Ruske slovo 09

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ РОК LXXII ЧИСЛО 9 (3670) НОВИ САД, 4. MAРЕЦ 2016. РОКУ

■„З ДРУГОГО БОКУ ТВОРЧОСЦИ”

– НОВИ ЦИКЛУС СТАЄМНЕЙ РУБРИКИ

ШПИВАНКИ НА РУЖОВЕЙ ЗАГРА ДКИ 2016. 01. СЛАДКА ТАЙНА – Лидия и Ваня Кухар

09. НА КИРБАЮ – Александра Колбас

(Музика и аранжман: М. Лїкар‚ Текст: Я. Грубеня)

(Музика и текст: Н .Ч. Коле, Аранжман: П. Попа)

(Музика и аранжман: Ю. Рамач‚ Текст: М. Римар)

(Музика: М. Будински, Текст: М. И Т. Будински, Аранжман: М. Янкович )

(Музика: В. Медєши, Текст: К. Рамач, Аранжман: Б. Ранкович)

(Музика. О. Рамач, Текст: М. Римар, Аранжман: Ю. Рамач)

(Музика и текст: С. Бесерминї, Аранжман: М. Янкович)

(Музика и аранжман: М. Пап, Текст: М. Даждиу)

(Музика: Д. Ґлувня Бабич‚ Текст: В. Дїтко‚ Аранжман: Й. М. Йованович)

(Музика. Т. К. Ґвоїч, Текст: Т. Л. Беук, Аранжман: Дь. Планянин)

(Музика и текст: А.Човс ‚ Аранжман: М. Пап)

(Музика и текст: А. Тимко Мудри‚ Аранжман: М. Сивч)

(Музика и текст: А. Т. Мудри, Аранжман: Дь. Планянин)

(Музика: Б. Б. Андєлич, Текст: С. П. Андєлич, Аранжман: З. Мулич)

(Музика и аранжман: М. Сивч‚ Текст:С. Ерделї)

(Музика: О. Маґловски‚Текст: М. Даждиу‚ Аранжман: Ф. Ковач)

02. МИ ЄДНО ДРУГЕ МАМЕ– Мирослав Малацко 03. ДЗИВОЦКИ ВЕЧАР – Ивана Чордаш 04. ДВА ЯГОДИ – Тамара Салаґ

05. ДЇДОВ КАЛАП – Марко Радишич

06. ЧАСИ НАШЕЙ МЛА ДОСЦИ – Мирела Тимко 07. Я ВШЕ БУДЗЕМ ТВОЯ – Катарина Кочиш 08. ОЙ ЗА ДУЙ ВИТРЕ – Михаило Колєсар

Фото: Танита Ходак

ЦЕНА 30 ДИНАРИ

10. ОРҐОНА – Михайло Будински

11. ШЕСТРИЧКО ЗЛАТА – Ана Римар 12. НЄ ПИТАЙ ШЕ – Борис Маґоч

13. МЕДЗИ ДНЬОМ И СНОМ – Танита Ходак 14. НАЙ МУ СЛУНКО ШВИЦИ – Саня Полдруги 15. ЗЛАТЕ СЛОВО – Йовґен Надь

16. СТРАЦЕНА ЛЮБОВ – Мирослава Даждиу

ОГЛЯДНУЦЕ НА ПРЕШЛОСЦ еб редакция „Руского слова”, у сотруднїцтве зоз Заводом за култуВ ру войводянских Руснацох, Музейом Войводини и Покраїнским заводом за защиту памятнїкох, поволує читачох новинох „Руске слово” и нащивительох сайта (www.ruskeslovo.com) же би помогли препознац особи на старих фотоґрафийох. Фотоґрафиї хтори ше будзе обявйовац на сайту и у новинох диґитализовани, а пре точне идентификованє особох на сликох, хтори маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботнї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґрафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу на число телефона 021/548-421, лєбо на мейл: zavod.rusini@gmail.com. Фотоґрафиї ше будзе обявйовац длугши часови период, а на сайту буду пошоровани на окремним месце, так як виходза у новинох.

ПОМОГНЇЦЕ, РОЗПИТАЙЦЕ ШЕ, ПРЕПОЗНАЙЦЕ!

■ ВОЧИ ОСМОМУ МАРЦУ – ДНЮ ЖЕНОХ

Фотоґрафия: K006a_0138P

НОВЕ, 26. МУЗИЧНЕ СТРЕТНУЦЕ Пише: Агнета ТИМКО МУДРИ

И того, 2016. року отвераме нови циклус музичного фе- (композиторох, писательох текстох, аранжерох и шпивастивалского случованя при нас, бо 6. марца будзе отри- чох) резултовала зоз музичним фондом у котрим 325 мана 26. „Ружова заградка”. Уж зме звикли, же зоз „Ру- шпиванки, цо у часовим тирваню коло 18 годзини музижову заградку”, починаме полнїц нови бок каталоґу у ки. Тиж важне же шицок музични материял архивовани котрим зазначуєме нашо важнєйши културни манифе- у фонотеки РНС, понеже шпиванки студийно записани и стациї. Вшелїяк, єдна з найзначнєйших – то праве фе- положени на компакт диски. Кед слово о наших творчих стивалска промоция нових музичних витвореньох, ко- моцох и виводзацким потенциялу, значне спомнуц же вельке число композитри одражую дух руторох, текстописатескей традицийней муТото цо тогорочна „Ружова заградка“ льох, аранжерох и инзичней нїтки. понукнє, то зявене нових младих За нами 25 роки у ко- интерпретаторох и дакус иншаки инструментални терпретаторох, зазначени у фестивалскей хротрих оправдана задумзвук, понеже аранжмани и провадзенє шпивачох нїки „Ружовей заградка же би ше живот рузверене велькому народному оркестру ки”. Най здогаднєме, на скей шпиванки и єй пеРадио-телевизиї Войводини число потерашнїх участованя, континуовано шнїкох: 53 композитопредлужели. На щесце ре, 71 текстописатель, и потїху, до такого значного подняца, уключели ше числени креативни людзе, 66 аранжере, 62 вокални солисти, 28 вокални дуети, 5 позберали велї актере и любителє нашей традициї и му- вокални ґрупи, єден хорски ансамбл, три вокални кварзики и дзекуюци їх талантом, пестованє нового музич- тети и штири вокални триа. ного скарбу дзвигли на уровень котри велї почитую. Чи Тогорочна 26. „Ружова заградка”, представи 16 нови авпре уровень музики котра на Фестивалу витворена, а чи торски дїла, нови шпиванки котри буду цикави за слухапре витирвалосц дзепоєдних ключних особох у тей ро- чох и даваю можлївосц родзеня ище єдного „гиту”. Кработи, тот Фестивал остал у змагательней форми и з боку са и тей тогорочней манифестациї, то розлични авторРадио Нового Саду (РНС), як єдина музична манифеста- ски афинитети, идеї и музични ришеня. За велїх котри ция котру финансує. Важносц континуитету и значносц провадза „Ружову заградку”, любовна тематика писньох пестованя традицийней музичней култури, ма огромни (котра найчастейша) окреме по смаку, алє инспирацию вплїв на тих цо треба же би потримали и прилапели ка- авторе находза и у дугих животних темох. Цо ше дотика жду шлїдуюцу „Ружову заградку”. Зоз тим потвердзене мелодийних идейох и композиторских ришеньох, и того и познате становиско: Як ше сами одношиме и дзбаме о року дзепоєдни авторе оставаю дошлїдни свойому авсвоїм културним скарбу, таку рефлексию посиламе и торскому и креативному чувству, або одражую терашнї особом од котрих найчастейше и завиши чи надалєй розлични музични уплїви. Вец цалком розумлїве же нова руска шпиванка, достава розлични ниянси – од тих цо будземе мац потримовку и уважованє. Мушиме припознац, витворене огромне богатство ново- „барз здабу” на народну, по гевти (часто, нє тельо традиго шпиваного скарбу. Анґажованосц уж 25 роки авторох цийни), котри музични фах препознава и формулує як нову габу традициї. Тото цо тогорочна „Ружова заградка” понукнє, то зявене нових младих интерпретаторох и дакус иншаки инструментални звук, понеже аранжмани и провадзенє шпивачох зверене велькому народному орке стру Радио-телевизиї Войводини. Ревиялна часц и того року ма задаток окреме визначиц и представиц роботу и музични скарб котри вязани за даяку значну особу у нашим музичним милєу. Вериме же каждого хтори почитує роботу на орґанизованю такого фестивалу и люби послухац нову руску шпиванку, найновша, 26. „Ружова заградка” дотхнє зоз даєдну „ружичку” котра будзе по його смаку и паху.■

2 РУСКЕ СЛОВО

4. МАРЕЦ 2016.

УВОДНЇК

ЗМИСТ Борис ВАРҐА, одвичательни редактор

■ Тижньовнїк 4–5. Активносци Националного совиту Руснацох 6–7. Национални совит и Завод у Словацкей

■ Нашо места 11. Закончує ше гуманитарна акция у Коцуре 12–13. Керестурци сами процив лїшкох

■ Економия 14. Отримана скупштина акционерох „Руского двору”

■ Култура и просвита 16. Рочна скупштина РКЦ Нови Сад 18. Промоция романа Санї Тиркайло „Ирина” у Шидзе

■ Мозаїк 20–21. Саша Сабадош, студент на докторских студийох

■ Людзе, роки, живот 22–23. З другого боку творчосци – академик Юлиян Тамаш 24–25. Насамо з Марию Перкович, новинарку и активистку

■ Духовни живот 27. Пошвецанє у Сримскей Митровици

■ Информатор

28–33. Оглашки и In memoriam

■ Спорт 34. Пририхтованя фодбалских клубох 35. Промоция кнїжки Мирослава Виславския На насловним боку – Комерциялна вистава у коцурскей дзецинскей заградки. Авторка фотоґрафиї – Танита Ходак.

ВИЧНА ДИСКРИМИНАЦИЯ О родней ровноправносци би ше, у нєшкайшим чаше, вообще нє требало розправяц. А, заш лєм, тельо бешеди, розправи и дилеми... Факт же и попри шицких Медзинародних конвенцийох о людских правох, законох и етичних нормох, положенє женох у гоч котрим дружтве на планети жеми – нєєдноставне. Аж и Голивуд, котри ше находзи у шерцу наймоцнєйшей демократиї, а його диви преславели филмску индустрию, заш лєм, нє єднак третирує роботу и заробки хлопох, и женох. Цо вец повесц за гевти други, нєлиберални держави... Єдно з главних жридлох родней дискриминациї то – патриярхалне дружтво и його континуитет котри тирва столїтиями. Гоч ХХ вик принєсол социялдемократию и финализовал ровноправносц медзи женами и хлопами, з обидвох бокох „желєзней зависи” подзелєного швета, капитализем и комунизем, єднак до центру системи кладли вожда, лидера, „мачо-хлопа”. Конєц Жимней войни нє принєсол и конєц проблемох з ровноправносцу медзи женами и хлопами. Мож повесц же обставини постали ище горши за представительки чувствительнєйшого полу. У велїх транзицийних жемох, та и у Сербиї, идеолоґиї заменєли традиционализем, а у центру каждих жридлових и националистичних концепцийох – популистични вожд. Углавним хлоп. Познати есей Умберта Ека о „Вичним фашизму” нас спозорює же бизме водзели рахунку о зявйованю вше нових тоталитарних доґмох. Медзитим, искуство опозициї странкох правого ориєнтованя у Французкей нє виклюує же на чолє таких доґмох дакеди придзе и жена... Остатня шветова економска криза, безроботносц и окреме слаба социялна база – на марґину ознова дрилєли жени. Жени часто жертви дискриминациї и насилства. На Балкану число женох, жертвох насилства у обисцу, а окреме у войнох остатнїх деценийох, вше барз вельке. Нєт шлєбоди и демократиї без шлєбодних людзох, єднаких пред законом и пред добрим дружтвом. На тото ше треба здогаднуц окреме на 8. марец. И нє лєм теди. Пишце нам – ruske.redaktor@gmail.com

* ”РУСКЕ СЛОВО” – гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ ”Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло 15. юния 1945. року у Руским Керестуре * Адреса: НВУ ”Руске слово”, Булевар ошлєбодзеня 81/7, 21000 Нови Сад * Редакция: заменїк одвичательного редактора Иван Сабадош – редакторе/ки – Дюра Винаї, Мирон Горняк-Кухар, Михайло Зазуляк, Александар Паланчанин, Олена Планчак-Сакач, Славица Фейса; новинаре/ки – Мария Афич, Влада Дїтко, Сенка Надь, Сандра Барань, Ана Маркович, Танита Ходак * Язична редакторка – Блажена Хома-Цветкович * Лекторка – Ясмина Дюранїн * Технїчна редакторка – Люпка Цвеїч; компютерски обробок – Вероника Вуячич, Мария Гудак, Таня Салонтаї * Телефони: 021/6613-697, 021/6624-708, 021/6623-076; 021/6621-433 * Телефакс 021/528-083 * Предплата за цали рок: у жеми 1 500 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Banca Intesa a.d. Beograd 160-923244-82 * Девизни рахунок 160-0050870024999-53 * Рукописи ше нє враца * Друкує Друкарня ” Maxima graf” Пет роварадин * E-mail: ruske.redakcija@gmail.com * Web site: www.ruskeslovo.com * YU ISSN 0350-4603 * COBISS SR-ID 15915778 * Друковани тираж 2 300 *

Direktorka MARTICA TAMA[ *** Odvi~atelqni redaktor dr BORIS VAR]A

4. МАРЕЦ 2016.

РУСКЕ СЛОВО 3

ТИЖНЬОВНЇК НАЦИОНАЛНИ СОВИТ РУСНАЦОХ ПРИЛАПЕЛ ЗМЕНШАНИ ФИНАНСИЙНИ ПЛАН

ШПОРОВАНЄ, ОКРЕМ ТАМ ДЗЕ НЄ МОЖ ШПОРОВАЦ Нови Финансийни план Националного совиту зменшани за коло 900 тисячи динари. Причина – же зменшани прилїв од финансиєрох, Републики и Покраїни. Мири шпорованя нє залапели буджети фахових целох – одборох, роботних целох и пододборох

Ф

инансийни план Националного совиту (НС) Руснацох за 2016. рок зменшани за вєдно 891 282 динари, одлучене на схадзки Совиту зволаней по наглим поступку, хтора 26. фебруара отримана у Новим Садзе, у просторийох Руского културного центру. Место першобутного буджета хтори плановани на коло 13 милиони 143 000 динари, финансийни план НС за 2016. рок тераз виноши коло 12 милиони 252 000 динари. МЕНШИ ПРИЛЇВ ОД ФИНАНСИЄРОХ Причина ребалансу финансийного плану то зменшани прилїв од финансиєрох Совиту – за 111 000 динари менєй од Републики, та тота дотация тераз планована на 9 милиони 228 000 динари, и аж за 804 000 динари менєй од Покраїни, та плановани средства з того уровню виноша 2 милиони 400 000 динари. З тим же ше о доставаню средствох зоз Покраїни подробнєйше будзе знац тих дньох. По ребалансу, пренєшени средства з прешлого року звекшани за коло 23 тисячи, та су тераз 623 000 динари. Пре зменшанє прилїву затераз ше одустало од планованого купованя службеного комбия, за цо були наменєни 482 200 динари (як и ище вецей як 200 000 за лизинґ и осиґуранє), з наздаваньом же ше го заш лєм купи у другей половки рока. Шицки 10 подручни канцелариї НС место по 110 000, у тим року достаню по 100 000 динари. По 20 000 динари дотация будзе зменшана и штиром здруженьом гражданох, хтори процентуално буду найвецей очкодовани пре шпорованє. Так Руска матка, Пакт Рутенорум (односно млади), Дружтво за руски язик, литера-

4 РУСКЕ СЛОВО

туру и културу и Союз Руснацох Українцох достаню по 30 000 динари. Младим поручене же ше им охаби можлївосц же би флексибилнєйше розполагали зоз средствами, насампредз так же под єднакима условиями младежски орґанизациї годни конкуровац ґу Роботному целу за младих. У материялних трошкох, за символи Совиту тераз опредзелєни 60 000 динари (зменшанє за 20 000), а одуста-

ЗМОЦНЇЦ ПОДРУЧНИ КАНЦЕЛАРИЇ Бешедуюци о рижних потребох, предсидатель НС Руснацох Славко Рац констатовал же треба змоцнїц роботу и комуникованє подручних канцеларийох у наших местох, же би ше отворени питаня ришовали такой, а нє же би сходи Националного совиту були место дзе ше члени поносую єдни на других.

ва ше и од учасци у финансованю роботи Координациї националних совитох, за цо були плановани 36 000 динари. ЗАЧУВАНИ БУДЖЕТИ ФАХОВИХ ЦЕЛОХ На другим боку, пенєж опредзелєни за роботу фахових одборох, односно по обласцох, з ребалансом нє зменшани, так же, як було и першобутно плановане, за активносци у образованю у тим року опредзелєни милион 880 000 динари, у култури милион 850 000, у обласци информованя 400 000, за младих 350 000, за активносци у обласци науки 250 000, за Спортски бависка „Яша Баков” 200 000 динари, та по 65 000 динари, за активносци у обласци службеного хаснованя язика и писма, Пододбору за демоґрафию и Пододбору за управу и предписаня. Остали и плановани средства за купованє старей рускей хижи у Руским Керестуре, а НС, як снователь, роботу РНТ „Петро Ризнич Дядя” и того року поможе зоз 300 тисячами. У розправи одвичательни редактор Видавательней дїялносци „Руского слова” Микола Шанта поинформовал Совит о можлївосци доставаня средствох од держави за видаванє кнїжкох. Миломир Шайтош глєдал же би предсидатель НС и його представнїки интерно обвисцовали членох о своїх активносцох и стретнуцох на терену у мено НС, же би шицки члени НС були о тим лєпше информовани. На схадзки присуствовали 17 зоз 19 членох Совиту, вименки Финансийного плану прилапени єдногласно, а єдногласно дата и согласносц на вименки Статута НВУ „Руске слово”, по хторей тераз директора Установи вибера и розришує єй Управни одбор, а нє Национални совит, як було дотераз.■ М. Г. К. /М. З. 4. МАРЕЦ 2016.

ТИЖНЬОВНЇК ОДБОР ЗА ОБРАЗОВАНЄ О ТОГОРОЧНИХ ПЛАНОХ

ПРИОРИТЕТИ ПОДОБНИ ЯК ВЛОНЇ Одбор за образованє Националного совиту Руснацох и у тим року орґанизує акредитовани Семинар за просвитних роботнїкох, Стретнуце предшколских дзецох, приход школярох з наших местох на Драмски мемориял до Руского Керестура, та Лєтню школу за руских школярох

Н

а другей порядней схадзки Одбору, хтора 27. фебруара отримана у Руским Керестуре, члени Одбору поинформовани же по одлуки з остатнєй схадзки Националного совиту Руснацох, буджет Одбору за образованє, як и за шицки други одбори, остава исти як и влонї, и попри цалосно зменшаних средствох хтори у тим року од держави достанє Национални совит. ПРОМОЦИЯ ҐИМНАЗИЇ На схадзки, хтору водзела предсидателька Одбору Мелания Римар, було бешеди и о руским оддзелєню першей класи у Коцуре и о активносцох хтори ше пребера же би ше воно вшелїяк оформело у идуцим школским року, за цо єст реални вигляди, о чим бешедовала членїца Одбору з Коцура Весна Раґаї Цап. Вона тиж суґеровала Школи „Петро Кузмяк” же би зробели ище лєпши маркетинґ за промоцию рускей Ґимназиї, та же би ше шицки єй предносци, та и вигодни финансийни аспект школованя по руски, вєдно представело нє лєм школяром, алє и їх родичом. На схадзки присуствовали и предсидатель Вивершного одбору НС Желько Ковач и директорка керестурскей Школи „Петро Кузмяк” Хелена Пашо Павлович, котри Одбор поинформовали о дзепоєдних активносцох медзи двома схадзками, а хтори ше одноша на образованє. Медзи иншим то и информация же 200-рочнїца од народзеня Петра Кузмяка, будзе означена у октобру, дзе ше витвори и сотруднїцтво зоз Школу у Попраду з хтору влєце подписани окремни документ. Член Одбору Славко Сабо поинформовал о успишней интервенциї дзепоєдних членох и Школи „Петро Кузмяк” же би одредзени тести за змаганє сцигли на час за општинске змаганє з математики.

4. МАРЕЦ 2016.

