Українська мова (Заболотний) 11 клас з рос мовою

СТИЛІ МОВЛЕННЯ Назва стилю Науковий

Сфера використання Освіта, наука, техніка

Функція

Стильові риси

Мовиі засоби

Виклад наукового матеріалу

Точність, логічність, абстрактність

Нейтральна лексика, терміни, віддієслівні іменники, складні речення зі сполучниковим зв’ язком Емоційно забарвлені й нейтральні слова, діалектизми, тропи, вільний порядок слів у реченні

Образність, виразність, емоційність, оцінний характер мовлення Розмовна й Емоційність, Спілкування невимушеність, просторічна лексика, оцінний фразеологізми, вигуки, характер модальні частки, звертання, прості мовлення речення,неповні речення,окличні речення

Художній

Красне письменство

Естетична насолода

Розмовний

Побут, сімейні, дружні стосунки

Офіційноділовий

Офіційно-ділові стосунки

Публіцис­ тичний

Повідомлення, Закличність, Г ромадськопристрасність, вплив політичне життя оцінний характер мовлення

Урегулювання Офіційність, службових строга точність, стислість стосунків викладу

Епісто­ лярний

Спілкування, Листування обмін інформацією

Конфе­ сійний

Релігійні заклади, Спілкування віруючих, особисте життя мова церкви

Нейтральна лексика, офіційні слова і вирази, мовленнєві штампи, складені сполучники, розповідні речення, повні речення, речення з рядами однорідних членів

Суспільно-політична лексика, емоційно забарвлені слова, тропи, фразеологізми, спонукальні речення, окличні речення, риторичні запитання Невимушеність Звертання, традиційні словосполучення на початку і в кінці послання,етикетні формули Урочистість

Церковна лексика, старослов’янізми, тропи,речення стандартної будови

Б Б К 8 1. 2УКР-922 3-12 Рекомендовано М ініст ерст вом освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 16.03.2011 р. № 235) Видано за рахунок держ авних коштів. П родаж заборонено Психолого-педагогічну експертизу проводив Інститут педагогіки НАГІН України

Умовні позначення теоретичні відомості завдання підвищеної складності завдання з елементами дослідження завдання з розвитку зв’ язного мовлення завдання для роботи зі словником Навчальне видання ЗАБО ЛО ТН И Й Олександр Вікторович ЗАБО ЛО ТН И Й Віктор Вікторович

УКРАЇНСЬКА МОВА Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою Рекомендовано М ініст ерст вом освіти і науки України Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено Відповідальна за випуск Олена Гурська На обкладинці і титулі репродуковано картину В. В. Ракуненка «Хазяйка комори» Формат 70x100/16. Ум. друк. арк. 24,51. Обл.-вид. арк. 22,79. Наклад 32 469 прим. Зам.11-0143 Видавництво «Літера ЛТД ». 03680, м. Київ, вул. Нестерова, 3, оф. 508 Телефон для довідок 456-40-21. Свідоцтво про реєстрацію № 923 від 22.05.2002 р. Видрукувано з готових діапозитивів ТОВ «ПЕТ». Свідоцтво ДК № 3179 від 08.05.2008 р. 61024, м. Харків, вул. Ольмінського, 17.

3-12

Заболотний О. В. Українська мова: підруч. для 11 к л. загальноосвіт. навч. закладів з навч. рос. мовою / О. В. Заболотний, В. В. Заболотний. — К .: Літера Л Т Д , 2011. — 304 с.: іл. ШВИ 978-966 178-227-2 ББК 81.2УКР-922

IS B N 978-966-178-227-2

© О. В. Заболотний, В. В. Заболотний, 2011 © Видавництво «Літера Л Т Д », оригіналмакет, 2011

Вступ

-

Заговори, щоб я тебе побачив. Сократ

ВСТУП Роль мови в самовираженні й самореалізації особистості І ’д» \ І. Прочитайте висловлювання. Запишіть два з них (на вибір). Текст, поданий російською мовою, усно перекладіть українською. • Слово — наше повнокровне життя, невмируще джерело поступу. Із цього невичерпного джерела мовець здобуває не тільки знання про навколишній світ, а й моральні й естетичні оцінки та уподобання ( І. Вихованець) . • Наш а мова — найваж ливіш а частина не ли ш е наш ої поведінки, а й наш ої особистості, душ і, наш ого розум у, наш ої здатності не піддаватися впливам середовища, якщ о воно затягує (Д . Л и х а ч о в ) . • К ульту р а мови починається із самоусвідомлення мовної особистості. Вона зародж ується й розвивається там, де носіям національної літер а ­ турної мови не байдуж е, як вони говорять і пиш уть, як сприймається їх н я мова в р ізн и х сусп ільн и х середовищ ах, а також у контексті інш их мов ( М . П о л и н с ь к и й ). • Іс то р ія у к р а їн с ь к о ї діаспори — разю чий* п р и клад виж ивання лю дності наперекір обставинам і долі... Створяться нові родини, так би мовити, інтернаціональні, д о лі онуків переплетуться з долям и вихідців з інш их країн, кож на з як и х має свої н ац іон альні традиції, але й українсь­ кими традиціями в нових родинах не будуть нехтувати**. І м іж собою говоритимуть українською мовою ( В. Д р озд ) . • И звестны й лингвист Т. Винокур считает, что наша речь — это наша визитная карточка. И действительно, по тому, как мы говорим, как в ла­ деем искусством слова, можно многое сказать о нашем уровне образова­ ния, об уровне лингвистической и культурн ой эрудиции. И ногда речь даже с лу ж и т показателем социального статуса. Об этом писал ещё А . П уш ки н . В «С казке о мёртвой царевне и семи богаты р ях» есть эпи­ зод, когда богаты ри вернулись домой и обн ар уж и ли там незваную гостью. К ак они определили, кто перед ними? «В м и г по речи те спознали, что царевну при н и м али ». П о речи! Речевая «визитная карточка» героини пом огла ей заявить о себе без ли ш н и х речевых уси ли й (О. Семенец). * Разючий — який викликає подив або захоплення, вражає. **Нехтувати — рос. пренебрегать. 4

* Пізнання мови — це пізнання народу, його єства, його душі, його витоків та історичних ш ляхів — усього того, чим народ цікавий для інших народів. Адж е народи, як і окремі люди, виявляють інтерес і повагу лиш е до того, хто являє собою особистість — своєрідну й неповторну. Годі розраховувати на пошану інш их тому, хто не має поваги сам до себе (3 кн. «М о в а і н а ц ія »).

Іван Марчук. Пробудження II. Поміркуйте над поданими запитаннями. 1. Ч и може суспільство функціонувати без мови? 2. Серед учених побутує думка про те, що людина може найбільш е розвинути свій талант на основі рідної мови. З чим це пов’ язано? 3. Ч и правильно каж уть, що мова — це носій культури? 4. Ч ом у мовлення називають візитною карткою людини? 5. Я к у роль відіграє мова в ж итті кож ної людини? 6. Я к за допомогою мови особистість виражає своє « я » , р еалізує свій потенціал? В | Н Прочитайте тлумачення слів. Складіть усно з кожним словом словосполу­ чення, а словосполучення введіть у речення. Особистість (рос. ли чн ость) — конкретна лю дина з п огляду її к у л ь т у ­ ри, особливостей характеру, поведінки тощо; індивідуальність, особа. Самовираження (рос. самовыражение) — розкриття свого « я » , своєї ін д и в ід у а льн о сті; в и яв лен н я (переваж но в х уд о ж н ій творчості, в худож ньом у образі) своїх думок, настроїв, переконань. Самореалізація (рос. самореализация) — втілення в ж иття свого твор­ чого, лю дського потенціалу. 5

Вступ

М ова й суспільство

М ова й особис­ тість

--------- ----------------------------------------------- ---------------------------------------------

Мова належ ить до ун ік альн и х явищ лю дського життя. Без неї — найважливішого засобу спілкування, вира­ ж ення думок і передачі досвіду — не може існувати су­ часне суспільство. Мова — це й один з основних засобів самовираження та самореалізації особистості. Здавна відомо, що найяскравіше особисті якості людини виявляються в процесі її мовлення. «Заговори, щоб я тебе поба чив», — пропонував незнайомцеві давньогрецький філософ Сократ. Так, під час повсякденного спілкування людина виявляє свої інтелект, характер, волю, емоції, темперамент, почуття, досвід, інтереси тощо. К рім того, якщ о людина добре володіє мовою, ком уніка­ тивним мистецтвом, вона має м огутній засіб д ля впливу на інш их лю дей і досягнення поставленої мети. А знан­ ня мови своєї професії є необхідною умовою досягнення проф есійного у с п іх у , що сприяє м ак си м альн ій р е­ алізац ії особистості. Отже, д ля того щ об якнайповніш е розкрити власні потенційні м ож ливості, оптимізувати особисту д ія л ь ­ ність, треба вивчати мову.

Зверніть увагу! П равила етикету вимагають ставитися до партнера спілкування як до особистості, враховувати його особливості, проявляти повагу до нього. Прочитайте висловлювання. Поясніть, як ви розумієте їхній зміст. Наскільки важливі, цінні вони для вас? Запишіть два висловлювання (на вибір). 1. М ова — в тілен н я дум к и . Щ о багатш а дум ка, то багатш а мова ( М . Р и л ь сь к и й ). 2. Говори з переконанням — слова й вплив на слухачів прийдуть самі собою (Й . Гет е) . 3. Я к щ о лю дина говорить справді те, що думає, то знайдуться слуха ч і, хоч би якими були перешкоди (Т . Карлейль) . 4. Добре говорити — значить просто добре думати вголос (Е . Г е ­ нам ) . 5. Ч им ало скарбниць у світі відкривається, як Сезам казкового А лі-Б а би , словесним клю чем (В а н Д е й к ). 6. Х то ясно думає, той ясно й говорить (Н . Б р а л о ). 7. Я к а лю дина, така й бесіда (Н а р . т в о р ч іст ь ). 8. П тицю пізнаю ть по п ір ’ ю, а ч о лов ік а — по бесіді (Н а р . т ворчіст ь). Прочитайте діалог Карпа й Лавріна з повісті Івана Нечуя-Левицького « Кайдашева сім’я». Простежте, як через мовлення героїв розкривається їхня вдача. — У П алаж ки брови, як ш нурочки; моргне, ніби вогнем сипне. Одна брова варта вола, другій брові й ціни нема. А що вже гарна! Я к нам альо­ вана! —К оли в Палаж ки очі витрішкуваті, як у жаби, стан кривий, як у баби. —То сватай Хіврю . Х ів р я доладна, як писанка. — І вже доладна! Х одить так легенько, наче в ступі горох товче, а як говорить, то носом свистить. 6

І

Вступ

- То сватай Вівдю. Ч и м ж е Вівдя негарна? Говорить тонісінько, мов сопілка грає, а тиха, як ягниця. - Тиха, як телиця. Я лю блю , щоб дівчина була трохи бриклива, щоб м ала серце з перцем, — сказав (/. Нечуй Левицькиії).

Націо­ нальне само­ вираження

Мова сприяє національному самоототожненню*. Так, українці Росії, Б ілорусі, Казахстану, П ольщ і, Канади, С ІЛ А , Аргентини, А встралії та інш их країн, де є у к ­ раїнська діаспора, вираж ають належ н ість до у к ­ раїнства рідною мовою. Представники діаспори вида­ ють рідною мовою книжки, газети, створюють сайти в Інтернеті, проводять радіопередачі. У низці країн є українські бібліотеки, музеї, театри, худож ні колек ти­ ви, наукові товариства. Н айбільш е закордонних українців проживає в Росії. За результатами Всеросійського перепису 2002 року, їх чисельність становить майже 3 м лн осіб. Проте, згід н о з неоф іційною статистикою , ч и сельн ість української меншини в Р о с ії сягає понад 10 м лн осіб.

*Самоототожнення — рос. самоотождествление. Прочитайте уривок з інтерв’ю. Поділіться своїми міркуваннями щодо про­ читаного. Що нового ви дізналися про життя української діаспори, підтримку нею української мови? Поясніть роль мови як засобу національного самовира­ ження особистості. У К Р А ЇН Ц І В А Р Г Е Н Т И Н І Щ о об’єднує сьогодні У к р аїн у з далекою Аргентиною ? Про це Н ад­ звичайний і Повноважний П осол Аргентини в У к р аїн і Д іл а Ролдан Васкес де М уан розповіла в інтерв’ ю кореспонденту газети. — Пані посол, в А рген ти н і проживає одна з найчисленніш их у світі українських діаспор. Я ке місце вона посідає в ж итті вашої країни? — У к р аїн ц і — дуж е важлива спільнота* в Ар ген ти н і. Т очної к іл ь ­ кості аргентинських українців немає, проте, за деякими даними, це понад 300 тисяч осіб. І це лю ди, я к і дуж е гармонійно інтегрувалися в наше суспільство. А д ж е Аргентина — гостинна країна, у нас ж ивуть іммігранти з усього світу. У к р аїн ц і в Ар ген ти н і ведуть активне к у л ь ­ турне і громадське ж иття, там дію ть представництва таких українських громадських організацій, як «П р о с в іта », «В ід р о д ж ен н я », «П л а с т », є ук раїнські церкви, бібліотек и , ш коли. В А р ген ти н і зафіксовано чим ало зм іш аних аргентинсько-українських ш лю бів, діти в я к и х говорять двома мовами й поважають обидві к ультури . *Спільнота — рос. сообщество. 7

Вступ

-

Людмила Скрипченко. Калина

Я к відомо, ім м іграц ія з України в А р ген т и н у відбувалась у чотири хви лі. Перш а хви ля розпочалась на­ прикінці X IX сторіччя. І вже тоді було важко сказати, ск ільк и точно українців прибуло до Аргентини. А д ­ же перші українські родини пересе­ л и л и ся до нас зі Східної Галичини, коли там панувала Австро-Угорська ім п ер ія, тобто докум енти пересе­ ленців офіційно не були документа­ ми громадян України. І ли ш е пред­ ставники четвертої хви лі ім м іграції, яка сталася п ісля розпаду Радянсь­ кого Союзу, мали офіційний статус громадян України (3 газет и ).

6. Мікрофон. Поясніть, як ви розумієте прислів’я «Лихо говіркому, та недоб­ ре ймовчазному». Комуніка­ бельність

В аж ливою рисою характеру лю дини є к о м у н ік а ­ бельн ість, тобто здатність легк о вступати в контакт, підтримувати особисті, ділові стосунки з ким-небудь, бути товариським, відкритим, привітним.

і Л 1- Прочитайте текст. Розкажіть, що означає бути комунікабельним і як розвинути цю рису в собі. Поміркуйте, якими ще особистими якостями має володіти людина, щоб стати успішною у своїй професії. К О М У Н ІК А Б Е Л Ь Н ІС Т Ь — К РО К ДО У С П ІХ У Сьогодні до більш ості претендентів на керівні й добре оплачувані поса­ ди ставиться така вимога, як комунікабельність. Інакше й бути не може. А дж е без здібностей до ефективного спілкування не можна організувати людей, а без злагодж еної* команди не домогтися значних результатів у будь-якій справі. Комунікабельна людина — явище надзвичайно цінне, вона спроможна створювати величезну к ільк ість корисних зв’ язків, бути в курсі подій. К ом ун ік а бельн ість передбачає двосторонню взаємодію, тобто лю д и ­ на повинна не ли ш е гарно говорити, а й ум іти слуха ти , чути й розум іти те, що партнер хоче донести. П си х оло гіч н а готовність до спілкування, активність, розвинене логічне мислення, багатий словниковий запас — на основі цих складових заміш ується коктейль успіш ного спілкування.

*Злагоджений — рос. слаженный. 8

Набрати телефонний номер, д і­ знатися потрібну інформацію, пого­ ворити з незнайомою лю диною , виступити перед аудиторією, поста­ вити запитання під час публічного виступу... Д л я к ом у н ік а бельн и х працівників це задоволення, а для ін ш и х — стрес. Т ом у важливо на­ вчитися долати дискомфорт, хви лю ­ вання й невпевненість, н ала ш то­ вувати себе на позитивне ставлення* до сп іврозм овників, і тоді через певний час сп ілк ув а ти ся з м а л о ­ знайомими й незнайомими лю дьми буде приємно і просто ( 3 газет и). *1 7 6 5 4 3 2 *Ставлення — рос. отношение. II. Складіть і запишіть план тексту у формі питальних речень. ____ III. Скоротіть текст до одного-трьох речень і запишіть, намагаючись якнай­ повніше відтворити його зміст. і Мікрофон. Хто і що, на вашу думку, впливає на вибір професії? Ким ви бачите себе в майбутньому? Чи вважаєте ви себе комунікабельною людиною? Знайдіть в енциклопедичному, тлумачному словниках і словнику лінгвіс­ тичних термінів тлумачення поняття мова. Користуючись цією інформацією, сформулюйте основні ознаки мови й поясніть її роль у житті людини. Порівняйте визначення мови у тлумачних словниках російської та української мов. Чи помітили ви якісь відмінності? , 10. Доберіть із газет, журналів, посібників, Інтернету інформацію на тему «Роль мови в самовираженні й самореалізації особистості». Підготуйте повідом­ лення на основі дібраного матеріалу. Запитання й завдання д ля узагальнення 1. Я к і функції виконує мова в суспільстві? Я ка із цих функцій основна? 2. Обґрунтуйте р оль мови як засобу самовираження особистості. 3. Я к мова допомагає особистості самореалізуватися? 4. Доберіть і запиш іть к ільк а крилатих висловів про мову. 5. Наведіть аргументи, як і підтверджують тезу «Твоє мовлення — твоя візитна картка». 6. Я ке значення д ля народу має збереження й повноцінне ф ункціону­ вання його мови? 7. Ч ом у культурна людина повинна постійно вдосконалювати своє мовлення? 9

Найвище щастя й радість людська — спілкування з людьми. В. Сухомлинський

КУЛЬТУРА МОВИ І СТИЛІСТИКА

основні комунікативностилістичні якості мовлення: точність, логічн ість, чистота, багатство, виразність, до­ речність.

використовувати основні комунікативно-стилістичні якості мовлення при створенні висловлювань; визначати мовні засоби в тексті та правильно вживати їх ; корегувати власні й ч уж і тексти з п огляду дотримання основних к о­ мунікативно-стилістичних якостей мовлення.

—————— —————— — — ———- — - — — — - — — — —

Культура мови і стилістика

§ 1. Основні вимоги до мовлення. Культура мови, стилістика й риторика як сукупність і система комунікативно-стилістичних якостей мовлення та вчення про них П р о вимоги до м овлення як передумову ефективної ком унікації, про завдання культури мови, ст иліст ики й риторики Пригадайте! 1. Що таке мова й мовлення? 2. Які є стилі мовлення? 3. Що таке мовні норми? 1 1.^ І. Прочитайте текст. Поясніть зміст понять культура Й мовна культура. Як ви розумієте зміст першого речення тексту? Чи погоджуєтеся ви з автором? ЛЮ ДИНА Й К У Л Ь Т У Р А Лю дина створила к ульту р у, а к ультур а — лю дину. Л ю дина ре­ алізується в к ультур і думки, к ультур і праці й к ультур і мови. К ультур а — це не тільк и створене руками й розумом людини, а й вироблений віками спосіб суспільної поведінки, що виражається в народ­ них звичаях, віруваннях, у ставленні один до одного, до праці, до мови. Мовна к ультур а — це надійна опора у вираж енні незалеж ності думки, розвиненості лю дських почуттів, у вихованні д іяльного, справ­ ж нього патріотизму. К ультур а мови передбачає вироблення етичних норм м іж н ац іон альн ого сп ілк уван н я, я к і характеризую ть загальн у к ульту р у нашого сучасника (В. Р усанівський). II. Випишіть із тексту інформацію, яка, на вашу думку, може знадобитися вам для підготовки виступу чи участі в дебатах на відповідну тему. Мікрофон. Чи актуальним є питання культури мови в Україні? Що, на ва­ шу думку, треба робити для піднесення мовної культури громадян? Вимоги до мовлення

Культура мови

Важливою передумовою ефективної комунікації є дотри­ мання основних вимог до мовлення. Воно має бути точ­ ним, логічним, чистим, виразним, багатим, доречним. Сукупність і система якостей мовлення є предметом вивчення таких наук, як к ультура мови, стилістика, риторика. Словосполучення культура мови вживається в к ільк о х значеннях. По-перше, культура мови — це розділ науки про мову, щ о розглядає питання додержання мовних норм і доречності вживання вираж альних засобів у мов­ лен н і. По-друге, це володіння нормами літературної мо­ ви, а також ум ін н я використовувати вираж альні засоби мови в різних умовах спілкування відповідно до його ц ілей і змісту. 11

Культура мови і стилістика

Завдання культ ури м ови

С т и ліст и ка

С т и лі м овлення

Р и т ор и к а

Головне завдання культури мови — вироблення навичок літературного спілкування, пропаганда й засвоєння літер а тур н и х норм у слововж и тк у, граматичному оформленні мови, вимові й наголош уванні, неприйняття спотвореної мови. Важ ливу роль у піднесенні мовної к ультури відіграє стилістика. Саме цей розділ мовознавства дає уявлення про сти лі мовлення, розкриває норми літературної мо­ ви, унаочнює спосіб використання мовних одиниць у різних сферах ком унікації. Стилістика (рос. стилистика) — це наука, яка вивчає специфіку вираж альних засобів мови д ля їх ф ункціону­ вання в мовленні залеж но від мовленнєвої ситуації. Основним поняттям стилістики є стиль. У сучасній українській літературній мові, як і в російській, розрізняють такі стилі мовлення: розмовний, науковий, офіційно-діло­ вий, публіцистичний, художній, конфесійний. Кожен зі стилів має своє призначення (мету мовлення), сферу вико­ ристання, характеризується стильовими ознаками, відбором мовних засобів (лексичних, синтаксичних тощо). Риторика (рос. риторика) — це наука про способи переко­ нання, ефективні форми мовленнєвого впливу на ауди­ торію з урахуванням її особливостей. Риторика — це ще й мистецтво красномовства. У м ін н я змістовно, переконливо, гарно говорити необхідне к ож ­ ному.

13. ^ Розгляньте таблицю «Стилі мовлення», уміщену на форзаці підручника. Пригадайте вивчене в попередніх класах і розкажіть стисло про систему стилів української мови. \ 14. ^ Мозковий штурм. Щ о єднає стилістику з культурою мови? \ 15. І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Доберіть два-три варіанти заголовка. Знайдіть у тексті цитати. Простежте, як вони допомагають розкрити особистість відомого математика, зокрема його здібності до красномов­ ства. П О ЕТ Ф О Р М У Л Мирон Зарицький, професор, доктор філософії, кандидат фізикоматематичних наук, народився на Тернопільщ ині. Н а науку він дивився як на «правду і красу, що вивищує лю дину духовн о». Щ е 1927 року на ю вілейном у зібранні* Н аукового товариства ім ені Тараса Ш евченка Зарицький виголосив доповідь «Правда, краса і математика». *Зібрання — рос. собрание. 12

Культура мови і стилістика

- Кого не манить ні краса, ні мистецтво, хто живе вбогим духовним ж ит­ тям, той нічого не дасть математиці, — зазначив він. — Поезія не різнить­ ся від математики вищим летом уяви, а математик різниться від поета тільки тим, що все і всюди розуміє... А л е як і в мистецтві, так і в математиці лиш е хороші твори переживають століття й виховують ц ілі покоління... Проф есор і справді н ай більш е любив математику, був знавцем її історії. Проте не тільк и її, захоп лю ­ вався астрономією та заохочував студентів університету спостерігати за зоряним небом. Любив поезію й навіть перекладав українською о к ­ рем і р озд іли поеми О лександра П уш кін а «Євгеній О н єгін ». Т і, кому пощ астило слухати л е к ц ії вченого, дивувалися його вмінню поєднувати простоту й до­ ступність викладу з високим науко­ вим рівнем. Професор Львівського університету М ихайло Сеньків згаду­ вав: «Зарицький читав лекції виключ­ но українською... Багато студентів приїхали з П ольщ і й ніколи не чули української мови. У сі вони акуратно відвідували й конспектували лекції професора... Він навчив нас більш е, ніж теореми математичного аналізу, він навчив нас гуманності, любові до людей, тому що сам їх любив...» У ч н і видатного математика відзначають: «Й о го українську мову в и р ізн я ла якась криш талева* чистота, дивовиж на м и ло зв уч н ість, істинність, непідробність... Своїм способом буття він ніби підкреслював: мова народу — його н ай ц ін н іш е надбання, яке треба берегти та примнож увати» (З а В. Ш ендеровським ) . *І. *Кришталевий — рос. хрустальный. II. Проаналізуйте текст у цілому, а також уміщене в ньому висловлювання професора Мирона Зарицького з погляду дотримання основних вимог до мовлення. __III. Скоротіть текст до двох-трьох речень і запишіть, намагаючись якнай­ повніше відтворити його зміст. Мікрофон. Як ви розумієте висловлювання англійського філософа Джона М ілля «Джерело красномовства — у серці»? І. Попрацюйте в парах. Відновіть і запишіть із поданих слів і словоспо­ лучень крилаті вислови про значення слова в комунікації. 1. Сердечко, словечко, коле, гостре. 2. Від меча, а від ли хого слова, за­ гоїться, н іколи , рана. 3 . 1 лід , слова, розмерзається, від теплого. 4. К лю ч, 13

Культура мови і стилістика

до серця, слово, лагідне. 5. А гострі слова, лагід н і слова, ворогів, роб­ лять, приятелів. 6. Приємне, чемне, слово, кож ному. 7. Добрим словом, а ли хи м , не ввійдеш, мур проб’ єш, і в двері. і_____ II. Оберіть один із відновлених крилатих висловів як тему для невеликого письмового висловлювання (4— 6 речень). Складіть і запишіть текст.

Д л я вас, допит ливі Ви хочете вдосконалити своє мовлення, щоб успіш но спілкуватися? Ч и , може, ви й досі вживаєте на прот язі замість протягом або дав маху замість схи би в? Зверніться до таких посібників: «Культура слова: мовностилістичні поради» (О. П он ом а рів), «Культура мови на щодень» (за ред. С. Єрмоленко), « Я к ми говоримо» (Б. А нт оненко-Д авидович), «Ч и правильно ми го­ воримо?» (Є. Ч а к ), «Словник-довідник з українського слововживання» (С. Головащ ук). Я кщ о ви маєте доступ до мережі Інтернет, ці посібники можна знайти за адресами: http://ponom ariv-kultura-slova.wikidot.com ; h ttp://kultura-m ovy.w ikidot.com ; h ttp : //yak-m y-hovorym o.w ik id o t.com; http://chak-chy-pravylno-m y-hovorym o.wikidot.com .

Прочитайте висловлювання. Якою темою вони об’ єднані? Наскільки важливі, цінні вони для вашої майбутньої професійної діяльності? 1. Х то не вміє говорити, кар’ єри не зробить ( Н а п о л е о н ).2 . Чудова дум ка втрачає свою цінність, коли вона погано висловлена (В ол ьт ер). 3. Я к і б не були недоліки сучасної медицини, її технічні можливості, людина завжди буде вірити лікарю , який зуміє вислухати, схвалити, виявити співчуття (А . Екзю пері) . 4. Ум іти говорити — мистецтво. Ум іти слухати — культура (Д . Л и ха ч ов) . 5. Уміння спілкуватися з людьми — це товар, який можна купити так, як ми купуємо цукор або каву. І я заплачу за це вміння більш е, ніж за щось інше на світі (Д . Рокфеллер/.6. Х то ні про щ о не запи­ тує, той н ічом у не вчиться (Р . Ф у л л ер ). 7. У м ін н я вести розмову — це талант (С т е н д а л ь ). II. Поясніть зв’язок поданих висловлювань із культурою мови, стилістикою та риторикою. Доведіть, що культура мовлення має важливе значення в житті людини й суспільства.І. І. Прочитайте текст, визначте його основну думку, тип і стиль мовлення. Що ви могли б додати до змісту прочитаного? Які висновки зробили для себе? Сформулюйте поради «Щ о значить уміти спілкуватися?». 14

Культура мови і стилістика

К О ЛИ СЛОВО Л ІК У Є Якось на дачі під час відпочинку одного відомого лікаря попросили ог­ лянути сусіда, який відчув біль у лівій частині грудної клітини. К оли лікар зайшов до кімнати пацієнта, той лежав на дивані. У його очах відчу­ валася тривога, розгубленість, морально він був готовий до найгіршого. П ісля к ількох запитань і огляду лікар зазначив, що, ймовірно, біль є симптомом загострення остеохондрозу*. Поки лікар спокійно, з упев­ неністю в голосі розказував про свої спостереження, самопочуття хворого покращувалося на очах. Минулася тривога, емоційне пригнічення зміни­ лося готовністю боротися за покращення свого самопочуття. Так, справжній лікар — це не тільки професіоналізм, енциклопедичні знання, але й уміння говорити з хворим. Спостереження свідчать про те, що спілкування з пацієнтом у 70— 80 % випадків допомагає поставити пра­ вильний діагноз. Крім того, хворому стає легше, коли він упевнений, що його скарги почуті, зафіксовані у свідомості лікаря, і той їх обдумує. Це відчуття закріплюється, якщо лікар каже: «Я вас чую та розумію*, — або висловлює це поглядом чи кивком голови. Отже, лікар повинен уміти не лише лікувати, а й спілкуватися зі своїм пацієнтом ( І з ж урналу). *Остеохондроз — захворювання, в основі якого лежать дистрофічні зміни суглобового хряща й кісткової тканини навколо нього. II. Запишіть якомога стисліше основний зміст тексту, починаючи із за­ ключної тези. , 20. І. Попрацюйте в парах. Розгляньте репродукцію картини Генріха Семирадського. Обговоріть з однокласником (однокласницею), що на ній зобра­ жено, який тон розмови учасників спілкування, які засоби комунікації вони ви­ користовують. Назвіть адресанта й адресата мовлення, визначте ймовірний пред­ мет мовлення, сформулюйте мету спілкування, зазначте обставини спілкування.

Культура мови і стилістика

II. Поміркуйте, що спільного між картиною й текстом попередньої вправи. Щ ^ Д в а — чотири — всі разом. Виберіть найдоречніший, на вашу думку, варіант відповіді в запропонованих ситуаціях. Обґрунтуйте ваш вибір. 1. Ви хочете заспокоїти, втішити людину, яка вчинила неправильно, але визнає свою провину. Щ о ви їй скажете? А Це все дрібниці! Не варто про це думати. Б Я впевнений, що таке більш е не трапиться. В Іншого я від тебе й не чекав. Г На твоєму місці я зробив би так само. 2. Ви хочете порадити знайомому вступати до інституту. Щ о ви йому скажете? А Ти просто зобов'язаний вступити до інституту. Б У сі будуть вступати до інституту, то й ти не відставай. В Ч и не спробувати тобі вступити до інституту? Г Тобі треба спробувати вступити до інституту. Хоча, правду каж у­ чи, шанси в тебе нульові. ч 22. Підготуйте двохвилинний виступ на одну з тем: «Щ о сказати чи як сказа­ ти?*, «Умови ефективної комунікації», «Комунікація в сучасному суспільстві», «Спілкування — основа стосунків між людьми*, «Проблема культури мовлення школяра в побутових умовах», «Реклама як особливий вид масової ко­ мунікації», «Спілкування в комп’ ютерних мережах». * § 2 05

1. Ефективність комунікації багато в чому залежить від дотримання вимог до мовлення. 2. Культура мови, стилістика й риторика розглядаються як сукупність і система комунікативно-стилістичних якостей мовлення та науки про ці якості. Ц і вчення мають спільне завдання — збагатити мовлення людей, зробити його кращим, правильнішим. ПРОЕКТ Об’ єднайтеся в групи. Підготуйте стінну газету на тему «К у л ь ­ тура м овлен н я». На першому етапі роботи над проектом обміркуйте, про що ви хотіли б розповісти у своїй газеті, придумайте їй назву, доберіть епіграф, рубрики тощо, а також розподіліть обов’ язки в групі. Скористайтеся поданими на с.14 в рубриці «Д ля вас, допит­ л и в і» інформаційними джерелами, а також такими книгами: «Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити» (за ред. О. Сербенської), «Неправильно-правильно: довідник з ук­ раїнського слововживання» (М. Волощак), «Уроки державної мови» (Б. Рогоза), «Уникаймо русизмів в українській мові» (Ю. Гнаткевич), «Слово про слово. Культура української мови» (А.Коваль), «Н а ­ одинці зі словом» (А. Содомора), «Народження і життя фразео­ логізм у» (В. Ужченко), «Мандрівка в країну слова» (Є. Чак).

16

ymdmc.ucoz.ru

К о р и с н о зн а ти

З АЙ М Е Н Н И К И Е ТИ К Е ТУ У японців у центрі розмови — співрозмовник (айте). Суть розмови для них — досягти гармонії з айте. Європейці ж під час розмови акцентують увагу на власному «я * , тому японців дивує, що вони вживають слова, які принижують.гідність співрозмовника: «розумієте*, «н у як вам пояснити» тощо. Цікаво, що в японців, корейців, в’ єтнамців значно більше займен­ ників, які називають співрозмовників, ніж в українській чи англійській мовах. А от французи в 1793 році видали декрет: скасувати займенник «в и », звертатися один до одного лиш е на «т и *, аби всі почувалися рівними. А л е таке рішення не прижилося. П ольська мова уникає займенника «в и » і надає перевагу 3 особі мно­ ж ини, словам пані, пан. Ось як звучатиме «В и замовили каву?» польською: «П ані замовила каву?» І т а к е буває

Н Е В Е Л И К А Р ІЗ Н И Ц Я Одному вельможі наснилося, ніби в нього випали всі зуби. Н аляка­ ний, він покликав до себе тлумача снів. Той вислухав і мовив: «П овели ­ телю, я мушу повідомити тобі сумну звістку. Ти втратиш одного за одним усіх своїх рідн и х». Ц і слова розгнівали вельможу. Він велів ув’ язнити нещасного й покликати до себе іншого тлумача снів. Той, вислухавши сон, сказав: «Повелителю , я щасливий повідомити тобі радісну звістку. Ти переживеш усіх своїх рідних*. Вельможа зрадів і щедро нагородив тлумача за це передбачення. Придворні дуже здивувалися. «Т и сказав йому те саме, що і твій бідолашний попередник. То чому ж він був пока­ раний, а ти винагороджений?» І другий тлумач снів відповів: «Так, ми однаково тлум ачили сон, але все залежить від того, як сказати, а не що сказати». * * ★ - Заходь до мене в гості, друже! - А де ж ти живеш? - Та недалеко. Підійдеш до триповерхового будинку та й гукнеш: «Грицю !» На першому поверсі одразу ж відчиниться вікно. То буду не я. Ти другий раз гукни. Відчиниться ще троє вікон, а одне — ні. Ото буду я. *

*

*

- Даринко, ти не проти повечеряти разом’ї - Охоче, Дмитре! - Тоді в тебе рівно о сьомій.

Культура мови і стилістика

Уточнюйте значення слів — і ви врятуєте світ від безлічі непорозумінь. Декорт

ТОЧНІСТЬ МОВЛЕННЯ

співвідносити предмети та явища реального світу зі слова­ ми, які їх позначають; створювати висловлювання, найбільш адекватні предмету мовлення (явищ у дійсності); користуватися різними формами передачі думки; враховувати знання адресата про предмет мовлення; корегувати власні й чуж і тексти з погляду дотримання точ­ ності мовлення.

§ 2. Поняття точності мовлення. Умови досягнення точності мовлення П ро точність мовлення як оптимальне слововживання, вибір м овних засобів, які найадекватніше передають зміст і сукупність ж ит т євих реалій, а також про те. як досягнути т очності мовлення у 23. Прочитайте й поміркуйте, чому, незважаючи на спільне бажання співроз­ мовників разом сходити в кіно, їхній план не здійсниться. Виправте помилку, допущену під час спілкування. Зробіть висновок, за яких умов інформаційний обмін учасників спілкування буде ефективним. Хлопець звертається до дівчини: «М ож е, сходимо в кіно?* При цьо­ му він має на увазі: розважальний комплекс, бойовик, вечір тощо. Д івчин а відповідає: «Т а к *. При цьому ї ї розуміння пропозиції: ка­ мерний зал, мелодрама, у суботу, вдень.

Поняття точності

18

Точним називається мовлення, у якому вжиті слова повністю відповідаю ть своїм значенням і см и слу висловленої думки.

Л

Досягнення точності

Засоби. точності

Точність мовлення

Точність мовлення досягається за таких умов: . знання предмета мовлення; , знання мови; . володіння мовленнєвими навичками говорити про щось, використовуючи багатство мови. Головними засобами точності мовлення є лексичне ба­ гатство мови. Наприклад, щоб утворити словосполучен­ ня з прикметниками музикальний і музичний, треба точно визначити їхнє значення: музикальний — здат­ ний тонко сприймати м узику (музикальний слух); му­ зичний — який стосується музики як виду мистецтва (музична школа). Найбільш е можливостей для вираження точності мов­ лення мають багатозначні слова, синоніми, омоніми, пароніми, терміни. Труднощ і виникають під час вико­ ристання іншомовних слів, архаїзмів, неологізмів, проф есіоналізмів, фразеологізмів.

.Зверніть увагу! Першим правилом вибору слова в будь-якій сфері спілкування є чітке знання мовцями його значення. При вживанні слова в неправильному значенні зміст висловлювання стає перекрученим, спотвореним, незрозумілим. Прочитайте текст. Розкажіть, що нового ви з нього дізналися? Від чого залежить точність мовлення й чому вона вважається однією з найважливіших ознак культури мови? Точність мовлення досягається вмінням узгодити знання матеріалу зі знанням мови, тобто вибрати найточнішу для певної ситуації форму відповіді чи розповіді. Точність — одна з найважливіших ознак культури мови. Вона утри­ мує нас від зайвого говоріння. Ц я ознака складається з двох компонентів: а) адекватне мовне вираження дійсності, тобто несуперечливе життю; б) вживання слів і виразів, узвичаєних для мовців, що володіють нор­ мами літературної мови. Точність мови — це відповідність мовного змісту предметно-речовій дійсності, реальним особам, системі понять. Точність залеж ить від 19

Культура мови і стилістика

вибору слова чи виразу, а також від уміння мовця зіставляти слово і предмет, річ, ознаку, явище, слово й поняття про них. При цьому треба враховувати, з яким нині значенням вживається дане слово, а не вжива­ ти його з будь-яким з інш их значень, які також йому були властиві чи й нині рідко вживаються (Л . Мацькоі). Мікрофон. Прокоментуйте висловлювання російського письменника Льва Толстого: «Якби я був цар, то видав би закон про те, що письменник, котрий ужив слово, значення якого він не може пояснити, позбавляється права писати й отримує сто ударі в різками*. І. Прочитайте текст. Яка ваша думка щодо порушеного в ньому питання? Чи підтримуєте ви рішення європейської організації, про яке йдеться в тексті? Б Е Р Е Ж ІТ Ь С Л У Х У кожного десятого власника СБ- або шрЗ-плеєра — високий ризик втрати слуху через надто гучну музику, яка з них лунає. За статистикою, від 50 до 100 мільйонів людей по всій Європі щодня користуються аудіоплеєрами. Д ослідж ен н я, проведені незалеж ними експертами, засвідчили, що регулярне прослуховування музики в навушниках про­ тягом години на день упродовж п ’яти років становить серйозну загрозу для слуху. На вимогу Європейського Союзу рівень ш уму в навушниках аудіоплеєрів обмежено до 100 децибелів, утім* залишається занепокоєння щодо дуже частого прослуховування музики на високій гучності**. Бага­ то її лю бителів збільш ую ть рівень гучності понад 89 децибел для того, щоб заглуш ити шум від руху громадського транспорту. Незалежний комітет фахівців дійшов висновку, що від 5 до 10 відсотків слухачів музики (від 2,5 до 10 мільйонів осіб) перебувають у групі ризику. Науковці дуже стурбовані тим, що власники аудіоплеєрів, як і прослуховую ть музику на високій гучності, можуть зашкодити своєму слуху, навіть не підозрюючи про ц.е (3 газет и). *I. *Утім (втім.) — рос. впрочем. **Гучність — рос. громкость. II. Простежте, чи зумів автор передати інформацію так, щоб вона була сприйнята однозначно. Чи всі повнозначні слова в тексті вжито точно? Поміркуйте, які з них можна замінити іншими.

III. Сформулюйте й запишіть основні положення тексту у формі тез. За те­ зами перекажіть усно прочитане, додержуючись точності.

Ч т

І. Запишіть словосполучення, добираючи з дужок потрібне за змістом слово. Дотримуйтеся точності мовлення. Обґрунтуйте свій вибір. (Обіймати, осягати, охоплювати) посаду; (свідоцтво, посвідчення, посвідка) про народження; (сперечання, спір, дискусія) у пресі; (говори20

Л.

Точність мовлення

ти, казати, висловлювати) думки; (оплачувати, сплачувати, платити) борги; (діставати, здобувати, набувати) освіту; (вичерпна, фундамен­ тальна, глибока) відповідь; (хиба, помилка, вада) в розрахунках; (прове­ дення, здійснення) валютних операцій. II. Із двома словосполученнями (на вибір) складіть і запишіть речення, ускладнені однорідними членами. І Попрацюйте в парах. Замініть описові назви одним словом із довідки. Запишіть слова по черзі. Запропонуйте один одному по два слова, які необхідно ввести в речення так, щоб з контексту було зрозуміле їхнє лексичне значення. Підземна міська залізниця; художній колектив із трьох співаків; той, кому надсилається лист; система ритмічних, виконуваних під музику вправ; велике приміщення для зберігання зерна; приміщення, де стоять літа к и ; показник оцінки чиєї-небудь д іяльн ості, популярності; північний схід, північно-східний напрямок. Довідка. Ангар, амбар, адресат, рейтинг, аеробіка, норд-ост, метро, тріо. І. Прочитайте текст. Визначте його стиль мовлення, тему та основну думку. К О З А Ц Ь К А П Е РЕ М О ГА Багатотисячна лавина ординців ринула на негли бокі козацькі шанці**. Над степом знялася курява. Застогнала земля. Грім від ударів кінських копит відлупився аж на пологих берегах Сиваша... З висоти шпиля Іванові Сірку було добре видно все поле бою. Він підняв шапку й махнув нею над головою. У ту саму мить гримнув залп із гармат і мушкетів. І враз якась невидима сила зупинила передню лаву ворога. Ніби зашпортнувшись, важко упали на землю татарські коні. Через їхн і голови полетіли додолу вершники. Крик жаху й болю пролунав над степом. Сірко вдруге махнув шапкою. Гармати на цей раз мовчали: гармаші не встигли зарядити їх. Зате дружно ударив мушкетний залп. І знову поріділи ряди ворожих вершників. А л е атака не зупинилася. Задні ряди летіли вперед і подекуди вже досягли козацької позиції. І в цей час у ти лу татарського війська запалахкотіли малинові запорозькі прапори, пролунав бойовий козацький к ли ч ... Побачивши, як позаду орди раптово з ’ явився загін П алія, Сірко радісно вигукнув: — Браття, П алій прибуві Та ще й як він пошив у дурні хана!.. От мо­ лодець! — і наказав джурам** швидко мчати по куренях і сповістити, що прибув бахчисарайський загін. — Я к тільки я подам знак, усім кінно атакувати орду! *Шанець — рос. окоп. *Джура — зброєносець у козацької старшини. 21

Культура мови і стилістика

Серце старого кошового радісно би лося. Ш альки* терезів явно почали схилятися на його бік. Саме час ударити так, щоб зовсім приголомшити ворога та примусити його показати спину... ('За В. М а л и к ом ). Шалька — рос. чаша (весов). II. Випишіть із тексту історизми, з ’ясуйте їхнє лексичне значення. По­ ясніть, чим зумовлене використання цих слів у тексті та обґрунтуйте точність їхнього вживання.

Олександр Серебряков. Бій ____ III. Розгляньте репродукцію картини Олександра Серебрякова. Чим вона співзвучна з прочитаним текстом? Опишіть усно зовнішність персонажів.

Мовленнєва ситуація Десятикласник Назар Глуш ко вмостився на дивані, щоб почитати місцеву газету. Натрапивши на замітку про підприємство, на якому працює його батько, він здивовано вигукнув: «Тату, невже ти крадеш у себе на заводі метал? Тепер із тобою буде боротися весь колектив!» Батько зиркнув на сина: «Щ о за жарти? Навпаки, це я маю дати відсіч к р а д ія м ». « Я не жартую! Ось п очи тай », — відповів Назар і подав батькові газе­ ту, у якій було написано: «Н а зборах трудового колективу заводу «Г ор и ­ зо н т » обрано групу працівників для боротьби з розкрадачами кольоро­ вих металів на чолі з М . П . Г л у ш к ом ». Батько обурився, зателефонував до редакції та зажадав спростування інформації. Поясніть, чому газетна публікація не сподобалася Михайлу Петровичу. Якої помилки припустився автор цього матеріалу? 22

----------------------------------------------- ---------- ^

Точність мовлення

Нвсрні і ь чив гу! До неточного, двозначного тлумачення змісту речення може призвести неправильний порядок слів. Прочитайте речення. Доведіть, що їхній зміст можна тлумачити порізному. У чому причина такої помилки? 1. Право на житлову площу особи виникає з часу поселення. 2. Рішен­ ням районної ради виділено землі під забудову хлівів для городян. 3. З двох будинків виселено мешканців у зв’язку з їхнім аварійним станом. 4. Ш ко­ ла придбала в травні випущену видавництвом «Весна» енциклопедію про тварин. 5. Над катодом розміщено аноди з насиченого киснем вольфраму з ребрами для охолодження. 6. У продажу є солодкі апельсини й лимони. II. Відредагуйте й запишіть речення. Свою відповідь звірте з поданим міркуванням. М іркуйте! У першому реченні слово особи стоїть у невідповідному місці, а тому речення можна тлумачити по-різному: «право на п лощ у (ч и ю ?) особи» або ж «право на п лощ у (ч и є?) особи ». Тому найкраще було б сказати «право особи н а...»

§ § д

1. Точність мовлення забезпечується знанням предмета мовлення, мови та її можливостей, а також умінням узгодити знання предмета зі знанням мовної системи в конкретній ситуації спілкування. 2. Ум іння дібрати з усіх відомих нам слів найточніше, найвідповідніше за своїм змістом і стилістичним забарвленням — один із важливих проявів високої культури мовлення.

§ 3. Точність у використанні синонімів, омонімів, паронімів і багатозначних слів Про місце синонімів, омонімів, паронімів і багат означних слів у лексиці української мови та про можливості цих одиниць для вираження точності мовлення Пригадайте! 1. Які слова називаються синонімами, омонімами, паронімами? 2. Які слова називаються багатозначними? ' ЗІ. - Прочитайте подані парами речення. Обґрунтуйте точність використання виділених слів у кожній парі. Зробіть висновок про можливості синонімів, омонімів і багатозначних слів для точного вираження думки й необхідність чіткого розмежування значень цих мовних одиниць. 1. Біатлоніст біг швидко і стріляв влучно У З газети ) . — Роман, охоп­ лений радісними сподіванками, не йшов, а летів додому ( М . Стельмах). * *Влучно — рос. метко. 23

Культура мови і стилістика

2. Лукаш хоче надрізати ножем березу, щоб сточити сік (Л е ся У країнка ). — Вершник знову попробував сточити коня (П . П а н ч ). 3. Хто сіяв зло, той пожинав скорботу (Н а р. т ворчіст ь). — Кріп можна сіяти періодично з березня по серпень (3 посібника).

С инонім и

О м он ім и

П а р он ім и

Багатозначні слова

24

Одним із найважливіших засобів точного вираження думки й почуття в усіх найтонших відтінках є синоніми (бли зькі за значенням слова). Розбіжності у значенні спричиняють різну сполучу­ ваність синонімів. Наприклад, особу, яка керує автобу­ сом чи вантажівкою, можна назвати водієм або шофе­ ром (водій автобуса, шофер автобуса), а якщ о йдеться про особу, яка керує трамваєм, то її ми назвемо сло­ восполученням водій трамвая. Описуючи явище чи предмет, треба віднаходити серед низки слів те, яке найкраще, найточніше передає думку. Уживаючи омоніми (слова з різним значенням, але однаковим звуковим складом), необхідно знати точне значення слова. Наприклад: бал — вечір з танцями, бал — виражена цифрою оцінка знань. Точність мовлення передбачає й ум іле користування паронімами (словами, близькими за звучанням, але різними за значенням). Наприклад: здібний — такий, що має природні здібності до чогось, обдарований (здібна дитина); здатний — такий, що має змогу щось зробити, спроможний (здат ний витримати т иск). Звукова подібність паронімів спричинює невмотивовані взаємозаміни цих слів. Саме тому необхідно з увагою ставитися до слів із подібним звучанням, з ’ ясовувати відтінки їхн іх значень. Перевірити значення паронімів можна за тлумачним словником, словником паронімів, довідниками з культури української мови. Однією з передумов точного мовлення є свідоме й точне користування всіма значеннями багатозначних слів. Наприклад: трибуна — 1) підвищення для виступу про­ мовця; 2) споруда для глядачів на стадіоні. Оскільки в мові більше багатозначних слів, ніж однознач­ них, то основним способом точної передачі значення є контекст (словосполучення, речення, текст). Наприклад: пливе човен — пливе хмара. Багатозначні слова найширше представлені в худож­ ньом у, публіц истичном у, розмовному сти лях мов­ лен н я, де вони є засобом творення образності, емоційності, експресивності.

Точність мовлення

Звериіть увагу! Багатозначні слова треба відрізняти від омонімів. У випадку багатозначності одне слово має декілька пов’ язаних між собою значень, у випадку ом онім ії маємо декілька різних слів, значення яких між собою не пов’ язані. у 88«

І Експеримент. Прочитайте речення. Обґрунтуйте точність використання виділених слів. Замініть їх синонімами з довідки. Як зміниться зміст речень? Зробіть відповідний висновок.

1. З усіх мов світу найкраща — це мова штучна, вельми* стисла мова математики (М . Л обачевський). 2. Д ля забезпечення рухів необхідна спільна робота нервової системи і м ’язів (З підручника). 3. Непомітно збігла вередлива південна зима з короткочасними зам етілям и й несподіваними відлигами (С. Добровольський). 4. У м ілкій траві вору­ шаться сліди веселих ніг, сполоханих дощем (Д . Ів а н о в ). 5. «Ч е л с і», здо­ бувши минулої суботи на переповненому стадіоні «У ем б лі* Кубок країни, вперше у своїй історії оформив «золотий* дубль (3 газет и ). 6. За вікном у дворі вітрець пустотливо колише кульбаби нічних ліхтарів (Д . Ів а н о в ). Д овідка. Дотепний, скупа, короткий, придбавши, хилитає, труд. *Вельми — рос. весьма, очень. Прочитайте текст, добираючи з дужок найбільш точне слово. Поясніть свій вибір. Визначте стиль мовлення тексту. О СТРІВ-КО Ч ІВН И К За 280 кілометрів на схід від порту Галіфакс у Канаді розташований (невеликий, мініатюрний) острів Сейбл. Моряки (називають, прозивають) його «кладовищ ем Північної Атлан ти ки *: біля його узбережжя (потро­ щились, розбились) сотні суден, знайшли смерть тисячі людей. Сейбл — острів-кочівник. Океан (змиває, розмиває) його піщане західне узбереж жя, і воно (поступово, м ’я к о) щезає під водою. Одночас­ но під дією вітрів і морських хви ль (нові, новоявлені) шари піску (нагромаджуються, відкладаю ться) на східних берегах Сейбла. Таким чином, острів рухається із заходу на схід зі швидкістю 230 метрів на рік. За останні два століття острів «п рой ­ шов* понад 42 кілометри. Т ом у (іноді, час від часу) доводиться переносити західний маяк — один із двох маяків, що є на острові. (З м ін ю ю ться, перетворю ю ться) та­ кож розміри Сейбла: зараз він на три з половиною к ілом етр а довш ий, ніж у кін ц і X I X століття. За останніми дани­ ми, довжина острова — 44 кілометри, ширина — 3,8 кілометра. Острів Сейбл 25

Культура мови і стилістика

Вітри (шторми, бурі), нестійка погода в районі Сейбла, мінливі обриси* берегів викликали в минулому катастрофи парусних суден. До сьогодні видніються з води й піску щ огли** й (розбиті, потовчені) корпу­ си (кораблів, катерів), які затонули б іля берегів Сейбла. А (нещодавно, учора) піщані дюни, що змістилися під дією (буревію, бризу), оголили уламки американського трищоглового парусника, який пропав безвісти три чверті віку том у. Д о цього про долю судна нічого не знали. Достовірно відомо: біля острова зазнали (катастроф, краху) понад п ’ ят­ сот кораблів ( 3 кн. «П оїдеш з нами?» ). *1 I. 4 *Обрис — рос. очертание. **Щогла — рос. мачта. II. Знайдіть у тексті й випишіть складнопідрядне речення з кількома підрядними. Накресліть його схему. Обґрунтуйте пунктограми. Щ Е Два — чотири — всі разом. Визначте речення, у якому доречні обидва по­ дані в дужках синоніми. Доведіть свою думку. 1. Старі дуби (оточували, о б ля га ли ) галявину. 2. Ми стояли, зача­ ровані (дивною, прекрасною) музикою весняних лугів . 3. (Р етельн і, проникливі) дослідж ення археологів підтверджують слова історика. 4. Представники різних п околін ь не завжди (здатні, здібні) порозуміти­ ся. 5. Червоні жоржини (си льн іш е, потуж ніш е) мерехтять росами. Прочитайте речення, добираючи з дужок найточніше слово. Обґрунтуйте свій вибір. У яких випадках на вибір слова вплинула його стильова приналежність? 1. (Погляди, думоньки) мовознавця Олександра Потебні мали значний вплив на розвиток стилістики. 2. Поняття тексту в мовознавстві (тлум а­ чать, товкмачать) по-різному. 3. Микола Пимоненко на своїх полотнах (зобразив, представив) сцени з життя українського народу. 4. Павук к у ­ сає людину лиш е у (виняткових, унікальних) випадках. 5. З дослідів відомо, що дотик зондом до внутріш ньої оболонки (ізольован ого, розрізненого) серця викликає скорочення цього органу. 6. Такт — це (відрізок, ділянка) музичного твору. 7. Розказував майстер про (явище, подію) зі свого життя. іД Щ І. З’ясуйте лексичні значення поданих слів. Визначте, у яких випадках доцільно вживати кожне слово синонімічного ряду. Скористайтеся за потреби тлумачним словником і словником синонімів. І. Сяйво — світло — блиск. 2. Випадок — подія. 3. Раптово — не­ сподівано — зненацька — враз. 4. Глибінь — глибочінь — глибина. II. Складіть і запишіть речення з двома словами одного із синонімічних рядів (на вибір). 87%» Спишіть речення, вставляючи пропущені розділові знаки й розкриваючи дужки. Підкресліть омоніми та з'ясуйте їхнє лексичне значення. У якому ре­ ченні немає омонімів, але є багатозначне слово? 26

------------------------------------- -------------------- ^

Точність мовлення

1. Думи мої, думи мої, квіти мої, діти! Виростав вас доглядав вас — де(ж) мені вас діти?.. ( Т . Ш евченко). 2. Ой вже вечір в(е,и)чоріє сонечко за­ ходить пусти мамо погуляти бо душа заходить {Нар. творчість). 3. Страш­ на була осі(н,нн)я ніч скр(е,и)пів будинок буря вила (П . Тичина). 4. Л іто збігло як день і з (не)влежаного туману вийшов синьоокий золоточубий вересень {М . Стельмах). 5. П оезії ясне світило з тобою жить тебе любить! Понад сто років ти світило і буд(е,и)ш вічно з нами жить (77. Тичина). ч 88. І. Попрацюйте в парах. З’ ясуйте лексичні значення поданих омонімів. Складіть усно з ними словосполучення. Скористайтеся за потреби тлумачним словником або словником омонімів. Лава, тур, передати, перекласти, метр, літній. II. З одним зі словосполучень (на вибір) запишіть речення, ускладнене відокремленим означенням. 39. З’ясуйте лексичні значення поданих слів-паронімів. Складіть і запишіть із ними словосполучення. Скористайтеся за потреби тлумачним словником або словником паронімів. Звичний — звичайний, військовий — воєнний, музичний — му­ зикальний, особовий — особистий, афект — ефект, ефектний — ефективний, авторитетний — авторитарний, корисний — корисливий, показник — покажчик, кампанія — компанія, роздільний — роздольний.

Мовленнєва ситуація Дмитро на запитання друга, ким зараз працює його мама, відповів: — Замісником директора заводу. — А що, сам директор відсутній на роботі? Він захворів чи поїхав у відрядження? — Н і, він зараз знаходиться на роботі. Як ви думаєте, чому таке непорозуміння сталося між друзями? Яку ж посаду обіймає мама Дмитра?*1

, 40. і Спишіть речення, добираючи з дужок відповідне слово. Обґрунтуйте свій вибір. Скористайтеся за потреби словником паронімів. 1. Мій батько завідував лабораторією в (дослідному, дослідницькому) інституті. 2. У місті проведено навчання населення діям в умовах надзви­ чайних ситуацій мирного та (воєнного, військового) часу. 3. (Грома­ дянські, громадські) права — основа конституційно-правового статусу громадянина держави. 4. Давно помічено зв’ язок м іж стресом і різними (сердешними, серцевими) захворюваннями. 5. Д ля проведення виборів до Верховної Ради України створюються (виборні, виборчі) комісії. 6. Завтра в Києві на дорогах (ожеледь, ожеледиця). 7. Зустріч відбудеться за (адре­ сом, адресою): місто Київ, вулиця Дмитрівська, 140. 27

Культура мови і стилістика

І. Перекладіть і запишіть слова українською мовою, усно поясніть їхнє лексичне значення. Скористайтеся за потреби перекладним словником. Смешать, смесить; здравница, здравица; эффективный, эффектный; обидный, обидчивый. И. Складіть і запишіть речення з українськими словами однієї пари (на вибір). , 42 ( Експеримент. Простежте, як змінюється значення слів, якщо їх по черзі поєднувати зі словами, поданими в дужках. У яких випадках ці слова вживати­ муться в переносному значенні? Які з утворених словосполучень характерні для офіційно-ділового стилю мовлення, а які — для художнього? Зробіть висновок щодо вживання багатозначних слів у різних стилях. 1. Скласти (повноваження, подяку, дрова, руки). 2. Нести (відповідальність, служ бу, квіти, радість). 11. Попрацюйте в парах. Визначте різницю в значеннях багатозначних слів у поданих словосполученнях. 1. Відкрити воду, відкрити книгу, відкрити правду, відкрити фронт, відкрити збори, відкрити серце. 2. Гострий ніж, гострий смак, гострий біль, гостра суперечка, гострий кут, гострі верхів’я. II. Складіть і запишіть речення з двома словосполученнями (на вибір). Поясніть уживання багатозначних слів. 1. Прочитайте виразно текст уголос. Визначте його тип і стиль мовлення. Якими художніми засобами скористався автор для змалювання природи? Сонце сіло. Надворі почало смеркати. Море почорніло, тільки білів пересип*, неначе довгий клапоть білого полотна. Настала ніч. Надворі стало тихо, як у хаті, тільки море лащ илось до берега легесенько хвилею й ледве ш елестіло на піску. Тим часом сходив повний місяць, неначе виринав із чорної хвилі. М аленька червона стежка заблищала десь далеко на морі під самим м іся­ цем, неначе на сотню верстов. М ісяць тихо, крадькома викотивсь увесь на небо, неначе через велику силу виліз із води ( І. Н ечуй-Лєвицьний). *I. *Пересип — природний вал із піску або гальки, який відокремлює затоку від відкритої частини моря чи озера. Я її. Знайдіть у тексті багатозначні слова, з’ясуйте їхнє значення та обґрун­ туйте точність уживання. Які з них ужито в переносному значенні? Чи надають вони тексту додаткових емоційно-експресивних відтінків? III. Перевірте за тлумачним словником значення двох багатозначних слів. Зверніть увагу на те, як подаються різні значення цих слів — в одній словни­ ковій статті чи в окремих. 28

Точність мовлення

ш

(її. Розгляньте репродукцію картини Володимира Орловського. Що зобра­ жено на передньому плані, а що — на задньому? Яка кольорова гама переважає? Які думки й почуття навіює полотно?

Володимир Орловський. В Україні II. Доберіть синоніми, за допомогою яких можна найточніше передати зобра­ жене на полотні. Складіть і запишіть твір-опис за картиною (5—6 речень) у ху­ дожньому стилі, використавши дібрані синоніми, а також багатозначні слова, вжиті в переносному значенні. 1. Точності мовлення сприяють вміння вибрати найточніше слово із синонімічного ряду, чітке розмежування значень багатозначно­ го слова, паронімів, а також слів-омонімів. 2. При доборі слова слід враховувати не тільки його значення, але й «оточен н я», у яке воно потрапляє в межах речення чи тексту. § 4. Точність у використанні слів іншомовного походження, архаїзмів, неологізмів, фразеологізмів П ро місце інш омовних слів, архаїзм ів, неологізмів, фразеологізмів у лексиці української мови та про можливості цих одиниць для вираження точності мовлення Пригадайте! 1. Які слова називаються іншомовними? 2. Чим відрізняються історизми від архаїзмів? 3. Які слова називаються неологізмами? 4. Що таке фразеологізми? Прочитайте уривок зі статті українського поета й перекладача Рильського «Про іноземні слова». Які висновки ви зробили для себе?

М аксим а

Один науковий працівник, бажаючи зробити приємність іншому, сказав: «Н аш ом у колективу дуже хотілося, щоб цю роботу очолила така одіозна постать, як ви*. Його спокусило, очевидно, «пиш не» звучання 29

Культура мови і стилістика

іноземного слова одіозний, яке в його уяві асоціювалося, мабуть, із грандіозний, чи що. К оли тому науковцеві пояснено було, що термін латинського походження одіозний означає «ненависний, небажаний, неприйнятний і т. ін .» , то він, звичайно, зніяковів. А л е потяг до прикра­ шання своєї мови непотрібними й раз у раз неправильно чи неточно вжи­ тими іноземними слівц ям и властивий багатьом, і він, цей потяг, здається мені лихом , проти якого треба боротись і боротись... Без іноземних слів у культурній мові не обійтись. А л е варто вживати їх тільки тоді, коли вони справді доконче потрібні — і, це вже безумовно, у властивому їм значенні... (М . Рильський). Ін ш ом овн і слова

А р х а їзм и

Н еол огізм и

А вт ор ськ і кеологіам и

ЗО

Багато слів іншомовного походження міцно закріпилися в українській мові й не потребують коментарів чи перекла­ ду. Наприклад: м'ята, театр, академія (з грецької мови), клуб, мітинг (з англійської). Проте є й такі, використання яких викликає труднощі. Наприклад, часто неправильно вживають іншомовні слова статуя, монумент. Тому тре­ ба знати, що статуя — це скульптурне зображення люди­ ни або тварини; монумент — великий пам’ ятник або спо­ руда, що вшановує пам’ять видатної особи чи події. А р х а їзм и , як і історизм и, належ ать до застарілої лексики. Ц і слова виходять з активного вжитку, тому що окремі назви замінюються інш ими. Наприклад: гудець (співець-пророк), словеса (слова), вельможний (родовитий, знатний), зборонець, рат ник (вояк). У художньому й публіцистичному стилях за допомогою архаїзм ів відображається к олорит м и н ули х віків, передається національно-історична своєрідність зобра­ жуваної епохи. Ц і слова є також засобом створення урочистого, піднесеного чи іронічного колориту. Виникнення неологізмів спричинене потребою називати нові предмети, явища, поняття, які з’ являються внаслідок розвитку науки й техніки, культури, соціальних і політич­ них змін у суспільстві. Наприклад: нейрокібернетика (розділ науки кібернетики), блог (веб-сайт), пентхаус (квартира на даху), цифрове телебачення. Неологізми використовують у всіх стилях мовлення, але насамперед в офіційно-діловому, науковому й публіцис­ тичному. У мові художніх творів і публіцистиці нео­ логізми, крім найменування понять, можуть відтворю­ вати колорит певного періоду розвитку суспільства, надавати мовленню урочистого, піднесеного звучання. В окремих художніх і публіцистичних текстах використовують авторські неологізми з метою увиразнити певне явище чи поняття, надати тексту урочистості, викликати в читачів образно-естетичні асоціації. Наприклад: Садами бродить брунькоцвіт, а в небі злотозор (77. Тичина).

“Ч Ф разеол огізм и

Точність мовлення

Одним із найвагоміших компонентів лексичної системи української мови є фразеологізми — стійкі сполучення слів. Наприклад: кури не клюють, ні кола ні двора, пере­ дати куті меду, брати участь. У науковому й офіційно-діловому стилях використову­ ють фразеологізми, позбавлені образності, емоційного забарвлення. Наприклад: довести теорему, порушити питання.

•інерніть увагу' Досить важко будувати висловлювання, використо­ вуючи слова іншомовного походження, архаїзми, неологізми, фразеоло­ гізми. Неточне розуміння значення цих мовних одиниць призводить до лексичних помилок. Попрацюйте в парах. Прочитайте словосполучення, поясніть значення слів іншомовного походження. Відредагуйте усно вислови та обгрунтуйте помилки. Д л я першого учня: вільна вакансія, захисний імунітет, народна демо­ кратія, дитячий лікар-педіатр, головний лейтмотив. Д л я другого учня: урочистий церемоніал, піднесений пафос, п е р т а прима, місцеві аборигени, народний фольклор. ^ 48. і І. П о я с н іт ь лексичні значення поданих слів іншомовного походження. Перевірте точність своєї відповіді за словником. Фарисейство, оптимізм, скептицизм, к ар ’ єризм, принциповість, лицемірство, лицарство, респектабельність, експорт, експромт. II. Складіть і запишіть складносурядні речення з двома словами (на вибір). І. Прочитайте виразно вірш, визначте його основний мотив. Чи відповідає емоційному забарвленню вірша репродукція картини Альберта Джаббарова (с. 32)? Усно опишіть зображене на полотні, надаючи опису піднесеності, урочитості. КИЄВУ Прекрасний Києве на предковічних горах! Многострадальному хвала тобі, хвала! Хай на просторищах, де смерть, як ніч, пройшла, Воскресне день життя і весен неозорих! За очі змучені дітей смертельно хворих, За кров, що річкою гарячою текла, За сквернені скарби, за чорні всі діла Хай вороги твої розсиплються на порох! Покари повної настав жаданий час! Не пощербився меч, і світоч не погас, Вершить свій правий суд свята людська скорбота!

------------------------------------------------------------------------------- 31

Культура мови і стилістика

Синам, що віддають ж иття за отчий дім, Щ о волю принесли крізь непроглядний дим, Наш К иїв З олоті розкрилюе ворота. М . Рильський II. Випишіть архаїзми. Поясніть їхнє лексичне значення, користуючись тлумачним словником. Поміркуйте, з якою стилістичною метою їх використав автор. Чи допомагають вони створити колорит урочистості, піднесеності?

III. Два —чотири —всі разом. Поміркуйте, яке з виділених слів належить д розмовної лексики, яке — до урочистих слів, а яке — до авторських неологізмів. Визначте їхню роль у тексті та аргументуйте доцільність використання.

Альберт Джаббаров. Софійська площа Мікрофон. Поясніть, як ви розумієте твердження письменника Фелікса Кривіна «Архаїзми — це слова, які забули про те, що колись вони були неологізмами».І.I І. Доберіть із довідки до кожного архаїзму його синонім, що вживається в сучасній українській мові. Запишіть слова парами й поясніть, у яких стилях і з якою метою можуть уживатися подані архаїзми. Лан іти , перст, свічадо, вой, благий, ректи, блават, десниця, вакації, ратай, піїт. Д овідка. Пром овляти, щ оки, дзеркало, поет, палець, добрий, війна, к ан ік ули , рука, орач, шовк. II. З двома словами (на вибір) складіть і запишіть по одному реченню, ускладненому відокремленою обставиною. 32

................ ----------------- V

Точність мовлення

52. І. Випишіть із речень неологізми. Поясніть лексичне значення цих мовних засобів та особливості їхнього функціонування в публіцистичному стилі. Звер­ ніться за потреби до тлумачного словника. 1. Гостем першої волинської чат-конференції, згідно з онлайн-опитуванням лучан, стане міський голова. 2. Актори, які грають головні р олі у фільмах про Гаррі Поттера, почали готуватися до зйомок у черго­ вій частині поттеріади. 3. У с іч н і-лю то м у 2009 року Служ ба безпеки України відстежувала розповсюдження комп’ ютерного вірусу, який спричинив створення найбільш ого у світі ботнету з майже двох м ільйо­ нів інфікованих ком п’ ютерів. 4. У м іл і руки перетворили старе наземне бомбосховище в затишний будинок, на даху якого розмістився пент­ хаус. 5. Боксер розповів у своєму блозі про те, як проходить підготовка до майбутнього бою. 6. Упродовж найближчого часу в Києві планується встановити 500 паркоматів, за допомогою яких водії змож уть оплатити послуги паркування ( За матеріалами З М І ). II. Запишіть 3-4 приклади неологізмів нашого часу. Спишіть речення, вставляючи пропущені розділові знаки й розкриваючи дужки. Підкресліть авторські неологізми й поясніть, як вони впливають на сти­ лістичне забарвлення речень. З якою метою автори творять нові слова? 1. Є люди що мало чим цікавляться я їх дрібнодухами чи й зовсім пустодухами називаю ( О. Гончар). 2. Зб(е,и)рають світлі, золоті м(е,и)ди в(е,и)селокрилі та прозорі бджоли ( М . Рильський ). 3. Гойдання лип гуде золотока­ ре, соснова жалощ, урочистість глиць*, і пр(е,и)смеркові ро(с,з)сипи суниць, і в погарі** (з.с)почили крутояри ( В. Стус). 4. Вже небо не біжить тим синьо(білим) бігом в своєму зорехмарному ряду ( М . Вінграновський). 5. Під хустину круг чола косу обвила чорнобрів’ ям ворухнула оком пов(е,и)ла (А. М алиш ко). 6. А х друже мій то гуси потягли! (3,С}початку захопили чвертку неба, а потім половину, а вже далі весь небовид і синій ви днокіл*** і небодаль і зорі пов(е,и)чірні під крила дикі, молоді й напругі в полон весняний (А . М алиш ко). * Глиця — хвоя. **Погар — залишки чогось горілого. ***Видиокіл — рос. горизонт. і- Прочитайте запозичені слова, які з’явилися в українській мові порівня­ но недавно. Поясніть їхнє лексичне значеЗбння та причину запозичення. Помір­ куйте, які з поданих слів часто використовуються лише задля моди. Скористай­ теся за потреби тлумачним словником. Брифінг, бодібілди н г, гриль, дансинг, кайфувати, клонування, онлайновий, супермаркет, ток-шоу, уїк-енд, хакер, шейпінг, шопінг. II. Складіть і запишіть речення з двома словами (на вибір).

33

Культура мови і стилістика

ч 55. Ккснеримєнт. Прочитайте речення. З’ясуйте, з якими стилями мови вони співвідносні. Знайдіть фразеологізми, обґрунтуйте точність їх використання. Замініть усно фразеологізми синонімічними словами чи словосполученнями. Як це позначиться на реченнях? Зробіть відповідний висновок. 1. Депутати в поті чола написали та подали на р озгляд уж е п ’ятий (!) варіант Ж и тлов ого кодексу. А віз і нині там (З га зе т и ). 2. І пам ’ ятай: усяк ій лю д и н і при охоті можна облам ати крила ( М . С т ельм ах) . 3. М узам було гостро наказано не бити байдиків і не ловити ґав надалі, а вступити на служ бу рідному краю ( Л еся У к р а їн к а ). 4. Ц е вже ви переда­ ли куті меду (М а р к о В овчок ). 5. Євген М аланю к уславлений за межами Вітчизни, але, за іронією долі, донедавна майже не відомий загалові України (П . К он он ен к о). 6. У кр аїн а бере участь у м іж народному сп і­ вробітництві з питань охорони дитинства та захисту законних прав дитини відповідно до норм м іж народного права ( І з за к о н у ). 7. Я кась хвилин а і... ні п уху ні пера! Л іт а к уж е в повітрі (Ф . М а к ів ч у к ). 8. Я знову м уш у йти до Ч олом би тьк а і, даруйте за тавтологію , бити йому чолом (В . Ш к л я р ). Два - чотири —всі разом. Установіть відповідність між поданими словами та фразеологізмами (один фразеологізм є зайвим). Слова

Ф разеологізм и

посваритися почервоніти вигадати обдурити

спекти раків розбити глека обвести круг пальця утерти носа висмоктати з пальця

х У і \ І. Запишіть подані фразеологізми правильно. Для яких стилів мовлення вони характерні? Скористайтеся за потреби «Довідничком з культури мовлен­ ня* (с. 46). Приймати участь, приймати міри, рахувати правильним, ставити до відома, приносити шкоду, дякуючи підтримці, нести втрати, відігравати значення, підводити підсумки, піднімати питання, роздивитися пропо­ зиції, давати добро, прийти до висновку, не дивлячись на труднощі. II. З двома виправленими фразеологізмами (на вибір) складіть і запишіть речення з однорідними присудками.

, 88.

Виконайте завдання одного з варіантів.

Варіант А. Напишіть міні-твір на одну з поданих тем, доречно викори­ ставши архаїзми: «Преславний Київ», «Золотоверхий собор», «Богом дана земля», «Благословення сонцю». Простежте, чи надають ці слова вашому тек­ сту урочисто-піднесеного відтінку в ставленні до описуваних явищ. Варіант Б. Напишіть невеликий текст у науковому чи публіцистичному стилі на довільну тему, доречно використавши неологізми. Простежте, чи допо­ могли ці слова відтворити колорит сучасного періоду в розвитку суспільства.

34

А

я 5

§ я м

Точність мовлення

1. Слова іншомовного походження часто використовують як терміни, вони можуть надавати мовленню офіційності, пафосності. А р хаїзм и та н еологізм и використовують д ля найменування понять, відтворення колориту доби, надання тексту урочистості, піднесеності. 2. Неточне розуміння значення слів іншомовного походження, арха­ їзмів, неологізмів, фразеологізмів призводить до лексичних помилок.

§ 5. Т оч н ість у використанні терм ін ів і п р оф есіоиалізм ів Про місце термінів і професіоналізмів у лексиці української мови та про можливості цих одиниць для вираження точності мовлення Пригадайте! 1. Що таке терміни? 2. Які слова називаються професійними? 59. Прочитайте тексти. Визначте стиль і комунікативні завдання кожного з них. Порівняйте описи циклону в обох текстах. Знайдіть терміни, поясніть їхнє лексичне значення й особливості функціонування, обґрунтуйте точність ужи­ вання. Зробіть висновок про роль термінів умові та їхні стилістичні особливості. 1. Циклон — гігантський атмосферний вихор зі зниженим тиском повітря всередині («о к о б ур і»), зі складною системою вітрів, що дмуть проти годинникової стрілки в Північній півкулі й за годинниковою — в Південній. Циклони охоплюють величезні райони планети. Розвиваючись, часом досягають ураганної сили, спричиняють катастрофічні наслідки. Циклони й антициклони відіграють велику роль у формуванні пого­ ди, у загальній ц иркуляції атмосфери. Причини виникнення цих явищ остаточно ще не з ’ясовані (3 посібника ). 2. Без попереджень з ’ являються циклони. Розш аленілася десь там стихія, у темні вируючі надра її незабаром буде кинуто й ваші життя... Спершу, ніби невпевнено, виникають над голизною океану ледь помітні завихрення, невідомим поштовхом зриваються хвилі в отій самій фронтальній зоні, де маси теплого повітря зіткнулись із холодним, і колосальна, не підвладна вимірам, енергія температурних контрастів, розвиваючись мовби спонтанно, щ одалі грізніше виявляє себе, поступо­ во формується «ок о бурі» — район депресії, граничного зниженого тиску. Рухається величезний колодязь порожнечі, оточений тисячокіло­ метровим кільцем циклонічних стін і суц ільно** вируючих хмар, де все кипить, закручується спіралям и на вихрових обертових ш видко­ стях... ("О. Гончар). І

*Суцільно — рос. сплошь, всплошную. 35

Культура мови і стилістика

Терм іни

Вимоги до термінів

Стилістич­ ні особли­ вості

Професіона­ лів ми

У словниковому складі української літературної мови особливе місце посідає спеціальна лексика — терміни та професіоналізми. Терміни (рос. термины) — це слова, що вживаються для точного визначення певного поняття якої-небудь галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо. Наприклад: аорта, водень, прямий кут, земноводні, теплообмін, лібрето, стартовий гол. Терміни поділяють на загальновживані (поширені в різних галузях знань: аналіз, процес, еквівалент ) і вузькоспеціальні (уживаються в одній галузі знань: гіпотенуза, аспірин). Термін у межах однієї галузі знань має одне значення. Наприклад, слово корінь багатозначне, але в мовознав­ стві під ним розуміється тільки морфема, а в ботаніці — орган рослини. Небажані в термінології омоніми й синоніми, хоча вони в цьому розряді лексики є. Наприклад: синоніми трудо­ вий договір — трудовий контракт; нерухоме майно — нерухомість; омоніми акція (цінний папір) — акція (дія), відведення (кандидатури) — відведення (земель). Термінологічна лексика позбавлена емоційно-експре­ сивного забарвлення. Основна сфера її застосування — офіційно-діловий і науковий стилі. Терміни широко використовуються і в публіцистиці, щоб з ’ ясувати сут­ ність явища, розкрити його зміст. Проте наявність такої лексики не повинна ускладнювати сприймання тексту. Професіоналізмами (рос. профессионализмами) назива­ ються такі слова та словосполучення, я к і властиві мовленню людей певної професії. Це переважно назви знарядь виробництва, трудових процесів, спеціальні професійні вислови тощо. Існує професійна лексика моряків, шахтарів, бухгалтерів, юристів, музикантів тощо. Наприклад: боронування, обмолот, косовиця (з мовлення аграріїв); комплексні вправи, тренувальний процес (з мовлення спортивних тренерів). Багато професіоналізмів є словами загальнонародної мови, вжитими в переносному значенні. Наприклад: підвал (нижня частина газетної сторінки), вікно (в іл ь­ ний між уроками час у вчителя).

Зверніть увагу' Значна частина професіоналізмів — це неофіційні замінники термінів, вони емоційно-експресивно забарвлені. На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення й не становлять ц ілісн ої системи.

36

-V

Точність мовлення

^ І. Прочитайте текст, обґрунтуйте його належність до наукового стилю. З якою галуззю знань він співвідносний? Як ви це визначили?

ДО.

П О Д ІЛ ЬС Ь К І Т О В ТРИ * Загальна площа Національного природного парку «П од ільські Тов­ тр и », що на Хмельниччині, — 261316 га. Товтри — це місцева назва ске­ лястої дугоподібної гряди, висота якої в межах парку сягає в середньому 400 м над рівнем моря. Над навколишньою Подільською рівниною ця гряда піднімається на 60-65 м. Її довжина досягає 250 км, ширина — 15-20 км. Окремі форми піднімаються у вигляді витягнутого валу або окремих конусоподібних горбів, іноді мають форму морських атолів**; найбільш поширеною формою є кряж і у вигляді витягнутих валів шири­ ною до 0,5 км. Поверхня їх здебільшого хвиляста, схили опуклі. Подільські товтри відзначають­ ся рідкісною та невластивою рівнинно-платформенним областям геологічн ою будовою. Ц е сук уп ­ ність викопних рифових споруд узбережжя, що утворилися в м іл ­ ководних міоценових морях. У межах парку росте майже 1700 видів рослин, з яких близько 300 — ендемічні й субендемічні подільські види, а також рідкісні рослини. Фауна налічує 55 видів ссавців, 214 — птахів, 10 — плазунів, 11 — земноводних і низку видів безхребетних тварин, які ще потребують детальних досліджень. Наяв­ ність на території парку старих лісових масивів і карстових печер сприяє поширенню тут хиж их птахів та кажанів. Подільські товтри сьогодні не мають аналога в Європі і є унікальни­ ми за своєю природою ( 3 довідника ). *Товтри — вапнякові пасма із залишків рифів та атолів морів далеких геологічних епох. **Ат6л — кораловий острів кільцеподібної форми. П. Випишіть ужиті в тексті терміни. З’ ясуйте значення незрозумілих вам слів, користуючись тлумачним або відповідним термінологічним словником. Доберіть самостійно 2-5 термінів цієї галузі знань і доповніть ними ваші записи. III. Перекажіть усно текст. Чи всі вжиті в тексті терміни ви використали? Поясніть, як впливає форма літературної мови (усна чи писемна) на добір мов­ них засобів. Чому, на вашу думку, цей текст важко переказувати? Зверніть увагу! Будь-який термін уводиться в науковий текст згідно із суворими правилами: системність, тенденція до однозначності в межах термінологічного поля, точність, стилістична нейтральність.

37

Культура мови і стилістика

Мозковий штурм. Чому упорядкуванню термінології приділяється вели­ чезна увага? Які, на вашу думку, можливі шляхи вдосконалення термінологіч­ них систем різних галузей знань? л __

62-1 І. Спишіть речення, підкресліть у них терміни. Поясніть значення цих слів, користуючись тлумачним словником. Зверніть увагу, якою позначкою супроводжуються вони в словнику. З’ясуйте основну галузь їх функціонування та проаналізуйте стилістичні функції. 1. Опіка й піклування* встановлюються з метою забезпечення особи­ стих немайнових і майнових прав та інтересів неповнолітніх осіб (З кодек­ су ). 2. Атомну енергію приборкано у X X столітті, та підвалини атомістики заклали ще сини Еллади — Левкіпп і Демокріт (П . Ут евська). 3. Кум таки приземлився, хоч і скапотував, а я з піке — в штопор, із штопора не вийшов, протаранив Лукерц і спідницю й урізався в землю ( Ост ап Виш ня). 4. Головний мозок ссавців відносно великого розміру, особливо великі півкулі переднього мозку та мозочок (3 енциклопедії). 5. Три зруби, укладені в напрямку схід-захід, з яких середній зруб за параме­ трами більш ий, утворюють класичний тип української тризрубної церкви (3 довідн ика ). *Опіка й піклування — рос. опека и попечение. II. Підкресліть і поясніть пунктограми й орфограми. І. Прочитайте текст, визначте його тип і стиль мовлення. Розкажіть, що вас вразило в роботі Олександра Шалімова. Завдяки чому, на вашу думку, він досяг високих результатів у своїй діяльності? Х ІР У Р Г Ш А Л ІМ О В Кажуть, людина не марно прожила життя, якщо виростила дітей і посадила дерево. В академіка Олександра Ш алімова двоє прекрасних синів, а дерево — його школа українських хірургів, у якій понад 150 док­ торів, кандидатів медичних наук і тисячі спеціалістів-практиків. Він розробив майже 50 нових методик проведення операцій. Вдячні пацієн­ ти називають інститут у Києві, який хірург створив і в якому багато років працював, не інакше як «інститут Ш алім ова». Один із учнів талановитого хірурга доктор медичних наук Іван Тодуров пригадує: — Олександр Ш алімов завжди рано приходив на роботу. Запізнитися в операційний день вважалося злочином... Операції в інституті почина­ лися о дев’ ятій одночасно на 12 столах, і Олександр Олексійович перехо­ див від одного до іншого. На одному столі оперували серце, на другому — стравохід*, на третьому — печінку, далі леж али пацієнти із судинною патологією ... *Стравохід — рос. пищевод. 38

------------------- ^

Точність мовлення

Це була одержима людина. Уявіть: Ш алімов у відпустці, пливе по Дунаю на теплоході. В одному з портів йому повідомляють, що комусь терміново потрібне хірургічне втручання. Він тієї ж миті відправляється на берег, щоб надати хворому медичну допомогу. На операціях шеф був зазвичай спокійним. Н іколи не коментував, що кому робити. Адж е перед тим, як ставати до операційного столу, всі д ії відпрацьовував до автоматизму. Навіть коли ситуація виходила з-під контролю, Ш алімов зали­ шався незворушним. Правда, м іг дати інструмен­ том по руках, які п олізли не туди, куди треба. Олександр Шалімов Ми, молоді медичні працівники, спеціально підставляли руки, щоб отримати кілька ударів, вважаючи синці певною ознакою причетності до вищого світу хірургії. Знали, що шеф, вийшовши з операційної, одразу все забуде. Він вірив: людина зможе виправитися. Коли Олександр Олексійович перестав оперувати, він приходив до нас поговорити, дізнатися новини. Ми розповідали, які методики опера­ цій розробили, і в нього очі сяяли: «Я к же я раніше до цього не додума­ вся!* А л е того, що він зробив, вистачило б на кілька життів (3 газети). II. Випишіть із тексту професійні слова та словосполучення, характерні для мовлення лікарів. Поясніть роль цих одиниць у змалюванні постаті відомого хірурга. Чи зрозуміла ця лексика для читачів і чи точно її вжито в тексті? ННЖ Мікрофон. Чи в кожній професії, на вашу думку, можна досягти високих результатів? Яка праця буде успішною? В68» і Попрацюйте в парах. Складіть і розіграйте за особами діалог на професій­ ну тему, який міг би відбутися між зазначеними суб’єктами. Використайте тер­ міни та професіоналізми, дотримуючись вимог точності.1 *I. 8 7 6 5 4 3 2 1. М іж викладачами у вищому навчальному закладі. 2. М іж економістами (бухгалтерами) у планово-фінансовому відділі підприємства. 3. М іж лікарями в лікарні. 4. М іж науковими співробітниками на дослідній станції овочівництва. 5. М іж істориками в музеї. 6. М іж тренером і спортсменом на стадіоні. 7. М іж інженерами у заводському цеху. 8. Між архітектором і представником будівельної компанії в майстерні. *

На основі тлумачного й галузевого словників укладіть невеликий термі­ нологічний словничок (8-12 статей), що характеризує одну з галузей знань: мате­ матику, фізику, астрономію, біологію, хімію, фізичну культуру і спорт, право­ знавство, літературознавство, українознавство, фольклористику, етнографію. II. Складіть усно речення з двома термінами (на вибір). Проаналізуйте речення щодо точності мовлення.

39

Культура мови і стилістика В и п и ш іт ь з у с іх п ід р у ч н и к ів , з а я к и м и ви н ав ч аєтеся, по 2 - 3 н а й у ж и в а н і­ ш і, н а в а ш у д у м к у , т ерм ін и . Н а основі в и п и с а н и х с л ів в и к о н ай т е з ав д ан н я одно­ го з п о д а н и х в ар іан т ів за зр азк о м . В а р іа н т А . С к л а д іт ь в а л ф ав іт н о м у п о р я д к у сп и сок терм інів, у ж и в а н и х у м о в л ен н і о д и н а д д я т и к л а с н и к ів . З азн ач т е г а л у з ь в и к о р и ст ан н я ц и х с л ів . В а р іа н т Б . У к л а д іт ь с л о в н и ч о к терм інів, у ж и в а н и х у м о в л ен н і о д и н ад ц я т и к л а с н и к ів . З азн ач т е г а л у з ь в и к о р и с т а н н я ц и х слів .

З р а з о к . К літ ина ( б іо л .) — найпростіш а одиниця будови організму, яка складається з протоплазми, ядра та оболонки.

§ о

5 д

1. Термін є ідеальним найменуванням певного поняття в науці, техніці, мистецтві, має точний і визначений зміст, відрізняється змістовою однозначністю, сталістю функціонування. Термінологія проникла майже в усі сфери лю дської діяльності. Недосконалість тер м ін ології може призвести до помилок у практиці, 2. Професійні слова найчастіше застосовуються в усному неофіцій­ ном у м овлен н і лю дей певної проф есії та сприяю ть кращ ом у взаєморозумінню .

§ 6. В ж и ван н я с л ів у в ла с ти в о м у їм зн аченні П ро причини м овних помилок, пов’я за ни х із вж иванням слів у невластивому їм значенні, та як уникнут и цих порушень П р и га да й т е! Я к і сл о в а н ази в аю ться м іж м о в н и м и ом онім ам и? Д в а — ч о т и р и — всі р азо м . П р о ч и т ай т е. П о м ір к у й т е , у р е ч е н н я х я к о ї к о л о н ­ к и всі с л о в а в ж и т о у в л аст и в о м у їм зн ач ен н і. П о я с н іт ь п о м и л к и , д о п у щ е н і в ін ш и х р еч ен н я х .

1. В інтернет-магазині можна заказати багато цікавих книжок. 2. Через час діти повернулися додому. 3. Н аталя Петрівна стоїть у ш колі на хорош ому рахунку. Слово та й ого зн а чен ня

40

1. В інтернет-магазині можна замовити багато цікавих книжок. 2. Через годину діти повернулися додому. 3. Н аталя Петрівна має в ш к олі хорош у славу.

К ож не слово має своє, властиве йому значення. Тому, щоб правильно передати думку, треба чітко уявляти особливості описуваного явищ а й точне значення слова з усім а його найтоншими відтінками. Слова слід уживати лиш е в тому значенні, яке за к р іп ле­ не за ними у словнику. Наприклад, харчовий продукт, який виробляю ть збиванням вершків або сметани, нази­ вають маслом, а харчовий продукт, який добувають із

\

Точність мовлення

насіння або плодів деяких рослин (переважно соняш ни­ ку) — олією. У російській мові обидва продукти назива­ ють одним словом — масло. Вживання слів без урахування їхнього значення — найтиповіше порушення вимоги точності мовлення. Мікрофон. Чи згодні ви з твердженням польського письменника Адама Міцкевича: «Одного неточного, невдало сказаного або хоча б погано вимовленого слова іноді досить, щоб зіпсувати все враження»? Аргументуйте свою відповідь.1 2 Розгляньте таблицю. Розкажіть, що треба враховувати під час вибору слова. Складіть і запишіть речення із кожним прикладом правильного вживання слів. Правильно

НЕправнльно

вважати правильним

рахувати правильним

влучне слово

метке слово

ставитися привітно

відноситися привітно

привітне ставлення

привітне відношення

вірна людина

вірна відповідь

Пояснення Слово рахувати вживаємо, коли йдеться про лічбу М ет кіш — швидкий, жвавий, вправний у д ії (про людину, її рухи тощо), рухливий (пере­ важно про тварин), кмітливий Слово відносит ися означає «перебувати в певній відпоБІД Н О СТІ з чим-небудь» Вірний — який заслуговує на довіру (про людину), відданий

Попрацюйте в парах. Розподіліть між собою подані речення. З'ясуйте лек­ сичне значення й доведіть точність уживання виділеного слова у своєму реченні. Чи відомі вам приклади неправильного вживання цього слова? Обговоріть результати роботи. 1. На основі системи аксіом учений увів поняття величини у формі відношепня натуральних чисел, яке охоплю вало числа й неперервні величини ( 3 посібника). 2. Навіщ о ви мене дурили? Н ащ о ж я вас так вірно, так щиро коха­ ла? — сказала Василина тоном зовсім не дитячим ( І. Н ечуй-Левицький ). Прочитайте речення. Знайдіть випадки неправильного вживання слів. Чим зумовлені ці помилки? Відредагуйте й запишіть речення. 1. Учень вірно відповів на всі запитання тесту. 2. П ід вагою вантажу пароплав покривився на бік. 3. У селі мені одразу кинулися у вічі ошат­ ні будиночки. 4. Відношення між учнями та вчителями мають бути доб­ розичливими. 5. В улиці нашого міста гарно освічені. 6. Переведіть, будь ласка, текст з української мови на російську. 7. Відкривши очі, він поба-

41

Культура мови і стилістика

чив, що світло в кімнаті вже виключено, а у відкрите вікно ллється яскраве сонячне проміння. 8. Треба струсити ноги від бруду. 9. Йому повезло: вчасно отримав грошовий перевод. Причиною неправильного слововживання може бути нерозрізнення слів російської й української мов, що звучать однаково чи подібно, але мають різні значення (м іж м овних омонімів). Порівняйте! У країнською м овою заказувати (забороняти) лиш ити (рос. оставить) лун а (відгом ін) мішати (розміш увати) неділя (сьомий день тиж ня) трус (обш ук) уродливий (гарний) час (рос. время) город (рос. огород) губити (втрачати)

Р осій ськ ою м овою заказывать (укр. замовляти) ли ш ить (укр. позбавити) лун а (укр. місяць) мешать (укр. заважати) неделя (сім днів тиж ня) трус (укр. боягуз) уродливый (укр. потворний) час (укр. година) город (укр. місто) губить (укр. знищувати)

Мозковий штурм Чому міжмовні омоніми називають «фальшивими дру­ зями перекладача»? Прочитайте речення. Знайдіть міжмовні омоніми. Чи правильно ці слова вжито в поданих реченнях? Відредагуйте усно речення. 1. Д ля капітального ремонту нам підійде любий матеріал. 2. Р ез у л ь ­ тати олімпіади оголосять через неділю . 3. Він вийшов із скрутної ситуа­ ції, опираючись на власний досвід. 4. Н а протязі дня підприємству треба відвантажити велику партію товару. 5. На факультативних заняттях ми дізналися багато цікавого з області астрономії. 6. Приємно ввечері прогу­ лятися під луною . 7. Трус не грає в хокей. 8. Вистава розпочнеться рівно через час. 9. Мама полила салат соняшниковим маслом. 10. Ти мішаєш мені працювати. Перекладіть і запишіть вирази українською мовою, уникаючи калькуван­ ня (копіювання іншомовного слова за допомогою иезапозиченого матеріалу). Скористайтеся за потреби довідкою. В порядке исклю чения, повестка дня, в двух словах, бросаться в глаза, ввести закон в силу, выписка с протокола, зайти в тупик, поступи­ ли предложения, неотложное дело, пользоваться успехом, принести вред, прилож ить усилия, приступаем к обсуждению, произносить речь. Д овідка. К ільком а словами, завдати шкоди, надати чинності закону, розпочинаємо обговорення, як виняток, надійшли пропозиції, порядок денний, нагальна справа, витяг із протоколу, зайти у безвихідь, виголо­ шувати промову, мати успіх, докласти зусиль, впадати у вічі. 42

Точність мовлення

Мовленнєвії ситуація Прийшовши з магазину, хлопчик на обгортці одного з молочних про­ дуктів прочитав уголос: «П родукція нашого заводу надзвичайно кори­ слива». — Ой, краще не їсти цієї продукції, — сказала бабуся. — Чому? — здивувався онук. — Бо вона в них «схи льн а до н аж и в и », — відповіла бабуся. Як ви думаєте, чому такий висновок зробила бабуся? Обґрунтуйте свою від­ повідь.*1 I.

