Issuu

ТИЖНЬОВНЇК ПО РУСКИ РОК ЬХХУІІІ ЧИСЛО 3 (3976) ИОВИ САД, 21. ЯНУАР 2022.

(

ушуу.гизкезіоуо.сот "

НАША ПРЕШЛОСЦ: И РУСНАЦИ ДОЗНИ ГРАЖДАНЄ НОВОГО САДУ

ЦЕ НА 40 ДИНАРИ

НАРОдно

шшш

ІІИЦІІІ

9 " 770350 11460007

ЗМИСТ

РУСКЕ Ц Е Н Т Р А Л Н А

Ш В Е Т О Ч Н О С Ц

■ Специял 3-7. Ґу Националному швету Руснацох П

■ Тижньовнїк 8-9. Референдум

■ Нашо места 10-12. По наших местох означене Националне швето Руснацох

Н а ш іо н а .ін

швето Руснацох у Републики Серби^ ~

■ Економия 14-15. Продукция цукровей цвикли у Коцуре

■ Култура и просвита 17. Нови бок културней историї

Н едзеля 28 . ян уар г-ч 2022. року Нови Сад

■ Дом и фамелия 19-22. О здравим костираню

■ Людзе, роки, живот 24-25. Штерацец роки Оддзелєня за русинистику на Филозофским факултету у Новим Садзе

■ Духовни живот 27. Отворена Синодална драга

■ Информатор

А рхиерейска благодарна Служба Божа Церква св. апоетолох Петра и Павла

18 30 Вистава

Вистава „Паметане и тирванє" фоає СНП

28-34. Мали оглашки и Іп тетогіат 2 0 00

■ Спорт 36-37. Рочна скупштина СБ „Яша Баков”

Ш веточна академия велька сала СНП

■ Интермецо 38-39. Горуци тепши Насловни бок: Сербски народни театер у Новим Садзе

Завод за културу войводянских Руснацох Завод за кул тур у в о ів о ! ) а н с к и х Р у с и н а

с*1 К1>

Орґаниіацийни

Авторка фотоґрафиї: Вероника Вуячич

РУСКЕ СЛОВО

* ”РУСКЕ СЛОВО” - гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ „Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло 15. ю ния 1945. року у Руским Керестуре * Адреса: НВУ „Руске слово”, Футожска 2/ІІІ, 21000 Нови Сад * Редакция: одвичательни редакторе/ки - И ван Сабадош , Я см ина Дюранїн, Микола М. Цап, Микола Ш анта * редакторе/ки рубрикох - Мирон Горняк-Кухар, Александар Паланчанин, М ар тиц а Т ам аш , С л ави ц а Ф ей са, В ер он и к а В уячи ч * н о ви н ар е/ки - М ария А ф и ч , В л ад а Д їтк о, Андреа Медєши, Оля Русковски * лекторка - Блажена Хома-Цветкович * ґрафична редакторка - Люпка Цвеїч * Графични д и за й н е р к и - М ар и я Гудак, Таня С а л о н т а ї * Т елеф он: 0 2 1 /6 6 1 3 -6 9 7 * П р ед п л ата за ц ал и рок: у жеми 2 000 динари, а у иножемстве 100 евра * Ж иро-рахунок Вапса Іпїеза а.гї. Веодгагї 160-923244-82 * Девизни рахунок 1 6 0 -0050870024999-53 * Рукописи ш е нє врац а * Д рукує Д рукарн я ,,М а х іт а дгаГ’ П етроваради н * Е-таі1: гегїаксі|а@ги$ке$1оуо.сот * ^ е Ь «Не: тетете.ги$ке$1оуо.сот * І88N 0350-4603 * СОВІ88 8К-ГО 15915778 * Друковани тираж 2 000 *

Директор др БОРИС ВАРҐА *** Главна и одвичательна редакторка ОЛЕНА ПЛАНЧАК-САКАЧ

2 РУСКЕ СЛОВО

Новини „Руске слово” одликовани зоз Орденом братства и єдинства зоз стриберним венцом 1970. року.

21. ЯНУАР 2022.

СПЕЦИЯЛ НАЦИОНАЛНЕ ШВЕТО РУСНАЦОХ

ДИҐИТАЛНА ПУБЛИКА Указує ше же наша окремна сцелосц и витирвалосц дава надїю же ше, пре потребу социялизациї и през змену ґенерацийох и нови инвентивни приступ, превозиду тоти препреченя и же ше традиция отрима и предлужи свойо тирванє, алє у условийох новей реалносци, а вона ше прилагодзи и трансформує до новей диґиталней, виртуалней форми очал ище єден Нови рок у трецей децениї двацец и першого вику на спомалшени способ, пре пандемию котра тирва уж други рок и уцагує нас до новей, цалком нєобчекованей реалносци, котра нас огранїчує на каждим крочаю и од нас вимага окремни напруженя у глєданю нових ришеньох. Вецей нє достаточне хасновац познати нам вариянти котри зме розвивали и пестовали роками, та аж и децениями, алє зме примушени розрабяц нови дїловни поцаги и буц порихтани зоз А, Б, а часто и зоз трецу В вариянту. Календар манифестацийох ше сполнює, алє ше тран сформує и по питаню часу кеди ше манифестациї отри мую, и по питаню змистох котри часто повторени. Обласц култури почина виглєдовац нови ришеня, бо нєпреривно наиходзи на препреченя як цо то: обезпечиц член ство у секцийох, потим отримац оперативни ансамбли и ґрупи, увесц нови програми и отримовац квалитетни проби, а потим и орґанизовац наступи, праве прето же ше нїґда напредок нє може знац кельо особи буду хибиц пре хороту, пре самоизолацию, пре даяку трецу причину. Тоту нову форму мож провадзиц на рижних платформох котри нам у тей хвильки доступни. У першим шоре то кабловска телевизия и интернет, а мож их провад зиц и на ТВ апаратох, и на рахункарох, и на лаптопох и на таблетох, и на сучасних мобилних телефонох, през ТВ емисиї наживо, зняти и на одложене патренє, през рижни интернет продукциї УоиїиЬе, №Шіх, РасеЬоок и других каналох. Лєм остава єдна велька задача, окремне напруженє и схопносц за творительох тих змистох: кеди и зоз ким направиц нови змисти, програми у терашнїх очежаних условийох, бо зме нашу историю у велькей мири уж диґитализовали. Зявює ше нове поняце - диґитална публика! Тото ше могло обчековац, бо пошвидшани темпо живота котри нам оможлївели нови технолоґиї зоз початку того вику, а котри ше уж масовно хасную, вимагаю атрактивни нови змисти и програми котри отримаю увагу патрача длуго и то у гоч котрим просторе и часу. Шведкове зме же ше тот процес праве одбува пред на ми у терашнїм часу и у обласци информованя. Глєдаю ше и понукаю лєм сензационалистични вистки, котри ше пласую директно, зоз минималним толкованьом, а часто и без нього, як сирова информация. З другого бо ку, до етру, а окреме прейґ интернету, ше емитую вше частейше и фалшиви информациї на цо нас спозорюю и компетентни фахово служби зоз Зєдинєних Нацийох и

21. ЯНУАР 2022.

Европскей Комисиї. Емисиї котри третирую одредзени актуални теми на пропаґандни способ, доприноша поларизациї у дружтве и приводза патрачох до ситуациї же вецей нє можу самостойно формовац ясне думанє и завжац одредзене квалитетне становиско. Подобни процеси розпочати и у обласци образованя, окреме у основношколским возросту дзе можеме констатовац же ше применюю шицки модели отримованя порядней настави. И за тото зме нє були по рихтани, алє зме пошвидко звладали процес продукованя онлайн годзинох. Тота обовязка тиж припадла нам у Националним совиту и успишно є розпочата и докончена у найвекшей можлївей мири. Яки буду пошлїдки на формованє будуцих поколєньох тих перших ґенерацийох, пре процес стваряня диґиталней публики, укаже час. Розпочати велї хасновити процеси и у Одборе за службене хаснованє язика и писма и очекуєме же буду реализовани у наиходзацим периоду, бо обачлїве же ше пре вельку инертносц и спомалшену функционалносц локалних самоуправох, порушани процеси ище, нажаль, нє закончели. У тим року нас очекую значни подїї котри маю уплїв на наш дальши розвой, а то локални, парламентарни и предсидательски виберанки, потим попис жительства, а на концу рока и виберанки за национални совити. Виберанки на державним уровню даваю нєобходну стабилносц и основу за наиходзаци период. Попис жительства представя державну обовязку, бо ше на тот способ доставаю реални параметри и податки о жительству и їх обисцох. Тот попис барз значни и за Русна цох, бо од того кельо нас будзе, буду одредзовани буджети на котри зме годни раховац у идуцих 10 рокох! На концу рока буду и виберанки за национални совити и даванє можлївосц анґажованя особом котри маю идеї и добру дзеку вжац учасц у тей одвичательней ро боти за нашу руску заєднїцу. На концу, винчуєм шицким членом Националного совиту Руснацох и другим активним дїячом же вжали ак тивну учасц у роботи одборох и роботних целох, так же зме шицки вєдно на даяки способ дали доприношенє у терашнєй роботи Националного совиту, у таких нєвигодних условийох и сполнєли велї плани котри були предвидзени за прешли рок. Шицким Рускиньом и Руснацом, и шицким добрим людзом з хторима жиєме и робиме, винчуєм Националне швето Руснацох!^ Борислав Сакач, предсидатель Националного совиту Руснацох

РУСКЕ СЛОВО 3

СПЕЦИЯЛ НАША ПРЕШЛОСЦ

И РУСНАЦИ ДАВНИ ГРАЖДАНЄ НОВОГО САДУ Руснаци у Новим Садзе жию вецей як 266 роки, а свою грекокатолїцку парохию маю уж вецей як 240 роки. Руснаци ше лєгко уклопели до ново го дружтвеного окруженя, алє до значнєйшого вираженя пришло у периодзе 1935 -1941. и од 1945 -1990. року. У першим периодзе угляд здобули адвокати и лїкаре, вец тарґовци, погосцителє и ремеселнїки. Од 1945. року Руснаци заступени як у политичним живоце так, и у орґанох власци и привредних подприємствох

Пише: Дюра Латяк

ед слово о Руснацох у Новим Садзе, у нєшкайшим чаше у политично-информативних медийох, та и у виявох дзепоєдних политичарох, найчастейше их стретаме под формулацию „и остали”. Вироятно пре релативну малочисленосц. Та гоч и малочислена, руска национална заєднїца охабела значни шлїд у историї Нового Саду, и як така, вона гоч малочислена, вона була значни час добре орґанизована. Уж од 1780. року ма свою грекокатолїцку парохию. Треба ту спомнуц же Руснацох теди у Новим Садзе три мали за Русох, цо нїч нє чудне кед ше ма на розуме же теди у царскей Русиї признавана лєм єдна нация - Руси, зложена зоз трох племенох: Велькорусох (Москальох), Билорусох и Малорусох (Українцох). Україна теди третирована лєм як ґеоґрафске поняце, як територия на котрей жили Малоруси. Прето их дакеди наволовали Українцами. Нє чудне, вец, же ше и Русини цо жили звонка спомнутей ґеоґрафскей териториї идентификовали як Руси, алє вше як состойна часц Малорусох! Так то було и з Ру синами у Новим Садзе. И др Риста Єремич, пишуци о нас у Летопису Матици сербскей, свою студию обявел под насловом „Бачки Руси” (кн. I, св. 2, 1928).

4 РУСКЕ СЛОВО

21. ЯНУАР 2022.

СПЕЦИЯЛ Кед слово о новосадских Русирочних публикацийох Войводяннох-Руснацох, вец нє мож вихабиц ского викарияту Крижевскей епарСримски Карловци. У першей половхиї наводзи же 1971. мала коло 5 ки 18. вику вони були значнєйши од 000 вирнїкох, 1981. коло 3000, а Варадинского шанцу, т.є. Варадина 1983. коло 2 500 „правдивих чле(нєшка Нового Саду), та ше перши нох парохиї и гевтих котри лєм даРусини там населєли. Були то Руси кеди почувствую потребу за цер ни, алє нє зоз тей ґрупи населєнцох кву и священїками, або лєм симпатизерох”. зоз Руского Керестура и Коцура. Во ни ше ту приселєли зоз териториї цо Кед ґу тому числу додаме и коло ше волала Галичина. Медзи нїма бу 200 школярох стреднїх школох и ли „маґистри котри сербску младеж студентох, котри лєм дочасно жию подучовали у церковним бешеднїцу Новим Садзе, вец можеме предтве, латинским и славянским язику, а поставиц же нєшка у Новим Садзе под час школского розпусту и у аритмаме коло 3000 Руснацох. метики”. Були то Русини: Емануел Козачински, Георгий Шумляк, Петро ОБРАЗОВАНЄ Подунайски, Трофим Климовски и НА РУСКИМ ЯЗИКУ Иван Мєнацки, а познєйше пришли ище даскельо, призначела Мария Зоз публикованих жридлох вид но же ше Руснаци под час насельГорняк-Пушкаш у своєй статї „Руснаованя старали такой основац свою ци у Новим Садзе”, обявеней у Народ Композитор Иван Ковач грекокатолїцку парохию, а нєодлуним календаре за 1966. рок. У другей половки 18. вику у Сримских Карловцох за- га потим и школу. Нажаль, у Новим Садзе обставини бу значени уж 26 руски мена. Вони уж були обовязни пла- ли иншаки. Крижевска епархия на вецей заводи вимага циц порцию, та ше уж 1755. року два трецини преселє- ла од державних власцох же би ше у Новим Садзе о голи до Шанцох, т.є. до Варадину. Вироятно под тима 26 родским трошку отворело школу за руски дзеци, алє без менами були 26 руски фамилиї, цо теди представяло нє успиху. Теди руски дзеци ходзели до сербских школох. Жаданє руских парохиянох витворене аж 1863. року. мале число у поровнаню зоз вкупним числом новосадских жительох. Теди, як пише Ю. Павич у спомнутей статї, „вредни руОд 1780. року новосадски Руснаци уж маю и свою гре- ски народовец и дзияк Петро Поляк уж 1863. отворел у кокатолїцку парохию, а нєодлуга по тим и свойого паро- своїм квартелю приватну школу и учел безплатно дзеци ха Силвестера Бубановича, котрого 1794. року нашлїд- шицко цо учели и по других школох.” На закладанє теди зел Антониє Тумара. Перших рокох 19. вику приходза шнього пароха Василя Лусканция, вєдно зоз Петром По нови приселєнци зоз Коцура, дзекуюци закладаню паро- ляком, з помоцу владики крижевского Дюри Смичикласа, ха Тумари. На його вимогу тим приселєнцом городске городски власци и держава им одобрели отримовац поглаварство додзелєло порти за вибудов хижох по цени основну школу. Од теди новосадски Руснаци маю свою од 3,5 ґрайцари за єден квадратни ват, зазначел познєй- конфесийну школу аж по конєц Першей шветовей войни. ши новсадски парох и редактор Руских новинох Юрий Кед после войни у новоствореней Кральовини Сербох, (Дюра) Павич у своєй статї „Русини у Новим Садзе”, Горватох и Словенцох шицки конфесийни школи поста обявеней у Руским календаре за 1929. рок. ли державни, и Руснаци достали свойо окремне оддзелєПо попису зоз 1810. року новосадска грекокатолїцка нє зоз руским учительом. Нажаль, пре мале число шкопарохия уж мала 223 реґистрованих вирнїкох, и тото чи лярох (по законє их мушело буц найменєй 30), тото одсло коло три децениї стаґнировало. Причина тому була дзелєнє дочасно мушело престац з роботу. По законченю Другей шветовей войни, на початку 50револуция у Угорскей 1848. року, у котрей зруйнована велька часц Нового Саду, та и єдна часц Руснацох напу- тих рокох прешлого вику знова отворена штирокласна основна школа з руским наставним язиком. Перши учи щела город. У хронїки др Йоакима Сеґедия, тедишнього помоцно- тель у нєй бул Витомир Бодянєц (1951-52. школского ро го владики крижевского, обявеней у Християнским ка ку), а 1952. року го нашлїдзел учитель Михайло Ковач. лендаре за 1981. рок, под насловом „Парохиї Осєцкого Нажаль, анї тота школа зоз комбинованима класами ше викарията од 1900-1945. року”, наведзене же 1930. року нє могла отримац. Уж 1955. року школяре розпоредзени новосадска парохия мала 500 вирнїкох, а 1941-750. Ми- до школох зоз сербским наставним язиком. рон Жирош у своєй моноґрафиї „Бачванско-сримски Ру Нєшка новосадски руски дзеци основношколского воснаци дома и у швеце” том I, наводзи же 1948. року Ру зросту знова ходза до школох зоз сербским наставним снацох у Новим Садзе було лєм 328, а 1953. - 347! Ви- язиком, алє на вецей пунктох у городзе факултативно роятно то були лєм вияшнєни як вирнїки. Бул то час кед уча руски язик зоз елементами националней историї и пановала атеїстична идеолоґия, та ше велї людзе бали култури. Така иста можлївосц, на закладанє Дружтва за вияшнїц як вирнїки. Кед седемдзешатих рокох прешло- руски язик, литературу и културу, дата и школяром го вику дакус попущело одношенє власцох спрам релиґ- стретнїх школох. Ґу тому треба спомнуц же ше нєшка иї, ситуация ше цалком пременєла. Жирош наводзи же руски язик и литература виучує и на Филозофским фа1971. року уж було 2 193, 1981. - 2 435, а 1991. - 2 300. култету у Новим Садзе, дзе иснує окремне Оддзелєнє Медзитим, Новосадска парохия св. Петра и Павла у русинистики. З тим нє лєм новосадским Руснацом, алє и 21. ЯНУАР 2022.

РУСКЕ СЛОВО 5

СПЕЦИЯЛ

■

шицким другим, оможлївене же би комплетне образованє здобули на своїм мацеринским язику. РУСНАЦИ У ДРУЖТВЕНИМ ЖИВОЦЕ НОВОГО САДУ Нови Сад за войводянских Руснацох мал вельке значенє од самого початку снованя грекокатолїцкей паро хиї у нїм. Новосадски парохиялни поглаваре звичайно були и вицеархидиякони за Бачку и Срим и старали ше о церквох и вирних у шицких населєньох. Правда, перши парохиялни поглаваре нє були Руснаци (були Жумберчанє), алє ше скоро шицки щиро закладали за обще добро Руснацох на тих просторох. Окреме мож визначиц улогу грекокатолїцкого пароха Йована Хранило-

У тедишнїм чаше Руснаци мали и замерковану учасц у привреди Нового Саду, окреме у ремеселнїцтве, тарґовини и погосцительстве. У периодзе од 1934-1941. року значну улогу у дружтвеним живце Новго Саду мали и млади руски интелектуалци рижних фахових профилох. Вони добре опановали зоз сербским язиком и лєгко ше уклопели до свойого окруженя и були у нїм почитовани. ОРҐАНИЗОВАНЄ КУЛТУРНОГО ЖИВОТА Кед слово о орґанизованю културного живота Русна цох у Новим Садзе, могло ше очековац же вони буду медзи першима по сле снованя РНПД-а. Медзитим, збуло ше иншак. Значна часц новосадских руских интелектуалцох ше нє зложела з тим же би културни живот на тих просторох водзе-

ШЛЇДИ У КУЛТУРИ Найдлужей буду запаметани тоти Руснаци цо охабели замерковани шлїд у културним живоце Нового Саду. Медзи таких спада Драґутин Драґен Колєсар, вельорочни ґлумец у Сербским народним театру, котри удатно витворел и вецей улоги на филме, вец Ирина Давосир-Матанович, „ „ .. ^ гп т * тг Ирина Давосир-М атанович оперска шпивачка, примадона у Опери СНТ, Славица ТГатваґнер-Копчански, член Балета СНТ, Иван Ковач, композитор, академски педаґоґ и културни діяч, Дюра Папгаргаї як писатель и директор Драми СНТ, и други Руснаци котри у свой час були на чолє Кнїжовней заєднїци Нового Саду, Заєднїци аматерок при КПЗ и на чолє Скупштини КПЗ Нового Саду. Шицки вони одбавели значну улогу у културним живоце Нового Саду. Драґутин Драґен Колєсар

вича, дзекуюци котро му новсадски Руснаци здобули замерковани угляд у дружтвенополитичних кругох у городзе. Тот угляд пришол до окремного вираженя 1918. року по Першей шветовей войни. Теди у Новим Садзе отримана ВельСлавица Гатваґнер-Копчански ка народна скупштина, балерина, жиє у Нємецкей на котрей участвовал и 21 Руснак. На тей скупштини принєшена одлука о приключеню Бачкей, Баранї и Банату ґу Сербиї, односно Кральовини Сербох, Горватох и Словенцох. Цо вецей, наш парох Йован Хранилович, як представнїк новосадских Руснацох, перши предшедовал на тей скупштини! Дзекуюци велькому угляду, яки мал у новосадских дружтвено-политичних кругох, Хранилович од локалних власцох достал на розполаганє святочну салу Маґистрата за отримованє Сновательней схадзки Руского народного просвитного дружтва (РНПД) 2. юлия 1919. року.

6 РУСКЕ СЛОВО

ло грекокатоліцке священство. Прето 1933. року иницировали и реализовали снованє новей културней асоцияциї - Културно-просвитного сою зу югославянских Русинох (КПСЮР), котри кус познєйше пременєл мено на Културно-национални союз югославянских Русинох (КНСЮР). Сновательна схадзка того сою зу отримана у Старим Дю ра Папгаргаї Вербаше, алє його централа була у Новим Садзе. Спочатку КПСЮР/КНСЮР у Новим Садзе мал векше число симпатизерох од РНПД. Ремеселнїком и єдному числу интелектуалцох була блїзша програма КПСЮР, котра фаворизовала православє и неґировала иснованє українскей нациї. Прето значне число новосадских Руснацох масовно преходзело на православну виру, алє ше пошвидко и врацело до своєй грекокатолїцкей! 21. ЯНУАР 2022.

