Українська мова (Єрмоленко, Сичова) 9 клас

С. Я. Єрмоленко, В. Т. Сичова

УКРАЇНСЬКА МОВА Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Київ «Грамота» 2009

У Д К 373.5:811.161.2+811.161.2(075.3) Б Б К 81.2Укр-922 Є74

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ МОН України № 56 від 02.02.2009 р.) Видано за рахунок державних коштів. П родаж заборонено Незалежні експерти:

С. П. Бибик — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту української мови НАН України; Л. О. Варзацька — кандидат педагогіч­ них наук, старший науковий співробітник лабораторії навчання української мови Інституту педагогіки АПН України; П. І. Білоусенко — доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Запорізького педагогічного університету; Л. В. Середа — учитель-методист методичного кабінету при управлінні Херсон­ ської міської ради; В. І. Габорак — учитель-методист НВК (школа-ліцей № 23 Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника), заслужений учи­ тель України. Відповідальні за підготовку підручника до видання:

К. В. Таранік-Ткачук — головний спеціаліст МОН України; Н. І. Шинкарук — за­ відувач сектору Інституту інноваційних технологій і змісту освіти.

У М О В Н І П О ЗН А Ч ЕН Н Я :

—

пригадаймо;

X А

і 'V

^ аими-яті*"*0

запам’ятаймо;

J

— стиль і синтаксис; усміхнімось;

— вчимося культури вчимося

“КУЛЬТУРИ Ж Г

М ОВИ

Єрмоленко С. Я., Сичова В. Т. Є74

Українська мова: Підручн. для 9-го кл. загальноосвіт. навч. закл. — К.: Грамота, 2009. — 304 с.: іл. IS B N 978-966-349-181-3 Підручник містить навчальний матеріал із синтаксису та пунктуа­ ції, а також розвитку зв’язної мови (мовлення). У ньому викладено зміст основних понять із синтаксису складного речення, що передбаче­ но чинною програмою МОН України з української (рідної) мови для 12-річної школи. Для учнів дев’ятих класів, учителів, студентів педагогічних навча­ льних закладів. ББК 81.2Укр-922

ISBN 978-966-349-181-3

© Єрмоленко С. Я., Сичова В. Т., 2009 © Видавництво «Грамота», 2009

Світом керують думки. Уміти думати — це вміти складати речення. С. Єрмоленко

Шановні дев’ятикласники! Підручник запрошує вас глибше пізнати синтаксис. Світ син­ таксису — це будова словосполучення, простого, ускладненого і складного речення. Саме до складного речення з усіма його різно­ видами буде привернута ваша увага в дев’ятому класі. Ви пізнаєте закони будови сполучникових і безсполучникових речень, навчитеся використовувати складносурядні й складнопід­ рядні сполучникові речення, розрізняти змістові відношення, що існують м іж частинами складних речень, перетворювати сполучни­ кові речення в безсполучникові й навпаки, аналізувати, як розгор­ тається думка в складному синтаксичному цілому. Сучасну писемну мову не можна уявити без розділових знаків, без поділу тексту на абзаци. Пунктуаційні знаки, абзаци впорядко­ вують висловлену думку, полегшують її сприймання. Виконуючи різноманітні вправи, ви навчитеся правильно ставити розділові знаки в складних реченнях з різними видами сполучникового і без­ сполучникового зв’язку, використовувати види складних речень залежно від стилю й типу висловлення. Рубрика «Готуємося до диктанту — повторюємо орфографію» привертає увагу до найважливіших правил орфографії, вивчених у попередніх класах. У ній подано дві вправи: одна пов’язана із закріпленням правила, а друга — з вибором правильного написан­ ня слів, як і наявні в параграфі. Якщ о виникає сумнів, як написати слово, можна ще раз прочитати текст параграфа і там знайти це слово. У рубриці «Усміхнімось» уміщено фрази із творів старшоклас­ ників. Читаю чи ці висловлювання, ви, напевно, усміхнетесь, а зго­ дом і замислитесь, бо над їх редагуванням треба буде серйозно попрацювати. Вправи, що передбачають роботу в групах, виділено спеціаль­ ною позначкою (*). Тексти підручника містять цікаву українознавчу інформацію, вони розраховані не лише на пізнання національної культури, літе­ ратури, а й на самопізнання, самооцінку. Успіхів вам у навчанні!

Автори З

ВСТУП

§ 1. Розвиток української мови *«ІГ4д«мо

1.

1, Яке значення мови в житті людини, суспільства? 2. Що свідчить про красу та багатство української мови? 3. Чому мова — це духовна скарбниця народу? 4. Чому мову називають найважливішим засобом спілкуван­ ня, пізнання, впливу? *1. Працюймо в парах. Уявіть себе учасником круглого столу

«Формування українського мовного середовища» в Інсти­ туті української мови Н АН України (див. фото). Сформу­ люйте й запишіть свої запитання учасникам круглого сто­ лу. Обміняйтеся запитаннями і підготуйте відповіді на них. 2. Що вам відомо про Інститут української мови? 2.

1. Прочитайте тексти. Випишіть зі словника значення слів нігілізм, шовінізм, манкурт, яничар, асиміляція. У якому контексті вживаються ці слова при вивченні історії Украї­ ни, української літератури?

а) Ідеологи різних держав, у складі яких перебувала Україна в різні часи, пророкували українській мові «близьку кончину». Вона мала десь загубитися, піти в небуття. Але ні Люблінська, ні Берестейська унії, ні Андрусівська угода, ні укази Петра І та К а­ терини II, ні Валуєвський циркуляр, ні Емський указ не змогли знищити української мови. Вона ще дужче зміцніла, захистила 4

себе від чужого впливу, твердо закріпилася в усіх сферах суспіль­ ного буття. Кінець двадцятого століття подарував нашій мові свободу. Хочеться вірити, що біографи української мови в майбутньому згадуватимуть про мовний нігілізм, яничарство, манкуртство як про страшну минувш ину України, що ніколи не повториться

(З а М . Степаненком). б) Після Другої світової війни політика зросійщення, особливо в східних регіонах, тривала. Поступово в орбіту асиміляції було втягнуто й західні регіони України. В умовах помітного скорочення людності в сільській місцевості та агресивного здійснення тоталі­ тарним режимом політики злиття народів С Р С Р у єдиний «радян­ ський народ» мовна асиміляція українців набула загрозливих мас­ штабів. Питома вага учнів українськомовних ш кіл постійно скорочувалася — від 68,7 % у 1960-1961 pp. до 47,4 % у 1988 1989 pp. (Б. Ажнюк). 2. Сформулюйте та запишіть теми й мікротеми прочитаних текстів. Обґрунтуйте зв’язок цих тем із назвою параграфа. 3.

і. Запишіть назви відомих вам словників української мови. Користуючись словниками, підготуйте повідомлення на лінгвістичну тему про слова розвій, зміна, піднесення, удос­ коналення, занепад у контексті розвитку української мови. 2. Запишіть шість словосполучень з головним словом розви­

ток. Мова розвивається у з в ’язку з розвитком суспільства, з роз­ ширенням пізнавальної діяльності людей. З ’являються нові га­ лузі виробництва, нові сфери наукових знань, і все це потребує алімм'яідй*0 осмислення в словах, у термінах. Якщо ці слова-терміни по­ траплятимуть тільки в довідкову, навчально-освітню літературу, зокрема й у підручники, а не звучатимуть в устах людей, мова занепадатиме. Розвивається мова, якою розмовляють, читають, пишуть, виступають, відповідають на уроках і освідчуються в коханні...

з 4.

*1. Обговоріть у групах тему: «Щ о вважати розвитком мови?» В обговоренні спирайтеся на подані висловлювання.

— Я вважаю, що розвиток мови — це збільшення кількості слів, якими користуються мовці... — На мою думку, розвиток мови можна відчути, порівнюючи словники, які були створені в різні історичні періоди... 5

— А мені здається, що розвиток мови — це якомога більша кіль­ кість створених цією мовою текстів із різних галузей знань... — Я відчуваю розвиток мови на собі: не можна порівняти мою мову в першому класі і в дев’ятому... — Цікаво, чому не можна сказати, що розвиток мови — це тіль­ ки утворення нових слів, якими користуються мовці? — А коли відживають свій вік слова, виходять з уж итку? Це теж ознака розвитку мови?.. 2. Запишіть найпереконливіші з висловлених вашими одно­ класниками думок про розвиток мови. 5.

Виберіть із поданих тверджень ті, які, на вашу думку, пра­ вильні. Запишіть їх.

1. На розвиток мови не впливає історія народу. 2. Розвиток мови перебуває в прямій залежності від духовного розвитку суспільства. 3. Становище української мови, її розвиток не залежать від мов­ ної політики, яку проводить держава. 4. Розвиток мови може бути зупинений указом, постановою керівних органів держави. 5. Розвиток мови залежить від самоусвідомлення народу.

ІЗ Бабусиної Скрині і не тільки 6.

1. Прочитайте текст, розподіливши між собою репліки.

Не можна двічі ввійти в ту саму річку цей образний вислів належить грецькому філософу Гераклітові. Він пояснював зміст висловленої думки так: «Усе тече, усе змінюється». Синонімічні вислови: усе перебуває в русі; зупинити час не можна. Дмитро. Часто кажуть, що не м ож на двічі ввійти в ту с а м у річку, а ми з хлопцями стільки разів сьогодні входили в нашу річку, що дехто й дрижаки почав хапати. Бабуся. Ти згадав про вислів Геракліта. А купались ви в тій самій, і не зовсім у тій самій річці. І берег той самий, і пісок на пляжі, але кожного разу входили в іншу воду. Вода в річці не стоїть на місці, як у ставку, а весь час тече, змінюється. Ярослава. Чому ж тільки про річку так кажуть? Ліс, по­ ле, садок — усе в природі змінюється, і це можна помітити щодня, коли уважно придивитися.

6

Бабуся. Але зміна, рух води в річці найочевидніші. Зверніть увагу, що все змінює час. Кожної хвилини ви вже інші. Пригадайте, як ми кажемо про хвили­ ни, години, дні, роки... Дмитро. Що вони біжать, летять... Ярослава. А в пісні співається: «Час рікою пливе»... Бабуся. Це ти доречно згадала таку метафору. В з а ­ галі, з рікою пов’язаний не один поетичний образ. Вам траплялося читати, чути про р іку життя... Ярослава. Пам’ятаєш, як у Т. Шевченка: «Чимало літ перевернулось, води чимало утекло...»? Бабуся. Ти молодець, Ясю! Ці слова нашого поета так само належать до крилатих думок. А в тому ви­ словлюванні Геракліта, про яке ми говоримо, не­ має й слова час, а насправді йдеться саме про час. Він тече, плине безупинно, як вода в річці.

2. Випишіть із тексту фразеологізми. Доберіть до них синоні­ мічні вислови. 3. Пригадайте ситуації з власного досвіду або відомі вам з іс­ торії чи описані в літературі, до яких доречно було б ужити вислів не можна двічі увійти в ту саму річку. Підготуйте твір-розповідь на цю тему. 7.

1. Прочитайте. Сформулюйте й запишіть, який мотив став вирішальним для дівчинки, що навчилася читати.

Читати —цікаво! За кілька місяців більш ість дітей у класі вже навчилися читати й писати літери. Дівчинка ж, мабуть, твердо вирішила, що всі ці ре­ чі її не стосуються. Коли вчителька викликала її й показувала літе­ ру на дошці, вона вимовляла будь-який звук, завжди помиляючись і навмисно демонструючи свою байдужість. Урешті вчителька запросила до школи батьків. «Якщ о так три­ ватиме й далі, ваша дочка залишиться в підготовчому класі на дру­ гий рік!» — попередила вчителька... Тато спробував якось вплинути на донечку, але вона, щиро дивлячись на нього, сказала: — М ені це не цікаво, тату. — Але ж уміти читати дуже цікаво: дізнаєшся чимало нового, — не погодився батько. А мати знайшла вдома величезний том казок, виданий ще мину­ лого століття. Посадивши дівчинку на коліна, вона з любов’ю горта­ ла книжку. Не читала вголос, а тільки показувала дочці найкращі ілюстрації. Це перевернуло все в уяві дівчинки. Вона була в захваті від прекрасних принцес і вірила, що сама колись стане принцесою. 7

Віталій Кличко читає дітям казку в дитячому садочку

Вистачило двох днів, щоб дитина засвоїла «нудні» літери. Н а третій день вона читала значно краще, ніж найперші учні в класі. Дівчинка уяви ­ ла, що в книжці казок є рецепт, як стати однією з принцес, зображених на малюнках. Тепер читати стало потребою, і дівчинка оволоділа цією наукою. Просто їй запропонували чудову книжку, яку захотілося про­ читати (За А. Нотомб).

2. Поміркуйте, що може бути достатньою мотивацією для здо­ буття нових умінь, навичок, знань у різних сферах діяльнос­ ті людини. Я к це залежить від віку, характеру, виховання тощо? Складіть міні-твір за власними спостереженнями. 3. Розгляньте фотографію. Я к ви вважаєте, чи важливу спра­ ву робить відомий спортсмен Віталій Кличко? Чому? 8.

1. Прочитайте текст. «Я люблю тебе, Книго!»

Наприкінці травня серед метушливих буднів (кінець навчаль­ ного року) завершився цікавий конкурс. У чн і шкіл і гімназій міста Львова роздумували над темою «Книга в моєму житті». Від книг старші учні чекають не лише цікавого сюжету, нової інформації та естетичного задоволення. У чотирнадцятилітніх формуються літературні смаки, творчі вміння («сама роблю спроби писати книги»), з’являється бажання мати власну бібліотеку, у якій можна було б побачити навіть «оригінал рукопису якогось автора». «Завдяки книзі я дивлюся на світ іншими очима — очима любо­ ві до нього» — це слова Яни Чапран, учениці З О Ш № 10. «Модерні­ зоване людство буде повертатися до книги», — вірить Ганна Буланик із З О Ш № 27. З нею погоджується Арсен Кулик (З О Ш № 53): «Книги — це правильна путь! Тоді й комп’ютер хай буде». Тематика книг, які читають підлітки, — від оповідань про Старо­ давній Єгипет до романів Любка Дереша. Але не тільки: наших читачів цікавлять книги, «у яких розповідалося б про істинних українців, сильних характером і нескоримих перед ворогами» (з анкети Роксолани Дідух, учениці З О Ш № 53, для якої головне в українських книжках — патріотичність). У багатьох конкурсних роботах учні зазначають, що любов до кни­ ги, до читання прищепила їм або ж перша вчителька, або ж викладач української мови та літератури, і згадують їх добрим, теплим словом. 8

Конкурс ще раз підтвердив, що «українці починають читати», як пише Ярина Блажівська, учениця З О Ш № 27 (За О. Антоник). 2. Випишіть учнівські висловлювання про книгу. 3. Запишіть тези до твору на тему: «Читання розвиває мову». 4. У вправах 1, 2,8 знайдіть абревіатури та письмово розшиф­ руйте їх. Конспект — це різновид стислого письмового переказу. Для запам’ятовування потрібної інформації, яку сприймаємо, читаючи текст або слухаючи його, використовуємо тематичні виписки.

9.

і. Розгляньте зразки українського рукописного шрифту. Про­ читайте текст вправи. Визначте тему й мікротеми тексту. Дайте йому заголовок. СКОННЕИСЛШ НШБИБ-бОТЇ

К ІН Б З К Ѣ

KKtK-XltTbtrZT*

II

. CJ

Зразок уставного письма

Зразок скоропису

Коли гортаємо старовинні рукописи, обов’язково звертаємо увагу на їхнє оформлення, на шрифт. Кожна така книжка справжній витвір мистецтва. Пригадаймо, наприклад, відому пам’ятку — Остромирове Євангеліє. Написана ця книга уставним, письмом. А літопис Самійла Величка — класичний зразок україн­

ського скоропису. Устав — повільне, урочисте письмо, букви якого строго верти­ кальні. Кож ну букву писали окремо, у кілька прийомів. Використо­ вували пера, виготовлені з очерету або пташиного пір’я. Матеріа­ лом для написання текстів був пергамент, а також береста. Візитною карткою доби українського бароко вважають скоро­ пис — рукописний шрифт, у якому кожна літера виконує певну роль, подібно до елементів барокової архітектури. Так, відомо, що фасад барокової кам’яниці треба сприймати згори вниз. Рядки ско­ ропису так само утворюють вертикальну композицію. Розквіт 9

скоропису доби українського бароко позначений переважанням та­ кої декоративної деталі, як петля. За складністю написання окре­ мих літер, буквеного орнаменту скоропис мало чим поступається таким загальновідомим явищам світової культури, як китайське та японське ієрогліфічне письмо. 2. Складіть конспект прочитаного тексту. 10.

1. Пригадайте правила виразного читання. Дотримуючись цих правил, прочитайте висловлювання О. Довженка.

І хоча немає нічого вічного в бутті, і все тече, змінюючись у по­ тоці часу, та є, одначе, у минулому щось таке, що хочеться назвати неминущим, вічним, берегти як святиню і заповісти майбутньому як нетлінний знак доблесті своїх предків, як дар нащадкам. 2. Спираючись на висловлену О. Довженком думку, напи­ шіть міні-твір про те, як ви уявляєте минуле, сучасне та майбутнє української мови. 11.

Поясніть, чому подані висловлювання з учнівських творів потрапили в рубрику «Усміхнімось». З р а з о к п о я с н е н н я . Український народ лікується п іс­ нею. — Пісня, справді, може бути (у переносному значенні) ліками для хворої людини. Але уявити хворим увесь народ неможливо. 1. Українська мова це те, що я почув у день свого народжен­ ня. 2, Свої почуття Малишко вилив на рядки цього вірша. 3. По­ ява на українському літературному небосхилі нової зірочки жі­ ночої статі (про Марка Вовчка). 4. У нас є прапор, гімн, місце на карті. 5. Шевченко усе життя страждав, був на засланні, а усе че­ рез любов до батьківщини. 6. Як може не сподобатися земля, яку просто хочеться їсти.

х^Чд«мо

10

Описати картину — означає висловити думки про своє вра­ ження від неї. Коли описують картину, звертають увагу на ком­ позицію — розташування зображеного на полотні. Передній план — це те, на чомухотів зосередити увагу гляда­ ча художник. Відтворене на передньому плані для глядача най­ ближче, і глядач бачить його найвиразніше. На другом у плані митець виписує деталі, які доповнюють, роблять об’ємним зображене. Загальне тло зображеного створює певний настрій, посилює враження від картини. Опис картини в художньому стилі передбачає використання епітетів, порівнянь, метафор тощо.

I П(ЗНЗЛ@М, і 12.

СЛОВОМ

1. Розгляньте репродукцію картини С. Васильківського «Село Васищеве». Підготуйте за нею твір-опис сільської вулиці в художньому стилі.

2. Розгляньте сучасні фото Васищева. Запишіть, що змінилося в селищі з часів С. Васильківського.

3. Прочитайте текст. Використовуючи результати попередніх завдань, усно доповніть подане нижче висловлювання. Усе змінюється: і речі, і побут, і слова. Зникає, наприклад, не тільки слово «хата», а й ціле буття, пов’язане з рушниками, писан­ ками, родинними стосунками, святами, запахами, звуками, гори­ щем, забутими речами. Одне зникає — інше народжується. Аби тільки з нашої словни­ кової скарбниці не зникли слова «думка», «чоло», «бесіда», «від­ чуття», а з ними — душа тих слів... (З журналу). 11

ПО ВТО РЕННЯ ВИ ВЧЕН О ГО У ВОСЬМ О М У КЛАСІ

§ 2. Просте неускладнене речення Виконайте тестові завдання. 1. Граматичну основу двоскладного речення становлять: А підмет і означення Б присудок і обставина В головні та другорядні члени речення Г підмет і присудок 2. До односкладних речень належать: А непоширені прості речення Б речення з пропущеним підметом В речення з одним головним членом Г неповні речення 3. Виберіть речення, у якому є означення, додаток, обставина. А Трошки вірить серце в забобони логікам усім наперекір (М . Рильський). Б Широкою чарівною музикою зашумів дощґО. Г ончар). В Подяку ми складаємо землі своїх батьків (Р. Лубківський). Г Люблю хати древлянського Полісся (Л. Костенко). 4

Яке з поданих речень належить до узагальнено-особових? А Звіряю свої вчинки за життям своїх батьків і дідів. Б Учітеся, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цурай­ тесь (Т. Ш евченко). В Не знаючи дороги, рушили навпростець. Г Запахло м’ятою і любистком.

14.

«РИГОДйМО

ґт

X J

15.

Розгляньте на с. 12 сучасне фото Софійського собору в К и ­ єві. Напишіть міні-твір «Серце столиці», використовуючи прості неускладнені речення. Неозначена форма дієслова в реченні буває: а) частиною дієслівного складеного присудка, яка за змістом стосується того самого підмета, що й відмінювана частина при­ судка. Наприклад: Один ще зм алку вдатний Ш пак у Щ иглика співать (незмінна частина дієслівного присудка) н а в ч и в с я (77. Глібов)\ б) другорядним членом речення — означенням, додатком та обставиною. Наприклад: Надійшло розпорядж ення прибрат и (означення) територію біля школи. Д р у з і попросили зустріти (додаток) їх на вокзалі. Ми прийш ли в м узей о зн а й о м и т и ся (обставина мети) з експозицією .

Спишіть речення. Підкресліть другорядні члени речення (означення, додатки, обставини), виражені неозначеною формою дієслова.

1. Один за одним стало товариство рушати (Панас Мирний). 2. Увечері йде Олеся дружок збирати (Марко Вовчок). 3. Любйть людей мене навчила мати (В. Симоненко). 4. Батько й Василь ходи­ ли оглядати землю (У. Самчук). 5. Кирилівський дяк послав хлоп­ ця позичати цимбали і прохати на іменини (Степан Васильченко). 6. Рідко в кого з’являлось бажання виходити опівдні без діла із затін­ ку на сонце (10. Збанацький). 7. Тепер така пора, що людина мусить людині помагати (І. Франко). 8. Козаки любили свого сотника... Знали: Сірко обманути себе ворогові не дасть... (В. Кулаковський). 9. Хвалиться, що на весну мотор купить молотити (В. Пїдмогильний). 10. Остап не міг спати од того галасу (М. Коцюбинський). 16.

1. Прочитайте подані дієслова. Складіть із ними словосполу­ чення, у яких залежне слово виражене неозначеною фор­ мою дієслова.

Бажати, хотіти, наказувати, бігти, могти, просити, збиратися, починати, спробувати, приїхати, вчити, уміти, ходити, залишитися, любити, умовити, сісти, наважитися, порадити, мусити, повернутися. З р а з о к . Хочу прочитати. 2. Уведіть три складені словосполучення в речення, у яких неозначена форма дієслова виконує роль: а) частини діє­ слівного складеного присудка; б) додатка; в) обставини. Ре­ чення запишіть. 13

ftjj 17.

ІЗ Бабусиної Скрині і не тільки 1. Прочитайте текст, розподіливши між собою репліки.

Альфа і омега — вислів складається з назв двох літер грецького алфавіту: першої — альфа — і останньої — омега-, дослівно означає «початок і кінець», а в переносному значенні — «суть усього». Походить вислів з Апокаліпсису: «Голос, ніби сурма, що говорив: “Я — альфа і омега, перший і останній”», тобто: «Я суть усього». Синоніми: щось найважливіше, найсуттєвіше. Дмитро. Я зустрів знайомого. Він улаштувався на літо працювати кур’єром у фірму «Альфа». Ярослава. А ти сам спробуй знайти і влаштуватися у фірму «Омега»... Дмитро. Чого ж я шукатиму фірму з такою «сумною» назвою — «кінець»? Бабуся. Тепер такі назви вигадують, що може бути й «Омега», чи навіть «Альфа і омега». Не завжди лю­ ди знають, що означають ці слова. Ярослава. Слово альфа досить поширене в термінах фізики, хімії, астрономії... Дмитро. Полюбляють його і кінологи, бо часто назива­ ють так своїх улюбленців — великих і малих собак та котів. Бабуся. Цим двом літерам грецького алфавіту пощас­ тило потрапити в нашу мову завдяки крилатому вислову — ал ьф а і омега. А чи звернули ви увагу, що назви літер української абетки теж «крилаті»? Ярослава. Як це? Бабуся. Хіба ви не чули такого вислову — «від А до Я»? Дмитро. Це ж не про телефонну книгу йдеться? Ярослава. Звичайно, що ні. Я читала, що Іван Франко знав напам’ять увесь «Кобзар» — відА до Я. Бабуся. Тобто все, що надруковано в книзі «Кобзар». Дмитро. Але ж не кажуть: від альфи до омеги... Ярослава. А я могла б так сказати. Це ж те саме, що від А д о Я, тільки назви літер — з грецького алфавіту. Бабуся. Ось тут ти й помиляєшся. Це не синоніми, бо вислів ал ьф а і омега означає не буквально «поча­ ток і кінець», а саме «суть, найважливіше». Він ніко­ ли не вживається з прийменниками від ідо.

2. Придумайте ситуацію, у якій доречним було б використан­ ня усталених висловів, згаданих у діалозі. Запишіть ваші висловлювання. 14

18.

1. Прочитайте текст. Випишіть речення з другорядними чле­ нами, вираженими неозначеною формою дієслова.

Усе життя Петра Дорошенка зіткане з моментів величних, гір­ ких, трагічних, часом дивовижних. Воно від початку до кінця було підпорядковане завданню зібрати докупи українські землі, визво­ лити Україну, зробити її незалежною, самостійною державою. На той час його намір не міг сповнитися. Ледве гетьманові вдавалося неймовірними зусиллями нейтралізувати якусь одну силу (ш л я­ хетсько-польську, російсько-самодержавну, турецько-татарську), як втручалися дві інші. Петро Дорошенко добре знав Переяславські статті, за якими Україна об’єдналася з Росією на принципах конфедерації. Росія зобов’язувалася не вести з Польщею та Туреччиною жодних пе­ реговорів за спиною України. Усе це незабаром було відкинуто, розтоптано. Витолочене стебло та колос того потопту й намагався підняти Петро Дорошенко. З Виговським ходив походом під Коно­ топ проти російського війська, підписав Гадяцький договір. За цією угодою Україна верталася до Польщі як Велике князівство Руське, подібно до князівства Литовського, зі своїми фінансами, з урівнянням православ’я з католицтвом, з двома академіями, участю в сеймі. Але Росія примусила старшин підписати фальсифікований Переяславський договір. Козацька рада в Чигирині вимагала по­ вернути козацькі вольності, та було вже пізно. Для Дорошенка то була гірка наука на все життя (За Ю. Мушкетиком). 2. Визначте в реченнях тексту граматичні основи (усно). 3. Обґрунтуйте, яке значення мають другорядні члени речен­ ня для висловлення думки. 19.

1. Спишіть речення, дібрані з творів Т. Шевченка. Підкрес­ літь у записаних реченнях головні й другорядні члени.

1. Щ о маєш робити? 2. Хто ватажком піде перед вами? 3. Б у ­ де з мене. 4. А тим часом гайдамаки ножі освятили. 5. А тим ча­ сом із діброви козак виїжджає. 6. Зареготались нехрещені... Гай обізвався; галас, зик. Орда мов ріже. 7. А дівчина спить під дубом при битій дорозі. 8. О сь і дуб той кучерявий... 9. За що ж вони розлучили мене із тобою? 10. А журавлі летять собі додому клю ­ чами. 11. Де поділась доля-воля? 12. Засне долина. На калині і соловейко задріма. 13. Де ти так барився? 14. Мене мати хоче да­ ти за старого заміж. 15. І листя пожовкле вітри рознесли. 2. Визначте типи простих неускладнених речень за метою висловлювання та за складом граматичної основи. 15

->#СИС

у Шевченковому вірші просте речення з однорідними Д ІЄ С Л ІВ Н И ми присудками, повторами плавно переходить у складне речення, частини якого за будовою теж прості речення. Часто це поєднання неповних простих речень — еліптичних, контекстуальних. Завдяки таким переходам, повторам-підхопленням створюється неповтор­ на ритмомелодика Кобзаревої поезії.

20.

1. Прочитайте уривок із поезії Т. Шевченка «Думка».

? } 3

Т.Джус. «Засвіт встали козаченьки»

Тече вода в синє море, Та не витікає; Ш ука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; Грає синє море, Грає серце козацькеє, А думка говорить: «Куди ти йдеш не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку старенькую, Молоду дівчину? На чужині не ті люде, — Тяж ко з ними жити! Н і з ким буде поплакати, Н і поговорити».

2. Випишіть із тексту прості неускладнені речення, які є час­ тинами складних речень. 3. До якого типу простих речень належать виписані частини складних речень? 21.

16

1. Прочитайте виразно уривок із поеми Т. Шевченка «Сон». Випишіть прості речення. Летим. Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає.

І все то те, вся країна, Повита красою, Зеленіє, вмивається Дрібного росою,

Тихесенько вітер віє, Степи, лани мріють, М іж ярами над ставами Верби зеленіють.

Споконвіку вмивається, Сонце зустрічає... І нема тому почину, І краю немає!

Сади рясні похилились, Тополі по волі Стоять собі, мов сторожа, Розмовляють з полем.

Ніхто його не додбає І не розруйнує...

2. Зіставте граматичні основи виписаних простих речень із граматичними основами частин складних речень, ужитих у поетичному тексті. Чим вони відрізняються? 3. Я к зміниться інтонація та ритм віршованої мови, якщо між частинами складних речень поставити замість ком крапки? 22.

1. Прочитайте уривки з творів українських письменників. Визначте типи простих речень, які використали автори. Літній вечір... Гори в млі, В золоті вершини... А під ними ллється десь Пісня України. Гасне вечір... Сон обняв Гори і долини... А між горами літа Пісня України. Н іч давно... Заснуло все... Тільки море плине, Та щебече понад ним Пісня України.

Олександр Олесь Холодний вітер. Сніг. С узір’я Лебідь, Розпластане над нами в вишині.

Юрій Клен Високі скирти. Серпень. Спека... Синь ріки...

І. Муратов Темна ніч. Ш ляхи. Діброва. Тихо шепчуть ручаї.

А. Малишко Пливе туман за сизими шибками. Туман... Шлагбаум... Тиша... Переїзд...

Л. Костенко Мистецтво. Час. І хто з них переміг?

О. Пахльовська Київ... Сивий град старого Кия. Златоглавий білостінний веле­ тень... Святиня нашого народу (3 журналу). 2. Яку роль виконують прості речення в поданих текстах? 17

§ 3. Просте ускладнене речення Просте ускл ад н ен е речення може мати у своєму складі: однорідні члени речення; звертання; відокремлені члени; уточнювальні члени; вставні слова, словосполучення, речення; вставлені конструкції.

23.

1. Прочитайте текст і розгляньте фото. Випишіть з тексту прості ускладнені речення. Визначте їх вид за будовою. Якими членами речення вони ускладнюються? Туристів на вулицях Києва легко впізнати. Пасок фотоапарата, пере­ кинутий через плече або шию, ледач­ куватий вигляд і блиск подиву в очах. Вони неодмінно фотографу­ ються на тлі футуристичного архі­ тектурного ансамблю на Майдані, фонтанів на Хрещ атику. Звісно, більш ість київських туристів — це наші ж співгромадяни (вони присвя­ тили свій вихідний не відпочинку десь на природі, а подорожі до столи­ ці). Серед наших туристів спочатку важко вирізнити інших мандрівни­ ків. Вони прибули сюди за тисячу (якщ о не більш е) кілометрів. Власне, ви навряд чи впізнаєте чужих одразу:

вам тРеба бУДе почути їхню мову. Наш і сусіди з півночі, сходу, півдня їздять сюди відпочивати «за кордон», як ми до Праги, Відня чи Варшави. Туристи обмінюються в інтернет-виданнях своїми враженнями від мандрівок Києвом — і позитивними, й негативними. Та є в них цікава тенденція. Мандрівники, наприклад, лають за щось Київ, але при цьому порів­ нюють його не з Москвою, Пітером, Кишиневом, Мінськом, а з Прагою, Берліном і Парижем. Ось так. К и їв має рівнятися на євро­ пейські міста (3 журналу).

Майдан Незалежності в Києві

2. Поясніть, використовуючи прості ускладнені речення, чо­ му, на вашу думку, туристи прагнуть зробити пам’ятний знімок саме на майдані Незалежності. 24. 18

Використовуючи ускладнені речення, складіть усний твір на тему «Історія та сучасність у моєму місті (селі)».

25.

Простежте способи ускладнення простого речення. За ра­ хунок яких членів речення відбувається це ускладнення? Сформулюйте й запишіть висновок.

Одяг аж очі вбирає.

1. Просте двоскладне непоширене речення

Літній і зимовий, на щодень і на свято, одягажочГвВирає.

2. Просте двоскладне речення, ускладнене однорідними узгоджени­ ми та неузгодженими означеннями 3. Просте двоскладне речення, ускладнене однорідними узгодже­ ними та неузгодженими означен­ нями, однорідними присудками

Літній і зимовий, на щодень і на свято, одяг красується у вітринах і аж очі вОирає. Літній і зимовий, Haujograb і на^свято, одяг красується Ї.£ІТІ?™§.5> мінливість моди, і аж очі вбирає своєю витонченістю, дизайнерською вигадкою. л л л л л л л л л л л л ------------------------------

4. Просте двоскладне речення, ускладнене однорідними узгодже­ ними та неузгодженими означення­ ми, однорідними присудками, однорідними додатками і відокрем­ леною обставиною (дієприслівни­ ковим зворотом)

Літній і зимовий, на щодень і на свято, одяг красується у вітринах, нагадуючи про мінливість моди, аж очі вбирає своєю витонченістю, дизайнерською вигадкою і ---------------(не побоїмось цього вислову) вибуховою фантазією.

5. Просте двоскладне речення, ускладнене однорідними узгодже­ ними та неузгодженими означення­ ми, однорідними присудками, однорідними додатками і відокрем­ леною обставиною (дієприслівни­ ковим зворотом), вставним речен­ ням

26.

1. Прочитайте текст. Виберіть і запишіть речення, ускладнені однорідними, відокремленими членами речення, вставни­ ми словами та словосполученнями.

Творцем культури Київської Русі був, треба думати, україн­ ський народ. Про це свідчать українські веснянки, весільний та ін ­ ший обрядовий фольклор. Історична наука, безперечно, грішить проти істини, визначаючи ледве не рік і день, коли виникла україн­ ська мова. Це звичайна, і досить примітивна, вульгаризація. Народ такої осідлості, такої поетичної вдачі, ясна ж річ, формував свою культуру впродовж не одного тисячоліття. Я, скажімо, майже певен того, що співи, мова цього наддніпрянського народу, його купаль­ ські та інші звичаї сусідили вже з піснями еллінськими, античними. Ж аль тільки, не було їх кому тоді записувати... (За О. Гончаром). 19

2. Поясніть уживання розділових знаків у виписаних речен­ нях. 3. Пригадайте, хто з відомих письменників записував народні пісні. Назвіть приклади використання народних пісень у художній творчості письменників. 27.

1. Прочитайте подані слова і звороти, що використовуються як вставні. Складіть із ними речення.

Справді, мабуть, до речі, дивна річ, як кажуть, природно, нареш­ ті, на щастя. 2. Що виражають вставні слова та сполуки слів у складених вами реченнях? 28.

1. Прочитайте назви країн — членів Європейського Союзу. Запишіть ці назви, розташувавши їх за алфавітом.

Італія, Іспанія, Естонія, Ш веція, Болгарія, Чехія, Словаччина, Франція, Словенія, Латвія, Кіпр, Литва, Греція, Бельгія, Угорщина, Фінляндія, Німеччина, Ірландія, Австрія, Португалія, Велика Бри­ танія, Румунія, Мальта, Данія, Люксембург, Нідерланди, Польща. 2. Складіть речення, у яких записані назви виконують роль однорідних членів при узагальнювальному слові.

Завдання для самоперевірки 29.

Виконайте тестові завдання.

1. У якому реченні є уточнювальний член речення? А Та, може, світ тому я полюбив, що Україна є у цьому світі (77. Скунць). Б Потім думка шугнула в Україну, в тихий зелений куточок над сріблястою Сулою (В. Малих). В Ніщо людське не чуже мені: смагляві дні і ночі чорнобро­ ві, і сон гаїв, і гук новобудови, і перший промінь у твоїм вікні (Б. Олійник). Г Маленька червона стежка заблищала десь далеко на морі під самим місяцем (Іван Нечуй-Левицький). 2. У якому реченні є відокремлені означення? А Хата хоч маленька, та чепурна, біла. Б За хворостяними тинами, у веснянкуватих вишняках, то сумую ть, то веселію ть біленькі й блакитняві хати

(М. Стельмах). 20

В Дівчина була невелика на зріст, але рівна, гнучка, довго­ браза, повновида (Іван Нечуй-Левицький). Г Тихі конвалії, ніжні і білі, вже не розплющать срібних по­ вік (Г. Гордасевич). 3. У якому реченні є відокремлений додаток? А Я хочу встати вранці, на зорі (Л. Костенко). Б За винятком баби Оришки, малий Чіпка нікого не любив

(Панас Мирний). В Людина високогуманна, щира й добра, сам непоганий художник, Сошенко з величезним довір’ям і піклуванням ставився до Ш евченка (Ю. Федькович). Г Андрій, Данилів син, звичайним став шевцем (М. Риль­

ський). 4. У якому реченні є відокремлена обставина? А Довге життя випало Дорошенчисі, або Чабанисі, як часті­ ше називають її (О. Гончар). Б Куди ж душа між буднями кочує, марнуючи відпущений їй час? (О. Пахльовська). В Осіннє небо дивиться на Л ьвів — шляхетних мурів про­ філь старовинний (О. Пахльовська). Г А на Катерину, на дитя своє єдине, тільки поглядає

(Т. Шевченко). 5. Яке речення ускладнене вставними словами? А Видно місто, далі поле у моєму вікні (М. Рильський). Б Диво дивнеє на світі з тим серцем буває! (Т. Шевченко). В Видно, було вже пізно, бо ніде по хатах не світилося (Па­

нас Мирний). Г

Вітру на морі не було, проте клекотав сильний прибій

(Микола Трублаїні). ЗО.

Поясніть, чому подані висловлювання з учнівських творів потрапили в рубрику «Усміхнімось». З р а з о к п о я с н е н н я . В. Симоненко згадує матір із синячою вдячністю. — Через неправильно утворений прикмет­ ник від іменника «син» виникає негативна асоціація. 1. Найважливішим у житті кожної людини є її народження. Це настільки щаслива мить, що ми її не пам’ятаємо. 2. Калина — символічна рослина, вона уособлює совість українців, тому во­ на така червона. 3. Леся Українка — це ласкаве патріотичне ім’я. 4. Інтимна лірика Л. Костенко досить проста і чітка, але часом пролітають і філософські думки.

21

ПРЯМ А I Н ЕПРЯМ А МОВА Я І НАЦІОНАЛЬНА ІСТО РІЯ ТА КУЛЬТУРА

§ 4. Пряма і непряма мова як засоби відтворення чужої мови. Розділові знаки

З

ЗАПАМ’ЯТАЙ'*0 31.

Ч уж а м о ва — це введені в текст висловлені думки конкретної особи. Чужу мову передають реченнями з прямою, непрямою, невласне прямою мовою, а також за допомогою цитат і діалогів.

1. Прочитайте текст. Якими засобами відтворено в ньому чужу мову?

Скрипнула хвіртка. У двір історичного музею ввійшли дві не­ молоді жінки. «О т не пощастило! За стільки років приїхали в му­ зей, а він, як на те, вихідний. Може, ви, дідусю, якось тишком-нишком провели б нас?» — сказала одна з жінок, дивлячись на літнього чоловіка, що сидів на стільці біля ґанку. Скромно одягнений, з ціп­ ком у руках, сивовусий і в шапці, він був схожий на сторожа. Друга жінка в цей час дістала гаманця, пошукала в ньому й ви­ тягла гроші. — Візьміть, дідусю. — Щ о це? — Вам на чай, візьміть. Дмитро Іванович, приховуючи усмішку, сказав: «Та я ще ж ні­ чого для вас не зробив, а ви вже й на чай. Це вже там, пізніше... Ну, ходімо зі мною, поведу вже вас у музей». Гості зраділи й пішли слідом за «дідом». 22

Дві години водив їх чоловік, давав пояс­ нення цікаво, дохідливо й з жартами. — А звідки ви все це знаєте? — Та давненько тут служу: наслухався, надивився та й запам’ятав собі, що воно й до чого. — Добре ви пояснюєте, все у вас до ла­ ду. А скажіть — це ж тут працює професор Яворницький? ~~

— А як би це його побачити? Він буває в

Д.1. Яворницький

музеї? — Щодня буває. Ось він перед вами й зараз, — відповів директор музею, академік Дмитро Іванович Яворницький (За І. Шаповалом). 2. Чому діалог називають різновидом прямої мови? У чому полягає різниця між діалогом і прямою мовою? П ряма м ова — це відтворене чуже висловлювання, у якому збережено його лексичні, синтаксичні та інтонаційні особливос­ ті. Пряму мову супроводжують слова автора, з яких стає відомо, здммчтю*0 кому належить думка, за яких обставин і як вона була висловле­ на: «Не кидайсь хлібом, він святий!» — в суворості ласкавій, б у ­ вало, каже д ід старий малечі кучерявій (М . Рильський).

З 32.

Прочитайте. Випишіть речення з прямою мовою.

Знаменитий американський письменник Марк Твен (справжнє ім’я Семюель Ленгорн Клеменс) (1835-1910) за псевдонім обрав англійський вислів, що в перекладі означає «мірка два». Матроси на М іссісіпі вигукували це, щоб повідомити про достатню глибину для безпечного плавання. Марк Твен мав рідкісне почуття гумору, помічав кумедні ситуа­ ції та розповідав про них у своїх творах. Певний час він працював редактором газети в місті М іссурі. Якось один із читачів газети по­ відомив йому в листі: «Я знайшов павука в газеті. Це на щастя чи на біду?». Марк Твен відповів: «П авук у газеті — ні на щастя, ні на лихо. Просто павук старанно виш укує, де ж той магазин, який не рекламують. Він на дверях цього магазину міг би спокійно плести своє мереживо й жити безтурботним життям». Н епрям а м о ва — це чуже висловлювання, у якому не відтво­ рено його лексичних, синтаксичних особливостей, емоційного забарвлення, а збережено лише зміст. Непряма мова оформлюатш-апн*1 ється як частина складного або простого речення: Д р у зі п о п р о ­ сили, щ об я заспівав ще. Д р у з і попросили мене заспівати ще.

З

23

33.

1. Прочитайте. Перекажіть текст, використовуючи речення з непрямою мовою.

Коріння родового дерева нашого народу сягає глибоко в землю. Н а цій землі український народ живе споконвіку. Я запитую: «Щ о в тому корінні?» І чую мудру відповідь: «Пам’ять народу, його істо­ рія, його минуле». Знову запитую: «А якщо коріння відтяти, чи зможе такий народ існувати, чи буде він узагалі народом?» Досвід людства запевняє: «Н і. Народ без минулого, без пам’яті, без історії — не народ. Це вже просто населення, це люди, у яких не­ має нічого свого. Такий народ легко поневолити як фізично, так і духовно — він не зможе себе боронити. Цих людей легко зробити рабами, особливо рабами духовними, — нав’язати їм чуж у мову, чу­ ж і пісні, чужих богів, чуж і звичаї, чужий одяг» (З а Л . Іванниковою). 2. Поясніть розділові знаки в реченнях з прямою мовою. 34.

1. Розгляньте фото, подане на с. 22. Прочитайте матеріали з Інтернету про фестиваль «Країна мрій». Виберіть із тексту вправи слова, якими можна підписати фото.

Повідомлення (з http://www.liveinternet.ra/users/1779719/post78793270) Схили Дніпра наповнені піснями, танцями, багатолюдним гомо­ ном. Адже Купальські народні гуляння саме тут стають насправді ду­ же яскравими і, як того вимагають традиції, веселими та магічними! Є тут і вулиця майстрів народних ремесел (можна купити В С Е !), і навчальні майданчики танців і пісень X V - X V III ст. (мож ­ на навчитись У С Ь О Г О !), і дитячі ігри, і коло козацьких забав. Усе це можна було бачити на власні очі! Відомі письменники, просто море цікавих людей у національно­ му вбранні — це справжнє свято !:-) Багато сцен, на яких виступають етноколективи з різних куточ­ ків України та дружніх країн! Тут можна почути татарські мотиви, угорські та польські мелодії, гуцульські наспіви та східноукраїн­ ський (луганський) етно-рок! Завдяки автору ідеї та організатору Олегові Скрипці (лідер групи « В В » ), свято кожного разу стає бага­ толюднішим та яскравішим! Слава Україні!!!

Коментарі Елеонора. Я отримую дуже велике задоволення! Я живу в цьому святі й розквітаю!!! Олег X. Наступного року будемо там обов’язково!!! Гелена. Це неперевершені відчуття та почуття... Можете повіри­ ти на слово...:-) Відчуваєш на дотик Україну! :-) 24

Сорока. Зворуш ують діти від 0 до 10 у вишиванках! :-) У нас є майбутнє!!! :-) Руся. Супер! Ти молодець, що там буваєш. Це відродження традицій, заздрю вам, киянам .:-))) Трішечки. Борис. Класно. Щ о ж завадило мені приїхати туди?.. А пісня твоя на сайті... Щ е раз переконуєшся в поетичності й музичності української мови. 2. Проаналізуйте мову коментарів користувачів Мережі. За­ пишіть свої міркування щодо вікових особливостей мови інтернет-друзів. Використайте речення з прямою та непря­ мою мовою. Розділові знаки в реченні з прям ою м овою злпам'ятим*0

Пряму мову беруть з обох боків у лапки. Пряма мова може складатися з частин речення, одного речення, кількох речень. Стосовно слів автора вона займає різні позиції. Умовні позначення: П — пряма мова, що пишеться з великої літери; п — пряма мова, що пишеться з малої літери; А — слова автора, що пишуться з великої літери; а — слова автора, що пишуться з малої літери. П рям а м ова стоїть після сл ів автора А: «П». П равду каже п р и сл ів’я: «Без верби та А: «П!» калини нема України» (В. Скуратівський). А: «П?» А: «П...» П рям а м ова стоїть п е р е д с л о в а м и автора «П», — а. «Людина приходить у світ один раз і «П!» — а. повинна залишити про себе д о б р и й спо«П?» — а. м ин на землі», — говорить нам завж ди ба« П ...» — а . буся ( Є. Солодкий). П рям а м ова стоїть усеред ині сл ів автора А: «П», — а. Я сказала: «Я згодна, тату», — і поцілуА: «П!» — а. вала й ом у руку (В. Підмогильний). А : « П ? » — а. А: «П...» — а. С лова автора р озр иваю ть пр ям у м ову «П, — а, — п». «н і , — зринула мисль, — у такий спосіб «П... — а, — п». пож еж і не згасити, треба трактором п е «П, — а, — п!» ретнути д о р о гу стихії!» (В. Скуратівський). «П, — а, — п?» «П, — а, — п...»

25

С лова автора розр иваю ть прям у мову, яка с к л ад ається з кількох речень «П, — а. — П». «Ходять тутусякі... — бурмоче дід. — «П! — а. — П». Недавно д в о є пройш ло» (О. Д о н «П? — а. — П». ченко). «П... — а. — П» « П (!?), — а: — П». сказав

35.

д одав

«Чи бачили таке? — сказав батько і, помовчавши, д о д а в: — Готовий хлібороб, одним словом» (А. Головко).

1. Прочитайте. Поясніть розділові знаки в реченнях з прямою мовою.

Наші предки очима іноземців П ’єр Ш евальє у своїй книжці «Історія війни козаків проти Поль­ щі» пише: «Мешканці України, які сьогодні всі називають себе коза­ ками, мають гарну поставу, бадьорі, міцні, спритні до всякої роботи, щедрі. Дуже волелюбні, невтомні, сміливі... М ова козаків дуже ніжна й сповнена пестливих висловів і надзвичайно витончених зворотів». «Українські ж інки дуже гарні, навіть по селах. Особливо при­ ємно звучить українська мова в їхніх устах. П існі й танці українок зворушливіші, ніж пісні й танці польських жінок. Під час свят і в неділю дівчата прикрашають себе віночками з духмяних трав», — повідомляв французький мемуарист X V II століття Божо Далерак, що тринадцять років служив при польському королівському дворі. «Вони кмітливі й проникливі, дотепні й надзвичайно щедрі, — стверджував французький інженер Гійом де Боплан в “Описі України” і додавав, описуючи українців: — Вони високі на зріст, вправні, енер­ гійні, люблять ходити в гарному одязі...» (З кн. «Як козаки воювали»). 2. Я кі риси наших предків, описані в тексті, притаманні су­ часним українцям? Складіть твір-роздум про національ­ ний характер українців. План твору запишіть.

вчимося ■«Дьгфи

36.

До складу слів автора входять дієслова, фразеологічні звороти на позначення мислення, мовлення: говорить, каже, згадують, кричить, прошепотіла, попросив, закинув слівце, стверджують, заперечують, зазначив, подумалось, нагадали, жартую, додають, наголошують, підкинув хм и зку у вогонь, вста­ вив св о ї п ’ять копійок, лепече, за словом у кишеню не поліз тощо.

Прочитайте. Перекажіть текст, оформивши висловлювання Г. Сковороди й О. Довженка як конструкції з прямою мовою.

Майбутнього не буває без знання минулого. Природа стає кни­ гою й джерелом знання та самопізнання. 26

Головне — це пізнати себе самого — наголошував Г. Сковорода. Бо пізнавши себе, ти пізнаєш і Душ у природи, а тим самим не тіль­ ки свої справжні якості (талант), а й справжнє покликання. Практично тільки людина може помітити й оцінити сутність гармонії в природі. Але — людина духовна! Нерозвинута особис­ тість не бачить величі навіть у небі. Я к зауважував О. Довженко: ідуть двоє; один і в калюжі бачить зоряне небо, а другий і в небі ба­ чить тільки калюжу: кожному своє (ЗаП . Кононенком). 37.

Прочитайте усмішку. Використовуючи різні способи відтворення чужої мови, перебудуйте діалог батька із сином. Запишіть його. Поясніть уживання розділових знаків. — Синку, розкажи, які ти оцінки сьогодні отримав у школі. — Я з батьком двієчника не розмовляю.

вчимося КУЛЬТУРИ

мови

Г о т у є м о с я до ди ктан ту — повт о р ює м о о р ф о г р а ф і ю

38.

Повторіть орфограму «Спрощення в групах приголосних». Утворіть прикметники від поданих іменників. Запишіть їх. Поясніть правопис.

Якість, щастя, під’їзд, жалість, область, тиждень, хвастощі, ра­ дість, захист, честь, компост, антифашист, користь, аспірант, пере­ хрестя, ненависть, пристрасть, турист. 39.

Виконайте тестове завдання.

В усіх словах якого рядка спрощення приголосних відбуваєть­ ся я к у вимові, так і на письмі? А чес..ний, шістнадцять, захис..ний Б П ІЗ..Н ІЙ , перехрес..ний, аванпостний В доблес..ний, гігантський, ненавис..ний Г учас..ник, студен..ський, шелес..нути Ґ нещас..ливий, проїз..ний, ціліс..ний 40.

Запишіть, знявши риску і розкривши дужки.

Н а сті(ль, л)ц і, (г, ґ)анок, сиво/вусий, тишком/нишком, пі(здн, зн)іше, профе(сс, с)ор, (с, з)береже(нн, н)я, почу(тт, т)я, М і(сс, с)ісі(п , пп)і, М і(сс, с)у(р , рр)і, бе(з, с)турботне ж и(т, тт)я, ві(т, д)тяти корі(нн, н)я, с(ьо, о)годні, воле/любні, м(е, и)муари. 27

§ 5. Заміна прямої мови непрямою

З

Речення з прямою мовою передбачають відтворення чужого висловлювання зі збереженням його лексики та синтаксичної будови. Речення з прямою мовою можна замінити реченням з алпАм-ятл»**0 непрямою мовою. Непряма мова зберігає лише зміст висловле ної кимось думки. Д л я зам іни п р ям о ї м ови непрямою використовую ть: 1. Складне речення із сполучником що А хм ари біліли, і го­ м о ніл и с и н і потоки: «С праведлива душ а чарується небом , а чорна — смертю» (Гр. Тютюнник). -> А хм ари біліли, і гомоніли си ні потоки про те, що справедлива душ а чарується небом, а чорна — смертю. 2. Складне речення із сполучником щоб: «Намалюйте м ені оцю ніч, — каже д о Берестецького М арися Павлівна. — Настрій оцей, і нічну м узику неба, і птахів отих, що їх нам не видно» (О. Гончар). —> М арися Павлівна попросила Берестецького, щоб він намалював їй оцю ніч, настрій оцей, і нічну м узику неба, і птахів отих, що їх їм не видно. 3. Складне речення із сполучником чи: «Мамо, — питаю, — то льони цвітуть?» (О .Гончар). -> Питаю в мами, чи то льони цвітуть. 4. Складне речення із сполучником хай (нехай): Учитель порадив: «Усі збирайтесь о сьомій», -s Учитель порадив, хай би в с і збирались о сьомій. 5. Складне речення із сполучниками ніби, мов , немов, наче, неначе: «Право на побачення треба заробити», — міркував Бо­ р и с Савович ( О .Гончар). Б орис Савович міркував, ніби право на побачення треба заробити. 6. Просте речення, ускладнене вставною конструкцією, що вказує на джерело повідомлення: Газети повідомляють: «Уцьо­ м у р о ц і очікується високий урож ай збіжжя». —> У цьом у році, за повідомленням газет, очікується високий урожай збіжжя. 7. Просте речення з поширеним додатком: Мама й ом у стро­ го наказала: «Не виходь д о вуличних хлопчаків!» ( За В. В инниченком). —> Мама й ом у строго наказала не виходити д о вуличниххлопчаків.

41.

Запишіть речення, замінивши їх різними видами речень з непрямою мовою.

1. Командир американської ракети-носія «Колум бія» Кевін Кригель сказав про першого космонавта незалежної України Лео­ ніда Каденюка: «Нам пощастило мати в екіпажі такого досвідчено­ го пілота» (Із кн. «Я пізнаю світ»), 2. За народними піснями, пару­ бок, захоплюючись дівчиною, порівнює її з панною, на що вона з 28

гідністю відповідає: «А я не панна — я господиня, в мене полотен повная скриня» (Л. Орел). 3. «Мамо, кавуни доспівають восени. А як розріжеш, то пахнуть весною!» — так казав малий Тересь, коли вони обідали кавуном із чорним хлібом, сидячи на стерні під копою пшениці (Т. Масенко). 4. Годилося б запам’ятати слова Бориса Олійника: «Істинно, люди: живемо не хлібом єдиним. Істинно так, коли маємо хліб на столі» (В. Скуратівський). 5. Згадаймо слова письменника Джералда Даррела: «Пам’ятайте, що в рослин і тва­ рин немає депутатів, за них нікому заступитися, крім нас, людей, які разом з ними населяють планету» (А. Давидов). 42.

1. Прочитайте. Напишіть переказ тексту, використовуючи конструкції з прямою і непрямою мовою.

Ворожіння в ніч під Андрія День св. Андрія Первозваного припадає на 13-те грудня. Хоч Анд­ рій Первозваний — християнський святий, але в народній традиції зви­ чаї й обряди в цей день мають старо­ давній, дохристиянський характер: угадування майбутньої долі, закли­ нання. Бігали дівчата попід вікна слуха­ ти. Оце підбіжить під вікно тієї хати, де багато дітей, стане й слухає. А в ха­ *ь ті саме бешкетують діти. М ати сва­ риться на них: «Сядь, Івасю !» Д івчи­ ц на сердита відбігає від вікна, бо почути «сядь» означає, що вона си­ дітиме «в дівках» ще цілий рік. Під вікном другої хати інша з дів­ чат почула, як господиня до свого чо­ ловіка або сина сказала: «Іди, Грицю, М. Пимоненко. <<Святочне ворожіння» корові дай сіна!» Це добрий знак, бо сказане «йди» віщує весілля. Інколи дівчата не тільки слухали, а й гукали під вікном: «Дядьку, де клю чі?» Господар, що хотів пожартувати з дівчатами, відповідав: «У вівсі, щоб посивіли ви всі!» Але зараз же додавав: «Ні, ні, дівчата, у пшениці — щоб ви були молодиці!» — «Дякуємо», — чулось у відповідь. І весела дівоча юрба зі сміхом і вереском вибігала на вулицю (За О. Воропаєм). 2. Розгляньте репродукцію картини та підготуйте її опис, пригадавши пам’ятку на с. 10 у рубриці «Пригадаймо». 29

43.

Складіть і запишіть десять складних речень з прямою мо­ вою, використавши сполучники иір, щоб, чи, мов, немов, на­

че, неначе, хай, нехай, ніби. 44.

1. Запишіть подані вислови в різних варіантах за зразком.

Зразок. • «Родина — це основне мікросередовище, що формує характер, вдачу людини», — стверджував дослідник В. Підопригора.

• Дослідник В. Підопригора стверджував, що родина — це основ­ не мікросередовище, яке формує характер, вдачу людини... • Родина, за твердженням дослідника В. Підопригори, — це основне мікросередовище, що формує характер, вдачу людини. Психолог В ільям Ш терн каже: «Вирішальним у характері є не певні риси, їхня сила, а те, як ці риси поєднані, що людина вважає головним».

«Сила характеру, — каже Костянтин Ушинський, — без огляду на те, який він є, — скарб, нічим не замінний. Але ця сила сліпа. Вона однаково готова руйнувати й творити за­ лежно від спрямування її».

2. Поміркуйте вголос, що позитивного і негативного є у вашо­ му характері. Використовуйте при цьому конструкції з не­ прямою мовою на зразок: мама каже, що; тато помічає,

ніби; друзі стверджують, наче... 45.

Прочитайте. Знайдіть у тексті стилістично забарвлені сло­ ва. До якої лексичної групи вони належать? Поясніть зна­ чення цих слів. До якого словника (з тих, що є в додатках підручника) ви б внесли ці слова? Чому? Бабуся виховує внучку: — Ну скільки можна по дискотеках бігати?! Отямся. Почитай краще класиків, у їхніх творах є відповіді на всі запитання. — Цікаво, а що вони радять робити, якщо комп увесь час висне?

46.

1. Прочитайте. Напишіть вільний диктант, використовуючи різні способи відтворення чужої мови. Записуйте лише правильні варіанти висловлювань. Про активні дієприкметники

вчимося ^м оиГ^

ЗО

Псують милозвучність, стрункість, простоту й ускладнюють вимову незграбні спроби живосилом застосувати в українськоМУ реченні невластиву форму активного дієприкметника! Ось

невдала фраза з одного сучасного оповідання: «Нам важко бачити тебе прикутим і страждаючим». Можна поставити з а ­ мість дієприкметника особове дієслово: «Нам важко бачити, як ти страждаєш прикутий»; можна скористатись і прикметником дієслівного походження: «Нам важко бачити тебе прикутим і стражденним». Інколи можна замінити активний дієприкметник дієприслів­ ником від того ж дієслова або іменником іншого кореня. Замість неправильно складеної фрази: «Під час обговорення доповіді всі виступаючі зазначали важливість поставленого питання» можна сказати: «Під час обговорення доповіді всі присутні, виступаючи, зазначали важливість поставленого питання» або: «Під час обговорення доповіді всі промовці зазначали,,.» Тим, кому потрібно протокольної точності, можна скористатись описовою конструкцією: «Усі присутні, що висту­ пали, зазначали...» Як бачимо, є багато різних способів, щоб, не порушуючи ми­ лозвучності української мови, правильно й точно передати те, що в російській мові передається активними дієприкметниками {За Б. Антоненком-Давидовичем).

2. Скориставшись поданими в тексті рекомендаціями, відре­ дагуйте наведені речення. 1. Колись хвилюючі багатьох слова нині втратили свою первин­ ну силу. 2. Працюючий на новому комп’ютері учень не був обізна­ ний із його особливостями. 3. У руках подорожуючих були валізи. 4. Бажаю чі взяти участь в екскурсії повинні записатися в адмініс­ тратора. 5. Адміністрація попереджає, що відпочиваючі мають здавати ключі від номерів черговому. Н е вл а с н е п р ям а м о ва — це спосіб відтворення чужої мови, який використовують у художньому стилі, коли письмен­ ник ніби перевтілюється у свого героя, говорить його вустами: адим’ятд»»0 Он й де Маланка. Мала, суха, чорна, у чистій сорочці, в ста­ ренькій свитці. А н др ій не бачить ї ї обличчя, але знає, що у н е ї спущ ені д о д о л у очі й затиснені губи. М и хоч бідні, але чесні. Хоч живемо з пучок, проте й для нас є місце в церкві. Коло н е ї Гафійка. Наче м олода щепа з панського с а д у (М . К о ц ю б и н ­ ський).

З 47.

1. Спишіть. Підкресліть речення з невласне прямою мовою.

Десять років тривав похід. Світ було пройдено. Мільйони лю ­ дей упали до ніг Александрові, але... щораз тяжче ставало на душі Діогена. Він знав багато, він бачив багато, але те, що він бачив, не 31

«Діоген і Александр Македонський >>. Копія невідомого художника з картини Дж. Б. Тьеполо

викликало вже радості в нього. З од­ ного і по другий край світу народи гнулись у тяж кім ярмі рабства. М ін я­ лись царі, одних сатрапів заступали інші, але доля народу від цього не кращала. Це були живі мудрі істини, і Діоген поринув у думи. Цричиною заги­ белі всіх царств і його батьківщини Греції було рабство. Лише вільна лю ­ дина може любити й захищати свою батьківщину. Воля збільшує сили на­ родів (За І. Сенченком).

2. Розгляньте репродукцію картини. Пригадайте легенду про Діогена й Александра Македонського, яка вам відома з уро­ ків зарубіжної літератури чи історії Стародавнього світу, а також вислів філософа: «Відійди, не застуй мені сонце». Передайте зміст легенди, використовуючи речення з не­ власне прямою мовою.

ІЗ Бабусиної Скрині і не тільки 48.

1. Прочитайте текст, розподіливши між собою репліки.

Перші (другі, треті) півні співають вислови на позначення часу (вечірнього, нічного, ранкового). Синоніми: до перших півнів — дуже пізно, до півночі; після дру­ гих півнів — опівночі; після третіх півнів — на світанку, вдосвіта, ко­ ли розвидниться. Ярослава. Ви ж мене сьогодні не чекайте рано: у нас дискотека. Бабуся. Але ж ти повернешся до перш их півнів? Ярослава. А коли це — до перш их півнів? Дмитро. Бабуся думає, що ми все про півнів знаємо. Ми ж знаємо тільки тих третіх півнів, що в Шевченка: «Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів...» А як по правді, то я не можу сказати, який це час. Ярослава. І все-таки про третіх півнів можна здогада­ тися. Це дуже рано, удосвіта, коли ще не прокинули­ ся всі люди. А що ж означають перші та другі півні? Бабуся. У нашій міфології півня ще називають будимир. Ярослава. Яка цікава назва — будить мирі

32

Бабуся. Перші півні співають о десятій годині вечора. Оце тобі треба до цього часу повернутися. Дмитро. Півні, виходить, стежать, як минає нічний час. Бабуся. Це такий годинник, досить точний, хоч хвили­ ни півні й не відлічують. Ярослава. Я б сказала, що це курячий годинник, бо не тільки півні стежать за нічним часом. Дмитро. Здогадуюсь, що ти маєш на увазі. Пам’ята­ єш, бабусю, як ти нас просила зібрати курчат уве­ чері? Кури ж рано вмощуються на сідало, лягають спати. А ми б ще бігали й бігали... Бабуся. Авжеж, ви не хотіли рано, з курми, вкладатися спати. Зате й півень не міг вас розбудити. Ярослава. Бо це годинник для дорослих. Дмитро. Ті, що ходять на дискотеку, теж мають його дотримуватись, правда, бабусю? Бабуся. Звичайно, бо справжня радість може бути не тільки від дискотеки, а й від ранкового співу півнів. Вони так гарно вітають народження нового дня!

2. Пригадайте назви фольклорних і літературних творів, у яких згадується півень. Письмово стисло перекажіть сю­ жет одного з цих творів. Г о ту є м о с я до д и кта н ту — п о вт о рює м о о р ф о гр а ф і ю

49.

і. Пригадайте орфограму «Вживання м’якого знака». В и ­ конайте тестове завдання.

М ’який А Б В Г Ґ

знак пишеться в усіх словах рядка: харківський, плач..те, рибал.хький, сторон..ці кан..йон, К О В З..К И Й , мал..ва, локал..ний чигирин..ський, на сопіл..ці, ріж..те, лазур.,ю перевір..те, пан.хтво, т..мяний, кін.лик вигулькнути, конс..єрж, зат..марений, ц..кувати

2. Доберіть і запишіть 20 слів з орфограмою «Вживання м’якого знака». 50.

Запишіть, знявши риску і розкривши дужки.

Справ(е, и)длива, зб(и, е)райтеся, збі(ж ж , ж )я, ракета/носій, ек(е, і)паж, жив(е, и)мо, па(н, нн)а, побач(енн, ен)я, досві(д, т)чений, з гідніс(тт, т)ю , розріж(е, и)ш , д(е, и)путати, зас(е, и)ляють, боро(дь, ть)ба, з/під, обли(ч, чч)я, старо/давня, не/мов, не/наче, ні/бито, мікро/середовище, м іркува(ння, н я), мило/звучність, о/пів/ночі, у/досвіта, народж(ин, єн, енн)я. 33

§ 6. Цитата як спосіб відтворення чужої мови. Розділові знаки

З

Цитата — це особливий спосіб відтворення чужої мови, різ­ новид прямої мови. Речення з цитатами за своєю будовою та пунктуаційним оформленням не відрізняються від речень з пря­ мою мовою. Різниця полягає в спеціальному призначенні цитат і обов’язковому точному посиланні на джерело цитованого ви­ словлювання. Цитують, дослівно відтворюючи, уривки з наукових праць, художніх текстів, чиїсь висловлювання для підтвердження пев­ ної думки. Різновидом цитати є епіграф. Епіграф — це короткий вислів, уміщений перед текстом тво­ ру або його частини як виразник основної думки.

51.

1. Прочитайте уривок з учнівського твору. Знайдіть речення 1

ЗАПАМ'ЯТАЙ** 0

з прямою мовою, цитату, епіграф. Чи можна речення з пря­ мою мовою в цьому тексті розглядати як цитату?

Що таке патріотизм Любов к Отчизні де героїть, Там сила вража не устоїть, Там грудь сильніша од гармат.

І. Котляревський Колись я почула такий вислів: «Батьківщ ина зможе прожити без будь-кого з нас, а ми без неї — ні». І справді: де б ти не жив, як би добре тобі там не було, ти завжди пам’ятатимеш свою Вітчизну. Бо саме тут ти народилась, звідси почалася твоя дорога в цей без­ межний світ. Безліч прикладів на підтвердження цієї думки ми можемо знай­ ти у творах українських письменників. Наприклад, І. Котлярев­ ський у поемі «Енеїда» правдиво змалював волелюбність, відда­ ність Батьківщ ині українського народу: Де общее добро в упадку, Забудь отця, забудь і матку, Лети повинность ісправлять. Понад два століття тому були написані ці рядки, але й сьогодні вони актуальні. 2. До яких груп лексики належать виділені в цитатах І. Кот­ ляревського слова і словосполучення? 34

Оформлення цитати, епіграфа Правило 1. Цитата може оформлю­ ватись як пряма мова зі збереженням відповідних розділових знаків

Приклади

«Микола Джеря, — як писав Фран­ ко, —хоч кріпаком родився, був однаково з тих здорових натур, що скоріше вломляться, а зігнути не д а ­ дуться, один із світлих, лицарських типів українських». 2. Цитата може виступати Один з найулюбленіших народних частиною авторського ре­ героїв — козак Голота, який «не бо­ чення. Тоді вона береться в їться ні огня, ні меча, ні третього бо­ лапки, але починається з лота». малої букви 3. Якщо цитата наводиться Максим Рильський пише, що Леся не повністю, то на місці Укра їнка справжніх друзів знайшла в пропуску ставлять три особі Івана Франка, «з яким інколи крапки заходила, однак, у гострі суперечки, хоч ніколи не тратила пошани д о ге­ ніального свого старшого товариша, і в особі Ольги Кобилянської, тонкої та глибокої письменниці...». 4. Цитата як самостійне «Мова —душа кожної національнос­ висловлювання в тексті ті, ї ї святощі, ї ї найцінніший скарб. береться в лапки. Після неї 1поки живе мова —житиме й народ як національність» (1. Огієнко). в дужках подається «Мова завжди живе поряд з піснею, інформація про автора, джерело, звідки взято сестрою ї ї рідною» ( П. Тичина). висловлювання. Крапку ставлять після дужок. Якщо інформацію про джерело записують окремим рядком, крапку після дужок не ставлять 5. Цитата-вірш у лапки не 1мене в сім ’ї великій, береться. Вказівка на дже­ Сім’ї вольній, новій, рело цитати подається в Не забудьте пом’янути дужках у наступному рядку Незлим тихим словом. (Т. Шевченко, «Заповіт») 6. У цитованому суцільним «Що є свобода? Добро в ній якеє? рядком вірші зберігається Кажуть, неначе воно золотеє? Н іж велика літера, яка була на бо, не золотеє: зрівнявши все злото, початку кожного віршового Проти свободи воно лиш болото» рядка (Г. Сковорода). 7. Епіграф записується пе­ Епіграф д о розділу «Сорочинського ред текстом у правому куті ярмарку» М. Гоголя: без лапок. Вказівка на дже­ За моє ж жито рело записується в наступ­ мене ж і побито. ному рядку без дужок і Прислів’я крапки

52.

Спишіть. Поясніть використання розділових знаків при оформленні цитат.

Ідею «пізнай себе самого», висунуту давньогрецьким філосо­ фом, підніс і розвинув Г. С. Сковорода. У цьому закладена першо­ основа людського щастя. «Природа — усьому початкова причина і рушійна сила», — вважав український філософ. Пізнавши природу свого «я», зрозумієш, який вибір мусиш зробити, щоб відчути себе щасливим. Для цього треба «взятися за споріднене діло і бути з ним у злагоді». «Звідки ж з’явиться працелюбність, коли немає бажан­ ня і старанності», коли не лежить душа до виконання певних обов’язків? Тільки «сродна праця», праця до душі «...наснажує до діла і зміцнює до праці, роблячи її солодкою», а людину — щасли­ вою. «Без спорідненості все ніщо...» — запевняв Сковорода. Щ астя не в гонитві за чинами і збагаченням, а в пізнанні та вдосконаленні природних здібностей; «багатством живиться лише тіло, а душу звеселяє споріднена праця» (3 підручника). 53.

1. Прочитайте. Поясніть використання розділових знаків при оформленні цитат.

«[...] хохломания парализует ум и сердце больного хохломанией. Полетели в народ «граматки», разные «оповідання», рассказы... Паничи метнулись с ними и портретами Ш евченко по сёлам... Украины и окраины теперь нет де-факто. Она была мыслима как рубеж польских владений, а теперь употребление этого слова составляет самый нелепый, самый возмутительный анахронизм — этнографический, исторический, политический».

(«Вестник юго-западной и западной России», 1864 г.) « У грудні 1991 р. Радянський Союз сконав. I ось який мовний спадок одержала Україна, зокрема в освітньо-культурній сфері. На 1990-й рік на 95 % по-російськи відбувалися заняття у вищих на­ вчальних закладах, технікумах і профтехучилищах, на 90 % по-російськи видавалася наукова література, на 99 % російською демонс­ трував фільми кінопрокат... К іл ькість учнів, я к і українською навчалися в Києві, склала в 1985/1986 навчальному році лише 22,3 %, а в цілому по Україні — менше половини...»

(Погрібний А. Якби ми вчились так, як треба. Розмови про набо­ ліле. — К , 1999) «Державне друковане слово (тобто україномовна друкована продукція — книжки, газети, журнали) становить 4 % загальної кількості друкованої продукції, яка видається в нашій державі. Решта — іноземні видання, серед яких переважають російськомов­ 36

ні. На ятках продають 99 % російськомовної преси, книжок, пісен­ них касет».

(Лизанчук В. Завжди пам’ятай: ти — українець. — Львів, 2001) *2. Працюймо в групах. Скориставшись наведеними цитатами, підготуйте доповідь на тему: «Чи існували й існують обме­ ження на використання української мови?» 54.

Випишіть із підручника української літератури десять ци­ тат, які можна використати у творі «Звичаї, традиції, свята українського народу». Відповідно оформіть їх.

55.

1. Прочитайте. З якого підручника, на вашу думку, взято цей текст? Чи вдало дібрано епіграф?

ВІЛЬЯМ ШЕКСПІР (1 5 6 4 -1 6 1 6 )

В палкім захопленні сердець людських Т и кращий пам’ятник собі воздвиг.

Джон Мільтон Про життя Вільяма Шекспіра відомо не так і багато. Він народив­ ся в невеличкому містечку Стретфорд-на-Ейвоні в міщанській роди­ ні. День народження великого драматурга невідомий, зате ми знаємо, що 26 квітня 1564 р. його хрестили. А далі все було, мабуть, як в усіх дітей із заможних міщанських родин: школа, де здебільшого вивчали грецьку і латинську мови, і, звичайно, міські розваги, серед яких найулюбленішими були виступи мандрівних театральних труп, яких на той час в Англії було чимало. Вони переїжджали від ярмарку до ярмарку, від містечка до містечка, від графства до графства, змушуючи публіку то ре­ готати до нестями, то ридати без упи­ ну. Прийде час, і актором однієї з та­ ких труп стане Шекспір... Вісімнадцятирічним Ш експір од­ ружився на дівчині, яка була старша за нього на вісім років. Протягом трьох років дружина народила йому трьох дітей: старшу доньку Сусанну і близнюків — сина Гамнета і доньку Джудіт. Подальша доля, здавалося, була визначена назавжди. І раптом у житті Шекспіра сталася різка зміна: Вільям Шекспір. у двадцять три роки він покинув Гравюра XVII cm. 37

родину і вирушив у Лондон, щоб стати актором. Щ о змусило його це зробити? Дослідники шукають відповідь і досі. Достеменно відомо одне: у 1587 р. Ш експір поїхав з рідного м іс­ течка і в 1590 р. опинився в лондонській театральній трупі. Щ о з ним було впродовж трьох років — невідомо. Він кочував шляхами Англії з бродячою театральною трупою, чи вирушив разом з експе­ диційними військами в Нідерланди, чи побував в Італії... Театральне життя в Лондоні на початку 90-х років X V I ст. було бурхливим і відрізнялося від сучасного. Річ у тому, що репертуар тодішнього театру був справою колективною: брали певний сюжет, який часто розробляла вся трупа. Частенько конкуренти «позича­ ли» один в одного сюжети, характери чи якісь сценічні розв’язки. Я к правило, у цій боротьбі вигравала та трупа, у якої, крім добрих акто­ рів, був ще й свій автор, який міг швидко переробити чуж і п’єси, а то й написати власну і пристосувати її до можливостей конкретного театру. Саме з цього, очевидно, і почав свою письменницьку кар’єру в Лондоні Шекспір. Великої акторської слави він не зажив, а от дра­ матургом став відомим. У всякому разі, коли Ш експір повернувся до столиці після того, як знову відкрилися театри, на два роки за­ криті через чуму, за нього боролися вже кілька театральних труп. Драматург надав перевагу театру Джеймса Бербеджа, для сина яко­ го, Річарда, написав найкращі трагічні ролі. Шекспір був уже відомим автором. Його трупа виборола право ставити вистави при королівському дворі, що відкрило шлях письмен­ никові у вищі кола суспільства. Подейкували, що королева Єлизаве­ та І не без задоволення спілкувалася з геніальним літератором. У 1599 р. в Лондоні відкрили новозбудований театр «Глобус», пайовиком якого був Шекспір. Девіз театру: «Увесь світ лицедіє» — відомий усьому світові. Саме в ньому вперше були поставлені вели­ кі трагедії «Гамлет», «Отелло», «Король Лір» і «Макбет». 2. Складіть і запишіть цитатний план поданого тексту. 56.

Випишіть цитати до образів літературних героїв, із якими ви познайомилися останнім часом на уроках української літератури.

З р а з о к . П ’єса І. Котляревського «Наталка Полтавка». Г ер о й Н аталка

38

Цитата «Золото — не дівка! Окрім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, — яке у неї добре серце, я к вона поважає матір свою; ш анує всіх старш их себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і м ат ір свою на світі держить», — характ еризує героїню виборний Макогоне нко.

Продовження табл. Возний Микола характеризує його як «юристу завзятого і ха­ Т етерваковський пуна такого, що і з рідного батька злупить». Микола «Сирота без роду, без племені, без талану і без приюту». Виборниіі Він «хитрий, як лисиця», «де не посій, там і вродить­ Макогоненко ся», «де й чорт не зможе, то пошли Макогоненка, зараз докаже».

культури

мови

Неправильно ашденно / засл^і^звує ув,агу відремонтувати утюг коврові доріжки npoyjy до увагЪ^ грозові п е р е в о з к у

Правильно а саме заслуговує на увагу полагодити праску килимові доріжки прошу уваги вантажні перевезення

Г о ту є м о с я до д и кта н ту — п о вт о рює м о о р ф о гр а ф і ю

57.

Пригадайте орфограму «Написання сполучень йо та ьо». Виконайте тестове завдання.

У якому рядку допущено орфографічну помилку? А батальйон, Воробйов, знайомий, йогурт Б Соловйов, бульйон, завойовник, йорж В медальон, підйом, крайовий, чийого Г павільйон, районний, йодовий, Йосип Ґ бойовий, мільйон, каньйон, Сергійович 58.

Запишіть, розкривши дужки.

Сл(ьо, о)зи, тр(о, ьо)х, мужн(ьо, о)го, л(о, ьо)тчик, ц(ьо, е)му, утр(ьо, о)х, пол(ьо, і)вий, л (і, ьо)довий, син(ьо, і)го, кол(ьо, о)ровий, т(о, ьо)хкає, медал(ьо, ьйо)н, с(є, ьо)годні, ранн(ьо, є)го, середн(ьо, о)го, у попередньо, о)му, оста(нньо, но)го. 59.

Запишіть, знявши риску і розкривши дужки.

Ц(е, и)тата, дж(е, и)р(е, и)ло, спец(і, и)альне призначе(н, нн)я, різно/вид, чи(ьо, йо)го/сь, будь/кого, ві(т, д)чизна, бе(з, с)межний, письме(н, нн)ики, воле/любність, а(в, ф)тор, бо(ї, і)ться, ні/коли, г(и, е)ніальний, людяні(сьт, ст)ь, пи(с, сь)ме(н, нн)иця, сер(дц, ц)е, зрівнявш (н, і), не/забу(д, дь)те, не/наче, епігра(в, ф), (щ, сч)астя, праце/любність, стара(н, нн)ість, у/досконале(н, нн)я пр(е, и)родних (з, с)дібностей, бага(тс, ц)тво, зв(и, е)с(и, е)ляє, освітньо/куль­ турна, проф/тех/училище, кіно/прокат, російсько/мовні.

§ 7. Діалог. Розділові знаки 60.

Прочитайте текст. Якими способами передано в тексті чу­ жу мову? Поясніть різницю між цими способами. З якою метою автор тексту вдається до варіантних засобів переда­ вання чужої мови?

— В основі спілкування українців лежать такі загальнолюдські морально-етичні цінності, як доброзичливість, любов, лагідність, привітність, шаноба, ґречність. Про ці чесноти українського народу згадували й іноземні мандрівники. Так, французький аташе Ж ан Бенуа Шерер писав: «Українці — це рослі, сильні люди, привітні й гостинні». А данський посол Ю лій Ю ст, проїжджаючи в 1709 році Україною, відзначав, що «...місцеві мешканці, як і все населення України, вдягаються чисто й чисто утримують доми, відзначають­ ся великою охайністю і ввічливістю». — Цікаво, а що означає слово «ввічливість»? — Первісне значення цього слова пов’язується з формою «у ві­ чі»: тобто увічливий — «той, хто дивиться у вічі». — Я к це зрозуміти? — А ось як. Найперше, що треба показати співбесідникові, — це вияв миролюбності, відсутність ворожості, агресивності. Це мав засвідчити насамперед погляд людини, адже недаремно кажуть у народі, що очі — дзеркало душі. Тому, спілкуючись (вітаючись, прохаючи про що-небудь, дякуючи, запрошуючи тощо), співроз­ мовники дивились у вічі один одному. Поступово прикметник «увічливий» переосмислився й набув переносного значення: «той, що дотримує правил пристойності, виявляє уважність, люб’яз­ ність» (За М. Білоус).

З

3 « М М 'Я Т А « * °

40

Д іалог — це спосіб передавання чужої розмови, різновид прямої мови. Д іалог — це дослівно відтворена розмова двох осіб. Він скла­ дається з реплік. Репліка — це вислів одного з учасників розмови. Кожна репліка діалогу записується з нового рядка, без лапок, пе­ ред нею ставиться тире. — Який жах! — обурю вався пасажир. — Н іякої пошани, вихо­ ваності. —А що вам, власне кажучи, треба? Ю нак поступився вам м іс ­ цем. В и сидите! — Я-то сиджу, але моя друж ина стоїть. — І в руках ваш ої др уж ин и такі важкі сумки... — Я не сприйм аю ваш ої іронії. — Це не іронія, це, справді, жахливо.

Якщо репліка супроводжується словами автора, то у висловлюванні ставляться ті самі розділові знаки, що й при пря­ мій мові. Різновид діалогу — полілог. У полілозі беруть участь кілька осіб (троє і більше). У драматичних творах діалоги і полілоги становлять основну форму відтворення змісту, тому запис їх полегшений: а) з абзацу пишеться ім’я дійової особи, ставиться крапка, а потім записується репліка. О ф е л і я . Король устає! Г а м л е т . Що, злякався хлопавки? К о р о л е в а . Що з вами, ваша величносте? П о л о н і й . Припиніть виставу! К о р о л ь . Присвітіть мені. Ходім звідси! Усі. Світла! Світла! Світла! (В. Шекспір) б) з абзацу пишеться ім'я дійової особи без розділових зна­ ків, з наступного абзацу — репліка (у поетичних творах). Єлизавета А де ж твій край? Микита То Новгород великий. (І. Кочерга)

61.

1. Прочитайте діалог, вибраний з учнівського твору. З і скіль­ кох реплік він складається? Прокоментуйте розділові зна­ ки в діалозі.

— Добрий день! — Привіт! Я рада, що ми з тобою зустрілися, а то ні з ким обго­ ворити тему твору з української мови. — Пікаво. І яка ж це тема? — «Яким я уявляю майбутнє України». Про що тут можна пи­ сати? — Я к про що? Гарна тема. Мене, наприклад, хвилює доля рідної землі та її майбутнє. Слова високі, але ж це наше життя. — Яке там майбутнє? М и сьогодні не дамо собі ради. Усе має український народ: родючі грунти, корисні копалини, розвинену науку й самобутню культуру... Але все воно, мені здається, кинуте напризволяще. Повноправними господарями на нашій землі є іно­ земці. На ринку — іноземні товари. Навіть цукор і пшеницю заво­ зимо з-за кордону. Невже ми такі бездарні? — Ні, я з тобою не згоден. Наш народ сильний, вольовий, пра­ цьовитий. І я впевнений, що українці подолають труднощі. Держа­ ва в майбутньому стане багатою і квітучою. 41

— Добре, хай буде по-твоєму. А до чого зводиться наша духов­ ність? Примітивні бойовики, набридлива реклама... М и свідомо хо­ чемо втратити те, за що так довго боролися. — Я й щодо цього певен: здоровий глузд переможе. — А спробуй-но пояснити, чому нас не вважають європейцями, хоча ми живемо в центрі Європи. — Не так усе просто, як здається. Адже майже триста років світ переконували, що української нації не існує. Але мине небагато ча­ су, і нас прийме європейська спільнота. *2. Працюймо в групах. Скориставшись інформацією рубрики «Вчимося культури мови», що подана нижче, подискутуйте на тему, запропоновану у вправі. Кожна група нехай висло­ вить свої думки. Запишіть їх як продовження діалогу. Д и скусія — це широке публічне обговорення якогось питан­ ня, щодо якого сперечаються, висловлюють часом протилежні погляди на предмет обговорення. Дискусія може мати форму культури

мови ‘

62.