,76. І. Спишіть речення, добираючи з дужок правильне слово. Доведіть, що ви вжили слово у властивому йому значенні. Скористайтеся за потреби тлумачним словником. 1. Студенти (складаю ть, становлять) 10 відсотків виборців округу. 2. Творчість худож н и ка (репрезентувала, презентувала) тогочасне образотворче мистецтво. 3. У відповідь хлопець лиш е (знизував, поти­ скував) плечима. 4. Мистецтво й театр (складали, становили) зміст ж иття Саксаганського. 5. (Б уквально, ли ш е) за останні дек ільк а років у нашому м істі виріс квартал нових будинків. 6. Зали в музеї добре (о св ітлен і, оп ром ін ен і). 7. Я (вваж аю , рахую ), що так робити не можна. 8. Н а період масових заворуш ень у країні встановили (воєн­ ний, віськовий) стан. II. П ід к р есл іт ь у р еч ен н я х сл у ж б о в і слова.

«7 7 ,Ь Прочитайте речення. З’ ясуйте лексичне значення виділених слів, доберіть до них синоніми й доведіть точність уживання. Яких помилок слід уникати при вживанні цих слів? 1. Людина планети росте навіть у буквальному розумінні, вченими досліджено, що середній людський зріст за останнє століття збільшився на скількись там вершків, чи то пак сантиметрів (О . Гон ча р). 2. Поряд із вільним перекладом виник і розвивався його антипод — переклад буквальний ( І з ж урналу). 3. Очі ї ї меткі бравенько пострілюють в усі боки (В . Я вор івсь к и й ). 4. М ахнув шаблюкою Трясило, але удар не був меткий ( В. Сосюра ). 1 При перекладі з російської мови необхідно враховува­ ти, що багатозначне російське слово не обов’ язково відтворюється бага­ тозначним українським словом. Наприклад, російський іменник отно іиения передається кількома словами: відношення, відносини, стосунки (в за єм и н и ), ставлення; російське дієслово предупреждать має укра­ їнські відповідники попереджати, запобігати, випереджати. 43

Культура мови і стилістика

Т8. _ І. Прочитайте текст. Перекажіть його усно українською мовою, користую­ чись довідкою. Проаналізуйте перекази ваших однокласників з погляду дотримання точності мовлення, зокрема вживання слів у властивому їм значенні. РУК О П И С И М А Й Я Древние города индейцев майя, обитающих в Центральной Америке, погибли задолго до того, как Христофор К олум б открыл Америку. Н о о том, что здесь была высокоразвитая цивилизация, свидетельствовало множество надписей, высеченных на камнях в древних развалинах некогда цветущих городов. Когда Центральную Ам ерику завоевали испанцы, они огнём и мечом стали уничтожать самобытную культуру индейцев. В 1549 году в город Мани прибыл испанский монах Диего де Ланда. В городском храме нахо­ дилась огромная библиотека древних рукописей. Книги эти не содержат ничего, кроме суеверий и вымыслов дьявола, реш ил епископ. Рукописи майя были сожжены. До нашего времени дошли лиш ь три бесценных экземпляра, чудом спасшихся от огня. Они написаны волосяной кисточкой на бумаге из луба фикуса, бумага покрыта иероглифами и разноцветными рисунками. Рукописи майя очень разнообразны по тематике. Основное содержа­ ние их: списки периодов года с краткими указаниями, какие долж ны происходить в это время религиозны е обряды, метеорологические

Рукописи майя 44

---------------------------------------- ^

Точність мовлення

явления и сел ь с к о х о зя й ст в ен н ы е работы. Есть больш ие разделы, посвящённые движению планеты Венера, месту пребывания могуществен­ ного бога дождя, затмениям, трактующие проблемы земледелия, пчеловод­ ства, изготовления скульптур (А . Кондратов). Довідка. Свидетельствовать — свідчити; некогда — колись; уничто­ жать — знищувати; содержать — містити; суеверие — забобони; разно­ образный — різноманітний; указание — вказівка; пчеловодство — бджільництво, бджолярство, пасічництво. Ц^ІІ. Порівняйте лексичне значення поданих парами українських слів. Яке слово кожної пари ви використали під час перекладу? Доберіть до нього російський відповідник, виділений у тексті. Відкрити — відчинити, квітучий — цвітучий, розв’ язати — вирі­ шити, кісточка — пензлик, рисунок — малюнок, явлення (поява) — явище, праця — робота, прибування — перебування.

Д л я вас, допитливі У мережі Інтернет можна скористатися послугами віртуальних слов­ ників. Так, тлумачний словник української мови за адресою w w w .slovnyk.net містить близько 220 000 словникових статей і близько 19 000 фразеологіз­ мів. На Українському лінгвістичному порталі (www.ulif.gov.ua), на сайтах «Словопедія* ( www.slovopedia.org.ua) та «Р о зу м » ( www.rozum .org.ua) можна дібрати синоніми, дізнатися значення фразеологізму чи іншомов­ ного слова, перекласти слово або перевірити його написання тощо.

|Прочитайте текст. Відредагуйте його з погляду дотримання точності, обґрунтовуючи свої правки. Запишіть виправлений текст. Назар являється учнем одинадцятого класу. Він старанно відноситься до навчання, приймає участь у художній самодіяльності. На уроках уваж­ ний, не мішає іншим, добре виконує письмові праці, на любі запитання з підручника може дати вірну відповідь. На слідуючому занятті гуртка, яке відбудеться через дві неділі, він виступить із цікавим повідомленням.

* § ® ні

Точність вираження думки є однією з важливих ознак культури мови. Найтиповіше порушення цієї вимоги — вживання слів без урахування їхнього значення. Щ об уникнути таких помилок, слід бути уваж­ ним під час вибору слова й частіше користуватися словниками.

45

Культура мови і стилістика

ЛОВІЛНИЧОК З КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ Говоріть п р а в и л ь н о !

Р

Правильно брати до уваги брати участь вважати правильним вживати заходів відігравати роль давати згоду дійти висновку доводити до відома докладати зуси лля завдавати шкоди завдяки підтримці зазнавати втрат мати значення незважаючи на труднощі підбивати підсумки порушувати питання розглянути пропозиції

НЕправильно приймати до уваги приймати участь рахувати правильним приймати міри відігравати значення давати добро прийти до висновку ставити до відома прикладати зусилля приносити шкоду дякуючи підтримці нести втрати відігравати значення не дивлячись на труднощі підводити підсумки піднімати питання роздивитися пропозиції

Р о з р із н я й т е п а р о н іш и ї

Адрес — ювілейне привітання (вітальний адрес, підписаний адрес). Адреса місце проживання ( службова адреса, адреса школи). Військовий — який стосується війська ( військовий лікар). Воєнний — який стосується війни ( воєнна розвідка). Дружний — одностайний { дружний колект ив, дружна родина). Дружній — приятельський, доброзичливий, прихильний ( друж ній погляд, дружня усмішка). Компанія — група осіб, промислове об’ єднання ( компанія дівчат, телевізійна компанія). Кампанія — сукупність заходів для здійснення важливих політичних, господарських, культурних завдань (виборча кампанія, посівна кампанія). М узикальний — здатний тонко сприймати музику ( музикальний слух, музикальний хлопець, музикальна сім ’я ). Музичний — який сто­ сується музики як виду мистецтва (музичний відділ, музичний кіоск, музичний супровід). Професійний — який стосується трудової діяльності (професійний лідер, професійна майстерність). Професіональний — який стосується професіонала (професіональний поет, професіональний театр). 46

у у

МОЯ СТОРІНКА

Як це було

ВІД В Л А С Н И Х Н АЗВ Багато термінів зобов’ язані своєю появою власній назві. Ц е, напри­ клад, револьвер кольт, назва якого збігається з прізвищем свого вина­ хідника — американського зброяра X IX століття Семюеля Кольта; апа­ рат для просвічування й фотографування рентген — від прізвища німецького фізика Вільгельма-Конрада Рентгена; одиниця роботи елек­ тричного струму або енергії джоуль, назва якої утворена від прізвища англійця Джеймса-Прескотта Д ж оуля. А звідки слово термін? Термін — римський бог меж і прикордонних знаків, стовпів, каменів, які вважалися священними. Поняття термін — слово, яке точно визначає певну умову (строк), подібно до того, як межові стовпи визначали границі земельних ділянок. У сучасній мові термін — слово, яке позначає певне поняття, що застосовується в науці, техніці, мистецтві тощо (За Є. Ч а к ). Ц іка в о зн а ти

Ч И Ї СЛОВА? До індивідуальних н еологізм ів свого часу належ али такі слова: дет ект ив (створив ф ранцузький письменник Ж ю л ь Берн); алло (Ш ар ль Бівор від французького allons — « н у » ); кодак (американський винахідник Джордж Істмен, яком у подобалася літера К ); йод (французь­ кий хім ік Гей-Лю ссак); енциклопедія (французький письменник Ф ран­ суа Рабле); мрія (Олена П ч ілк а або М ихайло Старицький від дієслова мріти — «виднітися, м ер ехтіти »); чинник (Іван Франко). «Н Е П О Д ІЛ Ь Н И Й * АТО М З розвитком науки може настати момент, коли між терміном і позначуваним ним поняттям виникає суперечність. Наприклад, слово атом утворено від гр. atoms, що означає «н еп одільн и й ». З поглибленням нау­ кових досліджень з ’ ясувалося, що атом подільний. Термін залишився, але залишилася й невідповідність його форми і змісту. І І таке буває

РО М АН ТИ КИ Гарну книжечку нову читають х л о п ’ ята. — Щ о це значить романтизм? — питають у тата. — О, знайшли про що питать, — блимнув той спідлоба. — Ц е коли кістки болять... Є така хвороба. П. Глазовий

Культура мови і стилістика К о л и мова н еп р ав и л ь н а , то вона не означає того, що має означати.

Конфуціи

ЛОГІЧНІСТЬ МОВЛЕННЯ вимоги логічності мовлення.

визначати засоби логічності в тексті; враховувати вимоги логічності мовлення під час складання плану, тез, конспектів, побудови зв’ язних висловлювань; використовувати різні способи розкриття теми та прийоми доведення; корегувати власні й чуж і тексти щодо дотримання логічно­ сті мовлення.

§ 7. У м о в и ло гіч н о сті м овлен н я П ро поняття логічност і, логічну послідовність порядку сл ів, логічні паузи й логічний наголос, а також про смислові, структурні та інт онаційні зв'язки 1 1 П р о ч и т ай т е тексти. Щ о в н и х сп іл ь н о го , а чим вони відрізняю ться? В и зн ачте «в ід о м е » й «н о в е » в р еч ен н я х текстів. П о м ір к у й т е, чому другий текст н еп р ав и л ьн и й . У чому в и яв ляється логічн ість м овлення?

1. У заняттях ф ізкультурою можна виділити два головні напрями. Перший і найважливіший — підвищення резервів серцево-судинної та дихальної систем. Другий — підтримання на певному рівні функцій м’ я ­ зів і суглобів. А в ц ілом у скромна мета й доступні засоби — ось що потрібно д ля початку. Однак і на початковому етапі навантаження не має бути надто легким. Здоров’ я не зміцниш, зробивши 5 -1 0 вправ чи про­ йшовши один кілометр черепашачим кроком. Це безрезультатно. А л е починати потрібно з м інім ум у навантажень. 2. Перший і найважливіший — підвищення резервів серцево-судин­ ної та дихальної систем. Другий — підтримання на певному рівні функ­ цій м’ язів і суглобів. Здоров’я не зміцниш, зробивши 5—10 вправ чи пройшовши один кілом етр черепашачим кроком. А в ц ілом у скромна мета й доступні засоби — ось що потрібно д ля початку. Однак і на почат­ ковому етапі навантаження не має бути надто легким. Це безрезультат48

Логічність мовлення

но. А л е починати потрібно з м інім ум у навантажень. У заняттях ф ізк уль­ турою можна виділити два головні напрями. П онят т я логічності

Логічним (рос. логическим) називається мовлення, що забезпечує смислові зв’ язки між словами й реченнями в тексті. Логічність мовлення ' Точність у вживанні слів і словосполучень

Правильна побудова речень

Смислова завершеність тексту

Словесне вираження думки здійснюється за законами логіки. Людина, яка хоче навчитися висловлюватися логіч н о, повинна навчитися ло гіч н о мислити. Щ об мовлення було логічним, треба володіти знаннями мови Зверніть увагу! Дотримання логік и викладу позитивно впливає на розуміння змісту висловлювання адресатом. Д ося гн е н н я л о гіч н о ст і

Умови логічності мовлення 1. Сполучаючись, слова повинні утворювати смислову єдність. Наприклад, немає логічності у словосполучен­ нях дуже синюватий, солодкувата кислота. 2. Правильний порядок слів і речень, тобто послідовне розташування «відом ого» й «нового* в реченнях тексту. Наприклад: Д о класу ввійш ов директор («н о в е »). Він («в ід о м е ») зачитав наказ («н о в е »). 3. Логічно правильна побудова тексту, тобто вживання служ бових, вставних слів як засобу зв’ язку речень у тексті. 4. Правильний поділ тексту на абзаци.

Л о г іч н і пом илка

Незнання або ж недотримання мовних норм часто призводить до логічних помилок: • невиправдане повторення спільнокореневих слів (тав­ тологія). Наприклад: зобразити образ (треба змалюва ти); • вживання зайвих слів (плеоназм). Наприклад: місяць вересень. прейскурант цін (треба вересень, прейскурант);

Культура мови і стилістика

Порядок слів

Логічні паузи

Логічний наголос

• неправильна побудова речень з однорідними члена­ ми. Наприклад: М и цінуємо й пишаємося нашими пере­ можцями (треба М и цінуємо наш их переможців і пиша ємося ними); . неправильна побудова речень із дієприслівниковими зворотами. Наприклад: Додививш ись цікавий фільм, настав вечір (треба Коли ми додивилися цікавий фільм, настав вечір); . порушення структури складних речень. Наприклад: Студенти повернулися з лекцій, я кі вчилися в другу зм іну (треба Студенти, які вчилися в другу зміну, повернулися з лекцій). Л о гіч н а послідовність розгортання дум ки регулю є порядок слів у реченні. В українській мові порядок слів вважається вільним, тобто за певним членом речення не закріплено відповідного місця. Порівняйте: 1. Ц я прогу­ лянка розрахована лише на три години. 2. Розрахована ця прогулянка лише на три години. 3. Лиш е на три години розрахована ця прогулянка. Логічні паузи — зупинка в потоці мовлення з метою логічного виділення мовного змісту. Порівняйте: 1. Сідай­ те, / тут вам буде краще. 2. Сідайте тут, / вам буде краще. Логічний наголос — особливе виділення якогось слова чи к ільк ох слів у висловлюванні. Порівняйте: 1. Д іт и гралися на вулиці. 2. Д іт и гралися на вулиці. 3. Д іт и гралися на вулиці. І.

І. Прочитайте текст уголос, стежачи за логічними паузами й логічним наголосом. Поясніть суть суперечки між екологами й захисниками новітніх матеріалів. Які аргументи наводить кожна сторона для підтвердження своєї позиції? «П Л А С Т И К О В И Й Р А Й » Нині важко уявити людину, яка б щодня не стикалася з речами із пласт­ маси чи пластику. Щ ороку в світі виготовляється від 60 до 100 мільйонів тонн пластмас. Щ е з часів Другої світової війни вони стали незамінними у військовій справі й побуті. Вініл, замінювач гуми, забезпечив армію водо­ непроникними наметами та взуттям; поліетилен, надлегкий ізоляційний матеріал, дав змогу масово встановити радари на літаки й кораблі. Плекси­ глас, який застосовували ще з 1940-х у військовій техніці, згодом став корисним у виробництві дешевого посуду й кухонних аксесуарів. Винайдений у 1938 році тефлон (він же фторполімер), яким спочатку облицьовували паливні баки військові техніки НАТО, зробив можливим 50

Логічність мовлення

освоєння космосу й забезпечив тривале життя звичайним сковорідкам. Зрештою, на рубежі Х Х Х Х І ст. не залишилося жодної сфери людської життєдіяльності, куди не простяг щупальця пластмасовий світ. Екологи давно б’ ють на сполох: вироби зі штучних матеріалів загрожують довкіллю*. Вони стали загрозливим фактором забруд­ нення: морські котики, черепахи й кити масово вимирають; скалічені птахи не відно­ влюють популяції. Д ля прикладу: на рік у середньому продається 13 мільярдів пластикових пакетів, їх використовують усього лиш е 20 хвилин, потім викидають. Д ля оста­ К с е н ія Ч о р н о м о р . П о л іт точного розкладення поліетилену потрібно не менше 1 тисячі років. От і зважте, 20 хвилин — і тисячоліття. Захисники новітніх матеріалів не погоджуються, мовляв, не можна нехтувати й вигодами, наприклад, звичайного поліетилену. Я кщ о вам потрібна сумка, то краще взяти поліетиленову, оскільки на її виготов­ лення витрачається мінімальний обсяг енергії. Пакунки ж можна пере­ робляти. І що люди викидають різні предмети в не відведених для цього місцях, то справа не в матеріалі, а в людях. Істина ж, на нашу думку, десь посередині. Ми маємо зрозуміти, що зручність технічного прогресу й відповідальність кожного, особиста еко­ логічна культура — то дві сторони нашого життя в «пластиковому раю» ( І з журналу ). 1 * Д о в к і л л я — р о с . о к р у ж а ю щ а я среда. II. Доведіть, щ о в побудові тексту автором дотрим ано ум ов логічності. Ц ії. С к лад іт ь і зап и ш іть план тексту. За планом стисло п ер ек аж іт ь п р оч и та­ не (у с н о ). П оясн іть лек си ч н е значення виділеного ф разео ло гізм у . П еревірте т о ч ­ ність своєї відповіді за ф разеологічним словником . ^М озковий штурм Щ о сп ільн о го в логічності й точності м овлення? Чом у логічн ість мовлення залеж и т ь від л о гік и мислення? ^Експерим ент. Запропонуйте р ізн і варіанти р озташ ування сл ів у р еченнях. П ростеж те, чи зміню ється зміст та експресивність висловлю вання зі зміною поряд ку с л ів . Зробіть відповідний висновок.

1. З грудня журнал «Відродження» видаватиметься в англомовному варіанті. 2. Контроль за якістю води в місті ведеться постійно. 3. Ф інал «Євро-2012* пройде в Києві. 3. Наприкінці року відкрито нову лаборато­ рію з дослідження якості продуктів харчування. 4. Україна започаткуваI

51

Культура мови і стилістика

ла за час перебування в Ю НЕСКО багато міжнародних програм і проек­ тів. 5. Ц ентральна бібліотека у травні придбала нові енциклопедичні видання. М ік р о ф о н . П о я с н іт ь , я к ви р озу м ієт е д у м к у о ра т о р а Ц и ц е р о н а : «Т р е б а н адати к р а с и сам ом у м ов лен н ю не л и ш е в ідбором , а й р о зт а ш у в а н н я м с л ів ». , П о п р а ц ю й т е в п а р а х . Р о з п о д іл іт ь м іж собою р е ч е н н я . З а п и ш іт ь своє р еч ен н я д в ічі, п о зн ачт е м о ж л и в і м ісц я п а у з з а л е ж н о від зм істу, поставте в ідп о­ в ідн і р о з д іл о в і з н а к и . П р о ч и т ай т е р еч ен н я один од н ом у з п р ав и л ь н о ю ін т о н а­ цією .

1. Щ о вш вам говорив про це? 2. Читайте це вам колись згодиться. В и з н а ч т е , я к і с л о в а в п о д а н и х р е ч е н н я х слід в и д іл и т и л о г іч н и м н аго ло со м . Ч о м у ? П р о ч и т а й т е р е ч е н н я в го ло с відповідно до в аш ого в и бо р у . П р о ч и т ай т е р еч ен н я в друге, в и д іл я ю ч и л о г іч н и м н аго ло со м ін ш е слов о. Я к це в п л и н е на зм іст речен н я?

1. У переможному для «Б ав а р ії» ф іналі Кубка Н імеччини А натолій Тим ощ ук вийшов на заміну на 77 хви ли н і (3 газет и). 2. Бог бажає не тільк и того, щоб ми б ули щ асливими, але й щоб самі зробили себе щ асли­ вими, — і в цьом у полягає моральність (Е . К а н т ). 3. Од саду верби-подолян к и пливуть до л іс у боязливо (М . Стельмах). 4. Дрімає річка. Всюди тиша. Туман над травами леж и ть (Ю . Вавриню к). 5. В долину, туманом повиту, сусідчин понітився слід (Д . Ів а н о в ). 6. Добрі почуття, емоційна к ульту р а — це осереддя лю дяності (В . С ухом линський). П о м ір к у й т е , з а я к и х умов с л о в о с п о л у ч е н н я г а р я ч и й с н іг , с т р а ш е н н о весел о не в в аж ат и м у т ь ся л о г іч н и м и п о м и л к а м и . В ведіть ц і с л о в о с п о л у ч е н н я у стислі в и с л о в л ю в ан н я . З м оделю й те м о в лен н єв і с и т у ац ії, у я к и х м о ж л и в і ц і в и с л о в л ю ­ в ан н я . Д о б еріть а н а л о г іч н і п р и к л а д и . Д в а — ч о т и р и — всі р а зо м . З н ай д іт ь з -п о м іж п о д а н и х р еч ен ь одне, у я к о м у д о п у щ ен о л о г іч н у п о м и л к у . В ід п о в ід ь обґр ун ту й т е, п о я сн іт ь п р и ч и н у п о м и л к и .

1. Я б л у н я над ш ляхом н ахи ли лась, л ік т я м и зіперш ись на паркан. 2. Завдяки Ш евчен ку духовний простір ук р а їн ськ о ї н ац ії збагатився надзвичайно точним и мовними знакам и, я к і си м волізую ть опорні засади д уху. 3. Завдяки поганій погоді туристичний похід довелося відкласти. 4. П очинаю чи з 1987 року, в А в с т р а л ії щ ороку проводяться перегони д ля маш ин на сонячній ен ергії. П р о ч и т а й т е р еч ен н я . В и зн ач т е, чим в и к л и к а н а ї х зм істова н едоск он алість. З а п и ш іт ь від р ед агов ан і р ечення.

1. К ож на лю дина має свою заповітну мрію. 2. Бабуся попросила онуку приготувати собі сніданок. 3. П рош у стягнути з О. А . Петрівського м атер іальн у ш к од у, завдану за л и т т я м квартири на мою користь. 4. В а си ль Сидорович грав в оркестрі. Його виступи завжди проходили з анш лагом. 5. Н аш і донори здали всю свою кров безкоштовно. 6. Тамара Сергіївна є постійним членом експертної ради, про роботу як ої писали в 52-

Логічність мовлення

обласній пресі. 7. Б ільш у половину цьогорічного врожаю зернових реалі­ зовано на б ір ж і. Прочитайте речення. Знайдіть порушення логічності, аргументуйте свою думку. Відредагуйте й запишіть речення, уникаючи тавтології та плеоназму. Яке речення не потребує редагування? 1. Ми завжди пам’ ятаємо й не забуваємо повчальні сторінки історії нашої країни. 2. Текст заяви має бути лаконічним і стислим. 3. П ублік а захоплено слухала тріо з трьох виконавців. 4. У подальшому майбутньо­ му підприємство планує покращити результати роботи. 5. Прем’ єра вистави відбудеться у травні місяці. 6. Кожен з нас має свої індивідуаль­ ні риси. 6. Ми будемо взаємно допомагати один одному. 7. У нашому місті організовано нову організацію молоді. 8. Незаперечною є користь від використання нових приладів. 9. Немає нічого страшнішого за необ­ межену владу в руках обмеженої людини. З в е р н іт ь . в а г Не кожне повторення спільнокореневих слів може вважатися мовною помилкою. Існує багато словосполучень, у яких тав­ тологія неминуча. Наприклад: закрити кришкою, чорне чорнило, загада­ ти загадку, зупинит ися на зупинці. У художньому й публіцистичному стилях тавтологія може використовуватися для створення образності, підсилення виразності.

Поясніть порушення логічності в сполученнях слів. Свою відповідь звірте з поданим міркуванням. Вільна вакансія, пам’ятний сувенір, передовий авангард, спільне спів­ робітництво, народний фольклор, основний лейтмотив, демобілізуватися з армії, 50 гривень грошей, написати свою автобіографію, дебютувати впер­ ше, схвалювати одностайно й однодушно, виявляти неповагу й непошану. Міркуйте! Слово вакансія означає «вільн а, незайнята посада», тому в сполученні вільна вакансія слово вільна є зайвим. Слово лейтмотив означає «провідний мотив, основна думка твору», тому в сполученні основний лейтмотив перше слово с зайвим.

Мовленнєва ситуація

Одного разу Іринка розповідала своїй подрузі, як вона доглядає за садом. У цій розповіді було таке речення: «Поливаю чи клум бу нагрітою на сонці водою, квіти гарно р осту ть». У відповідь подруга пожартувала: «Уперш е чую, що квіти самі вміють поливати клум бу!» Чому подруга мала змогу так пожартувати? Як Іринка повинна була розпо­ вісти про свою роботу в саду?

53

Культура мови і стилістика

Прочитайте речення. Знайдіть і поясніть логічні помилки у вживанні одно­ рідних членів речення, відокремлених обставин та в побудові складних речень. Відредагуйте речення, запишіть їх і прочитайте із правильною інтонацією. 1. Підприємство запрошує на роботу бухгалтерів, водіїв та жителів міста. 2. На зустріч із письменником прийшли як його шанувальники, так і люди. 3. Батькам забороняється лишати дома без нагляду малень­ ких дітей і не дозволяти їм гратися сірниками. 4. Підійшовши до озера, раптово налетів вітер і зірвав з мене капелюха. 5. У ліквідації пожежі брали участь три машини та п’ ятеро пожежників. 6. Вивчаючи геогра­ фію, у нас не було жодних проблем. 7. Граючи в спортлото, мені часто щастить. 8. Нестеренко Валентина Карпівна направляється на прохо­ дження медичної ком ісії, яка працюватиме вихователем дитячого садка. II. Складіть і запишіть по одному реченню з однорідними членами та з відокремленою обставиною. Намагайтеся уникнути логічних порушень.

я § § (Д

1. Логічним називається мовлення, яке забезпечує змістові зв’я з­ ки між словами й реченнями в тексті. Л огічність як якість мовлення тісно пов’ язана з точністю, яка є попередньою умовою логічності. Обидві якості характеризують зміст висловлювання й забезпечують його смислову послідовність. 2. Основою логічності мовлення є логічне мислення. Тому треба виховувати в собі вміння чітко й послідовно мислити. Необхідно оволодіти логікою мислення, враховувати мовленнєву ситуацію. § 8. С кладне синтаксичне ц іл е (С С Ц ). А б з а ц як засіб л о гіч н о ї о р га н іза ц ії ви словлю ва н н я П ро ССЦ як складову частину тексту, поділ речень на «від ом е» і «н о в е », способи й засоби зв'язку речень, а також про абзац як засіб досягнення логічност і П ригадайт е! 1. Що називається ССЦ? 2. Що називається «відомим» і «новим» у реченнях висловлювання? 3. Які є способи зв’язку речень у тексті? 4. Які є засоби зв’язку речень у тексті?

93. Експеримент Прочитайте тематичні речення, з яких починаються ССЦ тексту. Спрогнозуйте зміст тексту за цими реченнями. Визначте його тему, мікротеми й основну думку. Зробіть висновок про роль тематичних речень і мікротем у розгортанні змісту тексту та розкритті його основної думки.1 4 3 2 1. 2. 3. 4. 54

У л іс і вечоріло. (...). Ми мовчки йш ли глухи м и стежками. (...). І раптом з хащ і вискочило щось велике. (...). Добре, що в нас є захист. (...).

■“^1 П онят т я

ссц З м іст ови й з в ’язок Гра м а т и ч­ ний з в ’язок

С пособи зв ’язку речень

Логічність мовлення

Проміж ною ланкою м іж текстом і реченням є ССЦ. Складне синтаксичне ц іл е — це група речень, поєдна­ них в одне ц іле за змістом і граматично, що виражають розвиток думки. У с і речення ССЦ об’ єднані за змістом мікротемами. Н ай більш значущ е з-пом іж цих речень називається тематичним. Мовні одиниці, як і допомагають об’ єднати речення в текст, називаються засобами зв’язку. До них належать повтори слів, синоніми, антоніми, спільнокореневі слова, займенники, сполучники, співвідносність видочасових форм дієслова, вставні слова, неповні речення тощо. Основні способи зв ’язку речень у тексті — ланцю ж ко­ вий (послідовний) і паралельний. Л а н ц ю ж к ови й

П аралельний

Кож не наступне речення немовби чіпляється за попереднє, розкриваючи, уточнюючи його зміст. Дум ка розгортається послідовно

Реченням властива від­ носна самостійність. Вони передають події, що відбуваються одно­ часно або послідовно зм і­ нюють одна одну

У ССЦ з паралельним зв’ язком речення пов’ язуються м іж собою переважно лиш е за змістом, а не граматично. Зверніть увагу! Ланцю ж ковий і паралельний зв’ язки речень мож уть поєднуватися в меж ах одного ССЦ. А кт уальне членування

У кож ному тексті відображено рух думки від того, що вже відомо, названо мовцем, до того, що ще не відомо с л у ­ хачам. Таким чином, речення можна поділити на дві частини. Частина, що містить уж е відому з попереднього речення інф орм ацію або ту інф ормацію , на я к у спирається мовець як на відому, називається «в ід ом и м » (В ). Ч асти­ на, що містить нову, не висловлену до того інформацію або найваж ливіш у з п огляду мовця інформацію, нази­ вається «н о в и м » (Н ). Таке членування речення нази­ вається актуальним (комунікативним). Н априклад, речення Я купив книж ку можна перетвори­ ти на три фрази, як і матимуть різне актуальне ч лен у­ вання: Н Н 1. Я купив книжку. 2. Я купив книж ку. 3. Я купив Н книж ку.______________________________________________ 55

Культура мови і стилістика

Часто актуальне членування речення здійснюється за допомогою контексту: «н о в е» визначається ш ляхом вилучення з речення вже відомої інформації. Наприклад: День космонавтики українські ракетобудівники (В ) від­ значають успішним запуском з космодрому Байконур ракети носія « Д н іп р о» (Н ). Вона (В ) 8 квіт ня 2010 року вивела на навколоземну орбіту супутник СгуоБаї-2 (Н ). Д л я логіч н о правильної побудови тексту важливе зна­ чення має п оділ його на абзаци. За допомогою абзаців у ком позиції тексту виділяю ться важ ливі щодо змістово­ го й емоційного наповнення відрізки. У тексті ССЦ може збігатися з абзацом, бути частиною абзацу або ж членуватися на к ілька абзаців. Я кщ о автор хоче об’ єднати в одну картину к ільк а розрізнених фак­ тів, абзац охоплю є к ільк а ССЦ. Я кщ о ж з метою поси­ лення експресії він прагне розмежувати пов’ язані між собою елементи, то ССЦ членується на к ільк а абзаців. [ І . П р о ч и т а й т е текст, в и зн ач т е й о го тип і с т и ль м о в л ен н я . Я к о ї г а л у з і зн ан ь стосується ц я ін ф о р м ац ія ? Р о з к а ж іт ь , ч и м в р аж а ю т ь к р и м с ь к і л іс и . Я к и м и їх зо б р а зи в х у д о ж н и к А р с е н ій М е щ е р с ь к и й ?

К Р И М С Ь К И Й З А П О В ІД Н И К

А р с е н ій М е щ е р с ь к и й . К р и м с ь к и й п еза ж

* В е л и ч — р о с . в еличие.

56

У кож ного, хто потрапляє в Кримсь­ кий заповідник, викликає захоплення вели ч* і краса тутеш ніх лісів . Створю­ ється враження, ніби тут не ступала нога лю дини. Р о з л о г і крони старих дерев н астільки щ ільн о змикаю ться, щ о майж е не пропускають сонячних променів. Т ом у навіть у найж аркіш і дні ліси зустрічають відвідувачів свіжістю та приємною прохолодою. У тін и сти х бук ови х л іса х майж е немає п ід ліск у, а замість трав’ яного покриву на зем лі часто леж и ть товстий шар сухого листя. Зовсім інш ий вигляд мають дубові ліси заповідного господар­ ства. Ш и рок і крони дуба н ік оли не зм и­ каються так щ ільно, як у бука. Том у п ід лісок тут досить багатий, який із ранньої весни починає зелен іти та вкриватися квітами. Перш ою зацвітає

---------------------------------_ ----- ^

Логічність мовлення

ліщ ина, за нею — безлистий кизил і барбарис. У л іт к у сонячне проміння пронизує крони дубів, і тоді св ітлі плям и виграють на стовбурах дерев і трав’ яному покриві. Своєрідної краси й екзотичності надають заповідним лісам виткі пов­ зучі рослини, так звані кримські ліани. Перекидаючись із дерева на дере­ во, вони утворюють різноманітні сплетіння й хим ерні* арки. Ломиносклематис із китицями пахучих б іли х квітів, дикий виноград із чіпкими* нитковидними вусиками, вічнозелений плю щ часто вкривають дерева, кущ і та скелі. Серед трав’ янистих рослин чим ало екзотичних і р елік то в и х ** видів. Особливо цікава рослина тут — кримський едельвейс. Він росте у важкодоступних м ісцях, часто на стрімких скелях, і має таке саме сніж нобіле, сріблясте листя, як і альпійський його родич ( І з ж урналу). *I. * Х и м е р н и й — р о с. причудливы й. * * Р е л ік т о в и й — п р и к м ет н и к до р е л ік т . Р е л і к т — р о с л и н н и й або т в ар и н ­ ний о р ган ізм , я к и й з а л и ш и в с я існ ув ат и н а п ев н ій т ери т о р ії, зб ер ігся з м и н у л и х г е о л о гіч н и х часів. II. В и д іл іт ь у тексті м ік рот ем и , зазн ач те т ем ат и чн і р еч ен н я . В и зн а ч т е м е ж і С С Ц . О б ґр у н т у й т е п о д іл тексту н а абзац и . I I I . Е к сп ер и м ен т . С п робуй те зм ін и ти п о слід ов н іст ь р о зт а ш у в а н н я аб зац ів у тексті. П р о с т е ж т е , щ о зм ін и ть ся п р и ц ьом у. Зробіть від п ов ід н и й ви сн овок .

Д л я вас, допит ливі Чи знаєте ви, що в Україні повністю або частково свідомо вилучено з гос­ подарського користування й передано під заповідники та національні парки майже мільйон гектарів земель? Саме на цих землях природа знахо­ дить свій прихисток. Якщ о ви хочете більш е дізнатися про природні заповідники, національ­ ні парки, дендропарки нашої держави, а також про замки й фортеці, храми й монастирі, палаци й садиби різних регіонів України, завітайте на сайт «Україна Інкогніта» (www.ukrainaincognita.com). Про те, що вас найбіль­ ше зацікавить, розкажіть своїм рідним, друзям, однокласникам.

І. П рочи тай т е м ін і-тек ст и в голос із п р а в и л ь н о ю ін т о н ац ією та доведіть, щ о це С С Ц . П р о с т е ж т е , я к р озв и в аєт ься д у м к а в к о ж н о м у з н и х . В и зн а ч т е спосіб зв ’я з к у р еч ен ь , а т а к о ж «в ід о м е » й « н о в е » в р е ч е н н я х .

1. Ш ирокою долиною м іж двома рядками розлож истих гір тече по Васильківщ ині невеличка річка Раставиця. Серед долини зеленію ть роз­ кіш ні та високі верби, там ніби потонуло у вербах село Вербівка. М іж 57

Логічність мовлення

вербами дуж е виразно й ясно бли щ и ть проти сонця висока б іла церква з трьома банями, а коло неї невеличка дзвіниця неначе заплуталась у зеле­ ному г іл л і старих груш. Подекуди з-поміж верб і садків виринають б іл і хати та чорнію ть покрівлі високих к л у н ь * ( І . Н ечуй-Левицький ). 2. Зозуля одлічувала чи їсь роки, підводячи зі сну щ оденні турботи. За сусідським двором заскрипів ж уравель, проливаючи воду на землю... П рокинулись хатні двері, заскрипіли сполохано, немов позіхаю чи. На подвір’ я з кленовою дійницею вийш ла мати, до своїх думок усміхаю чись ( М . Ст ельм ах). * К л у н я — б у д ів л я д л я зб ер іг ан н я сн о п ів , сін а тощ о.

II. В и з н а ч т е засоби зв ’я з к у р еч ен ь . П о р ів н я й т е в ж и в а н н я ц и х засо б ів у п е р ш о м у і д р у го м у у р и в к а х . М о з к о в и й ш турм . У чо м у п о л я г а є з в ’я з о к м іж ло гіч н іст ю і п о д іл о м тексту н а абзац и ? І. П р о ч и т а й т е текст. В и зн ач т е й ого основну д у м к у й м ік ро т ем и , у я к и х в он а р еал ізу є т ь с я . В и с л о в іт ь свою п о зи ц ію щ одо п р оч и тан ого .

Ч И З М ІГ БИ А Р Х ІМ Е Д П ІД Н Я Т И ЗЕМ ЛЮ ? «Дайте мені точку опори, і я зруш у З ем лю », — ці слова легенда припи­ сує Архімедові, геніальному м еханіку давнини. Він знав: немає такого вантажу, що його не можна було б підняти найслабшою силою, якщо скористатися важ елем *. Варто лиш е прикласти цю силу до дуже довгого плеча важеля, а коротке плече змуси­ ти діяти на вантаж. Тому Архім ед і думав, що, натискуючи на надзви­ чайно довге плече важ еля, можна силою рук підняти й вантаж, маса якого дорівнює масі земної кулі. А л е якби великий механік знав, якою величезною є маса земної к улі, то він, мабуть, утримався б від свого гордовитого вигуку. У явім о на мить, що А р х ім е д у б уло дано «ін ш у З ем лю », тобто ту точку опори, якої він шукав. Припустимо, він вигото­ вив важ іль потрібної довжини. Чи знаєте ви, друзі, скільк и часу знадо­ билося б йому, щоб вантаж, рівний за масою земній к у л і, підняти хоча б на 1 см? Не менше тридцяти тисяч І більйонів років! Д о м е н ік о Ф е т т і. А р х ім е д * В а ж іл ь — р о с . р ы чаг.

58----------------------------------

-

---- -------- ---------------- V

Логічність мовлення

І справді. Щ об «підняти З е м л ю », лю дині знадобиться докласти зусиль до довгого плеча важеля, — такого, яке більш е за коротке в 100 000 000 000 000 000 000 000 разів! Простий розрахунок переконає вас, що, поки кінець короткого плеча піднімається на 1 см, інший кінець подолає у все­ світі величезну дугу в 1 000 000 000 000 000 000 км. Такий неймовірно* довгий ш ля х мала б пройти рука Архім еда, яка налягає на важ іль, щоб «підняти З ем лю » т іль к и на 1 см! С к ільк и часу знадобилося б д ля цього? Я кщ о вважати, що А р х ім ед здатний був підняти вантаж у 60 к г на висоту 1 м за 1 с, то й тоді д ля «п ідн яття З ем лі* на 1 см він мав витра­ тити 1 000 000 000 000 000 000 000 с, або тридцять тисяч більйонів років! Н іяк і пристрої геніального винахідника не допомогли б йому помітно скоротити цей термін. Якби навіть Архім ед збільш ив швидкість своєї руки до максимального показника швидкості — до 300 000 км/с (швид­ кість світла), то й при такому фантастичному припущенні він «підняв би Землю * на 1 см лиш е впродовж 10 мільйонів років роботи (Я . Перельман).*I.V *Неймовірно — рос. невероятно. II. Визначте кількість ССЦ у тексті та обґрунтуйте поділ його на абзаци. Яким зв’язком (паралельним чи ланцюжковим) поєднані речення в кожному із ССЦ? III. Попрацюйте в парах. Схарактеризуйте виділені засоби зв’язку речень у тексті. Зазначте інші засоби. Розкажіть про результати своєї роботи однокласни­ ку (однокласниці). IV. Випишіть із тексту 3-5 слів з орфограмою «Букви е, и. що позначають ненаголошені голосні в коренях слів*. Розберіть ці слова забудовою. 98. \ І. Два — чотири — всі разом. Прочитайте тексти. Визначте засоби зв’ язку речень. Який текст потребує редагування? Чому?

1. Майже 99 % кальцію міститься в кісткових структурах і зубах люди­ ни. Здається, що так багато кісток у нашому т ілі й кальцію має вистачати. Проте варто людині недоотримати цього елемента з їжею, як відразу почи­ нають відчувати його нестачу і кістки, і зуби. Кальцій із них починає витрачатися на інші потреби організму, адже він регулює серцеву д ія ль­ ність, бере участь у згортуванні крові, стимулює імунну систему тощо. Власне, організм засвоює всього 20—30 % кальцію, що надійшов із їжею. 2. Морська сіль допомагає впоратися з багатьма захворюваннями. Морська сіль, як стверджує академік Борис Болотов, допомагає навіть омолоджувати наш організм на рівні клітини. Процедура розтирання морською с ілл ю запобігає виникненню застудних захворювань, також ця процедура загартовує, а також поліпш ує кровообіг. Морську сіль можна використовувати і для полоскання горла в разі застуди. II. Відредагуйте і запишіть відповідний текст, використовуючи доцільні засоби зв'язку. Позначте «відоме» й «нове» в реченнях.

59

К у л ь т у р а м ови і ст и ліст и к а

.

99 Прочитайте текст, визначте ССЦ. Дослідіть і проаналізуйте авторський поділ тексту на абзаци. Зробіть висновок про співвіднесеність ССЦ і абзаців. Ж А Й В О РО Н К О В І П ІС Н І Жайворонкова пісня живе у весняному степу, на зеленому роздоллі, й жайворонок н іколи не розлучається з нею. К оли спить уночі б іл я сірої грудки зем лі, то й пісня спить разом із натомленою пташкою. Жайворонок оберігає її від холодного вітру, від студеної роси, обері­ гає від дощу, від негоди. І, ще до сходу пробудившись, жайворонок на прудких* крилах підносить свою щ иру пісню в блакитне привілля небес. Бо живе на світі жайворонок заради ц ієї пісні. Ось вона дзвенить над степом, і кожне ї ї колінце напоєне світлом, пронизане радістю. І чим зав­ зя тіш е** співають жайворонки, тим дружніше колосяться ниви. Ось тут, біля степової кринички, де навесні впав разок жайворонкової пісні, зацвів-задимів ніжними рожевими квітами бузків огонь (Є. Гуцало).1 I. * Прудкий —- рос. быстрый, прыткий. **Завзято — рос. упорно. І. Складіть спочатку усно ССЦ за поданим початком (на вибір), а потім запишіть невеликий текст (3-4 абзаци), увівши до нього своє ССЦ. Якого стилю ви будете дотримуватися, складаючи висловлювання? 1. Кож на людина — художник свого життя, який черпає силу й на­ тхнення в собі самому ( Й . Бехер). 2. У рослин і тварин немає депутатів, за них нікому заступитися, крім нас, лю дей, як і разом із ними заселяють цю планету ІД. Даррелла). 3. Кожна людина повинна вибирати ту професію, ту роботу, яка най­ більш е відповідає її професійним здібностям і нахилам (3 газет и). II. Проаналізуйте ваше висловлювання. Про що воно? Яка його основна думка і чи розкрито її? Чи доцільно поділено текст на абзаци й чи відповідає такий поділ вашому задуму? Яким способом (паралельним чи ланцюжковим) пов'язані речення у ССЦ? Чи використано виражальні можливості різних засо­ бів зв’язку? Чи вдалося забезпечити логічність тексту шляхом членування речень на «відоме» й «нове»?

0 § ® оа

60

1. У тексті кожне наступне речення, з одного боку, будується на основі попереднього речення, вбираючи в себе певну його частину, а з іншого — включає нову інформацію. Відштовхуючись від «в ід ом ого», мовець додає «н о в е», таким чином розвиваючи думку та збагачуючи зміст. Розрізняю ть тексти з ланцюжковим і паралельним зв’ язком речень. 2. Текст поділяється на ССЦ, які мають більш повний порівняно з реченням розвиток думки. 3. Абзац є засобом логіч н ої організації висловлювання, показни­ ком переходу від однієї думки або теми до іншої.

Логічність мовлення

§ 9. С луж б о в і та вставн і с л о в а як за сіб додер ж а н н я л о гіч н о с т і П р о м ож ливост і служ бових і вст а вни х слів для забезпечення л огічн ост і мовлення та про те, я к уникнут и л огіч н и х помилок при вж иванні цих м овних одиниць П р и га да й т е! 1. Я к і є с л у ж б о в і ч а с т и н и мови? Я к а їх н я р о л ь у мові? 2. Я к і с л о в а н ази в аю т ься вставним и? 1 ( Ш П р о ч и т а й т е р еч ен н я . Ч и о д н а к о в і вон и з а зм істом ? Я к е з н и х просте, а я к е ск лад н е? Я к з в ’я з а н і ч ас т и н и с к л а д н о г о р ечен н я ? П о м ір к у й т е , я к е з р еч ен ь п о в ­ н іш е й т оч н іш е в и р а ж а є зн а ч е н н я ум ови. Ч о м у ? Зр обіт ь в ід п о в ід н и й ви сн овок .

1. Усвідом лення свого призначення дає нам зм огу по-справжньому відчути задоволення від ж иття. 2. Я кщ о ми усвідомимо своє призначення, то зможемо по-справжньо­ му відчути задоволення від ж иття. 1

С получники

П ри йм енники

Част ки

В ст авні слова

Д осягти логічн ості мовлення допомагають служ бові та вставні слова. Так, ло гіч н і зв ’ язки (причинові, мети, наслідкові, умовн і тощ о) забезпечують сполучники бо, тому що, через те що, щоб, аби, так що, хоч, нехай, якщ о, якщо... то, якби, але, проте та ін. Наприклад: П оет не боїт ься від ворога смерті, бо вільная пісн я не може умерти (Л еся У країнка ). Л о гіч н і відношення (причинові, мети, допустові тощ о) передають прийменники через, внаслідок, у результаті, завдяки, з приводу, з нагоди, з огляду на, у з в ’язку з, зваж аючи на, для, з метою, всупереч та ін. Наприклад: Ч ерез ту бандуру бандуристом ст ав (Н ар. т ворчіст ь). Д л я л о гіч н о го в и д ілен н я в реченні слова с лу ж а ть ви дільн і частки: навіть, тільки, лише, лиш, хоч би, хоч, хоча б, аж, ж е (ж ), собі, бодай, все ж. Наприклад: П р и ­ йди х о ч уві сн і і нахились до мене (В. Сосюра). Зв’ язок м іж думками, послідовність викладу забезпечують такі вставні слова: по-перше, по-друге, нарешті, до речі, м іж іншим, крім того, навпаки, отже, наприклад, інакш е каж учи, таким чином, значит ь, виходит ь, проте та ін.

І . С п и ш іт ь р е ч е н н я , р о зк р и в а ю ч и д у ж к и . П ід к р е с л іт ь с л у ж б о в і с л о в а, з а ­ значте над н и м и ч ас т и н у м ови. Я к і ф у н к ц ії вон и в и кон ую т ь у р ечен н і? Ч и з а б е з­ печую ть л о г іч н іс т ь м о в лен н я ?

1. П ро користь ф ізичних навантажень повторити (не)завадить, аби таки (с,з)х и ли ти лю дей до активного способу ж иття (3 газет и). 2. Нехай любов твою (н е)зн и щ и ть го ло с враж ий, бо (не)нависть (не)варта і 61

Культура мови і грош а (Ю . В а в р и н ю к ). 3. М и н ік оли не станемо математиками, навіть знаючи (н а)п ам ’ ять усі ч уж і доведення, якщ о наш розум (не)здатний самостійно розв(’ )язувати проблеми (Р . Д ек а рт ). 4. У м і(н ,н н )я розв(’ )язувати задачі — таке(ж ) практичне мистецтво, як і вм і(н ,н н )я плавати, бігати чи танцювати. Ц ього можна навчитися тільк и ш ляхом н аслід у­ вання і тр(е,и)нування (Д. П о й я ). 5. Щ орічний (вело)парад зб(е,и)рає прихильників (дво)колісн ого транспорту з метою пропаганди здорового та активного способу ж иття (3 газет и). II.

П о я с н іт ь у ж и в а н н я т и ре в четвертом у р еч ен н і.

Зверніть увагу! Частини парних сполучників мають стояти безпосе­ редньо перед однорідними членам и речення. Н априклад: П равильно Н Бправильно Д ізн али ся як про моря, так і про Я к дізналися про моря, так і про океани. океани. Природу не тільки лю бимо, а й Н е тіл ь к и природу лю бимо, а й оберігаємо. оберігаємо. П р о ч и т а й т е р еч ен н я . П о я с н іт ь в и п а д к и н е п р а в и л ь н о г о в ж и в а н н я при­ й м е н н и к ів і с п о л у ч н и к ів п р и о д н о р ід н и х ч л е н а х р еч ен н я . В ід р ед а гу й т е усно р еч ен н я .

1. Морська сіль не тільки насичує організм хлоридом натрію, а й вели­ кою кількістю інш их необхідних д ля здоров’ я мікроелементів. 2. Різьбярі з усіх порід дерев лю блять ли п у за те, що ї ї деревина як у роботі легка, так і м ’ яка. 3. Худож ник не лиш е зарекомендував себе майстром пейзажного, а й інтер’ єрного жанру. 4. Треба бути як однаково чесним у великому, так і в малому. 5. Ц ієї весни роботи побільш ало і на городі, і полі. 6. Циркачі виступали на маленьких відкритих площадках і великих залах. 7. Рада акціонерного товариства регулю є та здійснює контроль за діяльністю пра­ вління. І. П ро чи тай т е р ечен н я , поясніть суть п о м и ло к . З ап и ш іт ь речення п равильно.

1. Власникам дозволено перепланування приміщ ення, якщ о це не ш кодить інш им мешканцям і при відповідному погодж енні правління. 2. Директором фабрики було обрано Віктора Семенчука, в котрого знан­ нях і досвіді ніхто не сумнівається. 3. Головний бухгалтер акціонерного товариства відповідає за вчасну виплату заробітної плати і щоб звітність подавалась у встановлені терміни. 4. За виявлені недоліки в оформленні платіж ного доручення просимо вибачення, як і надалі повторюватися не будуть. 5. Головою правління може бути особа, обрана загальними збора­ ми правління або як у призначив власник підприємства. 6. Вийшов черго­ вий номер ж урналу, який підписав до друку Андрій Волинець, який при­ значений тимчасово виконуючим обов’язки головного редактора.

II. В и п и ш іт ь три с л о в а з п р еф ік сам и . Р о зб е р іт ь ц і с л о в а за будовою , добе р іт ь до н и х с п іл ь н о к о р е н е в і.

62

Логічність мовлення

Зверніть і ' Рівень наукового мовлення зниж ують невмотивовані запозичення з російської мови (між тим, згід н о даних, дякуючи досягну­ тим результатам). Українська мова має власні засоби сполучниковоприйменникового зв ’язку — тим часом, згідно з даними, завдяки досяг­ нутим результатам. Р осій сь к ою м овою

У країнською м овою

так к ак

ОСКІЛЬКИ

хотя пускай

х о ч а , д а р м а іц о

как ни

х а й (н е х а й ) як не

ДВВа Перекладіть і запишіть речення українською мовою, користуючись довід­ кою. Порівняйте засоби прийменниково-сполучникового зв’ язку в обох мовах. 1. М еж ду тем отлив продолж ался, и скоро на поверхность, словно грибы на поляне, вы лезли многочисленные камни. 2. Благодаря достиг­ нутым результатам предприятие имеет репутацию надежного партнера и уверенно смотрит в будущее. 3. М ягкую сталь нет смысла затачивать, так как полученная режущая кромка легк о сминается. 4. Очевидно, стерео­ типы из людей не выбить, как ни старайся. 5. Пускай говорят, что угод­ но, но сбить меня трудно с пути. Довідка. Отлив — відплив; скоро — невдовзі, незабаром; поляна — галя­ вина; уверенно — впевнено; очевидно — мабуть; стараться — намагатись. Попрацюйте в парах. Прочитайте речення. Поділіться один з одним своїми міркуваннями щодо правильності вживання сполучників і прийменників. Поясніть суть допущених помилок. Відредагуйте усно речення. 1. Гуртківці робили по-своєму, так як інструкції не було. 2. У н аслі­ док того, що почався дощ, ти на вулицю не підеш. 3. Так як оратор не додержувався регламенту, то голова зборів лиш ив його слова. 4. Людину можна не тільки образити словом, але й дією. 5. Сьогодні дуже важливо цікавитися не тільки комп’ ютером, а й займатися спортом, вести актив­ ний спосіб життя. 6. Через те, що нас підтримували вболівальники, ми виграли важливий матч. 7. Завдяки недофінансуванню колективу не вдалося вчасно виконати завдання. 107. |І. Прочитайте текст. Визначте його тему, основну думку, тип і стиль мовлення. Чи погоджуєтеся ви з автором? Яким зобразила життя художниця Тетяна Яблонська(с.64)? Ж И Т Т Я — ТВ О Р Ч ІС Т Ь Можна по-різному визначати мету свого існування, але мету треба мати — інакше то буде не життя, а животіння. Одне правило повинно бути в кожної людини, в її меті ж иття, в її принципах життя, в н поведін­ ці: треба прожити життя з гідністю, щоб не соромно було згадати. 63

Культура мови і стилістика

Ж иття — насамперед творчість, та це не означає, що кожна людина, щоб жити, мусить народитися художником, балери­ ною або вченим. Творчість теж можна творити. М ож на творити просто добру атмосферу довкола себе. Н априклад, у товариство лю дина мож е принести із собою атмосферу підозріливості, якогось гнітючого мовчання, а може внести одразу радість, світло. Ось це і є творчість. Твор­ чість — вона безперервна. Отже, життя — вічне творення. Лю дина народжується й залишає по собі пам’ять. Я ку вона залиш ить по собі пам’ять? Про це треба дбати не з якогось там певного віку, а, думаю , із самого Тетяна Яблонська. Юність початку, бо людина може піти з життя в будь-який момент. І я к у пам’ ять вона по собі залишає, — це дуже важ ли­ во (Д. Л и хачов). II. Випишіть із тексту службові та вставні слова, які забезпечують логіч­ ність мовлення. Схарактеризуйте текст щодо логічності мовлення. III. Обґрунтуйте вживання розділових знаків у першому реченні. Накресліть його схему.

І “ * - Мікрофон. Як ви розумієте слова академіка Дмитра Лихачова «творити ру добру

атмосферу довкола себе»? Як це робити й чи можна цього навчитися?

ІРОД І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть вставні слова й поясніть, з якою метою їх ужито. 1. Найдорожчою темою а отже й ідеалом для мене завжди були та зали­ шаються доброта самовідданість і милосердя людської душі (/’. Тютюн­ ник). 2. Таким чином координати середини відрізка кінцями якого є точки (х 1 ;у1 ) і (х2; у2) обчислюють за поданими формулами (3 підручника). 3. Ста­ левий трос двічі обривався доки нарешті вдалося зірвати з місця пример­ злий до зем лі газик і витягти його на грейдер* (О. Гончар). 4. Голос його був не рокований а навпаки бадьорий та глузливий** (Ю. Яновський). 5. Від­ ступати нам по-перше пізно й по-друге немає підстав (В. Собко). 6. Навпаки козак в Україні став синонімом лицарської доблесті (М . Слабошпицький). *Грейдер — землерийна машина для вирівнювання ґрунтових доріг. * * Глузливий — рос. насмешливый. II. Позначте в реченнях місця пауз, підвищення та пониження голосу, логіч­ но наголошені слова. Прочитайте речення вголос, виділяючи вставні слова (сло­ восполучення) за допомогою інтонації. 64

А.

Логічність мовлення

110-і Складіть усно невеликий текст-роздум, використавши одну з поданих тез і вставні слова (словосполучення) як засіб досягнення логічності.

1. Д ля того щоб створити щось красиве, треба нести красу в душі (Ю рій М уш кет ик, письменник). 2. Ш евченко належить не лише Україні — всьо­ му людству, хоч кожне його слово — про Україну ( Іван Дзюба, літерату­ рознавець). 3. Нафта до 2015 року подорожчає на 25 % (Експерт нафтово­ го ринку). 4. Спорт — це насамперед загартування організму, вдосконален­ ня фізичних можливостей ( І з журналу). в в се О в V X аз

Українська мова має добре розвинену систему засобів сполучнико­ во-прийменникового зв’ язку, які забезпечують логічність мовлен­ ня. Крім того, логічн ість, послідовність викладу забезпечують і вставні слова.

§ 10. Л о г іч н іс т ь побудови тексту П ро вступ, основну й заключну частини тексту, додержання смислових і ст рукт урних з в ’язків, л огічн их переходів, а також про висновки та узагальнення у висловлюванні П ри гада йт е! 1. Що називається текстом? Які його основні ознаки? 2. З яких частин складається текст? , 111. Два — чотири — всі разом. Прочитайте уривок і зверніть увагу на те, чи зв’ язане кожне наступне речення з попереднім, чи об’ єднані вони спільною темою й основною думкою. Поміркуйте, чи можна цей уривок вважати текстом. Обґрунтуйте відповідь. Навчальний рік учні зустріли в новій ш колі. Вона триповерхова. Збу­ дована за сучасним проектом. Проект підготував колектив архітекторів обласного центру. Архітектори спроектували також будинок культури. Директором будинку культури призначено С. О. Дмитренка. Ознаки тексту Л о гіч н іс т ь тексту

Центральна ланка в процесі лю дської комунікації — текст. Його основними ознаками є зв’ язність, комунікативність, члеиоваиість, інформативність. Побудова тексту характеризується чіткою логічністю та послідовністю, які реалізуються: • за допомогою причинно-наслідкових зв’ язків у межах як окремих речень, так і всього тексту; • зв’ язком окремих частин тексту, оскільки кожна наступна думка (вислів) виходить із попередньої; • підкресленням наступності або черговості подій чи явищ. 65

Культура мови і стилістика

Л о г іч н і елементи

Н ело гіч н ість може виявитися в ком позиції тексту, невдалій аргументації, неправильному використанні мовних засобів. Неприпустимо перестрибувати з думки на думку, розривати їх, допускати внутрішні супереч­ ності, алогізм и (те, що суперечить ло гіц і), лексичну та смислову абсурдність, багатослів’ я. Текст складається з таких логічних елементів: вступу, основної частини, заклю чної частини. Л огік а викладу зм істу тексту залеж ить передусім від провідного типу мовлення.

Тип мовлення

Особливості будови

Розповідь

Складається з таких елементів: зав’ язка, розвиток дії, кульм інація, розв’язка

Опис

Спочатку передається загальний вигляд предмета, уяв­ лення про нього, а потім — характеристика окремих його частин, після чого може наводитися висновок •

Роздум

Якщ о роздум будується від загального до конкретного, то спочатку формулюється теза, яка потім обґрунтову­ ється аргументами, після чого наводиться висновок. Якщ о роздум будується від конкретного до загального, то спочатку дається аналіз фактів, предметів, явищ, на основі чого робиться висновок

І. Прослухайте текст із голосу вчителя або однокласника (однокласниці). Визначте тему й основну думку висловлювання. З’ясуйте, якої галузі знань воно стосується. Яку основну та другорядну інформацію містить? Т А Є М Н И Ч И Й Г О Р ІХ

Сейшельський горіх 66

Ц е дерево ш укали не одне століття. Його плоди, що важать 20-25 кілограмів, часом прибивало морськими течіями до берегів Індії, Цейлону, Індонезії. А л е ніхто не знав, що це таке: плід дерева чи мінерал, де росте, звідки береться. Назвали це диво морським кокосом, приписавши йому багато лікуваль­ них властивостей, від чого ціна його неймо­ вірно зросла. Існувала легенда про те, що морський кокос росте прямо в океані і його

\

Л о гіч н іс т ь

м овлення

оберігає міфічна птиця Гаруда. Т ільк и в 1756 році француз Барде, дослі­ джуючи Сейшельські острови, знайшов у центрі острова Прален гігантсь­ кі пальми, буквально обліплені цими горіхами. Не роздумуючи й не гаючи часу, француз навантажив корабель горіхами та відвіз їх в Індію, споді­ ваючись розбагатіти. Нині масив із семи тисяч таких пальм, — сейшельці називають їх «коко-де-мер», — оголошений заповідником. Ю НЕСКО дала йому статус об’ єкта світової спадщини. Тридцятиметрові стовбури пальм струменять високо в небо. Там, за­ криваючи сонячне світло, ш умлять величезними листками-віялами* так, ніби скрипить залізо. П ід самим листям висять грона** темних горіхів, визріваючи кожний по 10 років. Щ орічно пальма дає близько ЗО горіхів. Ж іноче дерево живе до 200 років, чоловіче — до 1000. Сейш ельці лю блять свою батьківщину й ви твір *** їхньої природи — морський горіх. З нього вони виготовляють багато національних сувені­ рів {Із журналу). *Віяло — рос. веер. **Гроно — рос. гроздь. ***Вйтвір — рос. создание, творение. II. Визначте в тексті вступ, основну й заключну частини. Які висновки робить автор і чи випливають вони зі сказаного? Доведіть, що текст побудовано логічно. III. Складіть і запишіть простий план тексту. За планом усно перекажіть прочитане, дотримуючись логічності. І Мозковий штурм. Чим текст відрізняється від речення? і 1 І4 . і. Прослухайте й законспектуйте текст із голосу вчителя чи однокласника (однокласниці). Визначте сферу використання й мету цього висловлювання. Як репродукція картини Дмитра Салова пов’ язана з метою тексту? Н А Й В И Щ И Й ЗАК О Н С П РАВ Е Д ЛИ В О С ТІ

Дмитро Салов. Натюрморт

У кожної лю дини є доля. Є вона у зем лі, у народу, нації, держави. Над кож ним із нас тяж іє Н айвищ ий Закон Справедливості, однаковий і в Космосі, і на Землі. Суть його в тому, що кожен зрештою одержує по заслузі. Тобто, чинячи добро чи зло, ми потрапляємо під певні закони, що діють бумерангом. У своєму житті людина неначе рухається по сп іралі, де на кож ном у новому витку пожинає результати того, що вчинила на попередньому. Є ніби велика реєстрова книга, де «записано» все. Згадаймо біблійний 67

Культура мови І стилістика

сюжет про Ангела-Хранителя, який заносить до книги Небесного суду все, що людина скоїла на своєму віку доброго чи поганого. Т я ж к і провини предків мож уть вплинути й на долю нащадків. Д об­ родіяння ж роблять славу родоводу. Поки вина предків не буде спокутувана* корисними вчинками нащадків, страждатиме родове дерево. Або, як каже народ, «увесь рід нещ асливий». Н ещ асливі родини й роди — то гірк і плоди з тої ниви, яку засівали злом далекі чи бли зьк і прабатьки. Том у в кож ного має бути розвиненим внутріш ній контролер — совість. Треба утримувати себе від поганих вчинків, ли хи х намірів. Зло довго не забувається й породжує зло. Добро примножує добро, торує ш лях справедливості, до якого прагнуть у всі віки люди ( К . М от ри ч). *I. *Спокутуваний — рос. искупленньїй. II. Зіставте свій конспект із текстом. Зверніть увагу, чи додержено у вашо­ му висловлюванні смислових і структурних зв’ язків, логічних переходів. III. Визначте стиль і тип мовлення тексту. Виділіть композиційно-змістові частини (тезу, аргументи, висновок). Зіставте свою відповідь із поданим мірку­ ванням. М іркуйте! Виклад думок у тексті є логічним і емоційно виразним, чітко й безпосередньо виражено авторське « я » . Автор осмислює значен­ ня вчиненого добра чи зла в житті людини. Ц е дає підставу стверджува­ ти, що текст написано в публіцистичному стилі. Текст є роздумом, оскільки в ньому наявне міркування про буття людини; автор висловлює свої судження й дає їм оцінку. Третє речення є тезою, яка розширюється двома наступними реченнями. Д алі йдуть аргументи (2 і 3 абзаци). Із цих положень автор виводить важливу думку про те, що «в кожного має бути внутрішній контролер — совість». I. Прочитайте деформований уривок із пояснення вчителя математики на уроці. Розташуйте частини висловлювання в такій послідовності, яка найбільше сприяла б розкриттю його теми й основної думки. Запишіть відновлений текст, визначте його логічні взаємозв’язки. 1. Вираз, який стоїть ліворуч чи праворуч від знака нерівності, нази­ вають відповідно лівою чи правою частиною нерівності. Наприклад, лівою частиною нерівності 5х + 4 < 8 є вираз 5х + 4, а правою — число 8. 2. Я кщ о обидві частини нерівності — числові вирази, то її називають числовою нерівністю. Такі нерівності бувають правильні або неправиль­ ні. Наприклад, з нерівностей 2 < 3 і 5 < 3 перша правильна, а друга — неправильна, бо число 5 більш е ніж 3. 3. Знаки < , > називають знаками нерівності. Два вирази, сполучені одним із цих знаків, утворюють нерівність. Наприклад: Зх — 5 > 0. II. Два — чотири — всі разом. Поміркуйте, який текст можна назвати до­ сконалим. Чому вміння правильно складати текст є важливою вимогою профе­ сійного мовлення? 68

Логічність мовлення

Б Ш і. Відредагуйте усно текст шляхом відновлення логічної послідовності роз­ ташування речень (мікротеми збережено). Обгрунтуйте саме таку послідовність. Визначте тему й мікротеми тексту. Б ЕРЕЗА (Т )Р а н н ьо ї весни, з першими відлигам и, коли сніг ще леж ить, але вже починає кришитися, л іс , зволожений потемнілим духом зем лі, показує першою березу, (2 ) А вже в глибині однакових стовбурів показується світло-зелена береза. (з )Щ е немає на ній ні листя, ні бруньок — тільки зблиски весня­ ного лісового світла.(4 ) Щ е дерева чорніють, сніг із їхнього г іл л я давно опав, і вони стоять кістляві, висохлі, б езш елесн і.(б )Т іло 'ії під білою шов­ ковою корою починає грати солодкими соками, (б ) А л е той перший лісовий вогник не гасне ні від туманів, ні від пронизливого вітру, ні від перших весняних дощів, а все розгортається в пишне та ясне зелене п олум ’я, що огорне всю горду високу березу... (7 ) Ось зайнявся несміли­ вий зеленкуватий вогник, пром айнули зелен і іскри на г іл л я ч ч і, стовбурі.(б) Прийде час — і він розгориться та охопить усе дерево. (9 ) Від нього починають пробуджуватися інші дерева, а найбільш е — клени й дуби. @ Береза бачить, що й усі її сестри палають* у щасливо­ му молодому вогні очищення, і від їхнього весняного ш а лу ** той гаря­ чий дух б’ є на весь л іс (За М . М алиновською ). 1 I. *Палати — рос. гореть. **Шал — рос. неистовство. II. Розкажіть про таку ознаку тексту, як членованість. Поміркуйте, що необхідно для того, щоб окремі мовні одиниці стали текстом. 117. 1. Складіть і запишіть текст відповідно до поданої ситуації (на вибір). Ви­ значте його тему й основну думку. Схарактеризуйте ваше висловлювання щодо дотримання логічності мовлення. Відредагуйте текст за потреби. 1. Ваш приятель пропонує зайнятися певним видом спорту. Переко­ найте його, що найкращий вид спорту — це той, що подобається саме вам. 2. Ви берете участь у роботі математичного (фізичного) гуртка свого навчального закладу. Розкажіть про одного з відомих математиків (фізи­ ків), його внесок у розвиток науки. 3. Ви берете участь у міжнародній учнівській конференції. Вам по­ трібно надати інформацію про кліматичні умови своєї країни. Розкаж іть про особливості клім ату України. 4. Ви зустріли приятеля, якого давно не бачили. П оділіться з ним своїми планами на майбутнє. 5. Ви в чуж ом у місті, масте вільний час. Розкаж іть, як ви його прове­ дете, куди підете, що хочете побачити. II. Якого стилю ви дотримувалися, складаючи висловлювання? 69

Культура мови і стилістика

III. Проаналізуйте висловлювання однокласників за такими запитаннями: а) чи допущені та які саме логічні помилки? б) чи наявний у тексті вступ? в) чи зроблено висновки, узагальнення? г) що у висловлюванні вдалося найкраще? у 118. Підготуйте невеликий виступ, у якому чітко висловіть свою точку зору щодо одного з поданих запитань. На початку виступу наголосіть на актуальності порушеного питання та сформулюйте тезу. В основній частині аргументуйте влас­ ну точку зору чи спростуйте точку зору опонентів. Наприкінці зробіть висновок. 1. К оли людина стає дорослою? 2. Ч и завжди потрібно говорити правду? 3. Щ о важливіше: ким бути чи яким бути?

в ча § Я Я

1. Текст — де результат мовленнєвої діяльності. У ньому ширше й повніше, ніж у реченні, розгортаються й конкретизуються думки, воля, почуття. Текст має свою тему й основну думку. Повідомляю ­ чи про щось, ми підпорядковуємо добір матеріалу меті передати основну дум ку висловлювання. 2. Щ об забезпечити логічність побудови тексту, потрібно розставляти речення в такій послідовності, яка відображає л о гік у розвит­ ку думки чи бачення автора або розвитку подій, а порядок слів у реченні підпорядковувати меті висловлювання. §11. Вимоги до логічності мовлення в різних стилях П ро логічніст ь як одну з найіст от ніш их ознак наукового й оф іційно-ділового стилів, а також алогізми в художньому мовленні

Прочитайте крилаті вислови. Якою темою вони об’ єднані? Чому нас вчать? Пригадайте інші прислів’ я, у яких висловлено подібну думку. 1. На городі бузина, а в Києві дядько. 2. Н і в тин, ні в ворота. 3. Гово­ рить п’ яте через десяте. 4. Таке верзе, що й купи не тримається. 5. Коли хочеш щось сказати — перш подумай.

Науковий стиль

70

Л огічність властива текстам усіх стилів мовлення. Н айбільш послідовно витримується логічність у науко­ вому стилі мовлення. Вона становить специфічну озна­ ку цього стилю й називається відкритою (однозначною, без підтексту). Принцип відкритої логічності є основ­ ним для організації наукового тексту. Логічні зв’ язки в науковому тексті виражаються в різних причинно-наслідкових зв’ язках у складних реченнях. Н елогічність може виявитися в композиції тексту, не­ вдалій аргументації, некваліфікованому розробленні теми, неправильному використанні мовних засобів. Автору тексту неприпустимо перескакувати з думки на думку, розривати думки, допускати внутрішні супереч-

\ Оф іційноділ ови й стиль

П убліци­ стичний стиль

Художній стиль

Л о гіч н іс т ь

м овлення

ності, алогізм и, лек си чн у та смислову абсурдність, двозначність, багатослів’ я. Логічн ість є основною вимогою і д ля текстів офіційноділового стилю мовлення. Документ має спонукати до певних дій, переконувати в чомусь. Ц е досягається аргументованістю й логічністю поданих фактів, його формулювання мають бути бездоганними. Відсутність логічності в мові документа призводить до неправиль­ ного його розуміння та застосування. Бездоганним щодо логіч н ої побудови має бути й п уб лі­ цистичний твір, основне призначення якого — форму­ вати громадську думку. Проте логік а викладу в п уб лі­ цистичному сти лі урівноважується з емоційно-експре­ сивним забарвленням, оскільки публіцистика мусить бути впливовою та інформативною водночас. У художньому сти лі логічність має певні особливості, оскільки вона підпорядкована змалюванню художнього образу. Тут можуть бути алогізми. А л о г із м (рос. алогизм ) — сполучення суперечливих понять, свідоме порушення логічних зв’ язків з метою створення певного стилістичного та смислового ефекту. Наприклад: головне нещастя — великий розум; дріб’яз нові пристрасті; думати голосно. Такі порушення роз­ глядаю ться як художні засоби. Проте алогізми, які бувають у худож ніх текстах, не повинні порушувати логічності мовлення. У худож ньому творі є логічність відкрита, текстова (тема, зміст і сюжет із конкретними героями) і л о гіч ­ ність прихована, підтекстна.І.

І. Прочитайте текст. Поміркуйте, у якій ситуації спілкування можливе таке висловлювання. Визначте стиль мовлення та сферу використання тексту. Як репродукція картини Івана Дзюбана (с. 72) пов’язана з темою тексту? ДИ КО Е ПО ЛЕ Официальной датой основания Юзовки большинство считает 1869 год. Что же представляла собой территория современного Донецка в 1869 году? Если это было Дикое поле, тогда как эта «безлюдная пустыня» смогла почти мгновенно дать столько рабочих рук? Конечно, выбор Джона Юза бы л не таким уж случайным, потому что перед открытием нового дела он предварительно посетил Донбасс и уви­ дел здесь не Дикое поле, а территорию с огромными минеральными и, главное, людскими ресурсами, которые уже имели определённый опыт коллективного труда и встречались с промышленным производством. Достаточно сказать, что шахты и рудники, которые принадлежали поме71

Культура мови і стилістика

щикам, как и множество небольш их крестьянских копей, давали к тому времени до 25 % всего у гл я Донбасса. П оданны м переписи 1859 года, в этих населённых пунктах, которые постепенно поглотила Юзовка, проживало 2279 человек. И х жители хотя и бы ли крестьяне, но со всё более возрастающей ориентацией на промышленное производство. Следовательно, Дикое поле — ли ш ь метафорическое название опреде­ лённого периода. Это название можна использовать д ля противопо­ ставления доиндустриального кустарного развития Донбасса с его промышленным освоением, которое привело к концентрации не только металлургической и угольной, но и других отраслей промышленности. Катализатором этих процессов стал именно Джон Юз. Собственно, со строительства им металлургического завода в 1869 году и начинается история Донецка как города (П о В. Гайдуку).

Іван Дзюбан. На Донеччині

ІІ. Доведіть, що поданий текст характеризується такою ознакою мовлення як логічність. Якими мовними засобами цього досягнуто?I.

III. Складіть і запишіть план тексту українською мовою. За планом перека­ жіть усно текст українською мовою, дотримуючись логічності. Скористайтеся за потреби довідкою. Довідка. Мгновенно — миттєво, случайный — випадковий, предвари­ тельно — заздалегідь, посетить — відвідати, определённый — певний; производство — виробництво, копь — копальня, следовательно — отже; отрасль — галузь, именно — саме. 72

л

.

Логічність

І. Прочитайте виразно вірш, звертаючи увагу нелогічно наголошені слова. Визначте його основний мотив. Поясніть, чому поетеса називає своїх ворогів коханими й милими. Як ви розумієте назву поезії? К О Р Е К Т Н А ОДА ВО РО ГАМ М ої кохані, м илі вороги! Я м уш у вам освідчитись в симпатії. Я кби було вас менше навкруги, — людина може вдаритись в апатію. М ені смакує ваш ажіотаж. Я вас ділю на види і на ранги. Ви — мій щоденний, звичний мій тренаж, мої гантелі, турники і штанги. Спортивна форма — гарне відчуття. М арудна* справа — жити без баталій. Людина від спокійного життя ж иріє серцем і втрачає талію. Спасибі й вам, що ви не м ’ якуш і. Дрібнота буть не годна ворогами. Я кщ о я маю біцепси душ і — то в результаті сути чок** із вами. Отож хвала вам! Береж іть сн агу***. І чемно попередить вас дозвольте: якщ о мене ви зігнете в дугу, то ця дуга, напевно, буде вольтова. Л. Костенко *Марудний — рос. нудный. **Сутичка — рос. стычка, схватка. ***Снага — фізичні сили, енергія. П. Схарактеризуйте вірш щодо логічності мовлення. Якими засобами до­ сягнення логічності скористалася поетеса? III. Назвіть основні стильові ознаки тексту. Зазначте використані художні засоби, простежте та поясніть їхню роль у вірші. I. Прочитайте речення. Визначте їхню стильову приналежність. Випишіть алогізми й поясніть, з якою метою їх використано. 1. Н е жартуй наді мною, будь ласка, і, говорячи, не мовчи. Нащо правді словесна маска? Ти мовчанням мені кричи (В . Симоненко). 2. Н ай­ перше й найголовніше — обскубти качку. Робити це краще в себе в кабі­ неті ( Остап Виш ня). II. Розкажіть, що таке художня логічність. Наведіть власні приклади. 73

Культура мови і стилістика

Прочитайте уривок з усмішки «Як варити та їсти суп із дикої качки« Остапа Вишні. Визначте тип і стиль мовлення тексту. Знайдіть алогізми й поясніть, з якою метою автор твору порушив логічні зв’язки. Чи вважається це мовною помилкою? ...Словом, ви поїхали на лугові озера, на очерети* й на тихі-тихі плеса**. Само собою розуміється, що ви берете із собою рушницю (це така штука, що стріляє), набої та всіля­ кий інший мисливський реманент, без якого не можна правильно наці­ лятись, щоб бити без промаху, а саме: рюкзак, буханку, консерви, огірки, помідори, десяток укруту яєць і стопку... Стопка береться для того, щоб було чим вихлюпувати воду з човна, коли човен тече... Дика качка лю бить убиватись ти хи м и-тихим и вечорами, коли сонце вже сковзнуло з вечірнього п р у га ***, минуло криваво-багря­ Василь Екгорст. На полюванні ний горизонт, послало вам остан­ н ій золотий привіт і піш ло спать... Ц е ввечері... А вранці дика качка зривається шукати вашого пострілу рано-рано, тільки-но починає на світ благословлятись. На вечірню зорьку ви спізнились. Ц е обов’ язково... Запізнення на вечірню зорьку — це мисливський закон. Виходячи ще з дому, — та що там виходячи! — ви ще напередодні**** знаєте, шо на вечірню зорьку ви обов’ язково не встигнете, от через це саме ви, в день виїзду на полюван­ ня, ще зранку все вкладаєте, ще зранку ви щось забуваєте, і в час од’їзду ви вибігаєте з хати, летите чи то на вокзал, чи до машини, на запитання знайомих «К у д и ? » — кидаєте: «Спіш у, щоб на вечірню зорьку спізни­ ти сь», і галопом далі... ( Остап В иш ня). *Очерет — рос. камыш. **Плесо — широка, зі спокійною течією ділянка річки. ***Вечірніи пруг — захід. * * * * Напередодні — рос. накануне.

II. Розгляньте репродукцію картини Василя Екгорста. Складіть усно неве­ ликий опис за нею, вживаючи алогізми й не порушуючи логічності мовлення. і Попрацюйте в парах. Складіть два запитання з теми «Логічність мовленПоставте ці запитання однокласнику (однокласниці). Оцініть відповідь. 125. І. Поміркуйте, як повинен спілкуватися керівник із підлеглими. Уявіть, що ви керівник підприємства. Змоделюйте бесіду з підлеглим, можливу в одній із поданих ситуацій (на вибір). Дотримуйтеся вимог логічності.

74

\

Логічність мовлення

1. При зарахуванні на роботу. 2. З метою заохочення. 3. Д л я вирішення виробничих питань. 4. Д л я попередження про відповідальність за недотримання вимог трудової дисципліни.

II. Проаналізуйте змодельовані бесіди ваших однокласників щодо дотри­ мання логічності мовлення.

М о в л е н н єв а си т у а ц ія П ісля тривалих переговорів сторона А і сторона Б ук лали угоду про спільну діяльність — виробництво хліба. Пояснюючи журналістам своє рішення, сторона А зазначила, що зацікавлена в розвитку спільної спра­ ви, а тому має намір модернізувати виробництво. Сторона Б заявила, що її цікавить тільки негайний прибуток, а тому максимально використову­ ватиме наявні виробничі потужності. Поясніть, чому робота партнерів приречена на невдачу. Яких помилок при­ пустилися сторони під час переговорів? Як потрібно було їх провести?*

*126. Виконайте завдання одного з варіантів. Варіант А . Уявіть, що вам треба поінформувати вашого ділового партнера про зміни в програмі запланованої зустрічі. Напишіть йому електронний лист, а також попередьте його в телефонному режимі про надсилання цього листа. Якого стилю ви будете дотримуватися, складаючи тексти? Якими мовними засо­ бами скористаєтесь? Проаналізуйте висловлювання з погляду логічності. Варіант Б. Уявіть, що учні вашої школи їдуть на перегляд футбольного матчу до Львова. Напишіть на ім’ я директора заяву про те, щоб вас включили до складу групи, а також замовте в телефонному режимі квитки на матч. Якого стилю ви будете дотримуватися, складаючи тексти? Якими мовними засобами скористаєтесь? Проаналізуйте висловлювання з погляду логічності.

* § § рр

1. Закони логіки єдині для всіх стилів мовлення. Проте логічність мовлення в різних функціональних стилях виявляється своєрідно. Найбільш послідовно її витримано в науковому стилі. 2. Логічн ість мовлення є важливою умовою результативності наукового й оф іційно-ділового спілкування. У худож ньому стилі логічн ість підпорядкована змалюванню художнього образу.

75

Культура мови і стилістика

Як парость виноградної лози, плекайте мову. Пильно й ненастанно політь бур’ян. Чистіша від сльози вона хай буде. М. Рильський

ЧИСТОТА МОВЛЕННЯ

визначати сферу використання лексичних засобів мови, правильно їх уживати; враховувати вимоги чистоти мовлення при побудові зв’ яз­ них висловлювань; корегувати власні й чужі тексти щодо дотримання чистоти мовлення.

§ 12. Ч и стота м о в лен н я й за га л ьн а к ультур а лю дини П р о понятт я чистоти мовлення, культуру людини та про мовлення без невласт ивих літературній мові включень, порушень мовних норм Прочитайте речення. Знайдіть випадки неправильного вживання слів. Іим зумовлені ці помилки? Відредагуйте й запишіть речення. 1. Мій найулю бленіш ий класичний твір — «Л ун н а соната» Бетхове­ на. 2. На зустріч зібралися бувші однокласники. 3. П ісля уроків я всігда віддихаю. 4. Ш ахтарі видобули мільйон тонн в у гіл л я зверх плану. П он я т т я чист от и м овлення

Чистота мовлення — це повна відповідність нормам літературної мови (орфоепічним, лексичним та іншим). ^

Чистота мовлення

X

/ ----------------Правильна Вживання слів, літературна які відповідають вимова літературній нормі Зверніть увагу! Чистота мовлення пов’ язана з культурою людини. Я кщ о людина культурна, то й мовлення в неї чисте, виразне, зрозуміле, логічне. 76

Чистота мовлення

О рф оепічні пом илки

Л ек си ч н і пом илки

М овл ен н я й культура

Найпоширенішими помилками, що заважають чисто­ ті мови, є неправильна вимова голосних і приголосних звуків, звукосполучень, неправильні наголош ення, паузи вагання (е-е..., гм..., той..., ну...), невиправдане «ак ан н я» та вплив інших мов, переважно російської. Наприклад: Правильно

НЕправильно

[лектор] [ІЙеркало] [новий]

[л ек т о р ] [зеркало] [новий]

Засмічують мову слова-паразити ( так би мовити, зна­ чить, власне кажучи), суржикові, лайливі, вульгарні слова. їх треба уникати! Особливої шкоди українській мові завдає суржик — зміш ування слів різних мов, зокрема української та російської. Н априклад: вроді, віддихат и, обідився (правильно: ніби, відпочивати, образився). У мові худож ньої літератури ла й ли в і слова вживають­ ся для реалістичного відтворення усного мовлення персонажів, характеристики їхнього низького культур­ ного рівня, сатиричного викриття зла, а також із метою створення особливого побутового колориту, підсилення експресії. Наприклад: Х т о проворніший, то й живеть­ ся лучиїе. А бевзь скрізь бевзь, хоч ти йому корону на голову посади... (В . Ш евчук). Проте невмотивоване вжи­ вання цих слів засмічує мову. Руйную ть чистоту мови і вжиті неточно, стилістично невмотивовано діалектизми, професіоналізми, просто­ річні, ж аргонні та інш омовні слова. Д іалектизм и, просторічні, жаргонні слова використовуються в роз­ мовному й художньому мовленні, але з певною метою. Уживання ж цих слів в інш их сферах спілкування порушує чистоту мови. Іншомовні слова теж засмічу­ ють мову, якщ о вживаються надмірно, недоречно. Мовлення людини — це своєрідна візитна картка, свід­ чення рівня освіченості особи, її вихованості й водночас показник культури суспільства. Словесний бруд, що заполоняє мовлення громадян, мовленнєвий приміти­ візм, вульгарщина — тривожні симптоми духовного не­ здоров’ я народу. Щ е мудрий Езоп зазначав, що наше слово — це найкраще, що є в розпорядженні людини, і найгірше, чим вона володіє.

Культура мови і стилістика

|Щ ^1. Прочитайте текст. Яку проблему порушено в ньому? Про які вимоги культури мовлення йдеться? Доповніть текст розповіддю про інші вимоги куль­ тури мовлення. М О ВН А К У Л Ь Т У Р А З того, як говорить людина, можна уявити її загальний розвиток, освіту й культурний рівень. Щ о культурніш ою є людина, то розвиненішою є її мова, багатшою на лексичний запас, розмаїтішою** епітетами, метафорами, влучними порівняннями, барвистішою вживанням при­ с л ів ’їв, приказок і приповідок. У природі не буває людей, які відзначи­ лися б високим інтелектом і водночас примітивною, як у первісного дикуна, мовою. Боротьба за чистоту й високу мовну к ультуру — це боротьба за к у л ь ­ туру взагалі. Правильно й чисто говорити рідною мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників. Це — не тільки ознака, а й обов’ язок кож ної к у л ь ­ турної людини. Культурним и в нас мусять бути всі, незалежно від того, працює людина розумово чи фізично (За Б. Антоненком-Давидовичем). І *Розмаїтий — рос. разнообразный. II. Випишіть із тексту цитату, яка може знадобитися вам для підготовки виступу чи участі в дебатах на тему культури мовлення. На вимову українських слів може впливати російська мова з ї ї звуковими особливостями. Вимовте чітко слова, дотримуючись поданих інструкцій. 1. Голосний (о ] вимовляйте чітко, не зближ уючи його з [а]: голова, вода, молоко, робота, зоря, кропива. 2. Приголосні [б], [д], [з] вимовляйте дзвінко, не допускаючи їх о г л у ­ шення: мотузка, боягуз, в'язка, низка, дуб, горб, лісоруб, будка, швидко, кладка, х ід , прудко. 3. Приголосний [р ] вимовляйте твердо, не допускаючи його пом’ як ­ шення: Х а р к ів, Іго р , лікар, приятель. 4. Н апівпом’ якш ені приголосні [ж ’], [ч*], [ш ’ ] вимовляйте так, щоб не допустити повного пом’ якшення, але й не твердо: шість, товариші, галоші, чіпат и, чіт ко, уночі, чіплят и, ж інка, межі. 5. Приголосні (ш ], [ч ] вимовляйте твердо, не допускаючи їх пом’як ­ шення: ніч, м 'яч, куліш, береш, щука, гуща, часто, ключ, читати, віт чизна. 6. Вимовляйте приголосний [ л ] твердо, не допускаючи його пом’ як ­ шення: телефон, електрика, лекція, легенда, галера. Мозковий штурм. Які порушення орфоепічних норм найбільш поширені в мовленні носіїв української мови? 78

А.

Чистота мовлення

І Щ .\ Прочитайте слова українською та російською мовами, чітко вимовляючи кожний звук. Порівняйте вимову цих слів в обох мовах. Які помилки у вимові українських слів можливі під впливом російської мови? Скористайтеся за потре­ би довідкою. У країнською м овою

Р осій ськ ою м овою

часто [ч] лектор [л ] двадцять [ц ] дід [д'ід] кабінет теорія сектор

часто [ч ] лектор [л ] двадцать [ц ] дед [д'ет] кабинет теория сектор

Довідка. 1. Український приголосний [ч]твердий, а його російський відповід­ ник — м ’ який [ ч ] . 2. В українській мові приголосні перед [е] тверді, а в російській — м ’які. 3. У словах, спільних для обох мов, українському м’ якому приголос­ ному [ ц ] відповідає російський твердий [ц]. М В ч Прочитайте висловлювання відомих вітчизняних діячів про культуру української мови. Чи погоджуєтеся ви з їхніми думками? А що ви думаєте стосовно порушеної проблеми? 1. Користування сумішшю з двох мов — це одне з найтривожніших явищ загальнопедагогічного характеру. Говорити такою скаліченою мовою — це все одно, що грати на розстроєній скрипці. Все одно, що з дерева красуню різьбити тупою щербатою сокирою. Скалічена мова оту­ пляє, оглуп ляє лю дину, зводить її мислення до примітива (В. Сухомлинський}. 2. Ми не є і не повинні стати народом суржикової мови чи мови мертводекоративної. Маємо витворену протягом віків мову дивовижно бага­ ту, одну з найбагатших у світі. Барвисту, запашну, розмаїту, здатну активно жити й розвиватись, придатну для найскладнішої худож ньої та наукової творчості. Злочином було б занедбати* таке неоціненне духовне добро (О. Гончар). *Занедбати — рос. запустить, забросить. Прочитайте уривок з усмішки Остапа Вишні. Які етикетні норми поруше­ но під час спілкування? Які слова засмічують мовлення? Поміркуйте, з якою метою автор відтворив телефонну розмову. Подзвонив який-небудь Петро Іванович чи Іван Петрович з вирячени­ ми очима: — Давайте, баришня, пожарну скоріш! Пожар! 79

Культура мови і стилістика

А ви собі спокійненько: — Центральна! — Дайте пожарну! — Ч то угодно?! Центральна! — Пожарну давайте! Горить! — Центральна! Та ще так у ніс трохи: — Центр-а-аль-на-я! Что угодно? А потім, почекавши трохи, з півхвилини приблизно, знову так само спокійненько, не хвилюючись: — Закончили? — Та ні! Щ е горить! Дайте, баришня, центральну! Годину вже мучусь. А ви ще за півхвилини: — Говорите? — По-о-жар, кажу вам! Давайте, баришня, центральну! А ви помовчіть трохи, а потім знову: — Закончили? — Та чорт... чорт... чорт... Дзень... брязь... дзень... Кінчилось. Побалакали ( Остап Виш ня).