У таких зацагнутих условийох нє було можлїве найсц компромис и орґанизовац заєднїцки културни живот. Аж на початку 1935. року ше здобуло условия за снованє Рускей читальнї, а уж 3. марца основани и церковни хор, а 19. януара 1936. року основана и драмска секция. Под час Другей шветовей войни културни жиивот Ру снацох у Новим Садзе застановени. НОВОСАДЯНЄ ПО ДРУГЕЙ ШВЕТОВЕЙ ВОЙНИ Уж у перших дньох по ошлєбодзеню Нового Саду (23. октобра 1944), новосадски Руснаци-дакедишнї члени управи Читальнї и други, концом новембра 1944. року порушали снованє нового културно-просвитного дружтва Руснацох. Пририхтованє ше одцагло аж по новембер 1945. року. Причина тому вироятно була же у Новим Садзе ище вше були досц моцни „заряше” (члени КНСЮР, наволани по своїх новинох з меном „Русска заря”), котри сцели и надалєй мац превагу у Новим Садзе и иґноровали помиренє зоз „просвиташами”. Помиренє форсирала новооснована общеруска асоцияция Руска матка (21. октобра 1945. у Ру ским Керестуре), котра мала за циль помириц и обєдинїц прихильнїкох обидвох себе процивних медзивойнових асоцияцийох. Прето у Новим Садзе у новембру 1945. року основане окремне КПД Руснацох, котре нє признало Руску матку як свою централу, а за його першого предсидателя вибрани др Янко Шарик (єден зоз сновательох КПСЮР и власнїк новинох „Русска заря”, цо виходзели по април 1941. року). Аж у фебруару 1946. року пришло до порозуменя медзи управу КПД и руководителями Рускей матки и принєшена Одлука о „прерастаню” Дружтва до филияли Рускей матки. У складу з тим вибрани и нови Одбор Рускей мат ки. За предсидателя вибрани др Михайло Рамач, адвокат (єден зоз сновательох Союзу руских школярох при РНПД 1927. року). Так пришло до конєчного помиреня медзи Руснацами у Новим Садзе. Од того часу, та аж по нєшка, будинок у котрим ше одвива културни живот Руснацох у Новим Садзе, популарно ноши мено „Матка”, без огляду на тото же яке мено ноши їх културна орґанизация. Вершину своєй културно-уметнїцкей дїялносци ново садски Руснаци посцигли у периодзе 1968-1981. року. Фолклорна секция достала Награду полнолїтства, Хор кажди рок на Покраїнским фестивалу у Руми освойовал златну або стриберну плакету, а Драмска ґрупа АРТ „Дя дя” теди при КУД „Максим Горки” освоєла перше место на Союзним фестивалу драмских аматерох Югославиї на Хвару. Була то перша и є д и н а така награда, котра сцигла до Войводини. Войводянски Руснаци тримаю Нови Сад и як свой културни стредок. Нєшка ше у нїм находза їх найзначнєйши културно-образовни институциї - Завод за културу войводянских Руснацох, Новинско-видавательна установа „Руске слово”, Руска редакция Радио Нового Саду, Руска редакция РТВ, Оддзелєнє русинистики на Филозофским факултету Универзитета у Новим Садзе, и други руски асоцияциї. Шицки вони постали состойна часц културних здобуткох Нового Саду як мултикултуралного стредку. Др Гавриїл Костельник раз написал же „шицким Руснацом Керестур мац и глава”. Нєшкайша реалносц указує же Керестур и надалєй „мац”, алє „глава” постал Нови Сад.^ 21. ЯНУАР 2022.

РУСКЕ СЛОВО 7

ТИЖНЬОВНЇК РЕФЕРЕНДУМ

ВИГЛАСАНИ ПРЕМЕНКИ УСТАВА РЕПУБЛИКИ СЕРБИЇ На нєдзельовим референдуме, гражданє вигласали пременки Устава Републики Сербиї часци хтора ше одноши на правосудство. „ЗА” пременки було 59,71 одсто гласох, а „процив” пременкох гласало 39,26 одсто гражданох. Спрам законских предписаньох, конєчни резултати гласаня ище нє були обявени кед писани текст. Гласанє на референдуме прешло без векших нєправилносцох и нє була анї єдна пригварка Пишу: Редакция и мрежа дописовательох

к сообщене на конференциї за пресу у Републичней виберанковей комисиї, на Референдуме о пременкох Устава, часци хтора ше одноши на правосудство, на основи 98,79 одсто обробених гласацких местох, гласали 1 960 010 гражданох, односно 30,65 одсто од вкупного числа гражданох зоз правом гласа. Бешедуюци у абсолутних числох, потримовку пременком найвисшого правного документа Републики Сер биї дали 1 170 406 гласаче, а 769 481 гласач бул процив пременкох. У гласацких шкатулох було 1 959 383 лїстки, нєважаци лїстки було 19 496, лєбо 0,99 одсто.

БАЧКА ТОПОЛЯ На териториї општини Бачка Тополя на референдум вишло 24,67% гражданох. У Новим Орахове вияшньовало ше на двох местох. У будинку Месней заєднїци дзе од 790 уписаних до виберанкового списку гласали 164 особи. Друге гласацке место було у дому култури дзе од уписаних 712 гласали 163 гражданє. На териториї Општини Бачка Тополя гласало ше на 49 местох. Вкупно гласали 6 940 гласаче цо виноши 24,67%. За пременки ше вияшнєли 4 740 односно 68 од сто, процив було 2 102, односно 30,29 одсто, док 98 лїст ки, односно 1,4 одсто були нєважаци. ВИМЕНКИ ВИГЛАСАНИ У ЦАЛЕИ КУЛСКЕИ ОПШТИНИ Гражданє Руского Керестура потвердзели вименки Уставу на референдуму, за пременки було вкупно 837 гласи, процив 594, а евидентовани и 28 нєважаци лїст ки. У процентох то значи же „гей” заокружели 57,36 одсто, „нє” зазначене на 40,7 одсто лїсткох, а нєважаци 1,9 одсто. На штирох виберанкових местох, медзи штерацец у општини Кула, у Ловарским доме, Пензионерским доме, Замку и у ЯКП „Руском” у Руским Керестуре право гласац мали вкупно 3 796 особи, а на референдуму ше вия шнєли 1 459 особи. По перших резултатох зазначена виходносц 38,4 одсто. Цо ше дотика збирних резултатох у општини Кула, вони подобни, право гласа на референдуму мали вкупно 34 382 особи, зоз того числа 13 998-еро вишли гласац, цо значи 40,7 одсто. Надалєй то шлїдуюци числа, 8 617 особи, од-

8 РУСКЕ СЛОВО

носно 62,5 одсто ше вияшнєли позитивно, а 5 176, односно 37,5 одсто неґативно, док нєважаци лїстки було 205. Найвекша виходносц зазначена у Новей Червинки 62,2 одсто, а найменша у Липару 33,7 одсто. У ШИДЗЕ ЗА ПРЕМЕНКИ УСТАВА 7 957 ГРАЖДАНЄ На нєдзельовим референдуме за пременки Устава Републики Сербиї у часци о правосудстве, до виберацкей лїстини у општини Шид були уписани вкупно 29 449 гражданє. На 39 виберанкових местох вишли гласац 11 289, а з того числа 11 146 були важаци лїстки и 141 нєважаци лїсток. Як нам гварел предсидатель Општинскей виберанко вей комисиї Милан Филипович, за пременку Устава од носно „за” гласали 7 957 гражданє, а „процив” було 3 189 гласи. Филипович гварел же слово о нєконєчних резултатох, бо спрам предписаньох у чаше 24 годзини годно послац пригварку Општинскей виберанковей комисиї, а у чаше 48 годзин Републичней виберанковей комисииї. Кельо було гласачох хтори гласали з вонка виберанкового места односно з дому, Филипович нам нє могол повесц, алє додал же обачлїво же стари и нєрухоми особи гласали з дому цо по 11 годзин внєдзелю мали приявиц Одбору за запровадзованє гласаня. Филипович ище додава же з тей нагоди Републична виберанкова комисия запровадзела нову методолоґию, односно одредзованє гласачох и виберанкових местох по азбучним шоре, та пришло и до ситуацийох же дахто можебуц 10 роки гласал на єдним виберанковим месце, а тераз му одредзене друге виберанкове место. 21. ЯНУАР 2022.

ІІ2піоупіік@ ги5кезІоуо.сот

ЗОМБОР - ШВЕТОЧНО ОДКРИТА СПОМИН ПЛОЧА

РЕФЕРЕНДУМ ПОТВЕРДЗЕНИ У ОПШТИНИ ВЕРБАС И на териториї вербаскей општи ни ше внєдзелю, 16. януара, гра жданє вияшньовали на републичним референдуму о пременки Уста ву у часци котра ше одноши на пра во суд ство. У општини Вербас право гласац мали вкупно 34 049 особи, а гласало ше у шицких населєних местох Вербас, Коцур, Савине Село, Равне Село, Змаєво и Бачке Добре Польо. Гласанє ше одвивало на 36 виберан кових местох, од чого 19 виберанково места у городу Вербасу. г

СВИДОЦТВО О ПРИСЕЛЬОВАНЮ РУСНАЦОХ ДО ВОЙВОДИНИ Тих дньох поставена, а пондзелок, символично на дзень Националного швета Руснацох у Сербиї, и шветочно одкрита троязична спомин плоча котра поставена на Ґрашалковичову палату, на здогадованє же праве у нєй подписани перши контракт 17. януара 1751. року о насельованю Руснацох на тедишню Вельку пустару, а нєшкайши Руски Керестур

ШЬ ШІ

На виберанкох гласали 12 439 осо би, цо 36,5 одсто од уписаних до виберацкого списку. Позитивно ше вияшнєли, односно за референдум гла сали 7 444 особи, цо 59,8 одсто, а неґативно, односно процив були 4 847 особи, цо 39 одсто. Нєважаци лїстки було 141, цо 1,1 одсто од вкупного числа особох котри гласали. КОЦУР Жителє Коцура ше, як и шицки жителє Сербиї, 16. януара, вияшнь овали на републичним референдуму о пременки Уставу. По нєурядових резултатох, на ви беранкох гласали 994 жителє, цо 29 одсто од 3 426 уписаних до виберацкого списку. За референдум гласали 640 жителє, односно 64,4 одсто, а процив були 324, односно 32,6 одсто. Нєважаци лїстки було 30, цо 3 одсто од вкупного числа тих котри гласали на виберанкох. Жителє Коцура на виберанкох гласа ли на шти рох ви беран кових ме стох - на двох местох у просторийох Основней школи „Братство єдинство” и двох местох у просторийох Месней заєднїци. Шицки виберанково места були отворени од 7 годзин рано по 20 годзин вечар, а виберанки прешли без нєправилносцох.^ 21. ЯНУАР 2022.

тей нагоди присутних привитали и з пригоднима бешедами потолковали значносц того збуваня - державни секретар при Министерстве за людски и меншински права и дружтвени диялоґ, як и членїца НСРНМ и предсидателька Одбору за урядове хаснованє язика и писма при НС, Олена Папуґа, предсидатель Нацио налного совиту рускей националней мен ши ни, Бо ри слав Са кач, потим заменїца городоначалнїка Городу Зомбор, Лїляна Тица и архивиста у Историйним архиву Зомбор, докторанд историї, Саша Сабадош. Медзи присутнима було и предстванїкох руских институцийох, даскельо националних совитох, институцийох Городу Зомбор, и Руснацох зоз Зомбора, и занятих у Зомборе, а пригодни стихи по руски одрецитовал Мирослав Малацко. Плоча поставена на инициятиву Олени Папуґа, а предклад прилапел Национални совит. На плочи випи-

сани пригодни текст на руским, сербским и анґлийским язику, а як з тей нагоди потолковала Папуґова, наздава ше же таки крочай послужи як приклад и другим националним меншином. Понеже, праве з того бу динку населєна цала Войводина. Плоча поставена на Ґрашалковичовей палати при уходзе до Музею Подунайских Швабох, хвильково найрепрезентативнєйшей часци того будин ку. После одкриваня плочи, шицки присутни мали нагоду нащивиц Му зей, дзе их домашнї сердечнє прияли, а на концу орґанизовали и закуску. Город Зомбор планує цалосну реконструкцию того историйного обєкту, плановане виселїц шицки яв ни и дру ги под при єм ства, а ца ли будинок би мал буц єден значни културни центер, з чим ше отвори можлївосц за фоморванє музейней часци и других националних менши нох, у за ви сно сци од ин те ре со ваня. М. Дж.

РУСКЕ СЛОВО 9

НАШО МЕСТА

НАЦИОНАЛНЕ ШВЕТО РУСНАЦОХ КУЛА

З ВИЗНАЧНИМА ГОСЦАМИ РКУД „Др Гавриїл Костельник”, тиж и домашні Подручней канцелариї Руснацох у Кули, того року орґанизовал символичну преславу з котру означене Националне швето Руснацох. Сход почал з державну гимну „Боже прав ди”, а шветочну писню Руснацох „Браца Русини” одшпивали шицки присутни. Потим бул приказани документарни филм „Траґедия Галицкей Руси” русийского режи сера Алексея Денисова котри бул приказани 2016. року на „Русин филм-фесту” у Шидзе, и на тот завод з помоцу Рускей матки. Предсидатель Рускей матки Дюра Папуґа, з тей нагоди, по законченю филма, потолковал детальнєйше о тей продукциї, а з вельким жальом и о утаргованю того филмского фестивалу. Пред тим, шицких присутних госцох и домашнїх, котри ше позберали у скромним чишлє пре епидемийни мири, огранїчени зоз простором, привитал предсидатель Дружтва Владимир Бучко, а потим пригодни историйни реферат о приселєню Руснацох на тоти простори пречитала Амалия Ковач. Медзи визначнима госцами присутни була державни секретар при Министерстве за людски и меншински права и дружтвени диялоґ, членїца Националного сови ту и предсидателька Одбору за урядове хаснованє язика

и писма при НС Руснацох Олена Папуґа, потим член НС и предсидатель Одбору за информованє при НС Руснацох Яким Винаї, та предсидатель Рускей матки, Дюра Папуґа, як и дзепоєдни члени УО тей орґанизациї. РКУД „Др Гавриїл Костельник” Националне швето того року отримало у цудзих просторийох, односно сушедних, котри хаснує локални шаховски клуб. Як потолковал предсидатель Бучко, причина же маю про блем зоз зогриваньом, и гоч вони поряднє вимирюю шицки обовязки, цали будинок уж одредзени час без зогриваня, понеже медзи хаснователями єст надосц тих котри нє плаца рахунки поряднє. М. Дж.

ҐОСПОДЇНЦИ

ДОПРИНОШЕНЄ РОЗВОЮ ВАЛАЛА После интонованя гимни Сербиї и шветочней писнї Руснацох, пондзелок, 17. януара, од 15 годзин, домашнї и главни орґанизатор преслави Националного швета Руснацох у Ґосподїнцох Владимир Салонски привитал шицких присутних.

10 РУСКЕ СЛОВО

Представнїк Националного совиту рускей националней меншини Микола Кухар, з тей нагоди гварел же му мило же ту означуєме нашо швето после двох рокох, а секретар Месней заєднїци Ґосподїнци Борис Страживук винчовал Швето у мено шицких Ґосподїнчаньох. Вон визначел же му мило же Руснаци доприноша розвою валала и же Ґосподїнци нє буду познати лєм по польопривреди, алє и по култури, и розвою мултиязичносци. Тиж, представнїк НС Микола Шанта бешедовал о порозуменю, злоги и подобносци розличних националносцох хтори ту жию. Потим Валентина Салаґ пречитала текст о насельованю и живоце Руснацох на тим подручу и рецитовала писню Владимира Кочиша „Ище нас єст”, а Иван Молнар рецитовал писню „Руснакова мац” Михайла Ковача. Д. И. 21. ЯНУАР 2022.

те 5Іа@ гизке5Іоуо.сот

НАЦИОНАЛНЕ ШВЕТО РУСНАЦОХ ДЮРДЬОВ

ПОРУШОВАНЄ СВИДОМОСЦИ У Дюрдьове 17. януара означене Националне швето Руснацох у Републики Сербиї. Шветочносц почала на 12 годзин з поставяньом заставох опрез Месней заєднїци, старей рускей школи и опрез КУД-а „Тарас Шевченко”, дзе отримана шветочна програма. Програму отворел предсидатель того Дружтва Микола Кухар, а присутних привитали предсидатель општини Жабель Урош Раданович, хтори повинчовал Руснацом Националне швето и член Националного совиту Микола Шанта, хтори похвалєл роботу дюрдьовского Дружтва и бешедовал о националней свидомосци при Руснацох. На означованю Швета були и предсидатель СО Жабель Радован Чолич, член општинскей ради Душко Михелц и директорка Основней школи „Йован Йованович Змай” Любица Клепич. З тей нагоди програму пририхтали члени секцийох КУД-а „Тарас Шевченко”. З рецитациями участвовали Валентина Салаґ и Иван Молнар, а шпивали Ксения Вереш и Дзивоцка шпивацка ґрупа у провадзеню оркестра того Дружтва.

Предсидатель Дружтва Микола Кухар поволал шицких присутних же би присуствовали и на означованю Националного швета у Ґосподїнцох, хторе отримане истого дня на 15 годзин. Кухар надпомнул же важне означиц Швето у цо вецей местох дзе жию Руснаци. - Держава нам дала тото право и треба го вихасновац, думам же дзе ґод то мож, треба означиц тото швето, а з другого боку думам же то порушує дакус свидомосц рускосци и же ище вше жиєме на тих просторох - заключел Кухар. М. Р.

СРИМСКА МИТРОВИЦА

НАЗДАВАЮ ШЕ И НОВИМ ПРОГРАМОМ У Сримскей Митровици, пондзелок, 17. януара, у ґалериї „Лазар Возаревич” отримана преслава Националного швета Руснацох у Републики Сербиї. Програму порихтали члени Здруженя гражданох „Руснаци” и шпивацка група „Руски зарї”, хтори ше успишно позберали после павзи пре пандемию. Госци мали нагоду чуц дацо о историї Руснацох и їх приселєню до Сербиї, а тиж и о тим як нєшка жию Руснаци. О обичайох преславйованя Крачуна могло чуц од Славици Цветановскей, Олґи Олеаровей и Душанки Костич. Поетеси Ясна Арбанас и Злата Загорянски пречитали свойо авторски писнї. Члени шпивацкей групи „Руски зарї”, як и кажди раз дотераз, одшпивали даскельо писнї зоз свойого репертоару, а порихтала их мастер професорка Даниєла Горнякова. Програму порихтали и водзели Ясна Арбанас и Владимир Костич. Потим ше члени Здруженя „Руснак” позберали на коктелу котри бул орґанизовани за Националне швето. 21. ЯНУАР 2022.

Програма отримана з почитованьом епидемийних мирох, а з потримовку ґалериї „Лазар Возаревич” и Историйного архиву Сриму и його директора Деяна Уметича. Члени Здруженя „Руснак” и шпивацкей групи „Руски зарї” предлужа активносци у складзе з епидемийнима мирами и наздаваю ше новим програмом у своїм городзе, а и ширше. Д. К.

РУСКЕ СЛОВО 11

НАШО МЕСТА

НАЦИОНАЛНЕ ШВЕТО РУСНАЦОХ ШИД

ПРИГОДНА АКАДЕМИЯ У Руским доме у Шидзе пондзелок, 17. януара, у орґанизациї КПД-а „Дюра Киш”, з пригодну академию, озна чене Националне швето Руснацох. Привитни слова з тей шветочней нагоди гварел парох о. Михайло Режак, а Мирослав Цирба присутних упознал зоз хронолоґию отримованя преславох Националного швета з акцентом на два централни преслави - у Шидзе и Бикичу. У уметнїцкей програми наступели Старша мишана жридлова шпивацка Група, потим Младша шпивацка Група, Милица Миклош и Александар Радин одтанцовали Буковицки свадзебни танєц, поетеса Саня Тиркайло пречитала писню „Нашлїдство” Ирини Гарди Ковачевич, историчар Александар Радин бешедовал о Руснацох у Першей шветовей войни, а програму закончели наймладши - Дзецинска фолклорна Група зоз рускима танцами. На академиї були присутни предсидатель Скупштини општини Шид Тихомир Стаменкович, членїца Општинскей ради

Катарина Митрович, подпредсидатель Националного совиту рускей националней меншни Зденко Лазор, представнїки КПД-а „Иван Котляревски” зоз Бикичу, КПД-а „Драґен Колєсар” з Бачинцох и други. Вл. Дї.

НОВЕ ОРАХОВО

СХАДЗКА УО РУСКЕЙ МАТКИ

КРАСНЕ ЧИСЛО НАЩИВИТЕЛЬОХ

ПРИРИХТОВАНЄ ЗА ШВЕТОВИ КОНҐРЕС РРЛ 2023. РОКУ У НОВИМ САДЗЕ

У Новим Орахове всоботу, 15. януара, у просторийох Дома култури зоз святочну програму означене Националне швето Руснацох у Републики Сербиї у орґанизациї Културно-уметнїцкого дружтва „Петро Кузмяк”.

На заєднїцкей схадзки Управного одбору Рускей матки и Редакцийного одбору глашнїка „Руснак” котра отримана прешлого тижня, єдногласно прилапени шицки точки дньового шора. Найвецей дискутова не о предкладу програ ми XVII Шветового конгресу Русинох/Руснацох/Лемкох котри будзе отримани 2023. року у Новим Садзе, а потим посцигнута и начална догварка о плану активносцох на обезпечованю средствох за орГанизацию. Прилапени и план активносцох о запровадзованю рочних скупштинох месних одборох, а потим и цалей орГанизациї. Рочна скупштина будзе отримана остатнєй соботи у фебруару, або першей марцовскей. Термин ше будзе ускладзовац зоз отримованьом зашеданя Шветовей ради Конгресу РРЛ у Румуниї, и будзе ше патриц же би тоти два збуваня нє були истого дня. Пре отримованє рочней скупштини РМ, котра того року ма буц виберанкова, утвердзене же и шицки месни одбори тей орґанизациї маю период од 15. януара по 15. фебруар же би отримали месни скупштини, тиж виберанково. Винєшени и информациї о финалних крочайох друкованя прекладу кнїжки „Мала история Русинох” проф. Ивана Попа котра нєодлуга ма висц зоз друку у тиражу 1 000 прикладнїки, як и о пририхтованю 33. числа глашнїка „Руснак”. М. Дж.

Наймладши привитали присутних зоз колядами. Писню „Браца Русини” одграл Тамбурови оркестер КУД ,,Петро Кузмяк”, а шпивали шицки присутни. Предсидателька Дружтва Татяна Дудаш привитала присутних, бул Желько Ковач, предсидатель Вивершного одбору Националного совиту, о. Владислав Рац, Йожеф Фекеч, предсидатель Совиту Месней заєднїци Нове Орахово, представнїци цивилних орГанизацийох у валалє и красне число госцох. Наступели и члени Рецитаторскей секциї. Програма була преткана зоз пригоднима писнями у виводзеню Тамбурового оркестра и шпивачох Дружтва, цо пририхтали Татяна Дудаш и Владимир МаГоч, а финансийно помогнул Национални совит Руснацох. Лю. Р.

12 РУСКЕ СЛОВО

21. ЯНУАР 2022.

те 5Іа@ гизке5Іоуо.сот

СКУПШТИНА ОПШТИНИ ВЕРБАС

ПРИЛАПЕНИ БУДЖЕТ ЗА 2022. РОК Остатнє зашеданє локалного парламенту у прешлим року, XIII схадзка Скупштини општини Вербас отримана концом децембра, дньови шор предложени за схадзку облапял 46 точки, а главне було розпатранє општинского буджету за 2022. рок купштина општини Вербас прилапела буджет за 2022. рок, спрам того општинска каса будзе звекшана за 135 милиони динари у одношеню на 2021. рок и будзе виношиц вкупно 1 846 348 930 динари. Найвекша часц буджету будзе унапрямена на закончованє вибудови водоводней и канализацийней мрежи у Равним Селу, Змаєве и Бачким Добрим Полю, як и за вибудов и реконструкцию домох култури, домох здравя и школох, одлучели одборнїки Скупштини општини Вербас.