За акредитовани Семинар за просвитних роботнїкох потримане предкладанє членох з Дюрдьова цо винєсла Єлена Салак, же би єдна з темох була и „Толкованє архаичних словох у дїлох руских писательох”, а конєчни вибор тогорочного семинара будзе после консултацийох представительох Одбору з Одсеком за русинистику и Педаґоґийним заводом Войводини. ЛЄТНЯ ШКОЛА БУДЗЕ ОЗНОВА У СЛОВАЦКЕЙ Одбор за образованє, односно Национални совит и того року потрима Стретнуце предшколских дзецох, хторе будзе у Коцуре, а на схадзки потримани и инициятиви хтори Совит уж пребера за отверанє цалодньового пребуваня на руским язику у коцурскей дзецинскей заградки, а тиж и же би ше дзеци ознова уписовало у Коцуре, а нє у Вербаше. Того року Одбор (по други раз) будзе финансовац и приход школярох з наших местох до Руского Керестура на дзецински представи на

Драмским мемориялє „Петра Ризнича Дядї”, понеже ше то указало як барз хасновите. Одбор потримал же би ше тогорочну Лєтню школу за руских школярох по други раз отримала у Попрадзе, у Словацкей, тераз од 18. по 24. юлий. Предложене же би на Лєтнєй школи участвовали 30 школяре з наших местох, як и иста екипа наставнїкох и аниматорох котра була и влонї. На молбу Дружтва за руски язик, литературу и културу же би ше потримало виучованє руского язика за дзеци предшколского возросту у Новим Садзе, Одбор принципиєлно прилапел финансовац шейсц учебнїки, як и драгово трошки виховательки з Футоґу до Нового Саду, котра тоту роботу роби волонтерски.■ М. Афич

РУСКЕ СЛОВО

5

ТИЖНЬОВНЇК ДЕЛЕҐАЦИЯ НАЦИОНАЛНОГО СОВИТУ РУСНАЦОХ НАЩИВЕЛА ПРЕШОВСКИ САМОУПРАВНИ КРАЙ

НАШО МЕСТО У ЕВРОПСКИХ ПРОЄКТОХ Пишу: Михайло ЗАЗУЛЯК Иван САБА ДОШ

Представителє руских институцийох прешлого тижня, 18. и 19. фебруара були у урядовей нащиви Прешовскому самоуправному краю (ПСК) у Словацкей, пре догварку о витворйованю дзепоєдних конкретних змистох на основи Спорозуменя о сотруднїцтве медзи АП Войводину и тим словацким реґионом

У

Словацкей були предсидатель Националного совиту Руснацох Славко Рац, його заменїк Йовґен Мудри, предсидатель Вивершного одбору НС Желько Ковач и директор Заводу за културу войводянских Руснацох Серґей Тамаш. У Прешовским самоуправним краю пияток, 19. фебруара, о можлївих програмних змистох за сотруднїцтво наша делеґация бешедовала з подпредсидательом ПСК Петром Обримчаком, Монику Штофову, задлужену за реґионалне сотруднїцтво ПСК и посланїком у ПСК Петром Соколом. Як дознаваме од предсидателя ВО НС Желька Ковача, домашнї прилапели предкладанє же би Руски народни театер „Петро Ризнич Дядя” того року зоз своїма представами госцовал у Прешове, односно ПСК, о чим датум будзе познєйше утвердзени. По догварки, и того року у Попрадзе будзе отримана Лєтня школа за наших школярох, як и же ше пририхтує векше, заєднїцке означованє 200-рочнїци народзеня Петра Кузмяка, о чим дзень пред тим наша делеґация бешедовала и у Кузмяковим родним месце, Странянох. НАГОДА ЗА ДЕРЖАВУ-КАНДИДАТА Ґу тому, як гвари Ковач, администрация ПСК дзечна уключиц и дзепоєдни нашо идеї до медзиреґионалних проєктох хтори ше финансує з фондох Европскей униї, односно Войводину як партнера у тих проєктох, понеже Сербия тераз у прегваркох за приступанє ґу ЕУ. – Домашнї у ПСК наглашели же маю барз вельку дзеку за сотруднїцтвом у тей обласци и як членїца ЕУ маю можлїво сци з даєдну державу хтора у предприступней фази, як цо то тераз Сербия, апликовац на рижни конкурси Униї. Предочели нам за хтори можлїви програми так можу конкуровац, як цо то Програма Штредня Европа за со-

6 РУСКЕ СЛОВО

труднїцтво у обласци природних и културних жридлох за отримуюци рост; Интерреґ Европи, потим Дунайска медзинародна програма, та УРБАКТ, а углавним ше одноша на културно-образовни и змисти з обласци защити животного штредку и друге. Конкурси за проєкти буду розписани початком яри, так же тераз на нас же бизме ше опредзелєли и предложели конкретни идеї за одредзени обласци, цо вони вец уклопя до проєкту и могли би з нами апликовац – гвари Ковач. КУЛТУРНИ ВЯЗИ На стретнуцу у Прешове порадзене же ше будзе сотрудзовац и у музейней обласци, же їх фаховци у нас отримаю роботнї з обласци хореоґрафиї за наших хореоґрафох и танєчнїкох,

О ЛЄТНЄЙ ШКОЛИ И ГОСЦОВАНЬОХ Под час нащиви Словацкей, з директором школи у Попрадзе, Васильом Кузмяком, порадзене же би ше и того року там отримало Лєтну школу за нашо дзеци и предложене же би то було од 18. по 24. юлий, цо перше муши потвердзиц Одбор за образованє НС. Нащивени и Земплински Теплици, дакедишнї Керестур, дзе зоз старостку Йозефину Угальову бешедоване о можлївосцох сотруднїцтва двох Керестурох на културним, алє и образовним планє, понеже понукаю екскурзивну нащиву дзецох з нашей школи до Земплинских Теплицох, за цо маю условия у їх интернату. Як гвари Ковач, уж такой поволали РНТ же би и у нїх одбавел представу док пойдзе госцовац до Прешова, а виражели дзеку же би зоз свою шпивацку ґрупу госцовали на наших манифестацийох.

4. МАРЕЦ 2016.

ТИЖНЬОВНЇК та и о можлївей черанки ансамблох медзи нашима и тамтейшима манифестациями и фестивалами. У напряме сотруднїцтва у музейней обласци госци з Войводини нащивели Музей русинскей култури у Прешове, хтори состойна часц Словацкого народного музею и єдини є професийни русински музей на швеце. Директорка Музею Олґа Ґло-

АКТУАЛНИ ЕУ ПРОГРАМИ Найинтересантнєйши можлївосци за сотруднїцтво Прешовского краю и АП Войводини понукаю европски проєкти хтори ше реализую у периодзе од 2014. по 2020. рок, а фокусовани су на одвичательне хаснованє природних и културних ресурсох. ШТРЕДНЯ ЕВРОПА – сотруднїцтво у обласци природних жридлох и културного скарбу, як потенциялох за отримуюци рост у Штреднєй Европи ИНТЕРРЕҐ ЕВРОПИ – сотруднїцтво у обласци розвою и ускладзованя реґионалних розвойних политикох и програмох. ЕТЦ ДУНАЙ – защита животного штредку и розвой култури у Дунайским реґиону УРБАКТ – сотруднїцтво и розвой европских городох Поволанки, односно конкурси за участвованє у новим циклусу спомнутих проєктох сукцесивно буду обявйовани през яр и початком лєта того року

сикова дзечна за сотруднїцтво у рижних сферох у тей обласци, а пре институцийни уровень, предложене же би Словацки народни музей, односно Музей русинскей култури и Музей Войводини подписали и окремне спорозуменє о сотруднїцтве, а з наглашеньом же ше воно будзе одношиц и на Русинох/Руснацох. У Музею бешедоване и з представителями дзепоєдних установох и орґанизацийох хтори уж, лєбо буду участвовац у витворйованю програмох по спомнутим спорозуменю. Директор Заводу за културу войводянских Руснацох Серґей Тамаш надпомина же тота институция, хтора на лоґистичним, орґанизацийним и оперативним уровню практично ношитель сотруднїцтва наших зоз прешовскима установами култури, ище влонї почала пририхтовац конкретни програми и плани хтори годно реализовац вєдно. – У домену култури и медзиреґионалного сотруднїцтва, партнерство з тамтейшима институциями як цо Театер лєбо музеї, важни елемент штреднєрочних планох Заводу. Ту барз значне же добре сотрудзуєме з Музейом Войводини и Покраїнским заводом за защиту памятнїкох култури, понеже то драга же би покраїнска администрация припознала и потримала тото цо за нашу заєднїцу сцеме витвориц у рамикох Спорозуменя зоз ПСК – толкує Тамаш. По його думаню, вельки можлївосци понукаю и актуални европски програми з обласци розвою креативней култури и защити материялного и нєматериялного скарбу, як и проєкти на хторих вєдно можу наступац два держави ЕУ и єдна хтора кандидат, насампредз там дзе попри урядових медзиреґионалних спорозуменьох, функционує и сотруднїцтво руских орґанизацийох и институцийох. Пред приємом у ПСК, Мудри, Ковач и Тамаш нащивели Страняни, (Округ Стара Любовня), родне место Петра Кузмяка, пре пораду з домашнїма о заєднїцким означованю 200-рочнїци його народзеня. – Ище прешлого року зме вєдно заключели же бизме заєднїцки означели тот ювилей з рижнима змистами у нас и у старим краю, вироятно початком октобра. Вшелїяк, до того буду уключени наша Школа „Петро Кузмяк” и їх школи, а як зме дознали, у Странянох жадаю поставиц Кузмякову бисту, а попри нащивох делеґацийох, постої можлївосц же би и нашо дзеци пошли до Словацкей, односно їх пришли до нас. Пририхтаме им и одредзени податки о Петрови Кузмякови, понеже дотераз були менєй упознати з дїлом и подобу їх краяна и барз ше цеша же маю такого велького чловека котри допринєсол Руснацом „на долнєй жеми” – гварел Желько Ковач.■ 4. МАРЕЦ 2016.

STANOVISKA

Пише: Лариса ОНОДИ, новинарка

ТАК ЛЄГКО, А ТАК ЧЕЖКО Нїч нове, у шорох за заказованє препатрункох у лїкарох специялистох ше годзинами чека уж двацец роки. Станє у шорох, заказованє єден дзень у мешацу и чеканє на препатрунок так длуго же забудзем прецо сом препатрунок заказала. Шпиталь за реуматски хороти – популарна Йодна баня – место на котрим ше лїчи цала Войводина. Перши препатрунок при дохторки у новембру, потим знїманє и терапия у децембру. После того знова треба ґу дохторки же би опатрела знїмки и дала терапию за далєй. Е тераз постава интересантне: заказує ше раз у мешацу за наиходзаци мешац. Три числа телефонох, од рана вше завжати. Кед конєчно достанєм вязу, после 4 годзинох телефонованя – “Жаль нам, шицки термини пополнєни, волайце о мешац.” “Кед сцеце сцигнуц на шор и заказац препатрунок, мой совит вам же бисце о мешац пришли особнє, рано вчас, цо скорей” – мелє ми до слухалки медицинска шестра, а на питанє кельо годзин тото цо скорей, гвари же даєдни приходза рано коло пейцох, и скорей! Нє сцем стац и дриляц ше зоз стотками других з принципу, та волам число телефона защитнїка правох пациєнтох на сайту банї, оздзива ше якаш “тета” и гвари же вон вецей нє роби, пошол до пензиї. “Волайце Городского защитнїка права пациєнтох, вон шедзи у Городскей хижи”. Волам Защитнїка до Городскей хижи, толкуєм у чим проблем, питам ше чи мож представку послац по мейлу, гвари же нє. “Фотокопируйце шицки папери од дохтора, спакуйце до коверти и пошлїце нам по пошти на адресу, а вец ми будземе контактовац Завод за реуматски хороти и увидзиме у чим проблем”, гвари якиш бачи. На мою констатацию же проблем у заказованю препатрункох, вон виявює же вони утвердза у чим проблем и же ми после тей процедури явя як мож мой проблем ришиц! Система нароком направена так же би ше кажде оддумал од поносованя Защитнїку пациєнтох, котрого и так плаци держава, та би баш анї нє було у шоре кед би вон тераз лїкарох критиковал. Конєчно, прешлого мешаца на сайту Йодней банї ошвитла нова можлївосц – мож заказац препатрунок прейґ мейла! Мойому щесцу нє було конца, та сом такой послала мейл и питала препатрунок, а одвит ми сцигнул после штирох дньох ґу дохторки конєчно сцигнєм у априлу. Електронске заказованє така єдноставна мира, а так ше чежко почина хасновац. Но, найважнєйше же здравство помали, алє сиґурно, идзе напредок. Як шор пред шалтером.

РУСКЕ СЛОВО 7

НАШО МЕСТА У ШИДЗЕ ОТРИМАНА СКУПШТИНА РУСКЕЙ МАТКИ

АКТИВНОСЦИ НА ДОМАШНЇМ И МЕДЗИНАРОДНИМ ПЛАНЄ Руска матка прешлого року означела свой двацец пейц рочни ювилей, витворела сотруднїцтво зоз матками Сербох, Словацох и Бунєвцох, видала штири числа глашнїка „Руснак”, отримала културни манифестациї, була активна и на медзинародним планє

Роботне предсидательство Рускей матки у Шидзе

У

Руским доме у Шидзе, прешлей соботи, 27. фебруара, отримана порядна Рочна скупштина Рускей матки на хторей сумировани активносци и роботи у прешлим 2015. и прилапени плани робити за чечуци 2016. рок. Предсидатель Дюра Папуґа поднєсол обсяжни звити о роботох Матки у прешлим року. Влонї видати штири числа глашнїка „Руснак” и два додатки, означена двацец пейц рочнїца РМ, витворене сотруднїцтво зоз матками Сербох, Словацох и Бунєвцох, а тиж плодни були и активносци на медзинародним планє – часточка активносцох Матки у прешлим року.

Поднєшени и звити о роботи реґионалного, городского и месних одборох. Саная Тиркайло, подпредсидателька Реґионалного одбору за Срим, наглашела же їх активносц омасовенє членства у Сриме и чуванє националного идентитета. – На тим просторе ше будземе намагац то зробиц през литературни и театрални програми. У тим року плануєме орґанизовац и єден филмски фестивал „Русин филм фест”, цо будзе цошка окремне и нове у културним живоце Руснацох. Од општини Шид зме уж достали 100 000 динари як потримовку нашим актив-

СКУПШТИНА КОЦУРСКОГО ОДБОРА Члени месного одбору Рускей матки у Коцуре рочну скупштину отримали штварток, 25. фебруара, у просторийох Дома култури. Скупштину водзела предсидателька МОРМ Моника Гарди, хтора бешедовала о звиту о роботи за прешли рок, як и о планох за тот рок, а Аранка Медєши представела финансийни звит. Як значнєйши проєкти у прешлим року на скупштини визначене соорґанизованє означованя дня Руснацох у Коцуре, Дньох театра у чиїх рамикох означени два ювилеї, ювилей Дюри Макая и ювилей „Коцурскей жатви”, видаванє авдио запису „Ровнї цар” Владимира Сабо-Дайка, та орґанизация Подобовей колониї „Коцур”, участвованє на Фестивалу малих сценских формох „Дюра Папгаргаї” у Новим Садзе. По плану, хтори себе члени МОРМ зарисовали за 2016. рок, почнє ше робиц на авдио запису Руских народних приповедкох, а у планує и орґанизованє дзецинского балу. Т. Х.

8 РУСКЕ СЛОВО

носцом наглашела Тиркайлова и додала же представнїки Руснацох зоз Сриму влонї були на Шветовим конґресу РРЛ у Румуниї. Звити о активносцох поднєсли и други предсидателє месних одборох РС. Констатоване и же би РМ мала вецей поробиц коло активносцох Месних одборох у Кули, а окреме у Вербаше и же ше схадзки Управного одбору РМ у наступним периодзе буду отримовац у тих местох. Скупштина прилапела поднєшени звити о роботи. Предсидатель Дюра Папуґа поднєсол и финансийни звит за прешли рок спрам хторого на концу рока РМ мала „позитивни салдо”, а як винєсол, найвецей средства достати од Министерства култури и информованя потим и од АП Войводини. Средства хасновани за порядни активносци у прешлим року. О планох Рускей матки у чечуцим року бешедовал Миломир Шайтош, заменїк предсидателя Рускей матки, начишлююци активно сци у жеми и на медзинародним планє, а плани винєсли и предсидателє РМ по ме стох. Заєднїцке шицких планох же ше буду витворйовац стаємни активно сци алє и нови змисти и же би у тих активно сцох участвовало цо 4. МАРЕЦ 2016.

НАШО МЕСТА векше число Руснацох. Нови змисти буду, як плановане отримованє „Русин филм феста” у Шидзе, у Коцуре планую участвовац у означованю 70 рочнїци колонизациї до того валалу. Форум младих запровадзи фото-конкурс на тему як млади видза швет коло себе и акцент будзе на сотруднїцтве з другима младежскима орґанизациями Руснацох у Сербиї. Плани би требало, як наглашене, доручиц по 15. марец, а од локалних самоуправох конкуровац за средства. На Скупштини акцент дати и на сотруднїцтво Рускей матки зоз Матками Сербох, Словацох и Бунєвцох и же Матица сербска жада помогнуц и прето вони буду домашнї сходу котри плановани за 10. марец, же би ше намагало же би матки нє були „звичайни здруженя гражданох”. Дюра Папуґа гварел же обсяг финансованя

ВЕКША АКТИВНОСЦ ЗОЗ ОДБОРОХ Проф. др Михайло Фейса похвалєл активносци РМ у Сриме и Новим Садзе, а зауважел нєдостаточну активносоц одборох у Вербаше и Кули. Вон тиж похвалєл и орґанизованє ювилея 25. рочнїци РМ у Руским Керестуре и МО у тим месце, як и сотруднїцтво зоз Матками Сербох, Словацох и Бунєвцох. Владимир Гаргаї визначел значносц снованя Реґионалного одбору РМ за Срим, як значни задаток наглашел же би требало омасовиц членство, окреме з младима, а похвалєл медзинародни активносци РМ.

Матки Сербох зменшани аж за 50 одсто, а финансованє маткох меншинох, кед слово о средствох хтори додзелює АП Войводина о поднєшених вимогох и проєктох будзе ше язнац док даю думанє даваю и национални совити. Кед слово о наступних медзинародних активносцох РМ, уж того викенду Шветова рада РРЛ будзе зашедац у Румуниї дзе 3. марца будзе означени Дзень Русинох у Румуниї. На предкладанє Миломира Шайтоша, Скупштина принєсла одлуку же би овласцела предсидателя Дюру Папуґу же би на Шветовей ради було порушане питанє ефикаснєйшей роботи конґресних комисийох, о чим одлуку може принєсц праве Конґрес.■ Владимир Дїтко 4. МАРЕЦ 2016.

СОВИТ МЕСНЕЙ ЗАЄДНЇЦИ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ЗОЗ САМОДОПРИНОСУ ВЕЦЕЙ ЯК ДЗЕШЕЦ МИЛИОНИ Прилїв самодоприносу у 2015. року бул коло 10 милиони, зоз самодоприносу употрошени 6,826 милиони динари, з буджету Општини Кула 2 милиони 825 224 динари, а як власни приход витворени 339 896 динари Понеже є обовязна як индиректни буджетски хаснователь, Месна заєднїца Руски Керестур тиж вирабя и подноши закончуюци рахунок финансийного дїлованя, хтори пондзелок, 29. фебруара прилапени на порядней схадзки Совиту Месней заєднїци. Так у 2015. року прейґ рахунку МЗ, лєбо Општини Кула (а за МЗ) вєдно прешли дацо вецей як 9,9 милиони динари. Зоз самодоприносу у прешлим року потрошени 6 милиони 826 605 динари, з буджету Општини Кула 2 милиони 825 224 динари, а як власни приход витворени 339 896 динари. Цалосни прилїв до самодоприносу у 2015. року бул 10 милиони 251 033 динари – з плацох занятих вецей як 5,7 милиони, од польопривреди вецей як 3,8 милиони и на основи самостойней дїялносци вецей як 668 000 динари. Зоз 2014. до прешлого року зоз самодоприносу пренєшени нєутрошени вецей як 3,3 милиони динари, а до того року зоз самодоприносу пренєшени 6 милиони 731 611 динари. Трошенє и укладанє прешлорочних средствох зоз самодоприносу и з других жридлох нашо новини поряднє провадзели, а окрем о закончуюцим рахунку, на пондзелковей схадзки Совиту бешедоване и о тогорчним ушорйованю яркох и других потребних роботох за одводзенє

атмосферскей канализациї. За тоту роботу ЯП „Завод за вибудов” Кула пририхтує розписованє явней набавки по местох општини, так же и у Керестуре будзе спатрене дзе найкритичнєйши места по улїцох з хторих треба спущиц и одвесц воду. Совит одредзел и окремну комисию хтора спатри стан у валалє и после того „Заводу” будзе предложене дзе и цо треба поробиц. Члени Совиту пондзелок розпатрали и два молби – иницияторох за снованє нового Шаховского клубу, та им потребни и пенєж за реґистрованє, як и Здруженя гражданох „Желєни персцень” за помоц зоз 20 000 динарами у софинансованю друкованя моноґрафиї з нагоди 20-рочнїци роботи. Медзитим, як поведзене на схадзки, з молбами за окремну, поєдинєчну пенєжну помоц ше запожнєло, понеже финансийни план МЗ виробени концом прешлого рока. Но, нє одбити су у цалосци, бо препоручене же би Спортске дружтво „Русин” за Шаховски клуб у снованю видвоєло часц пенєжу зоз средствох хтори наменєни за спорт зоз самодоприносу, а „Желєному персценю” МЗ тиж може опредзелїц лєм средства хтори му у тим року наменєни зоз самодоприносу, як дотация за здруженє гражданох. М. Зазуляк

За одводзенє атмосферских водох треба ушориц ярки

РУСКЕ СЛОВО

9

НАШО МЕСТА РОЧНА СКУПШТИНА ДОД У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ОГНЬОГАСЦОМ ПОТРЕБНА ВЕКША ПОТРИМОВКА

Керестурски огньогасци прешлого року мали дзешец интервенциї, загашени два огнї у обисцох и интервеноване на других местох, визначена важносц едукованя дзецох и младих о мирох защити од огня, порадзели ше як буду питац средства од ширшей дружтвеней заєднїци, а предсидатель ДОД и идуцих штирох рокох будзе Михайло Рац Рочна скупштина Добродзечного огньогасного дружтва у Руским Керестуре отримана всоботу, 27. фебруара, на хторей члени вибрали нове руководство у периодзе од 2016. по 2020. рок. На сходзе єдногласно прилапене же предсидатель ДОД и надалєй будзе Михайло Рац, його заменїк Борис Штранґар, секретар Владислав Рац, а командир Йоаким Рац. У Предсидательстве ДОД останє и Блаженка Киш, котра окончує функцию касира, а вибрани ище троме члени Предсидательства – Ярослав Гарди, Елемир Надь и Вла-

димир Гарди. У Надпатраюцим одборе буду Славко Надь, Дюра Виславски и Дюра Чордаш. Прешлого року огньогасци мали дзешец интервенциї – загашени два огнї у обисцох, три раз интервеновали пре запалєни комини, на двох местох мали технїчни интервенциї, на трох местох гашели огень на поверхносцох под траву и коровчом, раз вишли на место транспортного нєщесца и раз на кондицийне воженє, а окончовали и при-

рихтованя за жатву и препатрунок механїзациї. Предсидатель ДОД Михайло Рац гварел же у тим року як порядни активносци буду преберанє мирох за защиту од огня, обука огньогасцох и участвованє на змаганьох огньогасцох. На Скупштини присуствовали и представителє огньогасних дружтвох з Нового Саду, Петроварадину, Кули, Пиньвиц и Крущичу, котри привитали присутних, а окрем же подзелєли бриґи зоз домашнїма, указали и на приклади добрей пракси. Представителька огньогасцох з Нового Саду Любица Княїч гварела же значне едуковац дзеци и младих о мирох защити од огня, та остатнїх рокох у Новим Садзе запровадзене сотруднїцтво зоз школами. Окрем прилапйованя звиту о роботи и финансийного звиту за прешли рок, члени прилапели и план роботи и финансийни план за 2016. рок. По финансийним планє ДОД того року будзе розполагац зоз 245 000 динарами, цо за 100 000 вецей як влонї. – Поряднє ше финансуєме зоз средствох хтори нам даваю Месна заєднїца и Општина Кула, спонзорох, потим маме приходи зоз закупу и жатвового доприносу, медзитим то скромни средства и покриваю лєм основни трошки. Прешлого року зме купели драбинку, чижми, алє треба нам и нови черева и ище велї ствари за цо потребне видвоїц значну суму пенєжу. – На Скупштини колеґа зоз Пиньвиц спомнул же їх огньогасци лєм на гориво рочнє потроша 150 000 динари, цо нам бул буджет за цали рок, та то лєм указує же нам нєобходна векша потримовка локалней власци – гварел предсидатель ДОД Михайло Рац. Попри домашнїх огньогасцох и їх колеґох з других местох на скупштини були и представителє Месней заєднїци Руски Керестур и керестурских здруженьох гражданох. С. Надь

ПРЕДАЙНА ВИСТАВА У КОЦУРСКЕЙ ОВОДИ

ПРИКРАСКИ ЗА БАВИСКА Члени колективу коцурского оддзелєня „Герлїчка”, Предшколскей установи „Бошко Буха” орґанизовали предайну виставу паперових прикраскох и других ручно виробених предметох. За достати пенєж купя нови бависка. Виставу мож нащивиц през цали тидзень, од пондзелку по пияток. У правеню прикраскох за виставу участвовали шицки члени колективу,

10 РУСКЕ СЛОВО

а инспирация за прикраски им було наиходзаце швето, медзинародни Дзень женох. Виставу углавним нащивюю родичи, як и други заинтересовани Коцурци, и по символичних ценох купую паперово ружички, дунчики, шерцочка лєбо заглавчки за игли, и на тот способ доприноша акциї. У „Герлїчки”, акция правеня и предаваня прикрасох за купованє бави-

скох орґанизована и влонї, и оценєта є як успишна. Понеже у просториї за приєм, у хторей дзеци пребуваю, а вец, кед чекаю родичох же би пришли по нїх, бависка уж барз згайскани, та ше ознова порушало идею, же би ше бависка у тей просториї обновело. Понеже напревени надосц прикраски, можебуц же воспитачки прикраски буду предавац и на пияцу. Т. Х. 4. МАРЕЦ 2016.

