Українська мова 9 клас Заболотний 2009 рос by sloven

ББК 81.2УКР-922 З-12 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ МОН України № 56 від 2.02.2009 р.) Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено Незалежні експерти: Білоусенко П.І., доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Запорізького національного університету; Бибик С.П., кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту української мови НАН України; Варзацька Л.О., кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії навчання української мови Інституту педагогіки АПН України; Середа Л.В., методист методичного кабінету при управлінні освіти Херсонської міської ради, учитель-методист, відмінник освіти України; Габорак В.І., учитель-методист НВК «Школа-ліцей № 23 Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника», заслужений учитель України; Сєрих С.А., учитель Розкішнянської середньої загальноосвітньої школи Лутугинського району Луганської області. Відповідальні за підготовку підручника до видання: Таранік-Ткачук К.В., головний спеціаліст МОН України; Шинкарук Н.І., завідувач сектору Інституту інноваційних технологій і змісту освіти. У художньому оформленні підручника використано репродукції картин: с. 23. М. Приймаченко. Буслики; с. 43. М. Приймаченко. Куріпочки пляшуть і хліб пашуть; с. 65. М. Приймаченко. Буслики прилетіли; с. 117. М. Приймаченко. Весілля; с. 143. М. Приймаченко. Жар-птиця у квітах; с. 155. М. Приймаченко. Сороки-білобоки Умовні позначення: теоретичні відомості з мови;

завдання конкурсного характеру;

завдання підвищеної складності;

завдання для роботи зі словником;

завдання з розвитку зв’язного мовлення;

завдання з елементами дослідження;

підмет; присудок; означення; додаток; обставина;

[] ( )

пауза; підвищення голосу; зниження голосу; логічно наголошене слово; головна частина складнопідрядного речення, частина cкладносурядного чи безсполучникового речення; підрядна частина складнопідрядного речення.

Заболотний, О.В. З-12 Українська мова: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О.В. Заболотний, В.В. Заболотний. – К.: Генеза, 2009. – 240 с. ISBN 978-966-504-907-4 ББК 81.2УКР-922

ISBN 978-966-504-907-4

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 2

7/31/2009 15:55:55

Шановні дев’ятикласники! Раді зустрітися з вами на сторінках цього підручника і запросити продовжити мандрівку одним з найбільших розділів мовознавства – «СИНТАКСИСОМ». Минулого навчального року ви ознайомилися зі словосполученням, простим реченням і членами речення, а тепер дізнаєтеся багато нового про синтаксичні одиниці «вищого рівня», зокрема пряму й непряму мову, складне речення, складне синтаксичне ціле. До речі, якщо ви розпочинатимете опрацювання кожного параграфа зі вступного завдання дослідницького характеру, то зможете не тільки отримувати знання в готовому вигляді, а й відкривати їх для себе самостійно, що набагато цікавіше. Теоретичний матеріал у параграфах поділено на частини із зазначенням ключових понять, а деякі відомості оформлено у вигляді таблиць і схем, що полегшуватиме сприйняття, опрацювання та запам’ятовування інформації. Положення, у яких найчастіше припускаються помилок, виділені в блок «Зверніть увагу!». Наприкінці кожного розділу виокремлено уроки узагальнення вивченого, де вміщено завдання для самоперевірки і самооцінки, спрямовані на підготовку до тематичної атестації. Сподіваємося, що вам сподобаються вправи з позначками «Попрацюйте в парах», «Два – чотири – всі разом», «Мозковий штурм», «Мікрофон». Їх виконують колективно і за окремими правилами, ознайомитися з якими можна в додатках наприкінці підручника. Також на вас чекають пізнавальні рубрики «З глибин мовознавства», «Культура мовлення», «Для вас, допитливі». У вільний час пропонуємо скористатися рубрикою «Моя сторінка», де є багато пізнавальної інформації про мову. Під час вивчення об’ємних тем ви зможете взяти участь у виконанні групових проектів, які допоможуть як поглибити ваші знання з мови, так і розвинути творчі здібності. Надійними помічниками на шляху здобуття знань стануть запропоновані в підручнику словнички, скорочені відповіді до вправ, поради щодо виконання певних видів завдань. Радимо також, щоб у вас під рукою завжди були різні словники: тлумачний, орфографічний, словник синонімів тощо. ВИВЧАЙМО українську мову, ЛЮБІМО її, ПЛЕКАЙМО! Нехай ЄДНАЄ вона нас у рідній державі й у всьому світі! Бажаємо успіхів!

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 3

7/31/2009 15:55:56

Âñòóï Розвиток української мови В океані рідного народу Відкривай духовні острови. В. Симоненко

Мовні сім’ї та групи

Мова – це найбільше культурне надбання народу. Для кожної нації рідна мова завжди найкрасивіша, наймилозвучніша і неповторна. Проте жодна з них не існує окремо, ізольовано, а лише у зв’язку з іншими мовами, яких на Землі налічують до 5 тисяч. Серед них є як суттєво відмінні, так і неймовірно схожі між собою мови. Споріднені мови світу об’єднуються в так звані мовні сім’ї, серед яких виділяють індоєвропейську, угро-фінську, китайсько-тибетську, тюркську, монгольську та інші. У кожній сім’ї, залежно від спільних для певних мов рис, виокремлюються менші об’єднання – мовні групи. Наприклад, в індоєвропейській мовній сім’ї є група германських мов, до якої входять англійська, німецька, шведська та інші мови. Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Індоєвропейська мовна сім’я

Групи германська

романська

слов’янська

індійська

кельтська та ін.

білоруська

польська

чеська та ін.

Мови українська

Індоєвропейська прамова

російська

Усі мови, що входять до індоєвропейської сім’ї, мають певні властивості й ознаки, які свідчать про спільність їхнього походження, тобто про єдине джерело їхнього виникнення і розвитку – єдину мову. Цю спільну мову умовно називають індоєвропейською прамовою і вважають, що вона існувала на території сучасної Європи приблизно 5–6 тисяч років тому. З часом у цій спільній для багатьох народів мові почали формуватися особливі, відмінні один від одного діалекти, які пізніше дали початок окремим мовам.

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 4

7/31/2009 15:55:56

Вступ Так у ІІІ тис. до н.е. з індоєвропейської прамови виокремилася праслов’янська мова. Мова кожного народу – явище давнє, її коріння сягає у доісторичні часи. Вона є найгеніальнішим наслідком матеріальної і духовної діяльності багатьох поколінь, а кожне створене слово – це символ сформованої ідеї. У великому творчому процесі народжується мова людини, а з нею і найміцніше природне єднання – суспільство, народ. Нації без мов не існують, як не існують мови без націй. Національна мова – це духовний здобуток певного народу, але водночас і надбання культури всього людства (Г. Нудьга). Плакат Андрія Бабака (14 років)

Праслов’янська мова

Праслов’янська мова – це мова-предок усіх сучасних слов’янських мов, яка проіснувала майже 2 тисячі років – з ІІІ тис. до н.е. до VI ст. н.е. Цю мову легко розуміли всі племена, що заселяли територію од Вісли й Одри до Дону й Волги, від Карпат до Балтики. Однак, як стверджує мовознавець Іван Огієнко, «вже від самого початку праслов’янська мова не була зовсім однакова, бо весь народ жив окремими родами, які пізніше почали гуртуватися в окремі більші племена, і тому праслов’янська мова почала ділитися на окремі говірки». Українська мова стала прямою спадкоємницею мов тих слов’янських племен, що населяли територію сучасної Укра їни, – полян, сіверян, древлян, тиверців, уличів та ін.

Протоукраїнська мова

Формування окремих мов на основі праслов’янської відбулося в VI–ІХ ст. У цей час і склалися основні риси української мови, які свідчать про її самобутність і відмінність від усіх інших слов’янських мов. Сукупність цих рис умовно називають протоукраїнською мовою. Звичайно, мова, якою спілкувалися наші предки, не могла бути точно такою, як нині, але саме її фонетичні, лексичні й граматичні риси поступово визначили напрямок розвитку сучасної української мови. Так, ще з давньослов’янських часів виокремлювалися такі ознаки сучасної української мови: специфічний звук [и], ненаголошені [е]–[и], закінчення -у в родовому відмінку (гомону), закінчення -ові, -еві в давальному відмінку (батькові), кличний відмінок (земле), закінчення -мо в дієсловах (питаємо), лексичний склад (гай, глечик, яр, криниця, жито, зоря та ін.). 5

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 5

7/31/2009 15:55:56

Вступ

Плакат Аліни Самарської (13 років)

Уперше слова української мови (страва, мед, кава) були зафіксовані ще в V ст. до н.е. візантійським мандрівником та істориком Пріском Панійським. У Х ст. невідомий український майстер на руків’ї меча вибив прості слова: «Коваль Людота». А в стародавніх літописах є численні українські вкраплення: криниця, рілля, глек, кожух, яруга, година, теля, господар та багато інших.

Староукраїнська мова

Українська мова є однією зі старописемних мов індоєвропейської родини. У ранній період своєї історії вона продовжувала розвивати традиції літературної мови Київської Русі, збагачуючись народнорозмовними елементами. Внаслідок цього утворилася староукраїнська книжна мова. Вона вживалася в ділових документах, нею писали наукові праці. Рівнобіжно розвивалася жива мова українського народу. Її вплив на літературну був величезний, він відчутний і в літописах, і у «Слові про похід Ігорів». Окрім того, елементи живої мови українського народу використовували у своїй літературній творчості І. Вишенський, Г. Сковорода та інші письменники, готуючи таким чином підґрунтя для виникнення нової літературної мови на народній основі.

Нова українська мова

Нова українська літературна мова увібрала в себе писемні традиції староукраїнської книжної мови, скарби усної народної творчості, розмаїття живого мовлення. Її зачинателем є Іван Котляревський – автор поеми «Енеїда» (1798 р.). Саме в цьому творі славетного полтавця вперше народну розмовну мову було піднесено до статусу літературної. Основоположником сучасної української літературної мови є Тарас Шевченко, який у своїх творах розкрив красу і силу українського слова, відшліфував його лексичні, орфоепічні й граматичні норми, збагатив виражальними засобами. Періоди розвитку української мови

індоєвропейський

праслов’янський

протоукраїнський

Право на існування

староукраїнський

новий

Українська мова формувалася в умовах численних заборон з боку влади на право українців користуватися нею:

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 6

7/31/2009 15:55:56

Вступ навчатися, друкувати книжки, відправляти службу в церкві, ставити вистави тощо. У цісарській Австро-Угорщині, а особливо в Московській імперії, наша мова змушена була боротися за повноцінне існування. Труднощі, які подолала українська мова 1709 р. – указ російського царя Петра І про заборону книгодрукування українською мовою. 1763 р. – указ Катерини ІІ про заборону викладання українською мовою в Києво-Могилянській академії. 1769 р. – розпорядження Синоду російської церкви про вилучення українських букварів з навчальних закладів та заборону КиєвоПечерській лаврі друкувати букварі українською мовою. 1817 р. – розпорядження польського сейму про викладання в школах Західної України виключно польською мовою. 1862 р. – закриття недільних шкіл. 1863 р. – циркуляр царського міністра Валуєва про заборону друкування українською мовою шкільних і релігійних видань. 1876 р. – Олександр ІІ у м. Емсі підписав указ про заборону ввезення українських книжок з-за кордону. 1884 р. – заборона українських театральних вистав. 1888 р. – Олександр ІІІ заборонив українську мову в офіційних установах. 1914 р. – указ Миколи ІІ про скасування української преси. У 1917–1920 рр. в Україні здійснювалося чимало заходів, спрямованих на розвиток української мови. Вона ставала не тільки мовою художньої літератури й публіцистики, а й освіти, науки, політики, офіційно-ділового спілкування. Проте в роки сталінських репресій і подальші десятиріччя наша мова знову зазнала утисків. Багато українських шкіл було переведено на навчання російською мовою. Після здобуття Україною незалежності українська мова стала державною, цей статус закріплений за нею статтею 10 Конституції України. Це означає, що наша мова дістала нові стимули й широкі можливості для свого повноцінного розвитку. Я радий, що в тобі луна Франків вогонь і дух Тарасів, Що мужність чисту, як весна, Знайшла ти в Лесиній окрасі... Що від Довженка твій порив, А від Сосюри мрійність юна; Що розум Рильського бринить В тобі, немов мотив світання; Що до прийдешніх ти століть Несеш всі наші поривання. (П. Мах. «Мово моя!»)

Плакат Ганни Стецюк (14 років)

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 7

7/31/2009 15:55:56

Вступ Історія нашого народу й нашої мови надзвичайно багата і давня, справді гідна великої нації. Тож вивчаймо українську мову, шануймо її, пишаймося нею!

Якщо ви хочете більше дізнатися про розвиток української мови, зверніться до праці відомого мовознавця Івана Огієнка «Історія української літературної мови». Автор в історичному розрізі показує шлях, яким пройшла українська мова, доки набула сучасної форми. На основі глибоко аргументованих наукових досліджень він стверджує її окремішність, самобутність. У мережі Інтернет цю працю, а також дослідження з історії мови інших учених можна знайти на сайті www.litopys.org.ua.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Доведіть на конкретних прикладах, що між історією мови та історією народу – носія мови існує органічний зв’язок. 2. До якої мовної сім’ї та групи належить українська мова? 3. Чим підтверджується давність української мови? 4. Як сформувалася праслов’янська мова? 5. Розкажіть, як постала українська мова з праслов’янської. 6. Як розвивалася українська мова від часів Київської Русі до XVIII ст.? 7. Розкажіть про розвиток нової української мови. 8. Що ви можете сказати про сучасний стан української мови в нашій державі? Яким ви бачите майбутнє української мови? 9. Поясніть, як ви розумієте слова поетеси Ліни Костенко: «Лиш народи, явлені у Слові, достойно можуть жити на землі». 10. Підготуйте невеликий усний виступ на тему «Спішу у храм святого Слова».

Уявіть, що вас запросили взяти участь у міжнародному молодіжному форумі «Історія мови – історія народу». Об’єднайтеся в групи (по 3–7 учнів) і виконайте один із запропонованих нижче проектів, за допомогою якого можна було б донести до міжнародної спільноти інформацію про розвиток української мови в цілому чи в окремі періоди історії народу. Підготуйтеся до захисту свого проекту перед однокласниками. Види проектів: 1) усний виступ, у якому беруть участь кілька осіб; 2) теле- чи радіопередача; 3) інсценізація; 4) наочність (альбом, буклет, плакат, карта-схема тощо); 5) прес-конференція. Пам’ятайте, що ваш проект буде більш успішним, якщо під час роботи над ним ви скористаєтеся додатковими джерелами інформації (посібниками, енциклопедіями, журналами, Інтернетом).

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 8

7/31/2009 15:55:57

ІНДОЄВРОПЕЙСЬКІ РОДИЧІ Слово «язик» прийшло до нас із праслов’янської мови. У свою чергу, на думку вчених, праслов’янське *językъ походить від індоєвропейського кореня *eng, що мав значення «вузький». Очевидно, цим словом позначали спершу вузьку смужечку шкіри чи тканини, а пізніше – орган у порожнині рота. З індоєвропейського кореня походить і слово «вухо». У наших предків воно означало «слухання», «сприйняття». Цікава історія слова «мак». Так, праслов’янське *mаkъ походить від індоєвропейського кореня *māk – «шкіра», «плівка», «шкіряний гаманець». Тут немає нічого дивного, адже маківка цієї рослини нагадує шкіряний гаманець, у якому іноді налічується більш як тридцять тисяч насінин (Із посібника).

УСЕ СВОЄ НОШУ З СОБОЮ Автором цього вислову є мудрець Давньої Греції на ім’я Біант. Коли перси захопили багато грецьких міст на узбережжі Малої Азії, разом з іншими греками Біант залишав рідне місто. Його запитали, чому він іде звідти, нічого не захопивши із собою з речей. На це Біант саме так і відповів: «Усе своє ношу з собою», – маючи на увазі, що духовні цінності завжди важливіші за матеріальні. З того часу й живе ця фраза (Із посібника).

УКРАЇНСЬКИЙ ЗВУК [Ґ] ХТО ЯК КАЖЕ x Українці кажуть: «Ловити ґав (ворон)», а французи – «Ловити ластівок». x Українці «купують кота в мішку», а чехи – «зайця». А от поляки кажуть: «Хто лиса в мішку купує, знаходить пса або кота». x Коли йде злива, ми кажемо: «Дощ ллє як із відра (як із ринви)». Американці: «Дощ іде вилами». Англійці: «Дощ падає котами й собаками». x В українців – «бісики пускати», а в росіян – «строить глазки».

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 9

Що за ґвалт зчинився на подвір’ї зранку? Загубила ґудзик ґава біля ґанку. З дерева за нею Ґедзь спостерігав І порадив ґаві Не ловити ґав. (І. Січовик)

НАЙКРАЩА МОВА Йде синок до школи вперше. Пита батька мати: – Якій мові ми синочка Будемо навчати – Українській чи російській? Обидві ж хороші. – Хай вивчає ту, якою Печатають гроші. (П. Глазовий)

7/31/2009 15:55:57

Повторення вивченого

Повторення вивченого у 8 класі § 1. ПРОСТЕ НЕУСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ 1 І. Прочитайте виразно вірш. Поясніть його основну думку. Укладіть словничок слів-асоціацій (8–10 слів) на тему «Україна». Нас розкидує життя по всьому світу, Але всі ми – України рідні діти. І коли вже ностальгія душу крає, Мені пам’ять Україну повертає. Україно, прихилюся я до тебе, Помолюся за твоє безкрайнє небо. Твоя мова калинова, солов’їна, Зігріває моє серце Україна. Ти моя Україна, і до тебе я лину, Бо моє тут коріння, бо моє тут ім’я. Ти моя Україна, я для тебе дитина, Я для тебе дитина, я частинка твоя. Ти мене поклич – і я тебе почую, Твої болі, твої радощі відчую. Повертатися до тебе буду знову, Бо в житті моєму ти не випадкова – Україна. (О. Ткач)

Малюнок Марини Гребцевої (13 років)

ІІ. Випишіть з кожного речення по одному словосполученню (на вибір). Біля словосполучень зазначте їхній вид за способом вираження головного слова (іменне, прислівникове, дієслівне), накресліть схеми. ІІІ. З виділеними словами складіть словосполучення, одне словосполучення введіть у речення. ПРИГАДАЙТЕ! 1. Що спільного й відмінного між словосполученням і реченням? 2. Як пов’язуються слова в словосполученні?

2 І. Доберіть словосполучення, які б означали: а) дію і предмет, на який ця дія поширена; б) дію і місце, де ця дія відбувається; в) предмет і його ознаку за призначенням; г) предмет і його ознаку за місцем. ІІ. З одним з дібраних словосполучень (на вибір) складіть речення.

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 10

7/31/2009 15:55:58

Повторення вивченого 3 Відредагуйте і запишіть словосполучення. За потреби скористайтеся інформацією на сторінці «Культура мовлення» (с. 22). Прийняти міри, притормозіть на зупинці, пробачте мене, згідно повідомлення, хворий грипом, помилитися по неуважності, заступник декана по науковій роботі, знущатися над твариною, вести переписку, на протязі дня, слідуюча сторінка, халатне ставлення, в любому випадку. ПРИГАДАЙТЕ! 1. Які основні ознаки речення? 2. На які види поділяються речення?

4 І. Прочитайте, доведіть, що це текст. Визначте його тему та основну думку. Чи згодні ви з твердженням, висловленим в останньому реченні? ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ За що відповідає людина? Може, за все, що відбувається на Землі? Чи за щось дуже невеличке? У гарній книжці Жозефа Роні «Боротьба за вогонь» є така розповідь про доісторичних людей. Якось в одній родині малому хлопчикові доручили охороняти вогонь. Річ у тім, що тоді люди не вміли видобувати вогонь самостійно, вони лише підтримували його, не даючи згаснути. Однак хлопчик не надав дорученню особливої уваги й заснув, а вогонь, звісно, згас. Це означало, Б. Костяников. Лоно землі що все плем’я стало приречене на холод, голод і, можливо, навіть на загибель! Отже, довіривши хлопчикові охороняти вогонь, плем’я довірило йому себе, своє життя. А він прирік усіх на смерть. Відповідати за інших – це означає відповідати за самого себе! Земля наша – це великий космічний корабель. Разом усі ми – його команда. Цілком зрозуміло, як багато залежить від злагодженої роботи команди корабля. Сьогодні людина, тільки людина відповідає за все на Землі! Тепер людство не бореться з природою, як з ворогом, а відповідає за неї, за повітря, за океани, за ліси й ріки. Цю відповідальність людина не може передати нікому, бо лише вона має найвищу силу – силу розуму. Хто ж ця людина? Це всі ми разом і кожен з нас. Майбутні державні діячі, великі вчені, письменники, філософи – усі вони сьогодні сидять ще за шкільними партами. Не думайте, що відповідальність прийде до них пізніше, разом з дорученою справою. Хто не виховав у собі почуття відповідальності в юності, той не навчиться цього і в зрілі роки (За Г. Баклановим). ІІ. Виконайте подані завдання до тексту. 1. Наведіть з тексту приклади речень, різних за метою висловлювання та емоційним забарвленням. Поясніть їхню роль у тексті. 11

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 11

7/31/2009 15:55:59

Повторення вивченого 2. Наведіть з тексту приклади речень з непрямим порядком слів. З якою метою автор використовує цей засіб? 3. Укажіть речення з тире між підметом і присудком, визначте в них логічно наголошені слова, поясніть інтонацію. 4. Наведіть приклади простих і складних речень, які вжито в тексті. Визначте в них граматичні основи. 5. Визначте частини мови і синтаксичну роль виділених слів. ІІІ. Усно стисло перекажіть прочитане.

МІКРОФОН. Що таке відповідальність? Що значить відповідати за інших?

6 Підготуйте усний виступ на одну з поданих мовознавчих тем, користуючись відповідними опорними схемами, уміщеними на форзацах підручника. Розповідь ілюструйте власними прикладами. Теми виступів: «Речення та його види», «Головні та другорядні члени речення».

7 І. Прочитайте речення. Схарактеризуйте їх, користуючись схемою «Види речень» на форзаці підручника. 1. Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть. 2. Немає часу на поразку. 3. Шляхи прощальні – перша скрипка печалі. 4. Чужі приходять в час твоїх щедрот, а я прийшла у час твойого смутку. 5. Світку мій білий, яке тут роздолля! 6. Смуток нащадків – як танець бджоли. 7. Хай буде все небачене побачено. 8. Ми вже як тіні на своїй землі (З тв. Л. Костенко). ІІ. Спишіть. Підкресліть й усно схарактеризуйте члени речення, користуючись схемою «Члени речення», уміщеною на форзаці підручника. ІІІ. Виконайте письмово синтаксичний розбір двох простих речень (на вибір).

8 І. Прочитайте речення. Доведіть, що з них лише одне двоскладне, а решта – односкладні. Визначте види односкладних речень та форму вираження їхніх головних членів. 1. Спішу до вас на розмову, на розраду у час вечірній (В. Колодій). 2. Пустіть мене у молодість мою (В. Стус). 3. В обіймах вітру, в морі сонця і тепла, в саду любові я ромашкою цвіла (О. Довгоп’ят). 4. Ненагріте залізо не зігнеш (Нар. творчість). 5. Не бий на сполох в невідлитий дзвін (Л. Костенко). 6. Для доброго бджоляра немає поганого року (Нар. творчість). 7. А над Дніпром уже помітно світало (О. Гончар). ІІ. Складіть і запишіть по одному односкладному реченню кожного виду.

9 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть кожен окремо мініатюру з 4–6 речень, три з яких – односкладні називні. Запропонуйте однокласнику (однокласниці) поширити в тексті називні речення за допомогою узгоджених і неузгоджених означень. Простежте, як змінився характер висловленого. 10 І. Прочитайте вірш. Поясніть, до роздумів над якими питаннями спонукає нас цей твір. Від чого застерігає поетеса? 12

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 12

7/31/2009 15:55:59

Повторення вивченого ПРИТЧА ПРО РІКУ Давно колись була ріка Діала. І цар персидський на імення Кір. І лотоси біліли, мов піали. І берег грав вогнями, як факір. То царське військо йшло на переправу. Священний кінь з недогляду втонув. І Кір порушив проти неї справу. Судив ту річку. І таке утнув: Він присудив, щоб не було Діали. Він смертний вирок їй оголосив. Звелів прорити у пісках канали, Зрубав дерева й трави покосив. Одвів ті води у всі боки сущі. Ріка умерла. Не було ріки. Пройшло по неї військо, як по суші. Пройшло те військо… І пройшли віки… Піски пустель засипали канали. Ріка в руслó вернулася своє. Царя немає. Є ріка Діала. Немає Кіра. А Діала є. (Л. Костенко) ІІ. Знайдіть у тексті односкладні, неповні та непоширені речення. Поясніть їхню роль. ІІІ. Поясніть лексичне значення виділених слів. За потреби скористайтеся тлумачним словником.

Якщо ви бажаєте досконало вивчити українську мову та без проблем послуговуватися нею в повсякденному житті, частіше зазирайте до словників. У пригоді вам стануть тлумачний, орфографічний, фразеологічний словники, словник синонімів та ін. Якщо ж ви маєте доступ до мережі Інтернет, то можете скористатися віртуальним тлумачним словником (www.slovnyk.net), а на Українському лінгвістичному порталі (www.ulif.gov.ua) у розділі «Словники України» перевірити написання слів, дібрати до них потрібні синоніми чи фразеологізми.

11 МОЗКОВИЙ ШТУРМ. Як розділ «Синтаксис» пов’язаний з іншими розділами науки про мову, зокрема з «Лексикологією» та «Морфологією»? 12 Підготуйте усний виступ на одну з поданих тем на основі особистих вражень. Використайте в тексті речення, різні за метою висловлювання та емоційним забарвленням. Теми виступів: «Традиції моєї родини», «Професія моїх батьків», «Відвідування пам’ятки історії та культури», «Чарівний дивосвіт мистецтва». 13

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 13

7/31/2009 15:56:00

Повторення вивченого

§ 2. ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ 13 І. Прочитайте виразно речення вголос. Визначте, чим ускладнене кожне з них. Поясніть уживання розділових знаків та інтонацію. За потреби скористайтеся поданою нижче схемою. 1. Одягнений у хвою, шумить дрімучий темний бір (Н. Забіла). 2. Зійшла вода з Дніпрових берегів, збудивши в лозах челядь комарину (М. Руденко). 3. Зласкався, доле, над моїм народом, щоб він не дався знівечить себе! (Л. Костенко). 4. Моя земля була легка, як змах крила, коли по ній моя матуся з поля йшла (Д. Павличко). 5. Гуляють селом здичавілі вітри, зривають листки золотисті (М. Боровко). 6. Дві стіни були суспіль завішані образами, неначе іконостас (І. Нечуй-Левицький). 7. Тебе зустрінуть білі хати, річка замріяна і криниця прадідівська (С. Музиченко). ІІ. Виконайте письмовий синтаксичний розбір двох речень (на вибір).

Просте речення може бути ускладнене: однорідними членами речення; порівняльним зворотом; звертанням; вставним словом (словосполученням, реченням); відокремленим членом речення. ПРИГАДАЙТЕ! Які члени речення називають однорідними? Як пов’язуються між собою однорідні члени речення?

14 І. Прослухайте текст з голосу вчителя чи однокласника. Визначте тип і стиль мовлення. Назвіть характерні стилістичні особливості. КНЯЗЬ ВОЛОДИМИР

Пам’ятник князю Володимиру на Володимирській гірці в м. Києві

Великий князь Володимир, син Святослава, був видатним державним і політичним діячем. За його правління Русь досягла небувалого розквіту, утвердилася як могутня, високорозвинена держава. Запровадивши християнство, Володимир завершив об’єднання східнослов’янських земель у складі єдиної держави. Його ім’я стало символом мудрості, єдності, високих духовних устремлінь. Якщо Святослав більше відзначився як воєнний стратег, то Володимир, його син, пішов значно далі, залишивши в історії Русі глибокий слід, повернувши її розвиток у нове русло. Величезне значення мало прийняття християнства. Воно підняло роль київської влади, стало тією могутньою силою, яка зміц-

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 14

7/31/2009 15:56:00

Повторення вивченого нила державу та національну єдність, а ім’я «великого» князя обезсмертило в легендах, переказах, літописах, билинах, героїчних піснях. Володимир, по суті, здійснив мрію, яку плекала мудра й далекоглядна княгиня Ольга. Володимир з’явився в той трагічний час, коли молоду Русь на шматки розривали міжусобиці й чвари князів, різкі протиріччя між трудовим людом і власниками. Благодатні землі спустошували численні напади зовнішніх ворогів, залишаючи руйновища і пожарища. Святослав відкрив Русі очі, підняв її з колін, за Володимира вона гордо підвела голову, розправивши плечі. Любов до Русі – головна рушійна сила енергії Володимира, джерело його доброчесності, мудрості, відвертості, гордості за те, що «я єсмь» (Л. Гуцало). ІІ. Укажіть однорідні члени речення, поясніть, як вони з’єднані, та обґрунтуйте вживання розділових знаків при них. Простежте, для переліку яких саме речей, рис, ознак, процесів тощо використано однорідні члени речення. Як речення з однорідними членами допомагають розкрити тему тексту? ІІІ. Знайдіть у тексті фразеологізми, поясніть їхнє значення.

15 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть однорідні члени речення відповідно до їхньої синтаксичної ролі. Визначте, якою частиною мови вони виражені, а також вид зв’язку (сполучниковий, безсполучниковий, змішаний). 1. Праця садівника неспокійна але почесна і самою своєю суттю мирна (О. Гончар). 2. По пшеницях і по житах ходить вітер гонить золоті хвилі пестить ті жита й пшениці... (І. Багряний). 3. На заході втомлене червоне сонце ховається за море і цілує останнім поцілунком хвилі (Б. Грінченко). 4. Це річка в гості поспішає до нашого села і несе в подарунок свої жовті квіти та пишні голоси (Л. Вишневський). 5. Збирають світлі золоті меди веселокрилі та прозорі бджоли (М. Рильський). 6. Вітер-пустун ніби бавиться з посивілими деревами налітає трепетно й поривно гойдає трусить осокори і від того на землю стелиться пухнаста заметіль (І. Цюпа). 7. Ні спека ні бурі ні морози ніщо не вб’є любов мою (В. Сосюра). 8. Андрій стояв ні живий ні мертвий (Ю. Збанацький). ІІ. Укажіть речення з кількома рядами однорідних членів, накресліть схеми групування однорідних членів речення.

16 І. Спишіть речення, добираючи найбільш відповідні сполучники з довідки. Підкресліть члени речення, які з’єднують ці сполучники. Схарактеризуйте сполучники за вживанням (одиничний, повторюваний, парний). 1. Працюй плечима, ... не очима (Нар. творчість). 2. Шалені мрії мої летять за обрій Землі ... будять в серці твоїм гарячі хвилі (С. Фоменко). 3. Моя рука ніколи і нікому ... кривди, ... біди не принесе! (Д. Павличко). 4. І соловейко на калині ... затихав, ... щебетав (Т. Шевченко). 5. Мужню силу ... похилить горе, ... не зломить, в підлість не поверне (І. Франко). 6. ... то садок видніє, ... город, ... поле? (Панас Мирний). ІІ. Укажіть речення, у яких однорідні члени виражені дієсловами доконаного виду. ДОВІДКА: то... то; ні... ні; чи... чи... чи; хоч... та; і; а.

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 15

7/31/2009 15:56:00

Повторення вивченого ПРИГАДАЙТЕ! 1. Чим поширені звертання відрізняються від непоширених? 2. На які групи поділяються вставні слова (словосполучення) за лексичним значенням?

17 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть звертання і вставні слова (словосполучення). Визначте групи вставних слів (словосполучень) за лексичним значенням. Чи є такі конструкції членами речення? 1. Ой Дніпре мій Дніпре широкий та дужий Багато ти батьку у море носив козацької крові... (Т. Шевченко). 2. Прощай мій зошите Спасибі тобі друже що ти думок моїх не відцуравсь (В. Симоненко). 3. Мій дикий коню норовистий коню! Все так би ти й іржав все так би ти й летів (Л. Костенко). 4. А може завтра ти пройдеш ось тут, де вітер пелюстки колише (В. Івасюк). 5. Мелодійний спів пташки був немов насичений світлом (Є. Гуцало). 6. Старенька груша дихає на пальці, їй певно сняться повні жмені груш (Л. Костенко). ІІ. Усно визначте частини мови в першому та другому реченнях.

18 Напишіть твір-мініатюру на тему «Життя таке коротке – поспішайте творити добро». Використайте в тексті вставні слова (словосполучення), звертання, речення з однорідними членами. ПРИГАДАЙТЕ! Яка роль відокремлених членів речення в мовленні? За яких умов відокремлюються означення, прикладки, обставини, додатки?

19 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки і розкриваючи дужки. Підкресліть відокремлені члени речення відповідно до їхньої синтаксичної ролі. Поясніть умови відокремлення членів речення. 1. Забувши сміх і примовки і жарти ми слухали (з,с)хилившися на парти (А. Малишко). 2. Дивлячись на людей усміхався і мій батько в(е,и)ликий добрий чоловік (О. Довженко). 3. Пісня обірвалася а Іван підвівшись на лікті ще довго пр(е,и)слухається до її загасаючого відгомону (П. Колесник). 4. Звичайна хмара сіра і осіння пропише раптом барви золоті (Л. Костенко). 5. Щасливиця я маю трохи неба і дві сосни в туманному вікні (Л. Костенко). 6. Зрошувальний канал пр(е,и)несе степові життя але крім рослин чи несе він свіжість і душам людським? (О. Гончар). 7. Закоханий я зуп(е,и)нився посеред біло-рожево-блакитного дня (М. Стельмах). 8. Човна прибило до якогось (пів)острова порослого очеретом (Г. Тютюнник). ІІ. Накресліть інтонаційні схеми першого і четвертого речень.

20 Прочитайте речення вголос, правильно їх інтонуючи. Поясніть уживання

тире.

1. Тонкі брови, русяві дрібні кучері, рум’яні губи – усе це дихало молодою парубоцькою красою (І. Нечуй-Левицький). 2. Ми поверталися у літо – гаряче й чисте, як сльоза (М. Овдієнко). 3. Я тільки тепер побачив село – нужденну купку солом’яних стріх (М. Коцюбинський). 4. Тут серце твоє – по небо, а з неба ми будемо бачити поля, ліси, ріки й гори, до яких не 16

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 16

7/31/2009 15:56:00

Повторення вивченого пішли (Зоріяна Лізавенко). 5. Ми – сильні, допоки батьківську святиню бережем, міць українську, вольницю єдину (Л. Ярмоленко). 6. Верба – мов чорний покруч ікебани (Л. Костенко). 7. Пташка красна своїм пір’ям, а людина – ім’ям (Нар. творчість).

21 Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки та розкриваючи дужки. Підкресліть головні та другорядні члени речення, надпишіть над кожним словом, якою частиною мови воно є. 1. Захвилювалась вода мов жито від вітру покотилась валами до берега наблизилась і вдарила в пісок розбиваючись на тисячі білих крап(е,и)льок (М. Коцюбинський). 2. Сірий припорош(е,и)ний весняною пилюкою степ збігає на південь і стигне там голубим мар(е,и)вом; і стоять на ньому сторожові могили насипані може татарвою а може козацтвом (Г. Тютюнник). 3. Якась ніжна ніби дівоча краса була розлита в тих пишних та д(е,и)лікатних білих синіх і рожевих фарбах та сутінках неба (І. Нечуй-Левицький).

22 Перебудуйте речення так, щоб утворилися речення з відокремленими членами. Перебудовані речення запишіть, підкресліть у них відокремлені члени та граматичні основи. 1. За якусь хвилину всі розійшлися, і тільки сповнені радості очі прикипіли до вікна. 2. Нежарке весняне сонце вийшло з-за обрію. 3. Я виїхав на дорогу і побачив старі-престарі дуби. 4. Крислаті та огрядні липи стояли натомлено і важко. 5. Вітер змітав цілі кучугури снігу і підіймав їх догори. 6. Під пригорком тут невелика річка.

23 І. Спишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки та розкриваючи дужки. Обґрунтуйте написання. ПТАШКА-КРАВЧИНЯ Яких тільки спеціалістів (не)має серед пташок! Наприклад славкакравчиня. Ця пташка живе у Вест-Індії і будує своє гніздо на дереві. Знайшовши підхожий листок кравчиня «пришиває» до нього старий листок підібраний на землі. Інколи вона з(’)єднує два листк(а,и), що ростуть поруч. Виходить гніздо із виходом (з)верху яке вона викладає росли(н,нн)им пухом. Ця пташка справжня майстриня своєї справи. Спритно орудуючи голкою(дзьобом) вона робить у листку отвір а потім протягує в нього нитку росли(н,нн)е волокно (Із журналу). ІІ. Доберіть синоніми до виділених слів. За потреби скористайтеся словником синонімів.

24 Відредагуйте речення, поясніть суть допущених помилок. 1. Вирушивши в похід, нам усміхалось сонце й повівало легеньким вітерцем. Лише пізно вночі, стомившихся, але щасливих, нас огорнув сон. 2. Я встав у половині восьмої години ранку. 3. При відсутності старости класу його заміщає хтось другий. 4. Так як оратор не додержувався регламенту, то голова зборів лишив його слова. 5. Питання йшло про нове будівництво школи на протязі року. 6. Відкривши очі, він побачив, що світло в 17

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 17

7/31/2009 15:56:00

Повторення вивченого кімнаті вже виключено, а у відкрите вікно ллється яскраве сонячне проміння. 7. На протязі короткого часу новина обійшла все місто. 8. Ми зробимо свою справу при любих обставинах.

25 Розгляньте репродукцію картини «Березовий гай». Складіть твір-опис, намагаючись словесно змалювати пору року, зображену художником, убрання дерев, кольорову гаму, яка переважає на полотні. Використайте в тексті виражальні можливості речень з відокремленими членами.

А. Куїнджі. Березовий гай

26 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Спишіть слова, знімаючи риску і вставляючи пропущені букви. Обміняйтеся зошитами і перевірте один в одного написання, користуючись словником. Гол..андія, Аргент..на, аби/куди, казна/коли, ні/чого, ні/з/відки, по/ де/куди, раз/по/раз, очі/в/очі, жовто/гарячий, сіро/буро/малиновий, не/ сказан..і слова, не/сказан..а краса, по/де/куди, фізико/хімічний, оч..р..тяний, де/не/де, не/знищен..ий, не/подолан..ий, тр..вожний, с..ц..лійський, яскраво/червоний.

27 Складіть невеликий текст відповідно до запропонованої ситуації спілкування (на вибір), використавши виражальні можливості вивчених у 8-му класі синтаксичних конструкцій. Текст запишіть, підкресліть стилістично забарвлені слова. 1. До вашого класу прийшов новий учень, який проживав у іншій країні. Розкажіть йому стисло про Україну; висловте своє зацікавлення особливостями країни, з якої він прибув. 2. Ви перебуваєте в кімнаті з товаришем. Він дивиться фільм по телевізору. На іншому каналі незабаром почнеться передача, яку ви бажаєте подивитися. Умовте свого приятеля надати вам можливість переглянути передачу: повідомте, що ви бажаєте дивитися саме ту програму, та поясніть чому; 18

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 18

7/31/2009 15:56:00

Повторення вивченого висловте незгоду щодо його бажання дивитися іншу передачу; запропонуйте прийнятне рішення, яке влаштує вас обох.

28 Виконайте тестові завдання. Зіставте свої відповіді з тими, що подані наприкінці підручника. ТЕСТ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Антоніми вжито в прислів’ї: А Хто мовчить, той двох навчить. Б Добро далеко розходиться, а зло ще далі. В Красна птаха пером, а людина добром. Г Не з багатим знайся, а з розумним. 2. Фразеологічний зворот ужито в реченні: А Вечір стелить над морем холодні тумани (М. Луків). Б Минає день, тиждень, місяць і півроку збігло за водою (Марко Вовчок). В А під вікнами ходять ночі і дощами густими плачуть (М. Боровко). Г Липневий день у вишитій сорочці ніс трударям води студений глечик (В. Женченко). 3. Неправильно побудовано словосполучення: А найкращий учень; В зубний біль; Б п’ятнадцять хвилин десятого; Г три метри. 4. У реченні Життя людського строки стислі (Л. Костенко) виділене слово є: А означенням; Б присудком; В обставиною; Г підметом. 5. Простим є речення: А Між сосен стелиться стежина, гойдає вітер царство трав (М. Луків). Б Чого ж ти журишся, ромашко, чого ти гнешся до землі? (О. Донченко). В По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу (Т. Шевченко). Г Самовар кипить, та нікому чай пити (Нар. творчість). 6. Поширеним є речення: А Гостям весело. В Очі – як волошки. Б Зазвучала музика. Г День був теплий. 7. Односкладним є речення: А Пили водицю чисту, славили березу густолисту (А. Малишко). Б Дихаю найдорожчим у світі чистим степовим повітрям (О. Донченко). В В калюжах грозяна вода (А. Малишко). Г Нащо, вітре, ти голубиш в серці мрію золоту? (Олександр Олесь). 8. Відокремленим означенням ускладнено речення: А Пригнувшись до самої землі, друзі ясніше побачили обриси двох доріг (М. Стельмах). Б Зло нічого не дає, крім зла (М. Луків). В Шукаймо в людях хороше, мов скарби, що давно забуті (М. Сингаївський). Г Акації стояли саме в цвіту, заквітчані безліччю білих китиць (І. Нечуй-Левицький). 9. Вставне слово, що вказує на послідовність і зв’язок думок, ужито в реченні: 19

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 19

7/31/2009 15:56:01

Повторення вивченого А Величезні хвилі так почали гойдати човен, що, здавалося, ось-ось його перекинуть (Б. Комар). Б На моє щастя, на материні прохання ніхто не зважає (О. Довженко). В Отже, мовознавство як одна з гуманітарних наук є частиною культурології і так чи інакше пов’язане з багатьма іншими науками (О. Білецький). Г Може, у ваших родинах зберігаються якісь легенди? (О. Макаренко). 10. Пунктуаційну помилку допущено в реченні: А Душа – як храм з очима древніх фресок (Л. Костенко). Б Чоботарі, і теслі, й хлібороби – мій добрий рід і давній родовід (А. Малишко). В На лісовій галявині стояла, вкрита очеретом, хатинка (О. Донченко). Г Доспівавши, ми якийсь час стояли нерухомо (М. Вінграновський). 11. Кома не ставиться в реченні (розділові знаки пропущено): А Висипала на вулицю дітвора й збудила тишу криком та дзвінким сміхом (М. Коцюбинський). Б Колос викупаний сонцем вклоняється мені (М. Стельмах). В На стернях прислухаючись до перелітних птахів непокоїлися гуси (М. Стельмах). Г Забіг із степу гай у передмістя в облогу взяв чиєсь старе обійстя (Л. Забашта). 12. Граматичну помилку допущено в реченні: А Читаючи вголос, треба правильно наголошувати слова. Б Читаючи цей роман, у моїх очах з’явилися сльози. В Читаючи книгу, Сергій пригадав розповідь дідуся. Г Непрочитана книга лежала на столі.

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 20

7/31/2009 15:56:01

Вступ

РУКОПИС ВОЙНИЧА У 1995 р. в Києві було видано лінгвістичну пам’ятку «Послання оріян хозарам», яку ще називають «Рукопис Войнича». Цей рукопис було знайдено ще 1666 р. в Чехії, а 1912 р. його побачив відомий колекціонер – болгарин Войнич в одній із єзуїтських шкіл Італії і завіз до США. З того часу твір став називатися іменем цього колекціонера. У 1975 р. болгарин-поліглот Джон Стойко розшифрував «Рукопис Войнича» і дійшов висновку: це пам’ятка праукраїнської мови античної доби першої половини І тис. до н.е. У ній наші предки-оріяни захищають свою віру від посягання хозарів. У рукописі дуже багато слів з праукраїнської лексики: іменники мета, рух, доба; прикметники гожий, хибний, сумний; дієслова бажати, балакати, вештатися, вітати тощо. Це відкриття підтверджує думку багатьох учених, що українська мова дуже давня і її витоки сягають далеких доісторичних часів (Із посібника).

ЧИГИРИН Чим давніша назва населеного пункту, тим важче пояснити її назву сучасною мовою. Наприклад, одні вважають, що назва населеного пункту Чигирин у Черкаській області походить від слова «чагарник», тобто Чигирин – це «місце, покрите чагарником». Інші схиляються до думки, що назва походить від «чигир-трави» (чудодійної отруйної і водночас цілющої рослини). Треті походження слова виводять від прізвища татарина Чигир-Батира. Проте, очевидно, найдостовірнішим є четверте пояснення: у тім місті на перехресті доріг стояла криниця, біля якої висів «чигир» (дерев’яний черпак для води). «Чигир» – це слово тюркського походження, означає воно «найпростіший пристрій (колесо) із черпаками для поливу городів, виноградників». Воно могло дати назву населеному пункту. А як вважаєте ви? (Із посібника).

ЛІТЕРА МІНЯЄ СЛОВО Метаграма Всього чотири літери у слові, де спочиваємо ми з вами, а зміст його міняють початкові: також вибій, на шахтах знаний, з Ґ – буде чорна птиця дика; і вивержень потік вулканний. з П – інша, горда і велика; Коли ж там С поставлю я, з К – вже напій пахучий буде, то буде вже людське ім’я. що для гостей готують люди; Які це слова? з Л – виріб, дошка з стояками, (Д. Білоус) (Ґава, пава, кава, лава, Сава)

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 21

7/31/2009 15:56:01

АНТИСУРЖИК

ПРАВИЛЬНО

НЕПРАВИЛЬНО

зазнати втрат зважаючи на викладене листуватися набирати чинності укладати угоду протягом дня наступного дня оновлення складу житловий масив заважати працювати порядок денний трапляються недоліки взяти до уваги рахунок у банку вважати обов’язком ледь-ледь, трішки

понести втрати в виду викладеного вести переписку вступати в силу заключати угоду на протязі дня слідуючого дня обновлення складу жилий масив мішати працювати повістка дня зустрічаються недоліки прийняти до уваги счот у банку рахувати обов’язком чуть-чуть

РОЗРІЗНЯЙТЕ! Ароматизóваний – здобрений ароматичними речовинами (ароматизоване тісто, мило). Ароматúчний – який надає пахощів, аромату (ароматична есенція, рослина, речовина). Аромáтний – який має приємний запах (ароматна страва, ягода). *** Економíчний – який вигідний з господарського погляду (економічний літак, метод, режим, технологія). Еконóмний – який ощадливо витрачає що-небудь, дотримується економії; стриманий у виявленні чогось (економний господар, засіб, метод). НАГОЛОШУЙТЕ ПРАВИЛЬНО! абèде абèяк везтè, веземî, везетå, везлà, везучè вестè, ведемî, ведетå, велà взÿти, візьмó, в зьмеш, взялà вèгадка видàння вимîва вимîга

вèпадок відібрàти, відберó, відберåш, відберåмо, відберåте відірвàти, відірвó, від рвåш, від рвå, від рвемî віднестè віч-нà-віч впàсти, впадó, впадåш, впадемî, впадетå впîперек гетьмàнський

дèхання дотемнà дочкà завдàння завдîвжки зàвждè зàгàдка залюбкè запитàння затåмна згàрячу злåгка

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 22

7/31/2009 15:56:02

Синтаксис. Пунктуація Рідна мова – незборна таїна, яка робить народ народом і увінчує найтонші порухи його душі. Заглиблюючись у таїну мови, ми засвоюємо золоті скарби народного досвіду і виховуємо в собі творчу особистість. І. Вихованець

Ïðÿìà ³ íåïðÿìà ìîâà Ви знатимете: x особливості прямої і непрямої мови як засобів передачі чужої мови; x особливості цитати як способу передачі чужої мови; x особливості діалогу.

Ви вмітимете: x знаходити речення з прямою і непрямою мовою, цитатами, репліками діалогу; x замінювати пряму мову непрямою; x правильно використовувати в мовленні речення з прямою мовою, діалог, цитати; x правильно ставити розділові знаки при прямій мові, цитаті, діалозі.

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 23

7/31/2009 15:56:03

Пряма і непряма мова

§ 3. ПРЯМА МОВА Про пряму мову як засіб передачі чужої мови, інтонацію та розділові знаки в реченнях із прямою мовою ПРИГАДАЙТЕ! Що таке пряма мова? Як її виділяють на письмі?

29 Прочитайте виразно речення. Знайдіть у них пряму мову й слова автора. Накресліть відповідні схеми, позначивши місце прямої мови стосовно слів автора та розділові знаки. Зробіть висновок про особливості конструювання речень із прямою мовою та вживання розділових знаків у них. 1. Богдан розсміявся: «Що ж я вам дам, коли маю один пейзажний вірш, та ще й про дощ» (М. Стельмах). 2. «Вставай, вставай, не лінуйся», – чую ніжний, проте невблаганний голос (С. Васильченко). 3. «Важливо не те, як малюю я, а що в тому бачать інші, – сказав Валерій. – Я ніколи не стану художником. Я це зрозумів. І радий, що зрозумів вчасно» (Ю. Мушкетик). Чужа мова

Ознаки прямої мови

Багато текстів, крім авторської мови, містять мову інших осіб, тобто чужу мову. Засобами передачі чужої мови є пряма і непряма мова. Пряма мова – це чуже мовлення, передане дослівно. Пряму мову супроводжують слова автора, що можуть указувати на те, кому вона належить, а також на обставини мовлення. Пряма мова при цьому становить окреме закінчене речення або кілька речень. НАПРИКЛАД: «Чого ти журишся? – вона спитала тихо. – Чи плачеш ти за ким, чи скоїлося лихо?» (Л. Глібов).

Інтонація

Слова автора завжди вимовляються з розповідною інтонацією, а інтонація прямої мови може бути розповідною, питальною, спонукальною, окличною. Перед прямою мовою після слів автора має бути пауза. У середині прямої мови слова автора вимовляються або зі зниженням голосу і попереджувальною паузою, або з інтонацією, властивою вставним словам. Після прямої мови слова автора вимовляються дещо зниженим тоном, у кінці слів автора робиться пауза.

Розділові знаки

Є два способи включення речень з прямою мовою в текст: з виділенням прямої мови в абзац і без її виділення. Коли пряма мова вводиться в текст без виділення в окремий абзац, вона береться в лапки. Розділові знаки ставимо так:

Місце прямої мови стосовно слів автора

Схеми

Приклади

А: «П». А: «П!?»

Дівчинка радісно вигукує: «Весна!»

Перед словами автора

«П», – а. «П!?» – а.

«Весна!» – радісно вигукує дівчинка

У середині слів автора

А: «П», – а. А: «П!?» – а.

Дівчинка радісно вигукує: «Весна!» – і біжить у сад

Після слів автора

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 24

7/31/2009 15:56:04

Пряма і непряма мова «П, – а, – п». «П, – а, – п!?» Перед словами автора і «П, – а. – П». «П,(!?) – а. – П!?» після них «П, – а: – П». «П, – а: – П!?»

«Мамо, – радісно вигукує дівчинка, – весна!» «Весна! – радісно вигукує дівчинка і додає: – Як гарно»

Коли пряма мова починається з абзацу, вона в лапки не береться, а перед нею ставиться тире. НАПРИКЛАД: Ось він поглянув у засніжену далечінь, що горбилася за селом, і тихо покликав Мороза: – Морозе, Морозе, іди до нас кутю їсти! (М. Стельмах).

Знак оклику, знак питання, три крапки беруть у лапки разом із прямою мовою. Крапку і кому виносять за лапки.

30 І. Прочитайте текст, дотримуючись правильної інтонації. Складіть і запишіть простий план до нього, попередньо визначивши тему та мікротеми. Розкажіть, як характеризує дівчину її мовлення. «МОЄ КІНО МОЖЕ БУТИ НАВІТЬ БЕЗ СЛІВ» Ще школяркою талановита вінничанка Лідія Оболенська знімалася у фільмах, а в 2007 р. стала студенткою Римської академії кіно. З яким трепетом Лідія мріє зняти свій фільм! Тому й використовує першу-ліпшу нагоду, щоб послухати лекцію з режисури. «Я відчуваю, що в мені проростає режисер», – каже співрозмовниця. Вона вже готується до створення свого фільму. Крім начерків сюжету, робить багато фотознімків. Їх стільки, що викладачі академії радять Оболенській влаштувати персональну фотовиставку. Можливо, колись вона це зробить. – У моєму першому фільмі не буде проблем. Глядач не побачить там негативу, якого й так достатньо в нашому житті, – розповідає Лідія. – Домінуватиме любов. Багато любові. Може, це звучить банально, але саме на цьому почутті тримається світ. Картина сприйматиметься легко, буде чистою, як перший сніг. До своєї гри в уже знятих фільмах Оболенська ставиться критично. Це при тому, що про її ролі в кіно вже тоді схвально відгукувалися Ада Роговцева й Богдан Ступка. «Кожну роботу треба виконувати професійно, – наголошує Ліда й додає: – І з цікавістю». На запитання, де мріє зніматися після навчання, дівчина відповіла так: «Там, де буде цікаво, де будуть хороші режисери, цікаві ролі. Місце не має значення – Голівуд чи студія Довженка в Києві. Та й в Італії кіно зі світовими традиціями...». До речі, уже з третього курсу студентів Римської академії кіно залучають до зйомок у фільмах. З таким характером і наполегливістю, як у Лідії, можна не сумніватися, що наша землячка неодмінно заявить про себе в кіно. Щасти тобі в усьому, Лідіє!.. (З газети «Урядовий кур’єр»). ІІ. Випишіть речення з прямою мовою, визначте їхні виражальні можливості. Укажіть слова автора, поясніть уживання розділових знаків.

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 25

7/31/2009 15:56:04

Пряма і непряма мова 31 МІКРОФОН. Про що ви зняли б свій перший фільм (поставили виставу), якби були режисером? 32 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Складіть схеми речень із прямою мовою. 1. Ще вовка не вбив, а вже продає шкуру усміхнувся Улас (Б. Лепкий). 2. Якби не мамина пісня сказав якось один давній історик яким убогим було б наше життя (В. Скуратівський). 3. Ти ж там бережи себе, сину чути голос старої Бо все можна купити, а здоров’я не купиш (О. Гончар). 4. Диви, дива! дивується трава. Він кам’яний, а з ним іде жива! (Л. Костенко). 5. А дідусь мені ласкаво Йди до саду, погуляй... Як не знаєш добре справи, свого носа не встромляй! (Грицько Бойко). 6. Добре вигукнув лікар, коли я зробив цей перший крок А тепер ще раз (А. Маршалл). 7. Не я буду, а панування добуду зарубала вона на носі і ніколи не викидала з голови (Панас Мирний). 8. Про мене... згоджується Артем стосовно лелек і рішуче додає А зілля вирви (В. Дрозд). ІІ. Знайдіть у реченнях фразеологізми, поясніть їхнє значення.

33 І. Прочитайте висловлювання, поясніть, як ви розумієте їхній зміст. 1. Результат великих справ часто залежить від дрібниць (Тіт Лівій, давньоримський історик). 2. Жодна велика перемога не дається раніше маленької перемоги над собою (Л. Леонов, російський письменник). 3. Поведінка – це дзеркало, у якому кожен показує своє обличчя (І. Ґете, німецький поет). 4. Ті, що виїздять за море, міняють небо, а не душу (Горацій, давньоримський поет). 5. Мова – це глибина тисячоліть (М. Шумило, український прозаїк). ІІ. Уведіть подані висловлювання в окремі речення з прямою мовою, дібравши самостійно слова автора.

34 Поставте при прямій мові слова автора в усіх можливих варіантах. Утворені речення запишіть, правильно розставляючи розділові знаки. Пряма мова: Ой на морі хвиля грала, у долині роса впала, на калині поламала цвіт. Слова автора: Співала сумно дівчина (За П. Вороньком).

35 І. Складіть за поданими схемами по одному реченню з прямою мовою на різні теми. 1. «П, – а, – п!?» 2. А: «П», – а. 3. «П, – а: – П». ІІІ. Одне складене речення введіть усно в невеликий текст (3–6 речень). Синтаксичний розбір речення з прямою мовою Послідовність розбору 1. Указати, що речення містить пряму мову. 2. Указати слова автора і пряму мову. Скласти схему. 3. Зробити синтаксичний розбір слів автора і прямої мови як окремих речень. 26

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 26

7/31/2009 15:56:04

Пряма і непряма мова 36 Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Виконайте письмово синтаксичний розбір двох речень (на вибір). 1. Може, я міг би вам допомогти? довірливо запитав незнайомий (О. Гончар). 2. І в цей час хтось весело гукнув Сафроне Андрійовичу! Яким вітром занесло сюди? (М. Стельмах). 3. Стривай! Петро трохи розмiрковує, перелазить через тин, стає поперед мене i вже владно каже Ходiмо за мною! (М. Стельмах). 4. Щось воно недобре подумав Тарас, вдивляючись у пітьму (А. Чайковський). 5. От i принесли нам лебедi на крилах життя говорить до неба i землi мiй дiд Дем’ян (М. Стельмах). 6. Хитрий який! насупився пастушок. Спочатку я пiду попереду (М. Стельмах).

37 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. І. Розгляньте репродукцію картини. Обговоріть з однокласником (однокласницею), що зображено на полотні, поділіться враженнями від побаченого (чи сподобалася вам картина, чим вона приваблює, які почуття викликає тощо).

А. Гавдзінський. На Дніпрі

ІІ. Складіть кожен по два речення з прямою мовою, в одному з яких передайте враження вашого однокласника (однокласниці) від картини, а в другому – с св свої враження.

38 Виконайте завдання одного із запропонованих варіантів. Варіант А. Складіть і запишіть невеликий текст у публіцистичному стилі (6–8 речень) на одну з тем: «На тернистих шляхах нації», «Рідна оселя», «Світ музики», «Футбол – моє захоплення». Використайте щонайменше два речення з прямою мовою. Варіант Б. Складіть і запишіть невеликий текст у художньому стилі (6–8 речень) на одну з тем: «Пригода в лісі», «Летять у вирій журавлі», «Заповітна мрія». Використайте щонайменше два речення з прямою мовою.

39 Випишіть з підручника чи хрестоматії зарубіжної літератури чотири речення з прямою мовою, які відповідали б різним схемам уживання розділових знаків при прямій мові. Виконайте синтаксичний розбір цих речень. 27

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 27

7/31/2009 15:56:04

Пряма і непряма мова

1. Чуже мовлення передається за допомогою речень з прямою мовою та речень з непрямою мовою. Перші передають чуже мовлення дослівно. 2. Речення з прямою мовою складаються з чужої мови та слів автора, які її вводять, коментують.

§ 4. НЕПРЯМА МОВА. ЗАМІНА ПРЯМОЇ МОВИ НЕПРЯМОЮ Про непряму мову як засіб передачі чужої мови та про те, як замінити пряму мову непрямою

40 Порівняйте речення в першій колонці з відповідними реченнями в другій. На основі спостереження з’ясуйте особливості заміни прямої мови непрямою. Пряма мова

Непряма мова

1. Батько гукнув з подвір’я, щоб 1. «Васильку, го-ов! А йди сюди!» – гукнув з подвір’я батько Василько йшов до нього (М. Коцюбинський) 2. Тарас сказав студентові, що 2. «Я цієї пісні раніше не чув, – сказав студентові Тарас. – Ви її всю цієї пісні він раніше не чув, і запитав, чи той її всю знає знаєте?» (О. Іваненко)

Основні ознаки

Чуже мовлення може бути передане не дослівно, а лише зі збереженням його змісту. У такому разі використовують речення з непрямою мовою. Непряма мова – чуже мовлення, що передається не дослівно, а лише зі збереженням основного змісту. НАПРИКЛАД: 1. Відомий французький письменник Вольтер стверджував, що чудово бути скромним, та не слід бути байдужим. 2. Мати через пліт запитала сина, куди він збирався (М. Стельмах).

Структура

Речення з непрямою мовою за будовою є складним реченням, частини якого з’єднуються за допомогою сполучників або сполучних слів (займенників, прислівників). При цьому непряма мова завжди стоїть після слів автора.

Інтонація

У реченнях з непрямою мовою слова автора вимовляються підвищеним тоном; далі робиться пауза, після якої непряма мова вимовляється спочатку високим, а потім зниженим тоном. НАПРИКЛАД: Назар радісно повідомив, / що має квитки на футбольний матч.

Стилістичні особливості

Непряма мова стилістично нейтральна, а тому в науковому та офіційно-діловому стилях переважає над прямою мовою.

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 28

7/31/2009 15:56:06

Пряма і непряма мова ЗАМІНА ПРЯМОЇ МОВИ НЕПРЯМОЮ Тип речення та спосіб оформлення заміни

Приклади Речення з прямою мовою

Речення з непрямою мовою

Учителька сказала: Учителька сказала, що Розповідне (за допомо«Мене звуть Світла- її звуть Світлана Павгою сполучника що) лівна на Павлівна» «Принеси, будь ласка, Мама попросила Сергія, Спонукальне (за допоквіти», – попросила щоб він приніс квіти могою сполучника щоб) мама Сергія Питальне (за допомогою займенників і прислівників (хто, який, коли та ін.) або сполучника чи)

«Тарасе, ти прийдеш до мене?» – запитав я. «Хто написав статтю?» – запитав учитель

Я запитав Тараса, чи він прийде до мене. Учитель запитав, хто написав статтю

При заміні прямої мови непрямою змінюються форми дієслів, а також особових і присвійних займенників. Пропускаються звертання, вигуки, іноді вставні слова й частки.

41 Спишіть речення, замінюючи пряму мову непрямою. Укажіть, які слова при цьому змінили свою форму, а які довелося пропустити. Поясніть інтонацію в реченнях з непрямою мовою. 1. «Я приїжджала до матері», – мовила дівчина (Є. Гуцало). 2. «Ті школярі, – писав В.О. Сухомлинський, – які, крім підручника, нічого не читають, дуже поверхово оволодівають знаннями». 3. «Колись, дуже давно, – розповідав нам дід, – Григорій був найдужчим парубком на всю губернію…» (О. Довженко). 4. «Прощайтеся, діти, бо вже пора йти додому», – сказала мати (О. Квітневий). 5. «Чи далеко ще до міста?» – поцікавився чоловік (І. Цюпа). 6. «Чудовий Дніпро!» – скаже всякий, хто гляне (С. Олійник). 7. «Що ж буде далі зо мною? – думав Микола. – Невже ж колись і Нимидора почує про мою смерть на чужині?» (І. Нечуй-Левицький). 8. Жінка сказала звучним, гарним голосом: «А я вже давно чекаю на тебе» (Є. Гуцало). 9. «Та коли ж той день промайнув?» – здивувався дiд (М. Стельмах). 10. «Гей, чорнобривий та чорноокий, скiльки правиш за свого коня?» – похитуючись, гукнув дядько цигану (М. Стельмах).

42 Спишіть, виправляючи допущені помилки при заміні прямої мови непрямою. 1. Бабуся попросила онука налити собі молока. 2. Євген Гуцало наголошував пам’ять наша – глибокий чарівний колодязь. 3. Мені казала мати, що роби добро і чисту совість не віддай за шмати. 4. Учитель попросив учнів принести собі книжки. 5. Дідусь сказав онуку, бери заступ і йди на пустир викопувати яблуньку. 6. Поранений запитав зустрічних, а фронт далеко? 7. Михайло Стельмах писав, що я люблю тебе, незрадлива мудрість книг. 29

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 29

7/31/2009 15:56:06

Пряма і непряма мова 43 Прочитайте текст. Укажіть пряму мову, поясніть уживання розділових знаків. Перекажіть усно прочитане, замінюючи пряму мову непрямою. Недалеко вiд куреня на лiсовiй пропаленiй латцi чорнiли вугляки й недогарки. Люба, вже припавши до землi, так дмухала на них, що з очей текли сльози, але її старання були марними. – Почекай, дiвко, не воруши увесь попiл, – сказав я. – Ось ми пошукаємо живого вуглячка. Ломачкою розворушив погасле багаття i таки знайшов, на радiсть Любi, вуглину, на краєчку якої ще трималася цятка вогню. До нього ми приклали сухого бересту, подмухали навперемiнку, берест затрiщав, задимiвся i спалахнув. Тепер уже неважко було розпалити багаття. – Ось ми й кулешу наваримо, – радісно мовила Люба й побiгла в курiнь, винесла звiдти казанок, таган i торбинку з пшоном, у якому ще розкошував шматок старого сала. – I ти вмiєш кулiш варити? – здивувався я. – Та чом не вмiю, ось побачиш, який буде смачний, коли салом затовчу, – запевнила дівчина. I справдi, кулiш її вдався на славу. Посiдавши на землю, ми їли його прямо з казанка, я пiдхвалював куховарку, а вона соромливо i радiсно вiдмахувалася смаглявою рукою, в якiй тримала зачерствiлий житник: – I що тут такого: кулiш як кулiш! От борщ зварити – це дiло трудніше (За М. Стельмахом).

44 Складіть зв’язний текст відповідно до запропонованої ситуації спілкування, увівши речення з непрямою мовою.

П. Ренуар. Молода людина в лісі

1. Уявіть, що ви берете участь у міжнародній конференції з питань захисту навколишнього середовища. Поінформуйте учасників про: а) проблеми, породжені забрудненням довкілля в Україні; б) те, як ці проблеми вирішують в інших країнах; в) висловлювання відомих особистостей, які є кумирами молоді, щодо важливості захисту навколишнього середовища. 2. Уявіть, що ви побували на конференції з питань здорового способу життя. Розкажіть своїм однокласникам про: а) мету конференції, на якій ви побували; б) поняття «здоровий спосіб життя»; в) виступи експертів щодо переваг здорового способу життя.

1. У непрямій мові чуже мовлення передається не дослівно. На відміну від прямої мови, вона завжди займає місце після слів автора, разом з якими становить одне складне речення. 2. При заміні прямої мови непрямою відбуваються певні зміни, тому треба стежити, щоб вони не спотворювали змісту висловлюваного.

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 30

7/31/2009 15:56:06

Пряма і непряма мова

§ 5. ДІАЛОГ Про особливості діалогу й полілогу та про розділові знаки при них ПРИГАДАЙТЕ! Що таке діалог? Які розділові знаки вживаються при діалозі?

45 Прочитайте виразно за особами гумористичний твір, застосовуючи доречні міміку та жести. Доведіть, що текст має діалогічну форму. Укажіть слова автора і репліки. Зверніть увагу на розділові знаки при діалозі. НА КОЖНОМУ УРОЦІ Уранці тато йде на роботу раніше, ніж Василько до школи. Отож він і наказує синові: – Дивись там, піднімай руку. Будь активним. А ввечері він обов’язково поцікавиться: – Ну як? Піднімав руку? – Ага, – відповідає син, – на кожному уроці, тату. – Молодець! Розкажи. – На уроці історії я підняв руку й сказав, що Петрик мені заважає... – Правильно, треба бути відвертим і сміливим, – мовив тато. – На уроці географії я підняв руку й сказав, що забув удома атлас... – Гаразд. Чесність – теж дуже гарна риса. – На уроці літератури вчителька запитала, хто не вивчив вірша, і я підняв руку... Тато сердито звів брови. – А на уроці біології... – Ну, ну, – обізвався батько. – На уроці біології не було ніякої причини. Тоді я придумав. Підняв руку й сказав, що надворі йде дощ!.. (За А. Коцюбинським). Особливості діалогу

Пряма мова нерідко буває діалогічною. Діалог – це пряма мова, що передає розмову двох осіб. Розмова трьох і більше осіб називається полілогом.

Репліка

Кожне окреме висловлювання учасників діалогу (полілогу) називається реплікою. Репліки можуть супроводжуватися словами автора.

Розділові знаки

Кожну репліку діалогу зазвичай записують з абзацу, перед нею ставлять тире. Репліки в лапки не беруть. Слова автора виділяють розділовими знаками за правилами, поданими в параграфі «Пряма мова». НАПРИКЛАД: – Мамо, – питаю, – то льони цвітуть? А мати сміються: – То, – кажуть, – Дніпро. – А чого він такий синій? – Від неба, – кажуть (О. Гончар). 31

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 31

7/31/2009 15:56:07

Пряма і непряма мова

Коли діалог не розбивається на абзаци, а репліки записуються одна за одною, то кожна з них береться в лапки, а між ними ставиться тире. НАПРИКЛАД: «Куди їдете?» – «До Києва». – «А мене підкинете?» – «Сідайте!»

46 І. Прочитайте текст. Доберіть заголовок, який виражав би його основну думку. У чому, на ваш погляд, полягає виховне значення тексту? КОРИСНІ ХИЖАКИ Човен повільно продирався крізь плетиво очерету. Дорослі одпихали веслами, як баграми. Стебла рослин аж попереплутувались. Невдовзі він зупинився. Іван Васильович розсунув перед човном очерет. Усі побачили на купині велике гніздо. Зроблене з паліччя очерету, воно нагадувало перекинутий конус. – Колонія* сірих чапель, – пояснив Іван Васильович. – А де ж самі птахи? – поцікавився Славко. – Після вильоту пташенят вони збиваються у зграї і перекочовують Сіра чапля ближче до берега, туди, де багато поживи: комах, дрібної риби, ящірок, гадюк, гризунів. Мандрівники повилазили з човна й дібралися до одного з гнізд. Воно здалося хитким та ненадійним, просвічувалося з усіх боків. Славко не втерпів та попробував на міцність рукою: не розвалилося! Іван Васильович засміявся: – Даремно стараєшся, споруда ця складена досить міцно. До речі, батьки дбайливо охороняють дітей. Коли хтось нападе на гніздо з пташенятами, вони здіймають страшенний галас. На допомогу злітається вся колонія. – А хто полює на них? – запитала Іра. – Цс-с... Швидше камеру. Біля крайнього гнізда сидить їхній найлютіший ворог – болотяний лунь. Птах не став чекати, поки його знімуть на плівку, змахнув довгими крилами й здійнявся над колонією. Хижак, покружлявши над гніздами, переконався, що вони порожні, і подався геть. – Лунь шкодить дрібноті, руйнує гнізда чапель, чайок, качок, – пояснив Іван Васильович. – У нашій місцевості цих птахів небагато, тому відстрілювати їх не варто. – Не варто відстрілювати? – обурилася Іра. – А те, що вони на дрібних і водоплавних птахів полюють? – І все ж, Іро, пернаті хижаки користі дають значно більше, ніж шкоди, – продовжив Іван Васильович. – Вони, як і вовки, нападають в основному на слабших або хворих тварин. Крім того, хижі птахи знищують мишовидних гризунів, які з’їдають зерно на полях. Виходить, що хижаки зберігають хліб (За А. Давидовим). * Колóнія – тут: складна сукупність особин, які живуть у з’єднанні одна з одною.

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 32

7/31/2009 15:56:07

Пряма і непряма мова ІІ. Знайдіть діалоги, поясніть їхню роль у тексті. Обґрунтуйте вживання розділових знаків при діалозі. ІІІ. Знайдіть у тексті звертання, вставні слова, однорідні присудки, дієприслівниковий зворот. ІV. Наведіть з тексту приклади таких речень: розповідне, питальне, спонукальне, окличне, неокличне.

47 МІКРОФОН. Чи відомі вам факти недбалого ставлення до довкілля у вашій місцевості? Які заходи варто вживати для охорони тваринного й рослинного світу? 48 І. Запишіть текст у формі діалогу, розставляючи пропущені розділові знаки. Ти звідки такий вскіпався підхопивши мене під боки запитав парубок. Он звідти невиразно промовив я Пустіть мене дядьку в театр Чого захотів Я тебе пущу, але так, щоб знав, де раки зимують Я вже знаю, де вони зимують жалісно заскімлив я, бо не раз про це чув од дорослих А куди Макар телят ганяє теж знаєш уже з цікавістю покосував на мене парубок І це знаю бадьоріше відповів я Ну а де козам роги правлять Теж знаю А почому фунт лиха Це як по якому ярмарку посмілішав я Моя відповідь сподобалася любителю приказок, він засміявся і ще запитав А чого ж ти не знаєш Не знаю, що таке театри Пустіть мене побачити (М. Стельмах). ІІ. Знайдіть фразеологічні звороти. Поясніть, що вони означають.

49 І. Прочитайте текст. Як, на вашу думку, потрібно вести дискусію? Що в ній найважливіше? Поясніть значення вислову боротьба думок. БОРОТЬБА САМОЛЮБСТВА Одного разу записали на диктофон суперечку двох хлопчаків. Вони не знали про це. Друзі сперечалися про можливість життя на інших планетах – тема дуже захоплююча. Обидва демонстрували ерудицію і начитаність. Але коли їм дали прослухати запис, обидва жахнулися. – Це не я! – сказав один із них. – Невже я так кричав? – запитав другий. У суперечці не вистачало головного: пошуків істини. Кожен кричав своє, не слухаючи співрозмовника. Кожен намагався заволодіти розмовою, як своєю вотчиною, і витіснити з неї іншого. Та найцікавіше: коли нарешті вони визначили предмет суперечки, виявилося, що його немає! Виявилося, що обидва одностайні, згодні в основних положеннях. Як часто ми галасуємо, не домовившись про предмет суперечки. І як наслідок здебільшого – струс повітря, зайве випробування для нервової системи і згаяний час... А головне, замість боротьби думок – боротьба самолюбства. Не «де істина?», а «чия візьме!» (За Л. Ковальовою). ІІ. Складіть і розіграйте за особами діалог дискусійного характеру (10–12 реплік), що міг би відбутися між дев’ятикласниками (дев’ятикласницями) на одну з поданих тем.

