Issuu

ÓÄÊ 94(100+477)(075.3) Á23 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки Óкраїни від 12.04.2019 № 472) Видано за рахунок державних коштів. Ïðîäàæ çàáîðîíåíî

Á23

Áàíäðîâñüêèé Î. Ã. Всесвітня історія. Історія України : (інтегр. курс) : підруч. для 6-го кл. закл. заг. серед. освіти / Олександр Бандровський, Віталій Власов. — Київ : Генеза, 2019. — 224 с. : іл., карти. ISBN 978-966-11-0986-4. Підручник підготовлено відповідно до нової навчальної програми. Структурні компоненти сприяють формуванню ключових і предметних компетентностей. Запропонована методика спрямована на реалізацію змістових ліній навчального курсу, розвиток критичного мислення, творчих здібностей, хронологічних та картографічних умінь, а також навичок працювати з історичними джерелами.. ÓÄÊ 94(100+477)(075.3)

ISBN 978-966-11-0986-4

к ра Всту

вати з ідручнико історія як наука та

кільний ред ет .................................................................. 6

іч а часу в історії стародавнього світу Практичне заняття 1 .......................... 9

Розділ 1. ПЕРВІСНІ СПІ

НОТИ. АР ЕО О І НІ КУ

ТУРИ

Початок історії Виникнення л дини та її розселення арод ення исте тва та релігійни вірувань аняття та с осі иття ервісни л дей 6 Сус ільна організа ія та організа ія влади за ервісни часів Три ільська культура на зе ля України Основні стоянки та а ятки ервісни л дей на території України Практичне заняття 2 .................................................................................................... 3 8

Розділ 2. СТАРО АВНІ авні

ИВІ І А ІЇ А ІЇ ТА А РИКИ

и ет

Виникнення та розвиток ги етської дер ави і и та релігія авнього ги ту Практичне заняття 3 ................................. 4 8 Освіта наукові знання о разотворче исте тво та ар ітектура давні ги тян

иві іза і Передн о та

ентра

но Азі

Найдавні і дер ави воріччя інікійські іста дер ави Ізраїльсько Іудейське арство Нововавилонська та Перська дер ави

авні Інді та Кита

авня Індія 6 Сус ільне релігійне та культурне иття авньої Індії авній Китай Сус ільне та культурне иття давні китай ів Писе ність освіта та наукові знання в авньо у Китаї Практичне заняття 4

6 6 6 6

Розділ 3. АНТИ НА ИВІ І А ІЯ ІСТО І Д В О Г Е І Станов енн Анти но

ре

ко

иві іза і

Природа та населення авньої Гре ії авньогре ька і ологія та релігія. Практичне заняття 5 інойська ала ова ивіліза ія А ейська ала ова ивіліза ія авньогре ьке сус ільство за ое а и Го ера Виникнення гре ьки олісів Велика гре ька колоніза ія 6 Кі ерія та Скі ія ................................................................................................. Історичні д ерела ро скі ів Практичне заняття 6 ....................................... А інська та С артанська дер ави По ут і ви овання с артан ів Практичне заняття 7

Анти на ре

ка иві іза і к а и но доби

Греко ерські війни ( рр до н е ) Розквіт а інської де ократії Гос одар вання та овсякденне иття в авній Гре ії Освіта наука ви овання та сі ейне иття в авній Гре ії исте тво авньої Гре ії Практичне заняття 8 ........................................... Підкорення Гре ії акедоні

оба е

ініз у

6 Утворення і ерії Александра акедонського Елліністичні дер ави в ст до н е Культура еллініз у Сус ільне гос одарське та овсякденне иття в антични на території України Практичне заняття 9

ІСТО І Д В ОГО МУ авні Ри за ар ко та ре

уб ікан

оліса

ко доби

Природні у ови Італії та виникнення іста Ри Ри ська рес у ліка середини ст до н е Ри ська рес у ліка в ст до н е Релігія сі я ви овання й гос одарство давні ри лян иктатура Гая лія езаря

Ри

ка і

ері

Створення Ри ської і ерії Правління Октавіана Августа істо Ри та овсякденне иття його е кан ів 6 Ри ська і ерія в ст Виникнення ристиянства Культура авнього Ри у Практичне заняття 10 Початок Великого ереселення народів та адіння а ідної Ри ської і ерії Сус ільне та гос одарське иття і ду овний світ давні слов ян Практичне заняття 11 ...............................................................................................

6 6

Як працювати з підручником Дорогі шестикласники та шестикласниці ей підручник допоможе вам опанувати історію стародавнього світу. Кожен параграф, який відповідає урокові, поділено на рубрики. Уроки радимо розпочинати з обговорення історичної пам’ятки, о не тільки яскраво свідчить про певні історичні реалії, а й має зв’язок із сучасністю. авіть як о ви опановуватимете матеріал самостійно, не оминайте вступного завдання: можливо, розглядаючи зображену пам’ятку, ви зробите для себе відкриття чи несподіваний висновок. Основні історичні відомості подано в пунктах параграфа. хню назву сформульовано як запитання, біля якого побачите малюнок-символ: Важливу історичну інформацію містять документи. Уважно опрацьовуйте ілюстративні матеріали, які виконують роль історичних джерел. У підручнику ілюстрації супроводжують завдання, проблемні запитання. Майже в кожному параграфі підручника натрапите на хронологічну задачу, розв’язання якої потребуватиме від вас не лише історичних знань та вмінь, а й кмітливості. Співвіднести історичний час і простір допоможуть історичні карти, до яких також запропоновано завдання. кі саме завдання виконувати і як, вам також підкаже підручник: до історичних текстів, уривків із джерел, фотодокументів та ілюстрацій запропоновано завдання, працювати над якими можна самостійно або в парах чи групах. працюйте в парах

а це вказують малюнки-символи: попрацюйте в групах

по-

подискутуйте.

Завдання, виконувати які радимо в парах і групах, спонукають до розмірковування, навчають порівнювати, зіставляти, аналізувати, робити висновки, обстоювати свою позицію. Звертаємо увагу, о не обов’язково розв’язувати всі запропоновані завдання. о саме опрацьовувати, обирайте, порадившися з учителем. Працюючи над текстом підручника, звертайте увагу на тлумачення нових для вас слів і термінів, поданих на берегах. Оцінити, чи добре засвоєно матеріал, вам допоможуть запитання рубрики «Оцініть себе»

е в підручнику є практичні заняття. е такі уроки, на яких ви самостійно будете вивчати новий матеріал, удосконалюючи власні вміння та навички. Після опрацювання навчального матеріалу ви маєте усно чи письмово виконати три контрольних завдання позначено їх малюнком-символом

Свої враження від прочитаного та почутого на уроці висловлюйте наприкінці кожного заняття: до цього вас спонукатимуть запитання, . позначені малюнком а а мо ус іхів

втори

ВСТУП

ВСТУП: ІСТОРІ

К НАУКА ТА

КІ

НИЙ ПРЕ

ЕТ

Ви розгорнули підручник, за яким вивчатимете історію в шостому класі. Предмет «історія» не є новим у вашому шкільному розкладі. Торік ви довідалися, о і торі одна з найдавніших галузей знань. е наука, о досліджує, яким було життя людства в минулому. Історики вивчають події від найдавніших часів до дня вчорашнього, прагнучи встановити, як і чому людське життя змінювалося. а уроках у п’ятому класі ви дізналися про найважливіші події історії України, познайомилися з найвідомішими постатями, чиї діяння вплинули на перебіг історичних подій у нашій країні. Отримали уявлення й про те, як саме історики довідуються про минувшину. Пригадайте ро які одії історії України ви дізналися торік Розка іть ро одну дві одії о с равили на вас найсильні е вра ення за лано 1. Що це за подія? 2. Коли й де вона відбулася? 3. Хто з історичних діячів є її учасником? 4. Яку роль відіграла ця подія в історії України? Пригадайте і ена історични діячів ро яки ви довідалися инулого навчаль ного року кі одії історії України ов язані з ни и Яким історичним діячам чи подіям присвячено зображені пам’ятники?

сту

о більше часу віддаляє подію від сьогодення, то менше відомостей про неї зберігає людська пам’ять. об відтворити картини минулого, історики послуговуються і тори ни и джере а и так називають різноманітні пам’ятки, які є свідками минулих подій. Роздивіться зо ра ення д ерел які до о ага ть учени дізнаватися ро ину ле л дства Визначте до якого різновиду історични д ерел нале ать зо ра ені а ятки

7 Пам ятки

д ерела з історії стародавнього світу

Події, про які дізнаються історики із джерел, відбуваються в різний час. Тож історія розгортається в часі. ас можна порівняти з річкою, яка ніколи не спиняється і не повертається у зворотний бік. едаремно мудреці минулого казали: « ас і течія річки не чекають людину». об орієнтуватися в розмаїтті подій минулого, історики для зручності поділяють історичний час на великі відтинки періоди, або епохи. аведені в попередньому завданні пам’ятки висвітлюють факти, о відбулися від мільйона до кількох тисяч років тому. і факти досліджує і торі тародавн о о віту галузь історії людства, або в е вітн о і торі яку ви будете опановувати цього року. У наступних класах ви вивчатимете історію середніх віків нову та новітню історію

ВСТУП

Вивчаючи матеріал перших тем, ви дізнаєтесь, який шлях долали народи, аж поки досягли рівня, коли виникала держава

Проаналізував и с е у с ор ул йте

о таке дер ава

верніт ува у такий рівень розвитку суспільства, за якого постають міста винаходять исемність з’являється дер ава називають иві іза і .

Тож на уроках історії стародавнього світу ви дізнаєтесь, як формувалося людське суспільство: як жили й чим займалися люди за найдавніших часів, як виникали перші держави і як розвивалися найдавніші цивілізації на земній кулі. Історія стародавнього світу охоплює проміжок часу від початку розвитку людства до 476 р. року падіння Західної имської імперії. Перший розділ курсу присвячено найдавнішим часам історії людства. Період від появи перших пралюдей до виникнення міст, держав і появи писемності називають ервісною добою або ервісністю аступні розділи присвячено історії авнього ходу авньої реції та авнього Риму Отже, ви вивчатимете історію різних країн та народів в е вітн і торі . Та вже на перших уроках переконаєтеся, о історія нашої Батьків ини віддавна стала частиною всесвітньої історії. 8

Лічба часу в історії стародавнього світу

О ініть се е 1. о таке історія кі різновиди історични д ерел ви зна те 2. кі д ерела використову ть історики для роз овіді ро різні еріоди історії стародавнього світу о вивча історія стародавнього світу кі е і о о л ей еріод всесвітньої іс

3. торії 4. Витлу ачте оняття всесвітня історія, первісність, держава, цивілізація

о для вас най ікаві и на урока історії Про акти та одії якого еріоду історії стародавнього світу ва доводилося чути а о читати Про о ви отіли дізнатися докладні е и доводилося ва ереглядати кіно іль и ро одії стародавньої історії и ікаві і іль и к ви вва а те чо у ї зні а ть

Б В О ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 1 . Які о об иво ті Õристовоãо?

О О В

і би років до наøої ери або до Різдва

З п’ятого класу ви вже знаєте, о, досліджуючи минувшину, ученіісторики раз по раз відповідають на запитання: коли відбувалася та чи інша подія. Визначати точний час певної події, тобто її дату, допомагає хроно о і наука, о вивчає способи обчислення часу. Також ви пам’ятаєте, о відлік років від певної події називають іто и енн . В Україні, як і в більшості сучасних країн, користуються літочисленням від умовного року народження ( іздва) Ісуса Христа, життя якого поклало початок одній з найбільших світових релігій християнству. е літочислення називається християнським, або нашо еро . Іноді його також називають новою ерою. На а ера або ера від Різдва ристового зазвичай позначається скорочено н е., або від Р Отже, ми живемо в на і ері або в ері від Р Про все, о сталося до першого року н е кажуть, о це відбулося до на ої ери (скорочено до н е або до Різдва ристового (скорочено до Р У літочисленні до н е так само користуємося століттями, тисячоліттями. Століття до н. е. це так само сто років, проте порядок відліку змінюється, тобто роки до н е на лінії часу розташовуємо справа наліво, а роки н е зліва направо. априклад, наступним за 33 р. до н. е. буде 32 р. до н. е. 476 р. до н. е. це перша половина 5 ст. до н. е., а 476 р. н. е. друга половина 5 ст. н. е. Для подій нашої ери можна не вказувати скорочення «н. е.» на письмі та опускати слова «нашої ери» під час усної відповіді. Відмінність лічби років до н е від н е полягає в тому, о початкові роки це роки з нулями, а кінцеві роки на 1. Так, друге століття починається в 200-му році, а закінчується в 101-му році. Відповідно перше століття до нашої ери починається в 100-му році й закінчується в 1 році. Отже, початкові роки століть до н. е. це 1900... 400, 300, 200, а роки 1801... 301, 201, 101 це останні роки століть. 9

ВСТУП

Звертаємо увагу, о в історичній науці тисячоліття й століття часто позначають римськими цифрами. Ïозначення арабськими циôрами Ïозначення римськими циôрами

Скористав ись та ли е у якій роіл стровано від овідність років століття н е та до н е виконайте завдання У яко у ро і очина ться ст Назвіть удь який рік ст до н е о якого століття нале ить р до н е Назвіть у яко у ро і очина ться ст до н е кий рік останні у 6 ст до н е 6 Назвіть удь який рік о нале ить до кін я ст до н е рр ст

рр ст

рр

ст

рр до н е

ст до н е

рр ст рр до н е

ст до н е

ра й о са остійно авданн кий рік ередував 6 р до н е який рік насту ни за 6 р до н е о якого століття та якої його оловини нале ить р до н е о якого тисячоліття нале ить р до н е

. Як об и

вати трива і т

оді з ереходо

ерез еру

У розрахунках інтервалу часу між двома подіями, одна з яких відбулася до н. е., а друга у н. е., часто трапляються помилки. априклад, 1937 р. в Італії та імеччині урочисто святкували 2000-ліття першого імператора имської імперії Октавіана вгуста (він народився в 63 р. до н. е.), хоч насправді це вшанування мало відбутися в 1938 р. Так вийшло тому, о не всі знають, о в хронології немає «нульового» року. Тож 1 р. до н. е. безпосередньо прилягає до 1 р. н. е., а число років до н. е. зростає в міру віддалення в минуле, однак місяці, числа в них і дні тижня рахуються так само, як і в роках н. е. Отже, межа між 1 р. до н. е. і 1 р. н. е. «мить», о розділяє 31 грудня 1 р. до н. е. і 1 січня 1 р. н. е. Відсутність «нульового року» означає, о, наприклад, вгуст, народившись у 63 р. до н. е., до 1 р. н. е. прожив 62 роки (а не 63). Тож об дізнатися, скільки років прожив Октавіан вгуст (а помер він у 14 році), до 63 року народження додаємо 14 років і віднімаємо 1 рік. Октавіан вгуст прожив (63 14 1) 76 років. 10

Лічба часу в історії стародавнього світу

Розв я іть ронологічну задачу скористав ись ліні часу У 6 р до н е згорів ала аря одні ї з дер ав авнього С оду Проте «кни ки» з його і ліотеки з ереглися оскільки ули глиняни и Скільки років роле али недоторкани и кни ки з і ліотеки аря як о зали ки ала у уло розко ано р

. Як викори товувати іні а у д розв зуванн хроно о і них зада Про те, як розв’язувати хронологічні задачі з лінією часу, ви дізналися торік: 1. акресліть «лінію часу» пряму лінію, переділену рисочками на рівні відрізки, о позначають певну кількість років. 2. Посередині лінії поставте чітку риску, яка відокремлює час до н. е. від н. е., а наприкінці стрілочку, о символізує рух часу. 3. Для орієнтації в часі поставте рік, у якому живемо. 4. к о для розв’язку хронологічної задачі вам не потрібно позначати однакові проміжки часу (століття або тисячоліття), то перервіть лінію пунктиром. 5. а лінії часу запишіть умову задачі. 6. Поряд з лінією виконайте обчислення та запишіть стислу відповідь до завдання. озгляньте приклад. авилонськи цар аммура і очав керувати дер авою в р до н е а інді ськи цар ока у р до н е то із царів очав царювати рані е скільки років минуло мі двома одіями

Скористав ись зразко

оясніть як розв язувати наведену задачу з ліні

часу

ра й о са остійно авданн Накресліть ліні часу означте на ній від овідні дати та розв я іть ронологічну задачу Цар Хаммурапі царював 42 роки. У якому році закінчилося його правління, якщо воно розпочалося в 1792 р. до н. е.? авданн Накресліть ліні часу означте на ній від овідні дати й розв я іть роно логічну задачу Вавилон був узятий персами 539 р. до н. е. Скільки років минуло від тієї події? О ініть се е Поставте со і о інку за урок зара ував и за різні ета и ро оти від овідні али за ко не із завдань (завдання ) від до алів так са о від до алів о ініть сво участь в о говоренні в ара ( акси альна о інка за урок алів) Наві о історика у іти о числ вати час к на ва у ду ку учені встановл ть дати одій о від улися до н. е. и зна те ви як визнача ть вік найдавні и а яток ов язани із итт діяльніст ер и л дей

ПЕРВІСНІ СПІЛЬНОТИ. АРХЕОЛОГІЧНІ КУЛЬТУРИ

о діл

ÏÅÐÂІÑÍІ ÑÏІËÜÍÎÒÈ. ÀÐÕÅÎËÎÃІ×ÍІ ÊÓËÜÒÓÐÈ

сторія нашої планети Земля сягає дуже-дуже давніх часів. А от історія людства порівняно з нею «молода». Проте вчені досі не дійшли єдиного висновку з приводу того, як і коли з’явилися перші люди. Найдавніший період історії людства від появи пралюдей до виникнення міст, держав і появи писемності називають первісністю, або первісною добою. Кілька сотень тисяч років людство вдосконалювало знаряддя та прийоми мисливства, рибальства й збиральництва, перш ніж перейти до нових форм діяльності – землеробства й скотарства. І тоді людина ніби народилася вдруге, бо сповнилася нової суті. Люди навчилися ткати, виготовляти одяг, посуд, металеві знаряддя, будувати житло. Поступово виникли міста, у яких розвивалися ремесло й торгівля. Люди винайшли писемність. Суспільство дедалі більше розшаровувалося. Згодом утворюються держави.

2– .

О О

Роздивіться як удо ник роіл стрував о ественну теорі о од ення Із одани ни че уривків з і лії до еріть ко ентар до ко но иття на е лі го ал нка На які за итання на ва у ду ку рагнуть знайти від овіді вчені к згадана теорія оясн створення світу й л дини історики На очатку ог створив не о та зе л І сказав ог ай станеться світло І сталося світло І ог назвав світло ень а те ряву назвав Ніч І ув вечір і ув ра нок день ер ий І сказав ог Не ай станеться твердь осеред води І назвав ог І назвав ог су оділ е ля а твердь Не о І ув вечір і ув ранок день другий іс е зі рання води назвав оре І сказав ог Не ай зе ля вродить траву ярину о насіння вона розсіва дерево овочеве о за родо свої лід риносить о в ньо у насіння його на зе лі день третій І сказав ог Створі о л дину за о разо На и за одо о На о І ог на Свій о раз л дину створив на о раз о ий її Він ство рив як чоловіка та інку створив ї день остий

Первісні с ільноти

. Як різні теорі о ево і но теорі

рхеологічні культури

оходженн житт

у о у ут

Уся історія людства пов’язана з планетою Земля. Вік нашої планети понад 4,5 млрд років. Проте тривалий час на Землі не було ознак життя. Коли й унаслідок яких змін воно виникло Скільки часу триває історія людства а ці та багато інших запитань люди прагнули знайти відповідь у кожну епоху. За давніх часів створювали міфи й легенди про появу рік, морів, гір, походження тварин та рослин, засновників племен і народів. Сучасна наука спирається на конкретні факти з прадавньої історії людства, але археологічних знахідок від найдавніших часів не так і багато, окрім того, кожна нова знахідка тільки додає запитань. дже ніхто не знає та навряд чи колись дізнається, де й коли народився, приміром, перший художник. Саме волю і осту ова тому ніколи не втратить свого символічного зназ іна ор иви ор чення оповідь із Книги Книг: «І створив Господь ганіз ів зде іль ого людину з пороху земного. І дихання життя вдих(але не зав ди) у ік нув у неї і стала людина живою душею», яка є удосконалення Склад втіленням бо ественної теорії оход ення люд ний тривалий незво ського иття. ротний ля розвитку акопичені факти прадавньої історії людства ивої рироди вчені прагнуть пояснити, спираючись на еволю ці ну теорію. ї суть полягає в тому, о життя виникло на нашій планеті близько 3,8 млрд років тому з появою істот, о жили в морі. і істоти поступово розвивалися. З’явилися рослини й тварини. Серед тварин, які населяли суходіл, з’явилися істоти, яких учені називають приматами. Близько 40 млн років тому виникли більш високоорганізовані примати, яких називають мавпами. Припускають, о саме від них 13

ПЕРВІСНІ СПІЛЬНОТИ. АРХЕОЛОГІЧНІ КУЛЬТУРИ

розпочався шлях формування людини. Однак до сьогодні немає точної відповіді на запитання, як саме, де й коли виникла людина. Окрі згадани у тексті існу е й кос ічна теорія о од ення л дини и до водилося ва ро неї чути к ви ду а те чо у досі остаточно ані ідтвер д ено ані с ростовано одну з теорій о од ення иття

. Ко о вважа т на давніши и

дино одібни и і тота и

айбагатший матеріал для вивчення істот, яких називають ра людьми, виявлено в фриці. рхеологічні знахідки засвідчують появу там понад 4 млн років тому істот, названих ав тра о ітека и, мавп, які мали риси, о зближували їх з людиною. е були наземні істоти, які могли пересуватися на задніх кінцівках. Вони мали більший, ніж у мавп, об’єм мозку й більше, ніж у мавп, відношення маси мозку до маси всього тіла. Крім того, у цих істот помітне протиставлення великого пальця руки іншим. Учені припускають, о в середови і австралопітеків н років то у виникла нова, досконаліша істота. Оскільки вона використовувала найпростіші штучні, тобто виготовлені, знаряддя праці, її назвали о о абі і (з латини людина вміла). Саме цю істоту вважають першою пралюдиною. Кістки найдавнішої «людини вмілої» та виготовлені нею знаряддя праці з гальки знайшов ьюїс ікі 1960 р. в у елині Олдувей у Східній фриці. Пралюдям були властиві лише окремі риси, о споріднювали їх з людьми. Між власне людиною й цими істотами пролягала прірва в мільйони років, від людей вони відрізнялися будовою тіла й способом життя. Приблизно 1,7 млн років тому в фриці з’явився новий різновид пралюдини ітекàнтро . Пітекантроп, або мавполюдина, був кремезною, невисокою на зріст істотою, о впевнено пересувалася на двох ногах, власне, тому пітекантропа е називають дино з р о ходо . Пітекантропи були дуже подібні до своїх попередників. Проте ці істоти мали розвиненіший мозок. а відміну від «людини вмілої», представники якої мешкали здеРоздивіться іл стра ії и с о більшого в фриці, пітекантропи і істоти зо ра ені на ал нку заселили істотну частину вропи на сучасну л дину кі від інності та зії. Уперше рештки цих істот одразу в ада ть в око ( верніть увагу знайшов Ежен Дюбуа в 1891 р. на на кіру ло над рівні дуги еле и) острові ва в Індонезії. 1

встрало ітек а риканськи Пітекантро Реконструкції З уріана

Первісні с ільноти

о у рагнучи ви удувати лан тільки о озку та відно ення чере а (над рівні дуги ни ня еле а) та и ) к ви ду а те чи али л дино оді

ок редків л дини учені орівн ть не аси озку до аси всього тіла а й удову руки ( ротиставлення великого аль я ін ні істоти дар ови

Період коли основни атеріало для виготовлення знарядь ра і ув ка інь назива ть ка ни віко Тривав він ду е довго То у історики оділя ть його на еріоди а леоліт (давній ка яний вік) е оліт (середній ка яний вік) та неоліт (новий ка яний вік) Від овідно до від інностей у знаряддя ра і алеоліт оділя ть на два еріоди ранній о тривав ри лизно від лн до тис років то у та і ній який у вро і ри ада на час від тис до тис років то у У різни регіона ронологічні е і ка я ного віку не однакові Так на території України алеоліт тривав від лн до тис років то у

о відо о ро ерших

ешкан ів

ри устіть

На давні е знаряддя раці

вро и

рхеологічні знахідки свідчать, о першими мешканцями вропи були пітекантропи. а території України вони вперше з’явилися близько 1 млн років тому. айдавнішою пам’яткою є стоянка біля с. Королевого в Закарпатті. а лівому березі Тиси археологи виявили унікальні археологічні знахідки: численні кам’яні знаряддя праці оббиті гальки, ручні рубила, гостроконечники, скребла, вістря рогатин, ножі. е всі вони пролежали в землі мільйон років, хоча вік кожної пам’ятки дуже поважний. Кожній з них відповідає свій культурний шар. Знаряддя праці пітекантропи виготовляли з каменів, оббиваючи їх до потрібної форми. Крім кам’яних, очевидно, використовували й дерев’яні знаряддя приміром, списи, загострені на кінці способом обпалення над вогни ем. Основним знаряддям пітекантропів було ручне рубило. Пітекантропи приходили на територію України через Балкани й ентральну вропу. Можливо, вони просувалися й іншими шляхами через Кавказ та зі Західної вропи. апрямки руху груп пралюдей визначають за археологічними знахідками: рештки одного періоду знаходять у різних частинах світу. Дослідники, наприклад, подібними вважають знахідки з Королевого на Закарпатті й гроту Валлоне на середземноморському узбережжі Франції. Роздивив ись іл стра і ого ього знаряддя

рхеологічні культури

тоянка неукрі лене оселення для ро и вання за до и ка я ного віку льт рний ар ар рунту у яко у виявле но сліди итт діяль ності л дини

Ручне рубило виготовлене близько млн років тому

огли ро ити ітекантро и за до о

ПЕРВІСНІ СПІЛЬНОТИ. АРХЕОЛОГІЧНІ КУЛЬТУРИ

то такі неандерта

Справжнім випробуванням для пралюдей стала зміна природних умов унаслідок наступу холоду з півночі приблизно 200 125 тис. років тому. Утворилися льодовики величезні масиви криги та снігу, які поступово сповзали з півночі на південь. Крига й сніг укрили більшу частину вропи (на території України межа льодовика проходила вздовж лінії Дніпро ьвів). Вимерли або відійшли на південь ті тварини, на яких полювали пітекантропи. х замінили нові мамонт, печерний ведмідь, волохатий носоріг та інші. Змінилася й пралюдина. Тепер це була кремезна, міцна, спритна й витривала істота, головним заняттям якої стало полювання. Викопні рештки цієї пралюдини вперше знайдено 1856 р. в долині річки еандер однієї з приток ейну ( імеччина). Звідси походить умовна назва неандертальці. еандертальці жили приблизно 150 28 тис. років тому. Вони навчилися виготовляти понад 60 різновидів кам’яних знарядь. айпоширенішими з них були гостроконечники (зовні схожі на рубила, але менші, рівніші й більш зручні) та скребла (з широким робочим краєм). Гостроконечники правили за вістря до списів, скребла за ножі. Під час археологічних досліджень виявлено понад 500 стоянок неандертальців, більш ніж 100 фрагментів кістяків цих істот та велику кількість знарядь праці. Кістки неандертальців, крім вропи, знайдено в Узбекистані, на Далекому Сході, у Північній фриці. а території України виявлено чимало стоянок 1 неандертальців. айвідомішою є стоянка в КиїкКобі, о в Криму, де знайдено кістки найдавнішої людиноподібної істоти на території України. Ідеться про кістяк жінки віком 35 років. В іншій ямі розкопали кістяк немовляти. і знахідки дають підстави припускати, о неандертальці піклувалися про померлих, ховали їх за певним ритуалом, о свідчить про зародження віри в потойбічне життя, обожнення сил природи. 2 Утім археологічні знахідки засвідчують не лише паростки духовності, а й дикість і жорстокість неандертальців. Та чи не найзагадковішою таємницею є зникнення неандертальців та поява сучасних людей. іч у тім, о й ті і ті 40 35 тис. років тому співіснували на вропейському континенті, конкуруючи між собою. езабаром неандертальці безслідно зникли. кребло Тож більшість учених уважає неандертальців туостроконечники пиковою гілкою, не пов’язаною з виникненням крем яні тис власне людини. років тому У чо у о ва о у інність ар еологічни зна ідок ків л дини о у таки зна ідок не агато

ов язани із иття

ред

Первісні с ільноти

рхеологічні культури

Роздивіться іл стра ії На якій з ни зо ра ено ітекантро а а на якій дерталь я Сво ду ку о рунтуйте

Пітекантро и та неандертальці Реконструкція З

неан

уріана

Висловте власне ри у ення ро те чо у зникли неандерталь і

. Ко о назива т

дино

розу но

иттєдіяльність пітекантропів та неандеро у яка очалася тальців уважають передісторією людства. Початис років то у з о ток історії пов’язують з появою людини розумної яво в вро і л дей (латинською мовою гомо сапієнс), яка, власне, сучасного ти у й за кінчилася тис років й була першою справжньою людиною, бо, крім то у з кін е льодови вправних рук і досконалої будови, мала мову й кового еріоду назива тонку душевну організацію. едарма, за Біблією, ть і ні алеоліто людина стала людиною, коли Бог вдихнув у неї душу. У фриці виявлено рештки людей сучасного типу, вік яких перевиує тис років Звідти, як уважають учені, перші люди розселилися на інші континенти. Зокрема, у вропі «людина розумна» з’явилася тис років тому. рхеологічні матеріали свідчать про невпинне зростання населення на території України за тих часів. аша земля одна з найбагатших на пам’ятки кам’яного віку країн вропи. Саме через Україну відбувалося заселення східної частини вропейського континенту. Уперше рештки «людини розумної» виявили в місцевості Кро-Маньйон (Франція). Звідси походить наукова назва кро ан он ка дина, або кро ан оне . Кроманьйонці мали, порівняно з неандертальцями, тендітнішу статуру й меншу фізичну силу, але більший об’єм мозку. Середній зріст людини становив 172 см. Обличчя кроманьйонців були вже більш подібними до облич сучасних людей. 17

ПЕРВІСНІ СПІЛЬНОТИ. АРХЕОЛОГІЧНІ КУЛЬТУРИ

« юдина розумна» користувалася скребачками для оброблення шкіри, різцями для роботи з кісткою, вістрями списів різного розміру, ножами то о. Кроманьйонці виготовляли багато знарядь з кісток тварин. е голки, шила, наконечники списів, гарпуни, а також різноманітні прикраси та інші речі: браслети, намиста, статуетки, ударні палиці. За тих часів з’явилися вироби, у яких поєднано різні матеріали: камінь і дерево, камінь і кістку, кістку й дерево. Кістку або ріг використовували як оправу для невеличких гострих крем’яних пластинок, які вставляли в пази й закріплювали смолою. Такий спис був дуже гострим. Крім того, завжди можна було замінити загублений крем’яний наконечник. Розка іть ро зовні ній вигляд одяг «кро аньйонського старого» и зовні ній вигляд «л дини розу ної» відрізнявся від того як вигля дали ітекантро и та неандерталь і кі деталі картини свідчать ро занят тя кро аньйон ів

ар уни голка наконечники с исів та леза но ів тис років тому Кромань онськи стари Реконструкцію зроблено на основі яти скелетів зна дених у р в місцевості Кро Мань он Назвіть онай ен е ер о л дино

ять рис на ідставі яки са е кро аньйон я вва а ть

Роздивіться карту на с найдіть території де уло виявлено ре тки л дино оді ни істот та сліди ї ньої итт діяльності кий висновок о на зро ити ро розселення рал дей на зе ній кулі ки и ля а и рал ди заселяли вро у та Азі е уло знайдено стоянки ітекантро ів неандерталь ів та кро аньйон ів у вро і зокре а в Україні О ініть се е 1. е уло знайдено ре тки рал дей стоянки неандерталь ів та кро аньйон ів ки и ули на ря ки ї розселення 2–3. о с ільного та від інного і австрало ітеко ітекантро о неандер таль е та кро аньйон е 4. Витлу ачте оняття кам’яний вік, культурний шар, ручне рубило, «людина вміла», «людина розумна»

Первісні с ільноти

рхеологічні культури

Найдавні і часи о разно назива ть «дитинство л дства» О рунтуйте а о с ростуйте доречність такого вислову По іркуйте чо у до сьогодні серед уче ни не а одностайної ду ки ро виникнення иття на на ій ланеті та ро о од ення л дини

Роздивіться іл стра ії к ви ду а те коли л дина очала зо ра увати тва рин к одані а ятки арактеризу ть свої твор ів о у агато на скельни ал нків уло створено у ва кодосту ни ечера 1

елики чорни бик із ечери Ласко у Франції Лань із ечери льтаміра в с анії

ПЕРВІСНІ СПІЛЬНОТИ. АРХЕОЛОГІЧНІ КУЛЬТУРИ

. Які знанн віку

та в інн

та и надбанн

давн о о ка

но о

Тривалий час учені вважали, о люди за найдавніших часів не мали жодних наукових знань і цілковито залежали від природи. ле нові знахідки археологів доводять, о це не зовсім так. иттєво необхідними для людей тих часів були математичні знання. Мисливцям треба було вміти рахувати впольованих тварин, рибалкам ділити між собою виловлену рибу. Для лічби вони використовували палички, камінці й, нарешті, вузлики. юди тих часів мали знання з біології та медицини. Вони вміли пускати кров, зашивати рани, знали лікувальні властивості рослин, уміли приймати пологи, лікувати переломи. Ті, хто знався на хворобах та способах їх лікування, передавали секрети цілительства своїм на адкам. Переселяючись на нові землі, люди навчилися складати найпростіші карти місцевості, які допомагали мисливцям та мандрівникам. За доби пізнього палеоліту з’явилися перші календарі. ке о ва о у іс е в колективі ервісни л дей нале ало носія згадани у тексті знань та в інь Учені які дослід у ть осо ливості розвитку сус іль ства ереконані о нерівність виникла разо із л дино По іркуйте чо у

. Як виник о

и те тво

За доби пізнього палеоліту люди передавали красу навколишнього світу в малюнках, скульптурі, різьбленні по кістці, дереву, каменю. Саме тоді з’явилися оздоблені вжиткові речі, прикраси (намиста, браслети). Так, на численних стоянках в Україні знайдено прикраси, виготовлені з каменю, морських черепашок, бивнів мамонтів. Вражають вишуканістю, зокрема, браслети з Мізинської стоянки на ернігів ині. а підставі подібних знахідок учені твердять, о в кроманьйонську добу зародилося мистецтво.

исте тво творче відо ра ення відтво рення дійсності в у до ні о раза

раслети з бивня мамонта з Мізинської стоянки

2 Уламок кістки зна дени у гроті Лорте Франція а малюнку зображено, як гурт оленів перепливає річку. а краю уламка видно задні ноги оленя, о тікає, за ним іде другий, а позаду зображено великого оленя, о повернув голову назад, начебто він кличе когось. Біля ніг оленів намальовано риб.

Первісні с ільноти

рхеологічні культури

айдавніші малюнки розмі ені здебільшого в печерах на висоті 1,5 2 м. Вони розташовані не лише на стінах, а й на стелі. Більшість картин це зображення звірів та сцен полювання. Вражають уміння найдавніших художників передавати рух, їхня спостережливість, фантазія. Так, у печері е-Комбатель, о у Франції, знайдено близько 300 зображень мамонтів, бізонів, оленів, коней, ведмедів. еподалік, у печері Фом де Гом, археологи відкрили цілу «картинну галерею» 40 малюнків диких коней, 23 зображення мамонтів, 17 оленів. «Картинна галерея» в печері льтаміра (Іспанія), створена 15 12 тис. років тому, простягається більше ніж на 280 м і складається з безлічі просторих залів. Висловте ри у ення наві о Учені встановили, о давні хуервісні л ди створ вали згада дожники малювали або пальцем, ні в тексті зо ра ення різь лення то о умочуючи його в природні барвники, або паличкою, продряпуючи зображення по глині. Іноді контури малюнка оббивали на стіні печери кам’яним рубилом. Роздивіться відо ий наскельний роз ис із ечери Альта іра (Іс анія) и з іг тис років то у удо ник ередати в о разі великої тварини її і ь та силу к са е кі власні відчуття на ва у ду ку він утілив и одо а ться ва кольорова га а ал нка Скільки о ва о у тут відтінків ( а ува те о удо ник використовував ли е дві ар и виготовлені з інералів червоно корич неву та чорну) о зо ра ено на іл стра ія о овинен ув знати удо ник дослідник о створити таку реконструк і инулого о у ер і удо ники зо ра ували зде іль ого тварин о у на и ал нка тварини вра ені с иса и та стріла и

Пер і худо ники

удо ні реконструкції З

уріана

ПЕРВІСНІ СПІЛЬНОТИ. АРХЕОЛОГІЧНІ КУЛЬТУРИ

Скористав ись карто на с з ясуйте іс я найвидатні и а яток ису ка яного віку У якій частині вро и вони розта овані о у

о таке ре і і

иво

Яки и бу и на давніші ре і і ні віруванн

Слово ре і і в перекладі з латини означає «святість, благочестя, предмет поклоніння». У основі релігії лежить віра в існування надприродних, божественних сил, які створили світ і людину. ви а, які позначають словом «релігія», сягають кроманьйонських часів. Кроманьйонці вірили, о незвичної форми камені, скелі, дерева, інші витвори природи та людських рук можуть бути наділені надзвичайними властивостями. юди вважали, о, задобривши ці предмети, можна, приміром, забезпечити собі успішне полювання або риболовлю. Учені називають такі уявлення етишиз о . Утілювалися згадані уявлення в певних діях мисливських ритуалах. Так, у печері Тюк д’Одюбер (Франція) виявлено дві глиняні фігурки бізонів, навколо яких збереглися відбитки босих ніг. Учені припускають, о в цих печерах мисливці влаштовували магічні танці та заклинання, об зачаклувати тварину. Фігурка бізонів із ечери Під час ритуальних дій досвідчені мисливТюк д дюбер Франція ці передавали молоді навички полювання, розповідали про особливості поведінки тварин. Деякі мисливці, які полювали на певного звіра (наприклад, ведмедя, носорога, оленя), пов’язували своє життя з цією твариною так тісно, о навіть вважали, о походять від неї. Так складалася віра в походження від предка-тварини тоте із . асів давнього кам’яного віку сягає зародження традицій вшановувати родючість, утіленням чого є фігурки жінок. Стародавні люди вірили в ото бі не житт , яке починається після смерті. ебіжчикові в могилу клали зброю, їжу та прикраси, бо вважали, о ці речі стануть йому в пригоді у світі мертвих. Так виник культ редків поклоніння та вшанування пам’яті померлих родичів. Із найдавніших часів люди вірили, о грізні сили природи здатні впокорювати чаклуни та шамани. Віру в здатність окремих людей впливати на сили природи та на інших людей називають а і . У побуті наших далеких предків існувала ціла низка заборон і правил, які регулювали їхнє життя. і заборони називають табу. Табу, наприклад, забороняло полювати в певний час, брати шлюб із близькими родичами то о. Роздивіться іл стра і кі історичні відо ості втілив удо ник Наві о на ва у ду ку о ерло у ро или ло е клали не і чика в озу с лячого рикра али його одяг клали оряд ї у з ро ивні а онта окривали аро чер воної во ри укривали звер у а о ло атко а онта а о ка іння Про які віру вання ервісни л дей свідчить картина

Первісні с ільноти

рхеологічні культури

* Âîхра природна мінеральна фарба жовтого, червоного чи коричневого кольорів різних відтінків.

Поховання мисливця на мамонтів удо ня реконструкція З уріана О ініть се е 1. ки часів сяга ть найдавні і твори исте тва е знайдено найвідо і і з ни 2. Витлу ачте оняття та тер іни мистецтво, релігія, фетишизм, тотемізм, магія. 3. Виникнення яки видів исте тва ов язу ть із иття ервісни л дей 4. а яки и зна ідка и вчені дізна ться о за ізнього алеоліту л дя ули рита анні евні релігійні уявлення Наведіть риклади найдавні и вірувань л дей о вас вразило в найдавні и а ятка и ро всі вияви творчості ервісни л дей и зна о о у кі види исте тва на ва у ду ку зародилися за ервісної до и

О Б

Роздивіться іл стра ії Про які заняття л дей свідчать удо ні реконструк ії кі знаряддя ра і використову ть зо ра ені на картина л ди и відрізня ться заняття й с осі иття л дей на картина и са е ро уйте витлу ачити оняття привласнювальні та відтворювальні ор и гос одар вання л дей

Заняття ервісних люде удо ня реконструкція З уріана

ПЕРВІСНІ СПІЛЬНОТИ. АРХЕОЛОГІЧНІ КУЛЬТУРИ

. о визна а о о іб житт ра де та ерших де за а ео іту Для палеоліту характерне панування ривласнювальних орм гос о дарства мисливства, збиральництва, згодом рибальства. Пітекантро и постійно пересувалися в пошуках їжі, зупиняючись на більш-менш тривалий час у місцях, багатих на здобич. Давні мешканці теперішніх європейських земель живилися плодами, пагонами, корінцями теплолюбних рослин, яких тоді було багато. Вживали пітекантропи також м’ясо. рхеологічні знахідки свідчать, о вони полювали на оленів, антилоп, коней і Роздивіться іл стра і и навіть слонів. Пітекантропи викозайняті ітекантро и кі зна ристовували вогонь, хоча й не вміли ряддя вони використову ть добувати його.

Пітекантро и

удо ня реконструкція З

уріана

Неандертальці через зміну довкілля були змушені пристосовуватися до нових умов життя. Вони навчилися самі добувати вогонь, застосовувати ловчі ями, заганяти табуни коней, стада биків і оленів у болота та інші природні пастки, влаштовуРоздивіться іл стра і и вати засідки. Кістки тварин викозайняті неандерталь і кі зна ристовували як будівельний матеряддя вони використову ть ріал. Зі шкур виготовляли одяг.

Неандертальці

удо ня реконструкція З

уріана

Первісні с ільноти

рхеологічні культури

Люди сучасного ти у, розселившись у вропі, зії, мериці та встралії, полювали на мамонтів, волохатих носорогів чи велетенських кенгуру, які після завершення льодовикового періоду вимерли. а північних територіях України розпросторився прильодовиковий лісостеп, де жили мамонти. а півдні лежали безкраї холодні степи з численними стадами бізонів. У долинах річок, уздовж яких мешкали тварини, громади мисливців облаштовували свої поселення. еподалік поселення чекали на мамонтів, які восени переходили в південніші райони. Полювали за допомогою списів, влаштовуючи для тварин пастки-ями. Роздивіться іл стра і е ис Мисливці на бізонів, полюючи, лив і вла тували засідку на тва здобували не тільки їжу, а й материну и уло таке ол вання ез ріал для одягу, взуття й покриття ечни о у По іркуйте за яки и жител (шкури) та для виготовлення зна ідка и вчені дізна ться о основ знарядь (кістки). Із рогів робили ни заняття кро аньйон ів уло ис посуд, зі смужок шкіри та шерсті ливство о визначало с осі иття плели мотузки. кро аньйон ів

Полювання на мамонтів

удо ня реконструкція З

уріана

о у зні а чи антастичні іль и ро иття ервісни л дей кіне атогра істи орі нту ться на уявлення ро с осі иття кро аньйон ів

. Як з іни о

житт

де за

езо іту

Близько 10 тис. років тому завершився льодовиковий період, саме тоді в вропі встановився клімат, подібний до сучасного. Подібним до сучасного став і тваринний світ. У соснових та березових лісах оселилися лосі, благородні олені, тури, дикі кабани. Полювання перетворилося на копітку й марудну справу: годинами, а часом і днями мисливцеві доводилося вистежувати здобич, проте впольованого м’яса вистачало ненадовго. Від голодної смерті лісових мисливців частогусто рятували їстівні ягоди та гриби.

Із кін е льодовиково го еріоду ов язу ть очаток нової до и за ар еологічно еріоди за і е оліт На зе ля України я до а тривала від тис ро ків то у до тис років то у

ПЕРВІСНІ СПІЛЬНОТИ. АРХЕОЛОГІЧНІ КУЛЬТУРИ

У післяльодовиковий період змінилися не тільки способи полювання, а й мисливське знаряддя. Було винайдено лук і стріли. До спорядження мисливців узимку додалися лижі. юди доби мезоліту користувалися також човнами. Дослідники вважають, о саме за тих часів було приручено собаку незамінного помічника під час полювання. ісові мисливці мешкали в північній частині України. а півдні життя людей трохи відрізнялося, о зумовлено поширенням інших тварин і рослин. Важливу роль відігравало збиральництво, а також рибальство. Уздовж Дніпра, поблиРоздивіться іл стра і кі зу порогів, природа була настільки знання з історії використав удо багатою, о люди могли там жити ник ра чи над картино реконст постійно. У Криму, як засвідчують рук і до и езоліту о у винайден археологічні знахідки, люди залюбня лука та стріл човна ли зу овлено ки обживали печери й гроти. з іна и клі ату

Мисливці на оленів

удо ня реконструкція З

. Ко и де і к виник о зе

уріана

ероб тво та котар тво

Прагнучи мати надійніший і більш передбачуваний, аніж полювання та збирання диких ягід чи грибів, спосіб добування харчів, люди спробували самі виро увати потрібні їм рослини, розводити й відгодовувати тварин. Вони помітили, о зерно, кинуте в землю, проростає. Із рослини, о виросла, можна збирати такі самі зерна. юди навчилися обробляти землю так, об вона ставала придатною для посіву рослин. Про те, у якому напрямку розвивалося збиральництво, свідчать численні рогові та кістяні мотики знаряддя для розпушування рунту та викопування корінців, нивні но і (прообраз майбутніх серпів), призначені для зрізання колосків і пагонів, і терки, які застосовували, об перетирати зерна та плоди то о. Так зі збиральництва близько 11 9 тисяч років тому в землях о а нового ка яного Південно-Західної зії виникло зе ероб тво, віку в а ідній Азії три або рі ни тво. Появу свійської худоби (кози й вала від до 6 тис до вівці) пов’язують із Південно-Західною зією н е а в вро і де о близько 9 тисяч років тому. Так виникло ко ізні е тар тво 26

Первісні с ільноти

рхеологічні культури

ові форми господарювання о у исливство та з иральни землеробство і скотарство виникли тво назива ть ривласн валь в останній період кам’яного віку, ни и ор а и гос одар вання а зе який називають нео іто . леро ство та скотарство відтвор Скотарі, постійно пересуваювальни и чись разом із худобою на нові землі в пошуках пасовиськ, зажили ко ови 1 житт . Ті ж землероби та скотарі, які тривалий час жили на одному місці, о і и . Скотарі надали перевагу овальним та круглим житлам, а землероби чотирикутним будівлям, до яких можна було прибудовувати господарські приміення. 2 .

о таке ре е

За неоліту в житті людей сталися й інші важливі зміни: люди навчилися свердлити й лі увати камінь і деревину, з глини робити осуд, рясти ткати ити одяг з тканин. Виняткове значення мало винайдення глиняного посуду. Дослідники припускають, о виготовлення глиняного посуду, або гончарство, винайшли, обмазуючи глиною плетені посудини. Згодом навчилися складати гор ики з глиняних валиків і випалювати їх у спеціальних печах. Посуд ставав міцним і довго служив. У ньому можна було не тільки зберігати зерно, а й готувати страви. Із винайденням гончарного круга дерев’яного верстата з кругом, о обертається, посуд набув правильної округлої форми. Готові вироби прикрашали мальованим або прокресленим орнаментом. Виготовлення зручного та гарного посуду потребувало неабиякої вправності й забирало багато часу. Тож майстер цілком присвячував себе гончарству, обмінюючи виготовлені ним речі на харчі й заробляючи цим умінням на життя.

Прообраз мотики алиця із сучком Згодом мотика стала комбінованим знаряддям праці. До дерев’яної палиці приєднували робочу частину з рогу чи кістки. Упродовж тисячоліть мотика лишалася основним знаряддям для оброблення землі. а зміну ручній мотиці прийшло рало, яке тягнули воли чи коні (у вропі відоме з бронзової доби). Зернотерка Реконструкція мотики з робочою частиною виготовленою з каменя

иготовлення осуду з глиняних валиків

ПЕРВІСНІ СПІЛЬНОТИ. АРХЕОЛОГІЧНІ КУЛЬТУРИ

учасна реконструкція риладу для свердління

Роздивіться іл стра ії кі гор ики досконалі і за ор о які уло ро ити лег е й вид е о у тільки з винайдення гончарного круга стало о ливи виготовляти тонкостінні високі глечики великі осудини ке застосування али виро и гончарів у тогочасно у гос одарстві орщики вилі лені руками та зроблені на гончарному крузі

Копіткою працею було й виготовлення тканин. а дерев’яну раму вертикально натягували рівний ряд пряжі (ниток). об нитки не сплутувалися, до їхніх кінців знизу прив’язували камінчики. ерез ряд упоперек пропускали інші нитки так ткали перші тканини. 1

Прядіння виготовлення ря і ниток із яких роблять тканину на ткацькому верстаті або за до омогою в язання учасна реконструкція давнього ткацького верстата

Первісні с ільноти

З умінь зароджувалися ре е а гончарство та ткацтво. емесло е одна, окрім землеробства й скотарства, галузь відтворювальної діяльності. До давніх ремесел належать також ливарна справа та ковальство. хній розвиток пов’язаний з відкриттям людиною властивостей металів, з яких виготовляли знаряддя праці.

рхеологічні культури

е есло діяльність о олягала у виготов ленні знарядь ра і та о утови ред е тів одягу для о іну а о рода у

к ви ду а те чо у гончарство ливарна с рава ковальство уло зде іль ого с раво чоловіків а рядіння тка тво в язання інок

Першим металом, який люди навчилися обробляти, стала мідь. Спочатку вироби з неї виковували, а згодом навчилися виплавляти з руди. Уперше мідь використали мешканці Західної зії. Відкриття міді й бронзи сплаву міді та олова означало завершення кам яного віку й початок віку металів. Тривалий час люди користувалися і кам’яними, і металевими знаряддями. Тому цю перехідну добу називають енеолітом мідно-кам’яним віком. Поступово люди дізналися й про властивості заліза У Західній зії знайдено вироби з метеоритного заліза, яке тогочасні люди вважали «подарунком небес» і носили як прикраси. Залізо навчились обробляти в 2 1 тис. до н. е., коли з нього стали виготовляти знаряддя праці й зброю. По іркуйте які яни и

ереваги

али

Мідни самородок олинь Мідна сокира молот доби енеоліту Терно ільщина

еталеві знаряддя

ра і

орівняно з ка

Ті громади, які досягали успіхів у розвитку ремесла, здобували перевагу над іншими. Вони обмінювали вироби ремісників (посуд, знаряддя праці то о) на продукти харчування. Так виник обмін виробами та перші «гроші». Спочатку як гроші використовували худобу, бронзові мечі, мушлі, намиста з кварцу, посуд, кам’яні сокири, шматки солі. Потреба в спеціальних місцях для обміну виробами та розвиток ремесла спричинили появу нових поселень майбутніх міст. О ініть се е 1. о визначало с осі иття та заняття рал дей і ер и л дей за алео літу чи е уло ов язано 2. ки часів сяга виникнення зе леро ства скотарства ре есла кі тери торії ули осередка и виникнення зе леро ства та скотарства 3. Узагальніть з іни в итті л дини о сталися за до и езоліту та неоліту 4. Витлу ачте оняття землеробство, скотарство, ремесло, мотика, гончарний круг, ткацький верстат, кочовики, осілість.

