Українська мова 9 клас Заболотний 2017 рос by sloven

ÓÄÊ 811.161.2(075.3) Ç-12 Ðåêîìåíäîâàíî Ìіíіñòåðñòâîì îñâіòè і íàóêè Óêðàїíè (íàêàç ÌÎÍ Óêðàїíè âіä 20.03.2017 № 417)

Âèäàíî çà ðàõóíîê äåðæàâíèõ êîøòіâ. Ïðîäàæ çàáîðîíåíî Åêñïåðòè, ÿêі çäіéñíèëè åêñïåðòèçó ïіäðó÷íèêà ïіä ÷àñ ïðîâåäåííÿ êîíêóðñíîãî âіäáîðó ïðîåêòіâ ïіäðó÷íèêіâ äëÿ 9 êëàñó çàãàëüíîîñâіòíіõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàäіâ і çðîáèëè âèñíîâîê ïðî äîöіëüíіñòü íàäàííÿ ïіäðó÷íèêó ãðèôà «Ðåêîìåíäîâàíî Ìіíіñòåðñòâîì îñâіòè і íàóêè Óêðàїíè»: Ãìèðÿ Í.І., ó÷èòåëü êîìóíàëüíîї óñòàíîâè «Îëåêñàíäðіâñüêà ãіìíàçіÿ» Ñóìñüêîї ìіñüêîї ðàäè Ñóìñüêîї îáëàñòі, ñòàðøèé ó÷èòåëü; Єðøîâà Î.Ì., ìåòîäèñò ðàéîííîãî ìåòîäè÷íîãî êàáіíåòó óïðàâëіííÿ îñâіòè Áàëàêëіéñüêîї ðàéîííîї äåðæàâíîї àäìіíіñòðàöії Õàðêіâñüêîї îáëàñòі; Ãîëóá Í.Ì., äîöåíò êàôåäðè ìåòîäèêè âèêëàäàííÿ óêðàїíñüêîї ìîâè і ëіòåðàòóðè Íіæèíñüêîãî äåðæàâíîãî óíіâåðñèòåòó іìåíі Ìèêîëè Ãîãîëÿ ×åðíіãіâñüêîї îáëàñòі, êàíäèäàò ïåäàãîãі÷íèõ íàóê.

У М О ВНІ ПО З Н АЧ ЕНН Я: теоретичні відомості з мови;

завдання конкурсного характеру;

завдання підвищеної складності;

завдання з елементами дослідження;

завдання з розвитку мовлення;

підмет; присудок; означення; додаток; обставина;

пауза;

[ ]

( )

підвищення голосу; зниження голосу; головна частина складнопідрядного речення, частина cкладносурядного чи безсполучникового речення; підрядна частина складнопідрядно го речення.

Çàáîëîòíèé Â.Â. Óêðàїíñüêà ìîâà : ïіäðó÷. äëÿ 9 êë. çàãàëüíîîñâіò. íàâ÷. çàêë. ç íàâ÷. ðîñ. ìîâîþ/ Â.Â. Çàáîëîòíèé, Î.Â. Çàáîëîòíèé. – Êèїâ : Ãåíåçà, 2017. – 264 ñ. ISBN 978-966-11-0856-0. ÓÄÊ 811.161.2(075.3)

ISBN 978-966-11-0856-0 978 966 11 0856 0

Øàíîâíi äåâ’ÿòèêëàñíèêè! Çàïðîøóєìî âàñ ïðîäîâæèòè ìàíäðіâêó ñòåæêàìè îäíîãî ç íàéöіêàâіøèõ і íàéáіëüøèõ ðîçäіëіâ ìîâîçíàâñòâà – «ÑÈÍÒÀÊÑÈÑÓ». Ïîïåðåäó – íîâі âіäêðèòòÿ òà çíàéîìñòâî ç ðіçíèìè âèäàìè ñêëàäíîãî ðå÷åííÿ. Òàêîæ âè ìàòèìåòå íàãîäó âäîñêîíàëèòè ñâîї íàâè÷êè çâ’ÿçíîãî ìîâëåííÿ, à íàïðèêіíöі íàâ÷àëüíîãî ðîêó ґðóíòîâíî ïîâòîðèòè ìàòåðіàë, âèâ÷åíèé ó 5–9-õ êëàñàõ. Äî ðå÷і, ÿêùî âè ðîçïî÷èíàòèìåòå îïðàöþâàííÿ êîæíîãî ïàðàãðàôà іç âñòóïíîãî çàâäàííÿ äîñëіäíèöüêîãî õàðàêòåðó, òî çìîæåòå íå òіëüêè îòðèìóâàòè çíàííÿ â ãîòîâîìó âèãëÿäі, à é âіäêðèâàòè їõ äëÿ ñåáå ñàìîñòіéíî. Ïîãîäüòåñÿ, öå íàáàãàòî öіêàâіøå. Òåîðåòè÷íèé ìàòåðіàë ó ïàðàãðàôàõ ïîäіëåíî íà ÷àñòèíè іç çàçíà÷åííÿì êëþ÷îâèõ ïîíÿòü, à äåÿêі âіäîìîñòі îôîðìëåíî ó âèãëÿäі òàáëèöü і ñõåì, ùî çíà÷íî ïîëåãøóâàòèìå ñïðèéíÿòòÿ, îïðàöþâàííÿ òà çàïàì’ÿòîâóâàííÿ іíôîðìàöії. Ïîëîæåííÿ, ó ÿêèõ íàé÷àñòіøå ïðèïóñêàþòüñÿ ïîìèëîê, ïîäàíî ç ïîçíà÷êîþ «Çâåðíіòü óâàãó!». Íàïðèêіíöі êîæíîãî ðîçäіëó âèîêðåìëåíî áëîêè óçàãàëüíåííÿ âèâ÷åíîãî, ó ÿêèõ ìіñòÿòüñÿ çàâäàííÿ äëÿ ñàìîïåðåâіðêè é ñàìîîöіíêè, ùî äîïîìîæóòü ïіäãîòóâàòèñÿ äî êîíòðîëüíîї ðîáîòè. Ñïîäіâàєìîñÿ, âàì ñïîäîáàþòüñÿ âïðàâè ç ïîçíà÷êàìè «Ïîïðàöþéòå â ïàðàõ», «Äâà – ÷îòèðè – óñі ðàçîì», «Êîëî äóìîê», «Ïîñïіëêóéòåñÿ». Їõ âèêîíóþòü êîëåêòèâíî é çà îêðåìèìè ïðàâèëàìè, îçíàéîìèòèñÿ ç ÿêèìè ìîæíà â äîäàòêàõ íàïðèêіíöі ïіäðó÷íèêà. Òàêîæ íà âàñ ÷åêàþòü ïіçíàâàëüíі ðóáðèêè «Іç ãëèáèí ìîâîçíàâñòâà», «Êóëüòóðà ìîâëåííÿ», «Äëÿ âàñ, äîïèòëèâі». À ó âіëüíèé ÷àñ ïðîïîíóєìî çàâіòàòè äî ðóáðèêè «Ìîÿ ñòîðіíêà», äå ìіñòèòüñÿ áàãàòî öіêàâîї іíôîðìàöії. Âèâ÷àþ÷è âåëèêі òåìè, âè çìîæåòå âçÿòè ó÷àñòü ó âèêîíàííі ãðóïîâèõ ïðîåêòіâ, ÿêі äîïîìîæóòü ÿê ïîãëèáèòè âàøі çíàííÿ, òàê і ðîçâèíóòè òâîð÷і çäіáíîñòі. Íàäіéíèìè ïîìі÷íèêàìè íà øëÿõó çäîáóòòÿ çíàíü ñòàíóòü îïîðíі ñõåìè é òàáëèöі íà ôîðçàöàõ ïіäðó÷íèêà, óìіùåíі â äîäàòêàõ ñëîâíè÷êè, ñêîðî÷åíі âіäïîâіäі äî âïðàâ, ïîðàäè ùîäî âèêîíàííÿ ïåâíèõ âèäіâ çàâäàíü. Ðàäèìî òàêîæ, ùîá ó âàñ ïіä ðóêîþ çàâæäè áóëè ðіçíі ñëîâíèêè: ðîñіéñüêî-óêðàїíñüêèé, òëóìà÷íèé, îðôîãðàôі÷íèé, ñëîâíèê ñèíîíіìіâ òîùî. ÂÈÂ×ÀÉÌÎ óêðàїíñüêó ìîâó, ËÞÁІÌÎ її, ÏËÅÊÀÉÌÎ! Íåõàé ЄÄÍÀЄ âîíà íàñ ó ðіäíіé äåðæàâі é ó âñüîìó ñâіòі! Óñüîãî âàì íàéêðàùîãî!

Âñòóï

Âñòóï Ðîçâèòîê óêðà¿íñüêî¿ ìîâè Â îêåàíі ðіäíîãî íàðîäó Âіäêðèâàé äóõîâíі îñòðîâè. Â. Ñèìîíåíêî

1 Розгляньте на с. 10 схему-ілюстрацію «10 фактів про українську мову». Розкажіть, про що ви дізналися вперше, які факти вас найбільше вразили. Які ще факти ви могли б навести? Мова – надбання народу

Ìîâà – öå íàéáіëüøå êóëüòóðíå íàäáàííÿ íàðîäó. Äëÿ êîæíîї íàöії ðіäíà ìîâà çàâæäè íàéêðàñèâіøà, íàéìèëîçâó÷íіøà é íåïîâòîðíà. Ïðîòå æîäíà ç íèõ íå іñíóє îêðåìî, іçîëüîâàíî, à ëèøå ó çâ’ÿçêó ç іíøèìè ìîâàìè, ÿêèõ íà Çåìëі íàëі÷óþòü äî 5 òèñÿ÷. Ñåðåä íèõ є ÿê ñóòòєâî âіäìіííі, òàê і íåéìîâіðíî ñõîæі ìіæ ñîáîþ ìîâè. Ïåðіîäè ðîçâèòêó óêðàїíñüêîї ìîâè

іíäîєâðîïåéñüêèé

ïðàñëîâ’ÿíñüêèé

ïðîòîóêðàїíñüêèé

Індоєвропейська прамова

ñòàðîóêðàїíñüêèé

íîâèé

Óêðàїíñüêà ìîâà ðàçîì ç àíãëіéñüêîþ, íіìåöüêîþ, ðîñіéñüêîþ, іñïàíñüêîþ, ãðåöüêîþ òà áàãàòüìà іíøèìè íàëåæèòü äî іíäîєâðîïåéñüêîї ìîâíîї ñіì’ї. Óñі öі ìîâè ìàþòü ïåâíі âëàñòèâîñòі é îçíàêè, ÿêі ñâіä÷àòü ïðî ñïіëüíіñòü їõ ïîõîäæåííÿ, òîáòî ïðî єäèíå äæåðåëî âèíèêíåííÿ é ðîçâèòêó їõ – єäèíó ìîâó. Öþ ñïіëüíó ìîâó óìîâíî íàçèâàþòü іíäîєâðîïåéñüêîþ ïðàìîâîþ і ââàæàþòü, ùî âîíà іñíóâàëà íà òåðèòîðії ñó÷àñíîї Єâðîïè ïðèáëèçíî 5–6 òèñÿ÷ ðîêіâ òîìó. Іç ÷àñîì ó öіé ñïіëüíіé äëÿ áàãàòüîõ íàðîäіâ ìîâі ïî÷àëè ôîðìóâàòèñÿ îñîáëèâі, âіäìіííі îäèí âіä îäíîãî äіàëåêòè, ÿêі ïіçíіøå äàëè ïî÷àòîê îêðåìèì ìîâàì.

Âñòóï

Уперше слова української мови (страва, мед, кава) зафіксував ще в V ст. н. е. візантійський мандрівник та історик Пріск Панійський. У Х ст. невідомий український майстер на руків’ї меча вибив прості слова: «Коваль Людота». А в стародавніх літописах є численні українські вкраплення: криниця, рілля, глек, кожух, яруга, година, теля, господар та багато інших. Ïëàêàò Ñîëîìії Ñòàðàê, 14 ðîêіâ

Праслов’янська мова

Òàê ó ІІІ òèñ. äî í. å. ç іíäîєâðîïåéñüêîї ïðàìîâè âèîêðåìèëàñÿ ïðàñëîâ’ÿíñüêà ìîâà. Ïðàñëîâ’ÿíñüêà ìîâà (ñïіëüíîñëîâ’ÿíñüêà) – öå ìîâà-ïðåäîê óñіõ ñó÷àñíèõ ñëîâ’ÿíñüêèõ ìîâ (óêðàїíñüêîї, ðîñіéñüêîї, áіëîðóñüêîї, ïîëüñüêîї òà іí.). Âîíà ïðîіñíóâàëà ìàéæå 2 òèñÿ÷і ðîêіâ – ç ІІІ òèñ. äî í. å. äî VI ñò. í. å. Öþ ìîâó ëåãêî ðîçóìіëè âñі ïëåìåíà, ùî çàñåëÿëè òåðèòîðіþ âіä Âіñëè é Îäðè äî Äîíó é Âîëãè, âіä Êàðïàò äî Áàëòèêè. Îäíàê, ÿê ñòâåðäæóє ìîâîçíàâåöü Іâàí Îãієíêî, «óæå âіä ñàìîãî ïî÷àòêó ïðàñëîâ’ÿíñüêà ìîâà íå áóëà çîâñіì îäíàêîâà, áî âåñü íàðîä æèâ îêðåìèìè ðîäàìè, ÿêі ïіçíіøå ïî÷àëè ãóðòóâàòèñÿ â îêðåìі áіëüøі ïëåìåíà, і òîìó ïðàñëîâ’ÿíñüêà ìîâà ïî÷àëà äіëèòèñÿ íà îêðåìі ãîâіðêè». Óêðàїíñüêà ìîâà є îäíієþ ç íàéäàâíіøèõ іíäîєâðîïåéñüêèõ і ïðÿìîþ ñïàäêîєìíèöåþ ìîâ òèõ ñëîâ’ÿíñüêèõ ïëåìåí, ùî íàñåëÿëè òåðèòîðіþ ñó÷àñíîї Óêðàїíè, – ïîëÿí, ñіâåðÿí, äðåâëÿí, òèâåðöіâ, óëè÷іâ òà іí.

Праукраїнська мова

Ôîðìóâàííÿ îêðåìèõ ìîâ íà îñíîâі ïðàñëîâ’ÿíñüêîї âіäáóëîñÿ â VI–ІÕ ñò. Ó öåé ÷àñ і ñêëàëèñÿ îñíîâíі ðèñè óêðàїíñüêîї ìîâè, ÿêі ñâіä÷àòü ïðî її ñàìîáóòíіñòü і âіäìіííіñòü âіä óñіõ іíøèõ ñëîâ’ÿíñüêèõ ìîâ. Ñóêóïíіñòü öèõ ðèñ óìîâíî íàçèâàþòü ïðàóêðàїíñüêîþ ìîâîþ. Çâè÷àéíî, ìîâà, ÿêîþ ñïіëêóâàëèñÿ íàøі ïðåäêè, íå ìîãëà áóòè òî÷íî òàêîþ, ÿê íèíі, àëå ñàìå її ôîíåòè÷íі, ëåêñè÷íі é ãðàìàòè÷íі ðèñè ïîñòóïîâî âèçíà÷èëè íàïðÿìîê ðîçâèòêó ñó÷àñíîї óêðàїíñüêîї ìîâè.

Âñòóï Староукраїнська мова

Óêðàїíñüêà ìîâà є îäíієþ çі ñòàðîïèñåìíèõ ìîâ іíäîєâðîïåéñüêîї ðîäèíè. Ó ðàííіé ïåðіîä ñâîєї іñòîðії âîíà ïðîäîâæóâàëà ðîçâèâàòè òðàäèöії ëіòåðàòóðíîї ìîâè Êèїâñüêîї Ðóñі, çáàãà÷óþ÷èñü íàðîäíîðîçìîâíèìè åëåìåíòàìè. Óíàñëіäîê öüîãî óòâîðèëàñÿ ñòàðîóêðàїíñüêà êíèæíà ìîâà. Íåþ ñêëàäàëè äîêóìåíòè, ïèñàëè íàóêîâі ïðàöі. Ðіâíîáіæíî ðîçâèâàëàñÿ æèâà ìîâà óêðàїíñüêîãî íàðîäó. Її âïëèâ íà ëіòåðàòóðíó ìîâó áóâ âåëè÷åçíèé, âіí âіä÷óòíèé і â ëіòîïèñàõ, і â «Ñëîâі ïðî ïîõіä Іãîðіâ». Îêðіì òîãî, åëåìåíòè æèâîї ìîâè óêðàїíñüêîãî íàðîäó âèêîðèñòîâóâàëè ó ñâîїé òâîð÷îñòі І. Âèøåíñüêèé, Ã. Ñêîâîðîäà òà іíøі ïèñüìåííèêè, ãîòóþ÷è òàêèì ÷èíîì ïіäґðóíòÿ äëÿ âèíèêíåííÿ íîâîї ëіòåðàòóðíîї ìîâè íà íàðîäíіé îñíîâі.

Нова українська мова

Íîâà óêðàїíñüêà ëіòåðàòóðíà ìîâà óâіáðàëà â ñåáå ïèñåìíі òðàäèöії ñòàðîóêðàїíñüêîї êíèæíîї ìîâè, ñêàðáè óñíîї íàðîäíîї òâîð÷îñòі, ðîçìàїòòÿ æèâîãî ìîâëåííÿ. Її çà÷èíàòåëåì є Іâàí Êîòëÿðåâñüêèé – àâòîð ïîåìè «Åíåїäà» (1798 ð.). Ñàìå â öüîìó òâîðі ñëàâåòíîãî ïîëòàâöÿ âïåðøå íàðîäíó ðîçìîâíó ìîâó ïіäíåñåíî äî ñòàòóñó ëіòåðàòóðíîї. Îñíîâîïîëîæíèêîì ñó÷àñíîї óêðàїíñüêîї ëіòåðàòóðíîї ìîâè є Òàðàñ Øåâ÷åíêî, ÿêèé ó ñâîїõ òâîðàõ ðîçêðèâ êðàñó é ñèëó óêðàїíñüêîãî ñëîâà, âіäøëіôóâàâ éîãî ëåêñè÷íі, îðôîåïі÷íі é ãðàìàòè÷íі íîðìè, çáàãàòèâ âèðàæàëüíèìè çàñîáàìè.

Державна мова

Óêðàїíñüêà ìîâà є äåðæàâíîþ â Óêðàїíі. Öåé ñòàòóñ çàêðіïëåíî çà íåþ ñòàòòåþ 10 Êîíñòèòóöії Óêðàїíè. Іñòîðіÿ óêðàїíñüêîї ìîâè íàäçâè÷àéíî áàãàòà é äàâíÿ, ñïðàâäі ãіäíà âåëèêîãî íàðîäó. Òîæ âèâ÷àéìî óêðàїíñüêó ìîâó, øàíóéìî її, ïèøàéìîñÿ íåþ!

2 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Поясніть, як ви розумієте слова української поетеси Ліни Костенко «Лиш народи, явлені у слові, достойно можуть жити на землі». Яким ви бачите майбутнє української мови? 3 Розгляньте малюнок і колективно доберіть варіанти продовження поданих тверджень.

Âñòóï

Якщо ви хочете більше дізнатися про розвиток української мови, зверніться до праці відомого мовознавця Івана Огієнка «Історія української літературної мови». Автор в історичному розрізі показує шлях, яким пройшла українська мова, доки набула сучасної форми. На основі глибоко аргументованих наукових досліджень він стверджує її окремішність1, самобутність. У мережі Інтернет цю працю, а також дослідження з історії мови інших учених можна знайти на сайті www.litopys.org.ua (розділ «Мовознавство»).

4 Прочитайте текст. Про яку цікаву гіпотезу походження мов у ньому йдеться? Чи сприймаєте ви таку гіпотезу? ËÞÄÑÒÂÎ ÃÎÂÎÐÈÒÜ ÎÄÍІЄÞ ÌÎÂÎÞ? Ïðî íåéìîâіðíå âіäêðèòòÿ çàÿâèëà ãðóïà â÷åíèõ-ìîâîçíàâöіâ. Öå âіäêðèòòÿ ïіäòâåðäæóє, ùî ìîâè ç’ÿâèëèñÿ íå ðàïòîâî, à ïîñòóïîâî ç îäíієї ïðàìîâè. Çà ïіäðàõóíêàìè åêñïåðòіâ, îäíієþ ìîâîþ ëþäè ãîâîðèëè áëèçüêî 100 òèñÿ÷ ðîêіâ òîìó. Ó÷åíі ç ï’ÿòè êðàїí ñâіòó çíàéøëè òі ñàìі çàêîíîìіðíîñòі â áàãàòüîõ ìîâàõ ñâіòó. Ãðóïà ëіíãâіñòіâ іç ÑØÀ, Àðãåíòèíè, Íіìå÷÷èíè, Íіäåðëàíäіâ і Øâåéöàðії ôàêòè÷íî çìîãëà äîâåñòè, ùî ëþäñòâî ãîâîðèòü îäíієþ ìîâîþ. Ïіä ÷àñ íàóêîâîãî åêñïåðèìåíòó â÷åíі ïðîàíàëіçóâàëè âіä 40 äî 100 áàçîâèõ ñëіâ íà 3700 ìîâàõ ñâіòó – 62 % âіä çàãàëüíîї êіëüêîñòі. Ç’ÿñóâàëîñÿ, ùî â êîæíіé ìîâі â áàçîâèõ ñëîâàõ çàñòîñîâóþòü îäíàêîâі çâóêè. Ïðè öüîìó ìіñöå ïðîæèâàííÿ é ïîõîäæåííÿ íå ìàëè æîäíîãî çíà÷åííÿ. Ïëàêàò Òàðàñà Êîòóëüñüêîãî, Çà ïðèïóùåííÿì2 ëіíãâіñòіâ, ñàìå öі 13 ðîêіâ çâóêè äîïîìàãàþòü ëþäÿì ó äèòèíñòâі îïàíóâàòè3 ìîâó. Іíøèõ ïðè÷èí, çà ÿêèõ äëÿ áàçîâèõ ñëіâ ðіçíі íàðîäè îáðàëè òі ñàìі çâóêè, ó÷åíèì óñòàíîâèòè ïîêè íå âäàëîñÿ. Öÿ òåìà ñòàíå îñíîâíîþ äëÿ ìàéáóòíіõ äîñëіäæåíü (Ç äîâіäíèêà).

Благослови нас, Мово-Мати, Життя, науку пізнавати, Охоту мати до роботи І вірними тобі зростати.

Îêðåìіøíіñòü – (ðîñ.) îòäåëüíîñòü. Ïðèïóùåííÿ – (ðîñ.) ïðåäïîëîæåíèå. 3 Îïàíîâóâàòè – (ðîñ.) óñâàèâàòü. 2

Âñòóï ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Чим підтверджується давність української мови? 2. Як сформувалася праслов’янська мова? 3. Розкажіть, як постала українська мова з праслов’янської. 4. Як розвивалася українська мова від часів Київської Русі до XVIII ст.? 5. Розкажіть про розвиток нової української мови. 6. Що ви можете розказати про сучасний стан української мови в нашій державі? Яким ви бачите майбутнє української мови?

Óÿâіòü, ùî âàñ çàïðîñèëè âçÿòè ó÷àñòü ó ìіæíàðîäíîìó ìîëîäіæíîìó ôîðóìі «Іñòîðіÿ ìîâè – іñòîðіÿ íàðîäó». Îá’єäíàéòåñÿ â ãðóïè (ïî 3–5 ó÷íіâ) і âèêîíàéòå îäèí іç çàïðîïîíîâàíèõ íèæ÷å ïðîåêòіâ, çà äîïîìîãîþ ÿêîãî ìîæíà áóëî á äîíåñòè äî ìіæíàðîäíîї ñïіëüíîòè іíôîðìàöіþ ïðî ðîçâèòîê óêðàїíñüêîї ìîâè â öіëîìó ÷è â îêðåìі ïåðіîäè іñòîðії íàðîäó. Ïіäãîòóéòåñÿ äî çàõèñòó ñâîãî ïðîåêòó ïåðåä îäíîêëàñíèêàìè. Види проектів: 1) усний виступ, у якому беруть участь кілька осіб; 2) теле- чи радіопередача; 3) інсценізація; 4) наочність (альбом, буклет, плакат, карта-схема тощо); 5) прес-конференція.

ßÊ ÂÈÂ×ÀÒÈ ÌÎÂÓ

ПАМ’ЯТКА

 Ùîá íàâ÷àííÿ áóëî óñïіøíèì, ïîòðіáíî çíàéòè ïðàâèëüíó ìîòèâàöіþ. ßêùî õî÷åòüñÿ ïðîñòî âðàçèòè äðóçіâ – öå ïîãàíà ïðè÷èíà. Íàñàìïåðåä íåîáõіäíî ïðàãíóòè äî ñïіëêóâàííÿ ç ëþäüìè їõíüîþ ðіäíîþ ìîâîþ.  Îäíèì çі ñêëàäíèêіâ óñïіõó є ïåðåãëÿä ôіëüìіâ, ïðîñëóõîâóâàííÿ ïіñåíü ìîâîþ, ÿêó âèâ÷àєòå.  Íåîáõіäíî âèêîðèñòîâóâàòè íîâі çíàííÿ â ðîçâàãàõ.  Òðåáà ÷àñòіøå ñïіëêóâàòèñÿ ç íîñіÿìè ìîâè.  Íå ìåíø åôåêòèâíèì ñïîñîáîì є ÷èòàííÿ. Íåõàé öå áóäóòü êíèæêè, êîìіêñè, æóðíàëè... Ãîëîâíå – ÷èòàòè âäóìëèâî. Òàê ìîæíà íàâ÷èòèñÿ ãðàìîòíî ïèñàòè òà ïîïîâíèòè ñëîâíèêîâèé çàïàñ. Êðіì òîãî, ìîæíà ÷èòàòè âãîëîñ, ùîá óäîñêîíàëþâàòè âèìîâó.

ЦІКАВО ЗНАТИ РУКОПИС ВОЙНИЧА У 1995 році в Києві було видано лінгвістичну пам’ятку «Послання оріян хозарам», яка ще називається «Рукопис Войнича». Цей рукопис виявлено в 1666 році в Чехії. У 1912 році його побачив колекціонер-болгарин Войнич в одній з єзуїтських шкіл Італії й завіз до США. З того часу твір став називатися іменем цього колекціонера. У 1975 році болгарин-поліглот Джон Стойко розшифрував «Рукопис Войнича» й дійшов висновку: це пам’ятка праукраїнської мови античної доби першої половини І тис. до н. е. У ній наші предки-оріяни захищають свою віру від посягання хозарів. У рукописі дуже багато слів з праукраїнської лексики: мета, доба, гожий, сумний, бажати, вітати и тощо. Це відкриття підтверджує думку багатьох учених, що українська мова дуже давня і її витоки сягають далеких доісторичних часів (З посібника).

ЯК ЦЕ БУЛО УКРАЇНСЬКА МРІЯ Хіба можна уявити сучасну українську літературну мову, наприклад, без чудовогопречудового слова мрія? Дехто скаже, що воно з давніх-давен, ще з діда-прадіда. Але не поспішайте з таким категоричним висновком. Візьміть «Кобзар» Тараса Шевченка. Перегорніть сторінки – і ви переконаєтеся, що слова мрія я немає навіть у цього геніального поета. У чому ж річ? А виявляється, що це слово виникло в пошевченківську добу. Його вигранив для української мови письменник Михайло Старицький. Звичайно, так майстерно й так філігранно викувати слово можна тільки в злеті поетичного натхнення (І. Вихованець).

І ТАКЕ БУВАЄ

УСМІХНІМОСЯ

ЛІТЕРА МІНЯЄ СЛОВО Всього чотири літери у слові, а зміст його міняють початкові: з Ґ – буде чорна птиця дика; з П – інша, горда і велика; з К – вже напій пахучий буде, що для гостей готують люди; з Л – виріб, дошка з стояками, де спочиваємо ми з вами, також вибій, на шахтах знаний, і вивержень потік вулканний. Коли ж там С поставлю я, то буде вже людське ім’я. Які це слова? Д. Білоус

КАЛАМБУРИ  Я не я і хата не моя.  Т и по-вашому, ми по-нашому, а вони по-своєму.   «Сідай, підвезу». – «Нема часу – треба йти!»  Ти йому про діло, а він тобі про козу білу.  На городі бузина, а в Києві дядько.   Третя хата від Кіндрата, рябі ворота, новий пес.   Правда Сидорова: киселем млинці помазані, на паркані сушаться.   Не знав, не знав, та як на те й забув!  Х оч ти йди в ліс по дрова, а я буду вдома; хоч я буду вдома, а ти йди в ліс по дрова.

(Ґава, пава, кава, лава, Сава)

Ïîâòîðåííÿ âèâ÷åíîãî

Ïîâòîðåííÿ òà óçàãàëüíåííÿ âèâ÷åíîãî ó 8 êëàci § 1. ÏÐÎÑÒÅ ÐÅ×ÅÍÍß. ÎÄÍÎÑÊËÀÄÍÅ É ÄÂÎÑÊËÀÄÍÅ ÐÅ×ÅÍÍß ПРИГАДАЙМО. 1. Які основні ознаки речення? 2. Чим односкладне речення відрізняється від двоскладного?

5 І. Прочитайте виразно текст пісні. Що ви можете сказати про ліричного героя? Ким він є для України та чому вона дорога й близька його серцю? ÒÈ ÌÎß, ÓÊÐÀЇÍÎ Íàñ ðîçêèäóє æèòòÿ ïî âñüîìó ñâіòі, Àëå âñі ìè – Óêðàїíè ðіäíі äіòè. І êîëè âæå íîñòàëüãіÿ äóøó êðàє, Ìåíі ïàì’ÿòü Óêðàїíó ïîâåðòàє. Óêðàїíî, ïðèõèëþñÿ ÿ äî òåáå, Ïîìîëþñÿ çà òâîє áåçêðàéíє íåáî. Òâîÿ ìîâà, êàëèíîâà, ñîëîâ’їíà, Çіãðіâàє ìîє ñåðöå, Óêðàїíî.

Óêðàїíà ïî÷èíàєòüñÿ ç òåáå…

Ïðèñïіâ: Òè ìîÿ, Óêðàїíî, і äî òåáå ÿ ëèíó, Áî ìîє òóò êîðіííÿ, áî ìîє òóò іì’ÿ. Òè ìîÿ, Óêðàїíî. ß äëÿ òåáå äèòèíà. ß äëÿ òåáå äèòèíà, ÿ ÷àñòèíêà òâîÿ. Òè ïîêëè÷ ìåíå – і ÿ òåáå ïî÷óþ, Òâîї áîëі, òâîї ðàäîùі âіä÷óþ. Ïðèãîðíè ìåíå, áî ÿ òâîÿ äèòèíà. Ìîє ñåðöå, ìîÿ ïіñíÿ – Óêðàїíà.

Î. Òêà÷ ІІ. Виконайте завдання до тексту. 1. Визначте усно в першій і другій строфах граматичні основи речень. Які це речення – прості чи складні? 2. Знайдіть речення, у яких підмети виражено займенниками. 3. Знайдіть присудки, які виражено наказовою формою дієслова. 4. Спишіть виділені речення, підкресліть усі члени речення. Поясніть використання тире в цих реченнях.

Ïîâòîðåííÿ âèâ÷åíîãî 5. За бажання у вільний час знайдіть в Інтернеті й послухайте пісню «Ти моя, Україно» у виконанні Назарія Яремчука (молодшого). На якому шкільному святі могла б звучати ця пісня?

Ãîëîâíі ÷ëåíè ðå÷åííÿ Ïіäìåò

Ïðèñóäîê

Ïðîñòèé

Ñêëàäåíèé

Ñêëàäåíèé іìåííèé Ñêëàäåíèé äієñëіâíèé

Граматична основа може складатися з одного головного члена речення (у формі підмета або у формі присудка).

6 ДВА – ЧОТИРИ – УСІ РАЗОМ. З’ясуйте, у якому реченні є складений підмет, а в якому – складений присудок. 1. Ïðàâі÷íó äóìó äóìàþòü ëіñè, âãðóçàþòü â ìîõ ñòîëіòíі äіäóãàíè (Ë. Êîñòåíêî). 2. Òðè çîçóëі ãðàþòü â ãðі ñåìèáàðâèñòіé (À. Ãàðàñåâè÷). 3. Êîëèøíіé çàìîê, âèäíî, áóâ ðîçêіøíèé (Ì. Ïàâëåíêî). 4. Óòіê çà ëіñ õîëîäíèé âіòðóãàí (Þ. Âàâðèíþê). Îäíîñêëàäíå ÷è äâîñêëàäíå Ïîøèðåíå ÷è íåïîøèðåíå

Ïðîñòå ðå÷åííÿ

Ïîâíå ÷è íåïîâíå Óñêëàäíåíå ÷è íåóñêëàäíåíå

7 КОЛО ДУМОК. Поміркуйте, чому перше речення в кожній парі вважаємо односкладним, а друге – двоскладним. Îäíîñêëàäíі 1. Ïîâåðòàþñÿ ð äîäîìó ïіçíî. 1. Íîâå ñåëôі ñïіâàêà.

Äâîñêëàäíі 2. Ïîâåðòàєòüñÿ ð äîäîìó ïіçíî. 2. Ó ñîöìåðåæі íîâå ñåëôі ñïіâàêà.

Îäíîñêëàäíі ðå÷åííÿ Âèä ðå÷åííÿ

Îçíà÷åíîîñîáîâå 12

Çíà÷åííÿ ãîëîâíîãî ÷ëåíà ðå÷åííÿ

Ïðèêëàäè

îçíà÷àє äіþ, ÿêó âèêîíóє Ëþáëþ ÷åðíіãіâñüêó äîðîãó âåñêîíêðåòíà îñîáà (ÿ, òè, íîþ, âëіòêó, âîñåíè (Ë. Êîñòåíêî). ìè, âè)

Ïîâòîðåííÿ âèâ÷åíîãî Ïðîäîâæåííÿ òàáëèöі Íåîçíà÷åíîîñîáîâå

îçíà÷àє äіþ, ÿêó âèêîíó- Íàñ çóñòðі÷àþòü õëіáîì-ñіëëþ þòü íåâèçíà÷åíі îñîáè (Ëåñÿ Óêðàїíêà). (âîíè)

Óçàãàëüíåíî- îçíà÷àє äіþ, ÿêà ñòîñó- Äðóãà ïіçíàþòü ó áіäі (Íàð. îñîáîâå єòüñÿ áóäü-ÿêîї îñîáè òâîð÷іñòü). Áåçîñîáîâå

îçíà÷àє äіþ, ÿêà íå ìàє À â òåïëіé õàòі ïàõíå ñâіæèì âèêîíàâöÿ õëіáîì (Î. Ïàõëüîâñüêà).

Íàçèâíå

ñòâåðäæóє íàÿâíіñòü ïðåä- ×óäåñíà êèїâñüêà îñіíü (Îñòàï ìåòіâ ÷è ÿâèù Âèøíÿ).

8 І. Випишіть односкладні речення, підкресліть у них граматичну основу. Визначте усно вид односкладних речень. 1. Ãëÿäà÷і òóðíіðó ñòàëè ñâіäêàìè ÷îòèðüîõ ïåðåìîã òà äâîõ íі÷èїõ (Ç ãàçåòè). 2. Ñïіøó äî âàñ íà ðîçìîâó, íà ðîçðàäó1 ó ÷àñ âå÷іðíіé (Â. Êîëîäіé). 3. Єâðîïåéñüêі öіííîñòі – öå ñâîáîäà, âіäïîâіäàëüíіñòü, ñàìîðåàëіçàöіÿ, òîëåðàíòíіñòü, âçàєìîäîïîìîãà (Є. Ãîëîâàõà). 4. Íåíàãðіòå çàëіçî íå çіãíåø (Íàð. òâîð÷іñòü). 5. Íå áèé íà ñïîëîõ â íåâіäëèòèé äçâіí (Ë. Êîñòåíêî). 6. À íàä Äíіïðîì óæå ïîìіòíî ñâіòàëî (Îëåñü Ãîí÷àð). 7. Äî øêîëè àæ íіÿê íå òÿãíóëî (Ì. Ïàâëåíêî). 8. Êîçàöüêà øêîëà, êðèòà î÷åðåòîì (Ë. Êîñòåíêî). 9. À â íåáі – ðàéäóãà-âåñåëèöÿ (Ì. Òêà÷). ІІ. Виконайте письмово синтаксичний розбір другого речення.

Ïðîñòå ðå÷åííÿ ìîæå áóòè óñêëàäíåíå: îäíîðіäíèìè ÷ëåíàìè ðå÷åííÿ ïîðіâíÿëüíèì çâîðîòîì çâåðòàííÿì âñòàâíèì ñëîâîì (ñëîâîñïîëó÷åííÿì, ðå÷åííÿì) âіäîêðåìëåíèì ÷ëåíîì ðå÷åííÿ 9

І. Прочитайте текст. Що нового для себе ви дізналися з нього?

ÑÊÐÀÉÁІÍÃ – ÍÎÂІÒÍß ÒÅÕÍІÊÀ ÏÐÅÇÅÍÒÀÖІЇ Ñêðàéáіíã… Іç öèì ïîíÿòòÿì ìè çíàéîìі ç äèòèíñòâà, àäæå çà äîïîìîãîþ ïðîñòèõ ìàëþíêіâ íàìàãàëèñÿ ïåðåäàòè ïîáà÷åíå, ïî÷óòå, ïåâíó іíôîðìàöіþ, íàñòðіé ÷è åìîöії. Îñîáëèâіñòü ñêðàéáіíãó ïîëÿãàє â òîìó, ùî îäíî÷àñíî çàëó÷àþòüñÿ ñëóõ, çіð, à òàêîæ óÿâà ëþäèíè. Çàçíà÷åíå, íà äóìêó ïñèõîëîãіâ, ñïðèÿє 1

Ðîçðàäà – (ðîñ.) óòåøåíèå; óòåõà.

Ïîâòîðåííÿ âèâ÷åíîãî êðàùîìó ðîçóìіííþ òà çàïàì’ÿòîâóâàííþ. Âèêîðèñòîâóþ÷è öåé ìåòîä, ìîæíà äîñòóïíî é ëåãêî ïîÿñíþâàòè ñêëàäíèé ìàòåðіàë. Ñêðàéáіíã (âіä àíãë. scribe – íàêèäàòè åñêіçè àáî ìàëþíêè) – öå íîâіòíÿ1 òåõíіêà ïðåçåíòàöії, ó ÿêіé ìîâà îðàòîðà іëþñòðóєòüñÿ «íà ëüîòó» ìàëþíêàìè íà åêðàíі, áіëіé äîøöі àáî àðêóøі ïàïåðó. Іíøèìè ñëîâàìè, ñêðàéáіíã – öå çîáðàæåííÿ ìàëþíêіâ, ïåðåòâîðåííÿ ðå÷åé

íà âіçóàëüíі îáðàçè. ßê çàçíà÷àþòü ôàõіâöі, çà äîïîìîãîþ öієї іííîâàöіéíîї òåõíîëîãії ìîæíà ïðèâåðíóòè óâàãó ñëóõà÷іâ, çàáåçïå÷èòè їõ äîäàòêîâîþ іíôîðìàöієþ òà âèîêðåìèòè ãîëîâíі ìîìåíòè äîïîâіäі. Äî ðå÷і, ðîáîòà â÷èòåëÿ íà óðîöі ïіä ÷àñ ïîÿñíåííÿ íîâîãî ìàòåðіàëó ç êðåéäîþ â ðóêàõ – ïðèêëàä ñêðàéáіíãó. Îñü òàê! Îñîáëèâó çàöіêàâëåíіñòü, áåçïåðå÷íî, âèêëèêàє âіäåîñêðàéáіíã. Âіí ìàє òàêі âèäè: ìàëüîâàíèé, àïëіêàöіéíèé, îíëàéíîâèé. Ó ìàëüîâàíіé ïðåçåíòàöії õóäîæíèê çîáðàæóє â êàäðі êàðòèíêè, ïіêòîãðàìè. Àïëіêàöіéíèé âèä ïåðåäáà÷àє íàêëàäàííÿ ãîòîâèõ çîáðàæåíü, îíëàéíîâèé äàє çìîãó ìîíòóâàòè âіäåî çà ãîòîâèìè øàáëîíàìè. À âè, äðóçі, óæå âèêîðèñòîâóâàëè ñêðàéáіíã? (Іç æóðíàëó). ІІ. Виконайте завдання до тексту. 1. Наведіть з тексту приклади речень, різних за метою висловлювання. 2. Знайдіть речення, ускладнені вставними словами (словосполученнями). Поясніть роль цих конструкцій у тексті. 3. Знайдіть речення, ускладнені однорідними членами речення. Обґрунтуйте розділові знаки. 4. З’ясуйте, чи є в тексті звертання. А відокремлена обставина? 5. Доберіть синоніми до виділених слів. 6. Складіть і запишіть питальне просте речення за змістом тексту. Послухайте речення ваших однокласників. Яке з них вам сподобалося найбільше?

10 Знайдіть помилки у вживанні зворотів та окремих слів. Відредагуйте речення. Скористайтеся рубрикою «Антисуржик» на с. 16. 1. Ïðî÷èòàâøè îïîâіäàííÿ, ìåíі íå ñïîäîáàâñÿ éîãî ãåðîé. 2. Âèðóøèâøè â ïîõіä, íàì óñìіõàëîñÿ ñîíöå. 3. ×èòàþ÷è ðîìàí «×îðíà ðàäà», ïîäії ñòàþòü óñå íàïðóæåíіøèìè. 4. Âіäêðèâøè î÷і, ó âіêíî ëëєòüñÿ ÿñêðàâå ñîíÿ÷íå ïðîìіííÿ. 5. Íà ïðîòÿçі êîðîòêîãî ÷àñó íîâèíà îáіéøëà âñå ìіñòî. 6. Ìè çðîáèìî ñâîþ ñïðàâó ïðè ëþáèõ îáñòàâèíàõ. 11 І. Перекладіть і запишіть текст українською мовою. Скористайтеся поданим нижче словничком. ÓÊÐÀÈÍÑÊÀß ÃÎËËÀÍÄÈß Íà þãå Óêðàèíû íàõîäèòñÿ óíèêàëüíûé ãîðîä íà âîäå – Âèëêîâî. Ãîðîä ïðèþòèëñÿ íà ðàçâèëêå äóíàéñêèõ ãèðë. Ðàíüøå âñå åãî óëèöû ïðåäñòàâ1

Íîâ òíіé – (ðîñ.) íîâåéøèé.

Ïîâòîðåííÿ âèâ÷åíîãî ëÿëè ñîáîé êàíàëû, ïî êîòîðûì ìåñòíûå æèòåëè ïåðåäâèãàëèñü íà ëîäêàõ. Ñåãîäíÿ ïîäîáíóþ èäèëëèþ ìîæíî óâèäåòü òîëüêî â ñòàðîé ÷àñòè ãîðîäà. Íàñåëåíèå ãîðîäà îêîëî äåâÿòè òûñÿ÷ ÷åëîâåê. Ëîäîê çäåñü çàðåãèñòðèðîâàíî áîëüøå òûñÿ÷è, à àâòîìîáèëåé íàìíîãî ìåíüøå. Îñíîâàòåëÿì Âèëêîâî â 1746 ãîäó ïðèõîäèëîñü íà÷èíàòü ñ ðå÷íîãî äíà. Èçâëå÷ёííûé èç ïðîòîêà èë ñëîé çà ñëîåì óêëàäûâàëè â îñíîâàíèå ïîäâîðèé. Ñî âðåìåíåì îáðàçîâàëàñü «çåìíàÿ òâåðäü», êîòîðàÿ ïðîíèçàíà ñåòüþ êàíàëîâ ñ äîùàòûìè òðîòóàðàìè ïî áåðåãàì (À. Ìàçóð). ІІ. Підкресліть граматичні основи в простих реченнях. Які з цих речень односкладні? А які – ускладнені? ІІІ. Зіставте вимову й написання виділених слів в українській і російській мовах. СЛОВНИЧОК Извлечённый й – (укр.) добýтий; ил л – (укр.) мул, намýл; намного – (укр.) набагáто, знáчно; основатель – (укр.) заснóвник; сеть – (укр.) мерéжа; слой й – (укр.) шар, пласт; юг – (укр.) пíвдень.

І. Спишіть слова, ставлячи, де необхідно, дефіс.

Äіâ÷èíà/êðàñóíÿ, ó÷èòåëü/ìîâíèê, ðіêà/Äåñíà, çèìîíüêà/ñíіãóðîíüêà, çàєöü/ðóñàê, ëüîí/äîâãóíåöü, äіäóñü/Іâàí, âîðîí/ïòàõ, Äíіïðî/ðіêà. ІІ. Спишіть слова, розкриваючи дужки.

Çàïîðіæ(æ)ÿ, Ïîäіë(ë)ÿ, óçëіñ(ñ)ÿ, óçâèø(ø)ÿ, ãëàçóð(ð,’)þ, ìіä(ä)þ, ðîçðіñ(ñ)ÿ, ðàäіñò(ò)þ, óçáåðåæ(æ)ÿ, ñóä(ä)іâñüêèé, çáіæ(æ)ÿ, îáëè÷(÷)ÿ. ІІІ. Спишіть слова, уставляючи на місці пропуску, де необхідно, апостроф.

Ëþáîâ..þ, ïðîëë..єòüñÿ, Ëóê..ÿí, Â..ÿ÷åñëàâ, âîçç..єäíàííÿ, ðîç..ÿòðèâ, ìîðêâ..ÿíèé, çàï..ÿñòíèé, ãðàâ..þðà, àä..þòàíò, ïðåì..єðà.

Чи знаєте ви, як потрібно називати мешканців міста Дніпра? На думку професора Олександра Пономарева, краще дніпряни, як кияни, львів’яни, лучани и (в Луцьку), харків’яни, лисичани и (в Лисичанську). Багато інших корисних порад відомого мовознавця ви можете знайти в Інтернеті, указавши в «пошуку» слова «Блог професора Пономарева». В архіві блогу зберігаються дописи з 2009 року. Розкажіть однокласникам, які поради вас зацікавили найбільше.

АНТИСУРЖИК ПРАВИЛЬНО

НЕПРАВИЛЬНО

ïðîòÿãîì äíÿ çà áóäü-ÿêèõ îáñòàâèí ðîçïëþùóâàòè î÷і çâàæàþ÷è íà âèêëàäåíå ëèñòóâàòèñÿ óêëàäàòè óãîäó îíîâëåííÿ ñêëàäó òðàïëÿþòüñÿ íåäîëіêè âçÿòè äî óâàãè ðàõóíîê ó áàíêó ââàæàòè îáîâ’ÿçêîì íåäáàëå ñòàâëåííÿ

íà ïðîòÿçі äíÿ ïðè ëþáèõ îáñòàâèíàõ âіäêðèâàòè î÷і â âèäó âèêëàäåíîãî âåñòè ïåðåïèñêó çàêëþ÷àòè óãîäó îáíîâëåííÿ ñêëàäó çóñòðі÷àþòüñÿ íåäîëіêè ïðèéíÿòè äî óâàãè ñ÷üîò ó áàíêó ðàõóâàòè îáîâ’ÿçêîì õàëàòíå ñòàâëåííÿ

РОЗРІЗНЯЙМО Àðîìàòèçîâàíèé – çäîáðåíèé àðîìàòè÷íèìè ðå÷îâèíàìè (àðîìàòèçîâàíå òіñòî, ìèëî). Àðîìàòè÷íèé – ÿêèé íàäàє ïàõîùіâ, àðîìàòó (àðîìàòè÷íà åñåíöіÿ, ðîñëèíà, ðå÷îâèíà). Àðîìàòíèé – ÿêèé ìàє ïðèєìíèé çàïàõ (àðîìàòíà ñòðàâà, ÿãîäà). *** Åêîíîìіі÷íèé – ÿêèé âèãіäíèé ç ãîñïîäàðñüêîãî ïîãëÿäó (åêîíîìі÷íèé ëіòàê, ìåòîä, ðåæèì, åêîíîìі÷íà òåõíîëîãіÿ). Åêîíîìíèé – ÿêèé îùàäëèâî âèòðà÷àє ùî-íåáóäü, äîòðèìóєòüñÿ åêîíîìії; ñòðèìàíèé ó âèÿâëåííі ÷îãîñü (åêîíîìíèé ãîñïîäàð, çàñіá, ìåòîä).

НАГОЛОШУЙМО ПРАВИЛЬНО Іìåííèêè áîðîäàâêà áþëåòåíü âèïàäîê ãîðîáèíà ãîðîøèíà ìåðåæà ìåòàëóðãіÿ îáðó÷ îëåíü

ãóðòîæèòîê äіòè, ç äіòüìè äîâіäíèê äîáóòîê äîíüêà ïîäðóãà ïîêàçíèê ïñåâäîíіì ðіçíîâèä

äî÷êà çàãàäêà æàëþçі êàòàëîã êîëåñî ðåøåòî ðóñëî ñâåðäëî ñåðåäèíà

êîìèí êðîïèâà êóðÿòèíà ëèñòîïàä ëіòîïèñ ñèìåòðіÿ ñïèíà ñóäíî òðèçóá

ЦІКАВО ЗНАТИ ІНДОЄВРОПЕЙСЬКІ РОДИЧІ Слово «язик» прийшло до нас із праслов’янської мови. Праслов’янське jezykъ, на думку вчених, походить від індоєвропейського кореня eng, що означало «вузький». Очевидно, цим словом позначали спершу вузьку смужечку шкіри чи тканини, а пізніше – орган у порожнині рота. З індоєвропейського кореня походить і слово «вухо». У наших предків воно означало «слухання», «сприйняття». Цікава історія слова «мак». Так, праслов’янське mаkъ походить від індоєвропейського кореня māкк – «шкіра», «плівка», «шкіряний гаманець». Тут немає нічого дивного, адже маківка цієї рослини нагадує шкіряний гаманець, у якому іноді налічується більше тридцяти тисяч насінин (З посібника).

ЯК ЦЕ БУЛО ЧИГИРИН Що давніша назва населеного пункту, то важче пояснити її сучасною мовою. Наприклад, одні вважають, що назва населеного пункту Чигирин у Черкаській області походить від слова «чагарник», тобто Чигирин – це «місце, покрите чагарником». Інші схиляються до думки, що назва походить від «чигир-трави» (чудодійної отруйної і водночас цілющої рослини). Треті походження слова виводять від прізвища татарина Чигир-Батира. Проте, очевидно, найдостовірнішим є четверте пояснення: у тім місті на перехресті доріг стояла криниця, біля якої висів «чигир» (дерев’яний черпак для води). «Чигир» – це слово тюркського походження, означає воно «найпростіший пристрій (колесо) із черпаками для поливу городів, виноградників». Воно могло дати назву населеному пункту. А як вважаєте ви? (З посібника)

УСЕ СВОЄ НОШУ ІЗ СОБОЮ Автором цього вислову є мудрець Давньої Греції на ім’я Біант. Коли перси захопили багато грецьких міст на узбережжі Малої Азії, разом з іншими греками Біант залишав рідне місто. Його запитали, чому він іде звідти, нічого не взявши із собою з речей. На це Біант саме так і відповів: «Усе своє ношу із собою», – маючи на увазі, що духовні цінності завжди важливіші за матеріальні. З того часу й живе цей вислів (З довідника).

І ТАКЕ БУВАЄ ХТО ЯК КАЖЕ  Українці кажуть: «Ловити ґав (ворон)», а французи – «Ловити ластівок».  Українці «купують кота в мішку», а чехи – «зайця». А от поляки кажуть: «Хто лиса в мішку купує, знаходить пса або кота».  Коли йде злива, ми кажемо: «Дощ ллє як із відра (як із ринви)». Американці: «Дощ іде вилами». Англійці: «Дощ падає котами й собаками».

17 7

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО Óíèêàéìî çàéâîãî ñëîâà ПРАВИЛЬНО

НЕПРАВИЛЬНО

äåáþò іíòåð’єð âàêàíñіÿ ëåéòìîòèâ äîëîíі åíòóçіàçì êіëüêà ðîêіâ òîìó âіðòóîç âëàñíà äóìêà (ìîÿ äóìêà) ñóâåíіð àâàíãàðä àíøëàã ó òðàâíі

ïåðøèé äåáþò âíóòðіøíіé іíòåð’єð âіëüíà âàêàíñіÿ ãîëîâíèé ëåéòìîòèâ äîëîíі ðóê çàâçÿòèé åíòóçіàçì êіëüêà ðîêіâ òîìó íàçàä ìàéñòåðíèé âіðòóîç ìîÿ âëàñíà äóìêà ïàì’ÿòíèé ñóâåíіð ïåðåäîâèé àâàíãàðä ïîâíèé àíøëàã ó òðàâíі ìіñÿöі

КОРИСНО ЗНАТИ Çðàçêè іìåííèêіâ, ùî íàçèâàþòü ëþäåé çà ìіñöåì ïðîæèâàííÿ àáî íàöіîíàëüíіñòþ Ìіñòî, êðàїíà

Êèїâ Îäåñà Ïîëòàâà Çàïîðіææÿ Õàðêіâ Òåðíîïіëü ×åðêàñè ×åðíіãіâ Âіííèöÿ Ëüâіâ Ñóìè ×åðíіâöі Àâñòðіÿ Áðàçèëіÿ Іòàëіÿ Êèòàé Êîðåÿ Íіìå÷÷èíà ×åõіÿ Ãðåöіÿ Ïîëüùà Ôðàíöіÿ

Íàçâè ëþäåé

êèÿíèí, êèÿíêà îäåñèò, îäåñèòêà ïîëòàâåöü, ïîëòàâêà çàïîðіæåöü, çàïîðіæêà õàðêіâ’ÿíèí, õàðêіâ’ÿíêà òåðíîïіëåöü, òåðíîïіëüêà ÷åðêàñåöü, ÷åðêàñêà ÷åðíіãіâåöü, ÷åðíіãіâêà âіííè÷àíèí, âіííè÷àíêà ëüâіâ’ÿíèí, ëüâіâ’ÿíêà ñóì÷àíèí, ñóì÷àíêà ÷åðíіâ÷àíèí, ÷åðíіâ÷àíêà àâñòðієöü, àâñòðіéêà áðàçèëåöü, áðàçèëіéêà іòàëієöü, іòàëіéêà êèòàєöü, êèòàÿíêà (íå êèòàéêà) êîðåєöü, êîðåÿíêà (íå êîðåéêà) íіìåöü, íіìêà àáî íіìêåíÿ ÷åõ, ÷åøêà ãðåê, ãðåêèíÿ ïîëÿê, ïîëüêà ôðàíöóç, ôðàíöóæåíêà

Ñèíòàêñèñ. Ïóíêòóàöiÿ Ìîâà – òî öіëþùå íàðîäíå äæåðåëî, і õòî íå ïðèïàäå äî íüîãî âóñòàìè, òîé ñàì âñèõàє âіä ñïðàãè. Â. Ñóõîìëèíñüêèé

Ñêëàäíå ðå÷åííÿ. Ñêëàäíîñóðÿäíå ðå÷åííÿ ВИ ЗНАТИМЕТЕ:  ознаки складного речення та види таких речень;  ознаки складносурядного речення й засоби зв’язку в ньому.

ВИ ВМІТИМЕТЕ:  розрізняти структурні відмінності простих і складних речень;  визначати види складних речень та засоби зв’язку;  визначати смислові зв’язки між частинами складносурядного речення;  правильно ставити розділові знаки між частинами складносурядного речення;  складати речення й тексти, використовуючи виражальні можливості складносурядних речень.

Ñêëàäíîñóðÿäíå ðå÷åííÿ

§ 2. ÑÊËÀÄÍÅ ÐÅ×ÅÍÍß Ïðî âіäìіííîñòі ïðîñòèõ і ñêëàäíèõ ðå÷åíü, ïðî ñïîëó÷íèêîâі é áåçñïîëó÷íèêîâі ñêëàäíі ðå÷åííÿ, à òàêîæ ïðî çàñîáè çâ’ÿçêó ПРИГАДАЙМО. 1. Із чого складається граматична основа речення? 2. Яка роль сполучників у мові? А. Зіставте складні речення. У якому з них частини з’єднано за допомогою сполучника, а в якому – без сполучника?

Ó ñàäó äîñòèãëè ÷åðåøíі, íà ãîðîäі ïî÷åðâîíіëà ïîëóíèöÿ.

Íàñòÿ çáèðàëà ïîëóíèöþ, à Äåíèñ ðâàâ ÷åðåøíі.

Б. Побудуйте усно з двох простих речень складне за допомогою сполучника, а потім – без сполучника.

Ì’ÿ÷ çàëåòіâ ó âîðîòà ñóïåðíèêà. Ìè ç Òàðàñîì çіðâàëèñÿ ç êðіñåë. В. Зробіть висновок про те, як можна з’єднати частини складного речення. Які речення, на вашу думку, називають сполучниковими складними?

Складне речення

Ñêëàäíèì (ðîñ. ( ñëîæíûì) íàçèâàþòü ðå÷åííÿ, ó ÿêîìó є äâі àáî áіëüøå ãðàìàòè÷íèõ îñíîâ. НАПРИКЛАД: ßêùî äî Ïîêðîâè íå îïàäå ëèñòÿ ç âèøåíü, çèìà áóäå òåïëîþ. 1-øà ÷àñòèíà

2-ãà ÷àñòèíà

Частина речення

Êîæíà ãðàìàòè÷íà îñíîâà ðàçîì ç äðóãîðÿäíèìè ÷ëåíàìè àáî áåç íèõ óòâîðþє ÷àñòèíó ñêëàäíîãî ðå÷åííÿ, ÿêà ìàє áóäîâó ïðîñòîãî ðå÷åííÿ. ×àñòèíè ñêëàäíîãî ðå÷åííÿ ïîєäíàíі â îäíå öіëå çà çìіñòîì і ãðàìàòè÷íî.

Просте і складне речення

Ñêëàäíå ðå÷åííÿ, íà âіäìіíó âіä ïðîñòîãî, âèðàæàє áіëüø ñêëàäíó çàêіí÷åíó äóìêó, ñêëàäíіøèé çìіñò. Ðå÷åííÿ

Ïðîñòå (Îäíà ãðàìàòè÷íà îñíîâà)

Ñêëàäíå (Êіëüêà ãðàìàòè÷íèõ îñíîâ)

Засоби зв’язку

×àñòèíè ñêëàäíîãî ðå÷åííÿ ç’єäíóєìî ìіæ ñîáîþ çà äîïîìîãîþ ñïîëó÷íèêіâ, ñïîëó÷íèõ ñëіâ ((ðîñ. ñîþçîâ, ñîþçíûõ ñëîâ) òà іíòîíàöіїї àáî çà äîïîìîãîþ ëèøå іíòîíàöії.

Сполучникове речення

Ñêëàäíå ðå÷åííÿ, ÷àñòèíè ÿêîãî ç’єäíàíî çà äîïîìîãîþ ñïîëó÷íèêіâ (ñïîëó÷íèõ ñëіâ) òà іíòîíàöії, íàçèâàþòü ñïîëó÷íèêî( ñîþçíûì). À ÿêùî ÷àñòèíè ç’єäíàíî áåç ñïîëó÷íèêіâ âèì (ðîñ. (ñïîëó÷íèõ ñëіâ), òî öå – áåçñïîëó÷íèêîâå ðå÷åííÿ ((ðîñ. áåññîþçíîå).

Ñêëàäíîñóðÿäíå ðå÷åííÿ Âèäè ñêëàäíèõ ðå÷åíü

Ñïîëó÷íèêîâå

Âèä ðå÷åííÿ

Ñêëàäíîñóðÿäíå ((ðîñ. ñëîæíîñî÷èíёííîå)

Âèä і çàñîáè çâ’ÿçêó ÷àñòèí ðå÷åííÿ

Ïðèêëàäè

Ñóðÿäíèé çâ’ÿçîê:  ñïîëó÷íèêè ñóðÿäíîñòі;  іíòîíàöіÿ

Ðàäіє âåñíÿíå ñîíöå, і âèøíі öâіòóòü ðÿñíî â ñàäó.

Ïіäðÿäíèé çâ’ÿçîê: Ðàäіє âåñíÿíå ñîíöå, áî Ñêëàäíîïіäðÿäíå  ñïîëó÷íèêè ïіäðÿäíîñòі âèøíі öâіòóòü ðÿñíî ((ðîñ. ñëîæíîàáî ñïîëó÷íі ñëîâà; â ñàäó. ïîä÷èíёííîå)  іíòîíàöіÿ

Áåçñïîëó÷íèêîâå ((ðîñ. áåññîþçíîå)

Áåçñïîëó÷íèêîâèé çâ’ÿçîê:  іíòîíàöіÿ

Ðàäіє âåñíÿíå ñîíöå, âèøíі öâіòóòü ðÿñíî â ñàäó.

Сурядний зв’язок

Ñóðÿäíèé çâ’ÿçîê (ðîñ. ( ñî÷èíèòåëüíàÿ ñâÿçü) ïåðåäáà÷àє ðіâíîïðàâíіñòü ÷àñòèí ðå÷åííÿ; ó öüîìó âèïàäêó âіä îäíієї ÷àñòèíè äî äðóãîї íå ìîæíà ïîñòàâèòè ïèòàííÿ.

Підрядний зв’язок

Ïіäðÿäíèé çâ’ÿçîê ((ðîñ. ïîä÷èíèòåëüíàÿ ñâÿçü) ïåðåäáà÷àє íåðіâíîïðàâíіñòü ÷àñòèí ðå÷åííÿ; ó öüîìó âèïàäêó âіä îäíієї ÷àñòèíè äî äðóãîї ìîæíà ïîñòàâèòè ïèòàííÿ. НАПРИКЛАД: Ëþäèíі òðåáà (ùî?), ùîá її ðîáîòà çàëèøàëàñÿ ïіñëÿ íåї æèòè (Þ. ßíîâñüêèé).

Інтонація

Ñêëàäíå ðå÷åííÿ õàðàêòåðèçóєòüñÿ іíòîíàöіéíîþ çàâåðøåíіñòþ. Ó êіíöі êîæíîї ÷àñòèíè ãîëîñ ïіäâèùóєìî, ùî ñâіä÷èòü ïðî íåçàêіí÷åíіñòü ðå÷åííÿ, і ëèøå â êіíöі âñüîãî ñêëàäíîãî ðå÷åííÿ ãîëîñ çíèæóєìî. НАПРИКЛАД: Ñîíöå çàõîäèòü, / ãîðè ÷îðíіþòü, / ïòàøå÷êà òèõíå, / ïîëå íіìіє (Ò. Øåâ÷åíêî).

1. Частина складного речення має будову простого речення й відповідно граматичну основу. 2. Односкладне речення може бути частиною складного речення. НАПРИКЛАД: Поглянь: вуалі білосніжні смагляві вишні надягли и (Д. Іванов).

14 І. Уявіть, що ви на шкільній дискотеці й хочете поділитися своїми враженнями в соціальній мережі. Виберіть 2–3 простих речення та складіть з них повідомлення, яке за будовою було б складним реченням.    

Ó çàëі – äðóæíÿ àòìîñôåðà. Âåäó÷і äàðóþòü ìîðå åìîöіé. Âðàæàþòü äèíàìі÷íі ðèòìè. Íà òàíöìàéäàí÷èêó âåñåëî. 21

Ñêëàäíîñóðÿäíå ðå÷åííÿ ІІ. Поміркуйте, яке речення (просте чи складне) подає окремий фрагмент картини дійсності, а яке – взаємозв’язану узагальнену картину.

15 І. Знайдіть складні речення, перекладіть і запишіть їх українською мовою. Підкресліть у них граматичні основи. 1. ß î÷åíü ëþáëþ ãîðû, ïîýòîìó òóðèçì è àëüïèíèçì âñåãäà áûëè âàæíîé ñîñòàâëÿþùåé ìîåé æèçíè. 2. Îäåññà – öåíòð ñêðèïè÷íîãî èñêóññòâà Óêðàèíû ÕÕ ñòîëåòèÿ, ïîäàðèâøèé ìèðó òàëàíòëèâåéøèõ ìóçûêàíòîâ. 3. Íå õî÷åòñÿ âåðèòü â òî, ÷òî íåâåðîÿòíàÿ êðàñîòà Äíåñòðîâñêîãî êàíüîíà ìîæåò íå ñîõðàíèòüñÿ äëÿ íàøèõ ïîòîìêîâ. 4. Â øêîëå № 1 ãîðîäà Øîñòêà îòêðîþò «ýêîëîãè÷åñêèé» êëàññ, à â ëèöåå ïîÿâèòñÿ êëàññ êîìïüþòåðíîãî äèçàéíà. 5. Øêîëüíèêè èç øåñòè ñёë Êàëàí÷àêñêîãî ðàéîíà Õåðñîíùèíû ïðèíÿëèñü ñïàñàòü ìàëóþ ðåêó Êàëàí÷àê. 6. Â öåíòðàëüíûõ îáëàñòÿõ ïðîéäóò ñèëüíûå äîæäè, íà çàïàäå ìåñòàìè îæèäàåòñÿ ìîêðûé ñíåã (Èç ãàçåòû). ІІ. Поставте скісну риску ( / ) між частинами складних речень (це місця пауз). У яких реченнях частини з’єднано за допомогою сполучника? ІІІ. Прочитайте складні речення вголос із правильною інтонацією.

16 Хто зможе знайти в попередній вправі односкладне речення, яке є частиною складного? А хто знайде два таких речення? 17

І. Прочитайте текст, визначте ключові слова. Що нового ви дізналися з нього?

ßÊ ÐÎÁËßÒÜ ÌÓËÜÒÔІËÜÌÈ Ùå äîíåäàâíà âñі ìóëüòôіëüìè ìàëþâàëè âðó÷íó, à ñüîãîäíі àíіìàòîðàì äîïîìàãàþòü êîìï’þòåðíі ïðîãðàìè. Ïðîòå і ç íîâіòíіìè òåõíîëîãіÿìè òðåáà äîêëàñòè ÷èìàëî çóñèëü, àáè ãëÿäà÷ çìіã ïîáà÷èòè îá’єìíó êàðòèíêó ó ôîðìàòі 3D. Ñïî÷àòêó ìóëüòèïëіêàòîð ïðîìàëüîâóє «ñêåëåò» ïåðñîíàæà ç óñіìà ì’ÿçàìè é ñóõîæèëëÿìè, âîíè âіäïîâіäàþòü çà òó ÷è іíøó äіþ ÷àñòèí òіëà. Òîáòî êîëè ïîâåðòàòèìåòüñÿ ãîëîâà, ìè áóäåìî áà÷èÊàäð ç ïåðøîãî óêðàїíñüêîãî òè ðóõ øèéíèõ ì’ÿçіâ. Êîëè çãèíàòèìå3D-ìóëüòôіëüìó «Ìèêèòà òüñÿ ðóêà, áóäå íàïðóæóâàòèñÿ áіöåïñ. Êîæóì’ÿêà» Ïîòіì íà «ñêåëåò» íàíîñÿòü òåêñòóðó. Ïðè÷îìó öå íå òіëüêè êîëіð øêіðè é îäÿãó. Âàæëèâî îïðàöþâàòè âñі çìîðøêè, óñі ñâіòëîòіíі é іíøå, ùîá ïåðñîíàæ ìàâ æèâèé âèãëÿä. Òàê ñàìî ðåòåëüíî îïðàöüîâóþòü ôîí. Óñå ìàє áóòè ìàêñèìàëüíî ïðàâäîïîäіáíèì, ðåàëіñòè÷íèì. Ùîá íå ïðîìàëüîâóâàòè êîæíó òðàâèíêó, ìóëüòèïëіêàòîðè «ðîçñàäæóþòü» ðîñëèííіñòü ó êàäðі çà äîïîìîãîþ ñïåöіàëüíèõ ìîäóëіâ. Ïîòіì ïî÷èíàєòüñÿ ìîíòàæ òà îçâó÷óâàííÿ. Âіäåî òðèâàëіñòþ 90 õâèëèí – öå áàãàòîìіñÿ÷íà ïðàöÿ äåñÿòêіâ ïðîôåñіîíàëіâ (Çà ìàòåðіàëàìè Іíòåðíåòó). 22

Ñêëàäíîñóðÿäíå ðå÷åííÿ ІІ. Знайдіть складні речення й обґрунтуйте свій вибір. Випишіть складне речення, зміст якого вас найбільше зацікавив. Підкресліть у ньому члени речення та надпишіть частини мови.

18 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Чи любите ви дивитися мультфільми? Які саме? Розкажіть, про що був би ваш перший мультфільм, якби ви були мультиплікатором. 19 ДВА – ЧОТИРИ – УСІ РАЗОМ. З’ясуйте, скільки граматичних основ є в кожному реченні. Визначте межі частин у реченнях. 1. І ñåðöþ ñåðöå ñïîâіäàëîñü, é äóøà âñìіõàëàñÿ äóøі, і çîðі íà âîäі ãîéäàëèñü, і ìëіâ òóìàí ó ñïîðèøі, і çëîòîì ñîíÿõè ñіÿëè (Ä. Іâàíîâ). 2. Ñèíіé âå÷іð òèõî áðîäèòü, êâіòè êîëèõàє і íàâøïèíüêè1 â õàòó âõîäèòü, âіêíà çàòóëÿє (Ã. Äóäêà). 3. Çà ëîçàìè òåìíі ëіñè, à íàä ðі÷êîþ і íàä ëіñàìè âå÷іðíє íåáî, ÿêîãî ÿ íіêîëè òàêèì ùå íå áà÷èâ (Î. Äîâæåíêî). 20 КОЛО ДУМОК. Поміркуйте, чому перше речення вважаємо складносурядним, друге – складнопідрядним, а третє – безсполучниковим. Що є спільного й відмінного між цими видами речень? 1. Óñå іäå, àëå íå âñå ìèíàє íàä áåðåãàìè âі÷íîї ðіêè (Ë. Êîñòåíêî). 2. Ìåíå ëіñè çäîðîâ’ÿì íàïóâàëè, êîëè áðîäèâ ó їõíіé ãóùèíі (Â. Ñèìîíåíêî). 3. Çàïëàêàíå âіêíî ïîâіêè ðîçòóëèëî, íàìîêëè ó äåðåâ ïîøàðïàíі2 âіòðèëà (Ã. Äóäêà). 21 Продовжте речення так, щоб вони були складними. Утворені речення запишіть. Які з них сполучникові? 1. Ó ìіñòі âіäêðèëè íîâó âåëîñèïåäíó äîðіæêó, і… . 2. Çàéøîâøè äî ìàãàçèíó, Íàòàëÿ ïîáà÷èëà, ùî… . 3. Íà ñâіé äåíü íàðîäæåííÿ Àíäðіé çàïðîñèâ äðóçіâ ó àêâàïàðê, à… . 4. Òåìíà íі÷ îïóñòèëà êðèëà, ... . Синонімічними можуть бути різні види речень, які по-різному передають ту саму думку. НАПРИКЛАД: Просте речення

Складне речення

Виконавши фізичні вправи, ви відчуєте полегшення.

Виконайте фізичні вправи – і ви відчуєте полегшення.

22 Перебудуйте усно складні речення на прості з дієприкметниковим або дієприслівниковим зворотом. 1. Êîëè ìåòåëèê ðóõàє êðèëàìè, òî óòâîðþє çâóê äóæå íèçüêîãî òîíó. 2. ßêùî çëîâæèâàòèìåø êîìï’þòåðíèìè іãðàìè, òî íå ìåòèìåø ÷àñó äëÿ ñïîðòó é ïðîãóëÿíîê íà ñâіæîìó ïîâіòðі. 3. Óíіêàëüíó іñòîðіþ ìàє ìіñòî Ëüâіâ, ÿêå â ñåðåäèíі ÕІІІ ñò. çàñíóâàâ êîðîëü Äàíèëî Ãàëèöüêèé. 4. ß äóæå ëþáëþ êàòàòèñÿ íà ðîëèêàõ, ÿêі ìåíі ïîäàðóâàëè íà äåíü íàðîäæåííÿ. 23 Випишіть з підучника географії або історії три речення: 1) складносурядне; 2) складнопідрядне; 3) безсполучникове складне. 1 2

Íàâøïèíüêè – (ðîñ.) íà öûïî÷êàõ. Ïîøàðïàíі à – (ðîñ.) èñòðёïàííûå.

Ñêëàäíîñóðÿäíå ðå÷åííÿ 24 І. Виберіть і спишіть спочатку складні сполучникові речення, а потім – безсполучникові. Яке речення не треба списувати? Чому? Підкресліть граматичні основи. 1. Çíåíàöüêà ñóöіëüíó òåìðÿâó ðîçіòíóëî ÿñêðàâå ñâіòëî, і íà ñòіíі òàєìíè÷îїї êіìíàòè ñïàëàõíóâ âåëåòåíñüêèé åêðàí (Ë. Âîðîíèíà). 2. Ïðîáіãëè äíі ó ðîçîâîìó äèìі, çàñîõëè âåñíè, âіäøóìіëè çëèâè (Â. Ñèìîíåíêî). 3. Ñêèäàє Êèїâ æèâîòâîðíèé ñîí ç ïëå÷åé ñâîїõ, òóìàíàìè óêðèòèõ (Ì. Ðèëüñüêèé). 4. Ìàòè ñіÿëà ñîí ïіä ìîїì ïіä âіêíîì, à âðîäèâ ñîíÿøíèê (Á. Îëіéíèê). 5. Òàêà êðàñà, âèñîêà і íåòëіííà, ùî õî÷ ñïèíèñü і ç Áîãîì ãîâîðè (Ë. Êîñòåíêî). 6. Íà áåðåãàõ îçåðà íå áóëî íі òðàâèíêè, íі êóùèêà – ñàìå ðóäå êàìіííÿ îáðàìëþâàëî ÷îðíó òàöþ âîäîéìè (Î. Äåðìàíñüêèé). ІІ. Запишіть виділене слово фонетичною транскрипцією, укажіть кількість звуків і букв.

25 Спишіть, підкресліть граматичні основи. Визначте вид складних речень. Які частини в них є односкладними реченнями? 1. Ùå íàçâà є, à ðі÷êè âæå íåìàє (Ë. Êîñòåíêî). 2. Ìèíàє äîù, òà âіä éîãî êðàïëèí íå ñòàíå íà äóøі ìîїé òåïëіøå (Ë. Ãóäçü). 3. І íàïåðåä íå òðåáà âîðîæèòè, і çà ìèíóëèì ïëàêàòè íå âàðò (Ë. Êîñòåíêî). 4. Ïðèõîäèâ äîù, à ïîòіì áóëî çèìíî (Ë. Êîñòåíêî). 5. Æèòòÿ êîðîòêå, à ìèñòåöòâî âі÷íå (І. Ñâіòëè÷íèé). 26 Розгляньте алгоритм. За бажання користуйтеся ним, коли визначатимете вид речення. Àëãîðèòì âèçíà÷åííÿ âèäó ðå÷åííÿ çà áóäîâîþ òà ñïîñîáàìè çâ’ÿçêó ÷àñòèí Ó ðå÷åííі îäíà ãðàìàòè÷íà îñíîâà?

ÒÀÊ

ïðîñòå Ô

ÍІ ×àñòèíè ðå÷åííÿ ç’єäíàíі áåç ñïîëó÷íèêіâ ÷è ñïîëó÷íèõ ñëіâ?

ÒÀÊ

áåçñïîëó÷íèêîâå ñêëàäíå

ÍІ ×àñòèíè ðå÷åííÿ ðіâíîïðàâíі òà ç’єäíàíі ñóðÿäíèì ñïîëó÷íèêîì?

ÒÀÊ

ñêëàäíîñóðÿäíå Í

ÍІ ×àñòèíè ðå÷åííÿ íåðіâíîïðàâíі òà ç’єäíàíі ïіäðÿäíèì ñïîëó÷íèêîì ÷è ñïîëó÷íèì ñëîâîì?

ÒÀÊ

ñêëàäíîïіäðÿäíå

ÍІ Ó ðå÷åííі íàÿâíі ðіçíі âèäè çâ’ÿçêó ÷àñòèí? ÍІ ÏÎÌÈËÊÀ 24

ÒÀÊ

ñêëàäíå ç ðіçíèìè âèäàìè çâ’ÿçêó

І Ø

Ñêëàäíîñóðÿäíå ðå÷åííÿ 27

Спишіть, замінюючи, де треба, малу букву на велику.

Îñòðіâ (õ)îðòèöÿ, (ä)åðæàâíèé (ã)іìí Óêðàїíè, (ä)åíü (í)åçàëåæíîñòі Óêðàїíè, (â)åðõîâíà (ð)àäà Óêðàїíè, (í)àöіîíàëüíà (ï)îëіöіÿ Óêðàїíè, (є)âðîïåéñüêèé (ñ)îþç, (ô)ðàíöóçüêà (ð)åñïóáëіêà, (ï)іâäåííå (ï)îëіññÿ, ãàëàêòèêà (÷)óìàöüêèé (ø)ëÿõ, (ñ)èí (á)îæèé, (ï)іâäåííèé (á)óã, (ã)îðäіїâ âóçîë, (ø)åâ÷åíêîâі ñëîâà.

§ 3. ÑÊËÀÄÍÎÑÓÐßÄÍÅ ÐÅ×ÅÍÍß ÒÀ ÉÎÃÎ ÎÇÍÀÊÈ Ïðî áóäîâó é çàñîáè çâ’ÿçêó ñêëàäíîñóðÿäíîãî ðå÷åííÿ, ñìèñëîâі çâ’ÿçêè ìіæ éîãî ÷àñòèíàìè, à òàêîæ ïðî ñèíòàêñè÷íі ñèíîíіìè ПРИГАДАЙМО. Для чого служать сполучники сурядності? На які види поділяють такі сполучники?

28 А. Побудуйте усно з двох простих речень складносурядне за допомогою сполучника сурядності і. Ðåâå ñèíіé Äíіïðî.

[і]

Øóìëÿòü êîëîñîì ëàíè.

Б. Чи можна в поданому складносурядному реченні поставити питання від однієї частини до другої? Чи рівноправні за змістом ці частини?

Ðåâå Äíіïðî, é ëàíè øèðîêîïîëі ìåäàìè ïàõíóòü, êîëîñîì øóìëÿòü (À. Ìàëèøêî). В. Зробіть висновок про особливості складносурядних речень.

Складносурядне речення

Ñêëàäíîñóðÿäíèì (ðîñ. ( ñëîæíîñî÷èíёííûì) íàçèâàþòü ñêëàäíå ðå÷åííÿ, ÷àñòèíè ÿêîãî ðіâíîïðàâíі çà çìіñòîì і ïîєäíàíі çà äîïîìîãîþ ñïîëó÷íèêіâ ñóðÿäíîñòі. НАПРИКЛАД: À êâіòöі ïàõíå ëіòà òåïëèé äåíü, і ÿ ñïèíÿþñü ó çàäóìі 1-øà ÷àñòèíà

2-ãà ÷àñòèíà

(Î. Äîâãîï’ÿò). Сполучники

Ñïîëó÷íèêè ñóðÿäíîñòі ((ðîñ. ñî÷èíèòåëüíûå ñîþçû) Єäíàëüíі ((ðîñ. ñîåäè- і (é), òà (= і), íі… íі, ÿê… òàê і, íèòåëüíûå) íå òіëüêè… àëå é Ïðîòèñòàâíі ((ðîñ. ïðî- àëå, à (= àëå), òà (= àëå), çàòå, òèâèòåëüíûå) ïðîòå, îäíàê, à âòіì Ðîçäіëîâі ((ðîñ. ðàçäå- àáî, ÷è, àáî… àáî, ÷è… ÷è, òî… òî, õî÷… õî÷ ëèòåëüíûå) Çіñòàâíèé

à (íå ìîæíà çàìіíèòè ïðîòèñòàâíèì àëå) 25

Ñêëàäíîñóðÿäíå ðå÷åííÿ Схема

Áóäîâó ñêëàäíîñóðÿäíîãî ðå÷åííÿ ìîæíà çîáðàçèòè çà äîïîìîãîþ òàêîї ñõåìè: êîæíó ÷àñòèíó ðå÷åííÿ ïîçíà÷àєìî êâàäðàòíèìè äóæêàìè, ñòàâèìî ðîçäіëîâèé çíàê і ñïîëó÷íèê. НАПРИКЛАД: Ó äîëèíàõ ñïіâàëè ñòðóìêè, і êîæåí ç íèõ ìàâ ñâіé ãîëîñ (Ì. Ñòåëüìàõ). Ñõåìà öüîãî ðå÷åííÿ: [ ], і [ ].

У складносурядному реченні частини рівноправні, незалежні одна від одної, тобто від однієї частини до другої не можна поставити питання. ПОРІВНЯЙМО: Складносурядне

Складнопідрядне

Тепло було, й вишні цвіли рясно. Вишні цвіли рясно (чому?), бо тепло було.

Ñìèñëîâі çâ’ÿçêè ìіæ ÷àñòèíàìè ñêëàäíîñóðÿäíîãî ðå÷åííÿ Ñìèñëîâі çâ’ÿçêè

Ñïîëó÷íèê ìіæ ÷àñòèíàìè

Ïðèêëàäè

Єäíàëüíі: єäíàëüíèé  îäíî÷àñíіñòü ïîäіé,  ïîñëіäîâíіñòü ïîäіé,  ïðè÷èíîâî-íàñëіäêîâà çàëåæíіñòü ìіæ ïîäіÿìè

Çãîðíóëà òèøà êðèëà íà çîðі, і ðàíîê âæå ïåðåáèðàє ñòðóíè (Ã. Äóäêà). [ ], і [ ].

ïðîòèñòàâíèé Ïðîòèñòàâíі:  ïîäії ïðîòèñòàâëÿþòüñÿ

Óñå іäå, àëå íå âñå ìèíàє íàä áåðåãàìè âі÷íîї ðіêè (Ë. Êîñòåíêî). [ ], àëå [ ].

Çіñòàâíі:  ïîäії çіñòàâëÿþòüñÿ

Ëþäèíà ñòâîðèëà êóëüòóðó, à êóëüòóðà – ëþäèíó (Î. Äîâæåíêî). [ ], à [ ].

çіñòàâíèé

Ðîçäіëîâі: ðîçäіëîâèé  ÷åðãóâàííÿ ïîäіé,  âçàєìîâèêëþ÷åííÿ ïîäіé

Òî ñîíöå óñìіõíåòüñÿ íàì êðіçü õìàðè, òî äîùèê ðÿñíî çåìëþ ïîëèâà (Ã. ×óáà÷). Òî [ ], òî [ ].

У складносурядному реченні, яке має три й більше частин, можуть комбінуватися різні смислові зв’язки. НАПРИКЛАД: Люди були вкрай потомлені, але марш продовжувався, і про відпочинок ніхто не заїкався (Гр. Тютюнник). [ ], але [ ], і [ ]. У цьому реченні комбінуються протиставні та єднальні смислові зв’язки.

Ñêëàäíîñóðÿäíå ðå÷åííÿ 29 І. Придумайте усно відповіді на запитання, використовуючи складносурядні речення з указаними сполучниками. 1. ßêó ðîáîòó íà ãîðîäі âèêîíóâàëà áàáóñÿ, à ÿêó – îíóê Òàðàñ? [ ], à [ ]. 2. Êîëè òàòî ñêîïàє ãðÿäêó і ùî ïîñàäèòü íà íіé Òàíÿ? [ ], і [ ]. 3. ×îìó öüîãî ðîêó ïîãàíèé óðîæàé ïîìіäîðіâ? Òî [ ], òî [ ]. 4. Ùî ñòàëîñÿ ç ðîçñàäîþ, ÿêó âè âèðîùóâàëè â ãîðùèêàõ? [ ], àëå [ ]. ІІ. Послухайте відповіді однокласників. На яке запитання учням вашого класу відповідати було найважче?

30 І. Прочитайте виразно речення. Як ви думаєте, чому деякі слова в них виділено? Доведіть, що всі ці речення складносурядні. 1. Äàâíî çàêіí÷èëèñü îáæèíêè, і ñòåï ñîëÿðêîþ ïðîïàõ, і õîâðàøîê ñòîїòü íàâøïèíüêè іç ñîëîìèíîþ â çóáàõ (Ë. Òàëàëàé). 2. Àáî íå ñîêіë ÿ, àáî ñïàëèëà ìåíі íåâîëÿ êðèëà (Ëåñÿ Óêðàїíêà). 3. Âíèçó Äíіïðî êîòèòèìå áëàêèòü, à â Êèєâі øóìіòèìóòü êàøòàíè (Є. Ìàëàíþê). 4. Íå òіëüêè òóæíà ïіñíÿ ëèëàñÿ іç çìó÷åíîї äóøі, à é ïðîïіêàëè ñëüîçè ãàðÿ÷і ñëіäè íà її îáëè÷÷і (Ã. Òþòþííèê). 5. ß îçèðíóâñÿ, ïðîòå íà ëіñîâіé äîðîçі âæå íå áóëî íіêîãî (Â. Øêëÿð). ІІ. Визначте в кожному реченні кількість граматичних основ і межі частин. Побудуйте схеми речень. ІІІ. Визначте смислові зв’язки між частинами речень. У якому реченні події взаємовиключаються?

31 І. Спишіть речення, замінюючи виділені сполучники синонімічними. Позначте скісною рискою ( / ) межі частин, обведіть сполучники. 1. ß çàâæäè ìðіÿâ íàïèñàòè ïіñíþ ïðî ìàìó, àëå ðіçíі ïîåòè âñі ñëîâà âæå ñêàçàëè (À. Êóçüìåíêî). 2. ×è òî íàñòàíå íі÷êà òåìíà, ÷è òî âåñåëèé äåíü øóìèòü (Ë. Ãëіáîâ). 3. Òóò, êàæóòü, óíî÷і ãîðÿòü âîãíі áîëîòíі ÷è ñâіòÿòüñÿ êîð÷і, çîòëіëі äî òðóõè (Ì. Ðóäåíêî). 4. Ìåíå âîäèëî â áåçâіñòі æèòòÿ, òà ÿ âåðòàâñÿ íà ñâîї ïîðîãè (Ä. Ïàâëè÷êî). ІІ. Визначте, у яких реченнях події протиставляються.

СИНОНІМИ  і, é, òà (= і);  àáî, ÷è;  àëå, ïðîòå, çàòå, îäíàê, òà (= àëå);  ÷è òî… ÷è òî, íå òî… íå òî, ÷è… ÷è

32 КОЛО ДУМОК. Поміркуйте, чому подані речення НЕ можна визначати як складносурядні. 1. Ñàãàéäà÷íèé áóâ íå òіëüêè âîєííèì ñòðàòåãîì, à é ìóäðèì äåðæàâíèì äіÿ÷åì (Ì. Ñëàáîøïèöüêèé). 2. ßêùî ïðèéøëà äóìêà äî ñåðöÿ, òî ç âóñò çіðâåòüñÿ ñëîâî (Íàð. òâîð÷іñòü). 27

Ñêëàäíîñóðÿäíå ðå÷åííÿ

Треба розрізняти складносурядне речення та просте речення з однорідними членами, з’єднаними сполучниками сурядності. ПОРІВНЯЙМО: Складносурядне речення

Просте речення з однорідними членами

Красується р у я в полі жито, і лунає у Схилились вишніі в розпачі німім і ронять р дитячий сміх (Є. Летюк). цвіт весільний й у калюжу (Л. Гудзь).

33 І. Прочитайте текст і розгляньте ілюстрацію. Доберіть назву, яка була б спільною для цих двох творів. ÑÎÍß×ÍÈÉ ÐÀÍÎÊ Âіòàëüíÿ áóëà çàëèòà ñîíöåì, і â íіé ïëàâàëè ñðіáíі ïîðîøèíè. Æîâòі âèãðàâè ãðàëè íà çåëåíіé ïіäëîçі, і âіä íàäìіðó1 ñâіòëà âñå ïîâіòðÿ â êіìíàòі ñòàëî ïðîçîðå é òðåïåòíå. Äіâ÷èíà ïіäіéøëà äî ôîðòåïіàíî é îáåðåæíî ïіäíÿëà êðèøêó. Çàãàäêîâà óñìіøêà çíîâó çàñâіòèëàñÿ íà îáëè÷÷і, à ïàëüöі ñïîêіéíî ïіøëè ïî êëàâіøàõ. Äіâ÷èíà ãðàëà, çàïëþùèâøè î÷і, і, çäàєòüñÿ, áà÷èëà çàñèïàíó êðóãëèìè ïóõíàñòèìè ãîëіâêàìè êóëüáàá ãàëÿâèíó. Âіä ðі÷êè çäіéìàâñÿ òåïëèé ðàíêîâèé òóìàíåöü, âåðáè çàêóòàëèñü ó íàéïðîçîðіøó òêàíèíó. Çäàєòüñÿ, ïîáà÷èëà âîíà, ÿê ÷åðåç ãàëÿâèíó ïðîáіãëî âåñåëå áіëå ñîáà÷à. Çà ñîáà÷àì їõàâ íà âåëîñèïåäі, óÿâëÿëîñÿ äіâ÷èíі, õëîï÷àê. Ãîëîâà éîãî áóëà ïîêðèòà çîëîòèì âîëîññÿì, à î÷і âîëîøêîâî ñÿÿëè. Õëîï÷àê íà âåëîñèïåäі – ñüîãîäíіøíіé ðàíîê. Äіâ÷èíà âñìіõíóëàñÿ ñâîєìó âèäèâó é çàãðàëà òèõøå. Âіä òієї ìóçèêè ïðîáóäèâñÿ âіòåðåöü і ïіøîâ ñòðóøóâàòè êóëüáàá’ÿ÷і ãîëіâêè… (Çà Â. Øåâ÷óêîì).

Ã. ×åðíåíêî. Êàçêè ó ôàðáàõ ІІ. Знайдіть складносурядні речення та з’ясуйте, у яких з них події зіставляються. Чому, на вашу думку, складносурядні речення часто використовуються в описах? 1 Íàäìіð

– (ðîñ.) èçëèøåê, èçáûòîê.

Ñêëàäíîñóðÿäíå ðå÷åííÿ 34 І. Перекладіть усно речення українською мовою. Із кожної пари простих речень утворіть складносурядні, використовуючи відповідні сполучники. Утворені речення запишіть українською мовою. УКРАЇНСЬКОЮ РОСІЙСЬКОЮ 1. Ñ ìîðÿ òÿíóëî õîëîäîì. Ãëåá ïðîòÿíóë íîãè ïîáëèæå ê ïëàìåíè àëå íî, îäíàêî (Â. Ëèòîâ). 2. Äàâíî óæå ïëåìÿí- àáî èëè, ëèáî íèê Þðà ïðîñèë âçÿòü åãî â ñîñåä- òà (= і) è, äà íþþ äåðåâíþ çà ìîëîêîì. ß äîëãî òà (= àëå) íî, îäíàêî íå ðåøàëàñü1 (Ë. Òåðåõîâà). 3. Âåðà íå òіëüêè… àëå é íå òîëüêî… íî è îñòîðîæíàÿ, áîÿçëèâàÿ. Âëàäà áûñ- ÷è òî… ÷è òî òî ëè… òî ëè òðàÿ, êîëåíè â ññàäèíàõ2, ëîá â øèøêàõ (Â. Âàñèëüåâ). 4. Åùё ìàëü÷èøêîé ÿ ïîëþáèë ïòèö. Îíè áûëè ìîèìè äðóçüÿìè â òå÷åíèå ìíîãèõ ëåò (Ê. Áëàãîñêëîíîâ). ІІ. Зіставте вимову й написання виділених слів в українській і російській мовах.

35 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Запропонуйте одне одному сполучник сурядності. Побудуйте кожен складносурядне речення, з’єднавши його частини тим сполучником, який вам запропонували. Перевірте одне в одного правильність виконання. 36

ВІКТОРИНА. Продовжте цитати, які за будовою є складносурядними реченнями.

1. Îé íà ãîðі òà æåíöі æíóòü, à [ … ]. 2. ×è òî òàê ñîíå÷êî ñіÿëî, ÷è [ … ]? 3. Îé ÿ äіâ÷èíà Ïîëòàâêà, à [ … ]. 4. Ðîçïðÿãàéòå, õëîïöі, êîíі òà ëÿãàéòå ñïî÷èâàòü, à [ … ]. 5. І êîíÿ ÿ ìàâ, і ñòåæêó ÿ çíàâ, і [ … ]. 6. …Ðîñëà ñîáі ÿëèíî÷êà, і [ … ]. 7. Іùå î÷і íå äðіìàëè, à [ … ]. 8. Òàì îâå÷êè ïîêîòèëèñü, à [ … ]. 37 І. Придумайте за бажання усні відповіді на «фантастичні» запитання, скориставшись складносурядним реченням з указаними смисловими зв’язками. Çàïèòàííÿ

Ðå÷åííÿ-âіäïîâіäü

1. ßêèìè ñòàíóòü ìіñòà, ÿêùî â íèõ çàáîðîíÿòü ðóõ íàçåìíèì òðàíñïîðòíèì çàñîáàì, à äîçâîëÿòü – ïîâіòðÿíèì?

Єäíàëüíі çâ’ÿçêè

2. ßê çìіíèòüñÿ æèòòÿ äіòåé, ÿêùî íå òðåáà áóäå õîäèòè äî øêîëè? 3. Ùî áóäå, ÿêùî ëþäè íàâ÷àòüñÿ ïðîõîäèòè êðіçü ñòіíè?

Ïðîòèñòàâíі çâ’ÿçêè

Ðîçäіëîâі çâ’ÿçêè

ІІ. Послухайте речення однокласників. Запишіть одне речення, яке найбільше сподобалося. 1 2

Ðåøèòüñÿ – (óêð.) çâàæèòèñÿ, íàâàæèòèñÿ. Ññàäèíà – (óêð.) ñàäíî.

Ñêëàäíîñóðÿäíå ðå÷åííÿ 38 Продовжте усно прислів’я (за потреби скористайтеся довідкою). Які це речення за будовою? Визначте смислові зв’язки між частинами їх. 1. Çãîäà äіì áóäóє, à… . 2. Çà ìîðåì òåïëіøå, à… . 3. Ïîêàçóє äîðîãó, à… . 4. Õâàëüáè ïîâíі òîðáè, àëå… . ДОВІДКА. …ñàì ó áîëîòî ëіçå; …íåçãîäà ðóéíóє; …â òîðáàõ íåìà íі÷îãî; …äîìà ìèëіøå.

39 І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть граматичні основи, обведіть номери складносурядних речень. 1. Ïîòÿãëè ãåí îñіííüîãî âîçà âåðåñíåâі íàòðó(ä)æåíі äíі; їõ, áóâà, îáïіêàє ìîðîçîì; âîíè éäóòü ïî êîëþ÷іé ñòåðíі (Ã. Äóäêà). 2. Íå çàãðèìіâ íі ãðіì ó õìàðàõ, íі çëîâіñ(ò)íі áëèñêàâêè íå ðî(ç,ñ)êðàÿëè íåáà âðî÷èñòèì ñïàëàõîì, íі áóðі íå ïîâèâåðòàëè ç êîðіííÿì ìîãóòíіõ ñòîëіòíіõ äóáіâ (Î. Äîâæåíêî). 3. Äîðîãè âåñåëі ïë(å,è)âóòü ïîâç îñåëі, і îñіíü áàãàòà çàõîäèòü ó ñåëà (Ì. Ñòåëüìàõ). 4. Âіòåð íàïèíàє1 âіòðèëî; à (â)äàëèíі âèñî÷іþòü âіòðÿêè, ïîâåðíóâøè êðèëà âіòðîâі (íà)çóñòðі÷ (Þ. Áåëі÷êî). 5. Çèìà âäÿãëàñÿ â áіëèé êîæóøîê і âèéøëà â ïàðê ñòå(æ,ø)êàìè ïðîãóëÿòèñü (Î. Äîâãîï’ÿò). 6. Äî êіìíàòè çàë(å,è)òіâ âåëèêèé áàðâèñòèé ïàïóãà – і âіä ðіçêîãî ïîìàõó éîãî êðèë ñâі÷êà çãàñëà (Ã. Ìàëèê). ІІ. Поміркуйте, у якому реченні події зіставляються. ІІІ. Запишіть виділені слова у формі родового відмінка множини.

40 Прочитайте речення, визначте смислові зв’язки між частинами їх. Які зв’язки в кожному реченні визначальні, а які – другорядні? 1. Âåñåëèé äåíü äàâíî âæå îäãîðіâ, і äàëü äîíîñèòü ïіñíþ æóðàâëèíó, à ÿ іäó ó ìîðі ëіõòàðіâ, çàêîõàíèé â áåçñìåðòíó Óêðàїíó (Â. Ñîñþðà). 2. Ïîâіÿâ ñâіæèé ëàãіäíèé âіòåðåöü, àëå ÷åðâíåâå îïіâäåííå ñîíöå äîñèòüòàêè ïðèïіêàëî, і ó÷íі îõî÷å ðîçòàøóâàëèñü ó çàòіíêó êîëî êàìåíÿ (Á. Àíòîíåíêî-Äàâèäîâè÷). 41

Виконайте завдання одного з варіантів.

ВАРІАНТ А. Складіть усно текст (5–7 речень) на тему «Світ живопису» або «Дорога додому». Використайте щонайменше по одному складносурядному реченню з єднальними й розділовими смисловими зв’язками. ВАРІАНТ Б. Перекажіть усно зміст однієї із серій свого улюбленого кінофільму чи мультфільму (5–7 речень). Використайте щонайменше по одному складносурядному реченню з єднальними й протиставними смисловими зв’язками.

42 Знайдіть рядок, у якому всі частки треба писати через дефіс. Запишіть слова із цього рядка. À Êàçíà/äå, àáè/õòî, íåìîâáè/òî, äå/êîëè, ïіäіéäè/íî. Á Ïîêè/ùî, õòîçíà/êóäè, іäè/íî, ÿê/íåáóäü, áóäü/ÿêèì. Â Õòîçíà/êîëè, õîäè/íî, áà÷ó/òàêè, áóäü/êóäè, ñÿäü/áî. Ã Òóò/òàêè, òàê/îò, çóïèíèñü/íî, âñå/òàêè, ùî/äíÿ. 1

Íàïèíàòè – (ðîñ.) íàòÿãèâàòü, íàäóâàòü, ðàñïóñêàòü.

Ñêëàäíîñóðÿäíå ðå÷åííÿ

§ 4. ÊÎÌÀ І ÊÐÀÏÊÀ Ç ÊÎÌÎÞ ÌІÆ ×ÀÑÒÈÍÀÌÈ ÑÊËÀÄÍÎÑÓÐßÄÍÎÃÎ ÐÅ×ÅÍÍß Ïðî òå, çà ÿêèõ óìîâ ìіæ ÷àñòèíàìè ñêëàäíîñóðÿäíîãî ðå÷åííÿ ñòàâèìî êîìó é êðàïêó ç êîìîþ, à êîëè ðîçäіëîâèé çíàê íå ñòàâèìî ПРИГАДАЙМО. 1. За яких умов між однорідними членами речення кому не ставимо? 2. Які є види речень за метою висловлювання?

43 А. З’ясуйте, у якому складносурядному реченні є спільне для обох частин слово. Чи є між частинами цього речення кома? Ñüîãîäíі éäå äîù і ñâèùå âіòåð.

Іäå äîù, і ñâèùå âіòåð.

Б. З’ясуйте, у якому складносурядному реченні частини з’єднано протиставним сполучником. Чи є між частинами цього речення кома?

Ñüîãîäíі éäå äîù і ñâèùå âіòåð.

Ñüîãîäíі éäå äîù, àëå íå ñâèùå âіòåð.

В. Зробіть висновок про одну з умов, коли між частинами складносурядного речення кому не ставимо.

Ìіæ ÷àñòèíàìè ñêëàäíîñóðÿäíîãî ðå÷åííÿ ìîæóòü áóòè òàêі ðîçäіëîâі çíàêè: êîìà, êðàïêà ç êîìîþ, òèðå. Ìіæ ÷àñòèíàìè ñêëàäíîñóðÿäíîãî ðå÷åííÿ ñòàâèìî:

êîìó (êðіì çàçíà÷åíèõ íèæ÷å âèïàäêіâ)

Ïðèêëàäè

1. Äæìåëÿìè ëіòàêè ñîáі ãóäóòü, і äæìіëü äî íèõ ãóäå ñîáі ñïðîñîííÿ (І. Äðà÷). [ ], і [ ]. 2. Àáî ðèáêó ç’їñòè, àáî íà äíî ñіñòè (Íàð. òâîð÷іñòü). Àáî [ ], àáî [ ].

Óñå çðàäіëî, ñòðі÷àþ÷è äåíü; і äåíü êðàïêó ç êîìîþ, ÿêùî ÷àñòèíè äàëåêі çà çìіñòîì, ìà- çðàäіâ, ðîçöâіòàþ÷è, ÿñíèé, òåþòü çíà÷íèé îáñÿã àáî â ñåðåäèíі їõ ïëèé, ïîãîæèé (Ïàíàñ Ìèðíèé). óæå є ðîçäіëîâі çíàêè [ ]; і [ ]. Êîìó ÍÅ ñòàâèìî ìіæ äâîìà ÷àñòèíàìè ðå÷åííÿ, ç’єäíàíèìè îäèíè÷íèìè ñïîëó÷íèêàìè ÷è, àáî, òà (= і), і (é), ÿêùî:

Ïðèêëàäè

 îáèäâі ÷àñòèíè ìàþòü ñïіëüíå ñëîâî Âäàëèíі õèòàëèñÿ äåðåâà і ñè(äðóãîðÿäíèé ÷ëåí ðå÷åííÿ, âñòàâíå íіâ çàäóìàíèé ïðèáіé (Â. Ñîñþðà). [ ] і [ ]. ñëîâî, ÷àñòêè ëèøå, òіëüêè, íàâіòü) 31

Ñêëàäíîñóðÿäíå ðå÷åííÿ Ïðîäîâæåííÿ òàáëèöі  ðå÷åííÿ є ïèòàëüíèì, ñïîíóêàëüíèì Õàé íàøå ñëîâî íå âìèðàє і íàøà ïðàâäà õàé æèâå! (Ì. Ðèëüñü÷è îêëè÷íèì êèé).  îáèäâі ÷àñòèíè çà ñòðóêòóðîþ є îäíî- 1. Ìîðîçèòü ð і çàìіòàє ñíіãîì. ñêëàäíèìè – áåçîñîáîâèìè àáî íàçèâ- 2. Ìîðå і ñîíöå. íèìè

1. Між частинами речення, з’єднаними протиставним сполучником (а, але, та, зате, проте, однак), кому або крапку з комою ставимо завжди. 2. Перед одиничними сполучниками чи, або, та ( =і), і (й), що з’єднують однорідні члени речення, кому не ставимо. Якщо ж ці сполучники з’єднують частини складносурядного речення, то кому здебільшого ставимо (крім певних випадків). 3. Якщо частини речення з’єднано за допомогою повторюваного сполучника (і… і, ні… ні, чи… чи и тощо), то між цими частинами ставимо кому.

44 Продовжте усно речення так, щоб вони були складносурядними. Обґрунтуйте використання коми перед виділеним сполучником. 1. ß ïіäõîäæó äî êàñè, і […]. 2. ß ñàì (ñàìà) çâàæóþ îâî÷і, àáî […]. 3. ß çíàéøîâ (çíàéøëà) íà âіòðèíі íåÿêіñíèé ïðîäóêò, àëå […]. 4. ß çàâæäè ïåðåâіðÿþ òåðìіí ïðèäàòíîñòі ïðîäóêòіâ, à […]. 45 І. Прочитайте виразно складносурядні речення. Поясніть наявність чи відсутність розділових знаків між їхніми частинами. Скористайтеся поданим нижче міркуванням. 1. Ñâіòàíîê ðîçáóäèâ ïòàõіâ, і òâіé ãîëîñ ÷óєòüñÿ ó їõíüîìó ñïіâі (Ã. Îâñієíêî). 2. Íіäå íі òðàâè÷êè íå êîëèõíåòüñÿ, íі ïòàøêà íå ïðîëåòèòü (І. Íå÷óé-Ëåâèöüêèé). 3. Çðіäêà ïðîáіæèòü òóò çàєöü àáî ñïèíèòüñÿ íà êðó÷і âîâê (À. Øèÿí). 4. ×îãî ñâіòàííÿ òàê ÿñíіє â ïîëі і ãåí ñðіáëèòüñÿ ïіñåíüêà äçâіíêà? (Ì. Ñòåëüìàõ). 5. Æіíî÷і ãîëîñè і ïåðåãóê äèòÿ÷èé (Ì. Ðèëüñüêèé). 6. Óæå é ÷åðåäà ïåðåéøëà; і òіëüêè øëÿõîì ëåäâå ïëóãàíèëèñü äâі êîðîâè, îäáèâøèñü îä ÷åðåäè (І. Íå÷óé-Ëåâèöüêèé). ІІ. Визначте смислові зв’язки між частинами речень, назвіть сполучники. МІРКУЙМО. Òðåòє ðå÷åííÿ ñêëàäàєòüñÿ ç äâîõ ÷àñòèí, ÿêі ç’єäíàíî îäèíè÷íèì ñïîëó÷íèêîì àáî. Îáñòàâèíà çðіäêà ñïіëüíà äëÿ îáîõ ÷àñòèí (çðіäêà ïðîáіæèòü çàєöü; çðіäêà ñïèíèòüñÿ íà êðó÷і âîâê). Îòæå, êîìó ìіæ ÷àñòèíàìè öüîãî ðå÷åííÿ ñòàâèòè íå òðåáà (äèâ. ñõåìó íà ñ. 33).

Ñêëàäíîñóðÿäíå ðå÷åííÿ Ðîçãëÿíüìî ñõåìó: êîëè? Çðіäêà ïðîáіæèòü ð òóò çàєöü / àáî ñïèíèòüñÿ íà êðó÷і âîâê. 46 І. Перебудуйте кожне речення, доповнивши його спільним для обох частин словом (спільними словами). Утворені речення запишіть. Чи залишиться кома між частинами їх? ЗРАЗОК. Íàáіãëè õìàðè, і ïіøîâ äîù. – Íàäâå÷іð íàáіãëè õìàðè é ïіøîâ

äîù.

1. Øóìëÿòü äåðåâà, і ÷óєòüñÿ äèòÿ÷èé ñìіõ. 2. Ñòîїòü òèøà, і ãîðèòü íàñòіëüíà ëàìïà. 3. Òàòî ïîâåçå íàñ äî îçåðà, àáî ìè ñàìі ïіäåìî â ïàðê. 4. І áðàò äîïîìіã ìåíі, і îäíîêëàñíèêè ïіäòðèìàëè. ІІ. У якому реченні події взаємовиключаються?

47 КОЛО ДУМОК. Поміркуйте, чому в першому реченні перед сполучником і кому ставимо, а в інших – не ставимо. 1. Ëóíêî ãðèìіëè ãðîìè, і çëі áëèñêàâèöі çìèãóâàëè (І. Êîðñàê). 2. Ïî óçëіññі íà ãàëÿâèíі çåëåíіє ïåðøèé ðÿñò і öâіòóòü ïðîëіñêè òà ñîí-òðàâà (Ëåñÿ Óêðàїíêà). 3. Ïî äíіïðîâñüêèõ çîëîòèõ ïðèêìåòàõ õîäèòü îñіíü â çîëîòèõ íàìåòàõ і çáèðàє â çàïàøíі äîëîíі âіä êàëèíè êåòÿãè ÷åðâîíі (Ë. Çàáàøòà). 48

І. Спишіть речення, розкриваючи дужки та розставляючи пропущені розділові

знаки.

1. Ôіðàíîê1 íå áóëî і, çäàâàëîñÿ, ïðîñòî íà ãîëîâó ñèïëþòüñÿ ìіñüêі âîãíі é çîðі (Ì. Ïàâëåíêî). 2. À çà Äíіïðîì êóïàëèñÿ â ìàð(å,è)âі çíàéîìі ìåíі âæå ñåëà é êóðіëè äèìêè íàä ñàäêàìè (Ãð. Òþòþííèê). 3. Ìîæå, òàê çàêіí÷óєòüñÿ êàçêà àáî ïî÷èíàєòüñÿ ðîìàí (Ì. Ëþäêåâè÷). 4. Òî âіò(å,è)ðåöü äèõíå ïî íèâі òî êîíèê â æèòі çàñþð÷èòü… (Ë. Ãëіáîâ). 5. Áóäå ÷èñòå íåáî íіæíå і òð(å,è)âîæíå і çåìëÿ âá(å,è)ðåòüñÿ â çîëîòó êðàñó (Ñ. Æàäàí). 6. Ïîò(å,è)ìíіëî і ñòàëî ìîðîñèòè äðіáíî òà òèõî (Îëåñü Ãîí÷àð). 7. Òàêå ðî(ç,ñ)êіøíå íàä íàìè íåáî é òàêі ìè äî áåçìåæíîñòі ìîëîäі! (Â. Øåâ÷óê). ІІ. Підкресліть члени речення в першому реченні та накресліть його схему. ІІІ. Замініть усно останнє речення синонімічними простими.

49 Побудуйте усно з двох простих речень синонімічне складносурядне. Чи треба на письмі ставити кому між частинами утворених речень? 1. Õàé áóäå ìèð! Õàé ùàñòÿì ïîâíÿòüñÿ îñåëі! 2. Êîëè òè ïîâåðíåøñÿ ç ìîðÿ? Õòî òåáå çóñòðі÷àòèìå íà âîêçàëі? 3. ×è øâèäêî òè ïðî÷èòàâ öþ êíèæêó? ×èì âîíà ñïîäîáàëàñÿ òîáі? 50 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Сформулюйте кожен і запишіть запитання у формі складносурядного речення. Попросіть однокласника (однокласницю) дати відповідь на ваше запитання (відповідь може бути вигаданою). 1

Ôіðàíêà – (ðîñ.) çàíàâåñêà.

Ñêëàäíîñóðÿäíå ðå÷åííÿ 51 І. Розгляньте фотографії центральних частин міст Харкова та Львова. Чи доводилося вам бувати в цих містах? Якщо так, поділіться своїми враженнями. ІІ. Оберіть одну з ілюстрацій та побудуйте два складносурядних речення, щоб описати зображене на ній. Речення запишіть.

Õàðêіâ. Ïëîùà Ñâîáîäè

Ëüâіâ. Ïðîñïåêò Ñâîáîäè

52 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Які місця (міста) України, на вашу думку, найбільш привабливі для туристів? Що треба зробити, щоб збільшити кількість іноземних туристів у нашій державі? 53 Побудуйте й запишіть складносурядні речення за поданими схемами. Чому у вашому другому реченні між частинами коми не буде? 1. [ ] , і [

2. [

]é[

54 ДВА – ЧОТИРИ – УСІ РАЗОМ. І. З’ясуйте, у якому реченні перед сполучником і треба ставити кому. Відповідь обґрунтуйте. 1. ßñêðàâèé ìіñÿöü і ñðіáëÿñòà ðі÷êà. 2. ßñêðàâèé íà íåáі ìіñÿöü і ñðіáëÿñòà ðі÷êà ïіä ñêåëÿìè. ІІ. З’ясуйте, чи треба в поданому реченні ставити розділовий знак і перед, і після сполучника і.

Áóëî òèõî і çäàєòüñÿ íàâіòü ìîðå íå øóìіëî. 55 І. Перекладіть і запишіть речення українською мовою. Поставте, де потрібно, кому між частинами. Скористайтеся словничком на с. 35. 1. Ñ çåìëè åùё íå ñîøёë ñíåã à â äóøó óæå ïðîñèòñÿ âåñíà (À. ×åõîâ). 2. Ñêâîçü äîæäü ëó÷èëîñü ñîëíöå è ðàñêèäûâàëàñü ðàäóãà îò êðàÿ äî êðàÿ (Ì. Ïðèøâèí). 3. Ñëîâîì, âðåìÿ óæå èñòåêëî è ïîðà áûëî óæå óõîäèòü (Ê. Ïàóñòîâñêèé). 4. ß ïîæàë èì ðóêè ñ óëûáêîé è îíè îõîòíî ñòàëè ðàññêàçûâàòü î ñåáå (Ì. Ïðèøâèí). 5. Îêíà âî âñåõ êîðïóñàõ áûëè ÿðêî îñâåùåíû è îòòîãî íà ãðîìàäíîì äâîðå êàçàëîñü î÷åíü òåìíî (À. ×åõîâ). 6. Òî ëè øåëåñò êîëîñà, òðåïåò âåòåðêà òî ëè ãëàäèò âîëîñû òёïëàÿ ðóêà (À. Ñóðêîâ). ІІ. Підкресліть у записаних реченнях орфограми.

Ñêëàäíîñóðÿäíå ðå÷åííÿ СЛОВНИЧОК Истекать (о времени) – (укр.) минáти, спливáти; лучиться я – (укр.) променіти, і променитися; пожать (руку) – (укр.) потиснути, стиснути; сквозь – (укр.) крізь.

56 І. Спишіть речення, розкриваючи дужки й розставляючи пропущені розділові знаки. Яке речення просте? 1. À ñüîãîäíi íàä Õàðêîâîì çóïèíèëèñü òàáóíè ïiâäåí(í)èõ õìàð i éäå ñïðàâæíié òðîïi÷íèé äîù ãóñòèé çàïàøíèé i íàäçâè÷àéíî òåïëèé (Ìèêîëà Õâèëüîâèé). 2. Ðâó÷êèé âіòåð áóøóâàâ íàä ëіñîì і äåðåâà òî ãóëè ãðіçíî і òð(å,è)âîæíî òî øóìіëè òèõî і ïðèєìíî (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 3. (Ùîðàçó äî íàñ ïð(å,è)ëіòàþòü і âіäëіòàþòü æóðàâëі і (ùî)ðîêó ëþäè ç ÿêèìîñü äèâíèì ïî÷óòòÿì çóñòðі÷àþòü і ïðîùàþòüñÿ ç íèìè (Â. Çåìëÿê). 4. Ñòîÿòü âåðáè îïóøåí(í)і çåëåííþ і çäàєòüñÿ ÷óþòü (ç,ñ)ïëåñêè æóðàâëèí(í)èõ ñóðåì ó ïіäíåáåñ(ñ)і (Є. Ãóöàëî). 5. Çîðÿíî íàä ñåëèùàìè áóëî à òàì äåñü ó ñòåïàõ õìàðà çàõîäèëà é áå(ç,ñ)ãðіøíî ëàìàëèñÿ ñòåáëà áëèñêàâîê (Îëåñü Ãîí÷àð). ІІ. Підкресліть відокремлені члени речення відповідно до їхньої синтаксичної ролі.

57 І. Спишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть як члени речення слова, які є спільними для обох частин речень. Ìè ïіäíÿëèñÿ íà âåðøèíó ãîðáà і íàñ âðàçèâ ÷óäîâèé êðàєâèä. Ïðÿìî ïåðåä íàìè çåëåíіëè ëóêè é òåêëà çâèâèñòà ðі÷å÷êà. Óäàëèíі òåìíіâ ëіñ і áóëî âèäíî äàõè ñåëÿíñüêèõ õàò. Ñîíöå ñâіòèëî ÿñêðàâî і íåáî áóëî áëàêèòíèì і ïðèâіòíèì. Ìè ñïóñòèëèñÿ âíèç і ñòåæêà ïîâåëà íàñ äî ðі÷êè. Òà áëèæ÷å äî âå÷îðà íàáіãëè çâіäêèñü õìàðè і ïіøîâ äðіáíèé îñіííіé äîùèê. Óñå ïîòåìíіëî і ñòàëî õîëîäíî, ïîõìóðî (Â. Òèõà). ІІ. Доберіть синоніми до виділених слів. Прочитайте перший абзац тексту, замінюючи виділені слова синонімами.

Утворіть від поданих слів нові за допомогою префікса з- (с-) й запишіть.

Ïèñàòè, ôîòîãðàôóâàòè, ÷èñòèòè, ñèïàòè, êàçàòè, òåðòè, øèòè, õèòðèòè.

§ 5. ÒÈÐÅ ÌІÆ ×ÀÑÒÈÍÀÌÈ ÑÊËÀÄÍÎÑÓÐßÄÍÎÃÎ ÐÅ×ÅÍÍß Ïðî ðå÷åííÿ, ó ÿêèõ äðóãà ÷àñòèíà âèðàæàє âèñíîâîê, íàñëіäîê àáî ðàïòîâó çìіíó ïîäіé, òà âèêîðèñòàííÿ òèðå â òàêèõ ðå÷åííÿõ ПРИГАДАЙМО. Які випадки використання тире вам відомі?

59 А. Зіставте прості речення зі складним, зверніть увагу на розділові знаки. Яка подія є наслідком іншої? Ïðîñòі

Ñêëàäíîñóðÿäíå

Äðîâà ñïàëàõíóëè. Çëåòіëè іñêðè.

Äðîâà ñïàëàõíóëè – і çëåòіëè іñêðè. 35

Ñêëàäíîñóðÿäíå ðå÷åííÿ Б. Визначте, у якому реченні друга частина виражає наслідок. Який розділовий знак стоїть між частинами цього речення?

Íàäâîðі òåìíіëî, і òåëåôîí, ÿê íà çëî, ðîçðÿäèâñÿ.

Ðîçðÿäèëàñÿ áàòàðåÿ – і åêðàí ïîãàñ.

В. Зробіть висновок, за якої умови між частинами складносурядного речення треба ставити тире.

Êðіì êîìè é êðàïêè ç êîìîþ, ìіæ ÷àñòèíàìè ñêëàäíîñóðÿäíîãî ðå÷åííÿ ìîæåìî ñòàâèòè òèðå. Ìіæ ÷àñòèíàìè ñêëàäíîñóðÿäíîãî ðå÷åííÿ ñòàâèìî ÒÈÐÅ, ÿêùî:

Ïðèêëàäè

 äðóãà ÷àñòèíà âèðàæàє íàñëіäîê, Äîù ïðîéøîâ – і Êèїâ çåëåíіє âèñíîâîê ç òîãî, ïðî ùî éäåòüñÿ â (Ì. Ðèëüñüêèé). [ ] – і [ ]. ïåðøіé  äðóãà ÷àñòèíà âèðàæàє øâèäêó 1. Ùå ìèòü – і ñàä çàãóáèòü ïèø(ðàïòîâó) çìіíó ïîäіé íó âðîäó (Ä. Ëóöåíêî). 2. Ãðіì ðîçêîëîâ íåáî – і âäàðèëà áëèñêàâêà (Ç ïîñіáíèêà). Інтонація

ßêùî ìіæ ÷àñòèíàìè ñêëàäíîñóðÿäíîãî ðå÷åííÿ ñòîїòü òèðå, òî â óñíîìó ìîâëåííі äðóãó ÷àñòèíó âèìîâëÿєìî ç ïіäñèëåííÿì òîíó, à ìіæ ÷àñòèíàìè âèòðèìóєìî ïàóçó.

60 Уявіть, що ви завітали до кав’ярні (кондитерської). Побудуйте усно з двох простих речень складносурядне, у якому друга частина виражає наслідок, висновок або раптову зміну подій. Який розділовий знак треба ставити на письмі в утворених реченнях? ЗРАЗОК. Âіä÷èíèëèñÿ äåðі – і ïîâіÿëî àðîìàòîì êàâè. [ ] – і [ íàñëіäîê, âèñíîâîê, ðàïòîâà çìіíà ïîäіé ]. 1. Ùå õâèëèíà. Âèêîíàþòü íàøå çàìîâëåííÿ. 2. Ïðèíåñëè ìîðîçèâî. Äіòè ïî÷àëè ïëåñêàòè. 3. Ïіäіéäå äіâ÷èíêà. Îäðàçó ïðèíåñіòü, áóäü ëàñêà, ñіê. 4. ß çàìîâëþ ïіöó äåùî ïіçíіøå. Ìè áóäåìî їñòè її ãàðÿ÷îþ. 5. Ç’їìî òіñòå÷êî. Òàòî îäðàçó çàìîâèòü íàì ìîðîçèâî.

61 І. Перекладіть і запишіть речення українською мовою. Поставте між їхніми частинами тире. Обґрунтуйте використання цього розділового знака. 1. Ïîåçä âëåòåë â ñóìåðêè1 è âñå ïðåäìåòû çà îêíîì ñëèëèñü â îäíó ñïëîøíóþ ÷åðíîòó (Â. Òîêàðåâà). 2. Ïî äóáó ïåðåéäёì ðó÷åé è íà áîëîòî (Ì. Ïðèø1

Ñóìåðêè – (óêð.) ñóòіíêè.

Ñêëàäíîñóðÿäíå ðå÷åííÿ âèí). 3. Åùё íåñêîëüêî ñëîâ, íåñêîëüêî ëàñê îò ìàòåðè è êðåïêèé ñîí îâëàäåë ìíîþ (Ñ. Àêñàêîâ). 4. Îäèí ïðûæîê è ëåâ óæå íà ñïèíå áóéâîëà (À. Êóïðèí). ІІ. Прочитайте записані речення вголос із правильною інтонацією. Зіставте вимову виділених слів в українській та російській мовах.

І. Прочитайте текст. Що нового для себе ви дізналися з нього?

ÏІÖÓ ÇÀÌÎÂËßËÈ? Ùîá íàñîëîäèòèñÿ ÷óäîâèì ñìàêîì ïіöè, íå îáîâ’ÿçêîâî éòè â êàôå àáî ðåñòîðàí. Äîñòàòíüî ëèøå îäíîãî äçâіíêà – і çà êіëüêà õâèëèí òåïëó é àðîìàòíó іòàëіéñüêó ñòðàâó áóäå äîñòàâëåíî äî âàøèõ äâåðåé. Ç-ïîìіæ ïåðøèõ êðàїí, ó ÿêèõ òàêà ïîñëóãà íàáóëà ïîøèðåííÿ1, áóëè Ñïîëó÷åíі Øòàòè Àìåðèêè. Ïіñëÿ çàêіí÷åííÿ Äðóãîї ñâіòîâîї âіéíè áàãàòî êîëèøíіõ ñîëäàòіâ çàñíóâàëè â ÑØÀ ñâîї ïіöåðії. Ðåöåïò íîâîї ñòðàâè âîíè äіçíàëèñÿ â Іòàëії, äå ïðîõîäèëè ñëóæáó. Íà òîé ÷àñ àâòîìîáіëі ñòàëè áіëüø äîñòóïíèìè, òîìó çàìîâëåííÿ âèêîíóâàëèñÿ ìàêñèìàëüíî øâèäêî. Íîâà åðà ó ñôåðі äîñòàâêè ïіöè ïî÷àëàñÿ íàïðèêіíöі øіñòäåñÿòèõ ðîêіâ ÕÕ ñòîëіòòÿ çàâäÿêè çóñèëëÿì Òîìà Ìîíàãàíà. Öåé âëàñíèê ìåðåæі ïіöåðіé ïåðøèì ïî÷àâ çàñòîñîâóâàòè ñïåöіàëüíі êîðîáêè ç ãîôðîâàíîãî êàðòîíó. Іç ÷àñîì ïàêóâàííÿ ñòàëî áіëüø äîñêîíàëèì. Äëÿ äîñòàâêè ïî÷àëè âèêîðèñòîâóâàòè òåïëîіçîëÿöіéíі ñóìêè. Êëàäóòü ïіöó â òàêó ñóìêó – і ñòðàâà ïðèáóâàє äî çàìîâíèêà â íàéêðàùîìó âèãëÿäі (Ç Іíòåðíåòó). ІІ. Знайдіть і зачитайте виразно складносурядні речення. Обґрунтуйте використання розділового знака між частинами їх. Накресліть схеми цих речень. ІІІ. Побудуйте усно за ілюстрацією складносурядне речення, у якому на письмі потрібно було б ставити тире.

63 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Яку піцу ви любите найбільше? Наскільки корисною є ця страва? Яким стравам, на вашу думку, слід віддавати перевагу? 64 Спишіть спочатку речення, у яких між частинами треба ставити тире, а потім – у яких треба ставити кому. Яке речення не треба списувати? Чому? 1. Òàê, ìîæíà ãðàòè Áàõà é íà ãàðìîøöі àëå òîäі öå áóäå âæå íå Áàõ (Â. Êîðîòè÷). 2. Ñòàðèé ñõèëèâñÿ òèõî і íàðàç íà âії ÷èñòèé çàòðåìòіâ àëìàç (Ì. Ðèëüñüêèé). 3. Äîùèê ïåðåñòàâ і âñå íàâêîëî çàïàõëî, ïîñâіæіøàëî, çàáëèùàëî (Ãð. Òþòþííèê). 4. À â æèòі ñòåæêà çàïîâіòíà і ïåðåïіëêà íå çìîâêà (Ä. Ëóöåíêî). 5. Ñÿéëèâî áëèìà ÿñíîçîðèé ñàä і ìіñÿöü òàíå â íî÷і íà äîëîíі (Ã. Äóäêà). 65 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте свій вибір. Накресліть схему першого речення. 1. Áåðåçà ïëà÷å òèõèìè ñëіçüìè à ìè òі ñëüîçè íàâåñíі çáèðàєì (І. Êîâàëü). 2. Íèçåíüêèé ÷îëîâіê ìàõíóâ ðóêîþ é ìàøèíà çóïèíèëàñÿ 1

Ïîøèðåííÿ è – (ðîñ.) ðàñïðîñòðàíåíèå.

Ñêëàäíîñóðÿäíå ðå÷åííÿ âіä’їõàâøè òðîõè âïåðåä (Î. Êîïèëåíêî). 3. Äîäîìó íі÷ ñîáі íà íåáî éøëà і íà çîðþ äèâèëàñÿ ìóðàøêà (Ì. Âіíãðàíîâñüêèé). 4. Òіëüêè çà Áóãîì, ó ëіñàõ, øóìіâ âіòåð òà áåçêðàїì ïðîâàëëÿì õèòàëàñÿ òåìðÿâà (Ãð. Òþòþííèê). 5. Ìàëèíîâі ÿçè÷êè ïîëóì’ÿ âåñåëî çàçìіїëèñÿ ïî õìèçîâі і âãîðó ç òðіñêîì øóãíóëè çîëîòèñòі іñêðè (Ãð. Òþòþííèê). 6. Ðâîíóâ çà ïîëè âіòåð äèêó ãðóøó і ґóäçèêàìè âïàëè ãîðîáöі (Ã. Äóäêà). ІІ. Позначте корені у виділених словах і підкресліть орфограму. До якої частини мови належать ці слова?

66 І. Складіть і запишіть діалог (5–7 реплік), можливий між вами й лікарем під час проходження медичного огляду. Використайте щонайменше одне складносурядне речення з комою між його частинами та одне – з тире. ІІ. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розіграйте складені діалоги за особами. 67 Доберіть приклад до кожного випадку використання тире (один приклад є зайвим).

Âèïàäîê âèêîðèñòàííÿ òèðå 1 ìіæ ïіäìåòîì і ïðèñóäêîì 2 íà ìіñöі ïðîïóùåíîãî ÷ëåíà ðå÷åííÿ 3 ïðè âіäîêðåìëåíіé ïðèêëàäöі 4 ìіæ ÷àñòèíàìè ñêëàäíîñóðÿäíîãî ðå÷åííÿ

Ïðèêëàä À Çàùåáåòàâ ñîëîâåéêî – ïіøëà ëóíà ãàєì (Ò. Øåâ÷åíêî). Á Ñüîãîäíі ñâіò ðóêàìè ÿ îáíÿâ – і íàâçàєì çі ìíîþ ñâіò îáíÿâñÿ (Є. Ãóöàëî). Â Òàì, ïî òîìó áîöі, áóëè õàùі êóùіâ і äåðåâ – ãóñòі é íåïðîëàçíі çàðîñëі (Ì. Ñòåëüìàõ). Ã Áåç âèòîêó íåìà ðіêè, ÿê áåç êîðіííÿ – êðîíè (Ï. Îñàä÷óê). Ä Ìèñòåöòâî – íàéêðàùèé ïåäàãîã (Îëåñü Ãîí÷àð).

68 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки та розкриваючи дужки. 1. Äåðåâà ìåíå ÷(å,è)êàþòü і ïàäàє ëèñòÿ íà ñòå(æ,ø)êó і ïàäàþòü çîðі â äîëîíі і ïàäàє ñîí ó òðàâó… (І. Äðà÷). 2. (Â)äîñâіòà çíîâó çàãóëè íà ìîðîçі ñîñíè і çàêðè÷àëè ïіâíі íà ãîðèùàõ (Ãð. Òþòþííèê). 3. Òÿãó÷å çàêàøëÿâñÿ ãðіì і îá ëèñòÿ çàïîðîùàëè âåëèêі, ìîâ áîðóá’ÿõè, êðàïëі (Â. Ñèìîíåíêî). 4. Ñåëî öå ùå é áåçìіð òÿ(æ,ø)êîї ðîáîòè і òè â íіì іçìàëå÷êó – ðîáіòíè÷îê (Í. Ãîðèê). 5. Ãîðîáöі çіðâàëèñÿ ïðè ìîєìó íàáëèæåí(í)і ç êîïèöі ñіíà òà ùå (íå)ïîäàëіê çàñòðåêîòàëà ñîðîêà (Є. Ãóöàëî). 6. Ìèíàє äåíü-äðóãèé і êëåíè (ïî)âîëі (ç,ñ)êèäàþòü ïàð÷åâèé îäÿã (Â. Ãæèöüêèé). 7. Â’єòüñÿ ñìóãà ñіðîãî áåòîíó ïіä êðèëîì ìîãóòíіì ëіòàêà і Áîðèñïіëü â(å,è)÷îðîâèé òàíå â ïîâ(å,è)íі çåëåíіé âèøíÿêà (Ì. Áîðîâêî). ІІ. Підкресліть означення як члени речення. Які з означень виражено іменниками?

69 І. Спишіть текст, закінчуюючи речення з пропусками так, щоб утворилися складносурядні речення. Розставте потрібні розділові знаки. Îïèíèâøèñü ó ëіñі, Äìèòðî çàâìèðàє ïіä ñòîâáóðîì âіëüõè, ïðèñëóõàєòüñÿ. Òèøà òèõåñåíüêà. Íі òîáі ãіëêà íå òðіñíå íі […]. Ñòîâáóðè äåðåâ 38

Ñêëàäíîñóðÿäíå ðå÷åííÿ ñòîÿòü ó òóìàíі і […]. Ðàïòîì çàñòðåêîòàëà ñîðîêà ó âåðõіâ’ї áåðåçè і […]. Õëîïåöü ïðîéøîâ òðîõè âïåðåä. Íà áåðåçі ëіñîâîãî îçåðöÿ ñïî÷èâàëè ñòàðі îñèêè é […]. Çàðîøåíà, ëåäü ïðèòîïòàíà, ñëàëàñÿ ñòåæèíà é […]. – Îãî! – çàêðè÷àâ Äìèòðî, і ãîëîñ éîãî ëóíêî ðîçëіãñÿ â ðàíêîâîìó ëіñі (Çà Є. Ãóöàëîì). ІІ. Поміркуйте, з якою метою автори використовують складносурядні речення в художніх описах.

