Issuu

підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти

Особливості підручника:

• формує цілісне уявлення про події історії

Стародавнього світу: від появи первісних людей до падіння Західної Римської імперії

• розглядає події стародавньої історії України як складової всесвітньої історії

• розвиває вміння працювати в групах, висловлювати свою думку

• виховує повагу до історичної спадщини українського народу

Інтернет-підтримка дозволить:

• здійснити онлайн-тестування за кожною темою

Інтернет-підтримка

Всесвітня історія. Історія України

Інтегрований курс

Всесвітня історія 6 Історія України

Олександр Гісем Ольга Гісем

Всесвітня історія Історія України

Олександр Гісем, Ольга Гісем

Інтегрований курс

Інтернетпідтримка

УДК 94(100)”…/05”:94(477)(075.3) Г51

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.04.2019 № 472)

Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

Гісем О. В. Г51 Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс) : підруч. для 6 кл. закл. загал. серед. освіти / О. В. Гісем, О. О. Гісем. — Харків : Вид-во «Ранок», 2019. — 192 с. : іл. ISBN 978-617-09-5187-8 УДК 94(100)”…/05”:94(477)(075.3)

Інтернет-підтримка

Електронні матеріали до підручника

ISBN 978-617-09-5187-8

Вступ 1. Як працювати з підручником. Цього навчального року ви продовжите вивчати курс історії. Ви дізнаєтеся про основні події стародавнього періоду в історії України, Європи та світу загалом. Вашим надійним помічником у цьому стане підручник, який ви тримаєте в руках. Для успішної роботи вам необхідно ознайомитися з його змістом. Матеріал підручника об’єднано в три розділи, які містять окремі параграфи. Кожен параграф охоплює певну тему. У тексті ви зустрінете виділені слова й дати. Це означає, що на них слід звернути особливу увагу. На полях підручника розміщено тлумачення термінів і понять. Важливу роль для розуміння навчального матеріалу відіграють ілюстрації, таблиці, схеми, історичні документи, додаткові тексти, карти. Після кожного параграфа подано висновки і запитання та завдання. Вони допоможуть вам визначити головні думки в тексті параграфа і зрозуміти, чи добре ви запам’ятали матеріал. Якщо завдання передбачає письмову відповідь (заповнити таблицю, скласти повідомлення тощо), його слід виконувати в робочому зошиті. Крім звичайних параграфів, підручник містить практичні роботи. Їхня мета — допомогти краще опанувати знання, розвинути вміння та навички. Наприкінці вивчення розділів або їх частин вам пропонується виконати завдання для перевірки знань. Виконати тестові завдання онлайн ви зможете за допомогою електронного додатка. 2. Цивілізації в історії людства. Світ, що нас оточує, дуже різноманітний. Ви вже дещо знаєте про історію України. Вам також доводилося чути про те, що Україна є частиною Європи й належить до європейської цивілізації. Що ж мається на увазі? Упродовж тривалого часу історичного розвитку людські спільноти в різних частинах світу формували особливі способи організації суспільства, господарства, культури та світогляду. Їх називають цивілізаціями. Цивілізації існують і в сучасному світі. Вчені називають різну їх кількість, але скільки б не налічувалося сучасних цивілізацій,

Типи джерел з історії Стародавнього світу.

Цивілізація — спосіб організації суспільства, господарства, культури, поширений на певній території у визначений проміжок часу. Ознаки цивілізації: наявність міст; держава; писемність.

Вступ

? Що таке цивілізація?

Одиниці виміру часу y Рік y Декада — 10 років y Століття — 100 років y Тисячоліття — 1000 років Століття та тисячоліття запи сують за допомогою рим ських цифр. У такий спосіб можна записати різні числа:

їх підвалини було закладено багато тисячоліть тому. Як це відбувалося, ви дізнаєтеся в курсі історії 6 класу. Проте вивчення історії розпочнеться зі ще більш давніх часів. Ви дізнаєтеся, як з’явилася перша людина, як вона навчилася налагоджувати відносини з подібними до себе й природою, виготовляти знаряддя праці та прикрашати світ навколо за допомогою мистецтва.

3. Лічба часу в історії. Люди завжди цікавилися своїм минулим. Для того щоб інформацію про минуле було легше розуміти, вони шукали способи її впорядкування. Наприклад, події розміщували в певній часовій послі довності, тобто у хронологічному порядку. Для цього їх датували. Датувати подію — це вказати, скільки часу минуло від неї до певної точки відліку. В Україні та кою точкою відліку є народження Ісуса Христа. Від цієї події ведеться відлік років нашої ери (р. н. е.), а роки до цієї події рахуються у зворотному порядку і позна чаються р. до н. е. Упорядковану за роками, місяцями і днями систему відліку часу називають календарем. Су часний григоріанський календар, яким користується весь світ, був запроваджений 4 жовтня 1582 р.

VIII = 8 IX = 9 X = 10 L = 50 C = 100 D = 500 M = 1000

I=1 II = 2 III = 3 IV = 4 V=5 VI = 6 VII = 7 ?

? Визначте, до якого

століття та тисячоліття належать 340 р. до н. е., 900 р. н. е., 2989 р. до н. е., 1880 р. н. е., 2 р. н. е.

? Який рік ближчий до сучасності: 340 р. до н. е. чи 920 р.

Періодизація історії.

до н. е.? 340 р. до н. е. чи 920 р. н. е.?

4. Історична періодизація. Отже, тепер ми можемо ска зати, що та чи інша подія відбулася в певному році, а іс торичний процес тривав у названому столітті. Проте не завжди зручно, щоразу згадуючи про якесь явище, додат ково вказувати століття, у які воно існувало. Тому деякі періоди в історії людства або окремої людської спільноти отримали власні назви. Це, наприклад, Первісна доба, що охоплює період від появи першої людини до виникнення

Періодизація — умовний поділ історичного часу на етапи, кожен із яких має власну назву та характерні особливості. Ера — великий відрізок часу, більший за епоху чи період. Наприклад, христи янська ера (наша ера).

10 000 9000 8000

Палеоліт Мезоліт Н

Вступ

існа оба та р о а н і й д

Пер

4 млн років тому Поява людиноподібної істоти

К а м ’ я н и й в і к

писемності. Вона належить до епохи Стародавнього світу, яка закінчилася після падіння Західної Римської імперії. Також до історії Стародавнього світу зараховують період Античності, або Античної історії, до якого належать істо рії Давніх Греції та Риму. Узагалі епоха Стародавнього світу є найбільш тривалою в історії людства. Для пояснення розвитку людства існує багато підходів. Антропологи — вчені, що вивчають людину та відносини у людських спільнотах, намагаються з’ясувати, коли люди ноподібна істота стала людиною. Вони досліджують процес антропогенезу — процес формування людини сучасного типу. Антропологічна періодизація заснована на етапах перетворення людиноподібної істоти на людину. Людина сучасного типу з’явилася 120 тис. років тому, але історія на цьому не закінчилася. Археологи дотримуються іншої періодизації. Вона за снована на етапах освоєння людиною матеріалів, які ви користовували для створення знарядь праці. Це кам’яний вік — час, коли знаряддя праці були виключно з каменю, і доба металів. До останньої належать міднокам’яний, бронзовий і залізний віки, за яких знаряддя та зброю виготовляли, відповідно, із міді, бронзи й заліза. Такий спосіб періодизації зручний тим, що визначається не кон кретними датами, а поширенням певних знарядь праці. Наприклад, якщо людська спільнота має кам’яні знаряддя, то й житиме в кам’яному віці незалежно від того, у якому столітті це відбувається. Тому для регіонів світу тривалість історичних періодів відрізняється.

У записі римськими цифра ми один символ не можна повторювати більш ніж три рази (325 = CCCXXV). Для запису великих чисел потрібно написати римську цифру, що позначає наступ ний розряд, а ліворуч від неї — найменше число, яке треба відняти, щоб отрима ти потрібне число (44 = XLIV).

? запишіть числа римськими цифрами: 2, 33, 1990, 17, 384, 99, 3598.

Рубило — знаряддя праці кам’яного віку.

розв’язання історичних задач Іноді може виникнути необхідність визначити, скільки часу розділяє дві історичні події. Потренуватися в таких підрахунках можна за допомогою історичних задач. Кож на з них стосуватиметься людей та подій, які ви вивчати мете протягом цього навчального року. Зверніть увагу, що деякі події відбулися в різні ери. 6000

5000

4000

3000

2000

Залізний меч сарматів — народу, що населяв українські степи у ІІІ ст. до н. е. — ІІІ ст. н. е.

1000

різдво Христове

до нашої ери

неоліт

енеоліт (міДно-Кам’Яний ВіК) Д о б а

наша ера

залізний ВіК

м е т а л і В

близько 3500 р. до н. е. Виникнення писемності

сВіт

бронзоВий ВіК

1000

VIII ст. до н. е.

476 р. Падіння західної римської імперії

антиЧніс тЬ сереДнЬоВіЧЧЯ Вступ

1) Вважається, що писемність виникла 5,5 тис. років тому. У якому тисячолітті це відбулося? 2) У 1981 р. археологи відкрили найбільше трипільське поселення Тальянки, яке було засноване приблизно у 3700 р. до н. е. Укажіть тисячоліття, у якому від булася кожна з подій. 3) Історики підрахували, що першу піраміду зодчий Ім хотеп почав будувати у 2750 р. до н. е. Остання піра міда була зведена в 1700 р. до н. е. Скільки років ми нуло між будівництвом першої та останньої піраміди? 4) За переказами, перші Олімпійські ігри організував Ге ракл у 776 р. до н. е., а у 394 р. н. е. імператор Фео досій I заборонив їх як язичницькі. Скільки років про існувала традиція проведення давніх Олімпійських ігор? 5) Рим був заснований у 753 р. до н. е. Скільки років минуло від заснування Рима до 1187 р. — першої писемної згадки назви «Україна»? 6) Гай Юлій Цезар загинув у 44 р. до н. е. у віці 56 ро ків. У якому році він народився? 7) У 2004 р. до н. е. купець із міста Ур вирушив із торго вим караваном до Фінікії. На той час йому було 40 ро ків. Додому він повернувся тільки через 3 роки. За рік до від’їзду в нього народився син. У якому році народився купець? У якому році народився його син? У якому році купець повернувся додому? 8) У 221 р. до н. е. правитель царства Цінь об’єднав роз різнені держави Китаю та став першим китайським імператором. Ця держава проіснувала лише 14 років і розпалася через 3 роки після смерті правителя. У якому році помер імператор?

Розписна кераміка трипільської культури, що існувала в мідно кам’яний вік.

Висновки Протягом тривалого часу розвитку людських спільнот відбу валося формування цивілізацій. Для того щоб розмістити події у хронологічній послідовно сті, їх необхідно датувати, тобто вказати, скільки часу мину ло від неї до певної точки відліку. Періодизація історії заснована на різних визначних подіях або явищах в історії людства.

Запитання та завдання

Вступ

Шолом бронзового віку, знайдений у Данії.

Яка подія є хронологічною точкою відліку в нашій культурі? Яке явище або подія вважається початком історії Стародав нього світу? А кінцем? На чому заснована археологічна періодизація історії людства?

1. 2.

Розділ І

піл

Перв сн с ьноти. Архео ог чн ку ьтури

волюція людини 1. Первісна доба. Період в історії людства, який тривав від появи першої людиноподібної істоти приблизно 4 млн років тому до виникнення писемності 5,5 тис. років тому, називають Первісною добою. Його можна поділити на кам’яний вік та добу металів. Кам’яний вік, у свою чер гу, поділяють на менші ери: палеоліт, мезоліт і неоліт. Кожен із цих періодів відображає зміни в господарстві та організації життя давніх людських спільнот. В еру палеоліту та мезоліту люди не жили на одному місці, а весь час кочували слідом за переміщенням тварин і в пошуках рослинної їжі. У неоліті люди перейшли до осілого способу життя, навчилися обробляти землю й одо машнили тварин. Між кам’яним віком та наступною добою металів існував досить тривалий перехідний період — енеоліт (мідно-кам’яний вік). В енеоліті людство навчи лося виготовляти знаряддя праці та прикраси з міді, але основна частина виробів все ще була з каменю. Пізніше люди освоїли обробку бронзи та заліза. Про ці часи не залишилося жодних письмових свідчень, адже писемність ще не була винайдена. Тому про Первісну добу ми дізнаємося завдяки археологам, які знаходять і до сліджують матеріальні залишки життєдіяльності людини.

§ 1.

Археологи за роботою.

? 1) Що таке Первісна доба?

2) Чим відрізнялося життя людей у палеоліті від життя в неоліті? 3) Чому нам нічого невідомо про писемні джерела тих часів?

2. Що таке еволюція. 6 млн років тому клімат на Землі був набагато вологіший та тепліший, ніж тепер. Величез ні простори вкривали тропічні ліси. Там мешкали най давніші прямі предки сучасної людини, а також горил і шимпанзе — дріопітеки. Їхньою батьківщиною була Південно Східна Африка. Зовні вони, як вважають вчені, найбільше нагадували шимпанзе. Майже все своє життя дріопітеки проводили на деревах, а на землі пересувалися на чотирьох кінцівках. Приблизно 4—3,5 млн років тому почав швидко зміню ватися клімат. Він ставав набагато посушливішим. Ліси по рідішали, більшу площу зайняли степи — савани.

Розділ І. Первісні спільноти. Археологічні культури

Ці зміни природи змусили людиноподібних мавп — приматів пристосуватися до нових умов життя. Так розпочався процес еволюції — перетворення гомінідів (так називають людиноподібних істот) на сучасних людей.

озгляньте малюнок. Чи схожий неандерталець на сучасну людину? Чому? Р

Реконструкція зовнішнього вигляду неандертальця.

3. Знаряддя праці, вогонь і мова. Із дерев приматам було зручно спостерігати за хижаками. Проте коли дерев стало менше, примати із чотирьох кінцівок мусили підводитися на дві, щоб у густій та високій траві саван озирнутися навколо. Крім того, у «звільнених» у такий спосіб верхніх кінцівках можна було тримати палицю або камінь, щоб відбиватися від хижаків та інших ворогів. Ті самі предмети можна викорис тати і для інших потреб: викопати їстівні коріння рослин, розбити горіх або мушлю тощо. Першими дерев’яними зна ряддями були палиця копачка та важкий дрючок. Отже, вони стали першими знаряддями праці. Також людиноподібні істоти помітили, що знайдений камінь можна обробити за допомогою іншого каменя, щоб зручніше лежав у руці. Оброблений камінь назвали рубилом. Воно було першим знаряддям праці із каменя. Уміння виготовляти знаряддя праці відрізняло людино подібних істот від тварин. Ще одним досягненням майбутньої людини стало вміння користуватися вогнем і зберігати його. Це відбулося приблиз но 400 тис. років тому. Вогонь був і джерелом світла, і засо бом для відлякування хижаків. Згодом на ньому почали го тувати їжу. Пізніше людина навчилася і добувати вогонь. Предки сучасних людей не жили поодинці, а об’єднува лися в групи, які вчені називають первісне людське стадо. Необхідність узгоджувати свої дії під час полювання та

Основні відмінності будови скелета горили та людини.

Відсутній поперековий прогин хребта

б’єм мозку 500 см3

кошений лоб

S-подібний хребет

б’єм мозку 1500 см3 Є підборіддя

аз широкий і короткий

аз довгий і високий Пересування на чотирьох кінцівках

Прямоходіння ю ина

§ 1. Еволюція людини

Горила

Підборіддя відсутнє

для захисту від численних ворогів сприяла вдосконаленню системи сигналів, якими перші людиноподібні істоти корис тувалися всередині стада. Так з’явилася та розвинулася мова.

? Хто такі кроманьйонці? Найбільш важливими змінами, що відбулися в про цесі еволюції людини, були такі: y прямоходіння, яке збільшило поле зору та звільнило верхні кінцівки для виготовлення знарядь праці; y збільшення об’єму мозку; y зменшення розмірів зубів та щелеп унаслідок вживання гарячої їжі після опанування вогню; y поява та розвиток мови, що допомогла передавати знан ня та узгоджувати дії з іншими. Процес еволюції був не зовсім послідовним: одночасно могло існувати кілька видів людиноподібних істот. У той час як один із них еволюціонував далі, представники іншого через різні причини вимирали. Так, одночасно із сучасною людиною в Європі жив інший тип людських істот — неандертальці, які мали багато спільного з предками людей сучасного типу. Проте вони вимерли приблизно 28 тис. років тому.

Камінь використаний як зброя.

Від вогню степової пожежі лю диноподібні істоти запалюють власне вогнище.

4. Як з’явилася сучасна людина. У процесі еволюції при близно 120 тис. років тому на території Африки сформува лася людина сучасного типу, яку вчені назвали Homo sapiens (у перекладі з латини — людина розумна). Homo sapiens почали заселяти Європу близько 40 тис. років тому. Людей сучасного типу також називають кроманьйонцями за назвою печери у Франції, де вперше було знайдено їхні рештки.

Висновки Людиною вважають істоту, здатну виготовляти знаряддя праці. Процес формування сучасної людини тривав приблизно 4 млн років. Він був не зовсім послідовним: одночасно існували різ ні види людиноподібних істот, які не дожили до наших днів. Приблизно 120 тис. років тому в процесі еволюції сформувалася людина сучасного типу — Homo sapiens, або людина розумна.

y y

Запитання та завдання

1. 2.

озгляньте малюнки. Якими були способи застосування перших знарядь, створених людиноподібною істотою? Р

Камінь використаний як знаряддя.

Де з’явилися перші гомініди? Як називається процес, під час якого гомініди перетворилися на людей? Як вогонь вплинув на формування людини?

Розділ І. Первісні спільноти. Археологічні культури

озселення людини

1. Перші людиноподібні істоти. Процес формування людини сучасного типу має назву антропогенез. Перші людиноподібні істоти з’явилися близько 4 млн років тому в саванах Південно Східної Африки. Цей тип людиноподібних істот називають австралопітеками (у пе рекладі із грецької — південна мавпа). Щоб прогодувати себе, вони полювали на невеликих тварин, а також зби рали коріння, молоді пагони і плоди рослин. Австрало пітеки ще не вміли виготовляти знаряддя праці, а ви користовували дрючки й камені, які знаходили. Першою істотою, що навчилася виготовляти знаряд дя праці з каменю, була людина вміла (латиною — Homo habilis). Вона з’явилася 2,5 млн років тому. Свої зна ряддя праці ці люди виготовляли з гальки та використо вували для того, щоб різати м’ясо і трощити кістки. Людина вміла жила не лише в Південно Східній Африці, а ще заселила Аравійський півострів і Близький Схід.

Приг д йте

1. Що таке еволюція?

2. Яке вміння відрізняло людиноподібних істот від тварин?

3. Завдяки яким джерелам сучасні люди можуть дізна тися про Первісну добу?

4 млн років тому

2,5 млн років тому

1,8 млн років тому

Неандерталець Вага — 80 кг ріст — 1 м 65 см Влаштовував поховання

200 тис. років тому

Пітекантроп (Homo erectus) Вага — 60 кг ріст — 1 м 50 см Використовував вогонь

Людина розумна (Homo sapiens) Вага — 70 кг ріст — 1 м 70 см іологічний тип сучасної людини Б

Людина вміла (Homo habilis) Вага — 60 кг ріст — 1 м 50 см огла говорити М

Австралопітек Вага — 40 кг ріст — 1 м 10 см Прямоходіння

азвіть ключову особливість кожного із зображених видів гомінідів. 2) Чому, на вашу думку, зріст і вага людиноподібних істот у процесі еволюції переважно збільшувалися? Н

? 1)

15 млн років тому

Дріопітек Вага — 30 кг ріст — 1 м 20 см ав великий за розміром мозок. Жив на деревах

§ 2.

120 тис. років тому

§ 2. Розселення людини

Еволюція людини.

Приблизно 1,8 млн років тому з’явився пітекантроп (латиною — Homo erectus). Він умів користуватися вог нем, виготовляти списи для полювання на великих тва рин (оленів, коней, слонів) та кам’яні рубила, які вико ристовував як сокири або ножі. Пітекантропи розселилися по всій Африці, жили на Близькому Сході до Кавказу, на півдні Європи, у Китаї та Індонезії. На землях сучасної України пітекантропи з’яви лися 1 млн років тому. Їхні рештки знайдено поблизу села Королеве в Закарпатті. Тому пітекантропи є найдавнішими людиноподібними істотами, що жили на території України. 2. еандертальці та кроманьйонці. У час, коли в Аф риці з’явився пітекантроп, на території Європи розпочав ся тривалий період похолодання, який закінчився лише 10 тис. років тому. В умовах льодовикової Європи 200 тис. років тому сформувався окремий тип людиноподібних істот — неандерталець. Свою назву він отримав від до лини Неандерталь у Німеччині, де вперше було знайдено його рештки. В Україні рештки неандертальців археологи знайшли в печері Киїк-Коба у Криму. Неандертальці були добре пристосовані до життя в холодному кліматі. Вони були кремезними, низького зросту, мали великі голови — більші, ніж сучасні люди. Для обличчя неандертальців були характерні суцільні надбрівні дуги, низький похилий лоб, а їхні потилиці мали виступ, відсутній у сучасної людини. Тому зовні неандертальці дуже відрізнялися від людей сучасного типу. Вони вміли виготовляти різноманітні знаряддя праці з каменю, шити одяг зі шкур тварин, а також влашто вували поховання померлих. Приблизно 28 тис. років тому неандертальці вимерли. Остаточно причини цього не з’ясовані. Отже, неандертальці населяли Європу та Близький Схід у період 200—28 тис. років тому. Одночасно із цим, при близно 120 тис. років тому, на території Африки формува лася людина сучасного біологічного типу — Homo sapiens (людина розумна). Приблизно 40 тис. років тому вона по чала заселяти Європу. У цей час людина розумна зовні вже майже нічим не відрізнялася від сучасних людей. Homo sapiens поділялися на кілька типів. У Європі вони зустрілися з неандертальцями, із якими частково змішалися. Це, а також необхідність пристосовуватися до різних природних умов стало причиною виникнення різноманіття людських рас.

озгляньте малюнок. азвіть основні відмінності в будові черепа неандертальця та кроманьйонця.

Розділ І. Первісні спільноти. Археологічні культури

Череп неандертальця (1) та кроманьйонця (2).

Реконструкція зовнішнього вигляду дитинчати австралопі тека (1) та особи жіночої статі, яка отримала ім’я Люсі (2).

озгляньте картосхему розселення Homo sapiens. Коли людина з’явилася в Європі? Які території були заселені найпізніше? Р

Розселення Homo sapiens. Сучасні люди — Homo sapiens, або кро маньйонці, з’явилися в Південно Східній Африці 120 тис. років тому. Кроманьйонці не були нащадками неандертальців, а еволюціону вали з пітекантропів.

Вважається, що саме в піте кантропа з’явилися потові залози. Це значно розшири ло можливості підтримувати температуру тіла, а також призвело до зникнення гус того волосяного покриву на тілі. Пітекантропи змогли освоїти нові території з різ номанітним кліматом.

Висновки Процес формування саме людини має назву антропогенез, а еволюція — це процес послідовних змін, який може стосу ватися різних сфер життя. Еволюція пояснює, як саме сфор мувалася людина сучасного біологічного типу. Homo sapiens з’явилися в Південно Східній Африці 120 тис. ро ків тому. На територію Європи вони потрапили близько 40 тис. років тому, а Америки — 12 тис. років тому. Різні види людиноподібних істот могли жити одночасно та навіть змішуватися.

Запитання та завдання

§ 2. Розселення людини

ериторія розселення

Час появи

азва Австралопітек Людина вміла Пітекантроп Неандерталець Кроманьйонець

Реконструкція зовнішнього ви гляду найдавнішого в Європі представника Homo sapiens. Його рештки, яким близько 40 тис. років, було знайдено в печері Пештера ку Оасе в Ру мунських Карпатах. Вчені з’ясу вали, що один із його недалеких предків, імовірно прапрадід, був неандертальцем.

2. 3.

Який тип людиноподібних істот почав виготовляти знаряддя праці? А який навчився використовувати вогонь? Назвіть стоянку неандертальців на території України. Заповніть таблицю, указавши час появи та територію розсе лення людиноподібних істот. Т

§ 3. Палеоліт ПригАдАйте 1. Що таке антропогенез? 2. Як вчені називають сучас ну людину? 3. Який вид людиноподібних істот жив у Європі одно часно з Homo sapiens?

1. Льодовиковий період. І людиноподібні істоти, і кро маньйонці виготовляли знаряддя праці з каменю. Тому цей час отримав назву кам’яний вік. Його найдавніший період називають палеоліт (у перекладі із грецької — давній камінь). На території України він розпочався 1 млн років тому та тривав до XI тис. до н. е.: від появи тут першої людини до закінчення останнього льодовикового періоду. Людина сучасного типу з’явилася на українських зем лях 40 тис. років тому. На життя первісних людей на території України в добу палеоліту особливий вплив мав клімат. Льодові шапки вкрили північ Євразії та Америки. Балтійське море було суцільним льодовиком, а рівень Світового океану знизився на 100 м.

? Коли на українських землях тривала доба палеоліту? Значну частину території сучасної України займали посушливі холодні степи, які простягалися на південь до Південного берега Криму. Тут мешкали мамонти, олені та бізони. На цих тварин полювало місцеве населення. М’яса одного мамонта могло вистачити на місяць харчу вання 40 особам. Сучасні археологи стверджують, що на мамонтів по лювали за допомогою довгих (до 3 м) метальних списів. Тварині завдавали поранень та чекали, поки вона ослабне від втрати крові. А от у ловчі ями мамонтів не заганяли: в умовах вічної мерзлоти давні мисливці не мали мож ливості викопати достатньо велику для цієї тварини яму.

? Яким був клімат на українських землях за часів останнього льодовикового періоду?

Виготовлення кам’яного рубила.

? розгляньте схему процесу

виготовлення кам’яних знарядь праці. Поміркуйте, чи потребує таке вміння тривалого навчання та практики. аргументуйте свою відповідь.

2. Полювання та збиральництво. У добу палеоліту люди забезпечували себе їжею за допомогою збиральництва та полювання. Панувало привласнювальне господарство — тип господарювання, за якого людина не вирощувала собі їжу, а знаходила та збирала те, що давала їй природа. Люди користувалися найпростішими знаряддями праці: рубилом, палицеюкопачкою і важким дрючком.

Розділ І. Первісні спільноти. Археологічні культури

Протягом усього періоду палеоліту знаряддя праці вдосконалювалися, кількість їх видів збільшилася. Це були списи та списометалки, ножі, скребла, сокири, про колки та голки тощо. Для виготовлення рубил, скребел, наконечників списів, сокир, ножів тощо первісні люди використовували один вид каменю — кремінь. Справа в тому, що кремінь відносно легкий, його нескладно об робляти, він поширений у природі. Крім того, за умови правильної обробки кремінь утворює дуже гострі краї. Інші знаряддя праці, як, наприклад, проколки та голки, робили з рогів або кісток тварин. Населення доби палеоліту постійно переходило з міс ця на місце. Із часом ці переселення обмежилися пере ходами між літніми та зимовими стоянками. Найдавніша стоянка на території України була знайдена в Закарпатті біля села Королеве. Людиноподібні істоти жили там 1 млн років тому. Стоянки кроманьйонців розміщувалися, як правило, у долинах річок. Стоянка складалася із чотирьохп’яти жител, де разом проживало по кілька сімей. Каркас жит ла діаметром 4—5 м виготовляли з кісток мамонта й вкри вали шкурами бізонів та оленів. Із цих самих шкур ви готовляли й одяг. А от товсті шкури мамонта, напевне, у господарстві не застосовувалися: тогочасне населення не мало відповідних знарядь, щоб обробити їх. Крім того, така шкура була занадто важкою та грубою.

Шерстистий мамонт. Вага мамонта становила 8—12 тис. кг, товщина шкури — від 3 до 10 см, а довжина шерсті — 40—90 см.

? складіть розповідь про життя в часи палеоліту на території

сучасної України. Яким був тоді клімат? Де люди жили та який носили одяг? Чим харчувалися? Чим вони займалися та які знаряддя праці використовували?

Мізин

п ’я

Го р и

нь

ть

іп р

Дн

П ри

’я рип

Дон

З ах .

Бу

Виготовлення кістяної голки.

Кирилівка г

П с ел

Межиріч

С ів

К А

ні

Королеве

П ів

с те

Бу

ьк

ий

Д он ць е

Пр

д.

ерс

ут

С ір

Палеолітичні стоянки на території України.

ет

А Т

Дн

іп р

И Сучасна берегова лінія Місця палеолітичних стоянок

Киїк-Коба Д уна

Сучасний кордон України

Д у н ай

РИ

І ГО

КРИ

ЬК МС

К у б ан ь

? Що таке палеолітична стоянка? Користуючись картою, назвіть основні палеолітичні стоянки на території України. § 3. Палеоліт

Використання списометалки.

Приготування їжі в добу палеоліту. Ні казанів, ні горщиків ще не було винайдено. Щоб підігріти воду, її наливали в підвішений на тринозі мішок зі шкур тварин. Туди кидали розпечені на вогні камені, поки вода не закипить.

Палеолітична стоянка взимку. Сучасна реконструкція.

Висновки На території України доба палеоліту розпочалася 1 млн років тому й тривала до XI тис. до н. е. Населення доби палеоліту переходило з місця на місце. Основ ними його заняттями були полювання та збиральництво. Найбільш поширеним знаряддям праці доби палеоліту було кам’яне рубило.

Збиральництво близько 40 тис. років тому. Сучасний малюнок.

1. 2.

було знайти за допомогою збиральництва. Як збиральництво було пов’язане з тим, що люди доби палеоліту постійно переходили з місця на місце?

? Поміркуйте, яку їжу можна

Запитання та завдання Що таке палеоліт? Як ви розумієте поняття «привласнювальне господарство»? Які джерела харчування доступні людині за такого способу госпо дарювання? Коли людиноподібні істоти вперше прийшли на землі сучас ної України? Як називається їх стоянка?

Розділ І. Первісні спільноти. Археологічні культури

§ 4. Первісне суспільство а

1. Що таке первісне людське стадо?

2. Які види людиноподібних істот проживали на тери торії України? 3. Які заняття забезпечували людей палеоліту їжею?

Вождь — керівник війська, племені або роду. Голова роду Шаман

§ 4. Первісне суспільство

Рід. Сучасний малюнок.

? Як пов’язані племена та археологічні культури?

Приг д йте

1. авнє людське суспільство. Як ви вже знаєте, най давнішою формою організації людської спільноти було пер вісне людське стадо. Протягом доби палеоліту воно ево люціонувало в людський рід, який складався з кількох поколінь кровно споріднених людей — родичів. Роди об’єднувалися в родові общини. Така община спільно володіла майном, мисливськими угіддями, а її члени разом вели господарство. Зазвичай в общині на лічувалося 30—40 осіб, які були між собою родичами. Головою общини був старійшина. Щоб уникнути крово змішення, члени однієї общини укладали шлюби з пред ставниками інших родових общин. Коли родова община розросталася, земель на всіх не вистачало. Тоді один або кілька родів переселялися на інше місце, де й засновували нове поселення. Кілька ро дів, які прийшли з різних місць, починали жити разом. Так в одному поселенні опинялися люди, які не належали до одного роду, а були сусідами. Сформувалися територіальні (сусідські) общини, члени яких не були родичами, але спільно володіли землею, розподіляючи її між окре мими сім’ями, спільно користувалися пасовищами, ліса ми та іншими багатствами, спільно вирішували найваж ливіші справи общини. Кілька сусідських общин утворювали плем’я. Голо вою племені був вождь. Зазвичай ним ставав найбільш успішний мисливець. Керувати племенем, а також вирі шувати поточні питання й суперечки йому допомагала племінна рада, яка складалася з найбільш шанованих членів общини. Різні племена мали свої особливості у виготовленні знарядь праці та предметів мистецтва. Певний перелік цих характерних рис, притаманний виробам конкретного племені, називають археологічною культурою. Крім того, кожне плем’я мало особливості мови, світогляду, релігій них уявлень. Вчені вважають, що саме на основі племен та їхніх об’єднань згодом сформувалися народи.

Релігія — набір вірувань і віровчень, а також звичаїв, традицій, обрядів, правил життя й поведінки людей, що існують у суспільстві. Обряд — традиційні сим волічні дії, що в образній формі передають важливі для конкретної людської спільноти події. Мораль — система неписа них норм і правил, що регу люють поведінку людей у суспільстві.

2. Магія та релігія. Людина доби палеоліту була дуже слабкою порівняно із силами навколишнього світу. Вона прагнула захиститися від зовнішніх небезпек, причини яких не розуміла, і водночас мати користь від природно го середовища, наприклад організувати вдале полювання, вилікувати хворобу. Також вона намагалася зрозуміти світ навколо: причини природних явищ, походження людини та її смертність. Спроби пояснити світ і вплинути на нього спричини ли зародження релігії. Первісні форми релігійних віру вань виникли близько 40 тис. років тому. До складових релігії належать обряди, традиції тощо. З існуванням обрядів і традицій у первісному суспіль стві тісно пов’язана магія. Вона вимагає спеціальних дій, які нібито впливають на світ. Одним із найдавніших є обряд поховання. Його знали і неандертальці, і кроманьйонці. Під час проведення обрядів, наприклад таких, які мали гарантувати успішне полювання, члени роду або племені краще відчували свою єдність, спорідненість. Це зміцнювало людську спільноту. На основі традицій та обрядів у людських суспільствах формувалася мораль. Наприклад, важливим обов’язком будьякого члена племені була допомога своїм однопле мінникам та родичам. До вихідців із чужих племен пер вісні люди ставилися насторожено: чужинця навіть могли вбити одразу при зустрічі, оскільки чекали від нього біди.

? Яку роль мораль виконує в суспільстві? Висновки y y y

Протягом доби палеоліту людське суспільство еволюціонува ло від первісного людського стада до племені. Релігійні вірування первісних людей мали форми анімізму, фетишизму, магії тощо. Проведення обрядів було важливою частиною життя первіс них людських спільнот.

Запитання та завдання

Релігійні вірування первісних людей.

1. 2. 3.

Послідовно перелічіть форми організації людських спільнот. Що було причиною виникнення релігійних вірувань? Яке завдання виконували обряди в первісному суспільстві?

Розділ І. Первісні спільноти. Археологічні культури

§ 5. Палеолітичне мистецтво

1. Що таке плем’я?

2. Перелічіть первісні форми релігійних вірувань.

3. Поміркуйте, які обряди могли існувати в палеолі тичних спільнотах.

Талісман — предмет, який, за віруваннями людей, при носить своєму власнику успіх, може захистити від небезпеки.

Так сучасний художник уявив процес видалення зуба первіс ними людьми. ?

? Про яку рису первісного

§ 5. Палеолітичне мистецтво

суспільства свідчать знахідки решток людей зі слідами лікування?

2. Медицина. Археологи знаходять рештки давніх лю дей із вилікуваними переломами або хірургічно ампу тованими кінцівками. Людина з такими ушкодженнями не змогла б вижити без допомоги. Отже, ці знахідки підтверджують не лише існування взаємної підтримки в первісних спільнотах, але й те, що в їх середовищі усвідомлювали цінність життя. Палеолітичні люди вже змогли накопичити певні прак тичні знання з медицини. Напевне, вони знали про ліку вальні властивості рослин, деяких видів глини.

Приг д йте

1. Мистецтво. У первісному суспільстві панувала віра в надприродні сили. Людина вважала, що вона може впли вати на них за допомогою обрядів, а також магічних предметів. Тому можна сказати, що витвори первісного мистецтва мали обрядове, релігійне значення. Найвідомішим видом палеолітичного мистецтва є наскельний живопис. Малюнок наносили вугіллям або при родними фарбами. Вчені вважають, що наскельний живо пис виконував кілька завдань. Передусім він був частиною обрядів, які мали забезпечити вдале полювання: малюнок тварини є її уособленням. Якщо зобразити, як оленя про стромлюють списи та стріли, успішне полювання ніби вже відбулося. Дослідники не виключають, що під час створення на скельних зображень старші члени роду передавали свої знання та досвід молодшим. Крім того, сам процес твор чості, як і споглядання його результату приносили про сте задоволення первісним митцям. Із кістки оленя та мамонта виготовляли різні фігурки та прикраси. Цілком можливо, що вони мали символічне значення й теж використовувалися в різноманітних об рядах або були талісманами. На місцях палеолітичних стоянок було знайдено музич ні інструменти: кістки мамонта, по яких ударяли моло точками з кісток оленя. Отже, люди доби палеоліту знали музику. Вони вміли ритмічно рухатися під таку музику, тобто танцювати.

Зображення мамонта з печери Руффіньяк у Франції.

озгляньте приклади палеолітичного мистецтва. Що давні люди найчастіше зображували? Якими могли бути причини цього? 2) Поміркуйте, як палеолітичні зображення тварин можуть допомогти сучасним дослідникам дізнатися про тваринний та рослинний світ, природні умови тих часів. 3) Підготуйте презентацію про всесвітньовідомі зразки палеолітичного мистецтва.

Зображення на стінах «печери рук» Куева де лас Манос в Аргентині. -

? 1)

Малюнок тура з печери Альтаміра в Іспанії.

Висновки Люди доби палеоліту вміли створювати предмети мистецтва. Видами палеолітичного мистецтва є наскельний живопис, ви готовлення фігурок та прикрас із каменю та кістки, музика. Люди доби палеоліту дбали про членів своєї спільноти.

y y

Запитання та завдання

Браслет з орнаментом із бивня мамонта, знайдений на стоянці Мізин в Україні.

1. 2. 3.

Назвіть види палеолітичного мистецтва. Чому, на вашу думку, з’явилося мистецтво? Назвіть матеріали, із яких могли виготовляти предмети па леолітичного мистецтва.

Розділ І. Первісні спільноти. Археологічні культури

§ 6. Мезоліт 1. Природа. Приблизно 13 тис. років тому на Землі від булося різке потепління. Льодова шапка, що вкривала значну частину Європи, розтанула. Рівень моря піднявся на 100 м, великі території були затоплені. Клімат загалом став набагато теплішим та вологішим, приблизно таким, як зараз. Колишні степи вкрилися лісами. Великі тва рини льодовикового періоду, такі як шерстистий мамонт і носоріг, не змогли пристосуватися до нових умов і швидко вимерли. Замість них поширилося різноманіття дрібних тварин. Великі зміни відбулися і в господарстві людини. Вони ознаменували початок нового періоду кам’яного віку — мезоліту (у перекладі із грецької — середній ка мінь). Він тривав в XI—VI тис. до н. е. У цей час була залюднена й територія сучасної України. Загалом відомо близько 300 мезолітичних стоянок.

ПригАдАйте 1. Яким був клімат на землях сучасної України в добу палеоліту? 2. На яких тварин полювали палеолітичні мисливці? 3. Назвіть знаряддя праці, зброю та предмети мисте цтва доби палеоліту. Із яких матеріалів їх виготовляли?

? Що таке мезоліт? Як довго він тривав? 2. Життя людини. Оскільки тварини зменшилися в роз мірах, стали спритними, перед тогочасними людьми поста ла проблема, як прогодуватися, адже тепер уже не можна було вполювати мамонта, м’яса якого вистачало надовго. Рішенням стало винайдення лука і стріл, що дозволяло од ній людині самотужки полювати на невеликих тварин. Та кож було винайдено човен, вітрило, гарпун та рибальський гачок — новим джерелом добування їжі стало рибальство. Люди навчилися плести з лози різні вироби. Згодом було приручено перших тварин: собаку та свиню. Загроза го лоду в разі невдалого полювання поступово зникала. Знаряддя праці ставали все досконалішими. Порівняно з палеолітичними вони були меншими та мали більш про думану форму. Їх називають мікролітами. Була ще одна причина, чому в мезоліті знаряддя праці зменшилися в розмірах: раніше люди не дуже ощадливо використовували кремінь, і його запаси вичерпувалися. Так, шматки кременю, що відколювалися під час виготов лення рубил, у палеоліті викидали як непотріб. У мезо літі із цих уламків могли виготовити ще два мікроліти.

Мікроліти — наконечники стріл.

? 1) Які нові заняття з’явилися

в добу мезоліту на землях сучасної України? Чому вони поширилися саме в мезоліті? 2) на відміну від українських земель, південь Європи в період палеоліту не був укритий льодовиками. тому зміни клімату 10 тис. років тому там теж не були значними. Поміркуйте, коли на півдні Європи могли поширитися лук і стріли та з’явитися рибальство — раніше чи пізніше, ніж на землях сучасної України.

§ 6. Мезоліт

У добу мезоліту 10 тис. років тому природа українських земель набула сучасного вигляду.

ук і стріли

Кам’яні ножі обака

Клітка з лози для ловлі риби

иба

Виготовлення човна з дерев’яного каркасу, обтягнутого зшитими шкурами. Сучасний малюнок.

Люди доби мезоліту. Сучасний малюнок. ?

? Яке значення мало

приручення людиною перших тварин?

Висновки 11 тис. років тому у світі відбулися значні кліматичні зміни. Головним винаходом доби мезоліту стали лук і стріли та гарпун. У добу мезоліту було приручено перших тварин: собаку та свиню.

Запитання та завдання

2. 3.

Мезоліт — епоха, пов’язана зі значними змінами природ них умов після закінчення льодовикового періоду. Вплив льодовика був найбільш по мітним на півночі Євразії та в Північній Америці, а от на Близькому Сході, у Північній Африці тощо він відчувався набагато менше. Тому не в усіх країнах археологи чіт ко виділяють епоху мезоліту.

y y y

Які зміни відбулися в житті людини в добу мезоліту порівняно з палеолітом? Складіть послідовний ланцюжок із понять: зміна клімату, дрібні тварини, лук і стріли. Які винаходи пов’язані з появою рибальства?

Розділ І. Первісні спільноти. Археологічні культури

Приг д йте

1. Яких тварин людина при ручила першими?

2. Назвіть основні заняття лю дей у палеоліті та мезоліті. 3. Як змінився клімат на те риторії сучасної України в мезоліті порівняно з па леолітом?

1. Початок доби неоліту. Близько 10 тис. років тому в житті людей відбулися великі зміни. Вони навчилися ви рощувати рослини та розводити свійських тварин, виготов ляти посуд і тканину. Уперше це відбулося на території Близького Сходу та Північної Африки в регіоні, який називають Родючим півмісяцем. Це землі з теплим кліматом, де протікають повноводні річки Тигр, Євфрат і Ніл. Тут можна було вирощувати по два врожаї на рік і завжди мати достатньо їжі. Історична доба, за якої це відбулося, має назву неоліт (у перекладі із грецької — новий камінь).

еоліт

§ 7.

2. Землеробство та скотарство. Раніше, у добу палео літу та мезоліту, людські спільноти в пошуках їжі постій но переходили з місця на місце. Тепер, у добу неоліту, вони споживали переважно ті продукти, які вирощували. Це ознаменувало перехід від привласнювального до відтворювального господарства. Такі докорінні зміни в спо собі життя людини назвали неолітичною революцією.

Мотика з кам’яним наконечником.

Поширення землеробства за межі Родючого півмісяця.

озгляньте схему поширення землеробства за межами одючого півмісяця. відки перші неолітичні землеробські спільноти прийшли до Європи? 2) азвіть території, у яких землеробство поширилося одночасно з українськими землями.

§ 7. Неоліт

? 1)

Ремесло — ручне виробни цтво знарядь праці, речей повсякденного вжитку.

Першими рослинами, які люди навчилися вирощувати, стали пшениця, ячмінь та жито, а також горох і сочевиця. Крім собак і свиней, люди приручили кіз та овець, а дещо пізніше — корів і волів. Життя землеробів не було легшим, ніж у тих люд ських спільнот, чиїми основними джерелами харчування залишалися мисливство, рибальство та збиральництво. Вони залежали від погоди, урожаю — якщо він був не вдалим, поселенню загрожував голод. Крім того, архео логи та антропологи стверджують, що землероби більше хворіли. Проте зерно можна було зберігати протягом три валого часу. Також річний цикл землеробських робіт за лишав час для заняття ремеслом. ?

? Що було головним досягненням доби неоліту?

кладання горщика

пишіть процес виготовлення посуду

гладжування боків

Розділ І. Первісні спільноти. Археологічні культури

Прикріплення ручок

здоблення

Виготовлення глиняних «ковбасок»

озгляньте малюнки. із глини.

Процес виготовлення кераміч ного горщика.

Виготовлення тканини на вертикальному ткацькому верстаті.

Зрізання колосків серпом.

3. ові знаряддя. Люди доби неоліту винайшли нові зна ряддя праці: мотику для обробітку землі, серп для зрізання колосків, зернотерку для розтирання зерна в борошно. Вид землеробства, коли земля обробляється за допомогою мотики, називається мотичним. Пізніше люди навчилися робити посуд із глини. Спо чатку глиняний посуд висушували на сонці, але згодом хтось здогадався обпалити його у вогні. Обпалений гли няний виріб виявився набагато міцнішим і красивішим. Так виникло гончарство. Вироби з обпаленої глини ма ють назву кераміка. Керамічний посуд не пропускає во логу, тому зерно в ньому добре зберігається. Також він не боїться вогню. У глиняних горщиках готували їжу. Одним із перших рецептів приготування рослинної їжі була каша з пророщеного зерна, залитого водою. Навчилися люди і ткацтва. Вони виготовляли ткани ну з вовняних ниток на найпростіших ткацьких верстатах. Кераміка та тканина стали першими штучними матері алами, винайденими людством.