НАШО МЕСТА

У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

НОВИ ПЛОЧИ НА ПИЯЧНИХ СТОЛЇКОХ На пияцу у Руским Керестуре, прешлого тижня, заме- бране Самостойна роботня „Каменореац” Владимира нєни плочи на столїкох и положена нова капура на уход Малацка. Тото подприємство и демонтировало стари плочи хтори потим роботнїки ЯП „Руском” одвезли ґу до пияцу од улїци Иви Лоле Рибара (Нового шора). На пиячни столїки место старих 30-рочних бетон- водоводному жридлу, дзе по словох їх директора Иґора Фейдия, буду вихасновани ских плочох, и звекшей чаза кладзенє дражки. сци дослужених, поставени Предсидатель Совиту штерацец нови камени плоОлеяр виявел же ше роздучи, хтори залїпени и зашрумує и о надкриваню пиячбовани. Тота инвестиция на них столїкох, або и цалого пияцу, по словох предсидатепияцу, но тоти плани буду ля Совиту Месней заєднїци на шоре у евентуалним ноВладимира Олеяра кошта вим месним самодоприно500 000 динари, а пенєж су, понеже ше у тим року обезпечени з месного самозакончує потерашнї пейрочдоприносу. За окончователя ни период месного самодороботох по явней набавки приносу. хтору розписала Општинска М. Афич управа Општини Кула, ви- На пияцу поставени штерацец нови камени плочи

ЗАКОНЧУЄ ШЕ ГУМАНИТАРНА АКЦИЯ У КОЦУРЕ

ЧИЗМАРОВО ДОСТАЛИ ЗАКРИЦЕ НАД ГЛАВУ Єст нєполни рок як започата гуманитарна акция за помоц Чизмаровей фамелиї хтора страцела шицко цо мала кед им згорело обисце. Дзе було згоренїско вибудована нова хижа, а прешлого штвартку є и закрита Остатня акция у хторей з новим червеним черепом закрите Чизмарово будуце обисце витворена дзекуюци Коцурцови з Австриї, Ґоранови Павичови, хтори ше уключел до акциї и финансийно потримал уж, мож повесц, остатню фазу вибудови обисца за Чизмарову фамелию. – Потим як сом чула вистку же Чизмаровим згорела хижа, нє могла сом присц ґу себе и знала сом же мушиме дацо поробиц же бизме троїм Чизмаровим дзецом врацели закрице над главу. Нє знала сом як, алє сом зоз надїю розпочалаушела зоз гуманитарну акцию, и крочай по крочай, вше ше вецей тота идея витворйовала. Ниа и тераз, кед зме уж нє знали же як далєй будземе, зявела ше нова особа добрей дзеки и помогла нам же би хижа достала и закрице. И нє одуставаме 4. МАРЕЦ 2016.

ище, покля нє уселїме Чизмарових до новей хижи – толкує Мария Горняк, иницияторка гуманитарней акциї. На початку акциї розчисцене згоренїско, а потим єдна за другу, шоровали ше мольби, а на Чизмарову порту приходзели майстрове хтори помали будовали їх нове обисце. Як толкує Горнякова, гоч донаторох було наисце вельо, найзначнєйши тоти хтори им помогли кед на месце нєшкайшей хижи було лєм тото згоренїско, и хтори верели до тей идеї. А потим, як хижа росла, росло и число людзох добрей дзеки хтори жадали помогнуц же би ше и закончела. У закриваню хижи як и у других будовательних акцийох, потераз участвовали людзе добрей дзеки зоз валалу, та и сами члени Чизмаровей фамелиї. – Нє можем описац яке красне чувство же нашо нове обисце уж ту за мну, и ище вше нє можем вериц же цо людзе за нас поробели. Мушим припознац же сом з початку

нє мала довирия, и Марийова идея ми випатрала нєвитворлїва, алє тераз сом окреме подзековна и єй и шицким людзом хтори нам помогли – гварела Ясмина Чизмарова, хтора ше з супугом и трома дзивчатами после нєщесца мушела знайсц як за закрице над главу, так и за шицко друге, понеже им у огню згорело и шицко материялне цо потераз здобули. У наступним периодзе ше на Чизмаровей хижи положи електро и водоводни инсталациї. Акция и надалєй тирва и мож помогнуц як зоз пенєжом так и у мебльом. Кажде хто ше жада уключиц до акциї може ше явиц ґу Мариї Горняк на число телефона 063 898 20 17. Т. Ходак

РУСКЕ СЛОВО 11

НАШО МЕСТА КЕРЕСТУРЦИ САМИ ПРОЦИВ ЛЇШКОХ

ЗАКОН ВЯЖЕ РУКИ

Фото: Славко Надь

Пише: Сенка НА ДЬ

Проблем лїшкох у Руским Керестуре постої од скорей, алє ше тей жими интензивовал и постал проблем шицким, а насампредз гевтим гражданом котри жию коло керестурских долїнох и на окраїску валала. Понеже ше го ище вше нє ришує на адекватни способ, Керестурци ришую проблем як знаю и браня свой маєток кажде на свой способ

Н

айвецей лїшки обачени коло Буячей долїни, хтора ше находзи од улїци Сримского фронта по Русинску и на долїни коло теметова, на местох дзе нєт води и дзе людзе нє доходза. – Бешедовали зме зоз нашима ловарами, општинским здруженьом ловарох, покраїнским инспектором и шицки ше зложели же ше у валалє нє шме забивац лїшки, анї лапац до клїтки. Єдине ришенє то виплашиц Михайло Сабадош лїшку, та на 300 метери оддалєносци од валала ю одштрелїц. По законє, у валалє ше нє шме штреляц, прето, наприклад за проблеми псох блукачох задлужена Зоогиґиєна, хтора их лапа до клїткох и одводзи – толкує

12 РУСКЕ СЛОВО

секретар Месней заєднїци Руски Керестур Михайло Сабадош. Медзитим, у случаю лїшкох закон вяже руки, понеже нє дошлєбодзує анї заверанє до клїтки животинї котра нє домашня. ЗНАМЕ ЦО НЄ ШМЕМЕ, А НЄ ЗНАМЕ ЦО ШМЕМЕ Закон о безпечносци забранює штреляц у населєним месце, а по Закону о ловстве нє шме ше заверац дзиви животинї и тровац их, без огляду же слово о чкодлївцох. Фаховци гваря же основни инстикт животиньох, без огляду чи су рошлїноєди, чи месоєди, же ше водза за основну потребу – єдзеньом. Предсидатель Здруженя ловарох Златимир Рамач наглашує же масовне зявеня лїшкох у валалє причини ма у тим же вони у хотаре нє маю цо єсц, цо спричинєли криволовци, польопривреднїки котри сипу отрови на поля и зоз тим губя природни шор, а учасц ма и нєорґанизовани лов роками пред тим. 4. МАРЕЦ 2016.

НАШО МЕСТА

– Кед єй живот, лєбо млади нє загрожени и кед є нє хора, кажда дзива животиня ше бої, та сцека од чловека. Хора животиня нападнє чловека, та наприклад кед лїшка збешнєта, вона нападнє нє пре свой характер, алє пре хороту. По урядових податкох остатнїх рокох, як з авиона пущани вакцини, у Войводини нєт случаї збешнєтосци – гвари Рамач. ЄДНО ЗАКОН, ДРУГЕ ПРАКСА Гоч закон урядово процив того же би ше заверало и забивало лїшки, и забиваню лїшкох, медзи людзми постої иншака пракса. Як дознаваме од гражданох котрим лїшки подавели аж и по 20 кури, и други файти живини, после приявйованя же єст лїшки у валалє, дзепоєдни ловаре им гварели же „клїтка ришує проблем”. – Бул сом приявиц же ше ту лїшка шейта и воднє и вноци, а вони ми гварели най положим клїтку, же то допущене, а у валалє нє шму штреляц – гвари єден зоз очкодованих валалчанох. Предсидатель Здруженя ловарох Златимир Рамач гварел же Златимир Рамач вон особнє нїкого так нє совитовал, понеже то строго реґуловане и забранєне. – Знаме же людзе лапаю лїшки, алє то робя на свою одвичательносц и треба же би були свидоми же кед о тим дознаю одвичательни особи зоз обласци защити природи, годни достац барз вельки пенєжни кари. Наприклад, знам же кед заштрелїш видру плациц кари ше рушаю коло 10 000 евра, а за лебеда 12 000 евра – гвари предсидатель рускокере стурского Здруженя ловарох Златимир Рамач. Нє треба ше чудовац же гражданє сами ришую проблем, кед ше вежнє до огляду же лїшки пришли до валалу и почали правиц чкоди ище у децембру, а о тим ше по тераз лєм бешедує, а нїч нє кончи. – Фаховци за тоту проблематику гваря же єдине ришенє годно буц поступне вичисцованє, лєбо загребованє долїнох. Иншаке ришенє я нє знам – гвари Сабадош. Рамач предклада же би ше и гражданє анґажовали у ришованю проблема. Понеже нє дошлєбодзене штреляц, анї лапац лїшки, констатоване же их мож лєм виплашиц. Предкладало ше же би их могло виплашиц зоз огньом, медзитим ту постої опасносц од ширеня огня, наприклад кед дує витор. Добре ришенє би було кед би ше до гайки позберало дас дзешец особи, котри би прешли през, односно коло долїни, а лїшки би по своєй природи сцекали од нїх. Кед би вишли зоз валалу ту би их могли чекац ловаре и вец штреляц. Рамач гвари же то найлєпше було зробиц у януару, кед долїни були висушени, а тераз уж годно буц проблем же ше дзвигаю под`жемни води, та людзом будзе чежко прейсц през долїну кед их надумаю плашиц. Лїшки ше концом януара и у фебруару водза, а младих ноша коло 90 днї. Нападаю кед щица лїщата, та прето о тим треба уж роздумовац, реаґовац треба цо скорей. ■ 4. МАРЕЦ 2016.

СХАДЗКА СКУПШТИНИ ОПШТИНИ ЖАБЕЛЬ

ПОМОЦ БУДУЦИМ МАЦЕРОМ Скупштина општини Жабель порядну, 29. схадзку, отримала прешлого пиятку, на котрей на дньовим шоре була двацец єдна точка дньового шора. Медзи иншим, прилапене анґажованє ревизора за екстерну ревизию закончуюцого рахунка општини за 2015. рок, прилапени Звити роботи и Финансийни звит за 2015. рок ЯКП „Чистота”, принєшена одлуки о єднократней финансийней помоци нєзанятим женом у ґравидним стану после 28 тижня. Милица Миличевич, дипломовани инжинєр защити животного штредку, менована за директора ЯКП „Услуги и отримованє”, котра од 2013. року тоту функцию окончовала лєм як окончователь длужносци. На схадзки, на єден член скупштини општини явно сообщел же пременєли странку, а єден же вецей нє припада своєй матичней странки. С. Б.

БАЛ КПД „КАРПАТИ” У ВЕРБАШЕ

ВЕСЕЛО, А ЗА ШИЦКИ ҐЕНЕРАЦИЇ

Традицийни 26. по шоре бал Културно-просвитного дружтва „Карпати” отримани всоботу у готелу „Бачка”, у Вербаше, у присустве красного числа членох и активистох дружтва, як и госцох з Руского Керестура и Коцура. Бал отворел предсидатель „Карпатох” др Деян Загорянски, и пожадал красни и весели вечар шицким присутним на балу. Тиж гварел же КПД „Карпати” за 2016. рок планує числени активносци, хтори облапя членох рижних ґенерацийох, Руснацох и Українцох з Вербасу, и припаднїкох других националних заєднїцох у Вербаше, як и же бал членом Дружтва барз вельо значи и прето ше орґанизує у континуитету уж 26. раз. Добре розположенє на балу, зоз богатим репертоаром шпиванкох и музику за танєц, направел тамбурови оркестер Стари Вербас на чолє зоз Любом Скубаном, а у приємним дружтве и попри смачней вечери, числених наградох на томболи и наградним бависку, вечар на балу швидко прешол. М. Т.

РУСКЕ СЛОВО 13

ЕКОНОМИЯ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ ОТРИМАНА СКУПШТИНА АКЦИОНЕРОХ „РУСКОГО ДВОРУ”

ДО КОНЦА ОКТОБРА ДОКАПИТАЛИЗОВАНЄ Докапитализованє будзе у висини до 10 одсто терашнього цалосного сновательного улогу, тирва по 31. октобер того року Як то узвичаєне же ше Скупштину Винїци „Руски двор” д.о.о. (дружтво з огранїчену одвичательносцу) кажди рок отримує у другим месце одкаль акционере, того року рочна схадзка отримана у Руским Керестуре, у Доме ремеселнїкох, всоботу, 27. фебруара. Спомедзи 46 акционерох „Руского двору” на Скупштини у Руским Керестуре присуствовали 28 – зоз Дюрдьова, з вецей наших местох у Сриме, з Вербасу и Керестура, а предшедал предсидатель Скупштини Дружтва Мирон Сабадош. Прилапени финансийни звит за прешли рок и на Скупштини одлучене же ше окончи докапитализованє капиталу привредного дружтва, цо годни шицки акционере „Руского двору” под єднакима условиями. Заключене же докапитализованє будзе у висини до 10 одсто терашнього цалосного сновательного улогу, почало 29. фебруара и тирва по 31. октобер того року, з тим же ше у наступних двох тижньох акционере маю вияшнїц о тим чи жадаю и з яку суму буду участвовац у докапитализованю. Прилапени звит о роботи у хторим визначене же прешли рок по роду и квалитету грозна бул вельо успишнєйши як 2014. рок и випродуковани вецей як 6,1 ваґони грозна. У остатнїм чаше надосц укладане до опреми за винїцу и до ушореня пиньвици так же, як гварене, з предаваньом и вина хторе на лаґеру, прешли рок ше закончи з „позитивну нулу”. Праве прето, як визначене у дискусиї, акционере нє одуставаю од того подняца и догварене докапитализованє потребне за укладанє до продукциї у тим року, хтора би, у зависносци и од хвилї, вироятно мала дац позитивне дїлованє.

Присутни акционере бешедовали и о можлївим розподзельованю роду грозна (на предай и за вино), о можлївосцох предаваня вина и палєнки хтори на лаґеру, з констатацию же ше у наших местох з рижних нагодох вше вецей хаснує праве вино з „Руского двору”, цо и доказ його квалитету. Наглашене и же би скупштини акционерох требало отримовац голєм два раз до рока, як и же би зажила робота одборох по вецей обласцох, основаних на єдней зоз скорейших скупштинох. На Скупштини „ Руского двору” одлучене и же ше до Покраїни будзе конкуровац на конкурс за средства за єдного приправнїка, хтори би на тот способ 12 мешаци бул анґажовани у „Руским дворе”. М. Зазуляк

ЖИМСКИ ПРЕПОДАВАНЯ ЗА ПАРАСТОХ У КОЦУРЕ

ВШЕ МОЖ ДОЗНАЦ И НОВОГО У Коцуре у цеку серия жимских преподаваньох за польопривреднїкох, хтори орґанизую вельки нашеньски хижи, продукователє хемийних средствох, польопривредней технїки и фахово служби. Преподаваня добре нащивени и на каждим єст шумне число парастох хтори приду дознац новосци з польопривреди. Представителє фирмох як цо то „НС Семе”, „Синджента”, „Пионир”, „Еликсир” и други намагаю ше цо

14 РУСКЕ СЛОВО

лєпше представиц свойо продукти, та толкую резултати гибридох у прешлих сезонох, хтори з нїх вигодни за жем у коцурским хотаре, або за условия у наступней польопривредней сезони. Парасти тиж можу чуц о штучних гнойох и кеди их треба хасновац, як препознац даяку хороту на рошлїни и зоз чим их треба пирскац. Як гварели парасти, векшина з нїх таки преподаваня нащивює з рока нарок, и у сущносци, векшину податкох хтори чую од фаховцох уж чули, медзитим, каждого року мож чуц дацо нове, цо би можебуц чкода було препущиц. – Приходзим ту информовац ше и вислухац цо того року понукаю нашеньски хижи. Приходзим и пре черанє искуствох з другима валалчанами. Преподаваня ми можу помогнуц одлучиц цо будзем садзиц, медзитим, найчастейше то одлучи цена нашеня и хемийних средствох – гварел єден з парастох. Т. Ходак 4. МАРЕЦ 2016.

ЕКОНОМИЯ МЕДЗИНАРОДНЕ СТРЕТНУЦЕ ЕКОНОМИЇ ЗАЄДНЇЦТВА У КРИЖЕВЦОХ

АЛТЕРНАТИВА ХТОРА ДАВА НА ДЇЮ Участвовали коло 180 особи зоз 10 державох з реґиону, а медзи нїма и 12 поднїмателє, од 16 кельо уключени до будуцого Здруженя Економиї заєднїцтва зоз Сербиї. Були и 40 млади и студенти хтори ЕЗ допринєсли и зоз своїма мастер и докторскима роботами

У

резиденциї Крижевского владичества у Крижевцох у Горватскей, 20. и 21. фебруара отриманe Медзинародне стретнуце Економиї заєднїцтва з мотом „Економия заєднїцтва: алтернатива хтора дава надїю”. Медзи учашнїками були и поднїмателє зоз Сербиї. Стретнуце отримане у рамикох означованя 25-рочнїци економиї заєднїцтва (ЕЗ), та почало зоз репортажу „На жридлох економиї заєднїцтва” хтора настала у Бразилу, по надихнуцу Кяри Лубик, сновательки Руху фоколарох, а найвекши акцент дати на младих хтори вше баржей заинтересовани за идею ЕЗ хтора „єдини справедлїви економски модел”. НОВИ ДРАГИ ДЇЛОВАНЯ

У препатрунку 25-рочного искуства винєшени искуства поднїмательох и спатрени теми „И худобство богатство зоз перспективи заєднїцтва”, та „Чи треба же би млади преширйовали ЕЗ”. О дальших перспективох ЕЗ бешедовал проф. др Луидїно Бруни зоз Италиї, хтори и предсидатель Швето-

У СЕРБИЇ БУДЗЕ ШКОЛА ЕЗ Члени Економиї заєднїцтва зоз Сербиї на стреtнуцу представели свою Школу ЕЗ хтору, як потолковал координатор Янко Катона, планую витвориц у циклусох, кажди три мешаци през викенд, у периодзе 2016/17. року. Школа будзе составена зоз штирох тематских часцох, наменєна є шицким заинтересованим, а найбаржей младим, од штредньошколцох по студентох и младих, та будуцих поднїмательох. На стренуцу у Крижевцох Школа барз високо оценєта, а окреме инспировала професорох зоз Горватскей же би подобну отримали и у своїх штредкох. 4. МАРЕЦ 2016.

вей комисиї ЕЗ. Вон наглашел же „нєшка ЕЗ вецей нє лєм пророчество лєбо виволанє, алє стварносц на хтору велї патра з надїю, глєдаюци нови драги економского дїлованя”. Медзи привреднїками хтори винєсли свойо искутво були и пецеро зоз Сербиї, а медзи нїма и поднїматель зоз Кули Янко Катона, хтори и координатор Здруженя ЕЗ у Сербиї хторе у процесу формованя, та член Европскей комисиї ЕЗ. Учашнїки по тематских роботньох розпатрали теми як цо менаджмент и заєднїцтво, дзе дати напрями як водзиц подприємство ЕЗ, умрежованє медзи подприємствами ЕЗ и младих, Людзе у потреби ше рахую як партнере ЕЗ, потим ЕЗ як стил живота, та старт-ап подприємства – од идеї по реализацию. ТРЕНД РОЗШИРЕНИ У ШВЕЦЕ Орґанизована була и панел дискусия о тематских роботньох на хторей найактивнєйши були осем универзитетски професоре економиї зоз Горватскей хтори участвовали на стретнуцу. Тиж були и 40 млади и студенти хтори ЕЗ допринєсли и зоз своїма мастер и докторскима роботами на тему новей економиї и тот тренд барз розширени у цалим швеце. Медзи студентами були и тройо зоз Сербиї, а єдна з нїх и Терезия Катона з Руского Керестура. На стретнуцу участвовали коло 180 особи зоз 10 державох з реґиону, а медзи нїма и 12 поднїмателє, од 16 кельо уключени до будуцого Здруженя ЕЗ зоз Сербиї. Стренутце закончене зоз тему „Култура заєднїцтва у перспективи гаризми єдинства”. Як єдно зоз заключеньох стретнуца визначене же потребне обдумац нову стратеґию промоциї и ширеня ЕЗ, хотри прилагодзени часу и вше векшому интересованю младих.■ М. Афич

РУСКЕ СЛОВО 15

КУЛТУРА И ПРОСВИТА РОЧНА СКУПШТИНА РУСКОГО КУЛТУРНОГО ЦЕНТРУ НОВИ САД

ТОГО РОКУ БУДЗЕ ОЗНАЧЕНИ ЮВИЛЕЙ РКЦ – 70 РОКИ ОД СНОВАНЯ Порядна схадзка Скупштини Руского културного центру у Новим Садзе, отримана штварток, 25. фебруара, у просторийох Дружтва. Рок пред нами будзе у знаку ювилея Дружтва – 70 роки од снованя РКЦ у Новим Садзе

У

звиту о роботи за прешли рок виказани добри резултати хтори новосадски аматере призначовали през цали рок. У Дружтве робя 12 секциї хтори каждого мешаца мали даяку активносц у своїх просторийох, лєбо були госци у других местох. Наступели на шицких наших значнєйших фестивалох и смотрох – Драмским ме-

мориялу „Петра Ризнича Дядї” (дзецински бабкарскодрамски студио), „Червеней ружи” (шпиваче солисти, дзецинска фолклорна ґрупа) у Руским Керестуре, Фестивалу хорох (Хор „Гармония”) у Вербаше и на Фестивалу жридлового шпиваня „Най ше нє забудзе” (Женска и Хлопска шпивацка ґрупа) у Дюрдьове. Концом рока, у децембру, у Новосадским театре отримани рочни концерт „РКЦ свойому городу” на хторим єднорочну творчосц указали скоро шицки секциї Дружтва.

ОД МАРЦА ПОЧИНАЮ РОБОТНЇ – Идея за орґанизованє роботньох настала же би ше помогло Дружтву. Вона пошлїдок скорейшого сотруднїцтва Каритасу и РКЦ. Насампредз, роботнї зме задумали так же би у нїх окончовали дзепоєдни значни роботи коло облєчива хторе хасную фолклораше. Тиж так и же бизме витворели даяки сувенири хтори бизме однєсли як дарунки нашим домашнїм. Перша роботня будзе отримана 5. марца, у просторийох РКЦ. Ми уж маме екипу од 15 женох хтори и скорей приходзели на таку файту анґажованя и друженя. Места за заинтересованих ище єст, а можу ше явиц на телефон директорки РКЦ, Наташи Макаї Мудрох – 062/41 66 40 – гварела Анита Ґовля.