II. Випишіть із гуморесок Остапа Вишні 4—6 речень із русизмами. З’ясуйте мету вживання цих слів. Доберіть до них літературні відповідники. \ 1Я4. І. Прочитайте словосполучення. Які мовні норми в них порушено? Запи­

шіть словосполучення правильно. Вкусні блюда, мучні вироби, відстаючі студенти, нам все рівно, відмі­ чати іменини, вимкнути свет, соняшникове масло, грязна підлога, пожарна машина, принести стуло, краска д ля волосся, всігда готові, обіщати допомогу, великий карман, чиста бумага, платити налоги, в поль­ зу замовника, цікаві міроприємства, матеріальне положення, заключити угоду, новий поставщик, немаловажний захід, погрузити продукцію, виконали зверх норми, податок на добавлену вартість, взнос у бюджет, триденна командировка, підготувати смету, українська таможня. II.

Складіть і запишіть речення з двома виправленими словосполученнями

(на вибір). Перекладіть усно словосполучення українською мовою. Які можливі помилки під час виконання цього завдання? У чебн ы й корпус, поставить стакан, вк лю чить свет, почистить коврик, новый заказ, взять отпуск, почтовый адресе, написать письмо, счёт за квартиру, купить муки, посыпать сахаром, важное мероприятие, нуждаться в помощи. Попрацюйте в парах. Доберіть кожен по 5-7 суржикових словосполучень. Запропонуйте однокласнику (однокласниці) виправити їх. Оцініть виконання завдання. 80

--------------------------------------- Л

Чистота мовлення

I. Прочитайте словосполучення. Поясніть суть допущених помилок. Запи­ шіть словосполучення правильно, поставте питання від головного слова до за­ лежного. Скористайтеся за потреби «Довідничком з культури мовлення* (с. 92). Милуватися з картини, підвищення в посаді, дякувати сусідів, н агля­ дати над дітьми, діяти згідно правил, діяти відповідно з договором, доко­ ряти мене, ширший Дніпра, докласти зуси лля, завдати збитки, звітува­ ти за успішність, запобігти забруднення, відсутній по хворобі, курси по вивченню іноземних мов, заступник по науковій роботі, по власному бажанню, за проханням телеглядачів. II. Два відредаговані словосполучення (на вибір) введіть у речення. Речення запишіть, підкресліть члени речення, визначте частини мови. Ц Щ І. Прочитайте сполучення російською та українською мовами. Зверніть увагу на те, як перекладати російські звороти зі словом следующий залежно від контексту. Доберіть і запишіть 3-4 власні приклади. У країнською м овою поїзд, що проходить через станцію пацієнт, який слухає порад лікаря скажу вам таке викликаю ться такі особи наступного разу далі виступає так, таким чином, у такий спосіб висновки, що випливають зі сказаного

Р осій ськ ою м овою следующ ий через станцию поезд следую щ ий советам врача пациент скажу вам следующее вызываются следующ ие лица в следующий раз следующ им выступает следую щ им образом следующ ие из сказанного выводы

II. Запишіть складні речення з двома поданими українськими сполу­ ченнями (на вибір). 139.^ Попрацюйте в парах І. Розгляньте фото та схарактеризуйте ймовірні компоненти ситуації спілкування. Складіть і розіграйте за особами діалог (10-12 реплік), можливий в одній із ситуацій, стежачи за чистотою мовлення.I.

II. Проаналізуйте діалоги ваших однокласників щодо дотримання чистоти мовлення, зокрема вживання суржикових слів. 81

Культура мови і стилістика

* £ я О *

1. М овлення вважається чистим, якщ о в ньому немає порушень орфоепічних, лексичних та інш их норм. У чистому мовленні не використовуються вульгарні, лайливі, просторічні й суржикові слова, слова-паразити тощо. Поруш ує чистоту мовлення надмірне вживання запозичених слів. 2. Чистота мовлення залеж ить від кожного мовця, від того, на­ скільк и він культурний, яку він створює навколо себе комуніка­ тивну ситуацію, мовну ауру. Чистота мовлення — це ознака к у л ь ­ тури кож ної людини.

§ 13. Використання в мовленні слів іншомовного походження П ро місце інш омовних слів у лексичній сист емі української мови та про те, коли слід послуговуватися цими одиницями П ригадайт е! Які слова називаються іншомовними? ■ Д І. Прочитайте текст. Чи погоджуєтеся ви з мовознавцем? Розкажіть, чим треба керуватися при виборі між іншомовними словами та їхніми українськими відповідниками. Наведіть власні приклади. «Ч и ст и х » мов, вільних від запозичень, узагалі не існує. Взаємозв’ я ­ зок між культурами різних народів і особливо словникові запозичення — природний, прогресивний і необхідний процесу всіх мовах світу. Одним з основних критеріїв при виборі між іншомовними словами та їх українськими відповідниками повинен бути ступінь засвоєння й поширен­ ня цих слів: яке з них є дохідливішим, зрозумілішим для народу, типові­ шим для його живої розмовної мови, те й має «права громадянства». Серед запозичень завжди є слова, вживання яких зовсім не виклика­ лось насущними потребами спілкування, необхідністю точніше вислов­ лювати думку. Це насамперед слова нетермінологічні або такі, що з вузь­ кої сфери спеціального вживання перейшли в загальномовну стихію. Ми й дотепер користуємося значною кількістю іншомовних слів, як і не є доконечно необхідними: частину з них можна і треба замінювати укра­ їнськими словами. Наприклад, у розмовному мовленні зловживають словом ігнорувати, хоча є українські відповідники: навмисне не поміча­ ти, зневажати, не брати до уваги. Повторюємо, що йдеться лиш е про слова зайві, непотрібні, непра­ вильно вжиті, такі, що їх можна вільно замінити українськими, і текст від цього в багатьох випадках тільки виграв би. Порівняйте: іншомовне слово симптом в українській мові має відповідники: прояв, вияв, ознака та інш і, які відрізняються відтінками значення (За А. Коваль). II. Випишіть із тексту ключові слова та словосполучення. 82

__ __________________ іурі/пісиги __________________________ ____

Чистота

П он я т т я запозичень

Д ж ерела запозичень

О собливост і ви кори с­ т ання

В ибір слова

Іншомовними називаються слова, що увійш ли в укра­ їнську мову з інш их мов. У процесі вживання іншомов­ на лексика засвоюється українською мовою, пристосо­ вується до ї ї фонетичних, граматичних, орфографічних законів. Слова іншомовного походження Запозичення зі слов’ янських мов: старослов ’янізм и, русизми, полонізми та ін. (святиня, чудеса)

Запозичення з неслов'янсь­ ких мов: грецизми, латинізми, слова англійського походження тощо (театр, гуманізм, рейт инг)

Іншомовні слова в українській мові можуть бути єдини­ ми назвами понять або синонімами власне українських. Наприклад: обмежувати — лімітувати. З-поміж слів іншомовного походження виділяємо: • слова, які давно ввійшли в українську мову й викори­ стовую ться нарівні з українськими {лампа, школа, диван, дж аз); • слова, які не всім зрозум ілі, але необхідні, бо позна­ чаю ть поняття науки, тех н ік и , к ультур и тощ о ( плеоназм, превентивний, нукліди); • слова, які можна замінити українськими без шкоди для змісту й виразності (дефект — недолік). Я кщ о в українській мові немає для позначення певного поняття власного слова, то можна послуговуватися іншомовним. Так, немає потреби віднаходити замінни­ ки таким словам, як історія, теніс, кабінет, пульс, джинси тощо. Якщ о ж поняття може бути виражене українським словом, то саме йому має надаватися пере­ вага, а не іншомовному. Наприклад: респектабельний (фр. respect) — поважний, солідний; адью (фр. adieu) — прощавайте; о'кей (англ, okay) — все гаразд, добре.•

•ін' рні і ь >ваі Запозичення — закономірний ш лях збагачення л ек ­ сики будь-якої мови. Саме тому культура української мови проголошує не викорінення іншомовних слів, а вимогу не зловживати ними. І. Прочитайте текст, визначте його тип і стиль мовлення. Що виражає заголовок тексту — тему чи основну думку? СКЕЙ ТБО РД Коли на морі панував штиль, лю бителі серфінгу брали дошки, при­ кріплювали до них звичайні коліщ ата та йш ли кататися по асфальту. Так у 50-х роках минулого століття в Каліф орнії (С Ш А ) з ’ явилися перші у світі скейти. 83

Культура мови і стилістика

Спочатку тінейдж ери просто довільно каталися на дошці, викори­ стовували її як своєрідний аналог самоката. Усе, що вимагалося на той час, — стійко триматися на скейті й об’ їж дж ати різн і перепони. П роте згодом ентузіаст Ларрі Стівенсон став п опуляризувати скейтборд як вид спорту. З ’ явилися перш і команди скейтистів, почали проводитися зма­ гання. Деякі спортсмени навчилися робити унікальні для того часу речі. Вони стрибали на скейті, стояли на ньому на руках, а ще придумали ката­ тися в п окинутих басейнах. У се­ Катання на скейтборді редині 70-х років, коли технічні роз­ робки дозволи ли поліпш ити конструкцію дош ки, скейтборд став популярним вуличним спортом, а для проведення змагань почали буду­ вати перші професійні майданчики. У кінці 70-х років зроблено нововведення, що визначило майбутнє скейтборду. Спортсмен на ім ’ я Род ні М аллін придумав заломлені кінці дошки, завдяки чому розширився діапазон для виконання нових трюків. З моменту свого зародження скейтборд пройшов через багато злетів і падінь, але завжди відроджувався та продовжував розвиватися. Інтерес до цього виду спорту не зникає й досі (І з журналу). В і ї - Випишіть із тексту 5 слів іншомовного походження, поясніть їхнє значення. Чи доцільно вони використані? Схарактеризуйте особливості функціону­ вання слів іншомовного походження в тексті. __III. Перекажіть усно текст, використовуючи виписані слова іншомовного походження. Перекладіть усно виділені слова російською й англійською чи німецькою мовами. Які висновки щодо їхнього походження можна зробити? Скористайтеся за потреби етимологічним і перекладними словниками. Доберіть із довідки до поданих іншомовних слів українські відповідники. Поміркуйте, словами якої групи не слід зловживати в побутовому мовленні. Чому? Які слова активно використовуються в офіційному та науковому мовлен­ ні й не псують стиль викладу? Форсувати, ігнорувати, лімітувати, конденсація, дефект, доміную ­ чий, концентрувати, превалювати, стимулювати, базуватись, рентабель­ ний, індиферентний. Довідка. Згущ ення (ущ ільн ен н я), не помічати (зневажати), приско­ рювати, недолік, зосереджувати, панівний, обмежувати, переважати, заохочувати (спонукати), ґрунтуватись, вигідний, байдужий. 84

\

Чистота мовлення

1-3. Доберіть і запишіть синоніми до слів іншомовного походження. Складіть і запишіть речення з кожним словом однієї синонімічної пари (на вибір). Зробіть висновок про стилістичне використання таких синонімів. Дискутувати, бартер, фальсифікація, експорт, імпорт, апеляція, лім іт, аграрний, лаконічний, ідентичний, компенсація, дебати, конвен­ ція, транспортувати, домінувати, пріоритет, дефект, ліквідація. Я

і Прочитайте поширені чужомовні запозичення, які з’явилися в українсь­ кій мові порівняно недавно. Поясніть їхнє значення й доберіть за можливості українські синоніми. Поміркуйте, які з поданих слів часто використовуються задля моди й без потреби. Скористайтеся відповідями, поданими в додатку 8. Адаптація, банкомат, вотум, гамбургер, джек-пот, ексклюзивний, евро, кайф, кутю р’є, ксерокс, лей бл, он-лайн (онлайн), от кутюр, серти­ фікація, скотч, тінейджер, о ’ кей, мерсі, уїк-енд, хепі-енд. Прочитайте речення. Знайдіть слова іншомовного походження, поясніть їхнє лексичне значення та проаналізуйте щодо точності використання. Зробіть висновок, чи не порушують ці слова чистоти мовлення. 1. Ми досі ще рятуємо дистрофію тіл, а за прогресуючу дистрофію душ — нам байдуже (В. Симоненко). 2. Егоїзм заважає людині піклува­ тися про себе розумно (В. Голобородько). 3. Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і вуста (Л . Кост енко). 4. Наді мною земні катаклізми не владні (О. Високий). 5. Чи, може, це ввижається мені той несказанний камертон природи, де зорі ясні і де тихі води?.. (Л . Кост енко). ї. Прочитайте речення. Визначте головну сферу функціонування виділе­ них слів. Чи доцільно їх ужито? Поясніть значення цих слів за допомогою їх синонімів — успадкованих українських слів. Скористайтеся за потреби словни­ ком іншомовних слів чи тлумачним словником. I . Виставку відвідали респектабельні гості. 2. У магазині представле­ но широкий діапазон продуктів харчування. 3. Два роки тому місто від­ святкувало свій міленіум . 4. Група презентувала відеокліп на свою нову пісню. 5. На змаганнях наша команда зазнала фіаско. 6. Х лопец ь конфі­ денційно розповів друзям про пригоду. 7. У житті зірка виявилася не такою імпозантною, як на екрані. 8. Я допоміг транспортувати валізу незнайомій бабусі. 9. Ідентичне рішення прийнято учнями 10 класу. II. Відредагуйте усно речення, уникаючи невиправданого вживання слів іншомовного походження. Визначте, який із поданих у дужках синонімів доречніший. 1. Були виявлені деякі (недоліки, дефекти) в роботі турбюро. 2. Інж е­ нер запропонував усунути (недоліки, дефекти) в конструкції комбайна. 3. Треба ширше використовувати (місцеві, локальні) можливості. 4. Назви багатьох п’ єс драматурга є відомими (сентенціями, висловлюваннями). 5. Т іль к и через місяць після закінчення сесії студент (виправив, анулю ­ вав) двійку. 85

Культура мови і стилістика

Перекладіть і запишіть речення українською мовою, замінюючи за потре­ би слова іншомовного походження українськими. Зверніть увагу на те, як спів­ відносяться слова іншомовного походження в обох мовах.

1. Приезжему порекомендовали обратиться в справочное бюро. 2. В квартире есть одна изолированная комната. 3. Я не гарантирую, что вы застанете меня вечером дома. 4. Налажено отечественное производство машин, которые прежде импортировались из-за рубежа. 5. В этих л е с ­ ных массивах сосна доминирует над елью. 6. На горизонте чётко вырисо­ вывались контуры далёких гор. 7. Дома, за вечерним чаем, мы наконец достигли консенсуса в покупке телевизора. 8. М ы никак не могли отпра­ виться в поход, так как всё ещё не было кворума. в § § х

со

Лексикою іншомовного походження не слід зловживати, щоб не порушити чистоти мовлення. Запозичення буде зайвим, якщо для називання якогось поняття в українській мові є власне слово, § 14. Використання в мовленні лексики обмеженого вживання П ро місце діалектизмів, професіоналізмів, жаргонізмів, просторій у лексичній системі української мови, а т акож про те, як послуговуватися цими одиницями П ри гада йт е! 1. Які слова називаються діалектними? 2. Що таке професіоналізми? 3. Чим просторічні слова відрізняються від жаргонізмів?

^ 149. Кіссперимент. Прочитайте уривок із твору «Маруся» Григорія КвіткиОснов'яненка. Знайдіть діалектизми й поясніть, з якою метою їх використа­ но. Замініть діалектизми словами сучасної літературної мови. Щ о від цього зміниться? Чи доцільна така заміна? Зробіть відповідний висновок. Маруся не пропустила ні жодного словечка і ще звечора наготовила червону скиндячку*, щоб завтра на голову полож ити, і з веселостю, і з радостю л я гл а спати; тільк и того вже не можна вірно сказати, чи спала вона ту ніч хоч часинку. Уранці вирядилась — щонайкраще; поплела коси в самі м іленькі дрі­ буш ки й вінком на голову наклала, пов’язала, які були луч ч і скиндячки, а зверху усіх полож ила червону і квіточками заквітчалась ( Г . К віт ка Основ ’яненко). *Скиндячка — стрічка, якою пов’язують голову. Діалектиз­ ми

86

Діалектизм и (рос. диалектизмы) — це слова, уживання яких обмежене певною територією. Наприклад: плай (гребінь гори), файно (гарно), когут (півень), глива (груш а), жалива (кропива), зарібок (заробіток), крумплі (картопля), коби (якби), вокругй(навколо).

\

П роф есіона­ л ізм іі

Ж а р гон ізм и

П р о ст о ­ р іч ч я

Чистота мовлення

Діалектизми стоять за межами літературної мови. їх використовують у розмовному мовленні носії різних діа­ лектів. У художній літературі діалектні слова вживають­ ся для відображення колориту описуваної місцевості, звичаїв, побуту, особливостей мови населення. Професійні слова та словосполучення використовують лю ди певної проф есії д ля найменування понять, процесів тощ о або певної характеристики о б ’ єкта. Наприклад: забій, штрек, шпур, кріпильний л іс (з мови шахтарів); сівба, косовиця (з мови аграріїв); у мові водіїв загоряти — сидіти без діла. У публіцистичному стилі вживаються професіоналізми, що ввійш ли в загальнонародну мову, а в оф іційно-діло­ вому й науковому мовленні небажані професіоналізми, які мають емоційно-експресивне забарвлення. У худож­ ньому стилі такі слова використовують з метою створен­ ня професійного колориту, відтворення певного профе­ сійного середовища, увиразнення мовної характеристи­ ки дійових осіб. Ж аргонізм и {рос. жаргонизмы) — слова й вирази, що використовую ться переважно в усном у спілкуванні окремою соціальною чи професійною групою. Мова цієї групи відрізняється від загальнонародної. Наприклад: зелені, капуста, лимон, штука (про грош і); у мові сту­ дентів засипатись, завалити, зрізатися — не здати екзамен. Ж аргонізми можуть проникати і в мовлення людей інш их професійних чи соціальних груп. Ж аргонізми характерні для розмовного мовлення, проте вживання їх є ненормативним явищем. Ж аргонізми роблять мову примітивною, засмічують її. У художній літературі та зрідка в публіцистиці їх уживають як засіб вияву експресії, жартівливого або зневажливого ставлен­ ня до окремих явищ дійсності, для характеристики персонажів. П росторічні слова (рос. просторечные слова) мають відтінок грубості, зневажливості, фамільярності й при­ таманні побутовому мовленню. Наприклад: швендяти, горлати, ляпати, злодюга. У художньому й публіцистичному стилях просторічну лекси ку використовують з метою соціальної характери­ стики персонажів та для надання мові зневажливого, іронічного, ж артівливого й інш ого відтінку. Напри­ клад: Тепер коло хат и совгає, сеє теє ш корпає на дворі (.У . Самчук).

87

Культура мови і стилістика

Прочитайте речення. Знайдіть діалектизми, визначте їхнє лексичне зна­ чення, користуючись контекстом. Обґрунтуйте точність використання діалек­ тизмів і поясніть, з якою метою їх ужито. Скористайтеся за потреби довідкою. 1. Ой Матію та Матію, відколи тя прошу: зроби мені коновочки, най співанки ношу (Нар. творчість). 2. Крім кож уш ків, кептарів, кушніри займались і пошиттям хутрових шапок. На Гуцульщ ині носили відомі по всій Україні смушеві шапки — кучми, крім того, ш лик, клепаню, рогату шапку (З кн. « Гуцульщина» ) . 3. Хоче він бачити, хто ото співає. Взяв долото, клепач і пролупує стіну (3 казки). 4. Так голосно вона кричала, що всі сусіди стали збігатися, як на який дивогляд (М арко Черемшина). 5. Розвели серед двору ватру і грілися, а деякі варили вечерю (М . Ірчан). Довідка. Коновка — відро, велика склянка. Кептар — верхній хутря­ ний одяг без рукавів. Клепач — молоток. Дивогляд — диво. Ватра — вог­ нище. І. Прочитайте мовчки текст. Визначте його стиль, схарактеризуйте суб’ єк­ тів та обставини спілкування. Розгляньте репродукдію картини Михайла Божія й поділіться своїми міркуваннями щодо зображеного.

Михайло Божій. Медсестра 88

--------------------------------------- ^

Чистота мовлення

М ЕД СЕСТРА Уранці в Павла Спаса брали на аналіз кров із вени. Ц е була мука для нього. Вени він мав погані та й на ти х не знайти вже живого місця від крапельниць. Щ одня поки молоденька сестра введе голк у у вену, то про­ бує в трьох -чотирьох місцях. І тепер він у м аніпуляційній підібравсь увесь, сидів напружений, мов на катапульті. — Розслабтеся, — сказала медсестра. — Та в мене вени погані... — одмовив Спас. — Погані? Х то це вам таке сказав? — здивувалася вона. — На крапельницях. Ц іл а морока дівчатам. — А н у давайте свою руку. Ого! Н у й помучили ж вас! — М ож уть десь на пляж і схопити, як запеклого* наркомана, — ска­ зав Спас. — Ой, дівчата... Не хочуть учитися, — скруш но** похитала головою медсестра. Вона спритно перетисла дж гутом біцепс л ів о ї руки. — Попрацюйте пальцями. Працюйте. Так. А тепер затисніть. Сестра відпустила джгут, торкнулася теплою пучкою вени: — Н у, яка гарна, — посміхнулася, відкривши рядок біли х-біли х зубів. Л егко ввела голку у вену, так що він не відчув навіть болю... Сестра вийняла з вени голку, поклала ватку, змочену в спирт, на прокол. Спас зігнув руку в л ік т і, затиснув ватку. — От і все. А ви хвилювалися, — карі очі в сестри потепліли. «Я к а добра ж ін к а », — подумав із вдячністю Спас. — Ви просто ас. — Хай аналіз буде втішний (В. Захарченко). *3апе клий — рос. заядлый. * * Скрушно — рос. сокрушённо. II. Знайдіть у тексті професіоналізми та поясніть, з якою метою їх викори­ стано. Чи не порушують вони вимог культури мовлення? Аргументуйте дореч­ ність авторської мови й мови персонажів. Прочитайте речення. Знайдіть слова обмеженого вживання. Схарактери­ зуйте їхнє емоційно-експресивне забарвлення, зробіть висновок про причину й доцільність уживання. 1. У парку збираються відтяпати ще один шматочок, щоб побудува­ ти торговельний центр з автостоянкою (3 газет и ). 2. Він, може, часом щ ось і не второпав (Л . К ост ен к о). 3. Я все ніяк допетрати не м іг, що крутиться З ем ля, мов к у л я кругла (Б . О л ій н и к ). 4. Заходить наш скромняга Славко, і всі отетеріли. П оруш ника д исц ипліни ш петили, а він мовчав (І . М ал и ш евськ ий ). 5. Отак і наш брат попадеться, що пише, не остережеться, який ж е втерпить його хрін! (/. Кот лярев ський). 6. К аж уть, нім ець б езліч ш піонів наперед вислав і вони ш вен­ дяють скрізь, то жебраками, то черницями, то селянами (У . Сам чук). 89

Культура мови І стилістика

Зверніть увагу! Головне у використанні діалектизмів, професіоналізмів, жаргонізмів, просторій — почуття міри. Два — чотири — всі разом. Визначте, у якому реченні слово обмеженого вживання руйнує загальне враження від сказаного. Обґрунтуйте свою думку. 1. Юрба котилася через майдан, горланячи щосили й розмахуючи руками. 2. Дядько недобрими очима глипав на худобу. 3. Очі їх н і широ­ кі, глибокі, дивляться на світ так, що, здається, можуть і на сонце зири­ ти. 4. Схаменись лиш ень та подумай, що ти ляпнув. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому розмовно-просторічну лексику. Сха­ рактеризуйте її емоційно-експресивне забарвлення, визначте роль у тексті. Вмо­ тивуйте авторське слововживання. Остапчук нічого. Увійшов у хату, щоб ціпок* узять та додому йти та й... сів на лаві, похнюпивсь. Сердито йому. Як-таки так? Якийсь-небудь харпак і його, суддю, такого чоловіка поважного, так образив! Підняв голову: — А з якого благополучія у його, прохвоста, город більш ий? — почав до М ихайла. П очухав потилицю М ихайло, сів на лаві й собі та: — Подарував старий йому трохи... підліз. — А документа ж ніякого в його нема од старого? — Нема. Стиснув Остапчук плечима. — Дивуюсь, — каже, — тобі: чого й дивишся на його тоді? Т обі ж тут ж аліться можна в суд: нас, мов, два брати, город батьків, а владієм нерів­ но ним. Прош у порівнять наші частки. Мовчить М ихайло, дивиться на Остапчука. А Палаж ка так радісно: — Порівнять! От спасибі вам... дайте стежку в цім ...доказать сякимтаким! Усміхнувсь Остапчук. Оце-то йому допекти Василеві! (А. Тесленко).*У *Ціпок — дерев’яна палиця. Мікрофон. Поясніть думку академіка Дмитра Лихачова: «В основі будьяких жаргонних, цинічних висловлювань і лайки лежить слабкість». Прочитайте уривок із книги «Живий як життя» російського письменника Корнія Чуковського. Перекладіть усно текст українською мовою, користуючись довідкою. Чия позиція вам ближча? Поділіться своїми міркуваннями щодо порушеного питання. Ж А Р Г О Н : З А И ПРО ТИ В У жаргона есть немало защитников. И прежде чем выносить ему тот или иной приговор, мы обязаны выслуш ать их внимательно и вполне бес­ пристрастно. 90

-----------------------------------------^

Чистота мовлення

— В сущности, из-за чего вы волнуетесь? — говорят они нам. — Во всех странах во все времена мальчики лю били и лю бят напускать на себя некоторую развязность и грубость, так как из-за своеобразной застенчи­ вости им совестно обнаруж ить перед своими товарищ ами м ягкие, задушевные, лирические, нежные чувства. А во-вторых, не забудьте, что юным умам наша обычная, традицион­ ная «взрослая» речь нередко кажется пресной и скучной. Им хочется каких-то новых, небывалых, причудливых, экзотических слов — таких, на которых не говорят ни учителя, ни родители, ни вообще «стар и ки »... И нет ничего криминального в том, что они стремятся создать собствен­ ный, молодёжный язык. Вот, пожалуй, и всё, что могут сказать защитники. Не стану оспари­ вать их утверждения. Пусть они правы, пусть дело обстоит именно так, как они говорят. Остаётся неразрешённым вопрос: почему же этот защ и­ щаемый ими жаргон почти сплош ь состоит из пош лых слов, выра­ жающ их грубость? Почему в нём нет ни мечтательности, ни доброты, ни изящества — никаких качеств, свойственных юным сердцам? И можно ли отрицать ту самоочевидную истину, что в грубом языке чаще всего отражается психика грубы х людей? Главная злокачественность этого жаргона заключается в том, что он не только вызван обеднением чувств, но и сам, в свою очередь, ведёт к обеднению чувств ( К . Чуковский). Д овідка. Приговор — вирок; беспристрастно — неуперёджено; застен­ чивость — сором’язливість; обнаружить — виявити; стремиться — праг­ нути, намагатися; собственный — власний; пож алуй — мабуть, можливо; защитник — захисник; утверждение — ствердження; пусть — нехай; сплошь — суцільно, суціль; пошлый — вульгарний, непристой­ ний; мечтательность — мрійливість; изящество — витонченість, добірність, вишуканість; свойственный — притаманний, властивий; отрицать — заперечувати; заключаться — полягати. Проаналізуйте мовлення учнів свого класу. Яких слів, у тому числі жарго­ нізмів, їм слід позбутися?1 2

ЯЗ * 5 (Д

1. Використання діалектизм ів, ж аргонізмів і просторім може бути виправдане в худож ньом у сти лі. Уж ивання цих слів у інш их сферах спілкування є порушенням літературної норми. Найнадійніш ий засіб очищ ення мови від ж аргонної та просторічної лексики — збагачення словникового запасу справжніми цінностями мови. 2. Профєсіоналізми можуть засмічувати мову, якщ о вони вжива­ ються в текстах розмовного та інших стилів невмотивовано.

91

Культура мови і етилістина

_ ДО ВІДНИЧОК з КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ Антисуржик П равильно висловлювати подяку вимкнути світло говорити не до ладу заважати працювати замовити обід наступного разу недбале ставлення не надивуєшся однак, проте опановувати себе перекладати текст правильно розв’язати розробити заходи дякувати друзям згідно з правилом відповідно до статті

Н Е правильно виражати подяку виключити світло говорити невпопад мішати працювати заказати обід слідуючого разу халатне ставлення диву даєшся тим не менше оволодівати себе переводити текст вірно розв’ язати розробити міроприємства дякувати друзів згідно правила відповідно зі статтею

М истецтво п ерекладу Р осій сь к ою мовою бросаться в глаза в двух словах в конце концов в порядке исключения в противном случае вы правы вынести благодарность П О В Ы С И Т Ь в должности нуждаться в помощи курсы по изучению языка заместитель по научной работе по собственному желанию заказное письмо круглы й год на протяжении года на ступень выше неотложное дело отменить решение пара слов пользоваться успехом поступили предложения 92

Українською м овою впадати в око ( в очі, у вічі) кількома словами врешті-решт, зрештою як виняток інакше ви маєте рацію скласти подяку підвищити за посадою потребувати допомоги курси з вивчення мови заступник з наукової роботи за власним бажанням рекомендований лист цілий рік протягом (упродовж ) року на щ абель вище нагальна справа скасувати рішення к ілька слів мати успіх надійшли пропозиції

С П О РТИ В Н І ЗАП О З И Ч Е Н Н Я Основним «постачальником» іншомовних слів спортивної тематики вважається англійська мова. Ц е пояснюється тим, що багато видів спорту зародилися саме в англомовних країнах, а англійська є однією з найпоши­ реніших у світі. Пригадаймо, наприклад, спортивні терміни з футболу, хокею тощо: матч (спортивне змагання), тайм, раунд (назви частин гри), гол (виграшне очко), пас (передача м ’яча, шайби тощо), голкіпер (воротар), аутсайдер (команда або спортсмен, що посіли одне з останніх місць у тур­ нірній таблиці), форвард (нападаючий), овертайм (додатковий час). А ось бейсбол (англ, base — база, основа; ball — м ’ яч), який прийшов до нас не так давно, привніс в українську мову такі слова: пітчер, бетер, кетчер, иіорт-стоп (назви гравців), бант , дабл, сингл, хіт (назви ударів) тощо. Перекласти ці терміни можна, застосувавши описову форму від­ творення значення. До речі, одним із внутрішніх чинників виникнення термінів-запозичень є прагнення замінити багатослівне найменування чужим однослівним: одинадцятиметровий штрафний удар — пенальті (англ, penalty); вихід м ’ яча за бокову лінію — аут (англ, out); удаваний, обманливий рух — фінт (англ, feint); повторна гра після нічиєї — плей-оф (а н гл.play o ff). Як це б у л о Л А К О Н ІЧ Н И Й Слово лаконічний прийшло з давньої Спарти — держави, яка в IX сто­ літті до нашої ери виникла на території Лаконіки, або Лакедемона. Область у Спарті називалася Лаконія, центром її було місто Спарта (друга назва — Лакедемон). Спартанці — суворі, витривалі, загартовані воїни — славилися вмінням стисло, просто й чітко висловлювати свої думки, на відміну від афіяських ораторів, які відзначалися пишним красномовством. Відомо, наприклад, що коли македонський цар Ф іліп п звернувся до спартанців із погрозою: «Я к щ о я вступлю в Лаконію , я зрів­ няю Лакедемон із зем лею », то державні м уж і Спарти відповіли лише одне слово: «Я к щ о * (Є. Чак). І таке буває Д И В О В И Ж Н Е СЛОВО Десь на вулиці матусю запитав хлопчина: — А чи може без бельзину їхати машина? Мати вражена спинилась, вдарила в долоні: — Звідки слово це взялося в твоїм силіконі? П. Глазовий

Культура мови і стилістика

Мово рідна! Ти ж — як море — безконечна, могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю. С. Планиида

БАГАТСТВО МОВЛЕННЯ ■вимоги багатства мовлення.

знаходити й використовувати в мовленні тропи і стилістичні фігури, синонімічні засоби мови; застосовувати мовні засоби з метою впливу на аудиторію під час публічних виступів; ■користуватися словниками; враховувати вимоги багатства мовлення при побудові висловлювань; корегувати власні й чужі тексти щодо багатства мовлення.

§ 15. Багатство мови й м овлення П ро інт онаційне, лексичне, морфологічне, синтаксичне багатство української мови, а також про вимоги багатства мовлення Прочитайте тексти. Простежте, чи правильно й точно відображено явища природи в кожному з них. У якому тексті зміст розкрито повніше, детальніше? За допомогою яких мовних засобів цього досягнуто? Зробіть висновок, який із текстів різноманітніший, багатший. Яке мовлення вважається багатим? 1. Квітневий день такий, що його неодмінно хочеться назвати синьо­ оким — ясний, безхмарний... Начебто звідусюди дивляться на тебе сині очі весни, й ти відкрито, відчуваючи душевне здоров’ я, теж дивишся в ті очі, що випромінюють приязнь і ласку. На двох високих тополях, ста­ рих, безлистих ц ієї пори, зверху донизу, на кож ній гілля ч ц і, хмарою сидять горобці. Н а цих деревах таку силу-силенну я вже помічаю не вперше... (Є. Гуцало). 2. Квітневий день хочеться назвати синьооким. З усіх сторін дивлять­ ся на тебе сині очі весни, й ти дивишся в ті очі. На двох високих тополях сидять горобці. На цих деревах так багато горобців я вже помічаю не вперше... 94

Багатство мовлення

Поняття багатства мовлення

Багатство мовлення — це використання великої к іл ь ­ кості мовних одиниць (слів, словосполучень, речень), які відрізняються за своїм смислом і будовою. Багатство мовлення Використання мовних засобів, які в тексті не повторюються

Багатство мови

Інтона­ ційне багатство

Лексичне багатство

Вираження однієї й тієї ж думки різними мовними засобами

Існує прямий зв’ язок між поняттями багатство й р із­ ном аніт ніст ь мовлення, адже чим різноманітніш е мовлення, тим воно багатше. Вимоги багатства мовлення: 1. Багатство словникового запасу людини. 2. Використання в мовленні різних мовних засобів. 3. Ум іння інтонувати мовлення. 4. П остійне вдосконалення та збагачення власного мовлення. Українська мова — багата, різноманітна. Її багатство становлять тематичні групи лексики, синоніми, омоніми, антоніми, багатозначні слова, застарілі й ново­ утворені слова, тропи (метафори, епітети, порівняння, метонімії тощо), варіанти граматичних форм слів, син­ таксичні конструкції, стилістичні фігури (повтори, паралелізм, градація тощо), різноманітні інтонації. Інтонаційне багатство мовлення забезпечується вико­ ристанням найрізноманітніших інтонацій (розповідної, питальної, спонукальної, окличної). Кож не речення в мовленні має свій інтонаційний м а лю ­ нок, який відображає думку мовця та емоційно-вольове ставлення до змісту висловлення. Порівняйте: М ій брат, музикант, у Харкові.

М ій брат — музикант у Харкові.

Щ о розкажеш?

Щ о, розкажеш?

Лексичне багатство мовлення виявляється в тому, що мовець здатний уникати повторення слів, користувати­ ся синонімічними ресурсами, добирати точні слова. Д л я зр о зум іло го й чітк ого вираження дум ок дуж е важливо мати достатній запас слів. Крім засвоєння великої к ількості слів, необхідно знати ще й усі м ож ли­ ві значення багатозначних слів. Так, слово брати вжи­ вається у 22, а йти — у ЗО значеннях. 95

ЇЧультура мови і сти/Лстала

На м орф ологічном у рівні багатство мовлення створю­ ється використанням варіантів форм слів. Наприклад: п ар алельн і форми ім енників ( батьку — ба т ькові), прикм етників (н а зеленому — на зеленім ), д ієслів {співат им у — буду співат и). Окремі поняття можуть передаватися різними частина­ ми мови. Наприклад: іменником і дієсловом (ходьба — х о д и т и ), прикм етником і іменником ( мудрий — м удріст ь) тощо. Ц е дає змогу урізноманітнювати текст. Багатство висловлювання забезпечують і різноманітні Синтак­ сичне багат­ синтаксичні конструкц ії (прості й складні, повні й неповні, односкладні й двоскладні, поширені й непошиство рені, ускладнені й неускладнені речення). Наявність синтаксичних синонімів дозволяє уникнути однотипно­ сті, а отже, урізноманітнює мовлення. Наприклад: При гост ив яблуками, вирощеними в своєму саду. П р и го ­ ст ив вирощеними в своєму саду яблуками. Та сама думка може бути висловлена за допомогою про­ стих і складних речень. Прості речення переважають у розмовному мовленні. Складні речення активніше вж и­ ваються в науковому та оф іційно-діловому мовленні. Українська мова надзвичайно стилістично багата. До Стилі­ текстів різних стилів ставляться певні вимоги, згідно з стичне якими треба враховувати емоційно-експресивне заба­ багатство рвлення слів, словосполучень, речень та їх закріпле­ ність за певним стилем мовлення.

М орф ологіч­ не багат­ ство

Зверніть Одноманітне, бідне мовлення втомлює слухачів і читачів, а різноманітне, багате — активізує увагу. у 159.

Прочитайте речення, спостерігаючи за вимовою. Чому вони вимовляються по-різному? Про що це свідчить? 1. 2. 3. 4.

Д іти, накупалися в морі? Д іти накупалися в морі? [Радісно] Д іти накупалися в морі! [Тривож но] Д іти накупалися в морі!

Інтонаційне забарвлення окличних речень залеж ить від змісту речення. Інтенсивні позитивні ем оції виражаються за допомо­ гою рівної висхідної інтонації. Негативні емоції передаються висхідно нисхідною інтонацією. Порівняйте: 1

1. Я ки й світ широкий! 2. Знущання це! 96

л.

Багатство мовлення

Мозковий штурм. Чи залежить багатство мовлення від стилю мовлення, сфери й мети спілкування? Обґрунтуйте відповідь. І. Прочитайте вголос текст, стежачи за правильністю інтонації. Робіть невеликі паузи там, де поставлені риски. Знайдіть слова, з яких починається зниження тону в кожному реченні. Пізно восени / випала чудова днина, / як навесні: / темні хмари розі­ йшлися, / вітер улігся, / виглянуло сонечко / і так лагідно дивилося, / ніби прощалося / з побляклими рослинами. / Викликані з вуликів / світ­ лом і теплом / мохнаті бджілки / весело перелітали / з травички на тра­ вичку; / не за медом, / бо його вже ніде було взяти, / а так собі, / щоб повеселитися / й розправити свої крильця (К . Уш инський). II. Схарактеризуйте текст щодо багатства мовлення. Якими засобами забез­ печується це багатство? І. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви. Визначте види речень за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне) та емоційним забарв­ ленням (окличне, неокличпс). 1. І благословен я був / між золотим сонцем / і з..леною З..МЛЄЮ (М . К о­ цюбинський). 2. Чом ти, Дунай, став так смут..н, став так смут..н, каламут..н? (Нар. творчість). 3. Будь слав..н, день багатого врожаю, прозоре небо, підіймайся вище (А. Малиш ко). 4. Дощі ваші дрібненькії вб-.руться в перли дрібні, поломляться ясненькії бл. .скавиці ваші срібні (Леся Україн­ ка). 5. Люблю я осіннії квіти, прощальну красу в. .чорів, і сині огол..ні віти, і вітру холодного спів (В. Сюсюра). 6. Ти, земле наша, рідная, св(’)ятая. Ти, Батьківщино люба, золотая (П . Тичина). 7. Ніч... а чов(е,и)н — як срібний птах! (Є. Плужник). II. За зразком першого речення позначте паузи в решті речень. Прочитайте речення, стежачи за правильністю інтонації. III. Підкресліть прикметники, які надають мовленню піднесеності, урочи­ стості. У якій формі їх ужито: повній (стягненій, нестягненій) чи короткій? Експеримент. Прочитайте вголос вірш-жарт, передаючи інтонацією відпо­ відні емоції й почуття. Назвіть слова, що виражають почуття, визначте, якою частиною мови є ці слова. Спробуйте цими ж словами виразити інші почуття. Зробіть відповідний висновок. Сказала тітка: — Х у, футбол. Сказала мати: — Т ьху, футбол!

Сестра сказала: — Н у, футбол... А я сказав їм: — О, футбол!

Попрацюйте в парах Прочитайте один одному різні варіанти поданого іитального речення залежно від логічного наголосу. Чи в усіх варіантах відпо­ відь на поставлені запитання буде однаковою? Наведіть приклади. Навесні ластівки мостять гніздо над вікном? 97

Культура мови і стилістика

Поясніть значення прикметників у поданих словосполученнях. Складіть і запишіть безсполучникові складні речення з одним словосполученням кожної групи (на вибір). 1- Високе дерево, високий голос, висока точність, високі стосунки, високий гість, високі слова, висока матерія. 2. Світла кімната, світла рідина, світла голова, світле почуття, світле обличчя, світлі думки. І. Випишіть із кожної пари слів стилістично забарвлене. Поясніть особли­ вості стилістичного вживання. Червона — червоная, зелений — зелен, робити — робить, питає — пита, ходімо — ходім, пишіть — пишіте, жовта — жовтая, дрібен — дріб­ ний, модний — ультрамодний, довгий — довжелезний, надпотужний — потужний, довго-довго — довго, превеликий — великий, густо-синій — синій, вірна — вірная, усяк — усякий, вечірня — вечірняя, повен — пов­ ний, вищий — більш високий, але — одначе, позаяк бо, аби — щоб. Ті. С кладіть і зап и ш іт ь складносурядні речення з двома виписаним и с л о в а­ ми (н а в и бір).

І. Прочитайте подані парами речення. Визначте, чим різняться речення в кожній парі. Зробіть висновок про синтаксичне багатство української мови. 1. Виставка розгорнута в краєзнавчому музеї. — Виставку розгорну­ то в краєзнавчому музеї. 2. Купуючи харчові продукти, обов’ язково перевіряйте дату виготовлення. — К оли ви купуєте харчові продукти, обов’ язково перевіряйте дату виготовлення. 3. Акти оформлюються комісією, яку створює керівник підприємства. — Акти оформлюються комісією, створеною керівником підприємства. 4. З метою кращого забезпечення ліками населення в місті відкрито кілька нових аптек. — У місті відкрито кілька нових аптек, щоб краще забезпечувати населення ліками. 5. П ісля закінчення роботи колектив повинен подати замовнику звіт про використання матеріально-технічних ресурсів. — Закінчивши роботу, колектив повинен подати замовнику звіт про використання мате­ ріально-технічних ресурсів. II. Доберіть і запишіть аналогічні приклади. І. Прочитайте текст. Визначте його стиль мовлення, доберіть три власні варіанти заголовка. Чи відомі вам інші подібні малоймовірні факти? З А ДОПОМОГОЮ ДО ЛЮ Д И Н И Стародавній Рим. К олізей ущ ерть* набитий людом, який нетерпляче чекає кривавого видовища. На цей раз хижі звірі мали шматувати раба Андроклеса, якого прирекли до страти за втечу від господаря. І от на *Ущерть (вщерть) — рос, до предела. 98

----- ^

Багатство мовлення

величезну арену випхнули прире­ ченого. Щ е мить — і з’ явилися хижаки. М іж ними справжній цар звірів: велетенського зросту й величезної статури лев. Ось він почав наближатися до Андроклеса. Раб із ж аху заплющив очі та, притулившись спиною до стіни, покірно чекав смерті. А л е замість того щоб роздерти на шматки сер­ дегу, хижак почав лащитися до Федір Матвєєв. Рим. Колізей нього, мов собака. Андроклес роз­ плющив очі й, придивившись до лева, скрикнув від радощів і обняв його. В амфітеатрі глядачі отетеріли від подиву... Андроклеса помилували. Як згодом стало відомо, Андроклес був рабом у проконсула* в Афри­ ці й утік від нього через жорстокість. Довго переховувався в одній печері в пустелі. Якось у печеру забрів величезний лев. Андроклес вирішив, що прийшов йому кінець. А л е лев і не думав нападати. Він ж алібно стогнав, піднімаючи закривавлену лап у. Опам’ ятавшись трохи, Андроклес помітив у лева між пазурами велику скалку. І тут раб виявив неабияку мужність. Він рішуче наблизився до скаліченого і, обережно взявши його поранену лапу, витягнув шпичака. Невдовзі раб вийшов із свого сховища і був схоплений римськими солдатами. Сталося так, що потім спіймали й лева. І от доля звела їх... (За О. Губком).*I. *Проконсул — намісник провінції. II. Визначте, якими мовними засобами користується автор. У чому ви­ являється багатство тексту? III. Знайдіть у тесті речення, ускладнені відокремленими обставинами. Обґрунтуйте вживання розділових знаків у них. Збагатіть один із поданих текстів (на вибір) різноманітними лексичними, синтаксичними, морфологічними, стилістичними засобами. Запишіть перебудо­ ваний текст. Порівняйте його з поданим текстом щодо багатства мовлення. 1. Київ посідає особливе місце в історії вітчизняної авіації. Тут поба­ чили світ перші в Російській імперії та Україні літаки місцевого вироб­ ництва. І сьогодні Україна є однією з восьми авіабудівних держав світу. Ми маємо повний авіаційний цикл — здатні проектувати, виробляти, експлуатувати й ремонтувати літаки. У нашій країні створені найбільші в історії людства літаки Ан-124 «Р у сла н » та Ак-225 «М р ія ». 2. У ярочку темніє латка чорної землі. У цій латці просочується стру­ мок. Віддалік — другий струмок із-під кучугури просочується. Він про­ клав для себе глибоченький рівчак. Цвітуть березневі сніги, співають струмочками. 99

К у л ь т у р а м ови 1 стилістика

^ § * й

1. Свідченням багатства української мови є різноманітність мов­ них засобів усіх рівнів. Українська мова багата своїм словниковим складом, фразеологізмами, формами слів, синтаксичними конструкціям и, стилістичним и ресурсами, інтонаційним різнобарв’ ям. 2. Мовлення кожної людини може бути бідним і багатим. Необхідно постійно вдосконалювати та збагачувати власне мовлення, зокрема збільшувати активний запас слів, засвоювати якомога різ­ номанітні синоніми до загальновживаних слів, свідомо й точно користуватися всіма значеннями багатозначних слів тощо.

§ 16. Ф р а зео ло гіч н е багатство української мови П ро місце фразеологізмів у лексиці української мови та про можливості цих одиниць для вираження думки Пригадайте! Що спільного й відмінного між словом і фразеологізмом? у 170, Порівняйте подані речення. З яким стилем мовлення співвідносне кожне з них? Схарактеризуйте виділені в них фразеологізми. Зробіть висновок про сти­ лістичні функції цих мовних одиниць. 1. Вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни... (/. Нечуй Левицький). 2. Євген Маланюк уславлений за межами Вітчизни, але, за іронією долі, донедавна майже не відомий загалові України ( П . Кононенко). Багатство фразеології

Стилі­ стичні особливості

100

Одним із найвагоміш их компонентів стилістичної системи української мови є фразеологізми — відтворю­ вані одиниці мови з двох або більш е слів, ц ілісні за своїм значенням і стійкі за складом та структурою. А к а­ демічний 11-томний «С ловник української мови» зафіксував понад 12 тисяч фразеологізмів. Кожний стиль мовлення володіє значним запасом фра­ зеологізмів. У науковому та офіційно-діловому стилях вживаються книжні фразеологізми, які позбавлені образності, емо­ ційного забарвлення. Наприклад: сформулювати пра­ вило, довести теорему, порушити питання, брати участь, набирати чинності. До наукової фразеології належать також терміни-словосполучення. Наприклад: коротке замикання. Д ля публіцистичного й художнього стилів притаманні поетичні, часто урочисто-піднесені ф разеологізми.

Багатство мовлення

Наприклад: лебедина пісня, іронія долі, золоті слова, сади Семіраміди, чаша терпіння. У розмовному й художньому стилях (рідше — в п уб лі­ цистичному) широко вживаються розмовні фразеоло­ гізм и, я к і мають здебільш ого зневаж ливо-зниж ене експресивне забарвлення, формують колорит простоти. Наприклад: розпустити язика, ні сіло н і впало, без задніх ніг. Ф р азеологія конфесійного стилю характеризується вузькою сферою вживання та спеціальним урочистопіднесеним стилістичним забарвленням. Наприклад: м ногії літа.

Зверніть увагу Фразеологізми зі зневажливо-зниженим експресив­ ним забарвленням властиві розмовному мовленню, а з урочисто-піднесеним — публіцистичному. I. Прочитайте фразеологізми. З’ ясуйте за фразеологічним словником значення незрозумілих вам висловів. Визначте, які з них мають зневажливознижене експресивне забарвлення, а які — поетичне, урочисто-піднесене. Як це впливає на їх стилістичне використання? А ж за боки братися, іронія долі, манна небесна, легкий хліб, сьоме небо, мати за честь, з позиції сили, замилювати очі, битий ш лях, о лім ­ пійський спокій, витрішки продавати, дістати відкоша, випити гірку чашу, лебедина пісня, дивитися в корінь, с іль землі, терновий вінок, чаша терпіння, варити воду, без задніх ніг, годувати жданиками, притча во язицех, азбучна істина, неопалима купина, бісики пускати, за вовка промовка, бути на коні, крапля в морі, прикипіти очима. II. Доберіть до фразеологізмів, де можливо, синоніми та антоніми. III. Складіть і запишіть речення з двома фразеологізмами (на вибір). Під­ кресліть фразеологізми як члени речення. В 1- Прочитайте речення. Визначте стилістичну функцію фразеологізмів у кожному реченні. Яку синтаксичну роль виконують ці мовні засоби в реченнях? 1. А л е Гепа, бачачи, що суддя крізь пальці дивиться на його пору­ шення, тепер уже навмисне перечепив Маруню, і той знову заорав носом (В. Н ест ойко). 2. На старого Сірка трохи напала балакучка, як часто після доброї вдачі, він був у доброму гуморі (Іва н Багряний). 3. Немає таких академій, щоб набирали без клеп ок, а випускали з клепкам и (О. Гончар). 4. Майдан весь заставлений возами так, що й курц і ніде клю нути ( І . Н ечуй-Л евицький). 5. Я б давно мав синицю в руках, а жадаю сягнуть журавля (77. Карась). 6. І в них (дорослих) теж чогось вискакували клепки, розсихались обручі, губились ключі від розуму, 101

Культура мови і стилістика

не варив баняк, у голові літа ли дж м елі, замість мїзків росла капуста, не родило в черепку, не було лою під чуприною (М . Стельмах). 7. Не хочеш — не кажи. Я лізти в душ у силом іць не звикла ( Леся Українка). 8. Як любити такого, коли поруч сісти несила? Уж е краще в ополонку сторч головою, ніж з таким на рушник стати (Б. Л евін ). 9. Ш укаємо добра, як голк у в сіні, а тільки лихом маєм на віку (М . Руденко). II. Випишіть із речень фразеологізми, доберіть до них і запишіть у дужках синоніми. 173. і Два — чотири — всі разом Доберіть із поданих у дужках фразеологізмівсинонімів найвідповідніший. Поясніть свій вибір. 1. Х лопець насторожився і (прикусив язика, проковтнув язика, ні пари з уст, мов води в рот набрав, ні мур-мур, втратив дар мови). 2. Хутір був (під боком, під рукою, під носом, не за горами, рукою подати), доро­ га до нього вела через лісок. І. Прочитайте вголос тексти, дотримуючись правильної інтонації. Знайдіть фразеологізми, поясніть їхнє лексичне значення та стилістичну роль, обґрун­ туйте точність у використанні. 1. Усе починається з дитинства, з колискової*, з голосу материнської душі над колискою. Уж е в перше звучання почутої мелодії навічно впліта­ ється для маленької дитини багатоголосся душі та світу. Відтепер відкри­ вається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам і сподіванням. І, напевно, головному — взаємності з життям, зі світом. Колискова — де неначе душа, яка ходить навшпиньках**. 2. У моїй батьківщині на світанні колишуться польовими доріжками навантажені хлібом вози. Удосвіта часом кукурікають півні, вечорами линуть догори сині димочки. У моїй батьківщині осінь потихеньку сту­ пає в червоних чобітках, заквітчана в соняшники й к и ти ц і*** виногра­ ду. Вечірні тумани заступають хороводи русалок, і зорі, на диво, сяють близько над землею, щоб можна було говорити до них. У моїй батьківщи­ ні сонце ходить босоніж, підперезане бабиним літом , з червоною кали­ ною в русявому волоссі (3 посібника). *1 4 3 2 *Колискова — рос. к о лы бельн ая . **Навшпітьках — рос. н а ц ы п о ч к ах. *•**Китиця — рос. гроздь.

II. Виконайте завдання до текстів. 1. Випишіть складні слова, розберіть їх за будовою, поясніть написання. 2. Знайдіть означення, виражені дієприкметниковими зворотами. Які із цих означень відокремлюються? Поясніть умови відокремлення. 3. Поясніть уживання тире в реченнях першого тексту. 4. Знайдіть у другом у тексті п р и слів н и к и , поясніть їх н ю р о л ь у ви словлю ­ ванні.

102

---------------------------------------- ^

Багатство мовлення

і. Доберіть до поданих слів синонімічні фразеологізми з довідки. Які два фразеологізми залишилися невикористаними? Доберіть до них синоніми. Нещадно, сумний, покрадьки, викрити, швидко, приборкати, пере­ могти, повсюдно, дош куляти, раптово. Довідка. У хвіст і в гриву, змотувати вудочки, зірвати маску, грати на нервах, обламати роги, узяти гору, мов у воду опущений, як корова язи­ ком злизала, куди око сягає, краєм ока, сім п’ ятниць на тиждень, ні сіло НІ впало. II. Складіть і запишіть складні речення з двома фразеологізмами (на вибір). Підкресліть фразеологізми як члени речення. Прочитайте уривок із Закону України «Про охорону дитинства». Визначте стиль мовлення тексту. Знайдіть фразеологізми, поясніть їхню роль у тексті. Якого стилістичного забарвлення надають вони висловлюванню? Україна бере участь у міжнародному співробітництві з питань охоро­ ни дитинства та захисту законних прав дитини відповідно до норм між­ народного права. У порядку, встановленому законом, Україна укладає з іноземними державами договори про правову допомогу і правові відносини у цивіль­ них, сімейних та кримінальних справах, з питань правового захисту дітей — громадян України, усиновлених іноземними громадянами, та здійснення контролю за умовами утримання й виховання таких дітей у с ім ’ях іноземних громадян... Якщ о міжнародним договором, згода на обов’ язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інш і правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України про охорону дитинства, застосовують­ ся правила міжнародного договору... Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. ...

ІИ ЇЖ JM ЛАМА

ф разеологія

Кожна мова відзначається своєю оригінальною фразеологією, що пов’ язано з неповторністю побуту, звичаїв, культури народу. Фразеологізми з одним і тим самим значен­ ням у різних мовах мають неоднакову мотивацію. Порів­ няйте: укр. сам на сам, рос. с глазу на глаз, англ, face to face («обличчя до обличчя»), фр. tetea tete ( «голова з голо­ вою»), нім. unter vier Augen («м іж чотирма очима»).

Доберіть із довідки і запишіть до російських фразеологізмів українські від­ повідники. Строить глазки, говорить ерунду, держать пари, после дождика в четверг, задирать нос, лясы точить, хиханьки да хаханьки, дать прику­ рить, два сапога пара, не в обиду будет сказано. Довідка. Даруйте на слові, говорити про Химині кури, кирпу гнути, смішки та пересмішки, коли рак свисне, бісики пускати, обоє рябоє, теревені правити, битися об заклад, дати перцю.

103

Культура мови і стилістка

Д л я вас, допитливі Ш видкий пошук лексикографічної інформації забезпечує електрон­ ний словник української мови — лазерний диск «Словники У к р аїн и », який об’ єднує п ’ять словників: фразеологічний, орфографічний, орфо­ епічний, словники синонімів і антонімів. Словникова база в «Словниках України» взаємозв’язана: у тексті будь-якої статті кожне слово є посиланням на відповідні статті в інших словниках. Працює і звичайна для електронних словників система пошу­ ку. До речі, якщо роздрукувати весь інформаційний матеріал, записаний на цьому диску, то вийде понад 100 томів, по 1000 сторінок кожний.

* 178. І. Прочитайте текст. Перекажіть його усно українською мовою, користую­ чись довідкою. Що нового ви з нього дізналися? Д АМ О КЛО В МЕЧ Это выражение связано с древнегреческим преданием. У сиракузского владыки Дионисия был приближённый вельможа Дамокл, который завидовал своему властелину. Дионисий знал об этом и решил проучить завистника. Во время пира он приказал слугам усадить своего фаворита на трон и оказывать ему царские почести. Дамокл был очень доволен, он бы л в восторге! Но вот он поднял глаза вверх и замер: прямо над его головой остриём к низу висел тяжёлый меч, подвешенный на тонком конском волоске. Каждую минуту он мог сорваться прямо на голову Дамокла. С тех пор слова «дамоклов меч* говорят о нависшей опасности, кото­ рая может обрушиться в любую минуту. Довідка. Предание — легенда: владыка, властелин — володар, гос­ подар; завидовать — заздрити; почесть — пошана, повага; восторг — захват; остриё — вістря; каждую минуту — щомиті; с тех пор — відтоді; опасность — небезпека. И. Доберіть і запишіть до виділених слів українські відповідники. Порів­ няйте вимову й написання цих слів. к 179. Виконайте завдання одного з варіантів. Варіант А. Складіть і запишіть невеликий текст у публіцистичному стилі на одну з тем, використавши лексичні засоби стилістики: «Майстер на всі руки», «Знання за плечима не носити», «Альма-матер», «Путівка в життя*. Варіант Б. Складіть і запишіть невеликий текст у художньому стилі на одну з тем, використавши лексичні засоби стилістики: «Лебедина вірність», «За двома зайцями», «Гуси-лебеді», «З роси та з води», «Язик до Києва доведе*-" «Штрафний удар», «Бойова нічия». 104

- .................................... \ | § 5 д

Багатство мовлення

1. Фразеологізми активно використовуються в усіх стилях мовлення, виконуючи різноманітні функції. Ц і мовні одиниці характеризуються відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю. 2. Фразеологізми — це майже завжди яскраві, образні вирази, Вони є важливим експресивним засобом мови. Кожна людина повинна володіти цим мовним скарбом.

§ 17. Ресурси збагачення м овлення П ро емоційно-оцінну лексику, тропи та синтаксичні конструкції, у тому числі ст иліст ичні фігури Пригадайте! 1. Що таке тропи? Які с тропи? 2. Які е стилістичні фігури? ^ 180. Прочитайте речення. Поміркуйте, речення якої колонки більш емоційні, виразні. Завдяки яким словам цього досягнуто та як утворено ці слова? Зробіть висновок про стилістичне застосування словотворчих засобів. 1. Посіявся рясний дощ. 2. Перед нами розкинувся ліс. Мовні засоби

Емоційнооцінна лексика

Емоційні суфікси

1. Посіявся рясненький дощичок. 2. Перед нами розкинулось лісищ е.

В українській мові є невичерпні запаси спеціальних засобів, які роблять наше мовлення багатим, виразним, образним. Це насамперед емоційно-оцінна лексика, тропи й синтаксичні конструкції, у тому числі стилі­ стичні фігури. Емоційно-оцінні слова можуть передавати різні почуття — доброзичливість, любов, симпатію, ненависть, гнів, неза­ доволення, жарт, іронію тощо. Наприклад, словом гово­ рити ми просто об’єктивно називаємо дію, а словами базікати та варнякати ще й виражаємо наш осуд цієї дії, тобто даємо оцінку названому факту дійсності. Слова із суфіксами позитивної чи негативної оцінки мають виразне емоційно-експресивне забарвлення. Приєднуючись до основи слова, ці суфікси надають додаткових відтінків здрібнілості, пестливості, ласка­ вості, ніжності, зневаги, згрубілості тощо. Суфікси емоційної оцінки -К -, -0 К -, -ОЧОК-, -ИЧОК-, -ОЧК-, -ИК-,

-оньк-, -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -ИЩ-, -ущ- (-ЮЩ-), -иськ-, -ЮХ-, -Н-, -в-, -Л-, -ил-

гайочок рідненький котище здоровило 105

Культура мови і стилістика

Ст илі­ ст ичні особливост і

Тропи

Емоційно-оцінна лексика недоцільна в науковому й офі­ ційно-діловому мовленні, а от у розмовній мові та публі­ цистиці без неї не обійтися. Проте надмірна емоційність може бути не менш шкідливою, ніж безбарвність. Емоційно забарвлене слово із зменшувально-пестливим суфіксом, переходячи в розряд термінів, позбувається своєї емоційності. Наприклад, у науковому мовленні є ана­ томічний термін шлуночок (частина порожнини серця). Троп — це зворот мовлення, у якому слово або вислів вжито в переносному значенні. За їх допомогою тво­ ряться образи, увиразнюється .мовлення. До тропів належать порівняння, епітет, метафора, метонімія, синекдоха, персоніфікація, уособлення, гіпербола, але­ горія тощо. У науковому й офіційно-діловому стилях уживання тропів обмежене, а в художньому, публіцистичному та конфесійному вони використовуються активно. У тво­ рах художньої літератури тропи є одним із основних засобів створення образності. Наприклад: 1. Епітет. К алинові сльози м оєї землі (Ю . Вавринюк). 2. Метафо­ ра. Заснула тиша на ст ежках вихлявих (Д . Ів а н о в ).

! а п : [іаі П ід час уживання стилістично нейтральних слів у переносному значенні вони набувають додаткових емоційно-експре­ сивних відтінків. Наприклад: Н ад водами хиляться лози, лелека пливе в висоті (М . Рильський). Ст иліст ичні ф ігури

106

Важливими компонентами синтаксичної організації тексту є стилістичні фігури — особливі синтаксичні конструкції, які служать для логічного виділення та впорядкування тексту, для увиразнення й підсилення його фонетичних, лексичних, словотвірних і граматич­ них засобів. До стилістичних фігур належать анафора, епіфора, п ар алелізм , антитеза, градація, інверсія, еліпсис, умовчання, риторичне питання, повтор, тавтологія, плеоназм та ін. Стилістичні фігури використовуються в текстах різних стилів, проте основне місце їх уживання — художнє, роз­ мовне й публіцистичне мовлення. Наприклад: 1. Еліпсис. Вийшла з хати лісничиха — до очей долоні (А . Малиш ко). 2. Градація. Дай, серце, волю нетерплячим крилам, затріпочи, розвійся і полинь ( М . Рильський ).

-------------------------------- -------^

Багатство мовлення

Зверніть увагу! Треба розрізняти повторення спільнокореневих слів (тавтологію ) як засіб увиразнення мови й невиправдане повторення спільнокореневих слів, що вважається мовною помилкою. Так, у худож ­ ньому і публіцистичному стилях тавтологія є одним із засобів підсилен­ ня виразності. Наприклад: Ж ніте, женці, да розживайтеся (Нар. твор яість). Тавтологічний характер мають стійкі вирази, уживані в розмов­ ній мові: сидьма сидіти, горе горювати тощо. . - їм . І Прочитайте текст, визначте його стиль мовлення. Доповніть усно текст кількома реченнями — зверненнями до Сонця, дотримуючись відповідного сти­ лістичного забарвлення. БЛАГО СЛО ВЕН Н Я СОНЦЮ Сонце, наш світосяйний князю, ми всі — сини й доньки Твої, благослов­ ляємо Тебе. Ти наш Батько і наша Мати. Усім нам — мудрим і дурням, доб­ рим і злим, найбагатшим і злидарям, дітям і старим, кожній травинці й комашці — Ти даєш своє милостиве благословення. За коловоротами пла­ нети навколо Тебе ми рахуємо літа свої, літа батьків і дітей своїх, час циві­ лізації та час, коли наближається наше життя або смерть. Без тебе і твоєї любові ми не проживемо і дня. Без твого світла й тепла загине наша плане­ та, помремо й ми. З радістю вітаємо час Твоїх перших променів у очах наших, безмежно сумуємо за Тобою, коли Ти покидаєш нас і настає ніч. Хай продовжаться роки Твої на віки вічні. Ми віримо, що Ти завжди зігрі­ ватимеш промінням своїм тіла й душі наші, підтримаєш у скрутну* хвили­ ну, розділиш нашу радість у щасті. Дай нам мудрість і силу, просвіти наші розум і душу. Будь справедливим до всіх нас (За С. і А. Руденками). *Скрутний — рос. трудный, тяжёлый.

Федір Бронніков. Гімн піфагорійців сонцю II. Виконайте завдання до тексту. 1. Поясніть, якого відтінку надають тексту виділені слова. 2. Назвіть емоційно-оцінні слова. Обґрунтуйте їх доцільність у тексті. 3. Знайдіть антоніми й синоніми. Поясніть їхню роль у реалізації теми та ідеї тексту. 107

Культура мови і стилістика

4. Доберіть із тексту приклади тропів і схарактеризуйте їх. 5. Поясніть, як вибір лексичних засобів позначається на стилістичному забарвленні тексту. 6. Схарактеризуйте наявні в тексті синтаксичні конструкції, у тому числі стилістичні фігури. Попрацюйте в парах. Доберіть і запишіть кожен по 5-7 слів із суфіксами, що мають зменшувально-пестливе значення або вживаються на означення згру­ білості, збільшення. Прочитайте ці слова однокласнику (однокласниці), поясніть значення й емоційне забарвлення слів. Складіть і запишіть речення з одним словом (на вибір). І. Експеримент. Прочитайте текст. Знайдіть тропи і стилістичні фігури, поясніть доцільність їх використання. Перекажіть усно текст, уникаючи тропів і стилістичних фігур. Чи доречна така заміна? Що втратив текст? Зробіть відпо­ відний висновок.

! 183.

Повітря вогке, м ’ яке — воно ніби пронизане передчуттям туману, що впаде опівночі або ж перед світанком. Співають солов’ї, їх неправ­ доподібно багато в зелені садів, серед білого цвіту. Начебто й не солов’ ї співають, а кожен садок щебече по-своєму... чи в саду кожне дерево витьохкує так, як то йому судилося ц ієї весняної пори... Співають солов’ї, щ ебечуть садки, витьохкую ть дерева — весь цей дивовижний, злагодж ений хор творить одну пісню, ім ’ я якій — радість, ім ’ я якій — українська весна! З-над самого обрію * зводиться місяць, кругловидий, смутний, і світить він ще впівсили, без завзяття**, і проміння його печальне, мов зіт х а н н я *** матері (Є. Гуцало). *Обр1й — рос. горизонт. **3авзяття — рос. упорство, стойкость. ***31тхаяня — рос. вздох. II. Випишіть виділені слова, розберіть їх за будовою, поясніть написання. III. Поясніть роль пауз, позначених у тексті трьома крапками. І. Прочитайте виразно вірш уголос. Поясніть, які зорові образи змальовує поетеса. Якими почуттями сповнений твір? Чоловіче мій, запрягай коня. То не кінь, а змій, миготить стерня. Доберемося за три годиночки За стонадцять верст до родиночки. Чуєш , роде мій, роде, родоньку, Чом бур'ян пішов по городоньку? Роботящий мій з діда-прадіда, Двір занедбаний — Боже праведний. Ой ти ж, роде мій, мій ріднесенький, Хоч би вийшов хто, хоч однесенький. Щ о ж це двері всі позамикані, Чи приїхали ж ми некликані? 108

\

Багатство мовлення

Дев’ ять день душа ще пручається, А тепер вже десь розлучається. Т у морквиночку, тую квітоньку Не прополеш із того світоньку. Люди згадують — ми навідались, От ми, родоньку, перевідались... Чоловіче мій, запрягай коня. То не кінь, а змій, миготить стерня... Л. Костенко II. Назвіть у тексті емоційно-оцінні слова, тропи і стилістичні фігури. Ви­ значте їхню стилістичну роль. III. Випишіть три емоційно-оцінних слова, розберіть їх за будовою, зазнач­ те спосіб словотворення. IV. Знайдіть у тексті звертання, поясніть уживання розділових знаків при них. k 185. 1. Розгляньте репродукцію картини. Який її основний мотив? Яким загаль­ ним настроєм сповнене полотно? Що дає підстави так вважати?

А. Тарабанов. Пори року II. Доберіть для опису картини емоційно-оцінні слова та тропи. Складіть усно за картиною невеликий опис (6-8 речень), використовуючи дібрані слова та стилістичні фігури. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки й розкриваючи дужки. Встановіть відповідність між реченнями та поданими в довідці стилі­ стичними фігурами. Поясніть роль цих засобів. 1. Ч уж ого хорош ого не гудь а поганого свого (не)хвали (Нар. твор чіст ь). 2. Х іба є хто на З ем лі кр(е,и )латіш и й за лю дину? (О. Гончар). 3. (У )го р і над нами — неба! неба! (77. Т и чин а ). 4. Ми спа(д,т)коємці спа(д,т)ків ро(з,с)грабованих (Л . К ост енко). 5. Самові(д,дд)ані руки

109

С Культура мови і стилістика

будували робили творили свій в(е,и)сокий і просторий сонцем прони­ заний дім { М . Р и л ьськ и й ). 6. С (е,и )льн іш е за любов злоба горить с(е,и)льніш е за красу вражає бридь але ж и(т,тт)я росте лише з любові; лиш ень краса людей навчає жить! (Д. П авличко). 7. Здавалося малому чи снилось, (не)знаю, малому, піш ли мої (стежки)доріжки від отчого дому (А. М алиш ко). 8. Робота спільна як пісня в(е,и)сільна (Нар. творчість). Довідка. Плеоназм. Тавтологія. Антитеза. Порівняння. Риторичне питання. Повтор. Еліпсис. Градація. , 187. Складіть і запишіть невеликий текст (8-10 речень) на одну з тем: «Ти знаєш, що ти людина?», «Краса зовнішня і внутрішня». Використайте в тексті емоційно-оцінну лексику, тропи, стилістичні фігури. Якого стилю ви дотриму­ валися, складаючи висловлювання? 1. Емоційно-оцінні слова, тропи, стилістичні фігури відіграють я важливу роль у стилістичному забарвленні мовлення. Основна 2 їхн я функція — вплив на слухача (читача), привернення й підтриш мання його уваги, надання мовленню образності, краси. Д 2. Незважаючи на те, що емоційно-оцінні слова, тропи і стилістич­ ні фігури надають мові надзвичайної виразності, гнучкості й барвистості, вони обмежені у своєму функціонуванні. § 18. С инонім ія Про лексичні, фразеологічні, морфологічні, синтаксичні та ст иліст ичні синоніми, а також про можливості цих мовних одиниць ГТригадайте! 1. Які слова називаються синонімами? 2. Що таке синтаксичні синоніми? І. Прочитайте речення. Знайдіть синоніми. З’ ясуйте, якими частинами мови вони є, якими відтінками значень різняться. Яка роль синонімів у реченнях?

х 188.

1. Григір Тютюнник принципово близький до натури зображення, принципово їй вірний, маючи вроджене чуття на подробиці, на деталі, на колоритні характерності... (Є. Гуцало). 2. У нас кохати — полюбить спов­ на і серце з милим вік не розлучати (А. М алиш ко). 3. Пішли, куди хто забажав. Еней по берегу попхався, і сам не знав, куди слонявся, аж гульк — і в город причвалав ( І . Котляревський). 4. Гуде вітер вельми в полі! Реве, ліс ламає. Плаче козак молоденький, долю проклинає (В. Забіла). 5. Не один ти стрічала погрозний погром, знаєш тупіт, і стукіт, і грюкіт Батиїв, — та з пожару щораз лазуровим вінком виникав твій співучий, могутній твій Київ (М . Рильський). 6. Розплелись, розсипались, розпались наче коси вересневі дні, ми з тобою ще не накупались, а вже грає осінь у вікні (Д. Павличко). II. Назвіть орфограми в словах останнього речення. 110

Багатство мовлення

Синоніми як мовний засіб

Лексичні синоніми Морфо­ логічні синоніми

Синтаксич­ ні синоніми

Стилістич­ ні синоніми

У м іло користуючись синонімами, ми уточнюємо думку, уникаємо небажаних повторів, урізноманітню ємо мовлення, підсилюємо зображуване, даємо йому пози­ тивну чи негативну оцінку. Синоніми збагачують мову, роблять її образною та виразною. Н априклад, до слова хурт овина можна дібрати лексичні синоніми завірюха, буран, заметіль, пурга, хуга, віхола, метелиця, хурделиця, сніговій. Лексичні синоніми — це слова, які належать до однієї частини мови й мають певний відтінок у значенні. Наприклад: величезний — грандіозний — колосальний. Морфологічні синоніми — граматичні форми того самого слова, які розрізняються засобами граматичного вира­ ження, відтінками спільного граматичного значення. Наприклад: досконаліший — більш досконалий: чита тиму — буду читати: дрібний — дрібен — дрібная. Синтаксичні синоніми — це такі словосполучення чи речення, які мають спільне граматичне значення, одна­ ковий лексичний склад, але відрізняються смисловими відтінками та стилістичними особливостями. Синоніміч­ ними бувають простий і складений присудок, узгоджене й неузгоджене означення, просте і складне речення тощо. Стилістичні синоніми характеризуються належністю до певних стилів мовлення й різним емоційно-експресивним забарвленням. Наприклад: говорити (нейтральне) балакати (розмовне) — базікат и (розмовне, негатив­ не) — глаголит и (урочисте).

\189.j І. Прочитайте текст. Як репродукція картини Андрія Манайла (с. 112) пов’ язана з темою тексту? Випишіть синонімічні ряди. З’ ясуйте, якими відтін­ ками в лексичному значенні різняться синоніми. Визначте типи синонімів. М ЕТЕЛИЦЯ Вітер, неначе парубок у танці, на всі боки обертав кожухарку-метелицю, і вона, широко розкинувши поли кожуха, то захлиналась жагучим потаємним шепотом, то лютилась мов звірина, і водночас розтрушувала, розметувала, розкублювала над землею холодну вовну. Мовчали закурені поля, німувала насічена рубцями-переметами дорога, тільки діброва, до якої він саме дійшов, пересварювалася з хуртовиною й вітром; незлинялі закучерявлені дуби, як військо ш олом’ яне, стояли плечем у плече проти них, надламували їхню силу, а самі по коліна вгрузали у сніг. І враз із діброви нежданно обізвалась музика... Та що це?! Мара* чи сон? ...З того дива навіть хурделиця крутнулась на одній нозі, присвиснула й погнала по дорозі відьмині клубки холоднечі. * М а р а — р о с. п р и зр а к , видение.

111

Культура мови і стилістика

Богдан зупинився, заш карублою рука­ вицею обтер сніг з обличчя і всім єством потягнувся до л ісу , а він, ш иплячи листом, знову розгонисто бризнув запорізькою безжурою: «Ой чи пан, чи пропав — двічі не вмирати...» Х то ж: чи завійниця, чи вітер найняли м узики на свої заручини? І хто, к оли це не мара, може тепер морозити міддю уста й душ у? П оки здивовано дум а­ л о сь над цим, із дубняка, подзвонюючи упряж ж ю , виринули коні й сани, на них м альовничо* сиділи музики й весело міддю переважували завію (М . Стельмах).

Андрііі Манайло. Закутані зимою

*Мальовничо — рос. картинно.

лДІІ. Доберіть і запишіть не менше двох синонімів до виділених слів. Скори­ стайтеся за потреби словником синонімів. Мозковий штурм. Як впливає на мовлення синонімічне багатство мови? Випишіть із речень синоніми до слова верх (верхня частина чого-небудь). Простежте, чи доречно, точно використано синоніми. З’ ясуйте, якими відтінка­ ми значень вони різняться. Який висновок можна зробити на основі цієї вправи? 1. Грає по вершках дерев сонячне проміння (О. Кобилянська). 2. Над цвинтарем ніби висіла Андріївська гора з гострим верхом (І. Нечуи Левиць кий). 3. За гребенем перевалу показалася ріка Тиса (І. Волошин). 4. Синіла вершина гори Кичери (С. Чорнобривець). 5. Дивно хиталися і ставали рап­ том нерухомо верхів’ я ялин і сосен (Ю . Яновський). 6. Стогнали сосни й шуміли їхні розбурхані верховини (О. Донченко). 7. Яка то була втіха вибратися на самісіньку маківку пагорба (М . Стельмах). 8. Темні хмари засіли на сніжних чолах гір (7. Франко). 9. На шпилі гори він став огляда­ ти дуже мальовничий краєвид (А. Кримський). 10. Забирався [Іван] все вище й вище, аж на самісіньке полисіле тім ’я гори (77. Колесник). 11. От якби поліз просто вгору та видряпався на грунь, то, може, й побачив би її, лук у Черемоша (Г . Хот кевич). 12. З піка Тручас у долину наринав тепли­ ми хвилями вітер (Н . Рибак). 13. Темніли верховіття верб там далеко над греблею (Леся Українка). 14. Ми підіймались на хребті хвилі (М . Коц­ юбинський). 15. Шатра, що розкинулись по верхогір’ ю, з великим завзят­ тям напинали самі ж вихованці (О. Гончар). II. З двома виписаними синонімами складіть і запишіть речення, ускладне­ ні відокремленими членами. Згрупуйте подані слова в синонімічні ряди й запишіть. Поясніть, у чому полягає відмінність лексичних значень синонімів. Обґрунтуйте доцільність використання їх у ділових паперах. 112

Багатство мовлення

Погоджуватися, радити, референдум, контакти, форум, повідомляти, рекомендувати, давати пораду, конференція, всенародне опитування, вза­ ємини, збори, давати згоду, нарада, віче, плебісцит, доводити до відома. Доберіть із довідки для кожного речення пропущений синонім до слова ознака (те, що вказує на що-небудь, свідчить про щось). При цьому кожен сино­ нім має бути використано лише один раз. З’ ясуйте, якими відтінками лексичних значень різняться ці слова, та аргументуйте точність їхнього використання. І.В ід перших ... нашого відродження аж до 1849 року ми раз у раз стрі­ чаємо сліди впливу Котляревського на наших письменників (І.Ф ран ко). 2. Просто дивно, яка в нас осінь. Властиво-жадних ... осені нема: скрізь зелено (М . Коцюбинський). 3. Чубенко їхав попереду, він куняв, і це було ... його непошкоджених нервів (Ю . Я новський). 4. Пуш кін знав Україну й любив український народ, цікавився історією . Т ом у багато... (М . Рильський). 5. Він надто сильно привик ходити утертою стежкою, жити в старім традиційнім ладі та світогляді, щоби міг зрозуміти ... нового часу (/. Франко). 6. ... весни вже чули дерева (Є. Куртяк). Довідка. Прикмета, свідчення, показник, подув, проблиск, повів. 194, Доберіть синоніми-фразеологізми до поданих фразеологізмів і слів. Скори­ стайтеся за потреби словником синонімів або фразеологічним словником. 1. З усіх ніг, заганяти на слизьке, як корова язиком злизала, ні пари з уст, точити ляси, ввести в оману. 2. Багато, мало, давно, рано, близько. В 1- Спишіть речення, вставляючи на місці крапок синонімічні сполучні слова який, що, котрий як засіб зв’язку підрядних частин. Чи допомогла вам синонімія уникнути однотипності й урізноманітнити мовлення? Зайшов до історичного музею, дивився на речі, ... якимсь чином не згоріли в часі, на зброю, ... якимсь чином не заржавіла, на к н и ги ,... випу­ скалися бозна-як давно і ... горталися впродовж сторіч новими й новими людьми, ... шукали в них загадки вічного (За В. Ш евчуком). II. Накресліть схему речення, визначте його вид. Підкресліть вставлені вами слова як члени речення. Прочитайте речення. Визначте належність кожного з них до певного стилю мовлення. Доберіть морфологічні синоніми до виділених слів (сполучень). Поміркуйте, у яких реченнях синонімічна заміна недоречна. Чому? 1. Десь там у найвищих глибинах, десь там у найглибших висотах таємниця вродилась, як пелюстина, як бджола в золотих сотах {І. Драч). 2. У хімічній і нафтохімічній промисловості найбільш пріоритетними напрямами слід вважати розвиток виробництва й розширення асорти­ менту (3 посібника). 3. У результаті стало можливим більш ефективне вирішення низки проблем, зокрема пов’ язаних із раціональним розподі­ лом ресурсів (3 наукової роботи). 4. Ви л я гли б, мамо, спочити (П анас М ирний). 5. А я задрімала, і сниться мені, буцімто в церкві стою (М . Кропивницький). 6. Т ільки й дишемо було, як наїде гостей-паничів та трохи забуде про нас панночка (М а рко Вовчок). 7. Добра свита, та не на мене шита (Нар. творчість). 113

Культура мови і стилістика

197. І. Доберіть і запишіть до поданих словосполучень синонімічні. Порівняйте будову й засоби граматичного зв’ язку поданих і дібраних словосполучень. Якими відтінками значень вони різняться? Символ нації, краї Донеччини, дозвіл батька, морський простір, вода із джерела, розмови ввечері, сила природи, постать людини, слово поета, листя дуба, лісові мешканці, осінні барви, телефон Сергія, записи Ю лі. II. Складіть усно одне речення з поданим словосполученням (на вибір) і одне — з дібраним до нього синонімічним словосполученням. ■9К. І. Доберіть і запишіть до поданих сполучень слів синонімічні їм дієслова. Визначте, якими відтінками значень різняться синоніми. З р а з о к . Провести обстеження — обстежити. Робити наголос, здобувати перемогу, внести пропозицію, виголосити вітання, піддати критиці, підбити підсумки, чинити опір, надати дозвіл, дати доручення, проводити запис. II. Складіть і запишіть речення з кожним синонімом однієї пари (на вибір). Підкресліть синоніми як члени речення. , .99. екс перимент. Доповніть усно подані речення спочатку сполученням вне­ сти пропозицію, а потім дієсловом запропонувати. У яких випадках спостеріга­ тиметься порушення мовних норм? Зробіть висновок про те, у яких стилях мовлення доречно використовувати подані в попередній вправі сполучення, а в яких — синонімічні їм дієслова. 1. Із півдня насувалася величезна чорна хмара, тому Андрій ... дру­ зям чимдуж бігти до його хати. 2. На зборах голова учнівського комітету ... виправити недоліки, допущені під час підготовки до змагань. \ 200.^ Доберіть і запишіть до поданих речень синтаксичні синоніми, замінюючи складні речення простими й навпаки. Поясніть уживання розділових знаків. 1. З метою кращого забезпечення населення ліками в місті відкрито кілька нових аптек. 2. Підрядник зобов’ язаний ввести об’єкт в експлуа­ тацію в терміни, які визначені договором. 3. Намагаючись повернути довіру покупців, підприємство збільш ило термін гарантії на свою про­ дукцію з одного до двох років. 4. Твори переможців обласного етапу л іт е ­ ратурного конкурсу, відібрані авторитетним журі, будуть надруковані в альманасі. 5. Якщо викладачі інституту не напишуть заяви на оздоров­ лення, то вони не отримають путівки в санаторій. \ 201^ Попрацюйте в парах. І. Поясніть, з якими стилями мовлення пов’язане використання синонімічних слів у кожній групі. При цьому одне слово групи ха­ рактеризуєте ви, а інше — ваш однокласник (ваша однокласниця). Майбутній — прийдешній; розуміти — метикувати; півень — когут; байдужість — індиферентність; зустріч — рандеву; гарний — файний; ознаки — симптоми; вчити — зубрячити; доречніший — більш дореч­ ний; доручити — дати доручення. II. Складіть усно речегіня з синонімами одного ряду (на вибір). 114

А.

Багатство мовлення

ц Щ З’ясуйте, якими відтінками в лексичному значенні та стилістичному забарвленні різняться синоніми. Складіть і запишіть речення з кожним синоні­ мом одного з рядів. 1. Труд — праця — д іло — справа — робота. 2. Малий — крихітний — нечисленний — неповнолітній. 3. Мінливий — перемінний — несталий — безхребетний. — чотири — всі разом. Розташуйте слова в порядку наростання додат­ кового емоційного відтінку або значення. 1. Радість, тріумф, торжество. 2. Розум, тямучість, мудрість. Прочитайте речення. Зазначте помилки, пов'язані з невиправданим нагро­ мадженням спільнокореневих слів. Відредагуйте усно речення, скориставшись синонімами. 1. Своєю працею працівники галузі зміцнюють економіку держави. 2. На нараді було розглянуто комплекс питань, пов’ язаних з аграрним комплексом. 3. Питання про цей апарат досліджувалося в кількох дослі­ дженнях. § 5

5 М

1. Багатство синонімів — одна з найпоказовіших ознак багатства української мови. Синоніми добирають, коли необхідно досягти бездоганного за формою мовлення, якнайточніше висловити свої думки й почуття. • 2. Розрізняють синоніми лексичні, фразеологічні, морфологічні, синтаксичні, стилістичні. § 19. Вираж ення багатства м овлен н я в р ізних сти ля х Про те, чим багаті р ізн і стилі, та про художню літературу як невичерпне джерело збагачення мовлення

Художній стиль

П у бл іц и ­ ст ичний стиль

Багатство мовлення виражається в кожному зі стилів. Проте стилістичні засоби, якими володіє українська мова, функціонують у них по-різному. Особливе місце з погляду багатства мовлення займає художній стиль. Мова художніх творів визначається різ­ номанітністю, багатоплановістю, особливим естетичним призначенням. Мовні засоби слугують для створення художнього образу. При цьому широко використовують­ ся всі можливі експресивно-емоційні засоби мови, її фонетичне, лексичне, фразеологічне, морфологічне, синтаксичне багатство. Зокрема синоніми, антоніми, омоніми, пароніми, багатозначні слова, тропи, фразео­ логізм и, речення різних видів, стилістичні фігури тощо. У художньому мовленні можливі діалектизми, жаргоніз­ ми, якщо це вмотивовано потребами зображення дійсності. У текстах публіцистичного стилю широко використову­ ється суспільно-політична лексика, експресивні й емоцій­ но-оцінні слова та вирази, урочисті фрази, тропи, стилі115

Культуре мови і стилістика

Розмовний стиль

Науковий стиль

Офіційноділовий стиль

стичні фігури, зокрема риторичні питання. Д ля цих текстів характерні речення різної структури. Важливим компонентом усного публіцистичного мовлен­ ня є інтонація. Завдяки їй написаний текст при його виголошенні стає живим, емоційним, переконливим. У розмовному стилі широко представлено експресивні й емоційно-оцінні слова та вирази, тропи, синоніми, бага­ тозначні слова, фразеологізми, діалектизми, неповні речення, стилістичні фігури. Різноманітна інтонація дає можливість мовцям виявити індивідуальні риси. Науковий стиль багатий на терміни з різних галузей знань, іншомовні слова, складні речення з підрядними різних видів, речення з відокремленими членами, вставними конструкціями. Науковий твір насичений абстрактною лексикою. Загальновживані слова викори­ стовуються здебільшого лише в одному з їхн іх значень. Неодмінною ознакою офіційно-ділового стилю є однома­ нітність; різні явища життя відображаються в стандарт­ них формах висловлювання. Проте тексти цього стилю багаті на слова й вирази ділової лексики, зокрема термі­ ни й нейтральні фразеологізми. В офіційно-діловому мовленні переважають прості речення з однорідними членами, односкладні безособові речення. Подекуди використовуються синоніми, омоніми, багатозначні слова, фразеологізми з урочисто-піднесеним звучанням.

І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Яким настроєм перейняте висловлювання? Доберіть три власні варіанти заголовка. Д ІЙ ТИ ДО ВЕСЕЛКИ Як почався — так і перестав сліпий дощик, і знову небо висвічує бла­ киттю, ще чистішою, ніж доти. Усе вмилось, покращало, помолоділо. І над селом — веселка! Несправжніми, неземними барвами грає веселка. Такі її барви легкі, такі золотисто-ніжні, що дивився б і дивився б. Кажуть, що своїми кри­ лами, опущеними донизу, веселка набирає воду з річок і ставів. Як же вона набирає? Стоїть ген-ген, над усеньким світом веселка, і вся земля під живим усміхом веселки здається ще вродливішою, ще привабливішою. А може, то не звичайна веселка, а широкі ворота в далекі світи?.. І не тільки в далекі світи, а й у завтрашній день, у завтрашнє щастя? Мерехтить веселка, вабить, і, вбираючи душею барви її, поволеньки* ступаєш по вигону. Йдеш, ніби й справді намірився дійти до веселки, що нап’ ялась над землею, пройти під її сяйвом чарівним — у майбутнє незві­ дане, кличне, в будучину. * П о в о л е н ь к и ( п о в о л і) — р о с. п оти хон ьк у, медленно.

116

--------------------------------------- ^

Багатство мовлення

— Нині день — як море, — каже мати, повернувшись увечері з поля. Лице її потемніло від спеки, а в очах, ніби степове марево*, цвіте втома. Від неї пахне полином, чебрецем, а також волошками й маками та ще сокирками. Та чому б не пахнути цим квітам, коли мати тримає в руках величезний сніпок і волошок, і маків, і сокирок (Є. Гуцало). *Марево — мираж, видение. II. Виконайте завдання до тексту. 1. Поясніть емоційно-експресивне забарвлення виділеного речення й особли­ вості його інтонаційного оформлення. Прочитайте перший абзац вголос, пере­ даючи інтонацією відчуття ліричного героя. 2. Наведіть приклади використання мовних засобів (синонімів, емоційиозабарвлених слів, тропів, стилістичних фігур). 3. З’ясуйте, чи характерне для тексту використання різноманітних синтаксич­ них конструкцій (простих і складних речень, їхніх різних видів). 4. Схарактеризуйте текст щодо багатства мовлення (інтонаційного, лексич­ ного, морфологічного, синтаксичного). І. Прочитайте тексти. Обгрунтуйте належність кожного з них до певного стилю мовлення. Проаналізуйте тексти щодо багатства мовлення (інтонаційно­ го, лексичного, фразеологічного, морфологічного, синтаксичного). 1. Кожна клітина в центрі обов’ язково має ядро. Воно регулює всі її функції та поділ. У ньому також знаходяться хромосоми, які містять гени. Саме завдяки їм майбутня клітина «зн а є», якою вона стане та як функціонуватиме. Щ об замінити старі й пошкоджені клітини, інші к л і­ т и н и в організмі рослини діляться. Завдяки цьому процесу рослини рос­ туть. Посилене ділення відбувається в деяких ділянках організму, наприклад у бруньках і пуп’ янках*, де утворюється листя й зароджу­ ються квітки. Спершу надвоє ділиться ядро. Кожна його частина має такий самий набір хромосом, як і початкова клітина. Потім по центру клітини проходить л ін ія поділу, з обох боків якої формуються целю лоз­ ні стінки. Цитоплазма рівномірно розподіляється між двома новими утвореннями (3 довідника). *Пуп'янок — рос. бутон. 2. Уміння радіти чужим успіхам — мірило ш ляхетності*. Я кщ о людину підтримати, похвалити, підкреслити щось хороше в ній, вона намагається відповідати уявленню, яке про неї склалося. Ось чому так важливо з дитинства культивувати в людині почуття власної гідності, відчуття певної «собівартості», аби згодом не склався комплекс меншо­ вартості**. Недарма стверджують: «Я к и р казати людині постійно, що вона свиня, то згодом вона зарохкає». Не ввічливо кидати компліменти малознайомим або незнайомим людям. Краще зачекати, познайомив*Шляхетність ■— рос. благородство. **Мениіоаартість відчуття неповноцінності. 117

Культура мови і стилістика

шись ближче чи навіть заприятелювавши з ними. А л е пам’ ятаймо, що слова похвали потрібні кожному (І з журналу). 3. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте й сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання й поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визна­ чених законом, і лиш е в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недосто­ вірну інформацію про себе і членів своєї сім’ ї та права вимагати вилучен­ ня будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації (3 Конст ит уції України). II. Спишіть останнє речення третього тексту. Чим воно ускладнене? Накресліть схему цього речення. Мозковий штурм Що спільного в текстах наукового, публіцистичного й офіційно-ділового стилів щодо багатства мовлення? Я ) І. Прочитайте речення. Визначте, з яким стилем мови співвідноситься кожне з них. Порівняйте виділені присудки з поданими в дужках. Якими відтін­ ками значень різняться ці синоніми? 1. Міцність — це здатність матеріалу чинити опір (опиратися) руйну­ ванню від дії механічного напруження, що виникає під впливом прикладе­ ного навантаження (3 посібника). 2. Ні, я хочу крізь сльози сміятись, серед лиха співати пісні, без надії таки сподіватись (покладати надії), жити хочу! Геть думи сумні! (Леся Українка). 3. Незалежний експерт проводить огляд (оглядає) матеріальних об’єктів, явищ і процесів, що містять інфор­ мацію про обставини судової справи (3 інструкції). 4. Н іхто вам так не потрапить догодити, як я: надійтеся (покладайте надії) на мене, як на кам’яну гору (М . Коцюбинський). 5. Маги сподівання (сподіватися) на те, що кілька десятків інтелектуалів сядуть за стіл у бібліотеці та сформують українську національну ідею, наївно (І з журналу). 6. Державний хлібний інспектор проводить відбір (відбирає) проб із партії зерна відповідно до вимог ДСТУ 4601:2006 (3 інструкції). * 1 1 . Ьксперимені Замініть усно в реченнях виділені присудки синонімами, поданими в дужках. Простежте, як це вплине на стилістичне забарвлення речень. Чи доцільна така заміна саме в цих реченнях? Зробіть відповідний вис­ новок. Прочитайте текст. Доведіть, що однією з його вад є повторення слів. Які інші порушення ви помітили? Відредагуйте й запишіть текст. 118

■А.