КАЖДОГО ЧЛОВЕКА У ОПШТИНИ Предсидатель општини Вербас Предраґ Роєвич, обгрунтуюци буджет за 2022. рок, визначел же у наиходзацих 12 мешацох буду реализовани проєкти котри, як гварел, поможу значному унапредзеню живота каждого чловека у Змаєве, Равним Селу, Коцуре, Бачким Добрим Полю, Савиним Селу и у каждим кварту у Вербаше. - Нашли зме способ як рационализовац дїлованє явного сектору и општинскей управи. Цо ище важнєйше, поспишело нам ше обезпечиц средства од висших орґанох власци за реализацию проєктох котри гражданом Вербасу значни за лєпши живот. Предлужена будзе вибудов Дома култури и спортских теренох у Равним Селу, а будзе закончене и реновиранє штирох оводох Предшколскей установи „Бошко Буха”, як и основних школох „Светозар Милетич” у Вербаше и „Бранко Радичевич” у Равним Селу. Зоз 190 милиони динарами будзе реновирана Ґимназия „Жарко Зренянин” и Основна школа „Йован Йованович Змай” у Змаєву. Приводзиме ґу концу вибудов 14 километерох водоводу по Коцур и Савине Село, а з потримовку Влади Сербиї и Покраїнскей влади инвестуєме скоро пол милиярди дина ри до вибудови водоводу по Змаєво, Равне Село, Бачке Добре Польо и злєпшаня водоподмирйованя у Вербаше. Тиж, инвестуєме 303 милиони динарами до реконструкциї водоводней мрежи у вецей улїчкох у Вербаше, як и вецей як 500 милиони динари до вибудови канализацийней мрежи у Вербаше и других местох тей општини. Обновени буду и доми здравя у Равним Селу, Савиним Селу и Змаєве, а 418 милиони динари будзе инвестоване до вибудови театру. Реконструовани будзе и Центер за физкултуру „Драґо Йовович”, за защиту животного стредку видвоїме 60,2 милиони динари, за образованє 457 милиони динари, а за социялну и дзецинску защиту будзе видвоєне 133 милиони динари. Вербас город култури и прето окрем капиталних инвестицийох, видвоїме додатни 98 милиони динари. Вербас и город спорту, та у 2022. року за потримовку и розвой спорту з буджету будзе видвоєне 197,2 милиони динари - гварел Роєвич. Локални парламент прилапел звит о запровадзованю Одлуки о буджету општини Вербас за 2021. рок дня 30. 21. ЯНУАР 2022.

септембра 2021. року, а потим и Одлуку о ребалансу буд жету општини Вербас за 2021. рок. Прилапена и Програма ушорйованя будовательней жеми општини Вербас за 2022. рок, Предклад кадрового плану у Општинскей управи општини Вербас интерному ревизору општини Вербас и Правобранїтельству општини Вербас за 2022. рок, Предклад одлуки о приступаню пременки Статуту општини Вербас, потим Предклад одлуки о обезпечованю, розполаганю, управяню и хаснованю стварох у явней власносци општини Вербас, Предклад одлуки о приношеню Програми просторного подмирйованя з цеплоту за период од 2021. по 2030. рок у општини Вербас, як и Предклад одлуки о приношеню Локалного акцийного плану за социялне уключованє Ромох и Ромкиньох у општини Вербас за период од 2022. по 2026. рок. СОГЛАСНОСЦ НА ПРОГРАМИ ДЇЛОВАНЯ ПОДПРИЄМСТВОХ Прилапена и информация о ступню ускладзеносци пла нованих и реализованих активносцох з програми дїлованя явних подприємствох чий снователь општина Вербас, за период од 1. януара 2021. по 30. септембер 2021. року. Тиж, потримовку скупштинскей векшини достали и Одлука о мирох, способу и условийох тирвацого знїщованя коровчовей рошлїни амброзиї, Одлука о вименкох и дополнєньох Одлуки о пременки сновательного акту ЯКП „Стандард”, ришенє о даваню согласносци на другу вименку и дополнєнє Програми дїлованя ЯКП „Комуналєц” за 2021. рок, як и ришенє о даваню согласносци на Програму дїлованя ЯКП „Комуналєц” за 2022. рок, на Одлуку о розподзельованю добитку ЯКП „Комуналєц” за 2020. рок, на Програму дїлованя ЯКП „Стандард” за 2022. рок, як и Одлуку о розподзельованю добитку ЯКП „Стандард” за 2020. рок. Шицки явни подприємства, установи, аґенциї и орґанизациї достали согласносц на програми дїлованя за 2022. рок, зоз финансийнима планами, пренєсол општински сайт.^ О. Русковски

РУСКЕ СЛОВО 13

ЕКОНОМИЯ І

БОРИС МЕДЄШИ, ПРОДУКОВАТЕЛЬ ЦУКРОВЕЙ ЦВИКЛИ ЗОЗ КОЦУРА

„КРАЛЇЦА ПОЛЯ” ДОБРЕ ПОДНЄСЛА НЄВИГОДНИ РОК Пише:

Землєдїлска култура цукрова цвикла вше вимага вельо роботи и укладаня, алє зна и наградзиц продуковательох з добрим урожайом и добрим заробком, та праве прето даєдни од нєй нє одуставаю и гваря же вона з правом ноши назву „кралїца поля”

Оля РУСКОВСКИ

ден з польопривреднїкох хтори роками продукує цукрову цвиклу то Борис Медєши з Коцура. - Цвиклу продукуєм дас петнац роки, нє у континуитету з рока на рок, бо я, так повесц, „викенд” польопривреднїк, понеже сом и заняти у єдней фирми, алє робим так як сцигуєм - почина приповедку наш собешеднїк. Понеже цвикла вимага же би польопри вреднїк нєпреривно бул присутни, обиходзел ю, опатрал, провадзел, предлужує Бо рис, нє усудзовал ше робиц зоз ню каждого року, алє теди кед преценєл же ма можлївосци. - Прешлого року сом цвиклу положел на два гектари, то поверхносц котру я можем попровадзиц и тельо сом преценєл же мо жем поробиц так людски, з оглядом на мою орґанизацию роботного и приватного часу, а продукцию сом усмено догварел у Задруґи „Аґроном” у Пиньвиц.

ГОЧ Є ПОЗНЄЙШЕ ПОСАДЗЕНА, ДОБРЕ НАПРЕДОВАЛА Пришол марец, час за садзенє, алє проґноза указовала же марец будзе жимни.

14 РУСКЕ СЛОВО

- Дас 15-20 днї були нїзки температури, цви кла хтора була по сад зе на уж досц длу го стала у жеми, нє сходзела, початком априла наявене же буду мрази и, точно ше здогадуєм, 7. и 8. априла температури ишли и до -5/-8 ступнї. Досц цвикли хтора потеди зишла и змарзла. Моя цвикла посадзена 10. априла, цо най повем, мешац после оптималного часу за садзенє. Уж сом ше предумовал чи най посадз им, чи нє, 10. април сом себе дал як остатнї термин, и теди є и посадзена. То виходзи зоз даяких рационалних терминох, алє думал сом, гайд, уж кед сом ше пририхтал... щиро приповеда Медєши. Вон цвиклу посадзел, вона добре зишла, добре напредовала и, як гвари, добре прежила тоту першу часц веґетациї. - Попровадзел сом борбу процив коровчох, опирскал ю, три раз, то, такволана, сплит-апликация, кед робиш з малима до за ми, алє ча сте йше лапаш и коровча котри дробни, милиметерски, то и цвикла лєгчейше поднєше. Так же, тота перша часц ве ґетациї добре прешла, поведзме даґдзе по половку юния. Потим нам пришла перша цеплотна габа, цеплотне вдеренє котре ше предлужело до пол юлия. Мешац зме мали 21. ЯНУАР 2022.

екопотуа@ ги5ке5Іоуо.сот

екстра високи температури, окреме у юнию, и теди нажаль, настрадали соя, кукурица, котри тоти горучави досц чежко поднєсли, а до конца ше то и одражело на їх конєчни урожаї. Цвикла у тим периодзе тиж нє випатра ла найлєпше, нє напредовала, алє якошик ше вона и виборела - бешедує Борис.

шол сом же бизме ше упознали, подогваряли, наявел сом им цо и як будземе робиц, понеже мали поверхносци им нє барз интересантни. Сцем повесц же дакеди чловек роби цали рок, и вец придзе єден дзень у октобру або новембру, кед приду роботнїки на холмеру, нервозни, нагнївани пре дацо, вистати, и оталамбаю тоту твою цви клу, старупираю ю, розруцаю, заґажа, повисипую пре И ЗОЗ СУШУ, И ЗОЗ ДИЖДЖОМ, АЛЄ ШЕ ВИБОРЕЛА рижни причини... Тото сом сцел предупредзиц и прето сом ше догварел з нїма пар мешаци скорей, направели По його словох, у другей половки юлия, 17/18. юлия, зме єдно приятельске одношенє и то ми було барз важне, пришла над Войводину велька буря, вельки дижджи, и же би у тей финалней фази нє пришло до чкоди и же би теди у Коцуре спадло 100 литри у єдней ноци. Поваляна нє препаднул цали рок - толкує наш собешеднїк. кукуригш, слунечнїки повивальоваБорис плановал цагац цвиклу у остатнєй ни, бо ше жем намочела... Алє, цвидекади октобра, медзитим, шицко ше кус кли то барз одвитовало и то предлуодцаговало пре гришки на машинох за цажело єй веґетативни период. ганє и даяки други орґанизацийни пробле ми. Прешол и октобер и цвикла вошла до После того велького дижджу новембра. ушлїдзели високи температури, авґуст бул сушни, без паданьох. Цвикла Дакус сом ше бал од новембе нє прела, алє анї нє напредовала, нїдижджох и дочекал сом 14. новембер кед як же би заварла тоти свойо шорики. холмер закончел вельки роботи и пришол - По не же була гору ча ва, а знам зоз на мойо поля. Була ноц уж, пол осмей вечар, а понеже ми наявели же приду, я пред пред ходних ро кох же кед гору це и тим розчитал шори, поозначовал сом шицсушне лєто вец будзе добра диґестия, ко же би вноци могли видзиц и знайсц ше, раховал сом же голєм то добре у тим шицким. Алє, обавал сом ше од гнїца скицирал им парцели, назначел дзе мокореня, котре ше зявює кед длуго сцик, дзе древо, дзе студня, дзе мож обратирва суша. Теди ше зявює такволациц, дзе треба мерковац бо узке... Помали, на кореньова уша, котра жиє на коре цвиклу вицагали, спаковали, 19. новембра ню и помали по печацох очкодовює пришли камиони зоз цукровнї, а и то тиж цвиклу котра ше почина сушиц. Бортреба шицко добре зорґанизовац, и пре се Борис Медєши би процив того нєт, понеже нє можеш бе и пре нїх. Кладзе ше по 40 тони до кадойсц до кореня, а проблем у тим же кед цвикла почнє мионох, и цала тота робота ма критични моменти, алє гнїц, у цукровнї и кед вежню таку згнїту цвиклу, вец ю добре прешло. врацаю и нє знаш цо зоз ню вец робиц. То ме дакус забриґовало алє, на пол ши драги, та провадз, меркуй, и НА КОНЦУ - И ДОБРИ УРОЖАЙ идз напредок... За Кирбай, концом авґуста, тиж пришол добри диждж По Борисових словох, цвикла дала добри урожай - бу и шлїдуюци два мешаци, септембер и октобер, були барз ло 74 тони за плаценє, мала 20 одсто нєчистоти и 17,3 вигодни за цвиклу. Соя и кукурица, котри церпели цалу одсто диґестию, виплацена є штредком децембра, а обетоту лєтну сезону, вецей ше нє могли окрипиц, почали цана цена 4 200 динари по тони. - Цвикла указала же є досц одпорна на лєтни суши, ше сушиц. Алє, цвикла у тим периодзе мала ище красне лїсце и почала напредовац, видно було же є веґетативно одпорнєйша од других културох. Друга єй добра прик мета тота же вона може роснуц и напредовац и вєшеи физиолоґийно активна. нї. По вед зме, ку кур ца кед во йд зе глїб ше до єше нї, во ВАЖНА ОРҐАНИЗАЦИЯ на лєм достава векшу влагу, векша трапеза зоз ню. До бре же нє дочекала на полю децембер, бо як задиждже- Кед сом видзел же уж цвикла порихтана за виберанє, ло, нїхто живи би ю нє винял и остала би на полю глєдал сом контакт з людзми котри ю буду виберац, по- толкує Медєши. Мали поверхносци маю и свойо предносци, гвари. За штири гольти йому требало пейц камиони, а кед би була векша поверхносц, вец би ше шицко мушело иншак зорґанизовац. Кед слово о планох за шлїдуюцу сезону, Борис нє одустава од „кралїци поля”. - Мам екипу людзох зоз задруґи котри ю поґ садза добре, и екипу людзох котри ю вибераю, так же у моменту кед ю садзим, я уж роздумуєм хто ю будґе виберац. За тот рок сом порихтал пейц гольти, оставам при тей землєдїлскей кул тури и нє одуставам од нєй - визначел на концу наш собешеднїк.^ 21. ЯНУАР 2022.

РУСКЕ СЛОВО 15

КУЛТУРА И ПРОСВИТА

НАЦИОНАЛНЕ ШВЕТО РУСНАЦОХ РУСКИ КЕРЕСТУР

ПРИГОДНА ПРОГРАМА У ШКОЛИ, И У ОВОДИ Националне швето Руснацох, 17. януара, у Руским Керестуре означене у двох образовних установох, у Основней и штреднєй школи зоз домом школярох „Петро Кузмяк”, як и у оддзелєню дзецинскей заградки „Цицибан”, ПУ „Бамби”. У голу Школи, з тей нагоди, отримана явна годзина на хторей, на початку, присутних привитала директорка школи Наталия Будински. Потим, школяре шицких оддзелєньох Основней и Штреднєй Школи читали пригодни тексти о Руснацох на тих просторох, на руским и сербским язику, а пририхтали и кратку видео-презентацию визнач них Руснацох. На явней годзини присуствовали по двойо представнїки зоз каждого оддзелєня од 5. по 8. класу Основней школи, як и по двойо школяре зоз шицких оддзелєньох Штреднєй школи, а зоз цильом же би ше огранїчело число школярох, пре епидемийни мири. Швето означели и шко ляре нїзших оддзелєньох, на годзинох зоз своїма учительками.

И дзеци у оддзелєню „Цицибан”, тиж означели Швето. Окрем на тот дзень, 17. януара, о рускей историї, обичайох, традицийним облєчиве и єдлох, а прикладно свойому возросту, дзеци од сво їх вихователькох вельо подознавали ище концом прешлого року, зоз проєкту „Мой валал Руски Кере стур”. У рамикох того проєкту, дзеци з виховательками нащи вели Музейну збирку у Замку, обиходзели валал, зоз помоцу историйних фотоґрафийох поровновали випатрунок Керестура нєшка и дакеди, а зоз амбалажного материялу направели и стару руску хижу. Понеже проєкт закончени нєдавно, у першей половки децембра, дзецом ше на Швето, 17. януара, указала права нагода „утвердзиц ґрадиво” и здогаднуц ше шицкого цо о Руснацох потеди научели. Ан. М.

У БИКИЧУ

ОТВОРЕНА ЧИТАЛЬНЯ Подручна канцелария Националного совиту Руснацох у Бикичу и КПД „Иван Котляревски” всоботу, 15. янура, преславели националне швето Руснацох зоз отвераньом Читальнї и пригодну културно-уметнїцку програму. Перше отворена Читальня хтора ноши назву першого учителя у Бикичу, Михайла Ковача. У крашнє ушореним куцику виложени числени кнїжки на руским, сербским, українским и других язикох. Ту и куцик за дзеци и школярох, а и на поверху на полїцох виложени числени кнїжки. З тей шветочней нагоди Деянови Бобальови, предсидательови КПД „Иван Котляревски” на дарунок до Читальнї кнїжки придали Йоаким Грубеня спред Союзу Руснацох Українцох Сербиї, потим Владимир Балащак спред Дружтва Руснацох у Сримскей Митровици придал прикладнїки моноґрафиї познатей ґлумици Ирени Колесар, а подпредсидатель Националного совиту Руснацох Зденко Лазор придал коло 40 кнїжки у мено мацери Жельки, брата Златка и у свойо мено.

1 6 РУСКЕ СЛОВО

Потим у Доме култури отри мана пригодна уметнїцка про грама. После гимни „Боже правде” и шветочней шпиванки „Браца Русини” шицких привитал Деян Бобаль, а подпредсидатель НС Руснацох Зденко Лазор здогаднул на историйни факти присельованя Руснацох на тоти простори 1751. року з окрменим ак центом на Бикич. Укратко о школстве у Бикичу и першого учителя, од 1941. по 1952. рок, Михайла Ковача здогаднул Деян Бобаль. Перши мали чесц наступиц наймладши, вони шпивали и рецитовали коля ди так як ходзели по шпиваню у Бикичу

КНЇЖКИ МОЖ ПОЖИЧИЦ ПРЕЗ ТИДЗЕНЬ У Читальнї будзе робиц и кнїжки видавац Весна Савич. Як нам гварела, Читальня будзе отворена роботни днї пополадню од 13 по 17 годзин. Кнї жки годни вжац школяре, але и други любителе друкованого слова.

на Вилїю. Женска шпивацка ґрупа КПД „Иван Котляревски” представела ше зоз венчиком колядох. Марина Шолтис гуторела стихи Ковачовей писнї „Хижочко стара”, а дует Люба Бобаль и Драґана Ґлувня Бабич одшпивали „Циха ноц”. На гармоники учашнїкох провадзел Боян Бабич. На преслави швета були делеґациї КПД „Дюра Киш” зоз Шиду, КПД „Драґен Колєсар” зоз Бачинцох, Дружтва Руснацох зоз Сримскей Митровици, Союзу Руснацох Українцох Сербиї, домашнї зоз КПД „Иван Котляревски” и нашо паноцове о. Михайло Режак, парох зоз Шиду и о. Владимир Еделински Миколка, парох зоз Беркасова. После програми друженє предлужене на коктелу. Вл. Дї. 21. ЯНУАР 2022.

киІІига@ гизке5Іоуо.сот

НОВИ САД ПРЕГЛАШЕНИ ЗА ПРЕСТОЛНЇЦУ ЕВРОПСКЕЙ КУЛТУРИ 2022

НОВИ БОК КУЛТУРНЕЙ ИСТОРИЇ Нови Сад од 13. януара ноши титулу Европскей престолнїци култури, а початок означени шветочно, зоз програмским концептом „Дочек” у чиїх рамикох отримани представи, концерти и централна манифестация у Сербским народним театре и представа зоз назву „Зенитеум :: 2022” на Булевару Михайла Пупина а европску културну мапу Нови Сад ше записал кед на церемониї шветочного отвераня у Сербским народним театре шеф делеґациї Европскей униї у Сербиї Емануел Жофре уручел плакету Европскей престолнїци култури городоначалнїкови Нового Саду Милошови Вучевичови. Зоз Програму церемониї при казани розлични културолоґийни, нацио нални, конфесийни и ґенерацийни преплєтаня, хтори характеристични за Нови Сад, Войводину, алє и за тоту часц Европи. А на церемониї наявени осем програмски луки през яки ше цали рок буду одвивац случованя у рижних тематских рамикох.

тей композиторки Любици Марич, хтори виведол хор од вецей як двацец академских трубачох, а либрето подписує Драґан Живадинов.

ТАНЄЧНА И МУЗИЧНА СИМФОНИЯ Шветочносц предлужена на Булевару Михайла Пупина зоз представу „Зенитеум :: 2022” - драмска, музична и танєчно-акробатска симфония у хторей участвовали вецей як 60 уметнїки, зоз модерну сценоґрафию хтора ше операла на буди нок Бановини и зоз символичним початком на 20:22 годзин. Представа мала буц точка у хторей ше крижаю принцип часу и принцип енерґиї, а розлични уметнїцки вирази омальовали символични простор дзе ше наука и уметносц злучели и дзе математични рахованя символично преображени до танєчней и музичней симфониї. Централна тема представи була - математика як универзални язик. Автор того спектакла, словенацки театрални режисер и творец постґравитацийней уметносци, Драґан Живадинов, а двойо централни протаґонисти представи були науковци, биоґрафски и ґеоґрафски вязани за Нови Сад: Милева Марич Айнштайн и Милутин Миланкович. Музична часц представи бул омаж позна-

21. ЯНУАР 2022.

После огньомета зоз будинку Бановини преслава предлужена зоз културнима програмами на вецей як 40 локацийох у городзе. Могло видзиц и чуц даєдних шветово познатих виводзачох. Медзи нїма наступали МогсЬееЬа Ш гМ, СагшіпЬо, СЬтузїаЬеІІ, Коиуеііе Уадие, Апйгеаз Оіїепзашег, Йосипа Лисац, Дамир Урбан, Матия Дедич, Бояна Вунтуришевич, Рудиментал ди-джей сет, бенд Ван Ґоґ... ПУТОВАНЄ ПРЕЗ ЧАС Як часц програмского луку „Дочек” Европскей престолнїци култури у Студию „М” отворена интерактивна мултимедиялна вистава „Време и васелена” авторох др Душана Йововича и проф. др Александра Петровича. Вистава задумана як путованє од цмоти до шветлосци, од гаоса до космоса и урамикована є зоз приповедку о Милутинови Миланковичови. Дзень пред святочним отвераньом рока титули Европскей предстолнїци култури, 12. януара, у центре Нового Саду було орґанизоване такволане „Загреваае”, хторе орґанизовала Уметнїцка асоцияция „Инбокс”. Як увертира до главней церемониї гражданє ше могли „зограц” зоз наступами и новосадских бендох. Так на вецей бинох у центре наступели: Йосип А Лисац, Кло Кло, Стефан и акустични ґади, Шинобуси, Милан Мумин, Збоґом Брус Ли и другий В. Вуячич

РУСКЕ СЛОВО 17

КУЛТУРА И ПРОСВИТА

■

КПД ДОК КОЦУР ОТРИМАЛО РОЧНУ СКУПШТИНУ

У ПЛАНУ РИЖНОРОДНИ АКТИВНОСЦИ ултурно-просвитне дружтво ДОК штварток, 13. януара, отримало порядну Рочну скупштини и источашнє орґанизовало дочек Нового року по юлиянским календаре у Коцуре. Програма отримана у просторийох Огньогасного дому Коцур и у Подручней канцелариї Националного совиту Руснацох. Порядна Рочна скупштина КПД ДОК, на котрей присуствовали и секретарка Зинаида Будински и членїца Управного одбору Наташа Перкович зоз Нового Саду, як и членїци/члени зоз Коцура и Вербасу. У звиту о активносцох у 2021. року визначене пререґистрованє шедзиска ДОК-а зоз Коцура до Нового Саду, орґанизованє вистави скулптурох Новака Йововича у Дому войска у Новим Садзе, доприношенє членох Дружтва на Конґресу Русинох/Руснацох/Лемкох у Кринїци у Польскей и орґанизованє 11. Медзинародного фестивалу Коцурска чутка 2021. Финансийни средства достати по проєктох Коцурска чутка (Завод за културу войводянских Руснацох - 25 000 динари) и Коцурска чуточка (На ционални совит рускей националней меншини - 20 000 динари) и прейґ донациї Бензинскей пумпи Тутнєвич (10 000 динари). З тей нагоди, бешедоване и о планох и активносцох котри КПД ДОК планує витвориц у 2022. року. Медзи планованима активносцами будзе и означованє Дня Руснацох у Сербиї, Дня св. Трифуна и св. Вален-

НОВОРОЧНИ КОКТЕЛ Програма дочеку Нового року по юлиянским кален даре почала у Огньогасним доме зоз новорочну томболу гуманитарного характеру, а було коло 120 дародавательох за томболу и назберани средства у виносу од 16 230 динари буду унапрямени за помоц у лїченю хлапца Йована Панайотова. Новорочне послуженє порихтали жени зоз Активу женох КУД „Жатва”, а ошвиженє обезпечела Месна заєднїца Коцур. Новорочни коктел отримани у просторийох Подручней канцелариї Националного совиту Руснацох и у веселим друженю дочекани Нови рок зоз огньометом за котри ше остарал Владимир Маґоч.