16 РУСКЕ СЛОВО

Зоз наступох на фестивалох новосадски аматере принєсли вельо припознаня и награди. На Драмским мемориялу прешлого року ґлумецка екипа у представи „Круцина” наградзена за найлєпших ґлумцох того фестивалского вечара. Окрем велїх наступох РКЦ прешлого року бул учашнїк у манифестациї „Коло за Ґиниса” . Кед слово о финансийох, новосадски РКЦ у прешлим року мал на розполаганю менєй як 2 360 000 динари. Жридла средствох були як и потераз – буджет Городу Нови Сад, Покраїнски секретарият за културу и информованє, Покраїнски секретарият за управу, предписаня и национални меншини, Министерство култури Републики Сербиї, Национални совит рускей националней меншини, Завод за културу войводянских Руснацох, як и конкурси и средства донаторох. План програми РКЦ за тот рок подобни, як и прешлорочни. Звекшани є за значну манифестацию означованя 70. рочнїци РКЦ. У Дружтве рахую же за свою активносц достаню кельо и за прешли рок зоз истих жридлох. Єдна часц средствох будзе унапрямена на реновированє просторийох хторе започате прешлого року. ■ А. Паланчанин

У ШИДЗЕ ОЗНАЧЕНИ МЕДЗИНАРОДНИ ДЗЕНЬ МАЦЕРИНСКОГО ЯЗИКА

ЯЗИК ТО ИДЕНТИТЕТ НАРОДУ

Прешлого пиятку, 26. фебруара, у Ґимназиї „Сава Шуманович” у Шидзе означени Медзинародни дзень мацеринского язика. Привитуюци госцох Любица Радишич, директорка Ґимназиї гварела же тота образовна установа уж осем роки означує тот дзень. Радишичова наглашела же ше и у Ґимназиї як виборни предмети учи руски и словацки язик з елементами националней култури. Зоз краткима основнима поняцами представени сербски, горватски, нємецки, русийски, словацки, анґлийски и руски язик. За руски язик поведзене же припада восточнославянским язиком, а кодификовани є 1923. року. Урядово ше го хаснує у Автономней Покраїни Войводини и дзепоєдних општинох Войводини, медзи хторима и општина Шид. Потим школярка Зорана Зец пречитала писню „Чекай ме”, професора у Ґимназиї и мастера русинистики Зденка Лазора, хтори вєдно зоз школярами, колеґинями и колеґами пририхтал спомнуту програму. 4.МАРЕЦ 2016.

КУЛТУРА И ПРОСВИТА ОТРИМАНА РОЧНА СКУПШТИНА КПД „ДЮРА КИШ” У ШИДЗЕ

ДОВИРИЄ ПОТЕРАШНЬОМУ РУКОВОДСТВУ Рочна скупштина КПД „Дюра Киш” отримана внєдзелю, 28. фебруара, у Руским доме, а на дньовим шоре було розпатранє звита о роботи и финансийного звита за прешли рок. Надпатраюци одбор тиж поднєсол звит, пременєни одредзени точки Статута, а найвекшу увагу виволало виберанє управи Дружтва

П

редсидатель дружтва Златко Манько поднєсол финансийни звит по хторим Дружтво дїловало позитивно и пренєсло одредзени средства з прешлого до того року, цо, як наглашене, важне покля ше о даскельо мешаци нє достаню порядни средства за роботу Дружтва. Манько з тей нагоди гварел же остава отворене питанє вибудови помоцного будинку за Руским домом, хтори збудовани по горню плочу, а за законченє роботох би требало ище коло 400.000 динари хторих у тей хвильки нєт. Будинок би ше хасновало за одкладанє инвентару, столох, лавкох, алє и за други потреби. Владимир Торма, предсидатель Надпатраюцого одбору поднєсол звит о хаснованю средствох, а Скупштина прилапела обидва звити. Златко Манько тиж поднєсол и обсяжи звити о роботи Дружтва у прешлим року, начишлююци шицки активносци и наступи секцийох през 2015. рок. Вон наглашел же намаганє у наступним периодзе будзе же би ше ознова порушало роботу фолклорней секциї младшого и старшого возросту и же би ше обезпечело фаховца хтори будзе робиц у Дружтве. О роботи Старшей и Младшей шпивацкей ґрупи, як и дзецинскей танєчней секциї Скупштину поинформовала Наташа Еделински Миколка и погуторела о числених активносцох и наступох на манифестацийох спомнутих сек-

У програми наступел и хор Ґимназиї, а словацки язик, окрем през писнї представени и зоз основнима податками о Словацкей Републики хтори школярки представели на видео-биме. На концу приказани и виривок зоз означованя спомнутого дня 2010. року кед шпивацка ґрупа Ґимназиї одшпивала венчик шпиванкох на ромским, сербским, словацким и руским язику и шпиванку „Чия то заградка”. У голу Ґимназиї була вистава кнїжкох и часописох и, як гварене, язик то идентитет єдного народу хтори треба же би го чувал. Вл. Дї. 4. МАРЕЦ 2016.

БЕЗ ВЕКШИХ ПРЕМЕНКОХ Найвецей уваги виволала точка дньового шора о виборе руководзацих у Дружтве. После розправи одлучене же би терашнї руководзаци и убудуце окончовали свойо длужносци. Скупштина ознова вибрала о. Владимира Еделинския Миколку за предсидателя Скупштини, як и Златка Манька за предсидателя Дружтва, а Мирона Джуджара за подпредсидателя. Вони и потераз були на спомнутих функцийох, по положеню су и члени Управного добору до хторого ище вибрани Мирослав М. Цирба, Саня Тиркайло, Юлиян Ковач, Далибор Болдиш, Иван Павлович и Слободан Кодермац. За предсидателя Надпараюцого одбору вибрани Владимир Торма, а за членох Андєлка Михняк и Мирослав Мохнацки хтори и потераз окончовали тоту длужносц.

цийох. Руководитель оркестра Драґан Макивич представел роботу оркестра хтора у прешлим року мала удатни наступи на 10 векших и значнєйших манифестацийох, а було ище и вецей други наступи. Макивич бешедовал о роботи зоз Старшу шпивацку ґрупу и о репертоаре хтори вєдно рихтаю, а хтори будзе збогацени зоз виводзеньом нових шпиванкох. Скупштина прилапела Звит о роботи Дружтва. Предложени пременки Статута Дружтва представел о. Владимир Еделински Миколка, предсидатель Скупштини. Вон визначел же ше предклада же би число членох Управного одбору було зменшане зоз 11 на дзевец, потим же би мандат руководзацих у Дружтве место двох тирвал штири роки. Предложене и же би руководителя Уметнїцкого совиту виберал Управни одбор, а нє Скупштина. Предкладанє було и же би у назви Дружтва бул додати ,префикс – Руске опрез КПД „Дюра Киш”, алє Скупштина одлучела же би прилапела перши три предкладаня, а нє прилапела же би ше о штвартим отверало розправу. Вл. Дїтко

РУСКЕ СЛОВО 17

КУЛТУРА И ПРОСВИТА У ШИДЗЕ ОТРИМАНА ПРОМОЦИЯ РОМАНА „ИРИНА” САНЇ ТИРКАЙЛО

СВИДОЦТВО ЄДНОГО ЧАСУ Сала Руского дому у Шидзе прешлей соботи була цесна за нащивительох и почитовательох писаного слова хтори пришли на промоцию романа „Ирина”, поетеси и писательки Санї Тиркайло зоз Шиду

С

аню велї препознаваю по єй надихнутих стихох и писньох, а тераз ше пред публику и явно сцу нашло и єй прозни твор, кратко наволане „Ирина”. По ета Срдян Ма лешевич, член Сербского литературного клуба „Милош Цр нян ски”, при сут ним гварел же одро снул у Руским краю и же кед першираз пречитал рукопис романа, такой го препоручел же би ше го друковало. – Саня през любовну приповедку описала стан єдного часу з першей половки прешлого вику у Шидзе и то на єден окремни способ. Прето сом и похопел же вона пренашла себе у єдним таким прозним дїлу и думам же то лєм початок єй прозней творчосци. Прето єй у мено Шидяньох дзекуєм на тим роману – памятнїку – гварел свойо упечатки Срдян Малешевич. Красни слова о роману винєсла и Ирина Гарди Ковачевич, рецензентка романа хтора гварела же рукопис швидко пречитала и же праве чловек з того першого читаня достава наймоцнєйши упечатки. – Назва романа уж гутори же слово о жени традицийного мена хтора главна особа, хтора моцна и управя зоз своїм животом. Правда же жили вецей нациї ту дзе жила и Ирина, алє пред Першу шветову войну ше нє мишало. У роману дати як випатра живот фамелиї, дзивки, живот на валалє и живот рускей фамелиї и тот реализем гевтого часу то тото найзначнєйше цо авторка дала. Гоч роман на сербским язику, авторка хаснує и жридлово руски назви як цо пах, бочкора, хустка... През коло пол вика кельо облапя роман, дати и одношеня у рускей наци-

18 РУСКЕ СЛОВО

оналней заєднїци, повязаносц зоз церкву, пестованє обичайох и традициї –гварела Ирина Гарди Ковачевич. Промоция почала зоз виривками зоз романа хтори гуторели ґлумци Аматерского театра „Бранислав Нушич”, зоз приказованьом старих фотоґрафийох зоз прешлих часох на платну, а виривки тиж читали и члени Сербского литературного клуба „Милош Црнянски”, Петра Бошняк, Душан Теодорович и Зденко Лазор. Промоция була преткана зоз красну музику и шпиванку за хтору була задлужена Бояна Вуцоня, а у опущеней атмосфери на хвильку и публика у сали зашпивала. Промоцию прикрашела и Младша шпивацка ґрупа КПД „Дюра Киш”, хтора одшпивала три руски шпиванки. У сали були виложени малюнки малярки Андєлки Античевич зоз Беркасова. Саня Тиркайло гварела же є барз возбуд зена и щешлїва пре роман хтори почал жиц медзи читачами и прето подзековала шицким хтори ю пришли потримац. На концу, нащивительм поподписовала роман хтори видали Културно-образовни центер и Сербски литературни клуб „Милош Црнянски”, а потримовку дала и општина Шид.■ Вл. Дїтко 4. МАРЕЦ 2016.

КУЛТУРА И ПРОСВИТА

ФЕСТИВАЛ НОВЕЙ РУСКЕЙ НАРОДНЕЙ ШПИВАНКИ

НА НЄДЗЕЛЮ „РУЖОВА ЗАГРАДКА” Фестивал новей рускей народней шпиванки „Ружова заградка” будзе отримани на нєдзелю, 6. марца, по 26раз у Студию „М”. На тогорочним фестивалу буду виведзени 16 нови композициї, а у ревиялней часци фестивала будзе представена творчосц Юлияна Рамача Чами. Проби за фестивал тирваю уж мешац, а тераз у цеку и остатнї пририхтованя за тот вечар. Добре пририхтана шпивацка екипа публики ше представи по само, док брат и шестра, Ваня и Лидия Кухарово зоз Дюрдьова буду шпивац у дуету. Дебитанти на тогорочним фестивалу млади, алє перспективни шпивачки Катарина Кочиш и Ивана Чордаш, обидва з Нового Саду, а музични редакторки фестивала Агнета Тимко Мудри и Татяна Колєсар Ґвоїч прешвечени же вони маю квалитет же би ше змагали плєцо ґу плєцу зоз менами як цо то Йовґен Надь, Саня Полдруги, Борис Маґоч, Александра Колбас и дру-

ги хтори ше зявя на бини того вечара, и хторих публика уж добре позна. Провадзаци вокали на композицийох буду шпивац шпивацка ґрупа составена зоз младих гласох членїцох дюрдьовскей Дзивоцкей шпивацкей ґрупи, а композициї буду звучац цалком иншак як цо публика звикла остатнїх рокох, з оглядом же того року место тамбурового, шпивачох будзе провадзиц народни оркестер Радио телевизиї Войводини, зоз хторим будзе дириґовац Мича Янкович. Фестивал будзе отворени зоз виставу малюнкох Лидиї Барна и Амалиї Ковач на 19.30 годзин, док музична часц почнє на 20 годзин. Тоти цо нє планую того вечара уживо провадзиц Фестивал, годни го провадзиц прейґ малих екранох, у директним преношеню на другим каналу Радио телевизиї Войводини. Т. Ходак

ЗОЗ РОБОТИ ШКОЛЯРСКИХ ПАРЛАМЕНТОХ ШКОЛИ „ПЕТРО КУЗМЯК”

ПРЕГЛЇБЮЮ КАЖДУ ТЕМУ Школярски парламент Основней школи „Петро Кузмяк” з Руского Керестура у другим школским полрочю порушал нову активносц – кажди мешац пошвецени визначовац и преглїбиц єдну тему. Так мешац марец пошвецени добрим дїлом. Як дознаваме од педаґоґинї Мариї Шантовей, тоту идею вигласали парламентарци Основней школи, потримала ю директорка Хелена Пашо Павлович и Наставнїцка рада, а придружел ше и парламент Штреднєй школи. – Прилапели зме їх предкладаня же би ше за кажди мешац вибрало

4. МАРЕЦ 2016.

обробиц и представиц шицким єдну одредзену тему, бо то окрем активованя школярох и наставнїкох ма и свой воспитни аспект, хтори иншак хиби у школскей системи – толкує Шантова. Предложене же би ше до тей активносци уключел хто як жада, и школяре у предлуженим пребуваню, и учительки у нїзших класох, и други по своїм опредзелєню и можлївосцох. Попри Шантовей у акцийох ше найвецей анґажує и учителька Славка Гайдук и наставнїца Златица Малацко. Так у януару школяре вибрали роздумовац о здравей поживи, фебру-

ар бул мешац красних словох, марец будзе пошвецени добрим дїлом, април мешац култури, май мешац спорту, а юний мешац нєзвичайних ручних роботох. – О здравей поживи найвецей було бешеди у предлуженим пребуваню дзе з дзецми роби Славка Гайдук, а за мешац фебруар – мешац красних словох, виробени панои и поставени су у школским голу. Попри тим, кажди наставнїк тему обрабя у рамикох своїх порядних активносцох зоз школярами – толкує Шантова. У наступаюцим мешацу марцу хтори пошвецени теми добрих дїлох, парламент предложел же би ше отримало єдну роботню, а як дознаваме од педаґоґинї Любици Нярадийовей, парламент Штреднєй школи ше придружує так же орґанизує Акцию добродзечного даваня креви за матурантох. На своїх схадзкох школярски парламент вєдно з наставнїками випланує активносци и за кажди шлїдуюци мешац, на теми хтори вибрали, обчекую же ше до акцийох уключа и цо вецей школяре и наставнїки. М. Афич

РУСКЕ СЛОВО 19

МОЗАЇК МЛАДИ НАУКОВЦИ

САША САБАДОШ, СТУДЕНТ НА ДОКТОРСКИХ Пише: Ана РИМАР

ИСТОРИЯ НЄ ЛЄМ ПРИПОВЕДКА

С

аша Сабадош мастер професор историї и студент на другим року на докторски студийох. Роби у Историйним архиве Зомбор як архивист, а окрем того, член є Роботного цела за младеж Националного совиту Руснацох Саша ше за историю зацикавел ище у дзецинстве, кед му старши з його фамелиї бешедовали о прешлосци. Познєйше читал историйни романи и рижни илустровани историйни кнїжки. У єдней хвильки му була интересантна ґеоґрафия, алє у висших класох основней школи ше, заш лєм, опредзелєл за историю. − Дефинитивно сом ше опредзелєл за историю кед сом бул у лєтнєй науковей школи у Петници 2003. року. Там ми окреме було интересантне же викладаче були студенти другого року историї хтори ми ю на цикави и „пайташски” способ приблїжели. Мал сом нагоду опредзелїц ше за науку, бо сом могол слухац преподаваня зоз астрономиї, историї, физики, биолоґиї, археолоґиї, линґвистики... Теди сом почал озбильнєйше роздумовац о историї як науки. Похопел сом же история и историоґрафия нє лєм приповедки о прешлосци, алє же то вельо глїбша анализа и длугоки Мено и презвиско: Саша Сабадош Датум народзеня и место одрастаня: 17. VIII 1989, Зомбор Основна школа: ОШ „Иво Лола Рибар”, Зомбор Штредня школа: Ґимназия „Велько Петрович” − дружтвено-язични напрям, Зомбор Основни и мастер студиї: Универзитет у Новим Садзе, Филозофски факултет, Одсек за историю. Дипломовал 2012, мастеровал 2013. року Докторски студиї: Универзитет у Новим Садзе, Филозофски факултет, Одсек за историю. Уписал ше 2014. року Науково конференциї: Перша студентска наукова конференция „Улога младих у розвою рускей заєднїци у Войводини”, Нови Сад, 2012. року; Друга руска наукова конференция младих науковцох и професионалцох, Нови Сад, 2014 року; „Лемки, Бойки, Гуцули, Русини − история, сучасносц, материялна и духовна култура”, Слупск, Польска, 2015. року Роботне место: архивист у Историйним архиве Зомбор

20 РУСКЕ СЛОВО

процес виглєдованя хтори вимага од науковца же би анализовал и пренаходзел причини подїйох, а нє лєм же би преприповедал дацо цо ше случело у прешлосци. Тиж так, науковец муши препознац и пошлїдки тих подїйох − гвари Сабадош.

УКЛЮЧОВАНЄ ДО ЖИВОТА РУСНАЦОХ Саша у висших класох основней школи и у ґимназиї ходзел на змаганя з историї и вше ше пласовал на републични уровень. У ґимназиї ше цалком пошвецел историї, барз вельо читал, а 2005. року oзнова бул у Петници. − Тоти два участвованя на семинарох у Петници помогли ми же бим роздзелєл популарну историю, историю хтору ше часто пласує, а хтора часто епска и етноцентрична од реалней историї. Теди ми уж було цалком ясне же цо будзем студирац − гвари Саша и предлужує: − Кед сом пришол на студиї до Нового Саду, такой сом ше активнєйше уключел до живота Руснацох. Моя фамелия вше була предплацена на „Руске слово”, куповали зме нашо виданя, патрели емисиї по руски на телевизиї. Но, руски язик сом нїґда формално нє учел. Сцел сом го лєпше звладац,

4. МАРЕЦ 2016.

МОЗАЇК

ВИХО DЗИ НОВИ

СТУДИЙОХ

О ПРЕШЛОСЦИ та сом на факултету вибрал руски язик як странски и то ми барз помогло. Теди сом дошол до контактох з людзми з „Руского слова” и барз сом им подзековни, бо сом дзекуюци им здобул моцни фундамент за дальши виглєдованя и за тото цо нєшка робим. То ше одноши и на литературу, на особни контакти. Мушим спомнуц и о. Романа Миза, проф. др Янка Рамача хтори ми нєшка и ментор, Миколу М. Цапа... Тиж так, за глїбше упознаванє з Руснацами помогла ми и литература хтору ми уступел Любомир Медєши − приповеда млади науковец.

НАУКОВО КОНФЕРЕНЦИЇ МЛАДИХ Потераз орґанизовани два науково конференциї на хторих млади Руснаци мали нагоду представиц свойо перши науково роботи. Саша бул єден з орґанизаторох обидвох конференцийох, а тераз орґанизує и трецу, хтора ше отрима того року. − Идея за науково конференциї настала 2011. року и обдумал сом ю вєдно зоз Борисом Варґом. До орґанизованя

4. МАРЕЦ 2016.

Першей науковей конференциї зме ше озбильно влапели и то була велька школа за нас. То єдинствене при Руснацох, окреме при рускей младежи, бо таки конференциї ридки и при веншинских заєднїцох. З орґанизованьом другей Конференциї руководзел Александер Мудри. Наисце ше наздавам же то раз войдзе до календара порядних манифестацийох при Руснацох − гвари Сабадош. Окрем того же ше занїма з историю, Саша пише поезию и прозу. Почал писац ище на основних студийох и, як гвари, то бул єден способ же би себе розтерховал. − За мнє то барз добри способ розвиваня нє лєм уметнїцкого язика, односно виражованя, алє аж и наукового язика. Думам же добри историчар муши буц и добри писатель и муши мац розвити словнїк − прешвечени Саша. Кнїжка кратких приповедкох „Потаргани червени цверни” вишла му 2013. року, а 2014. року достал награду Литературного слова „Мирослав Стрибер”. Прешлого року му обявена и мастер робота „Руска преса у Югославиї медзи двома шветовима войнами” у Едициї иновациї Владимир Ґарянски, Заводу за културу войводянских Руснацох. Сашова докторска дисертация будзе вязана за Руснацох, бо єй тема „Културно-просвитни живот Руснацох у Югославиї од 1918–1991. рок”. Як гвари, циль му виглєдац вкупни розвой културного живота Руснацох, розвой орґанизацийох и институцийох у 20. вику и тото положиц до ширшого, югославянского контексту и до контексту розвою културного живота шицких националних меншинох у Войводини. ■

ЦО ГОДНО ПРЕЧИТАЦ У НОВИМ ЧИШЛЄ

Треце число младежского часопису МАК у тим року видзе у другей половки марца, а у нїм „У фокусу” „полерка” Ивана Ловас з Футоґу, од хторей дознаце цо шицко подрозумює Pole dance, односно танєц коло циви, як випатраю єй тренинґи, та и други интересантносци о тей, мож повесц, файти спорту, лєбо злученя акробатики, танцу и уметносци Тиж так, у МАК-овим фокусу и музичаре з Дюрдьова, брат и шестра Марко и Ана Радишичово. Ту и прегляд прешлорочних активносцох Роботного цела за младеж Националного совиту Руснацох и плани за тот рок, а у „МАК-овим колажу” информациї о тим яки условия и як ше мож приявиц за участвованє на Трецей науковей конференциї младих науковцох и фаховцох. Понеже по новим календаре Велька ноц того року уж концом марца, а по старим 1. мая, рубрика „Дакеди и нєшка” пише праве о тим найвекшим християнским швету, а з тей нагоди, у рубрики „Направ сам” мож научиц як виробиц украсну писанку з темперами. „Спорт и рекреация” тераз пише о драги фодбалера Любомира Фейси од Гайдукa по Бенфику, а „Куцик совитох” о тим як найлєпше учиц. И у тим чишлє, медзи иншим, годни сце пречитац и поезию, ришиц тест, а од тераз, упознац и младих хторим фотоґрафия гоби. Ма. З.

РУСКЕ СЛОВО 21

ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ

З другого боку творчосци:

Пише: Ана МАРКОВИЧ

АКА ДЕМИК ЮЛИЯН ТАМАШ:

Я НЄ ЗА ЖИВОТ, АЛЄ ЗА ПРИПОВЕДКУ О ЖИВОЦЕ

ЙОГО ШВЕТ За собу ма коло тисяч обявени науково и литературни роботи. Припознати є у нас и звонка нашей заєднїци и держави, алє на тот завод сцели зме дознац тото цо велї о нїм нє знаю.

Велїм позната роботна биоґрафия академика Юлияна Тамаша: Порядни є член Войводянскей академиї наукох и уметносцох (ВАНУ), професор на Филозофским факултету у Новим Садзе (нєшка пензионовани), а обласц його виглєдованя – широка наукова лепеза... Закукли зме до його особного живота

Г

варя же кед чловек зайдзе до узретих рокох, вше ше частейше враца до дзецинства. З академиком Тамашом зме почали розгварку праве о тим – о дзецинстве, и чи слики з того периоду и нєшка ясно „видзи”. – Нє видзим шицки слики ясно, алє значни паметам. Поведзме, старши брат спаднул з карсцеля и нарату плаче; дїдо умар так же одруцовал шнїг, а лєм на твар спаднул до ньго, а шнїг таки же нє видно сушедох прейґ драги. Вец паметам же лєто, а я бежим през кукурицу злєкнути, бо сом ше зобудзел сам на салашу. Паметам як оцец веже мертвого сушеда зоз салашу до валалу, и тото як оцец з прутом уцина по столє же би ми патканї нє огризли уха – почина бешеду академик. – Кед слово о литератури, перши слики тоти кед Тамаш до рукох брал Ковачову „Заградку”, Читанку, Костельникову „Поезию” (1970) уж як студент литератури.