1. Чи завжди треба говорити правду? 2. Чи потрібні в дев’ятому класі уроки музики? 3. З п’ятнадцяти років діти повинні відвідувати загальноосвітній навчальний заклад лише за бажанням. 33

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 33

7/31/2009 15:56:07

Пряма і непряма мова 50 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть спільно діалог (12–14 реплік) на тему шкільного життя або дозвілля, по черзі вводячи в нього репліки. 51 Виконайте завдання одного із запропонованих варіантів. Варіант А. Складіть і запишіть діалог (12–14 реплік), який починався б такими словами: «Я хотів би (не хотів би) потрапити в місто, де всю роботу за людей виконують роботи». Використайте речення зі звертаннями та вставними словами. Варіант Б. Складіть і запишіть діалог (12–14 реплік), який починався б такими словами: «Я не згоден, що всі говорять, ніби...». Використайте речення зі з вставними словами та однорідними членами речення.

52 У невеликому творі-роздумі розкрийте зміст одного з поданих висловлювань (на вибір). Уведіть до тексту діалог (4–8 реплік). 1. Будь-яка праця стає творчістю, якщо ти вкладаєш у неї душу (В. Сухомлинський). 2. Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні (Г. Сковорода). 1. Пряма мова може оформлюватися у вигляді діалогу, який вводиться за допомогою слів автора або без них. Діалог часто використовується в літературі, кіно, театрі. 2. Репліки діалогу звичайно записують з нового рядка і в лапки не беруть.

§ 6. ЦИТАТА Про цитату як спосіб передачі чужої мови та розділові знаки при цитаті

53 Прочитайте текст, визначте його основну думку. Знайдіть у тексті уривки висловлювань відомих людей світу. Чи поділяєте ви їхні погляди? Поміркуйте, з якою метою автор звертається до чужих висловлювань, та розкажіть, як їх треба виділяти на письмі. ЗДОРОВ’Я – У ТВОЇХ РУКАХ Сучасна людина особлива, бо живе в поганих екологічних умовах, дихає забрудненим повітрям, п’є нечисту воду, ще й привчилася зловживати медикаментами хімічного походження. Вона недостатньо звертає уваги на своє здоров’я, часто курить, вживає алкоголь. Як відомо, основою життя є постійний обмін між організмом і довкіллям. З довкілля людина одержує кисень, воду та необхідні для життя поживні речовини, тому зрозуміло, що здоров’я, опір до несприятливих умов навколишнього середовища, довголіття значною мірою залежить від харчування. Важливо прислухатися до слів античного філософа Сократа: «Ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо для того, щоб жити». Якщо говоримо про культуру харчування, то це означає не лише чистий стіл з виделкою та ножем, білосніжною скатертиною, а й уміння раціонально, збалансовано, адекватно харчуватися. 34

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 34

7/31/2009 15:56:08

Пряма і непряма мова На жаль, більшість людей ставляться до раціонального харчування, як і до здоров’я в цілому, зневажливо. Їм варто було б прочитати книжки відомого українського лікаря Миколи Амосова, який писав: «Не сподівайся на медицину. Вона непогано лікує багато захворювань, але не може зробити людину здоровою». Визнаний у світі австралійський лікар-дієтолог Кантер Джефрі вважає, що «немає хвороб, які не можна вилікувати, а є люди, яких не можна вилікувати, у яких немає сили волі, щоб себе дисциплінувати, немає достатнього розуму, щоб зрозуміти закони природи» (О. Ганич). Особливості цитати

Цитати є різновидом прямої мови. Цитата – це дослівний уривок з іншого тексту, що наводиться для підтвердження чи пояснення певної думки. НАПРИКЛАД: Без віри, що гори рушить, малі люди будуть вудити рибку на мілині й гризтися за привілеї і ніколи не знатимуть: «Хто море переплив і спалив кораблі за собою, той не вмре, не здобувши нового добра» (Леся Українка).

Розділові знаки

Цитати беруться в лапки. • Коли цитата оформлюється як пряма мова, тобто супроводжується словами автора, вживаються такі самі розділові знаки, як і при прямій мові. НАПРИКЛАД: В одній зі своїх праць французький філософ Гельвецій писав: «Людина, яка робить щасливими інших, не може сама бути нещасною». • Якщо цитата є частиною речення і продовженням слів автора, вона пишеться з малої букви. НАПРИКЛАД: 1. Арістотель роз’яснював, що «дружба не тільки неоціненна, а й прекрасна – ми уславлюємо тих, хто любить своїх друзів». 2. У своїх сонетах Рильський часто висловлював «пейзажем те, для чого слів нема людських» (Д. Павличко). • Якщо цитата наводиться не повністю, то пропуск позначаємо крапками (…). • Коли після цитати йде вказівка на її джерело, цю вказівку беремо в дужки, а крапку ставимо після другої дужки. НАПРИКЛАД: «Підняти слабкого – замало, його ще треба потім підтримати» (В. Шекспір).

Лапки не ставимо при цитуванні віршованого тексту з дотриманням віршованих рядків. При цьому слова автора записуємо на окремому рядку. НАПРИКЛАД: Не жди ніколи слушної пори – Твоя мовчанка може стать ганьбою! – писав український поет Дмитро Павличко. Епіграф

Різновидом цитати є епіграф. Епіграф у лапки не береться. Вказівка на автора або джерело пишеться справа без дужок і без крапки після неї. НАПРИКЛАД: Мову чудову, глибинне і пружне слово, немов гостру зброю, дав нам народ. Д. Павличко 35

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 35

7/31/2009 15:56:08

Пряма і непряма мова 54 І. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому цитати, обґрунтуйте вживання розділових знаків при них. Поясніть роль цитат у тексті. РАДІСТЬ ПИСАРЯ Під текстом літописів старі писарі лишали записку від себе з виправданням своєї нетямучості, висловлюючи радість, що важка праця переписування закінчилася. Такі записки часто укладалися афористично, на зразок: «Радіє заєць, утікши із сіті, радіє віл, дооравши ниву, – так само радіє і писар, дописавши книгу». Закінчується книга дуже часто проханням «помилки Часослов Ш. Фіоля виправляти, а переписувача не проклинати». Загалом наші предки дивилися на книжку з великою повагою і ставилися до неї дуже серйозно. Іван Томашевський, один із таких переписувачів, радив ще в 1680 р.: «Не жалій часу на читання, бо його тим обернеш на добрі речі, адже хто час витрачає на пусте, то начебто з павутини полотно робить, з піску замки будує і мотилі хапає в повітрі руками, відтак руки марає і геть викидає. Шукай пожитку в книгах, у духовному харчі – і доступишся вічного життя!» (За В. Шевчуком). ІІ. Поясніть, як ви розумієте слова Івана Томашевського про необхідність читання. ІІІ. Знайдіть у тексті відокремлені члени речення.

55 Спишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки та розкриваючи дужки. Знайдіть цитати, поясніть уживання розділових знаків. Повсякчас, навіть коли Україну злії люди робили для її дітей мачухою, і тоді вона залишалася дорогою вірним її синам. Тарас Шевченко (не)мало зазнав лиха за неї, але любов до (матері)України горіла в його серці (не)вгасимим вогнем, бо «нема на світі України, (не)має другого Дніпра»! Царствено красива ця земля писав колись про неї французький письменник Бальзак. Був захоплений і російський художник Васнецов. Я споглядав багато красот землі казав він але нічого подібного (ні)де (не)знаходив і певний, що й не міг би знайти (П. Панч).

56 І. Прочитайте висловлювання відомих людей, дотримуючись правильної інтонації. Поясніть думку, яка міститься в кожному з них. 1. Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (Т. Шевченко). 2. Добру науку приймай, хоч її і від простого чуєш; злої ж на ум не бери, хоч би й святий говорив (І. Франко). 3. Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимусь ніколи ні в чому не шкодити (Г. Сковорода). 4. Несправедливість, скоєна відносно однієї особи, є загрозою для всіх (Ш. Монтеск’є). 5. Любіть Землю! Любіть працю на Землі, бо без цього не буде щастя нам і дітям нашим ні на якій планеті (О. Довженко). 6. Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна 36

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 36

7/31/2009 15:56:08

Пряма і непряма мова рідну матір вибирати (В. Симоненко). 7. Мало – бачити. Мало – розуміти. Треба любить. Немає загадки таланту. Є вічна загадка Любові (Г. Тютюнник). 8. Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя (Сенека). ( ІІ. Складіть усно твір-роздум (8–12 речень) на тему одного з висловлювань (на вибір). Використайте як цитату відповідне висловлювання.

57 Підготуйте і запишіть невелике повідомлення на тему «Основні вимоги до усного виступу», використовуючи для підтвердження своїх думок дібрані самостійно або подані цитати. 1. Використовуйте кожну нагоду, щоб потренуватися в мовленні: починайте із заздалегідь підготовленої розповіді спочатку в розмові з однією особою і в вузькому колі, а далі, коли посміливішаєте, говоріть і в більш широкому товаристві (І. Томан). 2. Що маєш казати, наперед обміркуй (Нар. творчість). 3. Слово зближує людей, тому треба намагатися говорити так, щоб усі могли розуміти тебе і щоб усе, що ти говориш, було правдою (Л. Толстой). 4. Інтонація одним і тим самим словам може надати різних відтінків, безмежно розширити їхнє смислове наповнення (І. Андронов). 5. Промова вимагає стеження за рухами тіла, і за жестикуляцією, і за виразом обличчя, і за звуками та відтінками голосу (Цицерон).

Якщо ви хочете стати цікавим співрозмовником, збагатити свій словниковий запас крилатими висловами, зверніться до книг А. Коваль «Спочатку було Слово: Крилаті вислови біблійного походження в українській мові» та А. Коваль, В. Коптілова «Крилаті вислови в українській літературній мові». У цих книжках подано пояснення та ілюстрації до багатьох афоризмів. Автори не лише з’ясовують походження висловів, а й показують особливості їх уживання, шляхи розширення чи зміни їхнього значення.

58 Виконайте завдання одного з поданих варіантів. Варіант А. Випишіть із «Повчання дітям» Володимира Мономаха дві цитати. Підготуйте невелику усну розповідь про зазначений твір, використовуючи виписані цитати. Продумайте, як би ви оформили ці цитати на письмі. Варіант Б. Випишіть з пам’яток давньоруської літератури дві цитати на тему «Минуле України». Складіть усно невелике висловлювання на зазначену тему, використовуючи виписані цитати. Продумайте, як би ви оформили ці цитати на письмі. 1. Цитати використовують як авторитетне підтвердження чи заперечення власних суджень. 2. Цитата може оформлюватися як пряма мова або ж зливатися з реченням. На письмі цитату, як і пряму мову, звичайно беремо в лапки.

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 37

7/31/2009 15:56:08

Пряма і непряма мова

Об’єднайтеся в групи по 3–5 учнів. Створіть гру (лото, вікторина, комп’ютерна гра чи гра за зразком телевізійних проектів «Що? Де? Коли?», «Найрозумніший», «Перший мільйон» тощо) на тему «Пряма і непряма мова». Мета гри: узагальнити знання з визначеної теми. Підготуйтеся до захисту проекту перед учнями класу (5–7 хвилин) за поданим планом. План захисту проекту гри Назва гри, її мета, на кого зорієнтована. Обґрунтування корисності й доцільності вашої гри для вивчення відповідної теми. Правила гри (тривалість, кількість учасників тощо). Демонстрація гри чи її частини. Відповіді на запитання представників інших груп. За одним із проектів проведіть гру в класі.

§ 7. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ «ПРЯМА І НЕПРЯМА МОВА» 59 Підготуйте зв’язну розповідь на одну з мовознавчих тем: «Пряма і непряма мова як засоби передачі чужої мови», «Розділові знаки в реченнях з прямою мовою», «Цитата та її оформлення в тексті». Ілюструйте розповідь прикладами, дібраними з цього підручника, художньої літератури або складеними самостійно.

У художньому стилі для передачі чужої мови зрідка використовують також конструкції з невласне прямою мовою. Це так зване внутрішнє мовлення, яке передається письменником шляхом своєрідного «перевтілення» у свого персонажа. Наприклад: Кайдашиха обтерла білою хусткою сап’янці і гордовито дивилася навкруги: дивіться, мов, люди добрі, яка панія їде до вас у гості (І. Нечуй-Левицький). Як видно з наведеного прикладу, чуже мовлення включається в авторську розповідь. Невласне пряма мова поєднує в собі особливості прямої і непрямої мови.

60 І. Розгляньте комікс. Колективно прокоментуйте його (тема, сюжет, художній задум, деталі, характери персонажів, відчуття персонажів у різні моменти тощо). ІІ. Складіть за коміксом діалог у розмовному стилі (8–10 реплік), який міг би відбутися між братом і сестрою. Прочитайте цей діалог за особами, застосовуючи доречні міміку та жести.

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 38

7/31/2009 15:56:08

Пряма і непряма мова

ІІІ. Складіть і запишіть невелику розповідь на основі коміксу. Введіть у текст частину складеного вами діалогу.

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 39

7/31/2009 15:56:09

Пряма і непряма мова 61 І. Пригадайте кілька фразеологізмів зі словами рука, нога, вухо, око, ніс. Поясніть значення цих виразів. За потреби скористайтеся фразеологічним словником. ІІ. Складіть діалог за поданою схемою, ввівши до нього один чи два дібраних вами фразеологізми.

А: – П. – П, – а. – П! – П! – а. ІІІ. Уведіть складений діалог у невеликий текст. Текст запишіть.

62 Складіть і розіграйте за особами діалог (12–14 реплік), можливий в описаній нижче ситуації на вибір. Доберіть аргументи на захист своєї позиції. Ситуація перша. Ваші друзі збираються провести спортивний турнір. Треба вирішити, які види спорту будуть представлені на цьому турнірі та чому саме, а також кого запросити на змагання. Ситуація друга. Ви зустріли свого сусіда, який вступив до університету. Розпитайте в нього про його майбутню спеціальність, повідомте про свій вибір професії, обґрунтуйте його.

63 МІКРОФОН. Продовжте твердження. 1. З вивченої теми «Пряма і непряма мова» я найкраще засвоїв (засвоїла)... 2. Свої знання з теми я б оцінив (оцінила) на... 64 Виконайте тестові завдання. Зіставте свої відповіді з відповідями, уміщеними наприкінці підручника. ТЕСТ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Реченню І щоразу, виймаючи хлібину з печі, бабуня шепотіли: «Який наш хліб, таке й наше життя» (Б. Харчук) відповідає схема: А «П», – а. В «П, – а, – п». Б А: «П». Г А: «П», – а. 2. Слова автора стоять у середині прямої мови в реченні: А Здрастуй, сонце, і здрастуй, вітре! Здрастуй, свіжосте нив! Я воскрес, щоб із вами жити під шаленством весняних злив (В. Симоненко). Б Чоловік, піднявши злегка картуза, повагом промовляє: «Боже, поможи» (В. Винниченко). В «Так-так-так», – притирається до моєї ноги стара, з перебитим крилом качка (М. Стельмах). Г «Ось ходімо подивимось на сліди літа, – так само таємниче говорить мати. – Сьогодні воно торкнулось руками до ягід, і вони почали паленіти» (М. Стельмах). 3. Пунктуаційну помилку допущено в реченні: А Невимовно зрадівши, дядько Сидір бадьоро вигукнув: «О, нарешті знайшов! Тут і копатимемо криницю...» (В. Скуратівський). Б «Я знаю тільки те, що нічого не знаю», – любив повторювати Сократ (Із журналу). 40

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 40

7/31/2009 15:56:10

Пряма і непряма мова В «Дуб здавна користується у людей великою шаною – згадував Береговець – з-поміж усіх наших дерев – наймогутніший пагін землі» (І. Цюпа). Г «А ось уже, хвалити Бога, й на світ благословиться!» – чую голос матері (С. Васильченко). 4. Непряма мова є в реченні: А Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, мýка твоя – єдина, очі твої – одні (В. Симоненко). Б Японський письменник Акутагава Рюноске сказав: «Щоб зробити життя щасливим, треба любити повсякденні дрібниці» (Із журналу). В Римський філософ Сенека говорив, що найщасливіший той, хто не думає про щастя (Із журналу). Г Заревли корови по дворах, закричали гуси на плавах, протягли своє «ку-ку-рі-ку» горлаті півні (Панас Мирний). 5. Цитата – це: А дослівний уривок із тексту, за допомогою якого підтверджується чи пояснюється певна думка; Б чуже мовлення, передане не дослівно, а лише зі збереженням основного змісту; В окреме висловлювання учасників діалогу; Г уривок з тексту, переданий не дослівно, а лише зі збереженням основного змісту. ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Які є засоби передачі чужої мови? 2. Чим пряма мова відрізняється від непрямої? Наведіть приклади. 3. Розкажіть про особливості інтонування речень з прямою мовою. 4. Які розділові знаки ставимо в реченнях з прямою мовою? 5. Що таке цитата? Які розділові знаки ставимо при цитуванні? 6. Що таке діалог? Розкажіть про розділові знаки при діалозі. 7. Складіть і запишіть два речення з прямою мовою, а потім замініть їх непрямою.

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 41

7/31/2009 15:56:10

ЛОГІЧНІ ПОМИЛКИ

ПРАВИЛЬНО ушкодження імунітет особисто (сам) повідомлення закон мій реальний вундеркінд хвилина у квітні лікар-педіатр

НЕПРАВИЛЬНО травматичне ушкодження захисний імунітет особисто сам інформаційне повідомлення легальний закон мій власний реальна дійсність юний вундеркінд хвилина часу у квітні місяці дитячий лікарпедіатр

ПОЯСНЕННЯ травма і є ушкодженням у слові імунітет міститься значення захист сам і особисто за змістом однакові будь-яке повідомлення містить інформацію закон не може бути нелегальним мій і є власний реальний і є дійсний вундеркінд – здібна дитина хвилина означає відрізок часу у назві квітень міститься поняття місяць слово педіатр має значення дитячий лікар

РОЗРІЗНЯЙТЕ! Відмíнний – 1. Який має високу якість, дуже добрий (відмінний стрілець, учень). 2. Який чимось відрізняється від кого-, чого-небудь; інший, неоднаковий (відмінні поняття, смаки, думки). Відмíтний – чимось позначений, має тільки йому властиві ознаки (відмітна особливість, риса). *** Сніговúй – укритий снігом, утворений із снігу, який несе сніг (снігова буря, гірка, хмара, завірюха). Снíжний – багатий на сніг; подібний до снігу (сніжні полонини, сніжне поле).

НАГОЛОШУЙТЕ ПРАВИЛЬНО! саночк сантимéтр ск льки-нéбудь сóлодощі старáнність течі тонк й

Укра на укра нський упóвні хрéщений, дієприкм. хрещéний, прикм. цемéнт цéнтнер

черств й чий-нéбудь читáння чотирнáдцять шкірян й ял нковий ял новий

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 42

7/31/2009 15:56:10

Синтаксис. Пунктуація Наша рідна українська мова – це основа нашої безмежно багатої культури. Це наш дух, наш космос, наша пісня, якій світ дав найвищу оцінку. Врешті-решт – це ми. Зникає мова – зникає нація. О. Гончар

Ñêëàäíå ðå÷åííÿ. Ñêëàäíîñóðÿäíå ðå÷åííÿ Ви знатимете:

x ознаки складного речення та його види; x особливості будови складносурядного речення та засоби зв’язку в ньому.

Ви вмітимете:

x визначати види складних речень, знаходити в тексті складносурядні речення; x визначати смислові зв’язки між частинами складносурядного речення; x правильно ставити розділові знаки між частинами складносурядного речення, обґрунтовувати їх уживання, виправляти пунктуаційні помилки; x аналізувати й оцінювати виражальні можливості складносурядних речень.

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 43

7/31/2009 15:56:11

Складне речення

§ 8. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ І ЙОГО ОЗНАКИ Про те, чим складне речення відрізняється від простого, про види складних речень та засоби зв’язку в них ПРИГАДАЙТЕ! Яке речення називається складним?

65 Прочитайте подані складні речення. Визначте, зі скількох частин, що мають будову простих речень, складається кожне з них. Як пов’язані ці частини – за допомогою сполучників та інтонації чи лише інтонації? Які сполучники (сурядні чи підрядні) використано? Зробіть висновок про особливості зв’язку частин складного речення. 1. Поет не боїться від ворога смерті, бо вільная пісня не може умерти (Леся Українка). 2. Земля моя готується до сну, але я довго ще не буду спати (В. Сосюра). 3. Дорогою з вишумом промчала автомашина, десь мукнула корова, коло криниці брякнуло відро (Б. Харчук). 4. Степи не дишуть спекою і пилом, і вітер сушить роси на траві (В. Симоненко). Основні ознаки

Складним називається речення, у якому є дві або більше граматичних основ. Кожна граматична основа разом з другорядними членами або без них утворює частину складного речення, яка має будову простого речення. Частини складного речення об’єднуються в одне ціле за змістом та інтонацією. НАПРИКЛАД: 1. Дощ пройшов, і світлі ручаї в синє море виливають воду (П. Воронько). 2. Тепер я знаю, де ночують громи ревучі весняні (П. Ребро).

Змістова єдність

Зміст складного речення є цілісним синтаксичним вираженням єдиної складної думки й зумовлений змістом його складових частин.

Бувають випадки, коли частини складного речення можна повністю роз’єднати, утворивши з одного складного два або більше простих речення. Але окремо вжиті вони не забезпечать змісту, вираженого в складному реченні. Наприклад, у реченні Тече вода з-під явора яром на долину, пишається над водою червона калина (Т. Шевченко) обидві частини можуть існувати як прості речення. Проте чудесна картина природи зблідне, якщо розглядати її окремо в кожному простому реченні. Інтонаційна єдність

Складне речення характеризується інтонаційною єдністю. У кінці кожної частини голос підвищується, що свідчить про незакінченість речення, і лише в кінці всього складного речення голос знижується. НАПРИКЛАД: Сонце заходить, / гори чорніють, / пташечка тихне, / поле німіє (Т. Шевченко).

Розділові знаки

На письмі частини складного речення, як правило, відділяються одна від одної розділовими знаками (найчас-

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 44

7/31/2009 15:56:12

Складне речення

Засоби зв’язку Стилістичні особливості

тіше комою, а також – тире, двокрапкою або крапкою з комою). Засобами зв’язку частин складного речення є сполучники або сполучні слова (займенники, прислівники) та інтонація. Складні речення широко використовуються в науковому й офіційно-діловому стилях мовлення, оскільки мають (порівняно з простими реченнями) ширші можливості для вираження різних синтаксичних відношень. Вони повніше передають думку, точніше виражають зв’язки між явищами.

66 І. Доведіть, що в кожній групі одне з трьох речень є складним. За потреби скористайтеся пам’яткою «Як довести думку», вміщеною на форзаці. Група І. 1. Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі (Нар. творчість). 2. Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать і, несучи вагу ту страшную, буду пісню веселу співать (Леся Українка). 3. Жовтогаряча осінь стоїть над Осокорами, розкинувши високо над землею блакитні небеса (І. Цюпа). Група ІІ. 1. Небо звисало одною сірою, мрячною масою над землею (О. Кобилянська). 2. На боці, зверненому до півночі, кора дерев товща, грубіша і темніша (І. Заінчковський). 3. У тебе розум добрий, та язик дуже довгий (Нар. творчість). ІІ. Випишіть складні речення, підкресліть у них граматичні основи, визначте кількість частин. Обґрунтуйте пунктограму «Кома між частинами складного речення».

67 І. Спишіть вірш. Підкресліть граматичні основи. Які з речень є простими, а які – складними? Поясніть різницю в будові, у змістових відтінках та інтонації простих і складних речень. ЇХАВ МІСЯЦЬ Їхав місяць Молочним Шляхом, Віз червінці у срібній торбині. І такий він уже невдаха, Що той віз перекинувсь... І розсипались тії монети, Покотилися по дорозі. От тепер вже нема секрету, Чом на трави упали роси. І сидить він тепер щоночі На отому розбитому возі. Позбирати червінці хоче І втирає хмаринкою сльози. І. Труш. Захід сонця в Криму (Г. Дудка) ІІ. Прочитайте вірш виразно вголос. Чи характеризується кожна окрема частина складного речення інтонаційною завершеністю? У двох складних реченнях позначте місця пауз, місця підвищення та зниження голосу. 45

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 45

7/31/2009 15:56:12

Складне речення Види складних речень

Залежно від особливостей поєднання частин складні речення поділяються на три види: складносурядні, складнопідрядні, безсполучникові. ВИДИ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ Вид та засоби зв’язку

Приклади

Складносурядне

Сурядний зв’язок: сурядні сполучники; інтонація

І діти сміються, і вітер привітно в каштанах шумить (В. Сосюра)

Складнопідрядне

Підрядний зв’язок: підрядні сполучники або сполучні слова; інтонація

Не може кермувати людьми той, хто сам не бачить шляху із пітьми (Д. Павличко)

Безсполучниковий зв’язок: інтонація

Осипається листя, жмуться і горбляться берези (М. Стельмах)

Вид речення

Сполучникові

Безсполучникове

Види зв’язку

Сурядний зв’язок передбачає рівноправність частин складного речення (від однієї частини до іншої не можна поставити питання). Підрядний зв’язок передбачає нерівноправність частин складного речення (від однієї частини до іншої можна поставити питання).

68 МОЗКОВИЙ ШТУРМ. Як можна визначити вид складного речення? 69 І. Спишіть спочатку складні сполучникові речення, а потім – складні безсполучникові. Яке речення залишилось невиписаним? Чому? Розставте пропущені розділові знаки. Сполучники обведіть кружечком. 1. Весело тріщали дрова в грубі пахло житнім хлібом і теплом. 2. Скидає Київ животворний сон з плечей своїх, туманами укритих. 3. Як не любити пори коли ночами в щасті тремтить соловей. 4. Уже весна відсвяткувала свої вишневі весілля уже до літнього причала пливе запліднена земля. 5. Уже рудіють на газонах трави і дощ упертий по дахах шумить. 6. Благословенна праця рільника* що оре цілину в ясній надії (З тв. М. Рильського). 7. Пробігли дні у розовому димі засохли весни відшуміли зливи (В. Симоненко). * Рільнúк – той, хто займається рільництвом; землероб.

ІІ. Виділені слова запишіть у фонетичній транскрипції.

70 Перебудуйте подане складне речення на три прості. Чи рівнозначна така перебудова речення з погляду виразності? Половіє безмежний клин озимої пшениці, високе красується жито, сріблиться овес (Ю. Яновський). 46

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 46

7/31/2009 15:56:13

Складне речення 71 Продовжте кожне подане речення так, щоб утворилися складні речення, і запишіть. За потреби для зв’язку частин складних речень використайте сполучники та сполучні слова з довідки. Розставте розділові знаки. 1. Темна ніч опустила крила. 2. Гарні сільські світанки. 3. Стародавній Київ народився на березі Дніпра. 4. Люди повинні передати у спадок своїм нащадкам квітучу землю. 5. Сонце сліпило мені очі. 6. І задвигтіла від бухкання копит земля. 7. Над головою спурхнув якийсь птах. ДОВІДКА: коли, як, і, який, а, яка, але, бо, де, та.

72 Розгляньте алгоритм визначення виду речення за будовою та способом поєднання частин складного речення. Підготуйте за алгоритмом розповідь про те, як розрізнити просте і складне речення та види складних. Супроводьте розповідь власними прикладами. Алгоритм визначення виду речення за будовою та способом поєднання частин У реченні одна граматична основа?

ТАК

просте

ТАК

безсполучникове складне

НІ Частини речення з’єднані без сполучників чи сполучних слів? НІ Частини речення рівноправні і з’єднані сурядним сполучником?

Ф ТАК

складносурядне

Н І

НІ Частини речення нерівноправні і з’єднані підрядним сполучником чи сполучним словом?

Ш ТАК

складнопідрядне

ТАК

складне з різними видами зв’язку

НІ У реченні поєднуються різні види зв’язку? НІ ПОМИЛКА

73 ДВА – ЧОТИРИ – ВСІ РАЗОМ. І. Визначте, яке з чотирьох поданих речень є простим, яке – складносурядним, яке – складнопідрядним, а яке – безсполучниковим. Відповідь обґрунтуйте. 47

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 47

7/31/2009 15:56:13

Складне речення 1. Заплакане вікно повіки розтулило, намокли у дерев пошарпані вітрила (Г. Дудка). 2. Мене ліси здоров’ям напували, коли бродив у їхній гущині (В. Симоненко). 3. Синій вечір тихо бродить, квіти колихає і навшпиньки в хату входить, вікна затуляє (Г. Дудка). 4. Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки (Л. Костенко). ІІ. Спишіть, підкресліть граматичні основи.

74 І. Прочитайте текст. Визначте його тему та основну думку. Що нового ви дізналися про Отто Шмідта? Що вас найбільше захоплює в цій людині? ОТТО ШМІДТ Це була людина легендарної долі. Енциклопедист, професор математики, астроном, альпініст і мандрівник – першовідкривач нових земель, дослідник Арктики. Такий зовсім неповний перелік граней непересічного* таланту Отто Шмідта. Становлення його особистості відбувалося в Києві, де родина оселилася після переїзду з Одеси. Тут Отто був одним з найкращих учнів Другої класичної гімназії. Великий потяг до природи, музики, спорту, а потім і математики збагачував і виховував його хаОтто Шмідт рактер. Закінчивши 1909 р. гімназію із золотою медаллю, він вступив до Київського університету Св. Володимира на фізико-математичний факультет. Шмідт просто вражав усіх своєю високою організованістю, наполегливістю, надзвичайно широким світоглядом, постійним прагненням пізнавати навколишню дійсність. Він навіть склав особистий план самоосвіти, відводячи час і на відвідування концертів, музеїв, виставок, театрів тощо. Проте, узагальнивши всі пункти, виявив, що для здійснення задуму йому знадобиться 1000 років. Тоді Отто зменшив список літератури для читання і вклав його в 250 років. Так розпочався його особистий штурм знань. Невтомний мандрівник, він 1929 р. очолив першу арктичну експедицію на криголамі «Сєдов», а 1932 р. – на криголамі «Сибіряков», вивчаючи північні землі й відкриваючи нові острови. У 1934 р., коли Отто очолив експедицію з вивчення Великого північного шляху, пароплав «Челюскін», на якому він перебував, несподівано потрапив в аварію. Корабель був фактично розчавлений кригою, але члени експедиції та екіпажу врятувалися. Неймовірно, але вони жили просто на крижині, доки їх не забрали літаками. Серед урятованих був і сам Отто Шмідт (За С. Карамашем). * Непересíчний – який чимось вирізняється з-поміж інших; не такий, як інші, не схожий на інших; особливий, винятковий.

ІІ. Знайдіть складні речення. Скільки частин має кожне з них? Які з цих частин за складом граматичної основи співвідносні з односкладними реченнями? Поясніть роль складних речень у тексті.

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 48

7/31/2009 15:56:13

Складне речення ІІІ. Випишіть з речень тексту дієприслівникові звороти. За виписаними дієприслівниковими зворотами усно перекажіть прочитане. 1. Складне речення має дві і більше граматичних основ. Між частинами складного речення здебільшого ставимо коми. 2. Розрізняють три види складних речень: складносурядні, складнопідрядні, безсполучникові.

§ 9. СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ Про особливості будови складносурядного речення та про засоби зв’язку між його частинами ПРИГАДАЙТЕ! Які сполучники є сурядними? На які групи за значенням вони поділяються?

75 Прочитайте подані складносурядні речення. Простежте, чи можна в кожному з них від однієї частини до іншої поставити питання. Зробіть висновок: рівноправними чи нерівноправними в синтаксичному відношенні є частини складносурядного речення. 1. Реве Дніпро, й лани широкополі медами пахнуть, колосом шумлять (А. Малишко). 2. Ось вітер шарпнув хмару лісу щосили, а блискавка яструбом кинулась з висі (М. Петренко). 3. Пісня та йому прошила серце райдужно-солодкою стрілою, і поніс її хлопчина в люди (М. Рильський). Основні ознаки

Складносурядним називається складне речення, частини якого рівноправні за змістом і зв’язані сурядними сполучниками. ПОРІВНЯЙТЕ: Складносурядне речення

Складнопідрядне речення

Збиралося на дощ, і люди поспішали згорнути сіно.

Люди поспішали згорнути сіно, бо збиралося на дощ.

Деколи частини складносурядного речення незалежні лише формально. НАПРИКЛАД, у реченні Ялинка затремтіла від низу до вершечка, і кілька зелених глиць упало на сніг (М. Коцюбинський) між частинами дуже виразні причинно-наслідкові відношення: кілька глиць упало тому, що ялинка затремтіла. Засоби зв’язку

Частини складносурядного речення пов’язуються інтонацією та сурядними сполучниками, зокрема: • єднальними – і(й), та (в значенні і), і…і, ні…ні, ані…ані, не тільки…але й; • протиставно-зіставними – а, але, та (в значенні але), проте, зате, однак; • розділовими – або, чи, то…то, чи то…чи то, не то…не то, або…або, чи…чи, хоч…хоч. 49

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 49

7/31/2009 15:56:13

Складне речення

Сурядні сполучники також служать для поєднання однорідних членів речення. Тому потрібно розрізняти складносурядне речення і просте речення з однорідними членами, з’єднаними сурядними сполучниками. РОЗРІЗНЯЙТЕ: 1. І красується в полі жито, і лунає дитячий сміх (Є. Летюк). (сполучник і…і з’єднує частини складного речення)

2. Схилились вишні в розпачі німім і ронять цвіт весільний у калюжу (Л. Гудзь). (сполучник і з’єднує однорідні члени речення) Схеми

Будову складносурядного речення можна зобразити за допомогою схеми. У ній частини речення позначаються двома квадратними дужками, між якими ставиться відповідний розділовий знак і сурядний сполучник. НАПРИКЛАД: Гроза минула, і пахучі квіти усі в краплинках (М. Рильський). Схематично це речення можна зобразити так: [ ], і [ ].

Стилістичні особливості

Складносурядні речення широко представлені в науковому, офіційно-діловому стилях, а також в усному мовленні.

76 І. Доведіть, що частини поданого речення зв’язані сурядним зв’язком. Назвіть усі ознаки, які свідчать про його належність до складносурядних. Визначте, чим ускладнена кожна частина речення. Шумлять жита високою стіною, упершись в обрій на краю землі, і жайворон тріпоче наді мною, піднявши в небо пісню на крилі (Я. Шпорта). ІІ. Складіть чотири складносурядних речення, у складі яких були б відокремлені другорядні члени речення. Запишіть, поясніть розділові знаки.

77 Випишіть складносурядні речення. Підкресліть у них головні та другорядні члени. Обґрунтуйте вживання розділових знаків. 1. Дороги веселі пливуть повз оселі, і осінь багата заходить у села (М. Стельмах). 2. Потягли ген осіннього воза вересневі натруджені дні, їх, бува, обпікає морозом, вони йдуть по колючій стерні (Г. Дудка). 3. Не загримів ні грім у хмарах, ні зловісні блискавки не розкраяли неба врочистим спалахом, ні бурі не повивертали з корінням могутніх столітніх дубів (О. Довженко). 4. Б’ються груди об вітри тужаві, каравела* в мандри вируша (В. Симоненко). 5. Он красуються в траві ромашки, а он горять пелюстки гвоздички (А. Шиян). 6. Вишні позолотою поштопані, смаком наливаються в саду (Л. Гудзь). * Каравéла – старовинний вітрильний корабель; поетичне – взагалі про корабель.

78 І. Спишіть, розкриваючи дужки. Визначте межі частин складносурядних речень і поставте між ними коми. Накресліть схеми речень, назвіть засоби зв’язку. 1. Вітер напинає вітрило а (в)далині височіють вітряки, повернувши крила вітрові (на)зустріч (Ю. Белічко). 2. Дерева мене ч(е,и)кають і падає 50

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 50

7/31/2009 15:56:14

Складне речення листя на сте(ж,ш)ку і падають зорі в долоні і падає сон у траву... (І. Драч). 3. В’ється смуга сірого бетону під крилом могутнім літака і Бориспіль в(е,и)чоровий тане в пов(е,и)ні зеленій вишняка (М. Боровко). 4. Ні людей, ні хат не було але смужечка синього диму снувалася (по)між деревами (Б. Лепкий). 5. Не тільки тужна пісня лилася із змученої душі матері а й протікали сльози гарячі на її обличчі (Г. Тютюнник). 6. Стихне м(е,и)лодія й (з,с)хлипне поволі срібна хмаринка перлистим дощем (З. Мороз). 7. Минає дощ та від його краплин не стане на душі моїй тепліше (Л. Гудзь). ІІ. Виділені прислівники розберіть за будовою.

79 ПОЗМАГАЙТЕСЯ! Об’єднайтеся в групи. Пригадайте або випишіть із довідникової літератури прислів’я, які за будовою є складносурядними реченнями. Виграє та команда, яка за визначений час добере якнайбільше прислів’їв. 80 Складіть і запишіть речення за поданими схемами. 1. [ ], і [ ]. 2. Або [ ], або [ ]. 3. [ ], і [ ], але [ ]. 4. [ ], однак [ ]. 5. Не тільки [ ], але й [ ]. 81 Відновіть віршові рядки, з’єднавши речення першої й другої груп за допомогою найбільш відповідних сурядних сполучників. Зверніть увагу на римування та ритм. Утворені речення запишіть. І. 1. Ще бурчить громовиця. 2. Дощ одхлюпався по асфальту, змив гарячого дня сліди. 3. День струменить з-за обрію на лан. 4. Ще лід блищить на заспаній ріці. ІІ. 1. Небесний косар входить сонцем у світлицю з-за розвітрених хмар. 2. Веселка грайливим сальто* перекинулась до води. 3. Промінчиків молочні зубенята розшукують довкіл густий туман. 4. Вдень на ледь проталеній дорозі уже смакують воду горобці (З тв. В. Буденного). *Сáльто – акробатичний стрибок із перевертанням у повітрі через голову (впер ред або назад).

82 І. Прочитайте деформований уривок із твору. Запишіть речення в такій послідовності, щоб утворився текст. Розставте пропущені розділові знаки. У спекотну погоду оси провітрюють комірки-гнізда крилами наче вентилятором. Так-так, зі справжнісінького паперу. Іду я по горі й бачу: з-під каменя вилітають оси. Тільки для людей папір машина виготовляє а оса – сама, власними щелепами. Перекинув камінь а під ним осине гніздо і споруджене воно з паперу. У тих комірках живуть осині личинки, і дорослі оси їх доглядають, годують, чистять. Нагризе тирси змочить її клейкою слиною і ліпить Осине гніздо комірки-гнізда (За В. Танасійчуком). ІІ. Знайдіть складносурядні речення, визначте їхню роль у мовленні.

83 Перебудуйте прості речення з однорідними присудками на складносурядні за зразком. Простежте, як змінюється стилістичне забарвлення висловленої думки. Чи рівнозначні перебудовані речення з погляду виразності? 51

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 51

7/31/2009 15:56:14

Складне речення ЗРАЗОК. Пішов дощ і змусив дітей сховатися по хатах. – Пішов дощ, і діти змушені були сховатися по хатах. 1. Налетів вітер і зірвав останнє листя з клена. 2. Затихає поволі місто і спалахує ліхтарями. 3. У саду цвіли прекрасні чайні троянди і радували серце маленької господині. 4. Друзі прийшли до Наталі на день народження і принесли в оселю багато квітів. 1. Частини складносурядного речення обов’язково поєднуються сурядними сполучниками та інтонацією. 2. Частини складносурядного речення рівноправні між собою (від однієї частини до іншої не можна поставити питання).

§ 10. СМИСЛОВІ ЗВ’ЯЗКИ МІЖ ЧАСТИНАМИ СКЛАДНОСУРЯДНОГО РЕЧЕННЯ Про єднальні, протиставні, зіставні, розділові смислові зв’язки між частинами складносурядного речення та про засоби їх вираження

84 Прочитайте речення. З’ясуйте, у якому реченні: а) події, про які йдеться в різних частинах, відбуваються одночасно; б) зміст першої частини протиставляється змістові другої частини; в) йдеться про дії, які повторюються, взаємно чергуючись. Зробіть висновок про смислові зв’язки між частинами складносурядних речень. 1. То вітерець дихне по ниві, то коник в житі засюрчить, то бджілка радісно з добутком, злетівши з квітки, задзижчить (Л. Глібов). 2. Коріння навчання гірке, зате плід його солодкий (Нар. творчість). 3. І гомоніла травами долина, і річка бистра поміж трав текла (Г. Чубач). Смислові зв’язки Типи зв’язків між частинами

Між частинами складносурядного речення можуть бути такі смислові зв’язки: єднальні, протиставні, зіставні, розділові. Засоби вираження зв’язків

Значення

Єднальні

єднальні сполучники; інтонація

дії, події або явища відбуваються одночасно або послідовно

Згорнула тиша крила на зорі, і ранок вже перебирає струни (Г. Дудка)

Протиставні

протиставні сполучники; інтонація

зміст однієї частини протиставляється змістові іншої

Ще стояли сонячні дні, але роси довго не висихали (Б. Харчук)

Зіставні

сполучник а; інтонація

зіставлювані твердження розрізнюються, розмежовуються

Із гілочки зросла в пісках верба, а з пісні в світі виросло безсмертя (Є. Летюк)

Приклади

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 52

7/31/2009 15:56:14

Складне речення

розділові сполучники; інтонація

Розділові

вказується на чергування дій, явищ або ж на їх несумісність, взаємне виключення

То сонце усміхнеться нам крізь хмари, то дощик рясно землю полива (Г. Чубач)

Сполучник а є багатозначним. У складносурядних реченнях із сполучником а найчастіше виражаються зіставні відношення, рідше – протиставні. У другому випадку сполучник а можна замінити сполучником але. ПОРІВНЯЙТЕ: протиставні відношення

1. Уночі була гроза, а ранок видався ясний на диво (С. Васильченко). зіставні відношення

2. Співають ідучи дівчата, а матері вечерять ждуть (Т. Шевченко). Комбінація зв’язків

У складносурядних реченнях, які складаються з трьох і більше частин, з’єднаних різними сурядними сполучниками, можуть комбінуватися різні смислові зв’язки. НАПРИКЛАД: Люди були вкрай потомлені, але марш продовжувався, і про відпочинок ніхто не заїкався (Г. Тютюнник). У цьому реченні між частинами комбінуються протиставний і єднальний смислові зв’язки. Схема речення: [ ], але [ ], і [ ].

85 І. Прочитайте текст. Чи відчули ви тихий плин музики? Чи допомагає ця музика пізнати внутрішній світ дівчини? Як ви думаєте, які почуття переповнюють героїню твору під час гри? СОНЯЧНИЙ РАНОК Вітальня була залита сонцем, і в ній плавали срібні порошини. Жовті плями витанцьовували на зеленій підлозі, і від надміру світла все повітря в кімнаті стало прозоре й трепетне. Дівчина підійшла до фортепіано і обережно відчинила кришку. Загадкова посмішка засвітилася на її обличчі, а пальці спокійно пішли по клавішах. Дівчина грала, заплющивши очі, і, здається, бачила засипану круглими пухнастими голівками кульбаб галявину. Від річки здіймався теплий ранковий туманець, а верби закутались у найпрозорішу тканину. Здається, побачила вона, як через галявину пробігло веселе біле собача. За собачам їхав на велосипеді, уявлялося дівчині, хлопчак. Голова його була покрита золотим волоссям, а очі волошково сяяли. Хлопчак на велосипеді – сьогоднішній ранок.

П. Ренуар. Дві дівчини біля фортепіано

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 53

7/31/2009 15:56:14

Складне речення Дівчина посміхнулася своєму видиву і заграла тихше. Від тієї музики пробудився вітерець і пішов струшувати кульбаб’ячі голівки, і хлопчак на велосипеді, проїхавши через той парашутикопад, набрав його повну голову. Дівчина перестала грати. Вона слухала, як умирають у глибині дому відлунки її музики, і мала від того на серці святкове й урочисте почуття (За В. Шевчуком). ІІ. Знайдіть складносурядні речення, визначте смислові зв’язки між їхніми частинами. Простежте, як ці речення допомагають реалізувати авторський задум. Поясніть роль складносурядних речень у мовленні.

86 І. Спишіть складносурядні речення в такій послідовності: а) з єднальними смисловими зв’язками; б) з протиставними смисловими зв’язками; в) з розділовими смисловими зв’язками; г) із зіставними смисловими зв’язками. Підкресліть сполучники, визначте їхній вид за значенням. 1. Хліб і сіль для друга й брата, а для ката – грім (В. Коломієць). 2. Ніде ні травичка не колихнеться, ні пташка не пролетить (І. Нечуй-Левицький). 3. Загриміло, і полегшено зітхнув степ, і радісно стало навкруги (О. Гончар). 4. Хуртовина гуде, замітає стежину людині, а людина торує свій слід, не зважає на сніг (А. Малишко). 5. Чи то настане нічка темна, чи то веселий день шумить (Л. Глібов). 6. В моїй душі мелодія осіння, та в ній я чую ноти весняні (В. Сосюра). 7. Все спить, однак вже я не сплю (М. Рильський). 8. Або печи пиріжки, або не прийдуть дружки (Нар. творчість). 9. Вона боялась осені холодної, а я боялась шуму й суєти (Л. Костенко). 10. Палахкотять, згорають дні, в заграві гаснуть до останку, але щоразу на світанку життя всміхається мені (Л. Петрова). ІІ. Доберіть якнайбільше синонімів до виділених слів. За потреби скористайтеся словником синонімів. ІІІ. Обґрунтуйте вживання тире в першому реченні.

87 Складіть чотири пари простих речень так, щоб кожну з них можна було перебудувати на складносурядне речення. Перебудовані речення запишіть. Визначте смислові зв’язки між частинами та засоби їх вираження. ЗРАЗОК. Заросла стежина до хати. Місячної ночі не блисне світло у вікні. – Заросла стежина до хати, і місячної ночі не блисне світло у вікні.

88 Прочитайте прислів’я. Поясніть їхнє значення. Які смислові відношення виражаються в кожному з них за допомогою сполучників а, та? 1. Корінь навчання гіркий, та плід його солодкий. 2. Цар не вогонь, та, ходячи біля його, опечешся. 3. Згода дім будує, а незгода руйнує. 4. Ластівка день починає, а соловей його кінчає. 5. Показує дорогу, а сам у болото лізе. 6. За морем тепліше, а дома миліше. 7. Без господаря двір плаче, а без господині – хата. 8. Бачить під лісом, та не бачить під носом. 9. Сонце блищить, а мороз тріщить (Нар. творчість).

89 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Установіть, які зв’язки в них визначальні, а які – другорядні. 1. Повіяв свіжий лагідний вітерець але червневе опівденне сонце досить-таки припікало і учні охоче розташувались у затінку коло каменя (Б. Антоненко-Давидович). 2. І гадючаться землею тріщини-розколинки і 54

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 54

7/31/2009 15:56:14

Складне речення жовкне трава а полин стає каламутно-сірий (З. Тулуб). 3. Туман почав розходитись і крізь його тонкий просинюватий серпанок виступили по горі бузкові вали і яблуні старі, похилені ще замолоду буйними вітрами з Дніпра, і вишневі чагарі з молодого пагіння а над кручею з червоною глиною цвіли терни (Г. Тютюнник). ІІ. Поділіть кожне речення на дві логічні частини за смислом, показавши межі такого поділу двома вертикальними рисками. Накресліть схеми речень. ЗРАЗОК. Веселий день давно вже одгорів, і даль доносить пісню журавлину, // а я іду у морі ліхтарів, закоханий в безсмертну Україну (В. Сосюра). [ ], і [ ], а [ ].

90 І. Прочитайте подані фразеологізми. Поясніть їхнє значення. За потреби скористайтеся фразеологічним словником. Ахіллесова п’ята, грати першу скрипку, накивати п’ятами, нитка Аріадни, альфа й омега, бути на сьомому небі, рукою подати, витрішки продавати, сім п’ятниць на тиждень, хоч греблю гати, як корова язиком злизала, відкласти в довгий ящик. ІІ. Складіть і запишіть із трьома фразеологізмами (на вибір) складносурядні речення. Визначте смислові зв’язки у складених реченнях.

91 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть і запишіть кожен окремо чотири складносурядних речення з різними смисловими зв’язками між частинами. Обміняйтеся зошитами і перевірте один в одного правильність виконання завдання. Визначте смислові зв’язки між частинами складносурядних речень, складених вашим однокласником (однокласницею). 1. Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення визначаються сурядними сполучниками. 2. У складносурядному реченні, що має три і більше частин, можуть виражатися різні смислові відношення.

§ 11. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ МІЖ ЧАСТИНАМИ СКЛАДНОСУРЯДНОГО РЕЧЕННЯ Про те, за яких умов між частинами складносурядного речення ставимо кому, крапку з комою і тире ПРИГАДАЙТЕ! У яких випадках між однорідними членами речення ставимо кому?

Між частинами складносурядного речення можна поставити кому, крапку з комою, тире. Кома

Здебільшого між частинами складносурядного речення ставимо кому. НАПРИКЛАД: Нове століття вже на видноколі, і час новітню створює красу (Л. Костенко). Кому не ставимо між двома частинами складносурядного речення, з’єднаними одиничним сполучником і(й), та (в значенні і), або, чи, у таких випадках: 55

Zabolotniy_ridna_9kl.indd 55

7/31/2009 15:56:14

;Складне речення • якщо обидві частини мають спільне слово (словосполучен ня). 1. На річці бухикнуло весло та злякано пискнув кулик (М. Стельмах). 2. В одну мить розсунувся простір і стали ближчими зорі (Ю. Мушкетик); • якщо речення питальне, спонукальне чи окличне. Чого світання так ясніє в полі і ген сріблиться пісенька дзвінка? (М. Стельмах). ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Між однорідними членами речення, з ’єднаними одиничними сполучни ками ч и , а б о , та (в значенні і) , і ( й ) , кому ніколи не ставимо, а в складно сурядному реченні перед цими ж одиничними сполучниками кому зде більшого ставимо. ПОРІВНЯЙТЕ:

1. Соние прокинеться й усміхнеться небу. 2. Соние прокинеться, й зійдуть росою отави. 3. Завтра соние прокинеться й зійдуть росою отави. Між частинами складносурядного речення ставимо тире, якщо обидві частини виражають причинно-наслідкові від ношення, різке протиставлення або швидку зміну подій. Друга частина речення вимовляється з підсиленням тону, перед нею витримується пауза. 1. Чужих два слова в пісні буде - і пісня вся тоді чужа! (Д. Павличко). 2. Ще мить - і сад загубить пишну вроду (Д. Луценко). Між ускладненими або далекими за змістом частинами складносурядного речення можна поставити крапку з ко мою. Усе зраділо, стрічаючи день; і день зра дів, розцвітаючи, ясний, теплий, погожий (Панас Мирний). т

І. Прочитайте виразно речення. Поясніть, чому в одних випадках перед сполучником і стоїть кома, а в інших - ні.

1. Буде чисте небо ніжне і тривожне, і земля вб(е,и)реться в золоту красу (С. Жадан). 2. По (Д ,дніпровських золотих прикметах ходить осінь в золо тих наметах і збирає в запашні долоні від калини кетяги червоні (Л. Забашта). 3. А в ж иті сте(ж,ш)ка заповітна і перепілка не змовка (Д. Луценко). 4. Тут посивіли материнські скроні і зморшками осяяло чоло. Тут пестили нас мамині долоні, і серце це навічно зб(е,и)регло (Т. Губар). 5. (Щ о)разу до нас прилітають і відлітають журавлі, і щороку люди з якимось дивним по чуттям зустрічають і прощаються з ними (В. Земляк). 6. Всихає непокірне верхові(т,тт)я, і літнє листя бронзою дзвенить (П. Перебийніс). II. Спишіть, розкриваючи дужки. Підкресліть граматичні основи. - ЧОТИРИ - ВСІ РАЗОМ* Поміркуйте, чи потрібно в поданому реченні ставити кому перед сполучником і. Чому?

Зоряно над селищами було, а там десь у степах хмара заходила і без грішно ламалися стебла блискавок (О. Гончар). 56

Складне речения

І. Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. У яких реченнях обидві частини мають спільне слово (словосполучення)? Підкресліть це слово (словосполучення). Чи вплинуло воно на вживання розділових знаків?

1. Сяйливо блима яснозорий сад і місяць тане в ночі на долоні (Г. Д уд ка). 2. Місяць зблід і разом з цим зблідли скорботні солдатські обличчя (Г. Тютюнник). 3. А за Дніпром купалися в мареві знайомі мені вже села й куріли димки над садками (Гр. Тютюнник). 4. А бо рибку з’їсти або на дно сісти (Нар. творчість). 5. Уже давно стояла ніч над землею і зорі виблис кували з темного неба (П анас Мирний). 6. Був літній ранок і все навколо зеленіло і пахло (Г. Тютюнник). 7 .1 вже каштанам ніколи дрімати і сонце не надивиться згори на їх носи, рум’яні і кирпаті, на витівки, на ігри ді твори (В. Симоненко). 8. Десь пливуть дощі по шибках і бредуть сніги в полях (Є. Сарапулова). II. Складіть і запишіть два складносурядні речення, між частинами яких не по трібно ставити кому. Накресліть їхні схеми. І. Прочитайте речення з правильною інтонацією. Поясніть уживання тире.

1. Низенький чоловік махнув рукою - і машина зупинилася, від’ їхавши трохи вперед (О. Копиленко). 2. Сьогодні світ руками я обняв - і навзаєм зі мною світ обнявся (Є. Гуцало). 3. Рвонув за поли вітер дику груш у - і ґу дзиками впали горобці (Г. Дудка). II. Складіть і запишіть три складносурядні речення, між частинами яких стави лося б тире. Напишіть невеликий твір (7 -9 речень) у художньому стилі на одну із за пропонованих тем: «Земля кружляє у космічнім вальсі», «Щокою неба скочу ються зорі», «А вітер хилить клени...». Використайте у тексті одне складно сурядне речення, між частинами якого ставиться кома, й одне - між частинами якого кома не ставиться або ж ставиться тире.

Є Я

І. Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

За узліссям розкішно підіймалися вікові дуби й шматочки неба врізалися в них... Часом на цій вересневій сині ви литими дзвіночками колихалися грона жолудів або виділявся обрис пташини. Зовсім недалеко мов перекупки почали сваритися сойки на якусь хвилину вони порушили чистоту лісових звуків але яс ніше розкрили чутливу глибочінь лісу. Під склепінням черемхи й дикої . яблуні глибоко дихало лісове джерело ' . ишкін- Ду6овий . „ «. лісок у сірии день і його дихання народжувало чистии мов сльозинка струмок. Обабіч нього зеленим пуш ком кучерявилась дрібненька і напрочуд тонка травиця (За М. Стельмахом). II. Знайдіть складносурядні речення, підкресліть у них граматичні основи. Сполучники сурядності обведіть кружечком, визначте їхній вид.

Складне речения III. Укажіть слова, вжиті в переносному значенні. Чи допомагають вони досягти образної виразності тексту? Для якого стилю мовлення характерне вживання цих слів?

Синтаксичний розбір складносурядного речення П ослідовніст ь розбору 1. Указати, що речення складносурядне. 2. Визначити вид за метою висловлювання та емоційним забарвленням. 3. Визначити смислові зв’язки між частинами. 4. Указати кількість частин та засоби зв’язку між ними. 5. Пояснити розділові знаки. 6. Накреслити схему. Повний синтаксичний розбір складносурядного речення також вклю чає розбір кожної частини як простого речення. Зразок усн ого розбору Листкові сниться, мариться весна, а квітці пахне літа теплий день (О. Довгоп’я т). Речення складносурядне, розповідне, неокличне, із зіставними смисло вими зв’язками, має дві частини, які поєднані сурядним сполучником а, між частинами ставиться кома. Зразок п исьм ового розбору Листкові снит ься, мариться весна, а квітці пахне літа теплий день (О. Довгоп’я т). Речення складносурядне, розп., неокл., зіставн., дві частини, з’єднай, спол. а, [ ], а [ ]. т

І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Виконай те письмово синтаксичний розбір трьох складносурядних речень (на вибір).

1. Відчинила вікно і духмяна хвиля ранкової свіж ості підхопила мене на крила спогадів (О. Квітневий). 2. Ударив грім і зразу шкереберть пішло життя (В. Стус). 3. Невелика пасіка була огороджена низьким тином і об ставлена од півночі очеретом (І. Нечуй-Левицький). 4. Бігла стежка в далеч і губилась а мені у безтурботні дні назавжди, навіки полюбились ніжні і за мріяні пісні ( В. Симоненко). 5. Тягуче закашлявся грім і об листя запороща ли великі, мов боруб’яхи, краплі (В. Симоненко). 6. Давно закінчились об жинки і степ соляркою пропах і ховрашок стоїть навшпиньки із соломиною в зубах (Л. Талалай). 7. Он красуються в траві ромашки а там синіють запізнілі дзвіночки а он горять пелюстки гвоздики (А. Шиян). 8. Тільки сухо й дзвінко тріщать у саду цвіркуни та шарудять стривожені тополі (3. Тулуб). II. Перебудуйте усно речення, у яких між частинами не ставимо кому, так, щоб кому можна було поставити.

й Між частинами складносурядного речення здебільшого ставимо кому, інколи - крапку з комою або тире, проте в деяких випадках розділовий знак між частинами не ставимо взагалі.

Складне речения

Уявіть, що учням вашого класу доручи ли організувати й провести телегру «Гра Пр о ек т матичний брейн-ринг» на тему «Складно сурядне р еч ен н я». Оберіть реж исерську групу, ведучих, експертів-мовознавців, кілька команд гравців. О бов’язки реж исерської групи: розробка правил гри, підготовка оголошення про гру, облаштування студії, підготовка мовознавчих пауз (хвилинок-цікавинок), виготовлення дипломів, вирішення орга нізаційних питань тощо. О бов’язки експертів-м овознавців: підготовка пакета завдань для учасників гри (1 0 -2 0 запитань), визначення правильності відпо відей у ході гри. ^ О бов’язки гравців: добре опрацювати граматичну тему «Складно сурядне речення». Проведіть гру у вільний від уроків час. Запросіть глядачів (учите ■ лів, класного керівника, директора школи, батьків, учнів паралель них класів).

§ 12. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ «СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ» Є ®

І. Спишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте пунктограми. Визначте види речень та засоби зв’язку між їхніми частинами.

Липневе сонце хилиться до заходу але денна спека ще змагається з ве чірньою прохолодою. Солодко сплять у норі під старезним дубом лисенята не прокинулася ще і їхня мати. Лише в глибині лісу подеколи глухо за стогне горлиця та зрідка вловлюється тонке дзижчання мухи. Буває, ледь чутно продзвенить бджола облітаючи чергову лісову квітку та басовито прогуде чимось невдоволений волохатий джміль (Г. Сележинський). II. Які художні засоби використовує автор для змалювання зображеного? Допо вніть текст двома-трьома складносурядними реченнями. Речення запишіть. І. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Визначте частини складних речень та засоби зв’язку між ними. У яких реченнях сурядні сполуч ники можна замінити на інші? Чи змінюватимуться при цьому смислові зв’язки між частинами?

1. І мчить автобаном в ш видких мерседесах Європа й повзе бе(з,с)просвіттям дорога в (П,п)оліське село (Н. Горик). 2. Село - це ще й безмір тяж кої роботи і ти в нім ізмалечку - робітничок (Н. Горик). 3. Сад цвіте і кожна п(е,и)люстинка маму уподібнює на мить (М. Ткач). 4. Дрімає вітру срібна дуда і дика груша в сні дичить (М . Вінграновський). 5. Лягла зима і білі солов’ї затьохкали холодними вустами (М . Вінграновський). 6. Он вийшов з хати вечір-сивобров і на сопілці гра біля порога (І. Муратов). 7. Вже ніч пливе (не)чутно і широко і розливаються сріблясті хвилі... (А. Гарасевич). 59

Складне речення 8. Над м ’яким золотом нив (не)рівно підіймалися-опадали крила косарок і до самого неба строкато цвіли постаті жниць (М. Стельмах). II. Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки та розкриваючи дужки. Обґрунтуйте пунктограми та орфограми. Накресліть схеми складних речень. Складіть і запишіть твір-розповідь з елементами опису за репродукцією картини Т. Голембієвської. У структурі тексту використайте складносурядні ре чення з різними смисловими зв’язками між частинами.

Т. Голембієвська. Українські куманці мікрофон, продовжте фрази.

1. Вивчивши тему «Складносурядні речення», я зрозумів (зрозуміла), що... 2. Найскладнішим під час вивчення цієї теми для мене було... 3. Свої знання з теми я б оцінив (оцінила) на... Виконайте тестові завдання. Зіставте свої відповіді з тими, що подані наприкінці підручника. З ’ясуйте суть допущених помилок, якщо такі були.

ТЕСТ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Правильним є твердження: А У складносурядному реченні може бути лише дві граматичні основи. Б Частини складносурядного речення обов’язково поєднуються суряд ними сполучниками. В М іж частинами складносурядного речення завжди ставиться кома. Г Частини складносурядного речення залежні одна від одної. 2. У реченні Темніли стрілки щавлю та смачно вабила конюш ина (В. Дрозд) перед виділеним сполучником потрібно поставити: А тире; Б кому; В крапку з комою. 60

Складне речення 3. Установіть відповідність: Речення Смислові зв’язки 1 єднальні А Дрозди-чикотні зникли поміж дерев, а г і л л я горо 2 розділові бини, ставши вільним і випроставшись, явило м оє 3 зіставні му поглядові якусь дивну голизну ( Є. Гуцало). 4 протиставні Б У різну пору дня лютневий сніг цвіте по-різному, проте зараз, ополудні, розцвів чи не найяскравіше ( Є. Гуцало ). В Скинеться зрідка у воді рибина, або нічний птах залопоче у темряві крилами (Б. Антоненко-Дави дович ). Г Горобці зірвалися при моєму наближенні з копиці сіна, та ще неподалік застрекотала сорока ( Є. Гуцало). 4. Складносурядними є речення: А Над плесом озера я юність пригадав, вечірні небеса і посвист крил ка чиних... (М . Рильський). Б Згори гора дивилась у черлінь, і хилитався човен до човниці (М. Вінграновський). В Нестор ціпенів від страху, притулившись чолом до шибки, та відірва ти погляду від вулиці не міг (Р. Іваничук). Г Лиш гори не стрічаються, а людям зустрітись можна в будь-якій порі (Л. Міріджанян). Д А соловейко-вакарушка не відмовляється ні від сухого листячка, ні від торішньої трави (Є. Гуцало). 5. Пунктуаційну помилку допущено в реченні: А І вечір гріє сині руки над жовтим вогнищем кульбаб (Л. Костенко). Б А він теж усіх обнімав, цілував і, не втримавшись, на радощах таки заплакав (В. Малик). В Подвір’я аж сяяло чистотою і острівці квітів цвіли по ньому там і там (М. Красуцький). Г Човен висувається з-під верболозу чорним клинцем, і на воду сповзає дядькова тінь (Г. Тютюнник). 6. Перед сполучником і не потрібно ставити кому в реченні: А Земля ще спить і сниться їй весна, така квітуча, сонячна, рожева (Г. Дудка). Б Перед наметом догоряла ватра і козаки сиділи на землі (Д. Павличко). В Світло в хаті уж е погасло і весь хутір поринув у густу темряву ночі (Г. Тютюнник). Г Корови зайшли вже далеко вперед і треба було їх наздоганяти (М. Стельмах).

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Яке речення називається складним? Наведіть приклади. 2. На які види поділяються складні речення? Щ о лежить в основі тако го поділу? 3. Розкажіть про засоби зв’язку та особливості інтонації в складносуряд ному реченні. 4. Назвіть специфічні ознаки складносурядного речення, які різнять його від інш их видів складних речень. 5. Назвіть спочатку сурядні сполучники, за допомогою яких виража ються єднальні смислові зв’язки, а потім - сполучники, за допомогою яких виражаються розділові смислові зв’язки. Наведіть приклади речень з на званими смисловими зв’язками. 6. Які смислові зв’язки можуть виражатися за допомогою сполучника а? Як розрізнити зіставні і протиставні смислові зв’язки між частинами склад носурядного речення? 7. Я кі розділові знаки можуть бути між частинами складносурядного речення? Наведіть приклад складносурядного речення, між частинами якого ставиться тире. 8. У яких випадках між частинами складносурядного речення кома не ставиться? Наведіть приклади. 9. Пригадайте й назвіть 4 -6 прислів’їв, які співвідносяться зі складно сурядними реченнями. 10. Яка роль складносурядних речень у мовленні? Розкажіть про їхні стилістичні особливості.

/ А © Д

с т

о р ін к у ПОРАДИ З ДАВНИНИ

иЖ АВо

ЗНАТИ*

Нещодавно у фондах одно го ЗІ Л Ь В ІВ С Ь К И Х книгосховищ було знайдено маленьку книжечку «Політика свіцкая», яка вийшла дру ком у Львові ще в 1770 р. й містить корисні поради юнакам і дівчатам. У стислій анотації зазначено, що ця своєрідна порадниця «младим прилічная, всім же обще благоприятная». То ж яким пристойним манерам навчали понад 200 років тому? Розділ «О мові і розмовах» радить: «Пристало, абись сам о собі рідко що мовив і о том, з чого похвала тобі могла бути. А єслі прошений будеш, абись що о собі сказав, учиниш то в кільку словах покорне і скромне, не понижаючи інших і себе над них не вивишаючи».

АРГУМЕНТИ МОВЧАННЯ Уміння говорити має поєднуватися з умінням, коли треба, помовчати. Ні мецький учений П. Вальфіш-Рулен сформулював 26 аргументів мовчання. Наведемо деякі найважливіші з них: • якщо ваш співрозмовник роздратований, то краще помовчіть, щоб не дратувати його більше. Сперечатися з роздратованою людиною - це те саме, що підкласти дров до багаття; • коли ви самі роздратовані, теж краще помовчати, щоб не сказати чо гось такого, про що пізніше жалкуватимете; • якщо ви дуже довго говорили, то після цього помовчіть. Дайте можли вість висловитися іншим; • якщо вам надають слово, а те, про що ви хотіли сказати, вже сказав хтось інший, то від виступу краще відмовитися; • якщо вам хочеться поговорити про свої особисті справи й труднощі, а вас слухають сторонні люди, зважте на те, що їх це мало цікавить, і тому кра ще помовчіть; • якщо ви недостатньо глибоко обізнані з обговорюваними питаннями, дайте можливість говорити тим, хто добре на них знається; • мовчіть у ситуації, за якої своєю розмовою ви могли б зрадити довірену вам таємницю; • іноді краще промовчати, щоб просто не образити гідності іншого.

ПРО ВОВКА ПРОМОВКА По-українськи кажуть: «Про вовка промовка, а вовк у хату!», по-російськи: «Про серого речь, а серый навстреч», французи кажуть: «Хто назве вовка, той побачить його хвіст...». Погана слава, як бачимо, далеко біжить. Слово «вовк» - дуже давнє, вчені вважають, що воно утворене або від улкос, де корінь улк мав значення «рвати», або від уелк - «тягти», «волочити». Вихо дить, назва вовка первісно означала «той, що роздирає» або «той, що грабує», «грабіжник». Одвічний ворог людини, хижак, розбійник, - він і назви в різних мовах діставав за своїм характером (А. Коваль).

Ц £ БУЛО

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! Наголосити на якійсь думці можна кількома способами: • перш ніж висловити думку, помовчіть бодай хвилинку, а потім уж е говоріть; • підсильте свій голос або стиш те його; • уповільніть виклад і наголосіть на кожному окремому слові в реченні; • доповніть слово жестом, мімікою; • змініть тон голосу; • повторіть важливе слово або речення (І. Томан). РОЗРІЗНЯЙТЕ* Загальний - 1. Такий, що охоплює, стосується всіх (загальні збори, за гальний страйк); 2. Основний, головний, без деталей (загальний виклад, загальний висновок). Спільний - властивий не одному (інколи навіть усьому загалові); на лежний кільком або багатьом (спільні інтереси, спільна квартира). * "к * Примірник - 1. Певна частина з тираж у друкованих видань або репро дукцій творів образотворчого мистецтва (п’я тдесят примірників «Кобза ря», два примірники п’єси Карпенка-Карого); 2. Оригінал або одна з копій матеріалу, надрукованого або написаного від руки (перший примірник статті). Екземпляр - 1. Певна частина тиражу (але надаємо перевагу слову «примірник»); 2. Представник якогось виду тваринного чи рослинного сві ту (багатоколоскові екземпляри). КОРИСНО ЗНАТИ'. Дієслово дякувати вимагає після себе давального відмінка (дякувати кому? чому?). Наприклад: дякувати бабусі, дякувати матері, дякувати приятелеві, дякувати йому. НАГОЛОШУЙТЕ ПШИЛЬНОЇ зозла зокрема зопалу з-поміж з-посеред зрання зсередини йдучи йдемо, йдете казна-де

казна-звідки казна-хто, казна-кого каж у кілометр кількаразовий класти, кладеш, кладе, кладемо, кладуть

ковзатися коли-небудь комин котрий-небудь легкий лежачи, присл. лежачи, дієприсл. либонь листопад листяний

С иитаксис.Пунктуація

Дбати про мову - ц е справа совісті сучас ної людини, якщ о ця людина громадянин і патріот, а не бюрократ і обиватель. В. Русанівський

Складнопідрядне речення

Ви ум т им ет е: ознаки складнопідрядного речення, його будову та засоби зв’язку в ньому; види складнопідрядних речень; особливості складнопідрядного речення з кількома підрядними.

Ви бміт имеїш : знаходити складнопідрядні речення в тексті, у тому числі складнопідрядні речення з кількома підрядними; визначати головну і підрядну частини, види складнопідрядних речень; розрізняти сполучники і сполучні слова; правильно ставити коми між частинами складнопідрядного речення й об ґрунтовувати їх уживання; конструювати складнопідрядні речення різних видів, аналізувати й порів нювати їхні виражальні можливості.

Складне речения

§ 13. СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ П ро особливості будови складнопідрядного речення та про засоби зв’язку між його частинами ПРИГАДАЙТЕ! Які ви знаєте сполучники підрядності? Для чого їх використо вують? Прочитайте складнопідрядні речення. З ’ясуйте, чи можна в них від од нієї частини до іншої поставити питання. Визначте основні ознаки складно підрядних речень. Поміркуйте, чому ці речення так названі, що покладено в основу їхньої назви.

1. Останній промінь ловить листопад, щ об підсуш ити обважнілі крила (Г. Дудка). 2 . 1 всі зрозуміли, що яскрава зірка над обрієм - ранкова зірка (О. Довженко). 3. Від ніж ності народжується ніжність, як виростає із зерна стебло (В. Буденний). 4. Змалку його обступали білі стіни, на яких висіли вишиті маминими руками рушники (І. Цюпа). Основні ознаки

Головна і підрядна частини

Складнопідрядним називається складне речення, части ни якого нерівноправні за змістом і з’єднані підрядними сполучниками чи сполучними словами. НАПРИКЛАД: 1. Люблю, коли із неба місяць круторогий туманно дивить ся в вікно (В. Сосюра). 2. Пахне хлібом земля, що дала мені сонце і крила (Д. Павличко). У складнопідрядному реченні обов’язково є одна головна частина та одна або кілька підрядних. Частина складнопідрядного речення, від якої ставимо пи тання, називається головною, а частина, яка відповідає на поставлене питання, називається підрядною. Підрядна частина може стояти перед, після або в середині головної. НАПРИКЛАД: що? Люблю, коли хвилі юрбою шумують, ламаючи лід (В. Сосюра). підрядна частина якому? На місці, де стояла прадавня рідна хата, нині уже стоїть підрядна частина нова (І- Чендей).

Засоби зв’язку

Підрядна частина завжди має у своєму складі підрядний сполучник або сполучне слово, які разом з інтонацією є засобами зв’язку частин складнопідрядного речення. Найчастіше вживаними є такі підрядні сполучники: що, щоб, бо, як, ніби, мов, хоч, якщо, якби, тому що, через те що та інші. У ролі сполучних слів вживаються відносні за-

Складне речения йменники (хто, що, чий, котрий, який) або прислівники (де, куди, як, звідки, коли, доки, поки та ін.^. Розділові знаки, інтонація

В усному мовленні підрядна частина відокремлюється від головної паузою, а на письмі - комою. Якщ о ж підрядна стоїть у середині головної, то коми ставляться з обох б о ків. НАПРИКЛАД: 1- Поки жива мова народна в уст ах народу, до того часу живий і народ (К. Ушинський). 2. М о гутній той народ, який м ає синів, об’єднаних любов’ю до Вітчизни (Л. Силенко). 3. Той, хт о по-справж ньому любить свою Батьківщину, з усякого погляду справжня людина (В. Сухомлинський).

Стилістичні особливості

Складнопідрядні речення поширені в усіх стилях мовлення, особливо в художньому, публіцистичному і науковому.

Схеми

Будову складнопідрядного речення можна зобразити за допомогою схеми. При цьому головну частину позначає мо квадратними дужками, а підрядну - круглими. У схе мі також ставимо відповідний розділовий знак, вказуємо підрядний сполучник чи сполучне слово, надписуємо пи тання. НАПРИКЛАД: 1. Пахнут ь хлібом слова, що мене їх навчила мати (Д. Павличко). які? [ ], (Що). 2 .1 скрізь, де тропа моя в’ється, лишав я частиночки хма ри (Д. Луценко). де? [ ,(де), ].