18 РУСКЕ СЛОВО

тина, Медзинародного дня женох, Дня планети Жеми, означованє 100-рочнїци Яши Бакова, 80-рочнїци о. Якова Новака и 15-рочнїци КПД ДОК. ДОК планує орґанизовац и промоциї кнїжкох и подобово вистави. Зоз дзецинску представу Пандемия и ми Катарини Фейди планує участвовац на Драмским мемориялу Петра Ризнича Дядї у Руским Керестуре и Фестивалу малих сценских формох у Новим Садзе. Фахову екскурзию КПД ДОК НС планує орґанизовац у лєтним периодзе и нащивиц Михайловци и Будковци у Словацкей, односно Руснацом по бешеди найблїзших Виходнярох. - Гуманитарну акцию За нашого Йована ДОК планує предлужиц, а гуманитарну акцию за усельованє Чижмаровей фамелиї до новей хижи, хтору розпочал, ДОК пла нує закончиц у 2022. року. А и Информативна секция будзе мац окреме чежки задаток у предпописним пери одзе котри пред нами - визначел др Фейса. По його сло вох, концом прешлого року КПД ДОК отворел сайт (■^^^.крййокпз.огд), а планує ше же би по половку 2022. рока бул формовани у цалосци. Найважнєйша активносц хтора будзе поряднє провадзена на сайту то попис жительства за хтори ДОК жада же би го водзел найшколованши кадер рускей националней заєднїци - профе сорки и професоре Катедри за руски язик, литературу и културу, друга активносц вязана за виберанки Нацоналного совиту рускей националней меншини, а треца активносц ше одноши на видавательство котре будзе насампредз, диґиталне. У Видавательним плану за 2022. рок ше находза шлїдуюци наслови: 15 роки ДОК-а, Аналитична метафизика о. Данила Задрепка, два линґвистични кнїжки проф. др Михайла Фейси (Анґлийско-руски словнїк и Руски язик - дияхрония и синхрония), збирки поезиї Вери Медич, Катарини Фейди и Мариї Драґович, два гумористично-сатирични кнїжки Дюри Шефера Сримца, зборнїк афоризмох зоз 10. и 11. Коцурскей чутки и 20. число Часописа за културу Ерато над Куцуром/Коцуром. Два вецейрочни проєкти ше одноша на нову моноґрафию Коцура и значни Рускинї и значних Руснацох 21. вику. Други проєкт ше будзе витворйовац у сотруднїцтве зоз Руску матку гварене на Рочней скупштини.^ О. Русковски 21. ЯНУАР 2022.

РОК XX ЧИСЛО 1

Написала и ушорела: Мартица ТАМАШ

ЦО ЄСЦ ПОСЛЕ ШВЕТОХ

Же би нам нє було жимно, вжиме треба єсц моцнєйши, калоричнєйши єдзеня, вецей ше є и масне и сладке, вецей часу ше препровадзує нука, даєдни вецей шпя и скоро шицки ше менєй рушаю. Шицко то може буц причина прецо ше вжиме затиє дзенє хторе вжиме чува здравє и цеплоту нашого цела то рижни файти меса, вайца, з тим же за до бре здравє важне єсц и овоци и желєняви, хтори нам кельо-тельо поможу же бизме нє затили. Фаховци гваря же вжиме обовязно треба єсц юшки, рижни файти, бо тиж зогриваю цело, змоцнюю имунитет и помогаю процив прехлади, ґрипи, а и злєпшую претровиц єдзеня. Барз добре попри меса и рижних месових продуктох єсц желєняви хтори мож купиц швижи, як цо мархва, петру шка, целер, цвикла, капуста, пасуля, а з часу на час мож увариц и змарзнути гращок, або даяки файти мауни.

Ш В И Ж А И СУХА О ВОЦ И БУНДАВИ Вжиме ше за швета вецей прави и є колача, а фаховци препоручую же би ше, кед нам жада сладке, место сладких лакоткох вецей єдло сухи шлївки, смокви, грозно, брусници. Кажди дзень треба єсц швижу овоц: яблука, помаранчата, ґрейпфрут, лимунаду з медом. Шлєбодно мож заєдац орехи, лїсковци, мандулї, хтори хасновити за здравє. Место жимних дезертох, вжиме добре поєсц и компот, хтори ше злїцел нука у кухнї. Вжиме на розполаганю и бундави, хтори мож класц до колачох, кед рейтеши з интеґралней муки вец ище лєпше,

а мож зоз нїх направиц и барз смачну крем-юшку (потаж), або пире, мож ю и упечиц у релни и єсц саму. Ма витамин А бета каротен и антиоксиданси и барз є до бра за нашо здравє.

КВА Ш НА КА ПУ СТА - ЗА И П РО Ц ИВ Без капусти чежко мож задумац пра ву жиму, окреме кед ше зна же ше зоз квашеньом єй нутритивни и лїковити прикмети злєпшую. Гоч ю добре єсц, бо нам помага у здравю, вона може напра виц и чкоди. Недостатки то вельке количество солі, пре хторе ше може звекшац кревов прицисок, вода ше затримує у целу, у ставцох, покруткох, кревових судзинох, чежко ше ю вируцує и то губи одношенє калиюма и натриюма. То причина прецо дахто ма корчи у мускулох, углавним коло шиї и на похребцини, гваря неуролоґове. Прето, кед ше є квашну капусту, друге єдзенє би требало буц без солї. Тоти цо маю бриґи з високим прициском, шлєбодно можу и през жиму єсц швижу капусту.

БОГАТСТВО ВИТАМ ИНОХ У квашней капусти єст барз хасновити витамини Б12 и Б5, фолна квашнїна и витамини А и Д, вельке количество витамина Ц, як и у помаранчецу, лимуну або паприґи. Єст калиюм, калциюм, желєзо, маґнезиюм, сумпор, бакар, менше количество натриюму, а вигодне одношенє калциюму и фосфору осиґурює максималне вихасновйованє калциюма у орґанизму. Барз здрава и капусна юшка, бо ма вельо витамини Ц, Е, К, Б и У, позната є як пробиотик и лїк за жалудок и че рева. Помишана зоз соком зоз мархви и цвикли хаснує тим цо им хиби калциюм, та им ше ламу косци, а препоручує ше и женом у штреднїх рокох як превенция про цив остеопорози. Заш лєм, квашну капусту нє мож єсц саму... 21. ЯНУАР 2022

РУСКЕ СЛОВО 19

ДОМ И ФАМЕЛИЯ ТРЕБА ДУМАЦ И О ЗДРАВЮ

КАРДИО КУХАРКА ЗА ФАМЕЛИЇ У науковей моноґрафиї „Кардио кухарка - фамелийни информатор о здравим костираню” обявени 25 науково тексти о вплїву поживи на обще здравє, з акцентом на кадриоваскуларну систему ардиоваскуларни хороти медзи найчастейшима хоротами Войводянох, потрафяю людзох рижних рокох, як хлопох, так и жени и попри карцинома су водзаца причина шмерци. Причини за нїх вельки стрес, хаснованє алкоголу и догану, нєдостаточна физична активносц, звекшани кревов прицисок, затитосц и нєздраве костиранє хторе прикмета 21. вика. Заш лєм, зоз превентивним справованьом, мож злєпшац стан власней васкуларней системи. Визначни кардиогирурґ и началнїк оддзелєня за ко ронарну гирурґию Инсти2ІУОЛН.ЮШЕУ тута за Кардиоваскуларни хороти Войводини у СримКАРОЮ скей Каменїци Живоїн КІІУАР Йонєв у своєй богатей ка ри єри, ка ждод нь о во ше стрета зоз пациєнтами хторих трапя рижни чежкосци у вязи зоз кардиоваскуларну систему, а як гвари, остатнї роки обачлїви рост числа пациєнтох зоз ур ммллгіеїїі.гз гентним станом.

4 ^ Я

КА Ж Д Е М ОЖ Е ВЕЛЬО ЗРО БИ Ц - Найвекша гришка хтору правя людзе то же вельо век шу ува гу по шве цую фа йти бен зи ну хтори си пу до своїх автох, а нє цо єдза, кельо шпя и чи попили досц води. У каждодньовей роботи з пациєнтами стретам ше зоз поражуюцима фактами же людзе нє лєм же нє знаю о превенциї хороти, алє же их то анї нє интересує. Яґод кед би ше дахто други мал старац о їх здравю. Важне же би ше кажде активно уключело и до превенциї и до лїченя, кед придзе до тей ситуациї - толкує др Йонєв. Вон пред даскельома роками обявел наукову моноґра- . фию: „Кардио кухарка - фамелийни информатор о здравим костираню” Наслов Кардио кухарка, на перши попатрунок спреведа, бо кнїжка нє кухарски приручнїк. У кнїжки потолковане вплїв поживи на обще здра вє, з акцентом на кадриоваскуларну систему. У кнїжки єст 25 науково тексти о тей теми, медзи хторима и рецепти зоз єдзенями хтори нам шицким познати и на хторих векшина жительох того нашого поднєбя одросла. Толкованя тих єдзеньох, окрем способу їх пририхтованя, подкрипени зоз науковима информациями о правилней ровноваги, умереносци и рижнородносци костираня. Вибрани традицийни рецепти, на хторих ше базує кухня народох хтори жию на тим подручу.

І.

20 РУСКЕ СЛОВО

Медзи першима темами вода, як найважнєйши состойок орґанизма. Часто ше случую поремеценя хтори пошлїдок нєдостаточного, або прейґмирного уношеня води. Єст и поглавє о значносци житаркох, риби, Омеґа три масних квашнїнох, желєнявох, олиґоминералох, алкоголу, цукру... Єдна часц кнїжки пошвецена єдзеню хторе ше служи у авионох. По словох др Ионєва, важне же бизме були упуцени до состойкох присмакох и лакоткох нашого поднєбя, бо вони барз богати з калориями и масцу.

П РЕВ ЕН Ц И Я ЗЛОЖ ЕНИ ЗБИР Вон толкує же у нашим костираню заступени вельки количества цеста и цукру, цо вєдно дава вельо калориї, та часта затитосц, а попри других факторох як цо стрес, курене, високи прицисок або цукер у креви, звекшує преддиспозициї за кардиоваскуларни охореня, поготов инфаркт шерца, шлоґ и охореня периферних артерийох. Кед дахто кажди дзень є за фриштик, полудзе. __»■ нок и вечеру, кед пиє коло два литри води, шпи седем-осем годзини и жиє у штредку дзе єст релативно чисти воздух, уж досц зробел на превен циї. Финеси у других стварох, як цо психични и социялни обтерхованя. Стрес фактор хтори мо же поремециц шицко друге. Проблематични и социялни тензиї, як гевти хтори зме прежили 90-их рокох, а хтори ше одношели на дружтво, державу, економию, роботу, еґзистенцию, розбити фамелиї. Прето, вше наглашує, же превенция зложени збир вредносцох. 21. ЯНУАР 2022.

1атеІуа@ги5ке5Іоуо.сот

ЧАС ЖЕ БИ ШЕ НАПРАВЕЛО ПЛАН

КЕД ЖЕ, ЗАШ ЛЄМ, НА ШОРЕ ДИЄТА Главне питанє после новорочних и крачунских шветох, за векшину одроснутих, та и старших особох - як схуднуц?

нєт нїч здраве и, кед мож, треба их керовац, як и рижни ґазирани соки як, наприк лад, кока колу, бо кофеин вицагує калциюм з косцох. Од сокох треба пиц лєм тоти вицадзени з швижей овоци и, шицки треба же би, першенствено, пили води гутори Наташа Роман. Воду добре попиц и кед пожадаме дацо заєсц, кед сцеме вжац даяки лакотки або „ґрицкалици”. О даскельо минути глад нєстанє, а хасну од води, за нашо здравє, єст вельо. Добре попиц цепли чаї, алє нїяк нє враци, з тим же желєни чай може зопрец абсорпцию желєза хторе ше уноши зоз єдзеньом, а треба керовац и векши количества кафи.

В Ж И М Е БЕЗ ДЕТОК СИКА Ц ИЇ Нутриционистка толкує и же нє треба практиковац даяки детоксикациї и нє треба гладовац, бо велї нє можу поднєсц таке костиранє у хторим нєт анї кус протеини и масци и та ки аґресивни методи приноша нашому целу вельки чкоди.

аховци гваря же и саме роздумованє о диєти добри знак и же нє треба себе задавац вельки цилї, як наприклад же нє будземе скоро нїч єсц даскельо наиходзаци тижнї, або же такой схуднєме пейц кили, бо то нє мож сполнїц, лєм ше мож розчаровац и одустац. Треба предлужиц єсц, бо кед ше прескакує поряднє єдзенє през дзень, єст велька опасносц же ше будзе заєдац лакотки и же ше вец шицко надополнї з бо гату вечеру. Фахови нутрициониста диєтетичар у Общим шпиталю у Вербаше Наташа Роман гвари же о костираню треба водзиц рахунка през цали рок и же би умереносц у єдзеню требала буц наша каждодньовосц и „стил живота”. Заш лєм, шицки звикли же кед швета вец ше вельо вецей готує, та и є. Понеже швета прешли, час же бизме надалєй кориґовали нашо костиранє.

ТРЕБА П ИЦ ВОДИ

Треба

мац миру у єдзеню. Треба Цо ше потераз поєдло - поєдло, а цо нє, одложиц и єсц и месо и желєняви и розпоредзиц, и єсц по дакус. Дзеци за Крачун надоставали житарки, у зависносци вельо лакотки, так им треба давац лєм дакус, после полуод возросту и часци дзенку. А слани „ґрицкалици”, то лєм чисти калориї, у нїх рока. Цеста нам нє потребни, лєм тоти зоз цалого зарна, з лупу, з интеґралней муки. До поладня мож єсц житар ки, же бизме достали енерґиї. За ужину и до поладня и пополадню може буц овоц. За полудзенок треба єсц комбинацию желєняви и меса, а за вечеру месо обарене у води, на пари и даяку желєняву або шалату, алє нє кромплї. То нам да ситосц. После 18 годзин би нїч нє требало єсц - гутори Романова и визначує же барз важне же би ше кажде прешейтало, треба висц вонка и ходзиц, кому як одвитує и з яким темпом, лєм треба ходзиц кажди дзень. ■ 21. ЯНУАР 2022.

РУСКЕ СЛОВО 21

ДОМ И ФАМЕЛИЯ І

ДОК ЧЕКАМЕ КОНЄЦ ПАНДЕМИЇ

ЖИВОТ ДАЛЄИ Кед у марцу 2020. року пандемия вируса корона залапела цалу нашу планету, проґнози фаховцох були же 2022. року будзе конєц и же ю помали почнєме забувац ришол и тот чекани 2022. рок, алє, за тераз, ище нє видно же конєц пандемиї блїзко, вирус ковид 19 у рижних вариянтох ище вше присутни. Даєдни людзе хори, даєдни ше з успихом зачували од вируса, велї, после вакцинованя и прелєжаней хороти маю дочасови имунитет. По проєкцийох Шветовей здравственей орґанизациї, до конца першого тромешачя того року буду обезпечени вакцини за шицких полнолїтних жительох швета, як и бустер дози за ризични ґрупи. Рахує ше же би масовна инфекция зоз омикрон вариянту корона вируса, хтора тераз найрозширенша, могла дац масовни колективни имунитет. Омикрон ше барз лєгко шири, алє добре же є нє таки опасни за людзох як предходни вариянти, окреме нє як делта. По проґнозох з наукових студийох омикрон будзе наймоцнєйши концом януара, у фебруару ушлїдзи змирйованє, та и менши прицисок на здравствени системи. Рахуйме же ше приблїжуєме ґу животу у хторим тот вирус будзе споминани лєм як цошка цо було и прешло.

ПОРЦИЯ НА ПРЕВОЗКИ СПРАМ РОКОХ Од 1. януара того року у Сербиї уведзене плаценє порциї на хаснованє моторних превозкох срозмирно їх тарґовищней вредносци, цо значи спрам того кельо су стари, у складзе зоз вименками Закона о порцийох на хаснованє, триманє и ношенє доброх, хтори прилапени концом прешлого року. Обачлїви хасен од тей вименки Закона тот же ше на авта и други превозки старосци од 5 по 20 роки будзе плациц меншу порцию при реґистрациї. Зменшанє порциї було и скорей, алє є по новим векше. Патрене по катеґорийох, за превозки хтори маю од 5 по 8 роки зменшанє порциї будзе 25 одсто место скорейших 15 одсто. За превозки хтори маю од 8 по 10 роки зменшанє порциї зоз 25 одсто идзе на 40 одсто. За превозки хтори маю од 10 по 20 роки, найвекше зменшанє порциї и виноши 65 одсто место скорейших 40 одсто. За превозки старши од 20 роки порция як и скорей, виноши 20 одсто од предписаней суми.

ПРИШ ЛИ НА Ш ОР Ш ИРОКИ ШМАТИ У 2022. року у тренду буду широки, предимензионовани шмати, у хторих каждому приємно, цо значи же пришол конєц узким, зацагнутим шма том, припитим ґу силуети цела. Модерне будзе мац карирани шмати або голєм реклу, як и реклу з блишу, геклани або штрикани блузни и, синоним за луксуз, бисер ни перли, як додаток на каждей женскей шмати. Буду модерни и интензивни газучки на шматох, блузнох и кошульох, же би ше вишло зоз пребарз опу щених, спортских шматох. Як модни до даток украшованє женских шматох и обуї у тим рок у буду актуални рижни каменьчки и машлїчки.

М О Д ЕРН А БЕЛАВА, А ТАКОЙ ЗА НЮ ПОМАРАНЧЕЦОВА Найвекши авторитет у швеце за фарби, компания Пантоне ДОО зоз Зєдинєних Америцких державох, позната по своєй защиценей системи фарбох хтора ше хаснує у индустрийох, вибрала за фаво рита у 2022. року. То ниянса белавей фар би под назву Уегу Регі. Правенє тей ниянси белавей фарби указує на ґлобални тренд росту иновативносци у швеце и улоги фарбох у комуникациї и преношеню идейох и емоцийох, сообщене зоз тей комапниї. Заш лєм, у тим року барз вельки вплїв у швеце моди будзе мац и помаранчецова фарба, хтору пре лєгкосц комбинованя з другима наволали „нова чарна фарба”.

киІІига@ гизке5Іоуо.сот

м е м о гс іа м

ЗВОНИМИР ПАВЛОВИЧ (1955- 2022 ) После длугей и чежкей хороти пияток, 14. януара, у Новим Садзе упокоєл ше наш визначни ґлумец, режисер и драматурґ Звонимир Павлович. Звонимир бул син нашей припознатей писательки Меланиї и Янка Павлович. Народзел ше 15. юлия 1955. року у Руским Керестуре. Пошвидко ше його родичи преселєли до Нового Саду, та Звонимир там закончел основну и стредню школу, а тиж и студирал историю на Филозофским факултету у Новим Садзе. Робел перше у новинскей хижи „Дневник”, а вец у фирми „Фри прес”. Уж 1975. року як ґимназиялєц у новосадскей ґимназиї „Йован Йованович Змай” участвовал у заєднїцким драмским проєкту матурантох. Свойо театралне знанє усовершел у Драмским студию АРТ „Дядя” 1976. и 1978. року. Перше ґлуму, а вец и режию. Опробовал ше и як драмски писатель. НВУ „Руске слово” му обявела штири драмски тексти под насловом „Клїтка за щешлївих” 2011. року, а 2013. року у часопису „Шветлосц” обявел драму „Зазбероваче труплох” инспировану зоз траґичну судьбу др Гавриїла Костельника, зачатнїка нашей уметнїцкей литератури и автора першей рускей ґраматики.

У 2018. року часопис „Шветлосц” му обя

вел и драму „Бабушка”, по мотивох Т. Кушнера и Ф. Кафки, котру истого року премиєрно поставел на сцену у РКЦ у Новим Садзе, а вец и на 50. Драмским мемориялу. НВУ „Руске слово” видало и другу кнїжку драмох 2018. року „Зазбероваче труплох”. Треца кнїжка Звонимирових драмох на рус ким язику „Чарни лебед” друкована 2020. року у виданю фирми „Фри прес”. Ширшей явносци є познати и як телевизийни ґлумец. Участвовал у вецей бавених телевизийних програмох, як автор телевизийних сценарийох и як режисер радио драмох. Бул єден з найпознатших руских режисерох-аматерох, котри провадзел сучасни театрални тренди у нас и у швеце, и любел експериментовац на сцени. Найвецей награди достал за ґлуму, аж и на Покраїнским фестивалу малих и експерименталних сценох у Панчеве. Комеморация отримана пондзелок, 17. януара, у велькей сали РКЦ зоз початком на 18 годзин. Звонимир Павлович поховани вовторок, 18. януара на 10,30 годзин на новосадским городским теметове. Вичная памят! Дю. Латяк

ЛЕОНА ГАЙДУК (1935 2022) Вноци медзи 9. и 10. януаром у 87. року живота, упокоєла ше у Новим Садзе Леона Гайдук, професорка и публицисткиня у пензиї. Леона Гайдук (дзивоцке презвиско Лабош) народзена у Шидзе. Там закончела основну школу и нїзшу ґимназию 1949. року, а 1953. року закончела учительску школу у Шабцу. Року 1965. дипломовала на педаґоґиї на Филозофско-историйним факултету у Беоґрадзе. Робиц почала у Соту, такой по законченю учительскей школи (1953), вец у Бачинцох (1956) и у Сримскей Митровици (1959-1966). Понеже здобула и академски ступень образованя, од 1966. по 1973. рок робела як просвитни совитнїк у Медзиопштинским просвитно-педаґоґийним заводу у Зеници, а потим у Педаґоґийним заводу Войводини у Новим Садзе од 1973 по 1990. рок, кед пошла до заслуженей пензиї. У периодзе 1981-1985. рок свойо способносци потвердзела и як професор педаґоґиї, методичар и ментор студентом руских оддзелєньох Педаґоґийней академиї зоз Зомбора у Руским Керестуре. Окреме значна єй публицистична дїялносц. Обя вела шейсц фахово кнїжки на сербским, та и моноґ21. ЯНУАР 2022.