22 РУСКЕ СЛОВО

Гвари же му тото одкрице було, яґод кед би одкрил Библию – Папгаргайову „Ту такой при шерцу”, Стриберову „Романсу”... Тото цо творели Александер Дима, Зен Ґрей, Джеймс Фенимор Купер, Тил Ойленшпиґел, Тамаш читал звонка лектири. – Пайташе бавели фодбал на пажици, а я за ґолом читал кнїжки. Уж теди векшина люд зох дума ли же зо мнє нє буд зе нїч, же сом нє за живот. И мали право, я нє з живот, алє за приповедку о живоце –прешвечени академик. Гоч у живоце перше сцел буц филмски режисер, вец ґлумец и на концу писатель – зисцело ше треце. У дзецинстве ше вецей раз врацал Тарасови Бульбови, у узретих рокох Црнянскому у цалє (окреме менєй читаней „Капки шпанскей креви”), Пастернакови, Чеславови Милошови, Маркесови, Кишови... 4. МАРЕЦ 2016.

ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ – У живоце сом ше напавал з власного искуства и з романескного паметаня. А романескне паметанє, то сам живот коло вас, лєм го треба знац виштригнуц и тому фалатку виштригнуто го жи вота дац нє у зви ча є ну по ен ту лє бо уни вер зал ни ви слов – гвари Тамаш. ТРЕБА СТВОРИЦ ДЇЛО У ФАХУ

на началє любови, алє женскей фалшивей любови, на спревод зки, циґанстве. Думам же то мойо доприношенє спознаню тайнох людскей души гоч, вироятно, вивола протест женох. До стоєвски и Булґаков ше нє побуня – заключує Тамаш, а кед з нєшкайшей перспективи подума на шицко цо потераз зробел, ма ше зоз чим цешиц. СТАРОСЦ МА СМИСЛА

– У русинистики – уведол сом ю Писатель Юлиян Тамаш зоз до универ зитет скей славистики, а свою супругу Амалию у малментор сом або подписнїк ре фераженстве полни 43 роки. Гвари тох за инициялни вибори профе соже вон могол тельо написац и у ром на универ зитетох у Беоґраду, кариєри зробиц праве прето же Заґребу, Нїредьгази, Тартуу, Минхевона хижу тримала на себе, на ну, най нє повем же сом снователь и своїх плєцох. Нєшка єй є под зепо пензию, з меншима прервами, ковни прето. Так, вони двойо шеф Катедри за русинсистику. З тим децениями були тим у хторим сом у науки положел основи русинкажде мал свою улогу, и власни ского идентитета на универ зитет порученя дзецом. ским уровню. Нажаль, то нєшка од – Бул сом у заблуди же дзеци наших Руснацох у Сербиї мало хто можу буц лєпши одо мнє, як Цеши ше у трох хлапцох, препознава, точнєйше, нє сце приполюд зе перше, а потим и у фаху. трох унукох знац, „бо чом би Тамаш бул лєпши Ґени чудо, алє стредок у хторим ше рошнє, важнєйши. Нажаль, пре стредок у хторим од нас декларативних руских патриотох”. Баржей ше ро сли, нє фамелийни, алє у першим шоре дружтвени, радуєм написаней литератури. Пишем пияти роман, їх полни творчи капацитет нє пришол до вираженя. есеї и филолоґийни студиї. Єдни ме нє читаю, бо ме нє розумя, други ме розумя, алє ме мержа як україноМержня ялових на мнє, преношела ше на дзеци. Повторйовал сом им же треба створиц дїло у фаху у фила, а треци, политичаре, нєнавид за ме, бо сом, нїхторим ши – кед ши добри, нє важне хтори то фах, и би, автономиста хтори розбива єдинствени културни треба зачувац добре мено по сле шмерци, та гоч це за сербски про стор. А з того, у основи, нїч нє точне. Точживота нє буду любиц. Бо, векшина нє мерадло вред- не тото же ми дзеци красни, образовани, мудри. И з но сци, алє кре ативна и морална меншина – визначує тим ше цешим. А унукове Павле (15), Петро (5) и Олеґ (3 мешаци) – най их нє урекнєм, у своїх ґенераТамаш. Дотхли зме з цийох перши мед зи найлєпшима. И з тим ше цешим. на шим со бе - Кед бим бул гришни, Бог би ми то нє дал. Надалєй шеднїком и то- увид зиме – роздумує академик хтори свой шлєбодни то чому ше у час найволї препровад зовац з унуками, у хторих дакежи во це ра до - ди вид зи и себе, и даєдни свойо прикмети. На концу, опитали зме му ше чи за себе може повесц вал. Гвари же то було першей же є задовольни чловек. – Нє, нє можем повесц. Нєзадовольни сом же сом обявеней кнїжки, пер шому живот потрошел на хасен и историйну фундаментадзецку, першо- цию руского идентитета, а нїхто то од Руснацох нє цему уну ко ви и нї. Аж тоти, кед слово о моїм дїлу, пред власцами остат нєй лю - Сербиї, кед шед за у рижних комисийох за припознабо ви, на жа ль, ня, омаловажую мойо дїло, гоч за тото єст ценки арґументи, а гевти хтори афирмативни и нє спорни за погришней. – Тримал сом мнє, заобиход за ше. То углавним, нїби, руски углядже чежше буц нїки без дїла. Алє вони одлучую о нєспорних дїлох. Кед бим могол виберац, зоз шицкима своїма обявеостат нї, як перши любов- нима и нєобявенима кнїжками, повед бим же углавнїк же ни. ним нє вред зи жиц кед чловек зна цо го чека на тим Спре вед сом швеце. Алє, то ми може вериц лєм тот хто живот преше. Прето ду- жиє. Прето старосц ма смисла: шмерц ше прилапює мам же Бог як олєгчанє – заключує єдна з найвизначнєйших осоство рел швет бох у нашей заєднїци.■ 4. МАРЕЦ 2016.

РУСКЕ СЛОВО 23

ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ НАСАМО З МАРИЮ ПЕРКОВИЧ, НОВИНАРКУ И АКТИВИСТКУ

ХЛОПИ ЖЕНОМ УСТУПЕЛИ И НОВИНАРСТВО

Пише: Славица ФЕЙСА

Мария Перкович єдна з ридких новинаркох хтора тото нє сцела буц, а була. Живот так сцел. Борела ше за правду у медийох, критиковала власц, упрекосц тому же така робота вше була опасна. Нє бала ше. Явно гуторела тото цо думала и з чим ше нє складала. Так, з єдного боку, велїм давала наїдїю же ше нашо дружтво нє находзи на драги з хторей ше нє мож врациц. З другого – мушела заплациц

С

цела буц малярка, алє, гвари, мудра, та ше уписала на филозофию. У Новим Садзе Мария закончує перши рок студиї филозофиї, а други у Беоґрадзе. На просторох бувшей Югославиї теди почина война. Мария интелиґентна млада студентка, родом з Вербасу, учи и поклада испити, а истого дня кед єй професор з историї филозофиї уписал до индексу найвисшу оцену, дознава же постанє мац. Щешлїва, одлучує народзиц дзецко. Фото: Єлена Иванович (Войводянски граждански центер) – Думала сом же будзем у Студенстким дому, же предлужим з науку и же ми будзе коло шицкого помагац мой леґинь. Алє пре одредзени писац. Робим солидно и, як усприч, вше ме частейше воздравствени компликациї мушела сом лєжац, и на сту- лаю, анґажую. Участвуєм у „Одпору” тедишнього режидиї, голєм єден час, забуц – памета Мария. О три роки ма и там находзим якеш задовольство. Мойо родичи, Перковичова народзела и другого сина. А вец ше случе- Єлена и Божидар робели, так же фамелия Трубарац, ло таке цо кед ше случи, нє може прейсц без ранцох на окреме швекра, найчастейше подкладала хрибет кед слово о хлапцох. твари, та и на Марийовей. – Року 1997. року оцец моїх синох погинул у транЛОВҐЛО ЗО МНУ спортним нєщесцу у Руским Керестуре. Вон мал 30 роки, я 27, старши син 4, а младши рок и пол. Я нє мала роМария почина робиц у „Блицу”, 1999–2003, а вец преботу, а теди була ера Милошевичового режима. Мац ми була новинарка, и було познате же ми родичи опозиций- ходзи до „Радия 021” у Новим Садзе и там остава рок, но дїловали, та и тото було вельке препреченє же бим бо 2004. року на виберанкох победзела Сербска радидошла до роботи. Пре мойо идеолоґийни причини у по- кална странка. У Радию хтори ясно и децидирано бул зицийних медийох сом нє могла робиц. Нїґда сом ше нє процив ушорйовацкей политики право-ориєнтованей видзела у новинарстве, алє теди то було жридло дзе бим власци, ситуация ше нагло пременєла, розуми ше, на могла заробиц пенєж. Нє з дзеку, алє з нужди, починам горше. – Странски донаторе хтори финансовали опозицийни новини ше поцагли, плаци скресани, а я ше пре финансийни причини врацам до Вербасу. Мало, кед повем же сом з тим була розчарована. СРС ше на вельки дзвери врацела и указала же Войводина, упрекосц своєй структурней помишаносци нїґда нє вишла з националистичного дискурса и же нєтолеранциї єст найвецей праве у Войводини – прешвечена Перковичова. Мария ознова остава без роботи и дурка на дзвери раМария там дзе ше бешедує о женох и їх правох дикалскей власци же би єй дали роботу на локалней ТВ.

24 РУСКЕ СЛОВО

4. МАРЕЦ 2016.

ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ Достава ю, без паперох, без контракту.... Робя з ню и велї млади людзе, а плаци вше частейше пожня. Нє прешло пейц мешаци, а млади новинаре ше побунєли и одлучели штрайковац. Як найстарша, Перковичова почувствовала одвичательносц, та ше з компетентнима радзи, прегваря. Млади доставаю гонорари, а Мария одказ. И попри тим же мала найвецей прилоги, уж теди и новинарски награди, вошла до штрайку и вецей нє була ґдовица з двоїма дзецми, хтора достала роботу з початку тей приповедки. – Я знала же мой политични анґажман з часом принєшє даяки пошлїдки, и зрозумела сом же за мнє вецей нєт места у простору хтори ше вола – медиї. Велї познати мена теди нєставали, єднак так як и нєшка. Я нє мала таке „вельке мено”, нє була сом того формату, алє єднак сом заплацела. Дзвигам главу и нє шпим, конкуруєм на Сайме за спикерку и щешлїва сом, свидома своїх квалитетох, мам глас и дикцию, нєобходне искуство, а главни редактор з хторим бешедуєм на телефон барз задовольни. Гвари, нєт препреченя за роботу, лєм най пошлєм податки. Нє роздумуюци – посилам. И вецей ми ше нїґда нє явел. Моя психа теди реаґовала, ловґла сом и нє знам цо ме витаргало. „ЖЕНИ У ЧАРНИМ” – Шлїдом своїх родичох вше сом активно участвовала у креированю опозицийних странкох, у антивойнових кампаньох, и то було лоґичне и як студентки Филозофского факултета, дзе вше якиш бурї. Друге, я походзим од предвойнових комунистох. Вони шицки участвовали у социялистичней револуциї под час Другей шветовей войни. Писала сом и за єден часопис „Одпор” хтори мал шмишни тираж, но, сцем повесц же мойо писания дошли по Сташу Заєвич и „Жени у чарним”. Пре шицко спомнуте приключела сом ше ґу „Женом”, теди кед почала и моя новинарска кариєра. Ище вше сом активна. Од активизма нє могло жиц, алє я мала компензацию. Ходзела сом на терен, бешедовала з женми, тримала роботнї, преподаваня... А вец ме мац вжала под свойо. Док тримала школу странских язикох и там сом робела, вец єден час и на Радио Новим Садзе. У „Женох” ше спочатку робело на волонтерскей основи, алє познєйше ше пренаходзи средства и за мой анґажман було ми и заплацене. Нєшка чувам дворочне дзецко, и кус покус ознова ше врацам до медийох. З младима колеґинями робим на єдним проєкту хтори пошвецени тому з чим ше занїмам цалого живота – „миниятури о макс темох”. Буду то Радио емисиї о хлопских темох – фашизме, национализме, милитаризме, расизме, бо сом зрозумела же сом ше занїмала з реґионалним национализмом, а призабула же постоя меншински хторим єднак припадам з часци як Рускиня, и як Ромкиня. Руска заєднїца, як и векшинска, обрацена ґу фолклорним темом, як и церкви, єдному конзервативному приступу, а думам же история еманципациї рускей заєднїци хтори творели на малим язику и стваряли поезию, надвисшує руралносц и конзервативносц. И прето Александра Живкович, Ана Мария Ранкович и я ше влапиме до того. Важне нам указац на гевти 4. МАРЕЦ 2016.

механїзми и идеолоґиї хтори вплївую на живот, на тото же кед рано станєм, кед ше пребудзим, отверам празни фрижидер – гвари Мария. ДЗЕ ЖЕНА НЄШКА? – Положенє женох нєшка уназадзене. Медицина була дакеди високо плацена, а накадзи технолоґийни професиї вошли до експанзиї, хлопи их побрали, бо су плаценши, а женом охабели тото цо менєй плаценше – медицину, просвиту... барз ценєни професиї у 19. и 20. вику. Хлопи женом уступели и новинарство, бо ше пенєж круци у нових технолоґийох. У социялизме жени були єднак плацени за исту роботу, и таке искуство було у шицких социялистичних державох. Но, цо повесц на тото же Европски парламент пред двома роками мал пред собу написани предклад хтори писали жени лївоориєнтовани бувшого восточноого блоку и вимагали же би ше конєчно виєдначело плаци хлопом и женом за исту роботу. Вон то одбил! Медиї на тарґовищу завиша од власци, и медиї нє простор дзе ше озбильно може дацо пременїц. У „Женох” сом могла радикалнєйше повесц тото цо думам. У медийох – нє – твердзи Мария огорчена з нєшкайшим вельким материялним подзелєньом медзи людзми. – Нєшка капитализем чловека 12 годзини дньово експлоатує, же би вон нє мал кеди думац, лєм робиц и приношиц профит приватнїком. И то цали смисел нашого живота. Капитализем сурови так як цо бул и у прешлим и предпрешлим вику, а нажаль, нєшка єст вельо вецей софистицировани механїзми же би умертвели людзох, же би их вичерпали, и нє охабя им простору же би були критични. ОСМИ МАРЕЦ Осми марец пред нами, а биланс таки же маме вельки процент нєзанятих женох, постояци синдикати нє роботнїцки у правим смислу того слова, и вони у служби капитала... Мария гвари же єй тот дзень єднак важни, як и пред децению, двома... – То датум хтори ясно дефинує класну борбу роботнїцкей класи медзи буржоазию и требал би буц револуцийне швето. Ми у „Женох” му пробуєме врациц жридловосц и значенє, як и добра часц орґанизацийох у Сербиї, правда, феминистични, лївичарски, алє нє масовни. Нєт нас досц, а лєм ше ту чува тото лївоориєнтоване ядро револуцийних значеньох – закончує Мария сиґурна же на тото швето муши буц марш. Єст велї жени цо у тей держави думаю так як и Мария Перкович. Вони на Осми марец нє дарую и нє доставаю квеце. Барз им важне же би ше самоорґанизовали як класа и же би ше як жени зоднука своєй класней позициї борели за свойо права. Чи годно убудуце дацо вецей зробиц на тим конаре, чи нє, нє мож знац. Вредзи пробовац, ясно и одлучно. Нєт за тото лєпшей нагоди од самого Осмого марца. ■

РУСКЕ СЛОВО 25

ДУХОВНИ ЖИВОТ МОНАХИНЯ КРИСТИНА У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ ПРЕСЛАВЕЛА 95. РОДЗЕНИ ДЗЕНЬ

ВЕЛЬКЕ ШЕРЦО ЗА КАЖДОГО У манастире Исусових малих шестрох у Руским Керестуре, внєдзелю, 21. фебруара, мала шестра Кристина преславела свой 95. родзени дзень. З тей нагоди благодарну Службу Божу на єй чесц у каплїци служел парох коцурски о. Владислав Рац, а на тоту шветочносц пришли и велї приятелє и почитователє малих шестрох. Пришли и мали шестри з Беоґраду, та з домашню монахиню Мартину славенїци пририхтали тоту шветочносц и по Служби Божей почасценє. У мено шицких присутних ш. Кристини повинчовал о. Рац, пожадал єй ище вельо роки медзи нашим народом котри так полюбела пред 42 роками, одкеди пришла як монахиня до Керестура. Подзековал єй за єй вельке шерцо, любов и помоц каждому, а поготов „найменшим” цо у духу гаризми монашеского чину Исусових малих шестрох. Шестра з радосцу подзековала шицким цо пришли, та гварела же ше у своїм длугим живоце трима „рецепту” своєй нини хтора пожила 105 роки и хтора гуторела же „важне знац помириц ше зоз шицким цо ци у живоце приходзи”, а ище надодала ш. Кристина „и буц за шицко подзековни”. Мала шестра Кристина Пфурер – Нємица, родом зоз Швайцарскей, як дзевяте од єденацецерих дзецох своїх родичох, до свойого 41. року робела як учителька кед

почувствовала монашеске поволанє. Пред тим як пришла до Керестура, дзе отворени манастир у доме першей малей шестри Рускинї – Мариї Меланиї Рацовей, жила як шестра у Берлину, Паризу, Риме..., а новицият за шестру закончела у Єрусалиме. Як сама гвари, барз полюбела Руснацох и Керестур накадзи пришла, сцела ту остац голєм седем роки, алє ше єй жаданє вецей раз помножело. Шестри винчуєме на многая и благая лїта! М. Афич

МОЛЕБЕН У КОЦУРЕ

ВИРУ ТРЕБА ПРЕГЛЇБЙОВАЦ Члени заєднїци трецого василиянского чину у Коцуре ше зишли прешлого мешаца на Служби Божей у каплїчки Манастира шестрох служебнїцох, а служел о. Виталий Лотоцкий ЧСВВ, парох кулянски. На молитви було коло штерацец члени коцурского конара тей заєднїци, хторей шедзиско у Кули.

Богослуженє предводзел о. Виталий Лотоцкий ЧСВВ

26 РУСКЕ СЛОВО

На Служби пошвецени швички, обращики, пацерки и подобне, котри вирнїки принєсли же би ше паноцец модлєл над нїма. Як потолковал о. Лотоцкий, дух литурґийних молитвох и Євангелия уж пририхтую вирних за вельконоцни пост хтори почина 21. марца. Вирнїки ше на молитвох модля за даяки подїї, лєбо за особи. Дзекуюци тим молитвом, кажде будує свою духовну драгу, и приблїжує ше ґу Богу. Отец Лотоцкий тей нєдзелї у казанї бешедовал як кажде, у мено Боже, крочел на тот швет, же би славел Бога. – Лєм так можеме свою виру преглїбйовац, кед похопиме же Бог на прешим месце. Божа воля и його план спашеня за каждого поєдинца ма буц на першим месце. Мушиме запаметац, кед дацо добре поробиме, нє шмеме славиц себе, и роснуц у гордосци, алє придзме до церкви подзековац Богу – гварел парох кулянски. У тим мешацу єст пременки, та Служби внєдзелю и на швета тераз на 15 годзин, а молебен раз у мешацу на 13,30 годзин. Уж по традициї, под час Вельконоцного посту ше у манастире будзе модлїц Кресну драгу. Т. Ходак 4. МАРЕЦ 2016.

ДУХОВНИ ЖИВОТ ПОШВЕЦАНЄ У СРИМСКЕЙ МИТРОВИЦИ

ЄСТ НОВИ ФАМЕЛИЇ

После длугшого часу, закончене пошвецанє у парохиї Сримска Митровица, а окрем у тим месце, парох о. Владислав Варґа пошвецел и вецей як 50 обисца у Латярку и коло 30 у Шульму, Врднику, Руми, Ярку, Шашинцох, Ердевику, Чалми и Старей Бинґули. Вкупно, пошвецени коло 350 обисца, гоч у єдним дворе даґдзе биваю и по два, та аж и штири фамелиї вєдно. Векшина пошвецених, то особи котри през рок нїґда нє у нашей церкви, та вец то и окремна нагода за упознаванє зоз своїм паноцом, свою грекокатолїцку виру и церковну заєднїцу. Так паноцец видзи и духовни стан у тих фамелийох. Ище вше єст досц старши нєвинчани особи, нєкресцени дзеци и дзеци котри нє мали Першу приПошвецанє у Старей Бинґули у обисцу 83-рочней Єлени часц. Но, без огляду на таки духовни стан, шицки Ящуровей, народзеней Джмура вони примаю паноца и зацикавени су за свою националну и духовну припадносц. Так того року терашнього пароха першираз прияли Дознало ше же єст ище надосц наших людзох котри штири фамелиї, два українски и два руски, а єст ище годотераз нє примали свойого пароха, одцудзели ше наци- лєм дзешец за котри ше дознало же припадаю нашей наонално и вирски, а дзекуюци своїм ближнїм, помали ше ционалней заєднїци, а хтори дотераз нїґда нє мали коних пренаходзи и приключує ґу заєднїци. такт з нашим паноцом. В. В.

У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ ПЕРШИРАЗ БУЛА ДУХОВНА ОБНОВА ЗА ПАНЇМАТКИ

КАЛЕНДАР ПОДЇЙОХ

ПРЕГЛЇБЕНЕ БОЖЕ МИЛОСЕРДИЄ

СТРЕТНУЦЕ МЛАДИХ З ПАПОМ

Шестри служебнїци Непорочней Дїви Мариї, 25. и 26. фебруара у своїм манастире у Руским Керестуре орґанизовали духовну обнову за панїматки нашого Еґзархату, цо першираз у новшей историї нашей Церкви на тих просторох. Инициятива рушела од панїматкох, з цильом духовней обнови и же би ше панїматки хтори рижних ґенерацийох лєпше упознали и подзелєли свойо искуства, а така пракса позната у Грекокатолїцкей Церкви на других просторох. На духовней обнови у Керестуре участвовали три панїматки, два зоз Ке-

4. МАРЕЦ 2016.

рестура и єдна зоз Сримскей Митровици. Вони и шестри ше сподзиваю ше же на шлїдуюци раз придружа и други панїматки хтори пре рижни причини на тот завод нє могли присц. Тема духовней обнови за панїматки була у духу актуалного Рока милосердия – милосердиє Бога ґу каждому з нас, цо би за пошлїдок требало мац и медзисобне милосердиє медзи людзми. То розпатране и на євангелских текстох о Блудному синови и Страценей овци, преглїбена молитва на основи медитованя св. Писма, була и заєднїцка молитва Марийовей Хресней драги, медитация о Доброму пастирови, а на концу акафист до Милосердного Исуса. Панїматки пред Преждеосвящену Службу Божу пияток, на хторей вєдно участвовали, вошли и през святи дзвери нашей Катедрали, цо тиж у духу ювилейного рока. М. А.

