и и в и

ви

и и и в и

и и в в и З

и вив

и и«

в и ви и и в в и и

Ісламська дерæава Іраку і Ëеванту. Òерористична діяльність. « в » и и в в ви в и «А К ї и» в Н в ї в « в » « в в » в и ї в и в ї Ни в в в ї и в « ї ви» и « и ив в » в ви и в и и в А в в и в

4 ї

и и в в

в и в

ив

її в

в в

ї и

и и и в и ї «А К в А З «

в и

в в

ив в и

и ив

и в »

агдаді в в в

иї в и

ви в и в у акра аль в в ив в в ї » в в вив «А К ї и» ви» и и ви в и в «

РОЗДІЛ

149 Руїни двньої альміри ще біль е остра дали ід час ере бування міста ід контролем .

в » ви в

о овіки ма т носити ороду інки адру а оронені а ко о і т т н ору енн кара т с о итт м а о страто уд ке інакомис енн не ри устиме в и в »

« и

«в и в в З и и « в в и її в їв в и и ив в и в в » и в в и и в ї и и в ив и « и» в в и и и и в їА вї ив и в ї ви и и ви в и ив и « и

« в в и в

в ив в

и в »

и и и

Н К в в

в и

и и

в и и и и и Н

вї ї

и в « и

и в в » в

ив и

в »«

и »

в в

в и К «

ви и

ї в

и и в в

и в и в »

в ив и в К в и ї Зв в и в « « ї ви» ї ви» « в » ви З в в и

Н К в и

4 в

Г в

в и и ив

РОЗДІЛ

и и Н и « ї ив вА и А в в в и ви и в в и и в К

ї и

в и и ви» и вї Н

в ї в в

и в

и и ї

и и

иї

и в

в и

ї и

и в

14 òðàâíÿ 1948 ð. – ïðîãîëîøåííÿ Äåðæàâè Іçðàїëü 1 êâіòíÿ 1979 ð. – ïðîãîëîøåííÿ Іñëàìñüêîї Ðåñïóáëіêè Іðàí

150

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ Õðîíîëîãі÷íó. 1. Çðîáіòü õðîíîëîãі÷íèé ëàíöþæîê àðàáî-іçðàїëüñüêèõ âіéí. 2. Âèçíà÷òå, ñêіëüêè ÷àñó ìèíóëî ìіæ іñëàìñüêîþ ðåâîëþöієþ â Іðàíі òà ïî÷àòêîì «Àðàáñüêîї âåñíè». Ïðîñòîðîâó 1. Ïîêàæіòü íà êàðòі, ÿêі òåðèòîðії áóëè çàõîïëåíі Іçðàїëåì ó õîäі àðàáñüêî-іçðàїëüñüêèõ âіéí. 2. Ïîêàæіòü íà êàðòі äåðæàâè, ÿêі áóëè îõîïëåíі «Àðàáñüêîþ âåñíîþ». Іíôîðìàöіéíó. 1. Âèêîðèñòàâøè äîäàòêîâі äæåðåëà, ñêëàäіòü іñòîðè÷íèé ïîðòðåò ßñіðà Àðàôàòà. 2. Âèêîðèñòàâøè ìàòåðіàëè ïіäðó÷íèêà òà äîäàòêîâі äæåðåëà, âèçíà÷òå, ÿêі öіëі ïåðåñëіäóþòü ðіçíі êðàїíè, ùî áåðóòü ó÷àñòü ó ãðîìàäÿíñüêіé âіéíі â Ñèðії. Ëîãі÷íó. 1. Çà ÿêèõ îáñòàâèí áóëî óòâîðåíî Äåðæàâó Іçðàїëü? 2. Âêàæіòü ïðè÷èíè àðàáî-іçðàїëüñüêèõ âîєí. 3. ßêі ïðè÷èíè òà íàñëіäêè іñëàìñüêîї ðåâîëþöії â Іðàíі? 4. ×îìó, íà âàøó äóìêó, âèíèêëà «Àðàáñüêà âåñíà» і ÿêі íàñëіäêè âîíà ìàє? 5. ×îìó âèíèêëà ïðîáëåìà áіæåíöіâ їç êðàїí Áëèçüêîãî Ñõîäó і ÿê âîíà âèðіøóєòüñÿ â Єâðîïі? Ìîâëåííєâó. Ó ãðóïàõ îáãîâîðіòü ïåðñïåêòèâè íîðìàëіçàöії ñòàíîâèùà â Ñèðії. Çà ÿêèõ óìîâ, íà âàøó äóìêó, öå ìîæå âіäáóòèñÿ?

§24

АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

о р ни фри и ли ли ь олоні и о ви вл ли не ивні н лі и оо нови л н еленн о е о р и ні ер ви ли олоні

1 Деколонізація Аôрики. ї в в и и ви и Е Н їв и ї К ї и ї в ї и иА в и и в в и в в ви в и в в и в

їв

ивА

и в

в и

и ї

в ї в

А и А

и и К

ив

ви

4 івія и

в в

в ї и

и арокко ана

и и Г и ви вА и и в в ив в уніс удан и и ї и в в ив

олоти

ерег ви ї в

и и и и и и

РОЗДІЛ

ви и

151

РОЗДІЛ

152

У 1960-ті рр. незалежність здобули колишні британські колонії: Нігерія – 1960 р., Танганьїка – 1961 р., Уганда – 1962 р., Кенія – 1963 р., Занзібар – 1964 р. Того ж року відбулось об’єднання Танганьїки й Занзібару в нову державу – Об’єднану Республіку Танзанію. У жовтні 1958 р. звільнилася перша з французьких колоній – Гвінея, 1960 р. набули суверенітету колишні французькі володіння – Малі, Нігер, Чад, Камерун, Габон, Дагомея, Верхня Вольта (нині Республіка Буркіна Фасо), Берег Слонової Кості (Кот-д’Івуар), Конго (зі столицею Браззавіль), Мавританія, Сенегал, Малагасійська Республіка (нині Демократична Республіка Мадагаскар). У ряді країн, які були визволені від колоніального гніту, розпочалася громадянська війна. Так було, зокрема, у Конго, Анголі та Мозамбіку. В першій у внутрішній конфлікт грубо втрутилися війська ООН, за безпосередньої участі яких був убитий прем’єр-міністр Патріс Лумумба. Наприкінці 1970-х рр. хвилі національно-визвольного руху на Африканському континенті докотилися до останніх оплотів колоніалізму на півдні – Південної Родезії (Зімбабве) та Південно-Західної Африки (Намібії). У Південній Родезії – колишній британській колонії – мешкало близько 200 тис. осіб європейського походження і понад 8,8 млн африканців, позбавлених будь-яких прав. Расисти на чолі з Яном Смітом заявили про проголошення незалежності й перебрали всю повноту влади до своїх рук. Але чорношкірі розгорнули боротьбу за справжнє визволення під керівництвом Патріотичного фронту. Британський уряд намагався оволодіти ситуацією в країні, однак його зусилля виявились марними. Лондон був змушений скликати конференцію всіх сторін, що протиборствували. На основі досягнутого компромісу в лютому 1980 р. відбулися вибори до парламенту Зімбабве. Внаслідок виборів абсолютну більшість здобув Патріотичний фронт. Новий уряд очолив один із його лідерів Роберт Мугабе. У квітні 1980 р. було проголошено незалежність Республіки Зімбабве. Драматично розвивалася доля Намібії (так, за рішенням ООН, з 1968 р. почало називатися колишнє колоніальне володіння Південно-Західна Африка). ПАР практично перетворила територію Намібії на колонію, анексувавши її 1949 р. Наприкінці 50-х рр. у країні розгорнувся національно-визвольний рух, очолюваний Народною організацією Південно-Західної Африки (СВАПО). З 1966 р. поряд із політичними формами боротьби СВАПО вдавалася до збройного опору. У 1973 р. ООН визнала цю організацію «єдиним справжнім представником народу Намібії». У 1978 р. Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію, яка передбачала припинення вогню між ПАР і СВАПО, виведення військ ПАР з країни, проведення виборів до Установчих зборів під контролем ООН, ухвалення конституції, проголошення незалежності Намібії. Але ПАР за підтримки США затягла виконання резолюції більш як на 10 років. Тільки в березні 1990 р. було проголошено Республіку Намібії, першим президентом якої став Сем Нуйома, лідер СВАПО. 2 Êðàõ àïàðòåїäó íà ïіâäíі Àôðèêè. З 1948 р. расистський режим ПівденноАфриканського Союзу офіційно запровадив політику апартеїду, що означає «роздільне існування» рас. Понад 300 законів, ухвалених різними урядами ПАС (з 1961 р. – ПАР), створили систему апартеїду. Особливе обурення викликало ухвалення закону «Про розвиток», який обґрунтовував створення за межами території, зайнятої білою меншиною, маріонеткових «національних держав», де повинні були жити окремі етнічні групи. Планувалося створення 10 таких територій. У країні існували два ворогуючі політичні угруповання чорних – Африканський національний конгрес (АНК) і зулуський рух «Інката».

4 в

АНК Н

ви и

ви

в в и

ї и в

и и в

в ї

и в

и и

в в

редеріка де и в ви

ї и

и и

3 Êраїни регіону ї А и и в в и и в ви и в ив ї в в ї в в в и и и и

в и

лерка в

и и ви

в и К

ви в

в ви

на зламі ÕÕ–ÕÕI ст. ви ї и и в ви З и и в в в и и ви в и

в и

и и в

и и и в и и в в и и и и и и в и в ї в

в и

ви

ї»

Н. Мандела.

в и

и в ї и ви в в и и

в ви

її

в и и

ив

и ви

ив

и в и и в в в А в и ви и и ї З и ви в АНК в и в в и и А в и и и и А в ельсон андела и

и ї

РОЗДІЛ

АНК в и и

ви

в в и

в в и в

їв

и и ї

и иви и и в и и ї ив в в и ї и и и ї ви в в и в ви в в в и ї А и и и и Н вв и и

и в

в и

ив

и и в

и и

1961 ð. – ïðîãîëîøåíî ðîêîì Àôðèêè 1990 ð. – çâіëüíåííÿ îñòàííüîї êîëîíії Íàìіáії 1994 ð. – ïåðøі äåìîêðàòè÷íі âèáîðè ó ÏÀÐ, ïðåçèäåíòîì ñòàє Íåëüñîí Ìàíäåëà

153

РОЗДІЛ

154

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ Õðîíîëîãі÷íó Çðîáіòü õðîíîëîãі÷íèé ëàíöþæîê äàò çâіëüíåííÿ àôðèêàíñüêèõ êðàїí ó 50–80-õ ðð. ÕÕ ñò. Ïðîñòîðîâó. Ïîêàæіòü íà êàðòі êðàїíè Ïіâäåííîї Àôðèêè, äå іñíóâàëè ïðîáëåìè àïåðòåіäó. Іíôîðìàöіéíó. Âèêîðèñòàâøè äîäàòêîâі äæåðåëà, ñêëàäіòü іñòîðè÷íèé ïîðòðåò Íåëüñîíà Ìàíäåëè. Ëîãі÷íó. 1. ßê âіäáóâàëîñÿ çâіëüíåííÿ àôðèêàíñüêèõ êðàїí âіä êîëîíіàëüíîї çàëåæíîñòі? 2. ×èì, íà âàøó äóìêó, ïîÿñíþþòüñÿ ñïàëàõè ãðîìàäÿíñüêèõ âіéí ó êðàїíàõ, ùî çâіëüíèëèñÿ âіä êîëîíіàëüíîї çàëåæíîñòі? 3. Ïîÿñíіòü ïðè÷èíè ïàäіííÿ ðåæèìó àïàðòåїäó. Àêñіîëîãі÷íó. Âèñëîâòå ñâîþ äóìêó ùîäî âіäïîâіäàëüíîñòі єâðîïåéöіâ çà ñâîї êîëèøíі êîëîíії. Ìîâëåííєâó. Ó êëàñі îáãîâîðіòü ïðîáëåìó, ÷îìó àôðèêàíñüêі êðàїíè çàëèøàþòüñÿ íàéâіäñòàëіøèìè.

§25

АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

А ри ло

й е р в е ві ньо і орі л нови е в ин ь ій ери і о війни

1 Îñоáливості соціально-економічного та політичного розвитку країн регіону в повоєнний час (1945–1950 рр.). Ïрискорення розвитку латиноамериканськиõ країн у повоєнні роки. и в ї в в їв и и їА и и и и ви в в и в ив ї в и Н в в и и и и и и ви З в и в в ви и и и и в и ви в ви и в в « » в в и в и и в в ви и в и и А и и и и в К и в в ви ї в ї ї в ї в ї и в в и в и ї А и и ї и и в ї и в в ви ї ї ї и ї и и в ї їв в ви ив в и в в и и и ви и и в в ви и в ї в в и ви и в ї ви в в З в и в ви в и А и ив и и в А и ив її и ї в в в ї и в ї ї и їА и и и и и и А и и вв в ив и ї и А и и в и и и ви и в и в вА и в и и А и ив и и А ви и в и и и и и їв в в в и и в вив в и в в и и в Н

4 и Н ви и в и и и в в ї и ви и

и ви и в и

и и ї ви

ви в и в

ви и в в и и и ив в

в ив А вив

в и и

в в в и и

и її

и и

РОЗДІЛ

155

РОЗДІЛ

Н и

и вї Е в и ив

в и и в

и и в вї в и в

156

в и в в ив

ив

и ї

в їА

в ї

в и и

ви ви и и

їА и в и ви

в и

и ви и и

ив

иви и в

ви в

и ї

ї в в

в ив

и ви

и ив и и и ї и

и в

и и и и и ї и в

вв

в в ї и в

в ї ї

в ив

в и ви в лати ундиз и и в

и в и

ив ив в в и

в и и

в в и З и в ив

в ви ви

и и и

їА

в ив

и и в и и в

и в в

в Н

Вид на місто Бра иліа.

и в

в З

ви ви ви

в и и в и в в

в ї

в в и ї в и разиліа Н в и и и в ї и в и в в в ї и и и и и в и

ї и ї в и и « » в ї в в 2 Âоєнні перевороти та диктаторські реæими. в и ї и в в и и ї А и и їв и в и З и ив в и в и и и и и и ви и в в и и в и в и в и ив в ї и и в в ви и и ив и и ви в ї в и и в и в в в и ви и ив в в и в и ви и ї ви и и и и и и ї и Зї в в ви в в и и в Гв Е в и ї А и

4 Ь

А НИКИ ПО ІЙ

РОЗДІЛ

ОВОР

Припливи і відпливи, виникнення і припинення імперських воєн відзначені відповідно перемогами реакції чи виникненням демократичних урядів внаслідок нестримного тиску мас. Цей історичний процес є майже однаковим в усіх країнах Латинської Америки: диктаторські уряди, що представляють мізерну меншість, приходять до влади шляхом державних переворотів; демократичні уряди, які користуються широкою народною підтримкою, пробиваються з великими труднощами і дуже часто, ще до приходу до влади, бувають зв’язані обіцянками, на які їм довелося піти, щоб втриматися при владі. ( пи ів р ен ин ь о о револ іонер рне о е ев ри р ні р) Прокоментуйте наведений документ. Висловте своє ставлення до нього.