ПЕРВІСНІ СПІЛЬНОТИ. АРХЕОЛОГІЧНІ КУЛЬТУРИ

Виникнення відтвор вального гос одарства вва нення в історії л дства о визначило його ай ді сучасного транс орту та засо ів зв язку Уявіть вчилися о ро ляти зе л та розводити удо у овували в со і нові ор и гос одар вання

а ть найва ливі и досяг утн оведіть е на рикла як или л ди як и не на кі загрози для л дства ри

Роздивіться реконструк і атал Гу ка одного з най іль и серед ер и Поділіться ри у іст На які осо ливості за удови іста ви звернули увагу ення и які уденні с рави визначали иття його е кан ів По іркуйте о в линуло на виникнення та за удову ер и іст

Реконструкція

. Яки

атал уюка та ого кварталів

бу о ерві не у

тво

Із появою людини сучасного типу відбулося становлення людського сус ільства. Полювати на великих тварин одній людині, озброєній досить простими знаряддями, було важко. Тому, припускають учені, жили перші люди громадами з 25 40 осіб, о складалися з родичів, представників 5 7 сімей, ід кілька велики с о ріднени сі ей о дна які разом працювали та мали спільне майно. ни у родову о ину Дослідники називають такі колективи родови и об ина и. кими були правила, о регулювали життя об ини, вчені можуть лише припускати. оловікам належало полювати та рибалити, жінкам підтримувати домашнє господарство, наглядати за дітьми, вогни ем, житлом, збирати їстівні рослини. Керували об инами досвідчені члени роду тарі шини. Вони вирішували, як провести полювання та поділити здобич, пильнували, об ніхто не порушував усталених правил. ові умови життя, пов’язані з виникненням землеробства та скотарства, а саме: осілість, обробіток землі, виро ування худоби поступово змінювали спосіб життя людей. Територію, о належала родові, ділили на дві частини: одну складали оброблювані ділянки, другу угіддя, де випасали худобу, ловили рибу, полювали, збирали плоди, заготовляли сировину для будівництва та виготовлення знарядь праці то о. 30

Первісні с ільноти

рхеологічні культури

Саме рід визначав обсяг господарських робіт розчи ення ділянок від лісу, освоєння нових земель то о. Обробіток землі, виро ування врожаю були під силу окремій сім’ї. й належав і зібраний врожай. Так, у межах об ини та роду дедалі більшої ваги набувала сім’я. Поступово об’єднувальною основою колективу, с дська о ина окрім кровної спорідненості, стає й територіальне колектив який скла сусідство. езабаром на зміну колективу кровних дався з окре и сі ей родичів приходить у ід ка об ина. не ов язани і со У сусідській об ині роль окремої сім’ї е більо родинни и зв яз ше зростає. Саме за тих часів сім’ї стали вести окрека и та ро ивав на мі господарства й мешкати окремо та самостійно. одній території В умовах відтворювального господарства, винайдення способу оброблення металів, удосконалення знарядь праці з’явилися можливості не тільки для врізноманітнення харчів, а й для отримання їхнього надлишку додаткового продукту. Унаслідок цього відбувається розшарування населення: з’являються заможні й бідні члени об ини, тобто виникає майнова нерівні т . Поступово слабшими ставали родинні зв’язки. атомість об ини охоче приймали до свого складу чужинців умілих ремісників або вправних воїнів. Роздивіться с е у та о іркуйте як з інилася орна ділянка в сусідській о ині орівняно з родово У родовій о ині угіддя для ви асання удо и ули с ільни и и з інився такий стан речей за сусідської о ини На які е від інності ви звернули увагу

усідська община

Родова община

. Як бу а ор анізована в ада за ерві них а ів озвиток землеробства, скотарства та ремесла зумовив обмін продуктами й виробами між об инами. Громади почали боротися за землі, пасовиська, поклади корисних копалин. е призводило до збройних сутичок: перемагали ті, хто мав кра их воїнів. Під час конфлікту загони озброєних членів об ини очолював вожд людина, яка могла згуртувати людей для захисту інтересів об ини, мала авторитет, о давав змогу керувати боєм. У мирний час життям спільноти керували збори енів об ини народні збори та рада тарі шин. Саме збори, які складалися з чоловіківвоїнів, обирали вождя. ада старійшин продоО днання агатьо ле вжувала відігравати роль охоронця родових ен назива ть со о звичаїв і керувала життям об ини. Старійшини ле ен скликали народні збори з приводу важливих 31

ПЕРВІСНІ СПІЛЬНОТИ. АРХЕОЛОГІЧНІ КУЛЬТУРИ

подій (війни, переселення, установлення правових та культових норм). Із вождів та старійшин різних об ин формувалася знать прошарок родової верхівки, представники якої прагнули закріпити своє станови е, спираючись на релігійні уявлення. Старійшини, які керували обміном і нагромадженням запасів, отримували додаткову винагороду у вигляді додаткових земельних наділів та продуктів. Для обробітку цих наділів їм дозволяли використовувати працю військовополонених і збіднілих членів об ини. Так нерівність між членами об ин поглиблювалася. Зі споріднених об ин складалося потужніше об’єднання. За спільністю мови, території та способу життя виникали е ена. Плем’я мало свій центр, де зосереджувалося ремісницьке виробництво, відбувався обмін продуктами та виробами, По іркуйте то з явився рані зберігалися запаси продовольства. е агаті чи знатні л ди о Такий центр поступово перетворюу вчені ереконані о нерівність влас вався на укріплене поселення тива удь якій л дській с ільноті к городище, згодом місто. Тут сусідська о ина ос рияла виникнен проводили збори, збиралася рада н ер и дер ав старійшин, перебував вождь. . Яки и бу и ерші

і та

Ви вже знаєте, о найбільшим із перших міст був ата у к, розташований на території сучасної Туреччини. Датою його заснування вважають кінець 7 тис. до н. е. Мешканці цього поселення виро ували більше десятка видів рослин (серед яких пшениця, ячмінь, горох), займалися також тваринництвом розводили здебільшого овець. У житлах робили лежаки та лавки з глини. Знали в атал-Гуюку й кераміку. Вулиць у місті не було. У будинки потрапера іка виготовлен ляли крізь отвір у пласкому даху, а на дах знаня гончарни виро ів із двору по драбині. Місто не мало оборонних споглини руд: захистом слугував суцільний мур, який утворював зовнішні стіни. Сконцентрованість археологічних знахідок на Сході свідчить, о саме там найраніше сформувався прошарок родової знаті, зацікавленої в розбудові дер ави. атал-Гуюк та інші «неолітичні міста», розкопані археологами, дають підстави вважати, о їхні жителі майже досягли рівня цивілізації. 1

Реконструкція итла в атал уюку олови биків з атал уюка в музеї в нкарі

Первісні с ільноти

рхеологічні культури

О ініть се е 1. к уло організовано л дське сус ільство за ервісни часів 2. і ки оділено владні овнова ення в ервісно у сус ільстві 3. Витлу ачте оняття родова община, сусідська община, плем’я, вождь, рада старійшин, народні збори. 4. Коли виникли найдавні і іста о с рияло ї ояві е вони розта овані о з атеріалу уроку вразило най іль е кі відо ості ро ервісне сус іль ство владу за ервісни часів найдавні і іста засвідчені ар еологічни и зна ідка и а які рунту ться на ри у ення

. Роздивіться а ятки Уявіть о ва отрі но ідготувати узейну екс о Про які зи і Роз оділіть а ятки за ризначення Свій ви ір о рунтуйте тогочасні вина оди свідчать зо ра ені а ятки к на ва у ду ку о на витлу ачити ал нки зростання колоса та зо ра ення великої рогатої удо и на три ільсько у осуді По іркуйте які з іни від улися в релігійни уявлення л дей у зв язку з ере одо до зе леро ства та скотарства

Керамічні вироби зна дені ід час археологічних розко ок оселень доби енеоліту які нале ать носіям три ільської культури

о таке архео о і на ку

тура

Мисливці, які заселяли територію сучасної України, уже 8 6 тис. років тому перейняли нові види людської діяльності від мешканців ентральної вропи, які у свою чергу запозичили їх від переселенців із Південно-Західної зії. Давні племена час від часу змінювали територію свого проживання. Межі їх розселення та пересування визначають за археологічними знахідками, оскільки вихідці з різних куточків світу відрізнялися не тільки мовою та зовнішністю, а й способами виготовлення знарядь

олівки ігурок люде зна дених археологами в три ільських оселеннях

ПЕРВІСНІ СПІЛЬНОТИ. АРХЕОЛОГІЧНІ КУЛЬТУРИ

праці, типами прикрас то о. Багато відомостей отримують дослідники за виробами з глини, адже майстри в різних племенах мали свої улюблені форми посуду й надавали перевагу тим або іншим візерункам. Оскільки писемних джерел про ті часи не маємо, а назви давніх племен не збереглися, учені послуговуються умовними найменуваннями, користуючись поняттям архео о і на ку тура. р еоло і на к льт ра речові зали ки знайдені ід час розко ок о нале ать до одного історичного часу й ті ї са ої території яки рита анні с ільні риси Поді ність ор и та оздо лення осуду ти у рикрас осо ливостей удівни тва ител і рис о овального о ряду свідчать ро с орідненість и ле ен Назви ар е ологічни культур зазвичай о одять від назв іс евостей де уло в ер е виявлено ти ову а ятку (черня івська культура від с ерня ів) часо вони вказу ть на арактерні ознаки ар еологічни зна ідок (культура кулясти а ор культура нуро вої кера іки то о) осо ливості о овань (зру на культура) о у вчені не зна ть с рав ні назв давні народів

о відо о ро о

одар тво та обут три і

ів

азви «трипільська культура» та «трипільці» умовні. Вони походять від назви с. Трипілля на Київ ині, неподалік якого наприкінці 19 ст. археолог Вікентій Хвойка розкопав перші пам’ятки згаданої культури. Трипільська культура проіснувала на землях ісостепу України, від Дністра до Дніпра, майже півтори тисячі років від ти о ітт до ередини ти о ітт до н. е. 1

Реконструкції три іль ських знарядь для обро бітку рунту Ткацьки верстат Три ільська зернотерка

Основою господарства трипільців було ерелогове землеробство, о передбачало використання ділянок землі доти, доки не вичерпувалася їхня родючість. Трипільці сіяли ячмінь, просо, пшеницю, виро ували майже всі відомі в Україні й нині садово-городні культури. Землю обробляли дерев’яними мотиками з кам’яними чи кістяними наконечни34

Первісні с ільноти

рхеологічні культури

ками. Застосовували тяглову силу волів. Урожаї збирали кістяними або кам’яними серпами. Зерно розтирали на борошно за допомогою кам’яних зернотерок. озводили велику рогату худобу, кіз, овець, свиней. а карто

з ясуйте на яки територія

ула о ирена три ільська культура

Трипільці були гарними гончарями. Глиняний посуд обпалювали в спеціальних печах, а потім розмальовували чорною, коричневою, червоною, рідше білою барвами. В орнаменти трипільські гончарі Про о свідчить той акт о знання й у іння три іль ів не за вплітали символічні зображення улися із зане адо ї ньої куль фігур людей, тварин і птахів. З тритури пільцями пов’язують появу перших виробів з міді.

ПЕРВІСНІ СПІЛЬНОТИ. АРХЕОЛОГІЧНІ КУЛЬТУРИ

слугу

Роздивіться три ільський глиняний осуд та іл стра і реконструк і Про розвиток яки галузей гос одарства свідчать зна ідки о у глиняний осуд ідставо для розрізнення давні народів к три іль і виготовляли осуд

1 Три ільськи глиняни осуд Робота три ільського гончаря Картина з екс озиції Музею три ільської культури в Переяславі мельницькому

. Яки

бу о три і

ке у

тво

Високої майстерності носії трипільської культури досягли в будівництві житла. Мешкали трипільці в чотирикутних одно- чи двоповерхових будинках завдовжки до 25 27 м і завширшки 6 7 м, з кількома примі еннями. Свої оселі будували так: у землю вкопували дубові стовпи, а між ними з хмизу викладали стіни, які обмазували глиною зверху на стовпи спирали дво- або чотирисхилий, укритий соломою або очеретом дах з отвором для диму. У кожній хаті була велика піч, а біля неї лежанки з випаленої глини. Стіни й піч іноді розмальовували. рхеологи знайшли численні глиняні модельки трипільських жител. Вони, а також залишки жител дали змогу вченим реконструювати зовнішній вигляд трипільських хат. Трипільська людність жила сім’ями, о об’єднувалися в общини, а пізніше у лемена. Спершу поселення трипільців були невеликими. озташовані здебільшого на узвишші поблизу річок, вони складалися з 30 40 глинобитних помешкань. Будинки розташовувалися колом, із загоном для худоби в центрі. Кількість жителів кожного такого поселення складала зазвичай 600 700 осіб. Згодом деякі поселення розрослися так, о кількість мешканців сягала в них до 10 тис. осіб. Такі поселення-гіганти називають ротомістами. Концентричні кола, за якими розташовували трипільці свої будинки, утворювали ось подібне до вулиць. Установлені на підставі археологічних розкопок факти свідчать про досить упорядковане громадське життя носіїв трипільської культури. Загальну кількість трипільців дослідники оцінюють приблизно в 1 млн осіб. 36

Первісні с ільноти

рхеологічні культури

Хлібороби-трипільці своєрідно сприймали довколишній світ. Вони вірили в богів грому, сонця, вітру, до у. Дослідники припускають, о поклонялися також богині родючості. Підставою для таких припу ень є численні жіночі фігурки, які знаходять майже в кожному трипільському поселенні. Проте хоч якого високого рівня сягнуло трипільське суспільство, поступово воно почало занепадати. Виснажені землі давали менші врожаї, а нових територій, придатних для землеробства, уже не було. Холоднішим та більш посушливим ставав клімат, о не сприяло землеробству. Тож урешті трипільці розчинилися серед інших народів.

Реконструкції три ільських будинків

2 План реконструкція три ільського оселення в селі Ма данецьке на еркащині Реконструкція итлових будинків у Ма данецькому Внутрішній та зовнішні овали суцільної забудови на поселеннях-гігантах чергувалися з вулицями та кварталами всередині. У Майданецькому, зокрема, досліджено суцільну забудову так званої «житлової стіни» цих овалів, які робили трипільські поселення практично неприступними для непроханих гостей.

ПЕРВІСНІ СПІЛЬНОТИ. АРХЕОЛОГІЧНІ КУЛЬТУРИ

Трипільська культура не була єдиним осередком землеробства та скотарства на землях України. Оскільки умови Степу більш придатні для скотарства, саме воно становило основу господарства його мешканців. Знали мешканці Степу й землеробство. оправда, від степових культур залишилося менше свідчень. О ініть се е 1. Витлу ачте оняття археологічна культура, трипільська культура. 2. Коли та в е а якої ар еологічної до и на території України е кали носії три ільської культури кі території вони заселяли 3. о у три ільську культуру арактеризу ть як найяскраві у лі оро ську культуру на на и зе ля о свідчить ро розвиток гончарного ре есла в три іль ів 4. о відо о ро сус ільне та ду овне иття три іль ів Існу ду ка о ра і нале ить ровідна роль у розвитку сус ільства Водночас в історії агато рикладів коли « ра ел ні» народи як ри іро три іль і зане али к ви ду а те чо у о у три ільську культуру дослідники визна ча ть як таку о в ритул на лизилася до виникнення ивіліза ії

ОВ О В ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 2

. Про о від ат архео о і ні знахідки зі то нки в на ерні ів ині

ізині

а території України досліджено кількасот стоянок, віднесених до часів пізнього палеоліту. айвідоміші з них розташовані в селах Мізині на ернігів ині, Межиріччі на ерка ині, Добраничівці на Київ ині. Знаною є і Кирилівська стоянка в Києві. а правому березі Десни в . ізині на ерні ів ині було знайдено поселення давніх мисливців на мамонтів. рхеологи дослідили рештки п’яти мисливських жител, місце оброблення каменю й кістки, заглиблені вогни а, заповнені кістковим вугіллям, попелом, м’ясні ями, призначені для зберігання запасів м’яса протягом зими. У поселенні давніх мисливців було виявлено рештки більш як 100 мамонтів, а також кістки північних оленів, носорогів, диких коней, вівцебиків, зубрів, ведмедів, вовків, песців, зайців, росомах. З-поміж численних знарядь праці крем’яні різці та скребки, ножі, вістря, проколки, вироби з кістки та рогу то о. ле найбільшу цінність мають виявлені під час розкопок витвори давніх митців: жіночі статуетки та фігурки тварин з бивнів мамонта, унікальні браслети з мамонтових кісток, оздоблені складними різьбленими орнаментами, прикраси з бивнів мамонта й черепашок. е було знайдено декілька великих мамонтових кісток, розмальованих червоною вохрою а думку дослідників, використовували їх під час свят як музичні інструменти. У поселенні, рештки якого знайдено в Мізині, люди жили 20 тис. років тому. Мешкало в ньому до 50 осіб. 38

Первісні с ільноти

рхеологічні культури

Складіть лан та ерека іть текст один одно у ра й о са остійно авданн Роздивіться іл стра і Використову чи текст ідручника о іркуйте о е о на уло на ал вати на картині реконструк ії Свої ро ози ії с ор ул йте за одани очатко «На картині можна було б намалювати...»

Мізинська стоянка Картина

о відо о ро Кири ів

акевича

ку то нку в Ки ві

Відкриття Кири ів ко то нки в 1893 р. стало справжньою сенсацією. азва стоянки пов’язана з тогочасною назвою вулиці, де відбувалися розкопки. айдавніший шар залягав на глибині понад 30 м вік знайдених там пам’яток сягає 20 тис. років. рхеологи виявили велику кількість кісток мамонта та волохатого носорога. За підрахунками дослідників, самих лише мамонтів було 67. Знайдено також костри а із залишками кісток мамонта. е дослідники відкопали близько 200 знарядь праці. Основним заняттям мешканців стоянки було полювання.

Модель три ільського храму

ПЕРВІСНІ СПІЛЬНОТИ. АРХЕОЛОГІЧНІ КУЛЬТУРИ

или вони в наземних житлах, споруджених із жердин, вкритих шкірами. Зовні споруди укріплювали черепами та бивнями мамонтів. Роздивіться картину Кого та о зо ра ено о ро лять зо ра ені на картині л ди кий е ізод иття е кан ів ізнього алеоліту зо ра ено кі історичні знання втілив у картині удо ник

Кирилівська стоянка Картина

акевича

ра й о са остійно авданн Скористав ись ін ор а і ро Кири лівську стоянку складіть роз овідь ро е оселення на основі картини І акевича На передньому плані картини... Трохи позаду... Ліворуч зображено... Житла на цій стоянці... З усього видно, що основним заняттям мешканців цієї стоянки було...

о довіду о іб житт

ток три і

Роздивіться іл стра ії Із зо ра ени ській ар еологічній культурі

ів

ро хні зан тт

а яток від еріть ті

та

о нале ать три іль

Первісні с ільноти

рхеологічні культури

6 5

ра й о са остійно авданн айте від овіді на за итання Про які заняття свідчать віді рані ва и три ільські а ятки ке на ва у ду ку ризначення и речей о овідо ля ть а ятки ро с осі иття та вірування три іль ів О ініть се е Поставте со і о інку за урок зара ував и за різні ета и ро оти від овідні али за ко не із завдань (завдання ) від до алів так са о від до алів о ініть сво участь в о говоренні в ара ( акси альна о інка за урок алів) о у відкриття згадани на уро і стоянок а тако три ільської культури с рий няли як сенса і к і відкриття з інили уявлення ро иття за давнини

СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

о діл

ÑÒÀÐÎÄÀÂÍІ ÖÈÂІËІÇÀÖІЇ ÀÇІЇ ÒÀ ÀÔÐÈÊÈ

ворцями перших цивілізацій на Землі стали народи, які заселяли долини великих річок – Нілу, Євфрату, Тигру, Інду, Хуанхе. Ці території Північно-Східної Африки та Азії розташовані на схід та південний схід від Європи. Саме тому в розповідях про історію розвитку людства на цих землях послуговуються поняттям «Давній Схід». Історія Давнього Сходу бере свій початок від виникнення наприкінці 4 тисячоліття до н. е. перших держав у нижній течії річок Євфрат та Тигр у Передній Азії (так називають західну частину Азії, що простягається на схід від Середземного моря). Майже одночасно виникає держава в долині річки Ніл у Північно-Східній Африці. Саме з теми, присвяченої давньоєгипетській цивілізації, розпочинається вивчення історії Давнього Сходу.

О В

Роздивіться іл стра і ке вра ення с равля ть на вас зо ра ені с оруди и одо а ться вони ва к на ва у ду ку ав відчувати се е ги тянин с огляда чи іра іду «Усе на світі боїться часу, але час боїться пірамід» – так здавна кажуть про гробниці, у яких ховали правителів Єгипту 5–4 тисячоліть тому. Вони й зараз височіють уздовж західного берега Нілу. Піраміди – символ могутності Єгипту, необмеженої влади його правителів.

Піраміди е рена та ео са Каїр столиці сучасного ги ту

тародавні цивілізації

зії та

рики

. У о у о об иві т рирод них у ов и ту і ки в ив вони рав и на житт ешкан ів В фриці протікає одна з найдовших на Землі річок іл. Впадаючи в Середземне море, іл поділяється на кілька рукавів. Болотяну місцевість тієї частини ілу, яка своєю трикутною формою нагадувала літеру грецького алфавіту « », греки згодом так і назвали де та. Після закінчення льодовикового періоду в Північній фриці встановився спекотний та посушливий клімат, і лише в нільській долині склалися сприятливі природні умови для проживання людей. У 5 тисячолітті до н. е. вони опанували землеробство. авесні річки, які впадають у іл, несли до нього безліч решток рослин та гірських порід. У середині липня повінь досягала південних кордонів гипту. івень води в ілі піднімався на 8 14 м. Від середини листопада вода поверталася в береги, а земля навколо вкривалася шаром мулу й ставала надзвичайно родючою. Роздивіться карту Пока іть на карті річку Ніл від ер ого орога до Серед зе ного оря Визначте іс е розта ування авнього ги ту верніть увагу о оказу чи на карті та визнача чи іс е розта ування якоїсь дер ави наса еред вказу о та назива о атерики океани а о оря річки озера гори а іноді й сусідні країни От е с ер у визнача о сторони сві ту та континент ( атерик) оті оказу о річку за течі від витоків до гирла й ри ьо у зазнача о «Давній Єгипет розташований в північно-східній частині Африки в долині та дельті річки Ніл від першого порога до Середземного моря»

Селитися близько біля річки давні єгиптяни е не наважувалися, оскіль43

СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

ки під час повені вода заливала поля та долину. Вони укріплювали береги, будували дамби, споруджували греблі, аби мул кра е осідав на полях. Спорудження зрошувальних систем спонукало різні племена, о прийшли в долину ілу, до згуртування. Так виникали сусідські обини. Кілька громад утворювали но . Згодом номи перетворилися на певну область (округ) із власною територією та своїм центром обнесеним мурами поселенням, у якому мешкав правитель та було розташоване святили е місцевого божества. Таке поселення було також центром ремесла. а землях гипту було 42 номи. Розка іть за ал нко яко ула зро увальна систе а ги тян О рунтуйте а о с ростуйте слова гре ького історика іодора ( ст до н е ) який твердив о « ги ет з усі оків за и ений са о риродо »

Ніл та зро увальна система Реконструкція

. Ко и та за ких об тавин виник а давн о и ет ка держава Як бу о ор анізовано и ет ке у і тво Унаслідок боротьби між номами утворювалися великі об’єднання, які очолював правитель ному-переможця. априкінці 4 тисячоліття до н. е. в гипті існували два таких утворення держави Верхній гипет (на півдні) і ижній гипет (дельта ілу). Близько 3000 р. до н. е. між Верхнім та ижнім гиптом тривало протистояння. Боротьба закінчилася перемогою правителя Верхнього гипту. Розв я іть ронологічну задачу Скільки тисяч років тому виникла давньоєгипетська держава? и заува или ви ра чи з карто о Ни ній ги ет розта ований над Вер ні Поясніть чо у історики використову ть такі назви найдіть на кар ті ер у столи давньо ги етської дер ави та розка іть ро іс е її розта ування

Об’єднану країну очолював цар, який був верховним суддею. Фараонами пізніше назвали єгипетських царів греки. ише фараон ухвалював рішення розпочати війну, побудувати зрошувальну споруду чи палац то о. Тільки він мав право командувати військом. Коли фараон помирав, його піддані дбали про безсмертя душі свого володаря. Згідно з віруваннями давніх єгиптян душа людини може жити доти, доки в неї є куди повернутися, доки в неї є дім. Саме тому єгиптяни прагнули якнайдовше зберегти тіло небіжчика. Для знатних осіб будували гробниці. Гробницями фараонів були іра іди. З часом традиція споруджувати піраміди урвалася, а помірлих фараонів стали ховати в гробницях у Долині царів. 44

тародавні цивілізації

зії та

рики

гипетське суспільство порівнюють з пірамідою. Фараон, зрозуміло, був на її верхівці. До ви их аблів суспільної піраміди належали ве ожі (найбільш знатні й заможні люди). Посідаючи державні посади, вони допомагали фараону керувати державою. Таких посадовців називають иновника и. Серед державних чиновників найвпливовішим був візир, який очолював державну іраміда адміністрацію. Досить впливовими На біль а іраміда ео са завви ки м були й жерці служителі храмів. Збудована близько 2560 р. до н. е. ижче на аблях суспільної піраДля її будівництва використано 2 мільміди розташовувалися місцеві чинов- йони 300 тисяч блоків. ники: писарі, рахівники, контролери, а також скульптори, архітектори, художники й лікарі. Більшість населення належала до землеробів та ремісників. З них стягували одатки обов’язкові платежі на користь держави. Податок передбачав визначену кількість зерна, худоби, різних продуктів і ремісничих виробів. Крім того, землероби й ремісники виконували овинно ті усілякі роботи з будівництва та лагодження дамб, спорудження палаців, храмів та гробниць. У Давньому гипті були також невільники раби, яких можна було купити та продати, оскільки їх вважали власністю господаря. абів мали лише заможні представники верхівки. а тексто доку ента розка іть як уявля те ра ги тян на удівни тві і ра іди и с рияла така діяльність розвиткові ги етського гос одарства и уло до ільно с оруд увати іра іди

Геродот ро удівни тво іра іди ео са роз овідав так «...Хеопс примусив весь народ працювати на себе. Так, єгиптяни були зобов’язані перетягати до Нілу величезні кам’яні брили з кам’яних копалень в Аравійських горах (через річку каміння перевозили на кораблях), а іншим було наказано тягнути їх далі, до так званих Лівійських гір. Сто тисяч людей безперервно виконували цю роботу, змінюючись кожні три місяці. Десять років довелося змученому народові будувати дорогу, якою тягнули ці кам’яні брили, праця, на мою думку, не менш важка, ніж будувати піраміду... Спорудження самої піраміди тривало 20 років...».

Вершини своєї могутності гипетська держава досягла за фараона Тутмоса III (1504 1450 рр. до н. е.): в зії її кордони сягали річки вфрат, в фриці четвертого порога ілу, з півдня на північ вона розпросторилася на 3200 км. Вдало боронив свої землі та здійснював завойовницькі походи фараон амзес II (1301 1234 рр. до н. е.), увійшовши в історію як символ єгипетської могутності. .

о визна а о о

одар

ке житт

и ту

иття єгиптян було пов’язане з ілом та землеробством. Для зволоження віддалених від ілу земель прокопували канали, а від них рівчаки до полів. я тяжка робота була орічною. Землеробство, о 45

СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

рунтується на штучному зрошуванні, називають зрошува ни або іри а і ни . гиптяни докладали зусиль, об якнайдовше затримати воду на полях тільки за цієї умоРоздивіться іл стра ії кі сіль ви мул осідав на рунт, утворююськогос одарські заняття ги тян чи родючий шар. на ни відо ра ено

Роз иси із зобра енням занять давніх ги тян

юди виро ували зернові культури, займалися тваринництвом. гипет славився садами й виноградниками. З-поміж зернових культур єгиптяни надавали перевагу ячменю. Крім нього, сіяли просо та пшеницю. Культивували також льон. З городніх рослин виро ували часник, огірки, цибулю. Техніка посіву була дуже простою: у вологий рунт кидали зерно, потім на поле виганяли худобу, об вона втоптала його в землю. Давній гипет славився ремісниками: каменотесами, будівничими, різьбярами, ювелірами, мідниками, ковалями. Давні єгиптяни були також вправними столярами. З деревини будували кораблі, виготовляли меблі, предмети розкоші, які полірували, а іноді вкривали золотом і сріблом. У гипті високого рівня досягло ткацтво. айпоширенішою була льняна тканина. асом її оздоблювали геометричним орнаментом, витканим з ниток червоного чи коричневого кольору. Майстерністю уславилися ювеліри. Коштовні прикраси в Давньому гипті виготовляли із золота, дорогоцінних каменів, срібла. .

о визна а о

о іб житт та обут

ешкан ів

и ту

Ви вже знаєте, о в державі фараон був не тільки верховним правителем, а й головнокомандувачем, верховним суддею. Володар вів відповідний до станови а й спосіб життя. Зранку після вмивання фараон одягався в царський одяг, приносив жертви. Упродовж дня проводив 46

тародавні цивілізації

зії та

рики

прийоми, брав участь у судових засіданнях, прогулянках та розвагах. Правитель гипту ніколи не з’являвся з непокритою головою і навіть у сімейному колі носив перуку. оденна перука кругла, з діадемою й підвісками, о спускалися на потилицю. Парадним головним убором була подвійна корона. е одна неодмінна деталь убрання фараона накладна борода, заплетена косичкою. Основним елементом одягу була гофрована стегнова пов’язка. ї тримав широкий пояс. Фараони обов’язково носили намисто. Знатні єгиптяни жили в глинобитних, але високих, зазвичай триповерхових, будинках з товстими стінами, садом, ставком або басейном. Свої помешкання вони вмебльовували ліжками, столами, кріслами, скринями, шафами. Харчувалися єгипетські вельможі м’ясом биків, стравами з качок, гусей і журавлів, різною рибою, виноградом, яблуками, динями, кавунами, плодами тропічних дерев (фініками, манго то о). а свята чоловіки вдягали гофровану сукню, пояс із фартухом, велику перуку та розкішні прикраси. Заможні єгиптянки носили тонкі сорочки та гофровані сукні, браслети, діадеми, намиста. Взуття сандалії виготовляли зі шкіри і навіть із золота. І чоловіки, і жінки користувалися косметикою, зокрема підмальовували очі.

Фараон Тутанхамон з дру иною в саду Рель на кри ці скриньки ередина ст до н е удинок ги етського вельмо і Реконструкція

гипетському простолюду за житла правили хижі з плетеного папірусу, обмазані мулом. Умеблювання було дуже скромним: циновки, крісла з папірусу, рідше скрині. а одень прості єгиптяни носили настегнову пов’язку із широким поясом, у свята пояс із вишивкою та недорогі прикраси. інки вдягали прямі сукні з льону на бретельках. До семи років діти не вдягали одягу. Та наставав день, коли хлопчику давали пояс і пов’язку на стегна, а дівчинці плаття. ей день був важливою подією в житті дитини. Роздивіться іл стра і на с на якій зо ра ено одну з найвідо і и дав ньо ги етськи скуль тур ги тянина Сене а із сі кий висновок о на зро ити ро родинне иття давні ги тян ку ізичну ваду ав Сене к ви гада те як ставилися ги тяни до таки л дей

СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

Зобра ення інки яка збира льон З роз ису ги етських гробниць ги тянин енеб з родиною авньо ги етська скуль тура О ініть се е 1. Коли виникла давньо ги етська дер ава Скільки тисяч років то у е ув розта ований авній ги ет 2. Витлу ачте оняття фараон, жерці, номи, єгипетські піраміди, вельможі, податки, раби. 3. к риродні у ови авнього ги ту в ливали на иття його е кан ів кі галузі гос одарства ули о ирені в ги тян 4. к виникла дина давньо ги етська дер ава о у араони осо исто ке рували удівни тво іра ід 5. Порівняйте уденне иття й о ут араона вель о і та ростол дина в авньо у ги ті о на ва у ду ку стало основно ричино виникнення дер ави в авньо у ги ті ку роль у ьо у відіграли риродні у ови та заняття її е кан ів о у « атько історії» Геродот називав ги ет «дарунко Нілу» кі відо ості ро уденне иття давні ги тян вразили най іль е Про о отіли дізна тися докладні е

В О О ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 3 . Яки

бо а

ок он

давні

и т ни

гиптяни вшановували божества, зображали в образах людини, тварини чи панів-людей, панівтварин, які поєднували ті й ті риси. Обожнювали також яви а природи, небесні тіла. Про життя богів, створення світу оповідають і и. Так, в одному з міфів ідеться про Озірі а володаря потойбічного світу. Колись, дуже давно, вірили єгиптяни, країною правили боги. Озіріс був богом-царем, він навчив людей рільництва, виноградарства, осілого способу життя, співів, танців, музики, навчив також шанувати богів. Брат Озіріса, Сет, був утіленням зла, насильства та руйнувань. Сет заманив брата в пастку й убив його. Дружина Озіріса, Ізіда, знайшла тіло чоловіка й оживила його. Бог Озіріс воскрес, але не захотів лишатися на землі, а став правити в царстві мертвих та чинити суд. Посуху в травні червні вони пов’язували зі смертю Озіріса. Коли ж і и (з гре ької оповідь переказ) роз овіді у яки уті лено уявлення дав ні л дей ро світ і його удову

тародавні цивілізації

зії та

рики

розливалися води ілу, зеленіли поля та дерева, у і с е іально єгиптяни знали ожив Озіріс. Владу над людьми о ро лене та за ота Озіріс передав синові ору. Бог Гор став покровине в олотно тіло не телем влади фараона, він уособлював небо та світі чика ло. Зображували Гора з головою сокола. Допомагав Озірісу порядкувати в царстві мертвих бог нубіс його зображували з головою шакала. нубіс охороняв могили та мумії, супроводжував душі померлих у підземний світ. Особливою повагою користувався бог мудрості Тот у нього голова птаха ібіса з довгим дзьобом. е він навчив людей читати й писати вважали давні єгиптяни. айшанованішим богом давніх єгиптян був бог сонця Ра. Інші його імена А он і А он Ра. Міфи розповідають, як оранку а на золотому човні випливає із-за східних гір і рухається по небу на захід. Зображували бога а в людській подобі, здебільшого з головою сокола. а голові бога осяйно виблискує сонячний диск, який дарує світу тепло й світло. З появою а оживає природа, прокидаються люди та птахи. ле ось день хилиться до вечора, бо човен мона- а спускається з небес: на західному краю неба запливає у ворота підземного царства. ро іть висновок ро те у о та в кого вірили давні ги тяни кі яви а ри роди відо ра ено в і і ро Озіріса та Сета о у давні ги тяни най іль е в ановували А она Ра Озіріса та Ізіду ра й о са остійно авданн Роздивіться іл стра ії Використову чи текст визначте огів яки зо ра ено стисло с арактеризуйте ко ного

авньо ги етські рель

и із зобра енням богів

ги ту

СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

. Які у в енн Озірі а

ро ото бі не житт вті ено в

і ах ро

уд

За давньоєгипетськими віруваннями, об отримати життя в царстві мертвих, людина повинна була мати тіло, аби в нього могла вселитися душа померлого. Тому єгиптяни прагнули якомога довше зберегти тіло покійника. Мумію, у якій має «жити двійник», клали в саркофаг. Гробницю, де стояв саркофаг, вважали будинком небіжчика. У давніх єгиптян виникла віра в те, о після смерті душа людини проходить перед володарем потойбічного світу Озірісом і звітує про своє земне життя. Бог мудрості Тот та богиня правосуддя Маат перевіряють правдивість слів небіжчика та зважують його серце, бо саме в серці, вважали єгиптяни, міститься розум людини. к о мертвий чинив погано, його кидають у па у чудовиська. У нагороду за добрі вчинки та праведне життя людина потрапляє на оля алу у край, де не треба важко працювати, бо там поля вже впорядковані каналами й дамбами, а земля сама родить усе потрібне. Прочитайте слова ро ови з «Книги ертви » з яки и не і чик звертався до огів ід час «суду Озіріса» зро іть висновок ро вчинки о ї засуд ували давні ги тяни «Я не коїв зла людям. Я не піднімав рукè на слабкого. Я не був причиною хвороби. Я не був причиною сліз. Я не вбивав. Я не наказував убивати. Я нікому не завдавав страждань». и втратили давньо ги етські оральні настанови значення нині

У ото бічному світі

суд

зіріса

Малюнок із Книги мертвих

ра й о са остійно авданн Роздивіться ал нок дайте від овіді на за итання е на ал нку зо ра ено Озіріса о да ідстави для висновку він ар отой ічного світу ки огів е зо ра ено ку роль у ере онії вони викону ть

тародавні цивілізації

. Яке

е у віруванн х

и т н на ежа о

зії та

рики

араонові

гиптяни вірили, о їхні царі були богами. к утілення божественної сили, фараон благословляв усі важливі події. Так, перед початком розливу ілу єгипетський володар кидав у воду папірус із «наказом» річці розпочати розлив. Саме фараон починав оранку, зрізав перший сніп. Божественну силу фараона уособлював інк статуя лева з головою фараона. Роздивіться стату с інкса Висловте ри у ення чо у о ественну силу араона уосо л вав са е с інкс По іркуйте чо у в сучасни ова слово «с інкс» у ива ться в ереносно у значенні як «загадка» «загадкова л дина»

1 авньо ги етськи с інкс Фараон та боги ги ту авньо ги етськи роз ис

ра й о са остійно авданн Роздивіться іл стра і Визначте кого з огів зо ра ено на давньо ги ет сько у ал нку к о на ояснити іл стра і и іг ростол дин ути зо ра ений оряд з ого О ініть се е Поставте со і о інку за урок зара ував и за різні ета и ро оти від овідні али за ко не із завдань (завдання ) від до алів так са о від до алів о ініть сво участь в о говоренні в ара ( акси альна о інка за урок алів) и ов язана віра в отой ічне иття з овсякдення ги тян Сво ду ку до ведіть По іркуйте о али на увазі давньо ги етські ер і коли казали « лять оги слу няного ненавидять не окірного» к ей вислів ов язаний із «судо Озіріса»

СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

11 О

ОВ

ОБ

О ВО

ВО

Роздивіться давньо ги етське и сь о и с о е воно на на е кі від к ви ду а інності в ада ть в око те чи легко уло навчитися такого ись а

. Які о об иво ті давн о и ет ко о и а Як і о о нав а и в давн о и ет ких шко ах гиптяни мали власне письмо. ЗроПриклад різнокольорового зуміло, о впродовж тисячолітньої і роглі ічного исьма ги тян історії єгипетської цивілізації воно змінювалося, удосконалюючись. Давньоєгипетське письмо було і ро і і ни : графічні знаки в ньому мали різне ро лі и с е а значення, позначаючи й окремі звуки, і їхні спотичні ал нки о о лучення, і цілі слова. знача ть слова й о гиптяни розмі ували ієрогліфи горизонтальняття та використову ними рядками справа наліво чи вертикальними ться для ись а зверху вниз. Матеріалом для письма був а іру . а ір с е трав я а ньому єгиптяни писали чорним та червоним ниста рослина різно чорнилом, використовуючи спеціальні паличкивид очерету о росла іточки. ервоною фарбою позначали початки на ерега Нілу розділів та дати. к виготовляли папірусні сувої Стебла очерету нарізали смужками, які складали в декілька шарів навхрест, а потім пресували та висушували. Папірусні аркуші склеювали й скручували в згортки робили сувої. Деякі з них мали довжину 40 50 м.

Усіх єгипетських хлопчиків незалежно від походження в 7 8 років приймали в школу при храмі. авчання було платним: платили здебільшого харчами. Один з написів розповідає про бідного юнака, який досяг ніг араона завдяки свої дощечці для исьма . Завершивши освіту, о передбачала засвоєння ієрогліфів, опанування мистецтва письма й читання, а також арифметики, геометрії та географії, учні здобували звання ере исувача що одер ав дощечку . е давало можливість обійняти адміністративну посаду. Батьки приділяли хлопчикам і дівчаткам однакову увагу, хоча освіта не вважалася обов’язковою, особливо для дівчат. Утім іноді дівчатам усе-таки вдавалося її здобувати. Перша в історії жінка-лікар, Пеи всі ги тяни али з огу вчи сечет, практикувала в Мемфісі в тися о у 3 тисячолітті до н. е. 52

тародавні цивілізації

о зна и ро віт і

дину давні

зії та

рики

и т ни

З давніх-давен єгиптяни вміли вимірювати час. е було потрібно, об стежити за розливами ілу. Повінь завжди починалася, коли в ясні липневі ночі край неба з’являлася зірка Сіріус. гиптяни першими винайшли годинник: сонячний і водяний. гипетський рік становив 12 місяців, кожен з яких мав 30 днів. Поділявся місяць на три декади (по 10 днів). Добу становили 24 години: 12 нічних і 12 денних годин. 1

онячни годинник авньо ги етська ліні ка

Спорудження пірамід, храмів свідчить про неабиякі математичні знання давніх єгиптян. Точність розрахунків для будівництва пірамід і досі вражає. дже піраміди точно орієнтовані своїми кутами за сторонами світу. Особливо шанували єгиптяни геометрію. Знання геометрії ставало в пригоді для обчислення пло посіву та під час будівництва зрошувальних споруд. Добрі знання мали єгиптяни і з медицини. ікарі надавали допомогу при переломах, використовували бинти, накладали шви, а також робили досить складні хірургічні операції. рхеологи знайшли такі хірургічні інструменти, як бронзові ножі-скальпелі, голки. гиптяни складали довідники-порадники лікарям, писали медичні праці. Помітними були досягнення в астрономії науці про планети та зірки. гиптяни давали назви зіркам та сузір’ям, складали карти. априклад, сузір’я Великої Ведмедиці (Великий Віз) називали огою Бика. гиптяни вірили, о за зірками можна визначити долю людини. кі знання отрі ні ули ги тяна для ) о числення еріодів розливу Нілу й занять зе леро ство ) о числення одатків роз іру вро аїв ) удівни тва іра ід ала ів ра ів ) виготовлення у ій У ги ті о утувало рислів я «Та ни я лікаря к е рислів я свідчить ро рівень едични знань іль и ус і ів ги тяни досягли в еди ині

. У о у во рідні т образотвор о о

е знання сер е иття» По іркуйте чо у най

и те тва давніх

и т н

Давньоєгипетські митці першими почали створювати скульптурні портрети. Палаци, храми, гробниці прикрашали статуями фараонів, вельмож, полководців та верховних жерців. Унікальними є статуї ца53

СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

ревича ахотепа та його дружини. Проте в скульптурі увічнювали й простих людей. Створюючи статуї, скульптори дотримувалися певних правил. оздивившись уважно скульптурні зображення, ви помітите, о ноги людей ільно стулені, одна рука притиснута до грудей, друга до колін. Погляди спрямовано вперед. Скульптурні зображення чоловіків покривали фарбою коричневого кольору, жінок жовтого, а волосся фарбували в чорний колір. юдей зображували молодими, красивими й повними сил. а статуї вирізьблювали ім’я й посаду, яку людина займала за життя. Стіни гробниць прикрашали розписами й розфарбованими ре а и об’ємними зображеннями на пло ині. Фігури людей вирізьблювали або малювали за певними правилами: верхня частина тіла плечі, руки виглядала так, ніби ми дивимося на зображеного спереду, а ноги ніби ми дивимося збоку. Голова теж повернена до нас боком, але око наавньо ги етськи рель мальоване так, немов ми дивимося лизько р до н е людині прямо в обличчя. Фігури фаКого й о зображено на рельєфі раонів завжди були більшими за інші, Знайдіть у тексті опис правил зобрачоловічі тіла малювали темнішими ження людей у Давньому гипті й посвітлішими. рівняйте з тим, о бачите на рельєфі. фарбами, а жіночі гипетські художники оздоблювали стіни храмів і гробниць сценами буденного життя (зокрема, людей, зайнятих землеробськими роботами) чи війн. Персонажами могли бути хлібороби, пастухи, ремісники. Художники дуже точно відтворювали тварин, рослини та предмети. о у статуя у гро ни я надавали ортретної с о ості з о ерли и ки равил али дотри уватися ги етські скуль тори та удо ники По іркуйте чо у чолові ка зо ра ено те ні и и арва и а інку світлі и и Царевич Рахоте і ого дру ина Но рет лизько р до н е

вража давн о и ет

олона кругла вертикальна о ора в удівлі

ка архітектура

Давні єгиптяни першими почали застосовувати камінь для будівництва палаців та храмів. Вони також перші навчилися будувати споруди з ко о на и.

тародавні цивілізації

зії та

рики

До нашого часу збереглися залишки храмів О ел ск ар ітектур мона- а в Карнаку та уксорі (Фіви). х споруна ор а у ер е джували протягом багатьох століть. е складний створена в ги ті комплекс просторих кімнат, алей-переходів, колон Вона си волізувала і обе і ків. Великий зал з колонами в Карнаксьсонячні ро ені кому храмі довжиною 102 м та шириною 53 м, зі 134 колонами заввишки 15 м та 21 м. Величні колони, о підтримували покрівлю даху храмів, оздоблювали написами та малюнками. Верхня частина колон мала вигляд квітки папірусу або пальми то о.

2 елики зал з колонами у храмі мона Ра в Карнаку рамови ком лекс у Карнаку Реконструкція

Видатною пам’яткою давньоєгипетської архітектури є також храм фараона амзеса II в бу-Сімбелі в Північній убії. Та найбільше вражають піраміди. Ви вже знаєте, о найвідомішою, найбільшою є піраміда Хеопса, яку вважають першим із семи чудес світу давнини. Роздивіться отогра ії к ви ду а те наві о с орудили і гігантські статуї араона ку іде вони втіл вали

метрові статуї Рамзеса в

еред входом до ечерного храму бу імбелі

араона

СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

О ініть се е 1. ки уло давньо ги етське ись о 2. о дізналися ро освіту ги тян кі знання ули вкрай отрі ні ги тяна у овсякденно у итті 3. кі ар ітектурні с оруди удували в авньо у ги ті кі осо ливості дав ньо ги етського исте тва 4. Витлу ачте оняття ієрогліф, папірус, колона, обеліск. По уту ду ка о іра іди с оруд ено за вказівка и редставників озазе ни ивіліза ій Проко ентуйте такі ри у ення и вони зу овлені о али знати ги тяни а и с оруд увати іра іди та ра и

О В

ВО

Роздивіться зо ра ення Про о свідчить акт за ису законів авньої Вавилонії Наві о ар наказав викар овувати закони на ка ені о у аря й ога зо ра ено оряд і чо у ог сидить а ар стоїть к ви роко енту те одне з ер и речень викар у вани на стов і «Для того щоб сильний не ображав слабкого, щоб була справедливість і до сироти, і до вдовиці, щоб був суд у країні, щоб ухвалювалися справедливі вироки, я викарбував...»?

. Як рирода авн о о ворі в ну а на зан тт о о ешкан ів

и орни стов

У Південно-Західній зії протікають річки з базальту з текстом Тигр та вфрат. Країну, розташовану в середній законів царя аммура і було та нижній течії між цих річок, давньогрецькі зна дено в узах географи називали ежирі (грецькою Месопотамія). Усе Межиріччя за природними У верхній частині зобраумовами поділялося на дві частини: Верхнє та жено Хаммурапі перед богом Сонця та справедижнє (Дворіччя). к о Верхнє Межиріччя це ливості амашем. 18 ст. пагорби й степи, то ворі рівнина, утворена до н. е. наносами мулу Тигру та вфрату. Палюче сонце перетворювало зволожений шар землі на глиняну кірку вже за декілька кроків від річки. Справжнім лихом для мешканців були бурхливі повені, унаслідок яких утворювалися озера й болота. Тож, аби виро увати хліб, люди мусили навчитися відводити воду, коли був її надлишок, та зрошувати лани під час спеки. Крім зернових культур, жителі Дворіччя виро ували фінікові пальми. З їхніх плодів виготовляли хліб, вино, оцет, а з деревини та листя різноманітні плетені вироби. Кісточки фініків використовували як паливо та корм для худоби. 56

тародавні цивілізації

зії та

рики

адра Дворіччя були багаті на поклади руд різних металів та родовиа срібла. З високоякісної глини виготовляли різноманітний посуд та цеглу. ителі Дворіччя вірили, о саме з глини боги створили людину.

Пока іть на карті річки Тигр та авнього воріччя

в рат

Визначте

о с ільного та від інного в риродни у ова давні ги тяни зро ували свої зе лі и тако систе а у воріччі

іс е розта ування

воріччя та ги ту к са о ула зро увальна

то такі шу ери

айдавніших мешканців Дворіччя називають шу ера и, а територію, яку вони заселяли, умером. хні поселення відомі від 4 тисячоліття до н. е. Уся територія умеру була втричі менша за гипет. Громаду тут очолював верховний правитель-жрець, який прагнув одночасно бути й військовим вождем. Тому шумерський храм то не лише центр поселення, а й центр формування держави. При храмах 57

СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

зберігалися запаси продовольства на випадок неврожаю або стихійного лиха. Своїм головним богам шумери будували храми у вигляді багатоярусних східчастих споруд зикуратів. Зикурат з Ура учасни вигляд а верхівці зикурата був розташований храм бога Місяця анни, покровителя Ура.

Багатства умеру приваблювали сусідів. Тому від 3 тисячоліття до н. е. свої поселення, розташовані здебільшого на пагорбах, шумери почали обносити мурами. Кожне місто, у якому мешкало до 40 50 тис. жителів, мало свої органи управління й нікому не підкорялося. Так постали перші і та держави. Міста об’єднувалися у військові союзи. айдавнішим містом у умері вважають місто Еріду. еподалік нього розташовувалося місто Ур. Були е міста арса, агаш, Урук і іппур. Одним з найвизначніших винаходів шумерів є писемність, яку запозичили інші народи Західної зії, пристосувавши до своїх мов. Писали шумери Шумери що моляться загостреною паличкою по сирій глині знаками, рам бу в нунні схожими на клинки. Так виникло клиновидне рр до н е письмо, або к ино и . У шумерів існували школи («будинки табличок»), де учні навчалися письма, лічби, читання, астрономії, географії, музики та співів, медицини та релігійних ритуалів. умери знали чотири математичні дії, уміли знаходити квадратний та кубічний корені, обчислювати плоу, винайшли систему дробів. Вони встановили, о рік складається з 365 діб, і поділили його на 12 місяців. Мали єдину систему мір і ваги. Вважають, о шумери винайшли колесо та гончарний круг, першими навчилися виплавляти бронзу. 1

Шумерська глиняна табличка Шумерська кола удо ня реконструкція о овинен ув знати удо ник о створити таку реконструк і у ерської коли

тародавні цивілізації

. Як Вави он тав то и е вив ар а ура і

о утн о о

ар тва

зії та

рики

а початку 2 тисячоліття до н. е. Месопотамію захопили кочові племена скотарів. Вони створили державу зі столицею у Вавилоні. азва міста в перекладі означає «ворота бога». озквіт Вавилона пов’язують з правлінням царя а ура і рр. до н. е. . Хаммурапі підкорив собі все ижнє й частину Верхнього Межиріччя. ар недремно стежив за господарським життям та збиранням податків. Відомо про його листування із чиновниками: Хаммурапі заглиблювався в найрізноманітніші справи, часом навіть такі, які стосувалися простих людей. Опікувався будівництвом храмів. Своїм іменем назвав два зрошувальних канали, побудовані за його правління: аммура і достаток і аммура і багатство народу . Землеробство лишалося найважливішим заняттям мешканців, зерно продавали в сусідні країни. Вавилон був найбільшим торговельним центром Межиріччя. акони ри иси Проте увічнив своє ім’я Хаммурапі тим, о о ов язкові для вико уклав перший відомий в історії збірник законів. нання всі а л дь и 282 статті законів збереглися до нашого часу. За а о евно гру о законами Хаммурапі все населення Вавилонської отрі ні для того о держави було поділено на три групи: повноправрегул вати відноси них громадян-власників тих, хто отримував знани в гро аді дер аві ряддя праці та землю на умовах, о працюватиме на державу (мушкенуми) а також рабів. найдіть на карті на с істо Вавилон визначте його іс е розта уван ня На яку осо ливість розта ування Вавилона ви звернули увагу кі тери торії о о л вала Вавилонська дер ава за аря а ура і На яке століття до на ої ери ри ада равління аря а ура і Про кого з відо и ва араонів ги ту іг знати вавилонський володар Прочитайте

раг енти законів аря а

ура і й виконайте завдання

«Якщо чоловік звинуватив іншого чоловіка у вбивстві, але не викрив його, то обвинувач мусить бути вбитий. Якщо чоловік вкрав майно бога чи палацу, чоловік мусить бути вбитий, і той, хто крадене з його рук отримав, теж має бути вбитий. Якщо чоловік стіну не свого будинку проломив, перед проломом цим його повинні вбити й закопати. Якщо чоловік для роботи на своєму полі найняв працівника й дав йому зерно для посіву, а також волів і зв’язав договором про обробіток поля, то, якщо той працівник насіння та корм вкрав і в його руці вкрадене було виявлено, йому повинні відрубати руку. Якщо син вдарив батька, йому слід відрубати руку». о у закони а ура і ули таки и орстоки и «Якщо чоловік не зміцнив греблю на своїй землі і вода прорвала греблю, затопивши поля сусідів, він має відшкодувати сусідам збитки. Якщо йому нема чим платити, слід продати все його майно та його самого, а отримане срібло хай сусіди розділять між собою.

СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

Якщо чоловік має борг і продав за срібло чи віддав у боргове рабство чи свою дружину, чи сина, чи дочку, то вони повинні служити в домі їхнього покупця або позикодавця 3 роки, на четвертий рік їх мають відпустити на волю. Якщо раба чи рабиню він віддав у боргове рабство, то їх може бути продано за срібло» о у ар за ікавлений у з ере енні да і д а ро до ро ут селян Про який вид ра ства дізналися із законів

«Якщо чоловік осліпив око синові іншого чоловіка, то має бути осліплений сам. Якщо око мушкенуму він осліпив чи кістку мушкенуму зламав, він повинен відважити 1 міну срібла. Якщо хтось осліпив око чи зламав кістку раба чоловіка, він повинен сплатити половину його ціни». о у за той са ий злочин еред ачено різні окарання

О ініть се е 1. е ула розта ована авня есо ота ія кі території о о л вала Вавилонська дер ава за аря а ура і У яко у столітті ив ей ар 2. Витлу ачте оняття клинопис, зикурати, шумерські міста-держави, закон. 3. кі риродні у ови с рияли розвиткові гос одарства у воріччі а які усклад н вали його то такі у ери і яки и ули досягнення ї ньої ивіліза ії 4. ки за закона и а ура і оста вавилонське сус ільство Інтереси яки сус ільни гру Вавилонії о сто вали закони а ура і и ули і закони с раведливи и и з інилося уявлення ро с раведливість від часів а ура і о у закони аря а ура і вва а ть ва ливи досяг нення л дства одні з ознак ивіліза ійного розвитку

13.

ВО

Одни з найва ливі и си волів іудеїв золотий се исвічник о ис та ра вила виготовлення якого за і лі за овів ойсе ог на горі Синай вичай за ал вати свічку іля вікна а о іля дверей так о її сяйво уло видно зда леку з еріга ться й нині По іркуйте о уосо л ей звичай

Римські вояки виносять тро е золоти семисвічник Рель кінця ст Золотий семисвічник один з основних культових предметів русалимського храму після завоювання имом Ізраїлю. Роздивіться на карті на с 6 територі С ідного Середзе но ор я У якій його частині розта овані Сирія та авня Палестина ку з країн інікі чи Сирі о на назвати ри орсько Назвіть сусідів країн С ідного Середзе но ор я Визначте іс е розта ування авньої Палестини кі ріки та озера на її території

тародавні цивілізації

зії та

рики

. Як риродні у ови інікі в ива и на зан тт еш кан ів Як виник и інікі кі і та та хні ко оні Більше чотирьох тисяч років тому на східному березі Середземного моря оселилися племена, які пізніше давні греки назвали інікі и, а їхню країну інікі . Давня Фінікія була відокремлена від Західної зії високим гірським хребтом іван. Тут розташована родюча Саронська рівнина, зволожена вітрами з моря, багата на кедрові ліси та оливкові гаї. Фінікійці оселялися вздовж берегової лінії. Так утворювалися міста-порти, о мали добре обладнані гавані й потужні укріплення. Одним з найдавніших прибережних міст Східного Середземномор’я був іб . Він виник у 2 тисячолітті до н. е. ого купці відвідували навіть гипет, постачаючи деревину та оливкову олію. Згодом постали й інші фінікійські міста, серед яких найсильніші та найбагатші Тір та Сидон. Кожне місто було самостійною державою. Фінікійські міста-держави мали своїх правителів, закони, армію та флот.

