Issuu

ИНФОРМАТОР, ОГЛАШКИ, ИНТЕРМЕЦО

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ

ДРУЖТВЕНЕ БАВИСКО „НАСЕЛЬОВАНЄ ПУСТАРИ РУСКИ КЕРЕСТУР”

■ НОВИ ПРАВИЛНЇК О ШКОЛЯРСКИХ ЕКСКУРЗИЙОХ ЦЕНА 30 ДИНАРИ

Фото: Мария Афич

У Руским културним центру у Новим Садзе у рамикох „Маткованя”, стреду, 11. септембра, Завод за културу войводянских Руснацох у партнерстве зоз нєвладову орґанизацию „Балкан идея” орґанизовал тестиранє дружтвеного бависка „Насельованє пустари Руски Керестур”. Заинтересованих було надосц, понеже ше удало составиц вецей екипи од щейсцох бавячох. Даєдни присутни котри були у публики аж анї нє сцигли на шор бавиц, алє були заинтересовани за тото бависко, и сами ше уключовали до толкованя поняцох и терминох котри вязани за традицию и фолклор Руснацох, а котри ше нєшка можебуц и призабуло. Анамария Ранкович, директорка Заводу за културу войводянских Руснацох, бавячом потолковала правила того нового стратеґийного, а едукативного дружтвеного бависка. Як гварела Анамария, тото бависко наменєне за рижнородни заєднїци, цо значи, циль же би ше нашо млади, а и млади з других заєднїцох упознали зоз нашу руску културу, традицию и обичаями. Млади котри участвовали гварели же им наисце интересантне тото бависко, гоч им треба ище дакус часу же би похопели шицки правила, алє идея шицкого того им ше барз пачи. Т. Салаґ

РОК LXXV ЧИСЛО 38 (3855) НОВИ САД, 20. СЕПТЕМБЕР 2019.

Фото: Л. Вуячич

■ ПОДОБОВА КОЛОНИЯ

У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ Фотоґрафия: 0231P

Фотоґрафия: 0737P

ОГЛЯДНУЦЕ НА ПРЕШЛОСЦ

У проєкту идентификованя особох и подїйох зоз склєняних плочох фотоґрафох Будински зоз Руского Керестура, котру орґанизує Завод за културу войводянских Руснацох (ВР), а котри уж длугши час обявйовани на остатнїм боку новинох „Руске слово”, потребна векша помоц ширшей явносци. Велї од обявених фотоґрафийох уж идентификовани, алє о даєдних потераз зазначене барз мало податки. На Фейсбук боку Заводу за културу ВР до окремного албуму положени тоти фотоґрафиї, та ше модлї шицких котри дацо знаю о особох, подїйох,

часу, обставинох, обичайох, облєчиве и инши податки хтори вязани за тоти фотоґрафиї же би ше явели. Явиц ше мож прейґ порученя на Фейсбуку або коментару на фотоґрафиї, на имейл zavod.rusini@gmail.com лєбо на телефон 021/548-421. Кажда информация значна. Дзекуюци фотоґрафийом хтори настали у фотоґрафскей роботнї Будинскових, а котри диґитализовани на склєняних плочох, зачува ше шведоченє о живоце людзох и подїйох и велїх податкох цо припадаю културно-историйному скарбу Руснацох на тих просторох.

ИНТЕРМЕЦО

КОЦУР (3)

ДЗЕ ШЕ ПОДЗЕЛИ ВАЛАЛСКИ КАРЧМИ

ДО КАРЧМИ НА ПОГАРИК БЕШЕДИ

обсягу роботи подприємства Централ зоз Вербасу, у другей половки прешлого вику було даскельо карчми у валалє, а медзи нїма и карчма Русин у Макайовей хижи, а Макаї там и робел. Як гваря Коцурци, на початку 80-тих рокох на Русинових дзверох уж була кладка, а карчми вецей на тим месце нєт. Тераз остали лєм вибляднути шлїди... На виходзе з валалу ґу Савиним Селу, на углє у Сакачовей хижи, у повойновим периодзе, Иґрачкова фамелия тримала карчму. Потим ту робела карчма Орач, а старши ше здогадую велькей древеней табли опрез карчми на котрей були нарисовани конї, за нїма плуг и орач котри вредно оре. На початку 70-тих рокох нє було ту уж анї табли, анї карчми, од теди ше у тих просторийох зменьовали пекари, дутяни... Познєйше Орач преселєни даскельо хижи далєй, лєм прейґ драги, и на тим месце и нєшка його качмарски столи каждодньово полКарчма Русин на уходзе до Коцура, у Макайовей хижи давно ни з Коцурцами котри ту приду на „погарик уж нє роби, нєшка то оправена хижа и обисце бешеди”. По концу терашнєй Улїчки ошлєбодзеня на хто- тих цо ше учели вожиц трактор. Нєшка на тим мерей у предлуженю драга хтора водзи до польох и сце фамелийни дом Ґубашових. Зоз памяткох старшим виплївала и карчма на до Кули – на Кулянскей драги, була давно карчма Якова Чордаша. Тота карчма робела 40-тих рокох, Куртим шоре, у Владимира Москаля. Там нє було а єдна єй часц була резервована за конї и їх одпо- иґранки, як гваря, там ше лєм служело напой и чивок, бул ту и готел за конї. Понеже тадзи часто бавело билиярд. У предлуженю тей карчми, у преходзели путнїки, ту ше могло и животинї скло- улїчки Дюри Бильнї, оцец Владимира Москаля, нїц од дижджу, жими, лєбо од горучави и окрипиц Андри, тримал млїн. Вельки млїн ту пишно стал их. Познєйше, кед карчма заварта, у тих просто- по 1961. рок, кед го знашла нєщешлїва судьба, бо О. Русковски рийох ше отримовало годзини и пририхтовало ше згорел.

Дакеди карчма Орач, а од 70-тих рокох ше у тих просторийох зменьовали пекари, дутяни...

2 РУСКЕ СЛОВО

20. СЕПТЕМБЕР 2019.

ЗМИСТ

УВОДНЇК Пише: Иван САБА ДОШ, главни одвичательни редактор

■ Тижньовнїк 4–5. Нови Дїловнїк Националного совиту Руснацох

■ Нашо места 9. У Беркасове планую роботи на канализациї

■ Економия 12–13. Любиша Ґаїшин зоз Дюрдьова: биодизел зоз слунечнїку

■ Култура и просвита 16–17. Подобова колония „Руски Керестур 2019”

■ Дом и фамелия 19–21. Єшеньски роботи у заградки

■ Людзе, роки, живот 24–25. Стретнуце: Данило Петрович, Керестурец у Австриї

■ Духовни живот 29. У Коцуре пришагал нови Церковни одбор

■ Информатор

30–32. Мали оглашки и In memoriam

■ Спорт 34–35. Локални фодбалски лиґи

■ Интермецо 38–39. Хладок и горуци тепши

Насловни бок: Зоз Подобовей колониї у Керестуре Авторка фотоґрафиї: Мария Афич

НАГОДА ПОДЗЕЛЇЦ ИСКУСТВА, УПЕЧАТКИ И РОЗДУМОВАНЯ Кед вжиме у рамикох Централней преслави Националного швета Руснацох у Руским Керестуре, у єдинственим амбиєнту над крипту Катедралней церкви отримана вистава малюнкох: портретох дакедишнїх керестурских парохох и роботох хтори настали на вецей зволаньох Подобовей колониї „Няради”, хтора свойочасово отримована у валалє, реакциї нащивительох хтори ю пришли опатриц були наисце позитивни. Окреме же ше нє знало, лєбо ше уж забуло, же маме таке уметнїцке богатство. Здогадуєм ше же сом после, од вецей нащивительох и у рижних нагодох, чул роздумованє наглас же чкода же валал нє ма орґанизовану подобову колонию дзе би ше тото културне благо дополньовало, а подобова уметносц и уметнїки хтори ю практикую презентовали ширшей явносци. Окреме же у дзепоєдних других и менших наших штредкох, як наприклад, у Ґосподїнцох, маме наисце углядни и почитовани манифестациї такого характеру. Уж з єшенї, подобова колония у Руским Керстуре обновена. У новим формату и орґанизациї, о чим вецей мож пречитац у рубрики Култура и просвита, алє, понеже медзи водзацима орґанизаторами и иницияторами ознова Владо Няради, и у континуитету зоз єй предходнима инкарнациями. Поправдзе, нє знал сом, а верим же сом нє єдини, же у Керестуре єст тельо вельо особи рижних ґенерацийох и ступньох формалного образованя хтори малюю, и хтори ґу тому свой талант и роботу сцу и явно приказац. Нєсподзиванє було ище векше кед ше чуло же єст озда голєм ище тельо малярох-аматерох хтори ше на тот завод нє уключели до єй роботи, цо знова значи же єст можлївосци за єй омасовенє у наиходзацих зволаньох. Робота подобових уметнїкох, чи самоуких аматерох, чи академских малярох, по природи самотна, и сиґурно же нагода подзелїц искуствия, упечатки и роздумованя з колеґами по щеточки добра мотивация за їх творчосц. Колониї дзе ше локални авторе можу стретнуц медзи собу и з учашнїками з блїзшого и дальшого околїска перша така нагода, а цо будзе далєй, звиши лєм од їх дзеки и инспирациї.

* ”РУСКЕ СЛОВО” – гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ ”Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло 15. юния 1945. року у Руским Керестуре * Адреса: НВУ ”Руске слово”, Булевар ошлєбодзеня 81/VII, 21000 Нови Сад * Редакция: одвичательни редакторe/ки – Олена Планчак-Сакач, Ясмина Дюранїн, Микола М. Цап, Микола Шанта * редакторе/ки рубрикох – Мирон Горняк-Кухар, Александар Паланчанин, Мартица Тамаш, Славица Фейса, Вероника Вуячич * новинаре/ки – Мария Афич, Влада Дїтко, Сандра Саламун, Андреа Медєши, Оля Русковски, Лидия Кухар * лекторка – Блажена Хома-Цветкович * ґрафична редакторка – Люпка Цвеїч * ґрафични дизайнерки – Мария Гудак, Таня Салонтаї * Телефони: 021/6613-697, 021/6624-708, 021/6623-076; 021/6621-433 * Телефакс 021/528-083 * Предплата за цали рок: у жеми 1 500 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Banca Intesa a.d. Beograd 160-923244-82 * Девизни рахунок 160-0050870024999-53 * Рукописи ше нє враца * Друкує Друкарня ”Maxima graf” Петроварадин * E-mail: redakcija@ruskeslovo.com * Web site: www.ruskeslovo.com * YU ISSN 0350-4603 * COBISS SR-ID 15915778 * Друковани тираж 2 000 *

Директор др БОРИС ВАРҐА *** Главни одвичательни редактор ИВАН САБАДОШ

20. СEПТЕМБЕР 2019.

РУСКЕ СЛОВО 3

ТИЖНЬОВНЇК ВИМЕНКИ ДЇЛОВНЇКА О РОБОТИ НАЦИОНАЛНОГО СОВИТУ РУСНАЦОХ

ПРЕМЕНКИ ОМОЖЛЇВЯ ВЕКШУ ЯВНОСЦ И ЕФИКАСНОСЦ Пише: Мария АФИЧ

На своєй пиятей порядней схадзки отриманей 10. септембра у Руским Керестуре, Национални совит рускей националней меншини прилапел вименки Дїловнїка о роботи

їловнїк о роботи НС насампредз мушел буц вименєти пре гиєрархию предписаньох, односно усоглашованє зоз Статутом, хтори знова пред тим мушел буц усоглашени зоз новим Законом о националних совитох цо поробене влонї. О яких вименкох слово цо їх сущносц, и о конкретней примени Дїловнїку бешедовали зме у Служби нашого Националного совиту, дзе дознаваме же ше векшина вименкох одноши праве на одредзеня хтори шлїдза зоз Статуту националного совиту. Наприклад, поволує ше на други член у Статуту; иншаке число членох як було; поняце „компетенция” вименєте на „овласценє” и подобне. Медзитим, векша вименка ше одноши на явносц у роботи НС и дословно є превжата зоз Статуту понеже є там точно реґулована. Сама природа Дїловнїка така же вон реґулує зволованє и отримованє схадзкох, хто их зволує, у яким периодзе ше муша отримац, обовязки шицких членох, обовязки предсидателя, хто схадзку водзи, заказує, на яки способ ше отримую порядни, позарядово, електронски схадзки, о материялу хто одредзує кеди и на яки способ ше го посила, як можу присуствовац на схадзки особи хтори нє члени того совиту лєбо одбору итд. ВИРУЦЕНИ ТЕЛЕФОНСКИ, ОСТАВАЮ ЕЛЕКТРОНСКИ СХАДЗКИ Явносц у роботи Националного совиту ше одноши на тото же би робота НС була транспарентна и доступна ширшому кругу, чи прейґ медийох, чи даяк иншак. У Дїловнїку реґуловане участвованє медийох у роботи НС, їх поволованє, обявйованє актох, поволанкох, материялох за схадзку на интернет боку НС и подобне. Яки веменки у Дїловнїку у тей обласци у Служби нашого Совиту потолковал предсидатель Вивершного одбору Желько Ковач.

4 РУСКЕ СЛОВО

– Тото цо вируцене у тим Дїловнїку у одношеню на потераз важаци, то можлївосц отримовац телефонски схадзки, док електронски остали. Телефонски, або електронски схадзки були предвидзени у одредзених ситуа-

О ТОЧКИ „РИЖНЕ” Позната точка дньового шора „под рижне” може буц лєм на порядней схадзки, а под ню може буц широки спектер темох. Мож подношиц информациї о даяких активносцох, случованьох, наяви даяких векших сходох, або о дачим о чим треба роздумовац у будучносци, мож розяшньовац дзепоєдни одлуки хтори скорей принєшени, а дакому нє були ясни, давац предкладаня за даяки будуци активносци. – Без огляду о чим ше розправя, под точку „Рижне”, нїґда нє мож приношиц ОДЛУКИ, алє лєм ЗАКЛЮЧЕНЄ, хторе нїзшого ранґу як одлука, мож приношиц препорученє, а кед же зоз дискусиї о самей теми видзе же би о тим требало принєсц одлуку, вец ше то преруцує за шлїдуюцу порядну схадзку, лєбо евентуално за електронску, кед же то сама сущносц питаня дошлєбодзує. Понеже ше под точку „Рижне” кажде може озвец, алє ше за ню нє посила материял напредок, члени нє маю часу упознац ше зоз тему, та би евентуална одлука нє була достаточно кредибилна. Прето ше тото питанє формулує як окремну точку на шлїдуюцей порядней схадзки – потолковал предсидатель Вивершного одбору националного совиту Руснацох Желько Ковач.

цийох. Часто маме ситуациї же за порядну схадзку НС нєт досц точки, та же би ше члени нє сходзели лєм пре 15 минути роботи. Лєбо постої процедура и термини за даяки одлуки предвидзени з Дїловнїком, кеди ше посила материял за схадзку членом Совиту, кельо то днї пред отримованьом самей схадзки муши буц, а часто ше случує таке же термин за приношенє самей одлуки барз кратки, або нагло треба реаґовац, та и прето дата можлївосц у прешлим Дїловнїку же би ше у таких случайох отримовали електронски, або телефонски схадзки. Познате же у прешлих мандатох, та и у трецим, телефонски отримовани на спо соб же предсидатель формуловал одлуку, лєбо питанє о хторим требало одлучиц, и вец зоз служби НС поволовани шицки члени Совиту же би ше вияшнєли прейґ телефона. – Медзитим, знало ше случиц же у дзепоєдних ситуацийох, наприклад у телефонских схадзкох дзепоєдних Одборох, лєм тот хто вола членох, лєм вон мал праву информацию же як тоти члени реаґовали. Случовало ше же о даяких деликатних темох требало ище дацо повесц, та гласанє нє було адекватне у одношеню на значносц 20. СЕПТЕМБЕР 2019.

tiznjovnjik@ruskeslovo.com

теми. Теди зме у пракси видзели же таки способ гласаня нєодвитуюци, и нє досц є транспарентни – толкує Ковач. Гоч була предвидзена и можлївосц знїмац шицки телефонски схадзки, то вимагало технїчни условия хтори тераз у нашим НС нєт, та медзи иншим и прето телефонски схадзки напущени як инструмент роботи Совиту и його целох. ПРОЦЕДУРА При електронских схадзкох цала процедура иншака, шицко идзе по електронскей пошти, остава документовани писани шлїд, цо послане членом Совиту лєбо Одбором, кому послане... – Так зме дефиновали же електронски одвит член Совиту, Одбору лєбо другого цела, нє посила лєм до НС, алє и шицким членом, а кед то и забудзе, ми зоз Служби, то поробиме – пояшнєл Ковач – У записнїку зоз електронскей схадзки пишеме шицко: кому послани одвити, кельо ше одволали, час за гласанє, одн. одвитованє огранїчени у зависносци од того яке комплексне питанє о хторим ше так одлучує, дава ше термин од 24 годзини по даскельо днї, и точно огранїчени датум и час покля ше муши гласац, точно ше пише хтори член як и кеди точно гласал за, процив, стримани бул, хто нє гласал, хто мал заувагу, то шицко стої у записнїку зоз електронскей схадзки. Єдине цо на такей схадзки нє мож, то же нє мож давац предкладаня, алє ше то ришує на таки способ же ше пошлє знова циркуларни мейл шицким членом же за тото и тото нам, наприклад, потребни особи до членства даєдного цела, и модлїме вас, пошлїце свойо предкладанє и вец евентуално мож далєй одлучовац – прецизує Ковач. З Дїловнїком предвидзене же ше на самей електронскей схадзки о дньовим шоре нє розправя. Дефинує го предсидатель, одлуку формулує предсидатель и о такей одлуки ше гласа, и нормално кед достанє векшина гласох за, одлука прилапена и процивно. Кед члени маю упечаток же би о тей теми требало розправяц, вец на електронскей схадзки одлука нє прилапена и тото ше преруцує на порядне зашеданє Совиту. Значи, способ одлучованя на електронских схадзкох вельо транспарентнєйши як на телефонских. Тиж резултати гласаня мож видзиц и оставаю записани. З другого боку, на порядних схадзкох члени Совиту гласаю, алє ше нє пише по мену хто як гласал. Наглашиц треба лєм же електронски нїґда нє мож гласац о актох НС, як цо статут, дїловнїк, т.є. о системних документох. Тиж, нє гласа ше електронски о финансийним плану, о финансийним звиту, о планох роботи... Односно актох за хторима стої одвичательносц подношителя, та ше о тим муши розправяц уживо на порядних схадзкох. Пообщено, на електронски схадзки иду теми як цо думаня о даяких кандидатох за директорох школох и других кадрових питаньох, там дзе треба швидко реаґовац, и кед предложени особи по дачим нє дискутабилни, и подобне. Тиж, електронски мож давац думаня кед у питаню даяки проєкти на конкурсох хтори важни за руску заєднїцу, и случаї кед же о теми уж було розправяне на порядней схадзки, и кед ше сами члени Совиту порадза же то треба доробиц, та вец електронски лєм сообщую 20. СЕПТЕМБЕР 2019.

