Issuu

С. Я. ЄРМОЛЕНКО, В. Т. СИЧОВА, М. Г. ЖУК

УКРАЇНСЬКА МОВА

2016

С. Я. ЄРМОЛЕНКО, В. Т. СИЧОВА, М. Г. ЖУК

країнська мова

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ • Називає предмети, їх ознаки та дії: писали твір, юнацьке завзяття. • Складається щонайменше з двох слів (самостійних частин мови): розглядала музейні експонати, створював цікавий сайт. • Має головне і залежне слово. Питання ставиться від головного до залежного слова. на чому? які? Х Х малюнок на шовку сумлінні учні • Зв’язок слів: а) за змістом і граматично: — головне і залежне слово мають однакові рід, число, відмінок; — головне слово вимагає від залежного певного відмінка; б) тільки за змістом: мріялося давно, прочитав давно, оселилися давно.

СХЕМА РОЗБОРУ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ 1. Головне і залежне слово. 2. Тип словосполучення за належністю головного слова до певної частини мови: іменне (іменникове, прикметникове, числівникове, займенникове), дієслівне, прислівникове. 3. Питання від головного слова до залежного. 4. Вид підрядного зв’язку: узгодження, керування, прилягання. Х

перепливати

що? Десну

Далі сріблиться потічок, теплий, прозорий, висвітлений до дна (О. Гончар). Розпов., неокл., просте, двоскл., пошир., повн., ускладн. узгодж. означ., відокремл. чл.

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЮВАННЯ

ЗА ЕМОЦІЙНИМ ЗАБАРВЛЕННЯМ ЗА КІЛЬКІСТЮ ГРАМАТИЧНИХ ОСНОВ

ЗА НАЯВНІСТЮ ДРУГОРЯДНИХ ЧЛЕНІВ

розповідні

містять повідомлення про певний факт

питальні

містять запитання

спонукальні

містять наказ, вимогу, заклик, побажання

окличні

вимовляються із підсиленою інтонацією

неокличні

вимовляються зі звичайною інтонацією

прості

мають одну граматичну основу

складні

містять дві або більше граматичних основ

непоширені

містять тільки головні члени речення

поширені

містять головні й другорядні члени речення

неповні

пропущено один або кілька членів, які можна встановити з контексту чи мовної ситуації; ланцюжок синтаксичних зв’язків між членами речення розривається

повні

наявні всі члени, необхідні для розуміння змісту речення; ланцюжок синтаксичних зв’язків між членами речення не розривається

ускладнені

містять однорідні члени, відокремлені члени, звертання, вставні слова (словосполучення, речення)

неускладнені

у реченні відсутні однорідні члени, відокремлені члени, звертання, вставні слова

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ СХЕМА РОЗБОРУ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ 1. Вид речення за метою висловлювання. 2. Вид речення за емоційним забарвленням. 3. Вид речення за кількістю граматичних основ. 4. Вид речення за складом граматичної основи: двоскладне чи односкладне (означено-особове, неозначено-особове, узагальнено-особове, безособове, називне). 5. Вид речення за наявністю / відсутністю другорядних членів (поширене, непоширене). 6. Вид речення за наявністю необхідних для розуміння змісту членів речення (повне, неповне). 7. Вид речення за наявністю / відсутністю: однорідних членів; відокремлених членів; уточнювальних членів; звертань; вставних слів, словосполучень, речень; вставних конструкцій (неускладнене чи ускладнене).

ЗА ПОВНОТОЮ ВИСЛОВЛЕННЯ ДУМКИ

ЗА НАЯВНІСТЮ УСКЛАДНЮВАЛЬНИХ КОМПОНЕНТІВ

С. Я. Єрмоленко, В. Т. Сичова, М. Г. Жук

УКРАЇНСЬКА МОВА Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Київ «Грамота» 2016

УДК 373.5:811.161.2+811.161.2](075.3) ББК 81.2Укр 922 Є74 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ МОН України від 10.05.2016 р. № 491) Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено Eксперти, які здійснили експертизу цього підручника під час проведення конкурсного відбо ру проектів підручників для учнів 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів і зробили висновок про доцільність надання підручнику грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»: Каратєєва В. М., учитель Баштанської ЗОШ І–ІІІ ст. № 1, учитель методист, заслужений учитель України; Ацеховська Н. А., методист КУ «Березнегуватський районний методичний кабінет»; Нищета В. А., доцент кафедри української мови та методики викладання фахових дисциплін Бердянського державного педагогічного університету, кандидат педагогічних наук, доцент.

Умовні позначення:

— «Пригадаймо!»;

— робота в групі;

— «Запам’ятаймо!»;

— робота в парі;

— «Усміхнімось!».

Є74

Єрмоленко C. Я. Українська мова : підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / С. Я. Єрмоленко, В. Т. Сичова, М. Г. Жук. — К. : Грамота, 2016. — 272 с. : іл. ISBN 978 966 349 574 3 Підручник містить навчальний матеріал із синтаксису та пунктуа ції, а також відомості з комунікативної діяльності. У ньому викладено зміст основних понять із синтаксису простого речення, що передбачено чинною програмою МОН України з української мови для загально освітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Щоб засвоїти синтаксичні й пунктуаційні правила, уміти застосо вувати їх на практиці, учні виконують різноманітні вправи. Завдання орієнтовані на вироблення навичок логічного мислення, відчуття стилю, практичне засвоєння орфографії, розширюють мовно культур ний простір, українознавчий світогляд сучасних учнів. Для учнів, учителів, методистів, студентів педагогічних навчаль них закладів. УДК 373.5:811.161.2+811.161.2](075.3) ББК 81.2Укр<922

ISBN 978 966 349 574 3

Шановні восьмикласники! Ви починаєте вивчати новий розділ науки про мову — «Синтаксис». Це слово грецького походження, означає «зв’язок», тобто синтаксис вивчає пра вила зв’язку слів у словосполученні, реченні та тексті. Вам відомо, що основні одиниці синтаксису — словосполучення та речення. Якщо словосполученням передаємо зміст складного поняття, називаємо його, то реченням висловлюємо закінчену думку — стверджуємо або заперечуємо щось. Речення поєднує в єдине ціле не лише члени речення, а й установлює зв’язок між змістом висловленого та мовцем. Адже ми спілкуємось і переда ємо ставлення до пізнаваного за допомогою речень. Ось чому так важливо знати закони поєднання слів у реченні, будову речення. Просте речення як засіб вираження закінченої думки виявляється не таким уже й простим. Ви навчитеся розрізняти повні односкладні й неповні дво складні прості речення, переконаєтесь, як багато можете висловити простим реченням. Воно стверджує щось, заперечує, передає настрій, емоційне ставлення мовця. Це речення означено особові, узагальнено особові, неозначено особові, безособові та називні. Різновидів речень — багато. Ваша увага у 8 класі буде звернена й на просте речення, ускладнене однорідними членами, вставними словами, відокремленими й уточнювальними членами речення. Зміст вправ, уміщених на сторінках підручника, наявність рубрик «І пензлем, і словом», «Добірні зерна мови», «Вчимося культури мови», а також художнє оформлення книжки підпорядковані таким темам: «Я і родина», «Я і націо нальна історія та культура», «Я і українська мова та література», «Я і рідна при рода», «Я і мистецтво», «Я як особистість», «Я і народ, людство». Виконуючи вправи з рубрики «Повторюємо орфографію», ви зможете на практиці пере вірити, як засвоїли написання слів, уживаних у текстах кожного попередньо го параграфа, та деяких інших. Успіхів вам і наснаги в навчанні! Автори

ВСТУП § 1. Мова — найважливіший засіб спілкування, пізнання, впливу 1. Чому мову називають скарбницею духовності народу? 2. У чому виявляється духовне життя народу? 3. Поясніть значення слів адресат і адресант.

1. Прочитайте текст. Перекажіть його зміст.

Мова — це наша національна ознака, у мові наша культура, ступінь нашої свідомості... Мова — душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб. І по ки живе мова — житиме й народ як національність. Не стане мови — не стане і національності: вона геть розпорошиться поміж дужчим народом (І. Огієнко). 2. Поясніть значення висловлювань.

Мова — душа кожної національності (І. Огієнко). Що багатша мова, то багатша думка (М. Рильський). 2

1. Перепишіть текст.

Наша духовна скарбниця — це сотні тисяч народних пісень, казки, при слів’я та приказки, стародавні й сучасні тексти. У мові як духовній скарбниці зберігається історія, пам’ять про долю народу, його культуру, побут, сприй мання навколишньої природи. Мова єднає всі покоління українців. Руйну ються найміцніші фортеці, розсипаються кам’яні гори, зникають ріки й моря. Але думка, утілена в слові, переживає віки. 4

ВСТУП

2. 3.

Знайдіть прикметники й дієприкметники, визначте їхню синтаксичну роль. Як ви розумієте вислів: «Мова — духовна скарбниця народу»?

Добірні зерна мови 3

Прочитайте текст. Поміркуйте, чи можна назвати неопалимою купиною нашу рідну мову. Обґрунтуйте і запишіть відповідь.

Неопалима купина — про незнищенне, що не згорає, не підвладне часо ві, приваблює своїм сяйвом. «Неопалима купина» — це вислів із Біблії. Коли Мойсей пас вівці в пустелі, він побачив терновий кущ, що горів і не згорав. З вогню озвався Бог і закликав Мойсея вивести свій народ із неволі. А ще за християнською традицією неопалима купина уособлює Богоматір, яка народила Ісуса Христа. Неопалимою купиною українці називали рослину ясенець. У спекотний день вона виділяє ефірну олію, яку можна підпалити. Олія згорає, а ясенець знову цвіте. Українці склали про неопалиму купину чимало легенд. Є в нашій літерату рі й книжка «Неопалима купина» Сергія Плачинди та Юрія Колісниченка. Во на розповідає про Роксолану, композиторів Максима Березовського, Артема Веделя... Неопалима купина — поетичне відображення долі України й україн ського народу, його культури. Незнищенність нашої Батьківщини — ось що символізує рожевоквітна неопалима купина. 4

Розгляньте схему. Прокоментуйте, як мова пов’язана з людиною й навко* лишнім світом.

Характерна ознака людини — мова. За допомогою мови люди спілкуються між собою, пізнають світ, впливають на інших людей. Мова об’єднує всіх нас із навколишнім світом, нею щось повідомляють і отримують інформацію. Отже, мова — найважливіший засіб спілкування. Мову називають енциклопедією життя. Різні наукові галузі, сфери діяльності людини ми не могли б осягнути, осмислити без мови. Отже, мова — найваж* ливіший засіб пізнання.

ВСТУП

Наша мова буває ніжна чи сувора, лагідна чи вимоглива, лаконічна чи розлога... Словом ми впливаємо на своїх співрозмовників: спонукаємо їх до активної дії, переконуємо в чомусь, шукаємо співчуття, викликаємо радість і захоплення. Отже, мова — найважливіший засіб впливу.

Намалюйте в зошиті таблицю. Запишіть у колонках ознаки мови, про які ви дізналися з попередньої рубрики «Запам’ятаймо!», за поданим зразком, доповнивши їх власними поняттями про функції мови.

Зразок Спілкування

Пізнання

Вплив

Повідомлення

Природа

Прохання

6 1. Відтворіть діалоги за поданими ситуаціями та метою спілкування (на вибір). Ситуація 1. До вас прийшли друзі (друг, подруга). Мета вашого спілкуван ня з ними — розважити гостей. Побудуйте діалог з ними на якусь цікаву тему (чотири#п’ять реплік). Ситуація 2. Спілкування на екскурсії. Мета екскурсантів — запам’ятати місця, які відвідали під час екскурсії і про які розповідав екскурсовод. Вико ристовуйте вислови на зразок: Уявіть собі... (п’ять#шість реплік). Ситуація 3. Спілкування вранці з батьками. Мета спілкування — спону кати до активної дії — збирання до школи (якими висловлюваннями вас будять і проводжають до школи батьки) (п’ять#шість реплік). 2.

У відтворених ситуаціях спілкування використовуйте доречні вислови на зразок: відірватися від комп’ютерної гри, аж очі вбирає, заніміти від захоплення, ноги не носять тощо.

1. Прочитайте текст.

Людина стійкої внутрішньої злагоди, Ганна Остапівна, на Марисю впливає заспокійливо, не раз у часи сумнівів вона підтримувала молоду вчительку своєю увагою й материнською добротою. Іноді Марисі здається, що й сама вона через багато багато літ стане теж такою. Коли сіли обідати, за столом Марися запитує несподівано: — Хто вас виховував, Ганно Остапівно? — Та хто ж: найперше батьки. — А якої педагогіки дотримувалися? — Знала я, дочко, за ними принаймні три чесноти, що в народі досить поширені... — Які ж? — Перша, що трудились обоє весь вік. Друга, що по правді жили. Ні на кого наклепу не звели, ні обмови, вуста свої ніякою брехнею не опоганили... А третя, 6

ВСТУП

що вірно між собою любилися. Ото вони й були для мене взірці, моральні наставники. — А далі хто вчив? — Далі саме життя взяло в круті свої жорна (О. Гончар).

Поміркуйте, за якими правилами педагогіки виховували Ганну Остапівну. Що ви можете сказати про виховання у вашій сім’ї?

Випишіть із тексту фразеологізми й поясніть їх значення. Запишіть пояснення.

Прочитайте уривок із поеми. Випишіть речення, що передають пряму мову співців.

І пішло одважне військо Через нетрі та пустині; Не один вояк смутився По своїй рідній країні.

«Не журись, коли недоля В край чужий тебе закине! Рідний край у тебе в серці, Поки спогад ще не гине.

Та коли вже надто тяжко Туга серце обгортала, То співці співали пісню, Пісня тугу розважала:

Не журись, не марне пройдуть Сії сльози й тяжка мука; Рідний край щиріш любити Научає нас розлука».

Так вони співали, йдучи Через дикії пустині, Додавав той спів розваги Не одній смутній людині. Леся Українка

У яких ситуаціях виявляється сила поетового слова, вплив пісенного слова?

Пригадайте, які слова ми називаємо крилатими (афоризмами). Які слова із записаного уривка звучать як афоризми?

1. Прочитайте текст.

Згідно зі ст. 1 Конституції, Україна є правовою державою. Сутність правової держави полягає в демократизмі, народному суверенітеті як єдиному джерелі державної влади й у підпорядкованості держави суспільству. Основним у правовій державі є її підпорядкованість праву, захист громадян від можливого свавілля з боку держави та її органів. Атрибутами правової держави є: розподіл влади, незалежність суду, законність діяльності всіх органів держави, правовий захист людини та громадянина. Для правової держави характерним є те, що вона добровільно обмежує державну владу Конституцією як основним засобом такого обмеження та законами. Тому найважливішим принципом правової держави є принцип верховенства права (ст. 8 Конституції). Верховенство права означає передусім верховенство закону (За Ю. Тодиком). 2.

Як ви розумієте зміст висловів верховенство права, верховенство закону? Дайте обґрунтовану відповідь, навівши приклади з життя.

ВСТУП

І пензлем, і словом

М. Стороженко. Ілюстрація до «Кобзаря». 2003 р.

Розгляньте ілюстрацію. Прочитайте уривки з творів.

*** Стоїть в селі Суботові На горі високій Домовина України, Широка, глибока. Ото церков Богданова. Там то він молився, Щоб москаль добром і лихом З козаком ділився...

Не смійтеся, чужі люде! Церков домовина Розвалиться... і з під неї Встане Україна. І розвіє тьму неволі, Світ правди засвітить, І помоляться на волі Невольничі діти!.. Т. Шевченко

Іван і незнайомий вступили в темний прохід. Кінця його не було видно, а справа й зліва проходу стояли прив’язані чу дові коні. — На кого чекають ті коні? — запитав Іван незнайомого. — Після скажу, — відповів суворо той. Мовчки пішов за незнайомим далі, аж поки не прийшли до найбільшого підземелля. — Світла! — сказав суворо незнайомий, і враз з’явилося світло. Було це справжнє світло дня, що від сонця лилося... Скрізь, де гляне око, стояли столи, а коло них лави. На лавах сиділи різні дебелі люди, ніби вони заснули й когось чекали, хто їх побудить. Так гарно 8

ВСТУП

світило сонце, кликало до життя, манило, гріло... Але вони не чули того заклику. Усі спали. Усі до одного. — Боже мій, Боже мій! — не витримав і вигукнув Іван. — Але чого ж ті люди сплять? — Чекають тут на добрі вісті з ваших сіл. І як тільки почують: «Готово! Вставайте!» — усі встануть, усі прокинуться. Візьмуть зброю, посідлають ті коні й виїдуть. І буде то чарівний виїзд! Але тепер мусять спати вони ще сто літ, поки я не зустріну нову людину. Ця земля створена для людей живих, для людей розумних, для людей, які вміють самі над собою панувати, для людей, які неволі не знають (У. Самчук). 2.

Що спільного ви помітили в казці, яку навів У. Самчук, у зображенні на картині М. Стороженка і в уривку з твору Т. Шевченка? Запишіть відповідь.

Розгадайте ребус і поясніть значення зашифрованого словосполучення. Доберіть до нього синоніми. У яких стилях мови вживається це словосполу* чення?

абв Повторюємо орфографію 12

Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки. Написання слів і словосполучень можна перевірити, уважно перечитуючи тексти цього параграфа.

Адр(е, и)сант, с(вя, в’я)тощі, жит(е, и)ме, найці(н, нн)іше, не/стане, ро(з, с)пороши(т, ть)ся, ду(жч, щ)им, (з, с)б(и, е)рігається, спр(е, и)йма(н, нн)я, ро(зс, сс)ипаються, утіл(и, е)на, не/опалима купина, не/згорає, щось не/зни ще(нн, н)е, т(и, е)рновий, ком(п’ю, пю)тер, накл(е, и)п, не/доля, не/журись, п(и, е)кучому, не/згасний, жи(т, тт)євих, спів/розмовник, пізна(н, нн)я, захопл(е, и)ння, не/могли/б, е(кс, с)курсовод, пр(е, и)наймні, по/правді жи ти, (шч, щ)иріш, не/марне пройдуть.

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО Я і родина § 2. Лексикологія. Фразеологія Лексикологія — розділ мовознавчої науки, який містить відомості про словниковий склад мови, або лексику. Лексика — сукупність слів певної мови. Лексичне значення — зміст слова (те, що воно означає, називаючи пред* мети, поняття, явища). Лексичне значення мають самостійні частини мови, тобто повнозначні слова. Довідатися про лексичне значення слова можна з тлумачного словника.

Розгадайте в зошиті кросворд, у якому зашифровано основні поняття з лек* сикології. 1

2 5

4 6

7 8

По вертикалі. 1. Розділ мовознавства, що вивчає лексику, тобто сукупність слів певної мови. 2. Слова, що мають кілька лексичних значень. 3. Сукупність 10

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

слів певної мови, її окремих сфер чи діалектів. 4. Словник, у якому подано лексичні значення слів. 5. Вторинне значення слова, яке утворилося на основі прямого значення, наприклад: сімейне гніздо. 6. Слово, близьке або тотожне за значенням до іншого, але відмінне від нього за звучанням, наприклад: краси# вий, вродливий, гарний; честь, шана. 7. Пари слів із протилежним значенням, наприклад: життя — смерть, дорогий — дешевий, говорити — мовчати. По горизонталі. 8. Основне лексичне значення багатозначного слова, яке найчастіше є первинним, тобто тим, що вперше стало назвою; наприклад, слово гніздо означає: у птахів — влаштоване або пристосоване місце для кладки яєць і виведення пташенят: пташине гніздо. 9. Слова, що мають одне лексичне значення. 10. Слова, які однаково звучать і пишуться, але мають різне зна чення, наприклад: ласка (тварина) — ласка (почуття); ключ (від замка) — ключ (джерело). 14

1. Виконайте тестове завдання.

У прямому значенні вжито обидва прикметники в рядку А гострий ніж, гостре слово Б теплий дощ, теплий погляд В свіжий хліб, свіжа газета Г кам’яні сходи, кам’яна брила 2.

З двома словосполученнями (на вибір) складіть і запишіть прості усклад* нені речення.

Прочитайте текст. Доберіть антоніми до виділених слів.

Стаття 7. 1. Дитину треба зареєструвати відразу ж після народжен ня, а з моменту народження вона має право на ім’я. Стаття 8. 1. Держави зобов’язуються поважати право дитини на збере< ження індивідуальності, включаючи громадянство, ім’я та сімейні зв’язки. Стаття 9. Держави повинні забезпечити такі умови, щоб дитина не розлу< чалася зі своїми батьками всупереч їхній волі (З «Конвенції про права дитини»). 16

1. Виконайте тестове завдання.

Лексичну помилку допущено в рядку А впадати в око Б відношення до батьків В брати участь Г скласти іспит 2.

З відредагованим словосполученням*відповіддю складіть і запишіть просте речення, ускладнене однорідними членами.

Намалюйте в зошиті таблицю й заповніть її за зразком, використовуючи слова з довідки та власні приклади.

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Зразок Лексика української мови за походженням Незапозичена лексика

Запозичена лексика

Успадкована лексика Власне українські слова

Слова іншомовного походження

тато, серце, олень...

оболонь, гай, веселощі... граматика, фізика, таксі...

Довідка: земля, олімпіада, білий, ера, пам’ятати, юрист, варити, автомо# біль, вода, екскурсія, голова, козак, день, отара, дуб, багаття, гарбуз, баритися, журі, лелека, менеджер, гарний, хитрощі, мрія, загальний.

Вчимося культури мови 18

1. Прочитайте текст. Випишіть запозичені слова.

Пароніми — це слова, близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. Наприклад: талан і талант, громадський і громадянський, дружний і дружній, білити й біліти. Слова абонемент і абонент становлять паронімічну пару. Чим же відрізня ються значення цих слів? Абонемент — 1. Право користуватися, за плату чи безплатно, чим небудь (телефоном, місцем у театрі, книжками з бібліотеки тощо) протягом певного часу; документ, що посвідчує це право: Я придбав абонемент у басейн. Ми отримуємо книжки за міжбібліотечним абонементом. 2. Відділ у бібліотеці, у якому видають читачам літературу для користування вдома: У мене є або# немент у районній бібліотеці. Абонент — той, хто користується абонементом: Абоненти телефонної мережі отримали додаткові послуги.

Складіть і запишіть діалог (сім вісім реплік), використовуючи виписані слова.

Випишіть із словника (орфографічного, тлумачного): а) слова грецького походження; б) слова латинського походження.

Складіть перелік запозичених з англійської мови слів, звертаючи увагу на характерні звуки [дж], Q [*инг/*інг]. Поясніть лексичне значення за* писаних слів.

Доберіть до поданих запозичених слів українські відповідники, використо* вуючи слова з довідки. Утворіть з ними словосполучення.

Зразок. Превентивний — упереджувальний; превентивні дії. Вентиляція, юридичний, конкурс, кулінарія, ілюмінація, коаліція, арбітр, фігура, фотографія. Довідка: постава, суддя, об’єднання, куховарство, змагання, освітлення, правничий, витяжка, світлина. 12

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

За сферою вживання лексика української мови поділяється на загальновжи вану й стилістично забарвлену. Загальновживана лексика Групи лексики

Приклади

Назви явищ та об’єктів природи

вода, повітря, дощ, мороз

Назви рослин і тварин

бук, верба, ячмінь, ведмідь, заєць

Назви осіб

батько, дочка, лікар

Назви побутових предметів

стіл, стілець, ніж, хліб

Назви ознак

синій, далекий, гідний

Назви дій, процесів і станів

ходити, сидіти, дивитися

Назви на позначення кількості

п’ять, багато, десяток

Службові слова

і, а, але, щоб, зате, біля

Складіть повідомлення на лінгвістичну тему, користуючись поданою в таб* лиці інформацією.

Прочитайте текст. Випишіть загальновживані слова на позначення ро* динних зв’язків.

Сім’я (родина) — це група кровних родичів і близьких людей, які пов’язані між собою спільним побутом, відповідальністю та взаємодопомогою. Це мама і тато, брати та сестри, бабусі й дідусі, прабабусі й прадідусі, які проживають разом. Рід — одне чи кілька поколінь, які походять від одного предка: мій рід по маминій лінії, твій рід по батьковій лінії. Предки, пращури — найстарші родичі, попередники сучасних поколінь родичів. Покоління — нащадки одних батьків, люди близького віку. Часовий про міжок між двома поколіннями становить приблизно 30 років. Близькі люди — це члени сім’ї, об’єднані не кровними зв’язками, а законом через укладання шлюбу (наприклад: чоловік і жінка, чоловік сестри). 2. Поясніть уживання тире в реченнях вправи. Активна лексика — це запас слів, якими часто послуговуються мовці в сучасному спілкуванні. Слова, що вийшли з ужитку, а також ті, які щойно з’явилися в мові, належать до пасивної лексики. Це історизми, архаїзми, неологізми. Історизми відтворюють минулі часи в історії народу, вони не мають замін у сучасній мові (кріпак, війт, волость). Архаїзми, як застарілі назви, мають відпо* відники в сучасній мові (врата — ворота, чоло — лоб). З появою нових предметів і понять у мові з’являються неологізми (селфі, вайбер). Нові слова утворюють також письменники.

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Прочитайте уривок з історичного роману «Святослав». Запишіть, про кого йдеться в ньому й що вам відомо про цю особу з уроків історії. Дай* те назву наведеному уривку.

Разом з іншими дворянами на свято Купала пішла й Малуша. Ще дома, у рідному селищі, любила вона різні свята: холодні, але гомінкі вечори Коля ди, сонцебризні веселі веснянки, заквітчану вогнями ніч Купала, золотозорі медові обжинки. Маленька дівчинка стояла тоді віддалік од усіх, боялася підійти до гурту, але їй було так радісно. Свята в Києві ще більше вабили Малушу. Тут так багато вогнів, так клично звучали пісні! І все ж вона — проста дворова дівчина, а пізніше ключниця — і на цих святах стояла осторонь, боялася влитись у вольний гомінкий, весе лий натовп, де веселились і подоляни, і младі вої, і діти майстрів із передград дя, і навіть отроки бояр і воєвод. У цю ніч, наблизившись до натовпу, Малуша забула про Гору й терем, вона стала в коло, що оберталося круг вогню. Разом з іншими дівчатами, міцно взявшись за руки, тікала, коли юнаки хотіли їх улоскотати. Коли ж усі почали стрибати через вогні, Малуша довго боялася, вагалася, а потім, скільки було сили в ногах, побігла, одірвалася від землі, пропливла над золотожарним ба гаттям, стала на ноги, але не зупинилася, а побігла далі, щоб зробити коло і, по вернувшись, знову стрибнути через вогонь (За С. Скляренком). 2.

Випишіть слова, що належать до пасивної лексики. Визначте, до яких груп вони стосуються. Запишіть значення цих слів.

Установіть відповідність між назвами груп стилістично забарвленої лексики та поясненнями й прикладами, які їх стосуються.

А професійні слова та терміни Б діалектні слова В просторіччя Г офіційно ділова лексика

1 перекручені, спотворені слова літературної мови, а також згрубіла лексика: звиняйте, пика, булгахтер, продльонка 2 слова, що вживаються в ділових паперах, угодах, кодексах: наказ, протокол, довідка, посвідчення, заява 3 слова, які використовують у своїй роботі люди певної професії, наприклад журналіс ти: колонка, репортаж, редактор 4 слова, які вживають жителі певної місце вості: когут, видіти, вуйко, пательня Добірні зерна мови

Прочитайте текст. Поміркуйте й запишіть, як називається стійке сполу* чення слів, яке можна замінити одним словом.

Авгієві стайні — безлад, розгардіяш. У царя Авгія, за грецьким міфом, було дуже багато худоби, але він її погано доглядав. Протягом тридцяти років не вичищали Авгієвих стаєнь. І ось 14

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Геракл, який славився своєю силою, узявся почистити стайні за один день. У зроблені в стінах стаєнь отвори він спрямував води двох річок, які вимили весь бруд. 2. Пригадайте і запишіть п’ять фразеологізмів, у складі яких є власні імена.

Виконайте тестове завдання.

Поширеним є речення А Сергій — ні риба ні м’ясо. Б Сусіди б’ють на сполох. В Правопорушник накивав п’ятами. Г Ми з Сергійком побили глека. Д Годі вже вам байдики бити. 27

1. Поясніть, що означають наведені фразеологічні звороти.

Вернути ніс (носа), повісити носа, клювати носом, комар носа не підто чить, з під самого носа, зарубати на носі, дерти носа, встромляти носа, втер ти носа, водити за ніс. 2. З двома (на вибір) фразеологізмами складіть і запишіть речення.

абв Повторюємо орфографію 28

Запишіть слова, знявши риску й розкривши дужки. Написання слів можна перевірити, уважно перечитуючи тексти цього параграфа.

Повторе(нн, н)я, ро(с, з)діл, пр(и, е)дмети, поня(тт, т)я, повно/значні, ро(c, з)гадайте, кро(сс, с)ворд, багато/значні, верт(е, и)каль, гор(е, и)зонталі, най/частіше, ка(м’я, мя)на, в/су/переч, в(и, е)селощі, л(и, е)лека, мен(и, е)джер, абон(и, е)мент, між/бібліотечний, гре(ць, ц)кий, латин(сь, с)кого, пр(е, и)вен тивний, в(е, и)нт(е, и)ляція, к(оа, ао)ліція, о(б’є, бє)кти, к(а, о)лектив, пр(е, и)близно, т(е, и)ре, арха(і, ї)зми, пи(с, сь)ме(н, нн)ики, офіційно/ділова, р(и, е)дактор, бе(с, з)лад, р(а, о)згардіяш, п(а, о)гано, тр(е, и)вогу, з/під.

§ 3. Основні правила правопису складних слів Складні слова утворюються з двох (рідше — трьох) частин: лісостеп, півден ноукраїнський, чорно червоний, стодвадцятип’ятиріччя, Укрзалізниця. Складні слова пишуться разом або через дефіс. Часто основи складного слова поєднуються сполучними голосними о, е, є. Такі слова пишемо разом. Сполучний голосний о вживається після твердого приголосного, на який закінчується основа: теплохід, чорнозем. Сполучний голосний е вживається після м’якого приголосного, на який за* кінчується основа: землемір, працездатний.

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Сполучний голосний є вживається, якщо перша основа закінчується на приго* лосний [й] або подовжений м’який приголосний: боєздатність, життєрадісний. При розборі слова за будовою сполучні голосні позначаються так: різнобарвна.

Запишіть складні слова, вставивши пропущені сполучні о, е, є.

Держав..творення, крапл..вловлювач, кримськ..татарський, хліб..булоч ний, прац..влаштування, бур..лом, кра..знавство, земл..трус, овоч..сховище, каш..вар, житт..пис, дощ..мір, груш..подібний, конус..подібний, тепл..обмін ний, кам’ян..вугільний, картопл..чистка, смітт..збирання, картопл..м’ялка. Складні слова пишемо разом:

1) складні слова, утворені від словосполу* чень, у яких є головне й залежне слово

великодушний — велика душа, шестиденка — шість днів

2) слова з першою частиною на зразок: авіа , авто , аеро , аудіо , біо , гідро , гіпер , кіно , макро , мікро , мега , супер , теле , тепло , термо , фото тощо 3) складні слова, які починаються з діє* слова, що звучить як наказ

аеродром, біосфера, кінотеатр, авіалінія, біоробот, макроекономіка, теплообмін, фотовиставка горицвіт, зірвиголова, перекотиполе

Складні слова пишемо через дефіс:

1) слова, що означають одне поняття; народнопоетичні назви казкових пер* сонажів тощо 2) складні слова, утворені повторенням синонімів, антонімів, тих самих слів 3) слова, що означають професії, спе* ціальності, указують на один предмет 4) слова з першою частиною віце , екс , максі , міні , міді

євшан зілля (полин), щастя доля (талан), хліб сіль (ознака гостин* ності), батько мати (батьки); жар птиця; Десна ріка тишком нишком, більш менш, тихо тихо учитель фізик, лікар стомато лог, шафа купе, диван ліжко віце прем’єр, екс чемпіон, максі мода, міні футбол, міді спідниця

Утворіть і запишіть складні слова з поданою першою частиною.

Агро , газо , геліо , гео , екзо , екстра , електро , зоо , квазі , космо , лже , мета , нео , рентгено , соціо , турбо , фоно . 31

Утворіть і запишіть від поданих слів складні слова з першою частиною віце , екс , максі , міні , міді . Як змінилося значення утворених слів?

Адмірал, губернатор, консул, мер, міс, спікер, чемпіонка, мода, спідниця, трактор, футбол, криза, маркет. Слова з пів , напів , полу пишуться разом: півкроку, півкілометра, півар куша, напівморок, напівпустеля, полумисок, полуденок, полустанок. Якщо частина слова, яка стоїть після пів , починається буквами я, ю, є, ї, то після пів треба ставити апостроф: пів’ящика, пів’юрти, пів’євро, пів’їдальні.

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Із власними назвами пів пишеться через дефіс: пів Ялти, пів Львова, пів Єв паторії, пів Вінниці. Назви предметів (речовин, почуттів, станів тощо), які не можна порахувати, із пів не вживаються: молоко, любов, мороз, лінощі. Пів може писатися зі словами окремо: а) коли пів від іменника відокремлюється прикметником: пів чайної ложки; б) коли йдеться про час: пів на дванадцяту, о пів на десяту.

Виконайте тестове завдання.

Разом треба писати всі слова в рядку А пів/яблука, пів/огірка, пів/Азії Б напів/автомат, полу/мисок, пів/фінал В напів/фабрикат, пів/чобітки, пів/Європи Г пів/сотні, пів/години, пів/Києва Д пів/коло, напів/м’який, пів/Чернівців Написання складних прикметників Разом

Через дефіс

1. Якщо складні прикметники утворені зі словосполучень, у яких одне слово залежить від іншого: деревообробний (обробляти деревину), давньо український (давня Україна).

1. Якщо складні прикметники утворені від сполучень рівноправних слів, між якими можна поставити сполучник і: санаторно курортний (санаторний і курортний); суспільно політичний (суспільний і політичний); м’ясо молочний (м’ясний і молочний); українсько фран цузький (український і французький). 2. Якщо складні прикметники означають відтінки, поєднання кольорів, смаків: чорно білий, світло зелений, кисло солодкий. Винятки: жовтогарячий, червоногарячий. 3. Якщо перша частина складного прикметника закінчується на ико, іко: фізико математичний, історико культур ний, хіміко технологічний.

2. Якщо складні прикметники походять від складних іменни* ків: біологія — біологічний, землероб — землеробний, пів метра — півметровий. 3. Якщо першою частиною складного прикметника є чи* слівник, який пишеться словом: п’ятирічний, двокамерний, шестизірковий. 4. Якщо першою частиною складного прикметника є при* слівник: давноминулий, малозабезпечений, вічнозе лений. Примітка. Якщо прислівник логічно наголошений, пишемо його окремо: суспільно корис ний, різко окреслений.

4. Якщо складні прикметники означають проміжні сторони світу: північно західний, південно східний. 5. Якщо першою частиною складного прикметника є воєнно , військово : воєнно історичний, військово морський. Винятки: військовозобов’язаний, війсь ковополонений. 6. Якщо першою частиною є числівник, який пишеться цифрою: 50 річний, 6 зірковий.

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Утворіть і запишіть прикметники, зашифровані в схемах. Поясніть правопис.

фіолетовий бірюзовий золотисто< жовтий або пшеничний сірий брунатно< лазуровий зелений багряний 34

помаранчевий оливковий ніжно< гірчичний або каштановий малиновий яскраво< рожевий салатовий бурштиновий

Зіставте написання складних прикметників, поданих у правій і лівій колонках. Прокоментуйте висновки.

 південноазійський

 південно західний (між південним і західним)  північно східний (між північним і східним)  північно західний (між північним і західним)  південно східний (між південним і східним)

(Південна Азія)

 північноукраїнський (Північна Україна)

 західнокарпатська (Західні Карпати)

 південнобережний (південний берег)

Вчимося культури мови Особистий — який перебуває в розпорядженні особи (особистий авто# мобіль). Окрім того, слово особистий у значенні «властивий тільки цій особі» уживається в таких словосполученнях: особистий приклад, особисте життя. Особовий — який стосується особи, відкритий на окрему особу (особова справа, особове посвідчення, особовий рахунок). Принагідно варто зауважити, що з тим самим іменником можуть уживати ся різні прикметники: у банку — особовий рахунок, відрядження беруть — за власний рахунок, а зводять із кимось — особисті рахунки. 35

Випишіть із словника десять складних прикметників, пояснивши їх правопис.

Запишіть складні слова, утворені за допомогою числівників. Підкресліть основи числівників. Зверніть увагу, що перша частина закінчується або на голосний звук (дво , три , чотири ), або на приголосний (двох , трьох , чотирьох ).

Двобальний, двоповерховий, двоколісний, двохатомний, двохелемент ний, двох’ярусний, тривідсотковий, тримісячний, трифазовий, трьохопорний, трьохактний, чотирициліндровий, чотиристопний, чотиристоронній, чотири тижневий, чотирьохопорний, чотирьох’ярусний, двохсотий, трьохтисячний, трьохмільярдний, чотирьохмільйонний, п’ятисотий, п’ятитисячний, чотиритисяч ний (чотирьохтисячний), шістдесятирічний, шестисотий. 18

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Сформулюйте й запишіть правило про написання складних прикметни* ків, утворених за допомогою числівників два, три, чотири. Займенники пишемо

разом

окремо

через дефіс

із частками ні , аби , де , сь: ніхто, ніякий, щось, хтось, абищо, абискільки, дечий, декотрий

якщо між частками й займенником уживається приймен* ник: ні до кого, ні з чим, де в кого, будь з ким, аби в якому, будь за ким

із частками будь , небудь, казна , хтозна : будь хто, будь що, який небудь, чий небудь, казна скільки, казна що, хтозна який, хтозна чий

1. Запишіть слова, розкриваючи дужки. Поясніть правопис займенників.

До(якого)небудь, де(в)чому, (аби)скільки, аби(до)кого, аби(кого), хто зна(який), хтозна(що), на(що)небудь, аби(з)ким, де(з)ким, до(декого), (ні)чий, ні(в)чиїй, ні(до)чийого. 2. Складіть і запишіть речення з п’ятьма займенниками (на вибір). Написання складних прислівників Разом

Через дефіс

пишуться складні прислівники, утворені

1) поєднанням прийменника з прислівником: позавчора, наскрізь; 2) поєднанням прийменника з іменником: уголос, навесні; 3) поєднанням прийменника з прикметником: зрідка, нашвидку; 4) поєднанням прийменника з числівником: поодинці, удвоє; 5) поєднанням кількох прийменни* ків із будь*якою частиною мови: попідвіконню, спідлоба; 6) поєднанням кількох основ: повсякчас, мимоволі; 7) за допомогою часток аби , ані , де , чи , що , як , сь і будь*якої частини мови: абияк, анітрохи, декуди, чимало, щодня, якнайдовше, кудись.

1) від прикметників і займенників на ому, єму, и за допомогою по: по братньому, по моєму, по материнськи; 2) за допомогою по від порядкових числівників: по перше, по друге, по п’яте; 3) за допомогою часток будь , будь, небудь, казна , то, хтозна : будь де, куди будь, коли небудь, казна як, десь то; 4) з двох прислівників: десь інде, десь інколи, сяк так; 5) повторенням тих самих або си* нонімічних слів: ген ген, зроду віку, врешті решт, пліч о пліч, віч на віч. Примітка. Перша частина окремо, а дві наступні через дефіс пишуться в прислівниках не сьогодні завтра, без кінця краю, з діда прадіда, з давніх давен.

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

1. Перепишіть прислівники. Поясніть їх творення.

Вбік, увечері, вголос, вгорі, влітку, впереміж, впереміш, впоперек, врівень, дотла, донизу, запівніч, зісподу, надвечір, надворі, назустріч, насилу, спочатку. 2.

Виберіть складні слова, написання яких треба відрізняти від написання окремо прийменників з іменниками. Складіть і запишіть речення з прислів* никами й речення з іменниками та прийменниками. Написання прислівників, прислівникових сполук і складних прислівників Разом

безвісти, віднині, вслід, нагору, надміру, назустріч, нарівні, одвіку, опівдні, опліч, подекуди, посередині; зрідка, напевне, нарізно, помалу; заодно, удвоє, утрьох; передусім, унічию; завбільшки, навпаки, спідлоба; ліворуч, повсякчас, чимдуж; абикуди, деінде, щосили, якнайдовше, якомога

Окремо

по*батьківському, по*братньому, по*своєму, по*українському;

день у день, з боку на бік, з дня на день, один в один, раз у раз, час від часу;

аби*то, будь*де, казна*де, будь*коли, коли*небудь, хтозна*як;

таким чином, тим разом, тим часом; в основному, в цілому; по двоє, по четверо

Через дефіс

без відома, в ногу, до останку, на зло, на око, на прощання, на радощах, на слово, на сміх, на совість, на ходу, на щастя, над силу, по сусідству, у стократ;

по*господарськи, по*латині, по*людськи; по*перше, по*друге;

вряди*годи, десь*інде, сяк*так; будь*що*будь, віч*на*віч, далеко*далеко, коли*не*коли, ось*ось, хоч*не*хоч

1. Виконайте тестове завдання.

Разом треба писати всі прислівники в рядку А за/вбільшки, за/одно, коли/не/коли Б на/впростець, по/перше, від/давна В без/угавно, за/видна, з/звисока Г по/всяк/час, по/дружньому, в/цілому Д що/далі, поза/вчора, по/батьківському 2.

Поясніть правопис слів удвоє, по двоє, по друге. Складіть і запишіть з ними речення.

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

§ 4. Складні випадки правопису службових частин мови Складні й складені прийменники пишуться

разом



складні, утворені поєднанням одного або двох прийменників із будь*якою частиною мови: навколо (лісу), впродовж (доби), внаслідок (успіху);  утворені з двох прос* тих: понад (землею), поза (парканом), заради (друга), навпроти (будинку)

через дефіс



складні, що по* чинаються на з , із : з за, із за, з над, з під, із під, з понад, з посеред, з поміж, з поза

окремо



складені (прийменникові сполуки): близько від (лісу), відповідно до (наказу), залежно від (погоди), на відміну від (дорослих), згідно з (розпоряджен* ням)

Іноді за законом милозвучності до прийменника, що закінчується на приго* лосний, приєднуються голосні і або о: зі (сходу), зі (сцени), переді (мною), наді (мною), зо (два).

1. Перепишіть речення, дотримуючись орфографічних норм.

1. Серед густих заростей рогози, латаття — чималий острів, на/проти ньо го висока пірамідальна скеля. 2. З/по/між біло/корих берізок по/де/куди виглядають темно/зелені крони вільх. 3. Човен ліниво просувається по/між заростей ряски, куширів, водо/периці. 4. У/продовж дво/годинної риболов лі над тихо/плинною Россю лунав веселий жа б’ячий концерт. 5. Здається, ось/ось з/за отих старих верб на вигін вийде уквітчана черво но/гарячими маками сором’язлива Мелашка. 6. На дні неглибокої балки ледь/ледь жебонів у перелитому піску веселий струмок, там уже із/під снігу ясеніють квіти мати/й/мачухи (За С. Хаврусем). 2.

Розгляньте фото. Складіть за ним висловлювання, використовуючи складні й складені прийменники.

Запишіть слова, знявши риску. Підкресліть «зайве» слово в кожному рядку.

А по/над, по/за, з/понад Б з/посеред, з/поміж, в/продовж В залежно/від, згідно/з, з/за

Г за/ради, на/впроти, з/посеред Д по/серед, по/перед, у/разі 21

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Написання сполучників Разом пишуться



складні сполучники: адже, аніж, отже, отож, також, втім, зате, проте, причім, причому, начеб, мовби, немовби, немовбито, начебто, тобто, себто, щоб, якби, якщо, абощо, тощо.

Окремо пишуться

 складені сполучники: дарма що, для того щоб, замість того щоб, з тим щоб, з того часу як, незважаючи на те що, тимчасом як, у міру того як, через те що, тому що; 

сполучники, що мають при собі частки б, би, ж, же: коли б, або ж, усе ж, хоч би, а як же.

Примітка. Сполучники з підсилювальними частками бо, но, то пишуться через дефіс: отож бо, тільки но, тим то, тому то, якби то, отож то. Треба розрізняти складні сполучники зате, проте, щоб, якби, якщо, притому, причому (які пишуться разом) й однозвучні слова (займенники з прийменника* ми та частками, прислівники з частками), що пишуться окремо: за те, про те, що б, як би, як що, при тому, при чому. Наприклад: Кожен із нас докладає багато зусиль, щоб (сполучник) досяг нути своєї мети. — Що б (займенник із часткою) нас не зупиняло, ми прагнемо досягти своєї мети. Щоб відрізнити сполучник від однозвучних слів, треба замінити його синоні* мічним сполучником: Він писав грамотно, проте (але) повільно.

Запишіть прислів’я, знявши риску.

1. На те й лихо, що/б з ним боротись. 2. Про/те зозуля кує, що гнізда не має. 3. Треба прaцювати, що/б шматок хліба мати. 4. Що/б не робити, аби нічого не робити. 5. Що/б улітку не вродило, те зимою не завадить. 6. Як/би не тис мороз, а весна буде. 7. Як/би було десять рук, усім би робота знайшла ся. 8. Як/би не було зими, за кожух не дбали б ми. 9. Що/б не трапилось, усе мине. 10. Як/би такий до роботи, як на витребеньки. 43

Складіть і запишіть речення із сполучниками: отож бо, отож то, тим то, тільки но, тому то, якби то. Частки з різними частинами мови можуть писатися разом, окремо й через дефіс. Написання часток Разом пишуться

1. Словотворчі частки аби , де , сь, що , чи (чим ): абищо, абияк, дехто, якось, хтось, щодня, щомиті, чимало, чимдуж, але дарма що, поки що, хіба що, тільки що.

Окремо пишуться

1. Частки, що надають реченню різних змістових, модальних та емоційно*експресивних від* тінків: ось, це, саме, лиш, хоч, невже, тільки, що за, ще, же, якраз.

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Продовження табл. Разом пишуться

Окремо пишуться

2. Словотворчі частки би ( б), же ( ж), то, що входять до складу сполучників, деяких часток: щоб, якби, ніби, атож, авжеж, нібито, немовбито. 3. Формотворча частка ся ( сь) у зворотних дієсловах: змагатися і змагатись, виправлятися і виправлятись. 4. Формотворчі частки що , як , най у складі прикметників і прислівників найвищого ступеня порівняння: щонайбільше, якнайкраще, найсильніший.

2. Частки бо, но, то, таки, якщо вони не стоять безпо* середньо після слова, якого стосуються: таки вимкнули, зупиніться ж бо, гляди ж бо, впізнала ж таки. 3. Частки аби , де , будь , небудь , казна , хтозна із займенниками, якщо між частками й займенника* ми вживається прийменник: аби в кого, де з ким, будь від кого, казна про що, хтоз на до чого.

Через дефіс пишуться:

1. Словотворчі частки будь , будь, небудь, казна , хтозна у складі займенників і прислівників: будь де, будь що будь, хто небудь, казна як, хтозна який. 2. Підсилювальні частки бо, но, то, от, таки, які надають слову розмовного забарвлення: сядь бо, іди но, стільки то, якось от, зрозумів таки.

Запишіть слова, знявши риску. Перевірте правопис слів за словником. Сформулюйте й запишіть правило.

Аби/що, аби/як, ані/скільки, ані/чогісінько, ані/як, де/далі, де/коли, де/що, чи/маленький, що/години, що/духу, що/най/кращий, що/правда, що/сили, як/омога, не/мов/би/то, авже/ж, котра/сь, коли/сь. 2.

Виберіть п’ять слів із записаних і складіть з ними речення.

Виконайте тестове завдання.

Через дефіс треба писати всі частки в рядку А що/дня, де/коли, будь/як Б аби/кого, будь/де, казна/як В зумів/таки, чого/небудь, хтозна/як Г годі/бо, скажи/но, скільки/сь Д все/таки, якось/от, де/далі

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Написання не з різними частинами мови Разом

Окремо

1. Якщо без не слово не вживається: немовля, незабаром, нехтувати, негайний, незабутній. 2. З іменниками, прикметниками, прислівниками, якщо не надає слову нового (часто протилежного) значення: безпека — небезпека (загроза), веселий — невеселий (сумний), далеко — недалеко (близько). 3. У складі префікса недо , який означає неповну ознаку чи дію: недобачати, недолік, недочутий. 4. З дієприкметниками, які виконують функцію означення й не мають при собі залежних слів: Незірвана квітка і незабруднене озеро милують око. 5. Якщо при прикметниках і дієприкметниках є слова дуже, вельми, надто, надзвичайно, що підсилюють якість: дуже необе режний вчинок, надто невдалий похід.

1. При протиставленні з усіма частинами мови: завдання не легке, а важке; проблеми не нові, а старі. 2. Переважно з дієсловами та дієприслівниками: не поспішати, не знають, не відпочивши, не помічаючи. 3. Із займенниками, числівниками, прислівниками: не мій, не він, не перший, не зовсім, не сьогодні. 4. З дієприкметниками, якщо вони мають при собі залежні слова: Не зруйнована часом фортеця ніби помолоділа. 5. З дієприкметниками й прикмет* никами, які виконують у реченні роль присудка: Сад не вируба* ний. Ця ялина не висока (не є висока).

6. У складі займенників неабихто, неабиякий; часток невже, нехай; сполучників незважаючи на, немов, немовби, неначе, неначебто.

Написання ні з різними частинами мови Разом

1. Якщо без ні слово не вживається: нісенітниця, нікчемний, ніяковіти, ніяково, нічичирк, нікудишній. 2. Із заперечними займенниками: ніякий, нічий, ніщо, ніхто. 3. З прислівниками: ніяк, ніколи, ніде, нітрохи.

Окремо

1. У стійких словосполуках — заперечних зворотах: ні сюди ні туди, ні риба ні м’ясо, ні се ні те. 2. У складі займенника, якщо між ні та займенником уживається прийменник: ні від кого, ні з ким, ні для чого.

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

І пензлем, і словом

П. Брейгель Cтарший. Зимовий пейзаж з ковзанярами. 1565 р.

1. 2.

Розгляньте уважно репродукцію поданої картини. Прочитайте діалоги батьків із дітьми різного віку, які ознайомлюються й коментують картину П. Брейгеля Старшого «Зимовий пейзаж з ковзаня* рами», розглядаючи її в музеї (в Інтернеті чи в художньому альбомі). Випишіть речення, у яких є частки не, ні. Поясніть орфограму «Правопис часток не, ні з різними частинами мови».

Тарас, якому виповнилося 6 років: Мені здається, що мороз сильний, хоча світить сонце. Мама: Це через кольори, Тарасику. Уся картина наповнена золотавим світлом. Коли дивитися на неї з неблизької відстані, це перше, що впадає в око. Твір приваблює, ніяк не відпускає від себе. Навіть якщо глянути на ньо го мимохідь, залишається незабутнє приємне враження. Оленка (9 років): Таке враження, що крига може тріснути... Мама: Так, Оленко, небезпека є. Адже невідомо, яка крига завтовшки й чи не трісне вона під вагою ковзанярів. На нижньому краю картини вже видно тріщину. Навіть якщо люди дуже обережні, може статися непередба чуване. Не все залежить від них. Здається, що художник, спостерігаючи за зимовими розвагами, теж над цим замислювався. Андрій, найстарший син (14 років): А яка мораль цієї картини? І чи є вона? Тато: Тут явно закладені роздуми про людину — яка вона дрібна порів няно з природою. Брейгель нікого не висміює й не засуджує. Він лише спостерігає за світом, сприймаючи його таким, як є. Світ балансує між не безпекою й безтурботністю — саме так, як на цьому пейзажі, де зимовий холод поєднано з м’яким сонячним світлом (За Ф. Барб#Ґалль). 25

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

          

Уявіть, що ви разом розглядаєте картину П. Брейгеля Старшого «Зимовий пейзаж з ковзанярами» (с. 25). Складіть і запишіть діалог, основою якого є подані нижче репліки та ваші коментарі. За потреби використайте додаткові джерела (Інтернет, енциклопедії тощо). У текстах використайте частки не та ні.

Ця картина нагадує Різдво! Що роблять усі ці люди? Люди схожі на мурашок. А що то за птахи — такі великі, чорні? Кожен чимось зайнятий. Ніхто з ковзанярів не впав. Видно сільську церкву. Здається, що ми спостерігаємо за сценою з висоти пагорба. Художник використав обмаль кольорів. Круки мають моторошний вигляд. Чому Брейгеля називають «Старшим»? Він був старим?

Зразок Учень 1: Ця картина нагадує Різдво! Учень 2: Та ні, тут ніби не йдеться про саме свято Різдва... Але зима на картині та ка, якою ми любимо її уявляти в різдвяний час — усе вкрите снігом. Будинки з боків і вдалині створюють враження, що ми в прихистку села: холод при ємний, коли знаєш, що є де погрітися. 48

Виконайте тестове завдання.