в ви

в и и

и и

и и и и К и и ї в А и в

и в

ї в

ви

ив

К в

и и

ви ив А ив и її и и и Гв Г в в и в и в и и и и в в и и и в и и

ив ви и

в и

Анастасіо Сомоса Гарсія ( рр ф и ний и ли ь о и ні р н ів о о ни ів о ерні ь и ів л и елів орни ір ни ні ів) ин в н лі о

ви в

лан м. Бра иліа та ві итна картка міста

в и

и ї

и и

157

в в

ви и

и и и

ка едральний собор.

и вї

в в ї и и и и в и ї А и в ив в и А ивН и и и в в

ї и в

в ї в и и

и и

ї в

) пре и ен і р в і ор ер в и ерор йо о ре и ло рі полі и ни про ивни ів пере лі в в й р ни н пр ів пое ів рре лі р о ( о о о ь вв в о о о ій нено о ере о

РОЗДІЛ

158

ДОКУМЕНТ

Одного разу хтось із родичів дружини сказав Сомосі, що танго початково було «танком пролетарів Буенос-Айреса». Сомоса негайно заборонив виконання танго по всій країні. Громадяни зобов’язані були здати всі грамплатівки з танго – при цьому кожного, хто здавав, штрафували... й заносили до списку «нестійких до комуністичної пропаганди», після чого розбивали платівку об голову її власника. Декількох дуже літніх бабусь... таким чином убили. Власника кінотеатру в Манагуа, який необачно показав фільм, де танцювали танго, Сомоса засудив до пожиттєвого ув’язнення з конфіскацією кінотеатру на свою користь. Років через п’ять Сомоса, щоправда, танго дозволив: хтось із американських дипломатів пояснив диктатору, що «пролетар» – це зовсім не одне й те саме, що «комуніст». (Із статті О. Тарасова «Між вулканами і партизанами», травень 1998 р.). Прокоментуйте наведений текст. Висловте своє ставлення до дій диктатора.

Зобра ення диктатора . омоси на нікарагуан ських гро ах ку рі номіналом кордоб.

ви

« ив в

в ив

в ї в ї

в и и ї и в и и и и ив и А и в в и в и ї в и в в в и и в и и в и и вересня 1 р А и и и и и и и К К Е в в в в и и и и в « ив ї » в и А и ви А и ї и в ї в и в в в в А К квітня 1 р и рганіза ії а ерикан ськи дер ав и ївА и в в в ив и и в и« и ї и» в ї и ї ївК в и ив ї в ї ї и и в и ї и ви ви « и » и в ї и А и и и и ви и и Гв в в в « и ї» в ї и и и А ї и и в ї и в и и ї ї« » и в и їГ Н и в и в в и и в в в и К К А в

4 н по л о о о ві оронил не р о ни ві і ви ор ни ро н еленн в е ли й е в і ін і н і ли по влені ви ор и пр в овий ре и ворив о і е и ві о ні ів н ілив и йо о иро и и р ерни и л ер ви полі ей ь о о ип пр в и нов ві і р в ел н рів е лі поверн в н й е фр о п ні онфі ов ні р о р ен і н л в в попр в и о он р он в в ро і ни і проф піл е і пр в і л переворо в е лі по ли вл и ь е ри н ь і н ери л ни и ново по ов но о ино пор ери н ь и и н ер и ли й в е ль ь і офі ери ільйо р рив ино й нев ов і пі л ьо о липн р в в и ий (Із праці Д. Уайза, Т. Росса «Невидимий уряд») У чиїх інтересах проводилися реформи урядом Кастільйо-Армаса? Чи є події у Гватемалі наслідком дій ТНК?

в К

и и и З и

и и

и и в ви и в в ви в в и и в и и и ви и и ї К Е в К и в в ви в в и и и в и в К ї в ив ромадянська війна в в и и в Колумбії. и в в ї квітня 1 р ви в ив в ї їв в в и и и и Н ви в в Н и в Н Е и в в ї в ї и в в и и ив в ї и ї ї в ви и в в и и и в в и и и и и и в ї и

и ив в

3 Êуáинська револþція. и и и в и и в в ви и ив ви в и иї в ив ї ї и їА и и в и и Гв « в » в в и К и и ї в в в и А Кв А уко о в а о іс анс ко о дерева неодмінно ма отра ити до рук д д ка ема Н в ї в в в и ив ви и ви и в и в и ив в в З ив и ї и и и в и и и в в в в

РОЗДІЛ

ФАКТ

159

РОЗДІЛ

160

в и и и ив К

К Н в и и и ви в и и ив ї ї ив в в ви и и и в в

и и и

в в и и и и и и и в и в

и в

Фідель Кастро Рус ер вний полі и ний і вій ь овий і и рр пре и ен о о ив і о но ро ини ф о ри о і р о ле і р ен ин е е ев ро о олив револ ійний р про и и ор і и і л пере о и в р в пре р іні ро евол ійно о р ре п лі и р о оло ив ин ь револ і о і лі и но ов н р пер ий е ре р о п р і и

в в и в и виї и и и и в и и и ви ив и «Г » К ив и в и в и в и и в и и и ви и в и в в в и и и ив Н в в и и и ив и и в

ОВОР

в и в и в и в и

в в в и в и в в

в и К

и в ив

в в

и и

А НИКИ ПО ІЙ

Коли ви судите кого-небудь, звинуваченого в крадіжці, панове судді, ви його не питаєте, скільки днів він був без роботи, скільки в нього дітей, скільки днів на тиждень у нього була їжа, а скільки – ні. Ви абсолютно не цікавитесь соціальними умовами, у яких він живе; ви відправляєте його до в’язниці... Але туди не відправляють багатих, які підпалюють магазини і торговельні лавки, щоб отримати гроші за страховими полісами, хоча при цьому часом гинуть і люди – адже вони мають достатньо грошей, щоб заплатити адвокатам і дати хабаря судді. Ви саджаєте до тюрми нещасного, який краде, щоб не померти з голоду, але жоден із сотні злодіїв, що вкрали в держави мільйони, ніколи не провів і ночі за ґратами. ( ви п ро н ово про е і пр ві ни ів н п н р он ) Прокоментуйте наведений текст. Висловте своє ставлення до нього.

Ф. Кастро у центрі .

1 січня 1 р в в в К в и и ви в ви в К и и и и ив в в ї и и и ї и в К в и и и в и иГ в ї ив в и 1 травня 1 р ви и и и и в в и в в в в и

4 и ї в

в и

и А

и и и

в и

в К

и в

и и и и в и и в в ив ви и в и и в вв А в в в и в К и и в в и в ї и и в в в ив в в в в в в ив в ви 1 квітня 1 1 р ив и в З ви и в и в в и в ив в ви и в в и ї и ви и в А в и и ї и и и «К и и » и и и и и и К в и К ив и в и в и и и Н твуду

и и в

Е в и

ї А

и и в

и в

ви в в

в и

и в

и в ї в в

в и в

в в и 161

. свальд і л дина яка удавала себе свальда в кубинському і радянському осольствах у Мехіко.

ДОКУМЕНТ

Етвуд стверджував, що з вересня по листопад 1963 р. він провів серію зустрічей з кубинським представником в ООН, де обговорювався початок переговорів з питань порозуміння між Кастро і Сполученими Штатами... Етвуд стверджував, що... Кеннеді був налаштований «шукати нагоди зближення з Кубою», щоб «вивести Кастро з-під радянського впливу, і, можливо, забути Затоку Свиней, і, можливо, повернутися до нормальних стосунків»... Єдиними, хто знав про його контакти... були президент, посол Е. Гарріман, Макджордж Банді (радник президента. – Авт.), помічник Банді і журналістка Ліза Говард. (Із звіту сенатського слідчого комітету США у 1975 р.). Чи можливо було, на вашу думку, досягти компромісу? Чому ви так вважаєте? Свою точку зору обґрунтуйте.

в и

и в в ив в

и и и

ви

А и

и К

и в ив в и

ив и

К в в и

в вї

ви в К

РОЗДІЛ

и в

в и

РОЗДІЛ

Íова економічна політика ÑØА – в и и и А и и в и и и и иви ив и ив ви в А и в и и и в ви ив в и

162

«Ñоþз заради прогресу». К и и и в в ви в и ї и и в ї и ї и и А ви в и ви и в Пан ерика и їК в в в ви и в ви и в

ФАКТ е іль ифр проіл р ь ли ин про ле ин ь о ери и е и ві о ви о ро епері н н еленн лн ло н ен и е ь ро ів о і о рр ей он инен е ений ри в и лн л ей ере ній ери не ь о е по ів и про и и ро ів ле рив лі ь и в ин ь ій ери і ли е ни и ь о е и ен р льно ери н ь и р н епи ь енни и ли ь ли ь о половини оро ли і ифр о в о ній р н в о ній ен р льно ери н ь ій ер ві прив и ов но е лі н ле и ь о ній п ій ві о льно іль о і фер еви но о оли е леволо інн о о іри он ен ров не илл пр ов ні н пі ви енн рівн іль ь о о по р ь о о виро ни в прино и и ь ори ь ли е і ерній ині н еленн (Із послання президента США Дж. Кеннеді до конгресу 14 березня 1961 р.) н

Прокоментуйте наведені факти і цифри. Висловте щодо них свою точку зору.

З «

и и и в и в и и в Н и ї и в в и

в ї

в ерезні 1 и А в и и А

ї и и

в в

и и

и в ив

в и

1р в » ї и

и и в

ви в в

А в и К и в в А А и и и и ї їК и и А и и А и « в в и»

ї ви ви

в їА и

в в и

и ив

и в

в и в

и и

в ви и

їЕ в ви

и в и и и и

и и

ив и ви и

иви

ив

в и и и К ив в в и и ї в и и и и ї и ви А в и и ї вї Е в и ї ви и и и в в в и К и и в в

и и Н и и и

ДОКУМЕНТ

Ви – люди, які мають багатство і владу, – мусите очолити боротьбу за докорінні реформи, здійснення яких є єдиним засобом зберегти недоторканною структуру вашого суспільства. Ті, хто робить неможливою світову (соціальноекономічну. – Авт.) революцію, роблять неминучою насильницьку революцію. Соціальні реформи – серце «Союзу заради прогресу». (Із виступу Дж. Кеннеді з нагоди першої річниці існування програми «Союз заради прогресу» 12 березня 1962 р.). Чи погоджуєтесь ви з думкою президента Дж. Кеннеді? Свою точку зору обґрунтуйте.

и в в и в ї и ви и и

в ї в и в и и

и ив и и в в ив вв и и ї и А в Г в ив и и А ив и и и 1 р в в и и и в ив и ив Гв Г ив и їв в в в в и в и и и уан о и и и К в и и в и в ви и в и и вересня 1 р в и и и в и вв и и и и ї оао уларто и ив ї в ї ив в Н и в вв и в и вив и в и и в в в в в и в и в ерезні 1 в и и в

в и

ї в

и и ї К и

и ви и ви ї в

и Е в

и и

и и вересні 1 ви р ви

и и в и

и 1р в и ї в и

РОЗДІЛ

Здійснення реôорм і протидія їм з áоку консервативниõ сил. « и » и в в ї и и и в Е и ви и и и в в и и в ї и в и и А и в в и и и и и и и и в ї в и в и ви и в ви и в в и и и ви в и и и в и в ви в и ви в в ви в и в и и в и ив и Н и и и в и в в и и и и и ви в иви в и и и и в в

163

РОЗДІЛ

164

и в в и в в

ОВОР

и ї

ви

и и в в в ив и ви в и в в ї в листо аді 1 р и в в в и ене арь нтоса червні 1 р и в вА и в в ви и в и в и «в » и ив в и и в в и и в и и в и ї їв и А и ви в в ив и А А и в ив и К и и ї« и » в и и и и и и и и ви ї А « » ив и в в в и А и и и в и и и и в в ив в и А и квітня 1 р в и в и и в и ви в и и ї и А и и в в А и и и ї ви травня 1 р ив в и в« в ї З ї в »З в в їв и и и и в ви в в иви А о ініканську ес у ліку в и в в в и ї Г Н в и и и Е в в и и и ї

А НИКИ ПО ІЙ

Інтервенція в Домініканську Республіку примусила мене задуматися над тим, чим же ми насправді займаємося тут, у Латинській Америці. З одного боку, поширення кубинської революції призупинене. З другого боку, немає жодного прогресу в податкових реформах і в усуненні несправедливостей, що робить комунізм привабливим... Інтереси невеликої кількості землевласників... зіштовхнулися з інтересами більшої частини населення... Мене непокоїть питання: чи справді політичні діячі у Вашингтоні прагнуть проведення реформ у країнах Латинської Америки? Може, участь комуністів була б не такою поганою справою... Найгірше ж полягає в тому, що чим більше ми працюємо над створенням сил безпеки... тим меншою, вочевидь, стає потреба в реформах. Який сенс боротися з підривною діяльністю, якщо триває несправедливість? Я не думаю, що «Союз заради прогресу» виконує свої завдання. ( о енни офі ер й і вере н р) Прокоментуйте наведений текст і дайте оцінку точки зори Ф. Ейджі. Свою думку обґрунтуйте.

в З

З и

ї и и

З в и в

ив

ив «

її и

в и

в и в в и и

в в

и в

и и ив и в

ви

и и ив и

ив и и и

и и

в вив

в и

ї ви

ви

и в в

в и А и и и ив в їА и и и и« и

и и »

Демократичні, соціальні та інтеграційні процеси. и и и ви в и и в ї и в и в и в и и и и в А ви в и ви в Н в в и и и и в1 и и ї А и и» и в в в и и и и а ериканської асо іа ії вільної торгівлі А в и ї в и в К Е в и и и ї и в и и ї и в ив вив иви и и А риканську еконо ічну систе у АЕ и ї в К К и ив и в и ив в в и в в ї иК и К и в ви и и и в и и и и и и в А и и и и в и в в в ї в в и в и в в в в и К и ви ви и в

и и

ив вї в и

в и и в

ви в ргентині ї в Н в А ї ив и в

и в

в в

в и и

и и

в и и и

и ї в в в

ї и в и в и в и

їА ї

и и Н

в в

в и в в ви

р « в

и и

165

атино и

атиноа е

ї А

Е в и

и в и и и

и в

и и вв и и и и в и и

ив

Г и

ви и

ив

и и

в в Гв

в в

в в и и и

Е в

в и

в ї и

и в и и

РОЗДІЛ

и и ви ви и в и в и в и

и в

в в в в

и в в

в и и

РОЗДІЛ

166

в ви ви

и ї

в и К

и А їА

и и

в в и екси і

ив в и

в в

ви

и в

и и и в

в и и

и в

в и

и в в

ї и в и вв и в

ото . ль нде.