Усного обміну думками (розмова між учасниками дискусії), а може відбуватися через газети, радіо, телеефір, Інтернет, інші засоби масової комунікації, листування. Уміння вести дискусію передбачав використання коротких висловлювань, відповідей, зауважень, заперечень. Учасники дискусій мають проявляти толерантність, стриманість (що не означає беземоційність), тактовність щодо опонента (непри­ пустимі образи на його адресу). Усі ці риси свідчать про загаль­ ну культуру людини ( 3 підручника).

1. Прочитайте. Який вид комічного використано в усмішці? — Тату! Що таке діалог? — Це розмова двох осіб. — Це — як ти розмовляєш з мамою? — Та ні, то — монолог.

2. Складіть діалог, пригадавши комічні ситуації з життя ва­ шої родини. Запишіть його. 63.

1. Прочитайте. Складіть стислий переказ, зберігаючи діалоги.

Український письменник Григорій Косинка обідав у ресторані. Я підсів до нього і зразу ж почав захоплено висловлювати свої враження від його творів. Косинка слухав мене спочатку, як мені здалося, з упереджен­ ням чи недовірою, можливо, насторожений проти такого палкого вияву захоплення. Потім у його очах — так видалося мені — забли­ 42

мали смішинки. Але, можливо, то мені теж тільки здалося, бо далі він слухав дуже уважно, лише інколи підкидаючи короткі репліки. Власне, не репліки, а підказував назви творів, про враження від яких я говорив із захопленням. — Ага! Це ви маєте на увазі «Приблуду»? — Звичайно, — підтвердив я, — саме «Приблуду»! Щ е після кількох моїх високопарних оцінок: — А це вже з «Червоного вечора»... — З «Червоного вечора». Чудова річ!.. Але «О лов’яний пер­ стень» мені якось більше припав до серця. Я к це у вас здорово ви­ ходить, коли розкриваються людські характери... — Атож, — зовсім серйозно мовив Косинка, — характери роз­ криваються надзвичайно сильно. Саме цим і позначений талант Степана Васильовича Васильченка... Я не зрозумів. І тоді Косинка почав реготати. А я дивився на нього незрозумі­ ло й спантеличено. Пересміявшися, Григорій заспокоював мене, що таке, мовляв, може трапитися з кожним, коли до його рук потрап­ ляє книжка без титульної сторінки або тим паче купа вирізок, де не позначено прізвище автора (За Ю. Смоличем). 2. Випишіть із тексту вправи речення зі вставними конструк­ ціями. Поясніть уживання розділових знаків. 64.

Випишіть 8-10 реплік полілогу з тексту драматичного тво­ ру (на вибір).

65.

Спишіть, розставте пропущені розділові знаки.

Якось Касьян і Микола Чудотворець ішли в церковних справах зодягнувши білі ризи. Дорогою вони зустріли бабусю що загрузла в багнюці. Микола й каже Давай Касьяне допоможемо старенькій! Я не можу відповів Касьян М ої білі ризи забрудняться... Миколай тим часом допоміг немічній жінці вибратися з болота але при цьому замастив одіж. Ідуть обоє мовчки, коли це їм назустріч вийшов Бог і питає Чого це в тебе Миколаю брудні ризи? Там дорогою загрузла бабуся відповів Чудотворець то я ряту­ вав її. А в тебе чому чисті? звернувся до Касьяна. А я не побажав бруднитися. Гаразд промовив Бог якщо ти злегковажив святу заповідь — допомагати людям у біді, — то пам’ятати тебе будуть раз на чотири 43

роки (свято Касьяна припадає на 29 лютого) а М иколая за його добрий вчинок відзначатимуть двічі на рік! (За В. Скуратів-

ським). 66.

Прочитайте фрагмент інтерв’ю журналістки Оксани Керик з письменником Андрієм Содоморою. Складіть і запишіть діалог-фантазію з улюбленим містом (містечком, селом).

Львів як текст. Андрій Содомора Він не уявляє себе без Львова, а Л ьвів був би неповноцінним без нього. М істо нашарувалось у спогадах письменника та перекла­ дача Андрія Содомори цілими пластами запахів, звуків і нот. Він складає Львову поезії, як і народжуються в різних закутках стародавньої частини міста. І знає його, мабуть, не гірше, аніж будь-який історик, хоча увагу зосереджує не на фактах, а на настроєвості. — Ви пишете п оезії про Л ьвів. М ож ет е кільком а штрихами окреслит и, що, передусім , приваблю є В ас у м іст і, чим Л ьвів В ас заворож и в?

— Мене, передусім, цікавить місто і людина, місто як середови­ ще, де людина живе, зростає й формується. М іста завше були побу­ довані та сплановані так, що той, хто живе в місті, може щось від нього взяти. Я приглянувся до Львова і спробував показати, як я сприймаю кожен камінь у місті, як він до мене промовляє. Бо коли все навкру­ ги мовчить — це вже біда. А Львів, його центр, зокрема площа Р и ­ нок, промовляють дуже інтенсивно. Закликають до діалогу. — М ож ете сказат и в основних ш т рихах, що Ви чуєт е від Л ьво ва , я к з Вами говорит ь це м іст о ?

— Щойно наближається кінець серпня, я ловлю наче якийсь но­ вий подих. Частіше проходжуюся старим Львовом, і звучить він для мене ностальгійно. Я розкошую в цьому прекрасному слові «ностальгія», що в дослівному перекладі з грецької означає «болісне прагнення поверну­ тись». Ж овте листя, кам’яниці, маскарони, що тоді наче озиваються до перехожого, а він — до них: « Чи сніг, чи жар, чи дощ по лицях — не­

має вам схорони / сміється вами кам’яниця, химерні маскарони». Архітектура особливо

Андрій Содомора 44

звучить восени, в усьому своєму діапазоні: вірменська брама — як «до» найнижчої окта­ ви, і мансардні вікна — як «ля» найвищої октави... Люблю музику, львівські кав’ярні, до­

щові пейзажі. Мені вони дуже близькі, бо перегукуються з дощови­ ми міськими мотивами мого улюбленого поета Поля Верлена. «К о ­ ли на місто тихо сіє дощ» — рядок із такої поезії. — Д іалог між лю диною і природою т ривав століттями. З а ­ р а з лю дина дедалі більше віддаляєт ься від природи. Чим, на Ваш погляд, це загрож ує л ю ди н і?

— Багато наших митців, літераторів виросли в селі, перебуваю­ чи в постійному діалозі з природою. Тому сподіваюся, що до кінця він перерваним не буде, бо, мабуть, це й неможливо. Людина не мо­ же переривати живого зв’язку з природою — так чи інакше вона по­ вертатиметься до неї. У Горація є влучний вислів про те, що «при­ рода, скільки її не проганяй, — все одно повертається». У міфі про Антея, над яким ми працюємо, ідеться про те, що цей герой був не­ переможним доти, доки його не відірвали від землі. Природа не зносить порожнечі, у порожнє місце завжди щось вривається. Ч а ­ сом добре, часом не дуже. Л ьвів можна читати нескінченно довго — ціле життя, і за цей час буде прочитано всього кілька сторінок. Г о ту є м о с я до ди ктан ту — п о вт о рює м о о р ф о г р а ф і ю

67.

Пригадайте орфограму «Вживання апострофа». Виконайте тестове завдання.

У якому рядку апостроф пишеться в усіх словах? А м..якоть, м..ятний, духм..яний Б Лук..ян, від..їстися, суб,.єкт В пів..ящика, моркв..яний, любов..ю Г возз..єднатися, міль..йон, бур..ян Ґ м..ясо, дев..ятка, різдв..яний 68.

Складіть кросворд (ребус), використавши орфограму «Вживання апострофа».

69.

Запишіть, знявши риску і розкривши дужки.

Загально/люд(ськ, цьк)і морально/етичні ці(нн, н)ості, доб­ ро/зичливість, (ґ, г)речність, іно/земні, францу(зьк, ськ)ий ат(о, а)ше, п(а, о)сол, прої(здж, ждж)ав, відзначаю ться, ця), (вв, в)ічли віс(т, тт)ю , миро/любність, на/сам/перед, (з, дз)еркало, лю (б’я, бя)зність, си(ж, дж)у, репл(и, і)ка, у ді(о, а)ло(гу, зі), на/пр(е, и)зволяще, з/за, хоч(и, е)мо, (с, з)пробуй/но, д(е, и)скусія, тол(и, е)рантність, (а, о)понент, (з, с)триманість, р(е, и)готати, Ка(сья, ся)н, с(вя, в’я)то, уча(сн, стн)ик, арх(и, і)т(и , е)ктура, Л ьв(о, і)ва, (о, а)ктава, старо/давня, (з, с)плановані.

Узагальнення до теми «П рям а і непрям а м о в а » Пряма мова

точно відтворене висловлювання певної особи зі збереженням лексичних, синтаксичних та інто­ наційних особливостей. Складається з прямої мови та слів автора.

Непряма мова

передає лише зміст чужого висловлювання. Є ча­ стиною простого або складного речення.

Невласне пряма мова

взаємопроникнення авторської мови в пряму (письменник ніби говорить вустами свого ге­ роя). Трапляється в художній літературі, дослівно переданий уривок із наукової праці, художнього твору, чийогось висловлювання для підтвердження певної думки. Вид цитати — епі­ граф.

Цитата

Діалог

дослівно відтворена розмова двох осіб. Різновид діалогу — полілог (розмова кількох осіб — трьох і більше).

Завдан н я для сам оперевірки 70.

Прочитайте текст, у якому допущено помилки. Виконайте тестові завдання 1-6.

(1 ) Дні, коли чергувала медсестра Валя Маслівець, були для Василя найбільшою відрадою. (2 ) Дівчина не відходила від нього, була за рідну сестру, за матір. (3 ) Вона годувала його з ложечьки, напувала чаєм і водою, клала холодний компрес на розпашіле чо­ ло, повідомляла радісні звістки з фронту. (4 ) Він слухав її захоп­ лено. (5 ) Валю, яка б з тебе була чудова вчителька! (6 ) Обіцяй мені, що після війни працюватимеш у школі! (7 ) Обіцяю, я у твоїй школі працюватиму, а ти станеш дирек­ тором... (8 ) — Спасибі тобі. (9 ) Так би цього хотілося. (10) Десятки ди­ тячих очей дивляться на мене з цікавістю і ждуть від мене чогось нового. (11) Ти знаєш, Валю, при вході в нашу школу ми вивісимо 46

велике полотнище, а на ньому напишемо слова, звернені до учнів: «Найголовніше, що ви повинні знайти в нашій школі, — це мету свого життя. (12) А потім ще слова великого вченого Пирогова (їх теж би написав на видноті): «Ш кола славна не числом, а славою своїх учнів» (За В. Сухотинським). 1. Цитату використано в реченні: А 6 Б 7 В 12 Г И 2. У тексті використано такі способи передачі чуж ої мови: А пряма мова, непряма мова, діалог Б епіграф, пряма мова, діалог В полілог, невласне пряма мова Г пряма мова, діалог, цитата 3. Діалог у тексті складається з: А чотирьох реплік Б трьох реплік В п’яти реплік Г двох реплік 4. Допущено пунктуаційну помилку в реченнях: А 1, 12 Б 5, 7 В 7, 11 Г 3, 10 5. Допущено помилку в написанні слова: А ложечьки Б захоплено В теж Г на видноті 6. Орфограму «Спрощення в групах приголосних» ілюструє слово: А найбільшою Б радісні В цього Г полотнище 71.

Напишіть твір-мініатюру на тему: «Звичаї, традиції, свята, культура взаємин українців», використавши речення з прямою мовою; цитату; складне речення з непрямою мовою, частини якого з’єднані сполучником що (див.

впр. 54).

47

С КЛАД Н Е Р Е Ч Е Н Н Я І ЙОГО ОЗНАКИ СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ

Я І НАЦІОНАЛЬНА ІСТО РІЯ ТА КУЛЬТУРА

§ 8. Складне речення без сполучників, із сурядним і підрядним зв’язком 72.

Прочитайте. Випишіть складні речення. Поясніть свій вибір.

У 1990 році в Переяславі-Хмельницькому відкрився музей на­ родних обрядів і звичаїв. Хронологічні рамки експозиції охоплю­ ють час від кам’яного віку до наших днів. Тут можна дізнатися, як у сиву давнину святкували Новий рік і Великдень, як відзначався день Святого Ю рія, коли вперше навесні виганяли худобу в поле, як і магічні дії «впливали» на сходи та визрівання хлібів. Крім чис­ ленних фольклорних записів, у музей зібрано старовинні знаряддя праці та прикраси, одяг та ікони, музичні інструменти та вироби на­ родних ремесел (З «Книги рекордів України»). Складним називається речення, яке об’єднує за змістом та інтонаційно два і більше простих речень: Тихо пливло павѵтиння, і тоненька хм арина лежала над яром, наче капустяний л и с адлдм'ЯТЛМ»0 ток(М. Вінграновський).

З 48

Простим речення у складному можна назвати досить умовно, бо воно хоч і зберігає свою будову, але втрачає інтонаційну за­ вершеність і змістову самостійність. Наприклад, у складному реченні М оре було си н є, аж чорне, а небо cige, і на ньом у п р о ­ ступили зо р і (Ю. Мушкетик) є три частини, які мають будову простих речень і називають три реальні факти. Ці три речення об’єднані однією думкою «на море спустилася ніч» за допомо­ гою завершувальної інтонації.

73.

1. Прочитайте текст народної пісні. Це пісня Петра з п’єси І. Котляревського «Наталка Полтавка». Я кі ще пісні з цієї п’єси стали народними?

Сонце низенько Сонце низенько, вечір близенько — Спіш у до тебе, лечу до тебе, Моє серденько! Ти обіцялась мене вік любити, Н і з ким не знаться і всіх цураться, А для мене жити! Серденько моє, колись ми двоє Любились вірно, чесно, примірно І жили в покої. Ой, як я прийду, тебе не застану, — Згорну рученьки, згорну біленькі Та й не жив я стану! 2. Спишіть текст. Знайдіть складні речення. Підкресліть граматичні основи в частинах складного речення. 3. Розгляньте картину сучасної художниці М. Семесюк «Пет­ ро з Наталкою» (с. 48). Якими засобами відобразила художниця мотиви народної пісні? Запишіть власне ви­ словлювання на тему: «Українська класика у творах сучас­ них митців».

З

ЗДммчіт»»*0

Якщо частини складного речення поєднані лише за допомо­ гою інтонації (без сполучників і сполучних слів), то воно назива­ ється безсполучниковим : Співала колосом нива, співали ж а й ­ воронки над нею, співав пісню серп, підрізую чи стебло, лунали співи по сінокосах, співало, врешті, серце, повне н а д ії (М . К о ­ цю бинський).

49

Якщо у складному реченні частини поєднані за допомогою ін­ тонації та сполучників чи сполучних слів, то таке речення нази­ вається сполучниковим . Залежно від типів сполучників (сполучники сурядності чи спо­ лучники підрядності), які з ’єднують частини складного речення, сполучникові речення поділяються на ск л а д н о с ур я д н і та складнопідрядні: Уже давно стояла ніч над зем лею , і з о р і виблискували з темного неба ( Панас М ирний). Я відчуваю: день той недалеко, коли м ій рід промовить д о віків ( Б. Олійник).

74.

Прочитайте. Випишіть складні сполучникові речення. На­ звіть засоби зв’язку між частинами виписаних речень.

Найдавніша ткацька майстерня У селі Ж ванець на Хмельниччині біля Кам ’янця-Подільського археологи знайшли ділянку доби трипільської культури (35001700 pp. до н. е.), де, за їхніми твердженнями, стояв ткацький вер­ стат. На основі розкопаних там же фрагментів знарядь праці до­ слідники дійшли висновку, що первісний верстат був прямокутної форми. Він подібний до вертикальної рами, бокові ставиці якої за­ хоплювали нитки основи, що звисали додолу. Для їх натягування та зручності переплітання внизу прив’язувалися кам’ян і чи глиня­ ні важки (З «Книги рекордів України»), А’н.ддцмо

Сполучники сурядності вживаються в складному реченні, частини якого рівноправні, та для з в ’язку однорідних членів ре­ чення: і(й ), та, а, але, проте, або, чи ... чи, то ... то, хоч ... хоч, причому, також тощо. Сполучники підрядності вживаються в складному реченні, у якому одна частина залежить від іншої: бо, щоб, що, як, ніби, завдяки тому що, перед тим як, якби, через те що, коли, що аж тощо.

І п@ НЗЛдм, І СЛоВом 75.

1. Прочитайте текст. Розгляньте репродукцію народної кар­ тини «Козак Мамай». Що б ви додали до прочитаного тек­ сту? Обгрунтуйте інтерес сучасних митців до образу коза­ ка Мамая. Чи доводилося вам бачити зображення цього персонажа на футболках та інших ужиткових речах?

Прославили козака Мамая простонародні художники. Обабіч славного Дніпра, по старезних козацьких і селянських хатах, на кленових і дубових полотнищах дверей, на кахляних грубах, на 50

Козак Мамай кованих скринях, навіть на липових колодах вуликів частенько можна було бачити різні зображення Козака. Його малювали що­ раз із новими подробицями, а підписи на картинах вільно трактува­ ли діяння та вдачу Мамая. Це були тисячі сюжетів, що підносили в народі славу козака. Народні художники малювали Мамая не в січі з ворогом, не верхи на коні, а в спокійній, споглядальній позі. Тільки зброя ле­ жить напохваті та кінь басує... А сам козак, схрестивши ноги, спо­ кійнісінько сидить під деревом, — бо ж він, передусім, був чоловік мирний, якщо, звісно, його не займали. На всіх картинах козак Мамай — вродливий січовик, де трохи старший, де молодший, з козацьким оселедцем, завжди з бандурою в руках. Трохи далі на другому плані бували часом і промовисті яви січового життя. Колись, на початку X X століття, історик Дмитро Яворницький зібрав до музею кілька десятків дверей, я к і сам знайшов по старих хатах Наддніпрянщини. На цих дверях були нові й нові образи М а­ мая, мальовані простонародними живописцями X V I- X IX століть. Кожен малював свого Мамая, і всі вони були різні. Але на всіх кар­ тинах був той самий запорожець, той самий український характер

(За О. Ільченком). 2. Випишіть складносурядні та складнопідрядні речення. Підкресліть головні та другорядні члени в частинах випи­ саних речень. 51

76.

*1. Прочитайте. Об’єднавшись у групи, стисло запишіть зміст тексту (перша група використовуватиме прості, ускладнені прості речення, друга — складні). Обміняйтесь текстами пе­ реказів. Зробіть висновки про значення синтаксису для по­ будови зв’язної мови та змістового виділення певної теми.

Хто ж такі українські чумаки? Найбільше вони, мабуть, нагадують сучасних представників малого та середнього бізнесу. Тільки їхнє ремесло романтичніше. Чого тільки вартий Чумацький Ш лях! Це жарт. А якщо серйозно? Важко уявити раціон сучасної людини, цілком позбавлений со­ лі. Хоча лікарі радять не зловживати цим продуктом. Сьогодні сіль можна купити в будь-якому продуктовому магазині. А колись — лише біля моря, де її добували. І не купити, а поміняти на інший крам. За сіллю й приїжджали на волах чумаки із центральних райо­ нів України. Крім неї, вони везли з південних земель рибу, олію. На виручені від продажу гроші купували зерно, віск, дерево, дьоготь, з якими знову вирушали по сіль. Небезпечними часом були чу­ мацькі шляхи. Тому й вирушали в далеку путь валками (бригада­ ми). Н а чолі стояв досвідчений отаман. Залишали чумаки домівку під вечір. Зовсім недалеко від’їжджа­ ли від села, розкладали багаття, кухар (у кожній валці була людина, яка відповідала за продукти, казани, приготування їж і) починав за­ йматися вечерею. Так вони робили для того, щоб ближче до рідної оселі перевірити вантаж, підправити вози (За В. Супруненком). 2. Поміркуйте, чи можна назвати рід занять чумаків професією. 77.

1. Прочитайте текст. Скільки мікротем можна виділити в ньому? Яка основна думка цього тексту?

Слова «професіонал, професіоналізм» походять з латинської мови, у якій «професія» означає «заняття». Отже, професія — це рід занять, що потребують певних знань, умінь, навичок. А особу, яка постійно займається цією діяльністю, виконує певні функції в цьому занятті, називають спеціалістом, професіоналом, фахівцем. Саме професіоналізм ставить людину я к істоту на найвищий щабель цінностей у матеріальному світі. Саме професіоналізм, я к ­ що він спрямований на творення, а не руйнацію, духовно збагачує людину. І саме професіоналізм робить людей серед собі подібних — відомими, видатними, знаними, визначними, геніальними. Щ е Арістотель сказав, що краще досконало зробити невелику частину роботи, ніж зробити погано в десять разів більше. Ця, без сумніву, правильна думка стосується будь-якої роботи. Щ о ж до професіоналізму, то його межі значно ширші. Нерідко опанування 52

професією потребує від людини знань, умінь і навичок, почерп­ нутих з інших сфер діяльності. Та вони не приходять одразу. На оволодіння ними потрібні місяці, а то й роки сумлінної праці. Водночас треба бути готовими до того, що набуті сьогодні знан­ ня чи навички завтра можуть виявитися недостатніми. Учитися впродовж усього життя — це не данина моді, а нагальна потреба кожної людини, якщо вона хоче й надалі мати статус професіонала у своїй справі. Сьогодні, скажімо, велике значення має вміння людини адапту­ ватися, перебудовуватися, бути мобільною. Підвищення кваліф іка­ ції, уміння, так би мовити, «ловити на льоту» подих змін, усе нове й корисне для роботи з кожним роком набуватиме все більшого значення. Адже нині, у зв’язку з тим, що на ринок прийшов приват­ ний роботодавець, людину вже не братимуть «на посаду», як це було за часів так званої планової економіки, а добиратимуть тих, хто вміє на високому професійному рівні робити свою справу. М ав рацію давньоримський драматург Теренцій, кажучи: «Коли двоє роблять одне й те саме, виходить не одне й те саме...» (За П. Талан-

чуком). *2. Запишіть тематичні речення тексту, оформивши їх як різні види складних речень. Об’єднавшись у дві групи, підготуй­ те стислий письмовий переказ тексту: одна група будує переказ, користуючись тільки простими, простими усклад­ неними реченнями, друга — складними. 78.

1. Прочитайте текст-інформацію.

Диджей на радіо — ведучий музично-інформаційного блоку, який поєднує функції власне ведучого та оператора ефіру. Н а різ­ них станціях коло обов’язків диджея може суттєво різнитися. На програмових музичних станціях його функції зведено до ненав’я з­ ливих коментарів між піснями та рекламою, а на станціях інших типів диджей може виконувати роль редактора ефіру. Фрилансер — вільнонайманець, який сам шукає для себе проекти, може одночасно працювати на декіль­ ка фірм. В Україні фрилансерами переважно називають людей, що вико­ нують будь-які завдання через мережу Інтернет. Це робота в таких сферах діяльності, як журналістика, програ­ мування, графічний дизайн, переклад, консультування. Диджей 53

Промоутер — спеціаліст, який сприяє просуванню вироблюва­ ного фірмою товару на ринку, організовує виставки, презентації; працює з незнайомими людьми. Завжди привітний, уважний, промоутер повинен бути в уніформі, незалежно від погоди (За м а­ теріалами Інтернету). 2. Розберіть кожне складне речення за зразком. З р а з о к . Промщтер одягає уніформу і п е ^ е с т ^ б ^ ^ ^ щ д т том Василенком, бо він дпж Ы ш т ш т компанії N. — Складне, спо­ лучникове, складнопідрядне. 3. Складіть і запишіть текст-інформацію про професію, яка подобається вам. 79.

1. Спишіть текст. Визначте, який тип складних речень ужито в цьому тексті.

Восени 1882 року в Єлисаветграді М. Кропивницький створив українську професійну трупу, до складу якої увійш ли М арія Заньковецька, Олександра Вірина, три брати Тобілевичі — Микола Садовський, Іван Карпенко-Карий, Панас Саксаганський та їхня сес­ тра М арія Садовська-Барілотті. Багато зусиль для зміцнення трупи, організації оркестру доклав М . Старицький. Якщ о досі кожен актор грав відокремлено, то М . Кропивницькому вдалося створити такий колектив, де творча індивідуальність зберігала осо­ бистість і доповнювала своєю грою гру інших акторів. Виріс укра­ їнський професійний театр з музично-драматичного. 2. Поясніть, що означає назва професійний театр. 80.

1. Прочитайте тексти. Поміркуйте, чи існує зв’язок між про­ фесіоналізмом і культурою вчинків. Відповідь обґрунтуйте письмово.

Культура вчинку Культура мови тісно пов’язана з культурою вчинку. Правильно говорити й писати — цього замало. Треба правильно діяти. Пове­ дінка кожної особи вдома, у громадських місцях, на роботі, у на­ вчальному закладі виявляє рівень культури суспільства взагалі. Для підтвердження цієї думки вчитайтесь у вірш С. Павленка.

Що сталося? Завила сирена: «Дорогу! Дорогу!» — Летить через місто «Ш видка допомога». В очах перехожих — тривога і шок: — Ой, де це що сталось?.. 54

— Нічого страшного: Машиною мчить у дитячий садок Водій — щоб додому забрати малого. 2. Передайте зміст віршового тексту прозою. Використайте складносурядні речення. 81.

1. Прочитайте. Поясніть значення фразеологізмів, ужитих у текстах усмішок. Приблудні думки • Пишу вилами по воді трьома іноземними мовами. • Для чого звертатися до окуліста, якщо можна позичати очей у Сірка? • Грав першу скрипку серед тих, хто пас задніх (С. Павленко).

2. Складіть свої «приблудні думки» (три-чотири), уживаючи улюблені фразеологізми. Використовуйте складні речен­ ня — безсполучникові, сполучникові — із сурядним, під­ рядним зв’язком. Г о т у є м о с я до д и к т а н т у — п о в т о р ю є м о о р ф о гр а ф ію

82.

Пригадайте орфограму «Написання сполучників». Зна­ йдіть варіант, у якому допущено орфографічну помилку. А На те й лихо, щоб з ним боротись (Народна творчість). Б Щоб кукурудзи було доволі, зустрічай сонце в полі

(Народна творчість). В Щ о б не робити, аби нічого не робити (Народна твор­

чість). Г Н у як-таки, щоб воля — та пропала? (Леся Українка). Ґ Щ об жить, ні в кого права не питаюсь (П. Тичина). 83.

і» Складіть і запишіть по п’ять речень зі сполучниками й од­ нозвучними словами: щоб — що б, зате — за те, якби — як

би,

притому — при тому, проте — про те.

2. Визначте, до якого типу сполучникових складних речень належать складені вами речення. 84.

Запишіть, знявши риску і розкривши дужки.

Переяслав/Хмельницький, ка(м ’я, мя)ний, с(вя, в ’я)ткувати, (Н , н)овий (Р , р)ік, (В , в)еликдень, (Д, д)ень (С , с )в (’я, я)того (Ю , ю)рія, на/весні, числе(н, нн)і, старови(н, нн)і, пр(е, и)краси, заверш(ен, инн)ість, р(е, и)альні, веч(е, о)ріло, в осі(нньо, ньо)му.

§ 9. Складносурядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому. Змістові відношення між частинами складносурядного речення С к л а д н о с у р яд н и м називається таке складне речення, частини якого з в ’язані між собою сполучниками сурядності: Щ е не було епохи д л я поетів, але були поети д л я е п о х (Л . К о с««мм-ятМ»*0 тенко). Частини складносурядного речення рівноправні за змістом.

З 85.

Спишіть. Доведіть, що записані речення складні. Випишіть сполучники, які зв’язують частини складних речень.

1. П ісля довгої тиш і раптом зірвалася велика буря, а тоді пі­ шов дощ (Є. Чикаленко). 2. У безсніжну зиму та весною цілинний степ зеленів, як рута, а вже в червні ставав бурим, аж жовтим, на­ че піщана пустиня (Є. Чикаленко). 3. Старник весною випалюва­ ли, бо гострі остюки з ковили набиваються вівцям у вовну і на­ віть ранять тіло (Є. Чикаленко). 4. Під час лютих осінніх штормів на Чаїном у знаходять собі пристановище рибалки, а з весни узбе­ режні пасічники вивозять туди свої пасіки (О. Гончар). 5. Сині потоки лилися, і Ташань кипіла під вітром (Г. Тютюнник). 6. Ре­ ве Дніпро, й лани широкополі медами пахнуть, колосом ш умлять

(М. Зеров).

п

«РИГЛДАЙМ0

86.

з

Сполучники сурядності поділяються на

єднальні:

протиставні:

розділові:

і(й), та (у значенні і), і...і, ні...ні, як... такі, ще й, не тільки... а й (не лише... а й), також, причому, притому

а, але, та (у значенні але), однак, зате, проте

або, чи, або...або, чи...чи, то...то, хоч...хоч, чи то...чи то, не то...не то

Складіть і запишіть 5-7 складних речень, частини яких з'єднані розділовими сполучниками.

Між частинами складносурядного речення встановлюються різні змістові відношення. Засобами вираження цих відношень є аиим'ят«№*° сполучники, інтонація, зміст частин складного речення.

56

З м іс т о в і віднош ення м іж частин ам и складносурядного речення Єднальні сполучники передають послідовність дій або станів

одночасність Дій

Спинив коня, і вдарив кінь копитом у не­ терпінні (М. Риль­ ський).

Пройшла гро­ за, і ніч про­ мчала, і знову день шумить кругом (М. Риль­ ський).

перелік дій, причиновоявищ наслідкову залежність між 1наперед не діями, станами

Блиснуло враз — і вдарив грім (Б. Гоінченко).

треба ворожи­ ти, і за мину­ лим плакати не варт(Л. Кос­ тенко).

Протиставні сполучники передають протиставлення дій, явищ

Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки (Л. Кос­ тенко).

зіставлення дій, явищ

Тече Дніпро попід зелені гори, а на вершинах Київ мерехтить (Д. Павличко).

Розділові сполучники передають чергування явищ,

взаємовиключення явищ,

Д ій

Д ій

То вітерець дихне, то коник в житі засюрчить... (Л. Глібов).

87.

Або ми ціною життя здобудемо волю, або ми залишимось жити на колінах (П. Загребельний).

Прочитайте. Випишіть складносурядні речення. Визначте змістові відношення між частинами виписаних речень.

Волонтерський рух Раніше волонтерами в деяких європейських країнах називали людей, як і добровільно йшли на військову службу. З латинської це слово буквально перекладається як «доброволець». Сьогодні во­ лонтери надають безоплатну допомогу тільки за власним бажан­ ням усім тим, хто потребує їхньої підтримки. Одні волонтери організовують дозвілля молоді, пропагують здоровий спосіб життя, допомагають подолати негативні явища в молодіжному середовищі, а інші працюють у таборах біженців, до­ глядають за інвалідами, людьми похилого віку. Скрізь у світі є такі проблеми, як бідність, насильство, наркотична залежність, В ІЛ / С Н ІД , забруднення навколишнього середовища, і добровільні помічники використовують свій досвід, знання, уміння й особисті контакти для подолання цих бід. 57

Волонтерський рух підтримують не лише громадські орга­ нізації. Держава також надає волонтерам певну допомогу. Так, в Україні 2006 року було вперше проведено Всеукраїнський кон­ грес «Волонтер року», причому головна його мета — долучити до волонтерського руху якомога більше молоді. Адже сьогодні в нашій державі зароджується суспільство, яке має базуватися на принци­ пах свободи, творчості та гуманізму. 88.

Розгадайте ребуси (a-є), запишіть відповіді. Доповніть ни­ ми подані нижче словосполучення, що позначають ри­ си, притаманні волонтерам. Запишіть словосполучення в стовпчик.

... за своє рішення та вчинки;... погляд на ж и ття;... і співчуття до скривджених долею;... прав дитини;... на перемогу;... бути потріб­ ним лю дям ;... спосіб ж и ття;... спілкування. а)

ду

6) Ґ Л М

У

*

■»

У

???

€И

* іі SMEL

9999 е)

І If Na є)

58

Й

89.

1. Прочитайте текст. Стисло перекажіть його (усно), вико­ ристовуючи якомога більше складносурядних речень з різ­ ними сполучниками та різними змістовими відношеннями між частинами складних речень.

Футбольні фанати... Сьогодні без них важко уявити футболь­ ний матч. Завжди невгамовні, вони заповнюють найдешевші секто­ ри стадіону і з усіх сил намагаються підтримати свою команду. Футбольний рух фанатів дуже різний, і ставлення до нього теж неоднозначне. Похід на футбольний матч, де чимало фанатів, може мати непередбачувані наслідки. Більш ість футбольних уболіваль­ ників — це люди, які просто обожнюють спорт, але є й інші... Хтось вивчає історію своєї улюбленої команди, спортивну статистику, цікавиться новими методиками тренувань, а для когось головне — протистояти вболівальникам команд-суперників. Це протистояння часто виливається в агресивні дії, а від того програє власне футбол. Футбольний рух фанатів має глобальний характер. Найагресивнішими вважають англійських футбольних хуліганів. Прикро, коли спортивні події супроводжуються бійками, а іноді — навіть загибеллю людей. Потерпають від такого перебігу подій і команди. Керівництво футбольних ліг іноді змушене вдаватися до дисквалі­ фікації футбольних команд за хуліганські вчинки їхніх фанатів. Футбол — гра емоційна, і вона закономірно пов’язана з бурхли­ вим виявом почуттів. Захоплення, радість, розчарування, обурен­ ня, відчуття щастя перемоги та невтішні сльози поразки... А звідки тоді агресія? Звідки стільки ненависті, адже здебільшого у фангрупах молоді хлопці й дівчата віком від 14 років? Ч и потрібна така підтримка футболістам? 2. Напишіть творче продовження тексту, давши відповіді на запитання, поставлені в останніх реченнях.

ІЗ Бабусиної Скрині і не тільки 90.

fjfl

1. Прочитайте текст, розподіливши між собою репліки.

їхати зайцем — їхати в громадському транспорті без квитка. Синонімічні висловлювання: не платити за проїзд; їхати без проїзного документа; порушувати правила користування громад­ ським транспортом. Я рослава. Бабусю, тобі коли-небудь доводилося їх а т и з а й ц е м ?

Дмитро. Бабуся й зараз їз д и т ь з а й ц е м , вона ж квит­ ка не бере.

59

Бабуся. Але я маю пенсійне посвідчення, і воно за­ мінює квиток. Я їду безплатно в громадському транспорті, але в міжміському, та й у маршрутці, звичайно, квиток купую. Ярослава. Та я це знаю, але мені цікаво, чому це на зайця, а не на якусь іншу тварину випала «слава» пасажира без квитка. Дмитро. Бо заєць швидко може втекти від контроле­ ра. Ярослава. Швидко бігає не тільки заєць. Бабуся. Заєць не тільки швидкий... Дмитро. Він і полохливий... Бабуся. І що ж, по-вашому, у характері й поведінці пасажирів-зайців переважає —- полохливість чи моторність? А може, якась інша риса? Ярослава. Мабуть, полохливість. Той, хто не має квит­ ка, весь час тремтить, він боїться, що прийде кон­ тролер. Дмитро. Ти ніколи не бачила, як вискакують з автобу­ са чи тролейбуса «зайці»? Ярослава. То «зайцями» можуть бути тільки молоді й моторні... Бабуся. У житті всякого буває. Забула, наприклад, лю­ дина гаманець, а їй їхати треба. Вона може попро­ сити вибачення в кондуктора, і їй дозволять їхати без квитка. А в інших випадках — це порушення, за яке штрафують. До речі, ви знаєте, коли з ’явився вислівїхати з а й ц е м ?

Дмитро. Коли їздили на возах, тоді «зайців», мабуть, не було, Ярослава. Зате є вислів: «З чужого воза хоч посеред калюжі злазь». Бабуся. Ну це вже інший сюжет. Зайцям и колись у Франції називали особливих пасажирів і товари; їх перевозили кучери в поштово-пасажирських каре­ тах таємно від своїх хазяїв. Дмитро. Це як контрабанду. Ярослава. Ото вже тремтіли й пасажир, і кучер! Бабуся. Бачите, змінюються часи, країни, засоби пересування, а «зайці», на жаль, не переводяться.

2. Випишіть складносурядні речення. Поясніть, якими засо­ бами зв’язані частини цих речень. 3. Виберіть із синонімічних висловів, поданих до фразеоло­ гізму їхати зайцем, той, що властивий офіційно-діловому стилю. Складіть із вибраним висловом речення. 60

91.

Спишіть. Укажіть, які змістові відношення існують між частинами кожного зі складносурядних речень.

1. Дорога ніби летить, і це ніби летить самий час (О. Гончар). 2. На сірій скелі мак цвіте, і вітер злий його гойдає, і пил на цвіт його мете, і лист без жалю обриває (Олександр Олесь). 3. Уже останній коник степовий затих, і вітер ліг на луках спати (Олександр Олесь). 4. Ніч ко­ лихала так ласкаво, — проте не спалося ніяк (М. Рильський). 5. Без гучних прожив він декларацій, а в душі поезія цвіла (М. Рильський). 6. П ’янкий соковитий дух ішов від живої розпареної землі; а високо над вигоном уже перелітали на північ ключами птиці, дзвінкоголосі, чуйні, весняні ( О. Гончар). 7. Літа ніколи не повертаються до людини, а людина завжди повертається до своїх літ (М. Стельмах). 8. На сто­ лі лежать зошитки малі, і роботи час проганяє втому (А. Малишко). 9. То іволга у пісні їх [шпаків] дзвенить, то хлопчик, друзів кличучи, свистить, то колесо немазане скрипить (М. Рильський). Важливо вміти правильно утворювати назви людей за місцем проживання або національністю.

культури

мови

92.

Баку — бакинці, бакинець, бакинка. Бельгія — бельгієць, бельгійка, греція — грек, грекиня. Івано-Франківськ — іванофранківець, іванофранківка. Ізраїль — ізраїльтянин, ізраїльтянка. Канів — канівець, канівка. Китай — китаєць, китаянка. Румунія — румун, румунка. Сибір — сибіряк, сибірячка. Слобожанщина — слобожанин, слобожанка. Тбілісі — тбілісець, тбіліска.

Від назв міст — обласних центрів України утворіть назви мешканців цих міст. Г о ту є мо с я до ди кта н ту — п о вт о р ює м о о р ф о г р а ф і ю

93.

Пригадайте орфограму «Написання префікса з- (зі-, с-)». Виконайте тестове завдання.

В усіх словах якого рядка потрібно писати префікс з-? А (з, с)шиток, (з, с)кроїти, (з, с)заду Б (з, Сформувати, (з, с)ліпити, (з, с)подні В (з, с)трощити, (з, с)мастити, (з, с)разу Г (з, с)вузити, (з, с)рубати, (з, с)орати Ґ (з, с)тримати, (з, с)малку, (з, с)нівечити 61

94.

Запишіть, знявши риску і розкривши дужки.

Бе(з, с)сніжна, пі(сч, щ)ана, наві(д, т)ь, в(о, а)лонтер, біж(е, и)нці, грома(дськ, цьк)і органі(з, с)ації, (В, в)сеукраїнський конкур(з, с), най/д(е, и)шевші с(и, е)ктори, фан/pyx, мікро/район, сп(и, е)ціальна с(и, е)мволіка, атр(е, и)бутика, фан/гру(и, пп)а, з/за, агре(сс, с)ія, д(и, е)кламація, па(с, сс)ажири/зайці, Ізра(ї, і)ль.

§ 10. Розділові знаки між частинами складносурядного речення 95.

1. Прочитайте. Випишіть складносурядні речення. Зверніть увагу на розділові знаки між частинами виписаних речень.

З якогось часу наші взаємини склались аж надто натягнуто, хоч я ніби й симпатизував цьому хлопчині — серйозному й розумному дев’ятикласникові. Для мене він був начебто барометром, бо зав­ жди майже безпомилково показував, наскільки той чи інший урок мені вдався. А іноді хлопець мовби зумисне влаштовував на уроці нескінченні балачки, підкидав різні репліки — і терпець мій швид­ ко вривався. Між нами почалася холодна війна, яка, звісно, ні до чого доброго не доводила. Важко сказати, до чого б у нас дійшло, якби не настало рятівне літо і якби одного літнього дня не довелося мені в якійсь справі по­ бувати в хлопця вдома. Щось я важливе мав йому переказати зі школи, та застав тільки матір, бо ж у селі на канікулах старшоклас­ ники рідко без діла вештаються. Побалакав я з матір’ю і вже попрощався, аж у хвіртці несподіва­ но зіткнувся і з самим хлопцем. Вертав додому на обід і руки три­ мав чомусь за спиною. Я ввічливо повторив іще раз, що мав сказа­ ти, і, відійшовши кільканадцять ступнів, чомусь озирнувся. У ту мить хлопчина давав матері букетик польових волошок і маків, які він нарвав дорогою десь на межі. Його ото й ховав від мене. Я був розчулений цим мимоволі підглянутим епізодом, і зненацька від­ крилася для мене справжня душа підлітка. Любляча душа, багата, поетична (За С. Павленком). 2. Поміркуйте, чи варто приховувати свої щирі й теплі почут­ тя до близьких людей. *3. Об’єднавшись у групи, придумайте продовження цієї істо­ рії. Найкращий із варіантів запишіть, використавши склад­ носурядні речення. 62

М іж части н ам и складносурядного речення с т а в л я т ь с я такі розділові знаки: 1) кома, якщо частини з'єднані єднальними, протиставними та розділовими сполучниками

Із поля дорога завернула до лісу, і ми опинилися під темним склепінням високих дубів (Пет­ ро Панч). 3 північного заходу вітер дмухнув, але він уже не міг зд о ­ лати тепла (Ю. Збанацький). Чи то настане нічка темна, чи то веселий день шумить (Л. Глібов). 2) крапка з ко м о ю , якщо части­ П ’янкий соковитий дух ішов ни, з'єднані сполучниками а, від ж и во ї розпареної землі; але, проте, все ж, однак (рідше а високо над вигоном уже пере­ також, і, та), літали на північ ключами птиці, — дуже поширені; дзвінкоголосі, чуйні, весняні — мають усередині свої роз­ (0 . Гончар). ділові знаки (коми); Річка широка та глибока, — далекі за змістом; а вода синя та чиста; і котиться — виділені автором як від­ вона, виблискуючи та шумуючи носно самостійні (М. Вороний). 3) гире, якщо частини, з ’єднані Дмухнув вітер понад ста­ сполучниками і (Й), та (і), та й, а, вом — і сліду не стало (Т. Ш ев­ виражають: ченко). — швидку зміну подій; Минула буря — і сонце зася­ — протиставлення; яло (М. Рильський), — неочікуваний результат

Примітка. У художніх текстах (здебільшого віршованих) іноді між частинами складносурядного речення вживається кома і ти­ ре, У цих реченнях передаються відношення швидкої зміни по­ дій або їх протиставлення: Ніч колихала так ласкаво, — проте не спалося н ія к(М . Рильський).

96.

Спишіть, розставляючи розділові знаки між частинами складносурядних речень.

1. Минуло тільки два тижні а вже готові до походу в море пів­ сотні добрих чайок (А. Кащенко). 2. Отаман перехрестився і всі козаки поскидали шапки й почали хреститися, посилаючи рідній Україні своє останнє вітання (А. Кащенко). 3. Одягнувши шапку, кошовий махнув рукою і вмить сотні весел, ударивши в прозорі хвилі річки, заблищали срібною сльозою а блискуча пелена Дніпра скаламутилася (А. Кащенко). 4. Минає час а Київ не минеться, не згасне шлях від маминого серця до серця України крізь віки (Д. Паеличко). 5. Повітря склом виблискує ламким і тиша ніжно 63

дзвонить над гаями (М. Рильський). 6. Посеред неба гнеться на пів­ день Чумацький Ш лях і між його доспілими зорями тремтить і осипається на край землі срібний пилок (М. Стельмах). 97.

1. Прочитайте. Знайдіть у тексті усмішки фразеологічну спо­ луку. Поясніть її значення. Скарга Електролампочка: — Удень, мов красне сонечко, горю в під’їзді я. Бо всім і я — до лампочки, Якщо я нічия. С. Павленко

2. Як ви ставитеся до «нічийної» території — під’їзду, ліфта, подвір’я, квітників, парків тощо? Що, на вашу думку, треба робити, щоб наше довкілля було чистим і привабливим? 3. Напишіть невеликий твір-роздум на одну з тем: «Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять», «Дякуємо за чисте узбіччя!», «Місто-сад, місто-квітник —утопія чи реальність?». 98.

1. Прочитайте пейзажну мініатюру. Який настрій передає ав­ тор художніми образами?

Журавлі відкурликали — а ти й не чув. Ластівки відлетіли — а ти й не бачив. Крихітна сльозинка бриніла тихо на віях блакитної квітки петровою батога. Ти розчавив її... (С. Павленко). 2. Спишіть. Поясніть уживання авторських знаків між части­ нами складносурядного речення. 3. Складіть і запишіть складносурядні речення (5-7), між частинами яких треба поставити тире. 99.

1. Прочитайте. Випишіть складносурядні речення. Поясніть уживання в них розділових знаків.

Верба! Здається, звичайне дерево, а скільки з ним пов’язано ці­ кавих історій! Навіть важко уявити традиційне українське село без цих одвічних супутників. Вербником обсаджували дороги чи ви­ долинки. Його густа крона була надійним прихистком мандрівни­ ка од пекучого літнього сонця чи наглої зливи, від вітрів і буревіїв. Та проте найбільше прислужилася верба для річок, ставків, кри­ ниць, бо годі знайти річку без цього дерева. Воно оберігало числен­ ні джерельця, і русла річок не замулювалися, а береги не зсувалися. 64

Так само верба допомагає боротися з ерозією ґрунтів, особливо в яругах і вибалках. Багато корисних речей робили й роблять із вер­ би. Виготовляють ясла для худоби, кошари, клітки, а з міцних ко­ ренів — добротні човни, корита для водопою та інше. З гнучкої пружної деревини майстри плетуть кошики, корзини, тини. Нині ж верби стають рідкістю, а тому їх потрібно насаджувати. Верба невибаглива до кліматичних умов. У вологому місці досить посадити звичайну гіллячку, і невдовзі вона перетвориться в дерево (За В. Скуратівським). 2. Із виділеної пари речень утворіть складносурядне речення. 100.

1. Відгадайте загадки. Спишіть текст загадок, доповнюючи їх відгадками й розставляючи потрібні розділові знаки. Під­ кресліть граматичні основи речень.

1. Батько лежить у сповитку а син пішов по світу. 2. Брат до бра­ та в гості прийшов а той од нього ховається. 3. Чорний собака ви­ сить а білий на нього кидається. 4. Матір сина породила а син — ма­ тір (Народна творчість). 2. Із словами-відгадками складіть власні загадки. Запишіть їх і запропонуйте відгадати однокласникам.

З

^ПАМ'ЯТАЙ’*0

М іж частин ам и складносурядного речення кома не ста в и ться, якщ о 1) вони з'єднані одиничним сполучником і(й ), та (і), чи, або і мають спільний другорядний член, вставне слово, частки лише, ще, навіть

В одну мить розсунувся про­ стір і стали ближчими зорі (Ю. Мушкетик). Мабуть, я запізнюся на поїзд і братові доведеться відвозити мене на машині. Ще сонце не зайшло і не вийшов місяць.

2) вони з ’єднані одиничним сполучником і(й ), та (і), чи, або і є односкладними безособовими чи називними реченнями

Потемніло і стало моросити дрібно та тихо (0 . Гончар). Сумно й глухо ( Панас Мирний). Меди та пахощі живиці (М. Рильський). Весело й такхочеться співати.

3) вони з ’єднані одиничним сполучником і(й ), та (і), чи, або і є питальними, спонукальними або окличними реченнями

Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе! (М. Рильський). Хто ви і чого вам треба? (Ю. Яновський).

65

101.

Виконайте тестове завдання.

У якому складносурядному реченні між частинами не треба ставити кому? А У долинах співали струмки і кожен з них мав свій голос (М. Стельмах). Б Вечір був місячний, ясний і зорі лагідно сіяли (Леся Українка). В На Дніпрі тремтіли окремі вогники і від кожного з них тягнулася блискуча доріжка (В. Собко). Г Тільки невсипуще море бухкає десь здалеку та зорі тремтять у північній прохолоді (М. Коцюбинський). 102.

Складіть і запишіть складносурядні речення, використав­ ши подані слова та сполуки слів як спільний другорядний член у цих реченнях.

Раптом, за лісом, уночі, на видноколі, кругом, без сумніву, ма­ буть.

кульгори мови

103.

с 66

Вивчаємо багатозначні слова. Етю д — 1. Замальовка частин майбутнього твору образо­ творчого мистецтва, виконаного з натури. 2. Вправа з техніки виконання в музиці, шахах, авторському мистецтві тощо. 3. Му­ зичний твір віртуозного характеру. 4. У літературі — невеликий за обсягом, переважно безсюжетний твір настроєвого характе­ ру. Поряд із поняттям етюд уживаються термінологічні синоні­ ми — образок, ескіз, що вказують на свідому незавершеність твору.

11. Прочитайте образок сніданку на природі. Як М. Рильський використав стилістичні можливості синтаксису україн­ ської мови —чергування простих і складних речень? Снідання Тараня світиться навпроти сонця — Чумацька, справжня! Хліб — як золотий, Насичений вітрами степовими І краяний смаглявою рукою Мисливця, риболова,косаря! Баклажка вигляда з трави лукаво — Попробуй догадатись, що у ній! Ще кілька огірків — твердих, зелених, Оце і все.

Неначе білі пави, Пливуть хмарки у небі. В полині Цвіркоче коник. Дівчина далека Співає пісню рідну та близьку. Темніє обрій, Добродушний грім Спросоння заревів — але над нами Щ е ясно й синьо. О! Дивися! Крижні, В повітрі блиснувши разком перловим, На озерце спустились польове!

2. Випишіть із вірша словесні образи, які можуть надихнути композитора, художника. Пофантазуйте й опишіть можли­ ві художні та музичні твори за мотивами поезії М. Риль­ ського. 104.

1. Прочитайте пейзажний етюд. Знайдіть у ньому складносу­ рядні речення. Поясніть уживання розділових знаків.

Дощ Сьогодні теж ішов дощ. Почався він якось непомітно. Я пропус­ тила його народження. Великі краплі легко торкнули скло — і воно радісно задзвеніло у відповідь, та я не відразу почула його пере­ дзвін. Але краплі ставали все сильніші й настирливіші, примушую­ чи скло виправдовуватися голосніше. Нарешті я підняла голову, і дощик, зрадівши, застукав із подвійною силою, ніби вітаючи мене. Він дзвенів склом, шарудів листям і торкав тонкими пальцями па­ расольки та капюшони перехожих. З неба лилася фантастична му­ зика й летіли яскраві прозорі кульки. Скоро все це перетвориться на радісну веселку (3 учнівського твору). 2, Складіть і запишіть власний пейзажний етюд, уважно спос­ терігаючи за сьогоднішньою погодою. Чи доречним буде використання в такому творі складносурядних речень? Відповідь обґрунтуйте. 105.

1. Прочитайте речення. Поясніть уживання розділових знаків.

1. Коли починаються змагання і хто в них бере участь? 2. М узи­ ка і співи. 3. Ви прочитали статтю, і вона вам зрозуміла? 4. Мені хо­ четься зустрітися з друзями, але де знайти для цього час? 2. Дайте письмові розгорнуті відповіді на поставлені у вправі запитання. Використайте, де це доречно, складносурядні речення. 67

1. Пригадайте орфограму «Вживання префіксів роз-, без-». Утворіть від поданих сполук прикметники з префіксом

106.

без-. Без язика, без ціни, без звуків, без помилок, без права, без від­ сотків, без перешкод, без меж, без роботи, без користі, без оплати, без ядра, без талану, без совісті, без причини, без сили, без страху, без роду, без трави, без пам’яті, без повороту. 2. Виконайте тестове завдання. В усіх словах якого рядка пишеться префікс з-? А Б В Г Ґ

бе(з, с)вість, (з, с)хованка, ро(з, с)писка ро(з, с)повідь, бе(з, с)захисний, (с, з)кісна бе(з, с)лад, ро(з, с)тлумачити, (з, с)літ (з, с)лет, (з, с)тримати, ро(з, с)гадка бе(з, с)контрольний, ро(з, с)христаний, (з, с)малку

Г о ту є мо с я до д и ктан ту — п о в т о рює м о о р ф о г р а ф і ю

107.

Запишіть, знявши риску і розкривши дужки.

Яко/сь, (с, з)клалися, с(е, и)мпатизувати, сер(ьй, й)озний, хлопчнна/дев’яти/класник, на(д, т)то, наче/б/то, бе(с, з)помилково, хлопе(ць, ц), мов/би, бе(з, с)конечні, т(и, е)рпець, за(вя, в’я)залась, зві(сн, стн)о, ні/до/чого, не/настало, що/сь, старшо/кла(сс, с)ники, маті(ррю, р ’ю), (в, вв)ічливо, кілька/надцять, оз(е, и)рнувся, м(и, е)жа, з/ненацька, ві(д, т)кривати, м ікро/моно/лог, електро/лампочка, пі(дї, д’ї)зд, т(е, и)ре, ро(сс, зс)тавляти, пів/сотні, по(з, с)кидали, бр(е, и)ніла, ро(с, з)чавив, пр(е, и)мітивні, проф/спілки, дере(в’я, вя)ні, бе(с, з)особові, со(лн, н)це, друго/рядний, бу(ря, р’я)н, о(б’є, бє)диує, одно/складні, (з, спонукаль­ не рече(н, нн)я, п(и, е)йзажний ет(ут, юд), не/заверше(нн, н)ість твор(а, у), ро(з, с)діловий, раді(стн, сн)о, лис(тт, т)ям, па(ль, л)ці, об(г, г)рунтуйте.

§11. Складносурядне речення і синонімічні конструкції 1. Які слова називаються синонімами? 2. З якою метою синоніми використовують у мові? 3. Що таке синонімічний ряд?

68

108.

Виконайте тестові завдання.

1. Усі записані слова с синонімами у варіанті: А благородний, шляхетний, лицарський, славний Б вада, хиба, безлюд. дефект В гаразд, згода, славно, нехай Г іноді, часом, вряди-годи, давним-давно Ґ фокусник, ілюзіоніст, бібліоман, факір 2. Синонімом до слова мовознавство є слово: А діалектика Б лексика В стилістика Г статистика І лінгвістика 3. Синонімічним до фразеологізму казанок варить f сталий вислів: А золота голова Б у голові йому вітер свище В варить воду Г з ним каші не звариш Ґ дати березової каші 109.

Прочитайте. Змініть будову тексту, використавши складні речення. Новий текст запишіть. Як змінилися в новому тексті смислові акценти? Відповідь обгрунтуйте.

Вечоріло. Блакитне небо наче оперезалось широким рожевим поясом. Шили яблуні. Тихе повітря дихало чудовими пахощами. В осінньому промінні сонця грала дрібненька мушва, і мигтіла перед очима. Гули хрущі та літали як кулі. Висипала на подвір'я дітвора та збудила тишу голосним криком і дзвінким сміхом. Греб­ лею йшла череда. Вона, здіймаючи куряву, ревла та мекала. Курява стелилась но гладкому, як дзеркало, ставку і купалась у хвилях рожевою світла. Високі крислаті верби зеленою банею нависли над вулицею. , Стало темно та вогко. Від криниці дзюрчав струмок. Коло воріт мо­ лодиці чекали на череду. Смеркалось (З а А/. Коцюбинським). Поняття «синонімічні конструкції» стосується мовних зворо­ тів, словосполучень. Синонімічними можуть бути й різні види речень, які по-різному передаю ть ту саму думку. Складносурядне речення можна замінити синонім ічним и конструкціями — простими реченнями, простими ускладненими. (>9

іншими складносурядними, складнопідрядними, безсполучни­ ковими. • Прочиїайге всього Коцюбинського, і ви відчуєте велич прозаїка. (Складне складносурядне речення зі змістовим відно­ шенням послідовності дій). • Прочитайте всього Коцюбинського —і ви відчуєте велич прозаїка. (Складне складносурядне речення із причиновонаслідковим змістовим відношенням дій). • Прочитавши всього Коцюбинського, ви відчуєте велич прозаїка (Просте речення, ускладнене поширеною обстави­ ною — дієприслівниковим зворотом). • Коли ви прочитаєте всього Коцюбинського, тоді відчуєте всю велич прозаїка. (Складне складнопідрядне речення). • Прочитайте всього Коцюбинського! Ви відчуєге велич прозаїка. (Два простих речення — односкладне означено-осо­ бове і двоскладне). • Прочитайте всього Коцюбинського —відчуєте велич про­ заїка. (Складне безсполучникове речення).

1Ю.

Доберіть і запишіть усі можливі синонімічні конструкції до поданих складносурядних речень.

1. Небо захмарилося, і стало холодно. 2. Придивіться до себе й оточення, і ваше життя зміниться, 3. Ви прочитали пю книгу, і вона вам сподобалася? 4. Ішов дощ, але світило сонце. 5. Чи гілка від віт­ ру торкнулася скла, чи хтось постукав у вікно? 6. Хан вам буде ве­ село і хай завжди сяють усмішками ваші обличчя! 111.

1. Прочитайте. Запишіть текст, замінивши виділені речення синонімічними конструкціями.

Як колись готувалися будувати оселю До будівництва хати майбутні господарі готувалися ретельно, бо вони думали про нащадків. На тому місці, де мав стояти дім, увечері розкладали чотири спеціально випечені житні перепічки. За повір’ям, хоч одна з них мала б упродовж ночі зіткнути, і то­ ді тут можна було будувати оселю. Значить, котрась із тварин по­ ласувала хлібцем, а це іарна прикмета - вестиметься живність, буде достаток Потім теслі закладали підвалини, розплановували розмір май­ бутньої будівлі, ставили стовпці. На покутньому стовпці хазяїн клав кілька копійок, «щоб у господарстві завжди велися грошівЗакладини обов'язково освячувалися ритуальним обідом. На умовному покуті господиня застеляла скатертину й розставляла 70

страви. Майстри з господарем повагом бралися до їжі, а тим ча­ сом старший серел теслярів бажай новоселам зажитків, статку, злагоди. Тут же домовлялися, коли почнуть зводити стіни та на який день кликати односельців на толоку —дружню безоплатну допомо­ гу родичів, сусідів, усіх охочих. Без толоки практично не могла обійтися жодна сільська родина, бо будь-яка важлива господар­ ська робота потребувала чимало робочих рук. Саме тому за звича­ єм на толоку збиралося нее село (За В Скуратівським). 2. Проаналізуйте, чи змінився стиль тексту після заміни складносурядних речень синонімічними конструкціями. 3. Випишіть синонімічний ряд до слова дім. 112.

Напишіть міпі-тиір (7-10 речень) на одну з тем: «Вдома й рідні стіни допомагають», «Мій дім моя фортеця*, вико­ ристовуючи прості та складні речення

113.

З поданих речень утворі і ь і запишіть складносурядні речення.

1. Ми зустрілися, шоб пригадати минулорічний похід V Карпа­ ти. 2. Випав снії. Земля одяглася в біле обрання, як наречена. 3. Настав день, який приніс нові надії. 1. Життя, прожите для людей, принесе користь і тобі самому. 5. Усміхається дитина — світліша»1 на душі. 114.

1. П рочитайте уривок л інтерв'ю. Зн ай діть складносурядні

речення, поясніть використання в них розділових знаків. Кобзар Печепа і в Америці —кобзар Його кобзарський спів злітав зі сцен тридцяти найбільших сві­ тових столиць, а його шлях проліг під далекої Австралії до не ближ­ чої Америки. Рідні/ ж Україну він об'їздив, так би мовити, і вздовж і впоперек. І все заради однієї мети: засвідчити величність і невмиру­ щість української пісні... Д е б не бував Василь Печена, у яку 0 далечінь не закидані його доля, завжди ці подорожі починалися з отчого краю... Живу в селі Носівка на старому дворищі, якому не одна сот­

ня літ, - зізнається Василь ІІечепа. - Це отче лоно. 1 раніше час­ то приїздив сюди, коли були живі тато й мама. Батьки відійшли У вічність, а я тепер господарюю сам. Адже гаю перед смертю мені Наказав: «Василю, у Посівні t Нечеинпа гребля. Нечспин гай — не 71

дай усьому цьому пропасти*. Отож я і не лав. Більше того, примножив Я к и й у мене сад! Тут ростуть прак­ & тично всі види дерев і кущів, які е н Україні. Навіть рідкісно коркове дерево. Ч и не менш рідкісні — тюль­ пан-дерево ги іііон-дерево. А птахів скільки мак»! Найстар­ ший у господарстві — індик на прізвисько Граф. Він усе контролю?, Василь Нечепа - пшіатний і всі його пояться. слухаються Далі кі кобзар і гірник, заслужений рангом ідуть гусаки та іидокачки. артист України. ин/;>*-ат Національно* премії імені Потім — звичайні качки Маю шість Тараса Шевченка порід курей Свої вольєри також у цесарок. голубів. перепелів Почувши про таке пташине царство. ви мимоволі подумаете, що я обідаюся пташиним м’ясом. Абситютно ні. Його не споживаю ні грамннкн. А ось яйця — це добро збітраю відрами і ласую досхочу. Причому не заради голосу Вважаю несеріішннм твердження, що сирі яйця до­ помагають «поставити» m u x -, бо він. як розум: якщо е. то *. якщо ж ііі м.і го жоден делікатес не допоможе Мені односельці часто кажуть: «Ти господарю*.ш ючнісінько. як твій дід Іван». А мені в и цього справді приємно. Приємно за діда, бо він у далеком> тридцять третьому практично врятував село відюлоду. Іван Іванович заснував у Носівпі колгосп, але без спіль­ ної колгоспної комори. Люди здавані корш. коней на спільне гос­ подарювання, а дід ставив їх у своїй стайні 1 збіжжя ѵ своєму хліві зберігав. Отож, коли в село прийшли конфіскаторн. аби забрати колгоспне майно для державних потреб, такого, як не дивно, не виявилося. І Іе подумаітте нічого поганого його дід не привласнив Коли настали голодні дні, він роздавав усе по частинці односель­ цям Ось так (аж не вірцться, але факт) від голоду r селі ніхто не номер, а в сусідніх селах голод забрав чимало люду. Тепер інший час. Є що їсти, пити. Але. па жать. < голод духов­ ний як у пізнанні людських істин, так і в пошануванні традицій, знанні історії. Колись його намагалися «втамувати* кобзарі. І саме їхній приклад надихнув мене на ту справу, якою займаюся. Послу­ хайте звучання кобзи та ліри, послухайте давню пісенну думу можливо, це зробить нас справді багатшими, чистішими іа добрі­ шими (За ('. Новаком). 2 Напишіть вибірковий перекал нанеденою тексту, викорис­

товуючи різні війн складних речень.

уІГ вчимося

ю пнтт моим

115.

У

Д обираемо українські відповідники до слів іншомовного по­ ходження: ліцензія — дозвіл; менеджер — управитель;

пріоритет — перевага: ідентичний — однаковий: ліміт — обмежена кількість: норма; Інновація — нововведення; компенсація — відшкодування.

Прочитайте. Перекажіть усмішку, використовуючи, де можливо, складносурядні речення. О Д Н О Д У М Ц І?

Два коти гріються на сонечку, дивляться на горобця і мріють Мрія першого кота: -Якби я мав крила . » Мрія другого кота: «Якби горобець не мав крил

(С Павленко) Напішшь вільний диктант, перебудувавши деякі речення на синонімічні складносурядні. Це цікаво... • Найлашиша прикраса лі шляхетного металл* на теренах Украї­ ни золота підвіска, знайдена а Микільському могильнику на По­ дніпрові. Вона належить до мідного віку (III тисячоліття до н. є ). • Перше літописне свідчення про відливку дзвонів на території України належить до 1259 року, коли правив князь Данило Галиць­ кий. А найдавніший дзвін, шо зберігся й донині, встановлений на дни ниш Свято-Юрського собору уЛьвові. Уже. в книжках XVII от. його вважали унікальною пам'яткою ливарного мистецтва. • Найдавніша вишивка, яку можна побачити в музеї, датована XII ст. Вона зберігається в Державному архітектурно-історичному заповіднику «Софійський музей*. Це шовкова тканина, оброблена срібними та шовковими нитками. 116.

Готуємося до диктанту

*17,

повторюємо арфо/рафію

Пригадайте орфограму «,Написання префіксів про-, при-, п р і Виконайте тестове завдання.

Префікс при- пишеться в усіх словах рядка: А ир..ніс, пр.іргннський. пр..мудрнй. привітання Ь пр..гріло, пр..кусити, ир..красний, пр .віт В преподобний, ир..славпий, ир..буток, пр..рва Г пр .сиїа, нр.дорожинй. ар..міський, нр.лорок Г прикордонник, гір,.дужнй. ир..чинити. ир..клад 73

118.

Запишіть, знявши риску і розкришим лужки

С(е, и )ионім, м(е. и)та, наи/більше, виб(е. и)ріть, благо/родіиїй, бе(з, с )лал. д(е. н )(|к'кт. вряди/шди, лішннм/давно, і(лл, л)юзіоніст, бібл(е, і)омап, ді(а, о)лектика, ст(і, и)лістика. стат(и, і)стика, л(с, і>шиісінка. мово/знавство, сви(сч, щ)е, дати каш(и, і), ио/різному, проза(і, і)к, узагальнено/особове. велп(ч, чь). (з, с)подо6атнся, р(с, и )гсѵіыіо, иа(сч, щ)адки, ввсч(о, с)рі. (с, з)пикиутн, коиструкіЦи. і)я, ро(з. с)кладати. п(е, н)реиічка, нр(е. и)кмета, хазя(і, ї)н, ро(з, с)плаиувати, р(е. и)туал. загтСе, и)ляти, ново/ссли, тут. же. бе(с. з) о п л ата, будь яка. л(с. і)цсизія, мсн(е. и)лжер, іір(і, її. е)ор(и. і)тет, і(н. нн)оваиія. ново/(в. вв)еде(н. ин)я.

У загальнення do тгми

-Складне речення і його ознаки. Складносурядне речення* Схема синтаксичного розбору складносурядного речення 1. Записати речення для розбору. 2 Визначити вид речення за метою висловлювання (розповід­ не. питальне, споітѵкальнс). 3. Визначити вил речення за емоційним забарвленнячі (оклич­ не, неокличне). 1. Довести. що речення складне (знайти та підкреслити грама­ тичні основи дві чи більше). 5. Довести, що речення сполучникове (знайти сполучники, які з’єднують частини складного речення). Визначити тип сполучни­ ків. (і Визначити змістові відношення між частинами складною речення (одночасність, послідовність, перелік подій і явищ, про­ тиставлення, зіставлення, чергування чи взаемовнключення ДІЙ. причиново-наслідкова залежність між діями, станами). 7. Обгрунтувати вживання розділових знаків. S. Кожну частину складносурядного речення розібрати як про* стс речення: двоскладне чи односкладне (якщо односкладне, указати тип): — поширене чи непоширене (за наявності другорядних членів підкреслити їх); повне чи неповне; ускладнене чи неускладнене: якщо ускладнене, то чим.

9. Накреслити схему речення. Аналізуючи складносурядне речения, виберіть лінійну чи вер­ тикальну схему речення. У лінійних схемах відтворюють сполучник і розділові знаки між частинами складною речення. Така схема наочніша порівня­ но з вертикальною. Лінійна схема I J , сполучник [

Вертикальна схема І

І

І X

І або

X [

або

І І

“ сполучник |. речення.

(І

—умовні позначення частин складносурядного

умовне позначення взаємозалежності (рів­ ноправності) частин складносурядного речення.

Зразок синтаксичного розбору складносурядного речення І част. Уже вишневі лаивуш садки (М. Рильський).

11 .част. г сніг гинучий гм/Ш на воду

Роагюв., неокл., склади., сполучи., складносур., єдпальн спо­ лучи., Причиново-наслідк. відношен.. тире вказує на нее подів, змі­ ну полій I част. —двоскл., пошир., повне, неѵскл. II част. —двоскл., пошир., повне, неускл. І вар. [

j

j j

J.

II вар. Су==]

75

Завдання для самоперевірки

119.

Дайте нідиовіді па запитання.

1. Чим складне речення відрізняється від простого? 2. За допомогою яких засобів поєднані частини в складному реченні? 3. Яка відмінність між сполучниковим і безсполучниковим складним реченням? 4. Чим відрізняються складносурядне і складнопідрядне речення? 5. Яке речення називається складносурядним? (і. За допомогою яких сполучників (назвати розряди) поєдну­ ються частини у складносурядному реченні? 7. Які розділові знаки ставляться між частинами складносу­ рядною речення? 8. Коли ставиться кома? Наведіть приклади. 9 Коли кома не ставиться? Наведіть приклади, 10. Коли ставиться крапка з комою? Наведіть приклади. 11 Коли ставиться гире? Наведіть приклади. 12 Якими синонімічними конструкціями можна замінити складносурядне речення? Наведіть приклади. 120.

Викопайте тес п»ні завдання.

1 Які з поданих речень є складними? А Ніколи не думайте, що ви все знаєте (І. Павлов). Ь І радощі, і болі, і спогади, і мрії д ія них давно вже стали спільними, як у дружній сім'ї (О. Гончар). В Налита сонцем і вітрами, хлюпоче веслами весна, і підні­ має буйні трави земля, хмільна і запашна (М. Стельмах)Г Останній лист він пробіг за якусь мить, але зразу ж, не підкладаючи, перечитав його попільно, задумуючись май­ же над кожним словом (Є. Гуцало). Ґ Милуюся мовою, як мати немовлям... (С. Коааіь). 2 Яке з поданих речень є складносурядним? А Боже Великий, Єдиний. нам Україну храни (О Кониський). Ь Ви, певне, помічали, шо у нас, буває, і танцюють, наче ді­ ло роблять (М. Стельмах). В То шумів зелений лист, то н вінку мінився золотом ряст, золотим дощем лились пісні (Леся Українка). Г Рідна мати моя, ти ночей недоспала і водила мене у поля край села (А Малишко). Ґ І Івіте конвалія в гаю. фіалка біля гаю (В. Сосюра).

3. У якому варіанті nipt- вжито між частинами складносуряд­ ного речення? А Не воли йдуть поважно ланами од машин далини загула (А. Малишко). Б Любиш їсти калачі не сиди на печі (Н ародім т вор­ чість).

В Найменший шерхіт, луск гіллячки, шум пташиного крила, нокання копит все резонувало тут надзвичайно лунко, чисто, повноголосо (О. Гончар). Г У великому творчому процесі народжується мова люди­ ни. а з нею — і наиміїиііше природне єднання —суспіль­ ство, народ ( і. Н удьга). Ґ Відберіть у народу все і він усе зможе повернути: але відберіть мову, і він ніколи більше не створить її (К. Ушинський). і. У яких складносурядних реченнях не треба ставити кому перед виділеним сполучником? А Ніч і тиша (Леся Українка) Б Далеко лунали слова «Заповіту* і кіния краю не було цим людським потокам і луна від пісні здавалася мені най гучнішою (О. Іваїичіко). В Море було сшіс, аж чорне а небо сіре і на ньому просту­ пили зорі (10. Мушкети к). Г Перша згадка про хліборобство на Русі датується дев'ят­ сот сорок шостим роком і нанлегендарнішнй герой давньо­ руського епосу Мику.та Олянннович -і- хлібороб (В. Ску­ ратівський).

Ґ Посеред туману застережливо гукали кораблі й інколи лунав дзвін (О. Васи.чькт'ький). 5. У якому варіанті перед виділеним сполучником треба стави­ ти тире? А Змахне котрийсь глухар крилами, збудить співом своїм сонний ще ліс і знову тихо (Л. Міщенко). Б Повітря давно носухішало й запахи н повітрі також посохли (Є. Г уцаю ). В Павутинки бабиного літа пропливли, наче химерний літальний засіб із незнаної цивілізації осені й на ньому пролетіли невидимі посланці осені, її нричаєні іноплане­ тяни (Є. Іуцало). Г Наче обгорнутий блискучою фольгою, місяць розливав по нічному небу хвилі м'якого проміння, тихо слав холодне 77

світло донизу й піл тим широким і байдужим усміхом усс набрало якихось легких і неначе нереальних обрисів (Є. Гуирло).

Ґ Верболози ще зелені і кора їхня не гірчить повітря осін­ нім віддихом (О Васильківський). (>. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку? А А берам и Дніпрові білі, і острови на ньому оточені білими смужками, як дорогоцінні зелені камені в оправі (О. Д ов­ женко).

Б Полтавську бігтву Мазепа програв, .ие своїм прикладом він ствердив потяг людства до свободи, а ідею державнос­ ті України врятував від дагибелі (М. Вінграновський). В Зі мною завжди буде Mot знання, а це вище за всі клейноди світу (II Загребе.іьний). Г Ігор на половців пішов, а Ярославна переїхала до Путив­ ля (Б. Лепкий). Ґ Величезні отари коней, овець і ве|>блюдів захопила русь­ ка дружина, і повернулася додому з перемогою (М. Слабошпицький).

121.

1 Прочитайте текст. Які синтаксичні конструкції викорис­ тано в ньому? Знайдіть складносурядне речення. Зробіть його синтаксичний розбір

Навесні у Військовій скарбниці кипіла робота. Козаки рубали високі верби й .тини, стругали дошки та щогли, будували човни, смо­ лили їх. ладнали вітрила, гармати, норох тощо. Готовий човен був близько двадцяти метрів завдовжки, чотири метри завширшки і стільки ж у висоту. І Іерешродивши човен дошками і лавами, ставили шоглу й напина ні вітрила. Це іі була знаменита запорозька чайка. За гарної погоди чайки йшли під парусами, а в шторм або при зустрічі з ворогом на веслах. Чорне море майже ніколи не буваї спокійним. Маленькі суденця, наче тріски, кидало з хвилі на хвилю. Щохвилини їх могла поглинути безодня. Та козаків це не лякало. Вони мужньо боролися з дикою стихією, а самі становили велику небезпеку для ворога (З а В. Гаюбццьким). 2 Доберіть, де можливо, до використаних синтаксичних конструкцій синонімічні складносурядні |н*чення. Зайв­ ішії» їх. 3. Складіть власне висловлювання про сучасний водний транспорт.

78

С К ЛАД НОПІ Д Р Я Д НЕ РЕЧЕННЯ Я I Mi l

§ 12. ( КЛМ.ІНОІІІ.фЯ/ІНе речення. Б удон а і л агп бн з н ’нлкч н ньом у. Р о зд іл о в і .т а к и J22.

1. Прочитайте текст Випишіть складнопідрядні речення. Підкресліть у них ( Н0 .1 ѴЧНПКИ нідрм.іногіі

«Наше ремесло - хліб. Від цього й прізвише пий несемо То­ му довічно маємо впрошувані хліб .шдям на щасія» іак казан дід маленького Василька, майбутнього академіка Василя Микола­ йовича Ремесла. Ного рід і Полтавщини, 'дитинства Василь Пізнай хліборобську працю, усім серцем полюби» рідну природу, землю. Коли настав час вибирати дорогу в житті, не вагаючись, пішов учитися в Лубенську професійну сільськогосподарську школу... В історію української науки В М. Ремесло ввійшов як нидат НИи селекціонер Упродовж усього життя він відбирав зразки пше­ ниць. схрещував їх і люку відбирай, шукав мужні рослини Але “Шениця пручалася, не хотіла успадковувані нош набуті п і н н і ознаки, які б зберігали життєздатність у сильні м ирти Щоб при­ щепити непокірлнвііі і загадковій рослині корисну ознаку, треба °оов язково навчитися розмовляти з нею мовою селекціонера Душею, розумом і серцем В М. Ремесло ночував, шо селекція — Не сплав науки й мис ієні на. І Іайвідоміші засухостійкі й високозиНостійкі сорти пшениці мають у назві юнонім Ми/юнінки Це озимі Пшениці: Миронівська 10 Миронівська 80S поліпшена, Миронів­ ська 11 , Миронівська 25; ярові пшениці. 79

h.

Загальна творча спадщина Василя Ремесла становить 10 сортів зернових колоскових культур. Ім’я знаного селекціонера відоме у світовій науці (3 журналу). 2. Розгляньте фото на с. 79, Поміркуй те, про що розмовляють зображені на ньому люди. Запишіть уявний діалог (8-10 реплік), використовуючи и реченнях сполучники підряд­ ності.

з

«Ѵиитп***0

С к л а д н о п ід р я д н и м називається речення, частини якого не­ рівноправні за змістом, поєднані сполучниками підрядності або сполучними словами та відповідною інтонацією. Наприклад:

Хто не знає чужих мов, той нічого не відає про свою власну (Й. В. Ґете). С еред частин складнопідрядного речення виділяють неза­ лежну. її називають головною частиною (головним реченням), і залежну — підрядну частину (підрядне речення). Головною називають частину складнопідрядного речення, яка підпорядковує одну чи кілька підрядних частин (на лінійній схемі позначається квадратними дужками [ ]). П ід р я д н о ю на­ зивають частину складнопідрядного речення, яка залежить від головної або іншої підрядної частини. На лінійній схемі її позна­ чають круглими дужками ( ). Підрядне речення може стояти перед головним, у середині головного, після головного. Від головної частини до підрядної ставимо питання.

Добре жиги тому (кому?), чия душа і дума д о б р о навчилися любить (Т. Шевченко). кому? І

]. (чия

).

Єсть такі (які?) у світі речі, від яких душа сія (П Тичина). Я К І?

[

], {від яких )

Над усім світом стояла така тиша (яка?), шо було чути (що?)# як плакала надламана гілка (М. Стельмах), яка? що7 I 11 t [

80

], що (

), як(

).

123.

Спишіть, постате н складнопідрядних печеннях питання віл головної частини до підрядної.

Березовський і Моцарт Видатний український композитор Мак­ сим Березовський (1 7 4 5 - 1777) один із і нор­ ців хорового стилю в духовній музиці. На­ родився він у Глухові. вчився в Київській академії, де привернув до себе увагу оригіналь­ ними композиціями. Співав у придворній хоровій капелі в Петербурзі, звідки його відря­ дили до Італії для навчання в Болонській ака­ демії у відомого музичною іеоретнка Джамбатіста Мартіні. Цікаво, що одночасно і Березове hк и м у Мартіні здобував освіту іі славе інші Моцарт. У Болонській філармонічнім академії був такий звичай, що ім’я найкращого учня, яки іі завершував навчання, записували на «золоту дошку*. Імена Моцарта і Березовеького і на ній... Закінчуючи навчання, наш земляк створив оперу «Домофон*, яка мала вели­ чезний успіх і викликала захоплення су­ часників композитора. Згодом Березовський був обраний членом Болонської академії (З ж урналу).

% ■чимося мови

КУЛЬТУРИ

Н еправильн о бути на гарному рахунку 8 значній мірі 8 кінці кінців в любому випадку від даного моменту від нічого робити діючі норми дякувати кого за щось залишите в спокої кою кидатися в очі мені все рівно наносити удар не подати виду попередити хворобу приступати до У порівнянні З КИМ. ЧИМ

” УччЛіісіли МІДКІ $ , ,

М. Бсрезовський, Скульптор М. Гор.ювш)

П равильно мати гарну репутацію значною мірою врешті-решт (урешті-решт) у будь-якому разі відтепер знічев’я чинні норми дякуваїи кому за щось дати спокій кому впадати в око мені байдуже завдавати удару не подати знаку запобігти хворобі братися за порівняно з ким чим

З а с о б и з в 'я з к у м іж ч а с т и н а м и с к л а д н о п ід р я д н о го р е ч е н н я

Сполучники підрядності

Сполучні слова

Сполучні слова належать до само­ Сполучники належать до стійних частин мови. Серед них: службових частин мови відносні займенники (хто. що. який, чий, котрий, скільки); прислівники (де, коли, куди, звідки, як, доки, відколи, чому, навіщо)

Сполучні слова часто логічно виділя­ На сполучники не падає логічний наголос: браг по­ ються: Олег пригадував, що погрібно

відомив, що приїде влітку. взяти із собою в ПОХІД. Сполучники не бувають Сполучні слова виконують роль чле­ членами речення: Учитель нів речення: Учитель нагадав учням, записав у щоденник, що хто поїде на олімпіаду 3 українознав­

батько має прийти до ства школи. Сполучні слова можна замінити си­ Сполучники можна замі­ нити синонімічним спо­ нонімічним словом: Ми попрямували лучником: Одсіяють роки, до лісу, що (який) виднівся за горою. мов (як,

наче) хмарки над нами (В Сосюра) У складнопідрядному У складнопідрядному реченні зі спо­ реченні зі сполучником підрядну частину не мож­ лучним словом часто підрядну частину на перетворити на питаль­ можна перетворити на питальне ре­ не речення: Чи ти чула, чення Тоді Довженко спитав, звідки я,

дівчинонько, як я тебе з якої сім'ї, скільки у нас дітей, яка в кликав? (Народна твор­ нас річка (М Вінграновський). чість). У схематичному зображенні речення У схематичному зобра­ женні речення сполучники сполучні слова записують у дужках: виносять за межі дужок Сергій Корольов приїхав до Києва з

Володимира Вернадско­ Одеси, де його мативикладала україн­ го часто називають грома­ ську мову й літературу в школі (С. Пладянином Всесвіту бо. са­ чинда). мовіддано працюючи на якої7 благо України, він своїми Г Відкриттями суттєво зба- [ ] . (Дет ). іатив світову науку (С Ко­ вальчук). чому? з якої причини? [

1 т ], бо< ).

82

і

124.

1. Прочитайте. Знайдіть у тексті речення з дієприслівниконими та дієприкметниковим зворотами. Перебудуйте їх у складнопідрядні речення й запишіть.

Сергій Лнфар народився 2 кнітня 1904 р. в Києві. Бог наділив хлопчика тонким му­ зичним чуттям. З дитинства Лнфар співав у церковному хорі Софійського собору, брав уроки гри на скрипці в професора Воячека, відвідував клас фортепіано в Київській консерваторії. Однак визначила його долю балетна секція Броніслави Ніжинської. У 1922 році Ніжинська емігрує до Тмщюють учасники конкурсу Парижа, де співпрацює зі знаменитим імені СержаЛифаря «Російськимбалетом» Сергія Дяіілєна. Сюди ж приїздить і Сергій Лнфар. Самовіддано працюючи, скром­ ний, допитливий юнак став першим солістом «Російського балету*. Вручаючи Л ифарені орден Почесного легіону, Президент Шарль де Голль запропонував йому статті громадянином Франції. Ллє тан­ цівник відповів: «Я —українець і цим пишаюся*. Він так і лишився «персоною без громадянства» не міг забути свого коріння, предків, землі, до народився. Якось Лнфар, уже відлучений від геатру, при йшов до «Гранд-Опера* у вишиванці й поділився своєю нанзаповітніпюю мрією: «Хочу повернутися в Україну. Проте вдома мене, на жаль, ніхто не знає, а у Франції забули*. Сергій Лнфар лише один раз відвідав Київ у 1961 році, і ие 6Уло для нього великим щастям. Минули роки, і тепер до Києва З їЖджаюгься танцівники та хореографи з усього світу на міжна­ родний конкурс імені Сержа Лифаря. Останні роки життя С'ерж прожив у Швейцарії. У Лозанні, де 15 грудня 1986 року помер танцівник, є пам'ятник, дарунок від киян: Ікар з піднятими рукамн-крилами наче нраї не злетіти в небо. На постаменті скромний напис: «Ser^ Lii'ar <Je Kiev* «Серж Л н­ фар з Києва* (3 журналу). 2. Дайте назву прочитаному текстові. Складіть і запишіть ви­ бірковий переказ. Використовуйте складнопідрядні речення як із сполучниками підрядності, пік і зі сполучними словами. Слова що, як, коли в різних складнопідрядних реченнях можуть розглядатись і як сполучники, і як сполучні слова. На сполучне слово падає логічний наголос, і його можна зам і­ нити іншим сполучним словом: S3

Я знаю чимало імен, що (які, котрі) прославили рідну землю. (Що — сполучне слово, виконує роль підмета): Тизнаєш. що ти— людина (В Симоненко) (Що — сполучник, не є членом речення, його не можна замінити іншим словом).