STANOVISKA Пише: Mирон ДЖУНЯ, публициста

НЕКРОПОЛА КЕРЕСТУРИЕНСИС (MEMENTO MORI) Заєднїца би могла поєднац пейзажного архитекту пре планске пошоренє теметова – замерковює бистро кедиш мой аґилни майстор Планчак, Новошорец. Приповедка заправо рушела якош о тим же як би хто сцел буц поховани. Ридка тема, алє реална. Припомло ше и на импресивни порядок заходноевропских цинторох, Нємецка, наприклад – од тих людзох зме вше преберали животни алґоритми, од техникалийох, ремеслох, фолксдойч ґаздованя по обисцу и на полю, по ґастарбайтерску праґматику швижих фасадох и орхидейох у облаку. Та чом би вец (за)гробна тема нє була тиж по углядзе на високопошорени цивилизовани (нє лєм християнски, Япон напр.) системи, котрим и так чежиме и нєзґрабно их имитуємє. Шветовно, граждански бешедуюци. Наприклад, Керестур ма каплїчку, алє нє обезпечує колумбарий, место одредзене за одкладанє урнох (у родзе зме уж мали кремацию – дїдова власна шестра Наталия Малацко так похована у Заґребе ище 1991. року). Бизовно же ше тема як така – „по aвтоматизме” придава духовней власци, алє котрей нє муши буц компетенция орґанизация теметова. Факти сами зоз свою акцелерацию упутюю на тото же нєодлуга тота часц валала на концу годна мац вецей памятнїки як валал глави жительох. Думам же вец реално спомнуц пейзажного майстра з першого виреченя тексту, односно заєднїци же би ше одвичательно поставела ґу феномену як такому. Бо, ище за (тужемского) живота, длугорочни новосадски парох о. Миз спозорююцо замерковал же українска заєднїца практично щезла, скапала зоз тих просторох, нє розпознава ше ю, покля Руснаци – начати. Як очиглядни памятнїк култури, теметови и їх (планске) ушоренє заслужую нашу полну увагу, покля ище о тим МИ одлучуєме. Донайпосле, то место на котрим скорей после, шицки закончиме. Гоч контекст иншаки, надпомнєм же Шваби у Филїпове, валалє пар километри за Водицу, наприклад свой теметов, значи шлїд вецейвиковного живота на тим просторе, страцели. Нєшкайши жителє о предходних валалчаньох уж анї нє знаю. Слово, меркуйце, о „кратким паметаню”, так повесц, лєм даскелїх деценийох. Контекст, повторим, иншаки, алє сиґурне же нашлїднїки нє буду мац анї цо, анї нач чувац, кед себе спомин нє створиме сами. Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

РУСКЕ СЛОВО 5

НАШО МЕСТА VII СХАДЗКА СКУПШТИНИ ОПШТИНИ КУЛА

У ФОКУСУ БУДЖЕТСКИ ПИТАНЯ Порядна, седма схадзка Скупштини општини (СО) Кула отримана вовторок, на котрей прилапени предклад Одлуки о консолидованим Закончуюцим рахунку буджета Општини Кула за 2018. рок о чим писани Звит СО Кула поднєсол и нєзависни ревизор. Прилапени и Звит о запровадзованю одлуки о буджету Општини Кула тиж за 2018. рок, як и Звит о запровадзованю одлуки о буджету Општини Кула за период од януара по юний чечуцого року. Одборнїки прилапели и Одлуку о вименки Одлуки о месних заєднїцох (МЗ) котра ше одноши на МЗ Крущич, МЗ Липар и МЗ Нова Червинка. Потим и Одлуку о предаваню поверхносци зоз явней власносци Општини Кула, нєвибудовану поверхносц у Крущичу, Сербскей Православней Церкви – Епархиї Бачка, Церковней општини у Червинки, котра ше обовязала же за три роки у Крущичу вибудує церкву. На дньовим шоре було и розпатранє Звиту о дїлованю ЯКП „Руском” зоз Руского Керестура за 2018. рок, о чим тиж писани Звит поднєсол нєзависни ревизор, а цо прилапел и Надпатраюци одбор, як и одлука о розподзельованю приходох спомнутого явного подприємства котру тиж при-

нєсол Надпатраюци одбор, шицко за 2018. рок. Вкупни прешлорочни приходи у „Рускому” були 30 495 динари, цо уплацене до општинского буджету по сновательней основи. Цо ше дотика прешлорочного дїлованя керестурского „Рускому” єдина векша набавка було купованє чиряцей пумпи за воду котра заменєна на водоводу на студнї Б1, а шицки други активносци поряднє окончовани, як цо то отримованє водоводу и випоручованє води трошительом, одношенє шмеца, кошенє явних поверхносцох и окончованє других комуналних дїялносцох у валалє, як цо то кошенє амброзиї у хотаре и отримованє дзецинских паркох. Здогаднєме же керестурске ЯКП „Руском” компетентне и за населєне место Крущич. СО з векшину гласох прилапела и Ришеня о даваню согласносци на вименки и дополнєня Програмох дїлованя ЯКП котрим Општина Кула снователь – ЯКП „Комуналєц” Кула, ЯКП „Роботнїк” Сивец, ЯКП „Водовод” зоз Червинки и кере-

стурского ЯКП „Руском” за 2019. рок. Прилапене и Ришенє о даваню согласносци на Окремни програми за хаснованє средствох з буджетох општинох Вербас и Кула за ЯКП „Пречисцовач Вербас-Кула” за 2019. рок. Попри шицким, прилапени и Ришеня о даваню согласносци на Програми роботи зоз финансийнима планами установох котрим Општина Кула снователь за 2020. рок – Културного центру Кула, Дому култури Червинка, Дому култури Руски Керестур и Народней библиотеки Кула. З приношеньом єдней спомедзи одлукох, до Надпатраюцого одбору Дома култури Руски Керестур, на место Александра Тасича меновани Владимир Емейди. М. А.

ЗОЗ РОБОТИ ПАРОХИЙНОГО КАРИТАСУ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ПОЧАЛИ ДРУЖЕНЯ ЗА СТАРИХ И ЗА ДЗЕЦИ

З початком нового школского и церковного року у орґанизациї парохийного Каритасу парохиї св. оца Миколая, прешлого тижня почали штвартково стретнуца за старих и пиятково за школски дзеци. Стретнуца за старих ше отримує штвартками пополадню од 15 до 18 годзин. На нїх поволани старши особи, од 50 рокох та надалєй, а тим котри сами нє можу присц

6 РУСКЕ СЛОВО

Каритас обезпечує превоженє. За тоту потребу треба ше явиц волонтером, односно Желькови Ковачови хтори координатор тей активносци, а зоз старима ище робя волонтере Мария Будински, Веруна Пашо и Дане Макаї, а помагаю и други. На стретнуцох стари маю нагоду побешедовац, подружиц ше, там означую векши церковни швета, преславюю родзени днї и подобне. Стретнуца за школярох нїзших класох тиж у просторийох Каритасу, кажди пияток од 20–20,30 годзин. Стретнуца маю кратку духовну часц, як и час за розвагу, забаву и дружтвени бависка. Дзеци там маю нагоди дружиц ше и бавиц розвиваюци позитивни вредносци у чим им помага и духовна часц, як основа. За тоту активносц одвичательни волонтере Ясмина Надь и Звонимир Малацко, а помагаю и младши волонтере. Як дознаваме, дзеци дзечнє приходза на свойо друженя, та их просеково єст коло 30, а у жимским чаше може буц и до 50 дзеци. М. А. 20. СЕПТЕМБЕР 2019.

mesta@ruskeslovo.com

ОТРИМАНА XXII СХАДЗКА СО ВЕРБАС

НАЯВЕНА РЕКОНСТРУКЦИЯ ОБЩОГО ШПИТАЛЮ они динари. З потримовку тей Канцелариї шлїдзи и ушорйованє двох школох у општини Вербас, а пририхтує ше документацию за подобни проєкт за Ґеронтолоґийни центер, як и за други фази реконструкциї Общого шпиталю. Медзи иншим, на схадзки СО Вербас прилапела и Рочну програму защити, ушореня и хаснованя польопривредней жеми општини Вербас за 2019. рок, Одлуку о прилапйованю Проєкту явно-приватного партнерства заменьованя єдней часци грушочкох явного ошвиценя зоз ЛЕД грушочками як мира шпорованя енерґиї на териториї ОВ, потим Одлуку о збераню шаца зоз польопривредней жеми котра припада держави, а находзи ше на териториї ОВ. Прилапена и Одлука о вименкох и дополнєньох Одлуки о надополнєньох за хаснованє явних поверхносцох на териториї ОВ, Одлука о вименки Одлуки о максималним числу занятих на нєодредзени час за орґанизацийни форми у системи локалней самоуправи у ОВ за 2017. рок, як и Ришенє о даваню согласносци за Окремну програму за хаснованє средствох з буджету Општини Вербас и Кула за ЯКП ,,Пречисцовач Вербас-Кула” за 2019. рок, Ришенє о даваню согласносци ЯП ,,Вербасґаз” о статусней пременки и Ришенє о даваню согласносци за вименки и дополнєня Програми роботи ЯП ,,Вербасґаз” за 2019. рок. О. Р. Фото: vrbas.net

На XXII схадзки Скупштини општини Вербас, вовторок, 17. септембра, место осем точкох дньового шора, котри при заказованю схадзки були предвидзени, на концу одборнїки розправяли о тринац точкох, а найважнєйша була Одлука о ребалансу буджета за 2019. рок. По прилапйованю записнїка зоз предходней схадзки локалного парламенту, предсидатель Општини Вербас Милан Ґлушац потолковал потребу за ребалансом планова-

ним зоз возпоставяньом явно-приватного партнерства у проєкту модернизованя явного ошвиценя. Тиж наявени проєкт першей фази реконструкциї Общого шпиталю Вербас, за котри Канцелария за управянє з явнима укладанями Републики Сербиї видвоєла коло 100 мили-

ВИСТАВА „ОСОБИ З ИНВАЛИДИТЕТОМ КОТРИ МЕНЯЛИ ШВЕТ” У ВЕРБАШЕ

ВИТИРВАЛИ У СВОЇХ ИДЕЙОХ Здруженє гражданох Женски центер ,,Горизонт”, у сотруднїцтве зоз Color Media Communications, прешлого тижна орґанизовало интерактивну виставу ,,Особи з инвалидитетом котри меняли швет” на Площи Николи Пашича у Вербаше. У 2019. року вистава треба же би була по ставена у 6 городох у Сербиї, а Вербас треци по шоре котри домашнї. Шицки нащивителє мали нагоду информовац ше о познатих особох котри, гоч зоз озбильнима гендикепами, витирвали у своїх идейох и задум кох. Ве лї ви знач ни осо би з ин ва ли ди те том котри меняли швет, як цо то Рей Чарлс, Сара Бернар, Френклин Рузвелт, 20. СЕПТЕМБЕР 2019.

Фрида Кало, Стивен Гокинґ и други, представени на тей вистави. У предходним периодзе локална самоуправа злєпшовала дружтвени положеня особох зоз инвалидитетом, та так запровадзени проєкти дзе адаптовани пешацки преходи, потримани здруженя дзе ше сходза

особи зоз гендикепом, а ушорени и їх просториї. На отвераню вистави були предсидатель општини Вербас Милан Ґлушац, заменїца предсидателя ОВ Миляна Штулич, чолни представнїки основних школох у вербаскей општини, и велї други. Вистава була на Площи у центру Вербасу дзешец днї, а шицки були поволани же би ю пришли опатриц. Про єкт запро вад зує ком па ния Co lor Me dia Communications, з потримов ку Ми ни стер ства за роботу, занятосц, борецки и социялни питаня, Канцелариї за людски и меншински права и амбасадох странских державох у Беоґрадзе. О. Р.

РУСКЕ СЛОВО 7

НАШО МЕСТА У ДЮРДЬОВЕ

ЄШЕНЬСКЕ УШОРЕНЄ BАЛАЛА

Попри велїх акцийох котри Месна заєднїца и члени Месней орґанизациї СНС Дюрдьов мали того року, 5. септембра орґанизована ище єдна, у котрей направена дражка од калдерми по уход до оводи. Инициятиву порушали заняти у оводи, котри каждодньово патрели родичох котри през ярок и нєровни терен приводзели и одводзели свойо дзеци, та ришели питац помоц. Месна заєднїца и члени Месней орґанизациї СНС препознали тот проблем и дзечнє помогли. Догварка була така же єден бок обезпечи материял за роботу, а други приведзе роботнїкох котри дражку направя. И так и було. Ище єдна роботна акция була орґанизована штварток, 12. септембра, у котрей Месна орґанизация пензио-

нерох, точнєйше їх будинок достал нови випатрунок. Члени Месней орґанизациї СНС помогли и пензионером, так же им обилєли вонкашню часц будинку у котрим вони препровадзую кажду шлєбодну хвильку. Як гварели, щешлїви су же достали помоц и же оможлївене же би їх будинок красше випатрал. Плани котра Месна заєднїца ма за наиходзаци период то направиц ище єден паркинґ за бициґли, котри тиж так, шицким занятим у оводи и родичом будзе барз хасновац. – Месна заєднїца Дюрдьов окремну суму пенєжох видвої за затиканє дзирох на драгох, хторих нажаль, єсц по цалим валалє, а приоритет нам буду улїчки у котрих овода и

школа. Тераз ше копе канал на главней крижней драги, до котрого ше будзе злївац вода з драги и так зачуваме драгу на котрей ше нє буду формовац дзири, котри шицким вельки проблем – гварел секретар Месней заєднїци Дюрдьов Александар Ґолуб. Л. Кх.

ФЕСТИВАЛ ПАПРИҐИ У КАЛОЧИ

КУЛСКА УЛЇЧКА И КЕРЕСТУРЦИ У НЄЙ Тогорочни „Фестивал паприґи” у Калочи отримани 13. и 14. септембра, а першираз отворена „Кулска улїчкаˮ – место на Фестивалу дзе були виложени штанди на котрих преставени продукти и традиция кулскей општини. У рамикох Interreg-IPA програми прейґгранїчного сотруднїцтва Мадярскей и Сербиї, општина Кула зоз општину Калоча з Мадярскей участвує у проєкту „Стари звикнуца у нових шматохˮ. У делеґациї котра нащивела Калочу були представнїки власци општини Кула, привреднїки, туристични и здруженя женох з нашей општини. Медзи нїма були и школярки трецей и штвартей класи напряму туристични технїчар Штреднєй школи „Петро Кузмякˮ Сандра Паунович, Николина Шипош, Сабина Миляшевич и Силвия Харди, вєдно зоз свою професорку Ренату Зорич и педаґоґиню Любицу Няради. То им була нагода же би свойо теорийне знанє преточели до пракси. Вони у сотруднїцтве зоз локалнима здруженями дали свойо доприношенє представяню кул-

8 РУСКЕ СЛОВО

скей општини и през народни ношнї указали мултикултуралносц нашого краю. Як визначує їх професорка Рената Зорич, тоти и подобни искуства представяю часц настави, дзе школяре применюю теорийни знаня зоз фахових предметох и здобуваю нови практични знаня и схопносци котри им потребни за будуцу професию. Попри тим, таки поприберани дзивчата прикрашели и штанд општини Кула, та и Фестивал. У представяню општини участвовали Турстична орґанизация оштини Кула, як и велї здруженя женох з местох нашей оштини. „Кулска улїчкаˮ було окреме нащивене место, дзе шицки могли виложиц свойо продукти и сувенири. Керестурцом спонзоре були Душица Орос у мено Здруженя паприґарох „Капсикум анумˮ зоз швижу червену и билу паприґу, Здруженє женох „Байкаˮ зоз своїма сувенирами, Микола Винаї зоз мелку паприґу, Михайло Фейди з айваром и Таня Югасова, тиж з айваром и квашену паприґу у дунцох, та дунчиками феферонох. – Интересантне же ше у Калочи, котра од 1960. року центер продукциї мелкей паприґи, за продукцию истей хаснує кус иншака паприґа як наша, а иншак ю и суша як ми. Кладу паприґу до мещкох з ценкого дроту, дзе ше суши и потим мелє – потолковала Любица Няради. Попри вистави сувенирох и других предметох и продуктох, було орґанизоване и змаганє у вареню єдлох зоз паприґи. У велькей конкуренциї фахови жири Мадярского националного здруженя ґастрономох Кулскей екипи „Чедо и Кишˮ дод зелєл друге ме сто и стриберни погар. Ол. Ж. 20. СЕПТЕМБЕР 2019.

mesta@ruskeslovo.com

ЛОКАЛНА САМОУПРАВА У ШИДЗЕ

ПОПИС ОПШТИНСКОГО МАЄТКУ Зоз пописованьом 17 будинкох у валалох Люба и Бинґула, у општини Шид закончена друга фаза проєкту пописованя општинского маєтку. Под назву „Маєток локалней самоуправи значна каричка локалного економского розвою”, през два мешаци роботи на терену, пописани коло 340 нєрухомосци у власносци општини. Координатор Роботного тиму за попис Ромко Папуґа, з тей нагоди гварел же у цалосци пописани општински маєток и закончене преценьованє стану будинкох. Фахово пописоваче источасно и сликовали будинки хтори нащивйовали. Слово о проєкту хтори финансує Европска уния, ношитель проєкту општина Беочин, а партнере општина Шид у сотруднїцтве зоз Стаємну конференцию городох и општинох и Центер за ровномирни реґионални економски розвой. Вредносц проєкту 166 089 еври, а проєкт надпатраю Министерство за финансиї и Министерство за державну управу и локалну самоуправу. – По попису ушлїдзи и контрола того цо поробене. Медзитим, после того ше проєкт нє закончує, бо ше шицки податки муши унєсц до централного реґистру, до бази податкох. Главна робота на терену закончена и тераз будземе мац точни податки о општинских нєрухомосцох и у яким су стану – гварел Ромко Папуґа. Кед слово о маєтку у власносци локалней самоуправи, нєдавно СО Шид принєсла одлуку жи би бул предати квартельно-дїловни будинок у вибудови у Улїци Святого Сави у Шидзе. То будинок хтори анї после 10 рокох нє закончени и нє придати на хаснованє.

Пописоваче вишли на терен

Як обгрунтовал Зоран Семенович, заменїк предсидателя општини Шид, принєшена одлука же би найлєпше було предац будинок. Овласцени преценїтель преценєл же будинок у постояцим стану вредзи 42,5 милиони динари и то початна цена. Понуканя ше прима по 10. октобер, а явне лицитованє будзе 14. октобра на 10 годзин у сали Скупштини општини Шид. Семенович надпомнул же тоти средства войду до општинского буджету и здало ше за рижни буджетни потреби. Вл. Дї.

АКТИВНОСЦИ У МЕСНЕЙ ЗАЄДНЇЦИ БЕРКАСОВО

КОНКУРУЮ НА СРЕДСТВА ЗА КАНАЛИЗАЦИЮ У Беркасове пред даскельома роками зробена часц канализациї на хтору ше приключели 80 обисца, а тераз ше сце предлужиц тоти роботи и обезпечиц канализацию и другим обисцом. Як гварел Зоран Видович, член Совиту МЗ Беркасово, у септембру би требала буц послата потребна документация до Покраїни же би ше

20. СЕПТЕМБЕР 2019.

конкуровало за средства за вибудов. Цали проєкт кошта коло 75 милиони динари, а на канализацию ше, кед будзе закончена, приключи ище 300 обисца. – Покля нє достанєме средства и нє почну роботи на вибудови канализациї, окончуєме и други плановани роботи. Треба нам закончиц каплїчку хтора по тераз направена по другу плочу. Наздаваме ше же шицко будзе закончене по штредок шлїдуюцого року. Тиж плануєме предлужиц роботи на огради коло православного и грекокатолїцкого теметова – визначел Видович. Од закончених роботох потераз, вон спомнул уводзенє зогриваня до будинку Дома култури. Проблем зогриваня ришени у просториї дзецинскей заградки, амбуланти, матичара и библиотеки. Преценєне же нєт потреби же би зогриванє було уведзене и до велькей сали. – У валалє закончени роботи на яркох за одцеканє дижджовки, а тиж зме асфалтовали и улїци. На концу септембра нам видзе самодопринос од три одсто, з хторого зме рочнє обезпечовали 1,3 милиони динари и найвироятнєйше же хвильково нє запровадзиме поступок за нови самодопринос – гварел Зоран Видович. Вл. Дї.