и в и

и и и

в и

ви

и А

Е в

К и и и в

и и в1

ї» З и

в в и ви в в и р

и ї ї

в и в

и и в

и в

и и и їА » альвадор ль ї и в ї в и и в и ви в и и и и и «К и в в « А и и в и и» « р

и и

ви

и в в

и и

и и ви и

и и и и

ви

в « и

и в

їв

в и

ви и

в К

ви в

в ї Е в

и и

ви

7 Ïодії в ×илі. вересня 1 ви и в ви «Н в и и

станн

ви в ерезня 1

ви и и

и и и К

З и в а аеля альдери в и в в и ви и и и и в в їв

ив

и и ви и

и и

ив

в ї ив в

и в

ви и и и и нде З ї ив и в и и« » ви в в ви и ви « и и и » ив ви и и в в и ив и » и в в в в иви в и и ви ви и в

4 в и ви

и в

ив

и и и

Сальвадор Альєнде пре и ен илі в рр ф о лі р ен ь и ро ів й в полі и о р ере ь воренні о і лі и но п р і р в в іні ро о орони оров і о і льно о е пе енн ( рр ) р о ир ь енер льни е ре ре о і лі и но п р і по р ри і ви в ь н и о пре и ен и рр олов ен ин в при и і пре и ен ь о о п л ві п и ів вере н р

ФАКТ

167

о ен ол о н й не о н ь ере ів илі о ль н е прий е о вл и ьо вип и ро и о в е ві н ле не и ове и илі і илій ів о н ли нів і р йні не ів и е по ил е ь по ів и ь ни н и ливи ли нів й ньо н і н е и и ін е ни н и ьо о л илі и і інь о іл і (Із листа американського посла Е. Коррі чинному президенту Чилі Е. Фрею 21 вересня 1970 р.) Прокоментуйте наведений текст. Висловте своє ставлення до його змісту.

А вв

в и в

в и и

ви и

ї и

ви в и в в

и «в и

в и

и и

ї ене » в К

в в в не дер З в ви и и в в и и и и

ДОКУМЕНТ

Мова йде про світове зло, яке ґрунтується на такій тезі: якщо ви захищаєте якусь ідею, ви можете використовувати для перемоги цієї ідеї будь-які засоби, мета їх виправдає... Ми повинні об’єднатися в міжнародному масштабі проти такої концепції, де б вона не виявлялася: у Канаді, Сполучених Штатах чи десь іще... Нічим не можна виправдовувати насильства, якщо існуюча система передбачає право змінити її мирним шляхом. (Із виступу президента США Р. Ніксона 19 жовтня 1973 р.). Прокоментуйте слова президента США, сказані того самого дня, коли американське посольство в Чилі отримало зброю для замаху на головнокомандувача.

ви

и ї

и и

и в

РОЗДІЛ

ї в

и и и в в и и в

и и и їв

в К

и и А и

и А ви в

в в и ив в ив в в и в и овтня 1 р А и и в и

ФАКТ н и не повинні поновл в

ленн

и ре и ів

в р о ві

понов

РОЗДІЛ

о п ні повинні ри в и в і о ен и пов ні ві пр вленн ро о в о о ово про і п ни ин о о илій ь і о ні й ре и ні о п ні по р пл ь в р не нови е о ій ни и н ни и вони ені ь ри и и и ро е и н е оно і в іло и повинні по ви и илій ів о е ні но опо о и о п ні ін ь опо о о ов ні не йно ро ірв и в і ілові в и і илі ерелі о п ній о ь і ир и о в и ни и о вони ій ни ли ви е н ене (Із меморандуму начальника відділу країн Західної півкулі ЦРУ У. Броу 29 вересня 1970 р.). Висловте свою точку зору, наскільки наведений документ узгоджується з принципами вільного ведення бізнесу. ей

168

в и А в и

и ви и ї

и и в

и в в

ви ви З и и в и

вв в ї

ї и ви

в в ї в в

и и

«К и и и и

в в ї и в в ви

ив

в и

и ви в

ї ив и вв и и ї и

и в ї и

и ви и

ї и

и ви в

и в и

в ї

в и

ив ви и и в

и в

и ї Г

в в

ви ив

в и и и ви квітні 1 1 р в и и ви ї ви и Н ї в и ив и в и в ив ив ви и в и

и в

ї и

в и и в

илійська хунта.

и в в ї в

и и и

в иї

и в ви

и и

и в в

и и и и и и в угусто Піночет в

ї и

и и

и и и Н

и Н

4 ив в

ї в

и и

в в

и и 11 вересня 1

и р

и в в ив и и и її ви в в в и ив и в в «А » «К » Н в и и и в и и и« и » в и в в ї и и в в в и и и и в и и ив и и и в и и и и в и и и и в и и вА и в и и и в Пратс и и Н ї рландо етель р А

и и и

РОЗДІЛ

Êðèза і ліквідація воєнно-диктаторськиõ реæимів. ви и А и и и и ї в в и и и в в и и и в и ви и и и ив и в в и и в в и и в в в в ви в и и в ї и в и и ив и А и и ї К в и и в ї и и и и ї и Г в в ї в ікарагуа в и и и нтоніо о осі и в и в и и в в ї и и и Н и в и и в в ви и ї и и в в ї и в ви и и и в в ив ви в в в ив в в в и ї и ї ї и в в и и и и ив в и и ї и ив и ви и ив и в в и и и и и в ив и в и в в в в андіністськи ронт на іонального визволення Н в и А в и и їв и и и ї в їв вересня в и в в и и ви ив и в в и и в в и в и и в и в ив и в и їК и и и и и и и и и и в и и в и в и и А и и в в и в ї и їв и 1 червня 1 р и и и и в в в и и и в ївН и и и їв и А и 1 р вЕ в 1 р в в в и и в и и в и и в в в в и и вї и ви и в

169

РОЗДІЛ

андіністи і нищена вибухом ма ина диктатора.

170 и в и в

ви

и и в

и и Н

ив и

в и и

ї и и

в в в в

в ив ї Н в ви и в и и и

в ви и и А

и в и и

и и и в и ї и ив в в ви А ви ви и и и А и и и

Г їв и в и А и и и и и и и в и и и в в в ї и ї и ї А и и и и и Н ви в и и в и и и в ви и и и в и в А 1 грудня 1 р в ї ив и в в в и и и и ї и и в и и в и в травні 1 р в ви и и ви ї и в в в в и и и в ї и в и и и в в в в в и в в Н и ви и и ї и и ви в и ви в и в и и и в ї ви и в вН в и в в и ви ви и в и 1 ерезня 1 р в в ви ї ив ив и ерезні 1 р в в в ив в ив в ї Гв Г січні 1 р в в в и А в и и в в в А в ви и и и в и А и и и 11 ерезня 1 р в и и ив и в и . тресснер. в в А в и ви

и и в

и и

в и ив в и и в виї в и и и и

ив в

А в в

в ї в

и и

ив и и и

и и в ив

и и

и и в

А и

и ви и ї и и и и

Òенденції і напрями розвитку країн регіону на сучасному етапі. Н в ив и и ї З ї в и и и и и и и и в в и иї и и и и и ви в в в ї в и в в и в и и и ї и и в в Н в ви в в в и ив и в и ї в в а ли я основни со іально еконо ічни країн атинської ерики

Êðàїíà

Ðіâåíü Íàñåëåííÿ, áåçðîáіòòÿ ùî ïðîæèâàє ó 2010 òà çà ìåæåþ 2018 ðð., % áіäíîñòі, %

оказників

Ðіâåíü іíôëÿöії, %

Çîâíіøíіé áîðã (ìëðä äîëàðіâ ÑØÀ) ó 2019 ð.

Аргентина

7,9 / 8,7

280

Болівія

8,3 / 7,7

30,3

2,1 / 3,3

9,83

7 / 4,5

4,9

663,8

Венесуела

12,1 / 7,9

37,9

29,8 / 27,1

7487

Гватемала

3,2

56,2

3,9 / 1,9

156

14,2 / 14,9

42,2

6,3

21,55

Еквадор

7,6 / 8,5

35,1

3,6 / 8,4

32,5

Коста-Рика

6,6 / 7,8

5,8 / 7,8

28,65

0,76

18,2

Бразилія

Домініканська Республіка

Куба Мексика

2 5,6 / 5,0

до 47

4,1 / 3,6

446

8 / 8,2

4,7 / 3,7

11,7

Ïàíàìà

4,4 / 6,7

28,6

3,3 / 2,4

39,2

Парагвай

6,9 / 7,9

19,4

4,2 / 2,6

64,2

Ïåðó

6,7 / 3,5

34,8

1,8 / 2,9

78,2

Уругвай

7,4 / 7,8

27,4

6,8 / 7,1

41,3

8,7 / 3,0

18,2

1,7 / 1,5

185,1

ікарагуа

илі

РОЗДІЛ

в ви и и и в З

171

РОЗДІЛ

172

ви

в ї и

и и

и в

ив в ї

и ви А

в ви в ї Гв в Н Г К и в ентральноа ериканську інтегра і ну систе у А ї в и Г в ви и в в в в и и в ї в и и ї ї З в и в в А в и и вв и ї їв и и в ив и в и К и в К в в ив А и и в в ї и їА и и К и в К Е в Н А и Г и в и ї вГ в в в в и в и ви А А в ї и и и и в в в в ї и в ї в ї и и сукре в в и в в и в в в и и и Н в в ї в и и в в НА А в и в ї в и и и К и в и в и и в

в в

відміну всі видів мита на товари кими тор у т мі со о а нада і Мексика створенн ре иму с ри нн д івні ноамериканс ки вк аден у Мекси і а ист івні ноамериканс ко о ринку від а іатс ки і вро е с ки ком ані кі нама а т с уникати с ати американс ки мит ом аве енн свої товарів ере Мексику в « ви и и и

НА ї

в в

» и А

и в

в в в

ви

в К

ви в

10 Óкраїнці в країнаõ регіону. в ї и А и вА и и ї А и ї ив и в и ї и ї и в и А и и в ї в в в ї и и и и и и и в ї и в ї и в ї А и и ї и и « » « ї и и » « » ї ввА и в ї А

и в

ї и

и в

в и в

в в

и ї

А и ив ви и З

ви

в ив

и и А

ї «

ви

и в и и в

в и

ви

4 в и

и ї в ив

и в и

в и

в ї

ї в и и в и в и в Н в ви в и в в

2 âåðåñíÿ 1947 ð. – ïіäïèñàííÿ Ìіæàìåðèêàíñüêîãî äîãîâîðó 30 êâіòíÿ 1948 ð. – ïðèéíÿòòÿ ñòàòóòó ÎÀÄ 2 ñі÷íÿ 1959 ð. – ïåðåìîãà ðåâîëþöії íà Êóáі Êâіòåíü 1965 ð. – âòîðãíåííÿ ÑØÀ â Äîìіíіêàíñüêó Ðåñïóáëіêó Òðàâåíü 1973 ð. – âіäíîâëåííÿ êîíñòèòóöіéíîãî ëàäó â Àðãåíòèíі 11 âåðåñíÿ 1973 ð. – ïåðåâîðîò ó ×èëі 1975 ð. – ñòâîðåííÿ Ëàòèíîàìåðèêàíñüêîї åêîíîìі÷íîї ñèñòåìè (ËÀÑÒ) 19 ÷åðâíÿ 1979 ð. – ïåðåìîãà ðåâîëþöії â Íіêàðàãóà 1994 ð. – ñòâîðåííÿ ÍÀÔÒÀ 2004 ð. – ñòâîðåííÿ ÀËÁÀ

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ Õðîíîëîãі÷íó. Âèçíà÷òå, ñêіëüêè ÷àñó ìèíóëî: 1) ìіæ çàòâåðäæåííÿì ñòàòóòó Îðãàíіçàöії àìåðèêàíñüêèõ äåðæàâ (ÎÀÄ) і ñòâîðåííÿì Öåíòðàëüíîàìåðèêàíñüêîї іíòåãðàöіéíîї ñèñòåìè (ÖÀІÑ); 2) ìіæ ïðåìîãîþ ðåâîëþöії íà Êóáі òà â Íіêàðàãóà. Ïðîñòîðîâó. Ïîêàæіòü íà êàðòі êðàїíè, â ÿêèõ ó ïîâîєííі ðîêè âіäáóëèñÿ âîєííі ïóò÷і. Ïîêàæіòü íà êàðòі êðàїíè, ÿêі âõîäÿòü äî îá’єäíàííÿ ÀËÁÀ. Іíôîðìàöіéíó. Çàïîâíіòü òàáëèöþ «Іìïîðòçàìіííà іíäóñòðіàëіçàöіÿ â Ëàòèíñüêіé Àìåðèöі. й іль е оно і но ро вин і р ни

ро ле и

лі

Ëîãі÷íó. 1. Ïîÿñíіòü ñóòü іìïîðòçàìіííîї іíäóñòðіàëіçàöії. Äî ÿêèõ íàñëіäêіâ âîíà ïðèçâåëà? 2. ×îìó, íà âàøó äóìêó, ÷àñòèì ÿâèùåì ó ëàòèíîàìåðèêàíñüêèõ êðàїíàõ ó ïîâîєííèé ÷àñ áóëè âіéñüêîâі çàêîëîòè? 3. Íàçâіòü ïðè÷èíè êóáèíñüêîї ðåâîëþöії. 4. Іç ÷èì áóëî ïîâ’ÿçàíå ïîâàëåííÿ äèêòàòîðñüêèõ ðåæèìіâ ó êðàїíàõ ðåãіîíó? 5. Ùî ñòàëî ïðè÷èíîþ íіêàðàãóàíñüêîї ðåâîëþöії òà ÿêі íàñëіäêè âîíà ìàëà? 6. ßêі çìіíè âіäáóëèñÿ ó âіäíîñèíàõ ìіæ ÑØÀ òà Êóáîþ â îñòàííі ðîêè? Ç ÷èì öå, íà âàøó äóìêó, ïîâ’ÿçàíî? Àêñіîëîãі÷íó. Âèñëîâòå ñâîє ñòàâëåííÿ äî ïîñòàòі Ôіäåëÿ Êàñòðî, ÿêèé ïðàâèâ íà Êóáі áіëüøå íіæ ïіâñòîëіòòÿ. Ìîâëåííєâó. Îáãîâîðіòü, ÷è ìîæëèâî â Óêðàїíі âèêîðèñòàòè äîñâіä ïåðåäîâèõ êðàїí Ëàòèíñüêîї Àìåðèêè.