апікання

4. Перші поселення. Люди доби неоліту перейшли до осілого способу життя. Вони почали жити в поселеннях і ви рощувати рослини. Поселення розміщували на височинах поблизу річок. На півдні будинки зводили з висушеної на сонці цегли, яку виготовляли із суміші глини й соломи, а на півночі — із лози, обмазаної глиною. На півдні плоскі дахи робили із гілок і вогкої землі, а на півночі — із соломи. Найвідомішими дослідженими поселеннями доби неолі ту є Чатал-Хююк (сучасна Туреччина) та Єрихон (Палес тина). На території України добі неоліту відповідає бугодністровська археологічна культура.

Археологічна культура — сукупність характерних рис, притаманних виробам пев ної людської спільноти на певній території в певний проміжок часу.

? Чому люди доби неоліту вели осілий спосіб життя? Висновки y y y

X—V тис. до н. е. археологічна наука виділяє як добу неоліту. Вона розпочалася на території Близького Сходу та Північної Африки. Головними особливостями доби неоліту стали перехід до від творювального господарства, винайдення гончарства та ткацтва. У добу неоліту з’явилися перші постійні поселення.

Зернотерка.

Запитання та завдання 1. 2.

Як археологи називають перехід від привласнювального до відтворювального господарства? За малюнками складіть послідовну розповідь про неолітичне землеробство. Вам допоможуть словосполучення: обробіток землі мотикою, зрізання колосків серпом, молотіння зерна, зберігання зерна, розтирання зерна на зернотерці, випікання в печі.

4 3.

Глиняний посуд із Єрихона.

Опишіть життя неолітичного поселення. Якими були основні за няття його жителів? Який одяг вони носили? Чим харчувалися?

Типові форми неолітичного посуду.

? розгляньте малюнок. Яким,

на вашу думку, було призначення різних видів посуду? § 7. Неоліт

§ 8.

неоліт

Приг д йте а

1. Що таке неолітична рево люція?

2. Де розташовані землі Ро дючого півмісяця?

3. У яку добу людські спіль ноти почали засновувати перші постійні поселення?

1. бробка металів. Приблизно у V тис. до н. е. людство почало обробляти перший метал — мідь. Із міді виготов ляли прикраси, зброю, знаряддя праці. Добу, коли біль шість знарядь праці була кам’яною, але при цьому існу вали й вироби з міді, називають енеолітом (мідно-кам’яним віком). Це був перехідний період між кам’яним віком і добою металів. Він тривав до III тис. до н. е. У цей час людство також навчилося обробляти золото й срібло. Ці метали, так само як і мідь, легко плавляться та досить часто зустрічаються в природі в чистому вигляді. Спочатку металеві вироби виготовляли із холодного металу, надаючи йому потрібної форми ударами молота. Згодом люди навчилися нагрівати метал у горнах, а гаря чий метал було набагато легше кувати. Ще пізніше було винайдено плавлення металів, що дозволило надавати виробам майже будь якої форми. О

? Що таке енеоліт? Як довго він тривав? ?

2. рипільська культура. На території України архео логічні культури мідно кам’яного віку з’явилися в IV тис. до н. е. Вони дуже відрізнялися за способом життя: у лі состеповій смузі жили осілі землероби, а у степовій — кочові скотарі. Саме в період енеоліту скотарство відокре милося від землеробства. Найвідомішою енеолітичною землеробською культу рою, поселення якої розташовувалися на території Укра їни, є трипільська археологічна культура. Перше посе лення цієї культури було відкрите в 1893 р. археологом Вікентієм Хвойкою поблизу села Трипілля на Київщині. Трипільці не були місцевим населенням. Вважають, що вони прийшли з території сучасної Греції. Основу господарства трипільської культури станови ло землеробство. Спочатку для обробітку землі викорис товували мотику, потім трипільці перейшли до орного землеробства. Це означає, що для обробітку землі вони використовували рало, яке тягнули воли. Такий вид зем леробства називається орним. Т

Вікентій Хвойка.

Рало.

Розділ І. Первісні спільноти. Археологічні культури

Природні зони Мішані ліси Лісостеп Степ Район розселення племен буго-дністровської культури Межа розселення носіїв трипільської культури Межа розселення носіїв середньостогівської культури Місця знахідок видатних пам’яток давніх землеробів і скотарів

азвіть міста знахідок пам’яток трипільської

тися на нове місце? 2) Як називають великі трипільські поселення?

? Визначте характерні риси трипільської кераміки.

§ 8. Енеоліт

? 1) Чому трипільці були змушені раз на 50—70 років переселя-

Розписна кераміка трипільської культури.

Трипільці вирощували пшеницю, ячмінь і горох. Коли земля виснажувалася, люди залишали своє поселення та переходили на нове місце. Це відбувалося раз на 50— 70 років. Розводили велику рогату худобу, свиней, кіз, овець. Трипільці жили у великих поселеннях, які називають протомістами. Найбільше з них — Тальянки — мало 2,8 тис. будівель, а проживало в ньому близько 14 тис. осіб. Вважають, що ці будівлі були двоповерховими. Їх стіни робили з лози, яку зверху обмазували глиною та прикрашали розписами. Дахи були із соломи. Трипільська культура найбільше відома своєю розпис ною керамікою. У III тис. до н. е. колись велика культурна спільнота занепала, а замість неї утворилося багато дрібніших культур.

озгляньте карту. культури.

Розселення трипільських племен.

Приблизний вигляд трипільського поселення. Сучасний малюнок.

Трипільська глиняна модель будівлі.

Реконструкція трипільського поселення (Майданецьке).

3. теп. Одночасно з існуванням трипіль ської культури у степовій частині України була поширена середньостогівська археологічна культура. Основним заняттям племен цієї культури було скотарство, розводили переважно коней. Допоміжну роль відігра вали землеробство, мисливство та рибаль ство. Скотарство було відгонним: влітку худобу випасали далеко від постійних по селень, а взимку — поблизу них. Цікавою була середньостогівська кераміка, оскільки цей посуд мав гостре дно.

Висновки Енеоліт — перехідний період між кам’яним віком і добою ме талів. В енеоліті людство навчилося обробляти мідь. На території сучасної України найрозвиненішою енеолітичною спільнотою була трипільська археологічна культура.

y 1

y y

2. 3.

Середньосто гівська (1) і трипільська (2) кераміка.

Запитання та завдання Із яких матеріалів виготовляли знаряддя праці та вироби мис тецтва за доби енеоліту? Чому мідь, золото й срібло стали першими металами, які лю дина почала обробляти? Якою була особливість середньостогівської кераміки?

Розділ І. Первісні спільноти. Археологічні культури

§ 9. Бронзовий вік 1. Початок бронзового віку. Кінець III — початок I тис. до н. е. називають бронзовим віком. У цей час було винайдено перший сплав металів — бронзу. Його виготов ляли із суміші міді та олова або свинцю. Вироби із бронзи були набагато міцнішими та гострішими, ніж кам’яні та мідні. Також бронза має нижчу температуру плавлення, ніж мідь, що сприяло поширенню виробів із неї.

Бронзові прикраси, знайдені на території Балтії. Їхній вік — понад 3 тис. років.

Давніх людей вражало вмін ня ковалів отримувати з руди гарячий розплавле ний метал і потім перетво рювати його на твердий ви ріб. Ковальське мистецтво прирівнювалося до магії. Ма буть, тому однією з найдав ніших у світі казок вважаєть ся розповідь про те, як коваль уклав угоду з над природними силами. Вчені вважають, що вона з’явилася 6 тис. років тому.

уда озплавлений метал виливають у форму

окира

? Який метал людство навчилося виплавляти раніше — мідь чи бронзу?

Виготовлення металевих виробів.

§ 9. Бронзовий вік

І Л

иварні форми

з виробу знімають залишки металу

игель

іхи для Горн роздування Виріб, що оховогню лонув, дістають із форми

Виріб полірують

озплавлена руда Т

2. емісництво і торгівля. Тривалий час окремі люд ські поселення повністю забезпечували себе всім необхід ним. Члени однієї сім’ї обробляли землю, вирощували худобу, шили одяг та виготовляли знаряддя праці. Про те згодом з’явилися товари, які могли бути створені лише в певних регіонах. Наприклад, мідь і вироби з неї на українські землі вперше потрапили з Румунських Карпат або Кавказьких гір. Виготовлення бронзи й виробів із неї було складною справою, яка потребувала багато часу, сил та спеціальних умінь. Тому цим займалися окремі люди, що присвячували свій час лише одному заняттю: гончарству або ковальству. Так виокремилося нове заняття — ремісництво. Хоча ре месло й виникло раніше, але, на відміну від попередніх часів, тепер ремісники майже не займалися землеробством або скотарством, а витрачали весь час на свою справу.

Свої вироби ремісники обмінювали на продукти харчу вання та інші необхідні речі. Це привело до появи торгівлі. Спочатку вона була міновою: одні товари обмінювали на інші. Пізніше з’явилися перші гроші — ними були муш лі, шкури тварин тощо. Ремісництво й торгівля сприяли вдосконаленню засобів транспорту.

? Чому виникло ремісництво? Жителі узбережжя Балтійського моря збирають на березі шматки бурштину та обмінюють його на кам’яну сіль із Карпат. Сучасний малюнок.

? Для чого люди використовували бурштин і сіль?

Закон — встановлене орга ном влади загальнообов’яз кове правило. Суспільство — організова не в певний спосіб стійке об’єднання різних соціаль них груп. Ієрархія — поділ суспіль ства на вищі і нижчі стани.

3. нове суспільство. У бронзовий вік кількість насе лення продовжувала зростати, і деякі землеробські по селення перетворювалися на перші міста. У них жили переважно ремісники та торговці. Необхідність захищати накопичені багатства призвела до появи професійних воїнів. Вони зпоміж своїх обирали ватажка. Пізніше ці ватажки перетворилися на військових вождів, а вже за часів Середньовіччя стали відомі як королі. Розвивалися і релігійні уявлення. З’явилися окремі люди, які проводили обряди, тлумачили закони, іноді їм належали й лікарські функції. Це були жерці. Ремісники різних спеціальностей, воїни, жерці почали об’єднуватися в окремі соціальні групи (верстви). Вони накопичували багатство та здобували владу. Так з’явилася майнова нерівність. Ці процеси призвели до розшаруван ня суспільства. Воно стало ієрархічним. Це означає, що одні соціальні групи мали більше прав і пошани, ніж інші.

? Поясніть, як ви розумієте поняття «соціальна група» та «ієрархія». наведіть приклади соціальних груп.

4. Землеробство та скотарство. У бронзовий вік на українських землях проживало багато культурних спіль нот. Їх можна поділити на землеробські, які жили в лісо степовій частині України, та скотарські, що жили в степу. Різниця між ними стала набагато більшою, ніж у мідно кам’яний вік. Землероби використовували рала із мета левими наконечниками, які краще обробляли землю. Ско тарі, оскільки стада худоби збільшувалися, були змушені постійно шукати нові пасовища. Скотарі змінювали місце свого проживання принаймні двічі на рік, коли перега няли стада на зимові та літні пасовища.

? У чому полягала головна відмінність між скотарями та землеробами бронзового віку?

Соціальні групи людей у брон зовий вік.

На території України в період бронзового віку роз винулася ямна археологічна культура (середина IV —

Розділ І. Первісні спільноти. Археологічні культури

Схема кургану ямної культури.

III тис. до н. е.). Свою назву вона отримала через те, що її представники здійснювали поховання в ямах під ве ликими земляними насипами — курганами. Під час по ховання тіло посипали рудим барвником — охрою, тому цю людську спільноту ще називають культурою охрових могил. Представники ямної культури організовували не великі тимчасові поселення, навколо яких вирощували зерно. Вони виготовляли бронзові вироби як для власного вжитку, так і для продажу. На далекі відстані представ ники цієї культури пересувалися на великих возах, за пряжених биками. Племена ямної культури розселилися на захід до річки Дунай та на схід до Каспійського моря.

Керносівський ідол, який було встановлено на верхівці курга ну ямної культури.

? 1) Пригадайте, у яку археологічну добу розвинулася середньо

стогівська культура. Яка землеробська культура була її сусідом? 2) Чому племенам саме ямної культури вдалося розселитися на такі великі території? Кістяні прикраси ямної культури.

Висновки

Виникнення ремісництва сприяло розвитку торгівлі. У бронзовий вік з’явилися перші міста. Розвиток ремісництва й торгівлі та накопичення багатств окре мими групами людей призвели до розшарування суспільства.

y y y

Запитання та завдання

? Порівняйте посуд ямної

§ 9. Бронзовий вік

культури із середньостогівським і трипільським. Чи помітили ви якусь схожість між ними? У чому саме? Про що це може свідчити?

Посуд ямної культури. ?

Як уміння обробляти метал вплинуло на суспільство? Закінчіть речення. На їх основі, а також за допомогою малюн ка на с. 29 складіть коротку розповідь про виготовлення мета левих виробів. 1) Метал розплавлюють у … 2) Розплавлений метал виливають у … 3) Після того як виріб охолонув … Як розвиток торгівлі змінив тогочасне суспільство?

1. 2.

Практична робота Повсякденне життя в кам’яний вік Мета: описати заняття та спосіб життя первіс них людей (мисливців і рибалок, землеробів і скотарів) на основі різноманітних джерел. Для дослідження історії Первісної до би вчені передусім використовують речові джерела. Проте за їхньою допомогою можна відтворити не більше 1/5 частини інфор мації про минуле. Крім того, багато мате ріальних «свідків» минулого не дожили до наших днів. Вироби з дерева та шкіри роз кладаються, із металу — ржавіють і руй нуються, кераміка дуже крихка. Тому ви никає необхідність залучати інші джерела.

знайомтеся з етнографічними джерелами, які розповідають про життя племен, що перебувають у своєму розвитку на рівні первісного суспільства, і дайте відповіді на запитання.

? О

Із життя племен кубу острова Суматра (Індонезія) …Він відламує довгу пряму палицю і, підняв ши з берега струмка камінь, б’є ним по кінцю палиці, поки та не розщепиться на гострі частини. Потім він здирає кору і, розділивши її на волокна, обмотує ними розщеплений кінець палиці. Спис для ловлі риби (гарпун) готовий.

? 1. Про яке заняття людей розповідається ?

в уривку із джерела? 2. Які матеріали використано для виготовлення знаряддя праці?

Розділ І. Первісні спільноти. Археологічні культури

Із життя папуасів Нової Гвінеї …Приходив Туй із двома іншими тубільцями. Усі були озброєні списами, луками зі стрілами, і кожен мав сокиру на плечі… Я оглянув вміст однієї із сумок, яку носили чоловіки на перев’язі через ліве плече… Знайшов у ній багато цікавого. Крім двох великих кам’яних ножів, тут були кістки, загострені з одного боку, які служили ножем і важелем. У невели кому бамбуковому футлярі знайшлися чотири загострені кістки, мабуть, інструменти, які за мінюють голку, шило… Потім знайшов мушлю із зубчастим кінцем, яку тубільці використову ють для вишкрібання кокоса. Був також подо вжений шматок шкаралупи молодого кокоса, який заміняв ложку…

? 1. Які знаряддя праці мали тубільці? ?

2. з яких матеріалів були виготовлені ці предмети? І

Із життя індіанського племені ірокезів У давні часи ірокези використовували взуття, яке виготовляли зі шкури лося. Вони надріза ли шкуру над і під колінним суглобом твари ни й потім здирали його суцільним шматком. Оскільки задня нога лося зігнута в цьому су глобі майже під прямим кутом, то знята з нього шкура підходить для людської ноги. Нижній кінець туго зшивали сухожиллями, а верхній кріпили до ноги ремінцями…

? 1. Про що розповідається в уривку? ?

2. Як індіанці використали свою спостережливість для виготовлення взуття?

Магічні дії напередодні полювання мисливців на острові Ніас (Індонезія)

Мисливці, перш ніж вирушити на полювання, викопували яму й накривали її гілками, тра вою, листям, а потім заганяли в неї дичину. Під час копання вони мали дотримуватися де яких правил. Не можна було плювати (бо інакше дичина відвернеться від ями), сміятися (бо образяться стінки ями), вживати сіль, го тувати їжу свиням. Перебуваючи в ямі, заборо нялося чухатися, тому що ґрунт може розм’якнути й осісти…

Воїни з острова Ніас. Початок XX ст.

Ловля риби за допомогою гарпуна. Сучасний малюнок.

? Як спостереження за людськими спільнотами,

що перебувають на рівні розвитку первісного суспільства, допомагає скласти уявлення про життя людей у кам’яний вік?

Представник племені ірокезів. Сучасний малюнок. Практична робота. Повсякденне життя в кам’яний вік

редодні полювання? 2. Чи виправдані придумані ними заборони? 3. Чому мисливці не сподівалися тільки на яму, а ще використовували магію?

? 1. Які обряди здійснювали мисливці напе-

Перевірка знань Варіант 1

Варіант 2

1. Заповніть таблицю «Життя людей у Первісну добу». План характеристики

Палеоліт мезоліт

неоліт

енеоліт

Доба металів

Житло Їжа Знаряддя праці Заняття

2. Робота з ілюстраціями. 1) Назвіть зображені предмети та їх призначення. 2) Розташуйте ці винаходи від найдавнішого до більш нового. Назвіть період, коли з’явився кожен із них.

1 2

3. За матеріалами таблиці та малюнками, що наведені вище, дайте розгорнуті відповіді (2—5 речень) на за питання. 1) Що таке людська еволюція? Чим люди відрізняли ся від приматів? 2) Як змінився клімат у Європі в мезоліті? Як це впли нуло на життя людей? 3) Що таке палеоліт? Як люди жили в цей час? 4) Які зміни відбулися в суспільстві в добу неоліту? 5) Що стало наслідками розвитку землеробства та по чатку обробки металів у V тис. до н. е.?

Розділ І. Первісні спільноти. Археологічні культури

іліза

зі

т род вн цив ц ї А ї т Африки а

Розділ II

§ 10. Месопотамія

? 1) Де й коли виникли перші цивілізації?

? Перелічіть назви, які має

Дворіччя.

Аравійська пустеля

Іранське нагір’я

1. Перші цивілізації. Приблизно 8 тис. років тому на Близькому Сході деякі неолітичні поселення, які мали до статньо їжі та вели активну торгівлю, переросли в міста. Це свідчило про появу перших цивілізацій. У межах цих циві лізацій було винайдено письмо. Тому багато відомостей про перші цивілізації ми отримали з писемних джерел, а не тільки з речових, як у попередні історичні епохи. Історики визначають, чи була певна культурно істо рична спільнота цивілізацією, за такими ознаками: y наявність міст (поселення з адміністративними будів лями: зерносховищами, храмами тощо); y держава; y писемність. -

Кавказькі гори

2) авдяки чому ми отримали більшість інформації про життя перших цивілізацій? 3) Чому, на вашу думку, винайдення письма було важливим для людських спільнот?

позначений на фрагменті карти регіон.

2. Природа. На Близькому Сході через пустельну рів нину течуть дві річки — Тигр та Євфрат. Територію між ними називають Дворіччям, тобто землею, де протікають дві річки, або Межиріччям — землею між двома річками. На півночі Месопотамії розташовані гори, а на півдні — річки, що впадають у Перську затоку. Літо в цих краях надзвичайно спекотне, а зими досить холодні, інколи тут випадає сніг. Береги Тигру та Євфрату болотисті й вкриті очеретом. У цих краях дуже мало основних будівельних матеріалів — каменю та дерева, тому більшість предметів повсякденного вжитку місцеві жителі виготовляли із глини й очерету. Проте річки зволожують лише прилеглі землі, а голов не — під час щорічних розливів укривають глинисті бе реги шаром родючого мулу. Тривалість теплої пори року тут достатня для того, щоб збирати два врожаї на рік. Тому приблизно 10 тис. років тому на берегах Тигру та Євфрату почали з’являтися перші землеробські поселення.

Природа сучасної Месопотамії.

Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки

3. осподарство і перші поселення. Щовесни, коли в горах танув сніг, Тигр та Євфрат розливалися, затоп люючи землі. Коли вода сходила, то залишала після себе товстий шар родючого мулу. Проте сонце швидко вису шувало землю, роблячи її дуже твердою. Для стримуван ня повеней місцеві землероби створювали мережу дамб, а щоб земля на полях швидко не пересихала, — іригаційні (зрошувальні) канали. Система каналів дозволяла зволожувати землі далеко від річок і в такий спосіб обробляти більше земель.

Іригаційне (зрошувальне) землеробство — вид зем леробства, заснований на зведенні споруд і пристосу вань для зрошення оброб люваної землі.

? 1) Що таке іригаційні канали?

2) озгляньте малюнок. Порівняйте зображення поселення Давньої есопотамії із її сучасними краєвидами (с. 36). Чи помічаєте ви щось спільне? Чим це можна пояснити? 3) Чим займалися жителі Давньої есопотамії?

Поселення Давньої Месопотамії.

У річках ловили рибу

ісцевість була рівнинною

удинок

Пасовище для овець І

Хлів з очерету

емлю обробляли за допомогою рала, у яке запрягали волів З

Уздовж каналів вирощували фінікові пальми. Їх плоди вживали в їжу, сушили, пекли з них хліб і робили вино. Кісточки використовували як паливо, а деревину — як будівельний матеріал. з волокон та кори плели мотузки й кошики

§ 10. Месопотамія

Човни робили переважно з очерету

ригаційні канали

а полях вирощували ячмінь, пшеницю та просо

айстерня гончара

Податки — обов’язкові пла тежі, які органи влади стягу ють із населення в обмін на захист і допомогу.

Глина

очерет

Цегла-сирець

очерет

Житло

Човен

Для того щоб створити й підтримувати в належному стані систему іригаційних каналів, необхідно було доклас ти багато зусиль. У цих роботах брало участь усе посе лення, а планували їх і керували ними жерці. Вони ж і підраховували зібраний врожай, частину якого забирали до храму як податок. Там зерно зберігалося як запас на випадок неврожаю. Пізніше з’явилися спеціальні люди, які організовували роботи на каналах, але все одно перший камінь у будь яку нову споруду закладав саме жрець. Навколо храмів виникали поселення.

? Якою була роль жерців у житті поселень месопотамії? Завдяки існуванню іригаційних каналів землероби могли вирощувати високі врожаї. Продукти, які були в над лишку, вони обмінювали на товари ремісників, торговців або інших людей, що не займалися землеробством. Обмін було зручніше проводити в одному місці, тому ремісники й торговці селилися поряд, наприклад неподалік храму. Так виникали торгово-ремісничі поселення. Щоб захиститися від нападів сусідів, уберегти від роз грабування запаси їжі, що зберігалися в храмі, жителі поселення будували укріплення: стіни і башти. Також вони наймали воєначальників, які могли організувати захист у разі небезпеки та влаштовували військові по ходи на сусідів. Поступово поселення ремісників і торговців перетво рювалися на перші міста.

Висновки y y y

Посуд

Дощечки для письма

Речі, що виготовляли жителі Месопотамії.

? назвіть основні господарські

заняття жителів месопотамії.

Територія Дворіччя мала сприятливі умови для розвитку зем леробства. Основою землеробства було зведення дамб та іригаційних (зрошувальних) каналів. Значні врожаї сприяли розвитку ремесла й торгівлі, а також виникненню міст.

Запитання та завдання 1. 2. 3.

Що називають Месопотамією? Для чого зводили дамби та іригаційні канали? Користуючись текстом параграфа та малюнком на с. 37, складіть розповідь про заняття населення Месопотамії (5—7 речень).

Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки

§ 11. Міста і влада а

Приг д йте

1. Як називається регіон, де протікають річки Тигр та Євфрат?

2. Що таке іригаційні канали?

3. Як ви розумієте поняття «цивілізація»?

вятилище

боронні стіни з баштами З

1. Міста. Міста Дворіччя були самостійними, тому їх на зивають містами-державами. Між ними постійно точила ся боротьба за владу в регіоні. Тому поступово ці міста обростали стінами й баштами із цегли. Їх зводили настіль ки широкими, щоб ними вгорі міг проїхати запряжений волами віз. Тонші стіни просто не витримали б такої ваги. Місто розбудовувалося навколо храму божества покро вителя. Його встановлювали на верхівці великої ступін частої піраміди — зикурата. Храм мав дуже важливе значення ще й тому, що в ньому зберігали запаси їжі.

икурат

Ворота

Плоскі дахи використовували як додаткові кімнати

Зикурат у місті Ур, збудований у ХХІ ст. до н. е. (нині територія Іраку). Сучасний вигляд. з якого матеріалу споруджено зикурат? 2) Порахуйте, скільки років цій споруді. І

? 1)

удинки із цегли-сирцю

Місто Месопотамії.

ною в місті? 2) Перелічіть основні особливості міст есопотамії.

§ 11. Міста і влада

инок

? 1) Яка споруда була голов-

Місто-держава — держава, яка складається з одного міс та та навколишньої території. Монарх — людина, яка передає владу в спадок молодшим членам своєї родини. Чиновник — людина, яка здійснює управління від імені держави та отримує за це платню.

Часті війни між містами спричинили появу професій них воєначальників. Нерідко вони здобували владу над містом і ставали монархами. Проте вони мусили ділити владу із жерцями, які мали великий вплив у суспільстві. 2. суспільний устрій. Держави Месопотамії мали багато спільного в суспільному устрої через подібний спосіб гос подарювання. Основою суспільства були селяни, об’єднані в общини. Вони займалися землеробством, будували й ремонтували дамби та канали. На одній сходинці з ними перебували ремісники, а трохи вище — торговці. Вчені люди — писарі, збирачі податків, судді, чиновники — розташовувалися вище на ієрархічній піраміді. Ще вище перебували численні жерці та знать. На верхів ці були монарх (цар) і його сім’я. Жодних прав не мали раби. Господар міг їх купити або продати, примусити виконувати будьяку роботу, на віть убити. Найчастіше рабами ставали полонені у війнах. Також людина могла потрапити в рабство як покарання за злочин, через несплату податків або неповернення боргів.

? Як вільна людина могла стати рабом?

Жителі найдавніших міст Месо потамії. Середина ІІІ тис. до н. е.

Суспільний устрій Месопотамії.

3. Повсякденне життя. Міста Месопотамії не мали чіткого планування. Тому будівлі зводили довільно, а ву лички були вузькими та кривими. Не існувало і каналі зації, тому сміття викидали просто на подвір’я. У містах вели жваву торгівлю. Торгували зерном та овочами, виробами місцевих майстрів, товарами з далеких міст, а також готовою їжею (переважно рибою), яку сма жили просто на вулиці. Деревини не вистачало, тож її нама галися використовувати ощадливо. Меблі виготовляли здебільшого з очерету. Із зернових культур у Дворіччі вирощу вали ячмінь, овес і пшеницю, а з овочів — горох, квасолю, огірки, різні види салату, цибулю, часник, гірчицю, дині й кавуни. Заможні люди могли дозволити собі пус тельні трюфелі — особливий сорт грибів, що ростуть під землею. Основний прийом їжі складався з ячмін ного хліба, овочів, риби та пива. Також їли запечену свинину, баранину та козлятину й менше — яловичину. Щоб підсолодити страви, вживали інжир, фініки, родзинки, а також мед.

Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки

Центральний дворик для доступу світла та повітря

Будинок заможної сім’ї в Месопотамії. Плоский дах

? розгляньте малюнок. опишіть будинок заможної сім’ї в месопотамії.

спальня стіни із цегли

Вікна відсутні для запобігання спеці

Кухня

Парадна кімната для прийому гостей

Домашнє святилище

Комора Цегляна підлога

Загалом харчування було різноманітним. У III тис. до н. е. жителі Месопотамії знали понад 50 видів риби, 20 видів сиру, 300 рецептів випічки та 100 рецептів супів, а також 15 сортів пива.

? Які висновки ви можете зробити про харчування давніх жителів месопотамії? Чи відповідають вони вашим уявленням про здорове або смачне харчування?

Висновки y y y

Міста Месопотамії були самостійними та воювали між собою. Основними соціальними групами були селяни, ремісники, чиновники, жерці. Значні врожаї сприяли розвитку ремесла й торгівлі, виник ненню міст.

Жителі Месопотамії поміти ли, що якщо залити ячмінне зерно теплою водою й ви тримати якийсь час, то мож на отримати напій, який за раз відомий як пиво. Щоправда, тогочасне пиво більше було схоже на рідку кашу й майже не містило в собі алкоголю. Пиво пили через очеретяні соломинки, аби не ковтати разом із на поєм і набрякле зерно. Одночасно з винайденням напою з’явилося прислів’я про його згубний вплив на людину: «Випив пива на до рогу — матимеш неприєм ності».

Запитання та завдання 1. 2. 3.

Яким був суспільний устрій містдержав Месопотамії? За яких обставин правителем міста міг стати воєначальник? Складіть денне меню сім’ї в Месопотамії.

Люди п’ють пиво. Копія шумерського малюнка. § 11. Міста і влада

§ 12. ержави бронзового віку: Шумер і авилон

Приг д йте а

1. Назвіть головні ознаки цивілізації.

2. Дайте визначення понять «монарх» та «чиновник».

3. Чому міста Месопотамії називають містами дер жавами?

1. Шумер. Месопотамія приваблювала різні народи. Та кож, як ви вже знаєте, правителі одного міста прагнули поширити свою владу і на інші. Тому від виникнення цивілізації в IV тис. до н. е. до I тис. до н. е. тут роз квітло й занепало багато держав та імперій. Спочатку в IV тис. до н. е. на півдні Месопотамії за сновували поселення люди, які називали себе «чорноголо вими». Сусіди ж називали їх шумерами. Шумери створи ли одну з перших цивілізацій, яка проіснувала до II тис. до н. е.

Шумерський віз із суцільними колесами.

Низовини Височини Гори Міста-держави Дворіччя в ІІІ тис. до н. е.: шумерські аккадські Кордони Вавилонського царства за правління царя Хаммурапі (1792—1750 рр. до н. е.)

Скульптурний портрет шумер ського правителя Ур Намму. ХХІ ст. до н. е.

Територія Фінікії

Міста й держави Месопотамії.

Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки

Кордони Давньоєврейської держави в Х ст. до н. е. Кордони Ассирії наприкінці VIІІ ст. до н. е.

Шумерське місто.

? 1) Чому всі споруди в місті одного кольору? 2) Чи був Шумер єдиною державою? Чому?

вятилище

боронні стіни із цегли

ригаційні канали О

Поля

Палац правителя

икурат

тіни завтовшки 5 м

удинки із цегли

Найбільш відомими шумерськими містами державами були Ур, Урук, Лагаш, Ніппур. На той час вони вражали своїми розмірами: при тому, що загальна кількість на селення Месопотамії становила приблизно 1,5 млн осіб, наприклад в Уруку проживало від 50 до 80 тис. осіб. Шумери здійснили низку винаходів, які вплинули на подальший розвиток усього людства. Це початок обробки міді та бронзи, а також винайдення колеса і писемності. Поява колеса проклала шлях до створення багатьох інших механізмів. Першим із них став гончарний круг. Він до зволяв швидко робити якісний посуд. Розвиненим було мистецтво шумерів: вони споруджу вали величезні зикурати, виготовляли глиняні статуї бо гів, вироби із золота та коштовного каміння. Шумерські міста багато торгували — як між собою, так і з містами на території сучасних Єгипту, Греції, Си рії, Лівану, Ірану, Індії та Афганістану. Продавали тка нини та вироби із глини, а купували мідь та олово.

§ 12. Держави бронзового віку: Шумер і Вавилон

ккадське царство називають імперією?

? Чому

Імперія — держава з єди ним центром, яка управляє багатьма завойованими народами.

2. Аккад. На північ від шумерських міст розташовувалося Аккадське царство. Його населяв народ, який прийшов сюди з Аравійського півострова. Наприкінці III тис. до н. е. правитель царства Саргон захопив міста Шумеру, а також здійснив завойовницькі походи в Сирію та Елам. Так Аккад ське царство перетворилося на першу у світі імперію. Тепер міста Месопотамії не були самостійними, а під корялися єдиному аккадському царю. Він поставив своїх родичів управляти захопленими землями. Це викликало опір населення, яке постійно повставало проти влади правителя Аккаду. Також держава потерпала від нападів кочівників з Іранського нагір’я. Зрештою Аккадське цар ство занепало.

Фрагмент шумерської арфи, прикрашеної головою бика із золота та лазуриту.

3. авилон. У II тис. до н. е. розквітло одне з міст Ме сопотамії — Вавилон. Це місто розташовувалося на бе резі Євфрату. Через нього проходили торговельні шляхи із півночі на південь та із заходу на схід. Один із правителів Вавилона — Хаммурапі — силою об’єднав усю Месопотамію. Так виникло могутнє Вавилонське царство, яке підкорило багато народів. Хаммурапі увійшов в історію і як творець однієї з пер ших у світі збірок писаних законів. Вона отримала назву Кодекс Хаммурапі. Із нього можна дізнатися про уявлення тогочасного вавилонського суспільства про справедливість. Головним принципом законів Хаммурапі було поняття «око за око», що означало «скільки втрачено, стільки має бути відплачено». Якщо людина вкрала майно, то мала заплатити за нього господарю його вартість; якщо людина вибила іншій око, то око мають вибити і їй, тощо. Крім того, карали не просто людину, а ту частину тіла, що за винила: наприклад відрубували руку лікарю, у якого під час операції помер пацієнт. Проте ці правила стосувалися лише рівних людей. Якщо постраждалий посідав вище становище в суспільстві, ніж той, хто вчинив злочин, то покарання ставало наба гато суворішим. Наприклад, за один удар, завданий знатній людині, людині нижчого походження присуджували по карання в 60 ударів.

Хаммурапі у тронній залі. Сучасний малюнок.

? Що на основі Кодексу Хаммурапі можна сказати про світо

гляд давніх вавилонян? Чи однакову цінність у тогочасному суспільстві мали люди різного походження?

Висновки У бронзовий вік на території Месопотамії розташовувалися міста держави Шумеру, Аккадське та Вавилонське царства. Аккадський цар Саргон завоював міста Шумеру та створив першу у світі імперію. Вавилонське царство досягло найбільшого розквіту за прав ління Хаммурапі. -

Запитання та завдання

1. 2.

Базальтова стела, на якій записа но Кодекс Хаммурапі. У верхній частині зображено самого царя.

Які винаходи були зроблені в Шумері? Назвіть основний принцип Кодексу Хаммурапі. Як він втілю вався в життя? Чи було Вавилонське царство імперією?

Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки

§ 13. ержави залізного віку: Ассирія і алдейське царство а

Приг д йте

1. Які держави Месопотамії ви вже знаєте?

2. Що таке імперія?

Реформа — поступове до корінне перетворення, по ліпшення чого небудь. Ополчення — військо, яке створюється з населення певної місцевості, здатного тримати зброю. Існує лише під час воєнних дій, після чого його розпускають.

1. Ассирія. У III тис. до н. е. в регіоні Аккад на березі Тигру виникло місто Ашшур. Спочатку воно не було самостійним, а підкорювалося іншим містам державам Дворіччя. Згодом Ашшур збагатився завдяки торгівлі та незаконному вивезенню металів. Разом із тим зросла й могутність міста, яке тепер прагнуло контролювати всю торгівлю в регіоні. Це стало причиною частих війн із су сідами, у результаті яких постало Ассирійське царство, або Ассирія. Ассирія неодноразово то завойовувала великі тери торії, то знову втрачала свій вплив. Зрештою у IX ст. до н. е. розпочався період тривалого піднесення Ассирії. У цей час вона перетворилася на могутню імперію, яка за свого найбільшого розширення контролювала всю те риторію Дворіччя, східне узбережжя Середземного моря та Єгипет. Нові землі ассирійці підкорювали силою. Це стало мож ливим завдяки військовій реформі, яку провів ассирій ський цар Тіглатпаласар III, що жив у VIII ст. до н. е. Ця реформа передбачала: y створення організованої професійної армії, яку повні стю утримувала держава (інші держави Месопотамії не мали такої армії — під час війни там скликали ополчення із селян); y масове використання зброї з нового металу — заліза; y організацію військ (чітко розділено роди військ: кін нота, розвідувальні та інженерні війська); y новий спосіб ведення війни: не тільки заради погра бування, а і з метою підкорення нових народів. Для того щоб утримати владу на нових землях, асси рійські правителі жорстоко поводилися з місцевими жи телями. Вони прагнули перетворити їх на слухняних під даних єдиної Ассирійської імперії: y завойовані народи з усім майном насильно переселя ли на нові території; y для управління землями призначали намісників; y ремісників і майстрів із завойованих земель звозили до столиці Ассирії;

Статуї добрих духів із тілом бика, крилами птаха та люд ськими головами — ламмасу. Вони охороняли вхід до асси рійського царського палацу.

§ 13. Держави залізного віку: Ассирія і Халдейське царство

Сцена царського полювання, зображена на стінах ассирійського палацу.

y частину підкореного населення перетворювали на рабів, яких забирали до війська; y повстання, що виникали, жорстоко придушували. У 689 р. до н. е. Ассирія перемогла Вавилон. Місто було зруйноване. Жорстокість ассирійців налаштувала проти них під корені народи. Постійні війни дуже ослабили Ассирію. Її східний сусід — Мідія — разом із союзниками розгро мили ассирійське військо та в 612 р. до н. е. зруйнували столицю держави Ніневію. Землі Ассирії вони поділили між собою.

? Що, крім війни, було основним джерелом прибутку для Храм

найдіть на фрагменті карти (с. 42) міста шшур та іневія. Що це були за міста? 2) Які землі підкорила ссирія?

Подвійне коло оборонних стін

Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки

Штучні сади

Царський палац

Вавилон часів царя Навуходоносора II.

ардука

ссирії?

икурат теменакі — « аріжний камінь еба та емлі»

? 1)

На час правління Тіглатпала сара ІІІ залізна зброя не була міцнішою за бронзову. Її перевага полягала в тому, що залізної руди, на відміну від необхідного для виготов лення бронзи олова, було багато. Отже, залізна зброя обходилася дешевше й нею можна було забезпечувати великі армії. Поклади заліза залягали неподалік від Ашшу ра, а найближчі до Дворіччя олов’яні шахти розташовува лися майже за 2 тис. км. Тому від того, хто контролю вав торгівлю оловом, зале жало все Дворіччя.

Ассирійська прикраса.

іст через Євфрат на кам’яних опорах

2. ововавилонське царство. Нововавилонське, або Халдейське царство проіснувало порівняно недовго. Проте його багатство та слава вражали сучасників. В останні десятиліття існування в Ассирії точилися громадянські війни. Цим скористався намісник Вавилона Набопаласар, який походив із племені халдеїв. У 626 р. до н. е. він зумів не лише відокремити ці землі від Ас сирії, але й підкорити землі колишнього Вавилонського царства. Пізніше він доклав зусиль до знищення Ассирії. Його наступник — Навуходоносор II — правив про тягом 40 років. Він завоював нові території, збільшивши свої володіння майже вдвічі. За його правління Халдей ське царство переживало розквіт. Навуходоносор повністю перебудував Вавилон, який став одним із найбільших на той час міст і центром торгівлі з іншими країнами. Тепер замість цегли сирцю в будівництві використовували більш міцну обпалену цеглу. Було зведено новий цар ський палац, кам’яний міст через Євфрат, а також стіни навколо міста. Н

Громадянська війна — вій на за владу всередині одно го суспільства або країни.

? 1)

найдіть на карті кордони Халдейського царства. азвіть землі, якими воно володіло. 2) найдіть на карті ідію. Яку іншу велику державу Дворіччя вона перемогла?

Навуходоносор II.

Кордони Халдейського царства в першій половині VI ст. до н. е. Кордони Мідійського царства в першій половині VI ст. до н. е.

Персія в середині VI ст. до н. е. Перська імперія за правління Дарія І

Халдейське царство і Перська імперія.

Парфія Перські сатрапії «Царська дорога»

§ 13. Держави залізного віку: Ассирія і Халдейське царство

кільки років проіснувало

Легенда розповідає, що, коли Вавилон узяли в облогу перські війська, його правитель Валтасар був настільки переконаний в нездоланності міських стін, що щодня вла штовував бенкети. Під час одного з них нібито невидима рука залишила на стіні царського палацу напис «під раховано, зважено та розділено». Мудрець розтлумачив це так: вищі сили вже підрахували дні існування царства Валтасара, зважили його, як товар на ринку, та розділили між його ворогами. Тієї ж ночі Валтасара було вбито, а до міста увірвалося перське військо. Так припинило існування Халдейське царство. Про нього залишилося багато розповідей у переказах та ле гендах різних народів.

? Поясніть, як ви розумієте значення пророчих слів на стіні ?

Існує легенда, що Навуходо носор ІІ знав, яка доля очі кує на його державу. Йому приснився величезний ідол, голова якого була золотою, тіло — до пояса срібним, ноги — до колін мідні, а нижня частина ніг — із суміші заліза та глини. Муд рець пояснив цареві, начеб то це означає, що в царстві не буде єдності: як залізо не здатне поєднатися із глиною, так і різні народи Вавилону не зможуть жити в мирі.

ововавилонське царство?

вавилонського палацу.

Відновлені ворота богині Іштар в історичному музеї в Берліні (Німеччина).

Особливою красою вирізнялися ворота богині Іштар — одні з восьми головних воріт зовнішньої стіни міста. Вони були збудовані із цегли і вкриті глазур’ю. Від воріт до храму головного вавилонського бога Мардука було про кладено широку Вулицю Процесій, якою рухалася хода під час святкування Нового року. Він у царстві припадав на весняне рівнодення. Наступники Навуходоносора II були менш успішними. Зрештою в 539 р. до н. е. Нововавилонське царство за воювали перси.

Висновки Ассирія захопила великі території завдяки накопиченому тор гівлею багатству, численній та добре організованій армії. Жорстокість ассирійців налаштувала проти них підкорені на роди, що зробило Ассирію вразливою для зовнішніх ворогів. Нововавилонське царство контролювало великі території, але виявилося слабким перед зовнішніми ворогами.

Штучні сади Вавилона, які уві йшли в історію як одне із семи чудес світу під назвою Висячі сади Семіраміди.

Який метал почали обробляти ассирійці? Які це мало наслідки? Назвіть видатних царів Ассирії та Халдейського царства. Чим вони уславилися? Які ви знаєте міфи та легенди про Вавилон? Чому, на вашу думку, саме це місто так часто в них згадується?

Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки

1. 2.

Запитання та завдання

§ 14. Персія а

1. Назвіть держави Месо потамії у хронологічному порядку їх існування. 2. Якими були основні занят тя жителів Месопотамії?

? 1) Де жили племена персів до того, як об’єдналися?

Приг д йте

1. Перська імперія. На схід від Дворіччя розташоване Іранське нагір’я. У середині II тис. до н. е. сюди з півночі прийшли племена персів. Ці люди займалися скотарством і жили дуже скромно. На той час вони не були самостій ними, а сплачували данину державі Мідії. У VII ст. до н. е. один із вождів Ахемен об’єднав усі перські племена.

2) Давні перси були скотарями чи землеробами?

Один із нащадків Ахемена — Кір II Великий (правив у 559—530 рр. до н. е.) — повстав проти мідійського царя й зайняв його місце. Так він заснував нову держа ву, яку називають Персією Ахеменідів, або Перською імперією. Його наступники Камбіс II і Дарій I на цьому не зупинилися. Вони захопили величезні території: Дво річчя, Єгипет, Малу Азію, північно західну частину Індії. Завойовані території перси розділили на регіони — сатрапії, кордони яких відповідали межам завойованих держав. Місцеве населення зберігало свої звичаї, мову та закони. Величезну державу об’єднувала мережа найкра щих на той час доріг. У Персії існувала поштова служба, яка успішно пра цювала завдяки налагодженому механізму на «царській дорозі». Уздовж основних доріг розміщувалися поштові станції, віддалені одна від одної на таку відстань, яку можна подолати верхи за один день. Гонець, що прибував на станцію, передавав послання наступному. Така еста фета тривала цілодобово, тому існували денні та нічні гінці. Весь шлях протяжністю 2,5 тис. км послання долало в середньому за сім днів. Будівництво якісних і безпечних доріг також сприяло розвитку торгівлі.

Перський цар Дарій I.

? 1) Як будівництво доріг вплинуло на життя в Персії?

§ 14. Персія

Зображення «безсмертних» на стінах царського палацу в Сузах.

2) Укажіть на карті (с. 47) територію Персії в середині VI ст. до н. е. та назвіть основні регіони Перської імперії. 3) найдіть на карті (с. 47) «царську дорогу». Які міста та регіони вона з’єднувала?

Головою перської сім’ї був чоловік. Він міг мати кілька дружин і наложниць. Чоло віки могли вільно пересува тися вулицями, а жінки муси ли сидіти вдома й займатися хатніми справами.

Персія стала першою державою, на території якої було запроваджено монету єдиного зразка — золотий дарік. До того монети існували лише в одній країні — Лідії, а решта світу як гроші найчастіше використовувала золоті чи срібні зливки, або ж зовсім обходилася без них, здій снюючи обмінну торгівлю. Сатрапіями управляли призначені перським царем на місники — сатрапи. Зазвичай ними ставали найближчі родичі царя. Головним завданням сатрапів було стежити, щоб підкорені землі вчасно сплачували данину. Сатрап мав свою армію, міг карбувати власну срібну монету, яка поширювалася тільки на підконтрольні йому землі. Він був головним суддею в довірених йому володіннях. Щоб не залежати від армій сатрапів, перський цар мав власне 10тисячне військо «безсмертних». За леген дою, воно так називалося тому, що місце загиблого воїна одразу займав новий, і їхня кількість завжди була незмін ною. Перша тисяча цих воїнів складала особисту охорону царя, а входили до неї нащадки найбільш знатних перських родин, яких із дитинства готували до служби.

? Як називали перських намісників? Якими були їхні повноваження? Золотий кубок для пиття.