Історія оцінить, як (яким чином, якими вчинками) кожен з нас прославив свій рід. [Як — сполучне слово); Він дивився на небо, як хлопчина дивиться на омріяну іграшку [Як — сполучник). Я люблю той день, коли (у який) поруч мої друзі. ( Коли — сполучне слово); Сон прийшов, коли засвітилися на небі зорі. (Коли —сполучник). У головній частині складнопідрядного речення можуть місти­ тися в к а зів н і с л о в а займенники (цей, той, такий, стільки, весь,

всякий, кожний); прислівники (гак, настільки, там. тут, туди, звідти, тоді, доти, тому) Вказівні слова пояснюються в підряд­ ній частині складнопідрядного речення: Лише той досягне успі­ ху, хю йде до мети, долаючи перешкоди 125.

126.

Складіть і запишіть шість речень, щоб <лоиа що, як. коди ішконунали роль засобів зв'язку між частинам»» складно* ііідрялноіо речення як сполучник» і як сполучні слова. 1 До поданих част ин із вказівними словами додайте підрядні

частини. Запишіть утворені складнопідрядні речення. 1. До перемоги прийде той.2. Потрібно шіконаї и так завдан­ ня 3. ( тільки докладено зусиль.......4. Ми попрощалися так....... л. Допомога прийшла звідти..... 6. Гіотяг запізнився тому.......7. Про подорожі мріє кожний..... 8. Годі вийшов місяць...... 2. Визначте синтаксичну роль вказівних слів. Р о зд іл о в і з н а к и у с к л а д н о п ід р я д н о м у р е ч е н н і

1 Якщо підрядна часіина стоїть перед головною чи після неї, іти**0 то вона відокремлюється від головної комою

Усучасній астрономи прийнятий такий поділ неба на сузір'я, який був створений грецькими астрономами (М. Славинський). Як попрощався колосок із полем, прощалася Софія зі своєю землею (М. Стельмах). 2 Якшо підрядна частина стоіть у середині головної, вона ві­ докремлює-іься комами з обох боків.

Гам, де вони проходили, із соняшниками творилось щосьдйвовижне(0. Гончар), 3 Залежно від змісту та інтонації в складених сполучниках

( тому що, через ге що, для того щоб. незважаючи на те що, піс­ ля того як, унаслідок того що, замість того щоб), що поєднують частини складнопідрядного речення, кома ставиться один раз.

Порівняймо: а) Для того щоб стати професіоналом у певній галузі, треба постійно підвищувати свою кваліфікацію; б) Для того, щоб стати професіоналом у певній галузі, треба постійно підвищува ги свою кваліфікацію П р и м іт к а . У складених сполучниках перш ніж. у гой час як, лише коли кома не ставиться: Лише коли гарно вивчиш урок, ти почуваєшся впевнено. 4. Якщо в складнопідрядному реченні збігаються два сполуч­ ники підрядності або сполучники сурядності та підрядності, то кома між ними ставиться лише тоді, коли частину, яка почина­ ється другим сполучником, можна пропустити, не порушуючи будову всього речення. Порівняймо: а) Плануй свій день, бо коли тивиконуєш запла­ новане. тоді й працювати приємно; б) Плануй свій день, бо коли ти

через неорганізованість втратишгодини, тоеони не повернулся. 5. Якщо дві підрядні частини з'єднуються одиничними спо­ лучниками і(й), та (у значенні і), або. чи (у значенні або) і стосу­ ються спільної головної частини, то кома перед сполучниками не ставиться

Узимку вона згадувала, як плавали в Дніпрі та як милувалися зеленими київськими пагорбами. 6. Якщо перед сполучником підрядності чи сполучним сло­ вом стоять частки не або ні, то кома між часткою та сполучни­ ком не ставиться.

Іноді дуже важливо не що сказано, а як сказано 127.

Складіть речення :» поданими складеними сполучниками. До речень із виділеними сполучниками доберіть іакі сино­ німічні конструкції, у яких кома стати ься перед щоб і як.

Тому ЩО, через ге що. для тою щоб, незважаючи на те що. після того як, унаслідок того т о . замість тою щоб. перш ніж, дише коли. 128.

1. Прочитайте уривок іптерн'ю з Ва< йдем Лонаюю одним з оформлюванії) української гривні. Винищіть складнопід­ рядні речення. Поясніть розділові знаки.

Людину без грошей можна уявити, а держава без і роніен — не Держава... В Україні був такий час, коли ходили не гроші, а к> нони. як тільки постало питання с і корити свою валюту. я був ютовий Робити варіанти грошових знаків... Лише коли почав працювати, зрозумів, шо не все так просто. Н асамперед треба вирішити, що мас бути зображене на грив­ нях- Це найважливіша деталь. Хотів, щоб наші гроші були націо­ нальними і щоб нони мали естетичний вигляд. Звичайно, коли б від

краси залежала вартість банкноти, було б зовсім ідеально. Важ. шво і як впорався художник, і як виготовили банкноти на фабриці. Грошові знаки не символ державності поряд із прапором, гім­ ном. гербом. Це візитка, яка представляє країну на міжнародній арені. У моїй уяві на грошових знаках мали бути зображені найвизнач­ ніші постаті України. На звороті зображення архітектурних пам'яток, що пов'язані з життям великих українців. Ось так людина, яка нічого не знає про Україну і яка вперше бачить українські гро­ ші, могла б ознайомитися з її історією та культурою, І все це вона могла б зробити, коли б уважно розглянула зображене на банкнотах. До речі, у 2008 році комісія з естетики Міжнародного фінансо­ вого банку визнала українську гривню найкрасивішою валютою у світі. Наша грошова одиниця випередила австралійський долар (друге місце), евро (трете), болгарський лев (четверте) й американ­ ський долар (п'яте) (Із преси).

2. Розгляньте зображення на грошових купюрах. Складіть розповіді про українців, яких ви впізнали (на вибір). Вико­ ристовуючи складнопідрядні речення, одну з розповідей запишіть. 129.

З поданих пар простих речень складіть складнопідрядні. До складених речень запишіть варіанти, змінюючи позицію підрядного шоло головного.

1. >1 піднявся на гору. Я хотів помилуватися пейзажем. 2. Наста­ ла ніч. На небі засвітилися яскраві зорі. 3. Я запізнився на виставу. Я не розрахував часу. 4. Я не міг відійти від картини. Картина ніби причарувала мене. 5. Надворі був березень. Термометр показував квітневу температуру. 6. Книжок на виставковому стенді було чимало. Потрібного посібника я не знайшов.

Готуємося do гіиктанту — повт орю єм о орф ограф ію

130.

Пригадайте орфограму «Подвоєння приголосних у словах іншомовного походження». Виконайте тсстовс завдання.

У якому рядку всі слова пишуться з йодної.ними приголосними? А Пили(и, на), Са(ь. вв)а, Е(мм, м)а. Ізабе(лл. л)а Б Га(нн, н)ібал, Мі(сс, с)ісіпі, І1о(тт, т)ер. Ді(кк. к)еис В кла(с, сс), е(м. мм)іграція, і(м. мм)іі рація, піані(сс, с)имо Г сиаге(їх т)і. піа(н. нн)о, То(р. рр)ічс(л, лл)і. оді(с. сс)ея Ґ бру(тт:т)о, нс(тт, т)о. ва(н. ии)а, ста(к. кк)а( п . т)о 131.

Поясніть, чому подані висловлювання з учнівських творів інлранили и рубрику «Усміхнімось». З р а з о к п о я с н е н н я . Природа у віршах Олександра Олеся дивує нас прекрасним асортиментом квітів. — У ви­ словлюванні поєднано різні стилі. 1. Маланка дарм а бігала на поле, щоб забронювати кращий шматок землі. 2. Навіть зар аз письменник не сидить на місці, працює в Чорнобилі, збирає те, що залиш илося від людей: прислів’я, приказки, звичаї. 3. На могилі Тараса Шевченка в Каневі завжди багато квітів і туристів. 4. Малишко буде жити в наших серцях, глибоко занурившись.

132.

Запишіть, знянліи риску і розкривши дужки.

Складно/підрядне, не/наче, не/зробить, ие/рівноправні част и­ ни, інтон;щ(и. і)я, пошю/зшічпе, cuoc/рілнии. тр(е, н)пти(х, г). ч(и,е)новник,д(и,е)паргамеиі, г(е, и)оретпк, (II. п)(г, і)торбур(г . х), (К. к)иїиська коис(с. и)рваторія. пр(о, и)всриув. ві(д, т)/коли, відправле(ни, н)ий. (Л. л)іворио. само/ві(дд, д)апо, (о. 0)(д. _и)е(с. сс)а, а(с, сс)орт(с, и)мент, грош(і, и), арх(и, і)тектурні па(м я, мя)тки. м(е, и)луватися пейзаж(о, е).м. пр(е, и)чарувала. с(і. и)туац(и. і )(і. ї), між/народний, (т. Т)ермометр.

§ 13. О сн овн і ішли ск л а іш н ііф я д н м х р е ч г ж .. .і П І д р И І Н И М п ж г а л > н и м

^ • в Д Ж * * . ^ ) Я . | И Г |М*Ч(*МНЯ

Усі підрядні частини складнопідрядного речення за змістови­ ми відношеннями до головної частини поділяються на такі види: вѵ'»*і«т»(п*о о зн а ч а л ь н і, з ’ я сув ал ь ні та о б с та в и н н і

З

87

Види складнопідрядних речень Назва

О значальне

— займенниково* j означальне З ’ясувальне

О бставинне

— МІСЦЯ

Засоби зв’язку головної та підрядної частин

На яке питання відповідає підрядна частина

Сполучники і сполучні слова: який? чий? що, щоб, мов, наче, неначе, ні­ котрий? би. який, котрий, чий, де, купи, звідки, коли, як хто саме? що саме? Сполучники і сполучні слова: відповідає на питання

що. як. щоб. ніби, мов, наче. чи. непрямих відмінків хто. який. чий. котрий, де, куди, коли, як Сполучні слова: до. куди, де? куди? звідки? звідки

— часу

Сполучники і сполучні слова: коли?доки? копи, як, поки, допоки, доки, відколи? як довго? після того як, перш ніж, відколи, як тільки, з того часу

— способу дії

Сполучники: щоб. що, як, мов, як? яким чином? яким наче, неначе, ніби, нібито, не­ способом7 мовби: сполучно слово як

— міри й ступеня ДІЇ

Сполучники: що, щоб, як. мов, наскільки9 немов, наче, начебю: якою мірою? сполучні слова: скільки, на­ скільки

— порівняльне

Сполучники: як, ніби, наче, як? подібно до чого? неначе, мов, нібито, то як саме?

— причини

Сполучники: бо. що, щоб. то­ чому? му що, через те що. .завдяки то­ з якої причини? му що, у зв рзку л тимщо. на тій через що? підставі що, з того приводу що, оскільки

— мети

Сполучники: щоб. аби. для то­ для чого? з якою ме­ го щоб, в ім'я того щоб тою? нащо?

— умови

Сполучники якби, якщо (б), !за якоі умови ? коли (6). аби, як. раз Сполучник так що не відповідає на пи­

— наслідкове

тання. а виражає на­ слідок Дії — допустове

Сполучні слова що не, як не; незважаючи на що? сполучники хоч, дарма що, хай

незважаючи на те що

Визначаючи вид підрядного речення, необхідно орієнтувати­ ся насам перед на питання, на яке воно відповідає, За сполучни­ ками не можна точне визначити вид підрядного речення, бо за допомогою однакових сполучників можуть з'єднуватися час­ тини різних за змістовими відношеннями складнопідрядних речень 1.33.

Прочитайте складнопідрядні речення. Визначте вид кож­ ного з лих, поставивши питання під голомш її частини до підрядної.

1. Марія Приймаченко малювала на ватмані, використовуючи акварель і гуаш, які надавали соковитості іі щільності зображенням квітів, птахів, звірів, орнаментів, сценок із народного життя (М. Щинкарук). 2. Жовтогаряче тло створює враження, ніби карти­ ну наповнює сонячне світло (М. Шинкарук). 3. Упевнившись, шо все впорядковано добре, кошовий зияв шайку іі перехрестився на схід сонця (А. Кащенко). 1. Поки почало світати, козаки були вже далеко за Очаковом (А. Каїценко). 5 .3 півночі дихнув вітерець і, по­ надимавши на чайках вітрила, погнав їх туди, куди направляли керманичі, на схід сонця (А. Кащенко). 6. Незважаючи на тс, що споруду часто перебудовували. Маріїнський палац у Києві зберії первинні риси архітектурного стилю бароко (О. Лимонова). 7. Ко­ жен. хто потрапляє в парк «Софіїика». немов переноситься в іншу епоху CO. Седак).

134.

Доповніть запропоновані головні часі мни підрядними. За­ лишіть їх. Визначте вид кожного із записаних речень.

1. Усі присутні почули пісню, що... . 2. Цей роман допоміг мені зрозуміти, що.... 3. Прочитана поезія в ралила мене так сильно, що.... 4. Виступ музикантів був дуже оригінальним, так що.... 5. Перегля­ нута експозиція привернула мою увагу тому. mo.... fi. І Іезважаючп на те іцо..., шкільна волейбольна команда зайняла в районі перше місце. 135.

Доповніть запропоновані підрядні частини складнопідряд­ ного речення головними частинами. Запишіть їх. Визначте вид кожного із записаних речень.

1...... коли надворі розвидняється. 2. ... , мов пролетіла велика золота куля,... 3. Хоч і невеликий був літній будиночок......4. Щоб ГОрно відпочивати в неділю......5........дарма що були дібрані зазда­ легідь матеріали до теми твору, в......що стояла серед стену.......7 , ..., які описано в поемах Т. Шевченка. 8. Щоб пошіою мірою насо­ лоджуватися творами Омара Хайяма...... «У

I3G.

1. Установіть відповідність між частинам» складнопідрядних речень (уривків i:j поезій Т. Шевченка).

А 1 блідий місяць иа ту пору із хмари де-до виглядав.

1 що я плачу.

Б Якби пп вчились так, як греба,

2 не жаль мои долі молодої.

В Віщує серце,

3 неначе човен в синім морі, то виринав, то потопав.

Г І стежечка, де ти ходила,

\ де ти купалася колись.

Ґ А дівчина при самій дорозі недалеко коло мене плоскінь вибирала, га іі почула, Д І золотої, іі дорогої мені, щоб знані ии,

5 мов козак із гаю вийшов та іі гул я і- попід горою. 6 го й мудрість би була своя.

Е І дуб делении,

7 колючим терном поросла.

Є І н гаї ставочок чистий висихас.

8 що в палатах ти розкошуєш і не жаль тобі покинутої хати...

2 Зашипіть уторені речення і складіть до них схеми. Пояс­ ніть розділові знаки Складнопідрядне речення з п ід р я д н и м о з н а ч а л ь н и м — не речення, у якому підрядна частина характеризує член головного речення, виражений іменником. Підрядне означальне відпо* и п т щ еідає на питання який? чий?котрий?

Псрєсопницьке Євангеліє —визначна пам'ятка староукраїн­ ської мови, (яка?) що зберігається в Національній бібліотеці України імені Володимира Вернадского (О Харченко) З іоловним реченням підрядне означальне з'єднується за допомогою: - сполучних слів який котрий, чий. що, де, куди, звідки, ко­

ли, як; — сполучників щоб. мов. наче, неначе. Головна частина складнопідрядних означальних речень може містити вказівні слова той. такий Підрядна означальна частина стоїть завжди після іменника, який означує Отже, у складнопідрядному реченні з п ід ряд н им означальним підрядна частина не може розпочинати речення.

С х е м а т и ч н е з о б р а ж е н н я с к л а д н о п ід р я д н о го р е ч е н н я з п ід р я д н и м о зн а ч а л ь н и м який? чий? ко і р и й ?

Г той такий

137.

т щоб моє наче неначе

який котрий де звідки

що чий куди коли

1. Прочитайте. Випишіть складнопідрядні речення з наряд­ ним означальним.

Безсмертні рядки пісні Степана Руданськоіо «Повій. вітре, на Вкраїну* лягдн на папір 12 липня 1856 року r далекому Санкт-Пе­ тербурзі. £ѵм за Батьківщиною, розлуку з нею, що краяла серце, поет поєднай у поезії з уболіваннями за майбутнє рідного народу/ А мело­ дію, яка стала народною, створила Людмила Олександрова. Починаю­ чи з шістдесятих років XIX сторіччя, з'явилося чимало варіантів нього твору, які в народній редакції запи­ сували в різних регіонах України та за її межами. Відома канадська поетеса і жур­ налістка Флоренс Лайвсей уперше Г. Чернета. • Неспокійніш почула «Повій, вітре, на Вкраїну* ще ' ранок * До Першої світової війни Цію пісню співали в провінції Маиітоба українські селяни з Галичини^відкн погнала їх лиха доля за океаі^ Враження, яке справила пісня на журналістку, було неймовірно сильним. Вона записала текст пісні й опублікувала його н 1916 році. «У хорошої пісні —заздрісна доля. —зазначає видатний митець Олександр Білаш. - У неї с день народження і немає дня смерті». До таких пісень належить і пісня Степана ^уланського іі Людмили Олександрової (З а її. Х пмрнком ).

2. Накресліть схеми виписаних речень. Складіть і запишіть власні висловлювання за накресленими схемами. *138.

1. Спишіть речення, замінивши засоби зв’язку між частинами (де можливо) на синонімічні.

*• Серія картин, за яку майстриня українського декораіинноГо мистецтва Марія ГІриймачепко удостоєна Державної премії 91

України імені Тараса Шевченка, мар назву «Людям на радість* (М. Ш инкарук). 2. Українська тема у творчості І. Дйвазовського присутня і в образах міст, і, зрештою, у самих краєвидах Чорного моря, по якому плавали ще човни князя Олега й козацькі чайки (70. Ьелічко). 3. Поворотним u історії Качанівкн (зараз унікального архітектурно-паркового ансамблю) був момент, коли її власником став генерал-губернатор Петро Рум янцев (В. Панченко). 4. Гри­ горії! Сковорода народився в селі Чорнухи. що на Полтавщині, у козацькій родині (Д. Степоеик). 5. Кожен раз зустрічаю весну з відчу ттям, ніби у світі відбувається щось нове, незвичайне (С. ІілачннОа ).

2. Які речення з поданих можна перебуду мати п прості, не тративши їхнього змісту? 139,

1. Запишіть, замінивши прості, ускладнені поширеним озна­ ченням, речення на с к л а д н о п і д р я д н і j підрядним означаль­ ним.

І. Першим цегляним храмом Київської Русі була Десятинна церкиа. споруджена князем Володимиром Великим наприкінці X століття. 2. У середній частині пекторалі зображено великі кві­ ти, оздоблені блакитною емаллю та скульптурними фігурками птахів (А/. Рцсяева). 3. Парк «Софіївка» розкішний дарунок чо­ ловіка своїй обраниці, символ нев'янучого кохання, створений за­ ради іі на славу цього почуття (О. Седак). \ . Композиція парку складається з водної системи - озер, водоспадів і цілої мережі ка­ налів, пов’язаних з архітектурним комплексом (О. Сегіак). 5. Непо­ далік Сорбонии стоїть найгтарішнй храм Парижа (Святого Юліана Бідного), зведений за наказом Генріха І. чоловіка Алии Ярославни (О. Ьалабко). 6. Заходимо до напівосвітлсного храму, сповненого музикою органа (О. Бплабко). 7. Доведені до відчаю здирництвоМ Свягоиолковнх урядників, люди почали громити маєтки лихварів» воєвод іа всіх багатіїв (М. Слабошпицький). 8. Зволожена нічною прохолодою, пахла іравами наддніпрянська земля (І. П иьчук). 2. Поясніть уживання розділових знаків у виділених реченнях.

вчимося мови

Ю П ЬГЇН И

92

В українській мові, на відміну від російської', немає активних дієприкметників минулого часу Із суфіксами -вш-, -ш-. Тому, наприклад, ф р а за Запізнившихся просимо не з а х о д и т и до аудиторії — помилкова. Перекладаючи російські дієприкметни,и а _ кові форми, користуємося підрядними означальними р е ч е н н я ми, прикметниками, пасивними дієприкметниками.

Рідко вживаються в українській мові активні дієприкметники недоконаного виду на -учий (-ючий). -ачий (-»чий). їм відповіда­ ють: а) підрядне означальне речення; 6) дієприслівник: в} п а­ сивний дієприкметник; г) дієслівна форма.

МО.

Російська мова

Українська мова

господствующий оторвавшийся победивший режущий сидящий умирающий

панівний той, що відірвався, відірваний той. що переміг, переможець різальний той, що С И Д И Т Ь той, що помирає

1. Перекладіть речення українською монпю і запишіть їх.

І. Звёздная болезнь страш ны й вирус, отравляющий душу. 2. Часто человек, занимающийся бездельем, производит впечат­ ление очень занятого. 3. Хочу выразить особую благодарность заслуженному учителю Украины И. Кушнирѵ, приобщившему нас ко многим красотам геометрии ( і Фчлштовгкий). 4. В этих словах слышатся улары восточного гонга, зовущие в экзотическое путешествие (Л. Л ебедев). 5. Вертолёт ы, прибывшие через час, об­ наружили на лугу только спящую девушку (В. Мамкин). (>. Быс­ тро проехал к Уру гонец, яростно погоняя осла, тащившего колесницу (Ц. Колпакои). 7. Постоянно меняющееся миражи, на$п»&мые фата-моргана, своим возникновением обязаны дви­ жущимся один над другим воздушным слоям различной плотнос­ ти (X. Тилев). 2. До якого виду речень належать записані конструкції? Сформулюйте висновки. МІ.

1. Складіть і запишіть складнопідрядні іи ченнн з підрядним означальним, що відповідають схемам. який?

[ І

котра?

чиї?

t ]. (шо ).

і----- 1 2. І

|. (яка ).

3. І

гі. (чиї ), |.

2. Доповніть частини складнопідрядного речення з підрядни­ ми означальними. !• Ми м илувалися клином гусей. ... 2- Високий розлогий дуб...... приваблю вав фотографій. 93

142.

І. Прочитайте текст. Поміркуйте, чи обґрунтована в ньому така к іл ь к іс т ь складнопідрядних речень з шлряднокі озна­ чальною частиною.

Шкільництво Спочатку інколи на українських землях відкривали при монас­ тирях і церквах. У них викладали дяки («бакалири», «дидаскалн»), які часто ставали священиками. Учнів навчали письма, читання, основ богослов'я (теології), літератури, грецької мови. Українці праї нули зберегти наиіональтгіі характер школи. У цьому їм допо­ магали братські школи, які готували вчителів і священиків. Шко­ ли, які відкривалися при братс інах. лаваш своїм учням грунтовну світську і а релігійну освіту. У школі Львівського Успенського братства, яка була відкрита в 1580 p.. навчалися вихідці з різних верств українського суспільства.

Л/. Смотрицький Критський монастир у Києві

Відомою була іі Київська братська школа, яка була заснована в 1615 році. Вона прославилася видатними діячами культури Меле* тіем С.чотрицькнм, Касіяном Саковичем. Єлнсесм Плетенецьким. які викладали в ній (3 підручника). Відредагуй іе г е к с т <працюйте в парах!). Зачитайте по черзі варіанти відредагованого тексту. Найвдаліший із варіантів запишіть під диктовку. 143.

1. Спишіть. Підкресліть головні та другорядні члени у склад­ нопідрядних реченнях з підрядними означальними. Ні, я сьогодні не вчителем був. Був я сьогодні мішенню, що в неї майже з-за кожної парти цілилась сита байдужість. І коли я, знеможений.

важко сіи на стілець, Макаренко іі Сухомлииськиіі осудливо одвернулись. Склянку иоди співчутливо приніс мені Рильський, вірші якого я все олію любив. І псе одно любитиму. С. Павленко 2. Що означає вислів «бути мішенню*? Про яким урок ідеіь-

ся у вірші? Чи можна назвати урок вдалим? Чому? 3. Підготуйте коротку дононідь про одного :j видатних діячів культури, згаданих у вірші. У доповіді використовуйте складнопідрядні речення t означальними частинами, що починаю і ься так: який народився; що .тин; що працював: ииіі внесок до національної скарбниці духовності; спадщина яко­ го тощо.

ft? 144.

ІЗ Б а б у с и н о ї

Скрині

і н е ТІЛЬКИ

1. Прочитай ге текст, ршноліливши між собою репліки.

Тернистий шлях - життя, повне нещасть, перешкод, тяжких переживань; «іти тернистим шляхом» наражатися на перешкоди. Бабуся. Як у тебе, Дмитрику, справи з підготовкою до Іспитів? Ти вже пройшов цей тернистий шлях? Дмитро Мені, як кажуть, ще ильки почаги й закінчити. І тернові колючки в мене ще попереду

Ярослава. Д о речі, ми на останньом у засіданні ф ольклорного гуртка дізналися так багато про використання слова терен у піснях, крилатих ви ­ словах. Я вже -просунута» в цій темі. Ось у зош и­ ті написано: «Терен — колючий кущ із кислими терпкими плодами». Що доброго від нього можна чекати? Бабуся. Напевно, ви згадували про терковий вінок. який відомий із Бібліі. Ярослава. І про терновий вінок, що с символом страждань, мук. І про тернисті стежки, які означа­ ють не тільки страждання, а й забуття. Дмитро. Тому ж і T, Шевченко писав у поезії «Не кидай матері»: «І стежечка, де ти ходила, колючим тер­ ном поросла». 95

ь .

Бабуся.

Я бачу, Дмитрику, що іспиту з літератури тобі нема чого боятися. Т е р н и с ті ш л я хи загартовують і, як кажуть, ведуть до зірок. Ярослава. А я цей крилатий вислів теж знаю: Через герми да зірок. — Per aspera ad astra. Це вислів давньорим ського письменника і ф ілософ а Се­ неки. Бабуся. Ось так одне звичайне слово запрош ує нас до роздумів і про фольклор, і про Біблію, і про світову кулыуру загалом.

2. Випишіть і з тексту складнопідрядні речення л підрядними означальними і займенниково-означальними. Підкресліть слово в головному реченні, яке пояснюються підрядним оз­ начальним. Яку синтаксичну роль це слино виконує? 3. Скориставшись текстом вправи, «формулюйте і запишіть значення висловів терновий вінок, тернисті стежки, через терни до зірок. ^

J

Підвидом складнопідрядних речень з підрядним означальним є складнопідрядне із з а й м е н н и к о в о -о з н а ч а л ь н и м У займенниково-означальному реченні підрядна частина пояснює не імєнник а займенник той. такий, все г всякий, кожний: Щас­ ливий гой. (хто сам е?) кому пером дано небачене у звичному

відкрити (Л. Забашта). Підрядна частина в займенниково-означальних реченнях мо­ же стояти після головної, у середині головної та після неї.

145.

І. Прочитайте англійські прислів'я. Напишиь п і них. які пе­ регукуються з українськими і є складнопідрядними речен­ нями. Підкресліть граматичні основи. Д о якого виду склад­ нопідрядних належать ці речення?

І. Гарна та хата, піо добрими людьми багата. 2. Коли друг про­ сить, толі завтра немає. 3. Той лиш друга матиме, хто сам друі«м буде. 1. І Іещастя розкаже, що таке щастя. 5. Не витрачай, де можеш заощадити, не заощаджуй, де мусиш витратити (і Хто любить У борг брати, той не любить від давати 7. Книжку вибирай, як виби­ раєш друга. 8. Хто їсть усмак, тон і працює неабияк. 9. Тільки тоді треба поспішати, коли бліх хапати. 10. Коли масш собаку, сам не гавкай. 11. Не юді нлаща шити, коли починає дощити. 12. НебрУДв ції джерела, з якою часом п'єш воду. 13. Не йди вбрід, коли не зна­ єш. яка вода. 1-1. Винному здається, що про нього тільки іі мови. 15. Як не може вкусити, ю хоч дряпне. 16. Хто за все береться, то­ му нічою не вдається. 17. Хю дереться швидко вгору, гой рангово %

гепне долу. 18. Красу бачить той, хто лишіться з любов'ю. 19. Сім разів поверни язиком, нерпі ніж сказати. 2. Поміркуйте, про які моральні характеристики людини йдеться в поданих прислів’ях. Складіть власне висловлю­ вання. уживаючи звороти на зразок: той, що dpt/шить: той, що боїться тощо. Виконайте тестове завдання. Яке з поданих речень є склад­ нопідрядним з підрядним займенниково-означальним?

146.

Під час навчання у Віденському університеті майбутнії! відомий учений-хімік 1. Горбачеиський у 1875-1877 роках очолив Українське академічне (студентське) товариство «Січ*, що гуртувало молодих українських патріотів (За В. Рудим).

І, взагалі, як підходиш чи під'їжджаєш до села і бачиш осо­ кір, шо підпирає хмари дужими плечима, якось затишніше стає на серпі (В. Ч ухііб). Стежка, шо була перші дні така добре витоптана, помалу зійшла паиівеиь (Іван І'яирнпий). Культура — це не тільки нсо те, шо створене руками й ро­ зумом людини, а й вироблений віками спосіб суспільної поведінки, виражений у народних звичаях, віруваннях, у ставленні один до одного, до праці, до мови (За А/. Русапівським).

Ґ Увесьнарод. шодесь під хмарами внизу, благословляю, пролітаючи ніби над ним у глибокім поклопі (О. Довженко). М7.

7

Поясніть, чому подані висловлювання з учнівських інорів потрапн.пі в рубрику «Усміхнімось». З р а з о к п о я с н е н н я . Письменник Джеймс Олдрідж пи­ сав, що ми відповідаємо за тих. кого приручили. - Джеймсу

Олдріджу приписано слова Сент-Екзюпері. І. Колись давно жили люди, оповиті не технікою, а при­ родою. 2. Він став поетом ч ер ез тяжке минуле, яке переслі­ дувало його все життя. 3. Ми повинні екологічно використову­ вати речовини, які викидають у повітря гази. 4. На мою думку, безвідповідальність — це безпринципність, безпринципні ж люди — це гомосапієнси. 5, В. Сосюра охайно ставився до при­ роди і всього прилягаючого. 6. Люди люблять ту країну, де вони можуть нормально жити, д о б р е працювати і смачно їсти. 7 В природі все гармонійне, нем а нічого зайвого, навіть

5)7

людина 8. Українська література м ає таких бардів, як І. Фран­ ко, Т. Г. Шевченко. 9. До ф разеологізмів відносяться прислів'я, приказки, народні мудрості,

Готуємося Оо Оиктантц — повторюємо орфографію

148.

Приіддайте орфограму *Вживання буки и. і у слонах іншо­ мовної о походження*. Виконайте тестове завдання.

Букву к пишемо в усіх словах рядка: А дж-.нси, дистанція, с..лует, лог..ка Б дисципліна. ч..пги. в..мпел, Мадр..д В Бразилія, епітет, рсч..татив, ауд..єнція Г Т..бег. Пар..ж. гр..умф, оиерад..я 1* Ч..каго. Ч..ЛІ. Валт..ка. попур.. 149.

Запишіть, .шиннім риску і розкрившії дужки.

Займе(щі, іі)нково/означалі>ис, ор(и, ^єнтуватися, на/сам/иеред. гуа(шь. ці), жовто/гаряче, к(е. н)рманичі. (М, м)аріїпськин па­ лац у Ки(є, ї)ві, арх(і,_н)т(§, и)ктурний стиль 6а(рр. _р)о(кк. к)о, 6е(з, с)смертннй, у Санкт/ІІстср6ур(л. г)і, (II. п)ерша (С, с)вітова (В. в)ійиа. (шіст. шести)десяті, р(е, и)дакція. канад(цьк, ськ)а постс(сс. с)а. Гали(ч, чч)ииа, заздрі(сгн, сп)а, д(и. е)коративнс м(и, е)стс(цт. тст)во. (Д, д)оржавна (II, п)ремія (У. у)країни імені Тараса Шевчеик(о, а), кра(є, йо)види, (Ч, ч)орнс морс, архітектѵрно/парковий (а. о)нсам6ль, генерал/губернатор, ц(е, н)гляиЯИ, ( К. к)иівська (Р. р)усь, (Д. д)есяти(и, нн)а церква, иа/иів/освітлеиий, компо;і(н. і)ц(и. і)я. на(.гт, дніпрянська, (В, віденський уиі* верс(і, и)тет, иі(д'їж. дї'.т)джапи, на/нівець, (II. національна (Б. б)ібліогека України.

§ 14. Склалнонілрялне речення з ііідряллнм з'ясувальним Підрядне з ’ясувальне пояснює присудок у головному ре­ ченні. Без підрядної з'ясувальної частини будова й зміст склад­ нопідрядного речення незаверш ені, неповні. Підрядне з ’ясу­ 314ЛШЛІГАЙ'*0 вальне відповідає на питання непрямих відмінків. М и прагнемо, (чого?) щоб ю н іс т ь б у л а осяяна б л а г о р о д н о ю громадською мужністю(В Сухомлинський). З головним реченням підрядне з'ясувальне з'єднується за допомогою: 98

— сполучних слів хто, який, чий, котрий, де, куди, коли, як: — сполучників що, як, щоб, ніби, мов. наче. чи. Найчастіше підрядні з'ясувальні залежать від дієслів із зн а ­

ченням: — мовлення (говорити, казати, розповідати, повідомити, за­ питати, пояснити, нагадати тощо); — мислення (/гумаги, передбачати, упевнитися, згадувати, розуміти тощо); — відчуття, сприймання (бачити, помічати, чути, відчувати, пишатися, бажати тощо). Підрядні з'ясувальні речення можуть залежати від прислівни­ ків (відомо, зрозуміло, видно, треба, жаль тощо), прикметників та дієприкметників (певен, радий, задоволений, переконаний тощо) П римітка. Підрядні з'ясувальні можуть формально залежати від вказівного займенника в головній частині. Він не має кон­ кретного значення, уживання його не обов'язкове. Щасливий [тим], (чим?) що живу тобою. Вітчизно рідна -

земле сподівань (М Сингаївський). С х е м а т и ч н е з о б р а ж е н н я с к л а д н о п ід р я д н о го р е ч е н н я з п ід р я д н и м з 'я с у в а л ь н и м питання н е пр я м их ВІДМІНКІВ

г говорю казав передбачили бажаєш відомо

у

що ЯК

щоб ніби М 08

наче ЧИ

і

150-

\ хто \ який чий котрий де куди і коли / \ ЯК / . /

1. Прочитайте Випишіть складнопідрядні речення ним з'ясувальним.

j

підряд­

Внутрішня політика Івана Мазепи Новообраний гетьман Іван Мазепа розумій, що треба зміцнити авт°Ритет влади. Він буй перекопаний, що сила держави визнача­ ються силою її керманича. Мазепа не брався за шаблю, не принижуопонентів, а діяв з політичним хистом і культурою, створюючи Навколо себе справді володарську атмосферу.

Авторитет своєї влади гегьман примножував також турботою про науку, книгодрукування, мистецтво. Домігся, щоб Києво-Могиляиський колегіум отримав статус академії. Доклав чимало зу­ силь, щоб заснувати Чернігівський колегіум. Не менше сприяв гетьман будівництву церков, соборів. Отже, завдяки пожертвам 1. Мазепи формувалося нове архітектурне обличчя Києва, Чернігова, Переяслава, Глухова, Лубен. Батурина, Бахмача та інших міст України, і цим обличчям стало «козацьке», або «мазенинське*. бароко. Документи свідчать про те, як гетьман прагнув змінити й саме суспільство. Він хотів усунути з політичного життя України донощицтво іі наклей ни шво. Також пропонував, щоб гетьман­ ські рішення про покарання старшин підлягали судовому роз­ гляду. Його цікавила сильна влада, але обов'язково обмежена законом. Микола Вінграновський стверджував, що благородне ім’я Івана Мазепи це ім'я гідності нашого народу, його історичної повно­ цінності й здоров’я (3 підручника). 2. У виписаних реченнях підкресліть слово, зміст якого роз­

криває підрядна з'ясувальна частина. Поясніть лексичне значення підкреслених слів. До кожною з них доберіть синоніми. З р а з о к . Документи сточать про те, як гетьман прагнув змінити іі саме суспільство. Слово свідчити означає «підтверджувати істинність, правиль­ ність». Синоніми: доводити, стверджувати, засвідчувати, підтвер­ джувати. 3. Висловте свої думки про постать Івана Мазепи в історії України. Проведіть засідання круглого столу на тему: «Коли щось можна ловести ділом, то на не немає потреби витрачати слова* (Елоп). 151.

1. До поданих речень доберіть і запишіть синонімічні склад* ионідрядні ізз ясувальпою частиною.

І. Викладач порадив студентам скористатися додатковою літературою. 2. Екскурсовод обіцяв показати нам соляну печеруs. У нічній тиші я почув спів соловейка. 4. 'Л вікна потяга я спосте­ рігала за зміною краєвидів. 5. Усіх присутніх попросили вимкнути мобільні телефони. 6. Нас приємно вразило оздоблення, оригіналь­ не освітлення іі охайність готельного номера. 2, Складіть схеми записаних речень. 100

1Г>2. 1.

Доповніть запропоновані конструкції, у і вориввіи складнопідрядпі речення з підрядним з'ясувальним. Учень знав. коли... . 2. Спілки стверджували, ніби... . 3. Усім

було зрозуміло, як.... 4. Катерину бентежило, шо... .5. Пасажири по­

цікавилися. чи.... б. Замовник вимагав, щоб..., 7. Я точно знаю, ку­ ди... . 8. Дирекція отримала повідомлення, що.... 153.

1. Прочитайте уривок з оповідання. С і исло перекажіть, замі­ нивши деякі ік'плікн діалогу складнопідрядними речення­ ми зі з’ясувальною частиною.

Подарунок Як хороше тут! — промовив граф Потоцький. Яке солодке повітря іі ласкаве сонце! Так, любий мій. Присмніпюго куточка, ніж оця Карнінка, ма­ буть. на світі нема. Добре було б парк тут посадити, такий, як у Версачі під Парижем, і По то за краса!

Дендрологічний парк *Сш/пївка* (м Умань) - Тобі гак хочеться, ЗосюУ запитав Потоцький. розминаючи зубами билинку. - Як хороше було б! —замріяно повторила Софія. До вечора вони пробули в Карпівиі. І весь день не в и х о д и л и з Го л о в и Потоцького кинуті, наче ненароком. Софіїні слова про версальський парк. Пізно ввечері Потоцький покликав до себе ад’ютанта. До кімнаТн ввійшов високий сірункнй офіцер М етель. Це бугв великий сРУДит. інженер-аріилернет і будівельник, садівник і мистецтво­ знавець. Вій добре знав історію, захоплювався архііектурою, кохавСя в Музиці й живопису. 101

- Д оручаю вам велику справу, капітале,

сказан Потоцький.

Метцель глянув на господаря і зрозумів: мрійник граф знову щось замислив. Потоцький довго викладав свої ідеї перетворення урочища. Метцель уважно слухав, і к його уяві поставала грандіоз­ на картина майбутнього парку. - Ідея вашої світлості мені до вподоби. Прикрашати землю де­ ревами та квітами це благородно. Ми створимо н Кариівці рай­ ський куточок, насадимо різноманітних дерев і квітів, виконаємо ставки. І оживе пустельний степ людям па втіху. - Отже, за діло, капітане. І негайно. І ще хочу вам сказати: цей парк буде подарунком пані Софії (За II. Наиішим). 2. Доберіть до виділеного безсполучникового речення сино­ німічне складнопідрядне. Визначте його вид, Сформулюй­ те й запишіть висновки. 154.

*1. Працюючи н ірупах. добері ть потрібний сполучник або спо­ лучне слово з дужок, щоб зберегти риму та зміст у поезіях. *** Уже рука моя вітрила нап’яла. А ще не знає ум. (що. як, куди, де) ііого нестиме Повітря свіжого дихання незбориме, Як повів мужнього орлиного крила. М. Рилыъкий

***

Землі своєї зелень та блакить Любив я серцем, і на схилі віку Хотів про те правдиво повістить, (як. що, де, мои) бачив, чув, щоб краплю невелику Явити дітям... М. Рильський

***

І стежив я. і я весні в: Акордилнсь планети. Навік я взнав, (де, що, як. мов) Ти не Гнів. — Лиш Сонячні Кларнети. II. Тичина 2. Частини якого складнопідрядного речення з'єднують

дібрані вами засоби зв'язку? Доберіть власні підряді з'ясувальні до виділених головних частин. Запишіть утво­ рені речення. 102

155.

Пригадайте, чим непряма мова відрізняється від прямої. Запишіть подані приклади як речення з непрямою моною. До якого виду речень вони належать?

1. «Коли я дивлюсь на українські пейзажі. — говорив Карл Брюллов. —то здається, от-от вирине з тихого плеса русалка, а на березі десь з’явиться “козак моторний” Еней...» 2. «Обірвався голос співця України Котляревського, — неквапно почав Петроград­ ський, —співця, що водив завзятих троянців-козаків у далекі похо­ ди, що був найкращим нам учителем-другом і навчав учнів своїх бути мужніми, чесними», 3. Михайло Грушевський міркував: «От насуваються такі події, що сама сьогоднішня історія, здасться, на­ пише про себе роман...» -1. У листі з Києва до дружини Лідії 11 ве ресня 1954 року співак Олександр Вертинський писав: •*Київ радус 1заспокоює мене, і я відпочиваю душею».

І П£ЗНЗЛ@М, і Словом 156.

1. І [рочитайте роздуми художника Василя Лопати. Випишіть складнопідрядні речення. Пакресліть схеми речень із під­ рядним з’ясувальним. Поясніть уживання розділових знаків.

В. Лопата. Ілюстрація до попи ті А/. Гоголя іТарас Бульба*

«Десь на дні мого серця» -Я к пахне нетоплена піч чи шум вітру за вікном, бурі, дощу, що leaf перестиглі яблука, груші, і вони надають на землю?.. Як стугілочка калини у вікно чи як сиіиас півень зранку?.. Чи можна ^ Не зобразити засобом живопису або графіки? 103

Література —це засіб пізнання, і ми розглядаємо її не тільки як естетичну насолоду. Я взявся писати для себе. Мені хотілося зафік­ сувати якісь моменти з власного життя. Я зовсім не думав, що цс буде літературним твором. Це просто мозаїка мого життя. Це епізо­ ди —як биті скельця. І коли лившися в калейдоскоп, воші склада­ ють візерунок життсвої дороги. Я зробив малюнки —хату, де наро­ дився, дерева, бурю, грозу, тополі, своїх односельців... Отак я проявився у двох іпостасях —людина, яка пише (боюся назвати себе письменником) і малює. Я написав пером і малюнки, і власне повість. ...Люблю музику і не уявляю себе без музики. Коли працюю, фоном завжди звучать Вішільді. Моцарт, Бах, Бетховен і. звичайно, наші народні пісні, наша класика. Це допомагає мені думати, мрія­ ти, збуджує творчу уяву... Мені поіцасіили бути в Іспанії у тому місті, де народився ге­ ній Пікассо і ще один гоні іі —Далі. Пікассо був спочатку могутнім реалістом, а потім став могутнім модерністом. Але час від часу, яким би вподобанням не надавав перевагу, він повертався до реалістичного малюнку. І це в нього виходило блискуче. Цим він володів на рівні Рафаеля і Леонардо да Вінчі. Не сприймаю, коли сучасні модерністи перескакують початко­ вий період оволодіння малюнком. Тим часом малюнок основа образотворчого мистецтва. Мені здається, шо талант художника не залежить від техніки малювання. >1 людина своєї епохи і маю свої вподобання. Люблю сюжетні речі, люблю ілюструвати класику, особливо українську героїчну. І «Слово про похід Ігорів», і Шевченка, і Гоголя. Люблю малювати портрети. Я створив 52 портрети мами. Я не розумію, як це зробити в абстрактній манері, якимось кубізмом. Я люблю те. що я люблю... 2. Перебудуйте складнопідрядні речення з підрядною з’ясу­ вальною частинок» н іі|юсті. ускладнені вставними конс­ трукціями. речення. Зверніть увагу, що мета висловлюван­ ня може змінюватися. 157.

1. Приіадайте зміст твору «Тарас Бульба» М. Гоголя. Роз­ гляньте ілюстрацію до попередньої вправи. Яку сюжетну лі­ нію повісті відтворив художник? Запишіть речення на цю тему, використовуючи такі частини речень: я думаю, що-', /щюї. пригадується....; мені здається, що...; можна сподіва­ тися. що...: складно уявити...; варто нам ’ятати. як... гоїио. 2. Назва тексту В. Лопати — це цитата з поезії 11. Тичини. «Десь на дні мого серця заплела дивну казку любов*. Чи

104

суголосні слова поета з темою поданої ілюстрації? Відпо­ відь обі рун гуйте. 158.

1. Спишіть текст усмішки. Знайдіть складні речення. Охарак­ теризуйте їх.

У

У гостях у Щ епкіна У 1832 році Гоголь уперш е приїхав до Москви. Почув, що сл а­ ветний артист Михайло Щепкін геж українець. Пішов до нього У Щепкіна сам е сиділи гості. Двері розчинили, щоб зручно було носити страви. Раптом усі побачили незнайомого. Він неквап­ ливо роздягся. став на порозі, оглянув усіх і проказав: Ходить гарбуз по городу.

Питається свого роду: Ой чи живі, чи здорові

Всі родичі гарбузові (Із кн. «Навколо Парнасу»), 2. Складіть невеличкі розповіді про Миколу Гоголя і Михай­ ла Щепкіна (по 5 0 речень), уживши в них складнопідряд­ ні речення. Готуємося <іо гіиктанту

159.

повторюємо орфографію

1. Пригадайте орфограму «Вживання аншірофа к словах ін­ шомовного походження». Виконайте тестове завдання.

Виберіть рядок, у якому всі слона пишуться я апострофом: А бар.єр, кар.хра, В. еінам. б.юлетень Б б..юро, н..юанс. К..ЮВСТ. бутон..ерка В ІН..ЄКЦІЯ, вар..єтс, дистрибьютор, інтерную Г конъюнктура, м.юзикл. б..юрократ. кан..ион Ґ жал..юзі, круи.х, модель..гр. п..гдсстал 2.

uloO.

Значення яких із поданих сліп вам значення за словником.

не

відомі? З'ясуйте ці

Запишіть, знявши риску і розкривши дужки.

(Сч, Щ )а(с, ст)лн вн и, прагп(іі. е)мо, ю (нн, н)ість, н ово/обра•Ипі, автор(е, и)тст, к(и, с)рмаиича, о(ин. и)онентів, атм о(з. с)феру. к)н(ї. €)во/(м. М)опіляііський коле(г. г)іум, здоро(в’я, ия). °то(вя, вя)(я, с)коио, обмеж(її. е)на, (з, скористатися, н(и, е)черу, кРі>(і, с)видів. моб(и. і).іьні т(и. о)л(и. с)фоііи, б(и, е)нге(ін, ж)ить, Ч с с . с)ажири. д(<\ и)рскція. уроч(е, и)ще. різно/барвні, кониКи/стр(е, и)буиці. стр(и, е)коталн. буйно/гра(вя. в’я). де/ис/де, кР(е, и)слаті, Ка(.м я, мя)нка, (п’ю. вю)нилася. (в, В)(и, е)рсаль.

П ари(жем. жом), ие/'иа/роком. (В, в)ерсальський парк, в/веч(о, е)рі, а(дю. л ’ю )тант. інж (и, е)н ер /ар т(і, и )(л л , л)срист, мистептво/знавець. арх(и, і)т(и , с)ктура, гранд(и, і)озиа, бс(а, с)/заперечио, п(п, е)й заж (н , і), аж (н. і)ота(іи, ж ), а(кк. к)р(и, е)д(е, и)тнв, кр(и, е)ли ти а установа. ош а(т, д )/к а (с с , с)а, акц(и, і)я, аукц(и, і)он, в заем о /п о (в ’и, ия)заний. бу(хг, г)(о, а)лтерія, ко(мм, м )(и, е)рційна, бі(с, з)псс, пі(т, д)нриєм ницька, брок(и, о)р. спец(и. і)алізуються, д(і. и).іер. ці(н. нн)ий, ро(с, з)ч(е, и)нили, о(о’є, 6 f )кт, гарбу(с.з), (Х'ю, Хю )стон, і(не, н 'є)кц ія, ко(ню, н'ю )нктура. ка(ре\ р'с)ра, (б'ю. бю )вет. (М ю , М 'ю )н хон , 6 а(ре, рѴ )р. (В с, В'єтнам, (б'ю , 6ю )летень, (н 'ю . мю)анс, (к'ю , кю )вет. б уто(н 'с, нє)рка, (б'ю. бю)ро. ьа(рс. р ’е)те. д(е, и )стр(е. и )(б ’ю. бю )тор. (б ’ю. бю)рократ. (и, і)н т(н , е)р(ш о. в'ю), (м 'ю , мю )зикл, кан(ьо, йо)н, жа(л'ю, лю )зі. кру(ис, п'є), мод(и. е)л(ьє. > )р , (п ’с, пс)д(и . е)стал.

§ 15. С кладнопідрядні речення л підрядними обставинними. Підрядні речення місця, часу

З

п 161.

У складнопідрядних реченнях із підрядними обставинними підрядна частина пояснює обставину в головній частині. Зна­ чення цієї обставини (місця, часу, причини тощо) визначає вид підрядного обставинного. 1. На які основні види поділяються складнопідрядні речення? 2. Які види речень належать до складнопідрядних з підрядни­ ми обставинними? 3. На які питання відповідають підрядні місця? 4. На які питання відповідають підрядні часу? 5. Якими сполучниками з'єднуються частини складнопідряД* ного речення з підрядним причини? 6. На які питання відповідають підрядні мети? 7. Які засоби зв'язку діють у складнопідрядних умови? 8. У якому складнопідрядному реченні не можна п о с т а в и т и питання від головної до підрядної частини?

1. Прочитайте, Випишіть складнопідрядні речення з підрядними обставинними.

1 Повійнув вітерець, розірвав димчасту хмарку, шо заступила сонце (Панас Мирний). 2. Усі словесні мистецтва є д и н а м і ч н и м и міісіецгвамн, бо ионн виявдяюіься в часі (А. Биеиький). 3. ПісЛ* смерті чоловіка в 1060 році Лнна, по суті, стала королевою ФраИ* 106

ції, оскільки спадкоємцеві престолу Філіппу Першому було лише вісім рокіїї (О. Б аш бко). 4. Сіроманець провів Сашка до узлісся, потерся мордою об Сашкове плече іі так стояв, аж доки лапах його нового товариша не ослаб у глибині і ємною листопадового вітру (М. ВІнгранооський). 5. Пиріжки з печінкою вовк, видно, любив з дитинства, бо ковтнув пиріжки, навіть не пожувавши (М. В ін/ра■ новський). 6. Якби я завжди розповідала однаково, го моя розпо­ відь стала б фальшивою (Н. Ш ахрай). 7. Не може бути справжнім сином своєї Вітчизни гой, хто не с і at справжнім сипом матері й батька (В. Сухомлинський). 8. От і горнулися тепер усі чайки до отаманської, мов діти до матері (А. Кащенко). 9 Коли настав час писати конкурсну роботу в Академії мистецтв, Федір Кричевський звернувся до весільного обряду, обравши один з його куль­ мінаційних моментів прибирання подругами молодої до вінця (Ю. Белічко).

2. Визначте вил підрядного обставинного, поставивши питан­ ня віл головної частини до підрядної. 3. Прочитайте ще раз четверге і п’яте речення, дібрані з івору М. Вінграновського. Пригадайте і латиші ь назву твору. 4. Хто з осіб, згаданих у третьому реченні, пов'язаний з Укра­ їною? Дайте розгорнуту письмову відповідь, використову­ ючи складнопідрядні речення з підрядними обставинними. 162.

1. у важно проаналізуйте зміст таблиці «Види складнопідряд­ них речень» (с. 88). Укажіть види підрядних, у яких спо­ лучники та сполучні слова можуть бути однаковими. Сформулюйте й запишіть висновок. 2. Складіть і запишіть речення, що відповідають поданим нижче схемам. які?

[ 1, (що ). що саме?

3- (шо ). І ].

яким способом?

~1 2. І ). що( ). U O M lf?

4. [ J, що ( ).

3. Складіть схеми до речень різних видів із засобами зв’язку який, що. коли, мов, к;/і>и, де. 107

П ід р я д н е р е ч е н н я м іс ц я вказує на місце або напрямок дії, про яку йдеться в головному реченні. Підрядне М ІС Ц Я відповідав на питання де? куди? звідки? У головному реченні складнопід. лиим*’***0 рядного з підрядним місця можуть уживатися вказівні слова гам, гуди, скрізь, звідти. І скрізь, (де?) де тропа моя в'ється, лишив я частиночки

серця (Д Луценко) З головним реченням підрядне місця з'єднується за доломо* гою сполучних слів д е. куди, звідки Підрядне місця може займати будь-яку позицію щодо голос* ного С х е м а т и ч н е з о б р а ж е н н я с к л а д н о п ід р я д н о го р е ч е н н я з п ід р я д н и м м іс ц я

де9 /суди7 івші*9 т "~там ~~ такий скрізь звідти t

163.

( ае

куди

\

З В ІД К И

V

\ І

)

!. Залишіть ирис.іін’я іа приказки. До якого пилу підрЯДКИ обставинних вони належать?

1 Куди голова задумала, туди й ноги несуть. 2. Де рідний краЙ* там і піл ялиною ран. 3. Де тонко, там і рветься, і Гам ліинво іір*' цки тьгя. ле пожитку не чується. 5 Там добре, де нас немас. 6. Ку­ ди голка, туди й іпггка. куди чоловік — туди іі жінка. 7. Де болото, гам і морі сидить. 8. Де треба руки гріти, там треба іі вогню 9. Де і-0* рить, там не греба піддувати. 10. Куди коза стрибне, туди й козе­ ня. 11 Де дітей люблять —туди вони іі горнуться, де старих шану* «не там вони довго живуть. 12. Не ходи в гості туди, де тебе не у дут ь . 13 Де троянда, там і соловей. 14. До згоди не,мас, там і короК юне. 15. Де сила ііанус, там правда мовчить. 2. Підкресліть головні й другорядні члени у виділених речей’ нях. Яку синтаксичну роль виконують у виділених Р*' ченнях сполучні слова? Сформулюііте висновки 164.

С пишіть, розставте розділові знаки

1 Мати тоді сита коли діти неголодні (К Гордієнко). 2. Т у Я де образи кохані дѵіпа окрилена лети і ь (О іекі индр О.іегь). 3. Т** І на Україні де долинами тихо тече Рось стоїть невелике містечЛ Богуслан (Іван Нечии-Левииький) і. Звідти звідки пока-іЗЛЧЧ

блискавка сунули хмари (Панас Мирний). 5. Де рідний край там людний рай (Народна творчість). 6. Де голова в крик гам роботи пшик (Народна творчість). 7. Дорога давня молодіє де б твій веселий крок не став (М Вінгрииовський). 8. Де крон текла козацькая грача зеленіє (Т. Шевченко). 9. А де нема любові і страждання гам не живе не бѴться і життя (Олександр Олесь) 10 Де небо між иіт синьота синьотою дихнуло весною Десною (А Мойсіенко). Прочитайте. Розподітіть |н-іешія на лві групи, спочатку випиш іть з підрядними обставинними місця, а потім з підрядними означальними.

І. Я люблю гордий шум рідних київських вулиць, де недавно ще так спинною вкривав все мороз (В. Сосюра). 2. Ще не так давно неодмінним атрибутом українського сільського весілля була скри­ ня. куди складали одяг, рушники, полотно - весь посаг молодої (.'І Орел) 3. Чернеча гора в Каневі. де поховано Тараса Шевченка, с нашою найбільшою національною святинею (В. іч н я н с ь к а ) 4. За піснею своєю ви водили нас. куди самі хотіти (М Коцюбин­ ський). 5 Ми підем, де трави похилі (А. .\(алишко). 6 . 1 встають гус­ ті отави, де тупились коси вчора (М Братан). 7. Де кисіль, там я fie Де пиріг, гам я ли (Народна творчість). 8. Де роботяща мо­ лодиця. там чиста світлиця (Народна творчість). 9. У великому місті, де ній жив. було луже весело: щодня туди приїздило багато іноземців (Г. К. Андерсен). 10. і ига перейшла ручай і видерлася на пагорб, де росли іри високих дуби (Н. Дев'ятко). 11 Тетяна погля­ нула в той бік, куди дивилися всі присутні (Н. Дев'ятко) 12. Скіфськ‘ таборища, де вирувало ж и т т я , захопили войовничі сармати. яких згодом вигнали готи (М Жучемко). 13 Здавалося, там, куди 1'ігрнмоиані її устремління, мас ось-ось з явитися його дужа по^зть (М Бішин). 11. Вийшли на станції, що псредус Заліщикам Ш. ХоліИІГІІКО) П ід р я д н е р е ч е н н я ч а с у вказує на час або тривалість дії, про які йдеться в головному реченні. Підрядне часу відповіл а є иа питання коли? в і д к о л и ? д о к и ? з якого часу? до якого часу? Завітай навесні, (коли?) коли синя фіалка в чисте небо погля­

не здивованим оком (М Сингаівський) До головного речення підрядне часу приєднується за д о ­ помогою сполучників коли. поки, доки ЯК. ВІДКОЛИ, як тільки,

щойно, пише, з того часу як відтоді як. після того як, перш ніж. перед тим як, до того як 109

У головному реченні можуть уживатися вказівні слова тоді,

доги, колись, щойно, незабаром. Підрядне часу може займати будь-яку позицію щодо голов­ ного речення. С х е м а т и ч н е з о б р а ж е н н я с к л а д н о п ід р я д н о го р е ч е н н я з п ід р я д н и м ч а с у

__

відколи? коли?доки?з якого часу? _ , *

ТОДІ

доти колись щойно незабаром

166.

\

/ коли поки доки як як тільки . з того часу \в ід то д і ■J

1. Прочитайте текст. Випишіть складнопідрядні речення з підрядним обставинним часу.

Балалаєчки Вони ц в і л и з весни і до самої осені узбіч стежки, що в и л а с ь по уи іркѵ до нашої хати. Після того як кмі і и відцвітали, на їх місці по­ чинали бриніти маленькі балалас чки. Довкола нашоі оселі і понад стежкою росло багато квітів. *Але тільки ні —невисокі, не дуже примітні не диню цвіли, вони вміли... фати. їхню мелодію почув я ше тоді, кили .зіп'явся на ноги і рушив у мандри та­ кою довгою, сповненою всіляких при­ год дорогою —від хати до перелазу. Грали мені бал ал аєчки , як біг за­ хеканий зі ш коли, баж аю чи похвали­ ш с я мамі іі татові своїми успіхами. І годі грати, коли приїхав додому після закін ч ен н я навчання, сновнений мрій, ю н ачої д звін к о ї сили.

Є. Вжещ. •I>Lw tvjwm* 110

І в той день дзвеніли, коли несмі­ ливо вів до хати свою наречену. Грали годі, як повертався з доріг, далеких і близьких... Принишкло сиджѵ і вслухаюсь. Заграйте мені, грицики звичайні, та НІ.

не зовсім звичайні. Заграйте тієї, що, окрім вас, ніхто у світі по заграє... (За В. Чухлібом). 2. Поясніть уживання розділових знаків у виділених речен­

нях. Перебудуйте прості речення в складнопідрядні, замінивши виділені другорядні члени близькими за ЗМІСТОМ п і д р я д н и ­ ми часу. Запишіть утворені речення. 1. Лелеки прилітали навесні. 2. Дощ припинився тільки вранці 3. Пройшло чимало часу з дня нашої першої зустрічі. Після обі­ ду він любив пройтися тінистим парком. 5. До отримання листа близькі нічого не знали про його плани. 6. Після закінчення зборів жваве обговорення не припинилося. 168.

Запишіть речення, замінивши прості речення з відокремле­ ними обставинами складними реченнями з підрядними ча­ су. І Іоясніть у них розділові знаки.

1. Сонце, поволі спускаючись на захід, більшає, немов росте, яс­ нішає. розпалюється (М. Коцюбинський). 2. Під'їжджаючи додому разом з Катериною. Кравчина помічає світло і рух у домі (О. Д ов­ женко). 3. Степ, струсивши із себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором (Панас Мирний), і. Повер­ нувшись до рідного Києва, Олександр Олександрович Мурашко організовує Товариство київських художників (Є. Кротевич). 5. йдучи поміж тихих дерев на дніпровській кручі, бачачи зоддалік 33 гіллям синю ріку, могутній плин її води, парубок немов зазирав Увесняну душу природи (Є. І'уиало). 169.

1. Прочитайте. Випишіть складнопідрядні речення, у яких за­ собом зв’язку між частинами виступає слово коли.

Найчарівніша музика Приємно, коли яблуко, про яке думали, що кисле, виявляється СОЛОДКИМ. Приємно, коли дзвонять до вечерні влітку. А ще лю,,н я, коли дід розмовляв з конем і лошам, як з чоловіками. Любив, оли скидалась велика риба в озері чи в Десні па захід сонця. Люи®. їдучи на возі з лугу, дивитися на зоряне небо. Любив засипати и°зі. Любив пташиний щебет у саду і н полі. Любив плескіт води —Яияиої. Любив жаб'яче ніжно-журливе кумкання н болоті, коли ОДала вода. Любив гупання яблук в саду, коли смеркав. А якби итан мене хто-небудь, яку я музику любив у ранньому дитинстві, 1 Інструмент, яких музик, я б сказав, шо більш за все я любив 111

слухати клепання коси. Як тихого вечора, десь перед Петром і Пав­ лом. починав наш батько клепати косу під хатою в саду, ото й була для мене найчарівніша музика (За О. Довженком). 2. Визначте розряд підрядних сполучників у виписаних ре­ ченнях. 170.

1. Прочитайте т е раз текст вправ 166, 169. Що в них спільно­ го? На чому зосереджують увагу автори цих текстів? Які синтаксичні конструкції найчастіше використовуються в цих текстах? З якою мстою? 2. Напишіть твір «Музика дитинства», використовуючи складнопідрядні речення з різними видами підрядних (особливу увагу приділіть підрядним місця і часу).

171.

V

J

Ъі

172.

Відредагуйте фрагмент тексту л учнівського твору, переві­ ривши фактичний матеріал (ім'я автора, назви творів, наз­ ви жанрів) за підручником української літератури. Я завжди намагаюся згадати свого улюбленого автора ліроепічних творів Грегора Сковороду. У творі “ Бджола та Жук» він дуже вміло розвинув думку майбутнього і минулого.

ІЗ БабусИиОЇ Скрині

і н е тіл ь к и

Cff

!.П|и>читан іе текст, розподіливши між собою репліки.

Коли гора не йде до Магомета, то Магомет іде до горн - ЦЄЙ вислів означає шімушену поступку. Синонімічні вислови іронічного характеру: прийде козо до воза, ми не горді. Ярослава. А я, Дмитрику, сьогодні, коли закін чи ли сь уроки, бачила вашого Сашка. Він усе когось ви­ дивлявся біля нашого класу. Дмитро. Що ти кажеш? Це він, мабуть, шукав ОленкУЯрослава. І вчора він ішов назирці за нею, як ми по­ верталися зі школи. Дмитро. Ич. який! А сам хвалився: «Вона ще бігатиме за мною». Бабуся. Ну що ж К о л и го р а н е й д е д о М а го М в та* то М а г о м е т ід е д о го р и .

Ярослава. Про якого Магомета ти говориш? Бабуся. У східних народів є легенда про Магомет^ пророка, який нібито наказував горі підійти до ньО

112

J

го А коли гора не послухалася, тоді він сам пішов до неї зі словами: «Що ж, якщо гора не хоче йти до Магомета, Магомет іде до гори». Дмитро. А я читав про Ходжу Насреддіна.., Він приму­ шував дуба чи пальму йти до нього. Бабуся. Це фольклор народів Сходу. Відомо ж, що Ходжа Насреддін був хвальком і часто видавав с е ­ бе за святого... Але його славнозвісні хитрощі час­ то допомагали біднякам. Таких історій про Ходжу Насреддіна багато. Ярослава. У нас такі гостроязикі дівчата, що й про Сашка можуть скласти легенду в східному стилі. Дмитро, Навіщо в східному, вони й по-нашому можуть сказати коротко, влучно й зрозуміло: П рийде коза д о воза...

2. Запишіть свої репліки на обговорювану в рубриці тему. Визначте вил кожного речення в запропонованих репліках. П оясніть уживання розділових знаків. Готуємося о о диктанту — повторюємо орфографію

173.

11рнгадаііте орфограму«Неиаголошеиі с. u в коренях слів». Виконайте тестове завдання.

Виберіть рядок, у якому всі слона пишуться з буквою е: А д..витися, хлоп.ліь, об..рсжно, лал.лінь Б керувати, директор. в..раида, вер.хепь В г..н..рал, 1 Л..ВКИЙ. д..саит, р..ити Г ІМ..НМНИ, кал..ндар. кор.дор. дисципліна Ґ гр.бти. зав. нити, заддат.гідь. зиів..чити 174.

Запишіть, з н я і и і і н риску і розкривши дужки.

Мисте(тс. цт)во. л(е. и)намічне. (з.г)п адко/єм сш *. пр(и. с)стол. уро/м анець. ѵзлі(с, сс)я. товари(іц. ш). л и сто/п ад. пирі(ш . ж )ки, jA а)кадем ія (М , м )истецтв, и(ье. с )іь с я . ( з с , зс)ди увати ся. Ч'ДЬ/яка, сх(її. е)матично, н(п, е)су і ь, атр(е, и)бут, пр(е, п)мітні. •Или д о о с(н , е ) н і . с т р ( ш , ж )ка н(е, и )лась. иоч(г, н )н алп бр(и. с)ніД о/в/кола хати, п о/н ад , м(и. с)лодія, ги(дж . ж)у, бли(ськ, зьк)і. ^ и. е)леки, пр(е, и)літали па/весиі. гіо/волі. ро(с. з)ііочиііа<льея. р С)п)’скаю ч(і, и)сь. ж овто/зелеп и и. зо(дл. д)а.тік, заз(е, и)рати, w , з)вонять. по/м іж . н іж но/ж урли ве. кумка(н, нн)я, л ір о /еп іч тихого веч(е, о)ра, отримали, нн)я. не пр(е, н)п(о. и)нилогя. а*б(и. о)т, гогтро/язи кі.

SVtrkі

113

{j Hi. С к л ад н о п ід р яд н е р еч ен н я .« підрядним ЄШК<)0\ д ії, міри ЙСІМІСНЯ, З п ід р я д н и м ІШрІНІІЯДМШМ П ідрядне сп о со б у д ії вказує на обставину, характер дїТ в го­ ловному реченні Відповідає на питання як’’ «ким способом? Я К И М

ЧИНОМ?

Отак бупає на початку травня, (як0 ) що сонця гріс. та недуже (П Тичина). До головного речення приєднується за допомогою сполучно­ го слова як і сполучників як що щоб мов. наче, неначе, немовби. ніби. ніж. У головному реченні може вживатися вказівне слово так. Підрядне способу діі вказує на спосіб ди головного речення за допомогою порівняння, уподібнення, зіставлення Щодо го­ ловного підрядне способу дії займ ає будь-яку позицію

І7Г».

І ( пишіть, розставте розділові знаки.

1 А ,ілтіл гак само почала відходити як і надійшла (М. Стельчи і ) 2 Як дбаєш так і мани (Н<цниіна творчість) .1 Ячмені поча­ ли полопіти немов синіша старості j-ач ка торкнула буйну рослин­ ність «імлі (М Коцюбинський) 1 Як зірая над морем летить лебедина іак слана безсмертна над світом леїи іь <Н ( осюра). 5. Монби далека хмарка иа обрії синії серед сліпучого стену Лока­ ція (О Гончар) (і На всіх не ро.шонісн гак само як усіх зірок на небі не перелічиш чи всіх грибні у лісі не позбиранії (С Г уцаю ). 7. Кра­ ше добре |к>бш н ніж тарно гонорити (Народна творчість). 8. Я ЇХ, краще ніж сам себе знаю (Ю. Ло/оин). 9. Грім фимів ніби іуркаЛІ р«и у |w.i гармати (/«лн Печі/й Лсвииький) 10 Вони перелітали ніби танцюй, l їй л с гейта на стебло (Л Письменна). 2 ІІакреслітьсхеми |>ечепь 1 4.10. 17G.

1 До поданих частин складного речении доберіть продовжся? И>1 Підрядні способу ДІІ. .tillllllli IЬ УІпореш речення.

1 Вона знала класичну літературу так. що. . 2 Як. .. гак неси** не сонце ирнфівало землю. .4. Сіе.шися т и отавами туман, немов­ би 1 Вуха іаклало. ніби Мои.... вразила нас ни звістка. 6. -» так і єна і ймеш 7. Як бджола летить до квітки, так.. 8. . якбуЯ Ч ранньої весни 2 Лоберіть до складених |ч*чень близькі :іа змістом проСЯ речення л обставинами способу дії. m

П ідрядив м іри і ступеня вказує на міру чи ступінь вияву дії головного речення або на ступінь вияву ознаки, вираженої при­ кметником. прислівником або іменником у головному реченні •1ттгеУ^ Відповідає на питання наскільки’’ якою мірою0 Сонце гак світить ласкаво (якою мірою0) що аж каміння смі­ ється (М Коцюбинський), і рости, і діяти нам треба так (як7 якою мірою?), щоб аж гриміло з краю в край (П Тичина) Вигос­ трю, виточу зброю іскристу, (наскільки*7) скільки достане снаги мені и хисту (Лося Украінка),

Поєднуєп»ся з ю ловним реченням сполучниками та сполуч­ ними словами що, що аж, скільки, наскільки, як. наче, мовби, немовби, ніби, щоб У головному реченні їм відповідають вказів­ ні слова так, такий, така, таке, стільки, настільки. Підряди»! речення міри і ступеня найчастіше стоіть після головного

•77.

І. Прочитайте Випишіть складні речення з підрядними мірн і ступеня

(.Запорож ці використовувані ті походах проти Туреччини під­ водні човни раніше, ніж це було u Західнім Європі (О . Агм/нмнч). 2. Він говорим так mre m. що майже неї поснули (Миколи Хиилыі вий). 3. А лист же гак гихо шепотінь, так гихо. нібито старенька «бус* куняючи шепче онучатам ка.ік\ ( М К/юпивнинький ) і Ми навчіть мене вишивки, мамо! І навчіть мене, рідная, так. щоб .і ме­ режки живими словами промовляли ио/іошки і мак ( Т М аст ко ). 5. На серці було так леї ко. радісно, як часом \ малої дитини іарноN) погідного ранку ( М Коцюбинський) (>. Конюшина так рясні» іа буйно зацвіла, наче синювато-червоні ногннки побігли по Ірані (В, К аю міщ ь) 7 Увага до нього була настільки велика, що До|>ош Ночував себе л>же незручно і ще нижче схиляв голову (Г. Тютюн у і 8. С гальки намолотили. стільки й іаіатили (Пар<кЬіп тчн/і * * • 1 У- Я так її. я так люблю, мою Україну убогу, що прокленѵ ®**того Бога, за неї душу погублю! ( Т ІІІі'ччгнко). 2.

ІІІД К | К Ч

I I I |> ч л е н )К * Ч Є Н Н Я II Г О Л О В Н ІЙ ч а с т и н і , я к и й п о я с н ю ­

є т ь с я п і д р я д н и м м і р и іі с т у п е н я .

До поданих чаї піп складного |М'чення доберіть продонжеп ня підрядні міри і ступеня .Запишіть утворені речення «•Повітряний змін піднявся так ши око. ш оаж .... 2. Отакий нес **Ий Сонячний день видався, як Л Я насгільки захоплений мовби. і Спльки різних думок роїлося в голові. 5^У * **’ Ті,к змінювалися пейзажі за вікном автомобіля '•еньтак швидко формулював правило. що.... 8*

179.

1 Прочитайте. Чи усвідомлю* і»* ни. що ваші вчите і<можуть нездужати, стомлюватися, м.ип поганий настрій, носпіша» ти на побачення, закохування. плакати, сміятися? Які ри­ си (ті. що не стосуються професії) ви цінуєте у своїх на­ ставниках найбільше?

1л

І /

П ора д о ш коли Мати ле/uw добудилась «Уставай Миколо! Умивайся, ои сніданок, вже пора до школи!» ■Ох. давно мене дістали, мамо, до печінки вчителі оті та завуч, та дурні оцінки!» •Годі, синку, позіхати, уставай!— *Матусю, від отих д з в і н к і в щоденних вже тріщить у вусі. Ті екзамени, контрольні, акти й протоколи!..» •Сину, масш сорок років ти ж директор школи'» О Страшемко

2. Зверніть унагу. що люди, які вас оточуюіь (мани батьки, учителі, знайомі >. іноді нагадують дітей. У чому це виявля­ ється7 Лаиииііть власне вислов.тюкання на цю гему (8-Ю речень), увівши в текст складнопідрядне речення j підряд* НИМ

Міри Й СТѴПСНЯ-

Вивчаючи синтаксис простого речення, ви познайомились із поняттям в ід о к р е м л е н н я Відокремлюватися можуть друґО" рядні члени речення для їх логічного та інтонаційного наголо­ шення До відокремлених членів належить порівн яльн ий зво р о т —слово чи словосполучення. Які, порівнюючи О Д Н І п р е д м е т и , Д ІЬ ознаки з іншими, образно характеризують іх. Порівняльний зворот уводиться в речення за Д О П О М О Г О © сполучників як, мов, наче, немов. ніби нібито, немовбито. Порівняльним зворот на письмі виділяється компми Це мтсЮ прекрасне як усмішка долі (Л Костенко)

П рим ітка. Порівняльний зворот щ о н а л е ж восполучень (фразеологізмів), комами не Мовчить як риба

и т ь

д о

стійких сло­

в ід о к р е м л ю є т ь с я -

180.

Синишь, розггантс рш ділоні знаки І1 м к |н сл іть п о р т ііялы іі звороти.

1. Вже блакнтииіі шовк неба покриши, мереживом чорних пллямок наче ажурною манти.іьгю (М Коцюбинським). 2. Курява си ­ лилась по гладкому як дзеркало с і авку і купалась у \ килях рожево госвітла (М Коцюбинський). 3. І Іа самому краю галявини. у канаві, nil опалим листям, піл снігом ніби и и жовтою ковдрою сплять ж.і би (Т. Сщнї>ииькии) і. Веселий л о т. жартун весни, тапикн. мов на святах (М. На/нибігіа). 5. Хмарка пливе кучерява тихо як гоп ро ї гає (В. Сисні/ш) б. Лежать покоси мов покірні леви... І сонце полудневе як гора... (А. М иш їніко) П о р ів н я л ь н е п ід р я д н е р е ч е н н я уточнює, поясню є дію головного р ечен н я за допом огою порівняння. П ідрядне порівняльне відповідає на питання як? подібно до чого7 як сам е? Над гопубими вітряками плив журавлиний караван, (як7) не­

наче кликав у дорогу (В Сосюра) Підрядне порівняльне приєднується до головної частини за допомогою сполучників «* наче, неначе ніби, нібито. ѵое. н е ­ мов. цю Підрядне порівняльне може займати будь-яку позицію Щ О Д О головного. Підрядне порівняльно потрібно відрізняіи від порівняльного 380рої У Підрядне порівняльне — це частина складнопідрядного р е ­ чення у якому є один або обидва головні члени Хоча часто один із головних членів пропущений (найчастіше присудок), але він с в головній частині На змістову потребу присудка вказують обставина й додаток у підрядному порівняльному і наявність ін­ шого головного члена. С х е м а т и ч н е з о б р а ж е н н я с к л а д н о п ід р я д н о го р е ч е н н я з п ід р я д н и м п о р ів н я л ь н и м

я*'* подібно до чого0 tuo c a w 7 Т наче

мон неначе немовби ніби що

117

181.

Випишіть складнопідрядні речення з підрядним порів­ няльним і порівняльним зворотом.

І. Немає гіршої покути, як u ріднім краї носить пѵта (Народна творчість). 2. Літа збігають як вола (Народна творчість). 3. Краше не обіцяти, як слова не дотримати (Народна творчість). 4. Безмежнеє поле, як райдуга, в серці сія (В Соаора). 5. Пригорну до серия, мов ди­ тя, пелюстки розквітлої лілеї (О. Деркач), (і. І іе встигне ще білий день очі протерти, як починається в лісі радісна музика ( І і Колганюк). 7. Принишкли перехожі на хвилину, показують цікавій дітворі, як га­ мірно видзьобують калину червоноіруді жваві снігурі (О. Хсио). 8 .1бродить місяць над домами, неначе срібніш вар говип (В. Сопора). 9. Од козачої відваги втік паша, як битий лис (Б. Олійник). 182.

1. Прочитайте вибрані з поезій Т. Шевченка |>еченпя. Розподі­ літь їх на три типи: а) з підрядними способу дії; б) з підрядни­ ми міри й ступеня: в) з підрядними порівняльними. Запишіть.

І. Не так серце любить, щоб з ким поділиться. 2. Мені так любо, любо стало, неначе в Бога... . 3. Тяжко, тяжко мені стало, так, мов я читаю історію України. 4. Як небо б л ак и т е нема йому краю, так душі почину і краю немає... 5. Послужи йому так щиро, як мені служила, (і. Грає кобзар, виспівує, аж лихо сміється. 7 Дні хмари­ ночки. та тихо, та любо, як у раї. 8. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж иебо блакитне широкими б'є. 9 .1блідий місяць на ту пору із хма­ ри де-де виглядав, неначе човен в синім морі то виринав, то потопав. 2. Бипшшгь із поетичних текстів Т. Шевченка шість реченьз підрядними порівняльними. Обгрунтуйте, чим відрізня­ ються підрядні порівняльні від порівняльних зворотів. 183.

У поданому тексті с підрядні порівняльні (повні та непов­ ні). речення з порівняльним зворотом. Знайдіть їх і запи­ шіть у таблицю за зрачком (таблицю накрссді і ь у зошитах). Підкресліть слово к головній частині або головну частину» якої стосується порівняльна конструкція. Зразок.

Порівняльне підрядне речення повне

Порівняльне підрядне речення неповне

Речення з порівняльним

зворотом __

Як простір немислимий Припадає вустами до Плине над світам осінь, медуза, і мокр* б е з руху, так поезія слова, мон до сп/и/ло/о 1як немислима без думки грона калини (Н. Ка- листя падає на 6рУ« І (И. Симоненко). (.1. К ост енко). ___ Щ К ).

... 118

На великому чорному баркасі, що. здавалося, повергав до берега, звивані вітрила. Вітер надував їх, і воші виривалися з рук, ніби лопотіли крилами великі білі птахи. Чорний човен нахилився і ліг боком на блакитні хвилі. Синє море хвилювалось і кипіло па березі піною. Хвиля скипа­ ла молоком, а відтак танула й шипіла на піску, тікаючи в море. Баркас підскакував на місці, хлюпав, як риба, і не міг пристати до берега. Він бився на хвилі іі рвався з котвиці. як пес з ланцюга. Море дедалі втрачало спокій. Дрібні хвилі зливались докупи і. мов брили зеленкуватого скла, непомітно підкрадались до берега, падали на пісок і розбивались иа білу піну. Під човном клекотіло, кипіло, шумувало, а він підскакував і плигав, немов нісся кудись на білогривих звірах (З а А/, Коцюбинським). 184.

Запишіть текст, замінивши виділені речення близькими за змістом складнопідрядними з підрядним порівняльним.

Зимова казка Ти приншла-таки до мене довгождана, вимріяна, срібляста... Ти завітала до межлгірського гаю вночі. 1 на землю, на дерева, на почорнілі куші ляг­ ло пухнасте срібло. Здрастуй, чарівна зимова казко! Ти прийш ла чиста іі непорочна, як снігурка-чародійка. що з’явилася з холод­ них завій півночі, прийшла н заворожила гай, кожну сосну, березу, осокорину... І за* ворожила мене самого. Вийшов я зранку з будинку і заспи від но/інву. Зелені сосни стояли по коліна в *™У* одягнувши на себе біді кожухи, вги7 **?Чи під срібним хутром охололі плечі. С. Лещенко. д верези! Яким дивом іскрились берези! •Зимова казка* Иоии піднялись із снігів, білокорі, пружні, *оваиі з кришталю. Воин були схожі на царівен, на гордовитих до°к землі, що володарювали серед білого безгоміння (За І. Цюпою). Ібе

Ц»

1- Прочитайте. Докладно (письмово) перекажіть текст, увів­ ши н нього складнопідрядні речення з підрядним порів­ няльним і речения з порівняльним зворотом.

За вікном дощ, довгоочікуваний, вимріяний. Малі травники J / Ko п°скндали із себе одежу іі гайда кѵпатись! Плавають, лірнаЛизкаю і ься... 119

Дерева спершу тільки всміхалися, а голі... Ах. яке то щастя — лот!.. Теїілітна вишенька не втрималась і першою пурхнула в дошовиіі танок. За нею друга, гретя... Невдовзі весь сад перетворився на танцювальний майданчик. Дощ. Сп'янілі шд щастя дерева н грава. А у вікно дивилися самотні калачики. їм теж хотілося під дощ. Тягли до нього потріскані губенята. Натикалися ж на холодне й байдуже скло. Та ніхто цього не бачки. У щасті ми часто стаємо слішімп. Чому? Павленко). 2. Прочитайте шс раз перше речення цієї та попередньої1 «прав. Чи ме видаються вони вам схожими? Чому? Чому ми мріємо про нездійсненне? Щоб правильно ставити розділові знаки в реченнях, де є сл о ва як. мов, наче, треба визначити, яку синтаксичну роль вони виконують. Ніколи не стави м о кому п е р е д як. мов. на* че, що приєдную ть присудок. П роте МІЖ підм етом і присуд­ ком мож е стави ти сь тире, якщ о є потреба виділити прису* док. Н априклад: Зимовий ліс - як кришталевий палац Його життя — мов широка дорога. У складнопідрядном у реченні Зимовий ліс сяє, як кришталевий палац кома відділяє під­ р ядн е порівняльне. У простом у реченні тире відділяє прису­ док від підм ета. П рикладка з як. шо хар актер и зує п р ед м ет з якогось одно­ го боку або м ає значення «у ролі кого, чого виступає пред­ мет», не від окрем лю ється, а л е кому стави м о тоді, коли прикладка з як м ає значення причини. Н априклад: Медунку

як лікарську рослину викорисювують у народній медициніЯк етнограф і фольклорист, Іван Франко часто робив запис* народник пісень У ф разеологічних зворотах кому п е р ед як не ставимо. Наприклад: Народ скаже як зав яже. Дощ ллє як із відра. ВяЯ хитрий як лис 186.

Доберіть до поданнх речень синонімічні з порівняльними. Запишіть їх. Підкресліть основи.

п ід р я д н и м * граматичні

1. Завірюха звірюкою стогне, виє, реве. 2. Безмежний степ, сзйЯ жни на морс, котить пшеничну хвилю, .'і Вітер, плачучи п о - д и т я ч о ­ му. б'є. листком у шибку. 4. Ми долали перешкоди j у п с р т і С й И віслюка. 5. Гори освітило сонце, і вони стали схожими на велетнів* що прокидалися від сну. 120

187. ■"

1. Складіть і запишіть речення, шо відповідають поданим нижче схемам. №<)і6но до 40(0?

1. Як (

КОЛІ/?