Стретнуце младих зоз папом Франциском у Польскей – Краков 2016, будзе отримане од 24. юлия по 1. авґуст того року, а з євангелским мотом „Блажени милосердни, бо вони буду помиловани (Мт 5,7)”. На стретнуце поволани и млади з нашого Апостолского еґзархату, старосци од штреднєй школи та надалєй. На драги до Кракова паломнїки зайду нащивиц город Кошице у Словацкей и рудокоп солї у Польскей. Цена паломнїцтва 275 еври, дзе ураховани и трошки осиґураня и уходнїца до рудокопу, а шицки заинтересовани можу ше приявиц по 31. марец 2016. року. Приявиц ше мож своїм священїком у шицких наших парохийох, лєбо Иванови Гардийови на 063/88 96 467, hardi.ivan@gmail.com М. А.

РУСКЕ СЛОВО 27

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 24. фебруара 2016. року занавше нас зохабел наш мили супруг, оцец, дїдо и швекор

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 26. фебруара 2016. року занавше нас зохабела наша мила шестра

ЙОАКИМ ЯША ПАВЛОВИЧ БИЯЛОШОВ (1939–2016) з Нового Саду (народзени у Руским Керестуре) З любову и почитованьом памятку на ньго буду чувац супруга Миряна, дзивка Ясмина, унуки Срдян, Оливера, Зоран и жец Дьордє ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 23. фебруара до вичносци ше преселєл наш мили

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 4. марца 2016. року наполнєл ше рок як нас занавше нєсподзивано зохабела наша мац, баба и прабаба

ВЕРУНКА ПАП-ДЮРАНЬ (1950–2016) з Винковцох ИРИНА МУДРИ

ВЛАДИМИР РУСКОВСКИ (1964–2016) з Коцура Зохабел ши нас нєсподзивано и без поздраву. Занавше це будземе паметац. Брат Звонимир и тета Павлина з Нового Саду Спочивай у мире Божим!

народзена Будински (1932–2015) з Руского Керестура Памятку на ню навики буду чувац син Тихомир, дзивка Ирина и жец Елемир зоз дзецми и унуками Спочивай у мире Божим!

Ожалосцени браца Иван и Микола и шестра Тат`яна зоз фамелиями. Похована є на теметове у Петровцох у Горватскей. Най спочива у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 4. марца 2016. року наполнєл ше рок як вецей нє з нами

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 4. марца наполнєл ше єден рок як вецей нє з нами

НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 1. марца 2016. року наполнєл ше рок як вецей нє з нами наша мила супруга, мац, швекра и баба

ИРИНА МУДРИ (1932–2015) з Руского Керестура Найкрасши памятки на ню навики будзе чувац Сабадощикова фамелия Най спочива у мире Божим!

ГЕЛЕНА ЦИРБА народзена Чордаш (1948–2015) зоз Шиду ИРИНА МУДРИ (1932–2015) Найкрасши памятки на єй подобу чува шовґор Фаркашов Най спочива у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 21. януара наполнєли ше пейц Дня 29. фебруара наполнєли ше смутни роки як нє зоз нами наша 24 смутни роки як нє зоз нами мац, швекра, баба и прабаба наш оцец, швекор, дїдо и прадїдо

ЙОАКИМ ПАПУҐА

ЕУФЕМИЯ ПАПУҐА (1927–2011)

з Дюрдьова

(1923–1992)

Памятку на нїх зоз любову и почитованьом чуваю син Владимир, нєвеста Любка, унук Владимир и унука Мария зоз фамелиями Спочивайце у мире Божим!

28 РУСКЕ СЛОВО

Памятку на єй доброту и весели дух вично буду чувац супруґ Мирослав, син Мирослав, дзивка Наташа, нєвеста Єлена, жец Владимир и унучата Лука, Елена, Ана и Маруся Най спочива у мире Божим! НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 4. марца 2016. року наполнєл ше 21 рок як нас зохабела мила мац и баба

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 7. марца наполня ше 16 роки як нас охабел наш мили супруг, оцец, дїдо и прадїдо

МАРИЯ ГАЙДУК народзена Сопка (1920–1995) з Руского Керестура Памятку на ню чуваю дзивка Марча, унук Милан и жец Дюра Спочивайце у мире Божим!

МИРОНЬ БУДИНСКИ (1930–2000) з Руского Керестура Памятку на це чуваю твойо наймилши Спочивай у мире Божим!

4. MАРEЦ 2016.

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 26. фебруара 2016. року занавше престало дуркац шерцо нашого милого оца, дїда и прадїда

ЙОВҐЕН ОЛЕАР – ОНДОВ (1929–2016) з Руского Керестура Памятку на його доброту, сцерпезлївосц и шицко цо нам подаровал навики у своїх шерцох буду чувац син Владо, нєвеста Сенка, унука Весна зоз супругом Кимом и праунуки Андрей и Мартина Дзекуєме шицким котри го пришли випровадзиц до вичносци. Спочивайце у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 2. марца 2016. року наполнєли ше 40 длуги и чежки днї як ме охабел мой мили брат

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 2. марца 2016. року наполнєли ше 40 жалосни днї як нас зохабел наш мили брат и бачи

САША ПАП

САША ПАП

(1982–2016) з Руского Керестура Зоз словами нє мож виповесц як ми хибиш. Час преходзи, а боль за тобу вше векши, шерцо жалосне, а душа боляца без тебе. Було крашнє мац це за брата. Дзекуєм ци за ошмих и доброту, твоя шестра Ванеса Спочивай у мире Божим!

(1982–2016) з Руского Керестура Чежко жиц зоз больом у шерцу, а буц свидоми же ше вецей нє врациш. Памятку на твою любов и доброту навики буду чувац шестра Сена зоз супругом Михалом и дзецми Дамиром и Давором Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 2. марца наполнєли ше 40 днї як нас занавше зохабел

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 2. марца 2016. року наполнєли ше 40 днї як нас зохабел

САШО ПАП (1982–2016) з Руского Керестура Сашу нєт це, знам... Алє то нє занавше, занавше нє постої. Врациш ше ти – през сни, здогадованя, памятки. Врациш ше кажди раз кед подумам на це. Будзем чекац хвильку кед ше знова стретнєме, алє вец це нє пущим одо мнє. Навики ожалосцена шестра Мария зоз Дюком

САШО ПАП (1982–2016) з Руского Керестура Штерацец днї швидко прелєцели, як да ши вчера бул з нами. Чекам це Сале кажди дзень, чекам твой ошмих, глас, а тебе нєт. Оставаю ми лєм памятки на тебе. Занавше це будзем любиц брацику мой мили. Ожалосцена шестра Светлана зоз супругом Предраґом и дзецми Миляном и Душаном Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Наполнєли ше 40 смутни днї як нас зохабел наш мили кум

НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 6. марца 2016. року наполня ше седем роки як нас занавше напущела наша мила

САШО ПАП (1982–2016) Днї преходза, а боль остава. Памятку на ньго навики буду чувац кумово Владо, Таня и Денис Русово Спочивай у мире Божим!

ИРИНА ТИРКАЙЛА (1954–2009) з Руского Керестура Твоя любов, доброта и пожертвовносц вше присутни медзи нами. Твойо наймилши Спочивай у мире Божим!

4. МАРЕЦ 2016.

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 21. фебруара 2016. року престало дуркац шерцо нашому братови, бачикови и кумови

ЯНКОВИ НАДЬОВОМУ (1934–2016) з Руского Керестура Памятку на ньго будзе чувац брат Любо зоз фамелию Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 2. марца 2016. року наполнєли ше 40 длуги днї як ме занавше зохабел мой мили супруг

САШО ПАП (1982–2016) з Руского Керестура Днї без тебе жалосни. Велька воля за животом и борба нє могли оддалїц драгу до вичносци. Хиби нам твоя доброта, ошмих и даяки нови франти. Навики ожалосцена супруга Мака Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 2. марца 2016. року наполнєли ше 40 днї як ме занавше зохабел мой брат

САШО ПАП

(1982–2016) з Руского Керестура Час преходзи, а боль за тобу вше векши. Твоя доброта и подоба навики буду у нашим паметаню. Ожалосцена шестра Злата зоз супругом и дзецми Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 2. марца 2016. року наполнєли ше 40 днї як ме зохабел мой мили брат

САШО ПАП (1982–2016) з Руского Керестура Час преходзи, алє красни памятки у своїм шерцу и думкох навики буду чувац брат Владо зоз супругу Тамару и дзецми Адрияну и Дорияну Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 6. марца наполня ше дзевец жалосни роки як нас занавше зохабела наша мила и добра супруга, мац, баба и прабаба

ИРИНА РАЦ народзена Баран (1936–2007) з Руского Керестура Найкрасши памятки на час препровадзени з тобу навики чуваме у своїх шерцох. Твойо наймилши. Спочивай мирно у цихосци вичного дома!

РУСКЕ СЛОВО 29

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

МОНИКА ФАРКАШ (1998–2015) Мони, прешли уж шейсц жалосни мешаци зоз слизами у очох. Вично це будземе чувац у шерцох. Твоя тета Весна, шовґор Дюра, шестринїца Ясминка, братняк Деян зоз дзивку Андрею и шестринїца Наташка Сабадощиково Спочивай у мире Божим!

МОНИКА ФАРКАШ (1998–2015) з Руского Керестура Монико, прешли уж шейсц жалосни мешаци зоз слизами у очох. Навики це будзем чувац у шерцу. Твой дїдо Фаркашов Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 10. марца 2016. року наполня ше шейсц смутни роки як нє з нами наша мила

НАТАЛИЯ НОВТА народзена Сеґеди (1943–2010) з Руского Керестура Памятку на єй любов и доброту навики чуваю супруг Янко, дзивки Весна и Таня, жецове Любо и Михал и унуки Владко, Мижо, Давид и Павле Спочивай у мире Божим! Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

о поднєшеней вимоги за одлучованєо потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта Подприємство „КОДАР ИНЖЕНЄРИНҐ” д.о.о. зоз Беоґраду, по овласценю Ношителя проєкта „VIP MOBILE” доо, Младежских бриґадох 21, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта радио базней станїци мобилней телефониї „НС2064_01 НС_Нови_Сад_Ґорана_Ковачича” у улїци Кости Абрашевича число 17иї Трандафил число 7, на катастерскей парцели число 2185, К.О. Нови Сад II, Город Нови Сад. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110, Нови Сад, роботни днї од 10 до 15 годзин. Шицки заинтересовани, у чаше 10 днї од дня обявйованя того обвисценя, можу дац свойо думанє у писаней форми на адресу Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду.

о поднєшеней вимоги за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта Ношитель проєкта „Телеком Сербия” а.д. Таковска 2, Беоґрад 2, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї „НСУ227 НС-ЙОВАНА ПОПОВИЧА (УМТС)” у улїци Йована Поповича число 1, у Новим Садзе, на катастерскей парцели число 2564, К.О. Нови Сад II, Город Нови Сад. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110, Нови Сад, роботни днї од 10 до 15 годзин. Шицки заинтересовани, у чаше 10 днї од дня обявйованя того обвисценя, можу дац свойо думанє у писаней форми на адресу Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду. Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

о поднєшеней вимоги за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта Ношитель проєкта „ТЕЛЕНОР” д.о.о Младежских бриґадох 90, Нови Беоґрад, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї „Поповица” у улїци Горня провалия число 200, у Сримскей Каменїци, на катастерскей парцели число 2166, К.О. Сримска Каменїца, Город Нови Сад. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110, Нови Сад, роботни днї од 10 до 15 годзин. Шицки заинтересовани, у чаше 10 днї од дня обявйованя того обвисценя, можу дац свойо думанє у писаней форми на адресу Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду.

о поднєшеней вимоги за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта Подприємство „КОДАР ИНЖЕНЄРИНҐ” д.о.о. зоз Беоґраду, по овласценю Ношителя проєкта „VIP MOBILE” доо, Младежских бриґадох 21, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта радио базней станїци мобилней телефониї „НС2061_01 НС_Нови_Сад_Ротквария” Площа Мариї Трандафил число 7, на катастерскей парцели число 9686/2, К.О. Нови Сад I, Город Нови Сад. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110, Нови Сад, роботни днї од 10 до 15 годзин. Шицки заинтересовани, у чаше 10 днї од дня обявйованя того обвисценя, можу дац свойо думанє у писаней форми на адресу Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду.

ОБВИСЦЕНЄ

* дзе

цо будзе *

У КПД „КАРПАТИ” ПРОГРАМА И ПРОМОЦИЯ На вовторок, 8. марца 2016. року, у просторийох КПД „Карпати” у Вербаше будзе отримана програма з нагоди Дня женох – 8. марца, у хторей участвую дзеци хтори факултативно виучую руски и українски мацерински язик у вербаских основних школох и дзецински фолклор дружтва. На стреду 9. марца 2016. року у просторийох КПД „Карпати” у Вербаше будзе отримана промоция моноґрафиї „Народне облєчиво бачванско-сримских Руснацох и танци бачванскосримских Руснацох”, хтору

30 РУСКЕ СЛОВО

ОБВИСЦЕНЄ

вєдно пририхтали Завод за културу войводянских Руснацох и Музей Войводини. О кнїжки будзе бешедовац Микола Ґубаш. ***

НА СОБОТУ РЕПРИЗА ПРЕДСТАВИ РНТ „ЦО ВИДЗЕЛА ПОСЛУГА”

На соботу, 5. марца, у Руским Керестуре будзе реприза найновшей представи Руского народного театру „Петро Ризнич Дядя” – „Цо видзела послуга” Джона Ортона, у режиї Владимира Надя Ачима. Реприза на соботу будзе у Велькей сали Дома култури у Руским Кере стуре на 19,30 годзин. 4. МАРЕЦ 2016.

Покраїнски секретарият за урбанизем, будовательство и защиту животного штредку, на основи члена 25. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

о пришенєню ришєня о даваню согласносци на Студию о преценьованю вплїву на животни штредок Надлєжни орґан обвисцує явносц же 26. 02. 2016. року принєсло Ришенє о даваню согласносци на Студию о преценьованю вплїву на животни штредок ПРОЄКТА Вибудов и реконструкция маґистралней драги М-18, часц драги Визич-Ердевик, по укресцованє маґистралней драги М-18 зоз реґионалну драгу P-107 по укресцованє зоз реґионалну драгу P-106, ношителя проєкта ЯП „Драги Сербиї” зоз Беоґраду, улїца Булевар краля Александра чс. 282. Ришенє о даваню согласносци принєшене на основи предкладу одлуки хтори состойна часц Звиту Технїчней комисиї як и з увидом до доставену документацию, з хтору констатоване же предметни проєкт зоз свою реализацию нє будзе мац неґативни вплїви на животни штредок кед ше випочитую предписани мири защити. Пре защиту факторох животного штредку , ношитель проєкта муши обезпечиц условия и запровадзиц мири хтори дефиновани зоз поглавйом 8.0 Студиї о преценьованю вплїву на животни штредок, як и же обезпечи окончованє програми провадзеня вплївох на животни штредок, хтори предвидзени зоз поглавйом 9.0 Студиї о о преценьованю вплїву на животни штредок. Ришенє о двааню согласносци на студию о преценьованю вплїву на животни штредок конєчно є у управним поступку. Процив того ришеня ше може порушац управни спор пред Управним судом у Беоґрадзе у чаше 30 днї од дня обявйованя того обвисценя.

MALI OGLA[KI ПРЕ ДА ВА МЕ на ме сцени двохижови квартель у Новим Садзе, вель ко сци 55 ква драт ни метери. Квартель ше находзи на Новим населєню. Цена вигодна, за вецей ин форма циї ше явиц на число 064/20935-74 *** ДИХТУЄМЕ облаки и ДЗВЕРИ зоз неопрен-ґуму. Правиме ГАРМОНИКА ДЗВЕРИ и РОЛЕТНИ. Обявиц ше на телефони: 025/5827-710 и 060/5088-433 *** ВЛАГА? Изолуєме влажни хижи. 063/440-470; 063/102-4114.

4. МАРЕЦ 2016.

ИНФОРМАТОР Городска управа за защиту животного штредку на основи члена 29. пасус 1. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї” число 135/04 и 36/09), обявює

ОБВИСЦЕНЄ

о принєшеним ришеню з котрим ше утвердзує же потребне преценьованє вплїву на животни штредок Проєкта и з хторим одредзени обсяг и змист студиї за проєкт „Продукцийно роботни обєкт лївальня офарбених металох” у Нови Садзе, ношителя проєкта „DIP” д.о.о. Нови Сад, Темеринска 30 Ношитель проєкта „DIP” д.о.о. Нови Сад, Темеринска 30, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта „Продукцийно роботни обєкт лївальня офарбених металох” у Нови Садзе, у улїци Вельки рит 9а, на катастерскей парцели число 11 К.О. Нови Сад III, Город Нови Сад. После запровадзеного поступку, Городска управа за защиту животного штредку дня 26. фебруара 2016. року принєсла ришенє число VI-501-1235/15, зоз котрим ше утвердзує же за предметни проєкт нє потребне преценьованє вплїву застатого стану на животни штредок. З цильом обвисцованя заинтересованей явносци текст ришеня обявює ше у цалосци: Городска управа за защиту животного штредку, на основи члена 10. пасус 4. и 5. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк РС”, чс. 135/04 и 36/09) и члена 192. пасус 1. Закона о общим управним поступку („Службени новини СРЮ” число 33/97 и 31/01 и „Службени глашнїк РС” число 30/10) и члена 11., 34. и 36. Одлуки о Городских управох Городу Нового Саду („Службени новини Городу Нового Саду”, число 52/08, 55/09, 11/10, 39/10, 60/10 и 69/13), поступаюци по вимоги ношителя проєкта „DIP” д.о.о. Нови Сад, Темеринска 30, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта „Продукцийно роботни обєкт лївальня офарбених металох” у Нови Садзе, приноши

РИШЕНЄ

1. Утвердзує ше же за проєкт „Продукцийно роботни обєкт лївальня офарбених металох” у Нови Садзе, у улїци Вельки рит 9а, на катастерскей парцели число 11 К.О. Нови Сад III, Город Нови Сад, ношителя проєкта „DIP” д.о.о. Нови Сад, Темеринска 30 (у дальшим тексту: Ношитель Проєкта) потребне преценьованє вплїву на животни штредок. 2. Одредзує ше же ношитель Проєкта, Студию о преценьованю вплїву на животни штредок проєкта „Продукцийно роботни обєкт лївальня офарбених металох” у Нови Садзе, у улїци Вельки рит 9а, на катастерскей парцели число 11 К.О. Нови Сад III, Город Нови Сад у поглядзе обсягу и змисту виробку у складзе зоз членом 17. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок и Правилнїком о змисту студиї о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк РС”, число 69/05). Студия о преценьованю вплїву на животни штредок треба мац окреме шлїдуюци: – miri htori obezpe~a же управянє зоз одртуками будзе у складзе зоз Законом о управяню зоз одрутками (“Slu`beni gla{n<k RS”, ~islo 36/09 i 88/2010) – miri htori obezpe~a же защита и очуванє квалитета воздуха будзе у складзе зоз Законом о защити воздуха одрутками (“Slu`beni gla{n<k RS”, ~islo 36/09 i 10/2013) и другима позитивнима предписанями хтори реґулую тоту обласц; – miri htori obezpe~a зменшану емисию заґадзуюцих материйох у воздуху у складзе зоз Законом о защити воздуха (“Slu`beni gla{n<k RS”, ~islo 36/09 i 10/13) и другима важацима предписанями хтори реґулую тоту обласц; – miri htori obezpe~a же поступанє зоз одрутнима водами и квалитет одрутних водох будзе у складзе зоз Законом о водох (“Slu`beni gla{n<k RS”, ~islo 30/10 i 93/2012) и другима позитивнима предписанями хтори реґулую тоту обласц; – miri htori obezpe~a же защита од галайку и уровня галайку, будзе у складзе зоз Законом о защити од галайку у животним штредку (“Slu`beni gla{n<k RS”, ~islo 30/10 i 93/2012) и другима позитивнима предписанями хтори реґулую тоту обласц; – предвидзиц нєобходни мири защити од можлївих нєщесцох (огень, вилїванє, пресипованє и вичурйованє), як и мири за одклоньованє пошлїдкох у случаю нєщешлївих ситуацийох (средствох за процивогньово защиту, муши ше мац одвитуюци сорбент и др); – предвидзиц мири защити од огню у складзе зоз согласносцами надпатраюцого на предвидзени мири защити од огня; – окончиц гортикултурне ушоренє и ожелєньованє шлєбодних поверхносцох (трава, черяки и висока веґетация); – у рамикох програми провадзеня вплївох на животни штредок окреме обезпечиц провадзенє квалитета воздуха, жеми, одрутних водох и уровня галайку, у складзе зоз позитивнима предписанями.