Частку не треба писати разом з наступним словом у рядку А не/прочитані зранку журнали Б не/розв’язана задача В план не/виконаний Г ще не/розквітлі квіти Д поле не/зоране 49

1. Виконайте тестове завдання.

Орфографічну норму не порушено в реченні А Не охайна, безграмотна мова нагадує прірву. Б Щоб уникнути не порозумінь з аудиторією, промовцеві не треба вживати «затертих» висловів. В У житті, як і в мові, доречне в одній ситуації може виявитися недоречним в іншій. 2.

Запишіть речення, подані в першому завданні, дотримуючись орфогра* фічних норм.

Словосполучення й речення Я і національна історія та культура § 5. Словосполучення. Будова й види словосполучень за способами вираження головного слова 1. Словосполучення використовується для називання предметів, їхніх ознак, дій. Наприклад: читали літопис, дівоча краса. 2. Словосполучення складається щонайменше з двох слів (самостійних частин мови). Наприклад: малював яскравими фарбами, розглядала фото. 3. У словосполученні є головне слово й залежне слово. Від головного до залежного ставиться питання. Наприклад: на чому?

х малюнок

на шовку які?

х сумлінні

учні

4. Слова в словосполученні зв’язані за змістом і граматично або тільки за змістом. Наприклад У залежного й головного слова однакові рід, число, відмінок

велика перерва, великої перерви, на великій перерві,

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Продовження табл.

Головне слово від залежного вима* гає певного відмінка

зацікавитися грою, зацікавився грою, зацікавлена грою

Головне й залежне слово зв’язані тільки за змістом

згадувалося давно, записав давно, прилетіли давно

Не належать до словосполучень: а) підмет і присудок: іде дощ; музей відчинений; б) поєднання двох слів, одне з яких належить до самостійної частини мови, а друге — до службової: за літописом, у списку, навколо села; в) слова, з’єднані сурядними сполучниками: опера і балет; г) фразеологічні звороти: запали в душу; ґ) складені форми майбутнього часу дієслова, ступенів порівняння прикмет* ника чи прислівника: буду малювати, більш яскравий, найменш категорично.

1. Прочитайте текст. Порівняйте, чи однакова інформація подана в пра* вій і лівій частинах таблиці. Що різнить ці записи?

Вишивка — один із найбільш поширених і улюблених в Україні видів творчості. Це світ краси і фантазії, осмислення природи, розпо* відь про думки й почуття людини, світ образів, що сягають своїм корінням далекого минулого. Вишивка як народна творчість відтворює глибокі почуття, так само, як і українська пісня. Пригадаймо поезію Дмитра Павличка: «...червоне — то любов, а чорне — то журба». Ці образи навіяні саме узорами української вишивки (За Т. Кара Васильєвою).

Орнаменти вишивки, мрії про май* бутнє, жартівлива співаночка, узо* ри бринять, сподівання й страж* дання, своє споконвічне прагнення до прекрасного, найглибше відби* лось, ритм ліній, гармонія кольоро* вих сполучень, українське шитво, натхненні îбрази, в узорах, майст* рині відбивали, барви й узори, народна творчість, світ краси, роз* повіді про почуття, червоне і чорне, в Україні, милує око.

Випишіть із правої частини таблиці сполуки слів, які не належать до сло* восполучень. Поясніть свій вибір.

Прочитайте текст. Випишіть десять словосполучень. Визначте головне й залежне слово у виписаних словосполученнях.

В орнаментах вишивок ніколи не буває жодної зайвої лінії, кожна рисочка має своє певне значення. Народний орнамент подібний до співучої мелодії, призначеної не лише для очей, а й для розуму й почуттів. Недаремно ж у давнину вишивка в одязі мала охоронне, оберегове значення. Нині вишивка живе повнокровним життям; при крашає сучасний одяг, надає йому своєрідності та непов торності. До невичерпних джерел традицій народного 28

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ Й РЕЧЕННЯ

вбрання постійно звертаються й черпають у них наснагу сучасні українські модельєри (За Т. Кара#Васильєвою). 2.

Розгляньте фотографії на с. 27, 28. Чи модно, на вашу думку, одягнені дівчата? Чому молодь охоче поєднує сучасний костюм із традиційною вишиванкою? Яку вишиванку хотіли б мати ви? Запишіть на цю тему влас* не висловлювання ( п’ять–сім речень).

Словосполучення — це синтаксична одиниця, що утворюється поєднанням двох або більше повнозначних слів, з яких одне є головним, а інше — залеж* ним. Головне слово в словосполученні може виражатися будь*якою самостійною частиною мови. За належністю головного слова до певної частини мови сло* восполучення поділяються на: — іменникові: рідна земля, різноманітні мережки, весільний рушник, нитки для вишивання; — прикметникові: дуже високий, кращий за всіх, невелика на зріст, надзви чайно цікавий; — числівникові: п’ять сантиметрів, п’ятеро цуценят, троє з присутніх, тридцять кілограмів; — займенникові: хтось із знайомих, дехто з друзів, ніхто з пасажирів; — дієслівні: говорити правду, встиг на поїзд, зібравши всі сили, вишитий на рушникові; — прислівникові: дуже тихо, низько над землею, досить спокійно, занадто швидко. Іменникові, прикметникові, числівникові, займенникові словосполучення нале* жать до іменних словосполучень.

1. Прочитайте текст. Випишіть по п’ять іменних і дієслівних словосполучень.

Як зберегти й передати нащадкам усі ті кращі надбання національної куль тури, виплекані протягом століть українським народом? Що треба зробити, аби й завтра лунала народна пісня, не всихало життєдайне джерело народної муд рості та творчості? Які зусилля докласти, щоб молодь не цуралася національ ного спадку? Звертатися до традицій не означає нехтувати сьогоденням. Тільки осмислив ши минуле, пізнавши витоки своєї культури, можна й чіткіше зрозуміти сього дення, і уявити майбутнє. «Той, хто не знає минулого, — любив повторювати Максим Рильський, — не вартий майбутнього» (За М. Марунчаком). 2. Дайте відповіді (усно) на запитання, поставлені автором тексту.

Перепишіть словосполучення. Визначте типи словосполучень за спосо* бом вираження головного слова.

Доводити до відома, прошу подати, батьківські збори, розглянуте вчасно, згідно з наступним пунктом, покласти відповідальність, дуже старанно. 2.

У тексті якого мовного стилю можуть бути використані подані словоспо* лучення?

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Прочитайте додаткові відомості про словосполучення.

Основною ознакою словосполучення є підрядний зв’язок між головним і за* лежним словом (від головного слова до залежного можна поставити питання). Розрізняють три види підрядного зв’язку між головним і залежним словом у словосполученні: узгодження, керування, прилягання. Узгодження — вид підрядного зв’яз* ку, при якому головне й залежне слово мають однакові форми (рід, число, відмінок), тобто залежне слово узго* джується з головним. Зміна форми головного слова вимагає зміни форми залежного.

Керування — вид підрядного зв’язку, при якому головне слово вимагає, щоб залежне стояло в певному від* мінку, тобто керує ним. Зміна форми головного слова не вимагає зміни форми залежного.

Прилягання — вид підрядного зв’яз* ку, при якому залежне слово пов’язу* ється з головним лише за змістом. У ролі залежного виступає незмінне слово — прислівник, дієприслівник, неозначена форма дієслова.

якого? х мовного етикету (головне й залежне слово мають форми чол. роду, одн., Р. в.) яким? х мовним етикетом (з формою Ор. в. головного слова узгоджується форма залежного слова) чим? х захоплюватись історією (головне слово вимагає, щоб за* лежне стояло в Ор. в.) чим? х захоплений історією (зміна форми головного слова не вимагає зміни форми залежного слова) як? х уважно слухати (залежне слово — прислівник — незмінна частина мови) з якою метою? х приїхали послухати (залежне слово — неозначена форма дієслова)

Прочитайте текст. Визначте, якого виду підрядного зв’язку в словоспо* лученнях немає в тексті усмішки.

Оголошення Вам набридло, що вами керують? Ви хочете вільно пересуватись і роби ти те, що вважаєте за потрібне? Ми чекаємо на вас. Клуб «Кому більше, ніж три роки» 30

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ Й РЕЧЕННЯ

Перепишіть речення, розкривши дужки й утворивши потрібні словосполучення.

1. На Чернечій горі в Каневі височіє (пам’ятник, Т. Шевченко). 2. Батьки заповідали дітям: «Не (зрадити, наші ідеали)». 3. У влучних, дотепних при казках і прислів’ях народ кепкує, сміється з (вади людського характеру, непорядні вчинки). 4. Не лише рідні, а й друзі (радіти, успіхи) юного музи канта. 5. (Пробачити, я) за ранній телефонний дзвінок. 6. Щодня треба дбати про свій зовнішній вигляд, учитися (гарні манери, мовна культура). 56

У яких словосполученнях допущено помилки в уживанні форм відмінка? Обґрунтуйте відповідь.

а) дякувати вам; б) дякувати за допомогу; в) дякувати вас; г) дякувати від колективу;

ґ) сміятися над сусідами; д) сміятися із сусідів; е) сміятися за спиною; є) сміятися від радості.

Добірні зерна мови 57

1. Прочитайте текст. Поясніть правопис власних назв.

Гомеричний сміх — нестримний, гучний регіт. Назва походить від імені легендарного грецького поета Гомера, якого вважа ють автором епічних поем «Іліада» та «Одіссея». Поет дуже образно передав, як сміялися, розважаючись, боги, наділені не звичайними силами. Вони володіли могутніми голосами, а їхній сміх був подібний до грому, який чути дуже далеко. В українському перекладі «Іліади» можна прочи тати вислів: «Сміхом лунким почали всеблаженні боги реготати», а в «Одіссеї» теж така сама «картинка» сміху богів: «Безсмертні від реготу знов аж лягали». У сучасній мові слово гомеричний є синонімом до слів нестримний, голосний, багатий, пишний тощо. Епітет «гомеричний» трапляється і в інших висловах, позначаючи щось величезне, таке, що перевищує звичайні розміри.

Назвіть ситуації, у яких вам доводилося спостерігати гомеричний сміх. Доберіть синоніми до цього фразеологізму. Складіть з ними речення.

Поміркуйте, що спільного й відмінного в змісті словосполучень «гоме* ричний сміх» і «сміх Гомера».

1. Перепишіть текст.

Зображення дуба й калини — мотиви, що найчастіше трапляються на чоловічих сорочках і поєднують символи сили й краси, але сили надзвичайної, краси невмирущої. Калина — дерево нашого українського роду. Назву свою має від давньої назви Сонця (Коло) і символізує народження Всесвіту. 31

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Дуб уособлює чоловічу енергію, розвиток, життя. Отже, одягаючи кос тюм, в орнаменті якого є ці рослини, хлопець або чоловік мав на собі чудо дійний оберіг життєдайної сили свого роду (За Т. Островською). 2. Розберіть виділені словосполучення за зразком.

яку? х

Зразок. Чоловічу енергію (іменников., зв’язок — узгодження).

Вчимося культури мови Пам’ятка — предмет матеріальної чи духовної культури, що зберігся з давнини. Пам’ятка — це і стародавній літопис, і видатний літературний твір, і старовинний ткацький виріб, і визначна давня споруда: історична пам’ятка, писемна пам’ятка, вивчати пам’ятки, пам’ятка старовини, Укра# їнське товариство пам’яток історії та культури. Пам’ятник — архітектурна або скульптурна споруда в пам’ять чи на честь когось або чогось: бронзовий пам’ятник, величний пам’ятник, пам’ятник з мар# муру, пам’ятник Невідомому солдатові.

абв Повторюємо орфографію

Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки.

На(т, д)хне(н, нн)их образів, почу(т, тт)ів, у давн(и, е)ну, не/повторності, до не/в(и, е)черпних, трад(и, і)цій, де/хто з друзів, ні/хто з па(сс, с)ажирів, випл(е, и)кані, зв(е, и)ртатися, доводити до/відома, ет(и, е)кетом, захоп л(е, и)ний історією, незмі(н, нн)е слово, не/зрадьте, ю(н, нн)ий, (дз, з)вінок, з(вя, в’я)зані, (о, а)рнам(е, и)нт, жи(т, тт)єдайної, об(е, и)ріг, старови(н, нн)ий, не/дивно було/б почути, р(е, и)готали, пр(и, е)гадали, здр(е, и)галися, па (мя, м’я)тник (Н, н)евідомому солдатові.

§ 6. Речення. Речення прості й складні (повторення), двоскладні та односкладні. Види речень за метою висловлювання та за емоційним забарвленням 60

Прочитайте текст. Знайдіть різні види речень за метою висловлювання та емоційним забарвленням.

Видатна українська художниця Т. Яблонська розповідала про створення своєї картини «Юність». Її увагу привернуло маленьке озерце посеред без крайньої зеленої левади. Щось було в цьому незбагненне й таємниче. Художниця поставила свій етюдник і почала писати. Біля неї зупинився юнак і здивовано запитав: «Що це ви пишете? Адже тут нічого цікавого немає!» І раптом художниця уявила юнака над цим озерцем. Вона попросила: «Повер 32

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ Й РЕЧЕННЯ

ніться спиною до мене». Юнак стояв стрункий і такий несподіваний серед блакитно<зеленого простору. Яблонська малювала молодість, перед якою довгий і відкритий шлях. Вибір. Який він буде? «Можливо, шедевр вийде», — сказав тоді той юнак і пішов далі своїм шляхом (За І. Шаровим і А. Толстоуховим). 2.

Випишіть виділені словосполучення. Визначте вид підрядного зв’язку в цих словосполученнях.

Складіть (усно) міні*твір «В осінньому лісі». Використовуйте словосполучення: милуватися картиною, осінній ліс, між верхів’ями дерев, дуже рано, вчасно приїхати, багряно жовте листя, дорога навпростець, дзвеніти співом.

Речення — це основна одиниця спілкування. Граматична будова речення та його завершена інтонація служать для висловлення самостійної думки.

Прочитайте текст. Доведіть, що він складається з речень.

«Святою землицею» споконвіку звуть наші гончарі глину. У їхніх вправних руках вона перетворюється на посудини найрізноманітнішої форми, декора тивні вироби, будівельні матеріали. Завдяки творчості народних митців маємо такі перлини народної кераміки, що їх можна порівняти хіба що зі скарбами народної пісні. Як не захоплюватися високим смаком, тактом, творчим хистом майстрів, які за допомогою простих форм — смужок, зірок, кружеч ків — створювали довершені витвори мистецтва! (З альбому «Українське народне мистецтво»). 63

За поданим початком та ілюстраціями складіть твір (п’ять–сім речень) «Ця незвичайна іграшка минулих століть».

У стародавньому козацькому місті Опішня на Полтавщині гончарі ви робляли чудовий тонкостінний посуд, декоративних птахів і звірів, іграш ки свищики. Саме свищики — це основний подарунок, який батьки приносили дітям з ярмарку. Ці іграшки виготовляли, укладаючи в них усю ніжність і любов жіночих сердець...

Запишіть складений твір. У всіх реченнях твору підкресліть граматичні основи.

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Види речень за метою висловлю; вання

розповідні, питальні, спонукальні

за емоційним за кількістю забарвлен; граматичних ням основ

за складом граматичної основи

за наявністю другорядних членів

окличні, неокличні

односкладні, двоскладні

поширені, непоширені

прості, складні

Яке з поданих речень відповідає характеристиці: розповідне, неокличне, просте, двоскладне, непоширене?

а) Шукай краси, добра шукай! (І. Франко). б) Жайворонок висить на невидимій нитці, співаючи весну (Ю. Яновський). в) Життя — не дим і не омана (В. Сосюра). г) Кожному гарантується право знати свої права й обов’язки (З Конститу# ції України). 2. Запишіть вибране речення. Підкресліть у ньому граматичну основу.

Залежно від мети висловлювання всі речення поділяються на розповідні, пи* тальні, спонукальні. Розповідне речення містить у собі повідомлення про якийсь факт, подію. Вимовляється з розповідною інтонацією: тон підвищується на найважливі* шому в повідомленні й знижується в кінці речення: І сонний гриб в смарагдо вій куфайці дощу напився і за день підріс (Л. Костенко). Серед розповідних речень розрізняють стверджувальні: А пісня — це ду ша (І. Драч) і заперечні: Не хочу я ні вічності, ні слави (Л. Костенко). Заперечення передається за допомогою часток не, ні, займенників ніхто, ніщо, ніякий, ніскільки, прислівників ніколи, ніде, нікуди. Питальне речення містить у собі запитання, яке потребує відповіді від спів* розмовника або спонукає його до роздумів: Як розбудити розум, що заснув? (Леся Українка); Я питаю їх — чи був я хорошим учителем? (О. Довженко). Для вираження запитання використовують такі мовні засоби: а) питальну інтонацію; б) частки, сполучники, питальні займенники, прислівники (хіба, невже, чи, скільки, хто, що, який, чий, де, коли, як, чому); в) порядок слів (здебільшого питальне слово стоїть на початку речення). Різновидом питальних речень є риторичні речення. Вони не потребують відпо* віді на поставлене запитання, бо елемент ствердження міститься в самому запитанні: Хто серця чистого добро злобою чорною поборе? (М. Рильський). Питальні речення часто використовують у діалогах, текстах*роздумах. Спонукальне речення містить у собі наказ, вимогу, заклик, побажання, пора* ду, прохання тощо: Поете, будь собі суддею (М. Рильський). Засобами для вираження спонукання є:  дієслова наказового способу: Лупайте сю скалу (І. Франко);  неозначена форма дієслова: Стояти струнко!;  дієслова умовного способу, що набули значення спонукання: Я просив би вас не нервувати;

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ Й РЕЧЕННЯ



спонукальні вигуки гей! гайда! годі! цить! стоп! і частки хай, нехай, бодай, ну, бо, но, то. До спонукальних належать речення зі значенням привітання, прощання, подяки: Доброго ранку! На добраніч! 1. Прочитайте текст. До якого стилю він належить?

Стаття 54. Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх автор ських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятком, установленим законом. Держава сприяє розвиткові науки, установленню наукових зв’язків України зі світовим співтовариством. Культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам’яток та інших об’єктів, що становлять культурну цінність, уживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами (З Конституції України). 2.

Яких речень за метою висловлювання немає в тексті? Складіть і запи* шіть по одному такому реченню. Це можуть бути ваші коментарі до тексту вправи.

1. Прочитайте текст.

Мовні обов’язки громадян Мова — запорука існування народу. Захищаючи рідну мову, ти захищаєш свій народ, його гідність, його право на існування, право на майбутнє. Не ухи ляйся від цієї боротьби! Захист рідної мови — найприродніший і найпростіший, найлегший і водно час найнеобхідніший спосіб національного самоствердження й діяльності в ім’я народу. Маєш нагоду бути борцем за свій народ — будь ним! Володіння рідною мовою — не заслуга, а обов’язок патріота. Розмовляй рідною мовою — своєю та свого народу: скрізь, де її розуміють, з усіма, хто її розуміє. Не поступайся своїми мовними правами заради вигоди, привілеїв, лукавої похвали. Ставлення до рідної мови має бути таким, як до рідної матері: її люблять не за якісь принади чи вигоди, а за те, що вона — мати. Сім’я — первинна клітина нації. Щоб вона не омертвіла й не відпала від національного організму, її має живити культ рідної мови. Тому розмов ляй у сім’ї мовою своєї нації. Не вмієш — учись. Прищеплюй дітям ставлення до мови як до святині, найдорожчого скарбу. 35

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Допомагай кожному, хто хоче вивчити українську мову. Ніколи не зупи няйся у вивченні рідної мови. «Усі головні європейські мови можна вивчити за шість років, свою ж рідну треба вчити ціле життя» (Вольтер). У твоїй хаті завжди мають бути українські книжки, журнали, газети. Не за будь і про дитячі видання. Хай звучить у твоїй хаті українське слово з теле і радіоприймачів. Пам’ятай: найкращі вчителі мови для дітей — це мати й батько. У наш час доволі поширені міжнаціональні шлюби. Цілком природно, що в таких сім’ях виникає проблема вибору мови. В ідеалі тут повинні звучати обидві мови, однак не в якомусь змішаному вигляді, а кожна — у своєму літера турному варіанті. Батьки в таких сім’ях мають використовувати обидві мови не просто для спілкування, а як засіб залучення своїх дітей до багатств духовної культури обох народів. Вивчай інші мови. Це дасть змогу не тільки оволодіти ключами до скарб ниць духовності інших народів, а й об’єктивно оцінити свою мову, її сильні та слабкі сторони. «Хто не знає чужих мов, той нічого не відає про свою» (Й. В. Ґете). Знання чужих мов пробуджує бажання працювати для утвердження й розвит ку рідної мови, сприяти тому, щоб вона посідала гідне місце серед інших мов світу. Нашому поколінню випало складне й відповідальне завдання — відроджен ня української мови, державності, нації. За нас цього ніхто не зробить. Це наш історичний обов’язок, виправдання нашого перебування на цьому світі. Не перекладаймо цього тягаря на плечі своїх нащадків, бо може бути запізно. Діймо! В ім’я нашого народу, в ім’я найвищих ідеалів людства — свободи й справедливості (За І. Огієнком). 2.

Випишіть спонукальні речення. Визначте в них засоби для вираження спонукання.

Який мовний обов’язок ви вважаєте для себе найголовнішим?

Сформулюйте і запишіть три*чотири запитання, які ви хотіли б поставити вашому улюбленому письменникові (співаку, акторові, телеведучому, спортсменові, танцюристу, тренеру тощо).

Розповідні, питальні та спонукальні речення можуть передавати різні емоції мовця. Одні з них вимовляються з підсиленою інтонацією, інші — зі зви* чайною. За емоційним забарвленням речення поділяються на окличні й не окличні. Окличні речення виражають захоплення, радість, погрозу, обурення тощо. Вони вимовляються з підсиленою, напруженою інтонацією: Які тут, на круто му схилі гори, зелені дерева! (Є. Гуцало). У кінці окличних речень стоїть знак оклику або знак питання і знак оклику, знак оклику і дві крапки.

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ Й РЕЧЕННЯ

Окличними часто бувають спонукальні речення. Речення, що вимовляються зі звичайною інтонацією, є неокличними: Люди повинні більше дивитися на зорі (М. Стельмах). У кінці неокличних речень ставиться крапка, знак питання, три крапки.

Перепишіть текст усмішки. З яких речень за емоційним забарвленням він складається?

— Молодець! — похвалив учитель учня, який чудово відповідав на уроці. — Давай щоденник. Поставлю тобі одинадцять балів. — Я забув щоденник удома, — зніяковів учень. — Візьми мій! — запропонував сусід по парті. Добірні зерна мови 69

1. Прочитайте текст.

Як баба Палажка і баба Параска — так кажуть про язикатих, чванли вих, пихатих людей. Звідки ж походить цей фразеологічний вислів? Баба Палажка і баба Параска — героїні творів українського письменника Івана Нечуя Левицького (зокрема: «Кайдашева сім’я», «Не можна бабі Парас ці вдержатись на селі», «Благословіть бабі Палажці скоропостижно вмерти», «Біда бабі Палажці Солов’їсі», «Біда бабі Парасці Гришисі» та інших). Вони постійно дратують одна одну, сваряться й навіть б’ються, витрачаючи чима ло енергії на нікчемні справи. Пригадайте лишень, як смішно баба Параска й баба Палажка лаються! Вони згадують і печінки, і клепки в голові. Справді, ці жінки — дуже коло ритні персонажі! Варто лише назвати їхні імена, і відразу зрозуміло — ідеться про язикатих, сварливих людей. 2.

Випишіть із наведеного тексту розповідне, питальне та спонукальне речення. Яка мета висловлювання у виписаних вами реченнях?

1. Прочитайте текст, дотримуючись правильної інтонації.

На узліссі дрімливі берези притримують досвітню спідничку неба, щоб не заросилась вона. А за березами блакитнавиться пасіка й кошлатиться перестояна хатка, де сивий сон, мов дід, де сивий дід, мов сон. Вигойдуючи в руці горнятка, Ярина ще здалека побачила старого пасічника й радісно гукає йому: — Гей, хто в лісі, озовися! — І кого ти вишукуєш у лісі? — Свою долю і вас! — каже дівчина, відразу відчувши запах меду, мандрів ки й тютюну. — Тоді ще раніше треба вставати, — хмикає старий бджоляр і дістає з за халяви люльку. 37

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

— Добрий ранок, дідусю! — Таки добрий, — говорить у люльку дід Володимир, — і сонечко схо дить, і роса роситься, і земля хлібом і грибом пахне. Он бачиш, який красень поглядає на тебе. Орися аж скрикнула від задоволення. Підбігає до старої сосни, біля якої, мов бриль, красується тугий шапкастий боровик. До нього шматочком осіннього сонця присусідився пожовклий березовий листок (За М. Стель# махом). 2.

Випишіть із тексту спонукальне окличне речення. Поясніть, якими засо* бами виражається спонукання.

Чому письменник називає дівчину то Яриною, то Орисею?

71 Складіть спонукальні речення з дієсловами*присудками ходити, дбати, бе регти у формі 1*ї особи множини теперішнього часу наказового способу.

1. Перепишіть вірш. Поясніть уживання розділових знаків у кінці речень.

Сійся<родися! Сійся родися, жито, пшениця! Перемішалися зерна, слова. Сіється інеєм, снігом яскриться дзвінь вітрова. Бризкає долу, дзвонить у скроні, в серце росою — зерно! І не відомо сину чи доні, чим так чарує воно. Гей, не проспіте, зніжені діти, рідне зерно! Грозами куте, словом зігріте, — вічне воно! О. Івахненко. Царівна врожаю. Фрагмент. 1997 р.

Жито, пшениця. Доле зерниста... Перемішалися зерна, слова. Сійся родися, сійся родися, пісне жива! П. Перебийніс

2. Чи можна вважати сполуку слів сійся родися складним словом? Прига* дайте правопис складних слів через дефіс.

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ Й РЕЧЕННЯ

Вчимося культури мови Трапляються помилки в тексті, рідкісні рослини в Карпатах, дешеві товари на базарі. Хтось натрапляє на чудову стежку в лісі. Комусь трапилася дуже цікава книжка. Сталася подія, сталася пригода: Із хлопцем сталася така пригода. У місті сталася визначна подія. Скоїлося лихо, скоїлася біда: Під час грози скоїлася біда в полі.

абв Повторюємо орфографію

Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки.

(З, с)поконвіку, п(е, и)рлини, к(е, и)раміки, тонко/сті(н, нн)ий по суд, д(е, и)коративних, на (П, п)олтавщині, ні/скільки, зд(е, и)більшо го, спонука(н, нн)я, встановле(н, нн)им законом, на не/видимій нитці, ці(н, нн)ість, пр(е, и)вілеїв, д(е, и)формацій, буде за/пізно, в/ім’я нашого на роду, справ(е, и)дливості, у/кінці не/окличних речень, зачіски тут ні/при/чому, с(е, и)крет. 1. За допомогою яких засобів поєднуються частини складного речення? 2. Скільки граматичних основ входить до складу складного речення? 3. Як розрізняються прості та складні речення?

З 74

У кожній з частин складного речення виділяють граматичну основу. Простими реченнями частини складного можна назвати тільки умовно, бо вони хоч і мають подібну до простих речень будову, проте інтонаційно і за змістом не завершені, не самостійні. Прочитайте текст. Випишіть складні речення. Поясніть свій вибір.

З пагорба в полі вітають подорожніх розпростертими, як для обіймів, крилами вітряки. Пахне, пишаючись важким колосом, достигле жито. Сільська вулиця з білими хатами під солом’яними стріхами та з жовтими призьбами, під вікнами цвітуть високі ружі, чорнобривці, м’ята. Над майда ном піднеслась співучими верхами козацька церква, купають верби зелені кучері в ставку, манить прохолодою темний ліс, де дуби богатирі тримають колоди вулики. Тихо шерхотить гончарний круг, до нього легко торкаються руки майстра, і на очах народжується диво глечик. Це лише окремі враження від Музею народної архітектури та побуту України, розташованого на мальовничій околиці Голосіївського лісу біля села Пирогове в передмісті Києва (За Л. Орел і С. Смолінським).

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Прочитайте текст. Перебудуйте складні речення, де можливо, на прості. Запишіть новий текст. Як вплинули зміни на стиль і зміст?

У минулому вітряки були невід’ємним елементом краєвидів України, а біля деяких сіл на зручному відкритому всім вітрам місці стояло їх по кіль ка десятків. Біля вітряків збиралася молодь під час свят, про мірошників складали легенди, казки, повір’я. І самі ці дивні споруди часто бу ли втіленням чогось фантастичного, сильного. Михайло Стельмах, наприклад, побачив їх так: «Сизі від негоди, ці добрі душі українського сте пу, що віками вписували в сторінки хмар і неба нелегкий літопис хліборобської долі, основою, хрестовиною тримаються чорної землі, а крила ми жадають неба» (За Л. Орел і С. Смолінським).

Стиль і синтаксис

Різні відтінки думки передає текст, побудований тільки з простих чи тільки зі склад* них речень. Нанизування простих речень створює динамічну оповідь: Звичайна собі мить. Звичайна хата з комином. / На росах і дощах настояний бузок (Л. Костенко). Складні речення передають залежність, поширення, уточнення висловлених думок: Візьму собі землі окраєць, / піду блукати по світах, — / хай тільки вітер завиває / в моїх розхристаних слідах... (І. Малкович). Чергуванням простих і складних речень досягається прискорення чи уповіль* нення ритму висловлювання: І все на світі треба пережити. / І кожен фініш — це, по суті, старт. / І наперед не треба ворожити, / І за минулим плакати не варт (Л. Костенко).

Прочитайте текст, звертаючи увагу на виділені слова (сполучники та спо* лучні слова в складних реченнях).

Слово «комплімент» українська мова запозичила з французької. А звичай говорити людині хороше про неї виник і прижився в українців давно: він до помагає спілкуватися, жити й працювати. Якщо людину похвалити, підтрима ти, вона почуватиметься впевненіше, намагатиметься відповідати уявленню, яке про неї склалося. Особливо це потрібно людині, що не завжди буває впевненою в собі. Недаремно ж народ стверджує: «Якщо казати людині постійно, що вона свиня, то згодом вона захрюкає». Ось тому так важливо з дитинства культивувати почуття власної гідності за допомогою похвали, компліменту (За С. Богдан). 2.

Складіть і запишіть продовження до тексту (п’ять шість речень), вико* риставши виділені слова.

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ Й РЕЧЕННЯ

Яке з поданих речень є складним? Запишіть його. Підкресліть у ньому гра* матичні основи.

а) В ім’я майбутнього ми не можемо, не маємо права забувати минулого. б) Гостинність — елемент буття українців, їхнього світосприймання, а отже, елемент ментальності. в) Гостинність — одна з унікальних рис українців, про яку в давнину із за хопленням писали навіть чужинці. Сполучники сурядності Група сполучників сурядності

Приклади

Єднальні

і (й), та (у значенні і), і... і, ні... ні, як... так і, ще й, не тільки... а й (не лише... а й), також, причому, притому

Протиставні

а, але, та (у значенні але), однак, зате, проте

Розділові

або, чи, або... або, чи... чи, то... то, хоч... хоч, чи то... чи то, не то... не то Сполучники підрядності

Група сполучників підрядності

Причинові Часові

Приклади

бо, тому що, через те що, у зв’язку з тим що, оскільки, завдяки тому що ледве, тільки, щойно, як, як тільки, після того як, коли

Умовні

якщо, якби, як, аби, коли б, як тільки

Мети

щоб, для того щоб, аби, з тим щоб

Допустові

хоч, дарма що, незважаючи на те що, хай, нехай як, мов, наче, неначе, ніби, нібито, начебто, мовбито, що

Порівняльні Міри і ступеня

аж, що аж, що й

Наслідковий

так що

З’ясувальні

що, щоб, як, ніби

Сполучники сурядності й підрядності використовуються для зв’язку частин складного речення.

Прочитайте текст. Випишіть складні речення зі сполучниками підряд* ності (укажіть групу сполучника).

Це страшно, коли те, що жило в народі впродовж століть, відходить у не буття. Страшно, що люди сприймають це як належне. Мовляв, для чого 41

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

нашим сучасникам синяво чорний задимлений посуд чи паперові вити нанки. Але якщо забрати в людей рідну історію, народне мистецтво, то це означає забрати з під ніг ґрунт. І людина полетить у безодню бездуховності, буде шукати прихисту й опори в безмежжі чужих культур. Щоб цього не сталося, треба зберегти для нащадків рідне слово, народну пісню, звичаї, традиційні ремесла (Я. Коваль). 2.

Продовжте текст власними міркуваннями з цього приводу (десять–два* надцять речень), використовуючи складні речення зі сполучниками під* рядності (усно).

Перепишіть уривок з вірша. Визначте тип усіх простих речень (зокрема й тих, що входять у складне) за складом граматичної основи.

— Люди, будьте взаємно ввічливі! — І якби на те моя воля, написала б я скрізь курсивами: — Так багато на світі горя, Люди, будьте взаємно красивими! Л. Костенко За складом граматичної основи прості речення поділяються на двоскладні й односкладні. У двоскладному реченні граматична основа складається з двох головних членів (підмета і присудка), а в односкладному — з одного члена, який по* дібний до підмета або до присудка.

Двоскладне речення

Односкладне речення

підмет + присудок Падає сніг.

присудок Сніжить.

підмет Сніг.

Прочитайте текст. Випишіть односкладні речення з головним членом у формі присудка.

«Подарунок — доказ твоєї культури. Подарунок — символ пам’яті серця, і в цьому його цінність», — казав В. Сухомлинський. Дарунок повинен принести людині радість, а не свідчити про ваше матеріальне становище. Вибираючи дарунок, ураховуйте смаки й уподобання того, кому він призначений. Дореч ними завжди будуть квіти, книжки, художні вироби, а також усе, що зроблено власноруч. Дарунок вручають в упаковці. Наклеєний цінник заздалегідь знімають. Чи можна ввічливо відмовитися від дарунка? Можна, якщо він порушує правила хорошого тону (За С. Богдан). 81 42

Випишіть зі змісту цього підручника (с. 269–271) односкладні речення з го* ловним членом у формі підмета.

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ Й РЕЧЕННЯ

1. Прочитайте текст. Дайте відповіді на запитання, поставлені в тексті.

Майже всі сфери нашого життя регулюються правилами. Вам, напевно, ві домо, що при зустрічі люди, як правило, вітаються одне з одним. Вітання — це дотримання певного правила. У різних народів ці правила не однакові. Так, у європейців заведено тиснути один одному руки. Це правило поширюється на представників сильної статі. Простягнута ж відкрита права рука мала під твердити, що в ній немає зброї: каміння, сокири тощо. Якщо й друга сторона мала такі наміри, то наступало мимовільне рукостискання — привітання. Схрещування рук на грудях, знімання капелюха, кивок головою — усе це робилося, щоб показати, що ти приймаєш певні правила, які є в суспільстві, визнаєш себе частиною цього суспільства. Коли ми користуємося громадським транспортом, то виконуємо також певні правила, які дозволяють нам бути пасажирами. Які ж вони? Ми вийшли на вулицю й стали пішоходами. Тут вступають у дію свої правила. Які? Ми вирішили піти до кінотеатру й подивитися фільм. Тут також є свої правила. Чи знаєте ви їх? (За С. Богдан). 2.

Складіть і запишіть план до тексту, використовуючи односкладні речен* ня з головним членом у формі підмета.

Вчимося культури мови Вітання — 1. Слова, жести, звернені до кого небудь під час зустрічі на знак прихильного ставлення. 2. Усне або письмове поздоровлення чи по бажання всіляких гараздів, успіхів у різних сферах життя. Офіційним вітанням притаманна така лексика: зростання, зміцнення, подо# лання, розвиток, наполеглива, успішна, старанна, плідна, примножувати, удосконалювати. Для особистих вітань характерна така лексика: раді привітати, хочу поздо# ровити, від усього серця, щиро, щиросердно, успіх, щастя, мир, добро, злагода, добробут, любов, міцне здоров’я, чудовий настрій. Шановні майстри сцени! Прийміть щире вітання з нагоди Дня театру, дня Гармонії і Краси. Театр за будь яких часів є оберегом духовності нашого народу. Він хвилює, чарує, змушує радіти чи сумувати, плакати чи сміятися. Він вселяє віру у свої сили, після однієї зустрічі запрошує до іншої. Дякуємо вам за щасливі миті зустрічі з мистецтвом. Бажаємо вам щасливої творчої долі, душевної наснаги, цікавих ролей, ви багливого і вдячного глядача. Ваші шанувальники — колектив ЗОШ № 654 м. Чернівці 43

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Складіть текст*вітання учасникам шкільних предметних олімпіад (футболь* ній команді школи, танцювальному колективу тощо). Використайте речення, у яких головний член виражений дієсловом у формі 1*ї особи множини тепе* рішнього часу.

абв Повторюємо орфографію 84

Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки.

Ро(з, с)простертими, дуби/богатирі, тр(и, е)мають, ле(г, х)ко, ар х(і, и)т(е, и)ктури, ро(з, с)ташованого, у/перед/місті, не/від’ємним ел(е, и)мен том, по/кілька десятків, не/легкий літо/пис хлібо/робської долі, комп л(і, е)мент, гости(н, нн)ість, у/давн(и, е)ну, при/зустрічі люди вітаю(т, ть)ся, сизі від не/годи, пр(е, и)дставник, до/тр(и, і)ма(н, нн)я, ро(з, с)повсюджу ється, кого/небудь, пр(е, и)тама(н, нн)а, щиро/сердно, вс(е, и)ляє віру. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО ТЕМИ «СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ Й РЕЧЕННЯ»

Словосполучення — це синтаксична одиниця, що становить поєднання двох або більше повнозначних слів (самостійних частин мови), одне з яких — головне, а інше — залежне. Речення — це основна одиниця спілкування. Граматична будова речення та його завершена інтонація служать для висловлення самостійної думки. розповідні за метою питальні висловлю* вання спону* кальні В за емоцій* окличні и ним за* неокличні д барвлен* ням и прості за кіль* р е кістю гра* складні матичних ч основ е н ь

містять повідомлення про певний факт містять запитання містять наказ, вимогу, заклик, побажання вимовляються з підсиленою інтонацією вимовляються зі звичайною інтонацією просте речення має одну граматичну основу складне речення містить у собі дві або більше граматичних основ

двоскладні граматична основа речення складається з двох головних членів — за підмета й присудка складом граматич* одно* граматична основа речен* ної основи складні ня складається з одного члена у формі підмета або присудка

стверджувальні, заперечні власне питальні, риторичні

у кінці речення ставиться знак оклику у кінці речення не ставиться знак оклику мають завершену інтонацію частини складного речення поєднуються інтонацією або сполучниками

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ Й РЕЧЕННЯ

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

Виконайте тестові завдання.

1. Усі словосполучення є дієслівними (за способом вираження голов ного слова) у рядку А підійшли ближче, зірвана мною, уважно стежачи Б поділити надвоє, зафіксовані дані, привезений вантаж В починає сутеніти, причинені двері, кажуть про людину Г багряне листя, пожовклі дерева, читаючи вголос 2. Не всі сполуки слів є словосполученнями в рядку А вражений словами друга, говорила схвильовано, дуже приємно Б накивав п’ятами, буду вчитися, обіцяв зробити В друга зміна, порадив колегам, ідучи до школи Г ця стаття, улюблений автор, захищати батьківщину 3. Речення Ідемо далі, де небо аж ллється в ліси і струшує з них листя — А спонукальне, неокличне Б спонукальне, окличне В розповідне, окличне Г розповідне, неокличне 4. У кінці питального окличного речення має стояти А знак питання Б знак оклику й знак питання В знак оклику Г знак питання й знак оклику 5. Складне речення наведено в рядку А Безперечно, ми хочемо бачити себе бездоганними, приємними, то вариськими, мати повагу й довіру людей. Б А повітря, настояне на ароматах горобини й мокрого листя, приєм но дурманить голову. В Ти любиш тут кожен соняшник, кожну їхню усмішку, тобі воно до роге, рідне, наймиліше. Г Надзвичайно багато про Україну промовляють такі слова понят тя: козак, чумак, хлібороб, кобзар. 6. Питальне речення не є риторичним у рядку А Подивися нарешті ж ти мові в обличчя: чи не мову в боях борони ли діди? Б Мово рідна, де твої світанки? В Мово наша рідна, барвінкова, як тебе, мов матір, не любить? Г Кому ти, чоловіче добрий, уклонився? 45

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

7. За складом граматичної основи речення поділяються на А поширені й непоширені Б прості та складні В ускладнені й неускладнені Г двоскладні й односкладні 8. Спонукальне неокличне просте речення наведено в рядку А Тебе ніколи, слово рідне, не забував я... Б Придивіться: у рідному краї наша мова вкраїнська страждає. В Шануймо ж ми мову, цю квітку чудову! Г Ти можеш навчитись чужого звичаю і мову чужу, наче пісню, за вчить. 9. Двоскладне речення подано в рядку А Черешні, вишні, сливи, абрикосові дерева, кущі аґрусу, смородини, порічок, густі малинові зарості. Б Змінився ліс. В Шануй рідну мову скрізь і в усьому... Г Чую лагідне, родинне: «мамо», «ясочко», «татусь». 10. Односкладне речення подано в рядку А Дівчинка читає «Кобзаря» по складах, рядочок за рядочком. Б Рідна мово українська, ти душа мого народу. В За кожним словом — пам’ять і любов... Г Шануємо й бережемо мову за слушність і дотепність мудрих слів... 86 1.

Прочитайте акровірш. Охарактеризуйте друге речення.

Мудра, щедра, багата, розкішна, Осяйна, пломінка, дивовижна, Веселкова, барвиста і ніжна... Але будь, рідна мово, й престижна! В. Федоренко 2.

Поміркуйте, як досягти рівня престижності української мови в суспіль* стві: щî залежить від держави, а щî — особисто від нас. Запишіть свої міркування, використавши:

— розповідне, неокличне, складне речення; — розповідне, неокличне, просте, двоскладне речення; — питальне, неокличне, просте, двоскладне речення; — спонукальне, окличне, складне речення; — спонукальне, окличне, просте, односкладне речення.

Просте речення. Двоскладне речення Я і українська мова та література § 7. Головні члени двоскладного речення. Підмет і присудок. Узгодження головних членів речення 1. 2. 3. 4.

Яке речення називається простим? За якою ознакою речення поділяються на прості та складні? Чим двоскладне речення відрізняється від односкладного? Що становить граматичну основу двоскладного й односкладного речення?

Опишіть ситуацію: «Підготовка до написання твору з української літератури». Яку тему з української літератури ви зараз вивчаєте? Зробіть виписки до можливого твору з цієї теми.

Прочитайте текст. Випишіть прості двоскладні речення.

Характерною ознакою аристократизму духу є свідомість своєї гідності й шанування людської гідності взагалі. У часи високого піднесення національ ної свідомості українців аристократизм духу завжди був джерелом мужності й героїзму. Так було, коли воювали з кочівниками. Так було і в XVI–XVII ст. під час боротьби з панською Польщею. Але аристократизм логічно веде до індивідуалізму. Для українця найцін ніше — воля, незалежність у житті особистому, родинному й господарському. Українець, оженившись, відділяється від батьків, щоб жити окремою ро диною. Він типовий власник і не любить працювати на когось. Для нього власна вбога хата краща за чужий пишний палац. Індивідуалізм не заважає колективній праці. Про це свідчить толока — спільна хліборобська робота, чумацькі валки, артіль, кооперативи всіх типів, поширені в Україні. Але така співпраця мусить бути добровільною. А проте індивідуалізм українця за несприятливих умов політичного й суспільного життя перетворюється на егоїзм (За І. Іващенко).

Підмет — головний член двоскладного речення, що називає предмет, про який говориться в реченні. Як предмет мислять і конкретний предмет: Тополя тихо шелестить; і властивість, що набула ознак предмета: Нове — добре забуте старе (Народна творчість); і дія, яку сприймають: Читати Олеся Гончара — це означає передовсім думати про головні досягнення й су перечності двадцятого століття (Д. Павличко). Підмет відповідає на питання хто? що? Присудок — головний член двоскладного речення, який означає те, що від* бувається з підметом. Він називає дію, стан, ознаку й синтаксично зв’язаний із підметом, наприклад: Опада останнє листя і яснить алею (М. Рильський); Вечір був лагідний, свіжий (Є. Гуцало); Бо творчість — це найвище ремесло (Л. Дмитерко). Присудок відповідає на такі питання: що робить підмет? що з ним робиться? який він є? хто він? чи що він? у якому стані перебуває?

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ ДВОСКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ (підмет + присудок = граматична основа речення) підмет

присудок



 складений: Ой три шляхи широкії докупи зійшлися (Т. Шевченко).



простий: Сніг покрив землю.

простий: Буду я навчатись мови золотої у трави веснянки, у гори крутої (А. Малишко). складений іменний: Вони обидва були мисливці.



складений дієслівний: Черешня знову хоче зацвісти.

1. Перепишіть текст. Підкресліть головні члени речення в простих реченнях.

До яких джерел треба звертатися, щоб перевірити правильність написання того чи іншого слова? Мова — це система. Вона має свої закони. Наприклад, закони писемної мови зібрані в «Українському правописі» (редакція 1993 року). Щороку збірник правописних законів перевидається, щось уточнюється, але основа залиша ється незмінною. У цьому документі відтворено основні правила граматики, орфографії, графіки. Усе, що суперечить цим правилам, є порушенням норми. Ілюстрації до наведених в основному мовному законі правил ви знайдете в словниках: орфографічному, орфоепічному тощо. Однак, обираючи словник, обов’язково зверніть увагу, чи затверджено його на засіданні вченої ради Інституту мовознавства або Інституту української мови НАН України. Лише в цьому разі ви будете застраховані від помилок у тих словах, які пропонує словниковий реєстр (О. Ожигова). 2.

Ознайомтеся з «Українським правописом», зокрема з розділом «Найго* ловніші правила пунктуації» (§§ 115–117). Яка інформація виявилася для вас новою?

Добірні зерна мови 90

1. Прочитайте текст.

Нитка Аріадни — надійний спосіб, за допомогою якого можна вийти зі складної, заплутаної ситуації, знайти правильний напрямок руху. Фразеологізм пов’язаний із грецьким міфом про афінського героя Тесея. Він допоміг афінянам позбутися кровожерного Мінотавра, якому приносили в жертву юнаків і дівчат. Мінотавр жив на острові Крит у Лабіринті. Зайти в Лабіринт можна було, а вийти не вдавалося нікому. Тесей вирішив убити Мінотавра. Допомогла йому царська дочка Аріадна. Таємно від батька вона дала героєві гострий меч і клубок ниток. Коли прирече них юнаків і дівчат (серед них був і Тесей) відвели в Лабіринт, герой при в’язав біля входу кінець нитки й помандрував заплутаними ходами, поступово 48

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

розплутуючи клубок. Саме цей клубок ниток допоміг Тесеєві після того, як він убив Мінотавра, вийти з лабіринту. Коли вживають фразеологізм нитка Аріадни, не обов’язково уявляють лабіринт і клубок ниток. Ось, скажімо, знання, які ви здобуваєте в школі. Хіба це не та сама нитка Аріадни, яка допомагатиме вам у житті?!

Знайдіть у тексті складні речення. Визначте кількість частин у кожному з них.

Поміркуйте, чи потрапляли ви коли*небудь у ситуацію, яку îбразно мож* на назвати лабіринтом. Як ви знайшли вихід із складної ситуації? Що було для вас ниткою Аріадни?

Між підметом і присудком діє особливий тип синтаксичного зв’язку — упо* дібнення граматичних форм присудка до граматичних форм підмета. Присудок із підметом, як правило, узгоджується в таких граматичних формах:  рід (Сонце світило. Ліс прокинувся. Пташка заспівала);  число (Іспит починається. Іспити починаються). Особливості узгодження присудка з простим підметом 1. Якщо підмет виражений іменником чоловічого роду, що означає про* фесію, посаду чи звання (професор, доцент, учитель) і в реченні стосу* ється особи жіночої статі, то присудок може стояти як у чоловічому, так і в жіночому роді: Директор підписав наказ. Директор підписала на* каз. В офіційно*діловому стилі переважають форми чоловічого роду. 2. Якщо підмет виражений власною назвою (без загальної), то присудок уз* годжується з підметом у формі роду й числа: Київ — гостинний і зелений (але: Місто Київ — гостинне й зелене); Замбія — велична й прекрасна. 3. Якщо підмет виражений абревіатурою, то присудок орієнтується на гра* матичний рід основного слова в скорочуваному сполученні слів: ООН запропонувала певні зміни (бо Організація — головне слово в словоспо* лученні Організація Об’єднаних Націй).

Прочитайте речення. Випишіть граматичні основи. Проаналізуйте особли* вості узгодження підмета й присудка в реченнях.

1. Коні заспокоїлися, розбіглися по загороді. 2. Хлопчик наблизився до конюшні, зазирнув у темну ополонку дверей... 3. Але він сподівається на Степанову добрість. 4. Дві молоді кобилки затіяли посеред вулиці, за кілька кроків од Степана, жартівливу бійку. 5. Колишній спокій та розсудливість повернулися до Шептала (За тв. В. Дрозда).

Особливості узгодження присудка із складеним підметом 1. Якщо підмет виражений сполученням на зразок: частина, більшість, мен шість, ряд, багато, мало, кілька + іменник у родовому відмінку множини, то присудок має форму однини: Багато учнів зацікавилося цим питанням. 2. Якщо підмет виражений сполученням кількісного числівника (два, чотири) та іменника в називному відмінку або в родовому відмінку множини, то присудок може мати форму як однини, так і множини: П’ять років від тої зустрічі минули. П’ять років від тої зустрічі минуло.

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

3. Якщо складений підмет виражений сполученням збірного числівника з іменником, то присудок при ньому може мати форму як однини, так і множини: Троє братів зібралися разом. Троє братів зібралося разом. 4. Зі складеним підметом (іменник у називному відмінку + прийменник з (із) + іменник в орудному відмінку) присудок уживається в множині: Мати з дочкою вишивають рушник. 5. Підмети на зразок хтось із них, кожний із присутніх вимагають від при* судка форми однини: Кожний з учасників розраховував на приз. 6. Якщо підмет має у своєму складі кількісний числівник, який закінчується на одиницю (121, 1991 тощо), присудок при такому підметі потрібно ста* вити у формі однини: Триста п’ятдесят одна особа проголосувала за ре золюцію.

Складіть і запишіть прості двоскладні речення так, щоб наведені сло* восполучення виконували роль підмета, а присудки були виражені діє* словами.

Багато друзів, чимало приємних хвилин, кілька незабутніх вражень, два роки, три бажання, чотири причини, Дмитро з Наталкою, мати із сином, кожен з нас, жоден зі спортсменів. 2. Прокоментуйте зв’язок підмета з присудком у записаних реченнях.

Особливості узгодження однорідних підметів і присудків 1. При однорідних підметах присудок може мати форму як однини, так і мно* жини. Присудок, що стоїть після однорідних підметів, має форму множини: Книги, ручка, зошит, олівець лежали на столі. Присудок, що стоїть перед однорідними підметами, має форму однини: На столі лежав олівець, книги, ручка, зошит. 2. Якщо в реченні при складеному підметі є кілька однорідних присудків, то, як правило, вони мають форму множини: Двоє братів відвідали спортив ну секцію, відпочили після тренувань і пішли в бібліотеку. Запишіть речення, розкриваючи дужки.

1. На сцені перед концертом (настроювати інструмент) скрипаль, віолончеліст, контрабасист. 2. Яблуня, груша, черешня, слива (квітувати) в садку. 3. Із землі (витикатися) часник, кріп, цибуля, петрушка. 4. Вулиця, подвір’я, будинок (на гадувати) йому дитинство. 5. Десятеро дітей (виховуватися) у сімейному дитя чому будинку.

Вчимося культури мови Як правильно вітатися: добрий день чи доброго дня? Перевагу надають таким формам: доброго ранку, добрий день (добридень), добрий вечір. Форма доброго дня властива розмовному стилю. 50

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

Запишіть речення, вибираючи з дужок потрібну форму присудка.

1. Сімсот дев’яносто делегатів (узяли, узяло) участь у з’їзді. 2. Триста двадцять один велосипедист (дістався, дісталися) фінішу. 3. Більшість абіту рієнтів (буде, будуть) (забезпечена, забезпечені) гуртожитком. 4. Дехто з присутніх на зборах (не зареєструвався, не зареєструвалися). 5. Президент шкільного самоврядування Сидорова (оголосив, оголосила) подяки учням дев’ятих класів за допомогу в проведенні Свята «Букваря». 6. Щорічно в програмі Дня сонця (бере, беруть) участь чотирнадцять країн. 95

Прочитайте текст усмішки, вставляючи замість крапок слова з довідки. Запишіть відновлений текст. Підкресліть головні члени речення.