Прочитайте слова. Запишіть під диктовку, перевірте правильність написання.

Æóëü Âåðí, æóðі, áðîøóðà, áіæóòåðіÿ, êàñòðóëÿ, êîíâåєð, òðàєêòîðіÿ, ôåєðâåðê, ôåєðіÿ, ôîéє. Îá’єäíàéòåñÿ â ãðóïè ïî 3–5 ó÷íіâ. Ðîçðîáіòü â åëåêòðîííіé ÷è ïàïåðîâіé ôîðìі äëÿ ìîâîçíàâ÷îãî âåá-ñàéòó ïðîåêò ðîçäіëó «Ñêëàäíîñóðÿäíå ðå÷åííÿ». Ìåòà öüîãî ðîçäіëó – äîïîìîãòè øêîëÿðàì îïàíóâàòè òåìó. Працюючи над проектом, зверніть увагу на такі його сторони:  логічну структуру розділу (наявність рубрик і підрубрик, групування матеріалу тощо);  наявність меню розділу з метою швидкого переходу до підрозділів;  зручність подачі інформації;  можливість пошуку інформації;  зворотний зв’язок, надання консультацій у режимі онлайн;  художнє оформлення розділу. Проведіть у класі презентацію проектів (розкажіть про мету й структуру розділу, як працює меню, як перейти від одного підрозділу до іншого, як шукати інформацію, покажіть дві-три сторінки тощо).

§ 6. ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß ÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ Ç ÒÅÌÈ «ÑÊËÀÄÍÎÑÓÐßÄÍÅ ÐÅ×ÅÍÍß» 71 І. Прочитайте текст, визначте його основну думку. Яке запитання ви хотіли б поставити автору тексту? ÌÐІß ІÃÎÐß ÑІÊÎÐÑÜÊÎÃÎ ßêîñü ïіñëÿ ÷èòàííÿ ðîìàíó Æóëÿ Âåðíà «Ðîáóð-çàâîéîâíèê» õëîï÷èêîâі íàñíèëîñÿ, íà÷åáòî âіí ïåðåáóâàє íà áîðòó ëåòþ÷îãî êîðàáëÿ. Çàõîäèòü äî ðîçêіøíîãî ñàëîíó, à ç іëþìіíàòîðіâ äàëåêî âíèçó âèäíî ìîðå é îñòðіâ іç çåëåíèìè ïàëüìàìè. Ñîí çäіéñíèòüñÿ çà áàãàòî ðîêіâ – і âñå öå ìðіéíèê ïîáà÷èòü íà áîðòó âëàñíîðó÷ ñïðîåêòîâàíîãî ëіòàêà-àìôіáії. Çâàëè õëîï÷èêà Іãîð Ñіêîðñüêèé. Éîìó ïîòàëàíèëî1 âòіëèòè â æèòòÿ áіëüøіñòü äèòÿ÷èõ ìðіé, і éîãî ñòàëè âåëè÷àòè ïіäêîðþâà÷åì íåáà. Êîíñòðóþâàòè ñïðàâæíі ëіòàêè Ñіêîðñüêèé ïî÷èíàâ ó 19 ðîêіâ, à ÷åðåç 5 ðîêіâ 1

Ïîòàëàíèòè – (ðîñ.) ïîñ÷àñòëèâèòüñÿ.

Ñêëàäíîñóðÿäíå ðå÷åííÿ

2 1. Ïîøòîâà ìàðêà ç ïîðòðåòîì І. Ñіêîðñüêîãî (ÑØÀ, 1988 ð.) 2. Ïàì’ÿòíà ìîíåòà, ïðèñâÿ÷åíà І. Ñіêîðñüêîìó (Óêðàїíà, 2009 ð.)

éîãî ëіòàê-âåëåòåíü «Іëëÿ Ìóðîìåöü» ñòàâ ñâіòîâèì ðåêîðäñìåíîì ó âàíòàæîïіäéîìíîñòі. Ó 1919-ìó êîíñòðóêòîð ïåðåїõàâ äî ÑØÀ, òàì âіí çàñíóâàâ âëàñíó àâіàöіéíó êîìïàíіþ. Ç áåçëі÷і òåõíі÷íèõ íîâîââåäåíü âèäàòíîãî óêðàїíñüêîãî àâіàêîíñòðóêòîðà ñëіä âèäіëèòè ïðèíàéìíі òðè: ñòâîðåííÿ ïåðøèõ ó ñâіòі áàãàòîìîòîðíèõ ëіòàêіâ-ãіãàíòіâ, îðãàíіçàöіÿ ñåðіéíîãî âèðîáíèöòâà ãåëіêîïòåðіâ, ðîçðîáêà ïåðøèõ ìіæêîíòèíåíòàëüíèõ ïàñàæèðñüêèõ àâіàëàéíåðіâ. Éîãî ãåëіêîïòåðè ïåðøèìè â іñòîðії çäіéñíèëè ïåðåëüîòè ÷åðåç Àòëàíòèêó é Òèõèé îêåàí. Òîìó ïðåñà òèõ ÷àñіâ íàçèâàëà íàøîãî çåìëÿêà «ìіñòåð Ãåëіêîïòåð» (Ç äîâіäíèêà). ІІ. Виконайте завдання до тексту. 1. Знайдіть складні речення. Визначте в них кількість граматичних основ. 2. З’ясуйте, які зі знайдених речень є складносурядними. Визначте межі частин та якими сполучниками з’єднано ці частини. 3. Визначте смислові зв’язки між частинами складносурядних речень. 4. Обґрунтуйте вживання розділових знаків у складносурядних реченнях. 5. Побудуйте усно складносурядне речення за змістом прочитаного. 6. Побудуйте усно з виділених простих речень синонімічне складносурядне. 7. Знайдіть у тексті складні слова, поясніть написання їх.

Чи знаєте ви, що новітні українські літаки «Руслан» і «Мрія» встановили 270 світових рекордів? Про цей та інші факти з історії вітчизняної авіації можна дізнатися на сайтах: www.antonov.com (підприємство «Антонов»), www.aviamuseum.com.ua (Державний музей авіації України), www.kpi.ua (Київський політехнічний інститут) та ін. Скориставшись цими інформаційними джерелами, ви зможете підготувати цікаву статтю для шкільного сайту та дібрати до неї ілюстрації.

Ñèíòàêñè÷íèé ðîçáіð ñêëàäíîñóðÿäíîãî ðå÷åííÿ Ïîñëіäîâíіñòü ðîçáîðó 1. Âèçíà÷èòè âèä ðå÷åííÿ çà ìåòîþ âèñëîâëþâàííÿ òà åìîöіéíèì çàáàðâëåííÿì. 2. Óêàçàòè, ùî ðå÷åííÿ ñêëàäíîñóðÿäíå. 40

Ñêëàäíîñóðÿäíå ðå÷åííÿ 3. 4. 5. 6. 7.

Âèçíà÷èòè êіëüêіñòü ÷àñòèí і çàñîáè çâ’ÿçêó їõ. Âèçíà÷èòè ñìèñëîâі çâ’ÿçêè ìіæ ÷àñòèíàìè. Óêàçàòè íà ðîçäіëîâèé çíàê ìіæ ÷àñòèíàìè. Íàêðåñëèòè ñõåìó. Âèêîíàòè ðîçáіð êîæíîї ÷àñòèíè ÿê ïðîñòîãî ðå÷åííÿ. Çðàçîê óñíîãî ðîçáîðó

Ìîæíà ðîçäіëèòè íà ñòî ÷àñòèí ÿáëóêî, àëå íå ìîæíà ðîçäіëèòè çåìëþ (Íàð. òâîð÷іñòü). Ðå÷åííÿ ðîçïîâіäíå, íåîêëè÷íå, ñêëàäíîñóðÿäíå, ìàє äâі ÷àñòèíè, ÿêі ç’єäíàíî ñïîëó÷íèêîì àëå, ç ïðîòèñòàâíèìè ñìèñëîâèìè çâ’ÿçêàìè, ìіæ ÷àñòèíàìè ñòàâèìî êîìó. Ïåðøà ÷àñòèíà: ðå÷åííÿ ïðîñòå, ïîøèðåíå, îäíîñêëàäíå, áåçîñîáîâå, ïîâíå. Äðóãà ÷àñòèíà: ðå÷åííÿ ïðîñòå, ïîøèðåíå, îäíîñêëàäíå, áåçîñîáîâå, ïîâíå. Çðàçîê ïèñüìîâîãî ðîçáîðó Ìîæíà ðîçäіëèòè ð íà ñòî ÷àñòèí ÿáëóêî, àëå íå ìîæíà ð ðîçäіëèòè çåìëþ (Íàð. òâîð÷іñòü). Ðå÷åííÿ ðîçï., íåîêë., ñêëàäíîñóð., 2 ÷àñò., ñïîë. àëå, ïðîòèñò., êîìà. [ ], àëå [ ]. І – ïðîñòå, ïîøèð., îäíîñêëàä., áåçîñîá., ïîâíå. ІІ – ïðîñòå, ïîøèð., îäíîñêëàä., áåçîñîá., ïîâíå. 72 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть граматичні основи. 1. Ëіòî ïîêîòèëîñÿ â ñèíÿâі äîðіã і ðîñîþ âìèëèñÿ êâіòè íà çîðі… (Ï. Àðòåìåíêî). 2. Òіëüêè ñóõî é äçâіíêî òðіùàòü ó ñàäó öâіðêóíè òà øàðóäÿòü ñòðèâîæåíі òîïîëі (Ç. Òóëóá). 3. Äìóõíóâ âіòåð ïîíàä ñòàâîì і ñëіäó íå ñòàëî (Ò. Øåâ÷åíêî). 4. Äå-íå-äå áіëÿ âèðâ ñèíіє áåçâîäíèé ïîëèí àáî êóùèòüñÿ ïàõó÷èé ÷åáðåöü (Îëåñü Ãîí÷àð). 5. Áіëÿñòà òó÷à íåáî ïîëîíèëà і â íіé êîòèâñÿ ñîíöÿ ñòèãëèé ïëіä (À. Ìàëèøêî). 6. Àáî âîëþ çäîáóòè àáî äîìà íå áóòè (Íàð. òâîð÷іñòü). ІІ. Зачитайте останнє речення, замінивши сполучники синонімічними. ІІІ. Виконайте синтаксичний розбір одного з речень усно й одного – письмово (на вибір).

73 Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Виконайте письмово синтаксичний розбір одного складносурядного речення (на вибір). 1. Òóò і â íåáі òèõî. Àíі øóì ïîòі÷êà íі âіòðó øóì íі ïòàøêà ëіñîâà (Ë. Êîñòåíêî). 2. Îäèí-îäíіñіíüêèé ñåðåä ìîðñüêîї ðіâíèíè áîââàíіâ êðåéñåð âäàëèíі і êðіì íüîãî íіäå íі ïàðóñà íі êàòåðêà (Îëåñü Ãîí÷àð). 3. Îäÿãíóâøè øàïêó êîøîâèé ìàõíóâ ðóêîþ і âìèòü ñîòíі âåñåë óäàðèâøè â ïðîçîðі õâèëі çàáëèùàëè ñðіáíîþ ñëüîçîþ à áëèñêó÷à ïåëåíà Äíіïðà ñêàëàìóòèëàñÿ (À. Êàùåíêî). 41

Ñêëàäíîñóðÿäíå ðå÷åííÿ 74 Виберіть із правої колонки ту частину, яка найбільше підходить для закінчення цитат з віршів. Визначте вид за будовою утворених речень. 1. Ùå ëіä áëèùèòü íà çàñïàíіé ðіöі, і […] 2. Äîù îäõëþïàâñÿ ïî àñôàëüòó, çìèâ ãàðÿ÷îãî äíÿ ñëіäè, і […] 3. Ùå áóð÷èòü ãðîìîâèöÿ, à […]

 íåáåñíèé êîñàð âõîäèòü ñîíöåì â ñâіòëèöþ ç-çà ðîçâіòðåíèõ õìàð.  âäåíü íà ëåäü ïðîòàëåíіé äîðîçі óæå ñìàêóþòü âîäó ãîðîáöі.  âåñåëêà ãðàéëèâèì ñàëüòî ïåðåêèíóëàñü äî âîäè. Ç òâ. Â. Áóäåííîãî

75 Знайдіть неправильно вжиті слова. Відредагуйте усно речення, визначте вид їх за будовою. Скористайтеся інформацією на сторінці «Культура мовлення» (с. 45). 1. Íà òðîòóàðàõ – ñíіãîâі çàìåòè, à íà äåðåâàõ – îæåëåäèöÿ. 2. Íà íàøіé ïðèñàäèáíіé äіëüíèöі âæå ÷åðâîíіþòü ïîìіäîðè òà ç êîæíèì äíåì ñòàþòü óñå áіëüøèìè ãàðáóçè. 3. ×àñó áóëî îáìàëü, і ÿ âèðіøèâ ñõîäèòè â їäàëüíþ íà ñëіäóþ÷іé ïåðåðâі. 4. Ìîÿ ñåñòðà óñïіøíî ñêëàëà ÇÍÎ é òåïåð ÿâëÿєòüñÿ ñòóäåíòêîþ ìåäè÷íîãî óíіâåðñèòåòó. 76 І. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Визначте, скільки граматичних основ є в поданому реченні. Чим ускладнено кожну частину його? Øóìëÿòü æèòà âèñîêîþ ñòіíîþ, óïåðøèñü â îáðіé íà êðàþ çåìëі; і æàéâîðîí òðіïî÷å íàäі ìíîþ, ïіäíÿâøè â íåáî ïіñíþ íà êðèëі (ß. Øïîðòà). ІІ. Побудуйте й запишіть складносурядне речення, ускладнене відокремленим другорядним членом.

77 І. Доповніть одне з поданих речень (на вибір) так, щоб воно стало складносурядним з протиставними смисловими зв’язками. 1. Є íà ñâіòі áàãàòî òàєìíèöü. 2. Ìіñÿöü ñâіòèâ äóæå ÿñêðàâî. 3. Ç ðі÷êè äóâ õîëîäíèé âіòåð. 4. Ó ñàäó äîçðіëè ÿáëóêà. 5. Ïî÷àëàñÿ ñòðàøíà çëèâà. 6. Âіòðó íà ìîðі íå áóëî. ІІ. Виберіть два речення й доповніть кожне з них так, щоб воно стало складносурядним з єднальними смисловими зв’язками.

78 Виконайте завдання одного з варіантів. ВАРІАНТ А. Напишіть невеликий твір (6–8 речень) у художньому стилі на одну з тем: «Земля кружляє в космічному вальсі», «Щокою неба скочуються зорі», «А вітер хилить клени». Використайте такі складносурядні речення: 1) з протиставними смисловими зв’язками; 2) з тире між частинами. ВАРІАНТ Б. Напишіть висловлення (6–8 речень) «Які новітні засоби вияву творчості: на папері, полотні, блогосфері – мені найбільше імпонують?». Використайте щонайменше два складносурядні речення.

79 МІКРОФОН. Продовжте усно речення. 1. Âèâ÷èâøè òåìó «Ñêëàäíîñóðÿäíå ðå÷åííÿ», ÿ çðîçóìіâ (çðîçóìіëà), ùî… 2. Íàéñêëàäíіøèì ïіä ÷àñ âèâ÷åííÿ öієї òåìè äëÿ ìåíå áóëî… 3. Ñâîї çíàííÿ ç òåìè ÿ á îöіíèâ (îöіíèëà) íà… 42

Ñêëàäíîñóðÿäíå ðå÷åííÿ Ãîòóєìîñÿ äî òåìàòè÷íîãî îöіíþâàííÿ Виконайте завдання. Перевірте правильність виконання за допомогою відповідей у додатку

1. Òðè ãðàìàòè÷íі îñíîâè ìàє ðå÷åííÿ À À âіí òåæ óñіõ îáíіìàâ, öіëóâàâ і, íå âòðèìàâøèñü, íà ðàäîùàõ òàêè çàïëàêàâ (Â. Ìàëèê). Á Îí êðàñóþòüñÿ â òðàâі ðîìàøêè, à òàì ñèíіþòü çàïіçíіëі äçâіíî÷êè, à îí ãîðÿòü ïåëþñòêè ãâîçäèêè (À. Øèÿí). Â Ïîäâіð’ÿ àæ ñÿÿëî ÷èñòîòîþ, і îñòðіâöі êâіòіâ öâіëè ïî íüîìó òàì і òàì (Ì. Êðàñóöüêèé). Ã Áіãëà ñòåæêà â äàëå÷ і ãóáèëàñü, à ìåíі ó áåçòóðáîòíі äíі íàçàâæäè, íàâіêè ïîëþáèëèñü íіæíі і çàìðіÿíі ïіñíі (Â. Ñèìîíåíêî). 2. Ñêëàäíîñóðÿäíèì є ðå÷åííÿ À ßêà ìîãëà áóòè ðàäіñòü îä âîëі, çà ÿêîþ ÷îðíîþ òіííþ ñòîÿëà ðîçëóêà? (Â. Øêëÿð). Á Âåëèêäåíü öüîãî ðîêó ïіçíіì âèäàâñÿ, äî ñâÿò çîâñіì іç ñіâáîþ çàêіí÷èëè (Óëàñ Ñàì÷óê). Â Îí âèéøîâ ç õàòè âå÷іð-ñèâîáðîâ і íà ñîïіëêó ãðà áіëÿ ïîðîãà (І. Ìóðàòîâ). Ã Áóâ ëіòíіé ðàíîê, і âñå íàâêîëî çåëåíіëî é ïàõëî (Ãð. Òþòþííèê). 3. Äîáåðіòü ïðèêëàä äî êîæíîãî âèäó ñìèñëîâèõ çâ’ÿçêіâ ìіæ ÷àñòèíàìè ñêëàäíîñóðÿäíîãî ðå÷åííÿ (îäèí ïðèêëàä є çàéâèì). Ñìèñëîâі çâ’ÿçêè Ïðèêëàä 1 єäíàëüíі À Âñå ñïèòü, îäíàê âæå ÿ íå ñïëþ (Ì. Ðèëüñüêèé). 2 ïðîòèñòàâíі Á Àáî ðîçóìíå êàçàòü, àáî çîâñіì ìîâ÷àòü (Íàð. òâîð3 çіñòàâíі ÷іñòü). 4 ðîçäіëîâі Â Ìàøèíó ïîâåëî, і ìè çãóáèëè øëÿõ (Ë. Êîñòåíêî). Ã Ïîâіÿâ âіòåð ïî äîëèíі – ïіøëà äіáðîâîþ ëóíà (Ò. Øåâ÷åíêî). Ä Ëèø õðàì çáóäóé, à ëþäè â íüîãî ïðèéäóòü (Ë. Êîñòåíêî). 4. Äîáåðіòü ïðèêëàä äî êîæíîãî âèïàäêó âèêîðèñòàííÿ òèðå (îäèí ïðèêëàä є çàéâèì). Âèïàäîê âèêîðèñòàííÿ òèðå

Ïðèêëàä

1 ìіæ ïіäìåòîì і ïðèñóäêîì 2 íà ìіñöі ïðîïóùåíîãî ÷ëåíà ðå÷åííÿ 3 ïðè âіäîêðåìëåíіé ïðèêëàäöі 4 ìіæ ÷àñòèíàìè ñêëàäíîñóðÿäíîãî ðå÷åííÿ

À Íàñòàíå ÷àñ – і ïіäå âñå â àðõіâ (Ë. Êîñòåíêî). Á ×åêàþ íàéäîðîæ÷ó ãîñòþ – äîíþ… (Í. Ãîðèê). Â Ïðèéøîâ Ñïàñ – äåðæè ðóêàâèöі ïðî çàïàñ (Íàð. òâîð÷іñòü). Ã Òóò ñòåáëèíà êîæíà – çâóê іç ïіñíі (Ä. Іâàíîâ). Ä Íà ðóêàõ – ñëіäè ìèíóëèõ äíіâ (Ñ. Âàêàð÷óê). 43

Ñêëàäíîñóðÿäíå ðå÷åííÿ 5. Ñêëàäíîñóðÿäíå ðå÷åííÿ óòâîðèòüñÿ, ÿêùî äî ÷àñòèíè Áóðÿ íà ìîðі ñòèõëà… äîäàòè ôðàãìåíò ðÿäêà À êîëè ìè ïîâåðíóëèñÿ ç åêñêóðñії. Á і êîðàáåëü ïіäіéøîâ áëèæ÷å äî ñêåëü. Â é äî êіíöÿ ëіòà áіëüøå íå çäіéìàëàñÿ. Ã øòèëü ðàäóâàâ ìàòåðіâ ç äіòüìè. 6. Ó ðå÷åííі Çåìëÿ òðåìòèòü ó ìëîñòі (1) і ðîíèòü ïåëþñòêè (2) і íåâіäîìі ãîñòі çëіòàþòüñÿ â ñàäêè (Ì. Ðèëüñüêèé) òðåáà ïîñòàâèòè À êîìó íà ìіñöі öèôðè 1 Â êîìè íà ìіñöі öèôð 1 і 2 Á êîìó íà ìіñöі öèôðè 2 Ã òèðå íà ìіñöі öèôðè 2 7. Êîìó ïåðåä ñïîëó÷íèêîì і òðåáà ïîñòàâèòè â ðå÷åííі À Ñàä öâіòå і êîæíà ïåëþñòèíêà ìàìó óïîäіáíþє íà ìèòü (Ì. Òêà÷). Á Àæ îñü íàðåøòі îáіçâàëàñÿ êîáçà і çàñïіâàëà ñêðèïêà (Þ. ßíîâñüêèé). Â Ïåðåä íàìåòîì äîãîðÿëà âàòðà і êîçàêè ñèäіëè íà çåìëі (Ä. Ïàâëè÷êî). Ã À õìàðà, ÿê ãóñêà, â ñòàâî÷îê ïіðíàє і, ìàáóòü, ñêóáå ìîëîäèé ïëàâóíåöü (Í. Ãîðèê). 8. Òèðå òðåáà ïîñòàâèòè ìіæ ÷àñòèíàìè ðå÷åííÿ (ðîçäіëîâі çíàêè ïðîïóùåíî) À Òåìíіëè ñòðіëêè ùàâëþ òà ñìà÷íî âàáèëà êîíþøèíà (Â. Äðîçä). Á Çåìëÿ ùå ñïèòü і ñíèòüñÿ їé âåñíà, òàêà êâіòó÷à, ñîíÿ÷íà, ðîæåâà (Ã. Äóäêà). Â Ïðîñïіâàëè íà êóòêó ïіâíі é îçâàëîñÿ ç ëіñó âіäëóííÿ (Ê. Ìîòðè÷). Ã Äîù íà ñâіòàíêó ñòèõ àëå çà ìèòü âіí ïåðåéøîâ ó âàðèâî îãíåííå (Â. Ãåðàñèì’þê). 9. Ïåðåáóäóéòå ðå÷åííÿ íà ñêëàäíîñóðÿäíі. 1. Ïðî÷èòàâøè êíèæêó, âè äіçíàєòåñÿ áàãàòî íîâîãî. 2. Çіéøëî ñîíöå. Ðîçâіÿâñÿ òóìàí íàä ðі÷êîþ. 10. Ïåðåêëàäіòü ðå÷åííÿ óêðàїíñüêîþ ìîâîþ òà ïîñòàâòå, ÿêùî òðåáà, ðîçäіëîâèé çíàê. Íàêðåñëіòü ñõåìó öüîãî ðå÷åííÿ. Âñêîðå ïîñëå âîñõîäà íàáåæàëà òó÷à è áðûçíóë êîðîòêèé äîæäü (À. Ïóøêèí). ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Яке речення називають складним? Чим воно відрізняється від простого? 2. За допомогою яких засобів поєднуємо частини складного речення? 3. На які види поділяють складні речення в українській і російській мовах? 4. Яке речення називають складносурядним? Наведіть приклад. 5. Поясніть, що є спільного й відмінного між складносурядним реченням й іншими видами складних речень. 6. За допомогою яких сполучників з’єднуємо частини складносурядного речення? 7. Які смислові зв’язки можуть бути між частинами складносурядних речень? Наведіть приклади. 8. Розкажіть про використання коми й крапки з комою між частинами складносурядного речення. 9. Розкажіть про використання тире між частинами складносурядного речення. Наведіть приклад. 10. Пригадайте 2–3 прислів’я, які за будовою є складносурядними реченнями.

КОРИСНО ЗНАТИ ßÊ ÍÀÃÎËÎÑÈÒÈ ÍÀ ßÊІÉÑÜ ÄÓÌÖІ ßêùî õî÷åòå íàãîëîñèòè íà ÿêіéñü äóìöі, öå ìîæíà çðîáèòè êіëüêîìà ñïîñîáàìè:  ïåðø íіæ âèñëîâèòè її, ïîìîâ÷іòü ÿêóñü ìèòü, à ïîòіì óæå ãîâîðіòü;  ïіäñèëüòå ñâіé ãîëîñ àáî ñòèøòå éîãî;  óïîâіëüíіòü âèêëàä і íàãîëîñіòü íà êîæíîìó îêðåìîìó ñëîâі â ðå÷åííі;  äîïîâíіòü ñëîâî æåñòîì, ìіìіêîþ;  çìіíіòü òîí ãîëîñó;  ïîâòîðіòü âàæëèâå ñëîâî àáî ðå÷åííÿ.

АНТИСУРЖИК ПРАВИЛЬНО áіëü ó äіëÿíöі ñåðöÿ âіí є ñòóäåíòîì íàñòóïíà çóïèíêà ñòî ðîêіâ òîìó

(І. Òîìàí)

НЕПРАВИЛЬНО áіëü â îáëàñòі ñåðöÿ âіí ÿâëÿєòüñÿ ñòóäåíòîì ñëіäóþ÷à çóïèíêà ñòî ðîêіâ òîìó íàçàä

РОЗРІЗНЯЙМО Îæåëåäèöÿ – òîíêèé øàð ëüîäó íà ïîâåðõíі çåìëі (îæåëåäèöÿ íà äîðîãàõ; ñèëüíà îæåëåäèöÿ). Îæåëåäü – òîíêèé øàð ëüîäó íà äåðåâàõ, äðîòàõ òîùî (íà äåðåâàõ – îæåëåäü). *** Äіëÿíêà – ÷àñòèíà ïîâåðõíі, ïëîùі ÷îãî-íåáóäü; çîíà äіé âіéñüêîâîãî ç’єäíàííÿ (ïðèñàäèáíà äіëÿíêà, ðîäþ÷à äіëÿíêà, äіëÿíêà ôðîíòó). Äіëüíèöÿ – àäìіíіñòðàòèâíèé îá’єêò; âèðîáíè÷èé âóçîë íà ïіäïðèєìñòâі, çàëіçíèöі, øàõòі òîùî (âèáîð÷à äіëüíèöÿ, äèñïåò÷åðñüêà äіëüíèöÿ, ëіêàðñüêà äіëüíèöÿ). *** Çàãàëüíèé – 1) òàêèé, ùî îõîïëþє, ñòîñóєòüñÿ âñіõ (çàãàëüíі çáîðè, çàãàëüíèé ñòðàéê); 2) îñíîâíèé, ãîëîâíèé, áåç äåòàëåé (çàãàëüíèé âèêëàä, çàãàëüíèé âèñíîâîê). Ñïііëüíèé – âëàñòèâèé íå îäíîìó (іíêîëè íàâіòü óñüîìó çàãàëîâі); íàëåæíèé êіëüêîì àáî áàãàòüîì (ñïіëüíі іíòåðåñè, ñïіëüíà êâàðòèðà).

НАГОЛОШУЙМО ПРАВИЛЬНО Ïîõіäíі іìåííèêè çàïèòàòè – çàïèòàííÿ çàñëàòè – çàñëàííÿ çіáðàòè – çіáðàííÿ íàâ÷àòè – íàâ÷àííÿ

íàäáàòè – íàäáàííÿ îáðàòè – îáðàííÿ ïîєäíàòè – ïîєäíàííÿ à òàêîæ: çàâäàííÿ, âèäàííÿ, âèçíàííÿ 45

ЦІКАВО ЗНАТИ СЛОВНИК ПАМВИ БЕРИНДИ У 1627 році в Києві було надруковано один з перших словників в історії української лексикографії – «Лексіконъ славеноросскій и именъ тлъкованіє» славнозвісного Памви Беринди. У своїй основі це перекладний церковнослов’янсько-український словник, хоча в ньому подекуди виразно проступають елементи тлумачного, енциклопедичного й етимологічного словників. Реєстр «Лексикона» включає близько 7000 слів. Словник складається з двох частин. Перша частина – це 4980 церковнослов’янських слів, які перекладено синонімами тогочасної живої української мови. Наприклад: иго – ярмо, питомєцъ – вихованець, стражду у – терплю. Друга частина словника нагадує своєрідний словник іншомовних слів та власних імен із джерел того часу. У цій частині подано й пояснено 2002 слова (З довідника).

І ТАКЕ БУВАЄ

РІДКИЙ ГІСТЬ Один з телеканалів у своїй передачі про африканських тварин заявив, що «антилопа – рідкий гість у джунглях». Зі школи ми знаємо, що всі тіла можуть бути в трьох станах – рідкому, твердому та газоподібному. Гості, певно, теж. Рідкого гостя ми з вами дочекалися, тепер на черзі – газоподібний. А може, автори мали на увазі, що антилопа, як і всі ссавці, на 80 % складається з води? Помилка досить розповсюджена, але від того не менш смішна. Я часто чую, як плутають РІДКИЙ та РІДКІСНИЙ, і завжди сміюся. А ви? (І. Булига)

ЯК ЦЕ БУЛО

ЛУЦЬК Загадкову назву має місто Луцьк (давнє – Лучеськ), яке згадується в літописах 1085 року. Населяли його тоді дуліби, або лучани. Звідси, вважають, і назва цього населеного пункту. Проте деякі дослідники пов’язують назву міста з особливостями місцевості: річка Стир тут робить коліно, вигин, які ще в народі називають «лука». Звідси – Луцьк (З посібника).

УСМІХНІМОСЯ

ЯК НЕ ТРЕБА ПИСАТИ ТВОРИ 1. Пісні виконують усі живі організми. 2. Хто прочитав поему, тому вона і сподобалася. 3. Мойсей сорок років ходив по пустелі без їжі й стелі над головою. 4. Коли нам сумно, ми співаємо сумні пісні; і в цьому немає нічого смішного. 5. Народження – це настільки щаслива мить нашого життя, що ми її не пам’ятаємо. 6. На могилі поета завжди багато квітів і туристів.

НА ДОЗВІЛЛІ

СКОРОМОВКИ Росте липа біля Пилипа, Пилип біля липи очима кліпа. Той, хто нічого не знає і знає, що він нічого не знає, знає більше, ніж той, хто не знає, що він нічого не знає. В чаплі чорні черевички, чапля чапа до водички.

46 46

Ñèíòàêñèñ. Ïóíêòóàöiÿ Óêðàїíñüêà ìîâà äëÿ ìåíå – öå ìîðå, ó ÿêîãî íåìàє äíà é áåðåãіâ і ÿêå íàñòіëüêè áàãàòîìàíіòíå é íåâè÷åðïíå, ùî íіêîëè íå âñòàíîâèòè ìåæі ïðè ïіçíàííі її ôåíîìåíà. Â. Øåâ÷óê

Ñêëàäíîïi äðÿäíå ðå÷åííÿ ВИ ЗНАТИМЕТЕ:  ознаки складнопідрядного речення;  види складнопідрядних речень;  особливості складнопідрядного речення з кількома підрядними частинами.

ВИ ВМІТИМЕТЕ:  знаходити в тексті складнопідрядне речення з однією та кількома підрядними частинами;  визначати головну й підрядну частини, види складнопідрядних речень;  розрізняти сполучники й сполучні слова;  правильно ставити коми між частинами складнопідрядного речення;  конструювати складнопідрядні речення різних видів.

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ

§ 7. ÑÊËÀÄÍÎÏІÄÐßÄÍÅ ÐÅ×ÅÍÍß ÒÀ ÉÎÃÎ ÎÇÍÀÊÈ Ïðî áóäîâó ñêëàäíîïіäðÿäíîãî ðå÷åííÿ, çàñîáè çâ’ÿçêó â íüîìó òà ðîçäіëîâі çíàêè ìіæ éîãî ÷àñòèíàìè ПРИГАДАЙМО. Які є сполучники підрядності? Для чого їх використовують?

80 А. З’ясуйте, чи можна в поданих складнопідрядних реченнях поставити питання від однієї частини до другої. 1. І âñі çðîçóìіëè, ùî ÿñêðàâà çіðêà íàä îáðієì – ðàíêîâà çіðêà (Î. Äîâæåíêî). 2. Âіä íіæíîñòі íàðîäæóєòüñÿ íіæíіñòü, ÿê âèðîñòàє іç çåðíà ñòåáëî (Â. Áóäåííèé). Б. Визначте, за допомогою яких сполучників (сурядності чи підрядності) з’єднано частини наведених речень. В. Зробіть висновок про основні ознаки складнопідрядного речення.

Складнопідрядне речення

Ñêëàäíîïіäðÿäíèì ((ðîñ. ñëîæíîïîä÷èíёííûì) íàçèâàþòü ñêëàäíå ðå÷åííÿ, ÷àñòèíè ÿêîãî íåðіâíîïðàâíі çà çìіñòîì і ç’єäíàíі çà äîïîìîãîþ ñïîëó÷íèêіâ ïіäðÿäíîñòі àáî ñïîëó÷íèõ ñëіâ. НАПРИКЛАД:

1. Ëþáëþ, êîëè õâèëі þðáîþ øóìóþòü, ëàìàþ÷è ëіä (Â. Ñîñþðà). 2. Îñòàííіé ïðîìіíü ëîâèòü ëèñòîïàä, ùîá ïіäñóøèòè îáâàæíіëі êðèëà (Ã. Äóäêà). Ó ñêëàäíîïіäðÿäíîìó ðå÷åííі çàâæäè є îäíà ãîëîâíà ÷àñòèíà òà îäíà àáî äåêіëüêà ïіäðÿäíèõ. Головна частина

×àñòèíó ñêëàäíîïіäðÿäíîãî ðå÷åííÿ, âіä ÿêîї ñòàâëÿòü ïèòàííÿ, íàçèâàþòü ãîëîâíîþ ((ðîñ. ãëàâíîé).

Підрядна частина

×àñòèíó, ÿêà âіäïîâіäàє íà ïîñòàâëåíå ïèòàííÿ, íàçèâàþòü ïіäðÿäíîþ ((ðîñ. ïðèäàòî÷íîé). Ïіäðÿäíà ÷àñòèíà ìîæå ñòîÿòè ïіñëÿ ãîëîâíîї ÷àñòèíè, ó ñåðåäèíі ãîëîâíîї àáî ïåðåä íåþ. ПОРІВНЯЙМО: ùî?

1. Ëþáëþ, êîëè õâèëі þðáîþ øóìóþòü, ëàìàþ÷è ëіä. ãîëîâíà

ïіäðÿäíà ÿêі?

2. Äåðåâà, ùî ðîñëè íàä ñòàâîì, çàçåëåíіëè. ïî÷àòîê ãîëîâíîї

ïіäðÿäíà

çàâåðøåííÿ ãîëîâíîї

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ Засоби зв’язку

Çàñîáàìè çâ’ÿçêó ãîëîâíîї é ïіäðÿäíîї ÷àñòèí ñêëàäíîïіäðÿäíîãî ðå÷åííÿ є іíòîíàöіÿ òà ñïîëó÷íèêè ïіäðÿäíîñòі ÷è ñïîëó÷íі ñëîâà.

Сполучники

Ñïîëó÷íèêè ïіäðÿäíîñòі íå є ÷ëåíàìè ðå÷åííÿ (ùî, ùîá, êîëè, áî, òîìó ùî, ÿêùî, õî÷, ÿêáè, ÿê, ìîâ, ÷åðåç òå ùî, äëÿ òîãî ùîáá òà іíøі).

Сполучні слова

Ñïîëó÷íі ñëîâà є ÷ëåíàìè ðå÷åííÿ, íà íèõ ïàäàє ëîãі÷íèé íàãîëîñ, äî íèõ ìîæíà ïîñòàâèòè ïèòàííÿ. Ó ðîëі ñïîëó÷íèõ ñëіâ âèêîðèñòîâóєìî:  âіäíîñíі çàéìåííèêè: õòî, ùî, ÿêèé, ÷èé, êîòðèé, ñêіëüêè;  ïðèñëіâíèêè: ÿê, íàñêіëüêè, äå, êóäè, çâіäêè, êîëè, äîêè, âіäêîëè, ÷îìó, ÷îãî, íàâіùî òà іíøі.

Схеми

Áóäîâó ñêëàäíîïіäðÿäíîãî ðå÷åííÿ ìîæíà çîáðàçèòè çà äîïîìîãîþ ñõåìè: ãîëîâíó ÷àñòèíó ïîçíà÷àєìî êâàäðàòíèìè äóæêàìè, à ïіäðÿäíó – êðóãëèìè. НАПРИКЛАД: 1. Ïàõíóòü õëіáîì ñëîâà, ùî ìåíå їõ íàâ÷èëà ìàòè (Ä. Ïàâëè÷êî). 2. Íà òîìó ìіñöі, äå ñòîÿëà ïðàäàâíÿ ðіäíà õàòà, íèíі óæå ñòîїòü íîâà (І. ×åíäåé).

Розділові знаки

ÿêі? [

], (ùî … ). íà ÿêîìó?

[ , (äå … ), ].

Íà ïèñüìі ïіäðÿäíó ÷àñòèíó ñêëàäíîïіäðÿäíîãî ðå÷åííÿ âіäîêðåìëþєìî êîìîþ, à â óñíîìó ìîâëåííі – ïàóçîþ. ßêùî æ ïіäðÿäíà ÷àñòèíà ñòîїòü ó ñåðåäèíі ãîëîâíîї, òî êîìè ñòàâèìî ç îáîõ áîêіâ. ПОРІВНЯЙМО: 1. Ïîêè æèâà ìîâà íàðîäíà â óñòàõ íàðîäó, äî òîãî ÷àñó æèâèé і íàðîä (Ê. Óøèíñüêèé). (ïîêè … ), [ ]. 2. Òîé, õòî ïî-ñïðàâæíüîìó ëþáèòü ñâîþ Áàòüêіâùèíó, ç óñÿêîãî ïîãëÿäó ñïðàâæíÿ ëþäèíà (Â. Ñóõîìëèíñüêèé). [ ,(õòî … ), ].

Сполучники підрядності й сполучні слова завжди містяться в підрядній частині.

81 Прочитайте складнопідрядні речення. Визначте в них головну й підрядну частини. За допомогою яких засобів зв’язку ці частини з’єднано між собою? Побудуйте схеми речень. 1. Õî÷åòüñÿ â äèòèíñòâî ïîâåðíóòèñü, ùîá ç êðèíèöі íåáà çà÷åðïíóòè (Є. Ãóöàëî). 2. Äå áóâ êîëèñü áіð, ñòàëî âåëèêå ñåëî Áіðêè (Ïàíàñ Ìèðíèé). 3. І ñêðіçü, äå òðîïà ìîÿ â’єòüñÿ, ëèøàâ ÿ ÷àñòèíî÷êè õìàðè (Ä. Ëóöåíêî). 49

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ 82 Уявіть, що ви берете участь у диспуті з нагоди Дня Землі. Доберіть усно підрядні частини до поданих головних відповідно до схем. Ùàñëèâèé òîé …

Ïðèðîäà áëàãàє …

õòî

ùîá

Íå áóäå äîáðà …

ß âіðþ …

ÿêùî

ùî

83 Складіть за схемами складнопідрядні речення, використавши подані головну й підрядну частини. Утворені речення запишіть, порівняйте розділові знаки в них. 1. [ ], (êîëè … ).

2. (êîëè … ), [ ].

3. [ ,(êîëè … ), ].

Ãîëîâíà ÷àñòèíà: ðàííüîї ïîðè âіí ìàíäðóâàâ íà îêîëèöþ ñåëà. Ïіäðÿäíà ÷àñòèíà: êîëè ñîíöå ùå òіëüêè ïіäêî÷óâàëîñÿ äî âåðõîâіòü. 84 І. Прочитайте текст. Чи згодні ви з автором? Визначте основну думку прочитаного. ßÊ ÇÁÅÐÅÃÒÈ ÒÀЄÌÍÈÖÞ ×è çíàєòå âè іñòîðіþ ïðî öàðÿ Ìіäàñà, ó ÿêîãî âèðîñëè îñëÿ÷і âóõà? Âіí çàâæäè õîäèâ ç ïîêðèòîþ ãîëîâîþ, ùîá íіõòî íå âèêðèâ éîãî òàєìíèöі. Ëèøå ïåðóêàð çíàâ ïðî òå, àëå éîìó áóëî íàêàçàíî ìîâ÷àòè. Îäíàê îñòàííіé íå ìіã âèòðèìàòè, ùîá íіêîìó íå ñêàçàòè. І îñü ÿêîñü óâå÷åðі ïðîøåïîòіâ òàєìíèöþ çåìëі. Іç çåìëі âèðіñ î÷åðåò1. Ïîâіÿâ âіòåð, і î÷åðåò ïî÷àâ êîëèõàòèñÿ. Âіí òèõåñåíüêî øåïîòіâ: «Ó öàðÿ Ìіäàñà îñëÿ÷і âóõà…» Ïàì’ÿòàéòå öþ іñòîðіþ, ÿêùî õî÷åòå íàâ÷èòèñÿ çáåðіãàòè òàєìíèöі. Íå ðîçêðèâàéòå «ïî ñåêðåòó» òàєìíèöü íіêîìó іç ñâîїõ çíàéîìèõ. Õіáà ìîæåòå âè ÷åêàòè âіä íèõ çáåðåæåííÿ òàєìíèöі, ÿêùî ñàìі âè íå çìîãëè її çáåðåãòè? ×è íå îçíà÷àє öå, ùî âè áіëüøå äîâіðÿєòå іíøèì ëþäÿì, íіæ ñàìîìó ñîáі? (Çà І. Òîìàíîì). ІІ. Знайдіть і зачитайте з правильною інтонацією спочатку складносурядні речення, а потім – складнопідрядні. Поясніть уживання в них розділових знаків.

85 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Як ви думаєте, чи потрібно зберігати таємниці? Якщо так, то чи важко це робити? Чи потрапляли ви в ситуації, коли ваша таємниця ставала відомою всім? 86 Доберіть до кожного речення відповідну підрядну частину з довідки. Запишіть утворені речення, виділіть підрядні частини комами. 1. Áäæîëà ëåòèòü … (Íàð. òâîð÷іñòü). 2. Òàì … òè õîäèø íàä ðіêîþ òàєìíè÷å (Â. Ãðіí÷àê). 3. Äîáðå òîìó êîâàëåâі … (Íàð. òâîð÷іñòü). 4. Íà 1

Î÷åðåò – (ðîñ.) êàìûø.

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ ïî÷àòêó æîâòíÿ ëåäâå ïîìіòíîþ ñòåæêîþ … іøëà äіâ÷èíà ðîêіâ òðèíàäöÿòè (Î. Äîí÷åíêî). 5. Äåíü áóâ ïðîçîðèé, ÷èñòèé … (Іðèíà Âіëüäå). 6. Ðàíî-âðàíöі … íà ëóæîê іç ïîëîòíîì íà ïëå÷і ïðèõîäèòü ãîñïîäèíÿ (Ì. Ñòåëüìàõ). 7. … òîé íå їäå çèìîþ âîçîì (Íàð. òâîð÷іñòü). ДОВІДКА. Ùî íà îáèäâі ðóêè êóє; õòî ìàє ðîçóì; ÿêà çâèâàëàñÿ ìіæ ñòàðåçíèõ äóáіâ; äå â ðîñàõ ñòåëèòüñÿ òðàâà; äå ìåä ïàõòèòü; êîëè â ñåëі ïîçіõàє ëåäàùèé òóìàí; íà÷å ùîéíî âèñêî÷èâ ç íåáåñíîї âàííè.

І. Випишіть складнопідрядні речення, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Ëþáëþ êîëè іç íåáà ìіñÿöü êðóòîðîãèé òóìàííî äèâèòüñÿ â âіêíî (Â. Ñþñþðà). 2. Ìàìèíà áіëåñåíüêà õóñòèíà ñâіòèòüñÿ ó ðіäíîìó âіêíі (Ì. Òêà÷). 3. Çìàëêó éîãî îáñòóïàëè áіëі ñòіíè íà ÿêèõ âèñіëè âèøèòі ìàìèíèìè ðóêàìè ðóøíèêè (І. Öþïà). 4. Âіí ïîñòóêàâ ó âіêîíöå ùîá ìàòè âіä÷èíèëà éîìó äâåðі ïðèñëóõàâñÿ äî її õîäè (Ì. Ñòåëüìàõ). 5. ßêùî êîìóñü äàíî ñëîâî òî îáîâ’ÿçêîâî äàєòüñÿ і éîãî âіä÷óòòÿ (Ã. Îâñієíêî). 6. Òîé õòî çíåâàæëèâî1 ñòàâèòüñÿ äî ðіäíîї ìîâè íå ìîæå é ñàì âèêëèêàòè ïîâàãè äî ñåáå (Îëåñü Ãîí÷àð). 7. Ìîãóòíіé òîé íàðîä ÿêèé ìàє ñèíіâ, îá’єäíàíèõ ëþáîâ’þ äî Âіò÷èçíè (Ë. Ñèëåíêî). ІІ. Підкресліть граматичні основи у виписаних реченнях. Побудуйте схеми. ІІІ. Поясніть, як ви розумієте зміст двох останніх речень. Чи згодні ви з авторами?

88 КОЛО ДУМОК. Що спільного й відмінного в будові складнопідрядних речень і словосполучень?

Залежно від змісту речення слова що, коли, якк можуть бути і сполучниками, і сполучними словами. НАПРИКЛАД: 1. Я бачив яблуньку, щó щ зацвіла восени. 2. Я знаю, що прийде весна. У першому реченні «що» є займенником, виконує синтаксичну роль підмета, на нього падає логічний наголос і його можна замінити синонімічним займенником яка або іменником яблунька. РОЗРІЗНЯЙМО: сполучник:

Зникне роса, коли зійде сонце.

коли сполучне слово: Була пора, коли цвіли вишні. сполучник:

Зайдеш, якк почуєш дзвінок.

як сполучне слово: Розкажи, як сміється вітер.

89 ДВА – ЧОТИРИ – УСІ РАЗОМ. З’ясуйте, у яких двох реченнях слово що є сполучником, а в яких – сполучним словом (займенником). 1. Íå ñóìóé, ìîÿ òîïîëå, ùî äîùі, íå ñóìóé ïîñåðåä ïîëÿ óíî÷і (Ò. Ïåòðîâñüêà). 2. Ìè ïðàöþ ëþáèìî, ùî â òâîð÷іñòü ïåðåéøëà (Ì. Ðèëüñüêèé). 3. Ìîãóòíі äóáè, ùî ãóñòîþ ëàâîþ ñòîÿëè ïîíàä îçåðîì, ïîâèëèñÿ ãóñòèìè òіíÿìè (Ñ. Âàñèëü÷åíêî). 4. Òðåáà ïîêàçàòè, ïîÿñíèòè, ùî ñâіò íàø íå çàìåðçàє і íå çãàñàє (Î. Äîâæåíêî). 1

Çíåâàæëèâî – (ðîñ.) ïðåíåáðåæèòåëüíî.

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ 90 І. Перекладіть і запишіть речення українською мовою, розставляючи пропущені розділові знаки. 1. Â íà÷àëå àïðåëÿ êîãäà óäàðèëè õîëîäà â ÷åòâёðòûé êëàññ ïðèøëà íîâåíüêàÿ (Ñ. Ðîìàíîâñêèé). 2. Ëåñà óõîäèëè âíèç, â âåñёëóþ äàëü ãäå ëåæàëî ñðåäè çàðîñëåé îçåðî (Ê. Ïàóñòîâñêèé). 3. Øåñòèëåòíèé ðåáёíîê åñëè ó íåãî õîðîøî ðàçâèòû ðå÷ü è âîîáðàæåíèå ìîæåò ïðèäóìàòü è ðàññêàçàòü çàíèìàòåëüíûé ñþæåò (Â. Ìóõèíà). 4. Îíè ðàçîøëèñü – âîë÷îíîê è îëåíёíîê ÷òîáû óæå íèêîãäà íå ïîâòîðèòü ñâîåé èãðû (Â. Êàðïåíêî). 5. Òîìó êòî íå ïîñòèã íàóêè äîáðà âñÿêàÿ äðóãàÿ íàóêà ïðèíîñèò ëèøü âðåä (À. Àíèêèøèí). 6. Íå ïðîøëî è ÷àñà êàê ñ íåáà âíîâü äîíёññÿ ðåçêèé, ïðîíçèòåëüíûé ãóë (À. Áàðêîâ). СЛОВНИЧОК Воображéние – (укр.) уява; занимáтельный – (укр.) цікáвий; оленёнок – (укр.) оленятко; пронзи’тельный – (укр.) пронизливий. ІІ. Укажіть у реченнях головні й підрядні частини, сполучники й сполучні слова.

91 І. Спишіть речення, виділяючи підрядні частини комами. Обґрунтуйте вживання розділових знаків. Побудуйте схеми речень. 1. Ñîíöå âèñóøèëî áëèñêó÷і ñëüîçèíêè ÿêі ùå ðàíêîì êîòèëèñÿ ïî ïåëþñòêàõ і ïî ëèñòÿ÷êó (Í. Ðîìàíîâè÷-Òêà÷åíêî). 2. Âіääàéòå ìåíі ìîâó ÿêîþ ìіé íàðîä ìåíå áëàãîñëîâèâ (Ë. Êîñòåíêî). 3. Ñâîþ õàòó íå ìіã áè óÿâèòè áåç ïîäâіð’ÿ ùî íàâåñíі çàðîñòàє ñïîðèøåì (Є. Ãóöàëî). 4. Íàðîä ùî íå çíàє ñâîєї іñòîðії є íàðîä ñëіïöіâ (Î. Äîâæåíêî). 5. Âè ÷óëè ÿê øóìëÿòü áîðè ó âåðåñíåâі âå÷îðè? (À. Ìàëèøêî). 6. Éîãî î÷і ðîçøóêóþòü äâі ÷îðíі òîïîëі çà ÿêèìè íà áëàêèòі ëåãåíüêîþ ïàðîþ ñòðóìóє1 ñâіòàíîê (Ì. Ñòåëüìàõ). 7. À òàì äå ñîíöå òîðêíóëîñÿ âåðøå÷êіâ äåðåâ ëèñòÿ ñïàëàõíóëî çëàòî-çåëåíèì âîãíåì (Ì. Êîöþáèíñüêèé). ІІ. Визначте частину мови та синтаксичну роль виділених сполучних слів. Підкресліть їх як члени речення.

92 Виконайте завдання одного з варіантів. ВАРІАНТ А. Напишіть невелике висловлення в публіцистичному стилі (5–6 речень) на одну з тем: «Світ моїх уподобань», «Життєвий вибір». Використайте складнопідрядне речення зі сполучником тому що. ВАРІАНТ Б. Напишіть невелику розповідь у художньому стилі (5–6 речень) на одну з тем: «Думають думу старі вітряки», «У дощі вдягаються тополі», «Замітає день свої сліди». Використайте складнопідрядне речення зі сполучником щоб.

93 І. Відновіть прислів’я, поєднавши частини речень правої та лівої колонок. Запишіть, розставте розділові знаки. ßê ëþòèé íå ëþòóé Äå áàãàòî ïòàøîê Ãàðíî òîãî â÷èòè Õòî â ëèïíі æàðè áîїòüñÿ Êóäè ñåðöå ëåòèòü Âіâñÿíà êàøà õâàëèëàñü Ùîá áàãàòî çíàòè 1

Ñòðóìóє – (ðîñ.) ñòðóèòñÿ.

òîé âçèìêó íå ìàє ÷èì ïîãðіòüñÿ. òðåáà áàãàòî ÷èòàòè òóäè é îêî ãëÿäèòü. òàì íåìà êîìàøîê. à íà âåñíó áðіâ íå õìóð. íіáè âîíà ç ìàñëîì ðîäèëàñü. õòî õî÷å âñå çíàòè.

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ ІІ. Поміняйте усно в кількох реченнях місцями головну й підрядну частини. Простежте, чи змінюється смислове значення речення зі зміною місця підрядної частини.

94 І. Прочитайте поетичні рядки Дмитра Павличка. Поясніть основну думку кожного твору. 1. Äèâëþñÿ íà áåðіçîíüêó â çàæóðі, ùî âèðîñëà ñàìіòíüîþ íà ìóðі. Їé òåæ ïîòðіáíî ðіäíîї çåìëèöі, áî òàì âîíà íå âèòðèìàє áóðі.

2. ß ó òàêîìó âіöі, ùî ÿêðàç áóëî á ÷óäîâî çóïèíèòè ÷àñ. Òà âіí ñêîðÿєòüñÿ ëèø íàøèì äіòÿì, ùî çàâæäè ïðàãíóòü ïåðåãíàòè íàñ.

ІІ. Виконайте письмово синтаксичний розбір двох речень (на вибір). Скористайтеся поданим нижче планом (крім пунктів 4, 5).

Ïîñëіäîâíіñòü ñèíòàêñè÷íîãî ðîçáîðó ñêëàäíîïіäðÿäíîãî ðå÷åííÿ 1. Âèçíà÷èòè âèä ðå÷åííÿ çà ìåòîþ âèñëîâëþâàííÿ é åìîöіéíèì çàáàðâëåííÿì. 2. Óêàçàòè, ùî ðå÷åííÿ ñêëàäíîïіäðÿäíå. 3. Âèçíà÷èòè êіëüêіñòü ïіäðÿäíèõ ÷àñòèí і çàñîáè çâ’ÿçêó. 4. Âèçíà÷èòè âèä êîæíîї ïіäðÿäíîї ÷àñòèíè. 5. ßêùî ðå÷åííÿ ñêëàäíîïіäðÿäíå ç êіëüêîìà ïіäðÿäíèìè, òî âêàçàòè âèä ïіäðÿäíîñòі (îäíîðіäíà, íåîäíîðіäíà, ïîñëіäîâíà). 6. Óêàçàòè íà ðîçäіëîâі çíàêè ìіæ ÷àñòèíàìè. 7. Ïîáóäóâàòè ñõåìó ðå÷åííÿ. 8. Âèêîíàòè ðîçáіð êîæíîї ÷àñòèíè ÿê ïðîñòîãî ðå÷åííÿ. 95 Запишіть іменники в орудному відмінку однини. Зверіть увагу, що букву о потрібно писати в закінченнях лише чотирьох слів. Ìå÷, äîù, âіâ÷àð, êàëà÷, ôóòëÿð, ïëàù, ïëîùà, ïðèãîðùà, ïëàñòèð, êðó÷à, ãðóøà, ñòîëÿð, þâіëÿð, ãîñïîäàð, øàõòàð.

§ 8. ÂÈÄÈ ÑÊËÀÄÍÎÏІÄÐßÄÍÈÕ ÐÅ×ÅÍÜ Ïðî çíà÷åííÿ îçíà÷àëüíèõ, ç’ÿñóâàëüíèõ é îáñòàâèííèõ ïіäðÿäíèõ ÷àñòèí òà çàñîáè çâ’ÿçêó їõ ç ãîëîâíèìè ÷àñòèíàìè ПРИГАДАЙМО. На які питання відповідають означення, додатки, обставини?

96 А. Поставте питання від головної частини до підрядної. На що вказує кожна підрядна частина? 1. Ëåòіëè ñíіæèíêè ç âèñîêîãî íåáà, ùîá âïàñòè íà âії, âñìіõíóòèñü äî òåáå (Ã. Äóäêà). 2. Óçèìêó øèøêàðі âèâîäÿòü ïòàøåíÿò, òîìó ùî ìàþòü ó öåé ÷àñ íàéáіëüøå їæі (À. Äàâèäîâ). Б. Поставте питання від головної частини до підрядної. На що вказує кожна підрядна частина?

1. ß æèâó â êðàїíі, ÿêà íіêóäè ìåíå âіä ñåáå íå âіäïóñòèòü (Þ. Àíäðóõîâè÷). 2. Äå âîëÿ ðîäèòüñÿ, òàì çàãèáà íåâіðà (Ëåñÿ Óêðàїíêà). В. На які види за значенням, на вашу думку, можна поділити складнопідрядні речення?

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ Види

Çà çíà÷åííÿì ñêëàäíîïіäðÿäíі ðå÷åííÿ â óêðàїíñüêіé ìîâі, ÿê і â ðîñіéñüêіé, ïîäіëÿþòü íà òðè âèäè: ç îçíà÷àëüíèìè ïіäðÿäíèìè ÷àñòèíàìè ((ðîñ. îïðåäåëèòåëüíûìè ÷àñòÿìè); іç ç’ÿñóâàëüíèìè ïіäðÿäíèìè ÷àñòèíàìè ((ðîñ. èçúÿñíèòåëüíûìè ÷àñòÿìè); ç îáñòàâèííèìè ïіäðÿäíèìè ÷àñòèíàìè ((ðîñ. îáñòîÿòåëüñòâåííûìè ÷àñòÿìè). Âèäè ñêëàäíîïіäðÿäíèõ ðå÷åíü

ç îçíà÷àëüíèìè ïіäðÿäíèìè ÷àñòèíàìè Ìîæëèâî, êіíü çãóáèâ ïіäêîâó, ÿêà ùàñëèâîþ áóëà (Á. Êîõàíåâè÷).

іç ç’ÿñóâàëüíèìè ïіäðÿäíèìè ÷àñòèíàìè

ç îáñòàâèííèìè ïіäðÿäíèìè ÷àñòèíàìè

Êàçàâ âіí, ùî çåìëÿ íàøà äðåâíÿ і ëþä òóò ç äàâåí і äàâåí ïðîæèâàє (Ó. Ñàì÷óê).

Çàâіòàé íàâåñíі, êîëè ñèíÿ ôіàëêà â ÷èñòå íåáî ïîãëÿíå çäèâîâàíèì îêîì (Ì. Ñèíãàїâñüêèé).

Ïіäðÿäíі îçíà÷àëüíі òà ç’ÿñóâàëüíі ÷àñòèíè ïîÿñíþþòü ïåâíå ñëîâî (ñëîâîñïîëó÷åííÿ) â ãîëîâíіé ÷àñòèíі àáî â іíøіé ïіäðÿäíіé ÷àñòèíі, ÿêå ïîòðåáóє äîïîâíåííÿ, êîíêðåòèçàöії. Ñàìå âіä òàêîãî ñëîâà ñòàâèìî ïèòàííÿ äî ïіäðÿäíîї ÷àñòèíè. Ïіäðÿäíі îáñòàâèííі ÷àñòèíè ìàþòü êіëüêà ïіäâèäіâ і íàé÷àñòіøå ñòîñóþòüñÿ ãîëîâíîї ÷àñòèíè â öіëîìó – ïèòàííÿ äî íèõ ñòàâèìî âіä óñієї ÷àñòèíè, à íå âіä îêðåìîãî ñëîâà. Îñîáëèâîñòі âèäіâ ñêëàäíîïіäðÿäíèõ ðå÷åíü Âèä

Çíà÷åííÿ ïіäðÿäíîї ÷àñòèíè

Çàñîáè çâ’ÿçêó

Ïèòàííÿ, íà ÿêі âіäïîâіäàє ïіäðÿäíà ÷àñòèíà

Ç îçíà÷àëüíè- Ïîÿñíþє â ãîëîâíіé ìè ïіäðÿäíèìè ÷àñòèíі іìåííèê, çà÷àñòèíàìè éìåííèê àáî іíøó ÷àñòèíó ìîâè â çíà÷åííі іìåííèêà, ðîçêðèâàє îçíàêè íàçâàíîãî íèìè ïðåäìåòà, ÿâèùà

Ñïîëó÷íèêè: ÿêèé? ùîá, ÿê, íіáè, ìîâ, êîòðèé? íà÷å, íіáè, ìîâáèòî. Ñïîëó÷íі ñëîâà: õòî, ùî, ÿêèé, ÷èé, êîòðèé, äå, êîëè, êóäè, çâіäêè òà іí.

Іç ç’ÿñóâàëüíè- Ç’ÿñîâóє, êîíêðåòèçóє ìè ïіäðÿäíèìè â ãîëîâíіé ÷àñòèíі çíà÷åííÿ íàé÷àñòіøå ÷àñòèíàìè äієñëîâà-ïðèñóäêà àáî іíøîї ÷àñòèíè ìîâè

Ñïîëó÷íèêè: ùî, ùîá, àáè, ìîâ, ÿê, ÷è, íіáè, íà÷å, íåíà÷å. Ñïîëó÷íі ñëîâà: õòî, ÿêèé, ÷èé, êîòðèé, äå, êóäè, çâіäêè, ñêіëüêè, êîëè, ÿê òà іí.

Ïèòàííÿ íåïðÿìèõ âіäìіíêіâ: êîãî? ÷îãî? êîìó? ÷îìó? êîãî? ùî? êèì? ÷èì? (íà/ó/ïî) êîìó? ÷îìó?

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ

Ç îáñòàâèííèìè ïіäðÿäíèìè ÷àñòèíàìè

Ïðîäîâæåííÿ òàáëèöі Ìіñöÿ

Óêàçóє íà ìіñöå àáî Ñïîëó÷íі ñëîâà: íàïðÿì äії, ïðî ÿêó äå, êóäè, çâіäêè éäåòüñÿ â ãîëîâíіé ÷àñòèíі

äå? êóäè? çâіäêè?

×àñó

Óêàçóє íà ÷àñ çäіéñíåííÿ òîãî, ïðî ùî éäåòüñÿ â ãîëîâíіé ÷àñòèíі

Ñïîëó÷íèêè: êîëè? äîêè? âіäÿê, êîëè, âіäêîëè, êîëè? ÷è äîâãî? ç ïîêè, äîêè, âіäòîäі ÿêîãî ÷àñó? ÿê, ïіñëÿ òîãî ÿê, ç òîãî ÷àñó ÿê, ÿê òіëüêè, òіëüêè ùî, ñêîðî, ëåäâå, ùîéíî. Ñïîëó÷íі ñëîâà: êîëè, äîïîêè, äîêè, âіäêîëè

Ñïîñîáó Óêàçóє íà ñòóïіíü âèäії é ÿâó îçíàêè àáî ñïîñіá ñòóïåíÿ äії, ïðî ÿêó éäåòüñÿ â ãîëîâíіé ÷àñòèíі

Ñïîëó÷íèêè: ùî, ÿê? ÿêîþ ìіðîþ? ùîá, ÿê, ìîâ, íà÷å, íàñêіëüêè? ÿêèì íåíà÷å, íіáè, íіæ, ñïîñîáîì? ÷èì… òèì, ùî… òî. Ñïîëó÷íі ñëîâà: ÿê, ñêіëüêè, íàñêіëüêè

Óìîâè

Óêàçóє íà óìîâó çäіé- Ñïîëó÷íèêè: çà ÿêîї óìîâè? ñíåííÿ òîãî, ïðî ùî ÿê, ÿêáè, ÿêùî, éäåòüñÿ â ãîëîâíіé êîëè, êîëè á, àáè ÷àñòèíі

Ïðè÷èíè

Óêàçóє íà ïðè÷èíó çäіéñíåííÿ òîãî, ïðî ùî éäåòüñÿ â ãîëîâíіé ÷àñòèíі

Ìåòè

Óêàçóє íà ìåòó çäіé- Ñïîëó÷íèêè: íàâіùî? ç ÿêîþ ñíåííÿ òîãî, ïðî ùî ùîá, äëÿ òîãî ùîá, ìåòîþ? éäåòüñÿ â ãîëîâíіé àáè ÷àñòèíі

Ïîðіâíÿííÿ

Ïîÿñíþє ãîëîâíó ÷àñ- Ñïîëó÷íèêè: ÿê? ÿê ñàìå? ïîòèíó ÷åðåç ïîðіâíÿí- ÿê, ìîâ, íà÷å, íåíà- äіáíî äî ÷îãî? íÿ ÷å, íåìîâáè

Äîïóñòó Óêàçóє íà ôàêò, óñóïåðå÷ ÿêîìó âіäáóâàєòüñÿ òå, ïðî ùî éäåòüñÿ â ãîëîâíіé ÷àñòèíі

Íàñëіäêó

Ñïîëó÷íèêè: ÷îìó? ç ÿêîї ïðèáî, òîìó ùî, ÷åðåç ÷èíè? ÷åðåç ùî? òå ùî, òèì ùî, ó çâ’ÿçêó ç òèì ùî, îñêіëüêè òà іí.

Ñïîëó÷íèêè: íåçâàæàþ÷è íà õî÷, õî÷à, äàðìà ùî? âñóïåðå÷ ÷îùî, íåçâàæàþ÷è íà ìó? òå ùî, íåõàé, íàùî. Ñïîëó÷íі ñëîâà: ÿê íå, êóäè íå, õòî íå òà іí.

Óêàçóє íà íàñëіäîê Ñïîëó÷íèê äії, ïðî ÿêó éäåòüñÿ â òàê ùî ãîëîâíіé ÷àñòèíі

Íà ïèòàííÿ íå âіäïîâіäàє

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ 97 І. Спишіть, ставлячи замість крапок сполучники або сполучні слова відповідно до зазначеного в квадратних дужках виду підрядної частини. Поставте розділові знаки. 1. Ó áàðâіíêó êóïàëè íåìîâëÿò … [ìåòè] ðîñëè çäîðîâèìè òà ùàñëèâèìè (Іç æóðíàëó). 2. Éîìó çäàâàëîñÿ … [ç’ÿñóâàëüíà] їõàòèìóòü öіëó âі÷íіñòü áåç êіíöÿ і êðàþ (Î. Äîñâіòíіé). 3. … [÷àñó] íàâåñíі ïðèëіòàþòü ëåëåêè ìèíóëîãî ÷óþ ÷óæі ãîëîñè (Â. Ñàâ÷åíêî). 4. Íàä ñòàâêîì, íàä ñàäêàìè ìèãîòіëî, ãðàëî, ëèëîñÿ õâèëÿìè çîëîòå ìàðåâî … [ïîðіâíÿííÿ] íà ïîâіòðі âîðóøèëèñü ÿêіñü ïàñìà1 òîíêèõ çîëîòèõ íèòî÷îê (І. Íå÷óé-Ëåâèöüêèé). 5. Âîíè òàíöþâàëè äîòè … [÷àñó] çîâñіì ïîòîìèëèñÿ (І. Íå÷óé-Ëåâèöüêèé). 6. Ïðîáà÷ ìåíі, ñåðïíåâèé ñòåïå … [ïðè÷èíè] çàâèíèâ, çäàєòüñÿ, çíîâ і íà ïîáà÷åííÿ äî òåáå ÿ íå çіáðàâñÿ, íå ïðèéøîâ (Â. Êðèùåíêî). ІІ. Підкресліть в останньому реченні члени речення.

98 І. Визначте види складнопідрядних речень за поданими схематичними фрагментами, скориставшись таблицею «Види складнопідрядних речень». Обґрунтуйте свою відповідь. ß øâèäêî çàâàíòàæèâ íîâó ïðîãðàìó íà ïëàíøåò,

ÿêèé … ùîá …

õî÷à … áî …

ùîé éíî … àáè …

òàê ùî …

ІІ. Доповніть поданий початок речення підрядними частинами відповідно до схеми й запишіть.

99 І. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Один із вас має виписати речення, у яких підрядна частина пояснює в головній частині іменник, а другий – у яких підрядна з’ясовує значення дієслова в головній частині. Які види складнопідрядних речень виписав кожен із вас? 1. Õî÷ó, ùîá íіêîëè, íіêîëè íå çà÷åðñòâіëî ñåðöå (Ì. Ñòåëüìàõ). 2. Óãîðі îçâàëèñÿ æóðàâëі, ùî âçÿëè ëіòî íà êðèëà… (Ì. Ñòåëüìàõ). 3. Çäàєòüñÿ, çãàñëè âіäáëèñêè áàãàòü, ùî їõ â äіáðîâàõ îñіíü çàïàëèëà (Ã. Äóäêà). 4. Ïîñëóõàєì, ïðî ùî øåïî÷óòü êëåíè (Ð. Áðàòóíü). ІІ. У яких реченнях засобом зв’язку є сполучні слова? Визначте синтаксичну роль цих слів.

100 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Визначте види складнопідрядних речень, побудуйте схеми. 1. Ïðèéäå ÷àñ êîëè íàóêà âèïåðåäèòü ôàíòàçіþ (Æóëü Âåðí). 2. Ñêàæè ùî-íåáóäü ùîá ÿ òåáå ïîáà÷èâ (Ñîêðàò). 3. Áóäü-ÿêà ïðàöÿ ñòàє òâîð÷іñòþ ÿêùî òè âêëàäàєø ó íåї äóøó (Â. Ñóõîìëèíñüêèé). 4. Ïîõèáêè2 äðóçіâ ìè 1 2

Ïàñìî – (ðîñ.) ïðÿäü. Ïîõèáêà – (ðîñ.) ïîãðåøíîñòü.

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ ïîâèííі âìіòè âèïðàâëÿòè àáî çíîñèòè êîëè âîíè íåñåðéîçíі (Ã. Ñêîâîðîäà). 5. Ëþäèíà ÿêà íå âìіє ìîâ÷àòè íå âìіє é ãîâîðèòè (Іðèíà Âіëüäå). 6. Ìîâà âìèðàє êîëè íàñòóïíå ïîêîëіííÿ âòðà÷àє1 ðîçóìіííÿ çíà÷åííÿ ñëіâ (Â. Ãîëîáîðîäüêî). 7. Ñëîâî ÿêå éäå âіä ñåðöÿ çàâæäè ïðîíèêàє â ñåðöå (Íіçàìі). ІІ. Поясніть, як ви розумієте значення першого висловлення. ІІІ. Виконайте розбір за будовою виділених слів.

101 КОЛО ДУМОК. Поміркуйте, чому вважаємо, що в наведених реченнях підрядні частини різних видів, хоча кожну з них з’єднано словом коли. 1. Ïîâåðíóñÿ, êîëè âùóõíå äîù. 2. Íå çíàþ, êîëè ïðèéäå âåñíà. 3. Áóâ ÷àñ, êîëè ÿ õîòіâ çàëèøèòè ñïîðò. 102 І. Знайдіть у тексті складнопідрядні речення й зачитайте їх уголос, дотримуючись такої інтонації складного речення: голос підвищуємо в кінці кожної частини й понижуємо в кінці всього складного речення. ÃÀËÈÖÜÊÅ ÊÍßÇІÂÑÒÂÎ Ïåðøèì óêðàїíñüêèì êíÿçіâñòâîì, ÿêå íàóêðàїíñüêèì ïðèêіíöі ÕІ ñòîëіòòÿ âіäîêðåìèëîñÿ âіä Êèєâà, áóëî Ãàëèöüêå. Íàéáіëüøîї ìîãóòíîñòі âîíî äîñÿãëî çà ïðàâëіííÿ ßðîñëàâà Îñìîìèñëà (1153–1187 ðð.), ÿêèé ðîçøèðèâ êîðäîíè êíÿçіâñòâà äàëåêî íà ïіâäåíü óçäîâæ Äíіñòðà, ïîñèëàþ÷è ñâîї ïîëêè ïðîòè ïîëîâöіâ. Öåé ìîãóòíіé âîëîäàð, ÿêèé ïîâåëіâàâ Êèєâîì і «çàêðèâàâ íà çàìîê» ñâîї ðóáåæі âіä Óãîðùèíè òà Âіçàíòії, ìàâ âåëèêèé àâòîðèòåò íà ìіæíàðîäíіé àðåíі. Âіí ïіäòðèìóâàâ äèïëîìàòè÷íі âіäíîñèíè íå ëèøå іç ñóñіäàìè, à é ç Âіçàíòієþ òà Ðèìñüêîþ іìïåðієþ. Ó «Ëіòîïèñі Ðóñüêîìó» ïðî ßðîñëàâà Îñìîìèñëà ñêàçàíî: «Ç óñіìà êíÿçÿìè âіí æèâ ó çëàãîäі é ðàäі, îñîáëèâî äáàâ ïðî ïîðÿäîê ñâîєї çåìëі é òîìó âñіì ñóñіäàì áóâ ñòðàøíèé… ßðîñëàâ Îñìîìèñë Çåìëÿ æ éîãî áóëà ïîâíà â óñüîìó äîñòàòêó, ïðîöâіòàëà é ìíîæèëàñÿ â ëþäÿõ, òîìó ùî óìіëüöі òà ðåìіñíèêè ç óñіõ êðàїí äî íüîãî ïðèõîäèëè é ãîðîäè íàñåëÿëè» (Çà Â. Îñòàôіé÷óêîì). ІІ. Випишіть з тексту два складнопідрядних речення, у яких підрядна частина міститься в середині головної, та побудуйте їхні схеми.

103 ДВА – ЧОТИРИ – УСІ РАЗОМ. Не порушуючи будови частин, спробуйте поміняти їх місцями (усно). Місце яких підрядних не можна змінити? Чому, на вашу думку? 1. 2. 3. 4. 1

Ùîá ðèáó їñòè, òðåáà â âîäó ëіçòè. Ùîá ðîáîòà éøëà íà ëàä, òðåáà â÷àñíî її ïî÷àòè. ßê áîїøñÿ ãîðîáöіâ, òî íå ñіé ïðîñà. Êîòà íå òðåáà â÷èòè, ÿê ìèøåé ëîâèòè.

Âòðà÷àє – (ðîñ.) òåðÿåò.

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ 104 Запишіть речення українською мовою. Зіставте будову й структуру речень в обох мовах. ЗРАЗОК. Ëîäêà, ïðèáëèæàþùàÿñÿ ê áåðåãó, áûëà åùå äàëåêî. – ×îâåí, ùî íàáëèæàєòüñÿ äî áåðåãà, áóâ ùå äàëåêî.

1. Îñûïàþùèåñÿ èç-ïîä íîã êàìíè ëåòÿò â ïðîïàñòü. 2. Øóìÿò ñîñíû, âçäûìàþùèåñÿ íà ñêàëèñòûõ áåðåãàõ. 3. Áàáî÷êà, ïîðõàâøàÿ íà ëóãó, îïóñòèëàñü íà öâåòîê. СЛОВНИЧОК Прóпасть – (укр.) прíрва; вздымáться я – (укр.) здіймáтися.

105 І. Прочитайте речення вголос, зверніть увагу на питання від головної частини до підрядної та назвіть засоби зв’язку. Визначте вид кожного складнопідрядного речення. 1. Ó öüîìó ñóєòëèâîìó ïîñïіõó1 ìè ïîãóáèëè ïðåêðàñíі ñëîâà (÷îìó?), áî âîíè ðàïòîì ñòàëè íåïîòðіáíі (Ñ. Ïóøèê). 2. Ñòàâàëà ðі÷å÷êà ðіêîþ (êîëè?), êîëè íåñëà ïîëÿì âåñíó (Â. Þõèìîâè÷). 3. Ìіñöå äëÿ íî÷іâëі âèáðàëè íà óçâèøøі (íàâіùî?), ùîá âіòðîì çäóâàëî ìîøâó2 òà êîìàðіâ (Â. Ìàëèê). 4. Óâàãà äî íüîãî áóëà íàñòіëüêè âåëèêà (íàñêіëüêè?), ùî Äîðîø ïî÷óâàâ ñåáå äóæå íåçðó÷íî (Ãð. Òþòþííèê). 5. ß ïіäó òóäè (êóäè?), äå íèíі çàöâіëè òðîÿíäè ãîæі (Ë. Çàáàøòà). 6. Óñі ìîâ÷àëè (íåçâàæàþ÷è íà ùî?), õî÷à íіõòî íå ñïàâ (Îëåñü Ãîí÷àð). ІІ. Випишіть складнопідрядні речення з підрядними частинами мети, причини та допусту, замінивши використані в них сполучники синонімічними. ІІІ. У виписаних реченнях підкресліть граматичні основи. Побудуйте схеми.

106 Запишіть іменники в родовому відмінку однини. Правильність виконання перевірте за словником. Äåïóòàò, ñóãëîá, êіíîòåàòð, Ïàðèæ, Єãèïåò, êèñåíü, ìîðîç, Ïèðÿòèí, êàøòàí, áàòàëüéîí, îðêåñòð, ëèìîí, ÷àãàðíèê, êіëîìåòð, êîíóñ, іíòåëåêò, áàðàáàí, ìëèí, Êèòàé, àâòîáóñ, іíñòèòóò.

Сполучники й сполучні слова можуть бути синонімічними. НАПРИКЛАД: що – щоб – як; який – що; який – де тощо. ПОРІВНЯЙМО: 1. Ніхто того не бачив, що хлопчик сумував. 2. Ніхто того не бачив, щоб б хлопчик сумував. 3. Ніхто того не бачив, як к хлопчик сумував. У цих реченнях з’ясувальні підрядні частини пов’язані з головними частинами синонімічними сполучниками. Підрядні мають одне значення: конкретизують дієслово головної частини. Проте кожна підрядна має певний відтінок (із сполучником щоб б – непевність; із сполучником якк – спосіб дії). 1 2

Ïîñïіõ – (ðîñ.) ñïåøêà. Ìîøâà – (ðîñ.) ìîøêàðà.

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ

§ 9. ÑÊËÀÄÍÎÏІÄÐßÄÍІ ÐÅ×ÅÍÍß Ç ÎÇÍÀ×ÀËÜÍÈÌÈ ÏІÄÐßÄÍÈÌÈ ×ÀÑÒÈÍÀÌÈ Ïðî çíà÷åííÿ îçíà÷àëüíèõ ïіäðÿäíèõ ÷àñòèí, ìіñöå їõ ó ðå÷åííі òà çàñîáè çâ’ÿçêó їõ ç ãîëîâíèìè ÷àñòèíàìè ПРИГАДАЙМО. Що таке означення?

107 А. Прочитайте речення з означальними підрядними частинами й укажіть ці частини. На питання якого члена речення вони відповідають? Від слова якої частини мови ставимо це питання? 1. Єñòü òàêі ó ñâіòі ðå÷і, âіä ÿêèõ äóøà ñіÿ (Ï. Òè÷èíà). 2. Äèâëþñÿ íà áåðіçîíüêó â çàæóðі, ùî âèðîñëà òåíäіòíîþ íà ìóðі (Ä. Ïàâëè÷êî). Б. Утворіть із двох поданих речень складнопідрядне, у якому підрядна частина розкривала б ознаку предмета.

1. Óãîðі îçâàëèñÿ æóðàâëі. 2. Æóðàâëі ëåòіëè â äàëåêèé âèðіé. В. Зробіть висновок про особливості складнопідрядних речень з означальними підрядними частинами.

Підрядні означальні

Ñêëàäíîïіäðÿäíèì ðå÷åííÿì ç îçíà÷àëüíîþ ïіäðÿäíîþ ÷àñòèíîþ ((ðîñ. îïðåäåëèòåëüíîé ïðèäàòî÷íîé ÷àñòüþ) íàçèâàþòü òàêå ñêëàäíå ðå÷åííÿ, ó ÿêîìó ïіäðÿäíà ÷àñòèíà ïîÿñíþє â ãîëîâíіé ÷àñòèíі іìåííèê, çàéìåííèê àáî ñëîâî іíøîї ÷àñòèíè ìîâè â çíà÷åííі іìåííèêà, ðîçêðèâàє îçíàêè íàçâàíîãî íèìè ïðåäìåòà, ÿâèùà. НАПРИКЛАД: ÿêіé?

1. ß æèâó â êðàїíі, ÿêà íіêóäè ìåíå âіä ñåáå íå âіäïóñòèòü (Þ. Àíäðóõîâè÷). 2. ß òàê ëþáëþ çèìîâі âå÷îðè â ëþäñüêîìó äîìі, äå çðîñòàþòü äіòè (І. Æèëåíêî).

[

], (ÿêà … ). ÿêîìó?

[

], (äå … ).

Îçíà÷àëüíà ïіäðÿäíà ÷àñòèíà âіäïîâіäàє íà ïèòàííÿ: ÿêèé? êîòðèé?

Співвідносні слова

ç’єäíóєòüñÿ ç ãîëîâíîþ çà äîïîìîãîþ ñïîëó÷íèêіâ: ùîá, ÿê, íіáè, ìîâ, íà÷å, íåíà÷å, ìîâáèòî; ñïîëó÷íèõ ñëіâ: õòî, ùî, ÿêèé, ÷èé, êîòðèé, äå, êîëè, êóäè, çâіäêè

Ó ãîëîâíіé ÷àñòèíі ïåðåä îçíà÷óâàíèì іìåííèêîì ìîæóòü óæèâàòèñÿ ñïіââіäíîñíі ñëîâà òîé, öåé, òàêèé, âñå, êîæíèé, âñÿêèé, äåõòî, ùîñü. НАПРИКЛАД: 1. ß ç òèõ êðàїâ, äå íàä Äíіïðîì öâіòóòü, øóìëÿòü ãàї (Ì. Íàãíèáіäà). 2. Ïîãàíèé òîé øêîëÿð, ÿêèé ó÷èòåëÿ íå ïåðåâàæèòü (Ëåñÿ Óêðàїíêà). 59

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ Місце в реченні

Îçíà÷àëüíà ïіäðÿäíà ÷àñòèíà â ñêëàäíîïіäðÿäíîìó ðå÷åííі çàâæäè ñòîїòü ïіñëÿ îçíà÷óâàíîãî ñëîâà. ßêùî æ âîíà ïîÿñíþє â ãîëîâíіé ÷àñòèíі çàéìåííèê, òî ìîæå ñòîÿòè é ïåðåä íèì. ПОРІВНЯЙМО: 1. Ëåãêî áåðóòü íà ñåáå îáîâ’ÿçêè òі, êîìó ëåãêî їõ íå âèêîíóâàòè (Íàð. òâîð÷іñòü). 2. Õòî äîáðå ðîáèòü, òîìó çëî íå øêîäèòü (Íàð. òâîð÷іñòü).

108 Продовжте речення підрядною частиною, скориставшись наведеною після нього інформацією. Визначте вид підрядної частини в утворених реченнях. 1. Ìåíі äóæå ñïîäîáàâñÿ ôіëüì «Ïîâîäèð», ó ÿêîìó … Ó ôіëüìі «Ïîâîäèð» îäíó ç ðîëåé ìàéñòåðíî çіãðàëà Äæàìàëà. 2. Ó ëèïíі ÿ ç áàòüêàìè ïîáóâàâ â Îäåñі, äå … Ó ëèïíі â Îäåñі ïðîõîäèâ ìіæíàðîäíèé êіíîôåñòèâàëü. 3. Ìåíå âðàæàє òàëàíò àêòîðà é ðåæèñåðà Ðàññåëà Êðîó, ÷èé … Íåùîäàâíî íà åêðàíè âèéøîâ ôіëüì ðåæèñåðà Ðàññåëà Êðîó «Øóêà÷ âîäè». 109 І. Утворіть з кожної пари простих речень складнопідрядне з означальною підрядною частиною й запишіть. ЗРАЗОК. Çàâæäè ïàì’ÿòàé ëþäåé. Ëþäè çðîáèëè òîáі äîáðî. – Çàâæäè ïàì’ÿòàé ëþäåé, ÿêі çðîáèëè òîáі äîáðî. 1. Ñåò – îäíà ïàðòіÿ ó ãðі â òåíіñ. Äëÿ ïåðåìîãè â ñåòі ïîòðіáíî âèãðàòè íå ìåíøå øåñòè ãåéìіâ. 2. ß ëþáëþ ôîëê-ðîê1. Ôîëê-ðîê ïîєäíóє ìóçè÷íі åëåìåíòè ðîêó òà ñó÷àñíîãî ìіñüêîãî ôîëüêëîðó. 3. Çàâäàííÿ ñåðôіíãіñòà – ïіéìàòè õâèëþ é ïðîїõàòè íà її ãðåáåíі íà ñïåöіàëüíіé äîøöі ëåæà÷è àáî ñòîÿ÷è. Õâèëÿ éäå äî áåðåãà. 4. Ãîìіí ãіðñüêèõ ïîòîêіâ âðèâàâñÿ ó âіä÷èíåíå âіêíî. Ãіðñüêі ïîòîêè áіãëè âíèç, ïіäõîïëþþ÷è âñå íà ñâîєìó øëÿõó. 5. Íà âóëèöі ìіñòà Ïåðåÿñëàâà é äîñі ðîñòå àêàöіÿ. Àêàöіþ ïîñàäèâ Ò. Øåâ÷åíêî çі ñâîїì äðóãîì Êîçà÷êîâñüêèì. ІІ. Побудуйте схеми утворених речень.

110 І. Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Назвіть підрядні частини та слова, які вони пояснюють. 1. Íà ïîâіòðÿíіé êóëüöі áóëè äóæå ãàðíî íàìàëüîâàíі ÷åðâîíі âóñòà ùî óñìіõàëèñÿ (І. Êàëèíåöü). 2. Íà ñòàíöії äå ñõîäèëèñÿ çàëіçíè÷íі êîëії áóëî áàãàòî ïàñàæèðіâ (Â. Áîéêî). 3. Íàä ìіñòîì ñòîÿëî ðîçïå÷åíå ñîíöå ÿêå øâèäêî äîїäàëî ðåøòêè2 òóìàíó (Â. Øåâ÷óê). 4. Ïîåçіÿ – öå ÷óäî іç ÷óäåñ ÿêå áðèíèòü ó Âñåñâіò çâóêîì êîæíèì (Ã. Äóäêà). 5. Íà øëÿõó ïіä âèñîêèì âóçëàòèì øàòðîì äåðåâ íàä ÿêèì, ïåðåãîéäóþ÷èñü, òðіïîòіëî 1 2

Ôîëê-ðîê – òå÷іÿ â ñó÷àñíіé ìóçèöі. Ðåøòêè – (ðîñ.) îñòàòêè.

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ íèçüêå íåáî çàìàÿ÷èëà ñàìîòíÿ ïîñòàòü (Ì. Ñòåëüìàõ). 6. І òîé ëèø ïîøàíè äîñòîїí õòî ìîâó øàíóє1 ñâîþ (Â. Ñîñþðà). ІІ. Підкресліть сполучні слова як члени речення. ІІІ. Побудуйте схему першого й другого речень.

111 І. Прочитайте текст. Визначте його тему й мікротеми. Зіставте прочитане із зображеним на фото й визначте, хто є автором цього настінного малюнка. ÌÓÐÀËÈ ÊÈЄÂÀ Çà îñòàííі êіëüêà ðîêіâ òàëàíîâèòі õóäîæíèêè ç Óêðàїíè, Іñïàíії, Àðãåíòèíè, Àâñòðàëії, Ïîðòóãàëії ïðèêðàñèëè âóëèöі Êèєâà äåñÿòêàìè ÿñêðàâèõ òà ìàñøòàáíèõ ìàëþíêіâ – ìóðàëіâ2. Áіëüøіñòü іç íàñòіííèõ ìàëþíêіâ ñòîëèöі íå ëèøå òіøàòü îêî ñâîїìè áàðâàìè òà ìàéñòåðíіñòþ âèêîíàííÿ, àëå é ïðèâåðòàþòü óâàãó äî íàãàëüíèõ3 ïðîáëåì ñüîãîäåííÿ. Áîãèíÿ çі ñëîâ’ÿíñüêîї ìіôîëîãії ç’ÿâèëàñÿ íà ñòіíі áóäèíêó áіëÿ Æèòëîâèé áóäèíîê ó Êèєâі ìàéäàíó Íåçàëåæíîñòі, äå 2014 ðîêó ïî÷àëàñÿ Ðåâîëþöіÿ Ãіäíîñòі. Ìóðàë ïіä íàçâîþ «Áåðåãèíÿ» ñòâîðèâ õóäîæíèê ç Êîñòà-Ðèêè. Ìóðàë ïåðøîãî óêðàїíñüêîãî ó÷àñíèêà ôåñòèâàëþ Mural Social Club Ñåðãіÿ Ðàäêåâè÷à ìàє íàçâó «Ôðàãìåíòè íàäії». Çà ñëîâàìè ñàìîãî àâòîðà, ðîáîòà ñòàëà ìàíіôåñòîì ïðîòè íàñèëüñòâà òà æîðñòîêîñòі. Ðóêè, ÿêі çîáðàæåíі íà ôðåñöі, ðîçëàìóþòü ìå÷. Äèïòèõ, ÿêèé ïåðåäàє ñòîñóíêè ìіæ ÷îëîâіêîì òà æіíêîþ – äðóæíі, ëþáîâíі, ïðîñòî ëþäñüêі, ñòâîðèâ êîëèøíіé øàõòàð, à íèíі âіäîìèé óêðàїíñüêèé ñòðіò-àðòèñò Îëåêñàíäð Êîðáàí. Íà іíøîìó ìóðàëі öüîãî æ ìèòöÿ çîáðàæåíî õëîï÷èêà, ÿêèé çàïóñêàє ïàïåðîâі ëіòà÷êè. Àâòîð ïîÿñíèâ, ùî òåìó êàðòèíè íàâіÿíî íîñòàëüãієþ çà âëàñíèì äèòèíñòâîì áåç ñó÷àñíèõ åëåêòðîííèõ ãàäæåòіâ. Ñïðàâæíіì ðåêîðäîì є âåëåòåíñüêèé ñòіíîïèñ íà ôàñàäі áàãàòîïîâåðõіâêè íà áóëüâàðі Ëåñі Óêðàїíêè. Âіí ïðåòåíäóє íà çâàííÿ íàéâèùîãî ìóðàëó Єâðîïè (43 ìåòðè). ×àðіâíó óêðàїíêó, ÿêà ïðèòèñêàє äî ñåáå âèøèâàíêó, çîáðàçèâ àâñòðàëієöü Ãâіäî âàí Õåëòåí. Ùå òðîõè – і Êèїâ ñòàíå Ìåêêîþ äëÿ âóëè÷íèõ õóäîæíèêіâ, à îòæå – і äëÿ ïîöіíîâóâà÷іâ їõíüîї òâîð÷îñòі (Î. Êâіòíåâèé). ІІ. Знайдіть у тексті складнопідрядні речення з означальними підрядними частинами. Визначте головні й підрядні частини. Назвіть засоби зв’язку. ІІІ. Поясніть лексичне значення виділеного в тексті сполучення слів. 1

Øàíóâàòè – (ðîñ.) óâàæàòü. Ìóðàë – ðіçíîâèä ìîíóìåíòàëüíîãî é äåêîðàòèâíîãî ìàëÿðñòâà, ùî âèêîíóєòüñÿ áåçïîñåðåäíüî íà ñòіíі. 3 Íàãàëüíèé – (ðîñ.) íåîòëîæíûé, íàñóùíûé. 2

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ 112 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Якби ви були художником, на яку актуальну проблему сьогодення ви хотіли б створити мурал? Яку думку хотіли б донести до земляків? 113 Доберіть до поданих головних частин речень означальні підрядні. Запишіть утворені складнопідрядні речення. 1. Íà îôіöіéíîìó ñàéòі Ìіíіñòåðñòâà îñâіòè і íàóêè Óêðàїíè Îëåêñіé ïðî÷èòàâ іíôîðìàöіþ, … . 2. Ïіñëÿ àâòîðàëі, … , ìè ðàäіñíі ïîâåðíóëèñÿ äîäîìó. 3. Äîñòóï äî çàêðèòèõ áіáëіîòå÷íèõ ôîíäіâ íàäàєòüñÿ òèì âіäâіäóâà÷àì, … . 4. Ïåðøó ïàðòіþ ïðîäóêöії, … , âіäâàíòàæåíî çà êîðäîí. 5. Íà åëåêòðîííó àäðåñó, … , ïîòðіáíî íàäіñëàòè ñêàíîâàíó êîïіþ ñâіäîöòâà ïðî íàðîäæåííÿ. 114

Виконайте завдання одного з варіантів.

ВАРІАНТ А. Складіть речення, у якому підрядна частина пояснювала б одне з поданих слів.

Âñåñâіò, ðàíîê, äðóæáà, þíіñòü. ВАРІАНТ Б. Складіть і запишіть речення за однією з поданих схем.

1. [

çàéì.], (ñ.ñ. ÷èїї … ).

2. [

іì.], (ñ.ñ. äå … ).

115 Запишіть речення українською мовою, замінюючи в них відокремлені означення підрядними частинами. ЗРАЗОК. Â ïîñëåäíèé ìåñÿö ïðîèçîøëè ñîáûòèÿ, î÷åíü ðàññòðîèâøèå Àíäðåÿ. – Â îñòàííіé ìіñÿöü ñòàëèñÿ ïîäії, ÿêі äóæå ñõâèëþâàëè Àíäðіÿ.

1. Àâòîð áëàãîäàðèò ïðàêòèêîâ-âîñïèòàòåëåé, îêàçàâøèõ ïîìîùü â ïðîâåäåíèè èññëåäîâàíèÿ (Ð. Áóðå). 2. Îíè ïîøëè ê ìîñòèêó ÷åðåç ðó÷åé, âïàäàâøèé â ðåêó (Ê. Ïàóñòîâñêèé). 3. Ñòàðûé Èáðàãèì ñèäåë íà ïåñ÷àíîì õîëìå, ïîõîæåì íà ãîðá áîëüøîãî âåðáëþäà, è ñìîòðåë íà çàïàä… (Â. Ìîñîëîâ). 4. Îêíî ìîåé êîìíàòû âûõîäèëî â ñàä, çàðîñøèé ñìîðîäèíîé, ìàëèíîé è êðàïèâîé âäîëü çàáîðà (Þ. Êàçàêîâ). 5. Ïîëîñû ñîëíå÷íûõ îòáëåñêîâ îò âîëí, ïîäíÿòûõ âёñëàìè, ìåðíî áåæàëè ïî áåðåãàì (Ê. Ïàóñòîâñêèé). СЛОВНИЧОК Песчáный й – (укр.) піщáний; вдóль – (укр.) уздóвж; полосá – (укр.) смýга; мéрно – (укр.) розмíрено, мíрно.

116 ДВА – ЧОТИРИ – УСІ РАЗОМ. Прочитайте, знайдіть помилки в побудові складнопідрядних речень. Відредагуйте усно речення. 1. Äâåðі áóëè âіä÷èíåíі, ç ÿêèõ âèéøëè ñòàðøîêëàñíèêè. 2. Áëèçüêî çóñòðіâøèñü ç ëþäüìè, Íàñòÿ âñієþ äóøåþ ïîòÿãëàñÿ äî íèõ, ÷èé äóøåâíèé ñâіò áóâ âèùèé і øèðøèé. 3. Äî ïîëÿíè çàëèøèëîñÿ ñòî ìåòðіâ, íà ÿêіé ðîñëî áàãàòî ãðèáіâ. 4. Îðàòîð ñâîєþ ïðîìîâîþ çàöіêàâèâ ñëóõà÷іâ, ÿêà âñіõ ñõâèëþâàëà. 117 І. Спишіть речення, виправляючи допущені пунктуаційні помилки. Підкресліть орфограми. 1. Ñàìà æ ìіñöèíà, äå ðîçòàøóâàëàñÿ Ëіñîâà Ãóòà íàïðî÷óä ãàðíà (Ï. Äîðîøêî). 2. Îáìèíóâøè ëóã, ùî âêðèâñÿ ìіääþ ñëіä äî õàòè ãóáèòüñÿ 62

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ â áîðó (Ì. Ñòåëüìàõ). 3. Äâà äåðêà÷і ùî ïî÷àëè ïåðåãóêóâàòèñÿ â òðàâі íàä Äåñíîþ, ðàïòîì ïðèòèõëè… (Î. Äîâæåíêî). ІІ. Виконайте розбір за будовою виділених слів.

118 І. Розгляньте репродукцію картини «На порозі осені» сучасного українського художника Тараса Приступи. Зверніть увагу на вибраний майстром сюжет, композицію твору, стан природи, кольорову гаму. Висловіть своє ставлення до змалювання автором осені. ІІ. Складіть і запишіть невелике висловлення (6–8 речень) про своє враження від картини. Розкажіть, якою вам найбільше подобається осінь. Використайте два складнопідрядні речення з означальними підрядними частинами.

Ò. Ïðèñòóïà. Íà ïîðîçі îñåíі

119 Утворіть і запишіть словосполучення, добираючи до іменників прикметники. Правильність визначення роду іменників перевірте за словником. Áàíäåðîëü, íàêèï, áіëü, öóíàìі, ïîëèí, Ïñàëòèð, Ñèáіð, ïóòü, ðîçêіø, ìіãðåíü, øàìïóíü, òþëü, àâîêàäî, ôëàìіíãî, öåöå, àâåíþ, êàêàäó.

У мові простежується синонімія складнопідрядних речень з підрядними означальними й простими реченнями з дієприкметниковими зворотами. Такі речення мають однаковий зміст, але різняться смисловими й стилістичними відтінками, інтонацією та граматичною будовою. ПОРІВНЯЙМО: 1. Монастир стоїть на схилі гори, уукритої р густим у лісом м (К. Ґудзик). 2. Монастир стоїть на схилі гори, яка уукрита р густим у лісом. У складнопідрядних реченнях з означальними підрядними частинами виразніше підкреслюється дія, у реченнях з дієприкметниковими зворотами – ознака.

§ 10. ÑÊËÀÄÍÎÏІÄÐßÄÍІ ÐÅ×ÅÍÍß ÇІ Ç’ßÑÓÂÀËÜÍÈÌÈ ÏІÄÐßÄÍÈÌÈ ×ÀÑÒÈÍÀÌÈ Ïðî çíà÷åííÿ ç’ÿñóâàëüíèõ ïіäðÿäíèõ ÷àñòèí, çàñîáè çâ’ÿçêó їõ ç ãîëîâíèìè ÷àñòèíàìè, à òàêîæ ïðî ïîÿñíþâàíі ñëîâà ПРИГАДАЙМО. Що таке додаток? На які питання він відповідає?

120 А. Прочитайте речення зі з’ясувальними підрядними частинами й укажіть ці частини. На питання якого члена речення вони відповідають? Від слова якої частини мови ставимо це питання? 63

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ 1. ß íå ðîçóìіâ, ÷îìó ôóòáîëüíà ïåðåìîãà çàëåæèòü і âіä ìåíå. 2. Âіä÷óâàєòå, ÿê òóò òåïëî? Б. Утворіть із двох поданих речень складнопідрядне, у якому підрядна частина з’ясовувала б значення виділеного дієслова.

1. Óñі çíàëè… 2. Âіäáóäåòüñÿ çóñòðі÷. В. Зробіть висновок про особливості складнопідрядних речень зі з’ясувальними підрядними частинами.

Підрядна з’ясувальна

Ñêëàäíîïіäðÿäíèì ðå÷åííÿì çі ç’ÿñóâàëüíîþ ïіäðÿäíîþ ÷àñòèíîþ ((ðîñ. èçúÿñíèòåëüíîé ïðèäàòî÷íîé ÷àñòüþ) íàçèâàþòü òàêå ñêëàäíå ðå÷åííÿ, ó ÿêîìó ïіäðÿäíà ÷àñòèíà ç’ÿñîâóє, êîíêðåòèçóє â ãîëîâíіé ÷àñòèíі çíà÷åííÿ äієñëîâà-ïðèñóäêà (ðіäøå – ïðèñëіâíèêà, іìåííèêà, ïðèêìåòíèêà) çі çíà÷åííÿì ìîâëåííÿ, ìèñëåííÿ, âîëåâèÿâëåííÿ, ñïîäіâàííÿ. НАПРИКЛАД: ùî?

1. Ìåíі çàâæäè çäàâàëîñÿ, ùî â Ãðåöії íàâіòü ñòàòóї òåïëі (Ë. Êîñòåíêî).

[

2. Íå ÷óòü, ÿê òüîõêàє ñîëîâåé ó ëóçі ïіä êàëèíîþ (À. Êàçêà). [ Ç’ÿñóâàëüíà ïіäðÿäíà ä ÷àñòèíà âіäïîâіäàє íà ïèòàííÿ: íåïðÿìèõ âіäìіíêіâ: êîãî? ÷îãî? êîìó? ÷îìó? êîãî? ùî? êèì? ÷èì? (íà/ó/ïî) êîìó? ÷îìó?

], (ùî … ). ÷îãî? ], (ÿê … ).

ç’єäíóєòüñÿ ç ãîëîâíîþ çà äîïîìîãîþ ñïîëó÷íèêіâ: ùî, ùîá, àáè, ìîâ, ÿê, ÷è, íіáè, íà÷å, íåíà÷å; ñïîëó÷íèõ ñëіâ: õòî, ÿêèé, ÷èé, êîòðèé, äå, êóäè, çâіäêè, êîëè, ÷îìó, ñêіëüêè, ÿê і ïîä.

Ç’ÿñóâàëüíà ïіäðÿäíà ÷àñòèíà ñòîїòü ïіñëÿ ïîÿñíþâàíîãî ñëîâà ãîëîâíîї ÷àñòèíè.

Пояснювані слова

Ïîÿñíþâàíèìè â ãîëîâíіé ÷àñòèíі íàé÷àñòіøå є ñëîâà à ãîâîðèòè, êðè÷àòè, çàÿâëÿòè, çàïèòàòè, ðîçïîâіäàòè, äóìàòè, ìіðêóâàòè, ïðèïóñêàòè, ïåðåêîíàòèñÿ, áà÷èòè, ïîìі÷àòè, ÷óòè, çàáîðîíÿòè, ïðîñèòè, ðàäіòè, âіðèòè, äèâóâàòèñÿ, ÷åêàòè, ðîçóìіòè, âіäîìî, î÷åâèäíî, ïðèєìíî, ñîðîìíî, âàæëèâî, ðàäèé, ïåâåí, ùàñëèâèé, ãîðäèé òîùî. НАПРИКЛАД: 1. Äóæå âàæëèâî, ùîá ó÷íÿì áóëî äîðîãå âñå ñòâîðåíå ñòàðøèìè ïîêîëіííÿìè (Â. Ñóõîìëèíñüêèé). 2. ß äóæå ùàñëèâèé, ùî ìåíå îòî÷óþòü òàëàíîâèòі ëþäè (Ç ãàçåòè).

Співвідносні слова

Ó ãîëîâíіé ÷àñòèíі ñêëàäíîïіäðÿäíèõ ðå÷åíü çі ç’ÿñóâàëüíîþ ïіäðÿäíîþ ìîæå áóòè ñïіââіäíîñíå ñëîâî òå. ПОРІВНЯЙМО: 1. ßê âіí çíàâ ïðî òå, ùî áóäå çëèâà? 2. ßê âіí çíàâ, ùî áóäå çëèâà? (Ë. Ïàâëåíêî).

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ 121 Уявіть, що ви берете участь у відеоконференції про тварин. Вас просять розповісти про деякі цікаві факти з їхнього життя. Сконструюйте речення для свого виступу за поданими схемами.

1. Óñіì âіäîìî … ÷îìó

äå

3. Òðåáà çíàòè … ÿê

ÿêèé

2. Ó÷åíі ââàæàþòü … ùî

íіáè

4. ß ïåðåêîíàâñÿ … ùî

122 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Доведіть, що всі ці речення зі з’ясувальними підрядними частинами. Усно поставте питання від пояснюваного слова головної частини до підрядної частини. 1. Ìåíі çäàâàëîñÿ ùî ÿ òóò âіäêðèâ äëÿ ñåáå Óêðàїíó Óêðàїíà (Ð. Ôåäîðіâ). 2. Ôðàíöóçüêèé ìàòåìàòèê Ëàïëàñ ãîâîðèâ ùî âèíàéäåííÿ ëîãàðèôìіâ ïðîäîâæèëî æèòòÿ îá÷èñëþâà÷іâ (Ç ïîñіáíèêà). 3. Ëþáëþ ÿê ãíóòüñÿ îñîêîðè íà âіòðàõ і ïðóæíî âèïðÿìëÿþòü ñâîї øèðîêі çåëåíі ïëå÷і (І. Öþïà). 4. Êíÿãèíÿ ââàæàëà ùî òіëüêè íåçäàòíіñòü äî ñïðàâæíüîãî ùàñëèâîãî æèòòÿ øòîâõàє ëþäåé… íà æîðñòîêіñòü (Î. Êîçóëÿ). 5. Õî÷åòüñÿ ùîá äіòè áóëè ìàíäðіâíèêàìè é òâîðöÿìè1 â öüîìó ñâіòі (Â. Ñóõîìëèíñüêèé). 6. À äàëі é íå âñòåæèø2 ÿê ïî÷íóòü ùîäíÿ ðîçêâіòàòè âåñíÿíі êâіòè (Î. Êîïèëåíêî). ІІ. Підкресліть як члени речення слова, значення яких з’ясовують, конкретизують підрядні частини. ІІІ. Побудуйте схеми двох перших речень.

123 І. Випишіть спочатку складнопідрядні речення зі з’ясувальними підрядними частинами, а потім – з означальними. Поясніть уживання розділових знаків. 1. Ðàïòîì âèÿâèëîñÿ, ùî Ïàâêà âåëèêèé âèíàõіäíèê-êîíñòðóêòîð (Î. Êîïèëåíêî). 2. Çîðåþ ñòàíüìî äëÿ ëþäåé îòèõ, ÿêèõ íà ñâіòі ùå íåìà æèâèõ (Â. Øâåöü). 3. Íåõàé æå âñі ïðî òå ïî÷óþòü, ùî ðîçïîâіâ Äíіïðî ìåíі (Ï. Ðåáðî). 4. Âè ÷óëè, ÿê øóìëÿòü áîðè ó âåðåñíåâі âå÷îðè? (À. Ìàëèøêî). 1 2

Òâîðåöü – (ðîñ.) ñîçäàòåëü. Âñòåæèòè – (ðîñ.) ïðîñëåäèòü.

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ 5. Áäæîëà âèïîâçëà ç âóëèêà, ïîñèäіëà íà éîãî âîëîãіé ïðèñòóïöі1, óìèëàñÿ õîëîäíîþ ðîñèíîþ, ùî ñêîòèëàñÿ ç äàøêà (Â. ßâîðіâñüêèé). 6. ß á òàê õîòіâ, ùîá òè áóëà ùàñëèâà (Ì. Ëóêіâ). 7. Õòî ëіòîì ïðàöþє äî ïîòó, çèìîþ ïîїñòü â îõîòó (Íàð. òâîð÷іñòü). ІІ. З’ясуйте, у яких реченнях сполучники чи сполучні слова можна замінити на синонімічні. Підкресліть сполучні слова як члени речення.

124 І. Прочитайте текст. Про які три уроки Другої світової війни в ньому йдеться? Чи згодні ви з автором? Поясніть, чи ці уроки є актуальними для сьогодення. Навіщо, на вашу думку, ми повинні знати ці уроки? ÓÐÎÊÈ ÄÐÓÃÎЇ ÑÂІÒÎÂÎЇ ÂІÉÍÈ Ç ïіäñóìêіâ і íàñëіäêіâ Äðóãîї ñâіòîâîї âіéíè âèïëèâàþòü і ïåâíі óðîêè. Ïî-ïåðøå, àãðåñіїї ìîæíà çàïîáіãòè ëèøå ñïіëüíèìè çóñèëëÿìè âñіõ àáî áіëüøîñòі êðàїí і íàðîäіâ. Ñüîãîäíі ñèëà ìîãóòíüîї çáðîї íіêîìó ïåðåìîãè íå ïðèíåñå. Äðóãà ñâіòîâà âіéíà ïîêàçàëà âñіì ïðèêëàä ìіæíàðîäíîãî çãóðòóâàííÿ ïåðåä ñïіëüíîþ çàãðîçîþ. Ñàìå àíòèãіòëåðіâñüêà êîàëіöіÿ êðàїí, ÿêі íàëåæàëè äî ðіçíèõ ñóñïіëüíî-ïîëіòè÷íèõ ñèñòåì, ó íàéáіëüø âèðіøàëüíèé äëÿ ëþäñòâà Ìàëþíîê íà àñôàëüòі ïåðіîä âіäіãðàëà ñâîþ äîëåíîñíó ðîëü. Ïî-äðóãå, âëàñíó áåçïåêó, îñîáëèâî â íàø ÷àñ, íå ìîæíà ãàðàíòóâàòè çà ðàõóíîê áåçïåêè іíøèõ. Çàáåçïå÷èòè її ìîæíà, äîòðèìóþ÷èñü íîðì ìіæíàðîäíîãî ïðàâà é ìîðàëі. Ïî-òðåòє, âіéíà – íåïðèðîäíèé ñòàí ëþäèíè. Íіÿêі öіëі íå ìîæóòü âèïðàâäàòè æåðòâè, ÿêі íåìèíó÷å âîíà íåñå. Ïðîòè íåї òðåáà áîðîòèñÿ òîäі, êîëè âîíà ùå íå ïî÷àëàñÿ. Íåäàðìà êàæóòü, ùî ïîæåæі ëåãøå çàïîáіãòè, íіæ її ïîãàñèòè. Óñі ìè ìàєìî äîáðå óñâіäîìèòè, ùî ìèð – öå òåðïèìіñòü і çëàãîäà, âçàєìíà ïîâàãà і ñïіâïðàöÿ, íåíàñèëüñòâî ó ñòîñóíêàõ ìіæ ëþäüìè, ó âіäíîñèíàõ ìіæ äåðæàâàìè é íàðîäàìè. Ëþäñòâî íå ìîæå áіëüøå äîïóñòèòè òàêîãî êîëåêòèâíîãî ñàìîãóáñòâà, ÿê ñâіòîâà âіéíà, і çîáîâ’ÿçàíå çðîáèòè âñå, ùîá âèêëþ÷èòè ñèëîâі ìåòîäè ç ïðàêòèêè âіäíîñèí ìіæ äåðæàâàìè (Çà Â. Îñòàôіé÷óêîì). ІІ. Випишіть три складнопідрядних речення із з’ясувальними підрядними частинами. Побудуйте схеми цих речень. ІІІ. Порівняйте вимову й написання виділених слів в українській та російській мовах.

125 ДВА – ЧОТИРИ – УСІ РАЗОМ. З’ясуйте, у якому реченні підрядна частина означальна, а в якому – з’ясувальна. У якому з речень виділене слово – сполучник, а в якому – сполучне слово? 1. Âіäîìî, ùî ñõîäæåííÿ íà Ãîâåðëó âèìàãàє âèòðèâàëîñòі. 2. Äèâèëèñÿ íà ñîíöå, ùî ïîâіëüíî õîâàëîñÿ çà âèñîêó ãîðó. 1

Ïðèñòóïêà – ÷àñòèíà ÷îãî-íåáóäü, ùî âèñòóïàє âïåðåä; âèñòóï íà ïðÿìîâèñíіé àáî ïîõèëіé ïîâåðõíі.

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ 126

І. Прочитайте текст пісні. Чи подобається вам цей твір? Чим саме?

ßÊ ÒÅÁÅ ÍÅ ËÞÁÈÒÈ, ÊÈЄÂÅ ÌІÉ! Ãðàє ìîðå çåëåíå, Òèõèé äåíü äîãîðà. Äîðîãèìè äëÿ ìåíå Ñòàëè ñõèëè Äíіïðà, Äå êîëèøóòüñÿ âіòè Çàêîõàíèõ ìðіé… ßê òåáå íå ëþáèòè, Êèєâå ìіé! Â î÷і äèâëÿòüñÿ êàííè, Ñåðöå â íèõ ïåðåëëþ. Õàé ðîçêàæóòü êîõàíіé, ßê ÿ âіðíî ëþáëþ. Áóäó ìðіÿòè é æèòè Íà êðèëàõ íàäіé… ßê òåáå íå ëþáèòè, Êèєâå ìіé! Ä. Ëóöåíêî ІІ. Випишіть складнопідрядні речення. Визначте їх вид, накресліть схеми. ІІІ. Складіть і запишіть складнопідрядне речення зі звертанням Києве мій.

Чи знаєте ви, що з 2014 року пісню «Як тебе не любити, Києве мій!» офіційно затверджено як гімн столиці України? Під час святкування Дня Києва 30 травня 2015 року на Софійській площі близько 3 тисяч учасників узяли участь у встановленні рекорду з наймасовішого виконання цієї пісні. Спробуйте знайти аудіозаписи українських пісень у виконанні провідних співаків. Уважно послухайте кілька пісень і випишіть з них 2–3 складнопідрядні речення.

127 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Уявіть, що до вас приїхали друзі з-за кордону. Що цікавого ви змогли б їм розповісти про столицю нашої держави та про своє місто (село)? 128 Напишіть висловлення (6–8 речень) на тему «Туристична привабливість України». Використайте в тексті по одному складнопідрядному реченню з означальною та з’ясувальною підрядними частинами. 129 Відновіть усно складнопідрядні речення, з’єднавши їхні частини з правої та лівої колонок. Визначте вид кожного складнопідрядного речення. 1 Çäàâàëîñÿ õëîïöþ … 2 … òîé íå çëåòèòü ó ïіäíåáåññÿ. 3 Ëþáëþ … 4 Ëèø òîé òâîðèòè ìîæå … 5 Øåëåñòÿòü äîùі ïðî òå … 6 ß ÷óâ êðіçü ñîí …

À … ÿê òèõî ïëà÷å òâîÿ çîðÿ â ìîїõ î÷àõ (І. Äðà÷). Á … êîëè â âіêíî ðîçêðèòå øóìëÿòü áåçæóðíî äåðåâà (Â. Ñîñþðà). Â Õòî íå ìàє êðèë … (Ì. Ñòåëüìàõ). Ã … ùî íå ñêîðî ïðîìèíå ëіòî ìîëîäå (Ä. Ëóöåíêî) Ä … õòî ëþáèòü ñâіé íàðîä (Â. Ñîñþðà). Å … ÷îãî íå âèìîâèø ñëîâàìè (Ì. Ëóêіâ). 67

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ 130 Запишіть речення українською мовою, перебудувавши їх на складнопідрядні із з’ясувальними підрядними частинами. 1. À âîò íà ýòî îòâå÷ó: «Âçðîñëûå äîâåðÿþò òåì, êòî íå ïîäâîäèò, íà êîãî ìîæíî ïîëîæèòüñÿ» (Â. Âÿëèêîâ). 2. Ìèõàèë Èâàíîâè÷ ñêàçàë îäíàæäû: «Êóëüòóðà íà÷èíàåòñÿ ñ óìûâàíèÿ ëèöà» (Ò. Êåäðèíà). 3. «Òû ÷òî òóò äåëàåøü?» – ñïðîñèë äðóãîé äåòñêèé ãîëîñ (Á. Ïîëåâîé). 4. «Èñêàòü äðóçåé â áóäóùåì – óäåë îäèíî÷åñòâà», – ñêàçàë Êóëüêîâ (Å. Ëåîíîâ). 5. «Â æèçíè íè åäèíîãî öâåòêà íå ïðîäàë!» – òîðæåñòâåííî îòâåòèë Íèêîëàé Íèêèòè÷ (Ê. Ïàóñòîâñêèé). СЛОВНИЧОК Положи’ться я – (укр.) покластися; удéл л – (укр.) дóля; одинóчество – (укр.) самíтність; торжéственно – (укр.) урочисто.

131

Запишіть іменники в орудному відмінку однини.

Ùèðіñòü, ðîçêіø, ðàäіñòü, ïі÷, íі÷, íіæíіñòü, ëþáîâ, ïåäàëü, ìîðàëü, îáëàñòü, äіàãîíàëü, êîðèñòü, êàëàìóòü, ñóõіñòü.

§ 11. ÑÊËÀÄÍÎÏІÄÐßÄÍІ ÐÅ×ÅÍÍß Ç ÏІÄÐßÄÍÈÌÈ ×ÀÑÒÈÍÀÌÈ ÌІÑÖß É ×ÀÑÓ Ïðî ïіäðÿäíі ÷àñòèíè, ÿêі âêàçóþòü íà ìіñöå àáî ÷àñ äії, òà ïðî çàñîáè çâ’ÿçêó їõ ç ãîëîâíîþ ÷àñòèíîþ ПРИГАДАЙМО. Які є види обставин за значенням? Що виражають обставини місця й часу?

132 А. Зіставте складнопідрядні речення. У якому з них є підрядна частина місця, а в якому – означальна? Ñêðіçü, äå íå ãëÿíó, ñóõі òóìàíè ðîçëÿãëèñÿ (Ëåñÿ Óêðàїíêà).

Ùàñëèâèé ÷óäåñíèé êðàé, äå íàâіòü âîäà ìîãëà ïðèíîñèòè ëþäèíі ñòàòêè! (Îëåñü Ãîí÷àð).

Б. Зіставте складнопідрядні речення. У якому з них є підрядна частина часу, а в якому – означальна?

Óæå çîâñіì ðîçâèäíіëîñü, êîëè âîíè ïðèáóëè â Ëèìàíñüêå (Îëåñü Ãîí÷àð).

Ó òі äàâíі ÷àñè, êîëè éäå íàøå îïîâіäàííÿ, Çàïàëà äîëèíà íå áóëà ïîðîñëà ëіñîì (І. Ôðàíêî).

В. Зробіть висновок про спільне й відмінне між складнопідрядними реченнями з підрядними частинами місця й часу та складнопідрядними реченнями з підрядними означальними.

Підрядна місця

Ñêëàäíîïіäðÿäíèì ðå÷åííÿì ç ïіäðÿäíîþ ÷àñòèíîþ ìіñöÿ (ðîñ. ( ïðèäàòî÷íîé ÷àñòüþ ìåñòà) íàçèâàþòü òàêå ñêëàäíå ðå÷åííÿ, ó ÿêîìó ïіäðÿäíà ÷àñòèíà âêàçóє íà ìіñöå àáî íàïðÿì äії, ïðî ÿêó éäåòüñÿ â ãîëîâíіé ÷àñòèíі. Ïіäðÿäíà ÷àñòèíà ïîÿñíþє ãîëîâíó ÷àñòèíó â öіëîìó. НАПРИКЛАД: çâіäêè? Õèëèëèñÿ ãóñòі ëîçè, çâіäêіëü âіòåð âіє [ ], (çâіäêіëü … ). (Â. Ñîñþðà).

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ Ïіäðÿäíà ÷àñòèíà ìіñöÿ âіäïîâіäàє íà ïèòàííÿ: äå? êóäè? çâіäêè?

ç’єäíóєòüñÿ ç ãîëîâíîþ çà äîïîìîãîþ ñïîëó÷íèõ ñëіâ: äå, êóäè, çâіäêè

Ó ãîëîâíіé ÷àñòèíі ñïîëó÷íèì ñëîâàì ìîæóòü âіäïîâіäàòè ñïіââіäíîñíі ñëîâà òóò, òàì, òóäè, çâіäòè, ñêðіçü, âñþäè òîùî. НАПРИКЛАД: Äå âîëÿ ðîäèòüñÿ, òàì çàãèáà çíåâіðà (Ä. Ïàâëè÷êî).

Співвідносні слова

У складнопідрядних реченнях з підрядними місця сполучні слова де, куди, звідки є прислівниками й виконують синтаксичну роль обставини. НАПРИКЛАД: Забудь усе й лети, куди життя несе в огні труда (В. Сосюра).

133 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть сполучні слова як члени речення. 1. Òàì äå є óêðàїíöі òàì çàâæäè ìèñòåöòâî (Þ. Ëèïà). 2. Äå ëіòî ìàêè ñòåëå êèëèìàìè äèòÿ â ãîðîäі õîäèòü êîëî ìàìè (Ë. Êîñòåíêî). 3. Ìîæå, òàì äå çîðÿ ìðіé çіðâó äîñõî÷ó1 (Ã. Îâñієíêî). 4. Íåõàé ãíåòüñÿ ëîçà êóäè âіòåð ïîãíå (Ñ. Ðóäàíñüêèé). 5. Òàì äå òè êîëèñü іøëà òèõà ñòåæêà çàöâіëà (Á. Îëіéíèê). 6. Äå ùàñòÿ óïàëî òàì і ïðèÿòåëіâ ìàëî (Íàð. òâîð÷іñòü). ІІ. Побудуйте схеми речень. З’ясуйте, у яких реченнях підрядна частина вказує на місце дії, а в яких позначає напрямок руху.

134 Уявіть, що ви листуєтеся з однокласником у вайбері й хочете розповісти йому про свій туристичний похід вихідного дня. Доповніть подані речення підрядними частинами місця відповідно до схем.

Ìè âè òóäè … ðóøèëè (êóäè? )

Òàì

î è áóë èõàò

ðíóëèñÿ Ìè ïîâå (çâіäêè?) çâіäòè …

ëåãêî

…ä )

 (äå?

Ñêðі çü … áóÿë î ðіç (äå?) íîòð àâ’ÿ.

Äîñõî÷ó – (ðîñ.) ââîëþ.

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ 135 І. Відновіть і запишіть прислів’я, що мають форму складнопідрядних речень, з’єднавши головні й підрядні частини. Ïіäðÿäíі ÷àñòèíè Êóäè ãîëêà Êóäè íі÷ Êóäè ñåðöå ëåæèòü Äå âіäâàãà Äå ñâîї á’þòüñÿ Äå çãîäà ïàíóє Äå ì’ÿêî ñòåëÿòü Äå ðіäíèé êðàé

Ãîëîâíі ÷àñòèíè òóäè é äåíü. òàì і ãîðå òàíöþє. õàé ÷óæі íå çàâàæàþòü. òàì òâåðäî ñïàòè. òàì ïіä âåðáîþ ðàé. òóäè é íèòêà. òàì ïåðåìîãà. òóäè é îêî ãëÿäèòü.

ІІ. Поясніть, як ви розумієте значення відновлених прислів’їв.

136 КОЛО ДУМОК. З’ясуйте, чому лише друге речення можна вважати складнопідрядним з підрядною частиною місця. На яке питання відповідає в цьому реченні підрядна частина, за допомогою якого сполучного слова з’єднана з головною? 1. Áëàãîñëîâåííà òà ÿñíà ãîäèíà, êîëè áóêâàð äî ðóê áåðå äèòèíà (Ä. Ïàâëè÷êî). 2. Óêðàїíà ìîÿ ïî÷èíàєòüñÿ òàì, äå äîëÿ ìîÿ óñìіõàєòüñÿ (Ï. Îñàä÷óê). 3. Ïåâíî, â êîæíîãî є çàïîâіòíі ïîðîãè, çâіäêè íàñ ïðîâîäæàëè â æèòòÿ ìàòåðі (Ì. Ñèíãàїâñüêèé). Підрядна часу

Ñêëàäíîïіäðÿäíèì ðå÷åííÿì ç ïіäðÿäíîþ ÷àñòèíîþ ÷àñó (ðîñ. ( ïðèäàòî÷íîé ÷àñòüþ âðåìåíè) íàçèâàþòü òàêå ñêëàäíå ðå÷åííÿ, ó ÿêîìó ïіäðÿäíà ÷àñòèíà âêàçóє íà ÷àñ àáî òðèâàëіñòü äії, âèÿâó îçíàêè, ïðî ÿêі éäåòüñÿ â ãîëîâíіé ÷àñòèíі. НАПРИКЛАД: 1. Áóäåø, áàòüêó, ïàíóâàòè, ïîêè æèâóòü ëþäè (Ò. Øåâ÷åíêî). 2. ßê íà çåìëþ çіéäó ç êîñìі÷íèõ âèñîò, äî ñòðóìêà ïðèïàäó ìіæ çåëåíèõ îñîê (Ë. Òàòàðåíêî). Ïіäðÿäíà ÷àñòèíà ÷àñó âіäïîâіäàє íà ïèòàííÿ: êîëè? âіäêîëè? ÷è äîâãî? ç ÿêîãî ÷àñó? äî ÿêîãî ÷àñó?

Співвідносні слова 70

äî ÿêîãî ÷àñó? [

], (ïîêè … ). êîëè? (ÿê … ), [

ç’єäíóєòüñÿ ç ãîëîâíîþ çà äîïîìîãîþ ñïîëó÷íèêіâ: ÿê, êîëè, âіäêîëè, ïîêè, äîêè, àæ äîêè, âіäòîäі ÿê, ïіñëÿ òîãî ÿê, ç òîãî ÷àñó ÿê, ïåðø íіæ, äî òîãî ÿê, ÿê òіëüêè, òіëüêè-íî, ëåäâå, ùîéíî; ñïîëó÷íèõ ñëіâ: êîëè, äîïîêè, äîêè, âіäêîëè òà іí.

Ñïîëó÷íèì ñëîâàì êîëè, äîïîêè, äîêè, âіäêîëè âіäïîâіäàþòü ó ãîëîâíіé ÷àñòèíі ñïіââіäíîñíі ïðèñëіâíèêè òîäі, äîòè, âіäòîäі, òåïåð, äîñі і ïîä.

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ НАПРИКЛАД: 1. Æèâà âîäà ðіäíîї ìîâè íà íîãè çâåäå òåáå і òîäі, êîëè òè çíåâіðèøñÿ âæå ó âñüîìó (І. Äðà÷). 2. І äîòè âñі äіòè æèâóòü ïî ñâіòàõ ìîëîäèìè, äîïîêè ÷åêàþòü, äîïîêè æèâі ìàòåðі (Ñ. Ïóøèê).

Якщо частини речення з’єднуємо за допомогою сполучників після того як, з того часу якк і под., кому можна ставити і перед усім сполучником, і перед словом як. ПОРІВНЯЙМО: підрядна частина

1. Після того, як луг покосять, знову трави ростуть. підрядна частина

2. Після того як луг покосять, знову трави ростуть.

137 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть граматичні основи. Побудуйте схеми речень. Визначте вид підрядних частин. 1. Óíî÷і ÿê ×óìàöüêèé Øëÿõ ñðіáëèñòó êóðÿâó1 ïðîñòåëå âèéäè íà Äíіïðî! (Ï. Òè÷èíà). 2. Òà â ïîðîæíå÷і íàì áëóêàòè àæ ïîêè ìè òÿãàð òîãî õðåñòà äîíåñåìî äî íàøîї Ãîëãîôè (І. Êà÷óðîâñüêèé). 3. Ïîðàíèëàñü, ñêðèâèëàñÿ õìàðèíêà êîëè іç âіòðîì þíèì ïóñòóâàëà é íà çàõîäі øîâêîâîþ õóñòèíêîþ êðèâàâèé ïàëü÷èê òèõî âèòèðàëà (Ã. Äóäêà). 4. Ùîéíî çà Äíіïðîì âèòêíóëîñÿ ñîíöå â Ñі÷і ðàç і âäðóãå і âòðåòє ñòðåëüíóëà ãàðìàòà (Ï. Ïàí÷). 5. Òіëüêè-íî âäàðÿòü ó ëіñі ìîðîçè çàñèíàþòü ó áàðëîãàõ âåäìåäі (І. Ñîêîëîâ-Ìèêèòîâ). 6. Ùîðàçó êîëè ÿ äèâëþñÿ íà çåëåíі ìåðåæèâà2 ïîëåçàõèñíèõ ëіñîñìóã íà ëàíàõ ìåíі ïðèãàäóþòüñÿ ðàäіñíі ãîäèíè íàøîї ïðàöі (Â. Ñóõîìëèíñüêèé). ІІ. Обґрунтуйте написання слів з великої букви в реченнях вправи. Доберіть до кожного випадку аналогічний приклад.

138 І. Доповніть речення підрядними частинами часу й запишіть. Поставте усно питання від головної частини до підрядної.

РОСІЙСЬКОЮ òîëüêî, êàê òîëüêî ñ òåõ ïîð êàê åäâà ïðåæäå ÷åì

УКРАЇНСЬКОЮ ùîéíî âіäêîëè ëåäâå ïåðø íіæ

1. Ó ìåíå ïåðåõîïèëî ïîäèõ, ùîéíî … . 2. ß øâèäêî íàâ÷èâñÿ êàòàòèñÿ íà ñêóòåðі, ïіñëÿ òîãî ÿê … . 3. Ó êîíöåðòíіé çàëі ñòàëî òèõî, ÿê òіëüêè … . 4. Òîäі ìè çìîæåìî êóïèòè íîâèé ïðèíòåð, êîëè … . 5. Ïîòðіáíî äîêëàñòè áàãàòî çóñèëü, ïåðø íіæ … . 6. Òóðèñòè âèðóøèëè â äîðîãó, ëåäâå … . ІІ. Назвіть засоби зв’язку частин утворених речень. Зіставте сполучники й сполучні слова в складнопідрядних реченнях з підрядними частинами часу в українській та російській мовах. 1 2

Êóðÿâà ó – (ðîñ.) ïûëü. Ìåðåæèâî – (ðîñ.) êðóæåâî.

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ 139 Перебудуйте речення на складнопідрядні з підрядними частинами часу й запишіть. Намагайтеся не повторювати сполучники. 1. Ñîíöå ñõîâàëîñÿ çà õìàðàìè, і êâіòè ñòàëè ìåíø áàðâèñòèìè. 2. Óäåíü ñâіòèëî ñîíöå é ëіä âèãðàâàâ ó éîãî ïðîìіííі ìіðіàäàìè іñêîð. 3. Ó õàòі âñі çàñèíàëè, і ÿ íàâøïèíüêàõ âèõîäèâ íà âóëèöþ. 4. Òåêñò ëèñòà âіäðåäàãóâàëè é ïåðåñëàëè åëåêòðîííîþ ïîøòîþ. 5. Çàêіí÷èâøè äîïîâіäü, ëåêòîð ïî÷àâ âіäïîâіäàòè íà çàïèòàííÿ. 140 І. Прочитайте текст. Визначте його стиль і тип мовлення. Проаналізуйте виражальні можливості складнопідрядних речень у цьому тексті. ÒÀЄÌÍÈÖІ ÂÎÄÈ ×è äîñòàòíüî ìè çíàєìî ïðî âîäó? Íі, äàëåêî íå äîñòàòíüî. Âîäà áóâàє ïàðîþ, ðіäèíîþ, òâåðäèì òіëîì, êîëè çàìåðçíå. Ìàéæå âñі òіëà, îõîëîäæóþ÷èñü, ñòèñêóþòüñÿ. Êèíüòå øìàòî÷îê ñâèíöþ â ðîçïëàâëåíèé ñâèíåöü, і âіí ïîòîíå. Øìàòî÷îê âîñêó òåæ ïîòîíå ó âîñêîâіé ðіäèíі. À ëіä íå òîíå. Âîäà, çàìåðçàþ÷è, íå ñòèñêóєòüñÿ, à ðîçøèðþєòüñÿ. ßêîþ õîëîäíîþ çäàєòüñÿ âîäà ðàíî-âðàíöі, êîëè ïîâіòðÿ âæå íàãðіÏ. Ëåâ÷åíêî. Âîäÿíèé ìëèí ëîñÿ. À ââå÷åðі? Óâå÷åðі, ÿê ïîòÿãíå õîëîäêîì, êóïàòèñÿ âëіòêó îñîáëèâî ïðèєìíî. ×îìó öå òàê? Âîäà ìàє äóæå âåëèêó òåïëîєìíіñòü. Ñàìå òîìó âðàíöі âîíà íàãðіâàєòüñÿ íå òàê øâèäêî, ÿê ñóõîäіë, à ââå÷åðі ïîâіëüíіøå îõîëîäæóєòüñÿ. Âåëèêà òåïëîєìíіñòü1 âîäè äàє çìîãó îðãàíіçìîâі ëþäèíè ïîðіâíÿíî ëåãêî ïіäòðèìóâàòè ñòàëó òåìïåðàòóðó òіëà, ùî íåîáõіäíî äëÿ æèòòÿ. ßêáè íàøå òіëî áóëî ç ìåòàëó, ïåðøèé æå ïðîòÿã ïðèçâіâ áè äî êàòàñòðîôі÷íîãî çíèæåííÿ òåìïåðàòóðè. Æîäíà ðіäèíà2 íå ïîòðåáóє òàêîї âåëèêîї êіëüêîñòі òåïëà äëÿ ñâîãî âèïàðîâóâàííÿ, ÿê âîäà. Òîìó òàì, äå áàãàòî âîäè, íàâіòü ó íàéáіëüøó ëіòíþ ñïåêó íå áóâàє äóæå æàðêî. Ó ÷îìó æ ðі÷? ×îìó òàêі äèâíі âëàñòèâîñòі âîäè, íå ñõîæі íà òі, ùî ìàþòü іíøі òіëà? Óñå ïîÿñíþєòüñÿ áóäîâîþ її ìîëåêóë. Âîíà äîñèòü ñâîєðіäíà é íàäàє âîäі îñîáëèâèõ âëàñòèâîñòåé (Çà Ê. Çåìëÿêîì). ІІ. Випишіть складнопідрядні речення з підрядними частинами часу. Побудуйте схеми цих речень. ІІІ. Складіть план тексту. За складеним планом та виписаними реченнями усно переккажіть прочитане.