і. Спишіть речення. Проаналізуйте їх за такими критеріями: кількість частин; яка з них головна, а яка підрядна; місце підрядної частини стосовно го ловної; на яке питання відповідає підрядна частина; засоби зв’язку між части нами. Підкресліть підрядні частини, позначте місця пауз та підвищення голосу.

1. Де був колись бір, стало велике село Бірки (Панас Мирний). 2. Я піду туди, де нині зацвіли троянди гожі (Л. Забашта). 3. Ставала річечка рікою, коли не сла полям весну (В. Юхимович). 4. Він постукав у віконце, щоб мати відчинила йому двері, прислухався до її ходи (М. Стельмах). 5. Хочеться в дитинство по вернутись, щоб з криниці неба зачерпнути (Є. Гуцало). 6. Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе (О. Гончар). 7. Слово, що йде від серця, завжди проникає в серце (Нізамі). II. МІКРОФОН» Поясніть, як ви розумієте зміст двох останніх речень. Чи згодні ви з авторами? і . Прочитайте текст. Чи потрібно, на вашу думку, зберігати таємниці? Якщо так, то чи важко це робити? Чи потрапляли ви в ситуації, коли ваша та ємниця ставала відомою усім?

.............................................................................................................................................. З*

Складне речения ЯК ЗБЕРЕГТИ ТАЄМНИЦЮ Чи знаєте ви історію про царя Мідаса, у якого виросли ослячі вуха? Він завжди ходив з покритою головою, щоб ніхто не викрив його таємниці. Лише перукар знав про це, але йому було наказано мовча ти. Однак одного разу перукар усе-таки не витримав і прошепотів таємницю землі. Із землі виріс очерет. Повіяв вітер, і очерет почав колихатися. Він тихе сенько шепотів: «У царя Мідаса ослячі вуха...» Пам’ятайте цю історію, якщо хочете навчитися зберігати таємниці. Не розкривайте «по секрету» таємниць нікому зі своїх знайомих. Хіба може те ви чекати від них збереження таємниці, якщо самі не змогли її зберегти? Чи не означає це, що ви більше довіряєте іншим людям, ніж самому собі? (За І. Томаном). II. Знайдіть і зачитайте спочатку прості речення, потім - складносурядні, а по тім - складнопідрядні. Випишіть два складнопідрядних речення і підкресліть у них головні та другорядні члени речення. Сполучники і сполучні слова

На відміну від сполучників, сполучні слова є членами речен ня, на них падає логічний наголос. В українській мові слова що, коли, як, залежно від змісту речення, можуть бути і спо лучниками і сполучними словами. Н А П Р И К Л А Д : 1. Я бачив яблуньку, що зацвіла восени. 2. Я знаю, що прийде весна. У першому реченні що є займенником, виконує синтаксичну роль підмета, є логічно наголошеним, його можна замінити синонімічним займенником яка або іменником яблунька. РОЗРІЗНЯЙТЕ1 . ^

сполучник: Зникне роса, коли зійде сонце.

коли сполучне слово: Була пора, брдн цвіли вишні. сполучник: Зайдеш, як почуєш дзвінок. як сполучне слово: Розкаж и, як сміється вітер. щ Ь Н и двл - чотири - в а разом. У яких двох реченнях слово що є сполучни ком, а в яких - сполучним словом?

1. Не сумуй, моя тополе, що дощі, не сумуй посеред поля уночі (Т. Петровська). 2. Ми працю любимо, що в творчість перейшла (М. Рильський). 3. Могутні дуби, що густою лавою стояли понад озером, повилися густими тінями (С. Васильченко). 4. Треба показати, пояснити, що світ наш не за мерзає і не згасає (О. Довженко).

І. Спишіть речення, підкресліть граматичні основи. Визначте м підрядних частин та виділіть їх комами, обґрунтуйте пунктограму «Кома в складнопідрядному реченні». Накресліть схеми речень.

Складне речення 1. Сонце висушило блискучі сльозинки які ще ранком котилися по пе люстках і по листячку (Н. Романович-Ткаченко). 2. Віддайте мені мову якою мій народ мене благословив (Л. Костенко). 3. Свою хату не міг би уявити без подвір’я що навесні заростає споришем (Є. Гуцало). 4. Народ що не знає своєї історії є народ сліпців (О. Довженко). 5. Ви чули як шумлять бори у вересневі вечори? (А. Малишко). 6. Його очі розш укую ть дві чорні тополі за якими на блакиті легенькою парою струмує світанок (М. Стель мах). 7. А там де сонце торкнулося вершечків дерев листя спалахнуло злато-зеленим вогнем (М. Коцюбинський). II. Підкресліть виділені сполучні слова як члени речення. До якої частини мови належить кожне з них?

ЖТЯНШДоберіть до поданих речень підрядні частини з довідки та розмістіть їх на місці трикрапок. Відновлені складнопідрядні речення запишіть, виділяючи підрядні частини комами.

1. Десь по залізниці, по ш ляхах ... прокотилася війна (В. Сичевський). 2. Там ... ти ходиш над рікою таємниче (В. Грінчак). 3. Добре тому кова леві ... (Нар. творчість). 4. На початку жовтня ледве помітною стеж кою ... ішла дівчина років тринадцяти (О. Донченко). 5. День був прозорий, чис тий ... (І. Вільде). 6. Рано-вранці ... на луж ок із полотном на плечі прихо дить господиня (М . Стельмах). ДО В ІД КА : що на обидві руки кує; яка звивалася між старезних дубів; що прорізали Полісся; де у росах стелиться трава; коли в селі позіхає ле дащий туман; наче щойно вискочив з небесної ванни. За поданими схемами складіть і запишіть складнопідрядні речення.

1. [ ],7хто ). 2. [ <|Лчий ). 3. [ ІЛЩО ). 4. (х т о )ї[ ]. о. [ С7яка ), ]. МОЗКОВИЙ ШТУРМ. Що спільного й відмінного в будові складнопідряд них речень і словосполучень? ‘Т

І. Прочитайте твори Д. Павличка. Поясніть основну думку кожного з них.

1. Дивлюся на берізоньку в зажурі, що виросла самітньою на мурі. їй теж потрібно рідної землиці, бо там вона не витримає бурі. 2. Я у такому віці, що якраз було б чудово зупинити час. Та він скоряється лиш нашим дітям, що завжди прагнуть перегнати нас. 3. Загубить гай принадливість свою, Як ти наткнешся в ньому на змію. Сичання тихе здатне приглушити Мільйони звичних співів у гаю. II. Спишіть. Визначте види речень. Підкресліть головні та другорядні члени ре чення.

чт

Складне речення І г ш Напишіть невелику розповідь з елементами опису (6 -8 речень) на одну з тем: «Думають думу старі вітряки», «У дощі вдягаються тополі», «Замі тає день свої сліди». Використайте в структурі тексту складнопідрядні речен ня: а) зі сполучним словом що\ б) зі сполучником щоб.

С Ю

І. Доповніть речення підрядними частинами. Утворені речення запи шіть, накресліть схеми.

1. Щ асливий, хто... . 2. З дороги було видно, як... . 3. Природа благала, щ о б .... 4. Уся земля співала, мов... . 5. Це було тоді, к ол и .... 6. Де..., не буде там добра. 7. Коли..., квіти ти мені дарувала. II. Укажіть речення, у яких можна поміняти місцями головну й підрядну частини. Простежте, чи змінюється зі зміною місця підрядної частини зміст речення. д е І. Відновіть прислів’я, поєднавши частини речень правої та лівої коло нок, усно поясніть їхнє значення. Які речення за будовою у вас вийшли?

Як лютий не лютуй Де багато пташок Гарно того вчити Х то в липні жари боїться Куди серце летить Вівсяна каша хвалилась Щ об багато знати

той взимку не має чим погріться треба багато читати туди й око глядить там нема комашок а на весну брів не хмур ніби вона з маслом родилась хто хоче все знати

II. Запишіть відновлені прислів’я, ставлячи потрібні розділові знаки, позначте місця пауз. Підкресліть сполучники та сполучні слова. ^ Р ІІІ. Складіть невелику усну розповідь, висновком якої було б одне з відновле них вами прислів’їв.

1. Частини складнопідрядного речення нерівноправні між собою.

£ 2. Частини складнопідрядного речення поєднуються за допомогою під^

рядних сполучників або сполучних слів та інтонації.

§ 14. ВИДИ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕНЬ П ро те, на які види поділяються складнопідрядні речення, про значення їхн іх підрядних частин та засоби зв’язку Прочитайте подані речення. З ’ясуйте, у якому з них підрядна частина залежить від іменника в головній частині, у якому - від дієслова, а в якому по яснює головну частину в цілому. Зробіть висновок, за якими критеріями мож на поділити складнопідрядні речення на три основні види.

1. Угорі озвалися журавлі, що взяли літо на крила і летіли з ним у дале кий вирій (М. Стельмах). 2. Місце для ночівлі вибрали на узвишші, щоб вітром здувало мошву та комарів (В. Малик). 3. Незабудка безпорадно ди вилася, як очерет над водою косили (С. Кічун).

Складне речения За значенням і будовою складнопідрядні речення поділя ються на три основні види: • з підрядними означальними частинами; • з підрядними з’ясувальними частинами; • з підрядними обставинними частинами. Складнопідрядні обставинні речення мають кілька підвидів. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Для того щоб визначити вид складнопідрядного речення, потрібно вра хувати: а) від чого залежить підрядна частина; б) засоби зв’язку між час тинами; в) смислові відношення між частинами.

ВИДИ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РКЧКНЬ Вид

Значення підрядної частини

Засоби зв’ язку

Питання, на які відповідає під рядна частина

Пояснює іменник, займенник або інш у частину мови в значенні іменника в голо вній частині

Сполучні слова: хто, що, який, чий, котрий, де, коли, куди, звідки; сполучники: що, ніби, мов, наче і под.

який? чий? котрий?

3 підряд ними з’ ясу вальними частинами

З’ ясовує, пояс нює в головній частині зна чення дієсловаприсудка (найчастіше) або інш ої частини мови

Сполучні слова: хто, який, чий, котрий, де, куди, звідки, коли, як; сполучники: що, щоб, мов, ніби, наче, неначе і под.

Питання непрямих відмінків

М ісця

Указує на місце або напрям дії го ловної частини

Сполучні слова: де, куди, звідки

де? куди? звідки?

Часу

Указує на час здійснення того, про що говорить ся в головній частині

Сполучники: коли, як, після того як, з того часу як, як тіль ки, щойно, ледве, тільки що; сполучні слова: відколи, поки, доки, аж поки, аж доки

коли? відколи? як довго? з якого часу?

3 підрядними обставинними частинами

3 підрядними означальними частинами

Складне речення

С посо бу дії і ступе ня

Указує на сту пінь вияву озна ки або спосіб дії головної частини

Сполучники: щоб, що, мов, як, чим... тим, наче, неначе, ніби; сполучні слова: як, скільки, наскільки

як? якою мірою ? наскільки? яким сп осо бом?

Умови

Указує на умову здійснення того, про щ о йдеться в головній частині

Сполучники: як, якщо, якби, коли, коли б, аби

за якої умови? при якій умові?

П ри чини

Указує на причину здій снення того, про щ о йдеться в головній частині

Сполучники: бо, тому що, через те що, тим що, у зв’язку з тим що, оскільки

чому? з якої причини? через щ о?

1 о & ж £ Я

Мети

Указує на мету здійснення того, про щ о йдеться в головній частині

Сполучники: щоб, для того щоб, аби

для чого? з якою метою?

а .9 н м м

П орів няльні

Пояснює головну частину через порівняння

Сполучники: як, мов, наче, нена че, немовби

як? подібно до чого?

Д опус тові

Указує на факт, усупереч якому відбувається те, про щ о йдеться в головній частині

Сполучники: хоч, хоча, дарма що, незважаючи на те що, нехай, нащо

незважаючи на щ о? всупереч чому?

Наслід кові

Указує на наслідок дії, про яку йдеться в головній частині

Сполучник так що

На питання не відповідає

я £ сС я я и 3 в* я Н £ К 1 1 В Я

■

Підрядні означальні, з’ясувальні, а також обставинні спо собу дії і ступеня залежать від певного слова (найчастіше іменника чи дієслова) в головній частині. Усі інші підрядні обставинні пояснюють головну частину складнопідрядного речення в цілому.

- ЧОТИРИ - ВСІ РАЗОМ. З-поміж поданих речень виберіть спочатку складнопідрядне з підрядним з ’ясувальним, потім - з підрядним означаль ним, а потім - з підрядним обставинним. Назвіть ознаки, за якими ви це зро били. За потреби скористайтеся таблицею «Види складнопідрядних речень».

Складне речения 1. Я швидко вивчив вірш, який здався мені легким. 2. Я швидко вивчив вірш, бо він здався мені легким. 3. Я знав, який вірш потрібно вивчити. О

® І. Спишіть спочатку складнопідрядні речення з підрядними означаль ними, а потім - з підрядними з ’ясувальними. Підкресліть граматичні основи.

1. Приснилося, що я вернувсь додому (О. Довженко). 2. Плаче небо, вкрите хмарами, що над нами восени без кінця пливуть отарами із сумної сторони (П. Грабовський). 3. Недаремно говорять, що люди ніби дзеркало (І. Томан). 4. Я народився на землі від батька, що орав ту землю (Д. Павличко). 5. Бджола виповзла з вулика, посиділа на його вологій приступці*, вмилася холодною росиною, що скотилася з дашка (В. Яворівський). 6. Зда ється, згасли відблиски багать, що їх в дібровах осінь запалила (Г. Дудка). 7. Не встигають збагнути сини, що матері не вічні (В. Юхимович). * Прйступка - частина чого-небудь, що виступає вперед; виступ на прямовис ній або похилій поверхні. II. З ’ясуйте, у яких реченнях слово що є сполучником, а в яких - сполучним словом. Сполучні слова підкресліть як члени речення. І. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому складнопідрядні речення. Ви значте головні частини та поставте від них питання до підрядних, назвіть за соби зв’язку.

СКРИПКА Бувало, коли всі поснуть, він тихо прокрадається з хати. Тоді шамотливі стебла кукурудзи суво ро обступають його з усіх боків... Він один на вгороді - десятиліт ній хлопчик Лукаш, і страшенно да лекі від нього зорі тремтять на тем ному небі. Він притаїться на вгоро ді, принишкне і слухає. А найбіль ше він слухав коників-цвіркунів. Було їх на вгороді сила-силенна. І так вони на скрипочках своїх ви гравали, що, бувало, місяць зупи ниться на верхівці тополі, слухає їхній марш. Потім ураз схаменеться і ко титься далі. У такі хвилини Лукаш забував усе на світі, бо весь світ здавався йому тоді величезним чарівним оркестром. І згадував тоді хлопець про свою скрипку, на якій грав у шкільному музичному гуртку. А якщо попросити її у вчителя? Він добрий, він дасть скрипку додому пограти. Тоді Лукаш при йде сюди, на зелений город, і заграє. Він заграє ту пісню, що складається в серці. Заграє так, що застигне, як зачарована, липнева ніч... І там, за горо дами, за верболозами, зупиниться і слухатиме Лукашеву гру нічний Дніпро (За О. Донченком). II. Накресліть схеми складнопідрядних речень, у дужках зазначте вид підряд ної частини.

4 Е & І. Замініть виділений сполучник або сполучне слово будь-яким іншим, який підходить за змістом.

ЗРАЗОК. Артисти помітили, як деякі глядачі посміхнулися. - Арт ис ти помітили, що деякі глядачі посміхнулися. (Смислові відношення не змінилися. В обох реченнях підрядні частини є з’я сувальними). 1. Я пам’ятаю, як урочисто проводжали в поле плугатарів із раннім плу гом (М. Стельмах). 2. Земля прекрасна, тому що на ній живуть дзвінкоголо сі малюки (Ю. Бедзик). 3. Я вхопив корзину і почимчикував у кінець городу, де сріблилась розлога, гілляста верба (В. Дрозд). 4. Над ставком, над садка ми миготіло, грало, лилося хвилями золоте марево, неначе на повітрі вору шились якісь пасма тонких золотих ниточок (І. Нечуй-Левицький). 5. Коли б і сталась перемога, то це було б лише від Бога! (Олександр Олесь). II. Поміркуйте, чи можна вважати сполучники і сполучні слова єдиним критерієм визначення виду складнопідрядних речень.

\Ч

Ш З Г І Скориставшись таблицею «Види складнопідрядних речень», роз кажіть про підрядні сполучники. З ’ясуйте, які з них мають одне граматичне значення, бо приєднують до головної частини підрядну лише одного виду, а які - декілька граматичних значень, бо використовуються в складнопідряд них реченнях різних видів. Які три слова можуть вживатися як у ролі підрядних сполучників, так і в ролі сполучних слів? II. Які два види підрядних частин можуть відповідати на одне й те саме питан ня? До яких підрядних частин взагалі не можна поставити питання? І ИИИИИИИИИИИИИИИИИИИИИИИИИИИИЯМІ

З іЛМЬИН МОіЮЗппоиГоп

л»

Сполучники і сполучні слова можуть бути синонімічними. Наприклад: що -

щоб - як; я к и й - що; я к и й - д е тощо. ПОРІВНЯЙТЕ! 1. Ніхто того не бачив, щ о хлопчик сумував. 2. Ніхто того не бачив, щ о б хлопчик сумував. 3. Ніхто того не бачив, я к хлопчик сумував. У цих реченнях з ’ясувальні підрядні частини пов’язані з головними части нами синонімічними сполучниками. Вони мають одне значення: доповнюють головну частину. Проте кожна підрядна містить і певний відтінок значення (зі сполучником щоб - непевність; зі сполучником як - спосіб дії). д е І. Спишіть. Розставте розділові знаки. Накресліть схеми речень, ви значте вид підрядних частин.

1. Прийде час коли наука випередить фантазію (Ж уль Берн). 2. Скажи що-небудь щоб я тебе побачив (Сократ). 3. Будь-яка праця стає творчістю якщ о ти вкладаєш у неї душ у (В. Сухомлинський). 4 . 1 їхати на возі з сіном неприємно, коли віз от-от перекинеться в річку (О. Довженко). 5. Поганий той школяр який учителя не переважить (Леся Українка). 6. Людина яка не вміє мовчати не вміє й говорити (І. Вільде). 7. Мова вмирає коли наступ не покоління втрачає розуміння значення слів (В. Голобородько). II. Прочитайте висловлювання. Як ви їх розумієте? Чи згодні ви з авторами? III. Виконайте морфологічний розбір виділених слів.

Складне речения ПОЗМАГАЙТЕСЯ1 Утворіть від поданої пари простих речень якнайбільше складносурядних та складнопідрядних різних видів, використавши як засоби зв’язку між частинами слова з довідки. Утворені речення запишіть. 1. Ворота залишили відчиненими. 2. Виїхав автомобіль. Д О В ІД КА : з яких, коли, після того як, для того щоб, хоч, але, і. Спишіть складні речення, вставляючи замість крапок сполучники або сполучні слова відповідно до виду підрядної частини, зазначеного у квад ратних дужках. Підкресліть члени речення першого та другого речень.

1. У барвінку купали немовлят, ... [мети] росли здоровими та щасливи ми ('З журналу). 2. Йому здавалося, ... [з’ясувальна] їхатимуть цілу віч ність без кінця і краю (О. Досвітній). 3. ... [часу] навесні прилітають леле ки, минулого чую чуж і голоси (В. Савченко). 4. В пахучій хмарі дощової глиці стоїть т у м а н ,... [порівняльна] небо на землі (Л. Костенко). 5. Пробач мені, серпневий степе, ... [причини] завинив, здається, знов і на побачення до тебе я не зібрався, не прийшов (В. Крищенко). . І к Е Е У І. Прочитайте подані фразеологізми. Поясніть їхнє значення. За по треби скористайтеся фразеологічним словником.

Танталові муки, піррова перемога, узяти гору, кирпу гнути, як корова язиком злизала, хоч греблю гати, витрішки продавати, покласти в довгий ящ ик, за сімома замками, як рак свисне, сім п’ятниць на тиждень. II. Складіть і запишіть із чотирма фразеологізмами (на вибір) складнопідрядні речення. Визначте засоби зв'язку між частинами речень та синтаксичну роль фразеологізмів. 1. Розрізняють три види складнопідрядних речень (з підрядними озна чальними, з ’ясувальними, обставинними). Складнопідрядні обста винні речення поділяються на дев’ять підвидів. 2 . Визначаючи вид складнопідрядного речення, потрібно зважити на значення підрядної частини та засоби зв’язку.

§ 15. СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМИ ОЗНАЧАЛЬНИМИ ТА ПІДРЯДНИМИ З’ЯСУВАЛЬНИМИ П ро особливості значення, засоби зв’язку та роль у мовленні підрядних означальних і з’ясувальних ПРИГАДАЙТЕ! Чим різняться між собою сполучники підрядності та сполучні слова? Порівняйте складнопідрядні речення, записані в обох колонках. Уста новіть, від слів яких частин мови залежать підрядні частини. На які питання відповідають ці частини? Зробіть висновок, чим різняться складнопідрядні з підрядними означальними і з підрядними з ’ясувальними.

Складнопідрядні речення з Складнопідрядні речення з підрядними означальними підрядними з’ясувальними 1. Угорі озвалися журавлі, що взя- 1. Спасибі, нене, що ти навчила дзвінли літо на крила... (М . Ст ельмах). кої мови з дитячих літ ( П. Ребро). 75

Складне речення 2. Яке дерево, такий і плід (Н ар. творчість ). 3. М ожливо, кінь згубив підкову, яка щасливою була ( Б. Коханевич ). Підрядні означальні

2. П ослухаєм, про щ о шепочуть клени ( Р. Брат унь). 3. Х очу, щоб ніколи, ніколи не за черствіло серце ( М . Стельмах ).

Складнопідрядним реченням з підрядним означальним називається таке складне речення, у якому підрядна час тина виконує ф ункцію розгорнутого означення й пояс ню є в головній частині іменник, займенник або слово ін шої частини мови в значенні іменника. Підрядна означальна частина відповідає на питання який? чий? котрий? і приєднується до головної підрядними спо лучниками або сполучними словами. яких? 2. Я з т их країв, \де над Дніпром цвітуть, шумлять гаї

(М. Нагнибіда). яких? і, (д е ).

якого? 2. Спинився біля ст р ум к а ,\щр біг Х рещ ат им Яром (В. Шевчук). якого? С (їц о). Особливості речень

Підрядна частина в складнопідрядному з підрядним означальним стоїть після означуваного слова. Але якщ о під рядна частина пояснює в головній частині займенник, то вона може стояти й перед головною. ІАПРИК Хт о багато знає, той про все знає (Нар. творчість). У головній частині складнопідрядного речення розгля дуваного типу перед означуваним словом можуть бути вказівні слова той, такий, все, кожний, всякий. Н А ПРИ КЛА Д: І тільки природа знаходить такі барви, що їх не відтворити жодною фарбою (І. Нечуй-Левицький).

4 3 5 9 І. Спишіть складнопідрядні речення з підрядними означальними, постав те пропущені розділові знаки. Підкресліть у кожній головній частині слово, яке по яснює підрядна. Які засоби зв’язку - сполучники чи сполучні слова - використано в реченнях? Зверніть увагу на місце підрядної частини щодо головної.

1. Навіть ті хто обливався на косовиці потом любили цю втомливу, але красиву роботу (Ю. Збанацький). 2. Сама ж місцина де розташувала ся Лісова Гута напрочуд гарна (П. Дорошко). 3. Яка пташка така й пісня (Нар. творчість). 4. На ш ляху під високим вузлатим шатром дерев над яким, перегойдуючись, тріпотіло низьке небо замаячила самотня постать (М . Стельмах). 5. Поезія - це чудо із чудес яке бринить у Всесвіт звуком кожним (Г. Дудка). 6. У полотнищі двоколірнім злилося все що нас об’єднує віки (Б.Дегтярьов). 7. Пригнувшись до самої землі, друзі ясніше побачили 76

Складне речення обриси двох доріг що збігали і переливалися попелястими смуж ками через пагорбок (М. Стельмах). II. Підкресліть і поясніть пунктограми. Утворіть з кожної пари простих речень складнопідрядне з підрядним означальним. З якої пари речень можна також утворити просте речення з діє прикметниковим зворотом? Утворені речення запишіть.

1. На вулиці міста Переяслава й досі росте акація. А кацію посадив Т. Шевченко зі своїм другом Козачковським. 2. Кожна квітка наповнена сонцем. Вона бринить і співає над світом. 3. Вітерець заснув у дуплі старої сосни. Сосна своїм верхів’ям піднялася до хмар. 4. Серед міста здіймається однокупольна церква. У церкві стіни розписані фресками. 5. У відчинене вікно вривався гомін гірських потоків. Гірські потоки бігли вниз, підхо плюючи все на своєму шляху. 6. Веселий вітер гнав по небу світлі хмари. З хмар сипався колючий сніг. ШУЧрж Виконайте завдання одного з поданих варіантів. Варіант А. Складіть речення, у якому підрядна частина пояснювала б у го ловній частині одне з поданих слів. Молодий, всесвіт, ранок, дружба, юність. Варіант Б. Складіть і запишіть речення за однією з поданих схем. 1. [займ.], (спол. слово чиї). 2. [ім.], (спол. слово де). Ш Щ ІШАВА - ЧОТИРИ - 8СІ РАЗОМ. Поміркуйте, чому підрядна означальна частина часто займає місце в середині головної. Які помилки допущено в конструюванні наведених речень? Запишіть, виправляючи помилки.

1. Двері були відчинені, з яких вийшли старшокласники. 2. Близько зу стрівшись з людьми, Настя всією душею потяглася до них, чий душевний світ був вищий і ширший. 3. До поляни залишилося сто метрів, на якій росло багато грибів.

У мові простежується синонімія складнопідрядних речень з підрядними означальними й простих речень з дієприкметниковими зворотами. Такі ре чення мають однаковий зміст, але різняться змістовими й стилістичними від тінками, інтонацією і граматичною будовою. ПОРІВНЯЙТЕ:

1. Монастир розташований на схилі гори, укритої густим л ісом (К. Ґудзик). 2. Монастир розташований на схилі гори, яка укрита густим лісом . В одних випадках краще вжити просте речення з дієприкметниковим зво ротом (наприклад, у діловому, науковому стилях), в інших - складнопідрядне, особливо в розмовно-побутовому мовленні. У підрядних означальних вираз ніше підкреслюється дія, в дієприкметникових зворотах - ознака. Крім того, паралельне вживання обох синонімічних структур сприяє уникненню однома нітності мовлення, урізноманітнює його. д о І. Спишіть текст, замінюючи, де вважаєте за доцільне, дієприкметни кові звороти на підрядні означальні частини. Чи допомагає така заміна уник нути однотипності мовлення?

Складне речення О д и н , другий, третій залпи трьох десятків танкових гармат, скерова них у саму гущ у ворож их машин, геть розладжують колону противника. Машини, палаючі й розтрощені, освітлюють дорогу, туго напхану всіля ким транспортом. У ворож ому таборі зчинилася паніка. А ми з кулеметів, автоматів крешемо по цій веремії, не даємо опам’ятатися німчурі. Позаду нас вогнисто чахкають міномети, встановлені у вибалку. Міни голубими розплесками теж лягають на шлях, запруджений німецькими танками. Німці, видно, не чекали удару наших військ із заходу. Несподіванка забез печила нам успіх (За Є. Доломановим).

II. Розкажіть про роль складнопідрядних речень з підрядними означальними в мовленні. Підрядні з ’ясувальні

Складнопідрядним реченням з підрядним з’ясувальним називається складне речення, у якому підрядна частина з’ясовує, пояснює в головній частині значення найчастіше дієслова-присудка або інших частин мови. НАПРИ КЛА Д: Раптом виявилося, що Павка великий винахід ник-конструктор (О. Копиленко). що? І М щ о ). У цьому реченні підрядна з’ясувальна частина пояснює в головній дієслово виявилося, яке вимагає конкретизації, бо без цього його значення є неповним.

Особливості речень

Підрядні частини в аналізованих реченнях залежать від дієслів зі значенням різних процесів мислення, мовлення, сприймання, почуття (говорити, запитати, думати, на гадати, переконатися, бачити, почути, радіти, дивува тися, чекати, розуміти та ін.,). Н А П Р И К Л А Д 1. Я тільки нині зрозумів до сліз, що ви вже не повернет есь до хат и (О. Білаш). 2. Я дивлюся з-під вій, як цвіте за вікном да лина (В. Сосюра). Підрядні з’ясувальні частини відповідають на питання непрямих відмінків і приєднуються до головної за допо могою сполучників і сполучних слів. Підрядна частина стосовно головної може займати будь-яке місце.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Різновидом складнопідрядних речень з підрядними з ’ясувальними є речення з непрямим питанням. НАПРИКЛАД: Учитель запитав, хто с ь о г о д н і написав твір. У цьому реченні питання подане не прямою мовою, а підрядною частиною, а тому це питання й називається непрямим. Спишіть подані складнопідрядні реченняз підрядними з'ясувальними. Розставте пропущені розділові знаки. Підкресліть у головних частинах слова, значення яких з'ясовують підрядні. До якої частини мови належать ці слова?

1. Люблю коли хвилі ш ум ую ть лишаючи слід (В. Сосюра). 2. Скільки провів я безсонних ночей читай по утомі очей (77. Воронько). 3. Люблю як гнуться осокори на вітрах і пружно випрямляють свої ш ирокі зелені плечі 78

Складне речения (1. Цюпа). 4. Орися пила молоко тримаючи кухоль за вуш ко і раптом по бачила що по ньому лізе ж учок сонечко (Г. Тютюнник). 5. Ш елестять дощі про те чого не вимовиш словами (М. Луків). 6. Ох, досі не можу повірить що ти вже не любиш мене! (Леся Українка). II. Накресліть схеми двох перших речень. III. Частини яких речень співвідносні з односкладними реченнями? І. Прочитайте текст. Що виражає його заголовок - тему чи основну думку?

ПЕСИМІСТИ - ПОГАНІ СПІВРОЗМОВНИКИ Відомо, що негарно повсякчас говорити лише про себе та свої справи. Так само неприємно, коли хтось постійно на щось нарікає, завжди бачить світ у чорному світлі, від майбутнього чекає лише найгіршого. Запам’ятайте, що песимісти - погані співрозмовники. Спілкування з ними викликає по ганий настрій і негативне ставлення до життя, тому люди їх оминають. Бу вають випадки, коли людину переслідують нещастя одне за одним. Втрата члена сім ’ї, хвороба, аварія тощо. У такому випадку йдеться не про вро джений песимізм. Але й ці люди повинні усвідомити, що їхні надто часті нарікання на свої знегоди й біди не веселять товариство знайомих та при ятелів. Це не означає, що не треба розповідати про свої нещастя. Навпаки, зі справжніми приятелями можна ділитися і радощами, і прикрощами та незгодами. Але не варто повертатися до смутних обставин та подій знову і знову (І. Томан). II. Запишіть текст під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. У складнопідрядних реченнях з підрядними з'ясувальними підкресліть грама тичні основи. Усно поставте питання від головної частини до підрядної. Чи є в , тексті складнопідрядні речення з підрядними означальними? ^111. ПОЗМАГАЙТЕСЯ! Доберіть якнайбільше синонімів до виділених слів.

Спілкування - велике мистецтво, якому потрібно наполегливо вчитися. Багато корисних порад щодо того, як стати гарним співрозмовником, як знайти спільну мову з друзями й діловими партнерами, як підтримувати доброзичливі стосун ки з людьми, міститься в книгах Іржі Томана «Мистецтво говорити» та Дейла Карнегі «Як знаходити друзів і впливати на людей». Прочитайте ці книги й поділіться своїми «знахідками» з однокласниками, рідними, знайомими. Д О І. Випишіть спочатку складнопідрядні речення з підрядними з'ясу вальними, а потім - з підрядними означальними. Обґрунтуйте пунктограму «Кома в складнопідрядному реченні». Визначте, сполучниками чи сполучними словами приєднані підрядні частини. Сполучні слова підкресліть як члени речення.

1. Ходять уперті чутки, що ворог уже зовсім близько від Полтави (О. Гончар). 2. Зорею станьмо для людей отих, яких на світі ще нема ж ивих (В. Швець). 3. Нехай же всі про те почують, що розповів Дніпро мені (П. Ре бро). 4. Любов до книжки виявляється в тому, що з шостого класу Франко 79

починає збирати свою бібліотеку (М . Коцюбинський). 5. Обминувши луг, що вкрився міддю, слід до хати губиться в бору (М . Стельмах). 6. Я б так хотів, щоб ти була щаслива (М. Луків). 7. Х то літом працює до поту, зимою поїсть в охоту (Нар. творчість). II. Підкресліть орфограми. І. Розгляньте репродукцію картини К. Моне. Розкажіть, що на ній з бражено. Які думки й почуття вона у вас викликає? II. Складіть за картиною 3 - 5 складнопідрядних речень з підрядними з'ясу вальними й означальними.

К. Моне. Парусники, регата в Аржантеї 4 Ш Доповніть подані частини речень підрядними з'ясувальними частина ми. Утворені речення запишіть.

1. Я щасливий... 2. Усім відомо... 3. Добре... 4. Треба знати... 5. Мені зда ється... Д О ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Утворіть і запишіть складнопідрядні речення, у яких підрядні з'ясувальні частини залежать від: а) дієслова зі значенням мов лення; б) дієслова зі значенням мислення; в) прислівника; г) прикметника. Поєднайте частини речень, подані у двох групах, так, щоб утворилися складнопідрядні речення. Відновлені речення запишіть, визначте види під рядних частин.

I. 1. Здавалося хлопцю... 2. ...той не злетить у піднебесся. 3. Люблю... 4. Лиш той творити може... 5. Хочеться... 6. Так уже влаштована наша сільська людина... II. 1. ...що для неї справжнє життя починається тільки в рідному селі (В. Супруненко). 2. ...коли в вікно розкрите шумлять безжурно дерева (В. Сосюра). 3. Х то не має крил... (М. Стельмах). 4. ...що не скоро промине літо молоде (Д. Луценко). 5. ...щоб діти були мандрівниками й творцями в цьому світі (В. Сухомлинський). 6. ...хто любить свій народ (В. Сосюра). 80

..............................................................................................................................................

ИЁШШИИИиИИ

I. Прочитайте виразно вірш, передаючи інтонацією та темпом мовлен ня все розмаїття почуттів, які охоплюють ліричного героя.

Не вимовлю ні слова. Помовчу. А дощ іде. А вітер хилить клени. На серці так бентежно - до плачу. Присядь, кохана, ближче біля мене. Отак. Спасибі. Чуєш, як шумить, Як шелестить, кипить травнева злива? Увесь наш вік - одна жагуча мить. Я б так хотів, щоб ти була щаслива! Нехай не ятрять* прикрощі душі, Нехай квітує щ ирість поміж нами... Присядь. Послухай. Шелестять дощі Про те, чого не вимовиш словами. (М. Луків)

І. Шишкін. Дощ у дубовому лісі

* Ятрйти - ( перен.) необережними словами, діями, спогадами змушувати зно ву відчувати, переживати щось важке, неприємне. II. Визначте, скільки граматичних основ має кожне речення. Чи є серед речень складнопідрядні? До якого виду вони належать? Обґрунтуйте свою думку. 1. Підрядна означальна частина виконує роль розгорнутого означення й здебільшого залежить від іменника або займенника в головній частині. 2. Підрядна з'ясувальна здебільшого залежить від дієслова в головній частині і з'ясовує його значення.

§ 16. СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМИ МІСЦЯ І ЧАСУ П ро особливості значення, роль у мовленні та засоби зв’язку підрядних місця і часу ПРИГАДАЙТЕ! На які види за значенням поділяються обставини? Яке значен ня виражають обставини місця і часу та на які питання вони відповідають?

ІДО

Прочитайте складнопідрядні речення з підрядними місця і назвіть їхні структурно-семантичні ознаки: а) на що вказує підрядна частина; б) чи стосуєть ся підрядна частина всього змісту головної частини; в) чим приєднується підряд на частина до головної; г) яке місце стосовно головної займає підрядна частина.

1. Хилилися густі лози, звідкіль вітер віє (В. Сосюра). 2. Україна моя починається там, де доля моя усм іхається (П. Осадчук). 3. Там, де зорі ся ю ть з-за гори, над водою гнуться явори (А. Малишко). 4. Куди не гляну, владно скрізь зима господарює (Д. Луценко). Підрядні місця

Складнопідрядним реченням з підрядним місця назива ється таке складне речення, у якому підрядна частина вказує на місце або напрям дії, про яку йдеться в голов ній частині. НАПРИКЛАД:

Складне речений 1. Нехай гнеться лоза, куди вітер погне (С. Руданський). куди? [ іГ(їсуди). 2. Д е громи гриміли смертю огняною, зливи прошуміли си вою стіною (А. Малишко). де? Особливості речень

Ш Ян

(д е ^ Т 1. У складнопідрядних реченнях з підрядними місця підряд на частина пояснює головну частину в цілому, відповідає на питання де? куди? звідки? і приєднується сполучними словами де, куди, звідки. У головній частині цим словам можуть відповідати вказівні слова тут, там, туди, звід ти, скрізь, всюди, кудись тощо. НАПРИКЛАД Д е воля р о диться, там загиба зневіра (Д. Павличко).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У складнопідрядних реченнях з підрядними місця сполучні слова

де, куди, звідки є прислівниками і виконують синтаксичну роль об ставини. НАПРИКЛАД: Над озером, д е плачуть верби, стоїть вр о д лива мавка чорноброва (Л. Забашта). І. Спишіть складнопідрядні речення з підрядними місця, розставляю чи пропущені розділові знаки. Підкресліть сполучні та вказівні слова як члени речення.

1. Там куди вони їдуть не треба буде ніяких паспортів (О. Гончар). 2. Де щастя упало там і приятелів мало (Нар. творчість). 3. Може, там де зоря мрій зірву досхочу (Г. Овсієнко). 4. Де літо маки стеле килимами дитя в горо ді ходить коло мами (Л. Костенко). 5. Там де є українці завжди мистецтво (Ю. Липа). 6. Там де ти колись ішла тиха стежка зацвіла (Б. Олійник). II. Поставте усно питання від головної частини до підрядної. З ’ясуйте, у яких реченнях підрядна частина вказує на місце дії, а в яких - на напрям дії. Накресліть схеми трьох речень (на вибір). д е І. Розмежуйте подані складнопідрядні речення з підрядними місця і підрядними означальними. Що лежить в основі такого розмежування?

1. Ми проскакуємо сусіднє село, де живе дід Корній (М. Стельмах). 2. Там, де річка перетинає давні кристалічні породи, над її стійким пра вим берегом височить велика кам ’яна брила (Г. Скурлат). 3. Злітає ластів ка угору, над осокорами летить, де чашу вечора прозору по вінця налива блакить (Л. Дмитерко). 4. Щ е в дитинстві я ходив у трави, в гомінливі тре петні ліси, де дуби мовчали величаво у краплинах ранньої роси (В. Симо ненко). 5. Де ходить сон стежками лісовими, дрімає в місті темний вітровій (М. Сингаївський). 6. Посадили ми сосновий бір на тому самому місці, де колись курілись піски (Ю. Збанацький). II. Укажіть слова, вжиті в переносному значенні. 4 О Е 0 Р і . Відновіть і запишіть прислів’я, поєднавши подані частини. З яким видом складнопідрядних речень співвідносяться ці прислів’я?

Складне речення Підрядні частини Куди голка Куди ніч Куди серце лежить Де відвага Де свої б ’ ються Де згода панує Де м ’ яко стелять Де рідний край II.

Головні частини туди й день там і горе танцює хай чуж і не заважають там твердо спати туди й нитка там і під вербою рай там перемога туди й око глядить

Поясніть, як ви розумієте значення відновлених прислів’їв.

Допишіть у поданих реченнях на місці крапок головні або підрядні час тини так, щоб утворилися складнопідрядні речення з підрядними місця. Роз ставте потрібні розділові знаки.

1. Куди не глянеш... 2. Туди... ми приїхали разом з братом. 3. Там... сіли лебеді відпочивати. 4. ...де небо сходиться із землею. 5. ...звідки доносили ся звуки чарівної скрипки. 6 . 1 скрізь... було чути спів іволги. д е Складіть і запишіть складнопідрядні речення за поданими схемами. Визначте вид підрядних частин.

["]Г(куди ). 2. [звідти], (звідки ). 3. (куди ), [ ]. 4. [там, (де ), ].

Ж Е Г г У Уявіть, що вам доручили спроектувати дендропарк чи парк відпочинку у вашому місті (селі). Зробіть усний детальний опис парку, вживаючи складно підрядні речення з підрядними місця.

Дендропарк «Софіївка» у м. Умані Складнопідрядним реченням з підрядним часу назива ється таке складне речення, у яком у підрядна частина вказує на час або тривалість д ії, про я ку йдеться в голо вній частині. Н А П Р И К Л А Д 1. Як на землю зійду з косміч

них висот, до струмка припаду між зелених осок (Л. Татаренко). коли? (я £ Т Г ]• 83

2. Люди перестають мислити тоді, коли перестають чи тати (Д.Дідро). коли? І ], (к ол и ). У складнопідрядних реченнях з підрядними часу підрядна частина стосується всієї головної частини, відповідає на пи тання коли? відколи? як довго? з якого часу? до якого часу? з яких пір? і приєднується до головної сполучниками коли, як, відтоді як, після того як, з того часу як, як тільки, тільки що, скоро, ледве, щойно і сполучними словами відколи, поки, доки, аж поки, аж доки. У головній частині цим словам можуть від повідати вказівні слова тоді, доти, до того часу тощо. НА ПРИКЛАД: Я люблю їхати на поле тоді, як ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями (І. Нечуй-Левицький). Підрядна частина часу, як і підрядна частина місця, ст о совно головної може займати будь-яке місце. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ1 . У складнопідрядних реченнях з підрядними часу, у яких зв’язок оформ люється сполучниками після того як, з того часу як, кому можна ставити як перед усім сполучником, так і після вказівної частини (перед як). Ха рактер відношень від цього не змінюється; змінюється лише склад го ловної і підрядної частин та інтонаційне оформлення.

ПОРІВНЯЙТЕ! підрядна частина Гл----------- ч 1. П ісля т ого, як луг покосять, м о в у трави рост уть в цвіту (В. Тка ченко). коли? (після того, (як ), ]. -—

підрядна частина

і..—...—.

2. П ісля т ого як луг покосять, тову трави ростуть в цвіту. коли? (після того як~)ГГ ). д е І. Прочитайте текст. Визначте його стиль та тип мовлення. Поясніть роль складнопідрядних речень у тексті.

ТАЄМНИЦІ ВОДИ Чи достатньо ми знаємо про воду? Ні, далеко не достатньо. Вода буває парою, рідиною, твердим тілом, коли замерзне. Майже всі тіла, охолоджуючись, стискуються. Киньте шматочок свинцю в розплавлений свинець, і він потоне. Ш маточок воску теж потоне у восковій рідині. А лід не тоне. Вода, замерзаючи, не стиску ється, а розширюється. Якою холодною здається вода рано-вранці, коли повітря вже нагрілося. А ввечері? Увечері, як потягне холодком, купатися улітку особливо приємно.

Складне Чому це так? Вода має дуже велику теплоємність. Саме тому вранці вона нагрівається не так швидко, як суша, а ввечері повільніше охолоджується. Велика теплоємність води дозво ляє організмові людини порівняно легко підтримувати постійну тем пературу тіла, що й необхідно для життя. Якби наше тіло було з металу, перший же протяг призвів би до ката строфічного падіння температури. Ж одна рідина не потребує такої великої кількості тепла для свого П. Левченко. Водяний млин випаровування, як вода. Тому там, де багато води, навіть у найбільшу літню спеку не буває дуже жарко. У чому ж річ? Чому такі дивні властивості води, не схож і на ті, що ма ють інші тіла? Вся справа в будові її молекул. Вона досить своєрідна й на дає воді особливих властивостей (За К. Земляком). II. Випишіть складнопідрядні речення з підрядними часу й місця. Підкресліть у них сполучники, сполучні та вказівні слова. Накресліть схеми речень. ^Р ІІІ. Складіть план прочитаного. За складеним планом та виписаними реченнями усно перекажіть прочитане.

Ш Р А Л 4 - ЧОТИРИ - ВСІ РАЗОМ. Порівняйте речення і встановіть, яке з них є складнопідрядним з підрядним часу. Обґрунтуйте свою думку.

1. Коли до річки Орелі ще траплялись де-не-де села, то за річкою уж е був голий степ (П. Панч). 2. А наш соловейко коли заспіває, здається, скресає Дніпро (Л. Забашта). ж ш

І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть граматичні основи, назвіть засоби зв’язку частин кожного речення. Накрес літь схеми. До якого виду належать усі подані складнопідрядні речення?

1. Уночі як Чумацький Ш лях сріблисту куряву простеле вийди на Дні про! (П. Тичина). 2. Коли я у Київ прибуду і вийду на кручі Дніпра поллєть ся в запилені груди цілюща ранкова пора (П. Воронько). 3. Поранилась, скривилася хмаринка коли із вітром юним пустувала й на заході ш овко вою хустинкою кривавий пальчик тихо витирала (Г. Дудка). 4. Удень коли світило сонце лід вигравав у його промінні міріадами іскор (А. Шиян). 5. Щ ойно за Дніпром виткнулося сонце в Січі раз і вдруге і втретє стрель нула гармата (П. Панч). 6. Щ оразу коли я дивлюся на зелені мережива полезахисних лісосмуг на ланах мені пригадуються радісні години нашої праці (В. Сухомлинський). II. Обґрунтуйте написання слів з великої літери. Наведіть до кожного слова приклад на аналогічне правило. З ІЛИОИИ Г л и к и и яЛіи ЛП П Лп ІІ/А Я ґТ ПА О ош п ои іоп

Кожен різновид часового значення має тільки йому властиві сполучники або сполучні слова: а) підрядна частина, яка вказує на час дії головної частини

Складне речення в широкому розумінні, приєднується сполучниками коли, як ; б) підрядна час тина, яка вказує на момент дії головної, приєднується сполучниками відтоді як, з того часу як, сполучним словом відколи', в) підрядна частина, яка вказує на межу тривання дії головної, приєднується сполучними словами доки, поки, аж поки, аж доки\ г) якщо початок дії головної частини збігається з кінцем дії підрядної, то використовуються сполучники тільки-но, скоро, щойно, ледве. Прочитайте речення. Установіть, які різновиди часових значень вира жені в кожному випадку, якими сполучниками і сполучними словами оформ люються ці часові значення.

1. Ледве вчула королівна ту лагідну тиху мову, побіліла вся і впала, мов би линочка, додолу (Леся Українка). 2. Коли мати привела до неї знахаря, Маруся сиділа під старими липами (П. Куліш). 3. Як потепліє, повесніє, у гаї знов за зеленіє новеньке листячко дубове (Д. Павличко). 4. Як прикотилася до нашого села війна, мені ще тільки п’ятнадцятий минав... (В. Сичевський). 5. Тільки-но вдарять у лісі морози, засинають у барлогах ведмеді (І. Соколов-Микитпов).

4Е9 ІДопишіть у поданих реченнях замість крапок підрядні частини часу так, щоб вони відповідали на вказані в дужках питання. Правильно вживайте необхідні сполучники та сполучні слова. 1. У залі стало тихо (к ол и ?) .... 2 .... (з якого часу?) я не бачив свого това риша. 3. Сніг виблискував на деревах (док и ?).... 4. Після того (після чого?) ... почали поволі прокидатися. 5. ... (коли?) задзвонив телефон. 6. Я не міг розв’язати задачу (як довго ? ) ... . Складіть і запишіть речення за поданими схемами. Підкресліть у скла дених вами реченнях орфограми й пунктограми.

1. [ Дколи ), ]. 2. [ ”]Г(як тіл ь к и ). 3. (з того часу я к ^ Т ]• 4. (щойно)Г^ ]• Виконайте завдання одного із запропонованих варіантів.

Варіант А. Напишіть розповідь про подорож під час вихідних до лісу чи парку, вживаючи складнопідрядні речення з підрядними часу.

Варіант Б. Напишіть невеликий твір-опис «Зимовий ранок», вживаючи склад нопідрядні речення з підрядними місця.

ІП еребудуйте кожне подане речення з дієприслівниковим зворотом на складнопідрядне з підрядним часу. Чи будуть утворені вами речення синоні мічними? Які з речень - прості чи складні - точніше й виразніше повідомляють про час події? ЗР А З О К. Будь уважним, виконуючи контрольну роботу. - Будь уваж ним, коли виконуєш контрольну роботу.

1. Осінь, награвшись листям досхочу, буйними вітрами зняла з дерев розкішне багряне убрання (Ю. Збанацький). 2. Спостерігаючи зовнішній світ, Григорій намагався забутися, особливо в години дозвілля (І. Багря ний). 3. Перейшовши довгим дощаним мостом через Дніпро, подорожні обернулись назад і поклали три земних поклони святому місту (П. Куліш). 4. Стомившись од напливу вражень, білий кінь спинився, нашорошив вуха і сторож ко скосив очі (В. Дрозд). 86

Складне речення

£ 1. Підрядні місця і часу пояснюють головну частину в цілому й виражають відповідно місце або час дії, про яку йдеться в головній частині. Зі сполучних засобів у складнопідрядних реченнях з підрядними місця * вживаються сполучні слова, а з підрядними часу - ще й сполучники, до яких у головній частині можуть бути відповідники - вказівні слова.

§ 17. СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМИ СПОСОБУ ДІЇ І СТУПЕНЯ ТА З ПІДРЯДНИМИ ПОРІВНЯЛЬНИМИ П ро особливості значення, роль у мовленні та про засоби зв’язку підрядних способу дії і ст упеня й підрядних порівняльних ПРИГАДАЙТЕ! На які питання відповідає обставина способу дії? Яка її роль у мовленні? Прочитайте складнопідрядні речення з підрядними способу дії і ступе ня. Назвіть їхні структурно-семантичні ознаки: а) на що вказує підрядна части на; б) чи стосується підрядна частина всього змісту головної частини; в) чим приєднується підрядна частина до головної; г) яке місце стосовно головної займає підрядна частина.

1. Вишні цвіли так рясно, наче їх укрив пухнастий сніг (Ю. Яновський). 2. Вона почала придивлятися до нього, наскільки це було в її змозі (М. Коцюбинський). 3. Так мені чогось сумно й боязно, щ о аж серце моє мре (Марко Вовчок). 4. Як дбаєш, так і маєш (Нар. творчість). Підрядні способу дії і ступеня

Складнопідрядним реченням з підрядним способу дії і ступеня називається таке складне речення, у якому під рядна частина вказує на спосіб дії або ступінь вияву озна ки, про яку йдеться в головній частині. Н А П РИ КЛА Д ; 1. МЩШ у д щ т т ш ШМО, що побив геть усі чорнобривці в саду (С. Павленко). 2 . 1 скільки видно було,

мшт ружлть і щжтть тати тМт%Ш бш т и щр» Щ, (О. Гончар). Особливості речень

В аналізованих реченнях підрядна частина відповідає на питання як? яким способом? якою мірою? наскільки? і з’єднується з головною частиною сполучними словами як, скільки, наскільки та сполучниками як, мов (немов, мов би), наче (неначе, начебто), ніби (нібито), чим... тим, що, щоб. У головній частині мож уть бути вказівні слова так, такий, стільки, настільки. Н А П РИ КЛ А Д : 1. А МЧШ ШШ т м в ШЧ&Ш вШхяЗити, як і надійшла (М. Стельмах). як? [

(я к ). 87

Складне речения 2. Сьогодні я такий веселий, що молодіти хочу знов (В. Сосюра). наскільки? І ], (щ о). д е І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Дове діть, що всі подані речення, крім одного, є складнопідрядними з підрядними способу дії і ступеня. Накресліть схеми речень, назвіть засоби зв’язку. Підкресліть підрядні сполучники (сполучні слова) та вказівні слова.

1. Сонця так багато що аж небо побіліло від нього (О. Гончар). 2. Скіль ки хвиль у бурхливому морі стільки співів у серці моїм (Леся Українка). 3. Треба так звалити дерево щоб кряжиста дубина, гуркнувши на землю, не зламала і не пошкодила інш их дерев (В. Близнець). 4. Хмари повзли так низько що перехожі несподівано виринали з них і так само несподі вано тонули (В. Симоненко). 5. Чим вище підіймалися бійці тим заграва перед ними ширшала, розросталася (О. Гончар). 6. На сонячних галявинах трави такі що вже й на випас годилися б (Г. Тютюнник). 7. Тарас був такий схвильований що йому аж перехоплювало подих (В. Ткаченко). 8. Голос так дзвенить, плете шовки-узори що серце завмира (А. Малишко). II. Виконайте письмовий синтаксичний розбір одного речення (на вибір).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ'. Підрядні способу дії і ступеня треба відрізняти від підрядних означаль них. Якщо вказівні слова такий, так вжито відповідно з прикметником чи прислівником, то підрядна частина має значення ступеня. У цих випад ках вказівне слово можна замінити на слово настільки.

ПОРІВНЯЙТЕ1 . 1. Сонце таке яскраве, що дивит ися боляче. підрядна ступеня наскільки? [ ]Г(Що). 2. У січні бувають такі морози, що т ріскают ься дерева. підрядна означальна які? [ ]Д щ о). £Щ Р

а в а - ЧОТИРИ - ВСІ РАЗОМ. Проаналізуйте структуру наведених склад нопідрядних речень, зокрема склад головної частини та засоби зв’язку. Уста новіть, у якому реченні підрядна частина має значення способу дії і ступеня. Обґрунтуйте свою думку.

1. А на плесі вода така темна, ніби на чорному камені настояна (М. Стель мах). 2. Такі дощі йшли підряд, що огірки тільки влітку зацвіли (М. Малиновська). Доповніть речення підрядними частинами способу дії і ступеня. Допов нені речення запишіть.

1. Довкола було тихо... . 2. Цвіте липа так буйно й розкішно... . 3. Роз відники йшли настільки обереж н о.... 4. Артисти виступали т а к .... 5. Слю сар відремонтував верстак так добре... . 6. Чим більше снігу в полі... . д е Складіть і запишіть складнопідрядні речення з поданими співвіднос ними парами слів. Визначте види підрядних частин.

1. Стільки (вказівне слово) - скільки (сполучне слово). 2. Настільки (вказівне слово) - наскільки (сполучне слово). 3. Так (вказівне слово) - щоб (сполучник). 4. Так (вказівне слово) - ніби (сполучник). 5. Такий (вказівне слово) - що (сполучник). ПРИГАДАЙТЕ! Що таке порівняльний зворот? Підрядні порівняльні

Складнопідрядним реченням з підрядним порівняльним називається таке складне речення, у яком у сказане в го ловній частині розкривається через порівняння зі зм іс том підрядної частини. Н АП РИ КЛАД; 1. А тепер у серці щ ось тремтить І грає, як тремтить на сонці гілка зо лота (М. Рильський). 2. Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина (Т. Шевченко).

Особливості речень

Підрядна порівняльна частина відповідає на питання як? подібно до чого? і приєднується до головної сполучниками як, мов (немов, мовби, немовби), ніби, наче (неначе, начебто). Підрядна частина залежить від головної в цілому і стосов но неї може займати будь-яке місце. У головній частині може бути прислівник так. Н А П Р И КЛ А Д ; Немовби день чекає ночі, я так побачення чекав (П. Сердюк). як? (немовби), [ ].

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Підрядна порівняльна частина буває неповним реченням з пропу щеним присудком, який легко відновлюється з головної частини. НА

ПРИ КЛАД Косарі тримали в руках коси, як воїни зброю (О. Довженко). Якщо в головній і підрядній частинах спільні обидва головні члени, то вони можуть бути пропущені, так що в підрядній порівняльній частині за лишаються лише другорядні члени. НАПРИКЛА/ із ніжності народжу

ється пісня, як в серденьку малого солов’я (В. Буденний). Стилістичні особливості

Складнопідрядні речення з підрядними способу дії і сту пеня та підрядними порівняльними використовуються здебільшого в художній літературі для створення яскра вих образів.

ш ш г І. Спишіть складнопідрядні речення з підрядними порівняльними, розставляючи пропущені розділові знаки. Простежте, як за допомогою цих речень автори образно змальовують дійсність.

Складне речення 1. У лісі поволі смеркало немов чиясь невидима рука насувала на ньо го шапку (Марко Вовчок). 2. Людина прагне до щастя одвічно як ріки в долини (М. Нагнибіда). 3. Кострубаті й присадкуваті верби міцно чіпля лися оголеним корінням за землю немов хиж ий птах загнав пазурі у здо бич (М. Коцюбинський). 4. М іж мозолями сині розколини наче між горами сині ріки (Д. Павличко). 5. Довгим ключем пливли по небу хмари як ж у равлі у вирій (М . Стельмах). 6. Як тиха вода в річці пропливали спогади (А. Шиян). 7. Олена не стала перечити і як тінь зникла за дверима (О. Квіт невий). II. Підкресліть граматичні основи. У яких прикладах підрядні частини співвід носні з неповними реченнями? Усно відновіть пропущені члени речення. д е МОЗКОВИЙ ШТУРМ. Що спільного й відмінного між складнопідрядними реченнями з підрядними порівняльними та підрядними міри і ступеня? д е І. Прочитайте речення. Знайдіть серед них два простих речення з по рівняльними зворотами. Обґрунтуйте свою думку.

1. Людина в світ зерно нести повинна, як зерно носить людям колосок (Г. Коваль). 2. Ми чекали батьків, як чекає дощу спрагле поле... (О. Дмитренко). 3. З’явилася одна-єдина мить, вагома й чиста, мов краплина кро ві (В. Терен). 4. Дніпро так само, як і раніше, грав водоспадами (Я. Ваш). 5. День дзвонив, як роса на блакитній стеблині (Г. Коваль). 6. Над рікою схилилась береза, немов дівчина в білій сорочці (О. Донченко). 7. Ж иття бі жить, як музика дзвенить (Нар. творчість). 8. Вже вростає в історію літо, як у рани вростає сіль... (О. Пухонська). II. Випишіть складні речення. Визначте види підрядних частин та засоби зв’язку. Накресліть схеми двох речень (на вибір).

І. Розгляньте репродукцію картини К. Трохименка. Що зображено на передньому плані? Яким настроєм перейняте полотно?

К. Трохименко. Над Великим шляхом 90

Складне речения II. Складіть невеликий опис за картиною. До тексту введіть складнопідрядні речення з підрядними порівняльними. І. Спишіть спочатку складнопідрядні речення з підрядними порівняль ними, потім - з підрядними способу дії і ступеня, а після цього - з підрядни ми означальними. Розставте пропущені розділові знаки. Підкресліть підрядні частини.

1. Неначе ліхтар Діогена над вічністю місяць висить (П. Харченко). 2. Тиша. Така тиша що в нього [Орлюка] задзвеніло у вухах (О. Довженко). 3 . 1 блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав неначе човен в синім морі то виринав то потопав (Т. Шевченко). 4. Поза хатами тяглися виноград ники на всі боки скільки можна було бачити оком (І. Нечуй-Левицький). 5. Гострі іскорки сіються донизу так як навесні сіються пелюстки з роз квітлої черешні та вишні (Є. Гуцало). 6. Летітиме земля все так же між світами в холодну вишину як лине вічний час (В. Сосюра). 7. Кому правди не треба тому й честь не потрібна (Нар. творчість). 8. Чим більше темніло тим вітер, здавалося, дужчав (М. Коцюбинський). « а II. Поясніть значення виділеного словосполучення. За потреби скористайтеся енциклопедичними виданнями. Залежно від того, який відтінок значення має підрядна частина якісно-кількісний чи порівняльний, - розрізняємо відповідно складно підрядні речення з підрядними способу дії і ступеня та підрядними по рівняльними. Проте часто зарахування речень до одного з цих типів є утрудненим через слабку розмежованість їхніх значень.

§ 18. СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМИ ПРИЧИНИ, МЕТИ, УМОВИ П ро особливості значення, роль у мовленні та засоби зв’язку підрядних причини, мети, умови ПРИГАДАЙТЕ! На які питання відповідають обставини причини, мети й умови? Яка їхня роль у мовленні? Порівняйте подані групи складнопідрядних речень. Визначте, у речен нях якої групи є підрядні причини, у яких - мети, а в яких - умови. З'ясуйте, на що вказує підрядна частина в кожному виді речень, на які питання відповідає, якими сполучниками приєднується до головної частини.

Група 1 . 1. Н іяка в світі сила нас не зламає, бо нас коріння наше в землі тримає (Г. Дудка). 2. На березі ставало темно, тому що з берега насувала важка чорна хмара (О. Донченко). Група II. 1. Як не буде птахів, то і людське серце стане черствішим (М. Стельмах). 2. Ж иття не кінчається смертю, якщ о залишається сад (В. Терен). Група III. 1. Лелека крилатий, лелека старий вернувся до білої хати, аби лише вдома вмирати (М. Ткачук). 2. Щ об твоя щаслива літувала доля, заступлю дорогу осені й ж урбі (С. Жадан). 91

Підрядні причини

Складнопідрядним реченням з підрядним причини на зивається таке складне речення, у якому підрядна ч а с тина вказує на причину дії, про яку йдеться в головній. НАПРИКЛАД: 1. Земля прекрасна, т ому що на ній живуть дзвінкоголосі малюки (Ю. Бедзик). чому? [ ІЛ том у щ о ). 2. Люблю людей землі своєї, б ой я землі своєї син (В. Сосюра). чому? [И бо).

Особливості речень

Підрядна причини відповідає на питання чому? з якої при чини? через що? і приєднується до головної сполучниками бо, тому що, оскільки, через те що, з тієї причини що, тим що, у зв’язку з тим що та ін. Підрядна частина причини пояснює головну частину в ці лому, тому питання до підрядної ставиться не від певного слова, а від головної частини в цілому.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Складені сполучники т о м у щ о , ч е р е з те Щ О , Т И М щ о першою своєю частиною (тому, через те, тим) можуть міститися в головній частині ре чення, а другою частиною (щ о) - у підрядній. Це буває тоді, коли пер ша частина є логічно наголошеною і вимовляється підвищеним тоном. Кома в такому разі ставиться перед словом щ о .

ПОРІВНЯЙТЕ!

дчому? ом у ^

1. Я звернувся до брата тому, що він старший, [тому], (що ). ЧОМУ?

2. Я звернувся до брата, тому що він старший. [ ], (тому що ). І. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Доведіть, що всі вони є складнопідрядними з підрядними причини. У кожному реченні визначте місце підрядної частини стосовно головної, питання, на яке вона відповідає та засо би зв’язку.

1. Тому що на степу стирчало скрізь бадилля від пересохлих бур’янів, військо посувалося повільно (П. Панч). 2. Час - найлютіший кат якраз тому, що він - найгуманніший лікар (В. Пахаренко). 3. Годуй діда на печі, тому що й сам там будеш (Нар. творчість). 4. Для того щоб багато знати, треба багато читати (Нар. творчість). 5. Не бував ти у наших краях, бо відтіль не таким би вернувся (П. Тичина). 6. Я таки прийду, бо дуже хви лююсь (М. Стельмах). 7. Становище його було дуже кепське тим, що він не мав абсолютно ніяких речей (І. Багряний). II. Обґрунтуйте розділові знаки. Поясніть, чому в третьому реченні кома стоїть пе ред усім сполучником тому що, а в другому реченні - перед частиною що. ( Д З У Утворіть і запишіть складнопідрядні речення, використавши подані ре чення як підрядні причини. Поставте потрібні розділові знаки.

Складне рече.иия 1. ...через те що почав падати сніг. 2. Для того щоб друзі тебе поважа ли... . 3. ... тому що вдарили морози. 4. ...бо добро ніколи не забувається. 5. ...оскільки це суперечить правилам поведінки. 6. ...бо якраз настали жнива. ПОПРАЦЮЙТЕВ ПАРАХ. Уявіть одну з двох запропонованих ситуацій: а) вас запросили на день народження, але ви через об’єктивні причини не можете прийти; б) ваш однокласник просить у вас дати йому списати домашнє за вдання. Обґрунтуйте свою відмову, використавши складнопідрядні речення з підрядними причини. Підрядні мети

Складнопідрядним реченням з підрядним мети назива ється таке складне речення, у якому підрядна частина вказує на мету дії, про яку йдеться в головній частині. НАПРИКЛАД: 1. Солдати не шкодували ніг на битих ш ляхах, аби швид ше зустріти тепло рідної хати (О. Дмитерко). з якою метою? [ ], (аби). 2. Христя, щоб як-небудь скоротити час, почала вишива ти сорочку (П анас Мирний). для чого? [ , (щ об )? ].

Особливості речень

Підрядна мети стосується головної частини в цілому, від повідає на питання з якою метою? для чого? навіщо? і по єднується з головною частиною сполучниками щоб, для того щоб, аби. Сполучник для того щоб уживається здебільшого в книж ному стилі, а сполучник аби - у розмовному.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У складнопідрядному реченні з підрядним мети сполучник Д Л Я ТОГО може повністю бути в підрядній частині або перша частина ( д л я т о г о ) - у головній частині, а друга (щоб) - у підрядній.

щ об

ПОРІВНЯЙТЕ! 1. На березі зупиняться рибалки, для т ого щоб зварити з риби юшки і заснути в холодочку. »2. На березі зупиняться рибалки для того, щоб зварити з риби юшки і заснути в холодочку. В обох реченнях при цьому є підрядна мети, а синтаксичні відношення оформлені сполучником Д ЛЯ ТОГО щ о б . Різними є інтонаційне оформ лення та пунктуація.

ІШ

а м - ЧОТИРИ - ВСІ РАЗОМ. Прочитайте речення. Зверніть увагу, що в усіх них засобом зв’язку є сполучник щоб. Доведіть, що одне з речень є склад нопідрядним з підрядним мети, одне - з підрядним з ’ясувальним і одне - з підрядним означальним. 93

Складне речення 1. І де в світі тая сила, щоб в бігу мене спинила? (І. Франко). 2. К ож на мати хоче, щоб її діти росли розумними і щасливими (О. Квітневий). 3. Докласти треба руки мозолясті, щоб красувався вбогий переліг нечувано багатим урож аєм (М . Рильський). І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки та роз криваючи дужки. Визначте вид підрядних частин. У кінці кожного речення за пишіть питання, на яке відповідає підрядна частина. Сполучники обведіть кру жечком.

1. Оста(н,нн)ій промінь ловить листопад щоб підсуш ити обваж нілі кри ла (Г. Дудка). 2. Ворог почав оточувати нас з усіх боків з тим щоб відрізати нам шлях відступу (А. Шиян). 3. Аби не витрачати зайвих снарядів мусив зробитися снайпером (О. Довженко). 4. Підійшла черешня тихо до воріт простягнула пишні віти (біло)сніжні щоб плодом прийдешнім чарувати світ (Г. Хортаиіко). 5. Данило постукав у віконце щоб мати одчинила йому двері прислухався до її ходи (М. Стельмах). 6. Уже кружляє листя (жовто) ржаве щоб на асфальті мокрому (з,с)почить (М . Рильський). 7. Десь об гру ди землі розбиваються лебеді щоб училися вірності люди у них (Є. Летюк). 8. Краще я зб(е,и)ру джерела зроблю з них цимбали щоб тобі дівчино мила вони красно грали (В. Івасюк). II. Виділені слова розберіть за будовою. Утворіть і запишіть складнопідрядні речення, використавши подані частини як підрядні мети. Поставте розділові знаки. Визначте засоби зв’язку.

1. Для того щоб яблуня дала гарний урожай... 2. ...щоб земля під дере вами не пересихала. 3. ...щоб стати учасником обласного конкурсу. 4. ...щоб провести загальношкільні збори... 5. Щ об мати вірних приятелів... Д Т ^ У І. Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. Що нового про свято Івана Купала ви дізналися? Чи доводилося вам бувати учасниками або свідка ми такого дійства? Усно перекажіть прочитане, замінивши виділені слова си нонімами.

Іванів день, Івана Купала, Ку пала, Купайлиця - це одне із най важливіших свят наших предків, яке було пов’язане з літнім сонцеворотом. Напередодні свята за селом на мальовничому березі ріки вста новлювали прикрашене квітами і вінками ритуальне дерево, яке називали Мареною або Купалою. Особливо привабливим для дорос лих і дітей було купальське вогни Н. Юзькова. На Івана Купала ще, яке розпалювали біля обря дового дерева. Щ об підготувати вогонь, кож ний повинен був принести дерев’яний уламок. Господарі проганяли крізь вогонь худобу, щоб відігнати від неї нечисть. Матері спалювали сорочки хворих дітей, щоб у купальському багатті зни кли їхні хвороби. 94

Складне речення К о л и вогнище трохи зменшувалося, молодь починала перестрибувати через нього. Наші предки робили це, щоб був «високий» урожай. Дівча та кидали у воду вінки - куди вони попливли, там і знаходилася дівоча доля... Існувало повір’я, що купальської ночі на кущ і папороті розцвітає ба гряна, схож а на жарину, квітка. Кому пощастить її зірвати і сховати від нечистої сили, тому відкриються таємниці всіх земних скарбів (За В. Супруненком).

II. Випишіть складнопідрядні речення з підрядними мети. Накресліть їхні схе ми. Підкресліть граматичні основи. Напишіть замітку типу роздуму до шкільної газети на одну з поданих морально-етичних тем; «Де щастя, там і заздрість», «Дружба - це насамперед віра в людину», «Не скупися людям на добро». У структурі тексту використайте складнопідрядні речення з підрядними мети або причини. Підрядні умови

Складнопідрядним реченням з підрядним умови нази вається таке складне речення, у якому підрядна частина вказує на умову, за якої можливе те, про що йдеться в го ловній частині. Н А П Р И КЛ А Д : 1. Коли б у людства не було фантазії, було б стократ на світі важче жить (Г. Коваль). за якої умови? (коли)Г[ ]. 2. Людська душ а втрачає дивоцвіт, коли любов її не зігрі ває (Г. Васильченко). за якої умови? [ ], (к ол и ).

Особливості речень

Підрядна частина умови відповідає на питання за якої умо ви? при якій умові? і приєднується до головної сполучника ми коли (коли б), якби, аби, якщо, як. У головній частині цим сполучникам може відповідати частка то. НАПРИКЛАД: Якщо пошукаєш у книгах мудрості, то знайдеш велику ко рист ь для душі сот і (Нестор). т т н я ш підрядна часу 1. Як почав Саверій партизанити в рідних місцях, то помалу аШрав до t'e6e m ix колиш ніх друзів (М. Малиновська). з якого часу? ( я к ), [ ]. підрядна умови 2. Як навесні земля добре ореться, буде добрий рік (О. Кобилянська). за якої умови? (як ), ( ]. 95

4 Е & І . Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкрес літь граматичні основи. Накресліть схеми речень, визначте вид підрядних.

1. Як хочеш випити джерельної води з живим сріблом досвітньої зірниці йди на світанку в степ і припади гарячими вустами до криниці (Л.Дмитерко). 2. Якщо людина прагне слави й насолоди це може збити її у протиприродний стан (Г. Сковорода). 3. Якщо не зможу нічим любій Вітчизні прислужитись тоді з усієї сили намагатимусь ніколи ні в чому їй не шкодити (Г. Сковорода). 4. Усе можуть зробити людські руки коли захочуть (Г. Тютюнник). 5. Як бу деш, земле, ти щасливою то буду в щасті жить і я! (П. Сингаівський). 6. Якщо комусь дано слово то обов’язково дається і його відчуття (Г. Овсієнко). 7. Будьяка праця стає творчістю якщо ти вкладаєш у неї душу (В. Сухомлинський). II. Поясніть, як ви розумієте зміст другого й третього речень. Чи згодні ви з автором цих висловлювань? III. Визначте синтаксичну роль виділених слів. Перебудуйте прості речення на складнопідрядні з підрядними умови. Які з них - прості чи складні - повніше й точніше виражають значення умови? Перебудовані речення запишіть.

ЗРАЗОК. При добрій організації роботи можна досягти високих резуль татів. - Якщо добре організувати роботу, то можна досягти високих р е зультатів. 1. Без пісні життя стає безбарвним і сумним. 2. Бажаючи розібратися в людях, прагни спочатку пізнати себе. 3. Добре підготувавши домашні завдання, можна отримати гарні оцінки. 4. Лише усвідомлення свого при значення дає нам змогу по-справжньому відчути задоволення від життя. 5. Наполегливою працею можна досягти успіху. 6. Після вдалого виступу можна розраховувати на нагороду. І. Прочитайте прислів’я. Як ви розумієте їхній зміст? Визначте вид під рядної частини в кожному реченні.

1. Щ об лиха не знати, треба своїм плугом орати. 2. На те щ ука в річці, щоб карась не дрімав. 3. Не поможе й булава, коли дурна голова. 4. Не клади пальця в рот, бо відкусять. 5. Де сила панує, там правда мовчить. 6. Чоловік має два вуха, щоб більше слухав, і один язик, щоб менше гово рив. 7. Як немає сили, то й світ не милий. 'II. Складіть невелику усну розповідь, основна думка якої була б співзвучною з думкою одного з поданих прислів’їв. 4 Е Е Р Доберіть до поданих головних частин підрядні, подані в довідці. Від новлені речення запишіть. Підкресліть у них головні та другорядні члени ре чення, визначте вид підрядних частин.