РУСКЕ СЛОВО 9

ЕКОНОМИЯ ПРОДУКОВАНЄ ОВОЦИ И ЖЕЛЄНЯВИ У ПЕТЕЛЬОВЕЙ ФАМЕЛИЇ ЗОЗ КУЛИ

РОК ДОБРИ ЗА ЯГОДИ И ГРОЗНО Петельово продукую грозно, ягоди, грушки, шлївки, шалату, парадичи, паприґу и огурки. Шицко робя сами, лєм за оберанє ягодох Петельово маю помоц роботнїкох

пейцох рокох мали три моцни етельова фамелия зоз Кули уж мрази од минус 28 ступнї. дзешец роки пестує конзумне Вимарзли теди и Кардинал и грозно на поверхноци од два гольти. Молдова, алє ше нам на щесце, З початку мали посадзенe вецей удало обновиц их. Но, купци найвефайти, медзитим, пре практични цей глєдаю Мускат Гамбурґ пре причини опредзелєли ше за три. його фину арому мускату, ма кус Перше им дозрева Кардинал, хтори дробнєйши бобки, алє є найсладши досц заступени у Сербиї, а бобки и найсмачнєйши – толкує наша му лилово-червеней фарби и барз собешеднїца. сладкого смаку. Потим Мускат Конзумне грозно вше мало висшу Гамбурґ хтори ма белаво-червени цену у одношеню на други овоци, бобки, приємни смак и пах мускату, медзитим цена грозна ше роками а дозрева концом септембра, и на нє меня. концу сезони Молдова, хтора спада – У одношеню на прешли роки, до позних сортох, а характеристичцена менєй-вецей иста, вше є од на є по вельких, цмо-белавих боб100 по 120 динари. Углавним кох. шицко предаваме на пияцох у Кули, Як гвари Даниєла Петель, кед Вербаше и Червинки. Лєпше нам починали продукцию грозна, робевидзе предац по полней цени, та ли кус-по кус, та анї обсяг роботи Даниєла Петель гоч и сама пойдзем на пияц, як кед анї укладаня нє були таки вельки. бизме плацели роботнїкох и потим – Нє мали зме од самого початку два гольти под винїцу. Почали зме скромнєйше, понеже предавали на велько по туньшей цени. Зна буц барз зме нє мали коло 15 000 евра за укладаня, кельо потреб- чежко, по 12 годзини сом на пияцу, а после ище идзем не за єден гектар винїци. Купели зме слупи, дроти, чоко- робиц до винїци, алє з добру орґанизацию и тварду дзеку, шицко мож поробиц – ти, и шицко цо було потребне, а гвари вредна Даниєла и додава кед зме дакус напредовали, додаже прешли рок нє бул бог зна ли зме и другу, а потим и трецу яки за грозно, та и заробок бул часц. Кед бизме одразу посадзели менши. Но, и того року яр була два гольти, требало би уложиц досц дижджовна, та було вельо вецей динари, а и искуства надосц пламенячи и пепельнїна початку нєт вельо, та векши и ци и прето ше грозно мушело ризик од нєуспиху. Тота остатня досц пирскац. Алє и попри тих часц, на хторей маме коло пол почежкосцох, грозно того року гольта, посадзена пред трома вельо сладше и смачнєйше и роками и аж того року першираз добре преходзи на пияцох. почала родзиц. Кед ше винїцу раз посадзи, познєйше нєт вельо ТОТ РОК БУЛ ДОБРИ И ЗА укладаня. Треба и пирскац и приЯГОДИ кармйовац, алє найвецей треба робиц – у франти толкує Даниєла. Попри грозна, Петельово маю засадзено и гектар ягодох, З ДОБРУ ДЗЕКУ И ДОБРУ пол гольта грушки, у пластенїОРҐАНИЗАЦИЮ ШИЦКО МОЖ кох пестую паприґу, шалату, парадичи и огурки, З початку Петельова фамелия а того року першираз посадмала вельо файти, медзитим, нє зели и пол гольта шлївки. каждей одвитовало тото поднєбє Як гвари ґаздиня, єст надосц и хвиля. укладаня и до ягодох, понеже – Поведзме, файти Виктория цена єдней саднїци 20 евротото поднєбє вообще нє одвитоваценти, а на єден гектар треба ло. Афус Али ше тиж нє могол коло 40 000 саднїци. отримац, понеже зме у остатнїх

10 РУСКЕ СЛОВО

20. СЕПТЕМБЕР 2019.

ekonomija@ruskeslovo.com

– Уж дзешец роки садзиме и ягоди, а тот рок за нїх бул окреме добри. Ми єдну часц саднїцох купиме и зоз тей правиме нови контейнерски саднїци, бо нам так видзе вельо туньше. Посадзели зме их на фолию, на видзвигнуца, положели зме и цивки, капка по капку. Коло мешац ше рихта пресаду, треба ю залївац, гумус тиж купуєме, а треба видвоїц и досц часу. Кажди два роки меняме и фолию и цивочки. Простор медзи шорами без коровча, кладземе сламу, та нам ягоди барз чисти. Вецей раз нам похвалєли ягоди на пияцу же ше блїща, а то праве прето же су у чистим – задовольно бешедує наша собешеднїца. Од сортох ягодох Петельова фамелия посадзела Клери, хтора нє ма вельки род, алє є барз сладка и смачна, потим Албу хтора барз родна и тиж барз сладка кед дозреє, а од прешлого року посадзели и нови талиянски сорти як цо Роксана, Джоли, Азия, Фриґо и други. Шицко робя сами, а лєм за оберанє ягодох Петельово поглєдаю помоц роботнїкох. За конєц, Даниєла припознава же себе можебуц дакус вельо набрали роботи, та обовязку коло пластенїкох препуща синови. А кед би ше мушела опредзелїц лєм за єдну файту овоци, було би то продукованє ягодох, понеже, як гвари, нє таке є чежке, а и цена ягодох каждого року солидна.■ Ан. Медєши

20. СЕПТЕМБЕР 2019.

У ҐОСПОДЇНЦОХ ОТВОРЕНА ФАБРИКА ЗА КОНЗЕРВОВАНЄ ОГУРКОХ И ПАПРИҐИ

РОБОТНИ МЕСТА ЗА 250 РОБОТНЇКОХ Фабрика у Ґосподїнцох, нємецкей компаниї „Мamminger conserven-Сербия”, находзи ше на поверхносци од коло 3 000 метери квадратни, а єй вредносц штири милиони еври

Основна дїялносц нємецкей компаниї „Мamminger conserven” то преробок огуркох хтори одкупює од вецей як 2 000 кооперантох у Сербиї, а єдну трецину, коло 15 000 тони одкупени огурки, прероби ше у новей фабрики у Ґосподїнцох. Тота инвестиция важна, бо допринєше розвою поживовей индустриї у нашей жеми, гварел на отвераню предсидатель Покраїнскей влади Иґор Мирович и визначел же у перших шейсцох мешацох того року зазначени рост у поживовей индустриї у Войводини. – Мири Влади Републики Сербиї и мири Покраїнскей влади дали резултат. Унапрямуєме значни средства до тей обласци, бо у нашей жеми єст условия же би ше инвестовало до поживовей индустриї – гварел Мирович. Велька и значна ствар мац таку фабрику у Сербиї. Влада Републики Сербиї принєсла Закон о анґажованю сезонских роботнїкох у польопривреди и оможлївела же би ше по тей основи анґажовало 22 500 роботнїкох, гварел на отвераню министер польопривреди Бранислав Недимович. – Тераз мож приявиц сезонских роботнїкох прейґ мобилного телефона, цо олєгчує роботу. Дакеди людзе мали проблем анґажовац роботнїка пре компликовану бирократию, а роботнїки були порихтани робиц и без прияви, лєм най буду плацени. Тераз зме, конєчно ушорели тоту обласц – гварел Недимович. – После вецей як рока од поставяня фундамента за тоту фабрику, нєшка задовольни можеме повесц же зме вєдно направели крочай ґу будучносци у хто-

рей будземе тоту фабрику вєдно, зоз потримовку Влади Републики Сербиї и Влади СР Нємецкей, розвивац и преширйовац – гварел директор „Mamminger konserven” Клаус Херпел. О значеню тей инвестициї бешедовали и амбасадор СР Нємецкей Томас Шиб, хтори гварел же отверанє фабрики у Ґосподїнцох ище єдно потвердзенє о успишним сотруднїцтве медзи Нємецку и Сербию, як и директор компаниї „Мamminger conserven-Сербия” Оливер Уґринай и предсидатель Општини Жабель Чедомир Божич. – Мило ми же Општина Жабель после велїх рокох достала нови роботни места и нову фабрику. Будземе ше и надалєй намагац унапредзовац привредни амбиєнт и на таки способ прицаговац нових инвеститорох и отверац нови роботни места – гварел предсидатель Општини Жабель Чедомир Божич. Будованє фабрики, машини и инфраструктура коштали коло 3,2 милиони евра, а инвестициї до польопривреди, до котрих уходза машини и платформа за оберанє огуркох, коштали коло 750 000 евра. Вкупне укладанє до тей фабрики, котра ше находзи на поверхносци од коло 3 000 метери квадратни, було коло штири милиони евра. У фабрики и на полю тераз робя коло 300 сезонски роботнїки, а фабрика ма и дзешец стаємно занятих роботнїкох, а як гварене на отвераню, у наиходзацим периодзе у планє звекшац число занятих и вивожиц и сировини, и конзервовани огурки, и паприґу. Л. Кх.

РУСКЕ СЛОВО 11

ЕКОНОМИЯ ДЮРДЬОВ: ВЕЦЕЙНЇСТИ ХАСЕН ЗОЗ СЛУНЕЧНЇКУ

ЗАРНО, МАКУХ И БИОДИЗЕЛ У дюрдьовским хотаре слунечнїк затераз єдна з найменєй заступених польопривредних рошлїнох. Сезона тлаченя закончена концом авґуста, нє тирвала длуго, понеже слунечнїку було лєм на коло седемдзешат ланцох жеми, од чого найвецей, уж по традициї, продукує фамeлия Любиши Ґаїшинового

Пише: Сандра САЛАМУН

Любиша Ґаїшин

12 РУСКЕ СЛОВО

лунечнїк того, як и предходних рокох, ма добри урожай и стабилну цену, а понеже тогорочни урожай сої подруцел, то указую резултати на по тераз витлачених поверхносцох, дюрдовски польопривреднїки гваря же на рок звекшаю поверхносци под слунечнїком. Так дума и наш собешеднїк Любиша Ґаїшин, котри того року мал коло штерацец пейц ланци слунечнїку. Вираховал же сої того року штреднє зродзело од 800 кґ по 1 500 кґ, а даґдзе винїмково аж 1 700–1800 кґ по ланцу. Штреднї урожай сої остатнїх рокох од 10 до 13 метери, кед ше рахує же цена по хторей ше тераз предава виноши од 34 по 36 динари за килу, достава ше суму од коло 40 тисячи динари по ланцу. Док ше заплаци аренду, котра у дюрдьовским хотаре коло 200 еври по ланцу, остава чисти заробок од коло 36 тисячи динари. Од тей суми ше ма ище одбиц репроматериял, а ту и винїмково трошки, як цо було того року, за пирсканє процив мотильох, так же заробок наисце барз мали. Єдна з подлєйших прикметох продукованя слунечнїку тота же жем после нього вичерпанша, у народзе гваря же слунечнїк як шпунджия, бо вицага шицко зоз жеми. Медзитим, як при шицким цо ше продукує у польопри-

вреди, так и за слунечнїк важне же би польо було без коровча, же би рошлїни були у добрим здравственим стану и у добрей кондициї, же би дали цо векши урожай. – Слунечнїк одпорнєйши и єдноставнєйши за продукцию. Садзим сорту за котру туньше пирсканє. Пирскам кед рошлїна ма три до пейц лїсца зоз хемийним средством хторе знїщує аж и амброзию. Того року сом по ланцу мал, штреднє, 22 метери, прешлого року сом мал 21,5 метери, а у гевтих предходних рокох було медзи 15 и 18 метери. Хаснуєм шицко цо слунечнїк дава, предавам зарно, алє го хаснуєм и за доставанє био-дизелу и макуху. У єдним ваґону слунечнїку єст коло три тисячи литри олєю и з того остава седем тони макуху, котри коло 25 динари, та кед ше вихасную шицки часци слунечнїкового зарна, достава ше вельо векши заробок – гварел Любиша Ґаїшин. ЗА БИОДИЗЕЛ ИДЗЕ ЖИМНО ЦАДЗЕНИ ОЛЄЙ У польопривредней продукциї нє мож раховац на стабилни приходи, та нашо польопривреднїки, голєм тоти котрим ше таке сце, або удава, находза додатни жридла приходох, калкулую, або находза дзе можу зашпоровац. Прето Ґаїшиново пейц роки цадза слунечнїк и седем роки продукую биодизел. 20. СEПТЕМБЕР 2019.

ekonomija@ruskeslovo.com

Хасную пресу за жимне цадзенє слунечнїку и так достати олєй мож хасновац аж и за єдзенє, гоч го вони нє хасную, а био-дизел хасную за шицки польопривредни машини. Гориво драге, та з такей продукциї за литру горива на пумпи достава ше кущик вецей як два литри биодизелу домашнєй продукциї. – Тераз ше таке виплаци, алє докля так будзе, нє знам. У нас шицко пременлїве, та ше годно случиц же нам буду глєдац акцизу и таксу на тото, гоч би нє требало, бо тота енерґия зоз обновлївого жридла. По моїм, требало би продукцию стимуловац, а нє наплацовац таксу на випродуковани биодизел. Нє можем ше поносовац – гварел Любиша. По його словох, цена биодизелу варирує зависно од цени додаткох за продукцию. До 200 литрох прецадзеного олєю додава ше 40 литри метанолу. Потим ше роби титрация, процес у котрим ше випитує квалитет олєю и додаваю ше потребни состойки як цо масна сода (натриюм хидроксид), вец калиюм хидроксид, котри за розлику од натриюм хидроксиду менєй очкодовює ґумово часци. На 100 литри олєю ше додава 700 ґрами коксу. Ґлицерин, односно рошлїнову масц котра остава як одруток у тим процесу, тиж мож вихасновац, а Любиша спозорює же у тим процесу, док ше биодизел цадзи, нє треба понагляц, алє треба зохабиц же би ше цо лєпше одцадзел, бо ше иншак будзе нагромадзовац у машини. Вон го цадзи през филтер од двацец микрони. – Мам таке искуство же ми шицки польопривредни машини лєпше робя и од кеди хаснуєм биодизел, нєт потреби за додатним допатраньом. Задовольни сом, а найволєл бим и ґлицерин вихасновац. Мож инсталовац горилнїк за централне зогриванє на тот ґлицерин. Ище ми ше нє удало найсц го и купиц. Ґлицерин барз добре гори, алє ше чежко палї. Тераз го предавам до Панчева за преробок у приватней режиї и вивожа го до иножемства. Ґу тому, тот ґлицерин барз добри за премасцованє ґумових предметох, як, наприклад, ґумових чижмох, котри теди лєпше защицени – гварел Любиша Ґаїшин. ДАКЕДИ ШЕ ЗНАЛО Субвенциї у польопривреди мали, одкупни цени польопривредних продуктох нєстабилни, а тарґовище отворене лєм за вельких тарґовцох. – Цо ше дотика урожаю сої, нє мам анї найвецей анї найменєй у валалє, вше сом у штредку. У остатнїх дзешец рокох штреднї урожай виноши од 1 200–1 300 килограми цо и по цени пред седем, осем роками кед була по 70 динари, нєт окремного заробку. 20. СЕПТЕМБЕР 2019.

Тарґовищни лоби одредзує кельо нам даю, та тераз штреднї заробок од 500 евра по ланцу и док ше поодбиваю трошки, остава мало. Сами вивожиц нє можеме, так же мушиме предац по цени яку нам даваю и то так нє лєм у тим конару привреди. Тарґовище шлєбодне лєм за тарґовцох, гварел Любиша котри продукує олєярки и житарки и з товаришом Дуяковичом з Дюрдьова пестує и коло дзешец гектари желєняви – бостан, капусту и паприґу. Продукує ше и крави котри иду на пашу, нє дої ше их алє ше их трима пре целята, хтори ше вец предава. Коло тельо роботи важне же му помагаю и же го потримую жена Даница, син Боян и дзивка Ґордана. ХТО БИ ПОВЕД Нєшка обична кифла, котра кошта 25 динари, драгша як килограм жита, а дакеди ше за килу жита доставало хлєб. – Мам пейдзешат єден рок, шведок сом як ше часи меняю окреме у польопривреди и пестованю желєняви, бо сом у тей продукциї помагал и родичом. Обрабяли зме вецей як двацец ланци, желєняву зме вивожели до державох хтори дакеди були републики бувшей Югославиї. Були то часи кед ше могло заробиц. Родичи нас, тройо дзеци, вишколовали и виведли на праву драгу, направели ми хижу, та сом ше нє мушел о тим сам старац. Тераз пришло до того же оцови заробок зоз коло трицец ланцох пойд зе лєм за лїки – гварел Любиша. ЦЕНИ ВАРИРУЮ Соя того лєта добре випатрала и обецовала добри урожай, док до нєй нє вошли з комбайном, а векшини польопривреднїкох ше видзи же их так розчарує и кукурица. Вона затераз випатра добре, алє є кущик спражена и спрета. Цена слунечнїку варира з рока на рок, исто як и цена сої, котра дакеди була 50 динари, прешлого року 40 динари, а того коло 35 динари. Предвидзує ше же того року конєчна цена сої будзе 37 динари, алє з тим ше нїґда нє зна. Углавним, так ше указало же цена опадує з рока на рок. Тогорочна аконтацийна цена слунечнїку 30,50 динари, дакому ше удало предац слунечнїк по 32,50 динари, по тей цени ище нє виплацоване, алє ше продукователє наздаваю же ше випочитує порада. Слунечнїк вше даскельо динари туньши од сої, прешлого року бул 30 динари, а конєчна цена була 28 динари. Як Любиша Ґаїшин гвари, заробку и лагоднєйшого живота нєт док цена сої нє будзе коло 50 динари, слунечнїку коло 45 динари, жито нє може буц туньше од 25 до 30 динари и кукурица коло 25 динари.■

ОБНОВЛЮЮЦИ И ТУНЇ РЕСУРС У Сербиї вецей як тисяч польопривредни продукователє у своїх обисцох продукую биодизел зоз слунечнїку, олєйового репченю и сої, а найчастейше прето же би нє мушели куповац дизел за свойо трактори и польопривредни машини. Олєйов репчень и слунечнїк ше перше муши вицадзиц на преси, зоз хторей виходза олєй и макух (по сербски поґача, у хторей лупки), а сою ше муши упечиц пред цадзеньом олєю на преси. Потим ше олєй филтрує з ґравитацию и то найтуньши способ филтрованя. На дну гордовох, або других судзинох сецую ше лупки и други одрутки, хтори настали при пресованю олєйових културох, а горе ше видвої чисти олєй. После того як одлєжи, олєй идзе до реактора, греє ше, додава ше катализатор у хторим помишани алкогол, метанол або етанол и каустична сода (NaOH), або калиюм гидроксид (KOH). Миша ше годзину на температури од 60 ступнї и то у сущносци цали процес. Кед ше закончи мишанє олєю и катализатору, олєй одлєжи у гордове єден дзень, а кед вельке количество, вецей днї. На концу ше достава биодизел и як побочни продукт ґлицерин. При продукциї биодизелу, нїч ше нє руца, шицко цо войдзе до продукциї, мож вихасновац, и макух и ґлицерин. Наука зазначує же биодизел зоз олєяркох добри за мотор, лєпше го подмасцує и чува од губеня зоз чим ше предлужує животни вик мотора.

РУСКЕ СЛОВО 13

КУЛТУРА И ПРОСВИТА ЦО ПРИНОШИ НОВИ ПРАВИЛНЇК О ШКОЛСКИХ ЕКСКУРЗИЙОХ?

ОБРАЗОВНИ КРИТЕРИЮМИ И БЕЗПЕЧНОСЦ НА ПЕРШИМ МЕСЦЕ

Пише: Славица ФЕЙСА

Од 1. септембра 2019. року почал важиц вименєни Правилнїк о школских екскурзийох за основни и стреднї школи у Сербиї. Гоч є подобни предходному, нови Правилнїк ма даскельо новини медзи хторима и вельо оштрейши мири безпечносци пре хтори заинтересовал явносц, а окреме дотхнул интереси превознїкох КЕД ДЗЕЦИ ПУТУЮ, СЦЕМ БУЦ НА МИРЕ – Мнє, мацери, барз важне же бим була на мире же автобус на хторим ми дзеци путую – безпечни. И складам ше же ми нє знаме кельо єст красоти у околїску, односно дестинациї хтори нам доступни и дзе дзеци можу вельо того и видзиц и дознац, и уживац. Заєднїцтво на екскурзийох барз важне, а праве ми, родичи, мали нагоду тото спознац. А тот хто ма можлївосци, кед сце, вше други раз з дзецми може одпутовац далєй до иножемства – роздумує Весна Семан, мац двох дзивчатох.