2 Фінікі ськи корабель Рель

Фінікі ське торгове місто Реконструкція

Основним заняттям мешканців фінікійських міст була морська торгівля. Постачання товарів морем давало фінікійським купцям подвійну перевагу: по-перше, перевозити кедрову, соснову та іншу деревину морем зручніше, а по-друге, можна не платити мита сусідам. У середи61

СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

ні 2 тисячоліття до н. е. фінікійці відкрили землі, багаті на срібло. Згодом там знайшли олово, яке у сплаві з міддю давало бронзу метал війни, з якого виготовляли панцирі й мечі. Саме фінікійці стали постачальниками олова для войовничих царів зії. Прагнучи багатства, фінікійські купці не гребували також розбоєм, піратством, работоргівлею. Поступово фінікійці стали купувати сировину, обробляти її, продаючи ремісничі вироби. У містах з’явилися бронзоливарні й ткацькі майстерні. Квітучі міста приваблювали багатьох чужоземців, які прагнули там оселитися. Тож чисельолоні а і засе ність городян швидко зростала. лення та осво ння Молодим людям у Фінікії стало вільної території важко знайти роботу, і вони почаетро олі істо ли масово переселятися на неоса о країна які засну воєні землі, закладати нові міста. вали колоні Таке переселення називають ко о Фінікі ськи ніза і , а міста, створені переосуд з кольо селенцями, ко оні и. айвідомішою фінікійською рового скла колонією було місто Карфаген у Північній фриці, засноване в 9 ст. до н. е. вихідцями з Тіра. Воно проіснувало найдовше і навіть пережило свою етро о і . . Які винаходи у

ави и

інікі

ів

Фінікійці мали найсильніший та найдосконаліший на той час флот. Фінікійські кораблі вирізнялися заокругленим корпусом, високою кормою та оглою з прямокутним вітрилом. Фінікійські моряки склали списки надійних небесних орієнтирів і зберігали в таємниці морські шляхи та карти узбережжя. Для своїх таємних записів купці та мореплавці винайшли алфавіт, у якому кожен знак відповідав одному звукові, а комбінацією знаків записували слова. Фінікійський алфавіт складався з 22 знаків-літер. Від нього походять абетки всіх європейських мов.

Так виглядав інікі ськи ал авіт ер и рядок у орівнянні з грецьким і латинським други треті рядки

У Фінікії відкрили секрет фарбування вовни в бузковочервоний і бузково-синій кольори. Фарба називалася ур уром. ей рідкісний барвник добували з берегових равликів пурпурні тканини зберігали свіжість барви впродовж Намистина з кольорового скла зроблена

інікі цями

тародавні цивілізації

зії та

рики

сторіч. З таких тканин шили одяг для царів і жерців. Вивезення фарбованої вовни до інших країн стало найвигіднішою справою для жителів Фінікії. едарма грецька назва цього народу «фойнікес» означає «ті, о фарбують у бузковий колір». Фінікійцям ми завдячуємо й винайденням скла. Перше скло було непрозорим, але з нього можна було робити посуд і намистини. и відрізнявся с осі

иття

інікій ів від ги тян чи вавилонян

кий з вина одів інікій ів ав надзвичайне значення для ни са и вина одів осо ливо ва ливий для розвитку л дства

. Яки

був у

ни

ад та духовни

кий з

віт давніх вре в

Бі лі (з гре ької книУ 14 13 ст. до н. е. з Дворіччя на землі Хаги) з ірник давні наану (Палестини) прийшли скотарські племена текстів о ї визна ть євреїв. Слово вре означало «зарічні люди», в іудаїз і та ристиян адже прийшли вони з-поза річки Евер вфрату. стві як Святе Пись о Історію цього народу викладено в іб і , у СтароНайдавні у її частину му Завіті. рхеологічні знахідки, зокрема клиристияни назива ть нописні таблички, підтверджують багато фактів, Стари авіто другу викладених у Біблії. Тож Біблія є одним з найчастину у якій ідеться давніших і найцінніших історичних джерел. ро иття Ісуса риста У Біблії розповідається, о першим євреєм Нови авіто був Авраа , якого і вважають прабатьком усіх євреїв. Він жив поблизу шумерського міста Ур, був скотарем і кочував берегами річок Тигр та вфрат, а згодом прийшов до Ханаану і оселився там. Від враама походив рід, який починався сином Ісааком та онуком ковом. ків згодом змінив ім’я на Ізра саме тому євреїв стали е називати ізра т на и. ків мав 12 синів, які й дали початок 12 племенам. Ізраїльські племена поклонялися єдиному Богу, якого називали гве. е ім’я було заборонено вживати без потреби, тож його замінювали словами «Бог», «Господь мій». Давні євреї вірили, о гве віддав землю Ханаану ту його частину, о пізніше стала називатися Палестиною, народу Ізраїлю. Від 12 ст. до н. е. південно-західну частину Східного Середземномор’я захопили войовничі філістимляни, з якими давнім євреям довелося боротися протягом тривалого часу. Філістимляни виробляли залізні зброю та деталі до колісниць. Саме від назви цього народу грецькою мовою походить назва Па е тина (давньєврейською «пеліштім»). У той час за землі Палестини воювали хети та ророка и назива ть єгиптяни. Учені припускають, о частина єврейл дей о рани о ського населення дійшла до гипту, перебуваючи го і наділени да ро там як поневолене населення. априкінці 12 ст. с рий ати о ествен до н. е. народ Ізраїлю залишив гипет і рушив до ні ослання й овідо Палестини. к саме це сталося, оповідає Біблія. ляти ї л дя ередрі Вивів єврейський народ з єгипетської неволі ро кати ай утн рок о е . Під час «виходу» ізраїльтян з

СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

гипту Бог уклав з євреями завіт, а Мойсею на горі Синай дав дві скрижалі кам’яні плити, на яких було написано десять заповідей (настанов). Вони вказують, о мусить робити людина і чого їй варто уникати. Мойсей зробив з дерева спеціальну скриню, усередині й ззовні обкладену золотом, Ков е авіту , де зберігалися скрижалі із заповідями Господа. «Ковчег» став найважливішою святинею євреїв і завжди супроводжував їх під час переселення. Прочитайте десять за овідей о и к і за овіді огли рислу итися згуртуванн вреїв о у вони стали втілення загальнол дськи іннос тей кі із за овідей ва зда ться найва ливі и и Порівняйте десять за ові дей з уривко з ги етської «Книги ертви » о с ільного в и текста «Хай не буде тобі інших богів переді Мною. Не вклоняйся їм і не служи їм... Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно. Пам’ятай день суботній, щоб святити його. Шануй свого батька та матір свою... Не вбивай! Не чини перелюбу! Не кради! Не свідчи неправдиво на ближнього свого! Не жадай дому ближнього свого... дружини... раба... вола... ані осла, ані всього, що є в ближнього твого!».

. Яки бу о рав інн Іуде ко у ар тві

авида та Со о она в Ізра

ко

априкінці 2 тисячоліття до н. е. євреї перейшли до осілого способу життя: опанували землеробство й ремесло, почали виплавляти залізо. Близько 1030 р. до н. е. вожді єврейських племен проголосили царем Сау а. Коли ж Саул загинув у битві з філістимлянами, новим царем став його зять авид. Давид прославився е за Саула перемогою над воїном-велетнем філістимлянином Голіафом. Давид правив Ізраїльським царством від 1005 до 965 р. до н. е. Столицею за його володарювання було місто русалим. Відтоді це місто стало свя енним для євреїв, символом їхньої історії. За Давида було створено гвардію з іноземців філістимлян та критян. З метою встановлення податків провели перепис населення. Згодом, коли уклали мир з філістимлянами, територія Ізраїлю розширилася до ервоного моря.

русалимськи храм за

оломона Реконструкція

тародавні цивілізації

зії та

рики

За сина Давида Со о она (правив 965 935 рр. до н. е.) ІзраїльськоІудейське царство сягнуло свого розквіту. Соломон не воював, як його батько, а намагався за допомогою дипломатії та торгівлі зміцнити державу. У країні розпочалося бурхливе будівництво, відновлювалися й за- Переселення іуде ських інок сновувалися нові міста, будувалися і діте до авилона палаци. За правління Соломона було вавилонськи олон Фрагмент споруджено грандіозний русалимсь- рель у з Ніневії кий храм на честь Бога гве. У Біблії розповідається, о цей храм було оздоблено ліванським кедром, міддю, коштовним камінням і золотом. У храм урочисто перенесли найбільшу святиню ізраїльтян «Ковчег Завіту». З біблійних розповідей Соломон постає як уособлення мудрості. ар був для свого народу мудрим порадником, справедливим суддею. Після смерті Соломона північні єврейські племена відокремилися та створили своє власне царство Ізра із центром у місті Самарія. Спадкоємці Давида правили в Іуде ко у царстві, столицею якого залишився русалим. ерез кілька Роздивіться карту на с 6 Визнач століть войовничі сусіди зни или те кордони Ізраїльсько Іудейського спочатку Ізраїльське царство, а арства за часів авида згодом й Іудейське. О ініть се е 1. кі країни ули розта овані в С ідно у Середзе но ор ї о у С ідне Середзе но ор я назива ть воріть и а ідної Азії 2. Витлу ачте оняття Біблія, фінікійські міста-держави, колонізація, метрополія, пророки 3. ки и вина ода и уславилися інікій і 4. Про які одії з історії вреїв ідеться в і лії к виникла ер а врейська дер ава о у ро равління аря Соло она ка уть як ро «золотий вік» Ізраїльсько Іудейського арства и відрізнялися вірування давні вреїв та ги тян о у і лія інни іс торични д ерело Пригадайте і лійні ерекази ро аря Соло она Утілення якої чесноти ей історичний діяч

ОВОВ В . Ко и та вна

В ідок ких оді виник о

а де

ке ар тво

Роздивіться іл стра і то із зо ра ени ерський ар яко ето на ва у ду ку арій І наказав викар увати сво зо ра ення та ігури арів зі Наві о уло розта овувати зв язани и рука и та скути одни лан го на ис та зо ра ення на за а орочливій висоті

СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

Рель на арія

ехістунські скелі в рані з рагментами на исів ерського царя р до н е Зобра ення та текст трьома мовами було висічено на висоті м

До кінця 10 ст. до н. е. у Північному Межиріччі посилилась держава ссирія, о виникла навколо міста шшур. Унаслідок завоювань цар Тіглатпаласар ІІІ у 8 ст. до н. е. захопив Сирію, Фінікію, частину Мідії. У 729 р. до н. е. він приєднав Вавилон і створив першу в історії людства імперію. Проте, побудована на насильстві та переселеннях, ця держава не проіснувала довго і Вавилону разом із мідянами вдалося повалити ссирію у 612 р. до н. е. а руїнах ссирійської імперії виникло Нововави он ке, або а де ке, ар тво. За царя Навуходоно ора рр. до н. е. Халдейське царство процвітало. Втіленням його величі мала бути столиця. авуходоносор II розгорнув у двохсоттисячному Вавилоні небачене будівництво. авколо міста було зведено два ряди мурів з 360 сторожовими вежами. Парадний вхід у місто величні (14 м заввишки, 30 м завширшки) Ворота богині Іштар було прикрашено рельєфними зображеннями фантастичних чудовиськ. Від цих воріт до дев’яностометрової Вавилонської вежі з храмом бога Мардука вела брукована дорога процесій. ї ширина сягала 35 м. ерез вфрат було збудовано міст завдовжки 123 м і завширшки 5 6 м. Тоді постали царські палаци з висячими садами Семіраміди, які вважають одним із семи чудес світу давнини. Роздивіться реконструк і а тексто ідручника о овідд Геродота та іл стра і ідготуйте роз овідь «Вули я и дав нього Вавилона» авньогре ький історик Геродот який від відав Вавилон роз овідав «Вавилон був не тільки дуже великим містом, але й наймальовничішим з усіх міст, які я знаю. Насамперед, місто оточене глибоким, широким і повноводним ровом... Місто складається з двох частин. Через нього тече річка Євфрат... Місто забудовано три-, чотириповерховими будинками і переділено прямими вулицями, що прокладені частково вздовж, а частково впоперек річки»

авилон часів Навуходоносора Реконструкція

тародавні цивілізації

то такі ер и і

о відо о ро хн

зії та

рики

державу

а схід від Вавилона лежала величезна краНазва ерси о одить їна з пустелями в центральній частині Іран. від о ласті Парса те Землеробство на цих теренах розвивалося в риторії не одалік Пер оазисах, розташованих уздовж гірських хребської затоки тів. Тут ріс дикий ячмінь, паслися дикі кози й вівці. Зрошення в умовах сухого теплого клімату давало змогу збирати гарні врожаї. Землі були багаті на поклади міді, заліза й срібла. а початку 1 тисячоліття до н. е. сюди прийшли племена мідійців і ер ів. Мідійці оселилися на півночі Ірану, а перси на півдні. Тривалий час перси були залежними від ссирії та мідійців. Кір ІІ, ставши перським царем, повстав проти Мідії й об’єднав під своєю владою всі її володіння. Так р. до н. е. виникла Перська держава. Згодом Кір ІІ виступив проти ідії, захопив її столицю й полонив царя Креза найбагатшого правителя стародавнього світу. Така сама доля спіткала землі Середньої зії та Вавилона. Тож Кір II зумів перетворити невеликий союз мідійсько-перських племен на могутню світову державу і ері , володіння якої сягали кордонів Індії на сході та Середземного моря на заході. Завойовані народи ері велика дер поклонялися своїм богам, мали своїх жерців, ава утворена внаслі знать, правителів, які тримали простих людей у док заво вання ін и покорі та збирали податки для персів. ардер ав о о днувала завойовник планував здійснити похід і проти різні країни та народи гипту, однак у 530 р. до н. е. загинув. Розв я іть ронологічну задачу Перси підкорили Вавилон у 539 р. до н. е. Скільки років минуло від зруйнування Ніневії до взяття персами Вавилона? о яки

итро ів удалися ерси

о здо ути Вавилон

«...Вавилоняни вийшли з міста з військом й очікували Кіра. Коли цар підійшов до міста, вавилоняни кинулися в бій, проте, зазнавши поразки, повернулися в місто. Оскільки продовольства було в місті на багато років, вони не звертали ніякої уваги на облогу... Між тим Кір потрапив у скрутне становище, адже минуло багато часу, а справа аж ніяк не посувалася... Тоді Кір відвів ріку за допомогою каналу в озеро. Після того як вода в річці спала так, що доходила людям до коліна, перси по руслу увійшли до Вавилона... Місто було таким великим, що городяни, які мешкали в центрі, не знали, що ворог уже зайняв окраїни». Роздивіться зо ра ення ерськи воїнів арськи о орон ів яки гре ки називали « езс ертни и» о у всі воїни а ть однакові незвору ні о лич чя По іркуйте о али втіл вати такі о личчя вояків

Перські вояки Мозаїчни рель із царського алацу в узах лизько р до н е

СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

найдіть на карті Іранське нагір я У яко у на ря ку від е иріччя розта ова ний Іран У якій частині Азії ле ать і зе лі У яки на ря ка від увалися завойовни ькі о оди Кіра ІІ кі дер ави він за о ив о якої річки на с оді і до яки орів на івночі й за оді ростягалося Перське арство часів свого розквіту

. Яко

арі Рель

бу а Пер

оборю гри она з алацу

ка і

ері за

арі

У рр. до н. е. правителем Перської держави був арі І. У перший рік правління цар жорстоко розправився з непокірними, які прагнули звільнитися з-під влади персів. езабаром Дарій розширив кордони своєї держави. До її складу належали території майже 70 народів. ар поділив країну на 20 атра і округів. а чолі сатрапій Дарій І поставив чиновниківсатрапів. Вони чинили суд, збирали податки й наглядали за виконанням розпоряджень царя. Було створено спеціальну царську гвардію 10 тисяч «безсмертних» піхотинців. Діяла таємна поліція «очі та вуха царя». Вона наглядала не лише за простолюдом, а й за сатрапами. За Дарія І було запроваджено єдину золоту монету дарик. Працювала кінна поштова служба. Від станції до станції вночі та вдень

тародавні цивілізації

зії та

рики

мчали вершники, передаючи розпорядження царя й листи-звіти посадових осіб. Столицею Перської держави стало місто Сузи. Осінь і зиму Дарій проводив у Вавилоні, літо в Екбатанах, весну у Сузах. а свята виїздив у давню столицю Пасаргади або в місто Пер е о . Після смерті «царя царів» Дарія І країна почала поступово занепадати. За правління царя Ксеркса (486 465 рр. до н. е.) державу послаблювали повстання на завойованих землях, зокрема в гипті та Вавилоні. Персія вела нелегку боротьбу з греками, під час якої зазнала поразки. Проте до кінця 4 ст. до н. е. це була е сильна держава. Зни ення перської цивілізації припадає на часи лександра Македонського. Геродот роз овідав о ерси навчали дітей від яти до двад ятилітнього віку ли е кілько у інь їздити вер и стріляти з лука та ути равдиви и кий висновок о на зро ити на основі такого свідчення ро уденне иття ерсів О ініть се е 1. ки и ули кордони Перської дер ави за часів її най іль ої огутності 2. Визначте доленосні на ва у ду ку одії історії Ассирії алдеї та Персії 3. о с ільного та від інного в дер авно у устрої Ассирійської Нововави лонської та Перської дер ав 4. и уславили свої і ена А ур ані ал Наву одоносор арій І то з ни іг знати один ро одного оведіть о Перська дер ава часів арія І ула і ері У чо у на ва у ду ку ричини зане аду давні велики і ерій а ідної Азії Сво ду ку о рунтуйте

Індійська дер ава досягла розквіту за равління аря А оки в ст до н е Про діяння ього індій ського аря відо о із численни на исів на ка е ня вирізь лени за його наказа и Найвідо і у з «колон А оки» звер у рикра али ігури чотирьо левів Поміркуйте, чому це зображення стало гербом сучасної Індії. Згадайте, у яких країнах Давнього Сходу обожнювали тварин і чому.

. Яки и Інді

риродно ео ра і ні у ови

Давня Індія була розташована на півдні зії, за Гімалайськими горами. Природні умови Індії напрочуд різноманітні. У долині річки Інд і су-

ерхня частина кам яної колони інді ського царя оки з м арнатх ередина ст до н е

СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

сідніх гірських районах (Північно Західна ндія) рідко випадають до і, розливи Інду трапляються тільки під час танення снігів у горах. Вологі вітри не досягають долини Інду, тож через сухий клімат рільництво тут потребує зрошування. Уздовж долини Гангу (Північно хідна ндія) простяглися тропічні ліси джунглі. Тут росли бамбук, манго, очерет, лотос. Водилися королівські тигри, носороги, леви, слони, мавпи, змії. Для заняття землеробством потрібно було вирубувати ліси. Клімат цієї частини Індії визначають вітри Індійського океану. У жовтні листопаді (одразу після жнив) тут наставала тепла зима з найнижчою температурою до 5 С. У червні серпні тривав двомісячний до овий сезон. Коли опади не припинялися довше, починалися руйнівні повені. У Південні ндії, відрізаній від північних областей ланцюгом гір, до і випадали нерегулярно. ічки тут були багаті на золото та алмази. Більшість населення Давньої Індії проживало в невеликих поселеннях, оточених суцільною стіною або парканом для захисту від нападників та диких звірів. Одноповерхові будівлі були розташовані навколо водойми а. итла мали одне вікно, закрите дерев’яними ратами. Дах робили з листя та тростини. Кімнати вмебльовували ліжками та плетеним столом, біля якого сиділи на підлозі. У підсобних примі еннях у глиняних та мідних гор иках зберігали продукти (масло, перець, спеції, мед). ей посуд використовували лише для приготування та зберігання їжі. За тарілки слугувало листя. кі риродно геогра ічні осо ливості відрізняли Інді ги ту о уло с ільного і ни и

від країн а ідної Азії та

ка з долин ула най ристосовані о для заняття зе леро ство чо у стало о ливи осво ння долини Гангу

о відо о ро на давнішу иві іза і

Коли й

в до ині Інду

айдавніші держави та міста в Індії існували в 23 18 ст. до н. е. Від 20-х років 20 ст. в Індії провадять великі археологічні розкопки. а сьогодні відомо понад 500 поселень індійської цивілізації з населенням до 100 тис. осіб. Першими було відкрито стародавні поселення охåнджо àро та ара а. Вулиці в цих містах перетиналися під прямим кутом. За захисні споруди правили мури. к основний будівельний матеріал для спорудження дво- й триповерхових помешкань городяни використовували обпалену цеглу. Індійські міста мали найдосконалішу на всьому Давньому Сході каналізацію. У долинах Інду та його приток зводили іригаційні споруди. Урожай збирали двічі на рік. Індійці виро ували пшеницю, ячмінь, горох, диню, бавовник, у вологіших районах сіяли рис. озводили корів, буйволів, овець, кіз, свиней, віслюків і різні види домашньої птиці. Близько 2000 р. до н. е. приручили слона. Роздивіться карту на с кі гори з івнічного с оду відокре л ть Інді від атерика Води якого океану о ива ть країну кі най іль і річки течуть Інді е вони еруть свій очаток Визначте іс е розта ування авньої Індії

тародавні цивілізації

зії та

рики

Давні жителі Індії вміли виплавляти мідь, виготовляти скло, ювелірні вироби, знали й використовували гончарний круг. З Індії до інших країн вивозили бавовняні тканини, слонову кістку, коштовні камені, золото й цінні породи деревини. Індійці мали писемність. Проте тисячі написів, знайдених археологами, лишаються й досі не прочитаними. Відомо, о писали жителі Хараппи справа наліво, користувалися 400 малюнковими знаками. видкий розквіт індійської цивілізації був перерваний з невідомих причин. Міста зникли, а на їхньому місці виросли буйні тропічні ліси. 71

СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

цени буденного иття з оселення інді ської цивілізації Реконструкція Керамічна модель віз за ря ени волами з ара и Роздивіться а ятки з о енд о аро та ара вень розвитку тогочасного сус ільства Індії

Руїни давнього міста Мохенд о

аро Пакистан

Цар рець із Мохенд о аро Печатка амулет зі зразками исемності з

. то такі арі ан у

ро іть висновок ро рі

Як

ара

о та а веді

ка

иві іза і

в до ині

У давнину Індію називали р’явартою «країною аріїв». Племена індоарійців (аріїв) прийшли на землі Індії з Ірану близько р. до н. е. За допомогою залізних знарядь праці вони вирубували ха і, 72

тародавні цивілізації

зії та

рики

осушували мочарі*, будували іригаційні системи. ар а «те на чо у Поступово в долині Гангу з’явилися міста. три а ться світ» «за Освоєння Північно-Східної Індії аріями трикон істини» «засади вало майже тисячоліття. ей період індійської ідвалини» рави історії називають веді ки , бо саме тоді було ла дотри ання яки складено на санскриті мові аріїв свя енні ереду ово за тексти ед (так називають збірники свя енних гального орядку гімнів на честь арійських богів). У середині 1 тисячоліття до н. е. в долині Гангу виникло понад півтора десятка нових держав. арі (раджі) були верховними розпорядниками всієї землі. Вони командували військом, очолювали управління та вважалися охоронцями дхар и. З-поміж тогочасних держав найсильнішими були царства Кошала та Магадга. априкінці 4 ст. до н. е. владу в Магадзі захопив андра у та аур . За правління онука андрагупти Ашоки під владою царів Магадги опинилася майже вся Індія. Долину ж Інду загарбали перські царі. Індійці платили персам неймовірно велику данину майже 9 т золота ороку, а також служили у війську. Роздивіться карту на с У якій частині Індії виникла ер а ивіліза ія Визначте е і розселення в Індії арійськи ле ен у тисячолітті до н е У якій частині Індії уло розта овано агадгу кі території о о л вала дер ава А оки Прочитайте уривок з ра і давньогре ького історика ст уденне иття індій ів С ор ул йте за з істо тексту від овіді на ни

лавія Арріана ро за итань дайте

«Неможливо точно вказати число індійських міст – так їх багато. Міста, розташовані на берегах рік та морів, вони [індійці] будують з лісу, оскільки будівлі із цегли внаслідок опадів, а також через повені річок недовговічні. Ті ж, хто оселяється на узвишші чи в гористих місцевостях, позбавлених рослинності, споруджують будинки із цегли та глини... Одяг індійці носять льняний. Одягаються вони в хітон нижче колін, а на плечі накидають накидку, якою прикривають і голову. Носять індійці й сережки зі слонової кості, але не всі, а лише ті, хто дуже заможний... Індійці розфарбовують собі бороди в найрізноманітніший спосіб... Взуття носять, виготовлене з білої шкіри, і воно чудове – підошва барвисто розмальована і дуже висока, щоб людина здавалася вищою... Тілом індійці високі на зріст та худорляві. Їздять вони на верблюдах, конях та віслюках, а найзаможніші – на слонах...» О ініть се е 1. е й коли виникла ер а ивіліза ія в Індії кі території нале али і ерії аур їв 2. Витлу ачте оняття Веди, арії, дхарма, раджа 3. кі з іни від улися в Індії з ри одо арійськи ле ен к виникла і ерія аур їв к ви о ете ояснити с івзвучність деяки слів українсько ово та на сан скриті тато (тата) ати атір ( ата атар) рат ( грата) вода (уда) один (аді) Висловте ри у ення ро ор ування індо вро ейської сі ї народів до якої зокре а нале ать й україн і Мочарі

трясовина, болото.

СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

16.

Роздивіться іл стра і о за ор о нагаду уддійський ра Порівняйте зовні ній вигляд и індійськи та ги етськи ра ів о на ояснити ростоту та неви агли вість ар ітектурної ор и зо ра еної с оруди

о характеризува о у тво авн о Інді На відомі и будді ськи храм

Після приходу аріїв в індійсту а у анчі ст до н е ському суспільстві утвердився поділ на варни. Так називали великі групи людей із чітко визначеними правами та станови ем у суспільстві. Усього варн було чотири: брах ани члени жрецьких родів, кшатрі члени царських родин та військова знать, ва ш рядові вільні об инники. етверта варна шудри (неповноправні) розорені співплемінники та на адки підкореного доарійського населення, дрібні ремісники то о, зобов’язані служити першим трьом варнам. алежність до будь-якої варни визначалася походженням. Так, син брахмана міг бути лише брахманом, а син шудри міг належати тільки до варни шудр. Брати шлюби між представниками різних варн було заборонено. ителі Індії вважали, о брахмани постали з вуст верховного божества Брахми, кшатрії з рук, вайш’ї зі стегон, а шудри зі стоп. еповноправність шудр виявлялася в низці обмежень: їм було заборонено навіть слухати Веди. Вони не проходили обряд посвячення як духовного народження. Власне, тому брахманів, кшатріїв та вайш’їв називали «двічі народженими», а шудр «раз народженими». юди, які належали до однієї варни, мали той самий спосіб життя, будували схожі житла, споживали однакову їжу. а самому дні суспільства перебували недоторкувані навіть дотик до них ритуально оскверняв «двічі народженого». За шоки в межах варн та разом з ними почали виникати касти. У касти об’єднувалися переважно люди однієї професії. Діти належали до касти батьків. к ви вва а те наві о ув отрі ний оділ індій ів на варни та касти и в ли вав він на уденне иття індій ів к са е и іг оділ на варни та касти зу овити зане ад індійської ивіліза ії о у

. Ко и виник буддиз

і в о у утні т

ре і і

У Давній Індії зародилося віровчення, якому судилося стати однією із сучасних світових релігій, буддиз . ого виникнення пов’язують з ім’ям Сідхартхи аута и, який жив у 6 5 ст. до н. е. За переказами, принц Сідхартха випадково довідався, о на кожного чекають старість, хвороби та смерть. Приголомшений таким від74

тародавні цивілізації

криттям, у 29-річному віці він зрікся свого високого станови а, полишив дружину та сина й став пустельником. Духовне прозріння зійшло на Сідхартху, коли він сидів у глибокій задумі під деревом бодхі поблизу міста Буддх-Гая. Відтоді Сідхартху називали Буддою Про віт ени . Усе життя, твердив Будда, страждання: « ародження страждання, хвороба страждання, смерть страждання присутність того, кого ми ненавидимо, страждання віддалення від того, кого ми любимо, страждання». Спасіння досягне лиш той, хто подолає жагу життя, упокорить будь-яке сильне почуття, обмежить бажання, а відтак досягне душевного спокою нірвàни. Будда переконував, о кожна людина здатна врятуватися сама шляхом самовдосконалення. Основним моральним обов’язком кожного в буддизмі вважають едрість і доброчесність, а найбільшою чеснотою безмежне милосердя до всього живого, терпимість і всепро ення.

зії та

рики

куль тура удди Знайдено в м. Сарнатх, де Будда виголосив свою першу проповідь. Будда в так званій позі лотоса позі внутрішньої зосередженості, занурення в себе. о в скуль турі удди уособленням іде буддизму

Прочитайте уривок із д ерела та дайте від овідь на за итання Осо ливого о ирення уддиз досяг в Індії за аря А оки Водночас в одно у з наскель ни указів аря чита о

«Цар Ашока, улюбленець богів, складає шану послідовникам усіх віровчень... Щоб не було вихваляння свого віровчення й осуду чужої віри... той, хто чинить у такий спосіб, і своє віровчення звеличує, і чужому віровченню сприяє. Той, хто чинить інакше, і своє віровчення занапащає, і чужому шкодить». ку ози і

о сто вав ар у с раві релігійни вірувань

о таке інду з

Окрім буддизму, в Індії чимало прихильників вірування, о ввібрало в себе розмаїття традиційних попередніх індійських релігій, індуїзму. Прихильники цієї релігії головними богами вважали Брахму, Вішну та иву. Брахма творець і правитель світу. Він поділив людей на варни, карав невірних і грішників. З ним були нерозривно пов’язані бог-охоронець Вішну і бог-руйнівник ива. Брахму вважали покровителем жерців-брахманів, иву покровителем купців, ремісників та землеробів. анували прихильники індуїзму (індуси) й інших богів. априклад, Індру покровителя воїнів-кшатріїв і царської влади. анували дружин Вішну та иви акшмі (богиню сімейного астя, символ жіночої вроди, ласки, самопожертви) й Калі (богиню жаху та символ невгамовності). Виникло вчення про аватари, тобто сходження бога на землю та його втілення в земну істоту заради «спасіння світу» та відновлення дхарми. Серед аватар бога Вішну боги Будда, Кришна й царевич ама герой однієї з найвідоміших давньоіндійських поем « амаяни». 75

СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

. о зна и ро віт давні інді інді ко архітектури

і У о у во рідні т давн о

Багатьма здобутками давньоіндійської культури людство користується дотепер. Давні індійці перші почали виробляти тканини з бавовни та навчилися отримувати цукор із цукрової тростини. Індія є батьків иною гри в шахи, яку називали «гатуранга», о означає «армія, о складається із чотирьох родів військ». Індійці вміли визначати більше ста хвороб і користуватися лікарськими травами. Індійські математики винайшли простий і зручний спосіб лічби та запису чисел десяткову систему числення (так звані араб кі и ри). Кожна цифра змінює своє значення залежно від її місця в числі. Тому для позначення десятків, сотень, тисяч можна користуватися тими самими знаками. Індійці також запровадили в цифрову систему нуль. Індійські математики розробили правила арифметичних дій, знали квадратні й кубічні корені. Основним будівельним матеріалом у Давній Індії було дерево, яке спеціально обробляли, рама еликої сту и об запобігти його псуванню протягом сторіч. в анчі З дерева було споруджено триповерховий палац шоки. я будівля перевершувала розмірами ту а («ку а зе лі ка палац у Сузах і вражала розкішшю та багатенів») уддійська ством різьб лення. культова с оруда у якій 4 2 ст. до н. е. доба розквіту давньоіндійз ерігали свя енні ре ської архітектури. У той період було збудовано ліквії багато буддійських храмів ту . За переказом, індійський цар шока звів 84 000 ступ. айвідоміша та найбільша ступа постала в анчі. Кам’яна огорожа, о оточує ступу, мала чотири брами, зорієнтовані за сторонами світу. а брамах вирізьблено сцени з життя Будди, а також картини природи, представників тваринного та рослинного світу, сцени з буденного життя індійців, перекази й легенди, о пов’язані з життям богів і людей. У 2 1 ст. до н. е. індійці почали вирубувати храми та монастирі в скелях. Одним з найвідоміших зразків храмової скельної архітектури є високогірний ечерни монастир у Карлі (1 ст. до н. е. 1 ст. н. е.). Індійські художники знали секрет напрочуд стійких фарб. Богів та Печерни монастир царів завжди зображували білою барвою, якою у Карлі не можна було малювати злих духів і людей. Роздивіться іл стра ії Про розвиток якого исте тва в Індії свідчать а ятки кі ги етські ра и нагаду ва ечерний онастир у Карлі

тародавні цивілізації

зії та

рики

кі акти свідчать ро розквіт ар ітектури та исте тва за часів і ерії аур їв кі с ільні риси властиві ар ітектурі скуль турі Індії та ін и країн авнього С оду О ініть се е 1. Витлу ачте оняття варни, касти, буддизм, ступа 2. Кого вва а ть засновнико уддиз у У чо у сутність і ї релігії 3. ки и вина ода и індій ів л дство користу ться й нині Про які а ятки ар ітектури та скуль тури дізналися

По іркуйте чи ли е з ето за исту кордонів ер ий і ератор зігнав іль йони л дей для грандіозного удівни тва о у стіна стала си воло нена висті сотень тисяч китай ів до і ератора та його чиновників Про о свід чить е одна назва стіни «найдов е кладови е у світі» елика кита ська стіна ї будівництво розпочато за наказом імператора інь іхуанді після об’єднання Китаю (221 р. до н. е.) для захисту північно-західних кордонів імперії від нападів кочовиків. Згодом стіну добудовували та ремонтували.

. Яки и бу и риродно ео ра і ні у ови

авн о о Кита

Давній Китай обіймав тільки частину тієї териВер овни о е торії, на якій розташовано сучасний Китай. Місцество давні китай і ві жителі називали свою країну Піднебесною. вва али Не о Са е У центрі країни розпросторилася Велика Китайто у сво країну на ська рівнина, якою несла води овта ріка (таку зивали Піднебесною назву вона мала через колір води), або уанхе. Південніше височіли вкриті лісами гори, а за ними долина іншої великої ріки Блакитної, або Ян зи. Долини цих річок заросли тропічними лісами. У лісах водилися слони, носороги, буйволи, тигри, антилопи, леопарди й інші тварини. Так само як іл, Хуанхе несла зі своїми водами величезну кількість родючого мулу і, розливаючись, затоплювала великі прибережні низовини. асом повені овтої ріки супроводжувалися зміною річи а. ерез таку примхливу вдачу Хуанхе називали рікою тисячі бід , лихом Китаю , а також такою що блука . 77

СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

Вологий клімат створював можливості для землеробства без іригації. оправда, об мати придатну для рільництва землю, китайці мусили спершу викорчувати ліс. Уже в 3 тисячолітті до н. е. на території Китаю існували перші поселення землеробів. У долині Хуанхе виро ували чумизу (вид проса), а на берегах нцзи рис. Перші міські поселення на берегах річок виникли в середині 2 тисячоліття до н. е. Роздивіться рівнину дві в ада ть іс е розта

карту найдіть на івнічно у с оді від Індії Велику Китайську великі річки о течуть та е еруть очаток і річки Куди Визначте іс е розта ування авнього Кита орівняйте його з ування есо ота ії та ги ту

тародавні цивілізації

. Як виник а ерша кита

ка і

зії та

рики

ері

У 8 ст. до н. е. в Китаї постало півтори дві сотні самостійних царств, які змагалися між собою. Зрештою, сім найвпливовіших царств поділили між собою майже всю територію країни. Саме тому 5 3 ст. до н. е. називають добою семи царств що воювали . аймогутнішим з-поміж них виявилося царство ін . айбільшої сили царство досягло за правління Ін жена. ей правитель поставив собі за мету підкорити шість інших царств та об’єднати весь Китай під своєю владою. Втілюючи мету, Ін жен поодинці розгромив своїх супротивників. Він прийняв титул імператора та став називатися ін іхуанді «перший імператор інь» ( рр. до н. е.). Столицю царства інь, місто Сяньян, було проголошено столицею імперії. Прочитайте раг ент з «Історични за исок» Си и яня ( 6 рр до н е ) атька китайської історії Визначте наві о інь і уанді здійснив за оди ро які роз овів Си а янь

«Царство Цінь уперше об’єднало Піднебесну... Шіхуанді розділив Піднебесну на тридцять шість областей і в кожну призначив чиновників керувати нею. Він змінив назву простого народу на “цяньшоу” – “чорноголові”; забрав усю зброю в Піднебесній, зібрав її в Сяньяні й виплавив з неї рами-стійки для підвішування дзвонів, а також дванадцять людських фігур вагою в тисячу ші (близько 31 т) кожна; їх було встановлено в палацах. Було запроваджено єдині закони, міри ваги, ємності та довжини, колії візків, написання ієрогліфів» 1

оїн з керамічної армії Цінь Шіхуанді з гробниці ім ератора ікаво, о серед кількох тисяч глиняних та бронзових фігур вояків немає двох однакових. м ератор Цінь Шіхуанді в аланкіні Малюнок на овку Впливові китайські чиновники нерідко користувалися своєрідним транспортом паланкіном колісницею для сидячої їзди, яку несли на плечах слуги.

. Як

ін

іхуанді керував во

ері

Після об’єднання країни іхуанді розпочав завойовницькі війни, унаслідок яких посунув кордони держави на півдні аж до Південнокитайського моря. а півночі іхуанді воював проти кочовиків, серед 79

СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

яких найбільше допікали хунну (гуни). Для захисту від нападників імператор наказав будувати грандіозну споруду Ве ику кита ку тіну. До будівельних робіт було залучено два мільйони селян, які нескінченним потоком ішли на північ. За робітничими загонами тяглися обози з одягом і продовольством. Будівничим доводилося працювати в жахливих умовах. айбільше дошкуляли холод, злиденні харчі, батоги наглядачів. е витримуючи нелюдських умов, селяни тисячами тікали. Страшна смерть чекала на втікачів: їх ловили й живими замуровували в стіну. об запобігти заколотам і змовам, імператор наказав переселити в столицю 120 тис. людей представників знатних родів, де за ними уважно стежили. Джерела повідомляють, о невблаганний іхуанді стратив 460 учених, які не поділяли його ідей. інь іхуанді заборонив пісні й перекази та розпорядився спалити всі приватні бамбукові книжки, крім релігійних текстів, книг з медицини, фармакології, агрономії й математики. Було видано наказ, о забороняв приватне навчання, а також критику уряду. об запобігти невдоволенням, імператор запровадив 12 різновидів страти. еймовірна жорстокість імператора стала причиною замахів на його життя. іхуанді побудував собі 37 палаців, об ніхто не знав, де він перебуває. Проте у віці 48 років імператор раптово помер. е набагато пережила іхуанді його імперія. евдовзі спалахнуло грандіозне повстання. Ватажок повстанців, сільський староста ю Бан, оголосив себе засновником нової династії Хань. У 202 р. до н. е. він став китайським імператором. Роздивіться карту на с ли» ка ула територія і

найдіть та назвіть ерії інь і уанді

китайськи « арств

о во ва

По іркуйте наві о інь і уанді наказав зни увати кни ки та три ати ід наглядо учени к і акти ов язані з удівни тво езлічі і ераторськи ала ів Порівняйте владу китайського і ератора ги етського араона та ерсько го аря Прочитайте уривок з твору Си и овіді на за итання

яня дайте від

о у історик дав інь і уанді таку арактеристику Висловте сво ставлення до ього історичного діяча Порівняйте словесний та альований ортрети інь і уанді и з іг удо ник утілити риси вдачі і ератора ро які роз овідав Си а янь «Володар Цінь був людиною з великими очима й грудьми хижого птаха. Він не вирізнявся добротою. У нього був голос шакала та серце тигра й вовка одночасно. Коли Шіхуанді потрапляв у скрутне становище, він з легкістю підкорявся іншим. Але якщо домагався свого, він так само легко міг розчавити людину».

Уявни ортрет Цінь Шіхуанді

тародавні цивілізації

зії та

рики

О ініть се е 1. е розта овано авній Китай Визначте кордони давньокитайськи і ерій 2. к риродні у ови в линули на виникнення давньокитайської ивіліза ії 3. о у інь і уанді назива ть най орстокі и равителе авнього С оду и огод у теся з тверд ення « удівни тво іра ід у ги ті вигляда скро но за аво як о орівн вати його з удівельни и ро ота и в Китаї часів інь і уанді» Від овідь о рунтуйте о у давні володарі зао очували удів ни тво грандіозни с оруд

Роздивіться іл стра і Наві о і ераторові Кита отрі не уло військо ісля с ерті к я зна ідка ов язана з вірування и давні китай ів Про розвиток якого исте тва вона свідчить о на ва у ду ку відчували л ди які удували гро ни інь і уанді

линяні ігури вояків Шіхуанді в натураль ни зріст вояків коне бо ових колісниць Це ві сько з гробниці Шіху анді зна ли в р

. Які зан тт визна а и ов

кденне житт давніх кита

ів

Ви вже знаєте, о основним заняттям давніх китайців було землеробство. Сіяли пшеницю, ячмінь, проте найбільше виро ували рису, який і досі є для китайців найважливішим продуктом харчування. Важливою галуззю господарства було тваринництво. озводили китайці велику рогату худобу, яку використовували як тяглову силу, також свиней, овець. Займалися вони й городництвом та садівництвом. З городини виро ували часник, цибулю, черемшу, бамбук, гарбузи, ріпу то о, а із садових культур груші, сливи, суничне дерево, абрикоси, апельсини, каштани, хурму, персики. Культивували китайці е одну рослину, яку за давнини не знали в інших краях, ча . У ті часи Китай був єдиною країною, яка виготовляла овк. Технологію виготовлення шовку китайці тримали в суворій таємниці. Зрозуміло, о серед ремесел особливе місце посідало ткацтво. Вдосконалюючи ткацький верстат і барвники, китайці виробляли багато видів шовкової тканини. овкові тканини вироблялися майже в кожному селянському господарстві, а також у приватних та державних ткацьких майстернях. 81

СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

1 иготовлення овку овковична гусінь, з’їдаючи листя тутового дерева, випускає тонку нитку, якою обгортається в лялечки. ялечки кидали в окріп або тримали над парою, потім розмотували шовкову нитку. ронзови кита ськи осуд ст до н е

еабиякої майстерності досягли китайці у виплавленні металів. а початку нашої ери для виробництва заліза вони вже почали використовувати міхи*, які діяли за допомогою водяного двигуна. Китайські майстри вміли відливати з бронзи досконалий посуд. Популярними були також вироби з мінералів: з яшми та нефриту різьбярі виготовляли різноманітні чаші, келихи, вази. Славилися вироби й китайських гончарів. Тонкостінний посуд з білої глини вони оздоблювали емаллю та вишуканими малюнками. .

о таке кон у іан тво

У 5 3 т. до н. е. в різних царствах виникали свої світоглядні вчення. Багато прихильників мало кон у іан тво учення, яке зародилося е перед створенням імперії. Засновник цього вчення Кон у і (китайською Кун зи) рр. до н. е. . Він належав до збіднілого знатного роду, тривалий час був жерцем, а потім відкрив власну школу. Водночас Конфуцій подорожував країною. ого шанували як великого мудреця, хоча він не придумав нічого нового, а лише зібрав і записав давні перекази. Згодом Конфуція стали вважати богом. Своє вчення він виклав у формі бесід з учнями, які було зібрано в книжці «Бесіди та судження». Згідно з ученням Конфуція верховним божеством є ебо. Імператор вважався Сином еба, тому влада над іншими людьми дана йому богом. Порядок, установлений ебом, Конфуцій уважав вічним, закликав шанувати традиції в сім’ї та державі, понад усе цінував виховання людини. Мислитель сформував правила поведінки, дотримуючись яких, можна було досягти внутрішнього самовдосконалення. айви ою чеснотою Конфуцій визнавав покірність: молодші мають коритися старшим, народ своїм володарям. «Правитель повинен бути правителем, батько батьком, син сином», перекоМіх

обладнання, пристрій для нагнітання повітря.

тародавні цивілізації

зії та

рики

нував Конфуцій. Він закликав чиновників учитися, бо, на його думку, тільки освічена людина може обіймати державні посади. т

. Які з рави кита ів

кон у іан тва

ов зані з

ов

кденни

жит

Сформульовані Конфуцієм правила поведінки стосувалися кожного незалежно від рангу, посади, майна. Одяг, зачіска, манери людини, за Конфуцієм, мали відповідати її станови у, тож зовнішній вигляд не був особистою справою: за ним безпомилково вгадували, яке місце посідала людина в суспільстві. За Конфуцієм, вихований китаєць це той, хто, заходячи в оселю, знімає взуття та йде босоніж, ховає під себе п’ятки, коли сидить, завжди чемний з тими, хто нижчий за нього за статусом, не брутальний і не підле ується до того, хто ви ий. З молодшими китаєць доброзичливий, а зі старшими шанобли- Розмова двох кита ців вий. Китаєць завжди має бути охайний в Роз ис керамічної литки одязі та мати пристойну зачіску. Зачіску часів династії ань айважливішою деталлю кикитайці робили складну: збирали волосся в пучок або робили косу з волосся на тім’ї, тайського одягу був халат. оа решту голили. Довга коса була ознакою ловіки в Китаї, на відміну від відданості імператорові. Простолюдини жінок, навіть за обіднім столом покривали голову шапкою носили халати з дешевої тканини, а за- чи головною пов’язкою. можні з оздобленого вишивкою шовку. Бажати астя, здоров’я та процвітання прийнято в усьому світі. Проте в Китаї добрі побажання стали справжнім культом. Головним побажанням у тогочасному Китаї було «три багато» років, синів та багатства. кі равила оведінки та тради ії давні китай ів на ва у ду ку не втратили актуальності Прочитайте уривок з кни ки « есіди та суд ення» Кон у ія та дайте від овіді на за итання Поясніть як розу і те наведені вислови кі з овчань на ва у ду ку а ть слу ність і чо у о у настанову «Чого собі не бажаєш, не роби й іншим» назива ть золоти равило оралі «Учитися й не розмірковувати – даремна праця; розмірковувати та не вчитися – небезпека... Той, у кого природні якості переважають освіченість, – дикун. Той, у кого освіченість переважає природні якості, – звичайний писар. Той, у кого врівноважені освіченість і природні якості, є благородною людиною... Чого собі не бажаєш, не роби й іншим... Нікчемна людина прагне вигоди, а благородна – справедливості. Благородна людина звинувачує себе, нікчемна – інших. Якщо в народу є все, тоді й правитель нічого не потребує; але якщо бідує народ, тоді й у правителя не може бути всього...».

СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

к ви гада те чи дотри увався інь і уанді у своїй діяльності наведени оло ень з книги « есіди та суд ення» Кон у ія о у і ератори династії ань ідтри али статус кон у іанства керу чись рин и о «Пова ати ли е кон у іанство»

. У о у во рідні т кита

Модель будинку замо ного кита ця

ко архітектури та ку

Палац у

тури

ан ані Реконструкція

Помітних успіхів досягли давні китайці в архітектурі, скульптурі та розписі. Великі міста з’явилися в Китаї в середині 1 тисячоліття до н. е. айбільшими й найкра е забудованими були столиці. Столицю Ханьської імперії місто ан’ань оточували стіни завдовжки понад 30 км. айви ими будівлями в цій столиці були палаци імператора, з’єднані між собою критими переходами та підвісними галереями. У ан’ані налічувалося 160 житлових кварталів, з’єднаних прямими й рівними вулицями, причому кожен квартал мав свою захисну стіну з брамою, яку на ніч зачиняли. У самій столиці та в приміській окрузі існувало дев’ять ринків і кілька в’язниць. а ринкових пло ах порядкували ворожки, цирульники. Тут також страчували злочинців. Китайські міста були багатолюдними (у кожному з них мешкало кілька сотень тисяч городян), тому й будувалися багатоповерхові будинки). оправда, тогочасні споруди не збереглися. Уявлення про них можна скласти на основі глиняних модельок та за зображеннями на рельєфах. і будівлі були зазвичай дво- або триповерховими, з баштами. Вони мали багатоярусні черепичні дахи. Стіни багатих будинків оздоблювали різьбленням, картинами на шовку, опорні балки вкривали лаком. Проте житло навіть заможних китайців було вмебльоване якнайпростіше. Китайські архітектори прагнули зберегти в житлових будівлях відкритість небесному просторові. Розгляньте одель итлової с оруди кі його ар ітектурні осо ливості строгості а які рикра а ть її

Скільки овер ів ав удинок кі деталі нада ть удівлі чіткості й

тародавні цивілізації

На рикладі глиняни ігур вояків ідзе ної ар ії і уанді (с сновок ро розвиток скуль турного ортрета в авньо у Китаї

зії та

рики

) зро іть ви

О ініть се е 1. кі заняття ули о ирені в китай ів 2. то такий Кон у ій яки и ули основні оло ення його вчення 3. У чо у осо ливість китайської ар ітектури та скуль тури 4. о в ливало на иття китайськи іст На основі наведени у тексті арагра а крилати висловів Кон у ія о іркуй те кого давні китай і вва али удро л дино и відрізня ться ї ні уявлен ня від сучасни

О В В В О ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 4

. Які о об иво ті давн окита о віта кита ів

ОВ

ко

и е но ті

Яко

бу а

У Давньому Китаї для письма послуговувалися і ро і а и. Китайських ієрогліфів налічувалося близько 10 тисяч. х писали вертикальними стовпчиками згори донизу (стовпчики розмі ували справа наліво). би вважатися грамотним, китаєць мав вивчити онайменше 7 тис. ієрогліфів. Запам’ятати написання ієрогліфа, а тим більше відтворити його на матеріалі для письма досить складно, адже кількість рисок в одному ієрогліфі в різних комбінаціях могла сягати 52. Для письма давні китайці спершу використовували кістки тварин і панцири черепах. Пізніше писали на бамбукових чи дерев’яних доечках. Згодом китайці почали використовувати для письма шовкові стрічки, а від 1 ст. папір. Освіченим у Китаї вважався той, хто опанував «шість мистецтв»: ритуал, музику, умів стріляти з лука, правити колісницею, читати, писати й рахувати. Здобували освіту китайці в численних приватних школах, у яких «учителі-мудреці» самі набирали собі учнів. Проте існували й державні школи. кільництво в Китаї отримало поштовх для розвитку після запровадження імператором У Ді конкурсних іспитів. Мета іспиту відкрити шлях для чиновницької кар’єри найздібнішим, найкомпетентнішим випускникам. Оскільки до уваги брали знання претендентів, охочих навчатися ставало більше, тож китайці почали масово записувалися в приватні конфуціанські школи. Складіть лан роз овіді ро исе ність та освіту в авньо у Китаї чи ункти лану як итальні речення ра й о са остійно авданн О днайте одані слова в ре енн кількість рисок, 52.

ор ул

У Давньому Китаї, ієрогліфи, 7 тис.,

СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

ке слово а о словос ол енн айви р дк а ір глиняна та личка овкова стрічка а укова до ечка кістки тварин о овніть ре енн Після запровадження імператором У Ді... айте від овідь на а итанн о у слу ни тверд ення о в авньо у Китаї «воїн ніколи не ув взір е для наслідування ни зав ди ув гра отій чиновник»

. Яки вне ок кита

ів до карбни і до віду

д тва

Китай країна, у якій було зроблено багато відкриттів та винаходів, о ними користуємося й сьогодні. Ви вже знаєте, о китайці винайшли а ір. У Китаї створили ком ас. Він мав вигляд квадратної пластини з магнітною ложкою на поверхні, о вільно оберталася, незмінно вказуючи ручкою на північ. Китайські астрономи першими помітили плями на Сонці. Вони описали 800 зірок, поділили небо на 28 зодіакальних сузір’їв. Важливим винаходом був перший у світі се смогра прилад для визначення сили підземних поштовхів під час землетрусів. Він складався з порожнистої кулястої мідної посудини, усередині якої був вертикально розташований маятник. Виготовлення паперу було складКитайські математики знали десятконою й марудною справою. Молодий бамбук, льняні та вовняні ганчір- ві дроби та дії з від’ємними числами. Високого рівня сягнула китайська ки, рис, коноплі, очерет подрібнювали, розтирали й варили з во- медицина. Китайці відкрили лікувальдою в казані. Волокнисту масу ні властивості багатьох трав. а вони переливали в прямокутний басейн споживали як ліки, о допомагають і зачерпували з нього рамкою, на подолати втому та подовжують життя. яку було натягнуто сітку із шовілі трактати було написано про цілюкових ниток. Вода стікала, а на і властивості женьшеню. Китайці сітці залишався шар паперу. Вовикористовували знеболювальні засологий аркуш знімали із сітки, би, відкрили певні нервові центри та прасували й висушували. методи дії на них за допомогою масажу або вколювання (голкотерапії). Китайці винайшли орох, який спочатку використовували для феєрверків під час урочистостей в імператорському палаці. Давній Китай знаменитий лаковими виробами. Китайські лаки мали здатність консервувати деревину, протистояти дії кислот та високих температур (до 500 С). Китай, як ви вже знаєте, батьків ина овку. Висловте ри у ення ро значення ко ного з вина одів для розвитку гос о дарства та с осо у иття в авньо у Китаї

тародавні цивілізації

зії та

рики

ра й о са остійно авданн Роздивіться іл стра ії які стосу ться вина одів та відкриттів давні китай ів у галузі риродничо ате атични знань Підготуйте стислі ко ентарі до іл стра ій для інтернет сторінки «Природничо ате атичні науки в авньо у Китаї»

2 4

6 5

. Які у анітарні науки розвива и

авн о у Кита

Прочитайте раг ент із твору Си и яня найдіть у ідручнику роки иття вченого Ки ув Си а янь и ув він учаснико о исани одій Про роз виток якої науки йдеться «...Щойно Шіхуанді вступив на престол, одразу розпочав пробивати гору Лішань, щоб облаштувати в ній могилу. Коли ж він об’єднав Піднебесну, направив туди більше семисот тисяч каторжних з усієї країни... Вони зміцнили стіни бронзою та спорудили саркофаг. Усипальницю заповнили макетами палаців, фігурами чиновників усіх відомств, незвичайним начинням та коштовними виробами. Майстрам на-

СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

казали виготовити потужні механічні самостріли для того, щоб розстріляти всіх тих, хто проникне всередину гори й наблизиться до могили. Із ртуті створили численні малі й великі річки та моря, які перетікали з одного місця на інше. На стелі зобразили картину неба, на підлозі – карту землі...». вичаї яки народів авнього С оду нагаду о ис уси альни і

інь

і уанді

ра й о са остійно авданн айте від овіді на за итання Про які одії йдеться у раг енті з твору Си и яня Коли вони від улися Наві о Си а янь роз овіда ро і одії У чо у інність д ерела О ініть се е Поставте со і о інку за урок зара ував и за різні ета и ро оти від овідні али за ко не із завдань (завдання ) від до алів так са о від до алів о ініть сво участь в о говоренні в ара ( акси альна о інка за урок алів) О ініть рівень розвитку наукови знань авнього Кита кі з відкриттів китай ів ули відо і ін и народа кі вина оди зро лені китай я и ули с рав ні и відкриття и о у агато відкриттів зро лени у авньо у Китаї не стали над ання ін и народів

сторія

авньої реції

о діл

ÀÍÒÈ×ÍÀ ÖÈÂІËІÇÀÖІß ІÑÒÎÐІß ÄÀÂÍÜÎЇ ÃÐÅÖІЇ

авню Грецію вважають колискою європейської цивілізації. До територій поширення грецької цивілізації належали південна частина Балканського півострова, острови Егейського та Іонічного морів й узбережжя півострова Мала Азія. Проте найдавнішим вогнищем давньогрецької цивілізації був острів Крит. Саме тут від 2000 до 1400 р. до н. е. існувала найдавніша держава в Європі. Від 11 ст. до н. е. починається новий цикл розвитку грецької державності. Спершу тривав «гомерівський» період (11–9 ст. до н. е.), за якого панували родові відносини. 8–6 ст. до н. е. називають архаїчним періодом, коли зароджується грецька державність у формі поліса, відбувається колонізація, заміна родової аристократії торговельно ремісничою знаттю. 5–4 ст. до н. е. – класичний період – розквіт давньогрецьких полісів, їхнього господарства, час найбільших культурних досягнень греків. Останній період історії Давньої Греції пов’язаний із походом Александра Македонського і створенням держав на руїнах його імперії. Це – доба еллінізму (4–1 ст. до н.е.). Давньогрецьку цивілізацію разом з давньоримською називають античними. Слово «античний» походить від латинського слова «давній». Антична цивілізація є фундаментом сучасної європейської цивілізації.

