чісло 14 2015 | рiчник хii.
25 років
Русиньской оброды на Словеньску
1990 - 2015
русин
iнфо
Iнформачный двотыжденник Русинiв Словеньска ׀цiна 0,50 € факты ׀култура ׀історія актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв
Наша тема
Із нашой історії
Погляды
Европска Україна...
Русины в армаднім зборі
Болі нашой ідентіфікації...
6
8
Книжный дебут Меланії Германовой є (головно) про діти Петро Медвідь Як інформують Інтернетовы новинкы Академії русиньской културы в Словеньскій републіці, в тых днях вышла далша книжка выдавництва той орґанізації, котра є знову присвячена головно дітям. Свій книжный дебут має за собов Меланія Германова, котрій недавно вышла книжка під назвов „Дітём про радость і поучіня“. Про Германову то не є лем дебут русиньской книжкы, але дебут обще. На світ ся дістала книжка, котра є повна оповідань про діти, молодеж, но і про дорослых. На приготовліню книжкы взяли участь Мґр. А. Вєтошевова, котра переписала рукопис книжкы, ПгДр. К. Копорова ПгД., яка была одповідна за языкову коректуру, Мґр. Александер Зозуляк, котрый зробив ґрафічну обробку книжкы і академічна малярька Анна Ґайова, вдяка котрій є найновша книжочка про діти повна гардых ілустрацій. В книжці є 14 оповідань, з того 8 є про діти і остатні суть про молодеж і дорослых. „Віриме, же выданьом тых і далшых повідань сьме зробили радость нелем писательці М. Германовій, але і любителям русиньской літературы, а были бы сьме барз рады, кібы тота книжка помогла учітелям при навчаню русиньского языка. Тым учітелям книжку подаруєме, лем най єй выужывають на годинах русиньского языка. А мы віриме, же за два рокы выдаме і цінны балады авторкы. Бо балады по русиньскы свого часу выдала лем писателька А. Галчакова. Так же новов книжков русиньскых балад бы авторка М. Германова могла збогатити сучасну русиньску літературу,“ інформує далше выдаватель на своїм інтернетовім сайті. В остатнім часі на Словакії вышло вже дакілько книжок про діти. Помалы ся так заповнює тото, што в русиньскій літературі довгы рокы браковало – література про нашых найменшых, коло котрой ся можуть познакомити з нашым літературным языком, котрый того року святкує 20 років од кодіфікації в Братіславі.
10
Камюнчане на Лемковині 20-го авґуста 2015 р. проходила прогулька по Лемковині жытелів села Камюнка на Пряшівскій Руси. Участници прогулькы виділи наприклад старе місто Мушына, котре колись находило ся під властями краківскых римокатолицькых єпіскопів і было польсков енклавов на етнічній русиньскій теріторії той части Карпатьской Руси, хоць в самій Мушыні жыли Русины, але істо были в меншости.
▲▲ Камюнчане на Лемковині.
Даміян Трохановскый, lem.fm То в Мушыні 25-го юна 1678 року на верьшку, званім Шыбенічный, спалена, оскаржена o чары, была русиньска зілярьку Анна Дудиха, котра мала быти виновата із довготырваючой спекоты. Дудиха мала розганяти хмары засушеным отрочатьом, а в ночі посылала мачкы, жебы робили пакости людям. Коли мали єй уж підпалити, явив ся сам діявол в виді заяця, што было фіналным доказом, же Анна Дудиха была чарівницьов… Далше екскурзія пішла до найстаршой на западній Лемковині церькви св. Якова в Поворознику, датованой на 1600 рік, яка до державного реґістра была вписана 26-го юна 1961 року, і од 21-го юна 2013 року находить ся на Списку світовой дідовизны UNESCO. Єдным із пунктів прогулькы была і Криніця, заснована Русином, Даньком з Містка (днесь Тылич) в 1547 році, котра є знаным во світі курортом зо щавничныма мінералныма водами, але тото місточко давно было і теперь є важным русиньскым центром. Находять ся ту три лемківскы церькви, дві стародавны і єдна сучасна. Стары церькви то мурована, положена в
с. 2 ◢