Багатство

М ій брат навчається в одинадцятому класі середньої школи № 3. У цій ш колі гарні кабінети, великий спортзал, комп’ ютерний клас і вчите­ л і, одним словом, усе. У ш колі працює багато гарних гуртків, які ведуть вчителі школи. І. Прочитайте текст, дотримуючись відповідного інтонування. Змоделюйте ситуацію спілкування, у якій можливе таке висловлювання. Визначте стиль мовлення та сферу використання тексту. МИ ВЖ Е Д Е Р Ж А В А Над Скандинавським півостровом, як північне сяйво, стоїть заворо­ жуюча аура музики Гріга, Сібеліуса, дивовижних казок Андерсена. На іншому континенті маленька К олум бія підсвічена магічною аурою Мар­ кеса. Чи ж треба казати, що А н гл ія — це Ш експір, Байрон, Ш еллі? Щ о Франція — це Вольтер, Бальзак, Руссо, Аполлінер? Щ о Італія — це нація Данте й Петрарки, Рафаеля й М ікеланджело? Бо не квадратне ж підборіддя диктатора визначає її обличчя, а її художники й поети. А чому б у таких самих діоптріях* не подивитися на Україну? Якщ о десь у світі чують — Україна, українці, які це асоціації викликає там? Хіба це не правомірне запитання? Ми вже держава. Тож чи не час зами­ слитися, хто ми в очах світу та яку маємо ауру, а якщ о не маємо, то чому? (Л . Кост енко). *Діоптрія — 1. Міжнародна одиниця оптичної сили (дптр). 2. Одиниця оптичної сили лінзи або системи лінз із головною фокусною віддаллю в 1 м. II. Визначте, які види речень за метою висловлювання вжито в тексті та як вони впливають на його емоційно-експресивне забарвлення. Знайдіть ужиті в тексті засоби виразності та поясніть їхню відповідність даному стилю мовлення. Схарактеризуйте текст щодо багатства мовлення. Мікрофон. Якими, на вашу думку, є українці в очах світу? Якою аурою під­ свічена Україна? |Попрацюйте в парах. Складіть два запитання з теми оБагатство мови й мовлення*. Поставте ці запитання однокласнику (однокласниці). Оцініть відповідь. і. ЯІЖ Напишіть невеликий художній текст, у якому був би розгорнений виклад після одного з речень: «А справа була така...», «А йшлося ось про що...*, «А про це говорили так...» . Використайте різні виражальні засоби мови.1

* 5 а х м

1. Стилі мовлення представляють усе багатство виражальних засо­ бів української мови. Невичерпним джерелом збагачення мовлення є художня література. 2. Стилі ставлять певні вимоги щодо багатства мовлення. П ід час висловлю вання необхідно враховувати емоційно-експресивне забарвлення мовних одиниць та їх відповідність певному стилю. 3. Висловлювати свої думки виразко, неодноманітно, оригінально — цілком реальне завдання для того, хто постійно збагачує свій лексич­ ний залає і по-справжньому шанує слово. 119

Культура мови і стилістика

Барвистість одвічна народної мови — це щось невимовне, прекрасне, казкове: і ласка любові, й червона калина, і пісня досвітня в гаях — солов’їна. П. Усенко

ВИРАЗНІСТЬ МОВЛЕННЯ

визначати звукові, лексичні, синтаксичні засоби мовленнє­ вої виразності, використані при створенні текстів різних сти­ лів і жанрів; враховувати вимоги виразності мовлення при створенні зв’ язних висловлювань; корегувати власні й чуж і тексти задля надання мовленню виразності.

§ 20. Ф он ети чн і засоби виразності м овлення П ро умови виразності, виражальні можливості звуків — алітерацію, асонанс, анафору, епіфору, а також про інтонацію, інтенсивність, темп, паузи, логічний наголос Пригадайте! 1. Що називається асонансом і алітерацією? 2. Чим анафора відрізняється від епіфори? 3. Що таке логічний наголос? 14. Прочитайте уривки віршів і порівняйте їхні звукові «малюнки». У якому вірші відтворено душевний стан людини, а в якому — стан природи? Поміркуй­ те, з якою метою кожен автор використовує повторення однакових звуків. Чи підсилюється таким чином виразність? Зробіть висновок про стилістичну роль звукових повторів. 1. Вітер в гаї не гуляє, вночі спочиває; прокинеться, тихесенько в осоки питає: 120

Виразність мовлення

«Х т о се, хто се по сім боці рве на собі коси? Х то се, хто се? » Тихесенько спитає-по віє, та й задріма, поки неба край зачервоніє... Т. Шевченко 2. До думи дума доруша... Стодоли дум — в одну стодолу! Дивись і думай, моя доле, — До думи дума доруша. Стобальним, стоглобальним болем До неба дибиться душа. До думи дума доруш а... Стодоли дум — в одну стодолу! М. Вінграновський

Поняття виразності

Виражальні засоби

Ум ови виразності

Звукові повтори

Виразним (рос. выразительным) називається мовлен­ ня, яке здатне збуджувати увагу, викликати інтерес людей до сказаного чи написаного. Ця якість найбіль­ ше залежить від мовця, його ерудиції, знання мови, мовленнєвих умінь і навичок. В українській мові є величезні запаси виражальних засобів, як і роблять наше мовлення виразним. Зокре­ ма інтонація, логічний наголос, звукове оформлення тексту (алітерація, асонанс тощо), емоційно забарвле­ ні слова, особливі синтаксичні структури (риторичні речення, антитеза, еліпс тощо). Виразність мовлення досягається за таких умов: . інтерес мовця до того, про що він говорить чи пише; знання мови й виражальних засобів; досконале володіння стилями мовлення; свідоме бажання мовця висловлюватися виразно; . чуття мови. Виразність мовлення залеж ить від його звукового оформлення (інтонації, милозвучності, звукових по­ вторів тощо). Як стилістичний засіб підсилення виразності мовлення використовують звукові повтори. Звукові повтори алітерація

звукова анафора

асонанс

звукова епіфора

рима

121

Культура мови і стилістика

Алітерація

Асонанс

Анафора

Епіфора

Ін т он а ц ія

А літер ац ія (р ос. аллитерация) — повтор одного або кількох приголосних звуків у суміжних або розташова­ них недалеко одне від одного словах. Наприклад: У полі спить зоря під колоском і сонно слуха думу колоскову, і сонна тиша сонним язиком шепоче саду сиву колискову (М . Вінграновський). У цьому прикладі алітерація при­ голосного [с] підкреслює спокій природи. Асонанс (рос. ассонанс) — повтор одного або кількох голосних звуків у суміжних або розташованих недалеко одне від одного словах. Наприклад: Була гроза, і грім гри мів, він так любив гриміти, що аж тремтів, що аж горів на трави і на квіти (М . Вінграновський). У цьому при­ кладі повторення голосного [і] в поєднанні з алітерацією яскраво увиразнює текст, створює ефект милозвучності. Звукова анафора (рос. анафора) — повторення початкових звуків. Повторюватися може перший звук рядка у вірші або перший звук у слові. Наприклад: І по клавішах сивого смутку ходять сині„ сумні слони ( І. Драч). Звукова епіфора (рос. эпифора) — повторення кінцевих звуків чи звукосполучень у закінченнях слів віршованого рядка. Наприклад: На ланах, на травах, на срібно-зеле­ них, у житахллотистих.стрункоколоскових — гей там. там. шуміли шуми! Там шуміли шуми! (П . Тичина). Членування мовлення на фонетичні відрізки пов’язане з інтонацією. Інтонація — рух, зміна, динаміка тону, що супроводжує висловлювання, ритміко-мелодійний малюнок мовлення. Інтонація складається з: • мелодики (зміна частоти основного тону); • інтенсивності (підвищення й посилення голосу на слові, яке хочуть виділити); • пауз (перерви у звучанні, зупинки в потоці мов­ лення); - темпу (швидкість мовлення); • тембру (емоційне забарвлення мовлення).

Прочитайте виразно уривки з віршів. Яким настроєм пройнятий кожен із них? Які почуття вони викликають? Поясніть, як за допомогою алітерації авто­ рам удалося втілити свої задуми. Відповідь зіставте з поданим міркуванням.1 1. П ід верболоззям в казані Чорти різдвяне тісто місять, Й на золотому ковзані Чумацьким Возом править місяць. М . В ін г р а н о в с ь к и й

122

Виразність мовлення

2. Звичайна собі мить. Звичайна хата з комином. На росах і дощах настояний бузок. Оця реальна мить вже завтра буде спомином, а післязавтра — казкою казок. Л. Костенко Мірк>. У першому уривку дзвінкі [з ] та [з'] наповнюють рядки бадьорим, веселим (навіть пустотливим) звучанням. Автор ніби грається цими звуками: у першому і третьому рядках уживає їх двічі, а в другому та четвертому — по одному разу, створюючи слухову асоціацію посилення-послаблення звуків: здається, можна навіть почути порипування снігу на морозі. Мозковий штурм Чому саме художній стиль виділяється особливими фонетичними засобами? І. Прочитайте речення. Визначте в них алітерації й асонанси. Поясніть роль цих засобів у кожному випадку. 1. Осінній день, осінній день, осінній! Осінній день, о синій день, о синій! Осанна осені, о сум! Осанна. Невже це осінь, осінь, о! — та сама (Л . К ост енко). 2. Замітна сніжинка сльозою зійш ла на долоні, морозом шепнула мені сивина, що вже не повернуться юності нашої коні, бо надто далека між нами лягла далина (Б. Олійник). 3. Ж ене з гір бурелом, котить валуни, ріка глухо гуркоче, перемелюючи все в глибині на кам’ я ­ них своїх жорнах (О. Гончар). 4. Зеленим голосом сади зовуть зозулю, зелений борщ збігає на плиту. Розплющ ив очі вечір на цибулю, картопля дивиться у землю золоту (М . Вінграновський). 5. Розбивши вітер чорні хмари, л іг біля моря одпочить (Т . Ш евченко). &ДІ- Спробуйте дібрати слова, у яких звукове оформлення увиразнює лексич­ не значення слова. Наприклад, слова грім, гуркіт, у яких значимим є приго­ лосний [р]. Уведіть дібрані слова в речення так, щоб вони створили звуковий образ. Запишіть 2-3 речення.І.2 І. Прочитайте тексти, дотримуючись норм літературної вимови. Знайдіть у них звукову анафору й епіфору. З’ясуйте стилістичну роль цих засобів. 1. Здається, часу і не гаю, А не встигаю, не встигаю! Щодня себе перемагаю, Від суєти застерігаю, І знов до стрічки добігаю, І знов себе перемагаю, І не встигати не встигаю, І ні хвилиночки ж не гаю! Л. Костенко 2. Стихли струни, стихли співи, Срібні співи серенад, — 123

Культура мови і стилістика

Срібно стеляться сніжинки — Спить самотній сад. В. К оби л я н сь к и й

3. Може б, мати тут ридала, М оже б, мила прилетіла, Т ільк и б знала, тільки б знала, Т ільк и б мала вільні крила. Г р и г о р ій К о с и н к а

II. Які звуки римуються у віршах? Чи збігаються вони з епіфорою? 9пКа І. Прочитайте вголос текст, намагаючись передати інтонацією відчуття ліричного героя. Яким настроєм сповнений твір? Опишіть створені автором зву­ кову й зорову картини. Р ІЧ К А Д И ТИ Н С ТВ А МОГО У які краї не водили б мене нескінченні дороги — звідусіль вабив і кликав до себе ласкавий голос Росі — річки дитинства мого, милого й далекого. Дивлюсь і не надивлюсь на хуткоплинну прозоро-зелену течію, заду­ мані, порослі ряскою плеса, на горді й ніжні лебеді, квіти білого латаття та свіжополив’ яні горнята — маківочки жовтого. Подекуди попід берегами великі сіро-рожеві камені та верби, верби — в ії* річок, одвічна краса їх і принада. А далі — левади-луки приросянські, в різноцвітті соковитому, духмяному, то в полуденному мареві, то в ранковій росі... ( Г . Сіра).*1 *Вія — рос. ресница. II. Виконайте завдання до тексту. 1. Експеримент. Зверніть увагу на кінець першого абзацу. Чи випадково письменниця поставила поряд три слова, що закінчуються звукосполученням о?о? Спробуйте опустити три останні слова й переставити місцями слова мого та дитинства. Чи вплине це на ритм речення, емоційно-експресивне забарвлення мовлення? Зробіть відповідний висновок. 2. Зверніть увагу на другий абзац. Чи випадково він складається з одного поширеного речення? Що містить це речення? Порівняйте ритм цього речення з течією води. Зробіть відповідний висновок. 3. Визначте, у скількох словах тексту повторюється приголосний [л]. Про­ стежте, чи надає він тексту лагідності, мелодійності, плавності. Поміркуйте, чому мовознавці називають [л] плавним. — чотири — всі разом. Установіть стилістичну функцію пауз, позначе­ них на письмі трьома крапками. Прочитайте виразно речення. 1. Ти послухав би, що він каже. Він каже... Та що ти тямиш? (М . К о ­ цюбинський). 2. І ще живий, а вже далекий Ойстрах підняв смичок... і скрипка ожила! (Л . Костенко). 124

Виразність мовлення

З Я У І. Прочитайте вголос уривок з усмішки Остапа Вишні, підсилюючи вираз­ ність мовлення за допомогою інтенсивності, темпу, пауз, логічного наголосу. Яку частину тексту слід читати швидшим темпом, а яку — повільнішим? Чому? О Б Л А В А Н А ВОВКА Ой, цікава ця штука, товариші, облава на вовка... У л іс і тихо-тихо... Іноді тільки трісне гілочка, упаде шишка, стукстукне дятел... Ви стоїте й «прочісуєте» зором свою територію: де стеж­ ка, де галявина, щоб зарані вже знати, як бити вовка, коли він піде — чи просто на вас, чи, може, трохи праворуч чи ліворуч... От почалися гони. Крик, шум, гам. Тріщ ить десь ліщ ина, гавкають собаки, стріляє старши­ на загонщ иків... Не ліс там у загонщиків, а пекло. — Га-ла-ла! Тю! Го-го! Ух! Ох! Та-ра-ра-ра! — П екло це прямує на вас. Отут уже держіться. Тут уж е кожний тріск гілки — то тріск усіх ваших нервів. Падіння шишки з ялинки — атомна бомба. Стрибок зайця — мінімум стрибок жирафи. Лисиця — тигр. А ви ж зайців і лисиць не стріляєте. Боже борони! Н ай­ тяжчий злочин — стріляти на вовчій охоті в щось інше, крім вовка. І от, нарешті, іде він. Я його, товариші, не тільки на око впізнаю, я його ходу за сто метрів знаю, я чую його єством своїм усім. І от — між кущами — мельк! — сіре. Раз на мене — вважайте, що вовка нема. З першого пострі­ лу. А там іщ е — постріл, там постріл. А якась роззява то й не помітить. А дехто, помітивши вовка, — на грушу. Буває й таке. А дехто й собаку, замість вовка, стукне. Буває й таке ( Остап Виш ня). II. Поясніть стилістичну функцію звуконаслідувальних слів у тексті. ,<222. Прочитайте вірш. Схарактеризуйте його звуковий фон. За допомогою яких мовних засобів автор творить цей фон? Оцініть вірш щодо виразності. Там, де втомно в темінь тоне Кучерявий вечір, Хтось невтомним дзвоном дзвонить Про чарівні речі. Ш елестять шовкові хмари Безчисленним шовком. Вечір хмарами гітарить — М арить* безумовну. Простягнулась ген з діброви Тінь нічного духа. Вечір сном примружив брови І напружив вуха. Вечір чаром зачервонив Монотонне плесо. Хтось в чарівнім царстві тонів Відправляє месу**.

Іван Труш. Вечір

В. К оби л я н сь к и й

*Марити — рос. грезить. * * М е с а — ц ерк овн а відправа в католи к ів.

125

Культура мови і стилістика

<

Вінсент Ван Гог. Хлібне поле 223. І. Розгляньте репродукцію картини. Розкажіть, що на ній зображено та яким настроєм вона перейнята. Уявіть, що ви потрапили в місцевість, змальовану художником. Що ви могли б там побачити й почути? Які звуки переважали б? II. Складіть за ілюстрацією та запишіть 2-4 речення, намагаючись переда­ ти зорові та слухові образи. Використайте виражальні можливості звуків. Про­ читайте ці речення виразно вголос. 224. В и к о н ай те завдання одного з варіантів.

Варіант А. Складіть і запишіть невеликий опис у художньому стилі на одну з тем, використовуючи фонетичні засоби виразності: «На міднім небі вечір почорнів», «Свіча плакала», «Вертається той довгий листопад», «У росах сте­ леться трава». Варіант Б. Складіть і запишіть невелику розповідь у художньому стилі на одну з тем, використовуючи фонетичні засоби виразності: «Зустріч у лісі», «Очікування дощу», «Радістьхлібороба», «Наполюванні».1

§ 5 5 О

126

1. Виразне мовлення викликає інтерес людей до висловленого. Ц я якість досягається широким і вмілим використанням виражальних засобів. 2. На фонетичному рівні виразність створюють інтонація, темп, логічний наголос, звукові повтори (алітерація, асонанс, звукові анафора й епіфора) тощо.

Виразність мовлення

§ 21. Синтаксичні засоби виразності м овлення Про виражальні можливості інверсії, риторичних питань, а також сполучникових і безсполучникових конструкцій П ригадайт е! 1. Що таке інверсія? 2. Яке питання називається риторичним? 3. Чим сполучникові складні речення відрізняються від безсполучникових? 11. Прослухайте уривок із голосу вчителя або однокласника (однокласниці). Знайдіть синтаксичні засоби виразності — інверсію та риторичні питання. Поясніть стилістичне значення цих засобів. Настане день, настане час — Хто може випити Дніпро, І розіллється знов медами Хто властен виплескати море, Земля, що освятив Тарас Хто наше злото-серебро Своїми муками-ділами, П лугам и кривди переоре, Земля, що окрилив Тарас Хто серця чистого добро Громовозвукими словами. Злобою чорною поборе? XI. Рильський

П. Поясніть, у якому значенні (прямому чи переносному) вживаються виді­ лені слова та сполучення й від чого це залежить. Складіть усно речення, у яких виділені слова та сполучення мали б інше значення. Виразності мовлення сприяють синтаксичні засоби: інверсія, риторичні питання, повтори, безсполучникові та сполучникові конструкції тощо. Ін ве р сія Інверсія (рос. инверсия) — порушення звичного порядку слів у реченні. У випадку інверсії основний зміст речення зберігається, але зміна порядку слів дозволяє внести додаткові смислові відтінки, підсилити виразність слів у реченні або надати фразі особливого стилістичного забарвлення. Наприклад: Розвішує кошлатий свій хітон у вікнах снігопад утомлений ( Т . Ганенко-Житовоз). Варіанти розташування членів речення при інверсії Підмет Означення сто­ Додаток стоїть стоїть після їть після озна­ перед словами, від присудка чуваного слова яких залежить Рит оричне пит ання

Риторичним (рос. риторическим) називається питання, яке не вимагає відповіді, адже вона вже міститься в ,, самому питанні. Наприклад: Х іб а м ож ливо матір посварити із немовлям? (М . Рильський), Риторичне питання виражає емоції мовця й задається не з метою отримання відповіді, а для привернення уваги, експресивного ствердження думки. Інверсію та риторичні питання використовують пе­ реважно в художньому, розмовному й публіцистичному мовленні. 127

Культура мови і стилістика

С кладно­ підрядні речення

Складно­ сурядні речення Безспо­ лучникові складні речення

Д ля наукового викладу, що потребує аргументації автор­ ської думки, притаманні складнопідрядні речення. Це пояснюється тим, що підрядні конструкції виражають складні причинові, часові, умовні, наслідкові, допустові й інші відносини. З усіх видів складнопідрядних речень науковому мовленню властиві підрядні причинові й наслідкові, а художньому — часу й місця. Підрядні озна­ чальні широко вживаються в різних стилях. Особливістю складносурядних речень є ритмічність і плавність, тому вони широко застосовуються в худож­ ньому й офіційно-діловому стилях, надаючи описові легкості та витонченості. Безсполучникові складні речення стислі, компактні, динамічні, дуже виразно інтоновані, часто з експресив­ ним відтінком у значенні, є досконалим засобом форму­ вання, вираження й повідомлення думок. Ці речення більш поширені в розмовному мовленні, а також у тих фрагментах художніх і публіцистичних творів, де йдеться про зовнішні ознаки зображуваного — в описах природи й місцевості, в дорожніх нотатках, у спогадах тощо.

Зверніть уваг' Прямий порядок слів вважається нейтральним і характерний для офіційно-ділового й наукового стилів. 22Ч£І. Спишіть речення, підкресліть у них члени речення. Знайдіть інверсію та обгрунтуйте її застосування. 1. Освіченість, милосердя, великодушність, справедливість, постій­ ність і цнотливість — ось ціна наша і честь (Г . Сковорода). 2. День біля колодязя спинився і, відвівши сплутане гіл ля , тиші вересневої напився із відра у дзьобі журавля (Д. Іванов). 3. Потяг промерзлий відгув у забу­ ті степи (Б . О лійник). 4. Ж уравлі!.. З краю далекого довгою низкою з ніжним курликанням линуть вони (М . Рильський). 5. Відкриє далечінь незнана для нас небачені світи (М . Рудепко). 6. Ліниво верби коси заплі­ тали, дрімав ще явір, мліючи вві сні (Ю. Вавринюк). II. Знайдіть слова з орфограмою «Букви е, и, що позначають ненаголошені голосні в коренях слів» , позначте в цих словах корені, поясніть орфограму. 227^ Два — чотири — всі разом. Порівняйте речення в обох колонках. Визначте, які з них сполучникові, а які — безсполучникові. Чи можна вважати їх синонімічними? У якій групі речення більш напружені, динамічні, а в якій — більш плавні, спокійні? 1. Добре працюватимеш — честь і славу матимеш. 2. Не шукай зайця в гущавині лісу: він сидить на узліссі. 128

1. Я кщ о добре працювати­ меш, честь і славу матимеш. 2. Не шукай зайця в гущавині лісу, бо він сидить на узліссі.

■А.

Виразність мовлення

I. Прочитайте текст, визначте його тип і стиль мовлення. Розкажіть, чим цікава підводна спадщина України. СЕКРЕТИ МОРСЬКОЇ БЕЗОДНІ Україна — унікальна морська дер­ жава, яка має неймовірні можливості для розвитку підводного туризму. «А л е цивілізованої форми дайвінгу, як у Єгипті, Туреччині, на жаль, в Україні немає», — констатують фахівці Інсти­ туту археології Н АН України. Тим часом у Єгипті дайвери пірна­ ють, аби побачити риб та коралові рифи, в Україні ж — заради затонулих кораблів. І подивитися є на що. У А. Тарабанов. Дари моря нашій державі на науковий облік узято 2087 об’єктів підводної спадщини держави, вони зосереджені в Чорному та Азовському морях, у Дніпрі та Дунаї. А Керченська протока взагалі вва­ жається «кладовищем кораблів». Знахідки підводних археологів вражають: 11 років тому експедиція під­ няла залишки військового вітрильно-веслувального судна часів першої Російсько-турецької війни, 6 років тому — бригантину X V III століття, ще пізніше — затонулий під час Великої Вітчизняної війни танк «Шерман* (« М - 4 » ) виробництва СШ А. Загалом у процесі досліджень 2006-2008 років, проведених завглибшки від 100 до 2190 м, знайшли 531 не відомий науці об’єкт, 17 з яких виявилися унікальними пам’ятками середньовіччя. Зараз підводні археологи використовують спеціальну пошукову техні­ ку. Успішно здійснено випробування першого українського телекерованого підводного апарата «Соф окл-1» . Україна стала в один ряд із країнами висо­ ких технологій у галузі підводної робототехніки. Нині триває розробка під­ водного робота «А р хім ед », який зможе проводити не лише розвідувальні роботи, а й підводні розкопки, до того ж на більш значних глибинах. Тим часом у підводному царстві часто полюють дайвери, вони грабу­ ють унікальні затонулі кораблі, залишки античних міст. В Україні немає законодавства, яке б регулювало пірнання під воду на затонулі об’ єкти (За М . Ткачуком). II. Виконайте завдання до тексту. I*

1. Поясніть лексичні значення виділених слів, користуючись тлумачним словником. 2. Знайдіть у тексті складні речення. Прочитайте їх уголос із відповідною інтонацією. Визначте вид кожного складного речення та смислові відношення між його частинами. 3. Схарактеризуйте роль складних речень у тексті. 4. Експеримент. Перебудуйте усно, де це можливо, складні речення на про­ сті. Простежте, чи вплинуло це на характер висловлювання. з. Опишіть усно репродукцію картини «Дари моря*. 129

Культура мови і стилістика

220. І. Експеримент Доберіть до сполучникових складних речень синонімічні безсполучникові й навпаки. Запишіть перебудовані речення, розставте необхід­ ні розділові знаки. Зробіть висновок, як впливає таке моделювання на смислові зв’язки між частинами речень. 1. Над водою верби стелять свій намет, і шепоче з осикою невго­ монний очерет (С. Черкасенко). 2. Я кщ о до металевого провідника приєднати полюси джерела струму, то в ньому виникне електричне поле (3 підручника). 3. Щ е сонячні промені сплять — досвітні огні вже горять (Леся Українка). 4. Був теплий вітер, а в небесній блакиті весну славили жайворонки (17. П а нч). 5. Досвідчений грибникар добре знає, що найкраще опеньки ростуть за теплої погоди (В. Скуратівський). 6. Треба було поводитися тихо, бо вже можна було стріти татарських чабанів (А. Чайковський). 7. Дмухнув вітер понад ставом — і сліду не стало (Т . Шевченко). II. Позначте в перебудованих реченнях місця пауз і підвищення чи пони­ ження голосу. Прочитайте ці речення вголос із правильною інтонацією. Мозковий нгтурм. Чому складнопідрядні речення найчастіше використову­ ються в науковому стилі, а безсполучникові — у розмовному й художньому стилях? 23. І. — чотири — всі разом Прочитайте складні речення. Визначте види речень у кожній групі. Поміркуйте, речення якої групи надають висловлюванню ритмічності й плавності, а якої — більш компактні, динамічні та сприяють поси­ ленню емоційно-експресивного впливу на читача. Перша група. 1. Іскриться ранок, сипле в серце роси, співають струни неба і душі, і котить спи туман простоволосий, а я біжу крізь мокрі спори­ ші (Ю. Вавринюк). 2. Ніч втекла від пахущої зваби, йдуть лугами тумани з Десни, на очах посивіли кульбаби, б’ють зозулі у дзвони весни (Д. Іва нов). 3. Ліниво верби коси заплітали, дрімав ще явір, мліючи вві сні. І так широко маки позіхали... Втікала ніч на чорному коні (Ю. Вавринюк). Д р у га група. 1. Д якую долі, дякую дневі, що так цнотливо мені сві­ тили, благословляв молоде моє тіло цвіт яблуневий, цвіт яблуневий... (С. Й овенко). 2. Нехай любов твою не знищ ить голос вражий, бо нена­ висть не варта і гроша. І не тому лю би, що Слово Боже каже, люби тому, що каже так душа (ІО. Вавринюк). 3. К оли надвечір тиша обляга й закумкають кумасі у лататті, я між дерев розтану в темнім платті, й росини не зіб ’ є моя нога (С. Й овенко). II. Випишіть одне складне речення з різними видами зв’язку. Підкресліть у ньому члени речення. Накресліть його схему.1

в § § к * 130

1. Д ля посилення виразності та емоційності мовлення, а також для надання вислову нового відтінку використовують інверсію. З метою увиразнення загальновідомої або очевидної думки ставлять риторичне питання. 2. Сполучникові складні речення найуживаніші в науковому й офіційно-діловому стилях, що потребують аргументації думки й ви­ явлення різноманітних зв’ язків.

Виразність мовлення

§ 22. Н ев ер бальн і засоби мовлення П ро жести, міміку, позу та іниіі невербальні засоби мовлення, а також про вимоги до їх використання П ригадайт е! 1. Чим вербальне спілкування відрізняється від невербального? 2. Які є невербальні засоби мовлення? 232. Попрацюйте » парах. Експеримент Проведіть із однокласником (одно­ класницею) своєрідний експеримент. Мовчки, використовуючи лише невербаль­ ні засоби передачі інформації, привітайтесь і попрощайтесь один з одним, запе­ речте, погодьтеся, зробіть комплімент. Чи зрозумієте ви жести, міміку тощо без слів? Зробіть відповідні висновки. Засоби мовлення

П ід час спілкування використовують такі засоби мовлення (передачі інформації): вербальні (передача інформації за допомогою слів); невербальні (передача інформації за допомогою р із­ них немов них знакових систем). Невербальні д 0 иевербальиих засобів мовлення належать жести, засоби міміка, поза, погляд, дотик, дистанція, потискування рук, поцілунок, обійми, запах косметики, користування часом тощо. Засобом встановлення хороших стосунків між людьми є щира усмішка. Існують універсальні типи виразу обличчя, які символізують страх, щастя, подив, злість, смуток. Невербальні засоби мовлення Візуальні

Міміка, жести, просторова дистанція, поза, постава, зовнішній вигляд

А удіальні

Якість голосу, його діапазон, темп, ритм, висота звуку, мовні паузи, сміх, плач, зітхання, кашель тощо

Тактильні Ольфакторні Вади ж ест икуля­ ц ії

Потискання рук, поцілунки, попле­ скування по плечу тощо Запахи навколишнього світу, ш туч­ ні запахи

Під час спілкування варто пам'ятати, що зайві жести заважають слухачам, не дають їм зосередитися; однома­ нітна ж естикуляція втомлює слухачів, набридає їм; бідні, примітивні, вульгарні жести розцінюються як невихованість; незграбні рухи, недоладна міміка смі­ шать співрозмовників (як і жести випадкові або непри­ родні); рухи, розраховані лише на зовнішній ефект, від­ штовхують співрозмовника. 181

Культура мови і стилістика

П равила використання

Використання невербальних засобів мовлення має відповідати таким вимогам: - доречність у конкретній ситуації спілкування; - враховування особливостей партнера спілкування (його культурн о-освітн іх, національних, вікових, психологічних і професійних якостей); » невимушеність, стриманість.

Прочитайте текст. Оцініть дотримання об’ єктами спілкування етикетних норм. Чому наприкінці розмови професор переходить на «ти*? П А М ’Я Т Н А З У С ТР ІЧ Це було в 1939 році. Олекса Коваль — талановитий кобзар і різнобіч­ но обдарована людина — прийшов у дім відомого вченого-історика Дми­ тра Яворницького. Двері відчинив господар будинку, від чого Олекса на якусь мить навіть розгубився. Та оволодів собою, тепло усміхнувся: — Дозвольте, професоре, я до вас. — Прошу, будь ласка, заходьте, — промовив Дмитро Іванович. Взявши під руку гостя, господар повів його до свого кабінету. — Сідайте, добрий чоловіче, розповідайте, що вас привело до мене. Коваль, не відразу знаходячи слова, висловив свою занепокоєність, що нині відчувається якесь знехтування народним мистецтвом. Дмитро Іванович, погладжуючи сиві вуса, уважно вислухав гостя, посміхнувся, а після мовчання промовив: — Час такий... Вибачте, як вас? — Олекса Семенович... — Час такий, Олексо Семеновичу... Нові пісні заволоділи людьми. Та, впевнений, повернуться до старих, б о ті старі вивірені часом, з народ­ ної душ і, з історії. А без історії не можна. Згодом Дмитро Іванович із цікавістю подивився на гостя й запитав: — А може, зіграти щось погодитесь? Олекса охоче взяв свою бандуру — полились знайомі пісні, які, до речі, дуже любив Яворницький: «їхав козак за Д унай*, «Ой літав орел, літав сизий». — Спасибі, синку, — розчулено проговорив старий професор і з повагою потис кобзареві руку, — спасибі, що потішив душу. Не занепадай духом — такі пісні та спів такий не можуть бути непотрібними. Сміливіше йди до людей, виступай перед широким загалом... Головне, віру себе, у свій талант, у свої можливості. Підстави для того — незаперечні! (За І. Шаповалом). II. Зазначте використані учасниками спілкування невербальні засоби мовлення. Чи доречні ці засоби в описаній ситуації? Чи допомогли досягти ефек­ тивності спілкування? III. Поясніть уживання розділових знаків у діалозі. 132

/г

итг.п{_______ ___

Виразність мовлення

(І. Прочитайте текст, визначте його тему й основну думку. У якій ситуації спілкування можливе таке висловлювання? Розкажіть про універсальне й націо­ нальне в культурі погляду. Поміркуйте, чому погляд є одним із найважливіших засобів невербального спілкування. К У Л Ь Т У Р А П О ГЛ Я Д У П си хологи стверджують, що людина здатна нормально сприй­ мати п огляд інш ої лю дини не більш е трьох секунд. Том у в багатьох культурах заборонено тривалий час дивитися співрозмов­ нику в очі, бо це може викликати в нього тривогу або роздратування*. Відведення очей убік, уникнення візуального контакту представни­ ками американської, західноєвро­ пейської культур інтерпретується як невід вертість або знервованість співрозмовника. Однак у багатьох азійських країнах погляд прямо в очі керівнику символізує зневагу до нього. Загальновизнана культура по­ гляду передбачає недопустимість: розглядання людини, з якою дово­ диться перебувати у вузькому або ГІ'єр Ренуар. У саду переповненому лю дьми просторі; «бігання» очима вздовж фігури спів­ розмовника, який стоїть па відстані витягнутої руки; зосередження погля­ ду на вустах співрозмовника; розглядання співрозмовника зі взуття тощо. К ультур а ділового, професійного спілкування також вимагає незначної затримки погляду на очах співрозмовника у ключові моменти бесіди (демонструє чесність намірів) (3 посібника).*I. * Роздратування — рос. раздражение. II. Розгляньте репродукцію картини П’ єра Ренуара. Про що вам « розповіда­ ють» вирази облич персонажів, їхні погляди? Наскільки доречні поради, про які йдеться в тексті, в ситуації, зображеній на картині? III. Складіть і запишіть конспект прочитаного. Мозковий штурм Якщо слова не збігаються із жестами, то чому вірити: словам чи жестам? І. Прочитайте текст. Поясніть і виправте комунікативну помилку, допущену підчас спілкування. Як уникнути подібних помилок? 13 3

Культура мови і стилістика

Мама й тато ще не повернулися з роботи. Марія вдома одна, дивиться розважальну телепередачу. Дзвінок. У дверях — Сергій Миколайович, знайомий Марійчиного батька. — Добрий вечір. Тато вдома? — Тата немає, — ледве стримуючи себе, відповідає Марія. Її рука леж ить на засуві, вона нетерпляче поглядає в бік кімнати, звідки лине веселий сміх. — Ж аль. До побачення. II. Наведіть приклади подібних ситуацій із власного життєвого досвіду. Які висновки можна зробити із цих прикладів? Прочитайте пояснення деяких жестів і постав. Що нового ви довідалися? Чи доводилося вам спостерігати подібне? Доповніть за можливості цей перелік. Якщ о ваш співрозмовник пальцями відбиває ритм, це може означа­ ти, що він нервує., нудьгує або проявляє нетерплячку. Потирання підборіддя, носа, зіщулювання ока свідчить про глибоку зосередженість людини під час напруженого міркування. Людина, яка під час розмови торкається обличчя, невпевнена в собі або каже неправду. Закладення рук за голову є ознакою того, що співрозмовник почу­ вається зверхньо. Швидка хода, підняте підборіддя, вільне звисання рук означають, що людина почувається впевнено й рішуче. Лю дина, яка енергійно ходить по кабінету, нервує або чимось стурбована. Людина, яка сидить у позі «нога на ногу» і злегка хитає ногою, ймо­ вірно, нудьгує.

М о в л е н н є в а си т уа ц ія Одного разу у Відні до відомого композитора Берліоза підбіг маленький жвавий чоловічок і в захопленні вигукнув: — Пане Берліоз, я пристрасний прихильник вашого таланту... Прошу вашої ласки, дозвольте торкнутися руки, що написала «Ромео і Ю лію », — із цими словами він учепився за рукав композитора та блаженно завмер. — Пане, — торкнувся за плече Берліоз, — тримайтеся ліпш е за інший рукав: я маю звичку писати правою рукою. Поміркуйте, що в описаній ситуації виходить за межі мовленнєвого етике­ ту й етикету взагалі.

, 288. Попрацюйте в парах. Складіть діалог на професійну тему відповідно до поданої ситуації (на вибір). Розіграйте цей діалог за особами, використовуючи доречні жести й міміку. 13 4

Виразність мовлення

1. Молодий працівник зайшов у кабінет до керівника відділу, щоб висловити свої пропозиції щодо підвищення результативності роботи. 2. Лікар повідомляє пацієнту про необхідність термінової операції. 3. Керівник сільгосппідприємства радиться із синоптиком з питань посіву озимини. 4. Директор школи інформує тренера про зміни в розкладі занять. 5. Учителі радяться щодо проведення тижня математики. 6. Працівник юридичної фірми консультує клієнта.

М іж кул ьтурна ком унікація

У сучасних умовах відбувається розширення й поглиб­ лення процесів м іж культурної ком унікації народів, країн, регіонів. Міжкультурна комунікація — це обмін інформацією між людьми з різних національних, регіо­ нальних культур. У між культурній комунікації необхідно: дотримуватися загальноприйнятих, універсальних правил комунікативної поведінки, які можуть відрізня­ тися від національного етикету; враховувати особливості національного характеру й мислення учасників спілкування, звичаї й традиції кра­ їни, побутову культуру тощо.

Правила комунікативної поведінки представників різних культур вимагають ставлення до іншої культури як до рівноцін­ ної, знання національних звичаїв і традицій. 'ДНЯ. Підготуйте розповідь про якусь міжнародну зустріч на основі телевізійних сюжетів. Якими невербильними засобами спілкування скористалися партнери? Які універсальні й національні особливості спілкування ви помітили? Оцініть ефективність комунікації. 240. Уявіть, що ви їдете в іншу країну для зустрічі з вашими діловими партнера­ ми. Зберіть інформацію про національні особливості комунікативної поведінки в цій країні. Поділіться цією інформацією з однокласниками, друзями чи рідними. , 241. Виконайте завдання одного з варіантів. Варіант А. Напишіть невелике оповідання на тему, пов’язану з уроком. Варіант В. Напишіть гумореску на тему, пов’язану з уроком.

^ § 35

У спілкуванні використовують вербальні й невербальні засоби. Невербальне спілкування цінне тим, що воно виявляється, як Правило, підсвідомо, мимовільно,

оа

------------------------------------------------------------------------------------------135

Культура мови і стилістика

§ 23. Вимоги до виразності м овлення в різних сти ля х Про те, як досягається виразність у різних стилях, про образність мовлення, ст иліст ично забарвлену лексику, а також про художню літературу як джерело збагачення мовлення .засобами виразності Пригадайте! Яка лексика називається стилістично забарвленою? Прочитайте текст. Розкажіть, як досягається виразність мовлення в тек­ стах різних стилів. Якими засобами повинен користуватися мовець, щоб справи­ ти хороше враження? В И Р А З Н ІС Т Ь Виразність є ознакою к ультури мови всіх стилів. У наукових тек­ стах вона досягається точністю слів і логічністю викладу, професій­ ною лексикою та фразеологією. Офіційно-діловий стиль використовує д ля цього адм іністративно-управлінську терм інологію , різні рівні стандартизації. П убліцистичний стиль увиразнюється сусп ільн о-п олі­ тичною лек си к ою , інф орм аційним и штампами й експресивними худож німи засобами. У худож ній літературі виразність формується худож нім и засобами і стилістичними фігурами, комбінуванням слів, що мають переносні значення. Приємне враження справляє мовець, який ум іло користується багатозначністю слів, синонімами, ф разеологізмами, прикметникови­ ми, дієприкм етниковим и й дієприслівниковим и зворотами, мова якого є образною. К оли основну дум ку або інформацію до неї вже сфор­ мульовано в реченні, є сенс повернутися до нього ще раз і подумати, що можна уточнити, додати, як конкретизувати за допомогою яких мовних засобів (синонімів, антонімів, термінів, прикладок, епітетів, порівнянь, метафор, відокремлених членів речення, вставних слів і словосполучень тощ о) ( Л . М ац ьк о). Виразність та образ­ ність

Художній стиль

136

Залежно від стилю мовлення виражальні засоби можуть бути образними й необразними. Наприклад, виразність наукових і офіційно-ділових текстів досягається лише тими мовними засобами, яким не властива образність, а художнього й публіцистичного — усіма засобами. Мова художніх творів визначається глибокою виразні­ стю, емоційністю, різноманітністю, особливим естетич­ ним призначенням. Тут можуть поєднуватися досить різнопланові мовленнєві засоби щодо їхн іх експресив­ но-стилістичних властивостей. При цьому автор мусить завжди орієнтуватися на літературну норму. Виразність художнього мовлення досягається широким використанням фонетичних засобів (асонанс, алітера­ ція тощо), тропів (епітети, метафори та ін .), синонімів,

Виразність мовлення

П у б л іц и ­ стичний ст иль

Розмовний стиль

Офіційноділовий і науковий стилі

ом онім ів, антонім ів, ф ігур поетичного синтаксису (паралелізм, повтор, риторичні речення та ін.) тощо. Художня література е невичерпним джерелом збагачення мовлення засобами виразності. Публіцистичний стиль потребує широкого використання засобів виразності, що зумовлено його основною функ­ цією — вплив на читача. Мета публіцистичних творів полягає в з ’ ясуванні певних соціально-політичних питань, переконанні читачів і слухачів у правильності висунутих думок, а також в активності впливу цих думок на них. У цьому стилі треба поєднувати точність висловлення, логічність доводів з експресією та емоційним забарвлен­ ням окремих фраз. Розмовне мовлення здебільшого спонтанне, тобто непідготовлене. Висловлювання тут часто вільні у виборі слів і виразів. Проте обов’ язковим є дотримання вимог к уль­ тури мовлення й норм мовленнєвого етикету. Офіційно-діловий і науковий стилі вимагають виразної логізац ії викладу, високого ступеню стандартизації, чіткості, відсутності емоційності та образності. Д ля текстів цих стилів характерна одноманітність мовних засобів. Лексика здебільшого нейтральна, вживана в прямому значенні.

24Я.\ І. Прочитайте текст, визначте його тип і стиль мовлення. Чи вдалося, на вашу думку, автору передати дух змагання, який переймає спортсменів, високий емоційний стан? Доберіть 2-3 варіанти заголовка тексту. Чи можна дати тексту назву, яка збігається з назвою картини (с. 138)? НА ТРЕН УВАН Н І Олегові подобалися тренування. Він ніколи не бажав форсонути перед друзями, але й не збирався задніх пасти, як це не було складно — адже в групі були хлопці й старші, які по два-три роки ходили в клуб, отож їм не звикати до великих навантажень. Він біг у живому ланцюжкові хлоп ­ ців, відчуваючи на т іл і пругкість* зустрічного вітру, легені переповню­ валися киснем, тіло напружувалося, хоча тренери й наказували якомога більш е розкріпачувати кожен м’ яз; у т іл і було стільки сили, що за черго­ вим відштовхуванням можна було і в небо злетіти. Він легко обходив на віражах важкотілого Петькуна, той хапав відкритим ротом повітря і просив не грати йому на нервах, бо кістки поламає, коли будуть бороти­ ся в залі. А л е поступово ноги ставали не такі пружні, повітря збивалося твердим клубком десь у горлі, а серце наче вискакувало з грудей. На чер*Пругісість ( пружність) — рос. упругость. 137

Культура мови і стилістика

говому прискоренні в очах починало тьмяніти*, світ кружеляв, і він хіба що останнім зусиллям волі змушував себе не відриватися від бігунів. Різко збавивши темп, розслабляв ноги й руки, потріпував опущеними кистями, намагався не піднімати високо коліна... А л е то була тільки легкоатлетична розминка. Ледве віддихавшись, вони переходили до різних снарядів, підтягувалися на перекладинах, накачували прес на посірілих від старості лавах. За ними недремно сте­ жив тренер. Та вони й самі в гурті не хотіли один від одного відставати, дух змагання переймав кожного. Зате потім, коли кожен м ’ яз ставав слухняним, нічого кращого не було за імпровізований футбол. Тут уже не треба було нікого контролю­ вати, і м ’яч під ногами, виписуючи найнеможливіші зиґзаґи, лунко від­ гукувався на кожен удар (Л . Горлач).I. *Тьмяніти — рос. тускиеть.

Марина Мельчу к Мінська. Футбол II. Визначте, у прямому чи переносному значенні вжито виділені сполучен­ ня слів. За допомогою яких мовних засобів досягається виразність тексту? Сха­ рактеризуйте ці засоби щодо образності. III. Уявіть, що Олегові під час ділової бесіди зі спортивним лікарем треба розповісти про хід тренування. Переробіть усно текст і перекажіть його від пер­ шої особи, уникаючи образності й емоційності. Які з виділених сполучень ви залишите в розповіді? 2-14. І. Прочитайте речення. Знайдіть слова, які надають їм виразності. Помір­ куйте, чи не порушують ці слова вимог культури мовлення.

1. Двометровий здоровило Гридько був, як то кажуть, у гарячому купа­ ний: слово йому скажи — він уже заводиться (В. Нес шайко). 2. Із появою в реєстрі зимової Олімпіади нового виду спорту — сноубордингу — в Укра138

\

В и р а з н іс т ь

м овлення

їні засвітилася нова спортивна «зірочка» — 20-річна сноубордистка із Закарпаття Аннамарі Чундак (3 газети). 3. Він уже бачить здоровенну батькову ручиську, що затиснула його малюсіньке рученя (У. Самчук). 4. Перемогу в протистоянні з «П ортсм утом », який за підсумками чем­ піонату не лиш е вилетів із прем’єр-ліги, а й збанкрутів, забезпечив точ­ ний удар зі штрафного Дідьє Дрогба (3 газети). 5. Яка робота увечері? Іди, синашу*, йди (Л еся Українка). *Синаіи — зменшувально-пестливе до син. II. Визначте, які з ужитих у реченнях розмовних слів передають позитивну оцінку, які — негативну. Доведіть, що розмовна лексика емоційно забарвлена. і 245. І. Прочитайте виразно текст, передаючи напружений настрій оповіді. До­ тримуйтеся відповідної інтонації. Як обпечений, крутнувся Максим — і вітром помчався вздовж майда­ ну. Бугай* — за ним. Страшно було дивитися, як таке страховище, наставивши роги, неслося з усього свого страшного прожогу за невелич­ ким хлопчиком, що, як горошина, котився поперед нього... От-от бугай настигне; от-от простромить рогом наскрізь Максимову спину... А ж ось і тин від генеральського двору... нікуди бігти... пропав Максим!.. Ні, не пропав!.. ( П анас М ирний). I.V *Бигай — бик. т ..... II. Придумайте (пригадайте) невелику емоційну розповідь-пригоду (4-5 ре­ чень). І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки й розкри­ ваючи дужки.

24в.

I. Енергія пр(е,и)пливів і відпливів — один із (небагатьох видів енергії (не)зобов'язаних своїм походженням теплу сонячних пром(е,и)нів (3 посіб­ ника). 2. Завірюха смієт(ь)ся і плаче стогне й шал(е,и)ніє вона співає весіль­ ної та водночас похоронної а в співі жура й мажор початку й кінця (Б .Ант о ненко-Давидович). 3. І влада і її супротивники здається узяли на озброє(н,нн)я тактику «відкритого ф утболу» за якої на кож ну атаку обов(’ )язково відповідають контратакою. І мабуть (ні)коли ще політичний пресинг не був такий запеклий, форварди — такі наполегливі а захисники — такі (не)щадні (3 газети). 4. Як часто порочність робить із найкращого творіння (Б,б)ожого найжалюгіднїшу істоту! ( Патріарх Філарет). II. Визначте, які речення є складними. Поясніть уживання тире в першому і третьому реченнях. III. З яким стилем мови співзвучне кожне речення? Підкресліть стилістично забарвлені слова, обґрунтуйте доречність їхнього використання. IV. Знайдіть антоніми. Поясніть, у яких реченнях вони використовуються з метою чіткого розрізнення понять, а в яких виступають вце й засобом створення образності.

139

Культура мови і стилістика

247.^ І. Прочитайте текст. Визначте його стиль мовлення, тему та основну думку. Чи згодні ви з автором? Складіть і запишіть план прочитаного. П ’Я Т А З АП О В ІД Ь Пам’ ятаєте, як звучить п’ ята Господня заповідь? «Ш ануй батька свого та матір свою». Щ о ж у цій короткій біблійній фразі стоїть за сло­ вами «батько твій» і «матір твоя»? Заповідь наказує шанувати власних батьків і батьків цих батьків. А ще всіх, хто ніс вогонь вашого життя раніше. Шанувати створене багать­ ма поколіннями. І було б непрощенним хамством заволодіти матеріаль­ ною спадщиною попередніх поколінь, знехтувавши спадщиною духов­ ною. Хто не пристає на таке розширене тлумачення п’ ятої заповіді, нехай запише собі окремо одинадцяту заповідь. М огла б звучати вона приблизно так: «Н е робися перевертнем, а тим паче — яничаром. Додер­ жуй традицій і звичаїв свого народу, борони їх із завзяттям».

Анатолій Скрипка. Спогади Аби вислизнути з-під цієї ймовірної заповіді, дехто говорить так: « А що, як батько мій чи там дід спокусився на блага, куплені ціною націо­ нального приниження, знехтував своє, рідне? Тож мені належить тепер шанобливо наслідувати батька рідного». Так, гіркою, кривавою, трагічною є наша історія. По-різному складали­ ся людські долі. Проте шанування батька рідного зовсім не зобов’язує закріплювати й розвивати наслідки некращих його вчинків. Чесна людина, шануючи батька, скоєне ним чесно виправляє. Дай Боже, щоб наш народ навчився поважати себе. Щ об патріотизм став природним почуттям (За Л . К іп нісом ). __ II. Поясніть пряме й переносне значення слів перевертень, яничар. Доберіть синоніми до виділених слів. Скористайтеся за потреби відповідними словниками.

III. Схарактеризуйте текст щодо виразності мовлення. Поміркуйте, чим цей текст співзвучний із картиною Анатолія Скрипки. 140

Виразність м о в л е н н я

П а м ’ятка В українській мові є прислівники і прислівникові сполучення, які можуть конденсувати в собі цілі речення. Відчувайте красу, силу, виразність цих слів і намагайтеся ширше використовувати їх у своє­ му мовленні. Намарно, навдивовижу, мерщій, навмання, спересердя, знетями, всуціль, живосилом, ницьма, наздогад, допевне, достоту, доконче, притьма, геть-чисто, долілиць, крадькома, навперейми, наосліп, вдо сталь, вкрай, навзаєм, обіруч, нашвидкуруч, надмір, відмалку, замо­ лоду, несамохіть, силоміць, оповесні, над силу, над усе, понад те, без упину, до крихти, без ліку, до решти, у сто крат, до вподоби, до снаги, віч на віч. 248^ І. Уявіть, що ви берете участь у ділових переговорах між представниками підприємств з метою налагодження співпраці. Складіть усно невелике висловлювання, дотримуючись стилю мовлення й етики спілкування. Скори­ стайтеся за потреби поданими фразами. 1. Сподіваємося, що наша пропозиція зацікавить вас. 2. Ви можете розраховувати на нашу підтримку. 3. Будемо раді співпрацювати з вами. 4. Маємо надію на подальшу співпрацю. 5. Вважаю за потрібне ще раз повторити запитання. 6. Обіцяємо докласти максимум зусиль. 7. Дозвольте ще раз подякувати за допомогу. 8. Сподіваємося на фінан­ сову підтримку. II. Проаналізуйте висловлювання однокласників щодо виразності мовлення. 249. Виконайте завдання одного з варіантів, використовуючи різні засоби виразності. Варіант А. Складіть і запишіть невеликий опис у художньому стилі на одну з тем: «Щороку кращають світанки*. «Блиснула блискавка». «Ось наша хата», «Ліниво верби коси заплітають». Варіант Б. Складіть і запишіть невелике висловлювання в публіцистичному стилі на одну з тем: «Україна на карті світу», «Бережімо собори наших душ», «Уроки історії», «Десь бродять степами Шевченкові думи», «Віддай людині кри­ хітку себе».

* § ®

Худож нє та публіцистичне мовлення визначаються особливою виразністю, емоційністю, багатоплановістю стилістичних засобів. Офіційно-діловий і науковий стилі вимагають виразної логізації викладу, стриманості у використанні експресивно-емоційних засобів. У будь-якому разі треба орієнтуватися на літературну норму, дотримуватися точності, логічності.

141

Культура мови

і

стилістика

ДОРЕЧНІСТЬ МОВЛЕННЯ

вимоги доречності мовлення.

оцінювати мовні засоби з погляду доречності їх використання; визначати стилістичну забарвленість засобів мови й мож ли­ вості їх використання в тексті; вживати в мовленні функціональні та експресивні засоби мови з урахуванням типу, стилю й жанру висловлювання; корегувати власні й чуж і тексти з погляду доречності мовлення.

§ 24. Стильова доречність і мовленнєва ситуація Про вимоги та умови доречності мовлення, взаєм озв’язок мовленнєвої ситуації, ознак стилю й мовних засобів його вираження, а також про взаємозв’язок доречності з іншими ознаками мовлення П ригадайт е! 1. Що таке мовленнєва ситуація? 2. За допомогою яких мовних засобів виражається кожний стиль мовлення? і 250. Прочитайте уривки. Визначте стиль кожного з них і використані мовні засоби. У яких ситуаціях спілкування можливі ці висловлювання? Зробіть вис­ новок про взаємозв’язок мовленнєвої ситуації, ознак стилю й мовних засобів його вираження. 1. Хоч як дивно, але зазвичай дівчата не задоволені своїм волоссям — власниці розкішних кучерів намагаються їх випрямити, а ті, у кого пряме волосся, щоночі терплять муки від бігуді... Узим ку проблеми з волоссям загострюються. Д уж е важливо не забувати в холодну пору року про шапку, адже дія низької температури на ш кіру голови призводить до випадіння волосся. Значною мірою на стані волосся позначається й нестача вітамінів, тому намагайтеся тричі на день з ’ їдати будь-який овоч чи фрукт. Панацеєю* в будь-яку пору року вважається банан, також волосся дуже «лю би ть» моркву та капусту (3 газети). — універсальний засіб, який допомагає в розв ’язанні проблеми. 142

Доречність мовлення

2. Волосся має складний хімічний склад: вуглець, кисень, азот, водень, сірка, залізо та інші елементи. У поперечному перерізі воно скла­ дається з кутикули, покривного шару й серцевини. У покривному шарі міститься пігмент — меланін, що дає забарвлення волоссю. На цей шар впливає хімічна завивка та фарбування волосся. Меланін не розчиняєть­ ся у воді, але вступає в дію з лугам и** й кислотами (3 посібника). *Луг — рос. щёлочь. П он ят т я доречност і

Доречність — ознака мовлення, яка організовує його точ­ ність, логічність, чистоту, вимагає такого добору мовних засобів, що відповідають меті й умовам спілкування. Доречність мовлення Відповідність темі й меті висловлювання, його логіч­ ному змісту, емоційному забарвленню, стилю мовлення

Д осягн ен н я доречност і

Види доречност і

Сит уація спілкування

Врахування ситуації спілкування,складу мовців, форми мови (усної чи писемної)

Умови доречності мовлення: • розуміння необхідності доречності мовлення; володіння культурою мовлення і спілкування за допо­ могою мови; високий рівень культури людини, вихованості; . досконале знання мови. Залеж но від умов і мети спілкування доречність мовлення є: контекстуальною (контекст вимагає, щоб у ньому були гармонійно поєднані слова, структура речень, загальна тональність, інтонація); ситуаційною (від ситуації спілкування залежать темп і тональність мовлення, вибір слова, форм звертань тощо); • стильовою (від стилю мовлення залежить вибір мов­ них засобів, їх співвідносність); психологічно обумовленою (обов’язковим для кожно­ го є уміння встановити контакт зі співрозмовником, знайти відповідні слова, дотримуватись норм спілку­ вання). Кожне висловлювання використовується в тій чи іншій сфері (побут, наукова діяльність, законодавство тощ о), має свою мету (регулювання стосунків, виклад інформа­ ції, вплив тощо) та адресата. Залежно від цього ми оби­ раємо різнорівневі мовні засоби, найбільш придатні для конкретної ситуації. 143

Культура мови і стилістика

Ситуація спілкування

\ 2&1. МПІКОпий штурм Чому доречним мовлення може бути лише тоді, коли воно відзначається правильністю, логічністю, точністю, багатством? \ І. Прочитайте статтю лікаря Анатолія Шевченка. Визначте актуальну інфор­ мацію, основну й додаткову інформацію. Що виражає заголовок тексту — тему чи основну думку? Яка мета цього висловлювання? Н І — «Х А Р Ч О В И М К ІЛ Е Р А М » Нові досягнення науки призвели до того, що сьогодні складно купити натуральні, нешкідливі для здоров’ я продукти харчування. Тому кон­ серванти, барвники, стабілізатори, гормони, антибіотики, підсолоджу­ вані й інші харчові добавки, небезпечні для людини, стали невід’ємною частиною нашого щоденного раціону. І якщо організм дорослої людини зі сформованими системами захисту здатний хоча б частково нейтралі­ зувати або вивести ці агресивні речовини, то з дитячим ситуація куди небезпечніша. Інтенсивний ріст дитини, етановленння травної*, імунної й інших систем, розумові навантаження в ш колі потребують особливого підходу до якості харчування школярів, без повноцінності якого неможливо забезпечити гармонійний розвиток дитячого організму. І це, без пере­ більш ення, — завдання державної ваги. І розв’ язати його можна тільки спільними зусиллями ш коли й батьків. На превеликий жаль, більш ість батьків не надають особливого зна­ чення пристрасті дітей до солодких газованих напоїв, чіпсів, «м ів ін », випічки, начинених « кілерами» . Незважаючи на численні повідомлення в засобах масової інформації про небезпечні інгредієнти** в продуктах, «л ю б л я ч і» батьки завдають величезної шкоди здоров’ю своїх дітей, купуючи такі продукти (А. Ш евченко).

*Травний — рос. пищеварительный. **Інгредієнт — складова частина якої-небудь складної сполуки або суміші; складник. 144

Доречність мовлення

1 в школах, де діти проводять більш у частину дня, ситуація не ліпш а. Так, у деяких ш кільних буфетах з ’ являються шоколадновафельні цукерки з Е-інгредієнтами, йогурти тривалого терміну зберігання з барвниками, ідентичними(!) натуральним (означає — штучними). Далекі від натурально­ сті й пропоновані дітям «н а т у ­ р альн і» соки жовтогарячого, на­ Галина Попова. Виноград і яблука сичено зеленого кольорів тощо. А от натуральне молоко сьогодні не користується популярністю в організаторів ш кільного харчування. Саме натуральне(І), а не відновлене. Ш кільний раціон дітей часто переванта­ жений випічкою. Та з булочками з маком і повидлом ще можна погоди­ тися, але піца (начинена «фастфудом») у ш кільному буфеті — нонсенс. До речі, члени батьківського комітету мають відвідувати ш кільні їдальні, щоб знати, чим годують їх н іх дітей і наскільки ефективно використовуються їхн і гроші, виділені для цього. Адж е якісне харчу­ вання (і в ш колі, і вдома) — це найважливіший чинник зміцнення здо­ ров’ я ш коляра, а відтак і запорука* його нормального фізичного й інтелектуального розвитку (А. Ш евченко). *I.V *Запорука — рос. залог. II. Доведіть, що текст відзначається доречністю форми і змісту, слушним вибором мовних засобів. Чи притаманні йому такі ознаки мовлення, як правиль­ ність, логічність, точність, багатство? V._____ III. Переробіть усно текст і перекажіть з урахуванням того, що лікарю треба виступити перед учнями початкових класів і переконати їх у необхідності правильного харчування. IV. Випишіть із тексту виділені слова, розберіть їх за будовою, підкресліть і поясніть орфограми. ЧІ н.рофоіі Які висновки ви зробили для себе після прочитання статті попередньої вправи? Як ви вважаєте, чи вплине ця стаття на громадську думку? Що ви запропонували б для поліпшення харчування дітей? \ 254. Мозковий штурм. Що спільного й відмінного між професійним спіл­ куванням і спілкуванням у родині чи колі друзів? 256. ^Уявіть, що вам треба розповісти своїм молодшим братам чи сестрам про будову атома, клітини або слова. Якою лексикою ви будете користуватися? Чи відрізнятиметься ваша розповідь від розповіді на цю ж тему на засіданні гуртка юних науковців? Чим саме? 145

Культура мови і стилістика

V 256.

І. Прочитайте текст. Перекладіть його усно українською мовою, користую­ чись довідкою. Визначте тему й основну думку тексту. Про які мовні недоліки в ньому розповідається? Які висновки ви зробили для себе з прочитаного? ЛИ М И Т ЯЗЫ КА Я слыш ал своими ушами, как некий посетитель ресторана, желая заказать себе свиную котлету, сказал официанту без тени улыбки: — А теперь заострим вопрос на мясе. И как один дачник во время прогулки в лесу заботливо спросил у жены: — Тебя не лимитирует плащ? Один незнакомец, который подошел к моему другу, ловившему рыбу в соседнем пруду, явно щ еголяя высокой «культурностью речи», спросил: — Какие мероприятия предпринимаете вы для активизации клёва? Как бы ни были различны эти люди, их объединяет одно: все они счи­ тают правилом хорошего тона возможно чаще вводить в свою речь (даже во время разговора друг с другом) слова и обороты канцелярских бумаг, протоколов, докладов, донесений и рапортов. Молодой человек, проходя мимо сада, увидел у калитки пятилетнюю девочку, которая стояла и плакала. Он ласково наклонился над ней и, к моему изумлению, сказал: — Ты по какому вопросу плачешь? Чувства у него были самые нежные, но для выражения нежности не нашлось человеческих слов (К. Чуковский). Довідка. Пруд — ставок, щ еголять — хизуватися, клёв — клювання, оборот — зворот, доклад — доповідь, мимо — повз, самый нежный — найніжніший. II. Порівняйте вимову й написання виділених слів в українській і російсь­ кій мовах.4

4 257. І. Складіть і запишіть невелике висловлювання на професійну тему, можливе в одній із поданих ситуацій спілкування. 1. Ви — агроном (зоотехнік) агропідприємства. Доповідаєте на нараді про підсумки роботи за півріччя. 2. Ви — лікар. Приїхали за викликом в квартиру до хворого і даєте поради. 3. Ви — інженер. Зайшли в кабінет директора підприємства для обго­ ворення питання щодо запуску нового обладнання. 4. Ви — економіст. Обговорюєте з колегами питання виходу підпри­ ємства з економічної кризи. 5. Ви — тренер. Розповідаєте своїм вихованцям про особливості вико­ нання певної вправи. 6. Ви — художник. Прийшли на першу виставку колеги. 7. Ви — вчитель. Ділитеся з колегами враженнями від щойно прове­ деного уроку. 146

\

Доречність мовлення

П. Попрацюйте в нарах. Прослухайте або прочитайте висловлювання одно­ класника (однокласниці). Проаналізуйте й за потреби відкорегуйте текст щодо доречності мовлення. І. Два — чотири — всі разом. Виберіть фрази, які відповідають нормам офіційно-ділового стилю мовлення. Аргументуйте свій вибір. 1. Вивчіть наші пропозиції і дайте врешті-решт будь-яку остаточну відповідь. 2. Просимо вивчити наші пропозиції і дати остаточну відпо­ відь. 3. Запам’ ятайте: якщо ви не погасите заборгованість, ми тут же розірвемо контракт! 4. Дозвольте нага­ дати Вам про необхідність погасити заборгованість, інакше ми будемо зму­ шені розірвати контракт. 5. Хочемо запевнити, що наше підприємство виконає Ваше замовлення в найкоротший термін. 6. Ми уважно вивчили Вашу пропозицію, але змушені відхи­ лити її, оскільки нас не влаштовують умови виконання замовлення. 7. Ва­ шої пропозиції ми не приймаємо й Ділове спілкування навіть не просіть і не благайте. II. Ккгмерммент. Перебудуйте п’яте чи шосте речення, доповнивши його роз­ мовними, емоційно забарвленими словами чи словами в переносному значенні, а також замінивши прямий порядок слів непрямим. Як така перебудова позна­ читься на стилістичному забарвленні речення? Зробіть відповідний висновок. Л»ВЛ І. Уявіть, що ви керівник установи. Завершіть і запишіть три з поданих реплік (на вибір). Змоделюйте ситуацію ділового спілкування, у якій була б можливою одна з ваших реплік. 1. Я сподівався почути від вас... 2. Я просив би Вас... 3. Радив би Вам... 4. Мені здається, що... 5. Мені шкода, але... 6. Мені не подобається, що Ви... 7. Вибачте, але я мушу... 8. Вважав би за необхідне нагадати Вам... 9. Щ е раз дякую та висловлюю надію... 10. Вибачте, я не цілком упевнений... II. Запам’ ятайте подані висловлювання й користуйтеся ними під час ділового спілкування. Прочитайте уривок із виступу під час ділових переговорів. Зазначте недоліки висловлювання щодо доречності мовлення. Які лексичні та граматичні помилки допущено? Відредагуйте й запишіть текст. Доводжу до вашого відому, що згідно плану роботи нашої організації в жовтні місяці ми проводимо семінар на тему «Впровадження системи управління якістю ». Першим ділом ми хочемо ознайомити присутніх з основними концепціями управління якістю. Слідуюче питання — нада­ ти рекомендації щодо побудови, впровадження та поліпшення систем управління якістю відповідно вимогам стандарту Д С ТУ ІВО 9001:2009. 147

Культура мови і стилістика

Користуючись нагодою, запрошую вас прийняти участь в роботі цього семінару. Буду, чесно кажучи, дуже радий вас бачити. Якщо захочете, то візьмете з собою свого заступника чи людей, які розбираються в цих питаннях. М о в л е н н єв а си т у а ц ія Надія Сергіївна дуже зраділа, коли отримала листівку від своєї донь­ ки. Одразу ж прочитала: «Дорога мамо! Вітаю тебе з днем народження, бажаю нових досягнень у праці, успіхів у роботі й особистому ж итті. Твоя донька О ля». Мама засмутилася, з її обличчя зійш ла радість. Поясніть, чому засмутилася мама. Як би ви написали листівку?

261. Уявіть, що ви спеціаліст фінансового підрозділу підприємства. Вам дору­ чили повідомити ділового партнера про перенесення дати розрахунку за викона­ не замовлення на десять днів із незалежних від підприємства причин. Виконай­ те це завдання так: 1) напишіть діловий лист відповідного змісту: 2) змоделюйте ділову телефонну розмову. Які переваги писемної форми ділового спілкування в цій ситуації? А усної форми? § § §

1. Доречність мовлення забезпечується добором мовних засобів відповідно до мовленнєвої ситуації. 2. Мовлення може бути доречним лише тоді, коли воно відзначається правильністю, логічністю, точністю, багатством.

§ 25. Ф ун к ц іо н альн і та експресивні засоби мови П ро вживання мовних засобів з урахуванням типу, стилю іі жанру висловлювання П ригадайт е! 1. Які є типи мовлення? 2. У яких жанрах реалізується кожен зі стилів мовлення? І. Прочитайте тексти. Що в них спільного? Визначте сферу використання, мету, мовні засоби, а також стиль мовлення кожного висловлювання. Поясніть відповідність між стилем мовлення та вжитими мовними засобами. 1. Найважливіше правило ввічливості, яке діє в усьому світі однако­ во, — усміхайтеся! Усміш ка — засіб встановлення добрих стосунків між людьми. Ви можете не знати мови, але ви усміхайтесь, а оточуючі люди «перекладають» вашу усмішку так: «Ви мені подобаєтесь. Я радий бачи­ ти вас». При цьому слід пам’ ятати, що нещира усмішка нікого не введе в 148

Доречність мовлення

оману. Ми говоримо про справжню усмішку, сповнену приязні, доброти, усмішку, яка йде від щирої душі (А. Коваль). 2. Усмішка — особливий порух м’язами обличчя (губ, очей), який вира­ жає схильність до сміху. // Цей порух як вираження чого-небудь. // Такий порух як вираз глузування, кепкування і т. ін.; посмішка (Зі словника). 3. Забувши про все, Зимова Дівчинка притуляла гілочки до своїх щічок, гладила їх своїми ніжними пальчиками, цілувала своїми вустами — і якесь незнано-невідане почуття наповнювало стиха її душу. Й ніжно-лагідна усмішка, яка сама собою з ’явилася на її обличчі, навіть не думала сходити. Дівчинка стояла та усміхалася... Усміхалася небу. Усміхалася сонцю. Посміхалася землі (3 казки). II. Поміркуйте, до універсальних чи національних засобів комунікації належить усмішка. Ф ункціокальні засоби

Експресивні засоби

Стилістичні засоби, якими володіє українська мова, використовуються для творення текстів усіх стилів, але ф ункціоную ть вони в кож ному стилі по-різному. Наприклад, для наукового стилю характерні терміни, а для художнього — емоційно-оцінна лексика, тропи. Слова, що створюють специфіку оф іційно-ділового стилю, не повинні фігурувати в публіцистичному чи розмовному мовленні. Експресивні засоби мови — це такі засоби, які надають мовленню образності й ем оційної забарвленості. Експресивність створюється з метою справити вражен­ ня на читачів (слухачів). Найтонші відтінки почуттів, переживань і оцінок можна експресивно передавати за допомогою слів із суфіксами пестливості та зменшеності -к-, ик , ок , очіс-, -ечок-, о ч к , -Ц-, -еціг, он ьк , еньк-, -ат-. -инк-, -есеньк- та ін.: М іш ечок гр у ш , т о р б о ч к а з з у б о ч к а м и — от о і все з б іж ж я (Є. Гуцало). Глибш е розкрити всю складність психічного світу людини дає змогу поєднання протилежних за значен­ ням і різних за емоційними відтінками слів: / я бажаю жить, відкрить на вікнах посірілі ставні, з людьми сміятись, плакать і любить (В. Симоненко).

ДВ&Р, І. II оприпиніте в парах. І. Розгляньте таблицю «Стилі мовлення», вміщену на форзаці підручника. Розіграйте діалог: один із вас виконує роль «учителя», а інший — «учня». «Учитель» задає запитання за таблицею, «учень» відповідає. Потім поміняйтеся ролями. Якого стилю ви дотримувалися, виконуючи завдання? II. Розкажіть стисло за таблицею про: а) класифікацію текстів за сферою використання; б) класифікацію текстів за метою мовлення; в) жанри, у яких реалізуються стилі мовлення. Яким стилем і тилом мовлення ви скористалися? 149

Культура мови і стилістика

\ 264. І. Прочитайте вголос вірш за правилами української літературної вимови. Поясніть, які зорові образи змальовує автор. Якими почуттями наповнений твір? Там сонце, як серце, дзвенить-виграє, Кленовий листочку, дівчатко моє! Злотава доріжка од сонця до вій... Кленочок-листочок танцює на ній. Там Там Там Там

Лади-Ладусі співають пісень. ночі блакитні й фіалковий день. срібні ковалики квіти кують, зорі-комарики в небі снують.

Ой тіні рожеві, ой сон золотий, Ой стежка-мережка й дівчатко на ній — Дівчатко-клетчатко, злотава струна... Ой пісня блакитна, ой срібна луна... С. Тельнюк

Наталя Віллон. Дивлячись у нічне небо II. Визначте тип, стиль і жанр мовлення тексту. Знайдіть використані мовні засоби (тропи, багатозначні й застарілі слова, слова із суфіксами емоційної оцінки тощо). Поясніть значення виділеного слова. Доведіть, що текст відзначається доречним вибором мовних засобів.

III. Випишіть слова, у яких можливі орфоепічні помилки. Затранскрибуйте два такі слова (на вибір). 265 | Прочитайте речення. Визначте наявні в них експресивні засоби. З якою метою автори використали їх? 1. Хай в маленьких очах відбивається світ од маленьких ромашок до стартів великих. 2. П ощ езнуть всі перевертні й приблуди, і орди завойовників-заброд. 3. П ід твоїм високочолим небом гартував я душу молоду. 4. Я із надій будую човен і вже немовби наяву з тобою, ніжний, срібномовен, по морю радості п ливу (3 те. В. Симоненка). 5. Дівчинка, як невтомна бдж ілка, перескакувала від однієї роботи до іншої. 6. У Василинки сині очі, що горять волош ковим світом. 7. Гуртом порадьтесь, лебедята! 8. Рідная доненько! Бережи голівоньку свою, моя зозуленько... (З те. Є. Гуцала).

266. 1 1. І » ........... «їм» • • р.Прочитайте тексти, визначте стиль і тип мовлення кожного з них. Обґрунтуйте свою думку. 1. Господи, приношу Тобі всі гріхи мої та злочини, що зробив перед Тобою і перед Святими Твоїми ангелами. Усе покладаю на жертву Твого умилостивления. Хай обпалиш Ти і знищиш усе вогнем любові Твоєї, хай 150

А.

Доречність мовлення

зітреш усяку скверну грі хів моїх, хай очистиш совість мою від усякого зло­ чину й хай повернеш мені благодать, утрачену гріхом (3 молитовника). 2. Чоловіки й жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися та засновувати сім’ ю. Вони користуються однаковими правами щодо одружен­ ня під час шлюбу й під час його розірвання... Ш лю б може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються... Сім’я є природним і основним осередком суспільства й має право на захист з боку суспільства та держави (І з Загальної декларації прав людини). 3. Перед світанком і степ, і село, у якому окопалися німці, зовсім притихли. А н і звуку ніде. Навіть ракети не злітали вже над позиціями. Усе примовкло, скорилося сну. А ж раптом позаду батальйону кресону­ ли спалахи. У к ількох місцях й одразу. Лю ди інстинктивно оглядаю ть­ ся. У цю мить свистять над головою снаряди, роздирають тишу гучними вибухами, які стрясають і степ, і село, і небо над селом. Батальйон щ іл ь ­ ніше припав до землі, однак земля не приймає його ревних обіймів, земля здригається й норовить викинути людей із маленьких, виритих на всяк випадок окопів; снаряди лягають близько, окремі — зовсім поруч, і це ще більш е лякає необстріляних чи одвиклих від обстрілу с о л­ датів {Д . М іщ ен к о). II. Визначте використані в кожному з текстів функціональні засоби мови. Порівняйте ці засоби й аргументуйте доречність використання. III. Поясніть уживання розділових знаків в останньому тексті. Мозковий штурм. І. Які типи мовлення переважно використовуються в наукових текстах математичної тематики? А фізичної, біологічної, історичної, спортивної? II. Чим текст офіційно-ділового стилю мовлення відрізняється від текстів розмовного й науковох-о стилів? і І. Прочитайте текст. З’ ясуйте, якої галузі знань він стосується. У чому його пізнавальна цінність? У якій ситуації спілкування можливе це висловлювання? Д О Б УВ АН Н Я АЦ Е ТАТН О ГО ВО ЛО КН А З давніх часів людина використовує природні волокнисті матеріали для виготовлення одягу й різних предметів домашнього вж итку*. Одні з цих матеріалів рослинного походження, складаються із целю лози, наприклад, льон, бавовна**, інші — тваринного походження і склада­ ються з білків — вовна, шовк. *Вжиток — рос. употребление, применение. **Бавовна — рос. хлопок. 151

Культура мови і стилістика

Зі збільшенням потреб населення й техніки в тканинах стала гостро від­ чуватися нестача волокнистих матеріалів. Виникла необхідність добувати волокна за допомогою хімії. Це можна здійснити двома способами. Оскільки волокна характеризуються впорядкованим, орієнтованим уздовж осі розміщенням лінійних макромолекул, то можна взяти при­ родний полімер невпорядкованої структури й певною обробкою змінити в ньому розміщення макромолекул, укласти їх в одному напрямі. Можна зробити й так: добути полімер синтетичним способом, а потім укласти в ньому молекули в потрібному порядку. Як вихідний природний полімер для утворення штучних волокон беруть целюлозу, виділену з деревини, або бавовняний пух, який зали­ шається на насінні бавовника після того, як з нього знімуть волокна бавовни (З підручника). II. Знайдіть терміни та обґрунтуйте їх доречність у тексті. Які інші засоби, властиві науковому стилю мовлення, використано? Доведіть стильову належ­ ність тексту, підтверджуючи свою думку прикладами з висловлювання. »ІП. Перекажіть стисло текст (усно), змінивши стиль викладу на розмовний. З’ясуйте, як добір мовних засобів позначається на стилістичному забарвленні висловлювання. І Н А І. Прочитайте речення. З’ясуйте відповідність форм виділених дієслів нор­ мам української мови. Чи надають ці дієслова висловлюванню емоційно-експре­ сивного забарвлення? Чи доречно їх ужито? Доберіть до них стилістичні варіанти. 1. Ідіте ж, вірні слуги, принесіте важкий ланцюг з скарбівні щиро­ злотий (Л . Куліш ). 2. Ми х ліб до рук берем, як диво, в ньому — і сила, і снага? (С. Гордєєв). 3. Дивітеся яка печаль! (Г. Ш евченко). 4. Сосна сама заживляє рани соком янтарним, живою смолою... І не вмира, доки сили стане, стріча вітри, що ідуть горою... (Л . Забашта). о. Кину в землю зерно рясно — парость буя (О. Д овгий). 6. Сходю вже, коли таке діло, межи людьми посидю, послухаю, що кажуть (В. Ш курупій). 7. Не журись, коли осінь журлива, коли жар застига під дощем, коли листя спада шамотливе й невигадливим в небі ключем хтось вже пише авто­ граф на згадку (Г. Дудка). II. Випишіть безсполучникові складні речення. Накреслітьїхні схеми. Ик Прочитайте речення. Чи всі слова в них ужито доречно? Поясніть відпо­ відь. Відредагуйте усно речення. 1. Учень щоденно крокує до школи. 2. Учні файно відповідали на уроці. 3. Принесіте мені, будь ласка, книжку з бібліотеки. 4. Коли при­ йде епоха збирання врожаю, аграрії будуть забезпечені пальним. 5. У променях сонця блищали на траві атмосферні опади. 6. Складний музи­ кальний твір оркестр виконав пунктуально. 7. Сьогодні працівникам райдержадміністрації виплачують жалування. 8. Дотримання належної чистоти у приміщенні — священний обов’ язок кожного учня. 152

Доречність мовлення

Попрацюйте в „ „ . . р ьте Репродукцію картини Миколи Пимоненка. Поділіться з однокласником (олкг,^ , _ . однокласницею) своїми враженнями від зображеного. Розкажіть, що ви відчуваєте т,., ТІТ та про що думаєте, коли дивитеся на цю картину. Що намагався донести художник до нас9

Микола Пимоненко. Жнива в Україні V------ II. Складіть і запишіть на основі картини текст, який би складався з двох ССЦ: у першому ССЦ опишіть зображене на полотні, а в другому висловіть своє враження та враження однокласника (однокласниці) від картини. Якого стилю й типу мовлення ви будете дотримуватися? Скористайтеся характерними для цього стилю й типу мовлення функціональними та експресивними засобами мови. 272^Уявіть, що вам треба написати нарис про свого однокласника (друга) й офі­ ційну характеристику. Розкажіть, що буде спільного в цих текстах і чим вони відрізнятимуться. Якого типу, стилю і жанру ви будете дотримуватися, скла­ даючи кожне з висловлювань? Яким мовним засобам надасте перевагу?1

я 5

2 * Я

1. Використання функціональних і експресивних засобів мови за­ леж ить від типу, стилю і жанру мовлення. Різн і стилі — це різні висловлювання за сферою використання, метою та ознаками мовлення. У сучасній українській мові вирізняють розмовний, науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній, конфесійний стилі мовлення. 2. Уся різноманітність змісту наших висловлювань може бути зведена до трьох типів мовлення: розповідь, опис, роздум. Змістом розповіді (послідовні д ії) і опису (одночасні ознаки) є навколишня дійсність, а роздуму — зв ’язки між предметами та явищами, що виявляє людина. 153

Культура мови і стилістика

§ 26. У за га льн ен н я вивченого з теми «К у л ь т у р а мови і сти лісти к а » І. Прочитайте текст. Опишіть усно картину, яка виникла у вашій уяві. Чи збігається вона з репродукцією картини Григорія Соколенка? Визначте наявні в тексті ознаки художнього стилю й проілюструйте їх прикладами. Поясніть, як добір мовних засобів впливає на створення колориту мовлення.

Григорій Соколенко. Над Дніпром Д Н ІП РО Дніпро] Одне слово — і спадає з тебе полуда зневіри та втоми, одне слово — і зцілюєшся від кривдних ран, очищуєшся від накипу злоби й, ослаблений, повертаєш собі життєдайні сили й жадобу творення. Якщ о маєш у душі те слово... Не в образі водного ш ляху для воїв і купців, не у вигляді повені*, що бурхотить із земних джерел незагнузданою силою, не в картині сизого безмежжя простору, сповненого світла, барв і гомону, а в символі нашої сутності, вічного буття народу, його багатства, сили і здоров’я. Коли не згубив його, не спродав, не зрікся — у кожну мить, висвіт­ ливши в своїй душі цей символ, воскресаєш, як тлінний Лазар з небуття, і стаєш видний світові, мов хрест на церковній бані — святий і чистий. Дніпро... Розділився, монолітний і дужий, досягаючи столиці У краї­ ни, на ріки, річки, потоки й рукави, ніби стомився дорогою й спинитися хоче; омиває зелені острови, спочиває в замш ілих очеретом старицях, тихою гладдю засинає на лебединих озерах, аж поки не допаде до зеле­ них круч Печерська — та й вирветься на степовий простір, і благослов­ лять золотим блиском його нестримний біг до моря суворі ш пилі лаврсь­ ких соборів і хрещаті бані Видубицького монастиря (Р. Іваничук). *I. *ІІовінь — рос. наводнение, разлив, паводок. II. Знайдіть у тексті й поясніть орфограми та пунктограми. II. Випишіть із тексту ключові слова й словосполучення. За виписаним усно перекажіть прочитане. 154

Л

Узагальнення

М овл ен н єва си т у а ц ія Українка Світлана поїхала на конференцію до Америки. У вільний час дівчина зайшла до крамниці. Продавець поцікавився, хто вона й чому приїхала до Америки. — Я ф ілолог, — відповіла дівчина англійською. — П риїхала на кон­ ференцію. — Щ о це значить — ф ілолог? Це пов’ язано з медициною? — зацікав­ лено запитав продавець. — Н у, це значить, — пробурмотіла Світлана, — це значить, що я люблю слова. — Ось воно що, — сказав той розчаровано. — Ви любите говорити, і за це вас відправили на конференцію. Дівчина засмутилася. І англійську знає, і всі артиклі, і звуки вимов­ ляє правильно, а спілкування не вийшло. Поміркуйте, чому учасники спілкування не змогли порозумітися. Як уник­ нути подібних помилок?1

, 274. Складіть невелику зв’язну розповідь на тему «Культура мови і стилістика» з використанням відомостей, одержаних на уроках в 11 класі. Складіть і запи­ шіть план розповіді у формі запитань. Наводьте приклади для підтвердження висловлених теоретичних положень. Відредагуйте й запишіть речення. Поясніть помилки. 1. Обережно, двері закриваються! 2. Дотримання правил користуван­ ня газовими приладами є запорукою нещасних випадків. 3. До повістки дня було включено питання туризму. 4. Підписка на журнал здійснюєть­ ся в любому поштовому відділенні. 5. У конференції прийняли участь керівники підприємств. 6. В агентстві можна заказати квитки. 7. Кіоск не працює. На больничному. 8. Новий метод виготовлення деталей швидко завоював авторитет серед працівників. 9. Силами прокуратури нелегальне виробництво лік ів було анульовано. 10. На зборах підбито підсумки навчання. Це найголовніша справа. 11. Рада акціонерів звільнила з посади начальника цеху К. В. Бойчука і призначила на його місце О. М. Сергієнка. Це рішення не схвалюють у колективі. .76. Відредагуйте й запишіть речення. Поясніть помилки, причиною яких є порушення порядку слів. 1. Ж одний доповідач, на ж аль, скільки-небудь конкретних рекомен­ дацій, які можна було б з користю застосувати в повсякденній практиці, не дав. 2. Народ активно бере участь в управлінні державою. 3. Зобов’ я ­ зання як належить не було продумано. 4. Це негативно не відбивається на роботі. 155

Культура мови і стилістика

\ 277- Перекладіть українською мовою. Порівняйте вживання й написання при­ йменників в українській і російській мовах. Скористайтеся за потреби довідничком з культури мовлення (с. 158) і додатком 6. Сверх оплаты, к вашему сведению, прийтись по вкусу, смотря по погоде, в его пользу, вокруг города, посредством суффиксов, сверх всяко­ го ожидания, при жизни, из-за неосторожности, согласно приказу, знать по газетам, издеваться над кем-то, при помощи скальпеля, принимать близко к сердцу, в случае необходимости, принять во внимание, на про­ тяжении двух дней, вид из окна, в пределах своих полномочий, соответ­ ственно правилу, взнос в бюджет, в порядке обмена опытом, упорный в науке, по вкусу хорош, иметь в виду. \ 278., Иonp.iiii.iiiїї- и мара\ Прочитайте по черзі речення й усно відредагуйте їх. Поясніть суть помилок. 1. Прогул — це коли працівник відсутній на робочому місці без поважних причин більш е трьох годин. 2. Якщ о всі будуть так активно приймати участь в обговоренні, то ми не дойдемо до кінця закону даже завтра. 3. Підставою виникнення зобов’ язань є договори й серед інших документів посідають важливе місце. 4. Наше завдання вийти й завоюва­ ти міжнародний ринок. 5. Уся країна вболівала та чекала повернення нашої футбольної збірної з перемогою. 6. Запобігання, попередження та лікування серцевих захворювань — одне з головних завдань сучасної медицини. 7. Ми знаємо наші недостатки на сьогоднішнє сьогодення та працюємо над ними. 8. Автотранспортне підприємство займається пере­ везенням пасажирів і школярів. 279. , Виконайте завдання одного з варіантів. Варіант А. Складіть опорну схему чи намалюйте плакат на одну з тем: «Культура мови і стилістика», «Чистота мовлення», «Багатство української мови», «Ознаки правильного мовлення». Варіант Б. Укладіть словничок термінів на тему «Культура мови і стилістика*. Варіант В. Складіть оду (вірш, баладу) на тему «Культура мовлення». Варіант Г. Складіть задачу, співзвучну з темою «Культура мови і стилістика». у 280.

Складіть і запишіть невеликий текст на одну з тем, використовуючи засо­ би, відповідні обраному вами стилю мовлення тексту: «Українська мова — дер­ жавна», «Мова й етика», «Ремісникчи майстер», «Духовний пантеон України», «Дружба», «Освіта в Україні».

\ 281.

-'ік'імфол Продовжтефрази.

1. Під час опрацювання розділу «К ультур а мови і стилістика» я ді­ знався (дізналася), що... 2. Найлегшим під час опрацювання матеріалу для мене було... 3. Свої знання з тем розділу я б оцінив (оцінила) на... 156

:ння

Запитання й завдання для самоперевірки 1. Які основні вимоги до мовлення? Що єднає культуру мови зі стилістикою? 2. Щ о таке точність мовлення? Я к і найголовніш і умови її досягнення?

! ішмшпппппппппіміліг

3. Яку роль відіграють синоніми, омоніми, пароніми для точного виражен­ ня думок? Як визначити точність багатозначного слова? Наведіть приклади цих мовних одиниць. 4. Що таке логічність мовлення? Чому логічність мовлення залежить від логіки мислення? Які найголовніші умови логічності? 5. Які є порушення логічності? Наведіть приклади. 6. Що таке чистота мовлення? Які слова засмічують мову? Коли треба уни­ кати іншомовних, діалектних і професійних слів? 7. Яке мовлення вважається багатим? Назвіть вимоги багатства мовлення. Чому багатство мовлення пов’язане зі стилями? 8. Розкажіть про ресурси збагачення мовлення й синонімічне багатство української мови. Наведіть приклади. 9. Що таке виразність мовлення? За яких умов наше мовлення стає вираз­ ним? Якими засобами треба користуватися для цього? 10. Що таке доречність мовлення? Назвіть умови доречності. Яку роль у чному виборі мовних засобів відіграє ситуація спілкування? ПРОЕКТ

Підготуйте і проведіть у класі уявне телевізійне шоу на одну з поданих тем. 1. Контакт, ще контакт, або Як удосконалити свої комуніка­ тивні навички. 2. Мистецтво слухати, або Будьмо уважними до співрозмовника. 3. А ось і я, або Чи готові ми до спілкування. 4. До побачення, або Спілкування закінчено, спілкування про­ довжується. Ет апи підготовки проекту 1. Оберіть тему передачі ш ляхом опитування (анкетування, голосування). 2. Об’єднайтеся в групи: авторська (режисерська) група, веду­ чі, кілька груп учасників або група учасників і група глядачів. 3. Розподіліть обов’ язки між групами. Наприклад, авторська група має продумати формат передачі, оформлення студії, скла­ сти сценарій і співпрацювати з ведучими. Група глядачів має про­ думати запитання до учасників і підготуватися до обговорення проблемних питань. Учасники повинні підготувати невеликі виступи тощо. 4. Розподіліть обов’ язки в групі, підготуйтеся до участі в проекті. Д ля участі в проекті можна запросити батьків, учителів, пред­ ставників різних професій.