I

І

).

I

II.

2. [

t |. як (

подібно до чого?

3. І , як (

▼

).

І

V

5. [ \ я к ( Т ).

що?

У

J.

за якої умови?

)•

).

І 4. Як ( ). I

J.

яким способом?

6- f

І

*

1. я к ( Т ).

2. Назвіть види складнопідрядних речень, які ви уі кориди. 188.

Поясні і ь. чому подані висловлювання .<учнівських і норі в потрапили в рубрику «Усміхнімось».

/

З р а з о к п о я с н е н н я . Вперше про боротьбу українсько­ го народу згадується щє я літописах Нєстора Махиа. Ефект комічного створює плутанина імен Нєстора Літописця і Нестора Махна. 1. Про українську мову писали великі діти України: Т. Г. Ш ев­ ченко, Сосюра. 2. Кожен повинен виховуваїи в собі гідну дитину України. З Шевченко доводить, що тільки козаки — носії о с е ­ ледців — могли визволити Україну. 4. Саме завдяки таким гер о ­ ям, як Маланка, Свічка, ми живемо в незалежній Україні зі світ­ лом, газом, гарячою водою та іншими привілеями, за які герої віддали життя

І'отцемпсн до дикт ант у

повторюємо орфографію

Пригадайте орфограму «Подвоєння та подовження приго­ лосних». Виконайте тестово завдання. У якому рядку всі слоиа пиш уться без нодоижения і подписная? А авіамодел..ю. акваре.г.ю . зиарид..я, ..ладу Б бадид .я, ..важати, совіст..ю, нал..ю " лист..я, олен..я. бос.оніж . мулріст..ю Г без..містоииий. [ЦОДЄН..ИК, бетон .нй. зав..ш ирінки Г бут..я. бряж. чать, и есіл.я, :іаи..ншкн

Запишіть, знявши риску і розкривши дужки. ли ?*^пкРСМле(Н Н )Я . М(и. е)реж(е. и)во. гі(л. Л.оячки, (а. о)нале т)я>ман і (і. и)лья. ст(и, е)лнлась, гла( і. д)кий. ра(д. пд)уга. • Є)люсткн, (е, д)бігае. не всі и гаїи, иоч(е, и)наеться, раді(ст. г)на. 121

I m би. не м ов. п р и й ш л а гаки, д и н ю ж д ан а. м еж (е, и ) / г і р с ь к ш зд р а (в с . с )гѵ и . (с. О ранку б іл о корі. п р у (ш . ж )н і о ш у р к а /ч а » 1 |ю /д Ій к а , б е(с , j ) io m i ( h , н н )я, не в д о ш і, т (е. н )н д ітн а, гр(о, н )ч іл о, і рі ш о вид. і>ече(н іі н ) я . в(і, п )ііо гр ад н а. и л (н . е)к ан тс , с о п (н , с)чко, 1 « (нм. в 'я )т о , яч х й и , е )н і. іи в ( е , и )н а. іле(х. і )ка. р о е .ш (н . нн)ість, 1 і(и . е )т и т ь . б е(с, з)с м е р г н а . (у , її) с н іп , мов би, на о б р і(і, і), І с(е. и ) н к . не р о зп о в іси . не, п ер ел іч (е, н )ш . к р а(ш ч , щ )с, ір (е , и)мів, ні би. раз V раз. и е р е л (е . н. і)тал н , ( :і. з і ) стеб л а. к л а (с г. с Нічний. !; п р (е , і. и )ір ів а л о . с т (и . с )л н в с я . о<гг. і )ани. с е р (ц . д ц )е . т я (ш . ж)ко, ! нух(и , а ) .іакл ал о . У к р а(і. ї)н н .

.1

191.

§ 17. С к л ад н іш і,ір яд н і реч ен н я пілрндним н причини, м сти, у ч о н н

ІІ|ючніайте речення Поставте ііиіания від головної часі* ни до підрядної Визначте пил обгілнинного тдрялного.

1. Якби я була зіркою и небі, я б не знала ні туш. ні жалю (Леся Ук/ніїнка) 2 Прилинь, синій орле, бо я одинокий (Т Шевченко). .1 Лукаш хоче надрізати березу, щоб сточити п к (Леся Ук[ніінко). 1 Погодився б жити в засніженій іучі, щоб тільки народові проміШ» J смітив (. І Малишко). 5. Якби-то далися орлинії крила, за синім би морем милою знайшла ( І Шевченко) б Іноді зрима» ться дот. ЮД хмари набрякли од дрібних краплин (О. Копиіенко) 7 Строкатий днмм тому, що в нього черіуиьси біле і чорне пір'я (А . ДанидоЩ !> Леркач іявляс іься u нас пізно, бо більшість дорої и з теплих кра­ пі проходи it. пішки ( .1 Д а вш ім ) 1 0 . Досяі пій вершини. зупіпЯ Я лись. шоб перепочити (О. Гончар).

З

П ід р я д и в р е ч е н н я п р и ч и н и вказус на причину дії. про йдеться II головному реченні Підрядне причини ВІДП0ВІД86 w ! питання чому, через їло. з якої причини?

Жодна зірка не бписнупа. (чом у0 ) бо д есь високо вгорі end' 1 па непрониклива ковдра з чорної вовни ІО Донченко) До головного речення підрядне причини приєднується зад®* помогою сполучників бо. що. щоб. тому ЩО. ЧѲІЮЗ те ЩО. ЗввДЯ' І чи тому що. у зв 'язку з тим що. на тій підставі що. з того лр**вО" 1 /Іу що. оскільки Ускладнопідрядних реченнях з підрядними причини ком* же ставитись як перед усім складеним сполучником, так І первА і що Місце вживання коми залежить від логічного наголошв****

122

Порівняйте: Дні холоднішали й коїютшали, тому щ о була вже половина листопада — Дш холоднішали й ко(Ютшали

друга

тому, що була вже друга половина листопада Кримінальну справу закрито не тій підставі, що не вистачає доказів Збори акціонерів не відбулися у зв 'язку з тим що не було кворуму. С х е м а т и ч н е з о б р а ж е н н я с к л а д н о п ід р я д н о го р е ч е н н я з п ід р я д н и м п р и ч и н и

чому? ~|

192.

через ЩО?

З Я*Оі причини'*

бо що щоб тому що / тому, що через те що / через те, що

І. Спишіть, Підкресліть головні члени н складнопідрядних реченнях .і підрядними причини Пояснім.уживання |ЮЗДІ* лоиих знанні

йом у було двадцять два роки, коли пін вирушив із Km иа. Його Дорога пролягала до Угорщини .Чвали мандрівничого Василь Гри горпвич-Барсі.кнй. Колишній студент Кисво-Могилянгької акаде­ мії шірішив побувати в багаты>.\ країнах, тому що хотів здобути знання «на користь собі іі вітчизні». Подорож тривала довго. Ги>після Угорщини була Аис і рія. Італія, ■репЫ. Є гипет Мандруючи, допитливий юнак нивчаї географію. ар « и п у р у , мистецтво, націоналі.ні звичаї. Усе тс полом стане осноДля його надзвичайно ці капи \ книг (За М ( ' шбошпицькич). 2.

Знернігь увагу на предмет думки (підмет) у голонному і підрядному реченнях Чи н обох частинах одного складно­ підрядного речення д підрядним причини і ой самий предмет думки? Прочитайте речення. У текстах якого стилю вони можѵіь буїн ннкорпетапі? ( ‘кладіть власні складнопідрядні речен­ ня j підрядним причини н гаком у самому стилі

і_ Я не зупинив керований мною транспортний засіб перед світ^фором, бю нг помітив тагориния червоного світла. 2. Прошу IgP&PMHTH Mem довідку про доходи за перши іі квартал поточною зв язку з тим. шо хочу взяти кредиі. З ГІ|х>шу звільни ги мою - НМУ ВІЛ у|к>ку фізичної культури на іплетаиі того, що и цей пері •она проходить курс спеціальної оздоровчої фізкультури при 123

поліклініці -V« 2 піл наглядом лікаря. 4, Я. Сергіенко Надія Анато­ ліївна. були відсутня на заняттях 23.12.2009 р. через те, що була від­ ряджена на районну конференцію «Молодь проти наркотиків». 191.

ІІл основі поданих речень складіть і запишіть складнопід­ рядні речення з підрядним причини.

І. Маршрутне таксі зупинилося. Пасажир захотів вийти. 2. Уз­ лісся, .туки, болото аж гудуть від радісних пісень. Весна! 3. Озоном тиші називають період з кінця квіт ня до початку липня —дикі тва­ рини висиджують потомство. 4. Погасли вогні на вулицях міста: yd спочивають після гурбог робочого дня. 5. Ми зовсім перестаємо го­ ворити. прислухаючись до чудової міхої пісні. 6 . До нашого озерця підемо. Треба рибу рятувати. 195.

1 Випишіть із підручника (біології, історії, правознавства тощо) 7 В складнопідрядних речень з підрядними лрнчи-• ни. Які сполучники найхарактерніші для цих речень? 2. Д о двох-трьох речень доберіт ь синонімічні прост і конструК- І ції. З а п и т і і ь їх. П ідрядне речення мети вказує на мету дії головного речення.

Підрядне мети відповідає на питання для чого? з якою ме­ тою? нащо? ■U'tuiin»*’*0 Учителеві потрібні роки й роки, (для чого?) щоб дбайливо покладені в родючу землю зерна дали перші паростки (В. Сухомлинський). До ГОЛОВНОГО речення підрядне мети приєднується за доло* могою сполучників щоб, аби, для того щоб. в ім'я того щоб^

У складнопідрядних реченнях з пщрядними мети складений сполучник може писатися розчленовано (кома ставиться перед що) і нерозчленовано. Порівняйте: Яшукав тебедля того, (для чого?) щоб пибачитИ’ Я шукав тебе, (з якою метою'7) для того щоб вибачитисяПідрядне мети може займати будь-яку позицію щодо голов­ ного речення.

ся.

С х е м а т и ч н е з о б р а ж е н н я с к л а д н о п ід р я д н о го р е ч е н н я з п ід р я д н и м м е т и

з якою мстою? г-

ГТ

,

121

нащо?

для чого?

щоб аби для того щоб / для того, щоб в ім'я того щоб / в ім'я того, щоб

196.

1. Спишіть, вибравши з лужок потрібний сно.іѵчннк і сполуч­ но слово.

Софія Ротару іВажкосказати, (коли, що, я к б и ) з'явилася музика в моєму жиіті, - розповідає Софія Михайлівна. Здається, (щоб, аби. що) ко­ їш жила в мені завжди. Я виросла серед музики, вона звучить скрізь». (Або. А іе. А би) досягти успіху. Софія з дії і ингтва вчилася співати в батька, у домашньому, шкільному і церковному хорах-, грала на домрі та баяні, брала участь \ художній самодіяльності. А (щоб. що б. аби) музика стала про­ фесією, Софія Ротару вступила на ди­ ригентсько-хорове відділення Черні­ вецького музичного училища, згодом закінчила Кишинівський інститут мис­ тецтв. (Одішк. Коли. Паче) доля сама інколи робить коштовні подарунки. У 1971 році на «Укртелефільмі» зніма­ ли музичний фільм під назвою «Черво­ на рута». Це була стрічка про чисте і ніжне кохання діичипи-горннки п до­ нецького хлопчини. Назву обрати таку, (олм того щоб, відтоді як. перш ніж) на­ гадати глядачеві давню карпатську ле­ генду про чар-зілля. осяяне любов’ю, Роль головної героїні виконувала юна Софія Ротару Софія. (Колись. Кили ж. Чого ж ) з'яви­ лася пропозиція створити свою групу, назва »Червона рута* ви­ никла ніби сама по собі. А ще так називалась одна з перших пісень прекрасного композитора і поета Володимира Івасюка. ^ ііого ніс вяхДивовижно переплелися краса іі романтичність Буковинського •фаю, цнотливість першого кохання, віра в шасгя. Більшість пісень •Композитор написав спеціально для неї Софії. Пісні Володимира «асюка - це іскра, (щоб. яка. ніби) запалила естрадну зірку Ротару

(•»газети). 2-

_

Підкресліть фаматичні основи в складнопідрядних реченНЯХ j підрядним мети.

1- Доповніть подані конструкції. Зашипіть їх. Яким вид під­ рядних обставинних утворився? Поясніть уживання розді лоних знаків в утворених реченнях. '

' Щоб досягнути успіху...... 2 ...... аби відшліфувати свій харак*Мя того щоб стати корисним своєму народові...... і І реба 125

багато часу приділити самоосві п для ш ю . шиб . . 5. Щоб налатяиД ти зв'язки 'ііж містамн-побратимами. 2

Перебу.чуйте |>ечсння. зміниііши їй нишк і шлря.шої части* ни складного учення. З а т н іт ь їх.

3 До утворених речень доберіть синонімічні прості кгжструк*з ції. .Запишіть їх. 198.

І ІІрочигаігтс Мипишіть склалноіпл|)ЯДіп ін-чсння з підряд­ ними мети Ііакрссліть схеми виписаних речень.

Навторі XXI с т о л іт т я Весь цивілізований світ сгас на захист тварин і піахш. веде боротьбу j «відстрілом братці наших менших», а в Україні стрілянина в лісах, полях і на водоймах не припиняєм ся. Щоб палати цій діяльності законності, полювання здійснюють лише в певний період року Діють заборони на вбивство рідкіснії* видів, не можна полювати в межах населених пунктів тощо. Але насправді виконати ці умови майже неможливо Розрізнити, на­ приклад, ішли птахів, на які можна полювати, а на які — ні, складно. Навіть фахівпі-орнітологи інколи помиляються у визіИЦ чепні. бо наблизитися до шахів упритул важко. Що вже казати про тих. хто звертас увагу на пернатих .тише раз чи двічі на рік через приціл мисливської рушниці! До того ж стріляють часто в сутінкиЯ тумані, коли видимість погана Перші день-два полювання після відкриття сезону — наймай*» j війн й наш і ранішнії за наслідками. Гуркотіння мошрів, 6 сзиере|Н вне бахкання рушниць, море випитого ш ирш ого й юри покннуи И го сміття такою вигляду часто набунаї «свято чоловИЯ звиїяги». Водночас це вбиті іі кинуті итахн. Адже- не можна всерн<№; говорити про мисливський трофей, який у жнвііі вазі «тягне» на 10 0 2 0 0 грамів Отже, щоб уетиі пути помилуватися пташиним царством У«фв їнп. потрібно шк ніша і и І діяти' (В Вишнево,кіш) *2

064 лнашийсь у фупн. обговоріть порушену в тексті теНУ*

1. І все-таки треба споглядати назад щоб створити «раше майбутнє спереді 2 Щоб узнати минуле, треба зробити аналі­ зи 3. Шевченко ховався у бур яках, щоб написати хоча б пару рядків на маленькому клаптику паперу. Бо якщо побачить й о т хазяїн або м і л і ц і я 4 Шевченко був сильною людиною, але у нього було слабке місце — Україна. 5 У поомі «Гайдамаки» також показано голод, але український народ може довго не їсти.

200. І 1. Доберіть до поданих |м-ч<-нь синонімічні складнопідрядні \ підрядним мгги .'Ьниіиііь складені речення 1 Іде осінь фарбувати багрянцем ліси. 2 Параду скликано для обговорення перспективною плану на рік .4 Молодь приїхала привітати ветеранін. 1 Для правильного догляду іа кімиаіннми рослинами треба прочитати спеціальну літера і у ру. 2. Визначте синтаксичну роль виділених сліп. 1 1 ідготуйи- по­ відомлення на ііїй містичну гему «Складнопідрядні [ч*чення з підрядними мені як синоніми до простих речень і обс­ тавинами мети»

з

П ід р я д н е р е ч е н н я у м о в и виражає умову, за якої можлива Дія в головному реченні Підрядне умови відповідає на питання

за якої умови'’ Як одс тупишод грама тина аршин то вона од тебе на сажень (за якої умови?) (Народна творчість) До головного речення підрядне умови приєднується за д о ­

помогою сполучників якби, якщо (б), копи (б). аОи, раз, як тільки Підрядне умови може займати будь-яку позицію щодо голов­ Якщо підрядне знаходиться перед головним, то головне може починатися вказівним словом то ного.

С х е м а т и ч н е з о б р а ж е н н я с к л а д н о п ід р я д н о го р е ч е н н я з п ід р я д н и м ум о в и

_МИОі умов*7

т

то

якби якщо б коли б аби раз

(

ЯК ТІЛЬКИ

V

як

201.

Якби

202.

Встановіть цілинними п. між частинами прислів'їв Ви-і значте вид утворених речень. Запишіть їх. виросли б І В |Х»ТІ фнбн. мені черевики б не чорнив другого, бун чліба кран вона б і небо «рила, кури не заклювали та якби и під вербою раіі. б три лпі брехали, можна то іі нг с мерліла 6 . сам був білий нелегко було б жити, свині крила пішла б я на музики, собаки побачили стіни вміли юворитн лорі з неба брала б. ще живий бѵв би. лѵша часникѵ нг їла Складіть усний твір на тему -Якби ги ліан, мк много важить серлечме, ІЄН. U V слівис (І Фринки)*, викорис* таніни 3-5 складнопідрядних (ючень з пілрялннми умови.

СЛОВО, О Л ІЮ

203.

0 шиш

іь . р о з с т а в т е р о з д і л о к і і н а к и

Корисні порали І Якщо вариш будь-яку кашу па молоці, а не на воді то солі тре­ ба клас пі влнгп менше 2 Молоко не пригорить якщо спершу сію* лосну і и каструлю холодиию водою. 3. Якщо квіти у пазі втрачаю!» колір додай у воду кілька краплин нашатирного спирту. 4. Якшо на сторінці книш з'явилася чорнильна пляма її можна видалити ЛИ* м о н і і і і м соком ."> Якшо ги заблукав у лісі придивись до павутимЮМ Павуки тчуть його в напрямку з півночі на південь. 204.

ІІ|и»чніайте Випишіть складнопідрядні речення а шлрнД* ним умови ІІакрсслітьсхеми випінаних речень.

Яка на гебе чека» погода? Навряд чи це можна передбачіиЩ точно, бо в поюдн свої примхи. Але f прикмети, перевірені багатої річним народним досвідом Ці прикмети корисно знати. Н:ідвечір. коли заходить сопне, подивися на н<Ч>о. Якщо в0®* золотаве або ясно-рожеве, завтра буде ясна суха погода. Колн за­ грана яскраво червона, буде негода. Як небо цілий день ясне, заитр® також буде гарна погода. Якщо купчасті хмари ( навесні, улітку, восени) надвечір не зи*Я кангп., а збільшуються і розходяться по небу, вранці буде с.іьспаКоли в і ю ч і впаде рясна роса або візьмеіьсн іне* м. сонце встеле і ясне, наче пісю росою вмите. — то н ві сь день буде і і о г о Ж И Ч (З - ЕшиклпппМ я пн> пткш-).

Виліпіть і будь-яких підручників (українська мова. укралі ська літе|шура, математика. хімія, фізика ювдо) .ісгять речень з підрядними умови. До якого стилю наложить кожне і нихѴ

205.

206.

1.

Прочитайте ііолаїи прислів'я. Залишіть що вони означають

З р а з о к . Не знаючи броду, не лізь і/ воОу, щопере<»іЫ)/о обмірковування, бути необачним

Робити щось без

І. Хочеш їсти калачі. но піди на печі 2. Розбиту чашку не скле­ їти. 3. Не розбитнії крашанки, несиечоїп ж.чні 4. У невмілого руки не болять. 5. Не кидай старих чобіг. поки нових но купиш, б. ІІога ка компанія і доб{юго чоловіка зіпоч 7 Чорну душу й милом но Пілмигш 8 . Добрий чоловік- надійніший від кам'яного мосгу 9 Відстапеш годинок» не здоженеш родиною. 2. Доберіть ли поданих речень синонімічні конструкції з під­ рядними умови З р а з о к. Не знаючи броду, не лізь у воду

Як не знаєш броду,

не лізь у воду. 207.

І. Випишіть складнопідрядні речення .»підрядними умови

1. Коли б кізка не скакала, то і ніжку б но зламала ( Народна іяворчипи,) 2 Як голова сіш к. то чоловік мудріє (Нарщ)на т вор­ чість) 3. Як даси нолю гнок>, то дасть хліба вволю (На/ю<>на тварч ш ь ). 4. Коли їй маєш перли, то іі розум май і перед свинями не розсипай (Л. Глібов). .5, Що написано на роду, те но об'їдеш і на льоду (Нароона творчнт ь) 6 Як \ ліс не зЪцнш. то и на печі змерзнеш (НараіЫа творчн ть). 7 Виїзд снланусш часу не змар­ нуєш (Народна творчість) 8 Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом (Народна творчість) 2 Виберіть висловлювання. яке вам найбільше і подобало­

ся. Використавши складнопідрядні речення .і підряднії ми причини, моїн. умови, опишіть ситуацію з власного досвіду, до якої можна застосувати змії і вибраного прнслів я. ПЛо * Поміркуйте іі мис ювте припущення. чому н українській народної інорчоеп част» використовуються складнощірядні |М.ЧЄІПІЯ І Підрядним \ МОВИ, ЩОпочинаю! ЬСЯ СІЮЛѴЧпиком якби 2. Пофантазуйте і напишіть інір-ркндѵм иаоднѵ і гем Якби я був (буза) презшН'нтом ( чінн гті/тм. Оиректи/юм шкчзи.

учитгжи. торті непом, аркою шоу-бізнесу, фізикам-тео­ ретиком, програмістом, редактором, видавцем, лгчікам, дичо/осподаркою. фермером, водієм, використовуючи С'КЛПДІНИІІДрЯЛНІ реЧСННЯ j п ід р я д н и м у м о в и .

209.

1

Прочитайте текст 1ІЬ> мам відомо про мову рухів?

Чого тільки м и ме вираж аємо руками1 Ми вим агаємо обіцяв* мо й прагнемо, погрожуємо, просимо відмовляємо, захоплю*» мося. розкаю ємося, лякаємо наказуємо, підбадьорюємо, за­ чІ * охочуємо. звинувачуємо, проїдаємо, зневаж аємо, звеличуємо, і *У“©гГ»*Ѵ вш ановуємо радіємо, співчуваємо дивуємося, сумуємо Кив­ мов» ком голови ми погоджуємося, відмовляємо, вітаємо, вшановує- 1 мо. величаємо, підкоряємо, погрожуємо запевняємо, повідом­ ляєм о А чого тільки ме вираж аємо за допомогою брів і плечей! Немає руху, який би не говорив і до того ж мовою, зрозумілою всім (За М Монтѳнем)

2. Спробуйте переконатись у правильності тверджень авторі. Пригадайте одну іі синіх улюблених загадок. Запишіть І нідтворіїь й змісі мовою жест їм Г о т у є м о с я 11<>гіи кт а н т ц

210.

п овт орю єм о ор ф огр аф ію

Пригадай то о|и|иц-рам\ • Чсртіання п - а. е —і, е —и* Ви­ конайте тестове заклання

Букву е треба писати н усіх с.іонах рядка А бер .пи. «асі бнѵти, пип кати. наш.літати Б заб. раю. ад..ратн. іасі.-іати. ст рати В мрил..тінь. о6 ..рнуся. нні рти. розпл..сти Г ним..тати, ст лити, нм, рати. об.і.татн Г заст.бнув, іі.і т и . 6 р. сти. стр..дяти 211.

Запишіть, знявши риску і (юзкриншії дужки.

С(и. і)зий, якби то. про.м(с, і)нь, локла(з, с)ти чи/мало зусиль» ч(е, и)ргуеться. пі(р’я. рья), д(е, и)ркач, ІІ1(.ЗДН, зн)о. бі(ль, Л)ШІСТЬ, ме(нь, н)ше. кр(с, її. і)мінальна, (К. к)исво (М, м)ог(с. и)лянська (А. а)кадсмія. (:і. с)добутн. Греіі(и. і)я. Сг(н. і)иет. к(с. и)рований* ар.\(и. і)т(с, н )к тура, молі клініка, узлі(с, сс)я, виси(ж. лж)уюгь. са­ мо/діяльність, кр(е. н)дит. д(и. е)р(е, и)геитсько/хорове, «Укр/ге­ ле фільм», дівчина горянка, чар н.і.ія. рідкі(ст, с)ні, ф ахівиі/орі*| тологи. зв(е. н)ртаі, бе(з. і )перервне. от же усе таки. мілііЦі. •*)*• домо господарка. нр(г и) і(и. е)дент. шоу бізнес. програ(м. мм)ІСТ. фіз(і. и)к т(е. и)оретик

1

§ IS. С к л а л іт п іл р и д и і р гч г и н я .і ііі.ір н ін н ч и НИСЛІДМЖИЧН, н МІ ус II >1111м и 212

1. Прочгпайте Внпишмь складнопідрядні речення. Користутчись тао.іиисн» па с Н8 (§ 13). виліачте нил пілряднпі час­ тини у виписаннх реченнях ПІДЛІТКИ

ПіЛ-іітик прагне. щоб його сприйняла грѵпа ровесників. у яких такі ж інтереси. Lit* може бути шкільний клас, компанія одноклас­ ників 'пі товариші з двор\ Для підлітка гр>на —цс не просто діти, яких вій иважле цікавішими да інших і л якими піп хоче відпочива­ ти. Підліткова група — товариство її своїми нормами, правилами, так що бути членом такої групи о.шача» бути н н ііі своїм, жиги за іі законами. Загрозу залишатися поза групою підліток часто сприй­ має як трагедію. Що старший стає підліток, то час­ тіше запитує себе: «Хто я йола гру­ пою. бе.і усіх?» Настає момент, коли навіть авторитетний лілер групи ста МІТЬ собі таке шпигання. Кожен мо­ же пригадати ситуації, коли доводи­ лися йти за групою обов'язково ■сім класом зірвати урок, «допекти* Нелюбому вчи і елеві, вчинити бійку -І іншою компанією Якшо не зробиш т ю . що not гановнла група, бу­ дуть бойкотувати: не розмовляти, не помічати ігнорувати. > чора ™ була бажаною подругою, гебе називали найкращим другом, ••сьогодні тебе не бачать І тут треба вибирати (3 •Енциклопедії для підлітків *).

*2. Попрацюйте в ірунах Поміркуйте, як вибір може вплинути на подальшу долю підлітка. П ідрядне р еч ен н я и а с л ід к о в е вказує на наслідок дії, про яку йдеться в головному реченні До наслідкового підрядного не можна поставити питання Складнопідрядне наслідку завжди стоїть після головного р е ­ чення Підрядне иаслідкове пояснюс головне речення в цілому і 3 Сднується з ним складеним сполучником гак шо Сполучник не членується й належить до підрядної частини Теплий туман слався по полю і наливав балку по сам< вінця

так що дерева потопали в ньому (М Коцюбинський).

С х е м а т и ч н е з о б р а ж е н н я с к л а д н о п ід р я д н о го р е ч е н н я з п ід р я д н и м н а с л ід к о в и м

тдрчани частина виражає наслідок так ідо

213.

1

Прочитанії реченим Випишіть складнопідрядні з підряд» ним наслілконим

1 Річка набряклії водою, так що берегів не видно (('. Гуцаю). 2. Однієї ночі сталося так. ши я не міг іаснути (М Нп/анген). Л. Пішли такі сніги. що за поріг не иіпяїнеш н о т (П Иоронько). 1 Буиас так. що в лютому весною пахне «ніг (М. Пшиибнкі). 5. На­ дворі було так ясно шо и глянути було трудно, не іаплющнвши очей (hum ІІсчуй-Лсшщькии). 6 . Хутір ховався серед дерев, так що влітку іншу хатку даремно ш> катимеш (Микола Трублаіні). 7. Сон­ це пекло так. що й уночі сніг патів (Ю. Японський). 8 . Земля висох­ ла так. шо під ногами д.чвеніла (М Коцюбинський), і) Хлопці вийшли до села із заходу. гак шо тепер їм не було чого боятись (Г Тютюнник).

2 Порівняііте, ЧИМ ІИ.ірІЛНЯі ІЬСЯ їмНІ головного речення у

виписаних ік-ченняч і н jn-шті р*-чі-иь. Сформулюйте і запи­ ши). НИГНОІІОК.

З 214.

Необхідно В І Д Р ІЗ Н Я Т И Підрядні наслідкові В ІД Підрядних спосо­ бу дії та ступеня У складнопідрядних реченнях з підрядним наслідковим гак шо — складений сполучник, що належить під­ рядній частині, а в підрядних способу дії <ступеня гак — обста­ вина (міститься в головній частині), а що — сполучник підрядної частини Порівняйте Пташиний спів розважив мене, так шо забулися всі денні турботи (складнопідрядне речення з підряд* ним наслідковим). Пташиний ста розважив мене гак. шо забулися всі денні гурботи (складнопідрядне речення з підрНД* ним способу дії та ступеня). Зап и ш іть подані р< чснпи. посліпивш и розділові знаки так. Ш*«б: а) підрядна частина мирлж.іл.і наслідок гото. про ІЯ® іілеї І.ОЯ н цілинній. Гі) підрядна частина вираж ала спосіб Я» та і і у ніиі. вияву дії чи о зн аки в головній

сім і ю так що не можу дочекатися зустрічі. 2. Ту­ рнеш просувалися повільно так що довелося рон/ганляш намет* 1 'А скучив ля

132

нанпомапки 3. Хлопці подружилися т;ік що їх псі називані нерохппїрода. 4. Було морозно так що злаї ться замерзли іі телеграфні стовпи.

5. Доповідь була продумана так що не було жодних зауважень

з) 215.

із Б а б у с и н о ї

Скрині

і не тільки

£$

1. Прочитайте текст, розподіливши між собою репліки

І все ж вона крутиться уживає іьси для позначення глибокім впевненості, переконаності о чомусь.

Дмитро Щ ось сьогодні Яся цілий день біля дзеркала кру» и ться

Бабуся У неі о пів ка третю академконцерт у музичній школі, так що є привід крутитися

Яроспава. Я не кручуся, а хвилююся входжу в образ. Дмитро Я те* хочу увійти в образ, бо мені треба зб и ­ ратися на ділову зустріч.

Бабуся Ясю. думаю, що ти вже готова не тільки до зкадем концерту а й до виступу на міжнародному конкурсі імені Горовіца. Звільни, будь ласка, місце для Дмитра Ярослава У нього зустріч увечер* так що він ще встигне Бабуся Не сперечайтеся, прошу вас' Дмитро (виходячи з кімнати). І все ж в о н а к р у т и ть с я ! Бабуся Ти вже заговорив аф оризм ам и Це ж крилатий вислів, який належить, за легендою, Галілео Ґалілеєві Цього визначного італійського вченого доби Відродження цькували інквізитори Він визнавав вчення видатного польського астронома Коперни­ ка про те, що Зем ля обертається навколо Сонця І хоч Галі лея змушували зректися його переконань, Він усе одно твердив ВСЄ Я ВОна крутиться! 2

Випишіть складнопідрядні речення. Визначте ній підряд­ них |н-чень Добери і»до виписаних |>СЧЄНЬ синонімічні.

3. Накреелітн схеми до винис.іннх гклалних речень

До поданих речень доберіть С И Н О Н ІМ ІЧ Н І .» підрядним на­ слідкові!»! Запишіть їх. Поясні і ь уживання |юзділоіінх знакін Які н о в і п і д п и к и значення з'явилися п мер»-будова­ них реченнях? ^ 1 - Краплі гучно ;іатара6 аиили по склу, і полилася весела музика 2. Світла в кімнаті було дуже багато, аж усі присутні мружили

очі. З Ккскурсовол розповідала так иікавп. що ли екскурсантів приедналися випадкові перехожі. 4. Договір не підписали, бо в партне­ рів було багато уточнень і за п и т а н ь .В и п а л о сила-силенна снігу, перші поверхи опинилися під снігом. 217.

з

Напишіть гнір-роздум на основі власних спостережень про відомі вахі ситуації з життя підлітків. У творі використайте складнопідрядні речення л підрядними наслідкопимн. П ід р я д н е р е ч е н н я д о п у с т о в е вказує на те. всупереч чому відбувається дія в головному реченні. Підрядне допустове від­ повідає на питання незважаючи на що0 Підрядне допустове мо­ же займати будь-яку позицію щодо головного Хоч бупо тільки

надвечір а над зеленими верхівками присмерки вже згасли зовсім (незважаючи на т о 9) (Петро Панч) Хоч громи й пізно, а лягла зима (незважаючи на що?) (М Рильський) Вони (квіти) веселі, (незваж аю чи на щ о?), дарма що не пахнуть (А Дімаров) Хто тільки не пробував рух пісків цих зупинити, але нічого не виходило {незважаючи на шо?) (О Гончар). До головного речення підрядне допустове приєднується за допомогою сполучників хоч дарма що. хай. хіба що. незважа­ ючи на те що Сполучними словами можуть виступати і займен­ ники чи прислівники з часткою не хто не. що не, який не, як не. скільки не У складених сполучниках дарма що. незважаючи на те що кома може ставитися перед що або перед усім сполуч­ ником С х е м а т и ч н і з о б р а ж е н н я с к л а д н о п ід р я д н о го речення

з п ід р я д н и м д о п у с т о в и м н езв аж л о ч и на

щ о7

але

незважаючи на щ о '

хоч дарм а що незважаючи на те що

134

218. і 1. Прочитайте. Запишіть виділені реченим До якою виду складнопідрядних речень нони належать? Відповіді. обгрунтуйте. Хоч офіційне відкриття XXIX Олімпіади в Китаї відбулося 8 серпня 2008 року, футбольний турнір Ігор старту вав на два дні раніше. Отже, змагання тривали л 6 до 24 серпня В

олімпійському турнірі взяло участь 6500 атлетів із 205 країн

світу.

Талісманами Ігор обрано п'ятыіх •фі/аа»-дітей. що приносять уоачу БейБей, панда Джинг-Джинг, старший брат Хцан-Хцан, тибетська антилопа Інг-їнг, частівка Ні-Ні

Ця полія вийшла далеко за межі спортивних змагань. На її* |* • монію відкритій прибули і лави 95 держав Незважаючи на те. шо не нее j світі спокійно, XXIX Олімпіа­ да отримала красномовний девіз: «Один світ одна мрія». Ііри мали об'єднані людей навколо олімпійських ідеаліи дружои. миру . Прогресу й гармонії, а провідні спортивні держави довести свої лідерські позиції н спорті. Хоч на літніх Олімпійських іірах у Киїаі змагалися дорослі. т»л»сманом цих змагань було обрано п'ятьох «фува*-дітей. Вони Нади принести спортсменам успіх. Бей-Бей, на голові якого красується риба у воді, с п р и я є ^ водним видам спорту і сим волізvt блакитне кільце на олімпійській емолгні Дарма що панда Джинг-Джинг уособлкн чорний колір на °лЬ*пійській символіці, він приносить благословення та шасгя. Старший брат Хуан-Хуан представляє червоне кільце, шо втілик рЬіМйський дух. символізує олімпійське полум'я 1 пристрасть до ПеРсмопі Тибетська антилопа Тш-їнг опікуч ться жовтим кільцем . 135

Цс талісман для спортсменів, шо виступають на відкритому повітрі. Антилопа символізує простір і несе здоров'я. Ні-Ні - ластівка із золотими крильцями — це стилізований повітряний змій. Ні-Ні приносить удачу і символізує зелене олімпійське кільце (За мате­ ріалами Інтернату). 2. Накресліть схеми виділених речень.

219.

Випишіть складнопідрядні речення з підрядним допусто­ вим. Поясніть розділові знаки.

1 Ніч яка місячна, зоряна, ясная, видно, хоч голки збирай (М. Старицький). 2 . Хоч ще зима жбурляр сніг у квітні, але весни вже всі ознаки с (Л. Дмитерко). А. А нашому Петрові хоч траву їж (Народна творчість). 4. Хоч хліб і водою, аби милий з тобою (На­ родна творчість). 5. Уночі хоч як грішить, а вдень проти сонечка плюшить (Народна творчість), (і. І де б я не був за далекою даллю, тебе ж. Україно, завжди пізнаю (А. Малишко). 7. Хоч удень, хоч уночі гудуть над містом літаки (А/. Ііішин). 8 . Скільки не вертався, ти не шанувала (Народна творчість). 9. Хоча б на хвилинку пере­ почити просилися втомлені рѵки (Я. Саенко). 10. Він такий добрий, хоч до рани прикладай (Народна творчість).

220.

1.

Спишіть, розставте розділові знаки.

1. Що йому не говори а він усе догори (Народна творчість). 2. Хоч і t що їсти та нема з ким сісти (Народна творчість). 3. Бо кра­ сен труд хоч ряссн пії (М. Рильський). 4. Вже листячко прокинулось в живцях хоч сніг у лісі сріблиться повсюди (Д. Луценко). 5. Як не мудруй а правди ніде діти (Л. Глібов), 6 . І мене заспокоюють радіо­ грами дошу хоч ніколи не вчив я його плюскотливої мови (Р. Росщький). 7. Д о б р у науку приймай хоч її і від простого чуєш (І Франко). 2

Перебудуйте осіаннс речення, щоб ноно відповідало такій схемі: нс.пншанти ип що?

І 221.

,х о ч (

).

].

і. Доберіть до поданих речень синонімічні складнопідрядні речення з підрядними допустовими, використавши різні сполучникові засоби ( поважаючи на, дарма що, хай скіль­ ки тошо). Запишіть їх.

З р а з о к . Па ярмарку було д у же ба/ат о вишиванок, а іе жодні* j них не повторювані Лесиноі. Скільки не було на ярмарку <арни* вишиванок, a te жодна j h i l y не повторювані Лесиноі. 136

1. Ми дуже хочемо, але не зможемо приїхати ьчагно. 2. Ми їх попереджали, а воші не слухають. 3. У нас е бажання, га нема? можливості прийти на концерт. 4. В Ірини гарні оцінки в атестаті, але вона вагається, вибираючи між природничим і гуманітарним факультетами. 5. Максим як користувач непогано знався на комп’ютерах, але захиститися від атаки хакерів не зумів. 6 . У нашо­ му садку багато яблунь різних сортів, та в ньому році вони зовсім не вродили. 7. Дош лив як з відра, однак дідусь таки поїхав на дачу зібрати малину. 2. Усно перебудуйте записані речення, ускладнивши допус­ тову частину.

З р а з о к . Скільки не було на ярмарку вишиванок, але жогіна з них не повторювала Лесиної. Скільки не було на весн я н ом у я р ­ марку гарних вишиванок, але жодна з них не повторювала Лесиної. 222.

Та V f

1. Прочитайте «бібліотечні анекдоти». Випишіть складнопід­ рядні речення. Визначте, до якого виду належать підрядні частини. Щоб підготуватися до контрольної, дев'ятикласник — ф ан аткомп'ютерник — приходить до бібліотеки. — А д е бібліотекар? — В архіві... — Розархівуйте, будь ласка, бо мені книжка потрібна. •• *

Щоб перевірити стан книжок у бібліотеці, призначили реві­ зію. Отож один перевіряє. Інший записує. • — Так... На п'ятнадцятій сторінці дірка! (перегортає) Ого! І на шістнадцятій — теж! ***

Розмова подруг-дев ятикласниць: — Ти не могла б дати мені «Гамлета» Ш експіра? — Хоч що тобі говори, а ти все одно не користуєшся бібліоте­ кою! — У бібліотеці не даю ть — вимагають повернути "Івасика-Телесика-..

**» У бібліотеці: — У цій книзі я знайшов десять гривень, так що дайте мені ще інших книжок цього автора

2. Яка усмішка вам сподобалася найбільше? Накрес.іігь схе­ му складнопідрядного речення, ужитого н цій усмішці.

Гот уєм ося і)о nut, таити

223.

п овт орю єм о орф ограф ію

Пригадайте орфограму «Чергування у —«, * —й». Вико­ найте тестове завдання.

У якому рялку порушено закон милозвучності української мови? А Діти зайшли ло кімнати вдвох. Б У салу вітер ходить І голосно свище В Настав час вгомонитися Г Поклади золота відкрито в Карпатах, у Придніпров'ї, у Криму Ґ Удача всміхнулася мені 224.

Залишіть, зннніпн риску і розкривши лужки.

Вел(е, и)чезний, (г. г)рунт, старо/давне, не/витяпі(е, н)ш. над/вечір'я. (О, о)лімпійські (І, і)гри,фут/больний, турн(і. и)р,40тир(е, и)/річчя. ц(е, н)р(е, и)монія, красно/мовний, д(е, и)ві(з, с), ирофе(сс, с), с(и, і)мволізує, пр(и. і)страсть, т(і, н)бе(тськ, иьк)а. спор(тс, ц)мен. радіо/гра(мм. м)а, ант(е, и)лопа, дощ(а, у).

§ 19. С к л а д н о п ід р я д н е ( к ч с ші н з кільком а нирядним Я частинам и. Р о з д іл о в і зн аки

З ---- ^

С к л а д н о п ід р я д н е р еч е н н я з кіл ь ко м а п ід р я д н и м и — и в Р *'

чення. до складу якого входять два і більше підрядних: Ш

ненормально, якщо чолові* живучи в Україні, боїться того. шО*** українець {Б Олійник), чого?

за яних умов’

1

225.

Прочитайте Випишіть складнопідрядні речення з кілько* ма підрядними Обгрунтуйте свій вибір.

1 Якби не жовте листя в салках, тс» можна було б подумати. Ш® надворі не бабине літо, а справжнє літо (Іван Н е ч у й - Л е в и и ь к и и г 2 Ні пером описати, ні словом не сказати т і несподіваної краСЧ якою до вас усміхалася долина (Панас Мирний) 3. Крім карти»

138

«глядів Івана Костянтиновича Айназоиськоіо. у Феодосійськіи картшніШПЯврсі зберігаються мариністичні по.пика інших митців, як мітчнзияних. так і зарубіжних (І Мпрчснкп) і І Ірииаблпва усміш­ ка. голубі іскорки в очах, милий нирал обличчя робили її волоЕ й п и тієї невловимої жіночої вроди, яка іавА.ін неремагас в суперництві з найправильнішими рисами обличчя (М Руденко). 5 , Пантелеймон Куліш, як і інші свідомі українці, бачив велику бі­ ду • тому, т о потенціал його наші збіднювався у зв'язку з перехо­ дом П сил на службу силам, протилежним українській ідеї що в українстві втрачалася віра в самих себе (О Гончар). 6 . V леякі вес­ ни Псьол, вийшовши з береіів. затонлки нею понизову частину села, і пливуть тоді вулицями човии-душогубки. причалюючи до перелазів. запливаючи просто в двері (М. Сгпгтмах ) 1. Прочитайте і спишіть лмсіичний тексі А Моііскика Яку частину складною |іечсніін виділено и гексіі? Як ви розу­ мієте зміст цісї частини? Запишіть, про шо, на вашу думку, цей вірш. І вік за віком, і за роком рік... І фриз релыфннй на глинянім горщику, І золотої пектораліблиск, Де сонце молоде й сіароче. в зморшках. Повідають достоту нам колись, Хто ми. і шо ми. ІІ звідки ми влились 2 . Визначте вил підрядних частин у і клалнбму реченій з к іл ь ­ кома підрядними Яка ознака харамерна для них усіх? З Як ни розуми те художній образ «соііік- молоде й сіарече. в зморшках»? Який художній засіб іиіьориї гав поет? З поданих конструкцій утворіть і к.тадношдридні речення з кількома пирялнимн, викорнсгаїиии наш леш засоби зв'язку. По *Ѵ> а зо к - Я люблю дивитися на сонне, шо сходить. А ще мені спостерігати, як па небі з'являється перша зірка, (як) ПеРН0 зірка

дивитися, як сходить сонці’, як на небі з'являється

•і ^

пР°СТяп*к) руку Берѵ и жменю кілька колосків і відчуваю. » Наливається земною силою 2 Пізній вечір поволі В'язи ? ^ темряві. У ній потону НІ хані. вулиці, високі , Л до небосхилу пливли сірі хмари (к ош яки) 3. Дорогу 139

перебігла чорна кішка, гиче я впевнено Гіду вперед я не вірю 8 прикмети, (.хоч, бо) 1. Умився, остаточно прокинувся, вода і руш­ ник стерли з мене останні клапті сну. (коли, оскільки) 5. Мені ловеіося подолати чимало кілометрів шляху для зустрічі з друзями. Ми з ними не зустрічалися десять років, (щоб. які) С к л а д н о п ід р я д н і р е ч е н н я з к іл ь к о м а п ід р я д н и м и залеж­

мо від виду підрядності поділяються на: — складнопідрядні з однорідною підрядністю; — складнопідрядні з неоднорідною підрядністю: — складнопідрядні з послідовною підрядністю;

— складнопідрядні змішаного типу У складнопідрядному реченні з о д н о р ід н о ю п ід р я д н іс тю id підрядні одного виду (відповідають на одне питання) залежать від того сам ого члена в головному реченні або від усього голов­ ного речення: Сьогодні, к о л и світ так збіднів на найкращі ладя­ сь*; Ц ІН Н О СТІ Йп о ч у т т я (2) К О Л И люди потребують розуміння т ш співчуття (3). коли людські взаємини, побудовані на довірі, ло* бові та милосерді. перебувають перед загрозою (4), ідгть ДО

людей (і) (Матір Тереза) коли9

коли? 1

1 коли ( 2 ),

коли7 Т

коли ( 3 ),

1 коли ( 4 ). J.

Усі три підрядних речення (2, 3, 4) є підрядними часу і зал** жать від усього головного речення Сьогодні ідпьдо людей (!)• j

228.

Запишіть речення, підкресліть граматичні основи. НіифСвЯ літі, схеми

І Я мрію гак життя прожити, щоб крон і піт віддать землі сво - 1 ііі, щоб у плодах моїх хилились вігн. щоб розросіавсь в глибин** І корінь мій ( М ('шельмах). 2 . 1 н серці народжувалися гихі оплес­ ки. яких піп не міг пояснити, від яких йому ставало неймовірний црисмно (70. Мі/шкетик). Я. Ішли люди в сірих шинелях. сОЛДв'1’**» І дії и України і їхні брати, щ о знесли горе і розлуку, що пройиЦИ крізь пожарища, смерть і ранп. шо прийшли визволяти У краІНЗЯ Київ і сній народ ( . 1. М (ішш ко). 1. Хоч які незмірні її запаси і ХО як переважні вона над материковим суходолом, проте с ЦІ-ТКО^Л реальні причини повести мову про дбайливе в и к о р и с т а н н я • (З а І ІІаїкнкою ). 5. П коли побачу чаііку над водою, й коли її Я»И чую крик — з історії ю стрінуся самою, живою и н е з а б у т н ь о ю І вік ( t Іццало). ПО .

Розділові знаки в складнопідрядному реченні з однорідною підрядністю Правило 1. Між однорідними підрядними

(мнениями, шо не з'єднані сполуч­ ником сурядності, н а п ін ь с я кома 2. Між однорідними підрядними

П риклади

...Ми м ш и ш ь довгії. як хмаринки тане, . як синіє гинь, як ки.ішиг ттер струни павутинь (М Риль­ ський). Ми nibiituLiu до намепитио

реченнями, шо з'єднані ікчншторю- шетпечка, коли вже зовігч звеччрію J МНМШІ сполучниками г. її. та. або. і каш вівчар гнав д пиля отару «і, кома не ставіггм я Люб.ію синитись, як повіїьно nat'at сни. покриваючи км ію бічно, мов сукня навченої, коядрпю; як потіч upй сніг тане, оахічи простір і іКш бииноивття 4. Між однорідними підря і ш і м и Цим поглжУим було ска тно 1 яка реченнями якщо ВОШІ Л1 інаїи пов- и/ несподівана зустріч, г яка нона іорюпанимн сурядними і-цолучни- приємна, і яка радість від побаченим камн.сташпы я кома п е р г 1 другим негтри чиа 3. Між одноріднії м и підрядними

реченнями якщо нони поширені ІІ мають свої ргидиові .шаки ггашпьія крапка і комою

і наступними сполучниками

22Т)

І. Спишіть уривок <вірим KJ Федьковича «Русь- розставте розділові знаки. Скільки підрядних речень містиіь поланий уринок? Ції знаєш Де країна тая мила Де явір ріс і де калина цвіла Де Дністер гран де Галич ііечаліс Де руський краіі де руське серпе мли ... Ци знає ш Де іі сині наші гори і Де Черемшу буйного ізвори Де рутин цвіт з барвінком зелеиіо... Де Божий дух на землю З неба ніс. 2. Поясніть значення слова руський. ужиіого м печпичнич рядках Ю. Фелі.конича. .і гакож слона ци.

230

"ИШИПІТЬ із ПІЛручННКІО а б о ІНШИХ ДЖІ’РСЛ п 'я т ь ГК И іл р я д н и х р е ч е н ь і о д н о р ід н о ю підрядиІСТЮ .

I.L 1 H O -

НІ

У складнопідрядному реченні з н е о д н о р ід н о ю підрядністю підрядні речення залежать від різних членів головного або по* різному характеризують його (відповідають на різні питан

Коли повітря ставало по-материнському м'яким талапднии(І), то барвінок зацштав так (2). немов дитячі очі землі дивилися на тебе довірливо (3)(3а Є Гуцалом) к о ли 7 за якчу ум о в7

f

ак 7 я к и м с п о с о б о м 7

II

»

Коли ( 1 ), І 2 І, немов ( 3 ).

також зна­ із знач

П ід р я д н е ( 1 ) е П ід р я д н и м у м о в и , щ о п о є д н у є В с о б і ч е н н я ч а с у , а п ід р я д и *» ( 3 ) є п ід р я д н и м с п о с о б у д іі

п о р ів н я н н я .

Обидва п ід р я д н і

характер и зую ть

присудок ззовгш

у го л о в н о м у р е ч е н н і (2 )

231.

Прочитайте. Випишіть складнопідрядне речення .<кільв підрядними. Накрссліть схему. Визначте вид підрядності.

Піщинка .«і піщинкою непомітно сиплються іиіерсл і шісреДВін. пісок, живші, ворушиться Ось ляжте, придивіться зблизь*^ побачите безліч жнлок-слідів на піскуватій рівніші Усе. т о ство* рип ін ш і людини, знайдете н мініатюрі иа білому піску. щооМИЩ з усіх Гнікін Ми.ѵай.пикч Т> і і контури небачених веж. і мерса моспн. і грандіозні хмари (.la І Сгнченком). 232.

(. кладіть і запишіть речення за поданими схемами. УкаЖцр вид підрядності. І ЯКИХ) м г г п о ю ?

ІГІ Я К О Ї у м і т и '1

І ~~1 г 1.

Якшо (

). [

|. пню (

Ое:

2.

I

J.

“Т

коли

І (де ),

при шо?

~1

(коли ).

нп.мачі оючи на що?

Т І

З

)

|. шо (

Т ). хоч (

)

У складнопідрядному реченні з п о сл ід о вн о ю п ід рвдН'сТ** перш е підрядне залежить від головного, друге — від п е р и ч и «ИШИПіАМО підрядного, третє — під другого і так далі

112

Сніг на верхів ях узгір 'я блищи гь такяскраво (1), що видас ть■ ся не раз (2). мов займаються раптом вогні вартові (3) (Леся Українка) якою м ірою 7 шо? І ?! І t

{ 1 так ]. що ( 2 ). мов ( 3 ) Підрядне (2) є підрядним міри і ступеня й залежить від голов­ ного речення (1), а підрядне (3) є підрядним з ’ясувальним і пояснює головний член у реченні (2) 1.

Спишіть, р<>-« гавтс розділові знаки

Шумлять старезні дуби. Грізною сторожею стоять вони на шля­ хах до наданій Кочубеи» Галаганів Скоропадських. Шумлять нібн бачать столітні сни про долю рідного краю коли вітер виграє шорстким сизим листом тамуючи щебетання дрібних птахів що знайшли хвилинний притулок у спокої них правічних патріархів. Горлиця ненароком промайне в гущавині зеленого віття сіро-го­ лубою стрічкою й щезне .’Інше пугач насуплено зирить крізь віти правічних дубів міцно затиснувши кошлатими лапами засохлу Пдку нібн чекас присмерків щоб сумовитим голосом сколихнути німотну тишу. А коли ранок усміхнеться полиновою росою шезає Десь пугач ховаючись у козацьких руїнах щоб дати привілля розби­ шакуватому яструбу полювати на пустотливу і орлицю. Дуби шумлять. А від них стеляться навкруги биті шляхи ЯКІ вичовгали мільйони ніі і які виїздили мільйони коліс. Куди веде Шіми шляхами доля невгамовного мандрівника? (За І. Пічыуком). 2. Підкресліть граматичні основи и складнопідрядних речен­ нях з кількома підрядними. Визначте п них вид підрядного. З Прочитайте тексти і на їх основі складіть по одному склад* нопідрядиому реченню з послідовною підрядністю про представників української шляхти - Кочубеїв, Галаганів, Скоропадських. • ** Скоропадських понад сім століть. Цей старовинний • цький pjj бе(х- свій початок від льох найдавніших династій в |Ч « Ін і: серед його родичів — Константин Мономах і литовський П 0 8 Здимій. Окрім Павла Скоропадського, гетьманом України в РР- був його предок Іван Скоропадський, онук славетио,п (-'*юРа Скоропадського, який воював у війську Богдана Хмель­ ного і героїчно поліг у бою під Жовтими Водами. (43

Родоначальником династії Ґалаґанів був копа к Іван Ґалаґан з полтавського містечка Омедьника. який мав двох синів - ( ѴченаІ' Гната. Гнат Ґалаґан козацький полковник. 1708 року він зрадив гетьмана Мазепу н перейшов набік Петра І Останній j роду Ґалаґанів. І рнгорій Павлович, був одним з ке­ рівників ліберального руху в Україні, заснував у Києві приватний навчальний :іаклад Колегію Павла Ґалаґана .4 його смертю;: IHN8 року припинився рід Ґалаґанів по чоловічій лінії. • • * Рід Кочубеїв веде свій початок від Андрія Кочубея, що живу Ликаиьиі. де він побудував розкішний палац. Донині дорога 3 -ми Тріумфально! арки веде прямо до князівського па­ лацу. Білосніжна двоповерхова спо­ руда з колонами иосгала на високому пагорбі над селом Кочубей дбав, шоб красиво було не лише в маїїстеріЮ розписаних хоромах, дзеркіїльній залі чи під вікнами, а и довкола палацу: так з’явилися алгі. сади, оранжереї Тріуѵі/мимш арки штучні ставки... (За М Босиком). (смггі Дикапька) Поєднання різних видів підрядності називаю ть комбіновано® підрядністю, а речення з такими підрядними — скл ад н о п ід ­ р я д н и м з м іш а н о г о т и п у : Дим перемішується з паяОШЩІ яблук і нагадує мені, що це минає серпень, що сонце звЮДРЯ зовсім не там де заходило в червні (В ДуманськиЯ) шо7______ що'* ае') І Г~ >1 і І І ]

щ о ( 2 ).

щ о ( 3 ).

(де 4 ).

Підрядні з'ясувальні речення (2) і (3) залежать від головного (1 )і зв'язані однорідною підрядністю, а речення (4) с підряди*1*' місця і залежить від речення (3) 2 3 4.

І ІІ|м>читаіпс Івсрінті. \ ш ш їм виділені і н к н п я Яке з Н і Д Д

і кліілнонідридніїм імішаного типу?

В ід п о в ід ь

обгруНТУ^І^И

Іі вибір Г.мма Аіиісвськл народилася 1933 |х»ку в Донецьку. ЛгоДоНР®Я дина переїхала до Кишгорода, що під Кін вом Саме тут. як зг«ДУ^

пи сьм енниця, вона вперше побачила жінок, які. одягнені в білі виш ивані сорочки, ступали босоніж но чорній весннній запашній

ріллі. А якою колоритною, багатою мовою воїш спілкувалися! Емма Андісвська розповідає, що до шести років узаіалі не володіла українською мовою і що для неї навіть вибирали няньок зі справжнім російським акцентом, аби виховати панську дитину. Не виховали, бо діти гостро реагують на несправедливість. Навко­ ло тільки й чулося про рівність, братерство, а тут чомусь українці були скривджені й упосліджені. Отож, за логікою. Нмма мусила бу­ ти на боці кривджених. Так відбувся її вибір (її підручника).

І ПСЗНЗЛСЗМ, І С о В о м < 0 5

№

Прочитайте початок притчі Е Аиді» иськоі «Ьалакуніа ри­ ба» Як. на вашу думку, склалася подальша доля балакмцоі риби? Усно перекажіть текст, намагаючиї ь дотримуваним стилю письменниці. Чи можна іробнти це. не вжннанічи складнопідрядних речень змішаного типу? Чому? Ьалакуша риба

У великих водах, що існують від віків, серед табунів мовчазної риби, у шанованих риб'ячою громадою батьків народилася балакуОДл риба. Спочатку, коли риба була маленькою, засмучені баїькн сподівалися, що з віком це мине, як минамнь дитячі хвороби, а-іе чаї ішов, риба ставала великою і пругкою, на ній полискувала вже луска, як викута з найліпшої дамаської криці, а балакуніість риби не тільки не зникала, а навпаки, набирала такоївправнік м. що батькам уже незручно стало признаватися, що вониналежать до однієї р о д ш ш Валакуща риба. яка. крім батак\ чік її іі доброго серця, була ше Дуже молодою, не розуміла, чому сумують батьки, коли так при­ ємно говорити, адже яка розкіш виЛч' **♦ слово, а толі дивитися, як *°мо кольоровими бульбашками Рухається крізь волу: але бачачи, як •отька н матір убннаї неслава, що **®*ла на їхню долю, якось, коли прони;»ало воли до дна. за» вічши коралові кущі, де так добре ° Г*)атип' У схованки іі гукати голос у коралові діри, жа\mUfHi t,Kn р*®4»» батьків і сусідів, балакмца 10 у|йяі.

риба попрощалася я блакитними водоростями. лс жила її рідня, 1, війнувши хвостом, попливла шукати іншого табуна... 2. Розгляньте репродукцію картини Е Анлквськоі «Гнітом риба» Випишіть із тексту имслови. які вказують иа зв'язок творів —літературного іі образотворчого. 3. Доберіть синонімічну назву ло поданого уривка.

І

236.

І. Прочитайте серію шкільних жартів. Поягнпь. чому наведе* пі тексти належать до гумористичних творів. Якими мов­ ними засобами досягається гумористичний ефект? •••

Тл

Два учні розмовляють — Щойно ми писали контрольну з анатомії Сашко одержав двійку — За що?! — Коли він використовував шпаргалку — рахував у себе реб­ ра. учителька підловила його й* •

Учитель Що ти знаєш про мамонтів9 Учень Мамонти вимерли ще при феодалізмі, але вони були мирними і добрими людьми •••

Учитель Чому людиноподібна мавпа так називається? Учень Тому що вона пішла від людини' 2 Передайте змісі ( письмово) наведених текстів складноп рядними реченнями з п і д р я д н и м и змішаною типу. Гат ці мої я <)<і Оиктанту — пппт орю гм и ор ф и /р а ф ію

237,

] Пригадайте о|х|и>граму «Велика буква і лапки у власне*. назвах». Виконайте тестове завдання.

У якому рядку всі власні назви написані правильно? А Міністерство освіти і науки України. Різдво Б Рада національної безпеки Українн, галета Україна молоД* В Кін во-ІІсчсрська лаира, Чумацький шлях Г Міжнародні Авіалінії України, Західний Ьуг Г Держан ний Прапор Українн. Велика Ведмедиця 2 Запишіть подані в тесті власні назви без

пом илок

238.

Запишіть, знявши риску і розкривши лужки.

Ні/коли. згубл(е. и)не. хоч/би, (Ф. ф)еодосійп.ка (К. к)артинка (Г, г)алероя. збер(е. і Каються. м(а. о)р(е. и)ністичні полотна. ві(д. т)ч(е. и)зняні. п(о. а)т(о, и)нц(і, и)ал, (Ц, ц)ентральна (А. а)зія, сп(е, и)ктакль. (о. а)пл(о, а)дуиати. иебо/схил, м(н, е)лосердя, упевнс(н. нп)о. оста(н, ин)і, лю(дськ. цьк)і. гра(мм. м)атика, ві(дд. д)ать. [ірн(є. йе)мно. сухо/діл. р(е, и)альні. пр(е, и)чииа. сипл(я, ю)ться. ля(ж. жь)ге. пр(е. и )дивіться, (з. с)блн(зь. з)ка. бсзлі(чь, ч). жилки/сліди. міні/ат(ю. у)ра. иебач(е, и)ні веж(н, і). матер(и. і)ковий, м(е, и)реж(е, и)ва, сторож(о, е)ю. сто/літні, щ(с, и)бетаіінм, сіро/голубий, (сч, ш)сзас. ро(з. с)б(с, и)шакуватий. мі(льйо, лйо)ни. Е(мм, м)а. ( В. в)и(ж. ш)/город. босо/ні(ш, ж)

НІ

Умии.іьні'ннн ію тс чи * Складнопідрядне речення >

Схема синтаксичного розбору складнопідрядного речення 1. Записати речення д ія розбору. 2. Визначити вид речення за метою висловлювання (розповід­ не, ш пальне, спонукальне). 3. Визначити вил речения за емоційним забарвленням (оклич­ не, неокличне). 4 -Довести, що речення складне (знайти та підкреслити грама­ тичні основи дві або більше). 5, Довести, що речення сполучникове (знайти сполучники або сполучні слова, які з'єднують частини складного речення). 6 Визначити вид підрядної частини (означальне: займенннко*° -означальне як різновид означального; з'ясувальне: обставинне: ИІСЦЯ, способу дії. міри іі ступеня, порівняльне, причини, мети, УИовн, иаслідкове. допустове). 7. Обгрунтувати вживання розділових знаків 8- Кожну частину складнопідрядного речення розібрати як "Рогтс речення: Двоскладне чи односкладне (якщо односкладне, указати ТКіі); — поширене чи нсноширене (за наявності другорядних членів ■ N * W » m u x ); " Човне чи неповне; Ускладнене чи неускладнене; якщо ускладнене, то чим. ^Накреслити схему речення О-Дібрати можливі синтаксичні синоніми

Ю*

147

Зразок синтаксичного розбору складнопідрядного речення головна частина

підрядна частина І

^Отут, сереіі шиті/, пикты я] що якої/ і н и й / на ш и вш ася муд-

підридна частина II роі гт ik’/tee. не була о ппро/пч сам» собі і/ природі (Є. Гуцаю). Розмов., ноокл., склади., сполучи., складнопілр.. обстав. умови, коми вжито д ія виділення відокремленої обставини, а також під­ рядної частини речення Голови, част односкл.. безособ., пошир., мовне, неускл. Підр. част. І длоекд., пошир., мовне, неускл.

Підр. част. II —двоскл . пошир., неповне, неускл. І ], ш о((якби ), (то )). Синонімічна констру кщя: ( hnym, серед цвіту, здається, що.ію • дина. навчившись мудрості дерев, не бу.-ta 6 ворогом ca v a собі й при­ роді.

Завдання д.ія самоперевірки

239.

Лайте в ід п о в ід і

на

запитання.

1. Чому складносурядні та складнопідрядні речення належать до сполучникових? 2. У чому проявлжтъеи нерівноправність за змістом частин складнопідрядного речення? 3. У чому різниця між сполучниками та сполучними словами 4. На які види поділяються складнопідрядні речення за син­ таксичними відношеннями частин? 5. Назвіть види складнопідрядних речень з підрядним обста* винним. j& i (і. Як практично найзручніше визначати вид підрядної ч а с т и н и г 240.

Виконайте тестові завдання.

1. Яке з поданих речень не * складнопідрядним? А Був би я щасливим все життя, коли б пі в мою голЦЯзд дѵшѵ Кіінѵла копійку с п ів ч у т т я (В. Сачоненко). Б Він мав свою землю десятий з шістдесят, к о л і » не olше. он там за Россю, по праву руку од гори (lean Левицький). 148

В Кобзарю наш, почуй благання і жн и. панчи нас так, як тн (Олена П чііка).

Г Ііе зневажай душі своєї цвіту, бо :і нього ииросло кохання наше... (Леся Українка). Ґ Тільки те дерево може жити, розвиватись. зеленіти іі да­ вати плоди, яке глибоко пустило оно» коріння Іі землю І в той же час зметнуло буйну крону в небеса (І Цнта). 2. Знайдіть складнопідрядні речення і підрядним з ясувальннм А Я гладив золоте ко.кятя, як і лади і ь милому волосся щас­ лива ніжна наречена (Д. Павличко) Б Чи справді необхідно, щоб жінка була мужня? (Л. Кос­ тенко).

В Хуртеча за вікном розгулялася гака, що усе гуло-стугоні* ло (О. Гончар). Г За козацьких часів па Україні були поширені шовкові по­ яси, що їх тоді привозили з Персі! га інших країн Далеко­ го і Близького Сходу (О Воропай). Г Що буде через якусь тисячу років з мистецтвом, ми не знаємо (Микола Хвильовий). ^ 3. Яке з поданих реченії <. складнопідрядним .і підрядним обставинним порівняльним? А Життя - як той потік, а час - мов океан (И. Лепкий). Б Не спалося, а ніч - як море (Т Шевченко). В Як любо весною, як любо (И Соаора) * Сиві, рожеві, блакитні дими кучеряві пдивуть з високих, мов башти, стрімких димарів (М Рилыъкий). Г Моєму серцю снився тн. як морю сняться урагани (Л. Костенки). 1

бу ді].

Знайдіть складнопідрядне з підрядним обставинним спосо­ А Іак солодко u передчуванні бою, незнаючії вагання і кви­ лінь, покірну землю чути під ногою і пити зором синю да­ лечінь ( Олег Ольжич). Б Мовчи, так подумають, що ги розумний (Народна твор­ чість). В А мати хоче научати, так соловейко не даі (Т. Шевченко). £ Голова не на те. щоб кашкет носити (Народна творчість) ■ Слова знайдуться на мою печаль так. як знайшлися на ве­ селу пісню (Л Павличко). 149

5. Установіть відповідність. Вид підрядного речення 1 Обставинне иаслідкове 2 Означальне

3 Обставинне мети 4 Обставинне умови 5 Обставинне міри й ступеня

Приклади

А Город до того переповнявся рослина * ми, що десь серед літа вони вже не вміщалися в ньому (О. Довженко). Б Коли розгорнути такий листок, усе­ редині в ньому тремтить кришталева росинка (О. Донченко), В Ми сидии у великій світлій кімнаті, у якій я вже був не рал (О. Котиемко). Г Він стояв під деревом у тіні, так що його ніхто не міг помітити (Г. Тю­ тюнник). Ґ Людство може і має зробити все. щоб зберегти природу (А. Давидов).

6 . Знайдіть складнопідрядні речення з кількома підрядними з послідовною підрядністю. А Ви Іквіти І принесли мені стільки радощів, шо я б латна іше раз усе пережити, щоб тільки малювати вас... (К. Ьікжур). Б Малим я думав, що гарбузи —рослини тільки українські, і лише згодом дізнався, що ростуть вони. дикі, у багатьох країнах (В. Чемерис). В Віриться, шо невдовзі все створене і зібране х у д о ж н и к о м , мистецтвознавцем, етнографом Іваном М а к а р о в и ч е м Гончаром знайде свос місце в музеї його імені, який ВІД' крито неподалік меморіального будинку майстра (до

М Кагарлицьким).

Г А що робити, коли місце проживання виду різко погіршу* ється і коли це може призвести до його зникнення (За Л. Давидовим). Ґ

241.

Пишіть листи і надсилайте вчасно, коли їх ждуть далекі адресати, коли с. час, коли не мас часу і коли навіть ні про що писати (Л. Костенко). Прочитайте текст, у якому пропущено розділові знаки і б орфографічні помилки. Виконайте тестові завдання.

(1 ) Звернення до фольклорних інтонацій мотивів і пісенних мелодій їхні органічне перетворення в різних жанрах і фор**8* сучасної музики це лише одна ознака композиторського стилЮ Віталія Кнрейка. (2) Твори метця що насичені романтичною ПІД* несеністтю почуттів і що позначені духовною чистотою м яким

ліризмом близькі ментальності українського народу. (3) Усі ці риси яскраво виявилися вже в одному з перших масштабних творіи композитора опері «Лісова пісня* яка була створена за од­

нойменною драмою Лесі Українки. (4) Поява опери стала знач­ ною подією в музичному житті України бо окриленість музики і щ едрий розлив народних мотивів виявилися напрочуд близьки­

ми поетиці. (5) А наступна опера яка була написана за мотивами повісті Ольги КобилянськоІ У неділю рано зілля копала засвід­ чила що композитор спроможний піднятися до найвищих музич­ них вершин. ( 6 ) Творчість Віталія Кирейка здобула заслужене ви «нання збагативши українську композиторську школу (З а М .Загайкевич).

А Підрядні означальні частини і в реченнях

1

2

3

4

5

6

Б Тире між підметом і присудком треба поставити в реченні 1

2

3

1

5

6

В Складнопідрядним з обставинним причини є речення

1

2

3

4

5

6

Г Складнопідрядним з послідовною підрядністю с речення

1

2

3

4

5

6

Г Кому не треба ставити між однорідними підрядним и в

реченні 1

2

3

4

5

6

Д В ідокремленою обставиною ускладнене речення

1

2

3

4

5

6

Е Орфографічну помилку лопушино п слові 1 мелодій 1 масштабних 2 мешя 5 однойменною 3 ментальності 6 напрочуд Є Орфографічну помилку допущено мри написанні власної ікиши 1 Віталій Кирсйко 2 Леся Українка 3 опера «.'Іісова пісня* 1 Україна 5 У неділю рано зілля копала G Ольга Кобилянська Ж Орфографічну помилку допущено в написанні слова 1 пісенних 2 піднесенісгтю 3 однойменною 4 житті 5 окриленість 6 зілля 242.

сти х ає гѵл

Зробіть синтаксичний розбір лашиф|мшанош речсвЯКі

коли в тиші ночей на землю починають V

падати

БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

Я І РІДНА ПРИРОДА

§ 20. З м іс т о в і піднош ення м іж частіш ими б е з с п о л у ч н и к о в о ю ск л а д н о го реч ення

243.

1.

Спишіть. Підкресліть ірам.пичніоснови \ и|мх тих і скл.иннх реченнях

Погишіх водах небес i l i i i i i м і с я ц ь Наче обгорнутий б.ііи кѵчою фольгою. ВІН ршлинин III) HI4HOMN небу VRH.TI м'якою ІіроМІННЯ. тихо сдав холодне світ н> ioini.iv. іі під тим широким і байдужим Усміхом усе набрало якихось диких і неначе нереальних обрисів, «іолеппалп будинки, здавалися не такими громіздкими; обличчя 'ЦодеЙ стали вродливіші іі гаї мпичіші; гілля дерев, опушене мо.чоЛ С Н іік іім листям, особливо переблискувало іі пахло. Мовча.ша і ве­ л е н а стояла Софія у м і с я ч н о м у промінні рівно, спокійно світи­ лись їі бані. IT *lUou по нічних, бездимних в у л и ц я х . . . Місяць V иобі побільшав р я с н іш а в , безмежні п т о к н блідої о світла затопил и місто І ми ю тихе, замислене, вро.гіиве якоюсь особливою весняною вроЗ ” 1, ясніше іі величніше світилися бані Софії її споруда наче У*а символом єднання цымо прекрасною світу, цієї в«*сни і юJ им єднанням ночі, з поодинокими мерехтливими .юрими (Зп с- Ч Щалом). 2. Зверніть увагу, якими засобами поєднуються частини складних речень. Які роїділові знаки вжито між частинами складних речень? Ми зміним гься інтонація залежно нід уживаного pot.ii іоном і т а к а ? Сформудюіпе висновки

Б е з с п о л у ч н и к о в и м с к л а д н и м н ази вається речення, час» тини якого поєдную ться в зм істове ціле за допомогою Інто­ нації. Для об'єднання частин у безсполучниковому реченні не і ристовуються сполучники та сполучні слова У безсполучниковому реченні для висловлення думки ширші І можливості мають засоби інтонації Настала північ, за вікно»

шумить спокійно сад (Л Федорчук) У товаристві лад —ус* тому (ишє (Л Глібов) Налагодь струни золоті весна бенкет справляє (Олександр Олесь) З а характером змістових відношень безсполучникові складні речення поділяються на дві основні групи: — з о д н о т и п н и м и ч а с т и н а м и які рівноправні, не підпоряд­ ковуються одна одній (таке складне речення співвідноситься із складносурядним); — з р із н о т и п н и м и ч а с т и н а м и у яких одна частина поясмос другу, підпорядковується їй (таке складне речення співвщиО? ситься із складнопідрядним) Безсполучникові складні речення з о д н о т и п н и м и частині* м и виражають відношення — о дночасн ості дій У прибережних вербах щебече

птаство, зелений комиш стоїть нерухомою павою (М. Коцю­ бинський), — ПОСЛІДОВНОСТІ дій У пробуджену ниву лягають зерня* в своє лоно приймає їх тепла [*лля(С Решетова); — зіставлення Люди до неї говорять — не чує, не слуяЯС (Марко вовчок). — протиставлення: Літо дбає — зима поїдає (Народне твор­ чість); — причини або наслідку Людство не усвідомить себе в* єдине ціпе — не буде йому добра (О. Гончар). Ти не лукзвміН зо мною, ти другом братом і сестрою сіромі стала (Т. Шев­ ченко). j —— Безсполучникові складні речення з р із н о т и п н и м и частина м и виражають відношення

— пояснювальні Усі вулиці у Вербівці ніби зумисне джені високими вербами го поросли вербові кілки пнів (^ Нечуй-Левицький)\ — часові: Стихла пісня - іихо стало над степом (С. ренко). — умовні Робитимеш до поту — їстимеш в охоту (НЗОО/Ж* творчість); — причинові Добре бідному в нього багатства голо** болить (Народна творчість) в ід

Розгляньте репродукцію картини В. Біктрякова «Роман­ тичний пейзаж* (с. 153). Складіть за нею (усно) і нір «Чари природи рідного краю», використовуючи безсполучникові речення з різнотипними та однотипними частинами Безсполучникове складне речення відрізняється від складно­ сурядного і складнопідрядного емоційною та Інтонаційною на­ сиченістю. змістовою багатозначністю Можна порівняти його з якісним детективом, д е читач м ає змогу сам домислювати пев­ ні події, повороти сюжету. Безсполучникові складні речення ха­ рактерні для художнього та розмовного стилів, а також для м о­ ви фольклору Між частинами безсполучникового складного речення може стояти кома, крапка з комою, тире, двокрапка. В ід п о в ід н іс ть ін т о н а ц ії р о з д іл о в о м у з н а к у в безспол учниковом у скл адном у реченні З нак

Кома

Інтонація j Н а п р и к ін ц і к о ж н о і ч а с т и н и , к р ім о с т а н н ь о ї, т о н т р о х и п ід в и щ у є т ь с я , р о б и т ь с я н е в е л и к а п а у з а , а в о с т а н н ій ч а с т и н і тон п о с т у п о в о з н и ж ується.

Ч

К р ап ка з ком ою

Ін т о н а ц ія т а к а с а м а , як і в б е з с п о л у ч н и к о в о м у і с к л а д н о м у р е ч е н н і з к о м о ю , о д н а к п а у з а м іж ча сти нам и триває д о в ш е

Перша частина вимовляється зі значним під­ вищенням тону і різко обривається перед тривалою паузою Початок другої частини ви мовляється помітно зниженим тоном

Двокрапка

Тїерша частина вимовляється зі зниженням тону перед доволі тривалою паузою, у другій частині тон ще більше знижується

Ж

'Ж

24.1.

Спишиь речення, зазначаючи и лужках відношенім чіж чагїмнами

І По Чорпо.м> морю гуляють чаііки. на місто турецьке нливуЯ кила к и (Б. Грінчпіко) (...) 2 Лобрс ж твої, козаченько. ссрденыЯ ні ітіло, виступаї ні.» говарт тіюч на сим им діло (О .т ш Пчика)(.„). З Вже в бубни ' Іеремош іуле. цвіте Гуцул мцн на квітками (Олеккіш ір О.ігсь) < ) і Над низнною иавис туман пектиме а нов пі­ тнії лень (К ГоріЧтко) (...). Журавлик мри нам приніс на кри­ лах найкращу вибери іі собі візьми (II Циба) (...). (і. Ти поглянь: наші мальви розко лпсують вічка ( О Потапенко) (...). 7 Бачу здалека: хвиля іскрнгіа ijwc на сипы»м\ морі (.7п и Українка) (...), 2-1R,

1.

П|н»'ШІ.іЙидотримуючись відповідної ипоиаціі.

І Розтривожений д о т на .іи'язок викликас мене, він крапли­ нами в ринвах свої позивні барабанить (І* Росицький). 2. Вітер

коси розпита* ѵ зорі, вечір в небі ршкилаї ишарі (В CoCWpBL З Обридла дневі суїта людська, спустився він спочити н темноті (.7 Гіібое) 1 В шибку горнеться пітьма, ніч підходить крадькома (II Воронько). .1 О. видать, добре гобою вихала метелиця — ледве на ногах тримаї шеи (М. Сгтмі, чал) 6. Побії я прожогом — аж вітер у н\ \а... (J . Ком панию ,). 7. Запахло дужче осінню: пожовкле ЛИСТ» як V кульбаби пух. вітер рвав і кружляв ним по голих городах (М С т е.пм ах ). N. Сойка нілсіуііна шини. вона мастак нищите дрібне ш асі ви і їхнім же т л ін о м веселити себе (SI. ( тг.іиывхЩ !) .Защебетав жаііноронок. у т р у летючи: закувала зозуленька. Я | лѵбѵ сидячи, іашебетав соловейко — пішла луна гаєм; червоніє 3$« горою; плуї агар сніпас (Т ІІІгнчгнко). пішії 11, їх змінивши пі відношення між 1 зміни і м и. на вашу іѵмку, розділовий знак?

І Поралися поди r полі хліб святий збирали (В. Забіла) ноча) ність <Мй 2 Поралися люди в полі хліб святні* -ібирДЛЯЯ причинові ішінчшгння. 3. Поралися люди в йолі — хліб збирали —нричіикнп>-н<н ін>кош нкїноші'нни.

ІІЛ .Л М

* І р і п и . 1)11 ІЛѴСІ Н І . ІІЛ Ч < ІѴ , І П і и - і и с л LI І І І И

Ц ІЛ І

„лтьтурним заповідник • I рниїльгька культура». На йою території 9 розм іщ ено одинадцять трипільських поселень, які вважаються найбіль шнмн у світі періоду мідно-кам’яно­ го віку. За давнім українським л»ич.н м директор заповідника пирінпів скликати толоку. Зробив піп це не від с о л о д к о ю життя, адже прогнюм !/шпиы ько ижч року зап о в ід н и к не отримав жодної копійки з державної програми «Золота підкова Черкащини». На заклик - упорядкувати конікі двоповерхової трнпільськоі хати відгукнулися дев’яносто волоиігрів з уси і України. І я ішм іавданни# упорали» ь. Водночас недобудованими залишаються ще дві одноповерхові хати, які досі не накриті очеретом. Сам му.іеіі готовий по іатодилі експонати на вісімдесят відсотків. Па його іавериіенпя — обдаштукинш експозиції (у <рондах зберігається три іисячі одиниць три­ пільського посуду, фіїлрок люд» и і іварии. ритуальних речей) бракує коштів.

2. Поясніть розстав к иї |н>зділові знаки и останньому реченні.

W

У приспів я* і приказках зосер<?д»ені народна мудрість. Ч£> "Щ життєвий досвід, знання поколінь Навчіться використовувати ці їкпіт?£І| вислови у своїй м о т

1. Спинні к |н чения ям передають народний Лін ш і tin іначTt нпл ін-чень Vподаних висловленнях !• й о м у говорити го|иіхом об гтімN ки іаіи. 2 Видні» школа Ду,Польоту, сопу но погляду. З 15 нашому полку нема» толку, в бавтекли всі кипі, і ( шво не Юрибі ць: пиле і и п. ие Р"Маеш. 5. Не всяка стежка без спориша, ие н кожної людніш доб*»ДУпіа. 6 Любі ж —кільце, у кільця нема кінця 7 Кол»ч повний ло ^И **веться. пустий уп>ру пнеіьгя. 8. 11» кажи: не вмію кажи.

9. Добра вість ніднімаї. погана

в землю віаня»

2. Пригаданії- іі заппппіь п'ять власних прикладів прін пн'їп, оформлених як бг.и по.іѵчпикпні і к іалні речення 3. Поміркуйте. Ч')м\ и ті-яких при» чи яч пору піч* тмн прави­ ло милозвучності. Обговоріть їй нптання »идніжд.и ника­ ми і вчителем. 157

250.

1. Прочитайте текст народної усмішки. Чи можна штати бондаря професіоналом? В и п р а в д ав ся

\

f

Зайш ов один чоловік до бондаря і просить: — Чи не могли б ви, куме, зробити мені бочку на огірки? — На огірки можу. Через певний час приходить той чоловік до бондаря і жаліється: — Ой, куме, що ж ви наробили — весь розсіл з бочки витік. А той йому — А я тут до чого? Ви ж просили зробити бочку на огірки, а на­ лили ще й розсолу..

2. Сформулюйте основну думку тексту, нмкористанши безсполучнішже складне речення. Запишіть речення. Готуємося до диктант у — повторюємо ирфо/рифію

251.

1.

Пригадайте орфограму «Чергування приголосних звуків в українській мові». Виконайте тестове завдання.

У якому рядку всі слова написані правильно? А в’яжу, сижу, пишу, кажу Б чеський, рижськин, читацький, білоруський В близчнй, глибший, більше, віючий Г Угорщина, Словаччина. Полтавщина, козаччина Ґ Галичина, їзджу, кріиатство, лкштво 2. Слова, у яких зроблено помилки, запишіть правильно. По­

ясніть орфограми. 252.

Запишіть, лниншн риску і розкривши дужки.

Ро(з, с)л(е, и)вав. промі(н, нн)я, світло (і, й)шло до/низу, набрало яких/ось ле(г, х)кнх нер(н, е)альни.\ обр(е. и)сів, ис/чув» громі(з, зд)кі. обли(ччя, ча), гі(л. лл)я. лис(т. тт)ям, в(и, е ) л я « л бе(з, с)людні, замисл(н. е)не. една(н, нн)я. пр(и. е)краснии. по/од(е, и)нокі, м(п, е)р(и. е)хтливі, бе(с. з)сполучникове, Про*0* тайте в/голос, кількіс(тт, т)ю, пта(хств, гтв)о, сто(і, І)ть не/рУ*°\ мою лавою. з(и, е)рнинп, рі(л, лл)я, не/слухае, бач(ю, у ) (с. з)/Д* лека. змістове відноше(н, нн)я прнчи(н. нн)ості, обса(ж, Д* ) 6 ’ бага(пт. тст)во. тург(тськ. цьк)ий. найкра(щ, шч)а. ро(с. з)к«лису ють, лю(дськ, пьк)а, ду(жч. шч)е, мідно/ка(мян, м'янн. м я н ) * Черка(сч. сіп. щ)ина, дс(вя, в'я)носто. н е / д о б у д о в а н и й , слоил( ни, енн, еи)я, про(фф, ф)е(сс. с)іонал, до бондар(а. я). 158

§ 21. К ом а і крапка л к о м о ю а б е зс п о л у ч н и к о в о м у ск ладн ом у реч ен н і

З

Кома ставиться між частинами безсполучникового складно­ го речення, які виражають одночасність, послідовність дій і поєднуються перелічувальною інтонацією: На вікнах срібна сві­ титься різьба, сніжинки грають в сяйві електричнім (М Риль­ ський).

253.

Прочитайте. Випишіть безсполучникові складні речення. Поясніть уживання розділових знаків.