ОВ О

О В

Роздивіться іл стра і о ро лять зо ра ені на вазі греки Пригадайте давньо ги етську картину «Пол вання на та ів» орівняйте з ти о ачите на оданій іл стра ії и зо ра ення оді ні а чи відрізня ться На ід ставі від інностей зро іть висновок о відрізня давні греків від давні ги тян Про о на ва у ду ку о уть роз овляти зо ра ені Розіграйте в ара уявний діалог авньогрецька ваза Приліт ер ої ластівки лизько р до н е

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

. Які о об иво ті визна а т ре і

ео ра і не о оженн

авн о

Давню Грецію називають колискою європейської цивілізації. ї витоки сягають межі 3 та 2 тисячоліть до н. е. Балканський півострів та острови Егейського моря були тим містком, який сполучав вропейський континент із державами Стародавнього Сходу. Роздивіться карту на с найдіть на ній алканський івострів Егейське та Іонічне оря У якій частині вро и розта овані і геогра ічні о кти Пока іть історичні о ласті Гре ії Е ір та ессалі еоті та Аттику ессені та аконіку кі острови Егейського оря нале али до території о ирення гре ької ивіліза ії

азви реція та греки вживали римляни. Греки за давнини йменували себе за назвами племен (данайцями, ахейцями), згодом почали називати свою країну Е адо , а себе е іна и. Південна частина Балканського півострова, острови Егейського та Іонічного морів й узбережжя півострова Мала зія землі, які населяв цей народ. Терени Давньої Греції, розташовані на півдні Балканського півострова, поділяються на три частини: Північну, ередню та Південну (півострів Пелопоннес). е переважно гориста місцевість. Північна частина, відділена горами й гірським хребтом, поділяється на 2 області: Е ір на заході та е а і на сході. Землями Фессалії протікає ріка Пеней найбільш повновода в Греції. одючі рунти долини сприяли землеробству. айви а гора Греції Олімп (2917 м). Вона височить на північно-східному кордоні Греції. Потрапити з Фессалії до Середньої Греції можна було лише через вузький ер о і ки рохід між горами та узбережжям Егейського моря. Середня Греція поділялася на 8 областей. айрозвиненішими з них були еоті та Аттика. ттика вкрита горами й пагорбами. У ній переважають кам’янисті рунти й тільки зрідка трапляються родючі долини. Беотія має більш сприятливий для землеробства клімат. У Південній Греції розташовані області з гарними умовами для землеробства е ені та аконіка. В Егейському морі розкидано багато невеликих островів, які славилися садами й виноградниками: есбос, Хіос, Самос, одос. а островах Делос, аксос, Парос було відкрито поклади рідкісного мармуру. в Егейському морі й великі острови Крит, Фасос, Евбея. Дуже давно греки заселили узбережжя Малої зії. айвідомішими містами тут були Мілет, Ефес, Пергам. Клімат у Греції м’який, з дуже спекотним літом і теплою до овою зимою. Визначте за карто на с іс е розта ування авньої Гре ії На які три частини рирода оділила алканський івострів У чо у сво рідність ри родни у ов ко ної із частин кі риродно геогра ічні осо ливості відрізняли Гре і від країн авнього С оду к на ва у ду ку е огло в линути на заняття її е кан ів

сторія

. Яки

зан тт

на е енн

ри

авньої реції

а рирода ре і

Гористий рельєф Греції мало придатний для землеробства. Проте природні умови спонукали о адливо ставитися до землі, обробляти кожен її клаптик з винятковою старанністю. Грецькі угіддя не мали іригаційних споруд: каналів, гребель, дамб. Греки виро ували пшеницю, жито, оливки, виноград. Особливу роль у сільському господарстві відігравало маслинництво. Маслинову (оливкову) олію використовували і як харчовий продукт, і як лікарську речовину, і як горючу речовину для освітлювальних приладів то о. адра Греції багаті на поклади залізної руди, міді, срібла, високоякісної глини, мармуру. аяв-

иноградна лоза на ам орі рр до н е

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

ність таких корисних копалин зумовила розвиток ремесла, тож греки могли обмінювати ремісничі вироби на продукти харчування. о довіду ося ро уденне иття давні греків із зо ра ень на осудина и тільки о утови и с ена и оздо л вали свій осуд давні греки

Роздивіться иво ис на гре ьки ваза ку осо ливість у с осо і роз ису осуду о ітили По іркуйте чо у одну із зо ра ени ваз назива ть чорно ігурно а ін у червоно ігурно

Кам’янисті схили гір не надто багаті на рослинність: вони здебільшого вкриті травами, ку ами та низькорослими деревами, тож придатні для пасовиськ. а рівнинах тримали велику рогату худобу, коней, мулів, овець, кіз і свиней. У північних та західних районах Балканської Греції, а також на більшій частині Пелопоннесу розпросторилися ліси з дуба, дикого горіха, кипариса, піхти та ялин. У лісових нетрях водилися кабани, ведмеді, вовки, косулі, навіть леви. Балканська Греція з усіх боків оточена морем. У багатьох місцях узбережжя створює зручні бухти. Усе це сприяло розвиткові судноплавства. Греки досконало знали море, а у 8 ст. до н. е. почали колонізувати інші райони вропи Італію, Фракію, Причорномор’я. Давні греки багато подорожували, шукаючи незаселені землі, придатні для землеробства. Вони вивчили все узбережжя Середземного моря, дісталися через протоки Геллеспонт і Боспор Фракійський до Понту Евк ин ко о (у переклаавні грек на ді «гостинне море»). Так греки називали орне керамічні осудині рр до н е море. Роздивив ись зо ра ення на давньогре ько у осуді зро іть висновок ро сільськогос одарські заняття е кан ів авньої Гре ії

сторія

авньої реції

то на е

в ре і

за на давніших а ів

Про походження найдавніших жителів Балканського півострова майже нічого не відомо. априкінці 3 тисячоліття до н. е. сюди прийшли племена ахе ів, які підкорили місцеві племена й розселилися на всьому півострові. в кінці 2 тисячоліття до н. е. з’явилися нові переселенці племена дорі ів. Тепер уже ахейцям довелося розчинитися в середови і нових племен або піти в гори на менш родючі землі. Унаслідок переселень на землях Еллади сформувалася грецька народність, о складалася із чотирьох великих племінних об’єднань: ахе ців іоні ців дорі ців та еолі ців. О ініть се е 1. е ула розта ована авня Гре ія 2. к давні греки називали се е та свої зе лі 3. У чо у осо ливості риродно геогра ічни у ов авньої Гре ії 4. ки заняття населення с рияла рирода Гре ії Порівняйте геогра ічне оло ення й риродні у ови авнього ги ту та Гре ії Ука іть с ільне та від інне По іркуйте чо у греків називали орськи народо

В О О О ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 5 . Як давні реки а рироди

н ва и

оходженн

віту та бо ів

ви

У грецькому міфі про створення світу йдеться про період, коли існувала безодня Хаос. У ній народився Ерос (сила кохання), о постав зі світового яйця. Він призвів рух у Всесвіті. Богиня землі Гея народила Урана (небо) та Понта (море). Згодом, вона народила однооких велетнів ик о ів і дванадцятьох титанів. Головним серед них був Кроно . Згодом його син ев скинув титанів і став верховним богом, царем і батьком богів та людей. Бог неба, покровитель грому й блискавки Зевс, сидячи на високому троні, поділяв владу над світом з братами та сестрами. ого брат По е дон став володарем моря, покровителем мореплавства. Він здіймав або гамував на морі бурю, викликав землетруси. Своїм тризубцем Посейдон підіймав кораблі, о сіли на мілину, а тим, хто зазнав кораблетро і, посилав швидкі течії, які несли їх до безпечних берегів. 93

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Інший Зевсів брат, А д, став володарем у підземному світі. За віруваннями давніх греків, ворота в царство їда охороняв триголовий пес ербер. Коли душа людини проходила крізь браму царства мертвих, вона потрапляла на суд їда, де зважували її вчинки за час земного життя. Душі праведників потрапляли в країну вічного астя та вічної весни. Грішників доправляли в Тартар, оточений вогненною рікою. Тут на кожного з них чекала доля Персе она та їд відповідно до його провини. авньогрецьки рель З грецьких міфів дізнаємося, о їд з дозволу Зевса викрав дочку Деметри й Зевса Персефону, зробивши її своєю дружиною. озгнівана Деметра наслала на землю неврожай, тому Зевс, аби врятувати життя на Землі, наказав їдові відпускати Персефону до матері на три чверті року. Саме на цей час природа ок давні елліни уявляли ство року оживає. а землі розцвітарення світу кі оги оділили ють та плодоносять дерева, трави. і со о владу над риродо та л дь и У чо у виявлялася ї ня влада Коли Персефона повертається до к греки оясн вали з іни ір року їда, життя завмирає. Так давні греки пояснювали зміни пір року. ра й о са остійно авданн Роздивіться іл стра ії та виконайте зав дання 1. Визначте яки огів зо ра ено 2. и ули серед ги етськи огів такі які уосо л вали ті са і сти ії а о о іку валися ти и са и и с ера и иття о й гре ькі Із чи е уло ов язано 3. о у греки оклонялися са е таки ога

. Як у ре

ких

і ах вті ено

о іб житт та зан тт

реків

Елліни вірили, о їхні найголовніші боги на чолі із громовержцем Зевсом живуть на горі Олімп. Боги в уяві греків мали людську подобу, 94

сторія

авньої реції

людські бажання, думки, почуття, людські вади. Давньогрецькі боги сварилися, закохувалися, заздрили одне одному й навіть зазнавали поразок від людей. Важлива роль серед богів-олімпійців належала сестрам Зевса та Посейдона: богиням е ті , е етрі та ері. Гестію вшановували як покровительку домашнього вогни а Деметра, богиня землеробства, уособлювала родючість та хліборобство Гера покровителька заміжніх жінок і дітей, родинного життя, подружньої вірності. Вшановували греки й дітей Зевса. Так, Аре був богом війни, е е т вогню та ковальства Арте іда богиня полювання й покровителька тварин. ї зображували в довгому жіночому вбранні або в короткому, зручному для швидкого бігання одязі. За плечима в неї був сагайдак, а в руках лук зі стрілами. Поряд з ртемідою зображували лань її свя енну тварину. Особливо шанували греки А іну богиню мудрості, покровительку наук та мистецтва, жіночої праці (ткацтва). Міфи розповідають про народження фіни з голови Зевса в повному військовому спорядженні. Тому зображували її в обладунках, зі списом, итом і в шоломі. За легендою, саме фіна подарувала афінянам оливкове дерево. А о ону, богові сонячного світла, покровителю мистецтв, богу цілительства, були підвладні дев’ять уз, які уособлювали різні види мистецтва. Грецькі митці зображували поллона в образі вродливого стрункого юнака, з лірою в руках. анували греки також ер е а вісника богів, опікуна пастухів, торговців, шахраїв і злодіїв. об устигати виконувати всі доручення, Гермес змушений був зробити собі на ногах маленькі крильця. Зображували його юнаком у пласкому капелюсі, у руці він тримає чарівний жезл. Одним з найпопулярніших богів був іоні бог виноградарства та виноробства. Саме він навчив людей виро увати виноградну лозу й робити вино. Зображували цього бога молодим, гарним, у вінку з плюа або виноградного листя, з гроном винограду. Богиня кохання та краси А родіта, за легендою, народилася з морської піни, і всюди, де ступала її нога, виростали квіти. Греки вважали, о деякі боги втручалися в людські справи, допомагаючи чи шкодячи людині. е, наприклад, богиня правосуддя е іда, богині помсти еріні , бог сну і но , бог шлюбу і ене . По іркуйте ро о свідчить той акт о греки зо ра ували свої огів як л дей Поясніть як ов язана оява огів зі с осо о иття та заняття и давні греків то з огів уосо л вав яви а рироди ра й о са остійно авданн Роздивіться зо ра ення з гре ького о суду та виконайте завдання ки огів зо ра ено на раг ента давньогре ького осуду Ука іть окровителя и яки занять а о яви рироди вони ули кі л д ські якості уосо л вали о еріть слова чи словос олучення до арактеристики ко ного з огів

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

. Ко о в ре і назива и еро

е менше шанували греки еро в напівбогів, народжених від богів і смертних жінок або від богинь і смертних чоловіків. Герої допомагали людям, навчали їх новому й корисному, а також приборкували або зни ували страшних чудовиськ. айулюбленішим з грецьких героївнапівбогів був ерак . Він убив велетенського лева, зни ив гідру потвору з тілом змії та дев’ятьма головами дракона, уполював дикого кабана, який мав дивовижну силу й наводив жах на людей. Геракла шанували й за те, о він навів лад у стайнях царя вгія (які ніхто не чистив 30 років). Герой вичистив стайні від гною за один день, спрямувавши туди води двох річок. Загалом Геракл уславився 12 подвигами, за які Зевс зробив героя безсмертним, узявши його на Олімп. У міфах про Геракла розповідається, о під час своїх мандрів герой зустрів титана Про ете , прикутого, за наказом Зевса, до скелі за те, о той викрав вогонь з Олімпу та приніс його людям. Тіло титана не переставав клювати орел. Геракл стрілою вбив орла, розірвав ланцюги й визволив Прометея. е менш шанованим героєм був Пер е . ому випало зни ити страшну Медузу Горгону. Гермес подарував юному героєві всепереможного меча, який легко розрубував навіть залізо, фіна вручила Персеєві блискучого, мов дзеркало, ита. о у героїв греки ова али не Герой знав, о той, хто погляне ен е за олі ійськи огів Кого на Медузу, негайно перетвориться в на час назива ть героя и Поясніть на камінь, тому дивився на віддзеро од ення та значення висловів «гер калення на иті. Відтявши голову кулесова ра я» « ро етеїв вогонь» Медузі Горгоні, Персей запхав її в «очистити авгі ві стайні» чарівну торбу й знявся на летючих 96

сторія

авньої реції

сандаліях у повітря, тікаючи від інших Горгон. Дорогою додому Персей урятував від морського чудовиська красуню ндромеду й одружився з нею. ра й о са остійно авданн Роздивіться іл стра ії та виконайте зав дання кі с ети і ів ро героїв окладено в основу зо ра ени скуль тур о у Геракл ув найул лені и геро греків Уосо лення яки чеснот ули герої о у са е і якості інували греки

О ініть се е Поставте со і о інку за урок зара ував и за різні ета и ро оти від овідні али за ко не із завдань (завдання ) від до алів так са о від до алів о ініть сво участь в о говоренні в ара ( акси альна о інка за урок алів) По іркуйте чо у деяки свої огів елліни зо ра ували стари и а деяки ни и У чо у від інності гре ької релігії від релігій народів С оду и ов язаний з уявлення и греків ро зовні ність огів розвиток скуль тури та иво ису

ОВ

Роздивіться настінний роз ис із зо ра ення гри критян з ико Від давні часів з ерігся і ро л дино ика інотавра який тако свідчить ро те о е кан і Криту в ановували тварину По іркуйте чи о на ояснити ей акт

гри з биком Фреска з Кносського алацу

р до н е

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

о відо о ро ершу иві іза і

вро и

айдавніша цивілізація в вропі виникла на острові Крит. Критську цивілізацію називають алацовою, бо саме царські палаци уособлювали державу. Вони були не тільки резиденцією володарів, а й місцем здійснення релігійних культів. У критських палацах також розташовувалися продовольчі склади, майстерні гончарів та різьбярів. Згуртовані навколо палацу критяни навіть не будували захисних мурів, покладаючись на захист моря та флоту. ивілізація Криту проіснувала приблизно 600 років (2000 1400 рр. до н. е.). Держава на острові Крит досягла розквіту в ерші о овині т. до н. е. за часів правління царя іно а. Саме за нього відбулося об’єднання палаців. Кносський палац став центром царства. Від імені цього володаря й походить назва критської цивілізації іно ка. Критська держава за часів правління Міноса панувала в східній частині Середземного моря, а інші народи платили їй данину. Головне місто острова Кно було одним з найбільших міст Середземномор’я. Критські торговельні й військові кораблі були на той час найшвидшими та найміцнішими. Критяни продавали оливкову олію, вино, кераміку, вовну, а купували метали та знаряддя праці для розвитку ремісничого виробництва. е тільки на Криті, але й в інших місцевостях археологи знаходять мідні злитки у формі розтягнутої бичачої шкіри вагою 29 кг. е були гроші давніх мінойців. Головним божеством критян була Велика небесна володарка, богиня родючості, гір і лісів, мати всіх людей і тварин. Божество, яке уособлювало стихію, землетруси, шторми, зображували у вигляді бика або іноді людини з головою бика. а жаль, імен цих богів ми не знаємо, бо досі не розшифроване письмо критян. Правителю Криту належала і світська, і релігійна влада. Побачити критського царя могли тільки наближені до нього особи. Перед тим як потрапити до тронного залу, вони повинні були обов’язково помитися в спеціально відведених для цього примі еннях.

Реконструкція Кносського алацу

сторія

авньої реції

Мінойська цивілізація зникла так само раптово, як і з’явилася. Близько 1450 р. до н. е. більшість поселень і палаців на Криті загинуло внаслідок грандіозного виверження вулкана на сусідньому (120 км) острові Фера (нині Санторіні). Загинув і флот основа могутності критян. Скориставшись із цього, Крит захопили реки ахе і. 1

Руїни алацу в Кноссі огиня зі зміями Фігурка зі святилища алацу в Кноссі рр до н е Фестськи диск ст до н е зі зразками критської исемності Зна дени ртуром вансом О числіть на скільки століть ізні е за виникнення ги етської дер ави від увся розквіт крито інойської ивіліза ії

. Про о роз овіда т ки а а

і ах

ри в

ених крито

іно

В одному з найулюбленіших міфів давніх греків ішлося про перемогу над чудовиськом Мінотавром у абіринті Кносського палацу царя Міноса. ю перемогу здобув Те е син бога Посейдона й названий син Егея, правителя ттики. Прочитайте уривок з і у дайте від овіді на за итання о до о огло Тесе ві ере огти інотавра Складіть речення з крила ти вислово «нитка Аріадни» який витлу ачу ть так е с осі о до о ага розв язати якесь ва ке итання вийти зі скрутного станови а к греки оясн вали назву Егейського оря кі легендарні с ети ов язані із аре іносо на ва у ду ку вигадко а які ілко вірогідні «Коли Тесей прийшов до Афін, уся Аттика була в тяжкому смутку. Афіняни повинні були кожні дев’ять років посилати на Крит сімох юнаків і сімох дівчат. Там їх замикали у величезному палаці Лабіринті, де їх пожирав Мінотавр – жахлива потвора з тулубом людини й головою бика. Юний герой Тесей вирушив з афінськими юнаками й дівчатами на Крит, щоб звільнити їх і покласти край жахливій данині. Проте звільнитися від сплати можна було, тільки вбивши Мінотавра. Афінських юнаків і дівчат відвели до Міноса. Могутній цар Криту одразу звернув увагу на прекрасного юнака-героя. Помітила його й дочка царя, Аріадна, а покровителька Тесея

Монета із зобра енням Лабіринту

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Афродіта викликала в серці Аріадни глибоку любов до юного сина Егея. Тож царівна вирішила допомогти Тесею. Таємно від батька вона дала відчайдушному афінянину гострий меч і клубок ниток. Коли всіх засуджених відвели до Лабіринту, Тесей прив’язав біля входу кінець нитки клубка й пішов по заплутаних переходах; поволі розмотував він клубок, щоб знайти по нитці шлях назад. Убивши Мінотавра, Тесей по нитці клубка вийшов з Лабіринту й вивів усіх афінських юнаків і дівчат. Біля виходу їх зустріла Аріадна; вона радісно вітала Тесея. Корабель швидко летів додому під чорними вітрилами. Тесей забув про свою обіцянку батькові поміняти чорні вітрила на білі, якщо він переможе Мінотавра. Ось уже вдалині з’явився берег Аттики. Цар Егей чекав на свого сина. Не відриваючи очей, вдивлявся він у морську далечінь. Та раптом замаяла чорна цятка; наближаючись до берега, вона росла. “Це корабель сина, – подумав Егей. – Ні, не сяють на сонці білі вітрила, вітрила – чорні. Отже, загинув Тесей!”. У розпачі Егей кинувся з високої скелі в море. Відтоді зветься море, у якому загинув Егей, Егейським».

. Як бу о відкрито

іно

ку иві іза і

Міфологічні сюжети про Тесея, ріадну та Міноса надихнули англійського археолога ртура Еванса розпочати наприкінці 19 ст. дослідження на Криті. Біля поселення Кносс археолог звернув увагу на пагорб. Купивши землю, Еванс розпочав розкопки. Під пагорбом знайшли палац, який мав понад 300 примі ень. озкопки тривали майже 40 років. е й був Кносський палац. Ви вже довідалися про те, о палац складався з комплексу житлових, господарських та ритуальних примі ень. і примі ення, сполучені складною системою переходів, коридорів, сходів, не мали зовнішніх вікон й освітлювалися через спеціальні світлові шахти, справді нагадуючи лабіринт. Палац мав систему вентиляції, для житлових примі ень було споруджено водогін та каналізацію.

ходи в итловому кварталі Кносського алацу Фреска з дель інами в царські ванні кімнаті Кносського алацу Тронни зал Кносського алацу

Тронні зали та житлові примі ення палацу були оздоблені живописом. В одній з кімнат зображено жінок, можливо жриць, з вишуканими зачісками та в розкішному вбранні, які беруть участь у релігійній церемонії чи спостерігають за якимось видови ем. Можливо, цим видови ем є сцени з іншого примі ення: спритні акробати (юнаки та дівчата) застрибують на спину бика. Унікальними є портретні зображення жителів Криту. айвідоміше з них «Парижанка»: так ртур Еванс назвав портрет молодої, гарно вбраної критянки з темним волоссям. Відомим є розфарбований рельєф із зображенням смаглявого юна100

сторія

авньої реції

ка з тонкою талією та широкими плечима, якого вважають царем-жерцем. а розписах чимало морських тварин та риб, екзотичних рослин. Пізніші розкопки засвідчили, о на Криті, крім цього палацу, існували е три палаци. Роздивіться зо ра ення е кан ів Криту к одягалися чоловіки та інки На які від інності у в ранні ви звернули увагу и носили головні у ори та рикраси Про о е свідчить и володіли критські удо ники исте тво відтворення ру у

ву

Пари анка Фреска Цар рець

лизько

рр до н е

інки які дивляться виста

Прочитайте уривок з і у у яко у йдеться ро один з одвигів Тесея дорого до А ін По іркуйте чо у вислів « рокрустове ло е» означа ірку ід яку тучно ідганя ть акти та яви а «Тесей прийшов до розбійника Дамаста, якого зазвичай називали Прокрустом (витягачем). Розбійник цей вигадав особливо тяжкий і болісний спосіб катування для всіх, хто потрапляв до нього. Прокруст мав ложе, і на нього примушував він лягати тих, хто потрапляв йому до рук. Якщо ложе було надто довге, Прокруст витягав нещасного доти, доки ноги жертви не доторкалися до краю ложа. Якщо ж ложе Про які одвиги і ічного героя було закоротке, то Прокруст обрубував Тесея дізналися кі крилаті ви нещасному ноги. Тесей повалив Прокрусслови ов язані з і а и ро Тесея о та самого на ложе, але ложе, звичайно, бувони означа ть ло закоротким для велетня Прокруста...». О ініть се е 1. Визначте іс е розта ування острова Крит ке істо уло головни на острові 2. Витлу ачте оняття палацова цивілізація 3. Коли виникла та зане ала інойська ала ова ивіліза ія то з равителів авнього С оду іг знати ро її існування 4. кі акти свідчать ро існування в середині тис до н е на Криті ивіліза ії о у її назива ть інойсько ала ово ивіліза і кі осо ливості иття (дер авного гос одарського ду овного) критян відріз няли ї від давні ги тян та китай ів а о с орідн вало з ін и и народа и авнього С оду

101

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

ОВ

Роздивіться іл стра і Вва а ть о ронзовий кинд ал виготовив іной ський айстер я з роя огла отра ити до ікен разо з ін о здо ичч за о лено а ей я и ід час чергового на аду на Крит роте він іг ути зро ле По ний і в са и ікена критськи айстро який знав ро с аки нови володарів іркуйте ро о свідчать оді ні зна ідки

ронзови кинд ал інкрустовани золотом зі сценами олювання на левів Мікени

. Ко и та к розквіт а ахе

ка иві іза і

За часів розквіту на Криті мінойської цивілізації в материковій Греції набирають сили племена ахе ів. Саме з ними пов’язують нову грецьку цивілізацію, яку е називають ікен ко від назви столиці наймогутнішого з ахейських царств, міста ікени. Мікени були торговельним і ремісничим центром Греції. Помітну роль у житті Греції з 16 15 ст. до н. е., окрім Мікенського царства, відіграють держави зі столицями Пілос, Тіринф, фіни та Фіви. Так само як і на Криті, центрами влади й культури ахейської Греції були алаци. Проте ахейські палаци захи али міцні кам’яні мури. Особливо потужні стіни мав Тіринф. х було складено з величезних брил завтовшки 4,5 м, заввишки 7 м. а відміну від критських, ці палаци мали планомірне розташування примі ень. Зразком такої споруди є палац у Пі о і. У центрі палацу розташовано розкішно оздоблену настінним розписом парадну залу з культовим вогни ем, до якої прилягали численні житлові та господарські примі ення. У коморах палацу знайдено кілька тисяч посудин для зберігання оливкової олії та інших продуктів. Пілоський палац, так само 1

Реконструкція Мікен рр до н е Реконструкція великого залу алацу в Пілосі

102

рр до н е

сторія

авньої реції

як і критський, мав ванні кімнати, Роздивіться іл стра ії на с водогін і каналізацію. Проте найПо іркуйте о уло ричи цікавішою знахідкою є архів, о но с оруд ення оту ни за исни зберігав відомості про господарське урів навколо а ейськи іст на від іну життя палацу. рхів налічував від критськи близько тисячі глиняних табличок. З архівних документів історики дізналися, як було організовано держави ахейської Греції. Державою керував цар, якому допомагав військовий командир. Уся земля належала царю або громадам. Більшість землі цар роздавав чиновникам. е була своєрідна платня за службу. Службовці збирали з жителів сільських об ин податки продуктами. і селяни, ні ремісники участі в управлінні державою не брали. Про велич ахейських царів яскраво свідчать знахідки з їхніх гробниць. У цих похованнях було знайдено золоті маски, о відтворювали риси обличчя небіжчиків, численні золоті прикраси, золотий та срібний посуд, різноманітну зброю. Усе це свідчить про розквіт ахейської цивілізації, який припав на т. до н. е. У великій пошані в ахейців була військова справа. Про завойовницькі набіги ахейців повідомляє чимало тогочасних джерел. Зокрема, хети вважали царство хіяву небезпечним західним сусідом, о не поступається військовою майстерністю гипту, Вавилонії та ссирії.

1 Золота оховальна маска мікенського царя ояки на вазі з Мікен р до н е

Роздивіться карту на с У яки історични о ластя Гре ії ули розта овані най іль і іста а ей ів е розта овувалося Троянське арство к а ей і огли досягти його столи і

. Як ре кі тро н и

і и роз овіда т

ро

ри ини ві ни ахе

ів з

Маючи неабияку військову міць, ахейці прагнули контролювати Егейське море. Погляди ахейських володарів дедалі частіше зверталися до узбережжя Малої зії, до багатої на золото ідії. У 13 ст. до н. е. з послабленням Хетського царства тиск на західні землі Малої зії посилився. айвідомішою військовою експедицією ахейців є війна проти міста Трої. Похід очолив володар Мікен гамемнон. Збройне протистояння тривало в рр. до н. е. ар Трої Пріам уклав міцний військовий союз із сусідами, проте врешті-решт зазнав поразки. 103

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

З покоління в покоління греки передавали оповіді про війну ахейців проти троянців, у яких історичні події тісно переплелися з легендарними. Так склався Троянський цикл міфів, який пізніше ліг в основу славнозвісної «Іліади». «...Ніхто не завважив, як під час гучного бенкету з нагоди весілля богині Фетіди та героя Пелея за деревами чорною тінню промайнула Еріда, лиха богиня чвар і розбрату. Нечутно наблизилась Еріда до божественних гостей і кинула на весільний стіл золоте яблуко із написом: «Найвродливішій». Три богині – Гера, Афіна Паллада та Афродіта – почали суперечку, бо кожна вважала, що саме вона – найвродливіша. Заспокоїти їх зміг тільки Зевс-громовержець: Тобі доручаю, Гермесе, відпровадити мою дружину Геру та обох дочок – Афіну Палладу й Афродіту – аж за море на троянську землю. Там, на горі, багатій на чисті джерела, пасе череду юний Паріс. От хай Паріс і присудить золоте яблуко тій богині, котра, на його думку, найвродливіша. Коли Гермес приніс Парісові те яблуко, юнак зніяковів. Тоді почала кожна з богинь умовляти юнака віддати яблуко їй. Гера обіцяла йому владу над усією Азією, Афіна – воєнну славу й перемоги, а Афродіта обіцяла йому за дружину найвродливішу із смертних жінок, Єлену, дочку громовержця Зевса й Леди. Недовго думав Паріс; почувши обіцянку Афродіти, він віддав яблуко їй. Відтоді Паріс став улюбленцем Афродіти. А Гера й Афіна зненавиділи Паріса, зненавиділи вони й Трою і всіх троянців і надумали погубити місто й увесь народ... Щойно Єлена покинула з Парісом палац свого чоловіка, царя Спарти Менелая, вирушив він додому. Страшенно розгнівався він, побачивши, що зрадила його Єлена і що викрадено його скарби. Цар рушив до свого брата Агамемнона, щоб порадитися з ним, як помститися Парісові за його підступ... Незабаром 1200 кораблів відпливли на війну з троянцями». Прочитайте уривок з і у дайте від овіді на за итання к у і і ояснено ричину війни а ей ів з троян я и о нас равді с ричи нило Троянську війну о у вислів «я луко роз рату» в ива ть у значенні « ред ет су еречок» « ричина ворогу вання»

. Які кри аті ви

ови ов зані з Тро н

ки

ик о

і ів

Десять років тривала Троянська війна. Тільки порада Одіссея змайструвати величезного дерев’яного коня, усередині якого сховалися воїни, дала змогу переламати перебіг подій. Удаючи, ніби зняли облогу Трої, ахейці почали відпливати на своїх кораблях. Проте коня було залишено в таборі. Троянці, побачивши спорожнілий табір, вельми зраділи й зажадали забрати коня в місто як символ асливого завершення війни. рець аокоон застерігав: і теся дана ців тобто греків що риносять дари . Проте троянці не послухали жерця. Уночі ахейці на чолі з Одіссеєм вилізли з коня й відчинили міську браму для свого війська. Сьогодні вислів дари дана ців означає підступний крок, чиюсь хитрість, якої слід остерігатидне з на давні их з відомих зобра ень ся. Вислів троянськи кінь означає подарутроянського коня Рель на нок ворогові на його згубу хитрі, підступні вазі близько р до н е наміри. 104

сторія

авньої реції

Дружина Одіссея Пенелопа двадцять років чекала на свого чоловіка. Багаті й родовиті юнаки сваталися до неї. Пенелопа пообіцяла, о назве ім’я свого обранця тоді, коли витче покривало на гробницю свекра. Удень вона ткала, а вночі розпускала все, о зробила за день. Звідси вислів раця Пенело и нескінченна робота. . Як зане а а ахе

ка иві іза і

Після завершення війни з Троєю грецькі царства, колишні союзники в Троянській війні, пересварилися між собою. Вони ніяк не могли поділити здобич, о захопили після падіння Трої. арства перестали підкорятися Мікенам. Послабленням ахейських держав скористалися дорі ці. Вони захопили спочатку міста ентральної Греції, потім спалили Пілоський палац. Тіринф та Мікени, які дорійці не змогли здобути штурмом, було взято в облогу. Отже, на рикін і т. до н. е. ахейська цивілізація впала під натиском дорійців. О ініть се е 1. Назвіть іста ентри а ейської ивіліза ії о у а ейську ивіліза і о ін о у назива ть ікенсько 2. Скільки років то у роз очалася Троянська війна 3. кі акти свідчать ро існування ивіліза ії на атериковій Гре ії в ст до н е кі досягнення али а ейські іста ентри гре ьки арств 4. а яки о ставин зане ала а ейська ивіліза ія кі крилаті вислови ов я зані з і а и ро а ей ів о у в давньогре ьки і а ікени назива ть велезлоти и та велел дни и и о на вва ати гре ькі і и історични д ерело

ВО

Роздивіться зо ра ення на давньогре ьки осудина ст до н е о іл стру ть с ети з «Іліади» та «Одіссеї» и зна те ви яки одія рисвяче но і зо ра ення

теча діссея з ечери цикло а Полі ема коли то ви устив сво стадо овець а діссе з товари ами рив язалися до ивотів тварин і зуміли вибра тися не оміченими Пенело а за сво ю рацею в очікуванні діссея Фетіда ри ма викувані е естом обладунки для хілла

105

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

ку історичну ін ор а і ро гос одарське иття давні греків істять і д ерела Про о свідчить акт зо ра ення с етів гре ького е осу на твора ре ісників та вазо ис ів

. Про

о роз овіда т

ое и І іада та Оді е

к і в інших народів, у давніх греків міфи та легенди спершу жили в усній формі. х переказували, точніше переспівували, поклавши на музику, мандрівні співці, яких у Греції називали ра содами. Від тих часів збереглася пам’ять про сліпого співця Гомера. Він жив у 8 ст. до н. е. Гомерові належить слава першого поета Греції. Він створив дві епічні поеми І іаду та Оді е . Поеми є не лише високохудожніми літературними творами, а й надзвичайно цінними історичними джерелами. дже автор, розповідаючи про події чотирьохсотлітньої давнини, водночас відтворював сучасну йому дійсність. Саме тому в «Іліаді» й «Одіссеї» визначають два історичних плани: уславлену «ахейську давнину» та добу післямікенського занепаду. В основу «Іліади» покладено Троянський цикл міфів. азва цієї поеми походить від грецької назви міста Трої ліон. «Іліада» розповідає тільки про п’ятдесят один день з 10-річної облоги Трої військом ахейців. Головним героєм поеми є фессалієць хілл син богині Фетіди та грецького героя Пелея. 1

діссею тра ився на ляху острів сирен казкових істот які своїм с івом риваблювали море лавців ісля чого ті гинули На рагменті давньогрецької вази зобра ено як корабель з рив язаним до щогли діссе м ро ливав овз ост рів сирен хілл на давньогрецькі вазі діссе ослі лю цикло а Полі ема

В «Одіссеї» події розгортаються після Троянської війни. Трою вже зруйновано, грецьке військо повернулося додому. ише Одіссей ніяк не може потрапити на батьківУзагальніть одни дво а речен ину. Причина, яка перешкоджає ня и ро о йдеться в ое а героєві дістатися дому, проста Го ера він образив Посейдона, бога морів, і той постійно збиває його зі шляПо іркуйте чо у в «Іліаді» йде ху. У деякі пригоди Одіссей поться не ро ричини Троянської трапляє через свою допитливість, війни не а в ній і докладної роз овіді але, врешті-решт, він досягає мети ро річну о логу Трої військо а ей й повертається на рідний острів ів а о исано останні ятдесят один Ітаку. день війни 106

сторія

. о відо о ро о одар доби т. до н. е.

ке житт

авньої реції

реків за о ерів

ко

Мистецтво гартування заліза та виготовлення сталі грецькі ковалі опанували 11 9 ст. до н. е. ей період називають «гомерівським», оскільки поеми Гомера є основним джерелом про ті часи. имало свідчень наводить Гомер про рівень розвитку тогочасного землеробства. Так, в «Іліаді» є епізоди, де героїв битви порівняно з биками, о орють землю, а два ворожих війська з женцями, які йдуть полем назустріч один одному. Важливе місце в господарстві посідало й скотарство. Худобу за часів Гомера вважали основним показником багатства. Про Одіссея, наприклад, довідуємося, о він володів дванадцятьма чередами великої рогатої худоби та декількома отарами овець, мав багато кіз і свиней. Худоба правила грекам за гроші. З поем Гомера відомо, о професійних ремісників за тих часів було небагато. Вони здебільшого не мали власних майстерень, а змушені були блукати від села до села в пошуках заробітку. До послуг ремісників зверталися в тих випадках, коли треба було виготовити гарну зброю або дорогу прикрасу. Зазвичай землероби та скотарі самі виготовляли необхідні предмети побуту та знаряддя праці. авіть знать не гребувала цією роботою. У поемі «Одіссея» головний герой нахваляється, о своє ліжко він виготовив сам. Про які осо ливості гос одарського з «Іліади» та «Одіссеї»

иття Гре ії свідчать

одані уривки

о ису айстерні Ге еста з «Іліади» Міді незламної й олова досить він в полум’я кинув, Цінного злота та срібла додавши. Ковадло велике Він приладнав до підставки ковальської міцно, в правицю Молот узяв величезний, тримаючи в лівій обценьки. о ису зо ра еного на иті А ілла («Іліада») Далі лани змалював владареві. Достигле колосся Скрізь по тих нивах женці гостролезими жали серпами. Падали густо на землю колосся важкі оберемки. Їх снопов’язи тоді перевеслами туго в’язали. Ниву іще показав – соковиту ділянку родючу: Тричі зорали її, орачі там ідуть за плугами, В ярмах тримають воли, у всі напрямки їх направляють. Із «Одіссеї» ...Великих старань ти доклав тут, і жодна рослина – Ні виноград, ні оливка, ні груша, ні грядки городні, Ані смоківниця – тут без твого не росте піклування. «Іліади» За велетрудне змагання в завзятій борні призначивши: Для переможця – великий триніг, щоб на вогнищі ставить, – Аж у дванадцять биків той триніг оцінили ахеї; А переможений мав одержати жінку, майстриню…

107

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

. Яки

о та в ое ах о ера ре

ке у

тво

У гомерівську добу скликалися народні збори. а них вирішували найважливіші питання наприклад, оголошення війни чи укладання миру. Дрібніші справи залагоджували старійшини. Вони, наприклад, визначали час переділу земельних ділянок. Здебільшого такі переділи відбувалися один раз на рік. У громаді кидали жереб, і кожна сім’я отримувала у своє розпорядження наділ. ле частина членів громади вже не мала змоги вести власне господарство на такому наділі. айчастіше вони наймалися до заможних господарів або до родової знаті. Верхівка громади (старійшини, військові ристократи (від гре ь вожді) іноді називала себе ари то . Зрозуміло, ки слів aristos кращий о влада верхівки посилювалася в період воєні kratos сила, пануванних випробувань. Під час війни громада збирала ня) редставники зна народне ополчення, на чолі якого стояв вождь. тни за о ни родин Поступово голос аристократів став вирішальним ристократі влада і на народних зборах. Простолюд, вільне насеаристократів лення, яке володіло громадянськими правами, називали де о , о в перекладі з грецької означає народ. в поемах Гомера згадка й про рабів. В аристократів могло бути до 50 рабів, і ставилися вони до них назагал непогано. Греки-дорійці вважали раба неповноправним членом своєї родини. абів не допускали до роботи на землі, тому їх використовували здебільшого в домашньому господарстві та як пастухів. Такий різновид неволі називається до ашні раб тво . Отже, визначальною рисою суспільного розвитку Греції тих часів була поява двох груп населення, які мали різні інтереси, аристократів і демосу. На основі тексту ідручника та уривків з ое Го ера розка іть ро розвиток ) зе леро ства ) ско тарства ) ре есла

. Які з іни відбува и

в у

тві реків у

т. до н. е.

У боротьбі аристократів і демосу в 8 7 ст. до н. е. починає формуватися грецька державність. ї особливістю було те, о Греція (хоч елліни говорили й писали схожою мовою, вірили в тих самих богів, шанували спільних героїв, співали «Іліаду» та «Одіссею») не була єдиною державою, як, наприклад, відомі вам держави Давнього Сходу за свого розквіту. Греція була країною о і ів. Поліс (у перекладі з грецької «об ина, місто») це об ина ро ад н колектив землеробів та скотарів, які разом живуть і разом захи ають свою землю. Поступово поліс видозмінюється, набуваючи рис держави. ого осередком стає оточене ро адянин л дина стіна ми місто з торговельним майданом аго яка а рава визна рою, храмом, присвяченим богу покровичені законо і викону телю міста, різноманітними будинками то о. о ов язки еред дер а авколо міста селилися землероби та пастухи. во 108

сторія

авньої реції

Уся придатна для землеробства земля, угіддя й природні багатства вважалися власністю об ини. Власником землі міг бути тільки громадянин. Усі громадяни були членами ополчення, о бралося до зброї під час військової загрози. айви а влада в ирана и греки назива полісі належала народним зборам. Брали участь ли во дів які встанов у них лише громадяни поліса. Кожен поліс мав л вали одноосі ну вла свої органи влади. ду овалив и сило У 8 7 ст. до н. е. зменшується роль аристоз рої о ередн От е кратії як військової сили, на зміну родовим тратирані е влада ти диціям приходять перші писані закони. Усе це рана відкривало демосу можливості впевненіше захи ати свої права. Коли можливість мирних переговорів було вичерпано, народні збори могли надавати обраним демосом представникам збройну підтримку. Таких людей у Греції називали тирана и. Тирани вели відкриту боротьбу проти родової знаті. Вони розганяли органи управління, здійснювали переділ землі, ухвалювали закони, рівні для всіх. Іноді, намагаючись утрио у гро адян оліса аракте мати владу у своїх руках назавжди, ризу ть як л дей які голосу ть і тирани вдавалися до сили. Тоді право ть ки и ули рава та о ов яз витель втрачав підтримку народу: ки гро адян оліса ку роль у оліс його або виганяли, або вбивали. но у сус ільстві відігравали тирани О ініть се е 1. Кого вва а ть авторо ое «Іліада» та «Одіссея» Коли уло створено ое и і ро о в ни ідеться 2. Витлу ачте оняття демос, аристократія, поліс, тиран 3. Про які осо ливості гре ького сус ільства довіду ося з «Іліади» та «Одіссеї» кі з іни від улися у ст до н е 4. кі галузі гос одарства ули розвинуті в греків к ро е роз овіда ть «Іліада» та «Одіссея»

о у «Іліаду» та «Одіссе » вва а ть не тільки унікальни и літературни и твора и а й ва ливи и історични и д ерела и

25 В

О О

Роздивіться а ятки з гре ьки колоній Кри у колоній не втрачали зв язків з атериково Гре і

оведіть

о е кан і и

1 Рель еракл яки с очива кінець очаток З розко ок Керкінітиди сучасна в аторія Руїни театру в ерсонесі сучасни евасто оль

ст до н е

109

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

. о таке Ве ика вона відбува а

ре

ка ко оніза і

і в

ких на р

ках

У 8 6 ст. до н. е. греки колонізували узбережжя Середземного та орного морів. Про розмах переселень свідчить і кількість закладених греками поселень (кілька сотень), і кількість переселенців (близько 2 млн осіб). Саме тому вчені називають це переселення Ве ико ре ко ко оніза і . До переселення на чужину греків спонукали різні причини. астав час, коли земля вже не могла прогодувати всіх, а вільних ділянок у Греції бракувало. Тож багато хто з греків, потерпаючи від злиднів на батьків ині, шукав краї, де міг би зажити багатшим життям. Хтось сподівався закладати міста своєрідні торговельні бази, використовуючи які прагнув збувати у віддалені землі вироби грецьких майстрів. Хтось сподівався знайти джерела сировини для свого ремесла. Сприяла колонізації й боротьба між аристократами та демосом. Грецька колонізація відбувалася в трьох основних напрямках. айбільше колоній виникло на захід від Еллади: у Південній Італії та на острові Сицилія, а також на узбережжі сучасної Франції та Іспанії. Першою колонією на цих землях стало місто Ку и (Італія), закладене в середині 7 ст. до н. е. евдовзі Пока іть на карті на ря ки Вели виникли інші колонії: Сиракузи, кої гре ької колоніза ії знайдіть Ре і , Тарент (єдина колонія Спаргре ькі іста колонії в ко но у на ря ку ти), загалом близько 500.

110

сторія

авньої реції

е менш потужним був й інший напрямок колонізації івнічно східни . Спочатку греки опановували узбережжя Фракії та землі біля проток між Середземним і орним морями. Потім було заселено північне узбережжя Малої зії. Після колонізації цих земель елліни почали організовувати поселення в Західному та Північному Причорномор’ї. Повільніше відбувалася грецька колонізація в івденному напрямку. Фінікійська держава намагалася не допустити появу грецьких колоній на півдні. Проте греки закладали не самостійні колонії, а торговельні поселення, підпорядковані місцевим правителям. Роздивіться велірні рикраси з Пантика ея По іркуйте чи о на твердити о в ни о днано досягнення гре ького удо нього ре есла з еле ента и скі ської культури Від овідь о рунтуйте

. Ко и де виник и на важ ивіші ре ні но у При орно ор та Кри у

кі і та ко оні в Пів

Появу перших грецьких поселень у Північному Причорномор’ї відносять до середини 7 ст. до н. е. У колонізації Північного Причорномор’я велику роль відіграло грецьке місто Мілет, розташоване в західній частині Малої зії, адже більшість грецьких міст-колоній на північному узбережжі орного моря засновано вихідцями саме із цього міста. Першою грецькою колонією на півдні України вважають поселення на острові (за тих часів півострові) ерезан неподалік сучасного міста Очакова Миколаївської області. Мілетяни почали облаштовувати його в середині 7 ст. до н. е. Поселення називалося ори енідо (від грецької назви р. Дніпра Борисфен). Протягом 6 5 ст. до н. е. грецькі переселенці опанували все узбережжя орного моря. хні міста на північному узбережжі скупчувалися в чотирьох регіонах у пониззі Південного Бугу та Дністра, на Керченському півострові та на ПівденноЗахідному березі Криму. Так, біля гирла р. Тірас (Дністер) виникла Тіра (на місці сучасного Білгорода-Дністровського), на правому березі Бузького лиману О ві (біля сучасного с. Парутине Миколаївської області). До найважливіших грецьких колоній належить і ер оне Таврі ки (на території сучасного Севастополя). оправда, постало те місто трохи згодом наприкінці 5 ст. до н. е. а берегах Керченської протоки, яку греки називали Боспором Кіммерійським, від 7 ст. до н. е. були засновані Пантика е (сучасна Керч), Феодосія, імфей, Мірмекій, Тірітака, Фанагорія то о. Близько 480 р. до н. е. там виникло Боспорське царство, об’єднавши понад 20 грецьких міст. Столицею держави був Пантикапей. Роздивіться карту на с Визначте у Північно у Причорно ор ї та Кри у

іс е розта ування гре ьки колоній

111

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Роздивіться ал нок реконструк і «Вулична с ена в Ольвії» Розіграйте діа логи е кан ів гре ької колонії які о на уло очути на вули і

. о визна а о житт Кри у

реків у Півні но у При орно ор

та

Прибувши здалеку, греки прагнули влаштуватися на нових місцях так, об їм ні о не нагадувало про розлуку з рідною Елладою. Отож кожна колонія була ніби копією, двійником грецького міста, з якого прибули колоністи. е були винятком і грецькі міста-колонії Північного Причорномор’я. У них майже цілком відтворено особливості державного, господарського та культурного життя Давньої Греції. Освоєння греками північного узбережжя орного моря відбувалося мирно, адже колоністи селилися на незайманих землях, власне, на прибережній смузі вздовж моря та лиманів, о не переви увала завширшки 10 км. Місцеві мешканці не зачіпали прибульців, поступово налагоджуючи з ними торговельні контакти. Кожне грецьке місто на узбережжі орного моря забудовувалося за планом і відповідало законам містобудування материкової Греції. Усі великі міста були оточені міцними оборонними мурами з вежами та мали укріплені гавані. Усередині вони поділялися на квартали. У центрі міста розташовувалася головна пло а агîра, поряд з нею свяенне місце з храмами, капи ами, жертовниками. авколо головної пло і споруджували важливі громадські будівлі. У деяких містах їх розташовували на укріпленому пагорбі акрî о і. Будинки зводили з каменю, стіни тинькували, дах накривали черепицею. Місцевою особливістю північночорноморських міст були підвальні житлові примі ення. Вулиці закладали прямими. Вони перетиналися під прямим кутом або розходилися променями. х забруковували каменем або череп’ям. Уздовж вулиць прокладали каналізаційні труби. Були в грецьких містах і водогони. Кожне місто мало сільськогосподарську округу хору. Хори складалися з невеличких поселень або й містечок, мешканці яких жили з городництва та садівництва, виро уючи сільськогосподарську продукцію на продаж. 112

сторія

авньої реції

О ініть се е 1. Коли та в яки на ря ка від увалася Велика гре ька колоніза ія 2. и ула с ричинена Велика гре ька колоніза ія 3. Коли та за яки о ставин Північне Причорно ор я уло залучене до гре ь кого світу 4. к за удовувалися гре ькі колонії Північного Причорно ор я та Кри у о у іста колонії Північного Причорно ор я та Кри у назива ть сколко гре ького світу Наведіть аргу ентів на користь і ї ду ки

26 Роздивіться ектораль рикрасу скі ського аря ей високо исте ький твір ст до н е уло знайдено у скі сько у кургані Товста огила на ні ро етров ині ро лено рикрасу із золота вага її г Ін а а ятка золотий гре інь з кургану Соло а на а орі і На основі а яток зро іть висновок ро иття та о ут скі ів

кі ська ектораль кі ськи гребінь

. о у кі ері и о око да и

ів назива т

во на

Кі ері і іранськомовний народ, який примандрував з ижнього Поволжя в Причорноморські степи в 9 ст. до н. е. й панував тут упродовж двох століть. е перший народ на наших землях, назва якого нам відома. айдавніша згадка про кіммерійців міститься в славнозвісній «Одіссеї» Гомера, а найдокладніша у праці «батька історії» Геродота. Гомер називав кіммерійців «дивними доярами кобилиць і молокоїдами». Багаті на подробиці їхнього життя свідчення ассирійців та вавилонян. Усі писемні згадки про кіммерійців пов’язані з їхніми воєнними походами. априкінці 8 на початку 7 ст. до н. е. кіммерійські загони йдуть війною на держави Закавказзя та Малої зії, здійснюють походи проти

Кіммері ськи воїн ер ник одягнени у вузькі тани м які черевики та коротку свиту На голові гостроверха а ка ба лик

113

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

могутньої ссирії. езабаром джерела засвідчують перебування кіммерійців на ассирійській службі. Військо кіммерійців складалося з рухливих загонів вершників. Основною їхньою зброєю був далекобійний лук. У ближньому бою вони застосовували залізні мечі завдовжки понад метр. Саме кіммерійці були першими, хто з мешканців українського Степу навчився виробляти залізо. Ось чому з ними пов’язано початок за ізно о віку на наших степових теренах. Кіммерійці були першим ко ови народом на українських землях. Вони не будували постійних жител, а мандрували степом верхи на конях або в кибитках, запряжених волами. Основою їхнього господарнайдіть на карті річки ні ро ства було конярство. ністер орне та Азовське оря Хоч якими непереможними Використову чи і назви визначте яку воїнами здавалися кіммерійці, від територі заселяли кі ерій і Проти другої половини 7 ст. до н. е. їх яки дер ав вони во вали підкорили племена кі ів. Про які одії історії а ідної Азії огли знати кі ерій і

114

сторія

то такі кі и

ки

авньої реції

о іб житт вони ве и

У Причорноморські степи скіфи примандрували зі степових районів Передкавказзя. к і кіммерійці, вони були кочовиками, основу господарства яких становило конярство. Так само мали скіфи неабиякий досвід походів у країни Західної зії. Проте, наразившись на вперту відсіч, мусили змінити напрямок походів за здобиччю. к і кіммерійці, скіфи були іраномовними. Тож, підкоривши кіммерійські племена, кі ськи воїн натягу швидко стали з ними одним народом. на лук тятиву Фрагмент Оскільки скіфи були кочовиками, вони не келиха з кургану Куль ба залишили після себе поселень. диними пам’ятками їхнього життя є могили-кур ани. Могили заможних скіфів було облаштовано як підземні житла. У глибоких ямах з дерева споруджено кілька примі ень. ебіжчика клали туди, убраного в найошатніший одяг, о мав його за життя, у коштовних прикрасах і зі зброєю, поряд ставили посуд з їжею та напоями. Поряд із господарем був і його бойовий кінь у спорядженні, раби. Зверху підземне житло перекривали дошками й насипали над ним курган. о шанованішим був небіжчик, то ви ий курган насипали над його могилою. Бідніших скіфів ховали без особливих почестей у звичайних ямах. Ко ен з них кінни лучник , писав про скіфів давньогрецький історик Геродот. озкопуючи скіфські поховання, археологи найбільше знаходять залишків зброї. е й не дивно. дже дві справи скіфи вважали благородними догляд за худобою та війну. Скіфські воїни мали у своєму спорядженні мечі двох різновидів короткі (для ударів колінням) та довгі, якими рубали. Скіфи вірили в надприродну силу мечів і використовували їх у магічних ритуалах. Вважають, о кі ськи лучник рецька скіфи винайшли складний далекобійний лук, таріль рр до н е стрілу з якого вправний воїн міг послати на відстань понад 500 м. Свою вояцьку вправність скіфи виявили в багатьох походах. Проте слави непереможних зажили після війни проти персів. Рані е ні коли ми того за ада мо битися ми не будемо так відповіли скіфи перському царю Дарію І, який, прагнучи їх підкорити, привів у Причорноморські степи величезне військо. Та це військо не здолало скіфів. Розв я іть ронологічну задачу Відомо, що похід перського царя Дарія І проти скіфів відбувся в 514 р. до н. е. Обчисліть, на який рік його царювання припав цей похід.