РОЗДІЛ

173

РОЗДІЛ

М ІЖНАРОДНІ

174

ВІДНОСИНИ §26

НА О ОВ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

ив

1 Ïричини та періоди «õолодної війни». « ї в и» в и в и в и в и в в Г

в в

ОВОР

і ри ві и пі л вер енн р о ві ово війни по ілило ві ове пів ов ри во

ви

и в

А НИКИ ПО ІЙ

Ми мусимо визнати, що наш інтерес до справ Східної Європи є таким же обмеженим, як інтерес Росії до Латинської Америки, Західної Європи і Сполучених Штатів... Наші дії наводять на думку: 1) що ми готуємося… щоб перемогти у війні, яка видається нам неминучою; 2) або що ми збираємось накопичити переважаючі сили, щоб залякати решту людства. Як би почувалися ми, якби Росія мала атомну бомбу, а ми – ні, якби Росія мала 10 тис. бомбардувальників і повітряні бази поблизу наших берегів, а ми – ні? ( ли олле о пре и ен р ен вере ні р) Прочитавши лист, спробуйте відповісти на запитання: чи була «холодна війна» об’єктивною необхідністю? Чому?

и р

и и «

ї в

и»

ості не створенн во ни на ру еності ої ві ни мі та Рад нс ким о ом

и в

а ансуванн на ме і

5 и и

и « в » в внутрі ні ричин

и « в

и и и и и

ив и

ростанн в иву ві с ковиків та редставників с е с у на внутрі н о та овні н о о іти ни курс мі ітари а і економіки о від у ас а роки ру ої світової ві ни створенн ві с ково ромис ово о ком ексу о ук овні н о о іти но о воро а к асі консо іда ії сус і ства зовні ні

175

ричин

еретворенн Р Рі на наддер ави і виникненн мі ними о стри ротирі і итан ово нно о устро світу встанов енн рад нс кої моде і сус і ства в країна ідної вро и і ротиді ому ро есу оку е икої ританії і орот а а с ери в иву мі Р Рі в рі ни ре іона світу иві і а і не ротисто нн ку тур оду і а оду Н 1 ЕА

1 в и 1 в в в 1 и в

рр « рр и ї в рр

1 А 1 в и 1 и

и 1 рр и в

» и А

Н Е А в и и

и в

ОВОР

Н в

и 1 р в в и ї и НА З и и в и« в в в и и ив и в ї и в в з и

Н Н ивК ї ї

и К и и ви

РОЗДІЛ

онка ви а ни і дерни о ро н си о о і но ін орма і на та ку турна ві на

в ї

в « А

« їв ив

ЕН

и їв в

и» А

в и в в

и ви

їв

и и

в и

и»

и» в и

и в

Н » в НА и в

ви

її и и

и ї в

в ї

ви и и ви в и ї

А НИКИ ПО ІЙ

Враховуючи події, що сталися в Чилі, Греції та інших країнах, англійці сьогодні дуже стурбовані можливістю того, що Сполучені Штати зможуть використовувати ЦРУ для прямого втручання в англійську політику... Ясно, що не тільки країни «третього світу» ризикують стати жертвою такої

5 Прокоментуйте наведений текст.

РОЗДІЛ

підривної діяльності. Від неї не застрахована жодна країна... Ми повинні вжити заходів, щоб ніколи у майбутньому наша країна не стала об’єктом дій, які мали місце в Чилі. ( елеві ійно о ви п лен п рл ен ели о ри ні евін р)

« «

176 ї дне риміщень радіо Вільна вро а в еріод ро холодної війни .

и и в в

и в

в в и

и в ї и

и в

« ї ви «

в »

р в

алу

ив и ив » «Зв А

и ви » ї в в и

и З

в и и«

в ї

и в

в и

ї ї иЗ

ви и А

ї в в и

Е «

ви и и

ив и в в и

в в в

и« ив

ї »

в и и в ї и ї в 1 р в А

и ви и

иви

и в и ви в и

ї в в їв ї ї и

и »

ви в

и и ив и ви и и

» Н в « в » ї в и «Г А

в и

и и и и и и» и

Çâåðí³òü óâàãó!

о и оло но війни і о ни и по ів ли в и ло льно пор и пі ірв в и йо о ере ини ( ро л в и елі ) о но но ро и овні о і вв ли о новн ли е овні н ро в и про і ненн о нов ер вно і про и и пр ов в в о новний р

ОВОР

А НИКИ ПО ІЙ

Деякі з нас – до їхнього числа належав і я – сподівались, що те історичне і символічне рукостискання, яким обмінялися росіяни й американці сорок років тому на Ельбі, матиме далекосяжні наслідки... У нас з’явився б шанс зберегти єдність, створити спільний уряд і відпала б необхідність у швидкій ремілітаризації. У пожежі «холодної війни» загинуло те, що вимагало систематичного зміцнення довіри, дій, спрямованих на подолання минулого. Замість того щоб демонструвати вільнолюбство, гуманний спосіб життя, деякі задовольнилися антикомунізмом... Надії, що покладалися на ООН, не виправдалися. І не тому, що задум її виявився неправильним... Але... виник такий порядок, з яким недовго мирилася красива ідея

5 п )

оли

Прокоментуйте слова відомого політика. Чи погоджуєтесь ви з ним?

2 Ìіæнародні конôлікти. и в в в ерлінська криза ви и и в в ви и в и и и в ї и и в в Н и З и ї А и ї и ї ї и в в в ї в ї и и червня 1 р в в и и и и в в и ї и и в и в в и в и в и в червня 1 р и ив їЗ З їН и и в в ив и и в в З

ФАКТ еви ни ь н ір н ь оо о ви і ни и н і ерлін о іль и о ири оронній он роль н ерліно і н і е ино іль е не і р н ь и певні пі ви вв и ер и о в и ри оронні і і и ій ни ли о овно і е ини они о ь р ен в и о ри оронні пере овори о о і е ини ро по і он оні в л о о о н и н ірів ві ови и ві о ири оронньо о он рол о ирні р и ро і н пол ь он ролі н лі ни ни и і о ейни и і р л и о ве ь о ерлін он ролі н еплово н і о по в і о еле ри (Із листа воєнного міністра США Ройола). Прокоментуйте наведений документ. Висловте своє ставлення до слів Ройола.

« и и

« в З и 1 ви и А и в в и »

р ї

в » ив

и и» в в и

ив 1 травня 1

и в в

и в и в в и и

р ви її

в в червня

и и в

в З и ви А в в в и Н ї в в и и и и и и« и и» З и и и « в и З в и

огочасна ахідна карикатура.

РОЗДІЛ

плідного, вільного від агресій співробітництва Об’єднаних Націй. ( ви ньо о н лер і е ини л ре о елів ь о пре і ир іллі р н

177

РОЗДІЛ

Маленькі ме канці Західного Берліна раді ть акінченн блокади. Висловте власну точку зору: чи варто було радянському керівництву вдаватися до блокади Західного Берліна ому А як би вчинили ви

178

ДОКУМЕНТ

Становище, що склалося, створювало великі труднощі для НДР. Східна Німеччина і в минулому була менше розвинутою з економічного погляду, ...сильніше постраждала від воєнних дій... Загальний рівень життя в НДР був нижчим, ніж у ФРН... З НДР до ФРН переходили кваліфіковані робітники... і спеціалісти, де отримували значно вищу зарплату... У НДР існували низькі роздрібні ціни на основні продукти харчування. Чимало жителів ФРН вважали вигідним... купувати ці товари в НДР... Оскільки... ціни на споживчі товари дотувалися з державного бюджету, економіка НДР зазнавала великих збитків... Загальні втрати від... відкритих кордонів становили до 15 млрд марок на рік. (Із книги історика Р. Медвєдєва «Хрущов»). Прокоментуйте наведений текст. Запропонуйте свій вихід із ситуації.

в 1

1 сер ня 1 1р и ї

в ив

в и в ї А и и и в и и и

і на в ореї З К и КН и З 1 р в в

вН

1р

и КН

и и и Н

и КН

и и в

ви и и

в ї

в А

и и и

1 сер ня и З в в

и Н З

в и

в в в и в ви оре ська ародно е ократична ес у ліка З в А ив в в и в червня К А ї ви ви и в и в їК ї

5 в

КН и и

З в в и в в и и и и и и листо ада 1 в в и

в ї

їв

и Ки в в и и р и и в и и и

вив ив и

в и и и

и в

в ви

в и в в Н и в в в и в и и в К в в ари ська криза К и ї и и в Ав в К и ив и ї в и и и ї и и и січня 1 1 р А в и и и в и и К и и ї Н в К и и и и и и и в и ив и и и в квітні 1 1 р и и в и и и в ив в в А и ви и К и и в и їК и ї ї ї в в и и К ив в в овтня 1 р ї иК и и в ив и в и ив в ї в Н и и и и в ви в и ви ви и и и в и

К ив

и в ив и и ив и ви и

ви и

в ї в ив

ї и

ви

и КН в вв и

ви вив в

в в ви и и

РОЗДІЛ

в и

ив

179 в

огочасна карикатура рущов і Кеннеді.

и К в и

ви в и

и и и

в їв и и

ФАКТ ре и ен в о і і о в р о ли е і р и р п ен орів ере ни о ін ой о пропон н й іливі вер ліні р о ли е по овори и ни и о ре о ви ви ь о в ни ро по ів ь ви ро і е о л в і не ви и ь і ови і іло о о (Зі спогадів помічника президента Кеннеді Т. Соренсена). Що, на вашу думку, хотів сказати цим президент? Чи мав він рацію?

РОЗДІЛ

180

Завдяки зваженій позиції керівників обох держав урешті-решт було досягнуто взаємоприйнятне рішення. Війна у В’єтнамі. Ще в 1952 р. президент США Г. Трумен проголосив Індокитай найважливішим регіоном для нерозповсюдження комунізму на Близькому Сході та в Південно-Східній Азії. Малася на увазі, у першу чергу, допомога антикомуністичному режиму у В’єтнамі, де ще в 1946 р. розпочалася громадянська війна. Вже у 1953 р. 80 % військових ресурсів, використовуваних демократичним профранцузьким режимом Південного В’єтнаму, постачалося американцями. Війська Північного В’єтнаму (комуністів), своєю чергою, забезпечували Китай та СРСР. Французькі війська невдовзі залишили територію своєї колишньої колонії, і генерал де Голль радив американцям теж дати країні спокій.

ФАКТ Інтервенція в цьому районі призведе до того, що ви безнадійно зав’язнете у цій безкінечній війні. Я вас запевняю, що ви будете крок за кроком загрузати у бездонній військовій і політичній трясовині. Незважаючи на всі свої втрати і витрати. (Президент де Голль – президенту Кеннеді). Прокоментуйте висловлювання французького лідера. Cвою точку зору аргументуйте.

Однак у 1964 р. президент США Л. Джонсон санкціонував широкомасштабне застосування американських військ у В’єтнамі. «Інформаційним приводом» для агресії став начебто обстріл північнов’єтнамськими торпедними катерами американського есмінця «Меддокс». Проте пізніше виявилось, що насправді ніякого обстрілу не було. Війна у В’єтнамі велася з неабиякою жорстокістю, оскільки, крім наземних операцій і бомбардувань (загалом, було скинуто 17 млн авіаційних бомб та вистрілено 217 млн артилерійських снарядів), американські війська широко застосовували хімічні речовини. Зокрема над територією В’єтнаму було розпилено 72 млн літрів дефоліантів, що містили: ►«Agent Orange» – призначений для знищення лісових насаджень; ►«Agent Blue» – проти посівів рису та інших сільськогосподарських культур; ►Тетрахлородибензодіоксин – речовину, яка, потрапивши до організму

людини, спричиняє захворювання внутрішніх органів і крові. Дуже широко застосовувалися різні форми отруйних газів та напалм. Унаслідок усього цього практично повністю було знищено більше 1,5 млн га лісів, від 40 до 100 % бананів, рису, картоплі, папайї та помідорів, а з 150 видів птахів залишилося лише 18. Різко скоротилася кількість риб. Також в’єтнамська війна стала однією з найбільш кровопролитних воєн ХХ ст. У ній загинуло або пропало безвісти: ►8220 американців, ►1 млн 100 тис. бійців регулярної армії

Північного В’єтнаму, ►понад 2 млн мирного населення.

■ Áîéîâі äії íà âóëèöÿõ âüєòíàìñüêîãî ìіñòà.

5 и

и и и и

и в

24 ÷åðâíÿ 1948 ð. – 12 òðàâíÿ 1949 ð. – áëîêàäà Çàõіäíîãî Áåðëіíà 25 ÷åðâíÿ 1950 ð. – íàïàä ÊÍÄÐ íà Ïіâäåííó Êîðåþ 22 æîâòíÿ 1962 ð. – ïî÷àòîê Êàðèáñüêîї êðèçè

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ Õðîíîëîãі÷íó. Ñêіëüêè ÷àñó ìèíóëî âіä ôóëòîíñüêîї ïðîìîâè Ó. ×åð÷іëëÿ äî ïî÷àòêó êîðåéñüêîї âіéíè? Ïðîñòîðîâó. Ïîêàæіòü íà êàðòі êðàїíè-ó÷àñíèöі áëîêіâ ÍÀÒÎ і ÎÂÄ. Іíôîðìàöіéíó. 1. Ïîÿñíіòü çíà÷åííÿ òåðìіíà «õîëîäíà âіéíà». 2. Ïðîàíàëіçóéòå ïðè÷èíè, õіä òà íàñëіäêè àìåðèêàíñüêî-â’єòíàìñüêîї âіéíè. Ëîãі÷íó. Ïîÿñíіòü âèíèêíåííÿ «áåðëіíñüêîї êðèçè». Àêñіîëîãі÷íó. Âèñëîâòå ñâîє ñòàâëåííÿ äî çàñòîñóâàííÿ â õîäі âіéñüêîâèõ äіé îòðóéíèõ ðå÷îâèí. Ìîâëåííєâó. Îáãîâîðіòü ó ãðóïàõ ïèòàííÿ, ÷è ìîæíà áóëî óíèêíóòè «õîëîäíîї âіéíè». Ñâîþ äóìêó àðãóìåíòóéòå.