1. Вітер носиться, літас. топче луки і поля, жовті трави прпі инас. лист зриває із гілля (Олександр Олесь). 2. Нічка крила опустила, ліс і поле полонила (Г. Донець). 3 . Думає поле глибокую думу, спокоєм душу свою нany ват, колос зелений зерном налипле (Олександр Олесь). 4. Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть (Т. Шевченко). 5. Сонце сяс. хвиля грає, тирса з вітром шелестить (Сі Черкасенко). 6 . Вітер колоски смикнув за вуса, місяць рогом настромивсь на небо (М. Нінграновськии). 7. Квіт на каштанах так чисто і юно зайнявсь, вітер волого припав до пелюсток губами (В. Олійник). 8 . Внизу лиман лежав у очереті, бичків було в лимані без числа (Л. Костенко). 9. Як радісно ввійти в далекий давній світ і ■ відблисках його ловити свіг новітній (М. Рильський). 10. Найпре■фасніша мати щаслива, найсолодші кохані вус та, найчистіша душа Незрадлива, найскладніша людина проста (В Симоненко). Прочитайте. Визначте змістові відношення між частинами складних речень. Спиші ть, розставте розділові знаки. /й г ^ ля,лнся У срібло каштани день шумливий давно одгорів [»« носюра). 2 . Посади калину хай червоні грона похиляють низько _ землі гілля (Ф. Малииький). 3. Гули мости двигтіли автостради і£®в№ии мчали наче навмання (Л. Костенко). 1. Зима люта пе(В 3*% В*трРець повіє тепленький гарнесенький все зазеленіс

и

5. Шумить стерня риплять кісся мовчать тверді серця

№£B°pottbKo). (J, Сонечко пізно устане ляже раненько воно (5 . Грін-

Ся І туман до ніг не простилався лиховісний вітер не корнвjyjL • Рильський). 8 .1 Іідійшов вечір засвітив зорі прослав на травах Cq_ Н|* № дичина). 9. Оце деревце найрідкіеніше з нього родили налиті червоним світлом яблука (О. Гончар). 10. На білу в обіі: ВІ1а' ІИ веселі бджоли відгули замовкло поле стоголосе Гн, ' Мах 30л°тої мли (М. Рильський). 11. Та віриш мені ти ту віру гачраюя на ніч усюди кладу в головах (І. Драч). 1.19

255.

1. Промигай ге. Поясніть розділові знаки в уривку з поезії,

Перша поетична збірка Пантелеймона Куліша називалася •Досвітки» (1863). Відкривалася вона алегоричним віршш «Заспів», у якому поет висловив свою надію на пробудження націо­ нальної та соціальної свідомості українців: Ой скоро світ буде. Прокинут ься люде. У всяке віконце Засіяє сонце... 2. Ви помітили, що уривок оформленні! як безсполучникове складне речення. Чому, на вашу думку, автор використав саме цей вид складного речення? Чому не висловив думку простими реченнями? 256.

Спишіїь. замінивши виділені конструкції синонімічними безсполучниковими складними |м*чеииммн.

Гупульшина - мальовничий край водоспадів Водоспад Воеводин... Тепер важко сказати, хто й коли дав йому таку влучну назву. Насуплений дід стоїть непорушно посеред во­ ди, а на плечі йому спадають водяні пасма волосся. Та ще й рося­ нистий чуб сріблиться на чолі. Так може побачити це диво приро­ ди людина з фантазією. Цілий каскад водоспадів шумить на річках І!істинні, Ярсмчі. А ось rpat -виграє річечка Маиявка. Ще нг встигла розпрощатися зі споїм джерелом, а вже кортить їіі себе показати, вражаючи глядачів водоспадом, що надає з трпнадцятнметроиої шкоти. Очей не мож* на відвести від Манявського водоспаду, коли він ніби міниться піл яскравим сонячним промінням (За Л. Денисрнком). 257.

Випишіть із художніх текстів (прозових, в ір ш о в а н и х ) 8 - * 9

,иково-

К рапка з ком ою ставиться між частинами безсполучм і змістом або го складного речения, якщо вони віддалені з а змісто ускладнені (мають свої розділові знаки): Зорі сяють; середнє6* сере,

І •Дтлмчп»-0 горить білолиций: верба слуха соловейка, дивиться ;я вв Ф кри*«и0 (Т. Шевченко) 160

258. 1.

Спишіть, поясніть розділові знаки. Помалу імла рідшає, яснішає; східний край неба обливається

ш и р о к и м усміхом сипання; світоча зірка блідне і тргмти іь. догоря­ ючи (М. Коцюбинський). 2.11 оклада мати коло хати маленьких діто­ чо к своїх, сама заснула коло їх (Т. Шевченко). 3. Гарячою золеною б а р в о ю горить на сонці ячмінь: широко стелиться килим ясно-зелсн ого віиса: далі темнішає просо (М. Коцюбинський). 1 Мерехтить над нолем спека: одуд у балці степовій иодас. неначе з глека,

трьохскладошій оклик свій (В. Мисик). 5. Зійшли сніги, шумить вода, весною ноківа; земля квіточки внкнда. бѵяс іравка молода; все мертве ож ива (Л. Глібюв). (>. Па землю вже тихиіі скрізь вечір лягає; з високого неба вже місяць сіяє; за ті осла і пташка, і людська розмова, мовчить, не шепоче зелена діброва (В. Грінченко). 7. ( оп­ ис хилилося до заходу; небо було хмарне і тільки на заході ясночервоне (О . Кобилянська). 8 . Пройшовши по небу, гепла, гиха червнева ніч стала оволодівати землею: безмежний степ вщухав, корився, ніжніш ав і м'якшав під її пестощів (Г. Тюгпюнник). 259.

П|м>читаіітс текст Підготуйте ііого письмовий не|)еказ. використовуючи безсполучникові складні речения, між частинами яких треба ставити кому і крапку з комою.

Ш умить, нуртує і піниться Черемош, як оскаженілий, як наВІЖеіШІІ. розпорошуй свої дрібні бризки, б'ючись об каміння, нестримним плином перекочує через холодні брили Несамовито він виривається потужною течією з іісннх скелястих лещат і повільно заповнює низовини, обрамлені ошатною габою густої калини. Про що шепочуть ііого шумні хвилі, які таємниці ховає в собі невпинна мелодія невидимих струн ііого зачарованої арфи? Яку Пісню награє вона? Де її початок? Де її кінець? Хіба що серцем тільки можна спізнані її бездонну глибоку печаль і коломийкове ф н л и в с роздолля. Такою с вдача гуцула, що ввібрав у свою мову т* ігісню голос рідної ріки, її дивовижні барви іі вигадливі неспо<««''КИ (За І. ІІи ы уком ).

чр®®-

Спишіть, розставте розділові знаки.

Кут Тархан ^ П ів о с т р ів Тарханкут на заході Криму місце не для лінииих. І ут ,-*Лрібно ходити пірнати лазити по скелях. ЯіІИть терпкува і им аромат сухої о цілимного степу знамени ті В*Р*анкутські вітри приваблюють іурнстів дивовижні прибереж і підводний ландшафти.

Перлини півострова ѵгхічииуі ЛТЛОІИ І ЛСѴШІГ у зб е р е ж ж я Л ж я щ у я Д Величезні вапнякові скельні масний А тлету з гротами бухтами арками та печерами цідводнимн рифами по­ критими м'яким килимом водоро­ стей і щітками мідій дивовижно) чистоти смарагдова вода завжди виXIцс Тар.иінкі/т кликали особливу прихильність кі­ норежисерів природа сама ніби ви­ магала увіковічити її на плівці тут зніматись епізоди до насичених романтикою стрічок «Людина-амфібія» і «ІЬратн XX століття*, t Більш дикий Джангуль виник у результаті масивного обвалу берегової породи химерним нагромадженням скель шанувальники придумали налай Три головнії Дракон. Кам'яне Серпе. Поцілунок, Демон (З а Г Кючкпяськокь) 261.

/

1

Прочитайте народні побажання Які я них сподобалися найбільше? Запишіть їх

І А батькові твоєму щоб жито родило' 2 Бувай здорова од припічка до порога' 3. Бувай здорова, як риба, гожа, як вода, ве­ села, як весна, робоча, як бджола, баїата, як земля! 4 Будем жити, мед-вино пити, хліб жувати, д обра чекати1 5 Будьте здо­ рові, в кого чорні брови! 6. Великий po et и, щасливий будь, себе не хвали, другого не гудь! 7 Від краю до краю всім добра ба­ жаю! 8. Дай Боже, щоб усе було гоже! 9 Жити вам. поживати та д обра наживати1 10 Кланяйся своїм та не забувай иашкні 11 Не поминай лихом, а добром , як хочеш! 12 Носити вам мв переносити, возити не перевозити 13 По сій мові та будьмо здорові' 1 4 Сійся, родися, жито-пшениця та всяка пашниця' 15 Ним багаті, тим і раді' 16 Щоб нам д обре жилося-булоЛЦ щоб у нашім житі колосся вилося'

2. Придумайте вітання для своїх рідних, використавше і*л

родій побажання іі уживаючи безсполучникові склаДЩиИ чення

вчимосо кѵлы/ш моои

162

Н епр ави л ьн о автобус слідує по зробити прививку дитині слідуючі факти слідуюча зупинка заспокоюючий перевернути сторінку

П равильно

автобус прямує (іде) ДО— зробити щеплення д и т и н і такі факти наступна зупинка заспокійливий перегорнути сторінку

•>52

Прочитайте Поширте частини безсполучникового речення так. щоб між ними іди-ба було постаннпі крапку і комині Утворені речення запишіть.

1. Хмара небо крнс, сонечко не блисне, вітер вовком виє. л о т потоком висне (II Гработький). 2. Відцвіли голубі матіоли, згасло л іт о на жовтих полях (В. Грінчак). . 1 Реве та ски не Дніпр широкий, сердитий вітер занива (Т Шевченко). і Листя слухає иітрѵ зітхан­ ня ізгортас свої прапори, на іткірнѵ красу умирання сонце дивить с* суміш згори (В. Сопора). 5. У долині гело лежить, понад селами туман дрижить (І Франки), (і. Сонце високо, косарі далеко, коси .гівенять, коні пасуться (О Довженко). 7 Знову цвітуть каштани, пнля дніпровська б'с!.. (И М а ш ш к а )

Г о т у є м о с я і)и д и к т а н т у — п о в т о р ю є м о о р ф о г р а ф ію

263. j І. Приіигаіггс ор<|>ограм> «Написання складних іменників* Виконайтетсстонезавдання. " У якому рядку всі слова написані правильно? А телестудія, прем і р міністр, супер-гра, півстила • Б гідроізоляція, фітотерапія, півострів, ппермаркет В півдечіь-піїнич. аудіо-касета. вантажообіг, віпе-міс Г землеобробіток. рентгепоелектрокарліофама. теле-ефір. полумисок Ґ Свросою.і, і пробачення. кой і р-адмірал, півящика 2. Слова. Vяких доц\ inciio помилки, запишіть н|мнн.ім«'>. По ясніть о|>фограми Залиш і її,, знянши риску і |ммкринши дужки. д)торів. (і. г)рона. нн(сь. зь)ко. а н то сірала. навма( н. нн )я е)іілес(и, е)ньк(і, іі)н. р(е, и)плять. ш(здн, зн)о, HOf. вода. /»росі(е. н)лався. лихо/ні(стн, сн)нй, най/рідкі(сти. сн)іше. Р > С| 3 Кнпл(н, е)ться. ;li(h. е)горичшій. пробудже(н. нн)я Щ^ц/зеленнй. д о т р (я. а)н>чи. соц(и і)ально, ірн складовий. IV ШЧ)(і.и)на. водо/спад. ф ае/виф ас, сте.і(г, и)і ься. одѵ(т, д), і‘)нілнй. навіже(нн. и)ий, бри(с, з)ки, ие/вии(н, нн)а Ю і ігі^ЛОЛ'Я НЄ вилнмнхГГР>'11- можи(о,а). (зО пізнати.диво иижKg* в/острів. Тархан кут. п(и, і>рнати, ар(а, о)мат, (Т. т)артськ)і вітри, ир(е, н)ваблюк>ть, лаи<дпі, ш)афт, водот)і,’ уроч(е. (і.. і )рот. — -’ F” oe. и)щ(і лящ» ее).(. и ірот. 111 І ( 11 . і)тки м(и. і)лій, штячіи/амфібія. ц(и. і, е)раги. три головнії 163

§ 22. Двокрапка і тирі* н безсп ол учн и к овом у складном у реченні 265.

І. Прочитайте. Випишіть безсполучникові складні речення. І Ірочи ґиґне їх уголос, дотримуючись нр;іпильної інтонацй.

^ А в нашого Омелька невеличка сімейка: він та вона, старий та стара, дві Х ри п і и намисті, дві Насті в запасні. Андреи, Харитон, Парамон і Антон (Породни творчість).^. Все на вівтар принесемо Русі-України: розуму силу і вірного серця вогонь (О. Рубат). 3. Мені здається: твої очі в мою душу світять з вишини (В. С от ­ ри), Князя в місті не було; невідкладні справи покликали його до Новгорода (М. М ііцт ко). 5т Весна іде. радіє все усюди: і темний ліс, і пташечка, і люди (В. Гріпчвнко). (і. Все навколо: дерева, птахи, лю­ ди —сповнене весняної, пружної, н е с т р и м н о ї сили (В. Сопко). 7 Авес­ на гомоніла: «Послухай мене!* (Леся Українка). 2. Поясніть уживання двокрапки у виділених реченнях.

З

Д в о к р ап к а між частинами безсполучникового складногоре* чення ставиться, якщо друга частина • в к а з у є н а п р и ч и н у т о го , п р о щ о й д е ть с я в п е р ш ій (д о н е ї м о ж н а п оставити п итан ня чом у?) ♦ доповню є, поясню є, р о зк р и ­ в ає з м іс т п е р ш о ї (д о н е ї м о ж н а поставити питання щ о ? а с а м е ? який? як?

260.

що п о б а ч и в ? )

Мані ше не довелося бачити п ів н іч н о го сяйва: служба на під­ водних раке юносцях тільки розпочалася (В. Логвиненко) Поглянув в ілюмінатор: трохи збоку пливла блакитнувата куля (В. Євентов).

Спишіть, розставте розділові знаки між частинами безсполучникових складних речень. Підкресліть грамаатнпні основи.

І. Я в давню істину увірував глибоко пайипша в прос­ тоті внеокіїі (В. Олійник). 2 Наше мистецтво, наша історія розвива­ лися пульсапійно Сули часи розцінку і часи занепаду (В. ШевчуК*: 3.Згадаємо, скільки мас на собі часових «кожухів* га ж таки Софи» Київська, колись найбільший храм східного слов'янства. У надійному столітті храм, як і сам Київ, був цілковитою руїною та» паслася худоба і мостили гнізда птахи (В Шеичук). 1. М рії одвічні далі скорились космічні (J . Луцснко). 5.. Іюблю пісні мо го краю, та не спинюсь на гім лишень з любов'ю вухо нриверч^ -J братніх па землі пісень (М. Рильський), (і. Дарма надіятись иа ' і ось самі борітеся, самі! (І. Гнапнок). 7 . І гори ніби почали кал ц тися то гніг на них таиѵв і стікав униз потоками (О. Гончар) м у д р і с т ь

IG4

?{>7.

І.

Прочитайте. Визначте вид ск. іалннх речень. Доберіть до них синонімічні безсполучникові складні речення. Дібрані ре­ чення зашипіть. 1 Іоясніть у них ѵжііваиия ікмділових знаків. Юний вітер крутить злісно лист она. 111 It В ПОЛІ З болем, всіх

шмагає віттям голим, бо йому на світі тісно (II. Воронько). 2. Є щас­

тя скрізь. І ми самі в тім винні, що в сліпоті ие бачимо, ле воно... (А. Казка) 3. А тепер скажу тільки, що навіть така примхлива і ие завжди логічна річ. як мода (у цьому випадку йдеться про вбран­ ня), тільки виграє від зіткнення із здоровим народним смаком (М. Рильський). 4. Широкі домоткані сорочки та штани тверді іі чорні, як кора, бо чумаки навмисно просочують їх дьогтем від чуми та гадини (3. Тулуб). 5. Любіть працю на землі, бо без цього не буде щастя нам. дітям пашим ні на якій планеті ( 0 . Довженко). 6 . Розгні­ вався, бо муха на ніс сіла (Народна творчість). 7. Не ставай на граблі, бо дістанеш ио чо.іі (Народна творчість). 8 . Тому люблю я наші дні сучасні, що виросли з минулого вони (В Сосюра). 268.

І. Прочитайте. Випишіть безсполучникові складні речення. Прочитайте їх уюлос. правильно інтонуючи.

1. Життя бел книг - це ха та без вікна (Д. ІІаашчко). 2. Защебе­ тав соловейко пішла луна гаєм (V. Шевченко). 3. Земля на прощан­ ня усміхнулась —і потемніла (Панас Мирний), і. Ми молоді, уперті, за нами —майбутнє (В. Сосюра). 5. Настала - вірю я —година: за­ гине розбрат на землі (II Грабовеький). 6 . Тонкі брови, русяві дріб ні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи все дихало молодою парубочою красою (Іван Іірчуй-Левицький). 7. Бувають дивні на землі діла —серед зими черешня розцвіла (Д. ІІакіичко). 2.

Поясніть уживання тирс у виділених реченнях.

Т ире між частинами безсполучникового складного речення ставиться, якщо • зміст частим протиставляється Ще сонячні промені СПЛЯТ Ь — або зіставляється досвітні вогні вже горять (Леся

Українка). Здобудеш освіту —побачиш або умову того, про що йдсться більше світу (Народна teopв другій чїсть). • Друга частина виражає наслі­ Розказав аругу пішло по кругу док або висновок з того, про що (Народна творчість) йдеться в першій; раптову зміну Івраз неподалік обізвалася зо­ подій зуля —полетіло вогкувате, ніби з вербових грудей, дерев яне -ку-ку-' (Є. Гуцало), * перша часіина вказує на час

ttr*

269.

Спишіть. Поясніть використання тирс між частинами без­ сполучникових речень, визначте змістові відношення між ними.

1. Хай осінь навкруги в її прощальнім шумі привітної вес* ни я чую голоси (В. Сосю ра). 2. А настанс краіі моїм трудам я свою реліквію родинну синові у спадок передам (II. Перебийніс). 3. Та вона хотіла б раз побачити омі і його пуста зблизька^ і Тільки раз — потім вже малювала би напам'ять (О. Кобилянська). Чус — шелестить під ногами (А. Головко). 5. Спішив під леме­ шем поля розтали (М их. Ш евченко), (і. На чорну скибу не упав щокою — веду машину звичною рукою, стрічаю в полі молоді весну (Ми.х. Ш евченко). 7. На непу зорю і па чисту воду в благо­ словенний і єдиний час цілуєм руку своєму народу, цю ніжну руку — вона любить нас (М. Вінграновський). 8 . Тепер він вже мав обов'язки - ного посилали пасти корови (М. Коцюбинський). 9. Гаї шумлять я слухаю (II. Тичина). 10. Задумали — зробили С('тенан Васильченко).

270.

Спишіть, розставляючи розділові знаки між частинами безсполучникового складного речення.

1. Сніг у грудні глибокий урожай високий. 2. Груднева днина куца сюди тень, туди тень га й минув день. 3. У жовтні тільки руки мерзнуть у листопаді іі ноги дубіють. і . Серпень страву готує вере­ сень подає до столу. 5. У серпні дбаєм зимою маем. 6 . Сіно котять дощів не просять. 7. Травень ліси одягає літа в гості чекає. 8 . Вночі грішить вдень плющить. 9. Лютий воду відпускає березень підби­ рає. 10. Січень наступає мороз людей обіймає. 1 1 Це було, здаєть­ ся, и листопаді крига затяглась під берегами (М. Рильський)12. Уродилася Настуся любо подивитись (II. Куліш). 13. Запамяталося назавжди ріка ниадас у надвечір’я яблуневе (А. Моигіенко). 14. В полі вітер игука порожнини котить небом Чумацький Віз (М. Вінграновський). Уч н ів сь кі «п ер л и » н а у р о к а х біологГЇ:

«У жаб сер ц е дуже мале, тому вони змушені весь час стрибв* ти, щоб ганяти кров по організму-. «У людини серце чотирикамерне, тому що в неї дві ноги і Д® руки». «Кров у істот залежить від того, чим вони живляться; гусвНИ ця живиться листочками, тому і кров зелена, у нас кров ч е р в о н а , бо ми їмо червоний буряк, помідори і м'ясо». д '■Електричні явища в оріанізмі відбуваються тому, що од*** орган треться об другий-.

ІЗ БабусИиОЇ 271.

Скрині

і н е т іл ь к и

1. Прочитайте if кет. розподіливши між собою репліки.

Глуха тетеря - людина, яка погано чує. Ярослава. Бабусю, коли людину називають

гл ухою

це образливо? Б абуся А ти образиш ся, якщо я тебе назву гл ухою т е т е р е ю — гукатиму-гукатиму, а ги, заглиблена у свої думки, не чутимеш? Ярослава. Звісно, ображуся, це якось зневажливо. Дмитро. А д ар м а: тетер я ж. або тетерук, дуже га р ­ ний птах. Але м ає одну ваду. В момент токування він натхненно, захоплено співає: «гекає», «кла­ цає», «ськиркає» — і нічого не чує, що робиться довкола. бабуся. Мисливці використовують тимчасову глухогу тетерука (його ж називають глухарем), бо в інший час ці птахи дуже обережні й слух у них дуже тонкий, Ярослава. Це так цікаво, бабусю, але я не зможу все-таки сказати на т е б е «глуха тетеря», хоч ти й недочуваєш А от Дмитрові чи подружкам ж арто­ ма я б так сказала: вони мають добрий слух, але часом так поглинуті чимось, що стаю ть гл у х и м и те те р е ю

тетерям и

2.

Поясніть уживання тексту.

двокрапки

і тирс в реченнях

п о д ан о го

‘3. Якої моральної теми іоркпулнсь учасники полілогу? Обго­ воріть геми: «Ставлення до людей з обмеженими фізични­ ми можливостями», «Участь нараолімпінців у 1Іараолімніаді». Головну думку запишіть. |f r

1. Прочитайте вірш уіолос, дотримуючись правильної інто­ нації. Знайдіть у ньому безсполучникові складні речення, поясніть уживання розділових знаків між частинами. Колихалась колиска, смерекова літала колиска, Немовля колисалось, колихався материн спів. Натягнулась ворізка. натягнулась червона ворізка. стерши сволок старий у тѵі и х кулаках в у з л і в .

Колнх;иася хата. смерекова літала хата. Народилось япія. Прилітала до нього кінця.. При.іі іала флояра. Колисалися мама і гато. Все гойдалось..ifitLio і мінилося без кінця. Колихалось вікно й колисало в отаві маржину, Постоли л.пмеїічали. Палахтів топірсць на стіні. Діло птиці вирізьблював. Він впіалува» кожну пір'їну — аж пір'їна злітала і снітила і с в іт ін ь мені. А ягня нжг стрибало іі говорило навчили цимбали. Маги вівці лоїла. до струн молока см и ч ком ю но м іся ц ь торкайся.

а в колисці зоря заблукала, і на світло емгреки посходилисі. під вікном. Іі Гцшсим’юк

2 Я кий настрій вірш а? Як передано враж ення? Які іасобя використову» автор? Які синтаксичні конструкції траіі«1*8, кмься найчастіш е?

273.

С к л а д п ь і і.і 11 и її н і ь по гри речення до кож ного правш е про иж іівапия і пре між частинам и безсполучникової© складного речення.

271

П оясніть чому подані висловлю ван ня j погранили в рубрику <У сміхнімось»

V

у ч н ів с ь к и х

твори

З р а з о к п о я с н е н н я Леся Українка своєю -Лісовою гчС" нею- порвана всі канапи літературного стилю. — К о м із м у Р®* ченні виникає ч ер ез те, що неправильно вжито д іє с л о в о «пор*** їй», а також словосполучення -канали літературного стилю»-

1 Лукаш глибоко ам оральне створіння 2 Лесі Укряв** набридли сумні будні, ій захотілося чогось феєричного — виникла д рам а-ф есрія «Лісова пісия- 3 Ріднз зем ля' Тільки**^ на може нас звеселити і розрадити, посилаючи тяжкі e n n p w fвання 1ІІИ

275.

І П|*'ч итайте. Які розділові знаки греба піхтами ні на м іс т двох крапок? Відповідь (иігруптунте. Ік е б а н а На і ший планеті, — пром овив млленьКИІІ принц. ЛЮ Д И ВИКОХУЮТЬ II ОДНОМУ СІП у п'ять п и я ч tjwihh. i_ і цс знаходить того. пк> шукають... — І !і‘ .ніаходять, — поголиш н и. — Л лє ж те, що вони шукай і п., можна .man ні водніи-однісінькінтроянді, и к о т к у води...

Антупн і Сгнпі-Екпитрі У Всеволода О в ч и н н и к о в а п р о ч и тав я я п о н с ь к у п р и тч у про ианстра чайної ц ер ем о н ії Р ік н ». на нею краінѵ в ід о м о ю с в о їм и кві тами повитиці П о гл ян у ти на ни х .іа х о п в сам в о л о д ар Га. п р и б у в ­ ши в сад Рікю, їлинуи ався іі обурим ся усі кві пі б у л и «різані. Х то ■іи.і.які б то мало н асл ід ки , я к б и н кім ііігіі д л я ч аю ван н я не п об ачи в иилодар ікебану .»о д н о ю - f л и п о ю е іе б е л ь ц я поїш і т и У сім а кві тами свого саду п о ж е р тв у в а в Ріки», щ об п ід к р ес л и ти їхн ю к расу и одній, у найкращій квітні! , Подумало* і, о св о їти и собі ікеб ан у П о к а за н і б о д н е-сд и н е слово так, щ об кр ап лю р о си не с т р у си ти з нього! Звісно, тут і т а л ан т потріб ен , і см ак н еа б и я к и й А ще. м ож ливо. • мужність. У вій ти д о к л асу j о б ер ем к ам и га в ін и к ам и с л ів и аб аїа ТОпростіше. Л л є ж хай і н ай кр ащ і кім і п б у ду ть в о б ер ем к у .. хто їх Угурті р о згл ед и ть? Х ай і я к пахті і йм е в ін и к . до в ін и к а хто прнню ВЦаСЯ? Та іі н авіщ о кр аса о б ер ем к ам и , а ніникдм н - пахощ і? Пять тисяч с л ів каж ем о и хочем о хоч би о д н е п о ч у л и ’ Навчитись б и ка.ипи о д н е Щ об с х о т іл о с ь п ягь т и ся ч почути

(С. Павленко). 2.

Перекажіть текст пін ьмово

3. Н апиш іть до тексту іворчо продовж ення, поміркувавш и над епігра<|и>м Коли використовують займенник їх. а коли — їхній. їхні? В українській мові займенник їх є формою родового відмінка особового займенника вони Ми (кого?) їх зусі()інємо радо Займенник їхній - присвійний: Зустріч (чия7) їхня була радїс

мою. Обираючи займенник, треба визначитися зі значенням по­ трібного с нова їхній виконує в реченні синтаксичну роль означення, а їх — Додатка 169

Гот уєм ося <)о <!ик тонші/

276.

п овт орю єм о орф ограф ію

П ригадай іе орф о ір ам у «Н аписання складних прикметни­ ків». В иконайте нч'тоїн* завдання.

У якому рядку' неї прикметники пишуться через дефіс? А Аграрно промисловий північно західний. оливковоДоричневиіі. іпліфунллі.ио Пробний Б Бежево рожевий. жовто гарячий, біолого географічний, воєнно фронтовий В Бузково блакитний, ніжно фіолетовий. хлібо булочний, соціал демократичний Г Високо/автори гегни її садово парковий, само робний. девяти поверховий Ґ Навчально виховний, авто ремонтний, високо/кваліфі* кований, фінансово/економічний 277.

Запишіть, знявши риску і розкривши дужки.

Сімс(е. ї)чка, у запає(к. ц)і, у намис(і, ц)і, Русь/Україна, cut* і ять з/вншини. Нов/го|и)д, пташ( и. е)чка, на/в/коло, (з, с)повиє®, нг стримна сила, дво крапка, т(е, н)рс, раксто/носці, і(л, лл)юмінатор. зане пад. шіс(тн, и)адцнте с ю /л і(п . і)я, ир(г, и )\гхлив*, ру(ї. і)на. л(е. и)шснь, у да(н. нн)ому вина(д, т)ку. домо/тка(нн. н)І. навми(ст. с)но. л(ьо. о)шть, сѵчас(тн. н)і. ру(мя. м’я)ні. учили по іншому, хотіла би, листо над. см(і\ и)р(е. н)кова колн(с, з ) и Я пі(рТ рї)на. п(е. н)мбали. одна однісінька, на багато простіше, одне о н н е ет(е. н)бельие. пахт(и. і)ти\<о

$ 2 3 . Іммсш м у ч нн коні гклидні реч ення І СИНОНІМІЧНІ КОІІСГ|)уКЦІЇ

З 278.

Формулюючи думку, користуємося різними мовними засо­ бами залежно від задуму висловлювання, стилю й жанру мовл е ННЯ,

Прочиїаиіе .Доберіть ло поданих синтаксичних констрУ** ній сипонімічні безсполучникові складні речення, запи­ шіть їх. Поясніть уживання [ииділоних знаків.

І Задумливо (. 1 Каї ка) 1 1іал

л е їя т ь с н іж и н к и

А

чи

їм патаїь.

м о ж е . л ін ь * *

в о д о ю в е|> б н с і е л я т ь с н ііі н а м е т , і ш е п о ч е з

н евгам овн и й оч ер ет

(( Ч еркасам»)

ОСО^^И

3 . П ід н я л и с я к р и л а с о іі н н ж »Д іЯ т'<

ряків, І черешнк* білу вітер розбудив (St. Риіы ький). 4. С т о я т ь слЛ* 170 .

платами 1 каш тани, та шелест верб у нам'яті не тине (М Рильський). Та ронять верби жовте пір'я на чорні коли доріг, і острнй погляд постеріг в ід я ь о п ш й ключ серед безмір'я (М Нільський), б. Над Прип'яттю коні прип'яті. Місяць іде по лататті (II Воронько). 7. Л за пікіюм на квіти впали роси, і соловей затьохкав у кущах (Я. Забіла). Й. Пливе тихо над водою місяць молоденький Вподобався дівчи­ ноньці козак молоденький (Л. Боровикпвський) 5

279.

Утворіть із п о д а н и х к о н с т р у к ц ій с и н о н ім іч н і б с а с іїо л у ч н н складні речення З а п и ш іт ь їх. в и к о р и с т о в у ю ч и м іж частинами безсполучникових |нчонь однаковий розділо­ в и й знак. Який ц е знак? кові

1 Облягають небо хмари. 15 сірій мряці пій ((' Черкасенка). 2. Правічну думку думають ліси. Осінній вітер одгуляв. затих (Л Кос­ тенко). 3. Немає мудріших, ніж народ, учителів. У нього кожне сло­ во це перлина, це нраця, це натхнення, це людина (XI. Нільський). 1 Великі хмари холодом нагусли. Червоне листя палаї н гаю (Л. Кос­ тенко), 5 .3 календаря шипшини впаи листок Пін був останнім в тре­ тім тижні грудня. Йою читав здивований сніжок (II Воронько), fi. Тинад річкою нічкою темною спить зачарований ліс Ніжно шепоче ■Цказку таємную. Сумно зіт.ча верболіз (( Чгркаїенко) 7 Блажен­ на Підвечірня прохолода. Читає місто Віблію зелену (II ІІоы ад). Прочитайте. Д о б е р іт ь і з а ш і в н і ь д о п о д а н и х к о н с т р у к ц ій с и н о н ім іч н і б е з с п о л у ч н и к о в і і к л а д н і р е ч е н н я , щ о б д р у г а частина: а ) в и р а ж а л а н а с л ід о к а б о ш п н о в о к : б ) д о п о в н ю в а ­ л а . п о я с н ю в а л а . р о з к р и в н а з м іс т п е р ш о ї. U І. Мене сьоюдні голуб розбудив. Він прилетів і плакав на ОДіконі (Л Костенко). 2. Тінь чорна і грімко іыдаі униз. То голуб ^ т а г вгору (Л. Костенко). 3. Я сонця жду. і сонне зійде... Шсандр Олесь). 4. Ми віримо глибоко і безконечно, що правда і fiS ft0, * На,П І,аРил ,ІС вмре (Б. Лепкий). 5. Вже зимова розвіялась '^У**сть' І співають веснянок дівчата (XI Дубои). (і. І не схиляє •j ?Л() JSWobh високий клен, що .і вітром розмі.піля (В. Самоту/а). / ^ недужав Микола - і Іван замісіь ньою ни.іьнуї ватри (М. Ко^®*Wcfikv/iv). 8 . Теплий Юрій одбира од холодного Дмитра ключі [JpiJUbi, Щоб править землею (М Коцнюиш ький). *Шя

"•

«. Прочитайте поезію С Павленка Які <интаксичні копстрѵкЦй використав автор? Щастя Як би його змалюваїи мені? Можна й так: білий снії с м е н и . 171

Білим инітом пні го цикламен у вікні. Па с и п і ж білим томик ясні?. 2. Дайте відиопілі на зап и к ін н я . сформульоване в поезії, у j глялі твору--мініатюри Які мовні засоби використаєте І Ч ом у?

282.

1 П рочитайте

впі.ин До скл.ілу н ь о г о тексту входятьл intis риїм ч и т а н н я я к ш о в и за\ нажили.*)Як й о т .« М ІН И Т И .' 1'

прості речення,

сить

р ів н и й .

О.іє/ ні Нотні

Знамениті озера на Волині Чимало джерел с гідрологічне нам міками. Найвїдоміиіпми з-посеред них с Оконські джерела. Це ( ині очі Волині. З глибини лем ті на понерхню вириваються двіі по* і \ ж і і і потоки діаметром півтора два метри, утворюючі довкола не­ великі нлсса-озерця Вода туї чиї та. прозора. Вона будь-якої нори року мас однакову температуру —дев’ять градусів. Тому вліткуІЮг на здасться холодною. А пзимку теплою (З а В Геем). 2. Перелайте зміг і ігм іу. використовуючи безсполучнкЯЯ складні |м-чеіпін р іти х вплів Прочитайте вголос свій тексі Чи змінився ритм? 283.

V/ 172

П|н »чи гайте впгловлюнаннм і учнівських творів. Які ви* словлюваїшя можи.) відредагувати. а які написати з а й в ії Виправлені речення запишіть. 1 До нас но дійшло ніякої інформації про М. Чурай. а л е Ліна Костенко, добувши и з п ід с в ід о м о с т і, дає нам її. 2 К озаки йиїли в похід з піснями М Чурай на губах. 3 . Ученими д о в е д е н о . U |0 роман -М аруся Чурли- написано Ліною Костенко. 4. Коли люд*1' ні погано, поезія лікує, а коли нем а що робити, д ає ін ф о р м в ^ до роздумів 5. Маруся Чурай йшла на страту з г о р д о піднч,0*> головою, і всі заглядалися на й фігуру 6 Марусю Ч у р а й не стр*' тили, бо приіхав гонець від Б Хмельницького, який п е р е д а в . це супердівка 7 М Чурай отруїла Гриця бо він їй часто зрал*¥ вав.ходи в по вечорницях

Готуємося rto диктанті/

2К4

п о вт о рю єм о ар ф о /р а ф ію

І. Приіадайте ор<|юіраму «Написання ск идних числівників і займенників». Виконайте recroue .їлидання

У яком )' р я д к у д о п у щ ен о о р ф о і р а ф іч н у п о м и л к у ?

А Б В Г Ґ

абиякий, нічий, до декого, п'ятитисячний будь ло кою. казна-чим. вісімсої де і ким чийсь, нічий, чий-небудь. ДНОХТНСЯЧНИН будь-який. ЯКОСЬ. НІ до чого, хто-небудь аби ло чого, хтось, хто-зна-скільки. шістдесят 2. Слова, у якн.\ допущено помилки, иаппшіїь правильно Поясніть орф ограм и

285.

Запиш іть, знявш и риску і розкривш и дужки

і Ш(е, и)почс, не/вгамовинй. оч(е. и )реі. со(нн, п)іііі, ч(е. и)решии. па(м'и, мя)ть. не/тане. иі(р‘я, ря), нід( льо, л'о)іний, коні пріі(пя, п'я)(ті. гіі). бе(з. с)мі(ря, р 'я ). І 1 ріі(ня, її я)( і. гт)ю, дівчнно(іш, ньц)і, зат(ьо. о)хкав. у мря(и, к)і, ир(а, о)ніша, (:і, с)дішиг<а(нн. н)ий. Галн(«іч, ч)ина. па(дд. д)іііпряне(ці». її). шн(б, и)шина. ш(®і и)ночс. вербо ліз. о(д. і )бнрас. ключ(и. і), сут(е, и)ніе. падас У/ііиз, (В. в)олннь. (Л. л)ьвів. твір мініатюра, чи мало, гідро лоІИИІ, діа/мегр, пів тора два. невеликій, і) плеса озерця, з но серс.і. будь/яка У .іа/альнення do теми * Б езсп олуч ни кове ск ладн е речен ня *

Схема синтаксичного розбору безсполучникового складного речення \ 1* Записати р еч ен н я д і я р озбору. t 2. В изн ачи ти в и д р ечен н я за м етою в и с л о в л ю в ан н я (р о зи о в ід *с' ''"т а л ь и е , с п о н у к а л ь н е ). В изн ачи ти ви д р еч ен н я за е м о ц ій н и м за б ар в л е н н я м (о к л и ч w , Н е о ю тч н е ). L ,

Д овести , щ о р еч ен н я с к л а д н е (зн а й т и і п ід к р е сл и т и грам аjjl основи - дві та б іль ш е). тин7 ' І Жачи ти р ізн о в и д б езсп о л у ч н и к о в о го |н-чсння (р е ч е н н я з ^ Р ? т и ііи н м н ч асти н ам и , р еч ен н я з р ізн о т и п н и м и ч аст и н ам и ). Щ ї ^ о и з н а ч н ги зм істові в ід н о ш ен н я м іж ч ас т и к а м и с к л а д н о го К * ® * * (п о с л ід о в н о с т і.з іс т а в н і. п р о ти став н і, п о я сн ю вал ьн і, часпРВ'**°®НІ. п р и ч и н о в о -н а с л ід к о в і) 173

7. Обґрунтувати вживання розділових знаків. Кожну частину безсполучникового речення розібрати як просто речення (двоскладне/односкладне, поширене/непоширене, повне/неповне, ускладнене/неускладнене); підкреслити дру­ горядні члени. 9. Накреслити схему речення. ____ 8.

З р а з о к с и н т а к с и ч н о го р о з б о р у б е з с п о л у ч н и к о в о г о с к л а д н о г о р еч ен н я

Хай ростуть колосочки h моєї руки. х<ій зелиі моїй сниться пшениця (П. Перебийніс).

Спонук., нсокл., склади., безсиолучн., відношення зігтавносгі, кома відокремлює одну ч аст и т ’ речення иід другої. I част. —двоскл., пошир., повне, неускл. II част.

двоскл., пошир., повне, неускл. щ

За вд а н н я дл я сам оп еревірки

286.

Дайте відповіді на запитання.

1. Яке складне речення називається безсполучниковим? 2. Як поєднуються частини безсполучникового складного рсчення? 3. Який розділовий знак ставиться між частинами безсполуч­ никового складного речення, що виражають одночасність, послі­ довність, наслідковість дій і тісно пов'язані за змістом? Наведіть приклади. А. У яких випадках між частинами безсполучникового склад ного речення вживається крапка з комою? .ї. Коли між частинами безсполучникового речення с т а в и т ь с я двокрапка? Наведіть приклади. 287.

Виконайте тестові завдання.

1. Які з поданих речень не є безсполучниковими складними . А Але він не зрадів: йому більше вже хотілося хмар і лоШУ* ніж сонця (М. Коцюбинський). ,.д і Б По однім боці хвилювалося жито, но другім — глиняна круча, з чубком червоних маків (М. Коцк>° ський ). 174

В Тепер поле все ширше розкривало свої рамена, все далі розстеляло свою одежу (М. Коцюбинський).

Г Жовті палички цвіту тихо гойдались на волосинках вздовж колосків, і непомітний пилок золотився на сонні (М. Коцюбинський).

Ґ Великі каміння холоділи під слизьким мохом, голі корені смерек заплітали стежки, вкриті верствою сухої глиці (М. Коцюбинський).

2. У яких речениях двокрапка і тире вжиті між частинами без­ сполучникового складного? А Віл Романович яблук на стовпцях польова доріжка змі­ нюється па наших очах: сіра, буденна, у пилюці, иона ста? зовсім інакшою —лежить між стернями уже весела, свят­ кова, до самої Териівщини вся просто засвітилася від тих яблук! (О. Гончар). Б Усе: і небо, і перемелене на труху в глибоких коліях доро­ ги сіно, і тривожний крик птиці, і невисока росиста ота­ ва — сповіщало, шо літо здає ключі сумовитій осені (М. Дашкіев). В Старий Г ори ц віт м ав б агато щ ас л и в іш у вдачу: д у м а в про

землю - р о зм о в л я в і:і зем л ею , б ач и в зорі го во р и в J н и ­ ми, хо д и в б іл я в у л и к ів — зн а х о д и л о с ь сл о в о і д л я б д ж іл (М. Стельмах).

Г М. Рильський писав: «Ми пишаємося нашою прекрасною мовою, ми любимо її — і ми повинні дбати про неї, бо во­ на —знаряддя людської мислі, бо вона крила нашої пісні*. Г Без жертв, без зусиль і злигоднів не можна жити на землі: життя —не сад, у якому ростуть лише квіти (II. Тичина). 3. Яке з безсполучникових складних речень складається із Шести частин-речень? А За все, за все призначена ціна: за радість треба платити мукою, за зустрічі ми платимо розлукою, нікого ця розплата не мине (С. Крижанівський). Б П о завч о р а р о з’їд ал а б ай д у ж іс ть, у ч о р а зн евір а, сьо го д ­ ні — б аж а н н я с о л о д к о ж и т и за р а х у н о к чуж ої праці

(І. Кирпель).

В Посісти вчинок пожнеш звичку, посієш звичку — по­ жнеш характер, посієш характер —пожнеш долю (Ilapodна творчість). * А зго р и л и н е ж а й в о р о н к о в а пісн я: д о н о с и т ь с я голос, я к ср іб н и й д зв ін о ч о к . — тр е м т и т ь, п е р е л и в а єт ь с я , ласти гас в повітрі (Панас Мирний). 175

■

Г Надокучливо сиіиас шпак. Ній імітує солов'я і сам зливо кани запитує когось: чи доб{>е (В. Винниченко). \ . Яке з поданих речень с безсполучниковим складним а однотііиііимн частинами, шо виражають послідовність лій? А Люблю х.ин дрсвлянськот Полісся, де кущ туману, як булок, розрісся (Л. Костенко) Б І небо. і земля - усе одночнва: все ніч під чорною запас­ кою хона (С. Гилак-Артемтський). ІІ Хмарки біжать — милукг я (II Тичина). І' З ледачим скрізь біда: хоч ін рть-круть, хоч круть-верть (С. І улак-Артемовський),

Ґ Спаде на ломлю журавлиний клекіт, в гаю почую знов я солов'я (II Ярмоленко). .і. У яких випадках іире вжите між частинами бгмслолучшцН ного складного речення? А Бідність і багатство - ес і ь то божа воля; з милим їх діян­ ні ось щаслива доля (І Котляревський). Б Хоче щось сказати — і слона не промовить (Григорій Квітка - Оі нон яненко).

Н Я ж землі під собою не чую

я мов у раю (Іри/орій Кет-

ка-Основ яненко).

Г Буду,

каже, — тебе, моя зозуленька, як око. борепг*

( Григорій Квітка - Основ ’я ненко).

Ґ Троянці покотом лежали і па дозвіллі добре спали Епей і сам уклався спать (І. Котляревський). 6 До якого з поданих речень можна дібрати си н он ім іч н е М К сполучникове складне і однотипними частинами? А Здавалось, чуіи було, як стогне земля (О. Довженко). Б Я щасливий, що не став злим (О. Довженко). В У нього зовсім не кучеряве волосся, але у нього кучерява душа, думка, фантазія (В. Соїюра). Г Як згадас він рідну країну, лат|к\мтить й о т серне сумй* (Леся Українка).

Ґ Як захоче їсти, так на гору вивезе (Народна творчІСЩЯ И 288.

П|ючитайте текст (у ньому допущено о р ф О Ф ^ ^ Я помилки і пропущено розділові знаки). Викопай тесто» завдання. т е

( і ) Наче зими лежати по мертвих горах (2) Та ось з-за ОДН нсі.м в а г бот-сопце і вкладає свою і олову в землю. (3) Зр.ѵиЦ ЗИМИ іб\ ЛИЛИСЬ ВОДИ МД івеніла земля од співу потоків, ( і ) 17Н

іи л о'Ь сонце п и ло м к в іт о к л е гк и м х о д о м ід у ть п о парниках н я в к и під ногами у них .іеленіє п е р т а трапа ( 5 ) Я с к р ав о зе л е н и м духом духнули смереки н іж н о -зе л е н и м см іхом з а с м ія л и с я трави. (G) П а всьому світі т іл ь к и дні б ар в и u з е л е н ій зе м л я и б л а к и т н ій небі). (7 ) Тихо дзвонить хиои см е р е к т и х о ш еп ч у ть л іс и х ол од н і с н и л ітн ь о ї мочі плачуть д зв ін к и к о р ів горн б е зп е р е с т а н к у с п у с к а ю т ь сум спін у потоки. (8 ) 3 л у с к о т о м і зо й к о м л е ти ть д е с ь у д о л и н у зр у б а н е д е ­

рево знову тиша (З а М. Коцюбинським). 1. Які речення належать до безсполучникових? А 1.2 Б 2 .3 В 7.8 2. Кому між ч асти н ам и б е з с п о л у ч н и к о в о го ск л ад н о го реч ен н я і постави ги u реченні: АЗ Б б В8 3L Днокранкѵ вжито в реченні: А 5 Б (і

В7

•і. Тире вжито перед другою частиною безсполучникового ре­ чення (означає швидку зміну подій) ѵ реченні: АЗ Б 4 В8 5. Однорідні присудки вжито и реченні: А 1 Б 2 В7 & Орфографічну помилку допущено в напік анні слова: А я с к р а в о зе л е н и м Б н іж н о -зел ен и м В б о г-со н ц е

Зробіть синтаксичний розбір зашифрованию |м-чения.

I I ||{Л

Д

Ы

-

•запалило

*

ло овечу вовну, розклавшись \ ш зеленим

w ї 4,п

4Ц

д

л

Н Ц . за ні «чарами ідуть

|

тіні (М Коцюбинський)

«««и. » к і

177

СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ З Р І З НИ МИ ВИДАМИ С ПОЛУ Ч НИ К О В О Г О І Б Е З С П О Л У Ч Н И К О В О Г О З В ' Я З К У

Я і МИСТЕЦТВО

# ■и * 1

4*

а

.

\

і

>

1

.

1

1 т

•

і

•

« • • іі ■і V • і • • і Ч . !

к

ІІ

1

-

§ 2 \ . Ролл і. іоні .шани в складном у реченні л різними вилами сполучникового і безсп ол учн и к ового з в ’язку 290.

І. Прочитайте. Визначте шип зв'язку між частинами виділе­ них складних речень.

Дещо з таємниць Нобелівської премії Ця полія відбулася 27 листопада 1895 року в Парижі —швед­ ський інжепер-хімік і підприємець Альфред Нобель у п р и сутн ос­ ті чотирьох свідків підписав заповіт, за яким усе своє майно і ка­ пітал передав фондові для утворення щорічних премій. Через рік Нобель помер. Міжнародні премії, фонд яких поновлюється за рахунок центів на капітал, присуджуються за нлііоож.іиніші д о с я г н е н н я J » відкриття в галузі фі ніки, хімії, медицини і фізіології, е к о н о м ік и (з 1969 року), за літературні твори, діяльність за зміцнення мИрУПовновладний г о с п о д а р із п р и с у д ж е н н я Н о б е л і в с ь к и х п р*" мій - Шведська академія н а у к , п 'я т ь її членів входять до НоОе* лівського комітету, що оновлюється кожні три роки. П о т о ч н у р°1 боту здійснює секретар, який очолює канцелярію. Процедура висунення на премію починається з розсилав»» листів-занроіпснь в усі країни світу. Ці листи адресуються авторитетнішим фахінцям у певній галун науки, член ам сніл*ЯЯ письменників, національним академіям, лауреатам ПобеліВСвИ 178 .

премії поперед!ііх років. Як свідчить практика, на адресу Нобе.імі­ комітету надходить 400 500 пропозицій з кожної номінації, а переможець - один. У день смерті Альфреда Нобеля — 10 ірудня — король Ш ве­ ції у святковій урочистій атмосфері вручає кожному лауреатові диплом, спеціальну медаль, ірошову премію, сума якої становить 10 млн шведських крон (приблизно І мли доларів), після чого на­ городжений виголошує промову. ського

2. Чи можна вважати виділені речення складносурядними, складнопідрядними, безсполучниковими складними? Чому? Складне речення, що поєднує в собі три і більше частин (компонентів), з'єднаних за допомогою різних видів сполучникового (сурядного і підрядного) та безсполучникового зв'язку, нази ва­ ється с к л а д н и м р е ч е н н я м з р ізн и м и в и д а м и з в ’язку Комбінації типів зв ’язку можуть бути різними і поєднувати різ­ ну кількість частин-компонентів: В людині велике завжди поєдну­ ється з дрібним, і думки Ті схожі на свіжий пом 'ялий обмолот, де

разом лежагь зерно і полова (М Стельмах)

[ ]. і [ рядний).

). (де )• (Зв'язо к між частинами сурядний і під­

Навколо світпомолодів, повеселішали дерева, і під мостами Уводі таке бездоння березневе (Л. Талалай). [ J, [ ), і [ сурядний).

]. (З в ’язок між частинами безсполучниковий і

ПАі

г*

Прочитайте. Складіть схеми до поданих речень. Укажіть види зв’язку між частинами.

И р и и » у хочу все згад ати , ф В н г і н бачу к р ізь роки : старенька наче м а їм. під нею, м ов гр и б ки .

З а б р и н іл и б р у н ь к и н а ви ш н я х . З а я с н іш а л и д ал ьн і д ал і. І и гаю к р ізь траву то р іш н ю С п а л а х н у л и с в іч к и ко н валій .

О. Лі/пій

В Соколов

П ісл я до щ у р о зм о р е н а з е м л я Л е ж и т ь і с л у х а є, щ о р о б и т ь с я у світі. Л а с к а в е с о н ц е с п и н и т ь с я в зеніті 1 д и в и т ь с я , я к гр а єт ь с я м аля...

В. Гришин

12* 179

Т іл ь к и с о н ц е я с н е п р о м е н ій Ь.

Тільки простір дзиеннть кришталево, Т іл ь к и т и х и й м о р о зе ц ь т р іщ и ть І в м о вчан н і за с т и г л и д ерева.

Я Грінчак

«Пай»т»»*0

С

Між частинами складного речення з різними видами зв'язку розділові знаки ставляться за загальними правилами. У художніх текстах, особливо в поезіях, ви натрапляєте иа розділові знаки, які не можна пояснити жодним правилом. ф ав то р сь к і р о зд іл о в і зн ак и Вони вживаються для інтонаційно­ го виділення будь-якоі частини складного речення Наприклад, тире використовується в складнопідрядному реченні дпя уви­ разнення головної чи підрядної частини складного речення: Щоб жить - ні в кого права не питаюсь (П Тичина). Іце було так

просто і природно —що у Довженка світиться вікно (Л. Кос­ тенко). Якщо підрядна частина пояснює зміст головної, то між части­ нами складного речення замість коми може вживатися автор­ ський знак — двокрапка (:) або тире (—). Наприклад: Я. звичай­

но. ми би вчителювати у своєму селі, але туди не втовпишся: сюіть воно над большаком, до обласного ц е н т р а двадцять кіло­ метрів, кругом ліси. луки, річка —з таких сіл прислані вчителі не тікають, а залишаються назавжди, навіть молоді(Г. Тютюнник). У поезії для інтонаційного виділення частин складного речен­ ня вживається кома і тире (. — ), пор.: Погасло с о н ц е ласки і тепла, побили цвіт квіток моіх морози. - Не до пісень мені

іремтять на віях сльози, і туга душу обняла (Олександр Олесь)Двокрапку як авторський знак уживають також для наголо­ шення непрямого запитання, що є в підрядній частині: Його дуже хвилювало: чи є ця інформація я подарованій книжиі-

292.

Спишіть, розставте ршлі.іові знаки. Поясніть свій вибір У <'к.таліінх реченнях з різними вилами зв'язку.

Що таке натхнення? Я коли мене інолі про це запитують далеко обходжу суть спр** ви та відповідаю так натхнення зовсім не винятковий привіле митців. ( була і буде визначена категорія людей яких навілУ® натхнення. Це всі ті хто свідомо вибирають собі заняття і ііраШ®* юіь з любов'ю і фантазією бувають такими лікарі вчителі ники можна перерахувати сотню професій. Для таких людей рО* бота може стати незмінно захопливою пригодою. Н е з в а ж а ю ч и

трудноті поразки вони ітлу їь уперед. Кожна вирішена проблема тягне за собою ще цілиіі рял нових питань які треба і хочеться ви­ рішувати і приходить натхнення що народжується віл постійного «незнаю*. Якби моя співвітчизниця Марія Склодовська-Кюрі не сказала собі ••не знаю» вона певно викладала б хімію в пансіоні для б л аю р о л н п х дівчат і в ній гідній роботі пройшло б її життя. Але вона сказала «ие знаю» і саме пі слова привели її до тою ж двічі у Стокгольм ле людям із неспокійною душею що вічно пере­ бувають у пошуку вручають Нобелівську премію (З Нобелівської промови лауреата а галузі літератури ла 1996 рік поетеси В іслат Шимборської). 1. Якщо у складному реченні із сурядним і підрядним з в ’язка­ ми стоять поряд сполучник сурядності та підрядності, то кому між ними треба вживати, коли вилучення підрядної частини не вимагає перебудови всього речення: Квапливо починав прига-

дуваїи щось давне, і, коли десь там. у своїй пам 'яті знаходив себе молодшим чи й зовсім малим, він заспокоювався (К. Мотрич). Рідня —серед дня. а як сонце сховається, той не родича­ ється (Народна творчість). 2. Якщо дві рівноправні сурядні частини, з ’єднані єднальними сполучниками і(й). та (у значенні і), мають спільну підрядну ч ас­ тину, то кома перед єднальним сполучником не ставиться: Коли

народ усім своїм життям присягає діло праве боронити, його ніяким не розбить громам І жодним океаном не залити (М. Рильський). 3. Якщо дві або більше рівноправних сурядних частин поєд­ нані інтонацією, то між ними ставиться кома, а перед за в е р ­ шальною частиною — кома і тире. Цей знак найхарактерніший Для мови поезії: Шевченко й Леся виросли із пісні, до неї Пуш­ кін спраглий припадав, живився Гейнє піснею народу, — і хто ж

її насмілиться зрубати, під корінь хто безсмертну — підітне? (М. Рильський). 4. У реченнях з різними видами зв ’язку, що розпадаю ться на великі логічні блоки чи однотипно побудовані частини, між блоками чи однотипними частинами ставлять крапку з комою:

Давно це було, ще тоді, як по наших степах широких та пишних не ходили гострі плуги й не краяли скибами зелені груди вільної неньки-землі; ще тоді, як високу запашну траву по степах толо­ чили тільки невеликі отари овець, табуни диких коней, гуртки круторогих биків та турів; ще тоді, як вівчар був сам хазяїн / сам чабан, а про панів і гадки не було, щ е зем ля була нічия, а Божа (С. Черкаський). 181

293.

с пишіть, поясніть уживання розділових знаків у речей і різними килами зв'язку Підкреслім, іраматичні основи.

1 А там. поталу, на валу міськім біліють вежі, золотом густи! горять хрести —і тиша залягаї (М .іе/юо). 2. Якщо відома іпдсташ^ ііі и ніби легше і не такими довгими здаються верстви (В ІІІґпчукJL З Задихав ще один міх, і. коли криця стала червоною, мечник почав лупати по ній важким молотом Ту.іуб). 4 У цей час Димко блу­ кав по лісі шукаючи Зеленоочку, а коли cr.n o зовсім темно, тої сів на пеньок і задумався (В. Ш евчук). 5. Коли Димко знайшов З Д леноочку. ю снітиіз уже місяць і роса надала на світ і на все живе)' ньому (В. Шевчук). 294.

1

іірочнтантоуривокз нірша «Тінь» Г IIлопана. ПояснітыіД* суіиість і наявність коми пци-д виділеними сполучниками! Коли цвіте зелена далечінь І кличе нас осяяна дорога. Як вірний пес. бреде за нами тінь. Ко|к>тка вдень, надвечір довгонога. Верта» шся. і тінь ІВОЯ мерщій Біжи і ь вперед, не знаю чи сп окою ,

Вона живе, тому шо ти живий. Тому що сонце ся* над тобою! 295.

І П рочитайте

Молодь беззахисна перед масованими атаками ж а х л и в о ї б**,; нальносїї іі несмаку, яким її кожен день піддаюіь засоби м асо в о ї інформації візьмімо хоча б безжальні телефільми, де з а десять лин відбувши гься кілька аварій, вибухів бійок, катастроф. жорсЮч ких злочинів, насильств Тому завданням інтелектуалів, людей, які промовляють З •**_; федрн або зі сцени, які. що наііьажливіше. звертаються до мОЛОДИ^Э * показ тою. що відбѵна* іься навколо. Молоді треба розПОВІЛяИ про історію, і про сьогодення, щоб інша могла правильно б у д У ^ Я майбутні Театр, література, мистецтво, які не промовляють ИРЯ імені свою часу, німою не вари (.і Нобелівської промови лчуін>агП(*\ /ti.ii/.іі літератури т tW ? рік ітаміи ькогп драматурга, акт ор*^ ре жисера і сценариста Л аріо Ф о) __

2 182

Випишіть складні речення і різними видами зв яз*У» Ч И ясніть у них уживання розділових знаків С к л а д іт ь сх о ч и

Р озгляньте рпцюлукцио »с.і|>'ініш К Гюгуелавоькото *Мі-

^Н Я Н |^

сячм е ся й в о » (< ! 7 8 ) Н.иінііііть і мір м і н і а т ю р ) «Ни.іин ми» іе п ти а ма ф о р м у в а н н я > нідом'.к ч молоді». в и к о р и с т о ­ в у ю ч і ! CK-1.UIII |Х-Ч»-ННЯ І рі ІНІІМИ ВИЛ.ІМІІ з в 'я з к у

297.

Д о б е р іт ь м.і.и ііі п р и к л а л и . п ю о п р о к о м г н іу в а т и р о з п а ї ю н кѵ |х).іді.иіиих інаків у р г ч п о і я х л р ізн и м и ви л а м и ні'язку

298.

Спишіть, рок гангі* реалі лош знаки.

І.

Сонечко вели, і и росі грава бі

їм

школи н паї зацвітають піти

(А>Ма.іишко). 2. Збирались итииі а пінці білі вкриті памороззю па (П росу де ло літа стіжки зруділі ни* пилилися наостанку (А. Мл-

Яшико)

3. Я з н а ю у і.нич пишках і мій почина» ї м я шлях що пілс землею в широких і щирих ЯК серці- ПІСНЯХ (М Упгник) і Ще по­ ринуть кораблі за хмари що полинуть поли \ блакигь та довічно полинові гори а нов па .юмліо будуть їх манить (І Дпнець). Г» Шля­ хи вересневі ключі журавлині і небо пала* і сочно земля і гоїше аважшло ятрігться здаля І палаї меріво у шплно долини <М Сте­

льмах). \ 299.

Поясніть, чому іюлапі він іовлювання з учнівських спорів потрапили п рѵбрнку - Nі міхнімось»

V/

З р а з о к п о я с н е н н я . У майбутньому збираюся стдти фахівцем з економічним профтем — Комізм виникає через неправильно вживання слова *профіль* І словосполучення •фахівцем з економічним профілем1. Коли я дивлюся на картини Р аф зелл о . 2 У центрі гвору лежить головний герой Чіпка Вареничемко З Рідна мати моя. ти ночей не доспана, бо водила мене у гюля край села. 4 Коли народжується жива істота, інстинкт промонляс до неі: - З а ­ пам'ятай! Ця постать, схилена над тобою, твоя мати- Бо по­ тім сам е маги принесе іжу, навчить її здобувати

Г а т у г м о с я do О и к т и н т і /

г

п о п т о р ю с м о ирі{іп>рифін>

Прніадантс орі|иіграму «Написания складних прислівни­ ків» Викопайте ім г іів с іанлаиня

**кому варіації їм.і ирислініїикн треба писати разом' А иа/пстоячки,л«» тенту..! біжу.» цілому І п с/ ,ІеРессР''ІЯ- '1 ° пш я.ло рочі. за очі "ж* НІ/за/шо. на о.інпці, до вподоби, ио батьківськії по/волі, по гиху. на память, на показ до/побачічпіи після ааиіра. на віки, без кінпя край» 183

301.

1. Прочитай іо. Чи належать слона іі кожній парі до однієї час­

тішії моки? Відповідь обгрунтуйте. Навіки — на віки, надворі — на дворі, насміх — на сміх. 2. Складіть і запишіть :і поданими слонами речення. 302.

Запишіть, знявши риску і розкритті дужки.

У І1ариж(у. і), (Н. и)обелівська (П, п)ремія. иіне(дськ. цьк)нй. інженер/хімік. підпр(н. е)єме(ць. п). у/нрисутпості. чотир(ьо, о)х. ;шпові(д. т), каніта(л. лл), іцо/річпа. між/народні, фізіо/логія, к(о. а)іш(с, и)лярія, иоч(е. и)насгься. лист/запрошення, наго­ роджуй. еин)ин. адр(е. и)суються. най/автор(с, и)тетніш(и, і)< (С. с)пілка (П. п)нсьменникін. лаур(с, и)ат. адре(сс, с)а, н(о, а)мінація, (о, а)тмосфера, д(с. и)плом, м(е, и)даль, до(лл, л)ари, комо(и, і)пація, к(о, а)мііопент, гри(б, п)ки. а<с. и)ніт, но/заду йшов. то/рі(ш, ч)пя. на(д. т)хне(н, пн)я. пр(с. и)нідей, кат(е, и)го* рія, виб(е, н)рають. нрофе(сс, с)ія, (з. с)нів/ві(д, т)чи:шиця, ят­ риться (.і. с)даля. панг(і, н. е)онат. (С, г)ток/іч>ль.м. що/сь, (з, с)ки* ба. ненька/земля. круто/роті. веж<и. і). дал(е. и)ч(и, і)нь, над/вечір, довго/нога. бс(з, с)захи(ст. с)на, бе(з. с)жальна, теле/фільм. авто/каі (а. о)строфа, ак іо,-мобіль, па(сс, с)ажнр, до/вічно.

$ 2 5 . Н нкорм гташ іи ск л а д н и х речені, л ркиїим и нпдами с п о л у ч н и к о в о ї<> і о сл сп о л у ч іїи к о п о го лн'я.іку н т ек стах р ізн и х с п іл ів 1. Які м о в н і

стилі в и

знаєте?

щ.

2. Які стилі використовують дев'ятикласники. склздэючи Vе** й письмові твори?

303.

1. П р о ч и н іт е . Д о якого стилю належ ить цей текст? ОбфЗЯр

туй it* і пою думку. Уроки рідної мови и старшій школі повинні закласти міИВ* підгрунтя лінгвістичної підготовки учнів, розкрити їм ПЄ.1 МЄЯ“® скарби рідного слова, сформувати особистість, яка в і д з н а ч а л а с я свідомим ставленням до рідної мови. .Я Об'єктом особливого вивчення в старших класах стає комун* _ тивна функція мови, предметом - текст, бо саме т е к с т о в и й ма ріал забезпечує ефективніше засвоєння мовних явиш, н а о ч н о по ^ зуючи їх функціонування в мовленнєвому потоці, шо мас вел

иіачсння для розуміння авторських і стороння власних текстів (0. Горошкіна). 2. Випишіть складне речення з річними видами зв'язку. Чи

доречно вжито цю конструкцію II тексті'/ Чому? 304.

І. Прочитайте гскст. До якого стилю він належить? Проана­ лізуйте його з погляду використання повних нидій синтак­ сичних конструкцій.

Мудра Гулевнчівиа (Галшка) — покровителька української науки... Чарівна, діяльна, вольова Роксолана, що й на миіь но забувала свого краю рідного... Всликиіі філософ, письменник, дипломат, просвітитель Фео­ фан Прокопович... Геніальний композитор Максим Березовський. чне ім’я сяє золотом поряд з іменем Вольфганга Л.мадея Моцарта на стіні Болонської академії... Артем Водель. якому нар з посіпака­ ми так і не дали розгорнути його високою таланту. Всі воші хотіли щастя, волі та світла своїй Вітчизні, прагнули своєю працею і жер­ товністю возвеличити рідний народ. І вони уславили його, освяти­ ли. мов неопалима купина (3 кииги «Неопалима кунш т *) 2.

Впкористаиіни одне складне речення з різними видами зв'язку, стисло запишіть зміст тексту.

1- Прочитайте пункти документів «Державна підсумкова атестація у старшій школі*. «Вказівки до ведения класного журналу». ,

1- Учні мають право на повторну атестацію з метою підвищення ™* відповідно до п. 1.7. Положення про державну підсумкову ДЕВСтацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, о проводиться не раніше, ніж через 1 0 днів після закінчення атссі не пізніше початку нового навчальною року. У розділі «Облік відвідування» відсутність учня (учениці) кується у вигляді дробу, чисельник вказує па причину відсут(н — відсутність учня (учениці), лв. відсутність через хвоВрУЛ а знаменник — на кількість пропущених уроків. 7

2 - Поясніть потребу використання

н іекстах офіційно-ділово­ го стилю складних речень з різними видами снодучннконого і безсполучникового зв’язку.

306

ш

І

гт

*• прочитайте. Визнач іо стиль текст V. ( Гавом слалися рівні луги, світлів збоку великий садок, а біРосли тоненькі молоді тополі. Ще далі поле, ярки га 185

вибалки, ноли легко позападали в землю, вимерлими клубками пе­ рекотиполя ііонрнчаювалпсь куші, а поміж ними ходить худоба, ієн дрібненькі цяточки пастухів, а біля них ще дрібніший) ниткою скаче собака. Обрій, на якому неслухняними дітьми бігали bciickv волохаті голони тремтливого марева. зливався з небом, і на тому об* рії ниднілося дерево. Занрнмітігтн його можна було лише ясної линии або годі, коли на заході сідало сонне, променями своїми вн<'«плюючи та малюючи навдивовижу містку іі глибоку картину.на які її чі і ко проступала вузенька стежка на луках, і непорушне лоша біля копички сіна, і постать жінки І всю цю картину об'ї днуюиШ наснажувало змістом ore самотнє; лерево. яке стояло при самому (/ірії і.і ta яким, обклавши зусібіч стовбур і гілля багряним жаром, розкішно мліло вечірнє сонне (За Є Гицсиом). 2 Знайдіть \ 11‘м ті вправи речення, шо відповідають схемам. 1. 2.

І . (на якому ). ]. і I j. І |, (яке ) та (за яким ). ■і Чомч на H.11IIVдумку, ан 11 ір тексту вибрав дія опису місцевоєн і кладні речення .і різними видами зв'язку? (. пробуй*

к намалювати цю ідилічну картину нрн|юди. 307

* Об і лнайтссь у п’яіь іруп. Викорисіаніии складні речсшШЙ! з різними видами зв'язку, складіть відповідно піССІ* •О художньою «■тилю ;б) публіцистичною стилю; и) науко* кого спіли), і ) офіційно-ділового стилю; і) [мимовНОЮЯ стилю.

308.

Поясні і ь. чому подані висловлювання з учнівських т**ЙИ поі ранили в рубрику «Усміхнімось*. З р а з о к п о я с н е н н я . Ярославна плаче у Путивлін* *■*! бор» - Нерозуміння значення слова -забороло- —міське ст*Щ сплутування його з російським словом -забор" с т в о р ю є кОМта нии ефект 1. Хю прочитав поему -Слово о полку Ігоревім», тому сподобалася. 2 Герой драм и-ф еєріі -Лісова пісня- — привМИ^И ім'я Мавка. 3. Своїми віршами поети насаджували любОвМ И України 4 Пісні никонують всі живі організми 5 М ойсвй ісдади років ходив по пустелі б ез їжі і стелі над головою б ^ був дуже талановитою дитиною: він писав вірші, музику д о бре грав на кобзі, ходив по селах З а це його прозввЛ*»іИ зарем

INti

309 W *

I. Прочитайте. Підкресліть граматичні основи у складних реченнях .і різними пилами зв'язку. В усьому, що несе добро. Л не хора, і и і догмати. Є сенс, f користь, t ядро. С мисль душі сувора мати. Краса буя — вона не спить. Красу плюндрують — б'ється r муках. Щоб хаїх' вічний лихоліть У мудрих підкорить сполуках. Не бійся чорних рівчаків На стомленім її обличчі; її безсмертя біль і гнів. — Мов виклик вічності у вічі Безбарвну формулу суцвіть Знайди - й розквітне узбережжя. Де в часі й просторі тремтить Жива межа твого безмежжя. 1 Муратов 2

Поясніть уживання розділових знаків в аналізованих ре­ ченнях.

3. Наведіть приклади заміни речень тексту синонімічними конструкціями *

J Ла.

Прочитайте текс і и А і Б. Знайдіть складні речення з різни­ ми видами зв’язку. Поясніть у них уживання розділових знаків. * «Візьми до уваги, Санчо. сказав Дон Кіхот. що с тини jig " 11, •фаса духовна і краса тілесна. Духовна краса позначаї іься і ^ИИВЛяється II ясності розуму , в цнотливості, у чесному іюводжен• УДоброті, у гарній вихованості, і всі пі властивості можуть спои ґ *»ися та співіснувати в людині некрасивій, і коли увага иривер■ К ?« :я СаЛ10 <1 ° пієї краси, а не до тілесної, го тут якраз виникає Ь В* Па‘ІКа 1 на" с ,,тьніша» (М Сервантес). ^ знаю: мама любить мене, бо завжди знаходить час. щоб К ^ ^ м е н е навчити Минулого іижня вона показала мені, як виР і , - » хрестиком - цього року я сама зроблю всім подарунки на |g (3 кн. <ІГмть мон іюбові ч підлітків»). 187

311.

t. П|ючптайте уривок .инктаВ асиляСтусало сина.ПояснЬь написания розділових знаків.

Дорогий Дмитре... Ну от, тобі вже 17... ІЦо ж тобі побажати? Бери од кожної пори свого життя тс, що вона тобі пропонує. Вимагати під часу — і немудро, і негідно, може. Ллє і не пливи за течії ю. Будь собою, тобто, виробивши тверді орі­ єнтири, шо таке добро і т о зло. вирос тай у їхньому магнітному по­ лі. аби по ньому все н тобі скристалізувалося (так Вернадський пи­ сан. згадуючи геологічні структури). Ідеал с один — добра і справедливості, чесності і любові. Іншого, мабу ть, нема. У твої літа найголовніше, може, вчитися люби ти. Вміти люби* ти — то велике вміння. Не знаю, чи с в тебе дівчина. Дівчина має на­ дати змогу тобі — кращати, а не гіршати, Любов — то, може, едина справжня квітка, подарована людині Богом. Тільки в любові люди­ на розумна. *2 . Напишіть власні міркування про любов, використовуючи: а) тільки прості речення: б) тільки складні речення; в) ре­ чення різних типів.

Із Бабусиної Скрині 312.

1.

ІІрочиїаите тексі, розподіливши

Левова частка

і н е тільки м іж

собою репліки.

найбільша часіина чого-небудь.

Дмитро Сьогодні в нас була цікава дискусія про Я**

вову частку Ярослава. Про що ж тут можна дискутувати? Лев у на

шій уяві найбільший, найсильніший звір, томуЯ** в о в а ч астка — найбільша Бабуся. Але чи завжди так розуміли цей вислів? В** чули про Езопові байки? _ Дмитро. І вчили їх. Б абуся Тож пригадайте, як у б а й т Езопа Лев *3* •■Першу частку я дістаю як учасник полювання. ДРГ гу — за відвагу, тоетю беру, знаючи апетит сім'ї. Хто сумнівається в моєму праві на четввн,. частку, нехай виступигь». ^ ..д Ярослава Виходить, що Лев забирає не майвмичр частку, а всю здобич? він ив Бабуся. С аме так, найсильміший хоче мати все, хоче ділитися мі з ким.

188

Дмитро. Такий сюжет, здасться, є в байках різних н а­ родів світу, але ж люди переінакшили зміст байки Езопа й розуміють л е в о в у ч а с т к у як найбільшу частину чого-небудь. Ярослава Коли б я захотіла мати л е в о в у ч а с т к у м о­ розива, я б могла поділитися: усе м орозиво з'їл а б сам а, а вафельку — віддала кому-небудь: мені не шкода Бабуся. Це вже ги засвою єш правила поведінки Лева. Дмитро. То хто з нас правильно розуміє вислів л е в о ­ ва ч а с т к а 7

Бабуся. Хоч ми й знаєм о про поведінку Лева з байок, але в мові існує вислів л е в о в а ч а с т к а як «найбіль­ ша частина чогось». Так його розуміють і вживають у спілкуванні.

2. Перекажіть текст (письмово), використовуючи складім ре­ чення з різними видами сполучникового і безсполучнико­ вого зв'язку. Поясніть уживання к тексті великої літери. *3. Подискутуйте на іему «Випроб) вання людини влалою, гро­ шима». Чи багато потрібно людині для щастя? Готуємося до О и к т и н т у — п о в т о р ю є м о о р ф о г р а ф і ю

1. Пригадайте складні випадки написання прийменників, часток, вигуків. Виконайте тестове завдання. У яких рядках усі слова написані правильно? А з-попід, з-під, по-бідя Б з поміж, будь-як. щось В він-то, іди ж бо. абихто Г хто-зна-де, нібито, уміс-таки Г із-за, поперед, заглянь-но 2. Запишіть слова, у яких допущено помилки, правильно. Поясніть правопис. 31і

Запиті гь. знявши риску і розкрійний дужки.

ѵ^ІІідСг, ґ)рун(тт. т)я. бе(с. з)межпі, (з, с)формуиаі п. о(б'к. бы. )к і. Д ; < и- Окатішпа функи(и. і)я, мат(и, е)р(и. і)а.і. еф(е, »i ) k m ir h c . «*<■• нн)я. у мовл(е, с)пн(е. с )вому пото(ці. ку). філосо(в. ф). ■ *фоиит(ц, е)лька. влас(тп. и)ий. інструкції, і)я. иед/пранівпнк. Е7*РУКтаж(и. і). перші(и. ин)пй. втори(и. нн)ий. по за плановий, 3/(к) -ЬТаПі 'НстРУкта*(У- а), офіційно ділового спі.і(ю. я), світлів м.»,/ ' садок, ле(г, х)ко. перекоти тіоле, по між. тр(е. и)мтливе J ' р)во. на/в/днво/вижу, міс( і к. к)а картина, лихо лі( 1 1 . т)ь. 1Н9

Ш / Я tt .lir t lllH lift rrri v v

flH

•*Складне речення з різними видами сполучниковою

і безсполучниково/о зв ’язку» Схема синтаксичного розбору речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв'язку 1 Записати речення дія розбору. 2. Визначити вил речення за метою висловлювання (ролжмш не. питальне, спонукальне). 3. Визначити вид речення іа емоційним забарвленням (оклич­ не. неокличне). 4. Довести, що речення складне (знайти і підкреслити грама* тнчні основи - лві та більше) 5. Визначиш види зв’язку між частинами складного речение сполучниковий сурядний і підрядний; сполучниковий сурядний І безсполучниковий; сполучниковий підрядний і безсполучнико­ вий; сполучниковий сурядний, підрядний і безсполучниковий. (>. Визначити вид зв'язку і змістові відношення між частинами складного речення. 7 Обгрунтувати вживання розділових знаків. 8 . Кожну частину речении з різними видами сполучникового і безсполучникового зв'язку розібрати як просте речення (одИ0 " с клад не/двоскладне, поширене/ непоширене, иовне/непоіне. ускладнене/неускладнене), підкреслити другорядні члени. 9. Накреслити схему речення

Зразок синтаксичного розбору речення з різними видами сполучниковою і безсполучникового зв’язку

Осріблені місяцем гори блищать, їм кедри і сосни казюи шеяесф іять. і дивні пісні їм співакпь впри, що нишком п^осл^халИt j g t р я з гори (Олександр Олесь) Розмов., неокл.. склади., з різними видами сполучи. І бсЗШЩ лучн. зв'язку, сполучи, сурядн. і підряди., зіставні. підр. означ. Комами відокремлено частини складного речення. І част. —двоскл., пошир., повне, иеускл. І! част. —двоскл., пошир., повне, иеускл III част. двоскл.. пошир., повне, иеускл. IV часі. - двоскл.. пошир., повне, иеускл. Я К І?

І І 190

І

І

І- і І

У

І. (

>

Завдання для самоперевірки

Дайте відповіді на запитання. 1.Які розділиш знаки ставлять ѵ складному пезетілучннковому реченні? 2. Які змістові відношення порі-даними між частинами безсполучникової о складного речення? 3. Яке речення називається складним з різними видами спо­ лучникового і безсполучникового зв’язку? 4. Які засоби зв’язку використовуюімя між часіннами склад­ ки» речення з різними видами зв’язку? 5.Як1 правила підтверджують уживання роз її ю ви \ жаків ч іл частинами складного речення з різними видами сполучникового і белік іпупннкового зв’язку? 6. Які розділові знаки ставля і вся між часіннами u сурядним і пілрнлнпм зв'язком, якщо сполучники сурядності та підрядності стоить поряд? Виконайте тестові завдання. І І .Я к е з речень с складним із сурядним і підрядним зв’язком? А Над головою тьмяно мерехтіли освітлені нерхівя дерев:

уже догорала вечірня зоря (С. Хаврці ь) Є високе, натхненне заломлення н \( якій роГкщ. яку вмі­ єш не просто добре, а дуже доб|н* виконати (В Спбко). В В повітрі дощ. і гречка пахне ієн ю, немов розЛИВСЯ бурI Шіиіювий мед (М Рилыъкий) Ї Х Літо П О КО ТИ Л О С Я В С И Н Я В І доріг. 1 |Ю С О Ю вмилися квіти па зорі, дивні краплі осені впали у саду (II Лрпименкп). І*

Які з поданих речень не належать до складних із різними виі безсполучникового зв'язку? £ А Повиті місяць сш яв над степом, через нього переплива­ ли легкі хмарки, і здавалося, що місяць котився морем, занурюючись у піумовиння (КУ Яшин »,кип) " Мокрі віти миготять, і проміння ЛЛС гься. вся природа — ' п ЯК Литя‘ 1110 u сльозах сміється (JI. Лтицький). В Удитннстві, як бігав стежками між наносних сопнем хлі­ бів. заколисаний колосками, жайворонком я сіагь хотів K l. (Є- Ііпндуренкп). [ Ми працю любимо, що в творчість перейшла, і музику Палку, що ніжно серце І ІІС Н Г (St. Р іи ы ьки й ) 1 сполучникового

191

3. У яких складних реченнях з різними вилами зв'язку допу­ щено пунктуаційну помилку щодо вживання розділових знаків між частинами? Л Де на круті іі високі хвилі ударять звечора дощі, там хо­ дять хмари посивілі, і глоду хиляться кущі (А. Малишко). В Дубовим листом пахнуть мокрі стежки, на дні в озерах світиться блакить, лежать доріг золочені мережки, де я ходив, де вік іще ходить (Я. lUnopma). В Прозорий вересень, дороги вкриті пилом, і сонця мідь, мов сурма и вишині (Р. Братунь). Г Пізнав радість бачити, як на очах зростають і мужніють гної вихованці; відчути, що і в них е частка твоєї праці, душі іі серця (3 газети). 317.

ГІ|ючитайте. Знайдіт ь у поданому тексті окладні речення л різними видами сполучникового і безсполучникового зв’яз­ ку. Доберіть до них синонімічні конструкції, запишіть їх.

Український національний театр розпочався, мабуть, першою відомою історикам виставою, що відбулася 29 серпня 1619 р. в Кам’янці Струмиловій (біля Львова), коли дидаскал Гаватович поставив зі своїми учнями дні українські інтермедії; вони розігру­ валися між діями польської трагедії. Національний театр пройшов три етапи: шкільний, кріпосницький, професійний. Шкільний театр розвивався при братських школах; кріпос­ ницький набув поширення завдяки таланту кріпаків, найвідомі* шим з яких вважали М. Щепкіна; професійний театр з а с н о в а н о * 1882 році, коли була зареєстрована перша українська професійна група Марка Лукича Кропивницького (За чат еріаіами ІнЩщ нету).

318.

І. Розшифруйте вислів Г. Сковороди. 0=/ Д=Щ

Світ по

і

бний до театрѵ:

- t " б прожить у ньому = 3 =

р=б

успішно і з похвалою,

- рѵп.

= d= 2.

192

е=о

Я=І

_1 г за здіою сщ

Я

Напишіть невеликий твір на тому, сформульонлн^. вислові Використовуйте речення з різними вндамй Ч лучииковоіо і безсполучникового зв'язку.

СКЛАДНЕ СИНТАКСИЧНЕ ЦІ ЛЕ Я ЯК ОСО БИ СТІСТЬ

§ 26. С к ладне си н так си ч н е ц іл е і н ого о зн а к и . Вили і за с о б и м іж ф р а з н о г о з в ’язку 1. Що називається темою і мікротемою тексту? 2. Назвіть ознаки послідовного і паралельного зв'язку речень у тексті. 3. Які розділові знаки використовуються в складному реченні? 4. Коли в складному реченні вживається крапка з комою? 5. Що називається анаф орою ? 6. Що називається антитезою ?

І- Прочитайте тексти А і В. Ло яких стилів належать ці тек­ сти? Обгрунтуйте відповідь. Визначте в кожному з них те­ му і мікротоми. I L A * Місто Черкаси сьогодні схоже на підлітка, який наче і є повИрправною особистістю, але залишається дитиною, що формуєть' Р001"0 З ’являються великі магазини, відбудовано філармонію. І ^ У ^ ь с и допої и. Місто із провінції перетворює гься на енравобласний центр, який має бути серпом краю не лише адмініс­ тративно, а й стати культурним центром регіону. Л ^ і і ь о м у вирі зростає нове покоління дітей, перед батьками яких непросте питання: чим заповнити вільний час своїх дітей? Ия і а жа'1ь' левовУ частку вільного часу забирає в дітоіі телебачоп* СГ8оЧглиця- ^ '1с- на щастя, е люди, які усвідомлюють важливість ■trJjVCHHfl та розвитку інфраструктури різних дитячих секцій, зоді^ - * 1 сАП°ртнвних. По но тільки розв'язання проблем вільного часу В • Адже дитячий спорт — це початок підбору до професійного »nw. 9„

j 93

спорту, не той шанс для талановитих дітей, які можуть проявити себе і розпочати спортивну кар'єру. Створення баскетбольної команди «Черкаські Мавпи» стало точкою відліку, коли на Черкащині розпочав свій шлях великий баскетбол. Ідея зробити Черкаси баскетбольною столицею втілила­ ся r конкретні справи баскетбольного клубу — формування інфра­ структури навчальних секцій для дітей. У Черкасах почали вихову­ вані власних чемпіонів. Б. Розповідає Андрій Глущенко (13 років, вихованець баскетболь­ ної команди «Фортеця-91 <>, капітан команди): «Я почав тренування з баскетболу з восьми років. Спортивні заняття відвідував з власної ініціативи, яку мої батьки із ралістю підтримали. До команди «Форте­ ця-94» я вже пройшов деякий шлях, спочатку тренувався в шкільній секції Першої міської гімназії, потім перейшов до іншого баскетболь­ ною греиера. У червні 200G року відбувся чемпіонат Черкаської області з баскетболу, на якому я пройшов відбір до «Фортеці». Питання гри у вищій лізі для мене принципове. Я розумію, шо д ія цього знадобляться роки тренувань, але я не опускатиму руки. Дуже хочу иоеднати і навчання, і баскетбол. Чесно кажучи, я навіть не уявляю свого життя без баскетболу: чим би я займався?! Мені дуже приємно знати, що мої батьки під­ тримують мене. Вони вболівають за нас на кожній грі*. *2 Обгрунтуйте тематичну близькість обох текстів. Об’слнавшись у групи, проведіть обговорення теми «Спорт лономагас виховувати вольову особистість*. 3. Розгляньте фото на с. 193. У яку гру грають хлопці? Напи­ шіть, які рухливі спортивні ігри нам подобаються і чаЧуц Використовуйте речення з різними типами зв’язку.