141 І. Утворіть з поданих пар простих речень складнопідрядні. Запишіть утворені складнопідрядні речення, визначте їхній вид. 1 2

Òåïëîєìíіñòü – (ðîñ.) òåïëîёìêîñòü. Ðіäèíà – (ðîñ.) æèäêîñòü.

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ ЗРАЗОК. Çîðі ñÿþòü ç-çà ãîðè. Òàì íàä âîäîþ ãíóòüñÿ ÿâîðè. – Òàì, äå çîðі ñÿþòü ç-çà ãîðè, íàä âîäîþ ãíóòüñÿ ÿâîðè (À. Ìàëèøêî).

1. Óñі äåðåâà âäÿãëèñÿ â çåëåíå âáðàííÿ. Äåðåâà ðîñëè íàä âîäîþ (Çà Îëåãîì Îëüæè÷åì). 2. Ðі÷êà ïåðåòèíàє äàâíі êðèñòàëі÷íі ïîðîäè. Òàì íàä її ñòіéêèì ïðàâèì áåðåãîì âèñî÷èòü âåëèêà êàì’ÿíà áðèëà (Çà Ã. Ñêóðëàòîì). 3. Ëþäè ïåðåñòàþòü äóìàòè. Ëþäè ïåðåñòàþòü ÷èòàòè (Çà Ä. Äіäðî). 4. Õîäèòü ñîí ñòåæêàìè ëіñîâèìè. Äðіìàє â ìіñòі òåìíèé âіòðîâіé (Çà Ì. Ñèíãàїâñüêèì). 5. Íàä îçåðîì ñòîїòü âðîäëèâà ìàâêà ÷îðíîáðîâà. Íàä îçåðîì ïëà÷óòü âåðáè (Çà Ë. Çàáàøòîþ). 6. Ùå òіëüêè ìàє ñêðåñíóòè ðі÷êà. Ïðèëіòàє ìàëåíüêà ïòàøêà (Çà Â. Ïàðõîìåíêîì). ІІ. Підкресліть сполучні слова відповідно до їхньої синтаксичної ролі в реченні.

142 І. Перебудуйте речення, замінивши дієприслівникові звороти синонімічними підрядними частинами. Зробіть висновок: дієприслівникові звороти чи підрядні частини часу точніше й виразніше повідомляють про час дії. ЗРАЗОК. Áóäü óâàæíèì, âèêîíóþ÷è êîíòðîëüíó ðîáîòó. – Áóäü óâàæíèì, êîëè âèêîíóєø êîíòðîëüíó ðîáîòó.

1. Ñïîñòåðіãàþ÷è çîâíіøíіé ñâіò, Ãðèãîðіé íàìàãàâñÿ çàáóòèñÿ, îñîáëèâî â ãîäèíè äîçâіëëÿ1 (Іâàí Áàãðÿíèé). 2. Іâàí Ôðàíêî, ïèøó÷è ïðî ìîëîäîãî Â. Âèííè÷åíêà, ùèðî-ðàäіñíî âèãóêíóâ: «І çâіäêè òè òàêèé óçÿâñÿ?» (Â. Ñòóñ). 3. Ïåðåéøîâøè äîâãèì äîùàíèì ìîñòîì ÷åðåç Äíіïðî, ïîäîðîæíі îáåðíóëèñü íàçàä і ïîêëàëè òðè çåìíèõ ïîêëîíè ñâÿòîìó ìіñòó (Ï. Êóëіø). ІІ. Запишіть виділені слова фонетичною транскрипцією.

143 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розподіліть між собою порівно схеми та складіть за ними й запишіть складнопідрядні речення. Визначте вид утворених складнопідрядних речень. Перевірте один в одного правильність виконання. 1. [ ], (êóäè … ). 2. [çâіäòè ], (çâіäêè … ). 3. (ç òîãî ÷àñó ÿê … ), [ ]. 144

4. [òàì, (äå … ), ]. 5. (ùîéíî … ), [ ]. 6. [ ], (ÿê òіëüêè … ).

Виконайте завдання одного з варіантів.

ВАРІАНТ А. Уявіть, що вам доручили створити проект «Центральний парк міста (села) – вільний простір для відпочинку молоді». Розкажіть, що й де ви хотіли б розмістити в майбутньому парку. Розповідь (6–8 речень) запишіть, використавши щонайменше два складнопідрядних речення з підрядними частинами місця або часу. ВАРІАНТ Б. Уявіть, що ви разом з однокласниками відвідали виставку провідних художників України. Напишіть розповідь (6–8 речень) про відвідування картинної галереї, уживаючи складнопідрядні речення з підрядними частинами місця й часу. 1

Äîçâ ëëÿ – (ðîñ.) äîñóã.

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ 145

Утворіть від іменників присвійні прикметники й запишіть.

Îëüãà, äîíüêà, äî÷êà, Їâãà, îíó÷êà, Ìåëàøêà, ñâåêðóõà, Íàäіÿ, Ñîëîìіÿ, òîâàðèø, ëіêàð, øêîëÿð, îëåíü.

Часові відношення дуже різноманітні за значенням. Кожний різновид часового значення має тільки йому властиві сполучники: а) підрядну частину, яка вказує на час дії головної частини в широкому розумінні, приєднуємо сполучниками коли, як; б) підрядну частину, яка вказує на момент дії головної, приєднуємо сполучниками відтоді як, з того часу як, відколи; в) підрядну частину, яка вказує на межу тривання дії головної, приєднуємо сполучниками доки, поки, аж поки, аж доки; г) якщо початок дії головної частини збігається з кінцем дії підрядної, то використовуємо сполучники як тільки, скоро, щойно, ледве.

§ 12. ÑÊËÀÄÍÎÏІÄÐßÄÍІ ÐÅ×ÅÍÍß Ç ÏІÄÐßÄÍÈÌÈ ×ÀÑÒÈÍÀÌÈ ÑÏÎÑÎÁÓ ÄІЇ É ÑÒÓÏÅÍß ÒÀ Ç ÏІÄÐßÄÍÈÌÈ ÏÎÐІÂÍßÍÍß Ïðî îñîáëèâîñòі, áóäîâó, ðîëü ó ìîâëåííі òà çàñîáè çâ’ÿçêó ïіäðÿäíèõ ñïîñîáó äії é ñòóïåíÿ òà ïîðіâíÿííÿ ПРИГАДАЙМО. На які питання відповідають обставини способу дії? Що вони означають?

146 А. Прочитайте речення. Чи можна головну частину доповнити вказівним словом так ? Âèøíі öâіëè ðÿñíî, íà÷å âêðèâ їõ ïóõíàñòèé ñíіã (Þ. ßíîâñüêèé). Б. Прочитайте речення. Чи можна в головній частині замість слова такк використати слово настільки?

Ñîíöå ïåêëî òàê, ùî é óíî÷і ñòåï ïàøіâ (Þ. ßíîâñüêèé). В. Визначте особливості значення складнопідрядного речення з підрядною частиною способу дії й ступеня.

Підрядна способу дії й ступеня

Ñêëàäíîïіäðÿäíèì ðå÷åííÿì ç ïіäðÿäíîþ ÷àñòèíîþ ñïîñîáó äії é ñòóïåíÿ (ðîñ. ïðèäàòî÷íîé ÷àñòüþ îáðàçà äåéñòâèÿ è ñòåïåíè) íàçèâàþòü òàêå ñêëàäíå ðå÷åííÿ, ó ÿêîìó ïіäðÿäíà ÷àñòèíà âêàçóє íà ñïîñіá äії àáî ñòóïіíü âèÿâó îçíàêè, äії, ñòàíó, ïðî ÿêі éäåòüñÿ â ãîëîâíіé ÷àñòèíі. НАПРИКЛАД: 1. Ùî áіëüøå ìàєìî ñèíîíіìіâ, òî áàãàòøà é ðîçâèíåíіøà ñàìà ìîâà (І. Âèõîâàíåöü). 2. Ðіäíó ïіñíþ òðåáà çàõèùàòè òàê, ÿê çàõèùàþòü ðіäíèé êðàé (І. Êîëîäіé).

íàñêіëüêè?

(ùî … ), [òî ]. ÿêèì ñïîñîáîì? [ ], (ÿê … ).

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ Ïіäðÿäíà ÷àñòèíà ñïîñîáó äії é ñòóïåíÿ âіäïîâіäàє íà ïèòàííÿ: ÿê? ÿêèì ñïîñîáîì? ÿêèì ÷èíîì? ÿêîþ ìіðîþ? ñêіëüêè? íàñêіëüêè?

Співвідносні слова

ç’єäíóєòüñÿ ç ãîëîâíîþ çà äîïîìîãîþ ñïîëó÷íèêіâ: ùî, ùîá, ìîâ (íåìîâ, ìîâáè), íà÷å (íåíà÷å, íà÷åáòî), íіáè (íіáèòî), ÿê, ùî àæ, ÷èì… òèì, ùî… òî, ó ìіðó òîãî ÿê; ñïîëó÷íèõ ñëіâ: ÿê, ñêіëüêè, íàñêіëüêè

Ó ãîëîâíіé ÷àñòèíі ìîæóòü áóòè ñïіââіäíîñíі ñëîâà òàê, òàêèé, ñòіëüêè, íàñòіëüêè, òàêîþ ìіðîþ. НАПРИКЛАД: 1. Ñüîãîäíі ÿ òàêèé âåñåëèé, ùî ìîëîäіòè õî÷ó çíîâ (Â. Ñîñþðà). 2. ßê ïîñòåëèøñÿ, òàê і âèñïèøñÿ (Íàð. òâîð÷іñòü).

Якщо співвідносні слова такий, такк ужито з прикметником чи прислівником, то в цьому випадку підрядна частина має значення ступеня, а співвідносне слово можна замінити словом настільки. ПОРІВНЯЙМО: у якій мірі?

Сонце таке яскраве, що дивитися боляче. підрядна ступеня які?

У січні бувають такі морози, що тріскаються дерева. підрядна означальна

147 І. Прочитайте речення вголос, дотримуючись правильної інтонації. Визначте головну й підрядну частини, назвіть засоби зв’язку між ними. Поставте усно питання від головної частини до підрядної. 1. Ìîðîç óäàðèâ òàê íàãëî, ùî ïîáèâ ãåòü óñі ÷îðíîáðèâöі â ñàäó (Ñ. Ïàâëåíêî). 2. Òàê ÿáëóêàìè ïàõíå ó õàòèíöі, ÿê ïàõíóòü õàòè òіëüêè âîñåíè (Ì. Áàæàí). 3. Ñòåï ðîçіãíàâñÿ íà âñþ øèðî÷іíü, ñêіëüêè îêîì ãëÿíóòè… (Á. Àíòîíåíêî-Äàâèäîâè÷). 4. ×èì äîâøå ñòîÿâ íà íîñі êàòåðà, ïèëüíî òà íåçâîðóøíî âäèâëÿþ÷èñü ó ìàíëèâі áåðåãè, òèì áëèæ÷îþ é çðîçóìіëіøîþ ïî÷èíàëà âèäàâàòèñÿ éîìó ðіêà (Є. Ãóöàëî). 5. ßê äáàєø, òàê і ìàєø (Íàð. òâîð÷іñòü). 6. І õî÷åòüñÿ òàê ëþáèòü, ùîá íàâіòü êàìіííÿ áàéäóæå çàõîòіëî îæèòè і æèòü (Â. Ñèìîíåíêî). ІІ. Випишіть четверте речення, підкресліть у ньому члени речення, побудуйте його схему. ІІІ. Зіставте вимову й написання виділених слів в українській та російській мовах.

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ РОСІЙСЬКОЮ ïî ìåðå òîãî êàê áóäòî ÷òî äàæå

УКРАЇНСЬКОЮ ó ìіðó òîãî ÿê íіáè ùî àæ

148 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Визначте вид підрядних частин. Підкресліть у головних частинах співвідносні слова. 1. Ñîíöÿ òàê áàãàòî ùî àæ íåáî ïîáіëіëî âіä íüîãî (Îëåñü Ãîí÷àð). 2. Ñêіëüêè õâèëü ó áóðõëèâîìó ìîðі ñòіëüêè ñïіâіâ ó ñåðöі ìîїì (Ëåñÿ Óêðàїíêà). 3. Òðåáà òàê çâàëèòè äåðåâî ùîá êðÿæèñòà äóáèíà, ãóðêíóâøè íà çåìëþ, íå çëàìàëà і íå ïîøêîäèëà іíøèõ äåðåâ (Â. Áëèçíåöü). 4. Õìàðè ïîâçëè òàê íèçüêî ùî ïåðåõîæі íåñïîäіâàíî âèðèíàëè ç íèõ і òàê ñàìî íåñïîäіâàíî òîíóëè (Â. Ñèìîíåíêî). 5. Òàðàñ áóâ òàêèé ñõâèëüîâàíèé ùî éîìó àæ ïåðåõîïëþâàëî1 ïîäèõ (Â. Òêà÷åíêî). 6. Ãîëîñ òàê äçâåíèòü, ïëåòå øîâêè-óçîðè ùî ñåðöå çàâìèðà (À. Ìàëèøêî). ІІ. Побудуйте схеми речень. ІІІ. Виконайте письмово синтаксичний розбір першого речення.

149 Уявіть, що вам вдалося побувати в далекій екзотичній країні. Своїми враженнями від мандрівки ви хочете поділитися з однолітками. Сконструюйте речення для повідомлення за поданими схемами.

Ñòîÿëà òàêà ñóõà ïîãîäà … íåíà÷å

ùî

Îçåðî ìàíèëî ñâîєþ çàãàäêîâіñòþ òàê … íіáè ÿê 1

Âіòåð áóâ íàñòіëüêè ïîòóæíèé … ùî àæ Ùî äàëі ìè âіääàëÿëèñÿ âіä áåðåãà …

Ïåðåõîïëþâàòè – (ðîñ.) çàõâàòûâàòü.

òî

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ 150 ДВА – ЧОТИРИ – УСІ РАЗОМ. З’ясуйте, яке з поданих речень є складнопідрядним з підрядною частиною способу дії й ступеня. 1. Òàêі äîùі éøëè ïіäðÿä, ùî îãіðêè òіëüêè âëіòêó çàöâіëè (Ì. Ìàëèíîâñüêà). 2. À íà ïëåñі âîäà òàêà òåìíà, íåìîâ íà ÷îðíîìó êàìåíі íàñòîÿíà (Ì. Ñòåëüìàõ). 3. Íà ñîíÿ÷íèõ ãàëÿâèíàõ òðàâè òàêі, ùî âæå é íà âèïàñ ãîäèëèñÿ á (Ãð. Òþòþííèê). Підрядна порівняння

Ñêëàäíîïіäðÿäíèì ðå÷åííÿì ç ïіäðÿäíîþ ÷àñòèíîþ ïîðіâíÿííÿ ((ðîñ. ïðèäàòî÷íîé ÷àñòüþ ñðàâíèòåëüíîé) íàçèâàþòü òàêå ñêëàäíå ðå÷åííÿ, ó ÿêîìó ñêàçàíå â ãîëîâíіé ÷àñòèíі ðîçêðèâàєòüñÿ ÷åðåç ïîðіâíÿííÿ çі çìіñòîì ïіäðÿäíîї ÷àñòèíè. НАПРИКЛАД: ïîäіáíî äî ÷îãî? 1. À òåïåð ó ñåðöі ùîñü òðåìòèòü і ãðàє, ÿê òðåìòèòü íà ñîíöі ãіëêà çîëîòà [ ], (ÿê … ). (Ì. Ðèëüñüêèé). 2. Ñõіäíèé íåáîêðàé ÷åðâîíî ãîðіâ, íåíà÷å õòîñü äàëåêî íà îáðії çàïàëèâ âåëèêå êîñòðèùå (І. Öþïà).

ÿê ñàìå? [

], (íåíà÷å … ).

Ïіäðÿäíà ÷àñòèíà ïîðіâíÿííÿ âіäïîâіäàє íà ïèòàííÿ: ÿê? ÿê ñàìå? ïîäіáíî äî ÷îãî?

ç’єäíóєòüñÿ ç ãîëîâíîþ çà äîïîìîãîþ ñïîëó÷íèêіâ: ÿê, ìîâ (íåìîâ, ìîâáè, íåìîâáè, íåìîâáèòî), íіáè, íà÷å (íåíà÷å, íà÷åáòî)

Співвідносне слово

Ó ãîëîâíіé ÷àñòèíі ìîæå áóòè ñïіââіäíîñíèé ïðèñëіâíèê òàê. НАПРИКЛАД: Íåìîâáè äåíü ÷åêàє íî÷і, ÿ òàê ïîáà÷åííÿ ÷åêàâ (Ï. Ñåðäþê).

Неповне речення

Ïіäðÿäíà ÷àñòèíà ïîðіâíÿííÿ áóâàє íåïîâíèì ðå÷åííÿì ç ïðîïóùåíèì ïðèñóäêîì, ÿêèé ëåãêî âіäíîâèòè ç ãîëîâíîї ÷àñòèíè. НАПРИКЛАД: 1. Êîñàðі òðèìàëè â ðóêàõ êîñè, ÿê âîїíè çáðîþ (Î. Äîâæåíêî). 2. Ó ðóñі êîñè ñèíþ ñòðі÷êó çàïëåëà êàëèíà, ìîâ ìіæ ãîðè Òèñó-ðі÷êó íàøà Âåðõîâèíà (Þ. Ãîéäà).

У складнопідрядному реченні з підрядною способу дії й ступеня для зв’язку частин використовуємо сполучне слово якк (є обставиною), а в складнопідрядному реченні з підрядною порівняння – сполучник якк (не є членом речення).

151 І. Спишіть складнопідрядні речення з підрядними частинами порівняння. Розставте пропущені розділові знаки. Назвіть засоби зв’язку частин. 1. Ó ëіñі ïîâîëі ñìåðêàëî íåìîâ ÷èÿñü íåâèäèìà ðóêà íàñóâàëà íà íüîãî øàïêó (Ìàðêî Âîâ÷îê). 2. Ëþäèíà ïðàãíå äî ùàñòÿ îäâі÷íî ÿê ðіêè â 77

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ äîëèíè (Ì. Íàãíèáіäà). 3. Êîñòðóáàòі é ïðèñàäêóâàòі âåðáè ìіöíî ÷іïëÿëèñÿ îãîëåíèì êîðіííÿì çà çåìëþ íåìîâ õèæèé ïòàõ çàãíàâ ïàçóðè1 â çäîáè÷ (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 4. Ìіæ ìîçîëÿìè ñèíі ðîçêîëèíè íà÷å ìіæ ãîðàìè ñèíі ðіêè (Ä. Ïàâëè÷êî). 5. Äîâãèì êëþ÷åì ïëèâëè ïî íåáó õìàðè ÿê æóðàâëі ó âèðіé (Ì. Ñòåëüìàõ). 6. Âåñíà òîðêàєòüñÿ êðèõêîãî2 ñíіãó ìîâ ñèëó ïðîáóє ñâîþ âîíà (Â. Òêà÷åíêî). 7. ßê òèõà âîäà â ðі÷öі ïðîïëèâàëè ñïîãàäè (À. Øèÿí). ІІ. Підкресліть у підрядних частинах граматичні основи. У яких реченнях підрядні частини є неповними реченнями?

152 Запишіть речення українською мовою. Зіставте використання підрядних сполучників у російській та українській мовах. РОСІЙСЬКОЮ áóäòî ñëîâíî ïîäîáíî òîìó, êàê

УКРАЇНСЬКОЮ íіáè, íåíà÷å, íåìîâ, ìîâ, íà÷å ìîâ, íåìîâ, íåìîâáè, ìîâáè; ïîäіáíî äî òîãî, ÿê

1. ×òî ýòî çâåíèò â ëåñó, áóäòî êòî-òî îñòîðîæíî øåâåëèò êîëîêîëü÷èêè? (Ê. Ïàóñòîâñêèé). 2. Öâåòóùèå âèøíè íàäåëè íàðÿä, áóäòî èõ êòî-òî îñûïàë ñíåãîì (Â. Êîðîëåíêî). 3. ×åì ïðîçðà÷íåå âîçäóõ, òåì ÿð÷å ñîëíå÷íûé ñâåò (Ê. Ïàóñòîâñêèé). 4. Òåíè îáëàêîâ ñòàíîâèëèñü ñâåòëåå, òî÷íî îòìûëèñü âîäîþ ðåêè (Ìàêñèì Ãîðüêèé). 5. Ëёä áûë òàêîé ïðîçðà÷íûé, ÷òî äàæå âáëèçè åãî áûëî òðóäíî çàìåòèòü (Ê. Ïàóñòîâñêèé). СЛОВНИЧОК Шевелѝт – (укр.) ворýшить; цветýщие – (укр.) квітýчі; ярче – (укр.) яскрáвіше.

153 Доповніть речення так, щоб утворилися складнопідрядні речення з підрядними способу дії й ступеня або порівняння. Запишіть утворені складнопідрядні речення, визначте їхній вид. 1. Ùî äîâøå ÿ ñïіëêóâàâñÿ â ñîöіàëüíèõ ìåðåæàõ … . 2. Ìîëîäèé ïіâìіñÿöü … âèäíіâñÿ íà ãîðèçîíòі. 3. Ïðåñ-êîíôåðåíöіþ áóëî ïіäãîòîâëåíî íàñòіëüêè ðåòåëüíî … . 4. Äíіïðî ëåæàâ ïåðåä íèìè … . 5. Öâіòå ëèïà òàê áóéíî é ðîçêіøíî … . 154 КОЛО ДУМОК. З’ясуйте, чому перше речення можна вважати складнопідрядним з підрядною частиною порівняння, а друге – ні. 1. Ëþäèíà â ñâіò çåðíî íåñòè ïîâèííà, ÿê çåðíî íîñèòü ëþäÿì êîëîñîê (Ã. Êîâàëü). 2. Âåëèêі, ÿê áëþäöÿ, òåìíі î÷і êîðè÷íåâî-êàðîãî, àæ ÷åðâîíóâàòîãî êîëüîðó âèãëÿäàþòü іç äîâæåëåçíèõ âіé (Â. Ñîáêî). 155 І. Розгляньте репродукцію картини українського художника Ігора Роп’яника «Вечір над Дністром». Розкажіть про композицію твору. Що зображено на передньому 1 2

Ïàçóð – (ðîñ.) êîãîòü. Êðèõêèé – (ðîñ.) õðóïêèé.

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ плані? Яким настроєм перейняте полотно? Чи вдалося автору передати загадковість і красу вечірньої пори? ІІ. Виконайте завдання одного з варіантів. ВАРІАНТ А. Опишіть усно картину «Вечір над Дністром», використавши кілька складнопідрядних речень з підрядними частинами порівняння. ВАРІАНТ Б. Складіть і запишіть за картиною «Вечір над Дністром» три складнопідрядні речення з підрядними частинами порівняння.

156 І. Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Доведіть, що в трьох реченнях можна поставити тире між підметом і присудком. 1. Äèòÿ÷і ãîëîñè ÿê äçâіíî÷êè (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 2. Ñòåæêà íåíà÷å ëîçà âèíîãðàäíà ïíåòüñÿ ïî áіëіé ñòіíі ãîðè (Ä. Ïàâëè÷êî). 3. Ìàìèíà óñìіøêà ÿê ñîíöå (Іç æóðíàëó). 4. Ìàìèíà óñìіøêà ÿê ñîíöå çіãðіâàє íàñ (Іç æóðíàëó). 5. Ðîñà ïîñèïàëàñü ÿê äîù (Îëåñü Ãîí÷àð). 6. Ãîðè íà÷å ëèíóòü ó І. Ðîï’ÿíèê. Âå÷іð íàä Äíіñòðîì íåáî ÷èñòèì, ëåãêèì âіçåðóíêîì (Ëåñÿ Óêðàїíêà). 7. Íі÷ íà÷å îçåðî â áåðåãàõ íåáà (Ì. Êîöþáèíñüêèé). ІІ. Підкресліть граматичні основи. ІІІ. Доберіть синоніми до виділеного слова.

157 І. Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки, спочатку складнопідрядні речення з підрядними порівняння, а потім – з підрядними способу дії й ступеня. Підкресліть члени речення в другому й третьому реченнях. 1. Íåíà÷å ëіõòàð Äіîãåíà íàä âі÷íіñòþ ìіñÿöü âèñèòü (Ï. Õàð÷åíêî). 2. ×èì áіëüøå òåìíіëî òèì âіòåð, çäàâàëîñÿ, äóæ÷àâ (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 3. Âæå âðîñòàє â іñòîðіþ ëіòî ÿê ó ðàíè âðîñòàє ñіëü… (Î. Ïóõîíñüêà). 4. Ïîçà õàòàìè òÿãëèñÿ âèíîãðàäíèêè íà âñі áîêè ñêіëüêè ìîæíà áóëî áà÷èòè îêîì (І. Íå÷óé-Ëåâèöüêèé). 5. Ãîñòðі іñêîðêè ñіþòüñÿ äîíèçó òàê ÿê íàâåñíі ïåëþñòêè ç ðîçêâіòëîї ÷åðåøíі òà âèøíі (Є. Ãóöàëî). 6. Ëåòіòèìå çåìëÿ âñå òàê æå, ìіæ ñâіòàìè, â õîëîäíó âèøèíó ÿê ëèíå âі÷íèé ÷àñ… (Â. Ñîñþðà). 7. ×àñîì Äåñíà ðîçëèâàëàñÿ òàê ïèøíî ùî ó âîäі ïîòîïàëè íå òіëüêè ëіñè é ñіíîêîñè (Î. Äîâæåíêî). ІІ. Поясніть значення виділеного сполучення слів.

158

Спишіть слова, ставлячи на місці крапок букву е або и. Виділіть закінчення.

Ïèø..ìî, ìîæ..ìî, êðè÷..ìî, ìóðêîò..ìî, áóðìîò..òå, áóðêî÷..ø, ãóðêî÷..ø, áåëüêî÷..òå, áà÷..ìî, âîëî÷..òå, ñòåë..ø, ñâèñò..ìî. 79

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ

§ 13. ÑÊËÀÄÍÎÏІÄÐßÄÍІ ÐÅ×ÅÍÍß Ç ÏІÄÐßÄÍÈÌÈ ×ÀÑÒÈÍÀÌÈ ÏÐÈ×ÈÍÈ É ÍÀÑËІÄÊÓ Ïðî îñîáëèâîñòі, áóäîâó, ðîëü ó ìîâëåííі òà çàñîáè çâ’ÿçêó ïіäðÿäíèõ ÷àñòèí ïðè÷èíè é íàñëіäêó ПРИГАДАЙМО. 1. На які питання відповідають обставини причини? Яка їхня роль у мовленні? 2. Які сполучники називаємо складеними?

159 А. Утворіть з поданих простих речень одне складнопідрядне з підрядною частиною причини. 1. Âîäà â îçåðі äóæå ÷èñòà.

2. Ïëèâåø ó ÷îâíі é áà÷èø äíî.

Б. Поміркуйте, у якому з поданих нижче речень підрядна частина виражає причину, а в якому – наслідок.

1. Ïëèâåø ó ÷îâíі é áà÷èø óñå äíî, áî âîäà â îçåðі äóæå ÷èñòà. 2. Âîäà â îçåðі äóæå ÷èñòà, òàê ùî ïëèâåø ó ÷îâíі é áà÷èø äíî. В. Зробіть висновок про значення складнопідрядних речень з підрядними частинами причини й підрядними наслідку.

Підрядна причини

Ñêëàäíîïіäðÿäíèì ðå÷åííÿì ç ïіäðÿäíîþ ÷àñòèíîþ ïðè÷èíè ((ðîñ. ïðèäàòî÷íîé ÷àñòüþ ïðè÷èíû) íàçèâàþòü òàêå ñêëàäíå ðå÷åííÿ, ó ÿêîìó ïіäðÿäíà ÷àñòèíà âêàçóє íà ïðè÷èíó àáî îáґðóíòóâàííÿ òієї ïîäії, ïðî ÿêó ðîçïîâіäàєòüñÿ â ãîëîâíіé ÷àñòèíі. НАПРИКЛАД: 1. Çåìëÿ ïðåêðàñíà, òîìó ùî íà íіé æèâóòü äçâіíêîãîëîñі ìàëþêè (Þ. Áåäçèê).

ç ÿêîї ïðè÷èíè?

[

2. Ëþáëþ ëþäåé çåìëі ñâîєї, áî é ÿ çåìëі ñâîєї ñèí (Â. Ñîñþðà). Ïіäðÿäíà ÷àñòèíà ïðè÷èíè âіäïîâіäàє íà ïèòàííÿ: ÷îìó? ç ÿêîї ïðè÷èíè? ÷åðåç ùî?

], (òîìó ùî … ). ÷îìó? [

], (áî … ).

ç’єäíóєòüñÿ ç ãîëîâíîþ çà äîïîìîãîþ ñïîëó÷íèêіâ: áî, îñêіëüêè, àäæå, ùî, òîìó ùî, ÷åðåç òå ùî, çàòèì ùî, òèì ùî, ç òієї ïðè÷èíè ùî, ó çâ’ÿçêó ç òèì ùî

Ïіäðÿäíà ÷àñòèíà ïðè÷èíè ïîÿñíþє ãîëîâíó â öіëîìó, òîìó ïèòàííÿ äî ïіäðÿäíîї ñòàâèìî íå âіä ïåâíîãî ñëîâà, à âіä ãîëîâíîї â öіëîìó. Складені сполучники

Ñêëàäåíі ñïîëó÷íèêè òîìó ùî, ÷åðåç òå ùî, òèì ùî ïåðøîþ ñâîєþ ÷àñòèíîþ (òîìó, ÷åðåç òå, òèì) ìîæóòü ìіñòèòèñÿ â ãîëîâíіé ÷àñòèíі, à äðóãîþ ÷àñòèíîþ (ùî) – ó ïіäðÿäíіé. Öå áóâàє òîäі, êîëè ïåðøà ÷àñòèíà є ëîãі÷íî íàãîëîøåíîþ і її âèìîâëÿєìî ïіäâèùåíèì òîíîì. Êîìó â òàêîìó âèïàäêó ñòàâèìî ïåðåä ñëîâîì ùî.

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ ПОРІВНЯЙМО:

1. ß çâåðíóâñÿ äî áðàòà òîìó, ùî âіí ñòàðøèé. [ òîìó], (ùî … ). 2. ß çâåðíóâñÿ äî áðàòà, òîìó ùî âіí ñòàðøèé. [ ], (òîìó ùî … ). 160 І. Прочитайте речення вголос із правильною інтонацією та правильно наголошуючи слова. Визначте головні й підрядні частини та засоби зв’язку між ними. Обґрунтуйте вживання розділових знаків. 1. Ó öüîìó ñóєòëèâîìó ïîñïіõó1 ìè ïîãóáèëè ïðåêðàñíі ñëîâà, áî âîíè ðàïòîì ñòàëè íåïîòðіáíі (Ñ. Ïóøèê). 2. Îñêіëüêè òàêèé çâè÷àé áóâ ëèøå â Ñòàðîäàâíüîìó Ðèìі, òî âèñëіâ «âіäêëàñòè äî ãðåöüêèõ êàëåíä» îçíà÷àâ «íіêîëè é íі÷îãî íå çðîáèòè» (Â. Ñêóðàòіâñüêèé). 3. Ãîäóé äіäà íà ïå÷і, òîìó ùî é ñàì òàì áóäåø (Íàð. òâîð÷іñòü). 4. ×àñ – íàéëþòіøèé êàò ÿêðàç òîìó, ùî âіí – íàéãóìàííіøèé ëіêàð (Â. Ïàõàðåíêî). ІІ. Випишіть два речення (на вибір) і підкресліть у них члени речення. Побудуйте схеми цих речень. ІІІ. Доберіть фразеологізм-синонім до виділеного вислову.

161 Перекладіть усно подані речення українською мовою. Перебудуйте їх на складнопідрядні з підрядними причини, використовуючи різні засоби зв’язку, і запишіть. ЗРАЗОК. Èç-çà áîëåçíè Àíäðåé íå õîäèë íà çàíÿòèÿ äâå íåäåëè. – Àíäðіé íå õîäèâ íà çàíÿòòÿ äâà òèæíі, òîìó ùî õâîðіâ.

1. Íàòàøå äàëè îòïóñê ïî áîëåçíè. 2. Êîòёíîê ñî ñòðàõó çàëåç íà äåðåâî. 3. Èç-çà îïîçäàíèÿ ÿ íå ìîã ïîíÿòü îáúÿñíåíèå ó÷èòåëÿ. 4. Èç óâàæåíèÿ ê ìàòåðè ÿ ïðîìîë÷àë. 5. Áëàãîäàðÿ ïîìîùè äðóãà ÿ ñóìåë ïðèíÿòü ïðàâèëüíîå ðåøåíèå.

РОСІЙСЬКОЮ áëàãàäîðÿ òîìó ÷òî ïîòîìó ÷òî âåäü ïîñêîëüêó èáî

УКРАЇНСЬКОЮ çàâäÿêè òîìó ùî òîìó ùî àäæå îñêіëüêè áî

162 Складіть складнопідрядні речення, використавши подані підрядні частини. Утворені речення запишіть, побудуйте їхні схеми. Назвіть засоби зв’язку між частинами. … áî ÿ æîäíîãî ðàçó íå ãðàâ ó õîêåé; … àäæå öå íàøà òðàäèöіÿ; … òîìó ùî äîáðî íіêîëè íå çàáóâàєòüñÿ; … îñêіëüêè öå ñóïåðå÷èòü ïðàâèëàì ïîâåäіíêè; … ÷åðåç òå ùî ëþáëþ ÷èòàòè ïðèãîäíèöüêі ðîìàíè. 163 Інколи ми потрапляємо в ситуації, коли потрібно відмовити однокласнику, рідній людині, колезі по роботі, випадковому знайомому в його проханні. І не тому, що не хочемо допомогти, а тому, що є вагома причина. Але відмовити так, щоб на вас не ображалися, – це велике мистецтво. Сконструюйте декілька речень-відмов за поданими схемами. 1

Ïîñïіõ – (ðîñ.) ñïåøêà.

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ 1. Íà æàëü, ÿ íå ìîæó ó ïðèéòè äî òåáå íà äåíü íàðîäæåííÿ … áî

àäæå 2. ß âàñ äîáðå ðîçóìіþ, àëå ìóøó ó âіäìîâèòè … ç òієї ïðè÷èíè ùî

ó çâ’ÿçêó ç òèì ùî

3. Âèáà÷òå, àëå ÿ íå ìîæó âàì íàçâàòè àäðåñó ôіòíåñ-êëóáó … òîìó ùî

÷åðåç òå ùî

4. ß õîòіâ áè ç òîáîþ ïîãðàòè ó ôóòáîë, àëå íå çìîæó … îñêіëüêè Підрядна наслідку

áî

Ñêëàäíîïіäðÿäíèì ðå÷åííÿì ç ïіäðÿäíîþ ÷àñòèíîþ íàñëіäêó ((ðîñ. ïðèäàòî÷íîé ÷àñòüþ ñëåäñòâèÿ) íàçèâàþòü òàêå ñêëàäíå ðå÷åííÿ, ó ÿêîìó ïіäðÿäíà ÷àñòèíà âêàçóє íà íàñëіäîê äії, ïðî ÿêó éäåòüñÿ â ãîëîâíіé ÷àñòèíі. НАПРИКЛАД: 1. Çäîðîâåííèé äóá ðîçëіãñÿ, ðîçøèðèâñÿ ñâîїì êîñòðóáàòèì ãіëëÿì, òàê ùî àæ òåìíî ïіä íèì (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 2. Ëèñòÿ ãîðîáèíè іç çåëåíîãî ñòàëî æîâòèì, òàê ùî éîãî âàæêî áóëî âіäðіçíèòè âіä ÿãіä (Â. Ãæèöüêèé). [ ], (òàê ùî … ).

Ïіäðÿäíà ÷àñòèíà íàñëіäêó íà ïèòàííÿ ÍÅ âіäïîâіäàє

ç’єäíóєòüñÿ ç ãîëîâíîþ çà äîïîìîãîþ ëèøå ñïîëó÷íèêà òàê ùî (ðîñ. òàê ÷òî)

Ñïîëó÷íèê òàê ùî ìîæå óñêëàäíþâàòèñÿ ïіäñèëþâàëüíèìè ÷àñòêàìè àæ, é.

Від головної частини до підрядної частини наслідку питання поставити неможливо.

164 Утворіть з кожної пари простих речень складнопідрядне з підрядною частиною наслідку. Утворені речення запишіть. ЗРАЗОК. Ëіòî áóëî äîùîâå. Òðàâà âèðîñëà ñîêîâèòà. – Ëіòî áóëî äîùîâå, òàê ùî òðàâà âèðîñëà ñîêîâèòà.

1. Ìè ìàєìî ïîòóæíèé âåá-ñåðâåð. Îáðîáêà çâіòіâ ïðîõîäèòü øâèäêî. 2. ß ÷àñòî çі ñòàðøèì áðàòîì õîäèâ ó áîóëіíã. Ïіä ÷àñ êîìàíäíîї ãðè ÿ ïîêàçàâ íàéêðàùèé ðåçóëüòàò. 3. Ìіñüêà ðàäà óõâàëèëà ðіøåííÿ ïðî çìіíó íàçâ âóëèöü і ïðîâóëêіâ. Íàøà âóëèöÿ âіäòåïåð íàçèâàєòüñÿ Ìàêñèìà Ðèëüñüêîãî. 82

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ 165 Доповніть речення першої групи підрядними частинами наслідку, а другої групи – причини. Утворені речення запишіть, розставте розділові знаки. І. 1. Âіäåîïðåçåíòàöіÿ áóëà íàïðî÷óä1 êîðèñíîþ … . 2. Ïîøêîäæåíі ìóçè÷íі ôàéëè âäàëîñÿ âіäíîâèòè … . 3. Öüîãî ëіòà ìè íàâ÷èëèñÿ êàòàòèñÿ íà ðîëèêîâèõ äîøêàõ … . ІІ. 1. Íàì íå âäàëîñÿ îòðèìàòè äîñòóïó äî àðõіâíèõ ìàòåðіàëіâ … . 2. Ïðîõàííÿ ïðî íàäàííÿ êðåäèòó íå çàäîâîëüíèëè … . 3. Âіäåîêîíôåðåíöіþ äîâåëîñÿ ñêàñóâàòè … . 166 Перебудуйте усно речення з підрядними частинами наслідку на складнопідрядні речення з підрядними частинами причини й навпаки. ЗРАЗОК. Âіêíà çàâіøóâàëè øòîðàìè, ÷åðåç òå ùî ñîíöå ïåêëî íåìèëîñåðäíî. – Ñîíöå ïåêëî íåìèëîñåðäíî, òàê ùî âіêíà çàâіøóâàëè øòîðàìè.

1. Õëîïöі âèðіøèëè ïіòè ðàíіøå äîäîìó, îñêіëüêè ïî÷àâ íàêðàïàòè äîù. 2. Ìіñÿöü ïіðíàє â õìàðó, òàê ùî âèäíієòüñÿ ëèøå ñðіáíèé êðàé. 3. Ó ëіñі áóëî òèõî, áî ïòàõè âіäëåòіëè. 4. Ãóñòà òðàâà ðîñëà áіëÿ îçåðà, áî áіëÿ íüîãî áóëî áàãàòî âîëîãè. 5. Ëіòî áóëî ñóõèì і ñïåêîòíèì, òàê ùî òðàâà íà ãàçîíàõ ïî÷àëà ðàíî æîâòіòè. 167 Розгляньте фотоілюстрації екстремальних видів спорту. Складіть за фото 4–5 складнопідрядних речень з підрядними частинами причини й наслідку. Речення запишіть. Назвіть використані засоби зв’язку частин складених речень.

168 Перекладіть усно речення українською мовою. Замініть підрядні частини способу дії підрядними наслідку. Перебудовані речення запишіть. ЗРАЗОК. ß ñïàë òàê êðåïêî, ÷òî íå ñëûøàë áóäèëüíèêà. – ß ñïàâ äóæå ìіöíî, òàê ùî íå ÷óâ áóäèëüíèêà. 1. Ìàêñèì ãîâîðèë òàê òèõî, ÷òî íè÷åãî íåëüçÿ áûëî ðàññëûøàòü. 2. Îãðîìíûé ëàéíåð áûë òàê áëèçêî, ÷òî, êàçàëîñü, ìîæíî äîòÿíóòüñÿ äî íåãî ðóêîé. 3. Áûëî òàê òèõî, ÷òî ñëûøàëñÿ òðåñê ëüäà. 4. Ìàðèíà ñïåëà òàê êðàñèâî è èñêðåííå, ÷òî çðèòåëè â çàëå âñòàëè è äîëãî àïëîäèðîâàëè. СЛОВНИЧОК Дотянýться – (укр.) дотягнýтися; ѝскренне – (укр.) щѝро; аплодѝровать – (укр.) аплодувáти. 1

Íàïðî÷óä – (ðîñ.) íà óäèâëåíèå.

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ 169 КОЛО ДУМОК. Поміркуйте, чому в першому реченні підрядна частина способу дії й ступеня, а в другому – наслідку. У якому реченні виділене слово так є частиною сполучника? ïіäðÿäíà ñïîñîáó äії é ñòóïåíÿ

1. Î÷åðåò øóìіâ òàê, ùî çàãëóøàâ íàâіòü äóìêè. ïіäðÿäíà íàñëіäêó

2. Ïîãîäà ñòîÿëà ñîíÿ÷íà, òàê ùî øèáêè íà âіêíàõ àæ ìèãîòіëè. 170 І. Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки та розкриваючи дужки. Визначте види складнопідрядних речень. Побудуйте схеми. 1. Íå áóâàâ òè ó íàøèõ êðàÿõ áî âіäòіëü íå òàêèì(áè) âåðíóâñÿ (Ï. Òè÷èíà). 2. Òåïëèé òóìàí ñëàâñÿ ïî ïîëþ і íàëèâ áàëêó ïî ñàìі âіíöÿ òàê ùî äåðåâà ïîòîïàëè â íüîìó (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 3. Ñåðäåãà òàê ïåðåëÿêàâñÿ ùî àæ òð(å,è)ìòèòü (Ë. Ãëіáîâ). 4. Ïîãîäà ñòîÿëà òåïëà і ñîíÿ÷íà òàê ùî øè(á,ï)êè íà âіêíàõ àæ ìèãîòіëè (Ãð. Òþòþííèê). 5. Ìîëîäі, ÷îðíÿâі ñêðèïàëі ïîçàêèäàëè ãîëîâè íàçàä òàê ùî íà їõ ëåäâå äåðæàëèñÿ øàïêè (І. Íå÷óé-Ëåâèöüêèé). 6. Çäîðîâåí(í)èé äóá ðîçëÿãñÿ ðî(ç,ñ)øèðèâñÿ ñâîїì êîñòðóáàòèì ãіë(ë)ÿì òàê ùî àæ òåìíî ïіä íèì (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 7. Íà áåðåçі ñòàâàëî òåìíî òîìó ùî ç áåðåãà íàñóâàëà âà(æ,ø)êà ÷îðíà õìàðà (Î. Äîí÷åíêî). ІІ. Виконайте письмово синтаксичний розбір одного речення (на вибір).

171 Запишіть слова разом або через дефіс. Правильність написання перевірте за словником. Ïіâ/Êèєâà, ïіâ/äîðîãè, ïіâ/îêîëèöі, ïіâ/Îäåñè, ïіâ/ÿáëóêà, ïіâ/ßëòè, ïіâ/àïåëüñèíà, ïіâ/Õàðêîâà, ïіâ/ÿëèíè, ïіâ/ñòîðіíêè, ìіíі/äèêòàíò, ïіâ/ їäàëüíі, ïðåñ/êîíôåðåíöіÿ, ïðåì’єð/ìіíіñòð.

§ 14. ÑÊËÀÄÍÎÏІÄÐßÄÍІ ÐÅ×ÅÍÍß Ç ÏІÄÐßÄÍÈÌÈ ×ÀÑÒÈÍÀÌÈ ÌÅÒÈ, ÓÌÎÂÈ, ÄÎÏÓÑÒÓ Ïðî îñîáëèâîñòі, ðîëü ó ìîâëåííі òà çàñîáè çâ’ÿçêó â ðå÷åííÿõ ç ïіäðÿäíèìè ÷àñòèíàìè ìåòè, óìîâè, äîïóñòó 172

А. Зіставте речення. На що вказує підрядна частина в кожному з них?

ßê íå áóäå ïòàõіâ, òî і ëþäñüêå ñåðöå ñòàíå ÷åðñòâіøèì (Ì. Ñòåëüìàõ).

Ëåëåêà êðèëàòèé, ëåëåêà ñòàðèé âåðíóâñÿ äî áіëîї õàòè, àáè ëèøå âäîìà âìèðàòè (Ì. Òêà÷óê).

Б. Зіставте речення. Поставте питання від головної частини до підрядної. Які засоби зв’язку використано в кожному реченні?

Æèòòÿ íå êіí÷àєòüñÿ ñìåðòþ, ÿêùî çàëèøàєòüñÿ ñàä (Â. Òåðåí).

Ùîá òâîÿ ùàñëèâà ëіòóâàëà äîëÿ, çàñòóïëþ äîðîãó îñåíі é æóðáі (Ñ. Æàäàí).

В. Зробіть висновок, чим різняться між собою складнопідрядні речення з підрядними частинами мети й підрядними частинами умови.

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ Підрядна мети

Ñêëàäíîïіäðÿäíèì ðå÷åííÿì ç ïіäðÿäíîþ ÷àñòèíîþ ìåòè ((ðîñ. ïðèäàòî÷íîé ÷àñòüþ öåëè) íàçèâàþòü òàêå ñêëàäíå ðå÷åííÿ, ó ÿêîìó ïіäðÿäíà ÷àñòèíà âêàçóє íà ìåòó òîãî, ïðî ùî ðîçïîâіäàєòüñÿ â ãîëîâíіé ÷àñòèíі. НАПРИКЛАД: íàâіùî?

1. Àðñåí ïðèìðóæèâ î÷і, àáè íàäîâøå çàòðèìàòè â óÿâі êàðòèíè ðіäíîї çåìëі… (Â. Ìàëèê). 2. Ñàäèëè ïіä òèíîì ìè àêàöії êîëþ÷і, ùîá çàòіíîê і çàõèñò íàì äàëè (Ì. Ðèëüñüêèé). Ïіäðÿäíà ÷àñòèíà ìåòè âіäïîâіäàє íà ïèòàííÿ: ç ÿêîþ ìåòîþ? íàâіùî?

[

], (àáè … ).

ç ÿêîþ ìåòîþ? [

], (ùîá … ).

ç’єäíóєòüñÿ ç ãîëîâíîþ çà äîïîìîãîþ ñïîëó÷íèêіâ: ùîá (ùîáè), àáè, äëÿ òîãî ùîá, çàðàäè òîãî ùîá, íà òå ùîá, ç òèì ùîá

Ñïîëó÷íèêè àáè, ùîáè ïîøèðåíі çäåáіëüøîãî â óñíîìó ìîâëåííі. Складені сполучники

Ñêëàäåíі ñïîëó÷íèêè äëÿ òîãî ùîá, çàðàäè òîãî ùîá, íà òå ùîá, ç òієþ ìåòîþ ùîá, ç òèì ùîá á ïåðøîþ ñâîєþ ÷àñòèíîþ (äëÿ òîãî, çàðàäè òîãî, íà òå, ç òієþ ìåòîþ, ç òèì) ìîæóòü ìіñòèòèñÿ â ãîëîâíіé ÷àñòèíі, à äðóãîþ ÷àñòèíîþ (ùîá) – ó ïіäðÿäíіé. ПОРІВНЯЙМО: 1. Íà áåðåçі çóïèíÿòüñÿ ðèáàëêè, äëÿ òîãî ùîá çâàðèòè ç ðèáè þøêè. 2. Íà áåðåçі çóïèíÿòüñÿ ðèáàëêè äëÿ òîãî, ùîá çâàðèòè ç ðèáè þøêè. Â îáîõ ðå÷åííÿõ ìàєìî ïіäðÿäíó ÷àñòèíó ìåòè, çàñîáîì çâ’ÿçêó є ñïîëó÷íèê äëÿ òîãî ùîá.

173 Доберіть до поданих підрядних головні частини. Утворені речення запишіть. Поставте усно питання від головної частини до підрядної. Назвіть засоби зв’язку між цими частинами. 1. Äëÿ òîãî ùîá ñòàòè ãàðíèì äіäæåєì … . 2. … ç òієþ ìåòîþ ùîá îòðèìàòè âіëüíèé äîñòóï äî іíôîðìàöії. 3. … ç òèì ùîá ñòàòè ó÷àñíèêîì îáëàñíîãî åòàïó êîíêóðñó. 4. Ãðîìàäñüêі àêòèâіñòè, àáè íà âóëèöÿõ ìіñòà áóëî ãàðíî é çàòèøíî, … . 5. Ùîá ìàòè äîáðèõ ïðèÿòåëіâ … . 174 Уявіть, що ви відомий археолог і мандрівник. Вас запросили взяти участь у міжнародній прес-конференції, на якій ви маєте відповісти на запитання журналістів. Сконструюйте для своїх відповідей складнопідрядні речення за поданими схемами. 85

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ 1. Òðåáà çíàòè іñòîðіþ ðіäíîãî êðàþ … ùîá

àáè 2. Іñòîðè÷íі, àðõåîëîãі÷íі ìóçåї ñòâîðþþòüñÿ … äëÿ òîãî ùîá

ç òієþ ìåòîþ ùîá

3. Àðõåîëîãі÷íі ðîçêîïêè ïîòðіáíî ïðîâîäèòè äëÿ òîãî … ùîá 4. Ïіñëÿ çàêіí÷åííÿ øêîëè ÿ ïіøîâ íàâ÷àòèñÿ â іíñòèòóò àðõåîëîãії … ç òèì ùîá

çàäëÿ òîãî ùîá

175 ДВА – ЧОТИРИ – УСІ РАЗОМ. З’ясуйте, у якому з поданих речень є підрядна частина мети. Відповідь обґрунтуйте. 1. І äå â ñâіòі òàÿ ñèëà, ùîá â áіãó її ñïèíèëà? (І. Ôðàíêî). 2. Êîæíà ìàòè õî÷å, ùîá її äіòè ðîñëè ðîçóìíèìè і ùàñëèâèìè (Î. Êâіòíåâèé). 3. ×è çóìієø òè ëіòàòè, ùîá çі ìíîþ â ïàðі áóòè? (Ì. Âîðîíèé). Підрядна умови

Ñêëàäíîïіäðÿäíèì ðå÷åííÿì ç ïіäðÿäíîþ ÷àñòèíîþ óìîâè ((ðîñ. ïðèäàòî÷íîé ÷àñòüþ óñëîâèÿ) íàçèâàþòü òàêå ñêëàäíå ðå÷åííÿ, ó ÿêîìó ïіäðÿäíà ÷àñòèíà âêàçóє íà óìîâó, çà ÿêîї ìîæëèâå òå, ïðî ùî éäåòüñÿ â ãîëîâíіé ÷àñòèíі. НАПРИКЛАД: 1. Êîëè á ó ëþäñòâà íå áóëî ôàíòàçії, áóëî á ñòîêðàò íà ñâіòі âàæ÷å æèòü (Ã. Êîâàëü). 2. Íіõòî íàì íå çáóäóє äåðæàâè, ÿêùî ìè ñàìі її ñîáі íå çáóäóєìî (Â. Ëèïèíñüêèé).

çà ÿêîї óìîâè? (êîëè á … ), [

çà ÿêîї óìîâè? [

], (ÿêùî … ).

Ïіäðÿäíà ÷àñòèíà óìîâè âіäïîâіäàє íà ïèòàííÿ: çà ÿêîї óìîâè? Співвідносне слово

ç’єäíóєòüñÿ ç ãîëîâíîþ çà äîïîìîãîþ ñïîëó÷íèêіâ: ÿêùî (ÿêùî á), êîëè (êîëè á), ÿê, ÿêáè, àáè, ðàç

Ó ãîëîâíіé ÷àñòèíі ñïîëó÷íèêàì ìîæå âіäïîâіäàòè ñïіââіäíîñíå ñëîâî-÷àñòêà òî. НАПРИКЛАД: 1. ßêùî ïîøóêàєø ó êíèãàõ ìóäðîñòі, òî çíàéäåø âåëèêó êîðèñòü äëÿ äóøі ñâîєї (Íåñòîð). 2. Àáè ÿ áóâ ÷àðîäієì, òî õіáà íå ïîâåðíóâ áè їõ [ëåáåäіâ] (Ì. Ñòåëüìàõ).

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ 176 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Поясніть, як ви розумієте висловлене в них. 1. Íі òè íå çíàєø äîáðå Óêðàїíè ÿêùî íà Çàïîðіææі íå áóâàâ (Ï. Ðåáðî). 2. ßêùî íå çìîæó íі÷èì ëþáіé Âіò÷èçíі ïðèñëóæèòèñü òîäі ç óñієї ñèëè íàìàãàòèìóñü íіêîëè íі â ÷îìó їé íå øêîäèòè (Ã. Ñêîâîðîäà). ІІ. Побудуйте схеми речень.

177 КОЛО ДУМОК. Поміркуйте, чому в першому реченні підрядна частина часу, а в другому – умови. Якою частиною мови є виділене слово як? к ïіäðÿäíà ÷àñó 1. ßê ïî÷àâ Ñàâåðіé ïàðòèçàíèòè â ðіäíèõ ìіñöÿõ, òî ïîìàëó çіáðàâ äî ñåáå âñіõ êîëèøíіõ äðóçіâ (Ì. Ìàëèíîâñüêà). ïіäðÿäíà óìîâè

2. ßê íà âåñíі çåìëÿ äîáðå îðåòüñÿ, áóäå äîáðèé ðіê (Î. Êîáèëÿíñüêà). 178

І. Запишіть речення українською мовою, ставлячи пропущені розділові знаки.

1. Äëÿ òîãî ÷òîáû ñòàòü ðàçóìíûì è âëàñòíûì õîçÿèíîì ïðèðîäû íóæíî çíàòü åё çàêîíû è óìåòü èìè ïîëüçîâàòüñÿ (È. Ãîí÷àðîâ). 2. Êîãäà äðóçüÿ øàãàþò ðÿäîì òî ìîæíî ãîðû ïîâåðíóòü (Å. Äîëìàòîâñêèé). 3. ×òîáû ïîëþáèòü ìóçûêó íàäî ïðåäæå âñåãî åё ñëóøàòü (Ä. Øåñòàêîâè÷). 4. Åñëè ñ÷àñòüå âèäèøü âïåðёä áûñòðåå èäè (Íàð. òâîð÷åñòâî).

РОСІЙСЬКОЮ ÷òîáû äëÿ òîãî ÷òîáû äàáû ñ òåì ÷òîáû êàáû åñëè åæåëè

УКРАЇНСЬКОЮ ùîá, ùîáè äëÿ òîãî ùîá ùîá, àáè ç òèì ùîá ÿêáè ÿêùî ÿêùî

СЛОВНИЧОК Властный й – (укр.) владний; в других х – (укр.) в інших; прежде всего – (укр.) насамперед, перш за все. ІІ. Визначте види складнопідрядних речень. Зіставте використання підрядних сполучників мети й умови в українській та російській мовах.

179 Перебудуйте подані прості речення на складнопідрядні з підрядними частинами умови. Утворені речення запишіть. Назвіть засоби зв’язку між частинами. ЗРАЗОК. Äîáðå îðãàíіçóâàâøè ðîáîòó, ìîæíà äîñÿãòè âèñîêèõ ðåçóëüòàòіâ. – ßêùî äîáðå îðãàíіçóâàòè ðîáîòó, òî ìîæíà äîñÿãòè âèñîêèõ ðåçóëüòàòіâ. 1. Áåç ïіñíі æèòòÿ ñòàє áåçáàðâíèì і ñóìíèì. 2. Áàæàþ÷è ðîçіáðàòèñÿ â ëþäÿõ, ïðàãíè ñïî÷àòêó ïіçíàòè ñåáå. 3. Äîáðå ïіäãîòóâàâøè äîìàøíі çàâäàííÿ, ìîæíà îòðèìàòè ãàðíі îöіíêè. 4. Ëèøå óñâіäîìëåííÿ ñâîãî ïðèçíà÷åííÿ äàє íàì çìîãó ïî-ñïðàâæíüîìó âіä÷óòè çàäîâîëåííÿ âіä æèòòÿ. 5. Íàïîëåãëèâîþ ïðàöåþ ìîæíà äîñÿãòè óñïіõó.

Підрядна допусту

Ñêëàäíîïіäðÿäíèì ðå÷åííÿì ç ïіäðÿäíîþ ÷àñòèíîþ äîïóñòó ((ðîñ. ïðèäàòî÷íîé óñòóïèòåëüíîé) íàçèâàþòü òàêå ñêëàäíå ðå÷åííÿ, ó ÿêîìó ïіäðÿäíà ÷àñòèíà âèðàæàє òâåðäæåííÿ, óñóïåðå÷ ÿêîìó âіäáóâàєòüñÿ äіÿ ãîëîâíîї ÷àñòèíè. 87

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ НАПРИКЛАД: Õî÷ çåìëÿ âñÿ óêðèòà ñíі-

ãàìè, ìîє ñåðöå â öâіòó (Â. Ñîñþðà).

íåçâàæàþ÷è íà ùî? (õî÷ … ), [

Ïіäðÿäíà ÷àñòèíà äîïóñòó âіäïîâіäàє íà ïèòàííÿ: íåçâàæàþ÷è íà ùî? óñóïåðå÷ ÷îìó?

ç’єäíóєòüñÿ ç ãîëîâíîþ çà äîïîìîãîþ ñïîëó÷íèêіâ: õî÷ (õî÷à), äàðìà ùî, íåçâàæàþ÷è íà òå ùî, õàé, íåõàé, íàùî; ñïîëó÷íèõ ñëіâ: ÿê íå, êóäè íå, õòî íå, ñêіëüêè íå òà іí.

Якщо підрядна частина допусту стоїть перед головною, то в реченні можуть бути протиставні сполучники а, та, зате, проте, однак, але. НАПРИКЛАД: 1. Хоч і тепло ще, а осінь вже підходить крадькома (Н. Забіла). 2. Хоч козацька держава існувала не довго, однак к вона мала вирішальний вплив на розвиток національної свідомостіі (Із журналу).

180 І. Прочитайте речення вголос, дотримуючись відповідної інтонації та правильно наголошуючи слова. Визначте межі головної й підрядної частин. 1. Õàé ëþòóє, êàçèòüñÿ çèìà, âñå çäîëàþòü ëþäñüêі òåïëі ðóêè (Â. Ñîà ùî ïðîìàõіâ ÷èñþðà). 2. І íàñòðіëÿâøèñÿ, âåðòàëèñü ìè ùàñëèâі, äàðìà ìàëî â íàñ áóëî (Ì. Ðèëüñüêèé). 3. Õî÷ òіëüêè ñåðåäèíà ëèïíÿ, àëå ãîðîáèíà ïî÷èíàëà ÷åðâîíіòè (Ì. Ìàëèíîâñüêà). 4. Ìîëîäèé êàïіòàí, äàðìà à ùî öÿ ÷àñòèíà îêåàíó áóëà äàëåêî ïîçà ìîðñüêèìè øëÿõàìè, âèìàãàâ îä íі÷íîї âàõòè ÿêíàéñóâîðіøîї ïèëüíîñòі (Æóëü Âåðí). ІІ. Поставте питання від головної частини до підрядної. Назвіть засоби зв’язку. Побудуйте схему останнього речення.

181 І. Перекладіть і запишіть речення українською мовою, виділяючи підрядні частини допусту комами. РОСІЙСЬКОЮ õîòÿ ïóñêàé êàê íè ãäå íè êàêèå áû íè íåñìîòðÿ íà òî ÷òî

УКРАЇНСЬКОЮ õî÷à, äàðìà ùî õàé (íåõàé) ÿê íå äå íå ÿêі á íå íåçâàæàþ÷è íà òå ùî

1. Õîòÿ ëîæü åùё æèâёò íî ñîâåðøåíñòâóåòñÿ òîëüêî ïðàâäà (Ìàêñèì Ãîðüêèé). 2. Êàêèå áû ïóòè êóäà áû íè âåëè íî â öåëîì ìèðå íå íàéòè ìèëåé ðîäíîé çåìëè (Â. Èíáåð). 3. Ïðåäðàññâåòíûé âåòåð êàê áû îí íè áûë òåïåë âñåãäà íåñёò ñ ñîáîé çàïàõ òàëîãî ñíåãà (Ê. Ïàóñòîâñêèé). 4. ×àñòî ïûòàþòñÿ ðîäèòåëè âîïëîòèòü â äåòÿõ ñâîè íåñáûâøèåñÿ ìå÷òû è çàñòàâëÿþò èõ çàíèìàòüñÿ ìóçûêîé, ðèñîâàíèåì, ôèãóðíûì êàòàíèåì, ÿçûêàìè õîòÿ ó äåòåé íåò ê ýòîìó ñêëîííîñòåé (Î. Êóíö). 88

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ СЛОВНИЧОК Совершéнствуется я – (укр.) вдосконáлюється; предрассвéтный й – (укр.) досвíтній, передсвітáнковий; воплощáть – (укр.) втíлювати; несбывшиеся я – (укр.) нездíйснені. ІІ. Зіставте написання виділених слів в українській і російській мовах.

182 І. Прочитайте текст. Сформулюйте його тему й основну думку. Яких відомих учених, що є гордістю України, ви знаєте? ІÂÀÍ ÏÓËÞÉ Ãîðäіñòþ é ñëàâîþ Óêðàїíè є âіäîìèé ó ñâіòі ôіçèê Іâàí Ïóëþé. Íàðîäèâñÿ ìàéáóòíіé ó÷åíèé ó 1845 ðîöі â ìіñòå÷êó Ãðèìàéëіâ íà Òåðíîïіëüùèíі â ðîäèíі ñâÿùåíèêà. Çà áàæàííÿì ìàòåðі Іâàí âñòóïèâ íà áîãîñëîâñüêèé1 ôàêóëüòåò Âіäåíñüêîãî óíіâåðñèòåòó, õî÷à éîãî íàáàãàòî áіëüøå ïðèâàáëþâàëè ïðèðîäíè÷і é òî÷íі íàóêè. Âèðіøèâøè ïðèñâÿòèòè ñâîє æèòòÿ íàóöі, þíàê ïðîäîâæèâ íàâ÷àííÿ íà ôіëîñîôñüêîìó ôàêóëüòåòі öüîãî ñàìîãî óíіâåðñèòåòó, à â íàâ÷àëüíîìó çàêëàäі Ñòðàñáóðãà çäîáóâ ñòóïіíü äîêòîðà ôіëîñîôії. Іâàí Ïóëþé є âèíàõіäíèêîì2 áàãàòüîõ ôіçè÷íèõ òà åëåêòðîòåõíі÷íèõ ïðèëàäіâ. Áàãàòî ç âèíàõîäіâ óêðàїíñüêîãî ôіçèêà îäåðæàëè âèñîêі íàãîðîäè, Іâàí Ïóëþé çîêðåìà íà âñåñâіòíіé âèñòàâöі â Ïàðèæі. Ñàìå Ïóëþєâі íàëåæèòü ïåðøіñòü âèíàõîäó ðåíòãåíіâñüêèõ ïðîìåíіâ. ßê ñâіä÷àòü íåçàïåðå÷íі ôàêòè, Ê. Ðåíòãåí ïðîñòî ñêîðèñòàâñÿ ðåçóëüòàòàìè êîïіòêîї ïðàöі íàøîãî çåìëÿêà é ïîñïіøèâ ïåðøèì ïóáëі÷íî îãîëîñèòè їõ ðåçóëüòàòè. Ïðî ñâîþ áàòüêіâùèíó Іâàí Ïóëþé íіêîëè íå çàáóâàâ, õî÷ äåñÿòèëіòòÿìè áóâ âèìóøåíèé æèòè é ïðàöþâàòè â ÷óæîçåìíîìó îòî÷åííі ó Âіäíі é Ïðàçі. Ðі÷ ó òîìó, ùî íàìàãàííÿ â÷åíîãî îòðèìàòè ïîñàäó â Êèїâñüêîìó óíіâåðñèòåòі íàðàçèëèñÿ íà øàëåíèé îïіð öàðñüêèõ óðÿäîâöіâ. Ïîìåð âåëèêèé ó÷åíèé ó Ïðàçі 1918 ðîêó é òàì æå ïîõîâàíèé, õî÷ ìðіÿâ óïîêîїòèñÿ íà ðіäíіé óêðàїíñüêіé çåìëі (Çà Ñ. Çâîðñüêèì). ІІ. Випишіть із тексту три складнопідрядних речення з підрядними частинами допусту. Побудуйте схеми цих речень.

183

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Кого, на вашу думку, можна вважати великими українцями?

184 Утворіть з кожної пари простих речень складнопідрядні речення з підрядними частинами допусту. Намагайтеся використати різні сполучники. ЗРАЗОК. Âіäîêðåìëåíі êíÿçіâñòâà áóëè çíà÷íîþ ìіðîþ ñàìîñòіéíèìè. Êíÿçіâñòâà ÷àñòî âîðîãóâàëè ìіæ ñîáîþ. – Õî÷à âіäîêðåìëåíі êíÿçіâñòâà áóëè çíà÷íîþ ìіðîþ ñàìîñòіéíèìè, âîíè ÷àñòî âîðîãóâàëè ìіæ ñîáîþ. 1 Áîãîñëîâñüêèé – ïðèêì. äî áîãîñëîâ’ÿ. Áîãîñëîâ’ÿ ÿ – ñóêóïíіñòü öåðêîâíèõ ó÷åíü ïðî Áîãà é äîãìàòè ðåëіãії; òåîëîãіÿ. 2 Âèíàõ äíèê – (ðîñ.) èçîáðåòàòåëü.

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ 1. Ó íàøîìó ìіñòі ùå íåìàє âåëîòðåêó1. Íàøі çåìëÿêè áóëè íàéêðàùèìè ç âåëîòóðèçìó. 2. Ïіäãîòîâêà äî åêñïåäèöії ïðîäîâæóâàëàñÿ. Áóëà äóæå õîëîäíà çèìà. 3. Ó âіêíî âðèâàëîñÿ ñâіæå ïîâіòðÿ. Áóëî äóøíî. 4. Ìåíі íå âäàëîñÿ çóñòðіòèñÿ ç ôàâîðèòàìè ôóòáîëüíîãî òóðíіðó. Äî áëіö-іíòåðâ’þ ç íèìè ÿ ãîòóâàâñÿ äóæå ðåòåëüíî. 5. Ñòàâîê áóâ äàëåêî âіä íàøîãî ñåëà. Ìè ÷àñòî õîäèëè íà ñòàâîê ëîâèòè ðèáó. 185 Складіть і запишіть речення за схемами. Визначте вид підрядних частин, поставте усно питання від головної частини до підрядної. 1. [ ], (äëÿ òîãî ùîá … ). 2. [ ,(àáè … ), ]. 3. (ÿêùî … ), [ ]. 186

4. [ ], (äàðìà ùî … ). 5. (õî÷ … ), [àëå ].

Виконайте завдання одного з варіантів.

ВАРІАНТ А. Напишіть замітку (6–7 речень) на веб-сайт вашого навчального закладу про одну з останніх подій, яка відбулася в школі, місті, селі чи області. Використайте два складнопідрядних речення з підрядною частиною мети, умови або допусту. ВАРІАНТ Б. Напишіть замітку (6–7 речень) до шкільної газети на одну з тем: «Дружба – це насамперед віра в людину», «Не скупися людям на добро». Використайте два складнопідрядних речення з підрядною частиною мети, умови або допусту.

187 І. Прочитайте прислів’я. Поясніть їхнє значення. За яких життєвих ситуацій можна було б використати кожне з них? 1. Ùîá ëèõà íå çíàòè, òðåáà ñâîїì ïëóãîì îðàòè. 2. Íà òå ùóêà â ðі÷öі, ùîá êàðàñü íå äðіìàâ. 3. Íå ïîìîæå é áóëàâà, êîëè äóðíà ãîëîâà. 4. Íå êëàäè ïàëüöÿ â ðîò, áî âіäêóñÿòü. 5. Äå ñèëà ïàíóє, òàì ïðàâäà ìîâ÷èòü. 6. ×îëîâіê ìàє äâà âóõà, ùîá áіëüøå ñëóõàâ, і îäèí ÿçèê, ùîá ìåíøå ãîâîðèâ. 7. ßê íåìàє ñèëè, òî é ñâіò íå ìèëèé. ІІ. Спишіть речення, підкресліть граматичні основи. Побудуйте схеми. Визначте види складнопідрядних речень.

188 Утворіть від поданих слів і запишіть просту форму вищого ступеня порівняння прикметників. ЗРАЗОК. Øèðîêèé – øèðøèé.

Äîðîãèé, âèñîêèé, äóæèé, áëèçüêèé, âóçüêèé, äîâãèé, áіëèé, íèçüêèé, ïîãàíèé, âåëèêèé.

§ 15. ÑÊËÀÄÍÎÏІÄÐßÄÍІ ÐÅ×ÅÍÍß Ç ÊІËÜÊÎÌÀ ÏІÄÐßÄÍÈÌÈ ×ÀÑÒÈÍÀÌÈ Ïðî ðå÷åííÿ, ó ÿêèõ є îäíà ãîëîâíà òà êіëüêà ïіäðÿäíèõ ÷àñòèí, à òàêîæ ïðî ðîçäіëîâі çíàêè â òàêèõ ðå÷åííÿõ 189 А. Прочитайте речення. Одну чи кілька підрядних частин має кожне з них? А скільки головних? Як ці частини розміщено? 1. Íàñòàíå ÷àñ, êîëè íàøі íàùàäêè äèâóâàòèìóòüñÿ, ùî ìè íå çíàëè òàêèõ î÷åâèäíèõ ðå÷åé (Ñåíåêà Ìîëîäøèé). 2. Êîëè ïðèòîìèòü íàñ äîðîãà 1

Âåëîòðåê – ñïåöіàëüíî îáëàäíàíà äîðіæêà äëÿ âåëîñèïåäíèõ çìàãàíü і òðåíóâàíü.

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ (äîðîãà íå ó ðіê, à â âіê), íàï’єìîñü ãðîìó ìîëîäîãî, ÿê ï’þòü ç áåðіç õîëîäíèé ñіê (Є. Ãóöàëî). 3. Ìèëóþñü íåïîâòîðíîþ êðàñîþ, ÿêó ïðèðîäà íà çåìëі ñòâîðèëà, ÿêó äëÿ íàñ íàâіêè îæèâèëà íåçíàíîþ ùåäðîòíîþ ðóêîþ (Â. Ãðіí÷àê). Б. У якому з наведених речень підрядна частина залежить не від головної частини, а від іншої підрядної? В. Зробіть висновок щодо особливостей будови складнопідрядного речення з кількома підрядними.

Види підрядності

Ñêëàäíîïіäðÿäíèì ðå÷åííÿì ç êіëüêîìà ïіäðÿäíèìè ÷àñòèíàìè ((ðîñ. íåñêîëüêèìè ïðèäàòî÷íûìè) íàçèâàþòü ñêëàäíå ðå÷åííÿ, ó ñêëàäі ÿêîãî є îäíà ãîëîâíà é äâі àáî áіëüøå ïіäðÿäíèõ ÷àñòèí. Çàëåæíî âіä ñòðóêòóðè ñêëàäíîïіäðÿäíі ðå÷åííÿ ç êіëüêîìà ïіäðÿäíèìè ïîäіëÿþòü íà òðè âèäè:

ç îäíîðіäíîþ ïіäðÿäíіñòþ Однорідна підрядність

ç íåîäíîðіäíîþ ïіäðÿäíіñòþ

ç ïîñëіäîâíîþ ïіäðÿäíіñòþ

Ó ñêëàäíîïіäðÿäíèõ ðå÷åííÿõ ç îäíîðіäíîþ ïіäðÿäíіñòþ îäíàêîâі çà çíà÷åííÿì ïіäðÿäíі ÷àñòèíè ñòîñóþòüñÿ îäíîãî ñïіëüíîãî ñëîâà â ãîëîâíіé ÷àñòèíі ÷è ãîëîâíîї ÷àñòèíè â öіëîìó. Ó òàêèõ ðå÷åííÿõ ïіäðÿäíі ÷àñòèíè çàâæäè îäíîãî âèäó. НАПРИКЛАД: Ðîçêàæè, ÿê çà ãîðîþ ñîíå÷êî ñіäàє, ÿê ó Äíіïðà âåñåëî÷êà âîäó ïîçè÷àє (Ò. Øåâ÷åíêî). ïðî ùî? ÿê ÿê [

], (ÿê … ), (ÿê … ).

Ó íàâåäåíîìó ðå÷åííі îáèäâі ïіäðÿäíі ÷àñòèíè є ç’ÿñóâàëüíèìè é ñòîñóþòüñÿ îäíîãî äієñëîâà-ïðèñóäêà ðîçêàæè â ãîëîâíіé ÷àñòèíі.

У складнопідрядних реченнях з однорідною підрядністю в другій і наступних підрядних частинах сполучник чи сполучне слово можемо пропускати, а між цими частинами можемо вживати сполучник сурядності. ПОРІВНЯЙМО:

Ñïîëó÷íèê ïîâòîðþєìî

Ñïîëó÷íèê ÍÅ ïîâòîðþєìî

Òåïåð ÿ áіãàþ â ïîëå é ãîäèíàìè ñëóõàþ, ÿê ó íåáі ñïіâàþòü õîðè, ÿê ãðàþòü îðêåñòðè (Ì. Êîöþáèíñüêèé).

Òåïåð ÿ áіãàþ â ïîëå é ãîäèíàìè ñëóõàþ, ÿê ó íåáі ñïіâàþòü õîðè і ãðàþòü îðêåñòðè.

[

], (ÿê … ), (ÿê … ).

[

], (ÿê … ) і ( … ). 91

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ Ïðîäîâæåííÿ òàáëèöі Íîâå ñâÿòî ðàäóâàëî âæå òèì, ùî áóëî òåïëî, ùî çåëåíіëè äåðåâà, ùî âåñåëî ùåáåòàëè ïòàøêè. [ ], (ùî … ), (ùî … ), (ùî … ). Розділові знаки

Íîâå ñâÿòî ðàäóâàëî âæå òèì, ùî áóëî òåïëî, çåëåíіëè äåðåâà, âåñåëî ùåáåòàëè ïòàøêè (Â. Ìèíêî). [

], (ùî … ), ( … ), ( … ).

Ìіæ äâîìà îäíîðіäíèìè ïіäðÿäíèìè ÷àñòèíàìè, ç’єäíàíèìè îäèíè÷íèì ñóðÿäíèì ñïîëó÷íèêîì ÷è, àáî, òà (= і), і (é), êîìó íå ñòàâèìî. НАПРИКЛАД: Ïðîéøëî íåìàëî ðîêіâ, ÿê ïîãàñ âîãîíü âіéíè і âè÷àõëè ãàðìàòè (Ä. Ëóöåíêî). [ ], (ÿê … ) і ( … ).

190 Доведіть, що подані речення є складнопідрядними з однорідною підрядністю. Побудуйте схеми цих речень. Обґрунтуйте вживання розділових знаків. 1. Áіäà íàâ÷èòü, êîìó ðóêó ïîäàòè і âіä êîãî ïðèéíÿòè ÷åñíèé õëіá (Ä. Ïàâëè÷êî). 2. Íå çíàєì, äå ãðîçè îñåëÿ, ÷è є òóäè ÿêі ñòåæêè (Є. Ãóöàëî). 3. ß òóò æèâó, íà äîáðіé öіé çåìëі, äå éäóòü äîùі і äîçðіâàє êîëîñ, äå áіëèì öâіòîì îáëіòàþòü äíі і ñòàâ ïіñíÿìè ìіé æіíî÷èé ãîëîñ (Ã. ×óáà÷). 4. Òàì, äå ßòðàíü êðóòî â’єòüñÿ, äå õîëîäíàÿ âîäà, òàì äіâ÷èíà âîäó áðàëà, ÷îðíîáðèâà, ìîëîäà (Íàð. òâîð÷іñòü). 191 Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть граматичні основи. Побудуйте його схему. Áðèíÿòü æèâîþ ðàäіñòþ ëіñè ÿê ðàíîê ñïàëàõíå íà íåáîêðàї ÿê ñîíöå îãíÿíå çàâіñó ïіäíіìàє іç їõ ïåðâіñíîї і ÷èñòîї êðàñè (Â. Ñèìîíåíêî). 192 І. Прочитайте текст. Обґрунтуйте поділ тексту на абзаци. Які почуття охоплюють вас, коли ви споглядаєте картину «Джоконда»? ÒÀЄÌÍÈÖß «ÄÆÎÊÎÍÄÈ»

Ë. äà Âіí÷і. Ìîíà Ëіçà (Äæîêîíäà)

«Äæîêîíäà» – íàéçàãàäêîâіøèé òâіð Ëåîíàðäî äà Âіí÷і. І äîñі íå ç’ÿñîâàíî, êîãî íàñïðàâäі çîáðàæåíî íà êàðòèíі, ÷îìó öÿ æіíêà â æàëîáі é âîäíî÷àñ óñìіõàєòüñÿ, ùî õîòіâ ñêàçàòè ëþäñòâó öієþ ðîáîòîþ ìàéñòåð. Ïðî «Äæîêîíäó» íàïåâíå âіäîìî ëèøå òå, ùî її íàïèñàíî íà ïî÷àòêó ÕVІ ñòîëіòòÿ. Ñïî÷àòêó ââàæàëè, ùî íà êàðòèíі çîáðàæåíî ïîðòðåò Ìîíè Ëіçè, äðóæèíè áàãàòîãî ôëîðåíòіéñüêîãî êóïöÿ. Çãîäîì ç’ÿâèëèñÿ іíøі âåðñії ïðî òå, ùî íà êàðòèíі íå æіíêà, à ÷îëîâіê, ùî Ëåîíàðäî ñòâîðèâ àâòîïîðòðåò. Âåðñії é äîñі ïðîäîâæóþòü âèíèêàòè ÷àñ âіä ÷àñó… Çàâäÿêè õàðàêòåðíіé îñîáëèâîñòі òâîð÷îñòі õóäîæíèêà, «Äæîêîíäà» ñïðèéìàєòüñÿ ÿê îáðàç ëþäèíè âçàãàëі. Êîæíèé áà÷èòü ó íіé

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ òå, ùî éîìó áëèçüêå, ùî õâèëþє, áîëèòü. Òîáòî âîíà â îäíîìó îáðàçі óîñîáèëà âñå ëþäñòâî ç éîãî ìèíóëèì і ìàéáóòíіì, æіíî÷èì і ÷îëîâі÷èì íà÷àëàìè, ìèòòєâèì і âі÷íèì, òðèâàëîþ áîðîòüáîþ ìіæ äîáðîì і çëîì. «Äæîêîíäà» – öå íå ïîðòðåò êîõàíîї æіíêè. Öå ñïîâіäü1 õóäîæíèêà ó ôàðáàõ, éîãî ðîçóìіííÿ ëþäèíè, ñâіòó, ñàìîãî ñåáå (Çà Є. Áîãàòîì). ІІ. Випишіть із тексту три складнопідрядних речення з однорідною підрядністю. Обґрунтуйте свій вибір. У виписаних реченнях підкресліть граматичні основи.

193 ДВА – ЧОТИРИ – УСІ РАЗОМ. З’ясуйте, скільки частин має подане речення. Поясніть, чому немає коми перед виділеним сполучником і. Ïèøіòü ëèñòè і íàäñèëàéòå â÷àñíî, êîëè їõ æäóòü äàëåêі àäðåñàòè, êîëè є ÷àñ, êîëè íåìàє ÷àñó і êîëè íàâіòü íі ïðî ùî ïèñàòè (Ë. Êîñòåíêî). 194 Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Побудуйте схеми речень, визначте вид підрядності. 1. ß ëàäåí ñòàòè é ãðóäêîþ çåìíîþ àáè øóìіëà ïîðó÷ äåñü ðіêà і íåáî ãîëóáіëî íàäі ìíîþ (Ä. Ëóöåíêî). 2. Ëþáëþ âåñíó êîëè ïëþñêî÷óòü ðіêè êîëè ðèäà îä ùàñòÿ ñîëîâåé і çàãëÿäàє ñîíöå ïіä ïîâіêè ó òèøèíі çàäóìàíèõ àëåé (Â. Ñîñþðà). 3. À êîëè âіäëåòÿòü â äàëèíó æóðàâëі і çіâ’ÿíó äåñü êâіòêîþ â æèòàõ âîëîøêîâîþ òà êàëèíà ÷åðâîíà íà ìîãèëі ìîїé áóäå âі÷íî ñïіâàòè óêðàїíñüêîþ ìîâîþ (Є. Ëåùóê). 4. ßê ãàðíî êîëè éäå íàäâîðі äîù à â õàòі òåïëèé äóõ ñíóє äóõìÿíèé (Ã. Äóäêà). 195

Складіть і запишіть речення за схемами. Обґрунтуйте вживання розділових

знаків.

1. [

], (ùî … ) і (ùî … ).

2. [

], (ùî … ), (ùî … ).

Неоднорідна підрядність

], (ùî … ), ( … ).

Ó ñêëàäíîïіäðÿäíîìó ðå÷åííі ç íåîäíîðіäíîþ ïіäðÿäíіñòþ ïіäðÿäíі ÷àñòèíè ïî-ðіçíîìó ïîÿñíþþòü ãîëîâíó ÷àñòèíó, à ñàìå: ïіäðÿäíі ÷àñòèíè îäíîãî àáî ðіçíèõ âèäіâ ñòîñóþòüñÿ ðіçíèõ ñëіâ ó ãîëîâíіé ÷àñòèíі; îäíà ïіäðÿäíà ÷àñòèíà ñòîñóєòüñÿ âñüîãî çìіñòó ãîëîâíîї ÷àñòèíè, à äðóãà – ÿêîãîñü ñëîâà â ãîëîâíіé ÷àñòèíі; ïіäðÿäíі ÷àñòèíè ðіçíîãî âèäó ñòîñóþòüñÿ îäíîãî ñëîâà â ãîëîâíіé ÷àñòèíі. НАПРИКЛАД: 1. Êîëè â òåáå âіðà ó ïðàöþ çãàñàє, ïîãëÿíü íà òó ðі÷êó, ùî ñêåëі çðèâàє (Þ. Ãîéäà). (êîëè … ), [

3. [

], (ùî … ).

êîëè

ùî

Ñïîâіäü – (ðîñ.) èñïîâåäü.

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ 2. Òі, ùî çíàõîäÿòü ïіäêîâó, íіêîëè íå äóìàþòü ïðî òîãî, õòî çàãóáèâ її (Â. Ñèìîíåíêî). [

õòî

ùî

,(ùî … ), ], (õòî … ).

196 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Визначте кількість підрядних частин у кожному реченні. Побудуйте схеми речень. 1. Ñóïðîòèâíèê ÿêèé ðîçêðèâàє âàøі ïîìèëêè íàáàãàòî êîðèñíіøèé çà äðóãà ùî ïðèõîâóє їõ (Ëåîíàðäî äà Âіí÷і). 2. Êîëè ïàïіð ç’ÿâèâñÿ íà óêðàїíñüêèõ çåìëÿõ ñêàçàòè âàæêî áî ÷åðåç âіéíè é ïîæåæі ìàëî ñòàðîâèííèõ äîêóìåíòіâ çáåðåãëîñÿ (À. Êîâàëü). 3. Òіëüêè êîëè ìè äîñÿãàєìî ìåòè ìè âèðіøóєìî ùî øëÿõ áóâ ïðàâèëüíèé (Ï. Âàëåðі). 4. Êîëè ïîäìå âіòåðåöü çëàìàíà áàäèëèíà òàê ïîñêðèïóє íà÷å äèâîâèæíà іñòîòà ñêіìëèòü і ëåãåíüêî ñòóêàє çóáàìè (Є. Ãóöàëî). 5. Іç ùåäðіâîê ÿêі âçèìêó âèñïіâóâàëèñü ïіä âіêíàìè äîáðèõ ëþäåé ÿ çíàâ ùî çà ïëóãîì íàâіòü ñàì Áîã õîäèâ… (Ì. Ñòåëüìàõ). ІІ. Підкресліть займенники як члени речення.

Послідовна підрядність

Ó ñêëàäíîïіäðÿäíîìó ðå÷åííі ç ïîñëіäîâíîþ ïіäðÿäíіñòþ ïåðøà ïіäðÿäíà ÷àñòèíà çàëåæèòü âіä ãîëîâíîї ÷àñòèíè, äðóãà – âіä ïåðøîї ïіäðÿäíîї, òðåòÿ – âіä äðóãîї і ò. ä. НАПРИКЛАД:

1. Åïîõî, äàé ìåíі çàâçÿòòÿ íà êîæåí äåíü, íà êîæíó ìèòü, ùîá ìіã íàùàäêàì ðîçêàçàòè ÿ ïðî òå, ÿê ìè íàâ÷èëèñü æèòü (Ï. Ñèíãàїâñüêèé).

197

[ ], (ùîá … ), (ÿê … ).

ÿê

2. Ó ñàäêó ïàíóє óðî÷èñòà, çàìèñëåíà òèøà, ÿêà ìèìîâîëі ïðèìóøóє ïðèñëóõàòèñÿ äî òîãî, ùî äієòüñÿ â òâîїé äóøі (Є. Ãóöàëî).

ÿêà

[ ], (ÿêà … ), (ùî … ).

ùî

Доберіть до кожного речення схему. Обґрунтуйте свою відповідь.

1. Õòî íå âìіє ìîâ÷àòè, ïîêè íå íàñòàíå ÷àñ ãîâîðèòè é äіÿòè, òîé íå ñïðàâæíÿ ëþäèíà (Ò. Êàðëåéëü). 2. Ïåðøå ñëîâî, ç ÿêîãî õî÷åòüñÿ ïî÷àòè, êîëè ïèøåø ïðî Ëüâіâ, – öå ëþáîâ (Ð. Ëóáêіâñüêèé). 3. Äîáðå, ùî íàïðîòè éîãî áóäèíêó çíàõîäèâñÿ ñàä, çâіäêè äîëèíàëè ïòàøèíі ãîëîñè (І. Öþïà). 4. Âàñèëüêî çàõâèëþâàâñÿ, ïî÷àâ çàêèäàòè âóäî÷êó ìàéæå ðàç ïî ðàç і ìіíÿòè ÷åðâ’ÿêіâ, áî òі, ùî ïîáóâàëè ó âîäі, çäàâàëèñÿ éîìó íåãîäÿùèìè (Ãð. Òþòþííèê). 94

ùîá

À ( ), ( ), [

Á [ ], ( ), ( ). Â [ ,( ), ( ), Ã[

], (

]

), ).

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ 198 І. Спишіть складнопідрядні речення з послідовною підрядністю, розставляючи пропущені розділові знаки. 1. Øóì äîùó áóâ òàêèé ñïîêіéíèé і òèõèé ùî çîâñіì íå âіðèëîñÿ ùî â òàêó íі÷ òèñÿ÷і ëþäåé ìіñÿòü áîëîòî ïî ãðóçüêèõ äîðîãàõ (Ãð. Òþòþííèê). 2. ß íіêîëè íå çàáóäó òèõ âàæêèõ ÷àñіâ ÿêі âèïàëè íà äîëþ ìîãî íàðîäó êîëè ÿ ùå ãðàâñÿ â ëÿëüêè (Þ. Çáàíàöüêèé). 3. Øêîëà є äîáðîþ òіëüêè òîäі êîëè âîíà óñâіäîìèëà òі îñíîâíі çàêîíè ÿêèìè æèâå íàðîä (Ë. Òîëñòîé). 4. Ìàøèíà ì÷èòü êðàєì ñòåïó çâіäêè íà âñþ øèðî÷іíü âèäíî ìîðñüêó çàòîêó і ñêåëþ êðåéñåðà ùî âèäíіє â ñëіïó÷іé äàëå÷і (Îëåñü Ãîí÷àð). 5. Ìåíå ïðèíіñ íà íàø ãîðîä ëåëåêà ùî çíîâ çà ìíîþ ïðèëåòèòü çäàëåêà і âæå íàâіêè âіäíåñå òóäè äå êíèã êðèëüìè øóìèòü áіáëіîòåêà (Ä. Ïàâëè÷êî). ІІ. Побудуйте схеми речень. Визначте види підрядних частин.

Розділові знаки

Ìіæ äâîìà ñïîëó÷íèêàìè íà çðàçîê ùî ÿêùî, ùî ÿêáè, ùî êîëè і ïîä. ïåðåä äðóãèì ñïîëó÷íèêîì êîìó íå ñòàâèìî, ÿêùî ÷àñòèíó, ââåäåíó äðóãèì ñïîëó÷íèêîì, íå ìîæíà îïóñòèòè (â íàñòóïíіé ÷àñòèíі ðå÷åííÿ є ñïіââіäíîñíå ñëîâî òî).

199 КОЛО ДУМОК. З’ясуйте, чому в першому реченні між виділеними сполучниками кому ставимо, а в другому – ні. Побудуйте схеми речень. 1. Òåæ íà áîëîòі ðîñëè êóìåäíі êàêòóñè і íіæíі ìіìîçè, ùî, êîëè äî íèõ ïðèòîðêíóòèñÿ, çâåðòàëè ñâîє ëèñòÿ÷êî (Îëåã Îëüæè÷). 2. Îòóò, ñåðåä öâіòó, çäàєòüñÿ, ùî ÿêáè ëþäèíà íàâ÷èëàñÿ ìóäðîñòі â äåðåâ, òî íå áóëà á âîðîãîì ñàìіé ñîáі і ïðèðîäі (Є. Ãóöàëî). 200

І. Прочитайте текст. Поміркуйте, чим для кожного з нас є батьківська оселя.

ÁÀÒÜÊІÂÑÜÊÈÉ ÄІÌ Äëÿ íàñ Çåìëÿ áåçìåæíî äîðîãà, áî íà íіé є òîé ìàëåíüêèé êëàïòèê, äå ìè ðîáèëè ñâîї ïåðøі êðîêè, äå ìè âіäêðèâàëè äëÿ ñåáå íàâêîëèøíіé ñâіò. Òóò íàì óïåðøå çàáðèíіëè1 çâóêè ðіäíîї ìîâè, çàâäÿêè ÿêіé ìè óñâіäîìèëè ñàìèõ ñåáå é âіä÷óëè ãîðäіñòü âіä òîãî, ùî ìîæåìî äóìàòè. Òóò ìè íàâ÷èëèñÿ âіäïîâіäàòè óñìіøêîþ íà óñìіøêó òà ñïіâ÷óòòÿì íà ÷óæèé áіëü. Îáðàç áàòüêіâñüêîї õàòè, õî÷ äå á ìè áóëè, ñêðіçü ñóïðîâîäèòü íàñ. Áіëіє âîÊîçàöüêèé õóòіð Ãàëóøêіâêà íà íà çåìíіé êóëі, íіáè ìàÿê ñåðåä íå(Äíіïðîïåòðîâùèíà) îçîðîãî ìîðÿ… Íàâåñíі âîíà äàðóє íàì âåñåëå äçþð÷àííÿ ñòðóìêіâ, ùî äðóæíèìè çãðàéêàìè áіæàòü ç-ïіä ñíіãó, òà ïåðøі, ðîçáóäæåíі òåïëèì äîùåì ëèñòî÷1

Çàáðèí òè – (ðîñ.) çàçâó÷àòü.

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ êè. Íàä íåþ â áåçäîííіé áëàêèòі íåáà æàéâîðîíêè ðîçñèïàþòü ðàäіñíó, çіòêàíó ç ïðîìåíіâ ñîíöÿ ïіñíþ. Íàñòàє ëіòî, і, ðîçëèâøèñü íåñòðèìíîþ1 ïîâіííþ, õàòó çàòîïëþє çåëåíü. Ïðèõîäèòü çèìà é ïî-ñâÿòêîâîìó ïðèáèðàє îïóñòіëі íèâè. Òîäі ×óìàöüêèé Øëÿõ äîâãî äèâèòüñÿ çãîðè íà çàñíіæåíó õàòó é áóäèòü ìðії ïðî íіêèì ùå íå áà÷åíі äàëåêі ñâіòè. Öі íåîçîðі ðіâíèíè íåâèìîâíî õâèëþþòü, âèêëèêàþòü ãîðäіñòü, áî òè íàðîäèâñÿ íà öіé çåìëі, ó öüîìó ñâіòі, áåçìåæíîìó é òàєìíè÷îìó (Іç æóðíàëó). ІІ. Знайдіть у тексті складнопідрядні речення з послідовною підрядністю. Побудуйте схеми цих речень. ІІІ. Доберіть якнайбільше синонімів до іменника дім. За потреби скористайтеся словником синонімів.

Змішана підрядність

Ñåðåä ñêëàäíîïіäðÿäíèõ ðå÷åíü ç êіëüêîìà ïіäðÿäíèìè є ðå÷åííÿ, ó ÿêèõ ïîєäíóþòü îäíîðіäíó, íåîäíîðіäíó ÷è ïîñëіäîâíó ïіäðÿäíіñòü. НАПРИКЛАД: 1. ßêùî òåáå ìóæíіñòü ïîêèíå êðèëàòà, áàéäóæіñòü ïіäñòóïèòü, äóøà îáìіëіє, çíàéäè áåçіìåííó ìîãèëó ñîëäàòà і âі÷íèé âîãîíü, ùî ùî íàä íèì ïëîìåíіє (Ë. Çàáàøòà). ÿêùî (ÿêùî … ), ( … ), ( … ), [

], (ùî … ).

Îäíîðіäíà é íåîäíîðіäíà ïіäðÿäíіñòü

2. Òðåáà áóëî ùå ãëèáîêî ðîçóìіòè, ùî ìîâà òіëüêè òà íåâè÷åðïíî áàãàòà é ãàðíà, ÿêà âèïëåêàíà ðіäíèì íàðîäîì, ÿêà æèâèòüñÿ ç íàðîäíèõ äæåðåë, ùî íіêîëè íå çàìóëþþòüñÿ (Ï. Ïàí÷).

ùî ÿêà

[ ], (ùî … ), (ÿêà …), (ÿêà …), (ùî …). Ïîñëіäîâíà é îäíîðіäíà ïіäðÿäíіñòü

ÿêà

ùî

201 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Визначте по черзі за схемами види підрядності речень. За трьома схемами (на вибір) складіть і запишіть речення. 1. (õî÷à … ), [ ], (êîëè … ).

4. [

], (ùîá … ), (áî … ).

2. (ùîá … ), (ùîá … ), [ ].

5. [

], (êîëè … ), (ÿê … ).

3. [ ,( …. ), ], ( … ).

6. [ ,( … ), ( … ), ], ( … ).

202 І. Спишіть, розставляючи розділові знаки, спочатку складнопідрядні речення з неоднорідною підрядністю, потім – з однорідною, а потім – з послідовною. 1. Àëå ïðàâäè â áðåõíі íå ðîçìіøóé íå ãàíüáè âñå ïіäðÿä áåç ïóòòÿ áî íà ñâіòі òîé íàéìóäðіøèé õòî íàéäóæ÷å ëþáèòü æèòòÿ (Â. Ñèìîíåíêî). 1

Íåñòðèìíèé – (ðîñ.) íåóäåðæèìûé.

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ 2. ßê òіëüêè íàñòóïèâ âå÷іð ïîïåðåäó âñòàëè ñèëóåòè ãіð íіáè âîíè âèñòóïàëè ç áëàêèòі ñàìîãî íåáîñõèëó (Îëåñü Ãîí÷àð). 3. Ìè ïðàöþ ëþáèìî ùî â òâîð÷іñòü ïåðåéøëà і ìóçèêó ïàëêó ùî íіæíî ñåðöå òèñíå (Ì. Ðèëüñüêèé). 4. Íàïèòàé ìåíі, áðàòå, õàòó ùîá êîðіííÿì ðîñëà ç Äíіïðà і ùîá âіêíàìè äëÿ äîáðà ñëàëà ïіñíþ ñâîþ áàãàòó (Ì. Áîðîâêî). 5. Òåïåð ÷åêàé êîëè íàñíèòüñÿ ëіòî і ñïîãàäè ó ñåðöі îæèâóòü (І. Òóð÷èí). 6. Íà òâîєìó ëþäñüêîìó øëÿõó êàìіííÿ ÿêå òè ïîâèíåí ïðèáðàòè ùîá òèì õòî çà òîáîþ áóëî ëåãøå (Â. Ñóõîìëèíñüêèé). 7. Ñêіëüêè á íå ñóäèëîñÿ ñòðàæäàòè âñå îäíî áëàãîñëîâëþ çàâæäè äåíü êîëè ìåíå ðîäèëà ìàòè äëÿ æèòòÿ äëÿ ùàñòÿ äëÿ áіäè (Â. Ñèìîíåíêî). ІІ. Побудуйте схему одного речення з кожної групи (на вибір). Обґрунтуйте вживання розділових знаків.

203 І. Доберіть до поданих складнопідрядних речень ще по одній підрядній частині й запишіть. Чи завжди потрібно повторювати сполучник, якщо підрядні частини однорідні? 1. Çäàâàëîñÿ, ùî ñíіã іòèìå âåñü äåíü. 2. Ìåíі ïîäîáàєòüñÿ, êîëè ñîêîâèòі ÿáëóêà ïàäàþòü ó òðàâó. 3. ß äîâãî їõàâ ïîëüîâîþ äîðîãîþ, óçäîâæ ÿêîї öâіòóòü ñèíі ñîêèðêè. 4. Ó þíîñòі ÿ ðåãóëÿðíî âëàøòîâóâàâ ñîáі ñïîâіäü, ùî ÿ çðîáèâ çà ìіñÿöü äîáðîãî. 5. Çåìëÿ âіä÷óâàє ñâîїì ëîíîì, ùî ñêîðî âæå íàñòàíå âåñíà. 6. Êîëè íàäõîäèòü òåìíà íі÷, ëіñè äçâåíÿòü íіìîþ òóãîþ. ІІ. Визначте види утворених складнопідрядних речень з кількома підрядними.

204 І. Поміркуйте, чи можна наведене речення вважати складнопідрядним із послідовною підрядністю. Наведіть аргументи для підтвердження думки. Õòîñü ñêàçàâ, ùî âñі ëþäè, ñêіëüêè їõ є íà ñâіòі, ôіëîñîôè (Þ. Çáàíàöüêèé). ІІ. Прочитайте речення. Поясніть, чому в ньому стоять поряд два підрядні сполучники що і коли б. Для чого використано кожен з них? Побудуйте схему речення.

Ïðîøèòå ÿñêðàâèìè çîðÿìè íåáî çâèñàє òàê íèçüêî, ùî, êîëè á íå ñêåëÿ, ÿêà éîãî ïіäïèðàє, âîíî ñïóñòèëîñÿ á ïðÿìî íà íàñ (À. Äіìàðîâ). 205 Підготуйте й запишіть коротке висловлення (5–7 речень) на одну з тем: «Береться мудрість не із заповітів», «Найважче – це творення самого (самої) себе». Використайте два речення з кількома підрядними. 206 І. Запишіть речення українською мовою, розставляючи пропущені розділові знаки. Визначте вид підрядності. 1. Ñâÿòîñëàâ ïðåäñòàâèë ñåáå ÷òî áû ñëó÷èëîñü åñëè áû âäðóã ïîãàñ ýòîò îãîíёê è åñëè áû ó íåãî íå îêàçàëîñü ïðè ñåáå ýëåêòðè÷åñêîãî ôîíàðèêà (Â. Êîæåâíèêîâ). 2. Ìû çíàëè ÷òî ïîä ðûõëûì ñíåãîì åñëè ðàçãðåñòè åãî ðóêàìè åùё ìîæíî íàéòè ñâåæèå ëåñíûå öâåòû (Ê. Ïàóñòîâñêèé). 3. Âïåðåäè êóäà âåëà äîðîãà áûëî íåìíîãî ñâåòëåå ïîòîìó ÷òî çà ïëîòíûìè òó÷àìè áðåçæèëè îòáëåñêè áåçðàäîñòíîãî äåêàáðüñêîãî äíÿ (Â. Ñîëîóõèí). 4. ×åðåç îêíî ÿ óâèäåë êàê áîëüøàÿ ñåðàÿ ïòèöà ñåëà íà âåòêó êëёíà â ñàäó (Ê. Ïàóñòîâñêèé). 97

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ СЛОВНИЧОК Вдрýг – (укр.) раптом; ры̂хлый ы й – (укр.) пухкий, рихлий; плóтный й – (укр.) щільний; і брéзжить – (укр.) мерехтіти, і миготііти, зоріти; і безрáдостный й – (укр.) безрадісний. ІІ. Порівняйте підрядні сполучники та сполучні слова, використані в поданих реченнях та в реченнях, записаних вами.

207 Спишіть слова, ставлячи замість крапок пропущену букву е або и. Правильність написання перевірте за словником. Ïîï..ëÿñòèé, ìåð..õòіòè, ïðîäçâ..íіâ, ïðèí..ñó, ÷..êàòè, ñïðàâ..äëèâèé, äð..æàòè, êð..ñëàòèé, çàñò..ëàþ, ø..íåëü, âèø..íüêà, ïå÷..âî, ìåðåæ..âî, ìàð..âî, ïð..çèäåíò, ä..ðåêòîð, ïð..àìáóëà, ïð..ñòèæíèé.

Îá’єäíàéòåñÿ â ãðóïè ïî 3–5 ó÷íіâ. Ðîçïîäіëіòü çàïðîïîíîâàíі çàâäàííÿ äëÿ âèêîíàííÿ ãðóïàìè. Ïðåäñòàâòå ðåçóëüòàòè ñâîєї ðîáîòè. 1. Підготуйте диктант на тему «Розділові знаки в складнопідрядному реченні» (8–10 речень). 2. Складіть і розіграйте за особами гумористичний діалог на довільну тему, увівши до нього 3–5 складнопідрядних речень. 3. Намалюйте афішу концерту улюбленого виконавця та створіть невеликий словесний опис цієї афіші з уживанням складнопідрядних речень. 4. Створіть плакат «Поради другові» та складіть невеликий текст з обґрунтуванням цієї поради (з використанням складнопідрядних речень). 5. Випишіть із газетних чи журнальних публікацій по три приклади кожного виду складнопідрядних речень з кількома підрядними.

§ 16. ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß ÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ Ç ÒÅÌÈ «ÑÊËÀÄÍÎÏІÄÐßÄÍÅ ÐÅ×ÅÍÍß» 208 І. Прочитайте текст. Яке речення виражає основну думку прочитаного? Чи доводилося вам бути свідком вияву нетактовності з боку інших людей? ÁÓÄÜÒÅ ÒÀÊÒÎÂÍÈÌÈ Íàìàãàéòåñÿ çàâæäè áóòè òàêòîâíèìè і ñòåæòå çà òèì, ùîá ñëîâàìè íå îáðàçèòè іíøèõ ëþäåé… Ïðèãàäóþ, ÿê êàðòàëà ñåáå îäíà ìîÿ çíàéîìà, ïðèïóñòèâøèñü ãðóáîї íåòàêòîâíîñòі. Âîíà ïіäіéøëà ñàìå òîäі, êîëè ÿ ãîâîðèâ іç ÷îëîâіêîì, ÿêîãî âîíà íå çíàëà. ß ïîçíàéîìèâ їõ. ×îëîâіê ðîçïîâіäàâ ïðî òå, ÿê áàãàòî ëèõà çàçíàâ âіí îñòàííіì ÷àñîì. Ìîÿ çíàéîìà ñêàçàëà íà òå: 98

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ «Íå ïåðåéìàéòåñÿ. Ãîëîâíå – öå çäîðîâ’ÿ. Âè æ íå êàëіêà. Óñå áóäå äîáðå». Êîëè òîé ÷îëîâіê ïîïðîùàâñÿ é ïіøîâ, âîíà ïîáà÷èëà, ùî âіí ñèëüíî øêóòèëüãàâ, áî îäíà íîãà â íüîãî áóëà êîðîòøà. Äåÿêі ëþäè ñïî÷àòêó ãîâîðÿòü, à ïîòіì äóìàþòü. À òðåáà íàâïàêè. Ïåðåä òèì, ÿê ùîñü ãîâîðèòè, çâàæòå, ÷è íіêîãî íå îáðàçèòü òå, ùî âè õî÷åòå ñêàçàòè (Çà І. Òîìàíîì). ІІ. Виконайте завдання до тексту. 1. З’ясуйте за допомогою тлумачного словника лексичні значення слів тактовність, ввічливість. Доберіть до них синоніми. 2. Випишіть із тексту складнопідрядні речення з кількома підрядними. Визначте вид підрядності. 3. Побудуйте схеми виписаних речень. 4. Знайдіть складнопідрядні речення з однією підрядною. Виконайте письмово синтаксичний розбір одного з них. 5. Складіть і запишіть речення, яке за будовою відповідало б останньому реченню тексту.

Спілкування – велике мистецтво, якого потрібно наполегливо вчитися. Щоб стати успішною людиною, треба стежити за тим, як і про що ми говоримо. Упродовж життя людина пізнає секрети спілкування, учиться на чужих і власних помилках. Багато корисних порад щодо того, як стати гарним співрозмовником, як знайти спільну мову з друзями й діловими партнерами, як підтримувати доброзичливі стосунки з людьми та багато іншого, є в книжках Іржі Томана «Мистецтво говорити» та Дейла Карнегі «Як знаходити друзів і впливати на людей». Прочитайте ці книжки й поділіться своїми «знахідками» з однокласниками, рідними, знайомими.

209 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Побудуйте схеми. Визначте вид підрядності (однорідна, неоднорідна, послідовна). 1. Ìîâèëè ùî êîëèñü іç öüîãî êàìåíÿ áîãè äåðåâëÿíñüêîї çåìëі ñêèíóëè â ÷îðòîðèї ÿêîãîñü êèїâñüêîãî çàáðîäó-ñâÿùåíèêà ùî õîòіâ áóâ їõ âіðó çàìіíèòè íîâîþ, ðîìåéñüêîþ (Ð. Іâàí÷åíêî). 2. Êîëè çåìëåðîáè îáñіþâàëèñü і íàñòàâàëî áіëüøå ÷àñó êîëè ïðîìіííÿ ñîíöÿ ïðèïіêàëî âіä÷óòíіøå і ðîçâèòîê îðãàíі÷íîãî æèòòÿ éøîâ øâèäøå ñëîâ’ÿíè ñïðàâëÿëè ñâÿòî íà ÷åñòü Ëàäà (ß. Ãîëîâàöüêèé). 3. Òàì äå ðі÷êà ïåðåòèíàє äàâíі êðèñòàëі÷íі ïîðîäè íàä її ñòіéêèì ïðàâèì áåðåãîì âèñî÷èòü âåëèêà êàì’ÿíà áðèëà ùî íàãàäóє ãîëîâó äðåâíüîãî ðèöàðÿ ÿêèé âäèâëÿєòüñÿ â áëàêèòü ðі÷êè (Ã. Ñêóðëàò). 4. Îòàêîãî âå÷îðà êîëè öâіòóòü ñàäêè і ç êîæíîãî ëóíàє çíåìîæëèâå ïòàøèíå ùåáåòàííÿ ãîñòðіøå âіä÷óâàєø ñàìîãî ñåáå і âñå òå, ùî òåáå îòî÷óє (Є. Ãóöàëî). 5. Òèøà ñòîÿëà òàêà ìіñòêà1 ùî Äìèòðî ïî÷óâ ÿê á’єòüñÿ éîãî ñåðöå (Є. Ãóöàëî). ІІ. Розберіть за будовою виділені слова, визначте спосіб їх творення. 1

Ìіñòêèé – ÿêèé îõîïëþє áàãàòî ÿâèù, ÿêîñòåé; âñåîñÿæíèé.

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ 210 Складіть і запишіть складнопідрядні речення, використовуючи подану схему. Визначте вид складнопідрядних речень. Ìè ñòâîðèëè øêіëüíèé âåá-ñàéò, éò,,

íà ÿêîìó …

õî÷à …

ïіñëÿ òîãî ÿê …

… òàê ùî

îñêіëüêè …

äëÿ òîãî ùîá …

211 Запишіть речення українською мовою. Зіставте використання підрядних сполучників і сполучних слів в українській та російській мовах. 1. Íå èùè ïðàâäû â äðóãèõ, êîãäà åё â òåáå íåò (Íàð. òâîð÷åñòâî). 2. Êàêèå áû ïóòè êóäà áû íè âåëè, íî â öåëîì ìèðå íå íàéòè ìèëåé ðîäíîé çåìëè (Â. Èíáåð). 3. Êîãäà ÿ çðÿ ìèíóòó ïîòåðÿë, ìíå æàëü ñåáÿ (Ñ. Îñòðîâîé). 4. Äåòè, ðàñòóùèå â ñïîðòèâíîé ñåìüå, îáû÷íî ðàíî ïðèîáùàþòñÿ ê óâëå÷åíèþ ðîäèòåëåé (Èç æóðíàëà). 5. Õîòÿ ëîæü åùё æèâёò, íî ñîâåðøåíñòâóåòñÿ òîëüêî ïðàâäà (Ìàêñèì Ãîðüêèé). 6. Åñëè ÷åëîâåê íàøёë ñâîё ïðèçâàíèå, òðóä ñòàíîâèòñÿ äëÿ íåãî ðàäîñòüþ (Ã. Òèòîâ). СЛОВНИЧОК Зря я – (укр.) дарéмно; приобщáться я – (укр.) долучатися; совершéнствуется я – (укр.) удосконалюється; призвáние – (укр.) покликання.

212 І. Напишіть текст під диктовку. Написане звірте з надрукованим. Поясніть суть допущених помилок, якщо такі були. Äàëåêèé âîãíèê íà õóòîðі áіëÿ ìіñòå÷êà çäàєòüñÿ ìåíі çîðåþ, ùî ñòàëà â ÷èєìóñü âіêíі, ùîá ðàäіñíіøå æèëîñÿ äîáðèì ëþäÿì. Îò àáè é íàì óçÿòè îäíó çіðêó ó ñâîþ îñåëþ… І çäàєòüñÿ ìåíі, ùî, ìèíóâøè ïîòåìíіëі âіòðÿêè, ÿ âõîäæó â ñèíє êðàéíåáî, áåðó ç íüîãî ñâîþ çіðêó òà é íàâïðîñòåöü ïîëÿìè ïîñïіøàþ â ñåëî. À â öåé ÷àñ íåâèäèìèé ñîí, ùî ïðè÷àїâñÿ â óçãîëîâ’ї íà äðóãîìó ïîêîñі, òîðêàєòüñÿ ïîâіê і íàáëèæàє äî ìåíå çіðêè (Çà Ì. Ñòåëüìàõîì). ІІ. Побудуйте схему першого речення.

213 Відредагуйте усно речення. Поясніть суть допущених помилок у вживанні сполучників. 1. Ïðîòîêîë çáîðіâ ïіäïèñàëè âñі ÷ëåíè êîìіñії, îäíà÷å ç îêðåìèìè çàóâàæåííÿìè. 2. Îëåíêî, îäÿãíè òåïëіøó êóðòêó, çâàæàþ÷è íà òå ùî ñüîãîäíі ïðîõîëîäíî. 3. Ó÷èòåëü ñêàçàâ, ùî Äìèòðî ïðîïóñòèâ áàãàòî óðîêіâ, ùî ìîæå ïîãàíî âïëèíóòè íà óñïіøíіñòü, ùî є íåïðèïóñòèìèì. 4. Ùî áіëüøå ïðàöþâàòèìåø, òèì áіëüøå ìàòèìåø. 5. Ç âåðåñíÿ ïî æîâòåíü ìóçåé íå ïðàöþâàòèìå, ïîçàÿê çà÷èíÿєòüñÿ íà ðåìîíò. 6. ßê íå ñòàðàâñÿ, àëå îäíàê íå ìіã óñüîãî çðîáèòè. 214 Складіть і запишіть речення за схемами. Виконайте письмово синтаксичний розбір одного складеного речення. 1. [ 100

], (ùî … ), (ùî …), (ÿêèé … ).

2. [

], (äå … ), (äå … ).

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ 3. [

], (êîëè … ) і ( ).

4. (õî÷ … ), [

], (áî á … ).

215 І. Прочитайте текст. Розкажіть, які почуття оволоділи хлопцем, коли він зрозумів, що закохався. Чому він вирішив стати непомітним? ÞËІÀÍÀ ß íå õîòіâ äóìàòè ïðî òó äіâ÷èíó, àëå є ðå÷і, íåïіäâëàäíі íàøіé âîëі. Îòîæ, íåïіäâëàäíèì âëàñíіé âîëі ñòàâ і ñàì. Íі, ÿ âæå íå âèñòàâëÿâñÿ їé íà î÷і. ß íèøêîì äèâèâñÿ íà íåї íà ïåðåðâàõ òàê, ùîá âîíà òîãî íå ïîìі÷àëà. Ó öåé äåíü äîâіäàâñÿ, ùî іì’ÿ â íåї êðàñèâå é ðіäêіñíå – Þëіàíà… Öå іì’ÿ ÷îìóñü ó ìåíå ïîâ’ÿçóâàëîñÿ іç Øåêñïіðîâîþ Äæóëüєòòîþ, і âîíà â æèòåéñüêіé íàøіé âèñòàâі öіëêîì íà òó ðîëü ïіäõîäèëà. Çàòå ÿ íà ðîëü Ðîìåî íå ïіäõîäèâ íіÿê. Áóâ ñüîãîäíі íåóâàæíèé. Ìîæå, І. Ìàð÷óê. Ïîðòðåò òðîõè é ñóìíèé. Äèâèâñÿ ÿ íà Þëіàíó, і ùîñü òàêå íåçáàãíåííå çі ìíîþ òâîðèëîñÿ! Òèõà ðàäіñòü ìåíå îõîïëþâàëà, ùîñü ìåíå çà÷àðîâóâàëî. Äèâèâñÿ ó âіêíî, çà ÿêèì і äîñі éøîâ ñíіã, і âіä÷óâàâ ó òîìó ñíіãó ñõîâàíó ñîëîäêó òàєìíèöþ. Ñàì çàïèíàâñÿ òієþ ñîëîäêîþ òàєìíèöåþ, òàê ùî íàâіòü íàøі äіâ÷àòà ïî÷àëè íà ìåíå ïîçèðàòè. І ÿ âèðіøèâ ñòàòè ñіðèì òà íåïîìіòíèì, ïîñіðіâ ó ñâîєìó ñіðîìó êóòêó і íàâіòü ñêðèâèâñÿ, íіáè â ìåíå é ñïðàâäі áîëіëà ãîëîâà… Äðóãå, ùî ìåíå òóðáóâàëî і ïðî ùî õîòіâ ïîñèëüíî äáàòè, – öå òå, àáè ìîãî íåçâè÷àéíîãî äî íåї іíòåðåñó íå ïîìіòèëà ñàìà Þëіàíà. Ïî-ïåðøå, íå íàäіÿâñÿ, ùî ìîє ïî÷óòòÿ áóäå ðîçäіëåíå і ùî íå ïіääàìñÿ ÿ і ç її áîêó ãëóìó1. Ïî-äðóãå, ùå íå âіðèâ ñàì ñîáі, àäæå ñüîãîäíі â ìåíі öâіòå áіëà âèøíÿ, à çàâòðà ìîæó ïðîêèíóòèñÿ ç õîëîäíèì ñåðöåì. Õіáà ìàëî õèìåð2 íàñ ó öüîìó ñâіòі ïîáèâàє? À öå òàêè áóëà õèìåðà, ìàëåíüêå áåçóìñòâî, ñóïðîòè ÿêîãî íå çíàþ іíøèõ ëіêіâ, ÿê ïåðåæèòè éîãî é çàáóòè (Çà Â. Øåâ÷óêîì). ІІ. Виконайте завдання до тексту. 1. Випишіть із тексту складнопідрядні речення із з’ясувальними підрядними частинами. Визначте засоби зв’язку частин. 2. Виконайте письмово синтаксичний розбір виділеного речення. Обґрунтуйте розділові знаки. 3. Визначте, які види складнопідрядних речень з підрядними обставинними є в тексті. 4. Обґрунтуйте наявність або відсутність коми перед усіма сполучниками і в реченнях тексту. 1

Ãëóì – íàñìіõàííÿ. Õèìåðà å – (ïåðåí.) äèâîâèæíà ôàíòàçіÿ, íåçäіéñíåííà ìðіÿ, âèòâіð óÿâè; äèâîâèæíі ïðèìõè; äèâíà ïîâåäіíêà êîãî-íåáóäü; äèâàöòâà. 2

101

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ 216 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Чим прекрасне почуття закоханості? У чому, на вашу думку, полягає краса людських взаємин? 217 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте пунктограми. 1. Êîëè ïіñíі ìîéîãî êðàþ ïëèâóòü ó ðіäíèõ ãîëîñàõ ìåíі çäàєòüñÿ ùî çáèðàþ öіëþùі òðàâè ÿ â ëóãàõ (Ì. Ðèëüñüêèé). 2. Çâå÷îðà êîëè âñі ëþäè áóëè çàéíÿòі ñâÿòîì çàïðіã âіí ñâîї âîëèêè é ïîñêðèïіâ ïîëîçêàìè ç ñåëà (І. Öþïà). 3. ßêáè ÿ êåðóâàâ öèì ìóçåєì ÿ ïîñòàðàâñÿ á õî÷à á îäíó êіìíàòó â ÿêіé æèâ Ìèõàéëî Ìèõàéëîâè÷ îáñòàâèòè òî÷íіñіíüêî òàê ÿêîþ âîíà áóëà â òі ðîêè êîëè òàì æèâ ïèñüìåííèê (Þ. ßíîâñüêèé). 4. Äçâåíÿòü íіìîþ òóãîþ ëіñè êîëè їõ íі÷ òðåìòëèâà1 îáíіìàє і âіä î÷åé ó ðåâíîñòі õîâàє ïðèíàäè їõ ïåðâіñíîї êðàñè (Â. Ñèìîíåíêî). ІІ. У першому реченні надпишіть частини мови. ІІІ. Приєднайте до частини «Ластівки літали понад самою землею» запропоновані варіанти та з’ясуйте вид кожного з утворених речень.

Âàðіàíòè çàâåðøåííÿ ðå÷åííÿ: 1. ...íàâіòü õëîï÷àêè їõ íå ëÿêàëè. 2. ...ñïîâіùàëè ïðî íàáëèæåííÿ äîùó. 3. ...äàðìà ùî øóëіêà âèñіâ ó íåáі. 4. ...à ç-çà ëіñó íàñóâàëà âåëåòåíñüêà õìàðà. ІV. Приєднайте до частини «Край дороги пишається достигла шипшина» запропоновані варіанти та з’ясуйте вид кожного з утворених речень.

Âàðіàíòè çàâåðøåííÿ ðå÷åííÿ: 1. ...à êðàé ëіñó ãîðäîâèòî øåëåñòèòü ÿñåí. 2. ...ñòðі÷àє ç äàëåêîї äîðîãè ïòàõіâ. 3. ...äàðìà ùî äàâíî íå áóëî äîùіâ. 4. ...íàâіòü õîëîäíі ðàíêè її íå ëÿêàþòü. 218 Перекладіть усно речення українською мовою. Поширте їх однією або кількома підрядними частинами. Перебудовані речення запишіть. 1. Àêàöèè íàïîëíÿëè âîçäóõ íåæíûì àðîìàòîì. 2. Ìû áîÿëèñü îïîçäàòü íà ïîåçä. 3. Ãðîçà çàñòèãëà ìåíÿ îêîëî äîìà. 4. Ïåðåä íàìè ðàññòèëàëàñü ìðà÷íàÿ ñòåïü. 5. ß òîëüêî è äóìàë î ïðåäñòîÿùåì âèçèòå ê âðà÷ó. 6. Ãðîìêî çàëàÿëè ñîáàêè. 2 219

Виконайте завдання одного з варіантів.

Âàðіàíò À. Ñòâîðіòü íåâåëèêèé äîïèñ äî âåá-ñàéòó ïðî óñïіøíó ó÷àñòü øêîëÿðіâ ó Âñåóêðàїíñüêîìó ôåñòèâàëі-êîíêóðñі ñêðàéáіíã-ðîëèêіâ «Ïîêîëіííÿ ìîáіëüíîãî Іíòåðíåòó» ç âèêîðèñòàííÿì ñêëàäíîïіäðÿäíèõ ðå÷åíü (іíôîðìàöіþ ïðî êîíêóðñ çіáðàòè â ìåðåæі Іíòåðíåò). Âàðіàíò Á. Ñêëàäіòü ðîçäóì (7–9 ðå÷åíü) çà çìіñòîì ïðèñëіâ’ÿ (íàïðèêëàä: Êðèíèöþ êîïàé íå òîäі, ÿê ñïðàãà çàìó÷èëà. Õî÷ ñîâіñòü і áåççóáà, à çàãðèçòè ìîæå) ç âèêîðèñòàííÿì ñêëàäíîïіäðÿäíèõ ðå÷åíü. 1

102

Òðåìòëèâèé – (ðîñ.) òðåïåùóùèé, òðåïåòíûé.

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ Âàðіàíò Â. Ñêëàäіòü ðîçäóì (7–9 ðå÷åíü) ïðî ðîëü ñïîðòó â æèòòі ìîëîäі, îñíîâíó äóìêó ÿêîãî âèðàæåíî åïіãðàôîì «ßê çäîðîâ’ÿ çíèêàє, òî ùàñòÿ òіêàє» àáî «ßêùî òè õî÷åø çìіöíèòè äóõ, ïіäòðèìóé ñèëó òіëà». Âèêîðèñòàéòå ñêëàäíîïіäðÿäíі ðå÷åííÿ. Âàðіàíò Ã. Ñòâîðіòü òåêñò (5–7 ðå÷åíü) çâåðíåííÿ-ïðîõàííÿ äî îäíîëіòêіâ ïðî äîïîìîãó ëþäÿì, ÿêі ñòàëè æåðòâàìè ñòèõіéíîãî ëèõà (ç óæèâàííÿì ñêëàäíîïіäðÿäíèõ ðå÷åíü ç ïіäðÿäíèìè ñïîñîáó äії òà ñòóïåíÿ). 220 І. Прочитайте фразеологізми. Поясніть їхнє значення. За потреби скористайтеся фразеологічним словником. Òàíòàëîâі ìóêè, ïіððîâà ïåðåìîãà, óçÿòè ãîðó, êèðïó ãíóòè, ÿê êîðîâà ÿçèêîì çëèçàëà, õî÷ ãðåáëþ ãàòè, âèòðіøêè ïðîäàâàòè, ïîêëàñòè â äîâãèé ÿùèê, çà ñіìîìà çàìêàìè, ÿê ðàê ñâèñíå, ñіì ï’ÿòíèöü íà òèæäåíü. ІІ. Складіть і запишіть із двома фразеологізмами (на вибір) складнопідрядні речення. Підкресліть фразеологізми відповідно до їхньої синтаксичної ролі.

221 Запишіть слова разом або через дефіс. Правильність написання перевірте за словником. Ïåðåêîòè/ïîëå, àâіà/ëàéíåð, ãåî/ïîëіòèêà, Íîâî/óêðàїíêà, ëіêàð/òåðàïåâò, іíæåíåð/ìåõàíіê, ñîí/òðàâà, єâøàí/çіëëÿ, æóê/ðîãà÷, åêñ/÷åìïіîí, ìіíі/ñïіäíèöÿ, êèñëî/ìîëî÷íèé, ìàøèíî/áóäіâíèé, êèñëî/ñîëîäêèé, õіìіêî/áіîëîãі÷íèé, çàõіäíî/óêðàїíñüêèé, àòîìíî/ìîëåêóëÿðíèé, âñåñâіòíüî/іñòîðè÷íèé, æîâòî/áëàêèòíèé. 222

МІКРОФОН. Продовжте усно речення.

1. Âèâ÷èâøè òåìó «Ñêëàäíîïіäðÿäíå ðå÷åííÿ», ÿ çðîçóìіâ (çðîçóìіëà), ùî… 2. Íàéñêëàäíіøèì ïіä ÷àñ âèâ÷åííÿ öієї òåìè äëÿ ìåíå áóëî… 3. Ñâîї çíàííÿ ç òåìè ÿ á îöіíèâ (îöіíèëà) íà…

Ãîòóєìîñÿ äî òåìàòè÷íîãî îöіíþâàííÿ Виконайте завдання. Перевірте правильність виконання за допомогою відповідей у додатку

1. Ñêëàäíîïіäðÿäíèì ç îçíà÷àëüíîþ ïіäðÿäíîþ ÷àñòèíîþ є ðå÷åííÿ À І âæå òèõà-òèõà ïіñíÿ ñíóєòüñÿ ç âèñîòè, äå îáíÿëèñÿ ãîëóáå íåáî é çåëåíі ãîëîâè ñïіâó÷èõ îñîêîðіâ (І. Öþïà). Á Ïîõèáêè äðóçіâ ìè ïîâèííі âìіòè âèïðàâëÿòè àáî çíîñèòè, êîëè âîíè íåñåðéîçíі (Ã. Ñêîâîðîäà). Â І ÿêùî âïàäåø òè íà ÷óæîìó ïîëі, ïðèéäóòü ç Óêðàїíè âåðáè і òîïîëі (Â. Ñèìîíåíêî). Ã Ïîâіòðÿ ñòàëî òàêèì ïðîçîðèì, ùî áóëî äàëåêî âèäíî ãîëі äåðåâà ïîíàä øëÿõîì… (Ãð. Òþòþííèê). 2. Ñêëàäíîïіäðÿäíèì іç ç’ÿñóâàëüíîþ ïіäðÿäíîþ ÷àñòèíîþ є ðå÷åííÿ À Ïðèїæäæàéòå ÷àñòіøå äîäîìó, ùîá íå ìó÷èëà ñîâіñòü ïîòîìó (Ì. Ëóêіâ). Á Ëþäè ïåðåñòàþòü ìèñëèòè òîäі, êîëè ïåðåñòàþòü ÷èòàòè (Ä. Äіäðî). 103

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ Â Ñïàñèáі, íåíå, ùî òè íàâ÷èëà äçâіíêîї ìîâè ç äèòèííèõ ëіò (Ï. Ðåáðî). Ã Ìîëîäієø, Êèєâå, õî÷ ñòàðèé ëіòàìè, і ãîðäèøñÿ çíîâó òè ïàðêàìè é ñàäàìè (Ä. Ëóöåíêî). 3. Ó ðå÷åííі Õî÷ êîçàöüêà äåðæàâà іñíóâàëà íå äîâãî é ïîñіäàëà òіëüêè ÷àñòèíó óêðàїíñüêîї òåðèòîðії, îäíàê ìàëà âèðіøàëüíèé âïëèâ íà ðîçâèòîê íàöіîíàëüíîї ñâіäîìîñòі (Іç æóðíàëó) є ïіäðÿäíà ÷àñòèíà À ÷àñó Á ç’ÿñóâàëüíà Â äîïóñòó Ã íàñëіäêó 4. Ñõåìі [ ], ( ), ( ) âіäïîâіäàє ðå÷åííÿ À Ó ñàäêó òåæ ïàíóє óðî÷èñòà, çàìèñëåíà òèøà, ÿêà ìèìîâîëі ïðèìóøóє ïðèñëóõàòèñü äî òîãî, ùî äієòüñÿ â òâîїé äóøі (Є. Ãóöàëî). Á ßêáè ïîäóâ âіòåð, ÿêáè ïîäóæ÷àëà íà îçåðі õâèëÿ, òî îñòðіâåöü ìіã áè ÷è çà õâèëåþ ïîïëèñòè, à ÷è çà âіòðîì çëåòіòè âãîðó (Є. Ãóöàëî). Â Êâіòíå ñîíÿõ äî ñõîäó ëèöåì, éîìó áäæîëè ãóäóòü ñòîãîëîñî, ÿ óñіì ãîâîðèëà ïðî öå, òà íіõòî íå õîòіâ ìåíå ñëóõàòü (Ã. ×óáà÷). Ã Êîëè âè íå çíàєòå, ÿê íàøі ìàòåðі áіëèëè ïîëîòíà, òî âè áàãàòî ÷îãî âòðàòèëè (Çà Ì. Ñòåëüìàõîì). 5. Óñòàíîâіòü âіäïîâіäíіñòü ìіæ ðå÷åííÿì òà âèäîì ïіäðÿäíîñòі (îäèí âèä є çàéâèì). Ðå÷åííÿ 1 Íàâіòü êîëè ïіäõîïèëè ïіñíþ âñі ðàçîì, áóëî ÷óòè äçâіíêèé ãîëîñ Ñàøêà, ùî ÷àéêîþ çëіòàâ íàä õâèëåþ іíøèõ ãîëîñіâ (Â. Íåñòàéêî). 2 Ïðèїõàëè äî ëіñó, â ÿêîìó äіä íàîáіöÿâ òàêі âèñîêі ÷åðåøíі, ÿêі áіëüøå íіäå íå ðîñòóòü, і òàêі ñìà÷íі ÿãîäè, ÿêі áіëüøå íіäå íå ðîäÿòü (Є. Ãóöàëî). 3 Íàä ïðèòîìëåíèì çàâîðîæåíèì ñòåïîì ñòîÿëà òàêà òèøà, ùî ÷óòè áóëî, ÿê çíèçó äèõàє êîëîñ, à çãîðè âèïàäàþòü ðîñè… (Ì. Ñòåëüìàõ).