Брат із сестрою ... батька з днем народження. Першим це ... ... син школяр. Батько його ... : — Кращим подарунком для мене ... , синку, твоя гарна поведінка в школі, успішність, допомога в господарстві. — Ти ..., тату, я вже ... тобі листівку і свої улюблені цукерки. Довідка: зробити, вітають, намагається, буде, випередив, купив, запізнився. 96

Складіть із пазлів речення й запишіть його. Визначте граматичну основу. За яким правилом узгоджені підмет і присудок у цьому реченні?

Як ви думаєте, чи можливо те, що ви прочитали? Герою якого твору відомого французького письменника належать ці слова? Запишіть назву твору, повне ім’я та прізвище автора, а також ім’я героя.

абв Повторюємо орфографію 97

Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки.

Дво/складне речення, складе(н, нн)ий іме(н, нн)ий присудок, предмет(а, у), передо/всім, на/приклад, с(и, е)стема, (У, у)країнський правопис, і(л, лл)юст рації, орфо/графічний, сто/лі(т, тт)я, орфо/епічний, (І, і)нститут мо во/знавства, словниковий ре(е, є)стр, на(т, д)хне(н, нн)я, офіційно/діловий, д(е, и)ректор, форте/піано, бі(льш, лш)ість, ме(ньш, нш)ість, п’я(тьд, тд)есят, велос(е, и)педист, конф(е, и)ренція, пр(е, и)з(е, и)дент, само/врядува(н, нн)я, фу(т, д)бол. 51

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

§ 8. Способи вираження підмета. Простий і складений підмет

За будовою підмет буває простий і складений. Простий підмет виражається одним словом або словосполученням, що є назвою одного поняття. Простий підмет може мати різні граматичні форми. Граматична форма

Приклади

1. Іменник у Н. в.

Високий ліс мовчав навколо (В. Мисик).

2. Займенник у Н. в.

Слово, пісне, думо Кобзарева, ви — окраса й суть мого життя... (Г. Чуприн* ка). Це — з українських лук вам голос журавлиний! (М. Рильський).

3. Будь*яка самостійна або службова частина мови, що виконує в реченні синтаксичну функцію підмета.

Жадібний платить двічі (Народна твор* чість). Коли б усі одурені прозріли, коли б усі убиті ожили (В. Симоненко). Один в любов, а другий в містику, а тре тій в небо, де орли (П. Тичина). Твоє «завтра» хвилює мене. Життя прожити — не поле перейти. «Ку ку ку ку» тобі віщує долю (Народна творчість). «Не» — заперечна частка.

4. Словосполучення, сполуки слів, речення, що є назвою одного поняття.

«І вражою злою кров’ю волю окропіте» — з дитинства знайомі слова! (О. Гон* чар). Біла Церква — сучасне місто. «Лихий попутав» — оповідання Панаса Мирного. Іван Франко — пророк у своїй Вітчизні.

Прочитайте текст. Випишіть по два простих двоскладних речення з під* метом у формі іменника та займенника.

Шевченкові словесні образи Яке невичерпне багатство почуттів в оцій квітці рідної мови — Сонце за# ходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє. Тиха липнева година. Сонце щойно сховалося за обрієм. Ми йдемо з дітьми в поле, сідаємо на стерні й слухаємо тишу скошених трав. Вона якась три вожна, насторожена й печальна. Усе, що співало, раділо, купалося в сонячному промінні, — усе готується на нічний спочинок. Далекі пагорби вкриваються легкою вечірньою млою. Дивіться, діти, як вечірня мла ніби переливається через краї ярів і долин. Стелиться нивами, пнеться на пагорби. Гори чорні ють — ніколи не зітреться з дитячої пам’яті почуттів цей чарівний образ. Поле якось ніби принишкло, загортаючись у сутінки. Від річки потягло прохоло 52

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

дою, затихли пташки, тільки ще наш степовий співунець цвіркун пробує смичком струну своєї скрипки, а з ярів пливуть усе нові й нові хвилі вечір ньої мли... Поле німіє (В. Сухомлинський). 2.

Які художні засоби використав В. Сухомлинський, розповідаючи про поетичний світ Т. Шевченка?

Виразно прочитайте вірш. Випишіть із кожної частини складних речень під* мет і присудок. Яку роль відіграють підмети в цій поезії? А присудки? Усно перебудуйте речення так, щоб у них не було присудків. Як змінився текст вірша? Обґрунтуйте відповідь.

Садок вишневий коло хати Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. Сім’я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати, Так соловейко не дає. Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх; Сама заснула коло їх. Затихло все, тільки дівчата Та соловейко не затих. Т. Шевченко

100 Прочитайте текст. Випишіть прості двоскладні речення, у яких підмет вира* жений прикметником. Підмет відповідно підкресліть.

Людина — це істота, жива система, що є нерозривною єдністю біологічно го й соціального, тілесного та духовного, родового й індивідуального. Біологічне в людині — це залежність її від природних процесів Землі, Кос мосу, Усесвіту. Людина живе, відчуваючи у своїх біоритмах пульсацію Космосу. Будь які зміни в ньому впливають на стан людської психіки й організму в ці лому. Соціальне в людині — це її залежність від певного суспільства й причет ність до його життя. Суспільство й оточення може змінювати людину. Тілесне показує будову тіла, особливості розумової діяльності, тип нерво вої системи тощо. Духовне в людині — її здатність творити свій внутрішній світ, відмінний від навколишньої дійсності. Родове відрізняє людину від інших живих істот. Індивідуальне — це колір волосся, шкірний візерунок на пальцях, тембр голосу, спосіб поведінки тощо (За М. Горлачем). І пензлем, і словом 101 1. Прочитайте текст. Художника Василя Тропініна не випадково привабила постать українсько го національного героя Устима Кармелюка (за гіпотезою, саме він зображений 53

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

на картині). Допитливі знають, що це ім’я назавжди пов’язане з Поділлям. Ось як про це сказав Іван Драч: Сплять вітри на блакитних постах, / спить Поділля — земля Кармелюків. «Славним лицарем» називав Кармелюка Тарас Григорович Шевченко. Постать керівника повстан ського руху 1813–1835 рр. овіяна легендами. Це був ватажок, який боровся за справедли< вість, допомагав бідним. Його ув’язнювали, висила ли в Сибір, але чотири рази Кармелюк тікав і продов жував боротьбу. «За Сибіром сонце сходить» — В. Тропінін. Українець пісня, автором якої народ уважає Кармелюка. середніх років. 1818 р. Створити образ непокірного Кармелюка було внутрішньою потребою В. Тропініна: сам художник був за походженням кріпаком, тому добре знав життя бідняків. Певний час він жив у подільському селі Кукавці, куди заслав його господар разом з іншою челяддю. Тут В. Тропінін прожив не один рік, написав цілу низку картин, спроектував і розписав сільську церкву. Портрет Кармелюка відображає уявлення В. Тропініна про вольову й рі шучу людину. За переказами, Устим був не дуже високий, але плечистий, кремезний, надзвичайно сильний. Художник зобразив його рішуче обличчя, гострий погляд, коротко підстрижене волосся. Увагу привертають посріблені інеєм вуса, засмагле, обвітрене обличчя героя. Підкреслено національний одяг Кармелюка. Це вишита сорочка й кунтуш. До образу Устима Кармелюка зверталися такі письменники: М. Стариць< кий, Марко Вовчок, Степан Васильченко, В. Кучер (За матеріалами сайту Kocherga.ucoz.ua/publ/22_zhovtnja#v#istoriji/1#1#0#332).

У виділених реченнях визначте граматичні основи, вид і форму виражен* ня підмета.

Об’єднайтесь у групи й проведіть обговорення картини художника, істо* рію її написання тощо, а також доповніть свої розповіді інформацією про Устима Кармелюка.

Складений підмет виражається словосполученням. Складений підмет

Приклади

1. Сполучення іменника або особового займенника у формі Н. в. з іменником (або іншою частиною мови в значенні імен* ника) у формі Ор. в. з прийменником з (із)

Федір з Олексієм — рідні брати. Ми з тобою йдемо стежкою в саду (М. Рильський).

2. Сполучення іменника, що має кількісне значення, з іменником у формі Р. в. мн.

Тисячі зірок дивилися з неба.

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

Продовження табл. Складений підмет

Приклади

3. Сполучення власне кількісного числів* ника з іменником у формі Н. в. мн. або Р. в. мн. чи одн.

П’ять братів довго шукали один одного. Дві книжки лежать на столі.

4. Сполучення числівника або займенника з іменником (іншою частиною мови в зна* ченні іменника) у формі Р. в. з прийменни* ком з (із). 5. Сполучення іменника, що означає угру* повання людей або тварин (зграя, юрба, ватага тощо), з іменником у формі Р. в. мн. 6. Сполучення іменника із значенням міри (кілограм, літр, метр) з іменником у формі Р. в. одн. 7. Сполучення дієслова в інфінітиві (бути, залишатися, здаватися) з іменником у формі Ор. в. одн. чи мн. 8. Фразеологізм.

Перший із них уже тренував ся в спортзалі. Котрась із дівчат заспівала улюблену пісню. Обабіч по схилах гір розси палися отари кіз та овець (О. Гончар). Кожний літр молока й центнер хліба — нелегка людська праця. Бути визволителем — це благородно (О. Гончар).

102 1.

Вибиватися в люди — справа зовсім не проста (М. Сингаїв* ський).

Об’єднавшись у групи (чотири–шість учнів), складіть і запишіть фантас* тичні оповідання за поданими тематичними реченнями.

1. У 2999 році внаслідок загадкових космічних катаклізмів змінилась ор біта Сонця. 2. Штаб спасіння Сонячної системи шукає можливості порятунку. 3. Бути землянином — це відповідально. 2.

103 1.

Зачитайте твори. Обговоріть їх. Визначте найбільш вдалі. Зверніть увагу на використання складених підметів.

Перепишіть уривки з віршів. Підкресліть граматичні основи у двоскладних реченнях. Визначте вид підмета (простий чи складений).

Є така благодать — Чути мамину мову, Коли в ній мерехтять Зорі в синь вечорову.

2. Промовляти — одвічне жадання, Наче бачити чисту блакить... Кожен голос — то наше дихання. Кожним звуком нам серце болить.

В. Бабич

М. Сингаївський

Я — українець, я не малорос, Пишаюсь родом тисячокорінним... Тарас за мене мучився й боровсь, Щоб я зробився зерням України. В. Кочевський

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Вчимося культури мови В українській мові з’явилися нові запозичення: інвестиція, інвестор, ауди# тор, брокер, менеджер, маркетинг. Змінюється економічне життя нашої країни, а з ним і мова. Однак, уживаючи іншомовні слова, треба знати, що вони означають, і вжи вати їх доречно: інвестиція — вкладення; інвестор — особа, яка вкладає гроші в певний проект; аудитор — людина, яка проводить перевірку; брокер — посередник; менеджер — фахівець з управління, організатор; маркетинг — торгівля, продаж, організація збуту товарів. 104 1. Об’єднавшись у групи (чотири–шість учнів), дайте визначення процесам, назви яких наведені нижче. Запишіть визначення, порівняйте результати роботи в групах.

Навчатися, самореалізовуватися, співпереживати, творити, удосконалю ватися, займатися миротворенням. 2.

Роль яких членів речення виконують наведені дієслова в записаних визначеннях?

105 1.

Установіть відповідність між лівою і правою колонками. Складіть і за* пишіть із ними речення.

1 2 3 4 5

не «Реве та стогне Дніпр широкий» Кривий Ріг «Хіба ревуть воли, як ясла повні» але

А промислове місто Б роман Панаса Мирного та Івана Білика В протиставний сполучник Г заперечна частка Д рядок із балади Т. Шевченка Е обласний центр Волинської області

2. У записаних реченнях установіть вид підмета та форму його вираження.

106 Прочитайте усмішку. Знайдіть у ній складені підмети. Складіть із ними влас* ні жартівливі визначення.

Мама з татом і дідусь із бабусею знають, що енергія — це те, чого вдос таль у кожної дитини, поки її не попросили щось зробити.

абв Повторюємо орфографію 107 Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки. Л(е, и)тять лебі(д, т)ки, дума (К, к)обзарева, діє/пр(е, и)кметник, ку/ку/ку/ку, кро(вю, в’ю), не/вичерпне бага(ц, тс)тво, пташ(е, и)чка, ле(г, х)ка, плуг(о, а)тарі, не/розривною єдніс(т, тт)ю, тіле(с, ст)не, біо/р(і, и)тми, пуль 56

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

сац(і, и)я (К, к)осмос(а, у), будь/які, відмі(н, нн)ий, воло(с, сс)я, тембр голос(а, у), біо/логія, процес(с, сс), місто Кривий (Р, р)іг, оба/біч, ін вест(і, и)ц(і, и)я, ауд(і, и)тор, бро(к, кк)ер, мен(е, и)джер, маркет(і, и)нг.

§ 9. Простий і складений присудок. Способи вираження простого присудка

Відомо, що за будовою присудок буває простий і складений. Простий присудок виражений одним словом (дієсловом у формі певного способу й часу) або сполученням слів: бере, бери, брав би, буду брати (братиму), пече раків (червоніє), мовить промовляє (говорить), шмиг (шмигнув). Складеним називають присудок, що складається з двох частин — основної і допоміжної. Складений присудок буває дієслівний та іменний. Роль простого присудка виконує

Приклади

Дієслово теперішнього, майбутнього, минулого часу дійсного способу

Ми сидимо, з цікавістю слухаючи татові казки (М. Коцюбинський). І забудеться срамотня давняя година, і оживе добра слава, слава України (Т. Шевченко). Ні, я жива! Я буду вічно жити! (Леся Укра* їнка). Парубок стояв, як зачарований (Панас Мирний).

Дієслово наказового способу

Починаймо, любі діти, мови рідної урок (М. Адаменко). Хай лагідне сонце зігріває весняну землю.

Дієслово умовного способу

Говорите: вам не потрібна мова, — Була б у магазині ковбаса... (З. Бебешко).

Фразеологізм

Діти набиралися розуму, читаючи цікаві журнали.

Звуконаслідувальні слова Повторювані дієслова в тій самій і в різних формах

Зозуля здалеку «ку ку»! А півень по двору ходить походжає (На* родна творчість). Ой ходив ходив місяць по небі, ой шукав шукав ясної зорі (Народна твор* чість). Говорили балакали, сіли та й заплакали (Народна творчість).

Дієслова*синоніми Дієслова з частками

А він узяв та й стрибнув. Вона ж собі пішла.

108 1. Прочитайте текст. До якого стилю та типу він належить? Над містом уже стояло чисте небо й сонце розкидало свої теплі проміння. Післядощове повітря пахло тим ледве вловимим і надзвичайно приємним за пахом, що завжди асоціюється з народженням нового, досі не відомого 57

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Ю. Шевченко. Місто після дощу. 2006 р.

життя. Усюди шелестів симпатичний міський гомін, і всюди, під ногами веселих балакучих пі шоходів, тротуари блискали бризками дощової води. І не тільки асфальт, а й звичайний сірий камінь почав блискати й переливатися в срібних ромбиках віддзеркаленого сонця. На темно сірій грозовій полосі підвелася, як завжди прекрасна, райдуга й, закоронувавши город [місто], уро чисто повисла в прозорому ефірі. Уже бігли автобуси, дзвеніли трамваї, і між ними метуши лися візники (За Миколою Хвильовим).

2. Випишіть із двоскладних речень граматичні основи з простим присудком.

109 1. Перепишіть уривки з поеми. 1. Геть одбившися від гурту, Іде лицар в самотині. Зирк! — поет лежить, як перше, На самісінькій стежині...

2. Спалахнув від гніву лицар, — Був він гордий та завзятий, Але ж тільки на упертість Та на гордощі багатий.

3. Був собі одважний лицар, Нам його згадать до речі, Він робив походи довгі — Від порога та до печі. Леся Українка 2.

Яку синтаксичну роль виконують виділені слова? Дайте їм характерис* тику як членам речення.

Вчимося культури мови 110 1. Прочитайте текст. У якому випадку слово президент потрібно писати з великої букви, а в яко му — з малої? Якщо йдеться про найвищу державну посаду, то слово Президент треба пи сати з великої букви (звернення Президента України). У всіх інших випадках це слово пишуть з малої букви (на загальних зборах був присутній президент кор# порації). 2.

Складіть і запишіть речення зі словом президент, щоб воно писалося з великої і малої букви. Охарактеризуйте в записаних реченнях головні члени речення.

111 Перепишіть речення. Визначте синтаксичну роль вигуків і звуконаслідувальних слів.

1. Підходжу до свого щоденника, що вишкіряє до мене білі сторінки, і — бац! бац! — ним об стіл. Гайда в шухляду!.. 2. Сотні років цілі армії білих зубів 58

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

безперестанку роблять хрусь хрусь... і вкривають лушпинням землю. Хрум хрум... хрусь... хрусь... 3. І знов те «ай», таке високе, лоскітливо жіноче й срібно дзвінке. 4. Дівчата... ха ха! 5. А а а... — неслося десь здалеку, як од розірваної греблі (З тв. Остапа Вишні).

абв Повторюємо орфографію

112 Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки. Складе(н, нн)ий присудок, мовить/промовляє, жит(е, и)меш, ас(в, ф)альт, ч(и, і)сте, ро(з, с)кидало, промі(нн, н)я, після/дощове повітря, ледве/влови мим, над/звичайно, пр(е, и)ємним, (о, а)соціюється, народже(н, нн)ям, досі не/відомого життя, ш(и, е)л(е, и)стів, симп(о, а)тичний, мі(ск, ськ)ий, в(и, е)селих, б(а, о)лакучих, піш(е, о)ходів, тр(а, о)туари, бли(ск, ськ)али, бри(с, з)ками.

§ 10. Складений дієслівний присудок

Складений дієслівний присудок складається з допоміжного слова, що по* казує можливість, бажаність, початок розгортання дії, і неозначеної форми дієслова, що означає основну дію: М’який, лапастий сніг не переставав падати (І. Микитенко). Роль допоміжної частини складеного присудка виконують:  дієслова в особовій формі (хочеш, починаю, може, стаємо, намагаєтесь, продовжують, закінчили, збиратимусь, бажала, перестав, братимусь, почала, припинило, намагалися, збирайтеся, хотіли б, можуть, беріться; збираються їхати, почала малювати, беріться допомагати);  прикметники (ладна, згодні, раді, готові, повинна; раді будуть поспілкуватися, повинна була б устигнути). Роль основної частини складеного присудка виконує будь*яке дієслово в не* означеній формі.

113 Прочитайте текст. Випишіть речення зі складеними дієслівними присудками. Підкресліть присудки.

Без системи телебачення неможливо уявити сучасне життя. Уважається, що термін «телебачення» вперше почав застосовувати інженер Костянтин Перський у 1900 році на міжнародному електротехнічному конгресі в Па рижі. В енциклопедіях можна знайти десятки імен, причетних до реалізації процесів телебачення. Серед них — ім’я Бориса Грабовського, сина відомого українського поета Павла Арсеновича Грабовського. Борис Грабовський не захотів піти стежкою батька, хоча навчався читати за його книжками. Майбутній учений захоплювався технікою, конструюванням, законами фізики. 59

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Саме Борисові Грабовському належить винахід катодного комутатора, що став основою передавальної телевізійної трубки. Учені на основі вивчення архівних і патентних матеріалів стверджують, що талановитий фізик експериментатор, українець Борис Павлович Грабов ський, першим у світі виготовив електронну телевізійну установку (За В. Шен деровським). 114 Перепишіть текст. Зверніть увагу на підкреслені граматичні основи в кожному реченні. Визначте вид підмета й присудка.

Нову батьківщину навіть може створити народ, але мови — ніколи. І якщо людська душа здригається перед убивством однієї людини, то що ж повинна б почувати вона, зазіхаючи на життя багатовікової історичної особистості на роду — цього найбільшого з усіх створінь Божих на землі? Не умовних зву ків тільки вчиться дитина, вивчаючи рідну мову, а п’є духовне життя й силу рідного слова. Воно пояснює їй природу, як не міг би пояснити її жоден з при родознавців, воно знайомить її з характером людей, які її оточують, із суспіль ством, серед якого вона живе, з його історією та його прагненнями, як не міг би ознайомити жоден історик; воно вводить її в народні вірування, у народну поезію, як не міг би ввести жоден естетик; воно, нарешті, дає такі логічні по няття й філософські погляди, яких, звичайно, не міг би дати дитині жоден філософ (За К. Ушинським).

Вчимося культури мови Слово кутюр’є прийшло до нас із французької і в перекладі означає «мо дельєр модного одягу». Кутюр’є — це майстер високого класу, який є зако нодавцем моди. Кажемо: колекція одягу, створена відомим кутюр’є; сукня від українського модельєра. Кравець — це виконавець, який утілює задуми кутюр’є. Він шиє те, що придумав модельєр, кутюр’є.

Визначаючи граматичну основу речення, пам’ятаймо, що дієслово у формі інфінітива може виконувати роль частини складеного дієслівного присудка, додатка, обставини, означення. Наприклад: Я починаю це розуміти (обид* ва дієслова стосуються однієї особи, допоміжне дієслово починаю вказує на початок основної дії). Інфінітив у цьому реченні є частиною складеного дієслівного присудка. Сергій дозволив мені скористатися його калькулятором (присудок дозво лив означає дію, яку виконує одна особа, а скористатися стосується іншої особи, не підмета). Можна поставити питання: дозволив що? Дієслово у формі інфінітива в цьому реченні виконує роль додатка. Ми пішли саджати дерева (дієслова називають дві окремі дії). Можна поста* вити питання: пішли з якою метою? У цьому реченні дієслово у формі інфіні* тива виконує роль обставини. Є надія H зустрітися H H H ще (можна поставити питання: яка надія?). У цьому реченні інфінітив виконує роль означення.

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

115 Перепишіть речення. Визначте синтаксичну роль виділених слів. 1. Зосталася тільки надія одна: надія вернутись ще раз на Вкраїну (Леся Укра# їнка). 2. Поет мусить постійно враховувати рівень читача (В. Стус). 3. Люди по винні більше дивитися на зорі, на Стожари, на Чумацький шлях (М. Стельмах). 116 1.

Складіть і запишіть міні*твір «Мій улюблений літературний герой», вико* риставши подані словосполучення.

Хочу розповісти, може вразити, намагаюся зрозуміти вчинки, із здиву ванням помітив, доцільно прочитати, можу додати, спробую застосувати. 2.

117

Яку синтаксичну роль відіграли наведені словосполучення в створеному тексті?

Прочитайте уривки з віршів. Випишіть із текстів словосполучення, що вико* нують у реченні роль складеного дієслівного присудка.

Не говори печальними очима те, що не можуть вимовить слова. Так виникає ніжність самочинна. Так виникає тиша грозова.

Хто смів сказать, що не богиня ти? Де той безбожник, що без серця дрожі В твоє лице небесне глянуть може, Неткнутий блиском твої красоти?

Л. Костенко

І. Франко

118 Запишіть речення зі складеним дієслівним присудком. Обґрунтуйте відповідь. 1. Батьки пішли копати город. 2. Дід почав копати криницю. 3. Ти будеш копати? 4. Уміння копати криниці передалося мені від прадіда. 119 Прочитайте текст усмішки. Знайдіть речення з дієслівним складеним при* судком. Перебудуйте це речення так, щоб присудок у ньому був простий.

На уроці біології: — Андрійку! Як називаються істоти, що можуть жити і у воді, і на су ходолі? — Матроси.

абв Повторюємо орфографію 120 Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки. Діє/слівний складе(н, нн)ий присудок, жит(е, и)меш, пр(е, и)красна ра(йд, д)уга, авто/буси, фразе/о/логічний (з, с)ворот, тра(н, м)ва(і, ї), м(е, и)тушилися, (Ч, ч)умацький (Ш, ш)лях, міні/твір, с(е, и)нтаксична роль, душа/бо, (В, в)ітчизна, слово/сполуче(н, нн)я, згод(е, и)н, об(г, ґ)рун туйте, кр(е, и)ниця, на/сухо/долі. 61

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

§ 11. Складений іменний присудок. Тире між підметом і присудком

Складений іменний присудок — це присудок, що складається з допоміж* ного дієслова*зв’язки та іменної частини: Була весна весела, щедра, мила (Леся Українка). Дієслово*зв’язка передає граматичне значення часу, особи, способу й числа. Іменна частина називає ознаку предмета. Роль дієслова*зв’язки виконують дієслова бути (буду, будеш, буде, будемо, будете, будуть, був, була, було, були, є); становити (становлять, становиш, становили б); стати (стаємо, станьте); виявитися (виявилося, виявляється); називатися (називалися, називається); вважатися (вважається, вважалася б, вважалося). Роль іменної частини виконують іменники, прикметники, числівники, займен* ники, дієслова (неозначена форма і дієприкметник). Іменник у ролі іменної частини складеного присудка має форму:  Н. в. і вказує на постійну ознаку предмета: Мій брат був баяніст. Такі ре чення становлять окремий тип.  Ор. в. або Зн. в. з прийменником за і вказує на непостійну або неха* рактерну ознаку предмета: Старший брат став йому батьком. Ясько за пастушка був саме того літа (М. Рильський). До іменної частини можуть входити порівняльні сполучники мов, немов, ніби, наче, фразеологізми, заперечна частка не: Земля — мов казка (В. Симо* ненко); Господар на фермі — сам собі голова; Руйнувати — не будувати.

121 1.

Прочитайте уривки з поезій. Зверніть увагу на підкреслені члени речення. До якого типу належать підкреслені присудки? Обґрунтуйте відповідь. Чи завжди використовується дієслово*зв’язка?

1. Він гордий був. Гордієм він і звався. Він лицар був, дарма що постоли. 2. Я, може, божевільним тут здаюся. Ми з вами люди різного коша. 3. Я дуже тяжко вами відболіла. Це все було як марення, як сон. 4. Цей ліс живий. У нього добрі очі. Шумлять вітри у нього в голові. 5. Я дерево, я сніг, я все, що я люблю. І, може, це і є моя найвища сутність. 6. Оця реальна мить вже завтра буде спомином, а післязавтра — казкою казок. Л. Костенко 2.

Яке висловлювання вам найбільше сподобалося? Як ви розумієте зміст вислову казка казок?

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

122 Прочитайте уривок інтерв’ю з дочкою Л. Костенко. Випишіть речення із складеним іменним присудком.

Я з дитинства знаю, що мама не випустить із рук жодного рядка, якщо вона непевна хоч у якомусь слові, римі, композиції. Мені до сліз шкода строф чи вір шів, які мама безжалісно викидає. Я ж бачу золоті строфи! Кажу: поверни!!! Не поверне. Вимогливість до себе, вічний сумнів, вічний пошук, вічне «все не так». Колись, слухаючи маму, я заціпеніла й просто видихнула: «Мамо! Ти ге ній!» Вона здивовано стенула плечима: «Просто я нормальний письменник...» (О. Пахльовська). Складіть міні*твір про те, як треба ставитися до справи, яку виконуєте.

123 Уживайте складений іменний присудок.

В іменному складеному присудку дієслово*зв’язка у формі теперішнього часу, як правило, пропускається. У деяких випадках замість дієслова*зв’язки ставиться тире. Правило

Приклад Тире ставиться

1. Коли підмет та іменна частина присудка — іменники в Н. в.

Мова — матері уста (Іван Багряний).

2. Коли підмет та іменна частина присудка — числівники. 3. Коли обидва головні члени або один із них виражені неозначеною формою дієслова. 4. Коли перед іменною частиною присудка стоять це, то, це є, ось, це значить.

Три і чотири — сім. У нас кохати — полюбить сповна, і серце з милим вік не розлучати (А. Малишко). Поезія — це свято, як любов (Л. Кос* тенко).

Тире не ставиться

1. Коли іменна частина присудка стоїть перед підметом.

Благословенна в болях ран степів широчина бездонна (М. Рильський).

2. Коли іменна частина присудка ви* ражена прикметником, дієприкмет* ником, іменником із прийменником.

Стіни білі пребілі, і натоплена піч (Л. Костенко). Вона в легкій літній одежі (М. Івченко).

Тире ставиться або не ставиться залежно від інтонації

1. Тире не ставиться, коли підмет ви* ражений особовим займенником. Однак може ставитися для смисло* вого й інтонаційного виділення під* мета. 2. Тире не ставиться, коли частина присудка має порівняльне значення і вживається зі словами як, ніби, на че, неначе, начеб, мов, начебто, нена чебто. Однак може ставитися для інтонаційного виділення присудка.

Та він же в світі отакий один. Він, мамо, гордий. Він козак. Він лицар (Л. Кос* тенко). Я — навіжена. Я — дитя любові (Л. Костенко). Промені як вії сонячних очей (П. Ти* чина). Книга — мов душа розкрита (О. Ющенко).

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Продовження табл. Тире ставиться або не ставиться залежно від інтонації

124

Правило

Приклад

3. Тире не ставиться, коли перед імен* ною частиною присудка стоїть част* ка не (за винятком іменної частини присудка у формі інфінітива). Може ставитися для смислового виділення присудка. 4. Коли підмет виражений займенни* ком це, то тире ставиться або не ставиться залежно від інтонації.

Хай я не люди, ну й Хома не чоловік (Народна творчість). Життя прожити — не поле перейти (Народна творчість). Кохати — нові землі відкривати (І. Драч). Це преподобний лікар Агапіт, що із цілив самого Мономаха. А це — Алімпій, майстер на весь світ, до пензля хист був у цього монаха (Л. Костенко).

Перепишіть текст. Поясніть на прикладі тексту пунктограму «Тире між підметом і присудком».

Культура мови — це дотримання усталених мовних норм усної та писемної літературної мови, а також свідоме, цілеспрямоване, майстерне використання мовно виражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування. Правильність мови, відповідність її орфоепічним, орфографічним, лексич< ним, словотворчим, граматичним, пунктуаційним, стилістичним нормам — ось основні компоненти культури мови. 2.

Утворіть іменники від виділених слів — назви розділів науки про мову. Запишіть утворені іменники й дайте їм письмові визначення.

125 1.

Перепишіть вірш. Поясніть, чому в реченнях з іменним складеним при* судком між підметом і присудком ставиться тире.

Мово моя! Хай обходять тебе підла зрада й журба, Я — твоя берегиня і вірна раба, Я — володарка слів, що насіяла ти, Тож красуйся в стомовній сім’ї і цвіти. Ти — єдине, що я не згублю й не віддам, Ти — мій гімн, ти — мій скарб, ти — високий мій храм. В. Пустовіт 2.

Прочитайте вірш, не виділяючи інтонаційно особові займенники. Як змі* нила б така інтонація вживання розділових знаків?

126 1. Запишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. 1. Світ ліричного героя Володимира Сосюри це настрої почуття пережи вання його молодого сучасника. 2. Роман Олеся Гончара «Собор» широка па 64

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

норама загальнолюдських морально етичних і екологічних проблем. 3. Образ Мойсея жив у творчій свідомості Івана Франка впродовж усього його мис тецького життя бо трагедія не визнаного своїм народом біблійного пророка ніби трагедія самого письменника що не знав у житті ні спокою ні достатку що невсипущо трудився аби пробудити зі сну український народ. 4. Природа для Андрія Малишка «храм і майстерня» невичерпне джерело краси. 5. «Лі сова пісня» Лесі Українки навчає любити природу пізнавати її закони по гос подарському користуватися її багатством бо природа не засіб для збагачення а колиска людства. 2.

Випишіть із творів названих у вправі українських письменників по два речення з іменним складеним присудком.

127 1. Прочитайте уривки з віршів. Вставте замість крапок слова з довідки. 1. Не шукав я другої на світі Бо другої такої нема, Ти — як сонце, одна у ... , Ти — як птиця на рідному світі, Як любові хвилина німа.

2. Весна — неначе карусель, на каруселі білі коні. Гірське село, в садах морель, і місяць, мов тюльпан, ... . Б.#І. Антонич

А. Малишко

Ти знаєш, що ти — людина, Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя — єдина, Мука твоя— єдина, Очі твої — ... . В. Симоненко

Довідка: одні, зеніті, червоний. 2.

128 1.

Чому в поезіях із двох можливих варіантів уживання тире найчастіше обирають той, коли тире між підметом і присудком ставиться? Перепишіть текст.

Роздуми поета Дмитра Павличка лягли в основу багатьох його поезій. Зокрема, це — «Лист до одного знайомого у справах філологічних», «Ти зрікся мови рідної...», «Якби я втратив очі, Україно» та багато інших. Поезія «О рідне слово, хто без тебе я?» звучить як духовний заповіт на щадкам: Тебе у спадок віддали мені Мої батьки і предки невідомі, Що гинули за тебе на вогні.

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Так не засни в запиленому томі, В неткнутій коленкоровій труні — Дзвени в моїм і правнуковім домі! 2.

Складіть і запишіть творче продовження до цього тексту, розкривши тему ставлення народу до мови. Використайте у своєму тексті пунктограму «Тире між підметом і присудком».

Стиль і синтаксис

Іменні складені присудки — характерна ознака віршових поетичних текстів. Вони допомагають авторові створити лаконічні образні характеристики підмета — метафори. Я — Оксана, вічна твоя рана, журна вишня в золотих роях, я твоя надія і омана, іскра нероздмухана твоя.

Сміх людський — чудесна штука. Він — мистецтво і наука. Він — в житті і для життя. П. Глазовий

І. Драч

Іменні складені присудки властиві також науковому стилю, багатому на визна* чення: Клітина — найменша жива система. Водорості — нижчі рослини, які виникли й пристосувалися до життя переважно у водному середовищі.

абв Повторюємо орфографію 129 Запишіть слова й словосполучення, знявши риску й розкривши дужки. Іме(н, нн)ий складе(н, нн)ий присудок, (в, вв)ажатися, боже/вільний, р(е, и)альна, після/завтра, письме(н, нн)ик, благо/слове(н, нн)а, не/на че/б/то, наче/б/то, навіже(н, нн)а, наче/б, пр(е, и)подобний, слово/творче, загально/людські, морально/етичні, по/господарському, люд(ст, цт)во, кор(е, и)стуватися, не/вичерпне джерело, (з, с)багаче(н, нн)я, (М, м)онго лія, кутю(р’є, рьє), моде(л’є, льє)р.

§ 12. Речення поширені й непоширені. Другорядні члени речення. Означення — другорядний член речення За наявністю чи відсутністю другорядних членів речення бувають пошире ними й непоширеними. Поширені речення

Головні члени речення + другорядні члени речення: H Цікава HH робота H й копітка над твором виконується повільно.

Непоширені речення

Тільки головні члени речення: Робота виконується.

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

130 1.

Прочитайте вірш. Об’єднавшись у групи, виконайте окремі завдання: перша група виписує поширені речення; друга група виписує непо* ширені.

Хто навчить мене літати Ну а що умію я? Я умію розмовляти, Танцювати і співати, Вмію плавати, стрибати, Їсти, бігати, лежати, І свистіти, і тріщати, Жартувати і пищати, І повзти, подібно змію. А літати я не вмію. Може, хто мене навчить? Озивайтесь, не мовчіть!..

Вміє ластівка літати. Вміють коники стрибати. Щука плавати уміє. Кріт завзято землю риє. Дощ іде. Ручай біжить. Кіт наївся і лежить. Джміль гуде. Мороз тріщить. Мишеня в норі пищить. Гриб росте. Повзе змія...

Г. Фалькович

Перша група перебудовує виписані речення на непоширені. Друга гру* па непоширені речення робить поширеними.

Проаналізуйте, які другорядні члени ви додали, щоб непоширені речен* ня стали поширеними. Назвіть другорядні члени, які ви скоротили, перебудовуючи поширені речення на непоширені.

Другорядними називаються члени речення, що пояснюють головні або залежні від головних інші другорядні члени речення. До другорядних членів речення належать: означення, додаток, обставина. Означення

Додаток

Обставина

вказує на ознаку предмета

означає предмет

вказує на ознаку дії (місце, час, причину, мету, спосіб)

який? чий? котрий?

кого? чого? кому? чому? де? куди? звідки? коли? кого? що? ким? чим? чому? як? з якою метою? на (у) кому? на (у) чому?

Питання

Підкреслення

(хвиляста лінія)

(пунктирна лінія)

(риска*крапка)

Приклади

Місто (яке?) Чернігів Я милуюся (чим?) розташоване (на каштанами (під чим?) якому?) на правому під травневим дощем. березі Десни.

Школярі (коли?) навесні поїхали (куди?) на екскур* сію (куди?) до Умані.

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

131 Перепишіть речення. Підкресліть головні та другорядні члени. Визначте тип речення за складом граматичної основи. Обґрунтуйте відповідь.

1. Цитринове сонце, смарагдовий ліс. 2. Всі мости ще кленові. 3. Всі коні іще вороні. 4. Мокрі ниви, і порожній шлях (Із тв. Л. Костенко).

Означення — це другорядний член речення, який називає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий?: День трудовий давно погас з HHH турботами своїми HH (В. Сосюра). Означення пов’язане з означуваним іменником — підметом, додатком, іншим членом речення, вираженим іменником. Розрізняють узгоджене та неузгоджене означення.

Неузгоджене

Узгоджене

Роль означення виконують

Приклади

Прикметник

Вінець H хліборобської H H H H праці — щедрі жнива (В. Скуратівський).

Дієприкметник

Під ногами хлюпав H розталий HH сніг.

Займенник

Про історію H нашої H країни можна розповідати, згадуючи такі слова поняття: козак, чумак, хлібороб, кобзар.

Числівник

Ще треті H півні не співали (Т. Шевченко).

Прикметниковий або дієприкметниковий зворот

На столі, застеленому рушником, H H H H H H H H лежав хліб, а поряд — сіль.

Іменник у непрямих відмінках

У Данилка ніс картоплею. HHH

Словосполучення

Він побачив людину середнього віку. HHHHH

Неозначена форма дієслова

Традиція збирати HH випускників склалася в школі здавна.

Прислівник

Дорога ліворуч HH була розмита.

Присвійні займенники його, її, їх

Я слухаю його H розповідь уважно.

132 Перепишіть текст усмішки. Підкресліть другорядні члени речення. — Яка пора найкраща для збирання яблук? — запитує вчитель. — Це — вересень, — відповіла Маринка. — Та ні. Коли собака прив’язаний, — заперечив Антон. 68

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

133 Прочитайте текст. Випишіть означення з означуваним словом. Позначте, якими частинами мови виражені означення.

Спогад Це був футбольний матч у спортивному таборі відпочинку. Увесь мій за гін — фанати київського «Динамо» — готувався до матчу серйозно. Традиція тренуватися, вигадувати підбадьорювальні кричалки, малювати плакати емоційного змісту існувала в таборі здавна. Я пам’ятаю момент, яким гарним був мій приятель Майборода, коли впевнено та стрімко біг із м’ячем. Я захоплено верещала, а він біг і біг, і якось ніхто вчасно не зрозумів, що він біжить прямо на мене. Ось він заніс ногу, ударив по м’ячу, а я і далі заохочувала футболіста схвальним криком, а вже за мить, коли м’яч влучив мені в око й відкинув за лаву дровиняку, я корчила ся на землі від болю. Отак я отримала єдину в цьому спортивному поєдинкові травму. Майборода зблід. Матч припинили. Наш фізрук натомість не розгу бився, він прикладав мені до ока почергово заморожену курку, що піднесли кухарі з їдальні, і шматок масла. Він розповідав, що мені дуже пощастило, бо «м’яч більший за моє обличчя, тому синця може й не бути». Він це назвав «правилом великого предмета». Далі він розповідав, як було б погано, якби Майборода поцілив у мене тенісним м’ячем, більярдною кулею або ж м’ячиком для пінг понгу. «Тоді ти була б уся синьо чорна, то жах, а зараз у тебе такий симпатичний рум’янчик на щічках! Ти лишень подивися», — і він тримав люстерко так, щоб я могла на себе подивитися. Рум’янчик дійсно був, око ліворуч трохи попливло, але я почувалася майже щасливою (За Л. Дени# сенко). 134 Відредагуйте подані словосполучення, добираючи з довідки відповідні слова. Складіть і запишіть речення з відредагованими словосполученнями.

Зуродовані дерева, розстроєне місто, старинний будинок, любимий куточок, равнодушна людина, громадський долг, настояща краса. Довідка: улюблений, понівечений, розбудований, байдужий, справжній, старовинний, громадянський, обов’язок. 135 Прочитайте текст. Чи однакову синтаксичну роль виконують у тексті виділе* ні слова? Як це визначити?

Собор стоїть над селищем у задумі, один серед тиші, серед світлої акацієвої ночі, що більше навіть не на ніч схожа, а на якусь, сказати б, анти ніч. Вона тут незвичайна, ця антиніч, вона мовби зачаклована видивом собору, заслухана німої музики його округлих, гармонійно поєднаних бань, зростаючих ярусів, його співучих ліній (О. Гончар). 69

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

136 Об’єднавшись у групи, доберіть означення до запропонованих слів за зразком. Зразок. Тиша — незвичайна, незаймана, урочиста, насторожена, важка, непорушна, гнітюча, ранішня. Мова, література, Батьківщина, народ. 137 Перепишіть речення. Підкресліть означення, виражені дієприкметнико* вими й прикметниковими зворотами.

1. Тож будьмо свідомими того, що кожен українець є спадкоємцем глибо кої і мудрої нації, багатої духовно й морально, і не ганьбімо пам’яті наших пращурів (Г. Лозко). 2. Реймське Євангеліє — тоді маловідомий книжковий раритет, створений у першій половині ХІ століття і тоді ж назавжди вивезе ний з України (М. Тимошик). 3. Пронизаний світлом літнього сонця, простір між стовбурами манив загадковим затишком (Є. Гуцало). 4. Галявина була як райдужне око старого лісу, як зелене кругле озерце, як жива парасолька, ви ткана з мільйонів пелюсток (О. Донченко). 5. Є у лісі закуток — найглухіший з усіх закутків. Залетить туди часом зозуля, та ні разу своє «ку ку» не вигук не на гілці й уже поспішає геть, налякана завороженою тишею (О. Донченко). 138 Випишіть із підручника «Українська література. 8 клас» сім*вісім речень з означеннями. Підкресліть іменник, з яким пов’язане означення. Визначте їхню граматичну форму.

Вчимося культури мови Цінна рідкісна річ або рідковживане слово — це раритет. Цінність рари тету в тому, що він рідко трапляється. Наприклад: Раритет у сучасних шкільних бібліотеках — повне зібрання творів класиків української літератури. Реліквія — річ, яку особливо шанують як пам’ять про минуле. Цінність речі реліквії в тому, що їй багато років, століть. Наприклад: Сімейна реліквія — коралове, як колись казали, добре намисто. 139 Перепишіть речення. Визначте й підкресліть означення, звертаючи увагу на питання.

1. Нові квітки на килимах рука (чия?) дівчини вишиває (М. Рильський). 2. Шафа (яка?) для одягу ховалась у кутку (В. Собко). 3. Червоніло ціле море колосків (яких?) пшениці. 4. Вони вийшли на галявину (яку?) з високими вербами. 5. В українського народу збереглося багато повір’їв (яких?) про воду, вогонь, місяць, сніг тощо (М. Дмитренко). 6. Свого часу перед нашим народом було поставлене завдання (яке?) підкорити природу у своїх інтересах. І все це здійснювалося під гаслом: (яким?) «Усе для блага людини» (В. Кандиба). 7. Від епохи (якої?) гіпотез (яких?) про будову планет і світового простору люди перейшли до епохи (якої?) ракетно космічних досліджень і польотів. Дорогу (яку?) в космос давно відкрито (І. Мінасян). 70

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

140 Складіть і запишіть речення, у яких подані слова та сполучення слів викону* вали б роль означень.

Шити, з вишивкою, вчитися, у клітинку, праворуч, на двадцять поверхів, над дорогою, на Харків, з відкритою душею, врізнобіч, молодшого шкільного віку, організувати, для розваги, співати, ліворуч, обабіч. Зразок. Бажання шити з’явилося в мене на уроках трудового навчання. 141

Запишіть з пам’яті текст улюбленої пісні, у якому було б якомога більше означень. Визначте форму їх вираження.

І пензлем, і словом 142 1.

Розгляньте ілюстрацію. Прочитайте уривок з ритмічного перекладу Л. Махновця поеми «Слово про похід Ігорів, Ігоря, сина Святослава, внука Олега».

...І сказав Ігор до дружини своєї: «Браття і дружино! Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути. Так всядьмо, браття, на свої бистрії коні та на Дін синій поглянем». ....................................... Тоді вступив Ігор князь в золоте стремено і поїхав по чистому полю. Сонце йому тьмою путь заступало; ніч, стогнучи йому грозою, птиць збудила; свист дикий встав поблизу: див кличе з верху дерева — велить прислухатись землі незнаємій: Волзі, і Поморію, і Посуллю, і Сурожу, і Корсуню, і тобі, тмутороканський ідол! І половці небитими дорогами побігли до Дону великого; кричать вози їх опівночі, Г. Якутович. Ілюстрація мов лебеді сполохані. до «Слова о полку Ігоревім». 1977 р. 2.

Випишіть означення з означуваними словами. Роль яких художніх засо* бів виконують у тексті означення?

143 Виконайте тестове завдання. Інфінітив любити є означенням у реченні А Любити — це важка праця. Б Спробуй любити своїх близьких. В Життя вчить нас любити й ненавидіти. Г Мистецтво любити дається тільки людині. Д Ми живемо, щоб любити. 71

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

144 Прочитайте текст. Запишіть його у формі діалогу, розставивши потрібні роз*

ділові знаки. Знайдіть у тексті означення. Поясніть їх роль у розкритті змісту усмішки.

Пізній вечір. Даринка читає якусь книжку. ... Лягай спати, — нагадала мама. ... Ні, люба мамочко, у мене є серйозне завдання — прочитати цю книжку сьогодні. ... Чому саме сьогодні? ... Бо в анотації є вказівка «для дітей восьми–десяти років», а мені завтра буде одинадцять.

абв Повторюємо орфографію 145 Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки. Означе(н, нн)я, друго/рядний член, не/сиділи, відсутніс(т, тт)ю, ви снажл(е, и)ва, пошир(е, и)ні речення, не/пошир(е, и)ні речення, (дж, ж)міль, не/вмію, вип(е, и)сані речення, узгодж(е, и)не, хлібо/робська, (з, с)покон/ві ку, інт(е, и)лектуальні, духовно/творча, старови(н, нн)ий, гармонійно/поєд наний, п(е, и)люстки, спадко/ємець, мало/відомий, рар(и, і)тет, пові(рья, р’я), ро(з, с)христана, своє/часне, р(е, и)ф(е, и)рендум, (а, о)н(а, о)тація, оди(н, нн)адцять.

§ 13. Прикладка як різновид означення. Правопис прикладки

Прикладка — це різновид означення, яке виражене іменником. Прикладка дає предметові нову назву, відповідає на питання який? яка? яке? які?: Раптом моє серце тенькнуло, опустилось трохи вниз і радісно завмерло: неподалік від отруйного стебла воронячого ока красовито стоять два близню ки красноголовці (М. Стельмах). Роль прикладки виконують: 1. Власні назви країн, міст, рік, озер, населених пунктів, книжок, газет, журналів, фірм, виробів промисловості: країна Україна, місто Чернігів, ріка Десна, озеро Світязь, село Мамотинка, Ведмідь гора, газета «Освіта України», журнал «Юний технік України», фірма «Сократ», цукерки «Ліщина». 2. Власні назви людей, які уточнюють іменник — загальну назву: учитель Людмила Іванівна Онищенко, баяніст Валерій Скляр. 3. Характеристики особи за родом занять, національністю, соціальним становищем, місцем проживання, віком, статтю, родинними стосунками тощо: дівчина медсестра, хлопець українець, забудовник банкір, ді ти сироти, жінка харків’янка, дівчина юнка. 4. Вужчі назви при більш загальних: квітка троянда, дерево клен, заєць ру сак, льон довгунець. 5. Назви якостей і властивостей предмета чи особи: яблунька красуня, осінь чарівниця, людина велетень.

146 1. 72

Прочитайте текст. Випишіть прикладки з означуваними словами. Які нові ознаки надають прикладки означуваним словам?

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

Примітка. Слова срібло#золото, сад#виноград, світло#сонце — складні, у яких обидві частини є назвою одного поняття: срібло#золото — багатство, сад#виноград — сад, світло#сонце — білий світ. То не чорні хмари над Богуславом стояли, то тур ки яничари на місто напали, людей ловили, назад руки в’язали і в тяжку неволю далеко в Туреччину гнали. Спіймали дівчину білявку, попівну Марусю Бо гуславку. Уже Маруся туркенею стала. Жила в достат ку й у розкоші в турецького паші, але в серці носила чарівний образ України. Чудова була в палаці палата, уся в сріблі золоті й самоцвітах. Раз увечері Маруся пішла на край саду винограду й спинилася під вежею. Стала до неї придивлятися, стала себе сотий раз питати, чому паша наказав таку Пам’ятник понуру вежу збудувати. І враз із вежі долинула до неї Марусі Богуславці. приглушена пісня. Дівчина здогадалася, що то брати м. Богуслав невільники з України в цій вежі без світла сонця ги нуть. Відтоді Маруся спокою вже не мала, не спала, усе думала про щось. Якось пішов паша до Мохаммеда молитись, а Маруся вибрала щонайбіль ший ключ, пішла до невільницької вежі, відчинила ковані залізом двері й ви пустила на волю українців невільників. А коли останній невільник з вежі вибігав, Маруся його за руки притримала і попросила містечка Богуслава не минати та батькові й матері від доньки поклін передати. А той козак був кобзар бандурист. То як повернувся в рідний край, склав прекрасну пісню думу про Марусю й скрізь по селах і містах людям співав. Люди хотіли знати, що сталося з Марусею. Але кобзар того не знав і в думі не розказав. Так і залишилася навіки незнаною доля дівчини білявки, Марусі Богуславки, яка, хоч без своєї вини туркенею стала, братам невільникам волю дарувала (За Р. Завадовичем). 2.

Поміркуйте, як могла скластися подальша доля Марусі Богуславки. Запишіть свої припущення, використовуючи прикладки.

Прикладка може бути поширеною й непоширеною. Непоширена прикладка до означуваного слова приєднується за допомогою дефіса в таких випадках: 1. Якщо входить до складу терміна: інженер механізатор, рок опера, газ відновник. 2. Якщо означуване слово стоїть після прикладки, вираженої власною назвою: Київ град, Сапун гора, Шевченко художник.

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

3. Якщо і прикладка, і означуване слово — загальні назви, і прикладка дає означуваному слову якісну характеристику: дуб велетень (велетень дуб), горнятка близнюки (близнюки горнятка), народ миротворець (миро творець народ). 4. Якщо вужча назва стоїть перед ширшою: сон трава, буркун зілля, Дніпро ріка. Дефіс не ставиться в таких випадках: 1. Якщо означуване слово стоїть перед прикладкою — власною назвою: місто Сміла, гори Карпати, композитор М. В. Лисенко. 2. Якщо вужча назва стоїть після ширшої: трава звіробій, річка Сула. Прикладки, що означають назви виробів промисловості, творів мисте* цтва, газет, журналів, фірм, підприємств, пишуться в лапках з великої літери: пральна машина «Либідь», торт «Лимонний», роман «Собор», магазин «Український сувенір». Якщо перед назвою організації, установи є слова імені, пам’яті, то лапки не ставляться: Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, вечір пам’яті Володимира Івасюка. Назви маршрутів пересування в лапки не беруться: літак Київ–Стам бул, автобус Одеса–Феодосія. Якщо поширена прикладка стоїть у кінці речення, то перед нею ста* виться тире: Літають трасами новими літаки — сучасні журавлі (М. Рильський).

147 Перепишіть текст. Поясніть правопис прикладок. Сьогодні, за даними журналу «Інтернет в Україні», понад 200 тисяч дітей нашої країни віком від 5 до 18 років користуються інтернет мережею. Але небагато батьків замислюється, з якою інформацією працює дитина, а про засоби самозахисту в мережі Інтернет — і казати годі! Необізнаність дорослих, безумовно, сприяє тим, хто хоче й знає, як ско ристатися дитячою довірливістю. Це зовсім просто, бо Всесвітнє павутиння, різноманітні веб сторінки — саме те місце, де можна уникнути батьківського контролю й відверто обговорити наболіле. Інтернет хижаки зав’язують кон такти з дітьми через чат розмови (модно й круто!), електронну пошту (хто ж не любить імейлики!), обмін миттєвими повідомленнями (ну як же без інтер нет меседжу!). Увагою, розумінням, добротою, порадами, а іноді й подарунками споку сити жертву доволі нескладно. Знайшовши по той бік екрану невидимого друга, підліток (та й дорослий також!) може поскаржитися на свою тяжку долю, при цьому називаючи не тільки імена, а й іншу важливу інформацію — місце роботи, домашню адресу, свої та чужі звички, суми кишенькових гро шей, кількість побутової техніки вдома... Наступний етап — зустріч уже не у віртуальному, а в реальному світі, яка може обернутися найнесподіванішими наслідками. Саме про це — про ре зультати інтернет сповідей — українські інет юзери забувають найчастіше (За матеріалами українських веб#сайтів). 74

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

Добірні зерна мови 148 1.