1. Несли кобзарі славні народні пісні по всій землі нашій... 2. Летіли сніж инки з високого неба... 3. Я вигрію холод своєю душею... 4 . 1 лиш тоді прокинеться весна... 5. Ходімо в райдугу, кохана, ... 6. Ненька серцем спи няє вітер... 7. ...не жити тут бджолі. 8. ...прийдуть з України верби і тополі (В. Симоненко). 9. Навшпиньки тиша ходить у саду... ДОВІДКА: щоб повнилась чашею наша весна (Н. Сосюк); щоб впасти на вії, всміхнутись до тебе (Г. Дудка); щоб чули їхню кобзу, їхні думи, їхній

Складне речення голос (І. Ш аповал); якщо зуміємо пройти (М. Руденко); щоб не рвався в ди тячі сни (Н. Сосюк); коли б не квітучі долини під горами (В. Кучер); і якщо впадеш ти на чужому полі (В. Симоненко); як упаде бурулька криштале ва (Г. Д удка); щоб гілку не труснути ненароком (Г. Дудка). 1. Підрядні частини причини, мети, умови вказують відповідно на при чину, мету чи умову того, про що йдеться в головній частині. 2 . Якщо підрядна частина приєднується сполучниками для того щоб, тому ^ що, через те що, тим що, то кому можна поставити перед усім сполуч ником або ж перед його другою частиною. Це залежить від інтонації.

§ 19. СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМИ НАСЛІДКОВИМИ І ДОПУСТОВИМИ Про особливості значення, роль у мовленні та засоби зв’язку в реченнях з підрядними наслідковими і допустовими Підрядні наслідкові

Складнопідрядним реченням з підрядним наслідковим називається таке складне речення, у якому підрядна час тина вказує на наслідок дії, про яку йдеться в головній частині. НАПРИКЛАД: Теплий туман слався по полю і на лив балку по силі вінц , так що дерева потопали в ньому (М. Коцюбинський).

Особливості речень

Підрядна наслідкова частина приєднується до головної сполучником так що і майже завжди займає місце після неї. Від головної частини до підрядної питання постави ти неможливо. НАПРИКЛАД: Листя горобини з зеленого , так що його важко було відрізнити від ягід (В. Гжицький). [ ], (так що ). РОЗРІЗНЯЙТЕ1 . підрядна способу дії і ступеня 1. Очер* т цюбинський).

_ . \1, ЩО заглушав навіть думки (М. Ко підрядна наслідкова ^

2. Погода стояла тепла і сонячна, так що шибки на вікнах аж миготіли (Гр. Тютюнник). І. Спишіть складнопідрядні речення з підрядними наслідковими, виді ляючи підрядні частини комами. Підкресліть підрядні сполучники. Накресліть схеми речень. Чи можна від головної частини до підрядної поставити питання?

1. Попенко, запихаючись булкою на весь рот так що за обома щоками його наче два кулаки стриміло усміхнувся очима (П анас Мирний). 2. Хлоп ці вийшли до села з заходу так що тепер їм не було чого боятися (Г. Тю тюнник). 3. Місяць, підводячись вгору, пірнає в загустілу хмару так що видніється лише срібний край (М. Стельмах). 4. Молоді, чорняві скрипалі

4 О. В. Заболотний. Укр. мова, 9 кл.

Складне речення позакидали голови назад так що на їх ледве держалися шапки (І. НечуйЛевицький). 5. Здоровенний дуб розлягся, розш ирився своїм кострубатим гіллям так що аж темно під ним (М. Коцюбинський). II. Обґрунтуйте орфограми у виділених словах. Доберіть по два приклади на аналогічні орфограми.

4Ш Р

а в а - ЧОТИРИ - ВСІ РАЗОМ. Поміркуйте, чи зміниться в поданому ре ченні характер синтаксичних відношень та їхнє інтонаційне оформлення, якщо кому спочатку поставити перед так що, а потім - перед що.

Не співали, а голосили так що було чути навіть на далеких кварталах Полтави (О. Гончар). д е Утворіть і запишіть з поданих пар простих речень складнопідрядні з підрядними наслідковими. Визначте засоби зв’язку.

1. Агрегати працювали справно. Норми кожного дня працівники пере виконували. 2. Безперервно лив дощ. Ріка почала виходити з берегів. 3. Х лопці стояли під деревом у тіні. їх ніхто не міг побачити. 4. Учитель добре пояснив тему уроку. Усі учні засвоїли матеріал. 5. Літо було дощове. Трава виросла соковита. д е І. Розгляньте репродукцію картини Я. Мацієвської. Поділіться вражен нями від зображеного.

ш т

Я. Мацієвська. Табір у горах Виконайте завдання одного із запропонованих варіантів.

Варіант А. Складіть і напишіть невелику розповідь за картиною, використав ши в структурі тексту 2 -3 складнопідрядних речення з підрядними наслідко вими. Варіант Б. Складіть за картиною три складнопідрядних речення з підрядними наслідковими. Підрядні допустові

Складнопідрядним реченням з підрядним допустовим називається таке складне речення, у якому підрядна ч ас тина виражає твердження, всупереч якому дія головної частини все ж відбувається. 1. Х оч земля вся укрита снігами, моє серце в це і (В. Сосюра).

Складне речення незважаючи на що? (х о ч ) 4 ]. 2. Йшли в степи майстри ланів, дарма що дощ холодний сіяв (Д. Луценко). всупереч чому? [ ']Г(дарма щ о ). Особливості речень

Підрядна допустова частина відповідає на питання незва жаючи на що? всупереч чому? і приєднується до головної сполучниками хоч (хоча); дарма що; незважаючи на те що; хай; нехай; нащо або сполучними словами; куди не; скільки не та ін.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Якщо підрядна допустова частина стоїть перед головною частиною, у ре ченні можуть бути протиставні сурядні сполучники а, та, зате, проте, однак, але. 1. Хоч і тепло вже, а осінь вже підходить крадькома (Н. Забіла). 2. Хоч козацька держава існувала недовго, однак вона мала вирішальний вплив на розвиток національної свідомості ( Із журналу). І. Прочитайте виразно речення. Визначте в них межі головної та підряд ної частин. Яку думку виражає підрядна частина? Чи протилежна ця думка тому, чого можна було б сподіватися, виходячи зі змісту головної частини?

1. Молодієш, Києве, хоч старий літами, і гордишся знову ти парками й садами (Д. Луценко). 2. Хай слово мовлено інакше, та суть в нім наша зо стається (П. Тичина). 3. Троянди паморозь іскристо-сиза вкрила, хоч бідні пуп’янки ще прагнуть розцвісти (М. Рильський). 4. Де б не бував ти у світі, в серці наш Київ завжди (М. Сингаївський). 5. Нехай я отруєна злою ж ур бою, та в пісні на всяку отруту є лік (Леся Українка). II. Накресліть схеми речень. Утворіть з кожної пари простих речень складнопідрядне з підрядним допустовим. Поміркуйте, у яких з утворених вами речень підрядна частина може стояти як перед, так і після головної частини.

1. Почалися проливні дощі. Будівельні роботи не припинилися. 2. Літо цього року посушливе. Селяни зібрали гарний урожай. 3. У вікно врива лось свіже повітря. Було душно. 4. Розвідники йшли дуже обережно. Від урвища їх відділяв щонайменше кілометр. 5. Ставок був далеко від нашо го села. Ми часто ходили туди вудити рибу. 6. Ми дуже поспішали. При йти вчасно нам не вдалося. 'А —* * Ш\їЦТ Випишіть, розставляючи пропущені розділові знаки, складнопідрядні речення з підрядними допустовими. Які два речення залишилися невиписаними? Обґрунтуйте своє рішення.

1. Кого не питали ніхто нічого не знав про січовиків (П. Панч). 2. Хоч тільки середина липня але горобина починала червоніти (М. Малиновська). 3. Хоча була дорога й нелегка космічні подолали ми безодні (Д. Луценко). 4. Як приємно чути голос дорогої людини хоч вона і за тисячі кілометрів (Г. Дудка). 5. Куди б не поїхав я брата зустріну (П. Ребро). 6. Ми хочем жить 99 4*

Складне речения хоч попелом, димами, руїною покрився рідний край (Б. Лепкий). 7. Хай лютує казиться зима все здолають людські теплі руки (В. Сосюра). 8. М о лодий капітан дарма що ця частина океану була далеко поза морськими шляхами вимагав од нічної вахти якнайсуворішої пильності (Ж. Берн). Доберіть до наведених підрядних частин головні. Які речення утвори лися? Запишіть їх, накресліть схеми.

1. ...хоча ми й не дуже поспішали. 2. Дарма що ми бачилися вранці... 3. Хоча пшеницю посіяли вчасно... 4. Хай я лише вчуся... 5. ...дарма що мені про це багато розповідали. 6. Незважаючи на те, що вітер стишився... д е І. Прочитайте текст. Визначте його тему та мікротеми. Яких відомих учених, що є гордістю України, ви знаєте?

ІВАН ПУЛЮЙ Гордістю і славою України є відомий у всьому світі фізик Іван Пулюй. Народився майбутній учений у 1845 р. в мі стечку Гримайлів на Тернопільщині в родині священика. За бажанням матері Іван всту пив на богословський* факультет Віденського університету, хоча його набагато більше при ваблювали природничі й точні науки. Виріши вши присвятити своє життя науці, юнак продо вжив навчання на філософському факультеті цього ж університету, а в навчальному закладі Страсбурга здобув ступінь доктора філософії. Іван Пулюй є винахідником багатьох фі зичних і електротехнічних приладів. Бага то з винаходів українського фізика одержаІван Пулюй ли високі нагороди, зокрема на всесвітній виставці в Парижі. Саме Пулюєві належить першість винаходу рентгенівських променів. Як свідчать незаперечні факти, К. Рентген просто скористався результатами копіткої праці нашо го земляка і поспішив першим публічно їх оголосити. Про свою батьківщину Іван Пулюй ніколи не забував, хоч десятиліття ми був вимушений жити й працювати в чужоземному оточенні у Відні й Празі. Справа в тому, що намагання вченого отримати посаду в Київсько му університеті наразилися на шалений опір царських урядовців. Помер великий учений у Празі 1918 р. й там же похований, хоч мріяв упокоїтися на рідній українській землі (За С. Зворським). * Богословський - прикм. до богослов’я. Богослов’я - сукупність церковних учень про Бога й догмати релігії; теологія. II. Знайдіть у тексті й випишіть три складнопідрядних речення з підрядними допустовими. Визначте їхню структуру, засоби зв’язку, поясніть роль у тексті.

МІКРОФОН. Кого, на вашу думку, можна вважати великим українцем? д е Складіть і запишіть по 2 складнопідрядних речення з підрядними наслідковими і допустовими за поданими схемами.

100

Складне речення 1. [ ], (так що ). 2. [ , (хоч ), ]. 3. [ ], (дарма що ). 4. (хай ), [але].

1 . Підрядні наслідкові не відповідають на питання, приєднуються єди ним сполучником так що, виражають наслідок дії. 2 . Підрядні допустові виражають твердження, всупереч якому відбува ється дія головної частини.

§ 20. СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З КІЛЬКОМА ПІДРЯДНИМИ П ро види складнопідрядних речень з кількома підрядними, особливості їхньої структури та розділові знаки в них Прочитайте подані складні речення. Скільки частин має кожне з них? Які частини є підрядними, від чого залежить кожна з них? Як вони розміщені? Зробіть висновок щодо особливостей будови складнопідрядного речення з кількома підрядними.

1. Настане час, коли наші нащадки дивуватимуться, що ми не знали таких очевидних речей (Сенека Молодший). 2. Коли притомить нас дорога (дорога не у рік, а в вік), нап’ємось грому молодого, як п’ють з беріз х о лодний сік (Є. Гуцало). 3. М илуюсь неповторною красою, яку природа на землі створила, яку для нас навіки оживила незнаною щедротною рукою (В. Грінчак). Особливості речень

Складнопідрядне речення, у складі якого є одна головна частина і дві або більше підрядних, називається склад нопідрядним з кількома підрядними.

Види

Залежно від особливостей структури, складнопідрядні ре чення з кількома підрядними поділяються на три види: • з однорідною підрядністю; • з неоднорідною підрядністю; • з послідовною підрядністю.

Однорідна підрядність

У складнопідрядних реченнях з однорідною підрядністю однакові за значенням підрядні частини стосую ться одно го й того самого слова в головній частині чи всієї голов ної частини. У таких реченнях підрядні частини завжди одного виду. Н А П РИ КЛ А Д : Р ам а чі'и. як за горою сонечко сідає, як у Дніпра веселочка воду позичає (Т. Шевченко). що? І 1, (Я К ), (як ). У цьому реченні дві підрядні з’ясувальні частини стосу ються дієслова-присудка розкажи в головній частині.

Структура

Умовно залежність частин складнопідрядного речення з однорідною підрядністю можна зобразити так: 101

Складне речення

Головна частина Друга підрядна

Перша підрядна ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

У складнопідрядних реченнях з однорідною підрядністю в другій і на ступних підрядних частинах сполучник, заради уникнення небажаних повторень, може бути пропущений, а між підрядними однорідними час тинами може вживатися сполучник сурядності.

ПОРІВНЯЙТЕ! С получники повторюються

Сполучники пропущено

Тепер я бігаю в поле й годинами слухаю, як в небі співають хори, як грають оркестри ( М . Коцюбин ський )

Тепер я бігаю в поле й годинами слухаю, як в небі співають хори і грають оркестри

[ ], (як ), (як ).

[ ], ( я к ) і ( )

Н ове свято радувало вже тим, що було тепло, що зеленіли дерева, що весело щебетали пташки

Н ове свято радувало вже тим, що було тепло, зеленіли дерева, весе ло щебетали пташки ( В. М и н ко)

[ М щ о ), (ЩО ), (щ о )

[ ], ( щ о ) , ( ) , ( )

"А

Розділові знаки

М іж підрядними однорідними частинами, з’єднаними одиничним сурядним сполучником чи, або, та (в значен ні і), і(й), кома не ставиться. ІАПРШ 1. Пройшло немало років, як погас вогонь війни і вичахли гармати (Д. Луценко). [ ], (як ) і ( ). 2. Коли землероби обсіювались і наставало більше вільного часу, слов’я ни справляли свя то на честь Лада (Я. Головацький). (коли ) і ( ), [ ].

д е І. Прочитайте текст. Визначте тип мовлення. Обґрунтуйте поділ тексту на абзаци. Які почуття охоплюють вас, коли ви споглядаєте картину «Джоконда»?

ТАЄМНИЦЯ «ДЖОКОНДИ» «Джоконда» - найзагадковіший твір Леонардо да Вінчі. І досі не з’ясовано, кого насправді зображено на картині, чому ця ж інка в жалобі й водночас усміхається, що взагалі хотів сказати людству цією роботою майстер. Про «Джоконду» напевне відомо лише те, що її написано на початку X V I століття. Спочатку вважали, що на картині зображено портрет Мони Лізи, дружини багатого флорентійського купця. Згодом з’явилися інші версії про те, що на картині не жінка, а чоловік, що Леонардо створив ав топортрет. Версії й досі час від часу продовжують виникати... 102

Складне речення Завдяки характерній особливості твор чості художника, «Джоконда» сприймаєть ся як образ людини взагалі. Кожен бачить у ній те, що йому близьке, що хвилює, болить. Тобто вона в одному образі уособила все люд ство з його минулим і майбутнім, жіночим і чоловічим началами, миттєвим і вічним, тривалою боротьбою між добром і злом. «Джоконда» - це не портрет коханої ж ін ки. Це сповідь художника у фарбах, його розуміння людини, світу, самого себе (За Є. Богатом). II. Випишіть із тексту три складнопідрядних речення з однорідною підрядністю. Обґрун туйте свій вибір. У виписаних реченнях під кресліть граматичні основи.

^ Щ ШлВА - ЧОТИРИ - ВСІ РАЗОМ. Визначте, скільки підрядних частин має подане речення. Поясніть, чому немає коми перед виділеним сполучником і.

Пишіть листи і надсилайте вчасно, коли їх ж дуть далекі адресати, коли є час, коли немає часу і коли навіть ні про що писати (Л. Костенко). Доведіть, що подані речення складнопідрядні з однорідною підрядніс тю. Накресліть схеми. Обґрунтуйте вживання розділових знаків.

1. Біда навчить, кому руку подати і від кого прийняти чесний хліб (Д. Павличко). 2. Не знаєм, де грози оселя, чи є туди які стеж ки (Є. Гуца ло). 3. Я тут живу, на добрій цій землі, де йдуть дощ і і дозріває колос, де білим цвітом облітають дні і став піснями мій жіночий голос (Г. Чубач). 4. Бринять живою радістю ліси, як ранок спалахне на небокраї, як сонце огняне завісу піднімає із їх первісної і чистої краси (В. Симоненко). 5. Там, де Ятрань круто в’ється, де холодная вода, там дівчина воду брала, чорно брива й молода (Нар. творчість). Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Накресліть схеми речень, визначте вид підрядності. Підкресліть підрядні сполучники та сполучні слова.

1. Я ладен стати й грудкою земною аби шуміла поруч десь ріка і небо голубіло наді мною (Д. Луценко). 2. Люблю весну коли плюскочуть ріки коли рида од щастя соловей і заглядає сонце під повіки у тишині задума них алей (В. Сосюра). 3. А коли відлетять в далину журавлі і зів’яну десь квіткою в житах волошковою, та калина червона на могилі моїй буде вічно співати українською мовою (Є. Лещук). 4. Як гарно коли йде надворі дощ а в хаті теплий дух снує духмяний (Г. Дудка). 5. Казав він що земля наша древня і люд тут з давен і давен проживає (У. Самчук). Складіть і запишіть речення за поданими схемами.

1. [ ], (що ) і (що ). 2. [ ], (що ), (що ). 3. [ ], (що ), ( ). 103

Складне речения

Неоднорідна підрядність

У складнопідрядному реченні з неоднорідною підрядністю підрядні частини по-різному пояснюють головну частину: • підрядні частини одного або різних видів стосуються різних слів у головній частині; • одна підрядна частина стосується всього змісту головної частини, а друга - якогось слова в головній частині; • підрядні частини різного виду стосую ться одного слова в головній частині. Н А П РИ КЛ А Д :

1. Коли в тебе віра у працю згасав, =====_ скелі зриває (Ю. Гойда). як^ коли? яку? 2 . , що , хт о,

(коли ), , (що ). підкову, ... і, ; її (В. Симоненко). які? про кого? ^— ч , (щ о), ■, (хто).

, що

Структура

Умовно залежність частин складнопідрядного речення з неоднорідною підрядністю можна зобразити так:

Особливості вживання

Уживаючи складнопідрядні речення з неоднорідною підрядністю, маємо можливість в одному складному реченні детально пояснити головну частину в цілому або різні сло ва в ній.

д е Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть граматичні основи. Визначте кількість підрядних частин у кожному реченні, їхнє місце розташування та вид. Накресліть схеми речень.

1. Супротивник який розкриває ваші помилки набагато корисніший ніж друг що приховує їх (Л. да Вінчі). 2. Коли пісні мойого краю пливуть у різних голосах мені здається що збираю цілющ і трави я в лугах (М. Риль ський). 3. Тільки коли ми досягаємо мети ми вирішуємо що шлях був пра вильний (П. Валері). 4. Вона тільки поглянула на свої чорні та сухі руки що просили іншої праці і почула як її мрії впали глибоко аж на дно серця (М. Коцюбинський). 5. Коли подме вітерець зламана бадилина так поскри пує наче дивовижна істота скімлить і легенько стукає зубами (Є. Гуцало). 6. З щедрівок які взимку виспівувались під вікнами добрих людей я знав що за плугом навіть сам Бог ходив... (М. Стельмах). Послідовна підрядність

104

У складнопідрядному реченні з послідовною підрядністю перша підрядна частина залежить від головної части ни, друга - від першої підрядної, третя - від другої і т.д. НАПРИКЛАД: 1. Епохо Ш т янй

Складне речения , щоб міг нащадкам розказати я про те, як ми навчились жить (П. Сингаївський). "С ^ їц о б М я к ). 2. ї 4 ; 'і ї ;

Х оча ніхто не знав, чи доведеться тут ночувати, (О. Гончар).

(х о ч а М ^ и ), І |. В обох реченнях маємо одну головну частину і дві підряд ні, але головної частини стосується лише перша підрядна, а її, як своєї головної, стосується друга підрядна частина.

Структура

Умовно залежність частин складнопідрядного речення з послідовною підрядністю можна зобразити так:

ПОПРАЦЮЙТЕ 8 ПАРАХ, Прочитайте речення та розгляньте схеми. Д обе ріть до кожного речення одну зі схем, поданих у довідці. 1. Хто не вміє мовчати, поки не настане час говорити й діяти, той не справжня людина (Т. Карлейль). 2. Перше слово, з якого хочеться почати, коли пишеш про Львів, - це любов (Р. Лубківський). 3. В барабани лунко вдарили дощі, аж проснувся сизий вітер у кущ і і помчав собі до осені в салон, бо пошарпаний давно на нім хітон (Г. Дудка). 4. Василько захвилю вався, почав закидати вудочку майже раз по раз і міняти черв’яків, бо ті, що побували у воді, здавалися йому негодящими (Г. Тютюнник). ДОИІДКЛ 1 . ( ' ^ ^ м ' ] . 2 . [ ' Ш Г ? ) .

]. 4. [1 7 Ї4,"?), ).

в т

Спишіть складнопідрядні речення з послідовною підрядністю. Роз ставте пропущені розділові знаки. Підкресліть головні частини, визначте вид підрядних. Накресліть схеми.

1. Ш ум дощ у був такий спокійний і тихий що зовсім не вірилося що в таку ніч тисячі людей місять болото по грузьких дорогах (Г. Тютюнник). 2. Я ніколи не забуду тих важ ких часів які випали на долю мого народу коли я ще грався в ляльки (Ю. Збанацький). 3. Ш кола є доброю тільки тоді коли вона усвідомила ті основні закони якими живе народ (Л. Толстой). 4. Машина мчить краєм степу звідки на всю широчінь видно морську за току і скелю крейсера що видніє в сліпучій далечі (О. Гончар). 5. Добре що напроти його будинку знаходився сад звідки долинали пташині голо си (І. Цюпа). 6. Мене приніс на наш город лелека що знов за мною приле тить здалека і вже навіки віднесе туди де книг крильми ш умить бібліотека (Д. Павличко). 105

Складне речения

І. Прочитайте текст. Поміркуйте, чим для кожного з нас є батьківсь оселя. Усно перекажіть прочитане.

БАТЬКІВСЬКИЙ ДІМ Для нас Земля безмежно дорога, бо на ній є той маленький клаптик, де ми робили свої перші кроки, де ми від кривали для себе навколишній світ. Тут нам уперше забриніли звуки рід ної мови, завдяки якій ми усвідомили самих себе й відчули гордість від того, що можемо думати. Тут ми навчили ся відповідати усміш кою на усміш ку і співчуттям на чуж ий біль. Образ батьківської хати, де б ми не були, скрізь супроводить нас. Біліє Є. Гордієць. Рідні вона на земній кулі, ніби маяк серед простори неозорого моря... Навесні вона дарує нам веселе дзюрчання струмків, що дружніми зграйками біжать із-під снігу, та перші, розбуджені теплим дощем листоч ки. Над нею в бездонній блакиті неба жайворонки розсипають радісну, зі ткану з променів сонця пісню. Настає літо, і, розлившись нестримною повінню, хату затоплює зелень. Приходить зима й по-святковому прибирає опустілі ниви. Тоді Чумаць кий Ш лях довго дивиться згори на засніжену хату й будить мрії про ніким ще не бачені далекі світи. Ці неозорі рівнини невимовно хвилюють, викликають гордість, бо ти на родився на цій землі, у цьому світі, безмежному й таємничому (Із журналу). II. Знайдіть у тексті складнопідрядні речення. Які з них є складнопідрядними реченнями з послідовною підрядністю? Поясніть їхню роль у тексті. Накресліть схеми. 'і іі . Доберіть якнайбільше синонімів до іменника дім. За потреби скористайте ся словником синонімів. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкрес літь сполучники (сполучні слова), накресліть схеми. До якого виду належать усі подані речення? У чому особливість цього виду складнопідрядних речень?

1. Я син народу що вгору йде хоч був запертий в льох (І. Франко). 2. Але правди в брехні не розміш уй не ганьби все підряд без пуття бо на світі той наймудріший хто найдужче любить ж иття (В. Симоненко). 3. У садку панує урочиста, замислена тиша яка мимоволі примушує прислухатися до того що діється в твоїй душ і (Є. Гуцало). 4. У затінку садів стояла напоєна сонцем тиша така глибока і чиста що після бурхливого моря Петро Шагайда ясно почув як забриніли в ній бджолині крила (В. Кучер). 5. Розповіда ють легенду, що колись у давнину тут, де тепер розкинулось її рідне село Крукове, була поліська рівнина (В. Качкан). МОЖО&кАИ ШТУРМ. Що є спільного й відмінного між однорідною, неоднорідною та послідовною підрядностями? 106

Складне речення ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Серед складнопідрядних речень з кількома підрядними є речення, у яких по-різному поєднується однорідна, неоднорідна і послідовна під рядність. НАПРИКЛАД:

1, Якщ о тебе мужність покине крилата, байдижість підспшпить. душ а обміліє, .тайди безіменну могилу солдата і вічний вогонь, щц над ним пломеніє (Л. Забашта). який? (якщо ), С ). О Т ], (що). Однорідна й неоднорідна підрядність ще глибоко ; що мова тільки та невичерпно бас і, яка виплекала рідним народом, яка живиться з народних (П. Панч). джерел, щ о ніколи , яка? ^ ЩО?^^--^*—^—^ я ких?^ I J, (що ), (яка ), (я к а ), (що ). Послідовна й однорідна підрядність І. Прочитайте текст. Доведіть, що виділені речення є складнопідрядни ми з кількома підрядними. Накресліть їхні схеми та визначте вид підрядності.

ТОПОЛЯ При в’ їзді в село росте тополя-трепета. Росте на горбку, і її, високу, ста ру, огрядну, видно здалеку. Здається, що село починається не тільки за цією тополею, а саме з неї, тополі. Наче ви йшла вона за крайні хати, за городи й садки, щоб привітати кожного, хто до бивається з далекої чи близької доро ги. Стоїть, очікує вдень і вночі, очікує в негоду й хвищу, аби привітно проше М. Пимоненко. Пейзаж з хатою лестіти зеленим листям. І коли, повертаючись пішки в село, бачив на обрії тополю, то інколи здавалось, що повертаєшся саме до неї, до тополі. Яка багата, яка загадкова душа в неї! Особливо навесні, коли покрива ється міріадами* молодих листочків, коли кожен із них говорить на свій лад. Разом вони виповідають безмежну й нескінченну таємницю, якою де рево не втомлюється ділитися з усім світом. Таємниця жила в тополиній душі, і ніколи її не убувало, не меншало, хоч про неї також на різні голоси щебетали птахи в гіллі, щебетали в будь-яку пору року (За Є. Гуцалом). * Мірійди - незліченна кількість; сила-силенна, безліч. II. Порахуйте, скільки всього в тексті складнопідрядних речень. III. Чи ростуть на подвір’ї вашої домівки чи вашої школи старезні дерева? Про що вони могли б розповісти?

107

Складне речення

( Ш 9 ПОПРАЦЮЙТЕ 8 ПАРАХ. Визначте по черзі за схемами види складнопі дрядних речень з кількома підрядними. Складіть і запишіть три речення за схемами (на вибір). ^ ^ ^ 1. (хочС )7(хо^т)Г^іГ(ї^ли ). 2. [ ^Г(^ли~М як ). 3. (щоб ), (щоб ), [ ]. 4 . [ і Г(ЇЗ!<ҐЙІх > ) . 5 .['' ^ 4'

О - 6. [ ' , 0 , 0 , ' ] , О

І. Спишіть, розставляючи розділові знаки, спочатку складнопідрядні речення з неоднорідною підрядністю, потім - з однорідною, а потім - з по слідовною. Підкресліть граматичні основи. Накресліть схему одного речення з кожної групи (на вибір). Обґрунтуйте вживання розділових знаків.

1. Коли вже кордон залишився позаду виявилось що бої будуть прово дитись в районі Трансільванських Альп (О. Гончар). 2. Як тільки наступив вечір попереду встали силуети гір ніби вони виступали з блакиті самого небосхилу (О. Гончар). 3. Ми працю любимо що в творчість перейшла і му зику палку що ніжно серце тисне (М. Рильський). 4. Напитай мені, брате, хату щоб корінням росла з Дніпра і щоб вікнами для добра слала пісню свою багату (М. Боровко). 5. Тепер чекай коли насниться літо і спогади у серці ож ивуть (І. Турчин). 6. На твоєму людському ш ляху каміння яке ти повинен прибрати щоб тим хто за тобою було легше (В. Сухомлинський). 7. Скільки б не судилося страждати все одно благословлю завжди день коли мене родила мати для життя для щастя для біди (В. Симоненко). II. Використовуючи наведені речення, поясніть, у чому відмінність у будові складнопідрядних речень з однорідною і неоднорідною підрядністю від склад нопідрядних речень з послідовною підрядністю.

щЩШж І. Чи можна наведене речення вважати складнопідрядним із послідов ною підрядністю? Наведіть аргументи на підтвердження своєї думки.

Хтось сказав, що всі люди, скільки їх є на світі, філософи (Ю. Збанацький). II. Прочитайте речення. Поясніть, чому в ньому стоять поруч два підрядні спо лучники що і коли б. Для чого використовується кожен із них? Накресліть схему речення.

Прошите яскравими зорями небо звисає так низько, що, коли б не ске ля, яка його підпирає, воно спустилося б прямо на нас (А. Дімаров).

о т

Додайте до поданих складнопідрядних речень ще по одній підрядній частині й запишіть. Чи завжди потрібно повторювати сполучник, якщо підряд ні частини однорідні? Визначте вид підрядності доповнених вами речень.

1. Здавалося, що сніг ітиме весь день. 2. Мені подобається, коли сок о виті яблука падають у траву. 3. Я довго їхав польовою дорогою, вздовж якої цвітуть сині сокирки. 4. У юності я регулярно влаштовував собі сп о відь, що я зробив за місяць доброго. 5. Земля відчуває своїм лоном, що скоро вже настане весна. 6. Коли надходить темна ніч, ліси дзвенять ні мою тугою. Складіть зв’язний текст із 5 - 7 речень на тему «Екскурсія рідним містом (селищем)». Три речення мають бути такими: а) складнопідрядне з однорід ною підрядністю; б) складнопідрядне з неоднорідною підрядністю; в) складно підрядне з послідовною підрядністю.

108

Складне речення

А 1. У складнопідрядних реченнях з однорідною підрядністю підрядні час тини завжди одного виду і всі вони однаково стосуються головної. *: 2 . У складнопідрядному реченні з неоднорідною підрядністю підрядні $ частини різних видів по-різному пояснюють головну частину або під| рядні одного виду пояснюють у головній різні слова. 2 3. При послідовній підрядності лише перша підрядна залежить від го™ ловної частини, а наступні - від попередніх підрядних.

Об’єднайтеся в групи по 3 -5 учнів. Розподіліть запропоновані завдання для виконання група ми. Представте результати своєї роботи.

Л р _ о е к г

1. Підготуйте і виголосіть промову «Складнопідрядне речення». Час виступу - 3 - 4 хвилини. 2. Підготуйте диктант на тему «Розділові знаки в складнопідряд ному реченні» (1 0 -1 2 речень). 3. Складіть і розіграйте за особами гумористичний діалог на до вільну тему, ввівши до нього 3 - 5 складнопідрядних речень. 4. Укладіть словничок прислів’їв, які співвідносні зі складнопідряд ними реченнями. 5. Намалюйте схему-опору «Види складнопідрядних речень». 6. Випишіть із газетних чи журнальних публікацій по три приклади складнопідрядних речень з кількома підрядними кожного виду під рядності.

§ 21. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ «СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ» І. Прочитайте текст. Яке речення виражає основну думку прочитано го? Чи доводилося вам бути свідком вияву нетактовності з боку інших людей? Усно перекажіть прочитане.

БУДЬТЕ ТАКТОВНИМИ Намагайтеся завжди бути тактовними і стежте за тим, щоб словами не образити інш их людей. Наприклад, у ш ирокому товаристві, якого ви не знаєте, не варто висловлювати незадоволення батьками, сини яких носять довге волосся. Можливо, багато хто з синів тих людей, що саме слухають вас, має довге волосся. Пригадую, як картала себе одна моя знайома, припустившись грубої нетактовності. Вона підійшла саме тоді, коли я говорив із чоловіком, я ко го вона не знала. Я познайомив їх. Чоловік розповідав про те, як багато лиха зазнав він останнім часом. Моя знайома сказала на те: «Не сумуйте. Головне - це здоров’я. Ви ж не каліка. Усе буде добре». Коли той чоловік попрощався і пішов, вона побачила, що він сильно шкутильгав, бо одна нога в нього була коротша. 109

Складне речення Деякі люди спочатку говорять, а потім думають. А треба навпаки. Пе ред тим, як щось говорити, зважте, чи нікого не образить те, що ви хочете сказати (За І. Томаном). II. Виконайте завдання до тексту.

1. За допомогою тлумачного словника з’ясуйте лексичні значення слів тактовність, ввічливість. Доберіть до них синоніми. 2. Випишіть із тексту складнопідрядні речення з кількома підрядни ми. Визначте вид підрядності. 3. Накресліть схеми речень з кількома підрядними. 4. Знайдіть складнопідрядні речення з одним підрядним. Виконайте його письмовий синтаксичний розбір. 5. Складіть і запишіть речення, яке за структурою відповідало б струк турі останнього речення тексту. 6. Поясніть роль складнопідрядних речень з кількома підрядними в тексті. П ослідовніст ь синт аксичного розбору складнопідрядного речення 1. Указати, що речення складнопідрядне. 2. Визначити вид речення за метою висловлювання та емоційним за барвленням. 3. Визначити, скільки в реченні підрядних частин. 4. Якщо речення складнопідрядне з кількома підрядними, то вказати вид підрядності (послідовна, однорідна, неоднорідна або комбінація видів). 5. Пояснити зв’язок частин у реченні. 6. Пояснити вживання розділових знаків. 7. Накреслити схему речення. Повний синтаксичний розбір складнопідрядного речення також вклю чає розбір кожної частини як простого речення. Ш І. Спишіть речення, групуючи їх за видами підрядності. Розставте роз ділові знаки. Накресліть схеми речень. До кожної групи складіть і запишіть ще по одному реченню. 1. Мовили що колись із цього каменя боги деревлянської землі скинули в чорториї якогось київського заброду-священика що хотів був їхню віру за мінити новою, ромейською (Р. Іванченко). 2. Коли землероби обсіювались і наставало більше часу коли проміння сонця припікало відчутніше і роз виток органічного життя йшов швидше слов’яни справляли свято на честь Лада (Я. Головацький). 3. Там де річка перетинає давні кристалічні породи над її стійким правим берегом височить велика кам’яна брила що нагадує голову древнього рицаря який вдивляється в блакить річки (Г. Скурлат). 4. Отакого вечора коли цвітуть садки і з кожного лунає знеможливе пта шине щебетання гостріше відчуваєш самого себе і все те що тебе оточує (Є. Гуцало). 5. Тиша стояла така містка що Дмитро почув як б’ється його серце (Є. Гуцало). 6. Якби не жовте листя в садках то можна було б подума ти що надворі не бабине а справжнє літо (І. Нечуй-Левицький). II. Виділені слова розберіть за будовою. Визначте спосіб їхнього творення. III. Виконайте письмово синтаксичний розбір одного речення (на вибір).

€ Ш > Попрацюйте в парах. Складіть кожен по одному складному реченню з різними видами зв’язку. Продиктуйте своє речення однокласнику (одноклас-

110

Складне речення ниці) та запропонуйте скласти схему цього речення й пояснити вживання роз ділових знаків. І. Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Накресліть схеми речень.

Далекий вогник на хуторі біля містка здається мені зорею що стала в чиємусь вікні щоб радісніше ж илося добрим людям. От аби й нам узя ти одну зірку в свою оселю... І здається мені що минувши потемнілі ві тряки я входж у в синє крайнебо беру з нього свою зірку та й навпрос тець полями поспіш аю в село. А в цей час невидимий сон що причаївся в узголов’ї на другому покосі торкається повік і наближає до мене зірки (За М. Стельмахом). II. Назвіть слова, які допомогли автору досягти образної виразності тексту. Поширте подані речення однією або кількома підрядними частинами. Утворені складнопідрядні речення запишіть. Визначте вид підрядних частин.

1. Ми повільно підійшли до лісового озера. 2. На землю тихо ступає ніч. 3. Під вікном починають цвісти мальви. 4. Берег засинає проти ночі. 5. Я прагнув заспокоїти товариша. Ш ёщ Ш Складіть і запишіть речення за поданими схемами. Виконайте письмо вий синтаксичний розбір одного складеного речення.

1.[ ІГішо) ,(щоИякий). 2. ['д д е И д е )].3 .[ ] ,(кали) і ( ). 4 .(хочЦ Мбо). 0

0 І. Прочитайте текст. Розкажіть, які почуття оволоділи хлопцем, коли він зрозумів, що закохався. Чому він вирішив стати непомітним? Ю ЛІАНА

Я не хотів думати про ту дівчину, але є речі, непідвладні нашій волі. Отож непід владним власній волі став і я сам. Ні, я вже не виставлявся їй на очі. Я нишком дивився на неї на перервах так, щоб вона того не по мічала. У цей день довідався, що ім ’я в неї красиве й рідкісне - Юліана... Це ім ’я ч о мусь у мене пов’язувалося з Ш експіровою Джульеттою, і вона в житейській нашій ви ставі цілком на ту роль підходила. Зате я на роль Ромео не підходив ніяк. Був сьогодні неуважний. Може, трохи й сумний. Дивився я на Юліану, і щось таке незбагненне зі мною коїлося! Тиха радість мене охоплювала, щось мене зачаровувало. Дивився у вікно, за яким і досі йшов сніг, і відчував у тому снігу сховану солодку таєм ницю. Сам запинався тією солодкою таєм Дівчина в квітах. Малюнок ницею, так що навіть наші дівчата почали Ганни Шеремет (13 років) на мене поглядати. І я вирішив стати сірим та непомітним, посірів у своєму сірому кутку і навіть скривився, ніби в мене й справді боліла голова... 111

Складне речения Друге, що мене турбувало і про що хотів посильно дбати, - це те, аби мого незвичайного до неї інтересу не помітила сама Юліана. По-перше, не надіявся, що моє почуття буде розділене і що не піддамся я і з її боку глу му. По-друге, ще не вірив сам собі, адже сьогодні в мені цвіте біла вишня, а завтра мож у прокинутися з холодним серцем. Хіба мало химер* нас у цьому світі побиває? А це таки була химера, маленьке безумство, супроти якого не знаю інш их ліків, як пережити його і забути (За В. Шевчуком). * Химера - ( перен.) дивовижна фантазія, нездійсненна мрія, витвір уяви; диво вижні примхи; дивна поведінка кого-небудь; дивацтва. II. Виконайте завдання до тексту.

1. Виконайте письмовий синтаксичний розбір виділеного речення. Усно обґрунтуйте розділові знаки. 2. Випишіть із тексту складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними. Назвіть засоби зв’язку частин цих речень. 3. Випишіть усі підрядні сполучники, які використані для зв’язку час тин складнопідрядних речень у поданому тексті. Для приєднання яких видів підрядних вони використовуються? З чотирма виписаними сполуч никами усно складіть по одному реченню. 4. Назвіть, які види складнопідрядних речень з підрядними обставин ними є в тексті. 5. Обґрунтуйте наявність або відсутність коми перед усіма сполучника ми і в реченнях тексту. 6. Знайдіть риторичне речення. МІКРОФОН. Чим прекрасне почуття закоханості?

4 3 0 І. Спишіть прислів’я, замість крапок вставляючи пропущені сполучники. 1. Один засіває поле, ... інший збирає плоди. 2. Рибак по кльову мусить знати, ... рибку звати. 3. Бджола л ет и т ь ,... мед пахтить. 4. Не каж и г о п ,... не перескочиш. 5. ... має розум, той не їде зимою возом. 6. Такий мороз, ... зорі скачуть. II. Напишіть невеликий твір-розповідь, останнім реченням якого було б одне з поданих прислів’їв.

4330РМІКРОФОН. Продовжте фрази. 1. Вивчивши тему «Складнопідрядні речення», я зрозумів (зрозуміла), що... 2. Найскладнішим під час вивчення цієї теми для мене було... 3. Свої знання з теми я б оцінив (оцінила) на... Виконайте тестові завдання. Зіставте свої відповіді з тими, що подані наприкінці підручника. З ’ясуйте суть допущених помилок, якщо такі були.

ТЕСТ Д Л Я САМОПЕРЕВІРКИ 1. У реченні Хоч козацька держава існувала не довго й займала лише час тину української території, однак вона мала вирішальний вплив на розвиток національної свідомост і (Із ж урналу) підрядна частина: А часу; Б з’ясувальна; 112

Складне речення В допустова; Г наслідку. 2. Схемі [ ] , ( ) , ( ) відповідає речення: А У садку теж панує урочиста, замислена тиша, яка мимоволі приму шує прислухатись до того, що діється в твоїй душі (Є. Гуцало). Б Якби подув вітер, якби подужчала на озері хвиля, то острівець міг би чи за хвилею поплисти, а чи за вітром злетіти вгору (Є. Гуцало). В Квітне сонях до сходу лицем, йому бджоли гудуть стоголосо, я усім говорила про це, та ніхто не хотів мене слухать (Г. Чубач). Г Коли ви не знаєте, як наші матері білили полотна, то ви багато чого втратили (За М. Стельмахом). 3. Установіть відповідність: Речення Вид підрядності А Навіть коли підхопили пісню всі ра1 однорідна підрядність; зом, було чути дзвінкий голос Сашка, 2 неоднорідна підрядність; що чайкою злітав над хвилею інших 3 послідовна підрядність; голосів ( В. Н ест айко ). 4 послідовна і неоднорідна підБ Приїхали до лісу, в якому дід наобіцяв рядність, такі високі черешні, які більше ніде не ростуть, і такі смачні ягоди, які більше ніде не родять ( Є. Гуцало). В Вночі Андрій довго не міг заснути, бо в хаті було видно од великих зірок на небі і густо пахло холодною м ’ ятою ( Г. Тютюнник). Г Над притомленим завороженим степом стояла така тиша, що чути було, як знизу дихає колос... ( М . Стельмах). 4. Схема [ ] , ( ) , ( ) , ( ) відповідає реченню: А з послідовною підрядністю; Б з послідовною і однорідною підрядністю; В з неоднорідною підрядністю; Г з послідовною і неоднорідною підрядністю. 5. Пунктуаційну помилку допущено в реченні: А Орбіту літа дописав листок і ліг на стежку, що прямує в осінь (М. Боровко). Б Коли до тебе прилечу засяє все навкруг, як після теплого дощу в росі важкій зелений луг (Д. Павличко). В Завжди приємно було згадувати все, що зробив доброго, бо тільки воно вводить нас у коло інш их людей, робить їх братами, а не просто сусі дами (В. Стус). Г Дикі гуси зчиняють таке верескливе ґелґотання, що, почувши його, надовго не можеш витіснити із серця смутку (Із журналу). 6. Складнопідрядним реченням з підрядним означальним є речення: А І вже тиха-тиха пісня снується з висоти, де обнялися голубе небо й зелені голови співучих осокорів (І. Цюпа). Б Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні (Г. Сковорода). В І якщ о впадеш ти на чуж ому полі, прийдуть з України верби і тополі (В. Симоненко). 113

Складне речення

Г Повітря стало таким прозорим, що було далеко видно голі дерева по над шляхом... (Г. Тютюнник). ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Я кі речення є складнопідрядними? Скільки підрядних частин може мати складнопідрядне речення? Яке місце може займати підрядна части на стосовно головної? 2. Назвіть засоби зв’язку між частинами складнопідрядного речення. Чим різняться сполучники і сполучні слова? Наведіть приклад речення, частини якого з’єднані сполучним словом. 3. На які види поділяються підрядні частини? Я кі критерії лежать в основі їх розпізнавання? 4. Розкажіть про складнопідрядні речення з підрядними означальни ми. Наведіть приклади. 5. Розкажіть про особливості складнопідрядних речень з підрядними з’ясувальними. Наведіть приклади. 6. На які різновиди поділяються складнопідрядні речення з підрядни ми обставинними? Які підрядні частини не відповідають на питання? На ведіть приклади речень з підрядними мети і причини. 7. Назвіть найхарактерніші ознаки складнопідрядних речень з неодно рідною і однорідною підрядністю. Наведіть приклади. 8. Яка особливість складнопідрядних речень з послідовною підрядніс тю? Чим ці речення різняться від інш их видів складнопідрядних речень з кількома підрядними? 9. Розкажіть про розділові знаки та інтонацію в складнопідрядних ре ченнях. Коли між двома підрядними частинами кому не ставимо? 10. Пригадайте 3--5 прислів’ їв, які співвідносні зі складнопідрядними реченнями. Визначте вид речень.

114 «

/ А @

с т

о р ін к л

• Найбільш містким на Зем йІК'АВО З Н А Т И ! лі словом Бізажається іспанське Л у —-2мамихлапинатана, що означає: «Дивитися один на одного з надією, що хто-небудь погодиться зробити те, що бажають обидві сторони, але не хочуть робити». • На Африканському континенті більше 1000 різних мов. А в мові б ер б е рів у Північній Африці навіть немає писемної форми. • У американського письменника Ернеста Вінсента Райта є роман «Гедсбі», який складається з більш ніж 50 0 0 0 слів. При цьому в творі немає жодної букви е. • В алфавіті кхмерів 72 букви, а в алфавіті туземців острова Бугенвіль лише 11. • Запис слова метро по-японськи складається із трьох ієрогліфів, що означають «низ», «ґрунт» і «залізо».

ТАРАБАРСЬКА МОВА У дитячому та молодіжному середовищі для розваги інколи користуються так званою тарабарською мовою. Вона виникає через спотворення мови за допомогою додавання до кожного складу (переважно повнозначних слів) пев ного звукосполучення, однотипної зміни кінцевих складів. Звичайно, ця мова є незрозумілою для тих, хто не знає способу такого «словотворення». Напри клад: «Лафая лафацьолафаго лафане лафа знав» («Я цього не знав»), « - Мамеле, печереле!» — «Остобуреле та до шатареле» (« - Мамо, пече!» - «Остобурч та до шатра»). Приклади тарабарської мови можна зустріти і в художній літературі: «Доміне Павлуся! Не могентус украдентус сієус вишневентус для вечерентус?» (Г. Квітка-Основ’яненко )\ «Борщів як три не поденькуєш, на мо торошні засердчить» (І. Котляревський) ( 3 енциклопедії). КОРАБЕЛЬ Слово корабель у нашій мові відоме з досить віддалених часів. Це пряме усне запозичення з грецької мови, без посередництва цілої низки мов і народів, як ми здебільшого спостерігаємо. Чи є в нас докази того, що це запозичення відбулося сам е усним шляхом? Є, ось хоча б такий. Сло во карабос у греків означало «морський рак», «краб». Вони цим словом, ужитим у переносному, образному значенні, назвали певний вид своїх су ден. Виходить, що це була не офіційна, а вільна, невимушена, розмовна назва. Такі слова, як правило, переходять з мови в мову усним шляхом, через безпосереднє спілкування людей. Не лише ми запозичили у гр е ків це слово. Воно було і в римлян (карабус), потім в італійців (каравелла), в іспанців та ін. У давньоруській мові воно мало форму корабль, у б ага тьох слов’ян (болгар, чехів, словаків, поляків, сербів та ін.) форму кораб (За А. Коваль). Ц £ БУЛО

УЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ Прийменник по НЕ М ОЖ НА вживати у таких сполученнях: у служ бових справах до квітня включно за дорученням за підозрою в чомусь на прохання на замовлення після закінчення з деяких причин з ініціативи за освітою лікар за зразком

за описом після одержання за дорученням керівника за пропозицією за наказом командира з примусу за свідченням очевидців за сімейними обставинами через сімейні обставини

у приватній справі з особистих питань передати у спадщину поради щодо оздоровлення називати на ім ’ я старший за званням екзамен з історії через хворобу надіслати поштою

РОЗРІЗНЯЙТЕ1 . Пот оковий - який здійснюється безперервним потоком; конвеєрний (потокове виробництво, збирання). Пот очний - який є, існує, відбувається тепер; повсякденний (поточ ний рік, момент, ремонт). *** Програмний - який містить у собі програму, визначає основу діяльнос ті, програму, якою керуються (програмний документ, задум). Програмовий - який є в навчальній програмі (програмовий матеріал з математики, твір). Програмований - який здійснюється за допомогою програмуваннякодування і комп’ютерів (програмоване навчання, вивчення мови). •к* * Розумний - наділений розумом, розсудливий, кмітливий; який діє ро зумно (розумна дитина, господиня). Розум овий - який стосується діяльності розуму, пов’язаний з нею (ро зумова діяльність, праця, зрілість). Розум но - у сполученні: розумно жити, планувати, витрачати сили. Розум ово - у сполученні: розумово розвинений, відсталий. НАГОЛОШУЙТЕ ПРАВИЛЬНО! мабуть медикамент м ести , метемо, метете металургія міліметр мозковий навезти

навіки навколо навпомацки навприсядки навпрямки навсидячки надвоє назирці назовсім

нарівні нарівно насамкінець насамперед насміх насухо ненависть низький

Сиитзксис.ТІуиктузція К оли зникає народна мова, народу більше нема! Відберіть у народу все - він усе може повернути, відберіть мову - він ніколи більше не створить її: вмерла мова в уст ах народу вмер і народ. -

К. Ушинський

Безсполучникове складне речення Ви днлш имяш : основні ознаки безсполучникового складного речення.

Ви вміт имеш .: знаходити безсполучникові складні речення, визначати смислові відно шення між їхніми частинами; ставити розділові знаки між частинами безсполучникових складних речень; інтонувати безсполучникові складні речення; будувати безсполучникові складні речення, використовувати їхні вира жальні можливості в мовленні.

Складне речения

§ 22. СМИСЛОВІ ВІДНОШЕННЯ ТА ІНТОНАЦІЯ У БЕЗСПОЛУЧНИКОВОМУ СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ Про основні ознаки безсполучникового речення, смислові відношення між його частинами, інтонацію та стилістичні особливості ПРИГАДАЙТЕ, Що вам відомо про безсполучникове складне речення? Прочитайте безсполучникові складні речення. Визначте, у реченнях якої групи частини граматично незалежні одна від одної, а якої - залежні. Спробуйте з ’єднати ці частини сполучниками. З якими сполучниковими ре ченнями співвідносні подані речення? Зробіть висновок про особливості ре чень кожної групи.

1. Плине білий човник, вітер ледве диш е... (Л еся Українка). 2. Мріють крилами з туману лебеді рожеві, сиплять ночі у лимани зорі сургучеві ( В. Симоненко). Основні ознаки

Смислові відношення

Групи речень

з однорід ними частинами

118

1. Зобов’ язався словом - закріпи ділом (Н ар. творчість). 2. Раптом вовк насторожився: йому почулися постріли (М . Вінграновський ).

Безсполучниковим складним реченням називається таке речення, частини якого об’єднані в одне змістове й синтак сичне ціле без сполучників чи сполучних слів, а лише за допомогою інтонації. Визолилось небо, поля потонули в імлі, у синіх смереках (О. Гончар). [ ] , [ ] . За характером смислових відношень між частинами безспо лучникові складні речення поділяються на дві основні групи: • речення з однорідними частинами, які є синтаксично рівно правними. Ці речення співвідносні зі складносурядними ре ченнями. НАПРИКЛАД: Піднімаються грози на тлі вечорів, у тих грозах серця позливались громами (М. Вінграновський); • речення з неоднорідними частинами, одна з яких зале жить від іншої. Ці речення співвідносні із складнопідрядни ми реченнями. Мабуть, у кожного так буває: [як?] часто у місті село мені сниться (М. Сингаівський). Речення кож ної групи виражають певні смислові відно шення. Смислові відношення

..................... ....... Приклади

одночасність подій, явищ

М ісяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе ( Нар. творчість)

послідовність подій, явищ

Пригріло сонечко, обсохла земля, потягло орача в поле ( М . Коцюбинський )

зіставно-протиставні

Н е русалонька блукає - то дівчина ходит ь ( Т. Ш евченко)

Складне речення

з неодно рідними частинами

наслідкові

Защебетав соловейко - пішла луна гаєм (Т . Ш евченко)

причинові

День обіцяє бути погожий: на небі ні хмариночки ( Панас Мирний )

умовні

Зрубав дерево — посади два ( Нар. творчість )

часові

Гаї шумлять - я слухаю (П . Ти чина )

доповнювальні

Вірю: розум темне зло поборе ( М . Р уден к о)

пояснювальні

Погода була чудесна: сонечко, тихо ( Остап Виш ня)

Нерідко безсполучниковим зв’язком об’єднується кілька частин, між якими можуть існувати різні відношення. Н А П Р И К Л А Д Учора тут ще басувала літо, тепер длшк. ся: молода зима! (М. Вінграновський). [ ] , [ ] : [ ] . Інтонація

у безсполучникових складних реченнях частини можуть ви мовлятися з інтонацією переліку, пояснення і зіставлення.

Види інтонації

О собливості

Приклади

Переліку

невелика пауза між части нами; кожна частина вимов ляється однотипно, з посту повим підвищенням голосу; зниження голосу в кінці ре чення

Настало літо, наста ли й жнива (І. НечуйЛевицький)

тривала пауза між частина ми; частини вимовляються рівним тоном; пояснювальні слова підкреслено наголо шуються

Тільки скажу одне: х о четься, так хочет ься мені вчитись (М . Сте льмах )

тривала пауза між частина ми; перше речення вимов ляється високим тоном, а друге - низьким

Думав, доля зуст ріне ться - спіткалося горе (Т . Ш евченко)

^ ~ч [ ]/[ ]

Пояснення -► ~ч [ ]/[ ]

Зіставлення уг Ч [ ]/[ ]

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Інтонація відіграє важливу роль у безсполучникових складних реченнях. Саме завдяки їй передаються різноманітні смислові відношення, відтінки значень між частинами речення. На письмі інтонація відображається за до помогою розділових знаків: коми, крапки з комою, двокрапки, тире.

119

Складне речения

Синтаксичні синоніми

Безсполучникові та сполучникові складні речення мо ж уть бути синонімічними. ПОРІВНЯЙТЕ: Безсполучникові речення 1. Дихає вітер, линуть пахощі. 2. Ідеш удвох - дорога коротша. 3. Знаю: весна буде рання. 4. Зрадів ліс: почався дощ. Сполучникові речення 1. Дихає вітер, і линуть пахощі. 2. Коли ідеш удвох, то дорога коротша. 3. Знаю, що весна буде рання. 4. Зрадів ліс, бо почався дощ.

Стилістичні особливості

Складні безсполучникові речення використовують для вираження яскравих контрастів, узагальнень, висновків, логічної послідовності, надання висловлюванню динаміч ності. Ці речення емоційніші, інтонаційно багатші, ніж складносурядні й складнопідрядні. Тому вони частіше вживані в розмовному, художньому та публіцистичному стилях, ніж у науковому й діловому.

І. Прочитайте текст. Визначте тип і стиль мовлення, доберіть заголовок.

Весна завирувала бурхливою по вінню, стрімка вода спінила залиш ки потемнілих на сонці снігових заметів, потягла в безвість засохле бадилля торішніх бур’янів... Минуло кілька днів, водяна круго верть утихомирилася, на посохлому пагорбі зібралася вціліла живність. Під дубом сполохано пряв вухами бі лястий заєць. Він не встиг повністю полиняти: весна прийшла рано. І хоч вухань уже висохнув після холодної В. Кравченко. Перший подих весни купелі, однак продовжував тремтіти. И було чого: скраю пагорба калачиком скрутився лис. Той самий хитрюган, що розправився тут з родиною їжаків. Цього разу він сам потрапив у біду: бурхли ві потоки всюдисущої води застали його посередині лук під час полювання на мишей. Мисливець так захопився полюванням, що не встиг і оком змигнути, як перша хвиля повені потягла його по купинах*. Мокрого, знеможеного, ви кинуло невдаху на край пагорба, де він і лежить уже другий день. Лис нюхнув повітря - зайцем пахне. Очам своїм не повірив, як побачив під деревом вуханя. Напружив м ’язи - слухаються. Пружиною стрибнув на зайця, та тільки лоба об дуба набив. Вухань теж не дрімав. Довго б вони кружляли навколо дуба, якби не помітив заєць вирване з корінням дерево, що пропливало повз пагорб. Зібрав останні сили й стрибнув. Щоправда, вдарився об гілку, але то нічого. Утік-таки від хиж ака (За А. Давидовим). гКупина - горбик на луці чи болоті, порослий травою або мохом.

120

Складне речения

II. Доведіть, що в тексті є сім безсполучникових складних речень. Простежте, чи надають ці речення легкості й невимушеності висловлюванню та чи роблять його більш емоційним. Визначте смислові відношення між частинами цих ре чень та з яким видом сполучникових речень співвідносне кожне з них. NN. Розгляньте ілюстрацію, складіть за нею усно невеликий опис ранньої вес ни, яким можна було б доповнити прочитаний текст. Використайте в описі безсполучникові речення. Д О І. МОЗКОВИЙ ШТУРМ. Що є спільного й відмінного між складними без сполучниковими і сполучниковими (складносурядними і складнопідрядними) реченнями?

е т І. Прочитайте виразно речення. Визначте, з якою інтонацією вимовля ються їхні частини, а також види речень за метою висловлювання та емоційним забарвленням. Мені здається: твої очі в мою душ у світять з вишини (В. Сосюра). [ ] : [ ]. Пояснювальні. 1. Людство не усвідомить себе як єдине ціле - не буде йому добра (О. Гон чар). 2. Там мати залишилася самітня: синів на фронт покликала війна (Д. Луценко). 3. Сполохані орли злітають у небо, сполохані жаби стриба ють у болото (Є. Дудар). 4. Сонце встало тривожне і чуле, в травах іскри лись барвисті росини (В. Симоненко). 5. На білу гречку впали роси, веселі бджоли одгули, замовкло поле стоголосе в обіймах золотої мли (М. Риль ський). 6. Розпочалися жнива - будь скупіш им на слова (Нар. творчість). 7. Ось димарі землі, ось крутяться дерева в зеленім, золотавім і багровім димі (Б. Антонович). 8. Десь чую: скрипка в тишині своє згадала і мені розповіла про все казково (В. Грінчак). II. Спишіть безсполучникові складні речення, підкресліть граматичні основи. Визначте, у яких реченнях частини однорідні, а в яких - неоднорідні. Накресліть за зразком схеми речень, зазначте смислові відношення між їхніми час тинами. III. Виділені слова розберіть за будовою, поясніть їхнє написання.

£ЗР ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.

Прочитайте один одному речення. Визначте на слух: а) просте речення чи складне; б) сполучникове чи безсполучникове.

Речення для перш ого учасника. 1. Як у дитинстві сниться: я лечу, це ж я у сні росту, це я зростаю (І. Муратов). 2. Коли Творець подарував Украї ні Пісню - пісенною стала Душа українців (Н. Петрук). 3. Ш маточок сині в неба позичаю, в проміння сонця - нитку золоту (А. Клюско). 4. Обнімає ніч зорю за плечі, синьо посміхається зоря... (М . Вінграновський). Речення для другого учасника. 1. Коло примерклого багаття точиться некваплива бесіда - кожне докидає до її повільного вогню по слову, по двоє (Є. Гуцало). 2. А за вікном коротке літо, і пахне кава полином (Г. Овсієнко). 3. Якщ о комусь дано слово, то обов’язково дається і його відчуття (Г. Овсі єнко). 4. Сидів і довго думав над собою блакитний вечір вдома повесні... (М. Вінграновський). Випишіть послідовно спочатку безсполучникові складні речення з од норідними частинами, а потім - із неоднорідними. Поставте (якщо можливо)

121

Складне речення усно питання від однієї частини до іншої. Якими сполучниками (сполучними словами) можна з ’єднати ці частини?

1. Кинеш ячмінь у болото - уберешся в золото (Нар. творчість). 2. Все море зараз спузирило, водою мов в ключі забило, Еней тут крикнув як на пуп (І. Котляревський). 3. Ліс рубають - тріски летять (Нар. творчість). 4. Озеро в лісі, в озері - ліс, я тиху баладу звідти приніс (М. Сингаївський). 5. Ранку складають симфонії птиці, дятлів музичний луна перестук, поглядом синім зорять медуниці, манять ромашки в мереживо лук (К.Дрок). 6. А в лісі ви дзвонюють птиці: сьогодні сонце розбудило їх рано (Д. Малицький). 7. Спадає сонце за лісисті гори, спалахує червоно небокрай (С. Жуковський). КЛЮЧ. У виписаних реченнях підкресліть першу букву першого слова. Якщо ви правильно виконали завдання, то з підкреслених букв прочитає те назву річки, що протікає на Полтавщині. ABA — ЧОТИРИ — ВСІ РАЗОМ. Поміркуйте, зі скількох частин складаються подані безсполучникові складні речення.

1. Минає літо, осінь вже бреде, лісів багрянець торкнувся вересневий, і пахне чебрецем, і листя де-не-де, кружляючи, лягає під деревами (Л. Тендюк). 2. Найпрекрасніша мати щаслива, найсолодші кохані вуста, най чистіш а душа незрадлива, найскладніша людина проста (В. Симоненко). 3. Заходило сонце, у вузеньких хутірських вуличках стояла червона куря ва, в садках варилася на триніж ках вечеря, гупали об землю спілі яблука (Г. Тютюнник). Доведіть, що між частинами поданого безсполучникового складного речення можуть бути чотири різні смислові відношення. Перебудуйте послі довно це речення на чотири складнопідрядні речення різних видів. Свою від повідь зіставте з міркуванням, поданим нижче.

Вигляне з-за хмари промінь - заграє річка усіма барвами. м іркуй те !

Друга частина поданого безсполучникового складного речення може вка зувати на умову, за якої відбувається дія, про яку йдеться в першій частині: Якщо вигляне з-за хмари промінь, то заграє річка усіма барвами. Також між цими частинами можуть бути відношення часові (частини можна з ’єднати сполучником коли), наслідкові (так що), способу дії (так, що). Складіть усно безсполучникові складні речення, у яких були б вира жені такі смислові відношення: а) одночасність подій; б) причинні; в) умовні. Поміркуйте, якими сполучниками (сполучними словами) можна з ’єднати час тини цих речень. Перебудуйте безсполучникові складні речення на сполучникові. Накресліть схеми перебудованих речень. Поміркуйте, чи вплинула така заміна на характер смислових відношень між частинами складних речень і як саме.

1. Пахнуть росою гаї попелясті, легко шипшина достигла тремтить (Д. Лазар). 2. Зайде сонце - Катерина по садочку ходить (Т. Шевченко). 3. Стоїш високо - не будь гордим, стоїш низько - не гнися (Нар. твор чість). 4. Відбились зорі у воді, летять до хмар тумани... (О. Гончар). 5. Я пам’ятаю: йшла весна своїм походом смілим... (М. Рильський). 6. Згодом 122

Складне речення полями пішов до Бугу: любив у вечірню пору пройтись над берегами при тихлої ріки, пустити за течією легкий човен... (М. Стельмах). 7. Черемха пахне, під вікном сад казку гомонить (Б. Лепкий).

з глибин м о во зн авс тва

шшштшт

У сполучникових складних реченнях завдяки сполучникам і сполучним словам чіткіше, ніж у безсполучникових, виражаються смислові відношення, логічні зв’язки між частинами. А в безсполучникових реченнях ці відношення більше вгадуються на основі значення частин речення та інтонації. Відсутність сполучників між частинами надає безсполучниковим складним реченням ха рактерної легкості, безпосередності, невимушеності, що й зумовлює їх широ ке вживання в розмовному й художньому мовленні. Прочитайте речення, визначте, зі скількох частин вони складаються, як ці частини зв’язані та які смислові відношення виражають.

1. Я знаю: мова мамина - свята, в ній вічний, незнищенний дух народу (М .Адаменко). 2. Розкаж у тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік (Л. Костенко). 3. Ви ходжу в сад, він чорний і худий, йому вже ані яблучко не сниться (Л. Кос тенко). 4. Затінок, сутінок, день золотий (Л. Костенко). Є

® Випишіть із художніх творів, уміщених у хрестоматії з літератури для 9-го класу, по два безсполучникових складних речення з однорідними й неодно рідними частинами. У виписаних реченнях підкресліть граматичні основи. 1. На відміну від сполучникових складних речень, основним засобом зв’язку частин безсполучникових речень є інтонація. Серед безсполучникових розрізняють речення з однорідними і неоднорідними частинами. 2. Між частинами безсполучникових складних речень встановлюються такі самі смислові відношення, що виражаються у сполучникових ре ченнях сурядними і підрядними сполучниками. Проте ці відношення в безсполучникових реченнях виражаються менш чітко.

§ 23. КОМА І КРАПКА З КОМОЮ В БЕЗСПОЛУЧНИКОВОМУ СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ Про те, у яких випадках між частинами безсполучникового речення ставимо кому і крапку з комою, та про співвіднесеніст ь таких речень із сполучниковими ПРИГАДАЙТЕ! Які смислові відношення виражаються між частинами склад носурядних речень? Прочитайте безсполучникові складні речення, проаналізуйте смисло ві відношення між їхніми частинами. Зробіть висновок, за яких умов у безспо лучниковому складному реченні ставиться кома і крапка з комою.

1. Ми йшли в поля доріж кою вузькою, вечірній вітер бігав по вівсі (І. Гнатюк). 2. У груш і був тоненький голосочок, вона в дитинство клика ла мене (Л. Костенко). 3. За все вищі були великі верби гіллясті; вони ши123

Складне речения роко розкидалися вгорі і над хатками, і над тими садочками, зеленіючи ясно на блакитному небі (Б. Грінченко). 4. З-за землі, на кривавій попрузі неба, скочила невеличка іскорка; довга променяста смуга простяглася від неї над землею (П анас Мирний). Ставимо кому

Ставимо крапку з комою

М іж частинами безсполучникового складного речення ставимо кому, якщ о ці частини виражають одночасніть або часову послідовність подій чи явищ і вимовляються з інтонацією переліку. Н ас кличе у мандри дорога, нам грає чарівна стріта (С. Фоменко). [ ], [ ] . М іж частинами безсполучникового складного речення ставимо крапку з комою, якщо ці частини: • дуже поширені і в середині їх уже є свої розділові знаки. Все раділо, стріваючи день; і день зрадів, розцвітаючи, ясний, теплий, погожий (П анас Мирний). [];[]• • далекі за змістом. Ми просто йшли; у нас нема зерна неправди за собою (Т. Шевченко). [ ] ; [ ] .

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ1 . Кому або крапку з комою між частинами безсполучникового складного речення ставимо тоді, коли ці частини можна з ’єднати сполучником /, а отже, з них можна утворити скл адносурядне речення.

І. Прочитайте текст уголос, дотримуючись правильної інтонації. Ви значте його тип і стиль мовлення.

РАНОК

Щ Ж :> і . ’-л:

І. Тюха. Рання весна

Ранок був безвітряний, тихо пролітала не густа пороша, садок ніби відпочивав у рухли вих її тенетах після нічної негоди... Із заходу майже над самою землею тягло хмари, і сонце в прогалинах між ними ледь прозирало крізь холодну імлу - жовте, похмуре, сліпе. Я вийшов за садок і став дивитися на до рогу. Он той похилений стовп із затесаною стрілкою-дороговказом, схожий на перехняблений хрест посеред снігів; від нього далі вгору мріють дві колії і сходяться біля обрію клинцем; там щось чорніє, рухається, віддаля ючись, все меншає і меншає. Десь там Дніпро. Зараз він іще не скрес, тому можна перейти на той берег по льоду. А там уже Полтавщина - в тім краю я не тільки всі шляхи, а й путівці і стежки знаю... (За Гр. Тютюнником).

II. Випишіть безсполучникові складні речення, з ’ясуйте їхню роль у тексті. По ясніть смислові відношення та розділові знаки між частинами цих речень. III. Чи є в тексті складносурядні і складнопідрядні речення? Укажіть їх, поясніть уживання розділових знаків.

124

Складне речення

З ГЛИБИН МОВОЗНАВСТВА Інтонація є основним, але не єдиним засобом поєднання частин безспо лучникового складного речення. Поряд з нею можуть виступати і деякі інші за соби, як-от: однотипність форм часу, виду і способу дієслів-присудків; спільні для частин другорядні члени речення; повторення слів, однаковий порядок слів у кожній частині тощо. Наприклад, у реченні Блакить мою душ у обвіяла, душа моя сонця намріяла... (П. Тичина) присудки в обох частинах виражені ді єсловами минулого часу, доконаного виду, дійсного способу.

£ Ц Ф а в а - ЧОТИРИ - ВСІ РАЗОМ. Поміркуйте, чому в поданих реченнях ужито різні розділові знаки, хоча за будовою речення подібні. З якою інтонацією слід читати ці речення?

1. Темная діброва стихла і мовчить; листя пожовтіле з дерева летить (Я. Щоголів). 2. Натягне дощ свої осінні струни, торкне ті струни пальчиком верба (Л. Костенко). 0

0 І. Спишіть речення, ставлячи пропущені кому або крапку з комою між їхніми частинами. Визначте, у яких реченнях частини виражають одночасність подій, а в яких - послідовність. Доведіть, що всі речення - безсполучникові. 1. В сонні верби кинувся туман у прощанні айстри обнялися (Л. Гудзь). 2. Вівса, пшениці, ячмені —все се зіллялось в одну могутню хвилю вона все топить все забирає в полон (М. Коцюбинський). 3. Скільки радощів може бути при зустрічі з ранковою зорею скільки таємниць розкриває нам засніжений ліс (А. Низова). 4. Спека та польові гарячі вітри пообпалювали дівчат стали вони аж чорні (О. Гончар). 5. Над ланами шугали табунці куріпок на пше ничище падали зграйки білих і сизих голубів на свіжу ріллю спускались, кружляючи на розпластаних крилах, гайворони (О. Десняк). 6. Сонце вже низенько небо, палаючи, починає червоніти (Марко Вовчок). 7. Одцвітали яблуні на вітах з’являлись зелені пуп’янки наливались соком... (В. Дрозд). 8. Відшелестіли лебеді і трави остання гілка глоду обліта (Л. Овдієнко). II. Підкресліть граматичні основи, охарактеризуйте усно частини складних ре чень (односкладне чи двоскладне, повне чи неповне речення). І. Спишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки й розкрива ючи дужки. Знайдіть складні речення, визначте їхній вид.

Перший весняний місяць (не)рідко вважають господарем полів і лісів. До(в)кола вже зникли снігові кучугури на пагорбах почала тужавіти зем ля прокльовуючись ра(н,нн)ьою травичкою. (По)під вікнами ощасливлені пробудже(н,нн)ям природи радісно попискують синички табунці горобців зібравшись у ватаги з’ясовують свої «парубоцькі стосунки»... Березень найочікува(н,нн)іший місяць селянина. Полагоджено вози ч(е,и)кають свого застосування підвіше(н,нн)і під стріхою плуги й борони заготовлена яровина. Із цим місяцем пов’язано чи не найбільше обрядів вес няного циклу. Не оста(н,нн)ю роль у цьому відігравала й та обставина що це був у наших далеких предків початок нового року (За В. Скуратівським). II. Підкресліть у тексті прислівники як члени речення, визначте їхню групу за значенням.

125

Складне речення

4 Щ 9мазюж ш і ШПРМ* Що спільного й відмінного в уживанні коми і крапки з комою між частинами складного безсполучникового та складносурядного речення? І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки та роз криваючи дужки. Підкресліть номери безсполучникових складних речень.

1. На бур’янах рясніли бл(е,и)скучими діамантами краплі нічного дощу світились л(е,и)сточки глухої кропиви ніжно пахли високі буйні ромашки... (С. Васильченко). 2. І серцю серце (з,с)повідалось й душа всміхалася душі і зорі на воді гойдались і млів туман у спориші і злотом соняхи сіяли (Д. Іва нов). 3. Вирує ліс за ним з(е,и)леним листом і місяць родить привиди розкіш ні... (А. Гарасевич). 4. Минуло літ(е,и)чко тепле з його ясними та привітними днями насувала осінь сумна з густими туманами, з темними, (непроглядни ми ночами (Панас Мирний). 5. (3,С)хилився день на золоті жита упало сонце в (Д,д)ніпрові пороги (А. Гарасевич). 6. Дощ (не)впинно по вулицях човгає від биває осінні рядки (А. Клюско). 7. Скільки я пам’ятаю бабусю вона весь час ви шивала (Ю. Винничук). 8. Сад в(е,и)шневий на порі пов(е,и)рнулись журавлі (Б. Олійник). 9. Ластівки літали понад самою землею мовчки без щебету шу ліка ро(з,с)пластавши крила, висів (не)порушно у синім небі (Г. Тютюнник). II. Знайдіть слова і словосполучення, вжиті в переносному значенні. Доберіть до них слова в прямому значенні. Складіть речення, що відповідають за будовою поданим схемам. Ви значте види речень.

1-Е 3; [ ]•

з . [ ] , [ ] , [ ].

2.[],і[].

4. [ ], (що ).

Спишіть, замінюючи складносурядні речення безсполучниковими і на впаки. Поставте потрібні розділові знаки. Поясніть, як відсутність сполучника між частинами складного речення впливає на характер висловлювання.