14 РУСКЕ СЛОВО

д того школского року, дзеци основней и стреднєй школи буду одходзиц на екскурзиї по нашей жеми, окрем стредньошколских матурантох хтори годни пойсц до иножемства. Школяре буду мушиц писац звити о школских путованьох вєдно з учительками, односно класнима старшинами, а екскурзию нє годно орґанизовац без подпису шицких родичох кед ше з оддзелєня прияви мале число школярох. Кед слово о безпечносци, оштри мири медзи иншим предвидзели же автобуси муша буц жовтей фарби, технїчно исправни и за тото буду мушиц мац потвердзенє нє старше од 30 дньох. ЕКСКУРЗИЙОМ ВРАЦИЦ СТАРИ ДУХ Шедзиска у автобусу муша буц тапацирани, сиґурносни ременї обовязни, вожач будзе мац одвитуюци шмати, и нє годно рушиц на путованє док транспортни полицай за тото нє да „желєне шветло”. То лєм даскельо вименки з найновшого Правилнїка о способе окончованя орґанизованого превозу дзецох хтори почал важиц од 1. септембра, окрем у даскелїх случайох хто-

ри буду важиц од 1. януара 2020. року. Тот датум помкнути пре вимогу Туристичних аґенцийох хтори нє годни такой випочитовац дзепоєдни одредби спомнутого Правилнїка. А цо ше сце посцигнуц з тима вименками, директор Политехнїчней стреднєй школи у Суботици, Исо Планич, толкує: – Павилнїк пробує екскурзийом врациц стари дух. Педаґоґийно поведзено, екскурзия ма тройнїсту функцию: образовну, бо дополнює тото цо ше учи през наставни план и програму, и здобути знаня поставаю тирвацши, преширени и преглїбени. Тот образовни карактер барз важни. Други, нє менєй важни то тот социялни момент, же би ше школяре медзи собу лєпше упознали, преглїбели контакти єдни з другима, алє и з наставнїками. На таки способ ше лєгчейше звлада ґрадиво котре, после путованя, пред школярами. Социялизация – то одприлики тото чого ше вше здогаднєме з путованьох, дзе наставаю приятельства за цали живот. Прето екскурзиї таки важни. И треце то рекреативне значенє, треба ше одпочинуц, кус опущиц... У нашей системи образованя остатнї роки оба20. СЕПТЕМБЕР 2019.

kultura@ruskeslovo.com

чене же на екскурзийох пребарз у фокусу рекреация и одпочивок, як и тото же важнєйше яки автобус, готел, кельо далєко дестинация, а вец и дньовнїци, заробок итд.., место же би у фокусу уваги було инше. Школом треба же би у фокусу було образованє, и то тото цо Правилнїк кладзе на перше место – гвари Исо Планич. У вименєним Правилнїку стої же школяре перше треба же би ше упознали зоз свою жему, з єй природну красу, з културу, традицию и обичаями и прето з Министерства просвити, науки и технолоґийного розвою Републики Сербиї препоручени путованя перше у околїску, а вец по цалей Сербиї. Лєм закончуюци класи стреднїх школох годни одпутовац далєй, до иножемства. Нароком так зробене же би ше нє виберало дестинациї хтори далєко, бо су звичайно драги, та ше рахує же велї на таки екскурзиї нє годни пойсц. – Кед велї нє можу пойсц, односно заплациц за вибрани путованя, вец о социялизациї даремна бешеда. Барз важне путованя звесц на єдну праву миру, най то нє будзе далєко, алє най ше уключи цо векше число школярох. Я твердзим же у нашей жеми наисце єст цо видзиц и ужиц, а з другого боку чом же би ше пенєж нє трошело ту, у нашей жеми, подпомагало розвой нашого туризма и нашо туристични потенцияли. И потерашнї Правилнїк тото подобно толковал, алє ше го нє применьовало. Тото цо нове, то уводзенє такволаних рефератох о обласци хтору ше нащивело. Наклада ше же би фахови водзач екскурзиї и оддзелєнски старшина, вєдно, мотивовали школярох написац спомнути реферати. На тот спооб будзе потримани тот едукативни характер. Нове у Правилнїку же ше уводзи термин студийного путованя, бешедуєм о стреднїх школох, прето же през розлични проєкти стреднї школи медзи собу сотрудзую, маю пертнерски школи у иножемстве. Алє, з тим Правилнїком реґуловане же ше за тоти студийни путованя муши достац согласносц компетентней школскей управи. То новина – прелужує Планич. – Сцем по весц, кед ше пи шу За ко ни, вец тре ба же би були так напи са ни же би ше их мо гло запро вад зо вац. За кон ше лє бо при ме нює, лє бо го нє тре ба

И НА КОМИСИЇ ВЕЛЬКА ОДВИЧАТЕЛЬНОСЦ Часто ше случовало же на екскурзийох нє були випочитовани дзепоєдни основни условия хтори за нєшкайши час цалком узвичаєни. Єдно було на паперу и на словох, друге у пракси. Чом? – У школох постоя комисиї и вони одредзую квалитет путованя. Вони глєдаю одредзени параметри, односно од нїх завиши яки буду критериюми, квалитет путованя, змесценє, кост... Кед ше тоти параметри пошорує, вец ше розпише явну набавку. Комисия ше нє муши зложиц же найтуньше вше и найлєпше. Ми маме одредзени стандарди, а и вимоги ше пременєли, гоч мушим припознац... часто зме у розкроку, вельо сцеме, а драге нам кед треба заплациц. Е, кед ше вельо сце, а за мали пенєж, вец и аґенциї „вимудрую” як нас спреведню. Ми думаме же ми спреведземе аґенциї, алє аґенциї нас поспреведаю та, зме вец, нєпреривно у дробних спреводзкох. Кед у брани справиш дзиру, вода през ню почнє чуриц, а дзира вше векша... – толкує Планич. 20. СЕПТЕМБЕР 2019.

Од 1. януара 2020. року, автобуси за превоз дзецох би требали буц жовтей фарби

пи сац, то його сми сел и вон нє За кон кед є се лектив ни. Постої нови Правилнїк и вон заш лєм лєпши як стари. Добре же тот Правилнїк „опущел дєплови” там дзе го нє мож було запровадзиц (забранєнє було куриц на екскурзийох, и гоч сом нє за тото же треба куриц, у пракси то було нєвиводлїве...). Приповедка о Правилнїку добра, враца нас на добру драгу, и я таке вше потримам – гвари Исо Планич. НЄ ГОДНО РУШИЦ БЕЗ КОНТРОЛИ Драґана Чорич спред Совиту родичох школярох основних и стреднїх школох у Новим Садзе, потримує приношенє Правилнїка о школярских екскурзийох, окреме пре оштрейши мири базпечносци хтори у нїм предписани. – Цали Правилнїк унапрямени на звекшанє безпечносци дзецох, рушаюци од самих преверйованьох вожачох, шедзискох, цалей превозки. Мали зме то и потераз, алє було ситуациї у вецей школох же ше службенїки Министерства нукашнїх дїлох, оддзелєня транспортней полициї нє зявели шицко превериц, и родичи предкладали же би ше заш лєм рушело на драгу. Нє, нє мож рушиц док нє придзе полицай и нє препатри чи шицко ушоре – гвари Чоричова, обаваюци ше же кед ше почнє з реализацию екскурзийох годно ше случиц же настаню бриґи, бо Полицийска управа нє ма телїх транспортних полицайох хтори едуковани же би запоровадзовали тоту контролу. – Полицийна управа у Новим Садзе, нє компетентна лєм за тот варош, алє за цали южнобачки округ. Кед ше зна же на териториї коло 90 лєм основни школи ОШ зоз по даскельо оддзелєнями, я нє знам як ше тото риши док у априлу, маю и юнию почню екскурзиї – гварела Драґана. И попри тим же найвекши прицисок будзе мац Министерство нукашнїх дїлох пре свойо ресурси, а превознїки буду мушиц видвоїц векши пенєж сполнїц шицко цо предписане, Правилнїк у явносци позитивно одгукнул. На концу концох, вше ше наклада исте питанє – же цо ту важне? Важне же би дзеци путовали, ище лєпше кед на тих путованьох цошка и науча, добре кед на тих путованьох потримую и подпомагаю розвой туризма у нашей жеми. Кед ше з дєдним членом уда зопрец корупцию и нєпотребне розсипованє з пенєжом на спомнутих путованьох, то добре, а найлєпше же ше роздумує о безпечносци школярох. Шиц ко то, у ства ри, на єден спо соб за пи са не у тим Пра вил нї ку и то су щ носц на й нов ших ви мен кох.■

РУСКЕ СЛОВО 15

КУЛТУРА И ПРОСВИТА ПЕРША ПОДОБОВА КОЛОНИЯ РУСКИ КЕРЕСТУР 2019. У ОРҐАНИЗАЦИЇ МЕСНОГО ОДБОРУ РУСКЕЙ МАТКИ

ТАЛАНТИ ТРЕБА ПОТРИМАЦ

У голу Спортскей гали зишли ше 14 творителє, векшином з Руского Керестура, тройо зоз Кули и єден з Вербасу, од основношколского возросту по пензионерох, хтори мальовали на шлєбодну тему, од портретох по мотиви зоз природи Пише: Мария АФИЧ

орґанизациї Месного одбору Рускей матки всоботу, 14. септембра, першираз отримана Подобова колония Руски Керестур 2019. хтора позберала красне число подобових творительох, од початнїкох по уж афирмованих малярох рижних ґенерацийох. Як у мено орґанизатора виявел Дюра Папуґа, видзело ше потребу, бо у Руским Керестуре од давна нєт таки стретнуца подобових творительох. Вибрало ше Руски Керестур, з наздаваньом же то постанє традиция, понеже нє було можлївосци отримац подобову колонию у Коцуре, цо пред тим 10 роки орґанизовал тамтейши Месни одбор Рускей матки. Колонию прейґ конкурсу потримала єдино Општина Кула зоз скромнима стредствами, гоч ше з истим проєктом конкуровало и до Покраїнского секретарияту за културу. По Папуґових словох, проєкт там нє прешол, а нє бул потримани анї од нашого Националного совиту Руснацох. Но, и тоти скромни средства их нє зопарли же би ше Колонию заш лєм отримало. – За Колонию зме обезпечели платно и олєйово фарби, фриштик и полудзенок, дзе сцеме у нєформалним друженю чуц упечатки учашнїкох и їх видзенє шицкого зоз можлївима предкладанями. Понеже Колония тирвала лєм дзень, уметнїки свойо малюнки годни закончиц дома, а ми ше вец остараме за средства же бизме их зарамели и виложели на окремней вистави хтору орґанизуєме у децембру, кед будзе 29-рочнїца од снованя Рускей матки. Тиж зме ше уж догварели же малюнки виложиме

16 РУСКЕ СЛОВО

и идуцей яри, 15. марца у Кули, у Задужбини Бори Латиновича зоз хтору Руска матка уж петнац роки добре сотрудзує – заключел Папуґа. Орґанизаторе тиж наглашели же думаю Колонию прешириц и на учашнїкох з других местох, а тиж и з других державох дзе жию Руснаци и на тот способ предлужиц тоту активносц. Малюнки оставаю у власносци Рускей матки, а як гварел Папуґа, тиж планую вимагац од Националного совиту Руснацох и обновиц давну идею о формованю ґалериї у Руским Керестуре, за цо вшелїяк потребни и одредзени фонд малюнкох. У ВАЛАЛЄ БОГАТА ПОДОБОВА ТРАДИЦИЯ Як визначел и Папуґа, а тиж и наш познати и афирмовани подобови уметнїк и учашнїк тей Колониї Владо Няради, задовольни су зоз першим зволаньом Колониї, зоз одволаньом подобових творительох, а Няради оценєл и зоз квалитетом хтори годно найлєпше оценїц на будуцей вистави понеже роботи ище нє цалком закончени. – Єдино треба финансийну потримовку же би то постало традиция, же би ше орґанизовала и вистава, чи ту, чи даґдзе индзей, и попри традицийних виставох на „Ружи” и Драмским мемориялу. З оглядом на тото же Руски Керестур мали штредок, алє як наявене, же би тота Колония мала и медзинародни характер можлїве же кед ше шицки коцочки зложа же би то було єдно фине представянє, а тиж и єден леґат хтори би бул затримани за дая20. СЕПТЕМБЕР 2019.

kultura@ruskeslovo.com

ки други ґенерациї и бул историят єдного часу и єдного народу хтори жил на тих просторох – оценєл Владо Няради. Най здогаднєме, праве вон у Руским Керестуре орґанизовал дзешец зволаня Уметнїцкей колониї зоз своїм меном, од седемнац, и як потолковал, з намиру же би ту направел єден подобови центер. – Понеже ту єст одредзена традиция почасових колонийох, кельо знам же 1995. була з нагоди 250-рочнїци од приселєня, од 1997–2008. було 10 зволаня Уметнїцкей колониї „Няради” дзе ше я намагал до Руского Керестура привесц найзначнєйши мена подобовей творчосци же бим ту направел єден подобови центер. Нажаль, то ше ми нє удало бо сом нє мал потримовку оталь, гоч сом бул упарти. Вец, з нагоди 250-рочнїци образованя на руским язику 2003. року Школа тиж мала уметнїцку колонию, и то було шицко. Порушованє подобовей Колониї у Руским Кере стуре добре прилапели и творителє у валалє, а єст их надосц, лєм им потребна фахова помоц, як старшим аматером, а окреме младим ґенерацийом талантованих школярох хторих тиж єст надосц. Най би ше и тото витворело, а так ше и Руски Кере стур ознова врацел на подобову сцену. УЧАШНЇКИ ЗАДОВОЛЬНИ Старши ище вше паметаю 70-рокох порушану подобову секцию при Доме култури дзе було 20 творительох хторих подучовал подобови педаґоґ Силве стер Макаї. Єден з нїх и учашнїк терашнєй Колониї Янко Бики уж афирмовани маляр-аматер познати по своїх ви-

20. СЕПТЕМБЕР 2019.

ключно кере стурских мотивох. – Я нєшка барз задовольни пре колонию и гоч ше боїм чи ше то отрима, думам же би ю барз требало, а найбаржей пре тоти талантовани дзеци хтори треба потримац. Барз задовольни на своєй першей колониї и Виславски: – Мнє то перша колония, а активовал сом ше остатнї два роки, бо сом трицец нє робел. Ту ми крашнє, робим портрет Яши Бакова, а наймилше ми же и моя унучка тиж малює ту коло мнє и же є ту наймладша учашнїца. Задовольни були и други учашнїки з хторима зме бешедовали, як и школярка 6. класи Елена Шомодї: – Я од влонї активнєйша у подобовей творчосци и ту ше ми барз пачи, бо можем видзиц и як други робя и вельо научиц. Задовольна и Ваня Казак хторей то треца колония, а перша у руским штредку: – Видзим же вельо єст руских уметнїкох за хторих я анї нє знала так же можеме ту подзелїц искуства, посовитовац ше. Пачи ше ми же першираз орґанизоване таке у Руским Керестуре и любела бим кед би було ище вецей младих, бо знам же велї заинтересовани, та би то требало предлужиц.■

РУСКЕ СЛОВО 17

КУЛТУРА И ПРОСВИТА АКТИВНОСЦИ У ОСНОВНЕЙ ШКОЛИ „БРАТСТВО ЄДИНСТВО” У КОЦУРЕ

МОДЕРНИЗУЄ ШЕ НАСТАВУ

НОВИ ЛАВОЧКИ УКРАШУЮ ШКОЛСКИ ПАРК

У Основней школи ,,Братство єдинство” у Коцуре нєпреривно ше роби на модернизованю настави за шицких школярох. Понеже ше диґитални учебнїки вше вецей хаснує у настави, у даскелїх учальньох у прижемю прешлого викенду поставени на повалох ношаче проєкторох. Школяром I, II, V и VI класи котри годзини слухаю у тих учальньох, оможлївене же би шицку наставу провадзели зоз хаснованьом диґиталних учебнїкох. Тиж так, наставнїки котри прешли през обучованє маю можлївосц у каждей учальнї, на каждей годзини, хасновац сучасни технолоґиї же би настава и ученє були цо успишнєйши, а посцигованє жаданих резултатох зоз школярами цо лєгчейше. Директорка Славица Байор подзековала Коцурцови Ненадови Майкичови на помоци и швидким поставяню нових ношачох проєкторох до учальньох.

У парку опрез Основней школи „Братство єдинство” у Коцуре прешлого викенду школяре VIII класи участвовали у роботней акциї, а коло окончованя роботох им помагали майстор Янко Радванї и наставнїкове Владимир Бесерминї и Оґнєн Сакач. Школяре и и шицки присутни пришли же би зоз заєднїцкима моцами робели на тим же би тот простор у парку коло школи бул цо красши и стари и очкодовани лавочки заменєли зоз новима. У цалей акциї присуствовала и директорка школи Славица Байор. Директорка подзековала шицким, як и Коцурцови Александрови Макайови, котри тиж помогнул же би ше стари лавочки заменєли. Вон пожичел и алат же би тота акция була цо лєпше и лєгчейше реализована. Зоз школи апелую на жительох Коцура же би почитовали труд тих котри участвовали у тей роботней акциї и мерковали на лавочки, же би цо длужей були на хасен шицким котри приходза до парку коло школи. О. Р.

У ЗАВОДЗЕ ЗА КУЛТУРУ ВОЙВОДЯНСКИХ РУСНАЦОХ

БУД ЗЕ ОТРИ МА НА ЕДУ КАТИВ НА РО БОТ НЯ ЗА ДЗЕ ЦИ У про сторийох Заводу за културу войводнянских Руснацох на нєд зелю, 22. септембра на 12 год зин, буд зе отримана едукативна роботня за дзеци котру буд зе вод зиц Наташа Коле сар. Роботня за дзеци на тему 100-рочнїци РНПД задумана як едукативно-кре ативна же би ше и нашим наймладшим, на нєформални и кре ативни спо соб, приблїжело тоту орґанизацию хтора по ставела фундаменти култури Руснацох на тих про сторох и їх по сцигнуца. На роботню поволани и старши же би приведли дзеци и остали з нїма вєдно креїровац „Календар”, куфер за путованє на першу схад зку РНПД-а и ище вельо того. Я. Дю.

18 РУСКЕ СЛОВО

20. СЕПТЕМБЕР 2019.

РОК XVIII ЧИСЛО 9 Число ушорела: Мартица ТАМАШ

ЄШЕНЬСКИ РОБОТИ У ЗАГРАДКИ

Заградка у обисцу може буц красна и з надосц розквитнутим квецом и вєшенї, окреме кед слунечни днї и кед квеце ма достаточно влаги, а вецей нєт пекоти, хтори през лєто знали начкодзиц його краси. Вєшенї у заградки єст полно роботи, а октобер идеални час же би ше позберало нашенє з квеца и порихтало заградку за наиходзацу жиму и же би ше засадзело дворочни и вецейрочни квеца хтори буду квитнуц идуцого року. Септемберске и октоберске вельке пораєнє заградки єдна з найважнєйших роботох од хторей завиши чи заградка будзе красна и заквитнута и АЛАТ ВЖИМЕ нарок. Хто нє може кажди дзень видвоїц час за роботу НА СУХИМ у за градки, най роботи розпоредзи так же би каждого викенду Алат – косачку за траву дозробел по дацо бре однєсц на сервис, а ножнїчки

наоштриц. Лопати, мотики, грабелки и други алати треба добре умиц, осушиц и метални часци намасциц з олєйом. Оцадзиц, поскладац и одложиц черева и цивки за залїванє заградки.

ТРЕБА ЗАСАДЗИЦ ТУЛЇПАНИ И ЗОМБУЛЬКИ Початком октобра садзи ше цибульки вчасних сортох ярнього квеца як цо тулїпани, нарциси, подшнїжнїки, царска коруна, ириси, крокуси и зомбульки, гвиздочки, мускари, як и божури. У народзе ше гвари же ше их садзи кед ше шеє жито, а їх цибульки ше вибера зоз жеми теди кед ше коши жито – гвари Єлена Дудаш. Же би заградка була цо красша, треба цибульки насадзиц цо густейше. Нє треба их садзиц барз глїбоко, алє на глїбину, хтора двараз векша од велькосци цибульки. Наприклад, кед цибулька велька ВИНЯЦ КВЕЦОВО три центи, треба ю до жеми поЦИБУЛЬКИ ложиц так же над ню будзе ище шейсц центи жеми.Нє Тераз зоз жеми треба виняц цибульки квитнє шицко квеце у исти йорґинї (далиї), кани, ґладиолох, лелийох, час, так же го у заградки очисциц их од глїни и осушиц их як конзумтреба засадзиц так же би ну цибулю кед ше винє. Цибулька суха, кед заградка цали рок була заосушене стебло на хторим вироснул квет. квитнута. Треба комбиноҐладиоли вше даваю и мали цибульки, курвац високи и нїзки квеца и квеце рижних терминох чатка, и их треба очисциц, розлучиц вельки на єден бок и мали окреме и на яр их мож квитнуца. засадзиц. Цибульки ше суши у хладку, на цуґу – гвари Єлена Дудаш. МАЛЧ ДОБРИ ЗА ПРИКАРМЙОВАНЄ Малчованє, закриванє жеми у заградки з рижнима орґанскима або синтетичнима материялами, зопера розвой коровча, звекшує циркулованє води и воздуху през жем, отримує виєдначену температуру, звекшує присуство орґанских материйох у жеми, прикармює жем. За правенє орґанского малчу помиша ше нашекане лїсце, слама, покошена трава, компост, зомлєта скора з древа, пиловина, сосново игелки. Таки малч идеални за квеце, алє го нє треба хасновац за єднорочне квеце, бо ше помали розпадює и будзе завадзац. Малч треба насипац у пасму од 10 до 15 центи, а у часцох дзе нєт вельо слунка, досц од 5 до 7,5 центи.