§27

А АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

ри

й е рр

о новні

і н ро ні

ри и

1 Çàðîдæення антивоєнного руõу. и в в ви ив ви и и и и и в в и и в в и ив и и и и и в в и и и в и в в квітні 1 р в и Н в и в и в и ї в в в и и в и в и в ерезні 1 р и в и и и в и ї в ви и в и ви и в ї ї її в «в и и и и» и в и в и и її ви и в и в и ї ви и в ї и и ив в и и и и в и в и и в и в и и в ив в и и в в в ль ерт н те н редерік оліо рі ер тран ассел ви и и ив в в и и в и в в в Пагуоського в ї ї и и и в и К К ї и и и в ви в в в и в Н в и

РОЗДІЛ

в и в и

181

РОЗДІЛ

182

2 Ñпроáи роззáроєння. Договір про заáорону випроáувань ядерної зáрої. и ив в и в в ї Г їА ї Н Г їА ї Н в и и ї в в и ив и и и в в и в и ви в ви в в в и и в и в А и ї и ї

ДОКУМЕНТ

Сьогодні я звертаюся до вас з надією у серці... Світлий промінь надії прорізав темряву: підписано договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, космічному просторі і під водою. Вперше нам вдалося досягти угоди про міжнародний контроль над руйнівними силами ядерної зброї... Договір... не вирішить усіх конфліктів. Але це перший важливий крок – крок на шляху до миру, крок на шляху до розуму, крок від війни... Нас повинно турбувати кожне людське життя, природжений дефект кожної людини, що народиться через багато років. Договір стосується всіх. Перш за все, він стосується наших дітей і онуків, а в них немає заступників тут, у Вашингтоні... (Зі звернення до нації президента США Дж. Кеннеді 6 серпня 1963 р.). Прокоментуйте текст виступу. Висловте свою точку зору.

в и и

и Н

и и

ив

ви

ив

в и и и и ви и в в в в и в и Н Ки в и и в ї и и и в в в и ви в в в и в ви в ї ї вв и в и З в в и в в 1 р Г А Н и в ї и в « в и в и и и ви и ї в и » 3 Ïередумови розрядки міæнародної напруæеності. в и ив и и в ви в и ї и ї в и в и и

дос ненн до о атку рр во нно страте і но о аритету рів нова и мі Р Рі не ативні економі ні нас ідки висна ивої онки о ро н а остренн со іа ни ро ем у внас ідок ві ни у тнамі усвідом енн керівниками ровідни дер ав катастро і ності д итт на ем і уд ко о дерно о кон ікту Ðадянсько-американські угоди. ї и їв и в в и в в вив

и в и ви

в и

в ї

А ї

ви Н

5 А

о овір ро о ме енн систем ротиракетної о орони е строкови арактер им асову у оду ро о ме енн страте і ни насту а ук адену терміном на років У оду ро а о і анн дерні ві ні К

ив

ї и

КК

1 и

ї в

и в

и и

ї А ї

ї ив и

ив

А ив

ви

и в ї и

в А

иви и

ро н

в и

183

и и ви

и и

о ма

ни о

в и и

Íàðàäа з питань áезпеки і співроáітництва в Європі. в и ї в Н и и и в и в в в в и в и в и и в и ї ви їА ї А К и в в в и в в в и и НА Н в 1 ли ня 1 сер ня 1 р и ї Г в и в в ив и в в и в и в и в в и итан е еки в вро і економі но о науково те ні но о с івро ітни тва та о орони навко и н о о середови а уманітарни итан ура уванн виконанн о о ен ідсумково о акта родов ен н ро витку мі народни контактів окрема ор ані а ії нови устрі е і нарад оді ни до е сінс кої акі устрі і дер ав у асни а а но вро е с кої наради від у ис одом у е раді рр Мадриді рр ток о мі рр ідні рр и

Г в

в ив

и и в

ї и

ви

и в в Г з итань ез еки і с івро ітни тва в вро і Н в в и А К Ни в ив ив в и Н и и и и и в и ви в ї в и

ви в ї ив в

и в

РОЗДІЛ

аради и и и и

в в в ї

РОЗДІЛ

Г и

и и

и в

З и

184 в

К ивН А в

ї вв и

Н и ї в и

в ви в в и и

її

и ї и

в в в в

ї « вЕ ї їв в в

и в ї в

6 Ðàäÿíñüêо-аôганський конôлікт. грудня 1 и ив А и и в и в ив в и и А и и и и и в и в в и ви вА « и » и ви и и в и и и и и вив А в и и в в и и и и в в и и в ви и в и ОВОР

в в

в и

и ви и и Н в и ви ї и

и и в и

ви

ї ви в »

и и

вА ви и

и НА ви ви

и в

ви и ви и

и и

в и в и и

и в в вА

и и

Ав и

А НИКИ ПО ІЙ

Якби Сполучені Штати прагнули миру в цьому регіоні, то президенту США достатньо було б дати команду припинити постачання зброї, ліквідувати бази найманців, власне припинити всі форми втручання, спрямовані проти уряду і народу Афганістану. ( і і ін і нови и лі ро р и і овіри л оо р) Прокоментуйте цей текст. Чи справді, на вашу думку, проблема полягала лише у втручанні Сполучених Штатів? Свою точку зору обґрунтуйте.

и и в

р в

Радянські війська али а ть ганістан.

вив

в и в

в А

и и в и

и в в

и и

и в

Н в

в и в 1 л того 1

и 1

и и

квітня и А А ви

5 ї

и в

ї в

и и

ив

и в

и ив

А и

РОЗДІЛ

и в в

1975 ð. – Íàðàäà ç ïèòàíü áåçïåêè і ñïіâðîáіòíèöòâà â Єâðîïі. 27 ãðóäíÿ 1979 ð. – ââåäåííÿ ðàäÿíñüêèõ âіéñüê ó Àôãàíіñòàí

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ Õðîíîëîãі÷íó. Ïîñòàâòå ó õðîíîëîãі÷íіé ïîñëіäîâíîñòі: Ãåëüñіíñüêà íàðàäà, ðàäÿíñüêî-àôãàíñüêèé êîíôëіêò, Äîãîâіð ïðî îáìåæåííÿ ïіäçåìíèõ âèïðîáóâàíü ÿäåðíîї çáðîї. Ïðîñòîðîâó. Ïîêàæіòü íà êàðòі êðàїíè, â ÿêèõ ó 1970-õ ðð. âіäáóëîñÿ ïîñèëåííÿ íàöіîíàëüíî-âèçâîëüíèõ ðóõіâ. Іíôîðìàöіéíó. ×îìó ðàäÿíñüêèé óðÿä âèðіøèâ ðîçïî÷àòè âîєííó îïåðàöіþ ó Àôãàíіñòàíі? Ëîãі÷íó. ×è ìîæíà ââàæàòè äîñÿãíåííÿ âîєííî-ñòðàòåãі÷íîãî ïàðèòåòó ìіæ ÑÐÑÐ і ÑØÀ ïåðåäóìîâîþ äî çàêіí÷åííÿ «õîëîäíîї âіéíè»? ×îìó? Àêñіîëîãі÷íó. ×è ìàëà ðîçðÿäêà ìіæíàðîäíîї íàïðóæåíîñòі âïëèâ íà ìіæíàðîäíó ïîëіòèêó ÑØÀ і ÑÐÑÐ? Ìîâëåííєâó. Îáãîâîðіòü ïðè÷èíè çàãîñòðåííÿ ìіæíàðîäíîї îáñòàíîâêè ó äðóãіé ïîëîâèíі 1970-õ ðð.

§28

АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

о і и іні і иво ро по л н ри й е о новні онфлі и і ини і н лі и

1 Íове політичне мислення. в в ї« « ї и ї

« в и ви» ви ив и » З и в и

и и

оло н вій війни при

» в ви в и

и ви

ФАКТ ерн епо л во повинно виро и и нове полі и не и ленн нов он ві о н ійні р н і ви ив нн л в о і в н п о н ле и ь епері ньо й й ньо по олін н е ви о и пріори е н в в льнол ь и інно овин но ви н в и пр во о но о н ро і о но л ини н и во о ир і пр ненн о овинно пов и пр во о но о н ро н вл ний ви ір о і льний полі и ний і еоло і ний (Із Делійської декларації про принципи вільного від ядерної зброї та ненасильницького миру від 27 листопада 1986 р.). Висловте і обґрунтуйте своє ставлення до змісту і характеру наведеного документа. еп і ві

185

5 в

РОЗДІЛ

е кер

в в

в и

и в ї

в и

в и в в и

А в в

в вт в и и ив и и в в в в и » в и и

186

ив

и и и

в и иви и и и

« иви» А

и и ї

в в в

и Г

в « и и

в в и

в и

в ї

в в ви

ив

ДОКУМЕНТ

Американські учасники переговорів з питань роззброєння були розпещені, поки доброзичливий Шеварднадзе займав свою посаду, і коли практично кожне спірне питання вирішувалося у такий спосіб, коли росіяни поступалися 80 %, а американці – лише 20 %. (Із статті в газеті «НьюЙорк таймс» 31 березня 1991 р.). Прокоментуйте наведений текст. Свою точку зору обґрунтуйте.

в и» З и в ив грудні 1 Г в радіуса дії и в

в ви р

и А ОВОР

в в в Ь

в в

и и ї Г в и и и и и ї ви в и и году ро скорочення оз ро нь середнього в и в ви ви ї ї в и в в и и ви в ї и в в Г в в ї ї в в и ив и и

в А в

« и и и

А НИКИ ПО ІЙ

Шульц сказав Горбачову, що (...) він може сміливо їхати до Вашингтона (...) для підписання важливої угоди (...) якщо він погодиться включити до угоди ракети СС-23. Після деяких вагань Горбачов, на превеликий наш подив... заявив: «Домовились» (...). Ахромєєв (начальник генштабу Збройних сил СРСР – Авт.) був вражений... Коли він запитав Горбачова, чому той так несподівано погодився включити до угоди (...) цілий клас наших нових ракет і нічого не отримав істотного взамін, Горбачов спочатку сказав, що він забув про попередження... Ахромєєв тут же запропонував повідомити Шульцу (...), що сталося непорозуміння (...). Горбачов вибухнув: «Ти що, пропонуєш сказати держсекретареві, що я, генеральний секретар, некомпетентний у воєнних питаннях і (...) відкликаю дане вже мною слово?». ( і по ів р н ь о о ипло о ринін ) Прокоментуйте наведений текст. Висловте своє ставлення до дій і аргументації радянського керівника.

5 и

ви

и в и

кри аті ракети морс ко о а уванн ританс кі і ран у кі ракети на емно о а уванн американс кі ракети о а уска ис ідводни овнів отен іа у

дерно о

и и в в и їв в и 1 1 листо ада 1 р и и в и в ї ї и и еклара і ро ез локову вро у в « и ї» в « в в » ого вір ро звича ні з ро ні сили в вро і и в в в ї в и З в в в и в в в в в ви и и и в и ї и НА Н и в и и в и в Е в ви и ви в и ви и в и ви в и ви в в и ї ив в в и и и и и и и и в и в и в в и и и « ив в в »в и и З и ви в еракт вересня р. и в и и и А и и ї ив и и ї в ви в в ї в и ї в в и ив и ви в в и К А и

червні 1

2 Ïереõід від áіполярного до áагатополярного світу. дно олярність в ї ви в и в ї и и в в в в и А и в в и в в в агато олярни в в в и А в в в в и в ив и в в в ив в ви в в и и ви и и и и в в ив в в ї и и и в и и и в ї и и

РОЗДІЛ

187

РОЗДІЛ

ив и в и

188

Багато олярний світ . Розгляньте ілюстрацію. к ви розумієте її сенс

Н в в в

и и и и

в и в и и

А в

ви в и

и и и

ї и в

в в Ав и и и

и А ив и и в и в и А в Ки в ив ив в ї и и А и З в и и и ї и ї в в ив Н в и в и ї и в и в и в и и и и и

в в и и іссінд ер агато олярного л ралістичного в в ви и в и в и ив ив ї и в ї и и и и и в в ви и в и и в и « в» в в

и и

У М тратив и на но міро іс ора ки у в тнамс кі ві ні ве икодер авні і ії ре идент Р іксон в інтерв ур на у а м вис овив думку вва а о на світ стане кра е і е е ні е к о си ні та дорові о у ені тати Рад нс ки о вро а оні і ита удут урівнова увати одне одно о и и и и ї и и и в в в и в и и и и и в в в и в и її в и и в в в в в и в в ви и и и в в ви в и и и и иви в и и в в в и ви 3 Ïроáлема міæнародного тероризму. Г и ви в в Н в и ї и в и и и и З и ив и

и и

в її и и в ви ви и в и и и и и

и и

в ї

ироким ро ма ом відсутніст ітко вира ени дер авни кордонів на вніст в ку і в а модії мі народними терористи ними ентрами та ор ані а і ми

в ив в и

в и

ви и

и в

в в

ви

вв

в и

керівної і о е

и в ив и

на вніст наси ства к рави о ро но о а о о о а ро и а оді нн и а ро а а оді нн коди доров дини а о матері а ни мора ни итків о ав енн а о а ро а о ав енн итт де ісля на аду терористів.

ФАКТ «Тероризм (…) це не тільки й не стільки вибухи, вбивства, захоплення заручників й інші фізичні засоби знищення людей, скільки моральний та психологічний вплив на свідомість людей. (…). Саме в цьому й полягає стратегічна мета ідеологів тероризму. Свідомість і тільки свідомість є головним об’єктом їхнього злочинного впливу». ( енер л лей ен н л и е пе и р ни р ов) Прокоментуйте ці слова. Які заходи, на вашу думку, можна запропонувати для ефективної боротьби з тероризмом?