1. Плелася із берега м ’ята, і серце охоплював щем, і мить була забагата розмовами, сміхом, дощем (Г. Овсієнко). 2. Світанок розбудив птахів, і твій голос чується у їхньому співі (Г. Овсієнко). 3. Дрімає вітру срібна дуда, і дика груша в сні дичить (М. Вінграновський). 4. Згори гора дивилась у черлінь, і хилитався човен до човниці (М. Вінграновський). 5. Над водами хи ляться лози, лелека пливе в висоті (М. Рильський). 6. Із см утку проліски зростуть на весняній поляні, у струнах серця розцвітуть мелодії незнані (М. Рильський). 7. Свіча плакала, і крізь ті сльози попливли перед очима картини пережитого (В. Сичевський).

Складіть невеликий текст-опис весняного вечора (5 -8 речень). Уве діть в опис одне безсполучникове складне речення, частини якого виражають одночасність подій, і одне - частини якого виражають часову послідовність. Прочитайте текст із правильною інтонацією.

4 Кому або крапку з комою ставимо між відносно рівноправними частина ми безсполучникового складного речення. Такі речення можуть бути си нонімічними до складносурядних і вимовляються з інтонацією переліку.

Складне речення

§ 24. ДВОКРАПКА В БЕЗСПОЛУЧНИКОВОМУ СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ Про те, у яких випадках між частинами безсполучникового речення ставимо двокрапку, та про співвіднесеніст ь таких речень зі сполучниковими ПРИГАДАЙТЕ! Які смислові відношення виражаються між частинами складно підрядних речень? Прочитайте безсполучникові складні речення, проаналізуйте смисло ві відношення між їхніми частинами. Зробіть висновок, за яких умов у безспо лучниковому складному реченні ставимо двокрапку.

1. Не забувай про м удрих вчителів: вони тебе із отч и х рук прийма ли (Л. Гудзь). 2. А ле нелегко було знайти вихід: довкола їж и л и ся о б риви скель (І. Франко). 3. А серце чуло: біда близько (В. Сичевський). 4. П ротягом у сієї минулої зими я відчував: щ ось має статися в цьому світі (Є. Гуцало). Ставимо двокрапку

Інтонація

М іж частинами безсполучникового складного речення ставимо двокрапку, якщо друга частина: • виражає причину того, про що йдеться в першій (частини можна з’єднати сполучниками бо, тому що). Н А П Р И К Л А Д ’ Не кидай іскри в солому: і сама згорить, і село спалить (Нар. творчість). [ ] : [причина]; • доповнює зміст першої (частини можна з’єднати спо лучником що). Н А П Р И К Л А Д Ти чуєш: плачуть за тобою (М. Вінграновський). [ ] : [ доповнення ] . • пояснює зміст першої (між частинами можна вставити а саме). АПРИКЛА Закон життя один: вірно служити своїй державі (М. Стельмах). [ ] : [пояснення]. Для аналізованих речень характерна інтонація пояснення.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Для виявлення смислових відношень між частинами безсполучникового складного речення можна застосовувати прийом підстановки сполуч ників. Цей прийом показує зв’язок безсполучникового речення з відпо відним сполучниковим, підказує інтонування всієї структури, допомагає вибрати розділовий знак. І. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Поясніть уживання двокрапки. Накресліть схеми речень, зазначте смислові відношення між час тинами.

1. Поглянь: вуалі білосніжні смагляві вишні надягли (Д. Іванов). 2. А ось кохання вічна таїна: полин-троянда - квітка це одна (А. Таран). 3. Кажуть: зірку щасливу має (Л. Костенко). 4. Сумує Корсунь староденний: нема журбу з ким поділить (Т. Шевченко). 5. Раптом моє серце тенькнуло, опус тилось трохи вниз і радісно завмерло: невдалік від отруйного стебла воро нячого ока стоять два близнюки-червоноголовці (М . Стельмах). 6. Кузька 127

Складне речення зупинився вкрай здивований: біля казанка з кашею стояв гайворон і діс тавав дзьобом пахуче їстиво (Гр. Тютюнник). 7 .1 пригадалося йому дитин ство: над водами хиляться лози, лелека пливе в висоті (М. Рильський). II. Визначте, з якими видами складнопідрядних речень співвідносні подані без сполучникові та якими сполучниками (сполучними словами) можна з ’єднати їхні частини. III. Укажіть речення, яке відповідає такій схемі: [ ] : [ ] , [ ] .

ЄЕ& І. Прочитайте текст. Випишіть складні речення, розставляючи в них про пущені розділові знаки. Які з цих речень безсполучникові? Простежте, як без сполучникові речення допомагають розкрити тему та основну думку тексту.

ПІСНЯ, ЩО ЗАВОЮ ВАЛА ЄВРОПУ На початку минулого століття вчені були неймовірно здивовані одна із шотландських народних пі сень помандрувала аж до України й стала тут народною, широкознаною під назвою «їхав козак за Ду най». Але згодом дослідники ви явили зовсім інший факт пісня на родилася в Україні. А вже з нашої землі полетіла аж до Шотландії, М. Пимоненко. У похід ставши там народною. Вона звуча ла часто і французькою, і польською, і чеською, і болгарською, і угорською та іншими європейськими мовами. А ще з’ясувалося у цієї пісні є автор. Його ім ’я - Семен Климовський. Відомо що колишній козак заснував на Харківщині село Припутні. Од носельці завжди приходили до нього на пораду був Климовський мудрим і міг допомогти розумним словом. Дослідники знайшли філософський трак тат Климовського який він свого часу послав російському цареві Петру І. У ньому говорилося про ті несправедливості, які панують у державі... Існує припущення що розгніваний цар наказав заслати зухвалого козака подалі від людського ока. Невідомо, де похований Семен Климовський. Проте ми знаємо його не вмируща пісня дійшла до людей, легко здолала кордони держав. Її пере кладали найкращі поети того часу, варіації на тему «їхав козак за Дунай» творили найвідоміші композитори, у тому числі і великий німецький ком позитор Людвіг ван Бетховен (За М. Слабоиіпицьким). II. Перекажіть усно текст за виписаними реченнями. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Доведіть, що лише в одному реченні між його частинами треба поставити кому. Під кресліть головні члени речення.

1. Йти йому з лісу не хочеться звик тут за літо (Гр. Тютюнник) 2. А нам малим усе цікаве вдвічі хто звідкіля прибув до Курманів (Д. Білоус). 3. Він прокинувся й нащулив вуха у вогкому струмені вітру долинав сухий різкуватий звук (Є. Гуцало). 4. Так виразно ввижається мені болючими безсонними ночами я жив колись в простому курені над озером з ясними 128

Склади* речения

берегами (О. Олъжич). 5. Коні шарпалися з рук хропли мабуть зачули Сіро манця (М. Вінграновський). 6. Тече ріка між тихих верболозів росте трава в зарошених лугах (М. Братан). 7. Не плюй у криницю пригодиться води напиться (Нар. творчість). 8. Слова мої, ви будьте все ж камінні каміння довго береже тепло (В. Забаштанський). Доповніть безсполучникові речення пропущеними частинами. Прочи тайте доповнені речення вголос з правильною інтонацією, поясніть уживання розділових знаків.

1. Я вірю: ... . 2. Ранок видався тихий та ясний: ... . 3. Повертався додому задоволений:.... 4. ... : пройшов теплий дощ. 5. ...: біла хмара криє небо. І. Перебудуйте подані складнопідрядні речення на безсполучникові складні і навпаки. Перебудовані речення запишіть, розставте розділові знаки.

1. На морі ставало темно, тому що з берега насувала важка хмара (О.Донченко). 2. Ведмедя не помітив, бо на зайця задивився (Нар. творчість). 3 . 1 вчувалося кленам і соснам, що над ними вже й неба нема (М. Сингаівський). 4. Я знаю: труд - це бій! (В. Сосюра). 5. Як заздрю я тій білій хмар ці: вона пливе у далечінь між подруг (І. Муратов). 6. Десь чую: скрипка в тишині своє згадала і мені розповіла про все казково (В. Грінчак). 7. Умовк кобзар сумуючи: щось руки не грають (Т. Шевченко). II. Простежте, у складних реченнях якого виду думку висловлено більш стис ло. Чому в складнопідрядних реченнях чіткіше, ніж у безсполучникових, пере дано смислові відношення між частинами?

ф*Щі7 ДВА - ЧОТИРИ - Ш РАЗОМ. Поміркуйте, у яких випадках і замість яких розділових знаків у поданих реченнях можна поставити двокрапку.

1. Підсніжники, напевно, вже проростали в землі - їхній слабкий трав’янистий запах просочувався крізь сніг (К. Паустовський). 2. Висипа лись зорі золоті; зійшов ясний місяць (Марко Вовчок). ЛгШїМ Складіть речення за поданими схемами. Підкресліть члени речення, визначте, словами якої частини мови виражені підмети і присудки.

1. [ ] : [ причина ] . 2. [ ] : [ пояснення]. 3. [ ], (тому що ...). І. Прочитайте текст, визначте тему й мікротеми, поділіть його на абзаци.

Раптом до нас донеслися якісь дивні звуки. Ми встали тихенько пішли вперед і побачили ведмідь вовтузився біля невеликої липи. З першого по гляду я зрозумів ведмідь добував мед. Він стояв на задніх лапах і кудись тягся. Просунути лапи в дупло йому заважали камені дерево росло майже впритул біля скелі. Він гарчав і щосили трусив липу. Навколо вулика ви лися бджоли й жалили його в голову... Нарешті ведмідь стомився сів на землю. Так просидів він хвилину-другу. Потім раптом піднявся швидко підбіг до липи й поліз на її верхівку. Він протиснувся між скелею й дере вом і почав сильно давити на нього. Липа затріщала й звалилася на землю. Тепер було легко добути з неї стільники* (За В. Арсенєвим). * Стільник - тут: лист, утворений чашечками з воску, що його бджоли й оси роблять для зберігання меду, перги, виховання потомства та перебування дорос лих комах.

5 О.

В. Заболотний. Укр мова, 9 кл.

Складне речення II. Спишіть текст, виділяючи абзаци та розставляючи пропущені розділові зна ки. Підкресліть і поясніть вивчені орфограми й пунктограми.

Л'-іі 1- У Випишіть із творів зарубіжних письменників, які ви читали в 9-му класі, три безсполучникові складні речення з двокрапкою між їхніми частинами. По ясніть уживання розділових знаків у цих реченнях.

І. Розгляньте репродукцію картини І. Айвазовського. Розкажіть, що на ній зображено, які кольори переважають, яким настроєм вона перейнята.

І. Айвазовський. Керч

II. Складіть невеликий текст (5 -7 речень) за картиною, використавши в ньому без сполучникові речення, зокрема ті з них, між частинами яких ставиться двокрапка.

і.

.............................. Двокрапку ставимо між неоднорідними частинами безсполучникового складного речення, колидруга частина містить доповнення, пояснення, причину. Такі речення можуть бути синонімічними до складнопідрядних і вимовляються з інтонацією пояснення.

§ 25. ТИРЕ В БЕЗСПОЛУЧНИКОВОМУ СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ Про те, у яких випадках між частинами безсполучникового речення ставимо тире, та про співвіднесеність таких речень зі сполучниковими ПРИГАДАЙТЕ! У яких випадках між частинами складносурядного речення ставимо тире? Прочитайте безсполучникові складні речення, проаналізуйте смисло ві відношення між їхніми частинами. Зробіть висновок, за яких умов у безспо лучниковому складному реченні ставимо тире.

130

Складне речення 1. Раніше встанеш - більше діла зробиш (Нар. творчість). 2. Птахи з-за моря вертають - плуги з полем розмовляють (Нар. творчість). 3. Не козак вклонявся королеві - король схиляв голову перед козаком! (П. Загребельний). 4. Із близького згустка пшениці пурхнув жайворонок - Марія здриг нулась (В. Бабляк). Ставимо тире

М іж частинами безсполучникового складного речення ставимо тире за таких умов: Умови вживання тире

Приклади

зміст частин зіставляється або протиставля ється (їх можна з’ єднати сполучниками а, але)

Літо дбає - зима поїдає ( Нар. творчість)

частини виражають швидку зміну подій (їх можна з’ єднати сполучником і)

Оглянувся - в порту вже кипить бій ( О. Гончар)

перша частина виражає час або умову того, про що говориться в другій (їх можна з ’ єднати сполучниками коли, якщ о, хоч ) [час ] - [ ]. [умова ] - [ ].

Захочеш пити - пі деш до струмка (Н ар. творчість ). П осієш впору - мати меш зерна гору (Нар. творчість )

друга частина виражає наслідок, результат, висновок з того, про що йдеться в першій (їх можна з ’єднати сполучником так що) [ ] - [наслідок].

Н а поле набігла тінь ділянка темніє ( В. Ба бляк)

друга частина містить порівняння з тим, про що йдеться в першій (їх можна з ’ єднати сп о лучниками наче, як) [ ] - [порівняння].

Гляне - холодною во дою обіллє ( Нар. твор чість )

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Щоб правильно ставити розділові знаки між частинами безсполучни кового складного речення, треба правильно визначати смислові відно шення між ними.

£ Ш

І. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Поясніть уживання тире. Накресліть схеми речень, зазначте смислові відношення між частинами.

1. Зійшов сніж ок - берися за плужок (Нар. творчість). 2. Нема нам щастя - мусить бути чудо (Л. Костенко). 3. Билися об мене гнівливі хвилі нетярплячки - я вистояв (П. Загребельний). 4. Нестерпно парить - висапа ні кукурудзи прив’яли (В. Бабляк). 5. Прийде година - достигне і калина (Нар. творчість). 6. У товаристві лад - усяк тому радіє (Л. Глібов). 7. Нема мого миленького - ні з ким розмовляти (Нар. творчість). 8. Пан гуляв у себе в замку - у ярмі стогнали люди (Леся Українка). II. Визначте, з якими видами сполучникових складних речень співвідносні по дані безсполучникові та якими сполучниками (сполучними словами) можна з ’єднати їхні частини.

Складне рече ИИ' .......... І . & Ш 0 !. Прочитайте текст, знаходячи пунктуаційні помилки. Визначте засоби зв’язку речень у ньому. Які ще прикмети, пов’язані з птахами, ви знаєте?

ПТАХИ-СИНОПТИКИ Чимало птахів - чудові синоптики. Придивіться уважно до снігурів, со рок, ворон, горобців узимку - ви теж зможете передбачити зміни в погоді. Ось заспівав снігур чекайте на хуртовину. Горобці ховаються в купи хми зу невдовзі посилиться мороз. Добрими віщунами змін погоди є ворони. Перед завірюхою вони гучно каркають, зграями в снігу купаються. А по бачиш високо в небі тихий танок ворон готуйся до снігопаду. Перед поси ленням вітру вони тихо сидять на нижніх гілках дерев. Сіли ж дружно на землю чекай відлиги (За А. Волковою). II. Випишіть безсполучникові складні речення, розставляючи в них пропущені розділові знаки. Поясніть роль безсполучникових речень у тексті. ^

. Перекажіть усно текст за виписаними реченнями.

мГ у д У

і . Спишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки. Продовжте розповідь власним міркуванням (3 -5 речень) про хліб як символ культури на шого народу.

Ще з пелюшок дитину привчали любити і шанувати хліб. Будь-яке свято чи обряд не обходилися без паляниці. Народжувалася дитина йшли з хлі бом. Виряджали сина в далеку дорогу мати ув’язувала в рушник житній окраєць. Справляли весілля чи будували хату неодмінно приходили з кни шем*. Дорогих гостей також зустрічали хлібом-сіллю (В. Скуратівський). * Книш - вид білого хліба із загорнутими всередину краями та змащеного салом або олією.

II. Підкресліть і обґрунтуйте вивчені пунктограми й орфограми. Установіть відповідність між частинами прислів’їв. Запишіть ці при слів’я, правильно розставляючи розділові знаки.

П ерш а частина Глибше орати Розум без книги На годину спізниш ся Умієш їздити Замолоду працюєш Брови нависли

Друга частина птах без крил на старість пануєш за рік не доженеш умій падати злоба на мислі більше хліба мати

ШШАҐАЙТВШ! Хто за дві хвилини пригадає й запише якнайбільше прислів’їв, які співвідносні з безсполучниковими реченнями?

І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Дове діть, що лише в одному реченні треба поставити двокрапку.

1. Це ще не сльози це квітуча вишенька (Л. Костенко). 2. А слово скаже з пам’яті не викинеш (Л. Костенко). 3. Подивилась ясно заспівали скрипки (П. Тичина). 4. Туманець понад кущами лепехи моститься тепла ніч буде (Гр. Тютюнник). 5. Сагайдачний на нього покладався він івидючий був і по-татарському говорив краще за інш их (3. Тулуб). 6.Землі кланяйся 132

низько до хліба будеш близько (Нар. творчість). 7. Хмарки біжать милую ся (П. Тичина). 8. Дуб ламається лозина нагинається (Нар. творчість). II. Підкресліть виділені слова як члени речення, поясніть їхнє написання, роз беріть за будовою.

£39 Випишіть із газет (журналів, усних повідомлень ведучих новин на ра діо чи телебаченні) три безсполучникові складні речення, між частинами яких ставиться тире. Поясніть уживання розділових знаків.

г І. Замініть сполучникові складні речення безсполучниковими. Утворені речення запишіть, правильно розставляючи потрібні розділові знаки.

1. Якщ о не візьмешся за роботу, то робота сама не зробиться (Нар. твор чість). 2. Ллється Лета сльозами в своє підземелля врочисте, а у небі си ніють самотні мої журавлі (О. Пухонська). 3. Вдарив велетенський дзвін і від його громового рокоту затремтіли люди, дерева, земля (У. Самчук). 4. Пригорнеться до трави - і вона зашелестить, загомонить, помилує, об дарує пахощами (Б. Харчук). 5. Як хочеш від людей шаноби, любов і гнів бери у путь (М. Рильський). 6. Ударив грім - і зразу шкереберть пішло життя (В. Стус). 7. Коли прийде пора, виросте трава (Нар. творчість). II. Простежте, як заміна речень одного виду іншим вплинула на смислові від тінки між їхніми частинами.

^ 5 5 9 Складіть речення за схемами. Утворені речення запишіть, поясніть уживання розділових знаків.

1. [умова] - [ ]. 2. [ ] , (якщо ...).

3. [ ] - [наслідок]. 4. [ ] - [результат].

Утворіть із кожної пари простих речень спочатку складне сполучнико ве, а потім - безсполучникове. Утворені речення запишіть, ставлячи потрібні розділові знаки. Поміркуйте, у яких реченнях смислові відношення між части нами передано чіткіше. Чому?

1. За ніч випало багато снігу. Іти було важко. 2. Хочеш багато знати. Дружи з книгою. 3. Під Новий рік сильний мороз. Буде врожай хліба. 4. Продзвенів дзвінок. Гра обірвалася. 5. Літо добуває. Зима поїдає. 6. Го ворить. Ш овком шиє. Ш

9 Доповніть подані безсполучникові складні речення пропущеними час тинами. Доповнені речення запишіть. 1. Вітер подужчав - ... . 2. У хаті тепло - ... . 3. Прийде літо - ... . 4. ... буде гарний урожай. 5. ... - побрела з лугу череда. І. Спишіть речення, розкриваючи дужки і розставляючи пропущені розділові знаки. Накресліть схеми речень.

1. (Не)може людина самотньо жити забула б і пісню і поклик мети (М. Нагнибіда). 2. Вода вже не хлюпотіла не капотіла не л(е,и)лася ласка во вона вдарила загрозливо й важко (П. Загребельний). 3. Править хтось малим човенцем в’ється стеж(е,и)чка злотиста (Леся Українка). 4. Погля ну на березограй аж серце завм(е,и)рає (Д. Луценко). 5. Бджоли раді цві ту люди радіють літу (Нар. творчість). 6. Сте(ж,ш)ки зміяться глибоко в ж иті їх око не бачить сама ловить нога (М. Коцюбинський). 7. Прийде осінь у засіках буде хліб золотий (Нар. творчість). II. Визначте частини мови і члени речення в першому реченні.

Складне речения Прочитайте текст. Визначте його стиль і тип мовлення. Продовжте текст усно, використовуючи безсполучникові складні речення.

Зима, білі сніги, метуть хурделиці, січе пороша, від морозу лунко тріс кається лід на річці. Де забарилась весна, чому не квапиться в рідні краї? Та ось повернулася з вирію весна, а з нею повернулися додому й жайвозонки (За Є. Гуцалом). л

Прочитайте речення, обґрунтуйте вживання тире. Які з поданих ре чень безсполучникові складні? Зробіть письмовий синтаксичний розбір двох простих речень (на вибір).

1. А перед ним - похмура далечінь вгинається під крок козацьких воїв... (А. Гарасевич). 2 . 1 здавалось - життя задрімало, завмерло, заблукало в без межжі неміряних нив (В. Симоненко). 3. Дощ липневий, примруживши вії, з лісу виглянув - і пішов... (М. Руденко). 4. З святом вас березового соку - днем пробудження солодкої землі! (А. Таран). 5. Ти знаєш, що ти - Людина? Ти зна єш про це чи ні? Усмішка твоя - єдина, мука твоя - єдина, очі твої - одні (В. Симоненко). 6. Розіллялись річкою струмки, тре очиці сон-трава спросон ня, цвіт-серпанок одягли садки - гріє квітень літо у долонях (Л. Гудзь). 7. Де не повернешся - кругом у світі ти (М. Вінграновський).

* у—

Об’єднайтеся в групи. Створіть рекламу безсполучникових складних речень.

Дроект

Мета реклами: спонукати носіїв мови правиль но й доцільно вживати в мовленні безсполучникові складні речення.

Ф орм и презентації реклами можуть бути такими: інсценізація; словесний опис реклами на телебаченні; реклама, яка звучить на радіо; реклама в журналі; рекламний плакат тощо. П оради щ одо роботи над проектом 1. Не забудьте «покликати» на допомогу творчу уяву, оригіналь ність, увагу до найдрібнішої деталі мовознавчої теми, логічне мис лення та асоціації. 2. Чітко визначте, на яку цільову аудиторію разрахована ваша ре клама та якого результату ви очікуєте. 3. Не забувайте, що в рекламі кожне слово має велике значення. За бажанням, демонстрацію рекламних проектів можна провес ти як конкурс. Обрати журі, яке присвоїть кожному проекту одне зі звань: найоригінальніший, найаргументованіший, найкумедніший, найяскравіший тощо.

134

Складне речення

26. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ «БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ» [Підготуйте усну розповідь на тему «Розділові знаки в безсполучни ковому складному реченні» за відповідною опорною таблицею, уміщеною на форзаці підручника. Розповідь ілюструйте прикладами. І. Прочитайте текст, визначте його тему й основну думку. Доберіть свій заголовок, який виражав би тему тексту.

ГРОМОВИК Над річкою і лісом засинювалось небо: здалеку-предалеку, погуркую чи та поблискуючи, накочувалася гроза. Потемніла вода в річці, зашу міли дерева, заметалися птахи. І враз усе стихло. Стогін лісу п о дався далі й далі від грози. У висо кості сухо шелеснуло. Синьо спа лахнула ріка, ліс осяявся синьо. То хмара, чорна і низька, пустила Ван Гог. Поле під грозовим небом із себе першу стрілу-блискавицю. (фрагмент) І раптом ліс охнув від ж аху: по ньо му вдарило згори. А ж тоді прокинувся у своєму дуплі сич-громовик. Прокинувся, заво рушив крильми, видряпався з дупла і пішов по гілці сухого береста вгору, сонно поводячи сюди-туди головою... Сич повів очима в один бік, у дру гий - ніде ані пташини, ані дрібної миші. Блискавиці пролітали йому над самісінькою головою, громи котилися по його спині й розбивались об неї на громенята. А сич дивився у спину вітрові та синьо-чорній хмарі й реготав. Йому ще й ще хотілося громів і блискавок, що жили у хмарі. Але тут визирнуло молоденьке сонечко - сич перестав реготати й, відчувши в очах різь, заплющився. Він так і до дупла пішов по гілці - заплющений (За Гр. Тютюнником). II. Виконайте подані завдання до тексту.

1. Знайдіть у тексті безсполучникові складні речення. 2. Знайдіть у тексті безполучникові складні речення, які вимовляють ся з інтонацією переліку. 3. Визначте смислові відношення між частинами безсполучникових ре чень у першому абзаці. 4. Поясніть розділові знаки між частинами безсполучникових речень. 5. Визначте, у яких безсполучникових реченнях їхні частини співвід носні з односкладними реченнями. 6. Перебудуйте два безсполучникові складні речення (на вибір) на спо лучникові. 7. Схарактеризуйте роль безсполучникових речень у тексті. 8. Доберіть синоніми до виділених слів. 9. Поясніть вивчені орфограми. 135

Складне речення

Синтаксичний розбір безсполучникового складного речення П орядок розбору 1. Указати, що речення безсполучникове. 2. Схарактеризувати речення за метою висловлювання та емоційним забарвленням. 3. Визначити кількість частин, що входять до складу речення. 4. Указати смислові відношення між частинами. 5. Указати розділові знаки між частинами. 6. Накреслити схему. 7. Розібрати кож ну частину як просте речення. Зразок усного розбору Співала колосом нива, співали жайворонки над нею (М. Коцюбинський). Речення безсполучникове складне, розповідне, неокличне, складається з двох частин, повідомляється про одночасність подій, між частинами ста вимо кому. Перша частина: речення просте, двоскладне, поширене, повне. Друга частина: речення просте, двоскладне, поширене, повне. Зразок письм ового розбору Співала колосом нива, співали жайворонки ш д. нею (М. Коцюбинський). Безсполучн., розп., неокл., дві частини, одночасн. подій, на письмі кома. 1-ша частина: просте, двоскладн., пошир., повн. 2-га частина: про сте, двоскладн., пошир., повн. [ ] , [ ] . І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Пояс ніть, у яких реченнях можливі варіанти вживання розділових знаків.

1. Відра подзвонюють над степовою криницею сонце спиняється в про шумілих кленах (М. Сингаївський). 2. Я з квітами прийшов тебе зустріти і дуже довго ждав зів’яли квіти (Д. Павличко). 3. Зайде сонце Катерина по садочку ходить (Т. Шевченко). 4. Язик мій ворог він раніше розуму го ворить (Нар. творчість). 5. Ген від моря до гаю налилися жита знову піс ню співає сосна золота (А. Малишко). 6. Вийшов з хати на селі світиться... (М. Коцюбинський). 7. Про вирій знав я із дитячих літ птахи летять у те плий дальній світ (О. Ющенко). II. Виконайте письмово синтаксичний розбір двох речень (на вибір). Прочитайте. Поясніть, як різняться подані в групах речення за змістом.

1. У полі потемніло: насувалася злива. У полі потемніло, насувалася злива. Насувалася злива - в полі потемніло. 2. Буде холодно - поїдемо до дому. Поїдемо додому: буде холодно. 3. Я каж у правду, мені немає чого об манювати. Я каж у правду: мені немає чого обманювати. Мені немає чого обманювати - я каж у правду. Продовжте речення двічі так, щоб вийшло безсполучникове складне ре чення, у якому вживається: а) двокрапка; б) тире. Прочитайте утворені речення вголос із відповідною інтонацією. Поясніть смислові відмінності між реченнями.

136

ЗРАЗОК. Я подивився догори: усе небо закрили хмари. Я подивився до гори - усе небо закрили хмари. 1. Дуже хотілося пити... 2. Погода мінлива... 3. Машини не було виВиконайте завдання одного з поданих варіантів (на вибір).

Варіант А. Напишіть твір-мініатюру в художньому стилі на тему «Весняна зли ва», використавши безсполучникові складні речення з однорідними і неодно рідними частинами. Варіант Б. Напишіть невеликий текст (6 -8 речень) у публіцистичному стилі на тему «На тернистих шляхах нації», використавши безсполучникові складні речення з однорідними і неоднорідними частинами.

ШМІКРОФОН. Продовжте фрази. 1. Опрацювавши тему «Безсполучникове складне речення», я, зокрема, дізнався (дізналася) про... 2. Свої знання з теми я оцінив би (оцінила б) на... д о Виконайте тестові завдання. Зіставте свої відповіді з тими, що подані наприкінці підручника. За потреби повторіть відповідний параграф розділу.

ТЕСТ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Безсполучниковим складним є речення: А Вітерець дихнув - і жовта комишина, надломлена на самій середині, так жалібно, так сумно заспівала (Дніпрова Чайка). Б Виявляється, що дорослі ведмеді дуже пристрасні математики (Остап Вишня). В Вже пахло морем: ось-ось воно мало з’явитися із-за обрію (О. Гончар). Г Далеко від степу люди чули, як ночами стугоніла земля (Н. Рибак). 2. Неоднорідними є частини в безсполучниковому складному реченні: А Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе (Нар. твор чість). Б Малі озерця блискають незлісно, колише хмара втомлені громи (Л. Костенко). В У гаю, гаю вітру немає; місяць високо, зіроньки сяють (Т. Шевченко). Г Воду для пиття наш куточок носить аж з лісу: там вона набагато смач ніша, аніж колодязна (А. Дімаров). 3. Двокрапку треба поставити в реченні (розділові знаки пропущено): А Став у хоровод танцюй (Нар. творчість). Б А ще таку я вирізьблю картину зі всіх дворів збігається рідня (Л. К ос тенко). В 3 високих круч луна орлиний клекіт лиш тихі води все стоять мовчаз но (Леся Українка). Г Небо було синіше від моря море було синіше од неба (М. Коцюбинський). 4. Пунктуаційні помилки допущено в реченнях: А Дерева розправляють сонні віти, над ними угорі - пташиний спів (С. Жуковський). Б Стеле м’якенько - лиш твердо спати (Нар. творчість). В Чудовий краєвид послався понад ним - стави, лисніючи у сяєві ніч нім, один до одного горнулися пестливо (А. Міцкевич).

Складне речення

Г Не спіши язиком: квапся ділом (Нар. творчість). Ґ Я тягнусь догори і сам собі не вірю: від зарічки знову над нашою хатою пролітають лебеді! (М. Стельмах). 5. Речення Кричать сови, спить діброва, зіроньки сіяють (Т. Шевченко) треба вимовляти з інтонацією: А переліку; Б зіставлення; В пояснення. 6. Установіть відповідність: Смислові віднош ення Речення між частинами 1 одночасність подій; А То не хмара - біла пташка хмарою спустилась 2 наслідкові; (Т . Ш евченко). 3 зіставно-протиставні; Б Латаття ніжилось в озерах, хитали ряску ка4 доповнювальні. расі ( Л. К ост енко). В Посієш вчинок - виросте звичка (Н ар. твор чіст ь). Г Мати вірила: земля усе знає ( М . Ст ельмах). ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Я кі речення називаються безсполучниковими? Чим вони відрізня ються від сполучникових? 2. Чим безсполучникові складні речення з однорідними частинами від різняються від речень з неоднорідними частинами? З якими видами спо лучникових речень вони співвідносні? Наведіть приклади. 3. Я кі смислові відношення можуть виражатися частинами безсполуч никових складних речень? 4. Розкажіть про особливості інтонації безсполучникових складних ре чень. Наведіть приклади. 5. Яка роль безсполучникових складних речень у мовленні? 6. Розкажіть про вживання коми і крапки з комою в безсполучниково му складному реченні. Наведіть приклади. 7. Розкажіть про вживання двокрапки в безсполучниковому складному реченні. Наведіть приклади. 8. Розкажіть про вживання тире в безсполучниковому складному ре ченні. Наведіть приклади. 9. У яких стилях мовлення переважно вж иваються безсполучникові складні речення? Чому? 10. Пригадайте 3 -5 крилатих висловів, які співвідносні з безсполучни ковими реченнями.

СЛОВНИК ПАМВИ Ц ІК А В О

ЗНАТУК

беринди

У 1627 р. в Києві було надруко вано один із перших словників в історії української лексикографії «Лексиконь словеноросскій и именъ Тлькованіє» славнозвісного Памви Беринди. У своїй основі це перекладний церковнослов’янсько-український словник, хоча в ньому подекуди виразно проступають елементи тлумачного, енциклопедичного й етимологічного словників. Реєстр «Лексикона...» включає близько 7000 слів і складається з двох окремих частин. Перша частина становить перекладний словник 4980 цер ковнослов’янських слів, перекладених синонімами тогочасної живої україн ської мови. Наприклад: и го - ярмо, питомєць - вихованець, ст ражду-т ерп лю. Деякі реєстрові слова ще й мають тлумачення. Друга частина нагадує своєрідний словник іншомовних слів та власних імен із джерел того часу. У цій частині подано й пояснено 2002 слова (3 довідника). МАНДРІВКА АПЕЛЬСИНА •ЯііҐ H f RYÄrt ' ^ J

Батьківщина апельсинів - Південний Китай. Звідси рослина поступово просувалася на пів день Азії. Португальці у XV ст. завезли її в Європу. У XVI ст. апельсини вже були відомі і в Україні, куди їх привозили з Голландії. Звідси й прийшла їхня назва: голландське appelsien розкладається на апель «яблуко» і сіна - «Китай». У голландців ця назва виникла під впливом фран цузького pom m e de Chine, що теж означає «китайське яблуко». На Закавказзі апельсини відомі давно, років триста їх там вирощували аматори-садівники. Сьогодні сади апельсинів тягнуться суцільною смугою на узбережжі від Батумі до Сочі. В українській мові апельсин має ще назву - помаранча, яка прийшла до нас через німецьку мову (Pomeranze) з італійської, де рот о - «яблуко», агапсіа - «апельсин» (За А. Коваль). Ж

ЛУЦЬК Загадкову назву має місто Луцьк (давнє - Луческ), яке згадується в літописах 1085 р. Населяли його тоді дуліби, або лучани. Звідси, вважають, і пішла назва цього населеного пункту. Проте деякі дослідники пов’язують назву міста з осо бливостями місцевості: річка Стир тут робить коліно, вигин, які ще в народі на зивають «лука». Звідси - Луцьк(3 посібника). Вивчіть і вимовте скоромовки • Росте липа біля Пилипа, Пилип біля липи очима кліпа. • Бабин біб розцвів у дощ. Буде бабі біб у борщ. • Той, хто нічого не знає і знає, що він нічого не знає, знає більше, ніж той, хто нічого не знає і не знає, що він нічого не знає.

ПРАВИЛЬНО

НЕПРАВИЛЬНО

навчатися в 9-му класі навчальний заклад поїхав як міністр продаж за зниженими цінами будь-які висновки згідно з планом відповідно до рішення завдати шкоди призвести до бійки вимикати світло дипломатичні відносини порушити питання чинний закон

займатися в 9-му класі учбовий заклад поїхав у якості міністра продаж по знижених цінах любі висновки згідно плану (до плану) відповідно рішенню (з рішенням) нанести шкоду привести до бійки виключати світло дипломатичні відношення поставити питання діючий закон РОЗРІЗНЯЙТЕІ

Болісний — пов’язаний з тяж кими переживаннями (болісне сприйнят тя, переживання). Болючий —пов’язаний із фізичним відчуттям болю (болюча рана, трав ма, операція). *** Виборний - який визначається, обирається голосуванням на якусь по саду або для виконання певних обов’язків (виборна посада, особа). Виборчий - який стосується виборів, їхньої організації та проведення (виборчий(а) округ, бюлетень, голос, кампанія, агітація). •кЖЖ Визначальний - який визначає суть чогось; основний, істотний (визна чальна риса, умова, галузь). Визначний — який відзначається своїми позитивними рисами, важли вий за своїм значенням; видатний (визначна особа, людина, заслуга). НАГОЛОШУЙТЕ ПРАВИЛЬНО1 . подекуди подруга позаочі ^ * помилка по-людськи по-новому поночі

140

поодинці поперед попідруки посередині потайки по-твоєму, присл. по твоєму, займ. з прийм.

по-українськи прощений, дієприкм. прощенний, прикм. раз по раз різкий розв’ язання розігнутий

Усі ми любимо нашу співучу та дзвінку українську мову. Та це аж ніяк не озна чає, що нам є чужими чи далекими мови інших народів. ТІ. Тичина

Складне речення з різними видами звязку

Ви з+иш аш еш е:

основні ознаки складних речень з різними видами сполучникового й без сполучникового зв’язку; виражальні можливості складних речень з різними видами зв’язку і синоні мічних конструкцій. Ви бмімилшш.:

знаходити в тексті складні речення з різними видами зв’язку; будувати складні речення з різними видами зв ’язку, доцільно використо вувати їхні виражальні можливості; правильно розставляти розділові знаки в складних реченнях з різними ви дами зв ’язку й обґрунтовувати їх уживання.

СклаОие речення

§ 27. СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ ІЗ СУРЯДНИМ І ПІДРЯДНИМ ЗВ’ЯЗКОМ П ро особливості будови, роль у мовленні та різновиди складних речень із сурядним і підрядним зв’язком ПРИГАДАЙТЕ! Які види зв’язку можуть бути між частинами складного речення? іП рочитайте речення й проаналізуйте їх за такими критеріями: а) кіль кість частин; б) вид зв’язку між частинами. Які ознаки є спільними для всіх речень? Що нового ви помітили? Поясніть. 1. В обличчя віяв холодний західний вітер, розганяв густі хмари, і Ма рія подумала, що той вітер і хмари мчать на неї з рідної Одеси, де зосталися батьки (В. Кучер). 2. Пшениця гнулася під вітром до землі, високе її стебло голосно шаруділо, і Охрімові знову стало жаль цього багатого врожаю, що гинув на його очах, осипаючись дорогим зерном (В. Кучер). 3. Небо вночі чисте, і видно, як падають зірки (Є. Гуцало). Складне речення, у якому поєднуються різні види зв’язку, називається складним з різними видами зв’язку. Серед таких речень розрізняють речення із сурядним і підряд ним зв’язком та речення із сполучниковим і безсполучни ковим зв’язком. Особливості будови

У складному реченні із сурядним і підрядним зв’язком одні частини з’єднуються сурядними сполучниками, а інші - підрядними сполучниками чи сполучними слова ми. ІРИ К Л АД : Аж ось труснуло сніжком, і земля на гадала аркуш паперу, на якім дитина випробувала зелені, руді й сірі фарби (М. Коцюбинський). який? [ ], і [ |, (якім ). У цьому реченні перша і друга частини з’єднані сурядним зв’язком, а друга й третя - підрядним.

Структурні різновиди

Складні речення із сурядним і підрядним зв’язком мож уть мати різну будову: • дві або більше частини з’єднані сурядним зв’язком, від однієї з них залежить одна або кілька підрядних. НАПРИ К Л А Д : Ти до мене приііиїли не із казки чи сну, і здалося мені, що стрічаю весну (В. Симоненко). що? І------1 І-- ,-- 1 [ ], і [ ], (що ). • дві або більше частини з’єднані сурядним зв’язком, від кож ної з них залежить одна або кілька підрядних. НАПРИКЛАД: Щаслива ти, дорогі, якою ми ідем, і пісня та щаслива, що в серці ми несем (Д. Павличко). яка? [ |, (якою ), і

Складне речення • дві або більше частини з’єднані сурядним зв’язком і мають спільну підрядну частину. Коли в лісах іще рев ли буй-тури,Даждьбогу сонце приміряло німб і люди чорноліської культури жили, співали, сіяли свій хліб (Л.Костенко). коли? Ч / (коли ), [ ] і [ ]. Розділові знаки

■Ц

ІИ И Я Н ІІ

Кому не ставимо між двома головними частинами речення, з’єднаними одиничними сполучниками чи, або, та (і), і (й), якщо вони мають спільну підрядну частину. Ще то“ папір від часу не зотлів і пам’я тка лишилась лю дям здавна, де за неграмотних французьких королів підпи сувалась Ганна Ярославна (Д. Павличко). який? яка?~^ і і і і і Л д а ).

G O І. Розгляньте схеми, які відображають найпростіші комбінації розмі щення частин у складному реченні з сурядним і підрядним зв ’язком. Опишіть усно кожну схему (кількість частин, вид зв’язку, розділові знаки). м и і 'м Ч

2 . 1 ^ ) , і [ ].

З .С І л Ч ц І Л * ). 4 . [ '1 і ? ] П ІЧ)II. Складіть і запишіть речення за кожною схемою. І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. ХТО НАЙПРИМІТНІШ ИЙ Тільки-но сонце весняно плюснуло на широкий вигін, що за селом, а мати-й-мачуха вже й затеплила свої жовті ліхтарики. І стала найпримітнішою на вигоні. Потім кущ иста кропива, сердито розпихаючи пріле бадиляччя, погнала вгору. І вже найпримітнішою стала вона. Згодом зазолоті ли кульбаби, і всім здалося, що на вигоні тільки вони й ростуть. За такими вдатними сусідами куценькому споришеві ніяк і показатися. Та він і не пнеться. Примостився там, де вже інші рости не захотіли, та й за кучерявилося при самій землі. Але саме до споришу тягнуться влітку коро ви, обминаючи його квітчастих сусідів. Саме за ним нишпорять вівці і кози. Цю травку-муравку і кури пощипують, і гуси поскубують. А восени пола сувати споришевими зернятками-горішками злітаються цілі зграї дикого птаства. От і розберись, хто найпримітніший на вигоні (За Є. Шморгуном). II. Випишіть складні речення з сурядним і підрядним зв ’язком. Підкресліть у них граматичні основи. Простежте, як ці речення допомагають точніше й ком пактніше висловити думку, деталізувати її. III. Укажіть у тексті слова, до яких можна дібрати синоніми. Спробуйте заміни ти ці слова дібраними синонімами. Як змінюється при цьому зміст речення? З ГЛИБИН МОВОЗНАВСТВА Появі складних речень з різним и видами з в ’язку сприяли розвиток св і домості людини, поступове пізнання та осягнення нею складних з в ’язків 143

Складне речения між явищами дійсності, а також її прагнення точніше, компактніш е висло вити думку. Речення з різними видами зв’язку дають змогу деталізувати, уточнювати вислов лені думки, висвітлювати додаткові відомості, не виходячи за межі одного речення. Такі конструкції компактні, економні у використанні мовленнєвого матеріалу. Ш У І. Спишіть речення. Установіть, зі скількох частин побудоване кожне з них. Підкресліть граматичні основи. Який зв ’язок є визначальним у поданих реченнях - сурядний чи підрядний? 1. На луках між купинками ще не зійшла роса, і Василькові довелося закотити холоші, щоб не забейкатися* (Г. Тютюнник). 2. Довго слухав того вечора Валерій Іванович сповідь архітектора, і боляче було чути, як раз у раз зривається в стражданні голос цієї мужньої людини (О. Гончар). 3. Яким би не ішов я шляхом, якою б думкою не йшов, ім ’я твоє любистком пахне, а душу пеленає шовк (П. Мовчан). 4. З-за хмар прозирнуло сонце, і стало видно далекі сірі села, ріденькі переліски, припушені інеєм, та чорну сму гу дороги попереду, що п’ялася посеред снігів на гору (Г. Тютюнник). 5. За бравшись на тин, я трусонув гілляку, і на стежку, в картоплю, бадилля якої вже темніло й жухло, важко, смачно загупали яблука (В. Дрозд). * Забейкатися - ( діал.) замочити одяг, вимокнути. II. Накресліть схеми речень. Визначте види підрядних частин. Прочитайте речення. Визначте їхній вид. Чим вони подібні між собою? Сформулюйте спільне пунктуаційне правило для обох речень. 1. Щ е тримались по садках пізні сливи і пізніми яблуками було обки дано гілля, як раптово пішов сніг (Є. Гуцало). 2. Море так невинно голу біє під стінами скель і сонце так світить ласкаво, що аж каміння сміється (М. Коцюбинський). € 3 & Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть під рядні частини. Накресліть схеми двох речень (на вибір). 1. Сади осипалися милі що чарували так мене і знов Дніпра чекають хвилі коли їх крига одягне (В. Сосюра). 2. Спускався негустий блакитний вечір і навіть через вікна було видно як пухнасті сніги одсвічувались рож е вими і малиновими бризками зорі (М. Стельмах). 3. Рої метеликів летять на квіти щоб далі й далі знов летіти і бджіл гуде незримий дзвін в гарячу синь (В. Сосюра). 4. Повертало на обід але здавалося що день ще й не почи нався (С. Скляренко). 5. Ми українці нація яка споконвіку прагне багато знати а це утверджує нашу віру що вічно будемо на цій землі (Я. Гоян). II. Якими частинами мови є виділені слова? Обґрунтуйте орфограми. - ЧОП&И - ВСІ РАЗОМ. Доведіть, що в поданому реченні потрібно поставити лише одну кому. Де саме? Накресліть схему речення. Коли задзвонить сон-трава в діброві і обізвуться в небі лебеді земля святкову одягне обнову й веснянки закружляють по воді (М. Стельмах). Розділові •чняк'м 144

^Р и збігу сполучників перед другим із них кому не ставимо Т°ДІ> коли в наступній частині речення наявні співвід носні слова то, так. ПОРІВНЯЙТЕ:

Складне »і’чейняі

1. Лось сподівався побачити схід сонця, і коли під його про менями забронзовіли верхівки, то лось наче аж полегшав (Є. Гуцало). 2 .3 того вечора я часто приходив до дядька Себастьяна, і, коли він мав час, ми разом читали якусь книгу (М. Стель мах). Якщо перший із двох сполучників протиставний (а, але, однак і т. ін.), то кому після нього взагалі не ставимо. Туман пах бузковим цвітом, а коли почав розходитись, крізь його тонкий просинюватий серпанок виступили по горі буз кові вали (Гр. Тютюнник). Доповніть подані речення однією чи двома частинами так, щоб утворили ся складні речення з різними видами зв’язку. Утворені речення запишіть. 1. Не було вже у світі нічого, що могло б здивувати діда Вараву (В. Нестайко). 2. Не тільки тужна пісня лилася із змученої душ і матері, а й про пікали сльози гарячі сліди на її обличчі (Г. Тютюнник). 3. Люди повинні більше дивитися на зорі (М. Стельмах). 4. Темінь упала на місто раптово, начебто хто спустив завісу (В. Шевчук). 5. З будинків віє теплим спокоєм (А. Дністровий). ЛЇШ

Г Прочитайте вірш. Поясніть інтонацію. Накресліть схеми речень. ЛЕБЕДІ У ПОЛІ

Знову ледве мріють лебеді у полі, а навколо білий холод і зима, і, як мати, стала за селом тополя, що чекає сина, а його нема. Знову ледве мріють лебеді у полі, сіється донизу лебединий пух, а тополя, змерзши, вітами поволі б’є себе у груди, щоб зігріти дух. (Є. Гуцало)

Лебеді

1. Складні речення із сурядним і підрядним зв’язком бувають трьох різ новидів. 2. Між двома головними частинами складного речення не ставиться кома, якщо вони з’єднані одиничним єднальним чи розділовим спо лучником і мають спільну підрядну частину.

§ 28. СКЛ АД Н І РЕЧЕННЯ ЗІ СПОЛУЧНИКОВИМ І БЕЗСПОЛУЧНИКОВИМ ЗВ’ЯЗКОМ П ро те, які є різновиди речень зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком, та про особливості їхн ьої будови ПРИГАДАЙТЕ Чим різниться сполучниковий і безсполучниковий зв ’язок? ^ 3 0 * Прочитайте речення. Зверніть увагу на їхню структуру та зв ’язок між частинами. Зробіть висновок про особливості будови цих речень. 145

Складне речення 1. Наслідки вашої праці оцінять інш і, дбайте лише про те, щ об серце ваше було чисте й справедливе (Д. Рескін). 2. Стародавня Ольвія давно їх цікавить обох, давно їм хочеться дослідж увати, розкопувати її, зане сену пісками, щоб дізнатися, чому вона загинула, чому люди покинули її (О. Гончар). Особливості речень

У складному реченні зі сполучниковим і безсполучнико вим зв’язком одні частини поєднуються за допомогою спо лучників чи сполучних слів та інтонації, а інші —лише ін тонації. Вже на річках дитячий галас вищх, холонуть дні, і все навкруг холоне (Г.Ді/дка). Г ], [ ], і [ ]. У цьому реченні між першою і другою частинами безсполуч никовий зв’язок, між другою й третьою - сполучниковий.

Структурні різновиди

Складні речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком діляться на три різновиди: • складні речення з сурядним і безсполучниковим зв’язком. Пиш аєт ься калинонька, явір молодіє, а кругом їх верболози й лози зеленіють (Т. Ш ев ченко).

[ ],[ ] , а [ ]. • складні речення з підрядним і безсполучниковим зв’яз ком. хт о першим побачить цвіт ліщини, (П. Стефанов). кому? /: (х т о ), •складні речення з сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язком. Жодна мова ніколи не розвивається ізольовано; вона завжди зазнає більшого чи меншого впливу інших мов, , які так чи інакше кон тактують з нею (М. Жовтобрюх). які? ,і

, (я к і).

І. Спишіть спочатку складні речення з безсполучниковим і суряд зв’язком, потім - із безсполучниковим і підрядним, а потім - із безсполучни ковим, сурядним і підрядним. Підкресліть граматичні основи. 1. Птицю вабить рідний берег, і лишає вирій птиця, лиш дихне весна із півдня, лиш набруняться сади (І. Вирган). 2. Ж ито вже кинуло колос і змінило барву стебел та листків: до зеленавості влилася сивина, ніби його хтось попелом трохи притрусив (М. Малиновська). 3. Упав мороз на листя посіріле, яри заслало сиве полотно, збирають ночі зорі у рядно, і сонце в хмарах ніжиться без діла (В. Симоненко). 4. Як хочеться, щоб всі на світі люди не забували: ти усе ж людина (Г. Дудка). 5. Я пам’ятаю: сніг на землю падав і припадав до мерзлої землі, а батько вносив яблуко із саду, останнє, що сховалось у гіллі (Г. Дудка). 6. Зацвіли, забуяли вишні, забіліло кругом вночі, і кантату* весни одвічну замузичили знов дощі (В. Буденний). 146

Складне речення * Кантата - великий урочистий музичний твір, що його виконують солісти і хор у супроводі оркестру. II. Схарактеризуйте засоби поєднання частин у складних реченнях, поясніть уживання розділових знаків. Накресліть схеми трьох речень (на вибір). III. Частини яких складних речень співвідносяться з односкладними реченнями? - ЧОТИРИ - ВСІ РАЗОМ. Прочитайте речення. Які помилки у вживанні розділових знаків у ньому допущено? Накресліть схему речення. Мені стало радісно, легко і тепер я знаю: настала весна, і зимі нема більш вороття (В. Земляк). І. Схарактеризуйте речення за поданими схемами. 1 .( ) , [ ] , і [ ] , ( ). 2. [ ] , [ ] , і [ ] , ( ). 3. [ , ( ), ] , і [ ] , [ ]■ 4. [ ], т а [ ] , [ ]. 5. [ ] : [ ] , О , ( )• II. За трьома схемами (на вибір) складіть і запишіть речення. І. Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Визначте види речень. Накресліть схеми. 1. Я навік той день запам’ятав з буйних яблунь білий цвіт злітав тихо тихо падав білий цвіт наче мрія неповторних літ (Г. Тютюнник). 2. Квіт ка рвучко тягнеться до сонця і пружніє листя молоде в’ю ться стебел окса митні гронця бо весна пробудження іде (П. Горецький). 3. За конюшиною білою повінню стояли гречки над ними в удовиній самотині сумувала груша-дичка а біля неї перепілка розпачливим голосом скликала своїх ді ток яких порозгублювала на зжатому полі (М . Стельмах). 4. Я знаю тут проходили бої і вороги ломились в ці ворота (В. Грінчак). 5. Цвітуть сади духмяно пахне рута і соловейко спокою не знає (Є. Гуцало). 6. У вилисках дніпровської води що воям князя рани омивала я бачу захлинається нава ла свавільної фашистської орди (М . Боровко). 7. Якось раптово зчах і зів’яв рум’яний красень-вечір швидко густішали сутінки що невдовзі переросли в темряву на небі висіялися дрібненькі миготливі зірки... (В. Малик). II. Підкресліть і поясніть вивчені орфограми. Перебудуйте два речення (на вибір) на складнопідрядні з однорідною і послідовною підрядністю, два інших речення (на вибір) - на складні з безсполуч никовим та сполучниковим зв’язком. Перебудовані речення запишіть. 1. Під вікнами починають цвісти мальви. 2. Над нами гудуть бджоли й пустуни джмелі. 3. Ми повільно підійшли до лісового озера. 4. На землю тихо ступає ніч. 5. Берег засинає проти ночі. І. Прочитайте виразно вірш. Скільки граматичних основ має кожне ре чення тексту? Визначте розряди сполучників, використаних у реченнях. Усно обґрунтуйте вживання розділових знаків. Ромашки заплющили очі, Дзвіночки примовкли в зеленій траві, Щ об не сполохати кохання, Щ о тільки-но народилося І глянуло на світ довірливими очима. Воно таке ніжне, 147

Складне речення

Щ о йому вадить і багато сонця, І людський натовп, і галас, і метушня, А сонячні промені Вітер зв’язав у пучок Та й поклав дозрівати На білій хмарині... (Г. Дудка) II. Розгляньте схеми. Яка з них відображає структуру першого речення вірша, а яка - другого? Визначте вид кожного речення. Накресліть подані схеми, по значаючи в них засоби зв ’язку між частинами та ставлячи питання до підряд них частин. ! ■ [ ] . [ ] , ( ) , ( )•

2. [ ], ( ), [ ].

вґ Щ 'ш І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Обґрун туйте пунктограми. Накресліть схеми речень. 1. Очі ніби з весен хмари у них і подив вітру від того білоповеневого кві ту що затоплює навесні цей підлісний масив міста і якась сторожкість яку можна побачити тільки в очах матері і мудра задума що влягається десь глибоко барвою яблуневої пори золотої осені (В. Качкан). 2. Я цілую щодня твоє небо зоряне на твоєму плечі спить Мала Ведмедиця і коли твоє серце десь в Австралії сердиться в Україні у хмари злітають ворони (О. Мардус). II. Підкресліть головні та другорядні члени речення. Визначте, якими частина ми мови вони виражені. Поясніть значення поданих фразеологізмів. За потреби скористайте ся фразеологічним словником. Із двома фразеологізмами (на вибір) складіть і запишіть складні речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком. Ш укати голку в копиці сіна, вітер в голові гуляє, сізіфова праця, гра ти першу скрипку, танталові муки, витрішки продавати, з комарів носок, ніде голці впасти, руки чешуться, переливати з пустого в порожнє. І. Спишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки. Чи є в сті речення з різними видами зв ’язку? Обґрунтуйте свою відповідь. НАРОДНІ ПРИКМЕТИ Сьогодні коли маємо густу сітку метеорологічних станцій та косміч них лабораторій можемо отримати найповнішу інформацію про пого ду а у віддалені часи наші предки розраховували лише на власний досвід. Своєрідними барометрами були свійські та дикі тварини пта хи комахи рослини тощо. Неабиякі знавці народної метеорології досте С. Васильківський. Таврида менно знають погода невдовзі зіпсу ється якщо молодик з крутими ро гами. Якщо з положистими то гожою дниною порадують найближчі дні. Придивіться до жовтої акації якщ о її квіти сильно пахтять і над ними в’ються комарі бути негоді. Якщ о у вас біля вікна росте шипшина то при148

Складне реченця дивіться до її цвіту якщо вранці пуп янки не розпустилися невдовзі насуне дощова хмара (За В. Скуратівським). II. Які народні прикмети, пов’язані з передбаченням погоди, ви знаєте? Роз питайте про них у своїх рідних, знайомих. На основі цих розповідей складіть два речення з різними видами зв ’язку. ^ ■*. У складних реченнях зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком обов’язково дві або більше частин поєднані без сполучників чи спод лучних слів і дві або більше частин поєднані за допомогою сполучниї ків чи сполучних слів. “ І. Такі речення поділяються на три різновиди.

§ 29. УЗ А ГА Л Ь Н Е Н Н Я ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ «СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ З РІЗНИМ И ВИДАМ И ЗВ’Я З К У » П Е Р І. Прочитайте текст. Яку основну думку висловлює автор? Чи згодні ви з ним? ЛЬОДОХІД Х то не любить дивитися льодо хід! Кому він не подобається!.. Усі поспішаємо до річки, коли дізнаємося, що крига рушила, бо є щось незвичайне в льодоході. К ож на крижинка в безперервному русі, кожній знаходиться тут робота. Однак, милуючись льодоходом, чи не думаємо ми більше про його шкоду, ніж про його користь? Він, мовляв, зносить мости, руйнує гре Льодохід блі, трощить млини, нерідко відби рає серед нас надто необережних... Але ось однієї весни, як плин річки перепинила новозбудована гребля, льодоходу на ній не було. Крига розтала. І річкою запанував якийсь смуток, байдужість до життя. Її береги осувалися, її дно покрилося баговинням і смердючими водоростями, вода стала гнила, каламутна. Річці нікуди було поспішати, вона мовби помирала, і ніхто не міг їй допомогти. І зрозуміли тоді всі, що рікам необхідний плин, необхідні льодоходи так само, як і людям. Нехай ламаються старезні мости і млини, нехай руйнуються старі гре блі, зате не буде байдуж ості до життя, бо оновлюється все, що пережило льодохід (За В. Земляком). II. Виконайте подані завдання до тексту. 1. Випишіть із тексту складні речення, підкресліть у них члени речення. 2. Визначте види виписаних складних речень. 3. Накресліть схеми виписаних складних речень із різними видами зв’язку. 4. Укажіть художні засоби, використані автором. Поясніть їхню роль у тексті. 5. Знайдіть і поясніть орфограми. 149

Складне речення і

Р.

Синтаксичний розбір складного речення з різними видами зв’язку Послідовність розбору 1. Указати, що речення складне з різними видами зв’язку: сполучнико вим (сурядним, підрядним), безсполучниковим. 2. Указати вид речення за метою висловлювання та емоційним забарв ленням. 3. Установити кількість частин у складному, пояснити, як частини зв’язані між собою. 4. Пояснити розділові знаки між частинами. 5. Накреслити схему. Під час повного синтаксичного розбору кожна частина складного ре чення розбирається як просте речення. Зразок усного розбору

Каштани підносять свічі, тополі співають ввись, і шепоти таємничі по кронах дерев пронеслись (М. Бажан). Речення складне з різними видами зв’язку (сурядним і безсполучни ковим), розповідне, неокличне, має три частини, перша і друга поєднані лише інтонацією, друга і третя - інтонацією та сурядним сполучником і, між частинами ставимо коми. Зразок письмового розбору Каштани підносять сеі^і, тополі співають ввцсь, і шепоти

Речення складне з різн. видами зв’я зку (сурядн., безсполучн.), розп., неокл., три частини. [ ], [ ], і [ ].

І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підк літь сполучники та сполучні слова. Усно визначте види речень.

1. Сонечко встає і в росі трава біля школи в нас зацвітають віти (А. М а лишко). 2. Завжди мене чекає мати для неї я мале дитя що перший крок пройшло від хати іще не знаючи життя (Р. Братунь). 3. Мова це доля на роду і вона залежить від того як ревно всі ми плекатимемо її (О. Гончар). 4. Коли б спитав мене хто-небудь яку музику любив у ранньому дитинстві який інструмент яких музик я б сказав що більше за все я любив слухати клепання коси (О. Довженко). 5. Цвітуть березневі сніги співають струмоч ками все довкола озивається мотивом радості і найдужче її чуть у світлі сонця яке й творить священну, нетлінну красу весни (Є. Гуцало). 6. Цього літа не чути на Десні свистків пароплавів не гримить сердитий окрик пло тового і не в’ється синій димок рибалки на кручі (О.Десняк). Виконайте письмово синтаксичний розбір трьох речень (на вибір). Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Охаракте ризуйте усно зв’язки між частинами. Накресліть схеми речень. 1. З цієї хвилини все те що він бачив навколо себе чув і відчував повни лося для нього новим змістом йому ніби вставили інш і очі і він ними бачив 150

тепер те чого раніше не помічав йому ніби підмінили душ у і він відчував те про що раніше не здогадувався (Гр. Тютюнник). 2. Десь далеко у Чорно му яру шуміли весняні води і той ш ум був із якимось особливим сердитим сичанням ніби ті води заливали величезне кострище що ніяк не хотіло гас нути (Гр. Тютюнник). 3. З’ ївши вареника я падаю в натоптані снігом сан ки дядько Себастьян умощ ується на передку і ось уж е кінь виносить нас у широкий засніжений світ де у паморозі срібно туманіють верби де вітряки остудж ують сонце а річка погойдує переспілі китиці отого очерету в якому й досі живуть чиїсь сумні голоси (М . Стельмах). Виконайте завдання одного із запропонованих варіантів. Варіант А. Напишіть невеликий твір (5 -7 речень) у публіцистичному стилі на екологічну тему. Використайте в структурі тексту два речення з різними ви дами зв ’язку. Варіант Б. Складіть і запишіть три речення з різними видами зв ’язку про не обхідність охорони рослинного і тваринного світу. ф’Щ ї Т МІКРОФОН. Продовжте фрази. 1. Вивчивши тему «Складне речення з різними видами зв’язку», я зро зумів (зрозуміла), що... 2. Найскладнішим під час вивчення цієї теми для мене було... 3. Свої знання з теми я б оцінив (оцінила) на... Виконайте тестові завдання. Зіставте свої відповіді з тими, що подані наприкінці підручника. За потреби повторіть відповідний матеріал розділу. ТЕСТ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Складним із різними видами зв’язку є речення: А Рушники, які часто розвішували над вікнами і дверима, мали оберігати оселю від усього нечистого, що могло до неї потрапити (В. Супруненко). Б Липневий день догоряє десь за сутінками густих височенних дубів і лип, палахкотить на золотих банях і сяйно-білих стінах верхівки с о бору, що вигнався стрімко в небо (І. Багряний). В Тільки крота не видно було: він кидався глибоко в норі з поверха на по верх свого житла і не тямив, що воно там коїться на горі (Гр. Тютюн ник). Г Перед його очима у буйних травах, у перелісках і між могутніми дере вами повільно бродили великі пречудові тварини (П. Загребельний). 2. Складним із сурядним і підрядним зв’язком є речення: А Зненацька за одну ніч упав сніг, і тепер кущ і лежали під холодним блідаво-голубим небом якісь мовби затишнілі, вирізьблювалося ви разно на сніговій блідості кожне дерево, яскріли під сонцем широкі галявини (II. Загребельний). Б Саме тоді викінчено Софію Київську, і собор стояв рожевим дивом посе ред білих снігів, а невидимий християнський Бог ждав, щоб його нама лювали на стінах, упевнений у своїй незамінимості (П. Загребельний). В Ці жінки виходили своїми ногами довколишні яри, ліси та луги, їм відомо, де ще збереглися зовсім рідкісні рослини (Є. Гуцало). Г На землі різні справи є, звісно, та слід твердо усім пам’ятати: не буває нічийного крісла, лиш буває нічийна лопата (Г. Дудка).

3. Речення Там, де став явір понад плаями, знову я чую відлуння пісень: одна верба співає ночами, друга верба співає удень (В. Марсюк) є складним із різними видами зв’язку, а саме: А із сурядним і підрядним зв’язком; Б із сурядним і безсполучниковим зв’язком; В із підрядним і безсполучниковим зв’язком; Г із сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язком. 4. Реченню Сніг у полі побілішав, тепер проміння не тоне в гострій млі, що насичувала повітря, не гасне у розстелених під ногами полотнах, що зараз нагадують молочні дзеркала й відображаються у високості... (Є. Гуцало) відповідає схема: А [ ] , [ ] , ( ) , [ ] , ( ). Б [ ] , [ ] , ( ) , ( ). В [ ] , ( ) , ( ). Г [ ] , [ ,( ), ] , ( ). 5. Пунктуаційну помилку допущено в реченні: А Коли є і звичаї, і традиції, і пісні, то приймаєш їх як щось цілком природне, а, коли це зникає, то починаєш докопуватися до причин зникнення того, що раніше тобі здавалося незникненним (В. Голобородько). Б Мати вірила: земля усе знає, що говорить чи думає чоловік; на са моті вона тихенько розмовляла з нею, довіряючи свої радощі, болі й просячи, щоб вона родила на долю всякого і роботящого і ледачого (М . Стельмах). В Я чекав тебе з хмари рожево-ніжної, із ранкових туманів, з небесних октав, коли думи збігалися з мли бездоріжньої і незвіданий смуток за душ у смоктав (В. Симоненко). Г Дивись: де сонце умивалось, там стільки крапель золотих кульбабиних в траві зосталось, що й небо мружиться від них (Д. Іванов). 6. Речення Я відриваю голову від землі, а біля мене аж перепитується од см іху Люба, у Тіруці погойдується чимось напакована торбинка, і дівчи на кладе її на те саме місце, до якого тиснулось моє вухо (М. Стельмах) складається з: А трьох частин; В п’яти частин; Б чотирьох частин; Г шести частин. ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. На які групи поділяються складні речення з різними видами зв’язку? 2. Розкажіть про особливості структури складних речень із сурядним і підрядним зв’язком. Наведіть приклади. 3. Я кі є різновиди складних речень із сполучниковим і безсполучнико вим зв’язком? Розкажіть про особливості структури кожного з них. 4. Розкажіть про роль складних речень із різними видами зв’язку в мовленні. 5. Складіть два речення, у кожному з яких був би представлений суряд ний, підрядний і безсполучниковий зв’язок. Накресліть схеми цих речень.

СЛОВ’ЯНСЬКА АБЕТКА цкА 80

ЗИ АТУК

Кирилиця - одна з двох (разом із глаголицею) перших слов’янських абеток, створена на основі давньогрецького письма. У 863 р. князь Ростислав звернувся до Візантії з проханням прислати до Великоморавської держави християнських місіонерів (проповідників), які змогли б посприяти веденню богослужіння на її теренах слов’янською мо вою. Цими місіонерами стали солунські брати Кирило та Мефодій. Саме для того, щоб слов’яни змогли читати Біблію (а на той час вона була переписа на давньогрецькою мовою), і створили Кирило та Мефодій нову слов’янську абетку, яку на честь Кирила назвали «кирилицею». У давню кирилицю ввійшли 24 літери грецького алфавіту (а, в, г, д, є, г, н, і, к, л, м, п, о, п, р, с, т, ф, х, ю, \\і, 0, £, V) та 12 спеціальних знаків на позначення характерних звуків слов’янської фонетичної системи. Пізніше кирилиця лягла в основу багатьох слов’янських абеток, у тому числі й української (3 довідника). БУТИ Н А СЬОМОМУ НЕБІ Цей вислів означає найвищу ступінь блаженства та щастя. А з ’явився він завдяки ідеї грецького вченого Арістотеля про те, що світ складається з семи нерухомих сфер, на яких знаходяться всі зорі на планеті. Ось саме сьома сфера, на думку Арістотеля, й була місцем, де живуть боги, які проводять свій час у безтурботних радощах та веселощах. АСТРОНОМІЧНІ НАЗВИ Усі сузір’я в Україні мають виразні назви, які відображають народне світо сприйняття. Так, Велику Ведмедицю в народі називають Віз, Ківш, а Малу Вед медицю - Пасіка; сузір’я Орел -Д івчина з відрами; Оріон - Косарі, Чепіги, Гра блі; Плеяди - Квочка з курчатами; Молочний Шлях - Чумацький Шлях тощо. Цікаво, що різні народи називають сузір’я по-своєму. Так, Велика Ведме диця у східних народів називається Кінь на припоні, у північних народів -Л о сь, у мешканців Нової Гвінеї - Морський орел (3 посібника). Календар - це система літочислення. Походить ця назва від латинського слова саіепсіагіит, що означає - боргова книжка. Річ у тім, що в Давньому Римі боржники виплачували своїм кредиторам відсотки першого дня кожного місяця. Дні ці звалися календи. Звідси й пішла ця назва. У ті ж часи виник і вислів «відкласти щось до грецькоїкаленди». Оскільки календ у греків ніколи не було, вислів цей означає «ніколи цього не робити». Подібне значення має вислів, що використовується в нашій мові, - «після дощичка в четвер».

ЗВ'ЯЗОК СЛІВ У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ пробачте мені (а не мене) мені болить (а не мене) дотримати слова (а не слово) оволодіти ситуацією (а не ситуацію) опанувати професію (а не професією) ігнорувати попередження (а не попередженням) ігнорувати закони (а не законами) завдати шкоди (а не шкоду) зазнати невдачі (а не невдачу) зрадити принципи (а не принципам) називати на ім’я ( а не по імені) звернутися за адресою (а не по адресі) відправити поштою (а не по пошті) прийшов у справі (а не по справі) комісія для складання (а не по складанню) заходи щодо поліпшення (а не по поліпшенню) сталося через недбальство (а не із-за недбальства) один раз на місяць (а не в місяць) ввести до складу (а не в склад) РОЗРІЗНЯЙТЕ1 . Загрож увати - містити в собі або становити собою якусь загрозу, не безпеку; бути неминучим для когось (загрожувати народам, загрожує ко мусь небезпека). Погрож уват и - грозити покаранням, залякувати чим-небудь, нахва лятися (погрожувати війною). Загроза. У сполученні: загроза страшна, воєнна; миру, життю; для людства; відвернути загрозу. Погроза. У сполученні: погроза відверта, неприхована; безперервні, по стійні; батька, ворогів; вдаватися до погрози. *** Змушувати - спонукати, заставляти когось (переважно обставинами) ви конувати щось, робити що-небудь (змушувати працювати, задумуватися). П римуш уват и - вимагати від когось виконання чогось усупереч його волі, бажанню (примушувати вийти, скоритися, скласти зброю). НАГОЛОШУЙТЕ ПРАВИЛЬНО1 . невтямки ненавидіти непізнаний непізнанний несказаний несказанний нестй, несемо несучи ні за щ о ( немає за щ о)

нізащо, присл. ні за щ о ( даремно) обійстя обіруч обіцянка обрати, обереш, оберемо, оберете

одинадцять окрім олень опівночі печений, дієприкм. печений, прикм. плисти, пливемо, пливете

Синтаксис.ТІ Мова - втілення думки. Щ о багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її,розвиваймо її. Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови. М . Рильський

Складне синтаксичне ціле (ССЦ) Ви ш ш ш лш т : основні ознаки ССЦ; види і засоби міжфразного зв’язку. Ви бмітиАШШ-:

знаходити ССЦ в тексті; визначати істотні ознаки ССЦ, види і засоби міжфразного зв’язку, мікротеми, співвідношення ССЦ з абзацом; оцінювати виражальні можливості ССЦ різних типів і стилів мовлення; конструювати тексти, доцільно розподіляючи їх на ССЦ й абзаци; використовувати виражальні можливості ССЦ у мовленні.

§ ЗО. ПОНЯТТЯ ПРО СКЛАДНЕ СИНТАКСИЧНЕ ЦІЛЕ Про основні ознаки ССЦ, його композицію, особливості інтонації та роль у мовленні ПРИГАДАЙТЕ! Що таке текст? Які його основні ознаки? Прочитайте текст, зверніть увагу на групи речень, відокремлені аб зацом. Простежте, якими засобами пов'язані речення в групах і яка думка розвивається в кожній з них. Зробіть висновок про особливості групування речень у тексті та основні ознаки таких груп. Скільки сягає око - усе навколо вкрите кригою. Часом ця крижана пус теля нагадує розбурхане море, хвилі якого раптом скам’яніли, замерзли. Це порівняння викликають мільйони торосів - крижин, що стирчать по ламаними скелями в кілька метрів заввишки. Іноді серед цих торосистих полів трапляються чималі прогалини абсолютно рівної криги. Здається, що це аеродроми, які виготувала сама природа. На одному з крижаних аеродромів, у самому серці цієї пустелі, підно силась невеличка хатина, побудована людською рукою. Стіни й покрівля хатини блискотіли під місячним сяйвом. Хатина була збудована з криги. Під однією стіною вітер намів кучугуру снігу. Поруч стояв намет, а біля нього - якась коробка і тичка з флюгером (За М. Трублаіні). У мовленні окремі речення не виступають ізольовано, а поєднуються у своєрідні групи (блоки), які називаються складним синтаксичним цілим. Основні ознаки

Складне синтаксичне ціле (ССЦ) —це група речень, поєднаних між собою в одне ціле за змістом і граматично, які вираж ають розвиток певної думки. Вітер налетів несподівано. З неймовірною швидкістю запіни лись хвилі. Збурений простір наближався до пароплава, що стояв за милю від берега. Раптовий шторм нагаду вав грім з ясного неба. З тоненької трубки біля димаря з хрипом вирвалася пара. То був довгий тривожний сигнал (М. Трублаіні).

З в’язок речень

Єдність ССЦ організовують міжфразні зв’язки, тобто зв’язки між реченнями тексту. Основою, на якій побудовано ССЦ як окрему синтаксичну одиницю, є змістовий зв’язок. Речення в ССЦ настільки тісно пов’язані між собою за змістом, що, взяті окремо, мають вигляд, як правило, неповних, незакінчених. Крім того, речення в ССЦ поєднуються і за допомогою мовних засобів (повторення слів, уживання синонімів, сполучни ків, займенників тощо).

Мікротема

У межах тексту ССЦ виступає його складовим компонентом. Частина загальної теми тексту називається мікротемою. М ікротему розкривають кілька речень тексту, найбільш значуще з-поміж яких називається тематичним.

Композиція ССЦ

Як правило, ССЦ складається з трьох частин: зачину, основної частини й кінцівки. ОСОБЛИВОСТІ ЧАСТИН ССЦ

Частини ССЦ

Особливості

Зачин

виражається основна думка висловлювання. Це най більш самостійне значуще речення в межах ССЦ, що може навіть виділятися в окремий абзац

Основна частина

розгортається, конкретизується думка, виражена в за чині. Складається здебільшого з кількох речень

Кінцівка

міститься висновок, який випливає зі змісту середньої частини. Кінцівка не обов’ язкова НАПРИКЛАД Прийшла осінь. У зелені коси беріз вплели ся золоті стрічки. Різнобарвним полум’ям горять осики, дикі груші. Червоніють китиці ягід на горобинах. На лі совій лііцині дозріли горіхи. Важкі коричневі жолуді пада ють з дубів. Лісовим мешканцям настав час заготовля ти на зиму харчі (О. Пархоменко). У наведеному ССЦ перше речення є зачином, а останнє кінцівкою.