рафию на руским язику. То одна з найобсяжнєйших (и найдокументованша!) моноґрафийох на нашим язику (понад 600 боки!) под насловом „Руснаци у Шидзе 1900-1950”. Тиж обявела и кнїжку „Цеплосц дїлох, перли словох - штверо дїяче у култури зоз Шиду з презвиском Лабош” (Нови Сад, 2015). Фахово статї з обласци воспитно-образовней роботи обявйовала у вецей фахо вих часописох, зборнїкох и билтенох цо виходзели у Новим Садзе, Беоґрадзе, Заґребе и Сараєве. Було их понад 130. По руски обявйовала у наших публикацийох, насампредз у календарох, потим у новинох „Руске слово” и у рочнїку „Зіигііа КиіЬепіса”, дзе обявела вецей як 20 обсяжни написи фахового и моноґрафского змисту. Була и єден зоз стаємних рецензентох за руски учебнїки у Покраїнским заводу за видаванє учебнїкох у Новим Садзе. Шицки єй написи оддиховали з високим интелектуалним знаньом и ерудицию. Пензионерски роки препровадзела у Новим Садзе. Мала значни плани за свою публицистичну дїялносц, алє ю хорота у тим онєможлївела. Похована є у Шидзе 11. януара того року. Дю. Л.

РУСКЕ СЛОВО 23

ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ ШТЕРАЦЕЦ РОКИ ОДДЗЕЛЄНЯ ЗА РУСИНИСТИКУ НА ФИЛОЗОФСКИМ ФАКУЛТЕТУ У НОВИМ САДЗЕ (5)

РОБОТА ЗОЗ СТУДЕНТАМИ ВЕЛЬКЕ ЗАДОВОЛЬСТВО

Славица ФЕЙСА

През написи наших визначних професорох, тих хтори на Рускей катедри на Филозофским факултету зохабели свой шлїд, предлужуєме у знаку штирох деценийох високого образованя по руски. Ксения Сеґеди 1981. року почала робиц як асистент приправнїк, од 1985. як асистент, од 1997. року як лекторка за руски язик, а од 2005. року, та по пензию, як висша лекторка за руски язик очала студирац математику, алє уж на першим року професорка мр Ксения Сеґеди видзела же то нє будзе єй професия. Дала шицки испити хтори ше призна вали и на других факултетох и преруцела ше на Филозофски факултет, на Катедру за русийски язик и литературу. - Студентски дні були, предпоставям, подобни як и шицким другим, з тим же ми бегали зоз настави у центру на физичне аж на Лиман, а вец назад на наставу, цо баш нє було найприємнєйше искуство. Познєйше зме наставу мали у єдним малим, нєфункционалним будинку хтори ше находзел медзи ФТН-ом и нєшкайшим Фило зофским факултетом, дзе зме були видвоєни и случовало ше же зме знали и зашпивац, окреме на годзинох одличного лекто ра польского язика, пана Леха Паждєрского - почина од початку, а кед постала аси стент, достава роботу, перше у єдней новосадскей школи, а вец и у валалє у Босни дзе преподавала русийски язик. - Там ме „пренашли” професоре Юлиян Рамач и Юлиян Тамаш, и поволали же бим пришла робиц на Катедру. Так сом 1981. року почала робиц як асистент приправнїк, од 1985. як асистент, од 1997. року як лек торка за руски язик, а од 2005. року, та по пензию, як висша лекторка за руски язик.

НАСТАВА БУЛА НА ПЕРШ ИМ МЕСЦЕ

- Поправдзе поведзено, анї сом у найкрасших снох нє шнїла же дакеди будзем робиц на нашей Катедри, односно на Оддзелєню за руски язик. Но, мушим припознац же сом ше на Ф акултету баржей ориєнтовала на наставу и же сом мало зробела у науки. Окрем маґистерскей роботи, хтора нажаль, нє публикована, мам даскельо науково роботи: Русинисти-лингвисти, 2007, и Моподгаїф „Русини/Руснаци /К и іН епіапз (1745-2005)” Приставки с прост ранст венньїм значением в русинском и русском я зи ка х , 14 Международная научная конференция. „Язьік и культура”, Киев. „Дїєсловни преф икси зоз прост орним значеньом у язи ку ОД РАНА ДО ВЕЧАРА Михала Ковача” Зіигііа КиіНепіса - Тоти перши роки були досц чежки пре 1988-1989. обовязки - предлужує професорка о часох Руски линґвист и, Зіигііа КиіНепіса, 2005, док покладала испити и дипломовала, надП и т а н е ме^у/езичке поминаюци же теди шицко ишло „по клю хомоними]Є и чу”, та прето тото же є Рускиня и жена, бу енант иосемщ е ла скоро у шицких целох на факултету, од у наст ави русинског комисиї за пописованє инвентару, та наи р у с к о г їе з и к а висше. (на м а т е р іа л у глаголских префикса), - Кед сцигли нови колеґове на Катедру, Нови аспекти замодлєла сом их най ме вецей нїґдзе нє у настави ]езика, делеґую и дзекуєм им же ме послухали. Косовска Митровица

Окрем того, путовала сом до Беоґраду на постдипломски студиї на Применєней ли-

24 РУСКЕ СЛОВО

мр Ксения Сеґеди

нґвистики и методики настави, на Славистики. Нажаль, мала сом павзу пре приватни причини, вец шлїдзи преруцованє на постдиломски студиї до Нового Саду, дзе сом аж 2004. року маґистровала при менторови др Предраґови Пиперови зоз тему „Рге/їкхі $а ргозіогпіт гпасепіет и $аугетепот гшіткот і гшкот іегіки. ” Кед слово о роботи зоз студентами, про фесорка наглашує же то було задовольство и попри шицких почежкосцох (нєдостаток учебнїкох, вельо годзини...). И нєшка ище нєт одвитуюци приручнїк, учебнїк за ученє руского язика як странского, т. є. од по чатку по найвисши ступень. - Я ше наздавам, у ствари сом прешвечена же мр Александер Мудри док заменї тото мр опрез мена зоз др, и будзе мац вецей часу, закончи тоту роботу и обяви приручнїк. А дотля ше и младши колеґове и колеґинї буду пририхтовац за годзини так як и я. Рихтала сом ше так як сом могла и знала, знаходзела ше, находзела метерияли и по учебнїкох за основну и штредню школу, по новинох, белетристики, интернету и применьовала знаня з методики хтори сом здобула док сом учела даскельо други странски язики. Но, то нє лєгко, бо кажди 21. ЯНУАР 2022.

УисІ2е@ги5ке5Іоуо.сот

язик ма свойо специфичносци, хторих зме дакеди, и у мацеринским язику анї нє свидоми. Так ми поведзме, на даскельо таки специфичносци указал єден зоз нам барз милих студентох хтори учел наш язик, Канаме Окано, зоз Япону. Вон виучовал вецей славянски язики и поровнуюци их, спатрел и тото цо ми як бешеднїки и ношителє того язика нє вше можеме обачиц - гвари наша собешеднїца. НАШ ЯЗИК ДРУГИМ ПОПУЛАРНИ На Оддзелєню за русинистику професорка три мала вежби за такволаних наших студентох зоз скоро шицких язичних курсох. Тримала и курс Найкрасши хвильки на нашей Катедри кед студенти одходза Мацеринского язика за студентох Руснацох хто з дипломами (Ксения зоз колеґами и младу студентку) ри студирали на других Оддзелєньох нашого фаправа катастрофа. Було наисце чежко док нє пришли култета. - Якошик чловекови вше мило кед дакого дачому нау млади, Анамария Рамач Фурман, Александер Мудри, чи. З „нашима” студентами було задовольство робиц Ана Римар Симунович, та зме подзелєли роботу. Нажаль, на Оддзелєню нас вше нєт досц, вше зме ма прето же их нє було вельо (нажаль, вше их менєй єст) и то практично була индивидуална робота. На тот способ ли вельо вецей годзини як цо то предвидзене. Маме ма мож вельо квалитетнєйше и вельо вецей поробиц, яґод ло студентох, та озда тримаю же нас нє треба вецей, а кед ґрупи векши. Одношеня, атмосфера на годзинох годзини ше трима як за двоїх, так и за трицецерих. И нє подполно иншака як кед ше роби у вельких ґрупох. Во лєм у тим проблем. Мали зме барз добрих студентох ни уж приходза з одредзеним знаньом и на Оддзелєню хтори могли остац на Катедри, алє ше пре рижни причи го преширюю и дополнюю, а то дава вецей можлївосци ни то нє случело. Чкода. Медзитим, на шицки почежкосци ше забувало кед до за креативносц з обидвох бокох. З другого боку, можебуц и найдлужей сом робела зоз студентами хтори нє Ру учальнї вошли студенти. Думам же праве одношенє мо снаци. Було ту, окрем Сербох и Мадярох, Словацох, Чар- їх младших колеґох, та и мойо, ґу студентом и настави, ногорцох, єден Австралиянєц, уж спомнути Японєц хто допринєсло тому же би ше у таким чишлє приявйовали ри нєшка пише науково роботи по руски, и на тот спо- за ученє нашого язика, а то у велькей мири уплївує на соб презентує знаня о нашим язику и медзи другима ли- одношенє факултетских целох ґу нашому малому Од дзелєню котрому ше, и попри шицких почежкосцох, нґвистами у швеце. Робота зоз тима студентам иншака. Мушим повесц же удава обстац у датих условийох. Члени Катедри зробели вельку часц роботи на чуваню руски язик бул и остал досц популарни за вибор, предпоставям же є як славянски язик и язик штредку досц блїз- нашого язика, маме Ґраматику, словнїки (закончуюци ки Сербом, хторих єст и найвецей, та го зато вибераю. зоз найновшим Словнїком компютерскей терминолоґиї), Звичайно сом ше на першей годзини опитала студентом пошвидко видзе нови Правопис... Катедра нашей заєднїпрецо вибрали праве руски язик. Одвити були рижни: ци дава младих образованих людзох хтори у будучносци препоручели им пайташе, познати, колеґове зоз старших треба же би ше борели за обставанє нашого язика, бо рокох, думаю же го лєгчейше науча и положа як даєден вон основа нашого идентитета. Кед занєдзбаме язик, нє странски язик, познаю Руснацох, ходза до Матки... Так годни зме твориц анї у єдней обласци живота на своїм ше зявел и єден Мадяр, Карло, хтори грал, та ше упознал язику, то приведзе до асимилациї, и останє без смисла з младима у Матки. Интересантне же ме вон барз нєспод- борба шицких тих хтори ше виками борели за наш идензивал, самоинициятивно поволал екипу нашей телевизиї титет. Ту нам будзе край. Праве прето думам же барз ва на годзини руского язика, похвалїц ше з тим як знаю по жна ствар хтора ше тих дньох ришує, а то доставанє руски. Праве пре тоту рижнородносц, интересантно було медзинародного коду за наш язик у рамикох ИСО медзи народного стандарда хтори треба же би одобрел Зєдинєробиц з тима студентами - гвари вона. ни совитодавни комитет за кодификацию язикох зоз шедзиском у Конґресней библиотеки у Вашингтону. ОДДАЛО ЄЙ КЕД ПРИШЛИ МЛАДИ Кед вони поробя свойо, вец нам остава лєм вше актуал- На курс ше дакеди приявели и по 80 студенти. То два ни проблем, а то мале число студентох. Прето модлїм раз вецей, да раз по 45 минути, годзини тижньово (за лек младих Руснацох же би ше опредзельовали за виучованє тора допущене 12, за асистентох менєй). Робела сом од 7, свойого мацеринского язика, бо, по тим цо сом ту винєсла 30, дакеди по 18 годзин, зоз евентуалну павзу за єдзенє. о числу студентох хтори нє Руснаци, виходзи же за його Понеже зме шицки на Катедри путовали, старали зме ше виучованє баржей заинтересовани шицки други, окрем то збиц до двох, трох дньох. Помагали зме єдни другим, нас - гвари на концу Сеґедийова, нєшка, у заслуженей черали зме термини годзинох, и днї же би то шицким од- пензиї, чита, вишива, штрика, гекла, ужива при Тиси и вевитовало. Да сом теди нє мала фасциклу зоз розпорядком лїх других стварох за хтори нє було скорей часу.^ (Предлужи ше) до хторей учальнї и кеди мам пойсц, цо тримац, була би 21. ЯНУАР 2022.

РУСКЕ СЛОВО 25

ДУХОВНИ ЖИВОТ

ШВЕТО БОГОЯВЛЄНЄ У КОЦУРЕ

ЗА ДУХОВНЕ И ТЇЛЕСНЕ ЗДРАВЄ У Церкви Успения Пресвятей Богородици у Коцуре стреду, 19. януара, преславене швето Богоявлєнє Го споднє - Трокралї по юлиянским календаре. Шпивану Службу Божу служел парох коцурски о. Владислав Рац, а як визначел, тот дзень то нагода же бизме ше шицки здогадли події кед Йоан Креститель покресцел Исуса у рики Йордан. На швето Богоявлєня ше каждого року пошвеца и во ду, а по шве ца нє з тоту воду знак Божо го бла го сло ву, же би була на хасен духовному и тілесному здравю шицким вирним. Числени парохиянє принєсли и свойо канчови и фляши з воду котра на концу Служби пошвецена. З пошвецену воду парох о. Рац пошвецел цалу церкву и шицких присутних парохиянох, а по законченю Слу жби, вирни могли присц и набрац себе води и зоз судзини у котрей є пошвецена и однєсц до своїх домох.

З воду пошвецену на Богоявлєнє одбува ше и традиций не по шве ца нє оби сцох, котре буд зе тир вац по пер ши дзень фебруара. О. Р.

ДЗЕЦИНСКИ КУЦИК У ПАРОХИЙНИМ КАРИТАСУ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

НОВЕ ВИДАНЄ ДЮРДЬОВСКЕЙ ПАРОХИЇ

ДРУЖЕНЄ, УЧЕНЄ, И РОЗВАГА У ПОЧИТОВАНЮ

НОТНИ ЗБОРНЇК ВОСКРЕСНА УТРИНЯ

У парохийним Каритасу у Руским Керестуре остатні тидзень жимского роз пусту, од 10. по 14. януар, отримани традицийни и успишни Дзецински куцик. Дньово го нащивйовали и вецей як трицецеро дзеци основношколского возро сту, найвецей дзеци з нїзших класох, а було и младших. Куцик и того року бул наисце успишни, цо було видно по нашмеяних дзецинских тварох, а тому допринєсли волонтере Каритасу на чолє з координаторку Соню Алексич и парохом о. Владиславом Варґом. Вони кажди вечар за дзеци орґанизовали рижни активносци през хтори ше ше вєдно бавели, учели, дружели, а шицко з духовну основу медзисобней любови и почитованя. Так найнащивенши вечар бул вечар забави зоз мадїоничаром Карлом Вельким. Тиж було интересантни роботнї кед дзеци правели еколоґийни брикети зоз старого паперу, учели ше вишивац, райзовали по твари, опробовали ше у улоги детективох и глєдали закуску котра мистериозно нєстала з танєра. А за конєц, маскирали ше и журковали остатнього вечара, з парохом о. Варґом ше модлєли и бешедовали о тим же од шицкого найважнєйше ше любиц и почитовац медзи собу. Вельки труд до орґанизациї уложели волонтере рижних ґенерацийох котри обдумовали шицки змисти и робели з дзецми, рихтали им закуски, а шицкому було циль же би на иншаки, духовноедукативни и забавни способ пре пров а д з е ли часц школского одпочивку, цо длугорочна активносц Карита су керестурскей парохиї. М. А.

26 РУСКЕ СЛОВО

У Дюрдьове концом прешлого року, як гварел о. Михаил Холошняй, грекокатолїцка парохия при св. Храме Рождества Пресвятей Богородици видала нотни зборнїк „Воскресна утриня Карпаторуского простопиния” у церковно-писньошпивней традициї грекокатолїцких войводянских Руснацох. Цалосна воскресна утриня гармонизована и обробена за штирогласни мишани хор. Гармонизацию поробела Татиана Холошняй - Барна. Текстуалну часц и уметнїцке оформенє поробел протоєрей о. Михаил Холошняй - Матїйов. Тото вредне виданє „Воскресней утринї” оможлївене дзекуюци финансийней потримовки Општини Жабель. Заинтересовани зборнїк можу достац на парохиї. М. Г. К. 21. ЯНУАР 2022.

сІиИоупі@ги5ке5Іоуо.сот

ПРЕГЛЯД ПОДЇЙОХ У 2021. РОКУ

ОТВОРЕНА СИНОДАЛНА ДРАГА Синодална драга (цо значи вєдно исц) у Церкви почала зоз Службу Божу 10. октобра, котру предводзел папа Франциско у Базилики св. Петра. Исус нас поволує же бизме ше ошлєбодзели тогожемского и же бизме ше опитали цо нам Бог жада поручиц. Нашо вирни треба же би дали конкретни одвити о своїх актуалних искуствох у нашей Епархиї, 9. новембра, у Катедрали св. Миколая у Руским Керестуре, владика кир Георгий Джуджар у присутносци шицких наших священїкох отворел Синодалну драгу. После позбераних заключеньох зоз шицких владичествох, у Риме ше 2023. року закончи порядни владически Собор о синодалносци.

КОНКРЕТНИ ПИТАНЯ И КОНКРЕТНИ ОДВИТИ Парохове и вирни треба же би дали свойо одвити на одредзени питаня: 1) Яке мойо искуство як грекокатолїка у тей хвильки нашей историйней реалносци, кед ста ри медзилюдски одношеня нєставаю, а нови ище нє дефиновани? 2) Яку будучносц видзим за мою месну Цер кву? 3) Хтори то мойо обаваня (страхи) и почежкосци у реализациї євангелских идеалох?, и 4) Хтори то мойо (нашо) нєдостатки, а дзе наша моц? Же би ше сполнєло конкретни одвити, потребне и кон кретне особне анґажованє. Нажаль, пре нєсподзивану шмерц керестурского пароха, протоєрея ставрофора мр Михайла Малацка, требало пополнїц пражнїну у велїх застановених проєктох. На длужносц пароха у Руским Ке рестуре и Суботици меновани дотерашнї парох у Сримскей Митровици и Беоґраду, о. Владислав Варґа. До парохиї у Митровици меновани парох о. Иґор Вовк, парох зоз Нового Вербасу, котри источасно и управитель парохиї у Беоґрадзе. На його место до Нового Вербасу меновани о. др Яков Кулич, дотерашнї помоцнїк пароха у Коцуре. Маме и винїмно красни приклад: шестри Василиянского чину, означели ювилей 100 роки їх служеня на просторох дакедишнєй Югославиї и з тей нагоди, алє и з нагоди власного ювилея, 25-рочнїци монашеского жи вота як шестра василиянка, ш. Навкратия (народзена як Леся) Пап достала подзекованє од папи Франциска. СТАРАНЄ О ВРЕДНОСЦОХ У Марийовим святилїщу Водици, на помоцним будин ку скоро ище пред роком заменєна векша часц вонка-

У Водици

шнїх облакох, цо оможлївели средства з локалней само управи, а Водицу нащивел предсидатель Општини Кула Дамян Милянич. Вон наявел прейґ конкурсу софинансованє роботох на вирских обєктох у Керестуре, а домашнї сами най одредза свойо приоритети. Пре кризу фамелийного живота, значне тото же влєце у Водици отримане перше Стретнуце за фамелиї з тему „Фамелия то перша Церква за кажду особу” котре орґанизовал Центер Блаженей Йосафати, а участвовали коло штерацец особи рижних ґенерацийох, од найменших дзецох по старших. З нагоди 160 рокох икони Водицовей Мариї, намальо вана єй копия меншого формату, хтора обиходзела парохиї нашей Епархиї. З тей нагоди орґанизована молитвова програма „Духовна обнова под покровом Мацери Божей Водицовей”. У грекокатолїцкей церкви Успения Пресвятей Богородици у Коцуре були перши Служби Божи внєдзелю, 12. децембра, по законченю реставраторских роботох у нукашньосци церкви котри тирвали шейсц мешаци. По словох пароха коцурского о. Владислава Раца, зоз вкупну роботу котра зробена на обнови церкви, вон презадовольни. Украсни декор остал нєвименєни и зачувани. На єдним боку церкви од Велького шора, улїчки Маршала Тита, заменєни и облаки, односно очка на облакох. До истих рамох положени сучасни вакумирани, и тераз ше достало таки ефекат же є дупло защицена. Тота друга и векша часц обнови церкви зробена з помоцу єдней донациї з иножемства и власних церковних средствох. Остарало ше же би мальованє було знука закончене, а будзе ше далєй плановац звонка реновиранє фасади и друге цо потребне. У Дюрдьове на початку прешлого року поставени ище двацец прекрасни древени резбарени столки у штреднєй часци церкви, так же є тераз єдна з найушоренших церквох, а концом рока, як гварел о. Михаил Холошняй, парохия видала Нотни зборнїк Воскресна утриня карпаторуского простопиния.^ М. Горняк Кухар

РУСКЕ СЛОВО 27

іггїогтаІог@ ги5ке5Іоуо.сот

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 14. януара 2022. року занавше нас зохабел наш любени супруг, оцец и дїдо

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 11. януара нєсподзивано нас зохабел наш мили супруг, оцец и дщо

М И РО Н ЧИ ЗМ АР (1954-2022) з Руского Керестура Доброту и любов хтори ши нам подаровал навики будземе паметац, и чувац це у шерцу. Твойо наймилши: супруга Винка, дзивки Весна, Таня, М арина зоз супругами и унучата Виктор, Алаксандар, Анастасия, Лара, Стефани и Хана Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Наш ому милому оцови

ЗВОНИМИР ПАВЛОВИЧ (1955-2022) Бул ши єдинствени и як такого це занавше будземе паметац. Дзекуєме ци за велькодушносц, любов и увагу хтору ши нам давал, за шицки нєзабутни хвильки и слова з хторима ши нас водзел през живот. Занавше останєш у наших шерцох. Твоя супруга Вукица, син Неманя, дзивка Соня и унуки Ана и Уна Спочивай у мире! ВЕЛЬКИ ПОЗДРАВ

ЗВО Н ЕТО ВИ Од Врачарки и Й ожефа Рола

СМ У ТН Е ЗДОГАДОВАНЄ Дня, 21. януара наполнюю ше два роки як нас зохабел наш мили супруг, оцец и дїдо

ЯН КО ТОМ А (1951-2020) з Руского Керестура У красних памяткох го чуваю супруга Нада, син Роберт и ун у кове Стефан и Филип Спочивай у мире Божим!

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 11. януара занавш е нас зохабел наш мили бачи

М И РО Н ЧИ ЗМ АР (1954-2022) з Руского Керестура

З любову и почитованьом красни памятки на це буду чувац М ижо зоз супругу Ваню и дзецми Андрейом и Тонийом С почивай у мире Божим!

28 РУСКЕ СЛОВО

М И РОН ЧИ ЗМ АР (1954-2022) з Руского Керестура

М или наш оцец! Д зекуєм е ци за твою нєвичерпну доброту, почитованє и любов хтори ши нам подаровал. Н їґда це нє забудземе! Твойо дзивчата: В есна, Таня и М арина зоз суп ругам и Душ ком и Александром зоз дзецми Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Н аймилш ому дїдови

М И РОН ЧИ ЗМ АР (1954-2022) з Руского Керестура

Од унукох Виктора, Александра, А настасиї, Л ари, Стефани и Хани Вш е нам будзеш у шерцох. С почивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Д ня 11. януара занавш е нас зохабел наш мили бачи

М И РОН ЧИ ЗМ АР (1954-2022) з Руского Керестура Н їґда нє забудземе на його любов, помоц у каждей хвильки и красни слова ґу нам. А ндя М ария, Златка и Йован Чизмарово С почивай у мире Божим!