ОБГРУНТОВАНЄ

Ношитель проєкта „DIP” д.о.о. Нови Сад, Темеринска 30, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта „Продукцийно роботни обєкт лївальня офарбених металох” у Нови Садзе, у улїци Вельки рит 9а, на катастерскей парцели число 11 К.О. Нови Сад III, Город Нови Сад. Локация и намена проєкта у складзе зоз Ришеньом зоз хторим ше видава локацийска дозвола число V-351-401405 од 25. януара 2007. року. Зоз проєктом предвидзене же з роботу у трох зменох, седем днї у тижню, зоз хаснованьом 8 пеци окончує ше витопйованє и лїванє алуминиюма, цинка, бакра, брозни, калаю и их леґурох ґу максималному дньовим уходом одруткох од 50 т, вкупне максималне количество одруткох хтори мож найсц у маґазину од 200 т, максимални дньови капацитет лївнїци до 20 т и максимални капцитет маґазионованє дротох од 10 т и максимални дньови капацитет третман дротох од 1т. Шляка хтора настанє у термичним третману ше после маґазионованя третита механїчно на млїну, вибро шитку, маґнетним и воздушним сепараторе при чим ше метални часци одвоюю у врацаю до процеса продукциї а остаток пакує до мехох и прешлїдзує овласценима оператерами. Максимални капацитет маґазионованя одрутних шлякох хтори наставаю у продукцийним процесу 50 т ґу дньовому капацитету третмана шляки од 2 т. У складзе зоз Законом о преценьованю вплїву на животни штредок, о поднєшеней вимоги обвисцена явносц з оглашованьом у средствох явного информованя и МЗ „Клиса”. У зоз законом предписаним терминє нє доручени думаня заинтересованих орґанох, орґанизацийох и явносци. Зоз увидом до документациї хтора доручена ґу вимоги, по запровадзеним поступку розпатраня вимоги, тот орґан утвердзел же ше предметни проєкт находзи под точку 6., подточку 4 – Пошоренє за витопйованє уключуюци и виробок леґурох од офарбених металох, як и виробок хасновитих нуспродуктох (рафинациї, лївенє, итд) и под точку 14., подточка 2. – Пошоренє за управянє зоз одрутками: одкладалїща и маґазионованє одртукох хтори опасни капацитета до 50 т на дзень и пошоренє за третман одруткох хтори нє опасни L<stini II Uredbi o utverdzovanx L<stini prowktoh za htori obovyzne precenqovanw vpl<vu i L<stini prowktoh za htori mo` vimagac precenqovanw vpl<vu na `ivotni {tredok (“S.G. RS” ~islo 114/08). Маюци у оглядзе же капацитети маґазинованя и третмана нєопасних одруткох значнєйше превозиходза капацитети хтори наведзени у Ришеню о даваню согласносци на студию о преценьованю вплїву застатого стану на животни штредок за проєкт „Продукцийно роботни обєкт лївнїца офарбених металох” хтори видала Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду, число: VI-5011129/05 од 22 децембра 2006. року, як и же у пошореню пришло до значнєйшого перширеня хаснованя нових файтох нєопасних одруткох хтори класификовани по индексних числох а наведзени у поднешеней вимоги а маюци у оглядзе и пременку роботного часу хтора предвидзує роботу до трох зменох седем днї у тижню, тот орґан принєсол одлуку о потреби преценьованя вплїву зоз хторим су у u skladze zoz ~lenom 10. pasus 5. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok, odredzени i obsyg i zmist studi< o precenqovanx vpl<vu, co u tim slu~ax zrobene. Primenxci na~ala prevenci< i predostro`nosci (~len 9. pasus 1. podto~ku 2. Zakona o za|iti `ivotnogo {tredku (“S.G. RS”, ~s. 135/04, 36/09, 36/09 – dr. zakon, 72/09 – dr. zakon i 43/11 – odluka US), zoz htorim {e vimaga `e ka`da aktivnosc mu{i buc planovana и zaprovadzena na sposob `e medzi in{im predstavy najmen{i rizik za lxdske zdravw, zoz Studix potrebne dokazac `e za predmetni prowkt budze primenwna najlwp{a rozpolaгuxca i dostupna tehnolo}iy, tehn<ka i oprema. Maxci u oglydze napredok navedzene, а окреме специфичносц локациї (густо населєна бивательна зона) нєобходнє виробиц документ зоз хторим ше анализує и оценює квалитет творительох животного штредку на одредзеним просторе, medzisobni vpl<v isnuxcih i planovanih aktivnoscoh i utverdzux usloviy i miri za zoperanw, zmen{anw i odklonqovanw ~kodl<vih vpl<voh na `ivotni {tredok yk i mirи u slu~ax вдереня i obezpe~ic provadzenw vpl<vu `ridlа zarjovany, a to {e viklx~no mu{i obezpe~ic zoz Studix o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok, htoru bi trebal virobic multidisciplinarni fahovi tim. Na osnovi gore navedzenogo, ri{ene yk u dispozitive. Pouka o pravnim l<ku: Prociv togo ri{eny ношитель проєкта mo`e viyvic `albу Pokra<nskomu sekretariytu za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku u ~a{e 15 dn< od dny primany ri{eny, pрейґ tого or}anu. Zainteresovana yvnosc mo`e обyvic `albu prociv togo ri{eny u ~a{e 15 dn< od dny obyvjovany u sredstvoh yvnogo informovany, прейґ того or}anu.

РУСКЕ СЛОВО 31

ИНФОРМАТОР

Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku na osnovi ~lena 29. pasus 1. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<” ~islo 135/04 i 36/09), obyvxw

OBVISCENW

o prinw{enim ri{eню же потребне преценьованє вплїву и о одредзованю обсягу и змисту студиї о преценьованю вплїву на `ivotni {tredok проєкта радио базней станїци mobilnej telefoni> “НС2028_01_Нови_Сад_Готел_Путник” ношителя проєкта „VIP MOBILE D.O.O. Подприємство „KODAR INŽENJERING” D.O.O. зоз Беоґраду по овласценю ношителя проєкта „VIP MOBILE” D.O.O. Нови Беоґрад, Mlade`skih bri}adoh 21, podnwsol тому орґану vimogu za одлучованє о потреби преценьованя вплїву на `ivotni {tredok prowkta радио baznej stan<ci mobilnej telefoni< “НС2028_01_Нови_Сад_Готел_Путник”, у улїци Илиї Оґняновича число 24, на катастерскей парцели число 2 КО Нови Сад II, Gorod Novi Sad. Posle zaprovadzenogo postupku, Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku dny 23. фебруара 2016. roku prinwsla ri{enw ~islo VI-501-1148/15 же потребне преценьованє вплїву на животни штредок и о одредзованю обсягу и змисту студиї о преценьованю вплїву на животни штредок. Z cilqom obviscovany zainteresovanej yvnosci tekst ri{eny obyvxw {e u calosci: Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku, na osnovi ~lena 10 pasus 4. i 5. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k RS”, ~s. 135/04 i 36/09), ~lena 192. pasus 1. Zakona o ob|im upravnim postupku (“Slu`beni novini SRX” ~islo 33/97 i 31/01 i “Slu`beni gla{n<k RS” ~islo 30/10) i ~lena 11, 34. i 36. Odluki o Gorodskih upravoh Gorodu Novogo Sadu (“Slu`beni novini Gorodu Novogo Sadu”, ~islo 52/08, 55/09 i 11/10, 39/10, 60/10 i 69/13), postupaxci po vimogi „KODAR INŽENJERING” D.O.O. зоз Беоґраду по овласценю ношителя проєкта „VIP MOBILE” D.O.O. Нови Беоґрад, Mlade`skih bri}adoh 21, za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl<vu na `ivotni {tredok prowkta radio baznej stan<ci mobilnей telefoniї “НС2028_01_Нови_Сад_Готел_Путник”, prino{i

RI[ENW 1. Utverdzuw {e `e za prowkt radio baznej stan<ci mobilnej telefoni< “НС2028_01_Нови_Сад_Готел_Путник”, у улїци Илиї Оґняновича число 24, на катастерскей парцели число 2 КО Нови Сад II, Gorod Novi Sad, no{itely prowkta „VIP MOBILE” D.O.O. Нови Беоґрад, Mlade`skih bri}adoh 21 (у дальшим тексту: Ношителя Проєкта) potrebne precenqovanw vpl<vu na `ivotni {tredok. 2. Одредзує ше же No{itelq Пrowkta, Студию о преценьованю вплїву на животни штредок за проєкт радио базней станїци мобилней телефониї “НС2028_01_Нови_Сад_Готел_Путник”, у улїци Илиї Оґняновича число 24, на катастерскей парцели число 2 КО Нови Сад II, Gorod Novi Sad, у поглядзе обсягу и змисту, вироби у складзе зоз членом 17. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок и Правилнїком о змисту студиї о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк РС”, число 69/05).

OBGRUNTOVANW

Подприємство „KODAR INŽENJERING” D.O.O. зоз Беоґраду по овласценю ношителя проєкта „VIP MOBILE” D.O.O. Нови Беоґрад, Mlade`skih bri}adoh 21, podnwsol тому орґану vimogu za одлучованє о потреби преценьованя вплїву на `ivotni {tredok prowkta радио baznej stan<ci mobilnej telefoni< “НС2028_01_Нови_Сад_Готел_Путник”, у улїци Илиї Оґняновича число 24, на катастерскей парцели число 2 КО Нови Сад II, Gorod Novi Sad. Зоз пrowktом предвидзена реконструкция иснуюцей базней станїци зоз поставяньом тросекторней антенскей системи LTE 1800 зоз базну станїцу NSN Flexi и три панел антени типа К742236/К742266/К742236 продукователя Kathrein зоз планованима азимутами антенох: 0 ступнї, 120 ступнї и 250 ступнї и конфиґурацию примодавача базней станїци за систему LTE 1+1+1, ґу уж иснуюцей активней инсталациї базней станїци за закриванє у обсягох за GSM 900 (єдносекторна антенска система зоз антену типа К742266 зоз планованим азимутом антени: 120 ступнї) DCS 1800 (тросекторна антенска система зоз трома антенами типа К742236/ К742266/К742236 зоз

32 РУСКЕ СЛОВО

Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku na osnovi ~lena 29. pasus 1. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<” ~islo 135/04 i 36/09), obyvxw планованима азимутами антени: 0 ступнї, 120 ступнї и 250 ступнї) и UMTS 2100 (тросекторна антенска система зоз трома антенами типа К742215 азимути антенох 0, ступнї, 120 ступнї и 250 ступнї) ґу конфиґурациї примодавача базней станїци за GSM 900 0+2+0, за DCS 2+2+2 и за UMTS 3+3+3. U skladze zoz Zakonom o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok, o podnw{enej vimogi obviscena yvnosc z ogla{ovanqom u sredstvoh yvnogo informovany i MZ „Стари город” . U zoz zakonom predpisanim terminу nw doru~eni dumany zainteresovanih or}anoh, or}anizacijoh i yvnosci. Ношитель проєкта доручел Контракт о закупе хтори заключени медзи „УТП Путник” А. Д. зоз Нового Саду, улїца Улиї Оґняновича 24 и „Vip Mobile” doo, Mlade`skih bri}adoh 21, Беоґрад як и Информацию о локациї за парцелу число 2, КО Нови Сад II хтору видала Городска управа за урбанизем и квартельни роботи Городу Нового Саду число V-353-1206/15 од 27. новембра 2015 року. Ґу наведзеней вимоги ношитель проєкта приложел Фахову оцену обтерхованя животного штредку у локалней зони базней станїци мобилней телефониї “НС2028_01_Нови_Сад_Готел_Путник”, число ЕМ2015-385/SO од 18. януара 2016. року хтору виробела акредитована Лаборатория W-LINE zoz Беоґраду. Бazna stan<ca mobilnей телефониї “НС2028_01_Нови_Сад_Готел_Путник” ma vkupnu efektivnu виzarxxcu moc векшу од 250 W на шицких секторох за обсяги GSM900, DCS 1800, UMTS 2100 и LTE 1800. Posle rozpatrany vimogi no{itely prowkta i podatkoh o predmetnej lokaci<, harakteristikoh i precenqovanx mo`l<vih vpl<voh navedzenogo prowkta na `ivotni {tredok, a maxci u oglydze `e predmetna radio bazna stan<ca ma efektivnu vizarююцу moc vek{u yk 250 W i mo`e mac zna~nwj{i vpl<v na `ivotni {tredok–to~kа 12. podto~ka 13. Telekomunikacijni obwkti mobilnej telefoni< (baznej radio stan<ci) L<stini II Uredbi o utverdzovanx L<stini prowktoh za htori obovyzne precenqovanw vpl<vu i L<stini prowktoh za htori mo` vimagac precenqovanw vpl<vu na `ivotni {tredok (“S.G. RS” ~islo 114/08), a tot or}an u skladze zoz ~lenom 10. pasus 4. Zakona o precenqovanx vpl<vu odlu~el `e potrebne precenqovanw vpl<vu. Zoz ~lenom 10. pasus 5. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok, predpisane `e zoz odluku zoz htoru ше utverdzuw `e potrebne precenqovanw vpl<vu prowkta na `ivotni {tredok, nadpatraxci or}an mo`e odredzic i obsyg i zmist studi< o precenqovanx vpl<vu, co u tim slu~ax zrobene. Okrem rozpatrany intenziteta vpl<vu (vira`eni zoz efektivnu vizarjovanu mocnoscu po{oreny), nadpatraxci or}an u konkretnim slu~ax rozpatrel i tirvanw vpl<vu – bazna stan<ca predstavy kontinualne `ridlo zarjоvаny. Primenxюci принципи prevenci< i predostro`nosci (~len 9. pasus 1. podto~ku 2. Zakona o za|iti `ivotnogo {tredku (“S.G. RS”, ~s. 135/04, 36/09, 36/09 – dr. zakon, 72/09 – dr. zakon i 43/11 – odluka US), zoz htorim {e vimaga `e ka`da aktivnosc mu{i buc planovana и zaprovadzena na sposob `e medzi in{im predstavy najmen{i rizik za lxdske zdravw, zoz Studix potrebne dokazac `e za predmetni prowkt budze primenwna najlwp{a rozpolaгuxca i dostupna tehnolo}iy, tehn<ka i oprema. Maxci u oglydze napredok navedzene, а окреме специфичносц локациї (густо населєна бивательна зона) нєобходнє виробиц документ зоз хторим ше анализує и оценює квалитет творительох животного штредку на одредзеним просторе, medzisobni vpl<v isnuxcih i planovanih aktivnoscoh i utverdzux usloviy i miri za zoperanw, zmen{anw i odklonqovanw ~kodl<vih vpl<voh na `ivotni {tredok yk i mirи u slu~ax вдереня i obezpe~ic provadzenw vpl<vu `ridlа zarjovany, a to {e viklx~no mu{i obezpe~ic zoz Studix o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok, htoru bi trebal virobic multidisciplinarni fahovi tim. Na osnovi gore navedzenogo, ri{ene yk u dispozitive. Pouka o pravnim l<ku: Prociv togo ri{eny ношитель проєкта mo`e viyvic `albу Pokra<nskomu sekretariytu za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku u ~a{e 15 dn< od dny доставаня ri{eny, pрейґ tого or}anu. Zainteresovana yvnosc mo`e обyvic `albu prociv togo ri{eny u ~a{e 15 dn< od dny obyvjovany u sredstvoh yvnogo informovany, прейґ того or}anu.

OBVISCENW

o prinw{enim ri{eню же потребне преценьованє вплїву и о одредзованю обсягу и змисту студиї о преценьованю вплїву на `ivotni {tredok проєкта радио базней станїци mobilnej telefoni> “НС2072_01 НС_Нови_Сад_Руменацка” ношителя проєкта „VIP MOBILE D.O.O. Подприємство „KODAR INŽENJERING” D.O.O. зоз Беоґраду по овласценю ношителя проєкта „VIP MOBILE” D.O.O. Нови Беоґрад, Mlade`skih bri}adoh 21, podnwsol тому орґану vimogu za одлучованє о потреби преценьованя вплїву на `ivotni {tredok prowkta радио baznej stan<ci mobilnej telefoni< “НС2072_01 НС_Нови_Сад_Руменацка” у улїци Паризкей комуни число 27, на катастерскей парцели число 4945 К.О. Нови Сад I, Gorod Novi Sad. Posle zaprovadzenogo postupku, Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku dny 24. фебруара 2016. roku prinwsla ri{enw ~islo VI501-1147/15 же потребне преценьованє вплїву на животни штредок и о одредзованє обсягу и змисту студиї о преценьованю вплїву на животни штредок. Z cilqom obviscovany zainteresovanej yvnosci tekst ri{eny obyvxw {e u calosci: Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku, na osnovi ~lena 10 pasus 4. i 5. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k RS”, ~s. 135/04 i 36/09), ~lena 192. pasus 1. Zakona o ob|im upravnim postupku (“Slu`beni novini SRX” ~islo 33/97 i 31/01 i “Slu`beni gla{n<k RS” ~islo 30/10) i ~lena 11, 34. i 36. Odluki o Gorodskih upravoh Gorodu Novogo Sadu (“Slu`beni novini Gorodu Novogo Sadu”, ~islo 52/08, 55/09 i 11/10, 39/10, 60/10 i 69/13), postupaxci po vimogi „KODAR INŽENJERING” D.O.O. зоз Беоґраду по овласценю ношителя проєкта „VIP MOBILE” D.O.O. Нови Беоґрад, Mlade`skih bri}adoh 21, za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl<vu na `ivotni {tredok prowkta radio baznej stan<ci mobilnей telefoniї “НС2072_01 НС_Нови_Сад_Руменацка”, prino{i

RI[ENW 1. Utverdzuw {e `e za prowkt radio baznej stan<ci mobilnej telefoni< “НС2072_01 НС_Нови_Сад_Руменацка”, у улїци Паризкей комуни число 27, на катастерскей парцели число 4945 К.О. Нови Сад I, Gorod Novi Sad, no{itely prowkta „VIP MOBILE” D.O.O. Нови Беоґрад, Mlade`skih bri}adoh 21 (у дальшим тексту: Ношителя Проєкта) potrebne precenqovanw vpl<vu na `ivotni {tredok. 2. Одредзує ше же No{itelq Пrowkta, Студию о преценьованю вплїву на животни штредок за проєкт – радио базней станїци мобилней телефониї “НС2072_01 НС_Нови_Сад_Руменацка”, у улїци Илиї Оґняновича число 24, на катастерскей парцели число 2 КО Нови Сад II, Gorod Novi Sad, у поглядзе обсягу и змисту, вироби у складзе зоз членом 17. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок и Правилнїком о змисту студиї о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк РС”, число 69/05).

OBGRUNTOVANW

Подприємство „KODAR INŽENJERING” D.O.O. зоз Беоґраду по овласценю ношителя проєкта „VIP MOBILE” D.O.O. Нови Беоґрад, Mlade`skih bri}adoh 21, podnwsol тому орґану vimogu za одлучованє о потреби преценьованя вплїву на `ivotni {tredok prowkta радио baznej stan<ci mobilnej telefoni< “НС2072_01 НС_Нови_Сад_Руменацка”, у улїци Паризкей комуни число 27, на катастерскей парцели число 4945 К.О. Нови Сад I, Gorod Novi Sad. Зоз пrowktом предвидзена реконструкция иснуюцей базней станїци и то так же будзе поставена тросекторна антенска система за обсяг DCS 1800, UMTS 2100 и LTE1800. Антенска система будзе мац вкупно шейсц антени и то три натени типа Kathrein K742215 за витворйованє UMTS сервиса. Плановани азимути антенох виноша 95 ступнї, 205 ступнї и 300 ступнї, респективно по секторох за шицки системи. Конфиґу-

4. MАРEЦ 2016.

рация примодавача базней станїци за DCS 2+2+4, за UMTS 3+3+3 a за LTE 1+1+1 а за закриванє у наведзених обсягох буду ше хасновац базни станїци Nokia Flexi. U skladze zoz Zakonom o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok, o podnw{enej vimogi obviscena yvnosc z ogla{ovanqom u sredstvoh yvnogo informovany i MZ „Mладежски рух” . U zoz zakonom predpisanim terminу nw doru~eni dumany zainteresovanih or}anoh, or}anizacijoh i yvnosci. Ношитель проєкта доручел Контракт о закупе хтори заключени медзи Будинком за биванє у улїци Паризкей комуни 27 зоз Нового Саду и „Vip Mobile” doo, Mlade`skih bri}adoh 21, Беоґрад як Информацию о локациї за парцелу число 4945, К.О. Нови Сад I хтору вибудовала Городска управа за урбанизем и квартельни роботи Городу Нового Саду число V-353-1205/15 од 27. новембра 2015 року. Ґу наведзеней вимоги ношитель проєкта приложел Фахову оцену обтерхованя животного штредку у локалней зони базней станїци мобилней телефониї “НС2072_01 НС_Нови_Сад_Руменацка”, число ЕМ-2015-398/SO од 18. януара 2016. року хтору виробела акредитована Лаборатория W-LINE zoz Беоґраду. Бazna stan<ca mobilnей телефониї “НС2072_01 НС_Нови_Сад_Руменацка” ma vkupnu efektivnu виzarxxcu moc векшу од 250 W на шицких трох секторох за обсяги DCS 1800, UMTS 2100 и LTE 1800. Posle rozpatrany vimogi no{itely prowkta i podatkoh o predmetnej lokaci<, harakteristikoh i precenqovanx mo`l<vih vpl<voh navedzenogo prowkta na `ivotni {tredok, a maxci u oglydze, `e predmetna radio bazna stan<ca ma efektivnu vizarююцу moc vek{u yk 250 W i mo`e mac zna~nwj{i vpl<v na `ivotni {tredok–to~kа 12. podto~ka 13. Telekomunikacijni obwkti mobilnej telefoni< (baznej radio stan<ci) L<stini II Uredbi o utverdzovanx L<stini prowktoh za htori obovyzne precenqovanw vpl<vu i L<stini prowktoh za htori mo` vimagac precenqovanw vpl<vu na `ivotni {tredok (“S.G. RS” ~islo 114/08), a tot or}an u skladze zoz ~lenom 10. pasus 4. Zakona o precenqovanx vpl<vu odlu~el `e potrebne precenqovanw vpl<vu. Zoz ~lenom 10. pasus 5. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok, predpisane `e zoz odluku zoz htoru ше utverdzuw `e potrebne precenqovanw vpl<vu prowkta na `ivotni {tredok, nadpatraxci or}an mo`e odredzic i obsyg i zmist studi< o precenqovanx vpl<vu, co u tim slu~ax zrobene. Okrem rozpatrany intenziteta vpl<vu (vira`eni zoz efektivnu vizarjovanu mocnoscu po{oreny), nadpatraxci or}an u konkretnim slu~ax rozpatrel i tirvanw vpl<vu – bazna stan<ca predstavy kontinualne `ridlo zarjоvаny. Primenxci принципи prevenci< i predostro`nosci (~len 9. pasus 1. podto~kа 2. Zakona o za|iti `ivotnogo {tredku (“S.G. RS”, ~s. 135/04, 36/09, 36/09 – dr. zakon, 72/09 – dr. zakon i 43/11 – odluka US), zoz htorim {e vimaga `e ka`da aktivnosc mu{i buc planovana и zaprovadzena na sposob `e med zi in{im predstavy naj men {i ri zik za lxdske zdravw, zoz Studix potrebne dokazac `e za predmetni prowkt budze primenwna najlwp{a rozpolaгuxca i dostupna tehnolo}iy, tehn<ka i oprema. Maxci u oglydze napredok navedzene, а окреме специфичносц локациї (густо населєна бивательна зона) нєобходнє виробиц документ зоз хторим ше анализує и оценює квалитет творительох животного штредку на одредзеним просторе, medzisobni vpl<v isnux cih i planova nih ak tiv no scoh i utverdzux usloviy i miri za zoperanw, zmen{anw i odklonqovanw ~kodl<vih vpl<voh na `ivotni {tredok yk i mirи u slu~ax вдереня i obezpe~ic provad zenw vpl<vu `ridlа zar jo vany, a to {e viklx~no mu{i obezpe~ic zoz Studix o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok, htoru bi trebal virobic multidisciplinarni fahovi tim. Na osnovi gore navedzenogo, ri{ene yk u dispozitive. Pouka o pravnim l<ku: Prociv togo ri{eny ношитель проєкта mo`e viyvic `albу Pokra<nskomu sekretariytu za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku u ~a{e 15 dn< od dny primany ri{eny, pрейґ tого or}anu. Zainteresovana yvnosc mo`e обyvic `albu prociv togo ri{eny u ~a{e 15 dn< od dny obyvjovany u sredstvoh yvnogo informovany, прейґ того or}anu.

4. МАРЕЦ 2016.