Âèä ïіäðÿäíîñòі À îäíîðіäíà ïіäðÿäíіñòü Á íåîäíîðіäíà ïіäðÿäíіñòü Â ïîñëіäîâíà ïіäðÿäíіñòü Ã ïîñëіäîâíà é îäíîðіäíà ïіäðÿäíіñòü

6. Ñõåìà [ ], ( ), ( ), ( ) âіäïîâіäàє ðå÷åííþ À ç ïîñëіäîâíîþ ïіäðÿäíіñòþ Á ç ïîñëіäîâíîþ é îäíîðіäíîþ ïіäðÿäíіñòþ Â ç íåîäíîðіäíîþ ïіäðÿäíіñòþ Ã ç ïîñëіäîâíîþ é íåîäíîðіäíîþ ïіäðÿäíіñòþ 7. Ïóíêòóàöіéíó ïîìèëêó äîïóùåíî â ðå÷åííі À Îðáіòó ëіòà äîïèñàâ ëèñòîê і ëіã íà ñòåæêó, ùî ïðÿìóє â îñіíü (Ì. Áîðîâêî). Á Äèêі ãóñè ç÷èíÿþòü òàêå âåðåñêëèâå ґåëґîòàííÿ, ùî, ïî÷óâøè éîãî, äîâãî íå ìîæåø âèòіñíèòè іç ñåðöÿ ñìóòêó (Іç æóðíàëó). 104

Ñêëàäíîïiäðÿäíå ðå÷åííÿ Â Çàâæäè ïðèєìíî áóëî çãàäóâàòè âñå, ùî çðîáèâ äîáðîãî, áî òіëüêè âîíî ââîäèòü íàñ ó êîëî іíøèõ ëþäåé, ðîáèòü їõ áðàòàìè, à íå ïðîñòî ñóñіäàìè (Â. Ñòóñ). Ã Êîëè äî òåáå ïðèëå÷ó çàñÿє âñå íàâêðóã, ÿê ïіñëÿ òåïëîãî äîùó â ðîñі âàæêіé çåëåíèé ëóã (Ä. Ïàâëè÷êî). 8. Ïðàâèëüíî ðîçñòàâëåíî ðîçäіëîâі çíàêè â ðå÷åííі À Äîêëàñòè òðåáà ðóêè ìîçîëÿñòі, ùîá êðàñóâàâñÿ âáîãèé ïåðåëіã, íå÷óâàíî áàãàòèì óðîæàєì (Ì. Ðèëüñüêèé). Á Êîëè äî ðі÷êè Îðåëі ùå òðàïëÿëèñü äå-íå-äå ñåëà, òî çà ðі÷êîþ âæå áóâ ãîëèé ñòåï (Ï. Ïàí÷). Â ß âîñêðåñ, ùîá іç âàìè æèòè ïіä øàëåíñòâîì âåñíÿíèõ çëèâ (Â. Ñèìîíåíêî). Ã Äàíèëî ïîñòóêàâ ó âіêîíöå ùîá ìàòè îä÷èíèëà éîìó äâåðі, ïðèñëóõàâñÿ äî її õîäè (Ì. Ñòåëüìàõ). 9. Ñêëàäіòü ñêëàäíîïіäðÿäíå ðå÷åííÿ ç îäíîðіäíîþ ïіäðÿäíіñòþ. Íàêðåñëіòü éîãî ñõåìó. 10. Іç äâîõ ïðîñòèõ ðå÷åíü ñêëàäіòü і çàïèøіòü ñêëàäíîïіäðÿäíå ç ïіäðÿäíîþ ÷àñòèíîþ íàñëіäêó. Íàêðåñëіòü ñõåìó. Òåïëèé òóìàí ñëàâñÿ ïî ïîëþ і íàëèâ áàëêó ïî ñàìі âіíöÿ. Äåðåâà ïîòîïàëè â òóìàíі. ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Які речення є складнопідрядними? Скільки підрядних частин може мати складнопідрядне речення? Яке місце може займати підрядна частина стосовно головної? 2. Назвіть засоби зв’язку частин складнопідрядного речення. Чим між собою різняться сполучники й сполучні слова? Наведіть приклад речення, частини якого з’єднано за допомогою сполучного слова. 3. На які види за значенням поділяють підрядні частини? 4. Розкажіть про особливості складнопідрядних речень з означальними підрядними частинами. Наведіть приклади. 5. Розкажіть про особливості складнопідрядних речень із з’ясувальними підрядними частинами. Наведіть приклади. 6. На які різновиди поділяють складнопідрядні речення з обставинними підрядними частинами? Які обставинні підрядні частини не відповідають на питання? Наведіть приклади речень з підрядними мети й причини. 7. Назвіть найхарактерніші ознаки складнопідрядних речень з неоднорідною й однорідною підрядністю. Наведіть приклади. 8. Яка особливість складнопідрядних речень з послідовною підрядністю? Чим ці речення відрізняться від інших видів складнопідрядних речень з кількома підрядними? 9. Розкажіть про розділові знаки та інтонацію в складнопідрядних реченнях. Коли між двома підрядними частинами кому не ставимо? 10. Пригадайте 3–4 прислів’я, які за будовою є складнопідрядними реченнями. Визначте вид цих речень.

105

ЦІКАВО ЗНАТИ • Наймісткішим на Землі словом вважається мамихлапинатана, що означає «дивитися один на одного з надією, що хто-небудь погодиться зробити те, що бажають обидві сторони, але не хочуть робити». • На Африканському континенті більше як 1000 різних мов. А в мові берберів у Північній Африці навіть немає писемної форми. • У письменника Ернеста Вінсента Райта є роман «Гедсбі», який складається з більш ніж 50 000 слів. У всьому романі немає жодної букви Е (найчастіше вживаної букви англійської мови). • В алфавіті кхмерів 72 букви, а в алфавіті туземців острова Бугенвіль – лише 11. • Запис слова «метро» по-японськи складається з трьох ієрогліфів, що означають «низ», «ґрунт» і «залізо».

ЯК ЦЕ БУЛО ЗВІДКИ ТВОЄ НАЙМЕННЯ? За однією з версій, назва міста Вінниці походить від річки Віннички. А назву цієї водойми пов’язують із давнім словом вєнч ч (вінч) – заплетений у косички сніп, тобто Дідух. Місто Львів заснував князь Данило Галицький і назвав його на честь свого сина Лева. Назва міста Полтави, за однією з версій, походить від назви річечки Лтава (ПоЛтава) – правої притоки Ворскли. Походження назви міста Суми пов’язують з річками Сумá та Сýмка. Легенда розповідає, що нібито на березі цієї річки знайшли три мисливські суми (сумки). Проте таке тлумачення історично не обґрунтоване. Назву міста Харкова одна з легенд пов’язує з іменем козака Харка, який заснував це поселення. КОРАБЕЛЬ Слово корабель у нашій мові відоме з досить віддалених часів. Це пряме усне запозичення з грецької мови, без посередництва цілої низки мов і народів, як ми здебільшого спостерігаємо. Чи є в нас докази того, що це запозичення відбулося саме усним шляхом? Є, ось хоча б такий. Слово карабосс у греків означало «морський рак», «краб». Вони цим словом, ужитим у переносному, образному значенні, називали певний вид своїх суден. Виходить, що це була не офіційна, а вільна, невимушена, розмовна назва. Такі слова, як правило, переходять з мови в мову усним шляхом, через безпосереднє спілкування людей. Не лише ми запозичили в греків це слово. Воно було й у римлян (карабус), потім в італійців (каравела), в іспанців та ін. У давньоруській мові воно мало форму корабль, у багатьох слов’ян (болгар, чехів, словаків, поляків, сербів та ін.) форму кораб б (За А. Коваль).

УСМІХНІМОСЯ Бабуся виховує внука: – Ну скільки можна гратися?! Почитай краще класиків, у їхніх творах є відповіді на всі запитання. – Цікаво, а що вони радять робити, якщо комп увесь час висне?

106 106 10

КОРИСНО ЗНАТИ Äієñëîâî «äÿêóâàòè» âèìàãàє ïіñëÿ ñåáå äàâàëüíîãî âіäìіíêà (äÿêóâàòè êîìó? ÷îìó?). НАПРИКЛАД: äÿêóâàòè áàáóñі, äÿêóâàòè ìàòåðі, äÿêóâàòè ïðèÿòåëåâі, äÿêóâàòè éîìó.

РОЗРІЗНЯЙМО Çàãàëüíèé – 1) òàêèé, ùî îõîïëþє, ñòîñóєòüñÿ âñіõ (çàãàëüíі çáîðè, çàãàëüíèé ñòðàéê); 2) îñíîâíèé, ãîëîâíèé, áåç äåòàëåé (çàãàëüíèé âèêëàä, çàãàëüíèé âèñíîâîê). Ñïііëüíèé – âëàñòèâèé íå îäíîìó (іíêîëè íàâіòü óñüîìó çàãàëîâі); íàëåæíèé êіëüêîì àáî áàãàòüîì (ñïіëüíі іíòåðåñè, ñïіëüíà êâàðòèðà). *** Ïðèìіðíèê – 1. ïåâíà ÷àñòèíà ç òèðàæó äðóêîâàíèõ âèäàíü àáî ðåïðîäóêöіé òâîðіâ îáðàçîòâîð÷îãî ìèñòåöòâà (ï’ÿòäåñÿò ïðèìіðíèêіâ «Êîáçàðÿ», äâà ïðèìіðíèêè ï’єñè Êàðïåíêà-Êàðîãî); 2. Îðèãіíàë àáî îäíà ç êîïіé ìàòåðіàëó, íàäðóêîâàíîãî àáî íàïèñàíîãî âіä ðóêè (ïåðøèé ïðèìіðíèê ñòàòòі). Åêçåìïëÿð – 1. ïåâíà ÷àñòèíà òèðàæó (àëå íàäàєìî ïåðåâàãó ñëîâó «ïðèìіðíèê»); 2. ïðåäñòàâíèê ÿêîãîñü âèäó òâàðèííîãî ÷è ðîñëèííîãî ñâіòó (áàãàòîêîëîñêîâі åêçåìïëÿðè).

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО äіþ÷і çàêîíè äîâåñòè òåîðåìó іíøèìè ñëîâàìè æèòëîâà ïëîùà êóïèòè íà âèïëàò çàõîäè íà ðіê íàïîëÿãàòè íà ñâîєìó

НЕПРАВИЛЬНО ÷èííі çàêîíè äîêàçàòè òåîðåìó äðóãèìè ñëîâàìè æèëà ïëîùà êóïèòè â ðîçñòðî÷êó ìіðîïðèєìñòâà íà ðіê íàñòîþâàòè íà ñâîєìó

НАГОЛОШУЙМО ПРАВИЛЬНО Ïðèêìåòíèêè, ÿêі ìàþòü: íàãîëîøåíå çàêіí÷åííÿ -èé íàãîëîøåíèé êîðіíü àáî ñóôіêñ áіðæîâèé òåðïêèé âèçâîëüíèé ґðóíòîâèé òîíêèé âè÷åðïíèé æèòëîâèé òîâñòèé ãåòüìàíñüêèé ëèñòÿíèé òîðô’ÿíèé çðó÷íèé ìàðøîâèé ôàõîâèé êâàñîëåâèé ìіëêèé ÷àðіâíèé êîñèé íîâèé ÷åðãîâèé îïòîâèé ïіëüãîâèé ÷åðñòâèé ïîðÿäêîâèé 107

І ТАКЕ БУВАЄ ÎÒÎ×ÈËÈ ÍÀÂІÒÜ ÑÂІÒ Êіëüêà ðàçіâ äîâåëîñÿ íàòðàïèòè íà òàêèé ñóðæèêîâèé âèòâіð, ÿê îòî÷óþ÷èé ñâіò (ðîñ. îêðóæàþùèé ìèð). Íàðåøòі, äóìàþ, äіáðàëèñÿ é äî ñâіòó, «îòî÷èëè» éîãî, áіäíåíüêîãî òà ðіäíåíüêîãî… Ùî æ ÷èíèòè? Ãîäèëîñü áè íàì óâàæíî ñòàâèòèñÿ äî ñêàðáіâ ðіäíîї ìîâè, ïëåêàòè їõ, äîòðèìóâàòèñÿ ëіòåðàòóðíèõ íîðì. І çàìіñòü íå ïðèòàìàííîãî óêðàїíñüêіé ìîâі âèñëîâó îòî÷óþ÷èé ñâіò óæèâàòè òàêèõ ñëіâ àáî ñïîëóê, ÿê äîâêіëëÿ, íàâêîëèøíє ñåðåäîâèùå, äîâêîëèøíє ñåðåäîâèùå, íàâêîëèøíіé ñâіò. Äîëó÷èìî äî öüîãî ðÿäó é íå âåëüìè ïîøèðåíі ñëîâà íàâêіëëÿ і äîâêðóææÿ (І. Âèõîâàíåöü).

КОРИСНО ЗНАТИ ÏÀÂÎÄÎÊ ×È ÏÎÂІÍÜ? Ïîíÿòòÿ «ïіäíÿòòÿ ðіâíÿ âîäè â ðі÷êàõ, îçåðàõ òîùî çà âåñíÿíîãî òàíåííÿ ñíіãó òà ëüîäó àáî çà òðèâàëèõ äîùіâ» ïîçíà÷àєìî íèçêîþ ñëіâ. Îñíîâíèìè ç-ïîìіæ íèõ є ïîâіíü і ïîâіäü. Íàïðèêëàä: Äîðîãà äî ëіñó íèçîâà, äå-íå-äå ïåðåëèòà ïîâіííþ, àëå íå ãëèáîêî… (Ãð. Òþòþííèê); Ïðî ïîâіäü âіí äîâіäàâñÿ íàïåðåä, ùå àæ çèìîþ (Î. Äîâæåíêî). Îñòàííіì ÷àñîì âèêîðèñòîâóþòü ïіä âïëèâîì ðîñіéñüêîї ìîâè ñëîâî ïàâîäîê. Öå çàïîçè÷åííÿ íå äîðå÷íå, áî äëÿ íàçâè òîòîæíîãî ïîíÿòòÿ ìàєìî â ðіäíіé ìîâі áàãàòî ñëіâ. Îòîæ óæèâàéìî ïîâіíü, ïîâіäü, ïîâіääÿ (І. Âèõîâàíåöü). ÄÎÊÓÌÅÍÒ ÏÎÊÀÇÓÞÒÜ, À ÍÅ ÏÐÅÄ’ßÂËßÞÒÜ Äëÿ áàãàòüîõ, íà æàëü, óæå ñòàëî çâè÷íèì óæèâàííÿ äієñëіâ ïðåä’ÿâëÿòè / ïðåä’ÿâèòè â ñëîâîñïîëóêàõ íà çðàçîê ïðåä’ÿâëÿéòå êâèòêè, ïðåä’ÿâëÿòè âèñîêі âèìîãè äî çíàíü і ò. ä. Â óêðàїíñüêіé ìîâі öі ðîñіéñüêі äієñëîâà â ïîäàíèõ ñëîâîñïîëóêàõ ìàþòü ðіçíі âіäïîâіäíèêè. Ïîðіâíÿéìî: ïðåäúÿâèòå áèëåò – ïîêàæіòü êâèòîê; ïðåäúÿâëÿòü âûñîêèå òðåáîâàíèÿ ê çíàíèÿì – âèñóâàòè âèñîêі âèìîãè äî çíàíü (Ê. Ãîðîäåíñüêà).

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО

НЕПРАВИЛЬНО

â Óêðàїíі ïàì’ÿòíèê Øåâ÷åíêó íàáîëіëå ïèòàííÿ õðóù àâàðіéíèé ñòàí ðі÷êîâèé âîêçàë âèõîäèòè ç àâòîáóñà ñåðöåâèé íàïàä îïëàòèòè ïðîїçä

íà Óêðàїíі ïàì’ÿòíèê Øåâ÷åíêà íàáîëіâøå ïèòàííÿ ìàéñüêèé æóê àâàðіéíå ñòàíîâèùå ðі÷íèé âîêçàë ñõîäèòè ç àâòîáóñà ñåðöåâèé ïðèñòóï îïëàòèòè çà ïðîїçä

Ñèíòàêñèñ. Ïóíêòóàöiÿ Êîëè çíèêàє íàðîäíà ìîâà – íàðîäó áіëüøå íåìà! Âіäáåðіòü ó íàðîäó âñå – âіí óñå ìîæå ïîâåðíóòè, âіäáåðіòü ìîâó – âіí íіêîëè áіëüøå íå ñòâîðèòü її: âìåðëà ìîâà â óñòàõ íàðîäó – âìåð і íàðîä. Ê. Óøèíñüêèé

Áåçñïîëó÷íèêîâå ñêëàäíå ðå÷åííÿ ВИ ЗНАТИМЕТЕ:  ознаки безсполучникового складного речення.

ВИ ВМІТИМЕТЕ:  розмежовувати безсполучникові складні речення й сполучникові;  визначати смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення;  правильно інтонувати безсполучникові складні речення;  правильно ставити розділові знаки між частинами безсполучникового складного речення;  використовувати виражальні можливості безсполучникових складних речень.

Áåçñïîëó÷íèêîâå ñêëàäíå ðå÷åííÿ

§ 17. ÁÅÇÑÏÎËÓ×ÍÈÊÎÂÅ ÑÊËÀÄÍÅ ÐÅ×ÅÍÍß ÒÀ ÉÎÃÎ ÎÇÍÀÊÈ Ïðî òå, ÿê ïîєäíàíі ìіæ ñîáîþ ÷àñòèíè áåçñïîëó÷íèêîâîãî ðå÷åííÿ, ïðî ñìèñëîâі âіäíîøåííÿ ìіæ öèìè ÷àñòèíàìè, à òàêîæ ïðî іíòîíàöіþ ПРИГАДАЙМО. Які є види складних речень? За допомогою яких засобів поєднуємо частини складносурядних і складнопідрядних речень? А. Визначте, у якому складному реченні частини з’єднано без сполучника, а отже, воно є безсполучниковим.

Òèøà íàâêðóãè, ñïëÿòü â ðîñі ëóãè (Î. Áîãà÷óê).

Ïðîéøîâ äîù, і äåðåâà çàÿñíіëè ïіä ñîíöåì (Óëàñ Ñàì÷óê).

Б. Яке з поданих безсполучникових речень можна перебудувати на складносурядне, а яке – на складнопідрядне?

Ïëèíå áіëèé ÷îâíèê, âіòåð ëåäâå äèøå (Ëåñÿ Óêðàїíêà).

Ðàïòîì âîâê íàñòîðîæèâñÿ: éîìó ïî÷óëèñÿ ïîñòðіëè (Ì. Âіíãðàíîâñüêèé).

В. Зробіть висновок про особливості безсполучникових складних речень.

Безсполучникове речення

Áåçñïîëó÷íèêîâèì ((ðîñ. áåññîþçíûì) íàçèâàþòü ñêëàäíå ðå÷åííÿ, ÷àñòèíè ÿêîãî ïîєäíàíі â îäíå çìіñòîâå öіëå ëèøå çà äîïîìîãîþ іíòîíàöії, òîáòî áåç ñïîëó÷íèêіâ ÷è ñïîëó÷íèõ ñëіâ. НАПРИК ЛАД: Çíîâó öâіòóòü ö ó êàøòàíè, õâèëÿ äíіïðîâñüêà á’є. 1-øà ÷àñòèíà

2-ãà ÷àñòèíà

Ñõåìà öüîãî ðå÷åííÿ: [ ] , [

ÂÈÄÈ ÁÅÇÑÏÎËÓ×ÍÈÊÎÂÈÕ ÐÅ×ÅÍÜ ÒÀ ÑÌÈÑËÎÂІ ÂІÄÍÎØÅÍÍß ÌІÆ ×ÀÑÒÈÍÀÌÈ Âèä ðå÷åííÿ

ç ðіâíîïðàâíèìè, íåçàëåæíèìè îäíà âіä îäíîї ÷àñòèíàìè

Ñìèñëîâі âіäíîøåííÿ ìіæ ÷àñòèíàìè

Ïðèêëàäè

îäíî÷àñíîñòі ïîäіé, ÿâèù

Ìіñÿöü íà íåáі, çіðîíüêè ñÿþòü, òèõî ïî ìîðþ ÷îâåí ïëèâå (Íàð. òâîð÷іñòü).

ïîñëіäîâíîñòі ïîäіé, ÿâèù

Ïðèãðіëî ñîíå÷êî, îáñîõëà çåìëÿ, ïîòÿãëî îðà÷à â ïîëå (Ì. Êîöþáèíñüêèé).

Íå ðóñàëîíüêà áëóêàє – òî äіâ÷èíà çіñòàâëåííÿ (ïðîòèñòàâëåííÿ) õîäèòü (Ò. Øåâ÷åíêî). ïîäіé, ÿâèù 110

Áåçñïîëó÷íèêîâå ñêëàäíå ðå÷åííÿ Ïðîäîâæåííÿ òàáëèöі

Ñìèñëîâі âіäíîøåííÿ ìіæ ÷àñòèíàìè

Âèä ðå÷åííÿ ç íåðіâíîïðàâíèìè, âіäíîñíî çàëåæíèìè îäíà âіä îäíîї ÷àñòèíàìè

Ïðèêëàäè

íàñëіäêó

Çàùåáåòàâ ñîëîâåéêî – ïіøëà ëóíà ãàєì (Ò. Øåâ÷åíêî).

ïðè÷èíè

І íå òðåáà äîëі äîðіêàòè: âñіõ íå ìîæå îáіãðіòü âîíà (Â. Ñèìîíåíêî).

óìîâè

Çðóáàâ äåðåâî – ïîñàäè äâà (Íàð. òâîð÷іñòü).

÷àñó

Ãàї øóìëÿòü – ÿ ñëóõàþ (Ï. Òè÷èíà).

äîïîâíåííÿ

Âіðþ: ðîçóì òåìíå çëî ïîáîðå (Ì. Ðóäåíêî).

ïîÿñíåííÿ

Çåëåíèé ÿð ñüîãîäíі íåçâè÷àéíèé: õèñòêèé òóìàí õèòàєòüñÿ íà äíі (Ñ. ×åðêàñåíêî).

Íåðіäêî áåçñïîëó÷íèêîâèì çâ’ÿçêîì ïîєäíóþòü êіëüêà ÷àñòèí, ìіæ ÿêèìè ìîæóòü іñíóâàòè ðіçíі ñìèñëîâі âіäíîøåííÿ. НАПРИКЛАД:

Ó÷îðà òóò ùå áàñóâàëî ëіòî, òåïåð äèâèñÿ: ìîëîäà çèìà! (Ì. Âіíãðàíîâñüêèé). [ ], [ ]: [ ]!

У безсполучниковому складному реченні немає головної та залежної частин.

Синтаксичні синоніми

Áåçñïîëó÷íèêîâі ðå÷åííÿ ç ðіâíîïðàâíèìè ÷àñòèíàìè ïîäіáíі äî ñêëàäíîñóðÿäíèõ ðå÷åíü. ПОРІВНЯЙМО: Áåçñïîëó÷íèêîâå ðå÷åííÿ

Ñêëàäíîñóðÿäíå ðå÷åííÿ

Äèõàє âіòåð, ëèíóòü ïàõî- Äèõàє âіòåð, і ëèíóòü ïàõîùі. ùі. Áåçñïîëó÷íèêîâі ðå÷åííÿ ç íåðіâíîïðàâíèìè ÷àñòèíàìè ïîäіáíі äî ñêëàäíîïіäðÿäíèõ ðå÷åíü. ПОРІВНЯЙМО: Áåçñïîëó÷íèêîâі ðå÷åííÿ

Ñêëàäíîïіäðÿäíі ðå÷åííÿ

Іäåø óäâîõ – äîðîãà êîðîòøà. Çíàþ: âåñíà áóäå ðàííÿ. Çðàäіâ ëіñ: ïî÷àâñÿ äîù.

Êîëè іäåø óäâîõ, òî äîðîãà êîðîòøà. Çíàþ, ùî âåñíà áóäå ðàííÿ. Çðàäіâ ëіñ, áî ïî÷àâñÿ äîù. 111

Áåçñïîëó÷íèêîâå ñêëàäíå ðå÷åííÿ Ó áåçñïîëó÷íèêîâèõ ñêëàäíèõ ðå÷åííÿõ ÷àñòèíè ìîæåìî âèìîâëÿòè ç іíòîíàöієþ ïåðåëіêó, ïîÿñíåííÿ ÷è çіñòàâëåííÿ. Íà ïèñüìі іíòîíàöіþ âіäîáðàæàєìî çà äîïîìîãîþ ðîçäіëîâèõ çíàêіâ.

Інтонація

ІÍÒÎÍÀÖІß ÁÅÇÑÏÎËÓ×ÍÈÊÎÂÎÃÎ ÐÅ×ÅÍÍß Âèä іíòîíàöії, ñõåìà ðå÷åííÿ

Ïåðåëіêó [ ] , [ ].

Ïîÿñíåííÿ [ ] : [ ].

Îñîáëèâîñòі іíòîíàöії

Ïðèêëàäè

Íåâåëèêà ïàóçà ìіæ ÷àñòèíàìè; Íàñòàëî ëіòî, íàñòàêîæíó ÷àñòèíó âèìîâëÿєìî îäíî- ëè é æíèâà (І. Íå÷óéòèïíî, ç ïîñòóïîâèì ïіäâèùåííÿì Ëåâèöüêèé). ãîëîñó; çíèæåííÿ ãîëîñó â êіíöі ðå÷åííÿ Çíà÷íà ïàóçà ìіæ ÷àñòèíàìè; ÷àñòèíè âèìîâëÿєìî ðіâíèì òîíîì; ïîÿñíþâàëüíі ñëîâà ïіäêðåñëåíî íàãîëîøóєìî

Òіëüêè ñêàæó îäíå: õî÷åòüñÿ, òàê õî÷åòüñÿ ìåíі â÷èòèñü (Ì. Ñòåëüìàõ).

Çіñòàâëåííÿ Òðèâàëà ïàóçà ìіæ ÷àñòèíàìè; Äóìàâ äîëÿ çóñòðі[ ] – [ ]. ïåðøó ÷àñòèíó âèìîâëÿєìî âèñî- íåòüñÿ – ñïіòêàëîñÿ ãîðå (Ò. Øåâ÷åíêî). êèì òîíîì, à äðóãó – çíèæåíèì Виражальні можливості

Áåçñïîëó÷íèêîâі ñêëàäíі ðå÷åííÿ âèêîðèñòîâóєìî äëÿ âèðàæåííÿ ÿñêðàâèõ êîíòðàñòіâ, óçàãàëüíåíü, âèñíîâêіâ, ëîãі÷íîї ïîñëіäîâíîñòі, íàäàííÿ âèñëîâëåííþ äèíàìі÷íîñòі. Öі ðå÷åííÿ åìîöіéíіøі, іíòîíàöіéíî áàãàòøі, íіæ ñêëàäíîñóðÿäíі é ñêëàäíîïіäðÿäíі.

224 І. Перекладіть усно речення українською мовою. Виберіть і запишіть українською мовою безсполучникові складні речення, підкресліть у них граматичні основи. 1. Íà ãîðå ñòîèò ëåñ, ïî-çà ëåñîì ñîëíöå âñõîäèò (Í. Ïðèøâèí). 2. Íà íåé áûëî áåëîå ãëàäêîå ïëàòüå ñ êðàñíûìè öâåòàìè çà ïîÿñîì, ñ ïðàâîãî áîêà; òå æå öâåòû ÿðêî è òåïëî êðàñíåëè â åё âîëîñàõ (À. Êóïðèí). 3. Ïðîñíóâøèñü ïîóòðó äîâîëüíî ïîçäíî, ÿ óâèäåë, ÷òî áóðÿ óòèõëà (À. Ïóøêèí). 4. Òî ñåðäöå íå íàó÷èòñÿ ëþáèòü, êîòîðîå óñòàëî íåíàâèäåòü (Í. Íåêðàñîâ). 5. Âåòåð, âñё âåòåð, îí äóåò è äóåò îñåíüþ (Í. Ïðèøâèí). 6. Òàì, ãäå ðàñòóò ðîçû, ðàñòóò è øèïû (Íàð. òâîð÷åñòâî). 7. Êàê òîëüêî ÿ âûõîäèë â ïàðê, ñîòíè ïòèö íà÷èíàëè ñóåòèòüñÿ íà âåòâÿõ (Ê. Ïàóñòîâñêèé). ІІ. Зіставте вимову й написання виділених слів в українській і російській мовах. СЛОВНИЧОК Ветвь – (укр.) гілка; і всхо х дит – (укр.) сходить; как только – (укр.) щойно; ненавидеть – (укр.) ненавидіти; осенью – (укр.) восени; поутруу – (укр.) уранці; просну н вшись – (укр.) прокинувшись; суетиться я – (укр.) метушитися; устало – (укр.) втомилося; ярко – (укр.) яскраво.

112

Áåçñïîëó÷íèêîâå ñêëàäíå ðå÷åííÿ 225 І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення, доберіть свій варіант заголовка. ÏÐÈÃÎÄÀ ÍÀ ÏÀÃÎÐÁІ Âåñíà çàâèðóâàëà áóðõëèâîþ ïîâіííþ, ñòðіìêà âîäà ñïіíèëà çàëèøêè ïîòåìíіëèõ íà ñîíöі ñíіãîâèõ çàìåòіâ. Ìèíóëî êіëüêà äíіâ, âîäÿíà êðóãîâåðòü óòèõîìèðèëàñÿ1, íà âèñîõëîìó ïàãîðáі çіáðàëàñÿ âöіëіëà æèâíіñòü. Ïіä äóáîì ñïîëîõàíî ïðÿâ âóõàìè áіëÿñòèé çàєöü. Âіí íå âñòèã ïîâíіñòþ ïîëèíÿòè: âåñíà ïðèéøëà ðàíî. І õî÷ âóõàíü óæå âèñîõíóâ ïіñëÿ õîëîäíîї êóïåëі, îäíàê ïðîäîâæóâàâ òðåìòіòè. І áóëî ÷îãî: ñêðàþ ïàãîðáà êàëà÷èêîì ñêðóòèâñÿ ëèñ. Òîé ñàìèé õèòðþãàí, ùî ðîçïðàâèâñÿ òóò ç ðîäèíîþ їæàêіâ. Öüîãî ðàçó âіí ñàì ïîòðàïèâ ó áіäó: áóðõëèâі ïîòîêè âîäè ïîòÿãëè éîãî ïî êóïèíàõ. Ìîêðîãî, çíåìîæåíîãî, âèêèíóëî íåâäàõó íà êðàé ïàãîðáà, äå âіí і ëåæèòü óæå äðóãèé äåíü. Ëèñ íþõíóâ ïîâіòðÿ – çàéöåì ïàõíå. Î÷àì ñâîїì íå ïîâіðèâ, ÿê ïîáà÷èâ ïіä äåðåâîì âóõàíÿ. Íàïðóæèâ ì’ÿçè – ñëóõàþòüñÿ. Ñòðèáíóâ íà çàéöÿ, òà òіëüêè ëîáà îá äóáà íàáèâ. Âóõàíü òåæ íå äðіìàâ. Äîâãî á âîíè êðóæëÿëè íàâêîëî äóáà, ÿêáè íå ïîìіòèâ çàєöü âèðâàíå ç êîðіííÿì äåðåâî, ùî ïðîïëèâàëî ïîâç ïàãîðá. Çіáðàâ îñòàííі ñèëè é ñòðèáíóâ. Ùîïðàâäà, óäàðèâñÿ îá ãіëêó, àëå òî íі÷îãî. Óòіê-òàêè âіä õèæàêà (Çà À. Äàâèäîâèì). ІІ. Знайдіть у тексті й зачитайте виразно вголос безсполучникові складні речення. Простежте, чи надають ці речення легкості й невимушеності тексту та чи роблять його більш емоційним. ІІІ. Визначте смислові відношення між частинами виділеного речення. Замініть усно його синонімічним складнопідрядним.

226 І. Уявіть, що ви відпочиваєте біля моря. Замініть письмово за схемою сполучникові складні речення синонімічними безсполучниковими. 1. Ñüîãîäíі ÿ íå áóäó êóïàòèñÿ, áî âîäà äóæå õîëîäíà.



Ñüîãîäíі ÿ íå áóäó êóïàòèñÿ: [ ïðè÷èíà ]. 2. Íàì êóïèëè ì’ÿ÷, òàê ùî áóäåìî ãðàòè ó âîëåéáîë.



Íàì êóïèëè ì’ÿ÷ – [ íàñëіäîê ]. 3. Êîëè áóäå øіñòíàäöÿòà ãîäèíà, ïіäåìî íà ïëÿæ.



[ ÷àñ ] – ïіäåìî íà ïëÿæ. 4. Ó÷îðà áóëî ïðîõîëîäíî і õâèëі äîáіãàëè àæ äî ëåæàêіâ.



[ … ], [ … ]. îäíî÷àñíіñòü ïîäіé ІІ. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Візьміть участь у діалозі (4–6 реплік) на тему «На морі» та використайте в ньому одне з утворених безсполучникових речень. 1

Óòèõîìèðèòèñÿ è – (ðîñ.) óìèðîòâîðèòüñÿ.

113

Áåçñïîëó÷íèêîâå ñêëàäíå ðå÷åííÿ 227 Побудуйте й запишіть безсполучникові складні речення, між частинами яких були б виражені такі смислові відношення: 1) одночасності подій (явищ); 2) умови; 3) наслідку. 228 КОЛО ДУМОК. Поміркуйте, що є спільного й відмінного між безсполучниковими складними реченнями та сполучниковими (складносурядними і складнопідрядними). 229 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Прочитайте один одному речення. Визначте на слух вид речення: 1) просте чи складне; 2) для складних – сполучникове чи безсполучникове. ДЛЯ ПЕРШОГО УЧАСНИКА:

1. Îáíіìàє íі÷ çîðþ çà ïëå÷і, ñèíüî ïîñìіõàєòüñÿ çîðÿ… (Ì. Âіíãðàíîâñüêèé). 2. ßê ïàõíóòü âëіòêó êâіòàìè ïðîñòîðè! (Ä. Ëóöåíêî). 3. À çà âіêíîì êîðîòêå ëіòî, і ïàõíå êàâà ïîëèíîì (Ã. Îâñієíêî). ДЛЯ ДРУГОГО УЧАСНИКА:

1. ßêùî êîìóñü äàíî ñëîâî, òî îáîâ’ÿçêîâî äàєòüñÿ і éîãî âіä÷óòòÿ (Ã. Îâñієíêî). 2. Êîëî ïðèìåðêëîãî áàãàòòÿ òî÷èòüñÿ íåêâàïëèâà áåñіäà – êîæíå äîêèäàє äî її ïîâіëüíîãî âîãíþ ïî ñëîâó, ïî äâîє (Є. Ãóöàëî). 3. Ëóíêî ãðèìіëè ãðîìè, і çëі áëèñêàâèöі çìèãóâàëè (І. Êîðñàê). 230 І. Прочитайте виразно речення вголос. Визначте смислові відношення між частинами їх. 1. Ïàõíóòü ðîñîþ ãàї ïîïåëÿñòі, ëåãêî øèïøèíà äîñòèãëà òðåìòèòü (Ä. Ëàçàð). 2. Çàéäå ñîíöå – Êàòåðèíà ïî ñàäî÷êó õîäèòü (Ò. Øåâ÷åíêî). 3. Òðàïèòüñÿ ñëîâî çðàäëèâå – ãåòü éîãî, ñèíó, ãîíè! (Á. Îëіéíèê). 4. Âіäáèëèñü çîðі ó âîäі, ëåòÿòü äî õìàð òóìàíè… (Îëåñü Ãîí÷àð). 5. ß ïàì’ÿòàþ: éøëà âåñíà ñâîїì ïîõîäîì ñìіëèì… (Ì. Ðèëüñüêèé). 6. ×åðåìõà ïàõíå, ïіä âіêíîì ñàä êàçêó ãîìîíèòü (Á. Ëåïêèé). ІІ. Доберіть до поданих безсполучникових складних речень синонімічні сполучникові. Три дібрані речення (на вибір) запишіть.

231 ВІКТОРИНА. Продовжіть цитати, які за будовою є безсполучниковими складними реченнями. Які з них співзвучні з ілюстрацією?

Í. Ñàєíêî. Êîçàöüêà áàëàäà

114

1. Ùå íå âìåðëà Óêðàїíè і ñëàâà, і âîëÿ, [ … ]. 2. Ðåâå òà ñòîãíå Äíiïð øèðîêèé, [ … ]. 3. Çàñâіò âñòàëè êîçà÷åíüêè â ïîõіä ç ïîëóíî÷і, [ … ]. 4. Âñÿêîìó ìіñòó – çâè÷àé і ïðàâà, [ … ]. 5. Îé ó ëóçі ÷åðâîíà êàëèíà ïîõèëèëàñÿ, [ … ]. 6. Ñіì’ÿ âå÷åðÿ êîëî õàòè, [ … ]. 7. Áà÷ó ÿ òåáå â ñíàõ, ó äіáðîâàõ çåëåíèõ, [ … ]. 8. Ñіëà ïòàõà áіëîêðèëà íà òîïîëþ, [ … ]. 9. Ãîðіëà ñîñíà, ïàëàëà, [ … ]. 10. Íåñå Ãàëÿ âîäó – [ … ].

Áåçñïîëó÷íèêîâå ñêëàäíå ðå÷åííÿ 232 ДВА – ЧОТИРИ – УСІ РАЗОМ. З’ясуйте, зі скількох частин складається кожне з поданих безсполучникових речень. 1. ßê ó äèòèíñòâі ñíèòüñÿ: ÿ ëå÷ó, öå æ ÿ ó ñíі ðîñòó, öå ÿ çðîñòàþ (І. Ìóðàòîâ). 2. Íàéïðåêðàñíіøà ìàòè ùàñëèâà, íàéñîëîäøі êîõàíі âóñòà, íàé÷èñòіøà äóøà íåçðàäëèâà, íàéñêëàäíіøà ëþäèíà ïðîñòà (Â. Ñèìîíåíêî). 3. Çàõîäèëî ñîíöå, ó âóçåíüêèõ õóòіðñüêèõ âóëè÷êàõ ñòîÿëà ÷åðâîíà êóðÿâà, ó ñàäêàõ âàðèëàñÿ íà òðèíіæêàõ âå÷åðÿ, ãóïàëè îá çåìëþ ñïіëі ÿáëóêà (Ãð. Òþòþííèê). 233 І. Визначте, зі скількох частин складається кожне речення. Які із цих частин є односкладними реченнями? 1. Ðîçêàæó òîáі äóìêó òàєìíó, äèâíèé çäîãàä ìåíå îáïіê: ÿ çàëèøóñÿ â ñåðöі òâîєìó íà ñüîãîäíі, íà çàâòðà, íàâіê (Ë. Êîñòåíêî). 2. Âèõîäæó â ñàä, âіí ÷îðíèé і õóäèé, éîìó âæå àíі ÿáëó÷êî íå ñíèòüñÿ (Ë. Êîñòåíêî). 3. Çàòіíîê, ñóòіíîê, äåíü çîëîòèé (Ë. Êîñòåíêî). ІІ. З’ясуйте, які смислові відношення виражають частини речень.

234 І. Випишіть безсполучникові складні речення. Позначте скісною рискою ( / ) межі частин, побудуйте схеми цих речень. 1. Ïіäêàæè íàéëàãіäíіøå ñëîâî, ÿ éîãî ñëóõíÿíî ïîâòîðþ (Ë. Êîñòåíêî). 2. Ìіñòå÷êî äàâíî ñïî÷èâàëî, ñêðіçü áóëî òèõî (Â. Øêëÿð). 3. Ñàä âèøíåâèé íà ïîðі, ïîâåðíóëèñü æóðàâëі (Á. Îëіéíèê). 4. І ìàëåíüêі äіòè çíàþòü: ÷åðåïàõè íå ëіòàþòü (Ã. ×óáà÷). 5. Âñå íà âіâòàð ïðèíåñåìî ÐóñіÓêðàїíè: ðîçóìó ñèëó і âіðíîãî ñåðöÿ âîãîíü (Î. Ðóáàí). 6. ×åñíî ïðàöþâàòè – öå і є óìіííÿ (Ä. Áåäçèê). 7. Ïðèëåòіëà çîçóëÿ – âåëèêèé êëîïіò äðіáíèì ñïіâî÷èì ïòàõàì (Â. Ïàðõîìåíêî). 8. Òàì, äå äëÿ êîãîñü òіëüêè ëþòèé çà âіêíîì, íà ìîїé âóëèöі äàâíî óæå âåñíà (Ñ. Âàêàð÷óê). ІІ. Виділені слова розберіть за будовою, поясніть написання їх.

235 Прочитайте. Запишіть під диктовку й перевірте. 1. Ïіä ñèëó, äî ñìàêó, ïî-óêðàїíñüêè, ïî-òîâàðèñüêîìó, ðіê ó ðіê, âі÷-íàâі÷, â îñíîâíîìó, â öіëîìó, äåíü-äðóãèé, íà äîáðàíі÷, äî çàâòðà, äî òîãî æ, íà æàëü, óíàñëіäîê. 2. Óäîñâіòà, îïіâäíі, çàïіâíі÷, íà ñâіòàíêó, íàäâå÷іð, íàïðîâåñíі, ÷èìàëî, ìèìîâîëі, íà ðàäіñòü, ñïîêîíâіêó, ó ñòîêðàò, ñïіäëîáà, íà-ãîðà. 3. Íàòùåñåðöå, íàâøïèíüêè, ïîçàòîðіê, ðàç ó ðàç, ïëі÷-î-ïëі÷, íà âіêè âі÷íі, íàâіêè, ÿêíàéêðàùå, íå ñüîãîäíі-çàâòðà, íåâäîâçі.

У сполучникових складних реченнях завдяки сполучникам і сполучним словам чіткіше, ніж у безсполучникових, виражаються смислові відношення, логічні зв’язки між частинами. А в безсполучникових реченнях ці відношення більше вгадуються на основі значення частин речення та інтонації. Відсутність сполучників між частинами надає безсполучниковим складним реченням характерної легкості, безпосередності, невимушеності, що й зумовлює їх широке вживання в розмовному й художньому мовленні.

115

Áåçñïîëó÷íèêîâå ñêëàäíå ðå÷åííÿ

§ 18. ÊÎÌÀ І ÊÐÀÏÊÀ Ç ÊÎÌÎÞ ÌІÆ ×ÀÑÒÈÍÀÌÈ ÁÅÇÑÏÎËÓ×ÍÈÊÎÂÎÃÎ ÑÊËÀÄÍÎÃÎ ÐÅ×ÅÍÍß Ïðî ðîçäіëîâі çíàêè é ñìèñëîâі âіäíîøåííÿ ìіæ ÷àñòèíàìè áåçñïîëó÷íèêîâèõ ðå÷åíü, ïðî ïîäіáíіñòü öèõ ðå÷åíü äî ñêëàäíîñóðÿäíèõ, à òàêîæ ïðî іíòîíàöіþ ПРИГАДАЙМО. Коли між частинами складносурядного речення ставимо кому й крапку з комою?

236 А. Перебудуйте усно подане безсполучникове речення на складносурядне. Чи так само між частинами утвореного речення треба ставити кому? Ìè éøëè â ïîëÿ äîðіæêîþ âóçüêîþ, âå÷іðíіé âіòåð áіãàâ ïî âіâñі (І. Ãíàòþê). Б. Який розділовий знак стоїть між частинами поданого речення? Чи є в середині частин свої розділові знаки?

Íå òèòóëè і íå ãåðáè, íå áàíêіâ ëîíäîíñüêèõ ñêàðáè – çàðóêà ùàñòÿ é ìèðó; íі, íå ãîíèòâà çà äîáðîì, íå êíèãè é äîêòîðñüêèé äèïëîì äàþòü óòіõó ùèðó (Ð. Áåðíñ). В. Зробіть висновок про використання коми й крапки з комою між частинами безсполучникового складного речення.

Ìіæ ÷àñòèíàìè áåçñïîëó÷íèêîâîãî ñêëàäíîãî ðå÷åííÿ ìîæóòü áóòè òàêі ðîçäіëîâі çíàêè: êîìà, êðàïêà ç êîìîþ, äâîêðàïêà, òèðå. Ìіæ ðіâíîïðàâíèìè ÷àñòèíàìè áåçñïîëó÷íèêîâîãî ðå÷åííÿ ñòàâèìî:

Ïðèêëàäè

Íàñ êëè÷å ó ìàíäðè äîðîãà, íàì êîìó, ÿêùî öèìè ÷àñòèíàìè âèðàæàєìî ãðàє ÷àðіâíà ñòðóíà (Ñ. Ôîìåíêî). îäíî÷àñíіòü àáî ÷àñîâó ïîñëіäîâ[ ] , [ ]. íіñòü ïîäіé ÷è ÿâèù êðàïêó ç êîìîþ,  ÿêùî ÷àñòèíè ìàþòü çíà÷íèé îáñÿã àáî â ñåðåäèíі їõ óæå є ðîçäіëîâі çíàêè;  ÿêùî ÷àñòèíè äàëåêі çà çìіñòîì

Інтонація

1. Ëàñòіâêè ëіòàëè ïîíàä ñàìîþ çåìëåþ ìîâ÷êè, áåç ùåáåòó; øóëіêà, ðîçïëàñòàâøè êðèëà, âèñіâ íåïîðóøíî â ñèíіì íåáі (Ãð. Òþòþííèê). 2. Ìè ïðîñòî éøëè; ó íàñ íåìà çåðíà íåïðàâäè çà ñîáîþ (Ò. Øåâ÷åíêî). [ ] ; [ ].

Íàâåäåíі âèùå ðå÷åííÿ âèìîâëÿєìî ç іíòîíàöієþ ïåðåëіêó.

Кому або крапку з комою між частинами безсполучникового складного речення ставимо тоді, коли ці частини можна з’єднати сполучником і, а отже, з них можна побудувати складносурядне речення.

116

Áåçñïîëó÷íèêîâå ñêëàäíå ðå÷åííÿ 237 І. Прочитайте вголос текст із правильною інтонацією. Що описується в ньому? Якими засобами досягається образність тексту? ÐІÄÍÈÉ ÊÐÀÉ Ðàíîê áóâ áåçâіòðÿíèé, òèõî ïðîëіòàëà íåãóñòà ïîðîøà, ñàäîê íіáè âіäïî÷èâàâ ó ðóõëèâèõ її òåíåòàõ ïіñëÿ íі÷íîї íåãîäè1… Іç çàõîäó ìàéæå íàä ñàìîþ çåìëåþ òÿãëî õìàðè; і ñîíöå â ïðîãàëèíàõ ìіæ íèìè ëåäü ïðîçèðàëî êðіçü õîëîäíó іìëó – æîâòå, ïîõìóðå, ñëіïå. ß âèéøîâ çà ñàäîê і ñòàâ äèâèòèñÿ íà äîðîãó. Îí òîé ïîõèëåíèé ñòîâï іç çàòåñàíîþ ñòðіëêîþ-äîðîãîâêàçîì, ñõîæèé íà ïåðåõíÿáëåíèé õðåñò ïîñåðåä ñíіãіâ; âіä íüîãî äàëі âãîðó ìðіþòü2 äâі êîëії і ñõîäÿòüñÿ áіëÿ îáðіþ êëèíöåì; òàì ùîñü ÷îðíіє, ðóõàєòüñÿ, âіääàëÿþ÷èñü, óñå ìåíøàє é ìåíøàє. Äåñü òàì Äíіïðî. Çàðàç âіí іùå íå ñêðåñ, òîìó ìîæíà ïåðåéòè íà òîé áåðåã ïî ëüîäó. À òàì óæå Ïîëòàâùèíà. Ó òіì êðàþ ÿ íå òіëüêè âñі øëÿõè, à é ïóòіâöі òà ñòåæêè çíàþ (Çà Ãð. Òþòþííèêîì). ІІ. Знайдіть безсполучникові складні речення. Визначте межі частин і поясніть уживання розділових знаків між цими частинами. ІІІ. Замініть усно перше речення синонімічним складносурядним. Яке із цих речень, на вашу думку, більш доцільне в тексті?

238 І. Спишіть речення, ставлячи кому або крапку з комою між частинами. Підкресліть граматичні основи. 1. Ìàìà ÷èòàëà êàçêó íà êðàé ëіæêà çëіòàëèñÿ ïòàõè-çîðі (Ì. Ïàâëåíêî). 2. Áèòèì øëÿõîì ñòåëèòüñÿ òóìàí ç ïіâíî÷і õîëîäíèé âіòåð ì÷èòü (Ñ. Âàêàð÷óê). 3. Âіâñà, ïøåíèöі, ÿ÷ìåíі – óñå ñå çіëëÿëîñü â îäíó ìîãóòíþ õâèëþ âîíà âñå òîïèòü, óñå çàáèðàє â ïîëîí (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 4. Íà áóð’ÿíàõ ðÿñíіëè áëèñêó÷èìè äіàìàíòàìè êðàïëі íі÷íîãî äîùó ñâіòèëèñü, ÿê іç çîëîòà êîâàíі, ëèñòî÷êè ãëóõîї êðîïèâè íіæíî ïàõëè âèñîêі áóéíі ðîìàøêè… (Ñ. Âàñèëü÷åíêî). 5. Íàòÿãíå äîù ñâîї îñіííі ñòðóíè òîðêíå òі ñòðóíè ïàëü÷èêîì âåðáà (Ë. Êîñòåíêî). ІІ. Доберіть синоніми до виділених слів.

239 КОЛО ДУМОК. І. Поміркуйте, чому між частинами поданого речення ставимо крапку з комою, а не просто кому. Ñîíöå, ïіäíіìàþ÷èñü óãîðó, ïðèâіòíî ñÿє-ãðіє; âіòåðåöü ëåãåíüêèé äèøå; æàéâîðîíêè, â’þ÷èñü íàä äîðîãîþ, ùåáå÷óòü… (Ïàíàñ Ìèðíèé). ІІ. Поміркуйте, чому в поданому реченні між частинами стоять різні розділові знаки.

Ó ãàþ,, ãàþ âіòðó ðó íåìàє ; ìіñÿöü âèñîêî , çіðîíüêè ñÿþòü (Ò. Øåâ÷åíêî). 240 Перебудуйте усно складносурядні речення на безсполучникові. Чи такі самі розділові знаки треба ставити між частинами нових речень? 1. Ñâіòàíîê ðîçáóäèâ ïòàõіâ, і òâіé ãîëîñ ÷óєòüñÿ ó їõíüîìó ñïіâі (Ã. Îâñієíêî). 2. Äðіìàє âіòðó ñðіáíà äóäà, і äèêà ãðóøà â ñíі äè÷èòü (Ì. Âіíãðàíîâñüêèé). 3. Çãîðè ãîðà äèâèëàñü ó ÷åðëіíü, і õèëèòàâñÿ ÷îâåí äî ÷îâíèöі (Ì. Âіíãðàíîâñüêèé). 4. Ñâі÷à ïëàêàëà, і êðіçü òі ñëüîçè ïîïëèâëè 1 2

Íåãîäà – (ðîñ.) íåíàñòüå. Ìð òè – (ðîñ.) âèäíåòüñÿ.

117

Áåçñïîëó÷íèêîâå ñêëàäíå ðå÷åííÿ ïåðåä î÷èìà êàðòèíè ïåðåæèòîãî (Â. Ñè÷åâñüêèé). 5. Ïëåëàñÿ іç áåðåãà ì’ÿòà; і ñåðöå îõîïëþâàâ ùåì1; і ìèòü áóëà çàáàãàòà2 ðîçìîâàìè, ñìіõîì, äîùåì (Ã. Îâñієíêî). 241 Хто знайде в попередній вправі два слова, у яких чергуються звуки (при словозміні чи словотворенні)? А хто таких слів знайде найбільше? 242 Доповніть подані речення, утворивши безсполучникові складні речення із смисловими відношеннями послідовності або одночасності подій, явищ. Утворені речення запишіть. 1. Áóëî õîëîäíî… 2. Òðèâîæíî çàøåëåñòіëè äåðåâà… 3. Ó êëàñі çàïàíóâàëà3 òèøà… 243 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. І. Побудуйте усно за малюнком два безсполучникових складних речення із смисловими відношеннями послідовності або одночасності подій, явищ. Який розділовий знак ви поставите між частинами цих речень на письмі?

ІІ. Уявіть себе серед відвідувачів зображеного парку. Зверніться до однокласника (однокласниці) та висловте коротко своє враження щодо прогулянки (парку), скориставшись хоча б одним безсполучниковим реченням.

244 Побудуйте усно речення, що відповідають за будовою поданим схемам. Які з цих речень безсполучникові складні? 1. [ ]; [ ] . 2. [ ], [ ], [ ] . 3. [ ], і [ ] . 1 2 3

118

Ùåì – (ðîñ.) ùåìÿùàÿ áîëü. Çàáàãàòî – áіëüøå, íіæ òðåáà, ìîæíà; (ðîñ.) ìíîãîâàòî, ñëèøêîì ìíîãî. Çàïàíóâàòè – (ðîñ.) âîöàðèòüñÿ.

Áåçñïîëó÷íèêîâå ñêëàäíå ðå÷åííÿ 245 І. Спишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки й розкриваючи дужки. Укажіть складні речення. Чи всі вони безсполучникові? ÁÅÐÅÇÅÍÜ Ïåðøèé âåñíÿíèé ìіñÿöü (íå)ðіäêî ââàæàþòü ãîñïîäàðåì ïîëіâ і ëіñіâ. Äî(â)êîëà âæå çíèêëè ñíіãîâі êó÷óãóðè1 íà ïàãîðáàõ ïî÷àëà òóæàâіòè çåìëÿ ïðîêëüîâóþ÷èñü ðàííüîþ òðàâè÷êîþ. (Ïî)ïіä âіêíàìè îùàñ(ò)ëèâëåíі ïðîáóäæåííÿì ïðèðîäè ðàäіñíî ïîïèñêóþòü ñèíè÷êè òàáóíöі ãîðîáöіâ çіáðàâøèñü ó âàòàãè ç’ÿñîâóþòü ñâîї «ïàðóáîöüêі ñòîñóíêè»… Áåðåçåíü íàéî÷іêóâàíіøèé ìіñÿöü ñåëÿíèíà. Ïîëàãîäæåíî2 âîçè ÷(å,è)êàþòü ñâîãî çàñòîñóâàííÿ ïіäâіøåí(í)і ïіä ñòðіõîþ ïëóãè é áîðîíè ïð(å,è)ãîòîâëåíà ÿðîâèíà. Іç öèì ìіñÿöåì ïîâ(’)ÿçàíî ÷è íå íàéáіëüøå îáðÿäіâ âåñíÿíîãî öèêëó. Íå îñòàí(í)þ ðîëü ó öüîìó âіäіãðàâàëà é òà îáñòàâèíà ùî öå áóâ ó íàøèõ äàëåêèõ ïðåäêіâ ïî÷àòîê íîâîãî ðîêó (Çà Â. Ñêóðàòіâñüêèì).

Ë. Øåëóäüêî. Ïåðøèé ïîäèõ âåñíè ІІ. Підкресліть дієприкметникові та дієприслівникові звороти як члени речення.

246 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки й розкриваючи дужки. Обведіть номери безсполучникових складних речень. 1. Âіäø(å,è)ëåñòіëè ëåáåäі і òðàâè îñòàííÿ ãіëêà ãëîäó îáëіòà (Ë. Îâäієíêî). 2. Îäöâіòàëè ÿáëóíі íà âіòàõ ç(’)ÿâëÿëèñü çåëåíі ïóï(’)ÿíêè íàëèâàëèñü ñîêîì… (Â. Äðîçä). 3. (Ç,Ñ)õèëèâñÿ äåíü íà çîëîòі æèòà óïàëî ñîíöå â (Ä,ä)íіïðîâі ïîðîãè (À. Ãàðàñåâè÷). 4. Äîù (íå)âïèííî ïî âóëèöÿõ ÷îâãàє âіäáèâàє îñіííі ðÿäêè (À. Êëþñêî). 5. Ñêіëüêè ÿ ïàì’ÿòàþ áàáóñþ âîíà âåñü ÷àñ âèøèâàëà (Þ. Âèííè÷óê). 6. Çà âñå âèùі áóëè âåëèêі âåðáè ãіë(ë)ÿñòі âîíè øèðîêî ðî(ç,ñ)êèäàëèñÿ (â)ãîðі і íàä õàòêàìè і íàä òèìè ñàäî÷êàìè çåëåíіþ÷è ÿñíî íà áëàêèòíîìó íåáі (Á. Ãðіí÷åíêî). ІІ. Підкресліть члени речення та визначте частини мови в першому реченні. 1 2

Êó÷óãóðà ó – (ðîñ.) ñóãðîá. Ïîëàãîäèòè – (ðîñ.) ïî÷èíèòü.

119

Áåçñïîëó÷íèêîâå ñêëàäíå ðå÷åííÿ 247

Виконайте завдання одного з варіантів.

ВАРІАНТ А. Уявіть, що вам треба виступити на міжнародній учнівській конференції. Підготуйте усне висловлення на тему «Україна – частина Європи» (6–8 речень). Використайте щонайменше два безсполучникових складних речення, частини яких виражають одночасність або часову послідовність подій. ВАРІАНТ Б. Уявіть, що з нагоди Дня Незалежності України вам треба виступити перед однокласниками. Підготуйте усне висловлення на тему «Історична доля мого рідного народу» (6–8 речень). Використайте щонайменше два безсполучникових складних речення, частини яких виражають одночасність або часову послідовність подій.

248

Спишіть слова, розкриваючи дужки. Підкресліть орфограму.

Îáëàñ(ò)íèé, ïðîїç(ä)íèé, çàï’ÿñ(ò)íèé, êіñ(ò)ëÿâèé, ùàñ(ò)ëèâèé, ïåñ(ò)ëèâèé, øіñ(ò)íàäöÿòü, ñòóäåí(ò)ñüêèé, òóðè(ñò)ñüêèé, àëüïіíі(ñò)ñüêèé.

Інтонація є основним, але не єдиним засобом зв’язку частин безсполучникового складного речення. Поряд з нею можуть виступати й деякі інші засоби, як-от: однотипність форм часу, виду і способу дієслів-присудків; спільні для частин другорядні члени речення; повторення слів, однаковий порядок слів у кожній частині тощо. Наприклад, у реченні Блакить мою душу обвіяла, душа моя сонця намріяла р (П. Тичина) присудки в обох частинах виражені дієсловами минулого часу, доконаного виду, дійсного способу.

§ 19. ÄÂÎÊÐÀÏÊÀ ÌІÆ ×ÀÑÒÈÍÀÌÈ ÁÅÇÑÏÎËÓ×ÍÈÊÎÂÎÃÎ ÑÊËÀÄÍÎÃÎ ÐÅ×ÅÍÍß Ïðî òå, çà ÿêèõ ñìèñëîâèõ âіäíîøåíü ìіæ ÷àñòèíàìè áåçñïîëó÷íèêîâîãî ñêëàäíîãî ðå÷åííÿ ñòàâèìî äâîêðàïêó, ïðî ñèíòàêñè÷íі ñèíîíіìè, à òàêîæ ïðî іíòîíàöіþ ПРИГАДАЙМО. На які питання відповідають підрядні частини з’ясувальні та причини? Якими сполучниками приєднуються такі частини до головної?

249 А. Зіставте складнопідрядні й безсполучникові речення. Зверніть увагу на розділові знаки та сполучники. Ñêëàäíîïіäðÿäíі 1. Ïàì’ÿòàéòå, ùî òðåáà áåðåãòè ïðèðîäó. 2. Ìè ñòàëè òðåíóâàòèñÿ áіëüøå, áî â íàñ ñèëüíі ñóïåðíèêè.

Áåçñïîëó÷íèêîâі 1. Ïàì’ÿòàéòå: òðåáà áåðåãòè ïðèðîäó. 2. Ìè ñòàëè òðåíóâàòèñÿ áіëüøå: ó íàñ ñèëüíі ñóïåðíèêè.

Б. Визначте смислові відношення між частинами речень правої колонки. Якими сполучниками можна з’єднати ці частини? В. Зробіть висновок, за яких умов між частинами безсполучникового складного речення треба ставити двокрапку.

Ìіæ âіäíîñíî íåðіâíîïðàâíèìè ÷àñòèíàìè áåçñïîëó÷íèêîâîãî ñêëàäíîãî ðå÷åííÿ çà âêàçàíèõ ó òàáëèöі óìîâ ñòàâèìî äâîêðàïêó. 120

Áåçñïîëó÷íèêîâå ñêëàäíå ðå÷åííÿ Ìіæ ÷àñòèíàìè áåçñïîëó÷íèêîâîãî ðå÷åííÿ ñòàâèìî ÄÂÎÊÐÀÏÊÓ, ÿêùî

Ñõåìè

Ïðèêëàäè

 äðóãà ÷àñòèíà âèðàæàє [ ] : [ ïðè÷èíà ]. ïðè÷èíó òîãî, ïðî ùî éäåòüñÿ â ïåðøіé (÷àñòèíè ìîæíà ç’єäíàòè ñïîëó÷íèêàìè áî, òîìó ùî)

Íå êèäàé іñêðè â ñîëîìó: і ñàìà çãîðèòü, і ñåëî ñïàëèòü (Íàð. òâîð÷іñòü).

 äðóãà ÷àñòèíà äîïîâ- [ ] : [ äîïîâíåííÿ ]. 1. Òè ÷óєø: ïëà÷óòü çà íþє çìіñò ïåðøîї (÷àñòîáîþ (Ì. Âіíãðàíîâòèíè ìîæíà ç’єäíàòè ñüêèé). ñïîëó÷íèêîì ùî àáî 2. ß îçèðíóâñÿ: íàâêîëî âæèòè ìіæ íèìè ñïîëóíіêîãî. ÷åííÿ і ïîáà÷èâ, ùî)  äðóãà ÷àñòèíà ïîÿñ- [ ] : [ ïîÿñíåííÿ ]. íþє çìіñò ïåðøîї (ìіæ ÷àñòèíàìè ìîæíà âæèòè ñïîëó÷åííÿ à ñàìå)

Çàêîí æèòòÿ îäèí: âіðíî ñëóæèòè ñâîїé äåðæàâі (Ì. Ñòåëüìàõ).

Інтонація

Äëÿ íàâåäåíèõ âèùå ðå÷åíü õàðàêòåðíà іíòîíàöіÿ ïîÿñíåííÿ.

Синтаксичні синоніми

Íàâåäåíі âèùå áåçñïîëó÷íèêîâі ðå÷åííÿ ïîäіáíі äî ñêëàäíîïіäðÿäíèõ. ПОРІВНЯЙМО: Áåçñïîëó÷íèêîâі ðå÷åííÿ

Ñêëàäíîïіäðÿäíі ðå÷åííÿ

ß çíàþ: ïðàâäà ïåðåìîæå. ß çíàþ, ùî ïðàâäà ïåðåìîæå. Ñîëîâ’ї çàòèõëè: ïî÷àâñÿ Ñîëîâ’ї çàòèõëè, áî ïî÷àâñÿ äîù. äîù.

Щоб правильно поставити розділовий знак між частинами безсполучникового складного речення, треба правильно визначати смислові відношення між ними. Для цього можна застосовувати прийом добору сполучників.

250 Побудуйте усно за схемою речення з двох простих речень: 1) складнопідрядне; 2) безсполучникове складне. Визначте смислові відношення між частинами, поясніть уживання розділових знаків.



1. Ãëÿäà÷і ïîñïіøàëè. Ïðîëóíàâ äðóãèé äçâіíîê. Ãëÿäà÷і ïîñïіøàëè, áî… î… Ã Ãëÿäà÷і ïîñïіøàëè: … 121

Áåçñïîëó÷íèêîâå ñêëàäíå ðå÷åííÿ

 Òåïåð ÿ ðîçóìіþ, ùî …



2. Òåïåð ÿ ðîçóìіþ. Âèñòàâà íàñïðàâäі öіêàâà.

Òåïåð ÿ ðîçóìіþ: …

251 І. Спишіть складні речення, ставлячи двокрапку між частинами їх. Обґрунтуйте використання цього розділового знака. 1. Іãîð ïîëêè çàâåðòàє æàëü-áî éîìó ìèëîãî áðàòà Âñåâîëîäà («Ñëîâî ïðî ïîõіä Іãîðіâ»). 2. Ñóìóє Êîðñóíü ñòàðîäåííèé íåìà æóðáó ç êèì ïîäіëèòü (Ò. Øåâ÷åíêî). 3. À ñåðöå ÷óëî áіäà áëèçüêî (Â. Ñè÷åâñüêèé). 4. Õëîïåöü ðîçïëþùèâ î÷і ðàíîê òіëüêè çà÷èíàâñÿ (Î. Äíіïðîâñüêèé). 5. Ïîãëÿíü âóàëі áіëîñíіæíі ñìàãëÿâі âèøíі íàäÿãëè (Ä. Іâàíîâ). 6. І ïðèãàäàëîñÿ éîìó äèòèíñòâî íàä âîäàìè õèëÿòüñÿ ëîçè, ëåëåêà ïëèâå â âèñîòі (Ì. Ðèëüñüêèé). ІІ. Укажіть речення, яке відповідає схемі [ ] : [ ] , [ ]. ІІІ. Перебудуйте усно речення на синонімічні складнопідрядні.

252 Об’єднайтеся в групи (за рядами). Чи зможе хтось із вашої групи знайти в реченнях попередньої вправи односкладне речення? А учні якої групи знайдуть усі такі речення? 253

І. Прочитайте мовчки текст. Яке запитання ви хотіли б поставити його автору?

ÏІÑÍß, ÙÎ ÇÀÂÎÞÂÀËÀ ЄÂÐÎÏÓ Íà ïî÷àòêó ìèíóëîãî ñòîëіòòÿ â÷åíі áóëè íåéìîâіðíî çäèâîâàíі: îäíà іç øîòëàíäñüêèõ íàðîäíèõ ïіñåíü ïîìàíäðóâàëà àæ äî Óêðàїíè é ñòàëà òóò íàðîäíîþ, øèðîêîçíàíîþ ïіä íàçâîþ «Їõàâ êîçàê çà Äóíàé». Àëå çãîäîì äîñëіäíèêè âèÿâèëè çîâñіì іíøèé ôàêò: ïіñíÿ íàðîäèëàñÿ â Óêðàїíі. À âæå ç íàøîї çåìëі ïîëåòіëà àæ äî Øîòëàíäії, ñòàâøè òàì íàðîäíîþ. Âîíà çâó÷àëà ÷àñòî і ôðàíöóçüêîþ, і ïîëüñüêîþ, і ÷åñüêîþ, і áîëãàðñüêîþ, і óãîðñüêîþ òà іíøèìè єâðîïåéñüêèìè ìîâàìè. À ùå ç’ÿñóâàëîñÿ, ùî â öієї ïіñíі є àâòîð. Éîãî іì’ÿ – Ñåìåí Êëèìîâñüêèé. Í. Êóðіé-Ìàêñèìіâ. Âіäîìî, ùî êîëèøíіé êîçàê çàñíóâàâ Òðîїñòі ìóçèêè íà Õàðêіâùèíі ñåëî Ïðèïóòíі. Îäíîñåëüöі çàâæäè ïðèõîäèëè äî íüîãî íà ïîðàäó: áóâ Êëèìîâñüêèé ìóäðèì і ìіã äîïîìîãòè ðîçóìíèì ñëîâîì. Äîñëіäíèêè çíàéøëè ôіëîñîôñüêèé òðàêòàò, ÿêèé Êëèìîâñüêèé ñâîãî ÷àñó ïîñëàâ ðîñіéñüêîìó öàðåâі Ïåòðó І. Ó íüîìó ãîâîðèëîñÿ ïðî òі íåñïðàâåäëèâîñòі, ÿêі ïàíóþòü ó äåðæàâі… Іñíóє ïðèïóùåííÿ1, ùî ðîçãíіâàíèé öàð íàêàçàâ çàñëàòè êîçàêà ïîäàëі âіä ëþäñüêîãî îêà. 1

122

Ïðèïóùåííÿ – (ðîñ.) ïðåäïîëîæåíèå.

Áåçñïîëó÷íèêîâå ñêëàäíå ðå÷åííÿ Íåâіäîìî, äå ïîõîâàíèé Ñåìåí Êëèìîâñüêèé. Ïðîòå ìè çíàєìî: éîãî íåâìèðóùà ïіñíÿ äіéøëà äî ëþäåé, ëåãêî çäîëàëà êîðäîíè äåðæàâ. Її ïåðåêëàäàëè íàéêðàùі ïîåòè òîãî ÷àñó. Âàðіàöії íà òåìó «Їõàâ êîçàê çà Äóíàé» òâîðèëè íàéâіäîìіøі êîìïîçèòîðè, ó òîìó ÷èñëі é âåëèêèé íіìåöüêèé êîìïîçèòîð Ëþäâіã âàí Áåòõîâåí (Çà Ì. Ñëàáîøïèöüêèì). ІІ. Знайдіть і зачитайте вголос безсполучникові складні речення. Перебудуйте усно ці речення на складнопідрядні. ІІІ. Перекажіть стисло текст (усно), використовуючи безсполучникові речення.

254 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Хто із сучасних виконавців, на вашу думку, може гідно представити Україну на конкурсі «Євробачення»? Яку пісню ви порадили б написати для цього? (Згідно з правилами конкурсу пісня має бути новою).

Чи знаєте ви, що найбільшим українським хоровим колективом є хор імені Григорія Верьовки. У його репертуарі – понад 1000 творів. Дізнатися більше про цей видатний колектив можна на сайті www.veryovka.com. Тут же можна переглянути відео та послухати пісні (розділ «Медіа»). А найбільшим українським танцювальним колективом є ансамбль танцю імені Павла Вірського. На сайті колективу www.virsky.kiev.ua можна переглянути відео та відвідати майстер-класи з техніки танцю (розділ «Галерея»).

255 І. Спишіть речення, розставляючи потрібні розділові знаки на місці риски. Підкресліть підмети, які виражено займенниками. 1. Äåñü ÷óþ / ñêðèïêà â òèøèíі ñâîє çãàäàëà і ìåíі ðîçïîâіëà ïðî âñå êàçêîâî (Â. Ãðіí÷àê). 2. Íå çàáóâàé ïðî ìóäðèõ â÷èòåëіâ / âîíè òåáå іç îò÷èõ ðóê ïðèéìàëè (Ë. Ãóäçü). 3. Òå÷å ðіêà ìіæ òèõèõ âåðáîëîçіâ / ðîñòå òðàâà â çàðîøåíèõ ëóãàõ (Ì. Áðàòàí). 4. Âî Âèôëåєìі íèíі íîâèíà / Ïðå÷èñòà Äіâà çðîäèëà Ñèíà (Íàð. òâîð÷іñòü). 5. Òàê âèðàçíî ââèæàєòüñÿ ìåíі áîëþ÷èìè áåçñîííèìè íî÷àìè / ÿ æèâ êîëèñü â ïðîñòîìó êóðåíі íàä îçåðîì ç ÿñíèìè áåðåãàìè (Îëåã Îëüæè÷). 6. Éòè éîìó ç ëіñó íå õî÷åòüñÿ / çâèê òóò çà ëіòî (Ãð. Òþòþííèê). 7. Íå ïëþé ó êðèíèöþ / ïðèãîäèòüñÿ âîäè íàïèòüñÿ (Íàð. òâîð÷іñòü). ІІ. Змініть усно виділені слова так, щоб відбулося чергування звуків. Вимовте ці звуки.

256 Доповніть усно безсполучникові складні речення пропущеними частинами. Поясніть використання двокрапки. 1. ß çíàþ: […]. 2. Ç ãîðè âèäíî ãàðíó êàðòèíó: […]. 3. Ïîâåðòàâñÿ äîäîìó çàäîâîëåíèé: […]. 4. […] : ìîðå ñèëüíî øòîðìèëî. 257 КОЛО ДУМОК. Поясніть, чому в поданому реченні перед словами а і якк ставимо не коми, а двокрапку й тире. Ãëÿíó: à íåáî – ÿê òè (Â. Ñîñþðà). 123

Áåçñïîëó÷íèêîâå ñêëàäíå ðå÷åííÿ 258 І. Перебудуйте складнопідрядні речення на синонімічні безсполучникові (письмово). Побудуйте схеми утворених речень. 1. Íà ìîðі ñòàâàëî òåìíî, òîìó ùî ç áåðåãà íàñóâàëà âàæêà õìàðà (Î. Äîí÷åíêî). 2. Âåäìåäÿ íå ïîìіòèâ, áî íà çàéöÿ çàäèâèâñÿ (Íàð. òâîð÷іñòü). 3. І â÷óâàëîñÿ êëåíàì і ñîñíàì, ùî íàä íèìè âæå é íåáà íåìà (Ì. Ñèíãàїâñüêèé). 4. ß îãëÿäіâñÿ é ïîáà÷èâ, ùî ëіâîðó÷ ðîçñòèëàâñÿ âåëèêèé áàøòàí (Іç æóðíàëó). ІІ. Прочитайте утворені речення вголос із правильною інтонацією.

259 ДВА – ЧОТИРИ – УСІ РАЗОМ. Поміркуйте, чи можна в поданих реченнях замість коми поставити двокрапку. Якщо так, то чи зміняться смислові відношення між частинами речень? 1. Äіòè âèáіãëè íà âóëèöþ, çàãðàëà ìóçèêà. 2. Ñòåï âåñåëî ðÿñíіє, ÿñêðàâî æîâòіє çâіðîáіé. 260 Побудуйте речення за поданими схемами (письмово). Підкресліть члени речення, визначте, чим виражені підмети й присудки. 1. [

] : [ ïðè÷èíà ]. 2. [ ] : [ ïîÿñíåííÿ ]. 3. [ ] , (òîìó ùî … ).

261 Випишіть із творів зарубіжних письменників, які ви читали в 9-му класі, три безсполучникових складних речення з двокрапкою між частинами. Обґрунтуйте вживання розділових знаків. 262 І. Перекладіть текст українською мовою й запишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Âäðóã äî íàñ äîíåñëèñü êàêèå-òî ñòðàííûå çâóêè. Ìû âñòàëè òèõîíüêî ïîøëè âïåðёä è óâèäåëè ìåäâåäü âîçèëñÿ îêîëî íåáîëüøîé ëèïû. Ñ ïåðâîãî âçãëÿäà ÿ ïîíÿë ìåäâåäü äîáûâàë ìёä. Îí ñòîÿë íà çàäíèõ ëàïàõ è êóäà-òî òÿíóëñÿ. Ïðîñóíóòü ëàïû â äóïëî åìó ìåøàëè êàìíè äåðåâî ðîñëî ïî÷òè âïëîòíóþ îêîëî ñêàëû. Âîêðóã óëüÿ âèëèñü ï÷ёëû è æàëèëè åãî â ãîëîâó… Íàêîíåö ìåäâåäü óòîìèëñÿ ñåë íà çåìëþ. Òàê ïðîñèäåë îí ìèíóòû äâå. Çàòåì âäðóã ïîäíÿëñÿ áûñòî ïîäáåæàë ê ëèïå è ïîëåç íà åё âåðøèíó. Îí ïðîòèñíóëñÿ ìåæäó ñêàëîé è äåðåâîì è íà÷àë ñèëüíî äàâèòü íà íåãî. Ëèïà çàòðåùàëà è ðóõíóëà íà çåìëþ. Òåïåðü áûëî ëåãêî äîáèòü èç íåё ñîòû (Ïî Â. Àðñåíüєâó). ІІ. До виділених слів доберіть антоніми українською мовою. СЛОВНИЧОК Вплотную – (укр.) упритýл; мешать – (укр.) заважáти; наконец – (укр.) нарéшті; соты – (укр.) стільникú; улей й – (укр.) вýлик.

263 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Які з речень ускладнені? Чим саме? 1. Çíàâ ç ïåðøîãî æ âå÷îðà ôåõòóâàííÿ öå òå áåç ÷îãî òåïåð íå îáіéäåòüñÿ (Í. Áі÷óÿ). 2. Íàñíèâñÿ ìåíі ÷óäåðíàöüêèé áàçàð ïіä íåáîì ó ÷èñòîìó ïîëі äëÿ ðіçíèõ ëþäåé äëÿ äîáðèõ і ñêíàð ïðîäàâàëèñÿ ðіçíі Äîëі (Ë. Êîñòåíêî). 3. Ïðèéøëî äî ìåíå âòîìëåíå ïîëіòòÿ і ðîçäóìè äîñòèãëі ïðèíåñëî õâèëèíà ùàñòÿ âàðòà1 ïіâñòîëіòòÿ õâèëèíà ãîðÿ âàðòà ïіâñòîëіòòÿ (І. Íèçîâèé). 1

124

Âàðòèé, à âàðòî à – (ðîñ.) ñòîÿùèé, ñòîèò.

Áåçñïîëó÷íèêîâå ñêëàäíå ðå÷åííÿ 4. Áåðåæó ÿ öþ êâіòêó äëÿ ðіäíîї ìàìè ìîæå é ñïðàâäі áåçñìåðòÿ ïðèíîñèòü âîíà (Â. Ãðàáîâñüêèé). ІІ. Підкресліть слова, у яких при словотворенні чи словозміні можливе чергування приголосних звуків.

264 Складіть висловлення (5–7 речень) відповідно до запропонованої ситуації спілкування (на вибір), використавши безсполучникове складне речення, між частинами якого на письмі треба ставити двокрапку. СИТУАЦІЯ А. Уявіть, що ви берете участь у відкритті виставки сучасного дизайну. Поінформуйте учасників про: особливості роботи дизайнерів; ваше розуміння поняття «сучасний дизайн»; особливості сучасного дизайну приміщень. СИТУАЦІЯ Б. Уявіть, що ви побували на конференції з питань здорового способу життя. Розкажіть своїм однокласникам про: мету конференції, на якій ви побували; ваше розуміння поняття «здоровий спосіб життя»; переваги здорового способу життя. 265 Спишіть слова, уставте, де потрібно, пропущену букву н. Ñâÿùåí..èé, ñâÿùåí..èê, ñâÿ÷åí..èé, øèðî÷åí..èé, âèñî÷åí..èé, øàëåí..èé, æàäàí..èé, ñòóäåí..èé, íåçäîëàí..èé, íåçäîëàí..èé, ñêàæåí..èé.

Розділові знаки між частинами безсполучникових речень часом ставлять не за правилами, а відповідно до інтонації (так звана авторська пунктуація). Наприклад: 1. Поглянув я на ягнята – не мої ягнята (Т. Шевченко). У цьому реченні друга частина доповнює зміст першої, але замість двокрапки автор ставить тире, щоб інтонаційно виділити другу частину. 2. От вільхи не люблю – вона шорстка (Леся Українка). У цьому реченні потрібно було б поставити двокрапку, оскільки в другій частині виражено причину.

§ 20. ÒÈÐÅ ÌІÆ ×ÀÑÒÈÍÀÌÈ ÁÅÇÑÏÎËÓ×ÍÈÊÎÂÎÃÎ ÑÊËÀÄÍÎÃÎ ÐÅ×ÅÍÍß Ïðî òå, çà ÿêèõ ñìèñëîâèõ âіäíîøåíü ìіæ ÷àñòèíàìè áåçñïîëó÷íèêîâîãî ðå÷åííÿ ñòàâèìî òèðå, ïðî ñèíòàêñè÷íі ñèíîíіìè, à òàêîæ ïðî іíòîíàöіþ ПРИГАДАЙМО. 1. За яких умов між частинами складносурядного речення ставимо тире? 2. На які питання відповідають підрядні частини часу та умови?

266 А. Зіставте складнопідрядні й безсполучникові складні речення. Зверніть увагу на розділові знаки та сполучники. Ñêëàäíîïіäðÿäíі 1. Êîëè ïðèéøëî ëіòî, òî íå õîäè ïî êàëèíó. 2. ßêùî ðàíіøå âñòàíåø, áіëüøå äіëà çðîáèø.

Áåçñïîëó÷íèêîâі 1. Ïðèéøëî ëіòî – íå õîäè ïî êàëèíó. 2. Ðàíіøå âñòàíåø – áіëüøå äіëà çðîáèø.

125

Áåçñïîëó÷íèêîâå ñêëàäíå ðå÷åííÿ Êðіì äâîêðàïêè, ìіæ âіäíîñíî íåðіâíîïðàâíèìè ÷àñòèíàìè áåçñïîëó÷íèêîâîãî ñêëàäíîãî ðå÷åííÿ ìîæåìî ñòàâèòè é òèðå. Ìіæ ÷àñòèíàìè áåçñïîëó÷íèêîâîãî ðå÷åííÿ ñòàâèìî ÒÈÐÅ, ÿêùî:

Ñõåìè

Ïðèêëàäè

Ëіòî äáàє – çèìà ïî çìіñò ÷àñòèí çіñòàâëÿєòüñÿ [ ] – [ ]. àáî ïðîòèñòàâëÿєòüñÿ ÿ (їõ ìîæíà ïðîòèñòàâëåííÿ їäàє (Íàð. òâîð÷іñòü). ç’єäíàòè ñïîëó÷íèêàìè à, àëå) çіñòàâëåííÿ  äðóãà ÷àñòèíà âèðàæàє íà- [ ] – [ íàñëі- Íà ïîëå íàáіãëà òіíü – äіëÿíêà òåìíіє (Â. Áàáñëіäîê, âèñíîâîê ç òîãî, ïðî äîê ]. ëÿê). ùî éäåòüñÿ â ïåðøіé (їõ ìîæíà ç’єäíàòè ñïîëó÷íèêîì òàê ùî; ìîæíà ïîñòàâèòè ïèòàííÿ ÿêèé íàñëіäîê?) Âіä÷èíèëè äâåðі – âіòåð  ÷àñòèíè âèðàæàþòü ðіçêó [ ] – [ ]. çìіíó ïîäіé (÷àñòèíè ìîæíà ðіçêà çìіíà ïî- ÿê äìóõíå, àæ çàñâèñòіâ (Ìàðêî Âîâ÷îê). ç’єäíàòè ñïîëó÷íèêîì і) äіé  ïåðøà ÷àñòèíà âèðàæàє ÷àñ [ ÷àñ ] – [ ]. àáî óìîâó òîãî, ïðî ùî éäåòü[ óìîâà ] – [ ]. ñÿ â äðóãіé (ó ïåðøіé ÷àñòèíі ìîæíà ïîñòàâèòè ñïîëó÷íèêè êîëè, ÿêùî, õî÷)

Çàõî÷åø ïèòè – ïіäåø äî ñòðóìêà (Íàð. òâîð÷іñòü). Ïîñієø âïîðó – ìàòèìåø çåðíà ãîðó (Íàð. òâîð÷іñòü).

 äðóãà ÷àñòèíà ìіñòèòü ïî- [ ] – [ ïîðіâ- Ãëÿíå – õîëîäíîþ âîäîþ îáіëëє (Íàð. òâîð÷іñòü). ðіâíÿííÿ ç òèì, ïðî ùî éäåòü- íÿííÿ ]. ñÿ â ïåðøіé (їõ ìîæíà ç’єäíàòè ñïîëó÷íèêàìè íà÷å, ÿê) Інтонація

Äëÿ íàâåäåíèõ âèùå ðå÷åíü õàðàêòåðíà іíòîíàöіÿ çіñòàâëåííÿ. Її ìîæíà ïåðåäàòè òàêîþ ñõåìîþ: [

Синтаксичні синоніми

126

] – // [

Íàâåäåíі âèùå áåçñïîëó÷íèêîâі ðå÷åííÿ ïîäіáíі äî ñêëàäíîñóðÿäíèõ àáî ñêëàäíîïіäðÿäíèõ. ПОРІВНЯЙМО: Áåçñïîëó÷íèêîâі ðå÷åííÿ

Ñïîëó÷íèêîâі ðå÷åííÿ

Äîù íàìî÷èòü – âіòåð âèñóøèòü. Õî÷åø äðóæáè – áóäü ñàì äðóãîì. Íàñóíóëà õìàðà – ìàéæå ñïîíî÷іëî. Ãîâîðèòü – øîâêîì øèє.

Äîù íàìî÷èòü, à âіòåð âèñóøèòü. ßêùî õî÷åø äðóæáè, òî áóäü ñàì äðóãîì. Íàñóíóëà õìàðà, òàê ùî ìàéæå ñïîíî÷іëî. Ãîâîðèòü, íà÷å øîâêîì øèє.

Áåçñïîëó÷íèêîâå ñêëàäíå ðå÷åííÿ

Якщо безсполучникове речення складається з трьох і більше частин, то між цими частинами можуть бути різні розділові знаки. НАПРИКЛАД: Різко ударив грім – заскрекотала сорока, запищали курчата. [ ] – [ ] , [ ].

267 І. Перекладіть усно й вимовте виразно речення українською мовою. Поясніть використання тире. 1. Ïðîøëà íåäåëÿ, ìåñÿö – îí ê ñåáå äîìîé íå âîçâðàùàëñÿ (À. Ïóøêèí). 2. Âäðóã äâåðü êàìîðêè áûñòðî ðàñïàõíóëàñü – âñÿ ÷åëÿäü òîò÷àñ êóáàðåì ñêàòèëàñü ñ ëåñòíèöû (È. Òóðãåíåâ). 3. Ïîáåäèì – êàìåííûé äîì ïîñòðîèøü (À. Òîëñòîé). 4. Íðàâèòñÿ ðèñîâàòü – ðèñóé íà çäîðîâüå, íèêòî íå çàïðåùàåò (Â. Ïàíîâà). 5. Ìîëâèò ñëîâî – ñîëîâåé ïîёò (Í. Ëåðìîíòîâ). ІІ. Перебудуйте усно речення на складносурядні або складнопідрядні (українською мовою).

268 Побудуйте за схемою з двох простих речень: 1) складнопідрядне; 2) безсполучникове складне. Утворені речення запишіть. Визначте смислові відношення між частинами, поясніть уживання розділових знаків.



1. Ñìàðòôîí ðîçðÿäèâñÿ. ß íå çìіã çðîáèòè ñåëôі. Ñìàðòôîí ðîçðÿäèâñÿ – …

Ñìàðòôîí ðîçðÿäèâñÿ, òàê ùî…

 ßêùî â êàäðі áàãàòî äåòàëåé, é, …



2. Ó êàäðі áàãàòî äåòàëåé. Ñåëôі áóäå ïîïóëÿðíèì. Ó êàäðі áàãàòî äåòàëåé – …

269 І. Прочитайте текст (окремі розділові знаки пропущено). Визначте засоби зв’язку речень у ньому. ÏÒÀÕÈ-ÑÈÍÎÏÒÈÊÈ ×èìàëî ïòàõіâ – ÷óäîâі ñèíîïòèêè. Ïðèäèâіòüñÿ óâàæíî äî ñíіãóðіâ, ñîðîê, âîðîí, ãîðîáöіâ óçèìêó – âè òåæ çìîæåòå ïåðåäáà÷èòè1 çìіíè â ïîãîäі. Îñü çàñïіâàâ ñíіãóð ÷åêàéòå íà õóðòîâèíó. Ãîðîáöі õîâàþòüñÿ â êóïè õìèçó íåâäîâçі ïîñèëèòüñÿ ìîðîç. Äîáðèìè âіùóíàìè çìіí ïîãîäè є âîðîíè. Ïåðåä çàâіðþõîþ âîíè ãó÷íî êàðêàþòü, çãðàÿìè â ñíіãó êóïàþòüñÿ. À âèñîêî â íåáі âèäíî òèõèé òàíîê âîðîí ãîòóéñÿ äî ñíіãîïàäó. Ïåðåä ïîñèëåííÿì âіòðó âîíè òèõî ñèäÿòü íà íèæíіõ ãіëêàõ äåðåâ. Ñіëè æ äðóæíî íà çåìëþ ÷åêàé âіäëèãè2 (Çà À. Âîëêîâîþ). 1 2

Ïåðåäáà÷èòè – (ðîñ.) ïðåäóñìîòðåòü. Âіäëèãà – (ðîñ.) îòòåïåëü.

Ô. Ïàíêî. Ïòàõè (ïåòðèêіâñüêèé ðîçïèñ)

127

Áåçñïîëó÷íèêîâå ñêëàäíå ðå÷åííÿ ІІ. Випишіть безсполучникові складні речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Поясніть роль таких речень у тексті. ІІІ. Перекажіть усно текст за виписаними реченнями.

270 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Які птахи прилітають у двір вашого будинку чи живуть у вашому саду? Якого птаха й чому ви хотіли б намалювати, а про якого – написати казку? 271 Установіть відповідність між частинами прислів’їв. Запишіть ці прислів’я, розставляючи потрібні розділові знаки. 1-øà ÷àñòèíà

2-ãà ÷àñòèíà

Ãëèáøå îðàòè… Ñíіãó íàäìå… Óìієø їçäèòè… Çàìîëîäó ïðàöþєø… Áðîâè íàâèñëè…

… … … … …

õëіáà ïðèáóäå. íà ñòàðіñòü ïàíóєø. óìіé ïàäàòè. çëîáà íà ìèñëі. áіëüøå õëіáà ìàòè.

272 Хто зможе пригадати прислів’я, яке за структурою є безсполучниковим складним реченням? А хто добере два чи більше таких прикладів? 273 І. Спишіть речення, розставляючи на місці риски потрібні розділові знаки. Доведіть, що лише в одному реченні треба поставити двокрапку. 1. À ñëîâî ñêàæå / ç ïàì’ÿòі íå âèêèíåø (Ë. Êîñòåíêî). 2. Ïîäèâèëàñü ÿñíî / çàñïіâàëè ñêðèïêè (Ï. Òè÷èíà). 3. Òóìàíåöü ïîíàä êóùàìè ëåïåõè ìîñòèòüñÿ / òåïëà íі÷ áóäå (Ãð. Òþòþííèê). 4. Àëå íåëåãêî áóëî çíàéòè âèõіä / äîâêîëà їæèëèñÿ îáðèâè ñêåëü (І. Ôðàíêî). 5. Іç áëèçüêîãî çãóñòêà ïøåíèöі ïóðõíóâ æàéâîðîíîê / Ìàðіÿ çäðèãíóëàñü (Â. Áàáëÿê). 6. Çåìëі êëàíÿéñÿ íèçüêî / äî õëіáà áóäåø áëèçüêî. 7. Íà ãîäèíó ñïіçíèøñÿ / çà ðіê íå äîæåíåø. 8. Ñі÷íþ ìîðîçè / ëþòîìó õóðòîâèíè (Íàð. òâîð÷іñòü). ІІ. Підкресліть орфограми. ІІІ. Доберіть усно синоніми до виділених слів.

274 КОЛО ДУМОК. Поясніть, чому між частинами першого речення ставимо двокрапку, а другого – тире. 1. Íàçàðîâó ïðåçåíòàöіþ âèçíàëè íàéêðàùîþ: âіí âèêîðèñòàâ áàãàòî іëþñòðàöіé і ñõåì. 2. Íàçàð âèêîðèñòàâ ó ïðåçåíòàöії áàãàòî іëþñòðàöіé і ñõåì – її íàçâàëè íàéêðàùîþ. 275 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розподіліть між собою завдання. Хто з вас скористається тире, а хто – двокрапкою? Перевірте один в одного правильність виконання. ДЛЯ ПЕРШОГО УЧАСНИКА. Побудуйте з кожної пари простих речень безсполучникове складне речення зі смисловими відношеннями причини (письмово). ДЛЯ ДРУГОГО УЧАСНИКА. Побудуйте з кожної пари простих речень безсполучникове складне речення зі смисловими відношеннями наслідку (письмово).

1. Çäіéíÿâñÿ äóæèé âіòåð. Òîíêі ñòîâáóðè îñèê çàñòîãíàëè. 2. Ïåðøі êðàïëі äîùó âïàëè íà òðîòóàð. Ìè ïîñïіøèëè ñõîâàòèñÿ â ïіä’їçäі. 128

Áåçñïîëó÷íèêîâå ñêëàäíå ðå÷åííÿ 276 І. Висловте усно думку щодо кожного запитання, скориставшись безсполучниковим складним реченням з указаними смисловими відношеннями. Який розділовий знак треба ставити на письмі між частинами ваших речень? Çàïèòàííÿ

Ðå÷åííÿ-âіäïîâіäü

1. Çà ÿêîї óìîâè ìîæíà çáåðåãòè çäîðîâ’ÿ?

Âіäíîøåííÿ óìîâè

2. ßê òðåáà ïîâîäèòèñÿ, êîëè òîáі ïðîïîíóþòü ñïðîáóâàòè íàðêîòèêè?

Âіäíîøåííÿ ÷àñó

3. Äî ÷îãî ìîæå ïðèçâåñòè ïîðóøåííÿ ïðàâèë äîðîæíüîãî ðóõó?

Âіäíîøåííÿ íàñëіäêó ó

ІІ. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Візьміть участь у діалозі (4–5 реплік) на тему одного з наведених запитань. Використайте складене вами речення (на вибір).

277 Перебудуйте сполучникові складні речення на синонімічні безсполучникові (письмово). Чи зміняться при цьому смислові відношення між частинами? 1. ßêùî íå âіçüìåøñÿ çà ðîáîòó, òî ðîáîòà ñàìà íå çðîáèòüñÿ (Íàð. òâîð÷іñòü). 2. Ëëєòüñÿ Ëåòà ñëüîçàìè â ñâîє ïіäçåìåëëÿ âðî÷èñòå, à ó íåáі ñèíіþòü ñàìîòíі ìîї æóðàâëі (Î. Ïóõîíñüêà). 3. Óäàðèâ âåëåòåíñüêèé äçâіí – і âіä éîãî ãðîìîâîãî ðîêîòó çàòðåìòіëè ëþäè, äåðåâà, çåìëÿ (Óëàñ Ñàì÷óê). 4. ßê õî÷åø âіä ëþäåé øàíîáè1, ëþáîâ і ãíіâ áåðè ó ïóòü (Ì. Ðèëüñüêèé). 5. Êîëè çàöâіòàє ëіùèíà, ÷àñ âèñòàâëÿòè âóëèêè íà ïàñіêó (Ç ïîñіáíèêà). 6. Òðàâà, ÿê î÷åðåò, âèùå ãîëîâè, òàê ùî íå ïðîäåðåøñÿ (Іâàí Áàãðÿíèé). 278

Побудуйте речення за схемами й запишіть. Підкресліть граматичні основи.

1. [ óìîâà ] – [

2. [

] – [ íàñëіäîê ] .

3. [

] , (ÿêùî… ).

279 І. Утворіть із пар простих речень спочатку складне сполучникове, а потім – безсполучникове. Утворені речення запишіть і прочитайте виразно вголос. 1. Çà íі÷ âèïàëî áàãàòî ñíіãó. Іòè áóëî âàæêî. 2. Õî÷åø áàãàòî çíàòè. Äðóæè ç êíèãîþ. 3. Ïіä Íîâèé ðіê ñèëüíèé ìîðîç. Áóäå âðîæàé õëіáà. 4. Ïðîäçâåíіâ äçâіíîê. Ãðà îáіðâàëàñÿ. 5. Ëіòî äîáóâàє. Çèìà ïîїäàє. ІІ. Поміркуйте, у яких реченнях (поданих чи утворених) смислові відношення між частинами передано чіткіше.

280 Доповніть подані безсполучникові складні речення пропущеними частинами. Утворені речення запишіть, поясніть використання тире. 1. Âіòåð ïîäóæ÷àâ – [ … ]. 2. Ó õàòі òåïëî – [ … ]. 3. Ïðèéäå ëіòî – [ … ]. 4. [ … ] – áóäå ãàðíèé óðîæàé. 5. [ … ] – ïîáðåëà ç ëóãó ÷åðåäà. 281 Хто зможе пригадати або придумати слоган для реклами, який за будовою є безсполучниковим складним реченням, між частинами якого треба ставити тире? А хто добере два чи більше таких прикладів? ЗРАЗКИ. 1. Ãðàþòü âîíè – âèãðàєòå âè! 2. Çíàéäåø äåøåâøå – ïîâåðíåìî

ãðîøі! 1

Øàíîáà – (ðîñ.) ïî÷ёò.

129

Áåçñïîëó÷íèêîâå ñêëàäíå ðå÷åííÿ 282 ДВА – ЧОТИРИ – УСІ РАЗОМ. Поміркуйте, яке з поданих речень просте, а яке – складне. Відповідь обґрунтуйте. 1. Ðîçêàçàâ äðóãó – ïіøëî ïî êðóãó (Íàð. òâîð÷іñòü). 2. Æèòòÿ áåç êíèã – öå õàòà áåç âіêíà (Ä. Ïàâëè÷êî). 283 ’’ Доберіть приклад до кожного випадку використання тире (один приклад є зайвим). Âèïàäîê âèêîðèñòàííÿ òèðå 1 ìіæ ïіäìåòîì і ïðèñóäêîì 2 íà ìіñöі ïðîïóùåíîãî ÷ëåíà ðå÷åííÿ 3 ïðè âіäîêðåìëåíіé ïðèêëàäöі 4 ìіæ ÷àñòèíàìè áåçñïîëó÷íèêîâîãî ðå÷åííÿ

Ïðèêëàä À Çі ñâÿòîì âàñ áåðåçîâîãî ñîêó – äíåì ïðîáóäæåííÿ ñîëîäêîї çåìëі! (À. Òàðàí). Á Ðîäèííå ñâÿòî – êðàùå ç ñâÿò (Î. Äîâãîï’ÿò). Â Ïòàõè ç-çà ìîðÿ âåðòàþòü – ïëóãè ç ïîëåì ðîçìîâëÿþòü (Íàð. òâîð÷іñòü). Ã Íà ãíіäîìó êîíі – áіëÿâèé âåðøíèê (Í. Áі÷óÿ). Ä Ìèíóëàñÿ áóðÿ – і ñîíöå çàñÿÿëî (Ì. Ðèëüñüêèé).

284 Перебудуйте почергово безсполучникове речення на чотири складнопідрядних з підрядними різного виду. Свою відповідь звірте з міркуванням, поданим нижче. Âèãëÿíå ç-çà õìàðè ïðîìіíü – çàãðàє ðі÷êà âñіìà áàðâàìè. МІРКУЙМО. Äðóãà ÷àñòèíà ðå÷åííÿ ìîæå âêàçóâàòè íà óìîâó, çà ÿêîї âіäáóâàєòüñÿ äіÿ: ßêùî âèãëÿíå ç-çà õìàðè ïðîìіíü, òî çàãðàє ðі÷êà âñіìà áàðâàìè. Òàêîæ ìіæ öèìè ÷àñòèíàìè ìîæóòü áóòè âіäíîøåííÿ ÷àñîâі (÷àñòèíè ìîæíà ç’єäíàòè ñïîëó÷íèêîì êîëè), íàñëіäêîâі (òàê ùî), ñïîñîáó äії (òàê, ùî).

285 І. Спишіть речення, розкриваючи дужки й розставляючи пропущені розділові знаки. Побудуйте схеми речень. 1. Ïð(å,è)éäå ãîäèíà – äîñòèãíå і êàëèíà (Íàð. òâîð÷іñòü). 2. Êâèòîê êóïëåí(í)èé ðå÷і çіáðàíі ïðîùàëüíі ãóäêè íà âîêçàëі (Ì. Єùåíêî). 3. Äèâóєòüñÿ äіä (ç)ðîäó1 òàêèõ êâіòіâ (íå)áà÷èâ (Є. Øìîðãóí). 4. Ïîãëÿíó íà áåðåçîãðàé àæ ñåð(ä)öå çàâìèðàє (Ä. Ëóöåíêî). 5. ß â äàâíþ іñòèíó óâіðóâàâ ãëèáîêî íàéâèùà ìóäðіñòü â ïðîñòîòі â(å,è)ñîêіé (Á. Îëіéíèê). 6. Ïàí ãóëÿâ ó ñåáå â çàìêó ó ÿðìі ñòîãíàëè ëþäè (Ëåñÿ Óêðàїíêà). 7. Óíî÷і çіðâàëàñÿ ñïðàâæíÿ áóðÿ ãð(å,è)ìіëî òðіùàëî ëèëî (Ì. Ïàâëåíêî). ІІ. Надпишіть скорочено частини мови над словами першого речення.

286 Випишіть із газет (журналів, усних повідомлень ведучих новин на радіо чи телебаченні) три безсполучникових складних речення, між частинами яких ставиться тире або двокрапка. Поясніть уживання розділових знаків. 287 Прочитайте текст. Визначте його стиль і тип мовлення. Продовжте усно текст, використовуючи безсполучникові складні речення. Çèìà, áіëі ñíіãè, ìåòóòü õóðäåëèöі, ñі÷å ïîðîøà, âіä ìîðîçó ëóíêî òðіñêàєòüñÿ ëіä íà ðі÷öі. Äå çàáàðèëàñü âåñíà, ÷îìó íå êâàïèòüñÿ â ðіäíі êðàї? 1

130

Çðîäó – (ðîñ.) îòðîäó.

Áåçñïîëó÷íèêîâå ñêëàäíå ðå÷åííÿ Òà îñü ïîâåðíóëàñü іç âèðіþ âåñíà, à ç íåþ ïîâåðíóëèñÿ äîäîìó é æàéâîðîíêè (Çà Є. Ãóöàëîì). 288

Спишіть слова, уставляючи, де потрібно, апостроф.

Ñâ..ÿòêîâèé, áåç..ÿäåðíèé, àðô..ÿð, Ìіí..þñò (Ìіíіñòåðñòâî þñòèöії), òîðô..ÿíèé, äóõì..ÿíèé, ìåäâ..ÿíèé, êîí..þíêòóðà, іí..єêöіÿ, ïіâ..ÿáëóêà.

Îá’єäíàéòåñÿ â ãðóïè. Ñòâîðіòü ðåêëàìó áåçñïîëó÷íèêîâèõ ñêëàäíèõ ðå÷åíü. Мета реклами: спонукати носіїв мови правильно й доцільно вживати в мовленні безсполучникові складні речення. Форми презентаціїї реклами можуть бути такими: інсценізація; словесний опис реклами на телебаченні; реклама, яка звучить на радіо; реклама в журналі; рекламний плакат тощо. Поради щодо роботи над проектом 1. Не забудьте «покликати» на допомогу творчу уяву, оригінальність, увагу до найдрібнішої деталі мовознавчої теми, логічне мислення та асоціації. 2. Чітко визначте, на яку цільову аудиторію розрахована ваша реклама і якого результату ви очікуєте. 3. Не забувайте, що в рекламі кожне слово має велике значення. За бажання демонстрацію рекламних проектів можна провести як конкурс. Обрати журі, яке присвоїть кожному проекту одне із звань: найоригінальніший, найаргументованіший, найкумедніший, найяскравіший тощо.

§ 21. ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß ÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ Ç ÒÅÌÈ «ÁÅÇÑÏÎËÓ×ÍÈÊÎÂÅ ÑÊËÀÄÍÅ ÐÅ×ÅÍÍß» 289 І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Доберіть свій варіант заголовка. ÃÐÎÌÎÂÈÊ Íàä ðі÷êîþ é ëіñîì çàñèíþâàëîñü íåáî: çäàëåêó-ïðåäàëåêó, ïîãóðêóþ÷è òà ïîáëèñêóþ÷è, íàêî÷óâàëàñÿ ãðîçà. Ïîòåìíіëà âîäà â ðі÷öі, çàøóìіëè äåðåâà, çàìåòàëèñÿ ïòàõè. І âðàç óñå ñòèõëî. Ñòîãіí ëіñó ïîäàâñÿ äàëі é äàëі âіä ãðîçè. Ó âèñîêîñòі ñóõî øåëåñíóëî. Ñèíüî ñïàëàõíóëà ðіêà, ëіñ îñÿÿâñÿ ñèíüî. Òî õìàðà, ÷îðíà і íèçüêà, ïóñòèëà іç ñåáå ïåðøó ñòðіëóáëèñêàâèöþ. І ðàïòîì ëіñ îõíóâ âіä æàõó: ïî íüîìó âäàðèëî çãîðè. Àæ òîäі ïðîêèíóâñÿ ó ñâîєìó äóïëі ñè÷-ãðîìîâèê. Ïðîêèíóâñÿ, çàâîðóøèâ êðèëüìè, âèäðÿ-

Ñè÷

131

Áåçñïîëó÷íèêîâå ñêëàäíå ðå÷åííÿ ïàâñÿ ç äóïëà é ïіøîâ ïî ãіëöі ñóõîãî áåðåñòà âãîðó, ñîííî ïîâîäÿ÷è ñþäè-òóäè ãîëîâîþ… Ñè÷ ïîâіâ î÷èìà â îäèí áіê, ó äðóãèé: íіäå àíі ïòàøèíè, àíі äðіáíîї ìèøі. Áëèñêàâèöі ïðîëіòàëè éîìó íàä ñàìіñіíüêîþ ãîëîâîþ, ãðîìè êîòèëèñÿ ïî éîãî ñïèíі é ðîçáèâàëèñü îá íåї íà ãðîìåíÿòà. À ñè÷ äèâèâñÿ â ñïèíó âіòðîâі òà ñèíüî-÷îðíіé õìàðі é ðåãîòàâ. Éîìó ùå é ùå õîòіëîñÿ ãðîìіâ і áëèñêàâîê, ùî æèëè â õìàðі. Àëå ðàïòîì óñå çìіíèëîñÿ. Âèçèðíóëî1 ìîëîäåíüêå ñîíå÷êî – ñè÷ ïåðåñòàâ ðåãîòàòè і, âіä÷óâøè â î÷àõ ðіçü, çàïëþùèâñÿ. Âіí òàê і äî äóïëà ïіøîâ ïî ãіëöі – çàïëþùåíèé (Çà Ãð. Òþòþííèêîì). ІІ. Виконайте завдання до тексту. 1. Знайдіть і зачитайте вголос безсполучникові складні речення. Яке з них має три частини? 2. Визначте смислові відношення та поясніть уживання розділових знаків між частинами безсполучникових речень. 3. Перебудуйте два безсполучникових речення (на вибір) на сполучникові. 4. Схарактеризуйте роль безсполучникових речень у тексті. 5. Знайдіть відокремлені означення й обставини. 6. Знайдіть слова, які пишемо через дефіс. Поясніть написання їх. 7. Доберіть синоніми до виділених слів.

Ñèíòàêñè÷íèé ðîçáіð áåçñïîëó÷íèêîâîãî ñêëàäíîãî ðå÷åííÿ Ïîñëіäîâíіñòü ðîçáîðó 1. Âèçíà÷èòè âèä ðå÷åííÿ çà ìåòîþ âèñëîâëþâàííÿ é åìîöіéíèì çàáàðâëåííÿì. 2. Óêàçàòè, ùî ðå÷åííÿ áåçñïîëó÷íèêîâå ñêëàäíå. 3. Âèçíà÷èòè êіëüêіñòü ÷àñòèí. 4. Âèçíà÷èòè ñìèñëîâі âіäíîøåííÿ ìіæ ÷àñòèíàìè. 5. Óêàçàòè íà ðîçäіëîâèé çíàê ìіæ ÷àñòèíàìè. 6. Íàêðåñëèòè ñõåìó. 7. Âèêîíàòè ðîçáіð êîæíîї ÷àñòèíè ÿê ïðîñòîãî ðå÷åííÿ. Çðàçîê óñíîãî ðîçáîðó Íà î÷àõ ïîñèâіëè êóëüáàáè, á’þòü çîçóëі ó äçâîíè âåñíè (Ä. Іâàíîâ). Ðå÷åííÿ ðîçïîâіäíå, íåîêëè÷íå, áåçñïîëó÷íèêîâå ñêëàäíå, ñêëàäàєòüñÿ ç äâîõ ÷àñòèí, іäåòüñÿ ïðî îäíî÷àñíіñòü ïîäіé, ìіæ ÷àñòèíàìè ñòàâèìî êîìó. Ïåðøà ÷àñòèíà: ðå÷åííÿ ïðîñòå, ïîøèðåíå, äâîñêëàäíå, ïîâíå. Äðóãà ÷àñòèíà: ðå÷åííÿ ïðîñòå, ïîøèðåíå, äâîñêëàäíå, ïîâíå. Çðàçîê ïèñüìîâîãî ðîçáîðó Íà î÷àõ ïîñèâіëè êóëüáàáè, á’þòü çîçóëі ó äçâîíè âåñíè (Ä. Іâàíîâ). Ðå÷åííÿ ðîçï., íåîêë., áåçñïîëó÷í., 2 ÷àñò., îäíî÷àñí. ïîäіé, êîìà. [ ], [ ]. І – ïðîñòå, ïîøèð., äâîñêëàä., ïîâíå. ІІ – ïðîñòå, ïîøèð., äâîñêëàä., ïîâíå. 1

132

Âèçèðàòè – (ðîñ.) âûãëÿäûâàòü.

Áåçñïîëó÷íèêîâå ñêëàäíå ðå÷åííÿ 290 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть орфограми у виділених словах. 1. ß çíàþ ìîâà ìàìèíà – ñâÿòà (Ì. Àäàìåíêî). 2. ß ç êâіòàìè ïðèéøîâ òåáå çóñòðіòè і äóæå äîâãî æäàâ çіâ’ÿëè êâіòè (Ä. Ïàâëè÷êî). 3. Ïîâіÿâ âіòåð ïî äîëèíі ïіøëà äіáðîâîþ ëóíà (Ò. Øåâ÷åíêî). 4. ßçèê ìіé âîðîã âіí ðàíіøå ðîçóìó ãîâîðèòü (Íàð. òâîð÷іñòü). 5. Ãåí âіä ìîðÿ äî ãàþ íàëèëèñÿ æèòà çíîâó ïіñíþ ñïіâàє ñîñíà çîëîòà (À. Ìàëèøêî). 6. Âèéøîâ ç õàòè íà ñåëі ñâіòèòüñÿ… (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 7. Âіäðà ïîäçâîíþþòü íàä ñòåïîâîþ êðèíèöåþ ñîíöå ñïèíÿєòüñÿ â ïðîøóìіëèõ êëåíàõ (Ì. Ñèíãàїâñüêèé). ІІ. Виконайте синтаксичний розбір одного речення усно й одного – письмово (на вибір).

291 Прочитайте з правильною інтонацією. Поясніть, як різняться подані в групах речення за змістом. 1. Ó ïîëі òåìíіëî: íàñóâàëàñÿ çëèâà. Ó ïîëі òåìíіëî, íàñóâàëàñÿ çëèâà. Íàñóâàëàñÿ çëèâà – òåìíіëî â ïîëі. 2. Áóäå õîëîäíî – ïîїäåìî äîäîìó. Ïîїäåìî äîäîìó: áóäå õîëîäíî. 3. ß êàæó ïðàâäó, ìåíі íåìàє ÷îãî îáìàíþâàòè. ß êàæó ïðàâäó: ìåíі íåìàє ÷îãî îáìàíþâàòè. Ìåíі íåìàє ÷îãî îáìàíþâàòè – ÿ êàæó ïðàâäó. 292 ДВА – ЧОТИРИ – УСІ РАЗОМ. І. Поміркуйте, які розділові знаки можливі в поданих реченнях. Обґрунтуйте думку. 1. Õëîïåöü õâèëþâàâñÿ çàäà÷à íå ðîçâ’ÿçóâàëàñü. 2. Âèáіãëè äіòè ñîáàêè çàãàâêàëè. ІІ. Поміркуйте, як перебудувати подане нижче речення, щоб замість двокрапки треба було ставити тире.

Ïðèðîäà ðàäіє: íàäâå÷іð íàðåøòі ïіøîâ äîù. 293 Знайдіть неправильно вжиті слова. Відредагуйте усно речення, визначте їхній вид за будовою. Скористайтеся інформацією на сторінці «Культура мовлення» (с. 137). 1. Ãëÿäà÷і âèéøëè – ñâіòëî âèêëþ÷èëè. 2. Äіòè öіëèé äåíü çíàõîäÿòüñÿ â õàòі: іäå äîù. 3. Âèéäó íà ñëіäóþ÷іé çóïèíöі: çâіäòè áëèæ÷å. 4. Çàéøëà áàáóñÿ ÷è äіäóñü – óñòóïè ìіñöå. 5. Çàïðîøóєìî â àâòîáóñíі òóðè â ñàìó ãîñòèííó êðàїíó ñâіòó! 294 Продовжте кожне речення двічі так, щоб утворити безсполучникові складні речення: 1) з двокрапкою між частинами; 2) з тире між частинами. Як при цьому змінюватимуться смислові відношення між частинами утворених речень? 1. Õî÷åòüñÿ ïèòè… . 2. Òðàìâàé óñå íå ïіä’їæäæàâ… . 295 À Á Â Ã

І. Складіть з усіх поданих речень текст і запишіть його.

Ïåðåêèíóâ êàìіíü – ïіä íèì îñèíå ãíіçäî. Іäó ÿ ïî ãîðі é áà÷ó: ç-ïіä êàìåíÿ âèëіòàþòü îñè. І ñïîðóäæåíå âîíî çі ñïðàâæíіñіíüêîãî ïàïåðó. Íàãðèçå òèðñè, çìî÷èòü її êëåéêîþ ñëèíîþ é ëіïèòü êîìіðêè-ãíіçäà. 133

Áåçñïîëó÷íèêîâå ñêëàäíå ðå÷åííÿ Ä Ó òèõ êîìіðêàõ æèâóòü îñèíі ëè÷èíêè, і äîðîñëі îñè їõ äîãëÿäàþòü. Å Òіëüêè äëÿ ëþäåé ïàïіð ìàøèíà âèãîòîâëÿє, à îñà ðîáèòü éîãî âëàñíèìè ùåëåïàìè. Çà Â. Òàíàñіé÷óêîì

ІІ. Знайдіть безсполучникові складні речення, підкресліть у них члени речення.

296

Виконайте завдання одного з варіантів (на вибір).

ВАРІАНТ А. Напишіть невеликий твір (6–8 речень) у художньому стилі на тему «Весняна злива» або «Фантастична історія». Використайте щонайменше три безсполучникові складні речення. ВАРІАНТ Б. Напишіть невеликий текст (6–8 речень) про місце в нашому житті гумору з обігруванням афоризму «Дотепність треба використовувати як щит, а не як меч, щоб не поранити інших» (Ò. Ôóëëåð). Використайте щонайменше три безсполучникові складні речення.

297

МІКРОФОН. Продовжте усно речення.

1. Îïðàöþâàâøè òåìó «Áåçñïîëó÷íèêîâå ñêëàäíå ðå÷åííÿ», ÿ, çîêðåìà, äіçíàâñÿ (äіçíàëàñÿ) ïðî… 2. Íàéáіëüøå ìåíі ñïîäîáàëîñÿ âèêîíóâàòè çàâäàííÿ, ó ÿêèõ òðåáà… 3. Ñâîї çíàííÿ ç òåìè ÿ á îöіíèâ (îöіíèëà) íà…

НЕТИКЕТ Розширення сфер спілкування за рахунок розвитку віртуальної комунікації спричинило вироблення особливих правил поведінки і в Інтернеті, які називають словом нетикет, або мережевий етикет (від анг. net «мережа» та етикет). Найбільша проблема спілкування з погляду нетикету – культура висловлення, його грамотність. Звісно, спілкування в чаті, на форумі, на сайті – не контрольна з граматики, однак повідомлення без помилок справляють, як правило, гарне враження. Таку думку підтверджують результати соцопитування, яке проводили в одній із соціальних мереж. Воно мало назву «Грамотність в Інтернеті». На питання «Ваше ставлення до людей, які пишуть в Інтернеті з помилками?» 70,6 % опитуваних відповіли – «негативно». Відповіді на питання «Для Вас важливо, аби співрозмовник писав без помилок?» розподілилися в такий спосіб: «так» – 70,6 %, «ні» – 29,4 %. Характерно, що причинами неграмотного письма в соцмережах вважають низький рівень освіченості (37,5 %) та ледачість (62,5 %) (За С. Бибик).

1. Áåçñïîëó÷íèêîâèì ñêëàäíèì є ðå÷åííÿ À Çäàєòüñÿ, ñüîãîäíі çі ìíîþ ùàñëèâèé óñåíüêèé ñâіò (Î. Äîâãîï’ÿò). Á Âіòüêà ñïðàãëî çàçèðàâ ó òåìíі äіâî÷і î÷і, ìîâ ó ïðå÷èñòó êðèíèöþ (Â. ×åìåðèñ). 134

Áåçñïîëó÷íèêîâå ñêëàäíå ðå÷åííÿ Â Ó ãðóøі áóâ òîíåíüêèé ãîëîñî÷îê âîíà â äèòèíñòâî êëèêàëà ìåíå (Ë. Êîñòåíêî). Ã Ïðèãîðíåòüñÿ äî òðàâè – і âîíà çàøåëåñòèòü, çàãîìîíèòü, ïîìèëóє, îáäàðóє ïàõîùàìè (Á. Õàð÷óê). 2. Áåçñïîëó÷íèêîâå ñêëàäíå ðå÷åííÿ óòâîðèòüñÿ, ÿêùî äî ÷àñòèíè Ñîíöå ñіäàє çà ãîðó… äîäàòè ôðàãìåíò À …і âåñíÿíі íèâè ïðîùàþòüñÿ ç íèì. Á …ïðîùàєòüñÿ ç âåñíÿíèìè íèâàìè. Â …ïðîùàþ÷èñü іç âåñíÿíèìè íèâàìè. Ã …âåñíÿíі íèâè çóñòðі÷àþòü âå÷іð. 3. Íåðіâíîïðàâíèìè є ÷àñòèíè â áåçñïîëó÷íèêîâîìó ñêëàäíîìó ðå÷åííі À Ìіñÿöü íà íåáі, çіðîíüêè ñÿþòü, òèõî ïî ìîðþ ÷îâåí ïëèâå (Íàð. òâîð÷іñòü). Á Ìàëі îçåðöÿ áëèñêàþòü íåçëіñíî, êîëèøå õìàðà âòîìëåíі ãðîìè (Ë. Êîñòåíêî). Â Ó ãàþ, ãàþ âіòðó íåìàє; ìіñÿöü âèñîêî, çіðîíüêè ñÿþòü (Ò. Øåâ÷åíêî). Ã Âîäó äëÿ ïèòòÿ íàø êóòî÷îê íîñèòü àæ ç ëіñó: òàì âîíà íàáàãàòî ñìà÷íіøà (À. Äіìàðîâ). 4. Äâîêðàïêó òðåáà ïîñòàâèòè ìіæ ÷àñòèíàìè ðå÷åííÿ (îêðåìі ðîçäіëîâі çíàêè ïðîïóùåíî) À Òðàïèòüñÿ ñëîâî çðàäëèâå ãåòü éîãî, ñèíó, ãîíè! (Á. Îëіéíèê). Á À ùå òàêó ÿ âèðіçüáëþ êàðòèíó çі âñіõ äâîðіâ çáіãàєòüñÿ ðіäíÿ (Ë. Êîñòåíêî). Â Õàé ëèíå ïіñíÿ â ðàíіøíі òóìàíè õàé ç íåþ äåíü ðèìóє áіã æèòòÿ (Þ. Âàâðèíþê). Ã Íåáî áóëî ñèíіøå îä ìîðÿ ìîðå áóëî ñèíіøå îä íåáà (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 5. Ïóíêòóàöіéíó ïîìèëêó äîïóùåíî â ðå÷åííі À Ëþäñòâî íå óñâіäîìèòü ñåáå ÿê єäèíå öіëå: íå áóäå éîìó äîáðà (Îëåñü Ãîí÷àð). Á Ìðіþòü êðèëàìè ç òóìàíó ëåáåäі ðîæåâі, ñèïëÿòü íî÷і ó ëèìàíè çîðі ñóðãó÷åâі (Â. Ñèìîíåíêî). Â ×óäîâèé êðàєâèä ïîñëàâñÿ ïîíàä íèì: ñòàâè, ëèñíіþ÷è ó ñÿєâі íі÷íіì, îäèí äî îäíîãî ãîðíóëèñÿ ïåñòëèâî (À. Ìіöêåâè÷). Ã Òÿãíóñü äîãîðè i ñàì ñîái íå âiðþ: âiä çàði÷êè çíîâó íàä íàøîþ õàòîþ ïðîëiòàþòü ëåáåäi! (Ì. Ñòåëüìàõ). 6. Ðå÷åííÿ Êðè÷àòü ñîâè, ñïèòü äіáðîâà, çіðîíüêè ñіÿþòü (Ò. Øåâ÷åíêî) òðåáà ÷èòàòè ç іíòîíàöієþ À ïåðåëіêó Á çіñòàâëåííÿ Â ïîÿñíåííÿ 135

Áåçñïîëó÷íèêîâå ñêëàäíå ðå÷åííÿ 7. Äîáåðіòü ïðèêëàä äî êîæíîãî âèäó ñìèñëîâèõ âіäíîøåíü ìіæ ÷àñòèíàìè áåçñïîëó÷íèêîâîãî ñêëàäíîãî ðå÷åííÿ (îäèí ïðèêëàä є çàéâèì). Ñìèñëîâі Ïðèêëàä âіäíîøåííÿ 1 îäíî÷àñíîñòі À ß äî ìîðÿ âèéøîâ ðàíî – ìîðå ñïèòü (Ä. Ïàâëè÷êî). ïîäіé Á Ëàòàòòÿ íіæèëîñü â îçåðàõ, õèòàëè ðÿñêó êàðàñі 2 íàñëіäêó (Ë. Êîñòåíêî). 3 ïðîòèñòàâëåííÿ Â Ïîñієø â÷èíîê – âèðîñòå çâè÷êà (Íàð. òâîð÷іñòü). 4 ïîÿñíåííÿ Ã Ìàòè âіðèëà: çåìëÿ âñå çíàє (Ì. Ñòåëüìàõ). Ä ßê çàçäðþ ÿ áіëіé õìàðèíöі: âîíà ïëèâå ó äàëå÷іíü ìіæ ïîäðóã (І. Ìóðàòîâ). 8. Äîáåðіòü ïðèêëàä äî êîæíîãî âèïàäêó âèêîðèñòàííÿ òèðå. Âèïàäîê âèêîðèñòàííÿ òèðå

Ïðèêëàä

1 ìіæ ïіäìåòîì і ïðèñóäêîì 2 íà ìіñöі ïðîïóùåíîãî ÷ëåíà ðå÷åííÿ 3 ìіæ ÷àñòèíàìè ñêëàäíîñóðÿäíîãî ðå÷åííÿ 4 ìіæ ÷àñòèíàìè áåçñïîëó÷íèêîâîãî ðå÷åííÿ

À Ñòåëå ì’ÿêåíüêî – ëèø òâåðäî ñïàòè (Íàð. òâîð÷іñòü). Á Óäàðèâ ãðіì – і çðàçó øêåðåáåðòü ïіøëî æèòòÿ (Â. Ñòóñ). Â Ó ëüîäàõ – çàìåðçëèé ç îñåíі ëèñòîê (Ë. Ãóäçü). Ã Ìàє ëþäèíà â ñîáі òàêèé æèâ÷èê – áàæàííÿ ðîáèòè äîáðî (Îëåñü Ãîí÷àð). Ä Ñëîâà – öå äóì ìîїõ ïòàøêè (Î. Äîâãîï’ÿò).

9. Ïîáóäóéòå ïî îäíîìó áåçñïîëó÷íèêîâîìó ðå÷åííþ ç ðіâíîïðàâíèìè é íåðіâíîïðàâíèìè ÷àñòèíàìè. 10. Ïåðåáóäóéòå ñïîëó÷íèêîâі ðå÷åííÿ íà áåçñïîëó÷íèêîâі. 1. Ñëàâêî ðàïòîì ïîäóìàâ, ùî áà÷èòü ñïðàâæíіñіíüêèõ ìàðñіàí (Í. Áі÷óÿ). 2. Ãàëÿ âåñåëî ñìіÿëàñÿ, à Âіòüêà ñåðäèòî ñóïèâñÿ і ùîñü áóðìîòіâ ñîáі ïіä íіñ (Â. ×åìåðèñ). ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Які речення називають безсполучниковими складними? Наведіть приклади. 2. Що є спільного й відмінного між безсполучниковими й сполучниковими реченнями? 3. Чим безсполучникові складні речення з рівноправними частинами відрізняються від речень з нерівноправними частинами? Наведіть приклади. 4. Які смислові відношення можуть бути між частинами безсполучникових складних речень? 5. Розкажіть про особливості інтонації безсполучникового складного речення. 6. Коли між частинами безсполучникового складного речення ставимо кому й крапку з комою? Наведіть приклади. 7. Коли між частинами безсполучникового складного речення ставимо двокрапку? 8. Коли між частинами безсполучникового складного речення ставимо тире? 9. Побудуйте безсполучникове складне речення, а потім доберіть до нього синонімічне сполучникове. 10. Пригадайте 2–3 прислів’я, які за будовою є безсполучниковими складними реченнями.

136

АНТИСУРЖИК ПРАВИЛЬНО

НЕПРАВИЛЬНО

âèìêíóòè ñâіòëî ïåðåáóâàòè â ïðèìіùåííі íàñòóïíà çóïèíêà ïîñòóïèòèñÿ ìіñöåì íàâ÷àëüíèé çàêëàä ïîїõàâ ÿê ìіíіñòð ïðîäàæ çà çíèæåíèìè öіíàìè áóäü-ÿêі âèñíîâêè çàâäàòè øêîäè ïðèçâåñòè äî áіéêè äèïëîìàòè÷íі âіäíîñèíè ïîðóøèòè ïèòàííÿ ÷èííèé çàêîí

âèêëþ÷èòè ñâіòëî çíàõîäèòèñÿ â ïðèìіùåííі ñëіäóþ÷à çóïèíêà óñòóïèòè ìіñöå ó÷áîâèé çàêëàä ïîїõàâ ó ÿêîñòі ìіíіñòðà ïðîäàæ ïî çíèæåíèõ öіíàõ ëþáі âèñíîâêè íàíåñòè øêîäó ïðèâåñòè äî áіéêè äèïëîìàòè÷íі âіäíîøåííÿ ïіäíÿòè ïèòàííÿ äіþ÷èé çàêîí

РОЗРІЗНЯЙМО Áîëіñíèé – ïîâ’ÿçàíèé ç òÿæêèìè ïåðåæèâàííÿìè (áîëіñíå ñïðèéíÿòòÿ, ïåðåæèâàííÿ). Áîëþ÷èé – ïîâ’ÿçàíèé ç ôіçè÷íèì âіä÷óòòÿì áîëþ (áîëþ÷à ðàíà, òðàâìà, îïåðàöіÿ). *** Âèáîðíèé – ÿêèé âèçíà÷àєòüñÿ, îáèðàєòüñÿ ãîëîñóâàííÿì íà ÿêóñü ïîñàäó àáî äëÿ âèêîíàííÿ ïåâíèõ îáîâ’ÿçêіâ (âèáîðíà ïîñàäà, îñîáà). Âèáîð÷èé – ÿêèé ñòîñóєòüñÿ âèáîðіâ, їõ îðãàíіçàöії òà ïðîâåäåííÿ (âèáîð÷èé îêðóã, áþëåòåíü; âèáîð÷à êàìïàíіÿ, àãіòàöіÿ). *** Âèçíà÷àëüíèé – ÿêèé âèçíà÷àє ñóòü ÷îãîñü; îñíîâíèé, іñòîòíèé (âèçíà÷àëüíà ðèñà, óìîâà, ãàëóçü). Âèçíà÷íèé – ÿêèé âіäçíà÷àєòüñÿ ñâîїìè ïîçèòèâíèìè ðèñàìè, âàæëèâèé çà ñâîїì çíà÷åííÿì; âèäàòíèé (âèçíà÷íà îñîáà, ëþäèíà, çàñëóãà).

НАГОЛОШУЙМО ПРАВИЛЬНО Äієñëîâà â’ÿëèòè ãíîáèòè æàëèòè çàâåðøèòè

çàäîáðèòè çì’ÿêøèòè çîáðàçèòè ëåñòèòè

îêðèëèòè îçäîðîâèòè ïîñèäіòè, ïîñèäæó òàëàíèòè

137

КОРИСНО ЗНАТИ АРГУМЕНТИ МОВЧАННЯ Уміння говорити має поєднуватися з умінням, коли потрібно, помовчати. Німецький соціолог П. Вальфіш-Рулен сформулював 26 аргументів мовчання. Наведемо деякі з них:  якщо ваш співрозмовник роздратований, то краще помовчіть, щоб не дратувати його більше;  коли ви самі роздратовані, то краще теж помовчати, щоб не сказати чогось такого, про що пізніше жалкуватимете;  якщо ви дуже довго говорили, то після цього помовчіть; дайте змогу висловитись іншим;  якщо вам надають слово, а те, про що ви хотіли сказати, уже сказав хтось інший, то від виступу краще відмовитися;  якщо вам хочеться поговорити про свої особисті справи, то зважте на те, що сторонніх людей це мало цікавить; а тому краще помовчіть;  якщо ви не досить глибоко обізнані з питаннями, які обговорюються, дайте змогу говорити тим, хто добре знає ці питання;  іноді краще промовчати, щоб не образити гідності іншого.

ЯК ЦЕ БУЛО МАНДРІВКА АПЕЛЬСИНА Батьківщина апельсинів – Південний Китай. Звідси рослина поступово просувалася на південь Азії. Португальці в ХV столітті завезли її в Європу. У ХVІ столітті апельсини вже були відомі й в Україні, куди їх привозили з Голландії. Звідси й прийшла їхня назва: голландське appelsien розкладається на «апель» – яблуко й «сіна» – Китай. У голландців ця назва виникла під впливом французького pomme de Chine – пом де шин н (що теж означає «китайське яблуко»). В українській мові апельсин має ще назву – помаранча, яка прийшла до нас через німецьку мову (Pomeranze) з італійської, де pomo – «яблуко», arancia – «апельсин» (А. Коваль).

НА ДОЗВІЛЛІ РЕБУСИ

138 138 13

Ñèíòàêñèñ. Ïóíêòóàöiÿ Óñі ìè ëþáèìî íàøó ñïіâó÷ó òà äçâіíêó óêðàїíñüêó ìîâó. Òà öå àæ íіÿê íå îçíà÷àє, ùî íàì є ÷óæèìè ÷è äàëåêèìè ìîâè іíøèõ íàðîäіâ. Ï. Òè÷èíà

Ñêëàäíå ðå÷åííÿ ç ð³çíèìè âèäàìè ñïîëó÷íèêîâîãî é áåçñïîëó÷íèêîâîãî çâ’ÿçêó ВИ ЗНАТИМЕТЕ:  основні ознаки складних речень з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку.

ВИ ВМІТИМЕТЕ:  знаходити в тексті складне речення з різними видами зв’язку;  правильно розставляти розділові знаки в складних реченнях з різними видами зв’язку;  будувати складні речення з різними видами зв’язку, доцільно використовувати їхні виражальні можливості.