20. СЕПТЕМБЕР 2019.

РУСКЕ СЛОВО 19

ДОМ И ФАМЕЛИЯ

famelija@ruskeslovo.com

РОБОТА КОЛО КВЕЦА КРАСНА И ХАСНОВИТА

Квеце украшує обисце и кед є вонка, у дворе, заградки або на тераси, а и кед ше го трима нука, у хижи. Попри тим, як гваря фаховци, квеце поспишує и добре розположенє и красну, госцолюбиву атмосферу у обисцу и барз хасновите час препровадзиц у физичней роботи коло квеца, окреме кед ше достанє красни резултат – ушорени простор у хторим ше жиє Пише: Мартица ТАМАШ

астер инжинєр гортикултури и пейзажней архитектури, Єлена Дудаш зоз Коцура, гвари же у септембру найлєпши условия за шицки квеца, бо кажде квеце на концу своєй веґетациї яґод же дава свой максимум и барз крашнє випатра. Вшелїяк же завиши и як ше власнїк квеца стара о нїм, чи го залїва и прикармює. – Тераз вєшенї квеце у заградки и вонка у черепчкох досц заляц кажди други дзень, а прикармиц го два раз у мешацу. Кед ше з розквитнутих мушкатлох и петунийох поряднє тарга осушени квети и осушене лїсце, вони вец буду ище длуго квитнуц, по перши мрази, а и при коляцих ружох тиж треба поряднє отарговац преквитнути квитки и кед єст даєдно осушене лїсце и обовязно их опирскац кед на нїх єст даяки буби, або уши – гвари Єлена Дудаш. НЄ ЧЕКАЦ МРАЗ Концом септембра и у октобру пресадзує ше кактуси, а накадзи захладнє, шицки хижни и тропски квица треба унєсц нука, же би вонка нє змарзли. – Мушкатли досц витримовни и можу буц вонка по перши мрази, алє их пред жиму треба виняц зоз заградки, отресц од жеми и положиц их до паперового меха и унєсц нука, а мож их зачувац и так же ше их заджобнє до писку у жардинєри, дзе зачуваю влагу и на яр пуща пупча. Треба их чувац у цмей про сториї, наприклад у пиньвици и залївац лєм по потреби. Цагаци мушкатли исто ше уноши нука и же би заберали цо менєй ме ста, треба их орезац, а вони на яр заш пуща нови конарчки и лїсца. Мож натаргац младнїки з цагацих мушкатлох и заджобовац их до жеми и вони до яри пуща корень. Нови, млади конарчки ше лєгко по сле пре садзованя вонка буду розвивац. Младнїки з мушкатлох найлєпше натаргац у авґусту, гоч то мож зробиц и тераз. През жиму их треба чувац нука, у цеплей и шветлей про сториї. Цагаци нє таки одпорни як обични мушкатли – гутори Єлена Дудаш. З єднорочних квецох, як цо шалвия, файрушка, нохцики, „лепа ката”, або як го у народу волаю лепе, хтори тераз закончую свою веґетацию, тераз треба позберац нашенє. – Нашенє ше нє збера кед роса, анї после дижджу, найлєпше го позберац рано, после роси и сушиц дас два днї и вец одложиц до паперового мещка, означиц хторе то шаце и положиц на сухе место. Нашеня нє треба тримац на цеплим месце, же би могли на яр рушиц. Дворочни квеца, як наприклад турски гвоздзик, уж у авґусту требало пошац, вон по жиму пущи корень и на яр у маю будзе квитнуц. Тераз на пияцу мож купиц дворочне квеце дяблово очи (дзень и ноц), хторе може витримац вельки минус през жиму и на яр и накеди приду слунечни днї, будзе роснуц и квитнуц – гутори Єлена Дудаш.

20 РУСКЕ СЛОВО

Єлена Дудаш

Велїм жаль повитарговац квеце тераз кед крашнє квитнє, и положиц дзень и ноц, єшеньски крокуси, або и єшеньски ружи. Тераз, покля у заградки ище єст розквитнутого квеца, заш лєм мож направиц места за єшеньски ружи, хтори буду квитнуц по перши мрази, єст их у рижних фарбох, можу буц нїзши або висши. Даєдни з нїх єднорочни, а даєдни вецейрочни, цо значи же кед ше тераз купи формовану розквитнуту рошлїну, нє кажда на яр виженє нови младнїки. – Єст и гибридни, хтори маю барз вельо ружички, алє су нє таки одпорни, и векшина квитнє лєм єден рок. Єст и стародавни, дзе кажди конарчок „водзи свою политику”, хтори вецейрочни, у фебруару ше ореже їх осушени конарчки и вони зоз кореня почню виганяц нови лїсца. У маю и юнию, а найпознєйше по 15. юлий, на єшеньских ружох треба оламац верхи на 5 центи висини конарчкох, вец ше буду баржей шириц и буду мац вецей конарчки з ружичками. Познєйше их нє треба оламовац, бо ше им у конарчкох уж и розвива и квет, та би ше могло оламац и потенциялни ружички. На єшеньских ружох, хтори маю вельки ружички, през лєто ше оламує тоти конарчки з бокох, а зохабя тоти на штредку, же би ше штреднї квеца цо вецей розвили. Кед ше оламує штреднї конарчки, доокола ше розвиваю вецей ружички, алє су дробнєйши – гутори Єлена Дудаш. 20. СЕПТЕМБЕР 2019.

Пред саму жиму треба защициц коляци ружи. – Єст хтори орезую коляци ружи тераз, вєшенї, пред тим як приду мрази, а дахто то зроби на яр. И єден и други термин маю предно сци и нєдо статки. Шицко завиши хто як люби же би му випатрала заградка през жиму, чи зоз вельо сухого лїсца и осушенима конарчками, а чи попораєна. Заш лєм, лєпше ружи орезац на яр, у фебруару, прето же вжиме кед єст вельки мрази, кед конари на ружи длугши, вец корень защиценши, а кед ше их ореже вєшенї, кед приду вельки мрази, ружа може змарзнуц. Вона на яр виженє нови конаркчи, алє єй будзе требац вельо вецей часу за окрипенє. Найлєпше ружи у новембру закриц, за тото мож похасновац конари зоз сосни, або у валалох кукуричанку, а на корень мож нагарнуц з глїну. Єст цо на корень накладу лїсца з древох, алє може ше случиц же лїсце од влаги будзе гнїц, годни ше на кореню розвивац бактериї або печарки хтори направя чкоду на кореню – гутори Єлена Дудаш. Дудашова гвари же, кед мож, заградку треба позно вєшенї, пред саму жиму, прекопац з ашовом, же би жем вимарзла и же би ше одпочинула, а пред яр, у фебруару, по шнїгу треба посипац минерални гной НПК, хтори ше помали, зоз шнїгом будзе пущац, так же квеце, у новим веґетацийним року, будзе мац надосц покарми. У СОПКОВИХ З ВЕРБАСУ ПОЛНИ ДВОР КВЕЦА Еуфемия и Владимир Сопка з Вербасу, у своїм обисцу у населєню „Виноґради”, маю вельо квеца и крашнє ушорену заградку у хторей, кед маю шлєбодного часу, шедза и уживаю, а понеже су обидвойо у пензиї, патра свойо обовязки так розпоредзиц, же би каждого дня мали часу и пошедзиц при квецу, або у хладку под лозу. Коло квеца найвецей роби Еуфемия, ма вецейрочне и єднорочне квеце и заградка єй заквитнута од вчасней яри по позну єшень. – Кед зме ше як млади приселєли з Керестура до Вербасу, мали зме барз вельо квеца. Сцигли зме и до Карнексу на роботу и до Керестура пойсц на польо и було часу и за квеце, вше нам було заквитнуте. Як млада мала сом олияндери, кактуси и вельо мушкатли и шицко од яри по позну єшень було вонка, а вец сом квеце уношела до єдней просториї, хтору ше хасновало лєм на то, и там ше добре отримало. Тераз квеце през жиму чувам у завартей тераси, у хторей 20. СЕПТЕМБЕР 2019.

Еуфемия и Владимир Сопка

маме парне зогриванє и радиятори, квеце ма вельо шветлосци и крашнє ше отрима. Барз любим квеце и тераз мам од перших тулїпанох и зомбулькох, по єшеньски ружи, так же заградка вше заквитнута, а барз любим и цагаце квеце и мам го рижни файти и велькосци, цо квитнє и цо ма лєм лїсца – гутори Еуфемия Сопка. У дворе, у заградки и у черепчкох, Еуфемия ма рижни файти квеца, вецейрочни и єднорочни, нїзши и висши, як и лїковити рошлїни и винову лозу, а до того амбиєнту Еуфемийов супруг Владимир уклопел закрице зоз виновей лози, закрице зоз наду, под хторим лавочка на хторей Владо дзечнє шедзи, хижочку за птици, як и часци дакедишнього коча – шороґлї и орчик, колєсо зоз кудзелї, мотовидло. ХАСНОВИТА ВОДА З ПОКРИВИ Свойо квеце у заградки и у черепкох Еуфемия Сопка два раз у мешацу прикармює зоз чечносцу хтору сама прави. – Квеце залївам з воду у хторей 48 годзини була намочена покрива и вец кед тоту чечносц прецадзим, до нєй додавам єдну трецину води. Гевто прегнїте лїсце цо останє, кладзем до жеми, як гной за квеце и овоц у загради. – На яр ми перше квитню тулїпани, зомбульки, лелиї цо барз пахню, царска коруна и вец шицко друге. Шнїгово лабди на яр були били, тераз през рок су желєни, а кед ше на яр на корень насипе тинти, лабди буду белави. Мам и рижни мушкатли, а у заградки през жиму оставаю єшеньски ружи, заяцово уха, ружи, мам и стародавни жабки, лелиї, тулїпани и зомбульки и нє виберам их, лєм кед су барз на густо, бо барз любим кед єст вельо ружички – гутори Еуфемия Сопка.■

РУСКЕ СЛОВО 21

ДОМ И ФАМЕЛИЯ

famelija@ruskeslovo.com

РОБОТА КОЛО КВЕЦА КРАСНА И ХАСНОВИТА

20 РУСКЕ СЛОВО

Єлена Дудаш

Еуфемия и Владимир Сопка

РУСКЕ СЛОВО 21

ДОМ И ФАМЕЛИЯ

женоблоґ

айволєла бим мац камеру. У ствари, дакеди бим аж пристала на риалити у нашим обисцу. Тельо того ше послучує, же зоз словами нє можем шицко описац. Так, ниа, кед зме ишли на морйо, нїяки слова би нє могли описац вираз на наших тварох кед зме похопели же цошка у авту барз почало шмердзиц. Камера би тото найлєпше пренєсла, бо зме перше шицки були цихо, вец зме ше почали спатрац, док нє почали лицитованя хто пущел голуба у авту. На концу зме ше єдногласно зложели же то звонка вошло. Я до того нє сцела вериц, бо ми нє барз було лоґичне же дахто у юлию, праве коло авто-драги, руца гной по полю. Прецихла сом, попатрела на мойого, а вон нєсвидомо джмуркнул на мнє (як и теди кед зме ше першираз видзели – я думала же му ше пачим та джмурка, а вон то роби нєсвидомо. You stupid wo-

Пише: Ясмина ДЮРАНЇН

photofunia

У ВЛАСНЕЙ РЕЖИЇ

email: jasmina.djuranin@gmail.com www.zenoblogija.com

22 РУСКЕ СЛОВО

man!). Нє верим же вон. Випатра же пришло од задку (яке бависко словох ☺). Но, станули зме коло драги, алє нє виволам хто ше найдлужей затримал. А и тота вична септемберска аґония... Мойо дзеци вше у розличних зменох, народзени су на початку мешаца, а ту треба печиц паприґу, вариц маджун. Даскельо днї пред славеньом род зених дньох, якошик сом нагнала мойого же би ми попекол паприґу. Ма даскельо годзини коло поладня кеди, та сом му их крашнє орґанизовала. Нї о чим нє требал штудирац. Ту паприґа, ту печеш, ту складаш. Любела бим да сом теди могла уключиц камеру: перше ше старши врацел з тренинґу зоз спухнуту ногу, бо му хтошка на ню скочел з металним крампоном. Нїч, прикладай ляд, хладз ногу, вон боґара же чом ше то йому вше случи, и кеди ознова годзен тренирац. Вец уж младши приходзи зоз школи же най ше нє чудуєм кед ме класна навола, бо го пайташ нагварел най скриє другому пайташови прибор за подобове, а йому то випатрало як добра идея, бо го тот пред тим цошка зезал. Мой уж кричи з двора най му додам пиво, бо ше уж налїґал того диму, тераз би лїґнуц дацо конкретне. Потим сом пущела най ме дзень ноши... Наздавала сом ше же коло дзешец пре станє галайк, а почнє зацих. Ми двойко би полєгац цо скорей по сле такого дня. А и тоти двоме би могли (гоч би ше ми здала єдна ноцна камера у їх хижи з добрим микрофоном, бо ме барз корци о чим то вони маю дискутовац ноцну годзину). Рано вше мудрейше од вечара та, кед лєпше роздумам, можебуц нам камери анї нє треба, бо бизме вец у риалитию до стали и даякого одвалєного режисера. А у та ким ка ждод нь о вим дню, додатни идеї и задумки нам нєпотребни. Лєпше, заш лєм, кед вам так, раз мешачно, напишем на мире цо у нас єст нове. ■☺ 20. СЕПТЕМБЕР 2019.

kultura@ruskeslovo.com

О МЕДЗИНАРОДНИМ ПРОЄКТУ „PLAY MOBILE”

САРА ГАРДИ ҐЛУМИ ЯК ПРЕДСТАВНЇК ЗОЗ КОЦУРА У половки авґуста у Вербаше, на Площи Николи Пашича, отримани перформанс и премиєра представи у рамикох медзинародного проєкту „Play Мobile”. Як зме дознали у розгварки зоз Стеваном Самочетом, котри спред Коцурского здруженя младих КУМ початком авґуста поволал шицких заинтересованих же би ше уключели до того проєкту и роботньох дзе млади требали креировац представу, одволанє було добре. – Ми достали поволанку же бизме як партнере участвовали у тим проєкту и най препоручиме младих ґлумцох и млади таланти. У питаню проєкт котри Di mini teatro зоз Французкей, Pro Progressione зоз Мадярскей, МАГМА зоз Румуниї и Асоцияция Културанова з Нового Саду реализую у 4 державох и 12 городох. Шицко зробене у сотруднїцтве зоз Општину Вербас, Канцеларию за младих, а зоз Сербиї попри Вербасу и Нового Саду уключени и Беоґрад – гварел Стеван Самочета. Циль того интересантного и интерактивного проєкту у култури, попри иншого, и як дойсц до новей публики з вонка театра. Представа котру млади сами правя вєдно з режисером дава можлївосц шицким учашнїком же би учели о себе и месту у котрим жию на нови, креативни способ. Тиж маю можлївосц упознац и

путовац до других 11 варошох и 3 державох у котрих запровадзени тот проєкт. – Як представнїк з Коцура участвовала Сара Гарди, наша млада и талантована ґлумица и шицко прешло барз добре. Тераз чекаме лєм най вид зиме дзе будзе перше го сцованє. А за представи младих зоз иножемства ше потрудзиме же би, попри Вербасу, були бавени и у Коцуре – визначел на концу Самочета. О. Р.

ГОСЦИНСКИ УМЕТНЇЦИ У ЛЄТНЄЙ ВЛА ДИЧЕСКЕЙ РЕЗИДЕНЦИЇ У ШИДЗЕ

МАЛЬОВАЛИ И МАЛЯРКИ ЗОЗ ЗАҐРЕБУ Под час отри мо ва ня подо бо вей коло ниї, хтору орґанизовало горват ске КУД „Шид” у нашей Лєтнєй владиче скей ре зиденциї були и три малярки зоз Заґребу: Дубравка Пеґан, Вишня Петер и Ана Церовски, хтори членїци Горват ского дружтва подобових уметнїкох у Заґребе. Гваря же ше дзечнє одволали на поволанку подобовей Колониї до Шиду и ту пришли першираз. Додаваю же им було барз цикаве пребувац у стародавним будинку Лєтнєй владиче скей резиденциї и ту и мальовали. Нащивели город, церкви и Ґалерию Сави Шумановича, а вец вжали щеточки и фарби до рукох и дали ше до мальованя. Вл. Дї. 20. СEПТЕМБЕР 2019.

РУСКЕ СЛОВО 23

ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ СТРЕТНУЦЕ: ДАНИЛО ПЕТРОВИЧ ЖИЄ И РОБИ У АВСТРИЇ

ДОБРЕ ТАМ, АЛЄ КЕРЕСТУР ВОЛА НАЗАД

Пише: Оленка ЖИВКОВИЧ

Данило Петрович жил и одроснул у Руским Керестуре. Народзени є 12. новембра 1963. року и у валалє закончел основну школу по руски. Жил, роснул, школовал ше и пребувал медзи Руснацами. Данило, познати у Керестуре як Данил – Ром, як го Керестурци звикли волац – наш

анило ше нє любел учиц, алє з нього постал статочни чловек. Закончел осем класи, а школованє нє предлужел пре єдну смутну причину – оцец му млади умар и пенєжи за дальше школованє нє було. – Мал сом вельке дружтво. Почитовали ме и школски товарише и колеґове у ФК „Русин”, дзе сом перше бавел у подростку, а вец и за перши тим. Фодбал сом барз любел, алє кед сом пошол до войска, престал сом бавиц. Почитовали ме и на роботи дзе сом робел як чувар у Комбинату „1 Май” а часто и як сезонски роботнїк на рибалову. ВОЙНОВО ЧАСИ И ОДХОД ДО АВСТРИЇ

Тулн

Данил ше оженєл 1988. року зоз Весну, Ромкиню зоз Бачкого Петровцу. Нєодлуга ше фамелия звекшала за дзивчатко Сабрину. Часи були вше чежши, пришли и дзеведзешати, войново роки. Данилов найстарши брат уж бул у Австриї и поволал го же би там пошли жиц. О фамелиї ше требало старац, и Данил, на 25 роки, зоз су-

пругу Весну и єднорочну Сабрину надумал пойсц до валалу Тулну, котри ше находзи пейдзешат километри од Бечу. – Там зме ше добре знашли. Брат нам помогнул, алє хто люби робиц, тот ше вшадзи знайдзе. Чувстовал сом же ме прилапели, там нє патра хто ши и цо ши, им важне же ши вредни, шорови чловек. Перше сом почал робиц у приватнїка Йохана Хохриди котри мал ерґелу коньох, а у нєй аж трицец були за обегованє. То бул богати пан котри ми обезпечел и биванє. З хижу сом бул задовольни, обезпечене було безплатне зогриванє и костиранє, и то ми на початку вельо значело – гвари наш собешеднїк. Данил робел зоз коньми, и доставал шорову плацу. Задовольни бул зоз роботу, знал коло коньох, бо його оцец вше тримал два, три конї. Нє бал ше анї од нїх, а анї од роботи. Правда, було и такей роботи цо нє знал, як наприклад, як правилно положиц шедло, як з копитами робиц, алє вредни яки є, швидко научел. Нємецки язик нє бул проблем, бо на ерґели нє було нїкого од наших людзох, та, сцел або нє, мушел го научиц. Ґазда му у тим помогнул, та и язик релативно швидко звладал. НОВА РОБОТА И НОВА БРИҐА Задовольни бул Данил, алє кед достал доживотне пребуванє, роздумовал же би

24 РУСКЕ СЛОВО

20. СЕПТЕМБЕР 2019.

ljudze@ruskeslovo.com

прейсц на лєгчейшу роботу. Було му чежко робиц кажди дзень зоз телїма коньми, а сам. Мал лєм єден дзень шлєбодни у тижню, нє було часу и за фамелию, та прешол робиц до фабрики. – Почал сом робиц у фабрики котра правела готови мури за монтажни хижи и мури за камиони-хлад за льнї. Фабрика тиж у Тулну, у нєй таки машини же лєм ґомбички треба прицискац. Кед ше дацо погубело, сциснул сом ґомбичку котра застановела роботу, попрепатрал цо треба зробиц, а мал сом и помонїцка. На роботи у фабрики робел сом по дванац годзини, часто нєвиспани, вистати, окреме психично. Треба витримац дванац годзини стац и мерковац на таку машину котра пакує мури. Окреме кед ше меняю пилки з краном. Пре мою вину и нєдомеркованосц, єдного дня спаднул кран и одрезал ми два пальци. Пришла и полиция, и авто швидкей помоци, одвезли ме до шпиталю, и лїчели. Бул сом од 1991. року осиґурани, та сом мал право на хорованє и лїченє – толкує Данил. По сле того ме ґазда нє вжал назад на роботу, и уж шейсц роки сом на бироу. Держава ми плаци надополнєнє, а попри тим, мам кажди мешац и ренту од осиґураня, котре ґазда уплацовал кажди мешац док сом бул приявени. ФАМЕЛИЯ СЛУП НА КОТРИ ШЕ ОПЕРА Супруга Ве сна тиж нашла роботу – старала ше и допатрала старши жени, помагала им по обисцу и варела им. И тераз роби як помоц у обисцу старших. Роботу у даєдним подприємстве нє могла найсц, бо ше фамелия кус по кус звекшовала и мушела остац дома зоз дзецми. Вона тиж швидко научела язик бешедуюци зоз особами котри допатрала. Данило ма три дзвичата – Сабрину котрей будзе трицец три роки, штреднєй Дамянки двацец шейсц, а наймладшей

ТУ СУ НАИСЦЕ ДОМА Чесно сом виховал свойо дзеци, виведол их на праву драгу. Свойо су людзе, слухали ме. Я нє бул даяки школяр, алє сом их вишколовал. Керестур барз любя и чувствую ше на валалє як дома. Моя супруга ше чудує кед ше стретнєм зоз приятелями, як нас людзе привитаю, прилапя. Я єй гварим – кед ши добри, та це шицки прилапя. А у валалє праве таки людзе.