115

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Роздивив ись скі ську а ятку за овніть ро уски в тексті На посудині викарбувано чотири сцени з життя скіфів. На одній, спершись головою на спис, сидить... Перед ним навпочіпки щось доповідає... За його спиною інший воїн натягує... Воїнів зображено й на інших сценах. Ось скіф... товаришеві. Ще один скіф... змученому болем воїну.

Келих з кургану Куль

ба зна дени

облизу Керчі в Криму

На основі іл стра ії та тексту складіть ортрет скі ського воїна о исав и його одяг та с оряд ення Використовуйте слова лук с ис із залізни нако нечнико еч сорочка ан ир оло ит

о відо о ро Ве ику Скі і

бладунок скі ського воїна Реконструкція

116

Відбита перська навала сприяла піднесенню Скіфії в т. до н. е. За часів найбільшої могутності скіфи поширили владу на багато сусідніх народів. Територію Скіфії, за свідченням Геродота, населяли скіфські та нескіфські племена. До скіфських племен Геродот зараховував власне скіфів (скіфів-кочовиків), царських скіфів, скіфів-орачів, скіфівземлеробів. Іраномовними були скіфи-кочовики та царські скіфи. Про скіфську могутність тих часів свідчать ар кі кур ани. Більшість із них виявлено в ижньому Подніпров’ї. До найвідоміших належать кургани ортомлик, Солоха, Гайманова Могила, Товста Могила. Племена Великої Скіфії не мали писемності. Про їхній духовний світ довідуємося зі скіфських прикрас, посуду, а також із розповідей давніх греків. Посуд, зброю, прикраси скіфи оздоблювали сценками зі своїх міфів, легенд. Пам’ятки скіфської культури вирізняються з-поміж інших неповторним звіри ни ти е , адже зброю та предмети побуту скіфи прикрашали зображеннями оленів, баранів, коней, барсів, левів, птахів, риб, фантастичних істот.

сторія

авньої реції

Золота риба зразок скі ського звіриного стилю а а з кургану а манова Могила на За орі і На ам ятці зобра ено знатних скі ів та скі ів які їм рислу ують ельмо і ровадять мі собою бесіду ваво естикулюючи они вбрані в ка тани вузькі тани м які кіряні черевики

Ставили скіфи й кам’яні скульптури навершя курганів. Із граніту, вапняку чи пі анику вирубували фігури, о віддалено нагадували людські. Іноді на них прорізували риси обличчя, руки, деталі одягу та зброї, проте ці зображення не мали портретних рис.

На карті на с знайдіть тери торії заселені арськи и скі а и та скі а и кочовика и скі а и орача и та скі а и зе леро а и Ви значте іс е розта ування найвідо і и скі ськи курганів

Порівняйте культурні досягнення скі ів та народів а ідної Азії У чо у оля га істотна від інність Ви дізналися о назву «скі и» за до и огутності Скі ії в ивали й одо ід корени народів о у с рав ні и скі а и історики вва а ть тільки скі ів кочовиків та арськи скі ів О ініть се е 1. кі території України заселяли кі ерій і та скі и Назвіть тогочасні одії во нної історії у яки огли рати участь кі ерій і та скі и 2. Витлу ачте оняття кочовики, скіфська пектораль, скіфські кургани, «звіриний стиль». 3. то такі кі ерій і ки ув с осі ї нього иття к склалася ї ня історична доля 4. о у скі и за или слави не ере о ни воїнів Відчайду ну оро рість та войовничість кочови народів нерідко вва а ть ї ньо най арактерні о рисо ого в ій ду і іль е історични актів чи властивої насту ни окоління оетиза ії історії

117

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

О ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 6 .

о роз овіда т

тки ро житт

кі ів

Уявіть о ва отрі но створити екс ози і рисвячену історії скі ів а ятки використа те Стисло с арактеризуйте віді рані екс онати

кі

ра й о са остійно авданн Підготуйте за віді рани и екс оната и роз овідь ро иття скі ів Ко ну з а яток о исуйте за зразко «Експонат № – це… Пам’ятка може розповісти про… Відомо, що скіфи…»

. о відо о ро них джере

о іб житт

обут і віруванн

кі ів з и е

роаналі йте док енти а а итанн и Про які заняття скі ів овідо ля ть д ерела кий висновок о на зро ити на основі уривка ро с осі иття скі ів о ви дізналися ро о о вальні о ряди скі ів У чо у інність раг ентів д ерел о в роз овідя вразило най іль е

« Так звана Скі ська устеля рівнино агато на траву але оз авлено дерев і о ірно зро ено Скі и ивуть у ки итка з яки най ен і ува ть чотириколісні а ін і естиколісні вони круго закриті овст й зро лені оді но до ат одні з дво а ін і з трьо а відділа и вони не роникні ні для води (до о вої) ні для снігу ні для вітрів У і вози за ряга ть о дві чи о три ари езроги волів У таки ки итка ере ува ть інки а чоловіки їздять вер и на коня за ни и йдуть ї ні стада ове ь і корів та та уни коней На одно у іс і вони зали а ться стільки часу доки вистача трави для стад а коли її о аль ере одять в ін у іс евість Са і вони їдять варене ясо ть ко иляче олоко та їдять аку ( е сир з ко илячого олока)» (Псевдо-Гіппократ). Повсть

118

у кий атеріал виготовлений з гру ої кінської а о коров ячої

ерсті

сторія

авньої реції

« огили ї ні арів розта овано в іс евості Геррів у то у іс і до якого орис ен судно лавний ливучи від оря По істив и окійника на ідстилку в огильно у скле і встро л ть у зе л з усі оків від окійника с иси а над ни и кладуть деревини та вкрива ть його очеретяни и ата и У росторо у ри і енні скле у ова ть одну з його нало ни ь його ча ника й ку овара кон а осо истого слугу вісника і його коней а тако евну частину його речей і так са о золоті ча і Коли вони все е зро лять то наси а ть зе л й с оруд у ть великий курган на ага чись зро ити його найви и Так вони ова ть свої а рів » (Геродот). ра й о са остійно авданн На основі історични д ерел доведіть о скі и ули кочовика и та вірили в отой ічне иття

. Про кі одроби і оходу ер ів роти кі ів довіду роз овіді еродота

роаналі йте док енти а а итанн и Про яку оді йдеться у раг енті д ерела По іркуйте чо у скі и не всту али у відкритий ій з ерса и У чо у інність раг ента д ерела

«Після здо уття Вавилона арій виру ив у о ід на скі ів видко росу ва чись із військо скоро арій ри ув до Скі ії він натра ив та на о идві о днані частини скі ського війська і очав ї ереслідувати а вони уникали зу стрічі з ни три а чись від нього на відстані одного дня ля у Наре ті арій о инився у великій скруті Скі ські арі довідалися ро е й о слали вісника з дара и до арія та о и е а о і ять а стріла и Перси с итали л дину о ринесла і дари яке значення вони а ть але той від овів о він одер ав доручення ли е ередати ї і якнай вид е овернутися ай са і ерси сказав він ї як о вони розу ні зрозу і ть о означа ть і дари Коли ерси ро е очули вони очали іркувати На ду ку арія е означало о скі и ідда ться й риносять зе л і воду і такий висновок він ро ив із того о и а народ у ться із зе лі й году ться ти и са и и лода и о й л дина а а ере ува у воді та ду е с о ий на коня а стріли означа ть о скі и склада ть з ро Таку ду ку висловив арій але зовсі ротиле на до неї ула ду ка Го рія Він зро ив висновок ро те о дари означали таке к о ерси ви не станете та а и і не олетите високо в не о а о и а и і не с ова теся в зе л а о а а и і не остри а те в олота то ви не овернетеся до се е вас загу лять о і стріли Так ерси витлу ачили і дари» ра й о са остійно авданн и али ерси анс ере огти скі ів у Причорно орськи сте а Від овідь о рунтуйте с ира чись на д ерело а ро онуйте сво тлу ачення «дарунків» арі О ініть се е Поставте со і о інку за урок зара ував и за різні ета и ро оти від овідні али за ко не із завдань (завдання ) від до алів так са о від до алів о і ніть сво участь в о говоренні в ара ( акси альна о інка за урок алів) к ви вва а те чи зали или скі и які или на агато рані е від часів коли на історичній арені з явилися україн і слід в українській культурі У чо у він ви явля ться

119

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Одни зі с осо ів з ере ення де о кратії в А іна на рикін і 6 ст до н е ув остракіз (голосування чере ка и роз итого осуду) Раз на рік народні з ори вирі ували итання « и в дер аві л дина яка загро у де ократії » Гро адяни видря ували на чере ка і я і як о на 6 тис че ре ків уло на исане те са е і я л дину виганяли з А ін на років Поміркуйте, чи був такий спосіб боротьби за збереження порядку справедливим. Про що свідчать остракони як історичні пам’ятки?

інські остракони

Роздивіться карту на с У якій частині Аттика Визначте її іс е розта ування

. о визна а о у до н. е.

не житт

алканського

А ін

ко о

івострова ле ить

о і а у

т.

Ви вже дізналися, о вся Греція складалася з багатьох полісів великих та малих. Проте два поліси були найвідоміші. Давні греки казали, о їхня країна Еллада ніби стоїть на двох ногах однією були фіни, іншою Спарта, найпотужніші грецькі держави. Територія фінського поліса займала весь півострів ттика в ентральній Греції. Самі фіни розташовано в центрі родючої рівнини за 5 км від моря. Панівне станови е в новій державі належало родовій знаті. Ви і урядові посади обіймали аристократи. айви а влада належала арео à у, о складався з представників родової знаті, і 9 архонта державним чиновникам (голові, верховному жерцю, головнокомандувачу, шістьом громадським суддям). Поступово бідніші члени громади розорювалися й були змушені брати позики в багатіїв. а землі позичальників ставили борговий камінь. Коли ж вони не могли повернути борг з відсотками, то втрачали землю. Ті, хто брав землю в оренду, залишали собі лише шосту частину врожаю, а решту віддавали власникові землі. Близько р. до н. е. було ухвалено надзвичайно суворі закони. втором цих законів був архонт раконт. Прочитайте уривок з «Порівняльни итт исів» Плутар а гре ького ись ен ника та ілосо а ( л 6 л р ) ро закони раконта По іркуйте чо у і закони назвали «драконівськи и»

«...Майже за всі злочини призначалася тільки одна кара – смерть. Отже, людина, що завинила в бездіяльності, мусила також вмерти; хто вкрав ярину або фрукти, підлягав тій самій карі, що святокрадці та вбивці... Коли Драконта спитали, чому за більшість злочинів він призначив смертну кару, то він, подейкують, відповідав, що, на його думку, і найдрібніші провини заслуговують цієї кари, а для більших – він суворішої не знає».

120

сторія

авньої реції

Прочитайте уривок з ра і Плутар а ро одії о ередували о ранн Солона на дер авну осаду Визначте о с ричинило ре ор и в Атти і

«...Оскільки нерівність між бідними й заможними сягнула найвищої точки, то держава опинилася в дуже небезпечному становищі, і запровадження тиранії здавалося єдиним засобом, щоб покласти край смутам і відновити спокій. Увесь простолюд заборгував багатіям. Одні обробляли землю та платили багатіям шосту частину врожаю, інші за борги віддавали в заклàд самих себе, а позичальники перетворювали їх на рабів, з яких одних примушували працювати вдома, а інших продавали на чужину. Багато боржників змушені були продавати своїх дітей – цього жоден закон не забороняв – або через жорстокість позичальників залишати свою батьківщину. Проте величезна кількість дужих людей гуртувалася тісніше; вони заохочували один одного не терпіти цього далі, а обрати провідником чесну людину, звільнити боржників, що не розплатилися вчасно, поділити заново землю і цілком змінити державний устрій...».

о узі

Со она ов зу т витоки а ін ко де ократі

У р. до н. е. першим архонтом став мудрець і поет Со он. Спочатку Солон скасував усі боргові зобов’язання та заборонив боргове рабство. Селяни, о потрапили в рабство за борги, ставали вільними. Поверталися коштом держави на батьків ину навіть ті греки, яких за борги було продано за межі країни. Зміни в житті селян сприяли зміцненню та розвиткові їхніх господарств. Та найбільше важило те, о ці зміни підносили дух громадян, адже відтепер і найзлиденнішого селянина не можна було перетворити на раба. аступним кроком Солона був поділ усього вільного населення ттики за майновою ознакою на 4 групи: П’ятсотмірників Вершників, які али Зевгітів з уро най агат и л дей о вро ай не ен е а еди али вро ай не ен е ні еди нів нів ні еди нів еди н дорівн вав

Фетів усі то ав ен е як еди нів

літра вина олії

Станови е громадян ттики відтепер стало визначатися не знатністю походження, а розміром їхнього прибутку. Від нього залежали їхні рава обов язки. Громадяни перших двох груп служили в кінноті, зевгіти становили важкоозброєну піхоту. Фети під час війни служили в легкій піхоті або веслували на кораблях. Зазнало змін управління державою. айви им органом влади стали народні збори, у яких брало участь усе чоловіче населення ттики віком старше ніж 20 років. а народних зборах розглядали найважливіші державні питання: ухвалювали закони, обирали посадових осіб. а державні посади могли обиратися лише представники перших трьох груп. Фети ж мали право лише голосувати на народних зборах. Для кра ої роботи зборів було створено Раду отир ох от (від кожно121

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

го розряду по 100 представників). Вона мала готувати справи для обговорення на народних зборах. За ареопагом залишалися досить широкі повноваження, зокрема розгляд тяжких злочинів. Голосування за смертними вироками відбувалося вночі, об зберегти таємницю. Кожний опускав в урну камінець. Білий про ення, а чорний смерть. к о камінців було порівну, то від міста фіни додавався один білий камінець. овим державним Розв я іть ронологічну задачу органом, запровадженим Солоном, Скільки років тому Солон заклав стала рада уддів. Вона обиралася основи афінської демократії? Яке це ороку і складалася із 6000 громабуло століття, яка його половина? дян, о досягли 30-літнього віку. По іркуйте о ав на увазі Плутар ко енту чи наслідки ре ор Солона « а о ни завдав він чи ало коди о скасував усі орги але е іль е о ур валися ідні о Солон не оділив зе л як вони ього воліли»

ави и во і ена Пі і трат та К і

ен

Хоч якими помітними були зміни, започатковані реформами Солона, вони не похитнули могутності знаті. езабаром Пі і трат проголосив себе захисником демократії та прав бідних громадян і встановив в фінах ти рані . Пісістрат роздавав землі біднякам, але запровадив для всіх податок, який становив десяту частину врожаю, чим збагатив державну скарбницю. об праця селян ттики давала більше прибутків, їм було наказано замість пшениці виро ували виноград і маслини. Було вжито заходів для розвитку торгівлі з багатими причорноморськими колоніями. озширювали й вирівнювали вузькі криві вулиці міста. Було споруджено водогін, який забезпечив фіни водою, а стічні труби допомогли позбутися нечистот. Запрошені з різних міст архітектори, скульптори й живописці споруджували й прикрашали храми. Було збудовано храм фіни на крополі. За велінням Пісістрата було записано поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея». У 510 р. до н. е. тиранію в фінах було повалено. Відбулися народні збори, які надали право провести нову реформу К і ену. ю реформу було проведено в 507 р. до н. е. Країну поділили на 10 областей, кожна з трьох частин (рівнинної, узбережної та гірської). Замість ади чотирьохсот було впроваджено трате и во началь Раду ти от, яка складалася з представників ники в гре ьки оліса кожної області. Було створено нові урядові оргао али ирокі військо ни колегії: одна з них відала податками, а друві та ивільні овнова га збройними силами (колегія трате ів). До ення них на один рік обирали по 10 громадян. Для боротьби з тиранією та задля збережене ократі устрій за ня де ократі Клісфен запровадив о тракіз якого влада в дер аві на голосування на народних зборах черепками з ле ить народу (від гре ь видряпаним іменем людини, яку громадяни ки слів demos народ і вважали небезпечною для держави. kratos сила, пануванЗа правління Клісфена було завершено побудоня, влада) ву фінської держави на демократичних засадах. 122

сторія

авньої реції

о у Пісістрата назива ть тирано и ув Пісістрат орстоки тирано о він зро ив для А ін о у з і я Кліс ена ов язу ть завер ення ор ування А інської дер ави Роздивіться карту на с

е розта овані гре ькі о ласті аконіка та

. Як виник а С арта у рав інн

то і

к зді

н вав у ні

ессенія

державне

У 9 ст. до н. е. на півострові Пелопоннес в області аконіка дорі ці заснували кілька поселень. Згодом вони остаточно підкорили місцеві ахейські племена. У 7 ст. до н. е. дорійці приєднали до своїх володінь сусідню область Мессенію. Під час двох Мессенських війн і склалося державне утворення, о дістало назву акеде он С арта . Підкорене населення за чисельністю в 5 6 разів було більшим за спартанську громаду, тому основним завданням дорі Рада старі ин герусія ів артіатів було збереження панування. у арті удо ня Давньогрецькі історики та письменни- реконструкція ки віддають славу творця спартанських законів легендарному мудрецю ікур ові. За заартіати овно рав конами ікурга спартанський поліс очолювала ні гро адяни авньої рада старійшин із 28 осіб віком понад 60 років. С арти До складу ради належали також двоє царів віком понад 30 років, які командували армією. арська влада в Спарті була спадковою, а старійшин вибирали на народних зборах із числа знаті. ішення старійшин затверджували на народних зборах. арод міг лише схвалювати або відхиляти пропозиції старійшин і царів. У випадку, як о народ прийме неправильне рішення, рада старійшин і царі могли відхилити його та розпустити народні збори. Таку організацію влади називають о і архі , о означає «влада небагатьох». о у у равління С артансько

дер аво

назива ть олігар ічни

О ініть се е 1. Визначте іс е розта ування А інського та С артанського олісів 2. Витлу ачте оняття драконівські закони, демократія, остракізм, боргове рабство, ареопаг, архонти, спартіати, олігархія 3. У чо у суть ре ор Солона та Кліс ена кі вони али результати 4. кі осо ливості сус ільного иття С арти и о на сучасні де ократичні дер ави орівн вати з А іна и часів Солона о сучасні де ократії ус адкували від давньогре ьки а чого оз улися и дер авне у равління С арти відрізнялося від А ін

123

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

ОБ В ОВ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 7 . Яки

бу о буденне житт

В артіатів

Спартіати повсякчас були готові воювати. Саме це визначало їхню буденність. Вони не займалися ні господарством, ні торгівлею. Основним їхнім заняттям була війна, а сама Спарта нагадувала військовий табір. Спортивні змагання підтримували постійний дух суперництва. Спартіатам заборонялося без потреби виїздити за межі поліса, багато говорити й розголошувати зміст навіть побутових розмов. Для того об стати повноправним громадянином (спартіатом), треба було: по-перше, від народження отримати право на володіння земельним наділом по-друге, отримати відповідне виховання, яким опікувалася держава, і, по-третє, отримати доступ до однієї з громадських їдалень, де харчувалися всі дорослі (віком понад 30 років) чоловіки. артанська дівчина яка бере участь у змаганнях з бігу Фігурка ст до н е Спартанські дівчата, майбутні матері, мусили бути дужими, здоровими й витривалими. Вони займалися бігом, боротьбою, кидали списа. Прочитайте уривок із твору Плутар а По іркуйте чо у історик твердив о «Спарта – єдине місто у світі, де діяло прислів’я, що багатство сліпе і лежить неживе й нерухоме, як на картині» «...Щоб остаточно знищити будь-яку нерівність, Лікург насамперед вилучив з обігу всю золоту та срібну монету, наказавши використовувати лише залізну, але й тій за її великого розміру та ваги визначив маленьку вартість, – так збереження суми в десять мін вимагало мати вдома власний склад, а для перевезення – вози. Крім того, він прогнав зі Спарти зайві та непотрібні, на його думку, ремесла. А зрештою, більшість із них і без того зникла б разом із запровадженням нової монети, тому що мистецькі вироби не мали збуту... Не було в Спарті і торгівлі чужоземними товарами, у спартанські пристані не заходив жоден корабель. Щоб іще рішучіше побороти пишність і цілковито знищити жадобу до багатства, Лікург запровадив спільне харчування. Згідно із цим усі громадяни мусили сходитися разом і спільно їсти приписані страви; ніхто не смів у себе вдома їсти, розлігшись на дорогих подушках при багато прибраних столах». ра й о са остійно авданн айте від овіді на за итання о у із за ровад ення нової « онети» за слова и Плутар а у країні зник ла злочинність ля чого в С арті уло за ровад ено с ільне арчування с артіатів к нововведення ікурга в линули на о ут с артан ів

о о ра ну и нав ити во х діте

артан і

Велику увагу спартанська влада приділяла вихованню дітей. иття новонародженої дитини в Спарті залежало від рішення ради старійшин. Хворі діти, вважали спартіати, не потрібні ні батькам, ні державі. До семи 124

сторія

років дитину виховували в сім’ї, а потім розпочиналося її навчання в громадських школах. У 14 років хлопчики проходили випробування в храмі ртеміди. Після іспиту (а потрібно було витримати удари різкою без сліз та зойків) хлопець міг продовжувати навчання. У 18 років його зараховували до загонів ефебів, які займалися військовими вправами, іноді пошуками їжі та крадіжками, оскільки ці загони не утримувалися за рахунок об ини. Закінчувалося виховання чоловіків у 30 років. Повноліття в дівчат визначалося 18-річним віком, який давав можливість узяти шлюб. . Про кі одроби і вихованн овіді П утарха

авньої реції

Роздивіться іл стра і ерела свідчать о еред итва и с ар тан і вдягали ла і зде іль ого червоно го кольору По іркуйте чо у

Фігурка с артанського воїна яки готу ться до битви з роз уще ним волоссям та в лащі ст до н е

артан ів довіду

з роз

« ікург позабирав семилітніх дітей, об’єднав їх у загони й виховував їх спільно, привчав до спільних ігор і навчання. а чолі загонів він ставив найкмітливішого й найхоробрішого в бійках. Діти в усьому брали з нього приклад, виконували його накази, зносили покарання, відтак усе навчання полягало в тому, об виховувати в дітях покірливість. итання та письма вони вчилися тільки в межах необхідності. Виховання полягало в тому, об навчити безвідітон довга натільна мовно коритися, терпляче зносити негаразди й сорочка ез рукавів перемагати супротивника. і атій вер ній одяг у Виховання старших було е суворішим, їх вигляді атка тканини стригли коротко, привчали ходити босоніж і граякий одягали овер і ти голими. Коли вони досягали 12 років, хлопці тона переставали носити хітон, одержуючи раз на рік гіматій, ходили брудними, не вмивалися й не зма ували нічим тіло, за винятком декількох днів на рік, коли їм дозволялося користуватися всім цим. Дітей привчали висловлюватися гостро, але дотепно й небагатьма словами. ікург вважав, о й кілька простих слів повинні мати глибокий зміст. Примушуючи дітей довго мовчати, він навчав їх давати влучні, глибокодумні відповіді... Сам ікург, коли в нього хтось став вимагати, об він запровадив у о у с артан і так суворо ви о державі демократію, відповів: За вували свої дітей ровадь с очатку демократію в себе в домі ». ра

й о са остійно авданн Скористав ись уривко із твору Плутар а оясніть о од ення висловів спартанське виховання та лаконічна мова. о овніть тверд ення використову чи ді слова Спартанських хлопців навчали...

125

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

ра й о са остійно авданн Скористав ись роз овідд гре ького історика Ксено онта оясніть чи ви овання с артан ів відрізнялося від того ро яке йдеться в уривку Спартанців виховували не так, як інших греків. По-перше, їх… По-друге... Потретє... «Зазвичай ті елліни, які про себе кажуть, що добре виховують своїх дітей, як тільки їхні діти почнуть розуміти, що до них говорять, негайно приставляють до них педагогів – своїх слуг і відправляють до вчителів учитися грамоти, музики та занять у палестрі. Водночас ноги їх зманіжують взуттям, і все тіло безліччю одягу, а що стосується їжі, то мірою для них уважають їхній шлунок...».

алестра риватна гі настична кола Такі коли али відкриті айданчики ігові до рі ки гі настичні зали асейни

О ініть се е Поставте со і о інку за урок зара ував и за різні ета и ро оти від овідні али за ко не із завдань (завдання ) від до алів так са о від до алів о ініть сво участь в о говоренні в ара ( акси альна о інка за урок алів) Порівняйте ереконання гро адян С арти та А ін По іркуйте чи алися о вва али найви и и чеснота и а о засуд ували

126

ті й ті и

сторія

В О

авньої реції

ОБ

рр до н е )

Роздивіться реконструк і гре ького ойового кора ля йо ведення орського о зо ра ено на ал нку

трі ри

кий ри

Фрагмент аламінської битви р до н е удо ня реконструкція Трі ра бойовий корабель з веслами, розташованими в три ряди один над іншим у шаховому порядку. Використовуючи саме ці бойові кораблі, греки перемогли персів в одній з битв греко-перських війн.

. Яка оді бу а о атко

реко ер ких ві н

к ви вже знаєте, у 522 р. до н. е. Дарій І став правителем Перської держави. евдовзі перси захопили ідію й почали збирати данину з грецьких міст Малої зії. езабаром Дарій І вирушив у похід проти скіфів й оволодів протоками між вропою та зією. У 500 р. до н. е. розпочалося повстання в грецькому місті Мілет проти перського панування. ого вважають початком греко-перських воєн. Мілет підтримали інші міста Малої зії. Вони звернулися до полісів Греції за підтримкою. а це прохання відгукнулися лише фіни та місто Еретрія на острові Евбея. Спочатку успіх був на боці повсталих. ле згодом перси взяли гору в битві на морі й штурмом захопили місто Мілет. Місто було зруйноване, а його жителів перетворили на рабів. 1 2 фіняни розуміли, о перси не залиПерськи воїн Рекон струкція шать без уваги втручання фін у війну, авньогрецьки го літ і и і почали збирати сили. воїн з ва ким озбро нням

127

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

. Як роз орта а ів

ерша

ере ожна битва реків

роти

ер

У 492 р. до н. е. Дарій І вирушив у похід проти греків, який закінчився невдало. Перський флот, о йшов у Грецію, потрапив у бурю біля мису фон, і майже 300 кораблів потонуло. ерез два роки Дарій І висунув містам Греції вимогу визнати його владу: Цар царів велики цар арі володар усіх люде від сходу до заходу вимага від вас землі та води . Деякі поліси підкорилися. В фінах послів Дарія скинули в море, а спартанці кинули їх у колодязь зі словами, о там перси знайдуть достатньо і води, і землі. ове військо вирушило на кораблях через Егейське море. Перший бій афінянам довелося прийняти р. до н. е. Він відбувся на ара он кі рівнині за 42 кілометри на захід від фін. Перська армія мала 30 тисяч воїнів, а ополчення афінян 10 тиПер и мара онець Картина сяч та тисячу союзників з фівансьреконструкція кого міста Платеї. Ударною силою По іркуйте які слова ав сказати воїн греків була важкоозброєна піхота, о с овістив ро результат итви побудована у а ан у. Серед стратегів вирізнявся і тіад. Мужність і витримка забезпечили грекам перемогу, а перська алан а ільна ліній армія вперше зазнала поразки. Гонець, який, не на о удова за ор о ря окутника з рядів зупиняючись, пробіг відстань від Марафона до ва кої і оти де іль фін, об сповістити городянам результат, ого греки икували упав мертвим від перенапруження. а його еренг о воїнів честь до сьогодні проводяться змагання з бігу у ко ній на марафонську дистанцію (42 км 192 м). Розв я іть ронологічну задачу Скільки років минуло від реформ Солона до першої битви греків з персами?

. Як роз орта и К ерк а

оді

реко ер

ких во н

ід

оходу

У 480 р. до н. е. Ксеркс, син померлого Дарія І, повів на Грецію величезну армію. а персів уже чекали. Талановитий державний діяч архонт е і ток зробив багато, об об’єднати грецькі міста. Було збудовано 200 нових військових кораблів-трієр. До союзу для боротьби з персами долучився 31 поліс. би заручитися підтримкою Спарти, Фемістокл навіть поступився командуванням і в армії, і на флоті. Греки вирішили затримати персів у вузькій ер о і кі у е ині. Туди попрямували 7 тисяч воїнів на чолі зі спартанським царем еонідо . 128

сторія

Скористав ись карто іс я основни итв

розка іть ро о ід Ксеркса

авньої реції

рр до н е та ро

7 тисяч проти 150 тисяч Перси не могли здолати греків 4 дні. Проте зрадник з місцевих мешканців показав персам гірську стежку, о вела в обхід у елини. Дізнавшись про це, еонід наказав грекам відходити для з’єднання з основними силами. Сам цар і 300 спартанців залишилися їхні традиції забороняли відступати. Усі вони загинули. Прочитайте уривок з «Історії» Геродота й о іркуйте чо у итву за исників ер о іл у світовій історії вва а ть си воло воя ької у ності «Чотири дні Ксеркс звелів перечекати, усе ще сподіваючись, що спартанці кинуться навтьоки. Нарешті на

учасни ам ятник цареві Леоніду

129

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

п’ятий день цар у люті послав проти них мідійців з наказом взяти їх живими й привести перед його очі. Мідійці стрімко кинулися на еллінів; при кожному натиску багато мідійців падало, на місце полеглих ставали інші, але не відступали, незважаючи на важку втрату. Тоді, можна сказати, усім стало ясно, і особливо самому цареві, що людей у персів багато, а мужів серед них мало. Під час цих сутичок цар, як розповідають, спостерігав за ходом бою й, охоплений страхом за своє військо, тричі підхоплювався зі свого трону. Так вони билися в той день, але й наступний день не приніс персам удачі. Більшість спартанців уже зламала свої списи й потім заходилася вражати персів мечами... Спартанці захищалися мечами, у кого вони ще були, а потім руками й зубами, поки варвари не засипали їх градом стріл...».

Перськи цар Ксеркс із гори галео с остеріга за розгор танням аламінської битви удо ня реконструкція

Одночасно з битвою біля Фермопіл вів бойові дії проти персів грецький флот. Більшість жителів фін було вивезено на острів Са а ін. лях на фіни було відкрито. Проте перси здобули лише безлюдне місто, спаливши більшу його частину. Грецький флот стояв у протоці біля острова Саламін. Саме тут 28 вересня р. до н. е. відбулася морська битва з персами. Бій розгорівся в протоці, яка відділяє острів від материка. евдале розташування перського флоту призвело до того, о їхні кораблі не могли маневрувати. 300 грецьких трієр уміло таранили кораблі персів гострими носами, обкутими міддю, і порівняно легко перемогли.

Про Сала інську итву зали ив свідчення її учасник гре ький оет Ес іл Прочитайте уривок із твору Ес іла знайдіть у тексті рядки о втіл ть раг нення греків до ере оги На основі уривка відтворіть ере іг итви «...І дружній заклик несподівано Потряс повітря: “Гай же, діти еллінів! Отчизну порятуйте, жон, дітей своїх, Богів оселі – наші храми батьківські Й дідів могили! Нині в бій за все йдемо!” По-своєму і перси відгукнулися, Й пора настала не вагатись – діяти. …судна тут носами міднокутими Зіткнулись. Еллін перший на таран пішов І проломив з розгону фінікійцеві

Корму. Тоді вже сміло й інші вдарили. Спочатку перські судна, напливаючи, Протистояли грекам. Та, згромадившись У вузині протоки, одне одному Лиш заважали, бо ж, носами мідними Вдаряючи, змітали веслярів ряди. Тоді-то греки – так було задумано – В тісне кільце взяли… Все те, що з війська персів залишилося, Вдалось до втечі – хто куди метнувсь тоді.

авесні наступного року перси знову спустошили ттику та розорили фіни. Греки ухвалили провести вирішальну битву. Біля беотійського міста П ате персів було розгромлено. Майже одночасно із цією битвою грецький флот здобув перемогу По іркуйте чо у Сала інську біля мису іка е. Тож війна заитву вва а ть визначально вершилася на користь об’єднаних в ере ігу греко ерськи во н грецьких полісів. 130

сторія

авньої реції

Розв я іть ронологічну задачу Скільки минуло років від битви під Марафоном до Саламінської битви?

. Яки и бу и на

ідки реко ер

ких ві н

У р. до н. е. між персами і греками нарешті було укладено мир. Персія зобов’язувалася не посилати своїх кораблів у протоки та в Егейське море. Вона мусила тримати свої війська не ближче триденного переходу від берегів Малої зії. Перемога мала велике значення для подальшого розвитку Греції. Під час війни з персами греки вперше об’єдналися для того, об захистити від нападників усю Грецію, а не лише своє рідне місто. Водночас посилилося суперництво двох найсильніших держав фін і Спарти.

вобі грецького та ер ського воїнів Зобра ення на давньогрецькому осуді

О ініть се е 1. к роз очалася греко ерська війна Як греки одержали першу перемогу над персами? 2. Витлу ачте оняття трієра, марафонський біг, фаланга, гопліти. 3. кі су о утні та орські итви визначали ід греко ерськи війн и вони завер увалися 4. ко ула роль відо и греків ( ільтіада еоніда е істокла) в історії греко ерськи во н и о на ояснити ську Перську і ері

аленькі гре ькі дер ави оліси одолали велетен

Роздивіться іл стра і о у на а інськи о нета зо ра ено сову У ст до н е а ін ські «сови» « одили» в усі оліса Егейського оря то то вони виконували роль і олісної гро ової одини і По іркуйте ро о е свідчить

. то таки Перік о уз о оі ов зу т утвердженн де ократі А інах

Монета дер ави до н е

інської лизько

Перемога в греко-перських війнах допомогла грекам усвідомити переваги їхнього суспільного устрою. дже у військовому протистоянні зійшлися не просто Персія та окремі грецькі поліси, а два світи, дві цивілізації: східна та антична, з її демократичними цінностями. Перемога Еллади, яка поступалася Перській імперії за територією в 50, а за населенням у 20 разів, спричинила найви ий злет у всіх царинах 131

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Перікл іна Пар енос Ко ія скуль тури Фідія з а інського Пар енону створена за Перікла Статуя заввишки 11 12 м, її основа дерев’яна, одяг, ит, шолом зроблені із золота, обличчя, шия, руки зі слонової кістки, очі з коштовного каміння.

життя. Саме тому період 480 431 рр. до н. е. називають «золотим п’ятдесятиліттям». У 462 р. до н. е. народні збори позбавили ареопаг права затверджувати закони та заслуховувати звіти урядових осіб. Відтоді найважливіші питання мали вирішувати народні збори та ада п’ятисот. Державу очолив Перік . Від 444 р. до н. е. його протягом 15 років обирали першим стратегом. За правління Перікла кожен афінський громадянин міг бути обраним на будь-яку державну посаду. Багато із цих посад, крім стратегів та інших військових, розподіляли жеребкуванням «голосували» білими та чорними бобами. Особлива колегія з 11 осіб наглядала за дотриманням громадського порядку та законності. ле оскільки афіняни вважали, о громадяни рівні між собою, обов’язки наглядачів, тюремників та катів виконував загін із 300 державних рабів. Перікл запровадив платню суддям, а пізніше заробітну платню («дієту») почали отримувати члени ади п’ятисот. Почали платити й за військову службу на кораблях. е дало Періклові змогу залучити до державної служби середніх та дрібних землевласників, які раніше через нестатки не мали можливості брати участь в управлінні державою. За Перікла розквітло містобудування. Було споруджено багато храмів. Саме тоді постав головний храм Греції Парфенон.

кро оль з Пар еноном та агора в

132

інах за Перікла Реконструкції

сторія

авньої реції

Прочитайте уривки з роз овідей Плутар а ро Перікла й о іркуйте які риси вдачі Перікла с рияли то у о його агато разів усу ереч ри иса закону о ирали на осаду стратега о у Перікл уникав ані ратства кі ере ваги він ав зі свого дару красно ов я ки оста Перікл як військовий діяч У чо у виявлялася його езкорисливість « У місті бачили, як він прямує однією дорогою – на площу й у Раду. Він відмовився від запрошень на обіди й від будь-яких дружніх стосунків, отже, під час своєї довгої державної діяльності він не ходив ні до кого із друзів на обід... Перікл налаштовував свою мову, як музичний інструмент... Утім дехто думає, що його нарекли “Олімпійцем” через ті споруди, якими прикрасили місто, інші – через його успіхи в державній діяльності й у командуванні військом ще твердять, що цим іменням він має завдячувати своєму дарові слова: він так говорив, начебто гримів і метав блискавки, коли говорив перед народом. ...Усі бачили його безкорисливість і непідкупність. Хоча він зробив місто з великого найбільшим і найбагатшим, хоча він могутністю перевершив багатьох царів і тиранів, він на жодну драхму не збільшив свого майна проти того, яке залишив йому батько. Як стратег Перікл славився найбільше своєю обережністю: він добровільно не вступав у битву, якщо вона була небезпечною, а її результат був сумнівний; тих воєначальників, які шляхом ризику здобували блискучий успіх і збуджували загальне захоплення як великі полководці, він не наслідував і не вважав їх собі за зразок…». Розв я іть ронологічну задачу Скільки років пролягає між початком реформ Солона та обранням Перікла стратегом По іркуйте о уло с ільного в діяльності и дво видатни діячів А інської дер ави

. Які ор ани в ади у рав и А ін бу и рава обов зки ро ад н

ко

державо

ки и

За Перікла державна влада почала поділятися на законодавчу, виконавчу та судову. айви им органом фінської держави були народні збори Вони схвалювали закони й виносили рішення з приватних питань, обирали урядовців та приймали їхні звіти, обговорювали питання війни чи миру, забезпечення продовольством, відзначення релігійних свят та інших подій. У народних зборах брали участь усі афінські громадяни, які досягли 20 років. Збори відбувалися регулярно: кожні 9 днів. Порядок денний зборів визначали заздалегідь. ле кожен громадянин мав право внести будь-яку пропозицію чи законопроект, міг навіть порушити будь-яке питання, обговорення якого не передбачалося. Ухвали народних зборів завжди починалися словами: Рада та народ остановили... . Другим за значенням органом влади в фінській державі була Рада ти от, о відала всіма питаннями в період між народними зборами. ороку рада поповнювалася за жеребом громадянами, які досягли 30-літнього віку. ада поділялася на 10 підрозділів по 50 осіб від району. Виконавчі обов’язки покладалися на ко е і . Винятковою була роль ко е і де ти трате ів. Стратеги командували армією та флотом, наглядали за їхнім станом у мирний час, відповідали за будівництво військових укріплень, витрати військових коштів. 133

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

еабияку роль у державному житті фін відігравав уд. У ньому могли брати участь усі афінські громадяни, незалежно від статків. ороку за жеребом з охочих обирали 6000 суддів. исло суддів під час розгляду судових справ було різним: від 500 до 1000 осіб. Судді заздалегідь не знали, які справи будуть розглядати, о виключало можливість підкупів і зловживань. Кожен афінянин звинувачував та захи ався сам. фінянина не можна було ув’язнити без судового вироку. Суд також ухвалював закони. Ухвала народних зборів набувала ваги закону тільки після затвердження її судом. Записаний на дошці закон виставляли для загального о з дер авного иття давні гре ознайомлення. ків ус адкували сучасні дер ави

Наві о на ва у ду ку Перікл так на олегливо роз удовував А іни «…Тим часом поставали споруди, грандіозні за розмірами, виняткові за красою. Усі майстри прагнули перевершити один одного довершеністю роботи; особливо ж дивувала швидкість виконання. Споруди, кожна з яких, як гадалося, могла бути завершена працею багатьох поколінь і ціною багатьох людських життів, були завершені у квітучий період діяльності одного державного мужа…» а слова и Плутар а Перікл «не менше як п’ятнадцять років мав безперервну одноосібну владу, хоча посада стратега дається за законом на один рік»; «Перікл вів за собою народ переконанням і настановами... то стримуючи його зухвалу самовпевненість, то підбадьорюючи, втішаючи його... Перікл був рятівним підмурком державного ладу». По іркуйте ко у нале ала влада в А іна Періклу чи народові о ав на увазі Перікл коли казав со і одяга чи військовий ла ід час о рання на осаду стратега «Будь обачним, Перікле: тобі керманити вільними людьми, і до того ж еллінами, і до того ж афінянами»? о з інилося в у равлінні А іна и за Перікла Роздивіться картину Про о іг говорити Перікл еред гро адяна и А ін а ро онуйте те и стисло викладіть коло о говор вани итань

исту Перікла на народних зборах

134

удо ня реконструкція

сторія

авньої реції

Роздивіться с е у ро іть висновок чи все населення А ін користувалося гро адянськи и рава и Кого з е кан ів А ін не одано на с е і аселенн Ра и чу озе

ін

ст до н е

Вільні л ди Гро адяни(аристократи та де ос)

ив і

ешкан і А ін

етеки ( ереселен і вільновід у еники)

а и однакові рава

В фінах кожен громадянин міг виступати на народних зборах із критикою посадових осіб, вносити пропозиції з питань зовнішньої та внутрішньої о ітики. У народних зборах брали участь до 6000 осіб, тобто близько п’ятої частини всіх громадян. имало исте тво керувати учасників зборів не мали освіти, тому найчастіше дер аво давні греки виступали ті самі красномовці та «демагоги» називали слово о (так називали ватажків демосу). літика Водночас, як ви переконалися, не всі мешканці фін мали громадянські права. е лише раби, а й особисто вільний люд етеки не брали участі ні в народних зборах, ні в судових засіданнях, не могли бути обрані на керівні посади. м забороняли володіти землею на території ттики, мати власні будинки, не давали громадянства, навіть як о вони жили в фінах упродовж декількох поколінь. У державному житті фін не брали участі й жінки. О ініть се е 1. Скільки років то у Перікла о рали на осаду ер ого стратега 2. Витлу ачте оняття політика афінська демократія громадянські права 3. кий орган влади в А інській дер аві ув найви и кі итання та розгля дали к від увалася його ро ота кі овнова ення али ін і органи влади 4. то з е кан ів А ін не ав рава на у равління дер аво о у А інську дер аву за Перікла визнача ть як «золоту до у» о вразило а інянина який отра ив до одні ї з країн авнього С оду у дер авно у устрої та рава та те ні е кан ів

32.

ОВ

Роздивіться зо ра ення на виро а давньогре ьки ре ісників Про які за няття давні греків овідо ля ть роз иси

135

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

. Яки

бу о о

одар

ке житт

ре і за к а и но доби

ерез несприятливі для хліборобства природні умови в 5 4 ст. до н. е. зернові культури були витіснені виноградом, оливками, овочами та фруктами. Виноград та плоди оливкового дерева висушували та маринували, але продавали за межі Греції здебільшого вино та олію. а ринках продавали смокву (інжир), цибулю, часник, капусту та зелень. одня вживали також м’ясо та молоко. Сільське господарство було основним заняттям мешканців Спарти, Беотії, Фессалії. Проте в Давній Греції існували поліси, які надавали перевагу ремеслу та торгівлі, це Коринф, ттика, Мегари. адзвичайно вправними були грецькі ковалі та гончарі. Греки вдосконалили виробництво заліза, знали кілька видів сталі, виробляли бронзові та мідні вироби. Грецькі амфори та піфоси для збереження й перевезення вина, олії, зерна, святковий столовий посуд, теракотові статуетки й світильники славилися в усьому Середземномор’ї. Від 6 ст. до н. е. греки використовували монети. У 5 4 ст. до н. е. виникла нова форма рабства, яку вчені називають класичним рабством. Історики припускають, о в фінах раби становили третину всього населення. Завдяки рабській праці процвітали маєтки землевласників, ремісничі майстерні, працювали шахти й копальні, велося будівництво, розвивалася торгівля. аби працювали і в домашніх господарствах: мололи зерно, готували їжу, прибирали житло. аби доглядали за дітьми, працювали секретарями, писарями, кур’єрами, катами та поліцейськими. Греки вважали, о поділ людей на рабів і вільних закладено в самій природі людини, а тому рабство має існувати завжди. Основними джерелами поповнення рабів були війни, работоргівля та піратство. Діти рабів також були рабами. Роздивіться зо ра ення на корин ській кера ічній до і 6 6 рр до н е ко у занятт рисвячено зо ра ення

. Яки и бу и зви а та обут давніх реків Від самого початку грецька цивілізація формувалася як суспільство дозвілля. Погляди греків влучно висловив рістотель: Людина створена для щастя а оліс для того щоб вона могла ити щасли во . абська праця дала змогу більшості громадян не перейматися клопотами про пошук засобів до існування. авесні та влітку греки працювали не більше ніж шість годин на добу. ешту часу вони присвячували атлетичним заняттям, відвідуванню центральної пло і агори, де виступали політики, філософи, поети, письменники. Місця, де греки проводили дозвілля, називалися а е три та і на і спеціально обладнані спортивні майданчики. Тут були всі умови для занять спортом, відпочинку, а також лазні, де спортсмени могли помитися після вправ та змагань. Елліни влаштовували урочисті вечері, 136

сторія

авньої реції

на які запрошували поетів, танцюристок. а таких вечерях люди спілкувалися, вели розмови на філософські, літературні та буденні теми. Заходячи до будинку, гості знімали взуття, а раби омивали їм руки. я процедура повторювалася часто, оскільки їли без ножів, виделок і навіть ложок. Після того як гості почастувалися першими стравами, починалася розмова. аби приносили десерт і вино, яке на дві третини розбавляли холодною водою. Грецькі будинки поділялися на чоловічу та жіночу половини. Своє приватне життя греки не виставляли напоказ. Будинки виходили на вулицю глухим му- У будинку замо ного грека ром. Стіни будівель були потиньковані, а Реконструкція в багатих людей іноді оздоблені мозаїкою. Меблі греки мали надзвичайно прості: ложа для спання та їжі, низенькі столи, скрині, лави, крісла. Для освітлення використовували бронзові лампи, у які заливали оливкову олію. Посуд чаші, горики, амфори здебільшого виготовляли з глини. оловіки вдягали довгу, до колін, совазо ису із зобра рочку без рукавів хітон та пла , який Фрагмент енням давньогрецького ло а обгортали навколо тіла, і аті . У жінок хітони були довшими сягали землі. Краєм пла а жінки вкривали голову. оловіки ходили з непокритою головою, і лише ремісники та мандрівники одягали шапки. Взуттям слугували сандалії. . Як давні реки вшановува и во х бо ів Опановуючи матеріал з історії Давньої Греції, ви вже дізналися, о невід’ємною частиною світогляду та буденного життя греків була релігія. Утім упродовж століть боги змінювалися так само, як і ті, хто вірив у них. Від часів утворення грецьких полісів зростає роль богів покровителів ремесла й торгівлі (Гермеса), ковальства (Гефеста). Здебільшого покровителями ремесел у кожному місті ставали боги, о їх вважали оборонцями самого міста: наприклад, в фінах фіна, у Дельфах поллон то о. У кожному полісі поступово складається культ головного бога охоронця й покровителя Орак л ) іс е в свя держави та її громадян. тили і де отри ували Греки вірили і в те, о боги знають, як можвід овідь о ества на на уникнути неприємностей у житті. Свої пораоставлене итання ди та веління ораку и боги передавали людям ) ві ування роро т через пророків і ясновидців. Так, у храмі полва о ї виголо увала лона в Дельфах була і і жінка-ві унка, і ія 137

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

яка могла дати відповідь на будь-яке запитання про майбутнє. До неї та до жерців храму час від часу зверталися правителі Греції та інших країн і народів. Збереглася легенда про Ка андру, дочку троянського царя Пріама, яку боги нагородили здатністю передбачати майбутнє, але вона відкинула залицяння поллона, і той зробив так, о люди ніколи не прислухалися до її правдивих пророцтв.

Фрагмент моделі святилища в ель ах

Греки, як і інші давні народи, споруджували своїм богам храми. Усередині давньогрецького храму стояла статуя бога, якому було присвячено споруду, проте всі обряди та святкування відбувалися на плоі, біля будівлі. Віруючі не були учасниками релігійних церемоній, а спостерігали за ними ззовні. Обов’язки жерців виконували вибрані жеребкуванням службові особи. Грецький жрець не вчився спеціально й нічим не відрізнявся від решти громадян. 1

Пі ія та цар ге Роз ис на осуді Реконструкція статуї Зевса лім і ського скуль тор Фіді Установлена в храмі Зевса в лім ії одне із чудес світу давнини Роздивіться іл стра ії Усі зо ра ені на давньогре ько у осуді с ортивні з а гання еред ачено рогра о Олі ійськи ігор Визначте ї

138

сторія

авньої реції

. о в ткува и давні реки Яку ро і ри в житті реків

віді рава и О і

кі

елігійні свята посідали особливе місце в житті грецьких полісів. х присвячували богові покровителю поліса. Під час свят відбувалися спортивні змагання художники, поети, скульптори представляли свої нові роботи. Так, наприклад, у жителів фін найважливішим святом були Панафінеї. Деякі з таких свят стали загальногрецькими. и не найурочистішими з-поміж них були О і і кі і ри на честь Зевса Олімпійського. Від р. до н. е. вони відбувалися в Олімпії кожних чотири роки. а час проведення ігор припинялися війни та збройні сутички, а в Олімпію з усіх куточків Еллади сходилися учасники змагань та глядачі. Програма ігор передбачала парад учасників, спортивні змагання в п’ятиборстві (біг, стрибки в довжину, метання списа й диска та боротьба), кулачні бої, перегони колісниць (пізніше додався анкратіон боротьба без правил і змагання на кулаках) та жертвоприношення Зевсу. Переможці ігор називались о і іоніка и, в останній день свята вони одержували вінки з гілок оливкового дерева. Імена переможців та назви їхніх міст урочисто оголошували, влаштовуючи на їхню честь бенкет. Олімпіонік повертався до рідного поліса в пурпуровому пла і й на колісниці. ого зустрічало все місто. а честь олімпіоніка співали гімни та влаштовували гуляння. Загальнонародне значення мали свята на честь бога Діоніса, о відбувалися в фінах орічно в березні-квітні впродовж 6 днів. Відбувалися свята й на честь богині родючості Деметри, які проходили восени, збігаючись зі святом урожаю. Важливе місце посідали також Піфійські свята в Дельфах на честь поллона, Істмійські свята на честь Посейдона. Крім культових, існували загальнодержавні свята, присвячені історичним подіям на честь перемоги під Платеями та Марафоном. 139

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Роздивіться іл стра і ре конструк і к ви уявля те з агання на Олі ійськи ігра у авній Гре ії

О ініть се е 1. Витлу ачте оняття піфія, оракул, олімпіоніки, класичне рабство. 2. о визначало гос одарське иття греків за до и розквіту 3. ки и ули удні давні греків 4. о таке Олі ійські ігри к вони від увалися кі е свята в ановували греки о вразило а інянина в гос одарстві та о уті одні ї з країн авнього С оду як и він до неї отра ив

33 О В

ОВ

Роздивіться іл стра і Про які кільні заняття свідчить роз ис о яки деталей риверта увагу вазо исе ь и таке навчання відрізнялося від с артанського о на ва у ду ку ро ить чоловік із тростино зо ра ений раворуч

Фрагмент вазо ису із зобра енням давньогрецької

коли

. У о у о об иво ті вихованн та о віти давніх реків Поява на світ дитини була в грецькій родині великим святом. Коли народжувався хлопчик, на двері будинку чіпляли гілки оливи, а коли дівчинка вовняні нитки. До семи років дитина перебувала під опікою матері або годувальниці. Греки вважали дітей відповідальними за вчинки батьків. 140

сторія

авньої реції

У різних полісах дітей виховували по-різному. У Спарті, зокрема, їхнім вихованням та освітою опікувалася держава. ле в інших містах виховання було домашнім. Дитину із семи років передавали під опіку раба, якого називали еда о о . Пізніше хлопчики починали відвідувати школу. айчастіше вони мали трьох учителів. Перший навчав дітей читати, писати та рахувати. Другий музики, а третій стежив за їхнім фізичним розвитком. За подальше навчання слід було платити. Основними предметами з 12 років була граматика (література, переважно поезія), риторика мистецтво красномовства. До 16 років ця освіта завершувалася, і наставав період 2 3-річних атлетичних вправ. У 18 років юнак вступав у вік ефебів (початкова 2-річна військова або прикордонна служба). Після її завершення чоловік вважався повнолітнім. Він міг продовжити навчання в елітарних філософських школах. Крім риторики, у них навчали мистецтва діа ектики правильного розмірковування. Складіть речення ро ви овання та освіту греків різни вікови гру о

років

Від

років

Від

. Яких тради і дотри ува и

років

Від 6 років

Від

років

давні реки в родинно у житті

Греки першими з давніх народів почали дотримуватися звичаю, за яким у чоловіка повинна бути одна дружина. Здебільшого майбутнього чоловіка вибирав батько дівчини. Він запрошував наречених і певний час спостерігав за їхньою поведінкою. Тільки в Спарті майбутню дружину треба було (за погодженням з нею) викрасти. любу передували заручини, але 2 обіцянку давала не дівчина, а її бать- 1 Молоде одру я на давньо ко чи брат. а весілля запрошували грецькому осуді родичів і друзів сім’ї. а ньому не цени весілля на грецькі вазі було нареченої, яка сиділа під фатою серед своїх подруг. Після бенкету молоді їхали в будинок чоловіка. оловік на руках вносив наречену в будинок, а гості обсипали молодят фініками, горіхами, дрібними монетами. Виходячи заміж, жінка втрачала самостійність. Вона не ухвалювала жодних рішень, позбавлялася права виходити без дозволу з жіночої половини будинку. інки сідали за стіл лише тоді, коли сім’я обідала без гостей. З дому жінка могла вийти лише для того, об піти до храму, та й то разом із чоловіком. а відміну від афінянок, спартанки були цілковитими господинями в домі, оскільки їхні чоловіки нічим, крім полювання, спорту та війни, не займалися. За переказами, одна знатна спартанка на закид якоїсь іноземки, о спартанські жінки верховодять над своїми чоловіками, відповіла: ле ми їх і народ у мо . 141

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Роздивіться іл стра ії гре ьки ваза

. Яки и бу и до

кі деталі уденного иття інок зо ра ено на давньо

ненн

ре

ко

і о о і та науки

Виняткове значення для європейської цивілізації мало виникнення нового, відмінного від міфології, напряму пізнання світу та людини філософії. Філософія зародилася наприкінці 7 ст. до н. е. в Іонії. Спочатку філософська думка Греції не була відСлово ілосо і окремлена від природничих та математичних гре ького о од ення знань. Потім стали формуватися окремі напряВоно ереклада ться як ми наукового знання астрономія, математика, «л ов до удрості» медицина та географія. Проте кожна із цих ноілосо ія дослід у вих галузей залишалася філософською, оскільнайзагальні і закони ки намагалася пояснити, як влаштовано світ розвитку рироди су природу, людину, людське суспільство. с ільства л дини еабиякої слави зажили філософи ерак іт та е окріт. Геракліт уважав, о світ не створено ні богами, ні кимось із людей. У природі, у житті, вважав філософ, триває вічний рух, усе тече й змінюється. вічі не уві де у ту саму ріку , запевняв Геракліт. Демокріт висловив припу ення, о все в природі складається з маленьких часточок атомів. ауки так швидко розвивалися, о деякі філософи почали твердити, о всі наукові істини мінливі та непевні. имало послідовників мав Сократ. Він уважав, о істинне (точне, достовірне) знання попри обмежені можливості людини існує. знаю що я нічого не знаю , казав мудрець, наголошуючи, о людина не народжується з готовими знаннями й за життя не може пізнати всього. стина народ у ться в су еречці е одне переконання Сократа, яке вказало шлях розвитку наукового пізнання. Учення Сократа розвивав його учень П атон. Саме Сократа він зробив головним героєм своїх діалогів творів у формі бесід. Платон був переконаний, о світ створено за ідеальним задумом божественного розуму і його не можна пізнати до кінця. еподалік від фін Платон заснував першу філософську школу, у якій навчалися всі охочі. ей заклад отримав назву кадемія від назви свя енного гаю, посадженого на честь героя кадема, де його було розташовано. кадемія, яку заснував Платон, проіснувала майже тисячу років. 142

сторія

Фреска

інська

кола

із залу а ського алацу у

авньої реції

атикані

Так у художніх образах італійський митець афаель Санті (1483 1520 рр.) втілив уявлення про філософію. У центрі багатофігурного зображення постаті рістотеля та Платона в оточенні учнів: обидва філософи, про ось жваво дискутуючи, повільно наближаються до глядача, велично ступаючи по мозаїчній підлозі. Туттаки, ліворуч угорі, ми бачимо Сократа а поруч група з Піфагором. а передньому плані самотня фігура Геракліта.