и и и

ростанні кри ови ви в економі і не датності сус і ства ре у вати ск адні со іа но о іти ні ро еси видкі міні систем дс ки і о іти ни ідеа ів інносте вт уванні до активно о о іти но о итт ироки мас насе енн ни ко ду овніст ку туро та освіто ри ому о ав ено о о і ти но о досвіду и

и и

РОЗДІЛ

орстко ор ані а і но структуро ка ск ада т с ративної анок ідро ді ів ро відки контрро відки суворо конс іра і і рете ним до ором кадрів кісним те ні ним осна енн м

ви

дер авни ор ані ову т с и ідтриму т с одні дер аво роти ін ої мі народни ді сн т с мі народними терористи ними ор ані а і ми

189

5 внутрі н одер авни ді сн т с ама на основи дер авності ре і і ни насад у т с сво вірос овіданн то кови терористи ни акт на окремо в тому о кті

РОЗДІЛ

и и в в и

и и

190

ль «

и ив

и и аіда

ви

и и и

и в

ви

в и

в ї

и и

и иви в ї

в и

и и

в ив ив и

и в и » ви в

и и в

їв

в и и и

в в ї в и вА ез ула в » « в и и » в в и в и и в и и ї ї и в в ї днані акти са оо орони олу ії в в в и в и « ви и в и» в и и в онська релігі на секта інрікьо и «А » в ив її А в в в в ї и ітчизна асків і сво ода З в в в в и Е А в ї в З ї Н в и вК ї в ї в ї и в в в в в и в ви и и и в и и в в и в и ви и и ї в ї в и в и и в в ї в и и в и в

ро ро ку су асни освітні роектів ура уванн м акордонни освіт ні рактик с р мовани на ви ованн свідоми ромад н ере енн та ідтримку ку турно о рі номанітт а о і анн ро вам терори му та екстремі му ви ованн то ерантно о світо ду і ова и до ін и де ро ро ку он а н ат орм на ки редстав ено терори м від історії арод енн і до с о оденн ад ідви енн рівн о і наності мо оді одо ри иків та мо иви нас ідків ї ро вів ракти но о ї викорис танн в освітні ро рама ро ро ку індивідуа ни ро рам о еред енн терори му та мо о до о екстремі му удоскона енн умов до ві та від о инку мо оді ро а уванн до рово о с осо у итт ор ані а і відвідуванн му еїв уртків кіно театрів та ін и со іа но ку турни ак адів наданн до омо и у ра ев а туванні мо одим с е іа істам а тако ідтриманн ит ови ро рам д мо оді

РОЗДІЛ

Зáройна агресія Ðосійської Федерації проти Óкраїни. в ї и ви в и ив и в в и ї и ви и и ї в в и їв и в ви ї їв в ї ї и и и ї и и и и и и в ї и и ї в К и и в ї и в ї в и и в и ї и ї в в и в и в ви в в в в и и и ви одії на Майдані р. в в и и в ї и и в и ї ї и и в и и ї и и и ив и и и ї и и и в и и ви и К и и и и и в и и ї ї З и ив в ив в ви в и в вК К и и и в в и в и в їК и травня 1 р и и ви в в ї Н в в ерезня 1 ерезня в и и в ї и ї ї и и ї в и в ви в и и в 1 ерезня в и и в и вА К и А в в в и ї и ив« и » и їК и в в в вив и ї и вв и в К и и и в ї и и и в и и в ї в в ї и в ви и їК и ї и и ви в и ї ивК и и 1 ерезня 1 р в в и в К и и ив в в ї и в в и и и ї и и и и в ви в « в ив ви в К и » 1 ерезня 1 р и в и К и ї ї в в и в и в ї ї ї в и Г А Н в и и и ї ї и и ї и в и в в в ви ї їв в в и и ив

191

РОЗДІЛ

192

и ї и вв и и и и в ї ив и 1 ерезня 1 р в в в З и в и їв в квітня в Н квітня в Н Н и в ви и и Н в в и ив и и в и ї и в в в в и и в в и и в ї и в и в ви 1 квітня и в « и и и ї ї» А Г 1 травня ви Н Н и и и и и и и и и и ви ви Г в ї ив в в и и и її ви в в и и в ви и и и и травні 1 р и в в в и и и в и и в в и и З червня 1 р в и ив в ї в и и ив в ї ви и в ї и ї в в в «Г » З и и «К и и ї и» в в в и в и и ї и в в в в в и в в Н и в в и и и и в ї в и и и в в и ї и З и ї и ив и и и в в вН и и ї ї и ї « и » и в в л то у 1 р и и в ви и и в в в в и и и ви и и травень 1 р ї ї ї и и ив и Г в и и и Н в в в и в в в и в З и ї и ив ї и и ї и и и в в и и 1 л того 1 р в и З ї и « в К и ї ї и ви в в в ї ив в в ї в и в » иви в ї в ї и в в в в ї и и січня 1 р Ки в и

К и

ї и ви

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ Õðîíîëîãі÷íó. Ñïðîáóéòå âіäíîâèòè õðîíîëîãі÷íèé ëàíöþæîê ïîäіé çàõîïëåííÿ Êðèìó Ðîñіéñüêîþ Ôåäåðàöієþ. Ïðîñòîðîâó. Ïîêàæіòü íà êàðòі äåðæàâè, ÿêі ââàæàþòüñÿ öåíòðàìè áàãàòîïîëþñíîãî ñâіòó. Іíôîðìàöіéíó. Âèêîðèñòàâøè âіäîìó âàì іíôîðìàöіþ, ðîçêàæіòü ïðî ïðè÷èíè çáðîéíîї àãðåñії Ðîñіéñüêîї Ôåäåðàöії ïðîòè Óêðàїíè. Ëîãі÷íó. Âèçíà÷òå ïðè÷èíè ñòâîðåííÿ áіïîëÿðíîãî ñâіòó ïіñëÿ Äðóãîї ñâіòîâîї âіéíè. Àêñіîëîãі÷íó. Âèñëîâòå ñâîє ñòàâëåííÿ äî ìіæíàðîäíîãî òåðîðèçìó.

РОЗДІЛ

П ОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ

193

І КУЛЬТУРА §29 30

АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

ри лі і

й е

о ви н

е про ло

1 Àêòóàльні проáлеми лþдства Н в в в в и и и в в и в ви и и и в З в и ив ї и и и и їв в и и в ї в ив и и и ї в и и в в и и и ив в и ви в и в в и и ї и и ви в ї в в в и К в » в ив ї ви ї иЗ ив А и и ив ви З и и Н и ї ї и вив в ви и в и ї и и и и ив Г в и и в и в в ї в и в и и в ї и и

и и

в и и в и

в и и

« и

в и

и в ї

ї и в

и в

РОЗДІЛ

и ви в

194

ви в и в ї в

и и в

и в

в в ви

и в

ї ив и

и и

и ро ро ро ро ро ро

в Н АЕ

в и

и и

и ив и

и и и в в ив ї иви ви и в и и и и в ви и и в в ви в ви в в в в и в и и и в в в ви ви в и и и ї в и и ї ї ї в в в ив З и и в в и и и и и в в

ема еко о і на ема ви ер анн риродни ресурсів і ї ема демо ра і на ема мі народної е еки у світі ема о иренн неви іковни воро ема а а ної кри и мора і

ере енн

2 Åкологія: сучасне становиùе та перспективи. З в и ви и в « и » и и ви и ї в ї и и ї и в и ви и ив и и и в в в и и в и в и в в в и и в иви Ни и ви в и в и и и в ив и в ви и и и иви и и ї ї ї и в ив и и в и в и в и и и в и в и в и и и и и ви и в и и и ви и З и и ви и в в

6 и и в ви и З в

ви в

в в

ви

в ви в и

и в

ОВОР

ви

и и

и и и

в А

ви

в и ви в

в З и и

Г ї

РОЗДІЛ

в ви

ї и и

о код ення о онового ару.

195

А НИКИ ПО ІЙ

Я теж була журналісткою і знаю, як спокушає можливість сказати: от це – біле, а те – чорне, а далі справа за слухачами, читачами й глядачами вирішити самим, де ж факти. Я вважаю, що саме в питаннях клімату надзвичайно важливо повідомляти людям про те, що нам відомо, розповідати про наукові факти. Тому що, в остаточному підсумку, ті з нас, хто займається політикою, усвідомлюють, що ми не доможемося своїх цілей, поки в громадян не буде базового розуміння, що клімат – це важлива проблема. Особливо під час кризи, коли в них і без того вистачає проблем. ( ви п е е р вропей ь о о о і р пи нь лі н рі і рн лі и р елі) Поясніть, чому, на вашу думку, люди мають бути поінформовані про небезпеку змін клімату.

Н в и ви

в ї ви и в

и в в

ви ив в

и и и

в и Н в в

ви в в А

и и

ви

в и и ї ї в и и и в и и и и и К ив в ї в и и и и ї « в »в и ї и в и в в в в ви » и и и и ви в в и ви в в в в

лями і сміттям у му океані.

и «

и в в в в и в в ив ив « и» и ї в и К в и в и в в и в и в и в и и и и ви и и ви в и и и в и в в

ихо

в»

и в

ви ви в

в и и ви и и

6 и

РОЗДІЛ

196

и в

в в

в и

ви и и и

ФАКТ і но ні іоло і ни ви ів і ив ь в о е н пере в пі ро о о не ильно ро ірн е пл і иви ре р ів ор ін лі й р ненн о е нів не е пе ни и л ни ре овин и й ві о и виро ни о і льно і е е ерйо но ро о л ор ь о о ере ови івно і ро е о ь і ло инно і льно і о ре пір в о ерйо ні н лі и л е пе и нопл в в й орепл в ів р рі ни е ві ньо о н о е нів н ійливо ли р и й ро н о и е вони пере в ли ви н и не ин інні ь ві ово о о е н і ро и и вій вне о е пе енн йо о оров й и но і (Із відозви Генерального секретаря ООН з нагоди Всесвітнього дня океанів). Прокоментуйте наведений текст. Чому, на вашу думку, ООН мусить обмежуватися лише закликами?

ви

в ви в

и в

ив и в в в А вї

ви и ив ї в в А и в и в

ї и ї в вК

ДОКУМЕНТ

Багато лісозаготівників і лісопереробників... говорять про те, що позбутися незаконної вирубки і припинити нинішнє свавілля можна буде, лише передавши ліс у приватну власність... Проти приватизації лісових ділянок (...) Росії найсильніше заперечують керівники «лісових» республік... стверджуючи, що приватні власники просто вирубають всі цінні дерева на своїх ділянках, після чого втратять до них... інтерес. Саме так найчастіше виходить сьогодні при передачі лісів в оренду на 49 років. Представники бізнесу заперечують: оренда – це одне, а власність – зовсім інше... Втім, супротивники приватизації вважають, що завести приватний ліс можна вже сьогодні. Досить просто купити землі сільськогосподарського призначення та посадити там саджанці. І ліс виросте сам... Правда, років через сто, але зате після цього ніхто не зможе засумніватися в його статусі. (Зі статті Ю. Єлдишева). Висловте своє ставлення до порушеної проблеми. Свою точку зору обґрунтуйте.

3 Ïриродні ресурси. в ив и и в в и и в ї и ї и и и и и и в ї и А в

и ив и в в

и в и и

в ив

ив

и ї в ї

ви

ви и и

6 в

и и

в в и

и и

в и и

Н ви в

и в и в

в и

иї и и

и и ви

ив

в в

и и в и и и в и и и в и и в и

ви

и и и

в в

РОЗДІЛ

и и

и в ви У е невдов і ці види тварин мо уть остаточно никнути.

и ви и и и и в

и и и и

ив в

ФАКТ і ів олоні льни і перій перев н ин е ни ре р ів пр о о опо ере ов но пере і о и р н е р ний оло о ві в ь о рі е оно і ни н лі ів і не ивний о і льний ефе о ре в о по ів и н новленн і і ненн ере ньо о л ло о ін и е пер ів о р лр о и елів пл не и н ле и ь о ре ьо о ві і йо о н и нни и ри и (Із праці українського вченого О. Шнипко «Інноваційний дефолт України») Прокоментуйте наведений текст.

ви и

в и в и

ї ви

ї в

ви

и в

ив

ви и

ви

и в

и ви и в в и в и в и и ї и ви и и

и ив в

в З

Ïроáлема демограôії. Ни ї и и и и в в ви

и и и ви в

и ви в

в и и в в в в и в ви в в ї ив ї и ви в

ив

в в

З ви

и ї в

и и

в и в

в и

ї в

и ви

ї ї

ви в и

и в ї

в и З в

и и в

в ив

197

и в Е

РОЗДІЛ

и и и

в в и

ив и З ив

в и

ви

в и в

и и и

и ви и

и и в ви ї и в

и в

ї в

и и ї ї и и

ви

и Н в и и и ї

и и ви в ив

Н в и

Ïроáлема міæнародної áезпеки у світі в в ив ї и в и и в

и и

в в в и и

в ви

в в ї

в и

и ив ив

и и

ив

и и

в и и и и и

в в

ви в ив и и и в ї

ви

ив

ви

ив в

ї и

и и

ви ви

У деяких країнах світу чимало л дей ивуть росто неба.

в в и и

в и

и и

А ї А

в и и

ви

ї и

и в ив и ви

в Н и

Е в

и ї

Г А

и ви

198

в Г

и и и в

6 и

в ї и

ї ї

в в и ив ї ив и и и в ив

ї « и и в

їв

в ї

» «

и в и и»

и ви

и и в

и в ив и

ФАКТ і н ь і е н и ере и во поло енн і и и во ін ере и н ив и ін ере и ві ово пільно и ей вир по ли ний н и пр во инно і в о ьо о ві і о вир ь ін ере и ін и і ни ер в опо о о і н ро ни е оно і ни ін и ів і ін і р ни ве и е оно і н полі и вв прийн но (Із праці американського дослідника С. Хантінгтона «Зіткнення цивілізацій»). Прокоментуйте текст. Наведіть приклади, що проілюстрували б думку автора.

мі мі мі

Ки

и «

ви

ив

а одом та іс амом ара с ким світом та іудаї мом іс амом і а одом та с ов нс ко Ав

иві і а і

и и ї ї в ї ви Е и ви и в и в ї и и вА ї и в » иви в

и ви

ви и ви и ив и

ви ви

в Н и ї

ви и и ї

и и и

ви ви в в З ї и

и в в в и и А А

в и ї и

и в и

и и ви в

и ї їв

в и

в ї

вив ви в ви

и и ї

ив ї и ви и в

У багатьох вро ейських країнах о ирені альтер нативні д ерела енергії. кі види джерел відновлюваної енергії ви знаєте

РОЗДІЛ

199

РОЗДІЛ

Ïðîáëåìа поøирення «õвороá цивілізації». в и« в ив ї» и и Н в и в и и и и в и ви и вЗ в и и и и вв Н ї в в їв и и и в и в ви ї в в в ви и в и и и и и

їв

в и и ви в и и З

и А и

и в и и в и

и ї ви

вороби цивілі ації ві уалі ація. ому, на вашу думку, автор візуалізації зобразив її саме так Свою точку зору аргументуйте.

