6
УРЯДОВИЙ КУР’ЄР
www.ukurier.gov.ua
ЕКОНОМІКА
Старт для далекого польоту
ОБГОВОРЕННЯ. Авіабудування: галузеву програму розроблено, настав час братися
до комплексної Любов БУКРЄЄВА, ексзаступник генерального директора Київського авіазаводу «Авіант»
З
авершується громадське обговорення представленого Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості проєкту Державної цільової науково-технічної програми авіаційної промисловості на період 2021— 2030 років. Доведене Мінстратегпромом до логічного завершення розроблення проєкту держпрограми — важливий і давно очікуваний крок до відродження галузі. Не зупинятимемося на причинах, чому останнє десятиліття уряд уникав її ухвалення, а 2014-го відмовився й від центрального органу виконавчої влади (Мінпромполітики), відповідального за її реалізацію. Важливо, що роботу над помилками виконано, галузеве міністерство відроджено, а проєкт програми очікує схвалення Кабінету Міністрів.
Чому такий важливий цей документ? Про необхідність державного регулювання ринкової економіки, особливо в умовах економічної кризи, не говорить тільки ледачий. Один з найпошире-
ніших і найефективніших інструментів регулювання, які застосовують у більшості розвинених країн, — програмно-цільовий метод, тобто реалізація держпрограм. Це не щось нове. Уперше програмно-цільовий метод було введено у приватному секторі. Ідея належала американському підприємцеві, власникові автомобілебудівної компанії «Форд» Ліндону Джонсону. У роки його президентства цей метод застосовували в міністерстві оборони, а згодом — у всіх міністерствах США. 1947-го його використовували під час розроблення плану Маршала — програми відновлення Європи. Відродження європейських держав відбувалося саме за допомогою національних антикризових і антиінфляційних програм. Шляхом розроблення та реалізації економічних програм останніми десятиліттями в більшості країн вирішували такі важливі завдання: реструктуризація національної економіки, створення нових галузевих структур для підвищення ефективності та збалансованості виробництва, стабілізація економічного розвитку та інше. Логіка впливу держави в межах конкретних програм полягає і в прямому, і в непрямому регулюванні. Пряме регулювання пов’язане зі стратегіч-
Бюджетна ефективність програми (млн грн) 2340,8
2022
2021
2023
2024 Точка окупності
-979,2
-1210,6 -1662,7
Дані проєкту Державної цільової науково-технічної програми авіаційної промисловості на період 2021—2030 років
ними ресурсами, фінансово-кредитною системою, можливо, встановленням цін, тарифів та обсягів виробництва держсектору економіки. Непрямий вплив здійснюють переважно за допомогою заходів заохочення підприємницької діяльності та створення умов для поліпшення кон’юнктури ринку. Через цільові програми забезпечується прямий зв’язок між розподілом бюджетних ресурсів і фактичними або запланованими підсумками їх використання відповідно до встановлених пріоритетів державної політики. Ефективне й раціональне використання бюджетних коштів — ось квінтесенція про-
грамно-цільового управління. В Україні Закон «Про державні цільові програми» ухвалено 2004 року. Відтоді уявлення про програми та програмно-цільовий підхід не зазнали істотних змін, вони мали переважно уточнювальний характер. Проте актуальність застосування програмно-цільового підходу зростає у зв’язку з поглибленням поділу праці, існуванням різних форм власності, ускладненням господарських зв’язків, появою проблем, які потребують комплексного розв’язання. Представлені на сайті Мінстратегпрому матеріали свідчать, що розробни-
ки (головна організація — Український науково-дослідний інститут авіаційної технології УкрНДІАТ) підготували проєкт програми-2030 згідно з чинним законодавством. Фахівцям очевидно, що їхні розрахунки і прогнози ґрунтувалися на глибокому аналізі реального стану вітчизняного авіапрому і світового ринку авіатехніки.
Період окупності — неповні чотири роки
Програма містить характеристику проблем, на розв’язання яких спрямована, основні цілі й завдання з термінами реалізації й цільовими індикаторами, перелік програмних заходів, обґрунтування ресурсного забезпечення, оцінку соціальноекономічної та екологічної ефективності. Очікувана від держбюджету сума — 8,153 мільярда гривень протягом чотирьох років — 2021—2024. Розрахунки, які супроводжують програму, свідчать, що окупність цих витрат настане в першому кварталі 2024-го, а до кінця року в держскарбниці зосередя ться 2,3408 мільярда гривень, які можна спрямувати на соціально-економічні потреби країни.
Програма — це живий рухливий організм, який потребує постійного моніторингу всіх запланованих заходів і внесення відповідних змін. Наприклад, змінюється кон’юнктура ринку — потрібна її негайна адаптація. Але те, що легко накреслити на папері, нелегко здійснити в металі. Отже, потрібен додатковий інструмент, розвиток, який знизить ризики програми, спричинені передовсім коливаннями попиту на авіатехніку. Тоді, коли необхідні великі проривні рішення, єдино можливим способом їхньої реалізації стає комплексний програмно-цільовий підхід. Не об’єднавши зусиль усього авіаційного потенціалу країни, домогтися повнокровного відновлення авіабудування неможливо. Отже, не обійтися без вироблення єдиної державної політики в державній і цивільній авіації, авіаційній промисловості й інфраструктурі, системах організації повітряного руху та підготовки авіаційних фахівців. Потрібна комплексна програма, спрямована на розв’язання міжгалузевих проблем, до заходів якої увійдуть галузеві цільові програми. Отже, на Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості очікує ще одна дуже велика робота.