Зороастрійці вірили, що у світі існує абсолютне до бро та абсолютне зло, а лю дина здатна вільно обирати між ними. Втіленням зла є брехня й насильство, а втіленням добра — прав да і добрі справи. Після смерті на людину чекатиме суд, і якщо вона за життя обрала хибний шлях, то при речена на пекельні муки. Якщо добрі вчинки людини хоча б трохи переважать, то вона потрапить до раю.

? Як називалася релігія

давніх персів? У чому полягає її суть?

2. Зороастризм. Перси сповідували своєрідну релігію — зороастризм. Його пророком був Заратустра. Він засуджував насильство, проповідував мир між людьми, чесність і пра цю. Зороастрійців часто називали «вогнепоклонниками», оскільки вони вірили, що земним втіленням їхнього бога є будьяке світло, у тому числі вогонь. Під час молитви вони поверталися обличчям до джерела світла. Вчення За ратустри записане у священній книзі, що має назву Авеста.

Висновки y y y

Давні перси були народом скотарів, які жили на території Іранського нагір’я. Першим правителем об’єднаних племен персів був цар Ахемен. Перси заснували велику імперію, окремі частини якої збері гали давні традиції, мову та закони.

Запитання та завдання 1. 2. 3.

Чому державу, яку заснував Кір II, називають Персією Ахеменідів? Чи можна Персію Ахеменідів назвати імперією? Чому? Порівняйте ставлення ассирійців і персів до населення завойованих земель.

Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки

§ 15.

1. іммерійці. На північ від Дворіччя та Іранського на гір’я розкинулися степові простори — Великий степ. Він сягає на захід до Дунаю та Карпат, а на схід — аж до Китаю. Ці землі населяли кочові племена, які вчені називають іранськими або іраномовними, оскільки вони розмовляли схожими на перську (іранську) мовами. Найдавніше, у IX—VII ст. до н. е., у степах на північ від Чорного моря жив кочовий народ, який сусіди на зивали «гміррі», а ми їх знаємо як кіммерійців. Це пер ший народ на українських землях, чия хоча б приблизна назва нам відома. Хоча кіммерійці й були кочівниками, вони організовували постійні поселення для ремісників. Кіммерійці були войовничим народом і здійснювали набіги на держави Кавказу та Дворіччя. Вони розгроми ли військо Урарту, зруйнували столицю Мідії — Сарди, захопили Фригію та воювали в союзі з Ассирією проти К

очівники

Приг д йте а

Хто такі кочівники? У чому полягає головна особливість їхнього способу життя?

Зображення кіммерійських воїнів на етруській вазі.

Велика Скіфія.

Сучасні кордони України Велика Скіфія в VI—IV ст. до н. е. Скіфські кургани Найбільші міста, засновані греками в Північному Причорномор’ї

Сучасна реконструкція зовніш нього вигляду скіфської жінки воїна.

§ 15. Кочівники

? Поміркуйте, які заняття могли бути найпоширеніші в кіммерійців. С

2. кіфи. У той час, як кіммерійці панували в Північно му Причорномор’ї у Великому степу оселився новий ко човий народ — сколоти. Народи Месопотамії називали їх саками, китайці — саями, а греки — скіфами. Основним заняттям скіфів було розведення коней, великої рогатої худоби та овець. Мешкали скіфи в невеликих хатинах, прикріплених до возів, — кибитках, у які запрягали волів. Скіфи добре володіли технікою верхового бою. Їхні воїни були озброєні луками й мечами. Серед скіфських воїнів були й жінки. Це породило легенди про амазонок — племена войовничих жінок. Скіфи ховали своїх померлих царів під курганами, ви сота яких могла досягати 20 м, а діаметр — 130 м. Цар ські поховання були надзвичайно багатими. До них кла ли зброю та прикраси. Більшість вчених вважає, що скіфи самостійно не ви готовляли прикраси, а замовляли їх у грецьких майстрів. Стиль, у якому виконані ці вироби, називають звіриним через численні зображення тварин.

Приблизно у 513 р. до н. е. перське військо царя Дарія I ступило на територію Вели кої Скіфії. Воно мало на меті захопити ці землі. Підійшовши до Борисфену (Дніпро) і не побачивши скіфів, Дарій на правив до їхнього царя Іданфірса гінця з вимогою підкоритися й сплачувати йому данину. У відповідь цар надіслав Дарію послан ня у вигляді птаха, миші, жаби і п’яти стріл. Дарій розгадав його зміст: «Якщо ви, перси, не полетите на небо, як птахи, не сховає тесь у землю, як миші, або не пострибаєте в озера, як жаби, то вас дістануть наші стріли». Проте він не при слухався до попередження й повів військо в наступ. Не маючи достатньо сил для відкритого бою, скіфи використали тактику «спа леної землі». Відступаючи в глиб степів, вони засипали криниці, спалювали траву й дерева. Зрозумівши мар ність спроб завоювати Скі фію, цар Дарій залишив цей край. Давньогрецький істо рик Геродот написав, що від того часу скіфи зажили сла ви непереможних.

її ворогів. Проте коли один із кіммерійських правителів надумав зрадити союзника, ассирійці розбили його вій сько й вигнали його зі своїх володінь. Ослаблені кімме рійці переселилися за Дунай та до Криму. Відомо, що вони взяли участь у будівництві на півострові грецького міста колонії Кіммерік.

Чаша зі сплаву золота та срібла.

Золоті вироби зі скіфських курганів. Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки

До VI ст. до н. е. скіфи переважно ко чували від річки Дон до Середньої Азії, спустошуючи все довкола, і навіть здійсню вали набіги на Єгипет. Цим набігам покла ли край перси, які створили могутню дер жаву від Середземного моря до Індії. Тоді скіфи відкочували в Північне Причорно мор’я, витіснили кіммерійців та заснували державу, яка отримала назву Велика Скіфія. Вони підкорили землеробські племена лісостепової смуги України, де брали рабів та зерно, які продавали грецьким містам колоніям на узбережжі Чорного моря. Велика Скіфія досягла своєї могутності в IV ст. до н. е. за правління царя Атея. Він навіть карбував власну монету. Після його смерті держава занепала.

? існує кілька версій походження скіфів, легенд

про амазонок, історичних переказів про скіфських царів, а також відносини скіфів та кіммерійців. Підготуйте повідомлення про це.

Найвідомішим предметом скіфського мистецтва є золота пектораль (нашийна прикраса) із курга ну Товста Могила. Пектораль знайшов археолог Борис Мозолевський.

Висновки y y y

На північ від Дворіччя розкинувся Великий степ. Причорно морські степи є його складовою частиною. Степи населяли кочові народи, основним заняттям яких було розведення коней, великої рогатої худоби та овець. У причорноморських степах жили кіммерійці, яких у VI ст. до н. е. витіснили скіфи.

Запитання та завдання 1. 2. 3.

Скіфські воїни в степу. Сучасний малюнок.

Хто такі кіммерійці? Де й коли вони жили? Як називалася держава скіфів на території сучасної України? На який час припав її розквіт? Порівняйте грецькі зображення кіммерійського (1), скіфсько го (2) та перського (3) воїнів. Що спільного можна помітити в їх зовнішньому вигляді? Про що це може свідчити?

Глиняна модель скіфського житла, знайдена в кургані. § 15. Кочівники

§ 16. Писемність і наука у

Приг д йте а

1. Назвіть основні ознаки цивілізації.

2. Коли народ шумерів осе лився в Месопотамії?

3. Які винаходи, крім письма, зробили шумери?

1. линопис. Уперше писемність було винайдено в Шу мері приблизно в IV тис. до н. е. Це були записи на таб личках із вогкої глини, зроблені загостреними паличками з очерету. Слід від них схожий на маленькі трикутники або клинки. Тому археологи, які відкрили цю писемність, назвали її клинописом. Перші клинописні символи були пов’язані з обліком (наприклад, знак «три кози»). Потім система запису змі нилася, і поєднання рисочок позначало не предмети або поняття, а склади. Це дозволило широко використовува ти клинопис, ним навіть записували вірші. Його при стосували до різних мов: аккадської, хетської, ассирій ської, перської. К

1 Клинописна дощечка.

? Клинопис — це мова чи ?

алфавіт?

Циліндричні печатки (ліворуч) та їх відтиски (праворуч). Ними запечатували товари і в такий спосіб позначали власника.

воріччі

Зміна форми запису слова «голова». Цифрою 1 позначено шумер ську піктограму близько 3000 р. до н. е., а 7 — ассирійський знак.

2. аука. Знання про світ у Месопотамії були тісно по в’язані з міфологією та релігією. І те, й інше було спро бою пояснити світ. Богів вважали такими ж реальними, як сонце, небо чи вітер. Жерцям Месопотамії (саме вони зберігали і примножували знання) вдалося здійснити чимало відомих відкриттів. Завдяки тому, що храми розміщувалися на верхівках зикуратів, жерці мали чудову можливість спостерігати за нічним небом. Вони розробили досить точні місячний та сонячний календарі, за якими рік становив 365 діб, 6 годин, 15 хвилин і 41 секунду. За сучасними під рахунками, рік триває 365 діб, 6 годин, 13 хвилин, 52,6 секунди. Створення точного календаря було необ хідним для передбачення розливів Тигру і Євфрату та планування сільськогосподарських робіт. Н

? Для чого було винайдено календар? ?

Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки

У Месопотамії було створено карту зоряного неба, де позначили сузір’я, планети та зорі. За нею відстежували рух зір і планет, прогнозували сонячні та місячні затем нення. Також у Вавилоні було запроваджено тиждень, що складався із семи днів, поділ години на 60 хвилин, а хви лини — на 60 секунд. Проте в повсякденному житті ви користовували інші міри часу: подвійну годину (120 су часних хвилин), а також два проміжки: один тривалістю 4 хвилини, а інший — 3 секунди. Значного розвитку набули математичні знання: люди вміли обчислювати площі, коло ділили на 360 градусів, підносили число до ступеня, добували квадратний корінь, вираховували відсотки від числа. Однак знайти легкий спосіб множення месопотамські мудреці так і не зуміли, а користувалися окремими таблицями для множення на числа від 1 і до принаймні 50. Усі ці та інші відомості (наприклад, медичні довідники, описи тварин і рослин, книги рецептів) записували на глиняних табличках та зберігали в бібліотеках. Таблички були згруповані за те мами, а для зручного пошуку існували покажчики. М

? Які наукові знання

Клинопис придумали як спо сіб вести облік майна й по датків. Спочатку виготовляли глиняну фішку. Вона символі зувала, наприклад, горщик зерна. Фішки клали до глиня ного конверта, на якому по значали, скільки фішок усе редині та який товар вони символізують. Згодом люди зрозуміли, що можна обійти ся без фішок і конвертів, а просто на глиняних таблич ках записувати необхідне.

есопотамії використовують і сьогодні?

Висновки

y y

На території Дворіччя було створено першу у світі писем ність — клинопис. Спочатку клинописні знаки позначали цілі слова, а пізні ше — склади. У Месопотамії було винайдено точний календар, запрова джено поділ доби на години, хвилини та секунди, семиден ний тиждень.

Вавилонська карта світу, у центрі якої розташований сам Вавилон.

Запитання та завдання Як було винайдено клинопис? Як наука в Месопотамії була пов’язана з релігією? Установіть відповідність між винаходом та сферою його ви користання. А Планування сільськогосподарських робіт

2 Календар

Б Будівництво каналів

3 Геометрія

В Облік майна та податків

Глиняна табличка — сторінка зі словника синонімів. § 16. Писемність і наука у Дворіччі

1 Письмо

1. 2. 3.

§ 17.

ультура Месопотамії

1. елігія. Жителі Месопотамії вірили в те, що світ ство рений різними богами, які управляють ним. Така форма релігії має назву політеїзм. Світ в уявленнях людей поді лявся на три частини, які розташовувалися одна над од ною. Нижнє, підземне царство було домом для померлих, у серединному світі жили люди та деякі духи, а у верх ньому, небесному, — боги. Р

Політеїзм — віра в бага тьох богів. Міфологія — уявлення про навколишній світ та сили, які діють у ньому, а також збірка усних і писаних тек стів, які сформувалися на основі цієї системи.

и М

бог

оги

есопотамії

Характеристика

Ану

Бог неба, батько богів

Енліль

Бог повітря, цар богів і людей

Ануннаки

Боги, які вершили суд над людьми після смерті

Іштар (Інанна)

Богиня кохання, родючості та війни

Мардук

Бог — покровитель Вавилона

Мамет

Богиня мати Вавилона, брала участь у створенні людей -

2. Міфологія. Міфологія Месопотамії формувалася на основі того, що люди бачили навколо себе і що їх най більше вражало. Щороку розливаючись, Тигр і Євфрат вкривали водою рівнини Месопотамії. Не завжди поча ток таких повеней вдавалося точно передбачити. Тому одним з основних став міф про всесвітній потоп. Він розповідає, що боги прогнівалися на людей і затопили весь світ. Боги врятували лише одну благочестиву сім’ю, якій дарували безсмертя. Ще одним відомим міфом є розповідь про те, що боги виліпили людей із глини. Боги прагнули зробити їх схо жими на себе, тому перші люди вийшли дуже гарними. Задоволені боги влаштували бенкет, а після нього ви рішили вдосконалити свої творіння. Проте захмелілим богам не вистачило вправності, і вони зробили нових лю дей на диво потворними. Такими вони й вийшли у світ. Зображення одного з Апгаллу — мудрих духів помічників бога Енкі. За легендою, вони заснува ли перші сім шумерських міст.

а додатковими джерелами визначте, у міфологіях яких народів також існують міфи про всесвітній потоп та створення людини із глини.

? З

Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки

Уривок з «Епосу про Гільгамеша»

3. « пос про ільгамеша». У II тис. до н. е. в Месопотамії було складено її най видатніший літературний твір — «Епос про Гільгамеша», або поему «Про того, хто все бачив». У ньому розповідається про пра вителя міста Урук Гільгамеша, який на дві третини був богом та на одну третину — людиною. Він був настільки могутнім, що його сила лякала навіть богів. Тому на про тивагу йому вони створили «дику людину» Енкіду. Проте Гільгамеш та Енкіду не стали ворогами, а заприятелювали. Разом вони здійснили подорож на північ, до кедрових лісів, де вбили їх сторожа Хумбабу та зру бали найбільший кедр. Боги розгнівалися за це й наслали смертельне прокляття на Енкіду. Гільгамеш 12 днів оплакував друга, а по тім вирішив знайти спосіб стати безсмерт ним. Він вирушив до Утнапіштіми та його дружини — єдиних людей, яким боги по дарували безсмертя. Гільгамеш дізнався, як здобути безсмертя, але не зміг пройти необхідних випробувань і тому повернувся до рідного міста ні з чим. Перед велични ми стінами міста він поставив собі питання про сенс життя людини. Його цікавило, чи може людина стати безсмертною завдяки своїй праці.

Люта смерть не щадить людини: Чи навіки муруємо ми оселі? Чи навіки брати спадщину ділять? Чи навіки ненависть займається в людях? Чи навіки річка несе свою повінь? Чи навіки з личинки виходить бабка? Зору, що стерпів би погляд Сонця, Зроду віку ще не бувало: Бранець і мертвий між собою подібні — Чи не смерті образ вони являють? Чи людина — володар? Коли Енліль благословить їх, Ануннаки збираються, боги великі, Мамет, що долю створила, разом з ними ухвалює долю: Вони смерть і життя судили, Не повідали смертного часу, А повідали: «Жити живому!»

? 1) Прочитайте уривок з епосу про Гільгамеша. М

Якою є його головна думка? 2) Яку долю визначила богиня амет для всього живого? 3) Чому, на вашу думку, Гільгамешу не вдалося досягти безсмертя? Причиною цього є те, що він не зміг пройти випробування, чи щось інше?

Висновки

У Месопотамії вірили, що боги створили світ і керують ним. Найбільш поширеними були міфи про всесвітній потоп та створення людини із глини. «Епос про Гільгамеша» вважають найвидатнішою літературною пам’яткою Месопотамії.

y y

Запитання та завдання

Енкіду (ліворуч) і Гільгамеш (праворуч). ?

? Чому майстер зобразив

нкіду з рогами та копитами?

§ 17. Культура Месопотамії

Що таке політеїзм? Чому в Месопотамії вірили, що перші люди були створені із глини? Підготуйте короткі повідомлення з міфології Месопотамії про: 1) створення світу; 2) підземний світ; 3) богів Енкі, Мардука; 4) інших богів та богинь; 5) подвиги Гільгамеша.

1. 2.

Перевірка знань

1. Чому Месопотамію також називали Дворіччям? Які дві річки там протікають? 2. Що таке іригація? Яке значення вона мала в Давній Месопотамії? 3. Які імперії існували в Месопотамії? Перелічіть їх у хронологічному порядку. 4. Назвіть головні наукові та технічні винаходи, зробле ні в Месопотамії. 5. Пригадайте, як називається найвидатніший літератур ний твір Месопотамії. Назвіть його головних героїв та основні події. 6. Установіть послідовність виникнення держав. y Аккадське царство y Шумер y Ассирія y Вавилонське царство y Халдейське царство y Перська імперія 7. Заповніть таблицю за зразком. оціальна група

Характеристика

Селяни та ремісники Чиновники

Наглядали за виконанням сільськогосподар ських робіт, збирали податки

Жерці

Царі Раби

8. Робота з ілюстраціями. 1) Розгляньте зображення споруди (мал. 1) і дайте від повіді на запитання. а) Яку споруду зображено? б) Назвіть основні частини цієї споруди. в) Укажіть функції (призначення) споруди. 2) Розгляньте зображення сучасної Месопотамії (мал. 2). Порівняйте його з описом та зображенням давнього господарства Месопотамії в § 10, с. 36. Що спіль ного можна помітити? а) Що позначено цифрами? б) Чи змінилися принципи ведення господарства з давніх часів? Поясніть свою думку.

Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки

§ 18. Природа та господарство Єгипту

1. Природа Єгипту. На північному заході Африки про стягається величезна пустеля Сахара. Через неї з півдня на північ тече річка Ніл. Вона є єдиним джерелом життя у спекотній пустелі. У її водах водиться риба, на боло тистих берегах, у заростях очерету, мешкають бегемоти, крокодили, а також птахи: ібіси, пелікани, гуси та качки. У долині Нілу виникла країна Єгипет, яку часто нази вають «дарунком Нілу». Вона поділяється на Нижній Єгипет — родючі землі навколо дельти Нілу, та Верхній Єгипет — посушливий регіон із вузькою смугою родючої землі вздовж берегів Нілу.

? 1)

Приг д йте а

1. Що таке цивілізація?

2. Із якою цивілізацією ви вже познайомилися? Де вона зародилася?

озгляньте фрагмент карти. а які два регіони поділяється Єгипет? 2) У долині якої річки виникла Єгипетська цивілізація?

ВЕРХНІЙ ЄГИПЕТ

2. осподарство. Щороку в червні біля витоків Нілу йшли рясні дощі. Унаслідок цього річка розливалася, за топлюючи береги. У жовтні рівень води спадав, а на зем лі залишався товстий шар мулу. Така земля була родю чою і її було відносно легко обробляти. Проте мул нерівномірно вкривав береги Нілу: у ни зинах накопичувалася волога, яка утворювала болота, а пагорби, навпаки, залишалися сухими. Щоб рівномір но розподіляти вологу, давні єгиптяни прокладали кана ли й дамби. Для регулювання кількості води в каналах ставили заслонки, які могли підніматися та опускатися. Якщо треба було доправити воду на пагорби, використо вували спеціальні споруди для підйому води — шадуфи. Будівництво каналів і дамб — надзвичайно важка спра ва, до того ж щороку їх необхідно було відновлювати піс ля розливів річки. Для успішного виконання цих робіт потрібні були зусилля не одного, а кількох поселень. Тому поселення об’єднувалися в ном та обирали людину, яка управлятиме ним, — номарха. Загалом у Єгипті існувало близько 40 номів. Г

НИЖНІЙ ЄГИПЕТ

Низовини Височини

? Хто такі номархи?

Гори

Давній Єгипет.

§ 18. Природа та господарство Єгипту

Береги Нілу під час розливу. Сучасний малюнок.

? розгляньте малюнки. Порів-

няйте зображення нілу під час розливу та посухи. Які відмінності ви бачите? Як це могло впливати на повсякденне життя людей?

Береги Нілу, коли вода спала. Сучасний малюнок.

Згодом номархи перетворилися на місцевих монархів. Чим більші врожаї збирали в номі, тим багатшим він був. Тому номархи воювали між собою за контроль над родючими землями. У III тис. до н. е. один із них на ім’я Міна (Менес) об’єднав усі землі Єгипту в одну державу. Він став першим фараоном — правителем усього Єгипту.

? Чим номархи відрізнялися від фараонів? Фараон — верховний пра витель у Давньому Єгипті.

Висновки y y y

Давній Єгипет сформувався в долині річки Ніл. Щорічні розливи Нілу зволожували та удобрювали прибереж ні землі. Єгипет був об’єднаний в одну державу в III тис. до н. е.

Запитання та завдання 1. 2. 3.

Чому Єгипет називають «дарунком Нілу»? Із якою метою єгипетські поселення об’єднувалися в номи? Що позначають цифри на малюнку?

Зарості очерету в дельті Нілу. Сучасний малюнок.

2 3

Верхній Ніл. Сучасний малюнок.

Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки

авньоєгипетське суспільство а

Приг д йте

1. ищі верстви давньоєгипетського суспільства. На верхівці суспільної ієрархії був фараон. Він мав необ межену владу в Єгипті, йому належала вся земля в ньому. Фараон встановлював закони, за якими жила країна, і керував військом. Піддані вважали фараона живим богом. У його при сутності всі мусили стояти, а під його поглядом піддані падали на коліна й схиляли голову вниз. Заборонялося повертатися до фараона спиною. Для того щоб залишити приміщення, де перебував фараон, необхідно було йти задки. Наступною після фараона йшла знать — чиновники і жерці. Найвпливовішими чиновниками були номархи, яким фараон доручав управління окремими територіями Єгипту. Інші чиновники мали свої обов’язки, наприклад контролю вали проведення сільськогосподарських робіт, будівництва, керували окремими підрозділами в армії, збирали податки.

§ 19.

1. На які два великі регіони поділяється Єгипет?

2. Хто такі номархи? Які обов’язки вони викону вали в давньоєгипетському суспільстві?

3. Поміркуйте, чому земле робство в давні часи ви магало злагоджених дій великих груп людей.

Корона ижнього Єгипту Н

Корона Верхнього Єгипту Королівська змія

Жезл — символ влади

атіг (ціп) — символ контролю

Фараон і його піддані. Сучасний малюнок.

Символи влади фараона.

§ 19. Давньоєгипетське суспільство

акладна борода

Жрець здійснює священний ритуал у стінах храму. Сучасний малюнок.

До окремої групи чиновників належали писці, обов’яз ком яких було занотовувати все необхідне та здійснювати розрахунки. За свою службу вони отримували у володін ня землі та подарунки. Тому більшість писців була досить багатою. Крім того, у давньоєгипетському суспільстві вони мали велику повагу. Жерці проводили релігійні обряди у храмах, яким у Давньому Єгипті надавали великого значення, а головне, вони визначали початок щорічного розливу Нілу. Для того щоб його передбачати, жерці винайшли календар. Також вони склали карту зоряного неба, мали ґрунтовні мате матичні знання. Жерці навчали майбутніх чиновників письма. Храмам належали великі земельні володіння, які обробляли селяни, а ще вони отримували пожертвування в обмін на релігійні послуги. Жерці були хранителями релігійних і наукових знань, тому їх високо шанували, і вони були дуже заможними.

? Якими були завдання писців і жерців у давньоєгипетському суспільстві?

2. нижчі верстви давньоєгипетського суспільства. Більшість єгиптян становили селяни, що жили в невеликих поселеннях. Селяни не були рабами, але мусили будувати та ремонтувати дамби і канали, а також вирощували пше ницю, ячмінь та овочі. Вони не мали землі, а за можли вість працювати на ній сплачували власнику (фараону, жерцям або знатним людям) податок зерном. Скульптура давньоєгипетського писця. ІІІ тис. до н. е.

? Чим у Давньому Єгипті селяни та ремісники сплачували податки? Виготовлення паперу з папірусу

1 Стебла папірусу нарізали тонкими смужками.

Фрагмент папірусу Мерера — одного з найдавніших відомих папірусів. Його вік — приблиз но 4,5 тис. років.

3 Аркуш накривали дошкою, по якій били дерев’яним молотком.

Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки

2 Смужки вкладали рядами, щоб утворився аркуш.

4 Спресований аркуш розрівнювали камінцем.

Селяни починали обробляти землю, коли спадала вода в Нілі. Спочатку ґрунт розпушували за допомогою плуга з мідним або бронзовим наконечником, потім сіяли зер но. По полю проганяли тварин, щоб вони втоптали зерно в землю. Коли колоски достигали, їх зрізали серпами. По зібраних колосках знову проганяли тварин, щоб вони копитами вибили зерно. Далі зерно віяли — відділяли його від полови. Нарешті чисте зерно засипали в глиня ні глечики для зберігання, щоб потім розтерти його на борошно. Трохи вище селян в ієрархії були ремісники та торговці. Вони віддавали частину своїх виробів або товарів як податок. Окремі ремісники виготовляли папір зі стебел схожої на очерет рослини — папірусу. Папірусом також називали й сам матеріал для письма. Найнижчою верствою суспільства були раби, яких на зивали «живі мертві». Їх використовували на найважчих роботах: для прокладання каналів, у шахтах, як гребців на кораблях. Раби належали господарю, який міг розпо ряджатися їхнім життям як заманеться.

Виготовлення вина з винограду. Давньоєгипетський малюнок.

Висновки Найвищу владу в Єгипті мав фараон. Єгипетське суспільство було поділене на знать та просте населення. До знаті належали чиновники і жерці, до простого населення — селяни, ремісники, торговці, раби.

y y y

Ювелір за роботою. Давньоєгипетський малюнок.

Запитання та завдання 1. 2. 3.

Яким був суспільний устрій Давнього Єгипту? Якими були владні повноваження фараона? Назвіть зображені етапи сільськогосподарських робіт.

Музикант. Давньоєгипетський малюнок. § 19. Давньоєгипетське суспільство

§ 20. Повсякденне життя в авньому Єгипті

Приг д йте а

Назвіть основні верстви давньоєгипетського суспільства.

1. ела і міста. Більшість населення Єгипту становили се ляни, які жили в поселеннях на берегах Нілу в невеликих будинках. Спочатку такі будинки робили із суміші глини й соломи. Пізніше їх почали споруджувати з висушеної на сонці глиняної цегли. Будинки були одноповерховими й мали плоский дах. На ньому сушили фрукти, овочі тощо. Заможне населення жило у великих будинках із цегли та каменю. Вони складалися з декількох поверхів і місти ли багато кімнат, а також комори і хліви. Такі оселі мали двір, оточений стінами. Міст було мало. У них жили фараон та знать. Міста приваблювали ремісників і торговців з усього Єгипту. С

? Де жила більшість єгиптян? Де переважно селилася знать? ?

2. жа. Більшість людей у Давньому Єгипті вживала про сту їжу. Основними продуктами харчування були хліб, сушена риба, сочевиця й горох. Також єгиптяни спожи вали плоди рослин (виноград, інжир), фініки й мед ви користовували як підсолоджувач. Основним напоєм було густе ячмінне пиво. Воно мало набагато менший вміст алкоголю, ніж сучасне. Також єгиптяни вміли виготов ляти різні вина. Заможні люди харчувалися більш різноманітно. До їхнього раціону входили свіже м’ясо, птиця та овочі. Ї

Їжа в Давньому Єгипті. Фраг мент настінного розпису.

озгляньте малюнок. Як ви вважаєте, на ньому зображено їжу заможної чи простої людини?

? Р

3. дяг. Одяг давніх єгиптян був дуже простим. Діти за звичай обходилися без нього, жінки носили прості сукні, а чоловіки — одяг, схожий на спідницю, який зав’язували на талії поясом. Вбрання заможних людей було з тонкого льону, а простих — із грубого, часто невідбіленого полотна. Заможні люди носили прикраси із золота та коштовного каміння. Через спеку та комах паразитів єгиптяни голили голо ви, а потім надягали перуки. Дітям залишали невелике пасмо волосся, яке називали «локон юності». О

«Шишечки» на головах, зроблені із суміші воску та ефірної олії. Нагріваючись на сонці, вони виділяли приємний запах.

? Як одягалися діти, жінки, чоловіки в Давньому Єгипті? ?

Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки

Давньоєгипетські ножиці.

Давні єгиптяни зробили багато ви находів, якими ми користуємося й зараз: y Сонячний календар, за яким рік тривав 365 діб (у Дворіччі основу календаря становили місячні цикли) y Годинники — водяний і пісочний y Ножиці y Хірургічні інструменти y Зубні протези y Замки y Косметика і парфуми y Перуки і фарба для волосся y Гребінці y Бритви для гоління y Взуття на підборах y Чорнило y Папір (папірус) y Скло y Вино і пиво

Давньоєгипетська кухня. Сучасний малюнок.

Висновки

y y

У Єгипті було мало міст, а більшість населення жила в неве ликих поселеннях. Основними продуктами харчування були хліб, бобові та пиво. Заможні люди також споживали м’ясо. Одяг єгиптян був простим. Його шили з льону різної якості.

Давньоєгипетська скляна посу дина для парфумів.

Продукти харчування

еляни, ремісники

2. 3.

У чому полягала відмінність між будинком звичайного та знат ного єгиптянина? Чому, на вашу думку, ремісники та торговці селилися в містах? Заповніть таблицю, яка покаже відмінності в харчуванні між простими й заможними єгиптянами. Позначте знаком «+» їжу, яку вживали різні групи населення. С

Запитання та завдання

нать

Хліб і пиво Фрукти Овочі Сушена риба Свіже м’ясо

§ 20. Повсякденне життя в Давньому Єгипті

Статуетка із зображенням знатного подружжя.

§ 21. Періодизація історії авнього Єгипту

Приг д йте а

1. Як називали верховного правителя всього Єгипту?

2. Назвіть основні верстви єгипетського суспільства.

3. Де жила більшість єгип тян — у містах чи сіль ській місцевості?

1. Періодизація історії Єгипту. Єгипетська цивілізація існувала майже 3 тис. років. Вона не була сталою: спосіб життя людей, мистецтво, навіть релігія зазнавали посту пових змін. Так само протягом усього часу не існувало неперервної єдиної держави. Були часи, коли Єгипет пере бував під владою інших держав. П

Голова статуї жінки фараона Хатшепсут. -

Монотеїзм — віра лише в одного бога.

еріод

історії

авн

ого

Є и г

пту

азва Час Характерні особливості періоду початку Старе царство 2670 р. Столиця Мемфіс. до н. е. Період стабільності та процвітання. Знаряддя з каменю та міді. Збудовано Великі піраміди: Хуфу, Хефрена, Менкаура Перший перехідний Вторгнення кочівників. період Відсутність єдиного правителя. Розвал загальної іригаційної системи. Занепад усіх сфер життя Середнє 2040 р. Столиця Фіви. царство до н. е. Відносна економічна стабільність. Розвиток торгівлі з іншими країнами. Завоювання Нубії Другий перехідний Відсутність єдиного правителя. період Повстання рабів та бідноти. Вторгнення гіксосів — кочівників на бойових колісницях. Панування династії гіксосів у Єгипті Нове царство 1550 р. Столиці Фіви та Амарна. до н. е. Держава досягла найбільшої могутності. Правління жінки фараона Хатшепсут. Фараон Рамзес ІІ підписав перший в історії мирний договір. Фараон Аменхотеп IV (Ехнатон) проголосив монотеїзм — культ бога Атона Третій перехідний Боротьба за владу між жерцями та знаттю. період Відсутність єдиного правителя. Численні вторгнення сусідніх країн і народів Пізнє царство 700 р. VI ст. — Єгипет завоювала Персія. до н. е. 332 р. до н. е. — Єгипет підкорив Александр Македонський. 69—30 рр. до н. е. — правління Клеопатри. Єгипет став римською провінцією Н

Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки

Вчені умовно поділяють історію Давнього Єгипту на великі періоди — Старе, Середнє, Нове та Пізнє царства. Під «царством» мається на увазі період стабільності, коли Верхній та Нижній Єгипет було об’єднано під вла дою єдиного фараона. Перехідні періоди позначають час нестабільності, коли Єгипет не мав єдиного правителя.

Зображення фараона Ехнатона та його родини, що поклоня ються богу сонця Атону.

2. ійськова справа. У всі часи єгипетські правителі організовували грабіжницькі походи на сусідні землі. Най частіше від них потерпали Нубія (країна на південь від Єгипту, де добували золото) та міста вздовж східного узбе режжя Середземного моря. Будь який військовий похід фараон мав очолювати особисто. Він їхав у колісниці по переду війська, вбраний в обладунок і блакитну корону. Єгипетське військо складалося з піхоти та бойових колісниць. Верхової їзди єгиптяни не знали. Також до єгипетського війська брали найманців лучників із Нубії. Хустка для захисту від сонця

1 О

бладунок із декількох шарів льону

Дерев’яний щит, обтягнутий коров’ячою шкурою

ойовий лук

ронзовий меч — хопеш Б

Бойове спорядження фараона (1) і пересічного піхотинця (2).

Єгипетська колісниця.

§ 21. Періодизація історії Давнього Єгипту

Шкіряна туніка з нашитими бронзовими лусочками

Приблизно в 1258 р. до н. е. між єгиптянами та хетами відбулася битва поблизу міс та Кадеш. Дві великі дер жави того часу — Єгипет і Хетське царство — спереча лися за право контролювати землі на східному узбережжі Середземного моря. У цій битві не було переможця. Битву поблизу Кадеша нази вають останньою битвою бронзового віку, оскільки хети були першим народом, який навчився обробляти залізо. Проте важлива вона передусім тим, що після неї між фараоном Рамзесом II і хетським царем Хаттусілі III було укладено перший у світі мирний договір, за писаний на срібній дощечці. Відтоді між державами вста новилися на вічні часи мир, дружба і братерство.

Висновки

Битва поблизу Кадеша. На передньому плані хетська колісниця. Сучасний малюнок.

y Історію Давнього Єгипту поділяють на періоди: Старе, Середнє, Нове та Пізнє царства. y Єгипет часто вів війни із сусідами за можливість володіти землями. y Командувачем єгипетського війська був фараон. Його головною ударною силою були бойові колісниці.

Запитання та завдання

Хетська копія мирного дого вору, виставлена на огляд біля штаб квартири ООН у Нью Йорку (США).

1. Користуючись таблицею на с. 66, виконайте завдання. 1) Укажіть дати, які позначають початок і завершення історії Давнього Єгипту. Як довго розвивалася Єгипетська цивілі зація? 2) Назвіть основні періоди історії Єгипту. Коли розпочався кожен із них? 3) Назвіть імена фараонів, які правили в період Старого цар ства та Нового царства. 4) Назвіть найбільш важливу, на вашу думку, подію в кожному періоді історії Давнього Єгипту. Поясніть свою відповідь. 2. Чим завершилася битва поблизу міста Кадеш? 3. Напишіть короткий підсумок історії Давнього Єгипту. Додайте до нього імена найвидатніших фараонів та найважливіші істо ричні події, що відбулися під час їх правління.

Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки

§ 22. Боги і храми

1. Письмо. Для того щоб зберігати й передавати знання про світ, єгипетські жерці розробили власну систему письма. Вона була ієрогліфічною, тобто складалася з ба гатьох знаків малюнків. Такі малюнки могли позначати як цілі слова, так і склади або приголосні звуки. Ієрогліфічні тексти наносили на стіни храмів і гроб ниць, а також на різноманітні магічні предмети. Ієро гліфами робили й повсякденні записи на папірусі: від податкових документів і наказів фараонів до особистих щоденників.

Приг д йте а

Що таке політеїзм?

? Як використовували ієрогліфічне письмо в Давньому Єгипті? ?

душа

сова

нога

вода

рука

стілець

змія

пагорб

стояти

рот

2. Мистецтво. Єгипетське мистецтво було підпорядко вано суворим правилам. Храми, палаци, скульптури та розписи будували за єдиним принципом: вони мали де монструвати силу й могутність богів і фараонів. При цьому єгипетські ремісники вміли виготовляти речі тонкої роботи, а розписи всередині гробниць містили багато сцен із повсякденного життя.

? Яким було єгипетське мистецтво?

Єгипетські ієрогліфи.

3. Єгипетські боги. Релігія Давнього Єгипту була політеїстичною. Кожне місто та регіон мали своїх богів покровителів. Проте були й боги, яких шанували на всій території Єгипту. Це бог сонця Ра, бог — покро витель потойбічного світу Озіріс, який воскрес після того, як його вбив бог темряви Сет. Бог війни Гор на родився у шлюбі Озіріса та богині родючості Ізіди. Також єгиптяни поклонялися богу — заступнику померлих Анубісу, богу мудрості Тоту та богині дітей і материн ства Баст. Єгиптяни вважали деяких тварин священними. Най більше вшановували котів (їх пов’язували з богинею Баст), кобр (символ влади фараона), шакалів (символ бога Ану біса), птаха ібіса (символ бога Тота), крокодилів (символ бога земних вод Собека).

Фрагмент настінного розпису гробниці.

§ 22. Боги і храми

Шафа зі статуєю божества

Головна зала вятилище

Храмовий двір Кам’яні стіни

іля входу розміщено обеліски

До входу вела алея сфінксів

Храмові стіни прикрашали розписи та рельєфи

Давньоєгипетський храм. До святилища могли входити лише фараон і жерці. Знать і вищі чиновники могли потрапити до головної зали. Пересічних людей пускали лише у храмовий двір.

Висновки

Єгипетська система письма була ієрогліфічною. Архітектура була покликана демонструвати силу й могутність богів і фараонів. Релігія була політеїстичною. Крім загальних для всього Єгипту богів, усі регіони й міста мали своїх богів покровителів.

y y

озгляньте малюнок. пишіть внутрішній і зовнішній вигляд давньоєгипетського храму. Р

Запитання та завдання

Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки

А Б В Г Д

20 метрові статуї фараона Рамзеса II у храмі Абу Сімбела.

Озіріс Тот Ізіда Гор Ра

1 2 3 4 5

Які особливості мала єгипетська система письма? Завдяки чому ми можемо зробити висновок, що єгипетська релігія була політеїстичною? Установіть відповідність між іменами богів та їх описами.

1. 2.

Бог Бог Бог Бог Бог

(богиня) (богиня) (богиня) (богиня) (богиня)

родючості війни потойбічного світу сонця мудрості

§ 23. Піраміди а

Приг д йте

1. Якою була давньоєгипет ська архітектура?

2. У яких богів вірили давні єгиптяни? 3. Як у Давньому Єгипті на зивали бога потойбічного світу? Який бог був за ступником померлих?

1. Потойбічне життя. Єгиптяни вірили, що після смер ті на них чекає потойбічне життя. Проте для цього тіло мертвого мало бути збережене. Це відбувалося завдяки процесу муміфікації, або бальзамування. Дуже важливим був вид поховання. Лише фараони та найзаможніша знать могли збудувати для себе та своєї сім’ї гробниці. Прості люди ховали померлих у ямах, викопаних у пустелі. 2. Мастаби та піраміди. Перші єгипетські гробниці мали назву мастаби. Це були прямокутні цегляні будівлі з плоским дахом і підземними поховальними камерами. Гробниці також вирубували в скелях. Усередині їхні сті ни прикрашали різьбленнями та розписами. Пізніше мастаби перетворилися на піраміди. Це від булося так. У III тис. до н. е. фараон Джосер кілька разів наказував збільшити свою мастабу, добудовуючи нові й нові яруси. У результаті він отримав ступінчасту піраміду. Надалі піраміди будували вже не із цегли, а з вапняку та обкладали полірованими вапняковими плитами. Білий вапняк сяяв на сонці, тож піраміди вражали своїм велич ним виглядом, символізуючи могутність фараонів.

Жрець-бальза мувальник у масці бога — заступника померлих нубіса А

іж бинтами іло померлого вкладали амулети, обмотували лляними які мали допомогти бинтами, вимоченими в потойбічному житті у спеціальному розчині (наприклад, амулет у формі жука-скарабея)

Золота поховальна маска фараона Тутанхамона.

утрощі виймали та складали до спеціальних посудин

Процес бальзамування тіла померлого.

§ 23. Піраміди

авдяки чому тіло померлого мало бути збережене? З

Сфінкс — висічена зі скелі ста туя істоти з тілом лева та голо вою людини біля піраміди Хеф рена. Її висота становить 20 м. Між передніми лапами Сфінкса було розташоване святилище.

Великі піраміди в Гізі. Сучасний вигляд.

3. Будівництво пірамід. До наших днів збереглося близько 80 єгипетських пірамід, а найбільшими й най відомішими з них є піраміди фараонів Хеопса, Хефрена та Менкаура. Вони були збудовані у III тис. до н. е. на плато Гіза поблизу сучасного міста Каїр. Висота найбіль шої з них — піраміди Хеопса — становить 137 м. Будівництво піраміди потребувало дуже багато часу та зусиль багатьох людей. До нього залучали тисячі робітни ків. Оскільки будівництво могло тривати десятки років, то навколо піраміди виростали цілі містечка, де жили не лише будівельники, але й лікарі, ремісники, які готували їм їжу, шили одяг і взуття тощо. азвіть найвідоміші єгипетські піраміди.

Встановлення верхівки піраміди. Сучасний малюнок.

Висновки Єгиптяни вірили, що після смерті на людину чекає потойбічне життя. Потойбічне життя неможливе без збереження тіла, тому по мерлих муміфікували. Піраміди мали захистити поховання фараона від пограбуван ня, а також демонстрували його могутність нащадкам.

Запитання та завдання

2. 3.

Єгиптяни вірили, що потой бічне життя схоже на земне. Тому в місце поховання вони складали все, що може зна добитися для повсякдення: від зброї до прикрас та їжі. До поховань фараонів клали коштовні речі, тому всі вони були пограбовані ще за гли бокої давнини. Чи не єдиним винятком стала гробниця фараона Тутанхамона, яку археологи знайшли неушко дженою. Так вчені дізналися про багатства, які були схова ні в інших пірамідах.

Які види поховань були доступні давнім єгиптянам? Для кого призначалися піраміди? Хто в Давньому Єгипті міг дозволити собі організувати по ховання у спеціально збудованій гробниці? Що піраміди мали демонструвати світові?

Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки

знайомтеся з текстами джерел. Дайте відповіді на запитання й виконайте завдання.

Мета: ознайомитися з похо вальним обрядом та уявлен нями про потойбічне життя в Давньому Єгипті за допо могою історичних джерел.

Давньогрецький історик Геродот про процес бальзамування тіла померлого

дозволити собі перший спосіб бальзамування, а хто мав задовольнитися третім. 2. Про яке ставлення єгиптян до потойбічного життя свідчить такий тривалий процес бальзамування?

Канопи — спеціальні посудини, до яких складали нутрощі померлого. У посудині із головою шакала зберігали шлунок, мавпи (павіана) — легені, сокола — кишечник, людини — печінку.

Практична робота. Мумії в Давньому Єгипті

? 1. Поміркуйте, які верстви єгипетського суспільства могли

До поховань давні єгиптяни вкладали числення амулети та інші речі, які мали допомогти померлому в потойбічному житті. Цей браслет із зображенням священного жука скарабея знайшли у гробниці фараона Тутанхамона.

…Для цього поставлені особливі майстри, які за своїм обов’язком займаються ремеслом бальзамування. Коли до них приносять небіжчика, вони показують родичам на вибір три розмальовані зображення померлих… Перший спосіб бальзамування називають найкращим і найдорожчим, дру гий — пересічної якості й дешевшим, третій — найдешев шим. Відтак називають їм ціну та питають, яким способом родичі хотіли б забальзамувати небіжчика. Якщо після цього вони сходяться в ціні, то родичі повертаються додому, а не біжчика залишають майстрам. [Найдорожчий перший спосіб бальзамування проводився так]: Спершу вони витягують через ніздрі залізним гачком мозок. Цим способом видаляють тільки частину мозку, а решту — шляхом упорскування розчинних засобів. Потім роблять роз різ гострим каменем і вичищають від нутрощів усю черевну порожнину. Очищену, її промивають пальмовим вином, нати рають пахощами і знову зшивають. Після цього тіло кладуть у натровий луг на 70 днів. Коли мине цей термін, тіло обми вають, обвивають його розрізаним на бинти полотном і на мащують камеддю. Після цього родичі беруть тіло назад, ви готовляють дерев’яний саркофаг у формі людської фігури й кладуть туди небіжчика. Тіло у труні зберігають у родинній усипальниці. ?

Практична робота Мумії в авньому Єгипті

Єгиптяни склали своєрідний порадник, відомий як «Книга мертвих», де записано, як дух померлого може успішно досягти потойбічного життя в Царстві Озіріса. Він мав пройти довгий, сповнений випробувань шлях, щоб потрапити до зали суду «Обох правд». Там дух по мерлого мав відповісти на запитання 42 богів.

Виправдувальні слова померлого на суді Озіріса (із «Книги мертвих»)

Мумію вкладали до саркофага. Саркофаг відображав інди відуальні риси зовнішності померлого.

Я не завдавав зла людям. Я не мучив тварин. Я не крав худобу, призначену для жертвопринесень. Я не чинив нічого поганого у священному місці. Я не намагався вивідати того, що мало бути таємницею. Я не чинив блюзнірства. Я не завинив перед богами. Я не допустив насильства над убогим. Я не обмовляв слугу перед його господарем. Я нікого не залишив голодним. Я нікого не при мусив плакати. Я нікого не вбив. Я ні до кого не підсилав убивць. Я нікому не завдав болю. Я не підміняв міру для зерна. Я не підмі няв міру для виміру поля. Я не обдурював із терезами. Я не хитав язичок терезів. Я не відривав молоко від уст дитини. Я не затри мував у зрошувальному каналі воду, що мала текти на чуже поле. Я не гасив жертовний вогонь, коли він мав горіти. Я не забирав худобу з поля богів. Я не ставав на шляху процесії бога. [Напри кінці він чотири рази мав повторити] Я чистий! а які групи можна поділити ці слова? Яких сфер життя вони стосуються? 2. Що наведений текст може сказати про мораль у Давньому Єгипті?