із Б а буси н о ї 320.

Скрині

1 Прочитай те текст, розподіливши

і м іж

не

т іл ь к и

собою

репліки.

Як хлющ —луже мокрий, намоклий. Сім потів зійшло хтось дуже втомився, виконав якусь | снажлнву роботу. Дмитро. Сьогодні ми так грали з хлопцями у футбол» 1 що спатимемо б ез задніх ніг.

І

Бабуся. Видно, що награлися: футболку хоч ВИІС^ __ Ярослава. Це ж вони, мабуть, обливалися водою приймали водні процедури.

194

Дмитро. Гарні мені водні процедури... Бабуся. То з них, Ясю, мабуть, сім потів зій ш л о, поки ганяли м'яча.

Ярослава. І знову тут число сім — сім п’ятниць на тиж­ ні, сім мішків гречаної вовни...

Бабуся. П’ятниця, мішки й вовна тут ні до чого, але ти правильно помітила: то все фразеологізми... Кажуть: «сім потів вигнати" — це змусити когось виснажли­ во, дуже важко працювати, до сьомого поту. Дмитро. А ми д обре пограли, тому й спітніли дуже. Ярослава. Ти й, справді, м о кр и й як хлющ . Бабуся. То вже ти, Ясю, кажеш зовсім про інше. Це ко­ ли потрапиш під дощ, забрьохаєш ся у великій р о ­ сі, то й будеш м о к р а як хлю щ . Ярослава. Що воно за істота така — хлющ? Дмитро. П ам'ятаєш , ми читали в «ЕнеїдІ» Котлярев­ ського: “Бурхнуло з неба, мов із бочки, що пром о­ чило до сорочки, Троянці стали всі як хлюща». Бабуся. Як бачиш, і хлющ, і хлюща — це злива, велика вода. Ярослава. Завжди кажуть: мокрий як хлющ, а не мок­

рий як дощ. Дмитро. Можна й не казати слова мокрий, а тільки як хлющ або як хлюща, і всі зрозуміють, Бабуся. Зрозуміють, якщо знають українську мову, 2. Випишіть речення з різними пилами зв'язку. Поясніть уживання розділових знаків у записаних реченнях. 3. Назвіть засоби, якими пов’язані між собою репліки ^

1. Спишіть текст —строфи вірша «Україна чекає». Які види синтаксичного зв'язку використано в реченнях поданого тексту? Намалюйте схеми речень. В йору гроз громових і в погідну годину, Коли небо — як ніч, і коли голубе. Україна тебе виглядає, мій сину, Україна очікує, дочко, тебе. Україна чекає відважних, як леви. Непохитних, як скелі, твердих, як алмаз. В кого чиста душа, в кого серце сталево. Україна, юнацтво, чекає на ваг. її. С т е л fix 2,

Поміркуйте, чим досягається змістова єдність строф. 195

322.

І. Прочитайте виразно й запишіть <трофу-|>ечення з nocjgJ М. Рильського «Кили в грудях моїх тривога». Із скількох частин складається подане речення? Які інтонаційні особ­ ливості ВИ ПОМІТИЛИ в цьому реченні? Коли в грудях моїх тривога То потухає, то горить; Коли загублена дорога. А на устах любої) тремтить; Коли уся душа тріпоче. Як білий парус на човні, Тоді рука моя не хоче Пером ви водити пісні. 2. Який зв я зо к між частинами складного речення використа­ но у віршованому тексті? Підкресліть граматичні основи в реченні (складній синтаксичній конструкції). На які зміс­ тові частини поділяється ця конструкція? З Знайдіть у віршованому тексті анафору іі антитезу.

323.

1

Спишіть тексі. Які мікротоми можна виділити в ньому? ІІерсбудуйте складні речення, зберігшії їхній зміст.

Уміння переконувати Для того щоб перекопати когось у чомусь, потрібно знайти необ­ хідні аргументи, правильно їх сс}юрмулюиати и зацікавлено викласти. Багато залежить від людини, яка переконує; чи зуміє вона спра­ ви і и на слухачів приємне враження своїм зовнішнім виглядом, пове­ дінкою. манерами, чи вдасться їм встановити лі слухачами контакт. Через те що ті самі висловлювання неоднаковою м і р о ю діють на різних людей, важ літо вміти добирати переконливі аргументів 8°* ни мають бути різні для слухачів різного освітнього рівня, для лх>дой. які мають неоднакову поінформованість щодо теми і які мо­ жуть наводити свої контраргумент. Переконати людину легше під час дискусії, а не лекції. 2 . Знайдіть у тексті слова, які вказую і ь на тс. іц<> внеловлюви ня стосуються і і«ї самої теми. Обгрунтуйте п о р я д о к розта* шування мікротем у тексті. 32-і.

І. Прочитайте прозовий художній текст — початок |>омаяУ Васн.ія Земляка «Лебедина зграя*. Які речення перов#*** кіть у цьому тексті? Якою гемою вони об'єднані?

Паш старенький, многогрішний. та в чомусь, проте, і ие.меркнУ чпіі Вавилон, шо. окрім назви, запозиченої з Дворіччя, не має нічоіѵ 1%

I спільного з Вавилоном месопотамським, стоїть, як і сі ояв здавен. над річкою Чебрецем, маловідомою притокою Південного Бугу, майже нечутною в повінь та хлюиотлнво- тривожною в сушу. І Іа високій бе­ реговині все літо синьо та сумно цвіте чебрець, найменша квітка з-поміж квіток, від чого іі назнано річку. Чебрець вабить до себе гаї — ясенові, берестові, черемхові, й сам губиться в них. однак ненадов­ го —зразу ж за Вавилоном вигулькує з-під старих вільх і вже вільно тече собі у не такі вже іі незнані краї —ло Жѵрбова, де його перепи­ няють греблею, а вже звідтіля полиновим степом до Глииська, де впадає в Південний Буг і де ми з вами побуваємо неодмінно...

2. Які мікротемм об'єднано в цьому іексті? Які особливості інтонації цього тексту? Чим забезпечується його цілісність? 3. Спишіть останнє речення. Зробіть його синтаксичний розбір. Назвіть засоби зв'язку цього речення з попередніми реченнями.

1

С к л а д н е с и н т а к с и ч н е ц іл е — це частина тексту, що стан о­ вить змістове, граматичне та інтонаційне об'єднання різних за будовою простих і складних речень (ф раз). Речення у звуково­ му, інтонаційному оформленні становить ф р а з у М іжфразові з в ’язки в складном у синтаксичному цілому мають такі ознаки: — наявність займенників, обставинних слів, які вказують на зв'язок речень між собою; — поєднання простих і складних сполучникових і безсполуч­ никових речень, у яких присудки-дієслова мають однаковий вид і час; — повтори сполучників, займенників, прислівників тощо. Складні синтаксичні цілі співвідносні з такими одиницями тек­ сту, як а б з а ц період. Наприклад, окремі мікротеми статті В. Панченка «М. Рильський» оформлюються в складне синтаксичне ці­ ле: «Треба було мати творчу відвагу, щоб так поєднати "високе" й "низьке", як це зробив Рильський у вірші “Коли копають картоп­ лю...* Дим, що стелеться над землею: вогкувате листя, яке летить з дерев, “наче метеликів рій"; зелені голки озимини; журавлиний ключ у небі, що кличе в невідомі краї ‘рідною мовою '... А ще Рильський-поет — король запахів. Його світ переповне­ ний відтінками запахів, вловленими з точністю професійного

натураліста. Раз у раз у віршах пізнього М. Рильського виринає об раз розумного садівника. Садівник для поета — це приятель д ерев і винограду, чаклун, творець краси й гармонії». 197

325.

I Вщмзио прочитайте поезію Л еа Українки. Які п т т - п. - , особливості нього тексту? Вм індчте лексичні й грачатмЗ засоби. ям обєднукггь фрази поетичного висловлснадМ складне синтаксичне ціле Ви щасливі, пречистії зорі, наші промені ваша розмова; якби я ваші промені мала, я б ніколи не мовила слоті. Ви щасливі, високії зорі, все на світі вам війко звисока; якби я так високо стояла, хай була б я весь вік одинока. Ви щасливі, холоднії зорі, ясні, тверді, неначе з кришталю; якби я була зіркою в небі, я б не знала ні тупі, ні жал ні. 2 З яких нидів речень утворюється ( клалис синтаксичне ці­

л е ' Зробіть синтаксичний розбір |к-чень поданого тексту. 326.

І Випишіть із підручника «Українська література» 2-3 . приклали складних синтаксичних цілих Сх.циктеризуІЯіЯ засоби, u допомогою яких і|>|>л.іи об'єднуються в іклаДЖ сингаксичие ціле. 1. Запропонуйте різне прочитання вибраних синтаксичне*

цілих, різне наголошення фраз і нилілсння кульмінаційної фрази Як зміним ться зміст тексту під зміни інтонації в** словлення? 327.

с

і ІІрочніаііте іекст рубрики «Стиль і синтаксис». ЛобсріЛ із ваших улнюлснич поезій два приклали складних <иН7*Г снчннх цілих Запишіть їх Поміркуйте, які засоби міжфрамівого зн язку н складних синтаксичних цілих тіШс никорнсювуються в поезії. Відомии м овознавець Л А Булаховський писав -Безсу****" но. що пристрасть до створення великих надФ разових єдноствЛ» я* і навпаки, до короткої в'язі. — одна з істотних ознак стиліс тичної манери авторів і художніх напрямів- Довгі, розгалу*ен* речення характерні, наприклад, для поетичних текстів М- Риль­ ського Речення скріплюються в строфи однаковими початками, І утворюють струнку композицію завдяки подібному розтаиіУваН* ню однакових членів речення в рядках

198

Як ие любити зими сніжно-синьої На Україні моій, Саду старого в пухнастому інеї, Сивих, веселих завій? Як не любити весни многошумноі. Меду пахучих суцвіть. Як не любити роботи розумної. Праці, т о дух веселить7

образно висловлює думку у формі складного синтак­ сичного цілого, часто використовуючи речення із сполучниками і сполучними словами коли, як Однак складні синтаксичні ц іл і з однаковим розташуванням членів речення в частинах складних речень властиві не лише по­ езії. Вони характерні для текстів наукового, офіційно-ділового стилю, які потребують розгалужених синтаксичних конструкцій, щоб передати якомога повнішу, деталізовану інформацію Поет

2. Виберіть із текстім підручників «Хімія», «Фізика*. «Біоло­ гія» приклади складних синтаксичних цілих Зачіпайте їх. обгрунтуйте потребу використання в навчальному тексті. ( 328

\)

Поясніть, чому подані висловлювання з учнівс ьких торів потрапили в рубрику «Усміхнімось*. З р а з о к п о я с н е н н я . З явилася шла зграя письменників-декаде*тів — Недоречно вжито слово «зграя- стосовно лю­ дей.

1. Найбільш прикутим до землі є український народ, бо на Україні багато чорнозему 2. Кохання зробило з Мавки людину. 3. Найчіткіше сліди наших предків відбилися в літературі. 4 Тож дай нам бог терпіння прочитати поезії цих видатних поетів! 5 Одним з головних героїв -Чорної ради- є священнослужбовець Шрам

Готуємося do очктопті/

повторюємо орфографію

329

1. Пригадайте орфограмs «Написання не :і іменниками* Ви­ конайте тестит завданим У яких словосполученнях не j іменником пншеты я окремо? А осіння нс/года В не/співчуття, а байдужість ® присмна ис/сгюдіианка Г запобігти не/докрін н> * бракус нс/ьміння, а бажання 2.

Запишіть словосполучення правильно ІІоясніть іх правопис. 199

330.

Запишіть, зиявши риску і розкритий дужки.

Мікро/тема, з абзац(е, о).м. пара(л, лл)ельний, анти/теза, обла(ет, с)ний. на/щастя. кар(ье, є)ра, де/який. (Ч, ч)емпіощ| (ч. Ч)ерка(сск, ськ)ої області з баск(е, и)т 6 ол(а, у), об(ґ, г)рунтуй- і тс, юна(тст, цт)во. висловл(н. е)ну. натхііе(п. нн)о, контр/аргументи, миого/гріиіний. Вав(і. и)лон, (д, Д )ворі(ч. чч)(а. я), зві(т,дт)іля, си(.м, мм)(и. с)тричність, схаракт(и. е)р(и. е)зуйте, не/вдаха. сиіжно/син(о. ьо)ї, недо/кр(овя. ов'я, ів'я). ро(с. з)галуж(ин, снн, еи)их, ін(і. е)ї, б(о, а)гаго ч(с. о)рнозем(у, а).

§ 27. С к л адн е си н так си ч н е ціле і а б за ц

331.

1.

Прочитайте тексі — уривок із науково-методичної статті. Цей уривок становить окремий абзац. Сформулюйте гему

(мікротому) тексту. Інтерв ювання —метод індивідуальних бесід за заздалегідь скла­ деним питальником із групою учнів для виявлення думки, ставлен­ ня учнів до певного об'єкта навколишнього світуг. Інтерв ювания може проводитись у різних формах: письмовій та усній: у формі простого питання « Геза й думки щодо неї*, коли ѵчнсві п р о п о н у ю т ь певну тезу й до неї ставляїь кілька запи тань, що передбачають все­ бічне виявлення думки школяра щодо обговорюваної теми. На­ приклад, виявляємо ставлення учня до проблем колективу, в за єм и н усередині нього, даємо завдання висловити думку про зміст при­ слів'їв: «Дружній череді вовк не страшний*. «Одна голова добре* а дві краше*. «Ірошей мало — не біда, як є друзів череда* тощо. 1 І Іапишіть невеликий твір на тему «Одна голова добре, з Дві краше*, у якому розкажіть про дві-три ситуації У вашому класі, коли підтверджувався зміст теми-прислів’я. Опис кожної ситуації починайте з абзацу. 332.

і. Прочнтаігтс роздуми поста R. Неборака н|Ю поезію. ЗвеР" ніть увагу на членування тексту на абзаци.

Ми і Вона Поезія це бажання мови бути вільною. Ми істоти минущі, занурені у проминання, спілкуємося словами» І які розчиняються в пові ірі, ледь відокремившись від наших уст. Поезія —як небо над нами, наповнене зоряним світлом, вічн І світлом, хоч і зорі згасають. 200

Ми відчуваємо, колії залишаємося «наодинці зі словом», при­ сутність іншого - незримого світу, де немає марної метушні, небезпечних зіштовхувань крихких тіл, галасу і насильства, а с лише животворча тиша мови. Голоси —перелітні птахи поміж світами. Поезія, шо так часто чується зайвою у світі людей, знає: вона необхідна, бо все ще здатна чинити непомітне диво з'єднувати зриме і незриме. Мова, ув'язнена в бібліотеках, комунікаційних потоках, угодах, ін­ формаційних вирах, хоче звільнитися бодай на мить і стає поезією. А щасливі читачі стають очевидцями її ще однієї неймовірної з’яви. 2. Запишіть мікротоми поданого тексту. Сформулюйте і запи­ шіть основну висловлену думку. Обгрунтуйте назву розду­ мів поста. Поміркуйте, чому фрази в цьому тексті подано як окремі абзаци. Абзац — це частина зв’язного тексту від одного відступу до іншого. Він становить відносно закінчену думку, одну мікротему цілісного тексту. Абзац складається з кількох (рідше —одного) речень. Склад­ не синтаксичне ціле в прозовому тексті оформляється як окре­ мий абзац. 333.

1. Прочитайте текст. Визначте в ньому кількість мікротом. Поділіть текст на абзаци Обгрунтуйте відповідний поділ. Який текст - з абзацами чи без абзаців —легше сприйма­ ється. краще запам’ятовується? Останній абзац запишіть.

Українка, мати Українки ^ О л ь г а Петрівна Косач (у дівоцтві Драгоманова), відома в ліІ І И УР' як Олена Пчілка, пишалася своїм козацько-гетьманським родом Лрагоманів. Слово драгоман означає «перекладач, урядовець Дипломатичних справ». Як згадувала Олена Пчілка, пращур "“«ого роду служив драгоманом при гетьманському уряді в Чиги11 за Богдана Хмельницького. Батьків брат Яків за участь у русі д ^ври стів був засланий у Сибір, звідки не повернувся. Величезвплив па Олену П чілку справив її старший брат Михайло ДраI вч OU- ЛІОДИ|Іа блискучої освіти, публіцист, історик, письменник С|,ий. Українську національну цією Олена Пчілка сприйняла Е ^ ^ е р е ж н о , раз і назавжди. «Українства* і «українофільства» Вр-.рв'Цав Олені П чіл ці ні царський уряд (родина письменниці під негласним наглядом поліції), ні караючий меч пролетаріату. В 1920 році за антибільшовицькі виступи 201

її було заарештовано в Гадячі, але невдовзі звільнено: надто автори­ тетною була постать відомої письменниці, іромадської діячки, матері Лесі Українки. Олена Мчілка явила себе справжньою і українкою в предковічних і таких святих для нас іпостасях - І дочки, сестри, дружини, матері. Вона шанувала свій рід — батька і матір, боготворила брата — Михайла Драгоманова. була вірною подругою чоловіка, народила і виховала шістьох дітей —двох синів і чотирьох дочок, які стали достойними і шанованими людьми. В одному з листів Олена Пчілка писала, що їй хотілося перелитив дітеіі свою душу іі думку і шо це їй вдалося; вона оточила дітей такими обставинами, «щоб українська мова була їм найближчою, щоб вони змалку пізнавали її якнайбільше* (За В. Бурбоном). 2. У записаному абзаці визначте ній міжфразовогО зв'язку. Доведіть, що абзап становить за змістом і синтаксичною будовою складне синтаксичне ціле. 334.

1. П|ючитайте текст. Визначте засоби зв’язку між абзацами.

Економіка —основа життя людини і суспільства Людина живе в суспільстві, вона — суспільна істота. Суспіль­ ство складається із сукупності людей, які об’єднані певними ф°Р" мами спільного життя і діяльності. Різні види діяльності утворю­ ють сфери людського суспільства, які є відносно самостійними: економіка, політика, соціальна сфера, духовне життя. Основа існу­ вання суспільства - економіка. Економіка (з ірецької мови - «управління господарством*) пов'язала з виробництвом матеріальних благ. Щоб ЖИТИ, ЛЮД* повинні мати їжу, одяг, взуття, житло, меблі та багато чого іншого. Усе це створюється в економічній сфері суспільства. Створений життсвих благ називається виробництвом. Економіка складається з окремих галузей. їх комплексів, еконо­ мічних районів і зон. інфраструктури. Інфраструктура (латннсЫ® infra нижче, під) —це сукупність видів господарств, які обслУ ^Я вують основне виробництво, забезпечують загальні умови poocff* життя людей; до інфраструктури відносять транспорт, звЯЗО^И торгівлю, комунальне господарство тощо. « Я Людина від народження до смерті пов'язана з економікою. І на отримує від суспільства певну кількість благ і певну к ’ЛІ,КІ<и(0 благ повертає суспільству. У різному віці співвіднош ення того, вона споживає і іио виробляє, різне. У дитинстві людину повністю забезпечує Діти лише споживають, не виробляючи нічого; лиш е з го віку людина не тільки споживає, а й починає створювати 202

Найвищий рівень продуктивності праці та споживання досягаєть­ ся як правило, у 30-45-річному ніпі. За працездатний період людина створює значно більшу кіль­ кість благ, ніж споживає за всс свос життя. Якби все було навпаки, суспільство не могло б існувати. Такий с ган t вирішальною умовою розвитку людини. сім’ї і суспільства. 2. Випишіть із поданого тексту (на вибір) два складні синтак­ сичні цілі. Обгрунтуйте виділення їх н окремі абзаци. *3. Попрацюйте в групах, обговоривши тему «Ознаки спожи­

вацького суспільства». Запропонуйте тези для дискусії. Поясніть, чому подані висловлювання з учнівських творів потрапили в рубрику «Усміхнімось». З р а з о к п о я с н е н н я . Чимало пісень поскладала Маруся Чурай. — У реченні неправильно вжито дієслово-присудок "по­

V *36

складала». 1. Коли нам сумно, ми співаємо сумні пісні і в цьому нем ає ні­ чого смішного. 2. Скільки мук та горя принесла людству праця. 3. Я якось спробував перекласти «пісню про рушник». У мене вийшла «песня про полотенце-. 4 Пісня врятувала Марусю Чу­ рай від вішальниці.

1- Прочитайте текст. До якого стилю він належні ь? Відповідь обґрунтуйте. Чим відрізняються відступи в рядках цього тексту віл абзаців у текстах, поданих у попередніх вправах?

це відкрита саморегулювальна система, що існує на 0сионі взаємодії із зовнішнім середовищем, обмінюючись із ним Речовинами, енергією та інформацією. Л ц ц н а - представник білково-нуклеїнової форми життя, і їй И?****анні всі загальні властивості жигтя: (само)організація цілеспрямованість, тобто внутрішня ^ИДОДКованІсть, взаємодія елементів, що забезпечує цілісність ИИСГемн, робить її більшою за суму складових частин: Ре / гляція ~ цілеспрямована зміна стану системи завдяки В**НИм і зворотним зв’язкам; у адаптація відповідність організації та поведінки системи К ияам 11 Функціонування і розвитку в навколишньому серсдовищі; ■ ^ н е п е р е р в н іс т ь життя, що забезпечується генетичними мехаї и збереження і передавання спадкової інформації. 2

Обгрунтуйте належність поданого тексту до складного синтаксичної о цілого. 203

337.

1

Порінняйте перероблений текст із текстом нпрааи 336. Як змінилися будова речень? Обгрунтуйте членування тексту на абзаци.

Людина - цс відкрита саморегулювальна система, що існує на основі взаємодії з зовнішнім середовищем, обмінюючись із ним ре­ човинами, енергією та інформацією. Як представникові білковонуклеїнової форми життя, людині притаманні самоорганізація, регуляція, адаптація, неперервність життя. Самоорганізація — це цілеспрямованість, тобю внутрішня впо­ рядкованість. взаємодія елементів, що забезпечує цілісність систе­ ми. робить її більшою за суму складових частин. Регуляція — це цілеспрямована зміна стану системи завдяки прямим і зворотним зв'язкам. Адаптація — не відповідність організації та поведінки системи умовам її функціонування і розвитку в навколишньому середовищі. Неперервність життя забезпечується генетичними механізмами збереження і передавання спадкової інформації. 2 . Який із двох текстів легший для сприймання і запам’ятову­ вання? Відповідь обгрунтуйте. 3. Випишіт ь із тексту терміни та їх визначення. До якої нау­ кової галузі вон н належать? Готуємося до диктанту — повторюємо орфографію

338.

І. Пригадайте орфограму «Букви е, и, і в суфіксах -ечок, -ечк~< -ичок, -ичк-, чин(я), -еип(я), н(я), -икн(я), ив(о), -ев(о)*-

Виконайте тсстове завдання. У якому рядку н усіх іменникових суфіксах пишеться *Є"? А ЗВерН.ДІНЯ, ХОД..11ИЯ, вікон..чко Б гус..ня, запізнення, діж.лка В мерехт..ння, кол. во, мар. во Г руч..нята, лич.ліько. вул..чка Ґ мороз..во, ласюи .ння, пташ..пя 2. Запишіть слова правильно. Поясніть їх п р а в о п и с . 339.

Запишіть, знявши риску і |х»зіфнвши дужки.

Науково/методнчної ста(тг, і )і, текст(а, у). ко(лл. л )гктив(а.Ул, інтер(вью, ию, в’ю )вання,заздал(и.е)гі(т.д)ь, доо(бьс,б'є)кт(а^.^ чер(и, е)да, м(е, н)ну(іич, щ)і. ко(.м, мм)унікаційних потоках* оч*’ мляс(цц, тьс)я. коза(тьс. ць)ко/гетьма(нсь, ньс, ньсь)К Н М роД"£> пращ(ю. у )р, удіво(тст, цт)ві, у Снбі(рь, р). ір 0 м а(д ьс,д ьсь,д ^ бе(з, зз)аст(и. с)режно, на/завжди, інфра/структура, як/на оичд 204

ціе. лролетар(и, і)ат(а. у). взут(т. тт)я. спі(в. вв)ідноше(н. нн)я, не/виробляюч(і, и) ні/чого, білково/ нукл(еі, еї. иі)нової форми, ціле/спрямова(нн. н)ігть. з/малку.

§ 2 # . А ктуальн е ч лснунапня речені. \ іінс.іон.ткж.иііп: відом е І ІІОВГ 1. Що називається відомим і новим у реченні? 2. Як впливає на виділення відомого (даного) і нового поря­ док слів у реченні?

ІЇ 340.

1.

3. 4. 5. 6.

Для чого треба розрізняти відоме і нове в реченні? Що називається текстом? Які ознаки зв'язності тексту? Що називається темою і мікротемою тексту?

Прочитайте текст. Запишіть його тему і мікротоми.

Всесвітня павутина Сучасний світ пропонує безліч шляхів для отримання необхід­ но! інформації. Можна, наприклад, провести декілька годин у біб­ ліотеці, шукаючи та опрацьовуючи необхідну літературу. С також чимало магазинів, у яких можна легко придбати ту чи іншу книж*сП а періодичне видання. Не варто забувати і про засоби масової «формації, які відіграють важливу роль у задоволенні «інформа­ ційного голоду» читачів... Сьогодні щораз більша кількість наееР *еаня нашої планети надає перевагу отриманню потрібної іпфорI *вції за допомогою комп'ютера. Які переваги Інтернету? В Інтернеті можна знайти практично ■ ознайомитися з останніми новинами у світі, послухати нещоI Z~Ho «“ пущений диск улюбленого виконавця, прочитати потрібну переглянути в системі «он лапи» («прямого ефіру») кон|*-РТ ЧИ прес-конференцію, обговорити будь-яку тему на форумі, і ^ С1ати та отримати за лічені секунди електронного листа, купиРа П™пИЙ товаР та здійснити безліч інших важливих і цікавих опеп % Р0 ГР°с досяг того, шо студенти 40 % університетів Франції. сш 7 великої Британії і майже 10 0 % (!) університетів Швеції та Ьітс пРакті1кують дистакпійне навчання, тобто за допомогою Вам! ' -f T'V’ ^ МеРеж' Діє безліч пошукових систем, які за введеним Чож'1 КЛ10Ч0ВИМ словом чи фразою подають список адрес, за якими УМо- ЗИа®Ти потрібну інформацію. Глобальна мережа Інтернет ’"'«ливліос однаковий доступ до інформації стосовно освіти,

науки, культурного розвитку, мистецтва, господарської діяли тощо як для окремої особи, так і д ія всього людства. Б Інтернеті всі можуть повідомити про свої зацікавлення, знання та вміння, щоб з ними ознайомився весь світ (З а Г. Бо(інор). 2. Визначте відоме і нове в реченнях першого та другого абзаці!

3. Випишіть із першого і а другого абзаців речення, які містять теми, мікрогемн висловлювання. 341.

1.

ГЇ|хк'тежто в тексті нправи 310 уживання слона іні/юрмафі. N змісті яких речень містяться аріументи до нислоаіеноі в першому реченні тези? Скільки таких аргументів наведено?

2. Перебудуйте реченпя-аріумеитн, використавши вставні слова по-перше, по-друге тощо.

З

Кожне висловлювання підпорядковане певному комунікатив* ному задуму Залеж но від задуму використовується те чи інше актуальне членування висловлювання ^ѵиичпиі* 5 Актуальне членування висловлювання — це змістове та інто­ наційне виділення в ньому відомого і нового. Новою інформацією є пояснення висловленого твердження, аргументи д о сф ормульованої тези, приєднання додаткової інформації. У зв'язном у тексті можна по-різному використовувати зв'язки між реченнями. Нове в попередньому реченні стає в ід о м и м у на­ ступному. утворюючи п о с л ід о в н и й , або л а н ц ю ж к о в и й , з в ’я з о к між змістом речень П а р а л е л ь н и й з в ’ я з о к між речен­ нями — це нанизування речень з одним «відомим», до якого при­ єднуються кілька «нових» повідомлень. Між реченнями, щ о мі©" тять нові повідомлення, встановлюється паралельний зв’язокВ актуальному членуванні речень виявляється авторське ставлення до висловленого.

342.

І. Прочитайте продовження тексту про Інтернот. Які ознаЛ будови іі змісту першого ітечения нкалѵють иа те. продовження попереднього висловлювання? Як тр « « змінити початкове речення, щоб текст сприймався як нове повідомлення, без зв’язку з попереднім в и с л о в л ю в а н н я *

У пастціїнтернету .4 усіма своїми перевагами Інтернст усе ж не ідеальний. ^ ючи численними шляхами всесвітньої павѵтини. можна натраіпП*^ j на безліч перешкод і пасток - на все ге. що «засмічує» нашу ги-1^ ву. Почнемо з проірам-вірусів. їх називають «троянськими

яи». аби «троянами*. Ця вдаю дібрана назва асоціюється з подія­ ми Троянської війни. Опинившись у Вашому комп'ютері, шкідлива програма збирає відомості, які зберігаються в ньому, і посилає їх у «потрібне місце», тобто хакерам. Ллє віруси — далеко не єдина проблема. Шукаючи потрібну інформацію, ми змушені переглядати десятки, а то й сотні сайтів, які пропонують нам пошукові системи. Це забирає багато ча­ су та коштів. Па жаль, у всесвітній павутині часто з’являється інфор­ мація нецензурного змісту, а нав'язлива реклама спрямована на те, щоб привабн і и нашу увагу, а отже —забра ти дорогоцінний час. Принад в Інтернеті безліч: музика, відео, чати, ігри та ін. Усе ие спричиняє появу негативного явища залежності від Інтернату. ІЦоб запобігти залежності від Інтернету або ж позбутися її, необхідно: 1. Проаналізувати доцільність роботи в Інтернеті. 2. Не використовувати Інтернет з метою розваги. 3. Установити обмеження в часі д.гя роботи в мережі. 4. Спланувати «маршрут * пошуку тієї чи іншої інформації. 5. Намагатися час від часу кілька днів не працювати в Інтернеті. 6 . Замість роботи в Інтернеті зайнятися іншими, не менш ко­ рисними справами, більше ш икуват ися з друзями і знайомими.

Попри всі наслідки, які спричинює Інтернет, він усе ж існувати­ ме, адже давно засвідчив свої переваги Формування розумного користувача, який активно та продуктивно використовуватиме всі переваги новітніх технологій, — важливе завдання, яке треба Розв язувати українському суспільству вже сьогодні (За /'. Боднар). 2. Який різновид актуального членування речень викорис­ тано у виділеному абзаці? Відповідь обгрунтуйте. 3. Підготуйте стислий письмовий переказ тексту «У пастці Інтернету*. Р Ц р 1. Спишіть текст. і

Сократ казав: «Мудра людина сама стежить за своїм здоров'ям, І*3**» знайти лікаря, який краще, ніж вона сама, знав би, що коВкиедля Її здоров'я». I k . і л -vc*x повсякденних турбот віддайте пріоритет здоров'ю. и воно стане змістом і стилем вашого життя. Вирішуючи будь, -д у й т е с я правилом: моє здоров’я над усе, вище нього може о д . ЛИШе здоров'я іншої людини. У жодному разі не допускайте, р*™задоволення, гроші, кар’єра досягалися за рахунок здоров'я, и маєте знати, що таке здоров’я, як самостійно оцінити його ’ ЧіТк° уявляти методи його збереження й зміцнення фізичне 207

і

навантаження, методи ного дозування, раціональне харчу масаж і самомасаж, загартування, саморегуляція свого психічного стану тощо. Якщо ви піклуєтеся про снос майбутнє, якшо ви ис хочете есе життя працювати на ліки, не перекладайте відповідальність за най­ дорожчо, що у вас є. — здоров’я, на іншу людину, навіть якщо ця людина лікар. Піклуйтеся самі про своє здоров'я. 2 . Визначте

актуальне членування висловлювання. На чому наголошено в тексті? Що є ноннм? Які аргументи наведено V висловлюванні? Я к співвідносяться в ньому відоме і нове?

і П ЗН ЗЛ Ѳ М , і

344.

б ^ OgOM

І. Розгляньте картину Сергія Брандта. Прочитайте текст.

Коли дивишся на картину Сергія Брандта, не виникле бажання дізнатися про її авторську назву. Задум художника прозорий, і т** само прозоро й дуже тепло він утілив його в лініях і кольорах. Перед нами затишна ошатна вулиця сучасного міста. Архітек­ турний ансамбль це будинок, різнорівневі переходи, масивні лі*' тарі. Чітко виписані колони ліхтарів створюють урочистий рити відчуття нескінченності зображеної вулиці. j Па передньому клані у світлі ліхтарів - двоє закоханих. Казко* вий лицар спіймав свою жар-птицю. Від закоханої пари струмуь ніжно-блакитне сяйво. І спадають на думку рядки Василя СЮ *^ ненка: Я чекав тебе з хмари рожево-ніжної, Гз ранкових туманів, з небесних октав... У перспективі височить світла вежа, яка своїм шпилем Т°Р*^ сться рожевого відблиску хмар. Щойно пройшла гроза. Приза»Д"ї сонце освітлює післягрозове небо. Небо в сірих і рожевих хмара**

Ще не зовсім темно, але засвітилися ліхтарі. Кольори картини особливий стан наповненого озоном, дрібними крапель­ ками ДОЩУ повітря. Дощ умив ліхтарі, машину на вулиці. Усе бли­ щить як нове, дихає свіжим повітрям листя на деревах. У картині багато неяскравого, ніжного світла —рожевого, голу­ бого, жовтого, зеленкуватого, сірого. Воно єднає небо і землю. Спа­ лахи вечірнього призахідного сонця як спалахи почуттів закоха­ них, про які найкраще вміють сказати поети, як. наприклад, Анатолій Мойсіснко: Мене любов’ю засвітили скрипки... І засвітилось трунком чарувань В тендітнім дні. в мені і паді мною... Іту осяйність я назвав любов'ю. п ер ед аю ть

2. Скільки складних синтаксичних цілих можна виділити в поданому тексті? Обгрунтуйте саме таке, а не інше актуаль­ не членування висловлювання. 3. Які роздуми у вас викликає ця картина? Як би ви її назва­ ли? Випишіть дві-три поетичні строфи, які відповідають, на вашу думку, настроєві картини. " 345.

Поясніть, чому подані висловлювання з учнівських творів потрапили в рубрику «Усміхнімось». З р а з о к п о я с н е н н я . У козаків були свої звичаї, напри­ клад. оселедець на голові —Оселедець на голові — це не звичай.

V

1. Озирнувшись навкруги, можна побачити, що нас оточують міста. 2. Великі майстри пера і паперу... 3. ЛюДина нещ аслива Коли її не приваблює займ атися роботою. 4, Він усіма силами боронить своє достоїнство. 5. Мати завжди із своєю дитиною у найтяжчі часи. напр, при народженні. 6 В. Сосюрі соромно, що матір він кохає більше, ніж дівчину.

Готцемося гіо диктанту

*

повторюємо орфографію

Пригадайте правила утворення імен по батькові. Виконай­ те тестове завдання. Аргументуйте відповідь прикладами. За якими бѵквосполучсннями пізнаємо чоловічі імена по бать­ '

кові?

А Б В Г *

-ович, -євич -ієна, -ївна -йович, -ович, -ич -ович, -ївна -ич, -івна

347.

Утворіть жіночі та чоловічі імена по батькові від поданих імен.

Андрій, Анатолій, Віталій. Валерій. Геннадій, Микола. Олексій, Тадей, Василь. Дмитро, Лев. Павло. Петро. Тарас. Ярослав, Лука, Сава, Костянтин. 348.

Запишіть, знявши риску і розкрившії дужки.

У бібліоте(к, п)і. ма(с. сс)ової, що/раз. населс(н, нн)я, не/щодавно. ире(сс. с)/конф(и, с)ренція, будь/яка. мисте(тст, цт)во, по/перше. ло/різиому, усе/ж. ч( і. и)сле(н. нн)имн, на(і, ї)вні. програ(мм, м)и/віруси. (т, Т)роян(ск, еьк)а (в. В)інна. не/викор(е. и)стовуиатн. час/від/часу, у наст(к. ц)і, пі(лк. кл)уйтеся, (с, з)б(и, е)рсже(н. нн)я, харч(ю, у)ва(н. нн)я, ма(сс, с)аж, ніж­ но/блакитне, ос(и. е)лсде(ц, ць). Завдання для самоперевірки

349.

Дайте відповіді на запитання.

1.

Що називається складним синтаксичним цілим? Які види і засоби міжфразового зв'язку існують у складному синтаксичному цілому? 3. Які правила членування тексту на абзаци? 4. Що називається актуальним членуванням речень у вислов­ люванні? 5. Як розрізняють відоме і нове у висловлюванні? 6 . Які ознаки послідовного (ланцюжкового) і паралельного звяз­ ку між реченнями у висловлюванні? 2.

350.

1. Прочитайте. Обгрунтуйте членування тексту на абзацу Який тип зв'язку між реченнями в абзаці? Які засоби вка­ зують на зв'язки між абзацами?

Промоутер Реалії сучасного ринку такі, що високий рівень п р одаж ів внмз* гає від виробника акцій щодо стимулювання збуту — дсгусташ*» призових розіграшів, консультацій у торговому ряду тощо. Пр0 * | промоакція - не не тільки оригінальна ідея, п ри в абл и ви й прВДІ яскраві матеріали. Вирішальну роль відіграє. безумовно, ЛЯ*| ський чинник - особа і якість роботи промоутера. П р о ф есію з W кою назвою не можна отримати в училищі або вузі. Проте саме в рівня професіоналізму промоутера залежить інтенсивність проч^ иання продукту на ринку. 210

Процес підготовки промоутерів достатньо трудомісткий. Го­ ловне - зробити правильний вибір: «побачити* людину, яка через свої зовнішні дані й особливості характеру «приречена* бути ефективним промоутером. Саме відбору присвячений перший етап підготовки промоутерів. Специфіка кожної окремої промоакціі диктує певні вимоги до віку, статі та зовнішності претендентів. Зріст, вага, колір і довжина волосся, розріз очей, об’єм грудей — ие вимоги, наперед визначені замовником. Па цьому етапі достатньо першого візуальною контакту, щоб визначити, наскільки приваб­ лива людина, наскільки вона спонукає до спілкування. Надмірне використання зовнішніх ефектів — цс вже достатня причина для вимови: адже покупець розглядатиме, наприклад, прикраси за­ мість того, щоб сприймати суть направленого до нього звернення. * Другий визначальний і вирішальний чинник - комунікабель­ ність. Якщо людина за природою своєю замкнута, не контактна, якщо розкутість у спілкуванні не властива її темпераменту, «пере­ робляти» її не варто. Перед вами зовсім інше завдання —розкрити вже наявні дані людського характеру. Претендентам на ролі, промоутерів пропонують заповнити апке,У' де треба написати про свої інтереси та захоплення. Логіка цього завдання проста: якщо людина вміє презентувати (подати) себе, вона зуміє презентувати і продукт. , Другий етап відбору передбачає серію спеціальних тренінгів у присутності замовника. Промоутери засвоюють якомога більше інформації про продукт, який належить просувати. Третііі етап — це справжній іспит. Учасники тренінгу промов­ ляють текст, виконують роль продавця і покупця. По суті, йдеться ПР° вироблення навичок ефективною спілкування (За мат еріала­ ми Інтернету).

2. Перекажіть (усно) текст, виділивши в ньому нову д ія вас інформацію. Як ви розумієте вислів презентувати себе? 3. Підготуйте письмову інформацію про свої інтереси та за­ хоплення. Використовуйте в тексті абзаци, а також послі­ довний і паралельний зв'язок між реченнями. 351.

1- Доберіть із текстів художнього та публіцистичного стнлін по дна приклади складних синтаксичних цілих. Визначте характер міжфразових зв'язків у дібраних текстах. 2. Прочитайте вголос дібрані тексти, перевірте залежність актуальною членування висловлювань від інтонації.

!<•

211

З В ' Я З Н А МОВА ( М О В Л Е Н Н Я )

vj 29. П он гор гп н н про текст, г п і.іі, типи і ж ан р и мнглпклнжання. Ні.(ноші їм ауліиш ання: (і.піайим лю ка.іы іс. кинчнльие, к р н іи ч н е

Ш

Виконайте тестові :іаиддння І Текст — це: А будь-яке висловлювання Б складне синтаксичне ціле В відносно за в ер ш ен е висловлю вання на певну тему, в якому реалізовано комунікативні наміри й головнудумку мовця Г висловлювання, у якому наявні мікротеми Ґ висловлювання, що належить до художнього стюио 2. Яке твердження е правильним? А Стиль — це вибір мовних форм висловлювання, характер* ні ознаки якого залеж ать від умов і завдань с п іл к у в а н н я . ^ Б Публіцистичний стиль — це неофіційне спілкувда*"» у вузькому КОЛІ людей В Оповідання — це жанр офіційно-ділового стилю. Г Зв язність тексту досягається наявністю в ньому них зв'язок Ґ Для розмовного стилю характерне в и к о р и с т а н н я теРМІПѴ

логіТ.

3. Виберіть правильне твердження. А Тези прочитаної статті належать до жанру офіційно-діло­ вого стилю Б Конспект — короткий виклад змісту певного тексту В Доповідь — це жанр висловлювання, шо м ає на меті п е р е ­ конати слухачів. Г Опис — тип висловлю вання, характерний лиш е для художнього стилю. Ґ Для гексту-роздуму характерний перелік ознак названого у висловлюванні предм ета

353.

1.

Прочитайте До якого стилю наіежитыюданий текетУ Вілновідь обгрунтуйте. Визначте тему та мікротемн тексту.

Марина і Сергій Дяченки — письмснннкн-фантастн Марина і Сергій Дяченки це не просто сімейний і пис ьмен­ ницький дует. Це особлива планета и сучасному всесвіті фан­ тастики та фенте.п 11.1 іататьноьиропсііській конференції фантас­ тів «Єврокон-2005» у 1 'ла.но вонн отримали титул * найкращих ннсьменннкіи-фантас іін» С крони Марині та Сергії ві належать 118 авторських книжок (ралом іт «даннями і переплатами) загальним накладом понад олин Мільйон примірники* Твори видавали переважно в найбільших •ВДавництьах Москви та Санкт-Петербурга. Найвіломіші їхні т*ори — романи «Ріттуал*. «Шрам*. «Печера», «Долина совісті*. «Панлем*. «Vita nostra*. «Магам можна все*. «Армагед-лом*. повісті «Кон*. «Баскетбол* тощо. Українською мовою видано понаї 2(1 книг Дячеиків Це «Vita nostra*. «Ключ ніл королівства». «Королівська обіцянка*. «Дика енергія Дана» (ф ін тастична качка, як\ навіяла творчість україн­ ської співачки Руслани). «Габрісль і іалізний лісоруб». «Пригоди РР*Р»икн Михайловоі» «Мідний король», прекрасно ілюстровані •ѵДожникамн видавництва «А-ба-ба-га-лл-ма-ш* дигячі книжки Україномовній серії «Світи Марини та Сергія Диченкін* нилав•ЩЦгтво «Зелений пес» нланус випус тиш тридцять п'ять томів у Е*РДІй обкладинці. [ З а першою профсч'П ні Сергій —психіатр і кінодраматург, а Ма|ИЮа —акторка театру і кіно. Але об’їдната і\ фантастика Пис ати Допомага* чорний кіт Дюшес. Це іди ний у світі кіт-літератор він мас посвідчення члена Асоціації вкраїнських письменників 12 во'-м кращим витвором подружжя вважають дочку С гаску. fif Років. Вона. до речі. дебютуваїа як письменниця, опуб.пкувавсвою першу каж у «Добра зо.чуля» Залу мата Стаска писати сть про пригоди улюбленого велмелика Панди, аіе щось ій

зашкодило Тепер вона хоче бѵтн ветеринаром і здебі лыного спіл­ кується з котом Дюшесом, нинчаї: його психологію. Батьки при сять їй книжки про тварин, налають змогу дивитись «Animal Pla­ net* та інші супутникові телеканали про життя природи Причому англійською - Стагка ж по відвідує Лондонську школу і володіє англійською вже краше, ніж Марина та Сергій (J »і/рна.іу). 2 Який піп висловлювання (опис, розповідь, роздум) вико­ ристано в тексті? 3. Який вид міжфралоних зв'язків реалізовано в останньому абзаці тексту? 354.

Розгляньте фото т и Дяченків (с 212) Підготу йте за ним твір-опис, дотримуючись правил його створення.

355.

1 Прочитайте уривок ні терн ю з Мариною та Серцем Дячея* кимн, |юзподілиишн між собою ролі учасників іюлілоіу. У чому полягас специфіка тсксту-інтерв'ю?

Як ті ішалпм ставитесь до нагород цг допомагає и роботі чи .ѵінажас ' Чи полегшують riftr uii шляхроманів до читачів?

Марина: У нас сьогодні понад 60 літературних премій. Воия всі дуже різні. Ставлення до них у нас «нормальне* без фанфар, але з повагою до тих. хю нам ш иреміі присуджу» С ергій: Уявіть собі - оцінювали 1 1 і романів, опѵбліковаШИС., протягом року; голосування демократичне, у ньому брало участь близько 300 учасників «(юстиналю. Це й читачі, і письменники» і журналісти, причому з різних країн. Наш роман «Vita nostra* прочитали. А він же дуже складний і психологічний, і філософ» ський. Марина: Звичайно, пргміі дають люди, а думки людей субпс* тивні, і не кожний приз автомаїично означає прорив у птературЬ П|И)Те для читачів це певний оріситир Щодо успіху і в кіно, і в літературі. як ви ввамает е, чачу св? ! ме вам пощастило?

Сергій: — Не нам судити про успіх. Які тут критерії? Ми вжен рад говорили, що література належить до ноосфери - інтелекту*: альжл оболонки Землі, і там над нами, існують ідеї та образи ГоївЯ ра. Шекспіра. Сервантеса. Гете Толстого. Гоголя. Булгакова, D *ra тернака. Стругацьких Ліни Костенко... дН Марина: —Дай Боже, щоб у тій самій Ноосфер* був і наш*Р**1 ал. поки шо це лише маленький шматочок Ми тільки п о ч и явя^и цікаво, шо з нами буде через років десять, шо ми напишемо ho»0* W як зміниться оцінка того, що написано... 214

■ — Яка технологія tmiuoi творчості? Ни працюєте в тапбемі, Яки.ии були б ваші твори, якби ви працювали парі то? Сергій: — На по питання немає відповіді —ми просто не праїпо­ емо нарізно Зиасте. наші романи, повісті, оповідання - це наші дітк Література і кіно для нас - частина подружнього жнггя. і спо­ юся, шо так буде завжди (3 ж урналу) 2. Знайдіть у реп.пках подлогу мовні засоби, шо вказують на тип висловлювання —роздум Відповідь обгрунтуйте. 356.

Об’єднавшись у групи, проведіть дискусію на тему: «Як привернути увагу слухачів до творчості митця (письменни­ ка. актора, співака, композитора, художника)?» Підготуйте відповіді на орієнтовні запитання І Яка роль журналіста в проведенні інтерв'ю з мигаєм'' 2 Як журналіст мас відчува­ ти аудиюрію (вік. інтереси. <)*ц>мат передачі)? З Інтерв'ю з яким митцем ви хотіли б послухати?

357.

1. Прочитайте подані нижче відгуки в пресі про творчість Дячснкін Який із них ви оцінки ге як найбільш інформа­ тивний. аріумонтований? Чому? Запишіть цей відгук

Читач Ляченків може сперечатися «ними, приймати одні рома­ ни і відкидати інші, але він обов'язково прочитає кожнѵ їхню нову книгу’. Ці письменники, на відміну віл багатьох і багатьох фантас­ ті*. зберегли здатність дивуватися і дивувати Вони створили свій І Сют, але не стали його бранцями. За десять років вони виросли з талановитих дебютантів у чудових письменників можливо, •ййкраших письменників сучасної України Вони вміють ставиш ••питання й давати на них безкомпромісні відповіді. Марина і Сергій Дяченки настільки самобутні, настільки непеРеДоачувані й багатогранні, що даремно шукати їм придатну нішу. втиснути в якийсь визначений сегмент фантастики Й М ^ н аї Серпи Дяченки - не острів, не материк. Галактика! (• ІЪе '■’«ratman» ).

• »• ■

інтерес до людини, до глиби 11 її душі Р°РУ Дяченків (4 Новий світ»),

головна тема будь-яко-

I Д яченки - чи не найвідоміші сучасні російськомовні прозаїки, іна насиченість творів ^п рац ю ю ть у жанрі роману-притчі Емоцій* ІТ^Снків безкінечна, т и . uвони v im яжадають ц у ц іїш и u від p j читача читач; такого самоототожперсонажем,шо шоце ц можна ікірівня і и тільки з гострою закоЙ *3зпеРсоиажі'мгю- ( <ПітерЬоок *).

Г

215

Марила та ( оргій Дяченки ніколи не були «молодими письменпиками-початкінцями*. Вони прийшли у (фантастичну літерагуру і відразу ж стали в ній одними з перших. Кожна їхня кни­ га полія, привід до нагородження різноманітними преміями, це високі місця u рейтингах ( м'ркало тим чи»), 9• • Ненередбачуваність revieti•*).

«фірмовий знак* Дячепків (« К н и га р *• *

Марина га С ергій Дяченки належать до тієї рідкісної породи сучасних фантастів, що завжди перебувають у дорозі (*Якщо»). • *• Оригінальні сюжети, непрості етичні конструкції, живі людсы| характери — як правило, велика рідкість у сьогоднішній науковій <)>атастнпі. Однак романи Марини і Сергія Дячепків щораї порушу­ ють цю закономірність. Тим і примітні (« Ргагмисть фантпспшкщА *

•

*

Таке відчуття, начебто Марина і Сері ііі малюють свої масштаб­ ні полотна акриловими фарбами, тоді як більшість їхніх колег по цеху лель справляються з десятком кольорових олівців Однак ше присмніше. що в яскраву форму вкладено глибокий зміст (<Ккижновий огляд»).

2. Напишіть відгук па прочитану книжку. Чим вона вам спо­ добалася? Даііте нашу створеному тексту. 358.

І. Прослухаііто радіо- або телеінтерв'ю Сформулюйте 1ЭЯЯКІ шіть: а) тему, б) головну думку, в) конспект прослуханої®;. 2. Що і почутого викликаю у вас сумнів? іі чим ви поіплДУ* стесь або не пого.тжу« тесь? Про свої враження склади*» тексі Vпѵблінно!ичиомѵ стилі.

ДО. У сний о і н с д ш і п е р е к а з па\ міної о стидні

п 216

Н а уко в и м сти л ь

к к с г у

с^иль н ауко в их п р ац ь ,

мета я***

в а т и д о с я г н е н н я в г а л у з і н а у к и , т е х н ік и , в с т а н о в л ю в а т и м ір н о с т і р о з в и т к у ЯВИЩ, прОі1ЄСІВ

чення иву

Ознака наукового — вживання термінів, *w u w 1w стилю w *r if f ■** і і#ивизна1 *".*— 1I^ кових понять, класифікація досліджуваних явищ, специфіцН*

■ будова текстів (поділ ма розділи, підрозділи, параграфи», вико­ ристаний конструкцій зі знамениям залежності, причини, наслідку Для наукового тексту характерні дісслова на зразох дослі­ джувати, спостерігати, засвідчувати, зумовлювати, спричиняти, а також віддієслівні іменники, наприклад: використання, спо­ стереження. оцінювання, розв язання. припущення тощо

Науковий стиль м ає підстилі вл асне науковий (наукові розвідки, реф ерати, доповіді, повідомлення, тези), науковопопулярний (книги, е т ап і на наукові теми для широкого кола читачів); науково-навчальний (підручники, посібники).

_____

1. Прочитайте текст Обгрунтуйте його належність до науко* вого стилю. Які ознаки науковою стилю наявні п цьому тексті?

Уя на Павук виконує операції, які нагадують операції ткача, а бджіл­ ка своїм щільником може присоромиш деяких архітектори». .Vie іі Мгіршніі архпектор від найкращої бджілки відрізняється тим. що перш ніж будуиатн якісь споруди, нін конструю* їх у своїй уяві. Ре­ зультатом роботи і об'єкт, який від початку був в уяві людини. Перш ніж змінити щось практично, людина змінює його подумки. Uf пов’язано з поняттям у ями. яка притаманна тільки людині. Уява — це форма психічно/о віоображення, яка полягає и ство­ рен і образів на основі раніше сформованих уявлень.

S Розрізняють мимовільні/ і (довільну, ргтцнмТуктивнц і творчу Уяву. , Мимовільна уяна — вид уяви, який виникає без певних намірів з “*>• людини, при послабленні сніломого контролю'за протіканням В в у я в л е н ь Така уява гпосгерігастъси в дней молодшого віку, «яскравій» вона проявляться \ ві сні або в напівдрімотному стані Довіїьііа уяви - побудова образів у зв'язку зі свідомо поставле­ н ы завданням у тому чи іншому виді діяльності. Довільна уява ШВаетьея вже в дитячих іграх, у яких діти виконують Jb h Q Manniimii ролі (лікар, машиніст, пілот тощо) — £*Ьрооукт ивна уява маї місце в тих випадках. коли людина К б з 33 0lltlrf)SI Mat уявити собі предмет, який вона ніколи раніше т і і Ила (країну, у якій ніколи не бувала, історичні події, образи P W * книги тощо). уява вид уяви, спрям ований на створення нових обра’я®* становлять основу творчості (м узика, живопис, скѵ тьптѵра ^ ( Я . С і чСічкар). капУ 2

Випишіть наявні в тексті визначення. 217

360.

1.

П|м«читайте текст До якого стилю він належить? СкладНі план стислого переказу поданого тексту.

Національний характер Наука про характер як окремої людини, так і цілих спільнот зовсім молода. Оформлюється вона в окрему науку —характероло­ гію —лише в останні десятиліття. Хоча розуміння характеру давно поширене серед загалу і ми часто послуговуємося цим словом, та розуміємо його здебільшого по-різному. Спеціальні дослідження характеру знаходимо у визначного німецького психолога Вільяма Шторна, який пропонує своє розуміння характеру. На думку до­ слідника, характер —це сума всіх властивостей людини, готовність і настанова до волевиявлення і відповідної дії... У характері люди­ ни є риси глибокі й поверхові, центральні й периферійні, панівній підрядні, стійкі іі нестійкі. Вирішальним у характері є не певні риси, а їхнє поєднання, тобто те, що людина вважаї головним. Національний характер, як і національна душа народів, містить у собі найзагальніші спільні риси поведінки й світосприймання того чи того народу. Українська духовність і характер давно вже цікавили наших визначних дослідників. Першим присвятив свою увагу иим проб­ лемам М. Костомаров у працях «Книги буття українського народу* та «Дві руські народності*. Це було в середині XIX ст. Він підкрес­ лює чуттєвість, глибоку релігійність, індивідуалізм українців. Крім Костомарова, багато й інших дослідників вивчали ие пи­ тання: І. Нсчуіі-Левицький. І. Сікорськин. І. Огієнко. В. Л»ШН8 Т| ський. І. Мірчук, В. Щербаківський. Із сучасних назвати О. Кульчнцькогота В. Цимбалістого. Так звана глибинна психологія і психіатрія н е д в о з н а ч н о ствсР" джують. шо структура особистос ті людини. її ставлення до світу. Д® життя, життєвий оптимізм чи песимізм кореняться в переживай нях раннього дитинства. Яка була родинна атмосфера, якого p W взаємини батьків і дітей оточували дитину. — нее це з а л и ш а є сліди u її душі на все життя і стає із дорослому віці прооорЯаШ пізнішого ставлення до нового оточення. •jjB «Родина — це основне мікросередовиїце, що формує хар**5Я вдачу людини. Ііаціональний характер випливає прямо зі епос . роду виховання, яке отримує людина з перших своїх років*.j ’’®® креслює американський дослідник В Цимбалістнй. СтверД*У*Д про такий вилив родинного виховання на формування хараЛ^Н людини (і нації), цікаво придивитись, а яке ж родинне виховаюся нас. українців. Історики кажуть, шо колись у родинному й сус йому житті праукраїнських племен панував матріархат. ЗалЮ** н е о б х і д н о

йогобачимо й тепер. Більш активна участ ь української жінки в і ро«дському жнггі. порівняно з іншими національними спільнотами. €доказом того. У родинному вихованні дітей головну роль (якщо не виняткову) відіграє мати. Батько лишається ніби осторонь. Якщо часом втруча­ ється. то хіба д ія покарання дитини. Тому існує до псиної міри від­ чуження між батьком і дітьми. Інакші стосунки з матір’ю. Природа матері взагалі більш чуттєва, добросердечна, любовна. У такій атмо­ сфері виростає дитина, переймаючи від матері її чуттєвість, лагід­ ність, ніжність. Найбільш інтимно, з пивною довірою ставиться вона зосвоєїматері. Має значення також спосіб годування дитини. Він не «збувається регулярно по годинах, а в міру потреби дитини. Году­ ється дитина щедро, досхочу. Пснхоаналітики твердять, що таке піклування в дит ячі роки виховує в людині оптимізм, довіру до себе йдожиття, створює інстинктивну певність у житті. Образ такої люб­ лячої, доброї матері залишається в підсвідомості на все життя. Інші наслідки в характері української людини викликає образ батька. Його незначна зацікавленість справою виховання, утручан­ ня вжиття дитини в ролі грізної караючої сили у випадках якихось непорозумінь викликає в неї страх перед батьком і недовіру до ньо­ го. Сліди цього залишаються глибоко в підсвідомості на все життя. Цим пояснюється, на думку антропологів, наш український індиві­ дуалізм. Оскільки в ставленні дітей до батька переважає страх, батько не має справжнього авторитету. Авторитет повинен створю“ ^ся й триматися на довірі, пошані до великого життєвого досві­ ду батька. а не на страху перед ким. Тоді авторитет матиме свій Иілив. Брак справжнього авторитету батька в родині спричинює те, Що в Дорослому віці ми з недовірою ставимось до авторитетів вашого суспільного чи національного життя, неохоче приймаємо jg®y своєї національної влади, бо опіка батька в родині залишила відрази до будь-якої зовнішньої сили. У цьому, як дехто причини нашого анархізму (За матеріалами Інтернету). 2.

Підготуйте усний стислий переказ текстуV.

3. Чи з усіма висловленнями про роль батьків в українській родині ви погоджуєтесь? 361.

У

Прочитайте прислів’я, розгадавши зашифровані слова.

Я

а

и

плахту носить,/ ' і п р

— булаву.

С Т 219

.

§ 3 1 . Угний стиглій переказ тексту НѵблІННСТІІЧНОІП СПІЛИ)

П

1 Чим відрізняється усний переказ тексту вш письмового? 2 Які тексти належать до публіцистичного стилю? 3 Яка різниця між темою і основною думкою тексту?

362.

Прочитайте уривок з виступу П Таланчука перед м оя» дю До якою етил иі вік належить? Відповідь '*6 груніуІМ Сформулюйте тему і основну думку тексту Лайте tuxjf назву.

Наша історія — кривава і героїчна, піднесена і трагічна - даю нам для того, щоб ми, співаючи \ країнських пісень, пильно дивили­ ся, як писала Ліна Костенко, куди пряму» наш човен, бо існує вели­ ка небезпека чаг і р я т і н трясовині спогадів.,. Історія дана нам для дії, для руху вперед. Здорова національна нам’ять, писав Григорій Ващенко, це правильна оцінка минуло­ го: «Славні полії сію» і історії народ шанує. вони стають предметом національних гордощів, а згадуючи моменти гемні. народ засуджу* їх і намагається виправити помилки». Разом із тим. застерігав великий педагог, «...амнезія в галузі національної пам'яті часто поєднує гься з парамнезією, иебто пррекрученням минулого* Особливо А це явище трапляється ТОЛІ коли нарол-нереможець з меток» денаціоналізації та поііеволвЛ»’ переможеного народу всякими засобами, надто ж через ШКОЯг прищеплює йом> неправильні погляди на минуле Наприклад»«Д більшовиків пішли там образливі назви на адресу нашого мину* го. як «хуторянщина» «інароварщина». «просвітянпшна», « Я ченківшина». «петлюрівщина» Можна додати до цього шей ники — «бандерівці», «млзепннці». «чохли» Що там казати Ч радянські часи, коли пі слова були «модним» атрибутом у старИ И ні до національно налаштованих українців! Але іі нині зі єиснС^Г 1 дичних палаців і уст ломо|м>щ»чіих тицедіїв (язик не ІІпИС*гга^1Г!І| сказати «артистів») чи іі навіть заїжджих сусідів л ву ч атьИ ч И анекдоти, гуморески, де нібито «ненароком* хтось і скажеоорИШ ^ ві слова на адресу українською на|м>д\ І не. з дозволу сімізати» культури?! На мою думку, не не н|ккто артистичні а га ж цілеспрямована атака на нашу українську са.модОСТаЯ^^И Nee це я розповідаю нам. молоді мої друзі. не для тоГО» лише жаліти Україну Жалість погана річ. коли йдеться «поховання*, а про буду панни держави. Жалість узагалі річ на або й неприйнятна, дивлячись, із якою метою її внкори

І до коп) чи до чого иона спрямована. Бо жалість якоюсь мірою ' дморгвнізуі .ослаблює. вона, урешті-решт. принижує, особливо коIII жалієш —постійно і майже «механічно» самих себе Так. історію І треба jhu ти І. звісно, заноенти у свою пам'ять не як у комп'ютер. Бо ш.кька пам'ять, яка не може вмістити в себе таку кількість інфорf маті. що її вміщає ЕОМ. тим і різниться від машини, що вона вміє Іогішсрежинаїи емоційно і логічно відтворюючи події, явища, пішки. Ралом з тим коли спогади стають «навязлнвою ідеєю*. «ж | можуть перетворитися на хворобу Тож, може досить сліз, погонів. «охш* Адже Україні є ким і є чим пишатись Кожен народ ѵтверджѵе « 6 с в цьому свіїі як може. Хто силою і агресії ю. хто добрими сло­ вами і вчинками. І кожен отримує те. шо «посіяв*. Або, як сказано і Біблії, «є час розкидати каміння 1 1 час його збирати*. Тобто всім « т с я шанс виправляти свої помилки. Тільки одні їх виправля­ ють, а інші множать. Тож і українці мають не заперечувати когось. *утверджувати себе в цьому світі. Бо кожен народ отримує, урешті-решт, тс, на що він спроможний. А великий народ України спроможний на великі справи —своіірацьонитістю. культурою, інтелектом, аурою душі. І це він до­ ме своею багатовіковою історією. «Народ мій < Народ мій завжди буде. Ніхю не перекреслить мій народ* І в той же час - «нр маю .южодного народу*. Так писав один і найкращих і норців украJoucnii» красного письменства іин-т Манілі. Симоненко. Тільки з И**кмицц - позиції віри і впснненпсп у с їммх силах. иозпції добР°лВСПравед.нівосіі. щедрості га пшроси можна і треба будуваиі держак;, у якій усе повинно бути гарним і 1>оіом дана нам і люди. і слова, і думки

2. Скільки мікротем можна виділити н иы>му тексті? Випи­ шіть художні засоби (епітети, метафори), ѵточнювалыгі ч л е н и речення, які вказують на публіцистичний чаракчер Цього тексту. 3. Підготуй те план ло стін л о т переказу тексту і за цим пла­ ном нерекажі ть текст

§ 3 2. У еннії нибіркмниіі іігрекнл іе і.г іу ХУДОЖНЬОГО СТИ.'ІИ)

Ї

Ї

Вибірковий переказ — це детальний переказ однієї частини (Мікротеми) тексту

221

363.

! Прочитайте уривок з оповідання В Нестайка.Скільпмц. ротсм можна виділити в ньому?

Гіпнотизер Що Ромча володіє дивним чаром. Славко не с ѵчнівався, 1 Ромча почав упевнено, ніби лише те й робив, що на когось на­ пускав туман. - Слухай мене уважно. сказав пін. дивлячись на товарищ інммигним поілядом ( лухай уважно. Зараз учень шостого «Б» класу Славко перетвориіься на дерево Ось пін уже перетворюєть­ ся. <х'ь иш s же деревце ( ТОІТЬ \ ЛІСІ і тихо поіойдуеіься. І Славко слухняно підніс руки вгору і похитувався, ніби його розгойдував вітер. Па цьому Ромча припинив .Заит|кі ло школи, а уроки ще ие вивчив. Перепаде вдома. Ромча прийшов п іл іо . сказав що н школі виступав гіпнотизер. Сховався у свою кімнату і засів за уроки. Хоч як довго дивився на букви, хоч скільки разів перечитував слова, зміст написаногозрозуміїи не міг З цн ю думкою він мне доню сидів пал задачею, потім .тгліА* ською мовою, а далі так само безрезульта тно і над рештою уроківПершим був урок Міри Никоднмівнн Ромча сидів тихо.яки** піеіін, нам.паючіп і. не видані себе їм і ювом. ні навіть 11 м ИІІІЯД Мабуть. Віра Никодимівна також володіла гіпнозом. П р о х о ­ дячи між партами вона «упинилася над Ромчею. Ос ь з а р а з назве йото прі івііщо Попросить вийти до дошки Ромча знав, т о Вір* Никодимінна диниться м один бік. а відповідати піднімає учнів З іншого боку То и неї була гака маленька хитрість: робить > М Я що не помічає, х і о розмовляс або займається не тим, чим СЩ займатися на уроці, але в потрійний момент піднімає саме неяо* слуха. - Романе, чує він знайомий голос над собою, — мені ЗЯЖ И ся. ти хочеш вийти до дошки і продовжити пояснення? БуДЬДОИИ Немов сам загіпнотизований, іде приреченні! Ромча до Д О Я Н Він вичікує. Він виграє ^ Ш Треба зволікати, доки Віра Никодимівна гляне йому в очі. ді постарається, щоб її погляд увібрав усі Ромчині бажання. *ШШ Вчителька спрямувала на нього здивований погляд. Ш тільки й потрібно Зібравши m ю силу и нолю. шн вирячив И» * 4 тельку очі й твердив одне: щ. - Знак>всі множини та функції , знаю в с і с т е п е н і та проПОР^ ності... Умію розв язуваїи всі задачі! Всі. всі. всі! Скоріше журнал дванадпятку і відсилайте на місце! 222

Клас занімів віл Ромчиної зухвалості А Ромча, неначе зіпсоМнівлагтинка, коли заскочила голка на програвачі, твердив те саме: І —Знаю!. знаю! знаю!. Вн ставите мені дванадцять... І не иидакаип ніколи, якіцо я не підніму руку К а ї н б раптом у класі пролетіла комаха-одподенка, то звук й кряі прогримів би так. наче реактивний літак перем зльотом та­ кі стояла тиша. Віра Ннколимінна заворожено повторила: - Ти знаєш... ти шаєш урок... сідай на місце... Клас німував Дружно переводив очі то на Ромчу. який з незагордим виглядом дивився просто себе, го на вчительку, яка тася за столом із задумливим відчуженим поглядом. Та нараз учителька нібн схаменулась - Так хто бажає продовжити? — швидко спитала, переводячи погляд на гамірливі іаані парти Шкільні коридори гули, немов ткацький цех. де іуркочуть де­ сятки ‘верстатів. Іншого разѵ Ромча і собі затіям би з кимось як не суперечк>. то перегони або якусь ірѵ. Але не тепер Різноголосий '■анір н е заважав йому зосередитись Думав Ромча про те. як виручити Сланка. .Т реба чимось привернути ѵваіу історички Проте розголос "омчі н е потрібен. По-перше, може раптом з асуватися, шо ніяки­ ми чарами пін не володіє, і годі ілане посміховиськом на нені шкоПо-друп-, ь Ромчишн голові народжу валін я такі ірантасінчні платі використання своїх гіпнотичних здібностей, ию розголошу­ вати і* передчасно було б непоправною помилкою. J Іочнуть звідуОросити зроби те. перероби оце. Гіпноз - й о т власність Учн^лька зайшла в клас, привіталась. Ромча ще на порозі перехопив її немов локатор іа літаком, вів Гі до столу Якшо траплявся Коли вчителька дивилася на Ромчу. він вибалушував очі і РІІ,,тів своє заклинання: ^ к ^ С л а н к о знає урок Славко хороший учень... Слухайте мене Славко знає урок, йому треба поставит дванадцятку... "У* Хоч би дев’ятку... у* чаР" чомусь не діяли. L B P * Розвела руками: ^ ' маєш... Та тобі спершу треба провітритися! нагримала ^ И е ^ В иЙди з класу і не* заважай... Ну , , - ' ов заворожений, ирочалапав Ромча до дверей. Потім вер■ ^ Р |Д о своєї парти, машинально згріб у портфель підручник та Дпѵі л- Ви*,шон класѵ І весь час шепотів ті самі слова про свого * '* • Славка.

One і всі його чари Ганебно попросили вийти геть. Незюшй пляма на все його майбутнє. «Це ж який Ромча? — переп муть у школі і через рік. і через два Отой, що уявив себе пцнотизером? Не інакше в нього в голові замакітрилося. Гіп-по-тн-зери> 2. Оберіть мікротему для усного перекалу. Запишіть клгоогі слова (які допомагають розкріпи зміст уривка). 3. Підготуйте усний вибірконий перек;іа поданого тексту.

sj .4.4. П исьм овий вибіркови й н е |к к а л тексту ин ук он ого стилю (и а о си ои і д ек іл ь к о х д ж е р е л )

364.

І, Прочитайте текст. Прізвища яких авторів-дослідний названої теми використано в тексті? Сформулюйте нам* мікротом. Оберіть мікротему для письмового переказу.

Походження назв Р усь і України В історії укрлїнознавст на засвідчуємо постійний інтерес доел!** ннків до двох назв: Рись і Україна Походження них топонімів світоілмдно значення, адже' за етимолог» ю. історії ю оживання ви* назв можна простежиш історію пароду, історію земель, на я к и х # розселявся, господарював, контактував з іншими етносами, об сД* нувався в державні утворення тощо. В історичних д о с л і д * * ^ М Грушевськото наголошено на спадкоємності України від «У Д кої землі. Спираючись на дані літописів, археології, мовозна свідчення зарубіжних істориків, грецьких, римських, араї письменників, учений у багатотомній праці обґрунтував похо ня н історичний шлях України-Русѵ. *У звістках чужоземців. я я і їмо з IX і X віку, наші князі іі їх військо все зветься Руссю.рУ<ЯL ми. У нас же Руссюзналася Київщина», lie погоджується ісгорн ^ еечнз свідченням давнього .іітопнсня про те. що назва Русь прин* шведами. Норманську теорію походження назви h /сь сьО ім в заперечують і мовознавці, і історики. Історики простежують зв'язок Руської держави з усіма т доісторичними етносами та їхніми державними утворОІ^^^Н іасвідчепимн па території сучасної України Д осл ідж ую чи CTW ^ історію давньої України. І ерпи Наливайко пише: J || «Рѵська держана — лише епізод у багатотисячолітній У І _ ській історії... .'Згадаймо тих же грпшлыпв. існ у в ан н я ц и в іл Я ^ ^ ^ И 224

державно» и и яких інші незаперечно, кімерійців, им мати гутеж к царгіио і своїх парів, ту ж гаки Скіфську, а толі Боспорську держа­ ву, що майже по тисячі років кожна проіснувати на українських землях». Назва 1*уська з е ч ія щодо держави .і центром у Кін.ні Сула ві­ дома вже у 852 ропі, гобіп до появи варягів У грунтовному історнімтимиіогічному дослідженні «Русь і варяги* академік ІІАІІ України В. Г. Скляренко на іші|юкому науковому тлі розглядає різні теорії походження назви Рі/ч, Хоч назва Русь стосуватася не всього поляніького населення, а лише певної СОЦІ.ІЛЬНОІ групи, вопазчагом переносилася на етнічну назву полян і на їхню терито­ рію, яку пали називати Русь Сьогодні маємо чимало гіпотез про походження назви Україна. Ще донедавна в науковій літературі, а звідси і в масовій свідо­ мості, утверджувався стереотип: назва Україна походить від |юсійськоіо окраина. Таке трактування прищеплювало комплекс меншоюртісності центр десь, а Україна - це окраина. У сучасних публіцистичних виданнях таку етимологію ще й досі використо­ вують як аргумент територіальної та державної неподільності «единого слов'янського народу». Тим часом ісіоричіц пам'ятки й етимологічні розвідки дослідників свідчать про інше, але радянська наука не популяризувала інших поглядів. Ь , В одній з останніх розвідок присвячених походженню назви Україна, В. Г. Скляренко наголошує, шо слово украина означаю 0креме кнліївстпо (окрема но.нн~ть) Яка ж історія географічної назви Україна? Було в нрасло■ ямській, староукраїнській мові слово украй, пов'язане з іменником *Р'ЗІІ і з дієсловом украяти (відрізат и) Іі. І Скляренко залучин тексти писемних пам'яток та фольклорних текстів і переконливо " * Ь . що слово Україна означаю край, країна, окрема ммлн, вїдріI Ш ю територія і ніякого зв'язку зі словом окраїна не маю. ІІошиU ® 8* іншої думки - про ів язок назви Україна з поняттям окраи~ характерне для переважної більшості російських і польських ■ИДНИків, які використовувати мовно-історичні ф а к т для ;Утвердження панівної ідеології. .Ча ції ю ідеологи ю. N країна - не I T‘_ atl>ta однієї, або <іру/пї держачи Настав час зруйнувати стереотип, спираючись на переконливі етимології й і ^■ерджунічи українознавчий підхід до концеіттѵатьннх наукових П°НЯ7Ь Пошуки нових джерел, неупереджений погляд на історію, на її • * питання мають сприяти і|юрмулювапню гіпотез та їхніх В ^ ^ Н ь , загаюм ргпвиїкові наукової думки

І

2.

15 у^.

Напишіть переказ обраної мікротоми.

7

Із БЗбусі ної Скрині

365.

1. Прочитайте текст, розподіливши між собою репліки.

Як горох при дорозі

І не ТІЛЫШ

нещасний, знедолений; самотній.

Дмитро. Бабусю, ти дивилася вчора передачу про безпритульних дітей?

Бабуся. Я бачила тільки кінець, але й цього досить для сумних роздумів.

Ярослава. Це діти, які на трасах чи на дорогах у містах старцюють? Вони і в школу не ходять. Де ж вони живуть? Бабуся Вони живуть я к го р о х п р и д о р о з і Дмитро. Я розумію, коли діти не мають дому, свого житла, живуть на вокзалах, у покинутих будинках. А от чому ти згадала сам е про горох? Ярослава Може, тому, що горошини маленькі й діш маленькі? Бабуся. У цього вислову є ще й друга частина: хтойде, той і скубне. Горохом колись обсаджували поле, щоб від дороги був захист. Хто йде дорогою, зірве стручок гороху — то це й начебто невелика шкода. Горох при дорозі не захищений, завжди обскуба­ ний. Отакі бувають знедолені, нещасні діти й зага­ лом люди. Дмитро. У цих дітей нем ає батьків, вони сироти. Бабуся. На жаль, і при живих батьках діти часто бува­ ють безпритульними, їх ніхто не любить, про них ні­ кому турбуватися. Ярослава. Я згадала маленького принца Сеит-Екзю* пері: ми відповідаємо за того, кого приручили. Бабуся С ам е так: якщо люди відповідатимуть за ма­ леньких. старих, усіх, хто поряд з ними, тоді не бу­ д е покинутих, безпритульних у нашому житті. 2.

П ідготуйте розгорнуту письм ову розповідь, ННСЛОВИНІІІИ свою дум ку. В икористовуйте складні речення з різними Вій лам и сполучникового і безсполучникового з в ’язку.

3. Розгадайте ребус і прочитайте при слів’я. Я к його тміСТ І пов'язаний з темою полілогу?

7 ’Я 226

Ш

'

§ ЗА. П и сьм ови й вибіркови й перекал TCKCTV х у д о ж н ь о ю стилю «ипцмио

І

*

Текст художнього стилю розвиває уяву читача, конкретними чуттєвими образам и впливає на його розум, волю, почуття, виковує естетичні смаки Характерна ознака художнього тексту — наявність тролів (епітетів, порівнянь, м етаф ор тощо), відтворення мови автора і мови персонажів (діалоги, полілоги, авторська мова).

366. J. Прочитайте текст уривок із роману Марини і Сергія Дяченків «Ритуал». Обгрунтуйте належність тексту до художнього стилю. Визначте кількість мі кроте.м у тексті. ...Арман сміявся. Вій сміяися так щасливо, як ніколи в житті, навіть у дитинстві, і кам'яна зала здивовано відлунювала йому у відповідь. Та це ж... Юто, дурненька... Це ж для всіх драконів заповідь... Остерігатися нащадків Юккн... Теж мені, умова... Він заливайся й заходився, і принцеса вперше бачила, як вій смі­ ється. Вона дивилася на нього знизу, з холодної підлоги, і він, освіт­ лений двома смолоскипами з двох боків, раптом здався Тії таким же вічним і нездоланним, як море чи сонце. Що люди? Народяться вмруть, а що за істота несе свою долю крізь тисячоліття, і чиєму народженню передує нескінченна вервечка предків, таких самих ДУЖнх і могутніх? Що для світу вона, Юта. і що —Лрм-Діні... З ним ие зрівняється жоден король і жоден чаклун, а він приносить з по'Гойання диких кіз і пише вірші, і ось тепер... Думки її несподівано оуло перервало. Арман відкинув один смолоскип і вивільненою ру­ кою підняв її з підлоги, схопив за поперек і закинут? собі на плече: ~ Ану-ну... Я твій боржник, принцесо. Виконую бажання. Чого Кочет? ~ Покатай мене на спині. Будь ласка, Армане! ИИь дата її була не відчутна, проте костистий гребінь уздовж спини. ІніГ*1 Яи*ли*т' майже позбавлений чутливос і і. здригався від незвичі 110 Дотику. Принцеса сиділа в дракона на загривку, ирив’язаві трьома міцними мотузками. 1 . ^ *н піднімався поволі, колами; день був тихий, безвітряний, ■fti ' " ‘"«б ессі холодно - він змусив Югу нап’ясти на себе все ^ Ч|Р я, яке знайшлося в замку. Тепер, у небі, він постійно перебу^ НапРУЖснн> ни не занадто різко змахують шкірясті крила. I j ^ ! e Ранить нринцесу ороговіла луска, чи не запаморочиться в неї ІИепв ^ И ^ а д о м о він щосекунди був готовий кинутися вниз на "^Рехоплсння. якщо вона впаде. І5« k

227

Принцеса спочатку було принишкла. Потім він спиною відчув якесь вовтузіння, ворушіння, і, нареш­ ті. крізь реніння вітру пробився довгий захоплений вигук. У тому, шо вигук був саме захоплений, сумніву не було. Арманові відлягло від серия: уже не гак дбаючи про обережність, він почав колами набирати висоту. Берег іпши удалину ламаною зубцюватою лінією; прибій зда­ вався кокетливою мереживною облямівкою на прузі моря, а саме море, вигнуте па обрії дуі ою. схоже було на сумирного, розслабле­ но розпростер і оі о звіра: далеко-далеко біліло вітрило. Захоплений крик голоснішав. А він ніколи й не задумувався, то може відчувати той. хто здійнявся в небо вперше. Сам він не пам'ятав своїх пертих польотів вони сприйматися як щось цілком зрозумі­ ле. навіть обтяжливе. І зараз, скоряючись раптовому натхненню, він несподівано побачив небо й землю очима принцеси Юти. У небо - свічкою. Ютѵ вдавило в панцир, вітер здибився тугою й холодною стіною, гак. шо аж дух перехопило. Ііаіьці її щосили чіплялися за драконячий гребінь, три мотузки натяг лися. втриму­ ючи принцесу в кістяному сідлі... Морс перекинулося, як гарідь. i ринуло вниз; у голові, пересипаючись дзенькотом, заворушилися колись чуті рядки: «Як гой ненароком загублений келих... Земля вислизав...» Юта відчула раптом, як тіло її втрачає вагу, як. неваг оме, злітає над головою волосся, і ось уже не принцеса нова крилата істота ширяс в дракона за спиною... Сонце хилилося до обрію: гуди, де воно збиралося сісти, стяг­ ліїся в очікуванні юнкі, прозорі вечірні хмари. О п у с к а ю ч и с ь і ости­ гаючи. сонячний диск закутався в рожеву тканину; небо, золотей» заході, залиш аю ся холодним, фіолетовим на сході за ЮтийОЮ спиною. Зі зміною освітлення змінився СВІТ. ,Л Сонце сіло, через зубцюватий гребінь скель ударив р а п то м останній промінь — гуг ий і зелений, мов стеблина в е с н я н о ї т р а в и ч ­ ки. «Ось і вечір*, —подумала Юта відчужено. J Вона не пам'ятала, скільки минуло часу. Вона майже заоусвоє ім'я. Думка, що можна жити, не здіймаючись у небо, була дик* ii блюзнірська, а сама вона —дівчинка, що виросла в патац і. ДІВ * на, викрадена драконом. Юта-до-польоту здавагася тепер Юті-Я^І ля-польоту іншою, якоюсь незнайомою людиною. 2. До якого жанрового різновиду художньої прози налсЖИТЧ гвір Марини і Сергія Дяченків? З Напічні ї ь вибірковий нерек<із тексту7, розкривш и йоготЛЯ

іі головну думку. Дайте назву переказаному текстові228

§ 35. П исьм оиий док л адн и й п ер ек ал тек сту п убліц и сти ч н ого стилю і.» і ворчим зак ланням «кпи**»

(

Текст публіцистичного стилю впливає на читача поданою інформацією, а також висловленою в тексті позицією автора. Публіцистичний твір спонукає читача д о певної дії. Характерні ознаки тексту публіцистичного стилю: емоцій­ ність та експресивність висловлювання, використання питаль­ них речень, зокрем а й риторичних питань: чітке членування на абзаци; використання аргументів, оформлених як складні р е ­ чення з причиново-наслідковими відношеннями між частинами. Т ворче за в д а н н я до переказу — це окрема частина, яку створює учень після аналізу переказаного тексту. Завдання можуть бути такими: а) поширення авторського тексту (введення розповіді, опису, роздуму): б) зміна особи оповідача (найчастіше на третю особу); в) зміна структури тексту (переставляння частин для увираз­ нення головної думки); г) надання оцінки подіям, про які розповідається в тексті (висловлення свого ставлення до дійових осіб, подій, явищ).

1. Прочитайте текст. Визначте голоину думку автора. Дайте назву текстові. Обгрунтуйте ікл о належність до публіцис­ тичного стилю. Якими мовними засобами перелається ав­ торське сташіеиня до порушеної теми? Що потрібно для тою, аби школа стала для дітей ие місцем му­ ки.» домом радості? Чого нинішній системі шкільної освіти бракує? Психологи переконливо довели, шо різні слова, образи, факти, числа, нонятти запам'ятовуються дуже добре іі міцно шляхом вико­ ристання асоціативного мислення, тобто пов'язуванням, наприклад, числа з якоюсь відомою, очевидною д ія людини датою, словосполу­ чення — з певними яскравими пам'ятними образами. За допомогою исключения асоціативною мислення матеріал будь-якої складності нтовусться краще, тому треба було б увести до шкільної програокремий предмет, який навчав би дітей простих способів за­ нижування інформації, зокрема іі цытго. який полегшив би їхню У СВІТІ людського знання. Упроваджувати такі предмети ^рто вже в початковій школі, оскільки молодий мозок навчати легше. Ще один перспективний шлях зацікавлення школярів навчан~ Перетворення уроку на гру. Я не маю на увазі, шо треба переРити, наприклад, урок алгебри на гру в піжмурки, ні. Просто всі чальні дії (навіть у старших класах) можна розгорнути в ігровій 229

■ к.