20. СЕПТЕМБЕР 2019.

Даниели двацец два. Шицки три дзивчата закончели школи и шицки три уж робя. Сабрина роби у предава льнї мишаней роби, Даниела у предавальнї облєчива, а Дамянка як секретарка у аґенциї котра видава авта. Дзивчата маю свою роботу, само стойни су, лєм наймладша жиє зоз нїма у Тулну, док гевти два маю квартель у Бечу, дзе им и робота. Правда, нєд зелями ше сход за у родичох на полудзенку, то обовязне.

Фамелия Петрович

ЖИВОТ У ТУЛНУ И НОСТАЛҐИЯ Тулн, ме сто у котрим Данил зоз свою фамелию жиє, валал, подобни як и Кере стур. При хижи маю и свою заграду дзе ца ла фамелия найволї препровад зовац свой шлєбодни час, дзе ше дружа, або дацо варя. Маю вельо приятельох зоз Сербиї, алє и зоз Горватскей и Бо сней. Заграда им, прето, праве ме сто за друженє. Кед маш дакого свойого, лєгчейше ци – гвари Данил. – Гоч Австрия нє далєко, заш лєм чувствуєм єдну файту но сталґиї. Научели зме буц у Кере стуре зоз жену, гоч дзецом ту добре. По пензию ми треба дзешец роки, а идуцого року бим мал до стац инвалидску пензию, бо ме пре покалїчену руку нїхто нє сце прияц на роботу. Надополнєнє котре до става до статочне за живот, а и наймладша дзивка ище жиє з нїма, та им и помогнє вше кед треба, як и други два дзивчата. Кед до станє инвалидску пензию, Данило нє планує остац у Австриї. Купел хижу у Кере стуре, нєдалєко од центра валала. За тераз през лєто приходзи два-три тижнї на одпочивок. Нє банує же пошол до Австриї, алє кед прид зе час за заслужену пензию, зоз супругу би любели жиц у Кере стуре. Кра шнє им у Тулну, алє, якош, хиби валал. Лєдво чека пензию же би ше до ньго врацел, дума же ту буд зе здравши. Пол живота є там, алє Кере стур цага дому.■

Дзивчата нєшка уж дзивки

РУСКЕ СЛОВО 25

ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ МИРОН ЖИРОШ: ПРИВРЕДНИ ЖИВОТ РУСНАЦОХ (XII)

КЕРЕСТУРСКЕ И КОЦУРСКЕ ЖИТЕЛЬСТВО 1828. РОКУ За 20 роки, од 1810. до 1830. року, лєм зоз природним звекшаньом число руского жительства у Керестуре и Коцуре звекшане за 2 564 особи, так же у Керестуре було 4 676, а у Коцуре 2 960 жительох Пририхтал: Микола ШАНТА

исло жительох у Керестуре и Коцуре ше обачлїво звекшовало по 1830. рок. У двох матичних валалох „места нє було за шицких” и велї ше почали висельовац до других стредкох. Церковни пописи и природне звекшанє жительства у Керестуре и Коцуре указую же 1810. року у керестурскей парохиї єст 3 101 житель, у коцурскей було 2 116 жительох, у новосадскей парохиї 495 жительох, а у шидскей 315. Вєдно у Бачкей и Сриме було 6 027 жительох. За 20 роки, од 1810. до 1830. року, лєм зоз природним звекшаньом число руского

26 РУСКЕ СЛОВО

жительства у Керестуре и Коцуре звекшане за 2 564 особи, так же у Керестуре було 4 676, а у Коцуре 2 960 жительох. Спрам парохиялного попису, од октобра 1825. року у Керестуре було 3 941 житель, а у Коцуре 2 440 жительох, цо одвитує реалному звекшованю жительства у тих двох валалох. Общи державни попис од 1828. року лєм дополнює и пояшнює ґаздовску структуру жительства. Вон, правда, нє дава сумарни податки о социялней, националней, родней и старосней структури жительох, алє их класификує спрам порцийних катеґорийох. У Керестуре було 534 обисца и 1 151 особи способни за роботу. У Коцуре було 453 обисца и 1 146 особи способни за роботу. У Керестуре були: 492 селянє, 42 инквилини, 12 субинквилини, 23 браца, 81 син, 32 дзивки, 15 слугове и 18 ремеселнїки. У Коцуре були: 389 селянє, 64 инквилини, 8 субинквилини, 42 браца, 64 синове, 16 дзивки, 11 слугове и 33 ремеселнїки. Статку у обидвох валалох було досц мало: у Керестуре 914 конї, 36 воли и 378 крави, а у Коцуре 772 конї, 10 воли и 316 крави. 20. СЕПТЕМБЕР 2019.

ljudze@ruskeslovo.com

Нє було досц анї роботного статку, бо ше орало зоз штирома волами лєбо штирома коньми, а анї кажде обисце нє мало єдну краву. Прето зоз статком людзе єдни других мушели подпомагац. У кере стурским и коцурским хотаре ше найвецей шало житарки. Приход од єдного зашатого пожунского кабла жита, кед ше одбило зашате нашенє и седмина панству – виношел у Кере стуре приблїжно 5 пожунски кабли, а у Коцуре аж 7 кабли. Коцурци мали и векши поверхно сци пасовискох, та и векши хасен од нїх. РЕМЕСЛА ЗА КАЖДОДНЬОВИ ЖИВОТ Mедзи першима приселєнцами з Горнїци на пустару Вельки Керестур, у попису зоз 1752. року, находза ше и ремеселнїки. То єден чижмар, єден колєсар, а за єдного лєм пише же є майстор. Записана и бабица. У другим попису Керестура 1756/57. року число жите-

льох звекшане, алє число реме селнїкох остава исте. Попис зоз 1762. року тиж спомина лєм трох реме селнї кох. Век ше чи сло ре ме сел нї кох при ход зи у велькей селїдби 1763. лєбо 1764. року. З попису зоз 1764. року дознаваме же у валалє єст ткачох, скравцох, ковальох, чижмарох, єден кудзеляр и єден месар. Споминаю ше и двоме тарґовци, штирме пастире и двоме жобраци. При ремеселнїкох єст досц странцох: 6 ковалє Серби, єден тарґовец Серб, а єден Жид, єден месар и єден скравец тиж Серб, а Руснацох нєт скравцох, чизмарох и пастирох. У валалє уж єст 22 ремеселнїкох. Идуцого року у Керестуре уж єст и млїнарох и пинтерох. У 1764. року у Коцуре єст лєм єден Руснак реме селнїк – колєсар, а рок познєйше у попису жительства записани и скравец. У валалє єст троме ковалє Серби. 1787. у Коцуре ше спомина 5 млїни – сувачи и два предавальнї, цо значи же у валалє єст и млїнарох и тарґовцох. Други реме сла ше нє спомина. Подполнєйши податки о реме селнїцтве дознаваме зоз общого державного попису зоз 1828. року. И у Кере стуре и Коцуре єст по двоме тарґовци. Од 18 майстрох у Кере стуре осем млїнаре, котри робели през цали рок, штирме ковалє, двоме робели по шейсц мешаци, а двоме по три мешаци у року, єден калапар, єден колєсар, двоме кушнїре и двоме чижмаре. У Коцуре були 33 ремеселнїки: 14 млїнаре, 2 колєсаре, 7 чижмаре, 8 ковалє и єден ткач. У Кере стуре було осем сувачи, а у Коцуре 13 сувачи и єдна олєярня. 20. СЕПТЕМБЕР 2019.

Зоз реме сла, як випатра, у тедишнїм чаше ше нє вше могло вижиц. През цали рок робели лєм млїнаре и у Кере стуре и Коцуре. Колєсаре у Коцуре мали цали рок роботи, як и троме ковалє, а у Кере стуре анї єден реме селнїк нє робел цали рок. Ковалє робели по шейсц лєбо три мешаци, як и чижмаре и кушнїре. Значи, попри реме сла, майстрове жили и од жеми, бо дзепоєдни мали ферталь, лєбо пол се сиї жеми. МАЙСТОРСКИ ДРУЖТВА Рем есе лн їки були ор ґ ан изовани у ма йсто рских дружтвох-цехох. Так успишнєйше витворйовали свойо права, свой интерес у предаваню продуктох, утвердзованю ценох, предаваню на вашарох. Попри городских цехох ремеселнїкох, сновало ше и валалски цехи. Так Коцур достал цеховску привилеґию за мишани цех чижмарох, ковальох, кушнїрох, цимерманох, скравцох, штранґарох и миделкарох 1827. року. Керестурски майстрове вимагали свой цех 1832. и 1833. року. Привилеґия видата керестурским ремеселнїком 23. юлия 1834. року, за цо заплацели таксу 110 форинти. Привилеґия оверена з подписом и важи за цалу Монархию, нє лєм за ремеселнїкох котрим є видана, алє и за їх нашлїднїкох. Снованє ремеселнїцкого цеху вимагали 65 керестурски майстрове. Вони уж пред тим були члени майсторских дружтвох у других валалох, алє робели у Керестуре. Од керестурских майстрох у кулянским цеху учленєни були 49, у филїповским 12, новосадским єден. Найвекше число майстрох у Керестуре Руснаци, односно грекокатолїки. Медзи н їма єст и є дно число римокатолїкох странцох, як и римокатол їкох з вал алу. Медзи ма йстр ами єст н а йвецей ковальох – аж 15, потим 7 колєсарох, 6 цимерманох, 3 столарох, 5 кушнїрох, 11 чизмарох, 2 скравцох, 2 мл їн арох и пинтерох, 9 млїнарох и обрабячох древа, 3 штранґарох и 1 сарач. Кере стурски майст рове ремесло виучовали у Филїпове, Сомборе, Б ачу, Б о ґ о єве, Си вцу, Оджаку, Новим Садзе, Вербаше, Идьошу, Коцуре и у самим Керестуре. Же би добре „випекли” ремесло, скорей як постали майстрове, як калфове вандровали у Сентомашу, Заґребе, Темишваре, Суботици, Вершецу, Ужгородзе, З ем уну, С е ґ ед ину, П ешту, Сомб оре, Безданє, Сенти и других местох.■ (Предлужи ше)

РУСКЕ СЛОВО 27

ДУХОВНИ ЖИВОТ У РИМЕ ОЗНАЧЕНА 150-РОЧНЇЦА ОД НАРОДЗЕНЯ И 100-РОЧНЇЦА ОД УПОКОЄНЯ БЛАЖЕНЕЙ ЙОСАФАТИ

СЛУЖЕЛА ДЗЕ БУЛО НАЙПОТРЕБНЄЙШЕ У Риме, 5. септембра, на Архиєрейскей Служби Божей у базилики Санта Мария Маджоре, означена 150-рочнїца народзеня и 100-рочнїца упокоєня блаженей Йосафати Гордашевскей, сновательки заєднїци службенїцох Непорочней Дїви Мариї. – Зишли зме ше означиц ювилеї монахинї служебнїци хтору Христос вжал за руку, а вона служела там дзе була найвекша потреба – гварел поглавар Українскей грекокатолїцкей Церкви Святослав Шевчук. Як пренєшене на сайту УГКЦ, у Богослуженю участвовали кардинал Станислав Рилко, настоятель базилики Санта Мария Маджоре, архиепископ Цирил Василь, секретар Конґреґациї за Восточни Церкви, владика Йосиф Верт, ординарий за католїкох византийского обряду у Русиї, и владика кир Георгий Джуджар, епарх Епархиї Св. Миколая. Медзи учашнїками и монахинями у Риме була и ш. Мартина Кмита, провинциялна настоятелька СНДМ у Сербиї. М. Г. К.

У НАШИХ ПАРОХИЙОХ У ОПШТИНИ ШИД

ПОЧАЛИ ГОДЗИНИ ВИРОНАУКИ З початком нового школского року почали и годзини виронауки у наших парохийох у општини Шид. У Шидзе на виронауку приявени 10 школяре, а годзини ше отримує соботами на 10,30 годзин у Лєтнєй владическей резиденциї. Єст штверо школяре з нїзших класох зоз ОШ „Бранко Радичевич”, рахує ше же нащивюю школску виронауку и то ше уписує до дньовнїка, а по словох пароха о. Михайла Режака, єст ище шесцерих школярох висших класох зоз спомнутей и ОШ „Сримски Фронт” хтори нє уписани на школску виронауку, алє приходза на годзини соботами до Лєтнєй владическей резиденциї. – Тиж плануєме же бизме зоз виронаучнима дзецми зоз Беркасова, Бикичу и Бачинцох голєм два раз або три раз до рока отримали вєдно робонї, спортски бависка або про-

Дзеци з Беркасова на вилєту на Липовачи на виронауки

28 РУСКЕ СЛОВО

єкцию филма. Дзеци би ше упознавали и дружели медзи собу – гварел о. Режак. У Беркасове, по словох пароха о. Владимира Еделинския Миколки, од першей по штварту класу основней школи єст штверо школяре, хтори маю годзини у школи и на парохиї. Кед слово о старших школярох, од пиятей по осму класу, єст их тройо и вони годзини маю на парохиї. У Беркасове єст и штверо зоз штреднєй школи з першей класи хтори на виронауку ходза на парохию. Паноцец Еделински додал и же у Бикичу од першей по штварту класу єст тройо школяре хторим годзини виклада у школи, пецерим школяром од пиятей по осму класу, и троїм штредньошколцом. Виронаука почала и у Бачинцох, а виклада ю парох о. Дарко Рац. На годзини ходза штверо школяре и то єден у другей класи, двойо у трецей и єден школяр з осмей класи. Годзини ше отримує вовторками пред наставу, а школяре приход за до Пасторалного центру. Вл. Дї.

СХОД ВОСТОЧНИХ КАТОЛЇЦКИХ ВЛАДИКОХ ЕВРОПИ У РИМЕ

ДИЯЛОҐ НЄ МА АЛТЕРНАТИВУ Сход восточних католїцких владикох Европи отримани у Риме од 12. по 14. септембер, на тему „Екуменска мисия Восточних католїцких Церквох Европи нєшка”, на хторим бул и наш владика кир Георгий Джуджар, епарх Епархиї св. Миколая.

Як пренєсол сайт УГКЦ, кардинал Пєтро Паролин на тим сходзе виявел же главни метод у дипломатиї и екуменским диялоґу – то сам диялоґ и тот метод нє ма алтернативи. М. Г. К. 20. СЕПТЕМБЕР 2019.

duhovni@ruskeslovo.com

У ЦЕРКВИ У КОЦУРЕ

ПРИШАГАЛ НОВИ ЦЕРКОВНИ ОДБОР

У церкви у Коцуре прешлей нєдзелї, 15. септембра, на шпиваней Служби Божей пришагал нови Церковни одбор тей парохийней заєднїци на мандат котри будзе тирвац пейц роки. Пред парохом коцурским о. Владиславом Рацом и шицкима вирнима котри пришли присуствовац на тей святочносци, пришагали дванацецеро члени нового Церковного одбору – Миколай Бесерминї, Владимир Буила, Микола Уйфалуши, Мирослав Хромиш, Янко Ґайдош, Микола Новак, Владимир Маґоч, Любомир Тимко, Микола Колєсар, Микола Копчански, Микола Сакач и Янко Буила. Основна длужносц Церковного одбору то же би ше старал о церковним маєтку коцурскей парохиї. Одборнїки пришагали же тоту длужносц буду окончовац вирно и совисно кельо годни и як найлєпше знаю и можу, тримаюци ше Статутa Церковного одбору при управяню зоз церковним маєтком, а з помоцу Божу. Парох о. Рац по законченей святочносци шицким новим одборнїком по-

винчовал и пожадал же би цо лєпше сотрудзовали зоз цалу християнску заєднїцу з особним християнским шведоченьом. О. Р.

У КОЦУРЕ

У СРИМСКЕЙ МИТРОВИЦИ

БЛАГОСЛОВ ШКОЛЯРОМ И СТУДЕНТОМ

ПАНАХИДА ЗА О. ЗИНОВИЯ ВОВКА

У грекокатолїцкей церкви Успения Пресвятей Богородици у Коцуре, 15. септембра, зоз Службу Божу духовно означени початок нового школского року за школярох и студентох. Служба Божа була на 8 годзин рано, а присуствовало красне число дзецох и младих, як и їх родичи и фамелиї. Наказовал капелан коцурски о. Данил Задрепко, а шицки ше помодлєли Господу Богу за добри успих того школского року. На концу о. Задрепко поблагословел шицких присутних, а школяром и студентом пожадал того року вельо успиху у школи и на факултету. Зоз дзецми були и їх вироучителька Ксения Бесерминї и ш. Михаїла Воротняк. По законченю Служби, у церковней сали було орґанизоване перше виронаучне друженє за школярох. О. Р.

Найблїзши сотруднїки о. Вовка – дзияк Славко Причепа, церковнїк Емил Мельник и „Старши шестри”

Наполнєли ше пейц роки як ше у вербаским Общим шпиталю, 14. септембра 2014. року, упокоєл о. Зиновий Вовк, а з тей нагоди у Сримскей Митровици, дзе вон бул парох од 2008. по 2012. рок, одслужена панахида. О живоце о. Зиновия бешедовал домашнї парох о. Владислав Варґа, а числени вирни ше пришли помодлїц за його добру душу внєдзелю, 15 септембра. Велї роботи у парохийним доме и у сали церкви Покрова Пресвятей Богородици, а окреме його побожносц и любезносц, ище вше там, у тей парохиї. На концу шицки цо були присутни подзелєли фалаток хлєба, як то обичай у Митровици на панахиди и так ше духовно злучели зоз нїм. Дзвигаюци на „Вичная памят” хрест до горе, символично ше спомина його криж, алє и вира до воскресеня. о. В. В. 20. СЕПТЕМБЕР 2019.

РУСКЕ СЛОВО 29

informator@ruskeslovo.com ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 15. септембра 2019. року занавше нас зохабела наша мила шестра

МАРИЯ МУНЇН народзена Рац (1948–2019) зоз Србобрану З любову и почитованьом красни памятки на ню вично у своїх шерцох буду чувац: шестра Меланка зоз фамелию и браца Дюра, Янко и Юлин зоз своїма фамелиями ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 15. септембра 2019. року занавше нас зохабела наша мила

МАРИЯ МУНЇН народзена Рац (1948–2019) зоз Србобрану Вично нам останє у красних памяткох. Шовґор Янко Колбас зоз синами Влатком и Мирком и їх фамелиями СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 14. септембра 2019. року наполнєли ше 20 роки як нас занавше зохабел наш мили супруг, оцец и дїдо

ЛЮБОМИР МУДРИ (1934–1999) з Дюрдьова Памятку на ньго чуваю супруга Маря, син Мирослав, дзивка Люпка и унуки Саня и Драґан Спочивайце у мирe Божим!