Папірус Ані. Зображення зали суду «Обох правд».

найдіть на малюнку ммут (чудовисько з тілом бегемота та головою крокодила, що поїдає душі нечестивих померлих), душу померлого (вона схожа на горщик), перо богині аат. 2. Де на папірусі зображено сцену, описану в уривку з документа? З

? 1.

Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки

Перевірка знань 1. Що відбувалося з Нілом у червні? Як це використо вувало єгипетське населення? 2. Яким був устрій давньоєгипетського суспільства? Хто належав до вищих і нижчих верств? Складіть схему ієрархії давньоєгипетського суспільства. 3. У що вірили єгиптяни? Яким вони уявляли потойбіч не життя? 4. Робота з ілюстраціями. 1) Укажіть, де на малюнках ієрогліфи, а де клинопис. 2) Назвіть матеріали, на яких робили записи цими двома системами письма. 5. Заповніть пропуски у схемі про розвиток цивілізацій Дворіччя та долини Нілу. Подайте отриману інфор мацію у формі невеликого зв’язного тексту.

виникли таких як

таких як

наслідком стало в

що призвело до

Так виникли

Перевірка знань

§ 24.

інікія та

Приг д йте а

1. Що таке Родючий пів місяць? Які землі він охоплював?

2. Назвіть держави, що існу вали в ІІ—І тис. до н. е.

арфаген

1. Природні умови. На східному узбережжі Середземного моря розташована вузька смуга родючих земель — Ханаан. На північ від неї простягаються гори Лівану. У середи ні III тис. до н. е. північ цього краю заселили фінікійці, які, на відміну від сусідніх народів, головним заняттям об рали торгівлю та ремесло. Це пов’язано з тим, що північ Ханаану кам’яниста й тому мало придатна для сільсько го господарства. Проте тут росте надзвичайно цінне де рево — кедр. Він може жити до тисячі років, а його висота досягає 50 м. Із легкої та міцної кедрової деревини фінікій ці виготовляли свій головний скарб — кораблі, на яких подорожували просторами Середземного моря і торгували з народами, що жили на його берегах. Фінікійці заснували низку міст держав: Тір, Сідон, Бібл, Гадес та багато інших. Кожним містом управляли власні монархи, жерці та рада старійшин. Найбільшого розквіту міста Фінікії досягли у II—I тис. до н. е. Фінікійські міста держави вражали сучасників своїми багатствами. Тому неодноразово різні правителі прагнули заволодіти ними. Для захисту від таких зазіхань місто Тір було побудоване на острові, який із суходолом з’єднувала дамба завдовжки 800 м. Джерел води на острові не було — її привозили на кораблях, а під час облоги збирали дощо ву воду в спеціальні цистерни. Забудова в Тірі була на стільки щільною, що його згадували як місто, у якому «риби більше, ніж піску». -

Низовини Височини Гори Територія Фінікії Кордони Давньоєврейської держави в Х ст. до н. е. Кордони Ассирії наприкінці VIІІ ст. до н. е.

Східне узбережжя Середзем ного моря.

азвіть землі, із населенням яких торгували фінікійці.

? Н

? 1) Які держави вже існували в середині

тис. до н. е., коли північ Ханаану заселили фінікійці? 2) Яке дерево росло у Фінікії? Що з нього виготовляли?

ІІІ

2. оргівля. Більшість фінікійських міст була розташована на морському узбережжі. Вони торгували чи не з усім відо мим на той час світом: у Месопотамії купували коштовні тканини, у Єгипті — нубійське золото, льон, а продавали вино та кедр, до Греції привозили кедрову деревину, на острові Кіпр купували мідь, із якої фінікійські ремісники виготовляли різноманітні вироби, що теж потім ішли на Т

Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки

продаж, із Тартеського царства на території сучасної Іспанії отримували срібло, а із сучасних Франції та Великої Бри танії — олово. У фінікійців було поширене й піратство. Людей вони забирали в рабство, а рабів продавали як товар. 3. скло і пурпур. Фінікійські майстри вміли виготовля ти унікальні вироби з прозорого кольорового скла, а також фарбувати тканину в пурпуровий колір. Пурпуровий барв ник добували з молюсків, які мешкали виключно біля бе регів Фінікії, тож ніхто більше не міг повторити це досяг нення. Для того щоб отримати 450 г барвника, потрібно було 60 тис. молюсків. Тому пурпурові тканини коштували дуже дорого, і лише правителі держав могли дозволити собі їх мати. Звідси походить вираз «царський пурпур». Великої майстерності фінікійці досягли в будівництві кораблів. Вони виготовляли найбільші на той час торговельні кораблі. Один такий корабель міг узяти на борт 20 тис. кг вантажу. Крім того, він був довговічним: археологи зна йшли корабель фінікійців, час використання якого становив 80 років. Фінікійські мореплавці здійснювали далекі морські по дорожі. У 620х рр. до н. е. вони здійснили плавання на вколо Африки, вийшовши з порту в Червоному морі та повернувшись туди через три роки.

? Чому пурпурова фарба коштувала дорого? 4. Алфавіт. Ще одним досягненням фінікійців стало винайдення алфавіту. Це відбулося приблизно у XIII ст. до н. е. Його поява була пов’язана з тим, що фінікійським купцям потрібна була така система запису, яка б дозволя ла чітко й швидко записувати назви товарів і їхню вар тість навіть не дуже грамотним людям. Клинопис та єги петська ієрогліфічна система письма були складними, і їх опанування потребувало тривалого навчання. Фінікійський алфавіт налічував 22 букви. Він дозво ляв позначати на письмі приголосні звуки за допомогою окремих букв, а не склади або цілі слова, як інші системи запису. Новий спосіб запису виявився дуже зручним, і його швидко запозичили сусідні народи, у тому числі греки. Греки вдосконалили його, додавши букви на позначення голосних. Так виник алфавіт, що став основою майже всіх сучасних європейських та деяких азіатських мов.

? Чому алфавіт для купців був зручнішим, ніж, наприклад, клинопис або ієрогліфи?

Фінікійська намистина зі скла.

зображення

назва

значення

Алп

Бик

Бет

Будинок

Гамл

Верблюд

Далет

Двері

Хе

Вікно

Вав

Гак

Заен

Зброя

Хет

Стіна

Перші букви фінікійського алфавіту.

Формування букви «алп». § 24. Фінікія та Карфаген

ЄВРОПА Е ЧН И АТ РІ АД

ІСПАНІЯ о. Корсика

РИМ

о. Сардинія Гіппон-Регій

Карфаген

Е ОР М

Малага

Тінгіс

ЧОРНЕ МОРЕ АЗІЯ ГРЕЦІЯ

АНАТОЛІЯ о. Крит

Територія фінікійських поселень

Великий Лептіс

Фінікійські торговельні шляхи

АФРИК А

о. Кіпр Тір Єрусалим

СЕРЕДЗЕМНЕ МОРЕ Александрія ЄГИПЕТ

Фінікія та її колонії.

5. арфаген. По всьому узбережжю Середземного моря фінікійці засновували торговельні поселення — колонії. Місто, із якого прибули поселенці, називалося метрополією. Деякі фінікійські колонії переросли в міста, які нічим не поступалися містам метрополіям. Найбільш відомим фінікійським торговельним посе ленням стало місто Карфаген у Північній Африці. Воно було засноване вихідцями з Тіра у 823 р. до н. е. У ньому виготовляли товари, які карфагенські торговці продавали в більш ніж 300 містах по всьому Середземномор’ю. У ході переможних війн Карфаген здобув контроль над півднем Іспанії, частиною Сицилії, Сардинії, Корсики та землями в Північній Африці. Населення цих земель сплачувало йому данину. У II ст. до н. е. Карфаген був одним із найбільших міст свого часу. Кількість його населення становила 700 тис. осіб.

Колонія (у Стародавньому світі) — окреме поселення жителів країни або міста, організоване за його межами. Метрополія — місто або держава, вихідці з якого (якої) створили колонію; «батьків ське місто» для колонії.

Сучасна копія фінікійського тор говельного корабля, виготовле на турецькими майстрами.

ФІНІКІЯ Латакія

о. Сицилія

Висновки Фінікійські міста держави збагатилися завдяки торгівлі з іншими країнами. Унікальними товарами фінікійців були прозоре кольорове скло та пурпуровий барвник. Також фінікійці винайшли алфавіт. Однією з найбільш успішних фінікійських колоній стало місто Карфаген на узбережжі Північної Африки.

Запитання та завдання

1. 2. 3.

Мідний зливок вагою 25 кг та завтовшки до 3 см. Сучасні вчені називають їх «зливками у формі бичачої шкури». Саме в таких зливках фінікійці перевозили метали.

Яким було основне заняття фінікійців? Назвіть найвизначніші винаходи фінікійців. Що таке колонія та метрополія? Яке місто було метрополією для Карфагена?

Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки

§ 25. Ізраїльсько-Юдейське царство 1. Євреї. Історія єврейського народу тісно пов’язана з пи семністю. Єврейський народ створив визначне літератур не джерело — Біблію, де записав свою історію. Єврейське населення поділялося на 12 племен — «ко лін». Кожне з них очолювали вождь, якого називали суддя, і жрець, якого називали первосвященик. Оскільки вважа лося, що первосвященики передавали волю Бога народу, вони мали велику вагу в житті єврейських племен. Усі «коліна» об’єднувала віра в єдиного бога — Ягве, який уклав завіт з обраним народом — євреями. Вони мали жити за його законами. Десять цих законів були записані на кам’яних скрижалях. Нам вони відомі як Десять заповідей.

Приг д йте

1. Що таке монотеїзм?

2. Назвіть головні відмінності способу життя кочівників і землеробів.

? Як називали вождів єврейських племен? Природа Палестини.

2. Природні умови, господарство та повсякденне життя. Спочатку головним заняттям євреїв було відгінне скотарство. У II тис. до н. е. вони прийшли в Ханаан — край на березі Середземного моря. Зараз ці землі нази вають Палестиною. Євреї вірили в те, що цей край наданий їм Богом. У Ханаані вони швидко осіли й почали займатися зем леробством і скотарством. Земля Ханаану родюча, але дуже кам’яниста і далеко не всюди придатна для сільського господарства. Тут немає великих річок, як у Єгипті або Месопотамії. Досить значну його територію займає кам’яниста пустеля. Спекотне й сухе літо тут триває від квітня до листопада. Решту року панує холодна та дощова, а іноді сніжна зима. Такі природні умови вплинули на господарство. Тут легше було прогодуватися відносно невеликим поселенням та окремим сім’ям. Вирощували пшеницю, ячмінь, ви ноград, фініки та маслини, розводили кіз та овець. Із їхньої вовни виготовляли тканини та шили одяг. І жінки, і чоловіки носили довгий одяг, який підв’язували поясом, та шкіряні сандалі. Щоб захиститися від сонця, голови покривали великими прямокутними відрізами тканини.

азвіть знайомі вам предмети та знаряддя праці. Н

Сучасна реконструкція внутріш нього вигляду будинку давніх євреїв.

§ 25. Ізраїльсько Юдейське царство

? розгляньте фрагмент карти

на с. 76 та виконайте завдання. 1) знайдіть регіон, який має назву Палестина, і місто Єрусалим. 2) Простежте кордони ізраїльсько-юдейського царства (Давньоєврейської держави). 3) Чи збігаються межі Палестини з кордонами ізраїльсько-юдейського царства?

Заможні жінки мали багато прикрас: сережок та брас летів із коштовних металів. Також вони користувалися косметикою. Найбільш популярним було фарбування вій у чорний колір, а пальців — у червоний. Також єврейські жінки купували парфуми, привезені з Єгипту та Індії. 3. розквіт і занепад давньоєврейської держави. Один із суддів на ім’я Саул у ході жорстоких завоювань підкорив велику частину Ханаану. Первосвященики про голосили його першим єврейським царем. Держава, яку створив Саул, отримала назву ІзраїльськоЮдейське цар ство. Його столицею стало місто Єрусалим. Свого розквіту царство досягло в X ст. до н. е. за прав ління наступників Саула — Давида та Соломона. Вони розширили кордони царства до Євфрату на північному сході та Червоного моря на півдні. Після смерті Соломона престол посів його син Ровоам. Він не зміг зберегти державу, і в результаті громадянської війни вона розпалася на Ізраїльське царство на півночі та Юдейське царство на півдні. Згодом держави були підкорені сусідами: у 722 р. до н. е. Ізраїльське царство було розгромлене Ассирією, а його населення забрано в полон, а у 588 р. до н. е. вавилонський цар Навуходоносор II завоював Юдейське царство. Єрусалим було зруйновано, а євреїв насильно переселено до міст Нововавилонського царства. Ці події отримали назву «вавилонського полону» євреїв. Лише у 539 р. до н. е., після загибелі держави, єврейський народ зміг повернутися на батьківщину.

? Дізнайтеся за додатковими джерелами, чим вражали сучасників царі Давид і соломон. Які перекази та легенди було складено про них?

Єврейська жінка у традиційному одязі.

Ієрархія єврейського суспільства доби ІзраїльськоЮдейського царства.

Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки

ізьблені позолочені двері вели до святилища

До стін храму прилягали триповерхові комори

Верхній ряд вікон Вхід прикрашали дві бронзові колони Подвійні розсувні двері із позолоченого дерева — вхід до основного приміщення

ронзовий вівтар для ритуального спалення жертво принесень. ого висота — 4 м, а ширина — 9 м

ронзові посудини з водою, у яких омивали призначене для ритуального спалення м’ясо

Головне приміщення (нава) мало довжину 18 м і ширину 9 м. ут був розташований золотий вівтар. аву освітлювали десять золотих світильників

вятилище («свята святих»), у якому зберігався ковчег зі скрижалями (Десять заповідей). По боках від нього стояли дві золоті статуї херувимів

еталева посудина з водою для ритуальних омовінь, яка вміщувала 44 тис. л води. Вона стояла на 12 бронзових биках

Внутрішнє впорядкування храму в Єрусалимі.

Висновки

Запитання та завдання

§ 25. Ізраїльсько Юдейське царство

Що об’єднувало всі «коліна» єврейського народу? Які господарські заняття були поширені серед єврейського населення? Назвіть видатних правителів Ізраїльсько Юдейського царства. Хто з них був його засновником, а хто розширив територію? -

1. 2.

y y

Давню історію єврейського народу записано у книзі Біблії. Євреї були народом скотарів, який у II тис. до н. е. пересе лився до Ханаану. У Ханаані євреї створили державу, яку історики називають Ізраїльсько Юдейським царством.

y y

Цар Соломон повелів збуду вати в Єрусалимі храм, який би зберігав головну святиню єврейського народу — зо лотий ковчег із Десятьма заповідями. Будівництво розпочалося у 967 або 965 р. до н. е. Храмова будівля без госпо дарських приміщень мала довжину 27 м, ширину 9 м і висоту 14 м. Храмовий двір огороджували стінами. Будівництво тривало сім ро ків, а після його завершення цю подію святкували кілька тижнів.

§ 26.

араппська цивілізація

Приг д йте а

1. Що таке цивілізація?

2. Де виникли перші циві лізації?

1. иникнення араппської цивілізації. У VІ—ІІ тис. до н. е. у долині річки Інд виникла велика цивілізація, названа Хараппською. Її основними центрами були міста Мохенджо Даро, Хараппа та Лотхал. Загалом відомо близько 1 тис. поселень цієї цивілізації. Вчені вважають, що вони не мали спільного правителя, а кожне з них самостійно вирішувало свої справи. У містах не будували великих храмів, а найбільшими спорудами були зерно сховища. В

? 1)

найдіть на карті дві головні річки ндії. 2) У долині якої річки розвинулася Хараппська цивілізація?

Давні Індія та Китай.

Лотхал

Низовини Височини

Гори

Район зародження Індійської цивілізації Найдавніші індійські міста Межа розселення аріїв на початку І тис. до н. е. Назви індійських царств у VI ст. до н. е. Східний кордон держави Александра Македонського в 325 р. до н. е.

Кордони держави Маур’їв за царя Ашоки (273—236 рр. до н. е.)

Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки

Район виникнення найдавнішої Китайської цивілізації Назви китайських держав періоду «Воюючих царств» (475—221 рр. до н. е.) Межі імперії Цінь у 210 р. до н. е. Велика Китайська стіна Кордони імперії Хань (206 р. до н. е. — 220 р. н. е.) Великий Шовковий шлях

Глиняна модель запряженого биками возу із Хараппи.

? Про що можна дізнатися

завдяки цій археологічній знахідці?

Мохенджо Даро. Сучасний вигляд.

2. Землеробство. Зараз клімат долини Інду сухий, а літо дуже спекотне. Проте за часів існування Хараппської цивілізації він був набагато вологіший, а береги річки вкривали ліси. Щорічні розливи Інду добре зволожували землю. Місцеві жителі вирощували ячмінь, пшеницю, а також рис, просо та бобові, дині й фініки. Розводили овець, кіз, велику рогату худобу та курей. Достеменно невідомо, чому населення остаточно за лишило міста в середині ІІ тис. до н. е. та переселилося на захід. Найбільш вірогідною причиною вважають те, що клімат став занадто посушливим для землеробства. ?

? Як зміна клімату вплинула на існування Хараппської цивілізації? Р

3. емісництво і торгівля. Жителі долини Інду мали добре розвинені ремісництво й торгівлю. Вони виготов ляли вироби з бронзи, міді, кістки, мушель, сердоліку та іншого напівкоштовного каміння. Для виготовлення по суду використовували гончарний круг. Під час археоло гічних розкопок було знайдено зубні протези та зуби зі слідами лікування. Як транспорт використовували вітрильні човни й за пряжені биками вози. Жителі Хараппи торгували з на родами Перської затоки, Криту, Месопотамії, Єгипту.

Печатка з Мохенджо Даро. Від тисками таких печаток позначали належність того чи іншого това ру певній людині (зображені символи — ім’я власника бика).

? Якими були основні заняття жителів міст Хараппської цивілізації? -

4. Мохенджо- аро. До наших днів найкраще зберегло ся місто Мохенджо Даро (імовірно, це було найрозвине ніше місто свого часу). Населення міста становило близь ко 40 тис. осіб. Воно було збудоване за єдиним планом, мало каналізацію та водогін, а вулиці були рівними й до сить широкими.

Керамічний посуд Хараппської цивілізації.

§ 26. Хараппська цивілізація

удинки мали плоскі дахи. Їх використовували для відпочинку та господарських потреб

ерносховище

руковані вулиці

Схема облаштування будинків у Мохенджо Даро.

Внутрішній дворик

удинки мали власну криницю Б

тіни з обпаленої цегли

Вбиральня сполучена з каналізацією

У центрі міста розташовувалися велика ринкова пло ща, головний резервуар для збору води та цитадель — спо руда зі стінами заввишки понад 12 м. Можливо, її вико ристовували для громадських зібрань або як сховище під час небезпек. Ця споруда могла вмістити до 5 тис. осіб. Місто оточували стіни й башти, які захищали не тільки від нападу ворогів, але й від повеней. Також у місті були численні верфі, громадська лазня.

Висновки Хараппська цивілізація мала розвинені землеробство, реміс ництво та торгівлю. Поселення досягли високого рівня розвитку: мали чітке плану вання, водогін, каналізацію. Занепад Хараппської цивілізації пов’язаний зі змінами клімату.

Бронзова статуетка танцівниці з Мохенджо Даро.

2. 3.

Коли виникла Хараппська цивілізація? Одночасно з якими цивілізаціями вона існувала? Якими були основні заняття населення міст? Чому Мохенджо Даро вважають найрозвиненішим містом свого часу?

Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки

Запитання та завдання

едична цивілізація Індії а

Приг д йте 1. Назвіть основні соціальні групи держав Стародав нього світу.

2. Виберіть із переліку дер жави, які були засновані прийшлими народами: Єгипет, Шумер, Вавилон, Ассирія, Ізраїльсько Юдей ське царство. -

1. Арії. У середині II тис. до н. е. в Індію з північного заходу прийшли племена аріїв. На чолі племені стояв вождь — раджа. Племена часто об’єднувалися у племінні союзи. Прийшовши на нову місцевість, арії на деякий час залишалися на ній. Там вони будували укріплені села, засівали ячменем та пшеницею поля, в околицях випасали худобу. Коли пасовища та поля виснажувалися, арії переходили на інші землі. Священними тваринами вони вважали коня та корову. Поступово арії розселилися по всій Індії та змінили свій спосіб життя на осілий. Вони відрізнялися від міс цевого населення зовнішнім виглядом: арії мали вищий зріст і набагато світлішу шкіру, ніж місцеве населення — дравіди. Поступово дравіди та арії змішувалися, і так сформувався єдиний індійський народ.

§ 27.

? Простежте на карті (с. 82) межу розселення аріїв у тис. до н. е. І

Мова аріїв має назву санскрит. Окремі слова з нього зустрічаються в багатьох мо вах народів Європи та Азії, у тому числі в українській: «матар» — мати (матір), «бхратар» — брат, «суну» — син, «мадху» — мед, «аг нім» — вогонь, «вадар» — вода, «набхас» — небо, «дві, трі, чатур, панча» — два, три, чотири, п’ять.

2. еди. Арії шанували велику кількість богів і склада ли про них міфи. Священними книгами аріїв були Веди (у перекладі із санскриту — знання), складені у ІІ тис. до н. е. У них було зібрано не лише міфи та легенди, але й відомості про будову світу, історію, медичні знання. Вивчення й тлумачення Вед здійснювали жерці — брахмани. За назвою Вед період після приходу аріїв до Індії називають Ведичною цивілізацією. С

3. оціальна структура індійського суспільства. Ін дійське суспільство поділялося на різні верстви — варни. Вважалося, що так встановив сам бог Брахма, від різних частин тіла якого пішли всі люди. Існувала одна верства, яка не вийшла з тіла Брахми, — недоторкані. Вони жили осторонь суспільства, за межами селищ та міст. Представники інших варн не торкалися їх, щоб не осквернити себе. Недоторкані носили одяг, який залишився після померлих. Майном недоторканих могли бути лише собаки й осли, свою їжу вони мали їсти з роз битого посуду, а замість прикрас у них було залізо.

Варна — верства в індій ському суспільстві. Загалом налічувалося чотири варни: слуги, землероби, воїни, жерці. Належність до варни була спадковою.

§ 27. Ведична цивілізація Індії

рахмани

За життя людина не могла змінювати варну та укла дати шлюб із представником іншої варни. Проте індійський народ вірив, що після смерті людина може переродитися в представника більш високої варни. Для цього потрібно було дотримуватися певних правил життя: сумлінно ви конувати свої обов’язки, бути терплячим і справедливим, уміти прощати й стримувати свої почуття, знати священні тексти. Ці приписи мали назву закони Ману.

Кшатрії

Шудри

Брахма і варни. Н

азвіть частини тіла рахми, від яких походить кожна варна. 2) Поміркуйте, яким було основне заняття представників кожної варни.

? 1)

Сучасний вигляд буддійського храму — Великої ступи, яка була збудована за наказом Ашоки. У світі вона відома як ступа Санчі — за назвою поселення, де вона розташовується. Ступа Санчі є першою і водночас най давнішою будівлею такого типу.

5. Буддизм. Одна з найдавніших на Землі світових релі гій — буддизм. Він виник у VI ст. до н. е. в Індії. Заснов ником буддизму був царевич Гаутама, якого згодом на звали Буддою, що означає «просвітлений». Будда навчав, що будь яке життя супроводжується стражданнями. Причиною страждань є бажання, наприклад бажання влади, багатства, слави, щастя. Коли людина звіль ниться від бажань, почуттів та страждань, то перейде до стану нірвани — абсолютного спокою. Якщо людина досягне

Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки

рахма

Вайшії

ану містять саме такі приписи?

4. Індуїзм. Жителі Давньої Індії поклонялися багатьом богам. Їхня релігія — індуїзм — збереглася до наших днів. Вона виникла як змішування вірувань дравідів та аріїв. Головними в індуїзмі є три боги: Брахма, Вішну і Шива. Важливими для індуїзму були сансара та карма. Сан сара — це нескінченний цикл перероджень людини. На те, ким людина народиться в наступному житті, впливає її поведінка в нинішньому. Як саме це працює, визначає закон карми. Якщо людина робить погані вчинки, вона забруднює свою карму, а якщо добрі — очищає. Проте звичайна людина не здатна самостійно перед бачити всі заплутані механізми дії карми. Вона може лише намагатися не грішити та сподіватися, що в на ступному житті стане не комахою, а брахманом.

? Чому, на вашу думку, закони

Легенда розповідає, що ца ревич Гаутама від самого народження жив у розкоші. Він навіть не припускав, що існують старість, хвороби, горе та смерть. Якось царе вич побачив немічного ста рого, потім — тяжкохвору людину, а пізніше став свід ком того, як на кладовище несли небіжчика, якого оплакували рідні. Так Гаута ма зрозумів, що у світі не все так чудово, як йому зда валося досі. Він зустрівся з убогим ченцем, який про сив милостиню. Царевича вразили його гідність і спо кій. Тому у 29 річному віці він теж вирішив стати чен цем. Для цього він таємно залишив рідний дім і почав жити як самітник. Одного разу під час роздумів він дійшов мудрості й пізнав велику істину спасіння. Відтоді його стали називати Буддою, тобто Просвітленим, Мудрецем.

просвітлення, то не буде більше знову й знову народжува тися на Землі для страждань. Учнем та послідовником Буд ди міг стати кожен — багатий і бідний, цар і раб, брахман і недоторканий. Вищим ідеалом буддизму є чернець, душа якого перебуває в стані спокою. Найвизначнішими буддійськими пам’ятками Давньої Індії були ступи — куполоподібні споруди, у яких зберігалися буд дійські святині (частини тіла Будди та його послідовників).

? Чому

6. ержави Індії. У VIII ст. до н. е. в Індії виникли численні князівства та держави. Близько 330 р. до н. е. полководець Александр Маке донський заволодів усією Західною Індією. Визвольний рух проти завойовників очолив Чандрагупта з роду Маур’їв. Він зруйнував побудовані Александром Македонським фортеці та став засновником могутньої держави Маур’їв. Онук Чандрагупти Ашока, який жив у ІІІ ст. до н. е., підкорив майже всю Індію, крім крайнього півдня. Індійські перекази приписують йому велику будівничу діяльність, роз ширення зрошувальних робіт і заснування численних ліка рень. Держава була поділена на великі області, на чолі яких стояли члени царської сім’ї. Ашока прагнув перетворити населення своєї держави на єдиний народ із єдиною релігією — буддизмом. Однак такого об’єднання царю не вдалося здійснити. Більшість індійського народу вважала себе належними насамперед до своїх племен і прагнула вшановувати місцевих богів. Тому держава Маур’їв проіснувала недовго. Уже в II ст. до н. е. вона розпалася. шоці не вдалося створити єдиний народ?

Висновки Індійський народ утворився завдяки змішуванню місцевого населення — дравідів та прийшлого — аріїв. Індійське суспільство поділене на варни. Найбільш поширеними релігіями в Індії є індуїзм і буддизм.

y y

Запитання та завдання

Кам’яні колони, які цар Ашока зводив по всій країні. Сучасний вигляд. § 27. Ведична цивілізація Індії

Хто такі дравіди та арії? Що таке варни? Скільки їх існує в індійському суспільстві? Завдяки якому богу вони виникли? Поясніть, як ви розумієте суть буддизму та індуїзму. Чи мають вони щось спільне?

1. 2.

§ 28. ормування итайської цивілізації

Приг д йте а

Які цивілізації виникли в долинах великих річок?

1. Природа итаю. Від гір Паміру та Гімалаїв на за ході до Тихого океану на сході розкинулися безмежні про стори, якими протікають дві великі річки — Хуанхе на півночі та Янцзи на півдні. Природа цих земель дуже різ номанітна: на заході здіймаються гори, величезні площі займають пустелі, а на північному сході — родючі рівни ни; на півночі клімат холодний, зими тут морозні та сніж ні, а на півдні ростуть тропічні ліси. Саме тут розвивала ся Китайська цивілізація, яка налічує 5 тис. років. К

? 1) Якою є природа Китаю? ?

2) найдіть на карті (с. 82) дві головні річки Китаю. З

2. осподарство. Перші землеробські поселення на те риторії Китаю були зосереджені в долині річки Хуанхе. Ці м’які землі було відносно легко обробляти простими знаряддями. Проте щорічні розливи річки завдавали чи мало шкоди, затоплюючи все навколо. Крім того, Хуанхе часто змінювала своє русло, тому її називали «річкою, що блукає». На рівнинах півночі вирощували просо, а на півдні, у долині Янцзи, уперше почали вирощувати рис. Згодом він перетворився на основну харчову культуру Китаю. Г

Рисові тераси на півдні Китаю. Рис росте у воді, тому поля на терасах для його вирощування навесні затоплюють. Восени, коли рис достигне, воду злива ють і збирають урожай.

Хуанхе (у перекладі означає «жовта річка»). Сучасний вигляд.

? Чому Хуанхе отримала саме ?

таку назву?

Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки

Янцзи. Сучасний вигляд.

Також тут навчилися вирощувати чай і вміли виготов ляти особливу тканину — шовк. Її ткали з ниток, отрима них із розмотаного кокона гусениці тутового шовкопряда. У ІІІ тис. до н. е. місцеве населення навчилося ви плавляти мідь, у ІІ тис. до н. е. — бронзу, а в VII ст. до н. е. — залізо. Також здавна китайський народ ви готовляв вироби з бамбуку і нефриту (виробне каміння). ?

? Яку зернову культуру вирощували на півночі Китаю, а яку — на півдні?

Бронзовий ритуальний котел. ІІ тис. до н. е.

3. оціальний устрій. Правителем царства, головним жерцем та воєначальником був ван (цар). Він міг відда вати накази будь якому своєму підданому та вважався власником усієї землі в царстві. Влада вана була спадковою. Селяни та ремісники сплачували податки, які йшли на потреби вана, його двору та війська. Населення було поділене на п’ять рангів: до першого належав ван, до другого, третього й четвертого — чинов ники, до п’ятого — просте населення (селяни та ремісники). Кількість і якість їжі, одяг, розмір будинку, земельного наділу визначалися за рангом людини. Поза рангами пе ребували раби, якими були військовополонені. Раб не міг стати вільною людиною. Також усе населення, незалежно від рангу, об’єдну валося в роди. Рід був основною одиницею китайського суспільства. За тяжкі злочини карали не лише злочинця, але й весь його рід.

Нефритова фігурка бика. ІІ тис. до н. е.

? Хто такий ван? Яку роль він відігравав у давньокитайському суспільстві?

Висновки

Запитання та завдання

? з яких матеріалів, на вашу І

Назвіть головні річки Китаю. У чому полягає головна особливість вирощування рису? Накресліть ієрархічну піраміду китайського суспільства.

§ 28. Формування Китайської цивілізації

думку, були виготовлені стіни та дахи будинків у Давньому Китаї?

1. 2. 3.

y y

Макет реконструкція міста Лінь цзи (600 ті рр. до н. е.), яке вва жалося найбагатшим містом сво го часу. У ньому проживало до 200 тис. осіб. У плані місто утво рювало прямокутник і було ото чене земляним валом. Ліньцзи мало водогін та каналізацію. -

Природа Китаю різноманітна. Основними річками є Хуанхе на півночі та Янцзи на півдні. Основними господарськими культурами Давнього Китаю були рис, просо та чай. Китайці навчилися виготовляти шовк. Правителем Давнього Китаю був ван. Населення поділялося на ранги та незалежно від рангу об’єднувалося в роди.

§ 29. Імперія

Приг д йте а

2. У долинах яких річок виник ла Китайська циві лізація?

3. Що було основою харчу вання китайського народу?

сторія

Дата 1750— 1027 рр. до н. е. 1027— 770 рр. до н. е. VIII—V ст. до н. е.

інь і

авн

Ки

ого

таю

Подія Правління династії Шан

Плем’я Чжоу захо пило Шан і заснува ло власну державу Навала кочівників. На території Китаю існувало 200 малих держав 475—221 рр. Період «Воюючих до н. е. царств» 221 р. Ін Чжен об’єднав до н. е. Китай і започатку вав правління ди настії Цінь. Він став першим імперато ром об’єднаного Китаю під ім’ям Цінь Ши Хуан ді

1. рганізація влади та перші династії. На території сучасного Китаю існувало багато різних держав — царств. Історики називають царства за іменем правлячої династії. Так, найдавнішою відомою нам династією була Шан, тому перша китайська держава теж мала назву Шан. За династії Чжоу було закладено підвалини подальшого розвитку наступних держав на території Китаю: поділ на селення на ранги, безмежна влада правителя та сприйнят тя його як «сина Неба» — посередника між божественним Небом та людьми. При цьому лише доброчесний правитель міг отримати «мандат Неба» — можливість правити на родом. Якщо ж правитель вів себе негідно, то Небо, як ві рили давні китайці, відбирало в нього свій «мандат», тобто позбавляло влади. Китайські царства були дуже войовничими. Кожен пра витель прагнув перемогти сусідів і змусити їх сплачувати данину. Тому територія Китаю постійно змінювалася: то розширювалася, то розпадалася на десятки та навіть сотні дрібних держав. 2. инастія інь. Правитель царства Цінь на ім’я Ін Чжен поступово завойовував сусідні держави. Останню з них він приєднав до своїх володінь у 221 р. до н. е. Він створив першу китайську імперію Цінь і взяв титул першого імператора держави Цінь — Ши Хуан-ді. Для того щоб його держава не розпалася, як це постійно трап лялося з іншими князівствами раніше, Цінь Ши Хуан ді здійснив перетворення: y територію держави було поділено на 36 областей, кожною областю управляв призначений імператором чиновник; y було розділено цивільну та військову владу, причому цивільні чиновники посідали вище становище, ніж військові; y запроваджено єдину в усій державі систему мір; y затверджено перелік ієрогліфів та правила їх написання; y знищено всі відомі примірники філософських та істо ричних творів, страчено багатьох вчених; Д

азвіть дві перші династії, що правили в Китаї.

Н ?

ань

1. Що таке імперія? Назвіть кілька стародавніх держав, які можна вважати імпе ріями.

Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки

Цінь Ши Хуан ді. -

Велика Китайська стіна. Такого вигляду вона набула в період прав ління династії Мін (1368—1644 рр.) і збереглася до наших днів. ?

? Простежте на карті (с. 82) протяжність системи укріплень, відомих як Велика Китайська стіна. Від чого вони мали захищати?

3. инастія ань. Одним із вождів народного повстання проти Цінь був сільський староста Лю Бан. Він і став засновником нової династії Хань. Лю Бан скасував жор стокі закони попередніх імператорів, зменшив податки, роздав землі знаті селянству.

§ 29. Імперія Цінь і Хань

кільки років проіснувала держава Цінь?

Одразу після оголошення себе імператором Цінь Ши Хуан ді наказав побудувати в центрі своєї держави ве личезну гробницю. Вона мала вигляд земляної піра міди, висота якої становила 76 м. Під пірамідою було збудовано лабіринт із чис ленних кімнат і коридорів. В одній із кімнат було розмі щено модель імператорської столиці із ртуті. Поховання імператора охороняла зна менита теракотова армія, що складалася з тисяч воїнів. Кожен із них мав індивіду альні риси обличчя, різні зачіски та спорядження.

y розбудовано розгалужену мережу доріг із метою з’єд нати столицю з віддаленими частинами імперії; y збудовано канал, який з’єднував дві найбільші річки півдня — Янцзи та Перлинну річку; y зведено неперервну систему укріплень на північних кордонах держави для захисту від кочівників (зараз вона відома як Велика Китайська стіна). На великі будівництва він зганяв тисячі воїнів і се лян. Багато з них гинули на цих роботах. Наступним імператором Китаю став молодший син Цінь Ши Хуан ді. Він, як і його батько, боявся змов і розпочав своє правління зі страти братів, сестер і відо мих полководців. Тим часом становище народу погіршу валося, у країні панував голод. Спалахнуло народне пов стання, на придушення якого імператор спрямував армію. Проте багато воїнів перейшли на бік повстанців. Пере ляканий імператор наклав на себе руки. У 206 р. до н. е. місце династії Цінь посіла династія Хань, яка правила Китаєм протягом наступних 400 років.

Китайські імператори вважали, що всі сусідні народи мають їм підкорятися. Тільки но династія Хань зміцніла, її правителі розпочали завойовницькі війни проти степо вих кочівників та гірських племен Індокитаю. Щоб при боркати кочівників, китайські правителі створили кінно ту, а щоб вершники могли краще триматися на конях, винайшли стремена. Завдяки цьому винаходу війни за вершувалися перемогою Китаю та пограбуванням заво йованих земель. Під час одного із завойовницьких походів китайське військо досягло міста Фергани (Середня Азія). У ІІ ст. до н. е. було прокладено шлях із Китаю через Середню Азію та Персію до Середземного моря, який згодом отри мав назву Великий Шовковий шлях. Цим шляхом із Ки таю вивозили на захід шовк, порцеляну, ремісничі ви роби високої якості. У зворотному напрямку завозили коней, вовняні вироби, пурпурові тканини, скло, ювелір ні прикраси. Імперія Хань надзвичайно багатіла завдяки цій торгівлі. Однак безперервні завойовницькі походи вимагали значних коштів. Податки швидко зростали й досягли ве личезних розмірів, у країні часто спалахував голод. Тому селяни неодноразово повставали проти несправедливого правління. Водночас знатні роди вели криваву боротьбу за владу. Усе це ослаблювало країну. Зрештою у 220 р. н. е. імперія Хань розпалася на три царства.

? 1) Який важливий винахід було зроблено за часів династії Хань? З

2) найдіть на карті (с. 82) Великий Шовковий шлях. Через які міста і регіони він проходив?

Висновки Першим імператором Китаю став правитель царства Цінь на ім’я Ін Чжен, який узяв собі титул Цінь Ши Хуан ді. За правління династії Цінь у Китаї розгорнулося масштабне будівництво, до якого залучали тисячі людей. Після народного повстання до влади прийшла династія Хань. Вона збагатилася завдяки торгівлі з іншими країнами. -

Теракотова армія із гробниці Цінь Ши Хуан ді.

Запитання та завдання

Поясніть значення термінів «син Неба» та «мандат Неба». Хто такий Цінь Ши Хуан ді? Які перетворення він здійснив? Чому Великий Шовковий шлях має таку назву? За правління якої китайської династії він виник?

Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки

1. 2. 3.

джерелами, із якою метою було створено теракотову армію. Підготуйте повідом лення.

? Дізнайтеся за додатковими

Піднебесною?

? Що в Давньому Китаї називали

итаю

Приг д йте

1. Де і як виник буддизм? 2. Хто такий «син Неба»?

1. елігія та філософія. Китайці називали весь світ Піднебесною, а свою батьківщину — Серединним царством. Вони вважали, що живуть у центрі Піднебесної, а за межами їхнього царства є лише дикі варвари. Крім віри в божественне Небо, китайці поклонялися богам, героям та духам предків. Також вони вірили в іс нування фей, чаклунів, демонів, фантастичних тварин: єдинорога, фенікса, дракона тощо. Для них споруджува ли святилища та здійснювали жертвопринесення.

ультура

§ 30.

ерединним царством, а що —

У Китаї релігія та філософія були тісно пов’язані між собою. Вчення деяких давньокитайських мудреців набули форми релігії. Так, у VІ ст. до н. е. жив мудрець Лао-цзи. Він створив учення про дао — шлях людини до розумін ня природи та світу загалом. Це вчення називають даосизмом. Лао цзи навчав, що людина має жити відповідно до законів природи, не чинити зла. Його молодший сучасник Конфуцій розробив учення, яке назвали конфуціанством. Передусім воно визначає правила поведінки людини. На думку Конфуція, у світі існує непорушний порядок, у якому все має своє місце, у тому числі людина. Знаючи своє місце, людина мусить виконувати покладені на неї суспільством та державою обов’язки. «Правитель має бути правителем, батько — батьком, син — сином», — зазначав Конфуцій. Неодмін ним обов’язком людини є повага до старших та збере ження традицій. Діти мусять в усьому слухатися батьків, молодші — старших. Живі мають вшановувати померлих предків і дотримуватися їхніх настанов. Ідеалом конфуціанства є так звана благородна людина, наділена такими чеснотами: освіченість, відповідальність, почуття міри, повага до закону, прагнення самовдоскона люватися, підпорядкування своїх думок та дій волі Неба, настановам мудреців і старших. Таким людям можна до вірити управління державою, тому що вони дбатимуть не про власну користь, а про загальне благо.

Сучасна статуя Конфуція в Шанхаї.

«Летючий кінь» із бронзи. Династія Хань.

§ 30. Культура Китаю

Противагою до благородної людини є пересічна людина, усі думки та дії якої спрямовані на отримання особистої вигоди. Така людина прискіплива до інших, але не вимог лива до себе. Вона виконує розпорядження лише через страх перед покаранням. Також наприкінці І ст. до н. е. до Китаю прийшов буддизм, який поширився в західних регіонах. Даосизм, конфуціанство та буддизм стали трьома основними релігійними вченнями Китаю.

Бронзові культові предмети часів китайської династії Жоу.

? Які три релігійні вчення були панівними в Давньому Китаї?

Уламок кістки (1) та панцир че репахи (2), які в Давньому Китаї використовували для ворожіння.

2. Писемність. Китайці винайшли власну ієрогліфічну писемність. Вона має цікаве походження. За часів динас тії Шан як правителі, так і прості люди намагалися пе редбачити майбутнє за допомогою ворожіння на кістках. Для цього брали панцир черепахи (або лопатку барана), записували там запитання, після чого панцир нагрівали над вогнем, доки він не тріскався. Люди вірили, що ті ієрогліфи, через які проходила тріщина, містили відпо відь на запитання. У Давньому Китаї були надзвичайно поширеними різ номанітні гороскопи. Ієрогліфами позначали як конкретні предмети та яви ща, так і абстрактні ідеї. Ієрогліфічна система була дуже розвиненою. Нею записували історичні хроніки, вірші, оповідання тощо. Видатним твором Давнього Китаю є «Ши Цзін» — «Книга пісень». У ній оспівувалося повсякденне життя народу: сімейні стосунки, праця землеробів, скотарів, ро бітників, воїнів. Також твір звеличував мудрих правителів і засуджував негідних. До винайдення паперу в І ст. н. е. в Китаї писали на дощечках із бамбуку або деревини та шовкових полотнах. ?

? Яка писемність отримала розвиток у Китаї? В

3. инаходи. До освічених людей, вчених, мудреців у Давньому Китаї ставилися з великою повагою як серед знаті, так і серед простого населення. У часи династії Хань було запроваджено принцип, за яким державного чиновника (дуже почесна на той час посада) обирали не за походженням, а тільки за здібностями людини та її відповідністю ідеалам благородної людини Конфуція. Китайцям належить багато винаходів, подібні до яких у решті світу з’явилися набагато пізніше.

? Як у Давньому Китаї ставилися до вчених? ?

Вірш із «Книги пісень», записаний пензлем на бамбукових дощеч ках (період «Воюючих царств»).

Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки

Найвідоміші винаходи Давнього Китаю: y локшина: її придумали понад 4 тис. років тому; y виделка: у бронзовий вік китайці користувалися як паличками, так і кістяними виделками; y компас: найпоширенішу модель китайці описували як ложку, ручка якої завжди вказує на південь; y папір: його винайшли за часів династії Хань; y сейсмограф (прилад для спостереження землетрусів): за найменшого поштовху кулька викотиться з рота дракона і впаде до рота жаби; y швидкісна тачка: така конструкція дозволяла легше й швидше перевозити вантажі, ніж звична нам дво колісна тачка; y повітряний змій («літаючий дракон»): використову вався для подачі сигналів війську; y арбалет (лук): залишки величезних арбалетів, снаряди до яких більше нагадували списи, було знайдено в гроб ниці Цінь Ши Хуан ді. -

Китайський компас.

Висновки Китайський сейсмограф. y y

y y

Найбільш поширеними релігійними вченнями в Китаї були даосизм, конфуціанство та буддизм. Китайці розвинули власну ієрогліфічну писемність. У Китаї було зроблено багато технічних винаходів, зокрема папір, компас.

Запитання та завдання

Швидкісна тачка.

Якими були основні релігійні вчення Давнього Китаю? Назвіть найвідоміші китайські винаходи. За додатковими джере лами підготуйте повідомлення про історію появи одного з них. Заповніть таблицю, указавши у стовпчиках відповідними цифрами характеристики благородної людини та пересічної людини, які визначив Конфуцій: 1) освіченість; 2) не варто довіряти високі державні посади; 3) виконує накази стар ших та дотримується законів через високе почуття обов’язку; 4) прискіпливе ставлення до інших; 5) прагнення самовдос коналюватися; 6) вимогливе ставлення до себе; 7) пік лується про майбутнє батьківщини; 8) виконує розпорядження через страх перед покаранням; 9) думки, спрямовані на здобут тя власної вигоди; 10) можна довірити управління державою. Пересічна людина

Повітряний змій. § 30. Культура Китаю

лагородна людина

1. 2.

Перевірка знань Варіант 1

Варіант 2

1. Назвіть великі річки Китаю та Індії. 2. Укажіть основну зернову культуру, яку вирощували в Китаї. Як це вплинуло на краєвид країни? 3. Заповніть таблицю. Порівняйте правління Ашоки та Цінь Ши Хуан ді за планом.