21. ЯНУАР 2022.

іггїогтаІог@ ги5ке5Іоуо.сот

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 17. януара занавше нас зохабел наш мили супруг, оцец и дїдо

ОСТАТНІ ПОЗДРАВ Наш ому милому оцови, дїдови и прадідовії

ИОАКИ М (М И ХАИ ЛО ) БУЛЬЧИК (1927-2022) з Дюрдьова О жалосцени дзивка Славица зоз фамелию, син Н икола зоз фамелию Спочивай у мире Божим! Вичная памят! ОСТАТНІ ПОЗДРАВ Пайташ ови

СМ У ТН Е ЗДОГАДОВАНЄ Д н я 23. януара н аполня ше ш ейсц ж алосни роки як нє з нами наш мили

ЯНКО ДУЛАМ! РОМАНЧА (1949-2022) з Руского Керестура Твою любов и скромносц будземе чувац запавше у наших шерцох. Твойо наймилши - супруга Мария, дзивка Соня зоз супругом Иґором, дзивка Мая зоз супругом Зораном и унучата - Теодора, Лора и Ґреґор Спочивай у мире Божим!

ЯН КО ДУДАМ РОМ АНЧА Будземе це паметац. Нярадийово з П етроварадину

С А М О ПАП (1982-2016) з Руского Керестура Н авики будзеш ж иц у ш ерцох твоїх наймилш их. Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 25. януара 2022. року наполня ше три роки як престало дуркац шерцо нашей милей мацери, баби и супруги

МЕЛАНИЯ ЛИКОВ народзена Павлович (1963-2019)

Дня 30. децембра 2021. року наполнєли ше шейсц роки як ше преселєла до вичносци наша мила

Дня 11. януара 2022. року наполнєли ше пейц роки як ше преселєл до вичносци наш мили

ГЕЛЕНА ПАВЛОВИЧ народзена Барна (1937-2015)

ЛЮБОМИР ПАВЛОВИЧ (1931-2017)

з Руского Керестура Вашо наймилши - Дзвоно зоз Марину; Деян; Желько зоз Ванесу; Филип, Антония и Лука; и Дюра Спочивайце у мире Божим! 21. ЯНУАР 2022.

РУСКЕ СЛОВО 29

іггїогтаІог@ ги5ке5Іоуо.сот СМ У ТН Е ЗДОГАДОВАНЄ Дня 18. януара наполнєли ше 4 роки як нас занавш е зохабела наша мила супруга и мац

Н А ЗДОГАДОВАНЄ П реш ли три роки як нас занавш е зохабел наш

НАТАЛИЯ ИВАН народзена Ежденци (1945-2018) з Руского Керестура

М И КОЛА ЧИ ЗМ АР (1955-2019) з Вербасу

Л ю бени нє умераю покля ж ию тоти цо их любя! Спочивай у мире Божим!

П амятку на це у своїх думкох и ш ерцох чуваю супруг Янко и дзивка Лидия з Владимиром Спочивай у мире Божим!

СМ У ТН Е ЗДОГАДОВАНЄ Дня 24. януара наполня ше 8 роки як нас занавш е зохабел наш М ирко

СМ У ТН Е ЗДОГАДОВАНЄ Дня 15. януара наполнєли ше 6 жалосни роки як занавш е престало дуркац шерцо наш ому милому супругови, оцови и дїдови

ВЛАДИ М И Р КОЧИШ (1955-2016) з Руского Керестура

М И РКО М ОЛНАР (1950-2014) з Дюдьова

Ч увам е памятку на твою подобу, доброту и лю бов хтору ши нам даровал. Твойо М ара, Влада и С енка зоз Вельком и М аґдалену Н А ЗДОГАДОВАНЄ Н аполня ше ш тернац роки як нас занавш е зохабел наш мили

П амятку на ньго чуваю його наймилш и зоз Зренянину С почивай у мире Божим!

СМ У ТН Е ЗДОГАДОВАНЄ

МЕЛАНИЯ ЮГАС (1919-1998)

У януару 20

ЛУКА ЮГАС (1914-1999)

З любову и почитованьом памятку на нїх чуваю син Янко зоз супругу Наталию, унука Татияна зоз супругом Михайлом, унук Владимир зоз супругу Зорану, унука Санда зоз су пругом Ґораном, та праунуки Исидора, Милица, Саша и Лука Спочивайце у мире Божим!

30 РУСКЕ СЛОВО

СМ У ТН Е ЗДОГАДОВАНЄ Дня 15. януара наполнєли ше 6 ж алосни роки як нас занавш е зохабел наш мили оцец, ш векор и дїдо

ВЛАДИ М И Р КОЧИШ (1955-2016) з Руского Керестура

ЯН КО БЕСЕРМ ЕНЇ (1945-2008) з Бачкей Тополї

У децембру 2021. року наполнєли ше двацец три роки як нас занав ше зохабела наша мила мац, баба и прабаба

Ч ас преходзи, алє смуток и боль занавш е оставаю. Хибиш нам! П амятку на твою милу подобу з любову чуваю: супруга Ж ивана, дзивка М арина и унучата Радош и Андєла Спочивай у мире Божим! Н ай це ангели чуваю!

М или оцец, у думкох ши вш е зоз нами. П амятку на це чуваю син Владимир, нєвеста М арияна, унук Владимир и унука Ана Мария Спочивай у мире Божим!

СМ У ТН Е ЗДОГАДОВАНЄ Д ня 15. януара наполнєли ше 6 жалосни роки як нас занавш е зохабел наш мили оцец, ш векор и дїдо

ВЛ АДИ М И Р КОЧИШ (1955-2016) з Руского Керестура З любову и почитованьом памятку на вас у своїх ш ерцох буду чувац син А лександар, нєвеста М иряна, унуки А лександар, С теф ан и Валентина Спочивай у мире Божим!

21. ЯНУАР 2022.

іггїогтаІог@ ги5ке5Іоуо.сот СМ У ТН Е ЗДОГАДОВАНЄ Дня 10. януара наполнєли ше 19 Дня 23. януара наполнї ше рок роки як нас зохабел на мили як нас зохабела наш а мила мац, оцец, дїдо и прадїдо баба и прабаба

РЕПУБЛИКА СЕРБИЯ АВТО НО М Н А ПОКРАЇНА ВОЙВОДИНА ГОРОД НОВИ САД Городска управа за социялну и дзецинску защиту Ул. Жарка Зренянина чс. 2 21000 Нови Сад Телефон: 021/4882-843

ОБВИСЦЕНЄ

і ,

РЕПУБЛИКА СЕРБИЯ АВТОНОМНА ПОКРАЇНА ВОЙВОДИНА ГОРОД НОВИ САД Дирекция за робни резерви Городу Нового Саду Желєзнїцка чс. 28 21000 Нови Сад Телефон: 021/525-599

ҐАБО Р САКАЧ (1926-2003)

з Коцура

М АРИ Я САКАЧ (1930-2021)

П амятку на нїх чуваю їх наймилши Най спочиваю у мире Божим! СМ У ТН Е ЗДОГАДОВАНЄ Дня 23. януара 2022. наполня ше ш тири смутни роки як нас нєсподзивано, занавш е зохабела мила супруга, мама и баба

О обявйованю Явного конкурса за пополньованє окончуюцого роботного места на нєодредзени час у Дирекциї за робни резер ви Городу Нового Саду Роботне место: окончователь за польопривредни и поживово про дукти, хторе розпоредзене до роботного места младши совитнїк - 1 окончователь. Текст явного конкурса за пополньованє наведзеного роботного места мож превжац на интернет презентациї Городу Нового Саду: Ьіїр://^№ш.поуі зайгз/. Дирекция за робни резерви Городу Нового Саду

ч_ И РИ Н А ЦАП народзена Уйфалуши (1939-2018) “ Любов и доброту нє забуваме як и твою милу и цеплу подобу. З почитованьом и подзекованьом чуваме у ш ерцу памятку на тебе, на красни, цепли хвильки хтори ши нам подаровала. Супруг Я ким, дзивка Таня зоз супругом Ю лином, син Борис зоз супругу М арияну, унукове Ваня и Ф едя и унука Лариса С почивай у мире Божим! Ангели най це чуваю! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 19. януара наполнєли ше 4 роки як ше преселєл до вичносци наш мили, оцец и дїдо

ИРИНЕИ САБАДОШ (1941-2018) з Руского Керестура Мили наш, тату и дїду, найкрасши памятки на це навики будземе чувац у наших шерцох. Твойо наймилши, дзивка Биляна и унука Кристина Спочивай у мире Божим!

СМ У ТН Е ЗДОГАДОВАНЄ Д ня 24. януара наполня ше 22 роки як нє з нами моя мила мац

А Н ҐЕЛ А РУСКАЇ (1934-2000) з Вербасу К расни пам ятки на ню чува дзивка М ария зоз фамелию Най спочива у мире Божим!

У 2022. РОКУ ДРАГША ПРЕДПЛАТА ЗА НОВИНИ „РУСКЕ СЛОВО” Тижньово новини „Руске слово” у 2022. року подрагша зоз 30 на 40 динари за єден прикпаднїк. То значи же предплата зоз терашнїх 1 500 дина ри за 50 числа (у року єст два двочиспа) новинох „Руске слово” будзе коштац 2 000 динари. Така одлука принєшена после того як подрагшали шицки трошки, окреме друкованя и дистрибуованя нови-

21. ЯНУАР 2022.

нох, а цена нє меняна уж 15 роки, од 2006. року, праве прето же би ше нє очкодовало тих цо маю найменши приманя. Информуєме читачох новинох „Руске слово” же вкупна цена друкованя єдного прикладнїка и його дистрибуция кошта вецей як 70 динари по числу. Розлика од реалней цени плацена зоз средствох Установи. Б. В.

РЕПУБЛИКА СЕРБИЯ АВТО НО М НА ПОКРАЇНА ВОЙВОДИНА ГОРОД НОВИ САД Городска управа за урбанизем и будовательни роботи Школска 3 21000 Нови Сад Телефон: 021/661-3334

ОБВИСЦЕНЄ О обявйованю Явного конкурса за пополньованє окончуюцого роботного места на нєодредзени час у Городскей управи за урбанизем и будовательни роботи Городу Нового Саду Роботне место: окончователь за административни и технїчни робо ти у Оддїлу за персонални и общи роботи, Сектор за финансийни и общи роботи, хторе розпоредзене до роботного места висши рефе рент - 1 окончователь на нєодредзени час. Роботне место: окончователь за административни и технїчни робо ти у Одцілу за роботи технїчней архиви, Сектор за финансийни и общи роботи, хторе розпоредзенє до роботного места висши рефе рент - 1 окончователь на нєодредзени час. Текст явного к о н ^ р са за пополньованє наведзеного роботного места мож превжац на интернет презентациї Городу Нового Саду: Ьйр://№шш.поуІ5агї.г5/. Городска управа за урбанизем и будовательни роботи■

О обявйованю Явного конкурса за пополньованє окончую цих роботних местох на нєодредзени час у Городскей управи за социялну и дзецинску защиту Городу Нового Саду 1. Роботне место: окончователь за додатну социялну потримовку дзецку и школярови - 1 окончователь на нєодредзени час, хторе розпоредзенє до роботного места совитнїк. 2. Роботне место: окончователь за дополнюююцу борецкуинвалидску защиту - 1 окончо ватель окончователь на нєодредзени час, хторе розпоредзене до роботного места совитнїк. Текст явного конкурса за пополньованє наведзеного роботного места мож превжац на интернет презентациї Городу Н ового Саду: Ьїїр://’№№№.поуІ5агї.г§/. Городска управа за социялну и дзецинску защиту Городу Нового Саду

VРЕП У БЛ И К А СЕРБИЯ АВТО Н О М Н А ПОКРАЇНА ВОЙ ВОДИ НА ГОРОД Н О ВИ САД Служба за заєднїцки роботи Ул. Ж арка Зренянина чс. 2 21000 Нови Сад Телефон: 021/529-770

ОБВИСЦЕНЄ О обявйованю Явного конкурса за пополньованє окончуюцого роботного места на нєодредзени час у Служби за заєднїцки роботи Городу Нового Саду Роботне место: шеф Сектора за финансийни роботи - 1 окончовательна нєодредзени час, хторе розпоредзене до роботного места самостойни совитнїк Текст явного конкурса за п ополньованє наведзеного роботного м еста мож превжац на интернет презентациї Городу Н ового Саду: Ьіїр://’№ ^’№.поуІ5агї.г5/. Служба за заєднїцки роботи Городу Нового Саду

МАЛИ ОГЛАШКИ

ДИХТОВАНЄ облакох и ■ ПАНТЛЇКОВО ДЗВЕРИ дзверох. Щици од витру, ■ МРЕЖИ ОД СУНЬОҐОХ жими, праху, галайку, ■ ВЕНЕЦИЯНЕРИ инсектох. ■ ОПРАВКИ МОНТИРАМЕ: ■ РОЛЕТНИ ■ ГАРМОНИКОВО ДЗВЕРИ

Телефон: 025/5827-710 060/5088-433

РУСКЕ СЛОВО 31

іггїогтаІог@ ги5ке5Іоуо.сот Република Сербия Автономна Покраїна Войводина Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини Булевар Михайла Пупина 16, 21000 Нови Сад Тел: +381 21 487 4867 На основи члена 5. Покраїнскей скупштинскей одлуки о додзельованю буджетних средствох за финансованє и софинансованє програмних активнос цох и проєктох у обласци основного и штреднього образованя и воспитаня и школярского стандарду у Автономней Покраїни Войводини („Службени нови ни АПВ”, число 14/15 и 10/17) и члена 24. пасус 2. Покраїнскей скупштинскей одлуки о покраїнскей управи („Службени новини АП Войводини”, число 37/2014, 54/2014 - др. одлука, 37/16, 29/17, 24/19, 66/20 и 38/21), на основи Ришеня покраїнского секретара за образованє, предписаня, управу и национални меншини - национални заєднїци, число: 128 377/2020-1 од 8.12.2020. року, заменїк покраїнского секретара, розписує: КОНКУРС ЗА ФИНАНСОВАНЄ И СОФИНАНСОВАНЄ ПРОГРАМОХ И ПРОЄКТОХ У ОБЛАСЦИ ОБРАЗОВАНЯ У АП ВОЙВОДИНИ У 2022. РОКУ Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини - национални заєднїци (у дальшим тексту: Секретарият), у складзе зоз Финансийним планом за 2022. рок, видвоює 21.100.000,00 динари за програми и проєкти у обласци образованя у АП Войводини и то за: А) ФИНАНСОВАНЄ И СОФИНАНСОВАНЄ ПРОГРАМОХ И ПРОЄКТОХ У ОБЛАСТТИ ПРЕДШКОЛСКОГО ВОСПИТАНЯ И ОБРАЗО ВАНЯ У АП ВОЙВОДИНИ У 2022. РОКУ Средства хтори обезпечени зоз Покраїнску скупштинску одлуку о буджету Автономней Покраїни Войводини за 2022. рок за финансованє и софинансованє програмох и проєктох за дзвиганє квалитету предшколского воспитаня и образованя у АП Войводини у 2022. року виноша 700.000,00 динари. Наведзени средства наменєни за тоти приоритети ■ Модернизацию воспитно-образовней роботи а) осучасньованє воспитно-образовней роботи прейґ иновативносци и креативносци шицких учашнїкох, б) фахове усовершованє кадрох (за нєрозвити и винїмково нєрозвити єдинки локалней самоуправи по єдинственей лїстини розвитосци реґионох и єдинкох локалних самоуправох). ■ Потримовка инклузивному воспитаню и образованю а) дружтвене уключованє и напредованє дзецох зоз завадзанями у розвою и инвалидитетом и дзецох з дружтвено чувствительних ґрупох, б) потримовка дзецом з винїмковима способносцами, розвой талантох у складзе з їх воспитнообразовнима потребами. ■ Пестованє мултикултуралносци/интеркултуралносци и традициї, мацеринского язика припаднїкох националних меншинох - националних заєднїцох 3а) творенє условийох за медзисобне упознаванє и здобуванє знаня о историї, култури и традициї дзецох припаднїкох рижних националних меншинох националних заєднїцох. Хаснователє хтори маю право участвовац у розподзельованю средствох то єдинки локалней самоуправи на териториї АП Войводини, у мено установох предшколского воспитаня и образованя на териториї АП Войводини чий снователь Република Сербия, авто номна покраїна и єдинка локалней самоуправи. 3а) творенє условийох за медзисобне упознаванє и здобуванє знаня о историї, култури и традициї дзецох припаднїкох рижних националних меншинох националних заєднїцох. Хаснователє хтори маю право участвовац у розподзельованю средствох то єдинки локалней самоуправи на териториї АП Войводини, у мено установох предшколского воспитаня и образованя на териториї АП Войводини чий снователь Република Сербия, авто номна покраїна и єдинка локалней самоуправи. КРИТЕРИЮМИ ЗА РОЗПОДЗЕЛЬОВАНЄ СРЕДСТВОХ

32 РУСКЕ СЛОВО

Критериюми за розподзельованє средствох по Правилнїку о додзельованю буджетних средствох за финансованє и софинансованє програмох и проєктох у обласци предшколского воспитаня и образованя у Автономней Покраїни Войводини тоти: ■ одвит на тему програми/проєкту ■ уплїв предложеней програми/проєкту, национални заеднїци ■ компетентносц предкладачох и потерашнє искуство. СПОСОБ АПЛИКОВАНЯ Прияву за додзельованє средствох ше подноши на єдинственим конкурсним формуларе Секретарияту. Єдна локална самоуправа може поднєсц найвецей два прияви, односно конкуровац за найвецей два програми/проєкти. Нєподполни прияви, нєблагочасни прияви, нєдошлєбодзени прияви (прияви хтори поднєсли нєовласцени особи и субєкти хтори нє предвидзени з конкур сом), прияви хтори ше нє одноша на з конкурсом предвидзени наменки, прияви хтори ше одноша на набав ку опреми або отримованє опреми хтора у функциї реализациї проєкта, прияви хасновательох хтори у предходним периодзе нє оправдали додзелєни средства прейґ финансийних и наративних звитох, прияви хасновательох хтори наративни/финансийни звит о реализациї програмох/проєктох зоз предходного кон курсного периоду нє доручели у предвидзених терминох, програми односно проєкти хтори нє мож преважно реализовац у чечуцим буджетним року ше нє будзе розпатрац. Додатни информациї у вязи з Конкурсом мож достац у Секретарияту на телефон 021/487 4819, 487 4157. Б) ФИНАНСОВАНЄ И СОФИНАНСОВАНЄ ПРОГРАМОХ И ПРОЄКТОХ У ОБЛАСЦИ ОСНОВНОГО И ШТРЕДНЬОГО ОБРАЗОВАНЯ У АП ВОЙВОДИНИ У 2022. РОКУ Средства хтори обезпечени зоз Покраїнску скупштинску одлуку о буджету Автономней Покраїни Войводини за 2022. рок за Финансованє и софинансованє програмох и проєктох за дзвиганє квалитету образованя и воспитаня у обласци основного и штреднього образованя у АП Войводини у 2022. року виноша 14.200.000,00 динари. РОЗПОДЗЕЛЬОВАНЄ СРЕДСТВОХ • За установи основного и штреднього образованя и реґионални центри за професионални розвой занятих у образованю а) за програми и проєкти основного образованя 5.135.000.00 динари, б) за програми и проєкти штреднього образованя 6.500.000.00 динари, ■ за здруженя а) за програми и проєкти на уровню основного образованя - 1.400.000,00 динари, б) за програми и проєкти на уровню штреднього образованя -1.165.000,00 динари. Право участвовац на Конкурсу маю установи основного и штреднього образованя на териториї АП Войводини, чий снователь Република Сербия, авто номна покраїна або єдинка локалней самоуправи и реґионални центри за професионални розвой занятих у образованю зоз шедзиском на териториї АП Войводини як и здруженя зоз шедзиском на териториї АП Войводини хтори як єден з цильох здружованя зоз статутом предвидзели активносци у обласци образованя. Зоз финансийну потримовку яку ше дава з тим кон курсом ше промовує, односно щици явни интерес яки утвердзени з одредбами члена 6, 7, 8. и 9. Закона о основох системи образованя и воспитаня („Службени глашнїк РС”, число 88/2017, 27/2018 - др. закони, 10/2019, 6/2020 и 129/2021). Наведзени средства наменєни за тоти приоритети: ■ Модернизация образовно-воспитней роботи а) осучасньованє наставного процесу прейґ иновативносци и креативносци шицких учашнїкох, б) фахове усовершованє наставного кадру, в) медийна популаризация образованя пре визначованє добрих прикладох зоз пракси и сучасних трендох у образованю, ■ Усоглашованє образованя з потребами тарґовища роботи 2а) унапредзенє поднїмательного духу, розвой практичних и животних схопносцох, професионална

ориєнтация и кариєрне водзенє, дзвиганє квалитету фаховей пракси, ■ Пестованє мултикултуралносци/интеркултуралносци и традициї, мацеринского язика припаднїкох националних меншинох - националних заєднїцох 3а) творенє условийох же би ше школяре припаднїки рижних националних заєднїцох лєпше медзисобно упознали як и же би здобули додатни знаня о историї, култури и других важних фактох о соживоце, моцнєнє медзинационалного довирия, ■ Потримовка инклузивному образованю и превенциї вчасного напущованя формалного образованя а) дружтвене уключованє и напредованє школярох (зоз завадзанями у розвою, специфичнима чежкосцами у ученю и школярох з дружтвено чувствительних ґрупох), як и превенция вчасного напущованя формалного образованя, б) потримовка школяром з винїмковима способносцами, розвой талантох у складзе з їх образовновоспитнима потребами (з прилагодзованьом способу и условийох роботи, збогацованьом и преширйованьом наставних змистох, змаганями школярох хтори нє орґанизує Министерство просвити, науки и технолоґийного розвою/медзиреґионални, медзинародни), ■ Стимулованє звонканаставних активносцох 5а) орґанизовани и фахово водзени шлєбодни час школярох у звонканаставним периодзе и под час школских розспустох прейґ едукативних кампох, стретнуцох школярох, секцийох, спортских, науковотехнїчних, културних и других змистох. КРИТЕРИЮМИ ЗА РОЗПОДЗЕЛЬОВАНЄ СРЕДСТВОХ При одредзованю висини средствох за додзельованє ше применює тоти критериюми: одвит на тему програми/проєкта, ■ уплїв предложеней програми/проєкта, ■ компетентносц предкладачох и потерашнє искуство. СПОСОБ АПЛИКОВАНЯ Прияву ше подноши у писаней форми, на єдинственим формуларе хтори ше обявює на интернетбоку Секретарияту. Єдна правна особа може поднєсц найвецей два прияви. Ґу прияви на Конкурс ше подноши тоту документацию: ■ фотокопию ришеня о упису до реґистру при Аґенциї за привредни реґистри за здруженя, ■ фотокопию потвердзеня о порцийним идентификацийним чишлє, 3. фотокопию виводу зоз статута здруженя або сновательного акта (у хторим утвердзене же ше цилї здруженя витворює у обласци яка предвидзена зоз конкурсом), хтору оверело здруженє. Комисия нє будзе розпатрац: нєподполни при яви. нєблагочасни прияви, нєдошлєбодзени прияви (прияви хтори поднєсли нєовласцени особи и субєкти хтори нє предвидзени з конкурсом), прияви хтори ше нє одноша на з конкурсом предвидзени наменки, при яви хтори ше одноша на набавку опреми або отримованє опреми хтора у функциї реализациї проєкта, прияви хасновательох хтори у предходним периодзе нє оправдали додзелєни средства прейґ финансийних и наративних звитох, прияви хасновательох хтори наративни/финансийни звит о реализациї програмох/проєктох зоз предходного конкурсного периоду нє доручели у предвидзених терминох, програми односно проєкти хтори нє мож преважно реализовац у чечуцим буджетним року ше нє будзе розпатрац. Додатни информациї у вязи зоз реализацию Конкурса мож достац на телефон 021/487-4867, 487 4157. В)ФИНАНСОВАНЄ И СОФИНАНСОВАНЄ ПРОГРАМНИХ АКТИВНОСЦОХ И ПРО ЄКТОХ ЗА ДЗВИГАНЄ КВАЛИТЕТУ ШКО ЛЯРСКОГО СТАНДАРДУ У АП ВОЙВОДИНИ У 2022. РОКУ Средства хтори обезпечени зоз Покраїнску скупштинску одлуку о буджету Автономней Покраїни Войводини за 2022. рок за финансованє и софинансованє програмних активносцох и проєктох за дзвиганє квалитету школярского стандарду у АП Войводини у 2022. року виноша 1.000.000,00 динари. Право участвовац на Конкурсу маю установи школярского стандарду - доми школярох штреднїх школох, школи з домом школярох, специялни школи з домом школярох, школярски центри, школярски одпочивалїща и школярски културни центри на териториї АП Войводини чий снователь Република Сербия, односно АП Войводина.