Ðiçíi âèäè çâ’ÿçêó

§ 22. ÑÊËÀÄÍÅ ÐÅ×ÅÍÍß ІÇ ÑÓÐßÄÍÈÌ І ÏІÄÐßÄÍÈÌ ÇÂ’ßÇÊÎÌ Ïðî îñíîâíі îçíàêè, áóäîâó òà ðіçíîâèäè ñêëàäíèõ ðå÷åíü іç ñóðÿäíèì і ïіäðÿäíèì çâ’ÿçêîì ПРИГАДАЙМО. Які є види зв’язку частин сполучникових складних речень?

298 А. Визначте, частини якого речення з’єднано сурядним зв’язком, а якого – підрядним. Çà ëîçàìè òåìíі ëіñè, à íàä ðі÷êîþ é íàä ëіñàìè âå÷іðíє íåáî.

Íàä ðі÷êîþ é íàä ëіñàìè âå÷іðíє íåáî, ÿêîãî ÿ íіêîëè òàêèì ùå íå áà÷èâ.

Б. Визначте кількість частин у поданому нижче реченні. Яким зв’язком з’єднано ці частини?

Çà ëîçàìè òåìíі ëіñè, à íàä ðі÷êîþ é íàä ëіñàìè âå÷іðíє íåáî, ÿêîãî ÿ íіêîëè òàêèì ùå íå áà÷èâ (Î. Äîâæåíêî). В. Зробіть висновок про основні ознаки складного речення із сурядним і підрядним зв’язком.

Різні види зв’язку

Â îäíîìó ðå÷åííі ìîæåìî ïîєäíóâàòè ñóðÿäíèé, ïіäðÿäíèé і áåçñïîëó÷íèêîâèé çâ’ÿçîê. Ñêëàäíå ðå÷åííÿ, ó ÿêîìó ïîєäíàíî ðіçíі âèäè çâ’ÿçêó, íàçèâàþòü ñêëàäíèì ðå÷åííÿì ç ðіçíèìè âèäàìè çâ’ÿçêó. Ñêëàäíå ðå÷åííÿ ç ðіçíèìè âèäàìè çâ’ÿçêó

іç ñóðÿäíèì і ïіäðÿäíèì çâ’ÿçêîì іç ñóðÿäíèì і áåçñïîëó÷íèêîâèì Засоби зв’язку

çі ñïîëó÷íèêîâèì і áåçñïîëó÷íèêîâèì çâ’ÿçêîì

іç ñóðÿäíèì, ïіäðÿäíèì і áåçñïîëó÷íèêîâèì

ç ïіäðÿäíèì і áåçñïîëó÷íèêîâèì

Ó ñêëàäíîìó ðå÷åííі іç ñóðÿäíèì і ïіäðÿäíèì çâ’ÿçêîì îäíі ÷àñòèíè ç’єäíóєìî ñïîëó÷íèêàìè ñóðÿäíîñòі, à іíøі – ñïîëó÷íèêàìè ïіäðÿäíîñòі ÷è ñïîëó÷íèìè ñëîâàìè. НАПРИКЛАД: Àæ îñü òðóñíóëî ðó ó ñíіæêîì, і çåìëÿ íàãàäàëà àðêóø ïàïåðó, íà ÿêіì äèòèíà âèïðîáóâàëà çåëåíі, ðóäі é ñіðі ôàðáè (Ì. Êîöþáèíñüêèé).

íà ÿêіì

[ ], і [ ], (íà ÿêіì … ). 1

Ó öüîìó ðå÷åííі ïåðøó é äðóãó ÷àñòèíè ç’єäíàíî ñóðÿäíèì çâ’ÿçêîì, à äðóãó é òðåòþ – ïіäðÿäíèì. 140

Ðiçíi âèäè çâ’ÿçêó Різновиди

Ñêëàäíі ðå÷åííÿ іç ñóðÿäíèì і ïіäðÿäíèì çâ’ÿçêîì ìîæóòü ìàòè ðіçíó áóäîâó. 1. Äâі àáî áіëüøå ÷àñòèí ç’єäíàíî ñóðÿäíèì çâ’ÿçêîì; âіä îäíієї ç íèõ çàëåæèòü îäíà àáî êіëüêà ïіäðÿäíèõ. НАПРИКЛАД: Òè äî ìåíå ïðèéøëà íå іç êàçêè ÷è ñíó, і 1 2 çäàëîñÿ ìåíі, ùî ñòðі÷àþ âåñíó (Â. Ñèìîíåíêî). ùî 3 [ ], і [ ], (ùî … ). 1

2. Äâі àáî áіëüøå ÷àñòèí ç’єäíàíî ñóðÿäíèì çâ’ÿçêîì; âіä êîæíîї ç íèõ çàëåæèòü îäíà àáî êіëüêà ïіäðÿäíèõ. НАПРИКЛАД: Ùàñëèâà òè, äîðîãî, ÿêîþ ìè іäåì, і ïіñíÿ 1 3 òà ùàñëèâà, ùî â ñåðöі ìè íåñåì (Ä. Ïàâëè÷êî). ÿêîþ 2 ùî 4 [ ], (ÿêîþ … ), і [ ], (ùî … ). 1

3. Äâі àáî áіëüøå ÷àñòèí, ÿêі ç’єäíàíî ñóðÿäíèì çâ’ÿçêîì, ìàþòü ñïіëüíó ïіäðÿäíó ÷àñòèíó. НАПРИКЛАД: Êîëè â ëіñàõ іùå ðåâëè áóé-òóðè, Äàæäüáîãó 2 3 ñîíöå ïðèìіðÿëî íіìá і ëþäè ÷îðíîëіñüêîї êóëüòóðè æèëè, ñïіâàëè, ñіÿëè ñâіé õëіá êîëè 1 (Ë. Êîñòåíêî). (êîëè … ), [ ] і [ 1

]. 3

299 І. Прочитайте вголос речення, дотримуючись правильної інтонації. Доведіть, що всі вони є складними з різними видами зв’язку. 1. Ùå òîé ïàïіð âіä ÷àñó íå çîòëіâ1 і ïàì’ÿòêà ëèøèëàñü ëþäÿì çäàâíà, äå çà íåãðàìîòíèõ ôðàíöóçüêèõ êîðîëіâ ïіäïèñóâàëàñü Ãàííà ßðîñëàâíà (Ä. Ïàâëè÷êî). 2. Âіòåð íà òðàâàõ êâіòíå, і õâèëÿ ó áåðåã á’є, áî â ñåðöі ìîєìó ðіäíå áóëî і ñüîãîäíі є… (Â. Ïіäïàëèé). 3. Çà âіêíîì ïîëåòіëà áіëà íèòêà áëèñêàâèöі, à òîäі âäàðèâ ãðіì, íà÷å ðèêíóâ âåëåòåíñüêèé ïåñ, ùî ñòîðîæèòü íåìіðÿíèé íåáåñíèé äіì (Â. Øåâ÷óê). ІІ. Визначте межі частин у кожному реченні та назвіть види й засоби зв’язку цих частин. Побудуйте схеми речень.

300 І. Знайдіть і випишіть складні речення із сурядним і підрядним зв’язком. Яке одне речення ви не виписуватимете? Чому? 1. Ñâÿòêîâå ïî÷óòòÿ íàïîâíþє äèòÿ÷ó äóøó, і ÿ òіøó ñåáå, áî ñêîðî äî íàñ çàâіòàє ñïðàâæíÿ êàçêà (Â. Ñêóðàòіâñüêèé). 2. Ïåðåä ÷îðíèì øëÿõîì, ùî ïðîëÿãàâ ÷åðåç ëіñ, Âîðîí ïîòÿã ïîâіä ëіâîðó÷, àëå êіíü ñòîÿâ ÿê óêîïàíèé (Â. Øêëÿð). 3. Ùîá ïðèéøëî íà çåìëþ ñïîäіâàíå ùàñòÿ, òðåáà 1

Çîòë òè – (ðîñ.) èñòëåòü.

141

Ðiçíi âèäè çâ’ÿçêó âåëèêîї ïðàöі, áî ùàñòÿ íå äàєòüñÿ äóðíî (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 4. Â îáëè÷÷ÿ âіÿâ õîëîäíèé çàõіäíèé âіòåð, ðîçãàíÿâ ãóñòі õìàðè, і Ìàðіÿ ïîäóìàëà, ùî òîé âіòåð і õìàðè ì÷àòü íà íåї ç ðіäíîї Îäåñè, äå çîñòàëèñÿ áàòüêè (Â. Êó÷åð). 5. Ñïóñòèâñÿ âå÷іð, і îäðàçó ïîõîëîäíіøàëî, õî÷ óäåíü áóëà íåñòåðïíà ñïåêà (Îëåñü Ãîí÷àð). ІІ. Підкресліть у виписаних реченнях граматичні основи. Побудуйте схеми.

301 1. [

Складіть і запишіть речення за однією зі схем (на вибір).

], і [ ], ( ).

2. [ ], ( ), àëå [ ].

3. [ ], ( ), і [

], (

302 І. Відновіть і запишіть складні речення, уставляючи потрібні сполучники й сполучні слова. Позначте скісною рискою (/) межі частин. 1. Âèøèâàє і ñïіâàє, … íіõòî íå çíà, … óçîð âîíà êіí÷àє, … òó ïіñíþ ïî÷èíà (Ì. Ðèëüñüêèé). 2. Ïîâåðòàëî íà îáіä, … çäàâàëîñÿ, … äåíü ùå é íå ïî÷èíàâñÿ (Ñ. Ñêëÿðåíêî). 3. … ãіëêè ïîêèäàє îñòàííіé ëèñòî÷îê, âåðáà øóêàє çàáóòòÿ é ïîêîðè â õîëîäàõ, ó ñíіãàõ, … öі ðå÷і äëÿ æèòòÿ íåïðèéíÿòíі (Â. Äóìàíñüêèé). 4. Áіëà ñêàòåðòèíà ñíіãó çіéøëà ç ïîëіâ і ëóãіâ, … î÷àì áóçüêіâ ïîêàçàëèñÿ øèðîêîïîëі ëàíè, … çåëåíіëè ãóñòîþ ðóííþ îçèìèíè, æèòà-ïøåíèöü (Ò. Áîðäóëÿê). 5. Íà âîãîíü ìîæíà äèâèòèñÿ íåñêіí÷åííî é ùîðàçó áà÷èòè â íüîìó ùîñü íîâå, … ïîòіì íàñòàє ìèòü, … âæå íі ïðî ùî íå äóìàєø (Î. Âàñèëüêіâñüêèé). ДОВІДКА. 1) і, äå, äå; 2) àëå, ùî; 3) êîëè, àëå. ІІ. Поясніть написання виділених слів.

303 Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Побудуйте його схему. Визначте вид підрядності. Íàáðàâøè âèñîòó ëіòàê çíîâó ïî÷àâ âіäðèâàòèñÿ âіä ðåàëüíîãî ñâіòó õî÷ і íå ìіã ìàíåâðóâàòè áî ïðàâîðó÷ і ëіâîðó÷ òÿãëèñÿ áіëі òðàñè ïîâіòðÿíèõ äîðіã à ÷àñîì âèðèíàâ íà îâèäі1 ÿêèéñü іíøèé øâèäêîõіäíèé ëіòàê (Þ. Ìåéãåø). 304 І. Прочитайте фрагмент інтерв’ю лідера гурту «Океан Ельзи» Святослава Вакарчука, яке він дав радіожурналістові Івану Яковині. Чим цікава вам одержана з прочитаного інформація? Чи є вона актуальною для нас? – Ñâÿòîñëàâå, ÷è ïîâèííà ñèñòåìà îñâіòè íàâ÷àòè äіòåé òîëåðàíòíîñòі òà ïàòðіîòèçìó? І ÷è ìîæíà öå çðîáèòè îäíî÷àñíî? – Äіòåé òðåáà â÷èòè íà çàãàëüíîëþäñüêèõ íîðìàõ, àëå âîäíî÷àñ äàâàòè їì çìîãó âіäñòîþâàòè ñâîþ äóìêó. Êîëè äèòèíі áàòüêè é ó÷èòåëі ãîâîðÿòü, ùî âîíà – îñîáèñòіñòü çі ñâîєþ ñâîáîäîþ, ÷åñòþ é ãіäíіñòþ, òî öÿ äèòèíà âèðîñòå áåç êîìïëåêñіâ, і ñàìå òàê ïîòðіáíî її âèõîâóâàòè. – Öå ôóíêöіÿ îñâіòè ÷è áàòüêіâ? – І òèõ, і òèõ. Â Óêðàїíі є ùå îäíà ïðîáëåìà: ó íàñ âóçüêå êîëî äîâіðè. Âîíî çàêіí÷óєòüñÿ âëàñíîþ ñіì’єþ, і öå – âåëèêà äðàìà àáî íàâіòü òðàãåäіÿ äëÿ íàøîãî ñóñïіëüñòâà, ÿêå õî÷å çáóäóâàòè äåìîêðàòè÷íî-âіëüíó êðàїíó. 1

142

Îâèä – îáðіé, âèäíîêðóã.

Ðiçíi âèäè çâ’ÿçêó Êîëî äîâіðè ìàє áóòè ðîçøèðåíî äî ãðîìàäè, äî êîæíîãî ãðîìàäÿíèíà ñâîєї äåðæàâè. Òè ìàєø äîâіðÿòè ëþäèíі, ÿêà â іíøîìó ìіñòі, ç іíøîї ÷àñòèíè êðàїíè, ìåíòàëüíî é іíòóїòèâíî, ìîæëèâî, íå â óñіõ ïèòàííÿõ. – Ìåíі ïîäîáàєòüñÿ òâîÿ іäåÿ òîãî ñóñïіëüñòâà, ÿêå ðóõàє îñâіòó. Ìîæåø ïðîäîâæèòè öþ äóìêó? – Áóäü-ÿêà îñâіòà äàє øèðîòó ìèñëåííÿ, і òðåáà øèðîêî äèâèòèñÿ íà ðå÷і, ùîá ðîáèòè íåóñïіøíі êðàїíè óñïіøíèìè. Íàéêðàùà îñâіòà – öå âìіííÿ ðîçóìіòè, ÿê ôóíêöіîíóє ñâіò, ðîçóìіòè éîãî âõîäè é âèõîäè, çàêîíè òà çàêîíîìіðíîñòі… Â Óêðàїíі, íà æàëü, òàê ñêëàëîñÿ, ùî åëіòà ïðîòÿãîì áàãàòüîõ ðîêіâ öіëåñïðÿìîâàíî çíèùóÑâÿòîñëàâ Âàêàð÷óê âàëàñü, àáî ìàðãіíàëіçóâàëàñÿ, àáî àñèìіëþâàëàñÿ â іìïåðії. Òîìó íàøå çàâäàííÿ – ðîçіðâàòè öå ïîðî÷íå êîëî. Ó íàñ є çìîãà âіäíîñíî ñàìèì âèðіøóâàòè ñâîþ äîëþ. Íàì òðåáà öіíóâàòè öþ ìîæëèâіñòü. ßêùî ìè íå âèõîâàєìî íîâó åëіòó, ÿêà íå áóäå êåðóâàòèñÿ òâàðèííèìè іíòåðåñàìè, à áóäå øèðøå ðîçóìіòè, ùî òàêå äåðæàâà òà її äîáðîáóò, òî ìè çíîâó âòðàòèìî ñâîþ äåðæàâíіñòü. Ó íàñ є ñüîãîäíі óíіêàëüíèé øàíñ. Íàì íå ìîæíà éîãî ïðîґàâèòè. ІІ. Знайдіть у тексті три складних речення із сурядним і підрядним зв’язком. Простежте, як ці речення допомагають точніше й компактніше висловити думку, деталізувати її. ІІІ. Побудуйте схеми складних речень із сурядним і підрядним зв’язком.

305 ДВА – ЧОТИРИ – УСІ РАЗОМ. І. З’ясуйте, скільки частин має кожне речення. Які види зв’язку поєднано в кожному з них? 1. Íåáî âíî÷і ÷èñòå, і âèäíî, ÿê ïàäàþòü çіðêè (Є. Ãóöàëî). 2. ×èñòå ïîëóäíåâå íåáî, і òèõî-òèõî, ìîâáè âñå çàâìåðëî (Î. Äîâæåíêî). ІІ. Спишіть речення, підкресліть граматичні основи. Побудуйте схеми речень.

306

Виконайте завдання одного з варіантів.

ВАРІАНТ А. Складіть і запишіть невеликий текст (5–6 речень) у художньому стилі за таким початком: «Загриміло, і полегшено зітхнув степ…». Використайте в структурі тексту складне речення із сурядним і підрядним зв’язком. ВАРІАНТ Б. Складіть і запишіть невеликий текст (5–6 речень) у публіцистичному стилі за таким початком: «Земля – найдорожче, що є в людини…». Використайте в структурі тексту складне речення із сурядним і підрядним зв’язком.

307 І. Запишіть речення українською мовою. Зіставте вимову й написання виділених слів в українській та російській мовах. 1. Ìû ðàçãîâîðèëèñü, è ÿ íå çàìåòèë, êàê ìû âúåõàëè â ëåñ è ñòàëè ñïóñêàòüñÿ ïîä ãîðó (È. Áóíèí). 2. Âñё íåáî áûëî óñåÿíî ìèãàþùèìè çâåçäàìè, è Ìëå÷íûé Ïóòü âûðèñîâûâàëñÿ òàê ÿñíî, êàê áóäòî åãî ïåðåä ïðàçäíèêîì ïîìûëè è ïîòёðëè ñíåãîì (À. ×åõîâ). 3. Âîñõîä ïîìàçàë æёëòûì êðàÿ òó÷ íà ãîðèçîíòå, è âñêîðå ñòàëî ñâåòëî, õîòÿ ñîëíöå òàê è íå ïîêàçàëîñü (Þ. Íàãèáèí). 143

Ðiçíi âèäè çâ’ÿçêó СЛОВНИЧОК Мигáющий й – (укр.) миготлѝвий, блѝмаючий; Млéчный Путь – (укр.) Чумáцький Шлях; восхóд – (укр.) схід; тýча – (укр.) хмáра; горизóнт – (укр.) горизóнт, óбрій. ІІ. Визначте межі частин складних речень та види й засоби зв’язку цих частин. Обґрунтуйте вживання розділових знаків.

308 І. Доповніть складносурядні речення однією чи двома підрядними частинами так, щоб утворилися складні речення з різними видами зв’язку. Утворені речення запишіть. 1. Íà áðèôіíãó1 áóëà îçâó÷åíà ëèøå çàãàëüíà іíôîðìàöіÿ ùîäî çàõèñòó ïðàâ íàöіîíàëüíèõ ìåíøèí, à äåòàëüíà ïîçèöіÿ óðÿäó áóäå âèêëàäåíà â ðåçîëþöіїї êîíôåðåíöії. 2. Ó ІÕ ñòîëіòòі Êèїâ ñòàâ âåëèêèì ðåìіñíè÷î-òîðãîâåëüíèì öåíòðîì Ñõіäíîї Єâðîïè, і öèì âіí âіäðіçíÿâñÿ âіä іíøèõ ìіñò. 3. Äî ïî÷àòêó ðåôåðåíäóìó ùå áóëî áіëüøå ìіñÿöÿ, àëå áіãáîðäè âæå áóëè îáêëåєíі ïîëіòè÷íîþ ðåêëàìîþ. 4. Òåìïåðàòóðà âîäè áåçïîñåðåäíüî ïіä ëüîäîì ïіäíіìàєòüñÿ äóæå øâèäêî, і â íàñòóïíîìó ñòîëіòòі, íà äóìêó â÷åíèõ, ëüîäè Ïіâíі÷íîãî ïîëþñà çíèêíóòü çîâñіì ÷åðåç ãëîáàëüíå ïîòåïëіííÿ. ІІ. Підкресліть у першому й останньому реченнях члени речення. Побудуйте схеми цих речень. ІІІ. Поясніть лексичне значення виділених слів. За потреби скористайтеся тлумачним словником.

309 Спишіть прислівники, знімаючи риску. Правильність написання перевірте за словником. Óñüîãî/íà/âñüîãî, äå/íå/äå, êіíåöü/êіíöåì, ÷àñ/âіä/÷àñó, ðіê/ó/ðіê, äåíü/ó/äåíü, ñàì/íà/ñàì, ïî/þíàöüêè, òÿæêî/âàæêî, áåç/êіíöÿ/êðàþ, äî/ðå÷і, ïîçà/òîðіê, ïî/ñóòі, â/îñíîâíîìó, â/öіëîìó, ùî/ðàçó, ïî/ôðàíöóçüêè, ïî/ëàòèíі.

Появі речень з різними видами зв’язку сприяли розвиток свідомості людини, поступове пізнання та осягнення нею складних зв’язків між явищами дійсності, а також прагнення точніше, компактніше висловити думку. Речення з різними видами зв’язку дають змогу деталізувати, уточнювати висловлені думки, висвітлювати додаткові відомості, вільніше звертатися до засобів виразності, не виходячи за межі одного речення. Такі конструкції компактні, економні у використанні мовленнєвого матеріалу.

§ 23. ÐÎÇÄІËÎÂІ ÇÍÀÊÈ Â ÑÊËÀÄÍÎÌÓ ÐÅ×ÅÍÍІ ІÇ ÑÓÐßÄÍÈÌ І ÏІÄÐßÄÍÈÌ ÇÂ’ßÇÊÎÌ Ïðî òå, êîëè ìіæ ÷àñòèíàìè ñêëàäíîãî ðå÷åííÿ íå ñòàâèìî êîìó і êîëè â ðàçі çáіãó äâîõ ñïîëó÷íèêіâ ñòàâèìî êîìó ПРИГАДАЙМО. Коли між частинами складносурядного речення, з’єднаними сполучником і, кому не ставимо? 1

144

Áðèôіíã – іíôîðìàöіéíà áåñіäà äëÿ æóðíàëіñòіâ.

Ðiçíi âèäè çâ’ÿçêó 310 А. Прочитайте речення. Зверніть увагу на кому між виділеними сполучниками. Чи можна підрядну частину вилучити без шкоди для будови всього речення? ß çàїäó äî âàñ óðàíöі, і, ÿêùî íàì íі÷îãî íå çàâàäèòü, ìè çìîæåìî ïîïðàöþâàòè íàä ðóêîïèñîì. Б. Зіставте попереднє речення з поданим нижче. Чи можна тепер підрядну частину вилучити без шкоди для будови всього речення?

ß çàїäó äî âàñ óðàíöі, і ÿêùî íàì íі÷îãî íå çàâàäèòü, òî ìè çìîæåìî ïîïðàöþâàòè íàä ðóêîïèñîì. В. Зробіть висновок, у якому випадку між двома сполучниками ставимо кому.

Спільна підрядна

Ìіæ äâîìà ãîëîâíèìè ÷àñòèíàìè ñêëàäíîãî ðå÷åííÿ, ç’єäíàíèìè îäèíè÷íèì ñïîëó÷íèêîì ÷è, àáî, òà (= і), і(é), êîìó íå ñòàâèìî, ÿêùî îáèäâі ÷àñòèíè ìàþòü ñïіëüíó ïіäðÿäíó ÷àñòèíó. НАПРИКЛАД:

Êîëè âіí òîðêíóâñÿ ñìè÷êîì äî ñòðóí ñêðèïêè, âñå íà ñâіòі çíèêëî і çàëèøèëàñÿ òіëüêè ìóçèêà (Â. Ñîáêî). (êîëè … ), [ ] і [ 1

Збіг сполучників

êîëè

3 1

]. 3

 ßêùî çáіãàþòüñÿ ïіäðÿä ñóðÿäíèé і ïіäðÿäíèé ñïîëó÷íèêè (і êîëè, і äå, і ùîá, і ÿêùî é ïîä.), òî êîìó ìіæ íèìè ñòàâèìî òіëüêè òîäі, êîëè ïіäðÿäíó ÷àñòèíó, ÿêà ïî÷èíàєòüñÿ äðóãèì ñïîëó÷íèêîì, ìîæíà âèëó÷èòè áåç ïîðóøåííÿ ãðàìàòè÷íîї öіëіñíîñòі âñüîãî ðå÷åííÿ (ïіñëÿ öієї ïіäðÿäíîї ÷àñòèíè íåìàє ñïіââіäíîñíîãî іç ñïîëó÷íèêîì ñëîâà òî).  ßêùî æ âèëó÷èòè ïіäðÿäíó ÷àñòèíó íå ìîæíà, òî êîìó ìіæ äâîìà ñïîëó÷íèêàìè íå ñòàâèìî. ПОРІВНЯЙМО:

1. ß ïðèõîäèâ äî äіäóñÿ, і, êîëè âіí ìàâ ÷àñ, ìè ðàçîì ÷èòàëè êíèæêó. 2. ß ïðèõîäèâ äî äіäóñÿ, і êîëè âіí ìàâ ÷àñ, òî ìè ðàçîì ÷èòàëè êíèæêó.  ßêùî ïåðøèé іç äâîõ ñïîëó÷íèêіâ ïðîòèñòàâíèé (à, àëå, îäíàê òà іí.), òî êîìó ïіñëÿ íüîãî íå ñòàâèìî. НАПРИКЛАД:

Òóìàí ïàõ áóçêîâèì öâіòîì, à êîëè ïî÷àâ ðîçõîäèòèñÿ, êðіçü éîãî òîíêèé ïðîñèíþâàòèé ñåðïàíîê âèñòóïèëè ïî ãîðі áóçêîâі âàëè (Ãð. Òþòþííèê). 311 КОЛО ДУМОК. Поміркуйте, чому в першому реченні перед сполучником і кому ставимо, а в другому – ні. 1. Ñïóñêàâñÿ íåãóñòèé áëàêèòíèé âå÷іð, і íàâіòü ÷åðåç âіêíà áóëî âèäíî, ÿê ïóõíàñòі ñíіãè îäñâі÷óâàëèñÿ ðîæåâèìè é ìàëèíîâèìè áðèçêàìè çîðі (Ì. Ñòåëüìàõ). 145

Ðiçíi âèäè çâ’ÿçêó 2. Ùå òðèìàëèñÿ ïî ñàäêàõ ïіçíі ñëèâè і ïіçíіìè ÿáëóêàìè áóëî îáêèäàíî ãіëëÿ, ÿê ðàïòîâî ïіøîâ ñíіã (Є. Ãóöàëî). 312 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. У яких реченнях перед сполучником і треба поставити кому? Обґрунтуйте свою відповідь. 1. Ìîðå òàê íåâèííî ãîëóáіє ïіä ñòіíàìè ñêåëü і ñîíöå òàê ñâіòèòü ëàñêàâî ùî àæ êàìіííÿ ñìієòüñÿ (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 2. ß ñëóõàâ ðіäíó ïіñíþ ðіäíó ìîâó і âîíà ëèëàñÿ ñòðóìêîì ó ÿêîìó ïåðåïëåëèñÿ çàïàõè êàëèíè ÷åáðåöþ ëåïåõè1 (Þ. Ìóøêåòèê). 3. Äîâãî ñëóõàâ òîãî âå÷îðà Âàëåðіé Іâàíîâè÷ ñïîâіäü àðõіòåêòîðà і áîëÿ÷å áóëî ÷óòè ÿê ðàç ó ðàç çðèâàєòüñÿ â ñòðàæäàííі ãîëîñ öієї ìóæíüîї ëþäèíè (Îëåñü Ãîí÷àð). 4. Ñåëî çâåñåëіëî і ÿáëóíåâі ñàäêè ïîäîáðіøàëè êîëè ðîçïî÷àëèñÿ æíèâà2 (Î. Êâіòíåâèé). 5. Çàáðàâøèñÿ íà òèí ÿ òðóñîíóâ ãіëëÿêó і íà ñòåæêó, ó êàðòîïëþ áàäèëëÿ ÿêîї âæå òåìíіëî é æóõëî âàæêî, ñìà÷íî çàãóïàëè ÿáëóêà (Â. Äðîçä). ІІ. Побудуйте схеми речень. Визначте вид за значенням підрядних частин. ІІІ. Зіставте вимову й написання виділених слів в українській та російській мовах.

313 І. Прочитайте речення. Визначте межі частин та поставте усно питання від головної частини до підрядної. 1. Ëîñü (ç,ñ)ïîäіâàâñÿ ïîáà÷èòè ñõіä ñîíöÿ і êîëè ïіä éîãî ïðîìåíÿìè çàáðîíçîâіëè âåðõіâêè òî âіí íà÷å àæ ïîëå(ã,õ)øàâ (Є. Ãóöàëî). 2. Âіòåð ùîäíÿ ïîòðîõó âèãîðòàâ áіëі ï(å,è)ëþñòêè íà øëÿõ і êîëè âíî÷і їäå ÿêàñü ïðèáëóäíà ìàøèíà âîíè ðîæåâèì âàëêîì êîòÿòüñÿ çà íåþ ñëіäêîì… (Ãð. Òþòþííèê). 3. Äåíèñ áóâ ãàðíèì âîðîòàðåì і ùîéíî ðî(ç,ñ)ïî÷èíàâñÿ ñåçîí ôó(ä,ò)áîëüíèõ ïîєäèíêіâ êîæíèé êàïіòàí íàìàãàâñÿ ïåðåìàíèòè õëîïöÿ äî ñâîєї êîìàíäè (Î. Êâіòíåâèé). 4. Òîðіê áóâ óðîäèâ õëіá òà ÿê ïîëèëè äîùі òî ïîçíîñèëî ç ãіð ïîëîâèíó ñíîïіâ (І. Íå÷óé-Ëåâèöüêèé). 5. Ìіé áіëü áð(å,è)íèòü, çàòå êîëè ñìіþñÿ, òî ñìіõ ìіé ðâåòüñÿ äæ(å,è)ðåëîì íà âîëþ (Îëåíà Òåëіãà). 6. ßðìàðîê ðî(ç,ñ)òàøóâàâñÿ íà ìàéäàíі êîëî ðі÷êè і ÿêùî ãëÿíóòè ç ãðåáëі éîãî óâåñü ìîæíà ïîáà÷èòè â øèðîêіì òèõіì ïëåñі (Þ. ßíîâñüêèé). ІІ. У яких реченнях між двома виділеними сполучниками ставимо кому? Відповідь обґрунтуйте. ІІІ. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки та розкриваючи дужки. Підкресліть граматичні основи.

314 Доповніть кожне речення підрядною частиною, яка була б спільною для обох головних частин. Запишіть утворені речення. Чи поставили ви кому між головними частинами перед сполучником і? 1. Íà êâіòè ëåòÿòü ðîї ìåòåëèêіâ, і ãóäå íåçðèìèé äçâіí áäæіë. 2. Ïðîáіæèòü ãàëÿâèíîþ çàєöü, і ñïèíèòüñÿ ãîëîäíèé âîâê. 3. Òðàâà áóëà ïðèïîðîøåíà ðîñîþ, і õîëîäîê äèõàâ ó ëèöå. 4. Çîðі òðåìòÿòü ó âå÷іðíіé ïðîõîëîäі, òà ìîðå áóõêàє äåñü çäàëåêó. 1 2

146

Ëåïåõà – àїð, òàòàðñüêå çіëëÿ; (ðîñ.) àèð. Æíèâà – (ðîñ.) æàòâà.

Ðiçíi âèäè çâ’ÿçêó 315

І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Ñàäè îñèïàëèñÿ ìèëі ùî ÷àðóâàëè òàê ìåíå і çíîâ Äíіïðà ÷åêàþòü õâèëі êîëè їõ êðèãà îäÿãíå (Â. Ñîñþðà). 2. ß âèìêíó ñâіòëî é çàïàëþ ñâі÷ó і ïðèíåñó іç ñàäó ïіçíі êâіòè і äîù äî ðàíêó áóäå øåïîòіòè ñâÿòі ñëîâà ÿêі ÿ ïðîìîâ÷ó (Ì. Ëóêіâ). 3. Ïîëå âñå äàëі ðîçñòåëÿëî ñâîþ îäåæó і êîëè âіí çіéøîâ íà ãîðáîê ïåðåä íèì âñòàëè â ïîâíіé êðàñі âñі íèâè (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 4. Ìè óêðàїíöі íàöіÿ ÿêà ñïîêîíâіêó1 ïðàãíå áàãàòî çíàòè à öå óòâåðäæóє íàøó âіðó ùî âі÷íî áóäåìî íà öіé çåìëі (ß. Ãîÿí). 5. ßêèì áè íå іøîâ ÿ øëÿõîì ÿêîþ á äóìêîþ íå éøîâ іì’ÿ òâîє ëþáèñòêîì ïàõíå à äóøó ïåëåíàє øîâê (Ï. Ìîâ÷àí). 6. Ùîéíî ñîíöå çàéøëî çà ãîðó çàâìåð óñÿêèé ðóõ і ïîìîâê ïòàøèíèé ñïіâ (Î. Êâіòíåâèé). 7. Ïîâåðòàëî íà îáіä àëå çäàâàëîñÿ ùî äåíü ùå é íå ïî÷èíàâñÿ (Ñ. Ñêëÿðåíêî). ІІ. Визначте, які види зв’язку поєднано в кожному реченні. Побудуйте схеми трьох речень (на вибір). ІІІ. Знайдіть і підкресліть орфограму «Ненаголошені е, и в корені».

316 Хто зможе правильно визначити, скільки ком і де саме треба поставити в кожному реченні? 1. Óçàãàëі Êîòèãîðîøêî áóâ ïðîòè òîãî ùîá ëàçèòè ïî ÷óæèõ ñàäêàõ àëå ïî-ïåðøå ñëèâè áóëè äóæå ñîëîäêі à ïî-äðóãå ó Âіòüêè Ãîðîáöÿ áðàêóâàëî ãðîøåé íà øîêîëàä (Â. ×åìåðèñ). 2. Êîëè çàäçâîíèòü ñîí-òðàâà â äіáðîâі і îáіçâóòüñÿ â íåáі ëåáåäі çåìëÿ ñâÿòêîâó îäÿãíå îáíîâó é âåñíÿíêè çàêðóæëÿþòü ïî âîäі (Ì. Ñòåëüìàõ). 317 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте вживання розділових знаків. 1. Áî ïàì’ÿòàéòå ùî íà öіé ïëàíåòі âіäêîëè ñîòâîðèâ її ïàí Áîã ùå íå áóëî åïîõè äëÿ ïîåòіâ àëå áóëè ïîåòè äëÿ åïîõ (Ë. Êîñòåíêî). 2. Íèæíє ñåëèùå ìîâáè âèìåðëî і êîëè á íå äèì òî ìîæíà áóëî á ìàòè öі îñåëі çà âòå÷èùà áåçòіëåñíèõ ëіñîâèõ äóõіâ (Ï. Çàãðåáåëüíèé). 3. Íàâіòü çðèíàëà áóëî äóìêà ùî âæå íіêîëè ç íèìè íå çóñòðіíåòüñÿ ùî âіí àáî çàãèíóâ ïіä ÷àñ îáëîãè Êèєâà àáî ÿêùî âèæèâ ïіøîâ äàëі ç Áàòèєì (Â. Ìàëèê). 4. Öіëі ñóçіð’ÿ ó ÿêèõ êèïіëî òîðіê òóðáîòëèâå æèòòÿ òåïåð íà÷åáòî ÿâëÿþòü çàêîäîâàíó øèôðîãðàìó ÿêó íіêîìó íå ïðî÷èòàòè êðіì ïòàõіâ êîëè âîíè ïîâåðíóòüñÿ ïî äîìіâêàõ äå їõ ÷åêàþòü (Є. Ãóöàëî). ІІ. Визначте види речень за будовою. Побудуйте схеми двох речень (на вибір).

318

І. Складіть і запишіть речення за схемами. Обґрунтуйте вживання розділових

знаків.

1. [ ], і (êîëè … ), [òî ].

3. [ ], і, (ùîéíî … ), [ ].

2. (äå … ), [

4. [

] òà [ ].

], і [ ], (ÿêèé … ).

ІІ. Підкресліть у двох реченнях головні й другорядні члени. 1

Ñïîêîíâ êó – (ðîñ.) èñïîêîí âåêîâ.

147

Ðiçíi âèäè çâ’ÿçêó 319 Спишіть слова, уставляючи пропущену букву е або и. Правильність написання перевірте за словником. Ì..íóëèé, ê..øåíÿ, øåë..ñòèòü, êàø..ëü, î÷..ðåò, ä..ðåêòîð, ë..âàäà, ìàéñò..ð, ïðèá..ðåæíèé, çâ..ñåëèòè, çàñò..ëàòè, áð..íіòè, çàâì..ðàòè, âèãð..áòè, âåë..òåíü, ãðèâ..íü, ò..õíі÷íèé, âèò..ðàòè, çä..ðàòè.

§ 24. ÑÊËÀÄÍÅ ÐÅ×ÅÍÍß ÇІ ÑÏÎËÓ×ÍÈÊÎÂÈÌ І ÁÅÇÑÏÎËÓ×ÍÈÊÎÂÈÌ ÇÂ’ßÇÊÎÌ Ïðî òå, ÿêі є ðіçíîâèäè ðå÷åíü іç ñïîëó÷íèêîâèì і áåçñïîëó÷íèêîâèì çâ’ÿçêîì, òà ïðî îñîáëèâîñòі áóäîâè їõ ПРИГАДАЙМО. У чому полягає відмінність між сполучниковим і безсполучниковим зв’язком?

320

А. Визначте вид зв’язку частин у кожному реченні.

1. Ñòàðîäàâíÿ Îëüâіÿ äàâíî їõ öіêàâèòü, äàâíî їì õî÷åòüñÿ äîñëіäæóâàòè, ðîçêîïóâàòè її. 2. Äàâíî їì õî÷åòüñÿ äîñëіäæóâàòè, ðîçêîïóâàòè Îëüâіþ, ùîá äіçíàòèñÿ, ÷îìó âîíà çàãèíóëà. Б. Визначте, які види зв’язку є в поданому нижче реченні, утвореному з двох попередніх.

Ñòàðîäàâíÿ Îëüâіÿ äàâíî їõ öіêàâèòü, äàâíî їì õî÷åòüñÿ äîñëіäæóâàòè, ðîçêîïóâàòè її, ùîá äіçíàòèñÿ, ÷îìó âîíà çàãèíóëà… (Îëåñü Ãîí÷àð). В. Зробіть висновок про основні ознаки складного речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком.

Різні види зв’язку

Ó ñêëàäíîìó ðå÷åííі çі ñïîëó÷íèêîâèì і áåçñïîëó÷íèêîâèì çâ’ÿçêîì îäíі ÷àñòèíè ðå÷åííÿ ç’єäíàíî çà äîïîìîãîþ ñïîëó÷íèêіâ ÷è ñïîëó÷íèõ ñëіâ, à іíøі – áåç íèõ. НАПРИКЛАД: Âæå íà ðі÷êàõ äèòÿ÷èé ãàëàñ âùóõ ùó , õîëîíóòü ó äíі, і âñå íàâêðóã õîëîíå (Ã. Äóäêà). [

], і [

], [ 1

]. 3

Ó öüîìó ðå÷åííі ïåðøó é äðóãó ÷àñòèíè ç’єäíàíî áåçñïîëó÷íèêîâèì çâ’ÿçêîì, à äðóãó é òðåòþ – ñïîëó÷íèêîâèì ñóðÿäíèì. Ñêëàäíå ðå÷åííÿ çі ñïîëó÷íèêîâèì і áåçñïîëó÷íèêîâèì çâ’ÿçêîì іç ñóðÿäíèì і áåçñïîëó÷íèêîâèì çâ’ÿçêîì 148

ç ïіäðÿäíèì і áåçñïîëó÷íèêîâèì çâ’ÿçêîì

іç ñóðÿäíèì, ïіäðÿäíèì і áåçñïîëó÷íèêîâèì çâ’ÿçêîì

Ðiçíi âèäè çâ’ÿçêó НАПРИКЛАД:

1. Ïèøàєòüñÿ êàëèíîíüêà, ÿâіð ìîëîäіє, à êðóãîì їõ âåðáîëîçè é ëîçè çåëåíіþòü (Ò. Øåâ÷åíêî). [ ], [ ], à [ ]. 2. Ñïîêîíâіêó â íàðîäі ïîáóòóє äóìêà: õòî ïåðøèì ïîáà÷èòü öâіò ëіùèíè, òîìó âåñü âіê ïîñìіõàòèìåòüñÿ ùàñòÿ (Ï. Ñòåôàíîâ). [ ]: (õòî … ), [ ].

õòî

3. Ïîâíèé ìіñÿöü ñòîÿâ íàä ìîðåì, ÷åðåç íüîãî ïðîïëèâàëè ëåãêі õìàðêè, і çäàâàëîñÿ, ùî ìіñÿöü êîòèâñÿ ìîðåì (Þ. ßíîâñüêèé). [ ], [ ], і [ ], ( ùî ). ùî 321 І. Прочитайте виразно вірш уголос. Визначте, скільки граматичних основ має кожне речення. Назвіть види та засоби зв’язку частин складних речень. Ðîìàøêè çàïëþùèëè î÷і, Äçâіíî÷êè ïðèìîâêëè â çåëåíіé òðàâі, Ùîá íå ñïîëîõàòè1 êîõàííÿ, Ùî òіëüêè-íî íàðîäèëîñÿ І ãëÿíóëî íà ñâіò äîâіðëèâèìè î÷èìà. Âîíî òàêå íіæíå, Ùî éîìó âàäèòü і áàãàòî ñîíöÿ, І ëþäñüêèé íàòîâï, і ãàëàñ, і ìåòóøíÿ, À ñîíÿ÷íі ïðîìåíі Âіòåð çâ’ÿçàâ ó ïó÷îê Òà é ïîêëàâ äîçðіâàòè Íà áіëіé õìàðèíі. Ã. Äóäêà

Ì. Áàñêàêîâ. Âàñèëüêîâå ïîëå

ІІ. Розгляньте схеми. Яка з них відображає структуру першого речення вірша, а яка – другого?

[

], (

), [

2. [

], [

], (

), (

322 І. Спишіть речення. Підкресліть граматичні основи. Які види зв’язку частин поєднано в кожному реченні? 1. Íàñëіäêè âàøîї ïðàöі îöіíÿòü іíøі, äáàéòå2 òіëüêè ïðî òå, ùîá ñåðöå âàøå áóëî ÷èñòå é ñïðàâåäëèâå (Ä. Ðåñêіí). 2. Æèòî âæå êèíóëî êîëîñ і 1 2

Ñïîëîõàòè – (ðîñ.) âñïóãíóòü. Äáàòè – (ðîñ.) çàáîòèòüñÿ.

149

Ðiçíi âèäè çâ’ÿçêó çìіíèëî áàðâó ñòåáåë òà ëèñòêіâ: äî çåëåíàâîñòі âëèëàñÿ ñèâèíà, íіáè éîãî õòîñü ïîïåëîì òðîõè ïðèòðóñèâ (Ì. Ìàëèíîâñüêà). 3. Óïàâ ìîðîç íà ëèñòÿ ïîñіðіëå, ÿðè çàñëàëî ñèâå ïîëîòíî, çáèðàþòü íî÷і çîðі ó ðÿäíî, і ñîíöå â õìàðàõ íіæèòüñÿ áåç äіëà (Â. Ñèìîíåíêî). 4. ßê õî÷åòüñÿ, ùîá âñі íà ñâіòі ëþäè íå çàáóâàëè: òè óñå æ ëþäèíà (Ã. Äóäêà). 5. Ïòèöþ âàáèòü ðіäíèé áåðåã, і ëèøàє âèðіé ïòèöÿ, ëèø äèõíå âåñíà іç ïіâäíÿ, ëèø íàáðóíÿòüñÿ ñàäè (І. Âèðãàí). 6. Çàöâіëè, çàáóÿëè âèøíі, çàáіëіëî êðóãîì âíî÷і, і êàíòàòó1 âåñíè îäâі÷íó çàìóçè÷èëè çíîâ äîùі (Â. Áóäåííèé). ІІ. Знайдіть речення, у яких є підрядні частини. Визначте вид цих підрядних частин за значенням. ІІІ. Побудуйте схеми чотирьох речень (на вибір).

323 КОЛО ДУМОК. Поміркуйте, чому в поданому реченні перед першим сполучником і стоїть кома, а перед другим – ні. Ìåíі ñòàëî ðàäіñíî, ëåãêî, і òåïåð ÿ çíàþ: íàñòàëà âåñíà і çèìі íåìà áіëüø âîðîòòÿ (Â. Çåìëÿê). 324 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Чи в усіх реченнях є двокрапка? Обґрунтуйте розділові знаки. 1. ß ïàì’ÿòàþ ñíіã íà çåìëþ ïàäàâ і ïðèïàäàâ äî ìåðçëîї çåìëі à áàòüêî âíîñèâ ÿáëóêî іç ñàäó, îñòàííє ùî ñõîâàëîñü ó ãіëëі (Ã. Äóäêà). 2. ß íàâіê òîé äåíü çàïàì’ÿòàâ ç áóéíèõ ÿáëóíü áіëèé öâіò çëіòàâ òèõî òèõî ïàäàâ áіëèé öâіò íà÷å ìðіÿ íåïîâòîðíèõ ëіò (Ã. Òþòþííèê). 3. ßêáè ìîÿ âîëÿ âèäàëà á çàêîí çàáîðîíèòè íåùàñëèâі ôіíàëè â êàçêàõ (Ì. Ïàâëåíêî). 4. ß çíàþ òóò ïðîõîäèëè áîї і âîðîãè ëîìèëèñü â öі âîðîòà (Â. Ãðіí÷àê). 5. Ðîæåâèé ïèë ñïàäàâ ñèíіëî âñå êðóãîì і êîñè çîëîòі çîðÿ âïëіòàëà â òðàâè (Â. Ñîñþðà). 6. Ó âèëèñêàõ2 äíіïðîâñüêîї âîäè ùî âîÿì êíÿçÿ ðàíè îìèâàëà ÿ áà÷ó çàõëèíàєòüñÿ íàâàëà ñâàâіëüíîї3 ôàøèñòñüêîї îðäè (Ì. Áîðîâêî). 7. Õî÷ íàðîäíå ïðèñëіâ’ÿ і ñòâåðäæóє ùî ñóìíèé ãðóäåíü і â ñâÿòî і â áóäåíü àëå ñàìå îñòàííіé ìіñÿöü ðîêó íàëàøòîâóє êîæíîãî ç íàñ íà îïòèìіñòè÷íó õâèëþ áî õî÷ çèìà і ïîâåðòàє íà ìîðîç ïðîòå ñîíöå âæå éäå íà ëіòî (Â. Ñêóðàòіâñüêèé). 8. À æіíêà ðàííіé ïòàõ ùå ñîíöå ó êîëèñöі à âîíà íà íîãàõ (Ì. Ñòåëüìàõ). ІІ. Визначте, які види зв’язку частин поєднано в кожному реченні. Побудуйте схеми трьох речень (на вибір). ІІІ. Визначте частини мови всіх слів останнього речення.

325 Доповніть речення кількома частинами так, щоб утворилися складні речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком. Запишіть утворені речення. 1. Ïіä âіêíàìè ïî÷èíàþòü öâіñòè ìàëüâè. 2. Íàä íàìè ãóäóòü áäæîëè é ïóñòóíè-äæìåëі. 3. Ìè ïîâіëüíî ïіäіéøëè äî ëіñîâîãî îçåðà. 4. Íà çåìëþ òèõî ñòóïàє íі÷. 5. Áåðåã çàñèíàє ïðîòè íî÷і. 1 Êàíòàòà – âåëèêèé óðî÷èñòèé ìóçè÷íèé òâіð, ùî éîãî âèêîíóþòü ñîëіñòè é õîð ó ñóïðîâîäі îðêåñòðó. 2 Âèëèñê – âіäáëèñê, ïîëèñê, ùî âіäñâі÷óє íà ÷îìó-íåáóäü. 3 Ñâàâ ëëÿ – (ðîñ.) ïðîèçâîë.

150

Ðiçíi âèäè çâ’ÿçêó 326 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. І. Розподіліть між собою речення. Побудуйте схему свого речення. Перевірте одне в одного правильність виконання. 1. Ñòîÿëà òèõà і ïî-ñâîєìó õâèëþþ÷à ãîäèíà: çãîðè íà âåðõîâіòòÿ ëіñó îïóñêàâñÿ ñèçèé ïðèñìåðê1, à âíèçó ç-ïіä êîæíîãî êóùà âèïîâçàâ òóìàí, òîìó çäàâàëîñÿ, ùî íàä çåìëåþ êîëèâàëèñÿ äâà íåáà (Ì. Ñòåëüìàõ). 2. Ëþäñüêå æèòòÿ íå çàìіëіє, çðîáіòü ëèø òå, ùî ïîïðîøó: óñі, õòî ïðî áåçñìåðòÿ ìðіє, õàé ñõèëÿòüñÿ äî ñïîðèøó (Ì. Ðóäåíêî). ІІ. Обґрунтуйте вживання розділових знаків у реченнях.

327 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. І. Прочитайте висловлення видатного українського хірурга Миколи Амосова та давньогрецького філософа Сократа. Поясніть, як ви розумієте прочитане. Чи згодні ви з авторами? Що ви вкладає в поняття «здоровий спосіб життя»? 1. Ó áіëüøîñòі õâîðîá âèííà íå ïðèðîäà, íå ñóñïіëüñòâî, à ñàìà ëþäèíà. Íàé÷àñòіøå âîíà õâîðіє ÷åðåç ëіíîùі é æàäîáó, à іíêîëè – é âіä íåðîçóìíîñòі (Ì. Àìîñîâ). 2. Çäîðîâ’ÿ – íå âñå, àëå âñå áåç çäîðîâ’ÿ – íіùî (Ñîêðàò). ІІ. Уявіть, що ви берете участь у науковій конференції з питання здорового способу життя, яка проходить під гаслом «Бути здоровим – це модно!». Складіть і запишіть у формі складних речень з різними видами зв’язку тези свого виступу (4–5 тез). За потреби скористайтеся інформацією з довідки. ДОВІДКА. 1. Ïåðåõіä äî çäîðîâîãî ñïîñîáó æèòòÿ – öå øëÿõ äî âíóòðіøíüîї ãàðìîíії. 2. Ïîïóëÿðíіñòü çäîðîâîãî ñïîñîáó æèòòÿ çðîñòàє ç êîæíèì äíåì. 3. Ïàñèâíà äіÿëüíіñòü ïîâèííà çìіíþâàòèñü àêòèâíîþ, à ðîçóìîâà ïðàöÿ – ôіçè÷íîþ. 4. Âèêëþ÷іòü іç ñâîãî ðàöіîíó ñìàæåíå, æèðíå, à òàêîæ ôàñòôóä, ñîëîäêі ãàçîâàíі íàïîї. 5. Ïîòðіáíî âіäìîâèòèñÿ âіä øêіäëèâèõ çâè÷îê – êóðіííÿ, çëîâæèâàííÿ àëêîãîëåì. 6. Ïðîâîäüòå áіëüøå ÷àñó íà ñâіæîìó ïîâіòðі. 7. Ãîëîâíîþ ìåòîþ çàíÿòü ñïîðòîì є îçäîðîâëåííÿ îðãàíіçìó.

328 І. Запишіть речення українською мовою, розставляючи пропущені розділові знаки. Зіставте вимову й написання виділених слів в українській та російській мовах. 1. Âî âòîðîé ïîëîâèíå íûíåøíåãî âåêà ëþäè ïîíÿëè ïëàíåòà íàøà âåëèêà áîãàòñòâà åё âîò-âîò êîí÷àòñÿ à ïîëó÷àåìîå îò Çåìëè òðàòèò ÷åëîâåê íåðàçóìíî (Ï. Èîôôå). 2. Åñëè áû ìíå ïðèøëîñü âíîâü ïðîæèòü ñâîþ æèçíü ÿ óñòàíîâèë áû äëÿ ñåáÿ ïðàâèëî ÷èòàòü êàêîå-òî êîëè÷åñòâî ñòèõîâ è ñëóøàòü êàêîå-òî êîëè÷åñòâî ìóçûêè ïî êðàéíåé ìåðå ðàç â íåäåëþ (×. Äàðâèí). ІІ. Виконайте письмово синтаксичний розбір речень, скориставшись поданим на с. 152 планом. СЛОВНИЧОК Нынешнего – (укр.) нѝнішнього; получáемое – (укр.) отрѝмуване; по крáйней мéре – (укр.) принáймні. 1

Ïðèñìåðê – (ðîñ.) ñóìåðêè.

151

Ðiçíi âèäè çâ’ÿçêó Ñèíòàêñè÷íèé ðîçáіð ñêëàäíîãî ðå÷åííÿ ç ðіçíèìè âèäàìè ñïîëó÷íèêîâîãî é áåçñïîëó÷íèêîâîãî çâ’ÿçêó Ïîñëіäîâíіñòü ðîçáîðó 1. Âèçíà÷èòè âèä ðå÷åííÿ çà ìåòîþ âèñëîâëþâàííÿ òà åìîöіéíèì çàáàðâëåííÿì. 2. Óêàçàòè, ùî ðå÷åííÿ ñêëàäíå ç ðіçíèìè âèäàìè çâ’ÿçêó (іç ñóðÿäíèì і ïіäðÿäíèì; іç ñóðÿäíèì і áåçñïîëó÷íèêîâèì; ç ïіäðÿäíèì і áåçñïîëó÷íèêîâèì; іç ñóðÿäíèì, ïіäðÿäíèì і áåçñïîëó÷íèêîâèì). 3. Âèçíà÷èòè êіëüêіñòü ÷àñòèí і çàñîáè çâ’ÿçêó. 4. Âèçíà÷èòè âèä êîæíîї ïіäðÿäíîї ÷àñòèíè, ÿêùî âîíè є. 5. Óêàçàòè âèä ïіäðÿäíîñòі, ÿêùî â ðå÷åííі є êіëüêà ïіäðÿäíèõ, ïîâ’ÿçàíèõ ç îäíієþ ãîëîâíîþ ÷àñòèíîþ. 6. Ïîÿñíèòè âæèâàííÿ ðîçäіëîâèõ çíàêіâ ìіæ ÷àñòèíàìè. 7. Ïîáóäóâàòè ñõåìó ðå÷åííÿ. 8. Âèêîíàòè ðîçáіð êîæíîї ÷àñòèíè ÿê ïðîñòîãî ðå÷åííÿ. Çðàçîê óñíîãî ðîçáîðó Êàøòàíè ïіäíîñÿòü ñâі÷і, òîïîëі ñïіâàþòü ââèñü, і øåïîòè òàєìíè÷і ïî êðîíàõ äåðåâ ïðîíåñëèñü (Ì. Áàæàí). Ðå÷åííÿ ðîçïîâіäíå, íåîêëè÷íå, ñêëàäíå ç ðіçíèìè âèäàìè çâ’ÿçêó (іç ñóðÿäíèì і áåçñïîëó÷íèêîâèì), ìàє òðè ÷àñòèíè, ïåðøà é äðóãà ç’єäíàíі іíòîíàöієþ, äðóãà é òðåòÿ – іíòîíàöієþ òà ñóðÿäíèì ñïîëó÷íèêîì і, ìіæ ÷àñòèíàìè ñêëàäíîãî ðå÷åííÿ ñòàâèìî êîìè. Çðàçîê ïèñüìîâîãî ðîçáîðó Êàøòàíè ïіäíîñÿòü ñâі÷і, òîïîëі ñïіâàþòü ââèñü, і øåïîòè òàєìíè÷і ïî êðîíàõ äåðåâ ð ïðîíåñëèñü ð (Ì. Áàæàí). Ðå÷åííÿ ðîçï., íåîêë., ñêëàäíå ç ðіçí. âèäàìè çâ’ÿçêó (ñóðÿäí. і áåçñïîëó÷í.), òðè ÷àñòèíè, ïåðøà é äðóãà ç’єäíàíі іíòîíàöієþ, äðóãà é òðåòÿ – іíòîíàöієþ òà ñóðÿäí. ñïîëó÷í. і, ìіæ ÷àñòèíàìè ñêëàäíîãî ðå÷åííÿ ñòàâèìî êîìè. [ ], [ ], і [ ]. 329 І. Доберіть до кожного речення схему (схеми подано без сполучників і сполучних слів). Обґрунтуйте свою відповідь. 1. Íà áåðåãàõ Íіëó ðîñëà òðîñòèíà, îäíàê âèãëÿä ó íåї áóâ òðîõè íåçâè÷íèé: âèñîòîþ âîíà ñÿãàëà 4–5 ìåòðіâ, à çàâåðøóâàëîñÿ її ñòåáëî ñóöâіòòÿì ó ôîðìі ïàðàñîëüêè (À. Êîâàëü). 2. Äóá çàöåïåíіâ âіä ñòðàõó: âіí áà÷èâ, ÿê êîëèñü îñü òàêèìè ñîêèðàìè çâàëþâàëè ñóñіäíі äåðåâà (À. Äàâèäîâ). 3. Áî òàêà òàєìíèöÿ àãàâè: âîíà öâіòå, ùîá óìåðòè, і óìèðàє, ùîá öâіñòè (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 4. Îñü ñîïіëêà çàõóð÷àëà, äâі íîòè, çìіíþþ÷è îäíà îäíó, çàòðіïàëèñÿ â ïîâіòðі – і â î÷àõ ñòîїòü êàðòèíà (Â. Âèííè÷åíêî). 152

À[

]: [ ], ( … ).

Á [ ], [ ] – [ Â[

]: [ ,( … ), ], (… ).

Ã [ ], [

]: [ ], [ ].

Ðiçíi âèäè çâ’ÿçêó ІІ. Поясніть уживання двокрапки й тире між частинами поданих речень. ІІІ. Виконайте письмово синтаксичний розбір двох перших речень.

330 І. Схарактеризуйте усно складні речення за поданими схемами: кількість частин, їхнє розташування, види зв’язку. 1. ( ), [ ], і [ ], ( ). 2. [ ], òà [ ], ( ). 3. [ ,( ), ], і [ ].

4. [ ], àëå [ ], [ 5. [ ]: [ ], ( ).

ІІ. Складіть і запишіть речення за двома схемами (на вибір).

331 І. Напишіть текст під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. Поясніть, чому перед виділеним сполучником і в передостанньому реченні немає коми. ÍÀÐÎÄÍÈÉ ÏÐÎÃÍÎÑÒÈÊ Ñüîãîäíі, êîëè ìàєìî ãóñòó ìåðåæó ìåòåîðîëîãі÷íèõ ñòàíöіé òà êîñìі÷íèõ ëàáîðàòîðіé, ìîæåìî îòðèìàòè íàéïîâíіøó іíôîðìàöіþ ïðî ïîãîäó, à ó âіääàëåíі ÷àñè íàøі ïðåäêè ðîçðàõîâóâàëè ëèøå íà âëàñíèé äîñâіä. Ñâîєðіäíèìè áàðîìåòðàìè áóëè ñâіéñüêі1 òà äèêі òâàðèíè, ïòàõè, êîìàõè, ðîñëèíè òîùî. Íåàáèÿêі çíàâöі íàðîäíîї ìåòåîðîëîãії äîñòåìåííî2 çíàþòü: ïîãîäà íåâäîâçі çіïñóєòüñÿ, Ñ. Âàñèëüêіâñüêèé. Òàâðèäà ÿêùî ìîëîäèé ìіñÿöü ç êðóòèìè ðîãàìè. ßêùî ç ïîëîæèñòèìè, òî ãîæîþ äíèíîþ ïîðàäóþòü íàéáëèæ÷і äíі. Ïðèäèâіòüñÿ äî æîâòîї àêàöії: ÿêùî її êâіòè ñèëüíî ïàõòÿòü і íàä íèìè â’þòüñÿ êîìàðі, áóòè íåãîäі. ßêùî ó âàñ áіëÿ âіêíà ðîñòå øèïøèíà, òî ïðèäèâіòüñÿ äî її öâіòó: ÿê òіëüêè âðàíöі ïóï’ÿíêè íå ðîçïóñòèëèñÿ, íåâäîâçі íàñóíå äîùîâà õìàðà (Çà Â. Ñêóðàòіâñüêèì). ІІ. Знайдіть речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку. Побудуйте схеми цих речень. ІІІ. Виконайте усно синтаксичний розбір одного речення з різними видами зв’язку (на вибір).

332 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Розкажіть, які народні прикмети, пов’язані з передбаченням погоди, ви знаєте. 333 ДВА – ЧОТИРИ – УСІ РАЗОМ. З’ясуйте, де в поданому реченні треба поставити кому, а де – двокрапку. Побудуйте схему речення. Êîëè ïî÷óþ òâіé ñïіâó÷èé ãîëîñ і ëåãêèé ñìіõ íàâêîëî çàáðèíèòü3 ìåíі çäàєòüñÿ ñåðåä ïîëÿ êîëîñ ãîéäàєòüñÿ і ïòàøêà äåñü äçâåíèòü (Ï. Ôèëèïîâè÷). 1 2 3

Ñâ éñüêèé – (ðîñ.) äîìàøíèé. Äîñòåìåííî – (ðîñ.) òî÷íî, äîñòîâåðíî. Çàáðèíѕòè ѕ – (ðîñ.) çàçâó÷àòü; (çâîíêî) çàçâåíåòü; (î ñòðóíå) çàäðîæàòü.

153

Ðiçíi âèäè çâ’ÿçêó 334 І. Прочитайте вірш уголос, дотримуючись правильної інтонації. Побудуйте схеми речень. ËÅÁÅÄІ Ó ÏÎËІ Çíîâó ëåäâå ìðіþòü ëåáåäі ó ïîëі, à íàâêîëî áіëèé õîëîä і çèìà, і, ÿê ìàòè, ñòàëà çà ñåëîì òîïîëÿ, ùî ÷åêàє ñèíà, à éîãî íåìà. Çíîâó ëåäâå ìðіþòü ëåáåäі ó ïîëі, ñієòüñÿ äîíèçó ëåáåäèíèé ïóõ, à òîïîëÿ, çìåðçøè, âіòàìè ïîâîëі á’є ñåáå ó ãðóäè, ùîá çіãðіòè äóõ. Є. Ãóöàëî ІІ. Зіставте вимову й написання виділених слів в українській і російській мовах.

335 Хто зможе правильно визначити кількість частин та вид зв’язку їх у кожному реченні? 1. Âóëèöÿ – ÿê äîâãà êàçêà, ÿêó ìîæíà îïîâіäàòè áåç êіíöÿ (Í. Áі÷óÿ). 2. Òіëüêè äå-íå-äå ùå ïðîãëÿäàëà äóáîâà ïðîçåëåíü, à òî âñå ðÿõòіëî1 âîñêîì і çîëîòîì, ÷åðâîíî ãîðіëè ÿâîðè óïåðåìіø іç ëіëîâèìè õìàðêàìè äèêîãî õìåëþ, êðàé äîðîãè ñèíіëè ÷àãàðі äîñòèãëîãî òåðíó (Â. Øêëÿð). 3. Ùå ñíіã êðóãîì, ùå ãîëі âіòè â äóáà, і íå êóðëè÷óòü â íåáі æóðàâëі (Â. Ñîñþðà). 336 І. Прочитайте й поясніть лексичне значення фразеологізмів. За потреби скористайтеся фразеологічним словником. Øóêàòè ãîëêó â êîïèöі ñіíà, âіòåð ó ãîëîâі ãóëÿє, ñіçіôîâà ïðàöÿ, ãðàòè ïåðøó ñêðèïêó, òàíòàëîâі ìóêè, âèòðіøêè ïðîäàâàòè, ç êîìàðіâ íîñîê, íіäå ãîëöі âïàñòè, ðóêè ñâåðáëÿòü, ïåðåëèâàòè ç ïóñòîãî â ïîðîæíє. ІІ. Складіть і запишіть з фразеологізмами два складних речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком.

337 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте вживання розділових знаків. Чи ставимо кому між виділеними сполучниками? 1. ß öіëóþ ùîäíÿ òâîє íåáî çîðÿíå íà òâîєìó ïëå÷і ñïèòü Ìàëà Âåäìåäèöÿ і êîëè òâîє ñåðöå äåñü â Àâñòðàëії ñåðäèòüñÿ â Óêðàїíі ó õìàðè çëіòàþòü âîðîíè (Î. Ìàðäóñ). 2. Ìóæі ó÷åíі, áîðîäàòі àðõіâè êèíóëèñü òðóñèòü ÷èїì іì’ÿì öåé ãðàä íàçâàòè ùîá âîçíåñòè íà öіëèé ñâіò (Ë. Êîñòåíêî). 3. Þëüêîâі ïðèєìíî âіí ãîâîðèâ ïðî ðå÷і ÿêèõ Ëіëі íàâіòü íå çíàëà і ïî÷óâàâ ñåáå ïåðøîâіäêðèâà÷åì, ó÷èòåëåì (Í. Áі÷óÿ). 4. Íі, íå áóëî íàâіòü ñòðàõó âіí çâіòðèâñÿ ðàçîì ç íàäієþ áî êîëè â ÷îëîâіêà âæå é íàäіÿ ïîùåçëà òî ÿêèé ìîæå áóòè ñòðàõ (Â. Øêëÿð). 5. Âåñíÿíå ñîíöå ùå íå áóëî ïåêó÷å âîíî ëèøå ïðèєìíî ïðèãðіâàëî æèâèì òåïëîì і ñòåï äèõàâ âіëüãîòíî (Îëåñü Ãîí÷àð). 6. Ãðàє ëèñòÿ íà âåñíÿíіì ñîíöі à â äóøі ïå÷àëü ÿê íåáåñà âіí ðîñòå é ñïіâàє ÿâîðîíüöі і çãîðàє âіä ñëüîçè ðîñà (Ä. Ïàâëè÷êî). 1

154

Ðÿõò òè – (ðîñ.) áëåñòåòü, ñâåðêàòü.

Ðiçíi âèäè çâ’ÿçêó ІІ. Підкресліть граматичні основи. ІІІ. Побудуйте схеми речень. Визначте вид кожного речення за будовою.

338 Утворіть назви осіб чоловічого й жіночого роду від поданих назв міст і держав. Скористайтеся інформацією на с. 15, 18. ЗРАЗОК. Êèїâ – êèÿíèí, êèÿíêà.

Òåðíîïіëü, Ëóöüê, Ãðåöіÿ, Ìèêîëàїâ, Íîðâåãіÿ, Іíäіÿ, Õàðêіâ, Âіííèöÿ, Ôðàíöіÿ, Ôіíëÿíäіÿ, Äíіïðî.

§ 25. ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß ÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ Ç ÒÅÌÈ «ÑÊËÀÄÍÅ ÐÅ×ÅÍÍß Ç ÐІÇÍÈÌÈ ÂÈÄÀÌÈ ÑÏÎËÓ×ÍÈÊÎÂÎÃÎ É ÁÅÇÑÏÎËÓ×ÍÈÊÎÂÎÃÎ ÇÂ’ßÇÊÓ» 339 І. Прочитайте текст. Про які два погляди в ньому йдеться? Визначте авторську позицію й своє ставлення до прочитаного. ËÜÎÄÎÕІÄ Õòî íå ëþáèòü äèâèòèñÿ ëüîäîõіä! Êîìó âіí íå ïîäîáàєòüñÿ!.. Óñі ïîñïіøàєìî äî ðі÷êè, êîëè äіçíàєìîñÿ, ùî êðèãà ðóøèëà, áî є ùîñü íåçâè÷àéíå â ëüîäîõîäі. Êîæíà êðèæèíêà â áåçïåðåðâíîìó ðóñі, êîæíіé çíàõîäèòüñÿ òóò ðîáîòà. Îäíàê, ìèëóþ÷èñü ëüîäîõîäîì, ÷è íå äóìàєìî ìè áіëüøå ïðî éîãî øêîäó, íіæ ïðî éîãî êîðèñòü? Âіí, Ê. Ìîíå. Êðèæèíè íà Ñåíі ìîâëÿâ, çíîñèòü ìîñòè, ðóéíóє ãðåá1 ëі, òðîùèòü ìëèíè , íåðіäêî âіäáèðàє ñåðåä íàñ íàäòî íåîáåðåæíèõ… Àëå îñü îäíієї âåñíè, ÿê ïëèí2 ðі÷êè ïåðåïèíèëà íîâîçáóäîâàíà ãðåáëÿ, ëüîäîõîäó íà íіé íå áóëî. Êðèãà ðîçòàëà. І ðі÷êîþ çàïàíóâàâ ÿêèéñü ñìóòîê, áàéäóæіñòü äî æèòòÿ. Її áåðåãè îñóâàëèñÿ, її äíî ïîêðèëîñÿ áàãîâèííÿì і âîäîðîñòÿìè, âîäà ñòàëà ãíèëà, êàëàìóòíà. Ðі÷öі íіêóäè áóëî ïîñïіøàòè, âîíà ìîâáè ïîìèðàëà, і íіõòî íå ìіã їé äîïîìîãòè. І çðîçóìіëè òîäі âñі, ùî ðіêàì íåîáõіäíèé ïëèí, íåîáõіäíі ëüîäîõîäè òàê ñàìî, ÿê і ëþäÿì. Íåõàé ëàìàþòüñÿ ñòàðåçíі ìîñòè і ìëèíè, íåõàé ðóéíóþòüñÿ ñòàðі ãðåáëі, çàòå íå áóäå áàéäóæîñòі äî æèòòÿ, áî îíîâëþєòüñÿ âñå, ùî ïåðåæèëî ëüîäîõіä (Çà Â. Çåìëÿêîì). ІІ. Виконайте завдання до тексту. 1. Знайдіть складнопідрядне речення з кількома підрядними. Визначте види за значенням підрядних частин у ньому. 2. Випишіть речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку. Підкресліть граматичні основи. Побудуйте схеми речень. 3. Виконайте усно синтаксичний розбір виписаних речень. 4. Доберіть по три-чотири спільнокореневі слова до іменників лід, крига. 1 2

Ìëèí – (ðîñ.) ìåëüíèöà. Ïëèí – (ðîñ.) òå÷åíèå, õîä.

155

Ðiçíi âèäè çâ’ÿçêó 340 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Визначте, у яких реченнях є підрядні частини, позначте скісними рисками межі цих частин. 1. І ëåãêî äèøåòüñÿ і ãðóäè çíîâ îõî÷і âäèõàòè ñóì êâіòîê ùî ëèïíóâ âіä ðîñè (Ì. Ðèëüñüêèé). 2. Çàâæäè ìåíå ÷åêàє ìàòè äëÿ íåї ÿ ìàëå äèòÿ ùî ïåðøèé êðîê ïðîéøëî âіä õàòè іùå íå çíàþ÷è æèòòÿ (Ð. Áðàòóíü). 3. Ìîâà öå äîëÿ íàðîäó і âîíà çàëåæèòü âіä òîãî ÿê ðåâíî âñі ìè ïëåêàòèìåìî її (Îëåñü Ãîí÷àð). 4. Ñîíå÷êî âñòàє і â ðîñі òðàâà áіëÿ øêîëè â íàñ çàöâіòàþòü âіòè (À. Ìàëèøêî). 5. Öâіòóòü áåðåçíåâі ñíіãè ñïіâàþòü ñòðóìî÷êàìè âñå äîâêîëà îçèâàєòüñÿ ìîòèâîì ðàäîñòі é íàéäóæ÷å її ÷óòè â ñâіòëі ñîíöÿ ÿêå é òâîðèòü ñâÿùåííó, íåòëіííó êðàñó âåñíè (Є. Ãóöàëî). 6. Öüîãî ëіòà íå ÷óòè íà Äåñíі ñâèñòêіâ ïàðîïëàâіâ íå ãðèìèòü ñåðäèòèé îêðèê ïëîòîâîãî і íå â’єòüñÿ ñèíіé äèìîê ðèáàëêè íà êðó÷і (Îëåêñà Äåñíÿê). ІІ. Побудуйте схеми трьох речень (на вибір). Визначте види зв’язку частин цих речень. ІІІ. Запишіть виділені слова фонетичною транскрипцією.

341 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть кожен одне складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку. Продиктуйте своє речення однокласнику (однокласниці) та запропонуйте побудувати схему. 342

І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Ç öієї õâèëèíè âñå òå ùî âіí áà÷èâ íàâêîëî ñåáå ÷óâ і âіä÷óâàâ ïîâíèëîñÿ äëÿ íüîãî íîâèì çìіñòîì éîìó íіáè âñòàâèëè іíøі î÷і і âіí íèìè áà÷èâ òåïåð òå ÷îãî ðàíіøå íå ïîìі÷àâ éîìó íіáè ïіäìіíèëè äóøó і âіí âіä÷óâàâ òå ïðî ùî ðàíіøå íå çäîãàäóâàâñÿ (Ãð. Òþòþííèê). 2. Êîëè á ñïèòàâ ìåíå õòî-íåáóäü ÿêó ìóçèêó ëþáèâ ó ðàííüîìó äèòèíñòâі ÿêèé іíñòðóìåíò ÿêèõ ìóçèê ÿ á ñêàçàâ ùî áіëüøå çà âñå ÿ ëþáèâ ñëóõàòè êëåïàííÿ êîñè (Î. Äîâæåíêî). 3. Ç’їâøè âàðåíèêà ÿ ïàäàþ â íàòîïòàíі ñíіãîì ñàíêè äÿäüêî Ñåáàñòüÿí óìîùóєòüñÿ íà ïåðåäêó і îñü óæå êіíü âèíîñèòü íàñ ó øèðîêèé çàñíіæåíèé ñâіò äå â ïàìîðîçі1 ñðіáíî òóìàíіþòü âåðáè äå âіòðÿêè îñòóäæóþòü ñîíöå à ðі÷êà ïîãîéäóє ïåðåñïіëі êèòèöі îòîãî î÷åðåòó2 â ÿêîìó é äîñі æèâóòü ÷èїñü ñóìíі ãîëîñè (Ì. Ñòåëüìàõ). ІІ. Побудуйте схеми речень. ІІІ. Підкресліть граматичні основи. Визначте синтаксичну роль та частину мови виділених слів.

343

Виконайте завдання одного з варіантів.

ВАРІАНТ А. Випишіть із художніх творів чотири речення з різними видами зв’язку: а) із сурядним і підрядним; б) із сурядним і безсполучниковим; в) з підрядним і безсполучниковим; г) із сурядним, підрядним і безсполучниковим. ВАРІАНТ Б. Випишіть із друкованих або електронних засобів масової інформації (газет, журналів) чотири речення з різними видами зв’язку: а) із сурядним і підрядним; б) із сурядним і безсполучниковим; в) з підрядним і безсполучниковим; г) із сурядним, підрядним і безсполучниковим.

344 І. Прочитайте текст. Про яку особливість міжкультурної комунікації в ньому йдеться? 1 2

156

Ïàìîðîçü – (ðîñ.) èçìîðîçü. Î÷åðåò – (ðîñ.) êàìûø.

Ðiçíi âèäè çâ’ÿçêó ÌІÆÊÓËÜÒÓÐÍÀ ÊÎÌÓÍІÊÀÖІß Ìіæêóëüòóðíà êîìóíіêàöіÿ – öå îáìіí іíôîðìàöієþ ìіæ ëþäüìè ç ðіçíèõ íàöіîíàëüíèõ, ðåãіîíàëüíèõ êóëüòóð. Ïðîáëåìà ìіæêóëüòóðíîї êîìóíіêàöії є îñîáëèâî ãîñòðîþ, êîëè ñõîäÿòüñÿ ëþäè çі ñóòòєâèìè ðîçáіæíîñòÿìè1 ó çâè÷àÿõ, ìîðàëі, ïîãëÿäàõ íà ñâіò òîùî. Íàïðèêëàä, ìåøêàíöі Ñõîäó çàçâè÷àé ñïіëêóþòüñÿ íà äîâîëі áëèçüêіé âіäñòàíі, à îò єâðîïåéöі ÷è àìåðèêàíöі íåãàòèâíî ñïðèéìàþòü âòðó÷àííÿ іíøîї ëþäèíè â ñâîþ îñîáèñòó çîíó. Äëÿ єâðîïåéöіâ çâè÷íèì є êëàñòè íîãó íà íîãó, òà ÿêùî âîíè òàê ïîâîäèòèìóòüñÿ, íàïðèêëàä, ó Òàїëàíäі, òî ìіñöåâі ìåøêàíöі ïî÷óâàòèìóòüñÿ ïðèíèæåíèìè, îáðàæåíèìè. Â óêðàїíñüêіé ìîâі є ÷èìàëî ðіçíîìàíіòíèõ ôîðì ïðèâіòàíü, ïðîùàíü, âèáà÷åíü, ÿêі ñâіä÷àòü ïðî її áàãàòñòâî, ïðî âèñîêó äóõîâíіñòü її íîñіїâ, і êîæíà ñèòóàöіÿ âèìàãàє âèêîðèñòàííÿ õàðàêòåðíèõ äëÿ íåї ìîâëåííєâèõ ôîðìóë. Íàïðèêëàä, ïіä ÷àñ çóñòðі÷і óêðàїíöі âèêîðèñòîâóþòü òàêі ñëîâåñíі ôîðìóëè âіòàíü, ÿê «Äîáðîãî ðàíêó!», «Äîáðîãî çäîðîâ’ÿ!», «Ìîє øàíóâàííÿ!» òà іí. Çà äîïîìîãîþ öèõ і ïîäіáíèõ ôîðìóë ëþäè íàëàãîäæóþòü êîíòàêò ìіæ ñîáîþ, âèÿâëÿþòü ââі÷ëèâіñòü, ïîøàíó, ñòðèìàíіñòü2, òàêò, ïіäòðèìóþòü äîáðîçè÷ëèâó òîíàëüíіñòü ðîçìîâè. Ó ñó÷àñíèõ óìîâàõ âіäáóâàєòüñÿ ïîãëèáëåííÿ ïðîöåñіâ ìіæêóëüòóðíîї êîìóíіêàöії íàðîäіâ, êðàїí, ðåãіîíіâ (Ç ïîñіáíèêà). ІІ. Випишіть два складних речення із сурядним і підрядним зв’язком. Підкресліть у них члени речення. Побудуйте схеми цих речень. ІІІ. Поясніть, чому немає коми між виділеними сполучниками. Перебудуйте усно речення так, щоб між цими сполучниками можна було поставити кому.

345 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Які ви знаєте словесні формули привітань, прощань, вибачень? Чи допомагають ці словесні формули налагодити контакт між людьми? 346 І. Спишіть, виправляючи допущені пунктуаційні помилки та розкриваючи дужки. Визначте, які види зв’язку поєднано в кожному реченні. 1. Ïðèëіòàþòü ëåëåêè íà ñòàðі ãíіçäà, à, êîëè ÿêі (íå)ïîâåðòàþòüñÿ, òî òàê і çíàé – ñïіòêàëî їõ ó äîðîçі ëèõî (Є. Ãóöàëî). 2. Ìè ìèëó(є,ї)ìîñÿ ïðèðîäîþ, і òå, ùî â êîæíîãî ç íàñ ó öі õâèëèíè âіäêðèâàþòüñÿ ñåðöÿ (íà)çóñòðі÷ êðàñі çäðóæóє íàñ (Â. Ñóõîìëèíñüêèé). 3. Äëÿ ìåíå áóëî î÷(å,è)âèäíèì ùî, êîëè ïåðåöâіòàє æàñìèí, òî âæå ïî÷èíàєòüñÿ ëіòî (Іç æóðíàëó). 4. ßê øâèäêî ìèíàþòü äíі êîëè â ëþäèíè є õëіá і âîäà, і ÿê ïîâіëüíî òå÷óòü âîíè, êîëè (íå)ìàє íі êîâòêà âîäè (Ñ. Ñêëÿðåíêî). 5. Âіòðèëî íàïíóëîñÿ, õâèëÿ çàãîìîíіëà і ÷îâ(å,è)í ïîì÷àâ ïðó(ä,ò)êî (І. Äðà÷). 6. Äèâëþñÿ é ñëóõàþ: ïðîçîðî ñïіâàє ñòðóìіíü áèòіÿ і âіðèòüñÿ, ùî ñêîðîñêîðî òàê ñàìî çàñïіâàþ ÿ (Ì. Äðàé-Õìàðà). 7. Øèðîêèì ñêëÿíèì ïîòî1 2

Ðîçáіæíіñòü – (ðîñ.) ðàñõîæäåíèå. Ñòðèìàíіñòü – (ðîñ.) ñäåðæàííîñòü.

157

Ðiçíi âèäè çâ’ÿçêó êîì ïëèíóëà ðіêà, é íàëіòàëà íà êàìіííі çóáöі ïîìіæ ÿêèõ çàñòðÿâ êîðіííÿì íàïåðåä (äóá)âåëåò, à ïîòіê áóðóíèâ, ñïàäàâ (ó)íèç, äå òàêîæ ñòðèìіëè êàìåíі (Þ. Ìóøêåòèê). ІІ. Виконайте письмово синтаксичний розбір двох речень (на вибір).

347

І. Спишіть, розкриваючи дужки та замінюючи цифри словами.

Äâà (áðàò), òðè (ìіñÿöü), ÷îòèðè (çîøèò), ïіâòîðà (çîøèò), ïіâòîðè (çìіíà), òðè (ìіñÿöü), 1/3 (ãðóïà), 1/8 (øëÿõ), ÷îòèðè (âàãîí), ÷îòèðè (àïåëüñèí), òðè (êіëîìåòð), äâà (áëîêíîò), ïіâòîðà (ñàíòèìåòð), äâàäöÿòü ÷îòèðè (êîìáàéí). ІІ. Утворіть прислівники за допомогою префікса по-- та одного із суфіксів – -ому, -єму. ЗРАЗОК. Âàø – ïî-âàøîìó.

Íàø, ìіé, óêðàїíñüêèé, áðàòíіé, íîâèé, äðóæíіé. 348

МІКРОФОН. Продовжте усно речення.

1. Âèâ÷èâøè òåìó «Ñêëàäíі ðå÷åííÿ ç ðіçíèìè âèäàìè ñïîëó÷íèêîâîãî é áåçñïîëó÷íèêîâîãî çâ’ÿçêó», ÿ çðîçóìіâ (çðîçóìіëà), ùî… 2. Íàéñêëàäíіøèì ïіä ÷àñ âèâ÷åííÿ öієї òåìè äëÿ ìåíå áóëî… 3. Ñâîї çíàííÿ ç òåìè ÿ á îöіíèâ (îöіíèëà) íà…

1. Ñêëàäíèì ç ðіçíèìè âèäàìè çâ’ÿçêó є ðå÷åííÿ À Ðóøíèêè, ÿêі ÷àñòî ðîçâіøóâàëè íàä âіêíàìè і äâåðèìà, ìàëè îáåðіãàòè îñåëþ âіä óñüîãî íå÷èñòîãî, ùî ìîãëî äî íåї ïîòðàïèòè (Â. Ñóïðóíåíêî). Á Ëèïíåâèé äåíü äîãîðÿє äåñü çà ñóòіíêàìè ãóñòèõ âèñî÷åííèõ äóáіâ і ëèï, ïàëàõêîòèòü íà çîëîòèõ áàíÿõ і ñÿéíî-áіëèõ ñòіíàõ âåðõіâêè ñîáîðó, ùî âèãíàâñÿ ñòðіìêî â íåáî (Іâàí Áàãðÿíèé). Â Òіëüêè êðîòà íå âèäíî áóëî: âіí êèäàâñÿ ãëèáîêî â íîðі ç ïîâåðõà íà ïîâåðõ ñâîãî æèòëà і íå òÿìèâ, ùî âîíî òàì êîїòüñÿ íà ãîðі (Ãð. Òþòþííèê). Ã Ïåðåä éîãî î÷èìà â áóéíèõ òðàâàõ, ó ïåðåëіñêàõ і ìіæ ìîãóòíіìè äåðåâàìè ïîâіëüíî áðîäèëè âåëèêі ïðå÷óäîâі òâàðèíè (Ï. Çàãðåáåëüíèé). 2. Ñêëàäíèì іç ñóðÿäíèì і ïіäðÿäíèì çâ’ÿçêîì є ðå÷åííÿ À Çíåíàöüêà çà îäíó íі÷ óïàâ ñíіã, і òåïåð êóùі ëåæàëè ïіä õîëîäíèì áëіäàâî-ãîëóáèì íåáîì ÿêіñü ìîâáè çàòèøíіëі, âèðіçüáëþâàëîñÿ âèðàçíî íà ñíіãîâіé áëіäîñòі êîæíå äåðåâî, ÿñêðіëè ïіä ñîíöåì øèðîêі ãàëÿâèíè (Ï. Çàãðåáåëüíèé). Á Ñàìå òîäі âèêіí÷åíî Ñîôіþ Êèїâñüêó, і ñîáîð ñòîÿâ ðîæåâèì äèâîì ïîñåðåä áіëèõ ñíіãіâ, à íåâèäèìèé õðèñòèÿíñüêèé Áîã æäàâ, ùîá éîãî íàìàëþâàëè íà ñòіíàõ, óïåâíåíèé ó ñâîїé íåçàìіíèìîñòі (Ï. Çàãðåáåëüíèé). 158

Ðiçíi âèäè çâ’ÿçêó Â Öі æіíêè âèõîäèëè ñâîїìè íîãàìè äîâêîëèøíі ÿðè, ëіñè òà ëóãè, їì âіäîìî, äå ùå çáåðåãëèñÿ çîâñіì ðіäêіñíі ðîñëèíè (Є. Ãóöàëî). Ã Íà çåìëі ðіçíі ñïðàâè є, çâіñíî, òà ñëіä òâåðäî óñіì ïàì’ÿòàòè: íå áóâàє íі÷èéíîãî êðіñëà, ëèø áóâàє íі÷èéíà ëîïàòà (Ã. Äóäêà). 3. Ðå÷åííÿ Òàì, äå ñòàâ ÿâіð ïîíàä ïëàÿìè, çíîâó ÿ ÷óþ âіäëóííÿ ïіñåíü: îäíà âåðáà ñïіâàє íî÷àìè, äðóãà âåðáà ñïіâàє óäåíü (Â. Ìàðñþê) є ñêëàäíèì іç À ñóðÿäíèì і ïіäðÿäíèì çâ’ÿçêîì Á ñóðÿäíèì і áåçñïîëó÷íèêîâèì çâ’ÿçêîì Â ïіäðÿäíèì і áåçñïîëó÷íèêîâèì çâ’ÿçêîì Ã ñóðÿäíèì, ïіäðÿäíèì і áåçñïîëó÷íèêîâèì çâ’ÿçêîì. 4. Ðå÷åííþ Ñíіã ó ïîëі ïîáіëіøàâ, òåïåð ïðîìіííÿ íå òîíå â ãîñòðіé ìëі, ùî íàñè÷óâàëà ïîâіòðÿ, íå ãàñíå â ðîçñòåëåíèõ ïіä íîãàìè ïîëîòíàõ, ùî çàðàç íàãàäóþòü ìîëî÷íі äçåðêàëà é âіäîáðàæàþòüñÿ ó âèñîêîñòі… (Є. Ãóöàëî) âіäïîâіäàє ñõåìà À[ Á[ Â[ Ã[

], [ ], ( ), [ ], ( ). ], [ ], ( ), ( ). ], ( ), ( ). ], [ ,( ), ], ( ).

5. Ïóíêòóàöіéíó ïîìèëêó äîïóùåíî â ðå÷åííі À Êîëè є і çâè÷àї, і òðàäèöії, і ïіñíі, òî ïðèéìàєø їõ ÿê ùîñü öіëêîì ïðèðîäíå, à, êîëè öå çíèêàє, òî ïî÷èíàєø äîêîïóâàòèñÿ äî ïðè÷èí çíèêíåííÿ òîãî, ùî ðàíіøå òîáі çäàâàëîñÿ íåçíèêíåííèì (Â. Ãîëîáîðîäüêî). Á Ìàòè âіðèëà: çåìëÿ âñå çíàє, ùî ãîâîðèòü ÷è äóìàє ÷îëîâіê; íà ñàìîòі âîíà òèõåíüêî ðîçìîâëÿëà ç íåþ, äîâіðÿþ÷è ñâîї ðàäîùі, áîëі é ïðîñÿ÷è, ùîá âîíà ðîäèëà íà äîëþ âñÿêîãî… (Ì. Ñòåëüìàõ). Â ß ÷åêàâ òåáå ç õìàðè ðîæåâî-íіæíîї, іç ðàíêîâèõ òóìàíіâ, ç íåáåñíèõ îêòàâ, êîëè äóìè çáіãàëèñÿ ç ìëè áåçäîðіæíüîї і íåçâіäàíèé ñìóòîê çà äóøó ñìîêòàâ (Â. Ñèìîíåíêî). Ã Äèâèñü: äå ñîíöå óìèâàëîñü, òàì ñòіëüêè êðàïåëü çîëîòèõ êóëüáàáèíèõ â òðàâі çîñòàëîñü, ùî é íåáî ìðóæèòüñÿ âіä íèõ (Ä. Іâàíîâ). 6. Ïðî÷èòàéòå ðå÷åííÿ. ß âіäðèâàþ ãîëîâó âіä çåìëі, à áіëÿ ìåíå àæ ïåðåõèòóєòüñÿ îä ñìіõó Ëþáà, ó її ðóöі ïîãîéäóєòüñÿ ÷èìîñü íàïàêîâàíà òîðáèíêà, і äіâ÷èíà êëàäå її íà òå ñàìå ìіñöå, äî ÿêîãî òèñíóëîñü ìîє âóõî (Ì. Ñòåëüìàõ). Ïðàâèëüíó êіëüêіñòü ãðàìàòè÷íèõ îñíîâ ó öüîìó ðå÷åííі çàçíà÷åíî â ðÿäêó À òðè Á ÷îòèðè Â ï’ÿòü Ã øіñòü 159

Ðiçíi âèäè çâ’ÿçêó 7. Ñêëàäíèì іç ñóðÿäíèì і áåçñïîëó÷íèêîâèì çâ’ÿçêîì є ðå÷åííÿ À Âіêîâі ÿëèíè, ñîñíè і êåäðè ñâîїì âіòòÿì çàêðèâàþòü ñîíöå, òîìó â òàéçі çàâæäè ìîòîðîøíà ïіâòåìðÿâà (Іç æóðíàëó). Á Ïіñëÿ îáіäó äóæå õîòіëîñÿ ñïàòè, àëå êîìàíäèð íàêàçàâ ïðî÷åñàòè ñòîãè, ùî âèäíіëèñÿ çà õóòîðîì… (І. Áàãìóò). Â Ñïðàâåäëèâî êàæóòü: íåìàє áóäíіâ – є áóäåííі ëþäè (Іç æóðíàëó). Ã Óæå é çíèêàëî ñîíöå çà ãîðáàìè – ñàä øåïîòіâ ïîøåðõëèìè ãóáàìè ÿêіñü ïðîùàëüíі çîëîòі ñëîâà… (Ñ. Éîâåíêî). 8. Ó ðå÷åííі Ìèíàє ëіòî, îñіíü âæå áðåäå (1) ëіñіâ áàãðåöü òîðêíóâñÿ âåðåñíåâèé (2) і ïàõíå ÷åáðåöåì (3) і ëèñòÿ (4) äå-íå-äå, êðóæëÿþ÷è, ëÿãàє ïіä äåðåâà (Ë. Òåíäþê) êîìó òðåáà ñòàâèòè íà ìіñöі âñіõ öèôð, ÎÊÐІÌ À1 Á2 Â3 Ã4 9. Ñêëàäіòü і çàïèøіòü ðå÷åííÿ çà ñõåìîþ. [

, (äå … ), і [

], (ùîá … ).

10. Ïîáóäóéòå ñõåìó ðå÷åííÿ. І ñìіþòüñÿ ëþäè âæå ó âі÷і: òðåáà æ òàê îò çáóòèñÿ óìà, ùîá îöå â äâàäöÿòîìó ñòîðі÷÷і òà øóêàòè òå, ÷îãî íåìà (Ë. Êîñòåíêî). ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. На які групи поділяють складні речення з різними видами зв’язку? 2. Розкажіть про особливості структури складних речень із сурядним і підрядним зв’язком. Наведіть приклади. 3. Які є різновиди складних речень зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком? Розкажіть про особливості структури кожного з них. 4. Розкажіть про роль складних речень з різними видами зв’язку в мовленні. 5. Складіть два речення, у кожному з яких був би представлений сурядний, підрядний і безсполучниковий зв’язок. Побудуйте схеми цих речень. 6. Випишіть із творів Тараса Шевченка або з підручника історії: 1) складне речення із сурядним і підрядним зв’язком; 2) складне речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком.

ßÊ ÏÐÀÂÈËÜÍÎ ÑÏІËÊÓÂÀÒÈÑß?

ПАМ’ЯТКА

 Ãîâîðіòü òàê, ùîá âàñ áóëî öіêàâî ñëóõàòè ñïіâðîçìîâíèêó, çâàæàéòå íà éîãî іíòåðåñè, óïîäîáàííÿ, õàðàêòåð.  Íàçèâàéòå íà іì’ÿ ñïіâðîçìîâíèêà, çâåðòàþ÷èñü äî íüîãî.  Âëàñíі äóìêè âіäñòîþéòå òàêòîâíî, òîëåðàíòíî.  Íå îöіíþéòå ðîçóìîâі çäіáíîñòі ñïіâðîçìîâíèêà çà éîãî çîâíіøíіñòþ.  Íå ïіäâèùóéòå òîíó é íå çáіëüøóéòå ñèëè ãîëîñó, âèÿâëÿéòå äîáðîçè÷ëèâіñòü і âèòðèìêó.  Íå ïðèïèíÿéòå ðîçìîâó äåìîíñòðàòèâíî.  Íàìàãàéòåñÿ âäàëî îáèðàòè òåìó ðîçìîâè, äîðå÷íî âèêîðèñòîâóéòå ìîâíі çàñîáè.  Óòðèìóéòåñÿ âіä îöіííèõ ðåïëіê. 160

ЦІКАВО ЗНАТИ СЛОВ’ЯНСЬКА АБЕТКА Кирилиця – одна з двох (разом із глаголицею) перших слов’янських абеток, яку створили на основі давньогрецького письма брати Кирило і Мефодій. У 863 році князь Ростислав звернувся до Візантії з проханням прислати до Великоморавської держави християнських місіонерів (проповідників), які змогли б посприяти веденню богослужіння на її теренах слов’янською мовою. Цими місіонерами й стали солунські брати Кирило та Мефодій. Для того, щоб слов’яни змогли читати Біблію (що була переписана грецькою мовою), і створили Кирило та Мефодій нову слов’янську абетку, яку на честь Кирила назвали кирилицею. У давню кирилицю ввійшли 24 літери грецького алфавіту (а, в, г, д, є, z, н, і, к, л, м, n, о, п, р, с, т, ф, х, ω, ψ, θ, ξ, v) та 12 спеціальних знаків на позначення характерних звуків слов’янської фонетичної системи. Пізніше кирилиця лягла в основу багатьох слов’янських абеток, зокрема й української (З довідника).

ЯК ЦЕ БУЛО БУТИ НА СЬОМОМУ НЕБІ

Öåé âèñëіâ îçíà÷àє íàéâèùèé ñòóïіíü áëàæåíñòâà òà ùàñòÿ. À ç’ÿâèâñÿ âіí çàâäÿêè іäåї ãðåöüêîãî â÷åíîãî Àðіñòîòåëÿ ïðî òå, ùî ñâіò ñêëàäàєòüñÿ іç ñåìè íåðóõîìèõ ñôåð, íà ÿêèõ ðîçìіùåíі âñі çîðі òà ïëàíåòè. Îñü ñàìå ñüîìà ñôåðà, íà äóìêó Àðіñòîòåëÿ, і áóëà ìіñöåì, äå æèâóòü áîãè, ÿêі ïðîâîäÿòü ñâіé ÷àñ ó áåçòóðáîòíèõ ðàäîùàõ òà âåñåëîùàõ (Ç ïîñіáíèêà). КАЛЕНДАР

Êàëåíäàð – öå ñèñòåìà ëіòî÷èñëåííÿ. Ïîõîäèòü öÿ íàçâà âіä ëàòèíñüêîãî ñëîâà ñàlåndàrіum, ùî îçíà÷àє áîðãîâà êíèæêà. Ðі÷ ó òіì, ùî â Äàâíüîìó Ðèìі áîðæíèêè âèïëà÷óâàëè ñâîїì êðåäèòîðàì âіäñîòêè ïåðøîãî äíÿ êîæíîãî ìіñÿöÿ. Äíі öі çâàëèñÿ êàëåíäè. Çâіäñè é ïіøëà öÿ íàçâà. Ó òі ñàìі ÷àñè âèíèê і âèñëіâ «âіäêëàñòè ùîñü äî ãðåöüêîї êàëåíäè». Îñêіëüêè êàëåíä ó ãðåêіâ íіêîëè íå áóëî, âèñëіâ öåé îçíà÷àє «íіêîëè öüîãî íå ðîáèòè». Ïîäіáíå çíà÷åííÿ ìàє âèñëіâ, ùî âèêîðèñòîâóєòüñÿ â íàøіé ìîâі, – «ïіñëÿ äîùèêó â ÷åòâåð» (Ç ïîñіáíèêà).

УСМІХНІМОСЯ ПРИБЛУДНІ ДУМКИ  Грав першу скрипку серед тих, хто пас задніх.  Для чого звертатися до окуліста, якщо можна позичати очі в Сірка?  Пишу вилами по воді трьома іноземними мовами (С. Павленко).

16 61

КОРИСНО ЗНАТИ ÇÂ’ßÇÎÊ ÑËІÂ Ó ÑËÎÂÎÑÏÎËÓ×ÅÍÍІ ïðîáà÷òå ìåíі (à íå «ìåíå») ìåíі áîëèòü (à íå «ìåíå») äîòðèìàòè ñëîâà (à íå «ñëîâî») îâîëîäіòè ñèòóàöієþ (à íå «ñèòóàöіþ») îïàíóâàòè ïðîôåñіþ (à íå «ïðîôåñієþ») іãíîðóâàòè ïîïåðåäæåííÿ (à íå «ïîïåðåäæåííÿì») çàâäàòè øêîäè (à íå «øêîäó») çàçíàòè íåâäà÷і (à íå «íåâäà÷ó») çðàäèòè ïðèíöèïè (à íå «ïðèíöèïàì») íàçèâàòè íà іì’ÿ (à íå «ïî іìåíі») çâåðíóòèñÿ çà àäðåñîþ (à íå «ïî àäðåñі») âіäïðàâèòè ïîøòîþ (à íå «ïî ïîøòі») ïðèéøîâ ó ñïðàâі (à íå «ïî ñïðàâі») êîìіñіÿ äëÿ ñêëàäàííÿ (à íå «ïî ñêëàäàííþ») çàõîäè ùîäî ïîëіïøåííÿ (à íå «ïî ïîëіïøåííþ») ñòàëîñÿ ÷åðåç íåäáàëüñòâî (à íå «іç-çà íåäáàëüñòâà») îäèí ðàç íà ìіñÿöü (à íå «â ìіñÿöü») ââåñòè äî ñêëàäó (à íå «â ñêëàä») ðàäіòè ç óñïіõіâ (à íå «óñïіõàì») іãíîðóâàòè çàêîíè (à íå «іãíîðóâàòè çàêîíàìè»)

РОЗРІЗНЯЙМО Çàãðîæóâàòè. 1. Ìіñòèòè â ñîáі àáî ñòàíîâèòè ñîáîþ ÿêóñü çàãðîçó, íåáåçïåêó; áóòè íåìèíó÷èì äëÿ êîãîñü (çàãðîæóâàòè íàðîäàì, çàãðîæóє êîìóñü íåáåçïåêà). 2. Ãîâîðèòè ùîñü іç ïîãðîçîþ, ïîïåðåäæàòè ïðî ùî-íåáóäü; íàõâàëÿòèñÿ (çàãðîæóâàòè çðóéíóâàòè). Ïîãðîæóâàòè. Ãðîçèòè ïîêàðàííÿì, çàëÿêóâàòè ÷èì-íåáóäü, íàõâàëÿòèñÿ (ïîãðîæóâàòè âіéíîþ). Çàãðîçà. Ó ñïîëó÷åííі: çàãðîçà ñòðàøíà, âîєííà; ìèðó, æèòòþ; äëÿ ëþäñòâà; âіäâåðíóòè çàãðîçó. Ïîãðîçà. Ó ñïîëó÷åííі: ïîãðîçà âіäâåðòà, íåïðèõîâàíà; áåçïåðåðâíі, ïîñòіéíі; áàòüêà, âîðîãіâ; âäàâàòèñÿ äî ïîãðîçè. *** Çìóøóâàòè. Ñïîíóêàòè, çàñòàâëÿòè êîãîñü (ïåðåâàæíî îáñòàâèíàìè) âèêîíóâàòè ùîñü, ðîáèòè ùî-íåáóäü (çìóøóâàòè ïðàöþâàòè, çàäóìóâàòèñÿ). Ïðèìóøóâàòè. 1. Âèìàãàòè âіä êîãîñü âèêîíàííÿ ÷îãîñü óñóïåðå÷ éîãî âîëі, áàæàííþ (ïðèìóøóâàòè âèéòè, ñêîðèòèñÿ, ñêëàñòè çáðîþ). 2. Òå ñàìå, ùî çìóøóâàòè (ãîâîðèòè ïðàâäó, õâèëþâàòèñÿ, çáåðіãàòè).

НАГОЛОШУЙМО ПРАВИЛЬНО

Ôîðìè äієñëіâ áðàòè, áåðåìî, áåðåòå, áåðó÷è êëàñòè, êëàäåìî, êëàäåòå, êëàäó÷è іòè, іäåìî, іäåòå, іäó÷è íåñòè, íåñåìî, íåñåòå, íåñó÷è âåçòè, âåçåìî, âåçåòå, âåçó÷è õîäæó, ìîëþ, ðîáëþ

Òåêñò Ìîâà – âòіëåííÿ äóìêè. Ùî áàãàòøà äóìêà, òî áàãàòøà ìîâà. Ëþáіìî її, âèâ÷àéìî її, ðîçâèâàéìî її. Áîðіìîñÿ çà êðàñó ìîâè, çà ïðàâèëüíіñòü ìîâè, çà ïðèñòóïíіñòü ìîâè, çà áàãàòñòâî ìîâè. Ì. Ðèëüñüêèé

Òåêñò ВИ ЗНАТИМЕТЕ:  істотні ознаки й структурні особливості тексту;  види й засоби міжфразного зв’язку.

ВИ ВМІТИМЕТЕ:    

ділити текст на мікротеми; знаходити в тексті відоме й нове; аналізувати будову тексту, види й засоби зв’язку; забезпечувати інформативність і зв’язність власних висловлень.

Òåêñò

§ 26. ÒÅÊÑÒ, ÉÎÃÎ ÎÇÍÀÊÈ. ÇÌІÑÒ І ÁÓÄÎÂÀ ÒÅÊÑÒÓ Ïðî òåìó é ìіêðîòåìè òåêñòó, ïîâ’ÿçàíіñòü ðå÷åíü ó íüîìó çà çìіñòîì, åëåìåíòè éîãî áóäîâè, ïîäіë òåêñòó íà àáçàöè, à òàêîæ ïðî âèäè іíôîðìàöії â òåêñòі ПРИГАДАЙМО. Що таке тема й основна думка тексту?

349

І. Прослухайте текст із голосу вчителя чи однокласника (однокласниці).

ÊÍßÇÜ ÂÎËÎÄÈÌÈÐ Âåëèêèé êíÿçü Âîëîäèìèð, ñèí Ñâÿòîñëàâà, áóâ âèäàòíèì äåðæàâíèì і ïîëіòè÷íèì äіÿ÷åì1. Çà éîãî ïðàâëіííÿ Êèїâñüêà Ðóñü äîñÿãëà íåáóâàëîãî ðîçêâіòó, óòâåðäèëàñÿ ÿê ìîãóòíÿ, âèñîêîðîçâèíóòà äåðæàâà. Çàïðîâàäèâøè õðèñòèÿíñòâî, Âîëîäèìèð çàâåðøèâ îá’єäíàííÿ ñõіäíîñëîâ’ÿíñüêèõ çåìåëü ó ñêëàäі Êèїâñüêîї Ðóñі. Éîãî іì’ÿ ñòàëî ñèìâîëîì äåðæàâíîãî ðîçóìó, єäíîñòі, âèñîêèõ äóõîâíèõ óñòðåìëіíü. ßêùî Ñâÿòîñëàâ áіëüøå âіäçíà÷èâñÿ ÿê âîєííèé ñòðàòåã, òî éîãî ñèí Âîëîäèìèð ïіøîâ çíà÷íî äàëі, çàëèøèâøè â іñòîðії Ðóñі ãëèáîêèé ñëіä, ïîâåðíóâøè її ðîçâèòîê ó íîâå ðóñëî. Ïðèéíÿòòÿ õðèñòèÿíñòâà ìàëî âåëè÷åçíå çíà÷åííÿ. Âîíî ïіäíÿëî ðîëü êèїâñüêîї Ïàì’ÿòíèê êíÿçþ Âîëîäèìèðó âëàäè, ñòàëî òієþ ìîãóòíüîþ ñèëîþ, (ì. Êèїâ) ÿêà çìіöíèëà äåðæàâó òà íàöіîíàëüíó єäíіñòü, à іì’ÿ Âîëîäèìèðà îáåçñìåðòèëî â ëåãåíäàõ, ïåðåêàçàõ, ëіòîïèñàõ, áèëèíàõ, ãåðîї÷íèõ ïіñíÿõ. Âîëîäèìèð çäіéñíèâ ìðіþ, ÿêó ïëåêàëà ìóäðà é äàëåêîãëÿäíà êíÿãèíÿ Îëüãà. Âîëîäèìèð ç’ÿâèâñÿ â òîé òðàãі÷íèé ÷àñ, êîëè ìîëîäó Ðóñü íà øìàòêè ðîçðèâàëè ìіæóñîáèöі òà ÷âàðè êíÿçіâ, ðіçêі ïðîòèðі÷÷ÿ ìіæ òðóäîâèì ëþäîì і âëàñíèêàìè. Áëàãîäàòíі çåìëі ñïóñòîøóâàëè ÷èñëåííі íàïàäè çîâíіøíіõ âîðîãіâ, çàëèøàþ÷è ðóéíîâèùà é ïîæàðèùà. Ñâÿòîñëàâ âіäêðèâ Ðóñі î÷і, ïіäíÿâ її ç êîëіí, ïðè Âîëîäèìèðîâі âîíà ãîðäî ïіäâåëà ãîëîâó, ðîçïðàâèâøè ïëå÷і. Ëþáîâ äî Ðóñі – ãîëîâíà ðóøіéíà2 ñèëà åíåðãії Âîëîäèìèðà, äæåðåëî éîãî äîáðî÷åñíîñòі, ìóäðîñòі, âіäâåðòîñòі, ãîðäîñòі çà òå, ùî «ÿ єñìü» (Ë. Ãóöàëî). ІІ. Виконайте завдання до тексту. 1. Визначте тип і стиль мовлення тексту. 2. Сформулюйте тему й основну думку тексту. 1 2

164

Äåðæàâíèé äіÿ÷ – (ðîñ.) ãîñóäàðñòâåííûé äåÿòåëü. Ðóøіéíèé – (ðîñ.) äâèæóùèé.

Òåêñò 3. Сформулюйте й запишіть два запитання за текстом, які націлювали б на розкриття основного змісту прочитаного. 4. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Поставте одне одному запитання за змістом тексту. Дайте відповідь на запитання однокласника (однокласниці). 5. Поясніть розділові знаки в першому абзаці. Чому перед виділеним сполучником якк немає коми? 6. Хто зможе знайти в тексті два фразеологізми? А хто більше?

Текст

Òåêñò – öå ãðóïà ðå÷åíü, îá’єäíàíèõ ìіæ ñîáîþ òåìîþ, îñíîâíîþ äóìêîþ òà ãðàìàòè÷íî. Îñíîâíі îçíàêè òåêñòó: íàÿâíіñòü òåìè é îñíîâíîї äóìêè íàÿâíіñòü äâîõ і áіëüøå ðå÷åíü ïîâ’ÿçàíіñòü ðå÷åíü çà çìіñòîì ïîñëіäîâíіñòü òà çàâåðøåíіñòü âèêëàäó ãðàìàòè÷íèé çâ’ÿçîê ìіæ ðå÷åííÿìè

Мікротема

Òåìà òåêñòó ðîçêðèâàєòüñÿ çà äîïîìîãîþ ìіêðîòåì. Ìіêðîòåìà – öå ÷àñòèíà çàãàëüíîї òåìè.

Тематичне речення

Ìіêðîòåìó ðîçêðèâàþòü, ÿê ïðàâèëî, êіëüêà ðå÷åíü òåêñòó, ç-ïîìіæ ÿêèõ є îäíå íàéáіëüø çíà÷óùå – òåìàòè÷íå. Òåìàòè÷íèì íàçèâàþòü ðå÷åííÿ, ÿêå íåñå â ñîáі íàéâàæëèâіøó іíôîðìàöіþ ìіêðîòåìè.

Абзац

Ãðóïó ðå÷åíü, ÿêі ðîçêðèâàþòü ìіêðîòåìó, íà ïèñüìі çäåáіëüøîãî îôîðìëÿþòü ÿê îêðåìèé àáçàö. Àáçàö – öå ÷àñòèíà òåêñòó, îá’єäíàíà îäíієþ ìіêðîòåìîþ.

Будова тексту

Ó òåêñòі є âñòóï (çà÷èí), îñíîâíà ÷àñòèíà é êіíöіâêà. Âñòóï ãîòóє íàñ äî ñïðèéíÿòòÿ òîãî, ïðî ùî éòèìåòüñÿ â òåêñòі. Â îñíîâíіé ÷àñòèíі ðîçêðèâàþòü çìіñò òåêñòó. Êіíöіâêà – öå ïіäñóìîê óñüîãî ñêàçàíîãî.

Види інформації

Ðîçðіçíÿþòü äâà âèäè іíôîðìàöії â òåêñòі – âіäîìå é íîâå. «Âіäîìèì» íàçèâàþòü òó ÷àñòèíó, ÿêà âáèðàє â ñåáå (ïîâòîðþє) ùîñü іç âèñëîâëåíîãî â ïîïåðåäíіõ ðå÷åííÿõ. «Íîâèì» íàçèâàþòü òó ÷àñòèíó, ÿêà ìіñòèòü ïîâіäîìëåííÿ, ùî äîäàєòüñÿ äî «âіäîìîãî». 165

Òåêñò 350 І. Прочитайте виразно вголос текст. Чому полотна Катерини Білокур так вразили всесвітньовідомого художника Пікассо? ÊÂІÒÈ ÊÀÒÅÐÈÍÈ ÁІËÎÊÓÐ Ïàáëî Ïіêàññî âіäòóëèâ øòîðó íà ñòіíі – é íà íüîãî ãëÿíóëè êâіòè… Òàêè ãëÿíóëè, áî ñîíöå, ùî âèéøëî, âèáîðñàëîñÿ ç ãóñòîї ïіíÿâè é ñòàëî íàâïðîòè âіêíà êàáіíåòó, æàäіáíî íàòêíóëîñÿ íà êîæíó їõíþ І ïåëþñòêó, çàõîäèëîñü ïåñòèòè їõ, íіæèòè, íàïóâàòè ñâîїì öіëþùèì òåïëîì. І ìàëüâè, ïіâíèêè, ÷îðíîáðèâöі, ïіâîíії, êàëà÷èêè, æîðæèíè, ëþáèñòîê, ðóæі, êðó÷åíі ïàíè÷і, íåâіñòî÷êè, íàãіäêè, êîðîëåâèé öâіò, âîëîøêè, àéñòðè, ëåâêîї ðàïòîì îæèëè é ïîòÿãíóëèñÿ äî ñâіòëà. Ñâîїìè íåâèäèìèìè êîðіíöÿìè êâіòè äîòÿãíóëèñÿ àæ äî ðіäíîї Áîãäàíіâêè, äî її ÷îðíîçåìó, áåç ÿêîãî âæå íå ìîãëè іñíóâàòè. ÏîІІ ëîòíî, íà ÿêîìó âîíè íàìàëüîâàíі, çіòêàíå ç ëüîíó, ùî âèðіñ íà óêðàїíñüêіé çåìëі, ôàðáè – ç îëії іç öüîãî ëüîíó, à íàìàëþâàëà їõ æіíêà, ÿêà áåç öієї çåìëі áóëà á õіáà ùî ïåðåêîòèïîëåì. Çà òèñÿ÷і êіëîìåòðіâ îä ðіäíîãî äîìó êâіòè ïðî öå íå çàáóëè, áî Êàòåðèíà íàäіëèëà їõ ñâîєþ ïàì’ÿòòþ. Ïàáëî Ïіêàññî çàïëþùèâ î÷і. Àëå ïåðåä éîãî çîðîì óñå îäíî ñòîÿëè êâіòè, âèïëåêàíі1 ïіâäåííèì ñîíöåì і ÷èñòîþ òà áóéíîþ Ê. Áіëîêóð. Õàòà â Áîãäàíіâöі ôàíòàçієþ õóäîæíèöі. Òàêèìè áà÷èëèñÿ éîìó êâіòè ëèøå â äèòèíñòâі. Íà òåïëèõ ïàãîðáàõ ðіäíîї ІІІ Іñïàíії. Òіëüêè â äèòèíñòâі їõ ìîæíà ïîáà÷èòè òàêèìè ðàäіñíèìè é çäèâîâàíèìè î÷èìà, òіëüêè íå çàòóðêàíà ñóєòîþ äóøà ìîæå îòàê їõ âіä÷óòè. І òåïåð êâіòè äèâèëèñÿ íà íüîãî î÷èìà çàáóòèõ êàçîê і äàâíî çàáóòèõ íèì ðàäîñòåé, òàêèõ ÷èñòèõ і áëàãîâіñíèõ ðàäîñòåé, ÿêі âèïàäàþòü ëþäèíі ëèøå ðàç íà âñå æèòòÿ. Їõ ìîæå ïîäàðóâàòè ëèøå áàòüêіâùèíà é äèòèíñòâî. À ùå òî÷íіøå – áàòüêіâùèíà â äèòèíñòâі (Çà Â. ßâîðіâñüêèì). ІІ. Виконайте завдання до1тексту. 1. Визначте тему й три мікротеми тексту. Яка група речень (позначено цифрами) розкриває кожну з них? 2. Знайдіть абзацні відступи. Простежте, чи співзвучний поділ тексту на абзаци з визначеними мікротемами. 3. Поясніть, чи можна вважати виділені речення тематичними, тобто такими, що несуть у собі найважливішу інформацію мікротеми. 4. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Поставте одне одному запитання за змістом прочитаного. Дайте відповідь на запитання однокласника (однокласниці). 5. Знайдіть відоме й нове в тексті. 6. Визначте вступ, основну частину й кінцівку. Запишіть складний план тексту. 1

166

Ïëåêàòè – (ðîñ.) ëåëåÿòü.

Òåêñò 351

КОЛО ДУМОК. Поміркуйте, що є спільного та відмінного між мікротемою й аб-

зацом.

352

І. Прочитайте мовчки текст. Чи поділяєте ви позицію автора?

ÒÂÎЄ ÌÀÉÁÓÒÍЄ Îäíèì ç íàéâàæëèâіøèõ êðîêіâ ó æèòòі є âèáіð ïðîôåñії. Àäæå ëèøå çàéìàþ÷èñü òèì, ùî òåáå öіêàâèòü, ïðèíîñèòü ðàäіñòü, òè âіä÷óâàòèìåø æèòòєâó ïîâíîöіííіñòü. Òîìó íå ìîæíà ïîêëàäàòèñÿ1 íà âèïàäêîâіñòü, êâàïèòèñÿ. Ïîòðіáíî äîáðå ïîäóìàòè ÿê áàòüêàì, òàê і ñàìèì ìîëîäèì ëþäÿì. Íàáàãàòî ÷àñòіøå íà âèáіð ìàéáóòíüîãî ôàõó2 âïëèâàþòü áàòüêè, їõíÿ ðîáîòà, óïîäîáàííÿ. Òà íå çàâæäè öå ìîæíà ââàæàòè íàéêðàùèì. Ñâîþ ìàéáóòíþ ñïåöіàëüíіñòü òðåáà îáèðàòè ñàìîñòіéíî, öіëåñïðÿìîâàíî. ×àñòî ïіäëіòêіâ âàáëÿòü ìàéáóòíі òèòóëè, áëèñê ñöåíè àáî âåëèêі çàðîáіòêè. Ïðîòå ÷è ìîæóòü ïîäіáíі àðãóìåíòè áóòè îñòàòî÷íèìè ó âèáîðі ñâîãî ìàéáóòíüîãî? Íàäàþ÷è ïåðåâàãó «ãðîøîâèòèì» ïðîôåñіÿì, òðåáà ïàì’ÿòàòè, ùî âèñîêîîïëà÷óâàíà ðîáîòà áóâàє ñêëàäíіøîþ é âàæ÷îþ ôіçè÷íî ÷è ðîçóìîâî, âèìàãàє áіëüøîї âіäïîâіäàëüíîñòі, áàãàòî ÷àñó òîùî. Äî òîãî æ ãðîøі, âèñîêå ñòàíîâèùå ñàìі ïî ñîáі íå çàâæäè ãàðàíòóþòü çàäîâîëåííÿ ðîáîòîþ. Òèì, õòî îáèðàє ïðîôåñіþ, âàðòî çàäóìàòèñÿ, ÷è íå îöіíþþòü âîíè æèòòєâі ïåðñïåêòèâè ïîäіáíèì ÷èíîì. І íå çàéâå íàãàäàòè, ùî áіëüøіñòü íàøèõ ãðîìàäÿí ìàþòü íå ïðåñòèæíі, à êîðèñíі, íåîáõіäíі é öіêàâі ïðîôåñії (Çà І. Òîìàíîì). ІІ. Виконайте завдання до тексту. 1. Визначте та запишіть тему й основну думку тексту. 2. Користуючись схемою «Основні ознаки тексту», доведіть, що прочитане висловлення є текстом. Свою відповідь розпочніть так: «Прочитане є текстом, тому що в ньому можна визначити тему й основну думку…». 3. Поміркуйте, що виражає заголовок – тему чи основну думку тексту. 4. Доберіть заголовок, який виражав би основну думку тексту. 5. Поміркуйте, яка мета цього висловлення. 6. Знайдіть відоме й нове в тексті. 7. Поясніть лексичне значення виділених слів. За потреби скористайтеся тлумачним словником.

353 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Що треба враховувати, обираючи майбутню професію? Чи зробили ви вже свій вибір? 354 Складіть усно текст (7–9 речень) у публіцистичному стилі на одну з тем: «Професійний вибір», «Професія і характер». Роботу виконайте в такій послідовності: осмисліть тему майбутнього висловлення, сформулюйте основну думку, продумайте послідовність викладу, складіть план, напишіть текст, перевірте написане. Зверніть увагу, чи вдалося вам розкрити тему, донести основну думку, досягти послідовності та завершеності викладу. 1 2

Ïîêëàäàòèñÿ – (ðîñ.) ïîëàãàòüñÿ. Ôàõ – (ðîñ.) ïðîôåññèÿ.

167

Òåêñò 355 Установіть відповідність між абзацами й мікротемами у творах Г. КвіткиОснов’яненка «Маруся» та П. Куліша «Чорна рада». На основі цих творів доведіть, що розподіл тексту на абзаци є однією з ознак стилю письменника.

§ 27. ÂÈÄÈ É ÇÀÑÎÁÈ ÌІÆÔÐÀÇÍÎÃÎ ÇÂ’ßÇÊÓ Ïðî ïàðàëåëüíèé і ëàíöþæêîâèé çâ’ÿçîê ðå÷åíü ó òåêñòі, à òàêîæ ïðî çàñîáè, çà äîïîìîãîþ ÿêèõ ïîâ’ÿçóþòü öі ðå÷åííÿ ПРИГАДАЙМО. 1. Що таке займенники, прислівники, сполучники? 2. Які слова називають синонімами?

356 Прочитайте текст. Доведіть, що: 1) речення в тексті пов’язані за змістом; 2) засобами зв’язку речень у тексті є, зокрема, спільнокореневі слова та повтори слів; 3) речення в тексті пов’язані граматично. Ïåðåáóâàþ÷è â ßïîíії, óêðàїíåöü çàïèòàâ ó ðîáіòíèêà ìіñöåâîãî àåðîïîðòó ïðî àâіàïåðåëіò іç îäíîãî ìіñòà äî іíøîãî. ßïîíåöü âіäïîâіâ: «Âàì êðàùå ïîїõàòè ïîòÿãîì». Óêðàїíåöü çäèâóâàâñÿ: «Íі, ÿ õî÷ó ëіòàêîì». Íà ùî ïî÷óâ ó âіäïîâіäü: «Öå áóäå äóæå ñêëàäíî». Çðåøòîþ, âèÿâèëîñü, ùî àâіàðåéñіâ ìіæ öèìè ìіñòàìè íåìàє, à ñêàçàíå ÿïîíöåì îçíà÷àëî ââі÷ëèâó âіäìîâó (Іç æóðíàëó). Îñíîâíі âèäè ìіæôðàçíîãî çâ’ÿçêó

Ëàíöþæêîâèé Ланцюжковий зв’язок

Ïàðàëåëüíèé

Îñîáëèâіñòþ ëàíöþæêîâîãî (ïîñëіäîâíîãî) çâ’ÿçêó є òå, ùî êîæíå íàñòóïíå ðå÷åííÿ íåìîâáè ÷іïëÿєòüñÿ çà ïîïåðåäíє, ðîçêðèâàþ÷è, óòî÷íþþ÷è éîãî çìіñò. Ó òàêèé ñïîñіá çäіéñíþєòüñÿ ðîçãîðòàííÿ äóìêè, âіäáóâàєòüñÿ її ðóõ. НАПРИКЛАД:

ßëèíêó ìè çàïîçè÷èëè ïіçíіøå çі ñêàíäèíàâñüêèõ êðàїí. À äëÿ óêðàїíöіâ òðàäèöіéíèì є äіäóõ. Öå îñòàííіé ñíîïèê àáî ïó÷å÷îê êîëîñêіâ ç ïîëÿ, çіáðàíèõ íàïðèêіíöі æíèâ, òàê çâàíèé «îáæèíîê». Éîãî îñâÿ÷óâàëè â öåðêâі íà Ñïàñà ÷è Ìàêîâіÿ, çáåðіãàëè â êîìîðі, íà ãîðèùі, à ïåðåä Ðіçäâîì óíîñèëè â õàòó (Ë. Îðåë). Паралельний зв’язок

168

Îñîáëèâіñòþ ïàðàëåëüíîãî çâ’ÿçêó є òå, ùî êîæíå ç ðå÷åíü õàðàêòåðèçóєòüñÿ âіäíîñíîþ ñàìîñòіéíіñòþ. Öі ðå÷åííÿ ïåðåäàþòü íåçàëåæíі îäíà âіä îäíîї ïîäії, ùî âіäáóâàþòüñÿ îäíî÷àñíî àáî çìіíþþòü îäíà îäíó. НАПРИКЛАД: Ñïіâàëà çåìëÿ. Äçþð÷àëè ïî áàëêàõ ñòðóìêè. Ãóëè äæìåëі ñòðóíîþ âіîëîí÷åëі, ñòðåêîòàëè öâіðêóíè. Äçâåíіëè êîìàðі êðèøòàëåâèì äçâîíîì, і ëèëèñÿ ç íåáà áëàêèòíèì ñÿéâîì ñïіâè âåñíÿíèõ ðàäіñíèõ æàéâîðîíêіâ (Ç. Òóëóá). Ó íàâåäåíіé êîíñòðóêöії êîæíå ðå÷åííÿ âèñòóïàє ÿê ñàìîñòіéíå, à ñïіëüíî âîíè ñòâîðþþòü єäèíó êàðòèíó.

Òåêñò

Ланцюжковий і паралельний зв’язок речень можуть поєднуватися.

Засоби зв’язку

Îá’єäíàòè ðå÷åííÿ â òåêñò äîïîìàãàþòü ðіçíі ìîâíі îäèíèöі – çàñîáè çâ’ÿçêó. НАПРИКЛАД: 1. ßê ÷àðіâíî ãðàє ïî öàðñòâó êâіòіâ ñîíöå! Íå âñòèãàєø î÷èìà çà íèì, íå ñõîïèø óñі êîëüîðè. À êâіòè íà âіòðі! ×åðâîíі, ñèíі, áіëі ïіä õâèëåþ ïіâäåííîãî âіòåðöÿ!… (Â. Áàáëÿê). Ó íàâåäåíîìó ïðèêëàäі äðóãå ðå÷åííÿ ïðèєäíóєòüñÿ äî ïåðøîãî çà äîïîìîãîþ çàéìåííèêà íèì, óæèòîãî çàìіñòü іìåííèêà ñîíöå, à òðåòє ïîєäíóєòüñÿ ç ïåðøèì øëÿõîì ïîâòîðåííÿ іìåííèêà êâіòè. 2. Ïіñëÿ äîâãèõ ìàíäðіâ ó äèêèõ ãîðàõ çíàéøîâ þíàê áðèëó áіëîãî áëàãîðîäíîãî ìàðìóðó. Ïîãëÿíóâ íà íåї é ïîáà÷èâ ñâîþ êîõàíó. Ïîñòàëà âîíà ïåðåä íèì ìîâ æèâà, âòіëåíà â õîëîäíîìó êàìåíі. Âîãíåì íàòõíåííÿ ñïàëàõíóëî ñåðöå þíàêà, çàãîðіâñÿ âіí æàäîáîþ äіÿëüíîñòі (Ç ëåãåíäè). Ó íàâåäåíîìó ïðèêëàäі ïðèñóäêè âñіõ ðå÷åíü âèðàæåíî äієñëîâàìè ìèíóëîãî ÷àñó äîêîíàíîãî âèäó. Çàñîáè ìіæôðàçíîãî çâ’ÿçêó

Çàñîáè

Ïðèêëàäè

Çàéìåííèêè

Áіëÿ õàòè ðîñëè êóùі áàðâіíêó. Çäàâàëîñÿ, ùî âіí і çèìîþ çåëåíіє.

Ñïîëó÷íèêè

Ïîñіâè ïîòåðïàëè âіä ñïåêè. Àëå äîùó íå áóëî.

Ñèíîíіìè

Ïòàõè ìàþòü íåàáèÿêèé àïåòèò. Äåÿêі ïåðíàòі çà äåíü ç’їäàþòü êіëüêіñòü ïîæèâè, ÿêà ïåðåâèùóє їõíþ âàãó.

Ïîâòîðè ñëіâ

Âàðòî çíàòè òðàäèöії íàðîäó, çâè÷àї. І íå òіëüêè çíàòè, àëå é çáåðіãàòè òå, ùî çàïî÷àòêóâàëî ñòàðøå ïîêîëіííÿ.

Ñïіëüíîêîðåíåâі ñëîâà

Ðîçñòåáíóëè õìàðè ñâîї òîðáè і ñèïîíóëè íà çåìëþ ñíіãîì. І ïîëåòіëè, êðóæëÿþ÷è â ïîâіòðі, ñíіãîâі ìåòåëèêè.

Ïðèñëіâíèêè

Õëîïöі ïіäіéøëè äî âåëèêîї êóïè ëèñòÿ. Çâіäòè ïî÷óâñÿ ÿêèéñü ïèñê.

Єäíіñòü âèäîâèõ і ÷àñîâèõ ôîðì äієñëіâ-ïðèñóäêіâ

Ïіñëÿ äîâãèõ ìàíäðіâ ó äèêèõ ãîðàõ çíàéøîâ þíàê áðèëó áіëîãî áëàãîðîäíîãî ìàðìóðó. Ïîãëÿíóâ íà íåї é ïîáà÷èâ ñâîþ êîõàíó.

Âñòàâíі ñëîâà (ñëîâîñïîëó÷åííÿ)

Âіäñòóïàòè íàì, ïî-ïåðøå, íіêóäè. À ïî-äðóãå, íåìàє ïіäñòàâ. 169

Òåêñò

Часто без повтору слів, їхніх форм і спільнокореневих слів не можна забезпечити логічність, стрункість передачі думки. Проте не слід змішувати повтор як засіб зв’язку з повторенням слів у межах одного речення чи неширокого контексту, що є результатом бідного словникового запасу мовця.

357 Прочитайте тексти. Визначте вид міжфразного зв’язку. Назвіть виділені засоби міжфразного зв’язку й поясніть їхню роль. Свою відповідь звірте з поданим нижче міркуванням. 1. Ó ïåðøі äíі ïіñëÿ âіä’їçäó äіòåé ×àé÷èõà íå çâîäèëà ïîãëÿäó ç íåâåëè÷êîãî, íà ÷îòèðè êðèõіòíі øèáêè âіêîíöÿ, ìîâáè âîíî ïðèâîðîæèëî її. Äî âіêîíå÷êà, ïðèñіäàþ÷è íà ïîëіíöå, òóëèëàñÿ ìîëîäà âèøíÿ. Ñòàðà íå ðàç áà÷èëà, ÿê âîíè çàòіêàëè, çàïіêàëèñü ëüîäêîì àáî âîëîõàòèëèñü ïàìîðîççþ, à â ïîëóäåíü òðèìàëè êåòÿøèíè ñëіç, ó ÿêèõ ãîëóáіëî íåáî é ÷åðâîíіâ îäñâіò òóæàâîї, áàãàòîї íà öâіò áðîñòі (Ì. Ñòåëüìàõ). 2. Ïіçíî ÿ ïîâåðòàâñÿ äîäîìó. Ïðèõîäèâ îáâіÿíèé äóõîì ïîëіâ, ñâіæèé, ÿê äèêà êâіòêà. Ó ñêëàäêàõ ìîєї îäåæі ïðèíîñèâ çàïàõ ïîëіâ, ìîâ ñòàðîçàâіòíèé Іñàâ. Ñïîêіéíèé, ñàìîòíіé, ñіäàâ äåñü íà ґàíêó ïîðîæíüîãî äîìó é äèâèâñÿ, ÿê áóäóâàëàñÿ íі÷ (Ì. Êîöþáèíñüêèé). МІРКУЙМО. Ó ïåðøîìó òåêñòі äðóãå ðå÷åííÿ ïðèєäíóєòüñÿ äî ïåðøîãî øëÿõîì óæèâàííÿ ñïіëüíîêîðåíåâèõ ñëіâ âіêîíöå, âіêîíå÷êî, à òðåòє ïîєäíóєòüñÿ ç ïåðøèì çà äîïîìîãîþ çàéìåííèêà âîíè, óæèòîãî çàìіñòü іìåííèêà øèáêè.

358

Прочитайте тексти, визначте вид і засоби міжфразного зв’язку.