Інтонація

В усному мовленні для поєднання речень ССЦ широко ви користовується ін то н а ц ія . Паузи між окремими речення ми ССЦ коротш і від пауз, що відокремлюють ССЦ одне від одного. У кінці ССЦ голос значно понижується, а на по чатку наступного - підвищується.

І. Прочитайте уривки з текстів. Доведіть, що це ССЦ. Визначте їхні композиційні елементи (зачин, основну частину, кінцівку). Простежте, як роз вивається думка в кожному з них. 1. Гепард - найшвидший звір на Землі. Ні кінь, ні антилопа не обженуть його. За офіційними даними, гепард може розвивати швидкість 112 км/год. А деякі мисливці запевняють, що швидкість бігу гепарда 140 км/год. У ньо го єдиного з усіх котів кігті не втягуються. Ось тому він бігає, як спринтер* на «шипах» (Із журналу). * Спринтер - бігун, плавець і т. ін. на коротку дистанцію. 2. В Україні ремез найчастіше селиться на вербі. Дерева дають йому і при тулок, і будівельний матеріал. Ремез прилітає до нас на початку квітня і почи нає будувати гніздо у другій половині місяця. А закінчує лише в травні. Пів місяця споруджується чудова будівля, яка викликає подив і захоплення. Не віриться, що пташка може виткати таку міцну білувату повсть* (Із журналу). * Повсть - виготовлений із вовни цупкий матеріал, який використовується для вироблення теплого взуття, капелюхів і т. ін. 157

II. Спишіть перше висловлювання, визначте граматичні основи в його речен нях. Підкресліть і поясніть вивчені орфограми й пунктограми. МОЗКОВИЙ ШТУРМ. Чи правильне твердження, що складне синтаксичне ціле є синтаксичною одиницею більш високого рівня порівняно з реченням? Чому?

І. Прочитайте текст, визначте його тему й основну думку. Розкажіт чому полотна Катерини Білокур так вразили всесвітньо відомого художника Пабло Пікассо. КВІТИ КАТЕРИНИ БІЛОКУР Пабло Пікассо відтулив штору на стіні й на нього глянули квіти... Таки глянули, бо сонце, що вийшло, виборсалося з густої піняви і стало навпроти вікна кабінету, жадібно наткнулося на кожну їхню пелюстку, захо дилось пестити їх, ніжити, напувати своїм цілющим теплом. І мальви, півники, чорно бривці, півонії, калачики, жоржини, любис ток, ружі, кручені паничі, невісточки, нагід ки, королевий світ, волошки, айстри, левкої раптом ожили й потягнулися до світла. Своїми невидимими корінцями квіти до тягнулися аж до рідної Богданівни, до її К. Білокур. Півонії чорнозему, без якого вже не могли існувати. Полотно, на якому вони намальовані, зіткане з льону, що виріс на україн ській землі, фарби - з олії з цього льону, а намалювала їх жінка, яка без цієї землі була б хіба що перекотиполем. За тисячі кілометрів од рідного дому квіти про це не забули, бо Катерина наділила їх своєю пам’яттю. Пабло П ікассо заплющ ив очі. А ле перед його зором усе одно стоя ли квіти, виплекані південним сонцем і чистою та буйною фантазією худож ниці. Такими бачилися йому квіти лише в дитинстві. На теплих пагорбах рідної Іспанії. Тільки в дитинстві їх можна побачити такими радісними і здивованими очима, тільки не затуркана суєтою душ а може отак їх відчути. І тепер квіти дивилися на нього очима забутих казок і давно забутих ним радостей, таких чи сти х і благовісних радостей, які випадають людині лише раз на все ж иття. їх може подарувати лише батьківщ ина і дитинство. А ще точніш е - батьківщ ина в дитинстві (За В. Яворівським). II. Укажіть ССЦ, сформулюйте основну думку та оцініть виражальні можливості кожного з них. III. Визначте мікротеми тексту та запишіть тематичні речення у формі плану. За планом усно перекажіть текст, виділяючи інтонацією ССЦ. Укладіть словничок асоціацій на тему «Квіти» (8—10 слів). Складіть ССЦ на цю саму тему, використавши речення з відокремленими членами та корис туючись укладеним словничком. Ш 158

Р І. Прочитайте вголос текст, визначте його тип і стиль мовлення. Чи по діляєте ви позицію автора, висловлену в тексті?

ТВОЄ МАЙБУТНЄ Одним із найважливіших кроків у житті людини є вибір професії. Адж е лише займаючись тим, що тебе цікавить, приносить радість, ти від чуватимеш ж иттєву повноцінність. Тому не можна покладатися на випад ковість, квапитися. Необхідне найсерйозніше ставлення до цієї проблеми як батьків, так і самих молодих людей. Набагато частіше впливають на вибір майбутнього фаху батьки, їхня робота, вподобання. Та не завжди це можна вважати найкращим. Свою майбутню спеціальність треба обирати самостійно, цілеспрямовано й не поспіхом. Часто підлітків ваблять майбутні титули, сцена або великі заробітки. Проте чи мож уть подібні аргументи бути остаточними у виборі свого май бутнього? Роблячи ставку на «грошовиті» професії, треба пам’ятати, що вище оплачувана праця буває складнішою й важчою фізично чи розумово, вимагає більшої відповідальності, затрати часу тощо. До того ж гроші не завжди гарантують задоволення роботою. Тим, хто обирає професію, варто задуматися, чи не оцінюють вони ж и т тєві перспективи подібним чином. І не зайве нагадати, що більшість на ших громадян мають не «престижні», а корисні, необхідні й цікаві про фесії (За І. Томаном). II. Знайдіть у тексті ССЦ, визначте мікротеми. До кожного ССЦ доберіть за головок, який би виражав основну думку. Обґрунтуйте доцільність розподілу тексту на ССЦ, поясніть інтонацію. III. Поясніть лексичне значення виділених слів. За потреби скористайтеся тлу мачним словником. МІКРОФОН. Що треба враховувати, обираючи майбутню професію? Чи ви вже зробили свій вибір? Складіть і запишіть твір на тему «Мій вибір професії» або «Вибір про фесії», доцільно поділяючи його на ССЦ. Роботу над твором виконайте в такій послідовності: осмисліть тему твору, продумайте основну думку, ви значте мікротеми, окресліть ССЦ та як розвиватиметься думка в кожному з них, доберіть ключові слова і словосполучення, складіть план, напишіть твір, перевірте написане. І. Переставте речення так, щоб вони становили ССЦ. Утворений текст за пишіть, визначте в ньому композиційні елементи. Поясніть, за яких умов сукуп ність речень можна вважати ССЦ. (1)3а тихою річечкою, де він колись лежав у окопі, стояло кілька тяж ких танків. Короста іржі роз’їдала їхні покорчені останки. (2)Ні, то не кров, то запізніла червона квітка гороху цвіла на тому, що колись воно несло смерть. (3)На одному скаліченому колесі він раптом побачив живу краплину крові. (4)Наступного дня Марко добрався до тієї місцевості, де майже голіруч зчепився із самою смертю. (5)Марко з несподіванки аж здригнувся і ближче підійшов до танка (За М. Стельмахом). II. Виконайте письмовий синтаксичний розбір одного речення (на вибір). Ви значте частину мови кожного слова цього речення.

' Складіть і запишіть невеликий текст (3 або 4 абзаци), увівши до нього подане ССЦ. Доберіть заголовок, визначте тему й мікротеми вашого тексту. Обґрунтуйте доцільність розподілу вашого тексту на ССЦ. Був пишний травневий вечір. Сонце заходило за сизу легеньку хмар ку й неначе обвело її навкруги золотим, лискучим обручиком. Синє небо було прозоре та глибоке, неначе вода коло берега в морі. На небі подекуди плавали білі хмарки, як лебеді. Покроплена дощиком земля ніби дихала іахощами весняних квіток (І. Нечуй-Левицький). Опишіть усно ранок у лісі за допомогою трьох ССЦ, використовуючи подані зачини й кінцівки.

О. Шовкуненко. Пейзаж П ерш е ССЦ. Крізь густу шапку дуба пробився перший промінь. ... Сон це йде повагом угору, а за ним змінюється і колір лісу. Д р уге ССЦ. Заметушилися сороки. ... І вже ліс сповнився пташиним гамом. Трет є ССЦ. Показало носа зі своєї схованки ведмежа. ... Клишоногий задоволений: ранок сьогодні - як ніколи. ішмииііі ині..

а у і р У :За поданим планом запишіть текст, який складався б із трьох ССЦ. Ви користайте пункти плану як тематичні речення. ПЛАН 1. Як чарівно грає по царству квітів сонце! 2. У степу збирається на дощ. 3. Через усе небо палає всіма кольорами дугаста веселка.

І. Підготуйтеся до написання тексту-опису (на одну сторінку) на т «Прихіх Ірихід весни»: сформулюйте основну думку; продумайте, зі скількох ССЦ складатиметься текст та яка думка розвиватиметься в кожному з них; запи шіть мікротеми; складіть план; доберіть і запишіть ключові слова й словоспо лучення відповідно до теми, основної думки і плану. 160

II. Напишіть текст-опис на тему «Прихід весни», користуючись дібраним ма теріалом. л "

1. У ССЦ речення поєднані в одне ціле і виражають розвиток думки. 2. Виступаючи складовою частиною тексту, ССЦ має більшу самостій3? ність і стилістичну довершеність, ніж речення. У складі ССЦ речення М пов’язані міжфразними зв’язками. Тому ССЦ порівняно з реченням синтаксична одиниця вищого порядку.

§ 31. СКЛАДНЕ СИНТАКСИЧНЕ ЦІЛЕ І А Б З А Ц Про те, як ССЦ співвідноситься з абзацом, та особливості розподілу т ексту на ССЦ і абзаци відповідно до комунікативної мети п т П А А ^ і' * Що таке абзац? Яка його роль у тексті? Абзац

Абзац - це: 1) відступ управо на початку першого рядка для відокремлення однієї частини тексту від іншої; 2) час тина тексту між двома такими відступами. З його допомо гою на письмі виділяються окремі думки, частини тексту, щоб полегшити читачеві сприйняття висловлювання. Абзац надає тексту певного забарвлення. Зокрема, текст, поділений на невеликі абзаци, справляє враження швид кої, напруженої дії. Повільність, гнітючість створюється великими абзацами.

Співвідно шення ССЦ з абзацом

ССЦ нерідко збігається з абзацом, проте ці одиниці не можна ототожнювати. На відміну від ССЦ, абзац не є оди ницею синтаксичного рівня. Межі ССЦ і абзацу можуть і не збігатися. Так, в абзац може бути винесене одне речення, а ССЦ - це, як прави ло, мінімум два речення; в одному абзаці можуть бути два і більше ССЦ; одне ССЦ може бути винесене в два абзаци. Проте певна залежність між розподілом тексту на абзаци і складними синтаксичними цілими існує: чим точніше обидві одиниці вкладаються одна в одну, тим гармонійні ше звучить увесь текст.

Прочитайте текст, визначте його тип і стиль мовлення. Розкажіть, як потрібно поводити себе в ситуації, описаній у тексті? Чи доводилося вам спо стерігати за поведінкою лісових мешканців? НЕБЕЗПЕЧНА ЗУСТРІЧ Темна соковита зелень серед жовтого - то були кущ і смородини чи ма лини. Отже, десь поблизу вода... Я почвалав туди і раптом побачив, що кам ’яна брила над кущами ожила і посунула понад ними, змінюючи свої обриси. Я зупинився, придивився пильніше і... похолов - та це ж ведмідь! Бурий, чималенький. Напевно, відстань скрадала його справжні розміри. Я прикипів до місця. Щ о діяти. Та ведмідь з такою жадобою ласував ягода ми, що не помічав мене. Я обережно ліг на бік, звільнив руки від ремінців

6 О. В. Заболотний. Укр. ю ва, 9 кл.

рюкзака і, тамуючи подих, дивився на буро го. Подумав: добре, що тут, унизу, немає вітру і звіра не сягає людський запах. Ведмідь підводився на задніх лапах, пе редніми водив по кущ ах і тицяв у них мор дою - збирав ягоди. Я лежав на боці, забув ши спрагу, і не зводив очей з клишоногого. І хто зна, що переважало зараз у моїх від чуттях - цікавість чи переляк. Та це не могло тривати довго... Просто над головою стримів великий камінь. Я обережно звівся на ноги, подряпався туди, кленучи дрібні камінці, що сипалися з-під рук і ніг, але бурмило не озирався на той шелест. Видно, звик до сипання гальки та щебеню в горах (Ю. Хорунжий). II. Укажіть ССЦ, поясніть думку та оцініть виражальні можливості кожного з них. Спробуйте встановити залежність між поділом тексту на абзаци та його змістом. III. Випишіть із тексту складні речення. Підкресліть у них граматичні основи, накресліть схеми, поясніть розділові знаки. З ГЛИБИН МОВОЗНАВСТВА Невідповідність меж абзацу і ССЦ більш характерна для худ ож нього стилю, у якому поділ на абзаци базується на поєднанні логіки та емоцій і певною мірою залежить від індивідуальності того, хто пише. Наприклад, абзац може розірвати ССЦ, щоб підкреслити емоційно-експресивні якості висловлювання. У наукових же текстах збігів абзаців і ССЦ значно більше, оскільки такі тексти зорієнтовані на логічну організацію мовлення. і. Прочитайте текст уголос, дотримуючись правильної інтонації. Ви значте його тип і стиль мовлення. ДОЩ Тихо, й нудно, і спека пекельна... Нікуди вже далі - ось-ось має щось трапитися. І десь далеко, за темною см угою лісу, обізвався грім. Легко й радісно зітхнув густий хутірський парк із столітніми дубами. Тихо забриніли маленькі шибки в низенькій хаті-землянці. Пішла хвиля, аж засвистіла по ланах засохлого жита. Щ ось насувало грізне. Потемніло, завітрило, закрутила курява. Гримнуло ближче, немов звалив хтось на поміст деревину, загуркотіло й покотилось у небо. Вітер ущ ух. М іж листом зашелестів густий, рівний дощ. А на небі зчи нилась гуркотнява: кидало колоддям, ламало, трощило й луною розкочу вавсь гук над хмарами по ш ироких небесних просторах. А з-під тієї тріс котні тихо сіявся на прив’яле листя, на присмажені трави й хліба дрібний, як роса холодний, дощ (За С. Васильченком). 162

II. Простежте розподіл тексту на ССЦ й абзаци. Доведіть, що в кожному ново му абзаці розкривається нова тема, але всі частини тексту взаємопов’язані. У яких випадках межі ССЦ і абзаців збігаються, а в яких - ні? Чим це можна пояснити? Поміркуйте, як розподіл тексту на абзаци впливає на його забарв лення. III. Знайдіть і поясніть вивчені пунктограми. 0 D І. Прочитайте текст, який не розподілено на абзаци. Чи відчули ви труднощі в його сприйнятті? Визначте ССЦ, оцініть їхні виражальні можливос ті. Поділіть усно текст на абзаци. Поясніть, чи зумовлений ваш поділ особли востями змісту тексту. ВІДВАЖНИЙ ВАТАЖОК Десь наприкінці X V I-X V II ст. Запорозь ка Січ стала добре укріпленою прикордон ною фортецею України. Саме на той час серед запорожців з’явився ще нікому не відомий Петро Конашевич-Сагайдачний. Про нього знали тільки те, що він раніше служив у одного київського магната і що був дуже освіченою людиною. Уперше ім ’я Сагайдачного набуло популярності 1605 р. після морського походу козаків на турецьку фортецю Варну. У тій битві він відзначився хоробрістю. А наступний похід на Кафу найголовніший невільничий ринок - за кріпив за ним славу здібного і відважного козацького ватажка. Кільканадцять тисяч невільників, яких Сагайдачний зі своїми Пам’ятник П. Сагайдачному козаками визволив із турецької неволі, роз в м. Києві несли славу про нього по всій Україні. На весні 1614 р. Сагайдачний почав готуватися до походу на Синоп - велике місто Анатолії. Козаки заходилися будувати нові човни, які були близько 20 метрів завдовжки. На них ставили щоглу і напинали вітрила. До бортів кріпили кочети* на десять або й більше весел. А по боках для більшої стій кості ликом** із липи прив’язували снопи очерету. Оце й була знаменита запо розька чайка... На третій день, подолавши розбурхане море, чайки дісталися до Анатолії. Турецька сторожа не помітила запорожців, бо ж українські човни лише на півтора метра виступали над водою. Зате високі й великі ту рецькі галери, що стояли в гавані, було добре видно здалека. Побачивши їх, козаки зараз же спустили на чайках вітрила, щоб вороги не виявили їх завчасно. Коли темрява оповила море, козаки підпливли до галер ближче. Сагайдачний дав сигнал до штурму. Сміливість і блискавичність, з якими запорожці взяли Синоп, вразили сучасників, а Сагайдачний зажив такої слави серед козацького війська, якої доти не мав жодний отаман. Ніколи перед тим запорожці не мали такої сили, як за гетьмана Петра КонашевичаСагайдачного (За В. Богаєвським). * Кочет - пристосування на човні для прикріплення весла; гніздо для весла. ** Лйко - внутрішня частина кори молодих листяних дерев, що легко відокрем люється від стовбура і ділиться на стрічки.

II. Випишіть тематичні речення кожної мікротеми. За виписаними тематичними реченнями стисло перекажіть текст, доповнивши його ССЦ, яке б містило опис моря під час бурі. Переказ запишіть, доцільно розподіляючи його на абзаци. 'Установіть відповідність між абзацами і ССЦ у творах КвіткиЗснов’яненка «Маруся» і П. Куліша «Чорна рада». На основі цих творів дове діть, що розподіл тексту на абзаци є однією з ознак стилю письменника. Оці ніть виражальні можливості ССЦ у текстах письменників. Складіть і запишіть невеликий текст (3 або 4 абзаци), увівши до нього подане ССЦ. Доберіть заголовок, визначте тему й мікротеми вашого тексту. Обґрунтуйте доцільність розподілу вашого тексту на ССЦ й абзаци. На сивій од роси траві по долу пасуться коні. Двоє. Один білої, другий карої масті. То лісникові. Он і хату його видно під байрачком під кручею, і дворище просторе. А посеред дворища вогнище горить і над ним казанок вечеря вариться (За Гр. Тютюнником).

ІІ

ССЦ не можна ототожнювати з абзацом. Це різні категорії, які ґрун туються на різних засадах. Проте певна залежність між розподілом тексту на абзаци і ССЦ існує.

§ 32. ЗАСОБИ М ІЖ Ф РАЗНОГО ЗВ’Я З К У . А К Т У А Л Ь Н Е Ч Л Е Н У В А Н Н Я РЕЧЕНЬ У ВИСЛОВЛЮ ВАННІ Про те, за допомогою яких засобів поєднуют ься речення в ССЦ, та про членування речень на «відоме» і «нове» ПРИГАДАЙ * і

Які

ви

знаєте засоби зв ’язку речень у тексті?

щїштШ Прочитайте висловлювання, поясніть думку, яка розгортається в ньому. Поміркуйте, з якою метою автор повторює слова. Визначте «відоме» і «нове» в реченнях тексту. І все ж воно наймиліше у світі, це непоказне село на великій рівнині... Тут пройшло твоє голодране дитинство. Тут учився ти в школі. Тут при вчали тебе до роботи. Тут навчився любити світ, і людей, і музику, і літера туру. Небо, і зорі, і місяць, і перші радощі, і перші печалі - все для тебе по чалося тут, все увійшло і лишилося у тобі навіки. Все, з чого складається людське ж иття і сама людина (О. Сизоненко). Як вам уж е відомо, окремі речення поєднуються в складне синтаксичне ціле за допомогою різних засобів міжфразного зв’язку. Хоча в основі ССЦ лежить змістовий зв’язок його компонентів, проте важливими є й різноманітні лек сичні, морфологічні, синтаксичні засоби. Лексичні засоби

164

У ролі лексичних засобів поєднання окремих речень у ССЦ можуть використовуватися повтор слів, спільнокореневі слова, синоніми, сполучники, займенники, прислівники

тощо. НАПРИКЛАД: Як чарівно грає по царству квітів сонце! Не встигаєш очима за ним, не схопиш усі кольори. А квіти на вітрі! Червоні, сині, білі під хвилею південного вітерця!.. (В. Бабляк). У наведеному ССЦ друге речення приєднується до першо го за допомогою займенника ним, уж итого замість імен ника сонце, а третє поєднується також з першим шляхом повторення іменника квіти. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Часто без повтору слів, їхніх форм і спільнокореневих слів не можна за безпечити логічність, стрункість передачі думки. Проте не слід змішува ти повтор як засіб зв’язку з повторенням слів у межах одного речення чи неширокого контексту, що є результатом бідного словникового запасу мовця. Морфоло гічні засоби

Для поєднання речень у ССЦ можуть використовуватися і морфологічні засоби, зокрема єдність видових і часо вих форм дієслів-присудків. РИК ЛАД П ісля довгих мандрів у диких горах знайшов юнак брилу білого благо родного мармуру. Поглянув на неї і побачив свою кохану. Постала вона перед ним мов жива, втілена в холодному камені. Вогнем натхнення спалахнуло серце юнака, заго рівся він жадобою діяльності (3 легенди). У наведеному прикладі присудки всіх речень виражені дієсловами минулого часу доконаного виду.

Синтаксичні засоби

У ролі синтаксичних засобів поєднання окремих речень у ССЦ може використовуватися порядок слів і речень, па ралелізм побудови речень тощо. РИКЛАД М ене вто мили люди. Мені надокучило бути заїздом, де одвічно тов чуться оті створіння, кричать, метушаться і сміються. Повідчиняти вікна! Провітрити оселю! Нехай увійдуть у хат у чистота і спокій (М. Коцюбинський). У наведеному прикладі використовується паралелізм по будови речень: з одного боку - розповідні речення (перше і друге), а з іншого - спонукальні (третє-п ’яте).

Засоби міжфразного зв ’язку не обов’язково мають бути в кожному кон кретному ССЦ в повному обсязі. Можуть використовуватися то одні, то інші. Проте в кожному конкретному випадку обов’язковим є змістове об’єднання окремих речень ССЦ. Актуальне членування речень

Для забезпечення оптимальної зв’язності висловлювання використовується членування речень на дві частини: «ві доме» і «нове». «Відомим» (В) називаємо ту частину речення, яка вбирає в себе (повторює) щось із висловленого в попередніх речен нях. «Новим» (Н) називаємо ту частину речення, яка м іс

тить повідомлення, що додається до «відомого». НАПРИ КЛАД: В Н Село розляглось на узвишшях, довкола річки, озер та лугів. В Н Навесні тут розливається вода, зеленіють, розвиваючись, В Н дерева, прилітає птаство. У річці та в озерах повно риби, в’юнів, раків (Є. Гуцало). У реченнях тексту-розповіді «відомим» є назва осіб (пред метів), які виконують дію, а «новим» - назва дії. У речен нях тексту-опису «відомим» є назви осіб (предметів), вка зівка на місце, а «новим» - їхні ознаки. І. Прочитайте ССЦ, поясніть основну думку кожного з них. Доведіть, що виділені слова служать мовними засобами, за допомогою яких речення тексту пов’язані між собою. Свою відповідь зіставте з міркуванням, поданим нижче. 1. У перші дні після від’їзду дітей Чайчиха не зводила погляду з неве личкого, на чотири крихітні шибки віконця, мовби воно приворожило її. До віконечка, присідаючи на полінце, тулилася молода вишня. Стара не раз бачила, як вони затікали, запікались льодком або волохатились памо роззю, а в полудень тримали кетяшини сліз, в яких голубіло небо і черво нів одсвіт тужавої, багатої на цвіт брості (М. Стельмах). 2. Пізно я повертався додому. Приходив обвіяний духом полів, свіжий, як дика квітка. В складках моєї одежі приносив запах полів, мов старо завітний Ісав. Спокійний, самотній, сідав десь на ґанку порожнього дому й дивився, як будувалася ніч (М . Коцюбинський). II. Укажіть «відоме» і «нове» в реченнях першого ССЦ. Поясніть роль такого членування для забезпечення зв’язності висловлювання.

У першому ССЦ друге речення приєднується до першого шляхом по вторення іменника віконце, а третє поєднується з першим за допомо гою займенника вони, вжитого замість іменника шибки.

І. Прочитайте подані ССЦ, визначте їхній тип і стиль мовлення. Звер ніть увагу на багатство й виразність мовлення. 1. За Вишгородом стоїть на Дніпрі сиза, але з жовтим сутінком імла. А за нею, за Дніпром, над борами і далеко за Десною стоять хмари внизу, над самими борами, неначе високі й важ кі чорні гребені Альп. Рівнина там одразу, неначе чудом, стала горяна, неначе у Швейцарії коло Люцер на. А на горах вершки наче куряться димом та парою, розбились нарізно й понахиляли вершечки на один бік уперед, неначе голови, на схід сонця (І. Нечуй-Левицький). 2. І раптом дощ, рясний, краплистий дощ заскакав, сипонув по сте пу! Ха-ха-ха! - сипле злива кришталевим сміхом по бочці, по Андрієвім капелюсі, по полях. Ха-ха-ха!.. - регочуть під дощем і вітром розгойдані пшениці, дрижить під боєм крапель бриль, басовитим барабаном бубонить 166

бочка. Сип-підсипай небесного срібла, поливай нас досхочу! Ха-ха-ха!.. (В. Бабляк). 3. Сіра маленька пташка, як грудка землі, низько висіла над полем. Трі пала крильми на місці напружено, часто і важ ко тягнула вгору невидиму струну від землі аж до неба. Струна тремтіла й гучала. Тоді, скінчивши, падала тихо униз, натягала другу з неба на землю. Єднала небо з землею в голосну арфу і грала на струнах симфонію поля. Це було прекрасно (М. Коцюбинський). 4. Тиша навколо. Колос не шелесне вусом, стеблом вітер не колихне, не проспіває птиця. Не ш умить гіллям висока липа, що стоїть обіч доріжки. Певно, тут, біля липи, проходила межа. Х то посадив цю липу на радість вітрам-парубкам? Який легіник стояв у її тіні зі своєю любкою? Чиї пчілки в пору цвітіння збирали з неї мед? Який плугатар знаходив під нею від починок? (І. Чендей). II. Укажіть засоби зв’язку речень, обґрунтуйте доцільність використання цих засобів та їхні виражальні можливості. III. Спишіть одне ССЦ (на вибір), позначте «відоме» і «нове» в його реченнях. Підкресліть та поясніть вивчені орфограми й пунктограми. * Ш т І. Прочитайте текст, визначте його тему та ідею. Доберіть свій заголо вок, який би передавав основну думку прочитаного. Розкажіть, у яких музеях вам доводилося бувати та що вас там найбільше вразило. МУЗЕЙ ІСТОРИЧНИХ КОШТОВНОСТЕЙ УКРАЇНИ Основним центром зберігання іс торичних та художніх раритетів* із дорогоцінних металів та коштовних каменів, пов’язаних із культурою України, є Музей історичних к о штовностей у місті Києві. На сьогод ні тут зберігається понад 55 тисяч експонатів. Найвідомішими скарба ми музею є колекція скіфського зо лота, предмети часів Київської Русі, вироби майстрів українського, ро сійського, західноєвропейського зо лотарства, а також єврейські срібні церемоніальні речі. Найбільше старожитностей зі Скіфська пектораль брано в скіфо-античному розділі. Предметами світового значення в цій збірці є шедеври античного ювелірного мистецтва. Зокрема, великий інтерес у шанувальників мистецтва викликає золота пектораль з кургану Товста Могила, що був розкопаний на Дніпропетровщині, а також золотий «шолом» з кургану Передерієва Могила на Донеччині. Чимало цікавого та їть у собі й золота платівка-оббивка гориту** з Мелітопольського кургану, дослідженого на території Запорізької області. Ці та інш і речі вирізняють ся пишністю декоративних елементів, різноманітністю тематики, органіч ним поєднанням форм та орнаментів.

Значний інтерес становлять ювелірні вироби східних слов’ян УІ-УИІ ст., а також однієї з наймогутніших держав середньовічної Європи - Київської Русі (ІХ -Х ІИ ст.). Давньоруські ювеліри досягли досконалості у виконанні жіночих прикрас, князівського вбрання. Пам’ятки їх мистецтва донесли до нас скарби, знайдені в Києві, Каневі, Чернігові. Найчастіше погляд гля дачів зупиняють вироби з перегородчастою емаллю: тонкі візерунки з рос линних мотивів, композиції, складені з міфічних образів. З мистецтвом українських золотарів Х У І-Х У ІІІ ст. знайомлять предме ти церковного вжитку. У багатьох із них ми можемо побачити, як своєрід но переплелися риси загальноєвропейських стилів з народними традиція ми. Привертає увагу чудотворна ікона Дегтярівської Богоматері, виконана невідомим майстром на замовлення гетьмана Івана Мазепи, срібний хрест із гербом Петра Могили, срібні оправи до Євангелій та ін. Кожен витвір має свій стиль і свою цікаву історію створення. Експонати Музею історичних коштовностей України несуть красу крізь століття. Цей заклад ще називають «скарбницею України», що свідчить про значимість зібраної в ньому колекції (З довідника). * Раритет - цінна рідкісна річ. ** Горйт - ( заст.) чохол для лука. II. Знайдіть ССЦ та визначте засоби міжфразного зв’язку в них. Оцініть вира жальні можливості ССЦ у тексті. 'III. Випишіть ключові слова і словосполучення з першого та другого абзаців тек сту. Користуючись записами, перекажіть письмово цю частину тексту, послуго вуючись членуванням на «відоме» і «нове» для оптимальної зв’язності тексту.

У мережі Інтернет є сайти, які можуть розповісти багато цікавого, пізна вального з історії та культури України, як-от: «Острів знань» (www.ostriv.in.ua), «Сім чудес України» (www.7chudes.in.ua), «Музейний простір України» (www. prostir.museum). Якщо у вас є доступ до мережі Інтернет, завітайте на один із них. Розкажіть однокласникам про те, що вас найбільше зацікавило. 2ЖїУЛШ І. Уявіть, що вам доручили створити Інтернет-сайт для дев’ятикласників. Подумайте, як би ви його назвали, яку інформацію розмістили б на його тема тичних сторінках, яким було б його художнє оформлення тощо. А кого б ви залучили до співпраці? II. Складіть усну розповідь про створений вами Інтернет-сайт для дев’ятикласників. Для побудови розповіді скористайтеся такими засобами міжфразного зв’язку: спільнокореневі слова, сполучники, видо-часові форми дієслів-присудків. Ш^УМ-9 Складіть і запишіть висловлювання на тему «Чарівний дивосвіт мисте цтва» (8 -1 2 речень), використавши такі засоби міжфразного зв ’язку: займен ники, синоніми, паралелізм побудови речень. ПОПРАЦЮЙТЕВ ПАРАХ. Запропонуйте однокласнику (однокласниці) склас ти невелике ССЦ, у якому треба використати два визначені вами засоби між фразного зв ’язку. Перевіривши виконання, запропонуйте йому перебудувати складене ССЦ так, щоб визначені вами раніше засоби зв’язку не вживалися.

Користуючись хрестоматією з української літератури для 9-го класу, випишіть по одному ССЦ із творів Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся», Марка Вовчка «Інститутка», П. Куліша «Чорна рада». У виписаних синтаксичних оди ницях схарактеризуйте засоби міжфразного зв’язку. І. Поміркуйте над запитаннями. 1. Хто такий друг? 2. Кого б ви могли назвати своїм другом? 3. Які я кос ті мають бути притаманні цій людині? 4. Чим відрізняються, на вашу думку, «друг» і «справжній друг»? . Складіть і запишіть твір-роздум на тему «Яким має бути справжній друг», який би складався з тр ьох-п’яти ССЦ. За потреби скористайтеся довідкою. III. Укажіть засоби міжфразного зв ’язку, якими ви скористалися при написанні роздуму, та обґрунтуйте їхню доцільність. ДОВІДКА; людина, що відповідає моєму ідеалу; вірний, незрадливий; го товий допомогти в біді; правдивий, принциповий; готовий захистити; безкорисливий; зацікавлений у добробуті й злагоді; вдячний товариш. Міжфразні зв’язки, тобто зв’язки між реченнями тексту, організовують змістову й структурну єдність тексту. З-поміж цих засобів виділяємо, 5 зокрема, лексичні, морфологічні та синтаксичні. Уміле їх використан ій ня робить повідомлення змістовним, доказовим, переконливим. у 2. З в’язність тексту забезпечується актуальним членуванням речень на «відоме» і «нове». V'

§ 33. С ТР УК ТУР Н І ТИПИ С К Л А Д Н И Х С И Н ТАК С И Ч Н И Х Ц ІЛ И Х П ро те, як будуют ься ССЦ з ланцюжковим і паралельним зв’язком речень, та з якою метою вони вживаються в мовленні Прочитайте подані ССЦ. Простежте, у якому з них кожне наступне ре чення ніби випливає з попереднього, а в якому - речення відносно самостійні. У якому ССЦ широко вживаються лексичні засоби міжфразного зв ’язку, а в якому - в основному змістові? Зробіть висновок про особливості двох основ них типів ССЦ за способом зв’язку між реченнями. 1. Раз або й два на рік - весною і восени - поле орали. І наша стежка зникала під ріллею, присипана грудками, розрівняна й заволочена. Здава лось, вона пропадала зовсім. А проте наступного дня стежка народжува лась - якось несміливо, напівтаємно, у вигляді тоненького, ледь помітного людського сліду (В. Близнець). 2. У травневому лісі хвилі квітів хлюпають під ноги. Повітря, настояне на ароматах смолини і мокрого листя, приємно дурманить голову. Теплінь. Найдрібніше створіння і те не поспішає розплескати по всьому лісі свою вес няну радість (Є. Шморгун).

Ланцюжковий зв’язок

Залежно від способу зв’язку між реченнями розрізняють два основні типи складних синтаксичних цілих: • з ланцюжковим зв’язком речень; • з паралельним зв’язком речень. У ССЦ з ланцюжковим зв’язком речень кожне наступне речення доповнює попереднє, розкриваючи, уточнюючи

його зміст. У такий спосіб здійснюється розгортання дум ки, відбувається її рух. НАПРИКЛАД: Ялинку ми запо зичили пізніше зі скандинавських країн. А для українців традиційним є дідух. Ц е останній снопик або пучечок ко лосків з поля, зібраних наприкінці жнив, так званий «обжинок». Його освячували в церкві на Спаса чи Маковія, збе рігали в коморі, на горищі, а перед Різдвом уносили в хату (Л. Орел). Умовно ланцюжковий зв’язок можна показати за допомо гою такої формули: А — ► Б — ►В. Паралель ний зв’язок

У ССЦ з паралельним зв’язком речень кожне з речень ха рактеризується відносною сам остійністю . Такі ССЦ ви користовуються переважно для опису послідовно зміню ваних, незалежних одна від одної подій чи таких явищ, що відбуваються одночасно. НАПРИКЛАД: Співала земля. Дзюрчали по балках струмки. Гули джмелі струною віо лончелі, стрекотали цвіркуни. Дзвеніли комарі кришта левим дзвоном, і лилися з неба блакитним сяйвом співи весняних радісних жайворонків (3. Тулуб). У наведеній конструкції кожне речення виступає як само стійне, а спільно вони створюють єдину картину.

Засоби зв’язку

У ССЦ з ланцюж ковим зв’язком широко вживаються різ ні засоби міжфразного зв’язку (повтори слів, синоніми, єдність видо-часових форм дієслів, займенники, прислів ники, сполучники тощо). Речення ССЦ з паралельним зв’язком пов’язуються між собою переважно лише за змістом, хоча й у цих конструк ціях як засіб міжфразного зв’язку вживається також єд ність видо-часових форм дієслів.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Ланцюжковий і паралельний зв ’язок речень можуть поєднуватися в межах одного ССЦ. Прочитайте ССЦ, визначте їхні типи за способом зв’язку речень. Від повідь обґрунтуйте. Порівняйте засоби міжфразного зв’язку речень у них. 1. Сонце низько стоїть на заході між білими й сизими хмарками, черво не, як жар. Небо внизу над лісами делікатно блакитне, а подекуди ніби зе лене, лиснюче й прозоре, неначе помальоване скло. Над Оболонню висять низько білі, тонкі, аж прозорі, хмарки. За Дніпром, над борами і далеко за Десною стоять хмари внизу, над самими борами, неначе високі й важкі чорні гребені Альп (І. Нечуй-Левицький). 2. Важкою, довгою й копіткою роботою було виготовлення чорнила. Зате зберігалося все написане дуже довго. Літописи, книги тисячолітньої давності, й сьогодні читаються. Для цього брали дубову кору, довго насто ювали її, квасили, потім варили, доливали соки ягід і рослин, ще й виш неву смолу, на додачу кидали в розчин залізячки. Через місяць-другий чорнило готове (М. Слабошпицький).

І. Переставте речення так, щоб вони становили ССЦ. Утворений текст за пишіть. Визначте тип ССЦ, схарактеризуйте особливості розгортання думки. 1. Осяяне, воно, здавалось, сміється своєю - чистою і великою - радіс тю. 2. Там, облите потоками гарячого світла, стояло моє дерево. 3. Погляд мій упав нижче на обрій. 4. Через кілька днів прийшли до нас гості, і мама сказала натрусити яблук. 5. Було воно таке, як і завжди: високе, мало вер хівкою не сягало хмар, розлаписте гілля його погордо плавало в повітрі. 6. Я взяв миску і поліз на дерево (За Є. Гуцалом). II. Виконайте письмовий синтаксичний розбір одного з речень (на вибір). І. Прочитайте текст, схарактеризуйте особливості розгортання думки в ньому. Доведіть, що в цій конструкції речення поєднані ланцюжковим і пара лельним зв’язком, утворюючи одне ССЦ. Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. Вони летять нижче роз патланих, обвислих хмар і струш ують на землю бентежні звуки далеких дзвонів. Дід говорить, що так співають лебедині крила. Я придивляюсь до їхнього маяння, прислухаюсь до їхнього співу, і мені теж хочеться полетіти за лебедями, тому й підіймаю руки, наче крила. І радість, і сму ток, і срібний передзвін огортають та й огортають мене своїм снуванням (М. Стельмах). II. Визначте «відоме» і «нове» в реченнях тексту та засоби міжфразного зв ’язку. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Уміння правильно відтворити думку не менш важливе, ніж уміння правильно добирати слова. Неправильне поєднання речень у тексті робить повідом лення заплутаним, невиразним, призводить до спотворення думки. ІЮПРА11ЮЙТЕВ ПАРАХ. І. Прочитайте текст. Визначте його тему та основ ну думку. Сформулюйте 2 -4 запитання за змістом прочитаного. Поставте ці запитання однокласнику (однокласниці). Вислухайте відповіді. ПЕРШИЙ ПОВІТРОПЛАВЕЦЬ 8 серпня 1709 р. Бартоломеу де Гусман прибув у Португалію і по прохав аудієнції в короля. Він за пропонував монархові проект кулі для польотів над землею і тут же продемонстрував зменшену модель такого літального апарата. Обо лонку було зроблено з бавовняної тканини, кош ика сплетено з лози. Гусман розклав вогонь під соплом, куля наповнилася нагрітим пові трям і на очах у захопленого короПовітряні кулі ля і його почту здійнялася в небо. Демонстрація була більш ніж переконливою. Король не заперечував про ти побудови великої повітряної кулі. Він наказав видати молодому бразиль цю гроші для створення такого літаючого корабля, у кош ику якого могла б 171

||||§

......................................................................................................

уміститися доросла людина, і власноруч підписав документ, за яким Барто ломеу де Гусману надавалося виключне право на побудову такого апарата. Через два місяці повітряна куля була готова до польоту. Її охрестили «Пассароля», що в перекладі з португальської означає «Горобчик». Розпо відають, що вона кілька разів пролітала над Лісабоном на кілометровій висоті. Єдиним пасажиром був сам Бартоломеу де Гусман, якого лісабонці почали називати «О’ Воадор» - «Літаюча людина». Але невдовзі заздрість та інтриги згубили талановитого винахідника. За свої «грішні» ідеї йому довелося відповідати перед судом інквізиції, а згодом, рятуючи життя, втекти до Іспанії. Скоро про вигнанця і його ви нахід забули. Пам’ятали про Гусмана лише мешканці його рідного міста Сантус. На одній із площ цього міста винахіднику повітряної кулі постав лено пам’ятник (За Г. Бурганським, Р. Фурдуєм). II. Укажіть ССЦ, визначте їхній тип за способом зв’язку речень. Поясніть, з якою метою ССЦ цього типу вжиті в тексті. III. Випишіть із тексту тематичні речення. За виписаними реченнями усно пе рекажіть прочитане, не змінюючи типи ССЦ, з яких складається текст. І. ваючи дужки.

Спишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки та розкри

Був пишний травневий вечір. Сонце заходило за сизу легеньку хмару й наче обвело її на(в)круги золотим, лискучим обручиком. Синє небо було прозоре та глибоке (не)наче вода коло берега в морі. На небі (по)декуди пла вали білі хмарки як лебеді. Покроплена дощиком земля ніби дихала пахо щами весняних квіток. Якась ніжна ніби дівоча краса була розлита в тих пишних та делікатних білих синіх і рожевих фарбах та сутінках неба. Зірниця зійшла на небі й ніби гуляла по рожеви(м,х) хмара(м,х). Тихий ро жевий світ обливав її чудове Лице та руки (не)наче виточені з слонової кості. Ве ликі чорні очі блищали як зорі. Чорні густі коси вилися локонами по біли(м,х) плеча(м,х). На голові в неї блищала гірлянда з троянд. Ясно(зелена) сукня (з, с)пускалася на хмари і була вся повита пишними гірляндами та букетами рож і нарцисів. Зірниця тихо ступала по хмарка(м,х) білими ніжками і за слідом її ніг хмари вкривались (не)наче рожами та білими леліями (І. Нечуй-Левицький). II. Укажіть ССЦ, визначте їхній тип і засоби міжфразного зв’язку. Поясніть, з якою метою ССЦ цього типу вжито в тексті. III. Прочитайте текст уголос, дотримуючись правильної інтонації. Поясніть особливості інтонації. І. Складіть і запишіть такі ССЦ: а) з ланцюжковим зв’язком речень науковому стилі; б) з паралельним зв’язком речень у художньому стилі. Сха рактеризуйте засоби міжфразного зв’язку, якими ви скористалися. II. Одне зі складених вами ССЦ уведіть у невеликий текст, доцільно розподі ляючи текст на абзаци.

172

ССЦ бувають двох типів: з ланцюжковим і паралельним зв’язком речень. Перший ґрунтується на послідовному зв’язку між реченнями і є найбільш поширеним у мовленні. Речення в ССЦ з паралельним зв’язком звичайно мають однорідний склад, однакову чи подібну будову.

§ 34. УЗ А ГА Л Ь Н Е Н Н Я І СИСТЕМ АТИ ЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ «СКЛАДНЕ СИНТАКСИЧНЕ ЦІЛЕ» ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ* І. Доберіть два запитання з теми «Складне син таксичне ціле». Поставте ці запитання однокласнику (однокласниці). Оцініть його (її) відповідь. II. Запропонуйте однокласнику (однокласниці) скласти невелике ССЦ, у якому треба використати вказані вами зачин та засіб міжфразного зв’язку. Пере вірте виконання. Іт Складіть і запишіть висловлювання (на одну сторінку) на тему «Для того щоб створити щось красиве, треба нести красу в душі». Працюючи над текстом, зверніть увагу на: а) доцільність розподілу його на ССЦ і абзаци відповідно до вашого задуму; б) виражальні можливості різних засобів між фразного зв ’язку; в) членування речень на «відоме» і «нове» для забезпечення оптимальної зв’язності тексту. ЛіЬЬш МІКРОФОН. Продовжте фрази. 1. Вивчення теми «Складне синтаксичне ціле» для мене було корисним тим, що... 2. Свої знання з теми я оцінив би (оцінила б) на... Виконайте тестові завдання. Зіставте свої відповіді з тими, що подані наприкінці підручника. ТЕСТ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ Прочитайте текст. Виконайте подані після нього завдання. (І)Олесь, ковзаючись, побрів до школи. (2)Під ногами лагідно, мов хми зок у лісі, потріскував лід. (З)Хлопець ліг долілиць, притиснув скроню до льоду і почав розглядати дно. (4)Воно тьмарилось мулистим пилком, пус кало бульбашки, які прилипали до криги. (5)Течія розчісувала зелений кушир, пряли тоненькими ніжками якісь ж учки, боком долаючи пруж ний струмінь. (6)1 ввижається Олесеві маленька хата під кущем водяної папороті, а в тій хатині - він, біля віконця сидить. (7)Олесь солодко зой кає, щільніше прилипає лобом до криги (Гр. Тютюнник). 1. Прочитані речення утворю ю ть ССЦ, тому що: А вони виділені в один абзац; Б вони поєднані за змістом і граматично; В у них уживаю ться повтори слів, займенники, сполучники; Г вони об’єднані інтонаційно. 2. Із засобів міжфразного зв’язку в ССЦ вжито: А повтор слів; Б спільнокореневі слова; В синоніми; Г сполучники; Ґ займенники; Д прислівники; Е єдність часових форм дієслів; Є паралелізм побудови речень.

3. Займенник є засобом зв’язку між реченнями: А першим і другим; Б другим і третім; В третім і четвертим; Г ш остим і сьомим. 4. Зачином у ССЦ є речення: А перше; Б друге; В третє; Г четверте; Ґ п’яте; Д шосте; Е сьоме. 5. У ССЦ речення поєднані: А ланцюжковим зв’язком; Б паралельним зв’язком; В ланцюжковим і паралельним зв’язком. ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Щ о таке складне синтаксичне ціле? Яка його роль у мовленні? 2. З яких композиційних частин, як правило, складається ССЦ? Які особливості цих частин? 3. Щ о таке мікротема? Яке речення в мікротемі є тематичним? 4. Розкажіть про співвідношення ССЦ з абзацом. 5. Я кі є засоби міжфразного зв’язку ССЦ? Який зв’язок між реченнями ССЦ є основним? 6. Наведіть приклад ССЦ, у якому засобом міжфразного зв’язку був би повтор слів. Чи завжди цей засіб є доречним? 7. Щ о таке «відоме» і «нове» в реченнях висловлювання? Наведіть при клад. 8. Порівняйте ССЦ з ланцюжковим і паралельним зв’язком речень. 9. Складіть усно ССЦ з ланцюжковим зв’язком речень. 10. Розкажіть про особливості інтонації ССЦ.

АНТИСУРЖИК

НЕПРАВИЛЬНО

ПРАВИЛЬНО

опинитися в дурнях диву даєшся говорити невпопад прийшло на думку другим разом справа в тому вірна відповідь стакан чаю заказати папір рахуватися з думкою перевести текст в кінці кінців і так дальше кожний раз халатне ставлення через дві неділі виключив світло тим не менше

пошитися в дурні не надивуєшся говорити не до ладу спало на думку іншим разом річ у тім правильна відповідь склянка чаю замовити папір зважати на думку перекласти текст кінець кінцем і так далі щоразу недбале ставлення через два тижні вимкнув світло однак, проте

РОЗРІЗНЯЙТЕ1 . Винятково - дуже, надзвичайно, особливо, не так, як усі (Ц я обставина має винятково важливе значення). Виключно - тільки, лише (Я думав присвятити себе виключно театру). *** Книжковий - який стосується книжки, який виготовляє, торгує кни гами (книжкова фабрика, книжковий магазин). Книжний - невластивий живій розмовній мові (книжне слово, книж ний стиль).

і: * *

Особистий - який належить певній особі (особиста власність, особис тий архів). Особовий - який стосується окремої людини (особовий рахунок у банку, особова справа). *** Чисельний - виражений у якій-небудь кількості; кількісний ( чисельна перевага, більшість). Численний - який складається з великої кількості кого-, чого-небудь;

який відбувається часто, проводять, організовують, здійснюють багато ра зів (численні факти, пожежі, виступи, праці). Числовий —пов’язаний з числом, за допомогою якого передається кіль кість, виражається одиничність чи множинність предметів (числовий ви раз, проміжок, аргумент). ЯШМі 175

Повторення і систематизація ви вчен ого

§ 35. СЛОВО Я К ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ. МОВНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ РЕЧЕННЯ І. Прочитайте текст. Розкажіть про роль слова в житті людини. Чому лагідне слово називають ключем до серця? Слово - найтонше доторкання до серця; воно може стати і ніжною за пашною квіткою, і ж ивою водою, що повертає віру в добро, і гострим но жем, і розжареним залізом, і брудом. Мудре і добре слово дає радість, не розумне і зле, необдумане і нетактовне - приносить біду. Словом можна вбити й оживити, поранити й вилікувати, посіяти тривогу й безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посміш ку і сльози, породити віру в людину і зародити зневіру, надихнути на працю і скувати сили душ і... (За В. Сухомлинським). II. Пригадайте і запишіть 3 -5 прислів’їв чи приказок про слово. Поясніть їхнє значення. ПРИГАДАЙТЕ! У яких розділах мовознавства вивчається слово? Чим подібні й відмінні такі мовні одиниці: слово, словосполучення, речення, складне син таксичне ціле, текст? СЛОВО ЯК ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ Л ексикологія

походження слова, його лексичне зна чення, стилістичне вживання, місце в словниковому складі

І. Спишіть речення, розкриваючи дужки й розставляючи пропущен розділові знаки. Поясніть орфограми й пунктограми. 1. Вже листопад підкрався з(за) дубів і гай знімає золоту перуку (Л. Кос тенко). 2. Пр(е,и)ходив дощ а потім було зимно (Л. Костенко). 3. Сіро(ока) трава дозрівала роками щоб м ’якими були сіро(окі) його н(е,и)беса (О. Де леменчук). 4. Військові клейноди запорожців складалися з булави бунчу ка корогви печаті й котлів або литаврів (А . Кащенко). 5. На вулики в садах 176

облетів і поприлипав вишневий цвіт розцвіли на городах маки і літо стало обома ногами на свій поріг (М. Вінграновський). 6. А Вкраїни ж мова мов те сонце дзвінкотюче мов те золоте котюче вся і давність і обнова україн ська мова (П. Тичина). II. Виконайте подані нижче завдання. 1. П оясніть лексичне значення виділених слів, доберіть до них си ноніми. 2. Підкресліть слова з переносним значенням. Розкажіть, як ви розумі єте пряме й переносне значення слів. Чи є зв’язок між стилем мовлення і вживанням слів у переносному значенні? 3. Складіть речення з кожним значенням одного багатозначного слова вправи (на вибір). 4. Укажіть авторські неологізми. Поясніть, як ви розумієте їхнє значення. 5. Укажіть застарілі слова. З якою метою їх уж ивають у мовленні? Прочитайте речення. Знайдіть неточності у виборі слів. Відредагуйте речення і запишіть. За потреби скористайтеся словником паронімів. 1. До свята було проведено цікаві міроприємства. 2. Цього року дівчата закінчують музикальну школу. 3. Біля будинку стояв чоловік у воєнній формі. 4. Продукція місцевого молокозаводу дуже корислива. 5. Вулиці нашого міста гарно освічені. 6. Для бібліотеки виписали нові журнали. 7. Хлопці жили на сусідських вулицях. і Спишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки при прямій мові і виділяючи абзаци. Знайдіть складні синтаксичні цілі, укажіть засоби міжфразного зв’язку. РЕДАКТОРИ Після уроків випускали стін газету. Один малював заголовок, інш і обговорювали й редагували дописи. Ч асто спалахували суп е речки. Невдовзі галас було чути аж у коридорі. Раптом до класу зайшов заступ ник директора. Діти замовкли. Щ о тут робиться спитав Пилип Андрі йович. Учні, перебиваючи один од ного, почали пояснювати. Не всі ра Суржик. Малюнок зом спинив їх заступник директора Н. Войтович (14 років) давайте по порядку. Читай, Олю, речення, яке викликало сумніви. Ось таке речення: Дмитренко почав по гано ставитися до товаришів. По-моєму, так можна сказати... Ні, треба “ відноситися” перебив її смаглявий хлопчик. Ти помиляєшся сказав Пи лип Андрійович. Коли мають на увазі спілкування, поводження з кимось, вияв думки про когось або щось, тоді треба казати слово “ставитися”, а не “ відноситися”. Отже, це речення в дописі виправляти не треба (За Є. Чак). II. Продовжте усно текст частиною, у якій би учні спільно із заступником ди ректора вирішували питання щодо вживання слів музичний і музикальний.

■ А ‘ У<-' ь '-щ ■ *4 . .•я'., л

Як правильно: наш клас дружний чи наш клас дружній, жоржини - виключ но гарні квіти чи жоржини - винятково гарні квіти? Відповіді на ці та інші подібні запитання ви можете знайти в книгах Є. Чак «З біографії слова», «Барви на шого слова», «Таємниці слова». Скориставшись зазначеними посібниками, ви навчитеся правильно добирати потрібні слова та дізнаєтеся багато цікаво го щодо їхнього походження. ПРИГАДАЙТЕ! Що означають мовознавчі терміни фонетика, орфоепія, гра фіка, орфографія? І. Прочитайте уривки з поезій Дмитра Павличка. Поясніть основну думку кожного з них. Зверніть увагу на силу й красу слова поета та художні засоби, за допомогою яких їх досягнено. Ненависть і любов - неначе крила. Коли одне крило в льоту пробила Ворожа куля - не склади його, Бо на однім летіти вже не сила. •к к Бувають дивні на землі діла: Серед зими черешня зацвіла. Я між дерев довідався докладно, Щ о поетеса їхня то була. ЖЖ"к Добро і лихо - світло й темнота; Та не з пітьми буває сліпота Надмірне світло людям очі сліпить, У темряву їх душ і загорта. II. Виділені слова запишіть у транскрипції, назвіть у них звуки і букви. III. Випишіть по два слова, у яких: а) кількість звуків більша, ніж кількість букв; б) є м ’які приголосні; в) є шиплячі звуки; г) при зміні слова спостерігається чергування звуків.

І. Доберіть до поданих слів, де можливо, по дві їхні форми і по д спільнокореневих слова. Весна, веселка, радісний, три, їхати, видно. II. Розберіть подані слова за будовою, визначте спосіб їхнього творення. Пояс ніть, у чому полягає різниця між поняттями «основа слова» і «твірна основа». Зазеленіти, зелений, зелень, темно-зелений, написаний, запис, записа но, писати, високо, відхід. Дайте відповіді на запитання, дотримуючись чіткості й лаконічності у висловлюванні. 178

П о в то р е н н я

1. Які словосполучення побудовано правильно? Двадцятеро квіток, троє хлопців, двоє дверей, шестеро учениць, трид цятеро телят, восьмеро стільців, обоє рябоє, обоє братів, шестеро сіл. 2. Чому подані парами слова мають різне написання? Черв’як - цвях; пів’яблука - пів-Європи; сузір’я, бур’ян - буряк, моряк; зілля - листя. 3. У чому полягає відмінність у граматичному й лексичному значеннях словосполучень? З’ їсти каші. З’їсти кашу. 4. У яких із поданих словосполучень допущено помилки? Біла тюль, довге пальто, зла собака, зубна біль, далека путь, маленький колібрі, строкате какаду. Запишіть слова, розкриваючи дужки. Підкресліть і поясніть орфогра ми. Згрупуйте усно слова за орфограмами. Пр(е,и)добрий, (з,с)сохлий, бе(з,с)соння, су(м,мм)а, то(н,нн)а, Го(л,лл)андія, Аргент(и,і)на, ц(и,і)стерна, гі(л,лл)ястий, боро(д,т)ьба, во(г,х)ко, про(з,с)ьба, тон(ь)ший, мен(ь)шого, виб(е,и)рати, вист(е,и)лати, вит(е,и)рати, Вінни(ч,чч)ина, Оде(чч,щ)ина, гайдама(ч,чч)ина, марш(е,и)вий, алюміні(є,йо) вий, тиж(д)невий, виїз(д)ний, пари(ж)зький. Згрупуйте і запишіть слова правильно залежно від їхнього написан ня: а) разом; б) окремо; в) через дефіс. З/поміж, з/під, по/домашньому, пів/Європи, пів/лимона, на/щастя, рік/у/ рік, яскраво/синій, сяк/так, в/цілому, фізико/математичний, насам/перед, хтозна/де, дванадцяти/бальний, рано/вранці, будь/у/кого, вербо/ліз, будь/ що, будь/що/будь, по/своєму, де/кого, все/одно, екс/чемпіон, міні/футбол. І. Правильність написання перевірте за орфографічним словником. . Складіть словниковий диктант (10-12 слів) на різорфограми. Продиктуйте диктант сусідові по парті. Перевірте написання. ЇШМАГЛЙТНЛІ Дайте відповіді на запитання вікторини. ВІКТОРИНА 1. Яка мова є державною в Україні? 2. Як називається наука про мову? 3. У якому розділі мовознавства вивчають речення? 4. У якому розділі мовознавства вивчають частини мови? 5. Як називається словниковий склад мови? 6. У якому стилі пишуть заяву? 7. Словами якої частини мови з ’ єднуються однорідні члени речення? 8. Як називаються слова для вираження впевненості, невпевненості, по чуттів тощ о? 9. Як називається слово з багатьма лексичними значеннями? 10. Який займенник складається з однієї букви? 11. Яка остання буква алфавіту? 12. Як називається опис природи? 13. Як називається опис приміщення? 14. Як називаються новостворені слова? 179

П о в то р е н н я

15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26.

До якої частини мови належить слово радіт и? До якої частини мови належить слово радісно? Який звук є першим у слові юшка? Скільки складів у слові дзвін? Як називається розмова двох осіб? Як називається чуж е мовлення, передане без змін? Якого роду слово колібрі? Для якого типу мовлення характерні аргументи? Яка частина мови не належить ні до самостійних, ні до служ бових? Як називається речення з пропущеним членом речення? Як називається речення з двома граматичними основами? Яка найменша одиниця мови? Виконайте завдання одного з варіантів.

Варіант А. Випишіть із творів Т. Шевченка три цитати на тему «Природа Укра їни». Складіть невелике висловлювання на зазначену тему, використовуючи виписані цитати. Варіант Б. Випишіть із поеми Т. Шевченка «І мертвим, і живим...» три цитати на тему «Заповіт Кобзаря». Складіть невелике висловлювання на зазначену тему, використовуючи виписані цитати. ^ 1 ‘ У І. Прочитайте. Доведіть, що це текст. Визначте його тип і стиль мовлення. ШЯШ Ш 1

ВЕЛИКИЙ КОМПОЗИТОР

Він ходить з кутка в куток не великої кімнати - класу академії. Це - екзамен. За дві години, не виходячи з кімнати (тебе просто замкнено), повинен написати музич ний твір найскладнішого жанру: церковний чотириголосний антифон*. Максим підходить до прочине ного вікна. З майдану до найближ І. Рєпін. Хата в селі Покровському чих дворищ долітає аромат розквіт лих персиків. Середина травня... ...А там, удома, на Вкраїні, зараз цвітуть вишні, сливи; яблуні, мов на речені у ніжно-фіалковій фаті; у білому шумовинні груші; бджоли гудуть, наче в мідні труби. Батько ходить між деревами, кропить їх водичкою, роз веденою медом, щоб пахли дерева, щоб принаджувалися бджоли. А мати садить бурячки і квасолю. Розгинає спину і мимохіть поглядає на шлях: чи Не син, бува, ото їде? Ой не син, мамо... Війнуло в кімнату мелодією. Ледь устигає юнак записувати на папері. Відтак ударив по клавішах - і загриміли, забриніли стіни академії. За вмерло все навколо. Коли через півгодини Максим заграв свої антифони, члени ж урі були приголомшені. Всі мовчали в заціпенінні. Йому не довелося чекати оцінки півдня. Ось підвівся сивоголовий голова комісії - патріарх академії Антоніо Маццоні. За ним - члени журі, ще ЗО поважних композиторів та му зикознавців. «Сеньйоре Березовський, - вимовив голова, - одностайним

180

Тіо& тореиия

рішенням ж урі вам надається звання академіка. Вітаю Вас, великого ком позитора нашого часу». Було це 15 травня 1775 року (За С. Плачиндою, Ю. Колісніченком). * Антифон - спів, що виконують по черзі два хори або соліст і хор. II. Випишіть із тексту по два простих і складних речення. Виконайте їхній письмо вий синтаксичний розбір. III. Визначте частини мови та синтаксичну роль слів у реченнях першого абзацу. IV. Поясніть уживання розділових знаків у тексті. ^ с Я Т Р перебудуйте (де можливо) подані складні речення на прості з відокрем леними означеннями і навпаки. Перебудовані речення запишіть, розставте роз ділові знаки, підкресліть граматичні основи та відокремлені означення. ЗРАЗ О ? Плід червоний, солей П.О£ел, рвуть маленькі руки (В. Сосюра). Плід червоний, який повен соку, рвуть маленькі руки. 1. Розшумілася вітрами під вікном моя сосна, що посаджена дідами... (М. Нагнибіда). 2. Будь мені, як королева з казки, що заснула серед срібних рож (Б. Лепкий). 3. У печі, розмальованій по комині густою синькою, топилося (Гр. Тютюнник). 4. Надію, ніжністю зігріту, в пучечки зв’язую малі... (М. Боровко). 5. Усе, що відбувається в світі природи, має свій смисл (Є. Гуцало). ^ с й р Р Установіть відповідність. Обґрунтуйте свою думку. Пунктограми A.Тире при однорідних членах речення. Б.Тире між підметом і присудком. B.Тире при відокремленій прикладці. Г.Тире між частинами складного речення. Ґ. Тире на місці пропущеного члена речення. лі

Приклади І.О рач торкнеться до керма руками - і нива дзвонить темним сріблом скиб ( М . Ст ельмах). 2 . 1 при пекучому сонячнім німбі ані краплини дощ у ( І. Чумак). З.М оя погибель - мій же оберіг (Л. К ост енко). 4. Летить земля - обпечена пелюстка ( Л. К ост енко). 5 . 1 земля, і вода, і повітря - все по снуло ( М . Коцюбинський).

«у і а ц у у невеликому творі-роздумі напишіть, як ви розумієте зміст одного з поданих висловлювань. Використайте в тексті цитату та складні речення різ них видів. 1. Не вважай себе великою людиною за розміром своєї тіні під час за ходу сонця (Піфагор). 2. На твоєму людському ш ляху каміння, яке ти повинен прибрати, щоб тим, хто йде за тобою, було легше (В. Сухомлинський). 3. Відомо, що поганий той школяр, який учителя не переважить (Леся Українка). Л О З М А Г А Й Відгадайте, з яких творів Т. Шевченка взяті подані ре чення. 1. Гомоніла Україна, довго гомоніла, довго, довго кров степами теклачервоніла. 181

2. І день, і ніч ґвалт, гармати; земля стогне, гнеться; сумно, страшно, а згадаєш - серце усміхнеться. 3. Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива, додолу верби гне високі, горами хвилю підійма. 4. Не так серце любить, щоб з ким поділиться, не так воно хоче, як Бог нам дає: воно жить не хоче, не хоче журиться. 5. А без долі біле личко - як квітка на полі: пече сонце, гойда вітер, рве всякий по волі. 6. Нема на світі України, немає другого Дніпра, а ви претеся на чуж ину шукати доброго добра, добра святого. 7. Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя. 8. У всякого своя доля і свій шлях широкий: той мурує, той руйнує, той неситим оком за край світа зазирає... II. Схарактеризуйте речення усно (просте чи складне, вид складного, зі скіль кох частин складається, як зв’язані частини). щ ш І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкрес літь граматичні основи. Розкажіть, якими частинами мови може виражатися підмет і присудок. Наведіть приклади з вправи. 1. Там де у росах стелиться трава ти ходиш над рікою таємниче (В. Грінчак). 2. Теплий подих зими зупинився найперше на снігах і осіли сніги (М. Вінграновський). 3. Перед досвітком вовк насторожився здалеку по чувся скрип коліс по нерівній дорозі і запахло кіньми (М. Вінграновський). 4. Якби не промінь теплий і ласкавий не зеленіли б у долині трави не роз вивалися б і не цвіли сади (В. Грінчак). 5. Не знаю я що буде після нас в які природа убереться шати (Л. Костенко). 6. Говорити все що набіжить на язик безглуздо (Я. Коменський). 7. Дихає осінь дихає світ густий маши ни дихають по кісточки у листі (І. Драч). 8. Десь по залізниці по шляхах що прорізали Полісся прокотилася війна (В. Сичевський). 9. Найкраща по милка та якої припускаються в навчанні (Г. Сковорода). II. Поясніть, як ви розумієте зміст останнього речення. Чи згодні ви з цим твердженням? — НОШШ — ВСІ РАЗОМ. Поміркуйте, скільки частин є в поданому реченні. Обґрунтуйте свою думку. Гарно так весною бродиться Поміж росяних отав Там, де в небі зорі сходяться Й сяє місяць-златоглав, Де, повірте, з двору кожного До світанку співи чуть, Де хмаринки в небі гожому, Як закохані, пливуть, Де туман над степом стелиться І біліє за версту Чи метелиця-хурделиця, А чи яблуня в цвіту. (Г. Могильницька)

І. Прочитайте складні речення вголос, дотримуючись правильної інт нації. Накресліть їхні схеми, визначте засоби зв’язку між частинами речень. 182

ті

юреит

1. Дивись: де сонце умивалось, там стільки крапель золотих кульбабиних в траві зосталось, що й небо м руж иться від них (Д. Іванов). 2. Тече вода в синє море, та не витікає; ш ука козак свою долю, а долі немає (Т. Ш евченко). 3. В цьому саду я виросла, і він мене впізнав, хоч довго придивлявся (JI. Костенко). 4. Літує літо у липневім цвіті, греч ки медами пахнуть звіддаля, вже зажовтіли ниви і поля, десь перепілка пітькає у ж иті (В. Грінчак). 5. Матвій приїхав ще саньми, але тепер ква питься вертати, бо боїться, що зникне останній сніг і не буде можна їхати (У. Самчук). 6. Пахне хлібом трава, що купала мене з дитяти, пахнуть хлібом слова, що мене їх навчила мати (Д. Павличко). 7. Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумать, що надворі не бабине, а справ жнє літо (І. Нечуй-Левицький). 8. Я Вас вітаю з тим, що є тепло, коли з дощ у доводиться вертатись (О. Делеменчук). 9. Вертається той довгий листопад, коли секунди важчали думками, коли перезиралися вовками ті, щ о учора дихали у лад (А. Дністровий). II. Визначте синтаксичну роль, частину мови та граматичні ознаки виділених слів. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Накресліть схеми. У яких реченнях їхні частини співвідносяться з односкладними реченнями? 1. Внизу буває що літати складно вгорі ж не знають де подіти крила (О. Box). 2. Розповідають легенди що колись у давнину тут де тепер роз кинулось її рідне село Крукове була поліська рівнина на якій гуляли вітри (В. Качкан). 3. Ось тут я вже пильную це ж таке місце де не тільки земля але й дерево пахне грибами (М. Стельмах). 4. Відвертість завжди чиста як сльоза та треба знати з ким відвертим бути бо підлість піділлє тобі отрути і ти зів’янеш як тонка лоза. (В. Грінчак). 5. Вишні вже почали червоніти і Вадим оглянувши вишняк залишився задоволений цього літа він поїсть вишень досхочу бо дядькова садиба була обнесена молодим родючим виш няком (Ю. Збанацький). 6. А може крутиться голова через те що тут у полі так завзято сюрчать коники ширяє вгорі шуліка і в його плавному льо ті відчувається причаєна хиж ість та ще й наче небо не стоїть на місці а обертається навколо землі (Є. Гуцало). 7. Хмари які з’являлися потім було послано здавалося для того щоб підкреслити його незвичайну трохи виблідлу синяву і щоб посилати на землю срібне сяйво (В. Шевчук). І. Прочитайте текст. Пригадайте, що вам відомо про історію україн ської мови. Чому, на вашу думку, впродовж багатьох років в Україні не згаду вали про дослідження І. Огієнка? ІВАН ОГІЄНКО Серед десятків фундаментальних досліджень Івана Огієнка, присвя чених тим чи іншим аспектам функціонування, унормування чи похо дження української мови, особливе місце посідає «Історія української лі тературної мови». До написання цієї книги автор ішов десятиліттями, з болем у серці переживаючи несправедливу долю свого народу і його мови, якій історія століттями не давала нормальних можливостей розвиватися і стверджуватися в усіх сферах суспільного життя. Написавши цілу низку різноманітних підручників, посібників, за якими різні категорії населення могли б оволодіти своєю мовою, вчений довго вино183

Тіо& тореиия

шував намір створити таку книгу, де в істо ричному розрізі можна було показати усьому світові той воістину тернистий шлях, яким пройшла ця мова, доки набула сучасної фор ми. А ще - на основі глибоко аргументованих наукових досліджень ствердити її окремішність, самобутність, відкинути псевдонауковість поглядів деяких учених на українську мову як на якесь «наріччя». Огієнкова «Історія української літератур ної мови» вийшла друком у Вінніпезі 1949 р. І весь цей час про неї в українському радян ському мовознавстві практично зовсім не згадували. Не могли ознайомитися з цією працею навіть учені-фахівці, бо в жодній з Іван Огієнко наших наукових бібліотек усі ці роки її годі було шукати. Зате серед української спіль ноти за кордоном вона відразу стала дуже популярною. Передусім завдяки величезному пізнавальному й виховному заряду, вкладеному автором чи не в кожну сторінку (М. Тимошик). II. Знайдіть у тексті прості речення ускладненого типу і складні. Поясніть уживанння розділових знаків. Накресліть схеми складних речень. III. Обґрунтуйте стильову приналежність тексту. Випишіть слова і словосполу чення, характерні для наукового стилю, поясніть їхнє значення. Прочитайте складні речення, знайдіть і поясніть помилки в їхній побу дові. Відредагуйте і запишіть речення. 1. У саду було багато яблук, які дуже любив хлопчик, який щоліта при їж дж ав до дідуся, який працював садівником. 2. Де раніше була суш а, а тепер граються хвилі моря. 3. Калитка шкодує наймитові шматка хліба, який працює на нього. 4. Найкращою виставою, які я бачив, є «За двома зайцями». 5. За те, що він захворів, він пропустив тренування. 6. На стіні висить картина, а посеред кімнати - килим. 7. Ми працювали в саду, де щовесни гніздувалися там солов’ї. 8. Дівчина довго не співала, і вона не змогла взяти участь у концерті. 9. Ольга підійшла до того повороту, на яко му стояла лавка, з якої вона любила дивитися на море. Складіть зв ’язний текст відповідно до запропонованої ситуації спілку вання (на вибір), використавши виражальні можливості вивчених у 9-му класі синтаксичних конструкцій. 1. Ви повернулися з подорожі. Біля будинку зустріли свого приятеля. Розкажіть йому: 1) куди ви їздили, яким транспортом добиралися; 2) якою була мета вашої подорожі; 3) які ваші враження від подорожі. 2. Ви бажаєте поїхати на канікули до іншої країни. Телефонуєте до ту ристичного агентства та цікавитесь: 1) вартістю туру, включаючи транс портні витрати; 2) можливими термінами поїздки; 3) можливістю огляну ти пам’ятки історії та культури країни.

І. Прочитайте вірш виразно вголос. Поясніть, як ви розумієте зміс останнього речення. 184

■Повторения

ТОПОЛЯ Коли засне, немов дитя шалене, Глибоке місто неспокійним сном, Вона приходить здалеку до мене І шелестить до мене під вікном, Щ об повертався я на Україну Плугами чорнокрилими орать, І тополята в полі поливать, І поливати землю тополину... Бо йдуть літа буремною ходою, Різнити важко пустоцвіт од цвіту... І той любов’ю повниться до світу, Хто рідну землю має під собою...

Малюнок Ольги Малої (13 років)

(М. Вінграновський) II. Схарактеризуйте виділені слова з точки зору фонетики, лексикології, мор фології, синтаксису. III. Складіть і запишіть складне речення, увівши до нього всі виділені слова. ф Щ Ьу МІКРОФОН. Чим вам найбільше запам’ятався навчальний рік? Із яким настроєм ви йдете на літні канікули?

§ 36. П Р А К Т И К УМ З ОРФОГРАФІЇ Спишіть слова, ставлячи, де потрібно, апостроф. Пів..юрти, пів..Ялти, транс..європейський, духм..яний, миш ..як, торф., яний, інтерв..ю, різдв..яний, компьютер, п..єдестал, ін..єкція, грав..юра, черв..як, пів..ящ ика, Монтескье, мавп..ячий, пів..яблука, дит..ясла, ад.. ютант, різьб..яр, підв..язати, розіб..ють, розв..язати, св..ятковий, Лук..янченко, солов..їний, між..ярусний, б..юро, розм..якш ити, від..єднати, від., ємний, моркв..яний. КЛЮЧ. Без апострофа пишемо кожне четверте слово. Спишіть слова, вставлячи, де потрібно, м ’який знак. Промін..чик, порт..єра, кур..йоз, Брянс..к, Х ар..ків, Ірпінс..кий, Натал..чин, бул..йон, сер..йозний, конферанс..є, тон..ш ий, Ю лен..ці, про мін..чик, лял..ці, барабан..щик, криничен..ці, хатин..ці, ковал..ський, камін..чик, бурул..ці, рибал..чин, брин.лати, куз..ня, кишен..ці, Марин..ці, нян..чин, краплин..ці, снігурон..ці, сопіл..ці, дон.лин, рибал..ці, нян.лити, Галин..ці^ ск р и н „ц і, м ея „п ія й , р іч ея ,.ц і, розріж .., к уп ал ьськ и й , дощ .., змагаєтеся. КЛЮЧ. М ’який знак ставимо в кожному другому слові. І. Спишіть, вставляючи пропущені букви е або и . Правильність напи сання перевірте за орфографічним словником. Скр..піти, пленарний, тр..тина, хлоп..ць, пів..нь, з..мовий, лейт..нант, б..режливий, в..рховина, характ..ризувати, категорія, стратегічний, пробл..