157

Культура мови і стилістика

ЛОВШ НИЧОК З КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ Н А В ІЩ О П О С ТАВ ЛЯ ТИ , Я К Щ О М О Ж Н А П О С ТАЧ А ТИ ?! Останнім часом мовці надто активізували чуже для сучасної укра­ їнської літературної мови слово поставляти (п ост а ви т и ) у значенні «давати (дати), надавати (надати) комусь щось потрібне, необхідне, забезпечувати (забезпечити) когось чимось». Поставляють, поставля­ ють, поставляють — невідомо й відомо що, куди, кому, навіщо... В українській мові маємо натомість дієслово пост ачат и (постачи­ т и). Наприклад: Ферма наша постачала сусідній госпіталь молоком та маслом (О. Гончар). Це слово посідає в нашій мові тривке місце. Воно дало гурт похідних слів, наприклад постачання, постачальний, поста Нальчик, постачальниця, постачальницький. Отже, не поставляймо нічого, а лиш е пост ачаймо (І . Вихованець).

Професійні словосполучення Р осійською мовою

Українською мовою

На користь(замовника) В пользу (заказчика) В порядке обмена опытом У порядку обміну досвідом У межах своїх повноважень В пределах своих полномочий У примусовому порядку В принудительном порядке В случае необходимости За необхідності У разі несплати суми В случае неуплаты сумы В соответствии с (законодательством) Згідно з (законодавством) Зважаючи на викладене раніше Ввиду вышеизложенного Ввиду того, что... З огляду на те, що... Взыскать неустойку Стягнути неустойку Внесок до бюджету Взнос в бюджет Позачергове скликання Внеочередной созыв Дисциплинарное взыскание Дисциплінарне стягнення Договірне зобов’ язання Договорное обязательство Должностной оклад Посадовий оклад Додаткова угода Дополнительное соглашение Додана вартість Добавленная стоимость Розрізняйте! Дисциплінарний. П ов’ язаний із нормами дисципліни, покараннями за їх порушення ( дисциплінарне покарання, стягнення). Дисциплінований. Який дотримується вимог дисципліни; організо­ ваний (дисциплінований учень, клас, працівник). 158

МОЯ СТОРІНКА V - /

Ц ікав о знати

С И Л А ВОДИ Слово вода стало центром багатьох приказок, прислів’ їв, фразеологіз­ мів, у яких образно визначається поведінка людини. Тих, хто веде нечес­ ний спосіб життя, виводять на чисту воду. К оли когось дуже ненави­ дять, воліють його втопити в ложці води. Вода виявляє свою силу і в характеристиках людей. Про неробу кажуть, що він не береться й за холодну воду. Про того, хто вперто мовчить, — що він набрав у рот води. Про шахрая, який уникає покарання, — що він вихо­ дить сухим із води. Нерозлучних друзів часто називають не розлий вода. Базікало неодмінно товче воду в ст упі, а тишко виявляє покірність і сидить нижче від трави, тихіше від води. А той, хто наперед не дуже вдало пророкує, мов вилами по воді пише (Н . Клименко). І таке буває Н Е ЗВ И Ч А Й Н І ЗАСОБИ С П ІЛ К У В А Н Н Я Досить своєрідний спосіб передачі інформації створили ж ителі Канарських островів — свист, який можна почути на віддалі 14 км. Народи Центральної та Південної Америки, Тропічної Африки, Півден­ но-Східної А з ії виробили особливу «мову барабанів». Майже в кожній сім 'ї є свій барабан для «телефонних розмов» із сусідами й найближчими селами. Веди, ж ителі острова Цейлон, та пігмеї, мешканці лісів Цен­ тральної Африки, створили «мову шепоту*. Це своєрідний монотонний шепіт, подібний до поривчастого дихання великої собачої зграї. Така мова дуже зручна: під час нічного полювання необхідно вести перегово­ ри тихо, щоб чутливе вухо слона чи антилопи не вловило ніякого шуму. Ц і й багато інших засобів спілкування умовно можна назвати мовою, але всі вони виступають тільки як допоміжні до єдиного універсального засо­ бу — мови словами (Г. Передрій, Г. Смолянінова). Як це б уло Д ІЛО В Е ПИСЬМО Щ е за часів Київської Русі існувала культура написання документів. Стандартні формули офіційних документів не були цілком сталими; у багатьох словосполученнях використовували варіантні синтаксичні зв’ язки, різний порядок слів. Документи писали суцільним текстом, не розділяючи окремі слова. Вони проходили такі стадії написання: підго­ товка чернетки, редагування, написання «чистовика*. Діловим письмом при князях займалися дяки, а при намісниках — писарі й піддячі.

Кращою похвалою ораторові буде, якщо кожний, хто чув його промову, скаже собі: «Але я сам так думав, він лише висловив те, що я почував». В іо л л е д е Д ю к

ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО МОВЛЕННЯ

предмет і завдання риторики; етапи ораторської діяльності; структурні частини тексту промови; прийоми встановлення і збереження контакту з аудиторією.

розпізнавати етапи ораторської діяльності, вибудовувати стратегію оратора; вибирати тему виступу, визначати його мету, жанр з урахуванням аудиторії; знаходити матеріал, структурувати виступ, переконливо аргументувати та обґрунтовувати власні тези; будувати різні за композицією висловлювання; добирати найдоцільніші засоби виразності мови; виголошувати промову, використовуючи різні способи виступу залежно від ситуації спілкування.

Основи публічного мовлення

§ 27. Риторика як наука. Розділи риторики Про предмет і завдання риторики, загальну характеристику її розділів та етапи ораторської діяльності П ригадайт е! 1. Кого називаю ть оратором? Щ о таке ораторське мистецтво? 2. Я к и х видатних ораторів ви знаєте?

ВИЙ-

П рочи тай те текст. П ом ір к уй те, чи к о ж н а лю д и н а м ож е стати хорош и м оратором. Н а основі тексту доведіть або спростуйте одну з т ак и х тез: а ) т іль к и природні дан і мож уть зробити лю д и н у оратором ; б ) властивості хорош ого орато­ р а набуваю ться, розвиваю ться, виховую ться.

ПО ЕТАМ И Н АРО Д Ж У Ю ТЬС Я , О Р А Т О РА М И С ТАЮ ТЬ Багато тисячоліть тому знаменитий оратор Стародавнього Риму, видат­ ний теоретик ораторського мистецтва Марк Т улій Цицерон виголосив фразу, яка стала крилатою й дійшла до наших днів: «Поетами народжують­ ся, ораторами стають». Видатний римлянин був упевнений, що з поетич­ ним талантом людина народжується, а оратором можна стати, якщо докла­ сти для цього певних зусиль. Справді, хорошим оратором може стати лише той, хто хоче ним стати, хто прагне цього, хто багато працює над собою. Звичайно, природ­ ні дані допомагають людині досягти кращих результатів, але самі по собі вони не є запорукою успіху.

Римський форум, де в давнину виступали оратори 161

Основи публічного мовлення

Звернімося до історії ораторського мистецтва. Кому не відоме ім ’я знаменитого давньогрецького оратора Демосфена? Проте, мабуть, не всі знають, що його виступи спочатку не мали успіху. Коли Демосфен виго­ лошував першу промову, то народ сміявся з нього і, висловлюючи своє невдоволення, так кричав, що оратор-початківець* не міг закінчити її. Т ільк и ціною величезних зусиль, постійної й наполегливої праці Демо­ сфен домігся визнання сучасників. Демосфен навчався ораторського мистецтва в інших відомих орато­ рів, його сучасників. Він уважно слухав їхні виступи, стежив за ходом роздумів, відзначав для себе позитивні й негативні сторони. Він запам’ я ­ товував вдалі слова й вирази, а потім використовував їх у своїх виступах, придумував різні варіанти висловлення однієї й тієї самої думки, вносив до них поправки, шліфував, відточував, вибирав серед них кращий і най­ більш точний варіант. Надзвичайно освіченим, різнобічним і невтомним оратором є Цицерон. Щ е будучи підлітком, він із пристрастю вбирав усяку науку, не нехтуючи ніякими знаннями. Завдяки працьовитості та природним здібностям х ло ­ пець став відомим серед своїх ровесників, а їхні батьки навіть приходили на заняття, щоб власними очима побачити Цицерона й переконатися в його блискучих успіхах. Закінчивши ш кільні заняття, Цицерон продов­ жував навчатися з величезною старанністю: знайомився з філософськими вченнями різних шкіл, вивчав грецьку мову, студіював різні науки. Він відточував свою красномовність, як зброю. Як бачите, видатні оратори багато працювали над собою, приділяли значну увагу підготовці до публічних виступів (За Л . Введенською). *Початківець — рос. начинающий. Рит орика як наука Предмет рит орики

Завдання риторики

Р озділ и рит орики 162

Риторика (грец. гііеіогіке — ораторське мистецтво) — наука побудови й оприлюднення досконалого висловлю­ вання; наука про ораторське мистецтво, красномовство. Предметом риторики є текст на різних етапах його існу­ вання (породження тексту, текст як процес, текст як продукт). Д ля риторики особливий інтерес становить такий вид тексту, як публічне мовлення, яке за своїми характеристиками повинно бути правильним, ясним, точним, стислим, доцільним, виразним. Риторика відповідає не лише на питання що говорити?, але й на питання як говорити?, як примусити інш их слухати себе?, як управляти аудиторією?, як правиль но спілкуватися? Вона розвиває ц ілу систему особистісних якостей людини: культуру мислення, мовлення, поведінки, спілкування. До основоположних розділів класичної риторики нале­ жать інвенція, диспозиція, елокуція, меморія, акція.

Основи публічного мовлення

Інвенція ( лат. inventio — винахід, вигадка) — розділ риторики, який відповідає за розроблення етапу заду­ му, намірів, ідей, формулювання гіпотези майбутнього виступу. Диспозиція {лат. dispositio, від dispono — розташовую, розміщ ую ) — розділ риторики, який відповідає за фор­ мулювання основних понять про предмет виступу й визначає правила оперування поняттями. Елокуція (лат. eloguor — висловлююсь, викладаю) — розділ риторики, який відповідає за розкриття законів мовного вираження предмета спілкування. Меморія {лат. memoria — пам’ ять, згадка) — розділ риторики, призначенням якого є допомогти оратору запам’ ятати зміст промови так, щоб не розгубити не тіль­ ки фактичну інформацію, а й образність, цікаві деталі. Акція (лат . actio — дія, дозвіл) — розділ риторики, призначення якого полягає в тому, щоб підготувати оратора зовнішньо та внутрішньо до виступу. Етапи В ораторській діяльності виділяють три основні етапи: орат орської докомунікативний, комунікативний і післякомунікадіяп ьност і тивний. Докомунікативний етап передбачає: визначення теми й мети виступу; • аналіз аудиторії; • добір матеріалу і структурування промови; мовне оформлення; запам’ ятовування тексту. Комунікативний етап включає виступ із промовою, від­ повіді на запитання, ведення полеміки, а післякомунікативний — аналіз виголошеної промови. П рочи тай те ви словлю вання. П ро іцо йдеться в к о ж н ом у з них? Я к е висловлю ван н я ви вваж аєте найвагом іш им д ля себе?

1. Найбільш а цінність оратора — не тільки сказати те, що потрібно, але й не сказати того, чого не треба (Ц ицерон). 2. Талант ніколи не гово­ рить трьох слів там, де досить двох (Г. Л іхт енберг). 3. Істинно красно­ мовний той, хто звичайні речі виражає просто, великі — велично, а середні — помірно (Ц ицерон). 4. Мова істини проста (П лат он). 5. Спра­ ва не в тому, про що говорять, а в тому, як про це говорять (К вінт іл іа н). 6. У багатьох людей є цілий словник, який позбавляє їх від думок: він складається зі слів, як і мало що виражають, а тому додаються до чого завгодно. Це — наліпка на порожніх пляшках (А. Ш опенгауер). 7. У про­ мові повинне бути те саме, що буває в тілі людському, яке має свої істин­ ні окраси від гарної своєї будови (Ш . Роллен). 8. Не те добре, коли кри­ чать великим голосом, але те є великим, коли говорять добре (Демосфен). 163

Основи публічного мовлення

II. Н ап и ш іт ь н ев ел и к у творчу роботу ( 5 - 6 речень), висновком я к о ї був би один із в и д ілен и х висловів. 2Н4. З ’ясуйте подібність і відм інність у лек си ч н ом у знач енні сл ів риторика, демагогія, фразерство, словоблудство. Введіть ці слов а в окрем і речення. У я к о м у зн ачен н і — прям ом у чи переносном у — ім енник риторика буде си н он і­ мом до ім ен н и к а демагогія? Зверніться за потреби до т лум ачного сло в н и к а та сл о в н и к а синонім ів. І. П рочи тай те текст. Я к ви розум ієте сказане в перш ом у реченні? К о р и ­ стую чись м атеріалом тексту, ск аж іт ь , щ о потрібно д л я того, щоб стати хорош и м оратором . Зап и ш іт ь це у ф орм і п ам ’ятки .

О РАТО РСЬК Е М ИСТЕЦТВО Хороших ораторів знайдеться набагато менше, ніж хороших поетів... Це пояснюється тим, що красномовство дається більш важко, ніж це здається, і народжується з багатьох знань і старань. Необхідно засвоїти найрізноманітніші знання, необхідно надати красу самому мовленню, і не лише відбором, але й розташуванням слів; усі пору­ хи душі, якими природа наділила рід людський, необхідно вивчити до тонкощів, тому що вся міць і мистецтво красно­ мовства полягають у тому, щоб або заспокою­ вати, або збуджувати душі слухачів. До цього всього мають приєднатися гумор і дотепність, освіта, достойна вільної людини. Крім того, необхідно знати всю історію давнього світу, аби черпати з неї приклади. Виконання промови вимагає стеження за рухами тіла, і за жестикуляцією, і за виразом обличчя, і за звуками та відтінками голосу. Промова повинна розцвітати й розгортатися тільки на основі повного знання предмета. Істинний оратор своїм впливом і мудрістю не лиш е собі пошукує славу (пошану), а й багатьом громадянам, та й усій державі зага­ лом, приносить щастя і добробут. Досягти Ц ицерон цього красномовства може тільки той, хто глибоко зрозуміє людську природу, лю дську душу та причини, які при­ мушують її спалахувати й заспокоювати. Оратор повинен володіти дотепністю діалектика, думками філософа, словами мало не поета, пам’ яттю законодавця, голосом трагіка, грою такою, як у кращих лицедіїв (За Цицероном). л___

I I . З ’ ясуйте за тлум ачним словником значення слів діалектик, лицедій.

М ік роф он . Ч и згодні ви з тим, що ри тор и к а — це нау к а усп іху? Ч ом у, на ваш у дум к у, лю ди прагнуть пізнати її секрети? Д е в сучасном у ж итті ми ст и к а­ ємося з риторикою ? Я к і ситуації потребують знання законів ц ієї науки?

164

Основи публічного мовлення 287. В и к он ай те завдання одного із запропонованих варіантів.

Варіант А . П роведіть дискусію на одну з тем: «У ч н ів с ь к е сам оврядування: за і п р о т и », « Д л я

чого потрібні з а к о н и ? », « Ч и потрібко завж ди говорити п равд у? ».

Варіан т Б. П ідготуй те питання д л я обговорення за к р у гл и м столом на сам о­ стійно обрану тему.

Д л я вас, доп и т л и ві Ораторське мистецтво стало визначним суспільним явищем, що досягнуло високого рівня ще в стародавньому світі: Єгипті, Ассирії, Китаї. Однак саме Давня Греція визнається батьківщиною красномов­ ства, де почала складатися його теорія. У царстві ораторського мистец­ тва височіють імена Сходу, стародавніх Греції та Риму: Конфуцій, Демосфен, Арістотель, Цицерон, Квінтіліан. Якщ о ви хочете більш е дізнатися про риторику, зверніться до на­ вчального посібника «З оло то слїв » Г. Сагач. Поділіться інформацією з однокласниками.

. П ер ек лад іт ь і зап и ш іть текст ук раїн ськ ою мовою, користую чись довідкою. П оясн іть, як ви розумієте прочитане. Ч и допомагає роздратованість і ворож ість досягти порозум іння?

Если вы придёте ко мне со сжатыми кулаками, я думаю, что и мои кулаки сожмутся так же крепко, как и ваши; но если вы придёте и ска­ жете: «Давайте сядем и поговорим, а при расхождении во взглядах постараемся понять, в чём о н и », то вскоре обнаружим, что мы не так уж далеки друг от друга, что пунктов, по которым мы сходимся, гораздо больше, и что если у нас хватит терпения, искренности и желания при­ йти к соглашению, то мы придём к нему» (В. Вильсон). Довідка. Сжатый — стиснений, крепко — міцно, расхождение — роз­ біжність, вскоре — незабаром, соглашение — згода. Я М . П ідготуйте, користую чись друкованим и чи електронним и д ж ер елам и , усне повідомлення про одного з т ак и х видатних ораторів: Іоан н а Златоуста, Ілар іо н а К иївського, Ф ео ф ан а П рок оп ови ч а, Гр и гор ія Сковороду, В аси л я Л и п к ів сь к о го , Сократа, А ріст от еля , Демосфена, Ц иц ерона. Розпочніть своє повідомлення о ри гі­ нальним вступом, щоб зацікавити слу хач ів . Ч ас виступу — 3—4 хв и ли н и . 1

* о V а

1. Від уміння висловлюватися часто залежить успіх, авторитет, кар'єра. Це уміння завжди розвивається одночасно з розширенням культурного та професійного кругозору. 2. До основоположних розділів класичної риторики належать інвенція, диспозиція, елокуція, меморія, акція. 165

Основи публічного мовлення

§ 28. П ідготовка до п убліч н ого виступу П ро визначення мети, вибір теми, складання плану виступу, аналіз аудиторії, а також про особливості добору, систематизації і запису матеріалу Пригадайте! 1. Щ о т а к е п ублічн и й виступ? Я к і є варіанти підготовки до виступу й в и голо­ ш ення промови? 2. Я к і є д ж ер ел а інф орм ації? П ізн ат и систему лю д сь к и х цінностей м ож на на основі безм еж ного фонду п р и слів ’ їв і п р и к азо к у к р аїн сь к ого й російського народів. П рочи тайте та порів­ няйте подані п р и слів ’ я й п ри к азк и . Н а їх основі сф орм улю йте п р ави ла етичного м овлення, мистецтва ведення бесіди, поради промовцю. Р о зк аж іт ь про риторич­ ні т рад и ц ії обох народів.

І з скарбниці українського народу Більш е діла — менше слів. Хто мовчить, той двох навчить. Набалакав і в торбу не вбереш. Торохтить Солоха, як діжка з горохом. Коня керують уздами, а чоловіка — словами. Язик мій — ворог мій: раніше розуму говорить. Казав, та не зав’ язав. Знаю од краю до краю, а всередині не знаю. Говорить таке, що купи не тримається. На городі бузина, а в Києві — дядько. Ст рат егія оратора Етапи підгот овки

166

І з скарбниці російського народу Не спеши языком — торопись делом. Кто говорит, тот сеет; кто слушает — собирает. Д олго говорит — ум копит, а вымолвит — слушать нечего. Складно бает, да дела не знает. Язык царствами ворочает. Не ножа бойся — языка. Недолгая речь хороша, а долгая — поволока. Кстати промолчать, что большое слово сказать. Начал за здравие, а кончил за упокой. Я ему про Ивана, а он мне про Степана.

Загальний, всебічний план досягнення цілей, організа­ ц ії спілкування, який передбачає розроблення основних напрямів промови, називається стратегією оратора. У підготовці публічного виступу можна виділити такі етапи: визначення мети — аналіз аудиторії — вибір теми — складання плану — добір матеріалу і його систе­ матизація — запис відібраного матеріалу (повний текст промови, тези, конспект, план, цитати). Кожна промова має конкретного адресата, свою аудито­ рію, і чим краще оратор знає аудиторію, чим ретельні­ ше він окреслить її портрет, тим ефективнішою буде промова. Вивчивши аудиторію, склавши її портрет, ора-

----------------------------------------------------------- ^ О с н о в и п \ Л л іч н о го

м оатам кя

тор вже може більш точно окреслити тему промови, знайти оригінальну ідею, пройшовши послідовно всі моменти в розробленні стратегії. Тема повинна бути ціка­ вою, достатньо важливою і зрозумілою для аудиторії. На етапі добору й систематизації матеріалу визначаєть­ ся логічний план майбутньої промови, який допомагає цілеспрямовано добирати літератур у, а з неї — фактичний матеріал для виступу, а після того, як зібра­ но фактичний матеріал і обдумано тему, скласти план. Початківець (та й не лиш е) мусить після попередньої роботи записати зібраний матеріал у вигляді повного тексту промови.

.■ . Д ля того щоб у записі можна було легко орієнтувати­ ся, він повинен бути зорово виразним, з використанням легких для сприймання графічних позначок — підкреслень, дуж ок, виділення кольором тощо. І. П рочитайте текст. В изначте його тему та мікротом и. Ч и згодні ви з твер­ д ж ен н я м ав тор а, в и сл о в л ен и м у в и д іл ен о м у реченні? А р г у м е н т у й т е свою відповідь. Н аводьте п р и к ла д и , ф акти.

Я К ВИ ЗРІВАЄ ПРОМОВА Чи хочете ви, щоб ваш виступ справив на слухачів приємне вражен­ ня? Якщ о так, зважте, що дасть ваш виступ слухачам. Чи довідаються вони про щось таке, чого раніше не знали, чи допоможе він їм у роботі, розв’язанні особистих проблем, чи буде для них хоча б цікавим? Я кщ о ви вичерпно не відповісте на ці запитання, то ваш публічний виступ може вийти не дуже вдалим. Адж е не хочеться, щоб про вас гово­ рили, як іноді чуєте або й самі кажете про інших промовців: «Л и ш е час змарнували через його довгу й порожню балаканину». Не намагайтеся сісти й підготувати промову за тридцять хвилин. Не можна «спекти» промову на замовлення, як пиріг. Промова повинна ви­ зріти. Виберіть тему на початку тижня, обдумайте її у вільний час, вино­ шуйте її, не забувайте її ні вдень, ні вночі. Обговорюйте її з друзями. Зробіть її предметом бесід. Задавайте собі різні запитання із цієї теми. Записуйте на папірцях усі думки й приклади, які приходять вам у голо­ ву, й продовжуйте шукати. Ідеї, міркування, приклади будуть приходи­ ти до вас у різний час — коли ви у ванній, їдете до центру міста, коли ви чекаєте, щоб вам подали обід. Таким був метод Лінкольна. Цим методом користувалися майже всі оратори, які мали успіх. Отже, ніколи не виступайте перед слухачам и, доки не зберете якомога більш е м атеріалу, важ ливого й цікавого д ля слухачів. П рислів’ я твердить: «З посудини не можна вилити більш е, ніж було в неї 16 7

Основи публічного мовлення

налито». Так само й людина не може дати більше, ніж знає. Запам’ ятай­ те, що й досвідчений промовець втратить авторитет, якщо систематично не розширюватиме свого кругозору. У явіть собі, що вам доручили за 14 днів підготувати виступ. Щ о для цього треба робити? Передусім точно визначте тему виступу. Намагайте­ ся дізнатися про склад, кількість, приблизний вік, фаховий рівень с лу ­ хачів, чи будуть присутні переважно чоловіки, чи жінки тощо. Ви повин­ ні знати, в межах якого часу читатимете лекцію чи виголошуватимете промову. Треба довідатися, чи буде ваш виступ поєднано з дискусією та відповідями на запитання. Зрозуміло, що слід підготуватися й до м ож ли­ вих запитань (За І. Томаном). II. Н а основі прочитаного коротко сф орм улю йте й запиш іть 3 - 5 основних порад д л я т и х, хто готує пром ову. III.

В и п и ш іть із тексту к лю чові слов а та слов осп олучен н я .

292.1 М ікроф он. Ч и вваж аєте ви себе цікавим співрозмовником, яскравою особи­ стістю? Я к працюєте над собою? З якою лю диною вам цікаво спілкуватися? Чому? . 293.| І.

П рочи тай те вісім основних запитань, на я к і повинен відповісти оратор, готую чись до п у блічн ого виступу. Обґрунтуйте в аж ливість к о ж н ого з н и х.

1. 2. 3. 4.

Щ о говорити? Як говорити? Хто говорить? Кому говорить?

5. 6. 7. 8.

Навіщо говорити? Де говорити? Коли говорити? Скільки говорити?

II. У я в іт ь , щ о вам потрібно підготувати виступ на тему «Г л о б а л ь н і проблем и л ю д ст в а ». Д ай те відповідь на к о ж н е з поставлених запитань. у

294. С кори ставш и сь різним и д ж ер елам и інф орм ац ії, доберіть цитатний мате­ р іа л до од н ієї з п од ан и х тем пуб лічн о го виступу: «З д о р о ви й дух у здоровому т і л і » , «Т а є м н и ц я ж и ттєв и х у с п іх ів », « П р о користь ф ізи ч н и х н ав ан т аж ен ь », «С у ч а с н і ін ф орм ац ійні т е х н о л о г ії», «А л ь т е р н а т и в н і д ж ер ел а е н е р г ії*. С ф орм у­ лю й те мету пром ови. С харак т ер и зу й те уявну аудиторію , перед якою ви х о т іл и б виступити зі своєю промовою. 2 9 5 . ^ І. П рочи тайте фрагмент публічн ої промови Стіва Джобса перед в и пускн ика­ ми одного з н авчальних закладів. В изначте тему, стиль і комунікативне завдання тексту. Я к оратору вдалося з перш их хвилин привернути увагу слухачів? Ч и спів­ звучна з текстом картина О лек сан д ра П олуніна?

ІСТО РІЯ ПРО ЛЮ БОВ І В Т РА ТИ Для мене велика честь бути сьогодні з вами на врученні дипломів одно­ го з найкращих університетів світу. Я не закінчував інститутів. Сьогодні я хочу розповісти вам історію з мого життя. І все. Нічого грандіозного. Мені пощастило я досить рано знайшов те, що лю блю робити в житті. Разом зі Стівом Возняком ми заснували компанію «A p ple Compu­ te r» у гаражі моїх батьків, коли мені було 20 років. Ми наполегливо

168

\

Основи публічного мовлення

працювали, і через десять років «A p p le » вирос­ ла від двох юнаків у гаражі до 2-мільярдної компанії з 4000 працівниками. Ми випустили наше найкраще творіння — Макінтош. А потім мене звільнили. Як вас можуть звільнити з компанії, яку ви заснували? Відпо­ відно до росту «A p p le» ми наймали талановитих людей, які б допомагали мені керувати компа­ нією, і в перші п’ ять років усе йшло добре. А ле потім моє бачення й бачення мого партнера щодо майбутнього стали різнитися, і ми врешті посварилися. Рада директорів перейшла на його сторону. Тому в ЗО років я був звільнений. До того ж привселюдно. Те, що було змістом усього мого дорослого життя, зникло. Я не знав, що робити, декілька місяців. Я Олександр Полунін. відчував, що підвів минуле покоління підпри­ Сходи иа небо. 11 поверх ємців, що я випустив естафетну паличку, коли мені ї ї передавали... Це було публічним провалом, і я навіть думав про те, щоб утекти куди подалі. А л е поволі я зрозумів: я все ще любив те, що робив. Х ід подій в «A p p le » лише злегка все змінив. І, зрештою, я вирі­ шив почати все спочатку. Тоді я цього не розумів, але з ’ ясувалося, що звільнення з «A p ple* було кращим з того, що могло зі мною статися. Тягар успішної людини змінився легкодумством менш упевненого початківця. П ісля звільнення я увійшов в один із найкреативніших періодів свого життя. Упродовж наступних п’ яти років я заснував компанії «N e X T » та «Р іх а г» і закохався в дивовижну жінку, що стала моєю дружиною. «Р іх а г» створив найперший комп’ ютерний анімаційний фільм «Toy S tory». Потім «Apple» купила компанію «N e X T », я повернувся в «A p ple», і технологія, розроблена в «N e X T », стала серцем нинішнього відродження «A p p le *. Я впевнений, що нічого цього не трапилося б, якби мене не звільнили з «A p p le *. Л ік и були гіркими, але пацієнтові вони допомогли. Іноді життя б’ є вас по голові цеглиною. Не втрачайте віри. Я переконаний: єдине, що допомогло мені продовжувати справу, — це те, що я любив її. Ви повинні знати, що ви любите. І це потрібно як для роботи, так і для стосунків. Ваша робота займає значну частину життя, і єдиний спосіб бути повністю задоволеним — робити те, що, на вашу думку, є великою справою. І єдиний спосіб робити великі справи — це любити те, що ви робите. Якщ о ви ще не знайшли своєї справи, шукайте. Не зупиняйтеся. Як це буває з усіма сердечними стосунками, ви довідаєтеся, коли знайде­ те. І, як будь-які хороші стосунки, вони міцнішають і міцнішають з рока­ ми. Тому шукайте, поки не знайдете. Не зупиняйтеся! (За С.Джобсом). II. Чи погоджуєтеся ви з думкою автора, висловленою у виділеному реченні? Поясніть її. У чому актуальність примови Стіва Джобса для сучасної молоді? 169

О с н о в и п у б л іч н о г о

м овлення

Щ - Ш . Складіть і запишіть цитатний план тексту. За планом перекажіть усно прочитане від третьої особи. Чи зміниться комунікативне завдання тексту? Чому? Два — чотири — всі разом. Сформулюйте й запишіть 5 гем, з якими ви хотіли б виступити перед аудиторією. Оберіть дві зі сформульованих вами тем і проаналізуйте їх, доповнюючи подані речення. 1. Тема актуальна для обговорення, бо... 2. Це питання зумовлене важливими причинами, бо... 3. Тема містить такі ключові слова... 4. Ця тема охоплює ключові предмети обговорення... 5. Твердження має зва­ жати на те, що... Попрацюйте в парах Сформулюйте й запишіть на прикладі теми «Природа й людина» складові аргументації: тезу, що обґрунтовує тему: вступне твердження (одне-два речення, що пояснюють тезу); підпункт А (перша причина, що доводить правильність запропонованої тези); підпункт Б (друга причина, що доводить пра­ вильність запропонованої тези). Обговоріть аргументи після завершення роботи. Виконайте завдання одного з поданих варіантів. Варіант А. Підготуйте текст виступу (до 5 хвилин) на актуальну соціальну тему, розрахованого на певну аудиторію (за віком, статтю, професією тощо). Варіант Б. Підготуйте текст ювілейної промови (до 3 хвилин) з нагоди пев­ ної урочистої події. Варіант В. Підготуйте текст виступу (до 5 хвилин) кандидата на посаду місь­ кого голови.1 1. Етапи підготовки публічного виступу: визначення мети — ана­ л із аудиторії — вибір теми — складання плану — добір матеріалу і його систематизація — запис відібраного матеріалу. 2. Необхідно пристосовувати виступ до категорії слухачів, перед якими доведеться говорити. § 29. Структурування ораторської промови П ро особливості вступної, основної та завершальної частин промови П ригадайт е! 1. З яких структурних частин складається текст? 2. Яку роль у тексті виступу відіграє вступна частина й завершення? Прочитайте висловлювання. Коротко прокоментуйте кожне з них. Два висловлювання, які вам найбільше сподобалися, запишіть у зошит. 1. Промова повинна розцвітати й розгортатися на основі повного знання предмета; коли ж за нею не стоїть зміст, засвоєний та пізнаний оратором, то словесне її вираження уявляється пустою й навіть дитячою балаканиною {Цицерон). 2. Д ля успіху промови важливим є протікання думки лектора. Якщ о думка перестрибує з предмета на предмет, якщо головне постійно переривається, то таку промову майже неможливо с л у ­ хати (А. К он і). 3. Там, де один тріумфує, у другого виникає неприємне відчуття програної справи. Натомість там, де ніхто не поводиться як 170

Основи публічного мовлення

переможець, ніхто не відчуває себе переможеним (/. Томан). 4. Той, хто хоче гарно говорити або писати, повинен обов’ язково добре роздумувати й мати хороший см ак... (/. Зульцер). 5. Добрр говорити — значить просто добре думати вголос (Е . Ренан). 6. Справжнє красномовство полягає в сутності, але зовсім не у словах (Ш . Сент-Бев). Структура промови

Вступна частина

Основна частина

Завершення

Промова складається зі вступу, основної частини і завер­ шення. Пропорційно вступ і завершення менші за основну частину. Психологи рекомендують приблизно 10-12% загального часу присвячувати вступові, 4 -5% — завершенню, а решту часу — основній частині. Мета вступу полягає в тому, щоб стисло пояснити зав­ дання промови, чітко і зрозуміло сформулювати суть теми і питання, на яких промовець збирається зупини­ тися. Вступ не повинен бути занадто серйозним і сухим. Перш і фрази мають бути максимально простими і миттєво доходити до свідомості будь якого слухача. Цікаво й ефективно розпочати з того, що хвилює на даний момент суспільство. Варто процитувати газетний мате­ ріал, приклад із книги, що в усіх на вустах, або з телепере­ дачі, навести дані останніх соціологічних опитувань. Так виступ непомітно зіллється з настроєм аудиторії. Основна частина промови — найбільш навантажена й об’ємна. Адж е тут ітиметься про ту ідею, яку в розгорну­ тому вигляді потрібно донести до слухачів, надихнути їх на прийняття якогось рішення. У цій частині виступу наводять порівняння, статистичні дані, роблять поси­ лання на авторитети тощо. Важливо дотримуватись основного правила композиції — логічної послідовності та стрункості викладення матеріалу. Важливою частиною будь-якої промови є завершення. Переконливе і яскраве запам’ ятовується слухачами, залишає добре враження про промову. Навпаки, не­ вдале завершення іноді губить непогану промову. Завершення промови складається, як правило, з двох частин: а) узагальнення основних думок; б) підбиття підсумків, заклик до виконання певних дій. У завершальній частині необхідно повторити основну думку, заради якої проголошується промова, підсумувати найбільш важливі положення, окреслити тему наступно­ го виступу, зробити слухачам комплімент, викликати аудиторію на суперечку, виголосити заклик тощо. Прикінцеві речення треба підготувати й записати зазда­ легідь, сформулювати виразніше й переконливіше. 171

Основи публічного мовлення

\ jjo a І. Прочитайте текст. Визначте його тему та основну думку. Випишіть клю­ чові олова й словосполучення. На яких положеннях акцентує увагу автор? Що нового з прочитаного ви дізналися? Я К З А Ц ІК А В И Т И С Л У Х А Ч ІВ Навряд чи зможе захопити слухача той, хто викладає свої думки без­ ладно, хто не розмежовує першорядні та другорядні поняття, хто часто перескакує з однієї теми на іншу, у кого кінець розповіді не має нічого спільного з її початком. У якій же послідовності треба викладати інформацію (думки, події, факти)? Це залежить від змісту повідомлення чи розповіді. Під час роз­ повіді про якісь події найчастіше застосовується послідовність у часі. Якщ о ви розповідаєте про якусь пригоду, то викладаєте окремо її події так, як вони насправді відбувалися: одна за одною. З погляду слухачів таке упорядкування розповіді має недолік: у більшості випадків вона починається буденно і, отже, нецікаво. Цікавими бувають, як правило, середина розповіді та її кінець. Якщ о ви хочете зацікавити слухачів своєю розповіддю, то випускай­ те з неї несуттєві подробиці. Ш видко, але не порушуючи послідовність, наближайтеся до розв’ язки. Поганий же оповідач, радіючи з того, що дістав змогу виговоритися, як правило, розповідає детально, з наймен­ шими подробицями. Якщ о ви маєте на меті розповісти слухачам щось таке, чого вони досі не знають, то в процесі викладу треба йти від простого до складнішого або від відомого до невідомого... Особливу увагу треба приділяти початку, оскільки саме він вирішує успіх усієї розповіді. Гете колись дотепно сказав: «Я к щ о я перший ґудзик застебну неправильно, то й далі застібатиму неправильно». Якщ о ви з самого початку не зумієте привернути увагу слухачів, то може стати­ ся, що до вашої розповіді справа взагалі не дійде... Часто буває доцільно вже в першому ж реченні визначити, щ о цікаве чи несподіване буде змі­ стом вашої розповіді. Про те, наскільки цікавим є її зміст, судіть не зі свого погляду, а з погляду тих, на кого вона розрахована (За І. Томаном). II. Знайдіть у тексті вислів Йогана Вольфгана Гете й ще раз його уважно про­ читайте. Про що в ньому йдеться? Д И В І. Прочитайте тексти. На яких особливостях вступної частини промови наголошується в кожному з них? 1. Вступ є частиною промови, через яку ритор слухачів чи читачів готує до решти промови, щоб вони прихильно, старанно й свідомо його слухали або читали. Д ля першого ритор повинен шанобливо й прихиль­ но їм свою справу представити, для другого — оголосити, що він буде говорити про речі важливі, потрібні й корисні, для третього — ясно висловити свою тему або саму матерію, про яку він говорити чи писати хоче... (М . Ломоносов). 172

^ О сн о в и публічного мовлення

2. Вступ до ораторської промови є те саме, що для тіла людського голо­ ва. Вступ слухають із більшою уважністю, він привертає або відволікає увагу слухачів. Часто, якщо вступ красномовний, слухачі в таке прихо­ дять засліплення, що огріхи в інших частинах промови ніким не бувають помічені; якщо ж він поганий, то хоч би якою решта твору була прекрас­ ною, оратор приймається усіма без задоволення; настільки сильними є перші враження (Г. Гайар). 806Ц І. Запишіть 6—8 потенційних тем для обговорення. Розташуйте ці теми за трьома категоріями: теми, на які не можна проводити дебати, бо стосовно них існує загальноприйнята думка; теми, стосовно яких ваші однокласники мають власну думку, але щодо цих тем можна сперечатися; теми, стосовно яких в учнів немає чіткої позиції. II. Подискутуйте з однокласниками щодо однієї з тем. Зверніть увагу, що не можна обстоювати аморальних позицій та не можна пропонувати неможливих для обговорення тем. а о м Попрацюйте в нарах. Уявіть, що вам потрібно виступити з промовою на шкільному телебаченні. Оберіть одну із запропонованих тем: «Сім чудес Украї­ ни», «Мови живуть і вмирають», «Умій себе загартувати», «Замки України», «Море і міфи», «Графіті — сучасний настінний живопис*. Один із вас має підго­ тувати й виголосити вступну частину промови, інший — завершення. Намагай­ теся, щоб ваш вступ був оригінальним, зацікавив потенційних слухачів, налаш­ тував на позитивний лад, зосередив їхню увагу й підготував до сприйняття основної частини. У завершенні потрібно підсумувати сказане, окреслити питан­ ня подальших зустрічей, посилити враження від виступу. Зверніть увагу, що вступ і завершення мають бути взаємопов’язаними. У 1999 році в Національному університеті «Києво-Могклянська акаде­ мія» виступила українська поетеса Ліна Костенко з промовою «Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала». Перш ніж приступити до основної частини промови, вона дала визначення всіх ключових понять свого виступу для того, щоб аудиторія її сприйняла так, як цього хотіла поетеса. Прочитайте фрагмент вступної частини цієї промови. Яким трьом ключовим поняттям дає визначення поетеса? Як вона тлумачить ці поняття? Чи вдалося їй підготувати слухачів до сприйняття основної частини промови? Г У М А Н ІТ А Р Н А А У Р А Н А Ц ІЇ Отже, гуманітарна аура нації. Ч и не правда, яке приємне для слуху поєднання слів? Справді, кожна нація повинна мати свою гуманітарну ауру. Тобто потужно емануючий* комплекс наук, що охоплюють всі сфери суспільного життя, включно з освітою, літературою, мистецтвом, — в їхній інтегральній причетності до світової культури і, звичайно ж, у своє­ му неповторно національному варіанті. А л е спершу уточнимо терміноло­ гію, щоб уникнути смислових аберацій**. * Емануючий — прикметник до еманація — сходження нижчих форм буття з єдиного універсального начала. **Аберація — викривлення, відхилення від норми. 173

Основи публічного мовлення

У наш складний час, у нашій проблематично незалежній державі, де так поляризувалися пріоритети, впадає в очі, наприклад, амбівалент­ ність поняття гуманітарний. Д ля одних — це комплекс гуманітарних дисциплін, адже humanitas — це категорія культури, освіти, духов­ ності. Д ля іншого слово гуманітар ний асоціюється перш за все з гума­ нітарною допомогою. Як для мене, це вельми прикрий термінологіч­ Марія Мамчур. Між небом і землею ний збіг, що часом призводить до непорозумінь, коли замість вироблення концепції гуманітарної політики в її кардинальних аспектах, все зводиться до розмови про черговий гума­ нітарний вантаж або про екологічно чисті макарони. Аура. У словниках радянського періоду, енциклопедичних, філософ­ ських, навіть іншомовних, — а ці словники осіли на стелажах, і люди досі користуються ними, — аура однозначно інтерпретується як термін медичний. Однак існує етимологія слова, досить звернутися до латини, — аура має там до десятка значень, і всі вони зв’ язані з вітерцем, повівом, або золотом, відтінками золотого. Відоме Горацієве «aurea mediocritas* — золота середина, чи епітет Персея «au ri gêna» — золотороденний, тобто син Данаї від Юпітера, який навідав її у вигляді золотого дощу... Щ о ж до поняття нація, то лиш е на перший погляд здається, що це таке чітке і всім зрозуміле поняття. Саме в це поняття останнім часом, уже в умовах, здавалось би, незалежної України, внесено стільки плута­ нини, що пересічний громадянин може вкрай розгубитися, начитавшись нашої преси, де українців то пропонують вважати етносом, що й досі ще не відбувся як нація, то вже аж політичною нацією, що містить у собі весь наш поліетнічний конгломерат, то народом України, то, як у Конституції сказано, — українським народом. У паспорті графа націо­ нальності скасована. Епітетом національний розкидаються так бездумно, що іноді він втрачає контури сенсу. Проблема тут навіть не в ідентифікації нації, а в кризі самоідентифікації національно дезорієнтованої частини суспільства. Не буду вдаватися в теорію питання, це окрема тема, скажу лише самоочевидну річ: якби укра­ їнці не були нацією, то вони давно були б уже не українці. Одначе був же якийсь божественний вітер, що кидав покоління за поколінням на боротьбу саме за цей народ, за цей шматок землі, який Бог на планеті пода­ рував саме українцям (Л. Костенко). Скориставшись тлумачним словником, з’ясуйте лексичні значення слів гуманітарний, аура, нація, ідентифікація. Складіть і запишіть з кожним словом по одному складному реченню. 174

Основи публічного мовлення

ЗОй. Прочитайте висловлювання. Коротко прокоментуйте кожне з них. На осно­ ві одного з висловлювань підготуйте експромтом невеликий виступ на 2—3 хвили­ ни. Ретельно продумайте початок та завершення виступу. 1. Висока душа при найменшій нагоді прагне до добродійності; душа низька не інакше, як плазом, іде до своєї мети ( Конфуцій). 2. Головні турбо­ ти повинні бути присвячені душі, потім менш важливі турботи — тілу, що підкоряється душі; гроші повинні займати третє і останнє місце ( Платон). 3. Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців (О. Довженко). 4. По-справ­ жньому освічений той, хто вміє читати між рядками (О. Сухомлин). 5. У цьому світі люди прагнуть любові й схвалення більше, ніж хліба (М ат и Тереза). 6. Гідним є лише життя, прожите заради інших людей (А. Ейн­ штейн). 7. Де немає мрії, люди помирають (Соломок).

к ® з ®

1. Д ля успішного виступу в аудиторії важливо підготувати цікавий вступ та хороше завершення і зробити так, щоб вони були пов’язані одне з одним. 2. Під час виступу потрібно використовувати якомога більш е конкретних прикладів; наводити за необхідності висловлювання авторитетних осіб; задавати запитання, щоб підкреслити перехід від однієї думки до іншої.

§ ЗО. Способи подання м атер іалу й запам 'ятовування промови Про дедуктивний, індуктивний і компаративний способи подання матеріалу, типові помилки в аргументації й критиці, а також про логічне й механічне запам'ятовування П ригадайт е! 1. Яка різншш між дедуктивним та індуктивним способами мислення? 2. Як правильно спростувати або довести думку? ■. 806. Прочитайте висловлювання. Про які особливості аргументації йдеться в кожному з них? 1. ...Х ай неправда викрита, — у пристрасті тисячі доказів, щоб пустити цю неправду знову в хід (Ж. Робіне). 2. Хто доводить багато, той нічого не доводить (Латинський вислів). 3. Аргументи не рахують, а зва­ жують ( Грецький вислів). 4. Усе сказано ніколи не буде. Суперечка думок безкінечна (С. Рамиш вілі). 5. Дзвінка цитата спокушає нас більш е, ніж правдиве мовлення (М . М онт ень). 6. Говори з переконанням — слова й вплив на слухачів прийдуть самі собою (1. Гете). 7. Одне слово, сказане від щирого серця, діє на наш розум сильніш е усяких найважливіших доказів і переконливіше усяких розмірковувань... (А . Ам ієль). 8. Є вислови, які мають властивість сонячних променів: чим більш е вони стиснуті, тим сильніше вони пропікають (Г. Флобер). 175

Основи публічного мовлення

Виділяють три способи подання матеріалу: дедуктив­ ний, індуктивний, компаративний. При дедуктивному поданні матеріалу спочатку форму­ люється теза (основна ідея), яка потім обґрунтовується доказами (аргументами). При індуктивному викладі спочатку дається аналіз низки фактів, явищ, предметів, положень, на основі чого робиться узагальнювальний висновок, формулю­ ється основна ідея. Компаративний спосіб — спосіб доведення від одинич­ ного до одиничного. Правильне використання цих способів залежить від характеристики аудиторії й особливості проблеми. В аудиторіях таких категорій, як а) молодіж ні; б) за ниж­ чими рівнями освіти, культури, кваліфікації; в) за фахом не спеціалісти (щодо предмета промови) або ж якщ о проблема досить складна — ефективнішим є індуктивний спосіб подання матеріалу та доведення тези. В аудиторіях із протилежними характеристиками необхідно застосовувати дедуктивний спосіб. А р гу м ен т а ­ Доводячи, мало висловити правильну тезу. Необхідно ц ія забезпечити, щоб теза спиралася на достатнє обґрунту­ вання, тобто була доведена переконливими аргументами.

П одання матеріалу

Типові помилки аргументації

176

Помилки

Пояснення

Аргументи не сформульовані зрозуміло й чітко

Якщ о в аргументації або критиці застосовувати занадто складні аргументи, то важко буде пере­ конати співрозмовника, бо він просто не зрозу­ міє, про що йдеться

Аргументи повні­ стю або частково не обґрунтовані

Аргумент може виявитися хибним, якщо: * сукупність наведених аргументів є суперечли­ вою (суперечливі свідчення очевидців, дані екс­ пертів, що не співпадають із фактами тощо); аргумент є твердженням, що саме собі супере­ чить. Наприклад, вислів Сократа: «Я знаю, що я нічого не знаю »; • у процесі аргументації (критики) як аргумент використовують твердження про факт, оцінити який можна буде лише в майбутньому. Наприклад: «Через півроку ми отримаємо прибуток 60% »

Основи публічного мовлення

Помилки Аргументи не відповідають тезі Доказ тези підмі­ нюється оцінкою особи

Пояснення Дуже часто в процесі суперечки супротивники намагаються навести для обґрунтування власної точки зору такі аргументи, які не можна пов’ яза­ ти з предметом суперечки Доводячи тезу «він добрий оратор», посилаються, наприклад, на те, що він хороша людина, актив­ ний громадський діяч тощо. Т ак і аргументи характеризують особу, але не тезу

І801ІіІ. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. На основі прочи­ таного коротко сформулюйте й запишіть правила аргументації. ЯК П Е РЕ К О Н АТИ С Л У Х А Ч ІВ Аргументування — це процес, який повинен відбуватися в певній послідовності й розвитку. Насамперед треба логічно сформулювати тезу, правильність якої ви хочете довести. Не можна, наприклад, висунути таку тезу: «К арел Чапек був кращим письменником, ніж Берджіх Смета­ на композитором». Слова, за допомогою яких формулюють тези, повинні бути однознач­ ними. Уявімо, що хтось починає дискусію на тему «Собор святого Ірж і в Градчанах кращий, ніж собор святого В іта». Якщ о ви знаєте принаймні основну засаду будь-якої дискусії про те, що насамперед необхідно визначити зміст слів певного твердження, то ніколи не дасте втягнути себе в таку дискусію. Натомість спочатку запитаєте: «Щ о ви розумієте під словом «кр ащ и й »? Яка краса має бути критерієм для визначення переваг одного собору перед інш им?» Поставивши таке запитання, ви переконаєтеся, що існують різні поняття краси: романського стилю, готики, бароко, сучасної архітектури. Якщ о ви хочете переконати слухачів у правильності того, що говори­ те, то не досить буде сказати «ц е так і ось так». Не думайте, що люди повірять вам лиш е тому, що ви їм про це говорите... Якщ о ви доводите правильність того, що для слухачів невідоме, то пошліться на авторитет­ ного вченого або спеціаліста в даній галузі. Д ля того, щоб доказ був пере­ конливим, ви повинні назвати ім ’ я та прізвище авторитетної людини, на яку посилаєтесь. Не досить сказати: «Багато визначних учених вважа­ ють, що...» або «Авторитетнівчені в цій галузі підтверджують, що...» Таке, наприклад, твердження, як «Сьогодні мені перебігла чорна кішка дорогу, отже, будуть якісь неприємності», є хибним аргументом, що побудований на уявній взаємозалежності причини й наслідку. Очевидно, колись у минулому одне явище (зустріч із чорною кішкою) передувало іншому явищу (неприємності, нещастю). Звідси наведене явище і почало розглядатися як погана прикмета. А ле, безперечно, з такої послідовності не можна робити висновку про те, що зустріч із чор­ ною кішкою завжди віщує щось неприємне (За І. Томаном). 177

Основи публічного мовлення

II. Випишіть із тексту цитату, яка, на вашу думку, може вам знадобитися при підготовці виступу на відповідну тему.

і Прочитайте афоризми. Оберіть одне з висловлювань і спробуйте за допомо­ гою аргументів довести кого слушність. 1. Народ, що не шанує своїх великих людей, не варт звання освічено­ го народу (І. Франко). 2. Держави стоять не на династії, а на внутрішній єдності й силі народу (О. Теліга). 3. Мова — перша зброя в боротьбі: виживе мова, виживе й Вітчизна (О. Ільченко). 4. Щ о більш е в народі байдужих « я » , то трагічніша доля народу (77. Загребельний). 5. Права без обов’ язків — то сваволя (Леся Українка). М ікрофии. Хто в Україні, на вашу думку, повинен мати право виборчого голосу? Сформулюйте відповідну тезу, наведіть аргументи. іІО. Попрацюйте «і нарах Обговоріть з однокласником (однокласницею) одну з поданих проблем. Оцініть результативність обговорення. 1. У чому полягає сенс життя? 2. Як найшвидше вийти на ш лях су­ спільного прогресу? 3. У чому суть сучасного міщанства? 4. Коли люди­ на стає дорослою? 5. Щ о важливіше: ким бути чи яким бути? Прочитайте текст. Перекажіть усно прочитане українською мовою, кори­ стуючись довідкою. Які поради ви вважаєте найціннішими? Чому? 111.

К А К ПОБЕДИТЬ В СПОРЕ? В споре, как и в других делах, нельзя быть неразборчивым в приме­ няемых средствах. Не следует вступать в спор с единственной целью — победить в нём любой ценой, не считаясь ни с чем, даже с истиной и спра­ ведливостью. Спор — это борьба, и общие методы успешной борьбы приложимы также в споре. Во всякой борьбе очень ценной является инициатива. В споре важно, кто задаёт его тему, как конкретно она определяется. Нужно уметь пове­ сти ход полемики по своему сценарию. Рекомендуется далее не обороняться, а наступать. Даже оборону лучше вести с помощью наступления. Вместо того, чтобы отвечать на возражения противника, надо заставить его защищаться и отвечать на выдвигаемые против него возражения. Предвидя его доводы, можно заранее, не дожида­ ясь, пока он их выскажет, выдвинуть их самому и опровергнуть. Рекомендуется также концентрация действий, направленных на цен­ тральное звено системы аргументов противника или наиболее слабое её звено. Можно применять в споре приём опровержения противника его же собственным оружием. Из принятых им посылок надо всегда пытаться вывести следствия, подкрепляющие защищаемый вами тезис. Эффект внезапности можно использовать и многими другими спосо­ бами. Например, придержать самые неожиданные и важные сведения к концу дискуссии. 178

^О снови публічного мовлення

Нет ничего недозволенного и в таком приёме, как взять слово в самом к о н ц е с п о р а , з н а я в се а р г у м е н т ы в ы с т у п а в ш и х и л и ш а и и х в о з м о ж н о с т и

развёрнутого ответа (О. Ів ін ). I

Довідка. Спор — суперечка, лю бой — будь-який, возражение — запе­ речення, предвидя — передбачаючи, опровергать — спростовувати, звено — ланка, следствие — наслідок, внезапность — раптовість. Способи за п ам 'ят о­ вування

Залежно від того, бере чи не бере участь мислення в про­ цесі запам’ ятовування, виділяють два способи запам’я­ товування: логічний і механічний. Л огічн е запам’ ятовування спирається на глибоке розу­ міння матеріалу, на виділення в ньому головного і дру горядного, загальних положень і конкретних деталей. В основі механічного запам’ ятовування леж ить багато­ разове повторення. Проте д ля логічного запам’ ятову­ вання також необхідне повторення. Запам’ ятовування та відтворення словесного матеріалу буває більш успішним, якщо створюються для нього «опорні пункти». Опорними можуть бути зображення предметів, схем, таблиць, сигнальні позначення, засоби наочності.

і. Прочитайте текст. Визначте його структуру. Чи вдалою є вступна части­ на? Чи простежується взаємозв’ язок між вступною частиною і завершенням? М О Ж ЛИ ВО СТІ ЛЮ ДСЬКО Ї П А М ’ ЯТІ Людина із середніми розумовими здібностями використовує не більше десяти відсотків можливостей своєї пам’яті. Інші дев’яносто пропадають марно, оскільки ми порушуємо природні механізми запам’ ятовування. Що ж зробити, щоб скористатися хоча б частиною із цих дев’ яноста відсотків? Перша умова запам’ ятовування — це глибоке і яскраве враження від того, що ви хочете запам’ ятати. Д ля цього треба зосередитись. П ’ ять хви­ лин повного, глибокого зосередження дадуть відчутніший результат, ніж година блукань манівцями розрізнених думок. Можливо, вам краще деякі тексти читати вголос, бо це допомагає запам’ятовуванню. Не лінуйтесь записувати нову інформацію, план доповіді тощо. Подивіться на свої записи, пропонує Д ейл Карнегі, а потім заплющте очі й уявіть їх написаними вогняними літерами. І запам’ ятайте. Друга умова запам’ ятовування — це повторювання. Кожному, хто хоче розвинути пам’ ять, слід привчити себе до того, щоб часто у вільну хвилину, у транспорті, час прогулянки пригадувати, пригадувати і запам’ ятовувати. Третя умова запам’ятовування — це використання асоціацій. А соц і­ ації бувають різними: дата народження, якась історична подія, знання структури підручника, закони логіки тощо. Інколи ім ’ я людини чи назва 179

Основи публічного мовлення

місцевості або назва речі чи зміст події дають поштовх до якоїсь асоці­ ації, що дозволяє ніби викарбувати їх у пам’яті. Засобом тренувань людина може розвинути свою здатність запам’ я­ товувати думки, цифри, відчуття. Про це свідчать феноменальні дослі­ ди М. К уні, Вольфа Мессінга, які робили в мозку незбагненні* психоло­ гічні й обчислювальні операції. М. К уні за секунди перемножував цілі стовпчики шестизначних цифр! Це результат обдарованості, помноже­ ний на велику працю. Отже, нашу пам’ ять потрібно й можна тренувати (З довідника). *І.I *Незбагненний — рос. непостижимый. II. Про які три умови запам’ятовування йдеться в тексті? Поясніть кожну з них. Які чинники сприяють успішному запам’ ятовуванню? І. Доберіть із підручників або електронних джерел текст публічної промови й уявіть, що це підготовлений вами виступ перед аудиторією. Читайте вголос текст, швидко забігаючи зором наперед і запам’ ятовуючи зміст абзаців. Час від часу кидайте погляди на уявних слухачів, встановлюючи зоровий контакт із ними, поки переказуєте запам’ятоване. II. Прочитайте окремі абзаци дібраного тексту. Відтворіть прочитане двома способами: а) перекажіть дослівно, запам’ятовуючи деталі; б) передайте зміст своїми словами. . З і А І. Підготуйте й запишіть виступ на тему «Злочин словом». Оберіть індуктивний або дедуктивний спосіб побудови тексту. Скористайтеся за потреби поданим довідниковим матеріалом. 1. Якщ о ти побачиш або довідаєшся про щось, зроби вигляд, що нічо­ го не знаєш, промовч, а особливо, коли це щось погане і стосується когось... (З «Ацт екської хр о н ік и »). 2. Не розтуляй вуст, бережи уста, не говори відразу, якщо роздратований, бо доведеться негайно ж розплачу­ ватися за необдумані слова (Н апис на глиняних табличках у Стародав­ ньому Ш умері). 3. Навіть у пригніченому стані не можна вимовляти слова, що ранять інших, не можна виголошувати промов, які страшать когось... (І з староіндійських «З а к он ів М а н у »), 4. Усе, про що маєш намір ти сказати, розглянь перше в ум і своєму, бо в багатьох язик випе­ реджає й саму думку (Сократ). II. Підготуйтеся до виголошення промови так, щоб під час виступу якомога менше читати з написаного. Послухайте промову однокласника й проаналізуйте її за поданими запи­ таннями: 1) Яким способом викладається матеріал? Чи використане поєднання різних способів? 2) Які загальні особливості вступу? 3 ) Ч и б у л и використані у вступі прийом и заохочен н я уваги?

4) Чи дає вступ уявлення про зміст виступу? 5) Якого виду було завершення: завершення-узагальнення, завершення-постановка завдань, завершення-ілюстрація? 180

Основи публічного мовлення

§ § § щ

1. Виділяють три способи подання матеріалу: дедуктивний, індуктивний, компаративний. 2. Запам’ятовування може бути логічним і механічним. П ам ’ять можна й потрібно розвивати.

§ 31. М овне оф орм лення ви словлю вання П ро вимоги до тексту промови в аспекті культури мовлення, форми мовленнєвого впливу, а також про вдосконалення тексту промови П ригадайт е! 1. Яке мовлення вважається змістовним, точним, логічним, багатим, вираз­ ним, доречним? 2. Які є засоби виразності мови? Прочитайте висловлювання. Поясніть, як ви їх розумієте. Чи з усіма висловлюваннями ви згодні? 1. Говорити багато й добре є дар гострого розуму, говорити мало й добре є властивістю мудрого, говорити багато й погано означає дурня, говорити мало й погано є ознакою безумного (Ф. Лароиіфуко). 2. Форма, в яку одягнені думки оратора, збуджує увагу й. захоплення натовпу (Ф. Честерфілд). 3. У промові по­ винно бути те саме, що буває в т іл і людському, яке бере свої істинні прикраси від доброї своєї будови (П І. Роллен). 4. Красномовство — це не що інше, як уміння надати краси логічним побудовам (Д .Д і■ дро). 5. Ораторське мистецтво користується всіма вигодами поезії й усіма її правами... (/. Гете). 6. Не повинно бути у промові оратора жодного слова, зараженого начебто іржею, жодного смислу, зробленого важко й не плавно за прикладом наших літописців; нехай уникає оратор бридких і низьких жартів, нехай вводить у твір свій різноманітність... (Тацит ). 7. Більша частина людей, які хочуть зробити гарні речі, шукає всюди без розбору пишні вирази; вона гадає, що все зробила, якщо назбирала купу чудових і порожніх думок: вона прагне тільки обтяжити свої промови прикрасами, подібно до поганих кухарів, які не вміють нічого приправити як нале­ жить, і, думаючи, як надати кращого смаку стравам, кладуть у них бага­ то солі й перцю (Ф. Фенелон). 181

Основи публічного мовлення

В им оги до м овлення

Ф орм и м овленнє­ вого впливу

Текст промови має бути змістовним, точним, логічним, багатим, виразним, доречним. Змістовність — основна якість мовлення. Як говорив Плутарх, промови декотрих ораторів можуть бути таки­ ми, як кипариси: вони такі великі й красиві, але, на жаль, не мають плодів. Завдяки вдалому добору слів і висловів можна яскраво передати думки й таким чином посилити мовленнєвий вплив на слухачів. Наприклад, можна скористатися стилістично забарвленими словами, антонімами, риторичними звертаннями й питаннями, попарно з ’єд­ наними однорідними членами речення, лаконічними безсполучниковими реченнями. У більш ості видів публічних виступів, за винятком суто д ілов и х, важлива образність, оск ільк и абстрактні поняття, закони, висновки, цифровий матеріал в усному висловлюванні сприймаються важко. Яскраві порівняння, образи худож ньої літератури, крилаті вислови сприяють усуненню цієї перешкоди. І навпаки, потрібно всіляко уникати зайвих слів, штампів, канцеляризмів, які утруднюють сприймання, викликають негативну емоційну реакцію. Посилюють вплив на слухача троїш та стилістичні фігури.

|НІ !• Прочитайте текст, визначте його проблематику. Що, на вашу думку, є найголовнішим у коханні? М У Ж Н ІС Т Ь К О Х А Н Н Я Якось виступаючи перед молодіжною аудиторією, відома українська поетеса Тамара Коломієць одержала записку. У ній запитувалося: що є найголовнішим у коханні. Н іж ність? Вірність? Довготривалість? — Мужність, — відповіла поетеса. І в наш час лю бов нерідко вимагає мужності. М олода людина одержує серйозну травму під час спортивних змагань, в автокатастрофі, лежить прикута до ліжка. Чи вистачить у її друга, обраного на все життя, сили волі, витримки, характеру, щоб не впасти у відчай, не під­ датися душевній слабкості, а залишитися поруч і в тяжких випробуван­ нях? На жаль, не завжди. Нерідко буває, що тільки-но обставини зміню­ ють омріяний напередодні весілля ідеал подружнього життя, де все уяв­ лялося радісним і щасливим, і подальше спільне життя здається вже нем ож ливим. Інколи трапляється, що молодятам доводиться виявляти справжню мужність, відстоюючи своє право на любов, на створення власного сімей­ ного вогнища. Мабуть, правий був Лев Толстой, зауваживши якось: усі нещастя в сім ’ї виникають через те, що майбутнє подружжя чекає від 182

^ О с н о в и публічного мовлення

Микола Богданов-Бельський. У човні шлюбу лише радості й безхмарного благополуччя і не готове зустріти смуги невдач, від яких нікуди не дінешся. Міцність сім’ ї перевіряється й під час кризових ситуацій, таких як переїзд, зміна місця роботи, присто­ сування до нових умов, утрата друзів, близьких. Як важливо вміти в таких ситуаціях не зірватися, підтримати одне одного, дати відчути, що ти не відступив, не зрадив, що ти, як і раніше, надійний, вірний товариш. Беручи шлюб, ми беремо на себе й певні моральні зобов’язання турбу­ ватись одне про одного, поважати одне одного, зігрівати дім теплом свого серця, своєї душі. Егоїзм, самолюбство, нехтування інтересами близької людини — ось ті підводні камені, об які найчастіше розбиваються почут­ тя (За Т.Ж урбицькою). II. Проаналізуйте текст з погляду дотримання вимог культури мовлення та форм мовленнєвого впливу. Чи дотримано принципу доказовості? Обґрунтуйте свою відповідь. III. Чи згодні ви з твердженням, висловленим у виділеному реченні? Які аргументи добирає авторка для доведення своєї думки? Визначте спосіб подання матеріалу (індуктивний, дедуктивний, компаративний). Мікрофон. Чи згодні ви з тим, що кохання — це змагання між чоловіком і жінкою за те, іцоб дати одне одному якомога більше щастя? Що, на вашу думку, означає піклуватися одне про одного? Попрацюйте в парах. Прочитайте речення. Визначте, за допомогою яких тропів і стилістичних фігур досягнуто виразності, образності, переконливості та яскравості в наведених фрагментах публічних виступів. 1. Тепер захисники полководця Верреса можуть заявити: «Х а й Бер­ рес злодій, хай святотатець, хай перший негідник і злочинець, але він добрий і вдалий полководець і його треба зберегти на важкий час для рес­ публіки» (Ц ицерон). 2. І реве худоба вночі, і віщує недолю. Біжать миші степами незчисленні на схід і віщують недолю (О. Довж енко). 3. Ми ніко­ ли їх не забудемо. Запам’ ятаємо їх такими, якими бачили сьогодні вран­ 183

Основи публічного мовлення

ці під час підготовки до старту, коли ми помахали їм на прощання, їм, хто кинув виклик міцним путам Землі й торкнувся обличчя Бога (Р. Рей ган). 4. ...Ми не задоволені, і не будемо задоволені, поки правосуддя сті­ кає у прірву, як вода, а справедливість не стане могутньою течією (М а р т ін Лютер К ін г ). 5. У місті народжується розкіш, з розкоші неминуче виростає жадібність, з жадібності проривається зухвалість, потім вини­ кають всі злочини і лиходійства (Ц ицерон). II. Виконайте письмовий синтаксичний розбір другого речення. Однією з форм мовленнєвого впливу на слухачів та окрасою виступу е гра сліп. Прочитайте подані речення з використанням цієї риторичної фігури. Скла­ діть і запишіть декілька подібних речень. 1. Ми не боїмося ніяких переговорів, але ми ніколи не вестимемо пере­ говори через страх (Д. Кеннеді). 2. Ми хочемо не одержавлення людей, а олюднення держави (Т . Хеусс). 3. Без віри в Бога людина розлюднюється (В. Захарченко). 4. Залишив слід в історії? Наслідив! (А. Крижанівський). о. Нашу націю кілька століть перевертали з ніг на голову, тому серед нас так багато перевертнів (В. Яворівський). 6. А з нього таки вийшла люди­ на. І не повернулася (А. Крижанівський). Прочитайте текст. Поясніть, як захиснику вдалося вплинути на суд при­ сяжних і схилити їх на свою сторону. Завдяки якому художньому тропу було посилено вплив захисної промови? С И Л А ІТЛЕВАКО Старенька вкрала бляш аний* чайник, вартістю тридцять копійок. Вона... підлягала суду присяжних. Захисником старенької виступив Плевако. Обвинувач вирішив завчасно паралізувати вплив захисної про­ мови Плевако й сам висловив усе, що нібито можна було сказати на захист старенької: бідна старенька, тяжкі злидні, крадіжка незначна, підсудна викликає не обурення, а лиш е жаль. А л е — власність є священ­ ною, весь наш громадянський благоустрій тримається на власності, якщо ми дозволимо людям хитати її, тоді країна загине. Встав Плевако: — Багато лиха, багато випробувань довелося вистраждати Росії за її більш як тисячолітнє існування. Печеніги мордували її, половці, татари, поляки. Дванадесят мов звалилися на неї, захопили Москву. Усе витерпіла, все подолала Росія, лише міцніла й зростала від випробувань. А л е тепер, тепер... Старенька вкрала старий чайник ціною у тридцять копійок. Цього Росія вже, звичайно, не витримає, від цього вона загине безповоротно. Виправдали 43а В. Вересаєвим). * Бляшаний — рос. жестяной. 184

^О снови публічного мовлення

П а м ’ятка Поради щодо підготовки промови ® Не вживайте надто довгих речень, бо їх набагато важче зрозумі­ ти; чергуйте довгі речення з короткими. ® Не зловживайте третьою особою однини і множини (наприклад, було проведено, були заплановані заходи); не бійтеся вживати форму першої особи. • Не переобтяжуйте свою мову іншомовними словами, професій­ ними термінами, абстрактними поняттями. ® Уникайте під час виступу канцеляризмів, штампів, зайвих слів. ® Намагайтеся включити до промови крилаті вислови, доречні дотепи. • Не зловживайте зайвими подробицями, які заступають головне в тексті. • Аргументуйте кожне своє твердження, логічно вибудовуючи доведення й висновки. ® Намагайтеся для доведення кож ної важливої думки знайти практичні приклади, порівняння; приклад чи порівняння легш е запам’ ятати, ніж просто назване твердження чи думку. Прочитайте текст. Визначте його тему, сформулюйте основну думку. На що потрібно звернути особливу увагу, готуючи остаточний варіант виступу? О П РАЦ Ю В АН Н Я ТЕК СТУ В И С ТУП У Готуючи остаточний варіант виступу, необхідно звернути увагу на такі питання: 1. Чи сприятиме форма виступу встановленню контакту зі слухачами? 2. Чи приверне увагу слухачів початок виступу? 3. Чи довели ви до відома слухачів, як поділено тему виступу на окре­ мі питання? 4. Чи об’єднали окремі думки й абзаци переходами, які допомагають слухачам краще орієнтуватися в матеріалі виступу? 5. Чи супроводжуються основні думки й положення аргументами, прикладами, порівняннями тощо? 6. Чи замінили, де можна, неособові займенники особовими, такими як я, ви, ми, нас і т. ін.? 7. Чи узагальнили наприкінці виступу основні думки й положення і підбили підсумки, які з них випливають? 8. Чи досить виразно сформулювали прикінцеві речення? Чи відпові­ дають вони його спрямованості? П ісля того як ви приготували чорновий варіант виступу, відредагуй­ те його. При цьому вилучіть усе зайве. П ісля повної підготовки тексту 185

Основи публічного мовлення або записів промови відкладіть їх на кілька днів. Коли згодом ви до них повернетеся, то подивіться на них з точки зору своїх слухачів. К оли поба­ чите, що промова переобтяжена малозначущим матеріалом, викресліть його. При цьому вилучайте другорядні думки, а не приклади, порівнян­ ня. Не прагніть «засипати» слухачів великою кількістю інформації, а зосередьте їхню увагу на кількох головних питаннях, що розкривають тему виступу, доведіть і проілюструйте їх. Текст рукопису повинен бути чистим, тому не кресліть його, не перепи­ суйте, не змінюйте слова. Усе це потім заважатиме вам добре орієнтуватися в ньому... Д ля того щоб краще орієнтуватися в записах, розмістіть окремі пунк­ ти один за одним таким чином, щоб кожен із них починався з абзацу. Таке розташування допоможе вам краще їх бачити й відшукувати під час виступу (/. Томан). Давні греки твердили: «Все, що ви сказали спочатку, нами забуте, бо це було давно. А кінець вашого мовлення нам не зрозумілий, бо забутий початок*. Про яку якість комуні кати вного мовлення йдеться? Чи згодні ви з тим, що багатослів'я деформує процес комунікації, перетворює його в демагогію? Перекладіть і запишіть речення українською мовою, користуючись довідкою. Поясніть, які труднощі виникали у вас у процесі роботи. Чому? 1. Пусть каждый человек сделает себя таким, каким он учит быть других. 2. Чужая земля убивает человека. 3. Лучш е один день быть челове­ ком, чем тысячу дней его тенью. 4. Душа человека — стекло: если раз разо­ бьётся, не надейся склеить. 5. Любовь человека к человеку — это обильный и прозрачный родник, воды которого очищают всё, к чему они прикасают­ ся. 6. Человек с друзьями — степь в цветах, человек без друзей — горсть пыли. 7. Человек — лук, мысль — стрела, справедливость — мишень. Довідка. Родник — джерело, прикасаться — торкатись, горсть — жменя. II. На основі одного з крилатих висловів (на вибір) складіть і запишіть неве­ ликий публіцистичний виступ (10-12 речень). Проаналізуйте мовне оформлення тексту, за потреби вдоскональте висловлювання, скориставшись порадами, вміщеними в параграфі.1

1. Найпереконливіші промови саме ті, де міститься найбільше образів. 5 2. Основні функції тропів та стилістичних фігур — це вплив на слу5 хача, привернення й підтримування його уваги, зацікавлення зміДЦ стом промови, надання мовленню образності, переконливості, вишуканості та краси. в

186

Основи публічного мовлення

§ 32. Виступ з ораторською промовою Про основні способи виступі/ та прийоми встановлення і збереження контакту з аудиторією П ригадайт е! Які с форми звертання до слухачів? Н2Л. І. Прочитайте поради щодо публічного виступу. Сформулюйте на їх основі короткі правила для оратора. 1. Бійся одразу переходити до справи, якщ о слу ха ч і щ ось мають проти неї: щоб ліквідувати упередж ення, потрібні деякі непрямі ш ляхи , як потрібні зм ’ якш увальні припарки перед втиранням мазі (Ф. Б екон ). 2. Як правило, людина здатна сприймати таку промову, тривалість якої в середньому становить три чверті години, п ісля чого сприйняття зниж ується. Починаючи з цього моменту, плюс, якого домігся оратор, нестримно перетворюється в мінус ( і . Б ехер). 3. Л е к ­ ція, переобтяжена фактами, нагадує вогнище, настільки завалене дрова­ ми, що воно починає загасати (Д. М енделєєв). 4. Учися подобатися... вда­ лим вибором слів і точною зміною голосу. Той, хто вміє приємно говори­ ти, прихиляє своїх слухачів, і тому, коли прийде час спонукати їх до чогось доброго чи відхиляти від будь-чого злого, він матиме на них б іл ь­ ший вплив (С. П елліко). 5. Ж ести й манери повинні бути як мимовільний наслідок сердечних рухів, а не навпаки... (Ф. Вейсс). 6. Талант ніколи не говорить трьох слів там, де досить двох. Стислість корисна завжди і всюди, особливо ж у серйозних справах, у яких виграти час означає часто виграти саму справу (Г . Ліхт енберг). 7. Одного неточного, невдало сказа­ ного або хоча б погано вимовленого слова іноді досить, щоб зіпсувати все враження (А . М іцкевич). Способи виступу

Встанов­ лення контакту Почат кова фраза

Виділяють такі основні способи виступу — читання тек­ сту, відтворення його з пам 'яті із зачитуванням окре­ мих фрагментів, імпровізація, інтерпретація, відповіді на запитання, ведення полеміки. Сприйняття думки аудиторією буде тим ефективнішим, чим краще оратор зможе встановити, зберегти і закрі­ пити контакт з нею (аудиторією). Від цього залежить результат промови, реалізація мети оратора. Уж е перші слова мають привернути увагу слухачів. Активізувати увагу на початку промови можна за допо­ могою: • запитань (вони стимулюють слухачів до відповіді, навіть якщо всі мовчать. Намагання відповісти означає, що слухачі вже почали співпрацювати з оратором — вони вже уважні); ■ гумористичного зауваження (воно налаштовує ауди­ торію на позитивне ставлення до оратора, а отже, й до того, що він говорить); 187

Основи публічного мовлення

П оведінка пром овця

Невербальні засоби

Техніка мовлення

- життєвого прикладу (приклад із життя обов’ язково приверне увагу, бо людям завжди цікаво, що відбу­ вається з іншими людьми); вражаючого факту (незвичайний факт не залишить слухачів байдужими); цитати (відоме ім ’ я, яскравий, сповнений значення вислів приверне увагу). Поведінка оратора мусить бути простою і невимушеною, настрій — бадьорий, ставлення до слухачів — добро зичливе. Упевнено станьте за трибуну, розкладіть свої папери, впевнено і спокійно погляньте на слухачів. Почекайте, поки всі повсідаються. Пауза і ваш прямий погляд справлять позитивне враження ще до того, як ви почне­ те говорити. М іміка й жести промовця мають бути природними, відповідати змістові виступу. Ж ест, що не співпадає з ритмом мовлення і настроєм оратора й аудиторії, може зіпсувати враження від гарного виступу. Рухливість і надмірна ж естикуляція викликають утому й роздрату­ вання присутніх. Сучасне ораторське мовлення — це насамперед природне, розмовне мовлення. Однак, на відміну від буденної розмови, інтонація оратора повинна бути яскравішою, мелодійнішою, виразнішою. Також слід пам’ ятати, що надто швидке мовлення погіршує сприйняття інформації, а надто повільне — присипляє аудиторію , слуха ч і втрачають здатність стежити за думкою . П ауза в ораторській промові допомагає зосередити увагу аудиторії і підкреслити кульмінаційний момент. А л е не варто зловживати пау­ зами: від цього мова стає переривчастою.

82<>. , І. Прочитайте текст. Визначте його тему та основну думку. Чи погоджуєте­ ся ви з рекомендаціями автора? ВИ ГОЛО Ш ЕН Н Я ПРОМОВИ Початківець, виступаючи, завжди, за винятком коротких зауважень та доповнень під час дискусії або конференції, повинен мати перед собою повний текст промови. Якщ о ви запам’ ятали зміст і спосіб викладу, то виголошуйте його з пам’ яті, час від часу повертаючись до тексту... Чому початківцеві слід мати під рукою повний текст промови? Тому що, виступаючи перед широким загалом, він повинен стежити за багать­ ма речами: станом свого одягу, виходом на трибуну, диханням та голо­ сом, виразністю артикуляції, темпом мовлення, силою голосу, реакцією 188

\ Основи публічного мовлення

слухачів і т. ін. Навряд чи зуміє молодий лектор думати ще й над змістом промови та формулюванням думок. Оратор, який не боїться публічного виступу, можливо, й наважиться виголосити промову перед великою кількістю слухачів, не маючи напи­ саного тексту. Однак він повинен усвідомити, що це не сприятиме якості його виступу. Адже йому доведеться стільки зусиль витратити на форму­ лювання своїх думок, що він не зможе стежити за іншими важливими аспектами публічного виступу, які не слід залишати поза увагою. Може статися, що промовець, наприклад, користуватиметься не досить вдали­ ми жестами, бо намагатиметься навчитися всього відразу й водночас... Можна також поєднувати повністю написані важливі частини тексту зі стислими нотатками до менш важливих частин виступу. Той, хто т іл ь ­ ки набуває досвіду, переходить таким чином від методу підготовки пов­ ного тексту до методу скорочених записів (За І. Томаном). II. В и зн ачте в тексті м еж і ск л ад н и х си нтак сични х ц іл и х , знайдіть тематич­ ні речен н я. О бґрун туй те п од іл тексту на абзац и. І. П рочи тай те ви словлю вання. П ідготуйте короткі ком ентарі до к о ж н ого з н и х. Ч и згодні ви з думкою , в исловленою в перш ом у реченні? А ргум ен туй т е свою відповідь.

I. Н іякі слова не можуть бути такими зрозумілими, як мова тіла, коли ми навчимося її розуміти (А. Лоуен). 2. У сі жести, так само як і всі рухи, під час читання тим переконливіші, чим скупіше вони застосову­ ються (В. Аксьонов). 3. Оратор повинен вичерпати тему, а не терпіння слухачів (У. Черче ль). 4. Загальний тон промови слід обирати такий, який найбільшою мірою утримує увагу слухачів і який не тільки їх усо­ лодж ує, а й насолоджує без пересичення... Хто в змозі довго пити чи їсти тільки солодке? А помірного смаку їжа й пиття легко позбавляють нас від пересичення. Так у всіх випадках надмірна насолода межує з огидою (Ц ицерон). 5. Монети, які найбільше цінуються, — ті, я к і мають най­ більш у вартість при найменшому об’ ємі; так і сила промови полягає в умінні висловити багато чого кількома словами (П лут арх), б. Якщ о людина говорить справді те, що думає, то знайдуться слухачі, хоч би якими були перешкоди (Т . Карлейль). 7. Виразний погляд, доречно зробле­ ний рух тіла варті іноді значно більше усіх промов (Г. Гайар). 8. Думки, які нам одразу не зрозум ілі, тихо трансформуються в сни (В. Каланжанц). 9. Говори з переконанням — слова й вплив на слухачів прийдуть самі собою (Й . Гете). II. Ро зк р и й те образність четвертого та п ’ ятого висловлю вань. П о п р ац ю й т е в п ар ах. О б ’єднайтеся в п ари й придумайте 5 сп ірн и х твер­ д ж ен ь. П іс л я обговорення всіх твердж ень оберіть одне або два й переф разуйте тему обговорення так, щ об вона перетворилася на відкрите запитання. Потім переф разуйте її так, щ об вона зв уч ала я к позитивне твердж ення. Спробуйте дати визн ачен н я спірним словам . В и різн іт ь м о ж л и в і аргум енти о б ох сторін.

189

Основи публічного мовлення Н Н П оп рац ю й т е в н а р а х . П рочи тайте зап роп он ов ан і ситуації. П о м ір к у й те, чи матимуть так і виступи у сп іх. П р о а н а л ізу й т е причини невдач пром овців ти ви­ значте, я к и х п ом и лок вони п р и п усти ли ся.

С ит уація 1. Лектор виходить на трибуну. Головуючий називає його прізвище, не згадуючи при цьому ні про його діяльність, ні про місце роботи, ні про тему лекції. Лектор відразу ж починає з самої суті справи. Ви слухаєте його і з окремих уривчастих зауважень силкуєтеся зрозумі­ ти, хто він і звідки; чи те, про що він говорить, пов’язане з його професій­ ною діяльністю , чи це просто його захоплення; скільки часу він працює над даною проблемою. Сит уація 2. З’ явився лектор — поважний, самовпевнений. Довго порався в портфелі, дістав купу паперів, не поспішаючи розклав їх на кафедрі, поправив окуляри і почав читати. Його монотонний голос бринів рівномірно, повільно, заколисливо. У залі запала нудьга, байдужість... Сит уація 3. У переповненому залі розпочалася лекція. Раптом із задніх рядів озвалося кілька людей: «Голосніш е! Нічого не чути!» Л е к ­ тор знітився, почав говорити голосніше, але через кілька хвилин його голос знову стишився, і знову зауваження із зали. Промовець ще раз підвищив голос, але цього разу лиш е на якусь хвилю. Слухачі в останніх рядах втратили до лекц ії інтерес і перестали просити лектора говорити голосніше. Д л я вас, доп и т л и ві У 2010 році в Україні презентовано книгу «Промови, що змінили с в іт ». У виданні зібрано більше шістдесяти найяскравіших виступів світових громадських діячів. Зокрема, наведені промови Єлизавети І, Богдана Хмельницького, Наполеона Бонапарта, Михайла Грушевського, Нельсона Мандели, матері Терези, Барака Обами, Леоніда Кравчука тощо. Ці промови — віхи в історії людства, які є відправними точками подій, що змінили світ. Книга доступна для прочитання в електронному вигляді на сайті Міжнародного фонду «Єдиний світ».

З Н А Д и а — чотири — всі разом . П рочи тайте о к рем і ф рази з виступів промовців. Оберіть ті з ни х, я к і не сприяю ть встановленню контакту м іж промовцем і с л у ­ хач ам и . О бгрунтуйте свою думку.

1. Оце і все, що я вам хотів сказати. 2. А зараз я вам розповім про подію, свідком якої мені довелося бути. 3. Зараз я вам усім доведу, як ви помиляєтеся, коли думаєте, що... 4. Як сказав мені по секрету один това­ риш... 5. Так про що ми сьогодні говоритимемо? 6. З тим, що говорили ви, можна погодитися, але варто, мабуть, узяти до уваги й те, що... 7. Пере­ прошую, я зовсім не підготувався до виступу... 190

Основи публічного мовлення ^Ф р ан ц у зь к и й п с и х о л о г Г ю с т а в Л е Б о н вивів чотири компоненти хорош ого виступу: повторення; ствердж ення; за р а ж е н н я ем оціям и; х ар и зм а оратора. П о я с н іт ь , я к ви розум ієте к о ж ен із ц и х ком понентів. Д оп овн іть ц ей п е р е л ік 2 - 3 в ласн и м и к ом понентам и. І. П рочи тайте текст. В изначте його тему й м ікротеми, зачитайте тематичні речен н я. Я к у С тародавній Гр ец ії під час судових засідань дом агалися дотрим ан­ н я реглам ен ту виступів?

У П Р А В Л ІН Н Я АУД И ТО РІЄ Ю Увага аудиторії розсіюється при затягуванні промови. У Стародавній Греції обов’язковим атрибутом у судовому засіданні був водяний годинник. З останньою краплею води в годиннику закінчувався виступ оратора, винят­ ку не було ні для кого. Ця крапля води, що тяжіє над кожним промовцем, охолоджувала будь-які пориви до слововиливу, дисциплінувала оратора. Про зосередженість уваги аудиторії свідчить тиша в залі, спокійні пози й уважні погляди слухачів, спрямовані на оратора. Варто йому змі­ нити положення за трибуною, і слухачі одразу зреагують, повернувши голову чи змінивши позу. У їх н іх очах зацікавленість і захоплення. Вони відгукуються на виступ виразом обличчя, співчутливим чи погоджу­ вальним кивком голови, посмішкою. А л е ось оратор помічає, що двоє або троє слухачів неуважні, дивляться в різні сторони, перешіптуються, хоча інші слухають із цікавістю. Спробуйте на деякий час зосередити на них свій погляд, як правило, це допомагає. Оратори використовують різноманітні прийоми, щоб повернути увагу чи посилити невимушену увагу слухачів, розрядити напружену ситуацію. Наприклад, для того, щоб активізувати увагу чи зосередити її на тому чи іншому положенні виступу, достатньо буває підвищити гучність звучання чи підвищити тон голосу. При цьому слід дотримуватися міри і не зірва­ тися на крик. Інколи використову­ ється протилежний прийом: зни­ ження гучності до шепоту, а також зниження тональності голосу. Розрахована і вміло витримана пауза в середині промови може також здійснити «гіпнотизуючий вплив», зосереджуючи увагу аудито­ рії на потрібному місці промови. Емоційний чи владний жест допома­ гає зосередити увагу аудиторії, осо­ бливо в поєднанні з іншими прийо­ мами. Посилю« уваху рух оратора вперед у напрямку до слухачів, тоді Сесія ПАРЄ, Страсбург як крок назад дає розрядку. 191

Основи публічного мовлення

Запитання, якими переривається промова, завжди вносять розрядку, загострюють увагу й активізують сприйняття аудиторії, змушують її міркувати разом з оратором. Увага слухачів отримує поштовх, коли ора­ тор несподівано перериває думку, і новий поштовх, коли говорячи про інше, вертається до недосказаного раніше. Засоби наочності (ілю страції, діаграми, реальні речі та ін .) допомага­ ють переключити і повернути увагу аудиторії, оскільки зміна слухового сприйняття на зорове обов’ язково збуджує невимушену увагу. Гумор у публічній промові — один із найкращих засобів розрядки... Гарний оратор — людина, як правило, дотепна, володіє здатністю не тільки сприймати і знаходити смішне в оточенні та поведінці людей, а й «створювати» комічне. Використовуючи в промові смішне, слід, однак, дотримуватися міри. Зловживання жартами, звернення до застарілих дотепів може викликати лише роздратування аудиторії (За В. Стец). II. Р о зк аж іт ь , чи м ож на під час виступу визначити рівень інтересу аудиторії до того, п р о щ о говорить оратор. Я к саме? Н а основі власного досвіду назвіть при­ чини п ослаблен н я уваги аудиторії до виступаючого, втрати інтересу до промови. III. С к л а д іт ь і зап и ш іт ь п лан статті у ви гля д і п и т аль н и х речень. У я в іт ь , щ о ви виголош уєте пром ову перед аудиторією . С теж ач и з а р е а к ­ ц ією с л у х а ч ів , ви помічаєте, щ о через д ея к и й час п ісля початк у ваш ого виступу їх н я увага тимчасово згасає, вони втрачають інтерес до л е к ц ії — переш іптую ть­ ся, крутяться на своїх м ісц ях, не дивляться на вас, позіхаю ть, «к лю ю т ь но со м ». Запропонуйте різн і варіанти відновлення контакту зі с л у х ач а м и та ак т и візац ії їх н ь о ї уваги. І. Доберіть із пер іоди ч н и х видань, книг, хрестоматій з риторики, інтернетд ж ер ел один невеликий виступ відомого сучасного громадського д іяч а, науковц я, літератора У к р а їн и чи інш ої європейської держ ави на ак т уальн у су сп іл ь н о -п о л і­ тичну або соц іально-побутову тему. II. В и зн ачте мету, тему, ком позицію дібраного виступу. Я к и й обрано спосіб подання м атеріалу? Ч и дотримано вимог до тексту промови в аспекті к у л ьт у р и мовлення? Я к і використано форми м овленнєвого впливу? ^

III. В и голосіть дібрану промову або її фрагмент. В икористайте прийоми

встановлення і збереж ення контакту з аудиторією . Зверніть увагу на невербальні засоби та т ехн ік у мовлення. З а потреби додайте до тексту промови в ласний вступ та заверш ення.

335. І. П ідготуйте текст промови ( 5 - 7 х в и л и н ) на одну з тем: «С ек рет и ж иттєво­ го у с п іх у », «П р іо р и т ет и X X I с т о л іт т я », «Ч и м багата У к р а їн а ? ». В и голо сіть п р о ­ мову перед одн ок ласн и к ам и . I. II. П р о ан а л ізу й т е п у б ліч н и й виступ одного з в аш и х одн о к ласн и к ів за п од а­ ною схем ою .

192

О с н о в и п у б л іч н о г о

м овлення

А н а ліз публічного виступу Зміст виступі/ 1. Будова (вступ, основна частина, висновки). 2. Тема (наскільки доступно і зрозуміло сформульована), розкриття теми. 3. Мета повідомлення (інформувати, переконати, спонукати до дії, розважити тощо). Чи досягнуто мети? 4. Змістовність. 5. Рівень володіння інформацією. 6. Наявність ілюстративного матеріалу (приклади, статистичні дані). 7. Логічність. 8. Послідовність. 9. Доречність, доцільність. Форма виступу 1. Вербальні засоби (мова виступу): унормованість (орфоепічні норми,лексичні норми,граматичні норми,синтаксичні норми,акценту­ аційні норми); виразність. 2. Невербальні засоби: ж естикуляція (їхн я частотність за кількістю і широтою); міміка (усмішка, очі, рухи бровами, рухи губами тощо); ін ­ тонація (логічний наголос, темп, тембр голосу, сила голосу). Контакт з аудиторією 1. Привітання, прощання. 2. Зоровий контакт. 3. Звертання до аудиторії. Мікрофон. Продовжте фрази. • 1. З розділу «Основи публічного мовлення» я найкраще засвоїв (засвоїла), що... 2. Одержані знання допоможуть мені... 3. Свої знання з теми я б оцінив (оцінила) на...1

* о *

1. Доповідач повинен спостерігати за реакцією аудиторії, щоб у разі зниження зацікавленості оперативно вжити заходів — навести цікаву аналогію, використати жарт чи просто змінити темп мовлення або силу голосу. 2. Ж ести й манери мають бути як мимовільний наслідок сердечних рухів, а не навпаки. 193

Основи публічного мовлення

Запитання й завдання д ля самоперевірки 1. У чому перевага ораторського мовлення над сучасними засобами масової інформації? Назвіть основні види ораторських виступів. 2. Визначте джерела матеріалів, які можуть використовуватися під час підготовки до виступу. У чому полягає осмислення зібраного для про­ мови матеріалу? 3. Я к і фактори треба враховувати при визначенні теми виступу? Які основні правила аргументування? 4. Визначте основні функції вступу та завершення в ораторській про­ мові. 5. Я к і якості оратора об’єктивно забезпечують успіх його виступу? Чи впливає авторитет оратора на успіх чи неуспіх ораторської промови? Відповідь обґрунтуйте. 6. У чому полягає суть індуктивного методу розміщення матеріалу? Я к використовується дедукція в ораторському мовленні? 7. У чому полягає метод аналогії та як він використовується в оратор­ ському виступі? 8. Я к і особливості сприйняття та розуміння аудиторії потрібно врахо­ вувати в публічній промові? 9. Яке місце займають інтонація, жести, міміка в процесі спілкуван­ ня між оратором і слухачами?

шшшшнш

10. Чому дотримання законів мислення таке важливе в ораторському мовленні?

194

П РО ЕК Т Об’ єднайтеся в групи, підготуйте колективний виступ-презентацію на одну з поданих тем із використанням мультимедій­ них засобів (або інших засобів для демонстрації ілюстрацій, таблиць, схем, діаграм тощо). Пропоновані теми: «Бізнес-проект, який пропонується р еа лі­ зувати у вашій місцевості», «П роект культурно-мистецького свята, яке пропонується провести у вашому регіоні, навчальному закладі тощ о», «Проект з охорони довкілля, який доцільно реа­ лізувати у вашій місцевості».