Прочитайте текст. Випишіть прикладки. Поясніть уживання розділових знаків, якими відокремлюються прикладки.

Лавровий вінок — почесна нагорода переможців різних змагань — спор тивних, мистецьких, поетичних тощо; слава, почесті. Лавр — не звичайна рослина, а дерево символ. Живе листя лаврового де рева — красиве, блискуче, довго не в’яне. Лавровий вінок із часів античності є символом слави, перемоги чи миру. Ним відзначали тріумфаторів, лавровими гілками прикрашали кораблі пере можців. Лавровим вінком нагороджували найкращих ораторів, музикантів, гімнастів. Лавровий вінок і нині є символом слави. Але хтось пожинає лаври, тобто користується здобутою перемогою, своїми успіхами. Про того, хто заспокоївся на досягнутому, кажуть: «Спочиває на лаврах». А ще є вислів: лаври спати не дають... Отож хоча здобувати лавровий вінок дуже приємно й почесно, але витримати лаври, славу — велике випробування для людини. 2.

Поміркуйте, чому не всі люди витримують випробування славою. Запи* шіть, які риси властиві тим, хто хворіє на «зіркову хворобу». Які фразеоло* гізми доречно вжити, характеризуючи таких людей?

149 1.

Перепишіть текст, розкриваючи дужки. Підкресліть прикладки, поясніть їх написання.

Рідне слово — це невід’ємна частина рідного краю. Нашою мовою дівчина (легенда) Маруся Чурай складала пісні, що додавали козакам снаги, нею зву чали накази славнозвісного полководця й гетьмана (Петро Сагайдачний), який вів на бій козацькі полки. Це мова могутнього військового й політичного об’єднання (Запорозька Січ), що довго й завзято боронило свою волю. У нашій мові — безсмертя духу нашого народу. Століттями гнана та переслідувана у великодержавній казармі (імперії), вона все ж існувала в піснях і думах, казках і переказах, гострилася й виточувалася в приказ ках і прислів’ях, у самобутніх словах і зворотах. Ще в 1834 році вчений (мовознавець) Ізмаїл Срезневський писав, що укра їнська мова є однією з найбагатших слов’янських мов, що вона навряд чи поступається чеській за кількістю слів і висловів, польській — мальовничістю, сербській — приємністю. Француз (П’єр Шевальє), який перебував на українських землях у ХVІІ сто літті, у книжці (Історія війни козаків проти Польщі) згадує, що українська мова «дуже ніжна й сповнена пестливих висловів і надзвичайно витончених зворотів». 75

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

А німецький поет ХІХ століття (Фрідріх Боденштедт) ставить її найвище серед слов’янських мов (сестер) (За А. Матвієнко). 2.

Які вам відомі цікаві факти, що показують ставлення іноземців до укра їнської мови?

150 Об’єднавшись у групи, проведіть конкурс знавців української культури. Кож на група записує за визначений час якомога більше власних назв людей, які уточнюють іменник — загальну назву (поет, прозаїк, драматург, філософ, іс торик тощо).

151 1. Установіть відповідність між прізвищем автора й назвою його твору. 1 2 3 4 5 6 7

Іван Франко Тарас Шевченко Михайло Стельмах Ліна Костенко Василь Симоненко Анатолій Дімаров Леонід Кисельов 2.

повість «Блакитна дитина» повість «Захар Беркут» балада «Тополя» вірш «Земля така гаряча...» повість «Гуси/лебеді летять...» вірш «Чайка на крижині» вірш «Перехожий» оповідання «Планетник»

Складіть і запишіть п’ять–сім речень із прикладками, використовуючи інформацію цієї вправи.

C 152 1.

А Б В Г Ґ Д Е Є

Стиль і синтаксис

Прочитайте текст. Випишіть цитати з творів І. Франка.

Характерна ознака синтаксису художнього стилю — використання озна/ чень, виражених іменником та іменниковим словосполученням. Це означен/ ня/прикладки, які створюють словесні образні картини. Поширена іменни/ кова прикладка передає зміст цілого речення, тобто вона сприяє стислому вираженню складного авторського образу, в основі якого лежить зістав/ лення, порівняння. Роль поширених прикладок у поетичному тексті можна порівняти з великими мазками пензля на картині художника. Наприклад, у відомих рядках Івана Франка Ой ти дівчино, з горіха зерня, чом твоє серденько — колюче терня? прикладка з горіха зерня — це фольклорний образ — означення дівчини, за яким стоїть глибокий зміст. Іншого походження поширена прикладка, виділена з обох боків тире, у реченні з поеми «Іван Ви/ шенський»: Та невже ж та Україна — / сей квітчастий рай веселий, / се важ" ке криваве пекло — / ще для мене не чужа? Нанизані іменники/прикладки підкреслюють висловлену ознаку предме/ та, створюють характерний ритм віршової мови, а в незвичному зіставленні 76

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

різних понять, які виконують роль прикладок, виявляють уподобання автора, як, наприклад, читаємо в Андрія Малишка: Скільки літ у вирії дивлюся, / встань же слово, серця яр чудесна, / непродажне сіре моє гуся, / тонкогорла флейта піднебесна! 2.

Розберіть за членами речення виписані речення. Поясніть пункто* грами.

153 Перепишіть уривки віршів. Поясніть роль уживаних прикладок у створенні художніх îбразів.

Мову серця — і ласку, й добро — Як словами мені перекласти? Слово птиця в перекладі часто Золоте своє губить перо. Р. Гамзатов (Переклад П. Засенка)

Перевелись повір’я і казки, Давно не чути голосу жар птиці, Уже й по селах нині не з руки Йти на оденки чи на вечорниці. І. Гнатюк

154 1.

Прочитайте уважно текст. Випишіть речення з «нанизаними» іменника* ми*прикладками, що створюють образ українського народу.

Українська пісня — це геніальна поетична біографія українського народу. Це історія українського народу, народу трудівника, народу воїна, народу, що цілі віки бився, як лев, за свою свободу, що цілі віки витрачав усю свою силу, свою кров, своє життя, як казав великий Шевченко, «без золота, без каменю, без хитрої мови», на виковування в боротьбі свободи, права на повноцінне життя, на виявлення в житті всіх своїх здібностей!.. (За О. Довженком). 2.

Напишіть міні*твір (десять–дванадцять речень) про українську пісню, використовуючи слова з прикладками на зразок: пісня чарівниця, слово диво, диво пісня, пісня громовиця, слово образ, дума спогад, пісня дума, пісня ніжність, думи діти.

Вчимося культури мови Імідж (від англ. зображення, образ). Спочатку це слово вживалося лише в текстах, що стосувались артистів, митців, коли йшлося про «умовний образ, штучно створений», як от: імідж артиста, імідж ансамблю. Згодом слово імідж розширило свою сполучува ність, його вживають у текстах суспільно економічного змісту: Норвезькі приватні підприємці хочуть створити власний імідж на українському ринку. 77

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

155 1.

Прочитайте усмішку, додавши до виділених слів означення*прикладки з довідки.

Чоловік прийшов з роботи й запитує жінку: — А синок уже дома? — Удома, удома! — Щось не видно... — Як не видно? Он підручники по підлозі розкидані, і кішка під диван забігла! Довідка: помічник, бідолаха. 2. Чи додали означення нових відтінків гумористичному діалогові, на* приклад уїдливості? Обґрунтуйте відповідь. 3.

Складіть гумористичний автопортрет з іменників та означень*прикла* док. Запишіть його.

абв Повторюємо орфографію 156 Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки. Не/по/далік, мед/сестра, бе(з, с)пр(е, и)тульні, за(я, є)ць, лейт(е, и)нант, тяжка не/воля, (Т, т)уре(ч, чч, тч)ина, ян(е, и)чари, ро(з, с)кіш, у/веч(е, о)рі, веж(е, о)ю, не/вільник, пр(е, и)красна, не/поширена прикладка, вел(е, и)тень, лимо(н, нн)ий, переваги (І, і)нтернет(а, у), славно/звіс(н, тн)ий, бе(з, с)смер (т, тт)я, науково/дослідний, авіац(и, і)я, само/бутні.

§ 14. Додаток — другорядний член речення

Додаток — це другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована дія. Додаток відповідає на питання непрямих відмінків: кого? чого?; кому? чо му?; кого? що?; ким? чим?; на кому? на чому?: Пісню калинову я складаю знову (В. Сосюра). Хай серце порадіє й пощемить за кожний кущик матері природи (Д. Луценко). У реченні додаток найчастіше залежить від дієслова*присудка, але може за* лежати від члена речення, вираженого іменником, прикметником: І пахне раннім сонцем і медком земля, легким серпанком оповита (Д. Луценко). Незвичайна схожість дочки з матір’ю дуже вразила Яся (Іван Нечуй*Левиць* кий). Вдячні за увагу школярі привітали свою вчительку.

157 1.

Прочитайте вірш. Випишіть додатки зі словами, від яких вони залежать. Визначте, якими частинами мови є ці слова.

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

Мова моя Пропахла любистком та м’ятою мова моя, Вінком з чорнобривців уквітчана мова моя. В ній шепіт діброви, закоханий спів солов’я, І та колискова, що мати співала моя. Слова ці з дитинства в бабусиній казці живуть, Калиною в лузі і маками в полі цвітуть, В дівочих піснях з вишиваним сплелись рушником, Даровані нам з материнським грудним молоком. Тож як не згадати Тарасові мудрі слова, Що мова народу — це наша скарбниця жива, Єднає вона покоління в єдину сім’ю, Чужої навчаймось, та мову шануймо свою! С. Жук 2.

Складіть поширені речення з дієсловами згадати, єднати, навчатися, співати, уквітчати, використовуючи додатки, виражені іменниками в не* прямих відмінках. Запишіть складені речення.

158 1. Перепишіть текст. Підкресліть граматичні основи речень і додатки. Дорогі учні! Прийміть наші вітання з нагоди Дня захисту дітей. Бажаємо вам мир ного неба і світлої життєвої дороги, яка приведе вас до блискучих вершин успіху та суспільного визнання. Ви ростете й набираєтеся сил разом із молодою незалежною Україною. Вам випало велике щастя — бути її ровесниками, жити на її квітучій землі. Ніколи не забувайте, звідки ви родом, пишайтеся своєю Батьківщиною, пам’ятайте імена тих, хто виборював її святу волю. На вас ми покладаємо всі свої надії, з вами пов’язуємо найсміливіші пла ни, вам заповідаємо завтрашній день держави. Тож наполегливо навчайтеся, широко мисліть, шукайте своє покликання й не зраджуйте його, шануйте на шу історію, любіть свою мову, поважайте батьків. Хай вам щастить! (З кн. «Довідник з культури мови»). 2.

Дізнайтесь і запишіть у зошиті, коли в Україні святкують Міжнародний день захисту дітей. Запишіть свої міркування щодо значення слово* сполучення захист дітей (від чого чи від кого треба захищати дітей).

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Роль додатка виконують

Приклади

Іменник у непрямих відмінках

Душа належить людству і епохам (Л. Костенко).

Займенник у непрямих відмінках

Посадити деревце — залишити про себе най кращу пам’ять (В. Стус).

Прикметник і дієприкмет* Трапилися подорожньому троє (О. Муранов). ник, що виконують роль В умілого руки не болять (Народна творчість). іменника Числівник у непрямих відмінках і числівникові сполуки Неозначена форма дієслова Службова частина мови або вигук у значенні іменника Словосполучення

159 1.

Так візьмемо, як наш зять взяв у нас: обіцяли п’ять тисяч, а після весілля дали дві пари во лів, десяток овець, пару коней, фургона і дві корови (Іван Карпенко*Карий). Література вчить нас мріяти. Дієслова з не, як правило, пишуться окремо. Діти почули з далекого лісу глухе «ку ку». Сильний вітер гнав зграйку птахів далі.

Прочитайте текст. Після яких слів стає зрозуміло, хто головний персо* наж тексту? Чи пам’ятаєте ви, з якого твору взято наведений уривок?

Глибокий відчай примусив Шептала спинитися. На косогорі він спинився, підвів голову з тужними очима. Його чутливі ніздрі здрижились, ожили, губи тривожно оголили гостру підкову зубів. Сонце сіло, луки димчасто синіли, а над лісом беззвучно, загрозливо росла кошлата грива невидимого вороного, що застиг перед велетенським стрибком на небо. Пахло травою, квітами, деревами, болотами, дощем, і всі ті запахи зливалися в один знайо мий і безконечно далекий запах, що раптом стрепенув Шептала, підхопив, пружно кинув з косогору. І він побіг, збуджено форкаючи та загрібаючи ко питами пісок (За В. Дроздом). 2.

Перепишіть текст. Підкресліть додатки. Якими частинами мови вони вира* жені?

160 1.

Прочитайте речення. У яких реченнях слова мова і слово є додатками? Обґрунтуйте свою думку.

1. Я мовлю слово, котре побувало в мільйонах вуст (М. Адаменко). 2. Зникає все, а рідне слово — вічне (В. Артамонова). 3. Здрастуй, слово, Українська Мово, здрастуй на межі тисячоліть! (Д. Білоус). 4. Рідна моя мова — материнське слово! (В. Дзюба). 5. Живи, цвіти, вкраїнська мово, зціляй і душу, і вуста (Т. Бар# тош). 6. Я зрозуміть не здатна тих людей, що рідної зреклися мови (К. Ба# рановська). 2.

Виберіть із поданих речень назву для твору про мову, а також епіграф до нього. Складіть план твору. Запишіть назву, епіграф і план для вашого майбутнього твору.

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

Вчимося культури мови 161 Відредагуйте подані словосполучення, добираючи з довідки відповідні пра* вильні слова. Складіть і запишіть із ними короткі речення.

Навчати мові, навчатися гарним манерам, зраджувати принципам, дяку вати вас, завдячуючи вас, вибачте мене, сміятися над невдахою, насміхатися над вимовою, кращий всіх, менший брата, закомпостируйте, будь ласка, білет. Довідка: закомпостуйте, будь ласка, (що? — Зн. в.) квиток або (чого? — Р. в.) квитка; навчати (чого? — Р. в.); дякувати (кому? — Д. в.); менший, ніж (хто? — Зн. в.); завдячуючи (кому? — Д. в.); вибачте (кому? — Д. в.); зраджувати (що? — Зн. в.); сміятися (з кого? — Р. в. з прийм.); насміхатися (з чого? — Р. в. з прийм.); кращий (від кого? — Р. в. з прийм.); навчатися (чого? — Р. в.). 162 1.

Перепишіть речення. Підкресліть граматичну основу. Які речення можна об’єднати в пари, зважаючи на синтаксичну роль додатків?

1. Дзвони на майдані то радісно, то тривожно будили передмістя. 2. Лісова галявина була освітлена сонцем. 3. Сонце освітило лісову галявину. 4. Перед містя було розбуджене то радісними, то тривожними дзвонами. 2.

Складіть два речення, у яких міняються місцями слова, що виконують роль підмета й додатка. Запишіть їх.

163 Прочитайте та перепишіть речення, підкреслюючи в них додатки. Перебудуй* те перше речення так, щоб слова, які виконують роль додатків, стали підметами. Запишіть перебудоване речення.

1. У товаристві запорожців понад усе цінували сміливість, кмітливість, добре серце і, звичайно ж, почуття гумору. 2. Запорожець умів посміятися з во рога, зі смерті, із самого себе. 3. Петро Яцик творив себе, наче писав книжку чи ліпив скульптуру. Прагнучи довершеності, він орієнтувався на еталони культури ділового світу, відсікав у собі такі риси, як розхристаність душі, пустопорожня балаканина (За М. Слабошпицьким).

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

абв Повторюємо орфографію

164 Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки. Чорно/бривці, поколі(н, нн)я, рове(с, ст)ник, (з, с)пинився, (Т, т)арасове слово, бе(з, с)кінечно, стр(е, и)п(е, и)нувся, Німе(ч, чч, тч)ина, кл(е, и)котіла, рида(н, нн)я, перед/міс(т, тт)я, що/де(н, нн)і б(а, о)талії, к(е, и)пкувати, жи(т, тт)євої, бл(е, и)скучих, по(вя, в’я)зуємо, невид(е, и)мий, зр(и, е)клися.

§ 15. Обставина — другорядний член речення. Види обставин 165 Прочитайте текст. Яким членом речення є виділені слова? Поставте до них питання.

Остап із Соломією потиху спустили пліт на річку. Він хлюпнув і гли< боко осів у воду. Коли Соломія примостилася на плоті, Остап одіпхнув од берега й тоді скочив. Пліт захитався й пропустив воду. Прудка течія крут нула ним і понесла вниз. Остап опирався бистрині з усієї сили, але його кіл мало що помагав: пліт несло серединою ріки. Якийсь час пливли вони в тумані, поміж берегами, одірвані від землі й безпомічні. На превелику силу вдалося врешті вибитися з течії й наблизитися до берега (За М. Ко# цюбинським).

Обставина — це другорядний член речення, який указує на ознаку дії, ста* ну, ознаку іншої ознаки або називає спосіб, міру, місце, час, причину, умову, за яких відбувається дія: Рідна мово моя українська! В світі гордо, натхненно звучи! (Н. Красоткіна). У реченні обставина характеризує насамперед присудок, а також інші члени речення, виражені дієсловом, прикметником або прислівником. Роль обставини виконують

Прислівник

Люди змагалися з вогнем урукопаш (О. Гончар).

Дієприслівник, дієприслівниковий зворот

Ліс, наблизившись, перетворився з голубого в зелений (О. Гончар). Обійшовши кошару, пастухи лягли на спочи нок біля багаття (Г. Тютюнник).

Іменник із прийменником і без прийменника

Мені показували з кручі Дніпро (Г. Коцур). Спочатку Федір ішов стернею, потім вибрався на польову дорогу (Г. Тютюнник). Прилітає зозуленька над ними кувати (Т. Шевченко).

Неозначена форма дієслова

Приклади

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

166 Перепишіть речення. Підкресліть обставини. Укажіть, чим вони виражені. 1. Оглядаючись і прислухаючись, вони зійшли на берег. 2. Над селом стояв звичайний в осінню пору туман. 3. Угорі синіла смужечка погідного неба. 4. Незабаром заблищало крізь комиш спокійне дзеркало озерця. 5. Вони руши ли в дорогу. 6. Остап пішов подивитися дорогу (За М. Коцюбинським). 167 1.

Скориставшись схемою, складіть і запишіть речення з обставинами, ви* раженими неозначеною формою дієслова. підмет я ти ми діти друзі осінь

присудок біжу прилетіла ідеш прийшли вискочили завітали

обставини зустрітися пограти вчитися наздогнати фарбувати привітати

додатки з Оленкою у футбол у шефів батька ліс мене

Перебудуйте записані речення, замінивши обставину, виражену неозначе* ною формою дієслова, синонімічним складним реченням.

Зразок. Друзі прийшли привітати мене. Друзі прийшли, щоб привітати мене.

Види обставин за значенням Вид

Питання

Приклади

1. Способу дії як? яким способом?

2. Міри й ступеня 3. Місця

4. Часу 5. Причини

6. Мети

7. Умови

8. Допустові

Дуби ростуть поволі, неквапливо (М. Рильський). Дід із хлопчиком у два ціпи мо лотили жито (Ю. Яновський). наскільки? якою мірою? Уся споруда злегка коливалася скільки разів? у скільки (Ю. Яновський). разів? як багато? де? куди? звідки? яким Тут навіть повітря, здавалося, шляхом? несло в собі золотисті відтінки (О. Гончар). коли? доки? відколи? Небо вдень велике, а вночі ще як довго? більше (О. Гончар). чому? через що? з якої Од переляку на його лобі висту причини? пив холодний піт (І. Нечуй*Ле* вицький). з якою метою? Стомилися хлопці, присіли для чого? спочити (П. Воронько). Сюди за щастям я забрів (В. Со* сюра). за якої умови? у якому Ми у грозах радісно зростали, випадку? щоб у дні ці сонячні прийти (В. Сосюра). незважаючи на що? Незважаючи на маленький віте рець, парило й робилося душно (Г. Тютюнник).

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

168 1.

Перепишіть текст, ставлячи питання до обставин за зразком. Підкресліть обставини. Визначте вид обставин за значенням. обст. способу дії

Зразок. Брати жили, як то кажуть, (як?) душа в душу. Небо підіймалося чисте, по весняному високе. Схід попереду рожевівся. Позаду у вранішній синяві потопав білий Поділ, уставав над ним високий собор на стрімкій кручі. Попереду за річкою танули ліси, що тяглися звідси й угору понад Ворсклою, і вниз до Дніпра. Трав’янисті луки злегка сивіли рясною росою. Ми замріяно брели В. Колесник. Вид на Поділ. тими луками, залишаючи на сизому яскра 1965 р. во зелені сліди. Річки, схованої в берегах, ще не видно було, але вона вже відчувалася за свіжістю й прохолодою, якою тягло від неї. Сонце мало ось ось зійти, воно вже розросталося червоним кущем у верхів’ї річки, і течія, повита низькими білястими серпанками пари, уся спалахнула (За О. Гончаром). 2.

169

Використовуючи обставини місця (поблизу, там, униз, звідти, звідусіль), способу дії (уважно, повільно, безупинно, мимохідь, мальовничо, неспо дівано), міри й ступеня (чимдуж, надмір, злегка, щонайбільше, якнай краще), підготуйте усний твір*опис вашої місцевості.

Прочитайте текст. До якого мовного стилю він належить? Знайдіть у тексті обставини, визначте їх вид.

 Право на життя є невід’ємним правом кожної людини. Ніхто не може бути беззаконно позбавлений життя.  Нікого не можуть утримувати в рабстві: рабство й работоргівля заборо няються в усіх їх видах.  Кожна дитина повинна бути зареєстрована негайно після її народження й повинна мати ім’я (З Міжнародного пакту про громадянські та політичні права). Добірні зерна мови 170 1.

Прочитайте текст. Випишіть обставини, указавши, якими частинами мови вони виражені.

Фігаро тут, Фігаро там — про людину, яка може виконувати водночас кілька різних справ. Ці слова взяті з каватини Фігаро, що звучить у першій дії опери Дж. Рос сіні «Севільський цирульник», яку композитор написав у 1816 році (лише уявіть собі!) за два тижні. 84

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

Спритний, розумний Фігаро — це персонаж п’єси «Севільський цирульник» французького драматурга Бомарше. Цей герой подобається зазвичай усім гля дачам — він діє дотепно й винахідливо. На ньому тримається весь сюжет, бо Фігаро потрібен усім! Події відбуваються в Іспанії у вісімнадцятому столітті. Цікаво, що в австрійського композитора Моцарта теж є комедійна опера «Весілля Фігаро». Її сюжет так само взято з комедії Бомарше. Опера «Весілля Фігаро» Моцарта була написана на тридцять років раніше, ніж «Севільський цирульник» Россіні. А ось вислів Фігаро тут, Фігаро там став крилатим са ме завдяки твору Россіні. Отож виходить, що події в п’єсі відбуваються в Іспанії, а крилатий вислів прийшов у нашу мову завдяки популярності опери італійського композито ра. З поглядів сьогодення — глобалізм у дії! 2.

Поясніть лексичне значення виділених слів. Складіть власні речення з цими словами.

171 Складіть і запишіть речення, використовуючи подані прислівники. Роль яких обставин вони виконують у реченнях?

Прислівники способу дії: сам на сам, вдало, по нашому. Прислівники міри і ступеня: ледве, дотла, утричі. Прислівники причини: згарячу, тому, спересердя. Прислівники мети: на зло, напоказ, навмисне. 172 Перепишіть текст. Підкресліть обставини місця. Народився Іван Котляревський у місті співучому та мужньому, у маленько му полтавському будиночку на горі біля собору — у старовинній українській хатці, із вікна якої було далеко видно. Унизу, за Ворсклою, розгорталися в заобрійну далеч мальовничі простори рідної Вкраїни, а звідти попід самі вікна підступало море народного життя, з його журбами й радощами, із чаро дійними південними вечорами, сповненими поезії, яка бентежила душу то піснею задумою, то лукавим жартом, то щемкою сльозою (За О. Гончаром). 173

Прочитайте сполучення іменника з прийменником. Складіть і запишіть із ними речення. Визначте їх синтаксичну роль у записаних реченнях.

Без відома, без причини, без сумніву, без збитків, без вагань, на доказ, на знак згоди, час від часу, до лиця, день у день, з чуток, за згодою.

Вчимося культури мови Найуживанішою й прийнятною для всіх стилів мови є форма — говорити українською. Вислови говорити по5українському й говорити по5українськи вико ристовуються в розмовному стилі. 85

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

174 Прочитайте усмішку. Знайдіть обставину. Для якого мовного стилю харак* терна така лексика?

Діалог друзів восьмикласників: — А ти ким хочеш стати? — Ландшафтним дизайнером. — Прикольно! — Авжеж, класно ж на бульдозері їздити.

абв Повторюємо орфографію 175 Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки. У/руко/паш, бе(з, с)людно, душа/в/душу, (з, с)легка, не/забаром, яскра во/зелені, (з, с)хований, ро(з, с)росталися, ось/ось, с(е, и)рпанок, вчинив по/нашому, сам/на/сам, на/зло, на/показ, (з, с)/пересердя, (з, с)/гарячу, утрич(и, і), до/лиця, діяти по/українськ(и, і), день/у/день, на/доказ, пісня/ задума, б(е, и)нтежити, чаро/дійні, по/переду, по/під, лан(ш, дш)афт, д(и, і)зайнер, ріка (В, в)орскла.

§ 16. Порівняльний зворот. Виділення порівняльних зворотів комами

Порівняльний зворот — це частина простого речення, у якому зіставля* ються, порівнюються одні предмети з іншими. Порівняння використовують для створення яскравого образу: І сонце, мов святковий коровай, з за обрію повільно випливає (Д. Луценко). Порівняльні звороти утворюються за допомогою порівняльних сполучників як, мов, немов, наче, неначе, начебто, ніби, нібито, буцім, ніж. Сполучник приєднує або одиничне слово, або кілька слів: Я жду твого повер нення, як дива (Д. Луценко). Неначе ляля в льолі білій, / Святеє сонечко зійшло (Т. Шевченко).

176 1. Перепишіть речення. Підкресліть порівняльні звороти. 1. Цвіт дерев, як ранній снігопад, тихо осипається додолу. 2. Пісня любові й дитинства в серці бринить, як струна. Наче священна молитва, з рідного краю луна. 3. Летіли над полем слова голубами, летіли, як зорі, до чистого неба. 4. Давно пора дитинства одцвіла, мов яблунь зачароване галуззя. 5. Творці, мислителі народу, крізь полум’я буремних літ несли Вкраїни горду вроду, як материнський заповіт. 6. Вдаль голубими вітрами весни за обрій пливли. Раннім туманом у мами коси, як дим, зацвіли. 7. Знову наснилось дитинство, тепле, як гарна весна (За Д. Луценком). 2.

Поясніть на прикладі третього речення, як впливає форма вираження порівняння (орудний відмінок і порівняльний зворот) на зміст речення.

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

177 1. Перепишіть речення. 1. Над килимом прив’ялених левад кружляло листя, мов жар птиці пір’я. 2. Жар птицями живими на очах тріпочуться гарячі фарби гаю (За Д. Луценком). 2.

Зіставте порівняння в цих реченнях. Чому поет, порівнюючи барви осін* нього листя, обирає образ жар*птиці? З якими словами в реченнях ви* являють зв’язок орудний відмінок іменника та порівняльний зворот?

Прочитайте порівняльні звороти: як молоком облиті, мов срібний дощ, як діаманти, ніби кольорові метелики, неначе помережаний кольорами килим, мов жовті коси, як білі вівці, мов радісна веселка. Уявіть садок, парк, ліс навесні, улітку, восени, узимку. Які з наведених порівнянь ви використаєте для опису природи в різні пори року?

178 Прочитайте усмішку. Чому відповідь Оленки викликає сміх? Якось зайшла розмова про майбутні професії. Оленка сказала, що хо че стати стюардесою. — А ти знаєш, у чому полягає робота стюардеси? — запитала її вчителька. — Стюардеса подає пасажирам їжу та напої, — відповіла Оленка, — а коли їм погано, вона виводить їх на свіже повітря...

Залежно від синтаксичної ролі в реченні порівняльні звороти відокремлю* ються комами, тире або не відокремлюється. Відокремлюємо комами



якщо порівняльний зворот зале* жить від другорядного члена або від граматичної основи речення: І білий спалах маминої хустки, як вічний поклик, манить у село (Д. Луценко). А роки, як розсідлані коні, в тумани червоні летять, летять, летять (Д. Лу* ценко). Залізні шляхи обійняли всю землю, мов спрут (Гео Шкурупій). Як віл, іде поволі днина (М. Драй*Хмара).

Не відокремлюємо комами



якщо порівняльний зворот виконує роль іменної частини складеного присудка: Мені мов сестроньки оці берези та кали ни (Д. Павличко). Парубок стояв як зача рований (Панас Мирний). Примітка. Перед зворотом*присудком залежно від інтонації ставимо тире: І слово це — як зірка у путі (М. Рильський). Ти — як дощ. А я — мов явір. Хочу листям тебе зловить (Д. Павличко);  якщо зворот належить до стійких слово* сполучень (фразеологізмів): Руки холодні як лід. Обличчя горить як жар. Дощ ллє як з відра. Година промайнула як мить.

179 Прочитайте уривки з віршів. Знайдіть порівняльні звороти. Поясніть розді* лові знаки в реченнях із порівняльними зворотами.

Віддавна хліб і сіль на рушникові — Це щедрий цвіт народної душі, Він в нашій пісні, в звичаї, у мові Красивий слід, мов райдугу, лишив. М. Адаменко

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

2. Як пісня весни солов’їна В зеленім гаю за селом, Так мова моя українська Наповнює душу теплом.

3. Я твоїм вольним гомоном Повнюсь, як ватра пломенем. Плачу твоїм я шепотом, Тішуся твоїм щебетом.

В. Асауленко

В. Бичко

180 1. Випишіть речення з порівняльними зворотами. 1. У травні й у червні весь Чаїний острів цвіте, мов справжній степ. 2. Було видно, як полум’я, досягши цієї смуги, одразу никне, пригасає на місці. 3. Був уже кінець травня, садки відцвітали, і земля попід деревами стала зовсім білою, як взимку. 4. Мов у вилазних хащах, плуталися, билися думки, нових шляхів шукало розтривожене серце, і все ж навіть у цьому стані повного сум’яття й розбентеженості він почував себе незмірно — як у перший виліт у небо — щасливим. 5. Із глибини золотих плантацій, як біла чаєчка, виринула чиясь косинка. 6. Як усе змінилося раптово! 7. Вода на озері ніби поважчала, пере ливається важким перламутром — вітер хвилю жене. 8. Вітер якийсь незви чайно теплий, наче вдень. 9. Усюди в прозорих, просвітлених сонцем глибинах, як тіні застиглих торпед, темнішають риб’ячі спини. 10. Довго можна дивитись, як лиже вода кострубату брилу, як на мить огортає прозорою текучою плівкою уламок сходів... (З тв. О. Гончара). 2.

Обґрунтуйте думку, що порівняльні звороти належать до художніх засо* бів мови.

Стиль і синтаксис

181 1. Прочитайте текст. Випишіть цитати з творів І. Франка. В основі пізнання навколишнього світу лежить порівняння, зіставлення різних предметів, явищ, подій. Порівняння як особливість мислення характер не для різних сфер людської діяльності, отже, у кожному стилі можна вияви ти різні форми логічного зіставлення, порівняння. Науковий стиль, наприклад, використовує речення з дієсловами присудка ми нагадувати, уподібнюватись або фрази зі словами такий самий, тотожний, однаковий тощо. У науковому й публіцистичному стилях широко використову ються речення зі зворотом подібно до: Найдавнішими з одноклітинних учені вважають джгутикових, які здатні, подібно до евглени зеленої, харчуватись як неорганічними речовинами (на світлі), так і готовими органічними речови# нами (у темряві). Найпоширеніша мовна форма порівняння в художньому стилі — це по рівняльні звороти. Однослівні та багатослівні порівняльні звороти в худож ньому стилі приєднуються за допомогою сполучників як, мов, немов, ніби, наче, ніж тощо. У кожного письменника є улюблені предмети, з якими він порівнює зображувані явища, а також улюблені сполучники. Стиль І. Франка можемо 88

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

впізнати за наявністю порівняльних зворотів. Прості й ліричні рядки з пое ми «Іван Вишенський»: Та, проте, гора дрімає; / день і ніч пливе над нею, / мов рожева легка хмара... / Хоч повзуть тут скрізь по горах / стежечки, немов гадюки, / та, проте, не оживляє / їх розмова, спів, ні сміх. Ритм поетичної мови залежить від синтаксичної ролі порівняльних зворо тів, які відокремлюються комами. Їх треба відрізняти від тих випадків, коли слова мов, як приєднують іменну частину складеного присудка й відповідно не виділяються комою, як ми спостерігаємо це в І. Франка: І я чув себе безсиль# ним, / бідним, хорим, одиноким, / мов дитя, сирітка кругла / без матусі, без вітця... / І я був мов та пилина, / згублена з порядку світу... (За С. Єрмоленко). 2.

Надпишіть у виписаних цитатах над кожним словом, якою частиною мови воно є.

182 1.

Прочитайте уривки з віршів. Випишіть речення з порівняльними зворо* тами.

Життя пройде, немов вода, і відцвіте, немов вишнева гілка... В житті одна помилка — не біда, біда, коли усе життя — помилка. *** А вечір пролітає, наче крижень, черкнувши місто синіми крильми. У сріблі заворожених наближень ми вже як тіні, ми уже не ми. Л. Костенко 2.

Як речення з порівняльними зворотами допомагають авторові донести до читача ідею вірша?

183 1. Перепишіть речення, розставивши пропущені розділові знаки. 1. Синє небо було прозоре та глибоке неначе вода коло берега в морі (І. Не# чуй#Левицький). 2. У стінах храмів і колиб сіяє нам святково як сонце випечений хліб і виплекане слово (Д. Білоус). 3. Ти постаєш в ясній обнові як пісня линеш рідне слово (Д. Білоус). 4. Мова мов квітка в саду розквітає (К. Близнюк). 5. Забриніла пісня, заспівало слово мов струмок весною ллється наша мова (В. Бондарчук). 6. У душі виношуємо слово — лагідне і безжальне ніби криця (В. Земляний). 7. Шкварчала совість наче на пательні і одганялась од зелених мух (Л. Костенко). 8. Бо хто як я намучивсь на війні тому життя підскочило в ціні (Л. Костенко). 2.

Складіть і запишіть чотири*п’ять речень із порівняльними зворотами до іменників слово, мова.

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

184 1. Перепишіть текст. Визначте синтаксичну роль порівняльних зворотів. Наче в уповільнених кінокадрах, пронеслися пропливли по озимині ко зулі. Ген, на краю поля, порпаються в піску дикі поросята. У зрубах звертаємо з просіки на піщаний шлях, помережаний відбитками автомобільних і мотоциклетних шин. Тут пісок дрібний і білий пребілий, не мовби його сюди хтось з глибокого кар’єру навозив. Так і хочеться по ньому босоніж пробігтися. Ліворуч темніють густі хвойники й дубняки. Праворуч багріє червоним листом, ніби вмоченим у вишневий сік, чималий чагарник (С. Хаврусь). 2. Випишіть складне речення, частина якого має порівняльний відтінок.

абв Повторюємо орфографію 185 Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки. Від/давна, шеп(і, о)том, по/під, у/зимку, темно/голові, не/вилазні ха(ш, щ)і, сум’я(т, тт)я, ро(з, с)бентеже(н, нн)ість, кіно/кадри, пронесли ся/пропл(е, и)вли, авто/мобіль, мото/циклет, не/мов/би, білий/пр(е, и)бі лий, босо/ніж, хто/сь, з/за обрію, не/наче/б/то, ніби/то, л(е, и)вада, о(д, т)цвіла, галу(з, зз)я, в/літку, на/весні, ро(з, с)тр(е, и)вож(е, и)не сер(дц, ц)е, ри(бя, б’я)чі спини, жар/птиця, ц(и, е)берка, не/тесана, (ль, лл)ють, асп(и, і)рин, кр(е, и)ниця, забр(е, и)ніла.

§ 17. Порядок слів у реченні. Логічний наголос

Порядок слів у реченні залежить від граматичного складу й змісту висловле* ної думки. В українській мові можна по*різному розташовувати слова в ре* ченні, проте вільний порядок слів має певні обмеження. Як правило,  підмет стоїть перед присудком;  означення — перед означуваним словом;  додаток — після присудка;  обставина — після присудка або перед ним. Такий порядок слів називається прямим. Для зворотного порядку слів (інверсії) характерне таке розташування членів речення: а) присудок стоїть перед підметом; б) означення — після означуваного слова; в) додаток — перед присудком. Зворотний порядок слів (інверсія) не змінює синтаксичної будови речення, а лише наголошує, підсилює значення певних членів речення. Інверсія ши* роко використовується в художньому стилі як один із засобів стилістичного увиразнення мови. Наприклад: Реве та стогне Дніпр H широкий, HH Сердитий вітер завива,

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

Додолу верби гне високі, HH Горами хвилю підійма (Т. Шевченко); Жаль світу H цілого H — землі і неба жаль (М. Рильський). Виділення слова в усній мові посиленням наголосу називається логічним наголосом. Ти (а не хтось інший) слухаєш мене уважно? Ти слухаєш (не займаєшся чимось іншим) мене уважно? Ти слухаєш мене (а не іншого) уважно? Ти слухаєш мене уважно (не відволікаючись)?

186 1.

Прочитайте текст. Знайдіть інверсію в першому реченні, поясніть мету її використання.

Ми, українці, нація дуже давня, і свою духовну культуру наші пращури почали творити задовго до християнського періоду в Україні. І тепер ми со бі не уявляємо Різдва без куті, Великодня — без писанки, Святої Трійці — без клечання. Усі ми відзначаємо свято Купала, на Введення закликаємо щастя на майбутній рік, на Катерини кличемо долю, а на Андрія дівчата во< рожать. Усе це — наша дохристиянська культура, наша найдавніша традиція (За О. Воропаєм). 2. Визначте порядок слів у виділеному реченні.

Стиль і синтаксис

Для кожного мовного стилю характерний свій синтаксис — словосполучення й ре* чення певної будови. За синтаксисом можемо визначити, до якого стилю належить текст, а в художньому стилі — пізнати, хто автор того чи того висловлювання. Синтаксичний лад мови найтісніше пов’язаний із темпом і ритмом висловлю* вання. Прочитаймо, наприклад, поетичні рядки: Летим. Дивлюся, аж світає, / Край неба палає, / Соловейко в темнім гаї / Сонце зустрічає. Синтаксична будова фрази нагадає нам характерний для Шевченкової поезії ритм віршової мови. Непоширені прості речення, об’єднані в складне речення, мають однаковий по* рядок слів. Ця однотипність створює певне враження від зображених картин природи. Кожне просте речення — це окремий кадр, а нанизування речень — ніби зміна кінокадрів. Синтаксис поетичних рядків навіює елегійний, тобто мрійливий, настрій від споглядання краси літнього вечора.

У питальних реченнях зворотний порядок слів чітко не виявляється. Основ* ним засобом підкреслення значення слова є його логічне наголошення.

187 1. Прочитайте вірш. Випишіть речення з інверсією. Поясніть, з якою метою вжито зворотний порядок слів у цих реченнях.

Пісенька про космічного гостя Достигають яблука ранети. Рання осінь листя золотить. 91

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Гарний хлопець з іншої планети, може, завтра в гості залетить. Діло звичне — міжпланетні мандри. Усміхнеться, зніме свій шолом. Скаже: «Там, в сузір’ї Саламандри, твій коханий бив тобі чолом». Я спитаю: «Є у вас поети? Як по марсіанськи — макогін? Знаєш, там туманність Андромеди, Хай не йде так часто на обгін». Він посидить, трохи відпочине, Цей мій дивний, нетутешній гість. Планетарно синіми очима про безмежний космос розповість. Прийдуть люди з ним погомоніти, хлібом сіллю я їх пригощу. Передам йому для Береніки білі айстри в крапельках дощу. Перевірю техніку в ракеті, розкажу, як звуться журавлі. Хай посіє в себе на планеті жменьку слів із нашої землі. Апарат космічний загуркоче, пропливе смарагдовий кортеж... — Добре, я коли небудь заскочу. Ти в якій галактиці живеш? Л. Костенко 2.

Якими словами поетеса привертає увагу до української культури, до на* ших звичаїв?

188 Перепишіть подані речення, підкресліть головні й другорядні члени. Перебу*

дуйте речення, змінивши порядок слів. Запишіть нові речення, підкресліть у них головні та другорядні члени. Поясніть різницю між прямим і зворотним порядком слів, обґрунтовуючи відповідь записаними реченнями.

Ніч змінює день. Весло зачепило відро. Шторм наздоганяє сильний вітер. Егоїзм убиває любов. 189 Прочитайте вислови. На яке слово в кожному реченні, на вашу думку, має падати логічний наголос?

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

1. Історія вчить лише тих, хто її вивчає (В. Ключевський). 2. Учітеся, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь (Т. Шевченко). 3. Любіть Україну всім серцем своїм і всіми своїми ділами... (В. Сосюра). 4. Багато в світі дивних див, Та найдивніше з них — людина (Евріпід). 190 1.

Прочитайте вірш. Випишіть питальні речення. Поясніть порядок слів і логічний наголос у цих реченнях.

Тиха елегія Коли мене питають: «Любиш ріки, річки, і річечки, і потічки?» — відмовчуюсь: вони в мені навіки, а для мого народу на віки...

Коли мене питають: «Любиш землю, степи, озера, яблуні в саду?» — я знов мовчу: від них не відокремлю себе й тоді, як в землю перейду...

Коли мене запитують: «Народу чи зможеш прислужитись, як і де?» — мовчу: на ясні зорі, тихі води хай випадкове слово не впаде...

Коли мене питають: «Рідну мову чи зміг би поміняти на чужу?» — моя дружина сину колискову співає тихо... Краще не скажу...

Коли мене питають: «Україну чи зможеш ти забуть на чужині?» — кричу: «Кладіть отут у домовину живим!.. Однаковісінько мені...» В. Підпалий 2.

Поміркуйте, у яких конкретних образах виявляється любов автора до Батьківщини.

Вчимося культури мови Слова вдячності, навіть такі прості, звичні, повертаються до нас сторицею, тому не забувайте говорити їх:  Дякую.  Спасибі.  Прийміть мою щиру вдячність.  Хочу подякувати Вам.  Безмежно вдячний (вдячна).  Дозвольте висловити Вам подяку.  Щиро вдячний (вдячна) і зворушений (зворушлива) Вашою увагою. 93

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

191 1. Прочитайте усмішку. Маленька дівчинка заходить до магазину й просить ляльку. — Ось ця, — показує продавець, — уміє ходити, кричати, плакати, смія тись і навіть пити. — Ви знаєте, у мене вже є сестричка, яка все це робить. Я б хотіла просто ляльку. 2.

Перебудуйте речення в тексті усмішки, використовуючи знання про пря* мий і зворотний порядок слів. Як впливає така перебудова на зміст і емо* ційне забарвлення висловлювання?

абв Повторюємо орфографію 192 Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки. Ро(з, с)ташовуюч(и, і) по/різному, висловле(н, нн)а думка, зворотн(и, і)й порядок слів, інверс(и, і)я, лог(і, и)чний наголос, хто/сь інш(и, і)й, чимо/сь інш(і, и)м, не/відволікаюч(і, и)сь, укра(і, ї)нці, (Р, р)іздво, (С, с)вята (Т, т)рійця, свято (К, к)упала, дохр(е, и)сти(а, я)нська культура, між/планетні мандри, тума(н, нн)ість (А, а)ндромеди, сузі(ря, р’я) (с, С)аламандри, по/марс(і, и)ан ськ(и, і), сі(л, лл)ю, корте(ж, дж), коли/небудь, не/обхідно, ці(н, нн)ості.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО ТЕМИ «ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ»

Просте двоскладне речення має одну граматичну основу. Граматичну основу простого двоскладного речення становлять підмет і присудок — голов ні члени речення. Підмет називає предмет, про який говориться в реченні. Підмет відповідає на питання хто? що? Присудок означає те, що відбувається з підметом. Присудок відповідає на такі питання: що робить підмет? що з ним робиться? який він є? хто чи що він? у якому стані він перебуває? Розрізняємо простий і складений підмет. Про способи вираження під мета див. с. 52. Присудок буває простий і складений. За значенням і способом вираження розрізняють складений дієслівний присудок і складений іменний присудок. Про способи вираження присудка див. с. 57, 59, 62. Просте двоскладне речення буває непоширеним і поширеним. Непоширене речення складається тільки з підмета й присудка (граматичної основи), поши рене має ще й другорядні члени речення. Другорядні члени речення поши рюють граматичну основу, тобто уточнюють, конкретизують її зміст. До другорядних членів речення належать означення, додаток, обста# вина. 94

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

Означення — другорядний член речення, який називає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? Додаток — другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована дія, і відповідає на питання непрямих відмінків. Обставина — другорядний член речення, який указує на ознаку дії, ста ну, ознаку іншої ознаки або називає спосіб, міру, місце, час, причину, умову, за яких відбувається дія. Прикладка — це означення, виражене іменником. Обставина характеризує насамперед дієслово присудок. Про види обставин див. с. 83. Важливо пам’ятати правила вживання розділових знаків:

 тире між підметом і присудком (с. 63);  відокремлення комою порівняльного звороту (с. 87);  орфограму «Правопис прикладки» (с. 72).

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

193 Виконайте тестові завдання. 1. Складений підмет у реченні А Димить подекуди листя, згорнуте в купи (Є. Гуцало). Б Марія Олексіївна Приймаченко була не тільки прекрасним худож ником, а й талановитим поетом. В А скільки таких островів, більших і менших, розкинулося на при вільних дніпровських водах... (Є. Гуцало). Г Українська поетеса Ліна Костенко народилася 19 березня 1930 року в містечку Ржищеві в учительській сім’ї. 2. Речення, де іменник виконує синтаксичну роль підмета, подано в ряд ку А То — наше слово, то — щоденне чудо, / То — сонця зір крізь каменя більмо... (Д. Павличко). Б Я на сторожі коло їх / Поставлю слово (Т. Шевченко). В О слово рідне! Мудре і прадавнє, / Ти виросло з могутньої землі! (М. Лещенко). Г Слово жило і буде жити, / Поки народ мій буде жить! (В. Криволап). 3. Речення зі складеним дієслівним присудком подано в рядку А Пісня лине в ніч, м’яко б’ється над просторами лугів (Г. Тютюнник). Б Пішло й пішло чиєсь дитинство (О. Гончар). В За своєю суттю людина — продукт космосу (М. Ткач). Г Ми нестримно і бездумно продовжуємо вичерпувати надра Землі (В. Кандиба). 95

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

4. Речення, у якому немає означення, подано в рядку А Яблуні стоять уже голі голісінькі (Є. Гуцало). Б Яблука, налляті холодним соком, світяться, і їх видно здалеку (Є. Гу# цало). В Каламутне море скаженіло (М. Коцюбинський). Г Звичайно, бувають ситуації, коли ми отримуємо й цікаву інформа цію (І. Томан). 5. Речення, де обставина виражена іменником, подано в рядку А Море дедалі втрачало спокій (М. Коцюбинський). Б Зранку по весняному широко порозсувались обрії... (Є. Гуцало). В Сніги цвітуть і взимку (Є. Гуцало). Г Синє море хвилювалось і кипіло піною (М. Коцюбинський). 6. Речення із складеним іменним присудком подано в рядку А Сивий полин і листатий подорожник кущилися обабіч дороги, злегенька припорошені пилом (Г. Тютюнник). Б Лист на дубах ще був цупкий, густий, зелений (Є. Гуцало). В Співа моя душа, прозора і крилата, любові сповнена до всього і усіх (В. Сосюра). Г Велике місто лежало на березі, чисте, вимите грозовими дощами, по весняному прибране (В. Собко). 7. Речення, у якому немає додатка, подано в рядку А І кожна мова неповторна, одноманіття світ збіднить (Д. Білоус). Б Дорожи українською мовою, рідна мова — основа життя (Д. Бі# лоус). В Пригадай — згадай мову ланів й слово мами своєї (М. Горловий). Г Не треба думати мізерно... безсмертя є ще де не де... (В. Григо# ренко). 8. Речення з додатком, що виражений дієсловом, подано в рядку А І думи, і Вкраїну милу любить заповідав Тарас (Д. Білоус). Б Слова прості і щирі вибирай, і розум, і краса душі у слові (С. Жук). В Дніпро у наших душах обмілів, як річечка в спекотне довге літо (О. Завгородній). Г У нас піснями тепла вся земля, піснями вишні туляться до хати (Н. Ібракаєва). 9. У реченні Зело і слово рідної землі — єдиний подих, світло неділиме (Л. Каширіна) тире між підметом і присудком стоїть А за правилом завжди Б як виняток В залежно від інтонації Г як авторський знак 96

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

10. Речення з обставиною місця подано в рядку А Дощик перестав — і все по новому запахло, посвіжішало, заблища ло (Г. Тютюнник). Б Митець думає не тільки розумом, але й серцем (О. Довженко). В Здалеку гора Княжа — як бурий ведмідь превеликий, що розлігся на березі ріки (Є. Гуцало). Г Завтра — улюблене слово лінивих (Народна творчість). 11. Правильно підкреслені члени речення в реченні, яке подано в рядку А Я до тебе, мово, так горнуся щиро, / у слова вслухаюсь рідні прості. HіH H H Б Я до тебе, мово, так горнуся щиро, / у слова вслухаюсь рідні і прості. H HH H В Я до тебе, мово, так горнуся щиро, / у слова вслухаюсь рідні H і прості. HH H Г Я до тебе, мово, так горнуся щиро, / у слова вслухаюсь рідні H і прості H HH (Л. Лужецька). 12. Порушено особливий тип зв’язку підмета з присудком у реченні, яке подано в рядку А Чимало проблем виникло через глобальне потепління. Б Хтось із присутніх передав секретареві зборів записку. В П’ятсот двадцять один виборець з’явилися на виборчу дільницю. Г ЖЕУ оголосило про тимчасове припинення постачання гарячої води у зв’язку із запланованим ремонтом тепломережі. 194 Перепишіть текст. Поясніть розділові знаки. Підкресліть члени речення. Потребу вивчення іноземних мов ніхто не ставить під сумнів. Це ознака освіченої, культурної людини. Тільки на звук рідної мови відгукується люд ське серце тріпотливим биттям, тільки рідна мова зігріває душу, дасть натхнен ня й окрилить. Завзято осягайте безмежні океани рідної мови, шукайте в них коштовні перлини слів і висловів, доладних форм і точних конструкцій, заглиб люйтеся в рідномовну стихію! (З журналу). 195 1.

6 18 3

3 1

Перевірте, скільки часу вам знадобиться, щоб безпомилково записати абетку. Пронумеруйте записані букви. Розшифруйте подану нижче крип* тограму. 19 22 15 16

14 20 19 29 11 21

11 15 19 21 11 22

18 12 7

23 19

18 12 29 12 3

24 14 23

18 33

—

. 7

13 26

Ознаки якого жанру ви визначили у висловлюванні? Наведіть власні приклади висловлювань такого жанру.

Односкладне просте речення. Повне і неповне речення Я і рідна природа § 18. Головний член односкладного простого речення

Кожне речення має граматичну основу, яка виражається двома головними членами (у двоскладному реченні) або одним головним членом (в одно* складному реченні). В односкладному реченні основний зміст зосереджений в одному головному члені речення й не передбачає наявності другого головного члена. Головний член односкладного речення може бути подібний за формою до підмета або до присудка двоскладного речення. Порівняймо Двоскладне речення Встає сонце. Налетів сильний вітер.

196 1.

Односкладне речення Світає. Сильний вітер.

Перепишіть текст. Знайдіть односкладні речення. Підкресліть у них головний член речення. Який головний член у двоскладному реченні він нагадує?

Дніпро! Синя пісня твого дитинства, ось він уже вдарив у вічі блакиттю, могутнім розливом світла, вигнувся дугою биків, забілів мереживом піни з високої греблі... І величезна бетонна гребінка биків, і крани над греблею, і схожий на казковий палац будинок електростанції на правому березі — усі ці споруди зливаються тут у єдине ціле, постають як єдиний гармонійний вит вір, розпочатий природою та завершений людиною. Сила й гармонія. Блиск і чистота (За О. Гончаром). 2.

Запишіть власне висловлювання про Дніпро, використовуючи односкладні речення. Односкладні речення (за формою вираження головного члена)

речення, у яких головний член подібний до підмета  називні: Ватра. Вогнище. Багаття. А вогонь один? — Та ні (Д. Павличко).

речення, у яких головний член подібний до присудка  означено особові: Люблю нічний ше піт діброви.  неозначено особові: На концерт за просили батьків.  узагальнено особові: При гостеві й на кота не дзуськають.  безособові: Пахло в повітрі грозою й весняною зеленню.

197 Перепишіть текст. Назвіть односкладні речення, проаналізувавши підкрес* лені граматичні основи. Чим виражений головний член вибраних односклад* них речень?