1. І âñå æ âîíî íàéìèëіøå ó ñâіòі, öå íåïîêàçíå ñåëî íà âåëèêіé ðіâíèíі… Òóò ïðîéøëî òâîє äèòèíñòâî. Òóò ó÷èâñÿ òè â øêîëі. Òóò ïðèâ÷àëè òåáå äî ðîáîòè. Òóò íàâ÷èâñÿ ëþáèòè ñâіò, і ëþäåé, і ìóçèêó, і ëіòåðàòóðó. Íåáî, і çîðі, і ìіñÿöü, і ïåðøі ðàäîùі, і ïåðøі ïå÷àëі – óñå äëÿ òåáå ïî÷àëîñÿ òóò, óñå ââіéøëî é ëèøèëîñÿ â òîáі íàâіêè. Óñå, іç ÷îãî ñêëàäàєòüñÿ ëþäñüêå æèòòÿ é ñàìà ëþäèíà... Ñàìå â òîé ÷àñ іç ïіâäíÿ íåáî ïî÷îðíіëî, íåíà÷å ç íåáà äî ñàìîї çåìëі âïàëà çàâіñà ç òåìíî-ñèçîãî ñóêíà. Íàä òієþ òåìíîþ çàâіñîþ íåñïîäіâàíî âèñóíóâñÿ íà íåáî äîâãèé, áëіäî-ñèçèé ãðåáіíü õìàð, íіáè âåðõè âèñîêèõ ãіð íåñïîäіâàíî âèðîñëè іç çåìëі é ãîðäî ïіäíÿëèñü ó ÿñíå íåáî (Î. Ñèçîíåíêî).

Ìàëþíîê Ðîìàíà Áàðàáàøà (9 ðîêіâ). Ïåðåìîæåöü êîíêóðñó çі ñòâîðåííÿ ëîãîòèïó êîìïàíії Google «Óêðàїíà ìîєї ìðії»

170

*** 2. Áóâ ïèøíèé òðàâíåâèé âå÷іð. Ñîíöå çàõîäèëî çà ñèçó ëåãåíüêó õìàðêó é íåíà÷å îáâåëî її íàâêðóãè çîëîòèì, ëèñêó÷èì îáðó÷èêîì. Ñèíє íåáî áóëî ïðîçîðå òà ãëèáîêå, íåíà÷å âîäà êîëî áåðåãà â ìîðі. Íà íåáі ïîäåêóäè ïëàâàëè áіëі õìàðêè, ÿê

Òåêñò ëåáåäі. Ïîêðîïëåíà äîùèêîì çåìëÿ íіáè äèõàëà ïàõîùàìè âåñíÿíèõ êâіòîê (І. Íå÷óé-Ëåâèöüêèé). *** 3. Ïðèéøëà îñіíü. Ó çåëåíі êîñè áåðіç âïëåëèñÿ çîëîòі ñòðі÷êè. Ðіçíîáàðâíèì ïîëóì’ÿì ãîðÿòü îñèêè, äèêі ãðóøі. ×åðâîíіþòü êèòèöі ÿãіä íà ãîðîáèíàõ. Íà ëіñîâіé ëіùèíі äîçðіëè ãîðіõè. Âàæêі êîðè÷íåâі æîëóäі ïàäàþòü ç äóáіâ. Ëіñîâèì ìåøêàíöÿì íàñòàâ ÷àñ çàãîòîâëÿòè íà çèìó õàð÷і (Î. Ïàðõîìåíêî). 359 І. Спишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки. Доберіть усно до виділеного речення синонімічне. Ñêіëüêè ñÿãàє îêî óñå íàâêîëî âêðèòå êðèãîþ. ×àñîì öÿ êðèæàíà ïóñòåëÿ íàãàäóє ðîçáóðõàíå ìîðå õâèëі ÿêîãî ðàïòîì ñêàì’ÿíіëè çàìåðçëè. Öå ïîðіâíÿííÿ âèêëèêàþòü ìіëüéîíè òîðîñіâ – êðèæèí ùî ñòèð÷àòü ïîëàìàíèìè ñêåëÿìè â êіëüêà ìåòðіâ çàââèøêè. Іíîäі ñåðåä öèõ òîðîñèñòèõ ïîëіâ ïîïàäàþòüñÿ ÷èìàëі ïðîãàëèíè1 àáñîëþòíî ðіâíîї êðèãè. Çäàєòüñÿ ùî öå àåðîäðîìè ÿêі âèãîòóâàëà ñàìà ïðèðîäà. Íà îäíîìó ç êðèæàíèõ àåðîäðîìіâ, ó ñàìîìó ñåðöі öієї ïóñòåëі, ïіäíîñèëàñÿ íåâåëè÷êà õàòèíà ïîáóäîâàíà ëþäñüêîþ ðóêîþ. Ñòіíè é ïîêðіâëÿ õàòèíè áëèñêîòіëè ïіä ìіñÿ÷íèì ñÿéâîì. Õàòèíà áóëà çáóäîâàíà ç êðèãè. Ïîðó÷ ñòîÿâ íàìåò à áіëÿ íüîãî – ÿêàñü êîðîáêà é òè÷êà ç ôëþãåðîì (Çà Ì. Òðóáëàїíі). ІІ. Визначте мікротеми, тематичні речення, ключові слова. ІІІ. Підкресліть слова, які слугують засобами міжфразного зв’язку в тексті. Назвіть і поясніть ці засоби зв’язку.

360 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Запропонуйте одне одному по два засоби зв’язку. Користуючись запропонованими засобами, кожен складіть невеликий текст (3–4 речення). 361 Складіть і запишіть невеликі тексти (4–5 речень): 1) з ланцюжковим зв’язком речень у науковому стилі; 2) з паралельним зв’язком речень у художньому стилі. 362 І. Розгляньте репродукцію картини П. Ренуара. Про що нам розповів художник? Яким настроєм перейняте це полотно? ІІ. Складіть і запишіть за картиною невеликий текст (4–6 речень), використавши як засоби міжфразного зв’язку спільнокореневі слова й займенники. 1

Ï. Ðåíóàð. Ïîðòðåò äî÷îê áіëÿ ôîðòåïіàíî

Ïðîãàëèíà – (ðîñ.) ïðîáåë.

171

Òåêñò 363 І. Прослухайте з голосу вчителя чи однокласника (однокласниці) текст. Розкажіть, у яких музеях вам доводилося бувати та що вас там вразило найбільше. ÌÓÇÅÉ ÊÎØÒÎÂÍÎÑÒÅÉ ÓÊÐÀЇÍÈ Îñíîâíèì öåíòðîì çáåðіãàííÿ іñòîðè÷íèõ і õóäîæíіõ ðàðèòåòіâ1 ç äîðîãîöіííèõ ìåòàëіâ òà êîøòîâíîãî êàìіííÿ â Óêðàїíі є Ìóçåé іñòîðè÷íèõ êîøòîâíîñòåé, ÿêèé ðîçòàøîâàíî â ìіñòі Êèєâі. Íà ñüîãîäíі â ìóçåї íàðàõîâóєòüñÿ ïîíàä 55 òèñÿ÷ åêñïîíàòіâ. Íàéâіäîìіøі éîãî ñêàðáè – öå êîëåêöіÿ ñêіôñüêîãî çîëîòà, ïðåäìåòè ÷àñіâ Êèїâñüêîї Ðóñі, âèðîáè ìàéñòðіâ óêðàїíñüêîãî, ðîñіéñüêîãî, çàõіäíîєâðîïåéñüêîãî çîëîòàðñòâà, à òàêîæ єâðåéñüêі ñðіáíі öåðåìîíіàëüíі ðå÷і. Íàéáіëüøå ñòàðîæèòíîñòåé çіáðàíî â ñêіôî-àíòè÷íîìó ðîçäіëі. Ïðåäìåòàìè ñâіòîâîãî çíà÷åííÿ â öіé çáіðöі є øåäåâðè Çîëîòà ïåêòîðàëü ç êóðãàíó àíòè÷íîãî þâåëіðíîãî ìèñòåöòâà. Çîêðåìà, Òîâñòà Ìîãèëà іíòåðåñ ó øàíóâàëüíèêіâ ìèñòåöòâà âèêëè(Äíіïðîïåòðîâùèíà) êàє Çîëîòà ïåêòîðàëü ç êóðãàíó Òîâñòà Ìîãèëà, ùî áóâ ðîçêîïàíèé íà Äíіïðîïåòðîâùèíі, à òàêîæ çîëîòèé «øîëîì» ç êóðãàíó Ïåðåäåðієâà Ìîãèëà íà Äîíå÷÷èíі. ×èìàëî öіêàâîãî òàїòü ó ñîáі é çîëîòà ïëàòіâêà-îááèâêà ìå÷à ç Ìåëіòîïîëüñüêîãî êóðãàíó. Öі òà іíøі ðå÷і âèðіçíÿþòüñÿ ïèøíіñòþ äåêîðàòèâíèõ åëåìåíòіâ, ðіçíîìàíіòíіñòþ òåìàòèêè, îðãàíі÷íèì ïîєäíàííÿì ôîðì і îðíàìåíòіâ. Ç ìèñòåöòâîì óêðàїíñüêèõ çîëîòàðіâ XVI–XVIII ñò. çíàéîìëÿòü ïðåäìåòè öåðêîâíîãî âæèòêó2. Íà áàãàòüîõ ç íèõ ìè ìîæåìî ïîáà÷èòè, ÿê ñâîєðіäíî ïåðåïëåëèñÿ ðèñè çàãàëüíîєâðîïåéñüêèõ ñòèëіâ ç íàðîäíèìè òðàäèöіÿìè. Ïðèâåðòàє óâàãó ÷óäîòâîðíà іêîíà Äåãòÿðіâñüêîї Áîãîìàòåðі, âèêîíàíà íåâіäîìèì ìàéñòðîì íà çàìîâëåííÿ ãåòüìàíà Іâàíà Ìàçåïè, ñðіáíèé õðåñò іç ãåðáîì Ïåòðà Ìîãèëè, ñðіáíі îïðàâè äî єâàíãåëіé òà іí. Êîæåí âèòâіð ìàє ñâіé ñòèëü і ñâîþ öіêàâó іñòîðіþ. Åêñïîíàòè Ìóçåþ іñòîðè÷íèõ êîøòîâíîñòåé Óêðàїíè íåñóòü êðàñó êðіçü ñòîëіòòÿ. Öåé çàêëàä ùå íàçèâàþòü «ñêàðáíèöåþ Óêðàїíè», ùî ñâіä÷èòü ïðî çíà÷óùіñòü çіáðàíîї â íüîìó êîëåêöії (Ç äîâіäíèêà). ІІ. Виконайте завдання до тексту. 1. Визначте тип і стиль мовлення тексту. 2. Визначте тему й основну думку тексту. Доберіть свій заголовок, який передавав би основну думку прослуханого. 3. Поміркуйте, які мікротеми розкрито в тексті. Укажіть тематичні речення. 4. Визначте види й засоби міжфразного зв’язку в кожному абзаці. 5. Випишіть ключові слова й словосполучення з першого та другого абзаців тексту. Користуючись записами, перекажіть усно цю частину. 1 2

172

Ðàðèòåò – öіííà ðіäêіñíà ðі÷. Âæèòîê – (ðîñ.) ïîòðåáëåíèå.

Òåêñò

У мережі Інтернет є сайти, які можуть розповісти багато цікавого, пізнавального з історії та культури України. Наприклад, «Острів знань» (www.ostriv.in.ua), «Сім чудес України» (www.7chudes.in.ua), «Музейний простір України» (www.prostir.museum). Завітайте на один із цих сайтів та розкажіть однокласникам про те, що вас найбільше зацікавило.

364 Виконайте завдання одного з варіантів. Сформулюйте основну думку вашого висловлення. У якій ситуації спілкування воно доречне? ВАРІАНТ А. Пригадайте або дізнайтеся, який визначний захід відбувся у вашому селі (місті, області) упродовж цього року. Складіть і запишіть висловлення (7–10 речень) про ваше село (місто, область), логічно доповнивши текст інформацією про цей захід. Визначте, якими видами та засобами міжфразного зв’язку ви скористалися. ВАРІАНТ Б. Прослухайте (прочитайте) повідомлення про якусь спортивну подію. За змістом повідомлення складіть і запишіть висловлення (7–10 речень) про цю подію, логічно доповнивши його іншою інформацією, співзвучною за змістом. Визначте, якими видами та засобами міжфразного зв’язку ви скористалися. ВАРІАНТ В. Складіть і запишіть висловлення (7–10 речень) про сайт вашого навчального закладу (тематичні сторінки, розділи, оформлення, чи часто оновлюється інформація, чи користуєтеся ви цією інформацією, останні розміщені на ньому повідомлення, як можна його покращити тощо). Визначте, якими видами та засобами міжфразного зв’язку ви скористалися. ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Що таке текст? Які його основні ознаки? 2. Які елементи можна виділити в будові тексту? 3. Що таке мікротема тексту? Наведіть приклад, дібравши невеликий текст. 4. Що є спільного й відмінного між мікротемою й абзацом? 5. Яке речення називають тематичним? Наведіть приклад, дібравши невеликий текст. 6. Розкажіть про види інформації в тексті: відоме й нове. 7. Назвіть види й засоби міжфразного зв’язку.

173

АНТИСУРЖИК ПРАВИЛЬНО íå íàäèâóєøñÿ ãîâîðèòè íå äî ëàäó ñïàëî íà äóìêó ðі÷ ó òіì ìåíі ïîùàñòèëî çâàæàòè íà äóìêó äàëі áóäå êіíåöü êіíöåì і òàê äàëі íåäáàëå ñòàâëåííÿ îäíàê, ïðîòå

НЕПРАВИЛЬНО äèâó äàєøñÿ ãîâîðèòè íåâïîïàä ïðèéøëî íà äóìêó ñïðàâà â òîìó ìåíі ïîâåçëî ðàõóâàòèñÿ ç äóìêîþ äàëüøå áóäå â êіíöі êіíöіâ і òàê äàëüøå õàëàòíå ñòàâëåííÿ òèì íå ìåíøå

РОЗРІЗНЯЙМО Âèíÿòêîâî. Äóæå, íàäçâè÷àéíî, îñîáëèâî, íå òàê, ÿê óñі (Öÿ îáñòàâèíà ìàє âèíÿòêîâî âàæëèâå çíà÷åííÿ). Âèêëþ÷íî. Òіëüêè, ëèøå (ß äóìàâ ïðèñâÿòèòè ñåáå âèêëþ÷íî òåàòðó). *** Êíèæêîâèé. ßêèé ñòîñóєòüñÿ êíèæêè, ÿêèé âèãîòîâëÿє, òîðãóє êíèæêàìè (êíèæêîâà ôàáðèêà, ìàãàçèí, øàôà). Êíèæíèé. Íåâëàñòèâèé æèâіé ðîçìîâíіé ìîâі (êíèæíå ñëîâî, êíèæíèé ñòèëü). *** Îñîáèñòèé. ßêèé íàëåæèòü ïåâíіé îñîáі (îñîáèñòà âëàñíіñòü, îñîáèñòèé àðõіâ). Îñîáîâèé. ßêèé ñòîñóєòüñÿ îêðåìîї ëþäèíè (îñîáîâèé ðàõóíîê ó áàíêó, îñîáîâà ñïðàâà). *** ×èñåëüíèé. Âèðàæåíèé ó ÿêіé-íåáóäü êіëüêîñòі; êіëüêіñíèé (÷èñåëüíà ïåðåâàãà, áіëüøіñòü). ×èñëåííèé. ßêèé ñêëàäàєòüñÿ ç âåëèêîї êіëüêîñòі êîãî-, ÷îãî-íåáóäü; ÿêèé âіäáóâàєòüñÿ ÷àñòî, ÿêèé ïðîâîäÿòü, îðãàíіçîâóþòü, çäіéñíþþòü áàãàòî ðàçіâ (÷èñëåííі ôàêòè, ïîæåæі, âèñòóïè, ïðàöі). ×èñëîâèé. Ïîâ’ÿçàíèé іç ÷èñëîì, çà äîïîìîãîþ ÿêîãî ïåðåäàєòüñÿ êіëüêіñòü, âèðàæàєòüñÿ îäèíè÷íіñòü ÷è ìíîæèííіñòü ïðåäìåòіâ (÷èñëîâèé âèðàç, ïðîìіæîê, àðãóìåíò).

НАГОЛОШУЙМО ПРАВИЛЬНО Ïðèñëіâíèêè

áîñîíіæ âîäíî÷àñ âïåðåìіø âðîçðіç

äîâåðõó äîïіçíà çàâæäè çðàííÿ

çñåðåäèíè íàâêîëî íàòùåñåðöå íàðîçõâàò

íåñïðîñòà ïîäåêóäè ïîçàî÷і ïî-íîâîìó

ïîíî÷і ïîñåðåäèíі ïîòàéêè ðàçîì

Óçàãàëüíåííÿ i ñèñòåìàòèçàöiÿ

Óçàãàëüíåííÿ i ñèñòåìàòèçàöiÿ âèâ÷åíîãî â 5–9 êëàñàõ § 28. ÔÎÍÅÒÈÊÀ. ÎÐÔÎÅÏІß. ÃÐÀÔІÊÀ. ÎÐÔÎÃÐÀÔІß ПРИГАДАЙМО. 1. Чим звук відрізняється від букви? 2. Як позначають м’якість приголосних на письмі? 3. Чим дзвінкі приголосні відрізняються від глухих?

365 І. Прочитайте твори Дмитра Павличка. Поясніть основну думку кожного з них. Зверніть увагу на силу й красу слова поета та художні засоби, за допомогою яких ці якості досягаються. Íåíàâèñòü і ëþáîâ – íåíà÷å êðèëà. Êîëè îäíå êðèëî â ëüîòó ïðîáèëà Âîðîæà êóëÿ – íå ñêëàäè éîãî, Áî íà îäíіì ëåòіòè âæå íåñèëà. *** Áóâàþòü äèâíі íà çåìëі äіëà: Ñåðåä çèìè ÷åðåøíÿ çàöâіëà. ß ìіæ äåðåâ äîâіäàâñÿ äîêëàäíî, Ùî ïîåòåñà їõíÿ òî áóëà. *** Äîáðî і ëèõî – ñâіòëî é òåìíîòà; Òà íå ç ïіòüìè áóâàє ñëіïîòà – Íàäìіðíå ñâіòëî ëþäÿì î÷і ñëіïèòü, Ó òåìðÿâó їõ äóøі çàãîðòà. ІІ. Випишіть по два слова, у яких: 1) звуків більше, ніж букв; 2) є м’які приголосні; 3) є шиплячі звуки; 4) за зміни слова відбувається чергування звуків. ІІІ. Запишіть виділені слова фонетичною транскрипцією. Назвіть у них букви, вимовте звуки.

366

ДВА – ЧОТИРИ – УСІ РАЗОМ. І. З’ясуйте, який звук є спільним для слів кожної

групи.

1. 2. 3. 4.

Ïîëіöіÿ, ìèëüíèé, ëÿêàòè, ëþáèòè. Áàòüêî, ñіÿòè, ÿáëóêî, çâіñòêà. ×àøêà, ïèùàòè, øіñòü, ùіëèíà. ßìïіëü, ìðіÿ, ïðîїçíèé, ìàéäàí.

ІІ. Запишіть слова першої групи фонетичною транскрипцією. Назвіть у них букви, вимовте звуки.

175

Óçàãàëüíåííÿ i ñèñòåìàòèçàöiÿ 367 Прочитайте подані в таблиці слова українською та російською мовами. Чим відрізняється в них вимова приголосних?

РОСІЙСЬКОЮ ìà[ë]èíà ïî[ë]å [õ]èòðûé [÷]àñòî

УКРАЇНСЬКОЮ ìà[ë]èíà ïî[ë]å [õ]èòðèé [÷]àñòî

1. В українській мові приголосні перед [е] тверді. ПОРІВНЯЙМО: укр. [тéма] – рос. [тэма]. 2. В українській мові приголосний [ч] – твердий. Його російський відповідник – м’який [ч]. ПОРІВНЯЙМО: укр. [чай] – рос. [чай].

368 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розподіліть між собою групи слів. Один з вас читає слово російською мовою, а другий має перекласти й вимовити це слово українською. Не допускайте пом’якшення приголосних перед [е], а також пом’якшення звука [ч] в українській мові. 1. ×èñòûé, ÷àéêà, ãåíèé, êåäð, äàëåêî, ëåâ, ìóçåé. 2. ×óæîé, äà÷à, êåôèð, Ãåíà, íåðâû, ïàëåö, ôàíåðà. 369 Хто правильно визначить, скільки і яких саме м’яких звуків є в кожному з поданих слів? 1. Ïіäіéìàєòüñÿ. 2. Ìàíþñіíüêèé. 3. Ñëîâ’ÿíñüêèé. 370 КОЛО ДУМОК. І. Поміркуйте, чому вважаємо, що в слові колодязніі є три м’яких приголосних звуки, хоча немає жодного знака м’якшення. ІІ. Поміркуйте, чому вважаємо, що в одному з поданих нижче слів звуків на чотири більше, ніж в іншому. ßùіðêà – äæìіëü. Äçâіíêі

ä

ç

äç Ü

äç Ü 

Ãëóõі

ò

ñ

ö

æ äæ Ü

–

В українській мові літерою г позначаємо звук [г], а в російській – звук [ґ].

371 І. Перекладіть слова українською мовою та запишіть фонетичною транскрипцією. Підкресліть дзвінкі звуки однією рискою, а глухі – двома. Çâîíîê, çåðêàëî, çâîíêèé, õîæó, ´âàëò. ІІ. Зіставте вимову й написання поданих слів в обох мовах.

В українській мові дзвінкі приголосні, як правило, не оглушуються. А в російській мові в кінці слова й у позиції перед глухим приголосним дзвінкі оглушуються. ПОРІВНЯЙМО:

176

РОСІЙСЬКОЮ

УКРАЇНСЬКОЮ

зуб [зуп] город [гóрот] ножка [нóшка]

зуб [зуб] город [гóрод] ніжка [нʹíжка]

Óçàãàëüíåííÿ i ñèñòåìàòèçàöiÿ 372 Вимовте чітко слова українською та російською мовами, звертаючи увагу на вимову дзвінких приголосних, позначених виділеними буквами. Не допускайте оглушення цих звуків в українській мові. Ñëіä – ñëåä, áóäêà – áóäêà, ñîëîäêèé – ñëàäêèé, õëіá – õëåá, áåðіçêà – áåðёçêà, íèçüêî – íèçêî, àëìàç – àëìàç, ïîðіã – ïîðîã, ñíіã – ñíåã. 373 Змініть слова або доберіть спільнокореневі так, щоб відбулося чергування голосних або приголосних звуків. Запишіть звуки, що чергуються. ЗРАЗОК. Íі÷ – íî÷і, [і] // [î].

1. Þíàê, äðóã, õîäèòè, êîëèñêà, òèõèé. 2. Âîëÿ, ïåðåõîäèòè, òðàâåíü, øåñòåðî, ñëüîçà, îñіíü. 374 Прочитайте слова українською та російською мовами, звертаючи увагу на місце наголосу. Схарактеризуйте подібність і відмінність цих слів в обох мовах. УКРАЇНСЬКОЮ

РОСІЙСЬКОЮ

УКРАЇНСЬКОЮ

РОСІЙСЬКОЮ

âåðáà ðåìіíü êðîïèâà äî÷êà îëåíü îáðó÷

âåðáà ðåìåíü êðàïèâà äî÷êà îëåíü îáðó÷

íîâèé òîíêèé òâåðäèé òîâñòèé ñòàðèé îäèíàäöÿòü

íîâûé òîíêèé òâёðäûé òîëñòûé ñòàðûé îäèííàäöàòü

375

І. Прочитайте вголос слова, правильно наголошуючи їх.

Âèãàäêà, âèäàííÿ, âèïàäîê, âіäâåçòè, äèõàííÿ, äіàëîã, äіòüìè, æèâîïèñ, îäèíàäöÿòü, ÷îòèðíàäöÿòü, îëåíü, ðîçïîâіñòè, óêðàїíñüêèé, ãåòüìàíñüêèé, ÷èòàííÿ, íîâèé, òîíêèé, áåðåìî, іäåìî. ІІ. Виконайте фонетичний розбір виділених слів.

376 Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Чи відбувається уподібнення приголосних за вимови цих слів? Âèáà÷ñÿ, íà ôëåøöі, äèâóєøñÿ, âîêçàë. 377

І. Спишіть слова, уставляючи, де потрібно, знак м’якшення. Поясніть напи-

сання.

Ñÿä..ìî, êîâàë..ñüêèé, ñë..îçèíêà, âèøåí..êà, ñêðèí..êà, íèç..êèé, ðіç..áëåííÿ, íà ñòîðіí..öі, íÿí..÷èòè, ìàëåñåí..êèé, ñëèç..êî, øіñò..ñîò, ïîâіñò..þ, äîíåö..êèé, çîçóë..÷èí, äîù.., ÷îòèð..îõ, ñìієø..ñÿ, çìåí..øåííÿ, êîìïàí..éîí, ìіë..ÿðäåð, âåëåòåí..ñüêèé, äîðіæåí..öі, äåâ’ÿò..ñîò. ІІ. Вимовте м’які звуки у виділених словах.

378 Перекладіть слова українською мовою та запишіть. Поясніть наявність чи відсутність знака м’якшення в українських словах. Íî÷ü, êðîâü, ãîëóáü, ëèñòüÿ, ñ÷àñòüå, êèåâñêèé, ìîðñêîé, óìûâàþòñÿ, îäåâàþòñÿ, ìåíüøå, òîíüøå, Õàðüêîâ. 177

Óçàãàëüíåííÿ i ñèñòåìàòèçàöiÿ РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ У російській мові апостроф не використовують. Замість нього можуть вживати твердий знак і знак м’якшення. ПОРІВНЯЙМО:

ñåìüÿ ëþáîâüþ îáúёì ñúåõàòü âÿçàòü

379 І. Випишіть спочатку слова з апострофом, а потім – без нього. Підкресліть букви на позначення губних приголосних звуків.

ñіì’ÿ ëþáîâ’þ îá’єì ç’їõàòè â’ÿçàòè

Çâ..ÿçàòèñÿ, ìåäâ..ÿíèé, ñâ..ÿòî, ÷åðâ..ÿê, öâ..ÿõ, ðіâíîïðàâ..ÿ, Ìіí..þñò (Ìіíіñòåðñòâî þñòèöії), äóõì..ÿíèé, ìàòіð..þ, òüì..ÿíіє, òîðô..ÿíèê, ëþáîâ..þ, ìіæãіð..ÿ, Ëóê..ÿíåíêî, ïіâ..єìíîñòі, ëë..єòüñÿ, ìîðêâ..ÿíèé, ñâ..ÿùåíèê, ïіä..їçä, ïåðåäæíèâ..ÿ, á..ëåòåíü, îá..єêòèâíèé, ðîçì..ÿê, äçâ..ÿêàòè, áåç..ÿäåðíèé. ІІ. Виділені слова запишіть фонетичною транскрипцією.

380 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть кожен словниковий диктант (по 8 слів) на орфограми «Апостроф», «Знак м’якшення». Продиктуйте свій диктант однокласнику (однокласниці). Перевірте правильність написання. 381 Спишіть слова, розкриваючи дужки. Підкресліть орфограми. Які звуки уподібнюються? Ëî(ø,æ)êà, ïîëå(ã,õ)êіñòü, áåðі(ç,ñ)êà, âó(ç,ñ)üêî, êíè(æ,ø)öі, äîâі(ä,ò)êà, õî(ä,ò)üáà, ïðè(ç,ñ)üáà, êі(ã,õ)òèñòèé, âî(ã,õ)êіñòü, ìîëî(ä,ò)üáà, äèâóє(ø,ñ)ñÿ, áðè(ç,ñ)êè, íі(ã,õ)òі. 382 Перекладіть і запишіть слова українською мовою. Зіставте вимову й написання цих слів в обох мовах. Які фонетичні явища сприяють милозвучності української мови? ×åñòíûé, ïðîåçäíîé, îáëàñòíîé, ñåðäöå, ëåãêî, áåðёçêà, ïîäúåõàòü, îáúåäèíèòü, ëþáîâüþ, ìÿòà, ëüёòñÿ, ñîëüþ, ìåäüþ, ñòàòüÿ, òîííà, êðèâîðîæñêèé, îäåññêèé, êèåâñêèé, íà íîãå.

РОСІЙСЬКОЮ ñ÷àñòëèâûé ðàäîñòíûé ïðîåçäíîé

УКРАЇНСЬКОЮ ùàñëèâèé ðàäіñíèé ïðîїçíèé

383 І. Спишіть слова, уставляючи, де треба, пропущену букву. Підкресліть букви на позначення шиплячих звуків. Áåçæàëіñ..íèé, îáëàñ..íèé, ó÷àñ..íèê, õâàñ..ëèâèé, øåëåñ..íóòè, ÷åñ..íèé, øіñ..íàäöÿòü, êîíòðàñ..íèé, î÷èñ..íèé, òèæ..íåâèé, ùàñ..ëèâèé, êіñ..ëÿâèé, ïðîїç..íèé, çàï’ÿñ..íèé, óëåñ..ëèâèé, çàõèñ..íèê, êîðèñ..ëèâèé. ІІ. З одним із виділених слів (на вибір) складіть і запишіть складнопідрядне речення.

384

Спишіть слова іншомовного походження, підкресліть орфограми.

Ïàðèæ, ×èêàãî, Áðàçèëіÿ, Àðãåíòèíà, Ñêàíäèíàâіÿ, Âàøèíãòîí, Ìàäðèä, äèñêóñіÿ, äèñöèïëіíà, öèñòåðíà, àíòèáіîòèê, àóäієíöіÿ, æèðàíäîëü, áàðèòîí, áàð’єð, іí’єêöіÿ, Ï’єìîíò, êîëüє, àòåëüє, ëіáðåòî, áàðîêî, іíòåðìåöî, íåòòî, іððàöіîíàëüíèé, Ìàðîêêî, ãîëëàíäñüêèé, ìàííà, âàííà, òîííà, âіëëà, іííîâàöіÿ, âіíüєòêà. 178

ÎÐÔÎÅÏІ×ÍÈÉ ÒÐÅÍÀÆÅÐ Âèìîâòå ÷іòêî ñëîâà, äîòðèìóþ÷èñü ïîäàíèõ іíñòðóêöіé 1. Вимовляйте [л] перед [е] твердо, не допускаючи пом’якшення його.

Åëåêòðèêà, áàëåò, áіëåò, òåëåôîí, âîëåéáîë, ëåéòåíàíò, ëåáіäü, ïðîáëåìà, ëåãåíäà, ëåãêî, êîëåñî, åëåãàíòíèé, åëåìåíòàðíèé, êàëåíäàð, êëåїòè, ïàëåöü. 2. Вимовляйте [з], [с] перед [е] твердо, не допускаючи пом’якшення їх.

РОСІЙСЬКОЮ áà[ë]åò [ë]åêöèÿ ïðîá[ë]åìà òå[ë]åôîí

Ãàçåòà, çåðíî, îçåðî, çåáðà, çåìëÿ, âàçåëіí, ñåçîí, ñåìåðî, ñåëî, ñåñòðè, ñåêðåò, ñåêóíäà, ñåëåçåíü.

УКРАЇНСЬКОЮ áà[ë]åò [ë]åêöіÿ ïðîá[ë]åìà òå[ë]åôîí

3. Звуки [ч], [ш] вимовляйте твердо, не допускаючи пом’якшення їх.

×èòàòè, ÷èïñè, ÷èçáóðãåð, ÷àñòî, ÷àøêà, ÷àé, ÷àéêà, êëþ÷, êëþ÷èê, ì’ÿ÷, ì’ÿ÷èê, ÷èñòî, êàëà÷, ÷åìîäàí, áåðåø, ñèäèø, ìàëþєø, ìèøêà, ôіíіø, ùóêà, ãóùà, ïëþù. 4. Звук [р] вимовляйте твердо, не допускаючи пом’якшення його.

Õàðêіâ, Іãîð, ëіêàð, áóêâàð, ïóñòèð, òåïåð, çâіð, ïîâіð, ðåäüêà, êðåì, ðåáóñ, ñíіãóð. 5. Звук [о] вимовляйте чітко, не зближуючи його з [а].

Âîäà, äîãîâіð, äîðîãà, ïîëåæàòè, çîëîòèé, äîáðî, ìîëî÷íèé, ìîëîäèé, õîðîøèé, Îêñàíà, ãîëîâà, ðîáîòà, çîðÿ, êðîïèâà, êîðîâà, êîñòþì. 6. Звук [и] під наголосом вимовляйте чітко й виразно.

Ñèð, ðèñü, áèòâà, Êèїâ, ëèïà, ñèòî, êèò, ñèëà, öèðê, äèâî, õèòðî, òèõî, ãàðáóçè, çàìêè, æóêè. 7. Розрізняйте звуки [г] і [ґ].

 Ãàëÿ ãðàєòüñÿ íà ґàíêó äçèґîþ.  Íà ãîðîäі ðîñòå àґðóñ.  Çà ãðóøåþ ãóñè ґåëґî÷óòü. 8. Приголосні [б], [д], [з], [ж], [г] вимовляйте дзвінко, не допускаючи оглушення їх у словах.

Äóá, ãîðá, êðàá, ãåðá, ëіñîðóá, ïіäïèñ, ìåä, ñàä, áóäêà, øâèäêî, êëàäêà, âèõіä, ïðóäêî, áåðіçêà, ÷îðíîãóç, ãàðáóç, íèçêà, âåðáîëіç, êàçêà, áîÿãóç, â’ÿçêà, ñòåæêà, äîðіæêà. 9. Сполучення чц вимовте як [цʹ:] у словах.

Íà ïîëè÷öі, íà òàáëè÷öі, áіëî÷öі, ñèíè÷öі, ó ñîðî÷öі, ó êðèíè÷öі. 10. Сполучення жц вимовте як [зʹцʹ:] у словах.

Íà äîðіæöі, íà íіæöі, ó êíèæöі, íà ñòåæöі, ó ëîæöі. 179

Óçàãàëüíåííÿ i ñèñòåìàòèçàöiÿ

§ 29. ËÅÊÑÈÊÎËÎÃІß. ÔÐÀÇÅÎËÎÃІß ПРИГАДАЙМО. 1. Що таке лексичне значення слова? Які слова називають багатозначними? 2. Що є спільного й відмінного між словом і фразеологізмом?

385

І. Спишіть речення, розкриваючи дужки та розставляючи пропущені розділові

знаки.

1. Âæå ëèñòîïàä ïіäêðàâñÿ ç(çà) äóáіâ і ãàé çíіìàє çîëîòó ïåðóêó (Ë. Êîñòåíêî). 2. Íàä âîäàìè õèëÿòüñÿ ëîçè ë(å,è)ëåêà ïë(å,è)âå â âèñîòі (Ì. Ðèëüñüêèé). 3. ßê(áè) íå ïðîìіíü òåïëèé і ëàñêàâèé íå çåë(å,è)íіëè á ó äîëèíі òðàâè (Â. Ãðіí÷àê). 4. Âіéñüêîâі êëåéíîäè çàïîðîæöіâ (ç,ñ)êëàäàëèñÿ ç áóëàâè áóí÷óêà êîðîãâè ïå÷àòі é êîòëіâ àáî ëèòàâðіâ (À. Êàùåíêî). 5. Íà âóëèêè â ñàäàõ îáëåòіâ і ïîïð(å,è)ëèïàâ âèøíåâèé öâіò ðîçöâіëè íà ãîðîäàõ ìàêè і ëіòî ñòàëî îáîìà íîãàìè íà ñâіé ïîðіã (Ì. Âіíãðàíîâñüêèé). 6. À Âêðàїíè æ ìîâà ìîâ òå ñîíöå äçâіíêîòþ÷å ìîâ òå çîëîòå êîòþ÷å âñÿ і äàâíіñòü і îáíîâà óêðàїíñüêà ìîâà (Ï. Òè÷èíà). ІІ. Виконайте подані нижче завдання. 1. Поясніть лексичне значення виділених слів. За потреби скористайтеся тлумачним словником. 2. Підкресліть слова, ужиті в переносному значенні. Розкажіть, як ви розумієте пряме й переносне значення слів. Чи є зв’язок між стилем мовлення і вживанням слів у переносному значенні? 3. Знайдіть багатозначні слова. Складіть усно два речення з одним із них так, щоб це слово вживалося в різних значеннях. 4. Укажіть авторські неологізми. Поясніть, як ви розумієте їхнє значення. З якою метою автори вводять їх у свої твори? 5. Укажіть застарілі слова. З якою метою їх уживають у мовленні?

386 Складіть і запишіть три речення з багатозначним словом зелений й у таких значеннях: 1) один із семи кольорів веселки; 2) недостиглий, недозрілий; 3) недосвідчений через свою молодість. Яке із цих значень переносне? 387 Доберіть прислів’я, приказки, що є синонімічними до поданих крилатих висловів. За потреби скористайтеся довідкою. Áàãàòî ãàëàñó äàðåìíî; ïðî ñìàêè íå ñïåðå÷àþòüñÿ; ëіêàðþ, âèëіêóé ñàìîãî ñåáå; äîëÿ äîïîìàãàє ñìіëèâèì; íå êîæíîìó âõіä ó Êîðèíô; óìèòè ðóêè; ðàõóâàòè õâèëі. ДОВІДКА. Ç âåëèêîї õìàðè ìàëèé äîù; ó âñÿêîї Ïàøêè ñâîї çàìàøêè; ïèëüíóé ñâîãî íîñà, à íå ÷óæîãî ïðîñà; îäâàãà àáî ìåä ï’є, àáî ñëüîçè ëëє; êîëè íå òÿìèø, òî é íå áåðèñÿ; ìîÿ õàòà ñêðàþ; áàéäèêè áèòè.

388 І. Визначте, які з поданих парами слів є омонімами, а які – багатозначними (у дужках зазначено лексичне значення слова). 1. Êîðìîâèé (ÿêèé ñëóæèòü êîðìîì) – êîðìîâèé (ÿêèé ðîçìіùåíèé íà êîðì ). 2. Ñâіæèé (ÿñêðàâèé, âèðàçíèé, ÿêèé íå çàáóâñÿ) – ñâіæèé (ÿêèé íå âòðàòèâ ñâîїõ ïðèðîäíèõ âëàñòèâîñòåé, ñâîєї ÿêîñòі). 3. Òóð (åòàï ðîçâèòêó ïîäії) – òóð (âèìåðëèé äèêèé áèê). 4. Âèãëÿäàòè (äèâèòèñÿ êóäèñü) – âèãëÿäàòè (ìàòè ïåâíèé çîâíіøíіé âèãëÿä). 5. Ïîëóì’ÿ (âîãîíü, ùî ïіäíіìàєòüñÿ íàä ïðåäìåòîì, ÿêèé ãîðèòü) – ïîëóì’ÿ (áóðõëèâèé 180

Óçàãàëüíåííÿ i ñèñòåìàòèçàöiÿ ïåðåáіã ÿêèõîñü ïîäіé, ÿâèù). 6. Âіäêðèâàòè (ðîáèòè âіëüíèì âõіä, äîñòóï êóäè-íåáóäü, ó ùî-íåáóäü) – âіäêðèâàòè (äàâàòè ìîæëèâіñòü ðîáèòè ùîíåáóäü, êîðèñòóâàòèñÿ ÷èìñü). ІІ. З кожним словом однієї пари (на вибір) складіть по одному реченню.

389 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть усно з кожним словом по два сполучення: один з вас складає сполучення так, щоб подане слово було вжито в прямому значенні, а другий – у переносному. ЗРАЗОК. Êðàÿòè – êðàÿòè õëіá (ïðÿì.), êðàÿòè íåáî (ïåðåí.).

Ì’ÿêèé, òåïëèé, çíÿòè, òî÷èòè, âåðøèíà, ãëèáèíà. 390 Випишіть окремо власне українські слова та слова, спільні для української та російської мов. Êîíäèöіîíåð, ïðіçâèùå, õèñò, ìàìà, ìðіÿ, ãіìíàñòèêà, ëèíóòè, î÷îëèòè, çáàãíóòè, ñâÿùåííèé, ìåðùіé, ìàòåìàòèêà, äóá, ñóíèöі, áðàò, ëèáîíü, äîâêіëëÿ, óùóõàòè. Ïðèêëàäè âëàñíå óêðàїíñüêèõ ñëіâ áіãöåì ((ðîñ. áåãîì) äîâê ëëÿ ((ðîñ. îêðóæàþùàÿ ñðåäà) çàãàëîì (ðîñ ( . â îáùåì) çàçäàëåã äü ((ðîñ. çàðàíåå) çàéâèé (ðîñ ( . ëèøíèé) çáàãíóòè ((ðîñ. ïîñòè÷ü, ïîíÿòü) ëèáîíü ((ðîñ. âåðîÿòíî) ëèíóòè ((ðîñ. ëåòåòü; äîíîñèòüñÿ) ìåðù é (ðîñ ( . ñêîðåå) ìèòòþ ((ðîñ. âìèã)

ìð ÿ (ðîñ ( . ìå÷òà) îáìàëü ((ðîñ. ìàëîâàòî) îñòîðîíü ((ðîñ. â ñòîðîíå) î÷îëèòè (ðîñ ( . âîçãëàâèòü) ïëåêàòè (ðîñ ( . ëåëåÿòü) ïðèìõà ((ðîñ. ïðèõîòü) ñòð ìêî (ðîñ ( . ñòðåìèòåëüíî; êðóòî) ñóíèöі (ðîñ ( . çåìëÿíèêà) óùóõàòè (ðîñ ( . óòèõàòü) õèñò (ðîñ ( . ñïîñîáíîñòü)

391 Подані парами слова запишіть так, щоб спочатку було власне українське слово, а потім – запозичене. Áіîãðàôіÿ – æèòòєïèñ, àôіøà – îãîëîøåííÿ, âіäòіíîê – íþàíñ, øîñå – äîðîãà, êðàéíåáî – ãîðèçîíò, òåðìîìåòð – ãðàäóñíèê, àïëîäèñìåíòè – îïëåñêè, ïðàâîïèñ – îðôîãðàôіÿ, ëіòàê – ëàéíåð, ñïîãàäè – ìåìóàðè, äåôåêò – íåäîëіê, àïàòіÿ – áàéäóæіñòü, ïîäîðîæ – òóðíå, ïîðàçêà – ôіàñêî. 392 КОЛО ДУМОК. І. Поміркуйте, чому слова першої групи вважаємо історизмами, а другої – архаїзмами. Що спільного між архаїзмами та історизмами? 1. Öàð, áîÿðèí, äіæà, ãóáåðíіÿ. 2. Âîéîâíèê, ïåðñò, çëîòî, äðåâî. ІІ. Поміркуйте, за якої умови слова веб-сайт, онлайн, твітер можуть стати історизмами. А чи можуть вони стати архаїзмами?

393

І. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку.

ÈÇ ÈÑÒÎÐÈÈ ÔÐÀÍÖÈÈ Â 1066 ãîäó ãåðöîã íîðìàíäñêèé Âèëüãåëüì çàâîåâàë Àíãëèþ, âñëåäñòâèå ÷åãî Íîðìàíäèÿ è Àíãëèÿ ñîåäèíèëèñü. Ïîä âëàñòüþ àíãëèéñêèõ êîðîëåé íàõîäèëàñü áîëüøàÿ ÷àñòü òîãäàøíåé Ôðàíöèè. 181

Óçàãàëüíåííÿ i ñèñòåìàòèçàöiÿ Äèíàñòèÿ Êàïåòèíãîâ (987–1328) áûëà òðåòüåé â èñòîðèè Ôðàíöèè. Ïåðâûì êîðîëÿì èç ýòîé äèíàñòèè äîñòàëàñü óçêàÿ òåððèòîðèÿ, òÿíóâøàÿñÿ îò Ïàðèæà. Êîðîëü íå áûë õîçÿèíîì äàæå â ñîáñòâåííûõ âëàäåíèÿõ. Íà åãî çåìëÿõ âîçâûøàëèñü çàìêè íåïîêîðíûõ ôåîäàëîâ. Íà÷àëî «ñîáèðàíèþ» Ôðàíöèè ïîëîæèë Ôèëèïï II Àâãóñò (1180–1223), êîòîðûé âçîøёë íà òðîí â âîçðàñòå 15 ëåò. Èìåííî òîãäà îí çàÿâèë, ÷òî æåëàåò, ÷òîáû ê êîíöó åãî ïðàâëåíèÿ Ëóâð (Ïàðèæ) êîðîëåâñòâî ñòàëî òàêèì æå ìîãóùåñòâåííûì, êàê è âî âðåìåíà Êàðëà Âåëèêîãî. Ýíåðãè÷íûé è äàðîâèòûé ïðàâèòåëü âî ìíîãîì äîñòèã ýòîé öåëè. Îí ìíîãî ñäåëàë äëÿ óêðåïëåíèÿ è áëàãîóñòðîéñòâà ãîðîäîâ Ôðàíöèè, ÷àñòî âêëàäûâàÿ â ýòî ñâîè äåíüãè. Ïðè ýòîì êîðîëå ïðîäîëæèëîñü ñòðîèòåëüñòâî Ñîáîðà Ïàðèæñêîé Áîãîìàòåðè. Ôèëèïï II Àâãóñò ñïîñîáñòâîâàë îñíîâàíèþ è ðàçâèòèþ Ïàðèæñêîãî óíèâåðñèòåòà. Ïðè íёì íà÷àëîñü âîçâåäåíèå Ëóâðà, êóäà îáÿçàòåëüíî ñòàðàåòñÿ ñåé÷àñ ïîïàñòü êàæäûé, êóïèâøèé òóð â Ïàðèæ (Èç ó÷åáíèêà). ІІ. Знайдіть у тексті історизми й запишіть їх українською мовою. З якою метою вжито ці слова? ІІІ. За виписаними словами стисло перекажіть прочитане українською мовою (усно). СЛОВНИЧОК Благоустройство – (укр.) благоýстрій; взойти – (укр.) зійти; владение – (укр.) володíння; вследствие – (укр.) внáслідок; способствовать – (укр.) сприяти.

394 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. До якої країни ви хотіли б здійснити туристичну подорож? Чому саме? Які пам’ятки історії та культури там можна побачити? 395 І. Доберіть з довідки до кожного архаїзму його синонім, що вживається в сучасній українській мові. Запишіть слова парами й поясніть, у яких стилях і з якою метою можуть уживатися подані застарілі слова. Ëàíіòè, ïåðñò, âîé, áëàãèé, ðåêòè, áëàâàò, äåñíèöÿ, âàêàöії, ðàòàé, ïіїò, çèãçèöÿ. ДОВІДКА. Ãîâîðèòè, ùîêè, ïîåò, ïàëåöü, äîáðèé, âіéíà, êàíіêóëè, ðóêà, îðà÷, øîâê, çîçóëÿ. ІІ. З одним поданим словом (на вибір) складіть речення, ускладнене відокремленою обставиною.

396 Хто за одну хвилину зможе дібрати якнайбільше нових слів, які лише нещодавно ввійшли в українську мову? Треба розрізняти слова російської та української мов, що звучать однаково чи схоже, але мають різні значення (міжмовні омоніми). ПОРІВНЯЙМО:

182

Óçàãàëüíåííÿ i ñèñòåìàòèçàöiÿ РОСІЙСЬКОЮ мешать работать на небе взошла луна в неделе семь дней

УКРАЇНСЬКОЮ мішати кашу почули луну в лісі сьогодні неділя

397 Прочитайте речення. Знайдіть слова, які в українській і російській мовах звучать подібно, але мають різне значення. Перекладіть речення українською мовою і запишіть. 1. Ðåçóëüòàòû îáúÿâÿò ÷åðåç íåäåëþ. 2. Ïðèÿòíî âå÷åðîì ïðîãóëÿòüñÿ ïîä ëóíîé. 3. Òû ìåøàåøü ìíå ðàáîòàòü. 4. Äëÿ ðåìîíòà ïîäîéäёò ëþáîé ìàòåðèàë. 5. Ôèëüì íà÷íёòñÿ ðîâíî ÷åðåç ÷àñ. 398 Прочитайте речення. Знайдіть неточності у виборі слів. Відредагуйте речення й запишіть. За потреби скористайтеся словником паронімів. 1. Õëîïöі æèëè íà ñóñіäñüêèõ âóëèöÿõ. 2. Öüîãî ðîêó äіâ÷àòà çàêіí÷óþòü ìóçèêàëüíó øêîëó. 3. Áіëÿ áóäèíêó ñòîÿâ ÷îëîâіê ó âîєííіé ôîðìі. 4. Ïðîäóêöіÿ ìіñöåâîãî ìîëîêîçàâîäó äóæå êîðèñëèâà. 5. Âóëèöі íàøîãî ìіñòà ãàðíî îñâі÷åíі. 6. Äëÿ áіáëіîòåêè âèïèñàëè íîâі æóðíàëè. 399 І. Спишіть речення. Підкресліть у них фразеологізми як члени речення. Поясніть лексичне значення цих зворотів та роль у мовленні. 1. Ïî÷óâàòèñÿ ñåðåä ëþäåé Ðîáіíçîíîì íà áåçëþäíîìó ó îñòðîâі – òàê, öå äóæå ïðèêðî, áîëіñíî (Ì. Ñëàáîøïèöüêèé). 2. Âîєâîäà âîäèâ çà íîñà îáîõ çìîâíèêіâ, äîêè íå çìіöíèâ îáîðîíó ôîðòåöі (Çà Ä. Ìіùåíêîì). 3. Òè áóäåø æèòü, ùå áóäåø òè ëþáèòè, òîïòàòè ðÿñò і ñëóõàòü ñîëîâ’ÿ (Îëåñü Ãîí÷àð). 4. Áîãäàí ñòîÿâ îñòîðîíü1 і ðîáèâ âèãëÿä, íіáè éîãî çîâñіì íå ñòîñóєòüñÿ âñÿ ãðà (Þ. ßíîâñüêèé). 5. Äîêè íå ïðîâåäó ñâîїõ ëåëåê ó âèðіé, íå âіçüìóñÿ íі çà õîëîäíó âîäó! (Çà Ãð. Òþòþííèêîì). ІІ. Доберіть синоніми та, якщо можливо, антоніми до виділених слів.

400 Доберіть до кожного з поданих фразеологізмів слово-синонім або синонімічне словосполучення. До слів-синонімів наведіть антоніми (якщо є). Êðîâ ç ìîëîêîì, ÿê êіò íàïëàêàâ, íàãðіòè ðóêè, ñòðèãòè ïіä îäèí ãðåáіíåöü, äàòè äðàëà, ïðàâèòè òåðåâåíі, ðîáèòè ç ìóõè ñëîíà, ïîïàñòè ïàëüöåì ó íåáî, ñóøèòè ãîëîâó, âóñîì íå ïîâåñòè, çãóùóâàòè ôàðáè, âèáіëþâàòè çóáè, äå Ìàêàð òåëÿò íå ïàñ. 401

З’ясуйте лексичне значення фразеологізмів.

Íі ðèáà íі ì’ÿñî, â ïóõ і ïðàõ, êðîâ ç ìîëîêîì, òàíòàëîâі ìóêè, àõіëëåñîâà ï’ÿòà, ñіçіôîâà ïðàöÿ, àëüôà і îìåãà, ÿê ñíіã íà ãîëîâó, íàðîäèòèñÿ â ñîðî÷öі, áðàòè íîãè íà ïëå÷і, ç êîìàðіâ íîñîê, ïðàâèòè òåðåâåíі, ðîáèòè ç ìóõè ñëîíà, íàãðіòè ðóêè, íі ïàðè ç óñò, і â ï’ÿòè íå êîëå, ñòåðòè â ïîðîøîê. 402 Поясніть походження поданих фразеологізмів. З двома фразеологізмами (на вибір) складіть і запишіть речення. Ñіç ôîâà ïðàöÿ, òàíòàëîâі ìóêè, ãîðäіїâ âóçîë. 1

Îñòîðîíü – (ðîñ.) â ñòîðîíå.

183

Óçàãàëüíåííÿ i ñèñòåìàòèçàöiÿ 403

Виконайте завдання одного з варіантів (на вибір).

ВАРІАНТ А. Складіть і запишіть текст (5–7 речень) на тему одного з фразеологізмів (на вибір). ВАРІАНТ Б. Складіть і запишіть невелику розповідь (5–7 речень), використавши щонайменше два дібраних самостійно фразеологізми. Фразеологізми підкресліть як члени речення.

§ 30. ÁÓÄÎÂÀ ÑËÎÂÀ. ÑËÎÂÎÒÂІÐ. ÎÐÔÎÃÐÀÔІß ПРИГАДАЙМО. Які є значущі частини слова? Якими способами утворюють слова?

404 І. Прочитайте текст. Визначте його основну думку. З якою метою створено це висловлення? ÌÎÂÍІ ÑÊÀÐÁÈ Óêðàїíñüêà ìîâà âèòâîðèëà áàãàòî-áàãàòî ïåñòëèâèõ ñëіâ, ÿêèìè îïîåòèçîâàíî ñâіò. Íàïåâíå, íàéáіëüøå òàêèõ ñëіâ óòâîðåíî âіä ñëîâà ìàìà… Ìàòè íàðîäèëà íàñ, íàâ÷èëà ãîâîðèòè é çàïàëèëà â ñåðöі âі÷íå ñâіòëî ïіñíі. Çàâæäè ñåðöå ëèíå äî ìàòåðі, äî ðіäíîãî äîìó, ÿáëóíü і âèøåíü ó öâіòó, æóðëèâîї ðі÷å÷êè, çàïàøíîãî ëóãó, ïåðøîї ñòåæèíè, ÿêà êëè÷å íà áàòüêіâñüêі ïîðîãè. Òîìó îïîåòèçîâàíî ìàòіð ó íàéíіæíіøèõ ñëîâàõ ìàìà, ìàòіíêà, ìàòіíî÷êà, ìàòóñÿ, ìàìóñå÷êà, ìàòóñåíüêà, ìàìîíüêà, ìàìî÷êà, ìàìóíÿ, ìàìóñÿ… Öі ñëîâà îïîâèòі íіæíèì ñóìîì, ñâÿòîùàìè, âåëè÷÷þ ìàòåðі. Іç ãëèáèíè íàéâіðíіøîãî ìàòåðèíñüêîãî ñåðöÿ, âіä ìàòåðèíñüêîї íіæíîñòі é äîáðîòè íàðîäèëèñÿ çìåíøóâàëüíî-ïåñòëèâі ñëîâà, íàïîâíåíі ëþáîâ’þ äî äіòåé. Öå ñëîâà äèòèíêà, äèòèíîíüêà, äèòèíî÷êà, äèòèíÿòêî, äèòèí÷àòêî, äèòÿòêî, äèòÿòî÷êî, äіòêè, äіòîíüêè, äіòî÷êè, äîíÿ, äîíåíüêà, äîíå÷êà, äî÷å÷êà, ñèíîê, ñèíî÷îê, ñèíî÷å÷îê, ñèíóíüî, ñèíóíüöüî, ñèíîíüêî, ñèíåíÿ, ñèíÿòêî. Íіæíі ñëîâà çáàãà÷óþòü íàøå ìîâëåííÿ. ßêùî їõ, çâè÷àéíî, âæèòè äîðå÷íî. Öі ñëîâà âèòâîðèâ íàðîä, âèêîëèõàâ ó ñâîєìó ñåðöі, çіãðіâ òåïëîì äóøі ñâîєї òà âіääàâ ó ñïàäîê íàì. Êîðèñòóéìîñÿ öèì ñêàðáîì óìіëî é òâîð÷î (Çà І. Âèõîâàíöåì). ІІ. Виконайте завдання до тексту. 1. Знайдіть і випишіть по одному спільнокореневому слову до слів мама, батько, любити, добрий. Позначте у виписаних словах корінь та основу. 2. Знайдіть і випишіть по одній формі слів любов, серце, ніжність. Позначте у виписаних словах закінчення та основу. 3. Розберіть виділені слова за будовою. 4. Доберіть усно до виділених слів, де можливо, по дві форми та по два спільнокореневих слова. 5. Доберіть з тексту приклади слів, утворених суфіксальним способом та способом складання. 6. Знайдіть два слова з нульовим закінченням і два – без закінчення.

405

У кожній групі слів знайдіть одне, яке не є спільнокореневим до виділеного.

1. Íàâêðóãè, êðóã, êðóãîì, êðóæèòè, äîâêîëà. 2. Âîçèòè, ïіäâіç, ïіäâîäà, ïіäâîçèòè. 3. Ðіê, ùîðîêó, ðі÷íèé, ðîêîâèíè, ðîêîì. 184

Óçàãàëüíåííÿ i ñèñòåìàòèçàöiÿ 406 ДВА – ЧОТИРИ – УСІ РАЗОМ. З’ясуйте, слова якої групи мають закінчення, а якої – не мають. Відповідь обґрунтуйте. 1. Äàëåêèé, áëèçüêèé, ãîðà, ëіòî. 2. Äàëåêî, áëèçüêî, âãîðі, âëіòêó. 407

Хто зможе дібрати до поданих слів якнайбільше спільнокореневих?

Ëіñ, äåðåâî, ïèñàòè, âåñåëî. 408 Доберіть слова, які відповідали б поданим схемам. Укажіть спосіб словотворення цих слів. – ïðèêìåòíèê – ïðèêìåòíèê – іìåííèê òè 409

– íåîçíà÷åíà ôîðìà äієñëîâà

З’ясуйте, які слова є непохідними. Відповідь обґрунтуйте.

Ðèáèíà, ìàëèíà, îæèíà, ãîäèíà, âåðøèíà, êàëèíà, ãîðîáèíà, áóäêà, äîðіæêà, áіëêà, ãîëêà, ëàâêà, äîøêà. 410

Визначте, яким способом утворено слова кожної групи. Обґрунтуйте від-

повідь.

1. 2. 3. 4. 5. 6.

Âèøíåâèé, ñâіòàíîê, ó÷íіâñüêèé. Ïіäêàçóâàòè, íàäïèñóâàòè, áåçêàðíèé. Õіä, áіé, ïëà÷. Íàöïîëіöіÿ, òðóáîïðîâіä, êðàєçíàâñòâî. ÎÎÍ, ÑÒÎ, ÑÎÒ. Ïðàëіñ, âіäñòîÿòè, çðîáèâ.

411 Спишіть подані парами слова. Позначте префікси й суфікси, за допомогою яких утворено друге слово в кожній парі. Визначте спосіб словотворення. Ìàëþâàòè  ïåðåìàëþâàòè; ãðàìîòà  ãðàìîòíèé; ñëіä  áåçñëіäíèé. 412

І. Утворіть від поданих іменників нові слова за допомогою суфікса -ськ-.

×åõ, òîâàðèø, ëàòèø, áîÿãóç, ñòóäåíò, Ìàðіóïîëü, ãіãàíò, òêà÷, ïàðóáîê, óçáåê, çàâîä, åìіãðàíò, Ãàäÿ÷, Ëåéïöèã, Öþðèõ, Äðîãîáè÷. ІІ. Прикметники, утворені від виділених слів, запишіть фонетичною транскрипцією.

413 Утворіть від поданих прикметників іменники за допомогою суфікса -ин(а). Які зміни приголосних при цьому відбуваються? ЗРАЗОК. Õåðñîíñüêèé – Õåðñîíùèíà.

Âіííèöüêèé, õìåëüíèöüêèé, õàðêіâñüêèé, іâàíî-ôðàíêіâñüêèé, îäåñüêèé, òóðåöüêèé, ïîëòàâñüêèé, íіìåöüêèé, ÷åðíіãіâñüêèé. 185

Óçàãàëüíåííÿ i ñèñòåìàòèçàöiÿ 414 І. Перекладіть і запишіть слова українською мовою. Виділіть префікси. Зіставте вимову й написання префіксів у російській і українській мовах. Ñíåñòè, ðàñïèñàíèå, ðîñ÷åðê, áåñêîðûñòíûé, ðàñöâåñòè, ñôàëüøèâèòü, áåññìåðòíèê, ñìåðèòü, ðàññìåÿòüñÿ, áåññåðäå÷íûé, áåññîâåñòíûé, ðàçäåëÿòü. ІІ. Складіть і запишіть складне речення, використавши одне із записаних слів.

415

РОСІЙСЬКОЮ ðàñöåíêà ðàññìåøèòü áåñøóìíûé

УКРАЇНСЬКОЮ ðîçöіíêà ðîçñìіøèòè áåçøóìíèé

Спишіть слова, уставляючи на місці пропуску букву с або з.

..õâàëèòè, áå..àïåëÿöіéíèé, ..ôîòîãðàôóâàòè, ..äîáóòè, áå..ñëàâíèé, ðî..ñòàâèòè, ..ñàäèòè, ..ïî÷àòêó, ðî..õâàëåíèé, ðî..ôàðáóâàòè, ..òîïòàòè. 416 І. Утворіть від поданих слів нові за допомогою префікса при-- або пре-. Якого значення надали префікси словам? Ñîëèòè, ìóäðèé, êîïàòè, ìіñüêèé, ëåòіòè, ìàëèé, êðіïèòè. ІІ. Складіть словосполучення з утвореними словами.

417 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть словниковий диктант (8–10 слів) на правопис префіксів пре-, при-, роз-, без-, з- (зі-, с-). Продиктуйте диктант однокласнику (однокласниці). Перевірте написання. 418 Запишіть словосполучення у дві колонки: 1) з пропущеною буквою о; 2) з пропущеною буквою е (є). Ãðîø..âèé ïåðåêàç, ìàò÷..âèé ðàõóíîê, õâîù..â çàðîñòі, ïëþø..âà іãðàøêà, òðàâí..âèé âå÷іð, îâî÷..âèé íàáіð, êâàðö..âà ëàìïà, òîâàðèø..âà åìáëåìà. 419

Спишіть слова, уставляючи, де потрібно, пропущену букву н.

Çíàìåí..èé, áåçìåæí..èé, çäîðîâåí..èé, îáîðîí..èé, îðëèí..èé, îëîâ’ÿí..èé, æàäàí..èé, ïòàøèí..èé, ãðå÷àí..èé, âèñî÷åí..èé, íåæäàí..èé, ñèëåí..èé, ïîâñÿêäåí..èé, áëàæåí..èé. 420 Хто за визначений учителем час добере якнайбільше складних слів із частинами фото-, мікро-, вело-, авіа-? 421

Спишіть слова, знявши риску. Яким способом утворено ці слова?

Íàö/ãâàðäіÿ, ÷îðíî/ëіñ, àâòî/ñåðâіñ, õëіá/ñіëü, âіöå/ïðåì’єð, åêñ/÷åìïіîí, íîñî/ðіã, Іâàñèê/Òåëåñèê, âîäî/ñïàä, ñåìè/ñòðóííèé, ôîòî/êîðåñïîíäåíò, íàðîäíî/ïіñåííèé, ãåíåðàë/ìàéîð, àåðî/ïëàí, ñíіãî/çàòðèìàííÿ, îäíî/äåííèé, çåìëå/ìіð. 422

І. Спишіть слова, знявши риски. Обґрунтуйте написання.

Ïіâ/ÿìè, ïіâ/ãîäèíè, ïіâ/äîðîãè, ïіâ/áіäè, ïіâ/Óêðàїíè, íàïіâ/ñîí, ïіâ/ãðèâíі, ïіâ/ÿáëóêà, ïіâ/çîøèòà, ïіâ/Êàíåâà, ïіâ/ïîëÿ, ïіâ/Àçії, ïіâ/їäàëüíі, ïіâ/âіäðà, ïіâ/àïåëüñèíà, ïіâ/ãîðîäà, ïіâ/æèòòÿ, ïіâ/Õåðñîíà. ІІ. Розберіть за будовою виділені слова.

186

Óçàãàëüíåííÿ i ñèñòåìàòèçàöiÿ 423

І. Утворіть від кожної пари слів одне способом складання.

Êàðòîïëÿ, çáèðàòè; òîâñòèé, øêіðà; åëåêòðèêà, òåõíіêà; ãàç, ïðîâîäèòè; ÷îðíèé, ñëèâà; çíàòè, ìîâà; ÷îðíèé, áðîâè; êðàé, çíàòè; áàãàòî, êâàðòèðè; ìîðîç, ñòіéêèé. ІІ. З одним утвореним словом складіть і запишіть складносурядне речення.

§ 31. ÌÎÐÔÎËÎÃІß. ÎÐÔÎÃÐÀÔІß (ІÌÅÍÍÈÊ, ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ) ПРИГАДАЙМО. Які є самостійні частини мови? Що є спільного й відмінного між іменником і прикметником?

424 І. Прочитайте текст і розгляньте ілюстрації. Висловіть свої враження від прочитаного й побаченого. ÃÐÀÍІÒÍÎ-ÑÒÅÏÎÂÅ ÏÎÁÓÆÆß Ïіâäåííèé Áóã ó êðóòèõ êàì’ÿíèñòèõ áåðåãàõ óòâîðþє âóçüêó êàíüéîíîïîäіáíó äîëèíó. Âåëè÷íі ãðàíіòíі ñêåëі ìіñöÿìè ñÿãàþòü 40–50 ìåòðіâ çàââèøêè. Ðóñëî ðі÷êè ïîðîæèñòå1 ç âîäîãðàÿìè òà îñòðîâàìè. Öå ñïðàâæíіé ãіðñüêèé ëàíäøàôò ñåðåä ñòåïó… Ñàìå òóò, íà òåðèòîðіїї Ìèêîëàїâñüêîї îáëàñòі, óòâîðåíî ëàíäøàôòíèé ïàðê «Ãðàíіòíî-ñòåïîâå Ïîáóææÿ», ÿêèé Ãðàíіòíî-ñòåïîâå Ïîáóææÿ ïðîñòÿãàєòüñÿ íà 70 êіëîìåòðіâ. Öåé (Ìèêîëàїâùèíà) ïðèðîäíèé êîìïëåêñ – îäíà ç íàéäàâíіøèõ äіëÿíîê ñóõîäîëó Єâðàçії, ÿêà íå ïîðèíàëà â ìîðñüêі ãëèáèíè âæå ïðîòÿãîì 60 ìіëüéîíіâ ðîêіâ. Òóò âèÿâëåíî 86 ïðåäñòàâíèêіâ ôëîðè é ôàóíè, çàíåñåíèõ äî ×åðâîíîї êíèãè Óêðàїíè òà Єâðîïåéñüêîãî ÷åðâîíîãî ñïèñêó. Íàéêðàùі ïîðîãè, ÿêі є Ìåêêîþ2 âîäíîãî òóðèçìó, ðîçòàøîâàíі áіëÿ ìіñòà Þæíîóêðàїíñüêà, ñіë Ìèãіÿ, Êóðіï÷èíå, Ñåìåíіâêà, Іâàíіâêà, Êîíñòÿíòèíіâêà. Äîáðå òðàíñïîðòíå ñïîëó÷åííÿ é äîñòàòíіé ðіâåíü òåïëîїї âîäè â ïîðîÐàôòèíã – øâèäêіñíèé ñïëàâ ãàõ ïðîòÿãîì ï’ÿòè ìіñÿöіâ ñïðèÿþòü ãіðñüêîþ ðі÷êîþ (ð. Ïіâäåííèé Áóã) ëþáèòåëÿì ñïîðòó é òèì, õòî áàæàє ïðîñòî âіäïî÷èòè, íàñîëîäèòèñÿ ïðèðîäîþ. Òóò äîëèíà ðі÷êè Ïіâäåííèé Áóã ïðîðіçàíà êàì’ÿíèñòèìè ãëèáîêèìè áàëêàìè, óêðèòèìè ëіñàìè òà ñòåïîâîþ ðîñëèííіñòþ. Ïîðîæèñòèé – ÿêèé ìàє áàãàòî ïîðîãіâ. Ìåêêà – (ïåðåí.) ìіñöå, ÿêå є öåíòðîì âіäâіäóâàííÿ ëþäåé çàâäÿêè ñâîїé âіäîìîñòі, ÿêèì-íåáóäü îñîáëèâîñòÿì і ò. іí. 1 2

187

Óçàãàëüíåííÿ i ñèñòåìàòèçàöiÿ Ñâîїìè ìåæàìè ïàðê «Ãðàíіòíî-ñòåïîâå Ïîáóææÿ» çáіãàєòüñÿ іç çåìëÿìè Âіéñüêà Çàïîðіçüêîãî. Ïіâäåííèé Áóã ñëàâèâñÿ ñåðåä çàïîðîæöіâ ÿê äðóãà çà çíà÷åííÿì ðі÷êà ïіñëÿ Äíіïðà-Ñëàâóòè÷à (Іç æóðíàëó). ІІ. Виконайте завдання до тексту. 1. Визначте частини мови слів першого абзацу. 2. Виберіть три словосполучення «іменник + прикметник». 3. Доберіть з тексту по два приклади назв істот і неістот. 4. Знайдіть власні назви та поясніть їхнє написання. У яких назвах усі слова пишемо з великої букви? 5. Знайдіть по три іменники, які мають форму: а) тільки однини; б) однини та множини. 6. Доберіть з тексту по два приклади якісних та відносних прикметників. 7. Визначте відмінок виділених слів. 8. Провідміняйте усно сполучення ландшафтний парк.

425

І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Íà Ïàðàëіìïіéñüêèõ іãðàõ 2016 ðîêó êîìàíäà Óêðàїíè ñòàëà òðåòüîþ ÿê çà êіëüêіñòþ çäîáóòèõ çîëîòèõ íàãîðîä òàê і çà çàãàëüíîþ êіëüêіñòþ ìåäàëåé (Ç ãàçåòè). 2. Âіòåð ñòàâøè íà äàëåêіé ãðàíі âñþ çåìëþ ìîâ êîëèñàíêó ãîéäà (À. Ì’ÿñòêіâñüêèé). 3. Âîãîíü ÿê ñèìâîë æèòòÿ ââàæàâñÿ íàéáіëüøîþ ñâÿòіñòþ (Â. Ñêóðàòіâñüêèé). 4. Áåçîïëàòíà ïðàâîâà äîïîìîãà ãðîìàäÿíàì âêëþ÷àє òàêі âèäè ïîñëóã íàäàííÿ іíôîðìàöії êîíñóëüòàöіé і ðîç’ÿñíåíü ñêëàäåííÿ äîêóìåíòіâ ïðàâîâîãî õàðàêòåðó çäіéñíåííÿ ïðåäñòàâíèöòâà1 îñîáè â ñóäàõ (Іç æóðíàëó). 5. Ïîñòóïèâøèñü ÷åðãîâîìó îïîíåíòó ñòîëè÷íèé êëóá âіäñòàâ âіä âіöå-÷åìïіîíà âæå íà øіñòü î÷îê (Ç Іíòåðíåòó). ІІ. Підкресліть іменники та прикметники як члени речення. Визначте усно рід, число й відмінок цих слів. ПОРІВНЯЙМО:

РОСІЙСЬКОЮ ñòàðûé òîïîëü (÷. ð.) ñâåòëûé ïóòü (÷. ð.) îñòðàÿ áîëü (æ. ð.) áåñêðàéíÿÿ ñòåïü (æ. ð.) ãîðüêàÿ ïîëûíü (æ. ð.) âûñîêàÿ íàñûïü (æ. ð.) íåðàçáîð÷èâàÿ ïîäïèñü (æ. ð.) äðåâíÿÿ ëåòîïèñü (æ. ð.)

УКРАЇНСЬКОЮ ñòàðà òîïîëÿ (æ. ð.) ñâіòëà ïóòü (æ. ð.) ãîñòðèé áіëü (÷. ð.) áåçêðàéíіé ñòåï (÷. ð.) ãіðêèé ïîëèí (÷. ð.) âèñîêèé íàñèï (÷. ð.) íåðîçáіðëèâèé ïіäïèñ (÷. ð.) ñòàðîäàâíіé ëіòîïèñ (÷. ð.)

426 Перекладіть усно словосполучення українською мовою. Зіставте родову характеристику поданих іменників у російській та українській мовах. Ñ÷àñòëèâàÿ æèçíü, äàëёêàÿ Ñèáèðü, íàñûùåííûé ïàð, ñèëüíàÿ áîëü, íàñòåííàÿ æèâîïèñü, ñèëüíàÿ íàêèïü, ïî÷òîâûé àäðåñ, ãîðüêàÿ ïîëûíü, ôàëüøèâàÿ ïîäïèñü, óêðàèíñêàÿ ñòåïü, æёëòûé êàêàäó, áûñòðîå ìåòðî. 1

188

Ïðåäñòàâíèöòâî – (ðîñ.) ïðåäñòàâèòåëüñòâî.

Óçàãàëüíåííÿ i ñèñòåìàòèçàöiÿ

В українській мові, на відміну від російської, є кличний відмінок. Він існує для вираження форми звертання (рос. звательной формы, обращения). ПОРІВНЯЙМО:

427

РОСІЙСЬКОЮ

УКРАЇНСЬКОЮ

 Люблю тебя, земля моя!

 Люблю тебе, земле моя!

 Сергей, подойди ко мне.

 Сергію, підійди до мене.

І. Запишіть іменники у формі кличного відмінка однини.

Ïàðóáîê, êîçàê, Êèїâ, äðóã, Äíіñòåð, Âàëåðіé, Âàëåðіÿ, Þðіé Ñåðãіéîâè÷, Ãàííà Âàñèëіâíà, ïàí Äìèòðî, êîëåãà ßðîñëàâ, ïàíі Ãàëèíà, äðóã Ñåðãіé, äîáðîäіé Áîíäàð÷óê, Âіðà Іâàíіâíà Âàñèëåíêî. ІІ. З одним іменником у формі кличного відмінка (на вибір) складіть і запишіть речення.

428 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розподіліть між собою слова. Від поданих імен утворіть і запишіть чоловічі та жіночі імена по батькові. Перевірте одне в одного правильність виконання. Äëÿ ïåðøîãî ó÷àñíèêà: Äìèòðî, Ñåðãіé. Äëÿ äðóãîãî ó÷àñíèêà: Ìàêñèì, Þðіé. 429 КОЛО ДУМОК. Поміркуйте, чому в родовому відмінку однини подані парами іменники мають різні закінчення.  ìîðîçó – Ìîðîçà;  Ëþêñåìáóðãó – Ëþêñåìáóðãà;

 áàëó – áàëà;  Ðèìó – Ðèìà.

430 І. Утворіть від поданих слів, де це можливо, просту та складену форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників. ЗРАЗОК. Æîâòèé – æîâòіøèé, áіëüø æîâòèé, íàéæîâòіøèé, íàéáіëüø

æîâòèé.

Äîáðèé, äóæèé, ñèíåíüêèé, ïðèâіòíèé, â÷îðàøíіé, íèçüêèé. ІІ. Складіть безсполучникове складне речення з прикметником у формі вищого ступеня порівняння.

431 Прочитайте речення. Доведіть, що в кожному з них допущено помилку, поясніть суть помилок. Відредагуйте усно речення. 1. Âіí ñàìèé íàéêðàùèé ó ãðóïі. 2. Ðàíêîâèé ðåéñ áіëüø çðó÷íіøèé. 3. Öå ñëîâî âæèâàєòüñÿ ó áіëüø âóæ÷îìó çíà÷åííі. 4. Íàéáіëüø öіêàâіøîþ áóëà ðîçïîâіäü Íàòàëі. 5. Ãåïàðä – ñàìà øâèäêà òâàðèíà ó ñâіòі. 432 Замініть подані словосполучення синонімічними з присвійним прикметником. Утворені словосполучення запишіть. Позначте суфікси прикметників. ЗРАЗОК. Ïëàíøåò Àíäðіÿ – Àíäðіїâ ïëàíøåò.

Òåëåôîí áàòüêà, òâîðè Ôðàíêà, áðàò Ñåðãіÿ, êіìíàòà ñåñòðè, ðîëèêè áðàòà, êëþâ îðëà, ãîëîñ ñîëîâ’ÿ, âóõà êðîëÿ, ãîëîâà ãóñêè, õâіñò ìèøі. 189

Óçàãàëüíåííÿ i ñèñòåìàòèçàöiÿ 433 Запишіть правильно власні назви групами: 1) усі слова в назві треба писати з великої букви; 2) з великої букви треба писати лише перше слово. Ñіâåðñüêèé (ä)îíåöü, (ï)іâíі÷íèé (ï)îëþñ, (ê)îðñóíñüêà (á)èòâà, (ê)ðèâèé (ð)іã, (ä)åíü (ç)íàíü (ñâÿòî), (â)åëèêà (â)åäìåäèöÿ (ñóçіð’ÿ), (ñ)ïîëó÷åíі (ø)òàòè (à)ìåðèêè, (ì)іíіñòåðñòâî (î)õîðîíè (ç)äîðîâ’ÿ, (ê)èїâñüêà (ð)óñü, (ç)àïîðіçüêà (ñ)і÷, (â)åðõîâíà (ð)àäà, (ñ)îôіéñüêèé (ñ)îáîð, (ï)іâäåííå (ï)îëіññÿ. 434

Дайте відповіді на запитання мовознавчої вікторини.

1. Äî íàçâ іñòîò ÷è íåіñòîò íàëåæèòü іìåííèê íàòîâï? 2. ×è ìàє ôîðìó ìíîæèíè іìåííèê ãîñòèííіñòü? 3. ßê ïåðåêëàñòè óêðàїíñüêîþ ñèëüíàÿ áîëü? 4. Äî ÿêîї âіäìіíè íàëåæàòü іìåííèêè äâåðі, íîæèöі? 5. ßêó ôîðìó ìàòèìå іìåííèê Ìàðіóïîëü ó ðîäîâîìó âіäìіíêó? 6. ßêèé іç öèõ іìåííèêіâ є íåçìіíþâàíèì: ìðіÿ, âåñëî, ìåòðî? 7. ßêîãî ðîäó іìåííèê íåæèòü? 8. ßê âè çâåðíåòåñÿ äî â÷èòåëÿ, ÿêùî éîãî áàòüêà çâàòè Áîãäàí, à éîãî ñàìîãî – Îëåêñіé? 9. ßêó ôîðìó ìàє іìåííèê êà÷à â äàâàëüíîìó âіäìіíêó – êà÷àòі ÷è êà÷åíÿòі? 10. ßê áóäå â êëè÷íîìó âіäìіíêó Àíäðіé?

§ 32. ÌÎÐÔÎËÎÃІß. ÎÐÔÎÃÐÀÔІß (×ÈÑËІÂÍÈÊ, ÇÀÉÌÅÍÍÈÊ) ПРИГАДАЙМО. 1. Яка роль числівників у мові? 2. Чому займенник має таку назву?

435 Перекладіть усно українською мовою. Знайдіть числівники. Які вони за значенням – кількісні чи порядкові? Êîðîáêà ñ äåñÿòüþ ðó÷êàìè; óïàêîâêà ñ äâåíàäöàòüþ ÷àøêàìè; â âîñåìíàäöàòè êèëîìåòðàõ îò ãîðîäà; äîáàâèëè ê îäèííàäöàòè ãðàììàì; íå áûëî ïëîäîâ íà ñåìè ÿáëîíÿõ; ïðèøëè èãðàòü ê äâóì áðàòüÿì; ñâàðèëè âàðåíüå èç òðёõ êèëîãðàììîâ ìàëèíû; ïðîâåðèë áîëüøå ñîðîêà äîêóìåíòîâ. 436 Зіставте вимову й написання числівників в українській і російській мовах. Прочитайте виразно вголос числівники другої колонки. РОСІЙСЬКОЮ ÷åòûðå ñåìü, âîñåìü îäèííàäöàòü ÷åòûðíàäöàòü ïÿòüäåñÿò, øåñòüäåñÿò ñåìüäåñÿò, âîñåìüäåñÿò øåñòüñîò, ñåìüñîò ìèëëèîí, ìèëëèàðä 190

УКРАЇНСЬКОЮ ÷îòèðè ñіì, âіñіì îäèíàäöÿòü ÷îòèðíàäöÿòü ï’ÿòäåñÿò, øіñòäåñÿò ñіìäåñÿò, âіñіìäåñÿò øіñòñîò, ñіìñîò ìіëüéîí, ìіëüÿðä

Óçàãàëüíåííÿ i ñèñòåìàòèçàöiÿ 437 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розподіліть між собою групи сполучень слів. Спишіть, замінюючи цифри словами. Перевірте одне в одного правильність виконання. 1. Áåç 40 ãðàìіâ, ïðîòÿãîì 7 äíіâ, іç 6 äðóçÿìè, ó 8 äåðæàâàõ. 2. Áåç 90 êіëîãðàìіâ, ïðîòÿãîì 8 ãîäèí, іç 6 ó÷íÿìè, ó 7 êâàðòèðàõ. Â óêðàїíñüêіé ìîâі, íà âіäìіíó âіä ðîñіéñüêîї, ó ÷èñëіâíèêàõ íà ïîçíà÷åííÿ äåñÿòêіâ (ï’ÿòäåñÿò, øіñòäåñÿò, ñіìäåñÿò, âіñіìäåñÿò, êіëüêàäåñÿò) âіäìіíþєìî ëèøå äðóãó ÷àñòèíó. ПОРІВНЯЙМО:

Í. Ð. Ä. Çí. Îð. Ì.

РОСІЙСЬКОЮ ïÿòüäåñÿò ïÿòèäåñÿòè ïÿòèäåñÿòè ïÿòüäåñÿò ïÿòüþäåñÿòüþ (íà) ïÿòèäåñÿòè

УКРАЇНСЬКОЮ ï’ÿòäåñÿò ï’ÿòäåñÿòè, ï’ÿòäåñÿòüîõ ï’ÿòäåñÿòè, ï’ÿòäåñÿòüîì ï’ÿòäåñÿò, ï’ÿòäåñÿòüîõ ï’ÿòäåñÿòüìà, ï’ÿòäåñÿòüîìà (íà) ï’ÿòäåñÿòè, ï’ÿòäåñÿòüîõ

438 Перекладіть і запишіть українською мовою. Визначте відмінок числівників. Зіставте написання числівників в українській та російській мовах. Â òûñÿ÷à ïÿòüñîò ïÿòüäåñÿò øåñòîì ãîäó; ïîëòîðà ñòàêàíà çåìëÿíèêè; âîñüìèñîò ïÿòèäåñÿòè ñòóäåíòîâ; íà øåñòèäåñÿòè äâóõ ñòðàíèöàõ; øåñòüþ êîïåéêàìè; ñåìèñòàì øåñòèäåñÿòè äâóì ðàáî÷èì; íà òðёõñòàõ ñåìèäåñÿòè ãåêòàðàõ; øåñòüþäåñÿòüþ ìåòðàìè. 439 Провідміняйте одне з поданих сполучень спочатку усно, а потім письмово. 1. Äåâ’ÿòñîò ï’ÿòäåñÿò øіñòü ãðèâåíü. 2. Ñіìñîò ñіìäåñÿò âіñіì êіëîãðàìіâ. 440 І. Спишіть, розкриваючи дужки. 3 (êîêòåéëü), 2 (ñàìîêàò), 52 (ïðîöåíò), 1/4 (ÿáëóêî), 5,4 (ìåòð), 3 (áóáëèê), 2/3 (êіëîãðàì), 4 (òðàìâàé), ïіâòîðà (ëіòð) ìîëîêà, 22 (ãåêòàð), 50 (ïðîöåíò), ïіâòîðà (ïèðіã), 2 (àðêóø), 200 (ãðàì), 80 (òîííà), 3 (ñàíòèìåòð), äâà ç ïîëîâèíîþ (òèæäåíü). ІІ. З одним сполученням (на вибір) складіть і запишіть речення.

441 Відредагуйте усно речення. 1. Ñêіëüêè çàðàç ãîäèí? 2. Çàðàç ãîäèíà íî÷і. 3. ß âñòàâ ó ñіì ãîäèí ðàíêó. 4. Çàðàç áåç ï’ÿòíàäöÿòè ñіì. 5. Âіí ïðèéøîâ â ïîëîâèíі òðåòüîãî. 442 Запишіть за дві хвилини якнайбільше прислів’їв чи приказок, до складу яких входили б займенники. 443 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть займенники як члени речення. Визначте усно рід і число цих слів. 1. Çëàñêàâñÿ äîëå íàä ìîїì íàðîäîì, ùîá âіí íå äàâñÿ çíіâå÷èòü1 ñåáå! (Ë. Êîñòåíêî). 2. Ïðîùàé ìіé çîøèòå! Ñïàñèáі òîáі äðóæå ùî òè äóìîê 1

Çíіâå÷èòè – (ðîñ.) èçóðîäîâàòü.

191

Óçàãàëüíåííÿ i ñèñòåìàòèçàöiÿ РОСІЙСЬКОЮ ïåðåäî ìíîé íàäî ìíîé ñî ìíîé ê âàì

УКРАЇНСЬКОЮ ïåðåäі ìíîþ íàäі ìíîþ çі ìíîþ äî âàñ

ìîїõ íå âіäöóðàâñü (Â. Ñèìîíåíêî). 3. Òðåíåð ñëóõàâ ñâîãî ó÷íÿ íå ïåðåïèíÿþ÷è é ñëîâîì (Í. Áі÷óÿ). 4. Çîâñіì íåäàëå÷êî çàñêðåêîòàëà ñîðîêà âèäíî óãëåäіëà ïðîñòîâîëîñîãî âåðøíèêà à ìîæå çàïðèìіòèëà é êîãîñü іíøîãî (Â. Øêëÿð).

ІІ. Провідміняйте усно виділені сполучення.

444

Спишіть, розкриваючи дужки. Розберіть за будовою виділені слова.

ßêèé(ñü), õòî(íåáóäü), áóäü(äî)÷îãî, (äå)ùî, êàçíà(íà)÷îìó, àáè(â)êîãî, ñêіëüêè(íåáóäü), (êàçíà)ùî, (àáè)÷îãî, (áóäü)õòî, (äå)õòî, áóäü(ó)êîãî, (õòîçíà)÷èé, (áóäü)ÿêîї, áóäü(ç)÷èì, (áóäü)ùî, äå(ç)êèì, õòîçíà(â)êîãî, (àáè) êèì, íі(äî)÷îãî, (áóäü)ùî, ÿêîìó(íåáóäü), (íі)ÿêèé, (íі)êîìó, íі(äî)êîãî.

§ 33. ÌÎÐÔÎËÎÃІß. ÎÐÔÎÃÐÀÔІß (ÏÐÈÑËІÂÍÈÊ)

ПРИГАДАЙМО. На які розряди за значенням поділяють прислівники?

445 Перекладіть і запишіть речення українською мовою. Підкресліть прислівники як члени речення. Яка роль цих слів у тексті? Ðàçíîé áûâàåò ïîãîäà çèìîé. Âå÷åðîì íåïðåñòàííî ìåëà âüþãà. Íî÷üþ âäðóã ïîõîëîäàëî. Êîãäà óòðîì ñîøëî ñîëíöå, âñё âîêðóã èçìåíèëîñü, çàñâåòèëîñü ïîä åãî îðàíæåâûìè ëó÷àìè. Ñíåã ñêðèïåë ïîä íîãàìè, âðîäå êàê âîñïåâàë âåñёëóþ ïåñåíêó (À. Âîëêîâà). СЛОВНИЧОК Непрестанно – (укр.) безперестáнно; воспевать – (укр.) тут: виспíвувати.

446 КОЛО ДУМОК. Чим прислівники відрізняються від іменників і прикметників? А що спільного між прислівниками й службовими словами? 447

І. Прочитайте текст. У якому стилі його написано? Обґрунтуйте свою відповідь.

ÐÀÍÎÊ Äðіìàâ ó ïåðåäñâіòàíêîâіé òèøі ìîëîäèé ñàä. Ðîçëîãі ÿáëóíі âàæêî âèñіëè äî ñàìîї òðàâè, ñðіáëÿñòîї âіä ãóñòèõ ðîñ, áî âæå ïëîäè, òóãі é çåëåíі, çàâáіëüøêè ç êóðÿ÷å ÿéöå, ïðèòÿãóâàëè їõ äîíèçó; ñèçîëèñòі ãðóøі, âèëàøòóâàíі ðіâíåíüêèìè ïіðàìіäàìè, öíîòëèâî õîâàëè îêðóãëі ãðóøêè â ãóñòîìó ëèñòі; äðіáíåíüêі ñëèâè, íåâèñîêі, îêðóãëі, òåæ âìіëî ìàñêóâàëè çåëåíі êóëüêè ñåðåä ãіëëÿ. Ùå íå íàñòóïèâ ÷àñ ñàäîâі âіäâåðòî é çóõâàëî õèçóâàòèñÿ ñâîїìè ùåäðèìè äàðàìè. Íåâèäèìèé îäóä äåñü õóäóäóêàâ íàñòèðëèâî. Øïà÷êè ïðóäêî áіãàëè â òðàâі, їì íàâіòü ñïіâàòè áóëî íіêîëè, âèëîâëþâàëè çìîêðіëó âіä ðîñè, çíåñèëåíó é çàñïàíó ìîøâó; áàðâèñòà іâîëãà ïðîíåñëàñÿ íàä ñàäîì ìåòåîðîì і çíèêëà â äàëåêîìó ñîñíîâîìó áîðó. Äåñü çà õàòîþ çàêóêóðіêàâ ïіâåíü, Іíåñà ç íèì ïåðøèì ó÷îðà çàçíàéîìèëàñÿ íà ïîäâіð’ї; âåëèêèé òàêèé, áóðÿêîâî-÷åðâîíèé, ïîðîäèñòèé, íà ìіöíèõ æîâòèõ ëàïàõ, âіí ââі÷ëèâî ïîêëîíèâñÿ їé (Þ. Çáàíàöüêèé). 192

Óçàãàëüíåííÿ i ñèñòåìàòèçàöiÿ ІІ. Виконайте завдання до тексту. 1. Випишіть словосполучення з прислівниками. Поставте усно питання від головного слова до залежного та визначте розряд прислівника за значенням. 2. Утворіть усно від виділених слів форми вищого й найвищого ступенів порівняння. 3. Доберіть синоніми й антоніми до виділених слів. 4. Визначте вид за будовою останнього речення, накресліть його схему.

448 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Прочитайте по черзі прислівники вголос, правильно наголошуючи їх. Виділені слова розберіть за будовою. Чи мають прислівники закінчення? Àáèÿê, íà÷èñòî, çàòåïëà, ïîñåðåäèíі, ïî÷àñòè, ïîïåðåäó, ïî-íîâîìó, âåðõè, çîâñіì, çäàëåêó, çäàâíà, äîâіêó, çîïàëó, çîçëà, çîñëіïó, íàâìèñíå, íàïåðåêіð, ïî-òâîєìó, áіãîì, äîïіçíà.

Прислівники треба відрізняти від однозвучних сполучень прийменника з іншими частинами мови, які пишемо окремо. ПОРІВНЯЙМО:

Ïðèñëіâíèêè

Іíøі ÷àñòèíè ìîâè

íàäâîðі Íàäâîðі øâèäêî ñòåìíіëî.

íà äâîð (ïðèéì. + іì.) Äðîâà ëåæàëè íà äâîðі áàáóñèíîї õàòè.

çãîðè Ñïîñòåðіãàëè çãîðè.

ç ãîðè (ïðèéì. + іì.) Àëüïіíіñòè ñïóñêàëèñÿ ç ãîðè.

âäåíü Çàêіí÷èëè ðîáîòó âäåíü.

â äåíü (ïðèéì. + іì.) Ïîáà÷èëèñÿ â äåíü çóñòðі÷і.

íàïàì’ÿòü Âèâ÷èâ âіðø íàïàì’ÿòü.

íà ïàì’ÿòü (ïðèéì. + іì.) Áàáóñÿ ñêàðæèòüñÿ íà ïàì’ÿòü.

ïîâîëі Ðі÷êà òå÷å ïîâîëі, ñòèõà.

ïî âîëі (ïðèéì. + іì.) ×è ïî âîëі ñâîїé, ÷è ïî íåâîëі?

ïî-íîâîìó Òåïåð æèâåìî ïî-íîâîìó.

ïî íîâîìó (ïðèéì. + ïðèêì.) Òóðèñòè ïіøëè ïî íîâîìó ìîñòó.

âäâîõ Âîíè âäâîõ øâèäêî ïðèáіãëè.

â äâîõ (ïðèéì. + ÷èñë.) Æèëè â äâîõ êіìíàòàõ.

óïåðøå Âіí ïðèїõàâ äî íàñ óïåðøå.

ó ïåðøå (ïðèéì. + ÷èñë.) Ïîñòóêàâ ó ïåðøå âіêíî.

449

Спишіть, знімаючи риску. Поясніть написання.

Ïî/íîâîìó ìîñòó, çðîáèëè ïî/íîâîìó, âèâ÷èâ íà/ïàì’ÿòü, ñêàðæèòüñÿ íà/ïàì’ÿòü, ðàäіє ïî/äèòÿ÷îìó, ïî/äèòÿ÷îìó îáëè÷÷і, ñêëàëè ó/÷åòâåðî, ó/÷åòâåðî âіêîí, іøëè â/íîãó, âäàðèëè â/íîãó, ïіäíÿòè íà/ñìіõ, áà÷èòè íà/ñêðіçü, ïðèéòè çà/âèäíà, ïî/ïåðøå ÷èñëî, çíàòè ãåòü/÷èñòî, çðîáèòè ïî/ñâîєìó, çðîáèëè íà/ñîâіñòü, íà/áàãàòî êðàùå, âèéòè ç/äîìó, âñòàòè ðàíî/â/ðàíöі. 193

Óçàãàëüíåííÿ i ñèñòåìàòèçàöiÿ ПОРІВНЯЙМО:

РОСІЙСЬКОЮ ñ ãëàçó íà ãëàç ïëå÷îì ê ïëå÷ó òî÷ü-â-òî÷ü âñåãî-íàâñåãî åëå-åëå êñòàòè

УКРАЇНСЬКОЮ âі÷-íà-âі÷ ïëі÷-î-ïëі÷ òî÷í ñіíüêî; äîñòåìåííî âñüîãî-íà-âñüîãî ëåäü-ëåäü äî ðå÷і

450 І. Спишіть прислівники, знявши риску. Äî/ðå÷і, ëіâî/ðó÷, äå/òî, àáè/êóäè, ñ/ïîêîí/âіêó, äî/âïîäîáè, îäèí/â/ îäèí, ïëі÷/î/ïëі÷, ç/íàäâîðó, íà/â/êîëî, âі÷/íà/âі÷, íå/âïèííî, âî/єäèíî, ùî/âå÷îðà, ç/ðîäó/âіêó, â/öіëîìó, ðіê/ó/ðіê, íà/ïàì’ÿòü, ëþáî/äîðîãî, ÷àñòî/ãóñòî, âðÿäè/ãîäè, áåç/êіíöÿ/êðàþ, ç/äіäà/ïðàäіäà. ІІ. Поясніть лексичне значення виділених слів. Доберіть до них відповідники в російській мові.

451 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Прочитайте слова. Розподіліть між собою групи слів і продиктуйте їх одне одному. Перевірте правильність написання. 1. Ïіä ñèëó, ïіä ÷àñ, ðіê ó ðіê, â îñíîâíîìó, íà áіãó, áåç óïèíó, äî çàâòðà, âíàñëіäîê, íàäìіðó, íàä ñèëó, íàçàâòðà. 2. Íàçîâñіì, íàíіâåöü, íàíîâî, äî âïîäîáè, áåç ñìàêó, ïî ñóòі, íà ñàìîòі, ó ñòî êðàò, íà äèâî, äîâîëі, ïî ïðàâäі. 452 Складіть і запишіть невелике висловлення (4–6 речень) відповідно до запропонованої ситуації спілкування (на вибір), використавши прислівники. СИТУАЦІЯ А. До вашого класу прийшов новий учень, який проживав у іншій країні. Розкажіть йому стисло про Україну; висловіть своє зацікавлення особливостями країни, з якої він прибув. СИТУАЦІЯ Б. Ви перебуваєте в кімнаті з товаришем. Він переглядає фільм по телевізору. На іншому каналі незабаром почнеться передача, яку ви самі бажаєте подивитися. Умовте приятеля дати вам змогу переглянути передачу: – повідомте, що ви бажаєте дивитися саме ту передачу, та поясніть чому; – висловіть незгоду щодо його бажання дивитися іншу передачу; – запропонуйте прийнятне рішення, яке влаштує вас обох.

§ 34. ÌÎÐÔÎËÎÃІß. ÎÐÔÎÃÐÀÔІß (ÄІЄÑËÎÂÎ, ÉÎÃÎ ÎÑÎÁËÈÂІ ÔÎÐÌÈ) ПРИГАДАЙМО. 1. Які є форми дієслова? 2. Що таке дієприкметниковий і дієприслівниковий звороти?

453 І. Прочитайте текст. Визначте його мікротеми й обґрунтуйте поділ на абзаци. У якому стилі написано текст? ÁÎÁÐÈ-ÁÓÄІÂÅËÜÍÈÊÈ Áîáðè – äîáðі áóäіâåëüíèêè. Ñòâîðåíі íèìè íåâåëè÷êі ãðåáëі, ñèñòåìè çàãàò1 ðåãóëþþòü ðіâåíü âîäè â ìіñöÿõ ïîñåëåííÿ. Ïîñòіéíèé ðіâåíü âîäè 1

194

Çàãàòà – (ðîñ.) ïëîòèíà.

Óçàãàëüíåííÿ i ñèñòåìàòèçàöiÿ íåîáõіäíèé äëÿ çáåðåæåííÿ ïіäâîäíîãî ïîëîæåííÿ âèõîäіâ ç áîáðîâèõ õàòîê. Çàêðèòі âîäîþ âõîäè äî æèòëà çàõèùàþòü ðîäèíó áîáðіâ âіä õèæàêіâ. Áîáðîâі õàòêè é íàïіâõàòêè ñïðàâëÿþòü âåëèêå âðàæåííÿ. Öå êîíóñîïîäіáíі áóäîâè, ñêëàäåíі ç ãіëîê, ÿêі ìіöíî ñêðіïëåíі ãðóäêàìè ìóëó â ñóìіøі ç ðîñëèííèì êîðіííÿì, ñòåáëàìè. Áîáðè ìîæóòü çâàëèòè äîñèòü âåëèêі äåðåâà. Áîáåð ãðèçå ñòîâáóð ç óñіõ áîêіâ, óòâîðþþ÷è íà äåðåâі ãëèáîêèé êіëüöåâèé ïåðåõâàò. Çà íåâåëèêîãî ïîñèëåííÿ âіòðó äåðåâî ïåðåëàìóєòüñÿ é ïàäàє. Ãіëêè áîáðè їäÿòü, à ÷àñòèíè ñòîâáóðà âèêîðèñòîâóþòü äëÿ áóäіâíèöòâà àáî ðåìîíòó çàãàò і õàòîê (Çà Î. Þùåíêîì).

Áîáðè-áóäіâåëüíèêè íà áóëüâàðі Øåâ÷åíêà â Áðåñòі (Áіëîðóñü)

ІІ. Виконайте завдання до тексту. 1. Визначте, у якому часі вжито в тексті дієслова. Чи є дієслова наказового й умовного способу? 2. Наведіть приклади дієслів доконаного й недоконаного виду. 3. Доберіть 3 приклади особових дієслів. Визначте особу й число цих слів. 4. Знайдіть дієприкметники й дієприслівники. Чи входять вони до складу зворотів? 5. Укажіть дієслово в неозначеній формі (інфінітив). 6. Складіть усно за змістом прочитаного питальне речення, у якому було б дієслово в неозначеній формі.

454 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть дієслова, а також дієприкметникові й дієприслівникові звороти відповідно до їхньої синтаксичної ролі. 1. Òðåíåð ñëóõàâ ñâîãî ó÷íÿ íå ïåðåïèíÿþ÷è é ñëîâîì (Í. Áі÷óÿ). 2. І òіëüêè âîðîíè íå çâèêëі äî òèøі ãóðòîì ñóïåðå÷êè âåäóòü ãîëîñíі (Â. Ñêîìàðîâñüêèé). 3. Ïðèòðóøåíі іíåєì ëîçè òâîї çàìіòàþòü ñëіäè (À. Ì’ÿñòêіâñüêèé). 4. Çâåëàñü âåñåëêà íàä ïøåíè÷íèì ïîëåì ÿâèâøè â áàðâàõ íåïîâòîðíèé ñâіò (Â. Ñêîìàðîâñüêèé). 5. Ëþáîâ äî Âіò÷èçíè ïî÷èíàєòüñÿ ç ëþáîâі äî áåðіçêè áіëÿ ðіäíîї õàòè äî ñòåæèíè íà ãîðîäі âòîïòàíîї äèòÿ÷èìè íîãàìè (Ì. Ðèëüñüêèé). ІІ. Поясніть, чому не з виділеними словами пишемо окремо.

455 Перебудуйте подані речення так, щоб у них був дієприслівниковий зворот. Утворені речення запишіть. 1. ß âèїõàâ íà äîðîãó é ïîáà÷èâ ñòàðі-ïðåñòàðі äóáè. 2. Âіòåð çìіòàâ öіëі êó÷óãóðè ñíіãó é ïіäіéìàâ їõ äîãîðè. 456 Складіть і запишіть по одному реченню з дієсловом у таких формах: 1) особове; 2) безособове; 2) неозначена форма. Підкресліть дієслова відповідно до їхньої синтаксичної ролі. 195

Óçàãàëüíåííÿ i ñèñòåìàòèçàöiÿ 457 Спишіть речення. Знайдіть дієслова в неозначеній формі й підкресліть їх як члени речення. 1. Â Îëåêñàíäðà Ðåøåòíÿêà, áàãàòîðàçîâîãî ÷åìïіîíà Óêðàїíè, є ìðіÿ – ñòâîðèòè â ×åðêàñàõ Àêàäåìіþ êàðàòå (Ç Іíòåðíåòó). 2. Æèòè – öå çíà÷èòü äèõàòè, öå çíà÷èòü äіÿòè (Æ.-Æ. Ðóññî). 3. Ïòèöі çåëåíі ó ïіçíþ ïîðó ñïàòè çëåòіëèñü íà ñâіæèé ïîðóá (Ë. Êîñòåíêî). 4. Ïіñëÿ ïåðåãëÿäó âèñòàâè «Ñòî òèñÿ÷» ó ìåíå âèíèêëî áàæàííÿ ïðî÷èòàòè ï’єñè ÊàðïåíêàÊàðîãî (Ç ãàçåòè). 5. ß äіòîê ñâîїõ íàâ÷ó ëþáèòè òåáå, Óêðàїíî! (Â. Æóðàêіâñüêèé). У сучасній українській літературній мові, на відміну від російської, немає активних дієприкметників минулого часу із суфіксом -ш- (-вш-). Замість них використовуємо описові форми або дієприкметники із суфіксом -л-. Обмежені вживанням й активні дієприкметники теперішнього часу. Замість них також використовуємо описові форми. ПОРІВНЯЙМО:

Російською

Українською

потемневшее озеро уставшие люди выпавший снег говорящий

потемніле озеро стомлені люди сніг, що випав який говорить

458 Перекладіть і запишіть сполучення слів українською мовою. Поясніть особливості перекладу активних дієприкметників. Ïîãàñøèé êîñòёð, âûñîõøåå áåëüё, ïîòåìíåâøåå îçåðî, óãàñøàÿ çâåçäà, ðàñòóùèé íà óëèöå, óìûâàþùàÿñÿ êîøêà, ïðèáëèæàþùèéñÿ ïîåçä. 459 І. Уявіть, що ви вирішили залишити в соціальній мережі міні-коментар (обмінятися думками) на одну з поданих тем: «Молодь і сучасність», «Найважче – це творення самого себе». Напишіть текст на цю тему (3–4 речення), використавши щонайменше одне дієслово в неозначеній формі (інфінітив) та одне – умовного способу. ІІ. Послухайте висловлення ваших однокласників. Яке з них вам сподобалося найбільше?

§ 35. ÌÎÐÔÎËÎÃІß. ÎÐÔÎÃÐÀÔІß (ÑËÓÆÁÎÂІ ×ÀÑÒÈÍÈ ÌÎÂÈ) ПРИГАДАЙМО. Яку роль виконують службові частини мови?

460

І. Перекладіть і запишіть текст українською мовою.

Ãðîçà íàäâèãàëàñü. Âïåðåäè îãðîìíàÿ ëèëîâàÿ òó÷à ìåäëåííî ïîäíèìàëàñü èç-çà ëåñà íàäî ìíîþ, è ìíå íàâñòðå÷ó íåñëèñü äëèííûå ñåðûå îáëàêà. Ðàêèòû1 òðåâîæíî øåâåëèëèñü è ëåïåòàëè. Äóøíûé æàð âíåçàïíî ñìåíèëñÿ âëàæíûì õîëîäîì, òåíè áûñòðî ãóñòåëè. ß óäàðèë âîææîé ïî ëîøàäè, ñïóñòèëñÿ â îâðàã, ïåðåáðàëñÿ ÷åðåç ñóõîé ðó÷åé, âåñü çàðîñøèé ëîçíÿêàìè, ïîäíÿëñÿ âãîðó è âúåõàë â ëåñ. Äîðîãà âèëàñü ïåðåäî ìíîþ 1

196

Ðàêèòà (óêð. ðîêèòà) – íàðîäíà íàçâà äåÿêèõ âèäіâ âåðáè, âåðáîâèõ êóùіâ.

Óçàãàëüíåííÿ i ñèñòåìàòèçàöiÿ ìåæäó ãóñòûìè êóñòàìè îðåøíèêà, óæå çàëèòûìè ìðàêîì. ß ïðîäâèãàëñÿ âïåðёä ñ òðóäîì. Äðîæêè1 ïðûãàëè ïî òâёðäûì êîðíÿì ñòîëåòíèõ äóáîâ è ëèï, ïî ïðîäîëüíûì ãëóáîêèì ðûòâèíàì – ñëåäàì òåëåæíûõ êîëёñ (È. Òóðãåíåâ). СЛОВНИЧОК Лепетать – (укр.) белькотáти; орешникк – (укр.) ліщúна, горíшник; рытвина – (укр.) вибоїна. ІІ. Виконайте завдання до тексту. 1. Визначте частини мови виділених слів. 2. Знайдіть у тексті речення, у яких сполучник з’єднує однорідні члени. Поясніть розділові знаки в цих реченнях. 3. Укажіть сполучник, за допомогою якого з’єднано частини складного речення. Який це сполучник – сурядності чи підрядності? Поясніть розділові знаки в цьому реченні. 4. Випишіть три словосполучення з прийменниками, побудуйте схеми цих словосполучень. 5. Доповніть усно український варіант тексту 2–3 частками. Яка роль цих часток?

461 1) 2) 3) 4)

Складіть і запишіть такі речення:

ñïîíóêàëüíå іç ÷àñòêîþ; ñêëàäíîïіäðÿäíå іç ñïîëó÷íèêîì ïіäðÿäíîñòі; ïèòàëüíå іç ÷àñòêîþ òà ïðèéìåííèêîì; ñêëàäíîñóðÿäíå іç ùîíàéìåíøå äâîìà ïðèéìåííèêàìè.

462 КОЛО ДУМОК. Поясніть, чому в першому реченні виділене слово вважаємо прийменником, а в другому – прислівником. 1. Ïîáëèçó ñåëà ðîçêèíóâñÿ áåðåçîâèé ãàé. 2. Äåñü ïîáëèçó є äæåðåëî іç öіëþùîþ âîäîþ. 463 Відредагуйте сполучення й запишіть правильно. Одне сполучення (на вибір) уведіть у складне речення. Ïî âèíі âîäіÿ, ïіøîâ ïî ñïðàâàõ, ïëàí ïî ïðîâåäåííþ, çîøèò ïî ãåîãðàôії, àâòîáóñ ïî çàìîâëåííþ, ïðàöþє ïî âèõіäíèõ, çãîäèâñÿ ïðè óìîâі, äіÿëè çãіäíî íàêàçó, íå äèâëÿ÷èñü íà çàóâàæåííÿ, çðîáèâ ïðè æèòòі, ñïіëêóþòüñÿ íà äâîõ ìîâàõ, ñìіÿòèñÿ íàä ëåäàðåì, çíàòèñÿ â ôóòáîëі, ïî òåõíі÷íèì ïðè÷èíàì, ïðè áóäü-ÿêèõ îáñòàâèíàõ. 464 Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть сполучники сурядності однією рискою, а підрядності – двома. 1. Ç ìîðÿ äîëіòàâ òî ðåâ ïðèáîþ òî çàâèâàííÿ ñèðåíè (Îëåñü Ãîí÷àð). 2. Ñàäêè çàñíóëè ïðèãðіòі âîëîõàòèìè øàïêàìè à õàòè íàêðèòі ïîáіëåíèìè õóñòêàìè ñòðіõ óæå íå çíі÷óâàëèñÿ âіä âіòðÿíîї âîëîãè (Є. Ãóöàëî). 3. Â íåâîëі òÿæêî õî÷à2 é âîëі, ñêàçàòü ïî ïðàâäі, íå áóëî (Ò. Øåâ÷åíêî). 4. Íå ïëþé ó êðèíèöþ áî ç íåї ùå áóäåø ïèòè âîäèöþ (Íàð. òâîð÷іñòü). 5. ß âîëіâ áè ùîá öå ñêàçàâ õòîñü іíøèé (Ëåñÿ Óêðàїíêà). 6. Øêâàë іøîâ íåøèðîêîþ ïîëîñîþ íåñó÷è çà ñîáîþ õìàðè і çëèâó (Ì. Òðóáëàїíі). 1 2

Äðîæêè (óêð. äðîæêè) – íåâåëèêèé ëåãêèé äâîìіñíèé âіç. Õî÷à – (ðîñ.) õîòü, õîòÿ.

197

Óçàãàëüíåííÿ i ñèñòåìàòèçàöiÿ 465 Хто зможе перебудувати подане речення на якомога більше нових за допомогою часток? Ñîôіéêà ïðèâіòàëà ìàìó. 466 Перекладіть і запишіть речення українською мовою. Скористайтеся поданою нижче таблицею. Які з виділених слів прийменники, а які – частки? 1. Íå ñïàòü â òå÷åíèå ñóòîê. 2. Âñëåäñòâèå ñèëüíûõ äîæäåé ðåêà âûøëà èç áåðåãîâ. 3. Íàì ïðèøëîñü ïîáåñïîêîèòüñÿ íàñ÷ёò áèëåòîâ. 4. Ïîëёòû îòìåíèëè ââèäó ïëîõîé ïîãîäû. 5. Ïóñòü áóäóò ñ÷àñòëèâû âñå, âñå òâîè äðóçüÿ! (À. Ïóøêèí). 6. Ñìîãóò ëè èãðîêè èñïîëüçîâàòü âñå ñâîè êà÷åñòâà â ïîëüçó êîìàíäû? (Èç ãàçåòû). РОСІЙСЬКОЮ â òå÷åíèå äíÿ âñëåäñòâèå çàäåðæêè èç-çà îøèáêè èç-çà óãëà ââèäó ìîðîçîâ íàñ÷ёò âäîëü ñòåíû ïîíèìàþò ëè 467

УКРАЇНСЬКОЮ ïðîòÿãîì äíÿ óíàñëіäîê çàòðèìêè, ÷åðåç çàòðèìêó ÷åðåç ïîìèëêó ç-çà ðîãó çâàæàþ÷è íà, ç îãëÿäó íà, ÷åðåç ìîðîçè ïðî, ùîäî óçäîâæ ñòіíè, ïîïіä ñòіíîþ ÷è ðîçóìіþòü

Визначте частини мови виділених слів. Відповідь обґрунтуйте.

1. ß âèòêíóâñÿ ç-çà êóùіâ і ïðîñòî ïåðåä ñîáîþ ïîáà÷èâ ÷åòâåðî ãóñåíÿò і äâîõ ñòàðèõ ãóñåé (І. Áàãìóò). 2. Ó âіä÷èíåíèõ äâåðÿõ äîñâіòíіì ïàâóòèííÿì âèãîéäóâàâñÿ äèì, à íàçóñòðі÷ éîìó ïðîáèâàâñÿ òàêèé ñîíÿ÷íèé ïèëîê, íà÷å âіí òâîðèâñÿ â ïîðó ÿáëóíåâèõ âіäöâіòàíü (Ì. Ñòåëüìàõ). 3. Ñóâåíіð çðîáëåíî ïðîñòî, áåç îñîáëèâèõ ïðèêðàñ. 4. Ó ñàìіé õàòі ïðîñòî äâåðåé ñòîÿâ äóáîâèé ñòіë (Î. Êîñòåíêî). 5. Ïîïåðåäó áіëîþ ñòіíîþ ïіäâіâñÿ áіð (Ãð. Òþòþííèê). 468 Запишіть прийменники в три колонки залежно від написання: 1) разом, 2) окремо, 3) через дефіс. (Ïî)íàä, (ç)ïîìіæ, (ç)ìåòîþ, (іç)çà, (íà)âêðóãè, (ó)ïðîäîâæ, (ç)ïîñåðåä, (ïіä)÷àñ, âіäïîâіäíî(äî), (â)íàñëіäîê, (â)ðåçóëüòàòі. 469

Продовжте й запишіть речення. Які з виділених слів – сполучники? А яке –

частка?

1. ß óâàæíî ñëóõàþ ðîçïîâіäü, ïðîòå… 2. ß óâàæíî ñëóõàþ ðîçïîâіäü ïðî òå,… 3. ßê áè ìåíі õîòіëîñÿ… 4. ßêáè ìåíі õîòіëîñÿ… 470 І. Прочитайте, а потім запишіть під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. Íåâæå æ, ÷è òî òàê, îí êóäè, îñü ÿê, õіáà æ, ùî òî çà, êàçíà â ÷îìó, õòî á òî, êîìó á òî, ÿêáè æ òî, áîçíà-äå, ÿê-îò, âñå-òàêè, õòîçíà é õòî, áóäü 198

Óçàãàëüíåííÿ i ñèñòåìàòèçàöiÿ äëÿ ÷îãî, ñòіé-áî, òàê-îò, ùî-íåáóäü, áóäü-ÿê, íіáèòî, îñüäå, îñü äå, õòîçíàäå, іäè æ áî, îòàêèé-òî, êîìóñü, ÿêíàéâèùå, ùîìèòі, ãîäі-áî, ñõàìåíіòüñÿ æ áî, òàêè âèðіøèâ, âîíî á, âñå á òàêè, ùå é íå äóìàâ. ІІ. З двома словами (на вибір) складіть складносурядні речення.

471

Спишіть, розкриваючи дужки. Поясніть написання.

ßê(îò), ÷èòàâ(áè), іäè(áî), (ÿê)íàéøâèäøå, ïèøè(æ), âñå(æ)òàêè, âñå(òàêè), çíàþ(òàêè), (òàêè)çíàþ, (àáè)êîëè, ïîïðîñè(æ)áî, òà(é), íåíà÷åá(òî), ÷èòàâ(æå), çðîáè(íî), íàâðÿä(÷è) ïðèéäó, âñå(á)òàêè, òà(é)çíîâó, ÿê(òàêè), ùî(æ) äіÿòè, (÷è)ìàëåíüêèé, çà òå(æ) ïðîøó, îòæå(æ), ñêàæіòü(áî), âîíà(æ) òàêè. 472 І. Спишіть, розкриваючи дужки. Слова, які пишемо з не разом, розберіть за будовою. 1. (Íå)çíàþ÷è áðîäó, (íå)ëіçü ó âîäó (Íàð. òâîð÷іñòü). 2. Ñâіé äіì (íå)÷óæèé, іç íüîãî (íå)âèæåíóòü (Íàð. òâîð÷іñòü). 3. Ìåíі ïîëÿ çàäóìëèâî øåïòàëè ñâîї (íі)êèì (íå)ñïіâàíі ïіñíі (Â. Ñèìîíåíêî). 4. (Íå)ìàє ãіðøå, ÿê â (íå)âîëі ïðî âîëþ çãàäóâàòü (Ò. Øåâ÷åíêî). 5. Ðіäíà ìàòè ìîÿ, òè íî÷åé (íå)äîñïàëà (À. Ìàëèøêî). 6. Íåáî ñòàëî (íå)ñіðå, (íå)ïîïåëèñòå, à ñèâå (À. Ì’ÿñòêіâñüêèé). 7. (Íå)ïîðóøíî ñòîÿòü äåðåâà, çàãîðíåíі â ñóòіíü… (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 8. (Íå)ïîäàëіê ðàäіñíî é âåëè÷íî ëіòàëè æóðàâëі íàä ìîëîäèìè òðàâàìè… (Ê. Ìîòðè÷). 9. Øóêàéòå ïîñìіøêó Äæîêîíäè, âîíà (íі)êîëè (íå)ìèíå (Ë. Êîñòåíêî). ІІ. Пригадайте й запишіть 2–4 прислів’я чи приказки, у яких є частка не або ні.

§ 36. ÑÈÍÒÀÊÑÈÑ. ÏÓÍÊÒÓÀÖІß 473 І. Прочитайте текст. Про якого великого українця в ньому йдеться? Що, на вашу думку, допомогло композиторові успішно скласти іспит на звання академіка? ÂÅËÈÊÈÉ ÊÎÌÏÎÇÈÒÎÐ Âіí õîäèòü ç êóòêà â êóòîê íåâåëèêîї êіìíàòè – êëàñó àêàäåìії. Öå – åêçàìåí. Çà äâі ãîäèíè, íå âèõîäÿ÷è ç êіìíàòè (òåáå ïðîñòî çàìêíåíî), ïîâèíåí íàïèñàòè ìóçè÷íèé òâіð íàéñêëàäíіøîãî æàíðó: öåðêîâíі ÷îòèðèãîëîñíі àíòèôîíè1. Ìàêñèì ïіäõîäèòü äî ïðî÷èíåíîãî âіêíà. Ç ìàéäàíó äî íàéáëèæ÷èõ äâîðèù äîëіòàє àðîìàò ðîçêâіòëèõ ïåðñèêіâ. Ñåðåäèíà òðàâíÿ… …À òàì, óäîìà, íà Âêðàїíі, çàðàç öâіòóòü âèøíі, ñëèâè; ÿáëóíі – ìîâ íàðå÷åíі â íіæíî-ôіàëêîâіé ôàòі; ó áіëîìó øóìîâèííі ãðóøі; áäæîëè ãóäóòü… Áàòüêî õîäèòü ìіæ äåðåâàìè, êðîïèòü І. Ðєïіí. Óêðàїíñüêà õàòà їõ âîäè÷êîþ, ðîçâåäåíîþ ìåäîì, ùîá â ñ. Ïîêðîâñüêîìó 1

Àíòèôîí – ñïіâ, ùî âèêîíóþòü ïî ÷åðçі äâà õîðè àáî ñîëіñò і õîð.

199

Óçàãàëüíåííÿ i ñèñòåìàòèçàöiÿ ïàõëè äåðåâà, ùîá ïðèíàäæóâàëèñÿ áäæîëè. À ìàòè ñàäèòü áóðÿ÷êè é êâàñîëþ. Ðîçãèíàє ñïèíó é ìèìîõіòü ïîãëÿäàє íà øëÿõ: ÷è íå ñèí, áóâà, îòî їäå? Îé íå ñèí, ìàìî… Âіéíóëî â êіìíàòó ìåëîäієþ. Ëåäü óñòèãàє þíàê çàïèñóâàòè íà ïàïåðі. Âіäòàê óäàðèâ ïî êëàâіøàõ – і çàãðèìіëè, çàáðèíіëè ñòіíè àêàäåìії. Çàâìåðëî âñå íàâêîëî. Êîëè ÷åðåç ïіâãîäèíè Ìàêñèì çàãðàâ ñâîї àíòèôîíè, ÷ëåíè æóðі áóëè ïðèãîëîìøåíі. Óñі ìîâ÷àëè â çàöіïåíіííі. Éîìó íå äîâåëîñÿ ÷åêàòè ïіâäíÿ îöіíêè. Îñü ïіäâіâñÿ ñèâî÷îëèé ãîëîâà êîìіñії – ïàòðіàðõ àêàäåìії Àíòîíіî Ìàööîíі. Çà íèì – ÷ëåíè æóðі, ùå 30 ïîâàæíèõ êîìïîçèòîðіâ òà ìóçèêîçíàâöіâ. «Ñåíüéîðå Áåðåçîâñüêèé, – âèìîâèâ ãîëîâà, – îäíîñòàéíèì ðіøåííÿì æóðі âàì íàäàєòüñÿ çâàííÿ àêàäåìіêà. Âіòàþ âàñ, âåëèêîãî êîìïîçèòîðà íàøîãî ÷àñó». Áóëî öå 15 òðàâíÿ 1775 ðîêó (Çà Ñ. Ïëà÷èíäîþ, Þ. Êîëіñíі÷åíêîì). ІІ. Виконайте завдання до тексту. 1. Зіставте виділені речення. Які з них односкладні, а які – двоскладні? Обґрунтуйте свою думку. Які ще односкладні речення є в тексті? Визначте вид односкладних речень. 2. Випишіть два простих двоскладних речення (на вибір). Виконайте письмово їх синтаксичний розбір. 3. Випишіть з тексту два складних речення. Виконайте письмово їх синтаксичний розбір. 4. Визначте частини мови слів у реченнях першого абзацу.

474 І. Спишіть речення, підкресліть граматичні основи. У яких реченнях присудки складені? 1. Îñâі÷åíіñòü, ìèëîñåðäÿ, âåëèêîäóøíіñòü, ñïðàâåäëèâіñòü, ïîñòіéíіñòü і öíîòëèâіñòü – îñü öіíà íàøà і ÷åñòü (Ã. Ñêîâîðîäà). 2. Áóäóòü ñîëîäêî âіÿòü ìèíóëèì áіëі ÿáëóíі â íàøіì ñàäó (Â. Ñîñþðà). 3. ×èòàííÿ êíèãè – öå íіáè ðîçìîâà ç íàéêðàùèìè ëþäüìè ìèíóëèõ âіêіâ (Äåêàðò ( ). 4. Óñå, ùî íåîáõіäíå äëÿ æèòòÿ, ñòâîðþє ïðàöÿ (Іç æóðíàëó). 5. Êàçàâ âіí, ùî çåìëÿ íàøà äðåâíÿ і ëþä òóò ç äàâåí і äàâåí ïðîæèâàє (Óëàñ Ñàì÷óê). 6. ß ëþáëþ їõàòè íà ïîëå òîäі, ÿê íèâè çåëåíіþòü òà õâèëþþòüñÿ çåëåíèìè õâèëÿìè (І. Íå÷óé-Ëåâèöüêèé). ІІ. Складіть і запишіть одне речення зі складеним підметом й одне – зі складеним присудком.

475 Прочитайте речення, знайдіть і поясніть помилки в їхній будові. Відредагуйте усно речення. 1. Àíäðіé ñòîÿâ ó äâîðі, ÿêèé áóâ îãîðîäæåíèé ïàðêàíîì, і ÷åêàâ áðàòà. 2. Ó ñàäó áóëî áàãàòî ÿáëóê, ÿêі äóæå ëþáèâ õëîï÷èê, ÿêèé ùîëіòà ïðèїæäæàâ äî äіäóñÿ, ÿêèé ïðàöþâàâ ñàäіâíèêîì. 3. Äå ðàíіøå áóëà ñóøà, à òåïåð ãðàþòüñÿ õâèëі ìîðÿ. 4. Êàëèòêà øêîäóє íàéìèòîâі øìàòêà õëіáà, ÿêèé ïðàöþє íà íüîãî. 5. Íàéêðàùîþ âèñòàâîþ, ÿêі ÿ áà÷èâ, є «Çà äâîìà çàéöÿìè». 6. Çà òå, ùî âіí çàõâîðіâ, âіí ïðîïóñòèâ òðåíóâàííÿ. 7. Íà ñòіíі âèñèòü êàðòèíà, à ïîñåðåä êіìíàòè – êèëèì. 8. Ìè ïðàöþâàëè â ñàäó, äå ùîâåñíè ãíіçäóâàëèñÿ òàì ñîëîâ’ї. 9. Äіâ÷èíà äîâãî íå ñïіâàëà, і âîíà íå çìîãëà âçÿòè ó÷àñòü ó êîíöåðòі. 10. Îëüãà ïіäіéøëà äî òîãî ïîâîðîòó, íà ÿêîìó ñòîÿëà ëàâêà, ç ÿêîї âîíà ëþáèëà äèâèòèñÿ íà ìîðå. 200

Óçàãàëüíåííÿ i ñèñòåìàòèçàöiÿ 476 Перебудуйте подані складні сполучникові речення на безсполучникові й запишіть. Які речення – сполучникові чи безсполучникові – більш динамічні? 1. ßêùî äîáðå ïðàöþâàòèìåø, òî ÷åñòü і ñëàâó ìàòèìåø (Íàð. òâîð÷іñòü). 2. Íå øóêàé çàéöÿ â ãóùàâèíі ëіñó, áî âіí ñèäèòü íà óçëіññі (Íàð. òâîð÷іñòü). 3. Êîëè âіþòü âіòðè, òðèìàéñÿ; êîëè õëüîñêàє äîù, òåðïè (Çà Ã. Äóäêîþ). 477

Дайте відповіді на запитання вікторини.

ÌÎÂÎÇÍÀÂ×À ÂІÊÒÎÐÈÍÀ 1. ßêà ìîâà є äåðæàâíîþ â Óêðàїíі? 2. ßê íàçèâàєìî íàóêó ïðî ìîâó? 3. ßêèé ðîçäіë ìîâîçíàâñòâà âèâ÷àє ñëîâîñïîëó÷åííÿ é ðå÷åííÿ? 4. Ùî îçíà÷àє ñëîâî «ñèíòàêñèñ» ó ïåðåêëàäі ç ãðåöüêîї ìîâè? 5. ×è ìîæå ðå÷åííÿ ñêëàäàòèñÿ ëèøå ç îäíîãî ñëîâà? 6. ßêі ÷ëåíè ðå÷åííÿ íàçèâàþòü ãîëîâíèìè? 7. ßêå ñëîâî є ïðèñóäêîì ó ðå÷åííі Æèòè – äîáðó ñëóæèòè? 8. ßêèé ÷ëåí ðå÷åííÿ âіäïîâіäàє íà ïèòàííÿ êîìó? 9. Ðіçíîâèäîì ÿêîãî ÷ëåíà ðå÷åííÿ є ïðèêëàäêà? 10. ßêå çâåðòàííÿ ïðîïóùåíî â ðå÷åííі Äóøó é òіëî ìè ïîëîæèì çà íàøó ñâîáîäó і ïîêàæåì, ùî ìè, … , êîçàöüêîãî ðîäó? 11. Îäíîñêëàäíèì ÷è äâîñêëàäíèì є ðå÷åííÿ Ó õàòі ïàõíå õëіáîì? 12. Ùî îçíà÷àє ôðàçåîëîãіçì êèðïó ãíóòè? 478 ДВА – ЧОТИРИ – УСІ РАЗОМ. Поміркуйте, скільки частин є в реченні. Обґрунтуйте свою думку. Ãàðíî òàê âåñíîþ áðîäèòüñÿ Ïîìіæ ðîñÿíèõ îòàâ, Òàì, äå â íåáі çîðі ñõîäÿòüñÿ É ñÿє ìіñÿöü-çëàòîãëàâ, Äå, ïîâіðòå, ç äâîðó êîæíîãî Äî ñâіòàíêó ñïіâè ÷óòü,

Äå õìàðèíêè â íåáі ãîæîìó, ßê çàêîõàíі, ïëèâóòü, Äå òóìàí íàä ñòåïîì ñòåëåòüñÿ І áіëіє çà âåðñòó ×è ìåòåëèöÿ-õóðäåëèöÿ, À ÷è ÿáëóíÿ â öâіòó. Ã. Ìîãèëüíèöüêà

479 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть означення й обставини як члени речення. Доведіть, що всі ці речення – прості. 1. Ïîñòóïèâøèñü ÷åðãîâîìó îïîíåíòó ñòîëè÷íèé êëóá âіäñòàâ âіä âіöå÷åìïіîíà âæå íà øіñòü î÷îê (Ç Іíòåðíåòó). 2. Çâåëàñü âåñåëêà íàä ïøåíè÷íèì ïîëåì ÿâèâøè â áàðâàõ íåïîâòîðíèé ñâіò (Â. Ñêîìàðîâñüêèé). 3. Åêñïîçèöіÿ ïî÷èíàєòüñÿ îñü òóò ëіâîðó÷ õëîï÷èêó (Í. Áі÷óÿ). 4. Çàêîõàíèé ÿ çóïèíèâñÿ ïîñåðåä áіëî-ðîæåâî-áëàêèòíîãî äíÿ (Ì. Ñòåëüìàõ). 5. Çâè÷àéíà õìàðà ñіðà і îñіííÿ ïðîïèøå ðàïòîì áàðâè çîëîòі (Ë. Êîñòåíêî). 6. ×îâíà ïðèáèëî äî ÿêîãîñü ïіâîñòðîâà ïîðîñëîãî î÷åðåòîì (Ãð. Òþòþííèê). 7. Â Îëåêñàíäðà Ðåøåòíÿêà áàãàòîðàçîâîãî ÷åìïіîíà Óêðàїíè є ìðіÿ – ñòâîðèòè â ×åðêàñàõ Àêàäåìіþ êàðàòå (Ç Іíòåðíåòó). ІІ. Визначте усно частини мови в першому реченні.

201

Óçàãàëüíåííÿ i ñèñòåìàòèçàöiÿ 480

І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть граматичні основи.

1. Ëþäè îõî÷å ïîãîäæóþòüñÿ ç òèì, ùî òâåðäèòü їõíіé ïðèÿòåëü, àëå (íà)ïåðåä âîíè âіäêèäàþòü òå, ïðî ùî ãîâîðèòü (íå)ñèìïàòè÷íà äëÿ íèõ îñîáà àáî ñóïðîòèâíèê (І. Òîìàí). 2. Òîäі âіí ïî÷èíàâ ìðіÿòè, áî òіëüêè ìðіé éîìó (íå)âèñòà÷àëî, ùîá äіéòè âåðõîâèí ðàäîñòі, ÿêі âіäêðèâàëèñÿ ïåðåä íèì ó öі ãîäèíè (Ñ. Ñêëÿðåíêî). 3. Ñòðàøíі ñëîâà, êîëè âîíè ìîâ÷àòü, êîëè âîíè çíåíàöüêà ïðè÷àїëèñü, êîëè íå çíàєø, ç ÷îãî їõ ïî÷àòü, áî âñі ñëîâà áóëè óæå ÷èїìèñü (Ë. Êîñòåíêî). 4. Îñіííіé ðàíîê ïð(å,è) ñëóõàєòüñÿ, ÿê íà ãîðîäàõ øåðåõòÿòü ïîñòàðіëі ñîíÿõè, ÿê ó ñàäàõ ãóïàþòü ÿáëóêà, ÿê íà ðі÷öі òð(å,è)âîæèòüñÿ ïåðåëіòíà ïòèöÿ (Ì. Ñòåëüìàõ). 5. Ëþäè, ÿêі âåäóòü çäîðîâèé ñïîñіá æèòòÿ, äîòðèìóþòüñÿ ïðàâèë áå(ç,ñ)ïåêè íàâ÷àííÿ òà ïðàöі; à ëþäè, ÿêèì âëàñòèâà âèñîêà äóõîâíіñòü, çàëèøàþòüñÿ çäîðîâèìè äî ãëèáîêîї ñòàðîñòі (Іç æóðíàëó). ІІ. Побудуйте схеми складних речень. Визначте їхній вид за будовою.