• У Основи публічного мовлення

ЛОВ1ЛНИЧОК З КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ Ц ік а в о зн а ти

В ІД К РИ Т Т Я А М Е РИ К И Й Д О С ЛІД Ж Е Н Н Я КОСМОСУ Д л я того щоб н е образити співрозмовника, який поставив вам запи­ тання, можна застосувати контрприклад. Спочатку умовно погоджують­ ся і схвалюють думку опонента, не повторюючи її, а потім наводять ана­ логічний приклад, випадок, добре знайомий усім учасникам суперечки. Асоціації будуть говорити самі за себе. Під час бесіди з космонавтом Олексієм Леоновим один із репортерів між іншим зазначив: «Ч и недуж е дорого коштує дослідження космосу?» «Звичайно, дорого», — погодився космонавт. І продовжив: «М абуть, й іспанській королеві було шкода грошей на експедицію Колумба. А л е вона дала їх. І хто знає, коли б відкрили Ам ерику, якби королева поску­ пилася» (3 посібника).

К орисно знати

М ИСТЕЦТВО ВЕСТИ БЕСІДУ Не подумавши, і кілочка не затешеш. Знай більше, а менше говори. . Таке верзе, що й купи не тримається. Товче воду в ступі. . Не завжди говори, що знаєш, а завжди знай, що говориш. • Бесіди багато, а розуму мало. Говорить п’яте через десяте. Казав, та не зав’ язав. Дай тобі, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а люди тебе слухали. Красная мова находить добрії слова. В И Б А ЧТЕ М ЕНІ В усном у м овленні пом илково вживають форму вибачаюсь. Я к стверджують учені, це слово має у своєму складі колишній займенник ся, що означає себе. Отже, людина, кажучи вибачаюся, ніби вибачає саму себе, хоч насправді вважає, що завинила перед кимось. Треба казати: вибач, вибачте, вибачай, вибачайте, пробачте. Також ненормативним є вислів я хочу вибачитися. Грамотно буде так: хочу попросити вибачення. Слова вибач, вибачте вимагають слова в давальному відмінку. Отже, вибач мені, вибачте діт ям, а не вибачте мене чи вибачте дітей. Хоч і рідко, але вживаються в ситуації вибачення слова даруй, даруйте, перепрошую. Наприклад: Перепрошую, чи не підказали б ви мені, як пройти до театру? (За С. Богдан). 195

V

МОЯ СТОРІНКА

К орисно знати

ФОРіМИ З В Е Р Т А Н Ь Відповідно до дипломатичного протоколу при звертанні до глав дер­ жав, міністрів, послів, митрополитів, патріархів ім ’я та прізвище не зга­ дуються, а використовуються словесні формули: «Ваша Величносте», «Ваша королівська високосте», «Ваша Високоиоважносте», «П ане П ре­ зиденте». «Пане п осол», «П ане міністре», «Ваше Високопреосвящен­ ство», «Ваша Святосте». Традиції деяких країн вимагають застосування таких форм звертан­ ня, як «доктор» і «професор», до представників усіх творчих професій. У С Ш А, А н г л ії можуть будь-якого викладача назвати професором, а у Франції — навіть учителя молодших класів. Пош иреними формами звертання у країнах Західної Європи є «м істер », «м іс », «м ісіс ». У Великій Британії та Франції великого значення надають титулам (герцог, маркіз, граф, барон, лорд). Наприклад, до герцога у Франції по­ трібно звертатися «П ане ге р ц о г». І та ке б у в а є!

Про відомого англійського діяча двадцятих років двадцятого століт­ тя Ллойда Джорджа розповідають, що одного раз> в парламенті його критикувала жінка-депутат, яка закінчила свою промову словами: «Я кби я була вашою дружиною, то дала б вам випити отрути». Ллойд Джордж, не розгубившись, миттю відповів: «Ш ановна, якби ви були моєю дружиною, я 5 з радістю випив ту отруту». ІСІГІС

Альберт Ейнштейн знайомив публіку зі своєю найскладнішою тео­ рією відносності у ясній і доступній формі. Він жартував: «К о ли юнак сидить із дівчиною ц ілу годину, ця година йому здається хвилиною. А л е , якщо його посадити на розжарену піч, хвилина буде здаватися йому більш ою за годину. Все відносно». КАЛАМ БУРИ • Де Крим, де Рим, а де дядькова груша. • Хоч ти іди в ліс по дрова, а я буду дома, хоч я буду дома, а ти йди в ліс по дрова. • Як гороху тих знайомих: куди не лід у, то випхнуть. • Не знав, не знав, та як на те й забув! • Всяк розумний по-своєму: один спершу, а другий потім.

Ти велична і проста. Ти стара і вічно нова. Ти могутня, рідна мово! Мова — пісня колискова. Мова — матері уста. І. Б а гряний

УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ОСНОВНИХ РОЗДІЛІВ НАУКИ ПРО МОВУ

основні поняття фонетики, орфоепії, лексикології, будови слова, словотвору, морфології, синтаксису.

• співвідносити предмети та явища реального світу зі словами, які їх позначають; ■створювати висловлювання, найбіль адекватні предмету мовлення (явищ у дійсності); користуватися різними формами передачі думки; враховувати знання адресата про предмет мовлення; корегувати власні й чуж і тексти з погляду дотримання точності мовлення.

Яир://зЛ%іСпіуріЛгис, исог.ги

Узагальнення й систематизація

§ 33. Ф онетика. Орфоепія

Про основні поняття фонетики, класифікацію звуків, їх вимову та позначення на письмі, склад і наголос, а також про чергування звуків і спрощення груп приголосних П ригадайт е! 1. Що вивчається в таких розділах мовознавства, як фонетика й орфоепія? 2. Чим звук відрізняється від букви? Прочитайте прислів’я. Поясніть, як ви його розумієте. Запишіть прислів’ я в транскрипції. Назвіть звуки та букви. Хто знання має, той мур зламає. Голосні та приголосні

Шиплячі йгубні приголосні М ’які приголосні

Звук — найменша одиниця мови, яку ми вимовляємо й чуємо. У сучасній українській літературній мові 6 голос­ них і 32 приголосних звуки. Голосні [а], [е], [и], [і], [о], [у] бувають наголошені й ненаголошені. За місцем перепони на ш ляху видихуваного повітря розрізняють губні приголосні: [б], [п], [в], [м], [ф]. За характерний шумом виділяють ш иплячі приголосні: [ж ], [ш ], ]ч], [дж]. В українській мові є такі м’які приголосні: [д ], [д з ], [т ], [з ], [с ], [ц ], [л ], [н ], [р ], [й]. Інш і приголосні — тверді. Переважна частина твердих і м’яких приголос­ них утворює співвідносні пари: [с] і [с’ ] тощо. Губні, ш иплячі, а також приголосні [г], [к ], [х ], [ґ] не мають парних до себе м ’ яких. їх , як правило, треба вимовляти твердо. Лиш е перед [і] та в окремих словах перед 1а], [у], [є ] ці звуки можуть напівпом’ актуватися. Наприклад: гілка [ ґ ’ ілк а ], бюст [б ’уст]. М ’ якість приголосних на письмі позначається м’ яким знаком, буквами я, ю, е. М ’якими є приголосні перед [і].

Звери і і і у паї ! М ’які і тверді приголосні — це різні звуки. Тому не можна казати, що слова син і сіль починаються однаковим звуком. Глухі та дзвінкі приголосні

Звукий букви

198

За участю голосу й шуму в творенні звуків розрізняємо дзвінкі та гл у х і приголосні. 9

Дзвінкі б

д

д'

3

3

дз

дз

Ж

Глухі

Т

Т

с

с'

ц

ц'

Ш

п

тт-

дж ґ

Г

-

ч

X

ф

К

Звуки [в], [м ], [н], [л ], [р], [й ], а також відповідні їм м’ які [н ], [л ], [р ] не належать ні до дзвінких, ні до г л у ­ хих. Вони називаються сонорними. На письмі звуки позначаються за допомогою букв (літер). В українському алфавіті 33 букви. Більш ість із них передають один звук, проте повної відповідності між звуками і буквами немає.

л

Узагальнення й систематизація

Пояснення Буква «м ’який знак» звука не позначає Звук [Дні] позначається буквами д і ж; [дз] — д і з; [дз ] — д, з, ь Буква щ завжди позначає два звуки — [ш] та [чі Буква їзавжди позначає два звуки — [й] та [і] Букви я, ю, є можуть позначати два звуки ([йа], [йу], [йер або один {[а], [у], [є]) та м’ якість попереднього приголосного

Приклади день[ден ] дзьоб [дзоб] щука [шчука] їсти [йіети] яма [йама] няня [н’ан’а]

Букви я, ю, є г, я Букви я, ю. є позначають два звуки, якщ о вони стоять на початку слова, після голосного, апострофа чи м ’ якого знака, а також у деяких словах після й. Наприклад: ,, фойе Гфоййе]. • 1 о п 21 / вС1 П Н И 1 1 * ш Іноді при творенні чи зміні слова замість одного звука з ’ являється інший. Наприклад: нести — носити ніс: друг — дружній — друзі. Така зміна звуків називається чергуванням. .•нерпі;!. \ к.і і у! Чергуються звуки, а не букви. Чергування відбу­ вається у вимові й передається на письмі ві дповідними буквами. Спрощення

Іноді при творенні або зміні слова виникає важкий для вимови збіг трьох і більш е приголосних звуків. Тоді складна для вимови група приголосних спрощується. Наприклад: проїзд — проїзний.

П р о читайте вголос текст, дотрим ую чись норм літ ер ат ур н о ї вимови та нам агаю чись передати інтонац ією відчуття л ір и ч н о го героя. Д оберіть заголовок .

Аполлінарій Горавський. Пейзаж із дорогою *Принада — рос. соблазн.

І ранкові, й вечірні дороги чаять у собі таємницю, сподіван­ ня і ж аль. І скільки не збираєшся у ті дороги, вони коливаю ться перед очима, проходять через усе твоє серце, насновують на нього надії, розмотують пережите. Якась незбагненна сила й при­ нада* є у синім туманці далини, він із дитинства бентежить і вабить тебе. І довіку здається, що за тим туманцем чи маревом далини леж ить твоя найкраща сторінка життя, що там, у рамці росяних 199

У з а г а л ь н е н н я й си стем ати заи ія

дібров ч и с и п ы м іак у то к з ем лі« я к и й не снився і г е н і я м Відродження, що, може, там по ранішніх тій в е ч і р н і х росах поспішає назустріч тобі твої щ а с т я . І ранкові, й вечірні дороги завжди хвилювали Степаниду, як хвилю ­ вали її досвітні й вечірні зорі, як хвилюв, та сиза світанкова і рожева вечірня роса (М . Стельмах). II. Виконайте завдання до тексту. аЦ ^ 1 . Запишіть виділені слова в транскрипції. 1Іоясиіть їхню вимову відповід­ но до орфоепічних норм та порівняніе її з мани« тни і. За потреби зверніться до орфоепічного словника. 2. Випишіть два слова, у яких кількість звуків більша, ВІЗК кількість букв, і два, у яких букв більше, ніж звуків. Поясніть свій бір. 3. Випишіть но одному слову: а) з двом, м и; б) з двома дзвін­ кими звуками; в) з двома губними звуками. 4. В и п и ш іть два сл о в а, у я к и х всі п р и голосн і тнер.іі.

5. Знайдіть і запишіть у транскрипції два < ь »».і, при вимові яких відбу­ вається уподібнення приголосних. 6. Випишіть два слова, які мають чотири 1 и. Пші чте склади та ви­ значте, які з них відкриті, а які закриті. ИИШ Ио.'мсіжііи нпу|гч. Що спільне і що відмінне в українській та російській фонетичних системах? 3 4 0 . 1 Д в а — чотири — мсі ра »їм

Знайдіть рядок, v к о ж н о м у слоні якого одпако-

ва кількість з в у к і в і буки. 1. 2. 3. 4. 5.

Лю блю , дзвякає, тьмяніє. З ’ являється, ходжу, ящірка. Ялтинський, ніччю, щільно. Життєвий, заєць, проїзний. Діяння, щавель, контрастний.

vn341. Знайдіть слова, вимову яких правильно Інші слова запишіть \ транскрипції праві епічного словиика.

брвжаг (Jw>m и*. иїї запис.

Знання [знан а], щастя [шчас г « ] . приш »-ї ь . [при' носі, ■], походжає, [походжайе], голубка [го лубка), нігті [к іхт’ і], син •> [г вато], промінчик [лр о м ’ ін'чи°к], зем ля [зе"м л а], кишеня |кг'ш<чі (у ) і:ці [л о ж ц і], ґудзик [гудзи*к], електрика ]ел ектриек; І, лікар [.: і кар ], злість [зл'іст'], ДУб [дуп], просьба [прос'ба], учиться [учи 1г'с'а]. [Запишіть слова у транскрипції, Поясніть. ЯКІ ЗМІНІ! відбуваються при вимові цих слів. Хвилюється, здається, збираєшся, вмиваєшся, ховається, (у ) петруш­ ці. (У) Ручці, вибачся, зсадити, (у) книжці, шістнадцять, глядачці. Зверніть увагу! Вореться [боре"ц :а|.

2 0 0 _________________________________

У з а г а л ь н е н н я й систем ати зац ія

Випишіть слона, при вимові яких відбувається уподібнення приголосних. Перелийте не яви ще фонетичним записом. З р а з о к . Берешся І беирес':а /. Зсипати, дужка, розпач, жінці, освітній, зарядка, молотьба, розжу­ вати, якби, зшити, навесні, ягідки, зжовкнути, ніжність, квітчання, усмішці, легкий, екзамен, лі ко, безсердечний, безшумний, доріжка, (на) стежинці, просьба, дьогтю, кузня, пругкий, казки, боротьба, співач­ ці, сережка, вокзал, ложка, двигтить, пісня, рюкзак. 344і Прочитайте слова, правильно їх наголошуючи. За потреби скористайтеся орфоепічним словником. Дочка, новий, тонкий, подруга, вимова, одинадцять, чотирнадцять, верба, олень, сантиметр, Ідемо, спина, виразно, завдання, попереду, приятель, рукопис, дочка, в'язкий, кропива, приязнь, горошина, ката­ лог, випадок,середина. П орівняйт е! Українською мовою верба кропива дочка приятель подруга кімната щавель

Російською мовою верба кропива дочка приятель подруга комната щавель

345. Спишіть слова, вставляючи пропущені букви. За потреби скористайтеся орфографічним словником. Д ж и(г,г)ун , (г.ґ)удзи к, а(г,ґ)рус, (г.ґ)учний, (г.ґ)рунтовий, (г,ґ)нотик, (г ,г )у л я . (г ,і)а з д а , (г ,ґ )а н о к , (г ,ґ )в а л т , (г ,ґ )р о н о , (г.г)а в а , д ж и (г ,ґ )іт , (г.ґ)р е ч н и й , о б (г,ґ)р у и т у в а т и , (г ,ґ )у ц у л , (г,ґ )а т у н о к , за(г,ґ)ратувати, за(г,ґ)артувати, (г,ґ)р и н д ж оли . Доберіть до поданих слів відповідники так, гцоб відбулося чергування голосних або приголосних звуків. Запишіть звуки, які чергуються. •Під. помогти, скакати, замести, гребти, мішок,* ніч, річка, шеренга, діалог, звичка, летіти, ходити, мастити, пищати, писати, возити, любити. І. Спишіть речення, розкриваючи дужки та розставляючи пропущені роз­ ділові знаки. Підкресліть слова, у яких можливе чергування звуків. Поясніть ці чергування.1 1. Дороги ншцуємо звалюємо сте(ж,ш )ки хоча піхто за нами не ж (е,и)неться ( М . Боров ко). 2. Ой не крийся природо не крийся що ти в тузі за літом у тузі (77. Тичини). 3. Засвіт встали козаченьки в похід з 201

У з а г а л ь н е н н я й си ст ем ати зац ія

полуночі (Нар. творчість). 4. Дай Боже нам долю дай миру та щастя хай жито зросте на травневій р і(л ,л л )і (Ю . Вавринюк). 5. Першим сні(ж,ш )ком мою радість стє(ж,ш )ка пру(д,т)ка осява... (Д. Іван ов). 6. І падали слова мов птиці св(е,и)нцем пробиті на льоту (Д. Іванов). 7. Р іку тісні зда­ вили береги а їй би волі щоб вода ш уміла і до козацьких ст(е,и)пових могил вологими вустами ж (е,и)боніла (Г. Д удка). II. Поясніть орфограму «Букви е, и, що позначають ненаголошені голосні в коренях*. Скористайтеся за потреби відповідною таблицею в додатку 1. Я Н Від поданих іменників утворіть прикметники. Підкресліть буквосполучення зі спрощенням. Честь, область, проїзд, тиждень, форпост, контраст, баласт, щастя, користь, ненависть, компост, якість, кількість.

§ 34. О рф ограф ія Про складні випадки вживання м 'якого знака, апострофа, а також про написання слів іншомовного походження Пригадайте!

1. Як передасться м’якість приголосних на письмі? 2. Які слова називаються іншомовними? Слова, записані фонетичною транскрипцією, передайте звичайним письмом. Зіставте вимову й написання кожного слова. Поясніть уживання або відсутність у них м’ якого знака чи апострофа. [с'іл'с'кйй], [морс кий], [ц 'в’ я х], [л'убовйу]. ••»верніть у : аг у написанні в словах м ’ якого знака й апострофа треба чітко розрізняти споконвічні українські слова й слова іншомовного походження, бо вони пишуться за різними правилами. Ц і правила вміщено в додатках. Запишіть іменники у формі давального відмінка однини. Підкресліть і поясніть орфограми в утворених словах. Свою відповідь звірте з поданим мірку­ ванням. Наталка, Галька, Маринка, тваринка, сторінка, донька, донка*, сопілка, хмаринка, скринька, хатинка, лялька. *Дошса — вудка для ловлення риби з дна водоймища. Міркуйте! У слові хат инці м ’ який знак не пишемо, бо його немає і в слові хатинка, а в слові скриньці м ’який знак пишемо, бо скринька. Ш І 1- Спишіть слова, вставляючи, де потрібно, м’який знак. Обґрунтуйте написання. Скористайтеся за потреби відповідною таблицею в додатку 1. Камін, .чик, НЯ Н ..Ч И ТИ , тон..ш ий, зм ен..ш ення, доріж ен..ці, зозул..чин, Гет..манчук, різ.-блення, малесен..кий, ковал..с..кий, веле2 0 2 _____________________________________________________

V Т Є Н ..С .. К И Й ,

д о н е ц ..к и й ,

д е в ’я т -.с о т ,

с л ..о зи н к а , б а т а л ..й о н , к о м п а н ..й о н ,

л о б іс т

У з а г а л ь н е н н я й систем ати зація

..ю,

вол. . є р ,

м іль я р д е р ,

чотирьох,

з д ій м а ю т . .с я , с м і є ш ..с я .

II. Запишіть виділені слова у фонетичній транскрипції. Зіставте їхню вимову й написання. Запам.’ятайте'. менший тонший доньчин неньчин

свято духмяний пів’ яблука ллється

Два — чотири — всі разом. Поясніть, чому в слові свято не пишеться апо­ строф, а в слові зв'язок — пишеться. \ 353. І. Спишіть слова, вставляючи, де потрібно, апостроф. Поясніть орфограму «Апостроф*. Свою відповідь зіставте з поданим міркуванням. П ів (’ )яблука, п ів (’ )ящика, л л ( ’ )ється, моркв(’ )яний, брукв(’ )яний, ме~дв(’ )нпий, д ухм (’ )яний, торф(’)янистий, св(’)ятковий, С в(’ )ятослав, возз(’ )єднання, з (’ )їжджати, без(’ )ядерний, під(’ )южувати, перед(’ )ювілейний, Л у к (’ )янівка, безхмар(’ )я, матір(’ )ю, лю бов(’ )ю, д и т(’ )ясла. II. Запишіть виділені слова у фонетичній транскрипції. Зіставте вимову й написання. Міркуйте! У слові духмяний апостроф не пишемо, бо перед буквою м стоїть буква на позначення приголосного, яка належить до кореня. У слові розв'язат и перед в також стоїть буква на позначення приголосного, але вона належить не до кореня, а до префікса, тому апостроф пишемо. \ 354. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки й розкриваючи дужки. Підкресліть пунктограми й орфограми. I . Б уло п ісля дощу і громовиці плодів со ло (д ,т )к и х в п елену зб(е,и)реш й смакуєш їх соло(д,т)ких і д ух м (’ )яних а яблука вигупують в саду... (Г. Д удка). 2. Гірс(ь)кий молочай у св (’ )ятковій одежі на стежці родину привітно стріча (М . Боровко). 3. Затихли лю д (ь)с(ь)кі голоси в мален(ь)кій хатин(ь)ці лиш е цвіркуни десь під печею та в старих стінах зал(е,и)вались своїм цвіркотом... (Т . Бордуляк). 4. Запарувала р і(л л ,л )я т (ь )м (’ )яно за б л(е,и )щ а ли на сонці одвернуті лем (е,и )ш ам и скиби з(е,и )м лі (Г. Тю т ю нник). 5. Розт(йо,ьо)хкався соловейко на калинон(ь)ці щось не спит(ь)ся серед ночі сиротин(ь)ці (П . Грабовський). II. Підкресліть граматичні основи, визначте види речень за будовою. \ 355.; Попрацюйте в нарах Складіть кожен словниковий диктант (8-10 слів) на правила вживання м’ якого знака та апострофа. Продиктуйте диктант одноклас­ нику (однокласниці), перевірте написання. 203

У з а г а л ь н е н н я й си стем ати зац ія

\ Зав. І. Прочитайте текст. Визначте його стиль та засоби виразності мовлення, використані автором. СИ М Ф О Н ІЯ Диригент вривається на сцену вихором. Він білявий, стрункий, і фальди шляхетного фрака, не встигаючи за ним, в’ ються в нього за спи­ ною. Вклонившись, він різко випростовується, тричі стукає паличкою об пюпітр — оркестр завмирає. Б ілі руки диригента стрімко злітають угору і різко шугають униз підстреленими на льоту білими птахами. На нас обрушується несамовита бетховенська туга за щастям, котрого вічно не вистачало не лише йому самому, а й людству. Туга падає на наші душі божественними звуками надій і сподівань, моління і протесту, закликів і погроз... Оркестр з інтродукції та бурхли­ вого скерцо перетікає в долину печа­ л і й смутку. Найсумніша частина симфонії — адажіо. Скрипки, альти, віолончелі, баси і флейти — всі інструменти ведуть свою мелодію тихо-тихо, печально й роздумливо, Валентин Рекунекко. Мелодія осені аж д0 піанісимо... (О. Си.юненко). II. З’ясуйте значення виділених слів за ІНШОВІШМ словником. III. Випишіть із тексту слова іншомовного походження, у яких є орфограми. Поясніть написання. НУ. Складіть усно мініатюру-онис ваших відчуттів від прослуховування улюбленого музичного твору, використавши виписані слова. 357. І. Прочитайте слова іншомовного походження. Визначте, за якою ознакою їх розділено на групи. Поясніть написання перших трьох слів кожної групи. З’ ясуй­ те за словником іншомовних слів лексичне значення незрозумілих вам слів. 1. Конферансьє, ательє, портьєра, каньйон, Нью-Йорк, альбатрос, досьє, кольє, віньєтка. 2. К ом п’ ютер, бюджет, кар’ єра, М онтеск’є, миш ’ як, прем’єр, ад’ ю­ тант, ін ’єкція, кон’ юнктура, інтер’єр, бюро, бюлетень. 3. Париж, Чикаго, ангіна, Аргентина, дискусія, антибіотик, Сканди­ навія, цистерна, Мадрид, хімія, баритон, атлетика, аномалія. 4. Інновація, нетто, лібрето, бароко, ірраціональний, Марокко, бонна, манна, ванна. II. Покращайте п парах. Виберіть кожен 6-8 слів із поданих і продиктуйте їх однокласнику (однокласниці). Перевірте написання. 204

л

Узагальнення й систематизація

Спишіть слова, вставляючи, де потрібно, апостроф чи м’ який знак. М іль й о н ер , Х-.ю стон, М..ЮНХЄН, б..ю ро, п..єдестал, інтерв..ю , суб..єкт, П..єр, кур..єр, павіл..йон, ін..єкція, Г..ю го, б..юджет, він..єтка, Монтеск..є. Ц

М озк ов и й ш турм ■ Чому

слово дизель пишеться з буквою и, а Дізель — з

буквою і? Два — чотири — всі разом. І. Знайдіть рядок, у якому всі слова іншомов­ ного походження пишуться з буквою и.

1. Алж..р, еруд..ція, р..читатив, ш..фон. 2. Вент.-ляція, с-.стема, дисертація, кор..фей. 3. Динамічний, метод..ка, цивілізація, д.-лікатний. 4. Принциповий, д..корація, д..ректор, р..торика. II. Знайдіть рядок, в усіх словах якого подвоєння букв не відбувається. 1. 2. 3. 4. 5.

Нет..о, ІНТЄЛ..ЄКТ, ша..і. Нер..аціональний, ірраціональний, тер..иторіальний. Ем.лграція, ім..іграція, ап..еляція. Барок..о, ком.Лсія, тер..ор. Ван..а, кор..ектура, грам...

III. Знайдіть рядок, у всіх словах якого пишеться апостроф. 1. 2. 3. 4. 5.

Прем..єр, б..юджет, ком.лотер. Кар..єра, ін..єкція, б..юджет. Кон..юктура, ад..к>тант. прем..єра. М..юнхен, інтерв..ю, ві..етка. М ..ю ллср, мига..як,б..язь.

Спишіть іншомовні слова, вставляючи пропущені букви й знаки. Правильність написання перевірте за орфографічним словником. Голландський, д..сертація, дисципліна, р..ктор, аудиторія, а ж іо ­ таж, павіл..йон, пер..фирія, д..фузія, барок..о, інтермец..о, грав..юра, ад..ютант, лібрет..о, шас..і, груп..а, тон..а, віл..а, контр..еволюція, Ш іл..ер , марокканець, Атлантика, Корс-.ка, Мавританія, Ваш..игтон, сер..йозний, монпанс..є, ател..є, Бразилія. І. Спишіть іншомовні слова, згрупувавши їх за видами орфограм. Уставте пропущені букви або апостроф. Доповніть кожну групу слів власними прикла­ дами. Інфекція, д..ревце, м и т ..я к , ад..ютант, пріор..тет, Хью стон, премье­ ра, Ч..каго, ст..повий, оч..р..тяний, д..циметр, с..делійський, б..юро, порт..єра, тр..вожний, кол..є, Н..ютон, Аргеит..на, д..ригент, вел..чальиий, п..риметр. II. Запишіть виділені слова у фонетичній транскрипції. Назвіть у них звуки й букви. 205

Узагальнення й систематизація

^ І І І . І. Доберіть і запишіть 5-10 слів іншомовного походження з орфограмами так, щоб ці слова асоціювалися з однією із зазначених сфер людської діяльності: медицина, сільське господарство, культура, спорт, промисловість, туризм, еко­ номіка, література. II. Складіть з кількома дібраними словами два складних речення. 364. Попранюііі є в парах Візьміть один в одного інтерв’ю (2-4 запитання) на тему «Вживання м’якого знака, апострофа, написання слів іншомовного походження». § 35. Л ек си к о логія . Ф р а зео л о гія П ро лексичну систему української мови (значення, вживання, походження с л ів ), основні лексичні поняття, а також про типи словників П ригадайт е! 1. Що вивчається в таких розділах мовознавства, як лексикологія і фразео­ логія? 2. Що таке лексичне значення слова? 465. 1 1. Розгляньте таблицю «Групи слів української мови», уміщену на першому форзаці підручника. Назвіть різновиди слів, критерії групування, наведіть власні приклади. II. Поясніть лексичне значення поданих власне українських слів. Введіть слова в речення. Якими частинами мови та членами речення є ці слова? Гарний, вага, вишуканість, громада, майоріти. Мікрофон Як ви розумієте твердження про те, що у слів, як і в людей, свої долі, вдачі? Лексичне значення

Багат о­ значні слова

206

Всю сукупність слів у мові й сукупність лексичних зна­ чень, які закріпилися за словами, прийнято позначати терміном «лек си к а ». Лексичне значення слова — це те, що слово означає, цс його внутрішнє значення, зміст, закріплений досвідом народу. У мові є слова однозначні (мають тільки одне лексичне значення) і багатозначні (мають кілька значень). Напри­ клад, слово сідати означає: 1) займати місце; 2) присту­ пати до роботи, що виконується; 3) бути ув’ язненим; 4) приземлятися; 5) обмежити себе чимось у харчуван­ ні ( сідати на дієт у). Конкретне значення багатознач­ ного слова виявляється в контексті. Значення слова може бути прямим і переносним. Наприклад: безбарвний — який не має кольору, забар­ влення (пряме значення); який нічим не примітний, невиразний (переносне). Переносне значення є вторин­ ним для слова.

\ Узагальнення й систематизація л_______________________________ Лексика за походж ен­ ням

Близько 90 відсотків української лексики — це успадко­ вані слова, а решта — слова іншомовного походження.

У спадковані слова

Слова інш ом овного походж ення

Спільноіндоєвропейські (брат, вода ) Спільнослов’ янські ( дума, л іс )

Запозичення зі слов’ янських мов: старослов’ янізми, полонізми, русизми та ін. (свят иня, чудеса )

Спільносхіднослов’ янські ( урожай, дешевий) Власне українські (віхол а , височінь)

Запозичення з неслов’ янських мов: грецизми, латинізми, слова англійського походження тощо ( театр, гуманізм, рейт инг)

Зверніть увагу: Спільноіндоєвропейські та спільнослов’ янські слова збереглися в багатьох індоєвропейських і спільнослов’янських мовах. Порівняйте: укр. син, польське syn, англ. son, нім. sohn. Власне українські слова

Словники

До власне української лексики належать слова, що виникли на українському ґрунті. Цих слів немає в інших мовах. Наприклад: вщухати, загалом, зайвий, линути, залізниця, літак, людина, суниці, мрія, плекати, смуга, гарний. До власне української лексики належать також слова, витворені українською мовою від спільних з іншими мовами коренів. Наприклад: водій, робітник, скрипаль, осторонь, миттю, бігцем, удосвіта. Надійними помічниками людини є словники. В енцикло­ педичних словниках подаються відомості про предмети, явища, історичні події, видатних діячів, про різні понят­ тя, які позначаються тими чи іншими словами. У лінгвістичних словниках пояснюються слова з погляду лексичного значення, походження, правопису, наголо­ шення тощо. Лінгвістичні словники поділяються на види: тлумачні, перекладні, етимологічні, орфографічні, орфо­ епічні, синонімічні, антонімічні, омонімічні, фразеоло­ гічні, термінологічні, діалектні тощо.

І. Перекладіть усно текст українською мовою, користуючись довідкою. діть слова, вжиті в переносному значенні, та з’ ясуйте їхню стилістичну функцію. Обґрунтуйте доцільність такого використання.

в

ПОД М У З Ы К У Д О Ж ДЯ День был жаркий, светлый, лучезарный, несмотря на перепадавшие дождики. По ясному небу плавно неслись, не закрывая солнца, низкие, дымчатые тучи и по временам роняли на поля обильные потоки внезап207

Узагальнення й систематизація

ного и мгновенного ливня. Крупные, сверкающие капли сыпались быстро, с каким-то сухим шумом, точно алмазы; солнце играло сквозь их мелькающую сетку; трава, ещё недавно взволнованная ветром, не шеве­ лилась, жадно поглощая влагу; орошённые деревья томно трепетали всеми своими листочками; птицы не переставали петь, и отрадно было слуш ать их болтливое щебетанье при свежем гуле и ропоте пробегавше­ го дождя (За I. Тургеневым). Довідка. Лучезарный — осяйний, сонцесяйний; обильный — ряснйй; томно — млосно; отрадно — відрадно; ропот — гомін. II. Доберіть українські синоніми до російського слова обильный. Ш. Порівняйте вимову й написання виділених слів в українській і російсь­ кій мовах. ЛвНД Складіть і запишіть три речення із багатозначним словом зелений у таких значеннях: а) один із семи кольорів веселки; б) недостиглий, недозрілий; в) недо­ свідчений через свою молодість. Яке із цих значень переносне? 369.1 Знайдіть у кожній групі одне словосполучення, у якому є слово, вжите в переносному значенні. Складіть із цим словосполученням речення. 1. Щ ире серце, хворе серце, батьківське серце, серце України. 2. Дитина сміється, сонце сміється, сміється від задоволення, смієть­ ся з моєї невдачі. Зверніть увагу! Багатозначні слова ке слід плутати з омонімами. Л е к ­ сичні значення омонімів не пов’ язані між собою, а між значеннями бага­ тозначного слова існують зв’ язки. При омонімії маємо різні слова, а при багатозначності — одне слово з різними значеннями. 370. І. Випишіть із речень спочатку словосполучення з багатозначним словом, а потім зі словом-омонімом. Скористайтеся за потреби тлумачним словником. Поясніть відмінність омонімів від багатозначних слів. 1. Співають чумаки хриплим и басами (О. Д овж енко). 2. У надвечір­ ній тиш і скрипучо співав сніг під Мстиславовими чобітьми (А. Х и ж няк). 3. К лю ч угорі ж уравлиний рідною мовою кличе у невідомі краї (М . Рильський). 4. Традиційна українська хата це колиска нашого народу, де творилася його ж урлива й оптимістична доля, жеврів і вибухав гнів, напиналися струни болю , складалися пісні та легенди... (А. Д а н и л ю к ). 5. Я дивлю сь у небо, дальнє та широке, де летять у без­ вість зоряні світи (В. Сосюра). 6. Ш ля хо м куриться курява (А. М алииі ко). 7. Цікаво, що французька преса сватає в команду «Б ор д о» М ірчу Л уческ у (3 газет и). II. Поясніть лексичне значення виділених слів, користуючись тлумачним словником. 371^ Мозковим штурм Поміркуйте, чому лексика мови перебуває в стані безпе­ рервних змін. 208

-V

Узагальнення й систематизація

Зіставте українські та російські слова. Знайдіть міжмовні омоніми та ш (ШГніть відмінність у їхніх лексичних значеннях. поясі Чоловік — человек, неділя — неделя, вродливий — уродливый, луна — луна, уставати — уставать. І. Прочитайте виразно текст уголос. Випишіть власне українські слова, Прос ростежте, чи надають вони тексту відтінку невимушеності, легкості. Сонце сіло. Надворі почало смер­ кати. Море почорніло, тільки білів пересип, неначе довгий клапоть білого полотна. Н астала ніч. Надворі стало тихо, як у хаті, тільки море лащ илось до берега легесенько хвилею й ледве ш елестіло на піску. Тим часом сходив повний місяць, неначе виринав з чорної хвилі. Маленька червона стежка заблищала десь далеко на морі під самим міся­ Іван Труш. Місячна ніч над морем цем, неначе на сотню верстов. Місяць тихо, крадькома викотивсь увесь на небо, неначе через велику силу виліз із води (/. Нечуй-Левицький). II. Доберіть і запишіть до двох ужитих у тексті власне українських слів (на вибір) спільнокореневі. Розберіть дібрані слова за будовою.IIII- Експеримент. Виділені слова перекладіть російською й англійською чи німецькою мовами. Які висновки щодо їх походження можна зробити? За потреби скористайтеся етимологічним і перекладними словниками. 374. І. Випишіть власне українські слова, виділіть у них корені. З’ясуйте, які з цих слів утворено від спільних з іншими мовами коренів? За потреби скористай­ теся етимологічним і перекладними словниками. Багаття, мрія, злотий, директор, мама, гарненько, прізвище, вироб­ ництво, міркувати, демократія, освіта, крутько, син, гімнастика, суни­ ці, священний, горілиць, математика, віч-на-віч, дуб, сузір’ я, діяч, очо­ лити, аул, віхола, годинник, брат, завдяки, бігцем. II. Складіть і запишіть речення з двома виписаними словами (на вибір). Два — чотири — всі разом. Визначте, у яких двох реченнях ужито архаїз­ ми, а в яких — історизми. Відповідь обґрунтуйте. 1. А скіфський кінь із мазаної хати Чумацьким Ш ляхом зорі прогор­ тає (/. Драч). 2. Прекрасний Києве на предковічних горах! Многостра­ дальному хвала тобі, хвала! (М . Рильський). 3. Рци одно слово: «Л ю блю Вас, пане Возний», і аз, вищеупом’янутий, виконаю присягу о вірнім і вічнім союзі з тобою (/. Котляревський). 4. Тут Січ стояла, тут гули май­ дани, димилися козацькі курені, змагались семеряги і жупани, лунали горді і сумні пісні (М . Драй-Хмара). 209

Узагальнення й систематизація

Д л я вас, д о п и т л и в і Ч и знаєте ви, що у давні часи було цікаве слово, яке реконструюється як sold (корінь sol і суфікс d). Спочатку воно означало «з с іл л ю », «соло­ ний», потім ширше — «приправлений», далі — «смачний», а згодом почало звужувати своє значення. Якщо ви хочете дізнатися більше про походження слів української мови (наприклад, хліб, цукор, страва тощо), зверніться до книги А. Коваль «Слово про слово*. Про те, що вам найбільше сподобається в цій праці, роз­ кажіть однокласникам.*§

,Ч7Ь. Доберіть і замініть у кожному словосполученні слово добрий близьким .за значенням словом. Добра звістка, добрі знання, добре яблуко, добрий урожай, добрий чоловік. :і 77 Два — чотири — вгі разом. Знайдіть рядок, у якому ПЕправильно визначе­ но значення фразеологізму. 1. Надути губи — образитись, виявити невдоволення. 2. Спустити на землю — змусити когось не втрачати почуття реальності. 3. Рильце в пуш ку — про когось привітного й лагідного. 4. Черв’ ячок точить — непокоять тяж кі, гнітючі роздуми. *78. Напишіть твір-мініатюру про давнє минуле українського народу, викори­ ставши слова в переносному значенні, власне українські слова, синоніми, а також за потреби слова з довідки. Довідка. Київська Русь, Софія Київська, Володимир, легенда, велич, минувшина, православ’ я, державність. § 36. Будова слова. С ловотвір Про префікс, корінь, суфікс, закінчення, а також про основні способи словотворення в українській мові П ригадайт е! 1. Що вивчається в такому розділі мовознавства, як словотвір? 2. Із яких значущих частин складаються слова? Порівняйте записані парами слова. Визначте їх будову. Чим цікаві ці слова з точки зору словотворення? Поміркуйте, яке слово кожної пари є похідним, а яке — твірним. Обгрунтуйте думку. Доярка — дояр; швея — швейник; бандурист — бандуристка; спорт­ смен — спортсменка. 210

\ Узагальнення й систематизаиія

М орф еми

Слова поділяються на морфеми — найменші значущі частини (корінь, префікс, суфікс, закінчення). За допо­ могою префіксів і суфіксів утворюються нові слова та їх форми, а за допомогою закінчень — лиш е форми слова. Основа слова Префікс Корінь Суфікс Виражає лексичне значення слова

Закінчення Виражає граматичне значення слова

Зверніть увагу! Закінчення наявні лише у змінюваних словах. Будова слова

Відповідне розміщення морфем у слові є його будовою. Наприклад: осінь | |,.п.ро'неден|ий|, й нс?сжо, (ходйти.

З пі.'іші і ь увагу! При визначенні кореня треба враховувати чергуванзвуків. Наприклад: ходити — гх одж і/—

(спільнокореневі слова).

Основним засобом збагачення словникового складу мови є словотворення. При цьому нові слова утворю­ ються на основі вже існуючих. Основа, від якої твориться нове слово, називається твір­ ною. До неї додаються словотворчі суфікси і префікси (афікси). Наприклад: /. .ііс —ов »- лісовий ( твірна основа л іс ). 2. ліс од ( и и ) + ик >- лісовик ( твірна основа лісов ). Слова поділяються на непохідні і похідні. Похідне слово П о х ід н і мотивується через зв’ язки з іншим словом того самого слова кореня. Порівняйте: .ліс, >- лісовий ► лісовик (непохідне) (похідні) Способи сл о­ Слова в українській мові, як і в російській, творяться вот ворення різними способами.

С лово­ творення

Способи словотворення Суфіксальний

осінній ■* осінь + II премудрий ■< пре і мудрий запічок за + піч + ок пуск пускати рута-м’ята рута + м'ята: працездатний праця + здатний Складання усічених основ облком -« обласний 4- комітет: ЄС Європейський Союз Перехід слів з однієї частини мови в черговий (іменник) -< черговий іншу (п ри км етник)учень Префіксальний Префіксально-суфіксальний Безафіксний (відкидання морфем) Складання слів або основ слів

211

Узагальнення й систематизація

І. Згрупуйте й запишіть подані слова за схемами. Виділіть у словах твірні основи. Доповніть кожну групу власним прикладом. 2 . ^ А Л а . 3.

4 ."

Ащ.

Э.

W\Q

Безхмарний, зв’ язок, бігти, жайворонок, водянистий, темно, май­ стерня, городина, безперешкодний. II. Визначте слова, які не мають закінчень, і слова з нульовим закінченням. Два — чотири — всі разом. Ь Поміркуйте, чому слова далеко, близько, вгорі, влітку не мають закінчень, а далекий, близький, гора, літо — мають. II. Поміркуйте, суфіксами чи закінченнями є виділені морфоми в словах високо, щоранку, ‘штати. Відповідь поясніть. Зверніть увагу! Потрібно розрізняти слова, як і мають нульові закін­ чення і які закінчень взагалі не мають. Так, слова дуб. явір мають нульо­ ве закінчення. Воно виражає форму називного відмінка однини. Достат­ ньо лиш е змінити форму цих слів, як закінчення стають «видимими» звуковими ( дуб а, явор а). А от у словах наодинці, швидко, поні закінчень немає, навіть нульових, бо ці слова є незмінюваними. І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Чи розкриває заголовок тему висловлювання? ■і

А Р Х ІТ Е К Т У Р Н А С П А Д Щ И Н А ЛЬВ О В А

Небагато міст можна порівняти з музея­ ми просто неба. Саме до них належить Львів, у чудових архітектурних ансамблях і пам’ ятниках якого втілена складна історич­ на доля, пов’ язана з багатовіковою бороть­ бою українського народу проти чужоземних пригноблювачів, відображений розвиток архітектури від давньоруських і готичних Львів будівель X III- X V I століть, творів модерну й конструктивізму перших десятиріч двадцятого століття до сучасних спо­ руд. Сам план міста з вулицями, що радіально розходяться від середнього ядра, характерний для поселень, які складалися століттями. Особливість архітектурної спадщини міста — її багатонаціональний характер, історично зумовлений важливим значенням Львова в міжна­ родній торгівлі. Поряд із корінним українським населенням тут жили й трудилися вірменські купці та ремісники, німці, поляки, євреї; працюва­ ли італійські майстри-будівничі тощо. Загальноєвропейські стильові системи, збагачені місцевими традиціями, що беруть свій початок з часів Київської Русі, лиш или на львівській землі глибоко самобутні витвори, які складають одну з найяскравіших сторінок в історії культури України. Львів виник як невелике м:істо-фортеця Галицько-Волинського кня­ зівства, а виріс у значний економічний і культурний центр, що справив великий вплив на розвиток архітектури довколишнього регіону (Т. Тре губова, Р. М и х ). 212

У з а г а л ь н е н н я й систем ати зація

II. Виконайте завдання до тексту. 1. Укажіть два повнозначних слова, творення яких неможливо пояснити. 2. Випишіть слова, які містять три і більше морфеми. Розберіть ці слова за будовою. 3. Випишіть форми слова місто. Виділіть закінчення. 4. Знайдіть два слова, утворені префіксально-суфіксальним способом. Виді­ літь словотворчі суфікси і префікси. 5. Знайдіть два слова з нульовими закінченнями. Змініть ці слова так, щоб закінчення стали буквеними. Чи є в тексті слова без закінчень? 6. Наведіть приклади похідних слів. Від яких слів їх утворено? Визначте твірні основи. 7. Розберіть за будовою виділені слова, визначте спосіб їх творення. 8. Доберіть усно до слів Львів і архітектура спільнокореневі. 9. Утворіть від слів місто і вулиця по два нових. Мікрофон. Чи доречно змінювати, осучаснювати архітектурну спадщину наших міст? Чому? І. Прочитайте речення. Обґрунтуйте пунктограми. Накресліть схему пер­ шого речення. 1. Ми ніколи не станемо математиками, навіть знаючи напам’ять усі чужі доведення, якщо наш розум не здатний самостійно розв’язувати проблеми (Р. Декарт ). 2. Мої сліди змиває сірий дощ, їх обриси травою заростають (Я . К и р ’ян). 3. Об стежку вдарилось тверду — і розкололось до зернини останнє яблуко в саду (Л . Талалай). 4. Застигло сонце у саду осіннім, і стало сонце садом золотим (Ю. Ковалів). 5. Маленький хлопчик молоко несе у білому бляшаному бідоні, а надвечір’ я сторожко ласе натомлені жнивами сиві коні (Т . Яковенко). 6. Вийшовши на гору, я озирнув­ ся: далеко в низині мріло в мареві моє село... (Д. Тют юнник). 7. Щастя — як пташка: де захотіло, там і сіло ( Нар. творчість). II. Розберіть виділені слова за будовою. Доберіть до кожного з них по 2-3 спільнокореневих.І.I І. З’ ясуйте, яким способом утворилися слова кожної групи. Обґрунтуйте свою думку. 1. 2. 3. 4. 5. 6.

Вишневий, світанок, учнівський. Підказувати, надписувати, безкарний. Х ід, б.ій, плач. Трубопровід, краєзнавство, сінокіс. ООН, ВНЗ, СОТ. П раліс, відстояти, зробив.

II. Виконайте словотвірний розбір виділених слів. _____ 1Мозковий штурм. Чому словотворення е основним засобом збагачення словникового складу мови? 213

Узагальнення й систематизація

387. І. Згрупуйте слова за способами їхнього творення. Чи всі вони утворені за допомогою морфем? Виділіть, де можливо, словотворчі суфікси і префікси. За потреби скористайтеся словотворчим словником. Розказати, крижина, ЄС, краєзнавство, по-нашому, ГЕС, надзвичай­ ний, запуск, швидко, подорожник, степеневий, пароутворення, настіль­ ний, черговий (ім енник), черговий (прикметник), юннат, ООН. II. З одним із поданих слів складіть речення, ускладнене однорідними члена­ ми речення. \_ЯяА Два чотири — всі ри (ом. І. Установіть послідовність творення слів у кожній групі. 1. Письменник, письмо, письменницький, письменний. 2. Весняний, веснянка, веснянкуватий, весна. II. Утворіть словотворчий ланцюжок від слова лід. Поміркуйте над запитаннями. 1. Скільки префіксів у слові навздогін? 2. Чи однакове значення має словотворча частина авто- в словах автопортрет , автовідповідач, автомобіль? 3. Чому в слові лікарня виділяють два суфікси (-ар- і а в слові сушарня — один ( арн )?

Фінський підліток, який почав вивчати українську мову, витлумачив значення слів гусар, жрець, забрало так: гусар — пташник, що доглядає гусей; жрець — ненажера; забрало — вантажний автомобіль. Поясніть, чим викликані помилки, чому хлопець саме так витлумачив зна­ чення слів. З’ясуйте значення і походження цих слів.

§ 37. П равопис морфем ____

П ро основні орфограми в коренях, префіксах, суфіксах і закінченнях

ИИИІ Спишіть слова, вставляючи пропущену букву е або и. Позначте префікси. Підкресліть і поясніть орфограму. Скористайтеся за потреби відповідною таблицею в додатку 1. Притихнути, прибережний, прибуток, пр..хороший, прибіднювати­ ся, пр..везений, пр..славний, присолодити, пр..солодкий, пр..сісти, пр..мирний, нр..м іськи й , причинити, пр. .сохнути, пр..високий, пр..дивний, пр..святий, пр..красний. 214

Узагальнення й систематизація

) £ В І- Утворіть від поданих слів нові за допомогою префікса при- або пре-. Якого значення надали префікси словам? Солити, гасити, гнути, пишний, копати, міський, летіти, малий, сох­ нути, кріпити, сунути. II. Складіть словосполучення з утвореними словами. а « 2.

Випишіть послідовно лише ті слова, у префіксах яких пишемо букву з.

..хвалити, безапеляційний, ..фотографувати, ..добути, бе..славний, ро..ставити, ..садити, ..початку, ро..хвалеіш й, ро..фарбувати, ..топтати. КЛЮ Ч. Підкресліть у виписаних словах другу букву кореня. Якщо ви правильно виконали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте назву одного з міст України. 393 І. Спишіть слова, вставляючи пропущену букву е або и. Поясніть, якими правилами ви керувалися. Написання яких слів можна перевірити тільки за словником? Запам ’ятайт е! левада минулий

пш ениця м е л о д ія

М з Л І ш и й , в . . с и я н и й , Л ..Г К И Й , м . . н у л и й , т р . . н у в а н н я , п р о м . . н і є ,

ос.. н і ,

Т И Ж Д з Н Ь , Х Л О П .-Ц Ь , Ш з Л з С Т И Т Ь , б . . р . . Г И Н Я , т р - . в о г а , б р . . н і т и , П Ш ..Н И Ч Н Н Й , М з Л о д ій н и й , а П з Л ь с и н , л ..в а д а , л ..м а н , т ..л е г р а м а , с т ..р а т и ,

зд.. р а т н ­

ії. Перевірте написання за допомогою орфографічного словника. П орівняйт е! Українською мовою СІЛЛЮ, тінню

ллсться, Іл л я радістю лю бов’ ю, кров’ ю

Російською мовою солью, тенью льётся, И лья радостью ЛЮбОЕЙ>Ю, кровью

Н ^ ^ І - Запишіть іменники у формі орудного відмінка однини. Підкресліть орфограми. Керч, Умань, деталь, велич, радість, піч, подорож, педаль, мазь, неповторність, сухість, даль, користь, віддаль, матір, наморозь, вічність, глазур, синь, спадковість, вуаль, діагональ, виш уканість, любов, мудрість, жовч, безліч, хліб-сіль. II. Складіть і запишіть словосполучення з двома словами (на вибір). Спишіть слова, вставляючи, де потрібно, пропущені букви. Глибин..ий, п т а ш и н . .ий, цін..ий, орлин..ий, с т і і і . . и й , олов’ян..ий, тум н..о, товстен зп й , п о с а д ж е ііз И Й , з’ єднай..ий, с т р а ш е н . .ий, с т р а ш е н . .о, н е з р ї в н я Н з И Й , нездолан..ий, свящ ен..ий, скажен..ий. 215

Узагальнення й систематизація

І. Утворіть і запишіть від поданих слів нові за допомогою вказаних суфік Іідкресліть і поясніть орфограми в утворених словах. 1. ськ : Л уцьк, Херсон, Дрогобич, Рига, латиш. 2. с т в юнак, убогий, козак, товариш, студент. 3. -и н (а ) : донецький, івано-франківський, вінницький, дніпропе тровський, турецький. 4. -ичок, -ечок: вогник, верх, племінник, кошик, мішок. 5. и ч к (а ), -е ч к (а ): вулиця, річка, ніжка, ручка. 6. о в (и й ), е в (и й ), є в (и й ): вітер, груша, мовлення, алюміній, гроші, замша, борщ, матч, мальва. II. Складіть по одному реченню з двома утвореними словами (на вибір). Від поданих іменників утворіть прикметники за допомогою суфікса ськ . У яких словах відбувається чергування приголосних? Крем енчук, Запоріж ж я, Кривий Р іг, Донецьк, П ариж , Гаага, Виборг, Буг, Чорнухи, Перемишль, студент, казах, козак, Іртиш, чех. Два — чотири — всі разом. Визначте рядок, від усіх іменників якого утво­ рюються прикметники із суфіксом І Ь К . 1. 2. 3. 4.

Молодець, Золотоноша, студент, Буг. Криворіжжя, Забужжя, Ладога, Таганрог. Волга, товариш, турист, черкес. Ремісник, француз, турок, брат.

Випишіть спочатку іменники, у яких пропущено букву е (г ), а потім — у яких пропущено букву и. Поясніть орфограми. Сон..чко, дон..чка, печ..во, кон..чок, пон еволен н я, м іш ..чок, лож ..чк а, кра..чок, кринич..чка, озброєння, мар..во, пал..во, травич..чка, напруж ення, павут..ння, перевез..ння, міс..во, мороз..во, П Л Є Т . . В О , книж..чка, літ.-чко, вул..чка, пал..чка, річ..чка, мереж..во. Запишіть іменники в орудному відмінку. Позначте закінчення, поясніть написання. Сімферополь, Дніпро, Дунай, Сибір, Ігор, біль, комірець, кущ, това­ риш, сторож, груша, калач, криниця, килим, сонце, край, снігур, фут­ ляр, бунтар, школяр. І.I І. Запишіть іменники в родовому відмінку. Позначте закінчення, поясніть написання. За потреби скористайтеся орфографічним словником. Харків, Миколаїв, Луганськ, Кривий Р іг, Крим, Севастополь, Кав­ каз, Сиваш, документ, акт, трамвай, адресат, відмінок, залік, закон, протокол, проект, сантиметр, кілограм, берег, тиждень, сайт, Інтернет. II. Складіть і запишіть речення з прямою мовою з одним утвореним словом (на вибір). 216

Узагальнення й систематизація Запишіть іменники в родовому відмінку. Консерви, д ж у н гл і, дриж аки, макарони, окуляри , двері, сани, граблі, в’язи, груди, обценьки, лапки, сутінки, вершки, терези, люди, надра, хрестини, жнива, дебати, бутси, ножиці. І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть і поясніть орфогра­ ми. Позначте морфеми, у яких наявні ці орфограми. I. На Дону гарматними залпами коловся лід і павич(е,о)вим п(е,и)ром виблискував на свіжих злам ах ( Гр. Тю т ю нник). 2. Д іж (е,и )чка на діж(е,и)чці, а зверху кит(е,и)чка (Загадка). 3. Ро(с,з)кажіть, ро(с,з)кажіть мепі, хмари: ви чого це тікаєте далі? (П . Тичина). 4. Пр(е,и)красне село стало ще м(е,и)ліш им, воно пр(е,и)бралося в зело, заквітчалося клеча(н,нн)ям (Ю . Японський). 5. Ми підем, де трави похилі, де зорі в ясній дал(е,и)ні, і карії очі, і руч(е,и)ньки білі ночами наснят(ь)ся мені (В. Соєю ра). 6. Ніжна блакитна хвиля, чиста й тепла, кидала на бер(е,и)г тонке :череж(е,и)во (М . Коцюбинськиіі). 7. Щ ось є чаклунське в таємничості ніч­ ного цвіті(н,нн)я, в місячнім мар(е,и)ві й тиші світлих акаці(є,йо)вих ночей (О. Гончар). II. Змініть виділені слова або доберіть до них спільнокореневі так, щоб відбу­ лося чергування звуків. Запишіть слова парами, позначте в них корені та запи­ шіть звуки, які чергуються. 404. Попрацюйте в парах Складіть словниковий диктант (8-Ю слів) на орфо­ грами в префіксах, коренях, суфіксах, закінченнях. Продиктуйте диктант одно­ класнику (однокласниці). Перевірте написання. Складіть і запишіть твір-мініатюру про: а) ваш населений пункт та історію його назви: б) пам’ятку історії та культури вашого краю; 3) річку (озеро, парк, урочище, гори тощо) вашої місцевості та історію її назви. Використайте в тексті спільнокореневі слова як засіб зв’ язку речень та слова з орфограмами в значу­ щих частинах слова. Підкресліть і поясніть ці орфограми. § 38. М ор ф ологія П ро основні поняття морфології, самостійні частини мови, їх специфічні ознаки, особливості відмінювання зм інних частин мови, а також про службові частини мови I I ригидайт е! 1. Що вивчається в такому розділі мовознавстпа, як морфологія? 2. Які є частини мови? ! 40« Попрацюйте в парах. Розгляньте таблицю «Частини мови», вміщену на форзаці. Поставте один одному по два запитання щодо специфічних ознак частин мови. Оцініть відповідь однокласника (однокласниці). і. Прочитайте текст. Визначте ного тему й основну думку. Розкажіть, які рослини називаються реліктовими. Чому вони потребують допомоги насамперед? 217

Узагальнення й систематизація

РО С Л И Н А ДИВНОЇ ВРОДИ На узліссі з ’ явився перед нами див­ ний кущ ик. Наче із казки постав: м ін і­ атюрні гілочки з дрібненькими листоч­ ками, а на вершечку кожної гілочки рож еві квіточки променяться. Зда­ ється, ось-ось вийдуть із-за нього маленькі білобороді чоловічки-гноми і запросять у свою казкову країну, де живе прекрасна і добра Білоеніж ка, де всі квіти і метелики розмовляють між Вовчі ягоди пахучі собою людською мовою. Милуємося квітом веселої вроди, впиваємося його ніжними пахоща­ ми. І якось язик не повертається вимовити: «Вовчі ягоди». А так не х оті­ лося б пов’ язувати ці поняття з отаким миловидним кущиком. Ніби вибачаючись за невдалу назву, вчені доточили до неї слово «п а ­ х у ч і» . А л е назві це якоїсь особливої привабливості не надало. Так, рослина ця отруйна — і кора, і листя, й корінь. Її жовто-бурі ягоди теж отруйні. Хоч мурашки їх поїдають з превеликою охотою. Та хіба серед лісового зела мало отруйного?! До речі, он скільки разів дово­ дилося бачити, як заповзяті* базарники цілими в’ язками тягнуть до міста вовчі ягоди пахучі, щоб продати тим, кому самому ліньки піти до лісу і натішитися їх дивною вродою. Проте жодного разу я так і не чув, щоб хоч хтось отруївся цією рослиною. От і міркую, що не боровик до людини ставиться но-вовчому, а зовсім навпаки. Бо рідко хто промине зламати його запашну квітучу гілочку. А тим часом цей казковий кущ ик усе рідше й рідше зустрічається в наших лісах. Адж е вік релікт. А реліктовими ботаніки називають такі рослини, буйний розвиток і розквіт яких припав на давноминулі епохи. Релікти особливо беззахисні. Зміна середовища, безцеремонне втру­ чання людини в заведений ритм життя зеленого царства неминуче веде до їх загибелі. Отже, ці рослини потребують охорони насамперед. Тим паче, що кожна з них становить неабияку** цінність для науки як гість з глибокої давнини (Є. ПІ моргун).*I. ’Уіаповзятии — рос. рьяный. **Неабиякий рос. особенный, немалый. II. Визначте частини мови виділених слів. Якщо можливо, поставте до цих слів питання, з’ясуйте, що вони називають, вкажіть на їхні морфологічні озна­ ки, визначте синтаксичну роль. III. Визначте, які уривки тексту є зразками розповіді. Відшукайте елементи опису та елементи роздуму. Обгрунтуйте свою думку. Попрацюйте в парах. Розподіліть слова за частинами мови й запишіть. Два, двійка, другий, другорядний, трирічний, троє, три, потроїти, п ’ ятірка, п’ятирічний, п’ятий, чотири, четвертина, четвертий, четверо, п ’ ятиповерховий, двічі. 218

Узагальнення й систематизація

Визначте частини мови виділених слів. Обґрунтуйте думку. 1. Щ о в молодості навчишся, то на старість як знайдеш (Нар. твор­ чість). 2. Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі? (П . Тичи­ на). 3. Та раптом пісня з закутків нічних розсипалась, як бісер, край дороги (Ю. Вавринюк). 4. Зоря покотилася, черкнувши вишневим гаря­ чим крилом надію дівочу, що тихо схилилася в чеканні щасливім над ніччю й селом (Д. Іванов). 5. Коли цінуєш кожну мить, то й час тоді тебе цінує (М . Сингаївсьісий). 6. Щ об по-справжньому любити, потрібно мати могутню духовну силу (В. Сухомлинський). 7. Він стояв, а хвиля гралась навкруги нього (М . Коцюбинський). 8. Кипариси од ночі і до ранку все ш умлять і ш умлять навкруги (В. Сосюра). 410^ Запишіть іменники в родовому відмінку множини. Позначте закінчення. Лелека, робота, сосна, хата, вишня, сім ’ я, свиня, миша, сестра, крап­ ля, домна, фірма, тополя, стаття, дочка, байка. Запам’ятайт е! Кл. відмінок: Андрію, Наталіє, Василю Івановичу 411., І. Запишіть іменники у кличному відмінку. Україна, Дніпро, М иколаїв, Херсон, Севастополь, Дніпропетровщи­ на, Н аталія, Ю лія, Андрій, Юрій, Олексій Іванович, Ольга, Юрій, Надія Ігорівна, Віктор, доня, матуся, добродій, президент, береза, земля. II. Складіть і запишіть речення з поширеним звертанням, використавши іменник у формі кличного відмінка (на вибір). Поясніть уживання розділових знаків. 1 12. Запишіть іменники в родовому й орудному відмінках. Позначте закінчен­ ня. У яких словах можливі паралельні форми?

Люди, гуси, вікна, ворота, сани, окуляри, діти, гроші, чоботи. а і з . І. Запишіть займенники в давальному, орудному й місцевому відмінках. Позначте наголоси. Усякий, сам, весь, ваш, мій, свій, чий-небудь. II. Складіть і запишіть словосполучення із займенниками у формі давально­ го відмінка. 414.\Спишіть речення, ставлячи подані в дужках слова у правильній формі. Визначте частини мови цих слів, напишіть над ними відмінок і підкресліть їх як члени речення. І. Андрій пройшовся туди-сюди попід (г л у х і ворота), подзвонив знову (М . О лійник). 2. Зупиниться автобусик біля (степовий аеродром), люди постоять край (злітн е поле) (О. Гончар). 3. Доїхав я до (берег), підтягнув човна і сів під (копиця) (Остап В ииіня). 4. І зріс поет з (маленьке дитя), 219

Узагальнення й систематизація

щоб загриміти в (рідна сторона) (М . Рильський). 5. Полювали ми з (прия­ тель) пізно восени дикі качки на (річка) Оскіл (Остап Виш ня). 6. Осяй нас (лю бов) і витри, як батько, калинові сльози (моя) землі (Ю. Вавринюк). 7. Слухай: Батьківщина (свій) сина кличе найпростішим, непов­ торним, (вічне) словом (Б.-І. Антонин). В ід м ін ю в а в ня числівниКІв

Числівники один, два, три, чотири відмінюються за окремими зразками. у числі вниках дід п ’яти до двадцяти, тридцять, п'ят десят. шістдесят, сімдесят, вісімдесят, кількадесят в усіх відмінках, крім називного, допускаються пара­ л ел ь н і форми. н. р.

д. 3. о. м.

п’ять п’яти, п’ ятьох п’ яти, п'ятьом п’ ять, п’ятьох п’ ятьма, п’ятьома (на) п’ яти, (на) п’ ятьох

СІМ

семи, сімох семи, сімом сім, сімох сьома, сімома (на) семи, (на) сімох

У числівниках на позначення десятків ( тридцят ь, п’ятдесят, шістдесят і далі) змінюється лиш е друга частина слова. У числівниках на позначення сотень ( двіст і. триста і далі) відмінюються обидві частини.

Н.

шістдесят шістсот шестисот, шістьохсот Р. шістдесяти, шістдесятьох шестистам, шістьомстам д. шістдесяти, шістдесятьом шістсот 3. шістдесят, шістдесятьох о. шістдесятьма, шістдесятьома шістьмастами, шістьомастами м. (на) шістдесяти, шістдесятьох (на) шестистах, шістьохстах Числівники сорок, дев’яносто, сто в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають закінчення а ( соро­ ка, дев’яноста, ст а). Н А Провідміняйте усно числівники. У непрямих відмінках наведіть паралель­ ні форми. Ш ість, п ’ятдесят, сорок вісім, сімсот, п’ять шостих, семеро, десятий. Два — чотири — всі разом. Знайдіть рядок, у якому НЕправильно утворено форму орудного відмінка одного із числівників. 1. 2. 3. 4. 220

Тринадцятьома, п’ ятьма, п ’ятьома. Дев’ яноста, сорока, сьома. Сімдесятьма, п ’ятистами, шістдесятьма. Чотирма, шістьмастами, шістьомастами.

•V

Узагальнення й систематизація

"пишіть, замінюючи цифри словами. Позначте закінчення в числівниках. Без 40 грамів, після ЗО годин, через 60 кілометрів, із 70 депутатами, у 80 державах, близько 50 метрів, без 400 кілограмів, після 300 днів, через 600 кілометрів, із 700 учнями, у 800 квартирах, близько 500 гра­ мів, 3,4 аркуша, 1,2 пирога, 6,2 міліметра. Перекладіть і запишіть вирази українською мовою. Который час; в первом часу дня; третьего дня; он придёт в час дня; возможно, после обеда; один к одному; один на один; не по дням, а по часам; час от часу не легче; десять минут пятого; магазин закрывается в пять часов. § 39. Основні орф ограми в частиках мови Про написання слів разом, окремо і через дефіс, а також про графічні скорочення слів П р гігад а й т е!

1. Які слова називаються складними? 2. У чому полягає відмінність у написанні прислівників і співзвучних із ними слів інших частин мови? 3. Які основні правила написання прийменників, часток, сполучників? ^Прочитайте складні слова, поясніть їхнє написання. Скористайтеся за потреби відповідною таблицею у додатку 1. Салон-вагон, тайм-аут, гамма-частинка, прес-конференція, про­ пан-бутан, радіонукліди, ракета-носій, вакуум-фільтр, інженер-технолог, лікар-ек олог, контр-адмірал, темно-зелений, жовтогарячий, вн утр іш н ьога лузев и й , новобудова, п севдопатріотизм , піваркуш а, військово-морський, купівля-продаж , навчально-виховний, військо­ вополонений, новогрецький, кредитоспроможність, південно-східний, міцно-нреміцно. > 420. І. Запишіть складні слова, знімаючи риску. Перевірте правильність напи­ сання за орфографічним словником. Перекоти/поле, вело/трек, давній/прадавній, екс/президент, лікар терапевт, заєць/русак, хліб/сіль, міні/футбол, фото монтаж, світло/сірий, суспільно/корисний, українсько/російський, вічно/зелений, пів/Києва, пів/Європи, пів/ящика, військово/морський, лісо/степовий, генерал 'лейтенант, дерево/обробний, гіркувато/солоний, тьмяно/жовтий, легко/атлетичний, експорт/імпорт, свят/вечір, тихо/тихо. 11. З двома словами складіть і запишіть речення. Ш Ш Спишіть займенники, розкриваючи дужки. Складіть і запишіть речення з двома займенниками (на вибір). Ні чий, будь/ чому, будь/у/чому, иі/ня/чому, де/кого, кимо/сь, каз­ на щ о , де ким, ні який, хтозна/з/чиїх, який/небудь, ні/хто, аби що. 221

Узагальнення й систематизація

Р озр ізн я й т е! Прислівники

Іменники з прийменниками

Насилу доплив. Умить розвиднілося. Вона вслід надіслала телеграму. Вивчив вірш напам’ять. Поїзд прибув зранку.

На силу покладайся, але розум май. У мить таку він хвилювався. Іш ли слід у слід. На пам’ять свою не надійся. 3 ранку до ночі йдуть дощі.

Випишіть словосполучення із словами, які потребують уточнення написан­ ня. Розберіть ці слова за будовою. Поясніть їхнє написання. 1. День одсіяв і погаснув давно, ніч (на)вкруги волохата (В. Сосюра). 2. (У )н и зу біля зарослого травою насипу стояв дід, у правиці якого була звернена (на)бік паличка (В. Ш евчук). 3. І тільки часом камінь (з)круч зірветься, впаде і кане в темних тихих водах (Леся Українка). 4. (На)дворі дощ, холодний вітер віс (М . Рильський). 5. (На)вколо шептала роса, шири­ лась аж до трав’ яних утаємничених обріїв воля, пахло живою вільгістю, міцним настоєм лугових трав і молодого снігу (В. Дрозд). 6. Дружба подво­ ює радощі й (на)половину скорочує прикрості (Б. Френсіс). 7. Перебіг подвір’ям вітер, зашуміли (по)підвіконню вишняки (М . Стельмах). 8. Краю мій! Люблю я тебе (в)день і (в)ночі, (в)ранці і (в)вечері і (не)знаю краю своєї любові! (Панас Мирний). 9. (Н а)горітій, на шпилечку, сяє замок з діамантів (Леся Українка). 10. Не народилася і не народиться та сила, що(б) наш народ (на)вколішки поставила (М . Стельмах). 11. (Н е) стане мови — (не) стане і національності: вона розпорошиться (по)між народом (/. Огієнко). |ННА Складіть і запишіть по два речення зі словами ( на )сміх. ( на )гору, ( по}волі так, щоб в одному випадку вони писалися окремо, а в іншому разом. Запам 'ят айт е! до вподоби до речі в основному віч-на-віч

на ж аль час від часу день у день де-не-де

2-1.^Запишіть слова, знімаючи риску. Правильність написання перевірте за орфографічним словником. Рік/у рік, по /братерськії, хоч/не/хоч, мало/помалу, сила/силенна, до ладу, на/жаль, по/козацьки, на/щастя, один в/один, по/людськи, пліч о/пліч, з дня/на/день, з діда/нрадіда, повік віки, віч/на/віч, від ранку/до вечора, без/жалю, зроду/віку, як не як, де не де, робив по/своєму, раз/у раз. Прочитайте текст. Яка його основна думка? Що позитивного із жиггя англійського історика ви могли б узяти для себе? Як ви розумієте заголовок тексту? 222

^

Узагальнення й систематизація

ТЕО РІЯ Г Р А Н И Ч Н И Х НАВАНТАЖ ЕНЬ Англійський історик і соціолог Генрі Томас Вокль, будучи вісімнад­ цятирічним юнаком, задумав напи­ сати історію всесвітньої цивілізації. Грандіозний задум вимагав грандіозної праці. Бокль дорожив кожною хвили­ ною, виходив з кабінету тільки на прогулянку і то зрідка. Зі свого життя він вилучив мистецтво, не відрізняв Бетховена від Моцарта, не бував на спектаклях і в картинних галереях. Усе життя Бокль підпоряд­ кував одному — « Історії ц ивілізац ії». Валентин Рекуненко. Така наполеглива, титанічна В гостях у казки праця все ж таки принесла свої плоди: Бокль вивчив дев’ ятнадцять мов, щоб читати необхідні матеріали в оригіналі. Проте сам не помічав, що розмах його планів — це те саме, що осягнути неосяжне, до того ж роботі заважало слабке здоров’я. І «Історію цивілізації людства» довелося замінити «Історією цивілізації Європи», а згодом «Історією цивілізації А н г л ії», яка, за його задумом, мала бути н’итнадцятитомною. Бокль зумів написати лиш е два томи. Він помер у сорок один рік. І останні його думки були про працю. Бокль раз у раз повторював: «Книга, моя книга! Я ніколи не завершу свою книгу!» Неважко зрозуміти, що Бокль сам себе «загнав» (За В. Пекелісом). II. Визначте частини мови виділених слів, поясніть написання. , 426. Пригадайте правила написання не разом і окремо зі словами різних частин мови. Спишіть, розкриваючи дужки. Обґрунтуйте написання. Скористайтеся за потреби відповідною таблицею у додатку 1. (Не)скопана земля; (не)засаджені помідорами грядки; (не)фарбовані стіни, а лаковані; (не)висушені добре горіхи; (не)завершена робота; (не)заверш ена нами робота; (н е)ходи ти ; (не)хтувати; (не)нароком; (не)маючи; (не)добачати; (не)по-нашому; (не)доспівані пісні; (не)сказані вчасно слова. Р озрізн я й т е! Теж мені рибалка! Я теж до тебе прийду.

Я сказав те ж, що й батько. 223

Узагальнення й систематизація

Складіть по одному реченню з поданими словами. Нібито, ніби то, зате, за те, щоб, що б. М Ш к Запишіть слова у три колонки залежно від написання: а) разом; б) окремо; в) через дефіс. 3/посеред, з/поміж, із/за, ло/між, з/понад, по/під, по/перед, тільки/б, за/для, за/ради, за/тим/щоб, наді/мною, через/те/що, ходи/бо, іди/но, прийшов/таки, ходімо/ж, все/ж/таки, у/зв’ язку/з, в/наслідок, але/ж, тільки/но, а/а/ай, ой/ой. Попрацюйте в парах Складіть словниковий диктант (8-10 слів) на тему «Написання слів разом, окремо і через дефіс». Продиктуйте диктант одноклас­ нику (однокласниці). Перевірте паписання. 430. Складіть і запишіть невеликий гумористичний текст (5-7 речень), викори­ ставши якнайбільше поданих сполучників. Дарма що; незважаючи на те що; або ж; адже ж; але ж; аніж; немов; однак; мовбито; в міру того як; так що; хоч — але; не тільки а й; не те щоб — а; не можна сказати щоб — але. Граф ічні скорочення слів

Умовні графічні скорочення вимовляються повністю й скорочуються лише на письмі. Графічні скорочення пишуться з крапками на місці скорочення (крім стандартних скорочень метричних мір: (м — метр, мм — міліметр, см — сантиметр). Зберігається написання великих та малих літер і дефісів, як і в повних назвах; півд.-зах. — південноза хідн и й ; П івн . крим. канал — П івнічнокрим ськии канал. Слова не скорочуються на м’який знак і на букву, що позначає голосний звук, якщо вона не початкова: сел., селян., селянськ. — селянський. При збігу двох однакових букв скорочення треба робити п ісля першої букви: ден. норма — денна норма. При збігу двох (більш е) букв на позначення різних приголосних скорочення можна роботи як після пер­ шої, так і після останньої букви, залежно від структури слова: власноруч, або власноручн. — власноручний. Скорочувати можна лише ті слова, які однозначно встановлюються за контекстом: акад. — академік, мед. — медичний.

Графічні скорочення слід відрізняти від абревіатур (скорочених назв). У кінці абревіатур крапку не ставимо. Наприклад: загс, райво, неп. 224

Узагальнення й систематизація

е

Найпоширеніші загальноприйняті скорочення див. — дивись і т. д. — і так далі і под. — і подібне і т. ін. — і таке інше вид. — видання гр. — громадянин ім. — імені

напр. — наприклад кг — кілограм м — метр н. е. — нашої ери о. — острів обл. — область 03. — озеро

4 3 1.і З ап и ш іт ь скороч ено сло в а. Я к и х викон ую чи завдання?

проф. — професор р. — рік, річка рр. — роки с. — село, сторінка ст. — сторіччя, стаття т. — том тт. — томи

основних п р ави л ви дотри м ув али ся,

Сторінка, рік, роки, століття, озеро, острів, область, місто, село, вулиця, проспект, площа, кілограм, грам, метр, сантиметр, і таке інше, стаття, пункт, академік, видавництво, доцент, північно-східний, стін­ ний, міський, телефон. § 40. Словосполучення і речення. Члени речення Про зв’язок слів у словосполученні, граматичну основу, другорядні члени речення, класифікацію речень, а також про односкладні речення Пригадайте\ 1. Щ о вивчається в т ак ом у розд ілі мовознавства, я к синтаксис? 2. Ч и м слово відрізняється від слов осп олучен н я і речення? Я Ш И І Доведіть, що п оєднан ня слів у перш ом у п у н к ті є слов осп олучен н я м и , а в другом у — ні. В и зн ачт е у с л о в ос п олу ч е н н я х головне слово.

1. Важкий день, лагідний материн наспів, вийшов з хати, іду швид­ ко, швидше за всіх, голосно кричати, хтось із друзів. 2. Веселий та кмітливий, шелестить листя, біля школи. Словосполучення і речення

Основною одиницею синтаксису вважається речення, оскільки воно служ ить мовленнєвому спілкуванню та є будівельним матеріалом для тексту. Словосполучення входить у речення як його структурний компонент.

Зверніть увагу! Специфічною ознакою речення, яка відрізняє його від словосполучення, є смислова та інтонаційна завершеність. 4 3 3 4 М озк о в и й штурм. Ч о м у слово і слов осп олучен н я не м ож уть задовольнити р ізн ом ан іт н и х потреб лю дського с п іл к у в ан н я , а речен н я мож е? І. І. П рочи тай т е текст. В и зн ачт е його тип і стиль м овлення. Р о зк а ж іт ь , я к ви відзначаєте свято з а к о х а н и х .

225

Узагальнення й систематизація

СВЯТО З А К О Х А Н И Х Згідно з легендою, жорстокий римський імператор Клавдій II вва­ жав, що самотній чоловік — без роди­ ни, дружини й зобов’язань — краще б’ється за батьківщину, і заборонив чоловікам одружуватися, а жінкам і дівчатам — виходити заміж. А святий Валентин був звичайним священи­ ком, що співчував нещасним закоха­ ним і потайки, під покровом ночі освячував шлюби. Незабаром «витів­ ки* священика Валентина стали відо­ мі владі і його кинули у в’ язницю, засудивши до страти. Одного разу тюремник римсько­ В а л е н т и н Р е к у н е н к о . П о бач ен н я го імператора постукав до темниці Валентина. За руку він тримав свою сліп у дочку — Д ж улію . Він довідався про лікарські вміння Валентина і благав його вилікувати дочку від сліпоти. Валентин знав, що недуга дів­ чини практично невиліковна, однак дав слово, що зробить все можливе. Він призначив дівчині мазь для очей і сказав прийти ще через деякий час. Пройш ло кілька тижнів, але зір до нещасної так і не повернувся. І все ж дівчина продовжувала лікування. Перед самою стратою Валентин написав їй прощальний лист, куди вклав жовтий шафран (крокус). У листі було написано «В ід твого Валентина*. Дівчина взяла шафран на долоню й побачила його блискучі кольори. Сталося диво: зір відновився. Закоханий священик перед стратою написав дівчині зізнання в коханні — валентинку, а сама страта відбулася 14 лютого 269 року нашої ери. День святого Валентина, який відзначають 14 лютого, для багатьох наших співвітчизників перетворився у свято закоханих. Особливо для молоді. Сучасному суспільству бракує любові й елементарної людської теплоти. Хронічні стреси й утому пересічного громадянина психологи пов’ язують саме з дефіцитом щирих почуттів (3 газети). II. В и к о н ай те завдання до тексту. 1. В и п и ш іть 5—7 сло в осп олучен ь (н а в и б ір ), я к і м огли б бути опорним и під час п ерек азув ан н я тексту. Поставте питання від головного до зал еж н о го слова. С клад іт ь схем и ц и х словосполучень. 2. Ч о м у в и д іл ен і сп о лу чен н я не м о ж н а назвати словосполученням и? 3. В и зн ачт е грам атичні основи в речен н ях другого абзацу. 4. С п и ш іт ь останнє речення, під кресліть ч л ен и речення. С харак т ер и зу й те це речення за метою в и словлю в ан н я , ем оційним забарвлен н ям і будовою. 5. В и п и ш іть два о дн оск ладн и х р ечення, визначте їх н ій вид, підкресліть член и речен н я. М о ш о н к и шт\р\

Ч о м у сп о лу ч ен н я підмета з присудком та сполучення

однорідних ч л ен ів речення не м ож на вваж ати словосполученням ?

226

л

Узагальнення й систематизація

Я К П ер ек лад іт ь і запиш іть сло в осп олу чен н я ук раїн сь к ою мовою. Поставте питання від головного слов а до залеж н о го . Я к о ю частиною мови є головне слово?

Смеяться над ним, издеваться над тобой, при любых обстоятельствах, в те времена, в наш адрес, несколько экземпляров, говорят обо мне, коекто сообщил, невесть кто составил. Н

А

Дня — чотири — всі р азом . П рочитайте речення. Знайдіть з-п о м іж н и х те,

у яком у п ри судок ск лад ен и й .

1. В коли сц і, сплетеній із верболозу, мене малого мати колисала (В. Г рін ча к ). 2. Під небом оцим хмурочолим знов буду я ждати весни (В. Сосюра). 3. Чому ті картини не забуваються, не зникають із пам’ яті серця й розуму? (Є. Гуцало). 4. На погребні любив спати дід (О. Д овж енко). 5. Князь Святослав спочити повелів (О. Омельченко).

■ Iі

. В и зн ачте си н таксичну р о л ь виділених слів . В ідповідь обґрунтуйте.

1. Розгубив деревій свої квіти останні (Г. Овсієнко). 2. Я хочу вникнути у шелест листя (Д. Павличко). 3. Мав Сашко вдачу жваву, невгамовну й веселу (В. Козаченко). 4. Ніч — мов криниця без дна (М . Рильський). 5. Нові квітки на килимах рука дівчини вишиває (М . Рильський). 6. Людські три­ воги і боління я прагну в слово перелить (М . Синга'івський). 7. Князь нака­ зав збирати рать (О.Ольжич). 8. Такі думки трохи збили Захара з пантелику(/. Л е). 8. А соняшники вийшли на городи і доставка вмиватися біжать (М . Синга'івський). 9. Темрява в садку стала густіша (М . Коцюбинський). 10. Терплячий з голоду гине (Нар. творчість). II.

В и к о н ай те си н таксични й р озбір двох речень (н а в и бір). В и зн ачте си н таксичну р о л ь інф інітивів.

1. Командир віддав наказ виступати. 2. Х лопц і піш ли ловити рибу. 3. А лін а попросила брата принести телефон. 4. Сонце почало заходити за хмари. 5. Птахи лиш илися зимувати у нас. 6. Учитель попросив дітей прочитати книжку. 7. Учні дістали завдання вивчити вірш напам’ ять. 8. Пролунав наказ вирушати. 9. Сергій прийшов подивится на квіти. ми

В и п и ш іт ь спочатку односкладні речення, а потім — двоскладні. П ід к р е ­

сліть грам атичні основи. Визначте, я к і з ц и х речень пош и рен і, а я к і непош ирені. С користайтеся таблицею «Р е ч е н н я », уміщ еною на ф орзаці.

1. Срібний сніг. 2. Надворі світає. 3. Хочеться спати. 4. Він хоче спати, б. Ти чергуєш сьогодні. 6. Тобі сьогодні чергувати. 7. Сипле срібний сніг. 8. Лю блю мандрувати. 9. Книга — джерело знань. 10. Вимкни світлої 441 і П рочи тай те текст, визначите його стиль. Знайдіть одн оск ладн і речення та поясніть, з як ою метою їх використано. В изначте види ц их речень, а т ак ож я к и м и член ам и речен н я вони п о ш и р ен і.

227

Узагальнення й систематизація

Почаївський ліс. Старі товстючі дерева. І тут помітно війну. Розтро­ щені стовбури, укриття, порозкидані речі. У л іс і дещо похолодніло. Йдеться легше, поволі стихають жарти, сміх... І ось Почаїв. Гурт прочан* виходить на узлісся. І раптом усі зупи­ няються, стають навколішки, хрестяться. Володько в полоні вражіння. Він хреститься теж. Перед очима постала велична постать Почаївської лаври зі всіма її будовами. Безліч разів хлопчина бачив її но малюнках і от аж тепер нарешті бачить її власними очима (У. Самчук). *П р оча н и н

богом олець, п ало м н и к , щ о ходить на прощ у до святих місць.

,М В .\ І. В и п и ш іть односкладні речення, під кресліть у н и х ч лен и речення. В и ­ значте види о д н о ск лад н и х речень.

I. Стою увесь блакиттю оповитий у радощах наболених твоїх (М . Боров ко). 2. Французьким бульваром у синім трамваї, як хмара по морю, у даль пропливаю (О. Довгоп'мт). 3. Громадою все зробиш (Нар. творчість). 4. Тай замовк, зажуривсь і на спис похиливсь ( Т . Шевченко). 5. Художника Мико­ лу Пимоненка називали співцем життя простого люду (З журналу). 6. На чужій землі не доробиш хліба (Нар. творчість). 7. Під ними дім біліє квітом вишні ( А Гарасевич). В. Біля колодязя трави і цвіт ( М . Боровко). 9. Не розчаруй мене, любове (М . Боровко). II. П ри гад ай те і зап и ш іть одне п р и с л ів 'я , як е за будовою співвідносне з одн о­ ск ладн и м реченням . *43.

І. Кк< неримічп

Зам ін іть д воскладні речення синонім ічним и о д н о ск л ад н и ­

ми і н авп аки . П ростеж те, я к при ц ьом у зміню ється хар ак т ер розповіді. Зробіть відповідний висновок.

1. Миколаївські археологи знайшли на території городища Дикий Сад унікальний скарб із 15-ти бронзових предметів Х І І І - Х століть до нашої ери (,3 галети). 2. У клітинах тіла людини виявлено близько 88 хімічних елементів (3 підручника). 3. Від землистого щільника ледь-ледь пахло воском, та ще, здається, нектаром польових квітів (Є. Гуцало).. 4. Йдемо крізь ніч, крізь бурю у степу (Л . Костенко). 5. Пожурись медовими очима, у журбі зламай тонку брову! (Є. Гуцало). 6. Зітчу я вірші з неба і дощу, з калини цвіту й запашного зіл л я (Г. Д удка). 7. Я живу у світі лю бо­ ві до людей, до землі, до квітів (Г. Дудка). 8. Знаю від листя немало слів, з ріками родич в таємному слові ( А М алиш ко). * Щ і л ь н и к ( с т і л ь н и к ) — лист, утворений ч аш ечк ам и з воску, щ о його б д ж о ­ л и й оси роблять д л я зберігання меду, перги, виховання потомства та перебуван­ ня д ор осли х ком ах. II. Запиш іть перебудовані речення, підкресліть у н и х граматичні основи, о ха­ рактеризуйте спосіб вираж ення головних членів. П ідкресліть і поясніть орфограми. 444 \ П о з м аг ай т еся ’ О б ’єднайтеся в груп и . Доберіть к іл ь к а н ази в н и х речень, я к і б асоц ію в али ся з відомою піснею , в ід еок ліп ом , ху д о ж н ім ф ільм ом , м у ль т ф іль ­ мом, місцевістю чи п ам ’яткою ар хіт ек т ур и . П оєднайте ц і речення в невеликом у тексті. О д н о к ласн и к и мають упізнати за ваш ою розповіддю , про щ о йдеться. 228

•V

Узагальнення й систематизація

445 І. Прочитайте речення з правильною інтонацією. Визначте, які члени речення в них пропущено. Обґрунтуйте вживання тире. I. Ти вся — із щастя! (М . Вінграновський). 2. Краса — над всім. Вона живе, бо не залежить ні від кого в світі (В. Коротич). 3. А ось поруч усміх, ласка, мати і садок вишневий коло хати (Є. М аланю к). 4. За будинком — два величезні глибокі стави (К . Паустовсысий). 5. Т ільки вчора було ще влітку, а сьогодні вже — восени! (Л . Кост енко). 6 . Може зламатись тіло, але ніколи — дух (О. Стефанович). 7. Тут в кож ної бдж і­ лочки — свій квітничок (Н . Горик). II. Складіть і запишіть два неповних речення, у яких на місці пропущених членів речения ставиться тире. 446. Виконайте завдання одного з поданих варіантів. Варіант А. Передайте у формі діалогу (8-12 реплік) розмову з другом (подругою) про цікаві звички тварин, використовуючи в тексті односкладні та неповні речення. Діалог запишіть і прочитайте за особами. Варіант В. Передайте у формі діалогу (8-12 реплік) розмову з другом (подру­ гою) про ваші плани на вихідні, використовуючи в тексті односкладні та неповні речення. Діалог запишіть і прочитайте за особами. § 41. Просте ускладнене речення Про речення, ускладнені звертаннями, порівняльними зворотами, однорідними та відокремленими членами речення, а також про розділові знаки в цих конструкціях П ригадайт е! 1. Яке речення називається ускладненим? 2. Чим може бути ускладнено речення? Прочитайте речення вголос із правильною інтонацією. Визначте, чим ускладнене кожне з них. Назвіть пунктограми. 1. Умиє ранок хмарку, витре обрій, розвісить рушники свої рожеві (Г. Д у дка ). 2. У товаристві запорожців понад усе цінувалися сміливість, кмітливість, добре серце і, звичайно ж, почуття гумору... (М . Слабошпицький). 3. Орися ж ти, моя ниво, долом та горою! (Т. Ш евченко). 4. Сняться, мабуть, хлопцям сни погожі, певно, десь літають біля зір (С. Крижанів ський). 5. Старий поставив кошика з плодами тут-таки, на веранді, сів у крісло й задивився на дахи (В. Ш евчук). 6. Калина вже по ярах стоїть у червоних кетягах, як у зорях (Є. Гуцало). 7. Скидає Київ животворний сон з плечей своїх, туманами укритих ( М . Рильський). У складнені речення

Речення можуть ускладнюватися такими синтаксичними конструкціями: і • однорідними членами речення; , • порівняльними зворотами; І • вставними словами (словосполученнями, реченнями); 229

Узагальнення й систематизація

• звертаннями; • відокремленими членами речення (означеннями, обставинами, додатками, уточнювальними словами). 44М. 1. П рочи тай те текст. О бґрунтуйте його стильову п р и н алеж н ість. Д оберіть до тексту заголовок. Ч и згодні ви з тим, щ о рівень економ ічного розвитку п ід ­ приєм ства з а л еж и т ь від м аркетингу*?

М АРКЕТИНГ Успіх маркетингової діяльності значною мірою залеж ить від праців­ ників маркетингових служ б, які безпосередньо контактують з покупця­ ми. Якими ж якостями мають бути наділені ці працівники? Серед необхідних якостей маркетологи виділяють такі: цілеспрямованість, енергійність, наполегливість, розвинений інтелект, доброзичливість, вміння спілкуватися з людьми, здатність перейматися почуттями к лієн ­ тів, коректність, уміння одягатися відповідно до обставин, попереднє вивчення смаків та захоплень клієнтів. У процесі купівлі-продаж у покупці і продавці вступають у відносини, характер яких визначається насамперед їхнім и інтересами. Звичайно, інтерес продавця полягає у вигідному і швидкому збуті товару. Інтерес покупця більш складний. Ця складність зумовлена розмаїттям запитів і бажань, пов’ язаних з купів­ лею товару. Щ о ж хочуть покупці від продавців, а разом з ними і від виробників? По-перше, придбання якісного товару за прийнятними цінами, виробу модного, надійного, довговічного, зручного в користуванні, безпечного, з гарним дизайном і упаковкою. По-друге, компетентності, уважного і ввічливого ставлення до себе під час вибору товару й оформлення покуп­ ки. По-третє, доставку товару до місця використання, його установку і введення в дію, якщ о це складна техніка. ГІо-четверте, добре налагодже­ ного гарантійного і післягарантійного обслуговування. По-п’ яте, мати можливість повернути бракований виріб із мінімальними матеріальни­ ми і моральними втратами (І з журналу).*I. * М а р к е т и н г — к о м п лек сн а система у п р а в л ін н я д іяльністю підприєм ства з розроблен н я, виробництва й збуту п р о д у к ц ії н а основі до слід ж ен н я р и н к у й акти вн ого в п ли ву на ф орм ування попиту. II. Знайдіть у тексті й зачитайте вголос речення, уск лад н ен і однорідними ч л е н а м и р еч ен н я , вставним и сл о в а м и , в ід о к р е м л ен и м и ч л е н а м и р еч ен н я . О бґрун туй те в ж и в ан н я р озд іл о в и х знаків. III. П ом іркуйте, я к у ф ункцію виконують вставні слова в другому абзаці тексту. -%|ф, і 'Ь *.р . Ч и згодні ви з таким твердженням відомого психолога, філософа у сфері бізнесу Д ж и м а Р о н а : «У с п іх складається на 20 % із вашого досвіду й к валіф і­ кац ії та на 80 % — із вибраної вами стратеги д ій »? Обґрунтуйте свою відповідь.

230

----------------------------------------------------------------------------- -- \^ Узагальнення й систематизація Д ва — чотири — всі разом . Знайдіть два р ечен н я , у я к и х перед с п о л у ч н и ­ ком я к треба поставити к ом у (р о зд іл о в і зн ак и п р оп ущ ен о). В ідповідь поясніть.