200

и в А

и в и и

и и

и в и

в в

и в и

в в

в в в и и

в и

ив и

и в в

и ви и

и и

ви

в и в

7 Ïроáлема загальної кризи моралі. в в и в и Н в и її и ив и ви и и и в в и и и в и и в и и и в Ни

и и и в и и ви и и и и и и и

в и

ви

в в в и їв

и и

в в

ви А и ви в

ростанні ро вів антисо іа ної оведінки о инності ов иванні с иртними та с а оа ко о ними на о ми наркоти ними ре овинами актів невмотивованої орстокості і енні актів кору ії а ра ства а ресії одо дини та рироди о иренні со іа ної тер имості до оведінки ка рані е вва а ас не ри н тно

6 ру нуванні тради і но о ти у сім ї ро у енн не овні сім ї о иренні стереоти но о мис енн у еред ен а о онів ни енн рівн ети ни асад і несу недо росовісна конкурен і мани с о ива ів

РОЗДІЛ

Ïоøуки рівноваги лþдини і середовиùа. в и и в и и в в в и в ї и и А и и ив и З Н НЕ К в в и и в и в и ї и иви и ї ви и в в и и и ви и К в в ї в ї Н и и в К З ви ї и ї и в и и в и ви и и и ви в в и ї и Е в К и в и в в и в и и в ї и ї ї и в ви и ї ї в ї ви и и и в ви и и в и и в ив ви и

201

к ви розумієте це зображення, о ілюструє ме ту Кіотського протоколу

в в ви и в

в ви и

и и ви в и и ив

ї в

ере оду до і еко о і но исто о виду а ива аміни те но о і міни ро і виро ни тва скоро енн о о о с у акритт осо иво рудни виро ни тв в

ви З в

ви и ви в и ви и ви и в в ї ви и в в и « и и»

К їА и и А иА и и и ив ви и ви в

и и

и и ї ви

в и

и ви

и и

в и в

в и

и и

и ви

в в

и в вв

в ви

и и и ви и ї в в ви

ї и

РОЗДІЛ

202

З в и

ви в

ви

и Ки

в в

ив

Ïîäîëàння глоáальниõ проáлем сучасності. в в ви и и и в в и ви и в и Н НЕ ви и в и в и в в и и и ив ї и їв ї и в в ї в и в и и в и и в и в ив в и в и ви и и и вв в и в в ви в и и и ви и в в и ив в ви в в и ив в и в и в в и и и и в и и в и ви в и

ви

и ив К

ви

ї в

ви

в и и и

и в

и и

и в

и в в

створенн мі дер авни анків еко о і ної ін орма ії с івро ітни тво одо іквіда ії нас ідків еко о і ни і те но енни катастро створенн мі народни інансови ондів о орони навко и н о о середови а координа і на іона ни риродоо оронни а одів ура уванн м еко о і ної в а мо а е ності дер ав о днанн мі народни ор ані а і ї ні інансови уси д ро в анн о а ни ро ем о орони екосистем с івро ітни тво у використанні та екс уата ії риродни ресурсів о на е ат до кате орії с і ної с ад ини дства вітови океан нтарктида овітр ни асе н космі ни ростір К

в Н

ви

рі норідніст країн і народів одо ї о іти но о устро рівн еконо мі но о ку турно о ро витку інте ра і с а оро винени країн у світову економіку і ере енн ї суверенітету створенн та ереда а о иренн еко о і но ридатни те но о і ста і і а і исе ності насе енн ормуванн етики сті ко о ро витку сус і ства та ін і крати ни и в

в ви в и и

в и и в

и в и

и ви и ив

ви

и ї ви ив в

и в ив

в и и

и в в

и те но и и и и

6 Ïðîñòîðîâó. Ïîêàæіòü íà êàðòі òåðèòîðії, äå çîñåðåäæåíі îñíîâíі ëіñîâі ðåñóðñè ñâіòó. Іíôîðìàöіéíó. 1. Äіçíàéòåñü, ÷îìó âèíèêëà ïðîáëåìà çáåðåæåííÿ åíåðãîðåñóðñіâ. 2. ßêі çàõîäè ïîòðіáíі äëÿ ïіäòðèìàííÿ áіäíèõ ðåãіîíіâ? Ëîãі÷íó. ×èì ìîæíà ïîÿñíèòè, ùî ëþäñòâî íà ïî÷àòêó ÕÕІ ñò. îïèíèëîñÿ â êðèçîâîìó ñòàíі? Àêñіîëîãі÷íó. Âèçíà÷òå ñâîє ñòàâëåííÿ äî ïðîáëåìíîї êðèçè ìîðàëі. Íàñêіëüêè àêòóàëüíà âîíà â Óêðàїíі? Ìîâëåííєâó. Ó ïàðàõ îáãîâîðіòü ïèòàííÿ åôåêòèâíîñòі ïîäîëàííÿ «õâîðîá öèâіëіçàöії». Âèêîíàéòå ïðîåêò. Ðîçäіëіòüñÿ íà ãðóïè, êîæíà ç ÿêèõ îáèðàє îêðåìó ãëîáàëüíó ïðîáëåìó ëþäñòâà, àíàëіçóє її òà ïðåçåíòóє øëÿõè її ïîäîëàííÿ. Ëþäñòâî ìîæíà íàìàëþâàòè ó âèãëÿäі êîðàáëÿ, ïåðåâàíòàæåíîãî òîâàðîì. Âèðіøóþ÷è ïðîáëåìó, ëþäñòâî âèêèäàє çà áîðò ÷àñòèíó âàíòàæó é ïî÷èíàє øâèäøå ïëèâòè äàëі.

§31

Н АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

і н ові ві ри пер о половини е н йв ливі и и л ро ви л

ви вв

1 Ôîðìóâання постіндустріального суспільства. ви в ви в и в в и и в post в и в и ви и в в ви и ї в и и и в в и и ви и в ї в ви и в и и в и и в в в в ив в ї и в в ви и ви в ї и ви и и и в и и и в « в в ви» в и в в Н

ФАКТ лі ер ро ро і нові ні еле ронни ін и е ноло ій і привл нив о і пр и но онопольне пр во фор в и інфор ійні по о и онополі в в и он роль н інфор і і виро ни во пере ови е ноло ій ер ви о е пе или о і інфор ійно е ноло і не п н в нн н пл не і по вили и ле ні ь ві е е ни р н (Із дослідження О. Шнипко «Інноваційний дефолт в Україні»). Висловте своє ставлення до наведеного тексту. Чи має рацію його автор?

и и

в в и

ви

РОЗДІЛ

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

203

6 Г К

РОЗДІЛ

204

в в

в н ормація. к ви розумієте ілюстрацію

и и и

ви

и ї

и и и и в в в и

ї« Н ви и и

ив

и и

и в и в ви и и в и в ив ив в 2 Íауково-теõнічна револþція (ÍÒÐ), найзначніøі відкриття, поява новиõ галузей наук. и в ив и и в и в и ив и в в в ї в ї Н Н вв 1 ті рр и и ї и и З ви и и в и в и и и иН в в и ви в и в в и в в Н ив ив ї и в в Н ви и ви и в и ви и и и и в ви в в в ї ви и в ер о у ета і Н и и и ив друго у ета і в и в и в в и ви и в и ви и в в и и и в ви и в в треті ета Н Ав и и ви и в и в и в ив в ви в ї в в и в ви и и ив и в и и ив и и ив в и и и в в и и в и вв и и в и в в и в в в и ив ї в и в и вив и в в и ив ив и и и в Н в и и и вЗ и и в и и и в ї ї и и З и ви и ї в в и в в ї и и ї ви ив в в и и в и и в и

в »

3 Загальна õарактеристика напрямків розвитку культури. ви ви ви в в ї и и в ї в в їв и и ви и и и ви и и в в о ер е ви и в ив и в в и в ви и в в ї ї

6 ив и и ї З и и и ви в и в ив « ї ї» в о дру е в в и и ви и в ив вив в и в и и ви и « в » о трет и ив в її в в и ви в и и в о етверте в ї ї и и в и и А и в ив ї в ї в и ви ви и и и « » в и рін и в » К и и и ї в

и ви

те

и о осте в и в и о с оме и и в

в в

и ви и

о вос ме в и НЕ К и

в в и ви и

в в в

в и

в в

в и в и

Îсвітні системи. ви и и в и в ив и ви и и в в в в в в в в в в ї ї в и в и в в в и в и ї в в в в в и в и в в в и и в ї в в ви в ї ви и в и в в и и и и в в в в ви ї в ї в

и ви іс «З и

їв ви и

ви

и в и ив

ив

в и

в и и в

світа кл ч до ус іху итті.

відкритіст ма утн ому одо анн амкненості наданн освітн ому ро есу твор о о арактеру створенн нової освітн ої моде і ка від овіда а стріа но о сус і ства

РОЗДІЛ

реа і м остінду

205

в в и и и

РОЗДІЛ

в в

и 1 в

206

ви в и в в

ви в и А ї в в ив в и ї ви в в в и и в ви в и и

ви

и в анада и и и в в інляндія и в онія

в и в и и и

ї и в ив в

и її в ви

в ви

и ї и и

и и

ив и в и

и в и и Поль а и в и в и в в и в и и ви и в в и ив в в и в в и

ї в ив в ив и в и и

в в в и

и и її в в в и и

и Н в

ив

в НЗ З

ї и ви и ї

и и

и в

ви в в и и и

ив ї ив

и Ав в в в

ви

вин ткове раво надавати наукові сту ені раво нав ати в ус ому ристи нс кому світі автономі в рисдик ії та раво до стра ку і се есії відокрем енн міста в

в и и и Київ и в и в и и

и в

и ї

на о еонівс ка ран у ка ум о дтівс ка німе ка

вв

и ви

к аси но о університету

в и

и и

и ї

НЗ

и в

и и ї в

К в и в

Університети як автономні осередки науки й освіти. Ав

и К

в и в ї

и и в

в ив в вв в

в и в

в ї

ї ви

6 і с ка

німецькоþ моделлþ в и в ї в и ї и в и в З англійськоþ моделлþ в и и и и и в в в и ви и ї ї и и в американської концепції в ви и в в и и и ви в в в ї ив ї в ôранцузької концепції в и в в Зви в и и ї ви ї в и в вв Н в ї в и З

нав анн мо оді наукові дос ід енн ормуванн інносте і наданн и

ї и

ви З ви в

и и

ви

и НЗ в

ї и« ви в

ви

в и в

и в ви

в в

ви и в

ви

ви в и в ї и в в в и ви в и и ї и

ї в

в и в академічноþ автономієþ и в вив и в в и в ї ї в в

ї ї и в

ви и в

в ви

ви

ї в

и и в в ї ив в и и в и ви НЗ и

ї в ї и и в ви и в ї в

автономієþ організації освітнього процесу в и в и в в и и ви и ї в в ви в и в в и и и автономієþ науково-дослідниõ процесів и в и и и в ї в и ви и в и в Автономія у внутріøньому управлінні в « ив в » « в » в

ї в

ви и

и в ви

и иї и в

и НЗ

207 и

їв

в и

» и

и в и и в и и и ви ви и ив ї и и ви в ви в

ос у сус і ному ото енн

в и ви ї в в

ви и и

РОЗДІЛ

н манівс ка ан американс ка

ви

РОЗДІЛ

208

ви

в в и и в в в в и и и в ви и в в ив ї и в в еконо ічної автоно ії в в в и в и и и и и в в в в ив в и и и и в ви в и Н и в ї ї и и

и и

в и и

Ëітература. Н її и и »

ви в в в и и и и НЗ

ї в ви ї в

ви и

в и в

в в и и

в ив в в и в в в ї

ив и в и

ї в

в и

и и

ви

ви в

НЗ

кадрова автоно ія в в в в в

ви ив

в в и

и и в ив в ив ив ви и

ї и в и и в ив ви и в ї ив ї и « в и и в и ив в в в и и ив ї ви и и реаліз одерніз и и в и в ив и и и и и и и и в в ї ив ї и в и и и ви и и и в ї и «К » Е в « и » Е « и » З в в ї в и уї рагона и «З в »в в ив и в ив в и« » «Н и » в в и в ї ив и в в и и и и и и ї и ї ви и . рагон. « ї » Г Г « и и и » «К и» «К и и в и» « » и в ї в и и и ив в и и и и А Е Г в иви ви в« и » в и и и и и и Г Г в в в в ї в и и и и ї и ї А и и « в »« » и и и и ив и и в и

6 и и

А и «

в ив и»

и и в

и и в в и

и ив

ив в и в и в и и К ив

и К

и в

иА А и

и в

« и в в в

ї ї

и в

и ви

и и

в ї « в

» ви

и ив в

в и

ї ви в ви и

и и ї в

ви в ви К А в ї и в и и

в и

ви и

в и »

« ви

и ив

и А

ив

и ив и

и и

ви и в А К

в и

Б. Василь в. им ви можете пояснити, о на фотоколажі є і зображення В. Бикова

и в

и в и и в и

ви

и и и » ви

ви

209

в в в в и и А в в и в и и и в и и и

ви

и иви и и в

и в и и в ив в

и в

в и и и в А в и в Г и в в З и и в и и и в » « » асиль в «Н в» и в в в Н ї и и и в ї в в «

и в

РОЗДІЛ

в ви

и и . Бонд один і еноме нів масової культури.

РОЗДІЛ

210

ФАКТ о ре ві о о ій по і пі ь ви ни и в і ф н и ни і орій по і но о ип по ро і ле ін ово и ь пл и и е не о е ь ли е ро ово о ви р ено н н льн ни и р ио о пл ь о в р і е лів в р віри в л ей пре ирлив нев о о ро о і ені е ни о і і іл ови й і ь о при іпливо о в нн і ини (Із праці американського письменника Д. Спото «Мерилін Монро»). Чи можна погодитися, на вашу думку, з точкою зору дослідника?

Îñíîвні течії в оáразотворчому мистецтві. З ї ї в и в ви в в со іальни реаліз а страк іоніз и в и в в и и в в в и и ї в в и и и в в и в и и и и и ї в в ї и и и ив и и в и и и и в в и в и и и в в в и в и Г в в в и «З и в и и ї» « и в А » и и А в ї и и « в А » и и и и и в в в в в и и в ї и в и и и « и» Ав и в и ив и и и и и в в ви в и и и в и ї в и и ив и и и и З в и Картина Р. утту о. в и в в « и » и в и ви и и в и в и ї в и и и в и в в в в ї в и и и и и и и в ї в в и в ив в ї в и и и в и и в и и в в и в и ив и ї Н и в в и в ви и и в и о арт и в о арт и и в и в и и и

6 и

в ви и

в и

в и и и и и ї Н в и в в ви в « » Н и и в ї в и в в в вив и с рреа ліз в в и и в и и в и в и в и в и Н в и в и о арт. . Вархол. в в в и и іамант. в « и и » «А и Н » «А » «А и и » Н в и и и в в ив и ив в в в в и в в и ї в и ви в и в ив и в в в и « и » и и и и в в и и в и и А в ив в и и и и и в и ї и в арт. В. Ва арелі. . в и« » « и » З в в в и в ив ост одерніз о в и в в и в и и и в в в ив в в ви ив в ив и в и и ви и А и в и ї 7 Ìузика. и « в « в в и и узика д аз « и и в в в ви ив

и и » « » в и«

в ї»

ив

» и ви и »

» «

и и

в » Г

ви

в в

ї и и в и в

в и и ви Е в и и и и в

и«

и ви в и « и и ї

в в ї и

и рок в

» « в и ї и

реслі.

и»

РОЗДІЛ

и и

211

6 «

и в и и и » и и « и

РОЗДІЛ

и » «

и и в и вив ард рок

и етал

ї в

иї в и» и «

» ви

вив Н

212

« .