адзвичайною широтою знань вирізнявся Арі тоте . Важко знайти таку галузь науки, яку б не досліджував цей мислитель. Учений залишив по собі твори з філософії, математики, ботаніки, медицини, правознавства то о. Основою світу, на думку рістотеля, є матерія (тобто атоми). рістотель також створив неподалік фін філософську школу Ліке . Так її називали, тому о розташовано її було біля храму поллона ікейського. Там рістотель читав свої лекції учням, прогулюючись. Хто встигав за ним, той встигав і в навчанні, хто ж відставав мав прогалини в знаннях, тобто відставав у навчанні . Із часом від філософії відокремилася нова наука математика. айсильнішою була математична школа, яку створив Пі а ор. а острові Кіос при храмі бога цілительства та покровителя лікарів склепія виникла відома медична школа, засновником якої був лікар і ократ. Гіппократа вважають засновником наукової медицини. До сьогодні лікарі багатьох країн світу дають клятву Гіппократа настанови, яким має бути лікар. У 5 ст. до н. е. з’явилися перші історичні твори. айвидатнішими істориками того часу були еродот, якого називають «батьком історії», та Фукідід. Ви еріть з тексту і ена найвідо і и го стислу арактеристику

ілосо ів та вчени

о еріть до ко но

143

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Прочитайте ерекази ро Сократа По іркуйте яки и уденни и с рава и ерей алися греки які ілосо ські та етичні ро ле и ї тур ували

о Сократа ри іг якийсь чоловік і с вильовано очав Послу ай Сократе я у у то і сказати о твій риятель Стривай урвав його ілосо С ер у дізна ося чи те о ти ені ска е росі ться крізь три сита Три сита здивувався чоловік Так л ий риятел крізь три сита Пер е сито е равда Ти ерекона ний о все в твоїй роз овіді равда чув ро е від ніякові чи очав той Так так С ро уй о друге сито е сито до ра Те о ти ені оче сказати на евно до ре а уть нав аки Тоді ви ро уй о трет сито Ска и чи ені конче отрі но знати те о те е так с вил вало Та ні Тоді ус і нувся удре ь коли те о ти отів ені сказати ні равдиве ні до ре ані нео ідне то о овай його в со і і не ерео тя уй ні се е ні ін и ***

Один арнотрат скар ачись о йо у зав ди раку гро ей за итав Сократа де йо у озичити чи алу су у Позич у се е о е ив и свої витрати орадив ілосо О ініть се е 1. Із чи а о з ки ов язано виникнення тер інів які в ивани и й нині філософія, академія, ліцей, педагог о означа ко не зі слів 2. и уславили свої і ена Геракліт е окріт Сократ Платон Арістотель Геродот Пі агор Гі ократ 3. ку освіту отри ували давні греки 4. кі осо ливості ало родинне иття и доводилося ва увати на весіллі и а ть с ільні риси весільні о ряди україн ів та давні греків к е о на ояснити кі осо ливості освіти та ви овання давні греків ус адкувала сучасна кола

ВО В О ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 8 у

. У о у во рідні т архітектури давніх реків Які а ави и архітектуру авн о ре і

тки

айяскравішим свідченням розквіту архітектури Давньої Греції були храми. Досягнення давньогрецьких митців новий тип храмової споруди, яка стала центром найважливіших подій суспільного життя. Храми розташовували в центрі акрополя чи міської пло і. Грецькі храми мали прямокутну форму й були з усіх боків оточені колонами. Колони будували в кількох стилях. айдавнішими були дори ні колони, які уособлювали мужній та войовничий характер дорійців, вони 144

сторія

авньої реції

були важкими та масивними. Верхня частина колони мала вигляд круглої подушки й накладеної на неї важкої плити. Колони іншого стилю іоні но о ошатні й стрункі. м притаманна легкість, витонченість, примхливість ліній. Верхня частина колони прикрашена двома великими завитками. Пізніше з’являються колони корин ко о стилю: і е вишуканіші, з верхртеміди в есі ньою частиною, схожою на кошик з Рерам конструкція квітами. Греки прикрашали колонами не тільки храми, а й театри, гімнасії, палестри. Іноді в невеликих храмах колони замінювали скульптурами жіночих фігур (дівчат у довгих, прикрашених сукнях). Такі колони називають каріатида и. Одним з найвідоміших храмів Давньої Греції був хра Арте іди в Е е і на узбережжі Малої зії (нині Туреччина), збудований у 6 5 ст. до н. е. ого вважали одним із семи чудес світу. Завширшки храм ртеміди простягався на 51 м, а завдовжки на 105 м. Висота храму з колонами 18 м. Храм прикрашали 127 колон. У 356 р. до н. е. храм було спалено мешканцем Ефеса Геростратом, який хотів увічнити своє ім’я в історії за будь-яку ціну. Тож вислів еростратова слава означає ганебна слава. айяскравішою архітектурною пам’яткою Давньої Греції став комплекс будівель на а ін ко у Акро о і. Після перемоги над персами тут почалося велике будівництво. Ініціатором його став Перікл. Він залучив до будівництва свого друга Фідія, і за короткий час було споруджено цілий комплекс будівель, який став символом розквіту та могутності фін. Мармурові сходи вели до парадних воріт крополя, які називалися Про ілеями. іворуч розташовувалася картинна галерея інакоте ка. Праворуч від Пропілей стояв храм Ніки богині перемоги, скульптуру якої афіняни позбавили крил задля того, об перемога ніколи не залишала місто. ентральною спорудою крополя був храм Пар енон. ого будували як пам’ятник перемоги греків над персами і як символ могутності

2 учасни вигляд Пар енона

Каріатиди

рехте она

145

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

фінської держави. Він розташований на верхній терасі крополя, на висоті 150 м над рівнем моря. ого було видно навіть з кораблів, які підходили до фін. Храм будували архітектори Іктін та Каллікрат. Прямокутний у плані храм оточували 46 колон. Оздоблювали його 92 зображення різних сцен з міфів і рельєф, присвячені іграм на честь фіни (так звані великі Панафінейські ігри). У храмі встановили грандіозну статую богині іни, яку виготовив Фідій із золота та слонової кістки. У центрі крополя височіла грандіозна фігура фіни в золотому обладунку роботи Фідія. е один храм крополя рехте он, за легендою, збудовано на місці суперечки фіни та Посейдона за владу над фінами. Південний бік храму прикрашають шість мармурових фігур дівчат-каріатид. кі с оруди зводили давні греки Розка іть ро а інський Акро оль як ро свя тин А ін найва ливі ий релігійний ентр ра й о са остійно вдання

авданн

Роздивіться іл стра ії та виконайте за

3 5

1 Визначте до якого стил нале ать зо ра ені колони 2. Ука іть с оруди Акро оля від овідно до и р 3 о еріть слова та словос олучення для роз о віді ро і с оруди

146

сторія

. Які на видатніші твори давн о ре

ко

ку

айдавніші скульптурні зображення, виготовлені давньогрецькими майстрами, не надто вражають: їх вирізняє нерухома поза, притиснуті до тіла руки, спрямований уперед погляд. Проте від 5 ст. до н. е. грецька скульптура наближується до реальності. Постаті стають динамічними й анатомічно правильними. юдську красу й досконалість ось о прагнули відтворити грецькі скульптори. Митці створювали статуї богів та героїв, прикрашали храми рельєфами. Окрім того, у скульптурних зображеннях увічнювали державних діячів або переможців на Олімпійських іграх. Статуї виливали з бронзи або вирізьблювали з мармуру. айвідомішими скульпторами 5 ст. були іді , ирон та По ік ет. Фіді , як ви вже знаєте, був творцем статуї Зевса Олімпійського, встановленої в храмі Зевса в Олімпії, одного із чудес стародавнього світу. ому належать і статуї фіни, про які йшлося ви е. Статуї Мирона та Поліклета сповнені життя та руху. хні твори зразки перших об’ємних скульптур у грецькому мистецтві, які можна розглядати з різних боків, обходячи навколо. айвідоміша статуя Мирона и ко бо : атлета зображено в момент розмаху перед киданням. ори ор («Списник») статуя роботи Полік лета. Списника зображено так, о він спирається тільки на одну ногу, інша залишена вільною. Від 4 ст. до н. е. митці прагнули передати в скульптурі внутрішній світ людини. айвідомішим скульптором тієї доби був Прак ите . ого талант виявився в тому, о він значно врізноманітнив пози статуй, зробив їх більш легкими й граціозними. Так, у найвідомішій мармуровій статуї Гермеса митець зобразив юнака, який у задумі спирається на стовбур дерева та позирає на немовля Діоніса, якого тримає на руках. Інша його статуя фродіта Кнідська, є зображенням богині, яка, збираючись зайти у воду, скидає одяг на вазу, о стоїть поруч. Уже за тих часів твір вважали найдосконалішою скульптурою.

авньої реції

тури

Зразок давньогрецької скуль тури ст до н е

татуя араона Рамзеса

Роздивіться стату араона Ра зеса ІІ о с ільного і твора и давньо ги етськи та давньогре ьки ит ів а о ї істотно відрізня о у ро гре ьку скуль туру ст до н е сучасники говорили «Вона жива, вона дихає, осьось щось скаже»? ра й о са остійно авданн Роздивіться іл стра ії та виконайте зав дання 1. и огла ути створена така скуль тура як « иско ол» у країна авнього С оду о у

147

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

2. о у греки рагнули зо ра увати л дину ізично досконало о на ояснити 3. Установіть і ена скуль торів авторів зо ра ени ни че статуй

. Як виник ре театрі

ки

театр

Які ви тави ра и в ре

ко у

скрава сторінка життя грецьких міст театр. ей вид мистецтва виник з пишних свят Діонісій, які греки влаштовували на честь Діоніса бога виноградарства та виноробства. Під час Діонісій виступали хори одягнених у козячі шкури співців, які виконували урочисті пісні ди ірамби. і обряди започаткували театральні вистави тра еді , у перекладі з грецької «пісня цапів». Діонісії закінчувалися святковими обрядами з піснями, танцями та бенкетами, які називали «комос». Від цього слова походить назва інших вистав ко еді . Спочатку не було спеціальних примі ень для вистав, і глядачі розмі алися на схилах пагорбів. Згодом дійства почали відбуватися в спеціально збудованих спорудах театрах. Місця для глядачів розташовувалися півколами, розділеними проходами. х називали «театрон», від грецької дивлюся. Грецькі театри вмі али кілька десятків тисяч глядачів. Театр як споруда складався е із кількох частин: майданчик орхе тра, де відбувалася вистава, кене намет для переодягання акторів, на місці якого згодом стали споруджувати постійну будівлю, а на ній вішали декорації. ртисти почали вбиратися в гарні костюми, на обличчя одягали маски веселу чи сумну залежно від ролі. ктори носили взуття на високих підборах котурни, об їх можна було побачити здалеку. кторами були лише чоловіки, які виконували й жіночі ролі. По іркуйте чо у в авній Гре ії театр називали « коло для до росли » а авторів трагедій «во дя и удрості» Роздивіться сучасний вигляд од ного з най іль и гре ьки те атрів в Е ідаврі на тисяч гля дачів (В Е есі театр у і ував 6 тисяч осі ) о с ільного а я с оруда із сучасни театро які від інності и від овіда ть тогочасні назви частин те атру сучасни

148

сторія

авньої реції

Театральні вистави зазвичай відбувалися як змагання, о тривали 2 3 дні, а глядачі вирішували, чия вистава кра а. Під час правління в фінах Перікла біднякам видавали гроші, об вони відвідували театр. ра й о са остійно дання

авданн

Роздивіться іл стра ії та виконайте зав

3 1 2

1. Визначте від овідно до и р частини та еле енти давньогре ького театру 2. Роздивіться тогочасні театральні аски кі очуття на ва у ду ку ереда вали ко но з асок о у ви зро или такі висновки 3. Про о свідчить зо ра ення су ної та веселої аски о й сьогодні уосо л ть исте тво театру о в атеріалі уроку вразило най іль е Про гре ьки слів загальнов ивани и в сучасни

о свідчить той ова

акт

о агато

Роздивіться іл стра і По іркуйте які ереваги надавала аланга аке У яко у ви адку аланга ставала не ристу но з усі оків донській і оті еретвор чись за слова и сучасника на «наї аченого залізного звіра»

Македонська аланга Реконструкція Основною силою македонського війська була фаланга. ї формували не з найманців, а з вільних землеробів та скотарів. Македонський піхотинець мав шолом, шкіряний панцир, круглий ит, короткий меч та довгий (від 2 до 6 м) спис. айкоротші списи та прямокутні ити мали воїни першого ряду. Воїни наступних 8 рядів (із 16 або 24) тримали списа двома руками, поклавши його на плечі воїнам переднього ряду. В останньому ряді довжина списів становила 6 м.

149

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

. Які з іни в житті ре і ри ини и зане ад ре і ів у ерші о овині т. до н. е.

ких

У середині 4 ст. до н. е. в житті Греції відбулися істотні зміни. Поступово еллінська єдність пішла в небуття. ироке використання рабів, розвиток ремесла та торгівлі поглибили прірву в статках громадян. Вільний еллін, не витримуючи дешевої рабської праці, біднішав, урешті втрачав майно та землю. ерез тривалі війни багато землевласників втратили наділи. Вільна купівля-продаж землі руйнувала усталене життя грецьких полісів, адже тепер власником землі міг стати будь-хто, навіть не громадянин, аби тільки мав гроші. Обмеження громадян зумовило стирання поняття громадянина як власника землі та воїна захисника поліса. а вулицях фін можна було зустріти громадянина, який жебракував разом зі своїм останнім рабом. Усе більше з’являється греків, не зайнятих господарством. В останні роки війни з’явилися загони професійних воїнів, які за гроші готові були виконувати будь-які завдання. Обов’язок та привілей кожного громадянина служба в народному ополченні зійшов нанівець. а утримання найманої армії йшли чималі кошти, які сплачували жителі держави. Кризу можна було пригальмувати лише спільними зусиллями. Спочатку здавалося, о об’єднати всю Грецію здатна Спарта. ле внаслідок війн з Персією та Фівами (у Беотії) С ор ул йте кілька тверд ень вона втратила колишню могутро те о зу овило зане ад ність. оден з грецьких полісів гре ьки олісів не був у змозі згуртувати еллінів. . Які заходи акедон н о о кра ни

ко о ар

і і

а ІІ

ри

и ідне ен

Від середини 4 ст. до н. е. особливої ролі в історії Греції набуває акедоні . я країна лежить у гористій місцевості, тож лише деякі землі на узбережжі були придатні для землеробства. Утім більшість населення країни були землеробами та скотарями. Вони становили основу народного ополчення. Державою правив цар. Македонська держава мала тісні зв’язки з Грецією. Мова македонців була близькою до грецької, та й самі македонці вважали себе греками. арі Македонії брали участь в еллінських святах. оправда, греки ніколи не мали македонців за «своїх». Філі Піднесення Македонії пов’язують із часами цаМакедонськи рювання і і а ІІ (359 336 рр. до н. е.). овий володар знався на військовій справі, шанував грецьку культуру, був вольовим та хитрим політиком, який прагнув перетворити Македонію на могутню державу. Задля зміцнення своєї влади Філіпп ІІ створив при царському дворі школи для дітей знатних македонців. Перебуваючи там, діти не лише набували знань та досвіду, а й виконували роль заручників, гарантуючи покору своїх батьків, представників аристокра150

сторія

авньої реції

тичних родів. Із цих товари ів («гета рів ) царя згодом виріс особливий загін армії важкоозброєна кіннота. Піхоту ж набирали із землеробів та пастухів. Бойовим порядком піхотинців була фаланга. Філіпп ІІ запровадив оденні вправляння воїнів у витривалості, змушуючи їх до багатокілометрових переходів у повному озброєнні. Для проведення змін у війську потрібні були гроші. Заволодівши золотими копальнями на узбережжі Фракії (сучасна Болгарія), цар Монета Філі а із зобра енням заснував там місто Філіппи й почав карбувати оллона нову золоту монету. Маючи золото, Філіпп ІІ не лише провів грандіозні військові реформи, а й закупив на Сицилії різноманітну військову техніку: балісти, катапульти, тарани то о. Гроші македонський цар згодом використовував також і для підкорення О числіть скільки рой ло років інших противників. Він часто повід ара онської итви ер ої ере оги греків над ерса и до вторював, о віслюк наванта оразки греків у итві ід ероне ени золотом здобуде будь яку ортецю . . Уна

ідок ких оді

акедоні

ідкори а ре і

Македонія стала чекати приводу, аби втрутитися в грецькі справи. І він знайшовся: у Греції спалахнула війна. Об’єднання полісів на чолі з Фівами звинувачувало місто Фокіду в пограбуванні Дельфійського храму. Філіпп ІІ втрутився у війну й покарав фокідян. е уславило його як захисника грецьких святинь. У цей час в фінах з’явилися політики, які вважали, о об’єднати Грецію зможе саме Македонія. Філіппові ІІ пропонували організувати спільний похід проти Персії, а також прийти до Греції та об’єднати грецькі поліси. Проти такого плану різко виступив відомий красномовець е о ен, який чудово розумів, о прихід царя Македонії в Грецію означатиме втрату незалежності та відмову від демократії. ого викривальні промови проти Філіппа ІІ назвали ілі іками. Демосфену вдалося організувати союз фін, Коринфа й Мегар, ргоса проти Філіппа ІІ. Спарта відмовилася брати участь у війні. Біля міста Херонея вере н р. до н. е. Слово е е оні у е відбулася битва, у якій греків було розбито. рекладі з гре ької поВ фінах почалася паніка. ле на місто цар літичне верховенство Македонії не пішов. ому була потрібна покірна, а не розгромлена Греція. Філіпп ІІ відпустив полонених і запропонував мир. За це його було навіть проголошено почесним громадянином фін. Після цього в Коринфі було скликано представників усіх полісів і створено Загальногрецьки союз. Македонського царя оголосили геге моном союзу. Філіпп ІІ ставав головнокомандувачем, у його розпорядження греки віддавали флот і сухопутну армію. Філіппу ІІ доручили бути організатором спільного походу на Персію. 151

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Проте Філіппу ІІ не судилося здійснити цей похід. ого було підступно вбито. рмія проголосила царем сина Філіппа ІІ двадцятирічного А ек андра ІІІ (336 323 рр. до н. е.), у якому вбачала нового лідера походу на Персію. Прочитайте текст клятви зі стели на а інсько у Акро олі укладений учасника и со зу гре ьки іст та ілі о ІІ у Корин і кі у ови договору али ви конувати греки ку роль у ьо у со зі відігравав ілі ІІ и о на назвати ей доку ент ирни договоро ілі а ІІ та гре ьки олісів «Клятва. Я клянуся Зевсом, Геєю... всіма богами й богинями. Я залишуся вірний миру й не порушу того договору, що було укладено з Філіппом Македонським. Я не виступлю походом ні на суші, ні на морі й не завдам шкоди тим, хто дотримувався клятви. Я не захоплю якоюсь хитрістю або вивертами для військових цілей ні міста, ні фортеці, ні гавані, що належать учасникам мирного договору. Я не зазіхатиму на царську владу Філіппа та його нащадків, а також на державний устрій, що існував у кожної держави, коли приносилися клятви про мир». На ис на оста енті статуї е ос ена встановленої а іня на и на іській ло і с ові ав «Якби, Демосфене, міць ти мав таку, як і розум, – владу в Елладі не зміг би захопити македонський Арей». Поясніть сенс напису. Які риси вдачі Демосфена відображено в ньому? а слова и Плутар а коли ілі у ІІ радили роз равитися з а іняна и він від овів «Чи не глупство радити, щоб людина, яка все робить і терпить в ім’я слави, сама себе позбавила свідків цієї слави?». и ов язаний ей вислів з ти акто о ілі ІІ ідкорив и Гре і не роголосив се е аре

татуя емос ена

О ініть се е 1. ки уло іс е розта ування акедонії відносно Гре ії 2. о с ричинило зане ад Гре ії в ер ій оловині ст до н е 3. Коли ілі ІІ став аре акедонії о у з і я ього історичного діяча ов язу ть іднесення акедонії 4. а яки о ставин над Гре і уло встановлено геге оні акедонії Про о йдеться в давньогре ько у вислові «Разо з тіла и олегли ід ероне уло о овано й сво оду греків» По іркуйте чо у греки ере огли в ст до н е ерсів роте в ст до н е ули ідкорені акедоні

152

сторія

авньої реції

ОБ

ВО Роздивіться іл стра і По іркуйте то із зо ра ени арій ІІІ ки и риса и наділив удо ник су ерників

О О Александр а то

итва лександра Македонського з ерським царем арі м біля м сс Фрагмент мозаїки з будинку Фавна в Пом еях руга оловина ст до н е ю мозаїчну картину, зроблену з півтора мільйона камінчиків, присвячено битві біля м. Ісс, під час якої перський цар тікає з поля бою.

. е і ко и відбу а ерша битва А ек андра з ер а и в Східно у оході Як бу о заво овано Сирі інікі та и ет авесні 334 р. до н. е. лександр Македонський на чолі війська рушив у похід проти Персії. Східний похід було проголошено як помсту за руйнацію храмів під час походу Ксеркса. Тоді йшлося про відвоювання в персів Малої зії. Малоазійські сатрапи, які підкорялися Дарію ІІІ, вирішили дати бій лександру біля рі ки ранік, о впадає в Мармурове море. Битва відбулася в р. до н. е. Перська армія зазнала розгрому. Потім лександр рушив до малоазійських грецьких міст, звільняючи їх. аступна битва відбулася біля міста І . Військо персів налічувало приблизно 130 тис. вояків проти 30 40 тис. армії лександра. Однак у найвідповідальніший момент Дарія ІІІ охопила паніка. Долю битви визначила втеча царя. У полон потрапили мати, дружина й дві доньки Дарія. Після перемоги лександр рушив на Захо лення Тіра південь. Спочатку він підкорив Сирію та Малюнок реконструкція 153

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Фінікію. айскладнішою для війська лександра виявилася облога Тіра. П’ять місяців (січень травень 332 р. до н. е.) трималися мешканці міста. Тільки засипавши протоку, о відділяла острів, на якому стояло місто, від берега, греко-македонці змогли захопити його. І знову лександр рушив не на схід, а на південь до гипту. Він звільнив цю державу від перського панування. Тож македонського правителя в гипті зустріли як визволителя. Тут він заклав нове місто, яке назвали на його честь А ек андрі . Потім з невеличким загоном особистої охорони полководець пішов на захід від ілу, у пустелю до оазиса мона. ерці бога мона проголосили лександра сином мона, тобто богом і фараоном, тільки так народи Сходу могли визнати його законним правителем. Почніть складати акедонського

. Які во нні ді

ронологічну та ли

одій С ідного

ризве и до за ибе і Пер

о оду Александра

ко держави

авесні лександр рушив далі. Дарій ІІІ також готувався до битви. Перський цар обрав для бою зручну рівнину, де його нові колісниці та слони мали б простір для дій. Там біля сели а ав а е и (територія сучасного Іраку) 1 жовтня 331 р. до н. е. відбулася одна з найбільших битв давнини. рмія персів була вдвічі чисельніша за македонську: 95 тис. проти 47 тис. в лександра. Проте попри таку значну перевагу перси зазнали ни івної поразки. к і в битві біля м. Ісс, Дарій ІІІ, оточений «безсмертними», побачивши лександра, утік з поля бою. Дарій ІІІ зупинився в столиці Мідії. лександр тим часом без бою захопив Вавилон. Потім македонська армія взяла столицю Персії Сузи, а також резиденцію перських царів місто Персеполь. е місто цар піддав жорстокому пограбуванню та зни енню. Прочитайте уривок з у е відо ого ва твору Плутар а у яко у о исано одії о ередували итві ід Гавга ела и По іркуйте чо у Александр вчинив са е так ад е іг скористав ись орада и свої во начальників на асти на ерсів знена ька Про які риси вдачі Александра свідчить наведений уривок «Дарій вишикував своїх воїнів у бойовий порядок і всю ніч, в оточенні солдатів зі смолоскипами, об’їздив їхні ряди. До ранку, змучені безперервним напруженням, перські воїни ледве трималися на ногах. Александр не хотів починати битву відразу. Після тяжкого переходу людям потрібно було дати відпочинок, і цар, упевнений, що перси не зійдуть з обраного ними місця, наказав своїм воїнам розташовуватися на ніч неподалік від перських позицій. Македонські полководці з жахом дивилися на величезну рівнину, звідки, як шум хвиль, долинав гомін голосів. Правильні ряди перських вогнищ починалися зовсім поряд і тяглися вдалину, наскільки сягав погляд. Налякані чисельністю ворожого війська, полководці на чолі з Парменіоном благали Александра, якщо вже він вирішив давати бій тут, негайно напасти, не чекаючи ранку, скориставшися темрявою, яка приховає нечисленність македонян. “Я не краду перемог!” – відповів Александр та, відпустивши наближених, заснув міцним сном».

154

сторія

авньої реції

Руїни алацу в Персе олі Палац у Персеполі було зруйновано за наказом о мстилися греко-македонці

лександра як помста персам. За

Роздивіться карту найдіть акедоні Порівняйте територі акедонії з тери торі дер ави утвореної ісля о одів Александра ка итва відкрила греко акедонсько у військові ля у гли алої Азії е від улася итва ісля якої Александр здійснив о ід на Сирі інікі та ги ет е від улася вирі альна итва о ризвела до адіння Перської дер ави

155

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Дарій ІІІ з невеликою групою охорони втік до Парфії. Дорогою він був убитий своїми воєначальниками. Після смерті Дарія ІІІ лександр став спадкоємцем його держави. Відтепер він вимагав до себе шани богообранця, адже перебрав на себе владу, якої до нього не мав жоден з правителів. ар, зокрема, хотів, об усі перед ним падали на коліна, цілували край його одягу. Греків і македонян такі вимоги дратували й обурювали. Тож цар мусив шукати підтримки серед місцевої верхівки. У колишніх сатрапіях були залишені міслександр Маке цеві правителі, але їхню діяльність контролювали надонськи Пор місники лександра. ар наказав карбувати нові трет роботи срібні монети. Було побудовано нові міста (понад 30). Лісі а Майже всі вони були названі на честь лександра. Старанний учень філософа рістотеля, лександр розумів велич надбань грецької культури. Тому він прагнув виступити не тільки в ролі полководця, але й у ролі носія нових традицій. Джерела повідомляють, о лександр поширював на Сході нові досягнення землеробства, доводив переваги європейського шлюбу, переконував не вбивати своїх літніх батьків, шанувати матерів. . Які резу

тати о танн о о оходу А ек андра У 327 р. до н. е. лександр вирішив дійти до «краю землі» Індії. аступного року на березі рі ки іда (східна притока Інду) він переміг військо місцевого царя Пора, яке використовувало бойових слонів. я битва була останньою великою битвою македонського царя в Східному поході. Втрати македонської армії були відчутними, складний перехід у тропічних джунглях і запекла боротьба індійців за свою землю вкрай виснажили стомлену армію, яка відмовилася йти далі. а цьому Східний похід лександра було завершено. У 323 р. до н. е., розробляючи плани наступного походу, лександр захворів і неитва на річці ідас удо ня реконструкція вдовзі помер. о якої осо ливості итви риверта увагу удо ник

. Як о та и е

автор реконструк ії

іні ти ні держави у о у ут е

ініз у

Унаслідок Східного походу лександра Македонського було створено нову світову державу. До її складу входили такі землі: Македонія, яка зберігала свій традиційний лад поліси європейської Греції, які 156

сторія

авньої реції

прагнули бути незалежними гипет та Близький Схід, де наслідки об’єднання двох цивілізацій були найвідчутнішими, та Середній Схід (Іран, Середня зія, північно-західна частина Індії), де існували лише острівці грецької культури в новозаснованих містах. об керувати величезною державою, о постала на завойованих територіях, лександр мусив залучати до цього знать підкорених держав. Водночас він рішуче знімав з посад і позбавляв життя всіх, хто викликав у нього підозру: і сатрапів, і колишіадо у ерекладі з ніх соратників-командувачів. Майже в усіх часгре ької наступник тинах держави влада належала колишнім командирам його армії діадоха . Кожен з них мріяв про власну державу. ойно помер володар, між колишніми соратниками лександра спалахнула запекла боротьба за владу та землі. Урешті вона призвела до розпаду світової імперії та створення держав, у яких влада була зосереджена в руках греків та македонців. і держави називають е іні ти ни и, а період їх існування е ініз о . Згадани еріод тривав від завоювань лександра Македонського до р до н е. доки им не підкорив останню елліністичну державу гипет.

лександрі ськи маяк на о Фарос учасна реконструкція Модель Мавзолея в алікарнасі лександрійський маяк на острові Фарос було збудовано в 299 279 рр. до н. е. Він вважався сьомим дивом світу. Світло від нього було видно на відстані 60 км. До семи чудес світу належав також Мавзолей храм-гробниця царя Мавсола в Галікарнасі (нині Бодрум, Туреччина), споруджений у середині 4 ст. до н. е.

Елліністичні держави яскрава сторінка історії. Вони поєднали в собі елементи грецької державності (поліси, демократію то о) та ідею божественної, необмеженої влади царя, притаманну традиціям Сходу. Далеко за межі Греції поширилися грецька мова та здобутки грецької культури. озпочалося будівництво багатьох міст, які заселяли як греки й македонці, так і місцеве населення. Роздивіться карту на с кої країни на за оді та річки на с оді сягали е і дер ави Александра акедонського кі водой и на івночі та на івдні о ивали її о у дер аву створену внаслідок С ідного о оду Александра акедонського рр до н е назива ть світово дер аво а о і ері

157

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

О ініть се е 1. Визначте кордони і ерії яку створив Александр кі країни та народи вві й ли до її складу 2. к роз очався С ідний о ід Александра акедонського ки и ули ре зультати о оду на лизький С ід та ги ет 3. Унаслідок яки одій уло зруйновано Перську дер аву и закінчився ін дійський о ід Александра 4. ко ула доля і ерії Александра о таке еллініз о у греко акедонське військо з огло ере огти ерсів і створити світову дер аву ки и ули ричини її видкого роз аду о у С ідний о ід Александра акедонського за очаткував еллініз нову до у в історії античності

В В

Роздивіться іл стра і кі культурні тради ії Гре ії та релігійні вірування ги ту и о ливо ула оява оді ного твору исте тва за ча втілено в скуль турі сів розквіту ги етської дер ави авдяки яки відо и ва історични одія кін я очатку ст до н е стало о ливи створення такої а ятки исте тва о у на ва у ду ку оряд з ігура и ога Нілу та 6 аленьки ло чиків такі еле енти як с інкс крокодил колосся о си волізу ігура ога Нілу та дітла ів

ог Нілу

ст до н е Ко ія з втраченого оригіналу з

Скористав ись карто на с Александра акедонського до ї нього складу

. Як розвива и

лександрії в

ги ті

визначте на які дер ави роз алася і ерія кі з ни ули най іль и и кі зе лі нале али

іні ти ні держави

айбільшими елліністичними державами були и ет та держава Се евкідів. У ги ті правив Птолемей аг на прізвисько «Спаситель», засновник династії Птолемеїв. Столиця держави А ек андрі стала найбільшим містом світу, яке сучасники порівнювали із центром Всесвіту. У забудові лександрії було враховано досягнення античного місто158

сторія

авньої реції

будування й архітектури. івні широкі вулиці перетиналися під прямим кутом. Близько третини міста займав комплекс царських споруд: окрім власне царського палацу, до нього належали інші споруди й паркові ансамблі. лександрія була великим портом. Уже в 3 ст. до н. е. гипет постачав продукти харчування всьому античному світу. Знаними у світі були єгипетські вироби з кольорового скла, тканини з вовни та льону, папірус, посуд, вироби із заліза, міді й бронзи. Прочитав и уривки з д ерел дайте від овідь на за итання сандрі з о і ін и відо и ва іст стародавнього світу

о вирізня Алек

«Вінець усіх міст – Александрія. Славу її підносило багато чого: і велике ім’я засновника, і мистецтво архітектора Динократа. У місті є дуже високі храми. Вирізняється серед них Серапейон. Моя мова безсила описати його. Просторі, оточені колонадами двори, статуї, що дихають життям, і безліч інших творів – нічого більш чудового не знає всесвіт. У цьому храмі зберігалися книжкові скарби неоціненної вартості» (А іан ар еллін) «Майже по центру місто прорізає вулиця, що вражає розміром і красою, – вона тягнеться від одних воріт до інших. Уся вона забудована розкішними будинками та храмами. Завдяки майстерному розташуванню вулиць місто відкрите вітрам, які дмуть з моря, приносять із собою прохолоду й роблять тутешній клімат помірним і здоровим» ( іодор Си илійський)

Головним суперником гипту була дер ава елевкідів. Засновником держави був Селевк, один з колишніх охоронців лександра Македонського. Тут також було встановлено монархію. Самому Селевкові належать слова: Зав ди с раведливо те що встановлено царем . ас від часу різні частини держави проголошували незалежність. априкінці 3 ст. до н. е. від неї, зокрема, від’єдналася Парфія. У 83 р. до н. е. вірменський цар Тигран ІІ завоював більшу частину держави Селевкідів, і лише невеличке володіння в Сирії проіснувало е 20 років, після чого було завойоване имом. У самій Греції занепадали всі галузі господарства, особливо землеробство та тваринництво. Водночас з’явилися нові види та центри ремесла. Так, острів Кос уславився своїми прозорими тканинами на острові Парос видобували славнозвісний мармур. Відбулося небачене зростання кількості античних «банків» (трапезитів від грецького «трапеза» стіл) обмінних пунктів та місць, де можна було віддати та взяти гроші під відсотки або коштовності й покласти гроші на збереження. Греки неодноразово повставали проти македонського панування, адже прагнення до демократії елліни не втрачали ніколи. . Як розвива а

наука за доби е

ініз у

лександрія зажила слави найбільшого наукового центру елліністичного світу. Тут було створено наукову установу, яка дістала назву у е он (музей), о в перекладі означає «житло муз». Багато наукових відкриттів цієї доби належить александрійським ученим. При александрійському мусейоні постала й перша в історії людства бібліотека, якою могли користуватися і городяни, і мандрівники. Усередині бібліотеки стояли столи для читання й письма, а біля них крісла й ложа (греки 159

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

любили читати лежачи за столом на м’яких ложах). Писали в той час або на папірусі, або на спеціально обробленій шкірі ер à енті (від назви міста Пергам, де вперше стали виготовляти цей матеріал для письма). Дослідники твердять, о александрійська бібліотека налічувала понад 500 тис. рукописних книг. Добу еллінізму вважають добою розквіту науки. Відомими вченими були Евк ід з лександрії, автор математичної енциклопедії, та Архі ед із Сиракуз засновник кількох розділів фізики. За доби еллінізму з’являються нові філософські школи. Засновником однієї з них був філософ енон з острова Кіпр. Він проповідував життєву активність, закликав дбати про суспільне благо. Свою школу мав також іо ен, яким захоплювався лександр Македонський. Філософи тієї доби зосереджували увагу на окремій людині та її проблемах. Так, філософ Е ікур своє завдання вбачав у звільненні людини від страху перед смертю й долею. Він заперечував втручання богів у життя природи та людини. . У о у во рідні т архітектури та ку

тури доби е

ініз у

рхітектура та скульптура розквітли в усьому елліністичному світі. ебачених масштабів досягло містобудування. В архітектурі найбільше уваги приділяли будівництву театрів, гімнасій, палаців правителів. айяскравіша риса архітектури еллінізму прагнення до грандіозності. Так, на акрополі столиці Пергамського царства в 180 р. до н. е. спорудили вівтар ев а та А іни, який мав, за задумом архітекто-рів, затьмарити велич фінського Парфенона. Вівтар величезний мармуровий поміст для жертвоприношень верховному богові греків було прикрашено величним рельєфом. Сюжет рельєфу битва богів з гігантами символізував перемогу пергамських царів над ворогами. Могутні боги стрімкими, рвучкими рухами атакують і валять додолу гігантів. Пам’яткою культури еллінізму є одне із семи чудес світу Колос одоський 37-метрова бронзова статуя бога Геліоса на одосі.

Колос Родоськи Маяк на Родосі зведено в н е учасна реконструкція к слова «колосальний» та «фара» пов’язані з

160

р до

ло чик з гусаком куль тор ое Кінець очаток ст до н е

лександрією

гипетською

сторія

За доби еллінізму з’являються скуль турні ортрети, які передавали індивідуальні риси, статуї старих і дітей. Прикладом таких творів є портрет лександра Македонського роботи ісіппа, статуя хлопчика з гусаком скульптора Боефа. Скульптори доби еллінізму навчилися втілювати душевні переживання людей. Про це свідчить скульптурна група аокоон та о о ини роботи родоських скульпторів. аокоон у грецькій міфології жрець поллона в Трої. Під час Троянської війни цей звитяжець застерігав троянців не заносити в місто дерев’яного коня. Переймаючись, о троянці прислухаються до аокоона, богиня фіна наказала двом зміям задушити його разом із синами. Багатофігурність, складність композиції, динаміка характеризують й інші елліністичні твори. Зокрема, до нашого часу також збереглася скульптурна група арнез ки бик . удовими зразками елліністичного мистецтва є статуї А родіти Венери и о ко та Ніки Са о ракі ко . овги час статуя А о она е ведер ко о вва алася вер иною античного мистецтва

авньої реції

Пергамськи вівтар Модель реконструкція з раг ментами вцілілих детале з Пергамського музею в ерліні

Фарнезьки бик куль турна гру а Кінець ст до н е

Лаокоон та ого сини куль турна гру а ст до н е родіта енера Милосська р до н е Ніка амо ракі ська ст до н е оллон ельведерськи куль тор Леохар ередина ст до н е Порівняйте зо ра ені на іл стра ія витвори исте тва із скуль туро авньої Гре ії часів розквіту о с ільного в и твора кі о ітили від інності 2. Скілько а чудеса и світу славилися елліністичні дер ави о е за чудеса

161

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Розв я іть ронологічну задачу Славнозвісну статую Афродіти (Венери) Милосської, яку було знайдено на острові Милос в Егейському морі в 1820 р., датують приблизно 120 р. до н. е. Обчисліть, скільки років тому було створено цей шедевр. Скільки років тому було знайдено скульптуру? О ініть се е 1. Назвіть най іль і елліністичні дер ави ки уло ї н іс е розта ування відносно акедонії к і коли вони остали кі осо ливості розвитку али 2. Витлу ачте оняття пергамент, мусейон 3. о дізналися ро Александрі ги етську 4. и вирізнялися твори ар ітектури та скуль тури до и еллініз у кі до сягнення ала наука до и еллініз у Наскільки доречно арактеризувати створення і ерії Александра акедон ського вислово зустріч цивілізацій? и з іг Александр акедонський о д нав и в одній і ерії агато народів створити одну ивіліза і

О О В О ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 9

ОВ О

Роздивіться карту на с 6 визначте іс е розта ування антични олісів на території України кі народи ули сучасника и та сусіда и греків колоністів

. Яки бу о у і не житт ре ких ко о ні у Півні но у При орно ор та Кри у Суспільне життя грецьких міст Північного Причорномор’я та Криму рунтувалося на тих самих засадах, о й життя в Греції. орноморські міста-колонії зберігали цілковиту незалежність від тих грецьких міст, переселенці з яких їх закладали. При цьому зв’язки з батьків иною ніколи не уривалися: саме з нею переселенці торгували, брали участь у культурному житті Греції то о. е залежали чорноморські поліси й від місцевого населення. Грецькі поліси в Північному Причорномор’ї були демократичними чи аристократичними рес убліка ми. Виняток Боспорське царство, яким правили царі. Отже, найви у владу в більшості грецьких колоній Північного Причорномор’я зазвичай мали народні збори та ради, до складу яких належали найповажніші громадяни. ада готувала проекти різних постанов. ародні збори їх схвалювали, а втілювати в життя були покликані обрані на певний термін службовці архонти, стратеги то о. Унікальна ам ятка ерсонеса біломармурова лита з рисягою громадян міста Клятва, викарбувана на плиті, свідчить про існування в Херсонесі Таврійському традиції ухвалення громадянами полісів зобов’язань перед державою.

162

сторія

авньої реції

Прочитайте уривок з «Присяги ерсонес ів» О іркуйте від овіді на одані ни че за итання Поясніть чо у устрій ерсонеса визнача ть як де ократичний кі рава та о ов язки али ерсонес і По іркуйте у чо у ерсонес і в ачали за оруку неза ле ності й ро вітання свого іста «Я не повалюватиму демократичного ладу й не дозволю цього тому, хто зраджує й повалює, і не потаю цього, але доведу до відома державних службових осіб. Я буду ворогом тому, хто замишляє та зраджує чи відторгає Херсонес, або Керкінітиду, або Калос Лімен, або укріплені пункти й територію херсонесців. Я служитиму народові й радитиму йому найкраще й найсправедливіше для держави та гро адян не розголо увати у нічого ота ного о о е за кодити державі, ні елліну, нi варвару. Я не даватиму або не прийматиму дарів на шкоду державi й громадянам. Я не укладатиму змови ні проти херсонеської громади, нi проти будь-кого з громадян, кого не оголошено ворогом народу. Хліб, який звозиться з рівнини, я не буду ні продавати, нi вивозити з рівнини в будь-яке інше місце, а тільки до Херсонеса».

При няття рисяги в давньому

ерсонесі

удо ник Р

оскресенськи

ра й о са остійно авданн Складіть (і за и іть) коротке овідо лення ( речення) у яко у гро адянин ерсонеса ін ор у ін и гро адян на народни з ора ро одії в атериковій Гре ії а о в якійсь ін ій країні ст до н е

. о визна а о о одар ке та ов Півні но о При орно ор та Кри у

кденне житт

реків

Самостійне існування грецьких полісів Північного Причорномор’я та Криму було можливим завжди тому, о кожен з них сам себе забезпечував усім потрібним для життя. Провідними заняттями колоністів 163

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

були виро ування зерна, винограду, городини, рибальство й виготовлення рибних продуктів, скотарство. Високого рівня досягло ремісниче виробництво металообробка, гончарство, ткацтво, виготовлення виробів зі скла, дерева, кістки. Великої слави зажили грецькі майстри-ювеліри: це вони виготовляли дивовижної краси прикраси на замовлення скіфських вельмож, зокрема й славнозвісну пектораль скіфського царя. У грецьких містах вирувала торгівля. Основними товарами, о вивозилися до Грец ї, були зерно, худоба, шкури, хутро, солона риба, сіль, раби. Купували там м ста-колон ї металеві вироби, зброю, тканини, коштовні прикраси, посуд, пряно і, оливкову олію та вина. З фін, зокрема, завозили розкішні чорнофігурні та червонофігурні вази, мармурову й бронзову скульптуру, ювелірні прикраси. Греки підтримували постійні контакти з місцевим населенням, торгуючи також з ним. У кожному грецькому м ст -колон ї карбували власну монету.

164

сторія

авньої реції

оведіть на риклада о гос одарство е кан ів гре ьки іст дер ав Північного Причорно ор я та Кри у уло розвинені и ні у кочови ле ен ра й о са остійно авданн Скористав ись а ятка и с ор у л йте кілька тверд ень ро розвиток гос одарства в антични оліса на тери торії України Сво від овідь очніть слова и Зображені пам’ятки свідчать про розвиток у греків, мешканців античних полісів Північного Причорномор’я та Криму,

1 2

5 Прорисовка монет міст Північного Причорномор я Посуд із зобра енням торговельних та ві ськових кораблів давніх греків раці ремісників кронева ідвіска роботи ма стрів ос орського царства зна дена в скі ському кургані Куль ба облизу Керчі із зобра енням голови іни ст до н е Руїни будинку грецького винороба далі заготівельника риби з давнього ерсонеса Таврі ського

. Яки бу о духовне житт орно ор

ешкан ів

і т Півні но о При

айшанованішим із божеств у Північному Причорномор’ї був поллон. До нього зверталися, вирушаючи в дорогу, під час тривалої морської подорожі, обираючи місце для майбутньої колонії то о. Поклонялися Деметрі, фродіті, Діві (покровителька Херсонеса). Для вшанування 165

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

цих богів споруджували капи а, храми, вівтарі. Молилися й просто в житлових будинках. Вільне населення грецьких міст Північного Причорномор’я здобувало таку саму освіту, як і мешканці Греції. Про неабияку освіченість колоністів свідчить велика кількість знахідок з написами на речах посвятами, побажаннями, іменами й навіть шкільними вправами, а також листів, вирізьблених на свинцевих пластинках. Традиційно греки дбали не лише про розвиток інтелекту, а й про фізичну досконалість. ізнобічну освіту надавали, зокрема, гімнасії. Залишки такого навчального закладу по астило знайти в Ольвії. Багато прихильників мали хіллеї спортивні змагання, о їх влаштовувала Ольвія. У них брали участь не тільки колоністи Причорномор’я, а й греки з Еллади. У писемних пам’ятках є згадки про вчителя музики Ісіла, який брав участь у дельфійських музичних змаганнях. Сенсацією в науковому світі стало відкриття в 1954 р. в Херсонесі залишків єдиного в Північному Причорномор’ї давньогрецького театру. Театр у Херсонесі діяв багато століть. Умі ував близько 3 тис. глядачів. У ньому ставили комедії та трагедії, відбувалися музичні й літературні змагання. ра й о са остійно авданн оведіть о е кан і гре ьки колоній Північного Причорно ор я лекали ду овні інності античного світу Наведіть не ен е як три аргу енти О ініть се е Поставте со і о інку за урок зара ував и за різні ета и ро оти від овідні али за ко не із завдань (завдання ) від до алів так са о від до алів о ініть сво участь в о говоренні в ара ( акси альна о інка за урок алів) Слово «гар онія» гре ького о од ення У ерекладі воно означа «злаго д еність» «скрі лення» Його в ива ть наголо у чи на стрункій узгод енос ті частин диного ілого в итті й исте тві на відчутті іри о у са е и слово іноді арактеризу ть гре ьку ивіліза і

166

сторія

авнього Риму

ІÑÒÎÐІß ÄÀÂÍÜÎÃÎ ÐÈÌÓ

сторією Давнього Риму завершується історія стародавнього світу. З невеличкого міста на березі Тибру Рим розвинувся до велетенської імперії: спочатку підкорив Апеннінський півострів, згодом, ведучи постійні завойовницькі війни, Північну Африку, більшу частину Європи та країни Передньої Азії. За свою багатостолітню історію Рим пройшов три основні періоди. Найдавніший період усталено називати царським (753–509 рр. до н. е.). У цей період зберігаються родові відносини, а Римом керують цар, рада старійшин (сенат) і народні збори. За наступної доби – республіки (509–27 рр. до н. е.) – Римом керують консули, яких обирали на один рік, та римський сенат. Найвищим органом республіки були народні збори римських громадян. Після падіння республіки розпочався новий період – Римська імперія (27 р. до н. е. – 476 р. н. е.), період одноосібної влади римських імператорів. 476 р. – роком загибелі Західної Римської імперії завершується історія стародавнього світу.

О О

ОБ

ОВ

Роздивіться іл стра і а легендо засновників іста Ри а вигодувала вовчи я Вовка вва али свя енно тварино к ви га ри ського ога арса (у греків Арес) да те чо у са е я тварина за уявлення и давні ри лян вигодувала Ро ула й Ре а и ов язано е з історично доле заснованого ни и іста Ка ітолі ська вовчиця ронзова етруська статуя кінця очатку ст до н е я статуя протягом багатьох століть стояла на Капітолійському пагорбі. Давні зображення омула й ема, засновників има, не збереглися (відомі з монет). Скульптури братів виготовлено в 17 ст.

167

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

. Які о об иво ті визна а т Іта і талі ереклада ться як країна телят У ІІІ ст до н е так очали називати весь івострів

ео ра і не о оженн

авн о

имська держава була розташована на території пеннінського півострова. е в давнину греки стали називати його Іта і . Спочатку цю назву вживали одо південної частини пеннінського півострова, багатої на пасовиська для худоби.