План

шока

Цінь Ши Хуан-ді

Назва держави Час правління Головна мета правління Заходи для досягнення мети Як довго проіснувала держава після смерті свого засновника

4. Як називається система, що впорядковувала суспільний устрій у Давній Індії? Чому вона виникла? 5. Порівняйте, яке місце посідала торгівля з іншими країна ми в Хараппській цивілізації та Китаї часів династії Хань. 6. Як у Давньому Китаї називали людину, яка поєднувала повно важення правителя, головного жерця та воєначальника? 7. Порівняйте спосіб правління Ашоки та Цінь Ши Хуан ді. 1) Якою була мета їх правління? 2) Якими засобами ці правителі намагалися її досягти? 3) Чи досяг кожен із правителів своєї мети? Чому? 8. Робота з ілюстраціями. 1) До якої культури належать вироби, зображені на мал. 1, 2? 2) До якого релігійного вчення належить кожна зі статуй, наведених на мал. 3, 4, 5?

Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки

ія

іліза

цив ц т її сус ди а

Античн

Розділ ІІІ

§ 31. Мінойська цивілізація

1. Грецька цивілізація. Важливе місце в історії Стародавнього світу посідає період Античності. До нього відносять історії Давніх Греції та Риму. Грецька цивілізація розвивалася на Балканському півострові, островах Егейського моря та в багатьох регіонах Середземномор’я. Основою цієї цивілізації були поліси — незалежні міста-держави. Різні поліси об’єднували спільні мова та релігія. Спочатку полісами управляли невеликі групи заможних людей, які походили зі знатних сімей. Така форма влади мала назву олігархія. Пізніше в Афінах розвинулася демократія, за якої громадяни поліса змогли взяти участь у його управлінні. У IV ст. до н. е. грецька та східна культури змішалися — так сформувався еллінізм.

Поліс — місто-держава в Давніх Греції та Римі. Демократія (у перекладі із грецької — влада народу) — державний лад, за якого джерелом влади є народ, а управління здійснюють виборні органи влади.

? 1) Знайдіть на карті острів ?

Крит та основні міста Мінойської цивілізації. 2) Із якими державами торгували жителі Криту? Які товари вони продавали?

? Де вперше з’явилася демократія?

Ч О Р Н Е

М О Р Е

Р ІА Т И Ч Н Е М О Р

ІТА ЛІЯ

Е ГРЕЦІЯ

ЕГЕЙСЬКЕ МОРЕ

Ке р

Мікени

ам

З Іспанії

Мідь, олово

Торговельні зв’язки Мінойської цивілізації.

іка

МАЛА АЗІЯ

Афіни

М е в т ке иро але ра б ві мі и, ка о. Родос Мідь Кносс Маллія о. Кіпр Закрос Маслинова олія, ткани ни о. Крит Зо ло Фест то Ма ,а сл ле ин ба Е М Н Е М О Р Е ст ов ао р, с лія ло н ,к ов ер ак ам іст іка ка

Ввезення до країни Вивезення з країни

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

ЄГИПЕТ

Мемфіс

Тір

Єрусалим

Фрески з палацу у Кноссі.

Критські палаци вражали сучасників своїми розмірами та складним плануванням. Звідси, напевно, походить легенда про розташований під палацом лабіринт царя Міноса, у якому живе лю дина із головою бика — Мінотавр.

інос? Чим він уславився? Фреска — зображення, ви конане фарбами по вогкій штукатурці. Мозаїка — зображення, виконане з кольорових камінців.

§ 31. Мінойська цивілізація

3. осподарство. Мінойці займалися землеробством і ско тарством. Вирощували пшеницю та ячмінь, а також різ ні овочі: цибулю, салат, селеру, спаржу й моркву. Мали мінойці й сади з грушами, фініками, айвою, маслинами та виноградники. Важливим джерелом харчування були морські продукти. Узагалі життя Мінойської цивілізації було тісно пов’язане з морем. Г

мистецтво можна зробити на основі наведених зображень?

? Хто такий

? Які висновки про мінойське

2. Мінойська палацова цивілізація. Найдавніша циві лізація на території Європи розквітла у III—II тис. до н. е. на острові Крит в Егейському морі. Вона називається Мінойською. Вчені стверджують, що вона є прародителькою не лише античної, але і європейської цивілізації загалом. Центрами Мінойської цивілізації були міста. Найбільші з них — Кносс, Фест, Закрос та Маллія. Вони розростали ся навколо величезних палаців, які могли мати до чотирьох поверхів, налічували безліч кімнат, були обладнані каналі зацією та водогоном. Палацові стіни прикрашали яскраві фрески та мозаїки. Ці споруди настільки вразили археоло гів, що Мінойська цивілізація отримала назву палацової. Зараз археологам відомо понад 80 великих і малих міст на Криті. Великі міста були самостійними, влада їхніх пра вителів також поширювалася на навколишні землі та менші поселення. Так було до того часу, поки напівлегендарний цар Мінос не об’єднав їх у єдину державу. Мінос наказав побудувати могутній флот, який контролював східну час тину Середземного моря. Влада Міноса поширювалася ще й на узбережжя Малої Азії та частину сучасної Греції.

4. оргівля. На Криті немає покладів корисних копалин. Тому його жителі мусили покладатися на морську торгів лю, щоб забезпечити себе всім необхідним, особливо брон зою. Вони мали торговельні зв’язки з островами Егейсько го моря, Єгиптом, Кіпром, містами Ханаану та Анатолії. Головними товарами, якими торгували мінойці, були ви роби ремісників (передусім посуд), а також барвник жов того кольору, який виготовляли на основі шафрану. ?

? Чому морська торгівля була дуже важливою для існування М

інойської цивілізації?

5. ультура. Мінойці вірили в багатьох богів. Головною була богиня сонця, яку зображували із простягнутими вгору руками. Священною твариною вважався бик. Його часто зображували на предметах мистецтва. Також відо мо, що мінойці влаштовували змагання, у яких потрібно було перестрибнути через бика. Доведено, що мінойці мали власні мову та письмо (так зване лінійне письмо). Проте розшифрувати ці записи дослідникам поки що не вдалося. Мінойська цивілізація загинула через стихійні лиха, спричинені виверженням вулкана на острові Санторін при близно в середині XVII ст. до н. е. Величезна хвиля знищи ла мінойський флот, який не лише захищав острів, але й був єдиним постійним зв’язком мінойців зі світом, зруйнувала прибережні поселення, а сільськогосподарські землі були вкриті шаром вулканічного попелу. Цим скористалися інші народи, які добре знали про багатства острова Крит. Через наслідки нищівного удару стихії та постійні напади сусідів Мінойська цивілізація остаточно занепала.

Руїни палацу Міноса у Кноссі. Сучасний вигляд.

? Чому загинула

інойська цивілізація?

Висновки Мінойська цивілізація була першою європейською цивілізацією. Мінойці споруджували великі палаци зі складним плануванням. Основою багатства мінойців була активна морська торгівля.

y y y

часто зображували риб та інших морських тварин?

100

2. 3.

? Чому на мінойському посуді

Мінойська кераміка.

Запитання та завдання У який археологічний період існувала Мінойська цивіліза ція — бронзовий чи залізний вік? Чому Мінойську цивілізацію називають палацовою? Якими були основні заняття мінойців?

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

§ 32. реція

1. Природні умови та господарство. На південному схо ді Європи розташований Балканський півострів. На заході його омивають води Егейського моря, а на сході — Іоніч ного. У морі розкидані сотні островів. Його територія вкрита горами, земля тут кам’яниста, великих річок немає. Місцеве населення займалося і землеробством, і скотарством. Основними культурами були пшениця, ячмінь, маслини та виноград. Розводили овець, кіз і велику рогату худобу.

Приг д йте а

1. Де і коли виникла Міной ська цивілізація?

2. Якими були основні занят тя мінойців?

Давня Греція.

Афінська держава Спартанська держава

§ 32. Греція

101

Важливе значення для життя людей мало море. Воно було джерелом продуктів харчування та часто єдиним шля хом сполучення, особливо між острівними поселеннями.

Поховальна маска мікенського царя, відома як «Маска Агамемнона».

2. Мікенська цивілізація. Балканський півострів засе ляли в кілька етапів різні племена, які приходили з пів ночі. Першим із них були ахейці, які розселилися в Гре ції в середині II тис. до н. е. Вони створили цивілізацію, яку вчені називають Мікенською за назвою їхнього най більшого міста — Мікен. Мікенська цивілізація була сучасницею Мінойської і мала з нею багато спільного. Мікенці мали подібне до мінойського письмо (дослідникам вдалося його розшифрувати) і так само займалися мор ською торгівлею. Також вони уславилися майстерними виробами із золота та бронзи. М

? Як

ікенська цивілізація отримала свою назву?

3. « емні віки». У XII ст. до н. е. у Грецію з півночі вторглися племена дорійців, які знищили Мікенську ци вілізацію. Її загибель стала початком так званих «темних віків», які тривали до VII ст. до н. е. Відбувся занепад у культурі та суспільстві — було забуто писемність, люди знову почали жити племенами. Проте в цей час навчили ся обробляти новий метал — залізо, яке замінило бронзу. Ахейці, що залишилися, згуртувалися навколо дав нього міста Афіни. Дорійці, витіснивши місцеве населен ня, заселили Пелопоннес, заснувавши міста Спарта, Ме гара та Коринф, а також оселилися на Криті та інших островах Егейського моря. «Темні віки» закінчилися після розквіту грецьких міст держав. -

Золотий виріб мікенських майстрів.

алканського півострова навчилося обробляти в «темні віки»?

? Який метал населення Г

4. реки. Греція була роздроблена. Проте всі греки ша нували одних і тих самих богів, використовували одну мову та алфавіт. Також вони вважали себе носіями єдиної культури. У поемах давньогрецького поета Гомера — «Ілі ада» та «Одіссея» — розповідається про спільне походжен ня всіх греків та подвиги їхніх предків. Ці великі поеми грецький народ знав напам’ять. Інші народи та племена, які не належали до грецької культури, греки вважали варварами, дикунами й ставили ся до них зверхньо. Себе греки називали еллінами, а свою країну — Елладою.

? Чи має мікенська кераміка

спільні риси з мінойською?

102

? Хто такі варвари? Як греки ставилися до них? ?

Мікенська кераміка.

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

ежі володінь поліса

Храм крополь

ело

Поля

іські стіни

Схема типово го грецького поліса.

Варвари Порт

5. Поліс. Майже на кожному острові або в гірській до лині розміщувалося окреме незалежне місто держава, яке називалося поліс. Кожен поліс мав свою монету, закони та армію. Складовими частинами поліса були: y укріплений пагорб — акрополь; y нижнє місто, центром якого була ринкова площа — агора. За стінами поліса починалися поля та села. Вони забезпечували місто продуктами харчування.

Висновки

y y

У II тис. до н. е. Балканський півострів заселили ахейці, які створили Мікенську цивілізацію. У XII ст. до н. е. у Грецію з півночі вторглися племена дорій ців, що стало початком «темних віків». «Темні віки» тривали приблизно 400 років і закінчилися після розквіту грецьких полісів.

Запитання та завдання

§ 32. Греція

Кераміка «темних віків». Такий стиль історики називають гео метричним.

2. 3.

Які племена прийшли на Балканський півострів першими — ахейці чи дорійці? Перелічіть, що об’єднувало всіх греків. Доповніть речення. 1) Поліси були оточені … 2) … були розташовані на пагорбі. 3) Більшість полісів мали … для перевезення товарів морем. 4) За стінами поліса розкинулися … та …

103

§ 33. грецьке суспільство та повсякденне життя ПригАдАйте 1. Що таке поліс? 2. На основі яких двох циві лізацій сформувалася Грецька цивілізація? 3. Що об’єднувало всіх греків незалежно від того, де вони жили?

Політика (у перекладі із грецької — справи міста) — мистецтво управління по лісом.

Структура суспільства в Давній Греції.

? 1) Як у Давній Греції називали іноземців? 2) Яку частину населення поліса становили раби?

104

1. суспільство. Населення грецьких містдержав поді лялося на громадян та негромадян. Громадяни мали політичні права, тобто могли брати участь в управлінні полісом і служили у війську під час війни. Негромадяни не мали права брати участі в управлінні містом. Вони сплачували податки та служили у війську. Громадянами могли бути лише вільні дорослі чоловіки, народжені в полісі, які мали у власності землю. Жінки та іноземці (метеки) громадянами не вважалися. Громадян серед населення поліса було близько 12 %. Крім того, лише чоловіки могли володіти майном і здобувати освіту. Жінки таких прав не мали. Вони вели хатнє господарство й виховували дітей. Жінки не могли вільно пересуватися вулицями без супроводу родичівчоловіків. Найнижчою верствою населення були раби. Вони на лежали господарю, який мав повну владу над їхнім жит тям. Рабами ставали полонені на війні. Також батько міг продати своїх дітей у рабство. Діти рабів теж ставали рабами. Рабів було дуже багато — до третини населення поліса. Вони переважно працювали в хатньому господар стві. Частина з них працювала на важких роботах, напри клад у шахтах. Давні греки вірили, що люди від природи поділяються на рабів та вільних людей. 2. Житло. Греки зводили свої будинки із цеглисирцю. Такі помешкання не були міцними, часто ламалися, їх відновлювали та перебудовували. Кімнати будинків розміщувалися навколо внутрішнього дворика. Усі вікна виходили на нього, а з вулиці можна було побачити лише глухі стіни. Плану із забудови міста в більшості полісів не існувало, тому вулиці були вузькими й звивистими. Будинки обов’язково були поділені на дві частини: чоловічу (андрон) та жіночу (гінекей). Жінкам не дозво лялося заходити до чоловічої частини будинку, особливо під час бенкетів. Ремісники на першому поверсі своїх будинків тримали майстерні та крамниці.

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

Кухня

пальня Гінекей

Ванна кімната

Колодязь А

3. дяг. Одяг греки не шили. Вони загор талися в широкі полотна з білого або фар бованого льону, яке скріплювали застібка ми, пряжками, поясками. Чоловіки носили туніку з льону — хітон, а зверху — вовняний плащ гіматій. Жінки вдягали пеплос — довгу туніку, яку підв’я зували поясом і скріплювали на плечах за стібками (фібулами). На ногах були шкіряні сандалі. Існувало велике різноманіття зачісок. І чоловіки, і жінки користувалися косме тикою та парфумами.

ндрон

? Якою була особливість давньогрецького одягу? Будинок заможної давньогрецької сім’ї.

Двома основними групами населення у грецькому полісі були громадяни та негромадяни. Лише громадяни мали право брати участь в управлінні полісом. Будинки греків поділялися на жіночу та чоловічу частини.

y y

мешканців чоловічої та жіночої частин будинку?

Продаж рабів. Сучасний малюнок.

Висновки y

? Якими були основні заняття ?

4. жа. Греки вживали ті продукти, які самі й вирощували. Їли кашу та хліб із пшениці або ячменю. Маслини, інжир і виноград спо живали свіжими, сушеними та маринованими. З овочів знали цибулю, часник, капусту і боби. Також були по ширені молочні продукти: молоко, масло, сир. М’ясо їли рідко — на свята. Дорогим продуктом був і єдиний підсо лоджувач — мед. Використовували багато пряних трав. Основним напоєм було вино, яке перед вживанням сильно розводили водою. Столових приборів греки не знали, тому їжу брали руками. Вечорами греки мали звичай влаштовувати бенкети, на які господар запрошував своїх друзів. Жінки в цих свят куваннях участі не брали.

Одяг пересічних жителів поліса. За межами міста чоловіки носили капелюхи з валяної вовни — повсті.

§ 33. Грецьке суспільство та повсякденне життя

2. 3.

Назвіть, які із цих груп населення належали до громадян, а які — до негромадян: жінки; чоловіки, що народилися в цьому полісі; чоловіки, що народилися й виросли за межа ми поліса; раби; діти. Перелічіть предмети давньогрецького вбрання. Складіть щоденне меню пересічної грецької сім’ї. Які продукти харчування були основними, а які споживалися час від часу?

Запитання та завдання

105

§ 34.

ім’я, освіта та виховання

Приг д йте а

1. Які групи населення належали до громадян поліса?

2. Що таке політика?

3. Який одяг носили чоловіки й жінки в Давній Греції?

1. імейні обов’язки. У давньогрецькому суспільстві сім’я складалася із чоловіка, дружини та їхніх дітей. Основним завданням жінки було народження та вихован ня дітей. Головою сім’ї був найстарший чоловік — дід, батько або старший син. Він мав повну владу над інши ми членами сім’ї та рабами. До реформ Солона він навіть мав право продавати членів своєї сім’ї в рабство. С

? Хто був головою давньогрецької сім’ї? ?

2. Щоденні справи. Чоловіки майже весь час проводи ли поза домом — на агорі та в гімнасії (місце для занять фізичними вправами). День афінянина починався на сві танку, а закінчувався після заходу сонця. Ремісники та селяни весь день присвячували роботі та справам. Жінки, навпаки, сиділи вдома, займаючись вихованням дітей і хатнім господарством. Заможні сім’ї могли дозволити собі мати рабів, які виконували основну частину роботи. У бідних сім’ях жінки більше часу проводили поза будинком, наприклад ходили на ринок за продуктами або навіть самі торгували. Щоправда, останнє вважалося не гідною справою. Невипадково грецьку цивілізацію нази вають «цивілізацією під відкритим небом».

? Чому Давню Грецію називають «цивілізацією під відкритим небом»? ?

3. есілля. Для того щоб одружитися, чоловік укладав угоду з батьком майбутньої нареченої. При цьому його цікавили три речі: розмір посагу, стан здоров’я (здатність народити здорових дітей), уміння прясти та ткати. Думка самої дівчини не враховувалася. Її батько та майбутній чоловік укладали шлюбну угоду, за якою чоловік мав спла тити сім’ї нареченої певну кількість срібних монет або від дати корову. Шлюбний вік для жінок становив 13—15 ро ків, для чоловіків — близько 30 років. Подружжя могло розлучитися, але лише у визначених законом випадках. В

Грецька жінка за ткацтвом. Сучасний малюнок.

106

? Які чинники були вирішальними для укладення шлюбу? ?

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

Афінська агора. Сучасний малюнок.

? 1) Укажіть, де на малюнку ?

акрополь, а де — агора. 2) Які товари продаються на ринку? 3) найдіть на зображенні агори місце, де продають рабів. Пригадайте, як багато рабів могло бути в полісі. 4) Чим займаються жінки? Чи є їхні заняття типовими для Давньої Греції?

§ 34. Сім’я, освіта та виховання

4. світа та виховання. До семи років дітей виховували вдома. Далі в бідних сім’ях батько навчав хлопчиків сво го ремесла, а мати навчала дівчаток хатньої роботи, пряс ти та ткати. У заможних сім’ях освіта хлопців значно відрізняла ся. Знання про життя вони мали отримувати від старших родичів: батька, дядька. Хлопці навчалися музики, по езії та спортивних вправ у гімнасії. Пізніше до цього до давалися заняття із граматики. На той час граматика означала вміння грамотно говорити та виступати перед публікою (ораторське мистецтво). Завданням такої освіти було виховати гідного громадянина поліса. В Афінах починаючи з V ст. до н. е. юнаки, народже ні в сім’ї громадян, мали після досягнення 18 річного віку відбути дворічну військову службу. На час її проходження їх називали ефебами. Лише після закінчення військового

107

навчання їх вважали повноправними гро мадянами. У пізніші часи система освіти зміни лася. Із II ст. до н. е. до граматики до далося вивчення текстів філософів, поетів, ораторів тощо. Також з’явилися професій ні викладачі, які читали лекції за гроші, а до навчальних планів увійшли арифме тика, геометрія, музика та астрономія. Ці науки мали підготувати освічену людину. Згодом учень міг спробувати себе у філо софії і вже самостійно розмірковувати про сутність світу та речей.

Грецька кераміка із зображенням видів навчання.

? Які види навчання зображено на посуді?

2) Коли молодий чоловік міг вважатися пов ноцінним громадянином поліса?

? 1) Чому заняття з граматики були важливими? Висновки Головою давньогрецької сім’ї був чоловік. Пригноблене становище жінки проявлялося і в сімейних сто сунках, і в суспільному житті. Щоб стати повноправними громадянами, хлопці мали навчи тися граматики та відбути військову службу.

y y

y Навчання граматики в Давній Греції. Сучасний малюнок.

Запитання та завдання

Заповніть порівняльну таблицю «Життя чоловіків і жінок у Дав ній Греції». План характеристики

Чоловіки

Жінки

Можливість брати участь в управлінні полісом Військова служба Можливість вільно залишати будинок Вік шлюбу Можливість обирати, із ким укласти шлюб Виховання дітей Освіта до семи років Подальша освіта

108

Бронзова статуя ефеба. IV ст. до н. е.

Складіть коротку розповідь про один день афінського грома дянина або жительки поліса. Додайте відомості про харчуван ня, одяг, рід занять, заможність. За потреби використайте до даткові джерела. Якою була головна мета освіти в Давній Греції спочатку та в більш пізні часи?

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

елігія та міфологія а

бог

кі

огрец

авн

оги Характеристика Посейдон Брат Зевса, бог морів і підводного царства Аїд Брат Зевса, бог підзем ного (потойбічного) світу Гера Дружина Зевса, покро вителька шлюбу та сім’ї Афіна Богиня мудрості, по кровителька ремесел Арес Бог війни Гефест Бог коваль Гермес Вісник богів Афродита Богиня краси та кохання Аполлон Покровитель музики, віщування та лікування Артеміда Богиня полювання Деметра Богиня родючості Діоніс Покровитель винороб ства Гестія Богиня домашнього та жертовного вогнища

? Які заняття мали окремі

боги-покровителі? з чим це могло бути пов’язано?

§ 35. Релігія та міфологія

2. Жертвопринесення. Важливою частиною релігійного життя давніх греків було здійснення жертвопринесень. Ними супроводжувалися визначні події в житті людини: народження, шлюб, смерть. Так само вшановували духів предків. Жертвопринесення були складовими народних зборів, свят, а також укладання угод, встановлення меж земельних володінь, оголошення війн тощо.

Пантеон богів — визначена група богів, що належать до певної релігії.

2) Хто такі давньогрецькі герої?

Що таке політеїзм?

? 1) Де жили давньогрецькі боги?

Приг д йте

1. Боги та герої. Греки мали складну систему міфоло гічних уявлень про світ. У ній велику роль відігравали боги та герої. Спочатку із Хаосу виникли богиня Землі Гея та бог Неба Уран. Вони породили титанів. Один із них, Крон, захопив владу свого батька. Крон боявся, що його діти вчинять із ним так само, тому він усіх їх поїдав, щойно вони народжувалися. Його дружина Рея змогла врятувати лише наймолодшого сина — Зевса. Подорослішавши, він повалив владу батька та почав правити на горі Олімп ра зом з іншими богами та богинями. Разом вони склали пантеон олімпійських богів. Греки уявляли богів у вигляді безсмертних, фізично досконалих істот, які, тим не менш, мають такі самі по чуття та бажання, що й люди. Герої — це діти богів і людей. Вони не боялися смер ті, нерідко кидали виклик богам. Їх головним призна ченням було здобути славу та захистити свою честь. При цьому герої не були ідеальними: вони мали притаманні людям слабкості, а їхні вчинки не завжди можна було назвати цілком позитивними. У Греції були поширені культи таких героїв, як Геракл, Тесей, Ахілл. Їм роби ли підношення, просили про здоров’я та покровитель ство. Грецька міфологія містить багато розповідей про героїв та їхні подвиги. Також в Елладі вірили в існування міфологічних істот: сатирів, німф, кентаврів, гарпій, сфінксів тощо.

§ 35.

109

Під час здійснення жертвопринесень запалювали аро матичні суміші, виливали на вівтар воду, молоко, мед чи олію. Також на честь олімпійських богів приносили в жерт ву тварин: свиней, овець, кіз або корів. Частину їх м’яса спалювали, а частину з’їдали. Існували спеціальні жерці, які ворожили на внутрішніх органах жертовних тварин. Якщо ці органи мали ознаки хвороб або були неправиль ної форми, це віщувало біду. ?

? У яких випадках греки здійснювали жертвопринесення? О

3. лімпійські ігри. Із VIII ст. до н. е. раз на чотири роки греки влаштовували змагання атлетів (спортсменів) з усієї Еллади — Олімпійські ігри. Вони були присвячені верховному богу Зевсу, а відбувалися в місті Олімпія. За легендою, проведення цих змагань започаткував Геракл. Так він увічнив пам’ять про свого загиблого друга. На час проведення Олімпійських ігор на всій території Греції припинялися війни. Жінкам було заборонено брати участь в іграх, а також спостерігати за ними. Атлети змагалися без одягу й босоніж. У перший день ігор проводили релігійні церемонії, приносили жертви богам, а судді давали клятви чесно оцінювати змагання. Від V ст. до н. е. учасниками Олім пійських ігор стали поети, які читали свої твори увечері першого дня. Другого дня відбувалися змагання з бігу, третього — єдиноборства, четвертого — перегони на колісницях і п’ятиборства (метання диска, стрибки в довжи ну, метання списа, біг на короткі відстані та боротьба). П’ятий день відводився для нагородження переможців та заключних церемоній. Переможців вшановували вінками із гілок маслинового дерева та пурпурових стрічок. На батьківщині переможці Олімпійських ігор ставали най більш шанованими громадянами.

? Чи були

110

лімпійські ігри частиною давньогрецької релігії?

4. Містерії. Святкування на честь деяких богів мали особливу форму. Їх називали містеріями. Містерії поєд нували в собі елементи богослужінь та театралізованих дійств. Брати участь у них було дуже почесно і гаран тувало щасливе життя після смерті. Учасники містерій проходили дуже суворий відбір. Ними могли бути не лише громадяни, а й жінки та на віть раби. Їм заборонялося розповідати про те, що від бувалося під час містерій.

? Хто міг брати участь у містеріях? Про що це свідчить? ?

Найвідомішими в Давній Греції були Елевсинські міс терії, присвячені міфу про Деметру та Персефону та їхні подорожі в потойбічний світ. Людина могла взяти в них участь лише один раз у житті. Вчені вважають, що на цих містеріях людей яки мось способом позбавляли зору, аби вони «побували» в пітьмі потойбічного світу.

Афіна Паллада. Художник Рембрандт.

Діоніс. Художник Мікеланджело де Караваджо.

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

5. оракул. Велике значення греки надавали надпри родному. Нерідко вони зверталися до вищих сил із про ханням дати пораду або передбачити майбутнє. Існували спеціальні жерці, які тлумачили явища природи, сни, а також складали пророцтва. Найвідомішою з них була Піфія — жриця святилища Аполлона в місті Дельфи. Її називали оракулом. Це була звичайна жінка, яка дала обітницю безшлюбності. Щомі сяця сьомого числа її вустами нібито говорив бог Аполлон. Запитання, які ставили Дельфійському оракулу, стосува лися війни і миру, заснування нових міст тощо.

? Дізнайтеся за додатковими джерелами про передбачення Дельфій-

ського оракула. складіть коротку розповідь про це (5—7 речень).

Давньогрецьке зображення містерій.

Висновки Давньогрецька релігія була політеїстичною. Греки вірили в богів і різноманітних істот. Окрему роль відігравали герої. На честь богів і героїв здійснювали жертвопринесення та влаштовували святкування — містерії. У Давній Греції було започатковано Олімпійські ігри.

y y y

Запитання та завдання 1. 2. 3.

Назвіть щонайменше п’ять давньогрецьких богів. Назвіть способи вшанування богів, поширені в Давній Греції. Установіть відповідність між зображеннями олімпійських зма гань на давньогрецькій кераміці та їхніми назвами.

4 А Б В

5 Змагання з бігу Боротьба Кулачні бої

Жертвопринесення в храмі Зев са в Олімпії. Сучасний малюнок.

6 Г Д Е

7 Панкратіон (вільна боротьба) П’ятиборство Перегони на колісницях

Храм Аполлона в Дельфах. Сучасний вигляд. § 35. Релігія та міфологія

111

§ 36. рецькі колонії 1. рецькі колонії. У VIII—VI ст. до н. е. греки почали активно засновувати нові поселення на берегах Серед земного та Чорного морів. Причиною переселення стало те, що населення Еллади зростало, і селянам не виста чало земель, щоб усіх прогодувати. Цей період отримав назву Велика грецька колонізація. Керівництво грецьких полісів допомагало здійснюва ти ці переселення. У такий спосіб воно позбувалося ні чим не зайнятих людей. Також місто заробляло на бу дівництві суден для переселенців. Г

Приг д йте

1. Хто такі скіфи?

2. Кого греки називали вар варами?

3. Які народи та держави, крім греків, засновували колонії?

? Як греки називали міста, які вони засновували на нових землях? ?

4. Що таке демократія та олі гархія?

Колонізація — процес засну вання поселень вихідцями з одних країн на нових тери торіях.

У пошуках нових місць для поселення й торгівлі з місцевими жителями греки рухалися вздовж берегів. Знайшовши зручне місце, вони організовували там посе лення, яке нагадувало типовий грецький поліс. Колоністи не залежали від міст, звідки вони прибули (метрополій). Проте вони підтримували з ними торговельні та куль турні зв’язки.

Е ЧН И АТ РІ АД

о. Корсика

Карфаген

Е ОР М

о. Сардинія

ЧОРНЕ МОРЕ

о. Сицилія о. Крит

Грецькі колонії

Середземно морські колонії.

112

СЕРЕДЗЕМНЕ МОРЕ

Фінікійські колонії Розселення етрусків

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

о. Кіпр

ЄГИПЕТ

Грецьке торговельне судно. Сучасний малюнок. Причини Великої грецької колонізації.

Кожне містоколонія мало всі складові частини поліса в Елладі: агору, акрополь, порт, оборонні стіни, а також сільську округу — хору, яка забезпечувала його жителів необхідними продуктами харчування.

? Якими були відносини між грецькими колоніями та метрополіями?

НАЙБІЛьШІ ГРЕЦьКІ МІСТА-КОЛОНІЇ ПІВНІЧНОГО ПРиЧОРНОМОР’Я назва

Коли й ким засновано

місце розташування

Монети з Ольвії із зображенням дельфінів.

історична доля

Ольвія (у перекладі — щаслива)

Наприкінці VI ст. до н. е. жителя ми Мілета

Бузький лиман, Знищена гунами поблизу сучасно в 70х рр. IV ст. го Миколаєва

Херсонес (у перекладі — півострів)

У 422—421 рр. до н. е. жителя ми Гераклеї Пон тійської

Південнозахідне узбережжя Криму, поблизу сучасно го Севастополя

Пантікапей (у перекладі — рибний шлях)

У VII ст. до н. е. Узбережжя Кер жителями Мілета ченської прото ки, сучасна Керч

Монета з Ольвії у формі дельфіна.

Тіра (від грець Наприкінці VI ст. кої назви річки до н. е. жителя Дністер — Тірас) ми Мілета

Гирло Дністра, на околиці сучасно го БілгородаДні стровського

Після падіння За хідної Римської імперії увійшов до складу Візан тії. Припинив своє існування в XV ст. Зруйнований гунами в 70х рр. IV ст. Припинила існу вання в 70х рр. IV ст., можливо, унаслідок навали гунів

Монета з Тіри із зображенням бика та колосків. § 36. Грецькі колонії

113

Грецькі колонії на землях сучасної України.

Ольвія Надлиманська о. Березань Ніконій

Тіра

Пантікапей

Калос Лімен

Боспорське царство

Керкінітіда

о. Зміїний

Неаполь Скіфський Херсонес

Феодосія Кіммерік

Харакс

2. ідносини з місцевими жителями. Життя населен ня земель, куди прибували греки колоністи, дуже зміню валося. Від греків жителі колоній перейняли гончарний круг, виплавку заліза, металеві гроші, письмо, а також культуру вирощування винограду та маслин. Сусідами грецьких міст колоній на території сучасної України були племена кіммерійців та скіфів. На їхнє за мовлення греки виготовляли золоті вироби, а скіфи про давали їм зерно, отримане від землеробів лісостепової смуги. Це зерно, а також те, що було самостійно виро щене в хорах, міста колонії продавали до Еллади. Сусідство із греками настільки вплинуло на кіммерійців та скіфів, що вони теж почали засновувати свої міста — Кіммерік та Неаполь Скіфський. Певний час скіфи навіть контролювали грецькі поліси в Криму (III—II ст. до н. е.). ?

? Як поява грецьких поселень впливала на місцевих жителів у Північному Причорномор’ї?

? Що означає колосок, на якому стоїть сімаргл?

114

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

Монета з Пантікапея. На ній зображено крилату тварину — сімаргла, що належить до іран ської міфології. Це пов’язано з тим, що на території царства проживало багато скіфів та ін ших іраномовних племен.

3. арства. Багато полісів Північного Причорномор’я були демократіями або олігархіями, але також тут існували дві могутні держави — Боспорське та Понтійське царства. Розквіт Боспорського царства припадає на IV—III ст. до н. е. Воно об’єднувало кілька полісів, йому належали весь Керченський півострів, населений скіфами, Таман ський півострів, пониззя Кубані та Східне Приазов’я. Столиця царства — місто Пантікапей — було центром торгівлі, рибного промислу та ремесел. Місто володіло вер фями, які вміщували до 30 суден. Продавали рибу, шкури та у величезній кількості зерно. Купували вино, маслинову олію, предмети мистецтва. Вироби власне боспорських ре місників продавали переважно в інших містах колоніях, усередині самого царства або варварським племенам.

Руїни Херсонеса. Сучасний вигляд.

Руїни Неаполя Скіфського. Сучасний вигляд.

Понтійське царство виникло на руїнах Перської імпе рії. Воно розташовувалося на північному узбережжі Ма лої Азії, а в часи свого розквіту в I ст. н. е. контролювало Крим, Кубань та грецькі колонії на узбережжі Чорного моря. Такого територіального розширення воно набуло за правління царя Мітридата IV Євпатора, але після його смерті одразу занепало. Спочатку ці землі потрапили під владу Римської імперії, а у III—IV ст. н. е. були зруй новані навалою кочівників зі сходу.

Висновки У часи Великої грецької колонізації греки масово засновували свої поселення на берегах Середземного та Чорного морів. Новозасновані поселення називалися колоніями. Вони були політично незалежними від метрополій. Основний прибуток міста колонії мали від торгівлі з місцевим варварським населенням та полісами Еллади.

Руїни Пантікапея. Сучасний вигляд.

Запитання та завдання

Якими були причини Великої грецької колонізації? Назвіть кілька грецьких міст колоній на території сучасної України та приблизне місце їх розташування. Укажіть дати таких історичних процесів: 1) заснування окремих грецьких міст колоній на території су часної України; 2) контроль скіфами грецьких полісів у Криму; 3) розквіт Боспорського царства; 4) найбільше територіальне розширення Понтійського царства.

Мітридат IV Євпатор.

§ 36. Грецькі колонії

1. 2.

115

§ 37. Персько-грецькі війни а

Приг д йте

1. Як перси поводилися із жителями завойованих територій?

2. Хто такі сатрапи?

3. Що таке ополчення?

2. сновний етап війн. У 481 р. до н. е. представ ники 30 грецьких полісів зібралися на раду. На ній було вирішено, що вони спільно триматимуть оборону. Коман дування взяли на себе воєначальники Афін і Спарти. У 480 р. до н. е. перське військо на чолі із царем Ксерксом переправилося через протоку Геллеспонт (сучасна назва — Дарданелли) та рушило на південь — до Афін і Спарти. Їхній шлях пролягав через вузьку Фермопільську ущелину. Невеликий загін із кількох сотень воїнів під керівництвом спартанського царя Леоніда перекрив прохід до неї. Він протягом трьох днів стримував кількісно пере важаюче військо персів, завдавши їм значних втрат. Одночасно із цим тривала морська битва на мисі Арте місій, де грецький флот стримував перський, що мав кіль кісну перевагу. Під натиском перського війська греки були змушені відступити. Перський флот наступав і майже ото чив грецькі кораблі біля острова Саламін поблизу Афін. Проте, добре знаючи особливості вузьких проток між ост ровом та материковою Грецією, греки зуміли розгромити перський флот. Саламінська битва стала переломним мо ментом у персько грецьких війнах. Дізнавшись про поразку, Ксеркс наказав основним силам відступати, але залишив у Греції частину свого

116

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

Грецьке та перське війська були принципово різними. Перське військо переважно складалося з легкоозброєних найманців, які не були дисци плінованими. Виняток стано вив лише підрозділ «без смертних». Грецьке військо, по суті, було ополченням, адже складалося із громадян полісів. Вони би лися в бойовому порядку, який мав назву фаланга. Найсильніше піше військо з усіх полісів мала Спарта.

Персько-грецькі війни — ряд військових конфліктів між Персією та Грецією, що тривали із 499 до 449 р. до н. е.

1. Перший етап війн. У 546 р. до н. е. Персія завоювала Малу Азію, де розташовувалися численні грецькі поліси. У 499—494 рр. до н. е. вони розгорнули повстання проти перської влади. Їх підтримали незалежні грецькі поліси, зокрема Афіни. Повстання було жорстоко придушене. Ці виступи започаткували низку військових конфліктів, які тривали 50 років та отримали назву персько-грецькі війни. Перси прагнули розширити межі своїх володінь, а та кож покарати Афіни за підтримку повстанців. Для того щоб мати сухопутний шлях до Греції, у 492—490 рр. до н. е. перси завоювали її північні області — Фракію та Маке донію. Проте їх подальше просування біля поселення Ма рафон зупинило афінське військо. Відбулася Марафонська битва, у якій греки здобули перемогу.

війська. Тут воно перезимувало, але влітку 479 р. до н. е. було розгромлене об’єднаним військом афінян та спартанців під Платеями. Це була остання в персько грецьких війнах битва, що відбулася на території Греції.

Короткий спис

азвіть дві визначні морські та дві сухопутні битви перськогрецьких війн. Н

Короткий лук та легкі стріли з очерету

егкий плетений щит Л

3. Заключний етап війн. У наступні роки Афіни здій снили ще низку військових походів у Малу Азію з метою звільнити грецькі поліси від перського панування. Проте згодом це протистояння переросло у війну між двома дер жавами за панування у Східному Середземномор’ї. Нарешті в 449 р. до н. е. греки та перси уклали Каліїв мир (за іме нем голови грецької делегації), за яким Персія зберігала острів Кіпр, але відмовлялася від островів і малоазійського узбережжя Егейського моря. Крім того, перським кораблям було заборонено з’являтися в Егейському морі. Для греків війни з персами мали велике значення. Вони згуртували населення Греції, могутність Афін та Спарти значно зросла. Однак у цей час розпочалася епоха супер ництва між цими двома полісами за панування в Елладі. ?

? Чим закінчилися персько-грецькі війни?

Перський воїн.

Висновки

алізний наконечник

Гребінь із кінського волосу

ронзовий шолом

Важкий дерев’яний щит із бронзовою окантовкою

Панцир із кількох шарів лляної тканини

пис завдов жки 3 м

Чому Персія розпочала воєнні дії проти грецьких полісів? Яка битва була переломною в ході персько грецьких війн? Заповніть таблицю «Основні битви персько грецьких війн».

Прямий залізний меч завдовжки до 60 см

сновна характеристика

ронзові поножі андалі

§ 37. Персько грецькі війни

Грецький воїн — гопліт.

Дата

итва Марафонська битва Фермопільська битва Битва на мисі Артемісій Саламінська битва Битва під Платеями

1. 2. 3.

Запитання та завдання

Персько грецькі війни можна поділити на кілька етапів: пер ший — повстання грецьких міст у Малій Азії, другий — бойо ві дії на території Еллади, третій — грецькі походи в Малу Азію. Грекам вдалося переломити хід війни завдяки згуртованості, доброму знанню природних умов, а також розумінню, що вони виборюють власну свободу. Після завершення персько грецьких війн розпочалося супер ництво між Афінами та Спартою за панування в Елладі.

117

§ 38. спарта ПригАдАйте 1. Хто такі ахейці та дорійці? 2. На які дві групи поділялося населення більшості грецьких полісів?

1. населення спарти. Як ви вже знаєте, в XI ст. до н. е. дорійці завоювали півострів Пелопоннес. Тут вони засну вали власне поселення — Спарту. Згодом воно перетво рилося на містодержаву, яке контролювало території у грецькій області Лаконії. Громадян Спарти називали спартіатами. Завойовуючи нові землі, дорійці перетворювали місце ве населення на рабів — ілотів. Ілоти належали всій Спар ті, а не окремим її громадянам, як в інших полісах. Ілотів було набагато більше, ніж спартіатів. Щоб утримувати ра бів у покорі, найсильніших щороку вбивали. Ще однією верствою підкореного населення були періеки — люди, які зберегли свободу, але сплачували спартіатам данину.

? Хто такі ілоти?

Склад населення Спарти в V ст. до н. е.

Руїни Спарти. Сучасний вигляд.

118

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

2. Закони Лікурга. Усе життя населення Спарти було впорядковане згідно із законами Лікурга. Лікург був од ним зі спартанських царів, який відмовився від свого титулу й залишив місто, але спочатку взяв із його жи телів обіцянку, що вони житимуть за встановленими ним законами. УПРАВЛІННЯ СПАРТАНСьКОЮ ДЕРЖАВОЮ

Мармурове погруддя спартан ського гопліта. V ст. до н. е.

Верховним власником усієї землі, згідно із законами Лікурга, був поліс. Проте землі були поділені серед гро мадян Спарти на 9 тис. рівних частин — клерів. Їх за Народні збори — збори бороняли продавати або розділяти між синами. Клери громадян, громади або дер обробляли не самі власники, а ілоти. жави для обговорення су Щоб зберегти єдність спартанців та не допустити по спільних справ, видання за ділу на багатих і бідних, Лікург створив спеціальні за конів, обрання посадових кони. Вони перешкоджали збагаченню окремих осіб. Так, осіб тощо. Також орган під страхом смертної кари їм заборонялося володіти золо управління в полісах Давніх том, сріблом, коштовним камінням. Житло й одяг спар Греції та Риму. танців були дуже простими. Будьяка спроба спартанця залишити межі держави в особистих справах карала Герусія. Сучасний малюнок. ся смертю. Хитромудрий Лікург запровадив нові гроші, які нікому не спадало на думку нагромаджувати. Вони мали вигляд довгих залізних прутів і важили кілька кілограмів. 3. Життя спартанського суспільства. Згідно із законами Лікурга, життя гро мадян Спарти було підпорядковане одній головній меті — бути воїнами. Вони не мали права займатися торгівлею або ре меслом. За зраду або боягузтво воїна мо гли стратити або вигнати з міста, але не могли перетворити його на ілота. Так само, незважаючи на будьякі досягнення § 38. Спарта

119

? Яким було єдине дозволене законами

ікурга заняття для гро-

мадянина парти?

4. парта в пізні часи. Починаючи з V ст. до н. е. роз ширилися відносини Спарти з іншими країнами. Так, у полісі набуло розвитку ремесло, а у II ст. до н. е. Спар та почала карбувати власні золоті та срібні монети. Як ви пам’ятаєте, громадянами Спарти могли бути лише нащадки громадян. Тому внаслідок декількох не вдалих битв у III ст. до н. е., де загинуло багато спар танських воїнів, кількість громадян Спарти зменшилася спочатку до 1 тис. осіб, а потім — до 700 осіб. С

те про битву біля Фермопільської ущелини. Прикладом чого вона може бути?

? Пригадайте, що ви знає-

Короткі та влучні вислови, які цінували спартанці, нази вають лаконічними (від на зви області, де розміщувала ся Спарта, — Лаконія). За легендою, під час пер сько грецьких війн, коли перське військо зупинилося перед Фермопільською уще линою, цар Ксеркс послав до спартанського царя Лео ніда гінця зі словами: «Скла ди зброю». Леонід відповів так само коротко: «Прийди і візьми». Ця фраза стала одним із найвідоміших лако нічних висловів.

та заслуги перед Спартою, ілот або іноземець не міг ста ти повноправним громадянином. Жителі міста вважали себе непереможними в битвах, тому Спарта не була захищена стінами. Життя спартанців минало в постійних військових вправах. Хлопчики із семи років навчалися мистецтва війни у спеціальних школах. Тут вони зростали, вихову валися, потім разом воювали. До 12 років вони не носи ли одягу, спали на в’язках соломи або очерету. Із 16 ро ків і до старості спартанець був зобов’язаний служити в армії. У 30 років спартанець вважався повнолітнім і мав право отримати ділянку землі та одружитися. Не одруженого спартанця суспільство карало. Його могли побити під час релігійних свят. Спартанські жінки мали найбільше свободи порівняно із жительками інших полісів. Вони нарівні із чоловіками займалися фізичними вправами і брали участь у спортив них змаганнях, присвячених богині Гері.

ти? Як це могло вплинути на подальшу долю поліса?

? Як можна пояснити значне зменшення кількості громадян

пар-

Висновки Спарта — дорійський поліс в області Лаконія. Усе життя спартанців проходило відповідно до законів Лікурга. Основним заняттям спартанців була війна.

y y y

Запитання та завдання

120

Ваза зі Спарти. VI ст. до н. е.

1. 2. 3.

Які повноваження мав кожен з органів управління Спартою? Як спартанці ставилися до розкоші? Як основне заняття спартанців вплинуло на освіту у Спарті?

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

емократія в Афінах а

Приг д йте

1. Кого в давньогрецьких полісах вважали громадя нами?

2. Хто такі метеки? Чи брали вони участь в управлінні містом? 3. Що таке олігархія? Аристократія (у перекладі із грецької — влада кращих) — форма політичного устрою, за якої правління здійсню ється представниками родо вої знаті. У широкому розу мінні — невелике коло знатних та освічених осіб. Демос — громадяни полісів, які не мали знатного похо дження.