21. ЯНУАР 2022.

іггїогтаІог@ ги5ке5Іоуо.сот Наведзени средства наменєни за: орґанизованє стретнуцох домох школярох у АП Войводини, реализацию програмох и проєктох з обласци образованя и воспитаня, култури, уметносци, спорта, реализацию рижних манифестацийох, уводзенє и отримованє НАССР и 180 стандардох у установох школярского стандарду и витворйованє других програмних активносцох и проєктох у функциї дзвиганя уровня школярского стандарду. КРИТЕРИЮМИ ЗА РОЗПОДЗЕЛЬОВАНЄ СРЕДСТВОХ Розподзельованє средствох ше окончує на основи тих критериюмох: значносц пограмних активносцох, односно проєктох за розвой школярского стандарду у АП Войводини, числа учашнїкох у програмних активносцох и проєктох, ступня розвитосци єдинки локалней самоуправи на чиєй ше териториї находзи установа школярского стандарду, иснованє других жридлох финансованя програм них активносцох, односно проєктох, успишна реализация додзелєних средствох з буджету АП Войводини зоз предходних рокох з доруче ним звитом и доказами о наменковим и законїтим хаснованю буджетних средствох, же програмну активносц и проєкт преважно мож реализовац у чечуцим буджетним року. СПОСОБ АПЛИКОВАНЯ Прияву ше подноши у писаней форми, на єдинственим формуларе хтори ше обявює на интернет-боку Секретарияіу. Єдна установа подноши лєм єдну прияву. Нє будзе ше розпатрац нєподполни и нєблагочасни прияви. Додатни информациї у вязи з реализацию Конкурса мож достац на телефон 021/487-4602 и 487 4884. Г) ФИНАНСОВАНЄ И СОФИНАНСОВАНЄ ПРОГРАМОХ И ПРОЄКТОХ У ОБЛАСЦИ МОЦНЄНЯ ЯЗИЧНИХ КОМПЕТЕНЦИЙОХ ШКОЛЯРОХ ОСНОВНИХ И ШТРЕДНТХ ШКО ЛОХ У АП ВОЙВОДИНИ У 2022. РОКУ Средства хтори обезпечени зоз Покраїнску скупштинску одлуку о буджету Автономней Покраїни Войводини за 2022. рок за финансованє и софинансованє програмох и проєктох у обласци моцнєня язич них компетенцийох школярох основних и штреднїх школох у АП Войводини у 2022. року виноша 700.000,00 динари, и то: 600.000,00 динари за уровень основного образованя и воспитаня и 100.000,00 дина ри за уровень штреднього образованя и воспитаня. Право участвовац на Конкурсу маю основни и штреднї школи на териториї АП Войводини, чий снователь Република Сербия, автономна покраїна або єдинка локалней самоуправи, а хтори домашнї окруж них и медзиокружних змаганьох зоз знаня язика (мадярски, румунски, словацки, руски и горватски язик) и язичней култури за школярох основних и штреднїх школох хтори ше образую на мацеринским язику. Средства ше додзелює за финансованє и софинансованє програмох и проєктох у обласци моцнєня язич них компетенцийох школярох основних и штреднїх школох у АП Войводини хтори наменєни насампредз за: орґанизованє и реализацию окружних и медзиокружних змаганьох зоз знаня язика (мадярски, румун ски, словацки, руски и горватски) и язичней култури за школярох основних и штреднїх школох хтори ше образую на мацеринским язику у складзе з Календаром змаганьох и смотрох школярох основних и штреднїх школох хтори приноши Министерство просвити, науки и технолоґийного розвою Републики Сербиї. КРИТЕРИЮМИ ЗА РОЗПОДЗЕЛЬОВАНЄ СРЕДСТВОХ При одлучованю о додзельованю средствох ше будзе до огляду брац тоти критериюми: одвит на тему проєкта, уплїв предложеного проєкта, компетентносц предкладачох и потерашнє искуство. СПОСОБ АПЛИКОВАНЯ Прияву ше подноши у писаней форми, на єдинственим формуларе хтори ше обявює на интернет-боку

21. ЯНУАР 2022.

Секретарияту. Єдна правна особа може поднєсц єдну прияву. Комисия нє будзе розпатрац прияви: нєподполни и нєблагочасни прияви, нєдошлєбодзени прияви, прияви хтори ше нє одноша на з конкурсом предвидзени наменки, прияви хтори ше одноша на набавку опреми або отримованє опреми хтора у функциї реализациї проєкта, прияви хасновательох хтори у предходним периодзе нє оправдали додзелєни средства прейґ финансийних и наративних звитох и прияви хасновательох хтори наративни/финансийни звит о реализациї програмох/проєктох зоз предходного конкурсного периоду нє доручели у предвидзених терминох. Додатни информациї у вязи з реализацию Конкурса мож достац на телефон 021/487-4867, 487-4157. Ґ) ФИНАНСОВАНЄ И СОФИНАНСОВАНЄ НАБАВКИ ОПРЕМИ ЗА ОСНОВНИ ШКОЛИ ХТОРИ МАЮ СТАТУС ЯВНО ПРИПОЗНАТИХ ОРҐАНИЗАТОРОХ АКТИВНОСЦОХ ФОРМАЛНОГО ОСНОВНОГО ОБРАЗОВАНЯ ОДРОСНУТИХ НА ТЕРИТОРИЇ АП ВОЙВОДИНИ У 2022. РОКУ Средства хтори обезпечени зоз Покраїнску скупштинску одлуку о буджету Автономней Покраїни Войводини за 2022. рок за финансованє и софинансованє набавки опреми за основни школи хтори маю ста тус явно припознатих орґанизаторох активносцох формалного основного образованя одроснутих на териториї АП Войводини за 2022. рок виноша 1.000.000,00 динари. Хаснователє хтори маю право участвовац у розподзельованю средствох то основни школи на териториї АП Войводини чий снователь Република Сербия, АП Войводина и єдинка локалней самоуправи и хтори маю статус явно припознатих орґанизаторох активносцох формалного основного образованя одроснутих, односно хтори маю ришенє Секретарияту о виполнєтосци предцисаних условийох за окончованє дїялносци формалного основного образованя одроснутих. Хаснователь длужен при набавки опреми поступац у складзе з одредбами Закона о явних набавкох („Службени глашнїк РС”, число 91/19). КРИТЕРИЮМИ ЗА РОЗПОДЗЕЛЬОВАНЄ СРЕДСТВОХ Критериюми розподзельованя средствох тоти: ■ значносц планованого укладаня до опреми пре дзвиганє квалитету и модернизацию окончованя настави, ■ нєобходносц опреми за орґанизованє окончованя настави, ■ число нащивительох у школи - число остатніх хасновательох, ■ ступень розвитосци єдинки локалней самоуправи на чиєй ше териториї находзи установа образованя, ■ иснованє других жридлох финансованя набавки опреми, ■ набавка опреми хтору преважно мож реализовац у чечуцим буджетним року. СПОСОБ АПЛИКОВАНЯ Прияву ше подноши у писаней форми, на єдинственим формуларе хтори ше обявює на интернет-боку Секретарияту. Єдна установа подноши лєм єден конкурсни формулар. Ґу прияви на Конкурс ше подноши нєвязане понукнуце за набавку опреми (калкулацию набавки опреми). Нєблагочасни або нєподполни прияви ше нє будзе розпатрац. Додатни информациї у вязи з реализацию Конкурса мож достац на телефон 021/487-4035, 487-4241. Д) ФИНАНСОВАНЄ И СОФИНАНСОВАНЄ ОСНОВНИХ И ПІТРЕДНЇХ ШКОЛОХ У АП ВОЙВОДИНИ ХТОРИ РЕАЛИЗУЮ ДВОЯЗИЧНУ НАСТАВУ У 2022. РОКУ Средства хтори обезпечени зоз Покраїнску скупштинску одлуку о буджету Автономней Покраїни Войводини за 2022. рок за финансованє и софинансованє основних и штреднїх школох у АПВ хтори реализую двоязичну наставу у 2022. року (у дальшим текс ту: двоязични школи) виноша 3.500.000,00 динари и то: ■ за основне образованє а) програмни трошки у функциї реализациї двоязичней настави (финансованє вивершительох хтори реализую двоязичну наставу, трошки материялу за образованє, фахове усовершованє занятих - обучованє наставного кадру у жеми и иножемстве, трошки набавки фаховей литератури и дидактичного материя-

лу, як и шицки други трошки у функциї реализациї двоязичней настави 783.000,00 динари, б) набавка опреми у функциї реализациї двоязичней настави 890.000,00 динари, ■ за штреднє образованє а) програмни трошки у функциї реализациї двоязичней настави (финансованє вивершительох хтори реализую двоязичну наставу, трошки материялу за образованє, фахове усовершованє занятих - обучованє наставного кадру у жеми и иножемстве, трошки набавки фаховей литератури и дидактичного материялу, рочни членарини за лиценцу Кембридж и членарини за медзинародну матуру - ИБ, як и шицки други трошки у функциї реализациї двоязичней настави 1.500.000,00 дина ри, б) набавка опреми у функциї реализациї двоязичней настави 327.000,00 динари. Хаснователь длужен при набавки услугох и опреми поступац у складзе з одредбами Закона о явних набавкох („Службени глашнїк РС”, число 91/19). Право на додзельованє средствох маю установи основного и штреднього образованя хтори доста ли согласносц Министерства просвити, науки и технолоґийного розвою (у дальшим тексту: Министерство) за виводзенє двоязичней настави у школским 2021/2022 року. КРИТЕРИЮМИ ЗА РОЗПОДЗЕЛЬОВАНЄ СРЕДСТВОХ При одредзованю висини средствох за програмни трошки у функциї реализациї двоязичней настави ше применює тоти критериюми: ■ число наставнїкох хтори участвую у двоязичней настави, ■ число школярох у двоязичней настави, оправданосц у смислу дальшого розвиваня двоязичней настави. При одредзованю висини средствох за набавку опреми у функциї реализациї двоязичней настави ше применює тоти критериюми: ■ число двоязичних оддзелєньох и ■ число наставних предметох хтори ше виклада двоязично. СПОСОБ АПЛИКОВАНЯ Вимаганя за додзельованє средствох ше подноши на єдинственим конкурсним формуларе Секретарияту. Ґу прияви на Конкурс ше подноши тоту документацию: ■ фотокопию акта з яку ше доказує достату согласносц Министерства, ■ нєвязане понукнуце за програмни трошки, набавку опреми (калкулацию трошкох). Нєблагочасни або нєподполни прияви ше нє будзе розпатрац. Додатни информациї у вязи з реализацию Конкурса мож достац на телефон 021/487-4609, 487-4157. ЗАЄДНЇЦКИ УСЛОВИЯ ЗА ШИЦКИ ПРОГРАМИ И ПРОЄКТИ О додзельованю средствох хасновательом одлучує покраїнски секретар цо компетентни за робо ти образованя на предкладанє Комисиї за запровадзованє конкурса, хтора розпатра прияви цо сцигли. Комисия затримує право од подношителя прияви, по потреби, питац додатну документацию и информациї, односно за додзельованє средствох одредзиц виполньованє потребних условийох. Кед прияву подписує особа хтора ма овласценє, нєобходне приложиц и шорови документ о овласценю за подписованє. Резултати конкурса ше обявює на интернет-боку Секретарияту. Термин за подношенє приявох на конкурс то 11. фебруар 2022. року. Прияви ше подноши особнє, з придаваньом на писарнїци покраїнских орґанох управи у Новим Садзе (у прижемю будинку Покраїнскей влади), або ше их посила по пошти на адресу: Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини - национални заєднїци, 21 000 Нови Сад, Булевар Михайла Пупина 16, з назначеньом назви конкурса/програми и проєкта. Формулар питальнїка з прилогами мож превжац од 19. януара 2022. року на урядовей ^еЬ-презентациї Секретарияту: ^ш^.рита.уо^огііпа.доу.гз. П.О. ПОКРАЇНСКОГО СЕКРЕТАРА, Милан Ковачевич

РУСКЕ СЛОВО 33

іггїогтаІог@ ги5ке5Іоуо.сот

Република Сербия Автономна По країна Войводина Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини - национални заєднїци Булевар Михайла Пупина 16, 21000 Нови Сад Т: +381 21 487 46 14, 487 40 36 оип2@уо]уогїіпа.§оу.г5 На основи члена 5. Покраїнскей скупштинскей одлуки о додзельованю буджетних средствох за финансованє и софинансованє програмних активносцох и проєктох у обласци основного и штреднього образованя и воспитаня и школярского стандарду у Автономней Покраїни Войводини („Службени новини АПВ”, число 14/15 и 10/17), члена 3. Правилнїка о додзельованю буджетних средствох за финансованє и софинансованє модернизациї инфраструктури установох основного и штреднього образованя и воспитаня и школярского стандарду на териториї АП Войводини („Службени новини АПВ” число 4/17) и члена 3. Правилнїка о додзельованю буджетних средствох за финансованє и софинансованє модернизациї инфраструктури предшколских установох на териториї АП Войводини („Службени новини АПВ”, число 14/17), а у вязи зоз Покраїнску скупштинску од луку о буджету Автономней Покраїни Войводини за 2022. рок („Службени новини АПВ”, числа 54/21), на основи Ришеня покраїнского секретара за образованє, предписаня, управу и национални меншини - национални заєднїци число: 128-377/2020-1 од 8.12.2020. року, заменїк покраїнского секретара розписує

КОНКУРС ЗА ФИНАНСОВАНЄ И СОФИНАНСОВА НЄ РЕКОНСТРУКЦИЇ, АДАПТАЦИЇ, САНАЦИЇ, ИНВЕСТИЦИЙНЕ И ЧЕЧУЦЕ ОТРИМОВАНЄ ОБЄКТОХ УСТАНОВОХ ОСНОВ НОГО И ШТРЕДНЬОГО ОБРАЗОВАНЯ И ВОСПИТАНЯ, ШКОЛЯРСКОГО СТАНДАРДУ И ПРЕДШКОЛСКИХ УСТАНОВОХ НА ТЕРИТОРИЇ АВТОНОМНЕЙ ПОКРАЇНИ ВОЙВОДИНИ ЗА 2022. РОК Конкурс ше розписує на суму средствох яки обезпечени зоз Покраїнску скупштинску одлуку о буджету Автономней Покраїни Войводини за 2022. рок („Службени новини АПВ”, число 54/21) и то: за финансованє и софинансованє реконструкциї, адаптациї, санациї инвестицийне и чечуце отримованє обєктох установох основного и штреднього образованя и воспитаня, школярского стандарду и предшколских установох на териториї Автономней Покраїни Войводини у вкупней суми 175.000.000.00 динари (на уровню основного образованя и воспитаня 121.000.000,00 динари, на уровню штреднього образованя и воспитаня 37.000.000.00 динари, за установи школярского стандарду 5.500.000,00 динари и за предшколски установи 11.500.000,00 динари). Средства ше нє додзелює за финансованє и софинансованє виводзеня роботох вибудови и добудови. Средства ше нє додзелює за роботи чийо финан сованє у полней суми обезпечене з других жридлох. Финансийни обовязки ше будзе реализовац у складзе з ликвиднима можлївосцами буджету Автономней Покраїни Войводини за 2022. рок. УСЛОВИЯ КОНКУРСУ 1. Подношителє прияви Подношителє прияви то: ■ школи за основне образованє и воспитанє, школи за штреднє образованє и воспитанє и установи школярского стандарду на териториї Автономней Покраїни Войводини чий снователь Република Сербия, А П Войводина и єдинка локалней самоуправи; ■ єдинки локалней самоуправи (лєм за потреби предшколских установох) на териториї АП Войводини. 2. Критериюми розподзельованя средствох Критериюми розподзельованя средствох по Правилнїку о додзельованю буджетних средствох за финансованє и софинансованє модернизациї инфраструктури установох основного и штред-

34 РУСКЕ СЛОВО

нього образованя и воспитаня и школярского стандарду на териториї АП Войводини, як и по Правилнїку о додзельованю буджетних средствох за финансованє и софинансованє модернизациї инфраструктури предшколских установох на териториї АП Войводини тоти: ■ значносц реализациї проєкту кед слово о безпечносци школярох, наставнїкох и занятих хтори хасную обєкти; ■ значносц реализациї проєкту за обезпеченє квалитетних условийох за отримованє воспитнообразовней роботи; ■ финансийна оправданосц проєкту; ■ отримуюцосц проєкту; ■ локална, односно реґионална значносц проєкту; ■ активносци хтори подняти пре реализацию проєкту; ■обезпечени жридла средствох за реализацию проєкту. ОБЩИ НАПРЯМКИ КОНКУРСУ Кед тото технїчно можлїве, проєкт реализовац на вецей нєзависни фази воводзеня роботох, подношитель прияви треба же би поднєсол прияву з ясно наведзенима фазами за виводзенє роботох и назначенима финансийнима средствами за шицки фази. Приложена предмера и предрахунок роботох маю облапиц прецизно утвердзене количество роботох и тарґовищни цени, бо ше средства подношительови прияви буду преношиц по запровадзеним одвитуюцим поступку набавки у складзе зоз Законом о явних набавкох (а найвецей по одобрену суму). Звишок роботох и нєпредвидзени роботи Секретарият нє годзен финансовац. Подношитель прияви хтори за одредзени проєкт конкуровал и на других местох, ма право поднєсц прияву и на предметни конкурс кед у момен ту подношеня прияви нє мал, анї нє могол мац спознанє о тим же чи му одобрени средства по другим конкурсу за предметни проєкт. У случаю подношеня прияви зоз софинансованьом роботох, средства хтори обезпечени на мено учасци установи можу буц власни, з донацийох и з буджету шицких уровньох власци. По додзельованю средствох по Конкурсу, Хаснователь длужен: ■ подписац контракт о додзельованю буджетних средствох зоз Покраїнским секретариятом за образованє, предписаня, управу и национални меншини - национални заєднїци (у дальшим текс ту: Секретарият), з яким ше реґулує медзисобни права и обовязки контрактових бокох; ■ запровадзиц одвитуюци поступок набавки у складзе зоз Законом о явних набавкох („Сл. глашнїк РС” число 91/19); ■ анґажовац нєзависну особу як фахови надпатрунок над виводзеньом предметних роботох; ■ у шицким ше притримовац Упутства за реализацию контракту о додзельованю пенєжних средствох з буджету АП Войводини за 2022. рок. СПОСОБ ПОДНОШЕНЯ ПРИЯВИ Прияви ше подноши лєм на єдинственим кон курсним формуларе Секретарияту. Комплетну кон курсну документацию мож превжац од 19.1.2022. року на веб-адреси Секретарияту Прияви ше доручує по пошти на адресу: Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини - национални заєднїци з назначеньом «за финансованє и софинансованє реконструкциї, адаптациї, санациї, инвестицийне и чечуце отримованє обєктох установох основного, штреднього образованя и воспитаня, школярского стандарду и предшколских установох на териториї Автономней Покраїни Войводини за 2022. рок», Булевар Михайла Пупина 16, 21000 Нови Сад, або ше подноши особнє, з придаваньом писарнїци покраїнских орґанох управи у Новим Садзе (прижемє будинку Покраїнскей влади). Ґу прияви на конкурс ше приклада: А) ЗА ФИНАНСОВАНЄ И СОФИНАНСОВАНЄ РЕКОНСТРУКЦИЇ, АДАПТАЦИЇ, САНАЦИЇ И ИНВЕСТИЦИЙНЕ ОТРИМОВАНЄ ОБЄКТОХ ■ копию технїчней документациї на основи хто рей компетентни орґан за видаванє будовательней дозволи видал ришенє о одобреню виводзе-

ня роботох (у случаю же власнїк обскту на хторим ше виводзи роботи АП Войводина, а уста нова нє обезпечела ришенє о одобреню виводзеня роботох, тота установа подноши копию технїчней документациї на основи хторей, по обезпечованю согласносци за виводзенє роботох з боку Покраїнскей влади, компетентни орґан вида ришенє о одобреню виводзеня роботох); ■ копию ришеня о одобреню за виводзенє роботох хторе видава компетентни орґан за видаванє будовательней дозволи (у случаю же власнїк обєкту на хторим ше виводзи роботи АП Войводини, а установи хтори нє обезпечели ришенє о одобреню за виводзенє роботох, подноша акт компетентного орґану з яким ше потвердзує же приложена технїчна документация комплетна и одвитуюца, на основи хторей ше по доставаню согласносци Покраїнскей влади за виводзенє роботох вида ришенє о одобреню за виводзенє роботох); ■ предмеру и предрахунок роботох хтори подписал и оверел одвичательни проєктант (доку мент нє старши як шейсц мешаци з нумерованима боками, обовязно ма облапяц датум виробку); ■ у случаю софинансованя доручиц доказ о обезпечених средствох за софинансованє роботох (контракт, ришенє, вивод з буджету єдинки локалней самоуправи и подобне) вєдно зоз шорово подписану и печацовану Вияву о учасци у софинансованю предметних роботох (Вияву доручиц у шлєбодней форми). Б) ЗА ФИНАНСОВАНЄ И СОФИНАНСОВАНЄ ЧЕЧУЦОГО ОТРИМОВАНЯ ОБЄКТОХ ■ фотокопию акта хтори видал орґан цо компетентни за видаванє будовательней дозволи, яким ше потвердзує же предметна файта роботох у приложеней предмери и предрахунку роботох чечуце отримованє обєкту, односно роботи за хторе нє видава ришенє о одобреню за виводзенє роботох по Закону о планованю и вибудови („Сл. глашнїк РС” число 72/09, 81/09 - випр., 64/10 одлука УС, 24/11, 121/12, 42/13 - одлука УС, 50/13 - одлука УС, 98/13 - одлука УС, 132/14, 145/14, 83/18, 31/19, 37/19 - др. закон, 9/20 и 52/2021); ■ предмеру и предрахунок роботох хтори подписал и оверел одвичательни проєктант (документ нє старши як шейсц мешаци з нумерованима боками, обовязно ма облапяц датум виробку); ■ у случаю софинансованя доручиц доказ о обезпечених средствох за софинансованє роботох (контракт, ришенє, вивод з буджету єдинки локалней самоуправи и подобне) вєдно зоз шорово подписану и печацовану Вияву о учасци у софинансованю предметних роботох (Вияву доручиц у шлєбодней форми). Термин за подношенє приявох на Конкурс то 11.2.2022. року. Секретарият затримує право од подношителя прияви, по потреби, питац додатну документацию и информациї, односно за додзельованє средствох одредзиц виполньованє потребних условийох. Комисия нє будзе розпатрац: ■ нєподполни прияви; ■ нєблагочасни прияви (прияви хтори послати после термину яки означени як остатнї дзень конкурсу); ■ нєдошлєбодзени прияви (прияви хтори поднєсли нєовласцени особи и субєкти хтори нє предвидзени з конкурсом); ■ прияви хтори ше нє одноша на з конкурсом предвидзени наменки; ■ прияви Хасновательох хтори у предходним периодзе нє почитовали одредби Контракту о додзельовбаню средствох з буджету АПВ; ■ прияви Хасновательох хтори у предходним периодзе зоз финансийнима и наративнима звитами нє оправдали средства яки додзелєни зоз покраїнского буджету. Резултати Конкурсу буду обявени на интернет презентациї Секретарияту. Заинтересовани особи додатни информациї у вязи зоз реализацию Конкурсу можу достац у Секретарияту на числа телефонох: 021/487 4268 , 021/487 42 41 и 021/487 43 36. П.О. Покраїнского секретара Милан Ковачевич

21. ЯНУАР 2022.

іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот Република Сербия Автономна Покраїна Войводина Покраїнски секретарият за образова нє, предписаня, управу и национални меншини - национални заєднїци Булевар Михайла Пупина 16, 21000 Нови Сад Тел: +381 21 487 46 02, 487 45 58, 487 42 62 0ип2@У0]У0^іпа.§0У.Г5 На основи члена 5. Покраїнскей скупштинскей одлуки о додзельованю буджетних средствох за финансованє и софинансованє програмних актив носцох и проєктох у обласци основного и штреднього образованя и вос питаня и школярского стандарду у Автономней Покраїни Войводини („Службени новини АПВ”, число 14/15 и 10/17), члена 6. пасус 1. Правилнїка о условийох реґресованя превоженя школярох штреднїх шко лох у АП Войводини („Службени новини АПВ”, число 6/17) и Правилнїка о вименки Правилнїка о условийох реґресованя превоженя школярох штреднїх школох у А П Войводини („Службени новини АПВ”, число 7/18), а у вязи зоз Покраїнску скупштинску одлуку о буджету Автономней Покраїни Войводини за 2022. рок („Службени новини АПВ”, число 54/21), на основи Ришеня покраїнского секретара за образованє, предпи саня, управу и национални меншини - национални заєднїци, число: 128 377/2020-1 од 8.12.2020. р о ^ , заменїк покраїнского секретара розписує

5рогІ@ги5ке5Іоуо.сот

У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ ОТРИМАНИ 13. „РУСИНОВ БАЛ”

БОЯН ГОЛИК ПРЕГЛАШЕНИ ЗА БАВЯЧА РОКА

КОНКУРС ЗА РЕҐРЕСОВАНЄ ПРЕВОЖЕНЯ ШКОЛЯРОХ Ш ТРЕДНЇХ ШКОЛОХ НА ТЕРИТОРИЇ АП ВОЙВОДИНИ ЗА 2022. РОК Конкурс ше розписує на суму средствох яки обезпечени зоз П окраїн с^ скупштинску одлуку о буджету Автономней Покраїни Войводини за 2022. рок на окремним роздїлу Покраїнского секретарияту за образованє, предписаня, управу и национални меншини - национални заєднїци (у даль шим тексту: Секретарият) за реґресованє превоженя школярох штреднїх школох у АП Войводини за 2022. рок у суми 151.000.000,00 динари. Средства наменєни за финансованє и софинансованє реґресованя превоженя школярох штреднїх школох у медзигородским транспорту хтори каждодньово путую од места биваня по школу и назад. УСЛОВИЯ КОНКУРСА

1. Подношителє прияви Хаснователє хтори маю право участвовац у розподзельованю сред ствох то опш тини и городи на териториї Автономней Покраїни Войводини.

2. Критериюмирозподзельованя средствох Критериюми розподзельованя средствох по Правилнїку о условийох реґресованя превоженя школярох штреднїх школох у АП Войводини тоти: ■ число школярох штреднїх школох зоз подруча општини або городу хтори каждодньово путую од места биваня по школу, ■ релациї путованя, ■ ступень розвитосци општини або городу у Автономней Покраїни Войводини, яки утвердзени з актом Влади Републики Сербиї и ■ можлївосци финансованя з општинского/городского буджета. СПОСОБ ПОДНОШ ЕНЯ ПРИЯВИ Прияви за додзельованє средствох ше подноши на єдинственим кон курсним формуларе Секретарияту (з прилогами). Комплетну конкурсну документацию мож превжац од 19. януара 2022. року на ^ е Ь адреси Секретарияту:

Подношитель прияви, ґу Прияви, треба же би приложел: ■ Прилог число 1 и 1а - Таблїчки о калкулацийох трошкох превоженя школярох штреднїх школох, ■ Прилог число 2 - Таблїчку з основнима податками у вязи з реґресованьом превоженя школярох штреднїх школох, ■ Прилог число 3 - Список школярох-путнїкох штреднїх школох у медзигородским транспорту у школским 2021/2022. року на подручу општини/городу, ■ Прилог число 4 - Финансийни план реґресованя превоженя школя рох штреднїх школох у општини/городу з прецену погребних средствох за 2022. рок. Прияви ше доручує по пошти на адресу: Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини - национални заєднїци, з назначеньом: „За к о н ^ р с - реґресованє превоженя школярох штреднїх школох”, Булевар Михайла Пупина 16, 21000 Нови Сад, або ше их подноши особнє, з придаваньом на писарнїци покраїнских орґанох управи у Новим Садзе (у прижемю будинку Покраїнскей влади). Термин за подношенє приявох на Конкурс то 18. Фебруар 2022. року. Секретарият затримує право од подношителя прияви, по потреби, питац додатну документацию и информациї, односно за додзельованє средствох одредзиц виполньованє потребних условийох. Нєблагочасни або нєподполни прияви ше нє будзе розпатрац. Резултати конкурса ше обявює на интернет-боку Секретарияту. Додатни информациї у вязи з Конкурсом мож достац у Секретарияту на телефон: 021/487 46 02, 487 45 58 и 487 42 62. П. О. ПОКРАЇНСКОГО СЕКРЕТАРА, Милан Ковачевич

21. ЯНУАР 2022.

После рока павзи, всоботу, 15. януара у ресторану „Червена ружа” у Руским Керестуре отримани 13. „Русинов бал” на хторим, по традициї, додзелєни рижни припознаня, а окрем богатей томболи, коло 110 нащивителє уживали и у добрей атмосфери. Припознанє за найлєпшого бавяча достал Боян Голик, за найлєпшого тренера преглашени Сани Колошняї, а титула найлєпшого навияча припадла Славкови Ковачовому. Окремне, такволане „Комета” припознанє достал Коста Кузма за водзенє „Комет” информацийней системи Фодбалского клубу „Русин”. Припознаня додзельовал предсидатель Клубу Тихомир Медич, а присутних з тей нагоди привитал секретар Клубу Желько Орос. На балу були дакедишнї и терашнї бавяче и тренере Русина, терашнїх и бувши члени Клубу, як и других госци. На вешелє пришли и предсидатель коцурского ФК „Искра” Драґан Горняк и секретар Златко Колєсар. За коло 150 богати томболи постарали ше орґанизаторе балу, члени Русина и числени спонзоре, а за музику задлужени бул „Пицикато бенд”. И попри тим же пре актуалну ковид ситуацию бал мушел буц отримани у пополадньових годзинох, од 13 по 19 годзин, орґанизаторе и нащивителє ше заш лєм остарали, зоз веселу атмосферу, предлужиц традицию. Ан. М.

РУСКЕ СЛОВО 35

СПОРТ І

РОЧНА СКУПШТИНА СПОРТСКОГО ЗДРУЖЕНЯ СПОРТСКИХ БАВИСКОХ „ЯША БАКОВ”

БАВИСКА БУДУ, АЛЄ СУ И ДАЛЄЙ „НА ЦЕНКИМ ЛЯДУ” Прешлого року у рамикох Трицетих Спортских бавискох „Яша Баков” през тринац спортски днї отримани 17 екипни и 8 поєдинєчни турнири. На турнирох участвовали 459 змагателє. У каси остало зашпороване 80 737, 13 динари. З оглядом на тото же Бависка отримани у чежких финансийних и пандемийних условийох, на схадзки заключене же су успишни Пише: Александар ПАЛАНЧАНИН

спих, насампредз, треба приписац орґанизатором и руководзацим нашей найвекшей спортскей манифестациї. Як познате, Бависка од уводзеня нових законских предписаньох о финансованю Националних совитох остали без стаємного жридла финансованя. Гоч було обецане, модел за їх финансованє прейґ проєктох ище вше нє найдзени. Общи упечаток после отриманей схадзки горки, бо Бависком ище вше грожи гашенє.

ОТРИМАНИ УРОВЕНЬ Схадзка отримана у просторийох дюрдьовского Културно-уметнїцкого дружтва „Тарас Шевченко”, внєдзелю, 16. януара. На схадзки присуствовали члени Скупштини и представнїки Руского културного центру зоз Нового Саду, Шиду, Миклошевцох и Петровцох (Република Горватска), Коцура, домашнї схода зоз Дюрдьова и Папивинґ-у зоз Вербасу. Обчековало ше же на схадзки, з оглядом на значносц, буду присутни шицки члени Скупштини, алє нє були. После процедуралних точкох, предсидатель Бавискох Иван Папуга поднєсол звити о роботи, як и финасийни звит за прешли рок. Спрам винєшених податкох, у прешлим турнирским року, без огляду на финансийни почежкосци и реални стан пре ковид-19, отримани 17 екипни и 8 поєдинєчни змаганя. На Спортских бавискох участвовали 354 змагателє у екипней конкуренциї и 105 у поєдинєчней. На турнирох ше змагали екипи з 9 местох зоз Сербиї и 2 з Републики Горватскей. У одношеню на турнирски 2019. рок, пред пандемию призначене же на тур нирох у 2021. року було 43 учашнїки менєй у екипней конкуренциї и 24 менєй у поєдинєчней. У прешлим року найвецей екипи мал РКЦ зоз Нового Саду - 19, потим Дюрдьов - 15, КУД „Тарас Шевченко” тиж зоз Дюрдьова - 14 и ФК „Бачка” 1 екипу. Важне надпомнуц же ше после длугшого часу на Бавискох заявели и представителє з Нового Орахова, а то екипа ФК „Славия” хтора участвовала на турниру у фодбалу.

36 РУСКЕ СЛОВО

Пре вельо нєдоповедзеносци и дилеми прешли турнирски рок почал аж 6. юния зоз турниром у кошарки „3 на 3” и руцаню „тройкох” хтори отримани у Дюрдьове. Концом истого мешаца у Шидзе отримани турнир у шаху. На початку юлия у Коцуре отримани турнир у малим фодбалу за пионирох, а концом мешаца на Паличу отримани турнир у одбойки на писку. Початком авґуста Коцур бул домашнї турниру у вельким фодбалу, а о мешац, у септембру, отримане и змаганє у вареню пасулї у истим месце. Руски Керестур истого мешаца бул домашнї турниру у лапаню риби, а даскельо днї потим отримани и турнир у малим фодбалу за ветеранох. У октобру Бачинци и Шид були домашнї турниру у столним тенису. Истого мешаца, тидзень познєйше у Руским Керестуре отримани и турнир у малим фодбалу на мали ґоли „3 на 3”, як и турнир у бицу пеналох. Вербас концом новембра бул домашнї турниром у ґуґланю и штреляцтве. На початку децембра у Дюрдьове 21. ЯНУАР 2022.

5рогІ@ гизке5Іоуо.сот

отримани турнир у одбойки. Кед слово о тим турниру, отримани є дзекуюци упартосци Оливери Пап, а тиж интересантне же зоз Дюрдьова були приявени два екипи у чиїм составе були преважно дзивчата, у екипи бул лєм єден хлоп. Турнирски рок закончени у Новим Садзе, дзе отримани три турнир у пикаду. МИРИ ШПОРОВАНЯ Кед слово о финасийох, єдини прилїв средствох у пре шлим року бул од котизацийох за змаганє у вареню пасулї. Орґанизаторе ше у прешлим року мушели ище вецей операц на власни способносци же би обезпечели нєобходни средства. Но, спрам билансу хтори на схадзки презентовани, у каси остало 80 737 динари. Тот пенєж преруцени за тот рок. Од тих средствох 10 000 динари ше муши охабиц, кед ше дойдзе по хвильку же ше Бависка вецей нє годно орґанизовац, за їх гашенє. То опция хтору нїхто нє жада, алє вона ище вше валидна, як поведзене на схадзки. Пре почежкосци и законски предписаня тот рок будзе за Бависка ище рестриктивнєйши. Прето на схадзки Скупштини єдногласно прилапени одлуки шпорованя у тим року, а одноша ше на трошки хтори нє муша буц. То, насампредз, нєвиплацованє драгових трошкох за членох Управного и Надпатраюцого одбору. Тиж так, за костиранє и далєй остава лєм 100 динари по змагательови на турнирох, а у тим року ше змагательом будзе додзельовац лєм припознаня. Погари ше у тим року нє будзе додзельовац, а медалї ше будзе додзель овац лєм на поєдинєчних турнирох. ЯК НАЙСЦ ЖРИДЛО ФИНАНСОВАНЯ Но, заш лєм, на схадзки часточнє порадзени термини и места отримованя турнирох у рамикох СБ „Яша Баков” за тот рок. У Дюрдьове ше отрима турнир у кошарки „3 на 3” у марцу, турнир у шаху будзе у Петровцох (Р. Горватска), лєбо у Шидзе - у зависносци од епидемийних мирох, лєбо концом юлия, лєбо на початку авґуста. За юний, лєбо за септембер плановане

„БАВИСКА” ПРЕЗ СТАТИСТИКУ Прешли, трицети турнирски рок Спортских бавискох „Яша Баков” бул успишни, упрекосц финасийним проблемом. Отримани 17 екипни турнири и 8 поєдинєчни. Учашнїки ше змагали у 9 спортских конарох и єдней кулинарскей схопносци. У екипних змаганьох участвовали 354 змагателє, а у поєдинєчних 105. Прешлей сезо ни нашо дзевец места були домашнї 78 екипом хтори ше замагали на турнирох, медзи хторима були и два екипи зоз Републики Горватскей. Просеково на каждим змаганю було скоро 5 екипи, а 22 змагателє.

же будзе отримани трнир у малим фодбалу за ветеранох у Коцуре, а на початку априла планує ше турнир у столним тенису у Шидзе. Авґуст, або септембер мешаци кед плановани турнир у малим фодбалу „3 на 3”. У октобру би требал буц отримани турнир у ґуґланю и штреляцтве у Вербаше, а за децембер плановани турнир у пикаду у трох конкуренцийох у Новим Садзе. Нови рок за нашо Бависка почал, з векшей мири, песимистично. Кед ше нє пренайдзе озбильни модел за їх финасованє, у тим року мож обчековац найгорши сценарио - гашенє Бавискох. Дзепоєдни идеї и ришеня, же би ше средства обезпечели прейґ локалних самоуправох, єст. За тоту идею би требало озбильно розробиц план активованя шицких релевантних субєктох кед слово о Бавискох. Пенєжи, котри нєобходни же би ше их отри мало, сиґурно же би ше даґдзе у даяких фондох могло найсц. Лєм таке ришенє вимага вельо контакти по цалей вертикали управи у Войводини, а можебуц и висше. Як гваря политичаре, проблем треба ришиц зоз „лобираньом”. На схадзки поведзене же жабельска општина похопела проблем и порихтана є помогнуц нашим Спортским бависком „Яша Баков”. Остава ше наздавац же ше вельки проблем финасованя риши и же нє дойдземе по спомнути найгорши сценарио. Бо гоч су обтерховани зоз вецей проблемами Бависка маю своїх учашнїкох, спортистох и любительох спорта.^

РУСКЕ СЛОВО 37

ИНТЕРМЕЦО

ГОРУЦИ ТЕПШИ Весна Медєши, Нови Сад

Тото єдло розкошне и баржей є за векше дружтво и на швета. Правела го моя баба, и мац и я го правим за векши швета. Дакус чежше го пририхтац и потребне вам коло 4 годзини вєдно зоз печеньом курчеца.

Надзиванє: Очисциц 6 цибулї, порезац на дробно и пражиц сциха на штреднїм огню док нє достанє златну фарбу. За тот час порезац на дробни коцочки печинку, шерцо и попорок. Кед цибуля упражена, половку цибулї додац ґу печинки (другу половку охабце за ризкашу), нарезац на дробно петру шково лїсце, натрец лєбо потрушиц з пальцами штредок зоз хлєба, додац вайцо, ложичку веґети, пол ложички солї и пол ложички попру. До бре премишац. Умиц курче у вецей водох. Вирезац звишок садла з курчеца кед є маснєйше, и одрезац конци з кридлох и хвоста дзе ше лучи лой. Зоз пальцами правиц „кишенки” по курчецу (одвойовац скору курчеца од билого меса - першох курчеца, коло шиї-ґаґру, коло сцегнох и лопаткох. Ту будзеце класц надзиванє. Зоз меншу ложичку кладзце надзиванє до тих „кишенкох” и зоз руку их ґурайце цо глїбше до „кишенкох”, же би вам ровномирно шицко надзиванє стануло. Кед сце го наполнєли з надзиваньом, дзиру зоз задку, помедзи сцегна можеце зашиц зоз цверну же би вам надзиванє нє випадло. Цале курче премасциц зоз олєйом и надосц почухац зоз солю. Положиц курче на хрибет зоз ногами на го За 8 особи потребне: ре до помасценей векшей тепшички и доокола ■ курче - хторе ма 3 кили курчеца можеце накласц ■ 3 живински печинки зоз шерцом нарезане садло котре (кельо ма кили курче, тельо вам сце пред тим вирезали печинки треба) зоз курчеца и доляц во- V ■ 1 попорок (жалудок) ди до тепшички глїбини п ■ 6 цибулї (штреднєй велькосци) дас на палєц. Важне же ■ штредок зоз пол векни хлєба, би курче вше мало води у тепшички же би ше нє прилїчерствого, котри одстал пело за тепшичку. Курче печиц на 250 ступнї дас 20-30 дас 2-3 днї ■ звязка петрушкового лїсца ■ вайцо ■ соль ■ веґета ■ попер ■ слунечнїков олєй ■ шолїчку пива за премасцованє ■ 2 кромплї (штреднєй велькосци) ■ 250 ґрами рискаши ■ 250 милилитри води

Ч------------------- ^ 38 РУСКЕ СЛОВО

21. ЯНУАР 2022.

ГОРУЦИ ТЕПШИ Пририхтали: Лю. Цвеїч и Т. Салонтаї

минути док нє достанє благу фарбу, виняц з релни, премасциц з олєйом и пивом, додац води до тепшички на палєц (кед потребне), дакус „порушац” курче же чи ше нє прилїпело за теп шу и прекриц го зоз алу-фолию. Зменшац температуру на 220 ступнї и печиц курче дас годзину. З часу на час, виняц курче, доляц води кед треба, премасциц з олєйом и пивом. Тото премасцованє важне же би скора нє попукала и надзате нє вишло з курчеца, як и же би на концу скорка постала хрупкаца. После годзини, виняц курче з релни и висипац кревводу зоз штредку курчеца, котра ше назберала док ше курче пекло. Задзац до дзири од задку варешку и видлїчку дзе ґаґор (шия курчеца) и нагнуц курче же би крев вишла. Тоту крев-воду вируциц. Обрациц курче на брух, же би хрибет бул горе и пре масциц хрибет зоз олєйом и пивом. Коло курчеца посипац остаток праженей цибулї, 250 ґрами рискаши, 2 кромлї (нарезани на палїчки) и розмишац 250 милилитри води зоз ложку веґети и пол ложки солї и тоту воду посипац ровномирно коло курчеца. Вецей нє прекривац курче з фолию, врациц го до рел ни и звекшац температуру на 250 ступнї. Кед курче почнє доставац фарбу, ознова го виняц, премасциц лєм з пи вом и врациц до релни. Печиц док скора на курчецу цалком нє почерве нї. Вец ознова обрациц курче на хри бет, же би ноги курчеца були горе. Премасциц курче зоз пивом и коштовац рискашу и кромплї, чи нє треба додац ище дакус води, лєбо соль розмишани у води же би рискаша и кромплї були достаточно сла ни. Кед нє потребне, врациц курче до релни и печиц док цалком скорка на курчецу нє >почервенї. Кед почервенї, можеце виняц зоз релни. Єдзе нє готове. Я курче найвецей служим зоз шалату як цо то печена паприґа, алє можеце понукнуц и квашену капусту, квашени огурки, або швижу капусту, у зависносци т.є. од рочней часци кеди тото єдзенє правице. 21. ЯНУАР 2022.

РУСКЕ СЛОВО

НАЦИОНАЛНЕ ШВЕТО РУСНАЦОХ

ЗОМБОР

V тем палати 5упа Управа коиарскиї добро» м Бачку, чии адми*истратор Фрзнц Йюєф да Раді. совутиік

карний Мариї Іерезиї, псдпмсап конїрзкі

о насельованю руски* грешатопімкик фаиепиио* на пустару Вепьхи Кер&сту^ (терашмї Руски Керестур) 1Т. януара 1751. рому. Т№ Ьиіїсіїпд

Іііе 5еаі «і іНе Агітіпізігаїіоя оі іНе

Соіопіаі Е їіа їв ї от Іііе НаоьЬигд Мотшсїіу іп Васкг, иЬег* Ргапс ^озерЬ сіє ПеіІІ. іЬе Сю ип Еііаіе Міиіпівітаїог а<нІ СаипзеІІог Іо (ііе Аивіпал А г с У и с ію з апгі Ноіу Йошап Етргез? Магіа ТЬегеза, 8ідп«гі №« Д дгеїтепИог Б єШ єтегІ оІСгеек-СаіїїоІіс КиЙіепіапз а«й Міе!г ІатПюг т Уеіікі К г й т ИеаїН оп 17 іапиагу 1751.

РУСКИ КЕРЕСТУР

Ф ото: В. Дико, М. Джуджар, Ан. Медєши