формі. Написані. наприклад. усі ({юрмули, Tt-орсміі, назначениям вигляді к м ж і легенд, побудувати урок за сценарієм якоїсь ішетам, розгорнути йоп) у формі якогось детективу.. Переконаний, ию на­ ші і. моважіїнм. серйшіиїм одинадцятнкласникам такий підхід імпо­ нуватиме Гак само можна побулу на і и накладання інших предмІЯ Предмети, де треба запам'ятовувати багато текстового матеріа лу ( наприклад історія або біографії ііисьмеипиків, учених, митців), можна також дещо змінити Підручники можна написати в худа* ній формі. Тільки тоді їх буде цікаво читати, пропонований у них матеріал краще засвоїться, бо саме художність, яскравість форми сприятиме тому, що дитина зможе осягнути складний матеріал, збагнути складність людських доль і характерів. Ширшими мають стати і можливості школяра щодо вибору до­ машнього завдання з огляду на ту оцінку, яку |х>зраховує одержані він сам. а не планує йому поставити вчитель. Традиційно инданя* да<т!>ся всім однакове, що не враховує різних психофізіологія» особливостей, відмінностей у здібностях школярів. Багато ще чого можна було б .запропонувати для вдосконалення системи шкільної освіти. Чи будуть враховані побажання м оїй мо­ їх однолітків у <}юрмунанні профілю сучасної ніколи7 (З журявщл '1 Складіть план прочитаного тексту, Напишіть докладЙЩ

ие)х‘к,«.і текгту. .4 Мис. ювте спої міркування ( письмово) на тему: «Як зробити навчання в шкап ефективнішим і цікавішим?»

§ .'Мі. І г.ш п р о ч и тан о ї и Т е з и п р о ч и т а н о го — це коротко сформульовані основні ДУ** ки прочитаного. Тези використовуються для зап ам 'ятовуй*^, певної інформації Здебільшого вони мають форму ра юнь зразок Реформи шкільної оевгги. Ігрова форма уроку ПідрУ'*т и« художній твір. Можливості вибору домашнього завдання. Роль тез можуть виконувати сформульовані м ік р о теми тексту

368.

Прочитайте тексі Порівняйте лексичне шлчснИЯ С м Н темі, що нжинаїться в наведеному текси, 11 зиаченИЯ^ *^ на тг ш уживаним у наші параї рафа Яку рІзннЮО **и

тили? Роздум - ие висловлювання. у якому в с т а н о в л ю ю т ь с я ‘‘РЦі чинно-наслідконі зв'язки між явищами, подіями. Д<> роздуму внмо питання чому? 230

Перша частина роздуму — це темі, гобто думка, яку треба доКСПІ

Друга частина роздуму - це доказ або докази, які використову­ ються для доведення висловлено! думки (тези). 1. Прочитайте текст. Визначте тему і мікротеми тексту. Цікавиіі онис подорожі по Україні ( 18.ЧК р.) залишив німецький юнлрівник і вчений, основоположник антропоіеоірафії Иоганн Георг Коль. На основі записів під час подорожі Україною він видав д о шеститомні твори (німецькою мовою). У них (1. Коль подав численні відомості про географію, природу, звичаї, иобут. історію, економіку, культуру українського народу І * Так, про минуле України він пише: «За давніх часів, коли ще Існувало велике князівс тво, що володарювало над усіма руськими а центр його був у К и т і, малоросі,кий рід, мабуть, був найзнатніппш у всій Русі. Малоросія в той час об'єднувалася під однії ю і ті єю самою владою При розпаді давнього великого князівства... уі їлось багато малих малороських князівств Галицьке, одимирське, Чернігівське тощ о*. У свої* записах (V Коль значну увагу приділяї українській етнології: звичаям, побуту, вигляду сіл. хат. Українців мандрівник яазиває найспівучіїним народом у с віті. Ідучи з Білторода до Харкова, він захоплкм ться українськими СМамн. про щсі в щоденнику пише: «Село було безкінечно вели ким як і всі українські села. Будинки тягнулися до будинків, ПОДВір Я —до подвір'я*. Свої враження ІІ Колі, занотував досить детально. «Села дуже '••сто мають 5000. навіть 60<Ю жителів і. як правило, не менше 2000 |г * г- У селян гарненькі малі будинки, за чнетотот яких вони сте[■ ***І не вдовольняються тим. щ о б чепурити їх тільки один раз на р«сдць, як цс роблять голландці, а вважають .«а необхідне білити їх •*UH°M зверху донизу один раз на два тижні, через щ о будинки ■■идують вибілене полотно* Й Коль докладно описує Харків будови, дороги, чарівні сади біля кожного будинку, готелі з (■Слснмими кімнатами, ресторації, де можна смачно поїсти. Дуже яскраво П. Колі, описав харківський ярмарок, його масI торговий асортимент, піни тощо. Автор відзначив, шо в К и * 1 Є чогиРи книгарні — три російські й одна французька: І кннжок продають дуже багато. Цінні о п и с и І\ Киїя й інших українських міст, які він відвідав під І ^ подорожі: Днкаиьки. Полтави Кременчука. Миколаєва. Оде• *ти. Алунки. Сімферополя. Бахчисарая, Севастополя, Алуштн | чя-лику увап нін прнділяс містам Б у к о в и н и . Галичини. БессарабіІ.

г

231

4

Перебуваючи на Буковині, він захоплювався чарівною красою Карпатських гір, зеленим пагорбкуватим ландшафтом Буковини, У Львові Й. Коль був вражений ілюмінацією міста, «високі бу­ динки були освітлені знизу вгору, з вулиць мерехтіли ДОВГІ ряди ліхтарень, і j усіх гір навколо палахкотіли численні близькі та дале­ кі вогні». Проїхавши всю Україну, Й. Коль висловив пророче ба­ чення її майбутнього: «Нема найменшого сумніву, шо колись веле­ тенське тіло Російської імперії розпадеться, й Україна стане знову вільною і незалежною державою. Час цей наближається поволі, але неухильно. Українці — нація з власною мовою, культурою та істо­ ричною традицією. Тимчасово Україна роздерта між сусідами. Але матеріал для будови української держави лежить готовий: коли не нині, ю пізніше з'явиться будівничий, шо збудує з тих матеріалів велику і незалежну Українську Державу!» (З ж урналу). 2. Запишіть іези прочитаного тексту.

§ .47. К о н сп ек т у в а н н я як р ізн о в и д п ер ек ал у почутого К онспект — це різновид стислого письмового переказу, тоб­ то коротко записаний виклад змісту певного тексту. К о н с п е к т у в а н н я — важлива ф орм а запам'ятовування по­ трібної інформації, яку ми сприйм аєм о, читаючи текст або слухаючи його. Як різновид конспектування в и к о р и с т о в у ю т ь с я тематичні виписки. Т е м а т и ч н і в и п и с к и — це дослівно переказаний уривок тек­ сту, що стосується конкретної теми, з посиланням (прізвище, ініціали автора, назва книги, видавництво, рік і місто видения, кількість сторінок). Правила конспектування прочитаного н а у к о в о -навчального тексту передбачають: 1) вдумливе прочитання тексту; 2) визначення теми і головної думки висловлювання; 3) визначення тематичних речень; 4) стислий запис змісту тексту; 5) виділення в конспекті важливої інформації (підкреслен ня, позначки на полях, виділення кольором тощо); 6) точне відтворення чужих слів — цитування. С к л а д н и й п л ан т е к с т у — це летальний план його зм іст> виокремленням вступу (зачину), основної частини і л (висновку). 232

Порівняйте визначення понять тези, конспект, складний man. Обгрунтуйте, чим відрізняється конспектування від складання тез і складного плану. І \ І.учь '

і

Конспектування сприйманого на слух тексту — це письмове детальне відтворення його змісту з об ов’язковою вказівкою джерела інформації, тобто зазначення прізвища автора і теми повідомлення. Процес конспектування потребує застосування скорочених слів, зворотів тощо. На форму, кількість скорочень впливає темп повідомлення У конспектуванні сприйманого на слух тексту використову­ ють висловлювання-тези Конспекти розрізняю ться мірою повноти і стислості. Зручність користування конспектом залежить від чітко виді­ лених абзаців, застосованих у створюваному тексті позначок, підкреслень важливої думки тощо.

Щ Р

371.

і П Ѳ И З*Ѳ М , і 1.

С

ОВОМ

Прослухайте текст, конспектуючи ііого.

Мистецтво витинанки З давніх-давен для простих селян ■итинанка була способом прикрасити СВою хату. Люди вирізйли ажурні прикраси на вікна, фантазували з па­ перовими квітами, якими можна було °®Добити піч. Причому йдеться но лиIfc про українських селян. Це мнетепбУло поширене в Польщі, Шлорувзагалі в Західній Європі - і не ™П|КИ в селах, а подекуди і в містах, рроагатьом відомо, приміром, що ^аменитий казкар Гано Крістіаи Р^ерсен робив витинанки власноруч. ®°го часу була видана книжка його оформлена зображеннями л ю іТ Ь -ИХ ВИТІ1на,,ок: будиночки. я Галькуп. «Перелесник» і все в д еталя х... в китайському образотворчому мистецтві бачимо витннанс ", Там вони зовсім інші, можливо, дещо незвичні для нашого ямського ока... Отже, жанр цей не суто сільський і не суто

український, а. можна сказані, космополітичний. Що ж до арха­ їчності... На Новий рік люди залюбки вирізають з блискучого паперу сніжинки, щоб наклеїти їх на віконні шибки Чим нояктинанки?.. Є чимало митців, які створюють картини, застосовую­ чи техніку шппнанпя. Це мистецтно аплікації, коли виготов* іяюті. картини, наклеюючи клаптики тканини, паперу на певне їло. Роботи молодої української художниці Ярослави Галькуи ви­ кликають спочатку захоплення, а потім —здивування. Чому такий традиційний об'єкт витинанка — привернув увагу мисткині. яка вільно ВОЛОДІ» всією палітрою художніх стилів минулого? Вдивляючись у силуетні роботи художниці, зауважуєш цілу низк\ знакових явиш світової візуальної культури: грнпільсыий орнамент —українська витинанка силуети Георгія ІІарбута де­ кори Моріца Кшера декѵпажі Анрі Матісса «Чорний квадрат* Казимира Малевича Що спільною в цьому зображальному ряді? По-перше, яскраво виражена кольоровість робіт. Чорне цс колір, який має різну інтенсивність .іалежно від кількісною співвідношення ч о р н о г о ft білого (фону та силуету), а також від ступеня контрасту між чориою лінією і чорною плямою в єдиному к о м п о з и ц ій н о м у просторі І но-друге, усі ці явища світової візуальної культури об’єднуч мінімалізм зображаїьних засобів у поєднанні зі стрима­ ною експресією ([юрми. Художниця вільно володіє графічним матеріалом, формую­ чи власний творчий стиль. Цікаво простежити за «інтелекту­ альними іграми» з простором, якими захоплюється художницяТрадиційно об’ємну писанку вина перетворює на плаский силу­ ет, а традиційно силуетну виїинанку на о б 'е м н о - просторову композицію. До традиційних у народному мистецтві ножиць художниДО* долучає сучасні технічні засоби, використовує комп l0 i«SW технології, шо дає їй змогу маніпулювати різномасиггабнИ*«*а повторами один.ї графічної теми, перетворювати чорне на OUI н ав п ак и *2. О б'єднавш ись у ірунн, порівняйте тексти к о н с п е к т ів . О ю * ніть їхню повноту, інф орм ативність, ««{юрмлення.

кун. Складіть 3-4 речення про свої враження від а від м нстситва витинаики. ■1 Зн ай діть у тексті імена відомих художників. ЗакоНСРвН т у йі е енциклопедичні статті про них 234

§38. Д и л о і , ск л аден и й кі i i io r i ін«> д о .мш ропоноклнш с и т у а ц ії (о ф іц ій н а і н е о ф іц ій н а р о л .ч о м ) С итуація спілкування

Хто спілкується?

Batми JffTbW..

До спілкується?

Яка мета спілкуааика?

Друзі

Учитель І учень Керівник і підлеглий

372.

1.

Доповніть подану схему: шовіть ситуації, у яких відбува­ ється спі.ікѵнанни монцін; визначте ja ситуації ю характер офіційної та неофіційної розмови. а також уточніть, між ким відбувається полілог.

*2 . Об'єднавшись у нари. проведіть гру, в якій виконайте ролі співрозмовників: а) продавця і покупця: б) президента фір ми і начальника відділу лої істики; в) однокласників, які захонлююгься джаювою мушкою Запніїїіі'ь 1 2 М (іеплік дія двох учасників діалогу. 373

Прочитайте тексти А і Г> Схарактеризуйте етичні норми поведінки співрозмовників У чом> виявилося порушення етичних норм спілкування?

А. Президент tJnpMii запросив на 14 годину начальника відділу ИРКетингу І іачалміик відучу зайшов до приймальні о 13.55. І ~ Добрий день! Мене викликав президент, - звернувся він до р Ф її арки ~~ Добрий день, сідайте, будь ласка. Я іараз допонім ■ L * '0-1" начальник відділу маркетингу зайшов у кабінет, презиI Щось уважно писав, не підводячи голови. Відвідувач зупинив­ ша певній відстані від столу. "Д обрий день, —привітався він. 235

Закінчивши писані, президентфірми запросив начальника^*, ділу маркетингу сісти. — Наш товар у цьому місяці погано розкуповували. Можливо, грсба змінити способи його розповсюдження. Вивчіть, будьте лас­ каві. ситуацію і підготуйте пропозиції...

Б. Президент фірми запросив на 14 годину начальника відділу маркетингу. () 13.50 він попередив секретарку, що чекає відвідував. О 14.10 до приймальні зайшов начальник відділу маркетингу. І Іе зупиняючись, він рушив до кабінету президента, пос тукав і. ие чекаючи відповіді, зайшов. —Добрий день! Ви мене викликали? Я Нг чекаючи запрошення, відвідувач лай мас місце за столом за­ сідань Так. я х о іів зн ііін кількість ю вару. яку потрібно реалізував протягом МІСЯЦЯ.

— Ви знаете, учора в нас сталася пригода... Розпочинаючи діалог, важливо дотримуватись етичних норм поведінки t спілкування В офіційному спілкуванні увагу звертають на одяг, поведінку під час розмиви, жесіикулювання, міміку тощо. МЯДІЙЧТММ*0 Діалог передбачае дотримання загальних правил:

З

а) вибір форми звертання, б) вибір ролі мовця і слухача, або адресанта і адресата; н) вияв зацікавленості в спілкуванні, малаштомність н* сприймання іншоі думки г) рівноправність учасників діалогу; ґ ) ініціативність у підтримуванні діалогу

*74.

І. Прочитайте іекст. Об'єднавшись у нари, побудуйте на<жиові нього тексту неофіційний діалог.

Критичний момент Усі ми любимо покритикувати когось. але майже н і к о м у не по­ добається. коли критиці піддають його власні дії І мало хл» замне* лкк.ться н<и тим, як на людину впливає те. що ми їй кажемо і *** емоції це в неї викликає. Чи може взагалі критика бути епічно®і де межа між конструктивною критикою та приниженням? в цій делікатній сфері спілкування < неписані правила. Критикуючи, намагайтеся щиро та серйозно зрозуміти точку зору партнера, обговорити «за» і «проти», проявити співчуітвЯ в його думок і побажань В ідеалі критика може бути висловлена в спокійній і манері, однак найчасіїшг критикують на підвищених тонах. у і* * Я або під впливом розчарування. Якщо у вас із цим немає проб-1®** 236

[ ^дово. Якшо і. вам варто попрацювати нал собою га навчитися гримуватися. • Ніколи нг кажіть колезі. шо він гякий-такнй. зробив усе не так. юс ви просили Цс не допоможе*. Якшо мін зробив не гак спочатку, то Ізараз не розуміє. що. власне кажучи віл нього хочуть • Не критикуйте людину в присутності інших це принижу* не тільки її. але й вас Краше усамітни гнем іі спокійно поговорити. Ііжодному вішалку не кричати. • Якшо хочете сказані людині все. т о ви іі|м »неї думаєте, ж- відкла і яйтр цю справу на потім Через декілька днів і ви. і вона забудете, мі­ ра шо це тратимся, іа и узагалі, усе потрібно робити вчасно і д о р е ч н о • Якшо ж ви почали кри ти кувати , то людина ма* знані, у чому нізмінувачую ть. Кричати й дорікати, шо ви так на неї сподівалися, • вона нічого не зробила, не варто. Просто тої», кого ви критикуете, стоятиме й кліпатиме очима, не розуміючи, що зробив не так. • Покритикували, і крапка. Інцидент іакінчено, до нього не Ь «вертаються і не згадують. Кожен мас право на помилку Якщо ж виникла ситуація, коли критикують вас, не прагніть ікI гайни протестувати або сперечатися, намагайтеся вислухати кри­ тичні зауваж ення. Якщо не ірозуміли чогтхь. попросіть угочнитн Інформацію. але в жодному разі не починайте одразу ж захшцати** Вислухавш и критику, даш е собі час зваж иш й засвоїти її Але ■арто пам'ятати, що межа між тим. щоб дозволити топтати сни і тим. щоб узяти корисне з критики для себе або іншого, дуже тонка. Є певні настанови, які доиоможч іь не ильки ад е к в а їн о сприй­ мати критику, але іі отримувати від почутого чималу користь • критика на мою адресу це мій особистий резерв для влоско■адевия. • критика дономагаї виявити недоліки в моїй (юботі. • нема* іакої критики, від якої не було б корне і і; •якш о мене критикують, тиж вірять у мої здібності виправити і Працювати без помилок; • якпю я стримано та цо-діловому ставлюся до критичних Вр*Жень, — я сильна особистість Отже, критика стаї корисною лише тоді, коли люди п спрнймаСоціологи стверджують» шо 80 % людей ставляться до крити*краи неіатнвно й вороже. 15 ">• не сприймають критику на свою 0 ІР®су взагалі та не звертають на неї увагу. І лише ."> по вважають рРИтику щодо себе необхідною іі навіть корисною (.4 т і/рнаїц)

' 1■Об’єднайтесь у пари. Виберіть тему розмони ( враження л|ю сучасну джазову музику, популярні гурти; про відвідування магазину молодіжної моди; про відпочинок під час літніх канікул; екскурсії тощо) і відтворіть ситуацію невимушено­ го, дружнього, неофіційного спілкування. 2. Запишіть діалог із 12-11 реплік для двох учнів.

1. Прочитайте текст усмішки. Випадок

у бібліотеці

Якось Гоголь приїхав д о Києва і пішов прогулятися містом. Випадково звернув увагу на опудало кабана, виставлене чомусь у вікні бібліотеки. С ам е в цей ч ас пустився рясний дощ, і письменник зайш ов у приміщення перечекати зливу й при­ нагідно переглянути книжки. Власник бібліотеки, побачивш и непоказну постать, не дуже ввічливо запитав: — Що вам потрібно? — Я зайш ов перечекати дощ , — відповів Гоголь. — П еречекати дощ ? — р о зс е р д и в с я господар. — Ви, мабуть, д ум аєте, що потрапили в шинок. Заб и р ай теся геть! Хоч Гоголь і був збентеж ений такою несподіваною зустріччю, ал е не розгубився й відповів: — Тепер я розумію, чого у вашій вітрині виставлено опудало цієї тварини І пішов з бібліотеки 2.

Запропонуйте інші форми й зміст діалогу, який міг відбу­ тися в бібліотеці. Запишіть типові етикетні формули, шо в и к о р и с т о в у ю т ь с я в неофіційному діалозі (ситуація погодження, застережен­ ня. незгоди, різкого заперечення, сумніву, захоплення, обу­ рення тощо).

§ 39. Діалог-до.човлеиість. Обговорення самостійно обраної темн Залеж но від провідної комунікативної функції, яку виконує той чи інший діалог, розрізняю ть діалог-розпитування. домовленість, діалог — обмін враж еннями (думками). Д®»»'* обговорення (дискусія). Д іа л о г -д о м о в л е н іс т ь — розв'язання співрозмовниками тання про плани та наміри.

У діалоэі-дом овленості використовують висловлення-повідом лення, висловлення-запитання, висловления-спонукання, висловлення-відповідь.

378.

1.

Прочитайте текст.

Загальні правила ведення діалогу: 1 ) уміння починати діалог, уживаючи відповідну ініціативну репліку (повідомлення, спонукання, запитання): 2 ) уміння швидко рсаі-уватн на репліку співрозмовника; 3 ) уміння підтримувати розмову, додаючи до репліки-реакції свою ініціативну- репліку: 4 ) уміння стимулювати співрозмовника до висловлювання, ви­ ражаючи свою зацікавленість за допомогою реплік оцінювального характеру. *2 . Користуючись наведеними правилами, проведіть у парах (ролі директора школи і учня-дев’ятикласннка) офіційний діалог на тему «Мій вибір після закінчення дев’ятого кла­ су*. Розмову іцю свої плани й наміри щодо підготовки до майбутньої професії зашпніть.

ІЗ ЬабусИиОЇ щР?*

С к р и н і і н е тільки

1. Прочитайте текст, розподіливши між собою репліки.

На кудикину гору — так приховують відповідь на запитання xyhi?, щоб не наврочив хтось своїм словом, діями.

Ярослава Куди ти підеш у неділю? Дмитро. Н а к у д и к и н у г о р у зб и р ать помідори' Бабуся. Хіба. Дмитрику. так чемно відповідають? Дмитро Коли ж Яся завж ди м а є діло д о м ене, мені це не подобається.

Ярослава Я тільки р а з поцікавилася, щ о ти робити­ меш у неділю. Ти часто відповідаєш і своїм друзям так сам о. Я вже стільки разів чула про цю к у д и к и ­ н у го р у . Д е вона хоч є? Бабуся. Кудикиної гори насправді нем ає. Гі придумали люди в ті часи, коли вірили в магічну дію слова, вважали, що воно зд атн е змінити долю людини Ярослава Люди тримали в таємниці свої наміри? Бабуся. Слово куди не баж ано було вживати, щоб не переш кодити комусь у його намірах. Дмитро. Я не зн ав, що відповідати -на кудикину гору» — не чемно, так виховані люди не кажуть. 239

L.

Ярослава О сь тепер зн а ти м е ш . Бабуся Але ти, Ясю, іе ж м ає ш

розум іти,

що не зав­ особливо

жди тактовно питати про чиїсь нам іри, стар ш и х .

Ярослави

Від стар ш и х мені не доводилося чути та*ої

відповіді, ось від тебе, баб усю , я ніколи не чула

Бабуся

Бо в м ен е від тебе ніяких секр етів немає, ія знаю напевно, щ о ти зап и ту є ш б е з злих намірів.

Тому й нем аг. між н ам и сл ів-табу

2 Як пн рої умісте поняття слова-табу'* Чи доводилося вам ч\ їй або самим уживати вислів на кцоикину ю ру? 380.

• і . Прочитай if текст Об'єднавшись у пари, проведіть діалог на тему, порушену н тексті.

Іноді треба в.чіги сказати «ні* Усі ми чаї- від часу потрапляї мо и ситуацію, коли нас про щось іі| нк*я іь , а ми розуміє мо. шо не хочемо цього робити, але попри все таки поюлжу* мося Не вміємо сказати «ні*. Для чого ж треба на­ вчитися казані це словоV По-перше, ви отримаєте час для важливих речей у вашому жит­ ії. П о-друге, хи захистите себе- під пе)>евантажень, від помилок і проблем, що можу її. виникнути внаслідок ціюго. інші люди не використовуваї ймуть вас у своїх цілях. П о-т/нте, не дозволяйте собі нести розмову, якщо ви поспішаєте і не знаєте, шо відповісти, — ніиіроспь час .гін роздумів. По-четверте, прислухайтеся до свого внутрішнього голосу: якщо вас непокоїть думка «так*, не варто шкодити собі іа своїй нервовій системі (З ж урналу). 2. Нриіалаіітс, чи потрапляли ни в таку ситуацію, коли ***

про щось просили, а ви розуміли, що не хочете цього роби­ ти. проте не могли с ката і и «пі* Чим це обернулося ДЛЯ нас? Свої міркування запишіть у с|юр.мі діалогу. 381.

' І .Об єднавшись \ пари, побудуйте офіційну раїмову (Р0-® бізнесмена, який пропонує кошти для організації табор), і|х»ль оріанізато|м) про плани й наміри орі анізаиії ю табору відпочинку на Дніпрі (у горах). ИнкорнстовуЯте репліки діалогу. шо місі ять повіФхміення. <поникання, ЖОШ" тонни, відповідь 2. Вибє-ріть і«тинки, характерні для офіційного діало г у * ^ мовленої и пропоную пиши плач, потрібно ві4.іні—и~ терпіни, це якось дурниця: процимиїти тик як voKf* рить, перший стан робіт плануймо завершити', кошторис: ім це до нони і віників: хто б мі/ по д ум а т и .

240

§ 4 0 . Усний І кір \ Ііуоліингтичному СТИЛІ на морально-етичну гему за гк.іалннм планом

п

П ід г о т о в к а д о с к л а д а н н я т в о р у Д ж е р е л а дл я тв о р ч о ї р об о ти :

• літературні гвори • мистецькі твори (живопис, музика, театр); • спостереж ення за життєвими ситуаціями та природою (спостерігач, учасник ситуацій). А в торський за д у м :

• вибір теми; • форм улю вання основної думки • вибір заголовка В и б ір х а р а к т е р н и х о з н а к м а й б у т н ь о г о тв о р у :

• мовний стиль (науковий, художній, публіцистичний); • тип висловлю вання (опис, роздум , розповідь); • жанр (оповідання, зам ітка, повідомлення) М а т е р іа л и д л я м а й б у т н ь о г о тв о р у :

• епіграф; • цитати з літературних творів і критичних статей; • прислів'я, аф о р и зм и , пов'язані з основною думкою твору

Пригаданії' один і ваших творім (той. ш о«ного часу отри­ мав найвищий Г»а,і). Чи дотримано » ньому подано! в руб­ риці «Пригигаймо» схеми? Дайте пнсьмовѵ відповідь на «питання

Щ р.

1- Що гам* складний план? 2. Як ви розуміє іг лем ичпе іначення слів чор<ииниіі і гтичнии ? ■і- Які теми, на вашу думку, належать до морально-епічних? 1

П|иічитайте тем і До якого стилю вій належить? Відповідь обірунтуйте. ( КІЛЬКИ МІКрОІЧ'М можна НИДІЛИТИ в ЦІгОМу тексті? Д оля

Ранок видався холодним і непривітним За вікном тгк кно шу•в Дощ. Вітер гнув дерева додолу, ніби заповзявся обрушитн на К ш свою злість 3 кухні долітав запах смаженої картоплі та 11яса. Іііля п. ні ги поралась Надія Михайлівна - різала цибулю і мт« Vь_<

241

Чого цс ни иже встали? з неприхованим розлратѵвантм запитала свекруху Лідл. - Я it сама могла б приготувати сніданок. Та я іц</> скоріше. виправдовувалася Надія Михайлівна І, важко зітхнувши. вийшла з кухні. Вона піала, що невістка мело* люблю вала П. .и е завжди намагалася інанти з Лідою спільну мову. її роздуми перервав телефонний дзвінок. Учителька цікави­ лась. чому вже третій день нема* н школі Олі. О ля хвора. Застудилась. Так. неодмінно, щойно видужає. Надія Михайлівна поклала трубку й шшла заварювати липо­ вий чай для ( )л і.. Поки Надія Михайлівна оббігала магазини, зварила обід, про­ летіло півдня Вона саме збиралася прати, як у двері подзвонили. Принесли телеграму. Чоловіків брат, веселий, завжди такий життє­ радісний Петро, тяжко .захворів. Просили негайно приїхати. Нікуди н тебе самого не пущу, — сказала чоловікові Надія Михайлівна. Ти один не справишся з машиною. Зараз я подзво­ ню Серцеві. За годину вони вже мчали нерівними сільськими дорогами. Синку, обережніше, не жени, дуже слизько. — глухим іоло* сом попрохав батько.. Усе сталося за лічені секунди. Серий не впорався з керуванням, машина проламала ого|южу мосту і полетіла в річку... Минув рік. як горе непроханим гостем постукало в їхню оселю. Життя н рідному домі для І Іадії Михайлівни стало п р о с т о нестерп­ ним Вона вже наш гь ие реагувала на Л ід и т образи, тільки сумно й байдуже дивилася и простір скляним поглядом і мовчала. Забирайся геть з хати! Ти мені п т ие потрібна, вимітайся, — підкреслено крізь зуби ціди іа Ліда. Куди ж я т л у ? промовила Палія Михайлівна ледь чутно, самими лише губами. Куди хочеш Мене це не обходить. Надія Михайлівна підійшла ли стіни, на якій ще висіли фоіо* графі! чоловіка іі сина, зняла синів иорт|кт і поклала його в top* біІІІКѵ КріІКпѵ.ы .11,1(1- ІЛІЛІ/ІІП. UJ I

., |IVI\ I ra Л(Р,Л,І.

I—

вілчинені ЛВЄОІ.

'І. Поміркуйте и mu юніїь припущення, як склалася поД*"П

ша доля І Іадії Михайлівни 242

385

1C пишіть текст пісні на слона Миколи Лукова ( музика Ана­ толія Горчннського). Обгрунтуйте спільність теми навелсного тексту і поданого в попередній вправі Росте черешня в мами на городі. Стара-сгара. а кожен рік цвіте. Щоліта дітям ягодами годить. Хоча вони іі ие дякують :іа те. Живе старенька мати у господі Невтомні руки, ссрцс золоте Що дня і дітям, і онукам годить, Хоч рідко хто з них дякує за гс Ну шо ж, про вдячність забувають люди. Душа сліпа у щасті, а проте Вони прозріють, але пізно буде. Черешня всохне, мати одцніте. Мамо, мамо, вічна і кохана... Ви пробачте, що був неуважний Знаю, Ви молилися за мене Дні і ночі, сива моя непе. 2 Підкресліть відокремлені ««начепим. Роль яких художніх засобів вони виконують у тексті? У публіцистичних творах на м орально-етичні теми автор ви ­ словлю є с в о є ставлення, д а є б езп о сер ед н ю оцінку повідом ле­ ному і тим сам им підводить читача до певного (баж аного ав т о ­ рові) висновку спонукає д о роздумів

386.

і Прочитайте тексти а) уривок із інору М. Коцюбинського «Що записано о книгу життя»; б) враження про виставу «Гріх*, поставлену в Дніпропетровському театрі одною ак­ тора М. Мельником за мотивами творів М. Кошобніи ького (сучасна версія). До яких стилів належать ці уривки?

Текст А Що записано н книгу жнття -С ан и йшли у затоки, стукались копилами, а він одставляи но ГУ і уп ирався в тверді краї дороги, як звик се робити, коли вивозив **•№. Хвиськав кобилу. Ньо-о! 1 знов обертався натад. Вони раді були обоє, шо знову живуть спільним життям, як ще коди стара могла ходити по світі Не помітили навіть, як обступив їх пій Потап спинив коняку

— Не змерзли? — підійшов він до баби. — Ні. — Приїхали вже. Баба зараз хотіла піднятись, але опала напад. — Пождіть ще. полежте. Він одіншов у гаіі, поринаючи глибоко в сніг і шукаючи місця. Вибрав піл лубом, на гладенькім горбку, і наголос скачав: Тут добре буде. В глибокій тиші снували дерева біле мереживо гілок, наче зби­ рались закинуть невіл в глибокі воли неба, де неясно тремтіти зо­ лотою лускою, мов рибки, зорі. «■Краще, ніж у церкві», — подумав. Наніс сюди сіна, зробив для мами ложе і поклав стару навзна­ ки. Хотів накри ти веретою ноги, але воиа не дала: — Не треба... візьми додому, н хазяйстві здасться. «А вдасться*, — подумав він і одклав набік верету. Але зараз роздумав і покрив маму до голови. Вона покірно витягла руки по­ верх верети, а він склав їх на грудях, як у мерця. Потому засвітив свічку і застромив між пальці. ♦ Що б ще зробити*? - подумав. Встав на коліна, просто у сніг, і ткнувся лицем в зложені руки. — Прос тіть мене, мамо... —Хай Бог прощає ... Мав уже звестись, щоб був кінець нарешті, коли почув, шо мати щось шепче. — Що. мамо? Не ріжте зозулястої курки... вона буде нестися... З напівзгаслого ока у баби стікала сльоза. Він обіцяв. Зарізати курку!.. Хіба курка мужицька справа? Тепер вже все? Він в п а в на ноги, вклонився і побрів по снігу. Упав з розгону на сани і вдарив коняку... ...А коли в тоні отому він озирнувся назад, свічка т и х о і рівно палала поміж деревами, немов зірка разом з іиесм с п у с т и л а с ь на землю і спочивала в снігу. По небі плила самотня біленька хмаринка, як тінь гол уби н и х крилець. Одвів очі од хмарки, скулився весь. Щось х о л о д н е залос­ котало під грудьми. Може, то не хмаринка, а душа мами пливе? І думки побії ли назад. Лежить в гаю самотня, па х о л о д н ім ложі, як підстрелений плах, дивиться в небо крізь сльози. Тільки свічка плаче над нею і капа гарячий віск па сухі, до смерті .злож ені рѵки. Треба ж було одвозить... Послухав, сама схотіла, а могло б бути інакше. Могло б бути... Думав про гріх, про душу, про молитви цер ковні. християнські звичаї. «Шануй батька і матір твою...*

. «Одна у пас мати і одна смерть*, - говорив він до себе. Раптом піднявся на санях, лодивиися вперед, озирнувся назад себе і навер­ нув кр>то коняку... І понісся н туман, серед клаптів збитого снігу, назад, но бабу... (З а М. Коцюбинським). Текст Б

Після вистави... Після вистави «Гріх» глядачі виходять зі слізьми на очах і ще декілька годин не можуть заспокоїтись. Творчість Михайла .Мель­ ника спонукає до роздумів, змушує відчувати і співчуиати. Актор пропонує нове, несподіване прочитання твору М. Коцю­ бинського. Спочатку вистава видається надто соціально спрямова­ ною: іноді сучасне важке, непросте життя провокує зневіру і навіть зневагу до людства. Але з розвитком колізії глядач розуміє, шо ви­ става - не тільки відгук иа соціальні проблеми. Вона про вічні проблеми синівського обов'язку, проблеми вибору, проблеми сум­ ління. І тут на згадку приходить історія про материнське серце. За на­ мовлянням дружини син мас позбутися старої немічної матері. А як доказ здійсненого він мав привезти жінці серце матері. Чоло­ вік вагався, але все-таки вчинив злочин. Несучи додому материне серце, спіткнувся, і материне серцо промовило: «Тобі не боляче, синку?..* Героя вистави «Гріх* не зла дружина змусила відвезти матір до зимового лісу. Робити вибір між тим. кому віддати останній окра­ єць хліба — дітям чи старенькій, - змусили злиденні часи кінця лІХ —початку XX ст. Але гостра проблема вибору постає і в сучас­ ному житті, хоч вона й не зовсім природна Для цивілізованого суспільства. Надзвичайно сильні музичні та світлові засоби (характерні для всіх вистав М. Мельника) у поєднанні з унікальними декораціями змушують глибоко не лише відчути, «зле іі замислитись про гой що­ денний вибір, який ми робимо... Михайло Мельник знову переконав глядачів у тому, шо він, як ніхто іа сучасних митців, тримає руку на пульсі життя й пропонує свос, незамулене дріб'язковими турботами, бачення світу. Нам же залишається бути вдячними, що хоч хтось турбується про наше моРальне здоров'я і з величезним успіхом (3 ж урналу). 2.

Пригадайте, як тема долі старих батьків відображена у фольклорі та в українській класичній літературі. Запишіть назви цих творів, а також відомі вам прислів'я, приказкй. Зробіть виписки з наведених у цьому параграфі текстів. 245

3.

387.

Складіть план для уснмпі твору н публіцистичному стилі. Підготуйтеся, використовуючи допоміжні матеріали, до участі и геледнскусії на тему «Батьківські турботи і т у р б о ­ ти про батьків»

Які мо|шльмо-стичні проблеми н сучасному житті вас хвилюки ь? Підготуйте усний твір у публіцистичному стилі на одну t обраних вами тем

§

4 1 . /ІШ ІО В ІЛ Ь на

ОСНОНІ Л В О Х Т р ь о Х д ж е р е л

м о р а л ь н о -е т и ч н у

тем у

З

ІЫ

(с у с п іл ь н у )

н п у б л іц и с т и ч н о м у

стилі

Д о п о в ід ь — це твір на певну тем у в науковому, публіцистич­ ному, о ф іцій но -діло вом у стилі, п р и зн ач е н и й для публічного ви­ го л о ш ен н я

увагу ауди­ неоднозначність ро зум інн я цієї те м и , й д и с кус ій н и й ха р а кте р Н а відміну від нау­ кової доповіді, яка м ає о б 'є кти в н и й ха р а кте р , доповідь у публі­ Д о п о в ід ь у п у б л іц и с т и ч н о м у с т и л і прив ер тає

тори до важливої суспільної тем и , р о зкр и в ає

цисти чно м у

стилі

виявляє с у б єкти в ізм ав то ра, й о го емоційне

став л ен ня д о повідомлення Д ж е р е л о м д л я д о п о в ід і в пуб ліцистичном у стилі м о ж е бути: — інф орм ація про події, яку подаю ть З М І; — власні с п о с те р е ж е н н я за ф а кта м и і яв и щ ам и суспільного ж иття. — книж кові д ж е р е л а на тему, яка цікавить автора; — інф орм ація в Ін т е р н е л Автор доповіді в публіцистичном у стилі ш и р о ко використоеу* ас о ц іа ц ії, порівняння, зіставлення різних явищ , щ о б викликати • читачів виразні наочні о б р ази

388.

Прочитайте текст Виберіть із нього і мшшіпь назви мож* ливнх доповідей на морально-етичну тему.

Ж иття людини часто поріннюннь зі шляхом. А на шляху, як Відомо. І безліч иерсхресіь Тож людина, хоче вона т о г о чи НІ. весь Ч.ІС О П И Н Я І ТЬ С Я перел необхідністю вибору: куди йти ДІЛІЩ о може вплину ти па ї ї рішення? І що робити, коли о б р а н о н е* правильний шлях? Надто ж якшо помилка сталася на н а й ГОЛоВ* ніших життєвих перехрестях, де довелося (/пірати між добром і злом, вірністю і зрадою, мужністю і боягузтвом, п о р я д н іс т ю і ПІД*

Лістю. чистотою і брудом? 1 часто в цій ситуації найпершим поміч­ ником виявляється художне слово. Воно може не лише роЗрадІГГИ. а іі показати стежину від манівців до широкого шляху (К). КпаОпсеико). 389.

1

Прочитайте. Назвіть мовні засоби. які характеризують цей текст як публіцистичний (порівняння, виразні наочні образи). З народноїпедагогіки

Той, хто вміє виховати порядну, чесну людину, здавна вважа­ ються найкращим майстром на землі таку думку стверджує на­ родна мудрість В українській казці «Хто найкращий майстер на землі» розпо­ відається, що в одному селі жінки вирішили показати спою май­ стерність Домовилися, що в неділю всі прийдуть на сільський май­ дан і кожна принесе найкраще з того, що вона зробила своїми руками У призначений день усі жінки прийшли па майдан і при­ несли безліч дивовижних речей. У тих. кому іромада доручила назвати найкращих майстринь, очі розбіглися: тут були й гаптовані золотом та сріблом шовкові Покривала, і тонкі мережані занавіски і вив'язаними на них дивни­ ми птахами, і вишиті рушники, і чудові скатерки, і одяг. Але переможницею стада Марія дружина бідняка. Вона не Принесла ні вишиванок, ш мережив хоч усе вміла чудово робити Ця жінка прийшла зі своїм п'ятирічним сином Петрусем, що при кіс Жайворонка, якою він вирізав з дерева. Приклав Петрусь жай­ воронка то губів заспівала, защебетала пташка, як ж и в ії . Усі зав­ мерли на майдані, усіх зачарувала пісня, і раптом у блакитному Н(*бі заспівав справжній жайворонок, приваблений співом на землі «Хто творить розумну і добру людину. - найкращий майстер» -І*ка була ухвала найстарших У народній педагогіці високо цінується правильне виховання Гак. У «Казці про бідною чоловіка іа його сипів* розповідається, **трн сини пішли па заробітки. Старший син приніс додому золото. середній - гроші, а найменший здобув знання і став найшасли«юий. Отже, вплив виховного чинника на формування особист*ннастільки великий, шо врешті-решт визначає навіть долю Q Ж урналу) 2. Обгрунтуйте, чи може бути поданий текст джерелом ,іля

доповіді н публіцистичному стилі па морально-етичну те­ му. Визначте тему можливої доповіді Слухачів як о ю віку вона може зацікавити? Запишіть свої міркування. 247

1

390.

1. Прочитайте. З'ясуйте да і.іѵмачним словником лексичне значення слова гостингцъ. Випишіть ге значення цього слова, л яким його вжнго нтексті. Наведіть приклади спіль* HOKO|)eHeUHX слів.

Гостинець Якось так уже повелося в сучасному світі, що подарунки даруюіь близьким здебільшого на дні народження, ювілеї або інші свя­ та... А щодня - то хатні клопоти, то робота, навчання... 1 на рідша не вистачай уваги, тепла. Та хіба тільки часу нам бракує? Терпіння, а то і вміння, найпростішої вигадливості, паю здивувати близьку людину, створити їй свято чи казку. А бабуся, дідусь пригадують... ...Хвіртка скрип! І на порозі тато: Ось вам гостинці віл зайчика. — І дістає з кишені окраєць хліба... Ви куштували шось смачніше, аніж зай­ ців хліб або білчині горіхи? І понині ті гос­ тинці — щемно-солодким спомином. А то и ярмарковий день: ІІодивися-ио. якого коня тобі придбав. (Звичайного, глиняного, трохи облуплено­ го). Але ж не просто: *Оце тут кушів іграшку, чергу вистояв...» Ні. не так мовилося: Подивися, синку, якого ти коня мати­ меш! Диво! Звіра-коня! Тепер тобі доведеть­ ся іі про овес дбати, і про чисту воду. А в жнн* иа випасаінмеш ііого на лузі. Товаришем твоїм стане... f вже не глиняний ліпуиець. а Кінь! Справжній! II руд кий! А ситцева лялька ставала кмітливою діД°* вою донькою, а невродлива (хто це помічав?) дерев'яна птаха — Кривенькою Качечкою. Народна іграшка нині знівельована в призабута. Софія ІЧтова описувала виставку дитячої іграшки в Кінві 1910 року. Чого гам тільки не було! Та все з теплого дерева чи доброї гончарської глини, сонячних коно­ пель і шовкової соломи... Нема тепер у КраМ ' пнцях хвуркал, крем’яхів, борін, ч о в н и к ів , ъ-тш макітер, рублів, качалок... Діти мають Усе Народні іграшки більше металеві та пластикові в а н т а ж ів к и , 24Я

■ ’ танки, пістолі, автомати. ( І дорогі до запаморочення!) Маюі ь гіластнкоиих звірят, розмальованих такою фарбою, од якої отруюються j І хворіють... Мають комп'ютери, зачаровано дивляться на ігрові ав­ томати.. А відомо ж і про інше. Про те. наприклад, т о дорогу іі некорнсну іграшку можна замінити скромною, зробленою своїми руками, або хоч і купленою, та наділеною магічною силою щ и р о г о слова.

І

1 вже простенька хустка з любистком у кутку - оберіг, на щасливу долю. А простий гребінець з пучками хмелю - «щоб твоє [ волоссячко кучерявилось, як хміль!» Звичайна, зроблена з лози квіточка - гарний подарунок, бо означає: «Бажаю сили й здоров'я од Водиці-матері». ...Мама ластівкою до хати: «А дивіться, шо мені зайчик пере­ дав!..* (З газет и).

2. Які питання народної моралі та етики норуїиус наведений текст? Які асоціації він у вас викликає? Використайте текст, готуючи доповідь на морально-етичну тему. Запи­ шіть назву і план відповідної доповіді. 391.

і. |||ючиганте. Обгрунтуйте письмово суспільне значення порушеної в тексті теми.

Комп’ютерна залежність. Вигадка чи реальна загроза? Сучасні психологи застерігають щодо небезпеки ігрової чи комп'ютерної залежності. Сьогодні це питання стоїть особливо гостро. Пізнання світу тепер відбувається прискореними темпами. Діти .звикають до нового значно швидше, ніж минулі покоління, що були менше пов’язані з технікою. З одного боку: дружба з техні­ кою - це добре, але найчастіше вона стає не засобом розвитку, з втечею віл реальності. Ж иття у віртуальному сніті простіше, ніж Уреальному. Зникає різниця між живими та штучними організма­ ми. Так. якщо розібрати механізм годинника і скласти його знову. працюватиме у звичайному режимі. З людським організмом Подібні експерименти неможливі: це неймовірно складна система. К°ЖЄН із її численних елементів постійно змінюється сам і змінює ВДаді п елементи. Тому важливо розумілі, що. окрім механічних фруктур — комп’ютерів, гральних автоматів, існують емоційні ЧИН­ НИКИ життя. Бажано тримати в будинку домашніх улюбленців, щоб наочно Розрізняти живі й штучні організми І Іаприклад, дітям, що багато ч«*су проводять за комп’ютером, властива емоційна дисгармонія: ■ ^ість позитивних емоцій часто зароджується жорстокість, не Р°звнваються моральні чесноти. Дитина намагається отримати 249

емоційний заряд віл комп'ютера, але ж механізм не здатен заміни­ ти спілкуваннязлю дьми. У підлітковому ніці відсутність емоцій компенсують гральні авгоматн. Для гравців важлниий не гак результат, як сам процес, що забезпечує їм адреналін. азарт і наївне розуміння того. що в тебе не­ одмінно все вийде. Ллє це лише засоби для емоційного задоволен» ни. які не дають відчуття часу та простору, шо властиві [н .пьному світові. Віртуальний світ привабливий для тих людей, які почувають себе самотніми Самотужки вийти з провоі залежності доволі складно. Тут можуть допомогти батьки, справжні друзі. Варто не вимовлятися ходити з ними на нроіуляпки. вистави, прилучитися до занять у спортивних секціях, мистецьких гуртках Важливо навчитися дозувати час, коли грлеш via комп'ютером чи дивишся телевізор (З а м ат еріи іач и Інтернсту). 2 Поясніть, як ви розумієте поняття віртуальний світ. За­ пишіть. ям риси характеру треба виховувати в собі, щоб ие потрапити в комп'ютерну чи ігрову залежність. Сформулюйте поради другові, який «живе* у віртуально* му світі 3 Проаналізуйте подані нижче результати соінально*пояЙ логічного опитування школярів Запишіть висновок. У проведеному соціально-пгнхолопчному дослідженні брали участь 780 учнів 7 -9 класів шкіл Харківського району м. Києва. Опитування підлітків проведено за розробленою анкетою. Після опрацювання анкет одержано такі висновки 1. Захоплюються комп’ютерними іграми близько 71 % учнів. 2 Мають комп’ютер удома близько 40 V 3 Кількість днів на тиждень, яку відводять учні для комп'ютер­ них ігор: до 5 днів — близько 20 V 1 день на тиждень — блЮИф] 40 "о. і рамі ь майже щодня - близько 22 V, 18 \ гравців залежно від ситуацій розіюділиють час ф н по-різному. 4 45 % учнів і рають протягом дня близько години. Понад 2 го­ лини на день приділяють комп’ютерним іф ам близько 34 % П ІД * ЛІТ КІВ.

5. На запитання про бажання продовжити іру 27 % учнів дал* ствердну відповідь. „ j (і Близько 2 2 "о підлітків одержують зауваження від своїх бач'1* кш щодо надмірного захоплення комп’ютерними іірамн. 7 Якшо підлітки матимуть право вибору, як провести вільні» час. то перевагу комп'ютерним іграм ютові віддати 9 %. 250

л

Відповіді на анкету дають підстави стверджувати, шо 18% Еженнх підлітків схильні до комп'ютерної залежності. а ЦІ* эмнй показник Відомо, шо схильність може перерости в залежвість 4. І Іаведсш н цы»м> плраірафі тексти —джерела для доповіді. На основі цих джерел і власних спосте|к*жсии за фактами іа явищами суспільного життя іапишіть інформацію для доповіді. Чи достатньо них джерел для інформативної до­ повіді н публіцистичному стилі? ЧомѵѴ Прочитайте текст. Зі словом пам 'ять складіть словосполу­ чення (до десяги). увівши ІѴу речення. Нарікає їм на комп'ютер, Що той розгубив нам'ять Нарікаєш на пам’ять... Втратив, чого нема. ,1 Мошієнко 393

Складіть доповідь на самостійно обрану мо|>ально-етичну тему.

§ 12. ІІМГЬМОИНЙ ГВІр У Ііу6ліЦИСТНЧНОМ> ПИЛІ

па м о р а л ы ім -гт и ч н у т ем у

З

У творі публіцистичного стилю емоційно розкриваю ться те­ ми. що хвилюють читача Готуючись д о написання такого твору, треба зважати на його призначення (замітка в часопис, газетн а стаття п ер ед м о в а до збірок художніх творів тощо) Щоб написати твір у публіцистичному стилі на моральноетичну тему, треба використовувати: — різні за метою висловлю вання речення (розповідні ОКЛИЧ­ НІ, спонукальні); — називні речення; — висловлю вання з риторичними питаннями: — інверсійний (непрямий) порядок слів: — лексику і ф разеологію , що передаю ть вашу оцінку теми. — слова з переносним , о б р азн и м значенням , — повтори, нанизування однорідних членів речення, проти­ ставні, заперечні конструкції. 251

394.

І. Пригадайте правила виразного читання. Дотримуючись цих иранил, прочитайте вірш Бориса Олійника. Ялинка сірий зайчик, такий маленький, такий... один. 1 вовчик-братик. і біла білка, і хитрий лис... Куди розбіглись, куди сховались агей, куди? Не чуть нікого. Скінчилась казка давно... колись. 1

252

Ах, шо зі мною? І як не ста.]ось, і де. іі коли, Що я всміхаюсь, де треба бити, щоб стигла кров?!. Мене ж но спині по-братськи ляска лукавий лис, Лякливий заєць, кокетка білка і лисий вовк.

І Іад синім бором, над сивим бором, и рудих корчах Мела-кругила, ревла і рвала крута зима. Прибіг сховатися під ялинку малий зайчак. Заплакав іірко, бо вже ялинки тії нема.

Вони нг з казки. Вони реальні, як п'ятаки. Вони все ділять, вони все важать, кому дають, і я між ними, а отже, й з ними у дві руки Жбурляю казку на рахівницю і... продаю.

Купив я вчора її на торзі і в дім заніс. Поставив гордо: вона сягнула верхів’ям крокв. Круг неї і рають в дитячу щирість лукавий лис. Лякливий заєць, кокетка-білка і лисий вовк.

Так шо не сталось зі мною, Лрузі. і де. й коли?! Я вийду з хати у срібний вечір до яворів. І Іорожнє серце моє не іріє і не болить. Порожні зорі. порожній місяць, що одгорів.

Згоріла казка... Прийшли турботи, сухі, як хмиз... Це хто ще шепче і припадає до рукава: —Дивись... Дивися. Он :іа ялинку сховався лис. 1 вовчик-братик біжить ло нього погостювать...

Цс буде завтра... А зараз, сину, я повернусь У ситу хату, де з лисим вовком — лукавий лис. Там з перехрестя сумну ялинку я виверну,

— Цс ти. мій синку?.. Ти віриш в казку?! Стривай... посидь Ти віриш... Вір же — і ні на хвилю не похитнись!.. Я не відкрию, що то сусідські жирують пси. Хай буде вовчик, хай буде братик і хитрий лис.

Візьму на руки і понесуП у мудрий ліс. І прийде ранок, і буде сонне, і сніг, і день. І буде казка, і буде білка і хитрий лис. І сірий зайчик своїми лапками припаде До ніг ялинки, шо повернулась в моє колись.

Ти візьмеш, сину, мене з собою в моє колись? М и підем разом із малюками у царства гі, Де два ведмеді горох молотят ь і ходить лис. і білка лущить горіхи дивні і золоті.

Простіть, синочку, і біла білко, і хитрий лис, Що я на хвильку згубив дорогу і... іюс гарів. Дивись: вертають з полону меблів ялини в -lie... І ми вертаєм... у вічну казку... до матерів.

2. Охарактеризуйте ліричного героя, вислоніть припущення щоло його віку, жи т в о г о лосвіду. рис характеру тощо. Створіть прозовий текст па основі своїх міркувань за моти­ вами нього вірша. 253

3. Випишіть з тексту вірша а ) неповні речення, б) односклад­ ні речення: в) речення .»однорідними присудками; г) йорівняльнізвороти 1 Запишіть, використовуючи кольорові графічні підказка, які морально-етнчні теми можна виокремити в поданому вірші. 395.

396.

1

Виберіть темч і вору j тих. шо визначили в іавланні 4 по­ передньої вирами. Доберіть назву твору, епіграф, складіть план, визначте джерела, шо допоможуть вам написати твір

2

Складіть і залишіть твір

* Попрацюйте в групах. О бтворіть з товаришами моральноетичні проблеми сучасного молодіжного седловин». Виберіть одну з найактуальніших тем і .«пропонуйте Пдля на­ писання твору іншій групі.

§ ІЗ. П и сь м о в и й im p \ п у б л іц и ст и ч н о м у п и л і на сусп іл ь н у тему 1 П ригадайте з уроків історії, правозн авства, що таке су спільство 2 Ним вим ірю ється м атер іал ьн и й і духовний р озвито* суспільства7 3. З чого скл ад ається духовна культура суспільства?

397.

1 Спишіть уривки т «Енеіди» І Котляревського. Які з них

можна вважати aijmpm тичиимн? * *

В ід п о в ід ь

•

Не будеш тут ходить на парі. А зараз шлеш чотирма: Пропали. як сірко и базарі! Готовте іииТ до ярма! По нашому хахлацьку стром Не будеш паном, ні козою. А вже запевне що волом: І будеш в плузі похожати. До броваря дрова таскати, А може, підеш бовкуном.

обгрунтуйте.

...Нехай Еней сідла рутульця. Нехай спиха Латина з стѵ.чыія, Нехай поселить тут свій рід. По тілько щоб латинські- плем'я Удержало на іичиг врем я Іменин, мову. віру. вид.

До общее добро в упадку, Забудь отця, .іабѵдь і матку, Лети повинность ісправлять..

А Бажігвич Lih* трація до • F.uritiu * І. Котляревського

Ні холодно було, ні душно, А саме так, як в сіряках. І весело, і так не скучно, На велнкодних як святках: Коли кому що захотілось. То тут як з неба і вродилось... 2. Яких суспільних гем торкається автор у поданих вислов­ люваннях? Твір у публіцистичному стилі на суспільну гему належить д о творів-роздумів. Талановито написані публіцистичні твори на важливу суспільну тему викликають широкий гром адський р е ­ зонанс, а часто й дискусії.

>398.

1

Прочитайте окремі строфи :і третьої частини «Гнеїди» І Котля|>св< ького Які вали суспільства висмікм письмен­ ник? 1 Всім старшинам ту і без розбору, Панам, иідпанкам і слугам Давали н пеклі добру хльору, Всім по заслузі, як котам. Тут всякій були цехмнетри, І ратмани. і бурюмистрн. Судді, підсудки, писарі, Які по правді не судили Та тілько і }юшнки лупили І одбнрали хабарі

2. Сѵтяга толковав ѵкази. І що то значить наш Статут, Розказовав свої прокали. На гніті що робив сси илут. Муд{*еш> же физику провалив. І толковав якихсь монадів, 1 думав, відкідь ujHiiiH світ? Л мартоиляс кричав, сміявся. Розказовав і дивовався, Як добре знав жінок дурить З

Батьки, які синім не вчили. А і ладили по головах, І тілько знай що їх хвалили. Кипіли в нефи и каланах; Що через їх гннки в ледашо Пустилися, пішли в нінаию. А послі чубили батьків. І всею силою бажали, Батьки шоб швидче умирали. Щоб їм прннигись до замків.

і.

М оїй, картьожники. п'янюіи І весь проворний чесний род; Лакеі, конюхи і слуги. Всі кухарі і скороход. Побравшись за руки, ходили І все онлугнях говорили. Які робили, як жили. Як ианеіі і панів дурили. Як по шиньках иночі ходили І як і кишень платки тяіли.

J Як> лексику никкригі.ім ангор для сатиричного змалюваїї* ия пекла? Л. Заііміііпь сучасні відповідники іапарілич вислові». ужИ*

ін\ у поданих текстах

399.

І Пригадайте, які геми суспільного життя порушив І. КотлЯ ревськин у ногмі «Еін-іда» 2 І Іаіпііііиь твір на суспільну

рѵ. никориставіші циіаіу .і« голосіть на нічних темах класичної української поеми 2.Ї6 А

400.

I. Прочитайте' текст. У чому ви згодні з роздумами журналіс­ та. а в чому - ні? Запишіть свої міркування про сучасні телепрограми, які обираєте для перегляду. Телебачення та свобода вибору

Сучасне телебачення мас в руках могутню силу. Згадую репортаЖІ про повінь, яка нещодавно прокотилась Європою. Мене вразив не розіул стихи га не масштаби ру инуиань. а поведінка .полей Частина рятувалась інша частина їх рятувала (інколи виявляючи справжній героїзм), а іретя щодня відвідувала місце біли як атракціон. Чехи, які юрмилися в Празі біля Карловоп» мосту, щоб не щюгавити моменту. коли цей піедевр архі гсюурн змиє хвиля: німці, які <не мен­ шим .іахопленням спостерігали за тим. як повінь руйнує тільки-но Відновлений дрезденський Цвипер, де. між іншим зберігається -М а­ донна» Рафаеля; росіяни. які рвалися відпочивати на узбережжя, де іцснебули прибрані ііла загиблих; українці, які хіародгрствуваїи на зруйнованих водною стихією чернівецьких базарах... Різні країни, різна мсчітатьлість. а {>езу.тьтат, як б а ч т е , т о іі самий. Він ще красномовнішин через те. шо цей своєрідний геєг Творець ;»апропонував ,’цодям майже одночасно. Телебачення ж ного просі о зафіксував». Проте результати опитувань, які час від часу проводять у різних країнах, свідчат ь. ив> в занепаді культури та духовності все одно зви­ нувачують пресу. Останнє з відомих мені опитувань провели не так давно в сусідній Росії. <)0 °<. респондентів твердо переконані, щ о Духовність і культура в їхній країні в повному зансиаіі. Винне насамперед телебачення, яке змагається в нокай «чорнухн» га пога­ ного іноземного кіно, а свого рідного не покачує і не знімає Думаю. Що таке опитування в Україні дасть не менш Шіразні результати, а оцінки стану вітчизняної культури будуть ще різкішими І Іа мін погляд, гакі опитування засвідчують не лише стан духов­ ності та культури та визначають їх «гробарів». Вони свідчать і про те. що ми все ще чекає мо. що хтось за нас обере «розумне, добре, віч Не», розсіє його, а нам залишиться тільки спожити готовий продукт А як же свобо.ш виборх яка, безумовно, є досягненнях! нашої моло­ дої та недосконалої демократії? Ми нарешп OTjuiMaiii доступ до га кнх явищ культу ри, іцю які и мріяти не могли в часи тоталітарною Минулого. Тобто вибір юдина з Хсмінгуеєм чи вечірз Хічкоком Не наш вибір Ми оірнмати можливість самим визначати якість Культурного продѵктѵ. я кий би хот іли маги. Д о ТОГО Ж вибір є де Реалізувати: достатньо бібліотек (хоча вони й животіють, а не *ивуть). збільшилася кількість театрів, музеїв, художніх галерей Розумним і високоосвіченим людям, які виховані иа високому Мистецтві, психологічно важко змиритися із засиллям непотребу. 257

■

.-Vie його буде ще більше, бо мас-культура дуже швидко переорієн­ тувалася па потреби сіренької маси. А втім, — нікому і ніщо не зава­ жає вимкнути телевізор піл час показу фальши во- плаксивого се­ ріалу і ь.іяги в руки гарну книжку. Категорії занепаду чи, навпаки, розквіту культури та духовності — то категорії відносні, залежні від суб’єктивного смаку (<іа В. Демченкпм). *2 Попрацюйте н групах. П|мтедіть дискусію про наш погляд на розвиток сучасного nvu-бачсння за участю опоненті». 3. . 1 а результатами проведеної дискусії напишіть гнір на обго­ ворювану тему. 401.

Прочитайте текст Запишіть, хто такий Сократ і чим він уславився.

Майже аксіомою стало переконання, надзвичайно характерне чи не для нсіх часів і народів: ще ( окраї стверджував, шо культура гине, а сучасна йому молодь гірша, аніж молодь попередніх поко­ лінь. Стародавні афіняни, як відомо, не лише понижувалися з ними поглядами, а й знайшли причину цих негараздів у філософії само­ го Сократа, засудивши його до страти

$ Н . П и сь м о в е п ію нідм іїни на с а м о с т ій н о о б р а н у тем у 402.

Відтворіть композиційну Ллок-схему оповідання, розкри­ ваючи зміст кожної частини Назва

Т Вступна частина Т Основна частина

Кінцівка

258

103.

1 Прочитайте оповідання. ІІ|>о що вона? Поміркуйте й запи­ шіть. як його можна назнати. Визначте композиційні еле­ менти оповідання *• »

Як це не прикро, але Валя Тараненко був боягуз. Із самісінько№ дитинства. 1 в дитсадку його ви кривдили, а ній не міг дати зда­ чі. І в перших класах теж Ну що го. люди добрі, за такий закон дивовижний мебоягузів Я н іх т о й пальцем не зачіпає, а як ти боягуз, то наче на тобі написано: |м кожен і ліктем штовхне, і на ногу наступить, ще іі облає при цьому. С Біта, га й гиді! Скільки разів Валя казав собі • 11у. все’ Із завтрашнього дня пе­ рестаю боятися. Все!* Та наставало завтра, і хлопці стрибали л ви­ соченького шкільного ганку. А Валя підходив до краю, зазирав униз, у животі u нього тенькало, хололо, і яіи рачкував назад... Ну що ти скажеш! Важко жити боягузові в цьому складному світі, де на кожному дроці підстерігає тебе щось, несподіване й небезпечне. ^П ^Т)соблнно отруювала жнггя хлопця одна людина Кирпата, ■пиербата, і відстовбурченими вухами Вчилася ця людина в іншій ' школі, але жила у прохідному дворі, через якиіі Валя ходив у мага­ зин. Це був хлопець одного з Валею віку та такий самий на зріст, може, навіть па саш иметр нижчий. Але нікого Вали так не боявся, як його. Валя навіть не знав йо­ го імені та називав його Фрукт. Колись він чув. як у черзі один дя­ дечко сказав обурено про іншого, шо ліз без черги: «Ну. фрукт! ■ Я ще такого не бачин* Ф рукт ні разу Валю не вдарив. Але завжди, і) як Валя проходив, їдаля робив погрозливий жест рукою і дивився ! так, шо у Валі трусилися жижки і він прискорював ходу. Вся спраьа в тому, шо через плече у Фру кта висіли боксерські рукавички, і Завжди, коли Валя його бачив. Фрукт чи то йшов на тренування, 'чи то повергався Хгозна. ^ Яка ж то була мука для Ваті ходити прохідним двором* І як її. І Скажіть, пережити. КОЛИ в одному з будинків ТОГО двору іа ще й І Мешкала Майя Юхимеиь! Та сама Юхимець, шо вчиться в тому ж * таки класі й сидить з Маринкою Зозулею прямо перед ним Та саМа Майя, на чне рожеві- вушко та виткий білявий кучерик на скро: ні цін дивиться всі уроки... Більшість хлопців у класі пальму і першості одностайно віддавали красуні Аллочпі Граціанській. А Ba.ii подобалася Майя Юхимець Ну н шо, що в неї носик бараIД бодькою I одна брова трохи вища, а друта нижча Зате які в неї очі! VI які ямочки на пухленьких руках біля ліктів!. ! вся вона яка! Та як •7*

259

завжди, коли тобі подобається якась дівчинка, вона на тебе зовсім не зважає. Майя і Маринка весь час про їлось таємничо шепотіли, раз у раз тихо скрикуючи, щоб хтось почув: «Уявляєш! Потрясно!» Валя зітхав. Як йому хотілося бути героєм! Зробити таке, що роблять тільки сміливі, відважні люди. Щоб Майя захоплено ахну­ ла. Ну. а заодно іі Маринка Зозуля. Хай ахас н вона, йому не жалко... Ваги, як усі боягузи, любіш книжки іі фільми про героїв. Скіль­ ки ж то він подвигів звершив у думках і мріях! А в житті тільки й знав, шо приховував бояіузтво. щоб зовсім не осоромитись. І. як усі боягузи, виявляв неабияку винахідливість, коли хитрував, вибріху­ вався. викручувався, щоб не бачили, як він боїться. Важко бути бо* ЯГѴЗОМ!

1 от одного разу... Мама послала ііого в магазин. Валя повернув / у прохідний. І тільки він завернув за ріг, як... -— Перше, що він побачив, це була Майя Юхимеиь і Маринка Зо­ зуля. Вони стояли на балконі будинку, за ріг якого він завернув. Друге — не був Ф рукт із боксерськими рукавичками через плече. Він сидів на східцях біля під’їзду будинку, що навпроти. Майя і Маринка Валю ще не помітили — вони стоял и , сперши­ ся на бильця, боком до нього. Ллє ше крок і вони ііого помітять. Відступати назад ризиковано побачать, як вій тікає. Єдиний ви­ хід — кинутися в куші бузку. Щ о Валя іі зробив із дивовиж ною спритністю. Балкон, де стояли дівчатка, був на другому поверсі прямо над Валею, і він добре чув їхні голоси. —...а він раптом як зарегоче, продовжувала щось розповідати Маринка. — А я отак подивилася і... все! А він як скривиться... Смішнюля! — пхикнула Майя. — Ой, вони взагалі такі смішнюлі! — І задавулі. Думають, шо ніхто нічого не розуміє, які вони... Ага-га. Комедія! Судячи з розмови, Валю вони не помітили. Але він рантом ''уявив, як проходить повз Фрукта, а гой робить свій жест, а може, сьогодні не тільки жест... А Майя і Маринка дивляться з балкона* наче в театрі. Буде їм комедія! Буде він їм зараз такий см іш ню ля. шо... У Валі потемніло в очах. Фрукт сидів собі на східцях і не зби ­ рався нікуди йти. І раптом... Раптом у дворі з'явився якийсь чорнявий н езн а й о ­ мий хлопчина. Він сміливо йшов до Фрукта Фрукт підвівся із схід­ ців. Чорнявий підійшов і глузливо усміхнувся: — Мухамед Ал і’ Анѵ, дай сюди! — і він схопив рукою ооку серську рукавичку.

Фрукт лякливо одсахнувся: — Не чіпай! — Козел! Ти ж ні разу їх не надівав. Я ж знаю. Я ж за тобою вже давно стежу. Тн просто носиш їх... для показухи. — Пусти! — Фрукт плаксиво скривився. — Поносив — дай іншому поносити, — чорнявий рвонув рука­ вичку до себе. І враз Валя збагнув: та Фрукт же звичайний боягуз, такий, як і він! І рукавички боксерські він носить для хоробрості! І так Валі стало радісно іі весело від того відкриття, шо він аж реготнув уго­ лос. То чого ж він тут ховається в кушах? Чого? От коли треба пройти гоголем повз ворога свого осоромленого! На очах прекрас­ ної Майї Юхимець. Валя вихопився з кушів і швиденьким ба­ дьорим кроком з презирливою усмішкою поспішив через двір. Побачивши, як Валя рішуче наближається, чорнявий раптом завмер, пильно глянув на нього, потім перевів погляд на Фрукта, потім знову на Валю. В очах його майнув переляк. І коли Валя підійшов зовсім близько, криво усміхнувся. —Та нате вам ваші рукавички! Дуже вони мені погрібні! — Він кинув уже одібрані у Ф рукта рукавички і, насвистуючи, пішов геть. Валя аж спинився від несподіванки. Ф рукт схилився, підніма­ ючи рукавички. Потім випростався, глянув мигцем на Валю, одвер­ нувся вбік, тихо пролепетав: «Спасибі*. — і шмигонув у під’їзд. І тільки тоді Валя остаточно збагнув, шо сталося. Його, боягуза, злякався чорнявий чужак-заброда, що одбирав боксерські рукавич­ ки у Фрукта! І Фрукт йому, Ваді, сказав: «Спасибі*. За порятунок. Та ще ж... це... Валя зиркнув на балкон. Па балконі не було нікого. Невже не бачили? Невже раніше пішли з балкона і нічого не бачи­ ли?!. От же... 1 все одно радість, ні з чим незрівнянна радість охониїЛ а Валю. r z . — Звичайно, не думайте, люди добрі, що Валя одразу, в одну мить став одчайдушним сміливцем. Так не буває. Але якщо боягуз вперше подолав свій страх, відчув, шо він на Щось, може, здатний і спромігся на якийсь бодай незначний вчинок не такий він уже й боягуз. Наступного дня Валя йшов до школи веселий і радісний. Не \ було в Пою душі колишнього страху. І усміхався він упевнено, як \ ніколи. Грніпка Гонобобель, який завжди, коли Валя проходив, жартоI замахувався па нього, а потім повільно опускав руку, усміхаю­ чись: «Не бійсь! Жарт!* - иа цей раз лише ковзнув по ньому пог.іяI лом і не замахнувся. 261

Майя Юхимець і Маринка Зозуля вже сиділи за партою і про щось, як завжди, шепотілись. Побачивши Валю, вони лукаво усміхнулися. I r поглядах їхніх було щось нове. «Може, все-таки вони бачили?..» радісно тьохнуло Ватине ссрпе. Ех. як же гарно бути небояіузом! (За В. Нестойком). 2. Випишіть уривок j оповідання (5-Ю речень), який сподобався вам найбільше. Поясніть уживання розділових знаків. 3. Складіть і запишіть оповідання про подію, яка траплялася з вами, з вашим другом (подругою), родичами (на вибір). 404.

/

Прочитайте усмішку. Пофантазуйте іі складіть (усно) не­ величке оповідання про один день з життя родини хлоп­ чика. Хлопчик пише твір про свого батька: «Мій тато — найдужчий і найхоробріший! Він може переплис­ ти найш ирш у річку, перем огти в сутичці з будь-яким хижаком, битися з будь-яким и бандитами! Мій тато може все! Але найчас­ тіше йому доводиться мити посуд, прати білизну та виносити сміття-.

§ 4 5 . З а я н а . .Л в іи б іо г р а ф ін Готуючи докум ент (заяву, автобіографію , довідку, розписку, пам'ятку, план, протокол, службовий лист тощо) використову­ ють офіційно-діловий стиль Ділові папери (документи) як о зн ак а офіційно-ділового стилю відповідають певним стандартам . Існують стандартні правила написання заяви, оф орм лен ня розписки, доручення, складання оголош ення, автобіограф ії, характеристики тощо.

•105.

1

Правила складання яких із перерахованих у рубриці «При­ гадаймо» документів ви вже вивчали на уроках у к р а їн с ь к о ї мови? Дайте визначення цих документів.

2.

Складіть і залишіть один з таких документів (на вибір).

3. Для якого офіційного документа характерні вислови: відбу­ деться о... /одині; усі, хто бажає; дискусія на тему ...? 262

406,

Виборі гь правильний варіант оформлення підпису та дати під документом.

д)

ґ) дата підпис

підпис дата

З а я в а — це висловлене в стандартній офіційній ф орм і п ро­ хання. Реквізити в заяві реком ендую ть розташ овувати в такій послі­ довності: 1. А дресат (з великої літери праворуч) — п осад а, н азва уста­ нови, прізвищ е та ініціали посадової особи, на ім'я якої п о д аєть­ ся зая в а, у давальн ом у відмінку, чергуючи закінчення -ові (-еві, ■єві) з -у(-ю). 2. А дресант (б ез прийм енника з м алої літери) — п осад а, звання, назва закладу, прізвищ е, ім'я, по батькові особи, яка зв ер таєть ся із заявою , у родовом у відмінку (б ез крапки в кінці останнього слова). 3. Н азва докум ента. 4 Текст (з великої літери, з абзацу). 5. Д одаток (підстава): перелік інших доі^ументів із за зн а ч е н ­ ням кількості сторінок, що додаю ться до заяви на підтвердж ен­ ня її правомірності чи вагомості аргументації. 6 Д ата написання (ліворуч). 7. Підпис ад р е с а н та (праворуч).

З

407.

1.

Прочитайте зразок заяви. 1 енеральному директорові «Офіс-центр* Олійник В. П. Пашко Ольги Іванівни

Заява Прошу зарахувати мене слухачем програми «Менеджмент* з 01 вересня 2009 року на денну форму навчання. З умовами вступу та навчання ознайомлена. 23 .08.2009

Підпис 263

2. Ви хочете стати слухачем курсів з вивчення іноземної мо­ ви. Набір на такі курси оголошено в одному я навчальних закладів вашого міста. Складіть відповідну заяву. 408.

1. Прочитайте зразок заяви про прийняття на роботу. Директорові видавництва «Людина і Всесвіт» Проць Т. К. Коиопенко Галини Іванівни, що проживає за адресою: вѵл. Вишнева. 8 . кв. 14 м. Київ. 01118

Заява Прошу призначити мене на посаду редактора у відділ навчаль­ ної літератури з 0 1 січня 2 0 1 0 року. До заяви додаю: 1 ) трудову книжку: 2 ) копію диплома; 3) автобіографію. 02.01.2010

Підпис

2. Після закінчення педагогічного університету ваш брат

(сестра чи хтось із інших родичів) — учитель української мови та літератури - влаштовується па роботу в школу, де ви навчастеся. Який текст заяви про прийнятгя на роботу мас написати ваш родич? 409.

Напишіть заяву на ім'я директора пікши про зарахування вас із 15 вересня до групи факультативних занять «Ділова українська мова».

410.

*І.Складіть перелік жнттсвих ситуації!, у яких потрібно написати заяву. Підготуйте і проведіть на основі цього пе­ реліку жеребкування. 2. Складіть заяву відповідно до жереба, який нам дістався. П р и й м е н н и к и в д іл о в о м у с п іл к у в а н н і

У ділових документах прийменники вживаю ться в усіх вида* документів, окрім телеграм . вчимося Найчастіш е вживані конструкції з прийменниками: КУЛЬТУРИ мови — за: за свідченням, за власним бажанням, за наказом , за

вказівкою; 264

— з: з питань комерційного навчання, з ініціативи, з багатьох причин, з нагоди чогось; — н а: на замовлення, на вимогу, на пропозицію: — д л я : для курсів, для вивчення, комісія для складання іспи­ тів; — п іс л я : після одержання посвідчення, після повернення, після розгляду: — у(в): викликати в службових справах, у всіх напрямах; — по: черговий по школі, наказ по відділенню. Уживаються в діловій мові І безсполучникові конструкції: по­ відомити телефоном, надіслати факсом тощо. Прийменники завдяки, всупереч вимагаю ть давальн ого від­ мінка: завдяки сумлінній праці, всупереч прогнозам.

411.

Знаіідіть у кожному рядку правильну форму и складіть з нею речення.

а) поставити у приклад - поставити за приклад: б) заслуговувати увагу - заслуговувати на увагу - заслугову­ вати уваги; в) узятися за роботу -- узятися ло роботи: г) наслідуючи директора - наслідуючи директорові: г) виконати по всіх правилах - виконати за всіма правилами: д) працювати по сумісництву — працювати за сумісництвом: е) по багатьох причинах — з багатьох причин: є) протягом кількох років — па протязі кількох років. А в т о б іо гр а ф ія — це опис свого життя. Автобіографію складаю ть у довільн ій -ф орм і, однак деякі складові частини та реквізити в ній обов'язкові. О формляю ть автобіографію від руки на чистому аркуші п а­ перу, на лінованому аб о тр аф ар етн о м у бланку, коли влаш тову­ ються на роботу чи поступають на навчання. Усі відомості про с е б е викладаю ть у розповідній ф орм і від перш ої особи в хро­ нологічній послідовності (із зазначенням м ісяця й року) і таким чином, щ об можна було скласти уявлення про життєвий шлях, кваліфікацію та гром адську діяльність автора. Розрізняю ть такі види автобіографій: — а в т о б іо г р а ф ія - р о з п о в ід ь , яку скл ад аю ть в описовій ф орм і; — а в т о б їо г р а ф ія -д о к у м е н т , у якій точно викладаю ть факти В автобіографії-документі наводять такі відомості: н азва виду документа; прізвищ е, ім'я, по батькові автора; число, місяць, рік народж ення, м ісце народж енн я; соц іальн е походж ення; ві­ дом ості про батьків (прізвищ е, ім’я, по батькові теперішні та

265

колишні, якщо були зміни, дати народження, смерті, якщо по­ мерли; де й ким працюють, якщо не працюють, то зазначають останнє місце роботи, вказують, що тепер не працюють або на пенси), освіта й спеціальність за дипломом, трудова діяльність, останнє місце роботи (місце навчання), посада; нагороди й за­ охочення, участь у громадському житті; сімейний стан і склад сім’ї; паспортні дані, домашня адреса і номер телефону. Нижче від текстової частини проставляють дату складання автобіографії (ліворуч) і підписуються (праворуч). З р а з о к автобіографії: Автобіографія Я Максименко Тарас В ячеславович, народився 13 грудня 1971 року в м. Києві. У 1978 році пішов до першого класу середньої школи .V 185 м. Киева. Після закінчення 9 класів у 1985 році вступив до Юридич­ ного ліцею м. Киева, який закінчив у 1987 році із золотою медаллю. У 1988 році вступив па юридичний факультет Київського на­ ціонального університету імені Тараса Шевченка. Піл час навчання в університеті був старостою групи. У 1993 році закінчив повний курс згаданого університету за спеціальністю «Правознавство*. Після закінчення університету присвоєно кваліфікацію юриста. З вересня 1993 року працюю юристом у Міжнародному фонді «Відродження* м. Києва. Склад сім'ї: дружина - Максименко Надія Іванівна. 1973 року н а р о д ж е н н я , учителька української мови та літератури середньої школи № 38 м. Киева; дочка - Максименко Олеся Тарасівна. 1992 року н а р о д ж ен н я . 18 листопада 2009 р. 412.

Виконайте тестові завланпя.

1. Автобіографія - цс; А розпорядчий документ Б статутний документ В інформаційний документ Г виконавчий документ 2,

266

Автобіоірафію треба починати: А Я. Перевійченко С. І..... Б Я, Степан Іванович Перевійченко,... В Я. С. І. Перевійченко.... Г Я. Перевійченко Степан Іванович. ...

Підпис

3. В автобіографії треба писати: А ...ііародішся 21.02.1995 року Б ...народився 21 лютого 1995 року В ...народився днадця і ь першого лютого 1993 року Г ..народився двадня гь першого лютого тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ятого року 4. В автобіографії треба писати: А ...наролпвся в Павлограді на Дніпропетровщині... Б ...народився а м. Павлограді на Дніпропетровщині... В ...народився в м. Павлограді Дніпропетровської області... Г ...народився в Павлограді Дніпропетровської області... і 1. Прочитайте автобіографію. Знайдіть помилки. Запишіть правильний варіант. Моя автобіографія Я, Гнагишин Ганна Леонідівна, народилась у місті Кривому Ро­ зі шістнадцятого 09.1995 року в сім'ї службовців. Батько. Гнапинпи І Іетро Васил.. 1977 р. народження працює інже­ нером заводу «Крит ірії ста. іь* по вул. О. Засялько у Кривому Рогу. Мати. Гнатиппін Ольга Теодозіївна. 1975 р. пародж. тимчасово не працює ( відпустка по уходу за дитиною). Брат. Гнагишин Михайло Леонідович. 2005 р. нар. У 2000 році я поступила у 1 клас Криворожської школи .V 408. де навчаюся іі зараз. Одночасно я вчуся в музи іколі по фортепіано. Приймаю участь у олімпіадах по фізиці та математиці, про що свід­ чать дипломи. . Свою автобіографію пишу для вступу в художню школу. 2 0 травня 2008 року Гнатішпш І . 2.

414.

Чи потрібно фізикам, математикам, археологам, хімікам, біо­ логам тощо досконало володіти українською мовою? Чому?

і. Прочитайте уривки з автобіографії М. Амосова. До якого виду вона належить? Ви пишіть фрагмен і тексту, шо сподо­ бався вам. Запишіть нотатки для розповіді про цю видатну людину. Автобіографія

Усі мої предки були селяни. Народився (> грудня 1913 року. М а­ ма була акушеркою в північному селі, неподалік від Черепонпя. Ваті,ко пішов на війну в 1914, а коли повернувся, то незабаром пішов із сім'ї Жили луже бідно: мама не брала подарунків від 2(»7

пацієнток. Так вона і залишилася для мене прикладом на пес життя. Бабуся навчила молитися, селянське госпо­ дарство — працювати, а самотність — читати книжки. Коли став піонером, перестав вірити в Бога і дізнався .про соціаіізм (проте партійна кар’єра на піонерах закінчилася — ні в комсомо­ лі. ні в партії не був). Життя північ­ ного села пізнав із дитинства... Що в житті було найголовніше? Напевно — хірургія. Операції на стравоході, легенях, серні робив хво­ рим при загрозі швидкої смерті, часто в умовах, коли ніхто інший їх зробити не міг: особисто врятував тисячі життів. Працював чесно. Не брав грошей. Звичайно, у мене були помилки, іноді вони закінчувалися смертю хворих, але ніколи не були наслідком легкодумства або недбалості. Я навчив десятки хірургів, створив клініку, потім інститут, у яких прооперовано понад 80 ти­ сяч тільки серцевих хворих. А до того були ше тисячі З ІНШИМИ хворобами, не кажучи вже про поранених на війні. Хірургія була моїм стражданням і щастям. Усі інші заняття були не настільки ефективні. Хіба що пропа­ ганда «Режиму обмежень і навантажень» принесла к о р и с т ь людям. Книга «Роздуми про здоров'я* розійшлася в декількох мільйонах примірників. Те ж стосується і повісті «Думки і серце», яка була видана тридцятьма мовами. І Іаневпо тому. шо вона була про хірур­ гію. І Гро страждання. Кібернетика служила лише задоволенню цікавості, якщо не вважати двох лесятків підготовленій кандидатів і докторів наук. Мої статті іі лекції мали успіх, і не якось лестило мені, подоба­ лося, а участь у Верховній Раді була скоріше вимушеною, проте допомагала підтримати престиж клініки. Шкоди людям вона не принесла, та й користі — теж. Я не кривив душею, не славословив влади, але і проти ие виступав, хоча іі не любив комуністі в-началь­ ників. Проте вірив у «соціалізм із людським обличчям*, доки не переконався, що ця ідеологія утопічна, а лад неефективний. В особистому житті я намагався бути чесним і добре ставився до людей. Вони мені платили тим же. Проте свої душевні якості не перебільшую: не герой і не борець за правду. 268

Якби можна було б почати жити спочатку — я вибрав би те самс: хірургію і на додаток - роздуми над «вічними питаннями» філософії: істина, розум, людина, суспільство, майбутнє людства. 415.

1.

Знайдіть (у бібліотеці. Інтернеті) автобіографію Остапа Вишні. У якому стилі вона написана? Образно перекажіть її, дотримуючись етил к>ангора.

2. Складіть автобіографію від імені когось із своїх батьків (на вибір) у гумористичному С П ІЛ І. 416.