481 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Приєднайте до частини «Пишається край дороги достигла шипшина» запропоновані варіанти завершення речення. Установіть відповідність між утвореними реченнями та їхнім видом (один вид речення є зайвим). Âàðіàíòè çàâåðøåííÿ ðå÷åííÿ 1 …і ïàõíóòü ðîñîþ ãàї íà îêîëèöі. 2 …ñòðі÷àє ç äàëåêîї äîðîãè ïòàõіâ. 3 …äàðìà ùî äàâíî íå áóëî äîùіâ. 4 …íàâіòü õîëîäíі ðàíêè її íå ëÿêàþòü. 482

Âèä ðå÷åííÿ À ïðîñòå ç âіäîêðåìëåíèìè ÷ëåíàìè Á ïðîñòå ç îäíîðіäíèìè ÷ëåíàìè Â ñêëàäíîïіäðÿäíå Ã ñêëàäíîñóðÿäíå Ä ñêëàäíå áåçñïîëó÷íèêîâå

Складіть і запишіть речення за трьома схемами (на вибір).

1. ( … ), [

], ( … ).

4. [

], і [

2. [ ] – [

5. [

], ( … ), ( … ) .

6. [

], [

3. [ 483

,( … ),

], ( … ).

], і [

І. Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Íàéêðàùå áóäå ÿêùî ïåðåä ïî÷àòêîì âèñòóïó äîêè ó âàñ ùå íåìàє âåëèêîãî ëåêòîðñüêîãî äîñâіäó âè íå ãîâîðèòèìåòå áàãàòî ç іíøèìè ëþäüìè à çîñåðåäèòåñÿ íà çìіñòі ñâîãî âèñòóïó. 2. Ëåêöіÿ ùî ñóïðîâîäæóєòüñÿ äåìîíñòðàöієþ ñëàéäіâ і ôіëüìіâ çðîçóìіëî âèêëèêàє áіëüøå çàöіêàâëåííÿ íіæ òà ïðîòÿãîì ÿêîї ëåêòîð êîðèñòóєòüñÿ ëèøå ñëîâåñíèì îïèñîì. 3. Ñëóõà÷і іíñòèíêòèâíî âіä÷óâàþòü ðіçíèöþ ÿêùî âîíà іñíóє ìіæ çîâíіøíüîþ âïåâíåíіñòþ ïðîìîâöÿ òà éîãî âíóòðіøíіì ïîáîþâàííÿì áðàêîì âіðè ó âëàñíі ñèëè. 4. Çàïàì’ÿòàéòå êðèòèêè ðîáëÿòü ïðîìîâöåâі ðіçíі çàêèäè ùî âіí íàäòî çàðîçóìіëèé äóæå áàãàòî ãîâîðèòü âèñëîâëþєòüñÿ çàíàäòî ïîíàóêîâîìó òîùî àëå ìàéæå íіêîëè íå äîðіêàþòü éîìó çà ñòèñëіñòü âèêëàäó (І. Òîìàí). ІІ. Запишіть у формі спонукальних речень на основі прочитаного два правила, яких має дотримуватися гарний промовець.

202

Óçàãàëüíåííÿ i ñèñòåìàòèçàöiÿ 484

І. Устан Установіть відповідність. Обґрунтуйте свою думку.

1 2 3 4 5

Ðîçäіëîâèé çíàê òèðå ïðè îäíîðіäíèõ ÷ëåíàõ ðå÷åííÿ òèðå ìіæ ïіäìåòîì і ïðèñóäêîì òèðå ïðè âіäîêðåìëåíіé ïðèêëàäöі òèðå ìіæ ÷àñòèíàìè ñêëàäíîãî ðå÷åííÿ òèðå íà ìіñöі ïðîïóùåíîãî ÷ëåíà ðå÷åííÿ

Ïðèêëàä À Îðà÷ òîðêíåòüñÿ äî êåðìà ðóêàìè – і íèâà äçâîíèòü òåìíèì ñðіáëîì ñêèá (Ì. Ñòåëüìàõ). Á І ïðè ïåêó÷îìó ñîíÿ÷íіì íіìáі – àíі êðàïëèíè äîùó (І. ×óìàê). Â Ìîÿ ïîãèáåëü – ìіé æå îáåðіã (Ë. Êîñòåíêî). Ã Ëåòèòü çåìëÿ – îáïå÷åíà ïåëþñòêà (Ë. Êîñòåíêî). Ä І çåìëÿ, і âîäà, і ïîâіòðÿ – óñå ïîñíóëî (Ì. Êîöþáèíñüêèé).

ІІ. Знайдіть складне речення з різними видами зв’язку. Побудуйте його схему.

À Çàâæäè ïðèєìíî áóëî çãàäóâàòè âñå, ùî çðîáèâ äîáðîãî, áî òіëüêè âîíî ââîäèòü íàñ ó êîëî іíøèõ ëþäåé, ðîáèòü їõ áðàòàìè, à íå ïðîñòî ñóñіäàìè (Â. Ñòóñ). Á Êîëè â ñåëі óñі ïîãàñíóòü âіêíà, êîëè é âîäà ó ðі÷öі çàñèíàє, îïіâíî÷і êðèëàòà ïòèöÿ âіùà äî ìåíå ó êіìíàòó çàëіòàє (Ñ. Æîëîá). Â Ìèíóëà íі÷, і ñîíöå áіëîãðèâå íåñå íà òðîñі îãíåííîìó äåíü, і áëèñêіòêè, øâèäêі òà ìåòóøëèâі, ñòðèáàþòü íà àñôàëüòі äå-íå-äå (Ñ. Ñèìîíåíêî). Ã Ùå òðèìàëèñü ïî ñàäêàõ ïіçíі ñëèâè і ïіçíіìè ÿáëóêàìè áóëî îáêèäàíî ãіëëÿ, ÿê ðàïòîâî ïіøîâ ñíіã (Є. Ãóöàëî). Ä Ðîçіëëÿëèñü ðі÷êîþ ñòðóìêè, òðå î÷èöі ñîí-òðàâà ñïðîñîííÿ, öâіòñåðïàíîê îäÿãëè ñàäêè – ãðіє êâіòåíü ëіòî ó äîëîíÿõ (Ë. Ãóäçü). ІІІ. Визначте, який вид підрядної частини можна додати до кожного фрагмента складного речення. Складіть і запишіть ці складнопідрядні речення.

1 2 3 4

Ôðàãìåíò ðå÷åííÿ Ñîíöå òàêå ÿñêðàâå, ... ×îâåí ïîâåðíóâ òóäè, ... Õîëîäíî ñòàëî ÷åðåç òå, ... Ðèáàëêè çóïèíèëèñÿ äëÿ òîãî, ...

Âèä ïіäðÿäíîї ÷àñòèíè À ìіðè і ñòóïåíÿ Á ìåòè Â ìіñöÿ Ã ç’ÿñóâàëüíà Ä ïðè÷èíè

485 І. Прочитайте висловлення. Поясніть, як ви його розумієте. Íà òâîєìó ëþäñüêîìó øëÿõó êàìіííÿ, ÿêå òè ïîâèíåí ïðèáðàòè, ùîá òèì, õòî éäå çà òîáîþ, áóëî ëåãøå (Â. Ñóõîìëèíñüêèé). ІІ. Поясніть уживання розділових знаків. Побудуйте схему речення. ІІІ. Складіть і запишіть речення із цитатою, використовуючи подане висловлення.

486 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть граматичні основи. 1. Òàì äå ó ðîñàõ ñòåëèòüñÿ òðàâà òè õîäèø íàä ðіêîþ òàєìíè÷å (Â. Ãðіí÷àê). 2. Òåïëèé ïîäèõ çèìè çóïèíèâñÿ íàéïåðøå íà ñíіãàõ і îñіëè ñíіãè (Ì. Âіíãðàíîâñüêèé). 3. Ïåðåä äîñâіòêîì âîâê íàñòîðîæèâñÿ çäàëåêó ïî÷óâñÿ ñêðèï êîëіñ ïî íåðіâíіé äîðîçі і çàïàõëî êіíüìè (Ì. Âіíãðàíîâ203

Óçàãàëüíåííÿ i ñèñòåìàòèçàöiÿ ñüêèé). 4. ßêáè íå ïðîìіíü, òåïëèé і ëàñêàâèé íå çåëåíіëè á ó äîëèíі òðàâè íå ðîçâèâàëèñÿ á і íå öâіëè ñàäè (Â. Ãðіí÷àê). 5. Íå çíàþ ÿ ùî áóäå ïіñëÿ íàñ â ÿêі ïðèðîäà óáåðåòüñÿ øàòè (Ë. Êîñòåíêî). 6. Ãîâîðèòè âñå ùî íàáіæèòü íà ÿçèê áåçãëóçäî (ß. Êîìåíñüêèé). 7. Ïàäà çіðêà ó ñèíü íåîçîðó ñâîїì ñÿéâîì îêðåñëèâøè íåáî (Ã. Äóäêà). 8. À íàø ñîëîâåéêî êîëè çàñïіâàє çäàєòüñÿ ñêðåñàє Äíіïðî (Ë. Çàáàøòà). 9. Íàéêðàùà ïîìèëêà òà ÿêîї ïðèïóñêàþòüñÿ â íàâ÷àííі (Ã. Ñêîâîðîäà). ІІ. Поясніть, як ви розумієте зміст останнього речення. Чи згодні ви з цим твердженням?

487

І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Побудуйте схеми.

1. Âíèçó áóâàє ùî ëіòàòè ñêëàäíî âãîðі æ íå çíàþòü äå ïîäіòè êðèëà (Î. Âîõ). 2. Ðîçïîâіäàþòü ëåãåíäè ùî êîëèñü ó äàâíèíó òóò äå òåïåð ðîçêèíóëîñü її ðіäíå ñåëî Êðóêîâå áóëà ïîëіñüêà ðіâíèíà íà ÿêіé ãóëÿëè âіòðè (Â. Êà÷êàí). 3. Îñü òóò ÿ âæå ïèëüíóþ öå æ òàêå ìiñöå äå íå òiëüêè çåìëÿ àëå é äåðåâî ïàõíå ãðèáàìè (Ì. Ñòåëüìàõ). 4. Âіäâåðòіñòü çàâæäè ÷èñòà ÿê ñëüîçà òà òðåáà çíàòè ç êèì âіäâåðòèì áóòè áî ïіäëіñòü ïіäіëëє òîáі îòðóòè і òè çіâ’ÿíåø ÿê òîíêà ëîçà (Â. Ãðіí÷àê). 5. Âèøíі âæå ïî÷àëè ÷åðâîíіòè і Âàäèì îãëÿíóâøè âèøíÿê çàëèøèâñÿ çàäîâîëåíèé öüîãî ëіòà âіí ïîїñòü âèøåíü äîñõî÷ó áî äÿäüêîâà ñàäèáà áóëà îáíåñåíà ìîëîäèì ðîäþ÷èì âèøíÿêîì (Þ. Çáàíàöüêèé). 6. À ìîæå êðóòèòüñÿ ãîëîâà ÷åðåç òå ùî òóò ó ïîëі òàê çàâçÿòî ñþð÷àòü êîíèêè øèðÿє âãîðі øóëіêà і â éîãî ïëàâíîìó ëüîòі âіä÷óâàєòüñÿ ïðè÷àєíà õèæіñòü òà ùå é íà÷å íåáî íå ñòîїòü íà ìіñöі à îáåðòàєòüñÿ íàâêîëî çåìëі (Є. Ãóöàëî). 7. Õìàðè ÿêі ç’ÿâëÿëèñÿ ïîòіì áóëî ïîñëàíî çäàâàëîñÿ äëÿ òîãî ùîá ïіäêðåñëèòè éîãî íåçâè÷àéíó òðîõè âèáëіäëó ñèíÿâó і ùîá ïîñèëàòè íà çåìëþ ñðіáíå ñÿéâî (Â. Øåâ÷óê). ІІ. Підкресліть і поясніть орфограми у виділених словах.

488 І. Прочитайте виразно вголос вірш. Поясніть, як ви розумієте зміст останнього речення. ÒÎÏÎËß Êîëè çàñíå, íåìîâ äèòÿ øàëåíå, Ãëèáîêå ìіñòî íåñïîêіéíèì ñíîì, Âîíà ïðèõîäèòü çäàëåêó äî ìåíå І øåëåñòèòü äî ìåíå ïіä âіêíîì, Ùîá ïîâåðòàâñÿ ÿ íà Óêðàїíó Ïëóãàìè ÷îðíîêðèëèìè îðàòü, І òîïîëÿòà â ïîëі ïîëèâàòü, І ïîëèâàòè çåìëþ òîïîëèíó…

Óêðàїíà. Ìàëþíîê Îëüãè Ëèñåíêî, 14 ðîêіâ

Áî éäóòü ëіòà áóðåìíîþ õîäîþ, Ðіçíèòè âàæêî ïóñòîöâіò îä öâіòó… І òîé ëþáîâ’þ ïîâíèòüñÿ äî ñâіòó, Õòî ðіäíó çåìëþ ìàє ïіä ñîáîþ… Ì. Âіíãðàíîâñüêèé

ІІ. Складіть і запишіть складне речення, увівши до нього всі виділені слова.

489 МІКРОФОН. Чим вам найбільше запам’ятався навчальний рік? Із яким настроєм ви йдете на літні канікули? 204

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ

Óðîêè ðîçâèòêó ìîâëåííÿ Òåìà 1. ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ ÏÐÎ ÌÎÂËÅÍÍß ÒÀ ÑÏІËÊÓÂÀÍÍß ПРИГАДАЙМО. Що таке мовлення й спілкування?

490 І. Прочитайте мовчки текст. Поясніть, як ви розумієте його заголовок. Як би ви відповіли на запитання, які поставив журналіст? ÊÓÐÈÒÈ? ÍÀ ÖÅ ÍÅÌÀЄ ×ÀÑÓ Óòðèìóþ÷èñü âіä êóðіííÿ òіëüêè îäèí äåíü, ìîæíà ñïðîáóâàòè íàçàâæäè âіäìîâèòèñÿ âіä öієї øêіäëèâîї çâè÷êè – ãîëîâíå çðîáèòè ïåðøèé êðîê. Çàçâè÷àé íà ðіøåííÿ âïåðøå çàêóðèòè âïëèâàþòü äðóçі, àëå íàñàìïåðåä – ñòàíîâèùå â ñіì’ї. ßêùî âäîìà êóðÿòü і öå íîðìà, òî äèòèíà ïðîñòî íå óÿâëÿє, ùî ìîæå áóòè іíàêøå. Ïіäëіòêè íàðіêàþòü1, ùî â øêîëàõ ìàëî ðîçïîâіäàþòü ïðî øêîäó êóðіííÿ – ôîðìàëüíі áåñіäè, âіä ÿêèõ æîäíîї êîðèñòі. Áóâàє, ó÷èòåëü ðîçêàæå ïðî øêîäó öèãàðêè, à ïіñëÿ öüîãî âèéäå íà øêіëüíå ïîäâіð’ÿ і çàêóðèòü. Òî ÿêèé ñåíñ ó éîãî ðîçïîâіäі? – ×îìó ïіäëіòêè êóðÿòü? – çàïèòàëè ìè øêîëÿðіâ. Âîëîäèìèð, 14 ðîêіâ: Íà ìîþ äóìêó, їì ïðîñòî íі÷èì çàéíÿòèñÿ! Ìàðèíà, 15 ðîêіâ: Ó íèõ ðіçíі ïðîáëåìè! Êàæóòü, ÿêùî çàêóðèø – çíіìåø ñòðåñ. Öå íåïðàâäà! – À õòî ìàє ðîçâ’ÿçóâàòè öþ ïðîáëåìó – ïіäëіòêè ñàìі, ÷è ïîòðіáíå âòðó÷àííÿ äîðîñëèõ? – ñòàâèìî íàñòóïíå çàïèòàííÿ. Âîëîäèìèð: Äîðîñëі áіëüøå çíàþòü, òîìó ïîâèííі іíôîðìóâàòè ïіäëіòêіâ ïðî âïëèâ øêіäëèâèõ çâè÷îê. Àëå äîðîñëі ñàìі íå çàâæäè ïîêàçóþòü äîáðèé ïðèêëàä! Âіêòîð, 16 ðîêіâ: ß ðàíіøå êóðèâ, à òåïåð ïîêèíóâ… Äîïîìîãëî òå, ùî çàõîïèâñÿ ôîòîãðàôієþ, çíіìàþ ôіëüìè – ÷àñó íåìàє íà äóðíèöі… Ìàðèíà: Ó ìîєї ïîäðóãè êóðèâ õëîïåöü, à òåïåð – íі. Âîíà íå íàáðèäàëà íàðіêàííÿìè, à ïðîñòî ïðèíîñèëà éîìó áðîøóðè ç ÿñêðàâèìè іëþñòðàöіÿìè ïðî øêîäó êóðіííÿ, і âіí ïåðåñâіä÷èâñÿ – ñïðàâäі íåáåçïå÷íî! Òàê äîñÿãíóòî ðåçóëüòàòó. Ëþäè çàäóìóþòüñÿ íàä ñâîїì çäîðîâ’ÿì, àëå їõ äî öüîãî òðåáà ïіäøòîâõíóòè! (Ç ãàçåòè). ІІ. Визначте тип і стиль мовлення тексту. Сформулюйте 2–3 запитання за змістом прочитаного. ІІІ. Опишіть ситуацію спілкування. Скористайтеся поданою нижче схемою. 1

Íàðіêàòè – (ðîñ.) ïåíÿòü; ñåòîâàòü.

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ Õòî âèñëîâëþєòüñÿ òà äî êîãî çâåðíåíå ìîâëåííÿ Ìåòà âèñëîâëåííÿ

Ìîâëåííєâà ñèòóàöіÿ

Îáñòàâèíè (ìіñöå, ÷àñ òîùî)

Òåìà é îñíîâíà äóìêà âèñëîâëåííÿ 491 І. Уявіть ситуацію: ви хочете написати замітку для шкільного сайту та повідомлення другу (подрузі), у яких маєте на меті розповісти про цікаву подію. Чи однаковими будуть ваші висловлення? Обґрунтуйте свою думку. ІІ. Уявіть, що вам треба розповісти друзям про свій похід у гори. У чому особливість цієї ситуації спілкування? Яким стилем мовлення ви скористаєтеся в цій ситуації? ІІІ. Поясніть, як впливає на мовлення ситуація, за якої воно відбувається. 492 І. Уявіть ситуації. Укажіть, у чому схожість і відмінність між ними. 1. Âè ïîâåðíóëèñÿ äîäîìó ïіñëÿ ïåðåãëÿäó êіíîôіëüìó, âàøі ðîäè÷і íå ïëàíóþòü іòè äî êіíîòåàòðó é äèâèòèñÿ éîãî. Âè õî÷åòå ïîäіëèòèñÿ âðàæåííÿì ïðî ôіëüì. 2. Âè ïîâåðíóëèñÿ äîäîìó ïіñëÿ ïåðåãëÿäó ôіëüìó, ÿêèé óæå äèâèëèñÿ âàøі ðîäè÷і, é õî÷åòå îáìіíÿòèñÿ âðàæåííÿìè. II. Визначте для кожної ситуації адресата й мету висловлення. Складіть за кожною з них усне висловлення. Чи однаковими вони будуть?

493 І. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Візьміть участь у діалозі (3–4 репліки) відповідно до названих ситуацій. Використайте слова мовленнєвого етикету. 1. Âè ïðîïîíóєòå ñâîþ äîïîìîãó â÷èòåëüöі ãåîãðàôії, ÿêà íåñå êàðòó. 2. Âè ïðîñèòå îäíîêëàñíèêà íàäіñëàòè âàì äîìàøíє çàâäàííÿ åëåêòðîííîþ ïîøòîþ. 3. Âè ïðîñèòå ïåðåõîæîãî ñêàçàòè, äå є íàéáëèæ÷èé áàíêîìàò. ІІ. Поясніть, до яких видів мовленнєвої діяльності ви вдавалися, виконуючи вправу. Скористайтеся поданою нижче схемою.

ÂÈÄÈ ÌÎÂËÅÍÍЄÂÎЇ ÄІßËÜÍÎÑÒІ Àóäіþâàííÿ

 îçíàéîìëþâàëüíå  âèâ÷àëüíå  êðèòè÷íå 206

×èòàííÿ

 îçíàéîìëþâàëüíå  âèâ÷àëüíå  ïåðåãëÿäîâå

Ãîâîðіííÿ

Ïèñüìî

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 494 І. Розгляньте комікс. Колективно прокоментуйте його (ситуація спілкування, тема, сюжет, художній задум, деталі, характери персонажів, що можуть відчувати персонажі в різні моменти тощо). ÌÐІß ÇÄІÉÑÍÈËÀÑß

ІІ. Складіть і розіграйте за коміксом діалог у розмовному стилі (5–7 реплік), який міг би відбутися між братом і сестрою. Дотримуйтеся вимог до мовлення. ІІІ. Складіть і запишіть невелику розповідь на основі коміксу. Уведіть у текст частину складеного діалогу.

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ ÂÈÌÎÃÈ ÄÎ ÌÎÂËÅÍÍß Çìіñòîâíіñòü

Ïîñëіäîâíіñòü

Ïîòðіáíî ïіäïîðÿäêîâóâàòè âèñëîâëåííÿ çàçäàëåãіäü âèçíà÷åíèì òåìі é îñíîâíіé äóìöі Ñëîâà ïîòðіáíî âèêîðèñòîâóâàòè âіäïîâіäíî äî їõíüîãî çíà÷åííÿ. Ðå÷åííÿ ñëіä áóäóâàòè òàê, ùîá íàéòî÷íіøå ïåðåäàòè çìіñò âèñëîâëþâàííÿ Äóìêè ñëіä âèêëàäàòè ÷іòêî é ïîñëіäîâíî

Ëîãі÷íіñòü

Äóìêè òðåáà âèêëàäàòè ëîãі÷íî

Äîðå÷íіñòü

Ñëіä âðàõîâóâàòè ñèòóàöіþ ñïіëêóâàííÿ, ãàðìîíіéíî ïîєäíóâàòè ñëîâà, ðå÷åííÿ Ïîòðіáíî ïðàâèëüíî äîáèðàòè, âèìîâëÿòè é ïèñàòè ñëîâà; ïðàâèëüíî áóäóâàòè ðå÷åííÿ é ðîçñòàâëÿòè ðîçäіëîâі çíàêè Òðåáà äîáèðàòè ñëîâà òà áóäóâàòè ðå÷åííÿ òàê, ùîá ÿêíàéêðàùå ïåðåäàòè äóìêó Ïîòðіáíî âæèâàòè ðіçíîìàíіòíі ñëîâà é ðå÷åííÿ, íå ïîâòîðþâàòè òèõ ñàìèõ ñëіâ

Òî÷íіñòü

Ïðàâèëüíіñòü Âèðàçíіñòü Áàãàòñòâî

Òåìà 2. ÓÑÍÈÉ ÑÒÈÑËÈÉ ÏÅÐÅÊÀÇ ÒÅÊÑÒÓ ÏÓÁËІÖÈÑÒÈ×ÍÎÃÎ ÑÒÈËÞ ПРИГАДАЙМО. Які основні ознаки публіцистичного стилю мовлення?

495

І. Прочитайте текст. Що в ньому вас зацікавило?

ÅÍÅÐÃÅÒÈ×ÍÈÉ ÕÀÊÀÒÎÍ1 Ó 2016 ðîöі Ìàëà àêàäåìіÿ íàóê Óêðàїíè ïðîâåëà Âñåóêðàїíñüêèé åíåðãåòè÷íèé õàêàòîí «Energy Hack». Ó÷íі 9–11-õ êëàñіâ ó ñêëàäі 7 êîìàíä þíèõ іíæåíåðіâ ñòâîðþâàëè åíåðãîåôåêòèâíі é åíåðãîîùàäíі ïðîåêòè. Ïåðåä øêîëÿðàìè áóëî ïîñòàâëåíî çàâäàííÿ ðîçðîáèòè òàêі ðіøåííÿ, ÿêі ìîæóòü çìіíèòè åíåðãîñïîæèâàííÿ â óñіé êðàїíі. Çà òðè äíі ó÷íіâñüêі êîìàíäè ìàëè ïіäãîòóâàòè âëàñíå ðіøåííÿ òà ìóëüòèìåäіéíó ïðåçåíòàöіþ, äå áóëî á âіäîáðàæåíî áіçíåñ-ìîäåëü öüîãî ðіøåííÿ. Ôîðìàò õàêàòîíó, âïåðøå îðãàíіçîâàíîãî ñàìå äëÿ øêîëÿðіâ, ïåðåäáà÷àâ ñòâîðåííÿ ïðîñòèõ ðîçðîáîê, ÿêі êîæåí ìîæå ðåàëіçóâàòè â ñåáå âäîìà. Ó÷íіâñüêі ïðîåêòè âèêëàäåíî â Іíòåðíåò äëÿ âіëüíîãî äîñòóïó. Êîìàíäà-ïåðåìîæåöü «Õî÷ó âñå çíàòè» ç Ëóãàíñüêà ïðàöþâàëà íàä іíòåëåêòóàëüíèì áóäèíêîì. Ó òàêîìó äîìі ñâіòëî, êîíäèöіîíóâàííÿ ïîâіòðÿ é âîäîïîñòà÷àííÿ êåðóєòüñÿ çà äîïîìîãîþ іíôðà÷åðâîíèõ òà óëüòðàçâóêîâèõ äàò÷èêіâ ðóõó. Æèâèòüñÿ òàêèé áóäèíîê âіä ñîíÿ÷íîї áàòàðåї. Ñâіé ïðîåêò êîìàíäà íàçâàëà «ÅêîHouse». «Ðîçðîáêà ÿê åíåðãîîùàäíà, òîáòî åêîíîìі÷íà, òàê і åêîëîãі÷íà. Íàøà óñòàíîâêà íå íàäòî äîðîãà, òîìó êîæíà äðóãà ñіì’ÿ ñïðîìîæíà âñòàíîâèòè 1

Õàêàòîí – çàõіä, ïіä ÷àñ ÿêîãî ó÷àñíèêè іíòåíñèâíî é çãóðòîâàíî ðàçîì ïðàöþþòü íàä ðîçâ’ÿçàííÿì ÿêîїñü ïðîáëåìè àáî ñòâîðåííÿì ÷îãîñü íîâîãî.

208

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ öþ ñèñòåìó ó ñâîїé äîìіâöі», – ðîçïîâіâ ó÷àñíèê êîìàíäè Ãåîðãіé Òàòàð÷åíêî. «Õî÷ó âñå çíàòè» çàïðîïîíóâàëà âèêîðèñòîâóâàòè â áóäèíêàõ «ðîçóìíèé» ïëіíòóñ – öå çâè÷àéíèé íà ïåðøèé ïîãëÿä äåðåâ’ÿíèé ïëіíòóñ, ó ÿêèé âèíàõіäíèêè âìîíòóâàëè äàò÷èê ðóõó òà ñâіòëîäіîäè, òîìó âіí ñâіòèòüñÿ, ðåàãóþ÷è íà íі÷íі ïîõîäåíüêè ìåøêàíöіâ äîìó. ßêùî ëþäèíà ïðîòÿãîì âîñüìè ñåêóíä íå ðóõàєòüñÿ, óñòàíîâêà âèìèÅíåðãîåôåêòèâíіñòü êàєòüñÿ. Òàêîæ øêîëÿðі ïðèäóìàëè, ÿê çàîùàäæóâàòè åëåêòðîåíåðãіþ, êîëè äî áóäèíêó çàâіòàëè ãîñòі. Äîñòàòíüî îáëàäíàòè äâåðі ñïåöіàëüíèì ëі÷èëüíèêîì – äâîìà äàò÷èêàìè, ÿêі ðàõóþòü ëþäåé íà âõîäі òà âèõîäі. Ñèñòåìà âìèêàє ñâіòëî â êіìíàòі, ùîéíî çàéøîâ ïåðøèé âіäâіäóâà÷, і âèìèêàє, êîëè її ïîêèíóâ îñòàííіé. Çà іäåþ «ÅêîHouse» ëóãàí÷àíè îòðèìàëè 10 òèñÿ÷ ãðèâåíü – òàêà âèíàãîðîäà çà ïåðåìîãó â õàêàòîíі. Êîìàíäà ïîëòàâöіâ ïðåçåíòóâàëà ïðîåêò òåïëîіçîëÿöії ôàñàäó áóäèíêó. Êðіì òîãî, ùî òàêà îñåëÿ ìàòèìå åñòåòè÷íèé âèãëÿä, âîíà áóäå çàõèùåíà âіä âïëèâó íåãàòèâíèõ êëіìàòè÷íèõ ôàêòîðіâ çîâíіøíüîãî ñåðåäîâèùà. Êîìàíäà ç Õåðñîíà «Ñâіòëå ìàéáóòíє» ïîêàçóâàëà, ÿê âèêîðèñòîâóâàòè òåïëîâі òðóáêè äëÿ îïàëåííÿ àáî íàãðіâó ïðèìіùåííÿ. Âîëèíÿíè êîíñòðóþâàëè ñîíÿ÷íó åëåêòðîñòàíöіþ ç ôîòîåëåìåíòàìè íà îñíîâі îêñèäó ìіäі é îêñèäó òèòàíó. Òàêà òåõíîëîãіÿ äåøåâøà çà òðàäèöіéíó ç âèêîðèñòàííÿì êðåìíієâèõ ïàíåëåé і áіëüø åêîëîãі÷íà: ôîòîåëåìåíòè ëåãêî óòèëіçóþòüñÿ òà ïåðåðîáëÿþòüñÿ. Êîìàíäà іç Æèòîìèðà ãîòóâàëà ïðîåêò åíåðãîîùàäíèõ ñâіòëîäіîäíèõ ëàìï і ñèñòåìó óïðàâëіííÿ îñâіòëåííÿì. Øêîëÿðі ç Äîíåöüêà çðîáèëè «Ñîíÿ÷íèé Ñòіðëіíã» – ñîíÿ÷íó åëåêòðîñòàíöіþ, à ó÷íі ç Äíіïðà ðåàëіçóâàëè ñèñòåìó êëіìàò-êîíòðîëþ äëÿ îïòèìàëüíîãî åíåðãîñïîæèâàííÿ â æèòëîâîìó áóäèíêó. Êðіì òåõíі÷íîї òà áіçíåñ-ñêëàäîâîї ïðîåêòó, æóðі îöіíþâàëî âìіííÿ ó÷àñíèêіâ ïðàöþâàòè â êîìàíäі é òå, ÿê ìіæ íèìè ðîçïîäіëåíî ïðîöåñè. Âèìîãîþ õàêàòîíó áóëà íàÿâíіñòü ìóëüòèìåäіéíîї іíñòðóêöії, ùîá æèòåëі Óêðàїíè çìîãëè ëåãêî âñòàíîâèòè çàïðîïîíîâàíèé ïðèñòðіé. Îðãàíіçàòîðè íîâîãî çàõîäó ïðàãíóëè çàëó÷èòè ÿêîìîãà áіëüøå òàëàíîâèòîї ó÷íіâñüêîї ìîëîäі äî íàâ÷àëüíî-ïðàêòè÷íîї äіÿëüíîñòі ç ïðîáëåì ðàöіîíàëüíîãî âèêîðèñòàííÿ òà çáåðåæåííÿ åíåðãії. І, ÿê áà÷èìî, öå çàâäàííÿ âäàëîñÿ âèêîíàòè (Іç ñàéòó Ìіíіñòåðñòâà îñâіòè і íàóêè Óêðàїíè). ІІ. Визначте тему й основну думку, тип і стиль мовлення тексту. ІІІ. Прочитайте текст удруге. Складіть його складний план. За планом стисло перекажіть прочитане (усно). Скористайтеся поданими нижче пам’ятками.

ПАМ’ЯТКИ ßê ïðàöþâàòè íàä ñòèñëèì ïåðåêàçîì 1. Ïðî÷èòàòè òåêñò, âèçíà÷èòè éîãî òåìó é îñíîâíó äóìêó, àäðåñàòà é ìåòó âèñëîâëåííÿ. 2. Âèäіëèòè â òåêñòі éîãî ÷àñòèíè (îñíîâíі òà äðóãîðÿäíі).

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 3. Âèçíà÷èòè, ÿêі ÷àñòèíè ìîæíà çíÿòè, ÿêі – îá’єäíàòè, à ÿêі – óçàãàëüíèòè. 4. Äіáðàòè óçàãàëüíþâàëüíі ñëîâà é ðå÷åííÿ. 5. Ïðî÷èòàòè òåêñò óäðóãå. 6. Ñêëàñòè ïëàí ïåðåêàçó. 7. Çà ïëàíîì ïåðåêàçàòè òåêñò (óñíî ÷è ïèñüìîâî). Ñïîñîáè óùіëüíåííÿ òåêñòó:  âіäêèäàííÿ äðóãîðÿäíîãî;  óçàãàëüíåííÿ ìàòåðіàëó øëÿõîì âèäіëåííÿ íàéâàæëèâіøèõ ôàêòіâ. Îðієíòîâíà ñõåìà ñêëàäíîãî ïëàíó І. Çà÷èí. ІІ. Îñíîâíà ÷àñòèíà. 1. 2. 3. ІІІ. Êіíöіâêà.

Òåìà 3. ÏÅÐÅÊËÀÄ 496

І. Перекладіть і запишіть текст українською мовою.

«ÓÊËІÍ ÒÎÁІ, ÇÅËÅÍÎÊÓÄÐÀ ÑÊÂÈÐÎ…» Âûäàþùèéñÿ óêðàèíñêèé ïîýò Ìàêñèì Ðûëüñêèé âåðíóëñÿ â Ñêâèðó. Â åãî ÷åñòü â ýòîì ãîðîäêå íà Êèåâùèíå íàçâàëè îäíó èç ñàìûõ áîëüøèõ óëèö. Ñëîâà, êîòîðûå âûíåñåíû â çàãîëîâîê è ïðèíàäëåæàò Ðûëüñêîìó, ñòàëè ýïèãðàôîì ê ïðàçäíèêó â ÷åñòü ïîýòà. Äåéñòâî ïîñåòèëè ÷ëåíû Íàöèîíàëüíîãî ñîþçà ïèñàòåëåé Óêðàèíû, èçâåñòíûå õóäîæíèêè. Âíóêà è ïðàâíóêà ïèñàòåëÿ Ìàêñèìà è Íàçàðà Ðûëüñêèõ âñòðåòèëè ïî äàâíåé óêðàèíñêîé òðàäèöèè – ñ ðóøíèêîì è êàðàâàåì. Â öåíòðå äåòñêîãî òâîð÷åñòâà, ãäå ïðîõîäèëè òîðæåñòâà, ãîðîæàíå äåëèëèñü âîñïîìèíàíèÿìè î ïèñàòåëå. Ó÷åíèêè ëèöåÿ äåêëàìèðîâàëè ïðîèçâåäåíèÿ, íàïèñàííûå Ðûëüñêèì, à ïîýòû èç Êèåâà ÷èòàëè ñîáñòâåííûå ñòèõè, ïîñâÿùёííûå Ñêâèðå (Ì. Êîëåñíèê; ãàçåòà «Ãîëîñ Óêðàèíû»). ІІ. Звірте свій переклад з поданим нижче. ІІІ. Зіставте вимову й написання виділених слів в обох мовах.

Переклад «ÓÊËІÍ ÒÎÁІ, ÇÅËÅÍÎÊÓÄÐÀ ÑÊÂÈÐÎ…» Âèäàòíèé óêðàїíñüêèé ïîåò Ìàêñèì Ðèëüñüêèé ïîâåðíóâñÿ äî Ñêâèðè. Íà éîãî ÷åñòü ó öüîìó ìіñòå÷êó íà Êèїâùèíі íàçâàíî îäíó ç íàéáіëüøèõ âóëèöü. Ñëîâà, ÿêі âèíåñåíі â çàãîëîâîê і íàëåæàòü Ðèëüñüêîìó, ñòàëè åïіãðàôîì äî ñâÿòà íà ÷åñòü ïîåòà. Íà äіéñòâî çàâіòàëè ÷ëåíè Íàöіîíàëüíîї ñïіëêè ïèñüìåííèêіâ Óêðàїíè, âіäîìі ìèòöі. Îíóêà òà ïðàâíóêà ïèñüìåííèêà Ìàêñèìà òà Íàçàðà Ðèëüñüêèõ çóñòðіëè çà äàâíüîþ óêðàїíñüêîþ òðàäèöієþ – ç ðóøíèêîì òà êîðîâàєì. Ó öåíòðі äèòÿ÷îї òâîð÷îñòі, äå ïðîõîäèëè óðî÷èñòîñòі, ãîðîäÿíè äіëèëèñÿ ñïîãàäàìè ïðî ïèñüìåííèêà. 210

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ Ó÷íі ëіöåþ äåêëàìóâàëè òâîðè, íàïèñàíі Ðèëüñüêèì, à ïîåòè ç Êèєâà ÷èòàëè âëàñíі âіðøі, ïðèñâÿ÷åíі Ñêâèðі (Ì. Êîëåñíèê; ãàçåòà «Ãîëîñ Óêðàїíè»). 497

І. Послухайте текст із голосу вчителя або однокласника.

ØÅÐËÎÊ ÕÎËÌÑ Ïðîñìàòðèâàÿ ñâîè çàïèñè î ïðèêëþ÷åíèÿõ Øåðëîêà Õîëìñà, ÿ íàõîæó â íèõ ìíîãî òðàãè÷åñêèõ ñëó÷àåâ. Ðàáîòàÿ èç ëþáâè ê ñâîåìó èñêóññòâó, ýòîò ñûùèê íèêîãäà íå áðàëñÿ çà ðàññëåäîâàíèå áóäíè÷íûõ ïðåñòóïëåíèé. Âîò îäíî èç òàêèõ äåë. Ïðîñíóâøèñü â îäíî àïðåëüñêîå óòðî, ÿ óâèäåë, ÷òî Øåðëîê Õîëìñ ñòîèò ó ìîåé êðîâàòè. Îáû÷íî îí ïîäíèìàëñÿ ñ ïîñòåëè ïîçäíî, íî ñåé÷àñ ÷àñû íà êàìèíå ïîêàçûâàëè ëèøü ÷åòâåðòü âîñüìîãî. «Âåñüìà ñîæàëåþ, ÷òî ðàçáóäèë âàñ, Óîòñîí», – ñêàçàë îí. ß óäèâëåííî ñïðîñèë: «×òî ñëó÷èëîñü?». Îêàçàëîñü, ÷òî ê íàì ïðèøëà êëèåíòêà è æäёò â ïðèёìíîé. ß áûñòðî îäåëñÿ, è ÷åðåç íåñêîëüêî ìèíóò ìû ñïóñòèëèñü â ãîñòèíóþ. Äàìà, îäåòàÿ â ÷ёðíîå, ïîäíÿëàñü ïðè íàøåì ïîÿâëåíèè. Îíà ïîäíÿëà âóàëü, è ìû óâèäåëè åё ïîñåðåâøåå ëèöî. Åé áûëî íå áîëüøå òðèäöàòè ëåò, íî â âîëîñàõ áëåñòåëà ñåäèíà (Ïî À. Ê. Äîéëó).

Îáêëàäèíêà óêðàїíñüêîãî âèäàííÿ êíèæêè «Ïðèãîäè Øåðëîêà Õîëìñà»

ІІ. Складіть план тексту (українською мовою). За планом усно перекладіть текст українською мовою. СЛОВНИЧОК Будничный – (укр.) будéнний; весьма – (укр.) вельми, дуже; гостиная я – (укр.) вітáльня; сыщикк – (укр.) детектив; приёмная я – (укр.) приймáльня.

498

І. Послухайте текст із голосу вчителя або однокласника.

ÂÎËÊÈ Î âîëêàõ õîäèò ìíîãî âûäóìàííûõ ðàññêàçîâ. Ãîâîðÿò î íàïàäåíèÿõ âîëêîâ íà ëþäåé, î ðàñòåðçàííûõ îäèíîêèõ ïóòíèêàõ íà çèìíèõ ïóñòûííûõ äîðîãàõ. Ñòðàøíûå ýòè ðàññêàçû âûäóìàíû. Âîëêè ñàìè áîÿòñÿ ÷åëîâåêà, à îïàñåí ÷åëîâåêó áåøåíûé âîëê, êàê îïàñíû è áåøåíûå ñîáàêè. Â òóíäðå ÿ âèäåë âîëêîâ, ïðåñëåäîâàâøèõ òàáóíêè ñåâåðíûõ îëåíåé. Âîëêè âûïîëíÿþò âîçëîæåííóþ íà íèõ ïðèðîäîé æåñòîêóþ, íî ïîä÷àñ è ïîëåçíóþ ðîëü. Èçâåñòíî, ÷òî íàõîäÿùèåñÿ ïîä îõðàíîé ÷åëîâåêà äîìàøíèå îëåíè ÷àñòî çàáîëåâàþò çàðàçíîé êîïûòíîé áîëåçíüþ è ïîãèáàþò. Ó äèêèõ îëåíåé ýòîé áîëåçíè íå íàáëþäàëè, ïîòîìó ÷òî ïðåñëåäîâàâøèå îëåíåé âîëêè óíè÷òîæàëè çàáîëåâøèõ æèâîòíûõ (Ïî È. Ñîêîëîâó-Ìèêèòîâó). ІІ. Складіть план тексту (українською мовою). За планом усно перекладіть текст українською мовою.

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ СЛОВНИЧОК Бешеный й – (укр.) скажéний; возложенный й – (укр.) поклáдений; заболевший й – (укр.) який захворів (почав хворіти); путник – (укр.) подорожній; растерзанный й – (укр.) роздéртий, пошматóваний.

Òåìà 4. ×ÈÒÀÍÍß ÌÎÂ×ÊÈ 499 І. Перегляньте текст і швидко знайдіть у ньому: 1) цитату; 2) власні назви; 3) речення, у яких зазначено рік певної події. ІІ. Прочитайте текст. Доберіть заголовок, який виражав би основну думку тексту. ÏІÄÏÐÈЄÌÖІ-ÏÀÒÐІÎÒÈ Çàâäÿêè äіÿëüíîñòі âіäîìèõ óêðàїíñüêèõ ïіäïðèєìöіâ ßõíåíêіâ і Ñèìèðåíêіâ â Óêðàїíі â ñåðåäèíі ÕІÕ ñòîëіòòÿ ïî÷àëè àêòèâíî ðîçâèâàòèñÿ áóðÿêîñіÿííÿ òà öóêðîâå âèðîáíèöòâî. Öóêðîâі çàâîäè ñòàëè ãîäóâàëüíèêàìè ñîòåíü òèñÿ÷ ðîáіòíèêіâ, äå â÷îðàøíі áåççåìåëüíі ñåëÿíè ç ðіçíèõ êóòî÷êіâ Ðîñіéñüêîї іìïåðії çíàõîäèëè çàðîáіòîê. Õàðàêòåðíî, ùî óìîâè ïðàöі ðîáіòíèêіâ і ñëóæáîâöіâ íà çàâîäàõ ôіðìè «Áðàòè ßõíåíêè é Ñèìèðåíêî» ïîðіâíÿÎ. Áåðåíäåé. Øåâ÷åíêî ÷èòàє íî ç іíøèìè ïіäïðèєìñòâàìè ñóòòєâî ñâîї òâîðè â êîëі ðîäèíè âіäðіçíÿëèñÿ. Ðîáîòà òàì îïëà÷óâàëàñÿ Ïëàòîíà Ñèìèðåíêà âèùå, íå áóëà òàêîþ âèñíàæëèâîþ, à êîæåí ïðàöіâíèê ìàâ ïåâíèé ñîöіàëüíèé çàõèñò. Óñі êîðèñòóâàëèñÿ áåçïëàòíîþ ëіêàðíåþ, ìàëè ïðàâî íàâ÷àòè äіòåé ó øêîëі é òåõíі÷íîìó ó÷èëèùі, âіäâіäóâàòè áіáëіîòåêó, õàð÷óâàòèñÿ â çàâîäñüêіé їäàëüíі é êóïóâàòè òîâàðè â ìіñöåâèõ ìàãàçèíàõ çà çíèæåíèìè öіíàìè. Ðîáіòíèêè, ÿêі ïðàöþâàëè òðèâàëèé ÷àñ, îòðèìóâàëè âіä ôіðìè ïåíñіþ, öèì ïðàâîì êîðèñòóâàëèñÿ é òі, ÿêі çàõâîðіëè íà ïіäïðèєìñòâі. Ìіæ êåðіâíèöòâîì çàâîäіâ і ðîáіòíèêàìè ïàíóâàëà àòìîñôåðà äîáðîçè÷ëèâîñòі, äîâіðè і âçàєìîðîçóìіííÿ. Íà÷àëüíèêè, ÿêі ñàìі âèéøëè ç êðіïàêіâ, çàâæäè øàíîáëèâî ñòàâèëèñÿ äî ñâîїõ ïіäëåãëèõ; і â ïîáóòі, і íà âèðîáíèöòâі ñïіëêóâàëèñÿ ç óñіìà ðіäíîþ óêðàїíñüêîþ ìîâîþ. Óêðàїíñüêîþ ìîâîþ íàâіòü ïèñàëèñÿ äîêóìåíòè. Óëіòêó 1859 ðîêó ãîðîäèùåíñüêі öóêðîâі çàâîäè òà ñàäèáó Ïëàòîíà Ñèìèðåíêà âіäâіäàâ Òàðàñ Øåâ÷åíêî. Ïîåò äî ãëèáèíè äóøі áóâ çâîðóøåíèé1 òàêîþ äіÿëüíіñòþ óêðàїíñüêèõ ïàòðіîòіâ. Ïіñëÿ ïîáà÷åíîãî é ïî÷óòîãî Âåëèêèé Êîáçàð íàïèñàâ íà äâåðÿõ ñèìèðåíêіâñüêîї îðàíæåðåї: Î ëþäè! Ëþäè íåáîðàêè! Íàùî çäàëèñÿ âàì öàðі? Íàùî çäàëèñÿ âàì ïñàðі? Âè æ òàêè ëþäè, íå ñîáàêè! Ïëàòîí Ñèìèðåíêî, äіçíàâøèñü ïðî ìàòåðіàëüíó ñêðóòó ïîåòà é ïðî òðóäíîùі ç âèäàííÿì «Êîáçàðÿ», çàïðîïîíóâàâ ñâîþ ôіíàíñîâó äîïîìîãó. Òàê, 1

212

Çâîðóøåíèé – (ðîñ.) ðàñòðîãàííûé.

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ îñòàííє ïðèæèòòєâå âèäàííÿ «Êîáçàðÿ» Ò. Øåâ÷åíêà (1860 ð.) áóëî çäіéñíåíî êîøòîì öüîãî áëàãîäіéíèêà, ÿêèé âèäіëèâ ïîåòó êðåäèò ó ðîçìіðі 1000 êàðáîâàíöіâ íà äóæå âèãіäíèõ óìîâàõ. Êðіì òîãî, Ñèìèðåíêî íà öþ ñóìó âèêóïèâ ëåâîâó ÷àñòêó âèäàííÿ é áåçêîøòîâíî ïîøèðèâ êíèæêó ñåðåä ïðàöіâíèêіâ ñâîїõ çàâîäіâ і ñåëÿí. Ìîëîäøèé áðàò Ïëàòîíà Ñèìèðåíêà, Âàñèëü Ñèìèðåíêî, óïðîäîâæ ï’ÿòäåñÿòè ðîêіâ ïіäòðèìóâàâ óêðàїíñüêó êóëüòóðó, ìèñòåöòâî, ëіòåðàòóðó Ðåíåò Ñèìèðåíêà – ñîðò òà íàóêîâі äîñëіäæåííÿ, âèäіëÿþ÷è ùîðі÷íî 10 ÿáëóê, íàçâàíèé íà ÷åñòü âіäñîòêіâ ïðèáóòêіâ çі ñâîãî öóêðîâîãî çàâîäó. Ïëàòîíà Ñèìèðåíêà Âàñèëü Ñèìèðåíêî íå øêîäóâàâ îñîáèñòèõ êîøòіâ íà ïіäòðèìêó ïðàêòè÷íî âñіõ óêðàїíñüêèõ äðóêîâàíèõ âèäàíü, ïðîâåäåííÿ âåëèêîìàñøòàáíèõ íàöіîíàëüíèõ àêòіâ і ùåäðó áëàãîäіéíіñòü äëÿ óêðàїíñüêîї ñòóäåíòñüêîї ìîëîäі. Áëàãîäіéíèê ïåðøèé ó Ðîñіéñüêіé іìïåðії çàñíóâàâ ôîíä ïіäòðèìêè óêðàїíñüêîї ëіòåðàòóðè, êóëüòóðè і íàóêè. Öÿ îðãàíіçàöіÿ íàäàâàëà ìàòåðіàëüíó äîïîìîãó áàãàòüîì ïèñüìåííèêàì. Ïåðåä ñìåðòþ ïіäïðèєìåöü çàïîâіâ âåñü ñâіé êàïіòàë і íåðóõîìå ìàéíî íà ñóìó ïîíàä 10 ìіëüéîíіâ êàðáîâàíöіâ óêðàїíñüêîìó íàöіîíàëüíîìó ðóõó. Óíіêàëüíà â іñòîðії Óêðàїíè ñïіâïðàöÿ äіÿ÷іâ êóëüòóðè, íàóêè, ëіòåðàòóðè ç ïіäïðèєìöÿìè, çàïî÷àòêîâàíà ôіðìîþ «Áðàòè ßõíåíêè é Ñèìèðåíêî», äàëà á çíà÷íî áіëüøі ðåçóëüòàòè і òðèâàëà á äîâøå, ÿêáè íå áóëà ðîçòîïòàíà é çíèùåíà öàðñüêèì ñàìîäåðæàâñòâîì. Íàöіîíàëüíî-ïàòðіîòè÷íà äіÿëüíіñòü âëàñíèêіâ ôіðìè çàâæäè áóëà ïіä ïèëüíîþ óâàãîþ âëàäè é êâàëіôіêóâàëàñÿ ÿê âåëüìè íåáåçïå÷íà äëÿ Ðîñіéñüêîї іìïåðії òà ñàìîäåðæàâñòâà. Äëÿ çíèùåííÿ ïðîìèñëîâöіâ1 і їõ äіòèùà – âåëè÷åçíèõ öóêðîâèõ çàâîäіâ – âëàäà çàñòîñóâàëà âñі ïîñèëüíі ìåòîäè: øàíòàæ, êðàäіæêè, ïîçáàâëåííÿ êðåäèòіâ, ïîëіöåéñüêі ðåïðåñèâíі çàõîäè. Ïіñëÿ àðåøòó é ïîäàëüøîãî çàñëàííÿ äî Ñèáіðó ñèíà Ïëàòîíà Ñèìèðåíêà òà ñòðàòè Àíäðіÿ Æåëÿáîâà (çÿòÿ Ñåìåíà ßõíåíêà) äîëþ çàâîäіâ áóëî âèðіøåíî. Їõ ïðîäàëè íà çëàì, ïіäіðâàâøè åêîíîìі÷íі іíòåðåñè Óêðàїíè é çàëèøèâøè áåç ðîáîòè òèñÿ÷і ïðàöіâíèêіâ. Îòàê öàðñüêà âëàäà ðîçïðàâèëàñÿ ç ïåðøèìè óêðàїíñüêèìè ïðîìèñëîâöÿìèïàòðіîòàìè é çíèùèëà öåíòð íàöіîíàëüíîãî âіäðîäæåííÿ Óêðàїíè. Îäíà÷å óêðàїíñüêà êóëüòóðà é íàöіîíàëüíі іäåї ïðîäîâæóâàëè æèòè, îòðèìóþ÷è ìàòåðіàëüíó ïіäòðèìêó âіä Âàñèëÿ Ñèìèðåíêà é ñòâîðåíîãî íèì ôîíäó. Ïðîäîâæóâàëè ðîçâèâàòèñÿ â Óêðàїíі é áóðÿêîñіÿííÿ òà öóêðîâå âèðîáíèöòâî – ãàëóçі, ÿêі â íàøіé êðàїíі çàïî÷àòêóâàëè é ðîçâèíóëè âåëèêі ïіäïðèєìöі-ïàòðіîòè ßõíåíêè é Ñèìèðåíêè (Çà Ï. Âîëüâà÷åì). ІІІ. Виконайте тестові завдання.

Òåñòîâі çàâäàííÿ äëÿ îöіíþâàííÿ ÷èòàöüêèõ óìіíü і íàâè÷îê 1. Òåìó òåêñòó ïðàâèëüíî âèçíà÷åíî â ðÿäêó À Áëàãîäіéíіñòü – ïî÷åñíà äіÿëüíіñòü. Á Äіÿëüíіñòü ïіäïðèєìöіâ-ïàòðіîòіâ ßõíåíêіâ і Ñèìèðåíêіâ. Â Ðîçâèòîê öóêðîâîãî âèðîáíèöòâà â Óêðàїíі. Ã Ïіäòðèìêà ßõíåíêàìè é Ñèìèðåíêàìè óêðàїíñüêèõ ïèñüìåííèêіâ. 1

Ïðîìèñëîâåöü – (ðîñ.) ïðîìûøëåííèê.

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 2. Ó âñòóïíіé ÷àñòèíі òåêñòó éäåòüñÿ ïðî À ïіäòðèìêó áðàòàìè ßõíåíêàìè é Ñèìèðåíêàìè óêðàїíñüêîї êóëüòóðè Á âіäâіäóâàííÿ óëіòêó 1859 ðîêó ãîðîäèùåíñüêèõ öóêðîâèõ çàâîäіâ Ò. Øåâ÷åíêîì Â àêòèâíèé ðîçâèòîê â Óêðàїíі áóðÿêîñіÿííÿ òà öóêðîâèðîáíèöòâà çàâäÿêè äіÿëüíîñòі ßõíåíêіâ і Ñèìèðåíêіâ Ã çíèùåííÿ âëàäîþ öóêðîâèõ çàâîäіâ ôіðìè «ßõíåíêè é Ñèìèðåíêî» 3. Ïіäïðèєìöі ßõíåíêè é Ñèìèðåíêè ðîçâèâàëè îäíó ç ãàëóçåé ïðîìèñëîâîñòі, à ñàìå À õіìі÷íó Â õëіáîïåêàðñüêó Á ì’ÿñî-ìîëî÷íó Ã öóêðîâó 4. Ïðî áëàãîäіéíіñòü óñëàâëåíèõ óêðàїíöіâ іäåòüñÿ â ðå÷åííі À Öóêðîâі çàâîäè ñòàëè ãîäóâàëüíèêàìè ñîòåíü òèñÿ÷ ðîáіòíèêіâ, äå â÷îðàøíі áåççåìåëüíі ñåëÿíè çíàõîäèëè çàðîáіòîê. Á Ìіæ êåðіâíèöòâîì çàâîäіâ і ðîáіòíèêàìè ïàíóâàëà àòìîñôåðà äîáðîçè÷ëèâîñòі, äîâіðè і âçàєìîðîçóìіííÿ. Â Óëіòêó 1859 ðîêó ãîðîäèùåíñüêі öóêðîâі çàâîäè òà ñàäèáó Ïëàòîíà Ñèìèðåíêà âіäâіäàâ Òàðàñ Øåâ÷åíêî. Ã Öÿ îðãàíіçàöіÿ íàäàâàëà ìàòåðіàëüíó äîïîìîãó áàãàòüîì ïèñüìåííèêàì. 5. Ó òåêñòі ÍÅÌÀЄ ìіêðîòåìè À çíèùåííÿ öóêðîâèõ çàâîäіâ ôіðìè «Áðàòè ßõíåíêè é Ñèìèðåíêî» Á íàöіîíàëüíî-ïàòðіîòè÷íà äіÿëüíіñòü ßõíåíêіâ і Ñèìèðåíêіâ Â äîïîìàãà Ïëàòîíà Ñèìèðåíêà ó âèäàííі «Êîáçàð» Ò. Øåâ÷åíêà Ã Ïëàòîí Ñèìèðåíêî çàêëàäàє äåíäðàðіé і âåëè÷åçíèé ôðóêòîâèé ñàä 6. Ðîñіéñüêå ñàìîäåðæàâñòâî ïèëüíî íàãëÿäàëî çà äіÿëüíіñòþ ßõíåíêіâ і Ñèìèðåíêіâ, òîìó ùî âîíè À âèñòóïàëè çà ïîâàëåííÿ ñàìîäåðæàâñòâà Á ïіäòðèìóâàëè óêðàїíñüêèé íàöіîíàëüíèé ðóõ Â îòðèìóâàëè íàäçâè÷àéíî âåëèêі ïðèáóòêè âіä ñâîєї äіëüíîñòі Ã ñòâîðþâàëè êðàùі óìîâè ïðàöі äëÿ ðîáіòíèêіâ, íіæ іíøі ïіäïðèєìöі 7. Âåñü ñâіé êàïіòàë і íåðóõîìå ìàéíî Âàñèëü Ñèìèðåíêî çàïîâіâ íà À âèäàííÿ «Êîáçàðÿ» Ò. Øåâ÷åíêà Á ïіäòðèìêó óêðàїíñüêîãî íàöіîíàëüíîãî ðóõó Â áóäіâíèöòâî íîâèõ öóêðîâèõ çàâîäіâ Ã ðîçâèòîê íàóêè 8. Óìîâè ïðàöі íà çàâîäàõ ôіðìè «Áðàòè ßõíåíêè é Ñèìèðåíêî» îïèñàíî â ðå÷åííі À Ïðàöіâíèêè îòðèìóâàëè áіëüøó çàðïëàòó, íіæ íà іíøèõ ïіäïðèєìñòâàõ; ìàëè áåçïëàòíå ëіêóâàííÿ, îòðèìóâàëè ïåíñіþ. Á Ïðàöіâíèêè ìàëè áåçïëàòíå ëіêóâàííÿ é õàð÷óâàííÿ, àëå îïëàòà ïðàöі áóëà íèæ÷îþ, íіæ íà іíøèõ ïіäïðèєìñòâàõ. Â Ïðàöÿ áóëà âèñíàæëèâîþ é ìàëî îïëà÷óâàíîþ. 214

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ Ã Óìîâè ïðàöі áóëè òàêèìè ñàìèìè, ÿê і íà іíøèõ ïіäïðèєìñòâàõ êðàїíè. 9. Ùîá çíèùèòè ãîðîäèùåíñüêі öóêðîâі çàâîäè, âëàäà âäàëàñÿ äî À øàíòàæó, ðåïðåñèâíèõ çàõîäіâ, ïîçáàâëåííÿ êðåäèòіâ Á ïîçáàâëåííÿ ïðàâà âëàñíîñòі íà ìàéíî é çåìëþ Â ëіêâіäàöії ñïåöіàëüíîãî ôîíäó, çàñíîâàíîãî Âàñèëåì Ñèìèðåíêîì Ã çàáîðîíè ïðèéìàòè íà ðîáîòó ïðàöіâíèêіâ іç ñіëüñüêîї ìіñöåâîñòі 10. Íà äâåðÿõ ñèìèðåíêіâñüêîї îðàíæåðåї Ò. Øåâ÷åíêî íàïèñàâ: À Î ëþäè! Ëþäè íåáîðàêè! Íàùî çäàëèñÿ âàì öàðі? Á Ó÷іòåñÿ, ÷èòàéòå, і ÷óæîìó íàó÷àéòåñü, é ñâîãî íå öóðàéòåñü! Â Áîðіòåñÿ – ïîáîðåòå, âàì Áîã ïîìàãàє! Ã Ðåâå òà ñòîãíå Äíіïð øèðîêèé, ñåðäèòèé âіòåð çàâèâà. 11. Ïëàòîí Ñèìèðåíêî óñëàâèâñÿ çàâäÿêè äіÿëüíîñòі, ïîâ’ÿçàíіé, çîêðåìà, ç À ìèñòåöòâîì Â ïіäïðèєìíèöòâîì Á òîðãіâëåþ Ã ëіòåðàòóðîþ 12. Òèï ìîâëåííÿ ïðî÷èòàíîãî òåêñòó – À ðîçäóì Â ðîçïîâіäü Á îïèñ Ã ðîçïîâіäü ç åëåìåíòàìè îïèñó

Òåìà 5. ÎÏÎÂІÄÀÍÍß ÍÀ ÑÀÌÎÑÒІÉÍÎ ÎÁÐÀÍÓ ÒÅÌÓ ПРИГАДАЙМО. Які особливості оповідання? Як його будують?

500 І. Пригадайте оповідання, яке ви читали останнім часом. Визначте його тему, основну думку, пригадайте основних персонажів, особливості композиції. Чи сподобалося вам і чим саме це оповідання? ІІ. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Поділіться з однокласником (однокласницею) своїми міркуваннями щодо того, на які теми ви хотіли б написати оповідання. 501 І. Напишіть оповідання на самостійно обрану тему. Скористайтеся пам’яткою, поданою нижче. ІІ. Проаналізуйте в класі написані оповідання. Визначте кращі з них. Хто з учнів, на вашу думку, обрав найцікавішу тему для своєї роботи? ПАМ’ЯТКА ßê ïðàöþâàòè íàä îïîâіäàííÿì íà ñàìîñòіéíî îáðàíó òåìó 1. Îáðàòè òåìó, ç ÿêîþ íàéáіëüøå îáіçíàíі. 2. Ñôîðìóëþâàòè îñíîâíó äóìêó. 3. Âèçíà÷èòè, ÿêі æèòòєâі åïіçîäè, ôàêòè äіéñíîñòі ìîæóòü ëÿãòè â îñíîâó îïîâіäàííÿ. 4. Ïðîäóìàòè ñþæåò. ×è ìàòèìå îïîâіäàííÿ îáðàìëåííÿ? 5. Ïðîäóìàòè îïèñè, ÿêі âè âêëþ÷èòå â îïîâіäàííÿ (ÿêùî öå âіäïîâіäàє òåìі òà îñíîâíіé äóìöі). 6. Íàïèñàòè îïîâіäàííÿ. 7. Ïåðåâіðèòè íàïèñàíå.

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ Òåìà 6. ÄІÀËÎÃ 502 І. Прочитайте газетну статтю. Визначте стиль мовлення тексту. Чи зацікавила вас ця інформація? ÌÅÃÀÊÍÈÆÊÀ «UKRAINE. THE BEST» Îäíієþ ç íàéâèçíà÷íіøèõ ïîäіé íà Ëüâіâñüêîìó ôîðóìі âèäàâöіâ ó 2016 ðîöі, áåçïåðå÷íî, ñòàëà ïðåçåíòàöіÿ âåëåòåíñüêîї (îá’єìíîї é іíôîðìàöіéíî íàñè÷åíîї) ìåãàêíèæêè «Ukraine. The Best». Öå âèäàííÿ ïîçèöіþþòü ÿê íîâó åíöèêëîïåäіþ âіò÷èçíÿíîї êóëüòóðè, ÿê íàñè÷åíó ìîçàїêó іç ÷óäîâèõ îáëè÷ і ïðåêðàñíèõ ïîäіé, ùî âèçíà÷àþòü öþ ñôåðó ëþäñüêîї äіÿëüíîñòі. Îñîáè é ïîäії, ëþäè é äîëі, öèôðè é ôàêòè, îá’єäíàíі ïіä îáêëàäèíêîþ «Ukraine. The Best», ñïðàâäі âàæëèâі, çíàêîâі â ðіçíèõ õóäîæíіõ âèÿâàõ. Çàãàëîì, ïîíàä 120 ñåðéîçíèõ êóëüòóðíèõ ïåðñîí – âіä ëåãåíäàðíèõ ìàéñòðіâ äî ìîëîäèõ і çàâçÿòèõ ëіäåðіâ ãîñòðîñó÷àñíîї Îáêëàäèíêà êíèæêè êóëüòóðíîї òåðèòîðії – íàðåøòі çóñòðіëè«Ukraine. The Best» ñÿ. Ìèðíî, äðóæíî, áåçêîíôëіêòíî. Ëіíà Êîñòåíêî і Äìèòðî Øóðîâ, Іâàí Ìàð÷óê і Äæàìàëà, Âàëåíòèí Ñèëüâåñòðîâ і Ìàðіÿ Áóðìàêà, Ñâÿòîñëàâ Âàêàð÷óê і Âëàäèñëàâ Єðêî, Îêñàíà Çàáóæêî é Àíàòîëіé Êðèâîëàï, Àäà Ðîãîâöåâà é Іâàí Ìàëêîâè÷… Î÷і ðîçáіãàþòüñÿ, à ñåðöå ðàäіє: ÿê äîáðå, ùî âñі ìè òóò ñüîãîäíі çіáðàëèñÿ. Ðîáîòà íàä âèäàííÿì çàãàëîì òðèâàëà áëèçüêî òðüîõ ðîêіâ. Òîáòî âіä іìïóëüñó öіêàâîãî çàäóìó (îá’єäíàòè íàéêðàùèõ іç íàéêðàùèõ â îäíіé àêòóàëüíіé àðò-åíöèêëîïåäії) – àæ äî ôіíіøíîї ïðÿìîї, ÿêà ïåðåäáà÷àє, îáðàçíî êàæó÷è, òàêòèëüíі âіä÷óòòÿ òà çàïàõ äðóêàðñüêîї ôàðáè. Òèì ÷àñîì äðóêîâàíå âèäàííÿ – ëèøå ÷àñòèíà «Ukraine. The Best». Îñêіëüêè ñóïóòíèêàìè êíèæêè є Іíòåðíåò-ïîðòàë, іíøі ìåäіéíі ïðîåêòè. Çà çîâíіøíüîþ ôîðìîþ, çà âіçóàëüíèì âèêîíàííÿì – öå ïðîñóíóòèé Çàõіä, àêòóàëüíà Єâðîïà. À îñü â àâòîðñüêèõ òåêñòàõ, ùî ðîçêðèâàþòü õóäîæíі ñâіòè íàøèõ êóëüòóðíèõ ãåðîїâ, áåçïåðå÷íî, ïðîçèðàє îñîáëèâà óêðàїíñüêà іíòåëåêòóàëüíà ÷óòòєâіñòü, íåïðèõîâàíà íåáàéäóæіñòü àâòîðіâ äî ñâîїõ ïåðñîíàæіâ. Ñëіä ïіäêðåñëèòè, ùî àðò-åíöèêëîïåäіÿ íàéêðàùèõ іç íàéêðàùèõ â óêðàїíñüêіé êóëüòóðі – öå àâòîðñüêà âåðñіÿ òâîð÷îãî êîëåêòèâó «Ukraine. The Best». І â öüîìó âèïàäêó òåêñòè íàðîäæóâàëè, ìàáóòü, âèäàòíі êóëüòóðíі ïåðà êðàїíè äíÿ íèíіøíüîãî – ìèñòåöòâîçíàâöі1, êðèòèêè, æóðíàëіñòè. Òîáòî àâòîðè, ÿêі íå ëèøå «ñïîñòåðіãà÷і» òèõ ÷è іíøèõ êóëüòóðíèõ ïðîöåñіâ, à ÷àñòî é áåçïîñåðåäíі ó÷àñíèêè ñàìèõ ïðîöåñіâ. 1

216

Ìèñòåöòâîçíàâåöü – (ðîñ.) èñêóññòâîâåä.

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ Íîâå âèäàííÿ – öå ÿêіñíèé âèíàõіäëèâèé âèäàâíè÷èé åêñïåðèìåíò. Ñïðîáà «ñèíòåçó» ðіçíèõ íàïðÿìіâ-ôîðìàòіâ, îá’єäíàíèõ ïіä îäíієþ îáêëàäèíêîþ, – «Ukraine. The Best» (Ç ãàçåòè «Äçåðêàëî òèæíÿ»). ІІ. Уявіть, що ви брали участь у презентації книжки «Ukraine. The Best». Сформулюйте за текстом статті 5–6 запитань. Використовуючи ці запитання, складіть і запишіть діалог (12–14 реплік) за змістом прочитаного.

503 І. Визначте за ситуацією характер можливої розмови (офіційна/неофіційна), а також уточніть, між ким може відбуватися діалог. СИТУАЦІЇ. 1. Âàøà ñіì’ÿ ïëàíóє âіäïî÷èíîê íà âèõіäíі. 2. Âàø êëàñ ãîòóєòüñÿ äî òóðèñòè÷íîãî ïîõîäó. 3. Ñòàðøîêëàñíèêè äîïîìàãàþòü çáèðàòè âðîæàé ÿáëóê. 4. Ìàìà ïîâåðíóëàñÿ äîäîìó ïіñëÿ øêіëüíèõ áàòüêіâñüêèõ çáîðіâ. ІІ. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Візьміть участь в усному діалозі (12–14 реплік) відповідно до запропонованої ситуації (на вибір). Використовуйте репліки для підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету. ф

504

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Виконайте завдання одного з варіантів.

ВАРІАНТ А. Уявіть, що ви прийшли на фотовиставку, оглядаєте роботи. До вас підходить незнайомий хлопець (незнайома дівчина), ви бажаєте поспілкуватися з ним (нею), поділитися враженнями. Розподіліть ролі й візьміть участь в усному діалозі (12–14 реплік) на тему «Світлини» (виберіть самостійно аспект теми). ВАРІАНТ Б. Уявіть, що ви з однокласниками на екскурсії – відвідуєте одну з пам’яток архітектури. Напередодні ви зі своїми батьками відвідували іншу пам’ятку, а ще раніше дивилися цікаву передачу про єгипетські піраміди. Повертаючись після екскурсії додому, обмінюєтеся враженнями. Візьміть участь в усному діалозі (12–14 реплік) на тему «Дива архітектури» (виберіть самостійно аспект теми).

505 І. Визначте за ситуацією характер можливої розмови (офіційна/неофіційна). Поміркуйте, чому адміністративні правопорушення можуть передувати злочинам. СИТУАЦІЇ. 1. Ïîëіöåéñüêèé ðîçìîâëÿє çі øêîëÿðåì, ÿêèé ùîéíî ïîðóøèâ ïðàâèëà äîðîæíüîãî ðóõó (ïåðåéøîâ âóëèöþ íà ÷åðâîíèé ñèãíàë ñâіòëîôîðà). 2. Äåâÿòèêëàñíèê, ïóñòóþ÷è, ïîøêîäèâ çåëåíі íàñàäæåííÿ íà øêіëüíîìó ìàéäàí÷èêó. Äî øêîëÿðà ïіäіéøîâ ó÷èòåëü. 3. Áàòüêàì ñòàëî âіäîìî, ùî їõíіé ñèí-ñòàðøîêëàñíèê çіðâàâ òðîÿíäè íà ìіñüêіé êëóìáі. Õëîïåöü ïîâåðòàєòüñÿ äîäîìó. 4. Äåâ’ÿòèêëàñíèöÿ âñóïåðå÷ âèìîãàì áàòüêіâ ïîâåðíóëàñÿ äîäîìó íå î 20-é ãîäèíі, à î 22-é. 5. Äåâ’ÿòèêëàñíèöÿ ç ïîäðóãîþ ïðîãóëÿëè óðîêè, ùîá ïåðåãëÿíóòè íîâèé ôіëüì ó êіíîòåàòðі. Ç öієї ïðè÷èíè øêîëÿðêó âèêëèêàëà äî ñåáå â êàáіíåò äèðåêòîð øêîëè. ІІ. Складіть і запишіть діалог (8–12 реплік) відповідно до запропонованої ситуації (на вибір), дотримуючись норм мовленнєвого етикету.

506 Складіть і запишіть діалог (12–14 реплік) на одну із запропонованих тем: «Читацькі смаки», «Сучасна музика», «Проблеми сучасного міста», «Здорове харчування». При цьому: 1) виберіть самостійно аспект теми; 2) висловіть особисту позицію щодо обговорення її; 3) доберіть цікаві, переконливі аргументи на захист своєї позиції.

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ Òåìà 7. ÏÈÑÜÌÎÂÈÉ ÑÒÈÑËÈÉ ÏÅÐÅÊÀÇ ÒÅÊÑÒÓ ÏÓÁËІÖÈÑÒÈ×ÍÎÃÎ ÑÒÈËÞ 507 І. Прочитайте текст. Яку важливу проблему порушує журналіст? Чому вона потребує негайного вирішення? ÁÓÐØÒÈÍ ÍÀØÎЇ ІÑÒÎÐІЇ Ñîòíі âàãîíіâ, íàâàíòàæåíèõ êàðïàòñüêèì ëіñîì, ïåðåòèíàþòü1 êîðäîíè Óêðàїíè ùîìіñÿöÿ, ñîòíі ãåêòàðіâ ïîëіñüêèõ ëіñіâ êîïà÷і áóðøòèíó ïåðåòâîðþþòü íà ìàðñіàíñüêі ïóñòåëі, ëóãàíñüêі é äîíåöüêі ñòåïè âêðèâàþòüñÿ âóãіëüíèìè êîïàíêàìè, ç ðі÷îê âèìèâàєòüñÿ ïіñîê, äåãðàäóþ÷і óêðàїíñüêі ÷îðíîçåìè ç ðîêó â ðіê íå áà÷àòü ñіâîçìіíè é çàñàäæóþòüñÿ ñîíÿøíèêîì, ðàïñîì àáî ëþöåðíîþ. Âàðâàðñüêà ïñåâäîãîñïîäàðñüêà äіÿëüíіñòü äàâíî Ñêіôñüêèé ñòàí âæå ñòàëà îçíàêîþ ñüîãîäåííÿ é âè(îñòðіâ Õîðòèöÿ, Çàïîðіææÿ) éøëà çà ìåæі çäîðîâîãî ãëóçäó. Íà öüîìó òëі ãóáèòüñÿ ùå îäíà æàõëèâà ôîðìà ðîçãðàáóâàííÿ çàãàëüíîíàöіîíàëüíîãî íàäáàííÿ – òàê çâàíà ÷îðíà àðõåîëîãіÿ. Çåìëÿ Óêðàїíè áàãàòà íà ñâіä÷åííÿ äàâíüîї іñòîðії – çà òèñÿ÷і ðîêіâ ÷åðåç íàøі òåðåíè ïðîéøëè öèâіëіçàöії é àðõåîëîãі÷íі êóëüòóðè. Óñі âîíè çàëèøèëè òóò ñëіäè ñâîãî іñíóâàííÿ – àðõåîëîãі÷íі ìàòåðіàëè é àðòåôàêòè. Êîæíîãî ñåçîíó òèñÿ÷і äîñëіäíèêіâ âèâ÷àþòü àðõåîëîãі÷íі ïàì’ÿòêè, îòðèìóþ÷è íîâó íåîöіíåííó іíôîðìàöіþ ïðî íàøó іñòîðіþ. ×îðíі êîïà÷і çà äîïîìîãîþ ìåòàëîøóêà÷à çíàõîäÿòü ïðåäìåò, ÿêèé âèêîïóþòü іç øàðó ґðóíòó íàé÷àñòіøå ç ìåòîþ ïðîäàæó. Ôàêòè÷íî öåé ïðåäìåò âèðèâàєòüñÿ ç іñòîðії і âòðà÷àє 90 % ñâîєї іíôîðìàòèâíîñòі. Ïðè öüîìó íàçàâæäè íèùèòüñÿ ñàìà ïàì’ÿòêà àáî її ÷àñòèíà. Ðîçêðàäà÷і àðõåîëîãі÷íèõ ïàì’ÿòîê áóëè çàâæäè – âіä ÷àñіâ Ñòàðîäàâíüîãî Єãèïòó äî ñüîãîäåííÿ. Àëå íèíі öå ñâîєðіäíå õîáі íàáóëî õàðàêòåðó åïіäåìії, ó öüîìó áіçíåñі çàäіÿíî òèñÿ÷і ëþäåé. Áіëüøіñòü íå çíàє ïðî þðèäè÷íó âіäïîâіäàëüíіñòü і àáñîëþòíî âïåâíåíà ó ñâîїé áåçêàðíîñòі. Ó ñîöіàëüíèõ ìåðåæàõ іñíóþòü ÷èñëåííі ãðóïè êîïà÷іâ, äå ëþäè îáìіíþþòüñÿ çëî÷èííèì äîñâіäîì. Çàïîâіäíèê «Îëüâіÿ» Ñåðåäíüîñòàòèñòè÷íèé іíòåðíåò-àóê(Ìèêîëàїâùèíà) öіîí ìîæå çìàãàòèñÿ ç ôîíäàìè áàãàòüîõ іñòîðè÷íèõ ìóçåїâ. Ñåðåä íàéãó÷íіøèõ âèïàäêіâ ìèíóëîãî ðîêó – ïðîäàæ íà îäíîìó ç àóêöіîíіâ òðüîõ ñðіáíèõ ãëå÷èêіâ ÷àñіâ Ðèìñüêîї іì1

218

Ïåðåòèíàòè – (ðîñ.) ïåðåñåêàòü.

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ ïåðії. Ïðîäàâåöü – ÷îðíèé êîïà÷ çàçíà÷èâ ìіñöåì çíàõîäæåííÿ ñêàðáó òåðèòîðіþ Óêðàїíè. Îäèí іç ùàñëèâèõ âèïàäêіâ, ùî íàáóâ ìіæíàðîäíîãî ðîçãîëîñó, – öå іñòîðіÿ ç äàâíüîðóñüêèì ìå÷åì, êîíôіñêîâàíèì íà åñòîíñüêіé ìèòíèöі. 13 òðàâíÿ 2016 ðîêó ìå÷ ïîâåðíóëè â Óêðàїíó. Çâіñíî, іñíóþòü і âèïàäêîâі çíàõіäêè. Òîìó, ÿêùî äî âàøèõ ðóê ïîòðàïèëè ÿêіéñü àðõåîëîãі÷íі öіííîñòі, áóäü ëàñêà, îáîâ’ÿçêîâî çâåðòàéòåñÿ äî âіääіëåííÿ Îõîðîííîї àðõåîëîãі÷íîї ñëóæáè Óêðàїíè ó âàøîìó ðåãіîíі. Ñèòóàöіÿ ç ðîçãðàáóâàííÿì íàøîї іñòîðè÷íîї ñïàäùèíè âèìàãàє íåãàéíîї1 ðåàêöії íà ðіâíі äåðæàâíèõ îðãàíіâ. Õòî çíàє, ñêіëüêè äîðîãîöіííèõ çíàõіäîê íèíі âèâîçÿòü ç Óêðàїíè? Áóðøòèí íàøîї іñòîðії ìàє äîáðèé ïîïèò çà êîðäîíîì. Àëå ìàєìî ñõàìåíóòèñÿ: ñêіëüêè ìîæíà çàïëþùóâàòè î÷і íà ñïðàâäі òðàãі÷íó ñèòóàöіþ?! Ïåðåñòàíüìî, íàðåøòі, òîðãóâàòè іñòîðієþ ñâîєї çåìëі! (Çà І. Êîíäðàòüєâèì; ãàçåòà «Äçåðêàëî òèæíÿ»). ІІ. Виконайте завдання до тексту. 1. Визначте тему й основну думку прочитаного. 2. Доведіть, що текст є зразком публіцистичного стилю. 3. Визначте мікротеми, обґрунтуйте доцільність поділу на абзаци. 4. Укажіть тематичні речення й складіть складний план тексту. 5. Прочитайте ще раз текст. За планом стисло перекажіть текст (письмово).

508

Проаналізуйте свій переказ або перекази однокласників за поданим планом.

Ïëàí àíàëіçó ïåðåêàçó 1. 2. 3. 4.

×è ×è ×è ×è

ðîçêðèòî â ïåðåêàçі òåìó òåêñòó? ×è ïåðåäàíî îñíîâíó äóìêó? â ïðàâèëüíіé ïîñëіäîâíîñòі ïåðåêàçàíî òåêñò? ïðàâèëüíî ïîáóäîâàíî ðå÷åííÿ ðîçïîâіäі, îïèñó? çáåðåæåíî ñòèëü ïðî÷èòàíîãî (ïðîñëóõàíîãî) òåêñòó?

Òåìà 8. ÒÅÇÈ ÑÒÀÒÒІ. ÓÑÍÅ ÂÈÑËÎÂËÅÍÍß ÇÀ ÒÅÇÀÌÈ Запис прочитаного

Êîëè є ïîòðåáà çàñâîїòè é çàïàì’ÿòàòè ìàòåðіàë, âèêîðèñòîâóþòü ðіçíі âèäè çàïèñó. Âèäè çàïèñó ïëàí

Тези

òåçè

âèïèñêè

êîíñïåêò

Òåçè – êîðîòêî ñôîðìóëüîâàíі îñíîâíі ïîëîæåííÿ äîïîâіäі, ëåêöії, ñòàòòі, êíèæêè òîùî. Çà äîïîìîãîþ òåç êîðîòêî é ñòèñëî ïåðåäàþòü òå, ùî äîêëàäíіøå âèêëàäåíî â ïåâíîìó ìàòåðіàëі. Îñêіëüêè â òåçè íå âêëþ÷àєòüñÿ äîêëàäíèé ôàêòè÷íèé ìàòåðіàë, òî äëÿ íèõ õàðàêòåðíà äåÿêà óðèâ÷àñòіñòü âèêëàäó.

Íåãàéíèé – (ðîñ.) íåçàìåäëèòåëüíûé; íåîòëîæíûé.

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ

Слово теза вживають і з іншим значенням: положення, яке доводиться в роздумі.

Види тезування

Ðîçðіçíÿþòü äâà âèäè òåçóâàííÿ:  âіäáіð àâòîðñüêèõ òåç іç òåêñòó;  ôîðìóëþâàííÿ îñíîâíèõ ïîëîæåíü ñòàòòі ÷è ðîçäіëó êíèæêè âëàñíèìè ñëîâàìè.

509 І. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку. Що ви могли б доповнити від себе? ÏÐÈÏÈÑÈ1 ÅÒÈÊÅÒÓ Ïðèïèñè åòèêåòó ç’ÿâèëèñÿ â ãëèáîêó äàâíèíó ÿê ðîçóìíі ôîðìè ñïіëêóâàííÿ ëþäåé. Òà é äîñі іñòèííèì є òâåðäæåííÿ: ÿêùî ëþäè ïåðåñòàíóòü ÷èíèòè çà ïðàâèëàìè, âîíè âòðàòÿòü ëþäñüêó ïîäîáó. Öèõ ïðàâèë, âèðîáëåíèõ áàãàòüìà ïîêîëіííÿìè, íàäçâè÷àéíî áàãàòî. Ó êîæíîãî íàðîäó ñâîї ïðàâèëà é òðàäèöії, çóìîâëåíі íàöіîíàëüíîþ іñòîðієþ, ïñèõîëîãієþ, ïîëіòè÷íèì óñòðîєì êðàїíè. Âîíè ïîçíà÷àþòüñÿ íà îñîáèñòіé ìàíåðі ïîâåäіíêè. Ïîïðè öå çàêîíîäàâöі íîðì åòèêåòó – àíãëіéöі çàïåâíÿþòü: ñïðàâæíÿ ââі÷ëèâіñòü óñþäè îäíàêîâà, à ãàðíі ìàíåðè ïîðîäæóþòüñÿ äîáðîñåðäíіñòþ. Äîäåðæàííÿ íîðì åòèêåòó ïîâ’ÿçàíå іç çàãàëüíîþ êóëüòóðîþ ëþäèíè, її ñàìîóñâіäîìëåííÿì, ñàìîïîâàãîþ òà ñòàâëåííÿì äî іíøèõ. Òîìó ëþäè çàâæäè íàìàãàëèñÿ ïіçíàòè íàâêîëèøíіé ñâіò і ñåáå â íüîìó. І õî÷ áè ùî êàçàëè, à öå íåïðîñòà ñïðàâà. Àäæå íå êîæíèé ç íàñ çäàòíèé îá’єêòèâíî îöіíèòè ñâîї çäіáíîñòі é ìîæëèâîñòі, áàæàííÿ é íàìіðè. Óêîòðå äîâîäèòüñÿ ïåðåêîíóâàòèñÿ â ñëóøíîñòі é ìóäðîñòі çàóâàæåííÿ Àíäðå Ìîðóà: «Ðîçêðèâàþ÷è ñïіâðîçìîâíèêîâі äóøó, ìè ðàïòîì âèÿâëÿєìî, ùî çîâñіì íі÷îãî ïðî ñåáå íå çíàєìî». І îñü òóò ðàïòîì ïî÷èíàєìî ðîáèòè âіäêðèòòÿ çà âіäêðèòòÿì: ç’ÿñîâóєìî ñâîї ïîãëÿäè, óïîäîáàííÿ, çâè÷êè, çðåøòîþ, ñâîї ïî÷óòòÿ äî òèõ, õòî ïîðÿä, – ðіäíèõ, äðóçіâ, îäíîêëàñíèêіâ. Ñàìà ïî ñîáі ëþäèíà ìàëî ïðèâåðòàє óâàãó, ÿêùî íå âîëîäіє âìіííÿì ãіäíî ïîâîäèòèñÿ â òîâàðèñòâі. Áî âіäîìî, ùî êîøòîâíèé êàìіíü – òîé æå äіàìàíò – öå ëèøå êàìіíü і íå ìîæå ñëóãóâàòè ïðèêðàñîþ, äîêè íå ìàє âіäïîâіäíîї îïðàâè. Ëþäèíà òàêîæ ñòàє îêðàñîþ òîâàðèñòâà òіëüêè òîäі, êîëè óçãîäæóє ñâîї íàìіðè òà â÷èíêè ç ïåâíèìè ïðàâèëàìè, ñóñïіëüíèìè íîðìàìè. Ó ñâîþ ÷åðãó, íàâêîëèøíі ÷åðåç âçàєìèíè ç íàìè îöіíþþòü âіäïîâіäíіñòü íàøèõ â÷èíêіâ öèì íîðìàì. Îòæå, êóëüòóðà ïîâåäіíêè – öå âìіííÿ òðèìàòè ñåáå â òîâàðèñòâі, íàâè÷êè ïðàâèëüíîãî ïîâîäæåííÿ çà 1

220

Ïðèïèñ – (ðîñ.) ïðåäïèñàíèå; ïðåäíà÷åðòàíèå.

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ ñòîëîì, ôîðìè çâåðòàííÿ äî ñòàðøèõ, îäíîêëàñíèêіâ, äðóçіâ – îäíå ñëîâî, ïîðÿäíіñòü ó âçàєìèíàõ ç ëþäüìè. Áåçïåðå÷íî, ìè õî÷åìî áà÷èòè ñåáå áåçäîãàííèìè, ïðèєìíèìè, òîâàðèñüêèìè, ìàòè ïîâàãó é äîâіðó ëþäåé. Ó äîñÿãíåííі áàæàíîãî íåàáèÿêå çíà÷åííÿ ìàþòü íàøі ìàíåðè – çíàííÿ íàìè åòèêåòó (Çà Î. Êîðíіÿêîþ). ІІ. Виділіть смислові частини, виокремте в них головну й додаткову інформацію. Визначте тематичні речення та ключові слова (словосполучення). ІІІ. Складіть і запишіть тези прочитаного. Скористайтеся поданою нижче пам’яткою.

510 І. Доберіть і прочитайте з газети чи журналу (можливий електронний варіант в Інтернеті) статтю на морально-етичну або суспільну тему. Складіть тези прочитаного. ІІ. Перекажіть усно прочитане, користуючись тезами. 511 І. Складіть і запишіть тези невеликого висловлення на одну з поданих тем: «Інтернет – найзручніше джерело інформації», «Недоліки Інтернету», «Поради щодо пошуку інформації в Інтернеті». Підготуйте усне висловлення за тезами. ІІ. Послухайте висловлення ваших однокласників. Хто з однокласників був найбільш переконливим? ІІІ. Поясніть, до яких видів мовленнєвої діяльності ви вдавалися, виконуючи вправу. ПАМ’ЯТКА ßê ñêëàäàòè òåçè 1. Ïðî÷èòàòè òåêñò ó öіëîìó (éîãî ðîçäіë, ÿêùî òåêñò âåëèêèé çà îáñÿãîì). 2. Âèçíà÷èòè òåìó, ìіêðîòåìè é îñíîâíó äóìêó òåêñòó. 3. Îáìіðêóâàòè îñíîâíі іäåї òåêñòó, âèêëàñòè їõ ó âèãëÿäі ïîñëіäîâíèõ ïóíêòіâ. 4. Âèîêðåìèòè îñíîâíó é äîäàòêîâó іíôîðìàöіþ. 5. Âèïèñàòè îñíîâíі ïîëîæåííÿ àáî âèêëàñòè é çàïèñàòè âëàñíèìè ñëîâàìè îñíîâíі àâòîðñüêі äóìêè.

Òåìà 9. ÒÅÌÀÒÈ×ÍІ ÂÈÏÈÑÊÈ 512 І. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку. Що нового для себе ви дізналися із цього тексту? ÒÐÈÏІËÜÑÜÊÀ ÊÓËÜÒÓÐÀ Ùî æ òàêå òðèïіëüñüêà êóëüòóðà? Îñòàííіì ÷àñîì äåäàëі áіëüøå ëþäåé öіêàâëÿòüñÿ öієþ öèâіëіçàöієþ, ùî іñíóâàëà ïîíàä øіñòü òèñÿ÷ ðîêіâ äî íàøîї åðè. Öå áóëà õëіáîðîáñüêà äåðæàâà. Áëèçüêî ñòîëіòòÿ òîìó âіäîìèé àðõåîëîã Âіêåíòіé Õâîéêà áіëÿ ñåëèùà Òðèïіëëÿ, ùî íà Êèїâùèíі, óïåðøå âіäêðèâ çàëèøêè äàâíüîї öèâіëіçàöії, ùî é îäåðæàëà íàçâó «òðèïіëüñüêà». Ïіçíіøå ñâіä÷åííÿ öієї áàãàòîї é áëèñêó÷îї êóëüòóðè áóëè çíàéäåíі íà âåëè-

Âèðîáè òðèïіëüñüêèõ ãîí÷àðіâ

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ ÷åçíèõ îáøèðàõ âіä Ñëîáіäñüêîї Óêðàїíè äî Ñëîâà÷÷èíè, âіä ×åðíіãіâùèíè äî ×îðíîãî ìîðÿ. Ç ðàííüîãî ïåðіîäó òðèïіëüñüêі ïëåìåíà ïðîæèâàëè íåâåëèêèìè îáùèíàìè, êîæíà ñіì’ÿ ìàëà îêðåìó ñàäèáó. Âîíè âåëè âëàñíå ãîñïîäàðñòâî, îáðîáëÿëè çåìëþ, çàéìàëèñÿ ñêîòàðñòâîì, ïîëþâàííÿì, âèãîòîâëÿëè ïîáóòîâі ðå÷і. Êðіì òîãî, çáåðåãëèñÿ çðàçêè óíіêàëüíîãî ìіñòîáóäóâàííÿ. Íàéáіëüøèìè òðèïіëüñüêèìè ïîñåëåííÿìè áóëè ïðîòîìіñòà â ìåæèðі÷÷і Äíіïðà òà Ïіâäåííîãî Áóãó. ßê ïîêàçàëè ðîçêîïêè, îñîáëèâіñòþ ñåëèùà òðèïіëüñüêèõ ÷àñіâ áóëî òå, ùî æèòëà â íüîìó ðîçòàøîâóâàëèñÿ ïî êîëó. Îòæå, ñåðåäèíà ñåëèùà ñòàíîâèëà âіëüíó, íåçàáóäîâàíó ïëîùó – öå áóâ ìàéäàí. Õàòè ðîçìàëüîâóâàëèñÿ ÿê ççîâíі, òàê і çñåðåäèíè. Öåé çâè÷àé, ÿê âіäîìî, çáåðіãñÿ é äî íàøèõ ÷àñіâ. Àëå ñëіä âèçíàòè, ùî 5 òèñÿ÷ ðîêіâ òîìó òðèïіëüöі ìàëþâàëè ñâîї õàòè åñòåòè÷íî äîñêîíàëіøå é äàëåêî áàðâèñòіøå. ×è íå íàéáіëüøèé іíòåðåñ ñòàíîâèòü ãîí÷àðñòâî, ùî є ãîëîâíîþ ïðèêìåòîþ òðèïіëüñüêîї êóëüòóðè. Öå ðіçíі ôîðìè ðîçìàëüîâàíîãî ïîñóäó (ãëå÷èêè, ìèñêè, ìàêіòðè, æåðòîâíі ïîñóäèíè), ìîäåëüêè òðèïіëüñüêèõ õàò, êåðàìі÷íі ïèñàíêè, ãëèíÿíі ôіãóðêè æіíîê òîùî. Ïіä ÷àñ ðîçêîïîê áóëî çíàéäåíî òàêîæ çðàçêè ñіëüñüêîãîñïîäàðñüêîãî ñîíÿ÷íîãî êàëåíäàðÿ, ðіçíèõ âèäіâ ïèñåìíîñòі òà òêàöüêèõ ðåìåñåë. Ãëèíà, ÿêó âèêîðèñòîâóâàëè òðèïіëüñüêі ìàéñòðè, áóëà ïåðåâàæíî ìіñöåâîãî ïîõîäæåííÿ, âàæëèâîþ її âëàñòèâіñòþ є ïëàñòè÷íіñòü, òîáòî çäàòíіñòü ïðè êîíòàêòі ç âîäîþ óòâîðþâàòè ùіëüíó òіñòîïîäіáíó ìàñó. ×àñòèíà êåðàìіêè âèïàëþâàëàñÿ íà âîãíèùàõ àáî â ñïåöіàëüíèõ ÿìàõ. Âіä ñïîñîáó âèïàëþâàííÿ çàëåæàâ êîëіð âèðîáó – âіä áëіäî-æîâòîãî, ÷åðâîíîãî äî ìàéæå ÷îðíîãî ç óñіìà ïðîìіæíèìè âіäòіíêàìè. Ó äðóãіé ïîëîâèíі V òèñ. äî í. å. ãîí÷àðíå âèðîáíèöòâî1 çîñåðåäèëîñÿ â ðóêàõ ðåìіñíèêіâ. І ñàìå іç öüîãî ÷àñó âèíèê ïîñóä, ðîçìàëüîâàíèé ñêëàäíèìè îðíàìåíòàëüíèìè ñõåìàìè, ó ÿêі іíêîëè âïëåòåíî çîáðàæåííÿ ôіãóð ëþäåé, òâàðèí і ïòàõіâ, àñòðàëüíèìè çíàêàìè, ùî âіäáèâàþòü áàãàòі óÿâëåííÿ òðèïіëüöіâ ïðî ïîõîäæåííÿ òà áóäîâó ñâіòó. Äîìіíóє îáðàç æіíêè – Ìàòåðі-Áîãèíі. Íà äóìêó äîñëіäíèêіâ, áàãàòî â ÷îìó äàâíÿ êóëüòóðà ñêëàäíіøà, íіæ ñó÷àñíà. Íàøі ïðåäêè çàëèøèëè íåîöіíåííі ñêàðáè, ÿêèìè ìè ìîæåìî ïèøàòèñÿ ïåðåä óñіì ñâіòîì. Ìàþ÷è âåëè÷åçíó êіëüêіñòü áåçöіííèõ ïðåäìåòіâ åïîõè òðèïіëüñüêîї êóëüòóðè, Óêðàїíà îòðèìàëà øàíñ ñòàòè ñâіòîâèì öåíòðîì äëÿ âñіõ, õòî öіêàâèòüñÿ іñòîðієþ ëþäñòâà (Â. ÊîðîòÿÊîâàëüñüêà). ІІ. Виділіть смислові частини, у кожній з них назвіть тематичні речення, ключові фрази й слова, виокремте головну й додаткову інформацію. ІІІ. Зробіть тематичні виписки. Скористайтеся поданою нижче пам’яткою. VІ. Перекажіть усно текст (з використанням виписок).

Поняття виписки

222

Îäíèì іç âèäіâ çàïèñó ïðî÷èòàíîãî òåêñòó є òåìàòè÷íі âèïèñêè. Çðîáèòè âèïèñêè îçíà÷àє çíàéòè â òåêñòі ïîòðіáíó äóìêó é ñïèñàòè її.

Âèðîáíèöòâî – (ðîñ.) ïðîèçâîäñòâî.

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ Ïіä ÷àñ âèïèñóâàííÿ íåîáõіäíî:

ПАМ’ЯТКА

 îñìèñëþâàòè îñíîâíèé çìіñò òåêñòó;  âèäіëÿòè ñìèñëîâі ÷àñòèíè (іíôîðìàöіþ, ùî ñòîñóєòüñÿ îäíієї ìіêðîòåìè);  ó êîæíіé ñìèñëîâіé ÷àñòèíі âèäіëÿòè êëþ÷îâі ñëîâà і ôðàçè;  âèîêðåìëþâàòè ãîëîâíó é äîäàòêîâó іíôîðìàöіþ â êîæíіé ÷àñòèíі;  êîðîòêî âèïèñóâàòè îñíîâíі äóìêè.

Òåìà 10. ÓÑÍÈÉ ÂÈÁІÐÊÎÂÈÉ ÏÅÐÅÊÀÇ ÒÅÊÑÒÓ ÍÀÓÊÎÂÎÃÎ ÑÒÈËÞ 513 І. Чи доводилося вам читати літературу або дивитися телевізійні передачі, фільми про історію Олімпійських ігор та одне із чудес світу – статую Зевса Олімпійського? Розкажіть, що вас найбільше вразило. ІІ. Прочитайте текст. Доведіть, що він належить до наукового стилю. У якій мовленнєвій ситуації можливе таке висловлення? ÇÅÂÑ ÎËІÌÏІÉÑÜÊÈÉ Íà çàõіäíîìó óçáåðåææі ñó÷àñíîї Ãðåöії, áëèçüêî 150 êіëîìåòðіâ íà çàõіä âіä Àôіí, ðîçòàøîâóâàëîñÿ äàâíє ìіñòî Îëіìïіÿ, ñëàâà ïðî ÿêå ïîøèðþâàëàñÿ äàëåêî çà éîãî ìåæі. Çà ïåðåêàçàìè, ñàìå òóò Çåâñ âñòóïèâ ó áîðîòüáó çі ñâîїì áàòüêîì, êðîâîæåðëèâèì і âіðîëîìíèì Êðîíîì, ÿêèé ïîæèðàâ ñâîїõ äіòåé, îñêіëüêè îðàêóë ïåðåäáà÷èâ éîìó çàãèáåëü âіä ðóêè ñèíà. Óðÿòîâàíèé ìàòіð’þ, çìóæíіëèé Çåâñ Îëіìïіéñüêèé Çåâñ ïåðåìіã Êðîíà. Íà ÷åñòü öієї ïåðåìîãè áóëî çàïî÷àòêîâàíî Îëіìïіéñüêі іãðè, ùî âïåðøå âіäáóëèñü ó 776 ðîöі äî í. å. Ìèíóëî áіëüøå äâîõ ñòîëіòü, і â 456 ðîöі äî í. å. â Îëіìïії àðõіòåêòîð Ëіáîí çáóäóâàâ õðàì, ïðèñâÿ÷åíèé Çåâñó, ùî ñòàâ ãîëîâíîþ ñâÿòèíåþ ìіñòà. Îñêіëüêè íà òîé ÷àñ ìіöü Äàâíüîї Ãðåöії ïîñòіéíî çðîñòàëà, õðàì çäàâàâñÿ íàäòî ïðîñòèì. Áóëî âèðіøåíî ïîñòàâèòè â íüîìó âåëè÷íó ñòàòóþ Çåâñà Îëіìïіéñüêîãî. Ãîëîâíèì àðõіòåêòîðîì ïðèçíà÷èëè àôіíñüêîãî ñêóëüïòîðà Ôіäіÿ. Ìàéñòåð ïî÷àâ çàêëàäàòè ñòàòóþ áëèçüêî 440 ðîêó äî í. å. Ðîêîì ðàíіøå âіí ðîçðîáèâ òåõíіêó, ùîá ïіäãîòóâàòè áåçëі÷ çîëîòà é ñëîíîâîї êіñòêè äëÿ áóäіâíèöòâà. Ôіäіé âèðіçàâ і ëіïèâ ÷àñòèíè ñòàòóї, ïåðø íіæ âîíè ìîãëè áóòè çіáðàíі â єäèíå öіëå â ñàìîìó õðàìі. Êîëè áóäіâíèöòâî ñòàòóї çàââèøêè ïîíàä 12 ìåòðіâ áóëî çàâåðøåíî, їé ëåäâå âèñòà÷èëî ìіñöÿ â õðàìі. Àíòè÷íèé ãåîãðàô Ñòðàáîí ïèñàâ: «Õî÷ ñàì õðàì äóæå âåëèêèé, ñêóëüïòîð êðèòèêóєòüñÿ çà òå, ùî íå âðàõóâàâ ðåàëüíå ñïіââіäíîøåííÿ ïðîïîðöіé ñòàòóї äî õðàìó. Âіí ïîêàçàâ Çåâñà ïîñàäæåíèì íà òðîí, àëå ç ãîëîâîþ, ÿêà ìàéæå âïèðàєòüñÿ â ñòåëþ, ùîá ó íàñ ñêëàäàëîñÿ âðàæåííÿ, ùî ÿêùî Çåâñ âñòàíå, òî ãîëîâîþ äіñòàíå äàõó õðàìó».

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ Âåëè÷ і êðàñà ñòàòóї Çåâñà Îëіìïіéñüêîãî íàñòіëüêè âðàçèëè ñó÷àñíèêіâ, ùî ñêóëüïòóðà áóëà âèçíàíà îäíèì іç ñåìè ÷óäåñ ñâіòó. Òâîðè äàâíіõ іñòîðèêіâ, àðõåîëîãі÷íі çíàõіäêè (íåâåëèêі êîïії, çîáðàæåííÿ íà ìîíåòàõ) äîíåñëè äî íàñ ñêóëüïòóðíèé îáðàç äàâíüîãðåöüêîãî áîæåñòâà. Ôіäіé çîáðàçèâ Çåâñà, ÿêèé ñèäèòü íà òðîíі. Îëèâêîâèé âіíîê ïðèêðàøàâ ãîëîâó áîãà, áîðîäà õâèëÿñòèìè ïàñìàìè îáðàìîâóâàëà éîãî îáëè÷÷ÿ, ç ëіâîãî ïëå÷à ñïàäàâ ïëàù, ùî ïðèêðèâàâ ÷àñòèíó íіã. Ôіãóðà Çåâñà áóëà âèêîíàíà ç äåðåâà, і íà öþ îñíîâó çà äîïîìîãîþ áðîíçîâèõ і çàëіçíèõ öâÿõіâ, ñïåöіàëüíèõ ãà÷êіâ êðіïèëèñÿ äåòàëі çі ñëîíîâîї êіñòêè é çîëîòà (òàêà òåõíіêà íàçèâàєòüñÿ õðèñîåëåôàíòèííîþ). Îáëè÷÷ÿ é ðóêè áóëè çі ñëîíîâîї êіñòêè, âîëîññÿ, áîðîäà, âіíîê, ïëàù і ñàíäàëі – іç çîëîòà, î÷і – ç êîøòîâíèõ êàìåíіâ. Ìàíäðіâíèêè, ÿêі áà÷èëè Çåâñà â Îëіìïії, íàçèâàþòü äèâíèìè ïîєäíàííÿ â éîãî ëèêó âëàäíîñòі é ìèëîñåðäÿ, ìóäðîñòі é äîáðîòè. Òðîí áóâ çðîáëåíèé ç äåðåâà é ïîêðèòèé çîëîòîì і ñëîíîâîþ êіñòêîþ. Íіæêè òðîíó ïðèêðàøàëè ôіãóðêè Íіêè – áîãèíі Ïåðåìîãè. Ðó÷êè òðîíó ïіäòðèìóâàëè ñôіíêñè, à éîãî ñïèíêó ïðèêðàøàëè õàðèòè – áîãèíі Êðàñè, äî÷êè Çåâñà é Ãåðè. Ïåðåä ï’єäåñòàëîì áóâ âëàøòîâàíèé íåâåëèêèé áàñåéí, âèêëàäåíèé áëàêèòíèì åëåâêñіíñüêèì êàìåíåì і áіëèì ìàðìóðîì. Çі ñëіâ äàâíüîãðåöüêîãî ïèñüìåííèêà Ïàâñàíіÿ, áàñåéí ñëóæèâ äëÿ ñòîêó çàëèøêіâ îëèâêîâîї îëії, ÿêîþ ðåãóëÿðíî çìàùóâàëè ñòàòóþ (îëіÿ çáåðіãàëà ñëîíîâó êіñòêó âіä ðîçñèõàííÿ). Ñâіòëî, ùî ïðîíèêàëî êðіçü äâåðі òåìíîãî õðàìó, âіäáèâàþ÷èñü âіä ïîâåðõíі ðіäèíè â áàñåéíі, ïàäàëî íà çîëîòî îäÿãó Çåâñà é îñâіòëþâàëî éîãî ãîëîâó. Âіäâіäóâà÷àì çäàâàëîñÿ, ùî ñÿéâî éäå âіä ñàìîãî ëèêó áîæåñòâà. Íàùàäêè âèñîêî öіíóâàëè âèòâіð Ôіäіÿ. Çíàìåíèòèé îðàòîð і ïîëіòè÷íèé äіÿ÷ Ðèìó Öèöåðîí íàçâàâ Çåâñà Îëіìïіéñüêîãî âòіëåííÿì êðàñè. Ðèìñüêèé ïèñüìåííèê і â÷åíèé Ãàé Ïëіíіé Ñòàðøèé ââàæàâ ñêóëüïòóðó íåçðіâíÿííèì øåäåâðîì. Ïðîòÿãîì áàãàòüîõ ðîêіâ õðàì â Îëіìïії ïðèâàáëþâàâ1 âіäâіäóâà÷іâ ç óñüîãî ñâіòó. Ó І ñòîëіòòі ðèìñüêèé іìïåðàòîð Êàëіãóëà ñïðîáóâàâ ïåðåâåçòè ñòàòóþ äî Ðèìà. Ïðîòå éîãî ñïðîáà çàçíàëà íåâäà÷і. Ïіñëÿ òîãî ÿê ó 391 ðîöі іìïåðàòîð Ôåîäîñіé çàáîðîíèâ Îëіìïіéñüêі іãðè, õðàì áóëî çàêðèòî. Іç ÷àñîì ñïîðóäó ïîøêîäèëè çåìëåòðóñè, îáâàëè, ïîæåæі é ïîâåíі. Áàãàòі ãðåêè ïåðåìіñòèëè ñòàòóþ Çåâñà äî ïàëàöó Êîíñòàíòèíîïîëÿ. Òàì âîíà çáåðіãàëàñÿ, ïîêè íå áóëà çíèùåíà âåëèêîþ ïîæåæåþ â 462 ðîöі (Ç ïîñіáíèêà). ІІ. Виконайте завдання до тексту. 1. Поміркуйте, що виражає заголовок тексту: тему чи основну думку. 2. Прогляньте текст і швидко знайдіть у ньому власні назви, речення з роками та цитату. 3. З’ясуйте, які типи мовлення поєднано в тексті. 4. Укажіть частину, у якій міститься опис статуї та храму. 5. Знайдіть частини, у яких розповідається про історію Олімпійських ігор та спорудження й долю статуї Зевса. Складіть складний план цих частин. 6. Прочитайте текст удруге. За планом перекажіть усно частини, у яких розповідається про історію Олімпійських ігор та спорудження й долю статуї Зевса. Скористайтеся поданою нижче пам’яткою. 1

224

Ïðèâàáëþâàòè – (ðîñ.) ïðèâëåêàòü.

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ ßê ïðàöþâàòè íàä âèáіðêîâèì ïåðåêàçîì òåêñòó

ПАМ’ЯТКА

1. Ïðî÷èòàòè òåêñò. 2. Âèçíà÷èòè òåìó é îñíîâíó äóìêó òåêñòó. 3. Âäóìàòèñÿ â òåìó, çàïðîïîíîâàíó äëÿ ïåðåêàçó. 4. Âèáðàòè ç òåêñòó ìàòåðіàë, ïîòðіáíèé äëÿ ðîçêðèòòÿ òåìè (âіí ìîæå çíàõîäèòèñÿ â ðіçíèõ ìіñöÿõ òåêñòó). 5. Âèçíà÷èòè îñíîâíó äóìêó ïåðåêàçó. 6. Ïðîäóìàòè êîìïîçèöіþ ïåðåêàçó, òèï ìîâëåííÿ. 7. Ñêëàñòè ïëàí ïåðåêàçó. 8. Ïðî÷èòàòè òåêñò óäðóãå. 9. Çà ïëàíîì ïåðåêàçàòè ïðî÷èòàíå.

Òåìà 11. ÏÈÑÜÌÎÂÈÉ ÂÈÁІÐÊÎÂÈÉ ÏÅÐÅÊÀÇ ÒÅÊÑÒÓ ÍÀÓÊÎÂÎÃÎ ÑÒÈËÞ ПРИГАДАЙМО. Які основні ознаки наукового стилю мовлення?

514

І. Прочитайте текст. З якою метою, на вашу думку, автор створив його?

ÄÎÍÜÊÈ ßÐÎÑËÀÂÀ ÌÓÄÐÎÃÎ Ó Ñîôіéñüêîìó ñîáîðі â Êèєâі âіäâіäóâà÷і1 äîâãî ïðîñòîþþòü ïåðåä îäíієþ ç íàéêðàùèõ ôðåñîê. Íà íіé çîáðàæåíî êíÿçÿ ßðîñëàâà Ìóäðîãî, éîãî äðóæèíó Іðèíó òà їõíіõ äіòåé. Ñèíіâ і äîíüîê êíÿçü âèõîâóâàâ ñåðåä êíèã, і âîíè ñòàëè ñõîæèìè íà ñâîãî áàòüêà – áóëè ñïðàâäі îñâі÷åíèìè ëþäüìè. Ëіòîïèñåöü âіäçíà÷àâ, ùî ßðîñëàâ Ìóäðèé «íàñåëÿâ êíèæíîþ ìóäðіñòþ» ñåðöÿ âñіõ áëèçüêèõ éîìó ëþäåé. Äîíüêàì êèїâñüêîãî êíÿçÿ ñóäèëèñÿ íåçâè÷àéíі äîëі. Àííà âèéøëà çàìіæ çà êîðîëÿ Ôðàíöії Ãåíðіõà І. Äî íüîãî ÷åðåç äàëåêі âіäñòàíі äîëèíóëà2 ñëàâà ïðî íåçâè÷àéíó âðîäó é ðîçóì äîíüêè ßðîñëàâà Ìóäðîãî. І âіí ïîñëàâ ó çåìëþ Ðóñüêó ñâîїõ ïîñëàíöіâ, ÿêі ïðîñèëè ó êíÿçÿ її ðóêè. ßê ñâіä÷àòü3 çàðóáіæíі іñòîðèêè, ïåðøîãî ðàçó ßðîñëàâ âіäìîâèâ ôðàíöóçüêîìó ïðàâèòåëåâі. І ëèøå çãîäîì, 1048 ðîêó, äàâ äîçâіë íà øëþá Àííè ç Ãåíðіõîì І. І îñü ó Ïàðèæі ç’ÿâèëàñÿ êàâàëüêàäà âåðøíèêіâ, ÿêі ñóïðîâîäæóâàëè åêіïàæ Àííè ßðîñëàâíè. À çãîäîì âіäáóëîñÿ âåñіëëÿ. Äîíüêà ßðîñëàâà Ìóäðîãî, êîðîíîâàíà â äåíü âåñіëëÿ, ñòàëà êîðîëåâîþ Ôðàíöії. 1 2 3

Âіäâѕäóâà÷ ѕ – (ðîñ.) ïîñåòèòåëü. Äîëèíàòè – (ðîñ.) äîíîñèòüñÿ. Ñâѕä÷èòè ѕ – (ðîñ.) ñâèäåòåëüñòâîâàòü.

Ïàì’ÿòíèê Àííі ßðîñëàâíі (Ôðàíöіÿ, ì. Ñàíëіñ)

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ Êîëè її ÷îëîâіê ïîìåð, à ñèí áóâ ùå ìàëèé, Àííà, óñâіäîìëþþ÷è âñþ âіäïîâіäàëüíіñòü, ñòàëà íà ÷îëі ôðàíöóçüêîї äåðæàâè. Âîíà ïіäïèñóâàëà âàæëèâі ïàïåðè, ÷іòêî âèâîäÿ÷è íà íèõ êèðèëèöåþ: «Ìàòè êîðîëÿ». Îñòàííіé ïіäïèñ óæå ïåðåä ñàìîþ ñìåðòþ: «Àííà Êîðîëåâà». Äî ðå÷і, íà áàãàòüîõ äîêóìåíòàõ, âèäàíèõ ó òîé ÷àñ, ïîðÿä ç її ïіäïèñàìè ñòîÿòü õðåñòèêè Ãåíðіõîâèõ ÷èíîâíèêіâ і éîãî ñàìîãî – óñі âîíè áóëè íåïèñüìåííèìè. Àííà ïðèâåçëà äî Ôðàíöії áàãàòî êíèã ç áіáëіîòåêè ñâîãî áàòüêà. ×èòàëà їõ ñàìà, ó÷èëà ñâîãî ñèíà é ôðàíöóçüêèõ äіòåé. Ùå é äîñі çáåðіãàþòüñÿ äåÿêі ç òèõ êíèã, íàïðèêëàä Ðåéìñüêå Єâàíãåëіє. Äåÿêі ôðàíöóçüêі іñòîðèêè ââàæàþòü, ùî ïåðåä ñìåðòþ Àííà ßðîñëàâíà ïîâåðíóëàñÿ äî Êèєâà. Íà îäíіé іç її ñòàòóé âèáèòî íàïèñ: «Àííà ïîâåðíóëàñÿ íà çåìëþ ñâîїõ ïðåäêіâ». Àëå íі â ÿêèõ ôðàíöóçüêèõ äîêóìåíòàõ ïðî öå íå ãîâîðèòüñÿ. Ìîâ÷àòü і äàâíüîðóñüêі ëіòîïèñè. À âîíè íàâðÿä ÷è ìîãëè á îáìèíóòè òàêèé ïîìіòíèé ôàêò іç æèòòÿ êíÿæîãî äâîðó, ÿê ïðèїçä Àííè ßðîñëàâíè, êîðîëåâè Ôðàíöії. Є ó Ôðàíöії, ïîáëèçó Ïàðèæà, Ñàíëіñüêèé çàìîê, ó ÿêîìó òðèâàëèé ÷àñ æèëà äîíüêà êèїâñüêîãî êíÿçÿ. Òàì ó 1060 ðîöі âîíà çàñíóâàëà êîñòüîë і æіíî÷èé ìîíàñòèð. Ó XVII ñòîëіòòі ïåðåä öåðêâîþ ìîíàñòèðÿ ïîñòàâëåíî ïàì’ÿòíèê Àííі ßðîñëàâíі. Íàïèñ íà ïàì’ÿòíèêó òàêèé: «Àííà ç Êèєâà – êîðîëåâà Ôðàíöії». Äîëÿ äðóãîї äîíüêè ßðîñëàâà, Єëèçàâåòè, ïîâåëà її â Íîðâåãіþ. 1035 ðîêó âîíà âèéøëà çàìіæ çà êîðîëÿ Îëàôà Ãàðîëüäà. Êіëüêà ðàçіâ íîðâåæåöü ïðîõàâ ðóêè Єëèçàâåòè, àëå éîìó âіäìîâëÿëè. Ïðî öå Ãàðîëüä ðîçïîâіâ ó ñâîїõ âіðøàõ, ÿêі âіí ñêëàäàâ òієї ñóìíîї äëÿ íüîãî ïîðè. Äî ðå÷і, íîðâåçüêèé êîðîëü óñëàâèâñÿ íå òіëüêè ÿê õîðîáðèé âîїí, à òàêîæ ÿê òàëàíîâèòèé ïîåò, àâòîð ïðåêðàñíèõ òâîðіâ ïðî çîëîòîêîñó äîíüêó ßðîñëàâà Ìóäðîãî. Áàãàòî äîâåëîñÿ Ãàðîëüäó ïîäîðîæóâàòè ïî ñâіòó â ïîøóêàõ ïîäâèãіâ і ùàñòÿ. І çâіäóñіëü âіí ñëàâ äîðîãі ïîäàðóíêè Єëèçàâåòі, íå âòðà÷àþ÷è íàäії ïðèõèëèòè її ñåðöå äî ñåáå. І îñü ïîâåðíóâñÿ ìàíäðіâíèé ëèöàð äî Êèєâà. Êíÿçü äàâ çãîäó íà øëþá ñâîєї äîíüêè ç Ãàðîëüäîì. 1066 ðîêó âіí çàãèíóâ â îäíіé ç áèòâ, і Єëèçàâåòà îâäîâіëà ç äâîìà äîíüêàìè íà ðóêàõ. Їõ çâàëè Іíãåðäà é Ìàðіÿ. Âîíè ñòàëè îñâі÷åíèìè ëþäüìè. Àäæå їõíіì íàâ÷àííÿì і âèõîâàííÿì çàéìàëàñÿ ìàòè. Іíãåðäà é Ìàðіÿ òàêîæ çðîáèëè ÷èìàëî äëÿ ïіäòðèìàííÿ äîáðèõ ñòîñóíêіâ Íîðâåãії òà Êèїâñüêîї Ðóñі. À їõíÿ ìàòè âèéøëà çàìіæ çà äàòñüêîãî êîðîëÿ Ñâåíà ІІ Åñòðіäñåíà, і â Êèїâñüêîї äåðæàâè ç’ÿâèëàñÿ ùå îäíà äðóæíÿ êðàїíà – Äàíіÿ. Òðåòþ ñâîþ äîíüêó, Àíàñòàñіþ, ßðîñëàâ Ìóäðèé 1046 ðîêó âіääàâ çàìіæ çà óãîðñüêîãî êîðîëÿ Àíäðіÿ І. Ïіñëÿ öüîãî â óãîðñüêèõ äîêóìåíòàõ ç’ÿâëÿєòüñÿ іì’ÿ êîðîëåâè Àãìóíäè (òàêå іì’ÿ ñòàëî â Àíàñòàñії ïіñëÿ ïðèéíÿòòÿ íåþ êàòîëèöüêîї âіðè). Óñіì öèì øëþáàì êèїâñüêèé êíÿçü íàäàâàâ âåëèêîãî ïîëіòè÷íîãî çíà÷åííÿ. Ðóñü íå òіëüêè ïîâ’ÿçóâàëàñÿ ðîäèííèìè çâ’ÿçêàìè ç êðàїíàìè Єâðîïè, à é îäåðæóâàëà íàäіéíèõ ñîþçíèêіâ. Íå âèïàäêîâî íàùàäêè ïðîçâàëè ßðîñëàâà çà âñі éîãî äіÿííÿ Ìóäðèì (Ì. Ñëàáîøïèöüêèé). ІІ. Виконайте завдання до тексту. 1. Визначте тему, основну думку, тип і стиль мовлення тексту. 2. Визначте мікротеми, тематичні речення. 3. З’ясуйте значення виділених слів.

226

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 4. Знайдіть частину, у якій розповідається про Анну Ярославну. Випишіть ключові слова (словосполучення). 5. Складіть складний план знайденої частини. 6. Прочитайте текст удруге. За планом перекажіть частину, у якій розповідається про Анну Ярославну. Переказ запишіть.

Òåìà 12. ÀÓÄІÞÂÀÍÍß 515 І. Послухайте текст із голосу вчителя або однокласника (однокласниці). Визначте адресата й мету висловлення. ÌÀÍÄÐІÂÊÀ ÖÅÍÒÐÀËÜÍÎÞ ÓÊÐÀЇÍÎÞ Öåíòðàëüíà Óêðàїíà – öå îäèí ç íàéáіëüø öіêàâèõ і êîëîðèòíèõ ðåãіîíіâ íàøîї êðàїíè. Êèїâñüêà, Æèòîìèðñüêà, ×åðíіãіâñüêà, ×åðêàñüêà, Äíіïðîïåòðîâñüêà, Ïîëòàâñüêà, Çàïîðіçüêà òà Êіðîâîãðàäñüêà îáëàñòі. Öåé ðåãіîí ââàæàєòüñÿ îäíèì ç íàéáіëüøèõ â Óêðàїíі, íå òіëüêè çà ïëîùåþ, àëå é çà íåéìîâіðíî âåëè÷åçíîþ êіëüêіñòþ ïàì’ÿòîê. Ó âñіé Öåíòðàëüíіé Óêðàїíі ïàíóє ÿêàñü óíіêàëüíà, íåïîâòîðíà åíåðãåòèêà, ÿêà âæå ïðîòÿãîì áàãàòüîõ ñòîëіòü ñëóæèòü äæåðåëîì ñèëè é íàòõíåííÿ äëÿ áàãàòüîõ âåëèêèõ ëþäåé. Ñþäè âñå ÷àñòіøå é ÷àñòіøå ïðàãíóòü ïîòðàïèòè áàãàòî òóðèñòіâ ç óñіõ êóòî÷êіâ Óêðàїíè òà áëèçüêîãî çàðóáіææÿ. Îäíèì ç íàéêðàñèâіøèõ і íàéñòàðіøèõ ìіñò Öåíòðàëüíîї ÷àñòèíè є ×åðíіãіâ. Ïîїçäêó äî ×åðíіãîâà íàçèâàþòü êàçêîâîþ ïîäîðîææþ â ÷àñè Êèїâñüêîї Ðóñі, îñêіëüêè ñàìå òóò ðîçìіùåíà ÷åòâåðòà ÷àñòèíà âñіõ àðõіòåêòóðíèõ ïàì’ÿòîê Óêðàїíè öієї äîáè. Íàéãîëîâíіøèìè ñåðåä íèõ ââàæàþòüñÿ Áîðèñîãëіáñüêèé і Ñïàñî-Ïðåîáðàæåíñüêèé ñîáîðè, ÿêèì âäàëîñÿ çáåðåãòè äèâîâèæíèé ñòèëü äàâíüîðóñüêîãî ïåðіîäó. Íàñòóïíèìè â ðåéòèíãó ïàì’ÿòîê ×åðíіãîâà є Àíòîíіїâñüêі ïå÷åðè. Öå óíіêàëüíèé ó ñâîєìó ðîäі ïіäçåìíèé êîìïëåêñ, çáóäîâàíèé â XI–XVIII ñòîëіòòÿõ, ÿêèé íà ñüîãîäíі ââàæàєòüñÿ íàéáіëüøèì ïіäçåìíèì ìîíàñòèðåì Óêðàїíè. Íåïîäàëіê âіä ×åðíіãîâà – ìіñòî Íîâãîðîä-Ñіâåðñüêèé, ÿêå íàçèâàþòü ìóçåєì ïðîñòî íåáà. Òóò ðîçòàøîâàíèé âіäîìèé ìóçåé-çàïîâіäíèê «Ñëîâî

Äåíäðîïàðê «Ñîôіїâêà»

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ î ïîëêó Іãîðåâіì», àäæå êíÿçü Іãîð ïî÷èíàâ ñâîї ïîõîäè ñàìå іç öüîãî ìіñòà. Êðіì òîãî, Íîâãîðîä-Ñіâåðñüêèé áàãàòèé і íà äàâíі äóõîâíі ñâÿòèíі. Ó öüîìó ìіñòі є Ñâÿòî-Óñïåíñüêèé і Ñïàñî-Ïðåîáðàæåíñüêèé ñîáîðè – äàâíüîðóñüêі õðàìè, ÿêі çáåðåãëè àâòåíòè÷íі àðõіòåêòóðíі ôîðìè. Îäíієþ ç ãîëîâíèõ âèçíà÷íèõ ïàì’ÿòîê Öåíòðàëüíîї Óêðàїíè ïî ïðàâó ââàæàєòüñÿ Íàöіîíàëüíèé äåíäðîïàðê «Ñîôіїâêà» â ìіñòі Óìàíі ×åðêàñüêîї îáëàñòі, ÿêèé ñüîãîäíі âîëîäіє çâàííÿì îäíîãî іç ñåìè ÷óäåñ óñієї Óêðàїíè. «Ñîôіїâêà» ââàæàєòüñÿ ñïðàâæíіì øåäåâðîì ñàäîâî-ïàðêîâîãî ìèñòåöòâà. І öå íå ïåðåáіëüøåííÿ. Ó öüîìó ïàðêó ãàðìîíіéíî ïîєäíóþòüñÿ ãåíіàëüíі òâîðіííÿ ëþäèíè, óòіëåíі â öіêàâèõ ãðîòàõ, êàçêîâèõ ñêóëüïòóðàõ, äèâîâèæíèõ ôîíòàíàõ, ç ïðèðîäíèìè ëàíäøàôòàìè óíіêàëüíîї êðàñè, ùî ñòâîðþє íåïîâòîðíèé îàçèñ äóøåâíîñòі, çàòèøêó é êîìôîðòó. Іñòîðèêî-êóëüòóðíîþ ñïàäùèíîþ Öåíòðàëüíîї Óêðàїíè є é íåçâè÷àéíі ìóçåї. Îäèí ç íèõ – Ìóçåé ðàêåòíèõ âіéñüê ñòðàòåãі÷íîãî ïðèçíà÷åííÿ â Êіðîâîãðàäñüêіé îáëàñòі. Êіëüêà äåñÿòèëіòü òîìó öÿ ìіñöåâіñòü áóëà ñåêðåòíîþ ðàêåòíîþ áàçîþ. Íå ìåíø óíіêàëüíèé Ìóçåé êîñìîíàâòèêè â Æèòîìèðі, ñòâîðåíèé íà ÷åñòü âèõіäöÿ іç öüîãî ìіñòà, îñíîâîïîëîæíèêà êîñìîíàâòèêè Ñ. Êîðîëüîâà. Ó ìóçåї ìîæíà ïîáà÷èòè êîïії êîñìі÷íèõ êîðàáëіâ, ìіñÿöåõîäіâ, ïîìèëóâàòèñÿ ñïðàâæíüîþ ñïóñêîâîþ êàïñóëîþ, àâòîáóñîì, íà ÿêîìó їõàâ ïåðøèé êîñìîíàâò Ãàãàðіí äî ñòàðòîâîãî ìàéäàí÷èêà êîñìîäðîìó «Áàéêîíóð». Ïîäîðîæóþ÷è Æèòîìèðùèíîþ, îáîâ’ÿçêîâî âàðòî âіäâіäàòè і її îêîëèöі, çîêðåìà ìіñòî Áåðäè÷іâ, ãîëîâíèìè ïàì’ÿòêàìè ÿêîãî є çíàìåíèòèé і äóæå ãàðíèé ìîíàñòèð îðäåíó Áîñèõ Êàðìåëіòіâ і êîñòåë Ñâÿòîї Àííè. Òóò âіäáóëîñÿ âіí÷àííÿ âіäîìîãî ôðàíöóçüêîãî ïèñüìåííèêà Áàëüçàêà. Íà Æèòîìèðùèíі є ùå îäíà óíіêàëüíà, òàєìíè÷à ïàì’ÿòêà – ãåîëîãі÷íèé çàêàçíèê1 «Êàì’ÿíå Ñåëî», ÿêèé ñòàâ äóæå ïîïóëÿðíèì ìіñöåì ñåðåä òóðèñòіâ, ëþáèòåëіâ ìіñòèêè òà ïðèðîäíèõ çàãàäîê. «Êàì’ÿíå Ñåëî» – öå õèìåðíå çіáðàííÿ âåëèêèõ âàëóíіâ ç êàìåíþ, ÿêі çà áàãàòî ðîêіâ ñâîãî іñíóâàííÿ îáðîñëè ìîõîì, çàãàäêîâèìè іñòîðіÿìè é ëåãåíäàìè. Âåëè÷åçíèé ñëіä íà òåðèòîðії âñієї Öåíòðàëüíîї Óêðàїíè çàëèøèâñÿ ïіñëÿ êîçàöüêîãî ïåðіîäó: òàєìíè÷і ìіñöÿ ãåðîї÷íèõ áîїâ êîçàêіâ çі ñâîїìè âîðîãàìè, êîçàöüêі õðåñòè, ùî ñòîÿòü ïîñåðåä áåçêðàїõ ñòåïîâèõ ïðîñòîðіâ. Ñóáîòіâ, ×èãèðèí, Êîðñóíü, Áàòóðèí… Òóò ùå äîâãî áóäå âèòàòè íåçäîëàííèé äóõ ñâîáîäè é ãåðîї÷íîї áîðîòüáè çà Óêðàїíó. Óñÿ òåðèòîðіÿ Öåíòðàëüíîї ÷àñòèíè є іäåàëüíèì ìіñöåì äëÿ ïîâíîöіííîãî âіäïî÷èíêó, íàñè÷åíîãî ãàðìîíієþ, ñïîêîєì, ñïðàâæíіì äóõîì êðàїíè. Åêñêóðñії é òóðè â Öåíòðàëüíó Óêðàїíó – öå ïðåêðàñíà ìîæëèâіñòü íàñîëîäèòèñÿ êàçêîâîþ ïðèðîäîþ, íàñè÷åíîþ äèâîâèæíîþ òàєìíèöåþ, ñèëîþ, òà ïåðåêîíàòèñÿ â ðіçíîìàíіòòі é óíіêàëüíîñòі ïðèðîäíèõ äàðіâ, ó ïèøíîòі é òàєìíè÷îñòі ïàì’ÿòîê öüîãî ÷àðіâíîãî êðàþ (Іç æóðíàëó). ІІ. Виконайте тестові завдання.

Òåñòîâі çàâäàííÿ äëÿ îöіíþâàííÿ àóäіàòèâíèõ óìіíü і íàâè÷îê 1. Îñíîâíó äóìêó òâîðó íàéïîâíіøå ïåðåäàє ðå÷åííÿ À Ó âñіé Öåíòðàëüíіé Óêðàїíі ïàíóє ÿêàñü óíіêàëüíà, íåïîâòîðíà åíåðãåòèêà, ÿêà âæå ïðîòÿãîì áàãàòüîõ ñòîëіòü ñëóæèòü äæåðåëîì ñèëè é íàòõíåííÿ äëÿ áàãàòüîõ âåëèêèõ ëþäåé. 1

228

Çàêàçíèê – (ðîñ.) òåððèòîðèÿ, çàïðåòíàÿ äëÿ îõîòû.