1. Багато я бачив гарних людей, ну такого як батько не бачив (О. Д ов­ женко). 2. Було моє життя як ночі горобині (Л. Костенко). 3. Руки дівчини були шорсткі як дубова кора засмаглі й подряпані (О.Донченко). 4. Княжич стояв як зачарований (В. Мамин). 5. Слова пролунали як докір і як пересто­ рога воднораз (ТО. Муиікетик). Складіть і запиш іть речення, у я к и х ставиться тире в т ак и х випадках: а ) м іж групою підмета і групою присудка: б) при однорідних ч л ен а х речення; в ) на місці

пропущеного члена речення: г) при відокремленні. ^ І. С п и ш іть р ечен ня, розставляю чи пропущ ені розділові зн ак и та р озк р и ваю чи д у ж к и П ід к р е с л іт ь о д н о рід н і ч л е н и р еч ен н я в ідп овідн о до їх н ь о ї си н т ак си чн ої р о л і

1. Замітає день свої сліди і завісу темну опускає зач(е,и)рпне у пригорщі води і росою трави повмиває (Г. Дудка). 2. А дощ вишумовує гасить звуки і наганяє нові хвилі гл(е,и)бокого суму (М . Слабоиіпицький). 3. Волошка синя і хмаринка сива і господиня добра і дбайлива усі гуртом ч(е,и)кають, наче дива, народже(н,нн)я рясного колоска (В. Скомаровський). 4. У кожному українському обійсті“ має рости ружа й шавлія любисток і м’ята чорнобривці й нагідки (Т . Островська). 5. Наснились мальви рутам’ята і скрип кр(е,и)ничний журавля і смер(е,и)кова отча хата, котру давно покинув я ( П.Дворський). 6. Усе і небо і перемелене на труху в гл(е,и)боких коліях дороги сіно і во(х,г)кий гнилуватий повів ріки і тр(е,и)вожний крик птиці і (не)висока росиста отава сповіщало, що літо вже здає ключі сумови­ тій осені (М . Стельмах). 7. Багато чого бачили мисливці на своєму віку і звірів усіляки х і птахів і різні пригоди ( І . Вихованець). 8. Гарячою з(е,и)леною барвою горить на сонці ячмінь широко стелиться килим ясно (зеленого) вівса далі т(е,и)мніє просо (М . Коцюбинський).I. *Обіистя. обістя — подвір’я. II. П ідк ресліть члени речення та визначте частини мови в перш ом у реченні. Д на — чотири — всі разом

І. З ’ясуйте, у я к о м у з поданих парам и речень

виділене слово є вставним, а в я к о м у виступає членом речення.

I . їй здається, що то глум ить колосом нива і серп черкає по стеблу (М . Коцю бинський). — Т и хе, блідо-блак и тн е море, здається, спить (М . К оцю би н ськ и й). 2. Значить, є у насті сили, що корінь поять (77. Тичи­ на). — Щ о це значить? (77. Панч). 3. І ось, нарешті, вершина (О. Гончар). — Злива три дні лю тувала на полонинах та нарешті вщ ухла (77. Загребельний). II. С к лад іт ь і зап и ш іть по два речення з і словам и в и д н о і проте так, щ о в перш ом у вони в и ступ али членам и речення, а в другом у — вставними словам и. Розставте потрібні р озд іло в і зн ак и . 231

Узагальнення й систематизаиія ВИД 1 - Спишіть

речення,

р о зс т а в л я ю ч и

пропущ ені

р о з д іл о в і

знаки

та

розк ри ваю чи д у ж к и . П рочи тай т е р ечення, дотрим ую чись п р ав и ль н о ї інтонац ії. Ви зн ачте, я к і з н и х уск лад н ен і відокрем леним и означенням и, а я к і — в ід ок ре­ м леним и обставинам и. П оясн іт ь п ричину в ідок рем лення.

1. Повінь покидаючи цю місцину хотіла забрати з собою й човна та не подужала прив’ язі (Г. Тют юнник). 2. Наївшись (в)смак напившись (в)волю пішов косар траву косить по полю (Л . Боровиковськии). 3. День біля колодязя (с.з)пинився і відвівши (с.з)плутане гіл л я тиші вересневої напився із відра у дзьобі журавля (Д. Іва н ов). 4. В м ілкій траві ворушать­ ся сліди веселих ніг (с.з)полоханих дощем [Д . Іван ов). 5. Зоря покотила­ ся черкнувши вишневим гарячим крилом надію дівочу... (Д. Іванов). 6. Її маленька постать облита м ’ якою зеленуватою тінню акацій була (н е з в и ­ чайно граціозна (/. Нечуи-Левицький). 7. Купаючись у ласкавому про­ мінні ранкового сонця піднімається у блакитну височінь сіренький лісо ­ вий жайворонок (В. Пархоменко). 8. І з літечком я не прощався обкупаний його теплом я цілував його за щастя яке воно мені дало (Д. Іванов). II. П ер ебуд уй т е усно четверте і шосте речення так. щ об дієприкм етникові звороти не в ідок рем лю вали ся .

.

455 & С к л а д іт ь

і зап и ш іт ь по одному реченню з відокрем леним означенням , п ри ладн ою , обставиною , додатком. П ід к р есліть відок рем лені члени речення відповідно до їх н ь о ї си н т ак си чн ої р олі. П ер ек лад іт ь і зап и ш іт ь речення ук раїн ськ ою мовою, користую чись довід­ кою. Розставте пропущ ені розд іло ві знаки. у ск лад н ен о речення.

П ід к р есліть к он ст рук ц ії, я ким и

1. Я леж ал на диване устремив глаза в потолок и заложив руки под затылок (М . Лермонтов). 2. Выйдя за ворота мы свернули вправо и побрели не спеша по мягкой, пыльной дороге (А . Чехов). 3. По степи вдоль и поперёк спотыкаясь и прыгая побежали перекати-поле (А. Чехов). 4. Когда мы пишем слово «З ем ля» с большой буквы то разумеем целую планету став­ шую обителью великого множества живых существ (М . Алексеев ). 5. Осень войдя в свои права повела себя сначала строго... (Ю . Збанацкий). Довідка. Устремив — спрямувавши, потолок — стеля, затьшок — потилиця, обитель — оселя, строго — суворо. В ідредагуй те усно речення. П оясніть суть пом илок .

1. Озираючись назад, у пам’ яті зринають незабутні зустрічі. 2. П о­ знайомившись із Денисом ближче, стало зрозуміло, яка це чудова лю ди­ на. 3. Працюючи на заводі, проблем ніяких не було. 4. Читаючи книжку, Сергійку пригадалася давня розповідь дідуся. 5. Зберігшийся примірник підручника треба обов’ язково передати в бібліотеку. 6. П ід ’їжджаючи до лісу, несподівано вискочив вовк. 7. Б іля води ростуть, нахилившись до неї, верби. 8. Додивившись цікавий фільм, настав вечір. 232

------------ — ---------------- —

--------- ----------------------------- ------------ ^ У з а г а л ь н е н н я й систем ати зація

, 458. І. Розгляньте репродукцію картини Ван Гога. Про що нам «розповів* художник? Що зображено на передньому плані, а що — на задньому? Яка кольо­ рова гама переважає? Які думки і почуття навіює полотно?

Вінсент Ван Гог. Риболовля весною II. Виконайте завдання одного із запропонованих варіантів. Варіант А. Складіть і запишіть за картиною п’ ять простих речень, усклад­ нених різними синтаксичними конструкціями. Обґрунтуйте вживання розділо­ вих знаків. Варіант Б. Складіть і запишіть твір-опис за картиною (5-6 речень). Викори­ стайте в структурі тексту прості ускладнені речення. Обґрунтуйте вживання роз­ ділових знаків. Випишіть із науково-популярної літератури, періодики, матеріалів мережі Інтернет уривок тексту (7—9 речень), у якому переважали б ускладнені речення. Поясніть роль цих речень у тексті. Виконайте синтаксичний розбір одного з речень (на вибір).

45Н.

. 460. Висловте стисло свої міркування на тему «Чому нас вчать уроки історії?*. Використайте речення, ускладнені вставними словами (словосполученнями), відокремленими й однорідними членами речення. 233

У з а г а л ь н е н н я й си стем ати зація

§ 42. Складне речення. Складне синтаксичне ц іл е (С С Ц ) Про складносурядні, складнопідрядні та безсполучникові складні речення, особливості складного синтаксичного цілого, а також про розділові знаки в складному реченні Пригадайт е.' Чим складне речення відрізняється від простого? 46іЛі. Прочитайте висловлювання. Який глибинний зміст прихований у них?

Чи з усіма висловлюваннями ви згодні? 1. Уміння розв’ язувати задачі — таке ж практичне мистецтво, як і вміння плавати, бігати чи танцювати, бо цього можна навчитися тільки ш ляхом наслідування і тренування (Д. П ой я). 2. Океан нижчий від усіх річок, і тому всі річки впадають у нього ( Л а о-Ц зи ). 3. Одна з найзвичніших спокус, що ведуть до найбільш их бід, — це спокуса словами: «У с і так роблять» (Л . Толст ой). 4. З двох, що сваряться, винен більш е той, хто розумніший (Й . Ґет е). 5. Той, кому дорога справа, повинен уміти заступитися за неї, інакше він не годен виявити себе ні в чому (Й . Ґет е). 6. Відчуття вини — благородне почуття вихованої людини; не переживає вини тільки дурень і дрімучий моральний неук (В. Сухомлинський). II. Визначте, якими за будовою є подані речення — простими чи складними. Скільки частин має кожне з них? Обґрунтуйте вживання тире. Види речень

Складні речення Сполучникові > Складносурядні

Безсполучникові | _________________ Складнопідрядні

У складному реченні можуть поєднуватися різні види зв ’ язку: сурядний, підрядний, безсполучниковий. Наприклад: Вростаю у небо високе, де зорі — жовті джмелі, і чую: пульсують соки у т іло м оєї землі ( В. Симоненко). Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Визначте вид кожного речення, підкресліть граматичні основи, накресліть схему, поясніть вживання розділових знаків. 1. Де ходить сон стежками лісовими дрімає в місті темний вітровій (М . Сиш аївський). 2. Червоніють-блищать умиті рясним дощем яблука синіють сливки піднімають жадібно до сонця свої пишні голівки айстри ( Н . Романович-Ткаченко). 3. Сьогодні світ руками я обняв і навзаєм зі мною світ обнявся! (Є. Гуцало). 4. У ж е круж ляє листя жовто-ржаве щоб на асфальті мокрому спочить (М . Рильський). 5. Уж е весна відсвяткува­ ла свої вишневі весілля уже до літнього причала пливе запліднена земля (М . Рильський). 6. Сумує хата вже не йдуть до неї (Г. Д удка). 7. Гасли вікна бо вже синій день дивився крізь намерзлі шибки до кожної хати {М . Коцюбинський). 234

- \

У з а г а л ь н е н н я й си стем ати зація

4вЗ. І. Прочитайте текст. Визначте складні синтаксичні цілі, обґрунтуйте його поділ на абзаци. Поясніть, яку роль відіграє нанизування простих речень у другому абзаці.

О СТАН Н ІЙ Д Е Н Ь ПОМГІЕЇ Картина Карла Брюллова «Останній день П ом пеї» пронизана глибо­ кою ідеєю, співзвучною часові. Зображуючи дійсну історичну подію, що відбулася 24 серпня 79 року н.е., коли під час виверження Везувію під лавою і попелом було поховане ціле місто з двома тисячами жителів, художник думав про своїх сучасників.

Карл Брюллов. Останній день Помпеї Італію загарбали іноземці. Країна готувалася до боротьби. Навіть у тюрмах патріоти зберегли людську гідність. Я к на полотні Брюллова. Картина написана в традиціях класицизму, котрий вимагав трагізм життя перетворювати в безсмертну красу. Хоча навкруги вогонь і попіл, страждання і смерть, жодна постать на полотні Брюллова, жодне обличчя чи одяг не забруднені. Немає жодної краплі крові, хоча в центрі композиції лежить мертва жінка. Усе піднесено, благородно. Герої картини, на думку Гоголя, «приглушують жах свого становища своєю урочистою красою». Непохитні закони класицизму вимагали також, щоб композиція кар­ тини була театральною, по-оперному пишною. Тому одразу впадають у вічі, як під час італійського музичного спектаклю, пишні декорації, роз­ кіш ні костюми, картинні* жести. І освітлення ефектне та театральне. Заграва** на небокраї нагадує намальовану декорацію сцени. Вогнями світильників вихоплені обличчя дійових осіб. Блискавки й будівлі, що падають, нагадують сценічні «чудеса*. Здається, що це величезне полот­ но озвучене бадьорою музикою фіналу італійської опери — серіа (серйоз­ ної опери). *Картинний — (перен.) навмисно підкреслений, виразний, наочний. **3аграва — рос. зарево, заря. ___________________________________________________________________________________________ 235

У з а г а л ь н е н н я й си стем ати зація

Разом із Карлом Брюлловим друг художника композитор Джованні П учін і писав оперу під тією ж назвою «Останній день П ом пеї». Немає сумніву, що його музика вплинула на живописця (За Л. Тарасовим). II. Перебудуйте перше речення тексту на складнопідрядне. Проаналізуйте структурні перетворення. Знайдіть у тексті складні речення, накреслітьїхні схеми, обгрунтуйте вживання розділових знаків. ■ III. Розгляньте репродукцію картини Карла Брюлова (с. 235). Що вас най­ більше вразило? Стисло опишіть зображене на полотні (усно), використовуючи складні речення. І. Випишіть спочатку складносурядні, а потім — складнопідрядні речення. Розставте пропущені розділові знаки, підкресліть граматичні основи. Обґрун­ туйте пунктограми й орфограми. I. Людина яка перестала вчитися не повинна дивуватися тому що вона блукає в пітьмі небезпечних часів ( Г . Форд). 2. Досі вечір пахне сонтравою а світанок — іменем твоїм (Н . Гнат юк). 3. Скинеться зрідка у воді рибина або нічний птах залопоче в темряві крилами (Б. АнтоненкоДавидович). 4. Необхідно усвідомити що людина в хижацькій погоні за матеріальними цінностями забула про існування таких кращих своїх якостей, як чесність, доброта, порядність, чуйність (В. Кандиба). 5. А нас ніхто й не поміча хоча серця — кленові весла (М . Боровко). 6. Над річкою прош елестіла гайвороняча зграя і знову стало чути густе комарине гудін­ ня (Г. Тю т ю нник). 7. Сонце висушило блискучі сльозинки які ще ран­ ком котилися по пелюстках і по листячку (Н . Романович-Ткаченко). 8. А я стою у білом у плащ і під чорним деревом на котрім птиці сниться весна (І. Ж иленко). II. Доберіть синоніми до виділених слів. \_465. Поясніть причини наявності чи відсутності коми перед виділеним сполуч­ ником і в поданих реченнях.1 1. Н і, світе мій, вовік не розлюбить святі поля твої, і небеса, і води. 2. Одноманітний гул прибою, вино, і музика, й пісні. 3. Я занедбав і дім, і служ бу. 4. А за вікном лю тує шторм, і сльози сліп ля ть очі. 5. Знову яблун і буйно цвітуть і лун ає знайомий мотив. 6. К оли ти йдеш крізь сад і тінь тремтить на сукн і, я квітувати рад, мов сад, сповитий в сутінь (3 me. М . Л у к ів а ). — чотири — всі разом. Визначте, у якому з поданих речень перед сполучником і ставиться кома, у якому — тире, а в якому розділовий знак взага­ л і не ставиться. 1. Ледь зблисне сонце, з ’ явиться першоцвіт і дзижчать благовісно бджілки-трудівниці в повітрі, віншують весну (Є. Колодійчук). 2. Над м’ яким золотом нив нерівно підіймалися-опадали крила коса­ рок і до самого неба строкато цвіли постаті жниць (М . Стельмах). 3. У глибокій печалі схилилися закам’ ян ілі матері і опустилися на коліна бронзові солдати, затиснувши в руках холодні автомати (/. Цюпа). 236

У з а г а л ь н е н н я й си стем ати зація

467^ Складіть і запишіть речення за поданими схемами. Схарактеризуйте речення, підкресліть граматичні основи. 1 -І1 .ІІ]. а[].

2. [ ,(де ), ], (щоб ). 3. (К оли ), [ ], (щ о ). 438.^ І. Пригадайте правила вживання розділових знаків між частинами безспо­ лучникового складного речення. Зіставте ці правила з поданими реченнями. 1. І ми хм ільні не од вина — ми від кохання п’ яні. 2. Пишу тобі до Киева листа, слова мені нашіптує калина. 3. Судьба у батька нещадима: війна та голод за плечима. 4. Дивно: в місті лю ду — два мільйони, а мені тебе не вистачає. 5. І така навкруги невимовна краса — не любити цю землю, їй-богу, не можна. 6. Одягне ліс весняні шати, найперші квіти одцвітуть (3 те. М . Л у к іва). ІТ. Прочитайте речення вголос із правильною інтонацією. 469^ І. Прочитайте виразно речення вголос. Визначте їхні види за будовою, метою висловлювання та інтонацією, а також смислові зв’ язки між частинами складних речень. 1. Віють вітри — тримайся, хльоскає дощ — терпи (Г. Дудка). 2. Я з піснею нічого не боюся, бо час її не подола в бою (В. Сосюра). 3. Радіє коле­ со на хаті: лелеченята сплять у нім (М . Вінграновський). 4. Сонце ходить до нас не в гості — сонце з нами живе (В. Симоненко). 5. Заглядали зірки в стодолу, в діамантах цвіла трава... ( Н . Сосюк). 6. Не забувай про мудрих вчителів — вони тебе із отчих рук приймали (Л . Гудзь). 7. Т вчувалося к ле­ нам і соснам, що над ними вже й неба нема {М . Сингаївський). 8. Бери до серця і затям: душа творця не переквітне (М . Сингаївський). II. Знайдіть складні речення, частини яких співвідносні з односкладними реченнями. Визначте граматичні основи та види цих односкладних речень. III. Замініть безсполучникові складні речення сполучниковими і навпаки. Змінені речення запишіть, розставте потрібні розділові знаки. Поясніть, чи можна ці речення вважати синонімічними до надрукованих. 470. ■Спишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть син­ таксичні конструкції, якими ускладнені речення. Накресліть схеми складних речень.

Ніч була не так щоб дуже темна але й не зоряна, до того ж вітряна і Дніпро хмурився сердитий і буряний котив свої хвилі униз, за течією. Це завдавало клопоту бо зносило човни особливо понтони і треба було добре гребти щоб вийти в те місце де за словами провідників найбільш безпеч­ но висадитися. А л е хви лі робили плесо Дніпра темним човни невидими­ ми а шум вітру у верболозах не примушував солдатів бути особливо обе­ режними Дніпро і ховав їх від проникливого зору і оберігав від насторо­ женого на гористому березі вуха (Д. М іщ енко). 237

У з а г а л ь н е н н я й си стем ати зація

, 471. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть граматичні основи. Визначте види речень, накресліть схеми. I. Явище у результаті якого тіла набувають властивості притягувати інші тіла здавна називають електризацією тіл а самі тіла називаються на­ електризованими або ж такими що мають електричний заряд (З підручни ка). 2. Д ля того хто бачив безліч похмурих людей які відвертали свої обличчя ваша усмішка — ніби сонце що пробивається крізь хмари (Д. Кар негі). 3. Як не любити той край де вперше ти побачив солодкий дивний світ що ми звемо життям де вперше став ходити і квіткою неначе в його теплі зростав і усміхавсь квіткам (Б. Бичко). II. Визначте частини мови в останньому реченні. . 472. Виконайте завдання одного з поданих варіантів. Варіант А. Складіть і запишіть гумористичну розповідь (6-8 речень), вико­ риставши два-три з наведених прислів’їв, приказок. Використайте в структурі тексту складні речення різного виду. Взимку літа не доженеш; зима невелика, та в неї рот великий; і соба­ ка зимою про літо думає; кидай віз, бери сани та поїдемо до Оксани; такий мороз, аж зорі скачуть; літом і баба сердита на піч. Варіант Б. Складіть і запишіть невеликий текст-розповідь (6-8 речень), розкривши в ньому зміст одного з поданих крилатих висловів. Використайте в структурі тексту складні речення різного виду. З краси не пити роси; де сила панує, там правда мовчить; дурість і пиха — сестри з однієї хати; задля друга правди не зрікайся; честь не товар, у крамниці ї ї не купиш; тяжко щастя знайти, а легко його загу­ бити. П РО Е К Т Уявіть, що учням вашого класу доручили організувати й прове­ сти мовознавчу телегру «Граматичний брейн-ринг» на тему « У світі орфографії та пунктуації». Визначте режисерську групу, ведучих, експертів-мовознавців, кілька команд гравців. Обов’язки режисерської групи: розробка правил гри, підготов­ ка оголошення про гру, облаштування студії, підготовка музич­ них пауз (хвилинок-цікявинок), виготовлення дипломів, вирі­ шення організаційних питань тощо. Обов’ язки експертів м овознавців: підготовка завдань для учасників гри (25—30 запитань), визначення правильності відпо­ відей у ході гри. Обов’язки гравців: добре опрацювати тему. Проведіть гру у вільний від уроків час. Запросіть глядачів (учителів, класного керівника, батьків, учнів інших класів).

238

л

.

У з а г а л ь н е н н я й си стем ати заи ія

473. Виконайте тестові завдання. Свої відповіді звірте з тими, що подані напри­ кінці підручника. Тест д л я самоперевірки 1. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка: А сіється, всюди, приладдя; Б раджу, загін, зоря; В щирість, день, пейзаж; Г їдуть, пряжа, осяяння; Д єдність, шістдесят, вищість. 2. Уподібнення приголосних відбувається при вимові кожного слова рядка: А рибка, низько, дивишся, розчин; Б тяжко, перемогти, гриб, знаходиться; В нелегко, по вінця, смієшся, футбол; Г безпека, на книжці, промінчик, у грубці. 3. М’який знак на місці пропуску пишеться в усіх словах рядка: А рибал-.ство, погод..ся, волин..ський, голівон..ці; В зателен..катм, красун..чик, купальський, виріз..бити; В вигулькнути, конс..єржка, зат..марити, пац..кувати; Г каньйон, бояз.-кий, мал..ва, локал..ний; Д консульський, обвін.-чати, нян..чити, крад..кома. 4. Слово голова вжито в переносному значенні в реченні: А До булави треба й голови. Б Як голова сивіє, то чоловік мудріє. В У голову, як у торбу, що знайдеш, те й сховаєш. Г Скільки голів, стільки й умів. Д Хліб — усьому голова. 5. Не мають закінчень усі слова в рядку: А метро, колібрі, високо, працювати; Б тато, вітер, сіно, пише; В поні, мадам, Київ, разом; Г Туапсе, Лондон, швидко, Карпати. 6. Префікс пре- треба писати в усіх словах рядка: А пр..світлий, пр..хильний, пр..мружений, пр..солодкий; Б пр..зирство, пр..давній, пр..близний, приземлення; Впр..мужній, пр..пишний, пр..злий, пр..милий; Г пр..молодий, пр..бережний, пр..старкуватий, пр..сумний. ____________________________________________________________________________ 239

Узагальнення й систематизація 7. Виділене слово є прийменником у реченні: А Ох, тривого, дика тривого не шаленій і серця не край. В Перші орачі порушать ниву, поки напівсонну тополю збудить трактор край села. В Україна — Вкраїна — країна — так віддавна край рідний звуть. Г Аж ось нарешті і коханий край, знайоме поле, озеро і гай. 8. Правильно записано форму орудного відмінка числівника в рядку: А п'ятистами шестдесятьма семи; В п’ятистами шестидесятьма сімома; В п’ятьмастами шістдесятьма сьома; Г п’ ятистами шістдесяти сімома. 9. Усі складні слова потрібно писати через дефіс у рядку: А оздоровчо/спортивний, вогняно/червоний, військово/полонекий; В лимонно/жовтий, їсторико/культурний, теоретико/пізнавальний; В пів/аркуш, слілучо/білий, північно/східний; Г міжнародно/правовий, організаційно/технічний, лимонно/кислий. 10. Складеним іменним с присудок у реченні: А Він рицар був високої мети, він ворог був лукавства і облуди (М . Рильський). Б Стара мати вже не мала сили кроку перейти ( Марко Вовчок). В По обіді ми подалися пішки до книгарні (В. Діброва). Г Мати з Немидорою поралися в хаті, готувати вечерю (/. НечуіїЛевицький). 11. Поширену обставину треба відокремити в реченні: А Годі вже панам сидіти згорнувши руки {І. Нечуіі-Левицький). Б Кілька годин вони працювали не відпочиваючи (В. Собко). В Можна помилятися й маючи вчений ступінь (3 газети). Г Шарахнувся врізнобіч люд розступаючись перед баскими кіньми (О. Гончар). 12. Реченню Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест... (В. Стус) відхювідас схема: А [ ], (що ) і [ 1. (чи ); Б ( ], (що ) і ( ), (чи ); В [ ,(що ), ], (чи ); Г ( ], (що ), (чи ).

240

Д

Узагальнення й систематизація

ДОВІДНИЧОК з КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ К о р и с н о зн а ти

Ч И Н А С Т У П А Ю Ч Е БУВАЄ СВЯТО? Українці лю блять віншувати своїх друзів і знайомих і у свята, і напе­ редодні свят. На ж аль, нерідко використовують у передсвятковий час неукраїнський вислів з наступаючим святом. Замість нього варто вжи­ вати напередодні свят таких привітань, як Вітаю з передсвятом або Вітаю зі святом, Вітаю з Новим роком. Вітаю з Різдвом Христ овим . Вітаю з Великоднем — без позначення часової наступності. Отже, у нас наступаючих свят не буває (/. Вихованець). ц тв о п е р е к л а д у

Ф разеологізми Р осійською мовою бабьи сказки бить баклуши было, да сплы ло дать прикурить два сапога пара дело в шляпе держать пари добро пожаловать до потери сознания дружба врозь душа нараспашку еле-еле душа в теле задирать нос к чёрту на кулички лясы точить на ночь глядя не в обиду будет сказано не в своей тарелке плакать навзрыд с бухты-барахты скатертью дорога строить глазки считать ворон хиханьки да хаханьки шутки в сторону ерунда на постном масле

Українською мовою сон рябої кобили байдики бити було та загуло дати перцю обоє рябоє усе гаразд битися об заклад ласкаво просимо до нестями глек розбити серце на долоні тільки живий та теплий кирпу гнути до чорта в зуби теревені правити проти ночі даруйте на слові ні в сих, fei в тих ридма ридати ні сіло, ні впало з богом, Парасю! бісики пускати витрішки купувати смішки та пересмішки без жартів Химині кури 241

ШЯИЯШт

тяяшл

МОЯ СТОРІНКА

Ц ік а в о зн а ти

ВІД П РИ Н Ц Е С И ДО СТЮ АРДЕСИ Є в українській мові «завезені» суфікси - и с (а ) та -е с (а ), за допомо­ гою яких оформляються іменники жіночого роду — назви осіб за профе­ сією, посадою, званням тощо. Проте живуть ці суфікси в небагатьох рані­ ше запозичених словах, а для утворення нових використовуються дуже рідко. Пригадаймо найменування дворянських титулів у Західній Євро­ пі: баронеса, принцеса, віконтеса. Ігуменя жіночого католицького мона­ стиря — абатиса. А от патронеса не має нічого спільного з титулами. Це назва жінки — покровительки благодійного товариства. Серед слів із суфіксами -и с (а ) та -е с (а ) в наші дні повнокровним ж ит­ тям живуть, мабуть-що, тільки актриса та поетеса. До них приєднало­ ся порівняно недавнє запозичення стюардеса (За Н. Клименко). Щ О ТО ЗА ЗВІР? Стародавні араби не знали загального слова верблюд, вживали замість нього до 1000 різних видових назв, залежно від віку, ступеня уго­ дованості, статі тварини і т.п. У деяких мовах населення островів Тихо­ го океану і зараз немає слів, що означали б собака, пт ах, звір, дерево, камінь, але є слова, що означають окремі породи чи види їх. Ненець або чукча не зрозуміє вашого запитання: «Ч и багато снігу було цієї зими?» У них немає загального слова сн іг, зате є близько 20 назв для окремих видів снігу. Сахалінський нівх не знає слова ст рілят и, йому необхідно уточнити, хто стріляв і в кого. Південноафриканські племена мають у своїй мові назви для різних видів дощу і не мають назви для дощу взага­ л і (Г. Передрій, Г. Смолянінова). Як це було

Д А Т И ВІД К О Ш А Щ о означає вислів дати відкоша? У тлумачному словнику знайдемо пояснення до нього — «давати (діставати) відсіч». Уже зрозуміліше. Однак слово якесь дивне — відкоша. Ніби іменник, а такого немає в називному відмінку. Чи є в нього споріднені слова? Який у нього корінь? Тут може допомогти тільки знання історії слова. Воно дасть змогу з’ ясувати, що цей вираз має два значення: первісне «дати прочухана, відбити* і вторинне дати гарбуза (тобто відмовити при сватанні). Виник він у середовищі запо­ різьких козаків. Вони стояли кошем і були в них свої кошові. Горе було тим, хто нападав на кіш. Вороги діставали відсіч, бо коша захищали всі. З ним, кошем, пов’ язане і слово окотитися, тобто зробити зупинку, стати табором, отаборитися, оселитися постійно (За Н. Клименко).

V

П овторення

§ 43. П овторення в ісінці року Мікрофон. Спростуйте або аргументуйте вислів Цицерона «Неосвіченість — ніч розуму, ніч безмісячна і беззоряна».

4Щ

475. і Т. Прослухайте текст з голосу вчителя або однокласника. Визначте його тему та основну думку. Поміркуйте, що значить цікавитися людьми. Сформу­ люйте на основі тексту кілька практичних порад для ефективної комунікативної діяльності. Ц ІК АВ ТЕ С Я ЛЮ Д ЬМ И Чи хотіли б ви, щоб люди виявляли до вас зацікавленість? Д ля здій­ снення такого бажання існує єдиний шлях. Цікавтеся людьми, що вас оточують, їхньою роботою, турботами та радощами, і вони, у свою чергу, цікавитимуться вами. 0 люди, які за 50, 60, 70 років свого життя не зрозуміли цієї істини, зачерствіли й озлилися на весь світ, який, на їхню думку, недобрий і якому до них нема ніякого діла. А насправді, саме їм нема до світу ніяко­ го діла: вони думають і говорять лиш е про себе, про те, що їх цікавить. Однак кожній лю дині, мабуть, подобається, щоб нею, її роботою та спра­ вами цікавилися. Тому-то люди так цінують доброго слухача. Чому ж не задовольняти їхньої потреби в цьому? А л е слухати з ввічливості і виявляти зацікавлення до розповіді — не одне й те саме. Адж е розумна людина завжди відчуває, чи цікавить вас те, про що вона вам говорить. Дуж е зближ ують людей розмови про сп іль­ ні інтереси й заняття. Психологи висловлюють із цього приводу переко­ нання, що нашу прихильність викликають люди, які поділяють наші інтереси. Така людина відразу ж припадає вам до серця. Згодом ви переконаєтесь: яка ж то радість, цікавлячись знайомими, співпереживаючи їм, робити людям приємне! (За І. Томаном). II. Визначте сферу використання й мету тексту, його стиль і тип мовлення. III. Наведіть приклади різних мовних одиниць, які функціонують у тексті. Схарактеризуйте ці одиниці. 476. Складіть коротке повідомлення відповідно до комунікативної мети (на вибір). Поясніть значення комунікативних умінь. 1. Запишіть щонайменше два позитивних і два негативних аспекти користування мобільним телефоном. 2. Ви випадково знайшли собаку на вулиці. Напишіть коротке оголо­ шення про те, як виглядає собака, де і коли ви його знайшли, як і коли з вами можна зв’ язатися. 3. Ви зателефонували своїм батькам, щоб попередити про те, що у вас термінове зібрання в ш колі. Поінформуйте їх про мету зібрання та можливий час повернення додому. 4. Ви зателефонували своєму приятелю, якого не виявилося вдома. Залиште йому повідомлення про те, що ви хотіли з ’ ясувати. 243

Повторення

5. Ваш приятель хоче провести літні канікули за межами свого міста. Напиш іть щонайменше п ’ ять пропозицій щодо того, де і як можна прове­ сти свої літн і канікули. . 477.. З’ ясуйте, у чому полягають особливості спілку­ вання в комп’ ютерних мережах: технологічні та психологічні. Зокрема, зверніть увагу на підвищену вербальну активність суб’ єктів спілкування, уривча­ стість комунікації тощо. , і78. Уявіть, що вже минуло десять років після вашого випускного балу, ви впевнено крокуєте дорогою само­ стійного життя. Якими ви себе бачите в майбутньому? Напишіть листа в майбутнє. Розкажіть про себе сьогод­ нішнього, свої бажання, плани на майбутнє, що най­ більше цінуєте в житті, чим запам’ яталися шкільні роки тощо. Заклейте листи в конверти і здайте на збері­ гання вчителю чи адміністрації вашого навчального закладу. На зустрічі однокласників через десять років ви одержите свій лист і поринете спогадами в незабутні шкільні роки. Прочитайте висловлювання літературних персонажів. Оцініть ці вислов­ лювання щодо культури мовлення. 1. Січас служ и ть какось непривично, трудно звикать, що тобою командують, та все привикнецця, пайка хватає, наїдаюсь полностью (З роману О. Гончара «С о б о р »). 2. Не так давно я прочитала, щоб ви знали, товариші, одну дуже цікаву книж ку. Прочитала всю книж ку, і в тій книж ці прочитала буквально все, що було написане і надрукова­ не в тій книжці. Буквальне все. А найбільше я прочитала, щоб ви знали, таке глибокодумне місце: життя — то є все... (З п ’єси М . Куліша «М и н а М а за й л о »). 3. К різь дірку проскочити не встигло, як я його за хвіст, а воно, видите, вовк. Ну, лякливий же, я вам скажу, звірі Така вже, звиніть, неприятність! Хоч що ви мені тут кажіть, а вовк-звір кріпко полох­ ливий! (З усмішки Остапа Вишні «В о в к »). 4. Ми угорі постановили усі сили бригади кинути на тік, бо наближаються жнива, а тік не готовий до збиральної компанії, треба негайно довести його до потрібної кондиції, піднять це питання на рівень сучасних завдань і вище (3 « П овіст і про Сластьона» В. Д розда). Щ Я & Попрацюйте в парах Відредагуйте усно по черзі сполучення слів. Поясніть помилки. Перевести гроші, я вибачаюсь за спізнення, пропуск на завод, прийма­ ти участь, заключити угоду, це іменно так, по такій причині, у сім годин вечора, відділ по міжнародним зв’язкам, самий кращий день, найбільш зручніший транспорт, три кілометра, дві п’ ятих частин, читати по складам, зошит по алгебрі. 214

-------------------------------------- ^ ________

Повторення

Відредагуйте й запишіть речення. Поясніть помилки.

481.

1. Дмитро, зустрінемося завтра в 10 годин біля метро. 2. Олена Петрівна, який чудовий краєвид відчиняється з Тарасової гори! 3. Ваш виступ на конференції, пан професор, був самий цікавий. 4. Ю ля, ти прийматимеш участь у ш кільній спартакіаді? 5. У публікації йдеться мова про те, що з часом в Україні буде налагоджено промисловість і рин­ кові відношення в кінці кінців стануть такими, якими вони повинні бути. 6. Слід відмітити, що в статті представлені цікаві результати бага­ торічної роботи авторів по досліджуваній проблемі. 7. Пропозиція заві­ дуючого заслуговує уваги. 8. Він зложив свої повноваження. 482. Підготуйте усне висловлювання про професію, яку ви плануєте опанувати, або професію, яка вам подобається. У розповіді дайте відповіді на подані запи­ тання. 1. Чим приваблює ця професія? 2. Щ о вам відомо про професію? 3. Наскільки вона важлива, актуальна на сьогодні, на перспективу? 4. Які ділові, моральні якості допоможуть вам у професійній діяльності? _____ [ І. Прочитайте виразно вірш уголос. Які загальнолюдські цінності висловлено в поезії? Визначте її основну думку. Б А Т Ь К ІВ Щ И Н А Ти даєш мені сонце погоже, І повітря даєш, і снагу... Не вславляти тебе я не можу Отаку, як життя, дорогу. Та коли б я була не людина, А зелена береза була, Я ш уміла б про тебе в долині, Твоя слава ще більш е б росла. І коли б солов’єм я співучим У твоїх народилась лісах, То про тебе, велику й могутню, Я навчила б співать небеса. В. Ткаченко Олександр Мичка. Дорога до села II. Доберіть синоніми на тему «Рідна земля* і виконайте одне з таких зав­ дань: а) складіть 4-5 речень на тему «Рідна зем ля»; б) складіть невелику худож­ ню розповідь або поезію на тему «Рідна земля». Мікрофон Чим вам запам’яталися шкільні роки? Що головне для себе ви винесли з уроків української мови та літератури?

і_ 484.

245

Уроки розвитку зв’язного мовлення

У РО К И Р О ЗВ И ТК У ЗВ'ЯЗНОГО М О ВЛЕН Н Я У РО К 1. Читання мовчки 485. і Г. Прогляньте швидко текст, знаходячи в ньому інформацію про те, які пісні виконував Назарій Яремчук і з якими творчими людьми пов’язана його життєва доля. П ІС Н Я БУДЕ П О М ІЖ Н АС Рідні гори Карпати, Говерла сріблочола, вічнозелена красуня смеріч­ ка стали символом молодості і пісенного натхнення добре знаного по всіх усюдах ансамблю «С м ерічка», в юнацькому гроні якої заспівав свою незабутню, невмирущу «Червону руту* Назарій Яремчук. Зі співаком облетіли світ і відомі українські пісні «Водограй», «Я піду в далекі гори», «Смерекова хата», «Род и н а», «Гай, зелений гай », «С тож ари»... Народився і виріс Назарій у селі Рівня, що на Чернівеччині, ЗО листо­ пада 1951 року в селянській родині, був четвертою дитиною. Батько мав чудовий тенор, співав у церковному хорі, мати теж добре співала та ще й була неперевершеною акторкою у Вижницькому народному театрі. Х л о ­ пець почав співати змалку, бо в сім ’ ї співали всі. У 1969 році він закінчив Вижницьку середню ш колу і спробував всту­ пити на географічний факультет Чернівецького університету, та спроба виявилася невдалою. Довелося попрацювати сейсмографом у геолого­ розвідувальній партії. Саме в цей час вокально-інструментальному ансамблю «Смерічка» потрібні були юні співаки. Голос Назарія, дзвінкий і приємний, сподо­ бався, юнак легко вписався в колектив, його полюбили всі. Пісні «Сме­ річки* відразу стали популярними і з часом увійшли до золотого фонду української естради, принесли всесвітнє визнання. У 1975 році Назарій Яремчук закінчив географічний факультет Ч ер­ нівецького університету і почав працювати на кафедрі економічної географії, але — перемогла пісня. Голос Яремчука мужнів, кристалізувалася самобутня манера вико­ нання. Він учився у всіх, умів поважати кожного в житті, у праці, у пісні, але ніколи не цурався свого. Ж ивлячись цілющими соками фольклору, співак протистоїть модним, швидкоплинним течіям і піднімається на нові вершини: у 1984 році — лауреат Всесоюзного конкурсу до 40-річчя Перемоги, у 1985 році — дипломант X II Всесвітнього фестивалю молоді і студентів у Москві. Дуж е багато працює, бере участь у гастрольних поїзд­ ках по всіх республіках колишнього Союзу, у популярних фестивалях. Колектив «См ерічки» був учасником культурної програми X II О лім ­ пійських ігор, виступав для делегатів і гостей визначних форумів. Ч им ало прихильників таланту буковинського митця в Рум ун ії, М он­ голії, Ч ех ії і Словаччині, Німеччині, Лаосі, Афганістані. Звучав його голос і на Чорнобильській АЕС, де він побував із концертами тричі. У кожній пісні співак намагається віднайти нові виконавські засоби, передати частку своєї д уш і. Його голос, його виконання не сплутаєш ні з 246

\

Уроки

розвитку зв язного мовлення

ким. У кожному українському домі він як рідний, як добрий давній знайомий зі своєрідною манерою співу, прекрасним голосовим тембром, життєрадісний, врівноважений, з дитинно-щирою посмішкою на вустах, скромний, без зіркової хвороби. «Криш талево чиста в мистецтві лю ди­ на®, — сказав про нього поет Микола Сннгаївський. У 1987 році Назарій Яремчук отримує звання народного артиста України. 25 років виконавської творчості — це святе служ іння своєму народові, тій українській пісні, що всмоктав із молоком матері. Його пісня звеличує, піднімає гідність, вертає молодим козацьку славу, дбає про невмирущу історію минулих поколінь. Найщасливішим днем свого життя Назарій вважав день, коли У кр аї­ на здобула Незалежність. П ісля далеких гастролей в Аргентині і Ьразил ії, Канаді і Сполучених Ш татах він, мов дерево, що вбирає наснагу сво­ їми коренями з рідної землі, цілував Буковинську землю і дякував долі, що знову рідна домівка чекає повернення свого вірного сина. Життєва доля Яремчука пов’ язана з талановитою плеядою українсь­ ких естрадних співаків, композиторів, музикантів, поетів, починаючи з 60-х років. Це Володимир Івасюк, Софія Ротару, Василь Зінкевич, Микола Мозговий, Юрій Рибчинський, Микола Сингаївський та багато інших. Голос Назарія, чистий, як ранкова роса, щедрий, як колосиста нива, високий, як небо голубе, завжди буде нести добро в лю дські серця. Адж е співав, навіть будучи тяжко хворим, і вірив, що високе мистецтво врятує світ і допоможе людям жити. Я к і в травні на новому Співочому полі в День Києва, так і 7 червня 1995 року в Національній опері шанувальни­ ки вітали митця стоячи, зі сльозами на очах... Не ховай очей блакитних промінь, Заспівай мені в останній раз. Пісню ту візьму собі на спомин, Пісня буде поміж нас. Так, ми Тебе ніколи не забудемо, Твоя пісня з нами назавжди — у щирості, у посмішці, у діях і думках, у любові й радості, у дітях Твоїх (Д. Яремчук). II. Прочитайте мовчки текст. Поділіться своїми враженнями від прочитано­ го. Розкажіть, чи доводилося вам чути пісні у виконанні Назарія Яремчука та які з них ви знаєте. Хто ще з відомих українських артистів співає ці пісні? III. Визначте тему й основну думку тексту, стиль, тип і жанр мовлення. Доберіть свій варіант заголовка. Залишіть ключові слова та словосполучення. IV. Дайте відповіді на запитання за змістом прочитаного. 1. Де народився і виріс Назарій Яремчук? Ким були його батьки? 2. Я ку освіту здобув Назарій? 3. У якому ансамблі він співав і що надавало артистам цього колекти­ ву пісенного натхнення? 4. Я к і пісні у виконанні Яремчука стали популярними? 5. Якою була пісня митця, його голос, манера виконання? 247

Урок и розвитку зв’язного мовлення

6. Щ о ви можете розказати про гастрольну діяльність ансамблю «Смерічка» та її соліста? 7. З ким з українських митців співпрацював Яремчук? 8. Який день Назарій вважав найщасливішим у своєму житті? Як ви вважаєте, чому? 9. Ч ом у пісні Назарія Яремчука живуть у людських серцях і після його смерті? 10. Якими відчуттями наповнено текст? 11. Чи міститься в прочитаному актуальна інформація? Яка саме? 12. У чому пізнавальна цінність прочитаного? Мікрофон. Хто із сучасних українських співаків вам подобається найбіль­ ше? Що вас приваблює в його (її) творчості — голос, зовнішність, поведінка на сцені, музика, тексти пісень?

Д л я вас. д о п и т л и в і

У мережі Інтернет на сайті www.pisni.org.ua ви зможете знайти тексти пісень, які виконував Назарій Яремчук. До речі, на цьому сайті зібрано колекцію найкращих українських пісень від найдавніших часів до сього­ дення, а також інформацію про їхн іх авторів і виконавців. До більшості пісень подані акорди, також заплановано розмістити ноти і музичні фраг­ менти. Поділіться «знахідками» з друзями, однокласниками.

У Р О К 2. Складання й розігрування діалогів П ригадайт е! 1. Що таке діалог? Яка роль діалогів у мовленні? 2. Які стилі мовлення можуть бути реалізовані у формі діалогу? У 487. І. Проведіть у класі невелику дискусію на одну з поданих тем (на вибір): «Чи потрібно стежити за модою?», «Чи потрібно залучати учнів до громадських робіт?*, «Чи треба дозволити учням відвідувати уроки за бажанням?*, «Чи по­ трібне зовнішнє незалежне оцінювання?*. Проаналізуйте свій виступ і виступи однокласників. II. Попрацюйте в парах. Складіть і розіграйте діалог (12-16 реплік), можли­ вий в умовах проведеної дискусії. При цьому висловте альтернативні точки зору з порушеного питання, наведіть кожен аргументи на захист своєї позиції, спро­ стуйте хибні, на вашу думку, твердження опонента. « т . Попрацюйте в парах. Складіть і розіграйте за особами діалог (16-18 реплік), можливий за поданих умов (на вибір). Використайте доречні міміку й жести. 248

•у Уроки розвитку зв'язного мовлення

1. Ви — фермер. Прийшли в банк взяти кредит для придбання сільсь­ когосподарської техніки. 2. Ви — лікар. Приїхали в квартиру до хворого за викликом. 3. Ви — економіст. Зайшли в кабінет директора підприємства для обговорення питання налагодження випуску нової продукції. 4. Ви — спортсмен. П ідійш ли до тренера уточнити план підготовки до змагань. 489. І. С к лад іт ь і зап и ш іт ь д іа л о г д и ск усій н ого хар ак т ер у ( 1 0 -1 4 м о ж ли в и й м іж од и и ад ц я ти к ласн и к ам и в одній з о п и сан и х ситуацій.

р е п л ік ),

1. Д рузі зайш ли до магазину, де продаються мобільні телефони. Один із них, хоч і має новий телефон, хоче купити новішу модель. Інший радить цього не робити. 2. П ісля уроку основ здоров’ я на тему «Щ о ми їм о?» між учнями виникла дискусія. Один із них твердить, що треба чітко дотримуватися режиму харчування, свідомо підходити до того, що і як ми їмо, а інший заперечує: « Я не звертаю увагу на їж у ». 3. На класних зборах висловлено пропозицію щодо проведення в ш колі святкової програми «Таланти року». Двоє друзів, повертаючись додому, діляться думками: один із них підтримує ідею, а інший вагаєть­ ся з рішенням. II. П о с л у х а й т е д іало ги од н о к ласн и к ів . Зазначте позитивні сторони. К р ащ і діалоги розіграй те в к л а с і за особами, використовую чи доречні м ім іку та ж ести.

У РО К 3. Виступ під час бесіди, дискусії, диспуту, полеміки

і . і 490| П ри гад ай те

виступи під ч ас бесіди, д и ск усії у часн и ків од н ієї з сусп ільн оп о літ и ч н и х теле- чи радіопередач. В изначте си льн і й с л аб к і сторони ц и х висту­ пів. П о м ір к у й те, за я к и х умов виступ буде вдалим.

О сновні понят т я

Дискусія — публічне обговорення якогось суперечливого питання. Диспут — усна наукова суперечка; обговорення якогось питання публічно, перед аудиторією. Полеміка — дискусія в пресі, на диспуті, на зборах, зі­ ткнення різних поглядів під час обговорення будь-яких питань. ОсобливоВиступити під час бесіди, дискусії, диспуту, полеміки - це сті виступу не значить просто кинути репліку схвалення чи незгоди. Виступити — це означає викласти перед слухачами суть питання, виділити основне, висловити своє ставлення до нього, дати оцінку, підкреслити значущ ість для практики, підкріпити докази прикладами чи посилан­ нями на певні джерела. При цьому важливо, щоб слуха­ чам були зрозумілі мета і зміст такого звернення, щоб одержана ними інформація лягла в основу їх роздумів і виступів. 249

Уроки розвитку зв’язного мовлення

491.

П роведіть у класі бесіду на одну з п од ан и х тем (н а в ибір): «М о я к р а їн а — У к р а їн а » , «Д у х о в н и й пантеон У к р а їн и » , «Ч и м красиве моє місто (с е л о )? », «В и х о в а н іс т ь — в аж л и в а риса л ю д и н и », «М у з и ч н і в п од об ан н я ». П р о ан а л ізу й т е свій виступ і виступи од н о к ласн и к ів . І. П ро чи тай т е ли ст до газети. Визначте його тему та основну дум ку. Ч и зн ай ом а вам оп и сан а в л и ст і ситуація?

О Н УК Моєму онукові 15 років. У нього є мама, тато, бабуся і дідусь. Так приємно писати ці слова саме так, а не як він нас називає — дідок і бабка. Навіть не можу згадати, на якому етапі ми його «втратили». Раптом слух почав різати тон, яким розмовляв наш хлопчик. Жодні зауваження, повчання не давали результатів. Було почуття, що він просто одержує насолоду від того, як ми бурхливо реагуємо на його відповіді. Він уміло і жорстоко кривдив нас на словах, виводив з терпіння, перевіряв його аж до нашої агресії. Коли ми починали кричати і пояснювати, що, крім нас, ще є люди, з якими йому доведеться спілкуватися, і що не всі його приймуть таким, яким він себе показує, він давав зрозуміти, що йому байдуже. Потім батьки, більш е наслідуючи моду, ніж з потреби, купили йому комп’ ютер. З цього все й почалося. Хлопець цілком поринув у віртуаль­ не життя. К оли він сідає за комп’ ютерні ігри — це зовсім інша людина. І найдивніше: він запрошує мене, щоб я зрозуміла, чому життя в комп’ ю­ тері йому цікаве, а наяву — усе нісенітниця. А мені шкода згаяного часу. Він міг би прочитати цікаву книгу (а так йому читаю я, просто силуючи його), побувати в театрі (іноді ходимо, але вислухуємо невдоволення з його боку, що він відбуває повинність), про­ гулятися Печерськом, захоплюючись духом старовини. От на цьому етапі в нас з ним розвилка. З якої сторони підійти? Чим захопити і в який спосіб?

З великою надією хоч на зачіпку, як врятувати внука, бабуся Люся (З газети «Гол ос У к р а їн и »). ,______ II. П роведіть у к л а с і дискусію щодо змісту прочитаного ли ст а, під час я к о ї висловте й обґрун туйте д ум к и з т а к и х питань: 1. Х т о винен у родинном у конф лікті? 2. Ч и м о ж ли в о і в який спосіб налагодити теп лі стосунки в родині хло п ц я ? 3. Н а я к и х засадах повинні будуватися стосунки м іж батькам и й дітьми? III.

З ап и ш іт ь свої п роп о зи ц ії щ одо ви ріш ен н я п оруш ен ої в тексті проблем и.

493. 1. П роведіть у класі дискусію на одну з поданих тем (на вибір): « Ч и має п раво п ід літок робити зау в аж ен н я д о р о с л и м ? », « Ч и мож на батькам втручатися в особисте ж и ття п ід л іт к а ? ». П опередньо ск ладіть і зап и ш іт ь п ер елік запитань до ц ієї д и скусії, підготуйте свій виступ. II. П р о ан а л ізу й т е свій виступ і виступи о д н ок ласн и к ів . У к а ж іт ь на позитив­ н і сторони виступів одн ок ласн и к ів .

250

•\^Уроки 494.

розвитку зв язного мовлення

І. П рочи тай те текст. Ч и м ож на його вваж ати роздумом? О бґрунтуйте свою

дум ку.

ТВОЯ Н Е З А Л Е Ж Н ІС ТЬ Найболючіша проблема багатьох підлітків — це прагнення бути само­ стійними і незалежними. Дорослі чудово розуміють це прагнення. Чого ж тоді виникають конфлікти? Очевидно, через різне розуміння поняття незалежності. Хто така незалежна людина? Можливо, це людина, яка не залежить ні від кого, не підкоряється ніком у й нічому? А можливо, це самостійна й рішуча в поведінці людина? Щ о вибираєш ти? Напевне, перше — не підкорятися нікому. А близь­ кі тобі дорослі люди, очевидно, чекатимуть від тебе іншого — самостій­ ності й рішучості в поведінці. А чи можливо для підлітка і справді не залежати ні від кого і ні від чого? Погодься: багато в чому ти все-таки залежиш... Одяг, харчування, розваги, оплата твоїх телефонних розмов, користування Інтернетом і ще багато чого іншого. А проблеми з твоєю освітою і здоров’ ям, роздуми про твоє майбутнє? Ц е теж лягає на плечі батьків. Звичайно, ти — особи­ стість. За тебе ніхто не має права вирішувати, який одяг тобі носити, яку музику слухати, яку професію тобі обрати. У всьому цьому і тобі, і батькам доведеться бути залежними один від одного. Тобі — рахуватися з їхньою думкою, а їм — із твоєю (І з журналу). ___11. Проведіть у к л а с і диспут на тему « Я к у лю дину м ож на вважати н е за ле ж ­ н о ю ». П ід час диспуту висловіть свої м іркування про те, чи легк о і чи мож ливо бути н езалеж н и м і від кого хочуть бути незалеж ним и підлітки. Розк аж іть про свій перш и й н езалеж н и й вчинок та чи вважаєте ви себе незалеж ною людиною.

495.

П ідготуйте і запиш іть цільові тематичні (п р о б лем н і) повідом лення д л я дис­ к у сії з використанням довідково-інф орм аційних м атеріалів, м ереж і Інтернет.

ПРО ЕКТ Проведіть у класі спільно з батьками вечір-диспут на одну з поданих тем: «Коли людина стає дорослою?», «Ч и потрібно завжди говорити правду?», «Щ о важливіше: ким бути чи яким бути?». П оділіться на дві групи: батьки і діти. Підготуйте виступ, у якому чітко висловіть свою точку зору. На початку виступу, скориставшись довідниковою літературою, дайте визначення ключовим поняттям, про які ви будете говорити (наприклад, дорослість, правда, брехня тощо). Доберіть аргументи (докази) з художньої літератури, життє­ вого досвіду, історії, за допомогою яких ви м:огли б підсилити та довести власну точку зору чи спростувати точку зору опонентів. Продумайте заздалегідь короткий виступ, який ви могли б виголосити наприкінці зустрічі

і 251

Уроки розвитку зв’язного мовлення

У Р О К 4. Стаття П ригадайт е! 1. Я к і основні озн ак и п убліц истич ного стилю мовлення? 2. Щ о таке замітка? 496

М ік роф он - Н а я к у а к т у а л ь н у тему із ж иття ваш ого населеного пункту,

У к р а їн и чи світу ви х о т іл и б написати статтю, як би бу ли ж урн алістом ? П р о що й ш ло ся б у висновку в аш ої статті? 497. , І. П р о сл у х ай т е з голосу вчителя або о д н о к л асн и к а (о д н о к л а с н и ц і) статтю п си х о ло га Н а т а л і Бензионович. В и д іліть у статті вступ, основну частину та вис­ новок. В и зн ачте її тему, основну мету та адресата (н а кого р озр ахо в ан а). У як о м у ж у р н а л і (г азет і, з б ір н и к у ) доречно друкувати цей м атеріал? Чому?

Б А ТЬ К И І Д ІТИ : Я К ПО РО ЗУМ ІТИ СЯ До мене на консультацію зверталися люди, які вже повністю зіпсува­ ли стосунки зі своїми дітьми. Я їм пояснювала, що змінити такий стан ніколи не пізно. Д ля цього потрібно змінитися самому, переоцінити й переосмислити свої вчинки, внутрішньо покаятися. Це відразу позитив­ но позначиться на спілкуванні з синами та доньками. А ще в них значно поліпшиться доля. Батьки й діти — це дзеркала один одного. Тож ті недоліки, які ми бачимо в близьких, слід пошукати в собі. Потрібно заглянути всередину й запитати: «Щ о заважає мені бути щасливим? Чому мені щось не подо­ бається в іншом-у, чи не тому, що воно є й у м ені?». Така практика є потужним інструментом змінити себе в кращий бік. Щ о стосується дітей, то їм потрібно попри всі непорозуміння, спричи­ нені батьками, вчитися з добротою, терпимістю і вдячністю ставитися до них. Приймати їх такими, якими вони є, й не осуджувати. Кожне нове покоління стоїть на новому щаблі світогляду. І на своєму рівні батьки зро­ били все, що могли. Потрібно бути вдячними їм за це, посилати енергію любові. Пам’ ятайте: батьки є корінням. І псувати стосунки з ними — це означає «рубати г іл л я к у », на якій сидиш. Не було б батьків, не було б і вас. Наша сім ’я — це полігон для розкриття своєї духовності. Щ об це зро­ бити, потрібно пройти процеси прощення й прийняття. Не приймаючи своїх батьків, ми втрачаємо енергію роду, яка тече до нас саме через них, перекриваємо для неї ш ляхи. Це стосується й тестя, тещі, свекрухи, све­ кра. Адж е кожна сім ’я — це родове дерево. Треба дбати про його відро­ дження, розвиток, процвітання. Вибудовуючи стосунки у власній сім ’ї, не обов’ язково опиратися на досвід батьків. Слід подумати, чого хочете саме ви, чітко усвідомити це і діяти, але при цьому залишатися в гармо­ нії зі всіма, посилаючи любов. І ще одне. Не відпрацьовані в сім’ ї проблеми згодом проявляються в соціумі, приміром, на роботі. Тож, щоб бути успішним в усіх сферах 252

Уроки

розвитку зв'язного мовлення

життя, спочатку потрібно стати успішним у своїй родині. Тому зранку, після молитви й звернення до своїх ангелів, пошліть подумки любов і вдячність своїй родині. Дуже дієвою в досягненні порозуміння й гармонії є така фраза: «Я лю блю тебе. Мені дуже шкода. Вибач. Дякую то бі». Нею подумки потріб­ но звертатися до людини, з якою виник конфлікт чи з ’явилися якісь негативні почуття. Адж е лише ми самі несемо відповідальність за все, що відбувається з нами (Н . Бензионович), П он ят т я ст ат т і

Етапи робот и

Стаття — це публіцистичний або науковий твір порівняно невеликого розміру, у якому автор досліджує якусь значну і важливу суспільно-політичну, літератур­ но-мистецьку, наукову чи інш у тему. Стаття характеризується глибоким аналізом фактів і явищ, їх узагальненням, розкриттям закономірностей у розвитку явищ, багатогранним дослідженням причинно-наслідкових зв’ язків. Робота над статтею складається з таких етапів: ■ попередній збір інформації; • групування матеріалу відповідно до тематики; • визначення структури статті (складання плану); • написання тексту. I.

II. Поділіться з однокласниками своїми міркуваннями щодо порушеної в статті проблеми. Чи погоджуєтеся ви з автором? Як ви досягаєте порозуміння з рідними, друзями? Зверніть увагу! Під час написання статті слід пам’ ятати про її голов­ ну мету, на кого розрахована стаття, а також про профіль видання. И Ш < Мімконіін штурм Чим стаття відрізняється від таких жанрів публіцисти­ ки, як замітка і нарис? 499. Виконайте завдання одного з поданих варіантів. Варіант А. Напишіть статтю до шкільної стіннівки або на сайт вашого навчального закладу чи міста на актуальну тему зі шкільного життя. За бажанням проведіть у класі конкурс статей, а кращі з них запропонуйте для публікації в міс­ цевій пресі чи на сайті нашого навчального закладу. Доберіть відповідний ілю­ стративний матеріал. Варіант Б. Напишіть публіцистичну статтю на актуальну тему із життя вашо­ го населеного пункту, України чи світу. За бажанням покажіть ваш матеріал рід­ ним, друзям, знайомим. Якщо отримаєте схвальні відгуки, запропонуйте свою статтю для публікації в засобах масової інформації. Л№. Пошук в Інтернеті за словами «Як писати статтю» видає сотні посилань на відповідні інформаційні матеріали. Проте не менш важливо знати й «мінуси» плодів творчої праці. Підготуйте пам’ятку «Як не слід писати статтю». 253

Уроки розвитку зв'язного мовлення

ИШШШІШІІІІ

ПРО ЕКТ Об’ єднайтеся в групи. Підготуйте випуск стінної або електрон­ ної газети (ж урналу) одного з напрямів: суспільно-політичного, науково-популярного, пізнавально-розважального, культуроло­ гічного, спортивного. На першому етапі роботи над проектом обміркуйте, про що ви хотіли б розповісти у своїй газеті, придумайте їй назву, доберіть епіграф, рубрики тощо, а також розподіліть обов’ язки в групі. Зверніть увагу на те, щоб у вашому виданні були вміщ ені матеріали різних жанрів, зокрема замітка, стаття, нарис тощо. Доберіть відповідний ілюстративний матеріал.І.

У Р О К 5. Усний стислий і докладний переказ Переказ

У докладному переказі треба повно, з усіма деталями відтворити зміст тексту. Стислий переказ також вимагає цілісного відтворення, але з тексту треба зберегти найголовніше, відкинувши все другорядне, несуттєві подробиці.

І. Прочитайте текст. Визначте його тему та основну думку. Розкажіть, у чому особливість турніру «Парад надій». П А Р А Д Н А Д ІЙ ВИДОВИЩ Е Й НАУКА

Танець 254

Славетний киянин, якого називали «богом танцю», який був президентом Всесвітньої ради танцю ЮНЕСКО і Ф ранцузької академії балету, профе­ сором Сорбонни, Сергій Лифар свого часу сказав: «Український танець і Київський балет — це перший Надзви­ чайний і Повноважний Посол України, котрий відкрив світові неповторну красу нашої національної культури і щедру душу нашого народу». Нині це чудове висловлювання можна поповни­ ти й спортивним танцем, який гідно презентує Україну в світі. Саме завдяки високому іміджу наших вітчизняних пар і тренерів Київ, Харків і Одеса стають спортивно-танцювальною Меккою.

розвитку зв'язного мовлення

Значний внесок у це зробила, зокрема, заслужений тренер України, президент дитячо-юнацького спортивно-танцювального центру « Спорт Дане» Валентина Федорчук. Нещодавно в столичному Палаці спорту від­ булися традиційні змагання «Парад надій», організатором якого от уже 21 рік є пані Федорчук. І хоча з роками стає все важче провести велико­ масштабні змагання, Валентині Володимирівні це вдається. Цього року X X I турнір «Парад надій» зібрав близько тисячі спортсменів із п’ яти країн, які презентували 153 клуби. І судді до нас приїхали елітні. А ніщо так не приваблює учасників, як «зо р я н е» суддівство, перед яким хочеться продемонструвати свій талант і результати праці. Програма була надзвичайно насиченою, пари змагалися зі стандарту й латини, від «б еб і» до сеньйорів за віком. Апофеозом турніру став Кубок світу Ш ЯА (Міжнародної асоціації спортивного танцю) з латиноамери­ канської програми, і ця пристрасна феєрія на паркеті зробила оті два дні справжнім святом спорту і мистецтва. Особливо ефектним видався фінал К убку світу серед дорослих (тут змагалися 46 пар). Ш ість пар-фіналістів фахівці у я в л я л и собі саме так і заздалегідь — вони на сьогодні найсильніш і, їх н і прізвища вгорі підсумкових протоколів чемпіонатів України та міжнародних змагань. І тренери-лідери теж відомі: Свято­ слав В лох, Валентина Федорчук, Костянтин Вобрусь, Юрій та Яна Васютяки... Інтрига ф іналу увінчалася очікуваним результатом: киянин Дмитро Влох із новою партнеркою Катериною Вагановою без особливих перешкод дісталися найвищої сходинки п’єдесталу. За ними розташува­ лися харків’ яни Ігор Яременко — Яна Ярославська та їхні земляки Сер­ гій і Дар’ я Числови. — Мені подобається не лиш е результат, і не тільки те, що пари прогресують, а й їхнє ставлення до танцю. Вони так викладалися, так прагнули сподобатися глядачам! І фіналісти протанцювали двадцять танців у чотирьох турах, — поділився спостереженням екс-чемпіон світу з латиноамериканського секвою Сергій Рюпін. — На тренуваннях маємо навантаження вдвічі-втричі більш і! Тож до останнього танцю — джайву — я дійшла не виснаженою. А улюблений мій танець — румба, пристрасна і лірична водночас, — ділиться вражен­ нями Катя Ваганова, студентка Московського університету культури і мистецтв. Кожен турнір — наука для тих, хто хоче вчитися. Я к сподобатися суддям? Як витримати психологічний тиск? Як опанувати нерви, коли здається, що сьогодні — не твій день? Цьому, зокрема, навчає і такий великий турнір, як «Парад надій*, і такий досвідчений тренер, як Вален­ тина Федорчук (Л . Воскобойникова, газета «Голос У к р а їн и »), II. Складіть план тексту, випишіть ключові слова та словосполучення. ч____ III. Поясніть лексичне значення виділених слів і сполучень. Скористайтеся за потреби тлумачним словником або енциклопедією.IV . IV. Прочитайте текст удруге. Стисло перекажіть прочитане (усно). 255

Уроки розвитку зв’язного мовлення

502. І. Прочитайте виразно вголос виступ науковця Інституту технічної тепло­ фізики на науково-практичній конференції «Енергозбереження». Визначте основну думку та мету висловлювання, його композиційні елементи. Сформулюйте тези виступу (усно). Ш ановні учасники конф еренції! У своєму виступі я зупинюся на питанні істотного зменшення спожи­ вання природного газу за рахунок використання альтернативних видів палива. Учені Інституту технічної теплофізики підрахували, що потенціал замі­ щення природного газу в Україні тільки за рахунок біомаси (відходів) становить 5,2 млрд кубометрів на рік. Наші фахівці розробляють нові технології отримання тепла від різних джерел, наприклад, вугільних тери­ конів, затоплених шахт, річок. Д ля сільських ш кіл і лікарень був створений найпростіший і дешевший котел, який працює на тюкованій соломі. Один тюк горить 4 години. Цього вистачає на цілий день для опалю­ вання і нагріву води. Щ е одне джерело палива — сміттєзвалища. У Маріу­ полі запущена технологія збору і переробки біогазу звалищ, який іде на спалювання для отримання електроенергії і тепла. У деяких промислово розвинених регіонах серйозно погіршується екологічна ситуація через викид газів в атмосферу. В інституті на основі утилізац ії низькокалорійних газів (гази металургійних виробництв, шахтний метан, метан геотермальних вод, супутній газ нафтовидобутку, біогаз) були розроблені технології з використанням когенераційних уста­ новок, що дають змогу отримувати тепло й електричну енергію водночас. Нещодавно наші вчені отримали новий патент на винахід, що об’єднав когенераційну установку з тепловим насосом. За цим принципом розро­ блена і повністю готова до реалізації могутня система теплових насосів на 50 мегават для установки на Чорному морі, біля міста Севастополя. Впро­ вадження комплексу дасть змогу зменшити споживання природного газу на 25 млн метрів кубічних за рік, а також знизити емісію парникових газів до атмосфери на 84 000 тонн С02-еквівалента. А л е , незважаючи на те, що у всьому світі теплові насоси набули великого поширення, у нас досі багато скептиків стверджують, що цього не може бути, бо це суперечить законам фізики. Взагалі, повинен за­ значити, що все нове важко торує дорогу. Краще переконання — наоч­ но показати. Тому ми почали будува­ ти спеціальний центр теплонасосної техніки, куди запрошуємо тих, хто ?• сумнівається, і демонструємо, як це Альтернативні джерела енергії працює. 256

розвитку зв’язного мовлення

Завершуючи свій виступ, я хотів би наголосити на тому, що на сьо­ годні для місцевих керівників немає більш важливого завдання, як еко­ номія природного газу. Фахівці Інституту технічної теплофізики завжди готові надати консультації і необхідну підтримку при складанні регіо­ нальних програм. Дякую за увагу! II. Випишіть ключові слова та словосполучення. __III. Складіть і запишіть план тексту. Прочитайте текст удруге. Докладно усно перекажіть прочитане від третьої особи. У Р О К 6. Усний переказ із творчим завданням І. Прочитайте текст. Визначте його тему та основну думку. Розкажіть про наукове відкриття Фредеріка Жоліо-Кюрі. Від чого застерігав учений? Чим ще, крім науки, він захоплювався? Д О СЛІД Н И К Р А Д ІО А К ТИ В Н О С ТІ Дослідник радіоактивності Фредерік Ж оліо-Кю рі відомий світу як учений, відкриття якого стали основоположними в ядерній фізиці і проклали ш лях розвитку атомної енергетики X X століття. Народився Жан Фредерік Ж о ліо в Парижі. Він був молодшим із шести дітей у сім ’ ї процвітаючого комерсанта. Щ е студентом захоплю­ вався фізикою, хімією , механікою. Зразком для нього було відоме подружжя французьких учених-дослідників — П ’ єр і Марія Кюрі. У 1925 році Ф редеріку пощастило: він починає працювати в лабораторії Марії Кю рі в Інституті радіо. Вона була дуже вимогливим учителем, проте новий лаборант здивував її своєю працьовитістю, вдум ли ві­ стю, винахідливістю. Фредерік досить швидко ово­ лодів методикою дослідження радіо­ активних елементів. З 1926 року разом з Ірен Кюрі, що стала його дру­ жиною, вони почали складні дослі­ дження явищ радіоактивності, самі конструювали прилади, перевіряли їх , ще не усвідомлюючи постійного ризику і небезпеки своїх занять. Результати експериментальних зусиль подружжя Ж оліо-Кю рі лягли в основу відкриття англійсь­ ким фізиком Чедвіком нейрона (1932) та підтвердили існування від­ критого американським фізиком Хмельницька атомна електростанція Андерсоном позитрона. 257

Уроки розвитку зв'язного мовлення

15 січня 1934 року Фредерік та Ірен Ж оліо-Кю рі подали до Французь­ кої академії наук доповідь, яка увічнила їх імена. Вони відкрили штучну радіоактивність. Раніш е були відомі лиш е природні радіоактивні елементи (уран, радій, полоній). Відкриття було відзначене рядом наго­ род, у тому числі Н обелівською премією. Одержуючи її, Фредерік пророче говорив про грандіозну перспективу штучних радіоактивних перетворень, водночас попереджаючи: «Я к щ о ці перетворення охоплять усі елементи нашої планети, то ми повинні з тривогою думати про наслід­ ки такої катастрофи...». Сам Фредерік, продовжуючи свої дослідження, не забував, що вченим не під силу уберегти свої відкриття від шкідливого для людини використання. У ядерних лабораторіях світу тривав штурм атомного ядра, науковці наближалися до створення ядерної зброї. П ід час Д ругої світової війни вчений організував виробництво зви­ чайної вибухівки для потреб французьких повстанців, разом з Ірен був учасником р уху Опору, зробив усе, щоб приховати від гітлерівців результати своїх наукових дослідж ень. П ісля визволення Парижа повернувся до науково-дослідної роботи, згодом очолив Національний центр наукових дослідж ень, став Верховним комісаром з атомної енергії Ф ранції, керував запуском першого французького ядерного реактора. Ірен і Фредерік наполегливо закликали до повної відмови урядів усіх країн від виробництва і застосування атомної зброї, дбали про Н ауку з великої літери. Свої наукові й суспільні погляди Фредерік викладав у численних публікаціях, блискучих виступах. Він добре володів пером, його статті відзначалися оригінальністю і популярністю. Його обдарування виявля­ лись і в іншому: він добре грав у футбол, малював пейзажі й натюрморти, був музикантом. Іл л я Еренбург, який знав його особисто, відмічав, що Фредерік втілював найкращі риси французького характеру: дотепність, товариськість, доброзичливість. Усі, хто спілкувався з ним, пам’ ятали його також як лю дину чутливу, добру, терплячу. Ім ’ я Фредеріка Ж оліо-Кю рі увійш ло в історію науки. Результати його дослідж ень використовуються у фізиці, х ім ії, б іо ло гії, гео ло гії, сільському господарстві, медицині, хоча ядерна фізика, розвитку якої він віддав своє життя, викликала багато проблем у житті людства. Вона приз­ вела до трагедії Хіросіми, Нагасакі, Ф укусіми, Чорнобиля. Ми маємо зав­ жди пам’ятати застереження великого вченого щодо розумного викори­ стання атомної енергії (3 довідника «Знам енні дати. Календар»). II. Складіть план тексту, випишіть ключові слова та словосполучення. III. Поясніть лексичне значення виділених сполучень. Скористайтеся за потреби тлумачним словником або енциклопедією.IV .

IV. Прочитайте текст удруге. Стисло усно перекажіть прочитане, доповнив­ ши переказ розповіддю про використання атомної енергії в сучасному світі та роздумами про Чорнобильську трагедію. 258

•у Уроки

розвитку зв язного мовлення

У Р О К 7. Твір на морально-етичну тему Мікрофон. Які морально-етичні проблеми, на ваш погляд, сьогодні є над­ звичайно гострими? Чи турбують вони сучасну молодь?

І. Пригадайте, що таке мораль, етика. Запропонуйте кілька моральноетичних тем. П. Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Поділіться своїми мір­ куваннями щодо змісту прочитаного. ЛЮ БОВ З Д И ТИ Н С ТВ А Любов виростає з дитинства. Чарівне це слово знаємо змалечку, навчилися вимовляти його з-по­ між перших слів і дорожити ним, як молитвою. А л е не пригадаємо тієї часиночки, коли воно вперше засяяло в душі й наповнило її ясною хви­ лею тепла. Бо чи ж дано запам’ятати ту благодатну мить, коли білими крилами чистоти війнула над нами колискова, коли блиснуло у небі сонце і земля постелилася для найпершого кроку? І тиха колисанка, і святий образ мами, і сонце в блакитному небі, і земля — все це дається, як найдорожчий дарунок світу, і приходить у життя непомітно, як являється у всій красі й силі добро і любов. Все ж таки настає та добра година, коли витворюється велике диво, — на чистих берегах дитинства враз виринає перший знак життя і на весь вік западає в небеса пам’ яті. Людина починається з любові. А любов виростає з дитинства. Виростає з лагідного дотику маминих рук і ласкавого слова, з тихої коли­ скової і веселки в небі, з квітки і вишні або яблуні під вікном, бо в квітці й дереві так багато добра до людини. Торкнувшись цнотливої дитячої душі, воно впродовж цілого життя зоріє, як неопалима купина (За Я . Гояном). III. Поясніть уживання тире в реченнях тексту. Прочитайте висловлювання про любов. Оберіть два з них і поясніть, як ви розумієте їхній зміст. Пригадайте інші крилаті вислови на цю ж тему. 1. Любов виникає з любові: коли хочу, щоб мене любили, я сам пер­ ший люблю (Г . Сковорода). 2. Любити ближнього — як складно і як про­ сто. Не з примусу, не з шани чи за щось. Прийти до нього в дім приємним, добрим гостем і запитати: «Я к тобі ж илось?» (Ю. Вавринюк). 3. Любов — хліб голодного, чиста вода спраглого, сонце заціпенілої людини, необхід­ ний для живого сік (М . Кваст ). 4. М ало бачити. Мало — розуміти. Треба любити. Немає загадки Таланту. Є вічна загадка любові (Гр. Тютюнник). 5. Любов все терпить, любов лагідна, любов не заздрить, любов не чва­ ниться, не горда, не поводиться нечесно (3 «П ослання до коринтян апо стола П а вл а *). 6. Не потрібно багато багажу, щоб пуститися в дорогу життя — достатньо любити (М . К васт ). 7. Коли мовчиш — мовчи з любов’ ю. К оли говориш — говори з лю бов’ ю. К оли виправляєш — 259

Уроки розвитку зв’язного мовлення

виправляй з лю бов’ю. Коли вибачаєш — вибачай з любов’ ю. Май завжди в глибині серця корінь любові. З того кореня виростуть тільки добрі справи (Се. Август ин). I. Прочитайте вголос виразно вірш, дотримуючись корм літературної вимо­ ви. Визначте його основний мотив. Розкажіть про красу і щирість почуттів ліричного героя. і

Валентин Рекуненко. Бузок

Весна бузками підпалила Твоє сліпе й глухе вікно. Ти ще нікого не любила, А я люблю. Тебе. Давно. В полоні мрійного розмаю Ти ще не знаєш, далебі, Щ о ці скарби пахкого маю У сі — тобі, тобі. Тобі! До тебе всі стежки приводять, Д ля тебе — щебети гаїв, Де солов’ яточок народять Безсмертні наші солов’ї. Не встигнуть збутись квіту віти. Я к я вагання допалю І принесу тобі... не квіти — Своє зачаєне «л ю б л ю ». Я кщ о ж полюбиш кого-небудь, Я це в собі переболю, Бо я за себе і за тебе, За нас обох тебе люблю. д і всшов

II. Розгляньте репродукцію картини Валентина Рекуненка. Розкажіть, що зображено на ній, яким настроєм вона наповнена. Чи співзвучна картина з вір­ шем? Яку ілюстрацію до цього вірша дібрали б ви? у 508.

Напишіть твір на одну з тем: «Любити ближнього — як складно і як про­ сто*, «Вічна загадка любові», «Любов все терпить», «Любов виникає з любові», «Любов виростає з дитинства*. Використайте як цитати висловлювання, подані в попередній вправі або дібрані самостійно Прочитайте висловлювання на тему добра і зла. Оберіть два з них та поясніть, як ви розумієте їхній зміст. Пригадайте інші крилаті вислови на цю ж тему.

1. Добро треба шукати, а зло саме прийде (Нар. творчість). 2. Я к можна на зло відповідати добром? На зло відповідають справедливістю. На добро відповідають добром (Конфуцій). 3. Добра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те говорять уста його (Л к . 5.45). 4. Зло в людях, як море, не припиняє бушувати, доки не виснажить самого себе (В. Ш експір). 5. Не 260

Уроки

розвитку зв'язного мовлення

від грошей народжується добро, а від добра бувають у людей гроші і всі інші блага як в особистому житті, так і в громадському (Сократ). 6. У самому собі, у тобі джерело добра. Воно не перестане бити, поки ти будеш розкопувати його (М а р к Аврелій). 6. Найбільша наука життя — мудрість, а найбільша мудрість — бути добрим (Гр. Тютюнник). Мікрофон. З якими словами ви звернулися б до свого друга, знайомого, якби помітили, що він чинить зло? Що ви йому порадили б? 511. Поміркуйте над поданими проблемними запитаннями. Напишіть твір-роздум, теза якого була б співзвучна з одним із цих запитань. Використайте як цитати висловлювання, подані в попередній вправі або дібрані самостійно. 1. Як ви розумієте добро і зло та їх взаємодію чи протидію? 2. Щ о частіше зустрічається в житті — добро чи зло? Чи завжди зло карається? 3. Щ о, на вашу думку, є рушієм у світі (зло, добро, любов, патріотизм, кар'єра тощо)? 4. Чи помічали ви, щоб вчинки, спрямовані на добро, перетворювали­ ся у зло? Чому так відбувалося? 5. Як виникає зло і чим відповідати на зло: злом, добром, справедли­ вістю? 6. У чому «ж и в е» добро? ТЦо спонукає людей на добрі вчинки? 7. На вашу думку, за добро треба боротися чи просто жити з ним у серці? , 512. Напишіть твір на одну з тем: «Дружба — не послуга», «Гляди не забудь: людиною будь», «Чи сучасно бути вихованим?», «Шануймо старість», «Хто поважає себе, того поважають інші», «І малі люди виростають». У Р О К 8. Аудіювання І. Прослухайте текст із голосу вчителя чи однокласника. Визначте пізна­ вальну цінність тексту й актуальну інформацію в почутому. Щ О Т А К Е М РТ? Д ля обстеження центральної нервової системи, зокрема головного чи спинного мозку, і виявлення в нервовій тканині вогнищ судинного, скле­ ротичного, інфекційного походження застосовується магнітно-резонансна терапія (М РТ ). Ц е досить точна діагностична процедура, за допомогою якої лікар має змогу виявити патологічний процес, дізнатися про його роз­ ташування, поширення і навіть походження. Про точність методу свідчить те, що з його допомогою можна виявити навіть найменші осередки величиною до 1 мм. Лю ди н у поміщ аю ть у сп ец іальн у камеру, в якій створюється магнітне поле. Від напруги магнітного поля залежить точність методу. Д ля точнішого обстеження і діагностування вогнищ, які не можна вло­ вити магнітно-резонансним томографом, хворому внутрішньовенно вво261

Уроки розвитку зв’язного мовлення

дять контрастну речовину — магневіст. Вона посилю є діагностичну % точність томографа і дає змогу поба­ чити найдрібніш і вогнища. На нових установках результати обсте­ ження можна отримати на рентгеноплівці, що дає лікарю точніше уявлення про стан хворого. Старі машини з низькою напругою маг­ нітного поля видають результати на папері. Показань для застосування М Р Т Обстеження існує дуже багато. Наприклад, М РТ на магнітно-резонансному томографі головного мозку призначають, якщо є перші ознаки внутрішньо­ черепної гіпертензії, частий головний б іль, що з часом посилюється, підозра на менінгіт, мозочкові розлади, осередково-неврологічні сим­ птоми (двоїння в очах, обмеження гостроти зору) у поєднанні з головним болем. Скутість у ногах під час ходіння, порушення функції тазових органів, біль невідомого походження в попереку чи грудному відділі хребта — показання для проведення М Р Т спинного мозку. Призначають М Р Т лиш е після детального неврологічного огляду у лікаря-невропатолога зазвичай для уточнення діагнозу або якщо у хворого з ’ являються певні симптоми, які лікарю тяж ко пояснити. В Україні М Р Т почали використовувати з 1995 року. Сьогодні в Києві є близько 10 установ, де роблять таке обстеження. Наприклад, можна звернутися до Інституту нейрохірургії ім. А .П . Ромоданова АМ Н України, Київського міського діагностичного центру, Київської міської центральної лікарні. Тут роблять обстеження на найновіших установках (3 газети). II. Виконайте подані завдання до тексту. 1. Складіть і запишіть простий план почутого. 2. З’ясуйте, якої галузі знань стосується інформація. 3. Визначте тему та основну думку тексту. 4. Визначте стиль, тип і жанр мовлення. 5. Вкажіть на характер побудови тексту (мовлення діалогічне чи монологічне). 6. Визначте елементи композиції. 7. З’ясуйте, яку основну та другорядну інформацію містить текст. 8. Запишіть терміни, які ви запам’ятали. Звірте свої записи з надрукованим. Зробіть висновок про роль термінів у викладі теми. 9. Визначте, який вид аудіювання ви використали. 10. Попрацюйте в парах. Сформулюйте і задайте один одному по два запитан­ ня за змістом тексту. Вислухайте й оцініть відповіді.I. III. Уявіть, що вам треба виступити з повідомленням на тему «Сучасні мето­ ди діагностики в медицині». Складіть тези прослуханого тексту, якими ви могли б скористатися під час свого виступу. 262

■

У роки

розвитку зв'язного мовлення

514. І. Прослухайте текст із голосу вчителя або однокласника. Випишіть інфор­ мацію про українців, які вибороли звання олімпійських чемпіонів. ІСТО РІЯ О ЛІМ П ІЙ С ЬК О ГО Р У Х У В У К Р А ЇН І Історія олім пійського руху в Укра­ їн і розпочалася в 1952 році, коли спортсмени України у складі збірної команди Радянського Союзу вперше взяли участь в іграх X V Олімпіади в Гельсін кі. З 1952 по 1990 роки о л ім ­ пійський рух в Україні розвивався та зміцню вав свою позицію в ж итті Я н а К ло ч к о в а країни. Українські атлети складали щонайменше 25% кож ної олім п ій ської команди СРСР. Під час ігор X X II Олімпіади 1980 року деякі матчі футбольного турніру з великим успіхом проводилися в Києві. 22 грудня 1990 року Перша Генеральна асамблея засновників прийняла рішення створити Національний олім ­ пійський комітет (Н О К ) України і ця дата є офіційною датою його ство­ рення. У вересні 1993 року НОК України був остаточно визнаний Міжна­ родним олімпійським комітетом. Основні завдання НОК України — орга­ нізація підготовки та участі спортсменів в О лім пійських іграх, розширення міжнародного співробітництва, популяризація масового спорту і здорового способу життя, фізичне і духовне збагачення людей. Першим президентом НОК України був обраний олімпійський чемпіон Валерій Борзов Ігри X X Олімпіади в Мюнхені, легка атлетика 100 м та 200 м). На іграх X X V I Олімпіади в Атланті національна команда України завоювала 9 золотих, 2 срібні та 12 бронзових медалей, посівши 9-те загаль­ нокомандне місце. Всього 959 атлетів У країни брали участь в Олімпійських іграх. Ними завойовано 207 золотих, 134 срібні та 139 бронзових медалей. Українц і

ставали

олімпійськими

чемпіонами,

репрезентуючи

Радянський Союз і незалежну Україну. Найтитулованішим українським олімпійським чемпіоном є херсонська гімнастка Лариса Латиніна. Вона завойовувала звання олімпійського чемпіона 9 разів і одержала загалом 18 олімпійських медалей. За часи незалежності першим олімпійським чемпіоном стала Оксана Ваюл. На літн іх іграх перше звання олімпійського чемпіона виграв у 1996 році борець класичного стилю В ’ячеслав Олійник. Найбільше разів золоті медалі олімпіад в складі збірної України вигравала «золота рибка* Яна Клочкова. Вона ставала олімпійським чемпіоном 4 рази (І з журналу). II. Визначте тему тексту, його стиль, тип і жанр мовлення. Розкажіть, що нового ви дізналися з цього висловлювання і якою інформацією можете його доповнити. Сформулюйте три запитання за змістом почутого.I. III. Запишіть ключові фрази і слова тексту. Доберіть свій варіант заголовка. 263

Уроки розвитку зв’язного мовлення

У Р О К 9. Д ілов і паперті. Звіт про виконану роботу Пригадайте! 1. Які основні ознаки офіційно-ділового стилю мовлення? 2. Що таке ділові папери? Які види ділових паперів ви вивчали в попередніх класах? , 415. Прочитайте звіт про виконану роботу. Зазначте реквізити цього докумен­ та, стисло перекажіть його текст. Поміркуйте, з якою метою складаються звіти. ЗВІТ учня 11 класу Сквирської загальноосвітньої школи Назаренка Олексія Павловича про навчальну практику з 10 по 24 червня 2011 року Навчальну практику я проходив на Сквирській дослідній станції Інституту агроекології Української академії аграрних наук. Детальну програму практики в основному виконано успішно. Упродовж перших двох днів я ознайомився з роботою установи, з темами, над якими працюють ї ї наукові співробітники, та пройшов інструктаж з охорони праці. Основним напрямом діяльності станції є створення конкурентоздатних сортів і гібридів овочевих культур, стій­ ких проти шкідників та хвороб. Тут вирощується широкий асортимент насіння моркви, буряку столового, редьки зимової, селери, капусти, цибулі. Лабораторії обладнані сучасними засобами, забезпечені довідко­ вою літературою, ведуться журнали обліку, наявна техніка для обробіт­ ку земельних ділянок. В інші дні я спостерігав за ростом і розвитком рослин, проводив сільськогосподарські досліди, а також виконував різні роботи, зокрема поливав, проріджував і прополював рослини. Під час виконання завдань особливих труднощів не виникало. Результати роботи було обговорено з моїм наставником. Практика на дослідній станції допомогла мені отримати практичне уявлення про професію селекціонера, набути досвіду вирощування рослин, поглибити і закріпити здобуті в ш колі знання з ботаніки, селекції, генетики. 25.06.11 Поняття звіту

Реквізит и

264

/Підпис/ Звіт — це документ про виконання певної роботи, зав­ дань, доручень і т.ін. У звіті повідомляється про роботу окремої людини чи діяльність колективу, організації за певний проміжок часу. Звіт може бути усний чи письмо­ вий, оформлений у вигляді тексту або цифрових даних. Звіт про виконану роботу має такі реквізити: • назва виду документа;

розвитку зв зв':язного мовлення

заголовок (вказуються прізвище, ім ’ я та по батькові особи, найменування установи, звітний період); • текст (вид роботи, опис та аналіз виконаної роботи, пропозиції, зауваження, перспективи на майбутнє); дата складання; підпис. Великий за обсягом звіт поділяють на частини, кожна з яких має свій заголовок. 616. Складіть і запишіть звіт про виконання якоїсь роботи (проходження літ­ ньої практики, чергування класу по школі, проведення благодійної акції, участь у громадських заходах тощо) або звіт про діяльність колективу, організації за певний проміжок часу. У РО К 10. Протокол. Витяг із протоколу І П І. Пригадайте, чи доводилося вам бути учасником зборів (нарад, засідань, конференцій). Які питання на них обговорювалися? Які рішення ухвалено? II. Прочитайте зразок протоколу. Визначте його вступну й основну части­ ни. Вкажіть реквізити та зверніть увагу на місце розташування кожного з них. Розкажіть, з якою метою складається протокол. Які обов’язкові елементи цього документа? Протокол № 8 зборів учнівської ради загальноосвітньої школи № 5 м. Луцька 23 квітня 2011 р.

м. Луцьк

Голова — Борисевич Т. Л. Секретар — Загородки Л . В. Присутні: члени ради ш коли — 9 осіб (список додається). Порядок денний 1. Про заходи щодо впорядкування та озеленення ш кільного саду. Доповідач — Каневський В. О. 2. Про підсумки конкурсу «Н аш а класна к ім н ата». Доповідач — Стрілець Т. О. І. С Л У Х А Л И : Інформацію Каневського В. О. про незадовільний стан ш кільного саду та необхідний обсяг робіт. В И С ТУ П И ЛИ : 1. М іщенко О. П. запропонував утворити групи за добровільним принципом для впорядкування території саду. 2. Кузишин О. І. вніс пропозицію звернутися за посадковим матеріа­ лом до міського розсадника.

265

Уроки

розвитку зв’язного мовлення

УХВАЛИЛИ: 1. Затвердити графік робіт для впорядкування шкільного саду та призначити відповідальним за його додержання Решетаря А . П. 2. Формувати групи учнів за добровільним принципом кількістю 5-7 осіб. II. С Л У Х А Л И : Інформацію Стрілець Т. О. про підсумки конкурсу «Наш а класна кім ­ ната». В И С ТУ П И ЛИ : 1. Ю химчук Є. А. із пропозицією затвердити список переможців кон­ курсу. 2. Малицький В. О. запропонував рекомендувати педагогічній раді ш коли нагородити учнів 11-А класу поїздкою до м. Києва. УХВАЛИЛИ: 1. Затвердити список переможців конкурсу «Н аш а класна к ім н ата ». 2. Рекомендувати педагогічній раді ш коли нагородити учнів 11-А класу поїздкою до м. Києва. Додат ок: 1. Список учасників зборів на 1 арк. 2. Графік робіт для впорядкування ш кільного саду на 3 арк. 3. Список переможців конкурсу «Наша класна кімната» на 1 арк. Голова зборів

/Підпис/

Т. Л . Борисевич

Секретар

/Підпис/

Л . В. Загородня

П онят т я протоколу

Структура протоколу

266

Протокол — це документ, у якому фіксуються хід і результати роботи нарад, засідань, зборів, конференцій. У протоколах відображаються всі виступи з питань, що розглядаються, а також рішення, ухвалені в результаті обговорення. Текст протоколу складається з двох частин: вступної та основної. У вступній частині вказується дата проведення зібран­ ня, зазначаються прізвища й ініціали присутніх. За великої кількості присутніх їхній список складається окремо й додається, а в протоколі зазначається лиш е загальна кількість присутніх. У цій частині подається також порядок денний, у якому зазначають перелік питань, винесених на розгляд, прізвища й ініціали доповідачів, а в разі потреби — вказують їхні посади. Основний текст протоколу поділяється на розділи, які відповідають пунктам порядку денного. Розділи нуме­ руються арабськими цифрами. Коясний розділ містить такі частини:

■

СЛУХАЛИ вказується доповідач і тема доповіді; викладається зміст доповіді

Реквізити. прот околу

Види прот околів

Уроки розвитку зв’язного мовлення

ВИСТУПИЛИ вказуються виступаючі; викладається зміст виступу

УХВАЛИЛИ записується прийняте рішення

У тексті протоколу слова С Л У Х А Л И , В И С ТУ П И Л И , У Х В А Л И Л И пишуться без відступу від межі лівого поля і, як правило, великими літерами. П ісля цих слів ставиться двокрапка, а наступний текст викладається з абзацу. Зверніть увагу! Текст протоколу викладають від третьої особи множини. Протокол має такі реквізити: • назва виду документа; / • порядковий номер; • назва зібрання (збори, нарада, конференція тощо); • найменування установи (підприємства, організації), де відбувається зібрання; • дата проведення; • місце складання (назва населеного пункту); прізвища та ініціали присутніх (або кількість присутніх); • посади, прізвищ а, ін іц іа ли голови та секретаря зібрання; • порядок денний (у називному відмінку) з зазначен­ ням доповідачів із кожного питання; • основний текст; • перелік додатків до протоколу із зазначенням к ільк о ­ сті сторінок і примірників; • підписи голови і секретаря зібрання. Зверніть увагу! Датою протоколу є дата проведення зібрання. За обсягом фіксованої інформації протоколи бувають трьох видів: • короткі (записуються лиш е обговорювані питання, прізвища доповідачів, прийняті рішення); • повні (відрізняються від коротких стислим поданням виступів доповідачів та інш их учасників); • стенографічні (записую ться дослівно всі виступи, (репліки, запитання, відповіді).