в и А в

и и

в в

иви в и и

в в З А в

ви «

в в

ив и

в в

в ив

в и Е

и и и ив

и в ви в и и и и и и и и и и в и и и и и « и » Н в в в ї и иГ в

ив

» и

ви

и »

в ви и в и К в и ив

в в в

Київ в

в и «Зв «

ви ви в и и

ив

ви К

ре к рок

«А

в ї

анк рок

и и

и в

ив

в и и и

иви

в и и

Н в и

» Н ви в и и и « и и и А и К в в и в ви и и и и и и и и и и в ї и в в и в К Г и и в в К в

Òеатр і кіно. и в

в Н

и »

» «Н

и и

М. Кабаль .

в и и ив

и и»

ви

аваротті.

и в

и в и

и иви

6 в

и в

вив

в ї

ив

А А

и и

ив в в и ї и и и » « и » « М. лісецька. » «К и » Н и и в и в и и в ї в и ви и «З ї в и» « в » ви и и и и и в и и З и и и в в и и и и в и «Г » «Г » « » їв в в ї и и и и в « ви и » « иви в и» и и и ї ї в ив «

ви Г

и в »Г «А

Н и и и

и в

в и » « в ї и и « в

« в

» «в

и и и и в

в» « и в и и ви и

» «

в и и Г в

ї и

и в

и и

» «

» «в в и и » «

ив и и и и и

ви и и и ви и в в в и и в в и »

и и Г »

« и и А в » и «К в

» в » в

и и

ви

Арõітектура. Функціоналізм в в в и

и »

и» «

арковський та Ф. Фелліні.

и и

в и

и и и

и и

в и и

и и и в

и ви и

ив

и и и и

и в

и и и и ви и «

в и

РОЗДІЛ

в и в ї в и в и ви и и К ї ви и в и и З и в и Г

213

6 и

РОЗДІЛ

в и

Му ей уггенхайма.

214

и Ав и и и и и

и и

ви и и

и и

и и и и З

Н в

ив в в в в и и и и вв в

и и и

ви и

а тек ви и

в и К и в и и и в и и в ї и ви в и в в З и

ив

в и и и ї

и ив в и ері и

ив и и

в и

и и « и

и в в

ив Н »

в и

Н и

ви » в и и в в в в

и іс ван дер ое в в органічна ар ітектура и в ї и и в ї и ї и в и в и в и в и

и в и

ви и е

ор зь ї и и и в ив в и в и в и

и и и ви и в и

и в

ви

ви и и ив

в в

скар і е р в и и и и и 1 квітня 1 р в в и и ив и и в и в в в и ив и и в в ив и и и и и П зен ан і ескінд вв и « » адід Г в

ви

и и

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ Õðîíîëîãі÷íó. Ðîçòàøóéòå ìèñòåöüêі òå÷ії ó õðîíîëîãі÷íіé ïîñëіäîâíîñòі: ïîï-àðò, ñþððåàëіçì, ïîñòìîäåðíіçì, õàéòåê. Ïðîñòîðîâó. Ïîêàæіòü íà êàðòі öåíòðè îñíîâíèõ îáðàçîòâîð÷èõ íàïðÿìіâ ó ñó÷àñíîìó ìèñòåöòâі. Іíôîðìàöіéíó. Íàïèøіòü åñå ïðî êîãîñü іç âèäàòíèõ ñïіâà÷îê ñó÷àñíîñòі (íà âèáіð). Ëîãі÷íó. Êîãî ââàæàþòü íàéâіäîìіøèì àðõіòåêòîðîì ÕÕ ñòîëіòòÿ? ×îìó? Àêñіîëîãі÷íó. ßêі ïðîáëåìè ïîðóøóþòüñÿ ó òâîð÷îñòі ñó÷àñíèõ àìåðèêàíñüêèõ òà єâðîïåéñüêèõ äðàìàòóðãіâ? Âèêîíàéòå ïðîåêò. Ðîçäіëіòüñÿ íà ãðóïè і îáåðіòü ðіçíі íàïðÿìè â îáðàçîòâîð÷îìó ìèñòåöòâі. Çðîáіòü ïðåçåíòàöії òâîðіâ ìèñòåöòâà êîæíîãî íàïðÿìó.

§32–33

ЗА АЛЬНЕНН

ОК Р

1 Îсновні тенденції розвитку світу в другій половині ÕÕ – на початку ÕÕI ст. в ив и в в ви ї ви и ви и и 1 ло аліза ія в ї и ї в в в и в и в в в и и ї ї и и и ви и в ї « в » ви З и в ви и и в и и ї ї ви и ви в в ї ви и ї ив и и и и и в в и и и в в и в в и ї ї и и и и и ви и в ви и и нтегра ія ви и в в и в и в ви З ї в в їв и и в в в и и НА Е Е НА А и и ив и и и в и в в и и и и и и в и и и в в в ив ви и и ив ви ауково те нічна револ ія и в и и ви и в ви ви в и ви и в и ив Н и ви и и в ви и и и ви в в и и в в и и и ви и Н и в в ви и ї ї ї и и ї в в їв ив в роз ад колоніальної систе и ив в и ї в в ив в ї А и и Н ви и и и в и и в и в и в в ви и и ї и и и вив в и и и и и в в и ви ї иА ї А и и и їА и и в и « » ви и ї ви в асо ва культура в в ив и в ив в в и в в и и в в в и в « в ї и» ї З ї в и А в и в в и ви и в ви віртуа ної реа ності в ви и в и З ив в в в и и в в и ив и «в » и

215

216

в в в

активіза ія і народного терориз у ви в ив и и и и в и в и в и и и и в в и в и и в в ви ї в ї ви и ї З в ї в в їв и и и ї в в в ї ви в в и в и ї в в ї в ї в остіндустріальне сус іль ство и в « в» в в в ви и в и и в и и в и ї в в їв и и и в в А и в олодної ві ни в в ив ви и ї в в ї в и в « ї в и» в в и в и в в в и и и и в и в и Ки и и и в в и и в и « в » в в ви в ви и и и в в и и и и в и в в и ороть и за рава л дини в в иви и и ви в ви и ив в и в и в и

2 Íаціональні та глоáальні виклики. Н ви и и и ї и в и в ї А и и и ви и в и ї А ив и ви и и ї в иви ви и и ї и и и в и и и ви и и и в в ви демограôічна криза ви и в и и и в ї ви и в и в в и и в вив и и в ви и ї в ви в в в ї вив в и и и и З А ї и и и ї З в и и З и в « в ї и» ив и ї иА ї А и и и їА и и З и ив и в и и в и ї ї и и в в ив в ви и в ви в в и в и и диспропорція в розподілі земниõ áлаг А и ви и ив и в и Н и Ки

ви и и в и в в в в ї и ви и в и и и Н в в ив и в атегорія

и ви

ит о и

ектроніка мас медіа

н і ос у и

ранс орт

Меди ина

ви в

и и в и и и

в в и ви и и ив в

в ї

217

Н в

в и

и и

в Ни ив ви ви

» в

ви

в и

ив

н е

и ї

ідні країни ив

озвинені країни

родукти ар уванн

К и в и в їв и и А ви и ив и

и и

в ї

в ї в

в ви

и и ї

и ви

в З и и їв ви ї в и и в и в ви и ї в лþдство áезупинно старіøає в и в и в ї ив ї и Н и ї в и ви в и в и в в и и в и ї и и и ї и

и и

в и

в ви

и в

ї ї А ї А и и Н в и и

їА ви

и и и ив

« ви и и в ї

в и и»

ї и и Г и и їА и и в енергетична та сировинна криза ви и ї и ви и ви и и и в в и и в и и ви в ї в ви З и и в и ї и и и и ив ви ї в в в и в ив З ви в и и и З ви и в и в в ї в в и и ї и в в екологічна криза З в и ви и в « и » и и ви и ї в ї и и ї и в ви и ив и и и в в в и и в и в и в в в и и в иви Ни и ви в и в и и и в ив и в ив в и ї в и ви и ив ви и в и и и и и и и ви и и« и ви » ви ви в ив їв и ви и в в в в и в и в терористичниõ актів А ив ви и ї в и ї ї ї в в и и и и и в ї ви и и и в в и в и и ив и и Н

218

и ви и ви

3 Âиміри цінностей лþдського áуття в сучасному світі. и в в в ви «дуõовність» и и в в и и вв и и и її в ї ї и и в в в її в в и ви ви в Н ви ї и и и в ви и ви и її и в и и в и и З в в в и в и «в » в ї в в ив в и и в иви в ї и ї індивідуалізм ви в и ви ї и и и и ї в и в ї иви в и в и в и и и и в в в в ї ї ви ви и и и и и и ви ви и в и и Н

ив в и в ив ви в и и и и иї в и ви ви в и К в и в в ї и в ї ї и ви и и и ви и ви в в и и и в ви в в и в в Êатегорія відповідальності и и ви и в в в в її в и в в и в и в в и в в и и в в в в и и и ви в в ви и в и в ви и ї в и в в «в и » в и и ї «доáра і зла» «віри» «надії» «лþáові» в в и в и и и ви в в Н и и ї А в и ї З ви и в и ї и и її в и и и в в и и ви и и и и и в и и и и в и и и и в и в и и и и и и и в и и ї и и ї и и и и и в ви и ви и в ви и в в їв и и и и в и в в и и в в в в и в її в и в Óкраїна у світовому співтоваристві. ї в в и в в ї в и в ви и в и ив в в Âнесок Óкраїни в поліпøення загальної атмосôери áезпеки у світі. ив в и ї ї и її и в в ї ї Н З иви в ї Н и и А ї и ї и ї ви и в ї и и ї и ї А ї и ї и КН ї Óчасть Óкраїни в діяльності міæнародниõ організацій. Н в ив в Н ї в в и ї ї її З и ї в и и и Н и в в в и и и в иви ви ї Н и в и и и и и ї в в ви и ї ї в и и и и и и и енство в еред а а до рові не ви нанн країно у асни е ор ані а ії рави і ї системи країни кі на е ат до і ї системи користу т с ре имом на і о о с ри нн в тор ів і

219

ни енн тор ове ни ар рів мі країнами енами ом ере оворів мі енами ді рин и с равед ивої тор ів і ідно ким кра їни у асни і о ер е не мо ут і увати тари и іс то о к вони ід ас ере оворів о оди ис на ни енн о дру е о ов ані дотри муватис то о одатково о ре иму ки ув у країні де виро ис і товари о трет використовувати екс ортні су сидії ви

220

ї в

ив ї

в и

в ї

в в

НЕ К и

и и

в ї

и и ї ї

в и и

Óчасть Óкраїни в міæнародниõ спортивниõ змаганняõ. ї ив в в в ви ив и и ндрі евченко на лочкова и італі олоди ир личко лександр сик асиль о аченко и и и ви и в и в и и и в и в и и и и в и ї в и и и и ї и

ив ї в и в и

и в в и в в и в ї услан Поно арьов ва ве ь в ви

ергі и в в и в

у ка

и ї

ви

и ив и и и в и

Ки в в и

ї ї

в и

в и ив ї и в и и ив и

иї

ї и в в и в в ілія Подко а и и неса ра в и и ксана а л и ї

ї и

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ Õðîíîëîãі÷íó. Âèçíà÷òå, ñêіëüêè ðîêіâ Óêðàїíà є ÷ëåíîì ÎÎÍ. Ïðîñòîðîâó. Ïîêàæіòü íà êàðòі êðàїíè, ÿêі äàëè ãàðàíòії áåçïåêè Óêðàїíі çà Áóäàïåøòñüêèì ìåìîðàíäóìîì. Іíôîðìàöіéíó. Âèêîðèñòàâøè òåêñò ïіäðó÷íèêà òà äîäàòêîâі äæåðåëà, çðîáіòü òàáëèöþ «Ãëîáàëüíі âèêëèêè ëþäñòâó â ñó÷àñíèõ óìîâàõ» çà ñõåìîþ: íàçâà ïðîáëåìè, її ñóòíіñòü, øëÿõè ïîäîëàííÿ. Ëîãі÷íó. 1. ßêі òåíäåíöії ñâіòîâîãî ðîçâèòêó äðóãîї ïîëîâèíè ÕÕ – ïî÷àòêó ÕÕІ ñò., íà âàøó äóìêó, íàéâàæëèâіøі? 2. ×è çãîäíі âè ç òèì, ùî çàíóðåíіñòü ìîëîäі ó «âіðòóàëüíó ðåàëüíіñòü» ïðèçâîäèòü äî çíåîñîáëåíîñòі êîìóíіêàöіé, âіäñóòíîñòі ñïіâïåðåæèâàííÿ ó ñïіëêóâàííі? Âіäïîâіäü àðãóìåíòóéòå. Àêñіîëîãі÷íó. Ñôîðìóëþéòå âàøі âëàñíі öіííîñòі ëþäñüêîãî áóòòÿ.

ЗМІСТ Дорогі одинадцятикласники та одинадцятикласниці! А

АНН

НН Г

ї в Н

» «

їв

А Н З

ї в

и и и

и Н

ї в и»

А ЗА А

Н Н А Е А Н Г

в їв

її

АНН

ї в

в їв

А К ї З в и и К ї иЗ

ї в ї в

в їв и

и и

А Е

и в

ЕН

ив

АН

в в

в в А

АЗ

К З

А А К

Ки К ї и и К ї иА и и К ї и и

їА

и и

ї и Н

А и

А Е

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ .

§ 26. Динаміка «холодної війни». Протистояння НАТО і ОВД ............................. 174 § 27. Антивоєнні рухи. Міжнародні відносини в 1970 х – першій половині 1980 х рр. ........................................................................... 181 § 28. Завершення, уроки і наслідки «холодної війни». Міжнародні відносини в кінці ХХ – на початку ХХI ст. .............................. 185 ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ І КУЛЬТУРА

§ 29–30. Загальна характеристика глобальних проблем сучасності та шляхи їх подолання................................................................................... 193 § 31. Нові тенденції у розвитку культури і освіти ................................................. 203 § 32–33. Узагальнення до курсу ............................................................................ 215

Навчальне видання

ЛАДИЧЕНКО Тетяна В’ячеславівна ЗАБЛОЦЬКИЙ Юрій Іванович

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ (профільний рівень) Підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

Головний редактор Н. Заблоцька

Редактор Ю. Заблоцький Обкладинка Ю. Кущ Технічний редактор Ц. Федосіхіна Комп’ютерна верстка К. Шалигіної Коректор В. Бондаренко

Формат 70×100/16. Ум. друк. арк. 18,2. Обл.-вид. арк. 17,54. Тираж 8 774 пр. Вид. № 2003. Зам. № Видавництво «Генеза», вул. Тимошенка, 2-л, м. Київ, 04212. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи серія ДК № 5088 від 27.04.2016.

Віддруковано у ТОВ «ПЕТ», вул. Ольмінського, 17, м. Харків, 61024. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи серія ДК № 4526 від 18.04.2013.