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ Á Òóò ùå äîâãî áóäå âèòàòè íåçäîëàííèé äóõ ñâîáîäè é ãåðîї÷íîї áîðîòüáè çà Óêðàїíó. Â Öå óíіêàëüíèé ó ñâîєìó ðîäі ïіäçåìíèé êîìïëåêñ, çáóäîâàíèé â XI– XVIII ñòîëіòòÿõ, ÿêèé íà ñüîãîäíі ââàæàєòüñÿ íàéáіëüøèì ïіäçåìíèì ìîíàñòèðåì Óêðàїíè. Ã Åêñêóðñії é òóðè â Öåíòðàëüíó Óêðàїíó – öå ïðåêðàñíà ìîæëèâіñòü […] ïåðåêîíàòèñÿ â ðіçíîìàíіòòі é óíіêàëüíîñòі ïðèðîäíèõ äàðіâ, ó ïèøíîòі é òàєìíè÷îñòі ïàì’ÿòîê öüîãî ÷àðіâíîãî êðàþ. 2. Íà âåá-ñàéòі òåêñò äîöіëüíî ðîçìіñòèòè â ðîçäіëі À «Åêîëîãіÿ äîâêіëëÿ» Á «Ïðèðîäà Óêðàїíè» Â «Àãðàðíà Óêðàїíà» Ã «Òóðèñòè÷íà Óêðàїíà» 3. Ó òåêñòі äîêëàäíî ðîçïîâіäàєòüñÿ, çîêðåìà, ïðî òàêó îáëàñòü Öåíòðàëüíîї Óêðàїíè, ÿê À ×åðíіãіâñüêà Á Çàïîðіçüêà Â Ïîëòàâñüêà Ã Äíіïðîïåòðîâñüêà 4. Ó òåêñòі ÍÅÌÀЄ ìіêðîòåìè À ïîäîðîæ íà êîñìîäðîì «Áàéêîíóð» Á ïàì’ÿòêè ×åðíіãîâà Â Íàöіîíàëüíèé äåíäðîïàðê «Ñîôіїâêà» Ã ãåîëîãі÷íèé çàêàçíèê «Êàì’ÿíå Ñåëî» 5. Ïîїçäêó äî ×åðíіãîâà íàçèâàþòü êàçêîâîþ ïîäîðîææþ â ÷àñè Êèїâñüêîї Ðóñі, òîìó ùî À ñàìå òóò ðîçìіùåíà ÷åòâåðòà ÷àñòèíà âñіõ àðõіòåêòóðíèõ ïàì’ÿòîê Óêðàїíè öієї äîáè Á íåïîäàëіê є ìіñòî Íîâãîðîä-Ñіâåðñüêèé, ÿêå íàçèâàþòü ìóçåєì ïðîñòî íåáà Â òóò є ñòâîðåíі ëþäèíîþ öіêàâі ãðîòè, êàçêîâі ñêóëüïòóðè, äèâîâèæíі ôîíòàíè Ã öå îäèí ç íàéáіëüø öіêàâèõ і êîëîðèòíèõ ðåãіîíіâ íàøîї êðàїíè 6. Íîâãîðîä-Ñіâåðñüêèé ñëàâèòüñÿ òèì, ùî ñàìå òóò ðîçòàøîâàíî À äåíäðîïàðê «Ñîôіїâêà» Á êîñìîäðîì «Áàéêîíóð» Â ìóçåé-çàïîâіäíèê «Ñëîâî î ïîëêó Іãîðåâіì» Ã Ìóçåé ðàêåòíèõ âіéñüê ñòðàòåãі÷íîãî ïðèçíà÷åííÿ 7. Ó òåêñòі ÍÅÌÀЄ âіäïîâіäі íà çàïèòàííÿ À ×îìó çàêàçíèê «Êàì’ÿíå Ñåëî» ñòàâ ïîïóëÿðíèì ñåðåä ëþáèòåëіâ ìіñòèêè? Á ×èì äîðîãèé і ïàì’ÿòíèé äëÿ óêðàїíöіâ îñòðіâ Õîðòèöÿ? Â ßêèé êîìïëåêñ ââàæàєòüñÿ íàéáіëüøèì ïіäçåìíèì ìîíàñòèðåì Óêðàїíè?

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ Ã ßêèé âіäîìèé ôðàíöóçüêèé ïèñüìåííèê âіí÷àâñÿ â Áåðäè÷åâі? 8. Ïðî äåíäðîïàðê «Ñîôіїâêà» éäåòüñÿ â ðå÷åííі À Õèìåðíå çіáðàííÿ âåëèêèõ âàëóíіâ ç êàìåíþ, ÿêі çà áàãàòî ðîêіâ ñâîãî іñíóâàííÿ îáðîñëè ìîõîì, çàãàäêîâèìè іñòîðіÿìè é ëåãåíäàìè. Á Òóò ãàðìîíіéíî ïîєäíóþòüñÿ ãåíіàëüíі òâîðіííÿ ëþäèíè, óòіëåíі â öіêàâèõ ãðîòàõ, êàçêîâèõ ñêóëüïòóðàõ, äèâîâèæíèõ ôîíòàíàõ, ç ïðèðîäíèìè ëàíäøàôòàìè óíіêàëüíîї êðàñè. Â Òàєìíè÷і ìіñöÿ ãåðîї÷íèõ áîїâ êîçàêіâ çі ñâîїìè âîðîãàìè, êîçàöüêі õðåñòè, ùî ñòîÿòü ïîñåðåä áåçêðàїõ ñòåïîâèõ ïðîñòîðіâ. Ã Êіëüêà äåñÿòèëіòü òîìó öÿ ìіñöåâіñòü áóëà ñåêðåòíîþ ðàêåòíîþ áàçîþ. 9. Ïîáà÷èòè êîïії êîñìі÷íèõ êîðàáëіâ, ìіñÿöåõîäіâ, ïîìèëóâàòèñÿ ñïðàâæíüîþ ñïóñêîâîþ êàïñóëîþ ìîæíà â Ìóçåї àâіàöії, ÿêèé ðîçòàøîâàíî â ìіñòі À Æèòîìèðі Á Äíіïðі Â Ïîëòàâі Ã Êîðñóíі 10. Õàðàêòåðíèìè äëÿ öüîãî òåêñòó є îçíàêè, çàçíà÷åíі â óñіõ ðÿäêàõ, ÎÊÐІÌ À ìîíîëîãі÷íà ôîðìà Á íàÿâíіñòü çà÷èíó é êіíöіâêè Â íàÿâíіñòü âåëèêîї êіëüêîñòі âëàñíèõ íàçâ Ã íàÿâíіñòü îïèñó ïàì’ÿòêè àðõіòåêòóðè 11. Òèï ìîâëåííÿ òåêñòó – À îïèñ Á ðîçäóì Â ðîçïîâіäü ç åëåìåíòàìè îïèñó Ã ðîçïîâіäü ç åëåìåíòàìè ðîçäóìó 12. Çà ñòèëіñòè÷íèìè îçíàêàìè òåêñò є À íàóêîâèì Â îôіöіéíî-äіëîâèì Á ïóáëіöèñòè÷íèì Ã õóäîæíіì

Òåìà 13. ÏÈÑÜÌÎÂÈÉ ÄÎÊËÀÄÍÈÉ ÏÅÐÅÊÀÇ ÒÅÊÑÒÓ ÕÓÄÎÆÍÜÎÃÎ ÑÒÈËÞ ІÇ ÒÂÎÐ×ÈÌ ÇÀÂÄÀÍÍßÌ 516

І. Прочитайте текст. Які думки й почуття він викликав у вас?

Òієї âåñíè æîäíà ÷àéêà íå çàãíіçäèëàñÿ íà ëóêàõ, à âñі ïðèòóëèëèñÿ íà îñòðîâàõ, õî÷ ÿê áóëî òіñíî. Ëþäè і ðàäіëè öüîìó, і ñóìóâàëè, áî ùîñü áóëî íå òàê, êîëè ïòàõè ïîêèíóëè ìіñöÿ, ó ÿêèõ æèëè âіêàìè. І âèÿâèëîñÿ, ùî íåäàðåìíî, áî áà÷èëè ïòàõè äàëі, íіæ ëþäè. Âåñíà é îñіíü âèäàëèñÿ òîäі äóæå ïîñóøëèâèìè: ñîíöå ïàëèëî íà ïîëÿõ ïøåíèöþ, à íà ãîðîäàõ êàðòîïëþ, і ñêðіçü ïîòÿãíóëî ñòðàøåííî âîäó, íà÷å õòî âèñìîêòóâàâ її іç çåìëі. Áî äîùіâ íå áóëî, à äæåðåëà, ùî òàїëèñÿ ãëèáîêî â çåìëі, òåæ êóäèñü ïðîïàëè. Íà ëóêàõ, äå êîëèñü ãíіçäèëèñÿ ÷àéêè, ìîæíà áóëî õîäèòè â ÷åðåâèêàõ. Ïîîäèíîêі äèêі êà÷êè òåæ íåçàáàðîì ïîêèíóëè ãíіçäà é âèëåòіëè êóäèñü. Ëèøå íà ëåâàäàõ ó ñàæàëêàõ 230

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ òðèìàëîñÿ òðîõè âîäè, áî áóëè âîíè â íèçîâèíі é âèêîïàíі ãëèáîêî: іç òîðô’ÿíîãî ñïîäó ùå ïðîñî÷óâàëàñÿ âîäà íàãîðó. ×àéêè âèâåëè íà îñòðіâöÿõ äіòåé і êèãèêàëè ðàäіñíî â íåáі. Ïðîâîäæàëè òåïåð ó âèðіé ÷àéîê áàãàòî îäíîñåëü÷àí і ÷åêàëè їõ íàâåñíі òåæ ìàëî íå âñіì ñåëîì. І êîæåí, õòî ìàâ ëåâàäó, íàìàãàâñÿ çðîáèòè äëÿ íèõ õî÷ êîïàíêó, ùîá ÷àéêà é ó íüîãî îñåëèëàñü, áî ïîêè ãíіçäèòüñÿ âîíà òóò, äîòè і âîäà òðèìàєòüñÿ â ëåâàäі. À âîäà – öå æ ñàìå ×àéêè (Õåðñîíùèíà) æèòòÿ. І ùîâåñíè ïðèëіòàëè ïòàõè íà ðàäіñòü ëþäÿì, êóïàëèñÿ ó âåñíÿíîìó íåáі íàä ãîðîäàìè òà êèãèêàëè íà ùàñòÿ âñіì. І ãíіçäèëèñÿ â êîæíîãî, õòî òîãî õîòіâ і çðîáèâ ùî-íåáóäü äëÿ öüîãî. À â ïåðøèé äåíü óñі ÷àéêè çáèðàëèñÿ íà Çàõàðîâіé ëåâàäі, íà÷å ïîêàçóâàëè ëþäÿì, çâіäêè âîíè ðîäîì ïіøëè і õòî ïåðøèé çðîáèâ їì äîáðî. Çàõàð âіòàâ їõ, ñòîÿ÷è íà ëåâàäі, і ïîêàçóâàâ ðóêàìè, ùî ìîæóòü óæå ëåòіòè, êóäè çàõî÷óòü, íà÷å âіäïóñêàâ їõ íà іíøі ëåâàäè (Çà Ã. Êðèì÷óêîì). ІІ. Поясніть лексичне значення виділених слів. І Складіть і запишіть складний план тексту. Прочитайте текст удруге. За планом доІІІ. кладно перекажіть прочитане (письмово). Доповніть переказ власними роздумами про єдність людини і природи.

Òåìà 14. ÓÑÍÅ ÌÎÍÎËÎÃІ×ÍÅ ÂÈÑËÎÂËÅÍÍß 517 І. Прочитайте тексти. Визначте основну думку кожного з них. Чи згодні ви з твердженням, висловленим в останньому реченні кожного тексту? ÇÀ ÙÎ ÂІÄÏÎÂІÄÀЄ ËÞÄÈÍÀ? Çà ùî âіäïîâіäàє ëþäèíà? Çà âñå, ùî âіäáóâàєòüñÿ íà Çåìëі? ×è çà ùîñü äóæå íåâåëè÷êå? Є ãàðíà êíèæêà Æîçåôà Ðîíі «Áîðîòüáà çà âîãîíü». Ó íіé ðîçïîâіäàєòüñÿ ïðî äîіñòîðè÷íèõ ëþäåé… Õëîï÷èêîâі äîðó÷èëè îõîðîíÿòè âîãîíü. Òîäі ëþäè íå âìіëè äîáóâàòè âîãîíü, âîíè ïîñòіéíî ïіäòðèìóâàëè éîãî. І îñü õëîï÷èê çàñíóâ, і âîãîíü ïîãàñ. À öå îçíà÷àëî, ùî âñå ïëåì’ÿ ïðèðå÷åíå íà õîëîä, ãîëîä, ìîæëèâî, íà çàãèáåëü. Äîâіðèâøè õëîï÷èêîâі âàæëèâó ñïðàâó, ïëåì’ÿ äîâіðèëî éîìó ñåáå, ñâîє æèòòÿ. À âіí ïðèðіê óñіõ íà ñìåðòü… Íà ìîє ïåðåêîíàííÿ, âіäïîâіäàòè çà іíøèõ – öå îçíà÷àє âіäïîâіäàòè çà ñàìîãî ñåáå. Àëå â äàëåêі ÷àñè ïîìèëêà ÷è áåçâіäïîâіäàëüíіñòü îäíієї ëþäèíè íå ìàëà òàêèõ ñòðàøíèõ íàñëіäêіâ, ÿê òåïåð… Ïî ñóòі, Çåìëÿ íàøà – öå âåëèêèé êîñìі÷íèé êîðàáåëü. Óñі ìè ðàçîì – éîãî êîìàíäà. Âіä çëàãîäæåíîї ðîáîòè öієї êîìàíäè, çðîçóìіëî, äóæå áàãàòî çàëåæèòü. Ñüîãîäíі ëþäèíà, òіëüêè ëþäèíà âіäïîâіäàє çà âñå íà Çåìëі! Òèñÿ÷і ðîêіâ ëþäñòâî áîðîëîñÿ ç ïðèðîäîþ ÿê âîðîãîì. Òåïåð âîíî âіäïîâіäàє çà íåї. Âіäïîâіäàє çà ïîâіòðÿ, çà îêåàíè, çà ëіñè é ðіêè. Öþ ñâîþ

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ âіäïîâіäàëüíіñòü ëþäèíà íå ìîæå ïåðåäàòè íіêîìó, áî òіëüêè âîíà ìàє íàéâèùó ñèëó – ñèëó ðîçóìó. Õòî æ öÿ ëþäèíà? Öå âñі ìè ðàçîì і êîæåí ç íàñ. Ìàéáóòíі äåðæàâíі äіÿ÷і, âåëèêі â÷åíі, ïèñüìåííèêè, ôіëîñîôè – óñі âîíè ñüîãîäíі ñèäÿòü ùå çà øêіëüíèìè ïàðòàìè. Íå äóìàéòå, ùî âіäïîâіäàëüíіñòü ïðèéäå äî íèõ ïіçíіøå. Õòî íå âèõîâàâ ó ñîáі ïî÷óòòÿ âіäïîâіäàëüíîñòі â þíîñòі, òîé íå íàâ÷èòüñÿ öüîãî â çðіëі ðîêè (Çà Ã. Áàêëàíîâèì). ÄÐÓÃ Äðóã – íå äâіéíèê і íå äçåðêàëî, à ñïіâðîçìîâíèê. ßêùî òè õî÷åø, ùîá ðîçóìіëè òåáå, ïîñòàðàéñÿ ñïî÷àòêó çðîçóìіòè іíøîãî. Çàìіñòü òîãî ùîá ñêàðæèòèñÿ íà áàéäóæіñòü íàâêîëèøíіõ, ïðèäèâèñÿ äî ñåáå – ÿê òè ñàì ðåàãóєø íà äóøåâíèé ñòàí òîâàðèøіâ, ÷è ïîìі÷àєø, êîëè їì ïîãàíî. Ìè âñі áіëüøå ëþáèìî ãîâîðèòè, íіæ ñëóõàòè. Óìіííÿ óâàæíî ñëóõàòè – íå òіëüêè îçíàêà âèõîâàíîñòі, à é ñïðàâæíіé ëþäñüêèé òàëàíò, ÿêèé çàâæäè ïðèâåðòàє ñèìïàòії. Ñïðîáóé æå íå çàìèêàòèñÿ â ñîáі é íå íàâ’ÿçóâàòè іíøîìó ñâîїõ ïåðåæèâàíü, à ïðèñëóõàòèñÿ äî òîãî, ùî ïî÷óâàє âіí. Öіëêîì іìîâіðíî, ùî òè âіäðàçó æ çóñòðіíåø âçàєìíèé іíòåðåñ і ùèðîñåðäíèé âіäãóê. Äðóã – íå ïðîñòî ëþäèíà, ÿêіé ìîæíà âèëèòè äóøó. Äëÿ öüîãî ìîæå ïіäіéòè é âèïàäêîâèé ïîïóòíèê, ÿêîãî òè íіêîëè áіëüøå íå ïîáà÷èø. Äðóæáà – íàéâèùà ôîðìà âçàєìíîї âіäïîâіäàëüíîñòі, êîëè äâà «ß» çëèâàþòüñÿ â òàêå ñàìå íåïîâòîðíå, îñîáëèâå «ÌÈ» (І. Êîí). ІІ. Визначте стиль мовлення текстів. Доведіть, що це – роздуми.

518 Підготуйте усно невелике висловлення (8–10 речень), узявши за основу одну з поданих тез. Зазначте, чи згодні ви із цією тезою, та доведіть правильність своєї позиції. 1. Âіäïîâіäàòè çà іíøèõ – öå îçíà÷àє âіäïîâіäàòè çà ñàìîãî ñåáå. 2. Õòî íå âèõîâàâ ó ñîáі ïî÷óòòÿ âіäïîâіäàëüíîñòі â þíîñòі, òîé íå íàâ÷èòüñÿ öüîãî â çðіëі ðîêè. 3. Äðóã – íå äâіéíèê і íå äçåðêàëî. 4. ßêùî òè õî÷åø, ùîá ðîçóìіëè òåáå, ïîñòàðàéñÿ ñïî÷àòêó çðîçóìіòè іíøîãî. 519 Уявіть, що вам треба виступити перед аудиторією з нагоди якогось свята (Дня Незалежності, Дня довкілля, Дня сім’ї, Дня матері тощо). Підготуйте усне коротке висловлення в публіцистичному стилі на морально-етичну або суспільну тему. Скористайтеся поданими орієнтовними темами: «Я вірю в майбутнє твоє, Україно!», «Світ про Україну», «Туристична Україна», «Аграрна Україна», «Краса людських взаємин», «Творімо добро», «Родинна злагода», «Шануйте матерів своїх», «Світ потребує милосердя», «Взаєморозуміння – місток між людьми».

Òåìà 15. ÏÅÐÅÊÀÇ-ÏÅÐÅÊËÀÄ ÒÅÊÑÒÓ ÕÓÄÎÆÍÜÎÃÎ ÑÒÈËÞ (ÏÈÑÜÌÎÂÈÉ) 520 І. Прочитайте текст. Прокоментуйте ознаки роздуму, опису й розповіді. Проаналізуйте вжиті в тексті мовні засоби. ËÅÃÅÍÄÀ ÎÁ ÈÊÀÐÅ Åùё â ãëóáîêîé äðåâíîñòè ëþäè ìå÷òàëè î òîì, ÷òîáû îâëàäåòü íåáîì. Â ëåãåíäå, êîòîðóþ ñîçäàëè äðåâíèå ãðåêè, îòðàçèëàñü ýòà ìå÷òà. 232

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ Âåëè÷àéøèì õóäîæíèêîì, ñêóëüïòîðîì è àðõèòåêòîðîì Àôèí áûë Äåäàë. Îí âûñåêàë èç áåëîñíåæíîãî ìðàìîðà òàêèå äèâíûå ñòàòóè, ÷òî îíè êàçàëèñü æèâûìè. Ìíîãî èíñòðóìåíòîâ èçîáðёë Äåäàë äëÿ ñâîåé ðàáîòû. Æèë Äåäàë ó öàðÿ Ìèíîñà, è íå õîòåë Ìèíîñ, ÷òîáû åãî ìàñòåð ðàáîòàë äëÿ äðóãèõ. Äîëãî äóìàë Äåäàë, êàê åìó áåæàòü ñ Êðèòà, è íàêîíåö ïðèäóìàë. Îí íàáðàë ïåðüåâ, ñêðåïèë èõ ëüíÿíûìè íèòêàìè è âîñêîì, ÷òîáû èçãîòîâèòü èç íèõ êðûëüÿ. Äåäàë ðàáîòàë, à åãî ñûí Èêàð èãðàë âîçëå îòöà. Íàêîíåö Äåäàë çàêîí÷èë ðàáîòó. Ïðèâÿçàë îí êðûëüÿ íà ñïèíó, ïðîäåë ðóêè â ïåòëè, ÷òî áûëè óêðåïëåíû íà êðûëüÿõ, âçìàõíóë èìè è ïëàâíî ïîäíÿëñÿ â âîçäóõ. Ñ èçóìëåíèåì ñìîòðåë Èêàð íà îòöà, êîòîðûé ïàðèë â âîçäóõå, ñëîâíî ïòèöà. Äåäàë ñïóñòèëñÿ íà çåìëþ è ñêàçàë ñûíó: «Ñëóøàé, Èêàð, ñåé÷àñ ìû óëåòèì ñ Êðèòà. Áóäü îñòîðîæåí âî âðåìÿ ïîëёòà. Íå ñïóñêàéñÿ ñëèøêîì áëèçêî ê ìîðþ, ÷òîáû ñîëёíûå áðûçãè íå ìîãëè ñìî÷èòü òâîè êðûëüÿ. Íå ïîäíèìàéñÿ è ñëèøêîì âûñîêî, áëèçêî ê ñîëíöó, ÷òîáû æàðà íå ðàñòîïèëà âîñêà, – òîãäà ðàçëåòÿòñÿ âñå ïåðüÿ. Çà ìíîé ëåòè, íå îòñòàâàé îò ìåíÿ». Îòåö ñ ñûíîì íàäåëè êðûëüÿ è ëåãêî ïîäíÿëèñü â âîçäóõ. ×àñòî îáîðà÷èâàëñÿ Äåäàë, ÷òîáû ïîñìîòðåòü, êàê ëåòèò åãî ñûí. Áûñòðûé ïîëёò çàáàâëÿë Èêàðà, âñё ñìåëåå âçìàõèâàë îí êðûëüÿìè. Èêàð çàáûë íàñòàâëåíèÿ îòöà. Ñèëüíî âçìàõíóâ êðûëüÿìè, îí âçëåòåë âûñîêî, ïîä ñàìîå íåáî, ÷òîáû ïðèáëèçèòüñÿ ê ñîëíöó. Ïàëÿùèå ëó÷è ñîëíöà ðàñòîïèëè âîñê, êîòîðûé ñêðåïëÿë ïåðüÿ êðûëüåâ, ïåðüÿ âûïàëè è ðàçëåòåëèñü äàëåêî ïî âîçäóõó, ãîíèìûå âåòðîì. Âçìàõíóë Èêàð ðóêàìè, íî íåò íà íèõ êðûëüåâ. Óïàë îí ñî ñòðàøíîé âûñîòû â ìîðå è ïîãèá â åãî âîëíàõ. Äåäàë îáåðíóëñÿ, ñìîòðèò ïî ñòîðîíàì. Íåò Èêàðà. Ãðîìêî ñòàë îí çâàòü ñûíà: «Èêàð, Èêàð! Ãäå òû? Îòêëèêíèñü!». Íåò îòâåòà. Óâèäåë Äåäàë â ìîðñêèõ âîäàõ ïåðüÿ – è ïîíÿë, ÷òî ñëó÷èëîñü. Êàê âîçíåíàâèäåë îí ñâîё èñêóññòâî è òîò äåíü, êîãäà çàäóìàë óëåòåòü ñ Êðèòà! À òåëî Èêàðà äîëãî íîñèëîñü ïî âîëíàì ìîðÿ, êîòîðîå ñ òåõ ïîð ñòàëî íàçûâàòüñÿ Èêàðèéñêèì. Äåäàë æå ïðîäîëæàë ñâîé ïîëёò è ïðèëåòåë â Ñèöèëèþ (Çà Í. Êóíîì). ІІ. Складіть план тексту (українською мовою). За планом перекажіть письмово.текст українською мовою. ІІІ. Зіставте вимову й написання виділених слів в обох мовах. СЛОВНИЧОК и – (укр.) бризки; древний й – (укр.) стародавній, давній, прадавній; изумление – Брызги (укр.) подив, здивування; льняной й – (укр.) лляний, льняний; наставление – (укр.) повчання, напутіння.

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ Òåìà 16. ÄÈÑÊÓÑІß ÍÀ ÌÎÐÀËÜÍÎ-ÅÒÈ×ÍÓ ÒÅÌÓ Поняття дискусії

Äèñêóñіÿ (âіä ëàò. discussio – ðîçãëÿä, äîñëіäæåííÿ) – öå ïóáëі÷íå îáãîâîðåííÿ ÿêîãî-íåáóäü ñïіðíîãî ïèòàííÿ, ïðîáëåìè íà çáîðàõ, ó ïðåñі, ó áåñіäі. Ïîíÿòòÿ äèñêóñіÿ áëèçüêå äî ïîíÿòòÿ ñóïåðå÷êà. Äâîìà íàéâàæëèâіøèìè õàðàêòåðèñòèêàìè äèñêóñії, ùî âіäðіçíÿþòü її âіä ñóïåðå÷êè, є ïóáëі÷íіñòü (íàÿâíіñòü àóäèòîðії) é àðãóìåíòîâàíіñòü. Îáãîâîðþþ÷è äèñêóñіéíó ïðîáëåìó, êîæíà ñòîðîíà, îïîíóþ÷è äóìöі ñïіâðîçìîâíèêà, àðãóìåíòóє ñâîþ ïîçèöіþ.

Під час ведення дискусії потрібно бути стриманим, спокійним; не слід виявляти зверхності до співрозмовника.

521 Прочитайте подані висловлення. Чи ви такої самої думки? А ваші однокласники? Якщо ваші погляди з якогось питання не збігаються, проведіть у класі дискусію та спробуйте дійти спільної думки. Скористайтеся поданою нижче пам’яткою. 1. Íіêîëè íå ãîâîðè ëþäèíі, ùî âîíà íå ïðàâà. 2. Ëþäÿì òðåáà êàçàòè òіëüêè òå äîáðå, ùî âè ïðî íèõ çíàєòå. 3. Іç äâîõ ëþäåé, ùî ïîñâàðèëèñÿ, âèíåí òîé, õòî ðîçóìíіøèé. 4. Íå ìîæíà äàðóâàòè òå, ùî âæå áóëî ïîäàðîâàíå òîáі. 522 Проведіть у класі дискусію відповідно до запропонованих ситуацій. Скористайтеся поданою нижче пам’яткою. СИТУАЦІЯ 1. Àíäðіé ÷àñòî âèÿâëÿє íåïîâàãó äî ñâîїõ òîâàðèøіâ. ßê їì ïîâîäèòèñÿ: à) ïðàãíóòè óíèêàòè ñïіëêóâàííÿ ç Àíäðієì; á) âіäïîâіñòè ãðóáіñòþ íà ãðóáіñòü; â) ïðîâåñòè ðîç’ÿñíþâàëüíó ðîáîòó? СИТУАЦІЯ 2. ßðîñëàâ ÷àñòî âòіêàє ç óðîêіâ, ïðîãóëþє. ×è ïîòðіáíî áóòè òîëåðàíòíèì äî éîãî â÷èíêіâ? ßê ïîâîäèòèñÿ îäíîêëàñíèêàì: à) çàñóäæóâàòè ó÷íÿ; á) ââàæàòè, ùî ïîâåäіíêà – îñîáèñòà ñïðàâà êîæíîãî, íå âòðó÷àòèñÿ; â) ç ðîçóìіííÿì ïîñòàâèòèñÿ äî ïðîáëåì ßðîñëàâà, ïîñòóïîâî é ïîñòіéíî çàîõî÷óâàòè éîãî äî íà÷àííÿ? 523 Проведіть у класі дискусію та спробуйте дійти спільної думки щодо такого запитання: Чи варто прямо запитувати людину про те, що вона хотіла б отримати в подарунок? ПАМ’ЯТКА Ïðàâèëà äèñêóñіéíîãî îáãîâîðåííÿ  Áóòè ââі÷ëèâèìè é êîðåêòíèìè ó ñâîїõ âèñëîâëåííÿõ, ç ïîâàãîþ ñòàâèòèñü îäèí äî îäíîãî.  Àðãóìåíòóâàòè ñâîþ äóìêó ôàêòàìè, ïðèêëàäàìè.  Îáãîâîðþâàòè òî÷êè çîðó é ïîãëÿäè, à íå ëþäåé.  Óòðèìóâàòèñÿ âіä îáãîâîðåííÿ ïðîâîêàöіéíèõ і áåçãëóçäèõ ïèòàíü.  Âèñëîâëåííÿ ïîâèííå ìіñòèòè іíôîðìàöіþ òіëüêè ïî òåìі. 234

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ  Îïèñóâàíà ïîäіÿ ïîâèííà ìіñòèòè òіëüêè ðåàëüíó іíôîðìàöіþ.  Ïðàãíóòè äî òîãî, ùîá çìіñòîâíà ñòîðîíà âèñëîâëåíü áóëà ãëèáîêà, à ñàìі âîíè – íåáàãàòîñëіâíі.

Òåìà 17. ÏÈÑÜÌÎÂÈÉ ÒÂІÐ Ó ÏÓÁËІÖÈÑÒÈ×ÍÎÌÓ ÑÒÈËІ ÍÀ ÌÎÐÀËÜÍÎ-ÅÒÈ×ÍÓ ÒÅÌÓ 524 Прочитайте уривок з інтерв’ю. Чи погоджуєтеся ви з висловленими думками? Що могли б доповнити від себе? ÄÎÁÐÎ ÄËß ÁËÈÆÍÜÎÃÎ – Ñâіòëå ñâÿòî Õðèñòîâîãî Âîñêðåñіííÿ ñïîíóêàє äî ðîçäóìіâ íàä òèì, ùî çàçâè÷àé1 íàçèâàþòü õðèñòèÿíñüêèìè ÷åñíîòàìè. Îäíå іç ÷іëüíèõ ìіñöü ñåðåä íèõ ïîñіäàє äîáðî÷èííіñòü. Äëÿ ïî÷àòêó õî÷ó çàïèòàòè: ùî òàêå äîáðî÷èííіñòü і ÷èì її âèìіðÿòè? – Äîáðî÷èííіñòü – öå äîáðî äëÿ áëèæíüîãî, ëþáîâ äî áëèæíüîãî, äîáðå ñëîâî. ß âèçíà÷èâ áè äîáðî÷èííіñòü ÿê äîïîìîãó âіä ëþäåé, Äîáðî÷èííіñòü âіéñüêîâèõ âіä äåðæàâè, âіä ïîëіòè÷íèõ ïàðòіé, òå, ùî ìîæóòü çðîáèòè ëþäè ÷è îðãàíіçàöії êîðèñíîãî é ÷èì âîíè ìîæóòü ïîêðàùèòè æèòòÿ ëþäåé, ÿêі ïåðåáóâàþòü ó ñêðóòíîìó ñòàíîâèùі, ìàþòü æèòòєâі íåãàðàçäè. – ×è іñíóþòü òðàäèöії äîáðî÷èííîñòі ñàìå óêðàїíñüêі? – Çâè÷àéíî. Íàéáëèæ÷å, ùî äëÿ íàñ, – öå öåðêâà Ñâÿòîãî Ìèêîëàÿ íà Àñêîëüäîâіé ìîãèëі, äå áóëè ïîõîâàííÿ âèçíà÷íèõ ðîäіâ óêðàїíñüêèõ, ÿêі ñëóæèëè Óêðàїíі äîáðîòîþ òà ìèëîñåðäÿì. Òі ëþäè, ÿêі ìàëè ÿêіñü ïåâíі ñòàòêè, ñòâîðþâàëè ëіêàðíі, ïðèòóëêè äëÿ ñâîїõ áëèæíіõ. Ñåðåä íèõ, íàïðèêëàä, ãåòüìàí Іâàí Ìàçåïà, ÿêèé áàãàòî ñòàðàâñÿ ïðî çðîñòàííÿ óêðàїíñüêîї êóëüòóðè, ïðî äîïîìîãó áëèæíіì, ïðî ëіêàðíі (Ç іíòåðíåòâèäàííÿ). 525

І. Прочитайте текст. Які висновки з нього ви могли б зробити для себе?

ÓÌІÍÍß ÑÏІÂÏÅÐÅÆÈÂÀÒÈ Ïðèéøëà ç ðîáîòè ìàìà. І ç âіòàëüíі – ïðÿìî íà êóõíþ, øâèäøå ïîñòàâèòè âàæêі ñóìêè. Òè âæå çäîãàäóєøñÿ, ùî â ñóìöі – îâî÷і. Öå íåöіêàâî. Î÷і ñòåæàòü, ùî òàì ùå âèéìàє ìàìà. ×è íå äàâíî îáіöÿíèé øàðô ó öüîìó ïàêåòèêó? À òðåáà áóëî á ïåðåäóñіì ïîäèâèòèñÿ óâàæíî íà ìàìèíå îáëè÷÷ÿ. Ñòîìëåíà, âèäíî, àáî ÷èìîñü çàñìó÷åíà… Ìіñòîê âіä îäíієї ëþäèíè äî іíøîї ïðîêëàäàє ïàì’ÿòü. Її òàêîæ ìîæíà òðåíóâàòè, ÿê òðåíóþòü ïàì’ÿòü íà âіðøі, ôîðìóëè, ïðàâèëà, íîìåðè òåëåôîíіâ. À ïàì’ÿòü ñåðöÿ òðåíóþòü óâàãîþ äî áëèçüêèõ ëþäåé. Öå îçíà1

Çàçâè÷àé – (ðîñ.) êàê îáû÷íî.

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ ÷àє, ùî òðåáà ïðàãíóòè ïàì’ÿòàòè ïðî їõíі ïðîõàííÿ, ñïðàâè, òóðáîòè, ïðî òå, ùî âîíè ëþáëÿòü, ùî їõ òіøèòü і ùî çàñìó÷óє, ùî äëÿ íèõ âàæëèâå, ÿêі äàòè äëÿ íèõ îñîáëèâî äîðîãі. Óìіííÿ ñïіâ÷óâàòè, ðîçóìіòè ñòàí іíøîї ëþäèíè – íàéâàæëèâіøà, ìàáóòü, ìàãіñòðàëü êîìóíіêàáåëüíîñòі. Äî òîãî, õòî ùèðî ñïіâ÷óâàє, òÿãíóòüñÿ іíøі ëþäè, äî íüîãî õî÷åòüñÿ éòè і ç ðàäіñòþ, і ç ñóìîì, ç íèì äіëÿòüñÿ äóìêàìè, éîìó âèëèâàþòü äóøó, ç íèì ïðàãíóòü äðóæáè. Ïñèõîëîãè ââàæàþòü, ùî çäàòíіñòü äî ñïіâïåðåæèâàííÿ, ñïіâ÷óâàííÿ ïîòðåáóє äîáðå ðîçâèíóòîї óâàãè. Íå ëåãêîñòі ôàíòàçії, òàêîї âëàñòèâîї äèòèíñòâó, à óÿâè, ùî íàïðóæóє äóøåâíі ñèëè, ñïðîìîæíîñòі ïåðåìіñòèòè ñâîє «ß» â іíøó ëþäèíó, âіä÷óâàòè òå ñàìå, ùî âіä÷óâàє âîíà. Óìіííÿ ñïðèéìàòè ÷óæі ðàäіñòü, ñóì, áіëü, ÿê ñâîї âëàñíі, çâè÷àéíî, íåëåãêî íàâ÷èòèñÿ. Àëå ñàìå â öі ìîìåíòè ìè ñòàєìî ÷óéíіøі, äîáðіøі (Ä. Îðëîâà). ІІ. На основі прочитаного висловіть свої міркування з поданих нижче питань. 1. Чим тренують пам’ять серця? 2. Що значить бути уважним до близьких людей? 3. Чому шлях від однієї людини до іншої пролягає через уміння співпереживати?

526 Напишіть твір у публіцистичному стилі на одну з тем: «Що таке доброчинність і чим її виміряти?», «Творити добро – це просто», «Із чого починається милосердя?», «У чому краса людських взаємин?», «Уміння співпереживати – місток між людьми».

Òåìà 18. ÄІËÎÂІ ÏÀÏÅÐÈ. ÀÂÒÎÁІÎÃÐÀÔІß ПРИГАДАЙМО. Яку сферу життя обслуговує офіційно-діловий стиль мовлення? Які загальні вимоги до текстів цього стилю? Які види ділових паперів ви знаєте?

527 І. Прочитайте зразок автобіографії. Розкажіть, що ви дізналися із цього документа про особу, яка його склала. ÀÂÒÎÁІÎÃÐÀÔІß ß, Âàñèëåíêî Áîãäàí Âіêòîðîâè÷, íàðîäèâñÿ 28 ãðóäíÿ 2002 ðîêó â ìіñòі Çàïîðіææі. Óêðàїíåöü. Ìіé áàòüêî, Âàñèëåíêî Âіêòîð Ñåðãіéîâè÷, ïðàöþє ðåäàêòîðîì ãàçåòè; ìàòè, Âàñèëåíêî Þëіÿ Ìàêñèìіâíà, – ó÷èòåëåì ìіñöåâîї øêîëè. Ó 2008 ðîöі âñòóïèâ äî ïåðøîãî êëàñó çàãàëüíîîñâіòíüîї ñåðåäíüîї øêîëè № 5 ìіñòà Çàïîðіææÿ. Çàðàç íàâ÷àþñÿ â 9-ìó êëàñі öієї øêîëè. Áåðó ó÷àñòü ó õóäîæíіé ñàìîäіÿëüíîñòі, ó ðîáîòі øêіëüíîãî ãóðòêà «Þíèé іíñïåêòîð ðóõó». Ó 2016 ðîöі ñòàâ ïåðåìîæöåì äðóãîãî åòàïó Ìіæíàðîäíîãî êîíêóðñó ç óêðàїíñüêîї ìîâè іìåíі Ï. ßöèêà. Äîìàøíÿ àäðåñà: ì. Çàïîðіææÿ, âóë. Êâіòíåâà, 5. 25 áåðåçíÿ 2017 ð. Ïіäïèñ 236

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ ІІ. Укажіть реквізити поданої автобіографії.

Автобіографія

Àâòîáіîãðàôіÿ ÿ (ãð. autos – ñàì, bios – æèòòÿ, grapho o – ïèøó) – öå äîêóìåíò, ó ÿêîìó îñîáà â õðîíîëîãі÷íîìó ïîðÿäêó âèêëàäàє ñòèñëèé îïèñ ñâîãî æèòòÿ òà äіÿëüíîñòі.

Вимоги до документа

Äëÿ àâòîáіîãðàôії õàðàêòåðíèé íåçíà÷íèé ðіâåíü ñòàíäàðòèçàöії. Îñíîâíі âèìîãè – âè÷åðïíіñòü ïîòðіáíèõ âіäîìîñòåé і ëàêîíіçì âèêëàäó. Äîêóìåíò ñêëàäàєòüñÿ â äîâіëüíіé ôîðìі, îäíàê îêðåìі ðåêâіçèòè â íüîìó ìàþòü áóòè îáîâ’ÿçêîâî. Â àâòîáіîãðàôії âñі âіäîìîñòі ïðî ñåáå ñëіä âèêëàäàòè â ðîçïîâіäíіé ôîðìі âіä 1-ї îñîáè. Ðåêâіçèòè àâòîáіîãðàôії:  íàçâà äîêóìåíòà;  òåêñò, ó ÿêîìó çàçíà÷àþòü: ïðіçâèùå, іì’ÿ, ïî áàòüêîâі îñîáè, ÿêà ñêëàäàє äîêóìåíò; äàòó é ìіñöå íàðîäæåííÿ; íàöіîíàëüíіñòü; êîðîòêі âіäîìîñòі ïðî ñêëàä ñіì’ї, íàâ÷àííÿ, ïðîôåñіéíó äіÿëüíіñòü; äîìàøíþ àäðåñó òîùî;  äàòà ñêëàäàííÿ;  ïіäïèñ.

Реквізити

1. В автобіографії не слід зловживати займенником «я». Граматичне значення 1-ї особи передають за допомогою особових закінчень дієслів. 2. В автобіографії недоречні художні засоби (метафори, епітети й т. ін.) та емоційність.

528 КОЛО ДУМОК. Пригадайте біографію одного з письменників, яку ви читали в підручнику з української чи зарубіжної літератури. Поміркуйте, чим відрізняються між ссобою автобіографія й біографія. 529 Уявіть, що вам для вступу до спеціалізованого навчального закладу потрібна автобіографія. Складіть і запишіть її, користуючись поданим вище зразком. ПАМ’ЯТКА ßÊ ÏÐÀÂÈËÜÍÎ ÑÊËÀÄÀÒÈ ÄÎÊÓÌÅÍÒÈ  Äîêóìåíò ñêëàäàє îñîáà ÷è óñòàíîâà, ÿêà ìàє íà öå ïðàâî.  Äîêóìåíò ìàє áóòè þðèäè÷íî ïðàâèëüíî îôîðìëåíèì.  Äîêóìåíò ïîâèíåí ïîäàâàòè îá’єêòèâíі âіäîìîñòі ïðî ïîäії, áàçóâàòèñÿ íà ôàêòàõ, ìіñòèòè êîíêðåòíі ïðîõàííÿ.  Äîêóìåíò ïîâèíåí áóòè ìàêñèìàëüíî ñòèñëèì, àëå íå çà ðàõóíîê çìåíøåííÿ іíôîðìàöії; áåç ïîâòîðåíü òà âæèâàííÿ ñëіâ і çâîðîòіâ, ÿêі íå íåñóòü çìіñòîâîãî íàâàíòàæåííÿ.  Äîêóìåíò ïîâèíåí áóòè ãðàìîòíèì і çðîçóìіëèì êîæíîìó, õòî éîãî ÷èòàє.  Äîêóìåíò íåîáõіäíî îôîðìëþâàòè çà âñòàíîâëåíîþ ôîðìîþ.  Äîêóìåíò ïîâèíåí ìàòè âñі íåîáõіäíі ðåêâіçèòè.

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ Òåìà 19. ÄІËÎÂІ ÏÀÏÅÐÈ. ÇÀßÂÀ 530 І. Прочитайте зразки заяв. Зверніть увагу на місце розташування кожного реквізиту та на розділові знаки. Назвіть ці реквізити. ЗРАЗОК 1 Äèðåêòîðîâі âèùîãî ïðîôåñіéíîãî ó÷èëèùà № 3 ì. Ëóöüêà Êîâàëåíêó Â. Ì. Êîâàëü÷óêà Ñåðãіÿ Îëåêñіéîâè÷à, ÿêèé ìåøêàє çà àäðåñîþ: ì. Ëóöüê, âóë. Ëåñі Óêðàїíêè, 94 ÇÀßÂÀ Ïðîøó çàðàõóâàòè ìåíå ñòóäåíòîì І êóðñó ó÷èëèùà. Ó 2017 ðîöі ÿ çàêіí÷èâ 9 êëàñіâ çàãàëüíîîñâіòíüîї ñåðåäíüîї øêîëè № 14 ì. Ëóöüêà. Äîäàòêè: 1. Ñâіäîöòâî ïðî îñâіòó íà 1 àðê. 2. Àâòîáіîãðàôіÿ íà 1 àðê. 3. Ìåäè÷íà äîâіäêà íà 1 àðê. 4. Òðè ôîòîêàðòêè. 10 ëèïíÿ 2017 ð.

Ïіäïèñ ЗРАЗОК 2 Äèðåêòîðîâі ÂÀÒ «Îáðіé» Øâåöþ Î. Ä. íà÷àëüíèêà âіääіëó êàäðіâ Ìàéáîðîäè Ã. Â. ÇÀßÂÀ

Ïðîøó íàäàòè ìåíі ùîðі÷íó âіäïóñòêó çà 2009 ðіê òåðìіíîì 25 êàëåíäàðíèõ äíіâ ç 1 ÷åðâíÿ 2017 ðîêó ç íàäàííÿì ìàòåðіàëüíîї äîïîìîãè íà îçäîðîâëåííÿ. 20 òðàâíÿ 2017 ð.

Ïіäïèñ

ІІ. Дайте відповіді на запитання до текстів заяв. 1. У якій сфері спілкування можливе таке висловлення? 2. Як називається документ? Чи ставимо крапку після цієї назви? 3. Кому адресовано заяву? У якому відмінку вжито прізвище й назву посади цієї особи? 4. Хто подає заяву? У якому відмінку вжито прізвище цієї особи? 5. Де зазначається місце мешкання чи посада особи, яка подає заяву? 6. Яке прохання міститься в документі?

238

Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ Заява

Çàÿâà – öå äîêóìåíò, ó ÿêîìó â ïèñüìîâіé ôîðìі çàôіêñîâàíî ïîâіäîìëåííÿ ãðîìàäÿíèíà ÷è îðãàíіçàöії ç ïðèâîäó çäіéñíåííÿ ñâîїõ ïðàâ àáî çàõèñòó іíòåðåñіâ. Ó çàÿâі ìîæíà âèñëîâèòè ïðîõàííÿ çàðàõóâàòè äî íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó, äîïóñòèòè äî âñòóïíèõ іñïèòіâ, íàäàòè âіäïóñòêó. Äî çàÿâè ìîæåìî äîäàâàòè ðіçíі äîêóìåíòè, їõíі êîïії.

Реквізити

Ðåêâіçèòè çàÿâè:  àäðåñàò (íàçâà óñòàíîâè, ïîñàäà òà ïðіçâèùå êåðіâíèêà, äî ÿêîãî çâåðòàþòüñÿ, – ó äàâàëüíîìó âіäìіíêó);  àäðåñàíò (íàçâà ïîñàäè, ïðіçâèùå îñîáè, ÿêà çâåðòàєòüñÿ іç çàÿâîþ, – ó ðîäîâîìó âіäìіíêó);  íàçâà äîêóìåíòà;  òåêñò;  äàòà;  äîäàòîê;  ïіäïèñ.

531

Прочитайте заяву. Знайдіть недоліки в її оформленні. Запишіть правильно.

УВАГА! НЕПРАВИЛЬНА ЗАЯВА Ãåíåðàëüíîìó äèðåêòîðîâі ÒÎÂ «Õëіáîêîìáіíàò № 3» Âèãîâñüêà À.Ä. âіä Òàðíàâñüêîãî Î.І., ÿêèé ìåøêàє çà àäðåñîþ: ì. Âіííèöÿ, âóë. Êîöþáèíñüêîãî, 106 ÇÀßÂÀ Äóæå ïðîøó Âàñ çàðàõóâàòè ìåíå íà ïîñàäó іíæåíåðà êîíäèòåðñüêîãî öåõó. Áóäó äóæå âäÿ÷íèé. 1. Àâòîáіîãðàôіÿ íà 1 àðê. 2. Ìåäè÷íà äîâіäêà íà 1 àðê. Ïіäïèñ

28 ñі÷íÿ 2017 ð.

532 Складіть заяву на одну з поданих тем (на вибір), самостійно визначивши адресата. Скористайтеся поданими вище правильними зразками. 1. Ïðî äîïóùåííÿ äî ñêëàäàííÿ âñòóïíèõ іñïèòіâ äî ëіöåþ. 2. Ïðî ïðèéíÿòòÿ íà ðîáîòó íà ïåðіîä ëіòíіõ êàíіêóë. 3. Ïðî ðåєñòðàöіþ äëÿ ó÷àñòі â çîâíіøíüîìó íåçàëåæíîìó îöіíþâàííі.

Äîäàòêè

Ä Î Ä À Ò Ê È Äîäàòîê 1

ÎÑÍÎÂÍІ ÏÐÀÂÈËÀ ÎÐÔÎÃÐÀÔІЇ Ïðàâîïèñ âëàñíèõ íàçâ Âëàñíі íàçâè ïèøåìî ç âåëèêîї áóêâè: Âåëèêäåíü, îçåðî Ñâіòÿçü, Ïіâäåííèé ïîëþñ, Øåâ÷åíêіâñüêà ïðåìіÿ. ßêùî âëàñíà íàçâà ñêëàäàєòüñÿ ç êіëüêîõ ñëіâ, òî ç âåëèêîї áóêâè ïèøåìî ïåðøå ñëîâî: Íîâèé ðіê, Ìóçåé іñòîðії çàïîðіçüêîãî êîçàöòâà, Ìіíіñòåðñòâî êóëüòóðè Óêðàїíè. Ç âåëèêîї áóêâè ïèøåìî âñі ñëîâà ó âëàñíèõ íàçâàõ:  äåðæàâ: Ðåñïóáëіêà Ïîëüùà, Êèòàéñüêà Íàðîäíà Ðåñïóáëіêà;  íàñåëåíèõ ïóíêòіâ, âóëèöü, ïðîñïåêòіâ: Áіëà Öåðêâà (ìіñòî);  íàéâèùèõ äåðæàâíèõ óñòàíîâ Óêðàїíè і ìіæíàðîäíèõ îðãàíіçàöіé: Âåðõîâíà Ðàäà Óêðàїíè;  àñòðîíîìі÷íèõ і ãåîãðàôі÷íèõ îá’єêòіâ: ×óìàöüêèé Øëÿõ (ãàëàêòèêà), Ïіâäåííå Ïîëіññÿ, Íîâà Ãâіíåÿ (îñòðіâ);  äіéîâèõ îñіá ó êàçêàõ, áàéêàõ: ×åðâîíà Øàïî÷êà. Ó ñêëàäíèõ ïðіçâèùàõ, ïñåâäîíіìàõ òà іìåíàõ, ÿêі ïèøåìî ÷åðåç äåôіñ, êîæíó ñêëàäîâó ÷àñòèíó ïî÷èíàєìî âåëèêîþ áóêâîþ: Íå÷óé-Ëåâèöüêèé, Çèíîâіé-Áîãäàí. Íàçâè ïîñàä, íàðîäіâ, îñіá çà íàöіîíàëüíіñòþ àáî ìіñöåì ïðîæèâàííÿ ïèøåìî ç ìàëîї áóêâè: óêðàїíöі, êèÿíèí. Ïðîòå íàçâè íàéâèùèõ äåðæàâíèõ Ïðåçèäåíò Óêðàїíè. ïîñàä ïèøåìî ç âåëèêîї áóêâè: Ï Íàçâè êíèæîê, ãàçåò, êіíîôіëüìіâ, çàâîäіâ, êîðàáëіâ, àåðîïîðòіâ, ñàíàòîðіїâ, ìàãàçèíіâ òîùî áåðåìî â ëàïêè: æóðíàë «Ñòåæêà», ëіòàê «Ìðіÿ», ãîòåëü «Òóðèñò». Ç âåëèêîї áóêâè, àëå áåç ëàïîê ïèøåìî íàçâè êóëüòîâèõ êíèã: Áіáëіÿ, Єâàíãåëіє, Ïñàëòèð, à òàêîæ íàçâè òàêèõ ðåëіãіéíèõ ïîíÿòü, ÿê Áîã, Áîæà Ìàòіð, Ñèí Áîæèé, Ñâÿòèé Äóõ (àëå áîã Ïåðóí і ò. іí.). Прикметник, який утворено від власноїї назви, пишемо з великої букви: Шевченків, Андріїв. Проте з малоїї букви пишемо прикметник, який: а) має суфікс -івськ-(-ївськ-) або -инськ-: бальзаківськ к ий вік; б) уходить до складу фразеологізму: гордіїв вузол, дамоклів меч.

Çíàê ì’ÿêøåííÿ Ïèøåìî Ü:

ÍÅ ïèøåìî Ü:

ïіñëÿ áóêâ, ÿêі ïîçíà÷àþòü ì’ÿêі ïðèãîëîñíі [ä], [ò], [ç], [ñ], [ö],

ïіñëÿ áóêâ íà ïîçíà÷åííÿ ãóáíèõ, øèïëÿ÷èõ і [ґ], [ê], [õ], [ã] (äîù, äðіá)

[ë], [í], [äç], ó êіíöі ñëîâà òà ñêëàäó (âіñü, äÿäüêî) ó ñóôіêñàõ -çüê-, -ñüê-, -öüê- (ìîðñüêèé) 240

ïіñëÿ ð ó êіíöі ñêëàäó і ñëîâà (Õàð àðêіâ, ÷îòèð èðìà). Âèíÿòîê: Ãîðüêèé

Äîäàòêè Ïèøåìî Ü:

ÍÅ ïèøåìî Ü:

ó äієñëîâàõ íà -òü, -òüñÿ (â÷àòüñÿ)

ïіñëÿ í ïåðåä æ, ÷, ø, ù (òîíøèé, ïðîìіí÷èê). Âèíÿòîê: íÿíü÷èòè, áðèíü÷àòè, æåíüøåíü, Ìàíü÷æóðіÿ òà ïîõіäíі âіä íèõ ñëîâà

ïіñëÿ áóêâè ë ïåðåä áóêâîþ íà ïîçíà÷åííÿ ì’ÿêîãî ïðèãîëîñíîãî (їäàëüíÿ, ñіëüñüêèé)

ìіæ áóêâàìè íà ïîçíà÷åííÿ ì’ÿêèõ àáî íàïіâïîì’ÿêøåíèõ ïðèãîëîñíèõ (êðіì âèïàäêіâ, çàçíà÷åíèõ ó ïóíêòàõ 3, 4 ïåðøîї êîëîíêè) (êóçíÿ, ïðîìіíöі). Âèíÿòîê: òüìÿíèé, ðіçüáÿð

Коли знак м’якшення вживається у формі називного відмінка іменника (нянька), то він зберігається й у всіх інших відмінках (няньці), а також в утворених від н (няньчин). Коли ж у називному цього іменника прикметниках із суфіксом -ин відмінку його нема, то й в інших відмінках і в прикметниках на -ин н його не пишемо. ПОРІВНЯЙМО:

Ïèøåìî Ü

Íå ïèøåìî Ü

ñêðèíüöі (áî ñêðèíüêà) Îëüöі, Îëü÷èí (áî Îëüêà) íåíüöі, íåíü÷èí (áî íåíüêà)

õàòèíöі (áî õàòèíêà) Íàòàëöі, Íàòàë÷èí (áî Íàòàëêà)

Àïîñòðîô Àïîñòðîô ñòàâèìî ïåðåä ÿ, þ, є, ї:

Àïîñòðîô ÍÅ ñòàâèìî ïåðåä ÿ, þ, є, ї:

ïіñëÿ áóêâ á, ï, â, ì, ô (ðóì’ÿíèé, ( ñîëîâ’ї, ÷åðâ’ÿê) ïіñëÿ ð, ùî ïîçíà÷àє òâåðäèé çâóê (ó âèìîâі ÷óєòüñÿ [é]) (áóð’ÿí, ïіð’ÿ)

ïіñëÿ á, ï, â, ì, ô, ÿêùî ïåðåä íèìè â êîðåíі ñëîâà є áóêâà íà ïîçíà÷åííÿ ïðèãîëîñíîãî, êðіì ð (ñâÿòî, öâÿõ)

ïіñëÿ ïðåôіêñіâ, ùî çàêіí÷óþòüñÿ ð ’òâåðäèì ïðèãîëîñíèì (âіä’їçä, ðîç ÿñíåííÿ) ïіñëÿ ïåðøîї ÷àñòèíè ñêëàäíèõ ñëіâ, ÿêà çàêіí÷óєòüñÿ òâåðäèì ïðèãîëîñíèì (äèò’ÿñëà, ïіâ’ÿáëóêà)

ïіñëÿ áóêâè ð, ùî ïîçíà÷àє ì’ÿêèé çâóê [ð]; ó âèìîâі íå ÷óєìî [é] (áóðÿê, êðþê)

ó ñëîâі Ëóê’ÿí òà ïîõіäíèõ âіä íüîãî ñëîâàõ (Ëóê’ÿíåíêî, Ëóê’ÿíіâêà òîùî) Букви я, ю, є, ї після апострофа позначають два звуки – [йа], [йу], [йе], [йі]. НАПРИКЛАД: м’я ’ та [мйáта].

Äîäàòêè Ïîäâîєíі áóêâè Ïîäîâæóþòüñÿ ïðèãîëîñíі [ä], [ò], [ç], [ñ], [ö], [ë], [í], [æ], [÷], [ø] ìіæ ãîëîñíèìè â òàêèõ âèïàäêàõ:

Ïðèêëàäè

â іìåííèêàõ ñåðåäíüîãî ðîäó íà -ÿ. Âèíÿòîê: íàçâè ìàëèõ çà âіêîì òâàðèí (ãóñåíÿ, êà÷åíÿ)

çáіææÿ, çíàííÿ, ãіëëÿ, ÷èòàííÿ

ó äåÿêèõ іìåííèêàõ ÷îëîâі÷îãî é æіíî÷îãî ðîäó íà -ÿ. Âèíÿòîê: ñëîâî ñòàòòÿ ó ôîðìі Ð. â. ìí. – ñòàòåé

ñóääÿ, Іëëÿ, ðіëëÿ, ñòàòòÿ

â іìåííèêàõ æіíî÷îãî ðîäó, ùî çàêіí÷óþòüñÿ íà ïðèãîëîñíèé, ó ôîðìі îðóäíîãî âіäìіíêà îäíèíè

ïі÷÷þ, ïîäîðîææþ

ó ôîðìàõ äієñëîâà ëèòè òà ñïîðіäíåíèõ äієñëîâàõ

ëëþ, çіëëÿòè

ó ïðèñëіâíèêàõ íà -ííÿ, -ííþ

ñïðîñîííÿ, ïîïіäòèííþ

Ïîäîâæåííÿ çáåðіãàєòüñÿ і â óñіõ ïîõіäíèõ ñëîâàõ (æèòòÿ – æèòòєâèé, ãіëëÿ – ãіëëÿ÷êà). 1. Приголосні подовжуються, якщо стоять між голосними. Порівняймо: миттю ю– радістю. 2. Не подовжуються губні приголосні та [р] (любов’ю, кров’ю, матір і ’ю).

í і íí ó ïðèêìåòíèêàõ Áóêâîñïîëó÷åííÿ íí ïèøåìî:  ó ïðèêìåòíèêàõ іç ñóôіêñîì -í-, ÿêùî âîíè óòâîðåíі âіä іìåííèêіâ ç îñíîâîþ íà í (òóìàííèé, îñіííіé);  ó íàãîëîøåíèõ ïðèêìåòíèêîâèõ ñóôіêñàõ -åíí-, -àíí- (-ÿíí-), ÿêі âêàçóþòü íà íàéâèùó ìіðó îçíàêè (òîâñòåííèé, íåâáëàãàííèé. ÀËÅ: æàäàíèé, øàëåíèé, íåæäàíèé);  ó ïðèêìåòíèêàõ íà -åíí(èé) ñòàðîñëîâ’ÿíñüêîãî ïîõîäæåííÿ (ñâÿùåííèé, îãíåííèé, áëàãîñëîâåííèé, áëàæåííèé). Буквосполучення нн н зберігається і в словах, утворених від таких прикметників (туманний – туманно; незбагненний – незбагненність). У прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів -ин-, -ан-(-ян-), -їн-, букву н не подвоюємо (журавлиний, глиняний).

Ïîäâîєíі áóêâè â ñëîâàõ іíøîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ Ó çàãàëüíèõ íàçâàõ іíøîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ áóêâè çâè÷àéíî íå ïîäâîþєìî (ñóìà, ïіöà, ñïàãåòі, ìàñà, ãðèï, øàñі, іíòåðìåöî, áàðîêî). Ïîäâîþєìî áóêâè:  â îêðåìèõ çàãàëüíèõ íàçâàõ (âàííà, òîííà, âіëëà, ïàííî, ïàííà, ìàííà, ìàäîííà, íåòòî, áðóòòî, áîííà, ïåííі);  ó âëàñíèõ íàçâàõ òà ïîõіäíèõ âіä íèõ ñëîâàõ (Ãîëëàíäіÿ, Ìàðîêêî, Ðóññî, ãîëëàíäñüêèé, ìàðîêêàíñüêèé); 242

Äîäàòêè  ïðè çáіãó îäíàêîâèõ ïðèãîëîñíèõ çâóêіâ ïðåôіêñà і êîðåíÿ (іííîâàöіÿ, і àöіîíàëüíèé). іðð

Ïðåôіêñè ç-(ñ-), ðîç-, áåçÍà ïèñüìі ïåðåä áóêâàìè ê, ï, ò, ô, õ ïðåôіêñ ç- ïåðåäàєìî âіäïîâіäíî äî âèìîâè áóêâîþ ñ (ñêàçàòè, ñôîòîãðàôóâàòè). Ïåðåä óñіìà іíøèìè ïðèãîëîñíèìè ïðåôіêñ ç- ïåðåäàєìî íà ïèñüìі áóêâîþ ç (çøèòè, çíîñèòè). Ïðåôіêñè ðîç-, áåç- çàâæäè ïèøåìî ç áóêâîþ ç. Â óêðàїíñüêіé ìîâі ïðåôіêñіâ ðîñ-, áåñ- íåìàє (ðîç ( êàçàòè, áåçïå÷íèé, áåçõèòðіñíèé). Ïðåôіêñè ïðå-, ïðè-, ïðіÏðåôіêñ ïðå- ïèøåìî â ïðèêìåòíèêàõ і ïðèñëіâíèêàõ äëÿ âèðàæåííÿ íàéâèùîãî ñòóïåíÿ îçíàêè. Öåé ïðåôіêñ çà çíà÷åííÿì âіäïîâіäàє ñëîâó äóæå (ïðåìóäðèé, ïðåâèñîêèé). Ïðåôіêñ ïðå- ïèøåìî òàêîæ ó çàïîçè÷åíèõ çі ñòàðîñëîâ’ÿíñüêîї ìîâè ñëîâàõ ïðåçèðñòâî, ïðåçèðëèâèé, ïðåîñâÿùåííèé, ïðåïîäîáíèé, ïðåñòîë і ïîäіáíèõ. Ïðåôіêñ ïðè- ïèøåìî â ñëîâàõ, ùî îçíà÷àþòü:  íàáëèæåííÿ, ïðèєäíàííÿ äî ÷îãîñü (ïðèїõàòè, ïðèêëåєíèé);  íåïîâíîòó äії ÷è îçíàêè (ïðèñіñòè, ïðèìîðîæåíèé);  çíàõîäæåííÿ áіëÿ ÷îãîñü (ïðèêîðäîííèé, ïðèãіðîê). Ïðåôіêñ ïðі- ïèøåìî ó ñëîâàõ ïðіçâèùå, ïðіçâèñüêî, ïðіðâà і . Ñêëàäíі ñëîâà (çàãàëüíі ïðàâèëà) Ïèøåìî ÐÀÇÎÌ:

Ïèøåìî ÷åðåç ÄÅÔІÑ:

ÿêùî óòâîðåíі ïîєäíàííÿì çàëåæíèõ ñëіâ (âіä îäíîãî ñëîâà äî іíøîãî ìîæíà ïîñòàâèòè ïèòàííÿ): âåðáîëîçè, ñíіãîïàä ÿêùî ïåðøîþ ÷àñòèíîþ ñëîâà âèñòóïàє êіëüêіñíèé ÷èñëіâíèê: ñіìäåñÿòèðі÷÷ÿ, ñåìèðàçîâèé. ÀËÅ: 50-ðі÷÷ÿ, 16-ïîâåðõîâèé

ÿêùî óòâîðåíі ïîєäíàííÿì íåçàëåæíèõ ñëіâ (ìіæ ÷àñòèíàìè ìîæíà ïîñòàâèòè і): øêîëà-іíòåðíàò, óêðàїíñüêî-ðîñіéñüêèé ÿêùî óòâîðåíі ïîâòîðåííÿì òîãî ñàìîãî ñëîâà, ïîєäíàííÿì ñëіâ ç îäíàêîâèì êîðåíåì, ñèíîíіìі÷íèõ àáî àíòîíіìі÷íèõ ñëіâ: âåëèêèé-ïðåâåëèêèé, òèøêîì-íèøêîì, áіëüø-ìåíø. ÀËÅ: êіíåöü êіíöåì, îäíèì îäíà, ÷èí ÷èíîì áëèçüêі çà çíà÷åííÿì ñëîâà, ùî ïåðåäàþòü єäèíå ïîíÿòòÿ: õëіá-ñіëü, áàòüêîìàòè

Ñêëàäíі іìåííèêè Ïèøåìî ÐÀÇÎÌ:

Ïèøåìî ÷åðåç ÄÅÔІÑ:

ÿêùî óòâîðåíі çà äîïîìîãîþ ñïîëó÷íîãî ãîëîñíîãî: ëіñîñòåï, ÷îðíîãóç

ÿêùî óòâîðåíі ç äâîõ іìåííèêіâ áåç äîïîìîãè ñïîëó÷íîãî ãîëîñíîãî: êóïіâëÿ-ïðîäàæ, ëіêàð-åêîëîã

Äîäàòêè Ïèøåìî ÐÀÇÎÌ:

Ïèøåìî ÷åðåç ÄÅÔІÑ:

ÿêùî óòâîðåíі ç äієñëîâà â íàêàçîâіé ôîðìі òà іìåííèêà: ãîðèöâіò

ÿêùî ìàþòü ïåðøó ÷àñòèíó âіöå-, åêñ-, ìàêñі-, ìіíі-, ëåéá-, îáåð-: åêñ-÷åìïіîí ÿêùî îçíà÷àþòü íàçâè ïðîìіæíèõ ÷àñòèí ñâіòó: íîðä-âåñò

ÿêùî óòâîðåíі ç êіëüêіñíîãî ÷èñëіâíèêà ó ôîðìі ðîäîâîãî âіäìіíêà òà іìåííèêà: øіñòäåñÿòèðі÷÷ÿ ÿêùî óòâîðåíі ç òðüîõ і áіëüøå îñíîâ: àâòîìîòîãóðòîê

ÿêùî îçíà÷àþòü íàçâè ðîñëèí: áðàò-і-ñåñòðà, ðîçðèâ-òðàâà

Ñêëàäíі ïðèêìåòíèêè Ïèøåìî ÐÀÇÎÌ:

Ïèøåìî ÷åðåç ÄÅÔІÑ:

ÿêùî óòâîðåíі âіä çàëåæíèõ îäíå âіä îäíîãî ñëіâ (âіä îäíîãî ñëîâà äî іíøîãî ìîæíà ïîñòàâèòè ïèòàííÿ): áіëîãðèâèé, âîäîî÷èñíèé, äâîïîâåðõîâèé.

ÿêùî óòâîðåíі âіä ðіâíîïðàâíèõ ñëіâ (òàêі ñëîâà ìîæíà ç’єäíàòè ñïîëó÷íèêîì і): ïіâíі÷íî-ñõіäíèé, ñèíüî-æîâòèé ÿêùî îçíà÷àþòü âіäòіíêè êîëüîðіâ: òåìíî-çåëåíèé, íіæíî-ðîæåâèé; ÀËÅ: Ðàçîì ïèøåìî òàêîæ ïðèêìåòíèêè æîâòîãàðÿ÷èé, ÷åðâîíîãàðÿ÷èé ãëóõîíіìèé, õèòðîìóäðèé, çëîâîðîÿêùî óòâîðåíі ïîâòîðåííÿì òîãî æèé ñàìîãî ñëîâà, ïîєäíàííÿì ñèíîíіìі÷íèõ ñëіâ àáî ñëіâ іç òèì ñàìèì êîðåíåì: áіëèé-áіëèé, ñòàðèé-ïðåñòàðèé Через дефіс пишемо також складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться через дефіс (віце-президентський, дизель-моторний).

Ñêëàäíîñêîðî÷åíі ñëîâà Óñі ñêëàäíîñêîðî÷åíі ñëîâà é ïîõіäíі âіä íèõ ïèøåìî ðàçîì (ìåääîïîìîãà, äèòìàéäàí÷èê). Ðàçîì ïèøåìî і ñêëàäíîñêîðî÷åíі ñëîâà ç ïåðøèìè ÷àñòèíàìè àâіà-, àâòî, àåðî-, àóäіî-, áіî-, âîäî-, ãіäðî-, åëåêòðî-, âåëî-, ìîòî-, ìіêðî-, ìåãà-, ñóïåð-, ïñåâäî-, êіíî-, òåëå-, ôîòî- é ïîäіáíі (àâіàêàñà, ôîòîàëüáîì, ìіêðîõâèëüîâèé). Ñëîâà ç ïіâÑêëàäíі ñëîâà ç ïіâ- (íàïіâ-) ïèøåìî ÷åðåç äåôіñ, ÿêùî äðóãà ÷àñòèíà ñëîâà є âëàñíîþ íàçâîþ (ïіâ-Êèєâà, ïіâ-Єâðîïè). Ó ðåøòі âèïàäêіâ ñêëàäíі ñëîâà ç ïіâ- (íàïіâ-) ïèøåìî ðàçîì (ïіâäîðîãè, íàïіâñîí, ïіâ’ÿáëóêà). Ñêëàäíі ïðèñëіâíèêè Ðàçîì ïèøåìî ñêëàäíі ïðèñëіâíèêè, ÿêі óòâîðåíі:  ñïîëó÷åííÿì ïðèéìåííèêà (êіëüêîõ ïðèéìåííèêіâ) іç áóäü-ÿêîþ ÷àñòèíîþ ìîâè: âãîëîñ, íàâêîëî, âïåðøå, íàãîðó; ÀËÅ: íà-ãîðà; 244

Äîäàòêè  ñïîëó÷åííÿì ÷àñòîê àáè-, àíі-, äå-, ÷è-, ùî-, ÿê- іç áóäü-ÿêîþ ÷àñòèíîþ ìîâè: àáèêóäè, àíіòðîõè, ùîâå÷îðà;  ç êіëüêîõ îñíîâ: áîñîíіæ, ñòðіìãîëîâ, ïðàâîðó÷. ×åðåç äåôіñ ïèøåìî ñêëàäíі ïðèñëіâíèêè, ÿêі óòâîðåíі:  çà äîïîìîãîþ ïðèéìåííèêà ïî âіä çàéìåííèêіâ і ïðèêìåòíèêіâ íà -îìó, -єìó àáî -è: ïî-ñâîєìó, ïî-áðàòåðñüêè; òàêîæ: ïî-ëàòèíі;  çà äîïîìîãîþ ïðèéìåííèêà ïî âіä ïîðÿäêîâèõ ÷èñëіâíèêіâ: ïîïåðøå;  çà äîïîìîãîþ ÷àñòîê áóäü-, -áóäü, -íåáóäü, êàçíà-, õòîçíà-, -òî: áóäüêóäè, êîëè-íåáóäü, äåñü-òî;  ç äâîõ ïðèñëіâíèêіâ: âðÿäè-ãîäè, äåñü-іíäå, ñÿê-òàê;  ïîâòîðåííÿì òîãî ñàìîãî ñëîâà; ïîєäíàííÿì ñèíîíіìіâ, àíòîíіìіâ, ñëіâ іç òèì ñàìèì êîðåíåì: áëèçüêî-áëèçüêî, òèøêîì-íèøêîì, áіëüø-ìåíø, òèõî-òèõåñåíüêî, çðîäó-âіêó. Ïåðøó ÷àñòèíó ïèøåìî îêðåìî, à äâі íàñòóïíі ÷åðåç äåôіñ ó ïðèñëіâíèêàõ íå ñüîãîäíі-çàâòðà, áåç êіíöÿ-êðàþ, ç äіäà-ïðàäіäà, ç äàâíіõ-äàâåí. ×åðåç äâà äåôіñè ïèøåìî ïðèñëіâíèêè ïëі÷-î-ïëі÷, âі÷-íà-âі÷, âñüîãî-íàâñüîãî, áóäü-ùî-áóäü, õî÷-íå-õî÷, ÿê-íå-ÿê, äå-íå-äå, êîëè-íå-êîëè.

Ïðèñëіâíèêîâі ñïîëó÷åííÿ Ïðèñëіâíèêîâі ñïîëó÷åííÿ ïèøåìî îêðåìî. Íàïðèêëàä: äåíü ó äåíü, ðàç ïî ðàç, ÷àñ âіä ÷àñó, äî âïîäîáè, íà æàëü, íà ùàñòÿ, ïî ÷åðçі, òèì ÷àñîì, óâі ñíі, íà óðà, íà õîäó, ïіä ñèëó. Íàïèñàííÿ ÷àñòîê Ðàçîì ïèøåìî:  ÷àñòêè àáè-, àíі-, äå-, ÷è-, ÷èì-, ùî-, ÿê-, -ñü ó ñêëàäі áóäü-ÿêîї ÷àñòèíè ìîâè: àáèõòî, àíіòðîõè, äåÿêèé;  ÷àñòêè áè (á), òî, ùî â ñêëàäі ñïîëó÷íèêіâ: ùîá, ÿêáè, íіáèòî, àáîùî;  ÷àñòêó æå (æ) ó ñêëàäі ÷àñòîê: àÿêæå, àòîæ. ×åðåç äåôіñ ïèøåìî:  ÷àñòêè êàçíà-, õòîçíà-, áóäü-, -áóäü, -íåáóäü: áóäü-õòî, ÿêèé-íåáóäü, õòîçíà-êîëè;  ÷àñòêè áî, íî, òî, îò, òàêè, êîëè âîíè âèäіëÿþòü çíà÷åííÿ îêðåìîãî ñëîâà: іäè-áî, äàâàé-íî, òèì-òî, ÿê-îò, çíàéøîâ-òàêè, âñå-òàêè. Ï ð è ì і ò ê è: 1) ÷àñòêó òàêè ïèøåìî îêðåìî, ÿêùî âîíà ñòîїòü ïåðåä ñëîâîì, ÿêîãî ñòîñóєòüñÿ: òàêè çíàéøîâ; 2) ÿêùî ìіæ ÷àñòêîþ òà ñëîâîì, äî ÿêîãî âîíà ïðèєäíóєòüñÿ, ñòîїòü іíøà ÷àñòêà ÷è ïðèéìåííèê, òî âñі òðè ñëîâà ïèøåìî îêðåìî: іäè æ áî, àáè â êîãî. Іíøі ÷àñòêè ïèøåìî îêðåìî, çîêðåìà:  ÷àñòêè áè (á), æå (æ): êîëè á, çàéøîâ áè, àäæå æ, õіáà æ;  ÷àñòêó ùî â ñïîëóêàõ äàðìà ùî, ïîêè ùî, õіáà ùî, òіëüêè ùî, ùî æ äî.

Äîäàòêè ÍÅ ç ðіçíèìè ÷àñòèíàìè ìîâè ×àñòêó íå ïèøåìî ðàçîì:  êîëè ñëîâî áåç íå íå âæèâàєòüñÿ: íåãîäà, íåïîðóøíî, íåâîëèòè;  ó ñêëàäі ïðåôіêñà íåäî-, ÿêèé îçíà÷àє äіþ, ñòàí àáî ÿêіñòü ó íåïîâíіé ìіðі: íåäîáà÷àòè, íåäîïèñàíèé. ÀËÅ: íå äîñëóõàòè, íå äî÷óâ òîùî (íå âèñòóïàє äëÿ çàïåðå÷åííÿ äії);  ç іìåííèêàìè, ïðèêìåòíèêàìè, çàéìåííèêàìè, ïðèñëіâíèêàìè, ÿêùî âîíè â ñïîëó÷åííі ç íå îçíà÷àþòü îäíå ïîíÿòòÿ: íåñïîêіé (òðèâîãà), íåìàëèé, íåàáèõòî;  ç äієñëîâàìè, ÿêèì íå íàäàє íîâîãî çíà÷åííÿ: íåñëàâèòè (ãàíüáèòè). ÀËÅ: íå ñëàâèòè (ó çíà÷åííі íå ïðîñëàâëÿòè);  ç äієïðèêìåòíèêîì, ÿêùî âіí є îçíà÷åííÿì (à íå ïðèñóäêîì) і íå ìàє ïðè ñîáі ïîÿñíþâàëüíèõ ñëіâ: íåç’ÿñîâàíі ïèòàííÿ, íåçàêіí÷åíà ïðàöÿ;  ó çàïåðå÷íîìó ñëîâі íåìàєє (ìîæíà çàìіíèòè ôîðìîþ íåìà): Ó íüîãî íåìàє îëіâöÿ. ÀËÅ: Âіí íå ìàє îëіâöÿ. ×àñòêó íå ïèøåìî îêðåìî:  çі ñëîâîì, ç ÿêèì âîíà íå ñòàíîâèòü îäíîãî ïîíÿòòÿ, à є ëèøå çàïåðå÷åííÿì: íå äîëÿ âèðіøóє; íå âèñîêî, à íèçüêî (ïðîòèñòàâëåííÿ); íå ñüîãîäíі; íå äóæå; íå ìîæíà;  ç äієñëîâàìè, äієïðèñëіâíèêàìè, äієñëіâíèìè ôîðìàìè íà -íî, -òî: íå áà÷èòè, íå ïіäõîäÿ÷è, íå çàêіí÷åíî;  ç äієïðèêìåòíèêàìè, ùî âèñòóïàþòü ó ôóíêöії ïðèñóäêіâ: Ïðàöÿ íå çàêіí÷åíà; Ïіäëîãà íå âèìèòà;  ç äієïðèêìåòíèêàìè, ÿêùî âîíè ìàþòü ïðè ñîáі ïîÿñíþâàëüíі ñëîâà: íå çàñàäæåíà êâіòàìè ïëîùà;  ç ïðèêìåòíèêàìè, ùî âèñòóïàþòü ó ôóíêöії ïðèñóäêіâ, ÿêùî ÷àñòêîþ íå çàïåðå÷óєòüñÿ îçíàêà, âèðàæåíà öèì ñëîâîì: Öÿ ðі÷êà íå øèðîêà (çàïåðå÷åííÿ). ÀËÅ: Öÿ íåøèðîêà ðі÷êà âïàäàє â Äíіïðî (îäíå ïîíÿòòÿ);  ç ÷èñëіâíèêàìè, çàéìåííèêàìè, à òàêîæ ïðè ñïîëó÷íèêàõ і ïðèéìåííèêàõ: íå òðåòіé, íå íàø, íå ïðè…, íå òî…;  ç ïðèêìåòíèêîì, ùî ìàє ïðè ñîáі ïîÿñíþâàëüíå ñëîâî çàéìåííèê àáî ïðèñëіâíèê іç ÷àñòêîþ íі, à òàêîæ ç ïðèêìåòíèêîì, ïåðåä ÿêèì ñòîÿòü ñëîâà äàëåêî, çîâñіì, àæ íіÿê: íі äî ÷îãî íå çäàòíèé; íіòðîõè íå öіêàâà ðîçïîâіäü; çîâñіì íå âåëèêі îáñÿãè;  çі ñëîâàìè, ÿêі ïèøåìî ÷åðåç äåôіñ: íå ïî-íàøîìó. У багатьох випадках написання не з прикметником і прислівником залежить від змісту речення. Якщо часткою не щось заперечуємо, то її пишемо окремо. ПОРІВНЯЙМО: 1. Цей будинок не е старий й (не є старий). 2. Цей будинок нестарий й (є нестарий, тобто відносно недавно збудований).

246

Äîäàòêè Äîäàòîê 2

ÎÑÍÎÂÍІ ÏÓÍÊÒÎÃÐÀÌÈ ÊÎÌÀ  ìіæ îäíîðіäíèìè ÷ëåíàìè ðå÷åííÿ  ïåðåä ñëîâàìè à ñàìå, ÿê-îò, ÿê, ùî ñòîÿòü ó ðå÷åííі ç îäíîðіäíèìè ÷ëåíàìè ïіñëÿ óçàãàëüíþâàëüíèõ ñëіâ  ïðè ïîâòîðåííі ñëîâà  äëÿ âèäіëåííÿ çâåðòàíü  ïіñëÿ âèãóêіâ  ïіñëÿ ñòâåðäæóâàëüíèõ ñëіâ òàê, åãå, àâæåæ òà іí., çàïåðå÷åííÿ íі  äëÿ âèäіëåííÿ âñòàâíèõ ñëіâ, ñëîâîñïîëó÷åíü і ðå÷åíü  äëÿ âèäіëåííÿ ïîðіâíÿëüíèõ çâîðîòіâ  äëÿ âèäіëåííÿ âіäîêðåìëåíèõ ÷ëåíіâ ðå÷åííÿ, ó òîìó ÷èñëі óòî÷íþâàëüíèõ  ìіæ ÷àñòèíàìè ñêëàäíîãî ðå÷åííÿ

ÊÐÀÏÊÀ Ç ÊÎÌÎÞ  ìіæ ïîøèðåíèìè îäíîðіäíèìè ÷ëåíàìè ðå÷åííÿ  ìіæ ÷àñòèíàìè ñêëàäíîñóðÿäíîãî é áåçñïîëó÷íèêîâîãî ñêëàäíîãî ðå÷åííÿ  ìіæ ïîøèðåíèìè îäíîðіäíèìè ïіäðÿäíèìè ðå÷åííÿìè ÄÂÎÊÐÀÏÊÀ  ïіñëÿ óçàãàëüíþâàëüíîãî ñëîâà, ùî ñòîїòü ïåðåä îäíîðіäíèìè ÷ëåíàìè ðå÷åííÿ  ìіæ ÷àñòèíàìè ñêëàäíîãî áåçñïîëó÷íèêîâîãî ðå÷åííÿ  ó ðå÷åííі ç ïðÿìîþ ìîâîþ

ÒÈÐÅ  ìіæ ïіäìåòîì і ïðèñóäêîì  íà ìіñöі ïðîïóùåíîãî ÷ëåíà ðå÷åííÿ  ïåðåä óçàãàëüíþâàëüíèì ñëîâîì, ùî ñòîїòü ïіñëÿ îäíîðіäíèõ ÷ëåíіâ ðå÷åííÿ  äëÿ âèäіëåííÿ ïðèêëàäîê  ìіæ ÷àñòèíàìè ñêëàäíîãî áåçñïîëó÷íèêîâîãî ðå÷åííÿ  ìіæ ÷àñòèíàìè ñêëàäíîñóðÿäíîãî ðå÷åííÿ  äëÿ âèäіëåííÿ âñòàâíèõ ðå÷åíü  ó ðå÷åííі ç ïðÿìîþ ìîâîþ

ÒÐÈ ÊÐÀÏÊÈ  íà ïîçíà÷åííÿ ïåðåðâàíîñòі àáî íåäîêіí÷åíîñòі ìîâè  íà ïîçíà÷åííÿ óðèâ÷àñòîñòі ìîâè  íà ïîçíà÷åííÿ ïðîïóñêó â öèòàòі ÄÓÆÊÈ  äëÿ âèäіëåííÿ âñòàâíèõ ðå÷åíü  äëÿ âèäіëåííÿ ïðіçâèùà àâòîðà, ùî ñòîїòü ïіñëÿ öèòàòè

ËÀÏÊÈ  äëÿ âèäіëåííÿ öèòàò  ó ðå÷åííі ç ïðÿìîþ ìîâîþ

Äîäàòêè Äîäàòîê 3

ÑËÎÂÍÈ×ÎÊ ÑÈÍÎÍІÌІÂ Ñïèñîê ñêîðî÷åíü äіàë. – äіàëåêòíå çàñò. – çàñòàðіëå ïіäñèë. – ïіäñèëþâàëüíå ïîåò. – ïîåòè÷íå ðîçì. – ðîçìîâíå ÀÌÀÒÎÐ, ëþáèòåëü, äèëåòàíò. ÀÍÒÈ×ÍÈÉ, êëàñè÷íèé, äðåâíіé ðіäøå. ÁÀÆÀÍÍß, æàäàííÿ, ïîæàäàííÿ ðіäøå, ïîòÿã, ïðèñòðàñòü ïіäñèë., æàãà ïіäñèë. ïîåò. ÁÅÇËÞÄÍÈÉ, íåëþäíèé, ïóñòåëüíèé, âіäëþäíèé, ïóñòèé. ÁІÎÃÐÀÔІß (îïèñ æèòòÿ і äіÿëüíîñòі êîãî-íåáóäü), æèòòєïèñ. ÂÈØÓÊÀÍÈÉ, äîáіðíèé, âèòîí÷åíèé, îáòî÷åíèé, ðàôіíîâàíèé, îðíàìåíòàëüíèé. ÂІÄÏÎÂІÄÍÈÉ, âèãіäíèé, íàëåæíèé, ïðèäàòíèé, ïðèñòîéíèé, ïіäõîæèé, ïіäõîäÿùèé ðîçì., ãîæèé ðîçì., ïðèãîæèé ðîçì., çäàòíèé ðîçì., ïðèãіäíèé ðîçì. ðіäøå, ãîäÿùèé ðîçì. ðіäêî, çäàëèé äіàë., äîãіäíèé äіàë. ÄÅÐÆÀÂÍÈÉ, óðÿäîâèé, êîðîííèé çàñò.; êàçåííèé, êàìåðàëüíèé äіàë. ÄÎÁÐÎÄІÉÍÈÊ, áëàãîäіéíèê, ôіëàíòðîï, äîáðî÷èíåöü ðіäøå, äîáðîäіé ðîçì., áëàãîòâîðèòåëü çàñò., ìèëîñòèâåöü çàñò., ëàñêàâåöü çàñò. ÄÎÃÎÂІÐ, óãîäà, óêëàä çàñò., ðÿä çàñò.; êîíòðàêò (ïèñüìîâèé); ïàêò, òðàêòàò çàñò.; êîíâåíöіÿ. ÄÎÌÎÂËÅÍІÑÒÜ, óìîâà, çìîâà ðіäøå, óãîäà, çëàãîäà, óñòàíîâà ðîçì., íàìîâà ðîçì., çìîâêà ðîçì. ðіäøå, âèìîâà äіàë. ÄÓÕÎÂÍÈÉ, ìîðàëüíèé, âíóòðіøíіé, äóõîâèé; äóøåâíèé, ÷óòòєâèé (ñòîñîâíèé ïñèõі÷íîї äіÿëüíîñòі); ïëàòîíі÷íèé (ïðî ïî÷óòòÿ – ïîçáàâëåíèé ÷óòòєâîñòі). ЄÄÍІÑÒÜ, çãóðòîâàíіñòü, єäíàííÿ, єäèíіñòü ðіäøå, îäíіñòü ðіäêî; ìîíîëіòíіñòü, ñïàÿíіñòü, ñïàéêà (ìіöíå îá’єäíàííÿ). ÇÀÄÎÂІËÜÍÈÉ (ÿêèé çàäîâîëüíÿє ïåâíі óìîâè äëÿ êîãî-, ÷îãî-íåáóäü, ïîòðåáè, âèçíà÷åíі êèìñü і ò. іí.), ïðèéíÿòíèé, ëþäñüêèé (ïðî îäÿã, æèòëî і ò. іí. – ÿêèé ïîâèííà, â ïðèíöèïі, ìàòè ëþäèíà); ñòåðïíèé, òåðïèìèé ðîçì. ÇÀÑÂÎЇÒÈ (ó ïðîöåñі âèâ÷åííÿ ÷îãî-íåáóäü, îçíàéîìëåííÿ ç ÷èìîñü íàáóòè ÿêèõîñü çíàíü, çðîçóìіòè, óÿñíèòè ùîñü), îñâîїòè, îïàíóâàòè, îâîëîäіòè ÷èì, îñÿãíóòè, îñÿãòè, ïîãëèíóòè (ãëèáîêî, ìіöíî); ïîäóæàòè, ïîáîðîòè, ïåðåáîðîòè, îñèëèòè ðîçì. (ïîäîëàâøè çíà÷íі òðóäíîùі). 248

Äîäàòêè ÇÃÎÄÀ, çëàãîäà, ëàä, ìèð, ñïîêіé, ïîðîçóìіííÿ, ëàãîäà ðîçì., çëàäà äіàë., ïîêіé çàñò., ðÿä çàñò., ðіäêî. ÇÌІÖÍÞÂÀÒÈ, óêðіïëþâàòè, ïîñèëþâàòè, ïіäêðіïëþâàòè. ÊÎÕÀÍÍß, ëþáîâ, ïî÷óòòÿ, çàêîõàííÿ ðîçì., ëþáîùі, ëþáіñòü ðîçì., óïîäîáà äіàë., ëþáâà [ëþáà] äіàë., ìèëіñòü çàñò.; ïðèñòðàñòü, æàãà (ñèëüíå, íåñòðèìíå ïî÷óòòÿ). ÊÓËÜÒÓÐÍÈÉ1 (ÿêèé äîñÿã âèñîêîãî ðіâíÿ ðîçâèòêó ó âèðîáíè÷îìó, ñóñïіëüíîìó é äóõîâíîìó æèòòі), öèâіëіçîâàíèé, ðîçâèíåíèé [ðîçâèíóòèé]. ÊÓËÜÒÓÐÍÈÉ2 (ïðî ëþäèíó – ç âèñîêèì ðіâíåì êóëüòóðè), іíòåëіãåíòíèé, âèõîâàíèé. ËÀÄ (ôîðìà, òèï ãîñïîäàðñòâà ïåâíîї ñóñïіëüíî-åêîíîìі÷íîї ôîðìàöії), óêëàä, óñòðіé, ïîðÿäîê; ðåæèì (ïåðåâ. ç íåãàòèâíîþ îöіíêîþ). ËÞÁÈÒÈ, êîõàòè, îáîæíþâàòè, áîãîòâîðèòè, æàëóâàòè. ËÞÁÎ, ìèëî, ëþá’ÿçíî, ëàñêàâî, ëþáåíüêî. ËÞÄßÍÈÉ, ãóìàííèé, ùèðèé, ëþäñüêèé, ëþäèíîëþáíèé, ÷îëîâі÷íèé çàñò., ëþäíèé äіàë. ÌÀÉÁÓÒÍЄ іìåííèê, ìàéáóòíіñòü, ïðèéäåøíє, ïðèéäåøíіñòü, ìàéáóòòÿ ïîåò., ìàéáóòü ïîåò., ïðèøëіñòü çàñò.; äàëå÷іíü (÷àñ, äî ÿêîãî ùå äóæå äàëåêî). ÌÀÉÑÒÅÐÍІÑÒÜ, âïðàâíіñòü, óìіííÿ, óìіëіñòü, ìèñòåöòâî, ìàéñòåðñòâî çàñò. ÎÁ’ЄÄÍÀÍÍß êîãî, ÷îãî àáî ÿêå, ñîþç, ñïіâäðóæíіñòü, ñïіâòîâàðèñòâî; ôåäåðàöіÿ; êîíôåäåðàöіÿ; áëîê, êîàëіöіÿ; ëіãà. ÎÏÈÒÓÂÀÍÍß (âñåíàðîäíèé çàïèò іç íàéâàæëèâіøèõ ïèòàíü äåðæàâíîãî æèòòÿ, â ÿêîìó áåðóòü ó÷àñòü óñі ãðîìàäÿíè, ùî ìàþòü âèáîð÷і ïðàâà), ðåôåðåíäóì, îïèò ðіäêî. ÎÐÈÃІÍÀËÜÍÈÉ; ñâîєðіäíèé, íåøàáëîííèé, íåøàáëîíîâèé, íåñòàíäàðòíèé; íåòðàôàðåòíèé, íåçàòåðòèé, ñâіæèé (ïðî ìîâó, äóìêè òîùî); ñìіëèâèé, ñìіëèé (ïðî ïðîåêò, çàäóì і ò. іí.). ÎÑÂÎЇÒÈ, îïàíóâàòè, îñâîїòèñÿ ç ÷èì, îñіäëàòè ðîçì. ÏÅÐÅÁÎÐÎÒÈ, ïåðåìîãòè, ïîáîðîòè, ïîäîëàòè, çäîëàòè, ïåðåñèëèòè, îñèëèòè, ïîäóæàòè, çäóæàòè, çäîëіòè ðіäøå, ïîêîíàòè ðіäøå, çìîãòè ðîçì., ïåðåäóæàòè çàñò., ïåðåñèëóâàòè äіàë., ïîäîëіòè äіàë. ÏÅÐØІÑÒÜ, ëіäåðñòâî, ïåðâîðîäñòâî, ïåðøåíñòâî ðіäøå; ïðіîðèòåò (ó âіäêðèòòі, âèíàõîäі òîùî). ÏÎÑÈËÞÂÀÒÈÑß (ïðî ÿâèùå ïðèðîäè), äóæ÷àòè, ðîçáèðàòèñÿ ðîçì.; ðîçõîäæóâàòèñÿ [ðîçõîäèòèñÿ] (ïðî âіòåð, äîù); ðÿñíіòè ðîçì. (ïðî äîù); ìіöíіòè, êðіïíóòè ðîçì. (ïåðåâ. ïðî ìîðîç). ÏÎÑËІÄÎÂÍÈÉ, ñèñòåìàòè÷íèé, ìåòîäè÷íèé, íåóõèëüíèé, âèòðèìàíèé, êîíñåêâåíòíèé; çâ’ÿçíèé, ëîãі÷íèé (ïåðåâ. ïðî ìîâëåííÿ, âèêëàä äóìîê). ÏÐÈÕÈËÜÍІÑÒÜ, ïðèÿçíü, ñèìïàòіÿ, ëþá’ÿçíіñòü, ïðèâ’ÿçàíіñòü, ïðèçíàííÿ ðіäøå, ïðèєìíіñòü ðіäøå, ïðèâіòíіñòü, ïðèâіò ðîçì., ïðèâ’ÿçàííÿ äіàë.; ôàâîð çàñò. (ïðèõèëüíіñòü ÿêîїñü çíàòíîї, âïëèâîâîї îñîáè).

Äîäàòêè ÏÐÎÑÒІÐ (âіëüíà, âåëèêà ÷àñòèíà çåìíîї, âîäíîї ïîâåðõíі àáî ïîâіòðÿ), ïðîñòîðіíü, øèðî÷іíü, øèðèíà ðіäøå, ðîçìàõ, ðîçëîãè, îáøèð, øèð ðіäøå, ðîçøèð ðіäøå, äîçâіëëÿ ðîçì., ïðîñòîðèùå ðîçì., ïðèâіëëÿ [ïðèçâіëëÿ] ïåðåâ. ïîåò., ïðîñòîðà äіàë. ÑÀÌÎÁÓÒÍІÉ, îðèãіíàëüíèé, ñâîєðіäíèé. ÑÏÐÀÂÈÒÈÑß, óïðàâèòèñÿ, óïîðàòèñÿ, ïîäîëàòè, îñèëèòè, ïîäóæàòè, çîðóäóâàòè ðîçì. ÑÓÑÏІËÜÍÈÉ, ñîöіàëüíèé, ãðîìàäñüêèé. ÔÀÕ, ñïåöіàëüíіñòü, ïðîôåñіÿ, ðåìåñëî ðîçì. (ïåðåâ. ó êóñòàðíîìó âèðîáíèöòâі); êâàëіôіêàöіÿ. ÔÀÕІÂÅÖÜ, ñïåöіàëіñò, ñïåö ðîçì.; ïðîôåñіîíàë, ïðîôåñіîíàëіñò (íà âіäìіíó âіä àìàòîðà); ìàéñòåð (ç ÿêîãî-íåáóäü ðåìåñëà). ÔÀÕÎÂÈÉ, ñïåöіàëüíèé, ïðîôåñіéíèé, ïðîôåñіîíàëüíèé. ÔÎÒÎÃÐÀÔІß (ôîòîãðàôі÷íèé çíіìîê), ñâіòëèíà, ôîòîçíіìîê, çíіìîê, ôîòîêàðòêà, ôîòîêàðòî÷êà ðîçì., êàðòêà ðîçì., ôîòî ðîçì., âіäáèòîê (âèãîòîâëåíèé ç íåãàòèâà); ôîòîïîðòðåò, ïîëè÷÷ÿ çàñò. ØÀÍÎÂÍÈÉ, øàíîâàíèé, ïîâàæíèé, ãіäíèé, ïîøòèâèé [ïî÷òèâèé] ðîçì., ÷åñíèé ðîçì., âåëåáíèé çàñò., ïðåâåëåáíèé ïіäñèë. çàñò., âàøåöüêèé çàñò., âåëè÷íèé çàñò. ØÀÍÓÂÀËÜÍÈÊ, öіíóâàëüíèê, öіíèòåëü ðіäøå, çâåëè÷íèê, ëþáèòåëü òіëüêè ÷îãî, ïîêëîííèê çàñò.

ÔÐÀÇÅÎËÎÃІ×ÍІ ÑÈÍÎÍІÌÈ ÁÀÃÀÒÎ: і êóðè íå êëþþòü, õî÷ ãðåáëþ ãàòè, õî÷ ëîïàòîþ ãîðíè, і ñâèíі íå їäÿòü, ÿê çà ãðіø ìàêó, ÿê ïіñêó ìîðñüêîãî ÃÀÐÍÈÉ: õî÷ ó ðàìêó âñòàâ, õî÷ êàðòèíó ìàëþé, õî÷ ç ëèöÿ âîäó ïèé ÄÓÆÅ ÄÀËÅÊÎ: äå êîçàì ðîãè ïðàâëÿòü, êóäè Ìàêàð òåëÿò íå ãàíÿâ ËÅÄÀÐÞÂÀÒÈ: íå áðàòèñÿ çà õîëîäíó âîäó, ãîäóâàòè (áèòè) áàãëàї, і êіò íå âàëÿâñÿ, áèòè ãàíäðè, ãàíÿòè âіòåð ÌÀËÎ: ÿê êіò íàïëàêàâ, іç çàÿ÷èé õâіñò, íà êîìàðèíèé íіñ, íà ìàêîâå çåðíÿ, ç ãîðîáèíó äóøó ÏÎÊІÐÍÈÉ, ËÀÃІÄÍÈÉ: ÿê øîâêîâèé, õî÷ ó âóõî áãàé, õî÷ ñâі÷êè ëіïè, õî÷ äî ðàíè ïðèêëàäàé, і âîäè íå çàìóòèòü, ñåðöå ç âîñêó

250

Äîäàòêè Äîäàòîê 4

ÐÎÑІÉÑÜÊÎ-ÓÊÐÀЇÍÑÜÊÈÉ ÑËÎÂÍÈ×ÎÊ À àêêóðàò – ñàìå, òî÷íî, ÿêðàç, òî÷íіñіíüêî; âñё â àêêóðàòå – âñå ãàðàçä àë÷íûé – æàäіáíèé, ïîæàäëèâèé àëÿïîâàòîñòü – íåäîëàäíіñòü, íåçãðàáíіñòü, íåîêîâèðíіñòü àïïåëèðîâàòü – àïåëþâàòè àóäèåíöèÿ – àóäієíöіÿ àõèíåÿ – íіñåíіòíèöÿ, äóðíèöÿ, àõіíåÿ Á áåçâðåìåííî – äî÷àñíî, ïåðåä÷àñíî áåçìîëâíî – áåçìîâíî; ìîâ÷àçíî, ìîâ÷êè; áåçãîìіííî; íіìîòíî, íіìî áåçíðàâñòâåííîñòü – 1. àìîðàëüíіñòü, íåìîðàëüíіñòü; 2. ðîçïóñòà, áåçïóòíіñòü áåçóêîðèçíåííî – áåçäîãàííî áåñïðèñòðàñòíûé – áåçñòîðîííіé; (íåïðåäóáåæäёííûé) íåóïåðåäæåíèé áëàãîâèäíûé – ïðèñòîéíèé áëàãîñêëîííîñòü – ïðèõèëüíіñòü, ëàñêà, ëàñêàâіñòü, äîáðîçè÷ëèâіñòü áëàãîóõàþùèé – ïàõó÷èé, äóõìÿíèé, ÿêèé (ùî) ïàõíå (äóõìÿíіє) Â âäîõíîâëÿþùèé – ÿêèé (ùî) íàäèõàє (çàïàëþє), íàäèõàþ÷èé âåñüìà – âåëüìè, äóæå, íàäòî âçàèìîïîíèìàíèå – âçàєìîðîçóìіííÿ âîëüãîòíî – ïðèâіëüíî, âіëüíî âëå÷åíèå – ïîòÿã, òÿãà; (ñêëîííîñòü) íàõèë âëèÿòåëüíûé – âïëèâîâèé âìèã – óìèòü, ìèòòþ; (âäðóã) óðàç âíóøèòåëüíûé – (çíà÷èòåëüíûé) çíà÷íèé, çíà÷óùèé, ïðîìîâèñòèé; (óáåäèòåëüíûé) ïåðåêîíëèâèé; (êðóïíûé) âåëèêèé; (âàæíûé) ïîâàæíèé; (ïîðàæàþùèé) óðàçëèâèé, âðàæàþ÷èé âíÿòíûé – âèðàçíèé; (ðàçáîð÷èâûé ( ) ðîçáіðëèâèé; (ÿñíûé) ÿñíèé, çðîçóìіëèé âîîäóøåâëёííûé – çàïàëüíèé; (âäîõíîâåííûé) íàòõíåííèé, ïіäíåñåíèé âïîïûõàõ – ïîñïіøàþ÷è, õàïàþ÷èñü, ïîõàïöåì âñåöåëî – öіëêîì, öіëêîâèòî

Ã ãëàâåíñòâî – çâåðõíіñòü; (ãîñïîäñòâî) ïàíóâàííÿ ãëàâåíñòâóþùèé – ãîëîâíèé, ÷іëüíèé, ïàíіâíèé ãîñòåïðèèìíûé – ãîñòèííèé ãðàæäàíñêèé – 1. ãðîìàäÿíñüêèé; 2. (íå âîåííûé) öèâіëüíèé, øòàòñüêèé ãðÿäóùèé – ïðèéäåøíіé, ìàéáóòíіé, ãðÿäóùèé ãóáèòåëüíûé – çãóáíèé ãóìàííûé – ãóìàííèé, ëþäÿíèé Ä äàëüíîâèäíûé – äàëåêîãëÿäíèé, äàëåêîçîðèé; (ïðîçîðëèâûé) ïðîçîðëèâèé; (ïðåäóñìîòðèòåëüíûé) ïåðåäáà÷ëèâèé; (äàëåêî èäóùèé) äàëåêîñÿæíèé äâóëè÷íûé – ëóêàâèé, íåùèðèé, äâîєäóøíèé äîáðîäåòåëüíûé – äîáðî÷åñíèé, ÷åñíîòëèâèé, öíîòëèâèé äîáðîïîðÿäî÷íûé – ïîðÿäíèé, äîáðîïîðÿäíèé äîáðîñîâåñòíûé – ñóìëіííèé, ñîâіñíèé, äîáðîñîâіñíèé äîñòîïðèìå÷àòåëüíûé – âèçíà÷íèé, âàðòèé óâàãè, ïðèìіòíèé; (ñëàâíûé) ñëàâíèé äîñÿãàåìîñòü – äîñÿæíіñòü Å åäèíîäóøíî – îäíîñòàéíî åæåìèíóòíî – ùîõâèëèíè, êîæíîї õâèëèíè, ùîõâèëèííî åðîøèòü – êóéîâäèòè, êîøëàòèòè åðøèñòûé – éîðæèñòèé åñòåñòâåííûé – 1. ïðèðîäíèé; 2. (î íàóêàõ) ïðèðîäíè÷èé Æ æàòüñÿ – 1. òèñíóòèñÿ, òóëèòèñÿ; (ёæèòüñÿ) ùóëèòèñÿ, êóëèòèñÿ; (îò íåëîâêîñòè) íіòèòèñÿ; (ìÿòüñÿ) ì’ÿòèñÿ, ìóëÿòèñÿ æåëàííûé – áàæàíèé, æàäàíèé æåì÷óæíûé – ïåðëîâèé, ïåðëèííèé; (ïîõîæèé íà æåì÷óã) ïåðëèñòèé

Äîäàòêè æèâîòâîðíîñòü – æèòòєäàéíіñòü, öіëþùіñòü æèâîòðåïåùóùèé – 1. æèâîòðåïåòíèé; 2. (ïîëíûé æèçíè) æèâèé Ç çàáðîøåííûé – çàíåäáàíèé, çàíåõàÿíèé, çàïóùåíèé, ïîêèíóòèé, ïîêèíåíèé çàáóðëèòü – çàâèðóâàòè, çàíóðòóâàòè, çàáóðëèòè, çàáóÿòè; (çàêëîêîòàòü) çàêëåêîòіòè, çàêëåêîòàòè çàêàäû÷íûé – íåðîçëó÷íèé, ùèðèé çàêîíîäàòåëüíûé – çàêîíîäàâ÷èé çàâåäîìî – ñâіäîìî; (íåñîìíåííî) ÿâíî çàìàí÷èâîñòü – ïðèíàäíіñòü, ïðèâàáëèâіñòü çàìåäëåííî – ñïîâіëüíåíî, óïîâіëüíåíî, ñòèøåíî çíà÷èìûé – çíà÷óùèé çûáèòüñÿ – 1. êîëèõàòèñÿ; (êîëåáàòüñÿ) êîëèâàòèñÿ; (êà÷àòüñÿ) ãîéäàòèñÿ; 2. (ïîêðûâàòüñÿ çûáüþ) óêðèâàòèñÿ áðèæàìè, áðèæèòèñÿ

êóòåðüìà – ðîçãàðäіÿø, ãàðìèäåð, ìåòóøíÿ, êîëîòíå÷à Ë ëàäèòü – 1. (æèòü â ñîãëàñèè) ëàäíàòè, áóòè â çëàãîäі (â çãîäі); 2 (ïðèâîäèòü â ãîòîâíîñòü) ëàãîäèòè; 3. (íàìåðåâàòüñÿ) çáèðàòèñÿ, ëàãîäèòèñÿ, ëàäíàòèñÿ, ìàòè íà äóìöі; 4. (òâåðäèòü) ïðàâèòè, òîðî÷èòè, òîâêòè ëàäíûé – äîáðèé, ãàðíèé ëèêîâàòü – ðàäіòè, âåñåëèòèñÿ, òðіóìôóâàòè ëèøèòüñÿ – óòðàòèòè, ñòðàòèòè, ïîçáàâèòèñÿ, ïîçáóòèñÿ ëó÷åçàðíîñòü – îñÿéíіñòü, ñâіòëîñÿéíіñòü, ñîíöåñÿéíіñòü, ïðîìåíèñòіñòü ëþáåçíûé – 1. ëàñêàâèé, ëþá’ÿçíèé; 2. (ìèëûé, äîðîãîé) ëþáèé, ìèëèé, äîðîãèé ëþáîâàíèå – ìèëóâàííÿ, ëþáóâàííÿ

È èçáåãàòü – óíèêàòè, óõèëÿòèñÿ, îáìèíàòè èçáûòî÷íîñòü – íàäìіðíіñòü, íàäìіð èçûcêàííîñòü – âèøóêàíіñòü, âèòîí÷åíіñòü èçíûòü – çíåìîãòè, ïåðåìëіòè, ðîçіìëіòè; (èçìó÷èòüñÿ) çìó÷èòèñÿ; (èñòîìèòüñÿ) çíèäіòè; (èñòîñêîâàòüñÿ) çàíóäèòèñÿ, çíóäèòèñÿ èññÿêàòü – 1. (âûñûõàòü) âèñèõàòè; 2. (èñ÷åðïûâàòüñÿ) âè÷åðïóâàòèñÿ; (ïðèõîäèòü ê êîíöó) ñõîäèòè; (âûõîäèòü) âèõîäèòè

Ì ìàíåðíûé – ìàíіðíèé ìåäëèòü – áàðèòèñÿ, ãàÿòèñÿ ìåëî÷íûé – äðіá’ÿçêîâèé ìåëüêîì – ìèãöåì; (áåãëî) ïîáіæíî, ìіæ іíøèì ìèëîâèäíûé – ìèëîâèäèé, ìèëîëèöèé; ãàðíåíüêèé ìíèòåëüíîñòü – ïîìèñëèâіñòü, íåäîâіðëèâіñòü, ïіäîçðіëіñòü ìíîãîîáðàçíûé – ðіçíîìàíіòíèé, áàãàòîîáіöÿþ÷èé ìîëêíóòü – ìîâêíóòè; òèõíóòè, ñòèõàòè ìûñëèìûé – ãàäàíèé, óÿâíèé; (âîçìîæíûé) ìîæëèâèé; (âåðîÿòíûé) іìîâіðíèé

Ê êè÷èòüñÿ – ÷âàíèòèñÿ, õèçóâàòèñÿ êîâàðñòâî – ïіäñòóïíіñòü; ëóêàâñòâî êîíôóçèòü – ñîðîìèòè, çàâäàâàòè ñîðîìó, êîíôóçèòè êîñìàòèòü – êîøëàòè, êîøëàòèòè, êîñìà÷èòè, êóéîâäèòè, êó÷ìèòè êîñíîñòü – âіäñòàëіñòü, çàêëÿêëіñòü, çàäóáіëіñòü; ìëÿâіñòü êóñòèòüñÿ – êóùèòèñÿ; (î õëåáàõ, òðàâàõ) âðóíèòèñÿ, ðóíèòèñÿ

Í íàëè÷íûé – íàÿâíèé, ïðèñóòíіé; íàëè÷íûå äåíüãè – ãîòіâêà íàìåäíè – íåäàâíî, íåùîäàâíî íàîòìàøü – íàâіäëіã, íàâіäìàõ; (ñ ðàçìàõó) ç ðîçìàõó, ðîçìàõíóâøèñü íàïûùåííîñòü – 1. ïèõàòіñòü, áóíäþ÷íіñòü; 2. ïèøíîìîâíіñòü íåçàóðÿäíûé – íåçâè÷àéíèé, íåàáèÿêèé; (íåîáûäåííûé) íåáóäåííèé

252

Äîäàòêè íðàâîó÷åíèå – ìîðàëü, íàóêà; (íàñòàâëåíèå) íàïó÷åííÿ; (íîòàöèÿ) íîòàöіÿ íðàâñòâåííûé – ìîðàëüíèé Î îáâîðàæèâàòü – î÷àðîâóâàòè, ÷àðóâàòè îáîñíîâàííûé – îáґðóíòîâàíèé îçàðёííûé – îñÿÿíèé, îñâіòëåíèé; (ëó÷àìè) îïðîìіíåíèé îáîþäíîñòü – îáîïіëüíіñòü; âçàєìíіñòü îáðàçóìèòü – íàâåñòè íà ðîçóì, íàïîóìèòè îáõîäèòåëüíîñòü – ââі÷ëèâіñòü, ïðèâіòëèâіñòü îäóõîòâîðёííûé – íàòõíåííèé, îäóõîòâîðåíèé, ñïîâíåíèé âèñîêèõ ïðàãíåíü (âèñîêîãî ÷óòòÿ) îçàäà÷èòü – ñïàíòåëè÷èòè, çäèâóâàòè; (ñìóòèòü) çáåíòåæèòè; (ïîñòàâèòü â çàòðóäíåíèå) çàâäàòè êëîïîòó îïðîâåðãíóòü – ñïðîñòóâàòè, çàïåðå÷èòè; (îòêëîíèòü) âіäõèëèòè Ï ïå÷àëèòü – çàâäàâàòè ñóìó (ñìóòêó, æàëþ), ðîáèòè ñóìíèì, ñìóòèòè, çàñìó÷óâàòè, æóðèòè ïëåíèòåëüíûé – ÷àðіâíèé, ÷àðіâëèâèé, ïðèíàäíèé ïîáëàæêà – ïîòóðàííÿ, ïîïóñê, ïîïóñò ïîò÷åâàòü – ÷àñòóâàòè, ïðèãîùàòè ïîäëèííûé – (íàñòîÿùèé) ñïðàâæíіé; (îðèãіíàëüíèé) îðèãіíàëüíèé; (äåéñòâèòåëüíûé) äіéñíèé; (ñóùèé) ñóùèé, ùèðèé ïîëüñòèòüñÿ – 1. (ñîáëàçíèòüñÿ) ïîëåñòèòèñÿ, ïîëàñóâàòèñÿ, ïîâàáèòèñÿ, ñïîêóñèòèñÿ, ïîíàäèòèñÿ; 2. (ïîçàðèòüñÿ) çàçіõíóòè ïîñòîÿíñòâî – ñòàëіñòü, ïîñòіéíіñòü; (òâёðäîñòü) òâåðäіñòü, íàïîëåãëèâіñòü Ð ðàñõîæäåíèå – ðîçõîäæåííÿ, ðîçáіæíіñòü ðâåíèå – çàïîïàäëèâіñòü; (ñòàðàòåëüíîñòü) ñòàðàííіñòü, ùèðіñòü, ïèëüíіñòü; (óñåðäèå) ðåòåëüíіñòü, ðåâíіñòü, çàïàë; (çàäîð) çàâçÿòòÿ, çàâçÿòіñòü ðåçîííûé – ðåçîííèé; (îñíîâàòåëüíûé) ñëóøíèé

ðå÷èñòûé – êðàñíîìîâíèé; ãîâіðêèé, ãîâîðþ÷èé, áàëàêó÷èé; (ãîâîðëèâûé) ãîâіðëèâèé, ãîìіíêèé ðîäñòâî – 1. ñïîðіäíåíіñòü, ñïîðіäíåííÿ; 2. (ðîäíÿ ( ) ðіäíÿ; (ðîäñòâåí( íèêè) ðîäè÷і ðîñêîøü – ðîçêіø, ïèøíіñòü ðÿáü – áðèæі, æìóðè, ðÿáèçíà Ñ ñàìîíàäåÿííûé – ñàìîâïåâíåíèé ñàìîîáëàäàíèå – ñàìîâëàäàííÿ ñìåæíûé – ñóìіæíèé ñíèñêàòü – çäîáóòè; (ïðèîáðåñòè) ïðèäáàòè ñíèñõîäèòåëüñòâî – ïîáëàæëèâіñòü, âèáà÷ëèâіñòü; ìèëîñòèâіñòü ñîâåñòëèâûé – ñóìëіííèé, ñîâіñíèé ñîäåéñòâîâàòü – ñïðèÿòè; (ïîìîãàòü) äîïîìàãàòè ñîêðóøàòüñÿ – æóðèòèñÿ, ñìóòèòèñÿ, çàñìó÷óâàòèñÿ, êðóøèòèñÿ ñîîáùà – ñïіëüíî, ãóðòîì, ðàçîì Ò òàêòè÷íîñòü – òàêòîâíіñòü òåêóùèé – ïîòî÷íèé; òåïåðіøíіé òîðæåñòâåííîñòü – óðî÷èñòіñòü òîðæåñòâîâàòü – 1. òîðæåñòâóâàòè; (îäåðæèâàòü âåðõ) áðàòè ãîðó, ïàíóâàòè; 2. (óñòðàèâàòü òîðæåñòâî) ñïðàâëÿòè, ñâÿòêóâàòè; 3. (íàõîäèòüñÿ â ñîñòîÿíèè ðàäîñòè, ëèêîâàòü) òîðæåñòâóâàòè, òðіóìôóâàòè òóñêíåòü – òüìÿíіòè; (ñòàíîâèòüñÿ áîëåå òóñêëûì) òüìÿíіøàòè; (òåìíåòü) òåìíіòè; 2. (ìåðêíóòü) òüìàðèòèñÿ, ìåðêíóòè òùàòåëüíîñòü – ñòàðàííіñòü, ðåòåëüíіñòü; äáàéëèâіñòü, ïèëüíіñòü; àêóðàòíіñòü Ó óáåæäёííûé – ïåðåêîíàíèé; óïåâíåíèé; óìîâëåíèé óäðóæèòü – ïðèñëóæèòèñÿ, çðîáèòè ïîñëóãó; (ñîñëóæèòü ñëóæáó) ñòàòè ó ïðèãîäі óêàçàíèå – âêàçіâêà, çàçíà÷åííÿ óïîâàíèå – ïîêëàäàííÿ íàäії; ñïîäіâàííÿ óïîåíèå – çàõâàò, çàõîïëåííÿ, íàñîëîäà

Äîäàòêè óðàâíåíèå – çðіâíÿííÿ, ïîðіâíÿííÿ; ìàòåìàò. ðіâíÿííÿ óñâàèâàòü – 1. çàñâîþâàòè, çàñâîїòè; (îñâàèâàòü) îïàíîâóâàòè, îïàíóâàòè; 2. (ïðèñâàèâàòü) ïðèâëàñíþâàòè, ïðèâëàñíèòè, ïðèñâîþâàòè, ïðèñâîїòè; 3. (ïîìîãàòü âîñïðèíÿòü, ïðèâèâàòü) ïðèùåïëþâàòè, ïðèùåïèòè óñòðàíÿòü – 1. óñóâàòè, óñóíóòè; (îòñòðàíÿòü) âіäñòîðîíÿòè, âіäñòîðîíèòè; (óâîëüíÿòü) çâіëüíÿòè, çâіëüíèòè; 2. (îòâîäèòü â ñòîðîíó) âіäñòîðîíÿòè, âіäñòîðîíèòè, âіäõèëÿòè, âіäõèëèòè, ïîâіäõèëÿòè; (îòîäâèãàòü) âіäñóâàòè, âіäñóíóòè ó÷àñòâîâàòü – áðàòè ó÷àñòü, óçÿòè ó÷àñòü óÿçâèòü – óðàçèòè Õ õâàëёíûé – õâàëåíèé, çíàìåíèòèé õîäàòàéñòâîâàòü – êëîïîòàòè õîëèòü – ïåñòèòè, ïëåêàòè; (âûðàùèâàòü) âèêîõóâàòè õðóïêèé – 1. êðèõêèé; (ëîìêèé) ëàìêèé, ëîìêèé; 2. (î ÷åëîâåêå) òåíäіòíèé, êðèõêîòіëèé; (ñëàáûé) ñëàáêèé, ñëàáèé Ö öåëåíàïðàâëåííûé – öіëåñïðÿìîâàíèé öåëåñîîáðàçíûé – äîöіëüíèé öåëîìóäðåííûé – öíîòëèâèé; (äîáðîäåòåëüíûé) äîáðî÷åñíèé; (íåâèííûé) íåâèííèé öåïêèé – 1. ÷іïêèé, öóïêèé; 2. (âÿçêèé) â’ÿçêèé, áåðó÷êèé; 3. (íàñòîé÷èâûé) íàïîëåãëèâèé, áåðó÷êèé; (óïîðíûé) óïåðòèé × ÷àñòíîñòü – ÷àñòêîâіñòü, âèïàäêîâіñòü, ïîäðîáèöÿ, äåòàëü ÷àùà – õàùà, õàùі, ãóùàâèíà, ãóùèíà, ãóùà; (äåáðè) íåòðі ÷àÿíèå – ñïîäіâàííÿ, ñïîäіâàíêà ÷èííûé – 1. (áëàãîïðèñòîéíûé) äîáðîïðèñòîéíèé; (ñòåïåííûé) ñòàòå÷íèé, ïîâàæíèé; (ïðèëè÷íûé) ïðèñòîéíèé; 2. (öåðåìîííûé) öåðåìîííèé; (æåìàííûé) ìàíіðíèé

254

Ø øåëóøåíèå – 1. (äåéñòâèå) ëóùåííÿ, ëóùіííÿ, ëóçàííÿ; 2. (ñîñòîÿíèå) ëóùåííÿ, çëóùóâàííÿ øèðèòüñÿ – 1. øèðøàòè, øèðèòèñÿ; ( (ðàñøèðÿòüñÿ ) ðîçøèðþâàòèñÿ, ðîçøèðèòèñÿ; 2. (ïåðåí.: ðàñïðîñòðàíÿòüñÿ) ïîøèðþâàòèñÿ, øèðøàòè, øèðèòèñÿ; (î ñëóõàõ, ìîëâå) ðîçïîâñþäæóâàòèñÿ, ðîçõîäèòèñÿ, ðîçíîñèòèñÿ øòóäèðîâàòü – ñòóäіþâàòè øóñòðûé – ìåòêèé, ñïðèòíèé; (æèâîé) æâàâèé; (ïðîâîðíûé) ìîòîðíèé, ïðóäêèé Ù ùåìèòü – 1. (ñæèìàòü) ñòèñêàòè, ñòèñêóâàòè; 2. (áîëåòü, íûòü) ùåìіòè, íèòè, ñêíіòè ùåïåòèëüíîñòü – ïåäàíòè÷íіñòü, ñêðóïóëüîçíіñòü, äåëіêàòíіñòü, âèìîãëèâіñòü, âèáàãëèâіñòü Ý ýêîíîìíîñòü – îùàäëèâіñòü, îùàäíіñòü, åêîíîìíіñòü ýëåêòðîïèòàíèå – åëåêòðîæèâëåííÿ ß ÿâíûé – 1. (íå òàéíûé, îòêðûòûé) ÿâíèé, íåïðèõîâàíèé, âіäâåðòèé; 2. (î÷åâèäíûé) î÷åâèäíèé, ÿâíèé, âèäèìèé ÿðîñòíûé – 1. (ïîëíûé ÿðîñòè, ãíåâà) ëþòèé; (ðàçúÿðёííûé ( ) ðîçëþ÷åíèé, ðîçëþòîâàíèé; 2. (íåèñòîâûé) øàëåíèé, ÿðèé; (èññòóïëёííûé) íåñàìîâèòèé, íåñòÿìíèé, ñêàæåíèé; (îæåñòî÷ёííûé) çàïåêëèé; 3. (ñòðàñòíî ïðåäàííûé ÷åìó-ëèáî) çàâçÿòèé, çàïîâçÿòèé, çàïåêëèé, çàâçÿòóùèé; (óïîðíûé) çàòÿòèé; ((ðüÿíûé) çàïàëüíèé ÿñíî – 1. íàðå÷. ÿñíî; âèðàçíî; ïîãіäíî; 2. (â çíà÷. ñêàç.: ïîíÿòíî) ÿñíî, î÷åâèäíî, çðîçóìіëî; 3. (â çíà÷. ñêàç.: î ïîãîäå) ÿñíî, ïîãіäíî; 4. (â çíà÷. óòâåðä. ÷àñò.) çâè÷àéíî, ÿñíî, çâіñíî, àâæåæ, àäæå æ; 5. (â çíà÷. ââîäí. ñëîâà) çâè÷àéíî, çâіñíî ÿñíûé – ÿñíèé; (÷ёòêèé, îïðåäåëёííûé) âèðàçíèé; (î ïîãîäå, íåáå) ïîãіäëèâèé, ïîãіäíèé

Äîäàòêè Äîäàòîê 5

ÏÎßÑÍÅÍÍß ÙÎÄÎ ÂÈÊÎÍÀÍÍß ÄÅßÊÈÕ ÂÈÄІÂ ÇÀÂÄÀÍÜ «ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ» Ïîðÿäîê âèêîíàííÿ 1. Óâàæíî ïðî÷èòàéòå çàâäàííÿ. 2. Âèçíà÷òå, õòî ãîâîðèòèìå ïåðøèì. 3. Ïî ÷åðçі âèñëîâіòü ñâîї äóìêè. 4. Äіéäіòü ñïіëüíîãî âèñíîâêó. «ДВА – ЧОТИРИ – УСІ РАЗОМ» Öÿ âïðàâà äàє çìîãó ñïî÷àòêó îáìіíÿòèñÿ іäåÿìè ç ïàðòíåðàìè é ëèøå ïîòіì îçâó÷èòè ñâîї äóìêè ïåðåä êëàñîì. Ïîðÿäîê âèêîíàííÿ 1. Óâàæíî îçíàéîìòåñÿ іç çàâäàííÿì. 2. Îáãîâîðіòü ñâîї іäåї ç îäíîêëàñíèêîì (îäíîêëàñíèöåþ). Çà çìîãè äіéäіòü ñïіëüíîї äóìêè. 3. Îá’єäíàéòåñÿ â ÷åòâіðêó (íàïðèêëàä, ç ó÷íÿìè, ùî ñèäÿòü çà íàéáëèæ÷îþ äî âàñ ïàðòîþ). Îáãîâîðіòü ïîïåðåäíüî äîñÿãíóòі ðіøåííÿ. Çà çìîãè äіéäіòü ñïіëüíîї äóìêè, õî÷à â äåÿêèõ âèïàäêàõ ó ãðóïі ìîæå áóòè îñîáëèâà äóìêà, ÿêà òåæ ìàє ïðàâî íà іñíóâàííÿ. Âèçíà÷òå, õòî ç âàñ âèñëîâëþâàòèìå äóìêó ãðóïè. 4. Âèñëîâіòü äóìêó ãðóïè. «КОЛО ДУМОК» «Êîëî äóìîê» äîïîìàãàє çíàõîäèòè ðіøåííÿ ç êîíêðåòíîї ïðîáëåìè øëÿõîì âіëüíîãî âèñëîâëåííÿ ñâîїõ äóìîê óñіìà ó÷àñíèêàìè êîëåêòèâíîãî îáãîâîðåííÿ. Ïîðÿäîê ïðîâåäåííÿ 1. Óâàæíî îçíàéîìòåñÿ ç ïðîáëåìîþ. 2. Óñі ó÷àñíèêè çà áàæàííÿ âèñóâàþòü ñâîї іäåї ùîäî ðîçâ’ÿçàííÿ ïðîáëåìè. Ùî áіëüøå іäåé – òî êðàùå! 3. Îáãîâîðіòü çàïðîïîíîâàíі іäåї, îáåðіòü òі, ùî äîïîìàãàþòü äіéòè іñòèíè. Óâàãà! Çàáîðîíÿєòüñÿ îáãîâîðþâàòè é îöіíþâàòè іäåї íà åòàïі їõ âèñëîâëåííÿ. Äîçâîëÿєòüñÿ ïîâòîðþâàòè àáî ðîçøèðþâàòè іäåї, çàïðîïîíîâàíі áóäü-êèì. Ïàì’ÿòàéòå, ùî îá’єäíàííÿ êіëüêîõ іäåé ÷àñòî âåäå äî âèñóíåííÿ íîâèõ.

«ПОСПІЛКУЙТЕСЯ» Öÿ âïðàâà äàє çìîãó êîæíîìó çà áàæàííÿ âèñëîâèòè äóìêó øâèäêî é ëàêîíі÷íî. Ïîðÿäîê ïðîâåäåííÿ 1. Âèçíà÷òå, õòî çà êèì áóäå âèñëîâëþâàòèñÿ. 2. Ïî ÷åðçі âèñëîâіòü äóìêó ëàêîíі÷íî é øâèäêî. Óâàãà! Ó öіé âïðàâі âèñëîâëþþòüñÿ ëèøå çà áàæàííÿ, à âіäïîâіäі íå êîìåíòóþòü і íå îöіíþþòü. Òàêîæ çàáîðîíÿєòüñÿ ïåðåáèâàòè òîãî, õòî âèñëîâëþєòüñÿ, âèêðèêóâàòè ç ìіñöÿ. Ó÷èòåëü ìîæå îáìåæèòè ÷àñ äëÿ âèñëîâëåííÿ.

Äîäàòêè

ÂІÄÏÎÂІÄІ ÄÎ ÂÏÐÀÂ 8. Є шість односкладних речень. Дев’яте речення – двоскладне, неповне; пропущено присудок, на який указує обставина в небі. 15. Чотири складних речення. 24. Три сполучникових речення. У шостому реченні дві граматичні основи: не було у ; каміння обрамлювало р . 2 Життя 25. Ж коротке р , а мистецтво вічне. 27. Державний й Гімн Гі України, У Національна поліція України. 30. Перше речення складається з трьох частин. 33. ІІ. Події зіставляються у двох реченнях (частини з’єднано за допомогою зіставного сполучника а). 39. Чотири складносурядних речення. У другому реченні – три граматичні основи, у п’ятому – одна. 45. У п’ятому реченні обидві частини є односкладними називними. 55. Кому не ставимо між частинами двох речень. 56. У п’ятому реченні перед сполучником й кому не ставимо, оскільки дві частини мають спільні слова десь у степах. 57. ІІ. Синоніми: звивистий, кручений, зміястий, виткий, в’юнистий; удалині, далеко, далеченько, вдалечині, неблизько, ген-ген. 64. Тире треба ставити у двох реченнях. 65. І. Треба поставити 3 коми (одна з них – для відокремлення обставини). ІІ. Виділені слова – прислівники. Корені: дом, весн. 68. Треба поставити 6 ком, 3 тире. 72. Треба поставити 3 коми й 1 тире. У шостому реченні дві граматичні осноу ; не бути у . ви: здобути 87. Т Треба б виписати шість речень. У шостому реченні треба поставити дві коми. 93. Вівсяна каша хвалилась, ніби вона з маслом родилась. 100. У третьому й четвертому реченнях – підрядні умови. 109. Третє речення: Завдання серфінгіста – піймати хвилю, що йде від берега… 110. У п’ятому реченні коми після слів дерев, небо.

256

Äîäàòîê 6

116. 1. Двері, з яких вийшли старшокласники, були відчинені. 123. Складнопідрядними зі з’ясувальними підрядними частинами є п’ять речень. 133. Там, де є українці, там завжди мистецтво. 156. 1. Дитячі голоси – як дзвіночки. 2. Стежка, неначе лоза виноградна, пнеться по білій стіні гори. 180. У третьому реченні підрядна частина – хоч тільки середина липня. 194. У третьому реченні кома після слова волошковою. 196. У першому реченні дві підрядні частини. У п’ятому реченні треба поставити три коми. 197. 2–В. 202. Неоднорідна підрядність у реченнях 2, 3, 7. 209. У третьому реченні потрібно поставити 4 коми. У цьому реченні – неоднорідна й послідовна підрядність. У четвертому реченні – однорідна й неоднорідна підрядність. 213. У четвертому реченні має бути сполучник що … то. 217. У третьому реченні коми після слів музеєм, кімнату, Михайлович, так, роки. 224. Треба виписати три речення. 234. Треба виписати п’ять речень. 245. У третьому реченні треба поставити 4 коми й 1 крапку з комою. Пишемо: ощасливлені, підвішені. 246. У третьому реченні – кома після слова жита. У шостому реченні треба поставити 2 коми й 1 крапку з комою. 255. Не в кожному реченні треба ставити двокрапку. Підмети виражено займенниками у двох реченнях. 258. У третьому реченні треба ставити двокрапку. 262. Треба поставити 3 двокрапки. 263. У другому реченні треба поставити двокрапку й 4 коми. 290. Тире треба ставити в реченнях 2, 3, 6. 300. Третє речення – складнопідрядне з двома підрядними. 302. Вишиває і співає, і ніхто не зна, де узор вона кінчає, де ту пісню почина.

Äîäàòêè 312. У п’ятому реченні коми після слів тин, картоплю, жухло; тире після слова гілляку. 313. ІІ. У другому реченні між виділеними сполучниками потрібно поставити кому, а в першому – не потрібно. 324. Двокрапка є в усіх реченнях, окрім п’ятого. 329. 1–Г. 340. Підрядна частина є в усіх реченнях, окрім четвертого й шостого. 342. У першому реченні коми після слів те, себе, відчував, змістом, очі, те, помічав, душу, те. 346. 3. Для мене було очевидним, що коли перецвітає жасмин, то вже починається літо. 399. ІІ. Синоніми: зміцнювати, укріплювати, посилювати, підкріплювати; любити, кохати, обожнювати, боготворити, жалувати; безлюдний, нелюдний, пустельний, відлюдний, пустий. Антоніми: безлюдний – багатолюдний; любити – ненавидіти. 464. 2. Коми після слів: заснули, шапками, хати, стріх.

479. У кожному реченні є відокремлений член речення (у першому – обставина, у шостому – означення, у сьомому – прикладка). 486. У другому реченні – тире, у третьому – двокрапка. 487. У четвертому реченні коми після слів: чиста, сльоза, знати, бути, зів’янеш. Схема п’ятого речення: [ ], і [ ] : [ ], ( ).

ÂІÄÏÎÂІÄІ ÄÎ ÒÅÑÒІÂ

Тести на с. 43–44. 1Б; 2Г; 3Б; 4 – 1В, 2А, 3Д, 4Б; 5 – 1Г, 2Д, 3Б, 4А; 6Б; 7А; 8В. Тести на с. 103–104. 1А 2В; 3В; 4А; 5 – 1Б, 2В, 3Г; 6Б; 7Г; 8Б. Тести на с. 134–135. 1В; 2Г; 3Г; 4Б; 5А; 6А; 7 – 1Б, 2В, 3А, 4Г; 8 – 1Д, 2В, 3Б, 4А. Тести на с. 158–160. 1В; 2Б; 3В; 4Г; 5А; 6В; 7Б; 8Г.

ÐÅÁÓÑÈ

с. 138. Синтаксис, Настя, мова, наголос, слово.