ОДНОСКЛАДНЕ ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ПОВНЕ І НЕПОВНЕ РЕЧЕННЯ

Співають солов’ї. Чуєш їх уперше цієї пізньої весни. Повітря ворушиться від їхніх голосів, а що солов’їв не видно в примарному досвітку, то здається, немов це воно само співає й тьохкає, що це воно само так заходиться в екстазі. Смутний великий місяць низько повис над землею. Той місяць такий по людськи виснажений, що хочеться подивитися на нього раз і вдруге... Після цього світанку весна вже не таїться. Тепла й зелені прибуває. Єство твоє довірливо розкривається назустріч сонцю (За Є. Гуцалом). 198 Прочитайте речення. Випишіть односкладні речення з головним членом у формі підмета.

1. Краса. Краса невимовна. Краса нерукотворна (Ю. Збанацький). 2. Ок рім поодиноких лісових сторожок, тут нічого не зустрінеш (Ю. Збанацький). 3. Перший приморозок (Є. Гуцало). 4. Уночі, ідучи звідкись чи кудись, раптом згадаєш про небо... (Є. Гуцало). 5. З усіх садків пахло нагрітою на сонці корою дерев, набубнявілими бруньками... (Є. Гуцало). 6. Гарно видно дерево на обрії (Є. Гуцало). 7. Довгі, непомірно довгі зимові вечори (Г. Тютюнник). 199 Розгляньте репродукцію картини С. Васильківського. Складіть за нею й запи*

шіть міні*твір (десять–дванадцять речень), використовуючи односкладні речення.

І пензлем, і словом

С. Васильківський. На греблі. Воли коло броду. 1900#і роки

200 1. Складіть і запишіть речення з поданими дієслівними формами. Розвидняється, похолодало, дощить, сутеніє, мрячить, хочеться, сниться, пощастило, замело, вечоріє. 2. Чи всі речення належатимуть до розряду односкладних?

Вчимося культури мови У якій колонці подано правильні варіанти вживання слів і словосполучень?

201 Обґрунтуйте відповідь для кожного з варіантів. Складіть і запишіть речення з ними.

Патріот Батьківщини Гігантський мегаполіс

Патріот України Мегаполіс 99

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Пам’ятний сувенір Моя автобіографія Повний аншлаг Попав у мішень Попав на дорогу

Річ на спомин (пам’ятний подарунок) Автобіографія Аншлаг Влучив у ціль Втрапив на дорогу

202 Розгляньте фотографію. Виберіть із текстів вправ § 18 односкладне або

двоскладне речення, яке можна використати як підпис до фото. Складіть міні*твір (п’ять–сім речень) за ситуацією, зображеною на фотографії.

абв Повторюємо орфографію 203 Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки. Одно/складне рече(н, нн)я, блаки(т, тт)ю, (з, с)пів/відносний, мереж(е, и)во, б(е, и)то(н, нн)а гребінка, (з, с)хожий, електро/станц(и, і)я, заверше(н, нн)ий, не/мов, по/людськ(и, і), подивитися в/друге, не/таїться, пр(е, и)буває, на/зустріч сонцю, по/одинокі сторо(ж, ш)ки, у/ночі прокин(е, и)шся, си(ж, дж)у, патр(и, і)от, гіган(с, тс)ький, мега/поліс, опозиц(и, і)я, річ на/спомин, сув(е, и)нір, авто/біо/графія, пр(и, і)ор(и, і)тет, пр(и, е)стижний.

§ 19. Односкладне означено;особове речення 1. 2. 3. 4.

З 100

Чи змінюються дієслова за числами? Які є способи дієслів? Які є часи дієслів? Як змінюються дієслова в теперішньому часі?

Означено особовим називається односкладне речення, у якому головний член означає дію, що стосується певної особи (я, ти, ми, ви), яку прямо

ОДНОСКЛАДНЕ ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ПОВНЕ І НЕПОВНЕ РЕЧЕННЯ

не названо, але на неї вказує особове закінчення головного члена: І знову йдемо (О. Гончар). Головний член означено*особового речення — це: — дієслово 1*ї або 2*ї особи однини чи множини теперішнього або майбут* нього часу дійсного способу; — дієслово наказового способу. Головний член означено*особового речення може мати форму складеного діє* слівного присудка: Не дай мені заплутатись в дрібницях,/ не розміняй на спотички доріг, / бо кості перевернуться в гробницях / гірких і гордих праді дів моїх (Л. Костенко).

204

Перепишіть слова та словосполучення. Зазначте спосіб, час, особу, рід (де можна), число дієслів.

Зачепила б, люблю, поливали, матимеш, співайте, гомонять, подолай, змусиш, ділитиму, було, боронив, маєш, сказав би, віддавай, збираються, посмішать. 205 1.

Перепишіть текст, поставивши дієслова в дужках у формі 1*ї особи мно* жини теперішнього часу.

Мозковий штурм «Мозковий штурм» — це ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішень, що спонукає викликати уяву та творчість вільним виявлен ням думок усіх учасників. Під час «мозкового штурму» (дотримуватися) та ких правил: 1. (Намагатися) зібрати якомога більше ідей щодо запропонова ної проблеми. 2. (Примушувати) працювати свою уяву. 3. Не (відкидати) жодної, навіть фантастичної, незагальноприйнятої думки. 4. Не (критикува ти) висловлювання інших. 5. Не (перебивати) учасників обговорення. 2.

Прочитайте текст «Мозковий штурм», замінивши дієслова в дужках на діє* слова у формі 3*ї особи множини наказового способу. Який із варіантів тексту можна назвати інструкцією, а який — порадою?

Поясніть роль означено*особових речень в інструкціях, правилах, порадах.

206 1.

Перепишіть тексти. Підкресліть головний член у простих односкладних означено*особових реченнях. Визначте форму вираження головного чле* на речення.

*** Обступи мене, ліс, як в легенді про князя Хетага, коли кінь був убитий, і він уже ледве брів. Обступи мене, ліс! Хай зупиниться вся ця ватага, хай удариться люттю об спокій твоїх стовбурів. Я побуду з тобою. Я тихо з тобою побуду. Нахилися до мене і дай мені жменьку суниць. 101

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Подивлюся на сонце. Поклонюся знайомому дубу. Розпитаю, як справи у сосен, і звірів, і птиць. Л. Костенко

*** Хто ж такий князь Хетаг? Старовинна осетинська легенда розповідає, що князь Хетаг тікав від ворогів. Урятувати князя міг тільки ліс, що даленів попереду. Але коня вби ли, сили покидають... І Хетаг звернувся з молитвою до неба: «Прошу, допо можіть мені, небесні сили!» Небо відгукнулося: «Біжи до лісу!» Та ліс дуже далеко. Не встигнути князеві. І вдруге озвалися небеса: «Ліс — до Хетага!» Умить перед князем постала густа діброва, це був порятунок, це було життя, дароване небом. 2.

Порівняйте віршовий і прозовий тексти. Яку роль відіграють у них озна* чено*особові речення?

Застосувавши метод «мозкового штурму», сформулюйте висновок до теми «Природа і наше фізичне та психічне здоров’я».

Добірні зерна мови 207 1. Прочитайте текст. Випишіть означено*особові речення. узол — так кажуть про складну, заплутану справу. Вислів розру# Гоордіїв ву бати гордіїв вузол означає «швидко, несподіваним способом розв’язати складну заплутану справу». За легендою, наведеною давньогрецьким істориком Плутархом (І–II ст. н. е.), фрігійці дослухалися поради оракула. Відтак обрали царем першого, хто зустрівся біля храму Зевса. Це був простий хлібороб Гордій. На пам’ять про своє несподіване звеличення Гордій поставив у храмі Зевса свій віз, прив’язавши ярмо до нього дуже заплутаним вузлом. Відомий давньогрецький полководець Александр Македонський дізнав ся про пророцтво оракула («Той, хто розплутає гордіїв вузол, стане волода рем усієї Азії»). Отож довго не міркував, а розрубав вузол мечем. Багато хто тепер і не пам’ятає давньогрецької легенди, а ось вислів з неї — гордіїв вузол — живе й досі... Наприклад, в Інтернеті часто пишуть про затори на дорогах, про те, що на вулицях стоять кілометрові черги машин і що до їхати вчасно, скажімо, до вокзалу просто неможливо. От і кажуть, що давно пора розрубати цей гордіїв вузол, тобто розв’язати цю транспортну проблему. 2.

102

Запишіть стислий переказ легенди про походження фразеологізму гор діїв вузол, використовуючи означено*особові речення.

ОДНОСКЛАДНЕ ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ПОВНЕ І НЕПОВНЕ РЕЧЕННЯ

208 1.

Прочитайте текст. Зверніть увагу на вживання двоскладних речень із займенником я.

На зарослій зозулиним льоном купинці стоїть отакенне красноголовище! Шапка на ньому не мен ше полумиска, а ніжка завдовжки з мою руку. Спо чатку я його називаю старостою, а далі — отаманом над красноголовцями. Такого я ще ніколи не бачив! Я підбігаю до нього, приміряюся з усіх боків, милую ся. Далі я бережно беру його й кладу на бриль, бо в бриль його шапка не влазить. Буде тепер чим пох валитися дома! А он тіль тіль проклюнувся грибо чок, у нього ще й ніжки нема, а шапочка навіть не встигла почервоніти. Він ще маля. Хай росте й розуму, і тіла набирається. Я за тобою завтра прийду. Ох, і вдався ж ранок сьогодні! Я назбирав повнісіньку торбу ще й бриль крас ноголовців. У село я їхав, неначе переможець! (За М. Стельмахом). 2.

Чому збирання й споживання грибів потребують особливої уваги й обе* режності? Відповідаючи, використайте означено*особове речення, у яко* му головний член матиме форму складеного дієслівного присудка.

209 1.

Прочитайте речення. Випишіть назви творів, збірок, які є означено*осо* бовими реченнями. Якими частинами мови виражені головні члени ви* писаних речень?

1. Поезія «Чого являєшся мені у сні?» Івана Франка — це один із найкращих зразків інтимної лірики. 2. У збірці «Будь мечем моїм» Олександр Олесь формулює своє кредо — стати поетом громадянином, провісником націо нально визвольної ідеї. 3. У поезії Михайла Старицького «Не сумуй, моя зірко кохана» показані щирі, світлі почуття ліричного героя. 4. «Люблю чернігів ську дорогу...» Ліни Костенко — це дивосвіт, у якому читач знаходить красу, спокій природи, зв’язок з історією рідного народу. 2.

Доберіть із збірок поезій назви творів, які за синтаксичною будовою є означено*особовими реченнями. Запишіть ці назви, а також імена та прізвища авторів віршів.

210 Прочитайте текст. Випишіть односкладні речення. Перебудуйте односкладні означено*особові речення на двоскладні.

Тополина заметіль Над містом гуляє тополина заметіль. Сонце. Гарячий вітер. І білі пухнасті сніжинки сідають на волосся, одяг, обличчя. Іду, ніби казкою. А під ноги м’яко стелиться білосніжне мереживо. Дехто з дорослих чомусь сердиться, коли тепла м’яка пушинка сяде на одяг чи волосся. Може, тому, що білий пух сіє сивину на скронях? Мені ж здається, що вони просто бояться відчинити двері казці. 103

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Я ж дуже люблю лапаті невагомі сніжинки, що злітають із дерев. Люблю тополину заметіль. Сама тополя ніби казковий персонаж. Вона хотіла дотягну тися верхів’ям до сонця, але не могла розлучитися з рідною землею (З учнів# ського твору). 211 Напишіть твір (вісім–десять речень) про ваші враження від зустрічі з при* родою, використавши два*три означено*особових речення.

Прочитайте усмішку. Замініть виділені речення: двоскладне на односкладне

212 й навпаки.

П’ятирічна Іринка насипала в малесеньку мисочку піску, налила води й розмішує. — Що ти робиш? — запитала бабуся. — Кашу варю. — Гречану? — Яка вийде, — відповіла Іринка. 213 Складіть і запишіть: а) текст телеграми; б) есемес*повідомлення, використав* ши подані означено*особові речення.

Запізнююсь. Їду в метро. Скоро буду. Стою в заторі. Зачекайте, будь ласка. Зустріч переношу на завтра. Прилітаємо вчасно. Зустрічайте. Не хвилюйтесь. Не зустрічайте. З аеропорту доїдемо на таксі. Цілуємо.

Вчимося культури мови Слово відносини здебільшого використовується як термін у дипломатії, історичних текстах, у виробничій і суспільній діяльності людей (економічні відносини, виробничі відносини, відносини між державами): Проблема контро# лю над керівництвом приватизованих підприємств є однією з головних у про# цесі переходу до ринкових відносин. Слово стосунки вживаємо, коли говоримо про взаємні контакти між людьми (стосунки з батьками, стосунки з друзями): Народне звичаєве право — це сукупність традиційних неписаних норм, якими регулювалися стосунки й поведінка людей. Слово взаємини означає «зв’язки», «взаємні стосунки»: Етнографія вивчає культуру й побут народів світу, їхнє походження, розселення та культурно# побутові взаємини.

абв Повторюємо орфографію

214 Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки. Означено/особове речення, (з, с)бираються, бе(з, с)ме(ж, жж)я, пр(е, и)крас ний, могутніс(т, тт)ю, лю(т, тт)ю, ро(з, с)питаю, тіль/тіль, л(е, и)генда, крас но/головці, не/скінче(н, нн)і під/земні п(е, и)чери, най/кращ(и, і)й, поет/гро 104

ОДНОСКЛАДНЕ ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ПОВНЕ І НЕПОВНЕ РЕЧЕННЯ

мадянин, національно/визвольна ідея, (щ, шч)ирі, зам(е, и)тіль, воло(с, сс)я, обли(ччя, ча), стел(е, и)ться, мереж(е, и)во, біло/сніжне, серд(е, и)ться, де/хто, не/вагомі сніжинки, есемес/повідомлення, не/хвилюйтесь, аеро/порт.

§ 20. Односкладне узагальнено;особове речення

Узагальнено особовим називається односкладне речення, головний член якого називає дію, що стосується узагальненої особи, тобто одночасно кож* ного й усіх: Що посієш, те й пожнеш (Народна творчість). Головний член виражений переважно дієсловом 2*ї особи однини чи множи* ни дійсного та наказового способів, рідше — дієсловом 1*ї особи множини, 3*ї особи множини теперішнього або майбутнього часу. Узагальнено*особові речення найчастіше трапляються в усній народній творчості (у прислів’ях і приказках), крилатих висловах: Не кажи «гоп», поки не перескочиш.

215 Перепишіть прислів’я. Визначте головний член в односкладних реченнях (за зразком). Чим він виражений?

Зразок. Решетом воду не носять. Не — заперечна частка. Носять — дієсл., 3 особа, мн., теп. час, дійсн. сп. 1. Здоровенькі будьмо та себе не гудьмо. 2. Вуглем полотна не білять. 3. Питай не старого, а бувалого. 4. Вчи дитину не штурханцем, а хорошим слівцем. 5. Не радій чужій біді. 6. Чуже бачить, а свого не помічає. 7. Від со вісті не втечеш. 216 Прочитайте речення. Випишіть узагальнено*особові речення. 1. Не мудруй багато, а працюй завзято (Народна творчість). 2. Учітеся, брати мої, думайте, читайте (Т. Шевченко). 3. Від добра добра не шукають (Народна творчість). 4. Велике дерево поволі росте (Народна творчість). 5. Поживемо побачимо (Народна творчість). 6. Напиши, чи приїдеш на літо (Т. Севернюк). 7. Не хвали мене в вічі, не гудь поза очі (Народна творчість). 8. Люби природу не як символ душі своєї, люби природу не для себе, люби для неї (М. Рильський). 9. Іду садом край кутка, до провалля, і вже здалеку ба чу білу постать на обніжку (Г. Тютюнник). 217

Перепишіть текст. Підкресліть в узагальнено*особових реченнях голов* ні й другорядні члени.

Поради Матері Терези Якщо ти робиш добро, люди звинуватять тебе в потаємній корисливості й себелюбстві. І все ж твори добро! Якщо тебе супроводжує успіх, ти наживаєш уявних і справжніх ворогів. І все ж досягай успіху! 105

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Добро, зроблене тобою, завтра ж забудуть. І все ж твори його! Щирість і відкритість зроблять тебе вразливим. І все ж будь щирим і від критим! Те, що ти будував роками, може зруйнуватися в одну мить. І все ж будуй! Люди потребують допомоги, але вони ж дорікатимуть тобі за неї. І все ж допомагай людям! Люди непослідовні, нерозумні й егоїстичні. І все ж люби їх! 2.

Підготуйте висловлювання, використовуючи узагальнено*особові ре* чення: а) про біографію Матері Терези; б) про діяльність Матері Терези; в) про моральні принципи найпоширеніших світових релігій, що перегу* куються з принципами Матері Терези.

218 1.

Прочитайте текст. Знайдіть і запишіть односкладні узагальнено*особо* ві речення.

Та й тут, на маківці Княжої гори, зринаєш ду шею у височінь і летиш над молодою літньою зем лею, над легким дніпровським безмежжям. Ле тиш у густій синяві повітря. А воно забиває подих терпким хмелем, і тобі в цю хвилю польоту за рід ного брата хіба що сонце, яке летить назустріч. Хочеш радісно крикнути до рідних своїх, до зем лі, до Дніпра, та не можеш. Крик застряє в горлі. І який прекрасний політ, коли душа знялась у небо й вільно долає без< межжя, а ти стоїш на маківці Княжої гори, що надійно тримає тебе всією могутністю своїх лісів і джерел, птахів і звірів, грибів і ягід, тримає урочища ми й легендами, отими нескінченними підземними печерами (За Є. Гуцалом). 2. Перебудуйте виділене речення на односкладне узагальнено*особове.

219 1. Прочитайте текст. До загальнопланетарних екологічних проблем нині належать: 1. Проблеми вичерпання енергоресурсів, невідновність таких з них, як нафта, газ, вугілля. 2. Забруднення викидами виробництва навколишнього середовища, атмосфери та космосу. 3. Знищення біосфери (усього живого), лісів, запустіння й деградація ґрунтів. 4. Виснаження водних ресурсів (зникнення тисяч річок та озер). 5. Зростання населення Землі. 6. Криза екологічної моралі. 2.

На основі інформації, повідомленої в тексті вправи, складіть і запишіть поради для землян ІІІ тисячоліття, користуючись узагальнено*особовими реченнями.

220 Запишіть вісім–десять прислів’їв про природу, що оформлені як узагаль* нено*особові речення.

106

ОДНОСКЛАДНЕ ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ПОВНЕ І НЕПОВНЕ РЕЧЕННЯ

221 Доберіть кінцівки до афоризмів Г. Сковороди. Доведіть, що в складі цих афоризмів є узагальнено*особові речення.

1 2 3 4 5

Бери вершину — Уподібнюйся пальмі: Визначай смак Коли хочу, щоб мене любили, Не за обличчя судіть,

222 1.

не по шкарлупі, а по ядру. я сам перший люблю. а за серце. і матимеш середину. що міцніше її стискає скеля, то швид ше й прекрасніше здіймається вона вгору. Д а за красу. А Б В Г Ґ

Прочитайте й запишіть зразки друкованої реклами. Які види односклад* них речень у них використані?

Думай про надійність! Відчувай безпеку! Керуй потужністю! Обери свій статус! Пориньте в пригоди! Відпочивайте з нами! Телефонуйте швидше!

223

Розгляньте фотографії, доберіть до них відповідні рекламні гасла. У яких галузях економіки вони можуть бути використані?

Перепишіть текст. Доповніть його власними пунктами, дотримую* чись запропонованої структури речень.

Основні принципи екологічної етики 1. Відчувай себе частиною природи. Частина не може бути поза цілим. 2. Не пануй над природою. Живи в ній, у гармонії з нею. 3. Підпорядковуй економічні інтереси екологічним. 4. Виявляй помірність і скромність у споживанні. Економ природні ресурси. 2.

Який тип односкладних речень використано в тексті вправи? Чому обрано такий тип односкладних речень?

Вчимося культури мови Як правильно в родовому відмінку — кубка чи кубку? Назва конкретного предмета в родовому відмінку має закінчення #а (зо# лотого кубка). 107

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Якщо йдеться про назву змагань, тоді цей іменник матиме закінчення #у (турнір у межах Кубку УЄФА).

абв Повторюємо орфографію 224 Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки. Узагальнено/особове рече(н, нн)я, здоровеньк(и, і) бу(дь, ть)мо, вт(е, и)чеш, не/обізлися в/горі, прова(л, лл)я, на/обні(ж, ш)ку, не/послідовні люди, его(і, ї)стичні, кори(с, ст)ливість, себе/любство, відкритіс(т, тт)ь, на/то/мість, най/краще, загально/планетарні, енерго/ресурси, сер(е, и)довище, біо/сфера, д(е, и)градація, з/дал(е, и)ку, запусті(н, нн)я, р(е, и)сурси, знищ(ин, енн)я, населе(н, нн)я (З, з)емлі, тисяч(е, о)лі(т, тт)я, (г, ґ)армонія, (г, ґ)рунт.

§ 21. Односкладне неозначено;особове речення

Неозначено особовим називається односкладне речення, у якому голов* ний член називає дію, що виконується невизначеною або умисне не назва* ною особою: Танцюють, співають, веселяться на вулицях (О. Довженко). Головний член у неозначено*особових реченнях виражений дієсловом 3*ї осо* би множини теперішнього й майбутнього часу, формою множини минулого часу. У неозначено*особових реченнях основна увага зосереджується на дії, а не на її виконавцеві.

225 1. Перепишіть речення. Підкресліть граматичну основу в кожному реченні. 1. У залі світили світло, здіймали з меблів покровці... (М. Коцюбинський). 2. От прийшли у город, походили по базару... (Г. Квітка#Основ’яненко). 3. В па літрі щастя любові колір не так вже й часто розпізнають (Т. Севернюк). 4. Всіх приймали, всіх вітали, всім уміли догодити (Леся Українка). 5. До Пушкіна йтимуть незарослою стежкою, бесідуватимуть з ним і в музейній, і в дібровій тиші (Р. Лубківський). 6. Звуть українською тебе в нас, вишне (В. Василашко). 7. Нас чекають, нас знають, нас люблять, нам вірять, нас ждуть (С. Галябарда). 8. А в селі не забувають Карпа... (М. Коцюбинський). 9. Нічого не говорили поміж себе (О. Гончар). 2.

226 1.

Визначте час й особу головного члена речення. Прочитайте текст. Визначте в односкладних реченнях, хто є виконав* цем названої дії.

Ось ми і на знайомому місці — на ділянці, укритій сухою травою з пух настими мітелками. Тут збирають опеньки. За смаком ці гриби не поступа ються, мабуть, і м’ясу. Чи то засмажені в маслі, чи засушені і зварені з капустою, чи замариновані й змащені олією... Додають до них ще прянощів. 108

ОДНОСКЛАДНЕ ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ПОВНЕ І НЕПОВНЕ РЕЧЕННЯ

Охочих збирати дари лісу було доволі. Та ми не сумували, бо добре знали таємниці тихого полювання. Під обід до нас підійшли грибники із сусіднього села. Подалися разом у зелений хвойник. Знімаємо хвою — очам не віриться: які то гарні сімейки опеньків! Набрали цього добра повні сумки, сітки й полі етиленові мішечки. А опеньки, як на гріх, наче з під землі все вилазять та вилазять. Поверталися додому, коли вже смеркалося. Увімкнувши світло, їхали обережно. Зупинилися. Спостерігали, як зникають за чорними горами останні промені червоного сонця, заливаючи позолотою легкі хмарки (За С. Хаврусем). 2.

Випишіть неозначено*особові речення.

Чому збирання грибів називають «тихим полюванням»? Відповідаючи, використайте неозначено*особове речення.

227 1.

Прочитайте текст. До якого стилю він належить? Поясніть уживання не* означено*особових речень у цьому тексті.

Відтворюючи цифри на письмі, послуговуються такими правилами: 1. Кількісні числівники від 0 до 9 пишуть словами (окрім випадків, коли це одиниці вимірювання: 9 га, 6 см). 2. Порядкові числівники нульовий–дев’ятий найчастіше записують сло вами. 3. Порядкові числівники, записані цифрами, як правило, подають із наро щенням. Нарощення складається з однієї літери (12#ї пари, 23#х учасників, 17#й день) або з двох літер, якщо числівник закінчується на приголосний і го лосний звук (10#та річниця). 4. Складні прикметники, першою частиною яких є числівники, пишуть сло вами або в числово словесній формі (двадцятиградусний мороз, 8#процентний розчин). 2.

Складіть вісім–десять речень із числівниками, використовуючи прави* ла, наведені в тексті вправи.

І пензлем, і словом 228 1.

Прочитайте текст. Визначте граматичні основи речень. Які речення пе* реважають у тексті — двоскладні чи односкладні?

Відомий художник Микола Глущенко — неперевершений майстер пейзажу. У творчому доробку художника багато картин, на яких зображена природа України в різні пори року. Уражає кількість створеного М. Глущенком — понад 10 000 картин. Його мистецькі твори несуть у собі поезію та красу життя. Митець зізнавався: «Я люблю природу. Я не можу бути спокійним, коли бачу якийсь пейзаж. Найбільше люблю весну, голубий березень, сніг, що вже набрався вологою, 109

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

обважнів і дихає, а крізь нього пробивається нове життя. Улюблена тема — змі ни стану природи, особливо її весняне пробудження, із дзвінкоголосими струмками, що вирвалися на волю із зимового полону, з першою зеленню, яка народжує світлі почуття радості й оновлення. Хіба не може дивувати біло роже вий цвіт яблунь, вишень, чисте, прозоре повітря, морозяна свіжість ранків?..» 2.

Напишіть твір за картиною М. Глущенка. Використовуйте в тексті неоз* начено*особові речення.

М. Глущенко. Яблуневий сад. 1973 р.

229 Розгляньте текст протоколу (с. 254–255). Яку роль виконують неозначено** особові речення в тексті офіційно*ділового стилю? Обґрунтуйте відповідь.

230 Прочитайте текст. Запишіть, замінивши виділені двоскладні речення однос* кладними неозначено*особовими.

До вибору чаїв потрібно підходити індивідуально. Наприклад, зелений чай має антибактеріальну, антирадіаційну й антискле ротичну дію. Він ефективно знижує вміст цукру в крові та покращує її склад. Однак дієтологи не радять людям похилого віку захоплюватися зеленим чаєм. Червоний чай зміцнює шлунок і є гарним сечогінним засобом. Тому він незамінний у літньому віці. Узагалі, дітям і підліткам спеціалісти рекомендують пити слабо заварені чаї. У період статевого дозрівання лікарі радять перейти на зелений чай. Крім того, для людей розумової праці зелений чай — це справжня знахідка! (З газети). 231 1. Прочитайте текст. Визначте граматичні основи в простих реченнях. Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні й інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її кон тинентального шельфу [...] є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної 110

ОДНОСКЛАДНЕ ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ПОВНЕ І НЕПОВНЕ РЕЧЕННЯ

влади й органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Консти туцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов’язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині й суспільству... (З Конституції України). 2.

232 1.

Користуючись визначенням неозначено*особового речення, поясніть, чому в тексті Конституції не можуть бути використані речення, у яких дійова особа мислиться неозначеною, нечіткою. Прочитайте вірш.

Люблю мови. Люблю перекладати з інших Мов на рідну. І саме тому Люблю блукати лісом, Бо певен, Що найбагатша

Мова — Це мова красивих дерев. Мені здається іноді, Що мої вірші — Це оповідання дерев, Які мені вдалося підслухати І перекласти. М. Тернавський

2. Напишіть міні*твір про дерева, використавши неозначено*особові речення.

233 Знайдіть неозначено*особове речення серед наведених. Обґрунтуйте свій вибір.

1. Не знаю. Не відаю. І колінкую перед відомим... (І. Драч). 2. Щасливі щастя не шукають (Народна творчість). 3. Мотор вимкнули й підняли на корму. Узялися за весла (С. Хаврусь). 4. Жену від себе голоси поля... (М. Коцюбинський). 234 1. Перевірте себе. Чи всі з наведених слів ви наголошуєте правильно?

Вчимося культури мови новий випадок фаховий одинадцять чотирнадцять рукопис 2.

листопад валовий нести, несемо квартал цемент центнер

Складіть діалог на довільну тему, використовуючи подані слова й пра* вильно їх наголошуючи.

111

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

235

абв Повторюємо орфографію Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки.

(З, с)б(е, и)рають, засмаж(е, и)ні, охоч(и, і)х було до/волі, які/то гарні, полі/ет(и, і)ленові міш(е, о)чки, як/на/гріх, з/під (З, з)емлі, поверталися до/дому, (з, с)постерігали, (з, с)никають, оста(н, нн)і пром(е, и)ні ч(е, и)рво ного со(н, лн)ця, не/означено/особові, двадцяти/градусний, офіційно/ді ловий, атмо/сферне повітря, те(р, рр)итор(и, і)я України, пр(е, и)родні р(е, и)сурси, конт(е, и)нентального шельф(а, у), відповідно до закон(а, у), (К, к)онст(е, и)туц(и, і)я України, оповіда(н, нн)я.

§ 22. Односкладне безособове речення

236

Безособовим називається односкладне речення, у якому головний член повідомляє про дію або стан, що сприймаються як незалежні від будь*якого діяча: Ще вчора туманилось і супилось... (Є. Гуцало). Безособове речення повідомляє про явища природи, фізичний і психічний стан людини. Роль головного члена безособового речення виконує: а) безособове дієслово або особове, що має безособове значення: Тим часом розвиднялося, світало (М. Рильський). Пахне липою медово (В. Сосюра); б) безособова форма дієслова на но, то: На галявині вже збудовано хату, засаджено городець (Леся Українка); в) прислівник (може поєднуватися з дієсловами бути, стати, починати, ро битися тощо): Біло, чисто попід наметами (Леся Українка). Мені стало прикро (Я. Баш); г) незмінне слово немає (нема), а також дієслова не було, не буде: Яких тільки вечорів немає на світі (Є. Гуцало); Не було щастя, та нещастя до помогло (Народна творчість); ґ) неозначена форма дієслова (інфінітив): Не злічити мені цих зірок (В. Со* сюра); д) слова треба, можна, доцільно тощо, які можуть поєднуватися з інфініти* вом: До чистої мети треба іти чистою дорогою (Леся Українка). Перепишіть речення. Визначте спосіб вираження головного члена в кожно* му реченні.

1. Як любо весною, як любо (В. Сосюра). 2. Добре там живеться, де гуртом сіється й ореться (Народна творчість). 3. Краю плавням не було (М. Коцюбин# ський). 4. Пахло полином, тишею, спокоєм віяло звідусіль (А. Головко). 5. Ой у полі жито копитами збито (Народна творчість). 6. Матір ні купити, ні заслужити (Народна творчість). 7. Уранці нічого не можна було пізнати (О. Донченко). 8. Листоношу було кинуто на пісок (Ю. Яновський). 9. У гаю, гаю вітру немає (Т. Шевченко). 10. На язиці густо, а на ділі пусто (Народна творчість). 11. То в жар, то в холод кидає (Л. Костенко). 12. Отак і сталось (Л. Костенко). 13. Не спалося ні миті (Л. Костенко). 14. Там треба рук, і зброї, і плечей (Л. Костенко). 15. Кілька днів мрячило, капало, сиво туманилось (Є. Гуцало). 112

ОДНОСКЛАДНЕ ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ПОВНЕ І НЕПОВНЕ РЕЧЕННЯ

237 1. Перепишіть уривки з віршів В. Симоненка. 1. Мало великим себе уявляти, треба великим буть. 2. Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьків щину. 3. І хочеться бути дужим, і хочеться так любити... 2.

Підкресліть граматичні основи в кожному простому реченні, що входить у складне. Визначте тип кожного простого речення за складом грама* тичної основи.

238 1. Прочитайте тексти. Випишіть безособові речення. Текст 1 У літній день із високого берега материка можна бачити на обрії, у від критому морі, чималий острів. Місцеві жителі назвали його Чаїним. Ніде, мабуть, на всьому Півдні немає кращих медоносів, як на Чаїному. У травні й у червні весь він цвіте. Острів майже безлюдний. У незайманих його травах, що де не де змінюються густими заростями очеретів, літо й зиму живе на при віллі сила силенна дикої птиці, ніким не стріляної, не полоханої (За О. Гон# чаром). Текст 2 Заняття в школі закінчено. Кабінет прибрано. Чергові помили підлогу. Полили квіти. Дошка блищить, як нова: її витерли. Потрібні для завтрашніх занять книжки та наочне приладдя підготовлено. Кабінет обладнано необхід ними технічними засобами. Усе налаштовано для завтрашньої цікавої дискусії. 2. Замініть речення другого тексту на двоскладні.

Стиль і синтаксис

Безособові речення, які називають явища природи, фізичний і психічний стан людини, властиві насамперед художньому стилеві. Наприклад: Гримить! Тайна дрож пронимає народи (І. Франко). Полиняло, оджовтіло, зголубіло. Всі печалі мої встигли на експрес (Б. Олійник). Забіліли сніги... замело (Б. Олійник). Не спалося, а ніч — як море (Т. Шевченко). Стало радісно й тепло на душі від таких слів (І. Маркова). Безособові речення вживаються тоді, коли потрібно підкреслити стихійність певної дії, стан, який не залежить від волі людини. Тобто найголовніше в таких ре* ченнях — власне дія, а не той, хто її виконує. Наприклад: Повідлітало і не стало. І ста ло тихо в небесах (М. Вінграновський). Для переможців олімпіади замовлено екс курсію до столиці. Коли треба наголосити на результаті дії, необхідності її виконання, надати вислов* ленню вигляду інструкції, правила, вказівки, так само використовують односкладні безособові речення. Отже, односкладні безособові речення — характерна ознака наукового й офіційно*ділового стилю. Наприклад: Книжку відредаговано й пере дано до друкарні. Треба дотримуватися правил догляду за зубами. Для безпеки персонального комп’ютера потрібно регулярно запускати антивірусну програму.

113

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

239 1. Прочитайте вірші. Розберіть перші два речення кожного вірша за члена* ми речення. Випишіть односкладні безособові речення.

*** Задощило знову задощило, Разом з ним прийшло Похолодало. Потім завітає Засніжило, А на зміну буде Зноврозтало.

Я ж чекаю теплого Пригріла, Забуяла й Знову всерозквітла. Вони будуть. Згодом. Ну а поки Задощило знову задощило. В. Градиський

*** І все на світі треба пережити. І кожен фініш — це, по суті, старт. І наперед не треба ворожити, І за минулим плакати не варт. Хай буде все небачене побачено. Хай буде все пробачене пробачено. Хай буде вік прожито як належить. На жаль, від нас нічого не залежить. Л. Костенко 2.

Знайдіть у віршах авторські неологізми. Пригадайте хоча б один випадок з вашого життя, коли неологізм створили ви, ваші родичі, друзі. Складіть і запишіть коротку розповідь про це.

240 Доберіть до односкладних безособових речень синонімічні двоскладні ре* чення. Запишіть їх.

1. Котилося громом. 2. Сипне дощем. 3. Його поранило в руку. 4. Загримить громом. 5. Її заколисало піснею. 6. Війнуло спогадами. 7. Заспівало солов’єм. 241 Доберіть до двоскладних речень синонімічні односкладні безособові. За* пишіть їх.

1. Я хочу подорожувати. 2. Повіяв холодний вітер. 3. Пахнуть троянди. 4. Іде дощ. 5. Мете сніг. 6. Пропало світло. 7. Я не розгадаю цю загадку. 8. За вікном ллє дощ. 9. Квартира була відремонтована. 10. Сьогодні був мороз. 242 Доберіть до односкладних безособових речень двоскладні або іншого типу односкладні речення. Запишіть їх за зразком.

Зразок. Неглибоко (безособове речення). Річка не глибока (двоскладне ре чення). Побачили неглибоку річку (неозначено особове речення). Ми побачили неглибоку річку (двоскладне речення). Бачу неглибоку річку (означено особове). 1. Видно кожний камінчик, кожну черепашку. 2. Від білих, наче обшитих перкалем, стовбурів на галявині світло й урочисто. 3. Гарно в Довгому Бору будь якої пори року. 4. Багато кущів і дерев посаджено тут. 5. Хороше диви 114

ОДНОСКЛАДНЕ ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ПОВНЕ І НЕПОВНЕ РЕЧЕННЯ

тися на урочище з віддаленого підвищення. 6. Не передати словами красу. 7. Довелося котити мопеда по валках розбитої дороги. 8. Цікаво було пантру вати за качками під час добування ними корму (За С. Хаврусем). 243 1.

Запишіть дієслова у дві колонки: а) дієслова, що означають явища при* роди; б) дієслова, що означають фізичний або психічний стан людини.

Минулося, вдалося, задощило, світає, підмерзає, щастить, повезло, хурде лить, примарилось, не віриться, не судилось, занесло, таланить, трусить, завіяло. 2.

Складіть і запишіть односкладні речення, використовуючи дієслова з обох колонок. Визначте тип записаних речень.

244 1.

Розгляньте фото. Прочитайте зразки рекламних гасел. Яке з них ви обрали б як підпис до зображеної ситуації? Який тип односкладних ре* чень представлений у наведених гаслах?

1. Про престиж можна мріяти, а можна його придбати. 2. Треба думати глобально, а платити мінімально. 3. Курс знижено та зафіксовано! 4. У нас можна не економити на собі! 5. Годі мріяти — треба діяти! 2.

245 1.

Придумайте й запишіть рекламні гасла на екологічну проблематику, оформлені як безособові речення. Прочитайте усмішку. Назвіть безособові речення. Запишіть їх.

У зоопарку: — Мамо! Купи мені слона! — А чим ми його будемо годувати? — Нічим. Тут написано: «Годувати слона суворо заборонено!» 2.

Наведіть приклади подібного вживання безособових речень. Поміркуй* те, чому речення, що містять певні заборони, є здебільшого безособо* вими.

246 1.

Прочитайте текст. Зверніть увагу, що питальні речення за структурою граматичної основи є односкладними безособовими. Назвіть у них го* ловний член речення.

Як ви думаєте? 1. Чи варто вітатися з людиною на далекій відстані? (Ні, не варто. Най зручніша дистанція — три чотири кроки). 2. Коли доцільно першою вітатися жінці? (Коли вона наздоганяє чолові ка; якщо чоловік набагато старший за віком). 115

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

3. Чи можна кричати привітання знайомому, який стоїть на протилежно му боці вулиці? (Ні. Привітання жестом буде достатньо). 4. Чи потрібно знімати рукавички для привітання? (Чоловікові — так, жінці — за бажанням). 2.

Скористайтеся при нагоді наведеними порадами.

Складіть і запишіть міні*твір на тему однієї із ситуацій, запропонованих у тексті вправи. Використайте односкладні речення з головним членом у формі присудка.

247 1.

Перепишіть речення. Підкресліть у них головні та другорядні члени ре* чення.

1. Страшно впасти у кайдани, умирать в неволі. 2. Жити б і брататися. 3. Боже милий! Як хочеться жити і любити / Твою правду, і весь світ обняти. 4. Не завидуй багатому. 5. І немає злому / На всій землі безконечній / Весело го дому. 6. Тяжко важко в світі жити / Сироті без роду. 7. Молітесь Богові одно му, / Молітесь правді на землі. 8. Сльозами моря не долить (За Т. Шевченком). 2.

Визначте тип речень за складом граматичної основи. Поясніть зміст одного з афоризмів. Використовуйте у своєму поясненні односкладні речення різних типів.

абв Повторюємо орфографію 248 Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки. Без/особові рече(н, нн)я, фіз(и, і)чний і пс(и, і)хічний стан, (з, с)будовано, у/по(е, є)дна(н, нн)і, не/означена форма діє/слова, інфін(и, і)тив, не/злічити, не/можн(а, о) було пізнати, вітр(а, у) не/має, на/язи(ку, ці), мат(е, и)рик, на обрі(і, ї), ні/де, мабу(д, т)ь, медо/носи, май/же бе(з, с)людний, у не/займаних травах, де/не/де, оч(е, и)рет, пр(е, и)ві(л, лл)я, сила/силе(н, нн)а, ні/ким не/стріляна птиця, відр(е, и)монтована, галяв(е, и)на, уроч(и, і)ще, з ві(д, дд)а ле(н, нн)ого підвище(н, нн)я, пр(е, и)мар(е, и)лось, будь/яка, веч(е, о)ріє, мі ні/мально, на/ві/що, не/треба, не/варто, проти/лежний бік.

§ 23. Односкладне називне речення

116

Називним називається односкладне речення, у якому стверджується наяв* ність предметів і явищ без вказівки на дію чи процес: Ніч. Тиша. Біле, біле поле (В. Сосюра). Головний член у формі підмета виражений іменником у Н. в. або кількісно*імен* никовим словосполученням: Весна. П’ять білих птахів. Багато людей. Називне речення може поширюватись узгодженими й неузгодженими озна* ченнями, додатками: Чорна чорна HHHH та глибока FHH ніч... (Леся Українка). Шум лісу. Скрипіння старих сосон. Спогади про дитинство. FHH FHH HH

ОДНОСКЛАДНЕ ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ПОВНЕ І НЕПОВНЕ РЕЧЕННЯ

249 Перепишіть речення. Підкресліть головний член у називних реченнях. 1. Багряне сонце. Дужка золотава / стоїть над чорним каптуром гори. 2. Годуйте коней. Неблизька дорога. / Благословіть в дорогу, матері. 3. Осінній день, осінній день, осінній! / О синій день, о синій день, о синій! 4. Пекучий день... лісів солодка млява... / смага стежок... сонливиці левад... 5. Звичайна собі мить. Звичайна хата з комином. / На росах і дощах настояний бузок. 6. Струшується сад, як парасолька. / Мокрі ниви, і порожній шлях. 7. Тремтіння віт, і жах, і насолода, / шаленство злив у білому вогні! 8. Цитринове сонце, смарагдовий ліс! / Заломлене літо крізь тисячі лінз. 9. А вітер, вітер, вітер!.. / Як шарпає той вітер!.. (За Л. Костенко). 250 Перепишіть речення. Визначте тип односкладних речень. Обґрунтуйте від* повідь.

1. Музика дощу (О. Гончар). 2. Скелі і вода (О. Гончар). 3. Парило і робило ся душно (Г. Тютюнник). 4. Добре було сидіти на яблуні (Є. Гуцало). 5. Свіжи ми, оновленими очима дивишся, ясніше розумієш і сприймаєш (Є. Гуцало). 6. Жовтень (Є. Гуцало). 7. Безвітряна ніч (Є. Гуцало). 8. Осінь. Похмурий час. Перший мороз. Листопад (П. Дорошко). 9. Десять чорних кімнат, налитих піть мою по самі вінця (М. Коцюбинський). 10. Дай мені спокій (М. Коцюбинський). 251 1.

Прочитайте назви рубрик і гасел із рекламних видань. До якого типу односкладних речень належать ці назви? Чому, на вашу думку, цей тип односкладних речень часто вживається в рекламі?

Найкраща цінова пропозиція! Стильне та сучасне авто! Успішна покупка! Гарантія. Сервіс. Запчастини. Мрія, утілена в металі. Бізнес без зайвих витрат. Авто для бізнесу. Літо з друзями. Вищий клас за смішні гроші. Найвигідніші кредити! 2.

Об’єднавшись у групи, прорекламуйте ваше місто, село як можливий центр туризму. Використовуйте односкладні називні, узагальнено*осо* бові, безособові речення.

252 1.

Установіть відповідність. Для виконання цього завдання ознайомтеся зі змістом підручника «Українська література. 8 клас».

1 2 3 4 5 6 7

Іван Карпенко Карий Володимир Дрозд Володимир Підпалий Леся Українка Іван Малкович Володимир Сосюра Іван Франко 2.

А Б В Г Ґ Д Е Є

«Давня казка» «Васильки» «Іван Вишенський» «Сто тисяч» «Білий кінь Шептало» «Тиха елегія» «Свічечка букви ї» «Дорогою ціною»

Який тип односкладних речень обрано як назву творів? Поясніть, чому ви* користано саме такий тип речень.

117

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

253 1. Прочитайте текст. Випишіть односкладні називні речення. Далі вже нічого немає. Самий простір. Саме безмежжя. Смужка суші — вузька необжита коса, відділившись від степу, простяглась у відкрите море. Крізь обрій, крізь небо пронизалася й далі пішла — не видно їй кінця. Загубилася в імлі. Безліч пташиних гнізд. Їх ніхто не руйнує. Океан повітря, не отруєного нічим. Гармонія буття! Тут почуваєшся тільки часткою чогось великого — часткою цього безмежжя, цієї синьої вічності. Найкрайніший край землі, заповідність, чистота. Стоїть людина — кільцює птахів. Маленька дівоча рука один по одному бере з кошика легкі алюмінієві персні, надіває на пташину ніжку, ловкенько пристібує на ній — як амулет, як знак спілки людини й птаха... Лети! Закільцьованих пускаєш із руки в роздолля моря й небес, в оту безкор донну синяву і блакить, пускаєш і таке маєш враження, що не буде їм смерті, твоїм птахам, що злітають вони з твоєї долоні на вічне життя. Улюблена праця. Душевна рівновага. Добрі люди. А також ця безконечна бура коса з вітром, із сонцем, з дикими пісками та міцним присмаком свобо ди (За О. Гончаром). 2.

Складіть до цього тексту план, щоб його пункти були оформлені як на* зивні речення.

Сформулюйте висновок, прочитавши текст. Викори*стайте лише назив* ні речення.

254 Випишіть із будь*якого підручника дев’ять*десять речень — назв парагра* фів. Визначте тип речень за структурою граматичної основи. Яку закономір* ність ви помітили? Зробіть висновки.

Стиль і синтаксис

Синтаксичний термін «називне речення» прозорий: таке речення тільки називає предмет, не вказуючи, щî він робить або щî з ним робиться. Називні речення влас* тиві різним стилям, але мета їхнього вживання не однакова. Складаємо, наприклад, план прочитаного твору й користуємося називними реченнями. Вони допомагають стисло передати зміст прочитаного. Гортаємо підручник і ознайомлюємось із назва* ми параграфів — називними реченнями. Теми лекцій, назви телепередач, назви розділів будь*якого документа офіційного стилю переважно мають синтаксичну будову називних речень. Вони виконують інформаційну роль — сприяють швидкому озна* йомленню з тематикою повідомлень тощо. У художньому стилі називні речення стисло, лаконічно зображують зовнішній і внутрішній стан людини, природи. Вони звичні в поетичних текстах, коли уява ав* тора об’єднує поняття різних предметів. Поет прагне передати цілісне враження від сприймання певного простору й відповідного настрою, як*от у рядках П. Тичини:

118

ОДНОСКЛАДНЕ ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ПОВНЕ І НЕПОВНЕ РЕЧЕННЯ

І сонце, й день, і вишня в цвіті, І творчості крилата мить... або Є. Маланюка: Весна. Жита. Довершеність поліття. За плодоносним серпнем — сірий сум. У кінці називного речення, як правило, ставиться крапка. Проте в художньому тексті після називних речень часто ставлять три крапки, щоб читач уявив: картина не закінчена, вона може бути продовжена, бо це лише окремі штрихи, короткі мо* менти настрою, порівняймо: О люба Інно, ніжна Інно! Я — сам. Вікно. Сніги... П. Тичина

Називні речення виконують роль зачинів у поетичних роздумах: Весна. А вітер — наче восени. Чекає дощ зірватися щомиті. Л. Костенко

У художній прозі називні речення вживаються як ознака внутрішньої мови персонажа, спогадів, авторських ліричних міркувань тощо.

255 До поданих речень доберіть і запишіть синонімічні односкладні називні ре* чення.

1. Ллє дощ. 2. Настала різнобарвна осінь. 3. Опустилася тиха літня ніч. 4. Прийшли нові часи. 5. Ми побачили лісове озеро. 6. Почалися канікули. 7. Кружляє перший сніг. 8. Розквітли перші проліски. 9. Спурхнула маленька пташка. 256 Прочитайте текст. До якого стилю він належить? Яку роль у тексті виконують називні речення? Обґрунтуйте відповідь.

Голосіїв. Місцевість. Розташований між Добрим Шляхом, Деміївкою, Теремками, Феофанією і Мишоловкою. Голосіївський ліс. Походження назви невідоме. Згадується 1541 року як володіння Києво Печерської лаври. Хутір Голосіївський (1617). Голосіївський район. Є вулиця, площа та провулок Голосіївські.

При визначенні виду речення треба звертати увагу на порядок слів, логічний наголос. Порівняймо: Теплий літній H HH HF день (односкладне називне речення, поширене неоднорідни* ми означеннями). День теплий, літній (двоскладне непоширене речення з однорідними при* судками).

119

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Вчимося культури мови Природні умови, у яких живе людина, усе, що її оточує, — це навколиш5 нє середовище. Кажемо: навколишні села, навколишня дійсність, навколиш# ні звуки, усе навколишнє. Довкілля — синонім до словосполучення «навколишнє середовище». Не варто вживати словосполучення оточуюче середовище, оскільки укра їнській мові не властиві дієприкметники на #учий, #ючий.

абв Повторюємо орфографію

257 Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки. Чорна/чорна ніч, кількі(с, ст)но/іме(н, нн)икове слово/сполуче(н, нн)я, не/близька дорога, осі(н, нн)ій день, п(е, и)кучий день, п(а, о)расолька, пр(и, і)звище, бе(з, с)вітряна ніч, листо/пад, для бізнес(а, у), най/вигідніші кр(е, и)дити, ви(ш, щ)ий кла(с, сс), патр(и, і)оти, бе(з, с)ме(ж, жж)я, ву(з, зь)ка не/обжита коса, ні/чим не/отруєне повіт(р, рр)я, (Г, г)олосіївський район, алюміні(є, йо)ві перс(н, тн)і, (а, о)мулет.

§ 24. Односкладне речення як частина складного речення

Частинами складного речення можуть бути односкладні та двоскладні речен* ня або односкладні в поєднанні з двоскладними: Тихо у полі... ні співу, ні шу му, думає поле глибокую думу, спокоєм душу свою напуває, колос зелений зерном наливає (Олександр Олесь). Не жди сподіваної волі: вона заснула (Т. Шевченко). Зрубали яблуню в саду, її дочку я бачу молоду (Д. Павличко). Односкладні речення як частини складного поєднуються сполучниками сурядності або підрядності, а також за допомогою інтонації: У вересні за дощило і похолодало. Приходив дощ, а потім було зимно (Л. Костенко). Ледь ледь торкаю слово аквареллю — прив’ялий ранок, тиша, парапет (Л. Костенко). Односкладне речення як частина складного речення відокремлюється від іншої частини комою, тире або крапкою з комою: Місток геть розбитий, на ньому машині не пройти, і ми шукаємо об’їзд (О. Гончар). Машину повело, і ми згубили шлях (Л. Костенко). І це було так просто і природно — що у Довженка світиться вікно (Л. Костенко). Ще більше опустилися плечі Петровича, обтяжені мисливським причандаллям; кепку насунуто на са мі очі (О. Гончар).

258 Перепишіть речення. Підкресліть у них граматичні основи. Визначте типи простих речень, що входять у складні, за складом граматичної основи.

1. Ось невелика заплава, де схрещуються лісові шляхи (С. Хаврусь). 2. Бі ліє розквітла гречка, де не де підсинена волошками та ще зжовтіла від суріп 120

ОДНОСКЛАДНЕ ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ПОВНЕ І НЕПОВНЕ РЕЧЕННЯ

ки, і над нею чутно, як прокочується бджолиний звук (Є. Гуцало). 3. Народ ні цілителі щороку йдуть до лісу, щоб заготовити чудодійні корені для тих, хто матиме в них потребу (Є. Шморгун). 4. Хвилинами його брав жаль, і він стримував косу, щоб не порушити тієї затаєної краси (Г. Тютюнник). 5. Коли залишаєшся наодинці з природою, то різні бувають моменти просвітлення для твого єства (Є. Гуцало). 259 Придумайте закінчення до речень. Запишіть утворені речення. Знайдіть у них граматичні основи.

1. Приємно знати, що літнього дня ... . 2. Люблю, коли дощ ... . 3. Мені по добається спостерігати, як мурахи ... . 4. Пригадується, як ранньої весни ... . 5. Хочу розповісти про випадок, який ... . 6. Шкода, що ніхто не помітив цієї краси ... . 7. Добре, коли природа ... . 8. Радісно, якщо птахи ... . 9. Написано ба гато про те, ... . 260 1.

Прочитайте текст. До якого стилю він належить? Випишіть речення, у яких односкладне речення виступає частиною складного.

Водоспад — це природна фабрика енергії. Примусити її працювати на ко ристь людині не так уже й важко. Не треба споруджувати високих гребель, щоб під няти воду, а потім скидати на лопаті тур бін гідроелектростанцій. Досить тільки всю або частину падаючої води пустити по трубах, спрямувати її до силової станції, і водоспад покірно виконуватиме потрібну роботу. У Швейцарії, наприклад, таку робо ту виконують майже всі природні водоспа ди; багато таких станцій збудовано у Шве ції та Норвегії (За О. Мурановим). 2. Пригадайте назви відомих вам водоспадів. Запишіть їх.