30 РУСКЕ СЛОВО

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 13. септембра занавше нас зохабела наша мила шестринїца Ганча

АНА КОВАЧ – НЯРАДИ (1934–2019) з Вуковару У думкох и молитвох вше будзеш з нами. З вельку любову и почитованьом твойо наймилши вично ожалосцени: Мария, Терезка и Ромко зоз фамелиями Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Уж шейсц роки прелєцели як у вичносци пребува наша мила мац, баба и прабаба

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 13. септембра упокоєла ше у Господу наша мила шестринїца

ГАНЧА НЯРАДИ (1934–2019) з Вуковару ИРИНА НАДЬ Єй любов и доброту нїґда нє забуднародзена Провчи земе и будземе зоз ню у молитвох. (1924–2013) Иринка, Сенка, Терезка, з Руского Керестура У красних памяткох и молитвох вас Мирослав и Владо зоз фамелиями Спочивай у мире Божим, най це чуваю вашо наймилши ангели чуваю! Спочивайце у мире Божим! НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 23. септембра 2019. року наполня ше трицец смутни роки як нас занавше зохабел наш мили єдини и нїґда нєзабути син

ПЕРА МИХАЛЬОВСКИ з Петроварадину Памятку на ньго чуваю його вично ожалосцени родичи Спочивай у мире Божим!

20. СЕПТЕМБЕР 2019.

informator@ruskeslovo.com ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ

ШТЕФИЦА СЕНДЕРАК народзена Дєрдь (1934–2019) Хтора умарла 7. септембра 2019. року, после длугей и чежкей хороти у Канади у Монтреалу и випровадзена є на остатню драгу 14. септембра 2019. року. Ожалосцени: Юлкица зоз дзецми и їх фамелию и Пера зоз дзивку Спочивай у мире Божим! НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 19. септембра наполня ше шейсц смутни мешаци як нас занавше зохабел наш мили супруг, оцец, дїдо, прадїдо и швекор

ИРИНЕЙ КОЛОШНЯЇ (1939–2019) з Руского Керестура Пошол ши нєсподзивано и поцихи без слова на ґамбох, без ошмиху на твари, охабяюци нам лєм смуток и памятки на час препровадзени зоз тобу. Здогадованє на тебе чуваю твойо наймилши Най ци Бог подарує вични спокой!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 25. септембра 2019. року наполнї ше смутни рок як нє зоз нами наш супруг, оцец и дїдо

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 15. септембра занавше нас зохабела наша мила мац и баба

МАРИЯ ГАЙДУК народзена Новта (1953–2019) з Руского Керестура З любову и почитованьом у красних памяткох навики це буду чувац син Янко, син Сашо зоз Андрею, унуки Виктор и Валентина Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 15. септембра 2019. року занавше нас зохабела шестра и тета

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 15. септембра наполнєли ше два роки як нє з нами наш супруг, оцец и дїдо

МАРИЯ ГАЙДУК народзена Новта (1953–2019) з Руского Керестура Красни памятки на буду чувац шестра Натала зоз мужом Юлином и їх дзеци Спочивай у мире Божим!

ЮЛИЯН ГЕРБУТ (1943–2017) з Руского Керестура Памятки на ньго чуваю: Оля, Саша, Марияна, Давид и Адам Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 17. септембра 2019 року, наполнєли ше смутни 20 роки як нас занавше зохабел наш мили супруг, оцец и дїдо

МИХАИЛ КУХАР (1946–1999) з Дюрдьова

Памятку на його доброту и пожертвовносц чуваю його наймилши СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Того року наполнєли ше 25 и 45 роки як у вичносци пребуваю нашо мили нина и шовґор

МИРОСЛАВ МИРОН РАМАЧ (1940–2018) з Дюрдьова Час преходзи, алє ти з нами у шерцох и думкох. Твойо наймилши: супруга Лела, дзивки Люпка Тиркайлова зоз супругом Славомиром и Геленка Раґайова зоз супругом Янком, унука Ивана и унукове Иґор и Борис Спочивай у мире Божим! 20. СЕПТЕМБЕР 2019.

АМАЛИЯ МУДРИ ЙОАКИМ МУДРИ народзена Надь електричар (1917–1994) (1901–1974) з Руского Керестура По красним ше на нїх здогадую, з любову и подзекованьом, дзеци Митьових братох и шестри, зоз своїма фамелиями. Спочивайце у мире Божим!

РУСКЕ СЛОВО 31

informator@ruskeslovo.com СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 13. септембра 2019. року наполнєл ше рок як нас занавше зохабела моя мила шестра

Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 29. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

ФЕБРОНКА ТАКАЧ (1938–2018) з Руского Керестура Будзем це вше паметац и чувац у своїм шерцу. Шестра Амалка Спасичова и Сашо Ковачов Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ На наших родичох

о принєшеним ришеню же нє потребне преценьованє вплїву на животни штредок проєкта „Вибудов станїци за обезпечованє зоз горивом Нови Сад 16 зоз провадзацима обєктами (малопредайни обєкт, закрице зоз лантерну, помоцни обєкт, транформаторскей станїци и подстанїци и резервоара за нафту и ґаз)” Ношитель проєкта „НАФТНА ИНДУСТРИЯ СЕРБИЇ” а.д. Нови Сад”, Народного фронта число 12, Нови Сад, поднєсол тому орґану вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта „Вибудов станїци за обезпечованє зоз горивом Нови Сад 16 зоз провадзацима обєктами (малопредайни обєкт, закрице зоз лантерну, помоцни обєкт, транформаторскей станїци и подстанїци и резервоара за нафту и ґаз)” на катастерскей парцели число 5479, К.О. Кать, Город Нови Сад. После запровадзеного поступку Городска управа за защиту животного штредку дня 13. септембра 2019. року принєсла ришенє число VI501-569/19 з хторим дата согласносц на предметну Студию. Увид до предметного ришеня мож окончиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку, Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї у чаше од 10 до 15 годзин на сайту Городскей управи за защиту животного штредку www.environovisad.org. rs. Заинтересована явносц може виявиц жалбу процив того ришеня у чаше од 15 днї од дня його обявйованя у средствох явного информованя, по тим орґану. Городска управа за защиту животного штредку на основи члена 20. пасус 1. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї” число 135/04 и 36/09), обявює

ОБВИСЦЕНЄ

ЯНКО УЙФАЛУШИ (1923–2018)

ЮСТИНА УЙФАЛУШИ народзена Ґубаш (1927–2019) з Нового Саду

Занавше будзеце у наших шерцох и красни памятки на вас чуваю дзивки Ирина Скенджич и Леона Виславски зоз фамелиями Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

о поднєшеней вимоги за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта Подприємство „KODAR ENERGOMONTAŽA” DOO зоз Беоґраду, по овласценю ношителя Проєкта „VIP MOBILE” d.o.o. Милутина Миланковича 1ж, Нови Беоґрад, поднєсол вимогу за даванє согласносци на Студию о преценьованю вплїву на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї „НС2334_02 НС_Ветерник_3” у Улїци Краля Петра I число 25, на катастерскей парцели число 387 К.О. Ветерник, Город Нови Сад. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї од 10 до 15 годзин. Шицки заинтересовани, у чаше 10 днї од дня обявйованя того обвисценя, можу дац свойо думанє у писаней форми на адресу Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду.

32 РУСКЕ СЛОВО

МАЛИ ОГЛАШКИ НА ПРЕДАЙ хижа у Руским Керестуре, Маршала Тита 30. Велька порта и помоцни обєкти. Заинтересовани ше можу явиц на телефонске число 064/42-765-35.

МАЛИ ОГЛАШКИ ДИХТОВАНЄ облакох и дзверох. Щици од витру, жими, галайку, праху, инсектох. МОНТИРАМЕ: – РОЛЕТНИ – ГАРМОНИКОВО ДЗВЕРИ – ПАНТЛЇКОВО ДЗВЕРИ – МРЕЖИ ОД СУНЬОҐОХ – ВЕНЕЦИЯНЕРИ – ОПРАВКИ 025/5827-710 060/5088-433

о явним увиду, явней презентациї и явней розправи о Студиї о преценьованю вплїву проєкта на животни штредок Ношитель проєкта „Телеком Сербия” а.д. Таковска 2, Беоґрад, поднєсол вимогу за даванє согласносци на Студию о преценьованю вплїву на животни штредок проєкта – базней станїци мобилней телефониї „НСУ258/НСЛ258”у улїци Футожска число 37, у Новим Садзе, на катастерскей парцели число 3447, К.О. Нови Сад II, Город Нови Сад. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї од 10 по 15 годзин по 22. октобер 2019. року. У складзе зоз членом 6. Правилнїка о поступку явного увиду, презентациї и явней розправи о студиї о преценьовню вплїву на животни штредок („Службени глашнїк РС”, 69/05) заинтерсованих орґанох, орґанизацийох и явносц под час тирваня явного увиду можу поднєсц зауваги и думаня на студиї о преценьованю вплїву у писаней форми Городскей управи за защиту животного штредку. Явну розправу и презентацию ше отрима 23. октобра 2019. року, у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Руменацка 110 а, Нови Сад, на 12 годзин. Городска управа за защиту животного штредку на основи члена 20. пасус 1. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї” число 135/04 и 36/09), обявює

ОБВИСЦЕНЄ

о явним увиду, явней презентациї и явней розправи о Студиї о преценьованю вплїву проєкта на животни штредок Подприємство „KODAR ENERGOMONTAŽA” DOO зоз Беоґраду, по овласценю ношителя Проєкта „VIP MOBILE” d.o.o. Милутина Миланковича 1ж, Нови Беоґрад, поднєсол вимогу за даванє согласносци на Студию о преценьованю вплїву на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї „НС2373_02 НС_Нови_Сад_Футожска_2” у Улїци Футожска 37, на катастерскей парцели число 3447 К.О. Нови Сад II, Город Нови Сад. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї од 10 по 15 годзин по 22. октобер 2019. року. У складзе зоз членом 6. Правилнїка о поступку явного увиду, презентациї и явней розправи о студиї о преценьовню вплїву на животни штредок („Службени глашнїк РС”, 69/05) заинтерсованих орґанох, орґанизацийох и явносц под час тирваня явного увиду можу поднєсц зауваги и думаня на студиї о преценьованю вплїву у писаней форми Городскей управи за защиту животного штредку. Явну розправу и презентацию ше отрима 23. октобра 2019. року, у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Руменацка 110 а, Нови Сад, на 12,30 годзин.

20. СЕПТЕМБЕР 2019.

* дзе цо будзе *

СТРЕТНУЦЕ МЛАДИХ СЕРБИЇ У СРИМСКЕЙ МИТРОВИЦИ Млади зоз цалей Сербиї стретню ше 28. септембра у Сримскей Митровици. Стретнуце орґанизує Беоґрадске надвладичество, зоз соорґанизатором-партнером Каритасом Сербиї. Заинтересовани за стретнуце ше можу явиц Янкови Катонови на телефон 063/8021165. Млади буду мац нагоду участвовац на Служби Божей, опатриц археолоґийни локалитет – Царску палату Сирмиюма, стретнуц ше зоз владиками и чуц шведоченя младих. Стретнуце ше закончи зоз заєднїцку молитву. Учашнїком будзе обезпечени полудзенок, а достаню и маїци на дарунок. Места за путованє огранїчени. ***

ФЕСТИВАЛ ГОРВАТСКИХ ДУХОВНИХ ШПИВАНКОХ „ХОСАНАФЕСТˮ

Штернасти фестивал горватских духовних шпиванкох – „ХосанаФестˮ отрима ше у Гали спортох у Суботици, на нєдзелю, 22. септембра 2019. року, на 20 годзин. Мото тогорочного Фестивалу „На шлїду вичносциˮ, а право участованя виборели петнац шпиванки. На соботу, пред закончуюцим наступом госцох ше дочека у церкви Мариї Мацери Церкви, у хторей буду мац духовну обнову, котру будзе предводзиц о. Небойша Стипич, капелан парохиї Св. Антония Падованского зоз Чантавиру, на тему „На шлїду вичносциˮ.

OGLA[OVANW 021/6613-697, 021/ 6624-708 e-mail: ruske.redakcija@gmail.com informator@ruskeslovo.com

20. СЕПТЕМБЕР 2019.

ИНФОРМАТОР/СПОРТ ОКРУЖНА КАДЕТСКА ЛИҐА

ЕКИПА РУСИНА У ОЗБИЛЬНЕЙ КОНКУРЕНЦИЇ Перше коло Окружней кадетскей лиґи бавяче ФК „Русин” започали 8. септембра зоз бависком процив кадетох ФК „Кордун” зоз Кляїчева, а з резултатом 2:2 (1:2) Кадети бавели у составе꞉Александар Драґутинович, Марко Ковачевич, Марио Иличич, Марко Попов, Алексей Бики, Божидар Чонка, Тадей Бодянец, Матео Чордаш, Никола Максимович, Александер Тома, Лука Иличич, Неманя Ковачевич, Давид Надь, Алексей Джуджар, Микола Папуґа и Желько Виславски. У першим полчасу, у 15 минути, ґол за Русин дал Микола Папуґа, док процивнїцка екипа посцигла два ґоли. Други полчас почал зоз шмелшим и сиґурнєйшим бависком Русинових бавячох, та 5 минути пред концом змаганя, двоме бавяче ФК „Кордун” оштро фауловали Давида Надьового, дзе судия судзел пенал. Други ґол за Русин дал Желько Виславски зоз пеналу, зоз чим Русиново кадети вировнали на 2:2. Потим як вированти резултат, бавяче зоз Кляїчева колективно розпочали вербалне и физичне провокованє русинових бавячох, на хторе мушели реаґовац тренере, та аж и присутни родичи з публики. По словох тренера Русинових фодбалерох, Зденка Шомодїя, змаганє було барз чежке, понеже у цеку цалого змаганя було надосц нєприкладни и нєспортски поступки процивнїцкей екипи – Треба визначиц же бавячом Русина то було перше змаганє у кадетскей лиґи. Потераз шицки були пионире, док бавяче процивнїцкей екипи кус старши, та прешлого року уж бавели у кадетскей лиґи. Хлапци зоз процивнїцкей екипи бавели барз оштро, правели вельо фаули, алє и попри тим, удало нам ше дац перши ґол. У другим полчаше, домашнї бавяче, гоч старши, почали оставац без моци, та теди Русиновци рушели до нападу и пейц минути пред концом стретнуца пришло до тей физичней и вербалней провокациї з боку домашнїх. Перше поєдинєчно, а потим и колективно – толкує тренер Шомодї. Пре тото нєспортске и нєприкладне обходзенє ґу процивнїком, кадети Кордуна вируцени з окружней лиґи. У другим колє хторе одбавене внєдзелю 15. септембра на домашнїм терену пред коло 50 патрачами, ФК „Русин” страцел од

госцох ФК „Лидер” зоз Оджаку з резултатом 0:4 (0:3). Уж на самим початку стретнуца було обачлїве же процивнїцка екипа добре увежбана и порихтана. Бавяче Лидеру ше добре рушали по терену, и добре бавели на шицких позицийох. У другим полчаше, русиновци указали схопнєйше бависко, алє у одбрани достали єден ґол. Русиново бавяче були у составе: Александар Драґутинович, Марко Ковачевич, Марио Иличич, Марко Попов, Алексей Бики, Божидар Чонка, Тадей Бодянец, Матео Чордаш, Теодор Няради, Александер Тома, Лука Иличич, Неманя Ковачевич, Давид Надь, Алексей Джуджар, Микола Папуґа и Желько Виславски. По словох тренера кадетох Русину, Зденка Шомодїя, младих фодбалерох у тей лиґи обчекую чежки алє квалитетни змаганя, зоз чим достаню вельке спортске искуство. – Ми маме одредзене число бавячох хторе досц мале. Понеже у ґенерацийох єст мало дзеци, нє лєгко направиц добри фодбалски тим. Примушени зме тим формовац зоз вецей ґенерацийох цо у других, векших центрох нє случай. Кед, поведзме, екипа Лидер зоз Оджаку ма бавячох дзе шицки маю по 17 роки, вони такой у предносци у одношеню на наших хлапцох, дзе фодбалски тим помишани зоз возростом од 15, 16 и 17 роки. – визначує тренер Шомодї. Но, и попри того, кадети Русина на терену указую вельку борбеносц, упартосц и дзеку дойсц до це лєпших резултатох и завжац цо висши пласман. Вшелїяк же им тото искуство вельо помогнє. У шлїдуюцим колє хторе ше отрима 22. септембра, кадети Русина ше буду змагац процив екипи Борец зоз Бачкого Ґрачцу. Ан. М.

РУСКЕ СЛОВО 33

СПОРТ ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА НОВИ САД

ТРИ БОДИ ЗА БАЧКУ У НАПАРТИМ СТРЕТНУЦУ

ГОСЦИ ПОБЕДЗЕЛИ НА ПЕНАЛИ

ФК „Футоґ” (Футоґ) – ФК „Бачка 1923” 1:3 (0:2)

ФК „Бачка 1923” – ФК „Фрушкоґорац” 0:2 (0:1)

Футоґ: стадион ФК „Футоґ”, патрачох 100. Стретнуце судзел судия Димоски (Нови Сад). Стрилци за Бачку були: Пантелич у 9. минути и Ду. Тривунович у 45. и 77. минути зоз пеналу. Жовти картон у екипи Бачкей достал Лю. Тривунович. БАЧКА: Роґич, Др. Тривуновиуч, Лю. Тривунович, Иґрачев (Солдат), Вуйович (Станкович), Пантелич, Деянович, Маркович, Дюрич (Летич), Ду. Тривунович. У пиятим колу Подручней фодбалскей лиґи Нови Сад, дюрдьовска Бачка бавела зоз екупу ФК „Футоґ” зоз Футоґу и дому ше врацели зоз побиду и трома бодами. На перши ґол ше чекало дзевец минути, а дал го одлични бавяч Бачкей, Пантелич. Домашнї ше намагали поровнац резултат и мали вецей добри нагоди, ал ше им нє удало звладац охрану Дюрдьовчаньох. Нє вихасновали анї бице зоз пенал точки. Як и звичайно кед ше нє вихасную таки чисти нагоди, сцигує кара. У остатнєй минути першого полчасу до лїстини стрилцох ше уписал Душан Тривунович и то бул резултат з хторим ше пошло на одпочивок. У другим полчасу була подобна слика на терену. Бавяче домашнєй екипи були вецй нервозни та судия зоз жовтим картоном опомнул аж седем бавячох. У 77. минути пре оштре бависко у каребним просторе судия пискал пенал, а до лїстини стрилцох ше ознова уписал Душан Тривунович. Дзвец минути пре концом реґуларней часци стретнуца домашнї зменшали резултат на 1:3. А. П.

Дюрдьов: стадион ФК „Бачка 1923”, патрачох 100. Стретнуце судзел судия Чобанов Деян (Руменка). Обидва ґоли за Фрушкоґорац дал Печич Душан, єден у 1. минути, а други у 58. минути зоз пеналу. Жовти картони у екипи Бачкей достали Лю. Тривунович, Солдат, Иґнїч и Ґелич, а червени картон достал Пантелич. БАЧКА: З. Смолян, М. Станкович (Деянович), Ль. Тривунович, Д. Солдат (Ґелич), Й. Вуйович, М. Роґич, Д. Летич (Петрович), М. Пантелич, М. Дюрич, Н. Иґнїч, Д. Тривунович. У 6. колє першенства, внєдзелю, 15. септембра ФК „Бачка 1923” страцела на домашнїм терену од ФК „Фрушкоґорац” зоз Сримскей Каменїци з резултатом 0:2 (0:1). Такой на початку стретнуца судия оправдано пискал пенал за госцох и у першей минути сиґурни зоз билей точки бул Печич. Бавяче Бачкей после того „жимного тушу” пробовали пренайсц рецепт за ґол, алє им ше то нє поспишело, а таки резултат остал по конєц першого полчасу. У другим полчасу у 58. минути у каребним просторе звалєни одлични нападач госцинскей екипи Печич, а судия пискал пенал. И други ґол дал Печич. По конєц стретнуца екипа зоз Сримскей Каменїци зачувала свой ґол и победзела домашню Бачку. На тим стретнуцу було штири опомнуца за домашнїх бавячох пре нєспортске справованє и оштри старт, а госци достали два опомнуца, тиж за оштри старт. У 58. минути домашнї бавяч М. Пантелич опомнути пре нєприкладни и бридки слова котри хасновал под час бависка и за таке справованє достал червени картон. Шлїдуюце стретнуце заказане за 22. септембер на 16 годзин, у котрим се стретню РФК „НС 1921” и ФК „Бачка 1923”. Л. Кх.

ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА ЗОМБОР

ОФАНЗИВНЕ БАВИСКО РУСИНОВЦОХ ФК „Русин” – ФК „Войводина” (Товаришево) 4:0 (2:0)

Руски Керестур: стадион ФК „Русин”, патрачох 300. Стретнуце судзел судия Н. Дюрдєвич (Алекса Шантич). Стрилци на стретнуцу були: Бранкович у 35. минути, Д. Будински у 37. и 89. и Давидович у 82. минути зоз пенала. РУСИН: М. Надь, Веселинович, Голик, Ланчужанин, Б. Надь, Маркович, Давидович, Дюканович, Бранкович (Маньош), Д. Будински, Ф. Вуйович. У пиятим колє Подручней фодбалскей лиґи Зомбор, внєдзелю 15. септембра, на домашнїм терену пред коло 300 патрачами, ФК „Русин” прешве-

34 РУСКЕ СЛОВО

члїво победзел екипу ФК „Войводина” зоз Товаришева з резултатом 4:0(2:0). Ґол за Русин дали Б. Бранкович, Д. Будински (2) и Д. Давидович. У першим полчасу, перши ґол зоз шлєбодного бица у 35. минути дал Бранкович, а два минути познєйше други ґол за Русин дал Будински. У другим полчаше, процивнїцка екипа бавела кус оштрейше, та бавяч Войводини направел пенал над Давидовичом хтори у 82. минути подзвигнул резултат русиновцом на 3:0, а пред самим концом у 89. минути Будински дал свой други ґол на тим змаганю.

Одпочатку єшеньскей часци змаганя, Войводина нє мала анї єдно страцене змаганє, медзитим бавячом Русина ше, зоз добре вихаснованима нагодами дац ґол, поспишело поражиц моцну процивнїцку екипу. После того кола Русин на дзевятим месце на таблїчки зоз 7 бодами. Потераз екипа ФК „Русин” победзела на двох стретнуцох, єдно бавела нєришено, а два страцела. У шлїдуюцим, 6. колє, хторе ше отрима 22. септембра, „Русин” будзе госц у Бачким Брестовцу и будзе бавиц зоз екипу „БСК”. Ан. М. 20. СЕПТЕМБЕР 2019.

СПОРТ ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА СУБОТИЦА

ИСКРА СТРАЦЕЛА У ДЕРБИЮ ФК „Искра” – ФК „Пролетер” (Равне Село) 1:2 (1:2)

Коцур: стадион ФК „Искра”, патрачох коло 250. Стретнуце судзел судия Б. Вуканович (Суботица). Стрилєц єдиного ґола за Искру бул Малацко у 45. минути. Жовти картон у екипи Искри достал Малацко. ИСКРА: Калинич, Лазар Ваяґич, Пєшевац, Петрович (Юрчук), Душан Ваяґич, Сталевич , Делич (Ери), Дюкич, Ґубаш и Сердар. У пиятим колу у Подрученей лиґи Суботица, Искра на домашнїм терену дочекала Пролетер зоз Равного Села и у општинским дербию прецерпела пораженє, насампредз пре подли початок змаганя. Бавяче Искри опущенo вошли до бависка, барз подло и пре таку слабу концентрацию прияли два наивни ґоли у перших 5 минутох бависка. После такого старту Искрово бавяче ше таргли и почали лєпше бавиц и у длугшим периодзе и були лєпша екипа на терену. Медзитим, и попри Искровей инциятиви госци могли дац треци ґол, алє лабда место ґолу потрафела греду. Же би Пролетер на одпочивок нє пошол зоз двома ґолами предносци остарал ше Марян Малацко, котри у остатнєй минути першого полчасу зменшал предносц Пролетера на 2:1. Публика на трибинох очековала же Искра у другим полчаше преобраци резултат и кед же нє победзи, голєм же вицагнє нєришени резултат. Искра нападала цали други полчас, творела шанси, аж на єден завод Искров бавяч потрафел и

рамик ґола, медзитим, лабда нє сцела войсц до мрежи и резултат ше по конєц нє пременєл та госци шицки три боди однєсли до Равного Села. Искра од 77. минути мала и бавяча вецей, понеже єден бавяч Пролетера достал други жовти, та и червени картон, алє бавяче Искри тоту предносц нє вихасновали. После другого пораженя за шором Искра у другей часци таблїчки, односно на 12. месце зоз 6 освоєнима бодами. Важне спомнуц же ситуация у Подручней лиґи Суботица на початку така же шицки екипи подєднаки и анї єдна ше значно нє видвоєла, та Искри другопласовани Обилич зоз Нового Кнежевца сцека лєм три боди, а першопласовани Србобран лєм 5 боди. У шлїдуюцим колу Искра будзе бавиц у Дюрдїну процив истоменновей екипи, котра после 5 колох єдно место спод Искри и освоєла єден бод менєй як Искра. З. К.

ФОДБАЛСКА ПАНОРАМА ОПШТИНИ ШИД

У ОПШТИНСКЕЙ ЛИҐИ ТРИ СТРЕТНУЦА

Внєдзелю ше бавело стретнуца трецого кола Општинскей фодбалскей лиґи Шид, а од пейц стретнуцох бавени лєм три, бо стретнуце у Бачинцох медзи ОФК „Бачинци” и Єдинством з Моровичу, як и у Ямени медзи Ґраничаром и Напредком з Вашици нє бавени. Як дознаваме, госцински екипи нє допутовали, а орґани Општинскей фодбалскей лиґи буду одлучовац о причинох за нєприход. У Ґибарцу Напредак победзел ОФК „Бинґула” зоз 2:0, у Батровцох Омладинєц и ФК „Ердевик 2017” бавели без ґолох 0:0, а у Люби Єдинство победзело Борец з Илинцох зоз 4:1. На таблїчки Єдинство (Лю) перше зоз шейсц бодами, кельо ма и Напредак, на другим, и Ґраничар на трецим месце, алє зоз по єдним стрет20. СЕПТЕМБЕР 2019.

нуцом менєй. Ердевик 2017 штварти зоз пейцома бодами, Омладинєц пияти ма штири боди кельо маю и ОФК „Бачинци” на шестим месце, алє и стретнуце менєй. Єдинство (М) седме зоз трома бодами и стретнуцом менєй, Синдєлич осми зоз тиж трома бодами, а ОФК „Бинґула” дзевята и Борец дзешати без бодох. У штвартим колє на нєдзелю ОФК „Бачинци” дочекую сушедох зоз Ґибарцу, фодбалерох Синдєлича, Єдинство (М) дочекує Борец, Напредак будзе домашнї Єдинству (Лю), ФК „Ердевик 2017” дочека Ґраничар, а ОФК „Бинґула” бави на своїм терену зоз Омладинцом. У Медзиопштинскей фодбалскей лиґи Срим – ґрупа Заход у штвартим колє, ОФК „Бикич” дома бавел 1:1 зоз Слоґу з Воґню, Сримец у Беркасове

декласовал ФК „Зека Булюбаша” зоз Равня зоз 6:2, у Адашевцох Ґраничар победзел Слободу зоз Шашинцох зоз 4:0, у Чалми домашня Слоґа страцела од Обилича 1993 зоз Кукуовцох зоз 6:1, а у Руми Фрушка гора победзела Єдноту зоз Шиду зоз 4:0. На таблїчки Ґраничар треци зоз седем бодами кельо ма и ОФК „Бикич” на штвартим месце, Сримец осми зоз шейсц бодами, а тельо ма и Єднота на дзевятим месце, док ФК „Обилич 1993” дванасти зоз трома бодами. У пиятим колє Слобода у Шашинцох дочекує ОФК „Бикич”, Слоґа у Воґню дочекує беркасовски Сримец, Обилич 1993 у Куковцох дочекує Фрушкоґорац зоз Мандєлосу, а у Шидзе Єднота будзе бавиц процив Слоґи зоз Чалми. Вл. Дї.

РУСКЕ СЛОВО 35

СПОРТ ЄШЕНЬСКИ ИСПИТ НАШИХ РЕПРЕЗЕНТАЦИЙОХ

ЗАТЕРАЗ, ПОЛОЖЕЛИ ЛЄМ ОДБОЙКАШКИ Прешли дaкельо тижнї любительом спорта бул права лакотка. Перше нашо фодбалере бавели квалификацийни стретнуца за Европске першенство. Кошаркаше на шветовим першенстве у Китаю бавели свойо стретнуца. И фодбалере и кошаркаше, нє мали вельо щесца, алє заш лєм добре бавели и єст надїї же на наиходзаПише: цих змаганьох буду лєпши. У финалним стретнуцу зоз домашню екипу Александар ПАЛАНЧАНИН Турскей, бавели нашо одбойкашки. Вони освоєли перше место и потвердзели шампионску титулу Старого континента

СЕРБИЯ НА ТРЕЦИМ МЕСЦЕ Затераз (кед писани текст), на таблїчки на першим месце Україна зоз 13 бодами, друга Портуґалия зоз 8, треца Сербия зоз 7, Луксембурґ штварти зоз 4 бодами. На остатнїм месце селекция Литваниї зоз 1 бодом. Стретнуца Европского фодбалского першенства, од елиминацийней по финалну фазу, буду бавени идуцого року на дванац стадионох у вецей державох Европи – Лондону, Минхену, Риме, Бакуу, Санкт Петерсбурґу, Букурешту, Амстердаму, Даблину, Билбаоу, Будапешту, Ґлазґове и Копенхаґену.

36 РУСКЕ СЛОВО

оч по резултатох хтори посцигли нашо репрезентациї (фодбалска и кошаркашска) нє мож повесц же зме задовольни, заш лєм любителє спорту уживали прешли даскельо тижнї. З оглядом на тото же шанси ище єст же би ше виправело гришки, ище вше ше наздаваме же ше терашнї почежкосци звлада и же з конєчним резултатом буду задовольни, навияче, насампредз. ШАНСА ЗА ФОДБАЛЕРОХ Фодбалска репрезентация Сербиї у квалификацийней фази за Европске першенство хторе будзе отримане идуцого року, страцела од репрезентациї Портуґалиї зоз резултатом 4:2. Без огляду на пораженє на домашнїм терену нашо репрезентативци нє бавели подло. Можебуц им хибело дакус вецей щесца. Перши ґол зме достали без даякей велькей шанси процивнїкох, а треци зоз чистей офсайд позициї, алє то судия нє видзел. Реално, селекция Портуґалиї вельо лєпша екипа од нашей, ма аж осем позарядових бавячох медзи хторима и найлєпши фодбалер на швеце Роналдо. Алє важне надпомнуц же би у предстояцих змаганьох наша репрезентация могла указац и витвориц вельо лєпши резултати и успихи. Теоретски, наша репрезентация ище вше ма шанси же би ше пласовала до закончуюцей фази першенства. Потераз страцели два стретнуца. Перше, хторе зме бавели зоз репрезентацию України, барз добре запа-

метаме. Насампредз, же екипа була иста, алє зме страцели зоз резултатом 5:0. Но, шанси же би ше виторело пласман до закончуюцих стретнуцох Европского першенства ище єст. У тей фази зме у Луксембурґу победзели домашнїх зоз 3:1, так же шмелше можеме дочекац баражни стретнуца. МЕДЗИ ПЕЙЦОМА НАЙЛЄПШИМА Друга спортска лакотка за навиячох було стретнуце кошаркашских репрезенатцийох Сербиї и Шпаниї на Шветовим першенстве у Китаю. Стретнуце бавене у спортскей гали у Вухану. То було остатнє стретнуце другей (ґрупней) фази, а перше стретнуце хторе на тим першенстве наша репрезентация страцела. Стретнуце зоз Шпанию бул прави Европски дерби. Мушиме припознац же Шпанци подполно були лєпша екипа од нашей селекциї. Нашо були подли у „тройох”, а нє мали зме анї вельо асистенциї. Анї добри скор од 26 коши хтори дал Боґданович, нє помогол вельо. Окрем того, 20. СЕПТЕМБЕР 2019.

sport@ruskeslovo.com

потвердзело ше же Шпания, цо блїжей ґу концу змаганя, вше лєпше бави. У ґрупней фази нє призначели таки добри партиї як наша репрезентация. Медзитим, з добрим бависком у охрани и нападу, дала добру „пляску” нашим репрезентативцом. Велї подумали – нє мож анї вше победзиц, будзе лєпше зоз екипу Арґентини. Алє случели ше нєпредвидзени смутни ствари хтори досц погимбали мотивованосц нашей репрезенртациї, та зме и тото стретнуце страцели. Шветови турнир у Китаю зме закончели на пиятим месце. У тей часци змаганя, за потїху була побида у стретнуцу зоз селекцию ЗАД, на хторим було очиглядне же наша репрезентация добре бави и же векши успихи од екипи ище вше можеме очековац на предстояцих змаганьох. Тераз зме остали без медалї, а и без селектора, бо по законченим турнире у Китаю задзековал на тей функциї. Но, часточнє можеме буц задовольни, бо наш бавяч Боґдан Боґданович вибрани до найлєпшей екипи на шампионату. Окрем того вибрани є и за найпрецизнєйшого стрилца. Спрам статистики просеково на стретнуцох бавел по 28 минути, а дал 22,9 коши. БЛЇЩАЦА ЛАКОТКА Познєйше, верим же шицким навиячом останє у паметаню пре финалне стретнуце на Европским першенстве за одбойкашки хторе бавене у Турскей. Без сумнїву, нашо одбойкашки за приклад шицким спортистом. Осторожно и сцерпезлїво, шмело крачали ґу закончуюцей фази першенства у одбойки на Старим континенту. Без гришки бавели од самого початку першенства и то дало жадани резултат. У штварцини финалох, у чежким стретнуцу зоз репрезентацию Италиї прешвечлїво победзели зоз резултатом 3:1 у сетох. З тоту побиду виборели пласман до финално-

20. СЕПТЕМБЕР 2019.

го стретнуца и з тим же би постала штварта репрезентация у историї хтора одбранєла титулу шампиона Европи. У финалним стретнуцу бавели з екипу домашнїх Турскей, хтора у штварцини финалних стретнуцох победзела селекцию Польскей. Стретнуце було нєизвесне по сам конєц. Перши сет зме експресно достали, алє по конєц ше мушело бавиц и пияти сет, бо резултат у сетох бул 2:2. У сету одлуки, верим же шицки длуго будземе паметац фантастични штири сервис поени хтори направела наша Бянка Буша. Селектор нашей екипи Зоран Терзич тоти Бянково штири поени прекоментаровал же „Бянка указала же и у таких напартих хвилькох може раховац на єй добре бависко”. Алє, щиро поведзено, цала екипа одбойкашкох дала свой максимум и освоєла шампионат Европи. Як и швечи, одбойкашки були дочекани у Беоґрадзе, на „спортским балкону”, а то наша найблїщацша спортска лакотка. Испитни, спортски, септемберски термин нє закончени, бо у цеку Европске першенство за одбойкашох. У першей фази ше бавело у Монпелєу, Бриселу, Любляни и Ротердаму. У тей часци змаганя наша селекция призначела два одлични побиди у стретнуцох зоз Нємецку и С л о в а ц к у. Наздавайме ше же на тим турнире наша селекция будзе мац вецей спортского щесца и же призначи добри успих.■

КОШАРКАШСКИ СИЛИ ШВЕТА Шветове першенство у кошарки хторе отримане у Китаю привитало 32 кошаркашски екипи зоз цалого швета. Зоз Африки на першенстве ше змагали 5 екипи, зоз Азиї 8, зоз Европи 12 и зоз Америцкого континента 7 екипи. Бавело ше у осем китайских городох, односно спортских галох – у Пекинґу, Нанкинґу, Шанґаю, Вухану, Дунґуану, Фошану, Ґуанґджоу и Шенджену. У финалу Шпания прешвечлїво победзела селекцию Арґентини.

РУСКЕ СЛОВО 37

ИНТЕРМЕЦО

ХЛАДОК И ГОРУЦИ ТЕПШИ (од Силвиї Катона)

Лиґнї зоз релни

Кромплї Состойки за 2 порезац на особи круги нє грубши од 1 цм. ■ 400 ґр лиґнї Лиґнї тиж (єдно змарзнуте порезац на пакованє) струча груби■ 600 ґр кромплї ни 3-4 цм. ■ 1дцл Цеснок пошемаслинового кац, а маслинолєю ки мож похас■ 1 дцл билого новац цали, вина або порезани. ■ 2 струча цеску До судзини за пол лимуну печенє усипорезаного на пац пол коликруги чества масли■ 10 маслини нового олєю ■ пол ложки (0,5 дцл) и презли поскладац ■ соль, попер, пол количества кромпльох же би закрили сподок. Кус посолїц петрушково лїсце кромплї, а вец на нїх поскладац лиґнї, цеснок, маслини и лимун. Посолїц, попопровац, посипац петрушково лїсце и пол ложки презли. На шицко поскладац другу половку кромпльох, посолїц и заляц зоз другу половку маслинового олєю. Печиц на 200°C 45 минути, а вец усипац биле вино и печиц ище 15 минути же би ше вино зєдинєло зоз состойками. Послужиц зоз желєну шалату. Смачного!

38 РУСКЕ СЛОВО

20. СЕПТЕМБЕР 2019.

rusmak.ruske@gmail.com

преверени

ХЛАДОК И ГОРУЦИ ТЕПШИ

(од Танї Салонтаї)

Белава парадича зоз млєтим месом Потребне: ■ 4 белави парадичи ■ 300 ґр млєтого меса ■ 1 цибуля ■ 250 мл парадичанки ■ олєй, соль,

Белаву парадичу порезац по длужини на ценки фалати, посолїц их и охаби же би дакус одстали и пущели горкосц. До тепши положце папер за печенє и наолєюйце тоти фалати и най ше печу у релни дас 15 минути. Вец на олєю видинстуйце нарезану цибулю, и млєте месо. На концу додайце парадичанку. Варце дас 20 минути. Посольце. До огньоодпорней судзини шоруйце перше белаву парадичу, а вец до нєй положце млєте месо хторе сце уварели зоз парадичанку. И так шором. Закончце зоз шором белавей парадичи. Най ше пече у релни на 220 ступнї до 30 минути.

Поволуєме вас на сотруднїцтво за рубрики Горуци ” тепши” и Поради обисцу” ” и на rusmak.ruske@gmail.com, лєбо посилац на вайбер на число 069 67 33 15. Напишце, висликуйце, пошлїце и порадзце и нас самих!

20. СЕПТЕМБЕР 2019.

Поради обисцу

Ризкаша и цесто ше нє залїпи за судзину кед ше до врацей води дода мало масла лєбо олєю. *** Кед ше положи даскельо капки лимуну бильчки ше лєпше витрепе. Тиж так, вайца ше лєпше витрепу кед ше перше витрепу лєм бильшки, а вец жовчки. *** Юшка будзе смачнєйша кед ше ю посолї аж кед превре. *** Соль, есенц и олєй – по тим шоре треба класц тоти присмачки до шалати. *** Кромпльова шалата будзе смачнєйша, кед ше попри солї, попру и олєю, место есенцу, дода билого вина. До шалати можеце додац присмачки, док кромплї ище цепли. *** Варени кромплї лєгчейше годно резац кед ше их прелєє зоз жимну воду такой после вареня. *** Квас останє длужей швижи кед ше положи до завартого дунца. *** Бухти буду лєпши и упию менєй олєю кед ше до вимишеного цеста пред праженьом дода 1 ложку олєю. *** Варена кукурица останє жовта кед ше до води пред тим як цо винєце уварену дода ложичку лимунового соку.

РУСКЕ СЛОВО

ИНФОРМАТОР, ОГЛАШКИ, ИНТЕРМЕЦО

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ

ДРУЖТВЕНЕ БАВИСКО „НАСЕЛЬОВАНЄ ПУСТАРИ РУСКИ КЕРЕСТУР”

■ НОВИ ПРАВИЛНЇК О ШКОЛЯРСКИХ ЕКСКУРЗИЙОХ ЦЕНА 30 ДИНАРИ

Фото: Мария Афич

РОК LXXV ЧИСЛО 38 (3855) НОВИ САД, 20. СЕПТЕМБЕР 2019.

Фото: Л. Вуячич

■ ПОДОБОВА КОЛОНИЯ

У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ Фотоґрафия: 0231P

Фотоґрафия: 0737P

ОГЛЯДНУЦЕ НА ПРЕШЛОСЦ