Бджолиний діалог
СЕЛО І ВЛАДА. Новий соціальний проєкт має сприяти тіснішій комунікації між бджолярами,
аграріями та державними органами Володимир КОЛЮБАКІН, «Урядовий кур’єр»
М
ед дедалі впевненіше посідає чільні місця з-поміж товарних позицій українського аграрного експорту. Це й не дивно, адже у багатьох країнах зі зростанням добробуту населення більшає прихильників здорового харчування, один з важливих компонентів якого — мед. Тож розвитку цього виду аграрного виробництва приділяють належну увагу в уряді за сприяння міжнародних партнерів.
Як досягти взаєморозуміння
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України недавно повідомило, що спільно з Інститутом тваринництва НААНУ та за сприяння відомої аграріям компанії — постачальника насіння та засобів захисту рослин «Сингента» започаткувало проєкт «Належна бджільницька практика». Ініціатори називають його соціальним і наголошують, що його мета — навчити бджолярів захищати свої інтереси і досягти взаєморозуміння з аграріями зернового напряму. Адже нині, як відомо, між тими двома категоріями сільгоспвиробників виникають конфлікти,
пов’язані із застосуванням на полях хімікатів, що шкодять бджолам. Подекуди ці конфлікти бувають вельми серйозними, з великими сумами збитків, заподіяних бджолярам, і судовими позовами. Належна інформація буде у вигляді відеолекцій на YouTubeканалi проєкту. З цього приводу заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький зауважив: влада приділяє багато уваги комунікаціям з аграріями, зокрема застосовуючи цифрові засоби. Уже діють віртуальні комунікаційні платформи, де можна подавати та отримувати багато потрібної інформації. У даному разі — про наявність пасіки на певній території. На жаль, таким форматом комунікацій охоплено дуже невелику кількість тих, хто її потребує. Зауважимо: часто хлібороб завдає шкоди бджоляреві не через свідоме нехтування правилами безпечного поводження з агрохімікатами (хоч і таке трапляється), а просто тому, що не знає про наявність пасіки поблизу оброблюваної ділянки. А не знає здебільшого тому, що пасічник сам не повідомляє про наявність пасіки, не реєструє її, бо побоюється втратити певні соціальні пільги (наприклад, комунальну субсидію) і отримати податок на підприємницьку діяльність.
Проте у разі якоїсь шкоди такий підпільний пасічник не може розраховувати на компенсацію, бо юридично його пасіки не існує. Вочевидь, тут потрібна вичерпна інформація, чи справді настільки небезпечні для пасічника реєстрація господарства та інші аспекти його легальної діяльності. Це стосується дотримання усталених у ЄС правил виробництва якісної та безпечної продукції бджільництва — щоб продукцію певного господарства могли вважати повноцінним експортним продуктом. Тут ідеться не лише про вміст у ній агрохімікатів із сусідніх полів. Директор Інституту тваринництва НААН України доктор ветеринарних наук Євген Руденко зауважує: на якість продукції бджільництва впливають багато чинників. Окрім уже згаданого, паразити та хвороби бджіл, скорочення їхньої природної кормової бази. Усі разом справляють негативний вплив. Хоч протягом останніх трьох років ситуація із загибеллю бджіл трохи поліпшилася, все-таки залишається складною, зауважує науковець. Щодо компанії «Сингента», то в неї свій інтерес. Адже не секрет, що найбільшої шкоди бджолам завдає застосування сільгоспвиробниками не сертифікованих, а то й контрабандних хімікатів від не-
відомих виробників. Тож один з важливих напрямів проєкту — переконати аграріїв не спокушатися на низьку ціну, а надавати перевагу сучасним більш ефективним та безпечним засобам захисту рослин. Саме це найперше мав на увазі генеральний директор компанії «Сингента» в Україні П’єр Кохадон, коли казав про зважений експертний підхід до питань здоров’я бджіл, налагодження ефективної комунікації між бджолярами, державними органами та бізнесом. Варто додати, що комунікація найефективніша, коли вона двостороння. Якщо ж ідеться лише про перегляд чергових відеороликів, зворотний зв’язок налагодити важко. Зокрема як під час перегляду одного й того самого відеоматеріалу відбуватиметься комунікація між бджолярами та виробниками зернових — поки що не зрозуміло. І ще є сенс наголосити: як повідомляють, просвітницькі заходи у згаданому напрямі буде організовано на рівні районних адміністрацій та об’єднаних територіальних громад. До них залучать фахівців Держпродспоживслужби, сільгоспвиробників і самих пасічників. Добре, та чи будуть територіальні громади спроможні реалізувати належні заходи на запланованому рівні, чи не стане на заваді неста-
ча коштів та фахівців? На це варто зважити.
Поліпшити генофонд
Слід згадати ще про один проєкт із підтримки українського бджільництва, який розпочали у Донецькій та Луганській областях за підтримки проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України» (нагадаємо: USAID — це урядове агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку). У його реалізації беруть участь 14 бджолярів із цих областей, які мають бажання створити племінні пасіки, допомогу надаватимуть фахівці обласних управлінь агропромислового розвитку. Суть проєкту в тому, щоб провести лабораторний морфометричний аналіз генофонду бджіл на обраних для цього пасіках. Аналіз має підтвердити, що бджоли на певній пасіці відповідають ознакам виду української степової бджоли. Саме цей вид вважається найбільш рекомендованим для цих територій. Якщо аналіз бджіл на пасіці покаже позитивний результат, ця пасіка отримає сертифікат племінної. Керівництво проєкту вважає, що завдяки цьому вдасться істотно поліпшити генофонд на пасіках і піднести бджільництво у регіонах на істотно вищий рівень.