ИНФОРМАТОР Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku na osnovi ~lena 29. pasus 1. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<” ~islo 135/04 i 36/09), obyvxw

OBVISCENW

o prinw{enim ri{eню же потребне преценьованє вплїву и о одредзованю обсягу и змисту студиї о преценьованю вплїву на `ivotni {tredok проєкта радио базней станїци mobilnej telefoni> “НС2070_01 НС_Нови_Сад_Темеринска” ношителя проєкта „VIP MOBILE D.O.O. Подприємство „KODAR INŽENJERING” D.O.O. зоз Беоґраду по овласценю ношителя проєкта „VIP MOBILE” D.O.O. Нови Беоґрад, Mlade`skih bri}adoh 21, podnwsol тому орґану vimogu za одлучованє о потреби преценьованя вплїву на `ivotni {tredok prowkta радио baznej stan<ci mobilnej telefoni< “НС2070_01 НС_НовиСад_Темеринска” у улїци Карадьордєва 29, на катастерских парцелох число 4422 и 4423, К.О. Нови Сад I, Gorod Novi Sad. Posle zaprovadzenogo postupku, Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku dny 23. фебруара 2016. roku prinwsla ri{enw ~islo VI-501-1035/15 же потребне преценьованє вплїву на животни штредок и о одредзованю обсягу и змисту студиї о преценьованю вплїву на животни штредок. Z cilqom obviscovany zainteresovanej yvnosci tekst ri{eny obyvxw {e u calosci: Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku, na osnovi ~lena 10 pasus 4 i 5. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k RS”, ~s. 135/04 i 36/09), ~lena 192. pasus 1. Zakona o ob|im upravnim postupku (“Slu`beni novini SRX” ~islo 33/97 i 31/01 i “Slu`beni gla{n<k RS” ~islo 30/10) i ~lena 11, 34. i 36. Odluki o Gorodskih upravoh Gorodu Novogo Sadu (“Slu`beni novini Gorodu Novogo Sadu”, ~islo 52/08, 55/09 i 11/10, 39/10, 60/10 i 69/13), postupaxci po vimogi „KODAR INŽENJERING” D.O.O. зоз Беоґраду по овласценю ношителя проєкта „VIP MOBILE” D.O.O. Нови Беоґрад, Mlade`skih bri}adoh 21, za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl<vu na `ivotni {tredok prowkta ramobilnей telefoniї baznej stan<ci dio “НС2070_01 НС_Нови_Сад_Темеринска”, prino{i

RI[ENW 1. Utverdzuw {e `e za prowkt radio baznej stan<ci mobilnej telefoni< “НС2070_01 НС_Нови_Сад_Темеринска” у улїци Карадьордєва 29, на катастерских парцелох число 4422 и 4423, К.О. Нови Сад I, Gorod Novi Sad, no{itely prowkta „VIP MOBILE” D.O.O. Нови Беоґрад, Mlade`skih bri}adoh 21 (у дальшим тексту: Ношителя Проєкта) potrebne precenqovanw vpl<vu na `ivotni {tredok. 2. Одредзує ше же No{itelq Пrowkta, Студию о преценьованю вплїву на животни штредок за проєкт радио базней станїци мобилней телефониї “НС2070_01 НС_Нови_Сад_Темеринска” у улїци Карадьордєва 29, на катастерских парцелох число 4422 и 4423, К.О. Нови Сад I, Gorod Novi Sad у поглядзе обсягу и змисту, вироби у складзе зоз членом 17. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок и Правилнїком о змисту студиї о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк РС”, число 69/05).

OBGRUNTOVANW

Подприємство „KODAR INŽENJERING” D.O.O. зоз Беоґраду по овласценю ношителя проєкта „VIP MOBILE” D.O.O. Нови Беоґрад, Mlade`skih bri}adoh 21, podnwsol тому орґану vimogu za одлучованє о потреби преценьованя вплїву на `ivotni {tredok prowkta радио baznej stan<ci mobilnej telefoni< “НС2070_01 НС_Нови_Сад_Темеринска” у улїци Карадьордєва 29, на катастерских парцелох число 4422 и 4423, К.О. Нови Сад I, Gorod Novi Sad. Зоз пrowktом предвидзена реконструкция иснуюцей базней станїци и то так же будзе поставена тросекторна антенска система за обсяг DCS 1800, UMTS 2100 и LTE 1800. Антени типа К742236 продукователя Kathrein будзе ше хасновац за закриванє у шицких обсягох DCS 1800 и LTE 1800 а за обсяги UMTS 2100 буду ше хасновац антени типа K742215 продукователя Kathrein. Плановани азимути антенох виноша 70 ступнї, 190 ступнї и 320 ступнї, респективно по секторох за шицки три сектори система. Конфиґурация примодавача базней станїци за систему DCS 4+4+2, за UMTS 3+3+3 a за LTE 1+1+1.

U skladze zoz Zakonom o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok, o podnw{enej vimogi obviscena yvnosc z ogla{ovanqom u sredstvoh yvnogo informovany i MZ „Салайка” . U zoz zakonom predpisanim terminу nw doru~eni dumany zainteresovanih or}anoh, or}anizacijoh i yvnosci. Ношитель проєкта доручел Контракт о закупе хтори заключени медзи Бенчич Зораном зоз Нового Саду, улїца Карадьордєва 29 и „Vip Mobile” doo, Mlade`skih bri}adoh 21, Беоґрад як и Информацию о локациї за парцели число 4422 и 4423, К.О. Нови Сад I хтору виробела Городска управа за урбанизем и квартельни роботи Городу Нового Саду число V-3531209/15 од 30. новембра 2015 року. Ґу наведзеней вимоги ношитель проєкта приложел Фахову оцену обтерхованя животного штредку у локалней зони базней станїци мобилней телефониї “НС2070_01 НС_Нови_Сад_Темеринска”, число: ЕМ-2015-396/SO од 18. януара 2016. року хтору виробела акредитована Лаборатория W-LINE zoz Беоґраду. телефониї mobilnей stan<ca Бazna “НС2070_01_НС_Нови_Сад_Темеринска”, ma vkupnu efektivnu виzarxxcu moc векшу од 250 W на шицких трох секторох за обсяги DCS 1800, UMTS 2100 и LTE 1800. Posle rozpatrany vimogi no{itely prowkta i podatkoh o predmetnej lokaci<, harakteristikoh i precenqovanx mo`l<vih vpl<voh navedzenogo prowkta na `ivotni {tredok, a maxci u oglydze `e predmetna radio bazna stan<ca ma efektivnu vizarююцу moc vek{u yk 250 W i mo`e mac zna~nwj{i vpl<v na `ivotni {tredok–to~kа 12. podto~ka 13. Telekomunikacijni obwkti mobilnej telefoni< (baznej radio stan<ci) L<stini II Uredbi o utverdzovanx L<stini prowktoh za htori obovyzne precenqovanw vpl<vu i L<stini prowktoh za htori mo` vimagac precenqovanw vpl<vu na `ivotni {tredok (“S.G. RS” ~islo 114/08), a tot or}an u skladze zoz ~lenom 10. pasus 4. Zakona o precenqovanx vpl<vu odlu~el `e potrebne precenqovanw vpl<vu. Zoz ~lenom 10. pasus 5. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok, predpisane `e zoz odluku zoz htoru ше utverdzuw `e potrebne precenqovanw vpl<vu prowkta na `ivotni {tredok, nadpatraxci or}an mo`e odredzic i obsyg i zmist studi< o precenqovanx vpl<vu, co u tim slu~ax zrobene. Okrem rozpatrany intenziteta vpl<vu (vira`eni zoz efektivnu vizarjovanu mocnoscu po{oreny), nadpatraxci or}an u konkretnim slu~ax rozpatrel i tirvanw vpl<vu – bazna stan<ca predstavy kontinualne `ridlo zarjоvаny. Primenxюci принципи prevenci< i predostro`nosci (~len 9. pasus 1. podto~ku 2. Zakona o za|iti `ivotnogo {tredku (“S.G. RS”, ~s. 135/04, 36/09, 36/09 – dr. zakon, 72/09 – dr. zakon i 43/11 – odluka US), zoz htorim {e vimaga `e ka`da aktivnosc mu{i buc planovana и zaprovadzena na sposob `e medzi in{im predstavy najmen{i rizik za lxdske zdravw, zoz Studix potrebne dokazac `e za predmetni prowkt budze primenwna najlwp{a rozpolaгuxca i dostupna tehnolo}iy, tehn<ka i oprema. Maxci u oglydze napredok navedzene, а окреме специфичносц локациї (густо населєна бивательна зона) нєобходнє виробиц документ зоз хторим ше анализує и оценює квалитет творительох животного штредку на одредзеним просторе, medzisobni vpl<v isnux cih i pla no va nih ak tiv no scoh i utverdzux usloviy i miri za zoperanw, zmen{anw i odklonqovanw ~kodl<vih vpl<voh na `ivotni {tredok yk i mirи u slu~ax вдереня i obezpe~ic provad zenw vpl<vu `ridlа zar jo vany, a to {e viklx~no mu{i obezpe~ic zoz Studix o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok, htoru bi trebal virobic multidisciplinarni fahovi tim. Na osnovi gore navedzenogo, ri{ene yk u dispozitive. Pouka o pravnim l<ku: Prociv togo ri{eny ношитель проєкта mo`e viyvic `albу Pokra<nskomu sekretariytu za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku u ~a{e 15 dn< od dny доставаня ri{eny, pрейґ tого or}anu. Zainteresovana yvnosc mo`e обyvic `albu prociv togo ri{eny u ~a{e 15 dn< od dny obyvjovany u sredstvoh yvnogo informovany, прейґ того or}anu.

РУСКЕ СЛОВО 33

СПОРТ ПРИЯТЕЛЬСКЕ ФОДБАЛСКЕ ЗМАГАНЄ

„ҐЕНЕРАЛКА” ПРЕД СТАРТОМ ФК „Русин” – ФК „Червинка” 4:1 (1:1)

Руски Керестур: стадион ФК „Русин”, патрачох 70. Судия: Надь. Ґоли за Русин дали: С. Бранкович, Д. Гарди, Я. Кулич (пенал) и Б. Орос РУСИН: Ж. Орос, Чапко, Голик (Кочиш), Барна, Й. Гарди, Павлович (Орсаґ), Грнчяр (Будински), Чизмар, Д. Гарди (Малацко), С. Бранкович (Б. Орос), Я. Кулич. Фодбалере Русина внєдзелю одбавели приятельске змаганє процив моцней екипи ФК „Червинка”, яґод кед би бавели „ґенералку” пред початком ярнєй часци першенства. Перши ґол за Русин дал С. Бранкович, з лївого боку вошол до каребного про стору и зоз моц ним би цом звла дал ґолмана Червинки. Го сци вировнали резултат зоз оправдано до судзеного пеналу, а ґол дал Кишюгас. У другим полчасу Русин забавел лєпше, його бавяче ше ро збе га ли по те ре ну и по швидко було 2:1. Ґол зоз правого боку дал Денис Гарди. На 3:1 звекшал резултат Я. Кулич зоз пеналу, хтори тиж оправдано до судзел судия. Конєчни резултат по ставел Борис Орос зоз моцним бицом з правого боку. После нєдзельового змаганя, тренер Русина, Златко Саянкович, гварел же екипа за два днї одбавела два розлични змаганя. Тото у Кули мож критиковац, бо старцели зоз 3:2, а у Руским Керестуре процив Червинки треба похвалїц. Вон визначел же нєдзельово змаганє було приклад як треба бавиц у першенстве. На нєдзелю Русин одбави ище єдно змаганє – „ґенералку” у Коцуре процив домашнєй екипи ФК „Искра”. В. Сеґеди

34 РУСКЕ СЛОВО

ПРИРИХТОВАНЯ ФК „БАЧКA 1923”

ДО ПОЧАТКА ПЕРШЕНСТВА – ИЩЕ ШЕЙСЦ КОНТРOЛИ Фодбалере дюрдьовского фодбалского клубу „Бачка 1923” пред даскельома тижнями почали ше пририхтовац за другу часц сезони у фодбалскей лиґи Вербас–Жабель–Титель Бачка, як и Искра з Коцура, єшеньску часц закончела як першопласована на таблїчки, з тим же Искра на остатнїм єшеньским змаганю победзела Бачку з єдним ґолом розлики, пре котри доминує на таблїчки. – На першим змаганю у другей, ярнєй часци першенства будземе домашнї Искри цо нам одвитує, бо ше жадаме пласовац до висшого ранґу. Нашо фодбалере ше поряднє пририхтую, маме комбиновани тренинґи на стадиону и у терховнї, а плануєме ище шейсц змаганя до початку ярнєй сезони, котра почнє 27. марца – гварел Ґоран Андєлкович, тренер першого тиму. Потераз фодбалере з Бачки одбавели штири приятельски змаганя з клубами, котри за єден або два ранґи висше од нїх. Госцовали лєм у Тителю. Остатнє змаганє було внєдзелю кед их победзел шай-

кашски Борац з єдним ґолом розлики. Лабда була подєднак и на єдней и на другей половки терену, фодбалере Бачки мали вецей шанси за ґол, алє нє дали анї єден. Приятельски змаганя того року за Бачку почали з новосадским Индексом и нєришеним резултатом 1:1, а потим з темеринским ТСК. На тим змаганю фодбалере Бачки дали ґол, а змаганє так и закончене, зоз 1:0. На терену тительского ФК „Тител”, Дюрдьовчанє були розположени давац ґоли, та домашнїх прешвечлїво победзели з резултатом 7:0. До початку сезони Бачка одбави ище шейсц приятельски змаганя. Перши два, того тижня буду бавиц на домашнїм терену, з ґосподїнским Єдинством, на стреду и тительским ФК „Тител”, на нєдзелю. С. Барань

ФОДБАЛЕРЕ ФК „ИСКРА” У ПОЛНИМ РОЗМАХУ

ЕКИПА УХОДЗИ ДО ФОРМИ ФК „Твердиня” (Бач) – ФК „Искра” 2:4 (2:3)

Ґоли за Искру: Дамир Ґубаш 2, Душан Крняїч и Зоран Сердар ИСКРА: Ґрандич, Зарин, Живкович, Юшкович, Дамир Ґубаш, Дрляча, Малеш, Малацко, Крняїч, Дамян Ґубаш и Сердар, а бавели ище: Иван, Николич, Малїк, Барович и Боґдан Сталевич Фодбалере Искри уж, мож повесц, у полним розмаху кед слово о тренинґох, и помали починаю бавиц на уровню на котрим були у єшеньскей часци сезони, а ярня часц почина концом марца у Мед зиопштинскей фодбалскей лиґи Вербас–Жабель–Титель. У трецим пририхтуюцим змаганю котре Искра одбавела у Бачу процив Твердинї фодбалере указали, потераз, єдно зоз найлєпших бавискох. У 6. минути змаганя Дамир Ґубаш дал перши

ґол за Искру. Ґол на початку кус таргнул домашнїх бавячох, та пошвидко резултат бул 1:1. По сле приятого ґолу, коцурски фодбалере предлужели бавиц свойо бависко, та Душан Крняїч у 16. минути знова принєсол Искри предносц, а Искра предлужела нападац и бавиц красни фодбал. Таке бависко у 31. минути ре зултова ло звекшанє Искровей предно сци на 3:1, а треци ґол дал Зоран Сердар. По конєц першого полчасу домашнїм ше удало змен-

шац розлику на 3:2 и обезпечиц интере сантни други полчас. Други полчас Искра почала у истим рутму и вона була тота котра диктовала бависко. По сле 10 минутох бависка у другим полчаше до судзени пенал за Искру котри Дамир Ґубаш вихасновал и по ставел конєчни резултат, 4:2 за Искру. Шлїдую це змаганє Искра будзе бавиц у Коцуре на нєдзелю процив Русинa зоз Руского Керестура, а змаганє почнє на 15 годзин. З. Колєсар 4. МАРЕЦ 2016.

СПОРТ ПРОМОЦИЯ КНЇЖКИ МИРОСЛАВА ВИСЛАВСКИЯ – „НОВИ КОНТРАНАПАД”

ХРОНЇКА ЗНЄВАЖЕНЕЙ КРЕАТИВНОСЦИ У СПОРТУ На Факултету за спорт и физичне воспитанє у Новим Садзе прешлого пиятку, 26. фебруара, отримана промоция кнїжки „Нови контранапад” автора Мирослава Виславския

К

нїжка продукт значней емисиї о спорту „Контранапад”, хтору ушорйовал Мирослав Виславски, а хтора емитована на телевизиї „Єсенїн” и других локалних студийох. Тиж так, слово и о виборе текстох хтори настали у периодзе од 2011. по 2016. рок, а хтори обявени у маґазину „Таблоид”. У текстох визначени одношеня, резултати, досяги и учашнїки на спортскей сцени хтори спатрени през призму дружтвених одношеньох дакеди и нєшка. – Прецо сом видал кнїжку „Нови контранапад”, кед зме го уж мали пред тим у телевизийних емисийох и маґазину „Таблоид”. Прето же обста-

постал препознатлїви и успишни новинар, бул и успишни спортски роботнїк. Єден є з ридких спортских функционерох хторому преполна гала Спенса скандирала у знаку почитованя за брилиянтне водзенє Одбойкашского клубу „Войводина” пред вецей як двацец роками. Ище вше ше памета одбойкашске змаганє Войводини процив италиянскей екипи Сисли. У Спенсу теди було вецей як 10 000 навиячох. Єден час бул и на чолє фодбалского клубу „Войводина”. Теди бул на добрей драги же би повторел успих яки направел зоз одбойкашами. Гоч бул у явносци и медзи спортистами припо-

Фото: Йован Чича

вини у сербским спорту исти яки були у часох кед настал телевизийни, а уж пейц роки як настал и друковани контранапад. Сербски спорт ище вше на роздражу обецункох и реализациї владаюцих на драги до стабилней и сиґурней системи. Тото роздраже водзи ґу лавиринту у хторим страцени шицки вредносни постулати. То история краткого диху, час у хторих ше архиви одруцує до контейнерох, а з ню и история спорта . Забува ше на заслужних, а модерни, новокомпоновани кадри поставаю спортски авторитети по партийней припадносци. Нїяк по дїлох у спорту – гварел автор кнїжки Мирослав Виславски. Кнїжка „Нови контранапад”, мож повесц, своєродна хронїка знєваженей креативносци у спорту. Насампредз же автор кнїжки, пред тим як 4. МАРЕЦ 2016.

АВТОР КНЇЖКИ – ПР ПРАВДИ – Кнїжку сом пречитал скорей як є видрукована. Тексти хтори ше находза у нєй ми познати, прето же сом их видзел у маґазину „Таблоид”. Алє нє лєм прето. Прето же познам Мирослава як колеґу, новинара. Вон у правим смислу слова „ПР правди” у новинарстве. Критичар є, алє є нє критизер. Упера з пальцом, алє указує на обєктивни вредносци. Пише о людзох и їх цильох, гоч то нє його цилї. Думам же кнїжку буду читац шицки, та аж и гевти хтори у нєй описани – гварел на промоциї новинар, спортски коментатор Зоран Шечеров.

знати, тедишнї сотруднїки коло нього нє препознали його схопносц и вельку енерґию хтору нєсебично укладал. – Нови контранапад нєобходни и прето же бизме иншак почали роздумовац. То ше насампредз одноши на шицки фактори хтори у спорту видза и почитую шицки вредносци и хтори ше у спорту препознаваю – фер плей, одвичательносц, дисциплину, почитованє, пестованє традициї и чуванє историйних вредносцох. Таки контранапад можлїви лєм кед ше у спорту и цалей надбудови понукнє и оможлїви иншаки амбиєнт. То мож витвориц лєм у держави чия елита зна цо сце. Искуства нашей парламентарней демократиї нас нє одшмелюю же таки амбиєнт будзе витворени – гварел Мирослав Виславски. У полней сали амфитеатра, о кнїжки бешедовали дакеди активни спортисти и еминентни познавателє проблемох у спорту – Синиша Ковачевич, писатель, Младен Булут, предсидатель Дружтва новинарох Войводини, Зоран Шечеров, спортски коментатор, Александар Йованчевич, директор Спортского дружтва „Войводина”, проф др Дьордє Мачванин, Мирко Поледица, у мено синдикатту професийних фодбалерох „Нєзависносц”, Иван Ґолац, леґендарни фодбалер и тренер.■ А. Паланчанин

РУСКЕ СЛОВО 35

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ РОК LXXII ЧИСЛО 9 (3670) НОВИ САД, 4. MAРЕЦ 2016. РОКУ

■„З ДРУГОГО БОКУ ТВОРЧОСЦИ”

– НОВИ ЦИКЛУС СТАЄМНЕЙ РУБРИКИ

ШПИВАНКИ НА РУЖОВЕЙ ЗАГРА ДКИ 2016. 01. СЛАДКА ТАЙНА – Лидия и Ваня Кухар

09. НА КИРБАЮ – Александра Колбас

(Музика и аранжман: М. Лїкар‚ Текст: Я. Грубеня)

(Музика и текст: Н .Ч. Коле, Аранжман: П. Попа)

(Музика и аранжман: Ю. Рамач‚ Текст: М. Римар)

(Музика: М. Будински, Текст: М. И Т. Будински, Аранжман: М. Янкович )

(Музика: В. Медєши, Текст: К. Рамач, Аранжман: Б. Ранкович)

(Музика. О. Рамач, Текст: М. Римар, Аранжман: Ю. Рамач)

(Музика и текст: С. Бесерминї, Аранжман: М. Янкович)

(Музика и аранжман: М. Пап, Текст: М. Даждиу)

(Музика: Д. Ґлувня Бабич‚ Текст: В. Дїтко‚ Аранжман: Й. М. Йованович)

(Музика. Т. К. Ґвоїч, Текст: Т. Л. Беук, Аранжман: Дь. Планянин)

(Музика и текст: А.Човс ‚ Аранжман: М. Пап)

(Музика и текст: А. Тимко Мудри‚ Аранжман: М. Сивч)

(Музика и текст: А. Т. Мудри, Аранжман: Дь. Планянин)

(Музика: Б. Б. Андєлич, Текст: С. П. Андєлич, Аранжман: З. Мулич)

(Музика и аранжман: М. Сивч‚ Текст:С. Ерделї)

(Музика: О. Маґловски‚Текст: М. Даждиу‚ Аранжман: Ф. Ковач)

02. МИ ЄДНО ДРУГЕ МАМЕ– Мирослав Малацко 03. ДЗИВОЦКИ ВЕЧАР – Ивана Чордаш 04. ДВА ЯГОДИ – Тамара Салаґ

05. ДЇДОВ КАЛАП – Марко Радишич

06. ЧАСИ НАШЕЙ МЛА ДОСЦИ – Мирела Тимко 07. Я ВШЕ БУДЗЕМ ТВОЯ – Катарина Кочиш 08. ОЙ ЗА ДУЙ ВИТРЕ – Михаило Колєсар

Фото: Танита Ходак

ЦЕНА 30 ДИНАРИ

10. ОРҐОНА – Михайло Будински

11. ШЕСТРИЧКО ЗЛАТА – Ана Римар 12. НЄ ПИТАЙ ШЕ – Борис Маґоч

13. МЕДЗИ ДНЬОМ И СНОМ – Танита Ходак 14. НАЙ МУ СЛУНКО ШВИЦИ – Саня Полдруги 15. ЗЛАТЕ СЛОВО – Йовґен Надь

16. СТРАЦЕНА ЛЮБОВ – Мирослава Даждиу

ОГЛЯДНУЦЕ НА ПРЕШЛОСЦ еб редакция „Руского слова”, у сотруднїцтве зоз Заводом за култуВ ру войводянских Руснацох, Музейом Войводини и Покраїнским заводом за защиту памятнїкох, поволує читачох новинох „Руске слово” и нащивительох сайта (www.ruskeslovo.com) же би помогли препознац особи на старих фотоґрафийох. Фотоґрафиї хтори ше будзе обявйовац на сайту и у новинох диґитализовани, а пре точне идентификованє особох на сликох, хтори маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботнї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґрафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу на число телефона 021/548-421, лєбо на мейл: zavod.rusini@gmail.com. Фотоґрафиї ше будзе обявйовац длугши часови период, а на сайту буду пошоровани на окремним месце, так як виходза у новинох.

ПОМОГНЇЦЕ, РОЗПИТАЙЦЕ ШЕ, ПРЕПОЗНАЙЦЕ!

■ ВОЧИ ОСМОМУ МАРЦУ – ДНЮ ЖЕНОХ

Фотоґрафия: K006a_0138P