Прочитайте фрагмент автобіографії учня-вииускника. Поміркуйте, чому ней фрагмент потрапим у рубрику «Усміхнімось*. Н ародився я, Олег Васильович, як і всі нормальні люди, у п о ­ логовому будинку, бо деяких геніїв находять у колодязях, капус­ ті, наприклад О стапа Вишню або наш ого однокласника Місюрака. Побачивши цей світ, я настільки був здивований, що півроку не говорив ні слова...

Складіть автобіографію-розпоиідь і автобіографію-документ. Запишіть їх. Неправильно

вчимося

КУЛЬТУРИ

мови

всеохоплю кний гальмуючи? деф орм ую чий друкуючим життєствурджуючий знеболю ю чий координуючий

літаючий незгасаю чий переваж аю чий приваблюючий руйнуючий спадаю чий узагальнюючий чаруючий

Правильно

всеохопний гальмівний деф орм увальний друкувальнйй ж иттєствердний знеболю вальний координаційний літальний незгасний переваж ний привабливий руйнівний спадний узагальню вальний чарівний, чарівливий

ДОДАТКИ Запропоновані словникові матеріали розраховані на корнету ванни ними під час виконання вправ і завдань підручника. З орф оіраф ічною словника а в т о р , -а. чи -й . -Ні д в а г р и . чотири актори а н ю р и т е т , -у ( з н а ч е н н я . и и л и н ) і -а ( іі{м> о с о б у ) ац м Ѵ іи , -і, ор. -і: и і ал |н Ѵ а. -и ( п о з н а ч е н н я м іс ц я м еш кання або перебування) адресуванн а д 'ю т а н т , -а а ж іо т а ж , -у, акредитив. а к ц ія , і. о/>

я . -\ч іь с я

ор. -ем

б у т о н ы 'р к а . и, о. і м -ні./), чн.

а сю

-JM IK

б у х г а л т е р ія . -і, ор. -• ю б ю вс Ч . -а

а р х іт е к т у р н и й а с о р т и м е н т -у

вар'єте, нелм

а т а ш е , нелч.. ч а т м (к <{)ёра. *и а т р и б у т и к а . -н . і) і а у к ц іо н , -у

ВВІЧЛИВІСТЬ,

м -ні

б а г а т с т в о . -а б а р 'є р . -а б е з ю м ж н я , -я б еззах и сн и й б е з к о н е ч н и й і б е з к ін е ч н и й безм еж н и й б е з о п л а т н о , прися. б е з п о м и л к о в о , присл б е з с н іж н и й безтурботн ий

бентежити, жу, -ЖН1Ш нпк -ёж біженець. -IIЦЯ. Of) -нцем чн. -НЦІ, •ННІВ біЗНСС, -у Г ю р о іі/іа -н б о я т и с я , б о ю с я . б о їш с я , б о їм ік я. б о їт е с я ; ник. б ій с я б р и н іт и , -н и т ь б р о к е р , -а

270

б ѵ д ь -х т о . б у д і.-к о г б , б у д ь к о м у , б у л і.- мім. н а б у д ь -к о м у ( н а б у д ь -к ім . б у д ь н а к о м у , б у д ь на к ім ) б у д ь - я к н її. Г іу д ь -я к о ю , б у д ь - я к о м у , н а б у д ь -я к о м у ( н а б у д ь - я к ім , б у д ь н а я к о м у , будь на я к ім ) б у р 'я н , -у

-вості, ор вістю»

УВІЧЛИВІСТЬ

ввічливо, присі. і увічливо Великдень. КОДІ1Я. ор. -КОЛНС.М Версаль, -я. ор. -с.м вечоріти, -іе вибирати. -аю, -асш висиджувати, -ую. -усш витончений відзначатися. аюся. -асшси від'їжджати, -аю. -асш відколи, присл.. спаї відкривати, -аю. -at ш відпракіениН вітчизна, -и Ні ічй.іна. -и ВОГКО. П/ІШ-І н о .іели Ѵ иіий

иолелк/нпсть. -ності. ор. -1ІНТЮ волоігтер. -а восени, присл в с е р е д и н і, присл і у с е р е д и н і в с е у к р а їн с ь к и й і у с е у к р а їн с ь к и й

іарбул геніальний

жити.

ftlH IC T b - -Н О Г Т І. O p -H1CTK1

журналістика, -и, д. їм . -ці

г іл л я ч к а -И. д. I w -Щ. ми -я ч к н . •4чок: ли!, гри . ч о т и р и г іл л я ч к и (« ЦІ ГІЛКЛ)

гладкий (ріпний) гладкий (товстий: угодований) ірамлнЬний громадський гр о ш і

-eft, чр грішми / ірошйма

пінок. -нку гречний. пості ор. -нігтю дев'ятикласник -а декламація, -і. чр -сю депутат, -а дерев'яний джерело, .і, мн. ела. е і Д ер к аю , -а. ми ала. - і і : лва, три. чотири дзеркала Даюрчаги. -йть диджей, я, ор і м дизайн, •> дилер, -а дирнгёитсько-хоровий дискусія, -і, ор. -СКІ дистриб'ютор, -а ДІалбг, -у, V. (у ) -31 доброзичливії-гь. -вен ті, ор. -вістю

Довгожданий Дбмра. -и Досвідчений Другорядний ДЬбгОТЬ. ТТЮ. ор. -ІТСМ екіпаж, а. ор -ем (коляска) скіп&ж. -у, ор. -ем (команда) слсктраіім иочка. -и. д. і м ні р. ми. -мок епіграф -а етюд, -у ефективний Єгипет, -пту

ж иву, ж ивеш ж ивем о. ж и в е т е ; MUH жип жилі

завершеність. -носгі. ор. - л і т о зав'язатися, -яжуся, -нжешся загал ьік ілюлськи й зазирати, -а< ш иіпонідь, -і. ор -.тік», р. ми лей заселяти, -як», яєш з6е|и.‘жеііия. я ібиратнся. аг* я. асшся збіжжя, -я гвеселйти. -яю. -я< III ІВІСІІО. ««IV здалік, прій .і. здобу ПІ, ->'лу. -удеиі. VUN -VB. -у.іа, мак. у,и. злрастуй(те), ви/ зненацька, присл з-іил. гіршій

зрівняли,

-як».

ЯІТ1І

Ізраїль, -ю, чр. -ем інїкиїя, -ї. ор. -ек»

іноземний інтелектуал, -а інтерв’ю, не tv . C Кам'янеиь Подільський. Кам'ян­ ий- Подільського ( місто) кам'яний канцелярія. -ї. ор -і ю каньйон, -у кар'єра, -н Каспійське (-ого) море (-я) категорія, і кафедра, и керманич, -а керований Кй« во-Мопілянська (-оі) академія ( іі) килим, -а мн -її. -ів: два. три. чотири килим и к іл ь к а н а д ц я т ь , -ти і -г ь б х . д. -т и і •г ь б м , ор - т ь м і і -т ь о м а . .V ( н а ) -ти і -т ь б х

кредит, у (рахунок) кредит, у(позика) кримінальний крислатий крупе. пели., ч

навдивовижу, присл. навісний навіть, част. нагороджений надто, присл назирці, присл найдешевший напризволяще. присл. насамперед, присл. натхнення, -я начебто, т а т .

кучерявий

н е в д о в з і. присл.

кінопрокат, -у колегіум, -у

комерційний компонент, -а кон'юнктура, -н коріння, -я

лауреат, -а лелека, -и, 11. 1 .м. -ці. ч і ш листя, -я лихоліття, -я , р ми -ІТ Ь Люб’ЙЗНІСТЬ, -ності, ор. -НІСТК) людяність. -П О С ТІ, ор. -ІІІС Т ІО мантилья. -І, ор. -єю, р. ми лей марево, -а мати. -гері. зн. -тір. ор -тір'ю. ми -тері. -терів. IW. ДВІ. три. чотири матері меліть, -і межі, -і, ор. -сю. ин. межі, меж; дш. три. чотири межі мемуари. -їв мереживо, -а мнлозвучшеть. ПОСТІ, ор -НІГТЮ миролюбність. ПОСТІ, ор И1СТЮ

мистецтво, -а міжнародний міжнародні мікрорайон, -у мікросередовище. -а.о р -ем міркування, -я. р. ми. -ань Міссісіпі. нг.ги.. т Міссурі, не:ш.. т мбнби, спаї., ’(arm моделы’р, -а морально-етичний МКМНКЛ. -V М юнхен, -а 272

жмаиеріиеніпь. -ності. ор нігтю немов, тол., част неначе, спаї., чаш . нерівноправний нібито, спо.і » ні до чою (немає до чого) ніколи, присл. (немає часу) ніколи, присл. (у жодний час) номінація нюанс, -у обгрунтований обідніти, -аю, -аєш об'єкт, -а обличчя, -я. р. мн -йч обмежений обов'язково, присл Одеса, и озирнутися, -нуся, -нёшся. -нембея. -нетеся опонент, -а організація. -Т. ор. -єк> осінній, -я. -t осг|Юн'мнин, -а. .им. -йнн, -ян оі|м анд, -а оіііас .ійнитн. -влю. -виш п а л е ц ь , - іь ц н . пр. -л ь ц е м

пам'ятка, -и. гі їм. -ці.р. ми. -ток панна. -и папір, -перу (матеріал) і -пер;» (документ) п:іра'. -и. ин пари, пар (два)

dipa2, -и. ми. -й, -ів (газ) пеіЫ ж, -у, ор. -ем лекторіїь. -і, ор. -ллю. р. ми -лей пелюстка. -її. д. і м. -ці. мн. -ткй. -тбк; дні, три, чотири пелюстки Переяслав-Хмельницький,

ІІере^слава-Хмельнйиького Петербург. -а..м. (у) -зі печера, -н письменник, -а. ісі. -ку ПІВДСПІІИЙ IIIUColHl. нели. ж. підгрунтя. -я під'їзд. -V підішш'мсць, -мця. ор. -миєм пізніше, прися. Пір'я, -я пісенний ПІЩАНИЙ побачення, -я, р. мн. ень

ппгліозначний поскидати. -аю. -аеш посол, -сла. ми. -елгі, -слів почѵтиі, -я, р мн. -ів п р іп іу ти .-н у .-н еш працелюбність, -пості, ор. -нігтю привернути, -ерну. -ернеш Привілей, -ю. ор -CM пришртати. -аю. -асш призначення, -я.р.мн. -ень

прикрас а, -и примітивний иримхлйний принишклий пріі|хі;іний присутність, -пості, ор. -нігтю причарувати, -ую, -уєш проїжджа ги, аю, -асш промінь, -меня, ор. -мснсм. мн мені, -менів професія, -і. ор -єю професор, а. мн -Й. -ів; два. три. чотири професори профтехучйлишс. -а. ор. -ем

раді' ний радісно, прися. райдуга, -и реільний реготати, -очу. -бчеш, нак. -очй редактор, -а. мн -йкторй, -акторів: лва, три. чотири редактори репліка, -и, (> і м -ш рідкісний р ї ІН О Н ІІЛ . -V

(кирізатн, -аю. -асш, urtfox. розрізати, -іжѵ. -іжеш; нак. -іж. Оок. розставляти, яю. -я* ні розтавітн.-тас розчавити. -авлю, -авнш. -авлять російськомовний Румунія, -і. ор -СЮ

самовіддано, прися. своєрідний святкувати, -ую, -усш свято, -а, мн свята, свят, і.м ( ПЯТО, прися. сектор, -а (у математиці) і -у (під­ розділ). мн -й. -ів серйозний серце, я. ми серця.сердець 1 серць сивовусий і сивоусий сидіти. -джу. -лиш. -димо. -лите снмнбліка. -и, д. г,м -ці симпатизувати, -ую. -усні ситуація, -і. ор. -сю сіль, солі, ор. сіллю, мн. солі, солей скластися, -адсться ейнце, я (загальна назва: н астро­ номії Сонце) спадкоємець, -мця, ор. -мнем спеціалізуватися, уюся. -уешся (И еиІІМ .Н Н ІІ

-і .о р -ею справедливий спробувати, -ѵю. •усні старанність, -ності. ор. -ністю

СІІІВПІ Г Ч Й З Н И Ц Я .

273

старовинний стародавній старшокласник, -а стелитися, -люся. -лишся стотонний ( 10 0 -тонний) стриманість, -пості. ор. -нігтю сума, -и (результат лоЛапання, загальна кількість чогось) схематично присл сьогодні, присл. тендітний термінолої ічний термометр. а T t*p n e .lH B IC rb . -BOCTI.

ор

-ВІСТЮ

ггриець, -піно. ор. -пнем тире, неам., с Т Й Ш К О М -Н И Ш К О М . П р Ш . 1

ткіцькнй толерантність, -пості, ор. -ністю горішній триптих, -а узлісся, -я. р. ми -ісь ура-патріот, -а урешті-решт і нрёшті-рсшт урбчнше. -а. ор. -ем і врочнше учасник. -а фагоцитоз. -у фан-група. -н фан-pyx. -у фізико-математйчний фізіологія, -і, op. -ею французький фрилансер -а Харків, -кока хліб-сіль. хліба-сблі, ор. хлібомсіллю хлбпсш., -пня ор. -т и м. К.1 -пчс. МИ. -П ІН , -Г1ЦІВ

Хмельниччина, -и хотіти, хочу, хочеш Хюстон. -а 274

цитата, -и цілитель, -я, ор. -ем цінність, -пості, ор -ністю Цюріх, -а чекати, -аю, -аеш черв’як, -а, мн. -и. -їв чергуватися, -уюся. -усшся черевик, -а. ми. -н, -ів чийсь, чийогось чимало, присл. численний Чумінькин (-ого) Шлях (-у) шукач, -а, ор. -ём, к.і ачу, ми -І, -ів шуліка, -и, і), і м. -ці шурн-мури. турів мурів шаслйіній щастя, -я щіточка, и. д і м -ці. ми -чкн, -чок. дві, три, чотири щіточки що-будь, чогб-будь, чому-будь, чим-будь: (на) чбму-будь (чімбудь) щось1, чогось щось-, присл. щохвилі, присл. щурячий ювелірність, -носл. ор. -ністю юність, -ності. ор. -ністю юридичний юшка, -и, <). і. м -Щ, м н . - ш к й . -шок ягня, -яіи, ор -ям. чи. -яга якбй-то, тол. якнайретельніший якось, пршл. (олною разу, колись) якось, пршл ( невідомо як. як-небудь) ялозити, -бжу. -бзииі, пак. -бзь яспо-бру нагний ясновельможний

Зі слинника антонімів Абстрактний —конкретний Аванпірл ар’єргард Альтруїзм егоїзм Аналіз - синтез Апогёй перигей Архаїзм неологізм Бадьорий —утомлений Безмежний —обмежений Безсмертя - забуття Боязкий - відважний Будувати руйнувати Важливий дріб’язковий Веселий - сумний Весна - гісінь Визволення —поневолення Відвертатися пригортатися Відвертий —скріпний Все ніщб Всюди - ніде Гармонія дисгармонія Геніально бездарно День - иіч Добро - зло Достойний - негідний Завжди - ніколи Замерзати - розтавати Здорбвин хворий Зустріч —розлука Карати - милувати Короткозорість - далекозори й. Ласкавий —суворий Лівий правий Людяність бездушність Матеріальний

духовний

Наступ —оборона Однаковий —різний Оптиміст - песиміст Південь - північ Плакати —сміятися Плкх мінус Повага - зневага Позитивний - негативний Порядок н£лал Постійний —тимчасовий Працьовитий - лінивий Прогресивний - реакційний Разом - нарізно Рідний - чужий Солблкий - гіркий Спека - холод Спочатку —потім Світло - темрява Симпатія —антипатія Стверджувати - занеречуват п Таємний - явний Тісний просторий Уявний —дійсний Фронт - тил Хвалиш —сварити ЧсЧний —підлий, злодійкуватий ІІІГп и пороти Широкий - вузький Щирий - нешйрнй Ясний - темний

273

Із тлумачного словника Авізо, невідм., с. Письмове банківське повідомлення клієнтові або іншо­ му банкові при виконану розрахункову операцію або про зміни щодо стану взаємних розрахунків. Ажіотаж, -у, ч. 1 . Штучне підвищення чи зниження курсу біржових па­ перів або цін на товари лля одержання прибутку. 2. перен Велике збудження, хвилювання, боротьба інтересів навколо якої-небудь справи, питання. Акредитив, -а, ч. І. Грошовий документ, який є наказом однієї кредит­ ної установи (банку, ощадкаси) іншій про виплату певної суми влас никові документа. 2 . Іменний папір, який підтверджує право особи, на ім'я якої його виписано, отримати в банку вказану в ньо­ му суму. Акція. -ї, ж. Цінний папір, який свідчить про те. шо його власник вніс певний пай (суму грошей) у підприємство, і надає йому право отри­ мувати відповідну частину прибуткіп. Анімаліст, -а, ч. Художник, який малює тварин. Аннали, -ів. мн. Записи історичних полій за роками в давніх народів (єгиптян, ассирійців, персів, китайців); літопис. .Антологія -ї, ж. Збірник вибраних творів різних авторів одного жанру. Антураж -у. ч. Навколишня обстановка, середовище. Апофеоз, -у. ч. t. Звеличення когось, чогось. 2. У сценічному мистец­ тві — урочиста заключна сцена вистави чн святкової концертної програми. Асиміляція. -ї, jr. І. Уподібнення. 2. :іін/в. Уподібнення одних звуків ін­ тим. Аукціон, -у. ч. Прилюдний продаж товарів, манна, цінних паперів тощо, ніл час якого покупцем стає той, хто запропонує найвищу ціну. Баланс -у, ч. Співвідношення взаємопов'язаних показників якоїсь ді­ яльності (наприклад виробництва та споживання, ввозу та вивозу, у бухгалтерії —прибутку та видатку). Банкнот, -а. ч. Кредитний грошовий знак, який випускають для заміни металевих фошей як засіб обігу й платежу. Безлюддя, -я. є. 1 Відсутність людей; відсутність однодумців, рідних, знайомих людей тощо. 2. перен. Глухі, необжиті, малозаселені місця. Безлюдний, -а. -е. У якому (на якому) немає людей; незасслений. дикий. Безлюдько, -а, ч, ро.ім Те саме, що відлюдник; відлюдько Бестселер -а. ч. Популярна й ходова книга на сенсаційні теми, видана великим тиражем. Бібліоман, -а. ч. Людина, яка мас. пристрасть до книг, до збирання їх. Бізнес, -у, ч. Ккономічна, комерційна, біржова чи п і д п р и є м н и ц ь к а діяль­ ність, спрямована на отримання прибутку. 276

Білль -я. ч. У Вслнкііі Британії, США та деяких інших країнах: законо­ проект, що виноситься на розгляд законодавчих органів, а також назпа деяких конституційних акт ів. Бонна, -и. ж.. заст. Вихователька, переважно з іноземців, яку наймали до дітей у дворянських і буржуазних сім’ях. Борона, и. ж. Сільськогосподарське знаряддя для розпушування землі. Брокер, -а, ч. Окрема особа чи фірма, шо спеціалізуються на посеред­ ницьких біржових операціях, маклер. Брутто, незм. Вага товару разом з упаковкою. Булла, -и, ж. Папська грамота, послання. Буриме, нехм., с. Літературна гра. сенсом якої є написання жартівливих віршів-експромтів на задані теми. Ватман, -у. ч. ро їм. Цупкий папір високої якості для креслення й малю­ вання. Вернісаж, -у. ч. Урочисте відкриття художньої виставки. Вілла, -и, ж. Розкішна дача за містом чи будинок-особияк. звичайно із садом навколо. Віртуоз, -а. ч. 1. Музикант-виконавець, який досконало володіє технікою виконання. 2. Великий майстер у будь-якій справі. Врядй-годй (урядй-годй). прис.т. Зрідка, нечасто, деколи. Гаразд 1. іменник, -у, ч.. <їіал. Щастя, благополуччя. 2. невідм., част. Ужи­ вається для вираження згоди: чудово, нехай буде так: добре. 3. прись Д обре, як слід, належним чином. Графіті, невідм , ми 1 . Стародавні написи та малюнки, люблені гострими предметами на посудинах, стінах. 2. Сучасний вид образотворчого мистецтва. Декупаж. -у, ч. Тип аплікації.

Дефект, -у, ч. Вада, недолік, хиба, пошкодження. Дзйга. -и, ж. 1 . Дитяча іграшка у вигляді круга або кулі на осі. яка за швидкого обертання утримується у вертикальному положенні. 2 . пе­ рги. Швидка в рухах, вертлява людина. Дилер, -а, ч. Фізична або юридична ос оба, шо здійснює перепродаж това­ рів, а також цінних паперів і валют. Діалектика, -и. jr. 1. Вчення про рух і розвиток, теорія і метод пізнання та перетворення світу. 2. Процес розвитку, руху чого-небудь. Дурра, -н, ж. Тропічна однорічна хлібна і кормова рослина, вид сорю. Ілюзіоніст, -а. ч Актор цирку, який показує фокуси Каса. -и. ж. І. Спеціальна скринька або сейф хтя зберігання грошей, цін­ них паперів: скарбниця 2 . Окремий відліт и установі, на підприємс­ тві тощо для приймання, зберігання й видачі грошей, продажу квит­ ків тощо, а також приміщення нього відділу, 3. Назва кредитної 277

установи, організації. А. Грошова наявність (установи, підприємства, особи тощо). Качалка, -и. ж. 1 . Кругла, гладко витесана палиця для розкочування бі­ лизни, тіста, розгладжування, вирівнювання одягу тощо. 2. Валик дивана, канапи. 3. рохч. Тс саме, що кріслом бйдалка. Колектив -у. ч. Сукупність людей, об'єднаних спільною діяльністю, спільними інтересами, спільною працею в одній організації, устано­ ві. на підприємстві тощо. Крамниця, -і, ж. ІІримішення для роздрібної торгівлі: магазин. Крем'ях, -а. ч Гладенький (переважно заокруглений) камінець, що його використовують діти ДЛЯ гри. Лексика, -и, ж. 1. Сукупність слів певної мови, її окремих сфер або діалектів. 2. Словниковий склад твору або творів якого-небудь письменника. Лінгвістика, -и, ж. Наука про мову; мовознавство. Мадонна, -и. ж. 1 . У католиків — Богородиця. 2. перен. Про жінку, яка є предметом кохання, поклоніння кош-небудь. Макітра, -и. ж. 1 Вид глиняного посуду великого розміру нанівсферичиої форми з широким отвором. 2. перен., Іран. Про голову людини. Манкурт, -а, ч. Про людину, шо забула минуле, відмовилася від націо­ нальних традицій, втратила моральні орієнтири, цінності. Манна, -и. ж. 1. За біблійною легендою - їжа. що падала евреям із неба під час їхньої мандрівки пустелею (манна небесна - про те. шо даєть­ ся легко, без зусиль). 2. спец. Застиглий сік деяких рослин (ясена, та­ мариксу та ін.). шо вживається як їжа або ліки. 3. Деякі їстінні ли­ шайники степів і напівпустель, що мають вигляд грудочок. Маржипа, -и, ж.. (Паї. Худоба. Мариніст, -а, ч. Художник, який малює морські краєвиди. Маскарон. -а. ч. Декоративний рельєф у вигляді обличчя людини або го­ лоті тварини. Мірра. -и, ж. Ароматична смола деяких тропічних дерев: використовува­ лася для ароматичного обкурювання під час релігійних обрядів. Мбтто. нел и.. с. Дотепний вислів, афоризм, що вживається як епіграф на початку книжки або розділу. Мулла, -и, ч. Служитель релігійного культу в мусульман. Нетто. невиЫ. прикм., присл., спец. 1. Вага товару без тари іі упаковки. 2. Ціна товару за вирахуванням знижок. 3. Чистий прибуток або до­ хід бюджету після вирахування витрат. Нігілізм, -у. ч. Заперечення усталених суспільством норм, принципів, за­ конів. Нон-стои, -у. ч. Видовище, шо повторюється безперервно Нотабене, невід.ч., с. Знак, позначка на полях книги, рукопису, щоб звер­ нути особливу увагу на певне місце в гексті. Скорочено —NB. 278

Ноу-хау, нез.4.. с. Сукупність науково-технічних знань, технічного і ви­ робничого досвіду, таємниць виробництва, винаходів, які з різних причин не запатентовані. Отава -и, ж. Трава, іцо відростає на місці скошеної. Панна, -и. ж. 1 Ввічлива форма звертання або згадування стосовно до мо­ лодих дівчат в Україні та деяких інших країнах. 2. Молода незаміжня поміщиця або дочка пана у старих Польщі. Литві, дореволюційних Україні га Білорусі. 3. ласт. Ніжна, тендітна або гарно вбрана дівчина. Пап'є-маше, невідм.. с. Паперова маса, змішана з клеем і наповнювачами, з якої виготовляють іграшки, театральну бутафорію Пектораль, -і. ж. Стародавня дорогоцінна металева нагрудна прикраса. Пенні, невідм., ч. 1 . Те саме, що пенс. 2. Фінська монета, що дорівнює V joo фінської марки. Поп-арт, -а, ч. Напрям сучасного модерністського образотворчого мис­ тецтва. що широко використовує реальні предмети дія створення довільних композицій. Розвиток, -тку. V, 1 Процес, унаслідок якого відбувається зміна якості чого-небудь, ПСреХІД від одного якісного стану до іншого, вищого. 2. Ступінь освіченості, культурності, розумової, духовної зрілості. Розвій, -вою, ч.спец. 1. Розмотування навитого на що-небудь матеріалу. 2 ; Що-небудь розмотане з чогось. Розвій, рбзвбю, и., ласт. 1. Розвиток. 2. Розпускання (дерев). 3. Розквіт (сил). Рубель, рубля, ч. 1 . Вузька де(>ев'яна дошка з ручкою і поперечними за­ рубками дія качання білизни. 2 . Лоша жердина, яку кладуть зверху на віз із сіном, снопами й притягують за кінці мотузкою гак. щоб ут­ римати вантаж. Статистика, -и. ж. ІІаѵка, яка вивчає кількісні зміни в розвитку людсько­ го суспільства, економіки та обробляє ці числові дослідження •• нау­ ковою і практичною метою. Стилістика -и. ж. 1. Розділ мовознавства, що вивчає п межах національ­ ної мови суть і специфіку стилів мовіт. 2. Розділ теорії літератури, що вивчає стилі літературно-художніх творів. 3. Сукупність виражаль­ них засобів мови якого-иебудь художнього твору, письменника, літе­ ратурної школи тощо. Тонна, -и, ж. Міра маси, яка дорівнює тисячі кілограмів; що-небудь. що має таку масу. Факір, -а, и 1 Мусульманський або індуїстський мандрівний чернець, що дав обітницю жити з жебрацтва; дервіш. 2. Європейська назва мандрівного фокусника, який демонструє нечутливість тіла до болю, незвігчайну силу, вміння приборкувати гадюк тощо. 279

Фауна -и, jr. 1 . У давньоримській міфології —богиня лісів, полів, звірій. 2. Сформований історично тваринний світ, сукупність усіх видів тва­ рин даної місцевості, країни або певного геологічного періоду. Флояра н. ж. Гуцульська басова сопілка майже метрової довжини. Фокусник -а. ч 1 Той. хто показує фокуси; артист, який показує фоку­ си. 2 перен., роям. Той. хто вдається до незвичайних ДІЙ. внвергів, хитрощів. 3. Факір; ілюзіоніст. Фриз -а. ч. 1 Декоративна смуга, шо обрамляс плотину підлоги, верх стіни , килим тощо. 2. Виступ на верхній або нижній частині столярного виробу, Фуркало, а, с., роли Те саме, шо дзкґа Хйба -и, ж, 1 . Недогляд, помилка тощо в чому-нсбудь; недолік. 2 Нега­ тивна риса, ознака тощо кого-, чого-небудь. Хламида -и, ж І Чоловічий верхній одяг стародавніх греків і римлян у ви і ляді короткого плаша із застібкою на правому плечі або на гру­ дях / / Плащ або мантія парів, полководців, героїв. 2. рохч Широкий попівський одяї. схожий на рясу. 11 Незграбний широкий і довгий одяг Часом, присл. 1. Тс саме, шо іноді. 2. Випадково, ненароком Червонодеревець, -вця. V Столяр, який виготовляє меблі з червоного дереші або взагалі меблі вищої якості Інша наіиа — червонодерев­ ник Човник -a. ч 1 . Зменш, до човен 2. тті т Деталь у ткацькому верстаті 3. Деталь у швейній машині з двонніковим швом, яка подає нижню нитку і. бот Назва двох нижніх суміжних пелюсток у квітках дея­ ких рослин, які часто зростаються між собою 5 перен Людина, шо постійно їздить за кордон .« метою купівлі та продажу невеликої пар­ тії товару, яку перевозять як ручну ношу. Шовінізм, -у. ч Крайній вияв націоналізму, що пропагує національну винятковість, ненависть до інших національностей, розпалює в о р о ж ­ нечу між країнами й народами. ІЦитоль1, -гля. ч Невеликий співочий птах родини в'юркових, який Mat яскраве строкате оперення Щиголь2, гля. ч „ р о ї м Різкий удар пальцем (перен. середнім або вказів­ ним), зігнутим за допомогою великого пальця (переважно в л о б або по голові). Яничар, -а, ч. У султанській Туреччині солдат регулярної піхоти, ство­ реної в XIV ст з військовополонених, а також християн, о б е р н е н и х у мусульманство

280

Зі словника фразеологізмів Білими нитками шитий — невміло, погано замаскований, виконаний то­ що. Все було якесь наду.чане, 6Liu.hu нитками шите (Ю Хорунжий). Браги в лещата (в лабети) - позбавляти свободи, захоплювати Житі ті здоров'я Та більше не попадайся лкнЬ.ювам в лабети!. (О Гончар)

Брати на озброєння - використовувати шо-небудь, користуватися чимсь у роботі, боротьбі, діяльності Зантрішнг суспільство брат и­ ме на озброєння все краще, створене лкяЧ'твоч протяти стоить (М. Ьпьськии).

Буря у склянці води - суперечки, тривоги з не вартих уваги питань. Тільки мені часто рині наші громадські рухи, спори. толки, акта гонілчи та ntunamti видаються бурями в шк.іянці води (Леся Укра • інка).

Вавилонське стовпотворіння — повне безладдя, гармидер, нестримний галас, метушня Галоті туманіли від невщухаючого лементу иього в а ­ вилонського стовпотворіння (О. Гончар)

Варити (виварювати) воду знущатися з копі-пебудь, показуючи свої примхи, висуваючи надмірні вимоги або прискіпуючись до когось. Підпора варив з че.ляїП eody (М Коцюбинський)

Вертиться на язиці (на язику) — хто-небудь готовий або хоче сказати щось Він глянув на Покотила той ледве стримувані я. аби не вина tumu те. що и нього верт ілося на ялику

Вилами по воді писано

(С. Пшованівський)

невідомо, як буде, сумнівне щодо здійснення

А щоб я пішла за тебе, то навряіі (Григорій Кпітка-Отов 'яненко)

наше сватання щг ви.іами писане

Виливати (свою) душу - щиро ділигисн з ким-нсбудь найпотаемніїїіим тим. ш о хвилю*. наболіло Взагалі не дуже балакучий, тн інколи любич вилити ііушу в патетичному манат и (Л Дмитерко).

Виносити сміття з хати розголошувати таємницю або розповідати про тс. шо стосується лише вузького кола людей чи сім'ї Вона й спрашН сама нікого не обмояіяиі не виноси-ла з хати сміття (! Муратов)

Віїдпиатн серце широ. віддано любити когось, робити що-небудь.»ве­ ликою любов’ю. Франко оддає своє серце і неї свої симпатії тим. хто в «поті чола » добут е хліб (М Коцюбинський). Вітер у голові ірас (в ії). у кого, чиіи - хто-небудь легковажний, несер­ йозний. А парубки тіі — сказано вітер в голові. молоіНЇ — вибрали десь музики і повели маходих по селу (Марко Вовчок)

Встати на ліву (не на ту) ногу — бути роздратованим, у поганому нас­ трої. Проломилась хмара наді мною ухютою чашею /[юзи! Може, вранці десь на Чорногорі сонце вст ало з лівоі ноги (Л Костенко).

Входити в роль - призвичаюватися до своїх нових обов’язків. ДО НОВОГО становища Л/вінки, гарчання рейок, брязкіт лалііа й гачір людей не <*авали Ісен-Джанові ввійти в роль (Іван Ле) 281

Геркулесові стовпи —кінцева .межа, кран; крайність. Реклама, шахрай­ ство. кар 'еризм і безпринципність доїм/ли геркулесових стовпів, безправ'я трудящих ст аю безнадійним (Леем Українка).

Голос (глас) волаючого (вопіющого) в пустелі (в пустині) —дарем­ ні думки, поклики, іцо залишаються без відповіді, без уваги. Вночі порито Лаври ие гостинні, даремно тут і возвишати глас. Глас вопію щ ого в пустині, напевно, був чутніший, як у нас (Л. Костенко). Грати, вести (повести) першу скрипку в чому і без додатка, рідше де — бути головним у якій-небудь справі. Марисі все ж випадає вести першу скрипку, так велить їй діяльне и бурхливе *качаю її вдачі► (О. Гончар).

Давати (підносити) гарбуза

відмовляти кому-небудь у сватанні. Сва­ т аю її багато парубків, так вона всім гарбуза давала (Народна творчість). Дати (всипати) березовоїкіші кому - побити кого-нсбудь (перев. різка­ ми). суворо покарати Всипати б такій березової каші, щоб не хитруваїа, наче циганка на ярмарку (М. Стель.чах). До другого пришестя дуже довго або ніколи, взагалі, зовсім. А бодай ти не виліз з того тютюну до другого пришестя! (О. Довженко). 1£.«>нінська

мбпа замаскований спосіб висловлення думок з натяками та недомовками. Здавлений цензурними лещатами, В Самійленко смущений був вдаватися до езопівської мови

Закидати вудочку - обережно, натяками розвідувати, з'ясовувати щось. — I давно ни тут живете? - обережно закинули вудочку Інеса (70. Збанацький). Замов.іяін (наговорювати) зуби переводити розмопу на щось ін­ ше. вводигн в оману. Дядько Янко, щоб заспокоїти родичок, напевно, щось розказує, заговорю є зуби (М Тарновський).

За тридев’ять (за тридесять) земель, нар.-поет. - дуже далеко. —Не для того ми за ти.м деревам їзоили за тридев ’ять земель, щоб тратить та марнувати його по-дурному (Г. Тютюнник). Заяча душа —боязка, полохлива людина. Нічого, крім презирства, в неї [Ольги І до цих паненят нема, всі вони заячі душі (Я. Качура). Звйти гніздо — влаштувати особисте життя, створити сім’ю. Думав я зійдемось іі Орисею, зів ’єм своє гніздо (Г. Тютюнник).

Здавати позиції —поступатися перед ким-, чим-небудь, не бути наполег­ ливим у чомусь, відступати. Будівельники не думали здават и свої по­ зиції ні на день, ні навіть на годину (М. Тарновський).

Земля обітована - благодатний край, де иануч повний достаток. Велич­ на Асканія Нова, як обітована зем.ія. а навколо неї степ, одноманіт­ ний сірий простір (Н Рибак). 282

Змотувати вудки (вудочки) —шнндко йти гсіь. тікати

Вигепаєш [викопаєш/окоп по шині, цілу ніч сорочка не просихає, а щнінщ команда: *Відступати*. Змотуй, значить, вудочки (І Тютюнник). Знімати полуду (більма) з очей чиїх, у кого і беї додатка роз'яснюва­ ти кому-небудь справжню сутність чогось, повідомляти правду. Нін терти знім ав з очей полуду в тих. хто прагнув бачити нарт<> і край свій істинно, а не в тумані колки й замилування його історією (В а­ силь Шевчук).

З одного тіста —однаковий з ким-, чим-нсбудь: подібний, схожий з ки­ мось, чимось. Всі ви [х.ѵіпиі/з одного тіста. Мабуть, помру і не по­ бачу справ жнього кохання (О. Корнійчук)

Золота голова

здібна, обдарована людина. Брянський - ветеран паї

ку... Золот а голова ! (О. Тончар).

Камінь спотикання - велика перешкода, перепона, зайвий т я т р для ко­ гось. Ми в тебе в домі тільки бути смієм, а жити нам не мо жна, щоб не стати для тебе каменем спотикання на трудному шляху (Ле­ ся Украінка).

Каші (пива) не звариш (не навариш) не домовишся, не дійдеш згоди, взаєморозуміння. Ні. з вами каші не звариш ' (Панас Мирний) Клюнути на приманку — піддатися на обман, навмисне підготовлений ким-небудь з підступними (недобрими) намірами. При самій думці, що *пугачі» клюнут ь на приманку й сміливий задум може к)ій< пи­ тися, Ксьондза починала тіпати пропасниця (І Головченко і О. Мусієнко). Курям (курці, людям) на сміх щоб викликати глузування. - Затія твоя справді ганиться курям ни сміх. - огризнувся Кіндрат (А. Ішук).

Лишишся при піковому інтересі, жарт. - .«знати непдачі, поразки. Чи мак звернув увагу не на Ріту, а на її подругу Катерину. Вони осоруж и ­ лись. а Ріта залиш илась при пікових інт ересах (Ю. Збанацький).

Лудити очі - дурити, обманювати кого-небудь. приховувати правду під когось. Слухають одного з тих. що цілими десятиріччями обдурювані їх, залякували, лудили їхні очі (Остап Вишня).

Муки Тантала; танталові муки страждання, спричинені великим праг­ ненням до чого-небудь і неможливістю його здійснення. Замість лю бові знайшов погорОу. жчість щастя - муки Тантали' (/ Франко). І Іа живу нитку —зі сл. зшіїти, зиетгіти —аби було з'єднано докупи, щоб не розпалося. І Іашвидку. приблизно, неточно. Ось давайте грубо, на живу нитку, прикинемо, іцо нам дасть гектар баклажанів (М. Стельмах).

Наріжний камінь чого - основа, найсуттєвіша частина чого-небудь По­ становка спектаклю ст аю наріжним каменем нової системи роб) ти в будинку культури (3 журналу). 283

Не нюхати / не поиюхатн пороху - не брати участі у воєнних діях; не мати досвіду в чому-небудь. Юнь, юнь! Замята, беручка, але куди з ни.ии —пороху ще ніхто з них не ню хав (О. Гончар). Облизати макогона (макогін, м'яло), ірон. — зазнати невдачі, мовчки зносити образу, глузування. Облизавши макогона, як кажуть, він повернувся ні і чи.» досіому (З у п і . мови).

Око за око [зуб за зуб] —ужинається для вираження праї нення помстнтися за вчинене зло, несправедливість. образу і т. ін.; відплата тим са­ мим. >7 їм свого не подарую. Око за око, зу б за зу б (Г. Тютюнник). Орати цілину - працюючи над чнм-небудь. прокладати нові шляхи, ви­ робляти нові підходи до чого-небудь. Звичайний критик мусить сам вгадувати значення, вияснювати прикмети даного автора, мусить... орати цілину (І. Франко).

Очей у Сірка (Рябка, вовка) позичати —втратити почуття сорому, влас­ ної гідності. Живуть та циісінький пік у Сірка «чем позичають! (XI. Кропивнииький).

Очі загорілися —чий-небудь погляд, вигляд став виражати якесь бажан­ ня або почуття (радість, схвильованість і т. ін.). За мить він став нев­ пізнаний.м.. очі його загорілис я, рухи стали гарячкові, мова уривчас­ та (70. Збанаиький).

Пасти задніх - відставати від когось або поступатися перед кимсь у чо­ му-нсбудь. Хвалитися не звик, але теж не пас задніх (А. Крижанівський).

Переходити (переступати) / перейти (переступити) рубікон —іюбнти рішучий крок, приймаючи остаточне рішення, яке має важливе зна­ чення і впливає на подальші події. Підбадьорений Англією та Фран­ цією. султан перейшов рубікон. не бувши підготовлений до війни... ( С. Добровольський). Піднімати на щит |слави] кого, що звеличувати, вихваляти кого-, топебудь. Підносячи на щит слабші сторони Достоєвського. москвосріли замовчувати викривальну силу його художніх творів (3 газети). Плутати карти чиї. кому розладнувати чиї-псбудь плани, наміри, споді­ вання. Козацька тактика переплут увала йому всі карти (3. Тулуб).

Повертати голоблі (оглоблі) |назад] повертатися назад або звертатися до когось іншого. Який же практичний результат мого непрошеного візиту до вас? Може, краіце мені повернути голоблі куди в інший бік ? (Леся Українка).

Показати зуби (роги, пазурі) — виявити свою злостиву вдачу, свій ха­ рактер, хті наміри і т. ін. —Підожди трохи, він покаже свої зуби ще гостріші, ніж колись... (Панас. Мирний)

Полуда на очі впала кому - хто-небудь неправильно розуміє, сприймає, усвідомлює певні янінца дійсності. Нона нічого не чула, не розуміЩ полуда впала їй на очі (Зусн. мови).

284

Помінятися / мінятися ролями - заступити один одного в чомусь. —Ну, їй-богу, збоку можна подумати, що ми помінялися ролями, що тепер ви дама, а я - паш кавалер (Г. Хоткевич).

Помішати карти - перешкодити здійсненню чого-небудь: не дати змоги зробити щось. Д ію сьогодні у Ку.шми йшли по-божому, a te знову ж не­ чистий помішав у с і карти (М. Стельмах).

Попускати віжки (поводи, уздечку і т. ін.) кому — послаблювати гніт, змінивши умови праці і т ін. Мати все переказам синові й радила, щоб він таки держав Олесю в руках і не попускав віж ок (Іван ПечуйЛевицький ). По [самі| вуха - дуже сильно, надзвичайно. Майор Коршунов по вуха закоханий у довгоногу степовичку і сам влаштував і? на роботу (М. Зарудний).

ІІо щучому велінню - без докладання зусиль; ніби в казці, негайно, дуже шпидко. Та все те / щасливе життя/ прийшло не по щучому велінню а в нелегкій праці, в дерзанні, в боротьбі :і труднощами (І. Цюпа) Приймати / прийняти бій - вступати в гарячу суперечку, боротися. Яприйм у бій. Все одно з ними треба кагись cxjtecmumu мечі (Ю. Мокріев). Прокладати шлях у чому і без додатка бути зачинателем, провідником чого-небудь. Олександр Петрович Довженко завжди був серед тих, хто прокладав нові шляхи а мистецтві (З журналу).

Прокрустове ложе - тс. що виступає мірилом, під яке штучно, насиль­ но підганяють що-небудь. пристосовуючи до нього Велич Довженка не втиснути ні в яке групове прокруст ове ложе, він належить всьо­ му нашому мистецтву, всій літературі (О. Левада)

Прометеїв погонь - незгасне прагнення до досягнення високої га благо­ родної мети. Людину вабить і лика» прометеїв вогонь (3 журналу) Птах (птиця) високого польоту - людина, яказаймас значне становище її суспільстві і мас владу, вагу. Серед послів сьогодні якийсь птах високого польоту завітав <>о нас у коло (Іван Ле).

Пускати / пустити ману [в вічі) обдурювати, змушувати вірити в щонебудь нереальне. - Еней пустив на нас м ану (І. Котляревський). Розкривати карти передкам - переставати приховувати свої (або чиїсь) плани, починані діяти відкрито. І тоді Фрос ина розкрила перед ни.м усі карти Макара ІПдігріто/о: — Хоче стати иа твоє місце (М. Заручний).

Розправляти крила - повною мірою виявляти свої сили, здібності, мож­ ливості Україна твоя вже розправила крила орлині так. як мріяв ко­ лись ти в жагучих пісімх, на засланні, в тяжкій самотині ( В. Сосюра).

Содом (солома) і гомбрра - велике безладдя; метушня, шум. Вулиця їх ­ ня —содом і гоморра трамваї, автомобілі... (А. Головко). Стріляний птах досвідчена, бувала людина, яка багато дечого бачила, зазнала. Ти ранній птах, а я стріляна птиця (М Стельмах). 285

Схрестити списи (мечі) —снеречапи и. захищаючи ііснш поіляли -Іацитус Антон /r/Hii uuitmju їхній п&киогічній aca.u6.iei. а наїіто ж тому патлатому дискутерот Берестецькому, з яким схрещ у с списи (О. Гончар).

Темний ліс щось незрозуміле, невідоме, заплутане і т. їм Такий, якого не можна або дуже важко зрозуміти; с крипти й потайний. незрозумілий. Чужі люди темний ліс (Укр. присл.), Чута (ft/ша темний .tic. ка­ же прислів'я Ліс ні. ( душі прозорі, як кришталь (Л. IІе/яюмайї ький) Тонке вухо хт<юь м;н добрий слух (ііє|м-іі. музичний). Паї иіько чи лег­ ко і точно ве(ти че.юдін) іа і крипсие w. бо н ньо/о биЮ тонке вухо і виняткова інтуїція (.) турнилу)

У ноті чола

докладаючи великих зусиль. Франко оддає тім серце і па свої сиипатіі ти.w. хто * в поті чола » (кюуппс х ѵ б (М Кшуобинський).

У своєму реперту арі зі своїми звичками, вчинками, рік ами характеру, поведінки, як іавжди Хтгн ь иіиі/кну» *Мийк у c e o tм у реп ерт уарі' і Петро Пани)

Хоч вовк траву їж

абсолютно байдуже, шо буде Ко wen потихеньку і добре' Л після мене, човіян, хоч

якім ь перебереться на той бік вовк т раву їж ’ (В Afa іик)

Хоч гопки скачи ужива» ться дія вираження марності чиїхось зусиль, неможливості, безсилля зробити шо-небуді. А ^т і/ пене шкідників не б ую Вродило теж недуже, зерно іегке, присушене, але тут у жже хоч гопки скачи нічого не зробиш Сила природи. (І Григурка)

Через пень-ко.тбду —робити щось ніш їм неякісно, те саме що иа галайбалай стук-ірюк. аби з рук тяп-ляп Ііиімінпики Оивилиія на свого яччріішныіго побратими співчут тиво, а ті. х т о «чи»<я через пень-колоду і ради піні чека.іи на те. що їхнього полку прибуде (Гр Тютюн­ ник)

Як засватаний несміливий, сором'язливий, нерішучий або такий, шо трохи пншаї гься Чого стоїш як засват аний ' Гарячку ще хочеш схопи ти У (A J iмиров)

Як з голочки

новий, шойио і добротно пошитий, зроблений тощо. На

йому сорочки

Як кіт наплакав

як сніг, каптанок

як з голочки (Панас Мирний). мов кіт напла­

дуже мало Н сачил, п/нівда, їжі тієї

кав (С Гииа.іо)

Як по нотах легко, без уск іалмснь. ніби іа наперед продуманою <\е мою Все добре йш іо. як в пісні, як по нотах (II До/юшко). Як рукою зняло дѵже швидко. |шіп>ио минули, зникло щось При ю т и our іи< тя. так иівтра мов р ук ою знйие (П Куліш)

Як солоного зайця ганяти, і онйін

без перепочинку. весь час. Інколи і на чи щ не п<н и<>иш, ганяють тебе, як солоного зайця (Пшик Мирний )

286

Зі словника синонімік Античний, класичний, древній Архітёктор. будівничий збдчий. градобудіпнйк Аукціон, торги Башта. вежа Бібліоман, книголюб, бібліофіл. книжник Благородний великодушний, шляхетний, лйцірськкй.

порядний,

чесний

Ватага, група, гурт, купа, громада В арвар дикун,вандал

Вигук, викрик, оклик, крик, окрик Вирощувати розводити, культивувати, ростити виходжувати, зрошу­ вати Гаразд благополуччя, благоденство Гостинний гостелюбний, хлібосольний Давним-давно за давніх часів іа старих часів ла дідів-прідідів Дефект вада, недолік, хиба, гандж, норок. Достаток. добробут. заможність, тіто к , блага, гаразди, багатство Дощ. і шва. липень. Жвавий рухливий. живий швидкий, меткий проворний Живопис малярство, малювання. Зволікати іягтіі. тягнути, затягувати, баритися, інолікатися. марудити, м'ятися, чухатися. Згода вза< морозумі'ння. норо.«уміння, контакт, дозвіл. Згодом, пізніше, перегодя, потім. Знатний аристократичний, високий,благородний, родовитий. Зустріч, побачення рандеву, спіткання Ілюзіоніст фокусник, штукар, фігляр, факір, маг Іноді, бувало, було, траплялося, часом час під часу, інколи, зрідка, по декуди Каша куліш, кутя, мамалига Ласкавий ніжний, лагідний. пестливий .'Іёкснка словник, лекі икбн Лицарський чемний вихований, гречний, коректний, делікатний, уважний. 2*7

Лінгвістка, мовознавство. Милиця к('кгтур. костуряка. куля Мірошник, мельник, млинар. Мляво повільно, поволі, звільна, нешвидко, нескбро, неспішно, не* поспішливо, неквапливо, спокійно, тихо, стиха, розтягнуто, помалу, спроквбла, повагом. Натхненний одухотворений, одушевлений, благородний Нехай, добре, згода, гаралд Нудити, м.іоіти. валити, канули і н Оповідання мініатюра, оповідка, новела. Перерва, інтервал, проміжок, антракт, перестанок, пауза. іі|мм'т ііі. Порядний добропорядний,пристойний Пропасниця, гарячка, лихоманка, трясця, трясучка, вогневиця, трясовйЦЯ. ЗЙМІІИИЯ

Роздум, роздумування, |юзмисе.і, медитація, намнсел. розсуд. Стегно, клуб, кулмна. Стовпець, колонка, стовпчик, іппільта Стогін, скарга, нарікання, ремство, ремствування, бідкання, жаль жало­ ба, ниття. Хиба, помилка, погрішність, ляпсус, упущення, недогляд Хибний неправильний, помилковий, кривий, неточний. Цуценя, щеня, собача, собаченя, пссеия Часом, випадково, несподівано. Чесний, лоброч^сний. цнотливий, правдивий, чистий, добрий, не.заплямбваннй. порідний Шинка вудженії ця. окіст, Окорок. Шустрий, рухливий, моторний, швидкий, меткіш, проворний, прудкий. нерткйн. в'юнкий. вертлявий, спритний, Шухлядка скринька, шкатулка Щастя, благодать, блаженство, задоволення Щемкий болісний, болючий, пекучий, гризотний гризучий, болячий.

288

Зі словника лінгвістичних термінів 1 Абзац <нім. уступ) відносно закінчена і пов'язана єдністю змісту час­ тина тексту від одного відступу до іншого. А бревіат ура (італ. скорочую) — іменник, утворений з усічених сліп ви­ хідного СЛОВОСПОЛѴЧеМНЯ чи з усічених компонентів вихідного складного слова ( ПАН Національна акаОемін наук, Кабмін — Кабі­ нет Міністрів). Абстрактна назва ( латин. abstracius — віїМкиений, дкі.ги.чений) — слово з узагальненим значенням якості, нлагінвості. стану, дії. До абстракт­ них назв належ ать: а) ім енники з відповідним и суф іксам и -ість, -от(а), -ин(а), -снн(я) та ін. {дбаНчитсть, гіркота);6) прикметники, шо позначають ознаки (сумний); в) дієслова, шо виражають почуття, внутрішній стан людини (любити). Активний словник цс запас слів, які мовець активно використовує н усній і писемній мові Слова не мають ознак застарілості чи незвич­ ної новизни. Архаїзми ( ф ей archaios - стародавній) — застарілі д ія певної епохи назви предметів і явиш, звороти, форми слів, афікси, шо вийшли з активного вжитку або витіснені сучасними відповідниками (рать військо, перст палець, піїт поет) Багатозначність, полісемія здатність слова мати одночасно кілька значень В українській мові більшість слів належить до багатознач­ них. «Словник української мови» м 11 томах фіксує, наприклад. 9 значень прикметника добрий 12 значень іменника сияа і т. ін. Ьезособюве дієслово — дії слово, шо позначає дію, не пов'язану з будьякою особою-діячем. Нигук клас слів, що виконує важливі комунікативні функнії. служить для безпосереднього вияву почутііи. емоцій, різних волевиявлень людини, ис називаючи їх (гай м . гей. п[хн')аняйте, іюброго /юнку) Hud — дієслівна граматична категорія, що вказує на ;іавершсність*незавериіешсть реэу.іьтаінвність-нерсзѵ.іьгатнвністъ, тривалість, обме­ ження діі. Budoea пара співвідношення дієслів іа значенням виду, які можуть утворюватися за допомогою префікс.і суфікса, чергу вання голосних, зміни наголосу. Відокре.члення смислом** га інтонаційне виділення другорядних чле ній речення (разом із залежними від них с ювамн) для того, шобпідси.іиги їхнє значення, пояснити або уточнити інші члени |»ечсння. 1 В основі словника —лекснкоірафічпа праця Срмоленко С. Я . Бнбик І П.. ТодорО Г Українська мова Короткий тлумачний словник .тіні нісшчних тер­ мінів / За рсл. Я ( р.мо.к нко. К 2001

289

Власна назва — іменник, що означає одиничний предмет із ряду одно­ рідних (Іван, Олеся, Софійха) Граматика (ірец. літера, написання)

розділ мовознавства, шо вивчає закономірності будови, змін та утворення слів певної мови (морфо­ логія). а також словосполучень і речень (синтаксис). Гра.чатична будова мови закономірності оформлення, вираження і повідомлення думок закономірності АМІНИ слів, сполучення СЛІВ М ІЖ собою, моделі словосполучень 1 речень Граматична кат егорія (грец. kategona судження, визначення) — 1 ) властиве словам узапільнювальне значення, що відмежоване від конкретних, лексичних значень слів; 2 ) лексико-граматичний розряд слів, частини мови. Граматична форми слова —різновид того самого слова, що відрізня­ т ь с я від інших граматичним значенням Гра.чатичне значення додане до лексичного значення слова абстракт­ не значення, що виражає його відношення до груп або класів слів. Бувають морфологічні та синтаксичні граматичні значеним Графіка (грон. пишу, креслю, маною) - розділ мовознавства, що вста­ новлює відповідності між звуковим значенням букн (фонемами) та їх написанням. група ди слів, що мас однакові ознаки словозміни за особа­ ми та числами. За закінченнями виділяють дві дієвідміни Д ієвідм іню вання зміна форм дієслова за особами, числами, часами. способами, а в минулому часі й умовному і нособі —також за родами. Дієприкметник неособова форма дієслова, що позначає реалізовану в часі ознаку предмета, пов'язану дії ю або станом нього предмета. Дієприкметниковий зворот - сполучення ді« прикметника і залежних від нього слів. Дієприслівник незмінювана дієслівна і]юрма. що називаї додаткову другорядну дію і подає обставинну характеристику головно! діі Дієприслівниковий зворот сполучення дії прислівника і сліп, що за­ лежать від нього і пояснюють його. Д ієслово повнозначна частина мови, шо означає дію або стан предмета як процес Д ієвідм іна

додаткові стилістичні відтінки, яких набувають у мові одиниці різних рівнів, уживаючись у конкретних текстах і виконую­ чи емоційно-експресивну чи оцінну функції. Займенник змінна самостійна частина мови, шо вказує па предмети. ознаки й кількість, але не називає їх Закінчення - змінна частина слова, шо виражає стггакснчін відношен­ ня певного слова до інших слів у словосполученні та реченні, Закін­ чення виражає значення роду, числа, відмінка та особи

Забарвлення

290

Запозичення, іншомовні слова слова, засшхні українсько*» мовою з інших мов Вони підпорядковуються законам тієї мови, яка їх запо­ зичує (литко — з польської, мода — з французької, офіцер — з ні­ мецької). Застарілі слова - слова, які вже давно в и й ш л и з ужитку: - архаїзми (грец. стародавній) - застарілі для певної епохи назви предметів і явищ, звороти, фірми слів, афікси, шо вийшли з активно­ го нжнтку або витіснені сучасними відповідниками (рать - військо; живіт життя). - історизми —застарілі слова, шо вийшли з ужитку в зв'язку зі зник­ ненням тих реалій, які вони пази шин (козак, кріпак, фунт)

Звертання - слово або сполучення слів, яке називає особу чи предмет. до яких звертається мовець (Мано. мамо, рідна і кохана...). Звук мови —най коротим виокремлювана одиниця усної мови, яка утво­ рюється мовними оріаиами за один момент вимовляння Звуконаслідування — створення слів, шо звуковим складом частково нагадують позначуваш предмети (гавкати, кувати) Інтонація (латин, голосно вимовляти) — засіб смислового виділення слів і словосполучень у реченні. Складники інтонації в мові: - мелодика —послідовне підвищення га зниження голосу дія роз­ різнення синтаксичних с труктур: - пау за більш чи менш тривала зупинка в мовному потоці. - ритм черіування наголошених і нснаголошених складів, - тембр голосу —емоційно-експресивні відтінки звуків: - теми швидкість або повільність тривання одиниць мовлення в часі Культура мови — свідоме й критичне використання мовних засобів, володіння нормами усної та писемноі літературної мови в різних сферах суспільної комунікації відповідно до мети й змісту вислов­ лювання. Лексика (грец. словесний, словниковий) —словниковий склад, сукупність слів певної мови. - власне українська лексика, питома у країнська лексика - слова, шо утворилися в українській мові в період П формування й історич­ ного розвитку, лілова лексика — с л о в а й усталені звороти, шо виконують функ­ цію офіційного спілкування, уживаються в документах, у діловій практиці: експресивно-емоційна лексика слона, що крім називання пред­ мета передають ще і його суб» ктивну оцінку мовцем. книжна - слова, ию використовуються в діловому, науковому худож­ ньому. публіцистичному стилях і майже не вживаються в розмовному, 19*

291

—нейтральна загальновживані слова, шо називають звичні, поши­ рені поняття, предмети, ознаки, дії та не мають зв’язку1 з певним сти­ лем чи сферою вживання; пасивна слова зрозумілі, знайомі мовцю, але не нжиаамі ким у звичному мовному спілкуванні: — нросторічиа слова, що вживаються здебільшого в розмовній по­ бутовій мові, а також у художніх творах як стилістичний засіб надан­ ня грубуватої, зневажливої характеристики зображуваному; стилістично забарвлена слова, шо несуть на собі відбиток різних функціональних та експресивних стилів: термінологічна - спеціальна лексика, що використовується в пев­ ній галузі знань Лексикон — запас слів і висловів, характерних для певної особи чи якоїсь галузі людської діяльності Лексичне значення слова —закладений у слові зміст, який визначаєть­ ся співвіднесеністю слова з відповідним поняттям Носієм лексично­ го значення с основа слова. Літ ерат урна мова — унормована, стандартна правильна з погляду усталених, кодифікованих норм форма національної мови, шо обслу­ говує культурно <х вині потреби суспільства, виконує консолідуючу функцію череї використання в сферах державного управління, за­ собів масової інформації, науки, культури та літератури. Літ ерат урна норма - вироблені в писемно-лтчшурній практиці пра­ вила використання мовних одиниць і кодифікація цих правил у словниках і граматках відображений у мові с воєрідний спосіб мислення га світовідчування, характерний для індивіда як представника мовної спільноти і для всієї мовної спільноти. Ми л о звуч н іст ь — приємне, з погляду фонетичних і дексико-сти.истичних норм певної мови, звучання мовних елементів - звуко­ сполучень, слів, словосполучень. Милозвучність української мови досягається природним чергуванням окремих голосних і приголосних, спрощенням у групах приголосних, використанням фонетичних варіантів прийменників, прислівників, повнозначних слів. М ова - складне суспільне явище, у якому розрізняють такі ознаки найважливіший засіб людського спілкування та об'єднання людей у спільноту; засіб самоіден і ифікації. вираження ментальності нації; засіб формування й розвитку думки, здійснення пізнавальної діяльності. Мовна діяльніст ь мовне спілкування в конкретних ситуаціях, у яких реалізується необмежена можливість створення нових змістів, нових текстів з обмеженої кількості одиниць мовної структури. Ментальність

292

система прийнятих у певному суспільстві формул спілкування. зок]к-ма стійких вислови», для встановлення контакту та підтримання бесіди. М орф ологія (і рсц. формо та слово, вчення) розділ граматики, що охоп­ лю* вчення про структуру слова, ірормн словозміни, способи ви|>ажения граматичних значепь, а також учення про частини мови та властиві їм способи словотворення Мовний етикет

Неологізми (грец. новий і слово, поняття) — слова або мовні звороти,

створені для позначення нового предмета чи поняття. З'являючись у мові, слово спочатку сприймається як неологізм, а згодом входить до широкого вжитку Норма сукупність мовних одиниць риних рівнів (фонетичних, лек­ сичних. граматичних), поєднуваних у висловлювання за правилами, прийнятими в суспільстві, щ о користується Ц ІЄ Ю МОВОЮ. Омониии (грец. однойченний) — слова та їх форми, що вимовляються й пишуться однаково, а значення мають рине (ключ, коса, /риф). У мо­

ві розрізняють: о м о ір а ф и - слова, які однаково пишуться, але по-різному вимов­ ляються (музика —вид мистецтва; музика музикант); омофони —слова, які однаково звучать, але мають різне написан­ ня (любов —Любов); омоформи - слова різних частин мови, які однаково звучать в ок­ ремих граматичних формах (лило іменник.мию —прислівник) Опис функціональний різновид тексту, що характеризується п о с л і ­ д о в н і с т ю відтворення логічних зв'язків між явищами та поняттями О рф ограф ія (грец. пряміш, правильний і пишу). Правопис — система правил написання слів та їх значущих частин Орфоепія (грец nptieu-іышй і слово, чопа) — розділ мовознавства, що вивчає норми літературної вимови. Особа дієслова - граматична катеюрія дієслова, що виражає відношен­ ня дії до того, хто творить, або до предмета. Особове дієслово дії слово, яке позначає дію або стан, що передбачає виконавця дії, і змінюється за особами. Нароничи { грец. бая. коло та сч я ) - схожі за формою споріднені та неспоріднені слова, шо розрізняються своім значенням (т аїан т а­ лант, уява — уявлення). Повнозначні слова, самостійні слова - слова, що мають самостійне

лексичне значення. п>бто називають предмети, ознаки, кількість, дію тощо і виступають головними або другорядними членами речення (іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник) Порядок слів у реченні — взаєморозташування слів у реченні, а також речень у висловлюванні. В українській мові порядок слів у реченні 293

вільний, бо за членами речення ІІ*' закріплені постійні місця Поря­ док глів зумовлюється структурно речення, способами вираження членів речення. Прийменник — неповиозначна службова частина мови, що висту пає ра­ зом із і(юрмою відмінка іменника, займенника, числівника .гля вира­ ження залежності її від інших слів у словосполученні. Присків 'я стійкий народний вислів, який у стислій, влучній формі пе|іедає життєвий досвід. узагальнену' думку, емоційну оцінку якогось явища. Одніт» з характерних ознак прислів'я є його синтаксична завершеність Виступаючи, як правило, у т|х>рмі судження, приказка співвідноситься із судженням (Як ходимо, пиж [юбиио; як дбаємо, так магмо). Прислівник — невідмінювана частина мови, шо передає ознаку дії чи стану, сіупінь чи міру вияву іншоі ознаки Пряма мова чуже висловлювання, передане дослівно, з повним збере­ женням змісту, форми іа інтонації Пряма мова звичайно супрово­ джується словами автора, які вказують, кому вона належить Пунктуація (латин, крапка) — розділ мовознавства, шо вивчає систему розділових знаків і правила їх уживання. Речення основна одиниця мовного спілкування, шо побудована за за­ конами певної мови. Характеризується завершеною інтонацією, вис­ тупає головним засобом формування та нираження думки. Роздум функціональний різновид тексту, для якого характерна лекси­ ка на позначення сфери розумової діяльності людини, синтаксична організація, що відбиває аналітичні, прнчинно-паслідкові зв'язки між явищами, які є об'єктом спостереження, дослідження. Розповідь - функціональний різновид тексту, п я якого характерний послідовний виклад подій з погляду оповідувана, наголошування на часі їх здійснення. Синтаксис (іреп побудова, устрій, зв’язок) розділ граматики який вннчає способи поєднання слів у словосполучення й речення, а та­ кож поєднання простих речень у складні. Сиптаксис вивча» будову словосполучень і речень, їх типи, значення, функції та умови вжи­ вання, інтонацію, порядок слів у ученні Слова автора слова, що супроводжують пряму мову, вводя і ь у текст чужу мову, конкретизують, кому вона належить, ло кого звернена. Словник - упорядкований в алфавітному чи тематичному порядку спи­ сок лексикографічно опрацьованих слів Слово мінімальна змістова одиниця мови що вільно відтворюється й служить х ія побудови висловлювань Сднісгь звукової, морфемної будови та значення робить слово цілісною одиницею, шо ниража» поняття про предмети, явища, процеси. Службові слова неновнозначні слова, шо самостійно не вживаються, а служать для синтаксичних зв'язків між повнозначними словами

Не змінюються, lie поділяються на мо|>фсмм, не виконують функції члена речення (прийменники, сполучники, чистки). Сполучник - службова частина мови за допомогою якої здійснюється поєднання однорідних членів речення, частин складного речення й окремих речень. Спосіб дієслова — граматична категорія дієслова, яка виражає підно­ шення дії чи стану до дійсності. Стилістики ролділ мовознавства, що стосується умов і мети викорис­ тання мовних засобів у різних ситуаціях спілкування, відповідно до <ч)>ер суспільної комунікації Стиль (латин. загост/>ена патика) —функціональний різноннд літера­ турної мови, зумовлений сферою, змістом, завданнями спілкування, типом суспільної свідомості, що впливає на характер використання М ОВНИХ О Д И Н И Ц Ь

Текст (латин зв'язок. тканина, побудова) — письмове чи усне повідом*

лешія, що характеризується змістовою і структурною іавершенісло, орієнтацією автора на певного адресата. Топонім - власна географічна назва. Ф орми мови, рйновиди мови — мова існує в усній і писемній формі

спілкування. Усна форма мови це звукова мова, яка широко вико­ ристовує позамовні засоби - жести, міміку тощо. Писемна форма мови це мова, зафіксована на письмі відповідними графічними знаками. Ф риза ( грец. аю сіб оисювлншання, зво/ют) —основна одиниця спілку­ вання. що становить змістову іі граматичну єдність, тобто речення Ф разеологим —цс лексично неподільне, стійке у своєму складі, цілісне за значенням сполучення слів, що відтвори* іися в мові (голова </>ертом, собаку з7сти). Ф разеологія ( греи тилів, зворот і слово. вчення )

розділ мовозиавс і ва. що вивчає фразеологізми. їх походження та функціонування

Час —граматична категорія дійсного способу дієслів, що віціажас відно­

шення .ні до моменту мовлення. службова частина мови, що об'єдну» слова, які смугують .тля творення граматичних форм, надаю ть додаткових змістових, модаль­ но-вольових. емоційно-експресивних відтінків речению або його членам Числівник частина мови, шо нозначаї число, кількість предметів і по­ рядок їх при лічбі. Число - граматична категорія влас тивії деяким повнозначним частинам мови, що вказѵ* на кількість предметів і реалізується у відповідних грамаї ичних формах. Для сучасної української мови характерні співвіднгк ні форми однини га множини. Частка

295

«

В Е Л И К А ЧИ М АЛА Л ІТ Е РА ?

абсолютнії чемпіон снігу Австрійська Республіка Адм ініс 11 >ація Президента Акт проголошення незалежності України Асамблея Ради Європи ахіллесова п'ята Баба Яга Костяна Нога (казковий персонаж) Біблія Білий дім Ботанічний музей НАН України Будинок дитячої та юнацької творчості Буконина Великдень Велике князівство Литовське Вербна неділя Великий Віз (сузір’я) Великий Каменяр (про І Я Франка) Великий Кобзар (проТ, Г. Шевченка) Великий Луг (історична територія запорозького козацтва) Всрннгора (казковий персонаж) Верховна Pa.w України видавництво «Грамота» Видавництво імені Олени Тел іги Визвольна війна українського народу(1648-1654) виший навчальний заклад Військово-морські сили України Військо Запорозьке Вінниччина Волинь Галицько-Волинське князівство Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Напій Генеральний Прокурор України Герой України Гімн України Голова Верховної Ради України 296

Голова Конституційного Сулу України День Конституції України День Незалежності України Дерево життя. Світове ( Райське) дерево. Рай-дерево Державна заслужена хорова капела України «Думка» Державний герб України Державний прапор України Дніпровські пороги Донецький кряж Донеччина Друга світова війна екс-президент екс-чемпіон світу Європейський банк реконструкції та розвитку Європейський парламент Європейський Соки жнтлово-екплуатаційна контора Задніпров'я Задунайська Січ Закарпатська Україна Закарпаття Запорозька Січ Західно- Українська І Іар<а на Республіка Збройні сили України Земля (планета) земля (загальна назва) Золоті ворота (пам'ятка архітекту ри в Кнсві) Івана Купала Івано-Фраиківськ Інтериеі Кабінет Міністрів України Каменяр (про І Я. Франка) Кам'яна Могила Канівський державний музей-.шювідник «М оїилаТ Г Шевченка» Кисво Моїнлянська академія

Київська Русь Київський національний універ­ ситет імені Тараса Шевченка Кобзар (про Т. Г. Шевченка) Коляда(народне снято сонячною циклу) Конституційний Суд України лауреат Державної премії України Лівобережжя Літературно-меморіальний музей садиба Олеся Гончара Мала Ведмедиця (сузір’я) Меморіальіінй будинок-музей академіка Д Яворнииького (Дніпропетровськ) Міжнародний банк реконструкції та розвитку Міжнародний валютний фонд Міністерство закордонних cupau України Нахіншряншина народний артист України Народний рух України Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського Національний педагогічний університет ім М II Д|«гоманова Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут* Напіонал ы пій ун іверсії гет «Києво-Мої нляиська академія* Олімпійські ІГ |Ж олімпійський чемпіон Організація Об'єднаних Націй Палац культури «Україна» Палац спорту пам'ятник Слави педагогічна рада пів-Європи пів-Кін ма пів-Україии

площа Лесі Українки І Іокуття І ІОЛІССЯ

IIолтавс ьки й л ітературномеморіалыінн музей І. П. Котля|)евського Полтавщина Почесна відзнака Президента України Правобережжя Правобережна Україна Президент України Прем’єр-міністр України Премія імені Івана Огіенка Прикарпаття Причорномор'я Просвітництво, епоха Просвітництва районна рада народних депутатів Рада Безпеки Організації Об'єднаних Націй Рада Європи Рак (сузір'я) Рахункова палата Світова організація торгівлі Світовий конгрес українців Слобожанщина Спілка художників України Стародавній Кнїв Стародавня Русь Східна Європа Таллінн Тернопільщина Товста Могила (курган) Трипілля трипільська культура Хмельниччина чемпіон Європи Червона книга Черкащина Черні веччина черняхївська культура шевченкіана Шевченків край Яйце-рай не (фольклорний образ) 297

А Б Р Е В ІА Т У Р И

АБ - акціонерний банк А.'К' - автозаправна станція АКБ - акціонерно-кредитний банк АМН України — Академія медичних наук України АПН Українн —Академія педаго­ гічних наук України АРК - Автономна Республіка Крим АСЕАН —Асоціація держав Південно-Східної Азії AT акціонерне товариство АТ ВТ акціонерне товариство відкритого тину АТЗТ акціонерне товариство закритого типу АФУ —Асоціація фермерів України БМУ —будівельно-монтажне управління ВАТ - відкрите акціонерне товариство ВВП - валовий внутрішній продукт ВВіР —відділ паспортної реє страції та міграційної роботи. відділ віз і реєстрацій ВІЛ —вірус імунодефіциту людини ВКУ Всесвітній конгрес українців ВМС України ВійськовоМорські сили України ВМФ - Військово-Морський флот України ВИЗ вишин навчальний заклад ВООЗ - Всесвітня організація охорони здоров'я ВПК —військово-промисловий комплекс

29Я

ГУ - Головне управління ДАІ —державна автоінспекція ДМШ —дитяча музична школа ДЮСШ - дитячо-юнацька спортивна школа СС —Європейський Союз ЖЕУ житлоно-екснлуатаиіние управління

ЗОШ —загальноосвітня школа КНЕУ — Київський національний економічний університет КНУ — Київський національний університет імені Тараса Шевченка КП —контрольний пункт КРУ — Контрольно-ревізійне управління МОН України - Міністерство освіти і науки України НАТО Організація Північно­ атлантичного блоку ІІДІ науково-дослідний інститут НЛО нерозпізнаний літатьний об’єкт НТШ — Наукове товариство імені Шевченка ОАЕ - Об’єднані Арабські Емірати ООН - Організація Об’єднаних Націй ПЕК - паливно-енергетичний комплекс СОТ - Світова організація торгівлі ЮНЕСКО Організація Об'єднаних Напій з питань освіти, науки і культури

СПИСОК СКО РО ЧЕНЬ англ. англійська мина безособ - безособове безспазучн безсполучникове вар —варіант вій. — нмгук відм. —відмінок т<)нош підношення тоокрем.1 ч і відокремлений

член голови - головний грец. - грецька мова д. - давальний відмінок двоскл. —двоскладно

(Лат. - діалектне слово діеприк. w дієприкметник діеприс.і дієприслівник діесл. —дієслово док. — доконаний вид еднальи. єднальний За рео за редакцією З к н . - з книги З те. — з творів міст. —застаріле слово зн. —знахідний відмінок знач. - значення зненажл зневажливе слово ічен - іменне іченникоп - іменникове ін. —інше Іран. іронічне слово іт&і. італійська мова кг — кілограм — кличний В ІД М ІН О К сч —кілометр латин латинська мова ііпга лінгвістичний термін .ч —метр м. — м іс ц е в и й в ід м ін о к M .V I -

М ІЛ Ь Й О Н

чи. —множина н. е. —наша ejia нак.. пак сп. - наказовий спосіб

паслідк. —наслідконнй невиУч — н е в ід м ін ю в а н е слові» нелм - незмінюване слово НЄОК.І —

неоклнчне

неспшНв. н е с п о д ів а н и й иеускл и е у с к л а д и е ііе цім н ім е ц ь к а м о в а обстав. —обставина <нін однина ІИІНІККІ — ОДНОСКЛаДИИЙ означ — о з н а ч е н н я ор. о р у д н и й ВІДМІНОК ос. - о с о б а пере» — п е р е в а ж н о пе/н-н — п е р е н о с н е з н а ч е н н я r tu ip

- нарядний

по батьк. — по батькові по.і половина пор порівняймо пошир — п о ш и р е н е прийч. — п р и й м е н н и к прикч — п р и к м е т н и к присл — п р и с л ів н и к присуд — п р и с у д о к прост. — п р о с т и й р р ік , р о д о в и й в ід м ін о к рр ~ [Ю К И р мн — р о д о в и й В І Д М І Н О К множ ини

рідко, р ід к о в ж и в а н е с л о в о /ю т - р о з м о в н е с л о в о (ЮШІМ р о з п о в ід н е с с т о р ін к а , с е р е д н ій р ід і кіаі»* складний склаФюпідр. — с к л а д н о п ід р я д н и й складіикур. — с к л а д н о с у р я д н и й спец. - с п е ц іа л ь н е с л о в о ( паї - с п о л у ч н и к сполучи — с п о л у ч н и к о в и й спонук — с п о н у к а л ь н и й cm с т о л іт т я , с т а г т я пі ін т а к е ін ш е 299

ти — творчість men. теперішній тис. тисяча, тисячоліття умодж. —узгоджене ужин, —уживається

хь вправи

укр українське ускіадн. ускладнене фр. французька мова

ч

чоловічий рід частка, частина

част.

Відповіді до ребусів, загадок і зашифрованих речень

88

а) відповідальність: б) оптимістичний; в) любов; г> охорона; г) надія; л) талант; е) енергійний; є) радість.

10 0

1 . Вогонь і дим. 2 Місяць і Сонце. 3. Котел над вогнем 4. Вода й дід.

242

Мене іцсмно огортає передчуття осені, коли іа селом стихає гул комбайна, коли я тиші ночей на землю починають падати зорі та груші (ІІ Дунайський),

289

Сонце залляло овечу вовну, розклавшис ь веселкою в ній. запа­ лило трави зеленим вогнем за вівчарами ідуть довгі їх тіні (\{. Коцюбинський).

318

Світ подібний до театру: щоб прожить у ньому успішно і з похвалою, беруть ролі іа здібністю.

361

Іван плахту носить. Настя - булаву

365

Сім'я міцна - піре плаче.

300

ВСТУП

................................................................................................................

з

§ 1.

Розпиток української м ови............................................................ 4

§ 2. § 3.

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО У ВОСЬМОМУ КЛАСІ Просте неускладпеме речення ........................................ 12 Прості* ускладнене речення .................................. ..................... 18 Заїдання для самоперевірки ........................................................... 20

§ 4. § 5. § б. § 7.

ПРЯМА І НЕПРЯМ \ МОВА Пряма і непряма мова як засоби відтворення чужої мови Розділові знаки .................................. ............................................ 22 Заміна прямої мови непрямою ..................................................... 28 Цитата як спосіб відтворення чужої моим. ............................................................................ 34 Розділові знаки Діалої Розділові знаки ................. ................................................ 40 Ушо-іьненчя Оо теми *Пряма і непряма мова» ........................ .4 6 Завдання д.ія самоперевірки ............................................................ 46

СКЛАДНІ Р1 ЧЕННЯ І ПОЮ ОЗНАКИ ск л \л і ю с у р я д і и: р е ч е н н я § 8. Складне речення без сполучників, Із сурядним і підрядним зв'язком........................................................................ 48 § 9. Складносурядне речення, ного будова і засоби зв'язку н ньому. Змістові підношення між частинами складносурядного речення.............................................................. 56 § 10. Розділові знаки між частинами складносурядного речення ...................... ...................................... •.............................. 62 §11. Складносурядне речення і синонімічні конструкції 68 Умг/альченти до теми *Складне речення і його шнаки Складносурядне [н-чення ► ............................................... ..............74 Завдання для самоперевірки ............................................................ 76 § 12. § 13, § 14. § 15. § 16. § 17.

СКЛ \ЛІІОІПДРЯЛІП РЕЧЕННЯ Складнопідрядне речення Будова і засоби зв'язку в ньому. Розділові знаки .................................................... 79 Основні види складнопідрядних речень. Складнопідрядне речення з підрядним («начальним ........... 87 Складнопідрядне речення з підрядним з'ясувальним............. 98 Складнопідрядні і»ечсиіія з підрядними обставинними Підрядні місця, часу .........................................................................106 Складнопідрядне речення з підрядним способу дії. міри й ступеня, з підрядним порівняльним ....... 114 Складнопідрядні речення з підрядними причини мети. умови ................................................................................................122 301

§ 18. Складнопідрядні речення з підрядними наслілковнми, допустовими................................................................................... 131 § 19 Складнопідрядне речення з кількома підрядними частинами Розділові знаки.............................................................. 138 Узагаїьнення до теми •Ск.іаднопігїрябнеречення» ................ 147 Замкіння для сачоперепірки ........................................................ 148 ІІЕЗСПОЛУЧІПІКОВЕ СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ § 20 Змістові відношення між частинами безсполучниковогп 153 складного речення ................ .......... ........................... §21. Кома і крапка з комою п безсполучниковому складному реченні ............................................................................ 159 § 22 Двокрапка і тире в безсполучниковому складному реченні ...................................... ........................... ......................... 164 § 23 Безсполучникові складні речення і синонімічні конструкції ......................................... ......................................... 170 Узагальнення (Юте ни ^Безсполучникове складне реченим» 173 Завдання для самоперевірки .............................................................174 СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ З РІЗНИМИ ВИДАМИ СПОЛУЧНИКОВОГО І БЕЗСПОЛУЧНИКОВОГО ЗВ'ЯЗКУ § 24 Розділові знаки в складному реченні з різними видами сполучникового І безсполучникового зв'язку .................... 178 § 25 Використання складних речень з різними видами сполучникового і безсполучникового зв'язку в текстах різних стилів . .......................................................... 184 Узагаїьнеиня do течи «Складне речення .#риними видами сполучник/тоги і безсполучникового .мг'мзку» .................. 190 Завданим для самоперевірки . .......................................................191 СКЛАДНЕ СИНТАКСИЧНЕ ЦІЛЕ § 2G. Складне синтаксичне ціле і його ознаки Види і .засоби міжфразного зв'язку ............................................... ............. § 27. Складне синтаксичне ціле і абзац................ ........................... § 28. Актуальне членування речені, у висловлюванні: відоме і нове................................................ ............................. ЗамЬіннм <)ля caMonejxtupKu ............................... ...........

193 200 205 210

ЗВ'ЯЗНА МОВА ( МОВЛЕННЯ) Понторення про текст, стилі, типи і жанри висловлювання. Різновиди аудіювашія ознайомдювальне. пивчальне. критичне .................. 212 §30 Усинй стислий переказ тексту наукового стилю 216 § Зі Усний стислий переказ тексту публіцистичного стн.ио 220 § 32. Усний вибірковий переказ тексту художнього стилю — 221 §33. Письмовий вибірковий переказ гексту наукового стилю (на основі декількох дж ерел )......................................... 224 § 34 Письмовий вибірковий перекат тексту художнього стилю ....................................... ............ 227 § 29.

302

§ 35. Письмовий докладний переказ тексту публіцистичного стилю із творчим завданням......................................................... 229 § 36 Тези прочитаного...........................................................................230 § 37 Конспекту вання як різновид переказу почутого........................ 232 § 38 Діалог, складений відповідно до запропонованої ситуації (офіційна і неофіційна розмова) ...................................235 § 39 Діалог-домовлемість. Обговорення самостійно обраної тем и................................................................................... 238 § 10 Усний твір у публіцистичному стилі на морально-етичну тему за складним планом ................................241 §41 Доповідь на основі двох-трьох джерел иа моральноетичну (суспільну) тему п публіцистичному ститі ................... 246 § 42. Письмовий твір у публіцистичному стилі на морально-етичну тему ...................................................................251 § 43 Письмовий твір у публіцистичному стилі на суспільну тему.................................................................. ...........254 § 44. Письмове оповідання на самостійно обрану тему 258 § 45. Заява. Автобіографія..................................................................... 262 ДОДАТКИ З орфографічного словника .................................................................. 270 Зі словника антонімів.............................................................................. 275 Із тлумачного словника ...........................................................................276 Зі словника фразеологізмів....................................................................281 Зі словинка синонімів ...........................................................................287 Зі словника лінгвістичних термінів .................................................... 289 Велика чи мала літера? ...........................................................................296 Абревіатури ........................................................................................... 298 Список скорочень..................................................................................... 299 Відповіді до ребусів, загадок і зашифрованих речень........................ 300

I іанчалык* видання

ЕРМОЛЕНКО Світлана Яківна СИ ЧОПА Вікторія То.часівна

УКРАЇНСЬКА МОВА Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів Ртомендовано Міністерстван освіти і науки України Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

У підручнику використані ілюстрації художника В. Бариби, репродукції з мистецьких альбомів, часопису «Образотворче мистецтво», а також фото Укрінформу та я Інтернету. Редактори О ІІгѵигюренко. М. Ж ук Макет і х у д о ж т <*1>орчленнн В Куиітренка Художній редактор 0 Фгдько Технічне редагу вання та комп'ю терна верстка / Се.гезхьовоі Коректор / іїарвінок

Підписано до друку 29.05 2009 Формат 60и90 16 Плшроф1 V І Гарнітура Петербург. Друк <и{х Ум. друк, арк 19.0 Обл.-вид арк 20,050 Ум фаірбовілб 76 0 Тираж 118 617 прим Зам S i 9- 0655.

Нилатиш їмо «Грамота» КлйпськиА узвіз, 8. м Кніїї, 01021 ге.1 /факс (044)253 9« 04. тел 253-90-17, 253-92-Ы Електронна дд|мч a KnimotanevnS'blgnnrJiel Свідоцтво про внесення до Лп'жланого реїстру України губектів «мдвяіоеіоі справи ДК .V Я41 піл 21 02,2001 р Піддруконамп j готових діапозитивів видавництва «Грамота» у ГОП • Видавництво "Фолто** иу.і Чубаря. 11. * Харків. 6101*2