Роздивіться карту найдіть на карті А еннінський івострів о він нагаду за ор о кі оря його о ива ть найдіть річку Ти р та істо Ри Визначте іс е розта ування Ри а

Природним північним кордоном Італії є високі льпійські гори. а південь від льп відгалужуються пенніни, о простягаються вздовж усього півострова. е досить молоді гори, тому й досі там є діючі вулкани. айбільша річка Італії По. а захід і схід з гір збігали річки: убікон, рно, Тибр. Земля тут неоднакова: і вулканічний рунт, і родючі черво168

сторія

авнього Риму

ноземи. Покладів корисних копалин небагато: золото та мідь, у середній частині півострова залізо, мідь, олово, срібло. У дельті Тибру видобували сіль. Клімат за тих часів був вологішим і холоднішим за теперішній, особливо в північних районах. к і Греція, Італія поділялася на історичні області, пов’язані з розселенням племен. айпривабливіші за природними умовами були Етрурі а і Ка ані та А у і . . Які народи за е за адкові т хн о

и авн Іта і иві іза і

то такі етру ки у о у

Віками в Італії осідали племена італіків, етрусків, греків, галлів, іллірійців. а острові Сицилія жили переселенці з Карфагена. Італіки прийшли з півночі в 2 на початку 1 тисячоліття до н. е. й оселилися в центральній частині півострова. Вони виготовляли залізо, займалися землеробством та тваринництвом. азом з італіками з Балкан переселилася й невелика частина іллірійських племен. Приблизно в 10 ст. до н. е. північніше від річки Тибр оселилися етру ки. Геродот уважав, о вони вихідці з Малої зії. Інші автори доводять, о етруски прийшли з Греції або жили в Італії завжди. Етруски виро ували пшеницю, ячмінь, овес, виноград. З льону виготовляли одяг, вітрила для кораблів. Осушували болота й перетворювали їх на родючі поля. Успішно торгували: вивозили морем сировину, кераміку, мідні, бронзові, залізні речі, ювелірні вироби, дорогі тканини. До початку нашої ери етруски розчинилися серед інших племен Італії, проте залишили в історії помітний слід. Вони були засновниками першого державного утворення на землі Італії, яке об’єднувало Роздивіться а ятки о о на 12 незалежних міст, кожне з яких сказати ро о овальний о ряд етрусків к а ятки свідчать ро с о засновувало колонії. Суперниками сі иття етрусків етрусків були греки та карфагеняни. 1

Поховальна урна етрусків ст до н е омовина сарко аг з ігурами етруського одру

я Початок

ст до н е

Греки у 8 7 ст. до н. е. заснували багато колоній в Італії та на Сицилії. айбільшими з них були Тарент, Куми та Сиракузи. Саме в греків етруски та римляни запозичили абетку. У 4 ст. до н. е. з півночі в Італію прийшли галли кельтські племена, які оселилися в північній частині півострова. 169

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

. Як де

ко и виник о

і то Ри

то такі атри і та

ебе

Приблизно в 10 9 ст. до н. е. на пагорбах, розташованих у місцевості ацій, на лівому березі річки Тибр, жили племена італіків латини та сабіни. Поступово поселення цих двох племен об’єдналися та утворили нове, з фортецею на пагорбі Ка іто і . Так виникло місто им, назване на честь легендарного засновника омула. Пізніше римські історики писали, о ця подія сталась квітн р. до н. е. Від цієї дати римляни вели своє літочислення. Кожен рід мав свою назву і складався з великих патріархальних сімей. Вони об’єднувалися в 3 триби (племені), кожна з яких складалася із 10 курій. Курії це союзи чоловіківвоїнів, які стали основою формування армії. Кожна курія виставляла піших воїнів та 10 вершників. Триби поступово перетворилися на райони міста. Спочатку кожен рід спільно володів землею, обробляв її гуртом. Поступово землю розподілили між найбагатшими сім’ями. і сім’ї отримували кра і ділянки завойованих територій. Патри і були такими заможними землевласниками. Вони володіли рабами, обіймали важливі посади в державі. Кількість мешканців има постійно зростала. За 250 років від заснування населення міста зросло від 20 до 100 тис. Більшість римлян із числа прийшлого та збіднілого населення не належала до складу старих родів. Особисто вільні, вони не володіли землею, не мали права обіймати державні посади, одруВід якого року ри ляни вели жуватися з патриціями. х назисво літочислення к від овів вали ебе и. к о, позичивши и ри лянин на за итання у яко у ро і гроші, вони не могли їх повернуСолон ровів ре ор и в А іна ти, ставали борговими рабами. атри і усе корін не населення о на ле ало до родової гро ади за давні и часів у авньо у Ри і Поті так стали називати родову ари стократі ривіле йовани членів су с ільства

Зверніть увагу на те, яке закінчення має іменник Рим у родовому відмінку. Закінчення -à (Рима) вживаємо тоді, коли йдеться про місто -у (Риму) коли йдеться про державу. Реконструкція оселень раннього залізного віку на Палатині у ст до н е Місто им розташоване на сімох пагорбах. Головними з них були Палатин, вентин і Капітолій. Прочитайте легенду ро заснування Ри а гадайте як літо исе ь роз овідав ро заснування Ки ва кі с ільні риси властиві легенда ро заснування Ри а та Ки ва По іркуйте яку роль відведено Ене синові А родіти одно у з най славетні и героїв Трої у легенді ро заснування Ри а

170

сторія

авнього Риму

«Після Троянської війни воєначальник троянців Еней прибув разом зі своїми товаришами в місцевість Лацій. Одружившись із донькою місцевого царя Латина Лавінією, він заснував царство. Столицею його стало місто Альба-Лонга. Чотирнадцятий наступник Енея, цар Нумітор, був скинутий з престолу братом та ув’язнений. Дочка Нумітора мала двох синів-близнюків – Ромула й Рема. Боячись помсти, новий цар наказав кинути їх у Тибр. Хвилі винесли кошик з дітьми на берег біля пагорба Палатин. Дітей спочатку нагодувала вовчиця, а потім їх знайшов пастух і виростив. Ромул та Рем повернулися до Альби-Лонги і вбили царя. Нумітор, який з допомогою братів знову став царем, дозволив їм заснувати місто на тому місці, де їх годувала вовчиця. Під час будівництва виникла сварка. Ромул убив брата і назвав місто своїм іменем». рібна римська монета о у легендарний с ет ро заснування Ри а зо ра ст до н е ено на давні ри ськи онета

о у на давніши

еріод і торі Ри а назива т

ар

ки

айдавнішим имом управляли цар, енат та енат рада старій народні збори. ар був воєначальником, верховним ин яку о ирали з суддею та верховним жерцем. ого обирав увесь атри іїв У найдавні римський народ. Сенаторів обирали по одному від о у Ри і головна кожного роду. Сенат разом із царем затверджував дер авна рада ри або відхиляв рішення народних зборів, які існуваареві ли як зібрання по куріях. Кожна курія мала один голос. арі правили имом від до р. до н. е. Усього в історії держави було сім царів. Першим з них став омул. арі запозичили в етрусків знаки царської влади: золоту корону, о імітувала вінок з дубового листя, скіпетр з орлом, пурпурну туніку, гаптовану золотом. Особливою ознакою влади царя був спеціальний пучок різок, у який встромляли сокиру символ могутності. Останній цар, Тарквіній Гордий, став зловживати владою й чинити утиски знаті. Тоді знать скинула його з престолу. Розв я іть ронологічну задачу Скільки років тривала царська доба в історії Рима? О ініть се е 1. е розта овувалася авня Італія ки и ули її риродні у ови Визначте іс е розта ування Ри а 2. Витлу ачте оняття етруски сенат патриції плебеї 3. Коли та за яки о ставин виникло істо Ри 4. то та як у равляв Ри о за найдавні и часів о с ільного та від інного Гре ії

риродно геогра ічни и у ова и Італії та

171

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

О ке вра ення с равля дорога з удована в р до н е о свід чить ро те о дорогу удували ретельно на віки недаре но років її не ре онтували Витлу ачте вислів «Усі доро о у ри ляни надава ги ведуть до Ри а» ли великого значення удівни тву доріг

астина і вої дороги мі Римом і Ка у ю учасне

ото

Перша брукована дорога в Італії – «цариця» римських доріг. Названо на честь римського державного діяча – Аппія, за наказом якого її проклали.

то та к керував Ри ко ре уб іко атри і и то и а борот ба

о у

іж

ебе

Вигнавши останнього царя, римляни проголосили, о відтепер управління имом має стати «суспільною спраес у ліка (з латини вою». Так, у р. до н. е. в имі було утворено рес публіка суспільна ре уб іку. айви им органом управління рессправа справа наропубліки були народні збори, на яких приймали ду) дер ава яко рішення про найважливіші справи держави, накеру ть л ди о рані приклад: обрання на керівні посади та ухваленнародо на евний ня законів. тер ін Після створення республіки всі виборні посади прибрали до своїх рук патриції. З них обирали двох кон у ів терміном на один рік. Консул найви а державна посада в имі. Під час воєн один з консулів перебував у имі, інший керував військом. Консули скликали народні збори й засідання сенату. Короткий термін їхнього перебування на посаді, а також одночасне правління двох осіб мало запобігти тиранії. Станови е ж плебеїв погіршилося. Вони були зобов’язані служити в лавах римської армії, проте не тільки не брали участі в управлінні республікою, а й потрапляли в рабство за борги. Прагнення плебеїв мати ті самі права, о їх мали патриції, зумовило багатовікову боротьбу між ними. Для тиску на патриціїв плебеї скористалися тим, о на них трималася армія: одного разу вони зібрали свій домашній скарб і разом із сім’ями залишили місто. Оскільки им у цей Ліктор охоронець час воював, такий відхід був небезпечним для консула ін одягне всіх його мешканців. Патриції вирішили постуни у тогу одяг рим ських громадян на питися. асамперед плебеї отримали право обирати двох представників для захисту своїх інтеголові ма вінок 172

сторія

авнього Риму

ресів. их представників називали народни и ри ун у ри ській трибуна и. Трибун мав право вето (заборони), рес у лі і редстав яке він міг накласти на будь-який закон або ник о раний ле ея и розпорядження представника влади. Особу тридля за исту ї ні інте буна вважали недоторканною, він не мав права ресів виїздити за межі има більш ніж на 24 години. У 5 ст. до н. е. було ухвалено писані закони. х складали представники плебеїв і патриціїв. ерез те о записали ці закони на таблицях-дошках, їх стали називати акона и таб и . Поступово плебеї домоглися нових поступок. У 4 ст. до н. е. закон заборонив за борги перетворювати римського громадянина на раба. Так остаточно завершено формування имської республіки.

Модель Рима на очатку рес убліки З музею римської цивілізації Рим По іркуйте які наслідки ав той акт о дер авні осади в Ри і не о лачу валися о с ільного та від інного і Ри сько ( ст до н е ) та А інсько (за до и Перікла) дер ава и

. Ко и та к відбу о

ідкоренн Ри о

Іта і

Від початку існування им постійно вів війни з племенами, о населяли пеннінський півострів. Перші війни точилися з етрусками, до яких звернувся по допомогу вигнаний цар Тарквіній Гордий. У 390 р. до н. е. им захопили галльські племена. Трималася лише фортеця на пагорбі Капітолій. Коли захисники поснули, галли почали штурм. Гуси почули ворога і своїм криком розбудили варту. Так з’явився вислів «гуси им урятували». Галли погодилися звільнити місто за викуп. имляни принесли золото й почали важити. Галли почали хитрувати: відхиляли стрілку терезів на свою користь. а протести римлян їхній вождь кинув свій меч на ту шальку терезів, де лежали гирі, мовивши: «Горе переможеним». а зворотному шляху на галлів напав римський полководець Камілл, який, відібравши золото, заявив: « атьківщину захищають залізом а не золотом». 173

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

а початку 3 ст. до н. е. имська держава запанувала на пеннінському півострові. Італійські племена мусили віддавати частину своїх земель, посилати солдатів до римського війська, їх було позбавлено політичних прав. езавойованою залишалася тільки Південна Італія. Грецька колонія Тарент на допомогу у війні проти римлян покликала талановитого полководця з Греції Пірра. Спочатку у двох битвах Пірр переміг римлян. У його армії було 20 слонів, яких римляни е не бачили. Перемога дісталася Пірру ціною таких втрат, о він навіть сказав: е одна така еремога і мені не буде з ким овернутися до реції Із цією перемогою пов’язаний крилатий вислів Піррова еремога. У 275 р. до н. е. біля містечка Малевентум Пірр зазнав поразки. Після перемоги римляни влаштували тріу . Вони провели по місту тисячу полонених та чотирьох захоплених слонів. До р. до н. е. Таріль із зобра енням имська держава підкорила всю Середню та бо ового слона ст до н е Південну Італію. Варто зазначити, о имська держава й римське суспільство загалом були дуже воєнізованими. У имі існувала загальна військова повинність. Кожен римський громадянин віком від 17 до 46 років міг бути взятий до війська. Воєнний досвід (участь у 10 воєнних кампаніях) був неодмінною умовою для всіх кандидатів на державні посади. ріу урочистий в їзд і ода Ри о ол ковод я та ар ії ен урочистий с осі о а нування ова і

Роздивіться іл стра ії рисвячені тріу альній оді ри ськи олковод ів Користу чись картино оясніть о од ення словос олучень « олководе ь тріу атор» та «тріу альна арка»

174

сторія

авнього Риму

У яко у ро і за ри ськи літочислення Ри заво вав Італі Роздивіться карту на с 6 ки е сягала територія Ри у на середину ст до н е кі народи ідкорив Ри завойову чи Італі 3. е розта о вані острови Си илія Корсика Сардинія Ко у вони нале али

. о у ві ни іж Ри о та Кар а ено назива т Пуні ни и и закін и а Перша уні на ві на У ті часи Західне Середземномор’я перебувало під владою Карфагена. я колишня фінікійська колонія поступово перетворилася на величезну торговельно-землеробську державу. Карфаген мав власні колонії на острові Сицилія. им шукав приводу, об розпочати війну проти Карфагена. езабаром він знайшовся. Захи аючи сицилійське місто Мессану від карфагенян, римляни в р. до н. е. послали на острів свої війська. Так почалася Перша уні на ві на. Війну називають Пунічною тому, о римляни називали карфагенян пунійцями. Перші успіхи римлян були пов’язані з діями армії на Сицилії. Вони не тільки зняли облогу з Мессани, а й примусили правителя Сиракуз союзника Карфагена підкоритися иму. Для продовження бойових дій римлянам потрібен був власний флот. Зібравши всі кошти союзників, им уже через декілька років мав 120 кораблів. Хоча досвід у пунійців був більшим, римляни швидко навчилися воювати на морі. Після перших поразок вони захопили острови Сардинія та Корсика. озвиваючи успіх, у 256 р. до н. е. римська армія висадилася на африканському узбережжі. ле військо карфагенян розгромило римлян. Бойові дії знову було перенесено на Сицилію. До воєнних невдач додалася е одна біда жорстокий буревій зни ив їхній флот. Противники були виснажені тривалою війною. Першими зуміли відновити свої військові сили римляни. Вони обклали найбагатших громадян податками й на ці гроші побудували новий флот, який у ент розгромив морські сили Карфагена. Так, у р. до н. е. Перша пунічна війна завершилася перемогою иму. ровін і завойо Пунійці мали сплатити римлянам 3200 тавана ри ляна и о лантів (близько 84 т срібла), повністю звільнити ласть країна о роз Сицилію та видати полонених римських громата овувалася за е дян. а островах Сардинія та Корсика римляни а и Італії ідвладна створили перші римські ровін і . Згодом римтериторія яко керу ською провінцією стала й Сицилія. вали на існики о означа ть крилаті вислови «Піррова ере ога» «гуси Ри урятували» «горе ере о ени » « атьків ину за и а ть залізо а не золото » кі о дії ле ать в ї ній основі О ініть се е 1. Скільки инуло років від установлення в Ри і рес у ліки до заво вання Ри о Італії

175

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

2. Із чи ов язано виникнення слів республіканський, тріумфальний, провінційний, консультувати? 3. о у с ала нула ороть а і атри ія и та ле ея и ки и ули її ре зультати 4. к від увалася і чи закінчилася Пер а унічна війна о у ротяго ст до н е ри ляни или ай е за ез ерервни війн В і я чого во вав Ри у середині ст до н е о у ри ляни ере агали в и війна

Роздивіться зо ра ення с оряд ення ри ського легіонера Із чого воно скла далося По іркуйте для чого ули отрі ні зо ра ені речі Наві о на і до ву взуття легіонерів ри ивали вя и

3 5

оряд ення римського легіонера часів ая Марія иси Меч та кин д ал зуття Кирка овняни лащ згорнути Ло ата умка для особистих рече та ляга для води Панцир та вовняна туніка Шолом имське військо було одним з найсильніших у стародавньому світі. Основним підрозділом у римській армії був легіон із 4200 воїнів.

. Ко и

к і о у роз о а и

нові ві ни Ри у з Кар а ено

Втративши Сицилію та острови Середземномор’я, Карфаген заснував колонію в Іспанії овий Карфаген. Золоті та срібні поклади дали можливість відновити колишню могутність держави. ю нову область очолював Ганнібал. Він зібрав потужну найману армію, яка налічувала 60 тис. воїнів і мала на озброєнні 37 слонів. З нею Ганнібал розпочав ру у уні ну ві ну рр. до н. е. . а шляху до Італії війську потрібно було подолати льпи. Полководець планував напасти 176

сторія

авнього Риму

зненацька й підняти на боротьбу з имом його колишніх ворогів: галлів, італіків, греків. айбільший успіх йому принесла битва біля містечка Канни 2 серпня 216 р. до н. е. рмія Ганнібала зуміла оточити вдвічі більшу армію иму. имляни втратили 50 тис. воїнів, а на бік Ганнібала перейшли міста півдня Італії та Сицилії. істнадцять років Ганнібал воював в Італії і не програв жодного бою. Проте після кожної поразки им виставляв нову армію, а сподівання Ганнібала на воєнну допомогу місцевих племен не виправдалися. Згодом римські війська на чолі з Пуб і Корне і С и іоно висадилися в фриці. Реконструкція во нної Ганнібала було відкликано з Італії для за- ба ти на бо овому слоні хисту рідного міста. У р. до н. е. у битві під а а и римляни здобули вирішальну перемогу. имськими провінціями стала Сицилія, південь Іспанії. У Північній Італії були організовані нові колонії. имляни почекали, поки Карфаген виплатить контрибуцію в 10 тис. талантів, а потім оголосили йому нову війну. Трет уні на ві на рр. до н. е. була просто зни енням слабшого. Після трирічної облоги місто було захоплене, його жителі перетворені на рабів. а землях Карфагена було створено римську проонтри у і гро ові вінцію, а саме місто зруйноване. ви лати які накладали Після перемоги над Карфагеном им став ся дер аво о ере наймогутнішою морською державою Середземноогла на дер аву о мор’я, а саме море римляни стали називати зазнала оразки «внутрішнім», або «нашим», морем. . Які кра ни бу и ідкорені Ри о

т. до н. е.

Уже в часи Другої пунічної війни армії иму воювали в різних кінцях вропи. Філіпп , цар Македонії, необачно погодився виступити союзником Ганнібала в Другій пунічній війні. Після перемоги над Карфагеном римляни підтримали союз еллінських міст, о боровся з Македонією, й оголосили Філіппу війну. У р. до н. е. римський полководець Тіт Фламінін розгромив македонську армію в битві біля поселення Кіно ке а и. ерез рік Тіт Фламінін від імені римського сенату проголосив «визволення Греції». асправді ж им прагнув підкорити і македонців, і греків. У р. до н. е. Македонія стала римською провінцією. У р. до н. е. римляни захопили місто Коринф: Грецію було перетворено на римську провінцію хайя. ише Спарті та фінам було дозволено зберегти обмежене самоуправління. У 133 р. до н. е. землі Пергамського царства (Мала зія) й Іспанії стали римськими провінціями. Унаслідок завойовницьких воєн им перетворився на найсильнішу в стародавньому світі державу. 177

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

найдіть на карті території завойовані Ри о у ст до н е ка терито рія нале ала Ри ській рес у лі і на кіне ь ст до н е Назвіть ри ські ровін ії

. Як в ину и ві ни Ри у і не житт

т. до н. е. на о

одар

ке

Після великих завоювань у господарстві відбулися істотні зміни. Першим наслідком стало зростання кількості рабів та більш активне використання їхньої праці. Другим наслідком війн стало пограбування провінцій. Переможені сплачували величезні контрибуції й податки. Право збирати податки з населення провінцій продавалося на аукціоні, тобто на торгах. Певну суму вносили в державну скарбницю, а потім здирали з місцевих жителів значно більше грошей. Для сплати податків завойовники позичали їм гроші. Коли борг своєчасно не повертали, боржників перетворювали на рабів. 178

сторія

авнього Риму

Малоземельні селяни, розорені війною та конкуренцією з великими господарствами, залишали свої наділи й переселялися до міст, де жили на державні кошти або з продажу своїх голосів під час виборів. Так формувався римський люм ен ролетарі ат ро арок сус ільних утриманців во лоцюг ебраків без ритульних . Прочитайте уривок із твору Плутар а у яко у історик наводить ро ову Ті ерія Грак а Поясніть доле яки ро арків ри ського населення ерей ався три ун У чо у він у ачав ричини ї нього ал гідного станови а «Навіть дикі звірі мають свої нори й лігвища, і тільки ті, хто гине за Італію, не мають притулку та змушені разом зі своїми жінками й дітьми жити волоцюгами. Воєначальники обманюють солдатів, коли говорять їм, що вони віддають своє життя за батьківщину. Вони воюють і гинуть заради розкоші й достатків інших. Цих воїнів називають “володарями всього світу”, а тим часом у них немає ні клаптика власної землі».

Римськи легіонер часів ая Марія

еконструкцію зроблено на . о ередба а и ре ор и братів основі римських зображень ракхів ку ету вони а и легіонерів на рельєфах тріумПеремоги у війнах имові здобула армія фальних споруд чи надгробіз селян. Проте розорення селянства підри- них пам’яток. Воїн одягнутий вало боєздатність римського війська: втра- у коротку туніку та штани, о закривають коліна, груди та землі позбавляла права служити в легіоні. Ті, хто виступав за реформи в державі, та спину захи ає панцир з металевих пластин, на голопопуляри, обрали своїм лідером Тібері ві металевий шолом. Се роні ракха. У 133 р. до н. е. Гракх виступив з проектом земельного закону. Кожна сім’я, за цим законом, не повинна мати більше ніж 500 югерів на батька і по 250 на двох синів (югер близько чверті гектара) державної землі. адлишки землі держава вилучала та розподіляла між безземельними. Закон забороняв продаж та дарування цих наділів. евдоволені великі землевласники спровокуО ти ати ри ічни вали сутичку, під час якої Гракха і триста його ки равління Сенату й прихильників було вбито. Проте о ти ати не ротивники ре ор змогли припинити діяльності дуже популярної серед населення аграрної комісії. Справу Тіберія продовжив молодший брат а ракх. У р. до н. е. його було обрано народним трибуном. езабаром його також убили, тож реформа звелася нанівець. Закон 111 р. до н. е. проголосив приватними власниками тих, хто на той момент володів державною землею. е був перший у світі закон про приватизацію землі. Підсумком суспільних протистоянь стало схвалення реформи консула а арі , яка перетворила римську армію з ополчення на найману.

179

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

По іркуйте яка не ез ека загро увала рес у лікансько у ладу внаслідок ре ор и Гая арія.

Відтепер римські громадяни, ставши до лав війська, отримували платню, а після закінчення служби земельну ділянку.

Прочитайте уривок з ра і Плутар а ро діяльність Гая Грак а дайте від овідь на за итання «Із законів, які він запропонував на догоду народові та з метою послабити вплив сенату, один стосувався заснування колоній. Цей закон передбачав водночас і розподіл громадської землі між бідняками. Другий стосувався воїнів, вимагаючи видавати їм одяг на кошти державної скарбниці без вирахування його вартості з їхньої платні, а також забороняв брати до війська осіб, яким не виповнилося сімнадцять років. Закон про союзників надавав італійцям однакові права з римськими громадянами. Хлібний закон передбачав продаж хліба бідним за дешевою ціною. Судовий закон своїми змінами найбільш відчутно підривав владу сенату. Потім Гай вніс ще й законопроект про нові колонії, про будівництво доріг і хлібних комор, причому сам керував цими роботами, сам за ними наглядав, ніскільки не втомлюючись ні від кількості, ні від важливості занять. З дивовижною швидкістю і старанністю виконував він кожну роботу, немовби вона була єдина. Тому навіть ті, що люто його ненавиділи й боялися, дивувалися його невичерпній діловитості та цілеспрямованості». о еред ачали ре ор и Гая Грак а к вони за и али рава ле еїв О ініть се е 1. кі території Ри заво вав у ст до н е кі ровін ії уло утворено 2. Витлу ачте оняття легіон, народний трибун, оптимати, популяри 3. к Ри став най огутні о орсько дер аво Середзе но ор я 4. о с онукало ратів Грак ів здійсн вати ре ор и У чо у виявлялася криза рес у ліки в

ОВ

Роздивіться зо ра ення на рель иття ри лян

•

авньоримські рель ертво рино ень

180

ст до н е

и із зобра енням

О а

ки и ули її ричини

о довіду

ВО ося з ни

ро уденне

сторія

. У о у во рідні т ри

авнього Риму

ко ре і і

имляни запозичили й розвинули культурні надбання багатьох народів Середземномор’я греків, етрусків та інших. Із часом на цьому рунті розквітла власне римська культура, яка набула світового значення. У давнину, за часів правління перших царів, римляни вірили, о кожен предмет, кожне яви е мають свого бога. Зерно, яке було ойно кинуте в землю, належало божеству Сатурну, те, о проростало, ерері, квітуче орі. имляни поклонялися своїм предкам, бо вірили, о душі померлих охороняють дім і можуть допомогти в повсякденних справах, як о їх шанобливо про це попросити. Поклоніння численним дрібним божествам і духам втілювалося в різноманітних магічних ритуалах.

Реконструкція храму Конкордії збудованого на честь давньоримської богині згоди берегині дер авного ладу Рель з вівтаря енери та Марса на якому зобра ено Ромула та Рема яких вигодову вовчиця а тако бога що втілю річку Тибр

имляни були переконані, о боги обов’язково зглянуться над людиною, як о вона дотримується настанови: аю тобі щоб ти дав мені . Провідна роль у релігійному житті держави належала колегії жерцівонти іків. а початок 2 ст. до н. е. склався культ 12 головних римських богів, які були подібними до грецьких: римляни шанували ітера царя богів, бога грому та блискавки. нона, сестра та дружина пітера, була покровителькою жінок і материнства. Не тун бог моря й покровитель мореплавства. П утон володар підземного царства. ерера була богинею землеробства. Серед інших богів, яким поклонялися римляни, були: Ву кан бог ковалів та ремісників ар бог війни іана богиня Місяця та полювання А о он покровитель музики, мистецтва, лікарів та ві унів, бог Сонця інерва богиня воїнів, покровителька ремесла еркурі бог торгівлі, покровитель злодіїв, вісник пітера Вакх бог вина Венера богиня краси та кохання. ікавим був культ богині домашнього вогни а та родинного життя Ве ти: лише її храми мали круглу в основі форму. 181

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Реконструкція храму богині ести в Римі У круглому храмі Вести на римському форумі, який спорудив, згідно з переказом, ума Помпілій, не було статуї богині, але постійно пломенів вогонь, за яким стежили весталки. Вогонь цей символ стійкості римського народу. Згасання вогню вважалося передвісником не астя для иму.

У римському суспільстві надзвичайну повагу мали жерці. Вони були посадовими особами держави, а всі релігійні справи вирішував сенат. Посада жерця була ви борною вона не оплачувалася. Особливу шану мали весталки жриці богині Вести, які підтримували вогни е в її храмі. Коли весталка зустрічала злочинця, якого вели на страту, то закон звільняв його від покарання. Будучи представницями знатних родів, весталки залишались у званні жриць 30 років. Від лія езаря, який підкреслював свою належність до безсмертних богів, почалося обожнення правителів иму. До імені спадкоємця лія езаря Октавіана, який набув необмеженої влади, було додано ім’я вгуст, тобто звеличе ни богами , рівни богам . а пізніх етапах існування имської держави в ній посилюється вплив східних культів, серед яких з’явилася й нова релігія християнство о зародилося в першій половині І ст. н. е. в Іудеї (Палестині). Про це ви дізнаєтеся в наступних параграфах підручника.

о с ільного і чи відрізнялися релігії ри лян та греків Складіть орівняльну та ли гре ьки та ри ськи огів

. Які давн ори кі тради і визна а и родинне житт та ви хованн діте ні римляни практично були позбавлені права вибору при створенні сім’ї. оловіків та дружин зазвичай обирали дітям батьки. Поширеним яви ем були шлюби за розрахунком. Так, відомий оратор ицерон після 37 років подружнього життя розлучився й узяв шлюб з 20-річною дівчиною, об запобігти розоренню. Дівчата могли виходити заміж з 12-ти років, але найчастіше це відбувалося в 14-річному віці.

На мармуровому рель і сарко ага усі ета и виховання хло ця іворуч мати годує немовля. Потім батько за традицією піднімає його, визнаючи своїм. Згодом хлопець їде в колісниці, запряженій віслюком наприкінці юнак декламує батьку вивчений урок.

182

сторія

Учитель з трьома учнями

авнього Риму

авньоримськи рель

Після народження дитини немовля клали до ніг батька. Той повинен був узяти його на руки, об продемонструвати, о приймає його у свою сім’ю. а дев’ятий день після народження дитині давали ім’я та особливий амулет, який мав захи ати її від злих духів. Діти здобували освіту залежно від статків батьків. айбідніші не вчилися взагалі. Заможні віддавали дітей до початкової школи. Більшість учнів закінчувала її в 11 років. Подальшу освіту здобували вдома. У римських початкових школах здебільшого був лише один клас з 12 учнями. Учителями найчастіше були раби-греки. Багаті батьки тримали раба-педагога. Він супроводжував дитину до школи й спостерігав за її поведінкою під час занять. ише незначна частина дітей могла відвідувати ра атику так називали середню школу. Там вивчали історію, філософію, географію, геометрію, музику та астрономію. Одним із завдань цього етапу навчання була підготовка до занять з учителем красномовства. Особливим предметом була грецька мова: справді освіченою людиною в имі вважали лише того, хто її знав. Отримавши можливість навчатися далі, підліток віком 13 14 років вирушав до Греції. У Греції навчалися в фінах та на острові одос у найкра их учителів. е навчання и ри ська систе а освіти коштувало дуже дорого, але воно та ви овання відрізнялася від давало змогу зробити політичну та гре ької юридичну кар’єру. . Яки

бу о о

одар

ке житт давніх ри

Ви вже знаєте, о італійське селянство було основою римської армії, яка до кінця 2 ст. до н. е. формувалася як народне ополчення. Майже безперервні війни, які вів им у 3 2 ст. до н. е., надовго відривали селян від землі, о призводило до розорення дрібних селянських господарств. Заможні землевласники скуповували занедбані ділянки землі, об’єднували їх у величезні маєтки. Для роботи в них використовували рабів, здобутих у численних військових походах. ерез розвиток великих рабовласницьких маєтків дрібні селянські господарства розорювалися, не витримуючи конкуренції. Проте це не було перешкодою для піднесення сільського господарства в 2 1 ст. до н. е. Застосування добрив, багаторазова оранка, догляд 183

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

за полем унаслідок залучення праці рабів сприяли зростанню врожаїв. Особливо прибутковими були виноробство, маслинництво, садівництво. Біля великих міст виникали господарства, о спеціалізувалися на постачанні молока, сиру, птиці, м’яса, фруктів та овочів. На вулиці Пом еї у до ня реконструкція оздивіться ілюстрацію. До яких особливостей господарського життя римських міст привертає увагу художник

ктивно розвивалися й ремесла. озкопавши Помпею та Геркуланум, учені дізналися, о невеликі майстерні були чи не в кожному дворі. У таких майстернях виготовляли вовняні тканини, лампи з бронзи й глини, вироби із заліза й скла, найрізноманітніші інструменти хірургічні, ковальські, столярні, слюсарні, ваги то о. е були ювелірні, парфумерні, скульптурні майстерні. Прочитайте раг ент з ра і дер авного діяча та ись енника арка Пор ія Катона дайте від овіді на за итання На основі уривка з ра і Катона зро іть висновок ро галузі гос одарства в ри сько у ра овласни ько у а тку о у на ду ку Катона с рав ній гос одар той о рода а не той о ку у найдіть у д ерелі ідтверд ення ду ки о до ро ут а тку зале ить від від овідальності гос одаря «Коли ти спитаєш, який маєток найкращий, то я скажу так: сто югерів з різноманітним ґрунтом, у найкращому місті – по-перше, з виноградником, коли вино хороше і коли вина багато, по-друге, з поливним городом; по-третє, з верболозом; по-четверте, з маслиновим садом; по-п’яте, з лукою; по-шосте, з хлібною нивою, по-сьоме, з лісом, де можна різати листя на корм худобі, по-восьме, ліс з деревами, що дають жолуді… Рабам не повинно бути погано: вони не повинні мерзнути й голодувати... . Потрібно перевірити кількість грошей і хліба, те, що підготовлено для годівлі худоби; кількість вина, олії; що продано, що виручено, що залишилось, що можна продати... Господар повинен розпорядитися роботами... Він повинен здійснити продаж: продати олію, якщо добра ціна, вино, продати надлишки зерна, старих волів, немічну худобу, немічних овець (вовну, шкіри, старий віз, старі залізні знаряддя), пристаркуватого раба, хворого раба і взагалі продати все, що непотрібне. Господар повинен прагнути продавати, а не купувати». Скористав ись іл стра і на с складіть роз овідь ро иття ів ри ського ра овласни ького а тку

184

е кан

сторія

авнього Риму

О ініть се е 1. ки ога оклонялися давні ри ляни 2. У чо у осо ливості ї нього родинного иття 3. е і як ри ляни здо ували освіту 4. о визначало розвиток гос одарства в Ри і о в уденно у й гос одарсько у итті ри лян указувало на те о ї ня дер ава остійно во к о сус ільство давні греків визнача ть як сус ільство дозвілля то як о на визначити сус ільство авнього Ри у

43. Роздивіться онету із зо ра ення лія езаря Пригадайте о зо ра ено на онета А ін оліса який історики назива ть еталоно де ократичної дер ави Про о свідчить ер е в Ри і к ви га ри итт ве зо ра ення л дини на гро а да те чо у а інські онети не оздо л вали зо ра ен ня и ер и осі дер ави

. о визна а о у і но о іти не жит т Ри у в х роках т. до н. е.

Монета з ортретом лія Цезаря

а початку 1 ст. до н. е. оптимати об’єдналися навколо представника давнього аристократичного роду, полководця та обдарованого політика у і Корне і Су и. У 89 р. до н. е. його обрали командувачем армії для відсічі понтійському цареві Мітрідату I впатору. Після перемоги у війні з Понтійським царством Сулла повернувся до Італії. Проти нього виступила наспіх зібрана армія популярів. 1 листопада 82 р. до н. е. відбулася битва між двома римськими арміями. Сулла переміг і був проголошений диктаторо без 185

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

обмеження терміну. Майном зни ених ворогів Сулла нагороджував своїх прихильників і солдатів, скасував закони, видані популярами, посилив роль сенату. Судові справи було передано сенатові, обмежено права народних трибунів. ле в 79 р. до н. е. Сулла склав із себе повноваження, а наступного року помер. Після диктатури Сулли ситуація в имській державі загострилася. Точилася громадянська війна в Іспанії, Мітрідат знову напав на римські провінції. У 74 р. до н. е. спалахнуло повстання рабів, очолене рабом- адіаторо Спартаком. Виступ було придушено лише через кілька років зусилляладіатори у Ри і ми трьох римських армій. Сенат та вибор ні посадотак називали ра ів які ві особи не могли утримувати спокій у державі. висту али в оя для У р. до н. е. троє видатних політиків розваги ри ськи гро иму не По е , арк Кра та і адян езар утворили Перший тріу вірат. Вони порі вірат у ав ділили між собою керівництво провінціями й ньо у Ри і со з трьо домовилися підтримувати один одного. Союз олітични діячів задля тримався передусім на військовій славі учасниза о лення найви ої ків. Помпей та Красс відзначилися в боротьбі з влади Мітрідатом та Спартаком, а езар рр. до н. е. завоював усю Галлію (сучасна Франція) і навіть переправився на Британські острови. і землі увійшли до складу имської держави як провінція Галлія. иктатор у ав ньо у Ри і осадова осо а яку ризначав сенат на 6 іся ів у ви адку внутрі ньої а о зовні ньої не ез еки о загро увала дер а ві иктатора уло наді лено нео е ено и вільно та військово владо

. Як

лі Цезар учасни ам ятник у м Римині талія

186

езар здобув в аду в Ри і

У 53 р. до н. е. Марк Красс вирішив розпочати війну з могутньою Парфянською державою. Військо Красса було розбите, а сам він загинув у бою. У тріумвіраті лишилося двоє: Помпей та езар. Помпей, наляканий успіхами езаря в Галлії, переконував сенат відкликати езаря із завойованих ним земель. У 49 р. до н. е. сенат ухвалив відповідний наказ. ародні трибуни Марк нтоній та Кассій онгін наклали на це рішення вето й утекли до езаря. У розпорядженні лія езаря було лише два легіони (близько 10 тис. воїнів). Він розумів, о, перетнувши річку убікон, розпочне нову війну. Зваживши всі «за» та «проти», зі словами ереб кинуто він переправився через річку. я подія дала життя крилатому вислову ере ти рубікон . есподівано Помпей залишив Італію та переправився в Грецію. лях на им було відкрито. езар, вступивши в місто, нікого не

сторія

авнього Риму

переслідував. Завдяки цій політиці «милосердя», як називав її сам езар, він швидко здобув багато нових прихильників. Пробувши в имі декілька днів, езар почав переправляти в Грецію свою армію. Тут, поблизу міста ар а , у р. до н. е. відбулася битва двох видатних римських полководців, яка закінчилася перемогою езаря.

Римськи сенат исту Марка Туллія Цицерона до н е римського оратора мислителя удо ня реконструкція

давньо

Плутарх розповідав, о одного разу « у сенаті він виголосив промову проти нового законопроекту і так налякав його укладачів, о вони не наважилися заперечити йому жодним словом. Коли ж вони взялися за справу заново, ицерон нітрохи не розгубився і не тільки провалив законопроект, а й примусив трибунів відмовитися від усіх інших планів до такої міри їх вразило його красномовство». О числіть скільки років то у очалася диктатура лія езаря скільки років то у закінчилася к від овів и ри лянин на за итання у яко у ро і лій езар став диктаторо

. Які заходи зді

нив

езар

тавши равите е

Ри у

Після поразки Помпей утік до гипту, де його вбили наближені царя Птолемея ХІ . За три дні до лександрії прибув езар. езар переміг вояків Птолемея і посадив на єгипетський трон старшу сестру Птолемея Клеопатру. ерез кілька місяців езар повів своє військо до Сирії проти понтійського царя, о загрожував римським провінціям в зії. У серпні р. до н. е. після перемоги над ним езар надіслав найкоротший в історії звіт до иму: «При ле с від плебеї ростол д ов обачив ереміг». Диктатура езаря істотно відрізнялася від правління Сулли. Хоча за блискучі перемоги його й було проголошено 187

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

диктатором на 10 років, він ороку обирався консулом і діяв через органи влади республіканського иму. Основною метою політики езаря було відновлення нормального життя держави. Він видав закони про устрій міст у провінціях, про безплатні роздачі хліба лебсу. езар намагався зменшити вплив сенату, налагодити роботу органів місцевого самоуправління, скоротити витрати, особливо розкіш та марнотратство заможних, дати захист малозабезпеченим прошаркам населення. Для проведення цих заходів езар створив особисте угруповання, до якого належали Марк нтоній, Емілій епід та інші переважно військові командири. Проте, як і кожний політик, езар не уник прорахунків. Політика «милосердя» зумовила появу в сенаті групи людей, які хотіли усунути езаря від влади. Саме ці сенатори поширювали чутки про прагнення езаря стати царем і перенести столицю з има до лександрії. У березні р. до н. е. під час засідання сенату езаря підступно вбили. Головними учасниками змови були Марк ній Брут і Кассій онгін. За переказами, езар намагався чинити опір. Коли ніж для удару над ним заніс Брут, езар кинув фразу, о стала крилатою, « ти руте ». Загибель диктатора штовхнула державу в новий вир міжусобиць та війн.

бивство ая лія Цезаря Картина кінця ст Розгляньте та ли у якій зазначено основні ві и равління Сулли та По іркуйте то з диктаторів іль е рагнув з ерегти рес у ліку лій орнелій

лла

Са се е роголосив диктаторо С ирався на сенатську олігар і Нале ав до о ти атів Переслідував свої олітични ротив ників У вал вав закони в інтереса знаті о ровільно від овився від диктатури

188

ай

лій

езаря

е ар

иктаторо став за рі ення сенату ав ідтри ку середні та дрі ни зе ле власників Нале ав до о улярів Провадив олітику « илосердя» У вал вав закони в інтереса середні ро арків населення й ле су ув у итий ід час засідання сенату

сторія

авнього Риму

и а слу ність тверд ення «Криза рес у ліки олягала в то у о Ри з невеличкої гро ади оліса еретворився на величезну дер аву якій нале а ла оловина світу то рес у ліканська ор а равління не від овідала тако у стано ви у» Сво ду ку о рунтуйте О ініть се е 1. кі території заво вав лій езар ротяго 6 рр до н е 2. о означа ть крилаті вислови « ере кинуто» « ерейти ру ікон» «І ти руте » кі одії ле ать у ї ній основі 3. к і коли уло створено ер ий тріу вірат и о на вва ати тріу вірів диктатора и 4. Коли і за яки о ставин уло встановлено диктатуру лія езаря кі вона ала осо ливості У чо у від інність диктатури від рес у ліки гався рес у ліканський лад

ВО В

о у за равління

езаря з ері

Роздивіться рикрасу Визначте де зо ра ено Октавіана Августа о у оряд з Августо ачи о Ро ула Кого зо ра ено на ни ній частині рикраси По іркуйте чи ог ли оді ні зо ра ення з явитися в Гре ії за рав ління Перікла кі з іни в у равлінні Ри о ризвели до ояви такого твору

. Як о тав ру и тріу вірат і о у оді х років т. до н. е. назива т ново ро ад н ко ві но Камея вирізьблене на камені

Після смерті езаря влада перейшла рель не зобра ення до рук сенату, який поквапився укласти що рославля ктавіана з Марком нтонієм угоду: усі розпорявгуста ст н е дження езаря залишилися чинними, його вбивць було помилувано. евдовзі в имі заявив про себе новий політичний діяч родич езаря а і езар Октавіан, усиновлений езарем незадовго до смерті та названий ним у заповіті основним спадкоємцем. У листопаді р. до н. е. Октавіан, Марк нтоній та намісник в Іспанії епід створили ру и тріу вірат, поставивши собі за мету покарати вбивць езаря. ерез рік у Македонії тріумвірат переміг армію заколотників. Після цього нтоній залишився на Сході, а Октавіан відбув до Італії. Згодом Октавіан усунув від влади епіда та виступив проти 189

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

нтонія, якому цариця гипту Клеопатра надала допомогу. У вересні р. до н. е. між флотами Октавіана та нтонія відбулася битва біля мису Ак і . нтоній зазнав поразки його армія перейшла на бік Октавіана. Переслідуючи нтонія, Октавіан підійшов до мурів лександрії. Він пообіцяв залишити Клеопатру царицею в гипті та захистити її дітей, вимагаючи натомість видати нтонія. ле нтоній і Клеопатра наклали на себе руки. 1 серпня 30 р. до н. е. війська Октавіана вступили в лександрію. гипет став римською провінцією. .

о у рав інн Октавіана Ав у та назива т

рин и ато

Після завоювання гипту та смерті нтонія Октавіан став єдиним, з необмеженою владою, володарем. У 27 р. до н. е. на засіданні сенату Октавіан оголосив, о громадянські війни припинено, відновлено мир і о він відмовляється від влади. Сенатори, злякавшись відповідальності, стали благати його не полишати державне кермо й висловили згоду пристати на всі його умови. Тоді Октавіан продиктував розгубленому сенату свої умови, які було прийнято. Октавіана проголосили довічним трибуном, консулом та цензором. У нових списках сенаторів ім’я Октавіана стояло першим. Так він став рин е о – найавторитетнішим серед сенаторів, тим, хто визначав порядок денний, головував на засіданнях. Октавіан мав найви у військову владу ім е рі (звідси «імператор» як частина титулу принцепса), міг скликати народні збори та збори сенату, вносити законопроекти або накладати вето на закони. Згодом йому було присвоєно титул верховного жерця, почесний титул Ав у та («поважний», «возвеличений богами»), трохи пізніше титул «батька вітчизни». Культ вгуста поширювався і в римських провінціях: у гипті, наприклад, його вважали фараоном і сином бога Сонця. Імператор Октавіан вгуст правив имом від р. до н. е. до р. н. е. имляни назвали його най асливішим принцепсом. Він виправдав їхні надії. Октавіан роздавав гроші плебсу та землі легіонерам, відновлював храми й відбудовував им. Він піклувався про звичаї й шанував традиції вгуст в одязі римлян. верховного ерця Прочитайте уривки з твору Светонія ро Октавіана Августа ро іть висновки ро с осі иття здоров я риси вдачі равителя Ри у ку інну ін ор а і ро овсякденне иття ри лян істить уривок «За обідом бувало три зміни, якнайбільше – шість; усе подавалося без особливої вишуканості, але з найбільшою привітністю. Свята й урочистості влаштовував він з більшою пишністю, а іноді – тільки жартома. Що ж до їжі, то їв він дуже мало й невибагливо. Любив грубий хліб, дрібну рибку, вологий сир, відтиснутий руками, зелені фіги другого збору; під’їдав і в передобідні години, коли й де завгодно, щойно зголодніє. Дуже піклувався про своє слабке здоров’я. Насамперед, він рідко купався:

190

сторія

авнього Риму

натомість зазвичай обтирався олією або розпарювався перед відкритим вогнем, а потім обливався водою кімнатної температури або підігрітою на сонці. ...Ніколи не говорив ні перед сенатом, ні перед народом, ні перед військом, не обміркувавши й не склавши свою промову заздалегідь, хоча не позбавлений був здатності говорити й без підготовки»

. Яко

бу а внутрішн та зовнішн

о ітика Ав у та

Октавіан вгуст постійно наголошував, о він лише відновив имську республіку. ле насправді він створив нову форму управління державою. имська знать підтримувала нові порядки, бо вбачала в них силу, здатну придушувати повстання рабів і припиняти громадянські війни. ова держава стала називатися Ри ко і ері . Від часів Октавіана вгуста всіх правителів имської держави називали і ератора и. вгуст запровадив нові посади ре екта Рима і ре екта реторіан ської гвардії. Префекта има обирали із сенаторів, до обов’язків цього посадовця належало наглядати за порядком у місті. Префект преторіанської гвардії командував охороною імператора. Було підви ено платню солдатам і офіцерам. имало ветеранів осіли в провінціях і допомагали їх освоювати. к головнокомандувач армії вгуст керував провінціями, де перебували війська (ім ераторські ровінції). Він призначав намісників, які командували гарнізонами. Сенату для управління було надано спокійніші й розвинутіші провінції. х називали сенаторськими ровінціями. За Октавіана вгуста західний кордон досяг тлантичного океану й пролягав по ейну. Північні кордони сягнули Дунаю, де було створено нові провінції. Кордони на сході посунули до річки вфрат та Парфянського царства, з яким імператор уклав мир. 1

івтар миру вівтар на честь римської богині миру с оруд ени рим ським сенатом на честь овернення ім ератора вгуста з с анії та аллії в р до н е учасна реконструкція з окремих оригінальних частин Рель и із цього вівтаря рославляють вгуста та ого рід ліїв Цікаво що окремих ерсона ів зобра ено так ніби вони звертаються до глядача к від овів и ри лянин на за итання у яко у ро і очалося Октавіана Августа О числіть скільки років воно тривало

равління

191

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

. Як іде ве и і Ри у за ітературі та архітектурі

рав інн

Октавіана вті

ва и в

вгуст зажив неймовірної популярності, його оспівували поети та історики, звеличували скульптори. е й не дивно, адже вгуст був покровителем тих митців, які вміли йому догодити. айулюбленішими поетами за доби Октавіана були Вер і і та орà і . і митці стали придворними імператорськими поетами, творячи під наглядом друга імператора а і ні е ената. Сьогодні «меценатом» називають людину, яка матеріально підтримує розвиток культури. Гай ільній Меценат подарував Вергілію маєток замість того, який у нього відібрали раніше, Горацію невелику, але гарну віллу. Роздивіться іл стра і По іркуйте яка роль нале ала А уру синові огині Венери якого розта овано оряд з Октавіано Августо

ергілі зажив безсмертя поемою «Енеїда». Узявши за взірець гомерівську «Іліаду», він написав поему, у якій ішлося про пригоди троянського героя Енея. Після втечі з Трої Еней, наадком якого і був Октавіан, перебрався до Італії, татуя ктавіана заклав нову державу. Так Вергілій уславив свого вгуста яки покровителя імператора Октавіана вгуста, уті- зверта ться ливши ідею його божественного походження. до ві ська з ромо ораці поряд з офіційними віршами-листівками, вою р до н е у яких звеличував вгуста, називаючи його богом, складав також «Сатири», де дотепно висміював вади римського суспільства. За часів правління Октавіана жив видатний римський історик Тит іві автор «Історії има від заснування міста», о складалася із 142 книжок. вгуст вибачав Титу івію його прихильність до республіки, адже в основі праці історика лежала ідея величі иму, прославлення традицій, патріотизму й героїзму предків. Кажуть, о імператор прискіпливо вичитував кожен том, боячись крамоли. ергілі и е неїду в оточенні муз Поряд з оетом муза історії Кліо трагедії Мель омена Мозаїка Кінець очаток ст

муза

Прочитайте уривок із твору Светонія Поясніть чо у Августа назива ть удів ничи Ри а Наві о і ератор роз удовував Ри к на ва у ду ку али ставитися е кан і Ри а до Августа

192

сторія

авнього Риму

«Август так відбудував місто, що по праву пишався тим, що прийняв Рим цегляним, а залишає мармуровим; і він зробив усе, що може передбачати людський розум для безпеки міста на майбутні часи... Громадських будинків він вибудував дуже багато; з них найважливіші – форум із храмом Марса, святилище Аполлона на Палатині, храм Юпітера Громовержця на Капітолії... Усе місто він розділив на округи й квартали, наказавши, щоб округами відали за жеребом посадові особи щороку, а кварталами – старости, що обиралися з місцевих обивателів. Для охорони від пожеж він розставив пости й запровадив нічну варту, для запобігання повеням розширив і очистив русло Тибру, за багато років занесене сміттям і звужене обвалами будівель» Роздивіться карту Визначте території завойовані ри ляна и за Октавіана Августа назвіть нові ровін ії які остали за часів його равління

О ініть се е 1. Скільки років инуло від створення і ерії в авньо у Ри і 2. Витлу ачте оняття принцепс, імператор, префект меценат

193

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

3. 4.

о таке рин и ат и я ор а равління відрізнялася від рес у ліки ко ула олітика Октавіана Августа

о у Октавіана Августа а не лія езаря назива ть засновнико і ерії Визначте роль Октавіана Августа в історії Ри у айте йо у о інку як л дині та дер авно у діячеві

45 ро

ОВ

О О

Роздивіться іл стра і По іркуйте як відчувала се е л дина з ровін ії коли риї д ала до Ри а на гостину и ва ив Ри одоро ні Один з оетів назвав Ри « істо се и агор ів та всі ї зе лі володаре » ко і е тверд ення о на вва ати слу ни

Фрагмент макета авнього Рима Рим дине місто у світі яке за ило очесного титулу ічного міста

. Які о об иво ті

а о

ке житт в Ри і

им часів імперії, як і належить світовій столиці, приголомшував величчю та красою. Місто вражало сучасників розмірами (з жодного боку воно не мало чітких кордонів) та кількістю споруд храмів, палаців, житлових будинків. исельність населення има часів імперії сягала мільйона осіб. Були окремі квартали, де проживали сирійці, фінікійці та представники кведук (лат aqua інших народів. З 14 районів столиці один налевода й duco веду) арковий іст яки ро жав євреям. кладали водогін через им відзначався дуже ільною забудовою, ріки ля и яри тому будинки в декілька поверхів були життєвою потребою. а вулицях часто виникала така тіснява, о інколи забороняли в денний час їздити містом в екіпажах та возами, за винятком возів будівельників. Стічні води зливалися в 194

сторія

авнього Риму

каналізаційні труби й потрапляли до центрального каналу. иста вода подавалася спеціальними трубами, прокладеними по мостах-акведуках або під землею. Воду нагромаджували у величезних цистернах і розгалуженою системою глиняних та свинцевих труб подавали в місто. авколо ринків розташовувалися невеличкі майстерні та крамниці. Вони здебільшого належали грекам, Реконструкція Римського оруму жителям Сходу та вільновідпу еникам. айпоширенішими були майстерні, де виготовляли предмети побуту, ювелірні та ковальські вироби, а також пекарні. Більшість громадян мешкала у великих багатоповерхових будинках. Багаті люди могли дозволити собі власні окремі будинки. У имі на початку 4 ст. було 1790 власних та 46 602 багатоповерхових будинки. У центрі има розташовувалася головна пло а ору . е за часів республіки форум виконував роль торгового центру та місця, де відбувалися найважливіші події громадського життя. Саме тут збирали народні збори, відзначали релігійні свята то о. Попри те, о лій езар та правителі има часів імперії розбудували нові форуми (форум езаря, вгуста, Веспасіана, Траяна), старий форум незмінно Складіть роз овідь ро осо ли залишався центром суспільного, вості иття в Ри і ділового та релігійного життя има. Імператори забудовували його новими спорудами: храмами, громадськими будівлями, арками, колонами, прикрашали статуями. . У ких будинках жи и

ешкан і Ри а

Ви вже дізналися, о заможні римляни жили у власних одноповерхових, з усіма вигодами будинках-особняках їх називали до у а и. Бідніші городяни мешкали в багатоповерхових, багатоквартирних будинках ін у ах. омуси виходили на вулицю глухими стінами. Іноді вони мали відкриті примі ення крамнички. ерез передпокій мешканці потрапляли в парадний зал будинку атрі , де господар приймав відвідувачів та гостей. трій був найошатнішою частиною будинку. Тут був отвір у центрі даху, під яким розташовувався басейн для до ової води. Кілька примі ень, які оточували атріум, це спальні. Поряд зі спальнями та кухнею розташовувався бенкетний зал, де мешканці будинку їли, лежачи на ложах. Подалі від гучного атрію розташовувався відкритий внутрішній двір, де родина проводила вільний час, тут був невеликий сад із квітами, оточений колонами, о підтримували дах. Між внутрішнім двором та атрієм міг бути розташований кабінет господаря, де зберігали ділові папери, сімейний архів. Стіни в домусах покривали штукатуркою та прикрашали фресками, а підлогу вкривали кам’яними плитами та мозаїкою. 195

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Римськи домус Реконструкція Скористав ись о исо до уса оясніть від овід но до и р ризначення ри і ень удинку

здоблення стін будинків кімната з вілли Містері заміської вілли на околиці міста Пом еї збудованої в ст до н е та будинки з еркуланума учасни вигляд

196

сторія

авнього Риму

к уже знаєте, більшість римлян мешкала в інсулах. а перших поверхах у таких будинках розташовувалися крамниці, майстерні ремісників та харчевні, а квартири та кімнати на горішніх поверхах. о ви ий поверх, то бідніші люди там оселялися. Інсули часто будувалися з неякісного матеріалу й до того ж поспіхом, тому вони нерідко завалювалися.