"Повторений

матичнии, в..личати, с..мінар, продеш..вити, принциповий, т..рплячий, ви тирати, приб..рати, повертати, вим..рзати, д..када, с..метрія, д..с..ртація, пр..парат, пр..тендент, акредитація, бр..кет, б..н..фіс, вестибулярний, д..кламатор, інт..лект, кредитор, альт..рнатива, ап..ндицит, д..т..ктив, специфічний, експр..сивний, інгр..дієнт. II. З ’ясуйте, користуючись тлумачним словником або словником іншомовних слів, лексичне значення незрозумілих вам слів. І. Спишіть, уставляючи пропущені літери з або с. Ро..питати, безпечний, ро..садник, безпорадний, не..спроможний, ..фа брикувати, ..хвалити, „чистити, ..клеювати, ро..клад, ..сохнути, розса джувати, бе..культурний, розформувати, ро..пущений, ..кріпити, ..ш креб ти, ..цідити, ..цілити, ..хитрувати, ..топтати, ..фотографувати, ро..хитати, ..поконвічний, ..підлоба, ..терти. II. Утворіть від поданих слів нові за допомогою префіксів пре- або при-. Утво рені слова запишіть у дві колонки: а) із префіксом пре-; б) із префіксом при-. Соромити, давній, азовський, берегти, хилити, хитрий, фронтовий, вабити, гнобити, орати, старий, балтійський, горілий, мовити, красний, хороший, брати, вільний, мудрий, летіти, тулитися, славний, добре, дні провський, чудовий, думати, мусити. Утворіть від поданих слів прикметники і запишіть. Поясніть зміни при голосних. ЗРАЗОК Париж - паризький, турист - туристський, Сиваш - сиваський. Лейпциг, Бахмач, Прилуки, Гринвіч, Запоріжжя, Черемош, Кавказ, Острог, Кагарлик, Тбілісі, Норвегія, Лепетиха, агент, студент, Ніцца, Пів денний Буг, Овруч, казах, товариш, Кременчук, Чернівці, Чехія, Хмельницьк, Сиракузи, Гамбург. Утворіть від поданих іменників прикметники і запишіть. У яких з утво рених слів відбулося спрощення? ЗРДЗО* Контраст - контрастний, захист - захисний. Зап’ястя, виїзд, студент, капость, радість, тиждень, баласт, кількість, якість, користь, совість, доблесть, заздрість, пристрасть, аванпост, нена висть, щастя, швидкість, область, честь, злість, радість, діяльність, вар тість, особистість. ШМЩ ч У всіх утворених словах, крім трьох, відбувається спрощення, яке позначаємо на письмі. Спишіть слова, знімаючи риски. ЗРАЗОК

Кисломолочний, кисло-солодкий.

Пів/місяця, Свят/вечір, льон/довгунець, пів/дороги, пів/Одеси, міні/дик тант, перекоти/поле, євшан/зілля, жар/птиця, народно/поетичний, народ но/визвольний, мовно/літературний, мовно/стильовий, північно/східний, івано/франківський, всесвітньо/відомий, всесвітньо/історичний, заєць/ру сак, військово/зобов’язаний, м’ясо/молочний, кисло/солодкий, зерно/схо вище, дизель/моторний, навчально/виховний, машино/будівний, темно/ 186

Повторення

сірий, гіркувато/кислий, жовто/гарячий, контр/адмірал, віце/президент, свіжо/зрубаний, темно/зелений, крає/знавчий, екс/чемпіон, агітаційно/ма совий, чорно/земний, фізико/математичний, історико/культурний. Спишіть, розкриваючи дужки й узгоджуючи іменник з числівником.

Два (дід, дуб, зуб, короп), три (килим, син, грам, кілометри, каменяр), чотири (чоловік, черкащанин, лимон), три з половиною (мішок, аркуш, мільйон), п’ять з половиною (місяць, рік, гектар), вісімдесят три (будинок, сантиметр, тиждень, харків’янин), шість цілих і одна третя (метр, дорога, кілограм, гектар). ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! При числівникахдва, три, чотири іменники вживаємо у формі називного відмінка множини; гіри числівниках від п ’яти і далі - у формі родового відмінка множини, а при дробових - у формі родового відмінка однини. Спишіть, замінюючи цифри словами.

Свідоцтва видали 986 випускникам; літак з 157 пасажирами піднявся в повітря; правило написано на 145 сторінці; місто пишається 82 пам’ятками архітектури; депутат зустрівся з 785 виборцями; на 984 гектарах рос ла пшениця; зустрілися після 21 години ЗО хвилин; залишилося менше 78 днів; не вистачило 1379 книг; зустріч відбулася із 674 жителями міста. Спишіть займенники та прислівники разом, окремо або через дефіс.

Де/з/ким, де/кому, аби/кому, казна/хто, ким/небудь, будь/що, казна/ котрий, хтозна/кому, ані/який, хтозна/чого, де/котрий, що/небудь, ані/з/ ким, будь/коли, де/коли, коли/небудь, хтозна/куди, аби/звідки, казна/ звідки, казна/з кого, де/не/де, віч/на/віч. Знайдіть у кожному рядку одне слово, у якому допущено орфографіч ну помилку. Запишіть ці слова правильно, обґрунтуйте написання.

1. Ванна, бруто, тонна, інтермецо, бароко, лібрето. 2. Тінню, радістю, любов’ю, міцью, розкішшю. 3. Міськком, військомат, юннат, розрісся, юний. 4. Вінегрет, директор, репетиція, деригент, дирижабль. 5. Боротьба, полехкість, мигтіти, кігті, ложці. 6. Де-не-де, кінець кінцем, як-не-як, рік-у-рік, пліч-о-пліч.

187

.........

І р о т

роз& и тку

З&ЯЗНОГО мо&дсиия У рок 1. Ч И Т А Н Н Я М О В Ч К И Т Е К С Т У За відповідною схемою, уміщеною на форзаці підручника, розкажіть про види мовленнєвої діяльності та особливості кожного з них. І. Прогляньте текст, швидко знаходячи в ньому: а) цитату; б) власні назви. II. Прочитайте. Доберіть заголовок, який би виражав основну думку тексту. ПІДПРИЄМЦІ-ПАТРІОТИ Завдяки діяльності відомих українських підприємців Яхненків і Симиренків в Україні у середині X IX ст. почали активно розвиватися буряко сіяння та цукрове виробництво. Цукрові заводи стали годувальниками со тень тисяч робітників, де вчорашні безземельні селяни із різних куточків Російської імперії знаходили заробіток. Характерно, що умови праці робітників і службовців на заводах фірми «Брати Яхненки-Симиренко» порівняно з іншими підприємствами суттєво відрізнялися. Робота там оплачувалася вище, не була такою виснажли вою, а кожний працівник мав певний соціальний захист. Усі користува лися безплатною лікарнею, мали право навчати дітей у школі й техніч ному училищі, відвідувати бібліотеку, харчуватися в заводській їдальні й купувати товари в місцевих магазинах за зниженими цінами. Робітники, які працювали тривалий час, отримували від фірми пенсію, цим правом користувалися й ті, хто захворів під час роботи на підприємстві. Між ке рівництвом заводів і робітниками панувала атмосфера доброзичливості, довіри і взаєморозуміння. Начальники, які самі вийшли з кріпаків, завжди шанобливо ставилися до своїх підлеглих; і в побуті, і на виробництві спіл кувалися з усіма рідною українською мовою. Українською мовою навіть писали документи. Улітку 1859 р. городищ енські цукрові заводи та садибу Платона Симиренка і Кіндрата Яхненка відвідав Тарас Ш евченко. Поет до глибини душ і був зворушений такою діяльністю українських патріотів. Після по баченого й почутого Великий Кобзар написав на дверях симиренківської оранжереї: О люди! Люди небораки! Нащо здалися вам царі? Нащо здалися вам псарі? Ви ж таки люди, не собаки! 188

З&язие мо&леиия

Платон Симиренко, дізнавшись про матеріальну скруту поета й про труднощі з виданням «Кобзаря», запропонував свою фінансову допомо гу. Так, останнє прижиттєве видання «Кобзаря» Т. Шевченка (i860) було здійснене на кош ти цього благодійника, який виділив поету кредит у роз мірі 1000 карбованців на дуже вигідних умовах. Крім того, Симиренко на цю сум у викупив левову частку видання і безкоштовно поширив книжку серед працівників своїх заводів і селян. Молодший брат Платона, Василь Симиренко, упродовж п’ятдесяти ро ків підтримував українську культуру, літературу та наукові дослідження, виділяючи щорічно 10 відсотків прибутків зі свого цукрового заводу. Ва силь Симиренко не шкодував особистих коштів на підтримку практично всіх українських друкованих видань, проведення великомасштабних на ціональних актів і щедру благодійність для української студентської мо лоді. Підприємець першим у Російській імперії заснував фонд підтримки української літератури, культури і науки. Ця організація надавала мате ріальну допомогу багатьом письменникам. Перед смертю благодійник за повів увесь свій капітал і нерухоме майно на суму понад 10 мільйонів кар бованців українському національному руху. Унікальна в історії України співпраця діячів культури, науки, літерату ри з підприємцями, започаткована фірмою «Брати Яхненки-Симиренко», дала б значно більші результати і тривала б довше, якби не була розтоп тана й знищена царським самодержавством. Національно-патріотична ді яльність власників фірми завжди перебувала під пильною увагою влади і кваліфікувалася як вельми небезпечна для Російської імперії та самодер жавства. Для знищення промисловців-патріотів і їх дітища - величезних городощенських цукрових заводів - влада застосувала всі посильні ме тоди: шантаж, крадіжки, позбавлення кредитів, поліцейські репресивні заходи. Після арешту й подальшого відправлення до Сибіру сина Плато на Симиренка, Левка, та страти Андрія Ж елябова (зятя Семена Яхненка) доля заводів була вирішена. їх продали на злам, підірвавши економічні ін тереси України й залишивши без роботи тисячі працівників. Отак царська влада розправилася з першими українськими промисловцями-патріотами й знищила центр національного відродження України. Одначе вітчизняна культура і національні ідеї продовжували жити, отримуючи матеріальну підтримку від Василя Симиренка й створеного ним фонду. В Україні й далі розвивалося бурякосіяння та цукрове ви робництво - галузі, які започаткували й розвинули великі підприємціпатріоти Симиренки і Яхненки (За П. Вольвачем). III. Виконайте тестові завдання. Тестові завдання для оцінювання читацьких умінь і навичок 1. Про що йдеться у вступній частині тексту? А Про підтримку української культури, літератури, науки братами Яхненками і Симиренками. Б Про відвідування улітку 1859 р. городищенських цукрових заводів Т. Шевченком. В Про активний розвиток в Україні бурякосіяння та цукровиробництва завдяки діяльності Яхненків і Симиренків. Г Про умови праці робітників на заводах фірми «Брати Я хненки Симиренко». 189

ЗЬ'ФґАе .'.-.с&лейия 2. У розвиток якої галузі промисловості зробили вагомий внесок україн ські підприємці Яхненки і Симиренки? А Будівельної. Б М ’ясо-молочної. В Книговидавничої. Г Цукрової. 3. Чому російське самодержавство пильно наглядало за діяльністю Яхненків і Симиренків? А Вони виступали за повалення самодержавства. Б Вони підтримували український національний рух. В Вони отримували надзвичайно великі прибутки від своєї дільності. Г Вони створювали кращі умови праці для робітників, ніж інші підпри ємці. 4. Х то допоміг Т. Шевченку видрукувати останнє прижиттєве видання «Кобзаря»? А Василь Симиренко. В Брати Яхненки. Б Платон Симиренко. Г Карл Брюллов. 5. На які цілі Василь Симиренко заповів весь свій капітал і нерухоме май но? А На видання «Кобзаря» Т. Шевченка. Б На підтримку українського національного руху. В На будівництво нових цукрових заводів. Г На розвиток науки. 6. Якими були умови праці на заводах фірми «Брати Яхненки-Симиренко»? А Працівники отримували більшу зарплату, ніж на інш их підприєм ствах; мали безплатне лікування, отримували пенсію. Б Працівники мали безплатне лікування і харчування, але оплата праці була нижчою, ніж на інш их підприємствах. В Праця була виснажливою і малооплачуваною. Г Умови праці були такими ж, як і на інш их підприємствах країни. 7. Чим займався фонд, заснований Василем Симиренком? А Створенням нових робочих місць для безземельних селян. Б Розвитком цукрового виробництва в Україні. В Розвитком нових галузей промисловості в Україні. Г Підтримкою української літератури, культури, науки. 8. Яким чином влада знищила городищенські цукрові заводи? А Ш антажем, позбавленням кредитів, репресивними заходами. Б Позбавленням Симиренків і Яхненків права власності на майно і землю. В Ліквідацією спеціального фонду, заснованого Василем Симиренком. Г Забороною приймати на роботу працівників із сільської місцевості. 9. Які слова Т. Шевченко написав на дверях симиренківської оранжереї? А «О люди! Люди небораки! Нащо здалися вам царі?» Б «Учітеся, читайте, і чуж ому научайтесь, і свого не цурайтесь!» В «Борітеся - поборете, вам Бог помагає!» Г «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля». 10. Завдяки якій діяльності уславилися брати Симиренки? А Мистецькій, літературній. Б Торговельній. В Благодійницькій, підприємницькій. Г Національно-визвольній. 190

3&ЯЗИЄ мо&леиия

11. Яка тема прочитаного тексту? А Благодійність - почесна діяльність. Б Діяльність підприємців-патріотів Яхненків і Симиренків. В Розвиток цукрового виробництва в Україні. Г Підтримка Яхненками і Симиренками українських письменників. 12. Який тип мовлення прочитаного тексту? А Роздум. В Розповідь. Б Опис. Г Розповідь з елементами опису. Урок 2. СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ

ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ ПРИГАДАЙТЕ! Які основні ознаки публіцистичного стилю? £ Ш 9 За відповідною схемою, вміщеною на форзаці підручника, розкажіть, які є стилі мови та в яких сферах життя вживається кожен з них. Є Ш І. Прочитайте текст. Визначте його тему, основну думку, тип і стиль мовлення. Доберіть свій заголовок, який виражав би основну думку. У якій ситуації можливе таке висловлювання (назвіть адресата, мету і місце ви словлювання)? МУЗИКА ДЗВОНУ Музика дзвону... Вона і заспокоює, і навіює спогади, і змуш ує замис литися, і проймає душу. Коли я слухаю мелодію дзвонів (які з часів мого дитинства скидали з дзвіниць церков та соборів, а самі храми перетворю вали на клуби, склади, цехи чи конюшні), то вчувається мені в ній музика Відродження. А отже, і пам’ять про наших предків, традиції, культуру. Хтось може закинути: чи моя то справа писати про дзвони. Адже я не слу житель церкви, не дзвонар, не виконавець духовної музики. А справа в тім, що пригадався мені випадок, який стався з одним знайомим. Жив він у Дарниці (це район Києва) поруч із лісом. Повітря свіже, та весь час йому докучали кашель, нежить, головний біль. І ось переїхав у нове місце - по близу Володимирського собору. І почалось у нього нове життя - без недуг і болів. Запитує в мене: «Може, вплинуло на мене святе місце?» Хочу відповісти йому цілком серйозно: не одмінно вплинуло і святе місце. Адже згадай мо, що в Україні храми зводили на місцях, які ретельно вибирали, перевіряли рамками з лози, чи немає там, як тепер кажуть, пато генних* зон. Та, на мою думку, вплинуло на здоров’я того чоловіка те, що він щодня вранці й увечері чув дзвони, бо мешкав біля собору. Було якось у пресі повідомлення: учені до слідили, що низькі тембри дзвонів зменшу ють вміст хвороботворних вірусів у повітрі. Щоправда, вчені пояснюють це іншим. г Малакое. Велика дзвіниця Наприклад, доктор медичних наук, академік „ п;влня 191

Віталій Гирін вважає: діють на людину віра, настрій, певність у тому, що недугу можна подолати. Завдяки цьому посилюється імунна система, х в о роба відступає. З цим можна цілком погодитися. Кожен, хто слухає церковні дзвони, від чуває, як заспокоюється його нервова система, як здоровшає увесь організм. Дзвони завжди відігравали велику роль у житті міст і сіл. Вони скли кали людей на віче, попереджали, оповіщали, били на сполох. Збирали громаду на оборону землі рідної, для розв’язання всіх важливих і нагаль них проблем. Велику роль організатора людей виконував дзвін - цей інструмент од Бога. А дж е колись Всевишній сказав пророку Мойсею: зроби собі срібні сурми у вигляді кута, і вони сурмитимуть на скликання громади. Однак ще довго на землі не було такого інструменту. Лише на початку V ст. святий Павлин зробив ті срібні сурми, і вказав йому на це також Бог. Якось уві сні почув єпископ дивовижну мелодію, що притягувала його, кликала, тривожила душу. Він пішов на звук, і мелодія вивела його до поля, де росли прекрасні квіти небесного кольору - дзвіночки. Це вони дзвеніли, це їхня пісня бентежила душу, змушувала серце частіше битися. Раптом єпископ помітив, що не його одного покликала неземна мелодія: звідусюди до поля наближалися люди, зачаровані дивними звуками. І тоді Бог сказав святому Павлинові, що такої форми мають бути срібні сурми. Святий Павлин зробив дзвони. Квітка віддала витворові не тільки свою форму, а й назву. Та ще майже два століття винахід єпископа пролежав без дії. Лише на початку VII ст. Папа Римський Савеніан знайшов його духовне призначення в християнстві. Настрій дзвону завжди передається слухачам. Приміром, коли померла людина, то дзвін спочатку сумно сповіщає про це, але потім звучать світлі ноти: так, людини немає, але її душа вічна, вона завжди житиме в пам’яті рідних, близьких, нащадків. Музику дзвонів часто називають музикою небес, музикою, що лине від самого Бога. Є в тих дзвонах, певно, якась таємниця, розгадати яку, ма буть, неможливо (За Н. Земною). * Патогенний - який є причиною хвороби; хвороботворний. II. Розкажіть, які враження у вас лишилися від слухання церковних дзвонів. Чому музику дзвонів називають «музикою небес»? III. Перегляньте текст, швидко знаходячи в ньому уривок, у якому розповіда ється про: а) роль дзвонів у житті міст і сіл; б) квітку, яка віддала дзвонам свою форму. IV. Поясніть лексичне значення виділених слів. За потреби скористайтеся тлу мачним словником. V. Прочитайте ще раз текст. Запишіть його складний план. Стисло перекажіть текст (усно). Скористайтеся пам’яткою «Як працювати над стислим перека зом», поданою нижче. Як працювати над стислим переказом 1. Прочитайте текст, визначте його тему й основну думку. 2. Виділіть у тексті його частини (основні й другорядні). 3. Визначте, які частини можна зняти, які - об’єднати, а які - узагаль нити. 192

......................................................................................................................................

З&’язие мо&дения

4. Прочитайте текст удруге. 5. Складіть план переказу. 6. За планом перекажіть текст (усно чи письмово). Способи ущільнення тексту 1. Відкидання другорядного. 2. Узагальнення матеріалу виділенням одиничних фактів. Урок 3. ТВІР У ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ

НА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНУ ТЕМУ За відповідною схемою, уміщеною на форзаці підручника, розкажіть про основні вимоги до мовлення. І. Прочитайте тексти. Визначте тему та основну думку кожного з них. Чи пов’язані теми текстів з морально-етичними проблемами (питання пове дінки, особливостей характеру, поглядів, переконань)? З чого, на вашу думку, починається байдужість та егоїзм? Ш АНУЙТЕ МАТЕРІВ СВОЇХ Неврожайний 1947-й. Не знаю, чи вижили б ми, тодішні хлопчики й дівчатка, дитинство яких припало на важ кі воєнні й післявоєнні роки, якби не рятівна затірка, щ о її щоденно варила нам тітка Марина. Щ е й роса не випарується зі споришу, а ми міряємо той окроплений шлях босими порепаними ногами. Міцно притискаємо до грудей глиняні горщики... За кілька хвилин вони наповняться рідиною, на дні якої при чаїлися борошняні грудочки. - Візьміть ще й по шматочку хлібця. Ніч не спала - пекла. Ось - сві женький. Беремо той дарунок і приказуємо, як удома мама вчила: - Дай Боже Вам здоров’я, тітонько!.. Доброта цієї жінки врятувала тоді життя багатьом моїм одноліткам. Од нак подальша доля нашої добродійниці скла лася зовсім не так, як цього хотілося б... Син, повернувшись з армії, одружився, а згодом виїхав на батьківщину дружини десь під Ростов. Тітка Марина жила сама в невеликій ха тині. Одного дня отримала довжелезного листа від сина. Сусідка читала й заздрила: кличуть їхати до них. Тож і не самотня, як плескали злі язики... Усе буде гаразд. Думала-думала мати й вирішила: заслабну, зовсім зляжу раптом - що робитиму сама в чотирьох стінах? Відповіла, що згодна на переїзд. Продала негайно хату і весь нехи трий скарб. Добралася з горем пополам до сина, грош і відразу йому віддала. Та недовго судилося пожити в мирі та злагоді. Порозкошувала з місяць - і край, _ „ О. Новаківськии. Панно

...................................................................................................................................... 7 О . В. Заболотний. Укр. мова, 9 кл.

193

онуки - всі вочевидь - стали зневажати та кривдити стареньку. А потім запропонували: - А чи не повернутися вам, мамо, назад до свого села?.. - Охоче б, - сказала вона. - Але до кого? Х то прийме мене тепер стару й хвору, якщ о і своїм непотрібна? Вихід знайшовся. Зв’язали в тугий вузлик одяг, посадили в найману автомашину й «підкинули» до будинку престарілих. Там і померла, ка ж уть, наша люба тітонька Марина. Не зросила її чоло скупа синова сльоза, не пронизав тишу плач когось із рід них. Самітні, такі як і вона, старенькі втирали зволожені очі... (В. Гайдук). ДРУГ Друг - не двійник і не дзеркало, а співрозмовник. Якщ о ти хочеш, щоб розуміли тебе, спробуй спочатку зрозуміти іншого. Замість того щоб скар ж итися на байдужість оточуючих, придивися до себе - як ти сам реагуєш на душевний стан товаришів, чи помічаєш, коли їм погано. Ми всі більше любимо говорити, ніж слухати. Уміння уважно слухати не тільки ознака вихованості, а й справжній людський талант, який завжди привертає симпатії. Спробуй же не замикатися в собі й не нав’язувати інш о му своїх переживань, а прислухатися до того, що почуває він. Цілком імо вірно, що ти відразу ж зустрінеш взаємний інтерес і щиросердний відгук. Друг - не просто людина, якій можна вилити душу. Для цього може пі дійти й випадковий попутник, якого ти ніколи більше не побачиш. Друж ба - найвища форма взаємної відповідальності, коли два «Я» зливаються в таке саме неповторне, особливе «Ми» (І. Кон). ф \ \. Складіть усний твір у публіцистичному стилі за складним планом на одну з тем: «Родинна злагода», «Світ потребує милосердя», «З чого починається милосердя?», «Шануйте матерів своїх», «Друг - не двійник і не дзеркало», «Дружба - найвища форма взаємної відповідальності». N1. Послухайте твори однокласників, укажіть на позитивні сторони робіт. Д Ф І*У Складіть і запишіть твір у публіцистичному стилі за складним планом на одну з тем: «Щоб повірити в добро, треба почати творити його», «Бути толерантним - це ж так просто», «Не копай іншому яму, бо сам у неї впадеш», «Яке воно, справжнє кохання?». Урок 4. ВИБІРКОВИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ ХУДОЖНЬОГО СТИЛЮ

Які основні ознаки художнього стилю? ^

І ;| Р І. Чи доводилося вам бути в Почаївській лаврі або дивитися телевізійну передачу чи слухати розповідь про цю пам’ятку історії та культури? Розкажіть про це однокласникам та опишіть свої враження від побаченого (почутого). II. Розкажіть, що ви відчували, коли з відстані споглядали пам’ятку релігійного призначення (лавру, церкву, костел тощо)? Про що думали, наближаючись до цієї споруди і зайшовши в неї? І. мовлення.

194

Прочитайте текст. Визначте його тему, основну думку, тип і сти

З&ЯЗИе мо&ления

ПОДОРОЖ ДО СВЯТИХ МІСЦЬ Перед самими жнивами сталася подія, що лишила Володькові глибокий слід. Одного дня з Дерманя прибуло кілька молодих жінок. їдуть до Почаєва. Це уперше, відколи затихла війна. Кличуть також Катерину і Володька. Володько на такі справи перший. І мати не проти цього: - Бувало, дітоньки, й сама ходила... Десяток разів, милі мої, ішла відвіда ти святе місце, де сама Мати Божа на камінь ступила і лишила вічний слід. Щ е звечора палахкотить у челюстях печі вогонь. Печуть корж і і смажать м’ясо. На другий день раненько - ще сонце не винеслося з-за жолобецького лісу - відхід. Володько накульбачив на себе торбу. Чоботи позв’язував на палиці, а йде босоніж ... Щ е далеко, дуже далеко, двадцять два кілометри той Почаїв, але з гори Хрест уже виразно видно золоту баню його дзвіниці, що палахкотить у соняшній зливі. Вона стоїть на чорній смузі лісу, мов маяк на скелі океану. Ліси, яри. Сходять мандрівники вниз. Баня Почаєва ховається. Під нога ми міняється ґрунт. М іж гаями крейдяні поля, вбогі розбиті села, висна жені люди. Слід війни помітно надто виразно. Чагарники колючого дроту вроста ють бур’яном. Де-не-де на місці колишніх сіл зводяться хатки; через непо криті стріхи курить дим, голі діти вибігають на дорогу. Дунаїв. Село, де всі мандрівники відпочивають, полуднують; п’ють чисту, мов лід холодну, джерельну воду. Ось тут, кажуть, стояла колись каплиця. Під нею завжди відпочивали мандрівники. Володько стільки разів чув про ту каплицю. Тепер з неї лишився тільки один фундамент. На її місці поставили хрест, на якому скарбонка для пожертв. Володько сидить на камені в гурті мандрівників і думає. У ногах сіпає біль. Засмажене сонцем обличчя горить. У голову тиснуться думи над ми-

Почаїв

.......................................................................... і*

195

З&ЯоИе МО&АЄИНЯ

нулим, теперішнім і будучим. Уявляється йому війна, що бушувала тут ще недавно. Уявляються ті люди, що робили з цієї землі руїну, билися, клалися трупом, щоби все так нагло урвати і безславно зникнути. Поїли, попили, відпочили, обділили жебрацьку дітвору та калік і далі. Дівчата веселі, сміються, жартують. Володькові радісно, але йому н іко ли сміятися. Його приневолює до поважності надзвичайна хвилина. Зво рушливе, дивовижне, надзвичайне дивовисько, яке пройшло перед його очима, це війна. І от тепер він ступає по тих місцях, де кожний камінець кричить війною. По дорозі валяються розбиті військові вози, різні речі, набої. По полях розсипані ями від стрілен, що рвались. Почаївський ліс. Старі товстючі дерева. І тут помітно війну. Розторощені стовбури, укриття. Порозкидані речі. У лісі дещо прохолодніше. Йдеться легше. Ж арти і см іх стихаю ть, бо ще півгодинки, ще пара кілометрів, і перед очима Почаїв. Виходять на взлісся. Усі зупиняються, стають навколішки, хрестяться. Володько в полоні враження. Він хреститься також. Перед очима велетенська, маєстатна по стать лаври зі всіма її будовами. Володько безліч разів бачив її на малюн ках і от аж тепер нарешті бачить її власними очима. Це вона, та гора, де пастирі побачили на скелі Бож у Матір. Це тут змагалися здобути святиню турки, що впали жертвою кари Матері Бога. Сила враження, віри охопила й узброїла його. Він бачить лише великанську білу, залиту передвечірнім сонцем святиню, до якої впродовж віків зі всіх куточків його рідної землі спливали люди, щоби бодай тут, разом із водою зі «стопи» Матері Бога, зачерпнути підсилення віри - єдиної опори жорстокого селянського існування. Ударив велетенський дзвін; і від його громового рокоту затремтіли люди, дерева, земля. - Ну, люди! Вже час! Вставаймо! Серед глибокої тиші, під звуки велетенського дзвону слова ті видаються закликом. Усі встають, назувають на ноги взуття і йдуть. Усе ближче і ближче мета. Все потужніше гуде великий дзвін, розтягаючи своє бамкання геть навколо, як далеко сягне око (За У. Самчуком). II. Знайдіть у тексті мовні засоби, вжиті для художнього опису місцевості та пам’ятки історії й культури. Які слова та словосполучення допомагають автору висловити своє ставлення до описуваного? III. Прогляньте текст, швидко знаходячи в ньому речення з прямою мовою. IV. Дайте відповіді на запитання. 1. 2. 3. 4. 5.

Щ о розповідала мати Володькові про святі місця? Яким побачили подорожні Почаїв здалеку? Через що пролягала дорога до Почаєва? Про що думав хлопець під час подорожі? Я кі враження охопили Володька, коли він прийшов до святині?

« Ф К 7 Прочитайте текст попередньої вправи ще раз, вибираючи ту частину, в якій розповідається про дорогу Володька до Почаєва та його враження від лав ри. Складіть план цієї частини. За планом перекажіть прочитане. Скористайте ся поданою нижче пам’яткою «Як працювати над вибірковим переказом». 196

Ні Як працювати над вибірковим переказом 1. Виберіть із тексту лише той матеріал, який необхідний для розкрит тя теми. 2. Обдумайте композицію переказу. 3. Складіть план. 4. Перекажіть текст. 5. Знайдіть і виправте недоліки в змісті й мовному оформленні. Урок 5. ВИБІРКОВИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ

НАУКОВОГО СТИЛЮ ПРИГАДАЙТЕ* Які основні ознаки наукового стилю?

І. Чи доводилося вам читати літературу або дивитися телевізійні пе редачі, фільми про історію Олімпійських ігор та одне із чудес світу - статую Зевса Олімпійського? Розкажіть, що вас найбільше вразило. II. Пригадайте і розкажіть, що вам відомо з уроків історії про древнє місто Олімпію. Які ви знаєте пам’ятки історії та культури Стародавньої Греції? І. Прочитайте текст. Доведіть, що він належить до наукового стилю. У якій ситуації спілкування можливе таке висловлювання? Що виражає заго ловок тексту: тему чи основну думку? ЗЕВС ОЛІМПІЙСЬКИЙ На західному узбережжі сучасної Греції, близько 150 кілометрів на захід від Афін, розташовувалося древнє місто Олімпія, слава про яке по ширювалася далеко за його межі. За переказами, саме тут Зевс вступив у боротьбу зі своїм батьком, кровожерливим і віроломним Кроном, який пожирав своїх дітей, оскільки оракул передбачив йому загибель від руки сина. Врятований матір’ю, змужнілий Зевс переміг Крона. На честь ц ієї перемоги було започатковано О лімпійські ігри, що вперше відбулися у 776 р. до н.е. Минуло більше двох століть, і в 456 р. до н.е. в Олімпії архітектор Лібон збудував храм, присвячений Зевсу, щ о став головною святинею міста. О скільки на той час м іць Древньої Греції постійно зростала, стиль храму здавався надто простим . Було вирішено поставити в ньому величну статую Зевса О лімпійського. Голо вним архітектором здійснення цього завдання призначили афінського скульптора Ф ідія. Майстер почав закладати статую близько 440 р. до н.е. Роком раніше він розробив техніку, щоб підготувати безліч золота й слонової кістки для будівництва. Фідій вирізав і ліпив частини статуї, перш ніж вони могли бути зібрані в єдине ціле в самому храмі. Коли будівництво 12-метрової статуї було завершене, їй ледве вистачило місця в храмі. Античний географ Страбон писав: «Хоч сам храм дуже ве ликий, скульптор розкритикований за те, що не врахував реального спів відношення пропорцій статуї до храму. Він показав Зевса посадженим на трон, але з головою, яка майже упирається в стелю, щоб у нас складалося враження, що якщ о Зевс встане, то головою дістане даху храму». Велич і краса статуї Зевса Олімпійського настільки вразили сучасників, що скульптура була визнана одним із семи чудес світу.

не мо&ления

Твори древніх істориків, архео логічні знахідки (невеликі копії, зо браження на монетах) донесли до нас скульптурний образ давньогрецького божества. Фідій зобразив Зевса, який сидить на троні. Оливковий вінок при крашав голову бога, борода хвиляс тими пасмами обрамовувала його об личчя, з лівого плеча спадав плащ, що прикривав частину ніг. Фігура Зевса була виконана з дерева, і на цю осно ву за допомогою бронзових і залізних Зевс Олімпійський цвяхів, спеціальних гачків кріпилися деталі з слонової кістки і золота. Обличчя й руки були зі слонової кістки, волосся, борода, вінок, плащ і сандалі - із золота, очі - з коштовних каменів. Мандрівники, які бачили Зевса в Олімпії, називають дивними поєднання в його лику владності і ми лосердя, мудрості і доброти. Трон був зроблений з дерева і покритий золо том і слоновою кісткою. Н іж ки трону прикрашали фігурки Ніки - богині Перемоги. Ручки трону підтримували сфінкси, а його спинку прикраша ли Харити - богині краси, дочки Зевса і Гери. Перед п’єдесталом був влаштований невеликий басейн, викладений бла китним елевксінським каменем і білим мармуром. Зі слів древньогрецького письменника Павсанія, басейн служив для стоку залишків оливкового масла, яким регулярно змащували статую (масло зберігало слонову к іст ку від розсихання). Світло, що проникало крізь двері темного храму, від биваючись від поверхні рідини в басейні, падало на золото одягу Зевса і освітлювало його голову; людям, які входили, здавалося, що сяйво йде від самого лику божества. Нащадки високо цінували витвір Фідія. Знаменитий оратор і політич ний діяч Риму Цицерон назвав Зевса Олімпійського втіленням краси. Римський письменник і вчений Гай Пліній Старший вважав скульптуру незрівнянним шедевром. Протягом багатьох років храм в Олімпії приваблював відвідувачів зі всього світу. У першому столітті римський імператор Калігула спробував перемістити статую в Рим. Проте його спроба зазнала невдачі. Після того як у 391 р. імператор Феодосій заборонив Олімпійські ігри, храм було закрито. А з часом споруду пошкодили землетруси, обвали, по ж еж і й повені. Багаті греки перемістили статую Зевса до палацу Констан тинополя. Там вона зберігалася, поки не була знищена великою пожежею в 462 р. (Із журналу). . Перегляньте текст, швидко знаходячи в ньому дати та висловлювання відо мих людей про пам’ятку. III. Уявіть, що вам треба написати статтю в науково-популярний журнал для ва ших однолітків про історію створення в Олімпії храму й статуї Зевса та долю цих пам’яток. Прочитайте текст «Зевс Олімпійський» удруге, вибравши з нього ма теріал для розкриття теми. Пригадайте відповідну інформацію з інших джерел. Продумайте композицію вашої статті. Складіть план. Запишіть повідомлення. 198

Урок 6. СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ НАУКОВОГО СТИЛЮ

І. Прослухайте текст з голосу вчителя. Визначте теми й мікротеми. Дове діть, що текст належить до наукового стилю. У якій ситуації спілкування можливе таке висловлювання (назвіть адресата, мету і місце висловлювання). ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА Щ о ж таке трипільська культура? Останнім часом все більше лю дей цікавляться цією цивілізацією, що існувала понад 6 тисяч років до н.е. Близько століття тому відомий археолог Вікентій Хвойка біля се лища Трипілля, що на Київщині, вперше відкрив залишки давньої цивілізації, що й одержала назву «трипільська». Це була хліборобська держава. Елементи трипільської культури Більшість сільськогосподарських культур того часу вирощують на нашій землі й до сьогодні. Пізніше свід чення цієї багатої і блискучої хліборобської культури, яка має безпосереднє відношення до праукраїнської історії, були знайдені на величезних обширах від Слобідської України до Словаччини, від Чернігівщини до Чорного моря та Балканського півострова. Ця могутня прадавня цивілізація, що називається «Золотим віком людства», мала надзвичайно багату, блискуче розвинену культуру хліборобів, досконалі знаряддя праці, високорозвинене та продуктивне скотарство. З раннього періоду трипільські племена проживали невеликими об щинами, кожна сім ’я мала окрему садибу. Вони вели власне господарство, обробляли землю, доглядали за худобою, займалися полюванням, забез печували себе побутовими речами, готували гончарний посуд. Крім того, збереглися зразки унікального місто- та житлобудування. Іноді протоміста мали населення близько 50 тисяч чоловік. Найбільшими трипільськи ми поселеннями були протоміста в межиріччі Дніпра та Південного Бугу. Як показали розкопки, властивою особливістю селища трипільських часів було те, що житла в цьому селищі були розташовані по колу. Отже, середи на селища становила вільну, незабудовану площу - це був майдан. Чи не найбільший інтерес становить гончарство, що є головною прик метою трипільської культури. Це різні форми розписного посуду: глечи ки, миски, макітри, жертовні посудини у вигляді тварин (бика, вепра), модельки трипільських хат, що знайдені під час розкопок (вони вказу ють, щ о хати розмальовувалися як ззовні, так і зсередини). Цей звичай, як відомо, зберігся і до наших часів. Але слід визнати, щ о 5 тисяч років том у трипільці малювали свої хати естетично досконаліше й барвистіше. Були знайдені біноклеподібні (спарені) посудини, які нагадують укра їнські горщики-близнята, а також керамічні писанки, орнамент яких найкраще простеж ується на сучасних писанках. Знайдено величезну кількість глиняних фігурок ж інок, що свідчить про розвинений культ та обожнювання ж інки, матері-богині. Також знайдені зразки сільськогос-

З в 'я з н е мо&леиия

подарського сонячного календаря, різних видів писемності та ткацьких ремесел. У другій половині V тис. до н.е. гончарне виробництво зосередилося в руках ремісників. І саме з цього часу виник посуд, розмальований склад ними орнаментальними схемами, в які інколи вплетено зображення фігур людей, тварин і птахів, астральними знаками, що відбивають багаті уяв лення трипільців про походження та будову світу. Глина, яку використовували трипільські майстри, була переважно м іс цевого походження, її важливою властивістю є пластичність, тобто здат ність при контакті з водою утворювати щільну тістоподібну масу. Частина кераміки випалювалась на вогнищах або в спеціальних ямах. Від способу випалу залежить колір трипільської кераміки. Він колива ється від блідо-жовтого, червоного до майже чорного з усіма проміжними відтінками. З появою спеціальних печей для випалу почала створювати ся нова технічна база. Можливо, саме таку піч було знайдено на території Молдови. Орнаментика трипільського посуду включає сакральні аспекти, зобра ження людей та тварин. Домінує образ жінки матері-богині в сидячому або стоячому положенні. Такі фігурки з напрочуд теплою енергетикою ще до тепер знаходять учені-археологи, і це свідчить про безперервність нашої історії та культури, про те, що наші предки залишили неоціненні скарби, якими ми можемо пишатися перед усім світом. На думку дослідників, ба гато в чому давня культура набагато складніша, ніж сучасна. Україна, маючи величезну кількість безцінних предметів епохи три пільської культури, має шанс стати світовим центром для всіх, хто ціка виться історією людства (В. Коротя-Ковальська). II. Випишіть із тексту слова-терміни. Поясніть їхнє лексичне значення, корис туючись тлумачним словником. III. Прочитайте текст удруге. Запишіть його складний план. Доберіть слова та речення для зв ’язку частин тексту. За планом стисло перекажіть прочитане (усно). Проаналізуйте перекази однокласників за поданим нижче планом. 1. 2. 3. 4.

Чи Чи Чи Чи

План аналізу переказу розкрито в переказі тему тексту? Чи передано основну думку? у правильній послідовності переказано текст? правильно побудовані речення розповіді, опису? збережено стиль прочитаного тексту? Урок 7. ТЕЗИ ПРОЧИТАНОГО

200

■ З&'язне мо&леиия За допомогою тези коротко і стисло передається основний зміст викладеної інформації. Оскільки в тези не включено докладний фактичний матеріал, то для них характерна певна уривчастість. Види тезування

Розрізняють два види тезування: • відбір авторських тез із тексту; • формулювання основних положень статті чи розділу книжки своїми словами.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Слово теза вживається й з іншим значенням: положення, яке доводить ся в роздумі. Як складати тези 1. Прочитайте текст повністю (або його розділ, якщ о текст великий за обсягом). Визначте його тему та основну думку. 2. О бміркуйте основні ідеї тексту, викладіть їх у вигляді послідовних пунктів. 3. Випишіть основні положення, висунуті автором, або викладіть і за пишіть своїми словами основні авторські думки. І. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку. Доведіть, що текст належить до наукового стилю. Виділіть змістові частини, у кожній з них назвіть ключові фрази і слова, виокремте головну і додаткову інформацію. РОЗВИТОК ПИСЬМА Письмо, порівняно зі звуковим мовленням, є додатковим засобом спіл кування. Воно виникло в глибокій давнині через необхідність передавати думки та історичний досвід наступним поколінням. Найдавнішими його видами є послання та надмогильні написи. Із розвитком людського су спільства письмо розвивалось та вдосконалювалося. Найпершими засобами утримання в пам’яті певної інформації були різ ні предмети. Сюди також належать мисливські попереджувальні знаки та символіка самих предметів, уміння читати по слідах. Ш ироковідомо, що символом миру була люлька, яку по черзі курили представники воро гуючих племен. Символом дружби і знаком щиросердного привітання у слов’янських племен вважалося піднесення гостю хліба та солі. Геродот розповідав, що скіфи відправили персам жабу, мишу, птаха і п’ять стріл. Це «предметне» послання слід було трактувати так: «Якщ о ви, перси, не вмієте літати в небесах, як птах, скакати по болотах, як жаба, і ховатися під землею, як миша, ви всі загинете від наших стріл». Предметна символіка була передісторією письма. Першим історичним типом письма була піктографія, тобто малюнкове письмо. Піктограми одиниці такого письма - видряпували, а потім і малювали на стінах пе чер, на скелях і каменях, на рогах і кістках тварин, на бересті. Класичним прикладом піктографічного письма може слугувати прохання семи індій ських племен, подане у січні 1849 р. президенту СШ А. Спереду - вождь журавлиного племені. Невелика рисочка від очей глави делегації спрямо вана на президента, а лінія, яка йде від його очей униз до озер, вказує на 201

предмет його прохання. Племена просять дозволити їм переселитися з верхнього озе ра на нижні озера. Коли виникли країни, для яких письмо було необхідним для управління та обліку державного господарства, для запису зако нів та культових текстів, виникло ідеогра фічне письмо. Найдавнішими ідеографічни ми системами були єгипетська, шумерська, китайська, ацтекська та майя. Так, у єги петському й шумерському письмі поняття води передавали хвилястою лінією; поняття сонця в шумерському й китайському письмі зображувалося колом з крапкою. На відміну від піктографії та ідеографії, буква не має предметно-поняттєвого змісту. «Значення» букви є вказівкою на звук чи склад, який необхідно вимовити, щоб на звати слово чи його частину. Наприклад, українська буква ч позначає звук [ч], а буква ю (якщо вона знаходиться, наприклад, на початку слова) позначає два звуки [йу]. Потреби суспільства викликали прагнення спростити написання букви та зробити процес письма більш швидким, що стало важливим моментом його розвитку. Але не можна стверджувати, що історія письма - це лише історія символічних малюнків, знаків та накреслення букв, адже разом з цим це й історія становлення сучасних алфавітів, графіки та орфографії мов (Із підручника). II. Складіть письмово тези прочитаного.

І. Доберіть і прочитайте з підручника літератури, географії чи істор текст обсягом 1-2 сторінки (на вибір). Складіть тези прочитаного. II. Перекажіть усно прочитане, користуючись тезами. Урок 8. КОНСПЕКТУВАННЯ ЯК РІЗНОВИД

СТИСЛОГО ПЕРЕКАЗУ ПОЧУТОГО ПРИГАДАЙТЕ і Що таке конспектування? Які є види конспектів? Слухання тексту

Особливості конспекту

202

Крім друкованого слова, джерелом поповнення знань л ю дини є мовлення, що сприймається на слух. Ми слухаємо співрозмовника в процесі діалогу, лекції, доповіді, висту пу, радіо- і телепередачі тощо. При цьому дуже важливо вміти слухати. Для цього необхідні увага і зосередженість, уміння стеж ити за ходом думки того, хто говорить, здат ність уявляти собі й утримувати в пам’яті все, що сприй мається на слух. Коли є потреба засвоїти й запам’ятати почуте, користую ть ся різними видами запису. Найчастіше в процесі сприй няття мовлення на слух складають конспект. Конспект — стислий писаний виклад змісту чого-небудь.

......................................................................................................................................

бязие мо&леиия

Конспектування, крім здатності швидко осмислювати го ловне, потребує й гарної техніки письма, уміння користу ватися скороченнями. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

У конспекті окремі фрази і навіть слова мають більш вагоме значення, ніж у докладному переказі. Правила конспекту вання

і. нього конспект.

Під час конспектування тексту на слух необхідно: • осмислювати основний зміст тексту; • виділяти смислові частини (інформацію, що стосується од нієї мікротеми); • у кожній смисловій частині виділяти ключові слова і фрази; • виокремлювати головну й додаткову інформацію в кож ній частині; • фіксувати головну інформацію в конспекті (основну дум ку, стислі докази і приклади). Прослухайте з голосу вчителя чи однокласника текст, складіть до ХЛІБ

Хліб. Таке тепле, пахуче, м ’яке слово, зна йоме з раннього дитинства кож ному з нас, а водночас - таке таємниче! Є воно лише в слов’янських мовах і було колись у готській (гляйф) і давньонімецькій (хлейб). Ці наро ди, як відомо, колись були нашими сусіда ми у Наддніпрянщині та на Повіслі. Проте, як свідчать дослідники, слов’янський звук [х] ніколи не відповідав германському [х]; в обох мовах для цього слова немає відпо відного кореня. Тому вважається найвірогіднішим, що і слов’яни, і готи, і германці запозичили це слово з якоїсь ще давнішої і ще таємничішої мови, сліди якої, може, й Ф. Манайло. Новий хліб вичерпуються цим словом. У парі з хлібом завжди ходила сіль. Не тільки в тому значенні, яке ви зараз пригадали: «зустрічали хлібом-сіллю», «подякувати за хліб, за сіль» - бо це вже традиційне їх уживання, до того ж образне, узагальнене, але й у своєму прямому, предметному значенні вони теж ішли поряд. Ось свідчення істориків. На нашій, переважно степовій за рельєфом, місцевості люди жили в основному за рахунок скотарства. Тому харчувалися вони тоді переважно м ’ясом і молоком, сіль ще не була їм вкрай потрібна. Не було ще й слова, яке б позначало це поняття. Потреба в солі з’являється тільки тоді, коли люди почали переходити на рослинну їжу. Саме слово «сіль» дуже давнє, воно трапляється в багатьох індоєвропей ських мовах. У ті давні часи, про які ми говоримо, існувало одне цікаве слово, яке ре конструюється як *воЫ (корінь *эо! і суфікс *(і), яке спочатку означало «з 203

сіллю», «солоний», потім - «приправлений», пізніше - «смачний», а далі по чало звужувати своє значення. Це значення можна було б передати сьогодні так: «той, що має смак цукру, містить у собі цукор», тобто «солодкий». Це дає нам підстави твердити, що такі далекі, часто навіть протиставлювані за значенням слова, як «солоний» і «солодкий», розвинулися з одного кореня (А. Коваль). II. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку. Виділіть змістові частини, у кожній з них назвіть ключові фрази і слова, виокремте головну і додаткову інформацію. III. Відтворіть зміст тексту (з використанням конспекту). Зіставте конспект з надрукованим.

Чи знаєте ви, що першою назвою улюбленої нами картоплі стало італійське трюфель. З італійської мови це слово перейшло в німецьку, де набуло форми кар тофель (Kartoffel). Від німецької походить польське kartofla та українське картопля. Якщо ви хочете більше дізнатися про історію таких звичних для нас слів, зверніться до книги А. Коваль «Слово про слово». Розкажіть однокласни кам, друзям про те, що вам найбільше сподобалося в цій книзі. Прослухайте вдома радіо- чи телепередачу, складіть її конспект. Підго туйтеся до усного відтворення змісту передачі (з використанням конспекту). Урок 9. ДОПОВІДЬ НА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНУ ТА СУСПІЛЬНУ

ТЕМИ В ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ Особливо сті доповіді

Підготовка доповіді

Одним із видів усного мовлення є доповідь. Доповідь - це публічне повідомлення на певну тему. В основі доповіді лежить стислий переказ змісту статті, книжки, підсумків проведеної роботи тощо.

Як підготувати доповідь 1. Обдумайте тему, визначте основну думку майбутньої доповіді. 2. Опрацюйте довідкову літературу з теми.

. к

3. Доберіть матеріал з кількох джерел. 4. Складіть план і відповідно до нього систематизуйте ма теріал. 5. Узагальніть основні положення з кількох джерел, по рівняйте погляди різних авторів. 6. Опрацюйте текст доповіді, намагаючись висловити та аргументувати і власну думку. 7. Запишіть текст доповіді повністю або частково. 8. Перекажіть усно текст доповіді вдома. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ'

1. Під час виголошення доповіді треба стежити за правильністю інтонації. 2. У доповіді слід уживати звертання до слухачів та вислови для вста новлення контакту {зверніть увагу, як ви вже знаєте тощо). І. Прочитайте міркування відомої черниці Матері Терези, яка присвя тила своє життя служінню людям, що страждають від хвороб, потерпають від лиха. Чи поділяєте ви ці думки? Які з них вам найближчі? Ж ИТТЯ ПРЕКРАСНЕ Ж иття - це багатство. Не змарнуй його. Життя - це можливість. Скористайся нею. Ж иття - це краса. Захоплюйся нею. Ж иття - це мрія. Здійсни її. Ж иття - це виклик. Прийми його. Ж иття - це твій щоденний обов’язок. Ви конай його. Ж иття - це гра. Будь гравцем. Ж иття - це багатство. Не розтринькай його! Ж иття - це надбання. Оберігай його. Життя у кожній краплі. Ж иття - це кохання. Насолодися ним Малюнок Вадима Артпеменка сповна. (16 років) Ж иття - це таємниця. Пізнай її. Ж иття - це долина сліз. Здолай усе! Ж иття - це пісня. Доспівай її до кінця. Ж иття - це боротьба. Стань борцем. Ж иття - це безодня невідомого. Без страху ступи в неї. Ж иття - це удача. Ш укай цю мить. Ж ИТТЯ ТАКЕ ПРЕКРАСНЕ - не змарнуй його! ЦЕ ТВОЄ Ж ИТТЯ. Виборюй його! (Мати Тереза). II. Дібравши і систематизувавши матеріал із різних джерел, підготуйте усну доповідь у публіцистичному стилі на одну із запропонованих тем: «Життя найвища цінність», «Життя таке прекрасне», «Не змарнуй життя». Виголосіть доповідь перед однокласниками. І. Прочитайте текст. Що нового ви дізналися з нього? Які висновки зробили для себе? УМІННЯ СПІВПЕРЕЖИВАТИ Прийшла з роботи мама. І з вітальні - прямо на кухню, швидше поставити важкі сумки. Ти вже здогадуєшся, що в сумці - овочі, це нецікаво. Очі сте205

жать, що там виймає мама. Чи не давно обіцяний шарф у цьому пакетику? А треба було б передусім подивитися уважно на мамине обличчя. Утом лена, видно, або чимось засмучена... Місток від однієї людини до іншої прокладає пам’ять. Її також можна тренувати, як тренують пам’ять на вірші, формули, правила, номери теле фонів. А пам’ять серця тренують увагою до близьких людей. Це означає, що треба прагнути пам’ятати про їхні прохання, справи, клопоти, про те, що вони люблять, що їх тішить і що засмучує, що для них важливе, які дати для них особливо дорогі. Уміння співчувати, розуміти стан іншої людини - найважливіша, ма буть, магістраль комунікабельності. До того, хто щиро співчуває, тягнуть ся інші люди, до нього хочеться йти і з радістю, і з сумом, з ним діляться думками, йому виливають душу, з ним прагнуть дружби. Психологи вважають, що здатність до співпереживання, співчуван ня потребує добре розвинутої уяви. Не легкості фантазії, такої властивої дитинству, а уяви, що напружує душевні сили, спроможності перемісти ти своє «Я» в інш у людину, відчувати те саме, що відчуває вона. Уміння сприймати чуж і радість, сум, біль як свої власні, звичайно, нелегко на вчитися. Але саме в ці моменти ми стаємо чуйніш і, добріші (Д. Орлова). II. На основі прочитаного висловте свої міркування з поданих нижче питань. 1. Чим тренують пам’ять серця? 2. Щ о значить бути уважним до близьких людей? 3. Чому ш лях від однієї людини до іншої пролягає через уміння співпе реживати? III. Дібравши і систематизувавши матеріал із різних джерел, підготуйте усну до повідь у публіцистичному стилі на одну із запропонованих тем: «Чи легко бути уважним до людей?», «Наші рідні потребують нашої уваги», «Співчуття та взає морозуміння - місток між людьми», «Хто робить добро іншому, робить більш за все добро самому собі». Виголосіть доповідь перед однокласниками.

І. Прочитайте текст. Поясніть, як ви розумієте його заголовок. Як би в відповіли на вміщені в тексті запитання журналіста? КУРИТИ? Н А ЦЕ НЕМАЄ ЧАСУ! Утримуючись від куріння тільки один день, можна спробувати наза вжди відмовитися від цієї шкідливої звички, головне - зробити перший крок. Зазвичай на рішення вперше закурити впливають друзі, а ще - сі мейний мікроклімат. Якщ о вдома курять і це норма, то дитина просто не уявляє, що може бути інакше. Часто підлітки нарікають, що в школах неправильно розпо відають про ш коду куріння - це лише формальні бесіди, від яких жодної користі. Буває, вчитель розкаже про шкоду цигарки, а після цього вийде на шкільне подвір’я і закурить. То який сенс у його розповіді? - Чому підлітки курять? - запитали ми школярів. Володимир, 14 років'. На мою думку, їм просто нічим зайнятися! Марина, 15 років: У них різні проблеми! Кажуть, якщ о закуриш - зні меш стрес. Це неправда! - А хто має розв’язувати цю проблему - самі підлітки чи потрібне втру чання дорослих? - ставимо наступне запитання. 206

З&язне мо&леиня Володимир: Дорослі більше знають, тому повинні інформувати підліт ків про вплив ш кідливих звичок. Але дорослі самі не завжди показують добрий приклад! Віктор, 16 років: Я раніше курив, а тепер покинув... Допомогло те, що захопився фотографією, знімаю фільми - часу немає на дурниці... Марина: У моєї подруги курив хлопець, а тепер - ні. Вона не набрида ла наріканнями, а просто приносила йому брошури з яскравими ілюстра ціями про ш коду куріння, і він пересвідчився - справді небезпечно! Так досягнуто результату. Люди задумуються над своїм здоров’ям, але їх до цього треба підштовхнути! (З газети). II. Уявіть, що вам треба виступити в теле- чи радіопередачі для старшоклас ників напередодні Всесвітнього дня здоров’я. Дібравши і систематизувавши матеріал із різних джерел, підготуйте усну доповідь у публіцистичному стилі на одну з тем: «Кому і чим шкодить куріння?», «Як побороти свої шкідливі звич ки?», «Куріння - одна з основних проблем людства», «Курити - це модно?», «Куріння - забавка для слабких духом». Уявіть, що вам треба виступити в теле- чи радіопередачі для старшо класників напередодні Дня Незалежності України. Дібравши і систематизу вавши матеріал із різних джерел, підготуйте усну доповідь у публіцистичному стилі на одну із запропонованих суспільних тем (на вибір): «Вірю в майбутнє твоє, Україно», «Українська мова єднає українців у просторі й часі», «Україн ська мова від часів Київської Русі до сучасності», «У нас єдина мета - Україна свята», «Гордість держави». Урок 10. ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ З ТВОРЧИМ ЗАВДАННЯМ ПРИГАДАЙТЕ! Які основні ознаки публіцистичного стилю?

І. Прочитайте текст. Визначте його тему та основну думку. До якого стилю мовлення він належить? Відповідь аргументуйте. Назвіть засоби зв ’язку речень у тексті. Які думки й почуття викликав у вас текст? НОРМИ ЕТИКЕТУ Приписи етикету з’явилися в глибоку давнину як розумні форми спіл кування людей. Та й досі істинним є твердження: якщ о люди перестануть діяти за правилами, вони втратять людську подобу. Цих правил, виробле них багатьма поколіннями, надзвичайно багато. У кожного народу свої правила й традиції, зумовлені національною іс торією, психологією, політичним устроєм країни. Вони позначаються на особистій манері поведінки. Попри це законодавці норм етикету - англій ці - запевняють: справжня ввічливість усюди однакова, а гарні манери породжуються добросердністю. Додержання норм етикету пов’язане із загальною культурою людини, її самоусвідомленням, самоповагою та ставленням до інших. Тому люди завжди намагалися пізнати навколишній світ і себе в ньому. І хоч би що казали, а це не проста справа. А дж е не кожний з нас здатний поглянути на себе збоку, об’єктивно оцінити свої здібності й можливості, бажання й наміри. Укотре доводиться переконуватися в слуш ності й мудрості заува207

ИЯ

ження Андре Моруа: «Розкриваючи співрозмовникові душу, ми раптом виявляємо, що зовсім нічого про себе не знаємо». І ось тут раптом почина ємо робити відкриття за відкриттям: з’ясовуємо свої погляди, уподобання, звички, зрештою, свої почуття до тих, хто поряд, - рідних, друзів, одно класників. Сама по собі людина мало привертає увагу, якщ о не володіє вмінням гідно поводитися в товаристві. Бо відомо, що коштовний камінь - той же діамант - це лише камінь, який не може служити прикрасою, доки не має відповідної оправи. Людина також стає окрасою товариства тільки тоді, коли узгодж ує свої наміри та вчинки з певними правилами, суспільними нормами. У свою чергу, навколишні через взаємини з нами оцінюють від повідність наших вчинків цим нормам. Отже, культура поведінки - це вміння тримати себе в товаристві, навички правильного поводження за столом, форми звертання до старших, однокласників, друзів - одне слово, порядність у взаєминах з людьми. Безперечно, ми хочемо бачити себе бездоганними, приємними, това риськими, мати повагу й довіру людей. У досягненні бажаного неабияке значення мають наші манери - знання нами етикету (За О. Корніякою). II. Поясніть лексичне значення виділених слів. III. Прочитайте ще раз текст. Складіть складний план. За планом докладно пе рекажіть текст (письмово). Доповніть переказ спостереженнями з особисто го досвіду, що стосуються порушеної теми, або власними роздумами про те, наскільки наше суспільство дотримується норм етикету. Урок 11. ОПОВІДАННЯ НА САМОСТІЙНО ОБРАНУ ТЕМУ ПРИГАДАЙТЕ! Які особливості оповідання? Як воно будується?

І. Пригадайте оповідання, яке ви читали останнім часом. Визначте йо тему, основну думку, пригадайте основних персонажів, особливості компози ції. Чи сподобалося вам це оповідання і чим саме? II. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Поділіться з однокласником (однокласницею) своїми міркуваннями щодо того, на які теми ви хотіли б написати оповідання.

1. Напишіть оповідання на самостійно обрану тему. Скористайтес пам’яткою «Як працювати над оповіданням на самостійно обрану тему», по даною нижче. II. Проаналізуйте в класі написані оповідання. Визначте кращі з них. Хто з учнів, на вашу думку, обрав найцікавішу тему для своєї роботи? Як працювати над оповіданням на самостійно обрану тему 1. Оберіть тему, з якою найбільше обізнані. 2. Сформулюйте основну думку. 3. Визначте, які життєві епізоди, факти дійсності можуть лягти в основу оповідання. 4. Продумайте сюжет. Чи матиме оповідання обрамлення? 208

5. Продумайте описи, які ви включите в оповідання (якщо це відповідає темі та основній думці). 6. Напишіть оповідання. 7. Перевірте написане. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ1 .

1. В оповіданні поєднуються різні типи мовлення (розповідь, опис, роз дум), часто є діалог. 2. Працюючи над оповіданням, використовуйте слова та вислови, за д о помогою яких пов’язуються композиційні частини тексту, передається послідовність дій (одного разу, раптом, у той же час, ось такий випадок тощо). Урок 12. ДІЛОВІ ПАПЕРИ. ЗАЯВА ПРИГАДАЙТЕ! Яку сферу життя обслуговує офіційно-діловий стиль мовлення? Які загальні вимоги до тексту цього стилю? Які види ділових паперів ви знаєте? Особливості заяви

Заява - це документ, у якому в письмовій формі зафіксо ване повідомлення громадянина чи організації з приво ду здійснення своїх прав чи захисту інтересів. Заяву оформляють за певним зразком. У ній може вислов люватися прохання зарахувати до навчального закладу, допустити до вступних іспитів, зарахувати на посаду, на дати відпустку тощо. Заява може вміщувати й додаток - перелік документів, що додаються до неї.

Види заяв

Види заяв • особисті (від фізичної особи; у них може зазначатися до машня адреса); • службові (від організацій і установ; оформляються, як правило, на готових бланках).

Реквізити

Реквізити заяви • адресат (назва установи, посада та прізвище керівника, до якого звертаються, - у давальному відмінку); • адресант (назва посади, прізвище особи, яка звертається із заявою, - у родовому відмінку); • назва виду документа; • текст; • додаток; • дата; • підпис.

Ш Р

І. Прочитайте зразки заяв. Зверніть увагу на місце розташування кож ного реквізиту та розділові знаки. Назвіть реквізити.

8 О. В. Заболотний. Укр. мова, 9 кл.

З&язйе мо&леиня

Зразок 1 Директорові вищого професійного училища № 3 м. Києва Коваленку В.М. Ковальчука Сергія Олеговича, який проживає за адресою: м. Київ, вул. Лук’янівська, 94, кв. 8 ЗАЯВА Прошу зарахувати мене студентом 1-го курсу училища. У 2010 році я закінчив 9 класів ЗОШ № 104 м. Києва. Додаток: 1. Свідоцтво про освіту. 2. Автобіографія. 3. Медична довідка. 4. Три фотокартки. 10 липня 2010 р.

/Підпис/ Зразок 2 Директорові ВАТ «Обрій» ПІвецю О.Д. начальника відділу кадрів Майбороди Г.В. ЗАЯВА

Прошу надати мені щорічну відпустку за 2009 рік терміном 30 ка лендарних днів з 1 вересня 2009 р. з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення. 25 серпня 2010 р.

/Підпис/

II. Дайте відповіді на запитання. 1. 2. 3. 4. 5. 6.

У якій сфері спілкування можливе таке висловлювання? Кому адресована заява? Х то подає заяву? Яке прохання міститься в документі? Де розміщ уються реквізити «підпис» і «дата»? Де зазначається місце проживання особи, яка подає заяву? ЗВЕРНІТЬ УВАГУ1 .

Після назви виду документа (слова «заява») крапку не ставимо. Ш 210

Прочитайте заяву. Знайдіть помилки в її оформленні. Запишіть правильно.

Генеральному директорові ТОВ «Хлібокомбінат № 3» Ю хименку А.Д. від Тарнавського Олега Ігоровича, що проживає за адресою: м. Вінниця, вул. Коцюбинського, 106 ЗАЯВА. Дуже прошу Вас зарахувати мене на посаду інженера кондитерського цеху. Буду дуже вдячний. Додаток: 1. Диплом про освіту, 2. Автобіографія, 3. Медична довідка, 4. Три фотокартки. Щ иро вдячний / Підпис/

10 липня 2009 р.

Складіть заяву на одну з поданих тем (на вибір), самостійно визначив ши адресата. За потреби скористайтеся поданими вище зразками. 1. Про допущення до складання вступних іспитів до ліцею. 2. Про прийняття на роботу на період літніх канікул. 3. Про р еєстр ац ію для участі в зовніш ньом у незалеж ному оц ін ю ванні. Урок 13. ДІЛОВІ ПАПЕРИ. АВТОБІОГРАФІЯ Особливості автобіографії

Автобіограф ія (з гр. autos - «сам», bios - «життя», grapho «пишу») - це документ, у якому особа в хронологічному порядку викладає стислий опис свого життя та проф есій ної діяльності. Для автобіографії характерний незначний рівень стан дартизації. Основні вимоги - вичерпність потрібних відо мостей і лаконізм викладу. Документ складають у довіль ній формі, однак окремі реквізити в ньому мають бути обов’язково. В автобіографії всі відомості про себе слід викладати в розповідній формі від 1-ї особи.

Реквізити

Реквізити автобіографії: • назва документа; • текст, що містить: прізвище, ім ’я, по батькові, дату наро дження, дані про місце народження і проживання, наці ональність, короткі відомості про склад сім ’ї, навчання, трудову діяльність тощо; • дата укладання; • підпис укладача.

З&Я'МІС' мо&леиня

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

1. В автобіографії не слід зловживати займенником «я». Граматичне зна чення 1-ї особи передається за допомогою особових закінчень дієслів. 2. В автобіографії недоречні художні засоби (метафори, епітети і т. ін.) та емоційність. Прочитайте зразок автобіографії. Розкажіть, що ви дізналися з цього до кумента про особу, яка його склала. Яке значення в автобіографії мають дати? Зразок АВТОБІОГРАФІЯ Я, Василенко Богдан Вікторович, народився 28 грудня 1994 р. в місті Ж итомирі. Українець. Мій батько, Василенко Віктор Сергійович, працює редактором газети, мати, Василенко Юлія Максимівна, - учителем місцевої школи. У 2000 р. вступив до першого класу загальноосвітньої середньої школи № 5 міста Ж итомира. Зараз навчаюся в 9-му класі цієї школи. Беру участь у художній самодіяльності, у роботі шкільного гуртка «Юний інспектор руху». Захоплююся тенісом. У 2008 р. став переможцем другого етапу Міжнародного конкурсу з української мови імені П. Яцика. Домашня адреса: м. Ж итомир, вул. М. Рильського, 5. 25 листопада 2009 р.

/ Підпис/

II. Укажіть реквізити поданої автобіографії. Пригадайте біографію одного з письменників, яку ви читали в підруч нику з української чи зарубіжної літератури. Поміркуйте, чим відрізняються автобіографія і біографія. Уявіть, що вам для вступу до спеціалізованого навчального закладу потрібна автобіографія. Напишіть її, користуючись поданим вище зразком. Урок 14. ТВІР У ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ

НА СУСПІЛЬНУ ТЕМУ

І. Прочитайте текст, визначте його тему та основну думку, тип і стиль мовлення. У якій ситуації спілкування можливе таке висловлювання? ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ Уявімо собі, що з якогось моменту весь свій час, вільний від виконання прямих обов’язків, ми починаємо віддавати особистому ж иттю. Гуляємо, ходимо в гості, самі приймаємо гостей, відвідуємо кінотеатри, слухаємо музику. Кожен використовує свій час тільки на власні потреби. Щ о зміниться в нашому ж итті? Зміниться дуже багато. Припиниться громадська діяльність, якій багато з нас віддають свій вільний час. Щ о ж таке «громадська діяльність»? Якщ о замінити книжне слово «ді яльність» більш звичним «робота», то вийде відоме нам словосполучення. У школі найпоширеніший вид громадської діяльності - участь учнів у са моврядуванні, у роботі учнівських організацій. 212

Якщ о в ш колі складається цікавий, заповзятий колектив, якщ о кожен може знайти собі діло до душ і, громадська робота справді стає діяльніс тю, кожен прагне, не замислюючись у тісних рамках особистості, внести і свою частку в цікаве життя, що вирує довкола. Та якщ о вся робота проводиться тільки задля «галочки», якщ о вона нікого не цікавить по-справжньому, то з’являється ота відома формула: «Щ о, мені більше за всіх треба?» - чи не найголовніший ворог усякої гро мадської діяльності. Людина, що зробила цю формулу принципом життя, обкрадає і себе, і інших людей. Звісно, трапляються люди, для яких громадська діяльність - спроба сту пити на вищий щабель у своїй кар’єрі. Є і такі, які заповзятливо кидаються в громадську роботу не задля того, щоб робити людям благо, а щоб дати ви хід своєму невгамовному бажанню командувати, втручатися в чуже життя, з приводу і без приводу виявляти свою енергію і «принциповість». Такі «громадські діячі» завдають чимало шкоди. Але їх одиниці, а справжніх громадських діячів - тисячі. їхнє служіння спільній справі безкорисливе й часом дивовижне. Літній чоловік домігся, щоб у місті біля гирла річки викопали котлован і запо внили його водою. Утворився спочатку один ставок, а потім і другий. За вдяки наполегливості дідуся у цих ставках ось уже кілька років розводять рибу. Скільки сил і безсонних ночей віддано, щоб захистити ставки від браконьєрів, зберегти їх під час повені! І все це робить людина, якій вже понад сімдесят років, робить для міста, для суспільства. Х то з молоді, з юнацтва продовжуватиме його справу? Чи не занедба ють ставки? Такі люди не чекають вдячності чи плати за свою працю, вони відмовляються від частки своїх особистих прагнень, щоб сприяти здій сненню прагнень інших людей (За О. Юриковим). II. Поміркуйте над запитаннями. 1. Які форми громадської активності можуть бути в шкільному житті? 2. Яку допомогу учні вашого класу могли б надати: а) одиноким вете ранам війни; б) однокласнику, який почав курити, уживати алкоголь чи наркотики; в) керівництву школи в питанні дотримання в навчальному закладі чистоти й порядку; г) місцевій владі в питанні озеленення вашого населеного пункту; ґ) громадським організаціям в питанні охорони навко лишнього середовища? 3. Якою була б ваша громадянська позиція, якби нищили сквер біля вашого навчального закладу? 4. Чи знаєте ви учнів (учителів) вашого навчального закладу чи жителів вашого міста (села), які займаються громадською роботою? Якою саме? 5. Хто з відомих українських артистів чи спортсменів займається (займав ся) активною громадською діяльністю, пов’язаною з охороною довкілля, допо могою хворим на СНІД, пропагандою здорового способу життя, збереженням миру тощо? Як? 6. Чи може ваша громадська активність вплинути на ж иття вашого навчального закладу, населеного пункту, держави? Як? Дібравши й систематизувавши матеріал з різних джерел, напишіть твір у публіцистичному стилі на одну з тем: «На кого я хотів би (хотіла б) бути схожим (схожою)», «Майбутнє мого міста (держави) залежить і від мене», «Громадська діяльність - це поклик душі», «Наші справи говорять за нас».

Додатки

...

Додатки Додаток 1 ПОЯСНЕННЯ ЩОДО ВИКОНАННЯ ДЕЯКИХ ВИДІВ ЗАВДАНЬ /. «ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ» Порядок виконання 1. Уважно прочитайте завдання. 2. Визначте, хто говоритиме першим. 3. По черзі висловте свої думки. 4. Дійдіть спільного висновку. 2. «ДВА - ЧОТИРИ - ВСІ РАЗОМ» Ця вправа дає можливість спочатку обмінятися ідеями з партнерами і лише потім озвучити свої думки перед класом. Порядок виконання 1. Уважно ознайомтеся із завданням. 2. Обговоріть свої ідеї з сусідом по парті. По можливості дійдіть спільної думки. 3. Об’єднайтеся в четвірку (наприклад, з учнями, що сидять за найближчою до вас партою). Обговоріть попередньо досягнуті рішення. По можливості дійдіть спільної думки, хоча в деяких випадках у групі може бути особлива думка, яка теж має право на існування. Визначте, хто з вас висловлюватиме думку групи. 4. Висловте свою ідею (рішення, погляд, думку). «3. «МОЗКОВИЙ ШТУРМ» «Мозковий штурм» допомагає знаходити рішення з конкретної проблеми шляхом вільного висловлювання своїх думок усіма учасниками колективно го обговорення. Порядок проведення 1. Уважно ознайомтеся з проблемою. 2. Усі учасники штурму за бажанням висувають свої ідеї щодо розв’ язання проблеми. Чим більше ідей - тим краще! 3. Обговоріть запропоновані ідеї, оберіть ті, що допомагають дійти істини. Увага! Забороняється обговорювати й оцінювати ідеї на етапі їх висловлю вання. Дозволяється повторювати або розширювати ідеї, запропоновані будьким. Пам’ятайте, що об’єднання кількох ідей часто веде до висунення нових. 4. «МІКРОФОН» «Мікрофон» надає можливість кожному за бажанням висловити думку швидко й лаконічно. Порядок проведення 1. Визначте, хто за ким буде висловлюватися. 2. По черзі висловіть думку лаконічно й швидко. Увага! У «Мікрофоні» висловлюються лише за бажанням, а відповіді не ко ментуються і не оцінюються. Також забороняється перебивати того, хто вислов люється, викрикувати з місця. Учитель може обмежити час для висловлювання.