1. Монархія та олігархія. Один із найвпливовіших грецьких полісів — Афіни — існував уже в XVI ст. до н. е., за часів Мікенської цивілізації. Свого розкві ту місто досягло у V ст. до н. е., коли тут установилася демократія. Шлях до встановлення демократичного ладу в Афінах був тривалим. Із часу заснування тут правили царі. Вони передавали свою владу в спадок. На їх користь збирали податки, вони видавали закони та командували військом. Така форма правління називалася монархією. У XIII ст. до н. е., за правління напівміфічного царя Тесея, було запроваджено нову систему управління міс том. Ним керували особи, обрані з поміж заможних гро мадян — аристократів. Така форма правління називала ся аристократією. Решта населення — демос — не брала участі в управлінні містом. Також давньогрецькі філософи вирізняли ще один вид державного правління — олігархію. Із грецької цей термін перекладається як «влада небагатьох». За такого політичного ладу влада в полісі належить обмеженому колу представників знатних і заможних родів. Багато грецьких полісів, наприклад Коринф, мали олігархічну форму правління.

§ 39.

? Як називалася група населення, яка за правління олігархії не брала участі в управлінні містом?

Зібрання громадян. Сучасний малюнок.

§ 39. Демократія в Афінах

олона?

? Як ви вважаєте, демос був задоволений реформами

2. еформи олона. У 594—593 рр. до н. е. за під тримки демосу політичний діяч Солон провів реформи. Він поділив усе населення поліса на чотири групи за прин ципом: чим більший дохід мав громадянин, тим вищі по сади в управлінні містом він міг обіймати. Завдяки реформі Солона громадяни міста отримали можливість брати участь у його політичному житті. Про те ця реформа мала й недоліки: заможними передусім були вихідці з давніх аристократичних родин.

121

3. иранія Пісістрата. У 560—527 рр. до н. е. в Афінах правив Пісістрат. Він прагнув повністю контролювати політику міста й не допускав нікого до управління. У Дав ній Греції одноосібне правління називали тиранією, а та кого правителя — тираном. Пісістрат підтримував селянство та дрібних ремісни ків, що сприяло розвитку господарства й забезпечувало його популярність серед демосу. Було введено рівність усіх громадян перед законом. Він уперше наказав запи сати поеми Гомера — основні твори грецької культури.

? 1) Як у Давній Греції називали правління однієї людини в полісі?

2) Чому Пісістрат був популярним серед демосу?

Клісфен. К

4. еформи лісфена. Перикл. Населення Афін по ділялося на роди, більшість яких існувала ще із часів Мікенської цивілізації. Верхівка родів — аристократія — мала значний вплив на політику в Афінах. Усе змінили реформи Клісфена у 508—507 рр. до н. е. Громадян поліса було записано до певної деми — об’єднання громадян зі своїм самоуправлінням. Член ство в демі було спадковим і не залежало від майнового стану або місця проживання громадянина. Таким чином, аристократи з одного роду потрапляли до декількох різ них дем. Деми об’єднувалися в більші одиниці — філи, яких було десять. Від філи обирали делегатів до органів управління містом. Для того щоб не допустити повернення тиранії, Кліс фен запровадив процедуру остракізму. На глиняних че репках писали ім’я політика, який, на думку громадян поліса, загрожував демократії. Якщо набиралася певна кількість голосів проти тієї чи іншої особи, її на десять років проганяли з Афін. Такий захід мав запобігти при ходу нового тирана.

Черепок для остракізму з ви дряпаним на ньому іменем.

? Що змінилося внаслідок реформ Клісфена?

Формування афінської демократії завершив воє начальник та видатний політик Перикл (495—429 рр. до н. е.). Він фактично одноосібно правив полісом протягом 15 років. Історики стверджують, що за його правління Афіни увійшли в період свого найбільшого розквіту — культурного та політичного. Перикл здійснив два важливі нововведення: y запровадив оплату праці посадовців; y змінив визначення громадянина: тепер ним вважався виключно вільний дорослий чоловік, чий батько теж був громадянином, а мати — жителькою Афін.

Мармурове погруддя Перикла.

122

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

5. Афінська демократія. На середину V ст. до н. е. в Афінах встановилася демократія — політичний устрій, за якого громадяни самі ухвалювали закони й жили за ними. Участь в управлінні полісом була добровільною. Демократичне управління забезпечували органи влади. Народні збори (Еклезія) голосуванням ухвалювали за кони і рішення про початок та припинення війни. Будь який громадянин Афін міг узяти участь в Еклезії та за пропонувати свій закон, а також публічно висловити свою думку щодо обговорюваних питань. Рішення ухвалювало ся громадянами, які прийшли на зібрання. До складу Громадського суду (Геліея) входили 6 тис. громадян. У Геліеї розглядали судові справи, а також остаточно затверджували закони. Рада п’ятисот (Буле) складалася з довільно обраних 500 громадян — по 50 від кожної філи. Вони створюва ли тексти законів, які потім розглядали на Еклезії.

Срібні афінські монети із зображенням богині Афіни (лицьовий бік) і сови та масли нової гілки (зворотний бік), які були символами міста.

? розгляньте схему державВисновки y y y

Афінська демократія остаточно сформувалася у V ст. до н. е. Формування демократичної системи управління в Афінах за вершив Перикл. Демократичними органами управління Афін були Народні збо ри, Громадський суд та Рада п’ятисот.

ного управління в афінах. Хто є джерелом влади за такого управління?

Запитання та завдання 1. 2. 3.

Перелічіть форми правління, які змінилися в Афінах від їх за снування до V ст. до н. е. Що таке остракізм? Для чого його було запроваджено? Що таке демократія? Хто є джерелом влади за демократич ного управління?

§ 39. Демократія в Афінах

123

§ 40. Мистецтво та «золотий вік» Афін Г

y y

1. Коли існувала Мікенська цивілізація? Як вона стосу ється історії Греції?

1. Періоди розвитку мистецтва авньої реції. Усе грецьке мистецтво можна поділити на періоди розвитку: y Гомерівський період — XII—VII ст. до н. е. y Архаїчний період — VII—IV ст. до н. е. y Класичний період — IV—V ст. до н. е. y

Приг д йте

2. Що таке акрополь?

Ваза геометричного стилю. Гомерівський період.

2. омер. ілософія та історія. Найвидатнішим поетом давні греки вважали Гомера, якому антична традиція при писує створення поем «Іліада» та «Одіссея». У поемах змальовано героїчне минуле грецького народу. Намагання пояснити будову світу стали причиною по яви такої галузі людських знань, як філософія. Слово «філософія» в перекладі із грецької мови означає «любов до мудрості». Вважають, що першим філософом був Фалес Мілетський. Також до видатних грецьких філософів належать Піфагор, Сократ, Платон та Аристотель. Вони намагалися створити цілісну картину світу й зрозуміти його будову, з’ясувати природу людини, суть її відносин із державою. Багато інформації про тогочасний світ дійшло до нас завдяки праці «батька історії» Геродота із Галікарнаса, що жив у V ст. до н. е. Геродот відвідав багато країн: Єгипет, Дворіччя, Ханаан, Фінікію, а також грецькі міс та колонії на території сучасної України, північне узбе режжя Африки, більшість островів Середземного моря. Всюди він розпитував місцевих жителів про їхнє сього дення та минуле. На основі цих відомостей та власних спостережень він написав дев’ять книг «Історії». ?

? Хто такі Гомер, Геродот і Піфагор? Т

3. еатр. Дуже популярною розвагою в Давній Греції був театр. Він сформувався на основі сценок, які влашто вували під час Діонісій — святкувань на честь бога ви норобства Діоніса. Пізніше театральні вистави показува ли і під час інших свят. Їх проводили на галявинах або площах, але із часом для цього почали зводити спеціаль ні споруди — театри.

Ваза з Афін із зображенням сови — символу міста. Архаїчний період.

124

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

У середині V ст. до н. е. афінський театр вміщував до 20 тис. глядачів, що становило 7 % населення Еллади. У виставі брали участь від одного до трьох акторів, а також хор із 15 осіб. Акторами були лише чоловіки. Вони виконували всі ролі, у тому числі жіночі. Для того щоб глядачам було зрозуміло, кого саме вони зображують, актори надягали великі, яскраво розфарбовані маски. Хор пояснював глядачам, що відбувається на сцені. Переважна кількість вистав були трагедіями. Вони розповідали про героїв, богів або ж реальні історичні події. Трагедії здебільшого не мали щасливої розв’язки, а головний герой часто помирав у кінці історії. Найвідо мішими авторами трагедій були Есхіл та Еврипід, які жили в VI—V ст. до н. е. Комедії з’явилися пізніше за трагедії і вважалися менш почесним жанром, але теж були популярними. У них висміювали нечесних політиків, а також вади пе ресічних людей: глупоту, жадібність, марнославство тощо. Відомим автором комедій був Аристофан, який жив у V ст. до н. е.

Актори з масками в руках. Фрагмент вази.

азвіть відмінності давньогрецьких вистав від сучасних.

Мосхофор. Архаїчний період. Усі скульптури цього періоду, що зображують людей, мають характерну усмішку.

4. Мистецтво та архітектура. Давньогрецьке мисте цтво прагнуло досягти досконалої гармонійної краси. Її вираженням була зовні досконала та наділена високими моральними якостями людина. Гармонія пропорцій люд ського тіла була взірцем для наслідування у творах мис тецтва. Прагнення досягти цієї гармонії яскраво проявилося в архітектурі. Під час проектування будівель використо вували вироблені протягом століть принципи гармоній ного розміщення частин цілого. Система цих правил мала назву ордер. Існували три основні ордери: дорійський, іонійський та коринфський. Різницю між ними ілюстру ють пропорції колон, які були основним елементом дав ньогрецької архітектури. Приземкуваті колони дорійського ордера за своїми пропорціями мали нагадувати кремезну фігуру чоловіка атлета. Їх використовували під час спорудження храмів олімпійським богам. Колона іонійського ордера мала ві дображати фігуру зрілої жінки, а коринфського, яка була тоншою та багато декорованою, — молодої дівчини. кільки ордерів виділяють дослідники?

Скульптура підпорядковувалася тим самим законам гармонії, що й архітектура. Вона зображувала досконалі

Ваза. Класичний період.

§ 40. Мистецтво та «золотий вік» Афін

? Що таке ордер?

125

чоловічі та жіночі фігури. Виготовляли їх із піщанику, мармуру, дерева або виливали з бронзи і в більшості ви падків яскраво розфарбовували. Скульптурами прикра шали громадські будівлі та храми. Одним із найвидатні ших грецьких скульпторів та архітекторів був Фідій. Його 17 метрова статуя Зевса в Олімпії вважається одним із семи чудес світу. Давньогрецькі гончарі досягли великої майстерності. У VI ст. до н. е. на червоній глині малювали фігури чорною фарбою (чорнофігурний стиль). У V ст. до н. е. весь фон зафарбовували в чорний колір, а для фігур залишали чер воний незафарбований колір глини (червонофігурний стиль). Чорнофігурна чаша. -

5. «Золотий вік» Афін. Після завершення персько грецьких війн Афіни увійшли в період свого найбільшого розквіту — «золотий вік». Це відбулося завдяки тому, що Афіни стояли на чолі об’єднання полісів переможців і контролювали спільну скарбницю цього об’єднання. Ці багатства тогочасний правитель Афін Перикл використав на розвиток поліса. За його розпорядженням було повністю перебудовано акрополь. Тут було зведено храм богині Афі ни Парфенон; Пропілеї — головні ворота, які вели на акро поль і храм Безкрилої Ніки (Перемоги); храм Ерехтейон.

Червонофігурна тарілка.

Храм Парфенон в Афінах. Сучасний вигляд.

фін?

Проте піднесення грецької класичної культури збігло ся в часі з політичним занепадом. Спалахнули Пелопон неські війни — боротьба між Афінами та Спартою за панування в Елладі. Тривалий час жодна зі сторін не могла здобути вирішальну перемогу. Зрештою спартан ським військам вдалося розгромити сили афінян. Пело поннеські війни ослабили та роз’єднали грецькі поліси.

«Золотий вік» Афін — час найвищого розвитку Афін, у тому числі мистецтва (V ст. до н. е.); піднесення класичної грецької культури.

126

? Що називають «золотим віком»

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

Храм Аполлона на острові Родос — приклад дорійського ордера. Сучасний вигляд.

Храм Безкрилої Ніки в Афінському акрополі — приклад іонійського ордера. Класичний період.

Висновки Давньогрецьке мистецтво пройшло кілька етапів розвитку після загибелі Мікенської цивілізації: гомерівський, архаїчний та класичний періоди. Однією з найбільш популярних розваг у Давній Греції був театр. У V ст. до н. е. Афіни переживали свій «золотий вік», але їхнє суперництво зі Спартою за панування в Елладі прискорило занепад усієї Греції.

Фігурка коня. Гомерівський період.

Запитання та завдання Назвіть характерні риси давньогрецького мистецтва. Підготуйте повідомлення про видатних діячів мистецтва кла сичного періоду. До якого етапу розвитку грецького мистецтва належить ко жен із зображених на малюнках творів мистецтва?

Дискобол. Скульптор Мирон. Класичний період.

§ 40. Мистецтво та «золотий вік» Афін

1. 2.

127

§ 41. Імперія Александра Македонського 1. іліп II. На північ від Греції розташована гориста область — Македонія. Одночасно із грецькими полісами тут розвивалося Македонське царство. У 382—336 рр. до н. е. ним правив цар Філіп II — хитра та розумна людина. Він здійснив у країні низку перетворень: зміц нив царську владу, удосконалив військо, відвоював ви хід до моря та золоті й срібні копальні, почав карбува ти власну монету. Військові нововведення Філіпа II: y Поглиблена фаланга: Філіп II реформував традиційне бойове формування — фалангу. Він збільшив кіль кість рядів у ній із 8 до 16. У першому та останньому Ф

Приг д йте

Яким був внутрішній устрій Перської імперії?

Імперія Александра Македонського.

Македонське царство в 336 р. до н. е. Грецькі держави

128

Східний похід Александра Македонського (334—324 рр. до н. е.) Видатні перемоги Александра Македонського

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

Кордони імперії Александра Македонського Столиця імперії Александра Македонського

рядах стояли досвідчені воїни, які контролювали дис ципліну. У бою воїни стояли дуже щільно, щоб проти вник не міг пробитися в глибину рядів. y Механізми для облоги міст: македонці мали у своєму війську спеціальних ремісників, які могли побудувати тарани, катапульти, балісти. Важливі знаряддя пере возили на мулах, а більш грубі виготовляли в місті напередодні бою. Також македонці возили із собою обладнання для переправи через річки. y Кіннота: македонці, на відміну від греків, активно використовували на полі бою кінноту. Поки фаланга стримувала наступ противника, кіннота завдавала ви рішального удару йому в спину. Реконструкція зовнішнього вигляду Філіпа II.

? Перелічіть військові нововведення Філіпа II.

Македонська фаланга складала ся із 16 рядів по 16 осіб у кож ному та загалом налічувала 256 осіб.

§ 41. Імперія Александра Македонського

2. іліп II і грецькі поліси. Населення багатьох полісів вважало Філіпа II таким самим елліном, як вони самі. Вони сподівалися, що він зможе об’єднати всю Грецію в єдину міцну державу. Філіп II використовував ці на строї, щоб здобути вплив у різних полісах. Завдяки під купам та військовій силі йому вдалося підкорити більшу частину полісів.

129

Не всі грецькі міста держави погоджувалися визна ти владу Філіпа II. Коринф, Фіви та Афіни об’єдналися для того, щоб протистояти завойовнику з Македонії. Вирішальна битва відбулася у 338 р. до н. е. поблизу міста Херонея. У ній македонські війська завдали ни щівної поразки об’єднаним грецьким силам. Проте ма кедоняни не розграбовували ці землі: Філіп II прагнув показати, що його метою є не завоювання, а об’єднання Греції. Тому наступного року в Коринфі він організував з’їзд представників грецьких полісів, на якому було при йнято важливі рішення: y в Елладі встановлено загальний мир; y заборонено змінювати політичний устрій полісів; y проголошено свободу торгівлі й мореплавства; y оголошено війну Персії. Ці події завершили класичний період в історії Гре ції — час існування незалежних полісів.

? Чому македонці вирішили не грабувати захоплені грецькі ?

Мармурове погруддя Александра Македонського.

поліси?

3. Александр еликий. Філіп II мав сина на ім’я Александр. Батько приділяв значну увагу його вихованню. Учителем Александра став грецький філософ Аристотель. Щоправда, царевича більше цікавили подвиги героїв минулого, зокрема Ахілла, ніж вивчення філософії. Після смерті батька Александр Македонський став царем. На той час йому було 20 років. Із 334 до 324 р. до н. е. він здійснив великий Східний похід на Персію, який проголосив ще його батько. Під його керівництвом

З Александром Македон ським пов’язано багато легенд і переказів. Розпові дають, що одного разу Александр Македонський, слухаючи звинувачення проти якоїсь людини, зату лив собі одне вухо. Коли його запитали, навіщо він це робить, Александр від повів: «Я зберіг це вухо для обвинуваченого». ?

? Поясніть, що мав на увазі

Александр Македонський командує облогою міста. На зображенні можна побачити балісту — механізм для метан ня списів. Сучасний малюнок.

130

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

лександр акедонський, коли відповідав на питання. Як це його характеризує?

аліста

лександра та Дарія.

? Чому

лександр не намагався розв’язати «гордіїв вузол», а одразу розрубав його? Висловіть свої міркування.

§ 41. Імперія Александра Македонського

лександр акедонський? 2) Яким був внутрішній устрій імперії лександра Великого? Чи всі народи однаково ставилися до його влади?

? 1) Яку велику державу завоював

Одна з легенд про Алексан дра Македонського розпові дає про те, як цар Фригії Гор дій зав’язав складний вузол та заявив, що той, хто зуміє його розв’язати, стане прави телем усієї Азії. У 334 р. до н. е. Александр захопив столицю Фригії. Побачивши знаменитий «гордіїв вузол», він, недовго думаючи, розру бав його мечем. Тож вираз «розрубати гордіїв вузол» означає виріши ти складне, заплутане питан ня найбільш прямолінійним способом. А

греко македонські війська завоювали Перську імперію й захопили майже весь відомий на той час світ. Усі регіони імперії Александра Македонського збе рігали традиційну соціальну структуру та політичний устрій. Більшість народів, чиїми землями пройшов Алек сандр Македонський, не чинили спротиву його армії. Прихильність місцевого населення та знаті він здобував завдяки зменшенню податків або збереженню їх станови ща в суспільстві. Проте народи, які раніше мали власну державність, чинили опір македонським військам: фіні кійське місто Тір, населення долини Інду, неодноразово повставали грецькі поліси. Александр Македонський прагнув створити єдину ім перію від Європи до Азії. Проте цього не відбулося. У 323 р. до н. е. Александр помер від тяжкої хвороби — малярії. Досягнення Александра настільки вразили як сучасників, так і нащадків, що його називали Великим.

найдіть зображення

Битва Александра Великого та Дарія I. Римська мозаїка.

131

Дата

кого

акедонс

ь А

лександра

ніст

іял

Подія

334 р. до н. е.

Початок Східного походу Александра Македонського. Перехід македонських військ через протоку Геллеспонт до Азії

334 р. до н. е.

Битва на річці Гранік. Перемога військ Александра Македонського

333 р. до н. е.

Битва поблизу міста Ісс. Перемога військ Александра Македонського

Січень—серпень 332 р. до н. е.

Облога та взяття міста Тір македонськими військами. Місто, що було головною базою перського флоту, вдалося захопити лише після того, як від берега до нього було збудо вано дамбу. Тір було пограбовано й зруйновано, а його жителів продали в рабство

Грудень 332 — березень 331 р. до н. е.

Підкорення Єгипту. Проголошення Александра Македонського рівним богам

1 жовтня 331 р. до н. е.

Битва під Гавгамелами, що стала вирішальною в подальшій долі Персії. Незабаром перський цар Дарій, що втік із поля битви після нищівної поразки, був підступно вбитий. Перська імперія фактично припинила існування

329 р. до н. е.

Підкорення Александром Македонським Середньої Азії

Весна 327 — липень 326 р. до н. е.

Індійський похід Александра Македонського. Вирішальна битва відбулася на річці Гідасп (притока Інду), у якій македонські війська здобули перемогу. Проте військо відмовилося рухатися далі на схід

326—324 рр. до н. е.

Повернення Александра Македонського до Вавилона. Частина військ рухалася суходо лом уздовж Перської затоки, а частина — на кораблях. У результаті походу постала величезна імперія від Балкан до річки Інд

Висновки Македонський цар Філіп II завдяки реформам зумів не лише посилити Македонію, але й здобути контроль над Елладою. Син Філіпа II Александр, спираючись на політичні та військо ві досягнення батька, організував Східний похід на Персію. У результаті Східного походу Александр Македонський заво ював майже весь відомий на той час грекам світ.

y y

Завоювавши Персію, Алек сандр почав одягатися як перський цар та одружився із двома персіянками. Він вважав, що підкорені ним народи краще сприймати муть нового правителя, якщо він буде дотримуватися їхніх звичаїв.

? Як ви вважаєте, чи була

Запитання та завдання

мудрою така політика лександра акедонського?

2. 3.

132

Що було основною бойовою одиницею армії Філіпа II? Чому, на вашу думку, вона була такою ефективною? Які події завершили класичний період в історії Греції? Чому Александра Македонського назвали Великим?

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

§ 42.

1. лліністичні держави. Александр Великий створив величезну імперію, але вона не була міцною. Підкорені народи неодноразово повставали. Після смерті Алексан дра його воєначальники — діадохи — розпочали війну між собою за право володіти завойованими землями. У результаті імперія Александра розпалася на декілька монархічних держав, якими правили нащадки діадохів. Тому ці держави називають за іменем правлячої династії, а їх спільна назва — елліністичні держави. Наймогутнішими серед них стали династія Птолемеїв, яка правила Єгиптом, та династія Селевкідів, під владою яких опинилися південь Малої Азії, Сирія, Месопотамія, територія сучасного Ірану. Е

? Що таке елліністичні держави? Хто в них правив? ?

ллінізм

Приг д йте а

1. Чому Александра Маке донського називали Вели ким? Яку могутню державу він завоював?

2. Якою була політика Алек сандра Македонського щодо завойованих земель?

? 1)

азвіть основні елліністичні держави. 2) найдіть на карті лександрію Єгипетську.

Елліністичні держави у ІІІ ст. до н. е. Кордони держав Найбільші центри елліністичної культури Сім чудес елліністичного світу

§ 42. Еллінізм

133

2. лліністична культура. Населення елліністичних держав порівняно з попередніми часами стало більш рухливим: y з’явилися нові та розширилися старі торговельні шля хи як у внутрішніх регіонах, так і між Європою та Азією; y ремісники, архітектори, вчені та філософи, митці при їздили на запрошення правителів; y люди вирушали в подорожі, щоб побачити далекі землі. Переміщення людей сприяло становленню нової куль тури, заснованої на господарських, політичних і релігійних традиціях Європи та Азії. Вона об’єднувала елліністичні держави. На схід поширилися грецька філософія, література та архітектура, на основі грецької сформувалася мова між народного спілкування — койне. Негрецька за походжен ням знать елліністичних держав перейняла грецький спо сіб життя, почала носити грецький одяг. Перські царі накопичили величезну кількість золота, яке ніяк не використовувалося. Греки, отримавши доступ до цих багатств, почали карбувати монети, причому у знач ній кількості. Розраховуватися монетами було набагато зручніше, ніж вести обмінну торгівлю, як це було рані ше. Тож масове карбування монет сприяло розвитку тор гівлі, від чого багатіли міста. Елліністичні правителі, які збирали різноманітні податки та мита, не накопи чували багатства, як раніше, а використовували їх на підтримку вчених та митців, зведення розкішних храмів, палаців, громадських споруд (театри, бібліотеки), про ведення святкувань. Зі сходу на захід поширилися різноманітні магічні та містичні вчення: y із Вавилону прийшла мода на астрологію, популярними стали віра у фортуну (долю) та тлумачення сновидінь; y набули поширення культи богинь Ізіди та Кібели, бога Мітри; y до Греції дійшли східні уявлення про царів як земних втілень богів та ідея бога людини.

? Порівняйте наведену скульп туру із творами мистецтва архаїчної та класичної Греції. Який висновок можна зробити про розвиток мистецтва за часів еллінізму?

134

? Як називалася мова міжнародного спілкування за часів еллінізму? ?

Статуя богині Афродити, знай дена на острові Мілос (у світі вона відома як Венера Мілось ка). Вона є одним із найяскраві ших прикладів елліністичного мистецтва.

Еллінізм — період в історії від смерті Александра Маке донського у 323 р. до н. е. до 30 р. до н. е., коли остан ня з елліністичних держав була завойована Римською імперією. Найбільш характер ним для цього періоду є формування нової культури на основі поєднання грецької та східної (азіатської).

3. Александрія. У добу еллінізму міста стрімко розви валися, виникло багато нових міст. Найбільшим із них була Александрія, розташована в дельті Нілу. Династія єгипетських царів — Птолемеїв, які прийшли до влади завдяки Александру Македонському, доклала значних зу силь для того, щоб зробити Александрію найвеличнішим містом свого часу.

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

? Поміркуйте, чому багато видатних вчених жили в

лександрії.

Висновки

y y

Після смерті Александра Македонського його імперія розпа лася на декілька держав. У культурі та політиці нових держав поєднувалися грецькі та східні традиції. Культура, заснована на поєднанні грецької та східної, отрима ла назву елліністичної.

Сучасний малюнок реконструкція гробниці елліністичного царя Мавзола. Від його імені похо дить слово «мавзолей». У місті Пергам (Мала Азія) існувала велика бібліотека, і єгипетські царі боялися, що вона перевершить Алексан дрійську. Тому Птолемеї забо ронили вивозити папірус за межі Єгипту. Тоді в Пергамі був винайдений новий мате ріал для письма — пергамент (особливим чином об роблена теляча шкіра). Однак незважаючи на зусилля царів Пергаму, їхня бібліотека значно поступалася Алексан дрійській — у ній налічувало ся близько 200 тис. книг.

Александрія уславилася такими спорудами: y Александрійський (Фароський) маяк — третя за ви сотою споруда в тогочасному світі. Світло на його вер хівці допомагало кораблям орієнтуватися в темряві. Маяк до наших днів не зберігся. Його зруйнували землетруси. y Мусейон — комплекс приміщень для дослідників, вче них, лікарів. Він містив спальні, їдальню, приміщен ня й матеріали для проведення наукових досліджень і читання лекцій, звіринець, ботанічний сад, обсер ваторію, бібліотеку. Тут було здійснено багато відкрит тів у таких галузях знань, як медицина, астрономія, математика. y Александрійська бібліотека — найбільша бібліотека давнини, що містила близько 700 тис. пам’яток. Зде більшого це були літературні твори та їх тлумачення, праці із граматики. Птолемеї видали наказ, за яким усі книги, що привозили на кораблях, забирали в їх ніх власників і передавали до бібліотеки. Там їх пере писували, і копії передавали власникам, а оригінали залишалися в бібліотеці. В Александрії жило багато видатних вчених: винахідник Герон Александрійський, математики Архімед із Сиракуз та Евклід, Аристарх Самоський, який розробив геліоцен тричну модель світу, основоположник ботаніки Феофраст, географ Страбон, історик Полібій, математикиня Гіпатія.

Запитання та завдання

Портрет Гіпатії. § 42. Еллінізм

Що таке еллінізм? Назвіть його характерні риси. Назвіть чинники, завдяки яким стало можливим виникнення та поширення культури еллінізму. За допомогою додаткових джерел підготуйте короткі повідом лення про винаходи, відкриття та наукові досягнення еллініс тичних вчених, митців і філософів.

1. 2.

135

Перевірка знань

1. Що таке Еллада? Хто такі елліни? 2. У якому столітті тривав «золотий вік» Афін? 3. Якими були обов’язки чоловіків та жінок у давньо грецьких сім’ях? 4. Назвіть основні продукти харчування давніх греків. 5. Поясніть поняття «еллінізм». Якими були наслідки цього явища? 6. Які народи були сусідами грецьких міст колоній на території України? 7. Що таке фаланга? 8. Чому, на вашу думку, греки перемогли в персько грецьких війнах? 9. Установіть відповідність між політичними діячами Афін та їхніми здобутками.

А Забезпечив рівність усіх громадян перед законом Б За його правління всі громадяни отримали право брати участь в управлінні містом В Запровадив процедуру остракізму Г Чітко визначив, хто може вважа тися громадянином Афін

Солон Клісфен Пісістрат Перикл

1 2 3 4

10. Заповніть таблицю «Демократичний устрій в Афінах». азва органу влади

Повноваження

Геліея Буле

Робота з ілюстраціями. 1) Як називається зображений воїн (мал. 1)? 2) До якого етапу розвитку грецької культури нале жить кожне із зображень (мал. 2—4)?

11.

Еклезія

136

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

§ 43. Природа та господарство Апеннінського півострова. Виникнення міста им

азвіть основні риси природи

Приг д йте

1. Що таке поліс? 2. Як називався процес розсе лення греків узбережжями Середземного та Чорного морів у VIII—VI ст. до н. е.?

1. Апеннінський півострів. На карті Європи легко впі знати Апеннінський півострів, який за обрисами нагадує чобіт. Із півдня, сходу та заходу його омивають води трьох морів, багатих на рибу. Проте мореплавство ускладнювало ся тим, що зручні бухти були лише на півдні півострова. На півночі від решти Європейського континенту Апен нінський півострів відділений Альпійськими горами. По всій його довжині простягаються невисокі Апеннінські гори. Клі мат на півострові м’який і теплий. Землі в долинах річок Арно, По та Тибр родючі, зручні для землеробства. Населен ня півострова здавна вирощувало просо, ячмінь, пшеницю, а також виноград і маслини. На півдні півострова, де було багато пасовищ, розводили овець, кіз та корів. Корисних копалин тут небагато. У дельті Тибру до бували сіль — цінний продукт за часів Античності. пеннінського півострова.

2. Заснування има. У I тис. до н. е. Апеннінський пів острів був заселений племенами етрусків на півночі, ла тинян та сабінян — у центральній частині, а на півдні жили греки. У VIII ст. до н. е. на берегах річки Тибр латиняни заснували поселення, яке назвали Рим. Воно було роз ташоване на торговому шляху між поселеннями греків та етрусків, із цього й багатіло. Сусідство з різними народами принесло латинянам багато користі. Так, свій алфавіт, відомий як латиниця, вони перейняли від етрусків, які у свою чергу присто сували під свою мову грецькі букви. В етрусків римля ни запозичили й віру в деяких богів, а також різні тра диції, як, наприклад, влаштовувати пишні бенкети та їсти лежачи. Греків римляни вважали своїми вчителями мистецтва, літератури, філософії.

Населення Апеннінського півострова.

§ 43. Природа та господарство Апеннінського півострова. Виникнення міста Рим

пеннінському півострові в I тис. до н. е.? 2) Яке плем’я пеннінського півострова заснувало им у VIII ст. до н. е.?

? 1) Які народи жили на

Рим було засновано на семи пагорбах, що височіли над річкою Тибр. Кожен із них мав свою назву. Найважливі шим із них був Капітолій, де відбувалися засідання Сена ту та Народних зборів. На пагорбі Палатін було збуду вано храм верховного бога Юпітера.

137

Легенда розповідає про братівблизнюків Ромула та Рема, які були синами бога Марса. Їх немовлятами за лишили на березі річки Тибр. Там братів знайшла та ви годувала вовчиця. Пізніше їх забрала жити до себе та виховала родина пастуха. Коли Ромул і Рем виросли, то заснували місто Рим. У 753 р. до н. е. Ромул під час сварки вбив Рема та став першим царем Рима. Від цього року римляни починають відлік історії свого міста. Капітолійська вовчиця — брон зова скульптура вовчиці, яка вигодувала Ромула та Рема.

? Від якої дати бере початок історія рима? 3. Монархія. На початку існування в Римі правили царі. Усього за історію їх було сім (разом із Ромулом). Цар був верховним суддею та жерцем, видавав накази та команду вав армією. Проте царська влада не була спадковою. Населення Рима складалося з 300 родів, кожен із яких володів частиною земель міста. Кожні десять родів об’єд нувалися в курію, а кожні десять курій — у трибу. Родом керував старійшина. Зібрання старійшин цих родів називали Сенатом. Сенат обирав царя, створював за кони, які мали ухвалити Народні збори. Також вони оголо шували війну. У Народних зборах брали участь усі гро мадяни Рима. Деякі царі докладали зусиль до розбудови Рима: було споруджено каналізацію, оборонні стіни.

Висновки y y y Суспільний устрій Рима.

Природні умови Апеннінського півострова придатні для зем леробства та скотарства. У VIII ст. до н. е. племена латинян заснували поселення, яке назвали Рим. На початку існування в Римі послідовно правили сім царів. Вони зробили багато для розбудови міста.

Запитання та завдання Права римського громадя нина: y Право укласти законний шлюб y Право володіти майном і вести справи під охороною законів Рима y Право голосувати y Право бути обраним на почесну посаду

138

1. 2. 3.

Кого вважають засновником Рима? Порівняйте суспільний устрій Рима та грецьких полісів (схема на с. 104). Що спільного ви помітили? Заповніть таблицю «Органи влади в Римі». орган влади

Цар Сенат Народні збори

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

Повноваження

имська республіка

? з якою метою жителі

Приг д йте 1. Що таке демократія?

1. имське суспільство. Вільні жителі Рима поділялися на дві великі групи: патриціїв та плебеїв. У V ст. до н. е. патриції становили меншість населення міста. Це були нащадки родів, які заснували Рим. Вони мали великі зе мельні володіння, могли брати участь в управлінні містом. Більшість населення Рима належала до плебеїв (плебсу). Це люди, які приїхали до Рима після його заснування, — землероби, ремісники, торговці, що не мали власних земель них володінь. Плебеї могли бути бідними або багатими, але однаково не мали права брати участь в управлінні містом. У Римі було досить багато рабів. Вони вважалися час тиною сім’ї свого власника. Рабами ставали військовопо лонені або місцеві жителі, які не змогли виплатити борги. Господар міг відпустити раба на волю, тоді їх називали вільновідпущеними. Такі люди не мали політичних прав. Плебеї, вільновідпущені або іноземці могли перейти під покровительство могутніх патриціїв (патронів) і стати їх клієнтами (у перекладі з латини — залежні люди). Клієнт був членом роду свого патрона і в усьому йому підкорявся. Він працював на його землях, супроводжував його у вій ськовому поході та на публічних виступах. У свою чергу, патрон надавав клієнту захист і заступництво. Відносини між патронами та клієнтами вважалися в Римі священ ними й непорушними.

2. Порівняйте суспільний устрій Рима та грецьких полісів.

§ 44.

У 451—449 рр. до н. е. у Римі було ухвалено перші писані закони — Закони XII таблиць. Вони регулювали різні сторони життя римлян, а також вводили в обіг мідні гроші — аси. Їхній текст, ви карбуваний на 12 мідних та блицях, було виставлено на загальний огляд.

има ставали клієнтами?

Із часом, до I ст. до н. е., належність до тієї чи іншої групи римського суспільства почали визначати не за по ходженням, а за доходами. Найзаможніша верхівка па триціїв та плебеїв утворила нобілітет. Для того щоб стати нобілем, потрібно було хоча б раз бути обраним на посаду вищого магістрата. Усі нобілі мали рівні права. Інші за можні сім’ї, загальне майно яких становило понад 200 тис. сестерціїв (срібна монета), належали до вершників. Решта вільного населення Рима — до плебсу.

§ 44. Римська республіка

до н. е., а як — у I ст. до н. е.?

Мармурова статуя римського патриція. У руках він тримає погруддя своїх предків.

? Як визначалася належність громадянина до плебсу в V ст.

139

Контролював

Скликали

Обирали

2. встановлення республіки. У 509 р. до н. е. у результаті на родного повстання було повалено владу останнього римського царя, і Рим перетворився на республіку (у перекладі з латини — загальна справа). Організація влади Рим ської республіки поєднувала риси монархії (влада консулів), аристо кратії (влада Сенату) і демократії (влада Народних зборів). Римська республіка не була демократичною в сучасному розу мінні цього слова. Лише заможні та почесні громадяни могли брати участь в управлінні та обіймати державні посади.

? 1) Коли рим став республікою?

2) назвіть основні органи влади в римі.

Органи влади в Римській республіці. Органи управління в Римі y Народні збори — зібран ня громадян, які голосу ванням ухвалювали зако ни та обирали магістратів. y Магістрати керували міс том. Найголовнішими се ред них були консули. Консули мали рівні повно важення й могли скасува ти рішення одне одного. Їх обирали Народні збори терміном на один рік. y Сенат складався із 300 ко лишніх магістратів. Він вті лював у життя ухвалені На родними зборами закони, здійснював зовнішню полі тику та відав скарбницею. y За надзвичайних обставин (війна, повстання) Сенат міг на шість місяців при значити диктатора — ма гістрата, який здійснював повноваження одразу всіх органів влади Рима, крім народних трибунів.

140

У 494 р. до н. е. плебеї отримали право обирати своїх представників — народних трибунів. Вони захищали інте реси плебеїв, могли пропонувати закони для голосування і зупинити дію рішення магістратів, промовивши слово «вето» («забороняю»). Особа народного трибуна була недоторканною. Двері його будинку завжди мали бути від чиненими, щоб у будьякий час дня і ночі громадяни могли звернутися до нього по захист. Також трибун не мав права залишати Рим більш ніж на добу.

Висновки y y y

Вільне населення Рима поділялося на дві групи: патриціїв та плебеїв. У 509 р. до н. е. Рим став республікою. Республіканським Римом управляли Народні збори, магістра ти та Сенат.

Запитання та завдання 1. 2. 3.

У чому полягала суть відносин між патроном та клієнтом? Якими були функції Народних зборів? Магістратів? Сенату? Виправте помилки в реченнях. 1) Народні трибуни представляли інтереси всього населення Рима. 2) Римська республіка була демократичною.

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

§ 45. Повсякденне життя в римських містах а

Хто належав до громадян Рима?

уніка

ога

Палла

§ 45. Повсякденне життя в римських містах

тола

Римський чоловічий та жіночий одяг.

Римські імена Ім’я людини в Давньому Римі складалося з кількох частин, які виникли в різний час. Спочатку всі римляни мали лише так зва не особисте ім’я, наприклад Ромул. Усього таких імен було 72. Старший син отримував таке ж особисте ім’я, як і його батько. Згодом до нього почали додавати ім’я роду (приблизно як су часні прізвища). Римських «прізвищ» існувало близько тисячі. У повсякденному житті люди зверталися один до одного за ро довим іменем: наприклад, Юлій (тобто з роду Юліїв). Оскільки особистих імен було мало, у межах одного роду бага тьох людей звали однаково. Щоб вирішити цю проблему, до особистого імені та прізвища почали додавати ще й прізвисько. Прізвиська були двох типів: вони могли належати особисто чо ловікові, а могли передаватися від батька до сина та утворюва ти ніби другу частину родового імені. Отже, в імені видатного римського воєначальника Гая Юлія Це заря перше слово — Гай — це особисте ім’я, Юлій — родове, а Цезар — прізвисько, яке він успадкував від одного з предків. Жінки особистих імен не мали. Ім’я жінки складалося з імені її роду із жіночим граматичним закінченням, наприклад Юлія (тобто з роду Юліїв). Потім ішло прізвисько батька або чоловіка, а за ним — жіноче прізвисько, яке вказувало на порядок її на родження в сім’ї: Старша, Третя, Маленька тощо. Так, першу дружину Гая Юлія Цезаря, доньку Луція Корнелія Цинни, звали Корнелія Цинна Молодша.

Приг д йте

1. имська сім’я. Головною складовою давньоримського суспільства був рід. Кожен рід очолював старійшина. У свою чергу, роди поділялися на сім’ї — фамілії. Голо вою сім’ї міг бути тільки чоловік. Його називали батьком сім’ї. Влада батька в межах сім’ї була абсолютною: від носно її членів він був наділений «правом життя та смер ті». До сім’ї належали також клієнти і тривалий час — раби. Жінки в сім’ях повністю залежали спочатку від батька, потім — від чоловіка, а вдовами мали опікува тися сини. Заміжніх жінок називали матронами.

141

Будинок для пересічних жителів — інсула.

Срібний римський посуд. ?

? Хто міг користуватися таким посудом: заможні чи пересічні римляни?

142

3. арчування. Раціон римлян залежав від їх станови ща в суспільстві та достатку. Основою раціону пересічних людей були пшеничний хліб та каша. Каша була настіль ки поширеною стравою, що римлян називали «кашоїда ми». З овочів вживали капусту, ріпу, цибулю, редьку та боби. Запивали це все вином, яке розводили водою. Із молочних продуктів римляни визнавали лише твердий козиний або овечий сир, який їли із хлібом, а також до давали в різні страви. М’ясо вживали дуже рідко, лише на свята. Переважно це була свинина. Із неї готували численні види ковбас. Тривалий час бідні римляни могли мати городи, на яких вирощували овочі. Проте із часом, коли кількість населення Рима збільшилася й місця всім не вистачало, мати город у межах міста заборонили. Харчування заможних римлян було надзвичайно різно манітним. Вони вживали багато м’яса, дичини та риби, свіжих овочів та фруктів. Із далеких країв для них при возили екзотичні продукти (наприклад, імбир, корицю та чорний перець з Індії). Якщо бідняки могли їсти раз на добу, то заможні римляни харчувалися три чотири рази на день. Страви для них були вишуканими й вимагали багато часу та складових для приготування.

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

озгляньте малюнок. Який тип будинків зображено? Що розміщується на перших поверхах будинку? 2) Чому мешканці верхніх поверхів вивішують свої речі на вулиці? 3) Що, на вашу думку, виливають із вікон? Р

? 1)

2. Помешкання. У римських містах пере важали два типи будинків: інсула та домус. Пересічні родини наймали помешкання в кількаповерхових будинках — інсулах. Житло на перших поверхах складалося з декількох кімнат і могло бути навіть дво рівневим. На верхніх поверхах площа по мешкання була меншою, зазвичай воно мало дві невеликі кімнати. На перших поверхах інсул могли бути каналізація та водогін. Мешканці верхніх поверхів користувалися громадськими вбиральнями, а воду на бирали на вулиці у фонтанах і піднімали нагору. Обігрівали кімнати за допомогою жаровень. Часто на перших поверхах інсул роз міщувалися крамниці, заклади харчуван ня тощо. Заможні родини мали великий буди нок — домус. За входом розташовувався внутрішній дворик — атріум. Стіни будинку вкривали фресками або мозаїками. Такі бу динки мали водогін і каналізацію, а іноді навіть спільне для всього будинку опалення.

ад

пальня

Кабінет

Кімната для святкових обідів

Внутрішній дворик Пекарня

Кухня Кімната для рабів Вхід

Комора

Будинок заможної родини — домус.

озгляньте малюнок. азвіть основні частини домусу. 2) Користуючись малюнком, текстом підручника та додатковими джерелами, складіть невелику розповідь (5—6 речень) про життя заможної римської сім’ї в домусі.

Висновки Головою давньоримської сім’ї був найстарший чоловік. Він мав владу над життям усіх її членів. Заможні родини жили в окремих великих будинках — до мусах. Пересічні родини жили в кількаповерхових будинках, де наймали кімнати. Основою харчування більшості римлян були каша, хліб, овочі та розведене з водою вино.

Запитання та завдання

Обід пересічної римської сім’ї. Сучасний малюнок.

§ 45. Повсякденне життя в римських містах

Кому належала вся повнота влади в римській сім’ї? Які два типи помешкань існували в римських містах? Назвіть основні продукти харчування пересічних римлян.

1. 2. 3.

? 1)

143

§ 46.

елігія та звичаї

Приг д йте а

Назвіть основних грецьких богів.

Статуя Юпітера. Б

и Д

ог

авніх

реції

та

Ри

му

1. Боги. Римська релігія була дуже схожа на грецьку. Римляни поклонялися тим самим богам, що і греки, але називали їх іншими іменами. Також на відміну від гре ків, римляни вважали, що людина не може побачити бо жество й тим більше розмовляти з ним. Римляни звели спілкування з богами до принципу «я даю, щоб ти мені дав». Вони були переконані, що в обмін на молитви, богослужіння та жертвопринесення боги зобов’язані дати людині те, що вона просить. Рим ські воєначальники навіть вважали, що чужоземних богів можна задобрити подарунками і тоді вони допомагати муть римлянам, а не місцевому населенню. На честь Сатурна — батька Юпітера — щороку вла штовували святкування — Сатурналії. Спочатку вони три вали три дні, а з I ст. до н. е. — уже сім днів. Біля храму Сатурна здійснювали жертвопринесення. Жителі Рима влаштовували святкові вечері, обмінювалися подарун ками — восковими свічками та глиняними фігурками. Тривали вуличні гуляння, на яких обирали «царя» Сатур налій. У цей час школярі звільнялися від занять, забо ронялося карати злочинців, раби могли не працювати та їли за одним столом із господарями.

? Що таке ?

Грецьке ім’я Зевс Посейдон Аїд Гера Афіна Арес Гефест Гермес Афродита Аполлон Артеміда Деметра Діоніс Гестія

144

имське ім’я Юпітер Нептун Плутон Юнона Мінерва Марс Вулкан Меркурій Венера Аполлон Діана Церера Бахус Веста

атурналії? Як їх святкували?

2. Жерці. Богослужіння та жертвопринесення здійсню вали жерці. Вищих жерців римляни називали понтифіками. Усього понтифіків було дев’ять. Верховний понтифік жив у давньому царському палаці на Капітолії. Їх оби рали, як і магістратів, але не на рік, а довічно. Понти фіки стежили за правильним виконанням обрядів. Одним із видів жерців були авгури. Вони передбачали майбутнє за явищами природи, поведінкою священних тва рин, тлумачили сни. Авгури мали дуже велику вагу в су спільстві: за їх наказом могли відкласти або скасувати На родні збори.