261 1. 1.

Прочитайте уривки з віршів. Випишіть називні речення. Поясніть, яку роль вони відіграють у поетичному тексті.

Світлі вікна і стіни. Поважні бусли на дахах. Ластівки, що сміються, і в’ються, й полюють на мошок. Липи густо цвітуть. У зелених своїх квітниках Поливають веселі дівчата пахучий горошок. М. Рильський

За добою — доба. За ерою — ера. Кремінь. Бронза. Залізо. Радіо — сталь. Є. Маланюк

121

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Ось і голе галуззя, і зимна синь, — Непомітно настала осінь. Є. Маланюк

Не схожі ми. У кожного пора Своя цвітіння, зав’язі і плоду, Свій аромат, насиченість і смак, Своя потворність чи цнотлива врода — Було так, є і завжди буде так! В. Іващенко

Чорне. Чорне. Ні вогника в морок. Чорне. Чорне. Ні іскр. Ні зірок. Є. Маланюк

Випишіть складне речення, частину якого становить називне речення.

Складіть за одним з наведених поетичних уривків прозовий текст (шість сім речень), що міститиме хоча б одне складне речення, у якому назив* не речення виступало б частиною складного.

Добірні зерна мови 262 1. Виразно прочитайте текст. Скриня Пандори — осередок бід, те, що спричиняє всілякі клопоти, не щастя, приносить лихо. Давньогрецький міф розповідає, що колись люди жили, не знаючи горя, хвороб, старості, аж поки Прометей не викрав у богів вогонь. За це розгніва ний Зевс послав на землю красиву, але нерозумну жінку — Пандору. Пандора отримала від могутнього бога скриньку, яку він суворо заборонив відкривати. Але цікава Пандора не послухала Зевса й відкрила скриньку: звідти висипалися Старість, Хвороби, Безумство, Злість, Пристрасті й інші нещастя, які чатують на людей. Вислів скриня Пандори означає джерело нещасть, лиха, біди. Але в цій історії є ще одна цікава деталь: Надія... Вона залишилася на дні скрині. Пандора закрила скриню й не випустила її у світ. Коли на людину на сідають клопоти, хвороби, біди, то згадують Пандору й кажуть: «Так багато неприємностей і лиха, як із скрині Пандори». Але, незважаючи на все, люди завжди вірили й вірять, що живе ще Надія, хай і захована десь на дні скрині. 2.

122

Випишіть складне речення, до складу якого входить односкладне. Пояс* ніть розділові знаки.

ОДНОСКЛАДНЕ ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ПОВНЕ І НЕПОВНЕ РЕЧЕННЯ

263 1.

Ознайомтеся зі зразком листа*звернення. Назвіть односкладні речення в складі складного.

Про вирішення екологічної проблеми Шановний(а) пане(і) ... Група учнів школи № 5 смт Урожайне, беручи участь у громадській акції школярів України «Громадянин», проблемою свого дослідження обрала критичну ситуацію щодо соснового бору біля нашого населеного пункту. Зібраний нами матеріал (копії додаються) свідчить про причетність під порядкованого Вам підприємства до хаотичного вирубування дерев на тери торії соснового бору. Просимо розглянути питання про незаконні дії, які можуть призвести до екологічної катастрофи в нашій місцевості. Сподіваємось, що Ваше рішення не нашкодить природним ресурсам України. Упевнені, що сосновий бір за Вашої підтримки залишиться окрасою нашої місцевості, її зеленими легенями. З повагою група школярів 8 класу школи № 5 смт Урожайне (підписи) 2.

Обговоріть екологічні проблеми (невпорядковане сміттєзвалище, виру* бування лісу, забруднення водойм, недостатнє озеленення вулиць, гло* бальне потепління тощо) за методом «Вільний мікрофон».

Запишіть розгорнуту відповідь на запитання: «Як ви можете своїми конкретними діями (використовувати на Новий рік штучну ялинку; не ку* пувати зірвані в лісі первоцвіти; залишати використані пляшки тільки у визначених місцях тощо) сприяти збереженню довкілля?» У відповіді використовуйте складні речення, що містять як частину односкладні.

264 Напишіть лист*звернення за зразком, що поданий у вправі 263, на основі висновків обговорення за методом «Вільний мікрофон».

265 1. Прочитайте тексти. До яких стилів вони належать? Текст 1 Чудовими краєвидами, щедро врожайними садами, прекрасними лісами славилася чорнобильська земля. Та тільки — до жахливої позначки, до ра діаційної межі, проораної квітневої ночі 1986 го. Відтоді ця земля стала називатися зоною — скаліченою, непридатною для життя місцевістю. I якщо від атомної катастрофи здригнулися серця всіх землян, то слово зона не перестає боліти в серцях саме українців і ніколи не зітреться з їхньої пам’яті. Аварія на Чорнобильській АЕС показала, наскільки небезпечна сила атома, позбавлена контролю, i як неймовірно важко вгамувати її (За М. Шершун). 123

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Текст 2 Стаття 16. Забезпечення екологічної безпеки й підтримання екологіч ної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи — катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави (З Конституції України). 2.

Що вам відомо про Чорнобильську аварію (з літератури, телепрограм, музейних матеріалів, спогадів рідних тощо)? Напишіть власне вислов* лювання (вісім–десять речень) про наслідки цієї трагедії, використову* ючи різні типи односкладних речень.

266 Прочитайте усмішку. Випишіть складне речення, до складу якого входить односкладне.

Батько сердито запитує: — Сину! Поясни мені, чому в тебе з усіх предметів, крім географії, сто ять такі оцінки?! Вовчик насуплено відповідає: — Це, мабуть, тому, що з географії мене ще не запитували.

Вчимося культури мови 267 Відредагуйте й запишіть подані речення за зразком, обґрунтовуючи кожну зміну, яку ви зробили.

Зразок. Я написала автобіографію (вилучено слово свою, оскільки авто біографія це і є «опис свого життя»). 1. Я написала свою автобіографію. 2. Прибувших останнім рейсом просять підійти до виходу з аеровокзалу. 3. Кількість працюючих поступово зростає. 4. До цієї теми зверталися видатні українські поети і письменники.

абв Повторюємо орфографію 268 Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки. Де/не/де, ц(е, і)лителі, ні/хто, що/року, ч(у, ю)до/дійні кор(е, и)ні, на/одинц(и, і), (з, с)постерігати, ра(н, нн)ьої весни, водо/спад, не/треба (з, с)поруджувати, гідро/електро/станція, (Ш, ш)вейцар(і, и)я, (Ш, ш)ве ц(і, и)я, (Н, н)орвег(і, и)я, причет(нн, н)ість, гру(п, пп)а, боже/ві(л, лл)ям, Ч(е, о)рнобильська трагедія, ма(сш, ш)таб(а, у), забе(з, с)пече(н, нн)я, бага то/літнє. 124

ОДНОСКЛАДНЕ ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ПОВНЕ І НЕПОВНЕ РЕЧЕННЯ

§ 25. Повне і неповне речення. Тире в неповному реченні. Незакінчене речення, його стилістичні функції

Повним називається речення, у якому є всі члени, необхідні для розуміння його змісту. У повному реченні не розривається ланцюжок синтаксичних зв’яз* ків між словами — членами речення: Дерева розгубили по землі H свої опалі H HF багряні долоні (Є. Гуцало). H H F

хто? що? що зробили? де? що? які?

Дерева розгубили по землі долоні свої опалі багряні

Неповним називається речення, у якому пропущено один або кілька членів, які можна встановити з контексту або мовної ситуації. У неповному реченні переривається ланцюжок синтаксичних зв’язків: Врешті ми (де?) вдома (М. Ко* цюбинський).

коли? хто? що? що зробили? де?

Врешті ми вдома

Пропущеними в неповному реченні можуть бути як головні, так і другорядні члени.

269 1. Перепишіть текст. Підкресліть неповні речення. Уже пізно, друга година. Небо чорне, високе, в долині холод. Вогні наче пригасли, в’ються тільки сині дими, по деяких горах замовкли хори. Далі, де сонне царство з возів, волів і жінок у ряднах, — храп, і сопіння, і важкий дух. Намети ще світяться. Ми заходимо погрітись у свій (За М. Коцюбинським). 2.

Прочитайте перебудовані речення. Якими членами речення вони до* повнені?

Уже було пізно, друга година. Небо було чорне, високе, у долині стелився хо лод. Вогні наче пригасли, в’ються тільки сині дими, по деяких горах замовкли хори. Далі, де розмістилося сонне царство з возів, волів і жінок у ряднах, — розноситься храп, і сопіння, і панує важкий дух. Намети ще світяться. Ми за ходимо погрітись у свій намет.

Неповні речення — це скорочений варіант повних. Неповні речення най* частіше використовуються в розмовному стилі, у діалогах. Завдяки їм спілку* вання відбувається лаконічно, жваво. Неповними можуть бути й односкладні, і двоскладні речення: Добре нам мати на світі хорошого друга, друзів — ще краще... (М. Рильський). Той листок тріпоче, ледве дише, той — співає, ніби звук струни... (М. Рильський).

125

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Розрізняють кілька типів неповних речень залежно від того, як відновлюємо пропущені члени. Типи неповних речень Еліптичне

Пропущений член не потребує відновлення.

Серед вулиці — пахощі (М. Коцюбинський).

Контекстуальне

На пропущений член указує контекст — по* переднє речення або частина речення.

Яскраво золотилися соняш ники. Стояли до самого об рію, пишноголові, стрункі і незліченні... (О. Гончар).

Ситуативне

Пропущений член зро* зумілий із мовної ситу* ації, з діалогу.

— То чий же ти будеш, орел? — Нічий. Всіхній. — А звати як? — Харитон Дем’янович! (Гр. Тютюнник).

У неповному реченні на місці пропущеного члена (членів) речення може ста* витися тире. Тире ставиться на місці пропущеного члена речення (найчастіше на місці пропущеного присудка) або при логічному виділенні наявних членів речення: Весна багата на квітки, а осінь — на сніпки (Народна творчість). В зелених травах яблука — червоні (М. Стельмах). Бог в людині. Він є або нема (О. Дов* женко). В усній мові роль тире виконує велика пауза.

270

Прочитайте речення, зверніть увагу на правильну інтонацію. Який член пропущений у кожному реченні? До якого типу неповних речень нале* жить кожне з речень?

1. На обрії — химерна поема гір (М. Рильський). 2. Мотря вибігла з хати. Мелашка за нею (І. Нечуй#Левицький). 3. Чужі гріхи перед очима, а свої — за плечима (Народна творчість). 4. У всякого своя доля і свій шлях широкий (Т. Шевченко). 5. Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Народна творчість). 6. Ранні гречки біліють, як клапті снігу, пізні — тільки вилазять, і на листочках в них мокра земля, яку вони ледве пробили (М. Коцюбинський). 7. Погаси сонце й засвіти друге на небі (М. Коцюбинський). 2.

Пригадайте й запишіть правило, за яким слово гречка в шостому реченні вжито в множині (гречкè). Проілюструйте це правило власними прикла* дами — повними й неповними реченнями.

271 Перепишіть текст, розставивши потрібні розділові знаки. Зверніть увагу на те, що в авторському тексті на місці пропущеного члена (присудка) має стояти тире.

126

ОДНОСКЛАДНЕ ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ПОВНЕ І НЕПОВНЕ РЕЧЕННЯ

Сонце пекло так що трава була теплою люди бродили у ній мов у купелі. За Таманню на луках дзенькіт кіс веселі голоси людей. Під вербами в холо дочку бочонок із водою прикритий сіном щоб вода не зігрівалася. Ще далі кухня. Там варять обід косарям (За Г. Тютюнником).

Неповні речення не треба плутати з повними односкладними. У неповних реченнях пропущений головний член (підмет або присудок) можна віднови* ти з попереднього речення, з репліки діалогу. В односкладних реченнях не* має потреби відновлювати якийсь член: зміст речення самодостатній, зро* зумілий. Повне односкладне речення

Наявні всі члени речення, потрібні для розуміння його змісту: Дуже яскраве H HF сонце.

272 1.

Неповне двоскладне речення

Наявні обставини місця, часу тощо, які вказують на пропущений прису* док: Угорі — яскраве HHF сонце.

Перепишіть уривок з вірша. Зробіть позначки для виразного читання списаного тексту — логічні наголоси, паузи, різновиди інтонацій тощо. Прочитайте вірш, дотримуючись позначок.

Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить. Бляшаний звук води, веселих крапель кроки. Ще мить, ще мить, ще тільки мить і мить, і раптом озирнусь, а це вже роки й роки! Л. Костенко 2.

Знайдіть односкладні та неповні речення. Поясніть різницю між ними.

273 Випишіть окремо односкладні та неповні речення. 1. Сиджу на бігунках; на вибоях мене підкидає. 2. Дзвоню зубами, бо мені зимно. 3. Ще далі — зала. 4. За кілька днів — знову історія. 5. Двері в передпокій нарозтіж. 6. Стріляють. 7. Але од сього не легше. 8. Додому привозим з катання морозні щоки і гру вогнів в оці. 9. Як гарно було б перекинутись раптом і пірну ти лицем в молодий сніг! 10. Де щітка? 11. Ключі! Зараз ключі!.. 12. Новий жовтий високий дім. 13. У кав’ярні повно (За М. Коцюбинським).

Стиль і синтаксис

Якщо ви спостережливі, то зауважили, що неповні речення часто вживаються в прислів’ях, афоризмах, рекламних текстах. Активне використання неповних речень у зазначених висловлюваннях зумовлене їхньою динамічністю та розмовним забарв* ленням. Неповне з погляду синтаксису речення не заважає сприймати його зміст — пропущені один або кілька членів (головних чи другорядних) зрозумілі з контексту або із ситуації: Птах спирається на крила, людина — на рідню. Для життя вибери

127

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

місце, для відпочинку — друга. На устах літо, а на серці — зима. Ученим стати легко, людиною — важко. Взула — і забула. Ми даруємо вам комфорт, ви нам — вдячність.

274 1.

Прочитайте прислів’я та приказки. Якими реченнями передано їхній зміст? Доповніть неповні речення.

Нема бджоли без жала, а троянди — без колючок. Не дім господаря красить, а господар дім. Готуй сани влітку, а воза взимку. Друга шукай, а знайдеш — тримай. Найнявся вовк стерегти кошару, а лисиця — курник. Після коня залишається сідло, після людини — її ім’я. Якщо правда не допоможе, то кривда й поготів. Бережи честь змолоду, а здоров’я під старість. Як випустиш із свого язика, то на чужому не вдержиш. Дерево на дерево спирається, а людина — на людину. Нікому не скажу, тільки кумі та в млині. Недорід питає про рід, а нещастя — про друзів. На пам’ять свою скаржиться кожен, а на розум ніхто. Не той багато знає, що багато прожив, а той, що багато пережив. Пташка красна своїм пір’ям, а людина — своїм знанням. Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш. Тримає слово, як решето воду. Ліпше спіткнутися ногою, ніж язиком. Коня керують уздами, а чоловіка — словами. Не давши слова — держись, а давши — кріпись. Слово вилетить горобцем, а вернеться волом. Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи. Павук і з квітів збирає отруту, а бджола — мед. 2.

275

Запишіть власні приклади прислів’їв, афоризмів, реклами, що побудова* ні як неповні речення.

Перепишіть тексти. Підкресліть неповні речення й визначте, до якого типу вони належать.

Текст 1 — Що це ви тут шукаєте? — Сон траву. — Яку траву, кажете? — Квіти є такі... Схожі на тюльпани. — А а а... Та в нас їх називають просто — сон. Простуйте цим шляхом. Там, за базою відпочинку, того сну — хоч коси. 128

ОДНОСКЛАДНЕ ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ПОВНЕ І НЕПОВНЕ РЕЧЕННЯ

Текст 2 Простовбичив на березі цілісінький день, і, як то кажуть, риб’ячого ока не побачив. А тим часом бувалі рибалки настьобали карасів удосталь. — На що ви вудите?.. — запитую одного. — На курячі вуха! — сміється. — Отакечки їх пінцетиком щип, щип... — Ну, а коли всерйоз — на черв’яка. Та ще треба мати невеликого човни ка, запливати в зарості. Там тих карасів, карасів!.. (За С. Хаврусем). 276 Об’єднавшись парами, складіть і запишіть діалог, перша репліка якого запо* зичена в О. Гончара й починається словами: «Щоб спромогтися помічати якісь звичайнісінькі, проте безмірно прекрасні речі, що ними наповнено цей живий навколишній світ...»

Вчимося культури мови Часто плутають ці слова пароніми, як от у реченні: Художниця відтво# рила в чисельних (правильно — численних) пейзажах картини рідної при# роди. Коли треба сказати про велику кількість чогось, використовуємо слово численний. Прикметник чисельний має значення «числовий», а також «кількісний». Правильно сказати: чисельний аналіз, чисельний (тобто «кількісний, вираже ний у числах») склад учнів, чисельна (тобто «кількісна, виражена в числах») перевага. Прикметник численний має значення «наявний у великій кількості»: чис# ленні орфографічні помилки, численні досліди, численні перемоги, численні від# відувачі, численні учасники олімпіад. До лексичних помилок належать штучні утворення багаточисленний, ба# гаточисельний. 277 Прочитайте усмішку, дотримуючись правильної інтонації в неповних ре* ченнях. Поясніть правопис неповних речень.

Батько Вовчика на батьківських зборах: — Ну що поробиш. Вовчику в одне вухо влетіло, з другого — вилетіло... Учитель фізики: — Помиляєтесь. Звук у вакуумі не поширюється.

Незакінчене речення — це обірване речення, у якому думка не завершена. Такі речення з’являються, коли мовцеві важко висловити якусь думку й він шукає потрібних слів, або коли від хвилювання він обриває речення й пере* ходить до висловлення іншої думки, не завершуючи речення. Незакінчені речення характерні для розмовного стилю, а також для худож* нього стилю, у якому вони передають схвильованість персонажа чи автора. Незакінчені речення позначаються на письмі трьома крапками.

129

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Незакінчені речення використовуються зі стилістичною метою. Вони вико* нують різні функції, зокрема, передають:  схвильовану мову: — Гарний вірш... Який же гарний! Це ти... Це ти так відповів на мої... мої сподівання, мої мрії?  надзвичайну ситуацію спілкування, наприклад прощання батька із си* ном: — Прощай, сину. Нехай тебе доля боронить від лихого. Хай... — рап том Дмитрові перехопило дух, він вже не міг дивитися на бліде обличчя сина (М. Стельмах).  невисловлену погрозу: — Ну, якби не стримався! — пригрозив старши на. — Я б тобі... (О. Гончар). Від неповних речень незакінчені речення відрізняються тим, що в них важко або й неможливо встановити, щî конкретно випущено.

278 Прочитайте уривок з поеми. Визначте, які з речень є неповними, а які —

незакінченими. Випишіть незакінчені речення. Які стилістичні функції вони виконують?

Ввійшов Марко в малу хату І став у порогу... Аж злякався. Ганна шепче: «Слава... слава Богу! Ходи сюди, не лякайся... Вийди, Катре, з хати: Я щось маю розпитати, Дещо розказати». Вийшла з хати Катерина, А Марко схилився До наймички у голови. «Марку! подивися, Подивися ти на мене: Бач, як я змарніла? Я не Ганна, не наймичка, Я...»

Та й оніміла. Марко плакав, дивувався. Знов очі одкрила, Пильно, пильно подивилась — Сльози покотились. «Прости мене! Я каралась Весь вік в чужій хаті... Прости мене, мій синочку! Я... я твоя мати». Та й замовкла... Зомлів Марко, Й земля задрижала. Прокинувся... до матері — А мати вже спала! Т. Шевченко

279 Прочитайте уривки з історичного роману. Проаналізуйте стилістичні функції незакінчених речень.

130

Я їм скажу: вибирайте гетьмана, визволяйте край з під кормиги. Ну, а я… Зрештою, геть мене, коли я вже вам не до шмиґи.

А я… Що ж я?.. Та я вже й не подужаю. Вже віку доживатиму будь де. Або сліпого гетьмана з бандурою колись в степах мій джура поведе…

ОДНОСКЛАДНЕ ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ПОВНЕ І НЕПОВНЕ РЕЧЕННЯ

3. Зелений кінь. Ворота. І петля. І дзвонять, дзвонять, дзвонять, дзвонять келихи! — як ті… тоді… в наметі короля… 4. Аж страшно як згадаю. Я мчав несамовито. Я в Суботів примчався… Ох, сили не стає… Мій хутір пограбований. Дитя моє убите. Гелену мою вкрадено. І все вже не моє. Л. Костенко

280 Прочитайте уривки з текстів. У чому полягає роль інтонації незакінчених ре* чень для розуміння змісту поданих діалогів та окремих речень?

*** М а р и н а (до Андрія). Скажи, що сталося з тобою? А н д р і й. Сказать, що сталося зі мною, — Не знаю сам... не знаю... М а р и н а. Я почуваю... Ну що ж! Нічого... почекаю... (Олександр Олесь). *** — А я так боялася, що... — почала Калина. Але, спам’ятавшись, не доказала про свої минулі страхи. Губи її таки заломилися, дівчина впала Юрі на груди й зайшлася плачем (Р. Федорів). *** — ... Да а, а на війні дак ми її просто шапками пили. — Та не може бути, — хитає головою Дзиндра. — Як не може? Та ми ж з тобою тоді... — А а, згадав! Точно шапками... (Ю. Винничук). *** С т е п а н. Ось тута поговорим, пане брате, бо, знаєш, там... тут буде за хисніше (Леся Українка). *** — Ні, йому, Миколі Степановичу, вони повинні б дякувати за його ви ступ, а вони... (Б. Антоненко#Давидович). Складіть діалоги за поданими ситуаціями. Використайте з них незакінчені

281 речення. Ситуації: а) учень запізнився на перший урок і пояснює вчителеві,

через що це сталося; б) друзі, які мандрують різними маршрутами, несподі* вано зустрілися на привалі під Говерлою; в) дівчата подарували на день народження другові нову книжку його улюбленого автора.

131

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

282

абв Повторюємо орфографію Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки.

Не/повне речення, кон/текст, ситуац(и, і)я, в/решті, в/дома, пропу ще(н, нн)і, друго/рядні члени, піз(н, дн)о, ел(и, і)птичне, конте(с, кс)туальне, ситуат(и, і)вне, пишно/голові, т(е, и)ре, незліч(ен, енн)і, соня(ч, ш)ник, про пущ(ен, енн)ий член, клапті сніг(а, у), пр(е, и)критий, оз(е, и)рнутися, на/роз/ті(ж, ш), перед/покій, си(ж, дж)у, (дз, з)воню, щ(і, и)тка, ка(в’я, вя)рня, сон/трава, у/досталь, як/от, на/вколишній світ, пінцет(і, и)к, чер(вя, в’я)к, в/сер(ьо, йо)з, пр(и, е)красні речі, бе(з, с)мірно. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО ТЕМИ «ОДНОСКЛАДНЕ ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ПОВНЕ І НЕПОВНЕ РЕЧЕННЯ»

Односкладним називається речення, у якому граматична основа вира жена одним головним членом і не передбачає наявності другого головного члена. Головний член односкладного речення у формі підмета або присудка двоскладного речення. Односкладні речення з головним членом у формі присудка Тип речення

Форма вираження головного члена

Приклад

Означено особове (головний член називає дію, що стосується певної особи, яка пря* мо не називається, але на неї вказує особове закінчення головного члена)

Дієслово 1*ї або 2*ї особи однини чи множини тепе* рішнього або майбутнього часу дійсного способу; діє* слово наказового способу

І знову йдемо (О. Гончар). Обступи мене, ліс (Л. Костенко).

Узагальнено особо ве (головний член на* зиває дію, що стосу* ється узагальненої особи, тобто одночас* но кожного й усіх)

Дієслово 2*ї особи одни* ни чи множини дійсного та наказового способів, рідше — дієслово 1*ї осо* би множини, 3*ї особи множини теперішнього або майбутнього часу

Що посієш, те й пожнеш (Народна творчість). Від добра добра не шука ють (Народна творчість). Що маємо, не бережем, а втративши — плачемо (Народна творчість).

Неозначено особове (головний член нази* ває дію, що виконуєть* ся невизначеною або навмисне не названою особою)

Дієслово 3*ї особи мно* жини теперішнього чи майбутнього часу або форма множини минуло* го часу

Танцюють, співають, ве селяться на вулицях (О. Довженко). Подалися в зелений хвой ник (С. Хаврусь).

132

ОДНОСКЛАДНЕ ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ПОВНЕ І НЕПОВНЕ РЕЧЕННЯ

Продовження табл. Односкладні речення з головним членом у формі присудка Форма вираження Тип речення Приклад головного члена

Безособове (головний член означає дію або стан, що мисляться як незалежні від будь*якого діяча)

Безособове дієслово; особо* ве дієслово, ужите в безосо* бовому значенні; безособова дієслівна форма на но, то; прислівник; слово немає; неозначена форма дієслова; слова треба, можна, доцільно, потрібно + неозначена форма

Суму кожному вистачає, природі теж (М. Стель* мах). Не злічити мені цих зірок (В. Сосюра). Вечірньою свіжістю тягло від потоку (О. Гончар). Шквалом вітру відірвало величезну крижину і по гнало разом з рибалками в море (О. Гончар).

Односкладне речення з головним членом у формі підмета Форма вираження головного члена

Тип речення

Називне (головний член стверджує наявність предметів, явищ без вка* зівки на дію чи процес)

Приклад

Іменник у називному відмінку Чорна чорна та глибока або сполучення числівника з ніч (Леся Українка). іменником у родовому від* Багато людей. мінку множини

Односкладне речення може бути частиною складного речення. Повним називається речення, у якому не порушена послідовність синтак сичних зв’язків між членами речення. Неповним називається речення, у якому пропущено один чи кілька членів, установлюваних із контексту або мовної ситуації. Серед неповних речень розрізняють: еліптичні, контекстуальні, си5 туативні. Пропущеними в неповному реченні бувають як головні, так і другорядні члени. Неповними реченнями можуть бути й односкладні, і двоскладні речення. У неповному реченні на місці пропущеного члена (членів) речення тире можемо ставити або не ставити. Тире замінює пропущений член (найчастіше присудок) при логічному виділенні наявних членів речення. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

283 Виконайте тестові завдання. 1. Ознака, за якою речення поділяємо на односкладні та двоскладні, — це А наявність (відсутність) другорядних членів Б мета висловлювання В кількість граматичних основ Г склад граматичної основи 133

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

2. Усі односкладні речення з головним членом у формі присудка пере раховані в рядку А означено особове, неозначено особове, узагальнено особове Б означено особове, неозначено особове, узагальнено особове, називне В означено особове, узагальнено особове, неозначено особове, безосо бове Г означено особове, узагальнено особове, неозначено особове, безосо бове, називне 3. Головний член односкладного узагальнено особового речення А називає дію, що стосується узагальненої особи, тобто одночасно кожного й усіх Б стверджує наявність предметів, явищ без вказівки на дію чи процес В означає дію або стан, що мисляться як незалежні від будь якого діяча Г означає дію, що виконується невизначеною або навмисне не назва ною особою 4. Не належить до безособових речення, подане в рядку А Годі нам говорити на різних мовах (М. Коцюбинський). Б І враз Остапові зробилося весело і легко (М. Коцюбинський). В Йшли недовго (М. Коцюбинський). Г Йому боляче (М. Коцюбинський). 5. Означено особовим не є речення в рядку А Візьми з собою освятити й слово / Із пасочками вкупі при свічі (М. Палієнко). Б Милуюся мовою, як мати немовлям... (С. Коваль). В Не губіть своєї мови, юнко та юначе! (В. Івасик). Г Не дам іржавіти ні слову, ані півслову (А. М’ястківський). 6. Неозначено особовим є речення в рядку А Ласкаво й грізно заговорять. / Про наші дні, про всі віки... (А. М’яст# ківський). Б У сміхові, кажуть, одна з принад риболовлі (С. Хаврусь). В У хід було пущено лопати, вила, граблі, порожні лантухи, ошмат тя якихось брезентів (О. Гончар). Г Літо вони проведуть разом, бо поїдуть на археологічні розкопки (О. Гончар). 7. Називне речення подане в рядку А Кінь під ним гарячий, вороний (М. Коцюбинський). Б Твої очі — тихий вечір... (Олександр Олесь). В Навколо — тиша (М. Коцюбинський). Г Шматочок неба і шматочок двору (Л. Костенко). 134

ОДНОСКЛАДНЕ ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ПОВНЕ І НЕПОВНЕ РЕЧЕННЯ

8. Безособове речення, головний член якого виражений особовим діє словом, ужитим у безособовому значенні, подане в рядку А Снігом замело (Л. Костенко). Б Людей немає (Л. Костенко). В Пахне сосною, пахне м’ятою, житнім хлібом і бджолами (М. Гірник). Г Не дуже нам спочилось (Л. Костенко). 9. Односкладне речення подано в рядку А Угорі чисте, по весняному лунке небо (Г. Тютюнник). Б Думаючи про Івана Франка, щоразу думаємо про людську велич (О. Гончар). В І сад рясний, і нива хлібодарна (Л. Костенко). Г Ставки — це блакитні очі землі (М. Стельмах). 10. Еліптичне неповне речення подано в рядку А Не спалося ні миті. А спокій дивний! (Л. Костенко). Б Воля — пташка, воля — вітер... (Олександр Олесь). В Поцілуй мене сьогодні, а я тебе завтра (Народна творчість). Г — Звідки ти приїхав? — Здалеку. 11. Неповне речення подано в рядку А Життя було таке широке і безмежне, а вік мій такий коротенький, як носик горобчика (Микола Хвильовий). Б Споконвіків люди закохуються, одружуються, народжуються — продовжують свій рід (А. Дімаров). В А вдома десь — сім’я, хатина і клаптик поля край села (Д. Фальків# ський). Г Вода була холодна, пахуча, смачна, ніби березовий сік (І. Цюпа). 12. Односкладне неповне речення подано в рядку А Далі — Замок, Самовілка, Спас, Боки, Мостовище... (С. Хаврусь). Б Люди різні між нас бувають — симпатичні, гарні, чудні (В. Симоненко). В Бо тут треба було певної вже кваліфікації, а найголовніше — по важності (Остап Вишня). Г З великим інтересом читаю ваші листи (З газети). 284 Використовуючи односкладні речення різ*

них типів, неповні речення, напишіть твір* роздум «Ми завжди відповідаємо за тих, кого приручили». Для написання твору ви* користайте допоміжні матеріали — фото, що подане, вислів французького філософа Ж. Бернардена: «Жорстоке поводження з тваринами є тільки першим досвідом для такого самого поводження з людьми».

135

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Просте ускладнене речення Я і мистецтво § 26. Однорідні члени речення. Зв’язок і розділові знаки між однорідними членами речення 285 1. Перепишіть речення. Підкресліть однорідні члени речення. 1. Зелений світ, умитий росами, лящав, висвистував, видзвонював, лунко переливався щедрою розмаїтістю акордів, ладів, тонів. 2. Ніч, озеро, комиші шумлять — шумлять дужо, тривожно. 3. А над озером, над очеретами, над світ лою, залитою сонцем широчінню Чари Комишів лише лелеки величаво плава ють, із піднебесся оглядають місцину. 4. Унизу розкинувся сліпучий Дніпро, по ньому випирає з води знайоме Богданові з дитинства каміння, рудувате, ні би пригоріле, прижовкле на сонці. 5. А вранці знову сліпучість, і білосніжність, і якийсь уже не страшний після ночі двигіт ударів по всьому узбережжю. 6. Та все ж весна прийшла, розіллялася повінню. 7. Зі йшла снігова вода, і всюди в плавнях, на вербах і лозняках, як ватерлінія весни, сохне листя торішнє, вимиті коси завислих трав. 8. Далі сріблиться поті чок, теплий, прозорий, висвітлений до дна. 9. Зако довано у ній [воді] і гуркоти циклону, і силу сти хій, і горе чиєсь, — утілює в собі переблисковий плин самого життя (З тв. О. Гончара). 2. На які питання відповідають підкреслені вами однорідні члени речення? 3. Які члени речення можуть бути однорідними?

136

Просте речення (односкладне і двоскладне) може бути ускладнене:  однорідними членами;  відокремленими членами;  звертаннями;  встав* ними словами (словосполученнями, реченнями). Однорідними називаються два та більше членів одного речення, які стосу* ються того самого члена речення, відповідають на одне й те саме питання та виконують однакову синтаксичну роль. Однорідними можуть бути головні та другорядні члени речення: Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Т. Шевченко). Співає осінь ніжно і журливо (Д. Павличко). Місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море (Т. Шевченко). Але часом одна здібна, незалежна HHF людина може зробити більше, ніж FFF H FFFF щира, можуть зробити сотні залежних бюрократів (В. Винниченко). А знизу, з під па луби, лине F сумна, рідна FFF неголосна, HHHF затеF HHHF пісня (С. Плачинда). F F F українська Однорідні члени поєднуються сурядним зв’язком. Засобами вираження сурядного зв’язку є інтонація переліку або протиставлення й сполучники сурядності. В одному реченні може бути кілька рядів однорідних членів. Один ряд одно рідних членів стосується одного члена речення. Наприклад, у реченні: Летіло у вирій птаство, забирало свої голоси, свій щебет, свої пісні, а зали

ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ

шало нам удома лиш очікування на своє повернення (Є. Гуцало) перший ряд однорідних членів — це однорідні присудки (летіло, забирало, залишало), пов’язані з підметом птаство; другий ряд однорідних членів — це однорідні додатки (голоси, щебет, пісні), пов’язані з присудком забирало. Сполучники сурядності

єднальні протиставні і (й), та (у значенні і), і ... і, а, але, та (у значенні ні ... ні, як ... так і, ще й, але), однак, зате, не тільки ... а й (не лише ... проте а й), також, причому, при тому

розділові або, чи, або ... або, чи ... чи, то ... то, хоч ... хоч, чи то ... чи то, не то ... не то

286 Перепишіть речення. Підкресліть однорідні члени. Якими сполучниками (єд* нальними, протиставними чи розділовими) з’єднані однорідні члени?

1. Розцвітай же, слово, і в родині, і у школі, й на заводі, і у полі пречудово, пречудово — розцвітай же, слово! (П. Тичина). 2. Ой не хочу хатки, ані сіно жатки, ні ставка, ні млинка, ні вишневого садка (Народна творчість). 3. Ми тець думає не тільки розумом, а й серцем (О. Довженко). 4. Чуття, і бажання, й надії! Живи і надійся на них (А. Малишко). 5. Червоніє круглолиций, го рить, а не сяє (Т. Шевченко). 6. Небо то ніби плакало тихими дрібними сльо зами, то цілі дні ніби ливцем лило сльози (І. Нечуй#Левицький).

На письмі однорідні члени з’єднані сполучниками сурядності або інтонацією (комами, зрідка — тире, крапкою з комою). Розділові знаки між однорідними членами речення Кома ставиться, якщо: 1) однорідні члени не з’єднані сполучниками: В один день затопило ліси, сінокоси, городи (О. Довженко); 2) два однорідні члени з’єднані протиставними сполучниками: Усмішка гостра, а однак сумна (Леся Українка); 3) однорідні члени з’єднані повторюваними сполучниками: Дід робив лю дям чи воза, чи сани, чи колеса, чи січкарню (М. Стельмах); 4) однорідні члени з’єднані парними сполучниками (кома ставиться перед другою частиною): Не лише силою треба боротись, а й умінням (Народ* на творчість); 5) однорідні члени з’єднані в пари (кома ставиться між парами): На клумбах пишно цвіли червоні канни і герані, бузкові іриси і жовті гвоздики (П. Панч); 6) другий однорідний член приєднується як доповнювальний елемент спо* лучниками ще й, та й, а також: Заспівали брати, ще й сестроньки (На* родна творчість). Кома не ставиться, якщо: 1) два однорідні члени з’єднані одиничними сполучниками і (й), та (у зна* ченні і), чи, або: Вузенька стежечка щезала часом серед кам’яної пусте лі або ховалася під виступом скелі (М. Коцюбинський);

137

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

2) два однорідні члени, що становлять стійкий вислів, з’єднані повторюва* ними сполучниками і ... і, ні ... ні (ні живий ні мертвий, ні в тин ні в ворота, і сміх і гріх, і холод і голод, ні з сього ні з того, ні дати ні взяти): Похнюпився Бурмило, стоїть ні в сих ні в тих (Л. Глібов). Примітка. Слова і т. ін. (і таке інше), тощо не вважаються однорідними чле* нами, перед ними кома не ставиться: Учні жваво обговорювали перші уроки з біології, алгебри, геометрії, фізики тощо. Тире ставиться між двома однорідними членами, якщо другий однорідний член протиставляється першому або виражає причину, наслідок, доповнення, раптову зміну подій: Було колись — минулося, не вернеться знову (Т. Шев* ченко). Крапка з комою ставиться між двома однорідними членами, якщо вони значно поширені або далекі за змістом: Розжеврене, червоне сонце низько спустилося; багряним світлом грало по деревах (Леся Українка).

287 Перепишіть текст, розставляючи розділові знаки в реченнях з однорідними членами.

Національний музей літератури України — один із найпопулярніших загальнокультурних закладів країни. Ураховуючи великий внесок за кладу в збереження національної літературної спадщини визначну роль у духовному житті суспільства ґрунтовну наукову роботу Указом Президента України від 29 травня 1999 року му зею надано статус національного. Музейна колекція налічує сьогодні понад Національний музей 65 тисяч експонатів, безцінних пам’яток духовної літератури України. м. Київ культури українського народу. Серед них — уні кальні стародруки й рукописні книги першодруки і прижиттєві видання творів відомих письменників України їхні рукописи і меморіальні речі документи му зичні інструменти твори образотворчого та декоративного мистецтва тощо. Відвідувачі музею мають змогу побачити такі реліквії, як відома руко писна книга «Ліствиця» Іоанна Ліствичника примірник «Апостола» Івана Федорова прижиттєві видання та книжки з автографами Тараса Шевченка Івана Котляревського Пантелеймона Куліша Івана Франка рукописи Лесі Українки Михайла Старицького й Ольги Кобилянської меморіальні речі Панаса Мирного й Івана Нечуя Левицького рідкісні фотографії як Марка Вовчка так і Марії Заньковецької. 288 Прочитайте речення. Поясніть розділові знаки між однорідними членами. Ви* пишіть речення з однорідними присудками.

1. Хвиля хитає комиші, вішає на кореневища верболозів лиштви білої піни. 2. Небо було високе, із сліпучою голубінню, без жодної хмарки. 3. За Ташанню діброви стоять у весняних розливах, а від чорного дуб’я й тінь у воді чорна, і брижі там ходять від вітру дрібненькі, але вороні, роздратовані, у несупокої. 138

ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ

4. Степ у цю пору весь залитий сонцем, огорнутий голубими димками весняних випарів, привільний, широкий і безконечний. 5. Розбуджена свіжим весня ним повітрям, гіркуватим присмаком свіжозеленої землі, невтомним щебе танням жайворонка у високості, трубним криком журавлів, відчуває людина стремління пригорнути весь голубий світ. 6. Узбіччя дороги було поросле вівсюгом, степовими ромашками, полином. 7. Одного разу ішов із школи, забрів у високе жито, розіслав піджак і ліг, підклавши під голову книжки. 8. На лугах рудими шапками виднілися острівки, а далі розкинулися поля (З тв. Г. Тютюнника). 289 1.

Прочитайте текст. Випишіть речення з однорідними членами. Поясніть уживання розділових знаків між однорідними членами або їхню відсут* ність.

Чарівною птахою злітає музика, заповнює все довкола. Багаття оркестру все розгорається, усе вищає полум’я, усе палахкішим стає живодайний вогонь музики. Симфонія Євгена Станковича «Я стверджуюсь» на слова Павла Тичини за дуже короткий час здобула любов і визнання. Високий романтизм, грома дянський пафос, глибока людяність — лейтмотив цього твору. За симфонію «Я стверджуюсь» Євгенові Станковичу була присуджена Державна премія імені Тараса Шевченка. Чи думав колись малий Євген, бігаючи з хлопцями на свалявських поло нинах, що буде композитором, чи мав на гадці, слухаючи по радіо симфонічну музику, що й сам колись буде її творцем? — І не думав, і не гадав, — відказує композитор, — але музику любив змал ку. У святкові дні, коли все навколо бриніло музикою та піснями, я й сам, здавалося, перетворювався на щемливу скрипку чи на дзвінку сопілку. Ужгородське музичне училище згадує композитор із вдячністю. Адже стільки приємних і радісних хвилин подарували йому уроки теорії, гармо нії музики, вивчення творчої спадщини світових і вітчизняних творців му зики. Навчаючись у Київській державній консерваторії імені П. І. Чайков ського, у класі видатного композитора Бориса Миколайовича Лятошин ського, Євген Станкович шукає свій власний почерк, своє мистецьке облич чя. Його однаковою мірою хвилюють як історичні, так і сучасні, як епічні, так і ліричні сюжети. Він — автор багатьох симфоній, балетів, камерних, хо рових, вокально інструментальних творів, музики до кінофільмів, вистав тощо (За О. Доріченком). 2.

Які пунктограми (крім пояснених вами) ви зауважили в тексті?

Розгляньте фотографію на с. 136. Пофантазуйте, яку мелодію виконує дівчина. Розкажіть, яка музика вас захоплює. Використайте речення з однорідними членами.

139

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

290 1.

Прочитайте уривок інтерв’ю з українським музикантом, композитором Валентином Сильвестровим. До якого стилю належить поданий текст?

— Що для Вас — музика? — По суті, дитяча справа. Дитячий погляд на життя... Митці складають вірші, музику — такі собі «дрібнички»... Щоправда, з часом ці «дрібнички» раптом можуть виявитися сим волами нації, формувати імідж держави. — Чому Ви написали музичні твори на вірші Тараса Шевченка? — Батьки мої — українці. Хоча й міські мешканці, а вдома говорили українською. Я закінчив українську школу в Киє ві, який був російськомовним. І ось після школи в мене залишилося таке від чуття, що Пушкін, Лермонтов — це справжня поезія, а Шевченко — вторинний. Згодом мені його відкрили друзі художники Григорій Гавриленко й Валерій Ламах, і я переконався, що це геніальний поет. Отож захопився ним по справж ньому. «Кантати: на вірші Т. Шевченка» я написав ще в 1977 році. Там три Шев ченкові тексти. «Думи мої...» і два з «Кавказу»: «За горами гори...» і «А поки що мої думи...». По суті, Батьківщиною Шевченка була не так територія Украї ни, як українська мова. Він же значну частину життя провів поза Україною. Твір на вірші «Прощай світе, прощай земле...» увійшов до циклу «Тихі пісні». У Шевченка є переклади псалмів, дуже відомі, а є вірші, по суті, псалми. «Реве та стогне Дніпр широкий…» — це ж псалом. Я написав свою музику на ці вірші. А раніше виник диптих «Два заповіти»: божественний і людський. «Отче наш» і «Заповіт» Шевченка... (За О. Чекан). 2.

Випишіть із тексту по одному реченню з однорідними підметами, при* судками, додатками, означеннями.

Проаналізуйте тексти Шевченкових творів, які згадав В. Сильвестров. Які рядки з них подобаються вам найбільше? Чи є в них речення з одно* рідними членами? Поясніть орфограму «Розділові знаки між однорідни* ми членами речення».

291 Уявіть собі ситуацію: вас познайомили з улюбленим співаком (художником,

актором, спортсменом...). Змоделюйте ваш із ним діалог (п’ять–десять реплік), використовуючи речення з однорідними підметами, присудками, означен* нями, додатками, обставинами. Запишіть діалог, підкресліть однорідні чле* ни речення.

292 Складіть і запишіть речення з поданими висловами. Як називаються ці висло* ви? Поясніть написання однорідних членів.

І швець і жнець, ні риба ні м’ясо, ні за що ні про що, ні собі ні людям, ні слуху ні духу, і вашим і нашим, ні туди ні сюди, ні в тин ні в ворота. 140

ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ

293 Перепишіть текст, поставивши на місці позначки • кому чи крапку з комою.

Поясніть уживання коми та крапки з комою в реченнях з однорідними членами.

Стаття 24 Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси • кольору шкіри • політичних • релігійних та інших переконань • статі • етнічного та соціа льного походження • майнового стану • місця проживання • за мовними або іншими ознаками. Рівність прав жінки та чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько політичній і культурній діяльності • у здобутті освіти й професійній підготовці • у праці та винагороді за неї • спеціальними заходами щодо охорони праці та здоров’я жінок • встановлен ням пенсійних пільг • створенням умов, які дають жінкам можливість поєд нувати працю з материнством • правовим захистом • матеріальною та мораль ною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг жінкам і матерям (З Конституції України). 294 Випишіть із будь*якого підручника (або складіть самостійно) десять речень зі словосполученнями і таке інше, і (та) інші, і тому подібне, тощо.

295 1.

Перепишіть жартівливі фольклорні слова вдячності господарям. Знай* діть однорідні члени.

Спасибі за хліб, за кашу i милість вашу. Спасибі за закуску — що не з’їв ні курку, ні гуску. Спасибі за розсіл, а хліб свій, ще й сіль. Благодареники за пухкі, смачненькі вареники. Спасибі за рибу, а за раки нема дяки. Дякувати за обід, що наївся дармоїд. Дякую вам не за те, що грали, а за те, що перестали. 2.

Які слова вдячності, відомі вам з народної творчості, ви використовуєте в спілкуванні?

296 1. Прочитайте текст. Чому твори мистецтва можуть бути «заарештованими»? 21/ІХ [19]44 Над Десною музей в’язниця... Під музеєм у льоху під замком брудний «заарештований» музей. А в ньому під замком із сургучними печатями в’язні — портрети XVII і XVIII століть і речі. Тут гетьмани й полковники, митрополити, жінки козацької старшини. Усе темне од часу й темряви в’язниці. Виконані прекрасними майстрами. Неначе я попав на той світ. І здається мені, що час від часу по ночах вони ви ходять із своїх рам на раду і розмовляють проміж собою, бо чого ж такі сум ні й тяжко замислені обличчя на геть усіх портретах? Яка туга зв’ялила їхнє серце? Який сум і важка преважка турбота в очах! 141

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Часом до льоху заходять перевірити, чи всі в’язні є. Се визначало завжди зміну директора музею в’язниці. Приходили в супроводі молодця з револь вером. Тоді портретам доводилося чувати різні сентенції про історію, політи ку, мистецтво. Потім двері замикали знову, гримів замок важкий мазепин ських часів, і знову наступала тиша. І довго дивилися Богдан з Іваном один на одного, дивилися щось років кільканадцять, аж поки одного разу не вилеті ли в повітря, розірвані на шмаття німецькою бомбою, і не щезли в полум’ї великої пожежі (Із «Щоденника» О. Довженка). 2.

Перекажіть текст (усно), використовуючи речення з однорідними членами.

Складіть речення з однорідними членами, у якому назвіть прізвища історичних осіб, згаданих в останньому абзаці тексту. Запишіть утворе* не речення й підкресліть головні та другорядні члени.

297 Складіть і запишіть речення з однорідними членами, які б відповідали схемам: і

і 298 1.

, але

як

тощо.

, так і

, а також.

, ще й

Прочитайте текст. Поясніть лексичне значення слова синтетичне. Пере* пишіть текст, розставивши розділові знаки.

Кіно мистецтво синтетичне. Кіно мистецтво колективне. У створенні кіно фільму беруть участь сценаристи режисер оператор художник композитор актори й каскадери декоратори й костюмери освітлювачі та гримери звукоопе ратори й монтажери і ще багато людей найрізноманітніших професій. 2.

Використовуючи речення, ускладнені однорідними членами, запишіть, що вам відомо про сучасне кіно.

Вчимося культури мови 299 Запишіть речення, добираючи з дужок правильний варіант. 1. Розпочався (учбовий / навчальний) рік. 2. Цієї осені у школі було чимало цікавих (заходів / міроприємств). 3. На день народження я отримала (багато 142

ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ

чисельні / численні) мейлики, есемески, а також звичайні листівки. 4. Мій брат студент готується до (перездачі / перескладання) іспиту з нарисної гео метрії. 5. Щосуботи ми ходимо по (магазинам / магазинах), роблячи запаси продуктів на наступний тиждень. 6. Майже в кожному українському місті є пам’ятник (Шевченкові / Шевченка). 7. Цю інформацію ми знаємо (по га зетах / з газет). 8. Сашко пропустив (по хворобі / через хворобу) аж п’ять тренувань. 9. У липні я з татом, братом і своїм (самим кращим / найкращим) другом підемо в похід. 10. По (міським дорогам / міських дорогах) руха ється (громадянський / громадський) транспорт. 11. «Я по (відповідям / відповідях) добре бачу, як ви підготувалися до уроку», — тихо промовила Тамара Сергіївна.

абв Повторюємо орфографію

300 Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки. Одно/рідні члени, розма(і, ї)тіс(т, тт)ю, широ(чин, чінн)ю, а(к, кк)орди, оч(е, и)ре(д, т), піднебе(с, сс)я, по узбере(ж, жж)ю, пр(е, и)горіле, пр(е, и)жовк ле, біло/сніжність, розі(л, лл)ялася, пові(н, нн)ю, заб(е, и)рало, очікува(н, нн)я, поверне(н, нн)я, не/залежна людина, бюр(а, о)крат, ватер/лінія, сіно/жатка, кругло/лиций, сіно/коси, ч(е, и)рвоні ка(н, нн)и, г(е, и)рані, бу(з, с)кові ір(и, і)си, стеж(е, и)чка, ні/з/сього/ні/з/того, (У, у)каз, (П, п)резидента України, ко(л, лл)екція, експ(а, о)нати, старо/друки, м(е, и)моріальні, першо/друки, пр(е, и)/життєві вида(н, нн)я, твори образо/творчого та д(е, и)коративного м(е, и)сте(цт, тст)ва, руко/писи, авто/графи, Пантел(е, и)ймон, Нечуй/Ле вицький, до Марка Вов(чка, чок), навчаюч(и, с)сь, комиш(и, і), вербо/лози, до/в/кола, полу(м’я, мья), с(и, е)мфонія, раді(стн, сн)і, обли(ч, чч)я, (Д, д)ержавна премія імені Тараса Шевченк(а, о).

§ 27. Однорідні й неоднорідні означення

Другорядні члени речення — означення — бувають однорідні й неоднорідні. Однорідні означення, крім ознак, що властиві іншим однорідним друго* рядним членам речення, мають такі особливості: — характеризують предмет з одного боку (називають колір, розмір, форму, матеріал тощо): На горохах сиділи, як метелі, H біло рожеві, HHHH й H H H червоно сині жовтогарячі квіти (М. Коцюбинський); HHHH — указують на різні споріднені ознаки (їх можна замінити одним словом): Затишний, FFFFF світ великого садка (Є. Гуцало) (однорідні означення HHFF мирний можна замінити словом спокійний); — посилюють, пояснюють, уточнюють одне одного: Він вийшов з дому, супроводжений спокійною, ласкавою, HHFFFFF рукою! (В. Собко); HFF ніжною, FFFFFF H HH материнською — стоять після означуваного слова: Люблю я бистрину життя прозору, HHF поривну, глибоку HF (Д. Павличко); HHF H

143

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

— першим має стояти непоширене означення, а потім — поширене (зво* рот): А ще далі, за лугом та за річечкою, на снігах тремтять F ніжні, майже FF F FFF невидимі FFFFFF фіалки (Є. Гуцало). При іншому розташуванні означення не будуть однорідними. Однорідними є художні означення (епітети): Рівна, невблаганна FFFFFFFF спека HF F ллється з неба (Ю. Яновський). Між однорідними означеннями, якщо вони не з’єднані сполучниками, ста* виться кома. До неоднорідних належать означення: — які характеризують предмет із різних боків: Зненацька в небі народжується швидке миготливе HFFF світло (Є. Гуцало); H FH H — коли кожне з попередніх означень стосується не означуваного слова, а наступного словосполучення з іншим означенням: Одшуміли над Приде сенням F перші весняні погожі дні F H грози, по тому настали теплі F HH H F (Ю. Мушкетик). H FH F H Неоднорідні означення утворюють сполучення:  займенника (співвідносного з прикметником) і прикметника чи дієприк* метника;  якісного і відносного прикметників;  якісного і присвійного прикметників;  поширеного означення (звороту) і непоширеного. Між неоднорідними означеннями кома не ставиться. Неоднорідні означен* ня не з’єднуються сполучниками. Примітка. Деякі означення, залежно від інтонації, можуть уживатись і як однорідні, і як неоднорідні: По небу пливла FF біла, H пухнаста F H F хмаринка (одно* рідні). По небу пливла FF біла H пухнаста хмаринка (неоднорідні). Це явище F H F спостерігається в художніх текстах.

301 Прочитайте текст. Визначте, до якого типу означень (однорідних чи неодно*

рідних) належать виділені другорядні члени. Обґрунтуйте відповідь. Добе* ріть синоніми до означень, виражених прикметниками.