И ІА

У я в іт ь , що ви берете участь у зборах лідерів молодіжних громадських орга­ нізацій . Я к е питання ви запропонували б до порядку денного цього зібрання? С к лад іт ь усно основний текст протоколу вказаних зборів, який би складався з одного р озд ілу і містив частини «Слухали», «Виступили», «Ухвалили». 267

Уроки

розвитку зв’язного мовлення

Прочитайте зразок витягу із протоколу. Вкажіть його реквізити та звер­ ніть увагу на місце їхнього розташування. Порівняйте цей документ із поданим вище зразком протоколу. Поміркуйте, з якою метою складають витяги. Витяг із протоколу № 8 зборів учнівської ради загальноосвітньої ш коли № 5 м. Луцька від 23 квітня 2011 р. II. С Л У Х А Л И : Інформацію Стрілець Т. О. про підсумки конкурсу «Н аш а класна кім­ ната». УХВАЛИЛИ: 2. Рекомендувати педагогічній раді ш коли нагородити учнів 11-А класу поїздкою до м. Києва. Голова зборів Т. Л . Борисевич Секретар Л . В. Загородня Згідно Заступник директора ш коли /Підпис/

Г. О. Ковальчук

27.04.11 П онят т я вит ягу Реквізит и вит ягу

Засвідчення вит ягу 268

Витяг із протоколу є копією частини протоколу, яка стосується певного питання порядку денного. Ц і доку­ менти використовують для доведення прийнятих на зібранні рішень до зацікавлених осіб або організацій. Під час складання витягу з протоколу з оригіналу доку­ мента до витягу без будь-яких змін і скорочень перено­ сять такі реквізити: • порядковий номер; • назва зібрання (збори, нарада, конференція тощо); • найменування установи (підприємства, організації), де відбувається зібрання; • дата проведення; • місце складання (назва населеного пункту); • прізвища та ініціали присутніх (або кількість присутніх). Інші реквізити переносять так: • з порядку денного вибирають лиш е ті питання, рішення з яких цікавить замовника витягу з протоколу (при цьому порядкові номери цих пунктів порядку ден­ ного залишають без змін); • з основної частини протоколу вибирають тільки той розділ або к ілька розділів, що стосуються відповідних питань порядку денного; • з реквізиту «П ід п и с» переносять прізвища та ініціали голови і секретаря зібрання. Проте ці особи витяг із про­ токолу не підписують. Обов’ язковим реквізитом витягу з протоколу є відмітка про засвідчення документа, яка складається з напису

Уроки розвитку зв’язного мовлення

«З гід н о», найменування посади особи, яка її оформила, підпису особи і дати засвідчення. Підпис особи може бути скріплений печаткою установи (підприємства, організації). Наприклад: Згідно Начальник відділу кадрів /Підпис/ В. М. Добровольський 15.08.11 I. Складіть протокол на одну з уявних ситуацій: а) збори учнів класу, на яких обговорювалися важливі питання шкільного життя; б) конференція юних матема­ тиків (біологів); в) засідання спортивного комітету школи з питань організації доз­ вілля та проведення чемпіонату з певного виду спорту; г) батьківські збори у вашо­ му класі; ґ) збори керівників загонів молодіжної організації вашого району. II. Укладіть витяг із складеного протоколу. У РО К I I . Розгорнуте повідомлення в науковому та публіцистичному стилях П ригадайт е! Я к і особливості наукового та публіцистичного стилів мовлення? I. Чи доводилося вам виступати на зборах, семінарських заняттях? Що зда­ лося вам найважчим? Чи зуміли ви донести інформацію до слухачів? II. Користуючись тлумачним словником, поясніть, чим повідомлення відрізняється від доповіді, виступу, промови. О собли­ віст ь п ові­ дом лення

Повідомлення — це невеликий публічний виступ на якусь тему. Особливістю розгорнутого повідомлення є те, що до його складу входить не одне-два речення, а цілий ланцюжок взаємно пов’ язаних речень.

Уявіть, що вам треба виступити з повідомленням на тему «Українські музичні інструменти» перед; а) першокласниками; б) десятикласниками; в) сту­ дентами медичного університету; г) студентами консерваторії. Чим відрізняти­ муться ваші повідомлення? Від чого залежатиме те, як сприйме кожна аудито­ рія ваш виступ? 823. І. Уявіть, що ви стали учасником міжнародної конференції з питань еколо­ гії. Підготуйте розгорнуте повідомлення за попередньо складеними тезами або конспектом на дібрану самостійно тему чи одну із запропонованих тем: «Еколо­ гічна ситуація в Україні», «Природні ресурси мого населеного пункту», «Гро­ мадські екологічні організації», «Альтернативні види енергії», «Перспективи біологічного пального». Скористайтеся при виконанні завдання різними інфор­ маційними джерелами (журналами, посібниками, мережею Інтернет тощо). II. Після виступу проаналізуйте власне повідомлення щодо того, як сприй­ няли його слухачі, чи досягли ви взаєморозуміння з ними. 269

Уроки

розвитку зв’язного мовлення

III. Прослухайте повідомлення ваших однокласників. Проаналізуйте вико нане ними завдання за такими критеріями: • • • • • •

відповідність змісту тексту; логічність викладу матеріалу; раціональне використання відведеного часу; використання виражальних засобів, риторичних запитань, цитат тощо; мовленнєве оформлення; наявність контакту з аудиторією.

■*•= Підготуйте розгорнуте повідомлення за попередньо складеними тезами чи конспектом у науковому стилі на одну з поданих тем: «Звичаї нашого народу», «Роль води в живих системах», «Історія вивчення клітин», «Сучасна політична карта світу», «Світові природні ресурси*, «Штучні супутники Землі», «Роль фізики в житті людини», «Витоки українського футболу», «Історія розвитку гімнастики в Україні». Скористайтеся підручниками, за якими ви навчаєтеся, та іншою літературою.

У Р О К 12. Виступ публіциетиячного характеру П ри гада йт е! Я к і особливості публіцистичного стилю? В Мозковий штурм. У чому секрет успішного публічного виступу? І. Складіть і запишіть план виступу на одну з поданих суспільно-політичних тем (на вибір): «Щаслива сім’я », «Здоров’я нації багатство держави», ♦Міцна економіка — міцна держава», «Яким має бути президент країни?», «Гордість держави» . II. За складеним планом підготуйте усний виступ публіцистичного характе­ ру та виголосіть його перед однокласниками. III. Прослухайте виступи однокласників, укажіть на позитивні сторони робіт. І. Поміркуйте, що ви хотіли б поліпшити в життєдіяльності вашого населе­ ного пункту. Складіть і запишіть план та підготуйте за ним усний виступ перед місцевою громадою, у якому обґрунтуйте свою пропозицію й окресліть шляхи втілення її в життя. II. Якщо маєте можливість, зробіть аудіозапис свого виступу, прослухайте його і проаналізуйте. Уявіть, що вам треба виступити в теле- чи радіопередачі для старшокласни­ ків. Підготуйте усний виступ публіцистичного характеру на одну із запропонова­ них тем (на вибір): «Ким і яким бути?*, «Цікава людина. Яка вона?», »Справи шкільні», «Мені пощастило», «Спробуйздивуватися», «Просмаки сперечаються*. 270

■ у Уроки

розвитку зв'язного мовлення

У Р О К 13. Переклад текстів I. Перекладіть і запишіть текст українською мовою. Визначте його стиль і тип мовлення. Идёшь по зимнему лесу и не налюбуешься. Глубокие и чистые лежат под деревьями сугробы. Высокие, неподвижные спят сосны, синеватые тени их стройных стволов лежат на белых нетронутых сугробах. Над лес ­ ными тропинками кружевными белыми арками согнулись под тяжестью инея стволы молодых берёз, тяжёлыми шапками белого снега покрыты ветки высоких и маленьких елей. Сорвётся такая белая шапка с верши­ ны высокой ели — долго серебрится в морозном воздухе лёгкая снежная пыль. Тихо в спящем зимнем лесу, но чуткое ухо улавливает живые тонкие звуки (И . Соколов-М икит ов). Довідка. Сугроб — замет, любоваться —- милуватись, ствол — стов­ бур, тропинка — стежинка, кружевной — мереживний. II. Зіставте ваш переклад із надрукованим. Порівняйте вимову й написання виділених слів в обох мовах. III. Зіставте вживання розділових знаків в обох текстах. Який висновок можна зробити? Зверніть увагу! 1. Під час перекладу перекладайте не окремі слова, а думки. Перечи­ туйте все речення після перекладу. 2. Добирайте з низки можливих слів (синонімів) те слово, яке є дореч­ ним в оточені інших слів і точніше передає думку. П он я т т я си н хрон ного перекладу

Н авички перекла­ дача

Синхронний переклад — це усний переклад, здійснений одночасно з виголошенням тексту-оригіналу. Під час синхронного перекладу перекладач відтворює промову оратора іншою мовою із затримкою максимум в дол і секунди. Д ля цього використовується спеціальне обладнання (навушники, мікрофон, ізольована кабін­ ка). Перекладач знаходиться в ізольованій кабінці (к ім ­ наті), щоб його голос не заглушав голос оратора і не заважав останньому говорити. За допомогою апаратури підсилення переклад подається слухачам у навушники. Отже, перекладачеві-синхроністу треба одночасно с л у ­ хати, запам’ ятовувати і говорити. Особливістю синхронного перекладу є те, що перекла­ дач не повинен дослівно перекладати весь текст, а може замінювати словосполучення і речення оратора більш короткими синонімічними одиницями, а також пропу­ скати частини висловлювання, які дублюють інформа271

Уроки розвитку зв’язного мовлення

Сфера заст осуван­ ня

цію із попереднього контексту. Якщ о перекладач не володіє цими навичками, то його переклад буде суц іль­ ною малоприемною скоромовкою. З використанням технологій синхронного перекладу, як правило, організовуються заходи у великих конфе­ ренц-залах чи аудиторіях за участю великої кількості людей (конференції, семінари, презентації і т.д.). Синхронний переклад слід відрізняти від послідовного перекладу, який здійснюється після прослуховування певної одиниці тексту, в паузах між цими одиницями.

11» працюйте в парах. Прочитайте повільно один одному подані речення й виконайте їхній синхронний переклад.

1. Когда мы возвращались домой, было темно и тихо (А. Чехов). 2. Цве­ тущие вишни надели наряд, будто их кто-то осыпал снегом (В. Короленко). 3. В каждом из нас природой заложена способность воспринимать прекрас­ ное (Л . Волынский). 4. Сквозь ночную тьму, словно чьи-то недремлющие очи, пламенеют сигнальные огни на кораблях (О. Гончар). 5. Когда я вижу эти далёкие неприступные горы, мне хочется взобраться на них и посмо­ треть, какой мир откроется моим глазам за горами (А. Чайковский). 6. Мы знали, что под рыхлым снегом, если разгрести его руками, ещё можно найти свежие лесные цветы (К . Паустовский). ^53 >Д Запишіть за допомогою спеціального обладнання (мобільний телефон, дик­ тофон, магнітофон) фрагмент теле- або радіопередачі російською мовою. Вико­ найте синхронний переклад цього тексту українською мовою. Крім того, під час перекладу ви можете, скориставшись навушниками і мікрофоном, зробити аудіозапис свого мовлення, а потім проаналізувати переклад. Щ Ц ^ І . Виконайте переклад тексту (на вибір) з голосу вчителя або однокласника (однокласниці). Скористайтеся довідкою після тексту. ЗАК О Н Ы ЭКОЛОГИИ Сила любого закона — в том, что никто не может безнаказанно его нарушать. Н ельзя нарушать и законы экологии. Сто лет компании, выпускающие автомобили, продавали их и считали своё дело успешно сделанным. А теперь во многих странах либо разрабаты­ ваются, либо уже приняты законы, обязывающие автомобилестроителей (впрочем, как и многих других товаропроизводителей) нести огветсвенность за свою продукцию и после того, как её перестали использовать. Автомобильные компании теперь вынуждены налаживать сбор и захоро­ нение отработавших свой срок автомашин. Сейчас в промышленной эко­ логии разработана даже концепция так называемого жизненного цикла вещей: давая согласие на выпуск какого-то продукта, общество должно ясно представлять, что будет с этим продуктом в дальнейшем, где закон­ 272

розвитку зв язного мовлення

чится его существование и что придётся делать с его «останками». Ответ всегда один и тот же: надо наладить производство таким образом, чтобы отходы и конечные результаты (любая вещь в конце своего жизненного цикла) одного промышленного производства стали сырьём для другого. Сейчас настаёт время расплаты за экологическое невежество и аван­ тюризм и для космической промышленности. До сих пор мы достаточно беззаботно запускаем многотысячетонные аппараты в атмосферу, дальний и ближний космос и не думаем всерьёз об экологических послед­ ствиях этого сверхмощного вмешательства в деликатнейшие химико-фи­ зические процессы. Человечеству может аукнуться загрязнение около­ земного пространства — ж аль, что тогда уже не будет в живых людей, бездумно создавших эти проблемы, и решать их придётся тем, кто только сегодня входит в жизнь (П о А. Яблокову). Довідка. Ли бо — або, чи то; согласие — згода, сырьё — сировина, без­ наказанно — безкарно; невежество — неосвіченість, невігластво; послед­ ствие — наслідок, сверхмощный — надпотужний; вмешательство — втручання, околоземный — навколоземний. У Ч Е Н И Е С УВ ЛЕ Ч Е Н И Е М Проделаем такой маленький эксперимент. Зададим ученику третьего класса и машине одну и ту же задачу. Несложную, но такую, которую ни машина, ни ученик никогда не решали. Что сделает машина? Она пере­ берёт все правила решения более или менее похож их задач, обнаружит, что ниодно из этих правил к задаче не подходит, и откажется решать. А ученик? Он тоже скоро обнаружит, что задача совсем новая. И всётаки он будет продолжать размышлять! Если информации не хватает машине, она перестает работать. Если же информации не хватает челове­ ку, в данном случае нашему третьекласнику, он начинает... волноваться! Поиск и волнение, поиск и чувство связаны между собой неразрывно. Когда я натолкнулась на статью «Учение с увлечением», — рассказы­ вает Вера, — я подумала: какое может быть в учении увлечение? Но, прочитав, решила проверить. На другой день у нас была алгебра — самый скучный для меня предмет. «Откройте учебники на странице 104, задача номер 761. Решайте самостоятельно», — сказала учительница. Я со скучным лицом открыла учебник и уставилась в задачу. В общем-то, я в них немного разбираюсь, но делаю это со страшной скукой. Прочитав задачу раз, другой, я, ничего не поняв, стала смотреть задачи, которые мы раньше реш али. Затем, вспомнив «об учении с увлечен и ем », усмехнулась. Но потом сказала себе: «Н ечего улыбаться. Давай решай». И снова начала читать задачу. Прочитала, подумала и вдруг словно вышла из тёмного леса на залитую солнцем поляну, такой простой пока­ залась мне задача, что я схватила ручку, начала быстро писать, и вскоре ответ бы л готов. Сверилась с ответом, оказалось, что задачу я решила правильно. С того самого урока я словно изменилась, алгебру жду, как после долгой зимы лета. Учение с увлечением!» 273

Уроки розвитку зв’язного мовлення

•

Вся хитрость в том, что без восторга, без страсти Вера не смогла бы решить задачи! Она не училась чувствовать, но страстно стремилась к ответу, и чувство восторга, необходимое для решения задачи, само роди­ лось в её душе (П о С. Соловейчику). Довідка. Размыш лять — розмірковувати, міркувати, увлечение — захоплення, скучный — нудний; словно — мов, немов, страсть — пристрасть. П РЕКРАСНАЯ И ГРА — ФУТБОЛ «Так как в городе создаётся много беспорядков из-за игры в больш ой мяч, мы распоряжаемся и запрещаем именем короля и под страхом тю рь­ мы впредь играть в ф утбо л*. Это строки из указа английского короля Эдуарда II (1284-1307). Но грозный указ игроков в «больш ой м яч » не остановил. Слово «ф у тб о л » произош ло от английского foot — стопа и ball — мяч. Игра называлась «ножной мяч*, Віктор Рижих. К и ївський ф утбол но англичане долгое время играли и руками тоже. В середине X IX века среди любителей футбола даже обра­ зовались две враждующие группировки. Одна группировка выступала за игру «то льк о н ога м и », другая — за игру «и руками и ногам и». Пришлось создавать совещание, так как стороны никак не могли примириться. Совещание состоялось в 1863 году в Лондоне, и было довольно бурным. Победили сторонники «ножного ф утбола». И когда это случилось, они, выпроводив из зала оскорблённых противников, создали свой союз. Вскоре появились и первые футбольные правила. В них ни слова не говорилось о том, что вводиться 11-метровый штрафной удар (без защ и­ ты — пенальти («н а к а за н и е»). Не предусматривался и судья на поле. Он должен был сидеть на трибуне и решать споры только по просьбе самих игроков. Ворота представляли собой два столба, поверх них натяги­ валась верёвка. Спустя некоторое время в воротах появилась сетка-невод. Невод предложил торговец рыболовной снастью из Ливерпуля после того, как судья не заметил гол, забитый его любимой командой (И з журнала). Довідка. Впредь — надалі, игрок — гравець, группировка — угрупо­ вання; совещание — нарада, бурный — бурхливий; сторонник — при­ хильник, прибічник; наказание — покарання, верёвка — мотузка. II. Зіставте переклад із надрукованим. Перевірте за допомогою словника пра­ вильність перекладу слів та словосполучень, які викликали у вас труднощі під час роботи.I. III. Порівняйте вимову й написання виділених слів в обох мовах. 274

V Уроки

розвитку зв язного мовлення

53* Попрацюйте в парах Начитайте і запишіть заздалегідь за допомогою спеціального обладнання (мобільний телефон, диктофон, магнітофон) російсько­ мовний текст відповідно до профілю вашого навчання. Запропонуйте одноклас­ нику (однокласниці) виконати синхронний переклад цього тексту (текст прослуховуеться через навушники). Проаналізуйте переклад. У Р О К 14. Переказ-переклад І. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку, тип і жанр мовлен ня. Поставте проблемне запитання за змістом прочитаного (українською мовою). П Л А Т А ЗА ВЫ СТРЕЛ Осенью лес молчит. Такая тишина! За сто шагов слышно, как убегает мышь по сухим листьям. В предчувствии холодов умолкли птицы. Ни звука. В такую пору' особую радость в лесу при­ носит рабочая музыка дятла. Кажеть­ ся, не по дереву, а по тугой струне сту­ чит костяной молоточек. Я долго шёл по ельнику, пока не увидел единственного музыканта в безмолвном лесу. Д ятел работал без устали. На заболевшей сосне виднелся узор его «д о ло та ». В бинокль было видно, как длинным языком дятел доставал засевших в древесине ли ч и ­ нок. Я спрятался за куст полюбовать­ Георгій Паалюк. Золота осінь ся работой. Дятел косился вниз, но продолжал барабанить... В эту минуту случилась история, к сожалению, очень нередкая. Из кустов орешника грянул выстрел. Дробью сорвало истонченную червями кору. Вместе с ней на жёлтую траву упала и птица. Из синего дыма на прогалинку вышел парень лет семнадцати с новой двустволкой, со скрипящим поясом, полным патронов. - Зачем? - А просто так... — Парень неловко топтался на месте... Я взял из его рук птицу и кинул в траву: «Сойки съедят. Присядем...» Я вспомнил себя пятнадцатилетним м альчиш кой... Как знать, может, и до сих пор не понял бы я страшных последствий выстрелов ради забавы, если б пятнадцать лет назад не встретился с умным человеком. Он тоже был с ружьём. Увидев, как я выстрелил в чибиса*, он подо­ шёл ко мне, оглядел ружьё и зашвырнул его в озеро. - Доставать не пробуй, глубоко... *Чибис — укр. чайка; наземний денний птах ряду сивкоподібних, що селить­ ся на узбережжі річок, озер, зрідка живе також у чагарниках та лісах. 275

Уроки розвитку зв'язного мовлення

Спокойно поманил собаку и, обернувшись, сказал: — Вечером заходи. Поговорим... Р уж ьё не жалей. Если захочешь можешь брать моё. Взрослым человеком по-настоящему понимаешь цену учителям. Скольким обязан я этому человеку! Мы много раз вместе караулили уток и ходили на зайцев. Чаще всего возвращались домой с пустыми руками. Зато какой мир открылся вдруг за нашим сереньким лугом! Я узнавал, как дышит трава, в какую зарю ждать вальдшнепов, какие грибы самые вкусные. Открылась вдруг незаметная до этого красота маленького озера с норами ласточек на обрыве. Спрятавшись в тальни­ ке*, мы подолгу глядели на беспокойных чибисов, и я с ужасом вспоми­ нал, как год назад сбивал этих красавцев рубленными гвоздями... С парнем, убившим дятла, мы расстались друзьями. Мы не раз ещё встретимся. Думаю, это был его последний дятел (По В. Пескову). *I. * Тальник — укр. шелюга; 1. Верба гостролиста. 2. Зарості верби гостролистої. II. Розкажіть, як ви ставитеся до вчинку хлопця, який убив дятла. Спро­ стуйте або підтвердіть твердження оповідача про те, що це був його «останній дятел». III. Порівняйте вимову й написання виділених слів в українській і російсь­ кій мовах. Поясніть уживання розділових знаків при прямій мові. у*

IV. Прочитайте текст удруге. Складіть і запишіть план прочитаного укра­ їнською мовою. Напишіть докладний переказ тексту українською мовою, пере­ даючи зміст від третьої особи. У Р О К 15. Твір на суспільну тему 535. Складіть і запишіть твір-роздум на одну з поданих тем: «Уроки історії і сучасність», «Екологія Землі і наше майбутнє», «Вибір життєвого шляху», «Взаємозв’язок поколінь», «Український ідеал: традиційне і сучасне розумін­ ня». Роботу над твором виконайте в такій послідовності: осмисліть тему твору, продумайте основну думку, визначте мікротеми, окресліть складні синтаксичні цілі та те, як розвиватиметься думка в кожному з них, доберіть ключові слова і словосполучення, складіть план, напишіть твір, перевірте написане. Якого стилю ви дотримувалися, складаючи текст? У РО К 16. Письмовий переказ із творчим завданням 536. І. Прочитайте або прослухайте з голосу вчителя текст. Визначте його тему та основну думку. Чому становище з водними ресурсами у світі викликає тривогу? ГІД Р О С Ф Е Р А — У Ч О Р А , СЬОГОДНІ І З А В Т Р А За останні роки все частіше чуємо судження про «водяне голодування» планети. Може, це перебільшення песимістів? Чи це й справді реальна небезпека? Дослідження останніх десятиліть, на жаль, підтверджують.

276

розвитку зв'язного мовлення

що становище з водними ресурсами в світі викликає тривогу. Загальна к іль ­ кість води на планеті практично не зменшилась, але різко погіршилась її якість. Крім того, все швидше зменшу­ ються ресурси прісної води. В історії взаємодії людини з гідро­ сферою можна виділити найдавніший період, який продовжувався майже 2 мільйони років. Загальна кількість населення Землі становила тоді десь приблизно 4 мільйони осіб. Викори­ стовуючи природні води для пиття й Арсеній Мещерський. побутових потреб, лю дина ще не Біля озера впливала на цілком закономірний хід природних явищ. Найдавніший період змінився допромисловим, який становив приблизно 10 процентів часу існування біосфери. Його істот­ ною рисою є розвиток землеробства, виникнення міст, ремесел. Людина використовує значно ширше коло природних ресурсів, активніше і в більш их масштабах залучає води підземної гідросфери для пиття, зро­ шення, лікування хвороб. Найважливішою особливістю обох періодів було те, що запаси водних ресурсів і їх природне відтворення залиш а­ лись незмірно більш им и, ніж їх споживання. Наступний період, який може бути названий промисловим, продов­ жується до наших днів. Д ля нього є характерним удосконалення вироб­ ництва, винайдення машин, будівництво фабрик, заводів тощо. Цей період відрізняється тим, що виникла проблема скорочення безповоротних втрат води в промисловості і сільському господарстві, а також зростанням темпів забруднення водних ресурсів. Найважливішими заходами, які стосуються балансу водопостачання нашої планети, є боротьба з безповоротними втратами, за економію води, запобігання забрудненню, удосконалення технології очищення, повторне використання вод, а також пошуки нових джерел водопостачання. У багатьох випадках кардинальні заходи щодо постачання води немислимі без м іж регіонального перерозподілу водних ресурсів з районів із надмірною вологістю в посушливі райони або створення підземних водой­ мищ у надрах землі. Важливим завданням майбутнього є збереження прісної води для забезпечення основи життя. Незважаючи на труднощі в розв’язанні водної проблеми, вчені з оптимізмом дивляться в майбутнє, вони прагнуть поєднати зусилля спеціалістів багатьох країн світу, щоб зберегти для майбутніх поколінь найдорогоціннішу корисну копалину, я кою є вода (І з журналу). II. Складіть і запишіть план тексту. Проаналізуйте роль вступної, основної і заключної частин тексту, а також роль останніх речень абзаців основної частини. |Ш. Випишіть терміни, поясніть їхнє значення. Скористайтеся за потреби тлумачним словником. Доберіть синоніми до виділених слів. 277

Уроки розвитку зв’язного мовлення

‘СіIV- Прочитайте текст удруге. Стисло письмово перекажіть прочитане, допов­ нивши переказ розповіддю про водні ресурси вашого населеного пункту (регіону) та роздумами про необхідність дбайливого ставлення до води. Відредагуйте свій текст. І. Прослухайте текст з голосу вчителя чи однокласника. Складіть план почутого. Придумайте свій варіант заголовка. К В ІТ К А Н А А С Ф А Л Ь Т І Далеко не всім у нас відома Квітка Ц ісик — американка українського походження, майже містична співачка. Ц я аудіомісіонерка зробила для пропаганди української душ і у світі, мабуть, більш е, ніж президенти. Її неповторне виконання — просвітлена приреченість, а її доля — фатальний відхід майже на зльоті. Т і, хто чув ї ї композиції (а це відомі пісні, у тому числі «Два кольо­ р и*, « Я піду в далекі гори », «Ч уєш , брате м ій *), не можуть звільнитися від їхнього енергетичного впливу. Перший диск записаний 1980-го, дру­ гий — через дев’ять років. Кожен з «утаємничених* у її творчість може розповісти, як уперше почув і здивувався: « А звідки тут янголи? * Виявилося, янгол поселився у старій касеті. От тільки ті 1990-ті були не янгольські. ...І тут доведеться згадати добрим словом свідомих українських піратів. Спасибі, друзі, за те, що з далекого берега доставляли в тривожний час не тільки товари народного вжитку, а й перлини у вигляді касет — цю саму Квітку. П ісля того як її записи стали проникати в місцеві програвачі й у деякі серця, з ’явилися легенди. Адж е багато хто чув, але ніхто не бачив, а голос хвилював. Казали, ніби її предки — із аристократичного музичного роду, наче в Америці вона вмирає від хвороби. І співає на паперті українських пісень, бо «не має на що ж и ти !». І то правда: у деяких її піснях проривало­ ся щось зрошене сльозою розлуки, благанням про милість. Ніби стоїть ця гарна дівчина посеред Брукліна, коханим покинута, долею скривджена, батьківщиною забута, і виводить пісню знетямлено, протяжно, жалібно. Згодом усе виявилося не таким драматичним. У дівчини справді було романтичне минуле. Її родина ніколи не забувала про рідну землю, на якій тільки у мріях і ростуть виняткові квіти. І долю доньки, названої вигадливо, як для техно­ генної Америки, — Квіткою, ї ї батьки бачили виключно в музичному орнаменті. Квітка вступила до нью-йоркської консерва­ торії. Та розчарую шанувальників американської мрії. Оперне майбутнє не склалося, а її «амери­ канською дійсністю» стає... рекламний конвеєр, і ось вона — цей янгол — співає дивним тембром сто мільйонів разів якісь «тр елі» — заставки для кока-коли. Було в її кар’єрі й залучення до великого» кіно. А л е це так — мимохідь — так і не розквітКвітка Цісик 278

■у Уроки

розвитку зв язного мовлення

ла для Оскара*. А л е родичі чітко усвідомили: призначення цього херуви­ ма не кока-кола, а щось неземне. Те, що залишається тільки у творчості. Тому і сподобилися допомогти їй у «сімейній вигадці» — записі укра­ їнських пісень, які вона ввібрала з материнським молоком. Квітка з «чистого аркуша» розповідає відомі пісенні сюжети. Вико­ нує хрестоматійні «Два к ольори ». М ільярд разів чуті. А л е небесний тембр — мимохіть — ніби вириває зі строфи одне слово: «Червоне — то любов, а чорне — то-о-о-о... ж ур б а ». І в «то-о-о» — горе знання і небажан­ ня зустріти журбу. Вона немовби відтягує цю зустріч і хоче залишитися на іншому кінці кольору — тільки в любові. «Ч уєш , брате м ій...» — про смерть на чужині. Співає, як поминальну молитву. Голос злегка тремтить. У кожній інтонації— прощання. 1 це, ска­ жете, не передчуття янгола, якому невдовзі доведеться.,, «повернутися»? 1998-го вона й розтанула свічкою на «рідній чуж ині» — від невилі­ ковної хвороби. ...Щ е вона фантастично записала за дев’ ять років до смерті «Я піду в далекі гори». І саме в американської українки виявилося найбагатше змістове й емоційне аранжування. Так виходить... коли «я к уперше*. Магнетичний тембр летить над Карпатами, а там — загублений Іван із «Тіней забутих предків» усе шукає і шукає свою Марічку. Вслухайтеся пригадаєте однойменний фільм... До речі, хто знав, що вже інший янгол зовсім в інший час пролетить над Карпатами і торкнеться крилом тоді ще маловідомого режисера Сергія Параджанова, і в результаті народиться «кіном елодія» на всі часи. І ніхто ніколи переспівати її не зможе. Саму Квітку дехто намагався «переспівати». Т ільки без усіляких реклам поціновував* якщо шукас, то знаходить не удаваних, а справ­ жню. Ніякі продюсери «не прорахували» б подібну Квітку, яка співає. Співає за океаном, а українську душ у відчуває глибше, ніж ті, що « з на­ шого асфальту*. Як і раніше, вона існує «не всупереч», а просто окремо. Хто почує — той молодець. У її голосі — туга за надіями марними, гарними, такими «як у раю* (За О. Вергелісом).*I. *Поціновувач — рос. ценитель. II. Мікрофон. Чому долю Квітки Цісик не можна вважати здійсненням американської мрії? III. Виконайте тестові завдання. Запитання для оцінювання аудіативних умінь і навичок 1. Квітка Цісик стала відомою широкій громадськості як А оперна співачка Вкіноактриса Б виконавиця українських пісень Г меценат 2. Розповідаючи про талановиту дівчину, автор порівнює її з (із) А трояндою В зіронькою Б калиною Г янголом ___________________________________________________________________________________________ 279

Уроки розвитку зв'язного мовлення

3. На думку автора. Квітка Цісик зробила більше, ніж президенти, для А пропаганди української душі Б пропаганди українського кіноматографу В розвитку дружби між народами Г розвитку української естради 4. Український слухач вперше познайомився з творчістю Квітки Цісик за допомогою А телевізійних програм Б касет, які привозили з Америки В концертів, організованих місіонерами Г кінофільмів 5. Згадуючи «свідомих українських піратів», автор передусім А говорить про спроби наслідування стилю Квітки Цісик на українській естраді Б схвалює поширення української музики в обхід авторських прав В наголошує, що вони сприяли знайомству з мистецтвом української діаспори Г романтизує незалежних підприємців, які випробовували долю, вирушаю­ чи за кордон 6. Пишучи, що талановита дівчина стоїть «посеред Брукліна, коханим поки­ нута, долею скривджена, батьківщиною забута, і виводить пісню знетямлено, протяжно, жалібно», автор прагне А ствердити, що талант співачки не був поцінований Б наголосити на впливі матеріальної скрути на творчість співачки В викликати в читача співчуття до дівчини Г підкреслити щирість і майстерність виконання героїні 7. Батьки Квітки пов'язували долю своєї доньки виключно з А музикою В торгівлею Б образотворчим мистецтвом Г медициною 8. Свою кар’єру співачки Квітка почала з А оперної сцени В озвучування рекламних роликів Б естрадного театру Г церковного хору 9. Основою репертуару Квітки Цісик стали А власні пісні В пісні, написані матір'ю Б оперні арії Г відомі українські пісні 10. Квітка Цісик і кінорежисер Сергій Параджанов порівняні в тексті, тому що вони А були відірвані від батьківщини Б геніальні своєю неповторністю В постраждали за любов до України Г створили свої шедеври незадовго до смерті 11. За стильовими ознаками текст є А художнім Б офіційно-діловим

В науковим Г публіцистичним

12. За типом мовлення текст є А описом Б розповіддю

В роздумом Г розповіддю з елементами опису

2 8 0 ________________________________________________________________________________________________

Додатки

ДОДАТКИ О Р Ф О Г Р А Ф ІЯ В Т А Б Л И Ц Я Х Написання апострофа Апостроф пишемо Апостроф НЕ пишемо: перед буквами я, ю, є, ї: після букв б, п, в, м, ф, якщо після букв б, п, в, м, ф, якщо перед ними в перед ними в корені є буква на корені слів не стоїть буква на позначення при­ позначення приголосного, крім голосного, крім р: п’ять,рум’яний р: свято, цвях, але торф'яний після букви р, що позначає твердий звук (у вимові чується [п]): бцр'ян, пір'я після префіксів, що закінчуються буквою на позначення твердого приголосного: від'їзд після букви р, що разом із я, ю, після першої частини складних слів, що є позначає м’який звук Гр | закінчується на твердий приголосний: (у вимові не чується [а]): буряк, дит’ясла, пан'європейський, пів'яблука. крюк АЛЕ: пів-Європи (власна назва) у слові Лук'яп та похідних від нього: Луїс’яненко, Лук’янівка, Лук'янець тощо Написання м’ якого знака ь пишемо після букв на позначення м’я­ ь НЕ пишемо: ких приголосних [д ], [т'і, [з ], [с ], [ц ], [л ], [н ], [дз ] у таких випадках: у кінці слова та складу: вісь, дядько після букв на позначення губних і шиплячих: дощ, дріб у середині складу передо: трьох, сьомий після р у кінці складу і слова: Харків, чотирма. Виняток: Горький у словах на зький (ський, -цький)г після н перед ж, иі, ч, щ та перед ■зькість ( ськість, -цькість). -зько ( -сько, суфіксами -ст в(о), -ськ(ий): тонший, цько), ■зькому ( ському. цькому), -зьки волинський. Виняток: доньчин, нень( ськи, цьки): близький, близько. чин, няньчин, бриньчати Виняток: баский, боязкий, в'язкий, дер­ зкий, різкий, жаский, ковзкий, плаский, порский у словах на -енько, епька, онько, онька. між буквами на позначення подовже­ епький, -всенький, -ісінькии, -юсінькии: них м’ яких приголосних: ллю, життя солоденько у буквосполученнях -льк-, -льч-, -ньц-, у сполученнях лч-, -лц. -нч-, нц-, -сц-, якщо вони походять від буквосполучень сч-, які утворилися від лк-, НК', ск : -льк-, -ньк : скриньці, бо скринька рибалці, бо рибалка після букви на позначення [л ] перед після букв на позначення м’яких при­ наступним приголосним: читальня, голосних, крім [л ], якщо за ними йдуть букви на позначення м’ яких або стільчик пом’якшених приголосних: користю; АЛЕ: різьбяр, тьмяний після д, т, н перед суфіксом -ченк(о), -чук, -чииіин: Радчук, безбатченко

Додатки

Щг-

Спрощення груп приголосних Спрощення відбувається Спрощення не відбувається У групах приголосних [ждн], [здн], [стн], У словах зап'ястний, кістлявий, [стл] випадають [д] і [т]: тиждень - пестливий, хвастливий, хвастну тижневий, щастя - щасливий ти, хворостняк, шістнадцять Примітка. У прикметниках, утворених від іменників іншомовного походжен ня з кінцевим сто, літера т у групі -стн- зберігається, хоч звук [ т ] і не вимо вляється: компостний (від компост), контрастний, баластний Букви и, і в словах іншомовиого походження Букву и пишемо: — у загальних назвах після д, т, з, с, ц, ч, їй, ж, р (дев’ять букв) перед буквою на позначення приголосного (динамо, диплом, риф); — у географічних назвах: * а) які закінчуються на -иди, -ика (Атлантида. Корсика, Мексика); б) після ж, ч, ш, щ, ц перед буквами на позначення приголосних (Чилі, Алжир, Вашингтон, Чикаго, Лейпциг); в) із сполученням -ри- перед буквами на позначення приголосних, крім й (Крит, Париж, Мадрид, але Австрія); г) у деяких назвах після д, т та в деяких випадках згідно з традиційною вимо­ вою (Аргентина, Бразилія, Ватикан, Сирія, Сицилія, Братислава, Пакистан) Букву і пишемо в усіх інших випадках, а саме: — на початку слова (ідея. Іліада); — у кінці невідмінюваних слів (журі, таксі); — після букв на позначення приголосних перед буквами на позначення голос­ них, с, й (геніальний, аудієнція); — після букв, що не входять до «дев’ятки» (бізнес); у власних назвах перед буквами на позначення приголосних, крім шипля­ чих (Лісабон, Міссісіпі, Дідро, Грімм). Примітка. Пишемо и, а не і: а) у словах, що давно засвоєні українською мовою (бурмистер, лимон, миля, спирт, вимпел, єхидна, кипарис та ін.); б) у словах церковного ужитку (диякон, єпископ, митрополит тощо). Подвоєні букви Умови

І Приклади Подовжуються приголосні [д 1, [т і. [з'ї, [с 1,1ц], [л ’]. [н ], [ж ’ ], [ч’ ], [ш’1між голосними: в іменниках середнього роду на -я (крім тих, що знання, зілляу означають назви малих за віком тварин: гусеня, каченя) суддя, Ілля, стаття деяких іменниках чоловічого і жіночого ролу на -я Виняток: статей зрання, спросоння, нав перед я, ю в деяких прислівниках мання, попідвіконню, попідтинню в іменниках жіночого роду III відміни орудного річчю, сіллю відмінка однини перед кінцевим -ю ллю, зілляти у формах дієслова лити НЕ подовжуються приголосні в словах кутя, попадя, свиня, третя, третє 282

Долатки

Подвоєні букви Збіг приголосних Умови

Приклади

якщо корінь починається тим самим звуком, на який відділити закінчується префікс якщо корінь чи основа слова закінчується тим самим щоденний, розрісся звуком, яким починається суфікс якщо перша частина складноскороченого слова військкомат закінчується тим самим звуком, яким починається друга Суфікси єни . аннУ наголошених прикметникових суфіксах -еннії), здоровенний, -аний), що вказують на вищий ступінь вияву ознаки нездійсненний або можливість чи неможливість дії у прикметниках походження

на

-енний)

старослов’янського огненний, священний

Запам'ятане! Священик, шалений, жаданий. Подвоєні букви в словах іншомовного походження Подвоєння зберігається в таких випадках:

Приклади

а) в оквемих загальних назвах

ванна, тонна, манна, панна, мадон на, нетто, брутто, вілла, бонна, аннали, дурра (рослина), мірра (смола), пенні, білль, булла, мулла

б) у власних назвах та похідних від них

Голландія, Марокко. Руссо, голлан дський

в) при збігу однакових приголосних пре­ інновація, бо є новація; ірраціональ­ фікса і кореня, але лише тоді, коли в мові ний, бо є раціональний вживається паралельне слово без префікса Увага! У загальних назвах іншомовного походження букви звичайно Н Е появоюються: бароко, маса, грип, група, шасі, комісія, лібрето, піца, сума, інтермецо Апостроф у словах іншомовного походження Апостроф у словах іншомовного похо­ дження пишемо перед я, ю. е, ї після: комп'ютер, кар’єра. Монтеск’є, а) б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р; миш'як, прем'єр; б) префікса, що закінчується буквою ад'ютант, ін’єкція, кон'юнктура на позначення приголосного Апостроф НЕ пишемо, коли я, ю поз­ бязь, бюджет, бюро, Мюллер начають один звук [а], [у] і пом’як­ шення приголосного 283

Додатки М’який знак у словах іншомовного походження М’який знак пишемо після д, т, з, с, п,н у таких випадках: а) перед я. ю, є, ї; йо

адье. конферансьє, ательє, мільярд, каньйон

б) відповідно до вимови в кінці слів магістраль, Рафаель, але рулон в) відповідно до вимови після л перед буквами на позначення при­ альбатрос, фільм. Нельсон, але залп голосних Зміни приголосних перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) г, ж, з + -с ь к -ствк, я, ц + -ськ-, ств х, ш ,с + -ськ-, -ств-

>- -зьк-, зтв цьк ,-цт в >- -сь к -, -ств

Рига — ризький, П ариж паризький, боягуз — боягузтво ткач — т кацький, козак козацький, козацтво

—

товариш — товариський, това­ риство; птах — птаство

Виняток: казахський, цюріхський, тюркський, баскський, меккський, дамаський Уживання префіксів з-(с -), роз-, Умови Перед буквами к, п, т. ф, х префікс з- відповідно до вимови позначається буквою с. Перед усіма іншими приголосними вживається префікс 3Префікси роз-, без- завжди пишемо з буквою з

безПриклади сказати, сфотографу­ вати, зсадити, зшити

розказати, безпечний Увага! В українській мові префіксів рос- і бес- немає

Уживання префіксів пре-, при-, пріПишемо при-: переважно в дієсловах, шо озна­ слівниках для виоажен- чають наближення, приєднання ня найвищого ступеня до чогось, неповноту дії чи озна­ ознаки: премудрий. пре ки: приїхати, присісти. А також погано у похідних від них: прибуття, приклеєний у словах презирство, пре зирливии, преподобний, що означають знаходження біля престол, преосвященний чогось: прикордонний, пригірок Пишемо пре--.

Суфікси -ев у прикметниках, які мають перед цим суфіксом м ’який або шиплячий приголосний і в яких наголос падає пере­ важно на основу слова: гру шевии, вочевий 284

Пишемо пріу словах прізви­ ще, прізвисько, прірва

-ев (-єн), -ов у прикметниках -єв -ов у прикметниках, у у прикметниках, які яких перед суфіксом мають перед цим виступають букви на суфіксом твердий при­ позначення м'яких голосний: вітровий. [н ], [т], [й]: суттєвий, казковий життєвий

Додатки

Правопис складних слів Пишемо разом: слова, утворені від підрядних словосполучень (у яких від одного до іншого слова можна поставити питання): новобу дова, східнослов'янський слова з першими частинами авіа , авто-, агро-, водо-, кіно-, макро, мікро, су пер-, теле , фото і под.: кіномистецтво прикметники глухонімий, хитромудрий, зловорожий

Пишемо через дефіс: слова, утворені від сурядних словосполучень (у яких усі слова рівноправні): українськоанглійський слова з першою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міні-, обер , воєнно-, військово: мініфутбол. Виняток: військовополонений прикметники, які означають відтінки кольо­ ру: темно-зелений Виняток: жовтогарячий., червоногарячий слова, утворенні поєднанням тих самих слів, синонімічних слів, антонімічних слів, близьких за значенням слів, слів з тим самим коренем: білий-білий. тишком-нишком,більш-менш, бать­ ко мати, великий превеликий, але кінець кін цем, чин чином, сама самотою слова, у яких перше слово підкреслює певну прикмету чи особливість предмета, явища, названого другим словом: свят вечір, стопкран, яхт клуб

Велика літера у власних назвах Правила

Приклади

3 великої літери пишемо імена людей, назви Президент України, Великдень, найвищих державних посад, свят, міфоло­ День учителя, Антей, Західна гічних істот, сортів рослин у спеціальній Україна, Білий налив (яблуня), літературі, сторін світу (якщо під цими наз- Академія наук України, Міністер ваами розуміють краї чи народи), держав­ ство юстиції України, Софійський них, партійних, громадських установ та собор, епоха Відродження, Сатурн, організацій, пам’ яток архітектури, історич­ проспект Миру, орден Незалежно них подій, астрономічні назви тощо сті, гора Говерла При цьому з великої літери пишемо всі Біла Церква. Верховна Рада слова в назвах населених пунктів, держав, України, Організація Об'єднаних найвищих державних установ України, Націй, Божа Матір. Син Божий, міжнародних організацій, релігійних Червона Шапочка, Біле Вухо понять, дійових осіб у казках чи байках, (кличка), Чумацький Шлях, кличок тварин, в астрономічних і геогра­ Далекий Схід фічних назвах Увага! 3 малої літери пишемо назви сторін світу, сортів рослин у загальному вжитку, посад, звань, підрозділів установ, родові означення при власних на­ звах (північ, антонівка, директор, заслужений діяч мистецтв, кафедра, море, комета, вулиця) 285

Додатки

У Правопис літер и, е в суфіксах іменників

Пишемо и в суфіксах:

Пишемо е в суфіксах:

-нчок, -ичк у словах, що походять від слів із суфіксами -ик иц : вогничок, кошичок, паличка

-ечок (-єчок), -ечк (-єчк) у словах із зменшено-пест­ ливим значенням: верше­ чок, віконечко, краєчок

-ев (о) -ив(о) для вираження збірних понять, які означають у слові марево матеріал або продукт праці: печиво, морозиво -єн -ИК, -ник, -чик, -щик в іменниках середнього у словах: братик, вузлик, працівник, хлопчик роду, що означають живі -иськ(о), -иіц(е) в іменниках із переважно емоційно-негативним від­ істоти: вовчення, гусеня тінком у значенні: хлопчисько, бабище -ир, -ист, -изм у словах іншомовного походження після д. т, з, с, ц, ж. ч, ш, р: бригадир, командир, бандурист -ин у присвійних прикметниках, утворених від іменників пертої відміни, після приголосних (крім и): Галин, тітчин

Написання складних прийменників Пишемо разом, якщо утворені сполученням: одного або двох прийменників із будь-якою частиною мови: навколо двох чи більше простих прийменників: понад, поміж

Пишемо через дефіс якщо слово починається з прийменника з-, із-: з-понад, із-за

Написання сполучників Пишемо разом

Пишемо окремо

якщо це складний сполучник: щоб, якщо це складений сполучник: як проте, якби, притому, ніби, мовби, тільки, у зв'язку з тим що, через те неначе, начебто, немовбито що, з тим щоб Увага! Частина сполучників може мати при собі частки б, би, ж, же, які пишуться окремо (хоч би. або ж. бо ж, але ж, адже ж, коли б), а також частки то. но. бо, з якими сполучники пишуться через дефіс (тим-то, тільки но. тому-то. якби-то, отож-бо) 286

Разом пишемо складні прислівники, утворені сполученням:

Написання прислівників Окремо пишемо прислівники та прислівникові сполуки, що складаються:

Через дефіс пишемо складні прислівники, утворені:

прийменника з прислівни­ ком, іменником, коротким прикметником, числівни­ ком або займенником: п о в ­

з прийменника та імен­ за допомогою приймен­ ника, у яких іменник ника п о та закінчення —зберігає своє конкретне о м у або ( - к ) и : п о -у к р а ­ лексичне значення: б е з ї н с ь к о м у , п о -с у с і д с ь к и

с ю д и , в н и з у , у д в о є , в н іч и ю .

ж а л ю , у в і с н і . на б і г у

АЛЕ:

п о д в о є , д о ч о г о , за в і щ о

прийменників із будь-якою частиною мови: з н а д в о р у , в д о с в іт а

з двох іменників та за допомогою приймен­ одного або двох прий­ ника п о від порядкових менників: д е н ь у д е н ь , з числівників: п о -п е р ш е дн я на д ен ь, час в ід часу

кількох основ (із приймен­ з прийменника з пов­ за допомогою часток прикметником б у д ь , -н е б у д ь , к а з н а -, т о , ником чи без нього): м и м о ним х ід ь , с т р ім го л о в , п о в с я к чоловічого роду: в ц і л о х т о з н а : к азна де. х т о з ­ м у, в основном у

нас, н а са м п ер ед

н а я к , т а к -т о

з

двох

прислівників:

вряди го д и , ся к т а к

повторенням слова чи основи без службових слів або зі службовими словами між ними: в і ч н а -в і ч , д е -н е -д е , о с ь -о с ь

Увага! Відрізняйте: іменник) і под.

п о в е р н у в у б ік

Запам’ ятайте! П р и с л ів н и к о в і

(прислівник) -

у д а р и в у б ік

(прийменник +

с п о лук и : д о л а д и , д о р е ч і, б ез и п а н и . д о в п о д о б и , д о

с м а к у , д о с ь о г о д н і, д о с н а г и , в ц іл о с т і, на в ід м ін н о , н а в ік у , н а ж а л ь , н а с м іх , н а д с и л у , п о з м о з і, п о с у т і, у с т о к р а т

Написання часток із повнозначними словами Пишемо разом

Пишемо через дефіс

Пишемо окремо

частки аби-, де-, -сь, -ся, що-, чи-, як-, ані-:

частки

к а з н а -,

х т о з н а -,

б о з н а -,

б у д ь -,

-небудь:

абихт о, чим ало, щ одня

будь хт о

інші частки, зокрема б (би), ж (же), т о (вказів­ на): х о ч б и , х і б а ж

частки -бо,

-н о ,

-о т ,

т а к и , -т о

Якщо між часткою і словом, якого вона стосується, стоїть інша частка чи прийменник, то всі три слова пишемо окремо: а б и в к о г о , в с е ж т а к и

Лодатки

Написання НЕ з різними частинами мови Пишемо разом:

Пишемо окремо:

зі словами, які без не НЕ вживаються: негода, ненароком, нехтувати

з числівниками, займенниками: не троє, не наиі АЛЕ: неабиякий, неабихто

з іменниками, прикметниками, займенниками, прислівниками, які з не означають одне поняття (можна замінити синонімом без не): неспокій ( тривога ) з дієсловами, яким не надає нового значення: неславити (ганьбити) АЛЕ: не славити (у значенні не прославляти ) з дієприкметниками, крім випадків, коли пишемо окремо: незавершена робота

зі словами різних частин мови, коли в реченні є протиставлення: не високо, а низько з дієсловами, дієприслівниками (крім тих, які без не не вживаються): не знає, не маючи з дієприкметниками, при яких є залежні слова або які виступають у функції присвудка: не закінчена мною робота; твір не написаний

у складі префікса недо-, який означає з прикметниками у функції присуда, дію, стан або якість у неповній мірі: якщо часткою не заперечується недобачати, недописаний, але не ознака: Вітер не сильний дослухати (не виражає заперечення) у заперечному слові немає (можна з підсилювальними прислівниками та замінити формою нема): у нього немає зі словами, що пишуться через дефіс: олівця не зовсім, не по-нашому,не сьогодні завтра АЛЕ: він не має олівця Якщо в реченні немає протиставлення і слово може вживатися без не, то не з іменниками, прикметниками й прислівниками треба писати залежно від змісту — окремо (якщо щось заперечуємо) чи разом (якщо стверджуємо)

288

V

Додатки Податок 2

О СН О ВН І П У Н К Т О Г Р А М И • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • •

КОМ А між однорідними членами речення перед словами а саме, як-от, як, що стоять у реченні з однорідними членами після узагальнювальних слів при повторенні слова для виділення звертань після вигуків після стверджувальних слів так, еге, авжеж та ін., заперечення ні, запитання що для виділення вставних слів, словосполучень і речень для виділення порівняльних зворотів для виділення відокремлених членів речення для виділення уточнювальних членів речення між частинами складного речення К Р А П К А З КОМОЮ між поширеними однорідними членами речення між частинами складносурядного і безсполучникового складного речення між поширеними однорідними підрядними реченнями ДВО КРАП КА після узагальнювального слова, що стоїть перед однорідними членами речення між частинами безсполучникового складного речення у реченні з прямою мовою ТИ РЕ між підметом і присудком на місці пропущеного члена речення перед узагальнювальним словом, що стоїть після однорідних членів речення для виділення прикладок між частинами безсполучникового складного речення між частинами складносурядного речення для виділення вставних конструкцій у реченні з прямою мовою Т РИ К Р А П К И на позначення перерваиості або недокінченості мови на позначення уривчастості мови на позначення пропуску в цитаті ДУЖ КИ для відділення вставних конструкцій для виділення прізвища автора, що стоїть після цитати ЛАПКИ для виділення цитат у реченні з прямою мовою

______________________________________________________________________________________________________________ 2 8 9

Додатки

Податок З О СН О ВН І О Р Ф О Г Р А М И 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38.

290

Букви е, и. що позначають ненаголошені голосні в коренях слів. Велика буква у власних назвах. Букви, що позначають звуки, які уподібнюються. Подвоєні букви. Роздільне написання прийменників з іменниками і займенниками. Перенос частин слова з рядка в рядок. Уживання м 'якого знака. Вживання апострофа. Написання складних слів разом і через дефіс. Букви о, е, є в складних словах. Букви о, а в коренях дієслів. Букви е — і в коренях дієслів. Букви е — и в коренях дієслів. Букви о — і, е — і. є — їв коренях слів. Букви и, і після ш иплячих та г, к. х. Букви чч, щ в іменниках із суфіксом -ина). Буквосполучення -чн- у прикметниках із суфіксом -н-. Буквосполучення -зьк-, -цьк-, -ськ-. -зтв-, -цтв-, -ств . Букви з, с у префіксах з - ( з і , с ). Буква з у кінці префіксів. Букви е. и, і в префіксах п р и , пре , прі-. Букви и, і в словах іншомовного походження. Написання складних слів. Написання складноскорочених слів. Написання разом та через дефіс слів з nie-. Н е з різними частинами мови. Букви е (є ), и в суфіксах -ечк- ( е ч к ) ; ив , -ев- в іменниках. Букви н, нн у прикметниках. Написання разом числівників. Н і в заперечних займенниках. Дефіс у неозначених займенниках. Букви е (є ), и ( ї ) в особових закінченнях дієслів. Букви н і нн у прислівниках. Н і з прислівником. Написання прислівників разом, окремо і через дефіс. Написання сполучників разом і окремо. Написання часток окремо. Дефіс у вигуках.

Т лчмачий словник

Т Л У М А Ч Н И Й СЛОВНИК Список основних скорочень ч. — чоловічий рід с. — середній рід ж. — жіночий рід одн. — однина В Е Р Б А Л Ь Н И Й , -а, -е, книжне. Такий, що стосується мови та мовлення; словесний, усний. Вербальні контракти угоди) — договори, що укладаються в усній ({юрмі. ВИ ТВІР, -вору, ч. 1. Те, що зроблене, створене ким-небудь і реально існує в тій чи іншій формі. 2. Те, що утворилося завдяки розвиткові чогонебудь або якоїсь дії, є породженням, наслідком чогось. Витвір природи. ВОТУМ , -у, ч. Ухвала, прийнята голосуванням. // Рішення, думка, виражені у формі голосування. Д Е М А Г О Г ІЯ , -ї, ж. А м оральний спосіб впливу на людей за допомогою брехливих обіцянок, лестощ ів, спотворення фактів для досягнення своїх корисливих цілей. // Обман політично відсталих верств народних мас всіляки м и привабливими, але брехливими обіцянками і гаслами. // розм. Цілеспрямований вплив на почуття, інстинкти людей для досягнення мети. Д Ж Е К -П О Т, -а, ч. Н айбільш ий виграш у лотереї з додаванням невиграної суми попереднього тиражу. Д ІА С П О Р А , -и, ж. 1. Частина народу, що проживає поза країною свого походження; діаспори утворилися в результаті насильницького виселення, загрози геноциду та інших соціальних причин. // Релігійні та етнічні групи, що живуть у нових для себе районах як національнок ультур н і меншини. 2. б іол. Частина рослини, що природно відокремлюється від неї та виконує функцію поширення і розмноження. ДІЛОВИЙ, -а, -е. 1. Який стосується суті справи; має практичне значення. // Заповнений роботою, сприятливий для роботи; робочий. 2. Добре підготовлений, досвідчений, працьовитий. // Власт. зайнятій людині; діловитий, заклопотаний. // Зайнятий практичним аспектом справи, пов’ язаним із матеріальною вигодою. 3. спеціальне. Придатний для господарських потреб, промислового і т. ін. використання; товарний. ЗМ ІСТО ВН ІСТЬ, -ності, ж. Властивість за значенням змістовний. ЗМ ІСТО ВН И Й , -а, -е. Багатий за змістом. Е М ІГ Р А Ц ІЯ , ї, ж. 1. Переселення зі своєї Батьківщини в іншу країну, зум овлене соціально-економ ічними, політичними або релігійни м и причинами. 2. Перебування за межами Батьківщ ини внаслідок такого переселення. ІМ М ІГ Р А Ц ІЯ , -ї, ж. 1. В’їзд чужоземців до якої-небудь країни на постійне проживання. 2. збірне. Іммігранти. 3. Вселення тварин на певну територію з території, що була раніше їх батьківщиною. 4. Один зі способів гаструляції, при якому окремі клітини потрапляють всередину зародка і розміщуються під його поверхневим шаром. 291

Додатки

ІН Ф О Р М А Т И В Н ІС Т Ь , -ності, ж. К ількість відомостей, елементів змісту; насиченість змістом, інформацією; поінформованість. ІН Ф О Р М А Ц ІЯ , -ї, ж. 1. тіль к и одн. Повідомлення про що-небудь. 2. Відомості про які-небудь події, чиюсь д іяльн ість і т. ін.; повідом­ лення про щось. 3. Коротка стаття, допис у газеті, що містить фактичні дані. 4. тільки одн. Відомості в будь-якій формі та вигляді, на будь-яких носіях. К О Н ГРЕ С 1 , -у, ч. 1. З'їзд, нарада з широким представництвом, перев. міжнародного характеру. 2. Законодавчий орган парламент) у С ІЛ А та більш ості латиноамериканських країн. 3. У ряді країн — назва деяких громадсько-політичних організацій. КО Н ГРЕС2 , -а, ч. Рідка тканина, основа для вишивки. К О Н Ф Е С ІЙ Н И Й , -а, -е. Який стосується віросповідання, релігії; релігійний, духовний; конфесіональний. К О М У Н ІК А Б Е Л Ь Н И Й , -а, -е. Товариський, контактний. К О М У Н ІК А Б Е Л Ь Н ІС Т Ь , -ності, ж. 1. Властивість за значенням комунікабельний. // Здатність бути комунікабельним; товариськість, контактність. 2. Зв'язок, спілкування між ким-, чнм-небудь. К О М У Н ІК А Н Т , -а, ч. Особа, яка приймає повідомлення в процесі комунікації. К О М У Н ІК А Т И В Н ІС Т Ь , -ності, ж. Здатність до спілкування, контактів; зв'язок , спілкування, контакти між ким-, чим-небудь; комунікабельність. К РА С Н О М О В Н ІС ТЬ, -ності, ж. Здатність, уміння гарно, майстерно говорити; ораторський хист. // Майстерність, доладність мови. П Р О Д У К Т И В Н И Й , -а, -е. 1. Спрямований на створення матеріальних благ. Продуктивна праця. // Який створює матеріальні блага. // Який дає, приносить бажаний результат; результативний. // Який сприяє одержанню бажаного результату. 2. П ов’ язаний з нагромадженням продукції перев. сільського господарства). Продуктивні землі. П РО Ф Е СІЙ Н И Й , -а, -е. 1. Прикм. до професія. // Пов'язаний з певною професією. // Який об'єднує людей однієї професії чи близьких професій. 2. Прикметник до професіонал. // Який є професіоналом. // У якому працюють професіонали. П Р О Ф Е С ІО Н А Л ІЗ М , -у, ч. 1. Оволодіння основами та глибинами якої-небудь професії. // Висока майстерність, професіональне виконання своєї справи, глибокі професійні знання. 2. Слово або зворот, властиві мовленню людей певної професії. О Н -ЛА Й Н , О Н Л А Й Н , -у, ч., спец. 1. Тип зв’ язку, при якому зв’язок підтримується у реж имі реального часу безперервно). 2. Реж им підключення приладу, що відповідає його готовності до роботи. О Р А Т О Р С Ь К И Й , -а, -е. Прикметник до оратор. // Властивий ораторові, ораторам. О РАТО РСТВО , -а, с. Майстерність оратора. // Мистецтво створювати і виголошувати промови. 292 ___

О Р А Т О Р С Т В У В А Т И , -ую, -уєш, зневажл. Надто довго й нудно виголошувати промову, говорити про що-небудь перев. з претензією на красномовність). РИ ТО Р, -а, ч. 1. У Стародавній Греції та Стародавньому Рим і — оратор і вчитель красномовства. // Оратор, який має хист красномовця. 2. Оратор, який, володію чи мистецтвом красномовця, говорить красиво, але беззмістовно. 3. У братських ш колах і в академії України та в духовних семінаріях дореволюційної Росії — учитель або учень по класу риторики. Р И Т О Р И К А , -и, ж. 1. Наука красномовства, ораторське мистецтво. // Навчальний предмет, в якому викладено теорію красномовства, ораторського мистецтва. // рідко. Підручник із цього предмета. 2. перен. Зовнішньо красиве, але позбавлене змісту красномовство. 3. заст. Назва молодшого класу духовної семінарії. Р И ТО Р И Ч Н И Й , -а, -е. Стос, до риторики. // Написаний за правилами риторики у 1 значенні). Риторичні фігури — засіб підсилення емоційної впливовості художньої та ораторської мови. С А М О Б У Т Н ІЙ , -я, -є. Який відзначається природною своєрідністю, не схожий на інших інш і); самостійний у своєму розвитку, незалежний від будь-яких впливів; неповторний, оригінальний. Самобутній талант. // Те, що відзначається природною своєрідністю, не схоже на інше. С Е Р Т И Ф ІК А Ц ІЯ , -ї, ж. 1. Д іяльність уповноважених органів по підтвердженню відповідності товару роботи, послуги) обов’язковим вимогам стандарту. // Процедура, за допомогою якої уповноважений орган документально підтверджує відповідність продукції чи спеціальних систем встановленим законодавством вимогам. 2. Одержання сертифікату на право чого-небудь. 3. Офіційна атестація програми. СЛОВОБЛУДСТВО, -а, с., зневажл. Пусті, беззмістовні розмови, балачки. С П А Д Щ И Н А , -и, ж. 1. Майно і т. ін., що переходить після смерті його власника до іншої особи. 2. Явища культури, науки, побуту і т. ін., що залишилися від попередніх часів, від попередніх діячів. // Наслідки, перев. негативні, чийогось панування, чиєїсь діяльності, якогось процесу і т. ін. Т Р И Б У Н , -а, ч. 1 -У Стародавньому Римі — назва різних державних і громадських службових осіб. 2. Громадський діяч, видатний оратор і публіцист. // Виразник чиїхось або якихось ідей, принципів, прагнень. // іронічно. Про лю бителя говорити, ораторствувати. У Г О Д А , -и, ж. 1. Взаємна домовленість про що-небудь. 2. Договір, за яким встановлюються взаємні зобов'язання щодо чого-небудь. // Згода між ким-небудь на основі якоїсь вигоди. 3. застаріле. Згода. // Догода. Ф О Р У М , -у, ч. 1. П лощ а в містах Стародавнього Риму, на якій відбувалися народні збори, влаштовувалися торги і здійснювався суд. // Народне зібрання на цій площ і, суд і т. ін. 2. Ш ирокі представницькі збори — з ’ їзд, конференція, конгрес. 3. Інтернет-ресурс, популярний вид спілкування, яке відбувається не в режимі реального часу, в Інтернеті. Ф РАЗЕ РС ТВ О , -а, с. Пристрасть говорити фрази; марнослів’ я.

Додатки

ІС Л О В Н И К П А Р О Н ІМ ІВ

Абонемент // абонент Абонемент — право на регулярне користування чимось упродовж певного терміну і документ, що надає на це право; відділ бібліотеки: театральний абонемент; абонемент художньої літератури. Абонент — користувач абоненту: у бібліотеки 20 тис. абонентів. Ароматичний // ароматний Ароматичний — який використовують для добування пахощів, який є джерелом поширення приємного запаху: ароматичні олії. Ароматний — запашний, духмяний, із якого виходить приємний запах: ароматний чай. Афект // ефект Афект — нетривалий стан сильного нервового збудження: у ст ані афекту. Ефект — враження, яке хтось або щось справляє на когось; результат якихось дій; засіб для створення певного враження: справити ефект, економічний ефект. Буланий // булатний Буланий — про масть коня — світло-рудий з чорним хвостом і гри­ вою: буланий кінь. Булатний — виготовлений з особливо міцного виду сталі: булатний клинок. Веліти // воліти Веліти — віддавати наказ (книжне, застаріле слово): веліти поклики ти когось. Воліти — бажати, прагнути чогось; уважати за краще: волів прийти. Виборний // виборчий Виборний — який обирається голосуванням: виборна посада. Виборчий — який стосується виборів, їх організації та проведення: виборча комісія. Відчуття // почуття Відчуття — здатність відчувати органами чуття явища реальної дій­ сності; переживання, відчуття чогось через інтуїції: відчуття болю. Почуття — емоції, спричинені певними переживаннями; уміння тонко щось відчувати: почуття гумору. Гамувати // тамувати Гамувати — угамовувати, приборкувати; не давати виявлятися чомусь: гамувати дітей. Тамувати — заспокоювати, стишувати, зменшувати дію чогось; задо­ вольняти потребу чогось звичайно про спрагу, голод): тамувати біль, спрагу. Гастарбайтер // остарбайтер Гастарбайтер — заробітчанин, людина, яка працює за наймом в іншій країні. 294

Слови,и к

п ар о н ім ів

Остарбяйтер — людина, яку під час Д ругої світової війни насильно вивезли для примусових робіт у Німеччину. Гірський I I гірничий Гірський — прикметник до гора», стосується гір; який перебуває, живе в горах; який використовують у горах: гірські лиж і. Гірничий — який стосується гірників, добування корисних копалин: гірнича промисловість. Громадський // громадянський Громадський — який стосується громади, пов’язаний із нею; колек­ тивний, який належіть усій громаді: громадська діяльність. Громадянський — який стосується громадянина, властивий йому; цивільний, невійськовий: громадянська позиція. Декваліфікація // дискваліфікація Д екваліф ікація втрачання кваліф ікації, професійних знань і умінь. Дискваліфікація — оголошення кого-небудь нездатним або негідним до якоїсь роботи; позбавлення спортсменів права брати участь у змаган­ нях: дискваліфікація за вживання допінгу. Дослідний // дослідницький Дослідний — який стосується досліду, пов’ язаний з ним: дослідні машини. Дослідницький — який стосується дослідника, належить йому: до­ слідницький метод. Дружний // дружній Дружний — який відбувається одночасно, злагоджено, спільно; пов’ язаний дружбою і згодою: дружний колектив. Дружній — який ґрунтується на дружбі, прихильності, взаємно доб­ розичливий: дружній погляд. Економічний // економний Економічний — який стосується економіки: економічний спад. Економний — ощадливий, який бережливо витрачає гроші, сили; оснований на економії: економна людина. Земний // земельний Земний — який стосується Землі як планети: земне тяжіння. Земельний — який стосується користування землею, землеволодіння або землеподілу: земельна ділянка. Інцидент // прецедент Інцидент — прикрий випадок, сутичка: інцидент під час вистави. Прецедент - випадок, хцо став приводом, прикладом, мотивом тощо для всіх наступних: скандал, що не має прецедентів. Кольоровий // колірний Кольоровий — який має якийсь колір не білий); яскравий: кольорові олівці. Колірний — який стосується кольору; прикметник до слова «к о л ір »: колірна гама. 295

Додатки

Крикливий // кричущий Крикливий — який часто плаче, кричить про дитину); пронизливий, різкий, схожий на крик: крикливе немовля. Кричущий — абсолютно неприпустимий, який викликає справедли­ вий протест і обурення: кричущий випадок. Металевий // металічний Металевий — виготовлений, зроблений із металу: металева огорожа. М еталічний — дзвінкий, сріблястий, який звучить високо і сильно про звук, голос, см іх): сказати металічним голосом. М и м о х і д ь // м и м о х іт ь

Мимохідь — не зосереджуючись на чомусь, між іншим, побіжно; минаючи кого- або що-небудь: переглянути мимохідь. М имохіть — без певного наміру; всупереч бажанню, власній волі: заплакати мимохіть. Напруга // напруження Напруга — фізичний термін: напруга в електромережі. Напруження — стан зосередження сил під час здійснення чогонебудь, напруженість: нервове напруження. Нараз // наразі Нараз — раптом, ураз, несподівано, зненацька: нараз пішов сн іг. Наразі — зараз, у цей момент, у момент мовлення: наразі всі розій шлися. Одвічний // довічний Одвічний — який існує спрадавна, споконвіку; вічний, невмирущий: одвічні істини. Довічний — який триває до кінця життя, не обмежений терміном; безстроковий: довічна каторга. Ожеледиця // ожеледь Ожеледиця — тонкий шар льоду на поверхні земля: на дорогах оже­ ледиця. Ожеледь кристали льоду-снігу, якими обростають стовбури та гілки дерев, дроти тощо: вкриватися ожеледдю. Паливо // пальне Паливо — горюча речовина (дрова, газ, в угілля тощо), яка використо­ вується з метою добування тепла: закидати паливо. Пальне — паливо для двигунів: заправити бак пальним. Парламентер // парламентарій Парламентер — особа, яка веде перемовини з ворогом на війні: посла ти парламентера на перемовини. Парламентарій — член парламенту: зустріч парламентаріїв. Покажчик // показник Покажчик — напис або який-небудь знак, що вказує на напрям руху, розташування чого-небудь; довідковий перелік: алфавітний покажчик. Показник — дані, які свідчать про кількість чого-небудь; характери­ стика властивостей вибору: показники виробництва. 296

С ловник

п ар о н ім ів

Природний // природничий Природний — створений природою, а не людиною; зумовлений зако­ нами природи; звичайний, вільний: природні зони, природна поведінка. Природничий — природознавчий; пов’ язаний із вивченням природи: природничі науки. Р е в н и в и й // р е в н и й

Ревнивий — який вдається до ревнощів: ревнивий чоловік. Ревний — старанний, сумлінний, добросовісний у роботі; палкий: ревний сподвижник. Сердечний // сердешний // серцевий Сердечний — сповнений доброзичливості, чуйності; добрий, щирий, вірний: сердечна людина. Сердешний — який викликає співчуття; бідолашний, нещасний: сер­ дешна ж інка. Серцевий — який стосується серця, його діяльності; пов’ язаний з хворобами серця, їх лікуванням: серцевий ритм. С п о ж и в ч и й // с п о ж и в а ц ь к и й

Споживчий — призначений для задоволення потреб споживання: споживчий кошик. Споживацький — такий, що прагне задоволення власних потреб, ігноруючи громадські інтереси: споживацькі нахили. Туристичний // туристський Туристичний — який стосується туризму — спеціально організовано­ го відпочинку: туристична агенція. Туристський — який стосується туристів: туристичне спорядження. У щ е н т // у щ е р т ь

Ущ ент — зовсім, цілком, не лишивши нічого, дотла, остаточно: спи ливши ущент. Ущ ерть — по вінця, до країв (посудини): наповнений ущерть. Ф і є с т а // с іє с т а

Фієста — у країнах Латинської Америки та Іспанії — пишний карна­ вал. Сієста — у країнах Латинської Америки, Іспанії та деяких інших дер­ жавах — пообідній відпочинок у найспекотнішу частину дня. Ч и с л е н н и й // ч и с е л ь н и й

Численний — який є у великій кількості: численні витрати. Чисельний — який стосується числа; виражається числом, числовий; кількісний: чисельне рішення, чисельне збільшення. Ш к і р я н и й / / ш к ір н и й

Ш кіряний — виготовлений зі шкіри, пов’ язаний з її виготовленням; обтягнутий, оздоблений шкірою: шкіряний портфель. Ш кірний — який стосується шкіри — зовнішнього покриву тіла людини і тварини: шкірні хвороби.

297

Додатки

С КЛАД Н І ВИПАДКИ П ЕРЕКЛАДУ (З російської мови на українську) была не была — що буде, те й буде ввести закон в силу — надати чинності законові вид из окна — краєвид із вікна видавший виды — бувалий, який побував у бувальцях виды на будущее — плани (перспективи) на майбутнє вкалывать — чорно працювати, бути чорноробом, гарувати восторг — захват (наголос на першому складі) в порядке исключения — як виняток все в мире преходящее — усе в світі минуще (скороминуще) в то время как... — тоді як... вылитая мама — викапана мама гвоздь сезона — окраса сезону Глупости! — Дурниці! Пусте! глухая ночь — глупа ніч давать (делать) поблажку — потурати, попускати действовать на основании — діяти на підставі держать путь — прямувати, простувати, верстати путь ш лях, дорогу) для видимости — для годиться, про людське око добиваться чьего расположения — запобігати ласки у кого жаркое — печеня задевать самолюбие — ображати самолюбство значимый — значущий (а не значимий) из виду (из вида) скрыться — зникнути щезнути, (пропасти) з очей издеваться над кем-то — знущатися з когось из-за неосторожности — через необережність иметь в виду — мати на увазі к вашему сведению — до вашого відома корпеть (напрягая зрение) — сліпати корешок (квитанции, книги и т. п.) — корінець лихорадочная дрожь — гарячкове тремтіння на цыпочках подошел — навшпиньках підійшов нелюдимый характер — відлюдний (відлюдькуватий) характер непритязательный — невибагливий, невимогливий неприятие — спротив неприятие идеи — спротив до ідеї неудобь — непридатна земля неуживчивый характер (у кого) — незлагідний (хто) неурядицы — розбрат, чвари нечленораздельная речь — нерозбірлива мова низвергать — скидати, валити ничего себе — нівроку (нічогенько собі, нічого собі) обременённый заботами — обтяжений турботами 29«

Лооатки обходительный — делікатний оказывать знаки внимания — виявляти увагу оказывать сопротивление — чинити опір околпачивать — ошукувати, обдурювати осквернять память — паплюжити пам’ ять оставить в покое кого, что — давати спокій кому, чому откуда это видно? — з чого це видно? правильная мысль — слушна думка по вкусу хорош — на смак добрий по возможности — якщо (коли, як ) можна повредить механизм — зіпсувати (пошкодити) механізм повредить п а л е ц — уш к од и т и п алец ь

порядочный заработок — чималий (неабиякий, пристойний) заробіток посредством приставки — завдяки префіксу праздно жить — розкошувати предвкушать радость — тішитися, радіти пресекать — класти край, припиняти претерпеть изменения — зазнати змін претить кому — бути неприйнятним для кого привести себя в порядок — причепуритися при жизни — за життя признать недостачу — визнати нестачу прийти к убеж дению — переконатися прикиды ваться — п ри кидатися

приличная сумма — пристойна (чимала, неабияка) сума приличные результаты - (цілком ) задовільні результати при помощи вилки — за допомогою виделки приносить неприятности — завдавати прикростей прихотливый — примхливий приходование товара — прибуткування товару причинить зло — заподіяти (учинити) зло, завдати лиха причинить убытки — завдати збитків (втрат) причинять хлопоты — завдавати клопоту прошу без личностей — прошу без особистих образ разбаловать кого либо — розбестити кого небудь раньше времени — завчасно, завчасу речистые факты — промовисті факти рвение — запал с боку припека — не приший кобилі хвіст, п’ яте колесо до воза с этого времени — відтепер, віднині сверх оплаты — понад плату склоняться к предложению — погоджуватися з пропозицією смотря по погоде — дивлячись на погоду со временем — згодом согласно приказу — згідно з наказом упорный в науке — завзятий до науки 299

Д олати

V

П О Я С Н Е Н Н Я Щ ОДО В И К О Н А Н Н Я Д Е Я К И Х В И Д ІВ З А В Д А Н Ь «Попрацю йте в парах» Порядок виконання 1. Уважно прочитайте завдання. 2. Визначте, хто говоритиме першим. 3. По черзі висловте свої думки. 4. Дійдіть спільного висновку. «Два — чотири — всі разом » Ц я вправа дає можливість спочатку обмінятися ідеями з партнерами і лише потім озвучити свої думки перед класом. Порядок виконання 1. Уважно ознайомтеся із завданням. 2. Обговоріть свої ідеї з сусідом по парті. По можливості дійдіть сп іль­ ної думки. 3. Об’ єднайтеся в четвірку (наприклад, з учнями, що сидять за най­ ближчою до вас партою). Обговоріть попередньо досягнуті рішення. По можливості дійдіть спільної думки, хоча в деяких випадках у групі може бути особлива думка, яка теж має право на існування. Визначте, хто з вас висловлюватиме думку групи. 4. Висловте думку групи. «Мозковий штурм» Ця вправа допомагає знаходити рішення з конкретної проблеми ш ля­ хом вільного висловлювання своїх думок усіма учасниками колективно­ го обговорення. Порядок проведення 1. Уважно ознайомтеся з проблемою. 2. У сі учасники штурму за бажанням висувають свої ідеї щодо розв’ я ­ зання проблеми. Чим більш е ідей — тим краще! 3. Обговоріть запропоновані ідеї, оберіть ті, що допомагають дійти істини. Увага! Забороняється обговорювати й оцінювати ідеї на етапі їх висловлювання. Д озволяється повторювати або розширювати ідеї, запропоновані будь-ким. П ам ’ ятайте, що об’єднання кількох ідей часто веде до висунення нових. «Мікрофон* Ц я вправа надає можливість кожному за бажанням висловити думку швидко й лаконічно. Порядок проведення 1. Визначте, хто за ким буде висловлюватися. 2. По черзі висловіть думку лаконічно й швидко. Увага! У «М ікроф оні» висловлюються лише за бажанням, а відповіді не коментуються і не оцінюються. Також забороняється перебивати того, хто висловлюється, викрикувати з місця. Учитель може обмежити час для висловлювання. 300

Додатки

П одат ок 8 В ІД П О В ІД І ДО В П Р А В 17. 7. Добрим словом мур проб’ єш, а лихим і в двері не ввійдеш. 32. 1. Стислий — короткий, небагатослівний, короткомовний, ску­ пий, лаконічний. 2. Робота — труд, праця, діло, справа. 3. Короткоча снии — короткотерміновий, короткий. 5. Здобувати — добувати, вибо­ рювати, досягати, добиватися, осягати, сягати, завойовувати, добувати­ ся, придбавати. 6. Колихати — хитати, розгойдувати, хилитати. 33. Треба вибрати слова розмиває, поступово, шторми. 37. Немає омонімів у четвертому реченні. 3. Двокрапка після слова ніч, кома після слова будинок. 39. Звичний — який увійшов у звичку; звичайний — щоденний, буденний. 49. Архаїзми: многоетрадальний, сквернений, світоч, отчий. 54. Бодібілдинг — те саме, що культуризм; дансинг — приміщення, місце для танців, зокрема на дискотеках; онлайновий — прикметник до он-лайн (онлайн); хакер — особа, що проникає в комп’ ютерні мережі зі злочинною метою; ш ейпінг — різновид ритмічної гімнастики, що виконується під музику. 77. Синоніми: 3. Меткий — жвавий. 4. Меткий — влучний. 92. 6. Вивчаючи географію, ми не мали жодних проблем. 7. Коли я граю в спортлото, мені часто щастить. 109. 1. Коми після слів темою, отже, доброта. 4. Коми після слів рокований, а. навпаки. 123. Качка любить убиватись; спішу, щоб спізнитись; качка зри­ вається шукати пострілу та ін. 134. Податок на додану вартість, внесок до бюджету, підготувати кошторис, українська митниця. 135. Навчальний корпус, поштова адреса, важливий захід. 144. Адапт ація — пристосування; ексклюзивний — винятковий; кайф — задоволення, безтурботний відпочинок; кутюр’є — модельєр модного одягу; лейбл — товарна етикетка з фірмовим знаком; от кутюр — висока мода; тінейджер — підліток до 19 років; о’кей — все гаразд, добре; хепі енд (англ, happy end) — щасливий кінець. 146. Респектабельний — поважний, солідний. М іленіум — тисячо­ ліття. Імпозантний — який справляє враження, звертає на себе увагу; поважний, статечний, показний. Ідент ичний — схожий; подібний. 171. М анна небесна — несподівано отримані життєві блага; неопали ма купина — стійкість, незнищенність; притча во язицех — об’ єкт г л у ­ зування, загального осуду. 186. 1. Антитеза. 2. Риторичне питання. 3. Еліпсис. 4. Тавтологія. 5. Гра­ дація. 6. Повтор. 7. Плеоназм. 8. Порівняння. 189. Синоніми до слова неждано — раптово, несподівано, зненацька, враз, відразу, негадано, неждано-негадано та ін. ЗОЇ

193. 1. Проблиск — про те, що вказує на наближення чого-небудь, що становить початок, ледве помітний вияв чогось. 5. Подув. 194. 1. З усіх ніг — не чуючи під собою землі, як вихор, як стріла, як куля. Заганяти на слизьке — підкладати свиню, підводити під мона­ стир. Ввести в оману — навколо пальця обвести, за ніс водити, в дурні пошити. 2. Багато — хоч греблю гати, по самі вуха, як сміття. Давно — за царя Гороха. Рано — ні світ ні зоря. Близько — не за горами. 202. М інливий — (як и й зм іню ється) перемінний, (про погоду, настрій) несталий, (про мінливий характер) безхребетний. 246. Припливів, небагатьох променів, шаленіє, Божого. 260. Першим ділом — насамперед (передусім), слідуючий — наступ­ ний, згідно плану — згідно з планом, відповідно вимогам — відповідно до вимог, відому — відома, приймати участь — брати участь, у жовтні міся­ ці — у жовтні. 267. 1. Д ля текстів математичної тематики більш характерний роз­ дум, фізичної — опис і роздум, біологічної — опис, історичної — розпо­ відь, спортивної — розповідь і опис. 276. 1. Ж одний доповідач, на ж аль, не дав скільки-небудь конкрет­ них рекомендацій, які можна було б... 2. Народ бере активну участь... 3. Зобов’ язання не було як належ ить продумано. 4. Це не відбивається негативно на роботі. 346. Помогти — помагати; скакати — скочити; мастити — мащу [ст]-[ш ч ]. 354.1. Речення складносурядне; коми після слів їх. духмяних. 3. Пише­ мо хатинці. 4. Безсполучникове складне; кома після слова рілля. Пишемо тьмяно. 393. Осені бо осінь — [о] чергується з [і]. Тиждень бо тижня — [д] ви­ падає. 399. У першій групі іменників на п’ять більш е, ніж у другій. 401. Харкова, але Кривого Рогу (складна назва). 402. Родовий відмінок: окулярів, ножиць, лапок, дверей, вершків, жнив. 443. 1. Миколаївськими археологами знайдено на території городи­ ща... 2. У клітинах тіла людини виявили близько 88 хімічних елементів. 454. Всмак, вволю, спинився. 470. У другому реченні треба поставити 7 ком, у третьому — 3 коми, двокрапку і тире. 471. У першому реченні треба поставити 4 коми. 473. 1. Д; 2. В ;*3. В; 4. Д; 5. А; 6. В; 7. Б; 8. В; 9. Б; 10. А; 11. Г; 12. Г. 537. Синоніми: тривога — неспокій, занепокоєння; майбутній — прийдешній, наступний; економія — ощадність, ощадливість, бережли­ вість.

302

З М ІС Т В С Т У П .................................................................................................................................4 Р о л ь мови в сам о в и р аж ен н і й с а м о р еа л ізац ії о с о б и ст о с т і...................................4 К У Л Ь Т У Р А М О В И І С Т И Л І С Т И К А ..........................................................................10 § 1. О сновні вимоги до м о в лен н я ................................................................................. 11 К у льт у р а мови, ст и ліст и к а й ри тор и к а я к сукупність і система .....................11 к о м у н ік ат и в н о-ст и ліст и чн и х якостей м овлекнята вчення п р о н и х ................ 11 Т О Ч Н ІС Т Ь М О В Л Е Н Н Я

...............................................................................................18

§ 2. П о н я тт я точності м овлення. У мови досягн ен н я точності м овлення

..................................................................... 18

§ 3. Т очн ість у використанні синонім ів, ом онім ів, п ар он ім ів і б агатозн ачн их с л і в ...................................................................................23 § 4. Т очн ість у в и кори станні слів інш омовного поход ж ен н я , а р х аїзм ів , н еологізм ів, ф разеологізм ів ................................................................... 29 § 5. Т очн ість у ви кори станні терм інів і п р о ф е с іо н а л із м ів ................................... 35 § 6. В ж и в а н н я сл ів у властивом у їм знач енні ....................................................... 40 Л О Г ІЧ Н ІС Т Ь М О В Л Е Н Н Я

......................................................................................... 48

§ 7. У м о в и логічн ост і м овлення ................................................................................ 48 § 8. С к л а д н е си н такси чне ц іл е (С С Ц ). А б з а ц я к засіб л о г іч н о ї о р г ан ізац ії ви словлю в ан н я ............................................ 54 § 9. С л у ж б о в і та вставні сло в а я к засіб дод ер ж ан н я л о г і ч н о с т і ....................... 61 § 10. Л о гіч н іс т ь побудови т е к с т у ............................................................................... 65 § 11. В и м оги до логічн ості м овлення в р ізн и х с т и л я х ......................................... 70 Ч И С Т О Т А М О В Л Е Н Н Я ............................................................................................... 76 § 12. Чистота м овлен н я й за г а л ь н а к у л ь т у р а лю ди н и

....................................... 76

§ 13. В и к о ри ст ан н я в м овленні слів інш ом овного п о х о д ж е н н я ...................... 82 § 14. В и к о ри ст ан н я в м овленні л е к с и к и обм еж еного вж и в ан н я .................... 86 Б А Г А Т С Т В О М О В Л Е Н Н Я ...........................................................................................94 § 15. Багатство мови й м о в л е н н я ............................................................................... 94 § 16. Ф р а з е о л о г іч н е багатство у к р аїн сь к ої м о в и ..................................................100 § 17. Ресу рси збагачення м овлення .............................................. ...105 § 18. С и н о н і м і я ............................................................................................................... 110 § 19. В и р а ж е н н я багатства м овлення в р ізн и х с т и л я х .......................................115 В И Р А З Н І С Т Ь М О В Л Е Н Н Я ........................................................................................ 120 § § § §

20. 21. 22. 23.

Ф он ет и чн і засоби виразності м о в л е н н я ........................................................ 120 С и н так си чн і засоби виразності м о в л е н н я ....................................................127 Н ев ерб аль н і засоби м о в л е н н я .......................................................................... 131 В и м о г и до виразності м овлення в р ізн и х ст и ля х ....................................... 136

Д О Р Е Ч Н І С Т Ь М О В Л Е Н Н Я ........................................................................................ 142 § 24. С ти ль о ва доречність і м овленнєва ситуація ................................................ 142 § 25. Ф у н к ц іо н а л ь н і та експресивні засоби м о в и ................................................. 148 § 26. У з а г а л ь н е н н я вивченого з теми «К у л ь т у р а мови і с т и л іс т и к а » .............. 154 О С Н О В И П У Б Л І Ч Н О Г О М О В Л Е Н Н Я .....................................................................160 § 27. Р и т о р и к а я к н ау к а. Р о зд іл и риторики ......................................................... 161 § 28. П ідготовка до п у блічн ого в и с т у п у ................................................................. 166 § 29. С тр у кт у р ув ан н я ораторської п р о м о в и .......................................................... 170

Зміст § ЗО. Способи подання м атер іалу й зап ам ’ ятовування п р о м о в и ....................... 175 § 3 1 . М ов н е оф орм лення в и с л о в л ю в а н н я ................................................................ 181 § 32. Виступ з ораторською промовою .....................................................................187 У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я Й С И С Т Е М А Т И З А Ц ІЯ Н А Й В А Ж Л И В ІШ И Х В ІД О М О С Т Е Й З О С Н О В Н И Х Р О З Д І Л І В Н А У К И П Р О М О В У ......................... 197 § 33. Ф о н ет и к а. О р ф оепія ............................................................................................ 198 § 34. О р ф о г р а ф ія .............................................................................................................. 202 § § § §

35. 36. 37. 38.

Л е к с и к о л о г ія . Ф р а з е о л о г ія ................................................................................ 206 Будова слова. С ловотвір ..................................................................................... 210 П равоп и с морфем .................................................................................................214 М о р ф о л о г ія ............................................................................................................ 217

§ § § §

39. 40. 41. 42.

О сновні орф ограм и в частинах мови .............................................................. 221 С лов о сп о лу ч ен н я і речення. Ч л е н и р е ч е н н я .................................. 225 П росте уск лад н ен е речення .............................................................................. 229 С к л а д н е речення. С к ла д н е синтаксичне ц іл е ( С С Ц ) ................................... 234

§ 43. П овт орен н я в к ін ц і р о к у ..................................................................................... 243 У Р О К И Р О З В И Т К У З В ’Я ЗН О ГО М О В Л Е Н Н Я УРОК УРОК УРОК УРОК УРОК УРОК УРОК УРОК УРОК

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.

..................................................... 246

Ч и т ан н я м овчки ............................................................................................ 246 С к л а д ан н я й розігрув ан н я д іал о гів ......................................................... 248 Виступ під час бесіди, д и ск у сії, диспуту, п о л е м і к и ............................249 С т а т т я .................................................................................................................252 У с н и й сти слий і д о к лад н и й п ереказ ....................................................... 254 У с н и й п ерек аз із творчим завданням ..................................................... 257 Т в ір на м орально-етичну т е м у ................................................................... 259 А у д і ю в а н н я ..................................................................................................... 261 Д іл о в і п ап ери . Звіт про виконан у роботу .............................................. 264

У Р О К 10. П р о т о к о л . Витяг із п р от о к о лу ................................................................ 265 У Р О К 11. Розгорн уте повідом лення в науковом у та п убліц и сти ч н ом у с т и л я х ..........................................................................................269 У Р О К 12. В и ступ п убліц истич ного х а р а к т е р у ....................................................... 270 У Р О К 13. П е р е к л а д текстів ........................................................................................271 У Р О К 14. П е р е к а з -п е р е к л а д ............................................. 275 У Р О К 15. Т в ір на сусп ільн у тему ....................... ...................................................... 276 У Р О К 1 6 .П исьм овий перек аз із творчим з а в д а н н я м ............................................276 Д о д а т к и ............................................................. 281 Д одаток 1. О рф ограф ія в т а б л и ц я х ............................................................................ 281 Д одаток 2. Основні пунктограм и ............................................. 289 Д одаток 3. Основні орф ограм и ................................................................................... 290 Д одаток 4. Т л у м а ч н и й с л о в н и к ................................................................................... 291 Д одаток 5. С лов н и к п а р о н ім ів ..................................................................................... 294 Д одаток 6. С к л а д н і випадки п е р е к л а д у ................................................................... 298 Д одаток 7. П о я с н ен н я щ одо виконання д ея к и х видів з а в д а н ь .......................... 300 Д одаток 8. В ідп овіді до в п р а в ..................................................................................... ЗОЇ

304