? Як називався головний жрець у Давньому ?

у наші часи такий титул?

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

имі? Чи має хтось

3. есталки. Серед жерців окреме місце посідали весталки — жриці богині Вести. До її храму чоловіків не пус кали. Весталкам не можна було виходити заміж. Головним завданням весталок було підтримувати священний вогонь у храмі Вести. Якщо він згасав, то жрицю, яка за це від повідала, страчували. Римляни вірили, що поки горить священний вогонь, Рим не загине. Усього жриць було шість. Їх обирали серед найбільш знатних римських родин і забирали до храму у віці від шести до десяти років. Після цього вони мали 30 років служити в ньому. Весталки користувалися великою по шаною: люди мали поступатися їм дорогою, у театрі та під час інших видовищ їм належали найкращі місця. Якщо на страту вели злочинця, і на його шляху зустрічалася весталка, йому зберігали життя (щоправда, весталка мала заприсягтися, що опинилася в цьому місці випадково). Весталки отримували платню від держави. ?

? Хто такі весталки? Римський дволикий бог початку і кінця Янус. Глек у його руках призначений для пожертвувань. ?

? Янус має два обличчя —

старе й молоде. Що може означати таке зображення цього бога?

4. Лари і пенати. Римляни вірили, що у світі існують духи — лари і пенати. Лари жили в будинку та охороня ли помешкання та його господарів. Також були лари гро мад, народів і перехресть. Вони стежили за дотриманням традицій і карали тих, хто їх порушував. Також лари за хищали рабів від жорстоких господарів. Римляни вірили, що добрі люди після смерті стають ла рами. Дерев’яні, бронзові або мармурові статуетки ларів сто яли в кожному будинку. Тричі на місяць їм робили підношен ня, а під час родинних свят ці статуетки прикрашали квітами. Пенати були духами — охоронцями домашнього вог нища. Їхні фігурки зберігалися в шафках біля нього. Коли сім’я переселялася в інше місце, то забирала пена тів із собою. А лари залишалися жити в цьому будинку. Також римляни вірили в геніїв — духів покровителів окремих місць, предметів, людей. Вони захищали від злих духів. Геній супроводжував людину від народження до смерті та допомагав їй у всьому. ?

? У чому полягає різниця між ларами і пенатами? Весталки біля священного вогню. Художник Жан Рау.

? Чому римляни надавали ?

великого значення збереженню священного вогню у храмі Вести?

§ 46. Релігія та звичаї

5. Потойбічне життя і духи предків. Коли людина помирала, її тіло спалювали на поховальному вогнищі. До вогнища тіло супроводжували родичі та друзі. Прах клали в поховальну урну, яку поміщали в сімейну уси пальницю. У роковини смерті на честь покійного при носили жертви богам. Знатні римляни зберігали у своїх будинках маски або погруддя померлих предків.

145

Сучасний внутрішній вигляд «храму всіх богів» у Римі — Пантеону, збудованого у ІІ ст. н. е.

Римляни вважали, що після смерті душі померлих ставали манами — духами предків. Вони були покрови телями людей. Щоб мани не розгнівалися, тричі на рік на їхню честь влаштовували святкування, а на могилах залишали підношення. Якщо померла людина за життя вчинила злочин, її душа перетворювалася на лемура — злого духа. Ночами лемури блукали по землі й шкодили людям. Існували спеціальні обряди, які потрібно було здійснювати, щоб уберегтися від злих духів. Наприклад, опівночі голова сім’ї мав дев’ять разів ударити в мідний таз, щоб цей звук розігнав лемурів.

? Яким було ставлення римлян до померлих? ?

Висновки Римська релігія багато в чому нагадувала грецьку, але мала і свої особливості. Більшість богів римляни запозичили у греків, але дали їм свої імена. Римляни вірили в численних духів, міфічних істот тощо.

Запитання та завдання 1. 2. 3.

У будинках для ларів облашто вували вівтарі — ларарії, де стояли їх фігурки й куди робили підношення. Сучасний вигляд вівтаря з Помпеї (1) та бронзові фігурки ларів (2).

146

Яким був головний принцип римлян у спілкуванні з богами? Хто такі лари і пенати? Яким було їхнє призначення? Існує багато легенд, виникнення яких тісно пов’язане з істо рією Рима. Підготуйте повідомлення про деякі легенди (на вибір): 1) заснування Рима; 2) викрадення сабінянок; 3) життя семи римських царів; 4) як гуси врятували Рим тощо. Порів няйте обрані римські міфи та легенди з давньогрецькими. Назвіть найбільш суттєві відмінності між ними.

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

ійськові завоювання иму. Пунічні війни а

1. Як виник Карфаген? Яким було основне заняття жи телів цього міста?

2. Поселення яких племен роз ташовувалися на території Апеннінського півострова?

ірим кольором на карті підписані назви римських провінцій. азвіть провінції иму станом на 33 р. н. е. Н

Пунічні війни.

Приг д йте

1. Завоювання иму. Рим підкорив багато земель. Із переможеними племенами укладали так звані союзницькі угоди, за якими ці племена мали забезпечувати римське військо воїнами. Римські завоювання можна розділити на три періоди. 1) У 500—250 рр. до н. е. Рим захопив увесь Апеннін ський півострів. 2) У 264—146 рр. до н. е. Рим воював із Карфагеном — містом у Північній Африці, яке мало великий вплив у Середземномор’ї. 3) Між II ст. до н. е. та II ст. н. е. римляни захопили Грецію та Східне Середземномор’я. Також у цей час вони завершили завоювання Іспанії, Галлії і Британії та окремих земель у Центральній Європі.

§ 47.

§ 47. Військові завоювання Риму. Пунічні війни

Римська республіка близько 500 р. до н. е. Римська республіка на 264 р. до н. е. Карфагенська держава на 264 р. до н. е. Похід Ганнібала 218—203 рр. до н. е. Похід римлян в Африку 204—201 рр. до н. е. Видатні битви Другої Пунічної війни Римська держава на 33 р. н. е. Інші держави

147

Провінція — залежна від Риму територія, розташова на за межами Апеннінського півострова (Італії).

Найбільшою битвою Другої Пунічної війни стала битва по близу Канн (216 р. до н. е.). Римське військо кількісно майже вдвічі переважало сили карфагенян. Усе виріши ло розташування військ. Рим ляни розмістили в центрі свою основну ударну силу — важку піхоту, а по флангах — менш боєздатні війська. Кар фагенський полководець Ганнібал, навпаки, у центрі поставив відносно слабку піхоту, а по флангах — силь ну кінноту. Коли бій розпо чався, римляни кинулися вперед, на піхоту Ганнібала. У результаті вони опинилися затиснутими із двох боків у «мішку» між флангами кінноти. Із 87 тис. римських воїнів було вбито або захоп лено в полон близько 70 тис. осіб. Проте римляни виявилися здібними учнями і в битві поблизу Зами по вторили цю тактику вже проти самих карфагенян.

Битва поблизу Зами. Сучасний малюнок.

148

2. Пунічні війни. Римляни зневажливо називали кар фагенян пунами. Конфлікти між Давнім Римом і Карфа геном відомі як Пунічні війни. Карфаген мав могутній флот, але його армія була на йманою, тобто воювала лише за гроші, і їй бракувало дисципліни. Римляни, навпаки, мали організоване сухо путне військо, але не були вправними в морських битвах. Перша Пунічна війна (264—241 рр. до н. е.) розгор нулася на морі за володіння островом Сицилія, де на той час розташовувалися карфагенські колонії. Для того щоб перемогти карфагенян на морі, римляни за короткий час збудували 120 військових кораблів. Після виснажливої війни у 241 р. до н. е. між Римом та Карфагеном було укладено мир, за умовами якого Карфаген мав сплатити Риму 84 тис. кг срібла, повністю звільнити Сицилію та повернути полонених римських громадян. Того ж року Сицилія стала першою римською провінцією. Згодом про вінціями стали Корсика та Сардинія. Друга Пунічна війна (218—201 рр. до н. е.) розпо чалася через прагнення Карфагена повернути втрачене. Його військом командував талановитий полководець Ганнібал. У 218 р. до н. е. він повів свої війська з Іспанії до Італії через Альпи. Переправитися морем було немож ливо, тому що його контролювали військові кораблі рим лян. В Альпах війську Ганнібала довелося підніматися на круті вершини, вкриті снігом і льодом. Люди, коні й сло ни потерпали від холоду та нападів місцевих племен. Цей перехід через Альпи коштував Ганнібалу більше половини війська та всіх бойових слонів (вижив лише один). Не маючи підкріплення, Ганнібал із боями просувався Апен нінським півостровом до Рима. Похід Ганнібала в Італію тривав 16 років. Він роз громив не одну римську армію, але вирішальної пере моги так і не здобув. Не маючи техніки, Ганнібал не міг узяти Рим в облогу. Тим часом римляни розбили військо його брата Газдрубала, який ішов йому на допомогу, а та кож висадилися неподалік Карфагена — біля міста Зама. Тут відбулася вирішальна битва Другої Пунічної війни, у якій карфагенські війська зазнали поразки. За умовами миру Карфаген втратив увесь свій флот (500 кораблів) і бойових слонів, а також мав сплатити втричі більше срібла, ніж після Першої Пунічної війни. Також він втратив усі свої колонії. Після поразки у війні Карфаген все ще залишався грізним суперником Риму. Тому римляни вирішили остаточно його зламати. У 149 р. до н. е. вони взяли в облогу Карфаген. Розпочалася Третя Пунічна війна (149—146 рр. до н. е.).

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

Римські війська прорвали укріплення з боку моря, ще тиждень тривали бої на вулицях міста. Зрештою його остан ні захисники склали зброю. Як і решту населення, їх було продано в рабство. Карфаген став римською провінцією Африка. Так Рим здобув контроль над Західним Середземно мор’ям. Р

3. имське військо. Основою римської могутності була ар мія. Вона вдосконалювалася впродовж усієї історії Риму. За епохи царів та ранньої Республіки армія нагадувала зброй ні сили грецьких полісів. Її основу становили громадяни Риму, тобто дорослі чоловіки, які володіли земельними на ділами. Це військо не було професійним: воїни збиралися лише на час воєнних дій. Римське військо складалося з легіонів. Легіон мав 4,5 тис. піхотинців і 300 вершників. Ним командували військові трибуни, яких обирали на Народних зборах. Кожен воїн мав сам забезпечити себе спорядженням. Ухилення від військової служби суворо каралося, аж до продажу в рабство. У другій половині IV ст. до н. е. військовий і політичний діяч Камілл постановив, що воїн за службу в легіоні має отримувати платню, за рахунок якої Рим видавав йому спо рядження, зброю та харчування. У цей період римське вій сько складалося із двох армій, кожна з яких мала по два легіони. На чолі армії стояв консул. До цих армій входили й війська так званих «союзників» — підкорених італій ських племен, які не мали римського громадянства. У 107 р. до н. е. римський полководець і політичний діяч Гай Марій провів військову реформу. Справа в тому, що військова служба була невигідною. Основний дохід більшість римських громадян мала від землеробської праці, а служба тільки забирала час. Тому Марій почав набирати до війська всіх незалежно від майнового стану та похо дження. Воїни отримували платню, а також повністю забезпечувалися спорядженням і харчуванням. Тепер бідна незнатна людина могла покращити своє життя завдяки відданій службі. Проте основним доходом легіонера була військова здобич. Тому вони прагнули нових військових походів. Після 16 років служби воїни ставали ветеранами і могли отримати наділ землі. У результаті реформи було змінено структуру війська. Основною бойовою одиницею залишався легіон, який по ділявся на десять когорт. Когорта складалася із трьох маніпул, маніпула — із двох центурій. У легіоні тепер налічувалося 5—6 тис. осіб. Кожний легіон мав свої від знаки, номер і назву.

Бойовий слон. Сучасний малюнок.

Легіон — основна структур на одиниця римської армії. Легіонер — воїн легіону.

§ 47. Військові завоювання Риму. Пунічні війни

У 279 р. до н. е. між рим ськими легіонами та вій ськом еллінського царя Пір ра відбулася битва під Аускулом. Грецькі війська здобули перемогу. Проте втрати Пірра були настільки значними, що він зауважив: «Ще одна така перемога, і я залишуся без війська». Вислів «Піррова перемога» позначає перемогу, яка дала ся надто високою ціною, або перемогу, рівноцінну поразці.

149

Сучасне законодавство країн Європи, Центральної і Півден ної Америки та значної части ни Азії бере свій початок ще від уявлень про право та справедливість, закладених у Давньому Римі. Ці уявлення втілилися в писаних законах, постановах різних органів управління, судових промо вах, які нині узагальнено на зивають «римське право». Римляни високо цінували свої закони, що знайшло відображення в таких висло вах: «Право — мистецтво добра і справедливості», «Суть справедливості — жити чесно, не шкодити ін шому, кожному дати те, на що він заслуговує». С

формулюйте основні ідеї римського права. 2) Як римське право вплинуло на сучасний світ?

? 1)

В армії була встановлена сувора дисципліна. Існувало багато різноманітних покарань для її порушників. Найбільш жорстоким із них була децимація — страта кожного деся того воїна в легіоні за втрату прапора, бунт або дезертирство (втеча з місця військової служби). Для підтримання дис ципліни воїни мали постійно бути зайнятими: вони навча лися, працювали в таборі, будували дороги та укріплення. Раніше за армією слідувала довга череда возів — обоз. Він повільно пересувався й був легкою здобиччю для військ ворога. За реформою Марія всі припаси та спорядження воїни несли на собі. Тому їх називали «марієвими мулами». Обози повністю не зникли, але стали значно меншими та більш організованими. Завершальний етап перетворення римської армії на про фесійну припадає на середину I ст. до н. е. Це відбулося завдяки двом видатним полководцям — Гнею Помпею та Гаю Юлію Цезарю. Цезар змінив принципи набору до ле гіонів. Легіон знову зменьшився до 4,5 тис. осіб, але до його складу входила кавалерія, а також значна кількість військової техніки: баліст, катапульт тощо. На цьому етапі римська армія існувала як організація людей, єдиною справою в житті яких була війна. Їх сім’єю були передусім військові товариші та командири.

Висновки Протягом V ст. до н. е. — II ст. н. е. римляни фактично захо пили території навколо Середземного моря, перетворивши його на «римське озеро». Важливим етапом римських завоювань стали Пунічні війни з Карфагеном за контроль над Західним Середземномор’ям. У результаті тривалого розвитку римське військо пройшло шлях від ополчення до професійної армії.

Запитання та завдання

Назвіть три періоди римських завоювань та території, здо буті Римом у кожен із них. Яку назву мали війни Риму з Карфагеном? Якими були їх на слідки? Заповніть таблицю «Етапи творення професійної римської армії». Н

азва Царський Рим Реформа Камілла Реформа Марія Реформа Цезаря

«Марієві мули» проходили до 50 км на день із майже 30 кілограмовим спорядженням. Сучасний малюнок.

150

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

тислий зміст

имська імперія а

1. Назвіть основні органи влади Римської республіки.

Приг д йте

2. Що таке Пунічні війни? Коли вони відбулися? Якими були їхні наслідки?

1. риза еспубліки. Наприкінці I ст. до н. е. Римська республіка переживала кризу. Її основною причиною було те, що система управління Риму була розрахована на одне місто, а не на цілу імперію. Крім того, завоювання ве личезних територій вплинуло й на римське суспільство. y У ході війн було взято в полон і перетворено на рабів величезну кількість людей. Праця рабів стала основою римського господарства. y Розвинулася значна соціальна нерівність усередині римського суспільства. Постійні війни збагатили окре мих людей, але чимало селян втратили свою землю через тривалу військову службу. y Падіння цін на хліб, який у великій кількості над ходив із Сицилії та Африки, зробило землеробство неприбутковим. Селянські господарства занепадали, а їхні власники переселялися до міст і жили там за державні кошти. y Римська влада втрачала демократичний характер. Шлях до виборних посад забезпечувався знатністю й багатством. Багаті римляни «купували» на ви борах голоси збіднілих співгромадян, влаштовуючи народні гуляння та роздаючи безкоштовний хліб. Соціальна нерівність спричиняла народні заворушен ня. На цій хвилі у 20—30 х рр. II ст. до н. е. до влади прийшли брати Гракхи — народні трибуни, які намага лися проводити реформи. Їхнім завданням було покра щити становище землеробів та міської бідноти. Проте прихильники заможних і впливових сенаторів убили бра тів Гракхів та їхніх послідовників, а реформи було ска совано.

§ 48.

§ 48. Римська імперія

2. иктатура езаря. Криза влади змусила Сенат і ма гістратів наділити військових командувачів — диктаторів — великими повноваженнями. Така можливість була здавна передбачена римськими законами. Проте диктатори отримували свої повноваження на обмежений термін.

Диктатор — у період Рим ської республіки одноосіб ний правитель, вища поса дова особа, яку Сенат призначав у разі найбільшої небезпеки для держави. Піз ніше — воєначальник, який захопив владу в Римі завдя ки контролю над армією.

? Чому братам Гракхам не вдалося досягти своєї мети?

Римські монети.

151

Смерть Цезаря. Художник ЖанЛеон Жером.

Мармурове погруддя Гая Юлія Цезаря.

Серед змовниківубивць Гая Юлія Цезаря був і його най ближчий соратник Марк Юній Брут. Побачивши перед смертю його обличчя, Цезар вигукнув: «І ти, Бруте?». Нині цей крилатий вислів означає зраду близької людини.

Влада імператора.

152

Диктатори нерідко змагалися за владу між собою, що призводило до громадянських війн. Диктатор Гай Юлій Цезар (100—44 р. до н. е.) був видатним воєначальником, який підкорив племена галлів, що жили на території су часної Франції. У громадянській війні він переміг іншого полководця — Гнея Помпея та проголосив себе довічним диктатором з абсолютною владою. На завойованих Римом територіях Цезар створював римські колонії та переселяв туди найбідніших римських громадян. Близько 80 тис. ветеранів та бідняків отримали земельні наділи в провінціях. Так він намагався уникнути народних заворушень, а також хотів віддячити воїнам, на підтримку яких спирався в боротьбі за владу в Римі. Цезар правив Римом чотири роки. Він був перекона ний, що вся політична й військова влада в Римі належить йому та не зважав на протистояння різних політичних угруповань. Це призвело до того, що в 44 р. до н. е. Цезаря вбили прихильники республіканського ладу, які боялися, що він захоче повернути давні царські порядки.

? Який титул мав Цезар? Ким він був до того, як став одноосібно правити римом?

3. октавіан Август — імператор риму. Після смерті Юлія Цезаря його прийомний син Октавіан (63 р. до н. е. — 14 р. н. е.) переміг ворогів батька. Сенат проголосив його Августом («обраним богами»). За правління Октавіана Августа система управління Ри мом змінилася. Тепер і цивільна, і військова влада належа ла лише йому. Старі органи влади, які діяли за часів Респу бліки, було збережено, але лише формально. Усіх магістратів віднині призначав імператор, він скликав Сенат і командував військом. Офіційно Октавіан Август був не консулом і не диктатором, як його попередники, а принцепсом. У давнину так називали найстаршого сенатора, проте в часи правління Октавіана Августа та його наступників це був лише титул.

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

ктавіана він його реальним повноваженням? О

вгуста? Чи відповідав

Мармурова статуя Октавіана Августа.

? Ким був

ктавіан? Як він став вгустом?

4. озквіт имської імперії. У I—II ст. н. е. Римська імперія переживала розквіт. Це був час відносного миру та безпеки. Розвинулася торгівля не лише всередині Риму, але й із далекими землями: Африкою, Індією, Китаєм. Зем лі імперії поділялися на провінції, якими управляли на місники. Кордони імперії захищали фортеці та легіони. У 212 р. н. е. все населення імперії отримало римське громадянство та пов’язані із цим права. Римською імперією правили імператори — спадкоємці Октавіана Августа. В історію вони увійшли як «п’ять доб рих імператорів». Це Нерва, Траян, Адріан, Антонін Пій, Марк Аврелій. Кожен із них мав здобутки, які запам’ята лися людям. Нерві, за висловом римського історика Таци та, вдалося поєднати непоєднуване — принципат і по літичну свободу. Траян став для римлян взірцем успіху, усі наступні імператори прагнули бути схожими на нього. Антонін носив прізвисько Пій («Благочестивий») за спра ведливість, милосердя та добре ставлення до простого на роду. Марк Аврелій для римських вчених був втіленням мудрого правителя, його називали філософом на троні.

? Що означав офіційний титул

Тому правління Октавіана Августа та його наступників історики називають принципатом. Фактично ж Октавіан Август був імператором, а Рим — імперією. Після смерті Октавіана Августа прирівняли до богів і запровадили культ імператора. Відтоді вважалося, що всі римські імператори мають божественне походження.

? Користуючись додатковими джерелами, підготуйте повідомлення або презентацію про правління «п’яти добрих імператорів».

Висновки Наприкінці I ст. до н. е. Римська республіка переживала кризу. Август створив імперію, у якій вся влада належала імператору. Час розквіту Римської імперії припадає на I—II ст. н. е.

y y y

Запитання та завдання Вал Адріана у Великій Брита нії — оборонна споруда, що мала захищати римські володін ня від нападів варварів із пів ночі. Сучасний вигляд. § 48. Римська імперія

2. 3.

Що стало причиною кризи в Римській республіці? Якими були її наслідки? Якою була політика Юлія Цезаря? Якими були основні повноваження римського імператора?

153

§ 49.

ультура

Приг д йте а

1. Пригадайте основні прин ципи давньогрецького мистецтва.

2. Коли та внаслідок чого відбувся приплив вели чезної кількості багатств до Риму?

иму

1. Мистецтво. До середини I ст. до н. е. римляни жили дуже скромно та майже не користувалися предметами розкоші. Римське мистецтво було дуже простим. На ньо го значною мірою вплинула культура етрусків. Під впливом елліністичної культури римське мистецтво змінилося, стало більш вишуканим. Римляни досягли великої майстерності у виготовленні ювелірних виробів, мозаїк, роботі зі склом, скульптурі. Багато грецьких скульптур збереглося до наших днів завдяки їх римським копіям. Головною рисою римського мистецтва було те, що воно стало портретним, тобто відтворювало реальні риси облич чя людини. Це стосувалося як скульптури, так і живо пису. Мармурові погруддя імператорів установлювали по всій імперії, щоб піддані бачили свого правителя.

? Чим мистецтво ?

Римська мозаїка із волоським горіхом та мишею.

иму відрізнялося від мистецтва Греції?

2. Література. Найбільше в Римі цінувалося ораторське мистецтво — уміння грамотно й красиво говорити, ви голошувати переконливі промови. Красномовство було необхідним умінням для політичних діячів і юристів. Найвидатнішим оратором Давнього Риму був сучасник Августа Марк Туллій Цицерон. Його діяльність вплину ла на всю римську літературу. Ораторський талант мав Гай Юлій Цезар. Його промови вирізнялися лаконічні стю, чіткістю думки та змістовністю. Спочатку римська література розвивалася під сильним впливом Греції. Римські поети намагалися копіювати стиль грецьких. Також римляни перекладали латиною грецькі літературні твори, зокрема поеми Гомера та тексти теа тральних вистав. Лише з кінця II ст. до н. е. римська література набува ла самостійності. У театрі популярним став жанр сатири. Сатиричні п’єси перш за все викривали занепад моралі та відмову римлян від простого та скромного життя, засу джувалося їх прагнення розкоші. Видатним поетом був Тіт Лукрецій Кар. Він написав філософську поему «Про при роду речей».

Римський посуд із кольорового скла.

154

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

Римський Форум — головна площа в центрі міста. Сучасний малюнок.

Камея — рельєфне зображення, вирізьблене в напівкоштовному камені або мушлі.

Найбільшого розквіту римська поезія набула за часів правління Октавіана Августа. Видатними поетами цього періоду були Вергілій — автор поеми «Енеїда», та Горацій, який із гумором критикував римлян за надмірну при страсть до розкоші. У подальші роки, коли Римська імперія переживала занепад, а імператори швидко змінювали один одного на престолі, римські письменники звернулися до тем моралі та філософії. Це були Сенека, Тацит, Пліній. Крім того, популярним був жанр історії — писали як про далеке минуле, наприклад походи Александра Македонського, так і про події, учасниками яких були самі автори, наприклад «Записки про галльську війну» Цезаря. Най відомішим римським істориком був Тіт Лівій, автор «Історії від заснування міста [Рима]». Письменник єврей ського походження Йосиф Флавій написав праці «Юдей ські старожитності», де виклав історію єврейського народу з давніх давен, і «Юдейська війна», у якій описав події єврейського повстання проти Риму в 66—71 рр. н. е. ?

? Що таке ораторське мистецтво? Де його використовували?

У римській провінції Єгипет се ред римлян набула поширення практика поховань за давньо єгипетськими традиціями. До по ховання померлого клали його прижиттєвий портрет. Ці зобра ження отримали назву Фаюм ських портретів.

§ 49. Культура Риму

3. Архітектура. Римляни були вправними архітектора ми та будівельниками. Вони вміли зводити арки та ку поли — архітектурні конструкції, ще не відомі у Старо давньому світі, і винайшли цементуючий розчин на основі вапняку. Також вони розвинули ті архітектурні принци пи, які були винайдені у Греції. Визначними архітектурно інженерними спорудами Дав нього Риму були акведуки, дороги та мости. Освоєння нових земель Рим починав із доріг. Широкі, рівні та прямі римські дороги дозволяли за потреби швидко переправляти легіони з одного кінця імперії в інший,

155

Аппієва дорога в Римі. Сучасний вигляд.

? Чому якісні дороги були важливими для

иму?

Спорудження акведука. Акведу ками воду доправляли із гір ських джерел до міст. Завдяки невеликому нахилу вода до вільно текла вниз, до міста. До будинків її підводили глиняні або свинцеві труби.

швидко доставляти повідомлення, а також сприяли розвитку торгівлі. Багато доріг було споруджено силами легіонерів. Будівництво римської дороги було тривалим процесом. Спочатку землеміри вивчали місцевість. Над річками і про валами будували мости, у горах прокладали тунелі, у ни зинах та болотах робили насипи, щоб вирівняти ділянку під будівництво. Після цього прокопували два стічні рови. Шар ґрунту знімався до каменю, який посипали піском та крейдою. Потім укладали чотири шари каменю та щебеню завглибшки 1,5 м, а зверху клали великі плоскі камені. У центрі дорога мала бути випуклою, щоб на ній не затри мувалася вода.

Висновки Римське мистецтво було дуже простим, поки Рим не пере творився на світову імперію та не ознайомився з досягнен нями інших культур. Римська література тривалий час перебувала під сильним впливом грецької. Римляни досягли великої майстерності в архітектурі та інже нерній справі.

156

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

Мармурова скульптура імпера тора Октавіана Августа.

2. 3.

Які культури мали найбільший вплив на формування римсько го мистецтва? Назвіть видатних письменників Давнього Риму. Техніку будівництва яких архітектурно інженерних споруд удосконалили римляни? Які функції виконували ці споруди?

Запитання та завдання

Практична робота Повсякденне життя римлян за часів Імперії

2. Бенкет. Бенкети влаштовували ввечері. На них запро шували музик, які розважали гостей. Гості виголошували тости на честь господаря. Слуга наливав гостям у кубки сильно розведене з водою вино. Пити вино нерозведеним вважалося варварством. Їли лежачи, їжу брали руками.

Приг д йте

1. Чому Римська республіка опинилася у стані кризи? До чого це призвело? 2. Завдяки чому жителі Рима почали жити в розкоші?

1. Загальні риси. Життя римлян дуже змінилося за ча сів Імперії. Через приплив багатств із пограбованих про вінцій жителі Рима витрачали величезні кошти на роз ваги та предмети розкоші. Працювати було невигідно. Більшість товарів, а найголовніше — зерно, задешево по ставляли з провінцій. Рим був наповнений плебсом, який вимагав «хліба й видовищ». Безкоштовні роздачі хліба, грошей і циркові вистави позбавляли плебеїв бажання й потреби працювати.

Колізей у Римі. Сучасний вигляд.

Практична робота. Повсякденне життя римлян за часів Імперії

157

Із листа Кассія до Руфа (кінець I ст. н. е.)

Вечеря заможних римлян. Сучасний малюнок.

Ти запитуєш мене щодо бенкету, який плануєш улаштувати для своїх друзів. Хоча Цицерон і стверджує, що «найменш почесни ми є професії продавця риби, м’ясника, кухаря та того, хто готує соуси», я з великою повагою ставлюся до людей, які вміють гар но прийняти гостей та подати їм найкращі страви. На думку по ета Ювенала, на бенкеті, вартому такої назви, мають бути при сутні «величезний омар зі спаржею, корсиканська барабуля, найкраща мінога, яку тільки може запропонувати Сицилія, гусяча печінка, каплун (спеціально відгодований півень), розміром із будинок, гарно засмажений кабан, трюфелі і яблука». Замість усього переліченого я віддаю перевагу вишуканій їжі, яку про понує Апцій у своїй кулінарній книзі. Ти можеш знайти її в обох громадських бібліотеках, заснованих імператором Августом. Хто ж не буде приємно вражений, побачивши на столі такі страви:

y y

Давньоримська мозаїка, що зображує різні продукти харчування.

Закуска y Солона риба і яйця. y Фаршироване порося. y Шматочки мізків, зварені в молоці з яйцями. y Варені опеньки із соусом і приправлені перцем, приготовле ним на риб’ячому жирі. y Ведмежатина з прянощами в меду й соусі з олії та яєць. Гаряче y Лань, засмажена в цибульному соусі. y Єрихонські фініки, виноград, олія і мед. y Страус у солодкому соусі. y Горлиця, зварена разом із власним пір’ям. y Смажений папуга. y Млинці, фаршировані м’ясом поросяти та голубів. y Окіст у тісті з інжиром і лавровим листям, политий медом. Солодке y Асорті з кондитерських виробів із трояндами. y Очищені фініки, фаршировані горіхами й кедровими горішка ми, смажені в меду. y Теплі африканські тістечка із солодким вином і медом. Р

м’я якого правителя иму згадується в листі? 2) Які професії згадано в листі? Який із цього можна зробити висновок? 3) Який основний підсолоджувач називає Кассій? 4) Які страви пропонує венал, а які — сам Кассій? У чому, на вашу думку, полягає різниця між вишуканим і невишуканим бенкетами? 5) азвіть регіони, із яких походять складові перелічених у листі страв: риба, папуга, страус, ведмежатина, інжир, фініки, трюфелі, кедрові горішки, перець (пряність). Про що це може свідчити? Н

Кушетка з дерева та слонової кістки. На таких меблях римляни лежали та їли під час бенкетів.

158

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

? 1)

3. ладіаторські бої. Давньогрецьке ми стецтво театру в Римі зазнало змін. Ви сокохудожні трагедії показували в будин ках знаті для вузького кола поціновувачів. Широкий загал віддавав перевагу висту пам коміків, вуличних музик, а також масштабним гладіаторським боям. Вважа ється, що їх початок поклав Гай Юлій Це зар. Бої відбувалися на арені, найвідомі шою з яких став римський Колізей. Його будівництво було закінчене у 80 р. н. е. Він уміщував 50 тис. глядачів. Гладіаторські бої організовував спеці альний чиновник із наближених до імпе ратора. Гладіаторів купували як рабів на ринках, але ними могли добровільно ста вати вільні люди. Майбутніх гладіаторів селили в казармах, там вони проходили навчання під керівництвом наставників. Існував і госпіталь для лікування пора нених під час боїв. На день могло відбуватися до сотні поєдинків між гла діаторами. Поєдинок не одразу закінчувався смертю одного з учасників, і тоді переможець запитував в імператора, чи залишати супернику життя. Якщо імператор піднімав великий палець угору, то людині залишали життя, якщо вниз — добивали. Глядачі робили грошові ставки на своїх улюбленців. Це ще більше підігрівало інтерес до поєдинків. Дуже популярні серед народу гладіатори могли спо діватися на тривалу та успішну службу, після завершен ня якої вони ставали наставниками для нових гладіато рів. Часто вони навіть мали шанувальників. Серед римлян надзвичайно популярними були поєдинки диких тварин. Їх тисячами відловлювали в далеких краях і доправляли в Рим, де на них чекала загибель. Засуджених на смерть злочинців, а також християн (їх у Римській імперії переслідували протягом 300 років), виводили беззбройними на гладіаторську арену, щоб їх роздерли дикі тварини. У Римі влаштовували масштабні видовища, які мали відтворювати історичні битви. Одного разу на заповненій водою арені Колізею плавали справжні бойові кораблі — так зображали морську битву Пунічних війн.

Пальці вниз. Художник Жан Леон Жером.

Гладіатор — воїн, який бився на арені для втіхи глядачів.

? Поміркуйте, чи була згода пересічного римлянина стати гладіГладіатор. Сучасний малюнок.

Практична робота. Повсякденне життя римлян за часів Імперії

атором смертним вироком. Чому вільні люди погоджувалися йти на такий ризик?

159

Давньоримські мозаїки, що зображують бої гладіа торів. Існували різні види гладіаторів, кожен із яких мав власний набір озброєння. Людина в білому одязі із чорними смугами — наставник бійців.

? Як могло скластися життя

Із листа Кассія до Донація

успішного гладіатора?

Пишу тобі з Африки, із Тамугаді, куди наш імператор Траян від правив мене для відлову диких тварин, оскільки наш народ по трібно постійно розважати, щоб не було повстань, які обходять ся дорожче за будь яких тварин. Народ вимагає видовищ усе більш і більш незвичайних. Йому набридло бачити пантер, за пряжених у колісниці, слонів, які пишуть хоботами на піску ім’я нашого імператора, гладіаторів, які б’ються з левами. Сьогодні вони хочуть бачити, як ведмеді б’ються з буйволами, а бики — із носорогами. Марк, якого ти, звісно, знаєш, розповідав мені, що був свідком у Колізеї жахливого видовища: начальник школи гладіаторів за сік до смерті людину, примушуючи її відривати величезного ведмедя від буйвола. Четверо людей загинуло… Я вважаю, що ці ігри є надто жорстокими, але, кажуть, вони за безпечують мир і спокій… Чи надовго? Тим більше, що відлов хижаків стає все більш складною справою. У деяких районах вони зовсім зникли, як, наприклад, гіпопотами в Нубії, месопо тамський лев, слони в Північній Африці, звідки я тобі пишу… відки Кассій пише листа? Як римляни називали цей регіон? 2) Як Кассій ставиться до розваг на арені? 3) з якою метою і для кого організовували гладіаторські бої? 4) Як відлов тварин для розваг вплинув на природу?

Шанувальниці вітають перемож ця. Сучасний малюнок.

160

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

? 1)

ароди — сусіди

§ 50.

1. армати. Сусідами Римської імперії було багато на родів: кельти, германці, даки, сармати, парфяни тощо. Вони залишили власний слід в історії. У III ст. до н. е. — III ст. н. е. місце скіфів у степовій частині України за йняли племена сарматів. Вони, як і кіммерійці та скіфи, були іраномовним народом. Їхній побут мало відрізнявся від побуту попередників — вони так само кочували, за ймалися скотарством, їхні сім’ї жили в кибитках. Сармати були племенем воїнів, яке здійснювало на біги на своїх сусідів: вони витіснили з українських степів скіфів, загнавши їх на Кримський півострів, а потім ак тивно воювали з Римською імперією. Їхнє військове мис тецтво дещо відрізнялося від скіфського. Скіфи були перш за все вправними лучниками, сармати ж уславили ся своєю важкою кіннотою, яка віддавала перевагу руко пашному бою. Кінний сарматський воїн був захищений панциром із металевих або рогових пластинок і конічним шоломом. Його зброєю були важкий спис та довгий залізний меч. Сарматські коні теж мали броню. Померлих сармати ховали в курганах разом із найкра щою зброєю та коштовними прикрасами.

иму

Фігурка дельфіна із золота й кри шталю із сарматського Ногайчин ського кургану. I ст. до н. е.

Сарматська золота корона з Новочеркаського кургану.

2. ельти. На території Західної та Центральної Європи сусідами Римської імперії були племена кельтів. На зем лях сучасної України кельти заселяли Закарпаття. Кельтів, які проживали на території сучасної Фран ції, римляни називали галлами. Саме з ними воював Юлій Цезар. Кельтів — жителів сучасної Великої Бри танії — називали бриттами. Кельтські племена були дуже войовничими. Вони во ювали між собою, а також нападали на сусідні народи й племена. Серед кельтів нерідко зустрічалися жінки вої ни. Найвідомішою серед них була Боудікка — королева кельтів Східної Англії. У 60 р. н. е. вона підняла повстання проти римського панування, проте зазнала поразки.

Сарматські воїни.

§ 50. Народи — сусіди Риму

? Який кочовий народ жив у причорноморських степах до сарматів?

161

Реконструкція кельтського будинку. Його стіни зроблені з лози й обмазані глиною, дах вкритий соломою. У центрі будинку — вогнище та казан для приготування їжі.

Кельти були землеробами. Вони жили в укріплених поселеннях, розміщених на верхівках пагорбів. Коли поселення роз росталося і навколишні землі не могли прогодувати всіх його жителів, частина людей переселялася до нових місць. Так кельти розселилися європейськими про сторами. Племена кельтів на загальних зборах обирали вождів, які очолювали військо. За потреби (наприклад, для ведення бойових дій) кілька племен могли об’єднатися та обрати короля або королеву. Усі племена кельтів шанували друїдів. Друїди були жерцями. Вони виконували обряди, які мали гарантувати племені ви живання, а також здійснювали правосуд дя. Також вони були хранителями законів, традицій і пам’яті про минуле. Кельтські ремісники виготовляли май стерні вироби з дерева, каменю та металу, прикрашені складними візерунками.

? на основі зображення реконструкції кельт-

ського будинку складіть коротку розповідь про життя в кельтському поселенні.

Висновки • • • Золоте зображення кельтського богаоленя.

У часи існування Римської імперії в українських степах жив народ сарматів. Сармати уславилися як кінні воїни, закуті у важку броню. На території Західної та Центральної Європи сусідами Риму були племена кельтів, які вели осілий спосіб життя й пере важно займалися землеробством.

Запитання та завдання 1. 2. 3. Золота нашийна кельтська прикраса.

162

Хто такі сармати? Де й коли вони жили? Кого називають друїдами? Яку роль вони відігравали в кельт ському суспільстві? Підготуйте короткі повідомлення про народи та племена, які в різний час жили на кордонах із Римською імперією. За до датковими джерелами дізнайтеся, як на них впливало таке сусідство та що Римська імперія запозичила в них.

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

ризові явища имської імперії а

Приг д йте

1. Коли Рим перетворився на імперію? 2. Якими були повноваження римського імператора?

1. риза імперії. Наступником Марка Аврелія став імпе ратор Коммод, який не мав політичного хисту. Крім того, сучасники вважали його божевільним. Його змінила низ ка імператорів, яких позбавляли влади, якщо вони не від повідали очікуванням знаті. Таким чином, система управ ління, яка склалася за Октавіана Августа й трималася на сильній особі імператора, більше не працювала. У III ст. зростання території Римської імперії зупи нилося, а сама вона переживала кризу. Основною при чиною цього була слабкість державного управління. Іншою причиною було те, що господарство Риму трималося на праці рабів. Через відсутність нових завоювань, а від так і надходження нових рабів нікому було обробляти великі земельні володіння та працювати в шахтах. Пра вителі Риму намагалися вилучати багатства з провінцій, фактично грабуючи їх, що неодноразово призводило до жорстоких повстань. Внутрішнім безладдям одразу скористалися численні сусіди Риму: його прикордонні провінції потерпали від навали германських племен на заході та парфян на сході. Одне за одним повставало корінне населення провінцій: маркомани, готи, франки, алемани, вандали. У другій половині III ст. римляни залишили Британію, Баварію, Галлію, Сирію.

3. Назвіть народи — сусіди Риму.

§ 51.

2. еформи іоклетіана. Імператор Діоклетіан провів низку реформ, головною з яких був поділ імперії на за хідну та східну частини. Реформи на деякий час припи нили розпад імперії та зміцнили її становище.

Реформи Діоклетіана (284—305 рр. н. е.) 1) Політична реформа. У 286 р. н. е. імперію було по ділено між двома співправителями: Діоклетіан керував східними провінціями імперії із центром у місті Ніко медія, а його співправитель Максиміан — західними провінціями із центром у Медіолані. У 293 р. н. е. систему подвійного співправління було перетворено на тетрархію (у перекладі із грецької — влада чоти

§ 51. Кризові явища Римської імперії

Мармурове погруддя імператора Коммода в образі героя Герку леса. Коммод вважав себе ви датним воїном, охоче виходив на гладіаторську арену в Колі зеї та вбивав диких тварин.

163

Палац Діоклетіана (місто Спліт, Хорватія). Сучасний вигляд.

рьох), в основу якої було покладено висування людей на вищі посади за їхні заслуги. Відтепер Римською імперією правили два августи — Діоклетіан і Макси міан та два їхні помічники співправителі — Гай Га лерій і Констанцій Хлор. Сам Діоклетіан став носієм титулу «домінус» (повелитель), а створену ним систе му назвали домінатом. ?

? Чому Діоклетіан поділив управління імперією?

164

y y

У результаті військової ре форми Діоклетіана військо вої влади було позбавлено намісників провінцій. Вій ськову службу на добро вільних засадах було лікві довано. Загальна кількість армії досягла 1 млн осіб. Керували легіонами лише професійні воїни. Начальни ки всіх військових підрозді лів підпорядковувалися без посередньо августам і цезарям.

Мармурова голова Діоклетіана.

2) Адміністративна реформа. Давні провінції було по ділено на дрібніші частини, і відтепер у Римській імперії налічувалося близько 100 нових провінцій. Десять дванадцять провінцій об’єднувалися у великі територіальні округи — діоцези. Усього було 13 діоце зів, очолюваних намісниками, підпорядкованими те трархам. Такий поділ остаточно відокремив військову владу від цивільної, полегшив оборону і контроль за провінціями, послабив владу намісників і провінцій. 3) Військова реформа. Діоклетіан поділив римську армію на дві частини: y регулярні пересувні війська, які перебували при кож ному із чотирьох тетрархів і складалися частково з піхотинців, а переважно з важкої кавалерії; y прикордонні й берегові війська, що формувалися за рахунок щорічного призову римських громадян. У цих формуваннях служили й варвари, кількість яких у скла ді римської армії постійно зростала. 4) Грошова реформа. Було вилучено з обігу знецінені й фальшиві монети. Із 294 р. розпочалося карбування нових золотих, а через деякий час і срібних монет. Проте реформа провалилася. Нові монети швидко

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

Відомо, що римський імпе ратор Діоклетіан — перший, хто обмежив термін імпера торського правління до 20 років і був єдиною люди ною, яка виконала цю умо ву. Залишивши справи, Діо клетіан оселився у своєму маєтку в Спліті (сучасна Хорватія) і жив там усаміт нено. Коли його намагалися переконати повернутися до влади, колишній імператор відповів: «Якби ви бачили, яку я виростив капусту, то ви б не робили мені таких пропозицій!».

зникли з обігу (населення ховало їх «на чорний день»), і Діоклетіан був змушений відновити карбування зви чайних розмінних монет із нижчою вартістю. 5) Цінова реформа. У 301 р. Діоклетіан, прагнучи зупи нити зростання цін, видав закон про максимальні ціни, згідно з яким встановлювалися фіксовані межові ціни на продукти харчування, послуги, предмети першої необхідності. За перевищування цін або приховування товарів запроваджувалася смертна кара. Встановлюва лася також єдина по всій імперії заробітна плата для робітників, ремісників і державних службовців. Проте зупинити зростання цін закон не зміг. 6) Податкова реформа. У 239—290 рр. для визначення кількості платників податків було проведено загаль ний перепис населення імперії. Після цього було за проваджено єдиний подушний податок. Від сплати податків звільнялися тільки жителі Риму. Щорічну суму податків встановлювали на термін п’ять років і лише після цього переглядали. 7) Релігійна реформа. У Римській імперії було здійсне но спробу запровадити єдиний для всієї імперії культ особи імператора. Своїм покровителем Діоклетіан обрав Зевса, а Максиміан — Геркулеса. Імператорів вшано вували як богів, перед їхніми статуями здійснювали богослужіння, а зверталися до них зі словами «пове литель» і «бог». Проти цього виступали християни. Було видано чотири укази проти християн, які забо роняли їх збори, зобов’язували руйнувати їхні церкви й спалювати священні книги. Під загрозою смерті християни мали зректися своєї віри.

Висновки y

Із кінця II ст. Римська імперія увійшла в тривалу кризу. Причинами кризи були недосконалість системи управління та неефективне ведення господарства, засноване на пограбуваннях провінцій та праці рабів. Реформи Діоклетіана на деякий час покращили становище імперії.

y y

Якими були причини кризи в Римській імперії? У чому проявлялася криза Римської імперії? Назвіть найважливіші реформи Діоклетіана. Як вони допомог ли подолати кризу?

§ 51. Кризові явища Римської імперії

1. 2. 3.

Запитання та завдання

Сучасна реконструкція зовніш нього вигляду преторіанця — воїна, який служив в особистій охороні римського імператора. Преторіанці були могутньою політичною силою в Давньому Римі. Вони посадили на трон і позбавили влади не одного імператора.