Сніг зими багатий на відтінки. Найбілішим здається він тоді, коли падає вперше, — це урочисте, летюче безгоміння. Сніг тоді наче звучить у якійсь м’якій, ліричній тональності, він пробуджує стійку, упевнену радість. Сніжинка до сніжинки — і весь килим навкруги наче витканий із білої безго< лосої музики, і тепер вона лежить під твоїми ногами, можеш іти по ній, коли в тебе вистачає відваги... Є вечори, коли сніг синіє. Синіє він у вузькій занесеній вуличці, біля річки поміж лозами, які пухкенькими, ледь помітними штрихами домальовують картину надвечір’я отут, на околиці; синіє і в лісі, де стовбури старих ялин і сосен своєю теплою жовтизною тонко й виразно відтінюють той стриманий синій колір (За Є. Гуцалом). 144

ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ

302 1.

Перепишіть речення, знявши виділені сполучники й поставивши замість них, де треба, розділові знаки.

1. Наснажена життям, аж весела йтиме гроза, і шумітимуть дерева, по нічно му високі та якісь розп’яті, хрестаті (О. Гончар). 2. Не було дощів, не було холоду, а вже, дивись, клен посвітлів посвітлів за одну чи дві ночі, ясний стоїть, майже прозорий між темних лип і такий легкий у своїй жовтизні, ніби кожен листочок спалахнув із середини спокійним і негаснучим світлом, що схоже на болісний і водночас радісний усміх (Є. Гуцало). 3. Звідки взя лося це відчуття неймовірно високого та чистого блакитного неба? (Є. Гу# цало). 4. І ранкові, і вечірні дороги таять у собі таємницю, сподівання та жаль (М. Стельмах). 2.

Порівняйте перебудовані речення з поданими. Яку різницю в ритмічній будові висловлювань ви помітили?

303 Перепишіть речення, розставивши, де треба, розділові знаки між означен* нями.

1. У тих крилах є пера й лілові і рожеві і жовтенькі (Є. Гуцало). 2. Проте людське здивування не перешкоджало снігові йти, і він собі сіявся на дерева, що не встигли поскидати свої різнокольорові осінні прикраси... (Є. Гуцало). 3. Чувся гострий хвилюючий запах полину (Гр. Тютюнник). 4. Звідкись до летів тихий протяжний свист такий знайомий з дитинства (Гр. Тютюнник). 5. Сірий припорошений весняною пилюкою степ збігає на південь і стигне там голубим маревом (Гр. Тютюнник). 6. Тривожне червоне сонце лежить над хлібами (О. Гончар). 7. Сіра маленька пташка, як грудка землі, низько ви сіла над полем (М. Коцюбинський). 8. У садочку біля хатини, серед квітів, бджіл, дітвори та домашнього птаства, за столом у тихий літній день сиділа, мов на картині, родина колгоспника Лавріна Запорожця й тихо співала «Ой піду я до роду гуляти» (О. Довженко). 9. Засмалені сонцем закурені мокрі від поту обличчя виблискували радістю й здоров’ям (О. Довженко). 304 1.

Перепишіть текст, розставивши розділові знаки між однорідними члена* ми речення.

Співачка народна і за званням і за душею артистка в найширшому розумінні цього слова Євгенія Семенівна Мірошниченко є справжнім дарунком від Бога нашій українській землі. Перший обережний крок до майбутнього грандіозного успіху був зроблений у ремісничому училищі. Легкі радісні пісні юної солістки хору захоплюють серця хліборобів на ла нах робітників у цехах під час шефських концертів хворих у військових шпиталях. А потім були районні міські всеукра їнські конкурси. Вісімнадцятирічна Євгенія стала студенткою Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського. У 1957 році відбувся дебют Є. Мірошниченко на сцені Київського театру опери та балету. Її чекали гастролі виступи 145

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

конкурси зустрічі успіх слава. Її вітали в усіх куточках колишнього Радян ського Союзу в Угорщині Афганістані Китаї Франції та інших країнах. Було стажування й у міланському театрі «Ла Скала» в 1961 році. 2.

Випишіть неоднорідні означення разом з означуваними словами. Пояс* ніть уживання розділових знаків.

305 1. Прочитайте текст. Про які мистецькі терміни йдеться в поданому тексті? Аранжування — у музиці — обробка твору для виконання на іншому інструменті, у декоруванні квітами — добір окремих рослинних елементів, кві тів, вази й інших компонентів, складання з них букетів і композицій. У всьому світі поширена японська школа аранжування квітів — ікебана. Іке бана вимагає, щоб у букеті не губилася краса жодної найнепомітнішої квітки. Квітів беруть небагато. Букет чи композиція здебіль шого складаються з трьох елементів. Це можуть бути, крім квітів, і сухі гілки, ягоди, фрукти, навіть пір’я. Наприклад, у букеті, складеному в стилі ікебани, восени чи взимку можна використати калину, горобину, сріблястий полин, хвойні гілки, колоски тощо. Квіти зі стеблами різної довжини розташовують вільно, як у природі. Ікебана, що в перекладі означає «дати життя кві там», це шлях зближення людини й природи, ми стецтво через рослинну композицію передати настрій, ставлення до людей, світу, себе, життя. 2.

На основі прочитаного тексту сформулюйте й запишіть власне визна* чення двох мистецьких термінів (на вибір). Використайте при цьому однорідні й неоднорідні означення.

Напишіть твір*роздум з елементами опису за матеріалами вправи й ілюстрацією. Використовуйте подані словосполучення.

Дивна біла скрипка; яскравий символічний образ; білий, чорний, черво ний кольори; суха виноградна лоза; прекрасні живі квіти; сірі засушені будя ки; поєднання двох мистецтв. 306 1.

Перепишіть текст, розставляючи розділові знаки між однорідними озна* ченнями. Усно обґрунтуйте свій вибір.

Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу виконавчу та судову. Органи законодавчої виконавчої та судової влади здійснюють свої повно важення в установлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної культурної мовної 146

ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ

та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України. Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально економічних медико санітарних і оздоровчо профілактичних про грам (З Конституції України). 2.

Які вам відомі державні програми, названі в останньому абзаці поданого тексту? Підготуйте розповідь про одну з таких програм.

307 1.

Прочитайте вірш. За допомогою яких мовних засобів у вірші поєднано почуття, квіти, музику?

Двори стоять у хуртовині айстр. Яка рожева й синя хуртовина! Але чому я думаю про Вас? Я Вас давно забути вже повинна. Це так природно — відстані і час. Я вже забула. Не моя провина — то музика нагадує про Вас, то раптом ця осіння хуртовина. Це так природно — музика, і час, і Ваша скрізь присутність невловима. Двори стоять у хуртовині айстр. Яка сумна й красива хуртовина! Л. Костенко 2.

Випишіть епітети до слова хуртовина. Які з них можуть бути однорідними означеннями, а які — неоднорідними?

Створіть і запишіть власний синонімічний ряд до слова хуртовина.

Чому, на вашу думку, поетеса вживає займенники вас, ваша з великої літери?

Добірні зерна мови 308 1. Прочитайте текст. Складіть за ним діалог. Крокодилові (крокодилячі) сльози — лицемірні, нещирі, фальшиві сльози; лити крокодилячі сльози — лицемірити, нещиро співчувати кому небудь, удавано вболівати за чим небудь. Крокодилів у водоймах України немає. Вони живуть у тропіках і субтро піках. Ми ж зазвичай цих великих хижих рептилій можемо побачити тільки в зоопарку або у фільмах. А от вислів «крокодилячі сльози» чуємо часто, він поширений в українській мові. За стародавньою єгипетською легендою, крокодили, перед тим як з’їсти свою жертву, проливають гіркі невтішні сльози. Та насправді ж голодний 147

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

ненажерливий хижак зовсім не плаче. Шведські вчені дослідили, що причи на крокодилових сліз — це особливість його організму. Крокодили не мають потових залоз, тому коли їхнє тіло перегрівається, піт виходить через розмі щені біля очей особливі сольові залози. Через них і виводяться з організму крокодила солі з рідиною, а людям здається, що він плаче. Отак, буває, і люди: зроблять тобі прикрість, а потім самі ж і співчувають, тобто проливають крокодилячі сльози. Така поведінка властива лицемірним, нещирим людям. 2.

Випишіть однорідні й неоднорідні означення разом з означуваними сло* вами. Поясніть уживання розділових знаків у реченнях з однорідними й неоднорідними означеннями.

309 1. Перепишіть текст, розставляючи розділові знаки й знявши риску. Коні водились у нас різні бо батько часто їх міняв на ярмарку. Були часом хитрі й не/добрі коні. Були не/щасливі ображені мужицькі кінські душі. Були перелякані за/кляті стурбовані або заворожені навіки гріш ники конячі. Але всі вони були окремі від нас при/гноблені засуджені без/поворотно й навіки. І це було видно по заході сонця коли довго диви тися з/близька у велике темно/сизе кінське око (О. Довженко).

2. Наведіть власні приклади орфограм, які ви зауважили в поданому тексті.

310 1. Прочитайте речення. 1. Погодою в нас на сінокосі щось, казали, років з півтораста завідувала ворона... Наша, фамільна ворона (О. Довженко). 2. Ясні, охоплені багрянцем гори стояли до самого небокраю (О. Гончар). 3. Глибоко запалі сірі очі майора раз у раз звертались до Черниша (О. Гончар). 4. Високо серед неба стояв ясний, блискучий, повний місяць (І. Нечуй#Левицький). 5. Степ дедалі втрачав свої барви, свою весняну моложаву свіжість (О. Гончар). 2.

148

Поясніть уживання розділових знаків між однорідними (неоднорідними) означеннями. Перебудуйте речення так, щоб між означеннями вжива* лись інші розділові знаки. Запишіть перебудовані речення.

ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ

Вчимося культури мови 311 Прочитайте словосполучення. Чому певні групи словосполучень розділяють крапки з комами? П’ять іменних словосполучень (по одному від кожної гру* пи) розширте означеннями мій, ця, наш, ваш, перший, чийсь. Складіть і за* пишіть речення з утвореними словосполученнями.

Особистий підпис, особисте життя, особова справа, особовий склад; ефектна гра, ефектний вихід, ефективні засоби, ефективний результат; дійс ний спосіб, дійсна військова служба, діючий вулкан, чинні знижки; програм ний матеріал, програмовий матеріал, програмне забезпечення, програмове забезпечення; письмове розпорядження, письмовий стіл, писемні пам’ятки, письмовий звіт. 312 1. Прочитайте усмішку. Знайдіть однорідні та неоднорідні означення. Щасливий, усміхнений Івась приніс додому листа. Довго крутив у ру ках стандартний білий конверт. Нарешті розірвавши, вийняв із нього чистий, акуратно згорнутий лист паперу. — Що це? — здивовано запитала бабуся. — Лист від подруги. — Але ж у ньому нічого не написано! — А ми посварились і не розмовляємо. 2.

Складіть міні*твір (п’ять–десять речень) про те, як почуття гумору може допомогти розв’язати конфлікт. Використовуйте при цьому однорідні й неоднорідні означення.

абв Повторюємо орфографію 313 Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки. Не/однорідні означе(н, нн)я, біло/рожеві, не/видимі фіалки, черво но/сині, жовто/гарячі, не/вблага(н, нн)а спека, з/ненацька, м(е, и)готливе, (П, п)ридесе(н, нн)я, ві(д, т)тінки, падає в/перше, бе(з, с)гомі(н, нн)я, на/вкруги, витка(н, нн)ий, вули(ч, чь)ці, по/між, ле(д, т)ь/помітні, жовт(е, и)зна, (з, с)трима(н, нн)ий, по/нічному високі дерева, ле(г, х)кий, із/середини спа лахнув, не/гаснуче світло, боліс(н, тн)ий, надвечі(р’я, рья), не/встигли по(з, с)ки дати різно/кольорові осі(н, нн)і пр(е, и)краси, мар(е, и)во, учил(е, и)ще, вісімнадцяти/річна, (К, к)иївська (Д, д)ержавна (К, к)онсерваторія, (К, к)иїв ський театр опери та балету, К(и, і)тай, (У, у)гор(ш, щ)ина, (А, а)(в, ф)ганіс тан, Франц(и, і)я, (а, о)ранжува(н, нн)я, ік(е, і)бана, законо/давча, соціаль но/економічні, медико/санітарні, оздоровчо/профілактичні.

149

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

§ 28. Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами. Двокрапка і тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами Слово, яке є об’єднувальною назвою до перелічуваних однорідних членів, називається узагальнювальним словом: На вершечку стрілецької гори, на горах і в долинах — скрізь уже запанувала тиша (І. Нечуй*Левицький). Узагальнювальне слово є тим самим членом речення, що й однорідні члени. Узагальнювальними словами можуть бути різні частини мови, але найчасті* ше — займенники (усе, усі, такі, ніхто, ніщо) і прислівники (завжди, скрізь, усюди, ніде та ін.).

314 Перепишіть речення. Підкресліть однорідні члени з узагальнювальним словом. 1. Жито, пшениця й овес — усе разом поспіло й присохло (І. Нечуй#Левиць# кий). 2. Увечері до хати посходилась уся сім’я: батько, мати, два старших брати, сестра дівка (Степан Васильченко). 3. Подяка вам за все: і за довір’я, і за любов (П. Тичина). 4. У лісі не було нічого: ані грибів, ані ягід, ані черешень (І. Фран# ко). 5. І над водою, і над гаєм — кругом, як в усі, все мовчить (Т. Шевченко). Розділові знаки в реченнях з узагальнювальними словами

1. Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, то після нього ставиться двокрапка. 2. Якщо узагальнювальне слово стоїть пе* ред однорідними членами й при ньому є слова наприклад, а саме, як от, то перед цими словами ставиться кома, а після них двокрапка.

Трохи далі ростуть могутні дерева: дуб, граб, берест (С. Хаврусь). Чарівний світ пливе переді мною, як от: сині води, білі піски, хати на високих бере гах (О. Довженко).

3. Якщо узагальнювальне слово стоїть пе* ред однорідними членами, а після них речення продовжується, то перед ними ставиться двокрапка, а після них — тире.

Усе навколо: дерева, птахи, люди — сповнене весняної, пружної, нестримної сили (В. Собко).

4. Якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів, то перед ним ставиться тире.

Тонкі брови, русяві дрібні куче рі на голові, тонкий ніс, рум’яні губи — усе дихало молодою парубочою красою (І. Нечуй* Левицький).

Примітки. 1. Якщо однорідні члени речення вимовляються з підвищеною інтонацією, зрідка після узагальнювального слова перед однорідними ставить* ся тире. Наприклад: Усе навпіл — і труд, і піт, любов і дні гарячі (Д. Луценко). 2. У діловому й науковому стилях перед однорідними членами двокрапка може ставитися й тоді, коли в реченні немає узагальнювального слова (така двокрапка не обов’язкова). Наприклад: На засіданні присутні: голова комісії, члени комісії, представник профспілкового комітету, представники учнівського самоврядування, голова батьківської ради. Мистецтвознавство вивчає живопис, скульптуру, графіку, архітектуру, деко ративно ужиткове мистецтво, літературу, музику, театр і кіно.

150

ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ

315 Перепишіть речення. Підкресліть однорідні члени й узагальнювальні слова. Поясніть уживання двокрапки й тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами.

1. Увесь довгий косогір, звернений боком до Росі, наче вкрив хтось найдо рожчим килимом, зітканим з ярої зелені й ніжного дивоквіту: чубатого рясту, небесно блакитних пролісків, шорстколистої медунки, прозоро салатової пшінки, кучерявого барвінку (С. Хаврусь). 2. На той час орачі зайняли попід горою дві гінки: першу — кіньми, другу — волами (С. Хаврусь). 3. І постають у твоїй уяві рідні краї — яри та вибалки, чорні ліси, тихенькі річечки, болота в осоках, високі горби й сірі дороги (Є. Гуцало). 4. Тепер і хмари, і небо над ними, і земля під ними, і жовто імлистий просвіток з одного краю обрію, і перша блискавка з другого — усе це скидалося на незавершені полотна геніїв про створення світу (М. Стельмах). 5. Проте це відчуття приходить на коротку мить, а коли минає, то ще гостріше сприймаєш усе: і курні, глухуваті запахи землі, що линуть знизу, і непорочні відтінки голубизни у велетенському про валлі над собою; із любов’ю дивишся на мураху, що повзе на гілці, на зарості настурцій, що цвітуть під хатою (Є. Гуцало). 316 Доберіть до поданих рядів однорідних членів узагальнювальні слова. Скла* діть з ними речення.

1. Музика, балет, кіно, театр, малярство, література. 2. Чесність, порядність, відповідальність, пунктуальність, комунікабель ність. 3. Іти, бігти, їхати, летіти, плисти. 4. У театрі, на виставці, у музеї, на концерті. 5. Голосний, тихий, веселий, мінорний. 317 1.

Прочитайте текст. Випишіть речення, де двокрапка вживається після узагальнювального слова перед однорідними членами.

А то однієї пізньої осені, коли тихе плесо скувало першою кригою, близь ко сотні гладких крижнів завітали до стеблівської Самовілки — старого річи ща. Тут, при злитті струмка з Россю, невпинно гуркотить турбіна електро станції, яка при найсильніших холодах не дає замерзнути значній частині швидкої течії. Ото як сіли на воду вперше й до самісінької весни нікуди не відлітали. Що таки не кажіть, дорога рідна сторона! Сувора була тоді зима: і морозом тиснула, і голодом морила довірливих птахів. Одначе вони вияви лися терплячими, бо вижили всі без винятку. Природними кормами, звісно, годувалися: дрібною рибою, молюсками, водоростями. Але в скрутний час прийшли на допомогу люди: спустили на воду дощаті плоти, щедро заповнені зерном (С. Хаврусь). 2.

Пригадайте з власного досвіду подібну історію про допомогу людей тваринам. Використовуйте речення з однорідними членами й узагаль* нювальними словами.

151

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Стиль і синтаксис

Речення з однорідними членами й узагальнювальним словом уживаються з різ* ною метою. Перелік слів при одному узагальнювальному слові або без такого слова в наукових і ділових текстах передає логічну, інформаційно повну, пізнавальну думку. Наприклад: Культура мови — це ще й загальноприйнятий мовний етикет: типові формули вітання, прощання, побажання, запрошення тощо. У публіцистичних текстах нанизувані однорідні члени речення підсилюють певні ознаки, посилюють вплив на читачів. Наприклад: Бажання дізнатися про далеких предків, пошуки сімейних реліквій, розмови з рідними — усе це прокладає незримі ниточки духовності між старшими й молодшими членами родини. Майстри художнього слова звертаються до цього мовного засобу, щоб викликати в уяві читача враження несподіваного поєднання образів, що будять фантазію читача. У поетичних віршових текстах речення з однорідними членами й узагальнювальним словом створюють відповідний ритмічний малюнок вірша. Наприклад: А наше — все круг нас: і води, й деревà, І переплески хвиль, і вогкість лісова, І хмари з синьої, прозорчастої криги. М. Рильський *** Від тебе все: І хліб, і весен перший цвіт, І світлий обрій, і криниця чиста, І серця жар, і мрій стрімкий політ, І за селом стежина серед жита. Д. Луценко

318 Перепишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Усно обґрун* туйте їх використання.

1. Літописи використовують два види оповіді власне річні записи (стислі повідомлення про події поточного року) й оповідання (описи подій в доклад ному висвітленні й нерідко в літературній обробці). 2. На територію України Біблія потрапила в Х столітті одночасно з прийняттям християнства й спо чатку поширювалась окремими книгами Остромирове Євангеліє Псалтирі Апостоли. 3. Видатні постаті української літератури а саме Григорій Сковорода Тарас Шевченко Пантелеймон Куліш Олена Пчілка Леся Українка Іван Фран ко Улас Самчук Євген Маланюк та інші використовували у своїй творчості біблійні мотиви. 4. Український філософ письменник мислитель Григорій Сковорода грав на багатьох музичних інстру ментах скрипці флейті бандурі цимбалах сопіл ці. 5. Побут і звичаї різних верств українського суспільства предмети хатнього вжитку одяг страви зброя манери мовний етикет усе це відтворено в поемі І. Котляревського «Енеїда». 6. Створюючи образ Прометея в поемі «Кавказ» Тарас Шевченко не пішов сліпо за міфом а взяв 152

ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ

тільки деякі його ознаки як от фатальну трагічність і безсмертя. 7. Три ос новні жанри давньоукраїнської драматургії шкільна драма інтермедія та вер теп розвинулись у ХVІІ—ХVІІІ столітті. 319 Прочитайте речення. Перебудуйте речення, змінивши позицію узагальню* вального слова щодо однорідних членів. Запишіть перебудовані речення.

1. Кожен кущик, горбок, долинка, кожна стежечка — усе це було знайоме, про мовляло до нього (М. Коцюбинський). 2. Дикі гіллясті черешні, висока трава по підгір’ю навпереміш із квітами раннього літа — усе в цім краю таке соковите, таке зелене (О. Гончар). 3. Папери були скрізь: і на столі, і на полицях, і навіть стіни бу ли обліплені ними (М. Коцюбинський). 4. «Вінець природи», озброєний науково технічним прогресом, бурхливо царює на планеті: висушує болота, намагається змінити русла річок, знищує праліси. А тепер до всього додалося ще й надмірне виділення в атмосферу так званих парникових газів — вуглекислого, метану, окси дів азоту й водяної пари (О. Синюта). 5. Вовки приносили йому м’ясо вепра, пта хи збирали для нього по всьому лісу найкращу полуницю, а всякі гади — вужі, гадюки та ящірки — діставали для нього дивні гриби, духмяні та ніжні, які ростуть під землею й ніколи не показуються на денне світло (О. Донченко). 320 1. Перепишіть речення. 1. До складу Кабінету Міністрів України входять Прем’єр міністр України, Перший віце прем’єр міністр, віце прем’єр міністри, міністри. 2. Кабінет Міністрів України має широкі повноваження, зокрема такі: за безпечує державний суверенітет і економічну самостійність України; уживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини й громадянина; забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності та національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю (За Конституцією України). 2.

Поясніть уживання двокрапки перед однорідними членами в другому реченні та її відсутність у першому (див. рубрику «Запам’ятаймо!» на с. 150).

Вчимося культури мови 321 1.

Який варіант поведінки виберете ви? Обґрунтуйте письмово свою від* повідь (одним реченням з однорідними членами й узагальнювальним сло* вом) на кожне тестове запитання.

1. У фойє театру ви зустрічаєте знайому, на вашу думку, людину. Однак, звернувшись до неї, ви чуєте: «На жаль, ви помилилися. Ми з вами не знайомі». Якому варіанту відповіді ви надасте перевагу? А Вибачте, я помилився(лась). Б Ні, не може бути! Це точно ви. Ви мусите пригадати. В Як Ви можете мене не пам’ятати? Давайте тоді знайомитися знову! 153

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

2. Ви завітали в картинну галерею. Там працює гардероб. Ви А знімете верхній одяг Б не будете знімати верхній одяг В знімете верхній одяг, якщо наполягатимуть 3. Ви запізнилися на концерт. Зал уже повний. Концерт розпочався. Прохо дячи на своє місце, ви А ввічливо просите ряд глядачів устати, щоб ви могли пройти Б будете проходити обличчям до сцени, вибачаючись перед кожним глядачем В будете проходити обличчям до глядачів, вибачившись один раз 4. Виступає шкільний драмгурток. Ви підтримуєте акторів (ваших друзів) А свистом Б оплесками В вигуками «Сергію, давай!», «Олю — молодець!» 2.

Складіть опис проблемної ситуації з вашого життя. Запропонуйте тесто* ві варіанти поведінки.

322 1.

Прочитайте усмішки, правильно інтонуючи речення з однорідними чле* нами й узагальнювальним словом.

Майбутній геній На батьківських зборах учителька каже Сашковій матері: — Ваш син має великі успіхи в малюванні. Ось учора він у стіннівці муху намалював, так я подумала, що вона справжня, і ледь руку собі не відбила! Мама Сашка відповідає: — Це що! Коли він намалював у ванній крокодила, то я так перелякалася, що вилетіла в коридор, як корок із пляшки! А ще у дворі Сашко намалював ятку з морозивом і продавця, так малеча наша півдня в черзі за морозивом простояла! *** — Ти знаєш, дідусю, зараз увійшло в моду дарувати онукам, що названі на честь діда, різні корисні речі, наприклад: мобільні телефони, комп’ютери, мопеди, гірські велосипеди, лижі, сноуборди... — Ой онучку, старий я за модами ганятися. Тому подарую тобі іншу ко рисну річ — книжку.

154

Доберіть заголовок до другої усмішки. Поміркуйте й запишіть (п’ять–сім речень), про який подарунок мрієте ви. Поясніть, чому саме на такий подарунок ви чекаєте. З якої нагоди ви сподіваєтеся його отримати?

Перекажіть текст усмішки «Майбутній геній», уводячи в переказ речен* ня з однорідними членами. Запишіть перероблений варіант тексту усмішки.

ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ

абв Повторюємо орфографію 323 Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки. Узагальн(у, ю)вальні слова, по(з, с)ходились, сестра/дівка, дові(р’я, рья), як/от, а/саме, проф/спілковий комітет, учнівське само/врядува(н, нн)я, косо/гір, диво/квіт, небесно/блакитний, шорстко/листий, прозоро/салатовий, не/завершені полотна, при зли(т, тт)і струмка з Ро(ссю, с’ю), жовто/імлистий, сіли в/перше, м(а, о)люски, житт(е, є)/творення, літо/писи, тер(е, и)торія, хр(е, и)стиянство, давньо/українська література, науково/технічний про гре(с, сс), вугле/кислого газ(а, у), оксиди азот(а, у), пр(а, о)ліси, (П, п)рем’єр/ міністр України, адміністративно/тер(е, и)торіальний устрій, (П, п)ерший віце/прем’єр/міністр. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО ТЕМИ «ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ»

Однорідні члени речення пов’язані з тим самим членом речення, відпові дають на те саме питання й виконують однакову синтаксичну роль. Однорід ні члени речення поєднуються сурядним зв’язком. В одному реченні може бути кілька рядів однорідних членів. Один ряд однорідних членів стосується одного слова. Однорідними бувають головні члени (підмет, присудок) і другорядні чле ни речення (означення, додаток, обставина). Про вживання розділових знаків між однорідними членами речення див. с. 137–138. Означення бувають однорідними й неоднорідними. Про вживання розділових знаків між однорідними й неоднорідними означеннями див. с. 143–144. Слово, яке є об’єднувальною назвою до перелічуваних однорідних членів, називається узагальнювальним словом. Узагальнювальне слово відіграє роль того самого члена речення, що й однорідні члени. При узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами вживаються двокрапка і тире (див. с. 150). ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

324 Виконайте тестові завдання. 1. Однорідні додатки є в реченні А Нехай увійдуть у хату чистота і спокій (М. Коцюбинський). Б Гладжу рукою соболину шерсть ячменів, шовк колосистої хвилі (М. Коцюбинський). В Караюсь, мучуся, але не каюсь (Т. Шевченко). Г Поспускали діди з кручі ноги, позакидали вудочки (С. Хаврусь). 155

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

2. Двокрапку вжито після узагальнювального слова перед однорідними членами в реченні А Гори щохвилини міняли свій настрій: коли сміялась царинка, хму рився ліс (М. Коцюбинський). Б Зірвався я бігти — страшно зробилося: ні людей, ні хаток поблизу, а тут ще й стежка загубилася (Гр. Тютюнник). В Троїста музика гра, що є духу: риплять скрипки, бряжчать цимбали, а замість баса сам скрипник крізь зуби гуде та прицмокує (Григорій Квітка#Основ’яненко). Г Де ж Катрусю пригорнула: чи в лісі, чи в хаті? (Т. Шевченко). 3. Тире вжито перед узагальнювальним словом у реченні А Тихий шум лісу, синява високого неба, запах зелених трав — усе це зливалося з гомоном потривоженої крові й наповнювало серце До роша невтішним болем (М. Коцюбинський). Б Коли ти дивишся — це ще не значить, що ти бачиш (О. Довженко). В І ось відчиняються ворота, мати хреститься й щось проказує, коні рушають — ми їдемо (О. Довженко). Г Сягала його [Довженка] думка найрізноманітніших сфер — суспіль но політичної, економічної, ідеологічної (О. Підсуха). 4. Пунктуаційну помилку допущено в реченні А Все забуваєм: скруту і нужду, і те, здається, що й забути годі. Б І стежка у росах, і тиха діброва: то все моя рідна співуча земля. В Земля безсмертя кожному дала: поету, космонавту, гречкосію. Г Усе спочатку: сніг, любов, сльоза і вічно молода стежина цвіту. 325 1.

Перепишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки між од* норідними членами.

1. Повість М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» була екранізована колективом талановитих митців однодумців. 2. Важко відділити художнє бачення твору сценаристами Сергія Параджанова Івана Чендея від сміли вих пошуків оператора Юрія Іллєнка, а працю художника Георгія Якутовича від музично пісенного оформлення композитора Мирослава Скорика. 3. До цього ансамблю варто додати й виконавців ролей Івана Миколайчука Ларису Кадочникову Тетяну Бестаєву Степана Багішвілі. 4. Режисер Сергій Параджанов згадував: «Я давно мріяв створити фільм, у якому на повний голос можна було б розповісти про поетичну талановиту душу українсько го народу». 5. Постановники кінострічки показують людину через природу Карпат і любов мелодії народних пісень і біль втрати. 6. У 1965 році на ХІІ Міжнародному кінофестивалі в Аргентині фільм удостоєний двох на город. 7. У 1966 році на фестивалі в Києві творцям картини режисеру опе ратору художнику композитору присуджено спеціальну премію журі за та лановитий художній пошук і новаторство. 8. З великим успіхом кінофільм 156

ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ

демонструвався в таких містах світу: Сан Франциско Нью Йорку Мон реалі Парижі. 9. Картина яскравих українських митців, створена за повістю М. Коцюбинського, стала справжньою подією на світовому екрані (За А. Жу# ковою). 2. Виконайте тестові завдання до поданого тексту.

1. Узагальнювальне слово вжито перед однорідними членами в реченнях А 1, 3 Б 2, 5 В 3, 8 Г 3, 7, 8 2. Поданій схемі відповідає речення УС —

А Б В Г

—.

7 9 2 6

3. Однорідні обставини з узагальнювальним словом ужито в реченні А 1 Б 8 В 4 Г 5 4. Неоднорідні означення вжито в реченнях А 7, 9 Б 4, 7 В 4, 9 Г 1, 9 3.

Чи бачили ви кінофільм «Тіні забутих предків»? Чи прочитали повість М. Коцюбинського, за якою створений фільм? Якщо так, то поділіться враженнями від прочитаного й побаченого з товаришами (усно чи письмово, наприклад, у формі повідомлення в чаті). Використовуй* те речення з однорідними головними та другорядними членами ре* чення.

157

Я як особистість § 29. Речення зі звертаннями. Непоширені й поширені звертання. Розділові знаки при звертанні 326 Запишіть, якими словами й словосполученнями ви б звернулися до подруги (друга).

Звертання — це слово або сполучення слів, яке називає особу чи предмет, до яких звертається мовець. Звертання виражається: 1. Іменником у кличному відмінку однини: Ти живи, моя матінко мово! (П. Перебийніс). 2. Іменником у називному відмінку множини: Друзі мої! Бережіть свою мову! (Д. Мамалига). 3. Іменною частиною мови, ужитою в значенні іменника: Спи ж, мій мале сенький, пізній бо час (Леся Українка). Основна функція звертання — привернути увагу співрозмовника до повідом* лення, тому в ролі звертань у розмовному й офіційно*діловому стилі виступа* ють найчастіше імена (Сергію Івановичу), прізвища (Петренку, Палій), назви осіб за родинними зв’язками (брате, мамо, дядьку, батьки) і соціальним ста* новищем (учню, пасажири, гості, професоре). У художньому стилі в ролі звертань виступають і неістоти (мово, земле, Батьківщино, вітре). Звертання не є членом речення; найчастіше вживається в спонукальних і пи* тальних реченнях.

327

Прочитайте уривки з віршів. Випишіть звертання. Визначте, чим вони виражені.

1. Спитай себе, дитино, хто ти є, І в серці обізветься рідна мова... Д. Павличко

2. Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай. М. Старицький

3. Вертайтесь до своєї мови, Мої засліплені братове! Д. Павличко

4. Схаменітеся, тату і мамо! Попереду провалля без дна: дитина, що крокує за вами, української мови не зна. С. Реп’ях

158

РЕЧЕННЯ ЗІ ЗВЕРТАННЯМИ, ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ...

Спасибі вам, люди печерного віку, Що з вигуків, звуків, з умовного крику, Полюючи разом, ви мову створили, Стократно примноживши розум і сили. І. Савич

Яку синтаксичну роль виконує слово дитина в поетичних рядках Д. Пав* личка (1 уривок) і С. Реп’яха?

328 Запишіть подані слова у формі кличного відмінка. Мама, татусь, мамуся, батько, сестричка, дід, бабця, син, племінниця; Ми кола, Лариса Степанівна, Ольга, Ганна, Богдан Ярославович Іванчук, Любов Семенівна Негнибіда; подруга, друг, хлопець, лікар, водій, секретар, юнак, учениця, бібліотекар, співвітчизник, пасажир, виборець; зоря, пісня, мрія, на дія, море, небо, птах, любов, ніч, осінь, радість, забіяка, соня.

З 329

Звертання буває:  непоширеним (без залежних слів): Коли ти, дівчино, не хочеш жати, то я тебе не силую (Леся Українка).  поширеним (із залежними словами): Де ви, мої товариші колишні? (Леся Українка). Перепишіть вірш. Знайдіть звертання. Визначте, до якого виду (поширених чи непоширених) належить кожне з них.

Коли б ти, нічко, швидше минала! Вибач, коханая! Ще ж я не знала днини такої, щоб була щасна так, як ти, ніченько, так, як ти, ясна! Чом ти, березо, така журлива? Глянь, моя сестронько, таж я щаслива! Не рони, вербо, сліз над водою, Буде ж, матусенько, милий зо мною!.. Батьку мій рідний, темненький гаю, як же я ніченьку мою прогаю? Леся Українка

330 1.

Прочитайте тексти. Поясніть зміст словосполучень етикетна формула, український епістолярій. У яких ситуаціях доречне кожне зі звертань, наведених у пункті 2 першого тексту?

Текст 1 Лист як засіб заочного спілкування відомий українцям із давніх часів. Перші пам’ятки українського епістолярного жанру (жанру послань, листу вання) — берестяні грамоти ХІ–XV ст. 159

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Як і будь який писемний текст, лист структурно складається з трьох частин: зачину, основної та завершальної частини. Починається лист здебільшого звертанням до адресата. Формули звертання, що є своєрідним камертоном, від якого залежить подальша тональність листа, вимагають від автора особливої уваги. Виби раючи етикетну формулу, варто врахувати вік, стать, соціальне становище, посаду адресата й характер взаємин із ним (дружні, товариські, родинні, офіційні тощо). Суттєво впливає на вибір початкового звертання настрій адресанта, час, що відділяє його від попереднього листового діалогу і, безпе речно, зміст листа. Основу звертань українського епістолярію становлять: 1) назви, які позначають родинні стосунки: мамо (мамочко), тату (та# точку), бабусю, брате, тьотю, дядьку та ін.; 2) слова титули: пане, пані, панно, добродію тощо; 3) назви, які вказують на посаду, учене звання: міністре, професоре та ін.; 4) емоційно забарвлена лексика: голубчику, соколе, друже мій єдиний; 5) власні імена, імена по батькові: Ольго, Борисе Дмитровичу; 6) прикметники та займенники: дорогі мої, дорогий, добрі, кохані, шановні; 7) жартівливі, гумористичні, індивідуально авторські назви: «Кляусе любий!» (І. Дніпровський — до М. Куліша); «Привіт тобі, Арно, завдовжки від Харкова до Азовського моря» (М. Куліш — до А. Любченка) (За С. Бог# дан). Текст 2 У діловому стилі при звертанні, вираженому власною назвою, уживають означення шановний, вельмишановний, глибокошановний, поважний, високо# поважний. У приватному листуванні використовують означення дорогий, люб’язний, любий, коханий, милий тощо (І. Ющук). Текст 3 Усі ми знаємо, які ніжні, пестливі слова можна адресувати українській жінці. А от із тим, які звертання підібрати чоловікові, щоб це було ніжно, теп ло, небанально й дуже по українськи, інколи виникають проблеми. Справді, непросто! Любий, коханий, єдиний, милий... А щодо небанальності — то це дуже індивідуально (За О. Ожиговою). 2.

160

Скориставшись порадами, складіть і запишіть поширені звертання (сім вісім) для використання: а) у діловому листуванні (листи до шкільної організації, до редакції газети, видавництва, туристичного агентства тощо); б) у приватному листуванні (листи до батьків, сестри, брата, ба* бусі, дідуся, друга, подруги та ін.).

РЕЧЕННЯ ЗІ ЗВЕРТАННЯМИ, ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ...

Звертання може займати в реченні різні позиції. Розділові знаки при звертанні

Звертання !

Звертання , .

Початок речення ,

Початок , речення , ,

звертання .

Початок речення , .

кінець речення ,

кінець речення звертання

. .

331 Об’єднавшись у чотири групи, складіть і запишіть чотири речення зі звер* таннями (кожна група — одне речення), які відповідають схемам рубрики «Пригадаймо!».

Звертання відокремлюється від членів речення комою або знаком оклику (на початку речення). Кома ставиться: 1. Після звертання, якщо воно стоїть на початку речення й вимовляється без окличної інтонації: Друже милий, ти помітив до краси людську любов? (Д. Білоус). 2. Перед і після звертання, яке стоїть у середині речення: Даруй, даруй нам, рідне слово, пісенну силу молоду (Г. Білоус). 3. Перед звертанням, яке стоїть у кінці речення: Ти прекрасна, вечірняя зоре! (Леся Українка). Знак оклику ставиться після звертання, якщо воно стоїть на початку речення й вимовляється з окличною інтонацією, тоді наступне слово пишеться з великої літери: О земле рідна! Знаєш ти свій шлях у бурі, у негоді! (М. Рильський). Повторювані й однорідні звертання можуть розділятися знаком оклику (і пи* шуться тоді з великої літери) або комою: Мамо! Рідна! Голос дай! До тебе рвуся (П. Тичина). Мово українська, мово моя мила! Ти уся із співу, весня них дібров (Л. Лужецька). Перед звертаннями можуть стояти вигуки. Від звертання вони відділяються комами: Ох, Боже, Боже, трошки того віку, а як важко його прожити (М. Коцю* бинський). Не відокремлюються комами вигуки о, ой, якщо вони виступають у ролі під* силювальної частки: О зброє щастя, слово, я жить з тобою звик! (В. Сосюра).

332 1.

Прочитайте вірш. Поясніть уживання розділових знаків, коли звертання стоїть у середині речення.

Блудний син Блукав по світу Іваненко, Забув, яка та мова наша, І вдома замість: «Мамо, ненько!» Звернувсь до матері: 161

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

— Мамаша! Змахнула потайки сльозину І гірко усміхнулась мати: — Відпочивай з дороги, сину, Та будем вчитись розмовляти. В. Скомаровський 2.

Чому мати образилася на сина? Запишіть усі можливі слова*звертання до матері, які міг використати син і не зробив цього. Якими словами можна звернутися до батька?

333 1. Перепишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки. Мово українська Ти ж — як море — безконечна, могутня, глибинна. Ко тиш і котиш хвилі своїх лексиконів мільйонноголосо бриниш говірками. Красо моя В Тобі мудрість віків, і пам’ять тисячоліть, і зойк матерів у го дину лиху, і переможний гук лицарів Твоїх у днину побідну, і пісня серця ді вочого в коханні своїм, і крик новонародженого; в Тобі мово неосяжна душа народу — його щирість і щедрість, радощі й печалі, його труд, і піт, і сміх, і безсмертя його. Арфо серця мого Люблю зажуру пісень Твоїх і невмирущий оптимізм гу мору Твого, і музику слів Твоїх. Скарбе мій єдиний з Тобою я найбагатший і найдужчий у світі, без Тебе — перекотиполе, що його вітер несе в сіру безвість, у млу небуття. Твердине моя, і захисток, і гордість, і розрада в годину смутку Люблю тебе в гніві, коли Ти кле кочеш, як вулкан, і гримиш громами на ворогів, і вбити можеш словом єдиним, як блискавкою. Люблю і твою ніжність, ласкавість, лагідність, коли ти одним однісіньким словом зігріваєш, мов сонцем, і підносиш над хмари та між зорі, і повертаєш до діяння, до життя наснаго моя і мудрий вічний учителю мій. Світлоносна Ти завжди вабиш, чаруєш, кличеш на теплі й могутні хвилі свої. Життєдайна Скількох Ти мово українська порятувала, покликала до життя. Невмируща Героїчна! Тож будь вічно Мово українська! (За С. Пла# чиндою). 2.

334 1.

162

Поясніть написання з великої букви виділених слів. Прочитайте уривки з віршів. До кого звертається поет у кожному з них?

Читачу! Вглибися у те, Чим я свою пісню зогрів, І може, почуєш ти щось, Що більше од згуків і слів.

Незмінний свідку пращурів моїх, Золотооке небо! Ясний світе!

РЕЧЕННЯ ЗІ ЗВЕРТАННЯМИ, ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ...

Тобі мої замислені привіти, Акорди перші співів різдвяних! 3.

Пане Фредеріку, Я знаю, що ні вітру, ні саней, Ані коня немає в вашім вальсі, Що все це — тільки вигадка моя...

4. Друже мій, ще не знаю, який ти з лиця і на ім’я, Молодецький мандрівниче, що тільки но рушив у путь! 5.

Весела пісне, оживай! Стань, думко, дією і словом!

Бідна волошко, чому ти у житі, А не на клумбі волієш рости?

Земні народи, люди, племена, До вас я руки й серце простягаю. М. Рильський

Як речення зі звертаннями допомагають поету висловити ставлення до людей і природи?

Вчимося культури мови 335

Прочитайте текст. Запишіть, які соціальні цінності важливі для вас. Обґрун* туйте письмово свій вибір.

Соціальні цінності — це явища, ідеї, риси, чесноти, які є цінними для особи, суспільства, усіх людей. Це, наприклад, мир, добро, справедливість, свобода та рівність прав, чесність, довіра, людська гідність, почуття обов’язку, колек тивізм, взаємодопомога, культура, прогрес, відданість справі. Самоврядування — це самостійність будь якої організованої спільноти в управлінні власними справами. Це порядок, при якому люди самі спільно приймають рішення щодо організації свого життя, самі беруть участь у вико нанні спільних завдань. 336

Прочитайте текст. Виберіть речення, до яких можна ввести звертання. Запишіть їх у новій редакції.

Прабабця ласкава моя Якось натрапила на давню мою «приятельку» — «Читанку». Ця книжка дуже дорога мені, бо її тримала в руках прабабуся. З роками розгубилися сто рінки, зблякла палітурка, а я все одно люблю її. 163

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Як сьогодні, пам’ятаю день, коли вперше самостійно прочитала в цій «Читанці» цілий вірш. Я сиділа на ослоні, тихо муркотів крихітний Пушок, вбиралась у коралі красуня шипшина. А я читала... Пригадую, був урок малювання. На дошці вчителька каліграфічно напи сала — «Сім’я», запропонувавши учням пофантазувати на цю тему. Моя по друга відразу ж узялася до роботи. Тато в неї постав в образі Діда Мороза, матуся — Снігуроньки, братик — зайчика. А мені нічого не спадало на думку. І ось... на папері почала з’являтися білолиця красуня з двома чорними, мов ніч, косами — у стрічках кольору веселки над Дніпром, з намистом на шиї, у червоних чобітках, розшитій волошками сорочці, у спідниці та юпці, оздоб леній бісером. Це була і моя мама, і мати наших земель — Україна. Батька я навіть не пам’ятала: у далекому дитинстві перестала чути його лагідний голос, бачити ласкаву усмішку й грати з ним у піжмурки. У моєму маленькому світі він був пречудовою людиною, тому вирішила намалювати його славетним Кобзарем. Учителька поставила п’ятірку (за п’ятибальною системою оціню вання) й сказала, що в мене найкращий малюнок у класі. Якось гортала сторінки «Кобзаря». Вірш пісню про безталанну дівчину з карими очима співала в останню нашу зустріч ласкава моя подруга — пра бабуся, сповнена тривоги й печалі... Сльози в мене полилися з очей... А сло во за словом лягали на папір. Так народився мій вірш про людину, яка стала часткою мого світу — про Шевченка... Перед величчю Тараса я маленька. Але мені хочеться вдосконалюватися, працювати, відточувати своє слово. В ім’я того, що захищав Тарас, чому присвятив життя — в ім’я волі (О. Ткаченко). 2.

Складіть і запишіть невелике власне висловлювання на тему «Спогад про важливе з дитинства». Уведіть у ваше висловлювання п’ять–сім звертань.

337 Перепишіть текст, перебудувавши поради на речення зі звертаннями: юний друже, діти, милі мої поліглоти, майбутні мами та тати, любі читачі.

1. Якщо перед вами стоїть складна проблема і ви ніяк не можете знайти спосіб її розв’язання, спробуйте «виспатися на ній» (приступити до її розв’я зання зранку). 2. Пам’ятайте — ви господар свого вільного часу, і ви самі його плануєте. 3. Якщо ви поставили перед собою мету якнайшвидше навчитися на еле ментарному побутовому рівні розмовляти іноземною мовою, то для цього не обхідно вивчити 600 слів, 200 фраз і 20 граматичних правил. 4. Треба викоренити в собі переконання, що батьківство й виховання ді тей не вимагають спеціальних знань. 5. Пам’ятайте — якщо ви не можете змінити ситуацію, змініть ставлення до неї (За І. Томаном). 164

РЕЧЕННЯ ЗІ ЗВЕРТАННЯМИ, ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ...

338 1.

Виразно прочитайте вголос усмішку, вимовляючи звертання з відповід* ною інтонацією.

«Роботящий» син звертається до батька: — Або ти, тату, їдь по дрова, а я буду вдома; або я буду вдома, а ти, рід ненький, їдь по дрова. 2.

Запишіть, використовуючи звертання, можливу відповідь батька, на яку заслуговує «роботящий» син.

абв Повторюємо орфографію 339 Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки. Не/поширене зверта(н, нн)я, б(е, и)р(е, и)стяні грамоти, еп(і, и)сто лярний жанр, своє/рідний к(а, о)мер/тон, су(те, ттє)во, в(а, о)л(а, о)нтер, емоційно/забарвлена лексика, слова/титули, по/українськ(и, і), (Жи, же)то м(е, и)рська область, (З, з)апорі(жськ, зьк)а область, (В, в)і(н, нн)ицька область, СНІД(у, а), патр(а, о)наж, школа/інтернат, в(е, и)т(е, и)ран, гра(м, мм)атика, ко(л, лл)ект(е, и)візм, прогре(сс, с), взаємо/допомога.

§ 30. Речення зі вставними словами (словосполученнями, реченнями). Розділові знаки при вставних словах (словосполученнях, реченнях) Вставні слова — це слова, що виражають ставлення мовця до висловлюва* ного. Вставні слова не є членами речення. На письмі вставні слова відокремлюються комами.

340

Прочитайте текст. Випишіть речення зі вставними словами. Що вони виражають?

Щось, видно, інше спало йому на думку. Ось він устав, підійшов до краю берега й вдивляється чогось до води в річці, що тече поволі та ліниво, місця ми робить закрути, місцями вирує й щось потиху, здається, сама із собою говорить. І Володько, здається, також з нею розмовляє... Он пливуть іржа ві вербові листки. Володько проводить їх поглядом і, здається, питає: куди пливете? Там три верби, ніби три горбаті верблюди, з обох боків берегів одна до одної похилились, і то так, що, здається, вони обнятися хочуть (За У. Самчуком). 2.

Про яку рису героя розповідає автор уривка? Яку роль виконують у по* даному тексті вставні слова?

165

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Оцінку повідомлення мовець висловлює:

З   

вставними словами: Я, правда, ніколи не вважав оригінальність само* ціллю (М. Рильський); вставними сполуками слів: Колись колись колись Крим, як відомо, звав ся Таврія (Остап Вишня); вставними словосполученнями: За офіційним повідомленням, 17 жовт ня відбудеться закриття конкурсу; вставними реченнями: Корисної книжки, що й казати, на селі обмаль (Остап Вишня).

Найуживаніші вставні слова, сполуки слів, словосполучення, речення Що виражають

Вставні слова

Вставні сполуки слів

оцінка пові* домлення (упевненість, невпевне* ність тощо)

безперечно, видно, справді, власне, звичайно, може, можливо, мабуть, очевидно, природно, правда, припустимо, було, трапляється нівроку, нарешті

як звичайно, як завжди, як водиться, а може

без жодного сум* ніву, у будь*якому разі, по суті справи

я думаю, мені здається, я сподіваюсь, сподіваюсь, ні* де правди діти, я вас запевняю

на щастя, на жаль, на біду, на нещастя, як на біду, як на лихо

на превеликий жаль, на мою біду, грішним ділом, що й казати, дивна річ, хвалити долю, слава Богу

не буду гріха таїти, я дивуюся

по*перше, по*друге, нарешті, отже, передусім, навпаки, проте, однак, зокрема, наприклад, виходить

між іншим, у цілому, до речі, крім того, до прикладу, а отже

з одного боку, з другого боку, коротше кажучи, з іншого боку

я повторюю, я підкреслюю

почуття

зв’язок і порядок викладу

166

Вставні слово; сполучення

Вставні речення

РЕЧЕННЯ ЗІ ЗВЕРТАННЯМИ, ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ...

Продовження табл. Що виражають

Вставні слова

Вставні спо; луки слів

Вставні слово; сполучення

Вставні речення

джерело повідом* лення

кажуть, як кажуть говорять, повідомляють, по*моєму

за повідомленнями преси, за визначен* ням мовознавців, на думку друзів, зі свого боку

як повідом* ляє телеба* чення

привертають увагу спів* розмовника, читача ввічливість

бачиш, розумієте, уявіть, вірите дозвольте, даруйте

зверніть увагу, майте на увазі, між нами кажучи, слово честі прошу вас, будь ласка, даруйте на слові

звертаю вашу увагу

Вставні слова, сполуки слів, словосполучення, речення на письмі відокремлюють* ся з обох боків комами, зрідка — тире: Може, ще раз сонце правди хоч крізь сон побачу (Т. Шевченко). Оволодіння пунктуацією — поза сумнівами — річ не проста. Примітка. Якщо перед вставною конструкцією є і, й, що виконують роль підси* лювальної частки, то між ними й вставними конструкціями кома не ставиться. І (частка) може, пройде час, і ми станемо друзями. Ти подорослішаєш і (єд* нальн. спол.), може, усе зрозумієш. Якщо вставне слово стоїть після сполучника а, то між сполучником і встав* ним словом кома може ставитись, а може й не ставитись: Я хочу цього до сягти, а отже, досягну. Ми не коримося долі, а, навпаки, самі її будуємо. Якщо вставне слово стоїть після однорідних членів перед узагальнювальним словом, то перед вставним словом ставиться тире, а після нього — кома: Усі відчули і захоплення, і подив, і радість — словом, цілий спектр почуттів. Між двома вставними словами, що стоять поряд, ставиться кома: Правда, може, я сам таки у цьому винен (О. Гончар). Вставні речення на письмі залежно від інтонації відокремлюються з обох бо* ків комами або тире: Сковорода, як він писав, ціле своє життя піклувався про духовний хліб (Вас. Шевчук). На останній олімпіаді учні цієї молодої вчи тельки — уявіть собі — зайняли призові місця.

341 1.

Перепишіть уривок з гуморески, вставляючи пропущені розділові знаки.

Подорожні враження Традиційно почнемо. Як і всякий порядний «власний кореспондент». Різниця тільки та що всякий «власний» пише свої подорожні враження за два приблизно тижні до від’їзду а я не встиг і от доводиться писати при їхавши вже на місце. 167

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Я мабуть мину як я до вокзалу їхав. По перше це для вас не дуже цікаво а по друге я не їхав а йшов пильно придивляючись щоб по дорозі хто не хапнув з таратайки клунки з речами. Отже за той час враження не було ніякісінького крім «клунка». А далі вже пішли й враження. Чимале враження безперечно справили на мене два грізних запитання молодиці що стояла на східцях у вагоні. Перше питання — це: куди я пру а друге: чи не повилазили мені очі? (Ос тап Вишня). 2.

Якого спілкування чекаєте ви від учасників дорожнього руху, працівни* ків залізниць, аеропортів? Чи впливає це на ваш настрій, враження?

Складіть діалог «У транспорті» (сім–дев’ять реплік), використавши вставні конструкції, що виражають увічливість.

І пензлем, і словом 342 1.

Розгляньте репродукцію картини. Прочитайте текст, у якому висловле* но враження про виставку картин.