214

Додаток 2 ОСНОВНІ ПУНКТОГРАМИ КОМА • між однорідними членами речення • перед словами а саме, як-от, як, що стоять у реченні з однорідними чле нами після узагальнювальних слів • при повторенні слова • для виділення звертань • після вигуків • для виділення вставних слів, словосполучень і речень • для виділення порівняльних зворотів • для виділення відокремлених членів речення • для виділення уточнюючих членів речення • між частинами складного речення КРАПКА з КОМОЮ • між поширеними однорідними членами речення • між частинами складносурядного і безсполучникового складного речення ДВОКРАПКА • після узагальнювального слова, що стоїть перед однорідними членами речення • між частинами складного безсполучникового речення • у реченні з прямою мовою ТИРЕ • між підметом і присудком • на місці пропущеного члена речення • перед узагальнювальним словом, що стоїть після однорідних членів ре чення • для виділення прикладок • між частинами складного безсполучникового речення • між частинами складносурядного речення • для виділення вставних конструкцій • у реченні з прямою мовою КРАПКИ • на позначення перерваності або недокінченості мови • на позначення уривчастості мови • на позначення пропуску в цитаті ДУЖКИ • для виділення вставних конструкцій • для виділення прізвища автора, що стоїть після цитати ЛАПКИ • для виділення цитат • у реченні з прямою мовою

215

Додаток З УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНІ ТАБЛИЦІ СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ Головні

Другорядні

Підмет

Присудок

Означення

Обставина

Додаток

простий; складений

простий; складений іменний; складений дієслівний

узгоджене; неузгоджене

способу дії; міри і ступеня; місця; часу; причини; мети; умови; допусту

прямий; непрямий

ТИРЕ МІЖ ПІДМЕТОМ І ПРИСУДКОМ Умови вживання тире

Приклади

Якщо підмет і присудок виражені іменника ми у називному відмінку

Бджола - відома трудівни ця... (А. Пашківський)

Якщо підмет і присудок виражені інфініти вами

Правдою дружити - щас тя заслужити ( Нар. твор чість.)

Якщо один із головних членів виражений інфінітивом, а інший - іменником у назив ному відмінку

Наше завдання - здобува ти знання

Якщо підмет і присудок виражені числівниками

П ’ять плюс два - сім

Якщо перед присудком є слова це, то, ось, значить

Поезія - це діло совісне... (А. Малишко )

Тире також може ставитися і в деяких інших випадках за умови, що підмет є логічно наголошеним і між ним та присудком наявна пауза: Ми - сірі гуси в хмарі (А. Малишко) ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ 3 головним членом речення у формі присудка Означено-особові (головний член означає дію, яку виконує конкретна особа)

3 головним членом речення у формі підмета Називні (головний член стверджує наявність предметів чи явищ)

Неозначено-особові (головний член означає дію, яку виконує невизначена особа) Узагальнено-особові (головний член означає дію, яка стосується будь-якої особи) Безособові (головний член означає дію, яка не має виконавця)

......... .....

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ 3 ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ 0, 0 ,0 0, 0 і 0 0 , але 0 0 і 0, 0 і 0

О іО і 0, і 0, і 0 як 0 , так і 0

А: 0 , 0 , 0 0, 0, 0 -Д А: 0 , 0 , 0 - ... А, як-от: 0 , 0 , 0 (А - узагальнювальне слово)

ВСТАВНІ СЛОВА І СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ Групи за значенням

Приклади

Виражають упевненість, не впевненість, сумнів

безумовно, певна річ, правда, здається, видно, мабуть, може, очевидно, може бути, либонь, а може, правду кажучи,

Виражають задоволення, не задоволення, радість, жаль, здивування

на щастя, на диво, слава Богу, на жаль, як на зло, чого доброго, дивна річ

Указують на джерело повідо млення

по-моєму, кажуть, мовляв, на мою думку, бачу, як відомо, за словами

Указують на зв’язок думок, послідовність викладу

по-перше, нарешті, до речі, між іншим, крім того, навпаки, отже, наприклад, інакше кажучи, таким чином

Привертають увагу співроз мовника

чуєте, уяви собі, зверніть увагу, між нами кажучи, зрозумійте

ВІДОКРЕМЛЕНІ ОЗНАЧЕННЯ Умови відокремлення

Приклади

Якщо означення стосуються особо вого займенника

Заспокоєний, я усміхнувся світу... (М . Стельмах )

Якщо означення відділені від озна чуваного слова іншими членами речення

Срібним маревом повиті, коло сіл стоять тополі ( Леся Українка)

Якщо поширені означення стоять після означуваного слова

У лісі бродив туман, підзолочений сонячним промінням ( Гр. Тютюн ник)

Якщо означення мають додаткове обставинне значення (умови, при чини та ін.)

Наляканий громовицею, кінь ти хенько заіржав ( М. Стельмах).

Якщо два і більше одиничні озна чення стоять після означуваного слова, перед яким уже є залежне від нього означення

Стояла темна ніч, холодна, вітря на... ( Є. Гуцало )

ВІДОКРЕМЛЕНІ ПРИКЛАДКИ

_т

Умови відокремлення

Приклади

Якщо прикладка стосується особового займенника

І ось він, Київ, за валами він!.. ( Л. Костенко)

Якщо прикладка поширена і стоїть піс ля означуваного іменника (часто власної назви)

Завершенням їхньої подорожі була Нова Каховка - славетне молоде місто ( О. Гончар)

Якщо одинична прикладка стоїть після означуваного слова і має додаткове са мостійне значення

Золотими куполами ще здале ку вітає нас славетна столи ця - Київ (0 . Довгий )

Якщо прикладка приєднується до озна чуваного іменника словами тобто, або ( тобто), наприклад, чи ( тобто), на віть, зокрема, як-от, а саме, на ім’я, так званий та ін.

У Сквирі лікар був, на прізвище Рушилов ( М. Рильський )

Якщо прикладка приєднується до озна чуваного слова за допомогою сполучника як і має додатковий відтінок причини

Івась, як менший, завжди тер пів від Карпа ( Панас Мирний)

ВІДОКРЕМЛЕНІ ОБСТАВИНИ

■И Н Н

Умови відокремлення

Приклади

Майже завжди відокремлюється об ставина, виражена дієприслівником або дієприслівниковим зворотом

1. Блакитний час, прикинувшись водою, тече в піщаних, чистих бере гах ( Є. Гуцало ). 2 .1 я, заплакавши, назад поїхав знову на чужину (Т. Шевченко)

Але не відокремлюється обставина, виражена одиничним дієприслівни ком, що означає спосіб дії, а також обставина, виражена дієприслівнико вим зворотом фразеологічного типу: Підеш собі зажурившись гаєм по до лині ( Т. Ш евченко) Якщо обставина виражена іменни ком з прийменниками незважаючи на, закінчуючи, починаючи з

Незважаючи на погану погоду, біля освітленого під’їзду театру пану вало пожвавлення ( В. Собко )

За бажанням автора може також відокремлюватися обставина, виражена іменником з прийменниками всупереч, наперекір, попри, на випадок, на відмі ну від, у зв’язку з, внаслідок, завдяки, згідно з, відповідно до, подібно до тощо ВІДОКРЕМЛЕНІ ДОДАТКИ Умови відокремлення

Приклади

Якщо додатки виражені іменниками з приймен никами крім, окрім, опріч, замість, за винят ком, зокрема, особливо, на відміну від та ін. Такі конструкції мають значення виключення, вклю чення або заміщення одного предмета іншим

Ця несподівана зустріч зворушила всіх, особли во дітей ( В. М инко)

ПОЯСНЕННЯ ОСНОВНИХ ОРФОГРАМ УЖ ИВАННЯ М’ЯКОГО ЗН АКА ь НЕ пишемо

ь пишемо після букв, що позначають м’які приголосні [Д ], [т і, [ з а [с ], [ц ], [л ], [н ], [® ] у таких випадках у кінці слова та складу ( вісь, дядько )

після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, щ, г, к, х, ґ ( дощ, дріб)

у середині складу перед о ( т рьох, сьомий)

після р у кінці складу і слова (Харків, чотирма ). Виняток: Горький

у словах на -зький (-ський, -цький), -зькість ( -ськість, -цькість), -зько ( -сько, -цько), -зькому (-ському, -цькому), -зьки (-ськи, -цьки): близький, близько. Виняток: баский, боязкий, в ’язкий, дерзкий,

після н перед ж, ч, ш, щ та перед суфіксами -ст в(о), -ськ(ий): тонший. В иняток:доньчин, неньчин, няньчин, бриньчати

різкий, жаский, ковзкий, плаский, порский

у словах на -енько, -енька, -онько, -онька, -енький, -есенький, -ісінький, -юсінький ( солоденько)

після букв на позначення приголосних, крім л, якщо за ними йдуть м ’ які або пом’ якшені приголосні ( користю, але різьбяр, тьмяний)

у буквосполученнях -льк-, -льч-, -ньц-, якщо вони походять від буквосполучень -льк-, -ньк( скриньці, бо скринька)

після д, т, н перед суфіксом -ченк ( 0 ), -чук, -чишин (Радчук, безбатченко )

після букви на позначення м ’ якого [л7] перед наступним приголосним ( читальня, стільчик )

у сполученнях -лч-, -лц, -нч-, -НЦ-, -СЦ-, -сч-, які утворилися від -лк-, -нк-, -ск(рибалці, бо рибалка)

УЖИВАННЯ АПОСТРОФА ПЕРЕД БУКВАМИ Я. Ю, Є, І Апостроф ставимо після букв б, п, в, м, ф, якщо перед ними в корені не стоїть буква на позначення приголосного, крім р ( п’ят ь,рум’яний)

Апостроф НЕ ставимо після букв б, п, в, м, ф, якщо перед ними в корені є буква на позначення приголосного, крім р ( свято, цвях, але торф’яний )

р ін в в після букви р , що позначає твердий звук (у вимові чується й: бур’ян, пір’я) після префіксів, що закінчуються твердим приголосним ( без’язикий, від’їзд)

після букви р, що разом із я, ю, є позначає м’ який звук [р7] (у вимові не чується й: буряк, крюк)

після першої частини складних слів, що закінчується твердим приголосним (дит’ясла, пан’європейський, пів’яблука, але пів-Європи, бо це власна назва) у слові Лук’ян та похідних від нього (Лук’яненко, Лук’янівка, Лук’янець тощо) ПОДВОЄННЯ БУКВ УНАСЛІДОК ЗБІГУ ПРИГОЛОСНИХ Умови

Приклади

якщо корінь починається тим самим звуком, на який закінчується префікс

відділити

якщо корінь чи основа слова закінчується тим самим звуком, яким починається суфікс

щоденний, розрісся

якщо перша частина складноскороченого слова закінчується тим самим звуком, яким починається друга

військкомат

у наголошених прикметникових суфіксах -енн(ий), -анн(ий), що вказують на вищий ступінь вияву ознаки або можливість чи неможливість дії

здоровенний, нездійсненний

у прикметниках на -енн(ий) старослов’ янського походження

огненний, священний

ПОДВОЄННЯ БУКВ УНАСЛІДОК ПОДОВЖЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ ІД І, [Т ], [3 1, |С 1, [Ц 1, [Л ), [Н 1, [Ж ’ М Ч ’ И Ш ’ І МІЖ ГОЛОСНИМИ Умови

220

Приклади

в іменниках середнього роду на -я (крім тих, що означають назви малих за ві ком тварин:гусеня, каченя)

знання, зілля

у деяких іменниках чоловічого і жіночого роду на -я

суддя, Ілля, стаття Виняток: статей

перед я ,ю в деяких прислівниках

зрання, спросоння, навмання, попідвіконню, попідтинню

в іменниках жіночого роду III відміни оруд ного відмінка однини перед кінцевим -ю

річчю, сіллю

ллю, зілляти

у формах дієслова лити

НЕ подовжуються приголосні в словах кутя, попадя, свиня, третя, третє

ПРАВОПИС СКЛАДНИХ СЛІВ Пишемо разом

Пишемо через дефіс

слова, утворені від підрядних слово сполучень (у яких від одного до іншо го слова можна поставити питання) ( новобудова, східнослов’янський)

слова, утворені від сурядних слово сполучень (у яких усі слова рівно правні) ( українсько-англійський )

слова з першими частинами авіа-, авто-, агро-, водо-, кіно-, макро-, мікро-, супер-, теле-, фото- і под. (кіномистецтво)

слова з першою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міні-, обер-, воєнно-, військово- ( міні-футбол). Виняток: військовополонений

прикметники глухонімий, хитро мудрий, зловорожий

прикметники, які означають відтін ки кольору ( темно-зелений). Виня ток: жовтогарячий, червоногарячий слова, утворенні поєднанням тих самих слів, синонімічних слів, ан тонімічних слів, близьких за зна ченням слів, слів з тим самим коре нем ( білий-білий, тишком-нишком, більш-менш, батько-мати, великийпревеликий ). Але: кінець кінцем, чин чином, сама самотою слова, у яких перше слово підкрес лює певну прикмету чи особливість предмета, явища, названого другим словом ( свят вечір, стоп-кран, яхтклуб)

УЖИВАННЯ ПРЕФІКСІВ З-(С-), РО З, БЕЗ Умови

Приклади

Перед буквами к, п, т, ф, х префікс з- від повідно до вимови позначається буквою с. Перед усіма іншими приголосними вжива ється префікс 3-

сказати, сфотографувати, зсадити, зшити

Префікси роз-, без- завжди пишемо з бук вою 3

і розказати, безпечний

Увага! В українській мові префіксів рос- і бес- немає

УЖИВАННЯ ПРЕФІКСІВ ПРЕ-.ПРИ , П Р І Пишемо пре-

Пишемо при-

Пишемо прі-

V поикметниках і прислівниках для ви раження найвищого ступеня ознаки ( пре мудрий, препогано)

переважно в дієсловах, що означають набли ження, приєднання до чогось, неповноту дії чи ознаки ( приїхати, присісти). А також у похідних від них ( при буття, приклеєний)

у словах презирство, презирливий, препо добний, престол, пре освященний

V прикметниках та іменниках, шо означа ють знаходження біля чогось ( прикордонний, пригірок )

у словах прізвище, прізвисько, прірва

ПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВ Пишемо разом

Пишемо окремо

якщо це складний сполучник ( щоб, проте, якби, притому, ніби, мовби, неначе, начебто, немовбито )

якщо це складений сполучник ( як тільки, у зв’язку з тим що, через те що, з тим щоб)

Увага! Частина сполучників може мати при собі частки б, би, ж, же, які пишуться окремо (хоч би, або ж, бо ж, але ж, адже ж, коли б), а також частки то, но, бо, з якими сполучники пишуться через дефіс ( тим-то, тільки-но, тому-то, якби-то, отож-бо) ПРАВОПИС ЧАСТОК ІЗ ПОВНОЗНАЧНИМИ СЛОВАМИ Пишемо разом частки аби-, де-, -сь, -ся, що-, чи-, як-, ані-

( абихто, чимало, щодня )

Пишемо через дефіс 1) частки казна-, хтозна-, бозна-, будь-, -небудь ( будь-хто); 2) частки -бо, -но, -от, -таки, -то

Пишемо окремо інші частки, зокрема б (би), ж ( же), то (вказівна) ( хоч би, хіба ж )

(підсилювальна), якщо вони стоять безпосередньо після слова, з яким пов’язані за змістом ( все-таки ) Якщо між часткою і словом, якого вона стосується, стоїть інша частка чи прийменник, то всі три слова пишемо окремо ( аби в кого, все ж таки )

222

&№..

Назва частини

Лексичне значення

Морфологічні ознаки

Синтак сична роль

Питан ня

Іменник

означає предмет

має рід, змінюється за числами, відмін ками

будь-який член ре чення

хто? що?

При кметник

означає ознаку предмета

змінюється за ро дами, числами, від мінками

означення, присудок

який? чий?

Числів ник

означає кількість та порядок предметів при лічбі

змінюється за від мінками, деякі за числами та родами

будь-який член ре чення

скіль ки? котрий?

Займен ник

вказує на предмет, ознаку, кіль кість, але не називає їх

змінюється за від мінками, деякі за особами, числами, родами

підмет, додаток, означення

хто? що? який? чий? скільки?

Дієслово

означає дію предмета

змінюється за часа ми, числами, особа ми або родами

будь-який член ре чення

що робить? що зро бить?

При слівник

означає ознаку дії, ознаку пред мета, ознаку ознаки

не змінюється

обставина, означення, присудок

як? де? коли? та ін.

не має

не змінюється

не є членом речення

не від повідає

виражає почуття, емоції, во левиявлен ня, але не називає їх

не змінюється

може бути членом речення, якщо вжи вається у значенні самостій ного слова

не від повідає

МОВИ

я *н о Л О

'« О О

И Е?

ЧАСТИНИ МОВИ

^ *

При йменник Сполуч ник Частка

Вигук

Додаток 4 ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИЧОК Список скорочень ч. - чоловічий рід с. - середній рід ж. - жіночий рід перен. - переносне значення невідм. - невідмінюване слово розм. - розмовне заст. - застаріле А АБСТРАГУВАТИ, -ую, -уєш. Уявно (в думках) відривати, відокремлювати одні (окремі) аспекти явищ чи властивості предметів від інших. АВАНГАРД, -у, ч. 1. Частина військ (або флоту), що рухається попереду головних сил. 2. перен. Найсвідоміша, найпередовіша частина певної суспільної групи, що веде за собою інші суспільні групи. АЛЬТРУЇЗМ, -у, ч. Безкорисливе піклування про благо інших і готовність жертвувати для інших своїми особистими інтересами; прот. егоїзм. АНОТАЦІЯ, -ї, ж. 1. Стисла бібліографічна довідка, характеристика змісту книги, статті і т. ін. 2. Стислий виклад змісту музичного твору. 3. Коротка характеристика змісту документа, його частини або групи документів. АРХАН ГЕЛ,-а, ч. У християнській релігії - ангел вищого рангу. АРХІСТРАТИГ, -а, ч. Головнокомандуючий небесним воїнством - стратигами. АУДІЄНЦІЯ, -ї, ж. Офіційний прийом у глави держави або в особи, що обіймає високий державний пост. / / Про приватний прийом, особисту розмову. Б БАГАТОБОРСТВО, -а, с. Спортивне змагання, що охоплює різні фізичні впра ви з одного або кількох видів спорту (біг, стрибки і т. ін.), а також комплекс фізичних вправ із цих видів спорту. БЕСКИД, БЕСКЕД, БЕСКЕТ, -у, ч. 1. Круте урвище, провалля. 2. Гора, ске ля. БЛАГОДІЙНИК, -а, ч. 1. кого, чий, заст. Той, хто подає комусь допомогу, під тримку і т. ін.; добродійник. 2. іст. Той, хто займається благодійністю. БЛЮЗНІРСТВО, -а, с. Зневажання чого-небудь святого, високого і т. ін.; ци нізм. БУКВАЛЬНИЙ, -а, -е. 1. Який точно відповідає якомусь текстові, розмові та ін.; дослівний. 2. Прямий, не переносний. БУРЕМНИЙ, -а, -е. 1. Те саме, що буряний. / / Неспокійний, розбурханий (про море, річку і т. ін.). 2. перен. Сповнений подій, тривог, хвилювань. В ВАГОМИЙ, -а, -е. 1. Який має вагу (у 1 знач.). 2. перен. Змістовний, автори тетний, переконливий. ВЕЛИКОДУШНИЙ, -а, -е. Який має прекрасні душевні якості, благородні почут тя, велику доброзичливість. / / В якому виражаються, проявляються ці якості. ВІДРАДА, -и, ж. Те, що заспокоює, сповнює радістю; втіха, задоволення. ВІРОЛОМСТВО, -а, с. Порушення обіцянки, присяги; підступність, зрадництво. ВІРОСПОВІДАННЯ, -я, с. Різновид якого-небудь віровчення з усталеною об рядовістю; належність до якої-небудь релігії.

■ ВЛАДНИЙ, -а, -е. Здатний, схильний нав’язувати свою волю, підкоряти собі. }/ Який виражає владу, волю, рішучість. ВОІСТИНУ. Дійсно, справді. Г ГЕРАЛЬДИКА, -и, ж. Допоміжна історична дисципліна, що вивчає герби та їх історію. / / Мистецтво гербів. г р о м А д а 1, -и, ж. 1. Група людей, об’єднаних спільністю становища, інтере сів і т. ін. 2. Об’єднання людей, що ставлять перед собою певні спільні за вдання; організація. 3. іст. В Україні та Білорусі - поземельне селянське об’єднання, а також збори членів цього об’єднання. ГРОМАДА2, -и, ж. Щось велике за розміром; предмет, споруда великих роз мірів. / / Велика кількість чого-небудь. ГРОМАДЯНСЬКИЙ, -а, -е. 1. Прикм. до громадянин 1. 2. Власт. свідомому громадянинові. / / Спрямований на користь суспільства. ГУМАННИЙ, -а, -е. Людяний у своїх діях і ставленні до інших людей. ДЕЛЕГАТ, -а, ч. Виборний або призначений представник якої-небудь органі зації, установи, колективу. ДЕПУТАТ, -а, ч. 1. Член органу державної влади, обраний виборцями. 2. Обрана або визначена особа, уповноважена для виконання якого-небудь доручення. ДИПЛОМАНТ, -а, ч. 1. Студент або учень середнього спеціального навчально го закладу, який працює над дипломним проектом, дипломною роботою. 2. Особа, відзначена дипломом за видатні успіхи в якій-небудь галузі. ДИПЛОМАТ, -а, ч. 1. Службова особа, яка має урядові повноваження для зносин з іншими державами. 2. перен., розм. Людина, яка вміло і тонко діє у стосун ках з іншими. 3. розм. Портфель у вигляді плоскої валізки; аташе-кейс. ДІЯЧ, -а, ч. 1. Той, хто відзначається своєю активністю та енергійністю на якій-небудь роботі, в якійсь галузі життя. 2. Той, хто обіймає керівну по саду. 3. жарт. Невдаха; нероба. ДОБРОБУТ, -у, ч. Матеріально-побутове забезпечення; достаток. ДОГМА, -и, ж. Учення або положення, що приймається як незаперечна, вічна, незмінна істина для всіх часів та історичних умов. Е ЕСТАКАДА, -и, ж. Споруда у вигляді моста для підняття вгору шляхів, для переходу чи переїзду через залізниці, для завантаження та вивантаження чого-небудь і т. ін. ЕТАЛОН, -а, ч. 1. Точний зразок установленої одиниці виміру. / / Великої точ ності вимірний прилад, признач, для перевірки інших приладів. 2. перен., книжн. Мірило, зразок для порівнювання з чим-небудь. ЕТНОГРАФІЯ, -і, ж. 1. Історична наука, яка вйвчає культуру й побут народів світу, їхнє походження, розселення та культурно-побутові взаємовідноси ни; народознавство. 2. Сукупність усіх особливостей побуту, звичаїв, куль тури якого-небудь народу, народності, місцевості. ЙТНОС, -у, ч. Спільнота людей (плем’я, народність, нація), що історично скла лася та має соціальну цілісність і оригінальний стереотип поведінки. Лх ж а г А , -и, ч. 1. Велике бажання пити; спрага. 2. перен. Велике, нестримне бажан ня чого-небудь. / / до чого, чого. Прагнення до чого-небудь, до володіння чимнебудь, до досягнення якоїсь мети. 3. Нестримне почуття любові; пристрасть. 225

ЖИТТЄСТВЙРДЖУЮЧИЙ, -а, -е. Здатний творити, перебудовувати життя. ІІ Пройнятий оптимізмом, бадьорістю, вірою в перемогу добра над злом. З ЗАГАЙНИЙ, а, -е. 1. Який повільно, уповільнено робить що-небудь; неква пливий (про людину). 2. На виконання якого витрачається багато часу; ко піткий, забарний (про роботу, справу і т. ін.). ЗАЙДА, -и, ч. і ж., розм. Людина, яка прибула, прийшла звідки-небудь, не тутешня. / / Чужоземний загарбник. ЗНІЧЙВ’Я, рідше ЗНЕЧЕВ’Я, присл., розм. 1. З нічого робити. / / 3 дурного ро зуму, здуру. 2. Несподівано, раптом. 3. Ні з того, ні з сього, без причини. ЗЯЯТИ, зяє, недок. Бути широко відкритим, виявляючи всю свою глибину (про отвір, яму, провалля і т. ін.) (напр., про вікно з вибитими шибками). / / чим. Мати глибокі отвори, великі дірки і т. ін. І ІДЕЙНИЙ, -а, -е. 1. Стос, до ідеї, пов’язаний з нею. 2. Пройнятий передовими іде ями, пов’язаний з ними; передовий. 3. розм. Відданий ідеалу; безкорисливий. ІДИЛІЯ, -ї, ж. 1. Невеликий поетичний твір, що зображує мирне, безтур ботне життя селян на лоні природи. 2. Про близьке до природи, мирне, безтурботно-щасливе життя. ІЛЮЗІЯ, -ї, ж. 1. Оманливе, хибне сприймання дійсності: хибне уявлення про що-небудь. / / Необґрунтована надія, нездійсненна мрія. 2. Програмний но мер ілюзіоніста. ІМПЛАНТАТ, -у, ч. Пристосування із будь-яких неорганічних матеріалів, яке вводиться в організм людини для тимчасового виконання різних функцій. ІНТЕРАКТИВНИЙ, -а, -е. Який стосується процесу або пристрою, що пере ривається іншим процесом або пристроєм у перебігові процесу. К КЛАСЙЧНИЙ, -а, -е. 1. Стос, до класицизму. 2. Створений класиком, кла сиками; виняткового значення, зразковий. / / Характерний, типовий для кого-, чого-небудь. / / розм. Найкращий у своєму роді; чудовий. 3. Стос, до світу стародавніх греків і римлян; античний. / / Пов’язаний із вивченням давньогрецької й латинської мов та античної літератури. КОАЛІЦІЯ, -ї, ж. Об’єднання, союз, угода держав, партій і т. ін. для досягнен ня спільної мети. КОГОРТА, -и, ж. 1. У Стародавньому Римі - загін війська, що становив десяту час тину легіону. 2. Група людей, що має якусь загальну характеристику. 3. перен. Міцно згуртована група людей. 3. біол. Категорія, що об’єднує споріднені роди. КОДЕКС, -у, ч. 1. Сукупність законів у якій-небудь галузі права. 2. перен. Су купність правил поведінки, звичок, переконань і т. ін. Кодекс честі. 3. Ста ровинний рукопис в оправі. КОЛЕКЦІЯ, -ї, ж. Систематизоване зібрання однорідних предметів, система тизованих за певними ознаками, що мають науковий, художній, історич ний інтерес. КОМУНІКАБЕЛЬНИЙ, -а, -е. Товариський, контактний. КОНТРАКТ, -у, ч. Письмова угода, договір, за яким сторони, що його уклали, мають взаємні зобов’язання. КУМАНЕЦЬ, -і, -я, ч. Керамічна фігурна посудина для напоїв, що тепер ви користовується здебільшого як прикраса. КОНЦЕПЦІЯ, -ї, ж. 1. Система доказів певного положення, система поглядів на те чи інше явище; спосіб розуміння, тлумачення якихось явищ. 2. Ідей ний задум твору.

КУРІТИ1, -рить, рідко куріє. Горіти слабо, виділяючи при цьому дим. / / Спо внювати повітря димом. КУРІТИ2, -рить, недок. 1. Підіймати куряву вгору. 2. Здійматися вгору (про пил, сніг, туман і т. ін.). Л ЛАДНИЙ1, -а, -е, розм. 1. Те саме, що гарний; красивий (про зовнішні озна ки). / / Сонячний, погідний. / / Який заслуговує схвалення; добрий, слуш ний. 2. Добре, вдало, акуратно зроблений, виконаний. / / Вдало, зі смаком підібраний. 3. Діловитий, вправний. Ладний господар. 4. Пройнятий до брозичливістю, приязню, ласкою; лагідний, ніжний. 5. Злагоджений, гар монійний. лАдний2, ладен, -дна, -дне. Схильний, охочий що-небудь робити. / / Готовий до певних учинків; згоден на певну дію, стан. ЛІК, -у, ч. 1. Те саме, що лічіння; лічба. Вести лік чомусь. Без ліку - про велику кількість кого-, чого-небудь; дуже багато. 2. Результат, наслідок підрахунків. ЛІЦЕНЗІЯ, -ї, ж. 1. Дозвіл, що надається на здійснення видів діяльності, які відповідно до діючого законодавства підлягають ліцензуванню. 2. Дозвіл, що надається державними органами на право торговельного і т. ін. обміну між країнами. 3. Дозвіл на право використання технічного досягнення, що надається на підставі ліцензійного договору або судового чи адміністратив ного рішення компетентного державного органу. М МАНЙРА, -и, ж. 1. Спосіб виконання дії; звичка діяти певним чином. 2. Спо сіб поводитися, триматися в товаристві. 3. Сукупність особливостей, твор чих прийомів, властивих митцеві, напрямку в літературі або мистецтві, художньому творові, виконанню художнього твору. МАРКУВАТИ, -ую, -уєш. Ставити марку на виробах, товарах. МИЛОСЕРДЯ, -я, с. Добре, співчутливе ставлення до кого-небудь. МОРАЛЬ, -і, ж. 1. Система норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного та до суспільства; етика (у 2 знач.). 2. Повчальний висновок із чогось. 3. розм. Повчання, настанови, поради. МОРАЛЬНИЙ, -а, -е. 1. Стос, до моралі. І І Який містить мораль. 2. Який від повідає вимогам моралі. 3. Пов’язаний з духовним життям людини. мотивАція, -ї, ж. 1. Сукупність мотивів, доказів для обґрунтування чогось; мотивування. 2. Доведення необхідності скоєння певних вчинків. 3. Заохо чення учнів до вивчення певного предмета, дисципліни, пояснення необ хідності навчання у школі. МУЛЬТИМЙДІА, ж. Комп’ютерна технологія, яка дозволяє гнучко керувати потоками різноманітної інформації - текстами, графічними зображення ми, музикою, відеозображенням. Н НАРІЧЧЯ, -я, с. Угруповання діалектів якої-небудь мови на основі спільних діалектних рис. НАЧАЛО, -а, с. 1. рідко. Вихідна точка, початок (про все, що має протяжність). 2. рідко. Початок у процесі, розвитку чого-небудь, а також сам відтинок часу, пов’язаний з цим початком. Начало буття. 3. Основа, сутність, дже рело чого-небудь. 4. тільки мн. Основні положення, принципи. Начала проективної геометрії. 5. Способи, методи здійснення чого-небудь. НАШАРУВАННЯ, -я, с. 1. Дія за знач, нашарувати і нашаруватися. 2. Те, що нашарувалося на що-небудь. / / Осадове утворення у вигляді шарів ґрунту,

що налягають один на одний. 3. перен. Особливість, риса чого-небудь, що утворилася пізніше і приєдналася до першооснови. НЕПЕРЕСІЧНИЙ, -а, -е. Який чимсь вирізняється з-поміж інших; не такий, як інші, не схожий на інших; особливий, незвичайний, винятковий. О ОБОЛОНЬ, -і, ж. Заплавні луки. ОКРЕМІШИЙ, -я, -є. 1. Власт. тільки певній особі, предмету, явищу; своєрід ний, особливий. 2. Те саме, що окремий. ОПТИМІЗМ, -у, ч. Світосприймання, перейняте бадьорістю, життєрадісністю, твердою вірою в краще майбутнє, в успіх. ОРЕНДА, -и, ж. 1. Наймання, тимчасове користування будівлями, земельною ділянкою, обладнанням, виробничими площами, машинами і т. ін. на до говірних засадах. 2. Плата за таке користування. ОРИГІНАЛЬНИЙ, -а, -е. 1. Який не є копією або підробкою чого-небудь; справжній, автентичний. / / Створений самостійно, без наслідування відо мих зразків. / / Який не є перекладом з іншої мови. 2. Який привертає до себе увагу своєю незвичайністю, своєрідністю. / / Не схожий на інших; са мобутній. / / Дивний, химерний. ОСОБИСТІСТЬ, -тості, ж. Конкретна людина з погляду її культури, особли востей характеру, поведінки і т. ін.; індивідуальність, особа. П ПАСПОРТ, -а, ч. 1. Документ установленого зразка, що посвідчує особу влас ника, його громадянство. Паспорт громадянина України. 2. Реєстраційний і технологічний документ, що містить основні відомості про яке-небудь під приємство, устаткування, прилад, предмет господарського вжитку і т. ін. ПАТРІАРХ, -а, ч. 1. Глава роду за родового ладу. 2. перен. Найстарша, най більш поважана людина в якому-небудь колективі. 3. Найвищий титул перев. у православній церкві, а також особа, що має цей титул. ПЕСИМІЗМ, -у, ч. Світосприймання, перейняте смутком, безнадією, зневірою в успіх, у краще майбутнє; прот. оптимізм. ПІДПРИЄМЕЦЬ, -мця, ч. Той, хто володіє промисловим, торговельним і т. ін. закладом. / / Організатор вигідних справ, прибуткових операцій. ПОКРОВЙТЕЛЬСТВО, -а, с., книжн., рідко. Піклування, турбота про когонебудь, підтримка когось; захист. ПРИУРОЧУВАТИ, -ую, -уєш, недок., ПРИУРОЧИТИ, -чу, -чиш. Навмисне влаштовувати збіг за часом однієї події з іншою. / / Влаштовувати, органі зовувати і т. ін. що-небудь з нагоди якоїсь знаменної події, свята тощо. ПРОФЕСІОНАЛ, -а, ч. Той, хто зробив яке-небудь заняття предметом своєї постій ної діяльності своєю професією. / / Добрий фахівець, знавець своєї справи. ПРОФЕСІЯ, -ї, ж. Рід занять, трудової діяльності, що вимагає певних знань і навичок та є для кого-небудь джерелом існування. Р РЕЄСТР, -у, ч. 1. Список, письмовий перелік кого-, чого-небудь. / / Список, пе релік у словнику слів, що тлумачаться або перекладаються іншою мовою. 2. Книга для запису справ, документів, майна, земельних володінь, обліку наявності, руху коштів та цінностей і т. ін. РЕЗЮМЙ, невідм., с. 1. Стислий виклад суті доповіді, статті і т. ін. / / Стислий висновок зі сказаного, написаного або прочитаного. 2. Відомості про свою освіту, професійний досвід, наукові інтереси і т. ін., що їх повідомляє пре228

■ тендент на яку-небудь роботу або особа, яка хоче вступити до навчального закладу. РЙКВІЄМ, -у, ч. 1. Католицьке богослужіння над померлим. / / перен. Те, що ві щує кінець існуванню кого-, чого-небудь. 2. Багатоголосий циклічний вокаль ний чи вокально-інструментальний твір скорботно-патетичного характеру. РЕФЕРЕНДУМ, -у, ч., політ. Всенародний опит із найважливіших питань державного життя.

САМІТ, -у, ч. Конференція, нарада, збори глав держав та урядів. САМОБУТНІЙ, -я, -є. Який відзначається природною своєрідністю, не схожий на інших (інші); самостійний у своєму розвитку, незалежний від будь-яких впли вів; неповторний, оригінальний. Самобутній талант. / / у знач. ім. самобутнє, -нього, с. Те, що відзначається природною своєрідністю, не схоже на інше. СВІДОЦТВО, -а, с. Офіційний документ, який підтверджує якийсь факт або містить відомості про кого-небудь; посвідчення. СОЦІАЛЬНИЙ, -а, -е. 1. Пов’язаний із життям і стосунками людей у суспіль стві; суспільний, громадський. / / Породжений умовами суспільного жит тя, певного середовища, ладу. / / Існуючий у певному суспільстві. / / Здій снюваний у суспільстві. / / Зумовлений поділом суспільства на класи. СПЕЦІАЛЬНІСТЬ, -ності, ж. Окрема галузь науки, техніки, мистецтва і т. ін.; сфера чиєїсь діяльності або вивчення чого-небудь. / / Основна кваліфікація; професія, фах. / / розм. Улюблена справа, заняття, в якому хто-небудь ви являє уміння, хист. СПбВІДЬ, -і, ж. 1. У православній і католицькій церкві - обряд покаяння в гріхах перед священиком і відпущення ним цих гріхів. 2. перен. Відверте зізнання в чому-небудь, розповідь про щось. СПУРХУВАТИ і СПОРХУВАТИ, -ую, -уєш, недок., СПУРХНУТИ і СПУРХ НУТИ, -ну, -неш, док. 1. Легко і швидко злітати з якого-небудь місця (про птаха, метелика і т. ін.). 2. перен., розм. Швидко підхоплюватися з якогонебудь місця (про людину). СТАНОВИЩЕ1, -а, с. 1. Ті чи інші обставини, умови, в яких хто-, що-небудь перебуває. 2. Сукупність суспільно-політичних відносин, аспекти суспіль ного життя. 3. Місце, роль у суспільстві, в соціальному чи професійному середовищі, сім’ї і т. ін. 4. Режим, розпорядок державного, суспільного життя, що його встановлює влада. СТАНОВИЩЕ2, -а, с. Місце стоянки, тимчасового розташування кого-небудь; стан. СТРУМЕНІТИ, струменіє і струменить. 1. Литися, текти струменем, цівкою. 2. пе рен. Випромінюватися, поширюватися в навколишньому просторі, проникати куди-небудь, перев. струменем або струменями (про світло, пахощі, звуки і т. ін.). ТЕРНЙСТИЙ, -а, -е. 1. Вкритий тернами, колючими заростями. / / Вкритий колючками, шпичаками (про рослину). 2. перен. Сповнений труднощів, злигоднів, страждань; важкий (у 5 знач.) (про життєвий шлях людини). ТЙТУЛ, -у, ч. 1. Спадкове чи надане монархом почесне дворянське звання (князь, герцог, граф і т. ін.) або звання володаря держави (король, цар). / / Найменування, звання, що дається комусь на знак визнання його заслуг, високого громадського становища тощо. / / розм. Назва якої-небудь поса ди, чину тощо. 2. Перша сторінка книжки, на якій надруковано заголовок, ім’я автора, назва видавництва, місце видання тощо. ТРЕМТЛЙВИЙ, -а, -е. 1. Який тремтить (у 1, 2 знач.), здатний тремтіти, дри жати від чогось; тремтячий. / / Який нервово, від хвилювання, холоду тощо 229

-і Додатки здригається, рухається. / / Миготливий, мерехтливий (про світло, вогонь і т. ін.). / / Переривчастий, дрижачий, нерівний (про голос, звук). / / Який по силено б’ється (про серце). Тремтливе серце. 2. перен. Боязкий, полохли вий. Тремтливі козулі. 3. перен. Пройнятий внутрішнім, душевним хви люванням; схвильований. Тремтливе чекання. У УЖИТОК (ВЖЙТОК), -тку, ч. 1. Використання, застосування чого-небудь; корис тування чим-небудь. 2. заст. Майно, добро; достатки. 3. розм. Користь, вигода. УПОДОБАННЯ (ВПОДОБАННЯ), я, с. Схильність до кого-, чого-небудь, за цікавлення кимсь, чимсь як таким, що відповідає смакам, бажанням, на строям і т. ін. УРОЧИЩЕ (ВРОЧИЩЕ), -а, с. 1. Те, що становить природну межу (яр, гора і т. ін.). 2. Ділянка, яка вирізняється серед навколишньої місцевості при родними ознаками (ліс серед поля, лука, болото серед лісу і т. ін.). Ф ФАКУЛЬТЕТ, -у, ч. Підрозділ (частина, відділ) вищого навчального закладу, де викладається певний цикл споріднених наукових дисциплін і готують фахівців відповідного профілю. Філологічний факультет. / / Студентськовикладацький склад такого відділу. ФАХ, -у, ч. 1. Вид заняття, трудової діяльності, що вимагає певної підготовки і є осно вним засобом до існування; професія. // Будь-який вид занять, що є основним за собом до існування. 2. Основна кваліфікація, спеціальність. // перен.,розм. Спра ва, заняття, в якому хтось виявляє велике вміння, майстерність, хист. ФАХІВЕЦЬ, -вця, ч. 1. Той, хто досконало володіє якимсь фахом, має висо ку кваліфікацію, глибокі знання з певної галузі науки, техніки, мистецтва тощо; спеціаліст. 2. Той, хто зробив якесь заняття своєю професією. ФІЛАНТРОПІЯ, -ї, ж. Благодійна діяльність, надання допомоги та заступни цтва нужденним. / / заст. Людинолюбство. ФУНДАМЕНТАЛЬНИЙ, -а, -е. 1. Міцний, великий, зроблений на тривалий час. / / розм. Значний за величиною, обсягом. 2. перен. Який є головним, основним. / / Ґрунтовний, глибокий, капітальний.

ЦЕРЕМОНІАЛ, -у, ч. 1. Розпорядок, установлений для якого-небудь обряду, церемонії. / / Прийнята послідовність дій під час урочистої відправи, а та кож церковних та світських церемоній. 2. У католицькій церкві - книга, яка містить детальні вказівки з церемоніалу єпископських богослужінь та деяких інших дій, що здійснюються єпископом або його стосуються. Ч ЧЕСТОЛЮБСТВО, -а, с. Прагнення до слави, почестей, домагання високих постів.

Додатки Додаток 5 СЛОВНИЧОК СИНОНІМІВ Список скорочень діал. - діалектне заст. - застаріле зневажл. - зневажливе підсил. - підсилювальне поет. - поетичне розм. - розмовне уроч. - урочисте АМАТОР, ЛЮБИТЕЛЬ, ДИЛЕТАНТ. АНТИЧНИЙ, КЛАСИЧНИЙ, ДРЕВНІЙ рідше. БАЖАННЯ, ЖАДАННЯ, ПОЖАДАННЯ рідше, ПОТЯГ, ПРИСТРАСТЬ під сил., Ж АГА підсил. поет. ВИШУКАНИЙ, ДОБІРНИЙ, ВИТОНЧЕНИЙ, ОБТОЧЕНИЙ, РАФІНОВАНИЙ, ОРНАМЕНТАЛЬНИЙ. ВІДПОВІДНИЙ, ВИГІДНИЙ, НАЛЕЖНИЙ, ПРИДАТНИЙ, ПРИСТОЙНИЙ, ПІДХОЖИЙ, ПІДХОДЯЩИЙ розм., ГОЖИЙ розм., ПРИГОЖИЙ розм., ЗДАТНИЙ розм., ПРИГЩНИЙ розм. рідше, ГОДЯЩИЙ розм. рідко, ЗДАЛИЙ діал., ДОГІДНИЙ діал. ВІТАННЯ, ПРИВІТАННЯ, ПРИВІТ, УКЛІН, ПОКЛІН, ПОВІТАННЯ розм.-, ПОЗДОРОВЛЕННЯ, ВІНШУВАННЯ; АДРЕС (письмове звичайно розши рене з нагоди чийогось ювілею); ОВАЦІЯ (бурхливі оплески із схвальними вигуками); САЛЮТ. ГОРБ, ПАГОРОК, ПАГОРБ, ПРИГІР, ПРЙГІРОК, СУГОРБ, КУЧУГУРА, ШПИЛЬ, ГОРБОВИНА, ГОРБЙНА рідше, ПЕРЕВІРОК рідше, БУГОР розм. рідше; КУРГАН (високий земляний насип); МОГИЛА (перев. зі стародавнім похованням). ДАВНІЙ, СТАРЙЙ,ДАВНІШНІЙро.злг.,ДАВНЕЗНИЙШ(9сил.ро.зж., СТАРЕЗНИЙ підсил.розм., ВІДДАВНІЙ заст., ДРЕВНІЙ заст.; ДОІСТОРИЧНИЙ. ДЕРЖАВНИЙ, УРЯДОВИЙ, КОРОННИЙ заст.; КАЗЕННИЙ, КАМЕРАЛЬ НИЙ діал. ДОБРОДІЙНИК, БЛАГОДІЙНИК, ФІЛАНТРОП, ДОБРОЧИНЕЦЬ рідше, ДОБРОДІЙ розм., БЛАГОТВОРЙТЕЛЬ заст., МИЛОСТИВЕЦЬ заст., ЛАСКАВЕЦЬ заст. ДОГОВІР, УГОДА, УКЛАД заст., РЯД заст.; КОНТРАКТ (письмовий); ПАКТ, ТРАКТАТ заст.; КОНВЕНЦІЯ. ДОДАТОК, ДОПОВНЕННЯ, ДОВЕРШЕННЯ, ПРИДАТОК, ДОДАЧА розм., ПРИДАЧА розм., ПРИВІСОК розм., ГАК розм., ПРИЧИНОК; ДОВАЖОК розм. (перев. про щось зайве, непотрібне). ДОДУМАТИСЯ, ЗМІРКУВАТИ, ПРИДУМАТИ, ДОДУМАТИ, ДІЙТИ чого, до чого, ДОБРАТИ чого, розм., УМУДРУВАТИ що, розм., ДОМУДРУВАТИСЯ розм., ДОМИСЛИТИСЯ розм., ДОКУМЕКАТИСЯ розм., ДОМІЗКУВАТИСЯ

розм., ДОРОЗУМІТИСЯ розм., УМУДРИТИСЯ розм., ЗМУДРУВАТИ що, діал., ЗМИСЛИТИ діал.; ЗНАЙТИСЯ (не розгубившись, вийти зі скрутно го становища). ДОЛЯ, ТАЛАН, ЖЕРЕБ, ЩАСТЯ, СУДЬВА розм., ФОРТУНА розм., ПЛА НЕТА розм., заст., ПЛАНИДА розм., заст., УДІЛ заст., уроч., ПАЙ заст. ДОМОВЛЕНІСТЬ, УМОВА, ЗМОВА рідше, УГОДА, ЗЛАГОДА, УСТАНОВА розм., НАМОВА розм., ЗМОВКА розм. рідше, ВИМОВА діал. ДРАГОВИНА, ДРАГВА рідше, ГРУЖАВИНА розм., МЛАКА діал., ЦМОКОВИНА діал., КАЛАБАТИНА діал. ДРІБНИЦЯ, ДРІБ’ЯЗОК, ДРІБНОТАрозлг., ПУСТЕрозм., ДЕЩИЦЯ розм., АБШЦИЦЯ розм., АБЙЩО розм., ДУРНИЦЯ розм., ДУРНИЧКА розм., НІКЧЕМНИЦЯ розм., ДУРОЩІрозм., МАЛИЗНАрозм., ПОРОХрозм., ПОЛОВАрозм., БЕЗДІЛЛЯ розм., МІЗЕРІЯ розм., МІЗЕРНЯ зневажл., ПШИК зневажл., МАРНЙЦЯ діал., ФРАШКА діал., ШАЛЬ діал.; ДРІБНИЧКА, ВИТРЕБЕНЬКИ розм. ДУХОВНИЙ,^ МОРАЛЬНИЙ, ВНУТРІШНІЙ, ДУХОВИЙ; ДУШЕВНИЙ, ЧУТТЄВИЙ (стосовний психічної діяльності); ПЛАТОНІЧНИЙ (про по чуття - позбавлений чуттєвості). ЕФЕКТНИЙ, ЯСКРАВИЙ, СЛІПУЧИЙ, БЛИСКУЧИЙ. ЄДНІСТЬ, ЗГУРТОВАНІСТЬ, ЄДНАННЯ, ЄДЙНІСТЬ рідше, ОДНІСТЬ рідко; МОНОЛІТНІСТЬ, СПАЯНІСТЬ, СПАЙКА (міцне об’єднання). ЖОРСТОКИЙ, БЕЗЖАЛІСНИЙ, БЕЗСЕРДЕЧНИЙ, НЕМИЛОСЕРДНИЙ, НЕМИЛОСТИВИЙ, ЛЮТИЙ, ЖОРСТКЙЙ рідше; НЕЩАДНИЙ, НЕ ЛЮДСЬКИЙ, ДИКУНСЬКИЙ, ВАРВАРСЬКИЙ, з в і р я ч и й , ВОВЧИЙ, БУЗУВІРСЬКИЙ, БЕЗПОЩАДНИЙ заст.; ДРАКОНІВСЬКИЙ; ІНКВІЗИ ТОРСЬКИЙ (про дії, звичаї, заходи тощо). ЗАДОВІЛЬНИЙ (який задовольняє певні умови для кого-, чого-небудь, потреби, визначені кимсь і т. ін.), ПРИЙНЯТНИЙ, ЛЮДСЬКИЙ (про одяг; житло і т. ін. який повинна, в принципі, мати людина); СТЙРПНИЙ, ТЕРПИМИЙ розм. ЗАСВОЇТИ (у процесі вивчення чого-небудь, ознайомлення з чимось, набу ти якихось знань, зрозуміти, уяснити щось), ОСВОЇТИ, ОПАНУВАТИ, ОВОЛОДІТИ чим, ОСЯГНУТИ, ОСЯГТИ, ПОГЛИНУТИ (глибоко, міцно); ПОДУЖАТИ, ПОБОРОТИ, ПЕРЕБОРОТИ, ОСИЛИТИ розм. (подолавши значні труднощі). ЗАСЕЛЯТИ, ЗАСЕЛЮВАТИ, НАСЕЛЯТИ, КОЛОНІЗУВАТИ, ОСЕЛЯТИ рід ко, ОСЕЛЮВАТИ рідко, ЗАЛЮДНЮВАТИ рідко, ЗАЛЮДНЯТИ рідко, ОСАДЖУВАТИ заст., ОСАДЖАТИ заст. ЗГОДА, ЗЛАГОДА, ЛАД, МИР, СПОКІЙ, ПОРОЗУМІННЯ, ЛАГОДА розм., ЗЛАДА діал., ПОКІЙ заст., РЯД заст., рідко. КОЛОДА, КОЛОДКА, БЕРВЕНО діал., ДЕЛЙНАдіал., КЛЬОЦ діал., КОВБОК діал., КОВБАН діал.; БРУС, БРУСОК, РУБАНКА діал.; ДУБОК розм. (ко роткий шматок дерева); КРУГЛЯК (кругла деревина); ЧУРБАК розм. (ко ротка деревина); ДРОВІТНЯ розм., ДРИВІТНЯ діал., КОВБИЦЯ діал. КОХАННЯ, ЛЮБОВ, ПОЧУТТЯ, ЗАКОХАННЯ розм., ЛЮБОЩІ, ЛЮБІСТЬ розм., УПОДОБА діал., ЛЮБВА [ЛЮБА] діал., МИЛІСТЬ заст.; ПРИ СТРАСТЬ, ЖАГА (сильне, нестримне почуття).

КРИХТА, КРИШКА, КРИХТИНА, ДРІБКА, РИСКА [РІСКА] розм., ПОРОШИНА розм., КРИХА розм., ПУШКА діал., ОДРОБЙНА діал. ЛАД (форма, тип господарства певної суспільно-економічної формації), УКЛАД, УСТРІЙ, ПОРЯДОК; РЕЖИМ (перев. з негативною оцінкою). ЛЮБИЙ, ДОРОГИЙ, МЙЛИЙ, ЖАДАНИЙ, БЕЗЦІННИЙ підсил., НЕНА ГЛЯДНИЙпідсил. поет., ЛЮБЙМИЙ, ПРИХИЛЬНИЙ кому, чому, рідше, ЛЮБ’ЯЗНЙИ заст. діал. ЛЮБО, МИЛО, ЛЮБ’ЯЗНО, ЛАСКАВО, ЛЮБЕНЬКО. ЛЮДЯНИЙ, ГУМАННИЙ, ЩЙРИЙ, ЛЮДСЬКИЙ, ЛЮДИНОЛЮБНИЙ, ЧОЛОВІЧНИЙ заст., ЛЮДНИЙ діал. МАЙБУТНЄ іменник, МАЙБУТНІСТЬ, ПРИЙДЕШНЄ, ПРИЙДЕШНІСТЬ, МАЙБУТТЯ поет., МАЙБУТЬ поет., ПРИШЛЮТЬ заст.; ДАЛЕЧІНЬ (час, до якого ще дуже далеко). МАЙСТЕРНІСТЬ, ВПРАВНІСТЬ, УМІННЯ, УМІЛІСТЬ, МИСТЕЦТВО, МАЙ СТЕРСТВО заст. МІСТКИЙ, ЄМНИЙ, ЄМКИЙ, ВКЛАДИСТИЙ розм. НАЙБІЛЬШИЙ, ЯКНАЙБІЛЬШИЙ підсил., ЩОНАЙБІЛЬШИЙ підсил., МАКСИМАЛЬНИЙ, НАЙВИЩИЙ, ПОВНИЙ (про швидкість, силу тощо); ГРАНЙЧНИЙ, КРАЙНІЙ (який є останнім ступенем у розвитку якоїсь ознаки); ПЕРШОЧЕРГОВИЙ. НАПРУЖЕННЯ, НАПРУЖЕНІСТЬ, ГОСТРОТА підсил.; НАТЯГНУТІСТЬ (про стан стосунків, коли напруження готове перейти в розрив); ДРАМАТИЗМ підсил. (дуже напружений момент у розвитку якої-небудь дії або стану). НЕДОВГОВІЧНИЙ, МИНУЩИЙ, СКОРОМИНУЩИЙ підсил., ШВИДКОМИНУЧИЙ підсил., ШВИДКОПЛИННИЙ підсил., поет., БИСТРОПЛИННИЙ підсил. поет., МИТТЄВИЙ підсил., ХВИЛИННИЙ підсил., ЕФЕМЕРНИЙ, ЛЕТУЧИЙ поет., ПЕРЕБІЖНИЙ поет., БІГУЧИЙ заст., ХВИЛЕВИЙ підсил. заст. НЕЗНАЧНИЙ, НЕЗНАЧУЩИЙ, НЕВАЖЛИВИЙ, НЕВАГОМИЙ, МІЗЕР НИЙ підсил., НІКЧЕМНИЙ підсил.; НЕІСТОТНИЙ, НЕСУТТЄВИЙ, ДРІ Б’ЯЗКОВИЙ, МАРНИЙ (який не становить суті чого-небудь); МАЛОВАЖНИЙ, МАЛОЗНАЧНИЙ, МАЛОЗНАЧАЩИЙ рідше, МАЛОІСТОТНИЙ; НЕСЕР ЙОЗНИЙ, ПУСТИИ підсил. розм.; МАЛЕНЬКИЙ, МАЛИЙ рідше, ДРІБНИЙ; НЕПОВАЖНИЙ (про причину); ПЛАЧЕВНИЙ підсил. (про результат); ДРУ ГОРЯДНИЙ, ТРЕТЬОРЯДНИЙ підсил. ОБ’ЄДНАННЯ кого, чого або яке, СОЮЗ, СПІВДРУЖНІСТЬ, СПІВТОВАРЙСТВО; ФЕДЕРАЦІЯ; КОНФЕДЕРАЦІЯ; БЛОК, КОАЛІЦІЯ; ЛІГА. ОКРЕМИЙ, САМОСТІЙНИЙ, ПООДИНОКИЙ, ОКРЕМІШНІЙ, ПОРІЗНЕНИЙ, НЕЗВ’ЯЗАНИЙ, РОЗ’ЄДНАНИЙ, ОСІБНИЙ рідко, ОКРІМНИЙ діал. ОРГАНІЧНИЙ, НЕРОЗРИВНИЙ. ОРИГІНАЛЬНИЙ; СВОЄРІДНИЙ, НЕШАБЛОННИЙ, НЕШАБЛОНОВИЙ, НЕСТАНДАРТНИЙ; НЕТРАФАРЁТНИЙ, НЕЗАТЁРТИЙ, СВІЖИЙ (про мову, думки тощо); СМІЛИВИЙ, СМІЛИЙ (про проект, задум і т. ін.). ОСВІТЙТИ {зробити видним, освітленим), ОСВІТЛЙТИ, ОПРОМІНИТИ, ПРОСВІТИТИ, ВИСВІТИТИ, ВЙСВІТЛИТИ, РОЗСВІТЙТИ, ПРОСВГГЛЙТИ,

УДАРИТИ підсил., ОСЯЯТИ, ОСІЯТИ підсил. уроч., ОЗОРИТИ поет., ОСВІНУТИ діал., РОЗ’ЯСНИТИ діал.; РОЗІТНУТИ, РОЗСІКТИ (раптово або вузькою смугою). ОСВОЇТИ, ОПАНУВАТИ, ОСВОЇТИСЯ з чим, ОСІДЛАТИ розм. ОСВОЮВАТИ, ПІДКОРЯТИ, СКОРЯТИ, ПІДКОРЮВАТИ рідше; ОБЖИВАТИ. ПЕРЕБОРОТИ, ПЕРЕМОГТИ, ПОБОРОТИ, ПОДОЛАТИ, ЗДОЛАТИ, ПЕРЕ СКЛИТИ, ОСЙЛИТИ, ПОДУЖАТИ, ЗДУЖАТИ, ЗДОЛІТИ рідше, ПОКОНАТИ рідше, ЗМОГТИ розм., ПЕРЕДУЖАТИ заст., ПЕРЕСИЛУВА ТИ діал., ПОДОЛІТИ діал. ПЕРЕДЧАСНО, ЗАВЧАСНО, ДОЧАСНО, ПЕРЕД ЧАСОМ, РАНО, ЗАРАНО, ЗАРАННЯ, ЗАРАНІ розм., БЕЗ ПОРИ розм., ЗАВЧАСУ розм., ЗАРАННЄ заст., ЗАСКОРО діал., ЗАЧАСУ рідше, ЗРАНА рідше. ПЕРШІСТЬ, ЛІДЕРСТВО, ПЕРВОРОДСТВО, ПЕРШЕНСТВОрідше; ПРІОРИТЕТ (у відкритті, винаході тощо). ПОСЛІДОВНИЙ, СИСТЕМАТИЧНИЙ, МЕТОДИЧНИЙ, НЕУХИЛЬНИЙ, ВИТРИМАНИЙ, КОНСЕКВЕНТНИЙ; ЗВ’ЯЗНИЙ, ЛОГІЧНИЙ (перев. про мовлення, виклад думок). ПРИВЛАСНЮВАТИ, ПРИСВОЮВАТИ, СОБІЧИТИ діал.; ЗАГРІБАТИ розм., ХАПАТИ розм., ЦУПИТИ розм.; ПІДГРІБАТИ розм., ПРИСУСІДЖУВАТИ розм. (приєднуючи до свого); УТАЮВАТИ (таємно); УЗУРПУВАТИ (перев. чужі права, досягнення тощо). ПРИМАРНИЙ, ОМАНЛИВИЙ, ОМАННИЙ, ОБМАНЛИВИЙ, НЕСПРА ВЖНІЙ, НЕРЕАЛЬНИЙ, ОБЛУДНИЙ, ХИМЕРНИЙ, ЕФЕМЕРНИЙ, ІЛЮЗОРНИЙ. ПРИРОДНИЙ (створений природою, здійснюваний за законами природи), НАТУРАЛЬНИЙ, ОРГАНІЧНИЙ, ДАРОВИЙ розм.; ЛАНДШАФТНИЙ (про парк, заповідник тощо). ПРИХИЛЬНІСТЬ, ПРИЯЗНЬ, СИМПАТІЯ, ЛЮБ’ЯЗНІСТЬ, ПРИВ’ЯЗА НІСТЬ, ПРИЗНАННЯ рідше, ПРИЄМНІСТЬ рідше, ПРИВІТНІСТЬ, ПРИ ВІТ розм., ПРИВ’ЯЗАННЯ діал.; ФАВОР заст. (прихильність якоїсь знат ної, впливової особи). САМОБУТНІЙ, ОРИГІНАЛЬНИЙ, СВОЄРІДНИЙ. СЛАБНУТИ, СЛАБШАТИ, СЛАБІШАТИ, СЛАБІТИ, БЕЗСИЛІТИ рідше, ПІДУПАДАТИ, ПЕРЕВОДИТИСЯ, ЗДАВАТИ, НИДІТИ, НИКНУТИ, ВИДИХАТИСЯ, КВОЛІТИ, ХЙРІТИ, ПОНИКАТИ, ОСЛАБАТИ рідше, ЧУЧВЕРІТИ розм. СЛАВА (загальне визнання кого-, чого-небудь); ЗНАМЕНИТІСТЬ, СЛАВНОЗВІСНІСТЬ, ПРОСЛАВА (широка, особлива популярність); ЛАВРИ мн. (як символ слави); БЕЗСМЕРТЯ уроч.; ЛУНА розм. (відзвук слави); ХВАЛА, ПОХВАЛА заст., ОСАННА заст. СПРАВИТИСЯ, УПРАВИТИСЯ, УПОРАТИСЯ, ПОДОЛАТИ, ОСИЛИТИ, ПО ДУЖАТИ, ЗОРУДУВАТИ розм. СТРАШНО, ЛЯЧНО, БОЯЗКО, БОЯЗНО, МОТОРОШНО, ЖАХНО. СУВОРИЙ, КРУТИЙ, НЕУХИЛЬНИЙ, НЕЩАДНИЙ підсил., НЕМИЛО СЕРДНИЙ підсил., БЕЗЖАЛІСНИЙ підсил., ЗАЛІЗНИЙ підсил., ЖОР-

СТОКИЙ підсил., ЖОРСТКИЙ, ШОРСТКИЙ розм., СТРОГИЙ рідше, ДРАКОНІВСЬКИЙ підсил. СУСПІЛЬНИЙ, СОЦІАЛЬНИЙ, ГРОМАДСЬКИЙ. СУТЬ, СУТНІСТЬ, ЗМІСТ, СЕНС, ГОЛОВНЕ, ПІДОСНОВА, ЯДРО, ПРИРОДА, ЗНАЧЕННЯ, СМИСЛ рідше, ЗНАЧИМІСТЬ; ЄСТВО, КВІНТЕСЕНЦІЯ, РАЦІОНАЛЬНЕ ЗЕРНО, СІЛЬ, ТОЛК заст.; НУТРО розм. (найістотніше в кому-небудь). ТРЕМТІТИ, ДРИЖАТИ, ЗДРИГАТИСЯ, ТРУСИТИСЯ, ТІПАТИСЯ, КО ЛОТИТИСЯ, ДРИГОТІТИ діал., ДИЛЬКОТАТИ діал.; ТРІПОТАТИСЯ (час то, дрібно); ДВИГТІТИ, ДВИГОТІТИ підсил., ДВИЖАТИ діал., ТРЯСТИСЯ, СТРЯСАТИСЯ, СТРУШУВАТИСЯ (під впливом сили). ФАХ, СПЕЦІАЛЬНІСТЬ, ПРОФЕСІЯ, РЕМЕСЛО розм. (перев. у кустарному виробництві); КВАЛІФІКАЦІЯ. ФАХІВЕЦЬ, СПЕЦІАЛІСТ, СПЕЦрозлг.; ПРОФЕСІОНАЛ, ПРОФЕСІОНАЛІСТ (на відміну від аматора); МАЙСТЕР (з якого-небудь ремесла). ФАХОВИЙ, СПЕЦІАЛЬНИЙ, ПРОФЕСІЙНИЙ, ПРОФЕСІОНАЛЬНИЙ. ЦІЛКОМ, ПОВНІСТЮ, АБСОЛЮТНО, ЗОВСІМ, ЦІЛКОВИТО, ОСТАТОЧНО, СПОВНА, ТОЧНО, ПОСПІЛЬ, ПРИТЬМОМ розм., ГЕТЬ розм., ГЕТЬ-ЧИСТО розм.,г КРУГОМ розм., НАСКРІЗЬ розм.; ЗГОЛА діал.; ДОЩЕНТУ, ДОТЛА, ДОЧЙСТА розм., ЧИСТО розм., НАЧИСТО розм. ЧЕКАТИ, ЖДАТИ, ДОЖИДАТИ, ДОЖИДАТИСЯ, ОЧІКУВАТИ, СПОДІ ВАТИСЯ, ЧЕКАТИСЯ розм., ТРИВАТИ заст.; НАДЖИДАТИ розм., ПІДЖИДАТИ розм., ЗАЖИДАТИ розм. (не дуже довго); ВИЧІКУВАТИ, ВИГЛЯДАТИ, ВИЖИДАТИ; ЧАТУВАТИ, ЧИГАТИ розм., ЧАПІТИ діал. ШАНОВНИЙ, ШАНОВАНИЙ, ПОВАЖНИЙ, ІІДНИЙ, ПОШТИВИЙ [ПОЧТЙВИЙ] розм., ЧЕСНИЙ розм., ВЕЛЕБНИЙ заст., ПРЕВЕЛЕБНИЙ під сил. заст., ВАШЕЦЬКИЙ заст., ВЕЛИЧНИЙ заст. ШАНУВАЛЬНИК, ЦІНУВАЛЬНИК, ЦІНЙТЕЛЬ рідше, ЗВЕЛЙЧНИК, ЛЮБИТЕЛЬ тільки чого, ПОКЛОННИК заст.

Додаток 6 СКОРОЧЕНІ ВІДПОВІДІ ДО ДЕЯКИХ ВПРАВ 8. Перше, друге й п’яте речення - оз начено-особові; четверте - узагальненоособове; шосте й сьоме - безособові. 15. Кому не ставимо у третьому, п’ятому та восьмому реченнях. 17. 1. Коми після слів мій, Дніпре, ти, батьку, тире після слова дужий. 19. 5. Кома після слова щасливиця. 28.1. Б; 2. Б; 3. Б; 4. Б; 5. В; 6. А; 7. Б; 8. Г; 9. В; 10. В; 11. А; 12. Б. 64. 1. Б; 2. Г; 3. В; 4. В; 5. А. 69. Складними сполучниковими є три речення. 78. Друге речення складається із чо тирьох частин; треба поставити три коми. У п’ятому реченні сполучник не тільки...а й. 86. У п’ятому реченні сполучник чи то...чи то. 94. Кому ставимо в п’яти реченнях. 98. У шостому реченні треба постави ти коми після слів обжинки, пропах. 103. 1. Б; 2. Б; 3. АЗ, Б4, В2, Г1; 4. Б, Г; 5. В; 6. Б. 108. У шостому реченні кома після слова тополі, а в сьомому - після слів там, дерев. 118. З поданих речень три з підрядни ми з’ясувальними. 132.3 односкладними реченнями спів відносяться частини п’яти речень. 134. П’яте речення - з підрядним озна чальним. 141. У реченнях 1, 3, 5, 6 треба поста вити по дві коми. 142. З поданих речень три з підряд ними місця. 156. У шостому реченні підрядна час тина означальна. У кожному реченні треба поставити одну кому. 160. Неповними є підрядні частини в п’яти реченнях. 183. 1. Будівельні роботи не припини лися, хоча почалися проливні дощі. 199. 1. [ ], ( ), ( ). 216. 1. В; 2. А; 3. А2, Б4, В1, ГЗ; 4. Б; 5. Б; 6. А. 222. Ворскла. 227. Перше речення складається з трьох частин. 236

230. У тексті є три безсполучникових складних речення. 235. З поданих речень шість безспо лучникових складних. 241. Двокрапку ставимо в п’яти без сполучникових складних реченнях. 244. На морі ставало темно: з берега насувала важка хмара. 247. Треба поставити три двокрапки. 252. У тексті є п’ять безсполучнико вих складних речень. 258. 1. Не візьмешся за роботу -р о б о та сама не зробиться. 260. 6. Говорить, наче шовком шиє. Говорить - шовком шиє. 267. Тире ставимо в другому, третьо му та шостому реченнях. 272.1. В; 2. Г; 3. Б; 4. В, Г; 5. А; 6. 1Б, 2В, ЗА, 4Г. 276. Перше речення складається з трьох частин. Схема п’ятого речення: [ ], і [ ,{якої), ]. 286. У другому реченні треба поста вити три коми. Схема сьомого речен ня: [ ] , [ ] , (що ), [ ]. 291. У тексті, крім ком, ще потрібно поставити двокрапки й тире. 293. У третьому реченні треба поста вити тире і дві коми, а в четвертому реченні - п’ять ком. 297.1. В; 2. Б; 3. В; 4. Г; 5. А; 6. В. 331. Треба поставити вісім ком. 336. 1. Б; 2. А, Г, Ґ, Е; 3. В; 4. А; 5. В. 338. Підкрадатися - непомітно набли жатися до кого-, чого-небудь. Синоні ми: підкрадатися - крастися, підбира тися; зимно - холодно, морозно; дозрі вати - спіти, стигнути, доспівати. 353. 1, 2 - «Гайдамаки»; 3,4 - «При чинна»; 5 - «Катерина»; 6,7 - «І мерт вим, і живим...»; 8 - «Сон». 354. Треба поставити 15 ком, у друго му реченні - тире, у третьому - дво крапку. 357. 4. Коми після слів чиста, сльоза, знати, бути, отрути, зів’янеш. Схе ма п’ятого речення: [ ], і [ ] : [ ], (бо ).

ЗМІСТ Шановні дев’ятикласники! .......................................................................................З ВСТУП. РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ.......................................................... 4 ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО У 8 КЛ АСІ.............................................................10 § 1. Просте неускладнене речення ........................................................................10 § 2. Просте ускладнене р еч ен н я ............................................................................ 14 ПРЯМА І НЕПРЯМА МОВА...................................................................................23 § 3. Пряма м о в а .........................................................................................................24 § 4. Непряма мова. Заміна прямої мови н еп ря м ою ...........................................28 § 5. Діалог.................................................................................................................... 31 § 6. Ц и та та ..................................................................................................................34 § 7. Узагальнення вивченого з теми «Пряма і непряма м о в а ».........................38 СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. СКЛАДНОСУРЯДНЕ Р Е Ч Е Н Н Я ............................. 43 § 8. Складне речення і його ознаки....................................................................... 44 § 9. Складносурядне речення...................................................................................49 § 10. Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення................ 52 § 11. Розділові знаки між частинами складносурядного речення.................. 55 § 12. Узагальнення вивченого з теми «Складносурядне р еч ен н я »................ 59 СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ........................................................................65 § 13. Складнопідрядне речення.............................................................................. 66 § 14. Види складнопідрядних р ечен ь................................................................... 70 § 15. Складнопідрядні речення з підрядними означальними та підрядними з’ясувальними..................................................................... 75 § 16. Складнопідрядні речення з підрядними місця і ч а су ............................. 81 § 17. Складнопідрядні речення з підрядними способу дії і ступеня та з підрядними порівняльними................................................. 87 § 18. Складнопідрядні речення з підрядними причини, мети, ум ови..................................................................................... 91 § 19. Складнопідрядні речення з підрядними наслідковими і допустовими..........................................................................97 § 20. Складнопідрядні речення з кількома підрядними................................ 101 § 21. Узагальнення вивченого з теми «Складнопідрядне речення»..................................................................... 109 БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ СКЛАДНЕ Р Е Ч Е Н Н Я ................................................117 § 22. Смислові відношення та інтонація у безсполучниковому складному р еч ен н і................................................118 §23. Кома і крапка з комою в безсполучниковому складному реченні..........................................................................................123 § 24. Двокрапка в безсполучниковому складному реченні............................127 § 25. Тире в безсполучниковому складному р ечен н і.................................... 130 § 26. Узагальнення вивченого з теми «Безсполучникове складне речення»........................................................ 135 СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ З РІЗНИМИ ВИДАМИ ЗВ’Я З К У .............................. 141 § 27. Складні речення із сурядним і підрядним зв’я з к о м ..............................142

§ 28. Складні речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком . . . 145 § 29. Узагальнення вивченого з теми «Складне речення з різними видами зв’я з к у » .......................................................................... 149 СКЛАДНЕ СИНТАКСИЧНЕ ЦІЛЕ (С С Ц )........................................................ 155 § ЗО. Поняття про складне синтаксичне ц іл е ....................................................156 § 31. Складне синтаксичне ціле і абзац............................................................... 161 § 32. Засоби міжфразного зв’язку. Актуальне членування речень у висловлюванні...............................................................................164 § 33. Структурні типи складних синтаксичних цілих.................................... 169 § 34. Узагальнення і систематизація вивченого з теми «Складне синтаксичне ціле» ...................................................................... 173 ПОВТОРЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО.....................................176 § 35. Слово як предмет вивчення. Мовні аспекти вивчення речення............ 176 § 36. Практикум з орфографії............................................................................ 185 УРОКИ РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ............................................... 188 Урок 1. Читання мовчки тексту............................................................................ 188 Урок 2. Стислий переказ тексту публіцистичного с т и л ю ..............................191 Урок 3. Твір у публіцистичному стилі на морально-етичну т е м у ................ 193 Урок 4. Вибірковий переказ тексту художнього с т и л ю ............................... 194 Урок 5. Вибірковий переказ тексту наукового стилю .......................................197 Урок 6. Стислий переказ тексту наукового с т и л ю ...........................................199 Урок 7. Тези прочитаного.......................................................................................200 Урок 8. Конспектування як різновид стислого переказу п о ч у т о г о 202 Урок 9. Доповідь на морально-етичну та суспільну теми в публіцистичному с т и л і ............................................................................ 204 Урок 10. Докладний переказ тексту публіцистичного стилю з творчим завданням........................................................................207 Урок 11. Оповідання на самостійно обрану т е м у .............................................208 Урок 12. Ділові папери. Заява.............................................................................. 209 Урок 13. Ділові папери. Автобіографія............................................................... 211 Урок 14. Твір у публіцистичному стилі на суспільну тему..............................212 ДОДАТКИ.................................................................................................................. 214 Пояснення щодо виконання деяких видів за вда н ь.........................................214 Основні пунктограми.............................................................................................. 215 Узагальнювальні та б л и ц і.............................................. 216 Тлумачний словничок.................................................................... 224 Словничок синонімів..............................................................................................231

(

Скорочені відповіді до деяких вправ................................................................... 236

238