Римська інсула Реконструкція

о бу о характерни

ов

кденно о житт ри

Заможні римські громадяни засідали в суддівських установах, працювали в міській раді, виконували доручення префекта міста або імператора. День у римлян починався зі сходом сонця. Перші години вони проводили за молитвами вдома чи в храмі. Після цього наставав час для візитів, які здебільшого робили бідні громадяни, випрошуючи ось у заможніших. О 3-й годині (за нашим часом о 9-й) починалися громадські засідання в судах і колегіях. За три години о 6-й за римським часом була мала обідня перерва, а о 8-й годині велика. Пообідній час був присвячений розвагам та відпочинку. Одяг римлян відзначався практичністю. Майже всі, навіть жінки та діти, носили туніки. Туніку зшивали з двох шматків тканини та стягували ременем, її колір залежав від суспільного станови а людини. Сенатори носили 1 2 туніки з широкою смугою на грудях. имські громадяни (і, до речі, тільки вони) одягали зверху на туніку то у напівкруглий шмат матерії, яку обгортали навколо тіла. Колір тоги також залежав від станови а людини та конкретної ситуації. Так, на поховальну церемонію одягали чорну тогу. інки поверх туніки вдягали то у або а у. Стола була чимось на зразок плаття без рукавів, а пала нагадувала тогу, й іноді жінки накидали її край на голову. Відомо, як харчувалися римляни. а тола Пала сніданок споживали хліб, тістечка з медом, 197

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

оливками та інжиром. Запивали розбавленим вином або водою. а обід подавали різноманітні страви. Спочатку це були салат, редис, гриби, устриці, раки, а також сардини та яйця. х запивали вином з медом. Потім подавали сім страв з риби, м’яса та птиці з різними соусами. а завершення обіду приносили фрукти, горіхи, медове печиво. Звісно, так харчувалися лише заможні люди. Прості римляни вживали на обід пшеничну кашу із соусами та овочами. М’ясо вони їли лише в дні свят чи жертвоприношень. имляни одня ходили в тер и громадські лазні. Крім власне лазень з величезними басейнами з холодною і гарячою водою, тут були майданчики для спортивних занять, бібліотеки, зали для прогулянок куль тура е були величезні споруди. римлянина в тозі та філософських бесід. Так, існували терми пло ею 12 га, які могли одночасно прийняти 1200 відвідувачів. У имі було понад 1000 приватних лазень і 11 громадських.

Реконструкція римських терм кі сучасні заклади нагаду ть ва ри ські тер и

айулюбленіші розваги римлян змагань колісниць або театру.

відвідування боїв гладіаторів,

ки уло уденне иття за о ни ри лян кий роз орядок дня али е кан і Ри а к одягалися ри ляни к арчувалися ку роль у итті ри лян відігравали тер и к розва алися е кан і Ри а Роздивіться скуль турні ортрети и відрізня ться зачіски зо ра ени ка з дво іночи зачісок ва одо а ться іль е к назива ться одяг ри ля нок зо ра ени на рес і

198

сторія

авнього Риму

інка із зачіскою а ля ктавія на о улярні ою зачіскою римлянок лія дочка ім ератора Тита дру ина омініціана Фреска із зобра енням інок з еркуланума Роздивіться іл стра ії Складіть стислу роз овідь ро одну із зо ра ени роз ваг ри лян

Перегони колісниць та гладіаторські бої у Римі Картини ст айпоширенішим видом колісниць були квадриги, коли в колісницю запрягали чотирьох коней. Глядачі вирішували долю переможеного гладіатора. к о вони піднімали великий палець угору, пораненому гладіаторові зберігали життя, як о палець повертали донизу, пораненого добивали. Крім звичайних гладіаторських боїв, римляни влаштовували змагання гладіаторів з хижими звірами.

199

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Від ер ої оловини ст до н е Ри ська дер ава очала утри увати неза о ни ле еїв яки одня видавали івтора кілогра а лі а Відо о о Октавіан Август утри ував тисяч неза о ни е кан ів Ри а Про силу чи сла кість дер ави свідчить ей акт и огло таке ути в ін и країна давнього світу Витлу ачте крилатий вислів « лі а та видови » кої гру и населення Ри а стосувалася я настанова ке ва е ставлення до ри ськи видови розваг та до ї ні глядачів По іркуйте чо у гладіаторськи оїв не уло в авній Гре ії О ініть се е 1. к уло за удовано Ри часів і ерії 2. Витлу ачте оняття форум домус, інсула, терми, гладіатори, тога. 3 Поясніть вислів « лі а та видови ». о у він виник са е в авньо у Ри і 4. и иття в Ри і відрізнялося від иття в ін и давні столи я

Роздавання хліба міські бідноті Фреска з Пом еї

кі давньори ські звичаї та тради ії ус адковані сучасно ивіліза і и йдеться ли е ро озитивні риси ки негативни ри ськи звичаїв л дство досі не з огло одолати

На рикін і ст в Ри і від улася не увала одія реторіан і в или равлячого і е ратора й оголосили «аук іон з рода у рестолу» ей аук іон виграв ідій ліан який і став і ераторо Проте ненадовго Роздивіться зо ра ення реторіан ів гадайте коли й наві о створено гварді У контексті яки одій Преторіанська гвардія Рель з колони Марка врелія ст

о зу ови о кризу в Ри

кі і

ері в

т.

Ви вже знаєте, о добробут імперії часів розквіту рунтувався на праці рабів. Однак з припиненням завойовницьких походів кількість рабів зменшилася, на них зросла ціна, тож використання рабської праці стало невигідним. Крім того, раби, які за свою працю нічого не отримували, не були зацікавлені в тому, об добре працювати, а навпаки за першої-ліпшої нагоди вони намагалися втекти, часто повставали проти своїх хазяїв. Тому починаючи з 3 ст. власники великих земельних маєтків відмовилися від використання рабської праці. Вони надавали рабам ділянку землі та дозволяли мати сім’ю, будинок, власне неве200

сторія

личке господарство. За це колишній раб мав сплачувати власникові орендну плату за користування ділянкою та віддавати певну частку від урожаю. Орендарями також ставали розорені городяни, вільні селяни та інший збіднілий люд їх називали колонами. 3 ст. виявилося дуже важким для имської імперії. Окрім господарської кризи, розпочався наступ варварськиõ племен на прикордонні провінції. Особливо грізною силою були готи. У середині століття вони разом з іншими племенами завдавали ударів північним провінціям иму. а території імперії лютували голод та епідемії, спалахували повстання рабів та колонів. Солдати самі вибирали імператорів. Послаблення центральної влади в имі призвело до того, о імперія почала розпадатися. Одна за одною провінції робили спроби вийти з її складу. амісники не бажали підкорятися імператорові й прагнули стати повноправними володарями в провінціях. о у зе левласники вва али

о колони ра

авні греки та ри ляни називали всі інозе ів о не володіли гре ь ко та латинсько о ва и варвара и – від не зрозу ілого для ї нього ву а нагро а д ення роривни та дри ачи звуків оти загальна назва одного з гер анськи со зів ле ен ер ої оловини І тис н е Ви ід і зі Скандинавії готи на очатку н е ереселилися до При алтики а на ру е і ст у С ідну в ро у

вати уть кра е ні ра и

Роздивіться карту на с ки е сягала територія Ри ської і кін і у ст кі ровін ії нале али до її складу

. Ри

о зробив і ератор кі і ері

іок етіан д

авнього Риму

аб енн

ерії на ри

кризи в

Призупинити розпад імперії спромігся імператор іок етіан. У 284 р. легіони проголосили його імператором. Син вільновідпу еника, він пройшов усі аблі військової служби від солдата до полководця имської імперії. Для більш ефективного керівництва частинами величезної імперії Діоклетіан узяв собі трьох співправителів. Склалася нова система управління тетрархі (у перекладі влада чотирьох). оправда, реальна влада належала Діоклетіану. Для резиденції він обрав місто ікомедію на північносхідному узбережжі Малої зії. Тож им перестав іоклетіан бути центром імперії, оскільки тетрархи правили зі Фрагмент статуї своїх міст-резиденцій. би впоратися з повстаннями та захистити імперію від ворожих навал, Діоклетіан збільшив чисельність армії. Усю імперію було поділено на військові округи. х очолювали військові командири, а провінції цивільні чиновники. Кордони провінцій не збігалися з кордонами округів. Командири та намісники провінцій стежили один за одним та доповідали про все правителям. 201

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Селяни сплачували податок за землю та за кожного члена родини, а городяни подушний. Для обчислення податків було проведено перепис населення. Податки збиралися не лише грошима, а й продуктами й товарами. Унаслідок реформ занепад в імперії уповільнився. У р. Діоклетіан відмовився від влади та повернувся в рідну Далмацію (узбережжя дріатичного моря), де в м. Спалато збудував собі палац. Тут були величезні зали для урочистих прийомів, храм пітера, навіть мавзолей імператора. За переказами, під час смути, о спалахнула в імперії, до Діоклетіана прибули колишні співправителі, сенатори иму, з проханням повернутися на трон. Однак він з гордістю продемонстрував їм грядки власноруч виро еної капусти.

татуя тетрархів за іоклетіана

ку осо ливість дер авного иття Ри ської і тогочасній а ят і

Реконструкція алацу

ерії кін я

іоклетіана Руїни алацу сучасне м

очатку

літ

ст втілено в

орватія

Роздивіться реконструк і ала у іоклетіана. По іркуйте чо у його уло з у довано як орте Про о свідчить той акт о в основу роектування ала у окладено креслення ри ського військового та ору

. Яки и тантин

рава и у

авив

ератор Кон

У 306 р. в запеклій боротьбі за імператорський престол переміг один з полководців Кон тантин рр. н. е. . В ознаменування перемоги за його наказом спорудили тріумфальну арку останню в имі. Константин продовжив реформи Діоклетіана: замінив знецінені срібні гроші золотою монетою, для поліпшення контролю за сплатою податків він прикріпив колонів до землі, а жителів міст до свого місця проживання. емісникам імператор заборонив змінювати професію. Було збережено поділ імперії на чотири частини. 202

Константин елики Фрагмент статуї ім ератора

сторія

авнього Риму

Певний час імператор не мав постійної резиденції. Місцем своєї столиці він обрав грецьке місто-колонію Візантій на європейському узбережжі Босфору. Місто лежало на перетині шляхів (водного із Середземного моря в орне сухопутного з Малої зії до вропи) і водночас у центрі володінь імператора. ову столицю «Другий им» на честь засновника стали називати Константинополем. Від 33 р. Константинополь офіційна столиця імперії. видко розбудовуючись, місто незабаром стало центром торгівлі та осередком культури античної цивілізації, на тисячу років переживши її, ставши столицею Візанті ко і ері . Константин першим вирішив скористатися авторитетом християнської релігії для зміцнення держави. У р. імператор дарував християнам право вільно збиратися й сповідувати їхню віру. За Діоклетіана та Константина змінився характер влади монарха. а зміну принципату, де імператор був «перший», прийшов до інат імператор став «домінусом» (паном, господарем). Громадяни держави тепер були підданими імператора, а його влада стала необмеженою. авіть найближчі радники Константина не мали права сидіти в присутності імператора. Константин носив розкішний, Тріум альна арка ім ератора оздоблений золотом одяг, корону, при- Константина в Римі мі Палатином та Колізе м крашену коштовностями. гадайте унаслідок яки одій та наві о удували тріу альні арки к арак теризу Константина той акт о він с орудив арку не ри но ив и терито ріальни над ань і ерії Прочитайте д ерело ро роз удову Константино оля Поясніть наві о і торові ули отрі ні такі грандіозні удівельні за оди

ера

«Константин вирішив за кілька років перетворити мальовничу фортецю на блискучу столицю і мав для цього потрібні засоби. Наче з-під землі виростали численні палаци з мармуру та бронзи, оточені пальмами й платанами, прикрашені тріумфальними арками, статуями та фонтанами, з бібліотеками й школами. З Афін та Ефесу, з Дельф, Родосу й Криту були привезені всі скарби грецького мистецтва, які ще можна було знайти. Місто пишалося численними великими площами й широкими, з аркадами, вулицями». У р від улося освячення й роголо ення Константино оля столи е і рії О числіть скільки років то у від улася я одія

. Ко и і

ері

о тато но бу о оді ено на ахідну та Східну

а короткий час могутність імперії відродилася. Варварські племена просили імператорів прийняти їх до себе на службу й надати землю для поселення в межах імперії. Зміцнення центральної влади та вдала грошова реформа сприяли пожвавленню зовнішньої та внутрішньої торгівлі. 203

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Водночас армія, о складалася із колонів та селян, втрачала боєздатність, тож дедалі частіше доводилося залучати солдатів з варварів. о більшою була та допомога, то більшого впливу командири варварів набували при дворі імператорів, а військо деколи не чинило дієвого опору іншим варварам, які спустошували сільські місцевості. У 378 р. повстали вестготи у Фракії, де вони оселилися за згодою імператора. ави повстанців поповнили раби, колони та біднота. Під дріанополем римську армію було розбито, імператор Валент загинув. Змінив його Феодосій, який був останнім імператором, за якого держава зберігала єдність. Після смерті Феодосія в р. його сини розділили имську імперію на Західну та Східну. Західна имська імперія завершить своє існування наприкінці 5 ст. (про це довідаєтеся на наступних уроках), а Східна ізантія або ізанті ська ім ерія проіснує до середини 15 ст. Роздивіться карту на с 6 кі території нале али до складу а ідної Ри ської і ерії а які до С ідної ісля роз аду і ерії р О ініть се е 1. кі акти свідчили ро кризу в Ри ській і ерії в ст 2. Витлу ачте оняття колони тетрархія, домінус, варвари. 3. о яки за одів вдалися і ератори іоклетіан і Константин а и олі ити станови е Ри ської і ерії 4. и систе а у равління іоклетіана та Константина (до інат) відрізнялася від о ередньої систе и ( рин и ату) У чо у с о ість та від інність равління іоклетіана та Константина

47 В

Роздивіться раг ент картини італій ського удо ника кін я очатку 6 ст Ра аеля По іркуйте яку іде втілено в о разі Ісуса риста осново оло ника одні ї з най іль и світови релігій ристиянства и е зо ра ення ога відрізня ться від зо ра ень ін и огів країн авнього С оду та Гре ії

. то таки роз овіда т джере а

І у ри то о ро н о о і тори ні

У имській державі часів республіки Преобра ення ристове рр й найбідніший громадянин міг узяти Ра аель анті Рим атикан участь у виборах чи звернутися до трибуна. За імперії державою керував імператор, а люди втратили можливість впливати на політичні події. е породжувало зневіру та розчарування, сприяло поширенню різних пророцтв, астрологічних передбачень. а Близькому Сході чимало прихильників мали релігійні вчення про кінець світу, прихід спасителя. Особливо яскраво це виявилося в іудаїзмі. 204

сторія

авнього Риму

У 63 р. до н. е. им підкорив Палестину. ірку книг о склада У 37 р. до н. е. її правителем став Ірод Великий. ть Бі лі назива ть За панування римлян істотно зміцнилося еконов ти ись о мічне станови е іудейських свя еників і, відповідно, посилився їхній вплив. русалимський ван елі (від гре храм знову став центром релігійного життя. добра звістка) так За таких обставин у Палестині розпочав проназива ть ко ну з ер повідувати І у ри то . оправда, римські и чотирьо книг Нового авіту які на и джерела подають лише коротенькі згадки про сали а остоли атвій Ісуса. У 1971 р. було знайдено арабську копію арк ука та Іоанн тексту єврейського історика осифа Флавія, у якоУ книга о исано зе не му цей противник християнства розповідав істоиття Гос ода Сина рію життя Христа. У джерелі, зокрема, ідеться о ого Ісуса риста про те, о в Галілеї жив проповідник Ісус Його вчення чудеса (Ієшуа). Першими сприйняли його проповіді ресні стра дання найбідніші прошарки палестинського суспільс ерть воскресіння та ства. а початку діяльності Ісус прийшов до вознесіння на не о Іоанна Хрестителя, який охрестив його. Ісуса було проголошено Месі ю спасителем світу. Утім основним джерелом, яке розповідає про життя Христа, є книги ового Завіту Біблії, які називають вангеліями. Проповідницькій діяльності Ісуса перешкоджали іудейські свя еники арисеї. кось вони запитали Ісуса, чи слід платити податки иму. Ісус відповів: «Віддавайте Богу Богове, а кесарю (тобто імператору) кесареве». Згодом фарисеї схопили Ісуса й засудили на смерть. ей вирок мав затвердити римський намісник Понті Пі ат. юдина досвідчена, Пілат не міг не розуміти, о стає учасником розправи над безвинним. ле, відпустивши Ісуса, він би викликав невдоволення іудейських свя еників, о могло спричинити заколоти й повстання проти панування иму. І Понтій Пілат затвердив смертний вирок Ісусу.

русалим за часів суса риста учасна реконструкція сус ристос у вигляді молодого астуха яки символізу астиря віруючих а заблудла вівця на ого лечах грі ник що розкаявся Зобра ення риби за и роване означення імені сус ристос син о и аситель

205

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

то з ри ськи і

ераторів ув сучаснико Ісуса риста

о у Палестина стала країно де очали ро овідувати ристиянство відносно Ри а розта ована Палестина Прочитайте уривок із твору Йоси а лавія «Іудейські старо итності» торичну ін ор а і довіду ося із ього доку ента

ку іс

«...У цей час була мудра людина на ім’я Ісус. Він вів праведне життя та славився своєю доброчесністю; і багато із числа іудеїв та інших народів стали його учнями. Пілат засудив його на смерть через розп’яття; проте ті, хто стали його учнями, не зреклися свого вчителя. Вони розповідали, буцімто він з’явився їм на третій день після свого розп’яття та був живим. Тому вони стверджували, що він – Месія, про якого сповіщали іудейські пророки». Прочитайте уривок з Нагірної ро овіді Ісуса риста (з вангелія від атвія) та о іркуйте яки и нови и ідея и росякнуте ристиянське віровчення «Не судіть, щоб і вас не судили; бо яким судом судитимете, таким же осудять і вас, і якою мірою мірятимете, такою і вам відміряють. І чого в оці брата свого ти скалку бачиш, колоди ж у власному оці не помічаєш? Не давайте святого псам і не розсипайте перлів своїх перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми і, обернувшись, щоб не розшматували й вас... Просіть і буде ро овідь ро ова вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам; урочистого овчаль бо кожен, хто просить, одержує, хто шукає, знаходить, а ного з істу хто стукає, відчинять йому». Від якої одії від ува ться ліч а років за сучасни календаре ри ськи літочислення народився Ісус ристос

. Як виника и ерші хри ти н ератори Ри у до хри ти н

У яко у ро і за

кі ро ади Як тави и

Після страти Ісуса його учні а о то и почали проповідувати вчення вчителя в різних частинах имської імперії: зокрема, Андрі навчав у Малій зії, Скіфії та Греції. Християни в різних землях імперії створювали свої громади. Перші християнські громади трималися на демократичних засадах. Голова громади розпоряджався майном та грошима для організації молитовних зібрань і допомоги тим громадівцям, яких спіткала біда. Свої зібрання перші християни остол у Ново у авіті так названо проводили в потаємних місцях. Згодом окремі ер и ослідовників і громади будували молитовні доми церквè. учнів риста Кількість прихильників нової релігії зростала. Проте життєві правила, яких дотримувалися перші Слово ерква озна християни, суперечили присязі римського громадяча «ді о ий» то то нина. юдина, яка склала цю присягу, визнавала святе іс е ризначе богом імператора й присягала іменем пітера та не для огослу інь і олитов а тако гро інших римських богів. ього не визнавали хрисада віру чи тияни, тому всіляко ухилялися від присяги. 206

сторія

авнього Риму

Відмову присягати імператорові й приносити жертви влада сприймала як непокору й прояв бунтівного вільнодумства. Слідуючи заповіді «не вбивай», християни відмовлялися служити у війську, о теж викликало занепокоєння влади. Спосіб життя християн руйнував усталені уявлення, у чому влада вбачала наміри розхитати римську державу. Саме тому християнські громади зазнавали переслідувань. Римські катакомби ст Приводом до гонінь стала пожежа із зобра енням суса риста в имі в 64 р., у якій імператор ерон звинуватив християн. Після ерона з особливою жорстокістю переслідував прихильників нової віри останній із Флавіїв імператор Доміціан. орстокими були гоніння на християн і за імператора Діоклетіана. об уникнути переслідувань, християни стали проводити свої зібрання в підземеллях има, де ховали небіжчиків, катакомбах, о простягалися на багато кілометрів. о у ер і ристияни зазнавали гонінь та ереслідувань Роздивіться іл стра і о у удо ник назвав картину рисвячену 6 р в Ри і «Світочі ристиянства а о С олоски и Нерона»

енріх

емирадськи

віточі християнства

. Як і ко и хри ти н тво та о в Ри ре і і

кі і

одія

ері державно

Під час кризи, о охопила имську імперію в 3 ст., християнство стало найпоширенішою релігією в державі. Попри жорстокі переслідування християн на початок 4 ст. майже половина населення імперії 207

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

сповідувала нову релігію. Сталися зміни в організації християнських громад: тепер їхнім господарством керували è ко и, які з другої половини 3 ст. очолили християнські громади. Імператор Константин зрозумів, о церковну організацію та авторитет християнства можна використати для зміцнення своєї влади. Він повернув християнам церковне майно, конфісковане його попередником, звільнив християнських свя еників від сплати податків та військової служби, проголосив свободу молитовних зібрань. Сам імператор святкував і християнські, і традиційні римські свята. У р. в місті Ніке було скликано Мозаїка із зобра енням собор (зібрання) єпископів Заходу та СхоКонстантина еликого в оборі ду. У ньому взяв участь і сам імператор, вятої о ії в Константино олі аби піднести його значення. Було затвернині тамбул Туреччина джено Си во віри короткий і точний виклад основних християнських істин. айважливіше в ньому було те, о єдиний Бог виступає в трьох рівних проявах (іпостасях) БогаОтця, Бога-Сина (Ісуса Христа) і Бога-Духа Святого, які разом становлять Святу Трійцю. ішення ікейського собору сприяли остаточному оформленню хри ти н ко еркви громади єдиновірців, людей, які сповідують одну віру. Було запроваджено семиденний тиждень замість звичного для римлян восьмиденного. Сьомий день вважався днем молитов та зібрань, днем відпочинку. Були оформлені перші рукописи Біблії. За імператора еодо і (379 395 рр.) запровадили обов’язкове християнське віросповідування для всіх римських громадян. Так християнство стало єдиною державною релігією имської імперії. зичницькі храми почали руйнувати, статуї римських богів ни ити. У 5 ст. на Заході влада в церкві закріпилася за єпископом има Па о Ри ки , на Сході очільником церкви став єпископ Константинополя кон тантино о ки атріарх. о с рияло о иренн ристиянства в Ри ській і ерії о у і Константин а не еодосій увій ов в історі ід і ення Великий

ератор

О ініть се е 1. то такий Ісус ристос кі історичні акти ро нього відо і о роз овіда ть ро Ісуса вангелія 2. Поясніть оняття та тер іни християнство, Святе Письмо, Євангеліє, апостоли, церква, символ віри. 3. кі з іни від улися в станови і ристиянськи гро ад ротяго ст 4. ко ула роль і ераторів Константина та еодосія в еретворенні рис тиянства на дер авну релігі

208

сторія

авнього Риму

о у і ераторська влада ере код ала о иренн ристиянства У яки настанова ристиянського віровчення і ератор у ачав загрозу сво у ану ванн о у орстокі ереслідування не зу инили о ирення віри в Ісуса риста кі загальнол дські інності утверд увало ристиянство

В О О ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 10 . У о у во рідні т ри

ко о

и те тва

Визначальний вплив на мистецтво иму справили культурні досягнення давніх греків. Особливо помітний цей вплив у скульптурі, адже багато відомих давньогрецьких творів дійшли до нас у копіях римських скульпторів. о ж до власних досягнень, то римляни перевершили греків у мистецтві скуль турного ортрета. имські скульптори не так ідеалізували зображених, як прагнули досягти портретної схожості, передати риси характеру, внутрішню енергію. е, однак, не означає, о римській скульптурі взагалі не властива ідеалізація. астина портретів виконана в грецьких традиціях, о передбачали створення ідеального образу могутнього й мудрого правителя. (Знайдіть ці твори в підручнику.) озвивався й інший різновид скульптури рель . ельєфними композиціями прикрашали храми, вівтарі, тріумфальні арки та колони. Ви вже дізналися про найпопулярніший у имі різновид рельєфного зображення історичний рельєф. Прикладом такого рельєфу є зображення на колоні Траяна, присвячені підкоренню даків римлянами. 1

тіно иси з архітектурними е за ами вілли в Мандрівні музèки Мозаїка з Пом еї

оскореале Пом еї

Про розвиток давньоримського живопису свідчать настінні розписи та мозаїки, знайдені після розкопок Помпеїв та Геркуланума. асто в центрі стіни розмі ували великі картини на міфологічні та історичні сюжети. Траплялися й сцени побуту, портрети, фантастичні й реальні пейзажі. Унікальним зразком римських настінних розписів є відомі вам фрески з вілли Містерій у Помпеях із зображенням на повний зріст учасників релігійного дійства на с. 196 підручника. 209

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

вани

и відрізнялося исте тво ортрета в авній Гре ії та Ри і к на ва у ду ку ри ські ит і досягли е екту відтворення в скуль турно у зо ра енні вну трі нього світу ортретованого (Поділіться іркування на рикладі розгляду а яток)

ра й о са остійно авданн Роздивіться ортрети та уривки з твору Светонія « иття дванад яти езарів» о еріть до ко ного скуль турного ортрета уривок який стосу ться зо ра еного історичного діяча ро іть висновок ро осо ливості ри ського скуль турного ортрета Портрету Октавіана Августа відповідає уривок №_ , тому що... Портрету Нерона відповідає уривок №_ , оскільки... Портрету Веспасіана відповідає уривок №_ , бо... Особливостями скульптурного портрета в Давньому Римі Марк було те, що римські митці...

ктавіан

Нерон

рочитайте

врелі

ес асіан

«Зросту він був приблизно середнього, волосся рудувате, обличчя швидше гарне, ніж приємне, очі сірі й трохи короткозорі, шия товста. Проте здоров’ю його позаздрив би будь-хто: за чотирнадцять років він хворів тільки три рази. Волосся він завжди завивав кучерями й укладав рядами, а під час грецької їзди навіть відпускав їх на потилиці…». Б «Зросту він був доброго, будови міцної й кремезної, з суворим виразом обличчя... Зовнішнього блиску він анітрохи не прагнув, і навіть у день тріумфу не втримався, щоб не сказати: “Так мені, старому: як дурень, захотів тріумфу, немов предки мої його заслужили або сам я міг про нього мріяти!”. Назавжди зберіг невибагливі смаки простої людини і терпіти не міг чоловіків, які приділяли своїй зовнішності надмірну увагу». В «З виду він був гарний і в будь-якому віці зберігав привабливість. Обличчя його було спокійним і ясним, говорив він або мовчав. Очі в нього були світлі й блискучі; він прагнув, щоб у них бачили якусь божественну силу. Волосся мав рудувате й трохи кучеряве, вуха – невеликі, ніс – з горбинкою і загострений… Своє кволе здоров’я він підтримував турботливим доглядом».

. о у та ант ри ких архітекторів на т ро ад кі оруди

кравіше за від у

Роздивіться іл стра ії По іркуйте чо у тріу альні колони як і тріу аль Про о свідчить ей акт ні арки ули надзвичайно о улярні в Ри і

210

сторія

Колона ім ератора Траяна в Римі та її оруд ена близько р

авнього Риму

рагмент

38-метрова колона височіла на римському форумі. У її фундамент покладено урну з прахом імператора, вершину увінчувала його бронзова позолочена статуя. Мармурові рельєфи присвячено епізодам війни, з-поміж яких було 59 зображень імператора. Усі барельєфи виконано у вигляді стрічки завдовжки 700 метрів.

имські архітектори, так само як і скульптори, творчо використовували грецький досвід та традиції етрусків. Проте як о греки понад усе цінували в архітектурі витончені й довершені форми, то римляни віддавали перевагу інженерним якостям. У всьому давньому світі римська архітектура не має собі рівної за різноманітністю типів споруд та грандіозністю. имляни будували кам’яні мости через ріки, багатоповерхові будинки з водогоном, каналізацією, опаленням.

Реконструкція внутрі ньої частини базиліки Максенція

211

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Спорудження водогонів давало змогу безперебійно постачати в римські міста воду з гірських джерел. Свинцевими й керамічними трубами, прокладеними в акведуках, вода надходила до будинків. Міста прикрашали фонтани. Особливим типом споруд були тер и римські лазні. У имі та провінціях архітектори будували великі громадські споруди бази іки які призначалися для судових засідань, були місцем укладання торгових угод та ділових зустрічей. озташовувалися вони здебільшого біля форуирко (з латини мів або на них. Близько 310 р. на римському коло, навколо) ри фору мі було збудовано грандіозну базиліку імпеляни називали рос ратора Максенція пло ею 6 тис. кв. м. тір ез кутів навколо имляни прокладали добротні дороги, якими якого розта овували з великою швидкістю могли пересуватися війся іс я для глядачів ська. Утіленням міці й величі иму були тріу ітеатр (від лат а ні арки та ко они, о прославляли звитягу амфі о означа римської зброї. Тріумфальні споруди зводили не «з усі оків» «нав тільки в Італії, але й у провінціях. круги») с оруда для айбільшою спорудою тогочасного има був видови де іс я Ве ики ирк ( иркус Максимус). имський цирк для глядачів оточу мав арену видовженої форми, яка призначалася ть арену з усі оків для кінних змагань перегонів колісниць. я споруда могла вмістити більше 250 тисяч глядачів. Характерною особливістю римських міст були а ітеатри. к о греки облаштовували свої театри просто неба, місця для глядачів розташовуючи на схилі пагорба, то римляни зводили для театрів спеціальні замкнуті багатоярусні будівлі в центрі міста з місцями навколо арени. айвідомішою спорудою има й досі залишається грандіозний амфітеатр Флавіїв Ко ізе (від лат. colosseus «гігантський», «величезний»). ого будували 5 років за часів правління Веспасіана та його сина Тита. авіть нині він вражає своїми розмірами: 188 м завдовжки та 156 м завширшки. рена 86 на 54 м. Загальна пло а 29 тис. кв. м. У Колізеї могло розміститися 50 тис. глядачів. Ба иліки ря о кутні витягнуті в дов ину удівлі з велики зало розділени ряда и колон а о арок на декілька ри і ень годо ази ліка стала одни з основни ти ів рис тиянськи ра ів

Макет ам ітеатру Флавіїв Колізею ст Під ареною, на якій виступали гладіатори, розташовувався цілий комплекс примі ень для учасників дійств. У перших рядах сиділи імператор та його наближені. а горішніх ярусах був майданчик для найбідніших на 5 тис. осіб, які мусили стояти. ад ареною натягали шатро, яке захи ало глядачів від сонця. Фонтани зволожували повітря.

212

сторія

авнього Риму

кі зі с оруд і ератори використовували для осилення сво ї влади та осо истого авторитету а які для возвеличення Ри у Наведіть аргу енти Про о свідчить той акт о найвеличні а с оруда Ри а ула іс е с оглядан ня с ертельни дво оїв гладіаторів ра й о са остійно авданн Роздивіться іл стра ії на яки зо ра ено 1) найви ий давньори ський акведук Пон д Гар ( ран ія) 2) най іль у с о руду тогочасного Ри а Великий ирк (реконструк ія) 3) найвідо і ий а і театр лавіїв Колізей 4) арку Се ти ія Севера з ри ського ору у 5) азиліку Уль ія на ору і Траяна (реконструк ія) 6) колону і ератора арка Аврелія Установіть від овідність і назва и та зо ра ення и одни дво а речення и оясніть ризначення с оруд

213

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

. Які інженерні та архітектурні відкритт вті ено в Пантеоні о уду ть зо ра ені на ал нку айстри Про які досягнення давньо ри ськи ін енерів свідчить іл стра ія о отрі но уло знати ін енера а и удувати оді ні с оруди

е в 2 столітті до н. е. римські будівельники винайшли бетон, основним складником якого був місцевий вулканічний пісок, о надавав суміші майже кам’яної міцності. е дало змогу широко застосовувати купольні конструкції. айхарактерніший елемент римської архітектури арка. Від арки походить і купол (склепіння) перекриття будівлі, о має опуклу форму. еперевершеним зразком римської купольної споруди є Пантеîн «храм усіх богів», купол якого до кінця 19 століття залишався найбільшим у світі. ю найдосконалішу архітектурну та інженерну споруду има побудовано в 2 ст. за імператора дріана на місці попереднього храму. Купол Пантеону сягає в діаметрі 43 м. об втримати склепіння такої ваги, довелося зробити стіни завтовшки 6 метрів. Досконалість споруди Арка – дуго оді не виявляється в дивовижній співмірності пропоререкриття отвору в цій: діаметр будівлі майже дорівнює її висоті, а стіні а о ростору і дво а о ора и Ряд висота купола дорівнює висоті стін, на які він однакови за ор о спирається. і роз іро арок о Пантеон перший античний храм, у якому с ира ться на колони акцент у сприйнятті перенесено із зовнішнього а о стов и назива ть вигляду на внутрішнє оздоблення. Усередині арк да и Пантеон має двох’ярусну стіну з колонами й нішами, прорізану склепінчастими арками. а другий, менший і більш плаский, ярус спирається купол. Купол має п’ять рядів квадратних заглиблень і завершується отвором діаметром 9 метрів «Оком Пантеону». Крізь нього в храм проникає денне світло й повітря. Пантеон єдина велика споруда Давнього иму, яка збереглася до сьогодні не в руїнах. кі відкриття дали з огу удівельника зводити надзвичайно складні за ар ітектурно конструк і с оруди Наведіть риклади удівель у яки ви користано арки та аркади ра й о са остійно авданн Назвіть не ен е як три ар ітектурні осо ливості о відрізня ть Пантеон від ін и гре ьки та ри ськи ра ів

214

сторія

авнього Риму

2 нутрі ні вигляд Пантеону Картина Пантеон у Римі учасне ото

ст

атинський напис на фронтоні: М означає: «Марк гріппа, обраний консулом утретє, спорудив це». Проте будівля була зведена близько 126 р., під час правління імператора дріана: його біограф повідомляє, о імператор відновив Пантеон і багато інших храмів, зберігши імена їхніх засновників. Висловте припу ення, чому дріан не увічнив написом власне ім’я. о ав на увазі ри лянин арактеризу чи ри ську ар ітектуру слова и «Ка яні гро ади не о на орівн вати з езглузди и іра іда и ги ту чи з найславетні и и с оруда и греків» Порівняйте досягнення греків і ри лян в ар ітектурі та о разотворчо у исте тві к ви вва а те у чо у греки еревер или ри лян а ри ляни греків кі досягнення ри ської ар ітектури та исте тва ус адкувала сучасна культура

О В

О О О

Роздивіться іл стра і и надійни и усили оронитися е кан і іста

О В

зо ра ені за исні

ури Від кого

Римське укрі лення на окраїні ім ерії на території сучасної Німеччини с оруд ене на рикінці ст

215

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Визначте території заселені варварськи и народа и в середині ст ки и ули на ря ки ереселень варварів найдіть варварські королівства о о стали на території а ідної Ри ської і ерії на середину ст визначте ї н іс е розта ування Від якого нового су ротивника довелося оронити свої кордони ри ляна від років ст Визначте іс е розта ування ос орського арства о існувало від р до н е кі території нале али давньослов янськи ле ена на рикін і ст

. Як і ко и роз о а о

Ве ике ере е енн народів

Ви вже знаєте, о в 3 4 ст. имську імперію випробовували на міцність германські племена: готи, франки, лангобарди, бургунди, свеви та вандали. Поки імперія була сильною, вона не лише забезпечу216

сторія

авнього Риму

вала спокій у вропі, а й стримувала зростання сили одних народів, переселяла інші, сварила різні варварські племена між собою. Проте, ослабнувши, им утратив контроль над ситуацію ззовні. Кордони імперії більше не були «стіною» між варварами та римлянами, тож колись завойовані землі ставали легкою здобиччю для варварів. Варварські племена, які оселилися на території Західної имської імперії, створювали свої власні держави. х називають варвар ки и коро ів тва и. Перше королівство створили вестготи: у 418 р. в Південно-Західній Галлії зі столицею в Тулузі (пізніше влада вестготського правителя поширилася і на терени Піренейського півострова). Згодом на теренах имської імперії виникли королівства вандалів у Північній фриці, англів і саксів у Британії, бургундів і франків у Галлії.

оротьба римлян з варварами Рель на сарко азі ст кі ідеї отів увічнити дав ньори ський гос одар за овник сарко ага

У 70-ті роки 4 ст. зі степів зії в вропу прийшли уни. Про ці племена вже йшлося в параграфах, присвячених історії Давнього Китаю. Просуваючись на захід, гуни підкорювали інші племена, які долучалися до потужного об’єднання кочовиків. Ударною силою союзу була кіннота. Осілі землеВелике ереселенн роби так боялися гунських вершників, о зніманародів грандіозні лися з місць, лише почувши звістку про їхнє ереселення о від у лися в вро і в ст наближення. Деякі європейські племена, зігнані у результаті чого оча з місць, де жили, почали переселятися, зрушуюли ор уватися наро чи, у свою чергу, сусідів. Так гунська навала ди та території о ви спричинила грандіозне пересування германців знача ть сучасну олі та інших племен і народів. ей рух називають тичну карту вро и Ве ики ере е енн народів. Перейшовши Дон і вдершись у Північне Причорномор’я, гуни зни или Боспорське царство та інші грецькі містаколонії (уціліли лише Херсонес Таврійський та Пантикапей). 375 р. гуни підкорили остготів, розгромивши державу Германаріха, примусили вестготів перейти Дунай. Кіннота гунів здійснювала спустошливі набіги на терени Західної та Східної имських імперій. Основна частина гунів осіла на Середньому Подунав’ї (сучасна Угорина), де було створено гунську державу. У 435 р. її очолив Атті а. Він удвічі збільшив суму данини, яку сплачувала Східна имська імперія, а після походу на Константинополь сума данини зросла е більше. Данину войовничим кочовикам платила й Західна имська імперія. 217

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

ттіла Фрагмент елакруа ст

рески

Правителі Східної имської імперії, об відвернути небезпеку від своєї держави, намагалися направити удар гунів на Західну імперію. У р. вони зуміли спрямувати величезну армію гунів та їхніх союзників через ейн у Галлію. Біля Орлеана командувач римської армії Ае і , спираючись на великі союзні сили варварів (зокрема, Вестготського королівства), у битві на Ката аун ких о х узяв гору над ттілою. е був останній великий успіх Західної имської імперії перед її загибеллю. Після смерті ттіли в 453 р. держава гунів розпалася.

о у итву на Каталаунськи оля назива ть « итво народів» від якої за ле ала доля всі ї вро ейської ивіліза ії о у в ій итві вестготи ранки та ін і гер анські со зи ле ен рали участь на о і і ерії

. Ко и та вна ідок ких оді Ри ка і ері

ри ини а і нуванн

ахідна

У р. вестготи на чолі з ларіхом захопили им. Уперше після здобуття има галлами 390 р. до н. е. «матір міст» уповні відчула значення вислову галльського вождя «горе переможеним». Протягом трьох днів завойовники грабували им та ни или мешканців. Той погром, хоч і не був остаточним, проте підірвав віру в неприступність і безсмертя Вічного міста. оправда, після першого погрому им зумів піднятися. Коли на території імперії постали варварські королівства, уряд заявив, о вони є частиною Західної имської імперії. У р. вже вандали на чолі зі своїм королем Гейзеріхом захопили им та впродовж 14 днів грабували його, забираючи все, о можна було вивезти. Гейзеріх хотів римськими коштовностями прикрасити свою столицю Карфаген. Оскільки вандали не змогли вивезти все, частину скульптур й архітектурних споруд вони просто зни или. З того часу слово «вандалізм» означає жорстоке, позбавлене глузду ни ення культурних цінностей. Останнім римським імператором був 16-річний омул вгустул. Символічним було його ім’я: омул ім’я засновника има, вгустул (зменшувальне від вгуст) ім’я першого римського імператора. У р. один з варварських вождів Одоакр усунув його від влади, відіслав знаки імператорської влади (корону та пурпурову мантію) до Константинополя, а себе проголоер ник вандал сив правителем Італії. ей рік і вважають датою Мозаїка Кінець остаточного падіння Західної имської імперії. очаток ст 218

сторія

Порівняйте о ід на Ри готів та вандалів і за о лення Вічного іста

о уло оді ни

авнього Риму

о відрізняло

Прочитайте уривок із твору ри ського ись енника ст Сальвіана На які ознаки зане аду і ерії вказу автор д ерела У чо у він в ача най іль у загрозу для Ри ської дер ави «...Бідняки знедолені, вдови голосять, сироти зневажені, і до такої міри, що багато з них, навіть родовиті й добре освічені, тікають до ворогів. Щоб не загинути під тягарем повинностей на державу, вони йдуть шукати у варварів римської людяності, бо не в змозі більше терпіти варварської жорстокості римлян... Більшість оббирається меншістю, державні податки перетворилися на приватний прибуток, так поводяться не тільки вищі чиновники, але й усяка дрібота, не тільки судді, а й підлеглі чиновники. Місто Трір тричі було розграбовано варварами, країна всіяна трупами, і земля полита кров’ю; і ось жителі Тріра звертаються до імператора з проханням... про захист і допомогу? Ні: вони просять театральних видовищ. Правителі міста жирують, упиваються до нестями під час бенкетів з божевільними криками та словами. Не було в них сили на те, щоб захищати місто, вистачало сил тільки на те, щоб пити... Спустошення країни було великим, проте цьому ще можна було зарадити. На жаль, не було ніяких ліків, аби підняти низьку мораль людей. Римляни набагато більші вороги самі собі, ніж їхні зовнішні вороги. Ніхто не каже, що це місто загинуло від нашестя варварів, оскільки смерть народу римлян настала раніше, ніж їхня загибель від варварів».

. то такі ов ни Яки и бу и то унки давніх ов н із ота и та уна и ід а Ве ико о ере е енн народів Велике переселення народів торкнулося й давніх лов яни велика ов н. Слов’яни предки 15 сучасних європейгру а вро ейськи ських народів, у тому числі й українського, народів Усталений з’явилися протягом 2 1 тис. до н. е. на лісистих оділ слов ян на просторах від ісли до ні ра. і терени досліднис ідни (україн і і ки називають прабатьків иною слов’ян. лоруси росіяни) за ечові пам’ятки давніх слов’ян мають свої особідни ( оляки че и ливості. Протягом тисячолітньої історії становсловаки лу ичани) і лення слов’янства вони змінювалися. Та в найзаівденни ( олгари гальніших рисах усе-таки подібні між собою. Так, акедон і орвати словен і осній і поселення давніх слов’ян розташовувалися групачорногор і сер и) ми на близькій відстані одне від одного на схилах річок. За житла в них правили напівземлянки або землянки із плетеними чи складеними зі зрубаних стовбурів стінами і вогни ем, а від 5 ст. н. е. з кам’яною піччю на долівці. Померлих одноплеменців праслов’яни та слов’яни здебільшого спалювали. Керамічні вироби ліпили руками, без допомоги гончарного круга, зрідка оздоблюючи різними візерунками. Своєрідними були також знаряддя праці слов’ян та їхні прикраси. Мешкаючи на територіях, віддалених від осередків тогочасної європейської історії, і не маючи власної писемності, слов’яни досить пізно потрапили на сторінки книжок. айдавніші свідчення про них належать римським історикам 1 2 ст. Плінію Старшому, Тациту 219

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

й александрійському географові Птолемею (2 ст.). Усі троє називали слов’ян венеда и й розповідали про них як про окремий народ, о мешкав на схід од Вісли. Докладніше розповідають про слов’ян джерела 6 ст. й наступних століть. Велику увагу їм, зокрема, приділив автор історії готів ордан. Він, зокрема, писав, о «венеди оходять від одного кореня і сьогодні відомі ід трьома назвами венедів, антів, склавинів...». За орданом, венеди мешкали в басейні Вісли, анти у Подніпров’ї, склавини між Дністром і Дунаєм.

стготські застібки ібули лизько р та р стготськи во дь Мозаїка еликого ім ераторського алацу в Констан тино олі Пер а оловина ст Велике ро селенн слов н ереселення слов ян о від улося в вро і в другій оло вині ст ід час Великого ереселення народів коли слов ян ські ле ена з явилися в Подунав ї у гли инни района алканського івострова на івдні на за оді дій ли до Ель и та алтійського уз ере я на івнічно у с оді заселили вер ів я ону й Волги

У 4 ст., коли остготи остаточно утвердилися в причорноморських степах, їхня держава об’єднала народи, о жили на тих землях, у тому числі й слов’ян-венедів. х підкорив, як свідчить ордан, король ер анаріх. Ви вже знаєте, о 375 . готів підкорили гуни. У складі гунського об’єднання слов’яни торували собі шляхи в Подунав’я та на Балкани, виступаючи то як союзники кочовиків, то як їхні підлеглі. У середині 5 ст., позбувшись залежності від гунів, слов’яни рушили на землі Східної имської імперії. Так почалося Ве ике роз е енн ов н, про яке ордан спові ав: Те ер вони слов яни бу ують о всюди

и оясн ться той акт о свідчення ро слов ян досить ізно з явилися в исе ни д ерела Ко у нале али найдавні і згадки ро слов ян о ви до відалися ро давні слов ян із роз овіді Йордана О ініть се е 1. Скільки инуло років від заснування Ри а до остаточного адіння а ідної Ри ської і ерії 2. Витлу ачте оняття Велике переселення народів, вандалізм, слов’яни, Велике розселення слов’ян. 3. к Велике ереселення народів в линуло на дол Ри ської і ерії ко зокре а ула роль готів та гунів 4. кі назви давніх слов’ян з ерегли исе ні д ерела На якій ідставі вчені ар еологи ро лять висновок ро нале ність ар еологічни а яток слов яна

220

сторія

авнього Риму

У 6 р ри инила сво існування а ідна Ри ська і ерія але С ідна Ри ська і ерія о отри ала назву «Візантія» існувала е ротяго агатьо століть По іркуйте чо у в ала са е а ідна Ри ська і ерія о у 6 р вва а ть дато яка оклала край історії стародавнього світу

О ОВ В В ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 11 . Яки

бу о у

ОВ

не житт давніх

ов н

рхеологічні знахідки переконують, о слов’яни від самого початку своєї історії виступали як окремі, хоч і споріднені, більші чи менші групи об’єднання родів племена, союзи племен. Племена очолювали обрані громадою вожді. Саме за вождями закріплювалася верховна влада. До їхніх повноважень належали перерозподіл надлишку продукції, організація оборони під час воєн, спорядження військових дружин то о. Особливу роль у житті слов’ян відігравали ради, на яких ухвалювали найважливіші рішення. Згадує про такі ради візантійський історик 6 ст. Прокопій Кесарійський: «Ці лемена склавини анти не ідлягають одні людині з давніх давен ивуть у демократії тому ро все що для них корисне чи кідливе вони обмірковують с ільно ма е в усьому ін ому обидва варварські народи здавна ивуть однаково Коли з’являлася потреба боронитися від сильного ворога, слов’янські племена об’єднувалися у великі військові союзи. Прикладом такого союзу може бути антське об’єднання. Утворення великих союзів племен свідчить про такий рівень суспільних відносин, о передує державі. Отже, давні слов’яни в 5 7 ст. наблизилися до створення держави. а переддержавний рівень суспільства в давніх слов’ян указує й те, як вони облаштовували свої поселення. Менші з поселень скупчувалися навколо більших своєрідних племінних центрів. Останні були й ремісничими осередками. Згодом такі великі поселення перетворювалися на укріплені городища. Залишки великого слов’янського міжплемінного центру археологи знайшли, приміром, на Волині це Зимненське городи е. С арактеризуйте рівень розвитку сус ільства давні слов ян Ко у нале али най іль і овнова ення ра й о са остійно авданн Складіть словничок з слів які о на використати в роз овіді ро сус ільне иття давні слов ян а и іть тлу ачення до ко ного

о визна а о о

одар

ке житт давніх

ов н

Давні слов’яни жили із землеробства та осілого скотарства. Вони виро ували просо, ячмінь, пшеницю, жито, овес, льон і коноплі, віддаючи перевагу ярим сортам. Сіяти озимину навчилися в другій половині 1 тисячоліття. З городини знали горох, ріпу, редьку, цибулю та 221

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

часник. Довгий час панівною в землеробстві була перелогова система. а Поліссі для обробітку рунту застосовували е підсіку, спосіб, коли для збільшення пло і орних земель вирізали й випалювали ділянку лісу. З тварин розводили велику рогату худобу, кіз, овець, свиней. Помічниками в слов’янських господарствах були воли та коні. ивучи поміж лісів, у краю річок та озер, слов’яни не нехтували тисячолітнім мисливським і рибальським досвідом. Прикраси з виїмчас Полювали не лише для того, об здобути додаткотою емаллю ст ві харчі, а й заради хутра чи не найціннішого товару, о його слов’яни збували сусіднім нароерн івська ар ео дам. ло і на к льт ра З-поміж ремесел особливого розвитку досягли ( ст ) о о л вала ливарна справа й ковальство. Особливо шанували зе лі і При ятт й майстрів-ювелірів. У Подніпров’ї знайдено велиесно на івночі та ку кількість прикрас, виготовлених в унікальній орни оре і уна техніці виїмчастої емалі. на івдні Поряд зі озквіт гончарного виробництва припав на наслов яна и її творили ших землях на 3 4 ст. на часи ерн хів ко ле ена готів та ін и ку тури. До тієї пори археологи відносять знанародів Власне сло хідки близько 50 гончарних майстерень, де вигов янські ар еологічні товляли різноманітний посуд: кухонні гор ики культури в лісосте о та посудини для зберігання припасів, а також вій частині Південно С ідної вро и о миски, глечики, кухлі, келихи, триручні вази. стали в 6 ст н е Уся черняхівська кераміка мала особливий сірий від світлого до темного колір та оздоблювалася вишуканими орнаментами й різноманітними зображеннями. аптовий злет гончарного виробництва був пов’язаний з контактами слов’ян з іншими народами, зокрема вихідцями з римських придунайських провінцій, від яких і було запозичено досконалу технологію. Під час Великого переселення народів гончарство занепало. ж до 10 11 ст. слов’яни виготовляли ліпний посуд. Спеціалізовані ремісничі осередки, зокрема металургійні та гончарні, свідчать про розвиток торгівлі. Підтвердження цього археологи мають і лечик із сільськогос в численних знахідках монет різних народів. одарським календа Слов’яни активно торгували з населенням Порем ст черняхів ська культура дунав’я, ентральної вропи й Прибалтики, а згодом з мешканцями римських провінцій та міст Північного Причорномор’я. У слов’янські землі за тих часів потрапляли посуд, вироби зі скла, бронзи, срібла й золота, вино, олія. атомість вивозили хутро, мед, віск, шкури, зерно. кі заняття ули о ирені в давні слов ян кі види ре есел розвивалися кий кра вивозили зі слов янськи зе ель а який завозили

222

сторія

авнього Риму

ра й о са остійно авданн Використову чи одані рядки слів с ор ул йте речення які арактеризу ть гос одарське иття та заняття давні слов ян Велика рогата худоба, кози, вівці, свині – Горох, ріпа, редька, цибуля й часник – Ливарна справа й ковальство – Посуд, вироби зі скла, бронзи, срібла й золота, вина, олія – Просо, ячмінь, пшениця, жито, овес, льон і конопля – Хутро, мед, віск, шкури, зерно –

. Яки

бу о духовне житт давніх

ов н

Давні слов’яни були язичниками. Оскільки за тих часів венеди, анти, склавини е не мали власної писемності, свідчень про їхні вірування майже не збереглося. Утім зусиллями вчених де о з давньослов’янської міфології таки відновили. ій справі прислужилися й археологічні знахідки. Давні слов’яни мали святили а ка ища. е були кам’яні вимостки або заглиблення в землі. Більшість із них стояла просто неба, у центрі розташовувалися жертовники та масивний стовп, на якому височів ідо . а капи ах порядкували служителі язичницьких обрядів во хви. х вважали знавцями таємниць природи, посередниками в спілкуванні з богами волхви, за уявленнями слов’ян, були наділені надприродними силами й здібностями. Давні слов’яни, о проживали на території України, поклонялися божествам, пов’язаним з рільництвом і скотарством. Джерела розповідають про верховного бога (бога сонця) Даждьбога. Прикметно, о втіленням сонця було кілька божеств. Так, богом весняного сонця був рило, богом зимового сонця Поревит то о. До важливих богів належали бог неба Сварог, бог грому та блискавки Перун, бог покровитель худоби, родючості та добробуту Велес. Поклонялися наші предки духам: лісовикам, водяникам, домовикам то о. Вірили в надприродну силу русалок, берегинь, вовкулак Та хоч язичницькі вірування були за тих часів панівними, однак одразу після виникнення християнства долучалися давні слов’яни і до нової релігії. Віра в Ісуса Христа поширювалася на нашій землі зі Східної имської імперії. Сповідували християнство й готські володарі, під владою яких перебували племена венедів, склавинів та антів. ра й о са остійно авданн Роздивіться іл стра і и зайняті зо ра ені на ал нку л ди оведіть о давні слов яни о о н вали сили рироди и вті лено в ал нку реконструк ії ті риси ду овного ит тя слов ян ро які овідо ля візантійський історик 6 ст Проко ій Кесарійський « Одного бога, що надсилає блискавку, визнають єдиним володарем усіх і жертвують йому... Шанують вони річки, німф і деякі інші божества» кі уявлення давні слов ян ро рироду й світ ере уть українські народні казки ле генди ерекази

Реконструкція святилища давніх слов ян

223

Навчальне видання

БАНДРОВСЬКИЙ Олександр Генріхович ВЛАСОВ Віталій Сергійович

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (інтегрований курс) Підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

Головний редактор Наталя Заблоцька Редактор Наталка Пазюра Макет, художнє оформлення і обкладинка Тетяни Кущ Технічний редактор Цезарина Федосіхіна Комп’ютерна верстка Клари Шалигіної Коректор Любов Федоренко

Формат 70×100/16. Ум. друк. арк. 18,20. Обл.-вид. арк. 17,54. Тираж 139 045 пр. Вид. № 2010. Зам. № Видавництво «Генеза», вул. Тимошенка, 2-л, м. Київ, 04212. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи серія ДК № 5088 від 27.04.2016.

Віддруковано у ТОВ «ПЕТ», вул. Ольмінського, 17, м. Харків, 61024. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи серія ДК № 4526 від 18.04.2013.