165

§ 52. Падіння Західної имської імперії

Приг д йте а

1. ристиянство. Християнство виникло в Палестині за часів правління імператора Октавіана Августа. У цей час з’явився Ісус із Назарета, який навчав людей любити Бога і своїх ближніх. Він називав себе Сином Божим, а послі довники називали його Месією. Ісус проповідував, що земні царства минущі, а єди ним вічним є Царство небесне. Римська влада вважала нове вчення небезпечним, оскільки боялася, що воно під бурює людей до повстання. Тому Ісуса було страчено, але його учні та послідовники стверджували, що бачили його після смерті. Віра у Воскресіння Сина Божого лягла в осно ву нової релігії — християнства. Учні Ісуса — апостоли — поширили його ідеї по всій імперії. Вони навчали, що нова релігія відкрита для будь якої людини, яка вирішила пройти обряд хрещення. Влада переслідувала християн, багато з них прийняли мучениць ку смерть, але це не завадило християнству за 300 років поширитися в Єгипті, Сирії, Малій Азії, Греції та інших частинах імперії. У Єгипті деякі християни пішли в пусте лю, щоб уникнути переслідувань, і жили усамітнено. Так виникли перші ченці та монастирі. Х

1. Назвіть основні риси віру вань і релігії давніх римлян.

2. Чому за правління імпе ратора Діоклетіана відбу валися переслідування християн?

Через постійні пересліду вання зібрання християн були таємними. Нерідко вони відбувалися в підзем них приміщеннях — ката комбах. Це породило багато чуток у Римі. Наприклад, вважалося, що оскільки в головному таїнстві літур гії — Причасті — ідеться про «плоть і кров Христа», люди, не знаючи, що маєть ся на увазі хліб і вино, віри ли, що християни дійсно їдять людей. Зрештою у 313 р. імпера тор Константин видав Ме діоланський едикт, який урівняв християнство з ін шими релігіями і припинив переслідування християн. У 380 р. імператор Феодо сій I визнав християнство державною релігією.

166

? 1) Яка віра стала основою християнства? ?

2) Хто такі апостоли?

2. Правління онстантина еликого. Наступник Діокле тіана імператор Константин намагався відродити імперію, використовуючи зростання впливу християнства. Воно мало стати основою нової культури в імперії, яка б сприяла її об’єднанню. Зібравши єпископів, він зобов’язав їх розроби ти церковні догми (правила) та створити сильну організацію. Це відбулося у 325 р. на Першому Вселенському соборі в Ні кеї. На цьому соборі було укладено Символ віри — короткий виклад єдиних для всього християнства догм, яких мав до тримуватися кожен віруючий. Це дозволило уникнути дроб лення релігії та церкви на ворожі одна одній організації. Константин прихильно ставився до християн, яких вважав менш розбещеними та корисливими, ніж римлян.

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

Бронзова статуя імператора Константина біля собору в Йорку (Велика Британія). Напис на п’єдесталі пов’язаний із легендою. Напередодні важливої битви Константинові приснився сон, у якому в небі він поба чив знак з іменем Ісуса Христа й написом «Цим знаком переможеш». Константин наказав намалювати цей знак на щитах своїх воїнів, і в тій битві він дійсно здобув перемогу.

Зображення риби та анаграма імені Христа були символами, які використовували перші християни.

Він зробив християнство державною релігією та підтри мував церкву. Проте сам він прийняв християнство лише перед смертю. У 330 р. Константин переніс столицю імперії з Рима до Візантія, але це ще більше ускладнило ситуацію в дер жаві та прискорило її падіння. Тим часом нова столиця, яку на честь імператора назвали Константинополем, бага тіла й за розмірами та пишністю не поступалася Риму. Р

? Хто й коли переніс столицю

имської імперії до міста Візантій?

3. Падіння Західної имської імперії. У 395 р. імператор Феодосій І поділив імперію між своїми двома синами, споді ваючись, що це допоможе краще захищати її кордони. Так виникли Західна Римська імперія та Східна Римська імперія. У цей період кількість варварів у населенні Рим ської імперії ставала все більшою. Із дозволу імпера торів вони переселялися на її територію та служили в римському війську, отримуючи за це платню. Нато мість інша частина варварів продовжувала здійснювати напади на імперію й воювати проти її захисників — теж варварів. Варварські племена переселялися далі на захід під тиском кочівників гунів, які прийшли з азіат ських степів. Незабаром Західна Римська імперія зіткну лася з навалою племен гунів. У 451 р. відбулася битва на Каталаунських полях у Галлії. У ній римське військо під

§ 52. Падіння Західної Римської імперії

Феодосій І — останній імпера тор єдиної Римської імперії.

167

Римляни та їхні союзники — варвари в битві на Каталаунських полях. Сучасний малюнок.

Гунський вершник. Сучасний малюнок.

керівництвом Флавія Аеція протистояло гунам на чолі з вождем Аттілою. У цій битві не було переможця, але римлянам вдалося зупинити просування гунів. Проте це не допомогло врятувати імперію. У 410 р. Рим був пограбований варварськими племенами готів, а в 455 р. — вандалів. У 476 р. готський вождь Одоакр змусив римського імператора Ромула Августула зректи ся престолу. У наступні десятиліття на території Західної Римської імперії виникли варварські королівства, на основі яких згодом сформувалися європейські держави Середньовіччя. Східна Римська імперія проіснувала ще тисячу років під назвою Візантійська імперія.

Висновки Протягом 300 років Римською імперією поширилася нова релігія — християнство. У 395 р. Римську імперію було поділено на дві частини. По стали Західна Римська імперія та Східна Римська імперія. 476 р. вважається датою падіння Західної Римської імперії.

Запитання та завдання

168

Ромул Августул — останній імператор Західної Римської імперії.

Якою була доля християн до того, як християнство зрівняли в правах з іншими релігіями? Чому Константин приділяв багато уваги розбудові християн ської церкви? За яких обставин відбулося падіння Західної Римської імперії?

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

§ 53.

лов’яни та їхні сусіди

1. Історія слов’ян. Процес формування предків україн ців — племен слов’ян — розпочався одночасно з розвит ком Давніх Греції та Риму. Слов’яни є автохтонним, тобто місцевим населенням Східної Європи. Археологами було підтверджено, що предки слов’ян жили в лісовій та лісостеповій частинах України вже в бронзовий вік. Вони були сусідами степових кочівників: кіммерійців, скіфів, сарматів, готів, гунів.

Приг д йте а

1. Коли припинила своє існу вання Західна Римська ім перія?

2. Хто такі кіммерійці, сарма ти, скіфи? Де і коли вони жили?

Українські землі в II—VII ст.

? 1) У долинах яких річок роз?

ташована прабатьківщина слов’ян? У яких напрямках вони розселялися в V—VII ст.? 2) Як називалися найбільші слов’янські племена VI ст.? 3) азвіть напрямки переселення гунів і готів. 4) найдіть на карті межі розселення антів. У долинах яких річок вони жили?

Сучасні кордони України Імовірна прабатьківщина слов’ян Античні міста-держави Переселення готів у ІІ—ІІІ ст. Переселення гунів у IV ст. Шляхи розселення слов’ян у V—VII ст. Переселення аварів у VI ст. Район розселення слов’ян у VI ст. ВЕНЕДИ Слов’янські племена в VI ст. Район розселення антів у VI ст.

§ 53. Слов’яни та їхні сусіди

169

У VI—IV ст. до н. е. скіфи підкорили місцеві племена лісостепової смуги Украї ни, які вважаються предками слов’ян, і змусили їх сплачувати данину рабами та зерном. Античні історики, наприклад Тацит, зга дували слов’ян під назвою венеди. У II ст. у східному напрямку на Волинь просунули ся германські племена готів, винищуючи місцеві слов’янські народи, а звідти доли ною Південного Бугу вийшли в причорно морські степи. Рятуючись від готів, венеди тікали в Подністров’я та Подніпров’я. Так територія розселення слов’ян була розрі Господарство слов’ян. Сучасний малюнок. зана готами на східну та західну частини. Потім вони розвивалися самостійно, на буваючи специфічних рис, що врешті решт призвело до формування антів Подніпров’я та склавинів Подністров’я й Волині. З антами пов’язане існування слов’янського військо во політичного об’єднання, яке називають Антським союзом. Видатний український історик М. Грушевський стверджував, що анти є предками українського народу. До кінця IV ст. на землях сучасної Укра їни існувала мішана слов’яно гото сармат ська культура (черняхівська археологічна Сучасна реконструкція поселення давніх слов’ян. культура). Вона занепала після Великого переселення народів, спричиненого вторг ненням гунів у причорноморські степи в 375 р. Пере Велике розселення селення охопило майже всю Європу й суттєво змінило слов’ян — процес розселен її політичний, культурний та етнічний вигляд. ня спільнот давніх слов’ян Складовою частиною подальшого переселення народів територією Східної, Південної стало Велике розселення слов’ян V—VII ст. Спочатку анти та Центральної Європи, який й склавини перейшли південний берег Дунаю та осіли на тривав у V—VІІ ст. і є скла Балканах у візантійських володіннях. Вони започаткували довою частиною Великого південну гілку слов’ян. Частина склавинів рушила на за переселення народів. хід, дійшовши до річок Одри та Ельби, — так виникли західні слов’яни. Ті слов’яни, які залишилися в Подніп ров’ї, утворили східну гілку слов’ян. Більшість готів ру шила на захід, дійшовши до території сучасної Іспанії, а невелика їх група поселилася в горах Криму. ?

? Хто такі анти та склавини? Де вони жили? Г

2. осподарство. Слов’яни вели осілий спосіб життя. Вони сіяли жито, пшеницю, ячмінь, овес, просо, бобові. Вирощували овочеві культури — ріпу (вона була так само

Соха. Сучасний малюнок.

170

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

поширена, як у наш час картопля), редьку, цибулю, час ник, капусту. Крім цього, вирощували льон, коноплі, із яких виготовляли тканину. Давні слов’яни використовували дві системи земле робства: підсічно вогневу й перелогову. Підсічно-вогнева система була характерна для лісових районів. Вона по лягала в тому, що в перший рік вирубували ліс, викор човували коріння дерев. Після того як дерева висихали, їх спалювали. Нове поле боронували, змішуючи попіл із верхнім шаром землі, а тоді сіяли зерно. Оброблена в такий спосіб земля давала високий урожай протягом трьох чотирьох років. Після цього розчищали нову ді лянку лісу, а старе поле залишали. У лісостеповій зоні була поширена перелогова система землеробства. Ділянку землі засівали протягом де кількох років, а після її виснаження переходили на іншу. Для обробітку землі використовували соху із залізним наконечником — лемешем. Поряд із землеробством значне місце в господарстві схід них слов’ян посідало скотарство. Вони розводили коней, велику рогату худобу, свиней, кіз, овець, свійську птицю. Слов’яни також займалися рибальством і полюванням. Навколишні ліси, болота були багаті на звірів та птахів, а в річках водилося багато риби. Підсобну роль у господар стві відігравало бортництво (збирання меду диких бджіл). Н

Кераміка черняхівської культури.

азвіть основні господарські заняття давніх слов’ян. Посуд зарубинецької культури.

Слов’янам як етнічній спільноті відповідає ціла низ ка археологічних культур: білогрудівська, чорноліська, зарубинецька, черняхівська, київська. Серед них особ ливо вирізняється черняхівська культура, що існувала у II—V ст. Її характеризують як провінційно римську, тому що завдяки сусідству з Римом удосконалювалася землеробська техніка, розвивалися ремесло (з’явилося виробництво скла, ювелірних прикрас тощо) і торгівля.

3. Поселення та житло. Слов’янські поселення розмі щувалися переважно на пагорбах поблизу річок. Поселен ня були невеликими й часто не мали укріплень. Укріпле ні городища будували в тих районах, які часто зазнавали нападів кочівників. Найпоширенішими типами житла були землянки та напівземлянки зі стінами, обмазаними глиною, та хати зі стінами з лози та глини. Дах робили із соломи або очерету. Облаштування житла було небагатим: лави вздовж стін, стіл, лежанка, піч (іноді відкрите вогнище). Поблизу жител слов’яни викопували господарські ями завглибшки до двох метрів.

§ 53. Слов’яни та їхні сусіди

Сучасна реконструкція житла черняхівської культури.

171

Стрибог. Художник Андрій Шишкін.

Сварог. Художник Андрій Шишкін.

4. елігія. Достовірно невідомо, чи мали слов’яни та їхні предки писемність. Тому відомостей про їхню куль туру та релігію збереглося дуже мало. Слов’яни вірили в існування багатьох богів, духів, надприродних істот. Слов’яни, як і багато інших народів, вважали, що Всесвіт складається із трьох частин: верх нього — небесного, середнього — земного та нижнього — підземного. На небі жили боги та добрі духи, на землі — люди та всілякі міфічні істоти, а підземний світ був місцем для злих сил і мертвих. Верхній, небесний світ очолювали Сварог та Стрибог. Світлого Сварога пов’язували зі спокійним, ясним, добро зичливим до людей станом неба. Похмурий «бог батько» Стрибог уособлював темну, буремну силу, яка могла обер нутися як на благо, так і на зло. На середньому рівні між небом і землею діяли їхні сини. Дажбог, син Сварога, був богом сонячного світла, тепла, родючості взагалі («бог спеки»). Він відповідав за хліборобство та суспільний порядок. Перун, син Стри бога, був богом громовиці. Слов’яни вважали його також богом воїнів. Перун Громовержець їздив небом на коліс ниці. Слідом його колеса на небі є блискавка, а грім — це звук під час руху його колісниці. Головними постатями нижнього, підземного світу були Род — володар землі й усього живого, та Велес — госпо дар підземного світу. До богів підземного світу належала, імовірно, Мати Сира Земля — богиня землі, урожаю, Велика Мати всьо го живого. Богиня Мокош була посередницею між не бесним, земним і підземним світами. Група богів не залишалася сталою впродовж слов’ян ської історії. Зміни в господарстві та суспільно політич ному житті зумовили зміни в ієрархії богів: найбільше шанованими стали боги середнього світу, від яких без посередньо залежало життя племені. Цей процес посилив ся під час Великого переселення народів. Наприклад, значно змінився культ Велеса: його почали вважати бо гом скотарства, а згодом і торгівлі. У давнину слов’яни в розрахунках часто використовували худобу, і Велес став заступником купецтва та договірних відносин. Він також став богом урожаю, оскільки, як вирішили сло в’яни, поховані в землі пращури захищають урожай. Під час жнив для Велеса завжди залишали на полі останній сніп хліба. Із Велесом пов’язували й володіння таємними знан нями волхвів. Волхвами називали жерців.

172

Волхв. Художник Андрій Шишкін.

азвіть головних богів давніх слов’ян.

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

ий

ебесн

світ

Поява військових вождів із їх дружинами та форму вання основ державної влади спричинило те, що в другій половині I тис. вищим богом слов’яни почали вважати Перуна. Саме це, імовірно, мав на увазі візантійський історик Прокопій Кесарійський, коли писав, що анти й склавини «вважають, що тільки один бог — творець блискавок є володарем усього світу, і приносять йому в жертву биків та всіх інших тварин».

Волхви

Дажбог. Художник Андрій Шишкін.

ий

віт

ий С

світ

бщинники

ідземн

емн

Князі і дружинники

Основні боги слов’ян.

Висновки Слов’яни є місцевим населенням лісової та лісостепової смуг України. Античні письменники називали слов’ян венедами. Складовою частиною Великого переселення народів стало Велике розселення слов’ян V—VII ст. Слов’яни вели осілий спосіб життя. Вони займалися земле робством, скотарством, а також рибальством, полюванням і бортництвом. Важливу роль у їхньому житті посідала віра в різних богів.

Перун Громовержець. Художник Андрій Шишкін.

Запитання та завдання

Велес. Художник Андрій Шишкін. § 53. Слов’яни та їхні сусіди

2. 3.

Що таке Велике переселення народів? Яку подію вважають його початком? Де жили слов’яни до свого розселення? Чому в другій половині І ст. серед усіх богів слов’яни най більше почали шанувати Перуна — покровителя воїнів?

173

Перевірка знань Варіант 1

Варіант 2

1. Назвіть три періоди історії Давнього Риму. 2. На які дві великі групи поділялося все населення Риму? 3. Завдяки чому Рим здобув величезні територіальні во лодіння? 4. Назвіть прояви кризи Римської республіки І ст. до н. е. та їхні причини. 5. Хто такий Гай Юлій Цезар? 6. Від якої дати римляни вели відлік своєї історії? 7. Хто був першим імператором Риму? Яким був його офіційний титул? 8. Чому римлян називали «кашоїдами»? 9. У чому проявилася криза Римської імперії? 10. Назвіть народи, які жили на кордонах Римської ім перії. 11. Хто такі слов’яни? Назвіть їхні основні заняття. Яким богам вони поклонялися? 12. Розташуйте події у хронологічному порядку. y Криза Римської імперії y Народження Ісуса Христа y Надання всім жителям Римської імперії громадян ських прав y Поділ Римської імперії на дві частини y Офіційне визнання християнства 13. Заповніть таблицю про систему управління Римської республіки.

азва

Повноваження

Сенат Два консули Народні збори Військові трибуни

14. Робота з ілюстраціями. На якому малюнку зображено римського легіонера, а на якому — гладіатора? Поясніть свій вибір.

174

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

ію лю

іліза

несок д вн х цив ц й, ку ьтур, н род в в стор дств і

Узагальнення до курсу

§ 54. несок давніх цивілізацій, культур, народів в історію людства

1. тародавні та сучасні цивілізації. Вивчаючи істо рію, ми пройшли шлях від виникнення перших людино подібних істот, які тільки мали стати людиною, до па діння великої держави — Римської імперії та початку формування українського народу. Ви дізналися, що головним підсумком дуже тривалої Первісної доби було виникнення людини сучасного типу. Найважливішим у людині стало те, що вона виявилася творцем. Людина почала вивчати, а потім і перетворю вати природу, зрештою, виражати своє ставлення до неї через релігію та мистецтво. Людина опанувала землероб ство й скотарство, навчилася зводити будівлі та міста. На межі ІV—III тис. до н. е. виникли перші цивілі зації та перші держави. Великим досягненням людства була писемність, люди навчилися жити у великих спіль нотах, узгоджувати свої інтереси з інтересами інших людей. Кожна цивілізація була неповторною, і водночас усі вони мали й спільні риси. У VI ст. до н. е. відбулися ве личезні зрушення в культурах стародавніх народів. У Пер сії, Індії, Китаї виникли нові релігійні вчення — зоро астризм, буддизм і конфуціанство, a в Греції зародилася філософія. Це був час великого духовного прориву давніх народів, що сприяв найвищому злету культури. Сучасна цивілізація пов’язана з історією Стародав нього світу, де беруть початок народи і держави, мови й культури. Європейська цивілізація, частина сучасної світової цивілізації, розвинула культурну й політичну спадщину Античності, а також перейняла одну зі світових релігій, яка зародилася в її межах, — християнство. У сучасній Китайській цивілізації живе конфуціанство, а в цивілі заціях Південно Східної Азії — буддизм. Слово «цивілізація» має давнє латинське коріння, так само як звичні нам поняття «культура», «конститу ція», «республіка». Із Давньої Греції прийшли такі сло ва і явища, як «політика», «демократія», «філософія», «стратегія». С

Перші люди на території Північ ної Америки 12 тис. років тому. Сучасний малюнок.

Сокира доби неоліту.

Палеолітична фігурка жінки, ві дома як Венера з Віллендорфа.

176

Узагальнення до курсу. Внесок давніх цивілізацій, культур, народів в історію людства

Палеолітичне зображення коня з печери Ласко у Франції.

Сучасна реконструкція трипільських жител.

Найдавніша відома настільна гра у світі. Гральну дошку та фішки знайдено під час розкопок у місті Ур (Шумер).

У Греції зародилося розуміння того, що «людина — міра всіх речей», а в Римі була зроблена спроба обґрун тувати та захистити права людини. Античний світ дав приклади республіканського ладу, демократії, показав образ справжнього громадянина, який уміє мудро поєд нувати права й обов’язки. У давніх цивілізаціях були закладені основи багатьох сучасних наук — математики й астрономії, медицини та фізики, історії та філософії. У них же склалися певні уявлення про красу, які наслі дувало у своєму подальшому розвитку мистецтво, були створені архітектура й театр, поезія і музика. Сучасну літературу, наприклад, неможливо уявити без античних образів і міфології. Історія Стародавнього світу показує, наскільки плід ною може бути мирна взаємодія цивілізацій. У наш час ми особливо відчуваємо єдність людства. Завдяки розви тку техніки, нових видів транспорту, засобам масової ін формації народи, країни виявилися тісно пов’язаними. Важливі події миттєво можуть стати надбанням усіх жи телів планети. Комп’ютери утворили навколо земної кулі мережу передачі інформації і знань. Виникла єдина ін формаційна цивілізація, яку називають глобальною, або світовою. Проте не варто забувати, що ці досягнення не стали б можливими без сміливості, відваги, винахідливості перших мореплавців, астрономів, вчених. Вони навчилися не лише бачити, а й аналізувати світ навколо, ризикували виру шати в невідомі краї, маючи за орієнтир лише зорі та легенди про далекі незвідані багатства. Перші в історії

Теракотові гральні кубики з Мохенджо Даро.

§ 54. Внесок давніх цивілізацій, культур, народів в історію людства

177

громадяни неодноразово захищали свої домівки від во рога, що вважався непереможним. В основі сучасної світової цивілізації лежить спадщина Стародавнього світу. Історія пов’язує минуле, сьогодення й майбутнє.

2. Здобутки давніх цивілізацій і народів.

Єгипет y чудеса світу — піраміди та Великий Сфінкс y розгалужена іригаційна система землеробства y накопичені значні наукові знання з медицини, астро номії, математики y створено ієрогліфічне письмо y винайдено папірус та кольорове чорнило y сформовано складну релігію і міфологію y здійснено численні побутові винаходи, серед яких пе руки, косметика, хірургічні інструменти, ножиці та зубна паста y

Фрагмент настінного розпису гробниці фараона Ехнатона.

Дворіччя (Месопотамія) y Шумер — найдавніша цивілізація, тут виникли най давніші міста держави y створено зикурати y створена розгалужена іригаційна система землеробства y записано перші закони y винайдено колесо y створено систему письма — клинопис y створено бібліотеки y створено першу настільну гру y

Погруддя єгипетської цариці Нефертіті — дружини фараона Ехнатона.

y y y

y y y y

Ассирійська статуетка Пазузу — злого духа.

178

Ассирія перша могутня імперія Давнього Сходу, що тримала ся на військовій силі масова професійна армія з поділом на роди військ масове використання залізної зброї створено найбільшу на той час бібліотеку глиняних книг Персія найбільша й наймогутніша імперія Давнього Сходу система державних доріг («царська дорога») створення першої державної поштової служби виникнення релігії — зороастризму

Фінікія y створення першого алфавіту y винайдення пурпурової фарби, прозорого скла y

Узагальнення до курсу. Внесок давніх цивілізацій, культур, народів в історію людства

Храм Ерехтейон в Афінах. Сучасний вигляд.

Руїни елліністичного міста Пальміра. Сучасний вигляд.

y розвиток мореплавства — перша зафіксована вдала спроба пропливти навколо Африки y колонізація Середземномор’я та світова торгівля оло вом від сучасної Великої Британії до Персії y заснування міста держави Карфаген

Ізраїль y формування монотеїстичної релігії y створення Старого Завіту — першої частини Біблії y будівництво храму в Єрусалимі

Верхня частина колони з биками із царського палацу в Персеполі.

Індія y міста з продуманим плануванням і життєзабезпечен ням (водогін, каналізація) y у містах Хараппської цивілізації винайдено сучасний гральний кубик із крапками на гранях y санскрит — найдавніша збережена до наших днів фор ма колись єдиної індоєвропейської мови y створення найдавніших релігійних книг — Вед y виникнення буддизму — однієї зі світових релігій y система поділу суспільства на варни, що існує й до нині y винайдення сучасних цифр y винайдення гри в шахи

Бронзова статуя коня в нату ральний розмір, виготовлена за часів династії Хань.

§ 54. Внесок давніх цивілізацій, культур, народів в історію людства

y y

Китай збудовано Велику Китайську стіну та унікальне похо вання імператора Цінь Ши Хуан ді (теракотова армія) за часів династії Цінь уперше створено єдину китай ську державу виникли даосизм та конфуціанство винайдено шовк, папір, лак, компас, локшину, чай, стремена

179

y закладено основи сучасної китайської писемності y було прокладено Великий Шовковий шлях зі Сходу на Захід y

y y y y

Мінойський посуд. Зображені сокири із двома лезами мають назву лабріс.

y y y y y

Греція зберегла окремі досягнення Мінойської та Мікенської цивілізацій зародилася і розвинулася міфологія створено видатні поеми «Іліада» та «Одіссея» (Гомер) виникнення поліса — самоврядної міської громади уперше сформувалися поняття «демократія» і «грома дянин» відбулося становлення канонів (правил) в архітекту рі та скульптурі, якими користуються й сьогодні було сформовано принцип, що закони однакові для всіх зародилися філософія як наука та основи інших наук зведено перші театри, створено перші трагедії і комедії виникнення та розвиток ораторського мистецтва започатковано проведення Олімпійських ігор приклад Александра Македонського як довершеного полководця, що зберігався протягом десятків століть взаємодія Грецької цивілізації і цивілізації Сходу, роз квіт культури еллінізму, як наслідок — виникнення світової культури

Рим y заклав підвалини сучасної західноєвропейської циві лізації y римське право та розвинена система судочинства y

Керамічний глечик з Ольвії.

Левові ворота, що вели до акрополя Мікен. Сучасний вигляд.

180

Тріумфальна арка імператора Константина в Римі. Сучасний вигляд.

Узагальнення до курсу. Внесок давніх цивілізацій, культур, народів в історію людства

Гавань Карфагена. Сучасна реконструкція.

Давньогрецька мармурова ста туя, відома як Ніка Самофракій ська. Зображає богиню перемоги Ніку. Вважається одним із най досконаліших зразків періоду еллінізму.

y латина — мова медицини, біології та права; грама тичні норми латини стали основою романської групи європейських мов y ідея та устрій республіки y світова імперія y початки міського самоврядування y мистецтво будівництва доріг і водогонів y елементи архітектури — арка, купол; використання цементу y військове мистецтво y література, яка порушує нагальні проблеми суспільства y зародження християнства та християнської церкви

Висновки

y y

Курс історії ознайомив вас із часом в історії людства від ви никнення першої людиноподібної істоти до початку процесу масового розселення наших предків — слов’ян — територією Європи. Цього року ви вивчили історію давніх цивілізацій у Месопо тамії, Єгипті, Індії, Китаї, Греції, Римі. Кожна цивілізація мала неповторну культуру і вплинула на формування сучасного світу.

Запитання та завдання Що таке Античність? Які світові релігії виникли в період, що вивчає історія Старо давнього світу? Чи мають вони щось спільне? Якими досягненнями народів Стародавнього Сходу, Греції і Риму ми користуємося сьогодні?

Давньоримська мозаїка, знайдена на території сучасного Ізраїлю, відома як Мона Ліза із Галілеї.

§ 54. Внесок давніх цивілізацій, культур, народів в історію людства

1. 2.

181

Перевірка знань Варіант 1

Варіант 2

1. Розкажіть про походження людини. 2. Якою є латинська назва людини розумної? 3. Перелічіть основні досягнення людини розумної до виникнення перших цивілізацій. 4. Установіть відповідність між цивілізаціями та річка ми, у долинах яких вони виникли.

1 2 3 4

Тигр і Євфрат Ніл Хуанхе та Янцзи Інд та Ганг

Китайська Єгипетська Месопотамська Індійська

А Б В Г

5. Назвіть головний принцип Кодексу Хаммурапі та за конодавчої реформи Солона. Який із них успадкував сучасний світ? 6. Які літературні твори Стародавнього світу стали частиною сучасної світової культури? 7. Із якими цивілізаціями та як саме пов’язана давня історія нашої батьків щини? 8. Робота з ілюстраціями. Назвіть цивілізацію, до якої належить кожна із зображених пам’яток.

182

Узагальнення до курсу. Внесок давніх цивілізацій, культур, народів в історію людства

додАтки основні дати Близько 4 млн років тому Поява першої людиноподібної істоти — австралопітека 1 млн років тому

Поява людиноподібних істот на землях сучасної України

120 тис. років тому

Поява Homo sapiens (людини розумної)

10 тис. років тому

Зародження в Родючому півмісяці землероб ства та поширення осілого способу життя

5500—275 рр. до н. е.

Розквіт трипільської археологічної культури на землях сучасної України

Кінець IV тис. до н. е.

Виникнення цивілізацій у Месопотамії та Єгипті

Близько 3000 р. до н. е.

Створення об’єднаної Єгипетської держави

Середина ІІІ тис. до н. е.

Виникнення цивілізації в долині річки Інд

ІІ тис. до н. е.

Формування цивілізацій на території сучасних Греції та Китаю

1792—1750 рр. до н. е.

Правління вавилонського царя Хаммурапі

Середина ІІ тис. до н. е.

Вторгнення племен аріїв до Індії

XII ст. до н. е.

Вторгнення племен дорійців на територію сучасної Греції

IX—VII ст. до н. е.

Розквіт Ассирії

776 р. до н. е.

Перші Олімпійські ігри

753 р. до н. е.

Заснування Рима

VIII—VI ст. до н. е.

Поява грецьких полісів. Велика грецька колонізація

VI ст. до н. е.

Виникнення буддизму

Середина VI ст. до н. е.

Формування Перської імперії

594—593 рр. до н. е.

Реформи Солона в Афінах

509 р. до н. е.

Встановлення Римської республіки

499—459 рр. до н. е.

Перськогрецькі війни

334—324 рр. до н. е.

Східний похід Александра Македонського

ІІІ ст. до н. е.

Об’єднання Індії під владою царя Ашоки

ІІІ—І ст. до н. е.

Завоювання Римом Середземномор’я

264—146 рр. до н. е.

Пунічні війни Риму з Карфагеном

221 р. до н. е.

Створення єдиної держави в Китаї

27 р. до н. е. — 14 р. н. е.

Правління Октавіана Августа

І ст. н. е.

Виникнення християнства

І—ІІ ст. н. е.

Розквіт Римської імперії

ІV—VII ст. н. е.

Велике переселення народів

395 р. н. е.

Поділ Римської імперії на Західну і Східну

451 р. н. е.

Битва на Каталаунських полях

476 р. н. е.

Падіння Західної Римської імперії

V—VII ст. н. е.

Велике розселення слов’ян

Статуя короляжерця з МохенджоДаро.

Монета скіфського царя Атея.

Антична амфора. ДОДАТКи

183

сновні терміни та поняття

Homo sapiens (людина розумна) — людина сучасного біоло гічного виду, яка сформувалася 120 тис. років тому. Аристократія (у перекладі із грецької — влада кращих) — форма політичного устрою, за якої правління здійс нюється представниками родової знаті. У широкому розумінні — невелике коло знатних та освічених осіб. Археологічна культура — сукупність характерних рис, при таманних виробам певної людської спільноти на певній території в певний проміжок часу. Біблія (у перекладі із грецької — збірка книг) — зібрання священних книг християнства. Складається із двох час тин — Старого та Нового Завіту. Книги Старого Завіту були створені у XIII—І ст. до н. е. Їх вважають священни ми не лише християни, але і юдеї. Новий Завіт сформувався у 45—140 рр. н. е. Він є священним для всіх християн. Бронзовий вік — період в історії людства, що характеризу ється виготовленням і використанням бронзових знарядь праці та зброї, появою кочового скотарства, писемності, держав зі складним політичним устроєм. Варна — верства в давньоіндійському суспільстві. Загалом варн налічувалося чотири: слуги, землероби, воїни, жерці. Велике розселення слов’ян — процес розселення спільнот дав ніх слов’ян територією Східної, Південної та Центральної Європи, який тривав у V—VІІ ст. і є складовою частиною Великого переселення народів. Вето — у Давньому Римі право народного трибуна наклас ти заборону на дії консулів або Сенату. Верф — портова споруда на березі річки, моря тощо, де будують і ремонтують судна. Вождь — керівник війська, племені або роду.

Гладіатор — у Давньому Римі воїн, який бився на арені для втіхи глядачів. Громадянин — у Давніх Греції та Римі людина, яка мала право брати участь в управлінні, служити в армії, спла чувати податки. Громадянська війна — війна за владу всередині одного су спільства або країни. Демократія (у перекладі із грецької — влада народу) — дер жавний лад, за якого джерелом влади є народ, а управ ління здійснюють виборні органи влади.

184

Основні терміни та поняття

Демос — громадяни полісів, які не мали знатного похо дження. Держава — спосіб організації суспільства, який забезпечує управління населенням на певній території та його контроль. Диктатор — у період Римської республіки одноосібний пра витель, вища посадова особа, яку Сенат призначав у разі найбільшої небезпеки для держави. Пізніше — воєна чальник, який захопив владу в Римі завдяки своєму контролю над армією. -

Еволюція — процес поступової неперервної зміни будь чого. У біології цей термін використовують для позначення змін у будові живих організмів, що проявляються під час зміни поколінь. Еллінізм — період в історії від смерті Александра Маке донського в 323 р. до н. е. до 30 р. до н. е., коли остання з елліністичних держав була завойована Римською імперією. Найбільш характерним для цього періоду є формування нової культури на основі поєднання грецької та азіатської. Ера — великий відрізок часу, більший за епоху або період. Наприклад, християнська ера (наша ера).

Закон — встановлене органом влади загальнообов’язкове правило.

Ієрархія — поділ суспільства на вищі і нижчі верстви. Ієрогліф — окремі знаки давньоєгипетської та давньокитай ської писемності. Імперія — держава з єдиним центром, яка управляє багать ма завойованими народами. Іригаційне (зрошувальне) землеробство — вид землеробства, заснований на зведенні споруд і пристосувань для зро шення оброблюваної землі.

Кам’яний вік — період в історії людської спільноти, за яко го використовували кам’яні знаряддя праці. Кераміка — вироби з обпаленої глини, переважно посуд. Клинопис — система письма в Давній Месопотамії. Колонізація — процес заснування поселень вихідцями з од них країн на нових територіях. Колонія (у Стародавньому світі) — окреме поселення жителів країни або міста, організоване за його межами. Курган — відносно великий насип землі, рідше — каміння над похованням знатної людини. Такий тип поховань був поширений серед жителів степів.

Основні терміни та поняття

Легіон — основна структурна одиниця римської армії. Легіонер — воїн легіону.

185

Магістрати — державні посадовці в Давніх Греції та Римі, що займалися питаннями внутрішнього життя суспіль ства. Їх обирали на Народних зборах. Метрополія — місто або держава, вихідці з якого (якої) створили колонію; «батьківське місто» для колонії. Мідно-кам’яний вік (енеоліт) — період в історії людських спільнот, коли поряд із кам’яними знаряддями праці почали використовувати мідні, а також виготовляти при краси з міді, золота, срібла. Місто-держава — держава, яка складається з одного міста та навколишньої території. Міфологія — система уявлень про навколишній світ та сили, які діють у ньому, а також збірка усних і писаних текстів, які сформувалися на основі цієї системи. Мозаїка — зображення, виконане з кольорових камінців. Мораль — система неписаних норм і правил, що регулюють поведінку людей у суспільстві. Монарх — людина, яка передає владу в спадок молодшим членам своєї родини. Монотеїзм — віра лише в одного бога. Народні збори — збори громадян, громади чи держави для обговорення суспільних справ, видання законів, обрання посадових осіб тощо. Також орган управління в полісах Давніх Греції та Риму. Обряд — традиційні символічні дії, що в образній формі ви ражають важливі для конкретної людської спільноти події.

Пантеон богів — визначена група богів, що належать до певної релігії. Патриції — прошарок знатних та заможних римлян, дале кі нащадки засновників міста. Періодизація — умовний поділ історичного часу на етапи, кожен із яких має власну назву та характерні особли вості. Плебеї — населення Риму, яке не мало знатного похо дження. Плем’я — об’єднання людей, що мають спільні походження, мову, віру і звичаї. Податки — обов’язкові платежі, які органи влади стягують із населення в обмін на захист і допомогу. Поліс — місто держава в Давніх Греції та Римі. Політеїзм — віра в багатьох богів. Політика (у перекладі із грецької — справи міста) — мис тецтво управління полісом. Провінція — залежна від Риму територія, розташована за межами Апеннінського півострова (Італії).

186

Основні терміни та поняття

Рада старійшин — орган управління людською спільнотою, який складався з найстарших її представників. Ранній залізний вік — період в історії людських спільнот, коли почали масово використовувати знаряддя праці та зброю із заліза, яка поступово витісняла бронзу. Релігія — набір вірувань і віровчень, що існують у суспіль стві, а також звичаїв, традицій, обрядів, правил життя й поведінки людей тощо. Ремесло — ручне виробництво знарядь праці, речей по всякденного вжитку. Республіка (у перекладі з латини — спільна справа) — фор ма державного устрою, за якої всі або більшість держав них посад є виборними. Реформа — поступове докорінне перетворення, поліпшення чого небудь. Родова община (рід) — група кровних родичів, які спільно працюють і спільно володіють результатами своєї праці.

Сенат — вищий орган влади в Давньому Римі. Соціальна група (верства) — частина суспільства, група осіб, яка посідає більш менш рівне становище в суспіль ній ієрархії, має подібні обов’язки, користується одна ковими правами. Стоянка первісних людей — місце тривалого проживання первісних людей і людиноподібних істот, на якому збе реглися сліди їхнього перебування. Суспільство — організоване в певний спосіб стійке об’єд нання різних соціальних груп. Територіальна (сусідська) община — об’єднання сімей, які не мали між собою кровних зв’язків, жили в одному поселенні та спільно володіли землею. Кожна сім’я окре мо користувалася власним наділом землі та знаряддями праці. Тиранія — одноосібне правління (у грецьких полісах). Фараон — верховний правитель у Давньому Єгипті. Фреска — зображення, виконане фарбами по вогкій шту катурці.

Основні терміни та поняття

Чиновник — людина, яка здійснює управління від імені дер жави та отримує за це платню.

187

Плани-схеми для самостійної роботи

Як працювати з історичним документом 1. З’ясуйте походження документа. 1) Хто його автор? 2) За яких історичних обставин з’явився документ? 3) Що являє собою документ за змістом і формою (опис історичної події сучасником, оцінка події істориком, законодавчий акт тощо)? 2. З’ясуйте, яке завдання до документа ви повинні ви конати і що для цього потрібно (якщо документ має поглибити ваші знання про якесь історичне явище, по дію чи особу, пригадайте, що вам уже відомо про це). 3. Прочитайте текст документа, з’ясуйте значення по нять і термінів, що містяться в ньому. 4. Виконайте завдання до документа.

Як написати реферат 1. Уважно прочитайте тему реферату. 2. Опрацюйте додаткові джерела із цієї теми. 3. Складіть план реферату та послідовно розкрийте зміст кожної з його частин (на чернетці). 1) Вступ (поясніть важливість обраної теми; зверніть увагу на те, що і як будете описувати). 2) Основна частина (розкрийте зміст теми реферату). 3) Заключна частина (сформулюйте висновки, яких ви дійшли). 4) Список використаної літератури. 4. Оформте реферат у чистовому варіанті.

Як порівнювати різноманітні оцінки історичних явищ 1. Визначте, у чому полягає головна думка кожної на веденої оцінки історичної події або явища. 2. Поміркуйте, на що спирався автор, даючи таку оцінку. Як ви вважаєте, чи є його висновки неупередженими та незалежними від особистих уподобань або вигоди? 3. Проаналізуйте аргументи і докази, які наводить автор. 4. Зробіть свій вибір на користь однієї з наведених оці нок і поясніть його. Плани схеми для самостійної роботи -

188

Як скласти портрет історичної постаті 1. Як відбувалося становлення особистості історичного діяча. 1) Назвіть ім’я та прізвище історичного діяча. Де і коли він народився? 2) Де і в яких умовах він жив, зростав, виховувався? 3) Як формувалися його погляди? 2. Особисті якості й риси характеру. 1) Як особисті якості діяча впливали на його діяль ність? 2) Які з його особистих якостей вам подобаються, а які — ні? 3. Діяльність історичного діяча. 1) Охарактеризуйте основні справи його життя. 2) Які успіхи й невдачі супроводжували його у справах? 3) Які верстви населення підтримували його діяль ність, а які — ні? Чому? 4) Хто був його друзями, а хто — ворогами? Чому? 5) Якими були наслідки його діяльності? 6) Завдяки чому людство пам’ятає цю особу? 4. Ваше особисте ставлення до історичного діяча. 1) Які почуття викликає у вас його діяльність? 2) Як ви ставитеся до методів його діяльності? Об ґрунтуйте свою позицію.

Як скласти повідомлення 1. Прочитайте в підручнику матеріал, до якого ви скла даєте повідомлення. 2. Доберіть літературу, за якою ви будете його готувати. 3. Складіть план своєї розповіді. 4. За планом напишіть зміст повідомлення або складіть його тези (стислі положення). 5. Подумайте над тим, який ілюстративний матеріал до цільно використати.

Плани схеми для самостійної роботи

Як скласти коротку розповідь 1. Оберіть тему розповіді. 2. Ознайомтеся з відповідним матеріалом у підручнику. 3. Опрацюйте матеріал із додаткових джерел, виділіть у них головне. 4. Починайте складати розповідь від загального, потім переходьте до опису деталей. 5. Звертайте увагу, щоб речення були пов’язані одне з одним за змістом. 6. Завершіть розповідь узагальнюючим реченням, яке буде висновком до неї.

189

190

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

§ 10. Месопотамія § 11. Міста і влада § 12. Держави бронзового віку: Шумер і Вавилон § 13. Держави залізного віку: Ассирія і Халдейське царство § 14. Персія § 15. Кочівники § 16. Писемність і наука у Дворіччі § 17. Культура Месопотамії Перевірка знань § 18. Природа та господарство Єгипту § 19. Давньоєгипетське суспільство § 20. Повсякденне життя в Давньому Єгипті § 21. Періодизація історії Давнього Єгипту § 22. Боги і храми § 23. Піраміди Практична робота. Мумії в Давньому Єгипті Перевірка знань § 24. Фінікія та Карфаген § 25. Ізраїльсько Юдейське царство § 26. Хараппська цивілізація § 27. Ведична цивілізація Індії § 28. Формування Китайської цивілізації § 29. Імперія Цінь і Хань § 30. Культура Китаю Перевірка знань

Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

§ 1. § 2. § 3. § 4. § 5. § 6. § 7. § 8. § 9.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Вступ 3

Розділ І. Первісні спільноти. Археологічні культури 7

. . . . . . . .

Зміст

Еволюція людини Розселення людини Палеоліт Первісне суспільство Палеолітичне мистецтво Мезоліт Неоліт Енеоліт Бронзовий вік Практична робота. Повсякденне життя в кам’яний вік. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Перевірка знань 8 11 14 17 19 21 23 26 29 32 34

36 39 42

45 49 51 54 56 58 59 61 64 66 69 71 73 75 76 79 82 85 88 90 93 96

. . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Основні терміни та поняття Плани схеми для самостійної роботи

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . .

§ 54. Внесок давніх цивілізацій, культур, народів в історію людства Перевірка знань 176 182

ДОДАТКИ Основні дати

163 163

175

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Узагальнення до курсу. Внесок давніх цивілізацій, культур, народів в історію людства

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

§ 31. Мінойська цивілізація § 32. Греція § 33. Грецьке суспільство та повсякденне життя § 34. Сім’я, освіта та виховання § 35. Релігія та міфологія § 36. Грецькі колонії § 37. Персько грецькі війни § 38. Спарта § 39. Демократія в Афінах § 40. Мистецтво та «золотий вік» Афін § 41. Імперія Александра Македонського § 42. Еллінізм Перевірка знань § 43. Природа та господарство Апеннінського півострова. Виникнення міста Рима § 44. Римська республіка § 45. Повсякденне життя в римських містах § 46. Релігія та звичаї § 47. Військові завоювання Риму. Пунічні війни § 48. Римська імперія § 49. Культура Риму Практична робота. Повсякденне життя римлян за часів Імперії § 50. Народи — сусіди Риму § 51. Кризові явища Римської імперії § 52. Падіння Західної Римської імперії § 53. Слов’яни та їхні сусіди Перевірка знань

. . . . . . . . . . . . . . . . . .

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди 97

98 101 104 106 109 112 116 118 121 124 128 133 136

137 139 141 144 147 151 154

157 161 163 166 169 174

184 188

191

Відомості про користування підручником Стан підручника на початку у кінці року року

Навчальний рік

Прізвище та ім’я учня / учениці

№ з/п 1 2 3 4 5

Навчальне видання ГІСЕМ Олександр Володимирович ГІСЕМ Ольга Олександрівна «ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (ІНТЕГРОВАНИЙ КУРС)» підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

Провідні редактори Л. А. Шведова, Н. П. Гур’єва. Редактор С. С. Павлюченко. Технічний редактор А. В. Пліско. Художнє оформлення В. І. Труфена. Комп’ютерна верстка А. Г. Веревкіна. Коректор Н. В. Красна. Окремі зображення, що використані в оформленні підручника, розміщені в мережі Інтернет для вільного використання

Підписано до друку 06.06.2019. Формат 84 × 108/16. Папір офсетний. Гарнітура Шкільна. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 20,16. Обл.-вид. арк. 18,3. Тираж 151 935 прим. (1-й запуск 1—40 000). Зам. № 3506-2019/1.

ТОВ Видавництво «Ранок», вул. Кібальчича, 27, к. 135, Харків, 61071. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 5215 від 22.09.2016. Адреса редакції: вул. Космічна, 21а, Харків, 61145. E-mail: office@ranok.com.ua. Тел. (057) 719-48-65, тел./факс (057) 719-58-67

Підручник надруковано на папері українського виробництва

Надруковано у друкарні ТОВ «ТРІАДА-ПАК», пров. Сімферопольський, 6, Харків, 61052. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 5340 від 15.05.2017. Тел. +38 (057) 712-20-00. Е-mail: sale@triada.kharkov.ua