Виставка українського графіка Андрія Че бикіна викликала великий інтерес. Поза сумні вом, художник — неординарно світла постать. Таке і його мистецтво: воно близьке й зрозумі ле кожному. Графіка А. Чебикіна напрочуд елегантна. Лінія його бездоганна, пружна й ніжна, лагідна й нестримна, а контур ніби спалахує чарівним сяйвом. Звідси виріс, на думку мистецтвознав ців, його «вогнистий стиль», якому властива природна розкутість. Картини, представлені в експозиції, виріз А. Чебикін. Птахи. 1999 р. няються бездоганним смаком (так стверджують відвідувачі виставки). Смак художника в усьому — жестах, миттєвих дотор ках пера чи пензля, поглядах його героїнь, їхньому мовчанні, беззахисній ніжності і, врешті, незбагненній красі руху. Картини А. Чебикіна не відпускають, примушують знову й знову повер татися до них, викликають відчуття причетності до утвердження Краси та Щастя. 2.

Випишіть речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями. Яку роль відіграють вони в реченнях?

Напишіть міні*твір за картиною А. Чебикіна «Птахи». Використовуйте ре* чення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями.

343 1.

Перепишіть текст, додавши вставні слова, сполуки, словосполучення, речення, що виражають оцінку повідомлення.

168

РЕЧЕННЯ ЗІ ЗВЕРТАННЯМИ, ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ...

Навіть при обмеженому знанні іноземної мови, потрапивши за кордон, ви не повинні боятися розмовляти нею. Треба якомога більше говорити, гово< рити в поїзді, автобусі, у ресторані, на пляжі — словом, скрізь. Не варто соро митися, що ви говорите не зовсім правильно, що вам бракує слів. Співроз мовники вам допоможуть. Так з кожним днем ви говоритимете дедалі краще. Якщо в даний момент ви забули якесь слово або просто його не знаєте, вда вайтесь до описів. Наприклад, вам треба сказати: «Я запізнився на поїзд». Але, на жаль, ви забули слово «запізнився». Надайте своєму повідомленню описового характеру: «Я прийшов на вокзал, але поїзда вже не було» (За І. То# маном). 2.

344 1.

Поясніть уживання розділових знаків при вставних словах і сполуках слів у виділених реченнях. Перепишіть речення, виділивши вставні конструкції.

1. Жди може ж таки ми вийдемо? 2. Це мабуть простір і відкритість сте пів дає нам оце відчуття — що йдемо планетою. 3. Мабуть син рибальський. 4. Грудьми ставали на оборону Дніпрогесу, тримали рубежі, які здавалося нічим уже втримати не можна було. 5. Здавалося вони й самі випромінювали світло своїми жовтогарячими коронами, і може тому навкруги було якось особливо ясно, чарівно й святково, мов у заповіднику сонця. 6. Тут навіть повітря зда валося несло в собі золотисті відтінки. 7. Йому здавалося, що в юності він мрі яв саме про неї, і ось тепер, хоч запізно нарешті зустрів, відшукав її. 8. Зда ється цей шматок сонячної дійсності вихоплений уже десь із майбутнього, як взірець того, що буде колись на землі. 9. У садках біліють хати дивної краси. Для щасливого літа видно білилися (З тв. О. Гончара). 2. Виконайте тестове завдання.

Слово здавалося виступає головним членом у реченні під номером А 5 В 6 Б 4 Г 7 Добірні зерна мови 345 1. Прочитайте текст. Складіть за ним діалог. Ложка дьогтю в бочці меду — так кажуть про ситуацію, коли неприєм на подія чи вчинок, щось дріб’язкове, незначне псує велику добру справу. Уявіть собі, що ви потрапили в гості до бджоляра на пасіку. У садку стоять вулики, де живуть бджолині рої. Зранку до вечора бджілки літають, щоб набра ти в запашних квітах солодкого нектару. Без сумніву, кілометри й кілометри пролітають за день невтомні трудівниці, аби наповнити стільники медом. Так хочеться зблизька спостерігати за бджілками та, на жаль, це небезпечно. Не люблять бджоли чужинців біля своїх вуликів. Їхнє жало завжди напоготові, 169

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

щоб навіть ціною свого життя захистити медові скарбниці. І тільки вправний бджоляр уміє й піклуватися про бджіл, і взяти мед з їхніх покладів. Безумовно, мед — дуже цінний продукт для людини, тож і складено про нього чимало сталих висловів. Наприклад, відомо, що дьоготь зовсім не їстівна річ, це чорне мастило з неприємним запахом, яким змащують колеса возів, використовують у ме дицині тощо. Тому, справді, ложкою дьогтю можна зіпсувати бочку смачного меду. З одного боку, так і є, та з іншого — цей вислів застосовують не в пря мому значенні. Так кажуть, коли якесь негарне, нещире, хай воно і незначне, псує щось гарне й значуще, принижує величне й важливе. Узагалі українська мова дуже багата на «медові» усталені звороти. Мабуть, ви часто чуєте вислів передати куті меду. Насправді, так кажуть не тоді, коли поклали в кутю забагато меду й вона стала несмачна, а коли хтось перестарався в якійсь справі й перейшов межу загальноприйнятого. Про того, хто живе в достатку й розкошах, часто говорять, що він пливе молоком і медом, а про того, хто страждає, поневіряється, — що його життя не мед. 2.

Випишіть із тексту вставні слова та словосполучення, зазначивши, якого значення вони надають висловлюванням.

Поясніть значення фразеологізмів: як мед, то й ложкою; медом не за манити; як медом по губах. Складіть і запишіть із ними речення.

346 1.

Прочитайте текст. Запишіть тематичні речення. Складіть план і перека* жіть за ним текст, використавши вставні конструкції: наприклад, на жаль, по перше, по друге, по третє, з одного боку, з другого боку, отже, та ким чином.

Сміття загрожує місту Сміття великого міста — це тверда частина побутових відходів, що утво рюється в житлових масивах. Це порожні бляшанки, пляшки, харчові відхо ди, обгортки, упаковки, битий посуд, зношений одяг і взуття, поламана побу това техніка, старі меблі. Підраховано, що кожен городянин за рік викидає майже 300 кг сміття. Більшість побутових відходів не розкладається в природі, а забруднює довкілля. Є чимало варіантів використання сміття для отримання енергії, компосту. Переробка скла, паперу, пластикових упаковок допомагає зберегти природні ресурси. Тонна переробленого паперу рятує 17 дерев. Пластикова пляшка виготовляється з нафти, газу чи вугілля, керамічний посуд — з глини. Нафта, газ, вугілля та глина — невідновні природні ресурси. Замість спалювати, викидати й закопувати побутові відходи потрібно повторно використати їх, відповідно переробивши. Навіть спалювати сміття можна з користю, отримуючи енергію та економлячи викопне паливо — газ і вугілля. Треба тільки кожному звернути увагу на дрібниці: сортувати сміття, здавати скляну тару в приймальні пункти, використовувати аркуші паперу 170

РЕЧЕННЯ ЗІ ЗВЕРТАННЯМИ, ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ...

з двох боків, носити бутерброди до школи (на роботу) у бутербродниці, на вулиці кидати сміття в урни (За О. Коротун). 2.

Чи будуть у виграші ваша родина, місто, народ, країна, якщо ви викону* ватимете поради, наведені в цьому тексті? Складіть про це власне висловлювання, використавши вставні конструкції.

Деякі слова, сполуки слів: можуть бути тільки вставними; можуть бути вставними або членами речення залежно від контексту; ніколи не бувають вставними.

  

Лише вставні

Не бувають вставними

Вставні або ні залежно від контексту

мабуть, отже, а втім, по*перше, по*друге, щоправда, крім того

ніби, нібито, мовби, немовби, наче, неначе, усе*таки, адже, от, принаймні, навіть, якраз, тим часом, за традицією, буквально, особливо, саме, приблизно

навпаки, звичайно, здається, нарешті, справді, може, правда, кажуть, певно, зрештою, виходить, безперечно, на щастя, на радість, на превеликий жаль

347 Об’єднавшись у групи, складіть і запишіть речення зі словами правда, може,

здається, на радість, звичайно, навпаки, виходить, на превеликий жаль, які можуть бути: а) вставними; б) членами речення. Зачитайте записані речення. Поясніть у них розділові знаки.

Крім вставних, речення може ускладнюватися вставленими конструкціями. Вставлені слова, словосполучення, речення передають додаткову інформа* цію, зауваження до основної думки: Коли ми приходили з цирку, ми до ран ку боролися (у цирку, значить, був чемпіон французької боротьби) (Остап Вишня). У вставлених реченнях розділові знаки ставляться відповідно до загальних правил. Починаються вставлені речення з малої літери, у кінці крапка не ста* виться, але може ставитися знак оклику або знак питання: Написав невели кого дописа (не пам’ятаю вже про що!), поніс до редакції, де мого дописа й викинули в кошик (Остап Вишня). Вставлені конструкції залежно від інтонації, з якою вони вимовляються, ви* окремлюються з обох боків комами, тире, комами й тире або дужками. Розділові знаки в реченнях із вставленими конструкціями Розділові знаки

Коми з обох боків Дужки з обох боків

Інтонація

Приклади

Майже такий тон, що й в основному реченні Понижений тон, пришвидшена вимова

Звали нашого діда, як я вже потім довідався, Семеном (О. Довженко). Ми познайомили наших читачів з кількома тільки Людьми (з великої літери), що ними пишається наша Батьківщина (Остап Вишня).

171

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Продовження табл. Розділові знаки

Інтонація

Приклади

Тире з обох боків

Підвищений тон, уповільнена вимова

Такої постаті, таких очей, такої коси, такого голосу і такого погляду — от заприсягаюся тобі! — ні в кого у світі не було (Остап Вишня).

Коми і тире з обох боків

Знижений тон

І скрізь, скрізь поміж очеретами річок наших, — невеликих і великих, — є обов’язково «біле» озеро й обов’яз ково «комишувате» (Остап Вишня).

348 1. Прочитайте речення з вставленими конструкціями, правильно їх інто* нуючи.

1. І вже, дивись, за кілька днів (ніби не стоять безхмарні сонячні дні!) листя на деревах починає жолобитися, наче скорчилося від мук, наче йому раптово захворіли легені, і воно не має чим дихнути (Є. Гуцало). 2. Сьогодні, кров з носа, кукурудзу треба закінчити (Остап Вишня). 3. Привезли зі свого села гілку полину, поклали її в книжку між сторінками, а потім — узимку, випад ково — натрапили (Є. Гуцало). 4. І ніхто, ніхто (хіба що тільки час) не в змозі розвіяти цю тугу (М. Стельмах). 5. Десь у далечі — чи то в кінці села, чи то в полі, чи на сіножатях, чи біля річки — тихо оживає сумовита пісня, росте, міцніє, набирається сили, полум’яніє (Ю. Збанацький). 2.

349

Складіть і запишіть чотири речення з вставленими конструкціями. Про* диктуйте складені речення своєму однокласнику (однокласниці). Порів* няйте розділові знаки.

Прочитайте текст. Випишіть речення з вставними та вставленими конструк* ціями. Поясніть, як вони виокремлюються на письмі. З’ясуйте значення фра* зеологізму ні тобі лялечки.

Погожі дні можна, здається, перелічити на пальцях. А то раптом — після обложних дощів, після дражливого холоду — народжується, наче в купелі, лагідний ранок. Ні тобі вітру, ні тобі лялечки в блакиті. Повнісінький безрух у повітрі, і, либонь, такий самий мирний безрух западає в душі. Чисті висо кості небесних хоромів такі неоглядні, що думці не завжди вистачає снаги вільно полинути в манливе безмежжя. І зненацька ти помічаєш безліч кольорів, які за всі ці похмурі дні непоміт но надбала природа, щоб тепер, дивуючи, уразити в саме серце. Ще, здається, зовсім недавно така одноманітно зелена й буйна, дужа й життєрадісна її плоть нині вже позначена першими прикметами згорання, згасання, умиран ня. Але вони, ці прикмети, — навпаки! — видаються за владною й неперебор ною інерцією якимись потужними прикметами здоров’я й сили могутньої плоті природи, яка продовжує існувати з бездумною величчю, із відчайдуш ною безтурботністю (За Є. Гуцалом). 172

РЕЧЕННЯ ЗІ ЗВЕРТАННЯМИ, ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ...

Стиль і синтаксис

Якщо уявити поєднання слів у реченні як суцільну лінію, то вставлені словоспо* лучення й речення ніби роблять цю лінію наповненою, об’ємнішою. Вона містить більше інформації. Вставлені словосполучення та речення ущільнюють зміст речен* ня й дозволяють передати складнішу думку. Для текстів, що належать до різних стилів, характерні певні типи вставлених словосполучень і речень. У наукових і ділових текстах вставленими найчастіше бу* вають називання дат, кількісні характеристики, у публіцистичних — принагідні оцінки, коментарі до висловленої думки. Наприклад: 1. Слово «байдужість» має свою історію в українській мові. Коли воно з’явилося (десь між 1860–1870 рр.), на нього почали ся нападки. 2. Фонетикою (від грецького слова, що означає «звуковий») назива* ють звуковий склад мови й розділ мовознавства. 3. На наш погляд, у творчості Олени Теліги (можливо, більше, ніж у будь якої іншої української поетеси) помітна справжня, прекрасна жіночність. Широко вживаються вставлені словосполучення й речення в художньому стилі. Вони виявляють особливості індивідуальних інтонацій, авторських оцінок, наприклад, часто використовував названі конструкції з метою гумористичного, сатиричного ставлення до повідомленого В. Самійленко: 1. У таких країнах і в такі епохи тільки обрані особи (а хто їх обирає — невідомо) мають змогу кивати пальцем. Але скоро одна з таких осіб кивне пальцем, то вся остання людність починає швиденько кивати п’ятами. 2. Маючи такі почуття — як бачите, добрі й хвали гідні, — я заходився пильно думати... 3. «Дозвольте вам подякувати, куме», — сказав я (мені здалось чомусь, що кожний співробітник газети, незалежно від її напряму, повинен мати кумів між офіційними особами й що в наш час це дуже корисно).

350

Прочитайте віршовані строфи з вставленими конструкціями. Чи відчу* ваєте ви в інтонаціях віршів роздуми, настрій мудрого, доброзичливого оповідача?

Десь, на краю села, лісок маленький ріс, А володіли ним два небагаті брати (Щось наче казкою війнуло в тишині, А може, казка та приснилася мені).

Тут якраз Я пригадати буду радий, Як ми (то був веселий час!) Ліпили з снігу барикади. М. Рильський

351

Поясніть уживання розділових знаків при вставлених конструкціях.

Перепишіть текст, вставивши замість позначок • пропущені вставлені конструкції з довідки.

Тисяча дев’яності роки... Перше десятиліття двадцятого століття... Спогади... Он воно як! 173

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

А колись, — •, — і ми були молоді! І було це саме тоді, як минало перше десятиліття двадцятого століття. Повірте мені, що в нас, •, частенько траплялося так, що нам увечері не було чого їсти. І от коли нам потрапляло до рук двадцять копійок, одразу дилема: чи ковбаси купити, чи квиток у театр Садовського? Перевагу завжди мав театр. ...Ми любили театр по справжньому! У ті часи я вперше побачив на сцені літнього театру в Києві Ганну Петрів ну Затиркевич Карпинську. Описати, як грала Г. П. Затиркевич Карпинська роль Риндички в п’єсі Кропивницького, не можна. Не можна, мабуть, знайти такі слова, щоб визна чити ними ті найтонші фарби, — •? — невеличкі риски, рухи, натяки й на півнатяки, тони й напівтони, барви й барвенята, якими пронизувала, якими мережила й вишивала Затиркевичка, (•), роль баби Риндички (За Оста# пом Вишнею). Довідка: так ми її, люблячи, прозвали; та де фарби; я вам говорю це ціл# ком серйозно; у мене і в моїх тодішніх товаришів. 2.

Чи любите ви театр? Часто відвідуєте? Як, на вашу думку, театр впливає на людину? Чи виховує, змінює він глядача? Запишіть відповіді, вико* ристовуючи речення з вставними та вставленими конструкціями.

352 Перепишіть речення, виділивши вставлені та вставні конструкції. 1. І вже то той, то інший свіжий журнал нечитаним перебирається на го рище та, нехай пізніше, то одна, то друга книжечка нечитаною осідає в шафі надолужу колись, колись! 2. Відвертість — одна з найцінніших за моїми уяв леннями людських рис. 3. Передав може куті меду? 4. Намалював ти правда непогано, але... шукаємо до чого б причепитися, чому на зарядку спізнився? 5. Може й не завжди ох, далеко не завжди! щастить знайти правильне слово... (З тв. С. Павленка).

Вчимося культури мови 353

Прочитайте слова. Чи є серед них такі, значення яких вам не зрозуміле? З’ясуйте його за тлумачним словником і запишіть у зошиті.

Алфавіт, байдуже, безвихідь, бескид, весняний, винагорода, вітчизняний, глибоко, ґазда, доповідач, жадібний, жовтизна, завжди, заголовок, задарма, заіржавілий, зокрема, комбайнер, користування, межигір’я, первісний, шке реберть, щілина. 2.

174

Усі ці слова об’єднує те, що вони мають подвійний наголос. Перепишіть їх, позначте відповідні наголоси.

РЕЧЕННЯ ЗІ ЗВЕРТАННЯМИ, ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ...

Які слова з наведених можуть бути частиною вставного словосполучення? Складіть і запишіть із кількома з них речення. Підкресліть вставні сло* восполучення.

354 Перепишіть усмішку, замінивши вставні компоненти синонімічними. У взуттєвому магазині: — Скажіть, будь ласка, у вашому відділі є крокодилячі чобітки? — Звісно, є. Який розмір у вашого крокодила?

абв Повторюємо орфографію 355 Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки. (З, с)плило, тече по/волі, ор(е, и)гінальність, сам/таки, само/ці(ллю, л’ю), слово/сполуче(н, нн)я, корис(н, тн)ої, з/рідка, от/же, по/перше, на/решті, мабу(д, т)ь, на/жаль, до/речі, коротше кажуч(и, і), бе(з, с)перечно, т(е, и)ре, аеро/порт, де/далі краще, вла(с, ст)ний кор(е, и)спондент, чи/мале вра же(нн, н)я, ні/хто, (вв, в)ічливість, наві(д, т)ь, як(у, о)мога більше, р(е, и)сторан, жовто/гарячий, смі(тт, т)я, (з, с)нош(е, и)не взуття, вугі(лл, л)я, без/печно, к(е, и)рамічний посуд, все/таки, ад/же, л(е, и)бонь, францу(ськ, зьк)а, не/ве лика річка, бе(з, с)турботливіс(тт, т)ю, вели(чч, ч)ю, сіно/жаті, Га(нн, н)а Петр(і, о)вна.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО ТЕМИ «РЕЧЕННЯ ЗІ ЗВЕРТАННЯМИ, ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ (СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМИ, РЕЧЕННЯМИ)»

Звертання називає особу чи предмет, до яких звертається мовець. Про вживання розділових знаків у реченнях зі звертаннями див. с. 161. Вставні слова, сполуки слів, словосполучення, речення виражають ставлення мовця до повідомлюваного. Про вживання розділових знаків у реченнях зі вставними конструкціями див. с. 167. Вставлені конструкції подають додаткову інформацію, зауваження до основної думки, висловленої в реченні. Про вживання розділових знаків у реченнях із вставленими конструк ціями див. с. 171–172. Звертання, вставні та вставлені конструкції не є членами речення. Вставні слова, словосполучення й речення можуть стояти на початку, у середині чи в кінці речення. Місце вставлених конструкцій — у середині речення.

175

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

356 Виконайте тестові завдання. 1. Звертання є в реченні А Мріє, наче сніг здалека, ночі літньої блакить (Д. Павличко). Б Заходь заходь, малий листочку з клена (С. Павленко). В Батько і мати... У долі дитячій треба, щоб кривди між них не було (В. Крищенко). Г В сонячній добі вітаю я пробудження в тобі (Т. Коломієць). 2. Поширене звертання використано в реченні А Україно тернова, свята і висока, не зів’януть твої корогви золоті (Т. Севернюк). Б Чуєш, мамо, горлиця мені знову нагадала пісню колискову (М. Ткач). В Молодий, будь вічно молодим! (Л. Первомайський). Г Дніпре, з тобою ми в розлуці (За А. Малишком). 3. Речення, ускладнене однорідними звертаннями, подане в рядку А За все тобі спасибі, низький уклін, о земле, наш уклін (І. Гончаренко). Б О поле, й дорога, і річка, й узлісся зелене! Ви в серці у мене (Л. Перво# майський). В Добрий день, дівчата синьоокі у хустинках білих з полотна (М. Гір# ник). Г Будь славен, день багатого врожаю! Прозоре небо, підіймайся ви ще! (А. Малишко). 4. Речення, ускладнене вставним словом, подане в рядку А Така прекрасна була та пісня, що, здавалося, і листочки на то полі перестали шелестіти, прислухаючись до материнського співу (І. Цюпа). Б Мені здається, що ніколи воно не бачитиме волі, святої воленьки (Т. Шевченко). В Ясноокі хлоп’ята, вам легко усе далося! Вам на цілому світі здається усе ясним! (В. Коротич). Г Ці вихідні пройшли якось звичайно, буденно. 5. Усі слова й сполуки слів, що можуть бути використані в реченні як вставні для вираження почуттів, наведені в рядку А безперечно, як водиться, очевидно, трапляється Б нарешті, отже, передусім, між іншим В по моєму, говорять, правда, як на лихо Г нарешті, нівроку, на щастя, на жаль

176

РЕЧЕННЯ ЗІ ЗВЕРТАННЯМИ, ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ...

6. Для текстів офіційно ділового стилю характерні вставлені конструк ції, що А називають дати, кількісні характеристики Б виявляють додаткову авторську оцінку висловленого В подають принагідні коментарі до висловленого Г виявляють гумористичне, сатиричне ставлення до повідомлюва ного 357 1.

Перепишіть текст, розставивши потрібні розділові знаки в реченнях зі звертаннями та вставними словами.

Щастя осіннього надвечір’я (1) Проходив з доньками біля ставу — поверталися з дитсадка. (2) Рап том перед нашими очима знялися в повітря важкі свійські гуси. (3) Видно і в їхній крові озвався поклик далеких предків, бо зробили над нами аж три великих кола. (4) Та так уже тоскно кричали... (5) Врешті посідали. (6) Хто на траву, хто на дорогу, хто на воду... (7) — Вони ще полетять? — мовила меншенька. (8) — Ні, не полетять, — заперечив зі смутком, — вони стоми лися. (9) — У них тату крилонька зомліли, так? — докинула й старшенька словами пісні про лелеченьок. (10) — Так доню так. (11) ...А надвечір’я було тепле й лагідне. (12) І настрій був по осінньому щемний. (13) Ішли ми далі, і здавалося йшло з нами поруч тихе та добре щастя. (14) Щастя світлого дитинства, щастя пісенної нашої мови. (15) Щастя осіннього надвечір’я (С. Павленко). 2.

Виконайте тестові завдання, які стосуються поданого тексту.

1. Вставні слова вжито в реченнях А 2, 3 Б 5, 13 В 3, 13 Г 3, 5 2. Звертання вжито в реченнях А 8, 9 Б 7, 10 В 9, 10 Г 8, 10 3. Вставні слова, ужиті в тексті, виражають А почуття Б оцінку повідомлення В зв’язок і порядок викладу Г джерело повідомлення 177

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

358 1.

Прочитайте текст. Знайдіть вставні та вставлені конструкції. Визначте, яку роль вони виконують у реченнях.

Мене вабило живе життя — хоч де воно й у чому, я не знав. Думав, що — принаймні почасти — у літературній критиці. Не скажу, що три (власне, майже чотири) роки в аспірантурі нічого не дали або що це були роки тільки внутрішнього дискомфорту. Ні, було багато прочитано і, як тепер кажуть, «напрацьовано»; були театри й концерти, були друзі, було спілкування з різ ними людьми, від яких годилося чогось навчитися (І. Дзюба). 2.

Складіть і запишіть твір*роздум «Як я уявляю свою життєву дорогу?». Використайте речення, ускладнені звертаннями й вставними та встав* леними конструкціями.

359 Розгадайте в зошиті кросворд.

1. Вставне слово, синонімами якого є слова якраз, сaме; уживається для уточнення чого небудь. 2. Прислівник; у значенні вставного слова вживається для підтверджен ня достовірності висловлювання; відповідає за значенням слову дійсно. 3. Розділовий знак, що вживається для відокремлення вставних речень (такий знак використовується також в азбуці Морзе). 4. Вставне слово; уживається для вираження невпевненості в тому, про що йдеться в реченні; синонім цього слова — очевидно. 5. Прислівник; як вставне слово вживається в значенні, близькому до слів напевно, очевидно. 6. Вставне слово; уживається для переліку, уточнення, пояснення слова в реченні, для ілюстрації попереднього викладу. 7. Частка, яка ніколи не може бути вставним словом, а отже, не відокрем люється комами; уживається для вираження неповної вірогідності, сумніву, непевності щодо висловленого в реченні.

178

РЕЧЕННЯ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ЧЛЕНАМИ

Речення з відокремленими членами Я і народ, людство § 31. Поняття про відокремлені другорядні члени й уточнювальні члени речення. Розділові знаки при уточнювальних членах

Відокремлення — це змістове й інтонаційне виділення другорядних членів речення порівняно з іншими другорядними членами. На письмі відокремлені члени речення відокремлюються з обох боків кома* ми, рідше — тире. Відокремленими бувають: 1. Означення узгоджене Означення неузгоджене  Означення* прикладка

Сніг, H блискучий легкий, HHF та F F F F F здається, падає на серце прямо (М. Рильський). Одна із жвавих дівчат, з гострими плечиками, HHHFF FFFFFF захоплено дивилася на Дніпро. Надто вже тонке воно, F серце, F F F й тендітне... (С. Павленко).

2. Обставина

А напровесні ріка широко розливається, затоплюючи луги, підступаючи до самісіньких околиць (Є. Гуцало).

3. Додаток

Крім знання, тут потрібна інтуїція, дар перед бачення, дар ясновидця (О. Гончар).

360 1.

Прочитайте вірш, правильно інтонуючи виділені відокремлені члени ре* чення (прикладку й узгоджені означення).

Ми мовчимо — поезія і я. Ми одна одній дивимось у вічі. Вона не знає, як моє ім’я, — Мене немає в нашому сторіччі. Я не зійшла, посіяна в бетон. Не піднялась, морозами прибита. Я недоцільна — наче камертон У кулаці кошлатого бандита. ’

Л. Костенко 2.

Напишіть міні*твір на тему «Значення поезії в моєму житті». Використо* вуйте відокремлені члени речення.

361 Перепишіть речення, підкресліть відокремлені обставини. 1. Приходячи у світ, ранок гасить вогні електричні й засвічує сонце. 2. А час, регочучи, над нами проліта, увесь він невмолимо невловимий. 3. Цілував дів чисько сніг, ошалівши від кохання. 4. Ватаги вітрів, натомившись у бурі, примчали в село відпочити (З тв. С. Павленка). 179

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

362 1.

Прочитайте текст. Випишіть речення з відокремленими членами. Ві* докремлені члени відповідно підкресліть.

Чаювання як священнодійство Китайці привезли чай з Індії в І тис. до н. е. і зробили чайну церемо нію священним ритуалом. Китайські ченці полегшували виснажливий процес духовного зосередження питтям зеленого чаю, уважаючи, що саме чаювання вже є своєрідною медитацією, тобто спогляданням світу, при роди й себе. Принципи чайної церемонії — гармонія, шанобливість, чистота й спокій. Гості чайної кімнати поринали у високі роздуми, гостро відчуваючи магіч ність усього, що відбувалося. Вогнище, казанок води над ним, скринька із зеленим чаєм, чашка, дерев’яна ложка, бамбуковий вінчик становили єдиний художній ансамбль і своєю природною красою викликали в кожного різні асоціації. Неголосні розмови на тему, цікаву для всіх присутніх, гармонію вали з розсіяним світлом, простота — з піднесеністю, смак чаю — з ат мосферою духовності. Учасник дійства відчував себе часткою Всесвіту. Він розумів, що, крім нього, зараз очищається від бруду й марнотних думок кож ний присутній (За підручником).

А що для вас є священнодійством?

Розгляньте фотографію. Уявіть си* туацію, що зображені на фото діти зібралися для чаювання. Про які традиції свого краю вони могли б розповісти? Складіть міні*твір на цю тему, використавши відокремлені члени речення.

Уточнювальними називаються члени речення, які конкретизують чи пояс* нюють значення попереднього головного чи другорядного члена. Уточню* вальний член є тим самим членом речення, що й уточнений: У долині (де?), на виднокрузі (де саме?), сіріло щось широкою смугою й розливалось у піть мі (М. Коцюбинський). Уточнювальні члени вимовляються з видільною, уточнювальною інтонацією й на письмі відокремлюються з обох боків комами, рідше — тире. Уточнюватися може будь*який член речення, але найчастіше — обставини місця і часу. Перепишіть речення. Підкресліть уточнювальні члени. Поставте до них пи*

363 тання.

1. Рано, разом із сонцем, прокинулась і Харитя (М. Коцюбинський). 2. А згадайте класиків, майже у віці юнацькім, ще десь до років тридцяти, уже ставали вони і романістами, і творцями видатних кінопоем, і автора ми безсмертних симфоній (О. Гончар). 3. Темніє схід, а там, на заході, кривавий слід лишило сонце (М. Рильський). 4. Колишня алея стала вже 180

РЕЧЕННЯ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ЧЛЕНАМИ

лабіринтом старого дерева, під котрим росла зелена трава, рівна й гла денька (Іван Нечуй#Левицький). Добірні зерна мови 364 1.

Прочитайте текст. Складіть за ним діалог (усно).

Канути в Леету — назавжди зникнути, перейти в забуття. У поемі Тараса Шевченка «Неофіти» згадується річка Лета. Вона тече в під земному Аїдовому царстві померлих. Аїд, похмурий і непривітний, — син усемогутнього Зевса. Річка Лета згадується й у Вергілієвій «Енеїді». А Мак сим Рильський, геніальний український поет, назвав цю підземну річку напро чуд поетично — тиховода Лета. Загалом до цього міфологічного образу часто зверталися письменники минулих століть, оскільки він означав уже не просто річку в царстві померлих. Лета — це символ забуття, бо, за міфом, душі померлих, випивши з тієї річки води, забували своє земне життя. Сліди давніх міфологічних уявлень про існування річки Лети помітні й у медичних термінах. Наприклад, можна впізнати назву річки Лета в слові «летальний», тобто у вислові «летальний кінець», що означає «смерть». Що правда, навряд чи звичайні мовці, не фахівці, пов’язують медичний термін «ле тальний кінець» із Летою. Та й вислів «канути в Лету» лікарі не вживають у своїй професійній мові... Проте люди освічені, носії літературної мови, ерудити знають і, за бажанням, використовують його. Але, крім знання, тут потрібно вміти доречно використа ти цей фразеологізм. Його вживають, коли треба сказати про щось забуте, те, що назавжди відійшло, зникло. Іншими словами кажучи, кануло в Лету. 2.

365 1.

Випишіть речення з відокремленими членами. Поясніть уживання розді* лових знаків у виписаних реченнях. Прочитайте текст. Випишіть речення з уточнювальними членами.

Оголошення 15 грудня, у середу, о 19.00 відбудуться загальні збори колективу. Запро шуються всі, крім працівників другої зміни. Порядок денний 1. Затвердження річного плану. 2. Довибори профспілкового комітету. 3. Різне. 2.

Складіть і запишіть оголошення, використовуючи речення з уточню* вальними членами.

181

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Розділові знаки при уточнювальних членах 1. Означення, що уточнюють попередні означення, відокремлюються ко* мами або тире: Від білих, наче обшитих перкалем, стовбурів на галяви ні світло й урочисто (С. Хаврусь). 2. Обставини (місці, часу тощо), виражені прислівниками чи іменниками з прийменниками, відокремлюються комами, якщо вони уточнюють чи обмежують попередні обставини: А там, з за Круглого і Довгого борів, виглядає урочище Ламане (С. Хаврусь). Примітка. Якщо немає уточнювальної інтонації, обставини комами не ві* докремлюються: Там далеко за горами смужкою блищить Дніпро (І. Нечуй* Левицький). 3. Уточнювальні члени можуть приєднуватися за допомогою слів тобто, цебто, а саме, навіть, особливо, зокрема, і притому, та й взагалі, або, чи: Фразеологізми, або стійкі вислови, вивчає фразеологія. Примітка. Треба розрізняти пояснювальні та розділові сполучники або, чи. Порівняймо Поява неологізмів, або нових слів, пов’язана з розвитком суспільства (сполучник або приєднує уточню* вальний член речення — додаток).

Прикметники в реченні найчастіше виконують роль означення або іменної частини складеного при судка (сполучник або виконує роль розділового сполучника).

366 Перепишіть речення, відокремлюючи уточнювальні члени. 1. Орфографічний словник — це реєстр, який відповідає основному закону написання слів і правилам тобто «Правопису». 2. Слово має лексичне зна чення тобто щось означає. 3. Часткові або неповні омоніми поділяються на: омофони, омоформи, омографи. 4. Восени а саме у кінці жовтня українці свят кували весілля. 5. Терміни чи спеціальні слова вживаються для точного найменування певного наукового поняття. 367 Прочитайте речення, дотримуючись правильної інтонації. Поясніть уживан* ня розділових знаків. Чи відрізняються ці речення за змістом?

Ми зустрілися в саду під старою яблунею. Ми зустрілися в саду, під старою яблунею. 368 Об’єднавшись у дві групи, складіть і запишіть по сім речень: перша група — з розділовими сполучниками або, чи; друга група — з пояснювальними сполучниками або, чи. Поясніть уживання розділових знаків у записаних ре* ченнях.

369 Перепишіть речення, підкресліть уточнювальні члени. Поясніть розділові зна* ки в реченнях з уточнювальними членами.

1. Тут, перед хатою, де я колись ходив, зацвів для матері осінній пізній сонях. 2. Тому хан так і притих, не ворушився, чекав, що скажуть. 3. А поруч, 182

РЕЧЕННЯ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ЧЛЕНАМИ

перед очима і під ногами, палахкотіли снігові горби. 4. Удосвіта, ще ледь сі ріло, на рівний відкритий дах білого з ракушняка будинку піднявся капітан охорони... (З тв. М. Вінграновського). 370 1.

Прочитайте текст. Поясніть уживання розділових знаків у реченнях з уточнювальними членами.

Персоніфікація, або уособлення, є тропом, який побудований на перене сенні ознак і властивостей людини на неживі предмети, явища природи. Найчастіше вживається в поезії. Цей ліс живий. У нього добрі очі. Шумлять вітри у нього в голові, Старезні пні, кошлаті поторочі, Літопис тиші пишуть у траві. Л. Костенко 2.

Випишіть речення з прикладкою. Поміркуйте, яка роль прикладки в ство* ренні художнього образу.

371 Перепишіть текст, вставивши з довідки замість крапок уточнювальні члени речення.

Тут, ... , збиралася восени сила силенна птахів. Вони тут востаннє пасли ся й відпочивали перед тим, як пуститися в далекі мандри, ... . Тоді, ... , майже в кожній хаті жили перепели. Тепер птахи знову поверталися з за моря. Зої хотілося б сісти за кермо, натиснути педалі й рушити в степ, ... (За О. Гончаром). Довідка: у вирій, у відкритім південнім степу, у світлі весняні простори, восени. 372 Перепишіть текст, підкресліть означення. Визначте їхній тип (узгоджене чи неузгоджене).

Інженерна майстерність давніх єгиптян не викликає жодних сумнівів. Це підтверджують великі піраміди, складені з тисяч непідйомних кам’яних блоків і плит. Їхні врівноважені масштаби, пропорційність, конструкторська бездоганність свідчать про неабиякий рівень знань із математики. Тисячолітня практика муміфікації відкрила єгиптянам багато таємниць людського організму, що заклало основи класичної анатомії. Розписи храму в Ком Омбо зберегли зображення хірургічних інструмен тів давньоєгипетського лікаря, які практично не відрізняються від сучасних. Єгиптянам належить і честь створення першої лікарської етики: після обов’яз кового огляду хворого, встановлення діагнозу, визначення методу лікування лікар мав гарантувати одужання чи відкрито визнати свою неспроможність зробити це (За В. Гриценко). 183

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

373

абв Повторюємо орфографію Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки.

Відокремле(нн, н)і члени, уто(чьн, чн)ювальні члени, не/узгоджене означення, т(е, и)ндітне, інту(і, ї)ція, ясно/видець, мовч(е, и)мо, б(е, и)тон, р(е, и)гочучи, не/вмолимо не/вловимий час, с(в’я, вя)ще(н, нн)о/дійство, в(и, е)снажл(и, е)вий, частка (в, В)се/світу, ц(е, и)р(е, и)монія, на видно/кру зі, будь/який, кіно/поема, бе(з, с)смертний, с(е, и)мфонія, лаб(і, и)р(і, и)нт, пр(и, е)сутні, по/передні, не(о, а)логізми, ро(зс, сс)іяним.

§ 32. Відокремлені означення (узгоджені, неузгоджені) 1. 2. 3. 4. 5.

Який другорядний член речення називається означенням? Яке означення називається узгодженим? Чим виражені узгоджені означення? У чому різниця між узгодженим і неузгодженим означенням? Чим виражені неузгоджені означення?

Проілюструйте прикладами відповіді на поставлені запитання.

374 Перепишіть речення, підкресліть відокремлені узгоджені означення. Пояс* ніть умови відокремлення.

1. Річки, схованої в берегах, ще не було видно, але вона вже відчувалася за свіжістю й прохолодою, якою потягло від неї. 2. Сонце мало ось ось зійти, воно вже розросталося червоним кущем у верхів’ї річки, і течія, повита низь кими білястими серпанками пари, уся спалахнула. 3. Біля підніжжя маяка біліє на піщаному пагорку всього один однісінький будинок, новий, капіталь ний. 4. Гнаний вітром, вогонь наступав із недалекого узвишшя кривулястою довжелезною лавою. Там, де вона прокотилася, залягла глибинна тьма, чорна пустеля згарища, зрідка покраплена жевріючими цятками. 5. Поки що горіло скомбайноване поле, палахкотіла солома, але копи були недалеко. Сотні їх, снопастих, важких, покірних, стояли на схилі, уже освітлені блиском заграви, уже овіяні жаркими струмами розігрітого повітря. 6. Уночі я проки нувся, розбуджений якимось тривожним шумом. 7. Далі сріблиться потічок, теплий, прозорий, висвітлений до дна (За О. Гончаром).

184

Узгоджені означення відокремлюються 1. Якщо означення виражене ді* єприкметниковим чи прикмет* никовим зворотом і стоїть після означуваного слова.

Той чорно білий малюнок, створений сонцем та хмарою, сяє, промениться… (Є. Гуцало). Проблиски світла, спочатку такі бліді й тихі, чимдалі розросталися (М. Коцю* бинський).

РЕЧЕННЯ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ЧЛЕНАМИ

Продовження табл. Узгоджені означення відокремлюються 2. Якщо два чи більше непоширених означень стоять після означуваного слова, перед яким уже є узгоджене означення. 3. Якщо означення стосується осо* бового займенника.

На високих місцях поріс, як джунглі, сивий полин і п’янив повітря гіркими пахощами, густими й задушливими (М. Коцюбин* ський). Це були останні квіти. Напівзасохлі, поруділі, вони все таки були дорогими, як спомини про весну і літо (П. Кочура).

4. Якщо означення відділене від оз* начуваного слова іншими членами речення.

Угорі чисте, по весняному лунке небо (Г. Тютюнник). Он хмарки бредуть повіль но одна за одною над самим обрієм, схо жі на білих лебедів (О. Копиленко).

5. Якщо означення, виражене діє* прикметниковим чи прикметнико* вим зворотом, що стоїть перед оз* начуваним словом, має додаткове обставинне значення: до нього, крім питання який?, можна постави* ти ще питання чому? за якої умови? незважаючи на що?

Налякані чужим голосом, птахи з три вожним писком крутилися над головою Соломії (М. Коцюбинський).

Узгоджені означення не відокремлюються

Якщо означення виражене дієприкмет* никовим чи прикметниковим зворотом і стоїть перед означуваним словом.

Нарівні з вікном тьмяно біліли припоро шені пилом розквітлі акації (О. Гончар).

375 Перепишіть текст, відокремлюючи узгоджені означення. Стародавня Греція Одним із складників давньогрецької культу ри найцікавішим і найдосконалішим був спорт. Змалку дітьми опікувалися не тільки вчителі грамоти, музики, а й тренери з гімнастики, яких, до речі, разом з іншими викладачами обирали на народних зборах. Різноманітні змагання Піфій ські, Істмійські, Немейські, Олімпійські ставали святом краси й мужності. Крім того вони систе матичні та багатолюдні давали грекам можли вість відчути свою єдність. На авторитетні ігри — Олімпійські — раз на чотири роки запро шували священних посланців, які несли звістку про майбутнє загальнонародне свято й пере мир’я на кілька місяців (якщо йшла війна). Це був час необхідний для підготовки й участі в

В. Верещагін. Боротьба. 1860 р.

185

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

змаганнях. На спортивних змаганнях заснованих у Стародавній Елладі ціну валися краса та фізичні можливості в поєднанні з моральними чеснотами. Велику увагу греки приділяли фізичним вправам необхідним для зміц нення тіла й духу. Турбота про здоров’я вважалася суспільним обов’язком важливим для кожного громадянина. Нехтування ним сприймалося як зра да й засуджувалося (За С. Головановим). 376

Перепишіть речення, змінивши позицію узгодженого означення відносно означуваного слова.

1. Перед музикантами відчайдушно танцювали двійко циганчат: хлопчик і дівчинка. Чубаті, закудлані, підібравши високо сорочечки із сирового полотна, вони виробляли такі вихиляси, що все подвір’я розлягалося дужим реготом. 2. Шуміла річка, укрита білими сережками піни, руді хвилі арміями котили ся десь із високих гір у далеке море. 3. Обабіч шляху лежали незнайомі поля, перекраяні вузькими довгими нивками. 4. Хліба, змиті дощем, яскраво зеле ніли. Понад самим кюветом виструнчилися гінкі стебла, однакові, незліченні, як солдати (З тв. О. Гончара). 2.

Поясніть можливі зміни в розстановці розділових знаків.

Неузгоджені означення, як правило, тісно пов’язані з означуваним словом і не відокремлюються від нього: Червоніло ціле море F маків. FF Неузгоджені означення відокремлюються тоді, коли треба звернути увагу на якісь ознаки чи властивості, інтонаційно підкреслити їх значення для зміс* ту речення. Наприклад: У спортзал заскочив захеканий хлопець, з F м’ячем FFFF у руках. Великій меті — піднімати народ з віковічної темряви — служив і Шев FFFFF HHHHFFFFFFFFFFFFFFFFFF ченків талант (П. Федченко).

377 Перепишіть текст, підкресліть узгоджені та неузгоджені відокремлені оз* начення.

Документ — це основний вид ділової мови, який фіксує та передає інфор мацію, підтверджує її достовірність і об’єктивність. Документ, оформлений у заведеному порядку й відповідно до чинного законодавства, має юридичну силу. Відповідальна це справа — правильно оформити документ, дібрати відповідну лексику. Основні ознаки офіційно ділового стилю — недвознач ність, конкретність, об’єктивність, лаконічність, складання речень із прямим порядком слів, з од норідними, відокремленими членами речення, вставними словами. Документи, оформлені не правильно, двозначно, нечітко, не мають юри дичної сили або можуть дестабілізувати життя певної організації, колективу, держави (За В. Хо# менком). 186

РЕЧЕННЯ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ЧЛЕНАМИ

Стиль і синтаксис

У наукових, публіцистичних текстах неузгоджені відокремлені означення вжи* ваються для деталізації, уточнення ознак, для передавання місткої інформації в одному реченні. Наприклад: Чорнокорінь лікарський — це дворічна рослина, з густим м’яким опушенням, з прямостоячим стеблом. Порівняймо: Чорно корінь лікарський — це дворічна рослина. Вона має густе м’яке опушення. Стеб ло — прямостояче. У поезії неузгоджені відокремлені означення, поєднуючись з узгодженими, не тільки сприяють конкретному зображенню художньої картини, а й створюють ха* рактерний ритм вірша: Де котиться між голубих лугів Хмарина ніжна з білими плечима, Я продаю сонця — оранжеві, тугі, З тривожними музичними очима. Ось сонце віри — чисте і просте, Ось сонце міри — з віжками на храпах, Ось сонце смутку, звідки проросте Жорстока мудрість в золотих накрапах. І. Драч

378 1.

Прочитайте речення. У текстах якого стилю вони можуть бути викорис* тані?

1. Повноваження, надані цим дорученням, не можуть бути передані іншим особам. 2. За цим контрактом працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цим контрактом, а роботодавець зобов’язується виплачувати пра цівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, необхідні для вико нання роботи, передбачені законодавством, колективним договором і угодою сторін. 3. Дострокове розірвання контракту в разі невиконання або неналежно го виконання сторонами зобов’язань, передбачених контрактом, здійснюється з попередженням відповідної сторони за два тижні. 4. Суперечки між сторонами вирішуються в порядку, встановленому чинним законодавством (За І. Колосовим, К. Кульбакою та ін.). 2.

Складіть і запишіть речення з поданими висловами: недоліки, зафіксова ні комісією; інформація, надана свідками; угода, підписана сторонами; питання, розглянуті на зборах; рішення, ухвалені колективом.

Вчимося культури мови Незнання синонімічних можливостей мови є причиною багатьох при крих помилок, неприпустимих при складанні документів. Треба, скажімо, розрізняти поняття «замісник» і «заступник». Замісник — це робітник, який тимчасово виконує чиїсь обов’язки, а заступник — офіційна назва посади працівника, який є другою особою після керівника й працює постійно. 187

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

379 Прочитайте усмішку. Поясніть орфограми у виділених словах. Допотопне прізвище Прибіг якось до райради Тягнирядно Сава. — Хочу прізвище змінити. Ось моя заява. Бо прізвище Тягнирядно Допотопне стало. Я нове собі придумав: Тягниодеяло. П. Глазовий

абв Повторюємо орфографію 380 Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки. Узгодже(н, нн)і і не/узгодже(нн, н)і означе(нн, н)я, не/підйомні ка(м’я, мя)ні блоки, ма(сш, ш)таб, пр(а, о)порційність, бе(з, с)дога(нн, н)ість, не/аби/який, тисяч(е, о)/літня, єг(и, і)птяни, ро(з, с)писи храм(а, у), х(і, и)рургічні, давньо/єг(и, і)петські, встановле(нн, н)я діагноз(у, а), не/спроможність, діє/пр(е, и)кметник, не/далеке узви(ш, шш)я, пі(щ, сч)ано го пагорк(а, у), білястими с(е, и)рпанками, висвітл(е, и)ний, авто/ритетний, с(в’я, вя)ще(нн, н)і, не/обхідний, по/над.

§ 33. Відокремлені прикладки 381 1. Виконайте тестові завдання. 1. Прикладка є різновидом А підмета Б обставини В означення Г додатка 2. Прикладка, вказуючи на ознаку предмета, А дає йому нову назву Б показує ставлення мовця до висловлюваної думки В є частиною складеного підмета Г є однорідним членом до підмета 3. Прикладка виражена А прикметником Б дієприкметником 188

В займенником Г іменником

РЕЧЕННЯ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ЧЛЕНАМИ

4. У реченні Радо зустріли мене в Київ#граді ріка Дніпро, вулиця Хреща# тик, готель «Турист» ужито А дві прикладки Б три прикладки В одна прикладка Г чотири прикладки 2.

Запишіть розгорнуті відповіді на завдання тесту. Наведіть, де можливо, приклади. Відокремлення прикладок Відокремлюється комами

Приклади

1. Поширена або непоширена приклад* ка, якщо вона залежить від особового займенника.

Щасливиця, я маю трохи неба і дві сосни в туманному вікні (Л. Костенко).

2. Поширена або непоширена приклад* ка, якщо вона залежить від пояснювано* го слова, відсутнього в реченні.

Пішов степом, сіромаха, сльози утирає (Т. Шевченко).

3. Поширена або непоширена приклад* А он старе Монастирище, колись ка, що залежить від іменника — власної козацькеє село (Т. Шевченко). назви, якщо стоїть після нього. Грицько, підстароста, дивувався Примітка. Відокремлену непоширену тому багатству (Панас Мирний). прикладку, що залежить від іменника — (Грицько, який був підстарос* власної назви, треба відрізняти від при* тою...). кладки, що приєднується дефісом. Ві* Шевченко художник залишив докремлена прикладка виділяється інто* багату творчу спадщину. наційно. 4. Поширена прикладка, що залежить від іменника (загальної назви) і стоїть перед ним, якщо вона має обставинний відтінок.

Людина високогуманна, Сошен ко з піклуванням ставився до Шев ченка (П. Федченко). (Чому так ставився? — Бо він людина висо* когуманна).

5. Поширена прикладка, що залежить Тимчасом надійшов голова, при від іменника (загальної назви), якщо вітний червонощокий чоловік стоїть після нього. (О. Гончар). 6. Поширена або непоширена приклад* ка, приєднана до означуваного слова сполучником як, якщо вона має додат* ковий відтінок причини (відповідає на питання чому?). В інших випадках такі прикладки не відокремлюються.

Іван Франко, як учений, залишив велику наукову спадщину. Я прийшов до тебе як до грома дянина (Ю. Мушкетик).

7. Поширена або непоширена приклад* Матір моя, Марія, читати мене на ка — власна назва, якщо вона залежить вчила (М. Нагнибіда). від загальної й уточнює її.

189

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Продовження табл. Відокремлюється комами

Приклади

8. Поширена або непоширена приклад* У журбі отакій і подружилися Давид ка, приєднана до означуваного слова з одним австріяком, на ймення Стах за допомогою слів родом, на ймення, (А. Головко). так званий тощо. 9. Прикладка, що приєднується до озна* Синоніми, або слова близькі за чуваних членів речення словами або, значенням, використовують у різних тобто, особливо, навіть, як от. стилях мови. Відокремлюється тире

Приклади

10. Поширена або непоширена приклад* Усі громадяни України — молодь, ка, що має уточнювальне значення люди середнього та похилого й перед нею можна вставити а саме. віку — уболівають за майбутнє Батьківщини. 11. Поширена прикладка, що стоїть На високому березі Дніпра постав у кінці речення. золотоглавий Київ — столиця мо гутньої середньовічної держави Русі України.

382 Перепишіть текст. Які правила щодо вживання розділових знаків при відо* кремленій прикладці ілюструють деякі речення вправи?

Данило тихо входить у накупаний і загойданий місяцем присілок. Як добре, що ми тепер будемо з хлібом: уродило ж цього року. Незабаром мають і агро нома прислати. Аби ж він був схожий на Максима Діденка — отого вчителя й невтомного практика. Давно він, Данило, не бачив ні Максима Петровича, ні Терентія Івановича, ні його верби, повз яку ніколи спокійно не пройдеш... Тільки й рідні зоста лось у Данила — бідова тітка Марина в Копайгородку та двоюрідна сестра в присілку... Де оболонь переходить у болото, Данилові у вічі впала трилиста вахта, ота добра рослина, що і лікує людину, і попереджає: не йди далі, бо вже по чинаються небезпечні місця (За М. Стельмахом). 383 Перепишіть текст, розставивши пропущені розділові знаки в реченнях із відокремленими означеннями й прикладками.

Як йому творилося тоді! Ідеї накочувались, мов хвилі... Саме тоді з’явилась ота ідея альбому «Україна та українці», який мусив створити тільки він Іван Макарович Гончар. Згодом, озираючись на свій мистецький шлях, він занотує: «Рік у рік я не їздив, не ходив, а літав од села до села окрилений жадобою пізнання нашої мистецької культури». Каторжну працю звалив він на свої плечі. На самих ет нографічних знаннях найґрунтовніших, найвичерпніших тут не виїдеш. Вод ночас мусив бути й художником, і краєзнавцем, й істориком, й антропологом. 190

РЕЧЕННЯ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ЧЛЕНАМИ

На аркушах — сотні фотографій вицвілих, пожовклих од часу й сьогоденних. Гортаючи ті аркуші, усвідомлюєш, які ми українці багаті. І як мало знаємо самі себе. Був час, коли кожне село мало свій орнамент неповторний як герб. Багато з тих скарбів орнаментів ми так би вже ніколи й не побачили, якби не ця унікальна праця «Україна та українці» (За В. Коцюком). І пензлем, і словом 384 1.

Прочитайте текст, пов’язаний із подіями Столітньої війни. Розгляньте фотографію пам’ятника «Громадяни Кале» видатного французького скульптора Огюста Родена.

Цей пам’ятник ХIХ ст. присвячено подіям далекого ХIV ст. Війська англійців узяли в облогу місто Кале. Король Едуард ІІІ висунув ультиматум: «Нехай за стіни Кале вийдуть і стануть перед переможцем шестеро найві доміших громадян — лише в сорочках, босі, простоволосі, з мотузками на шиї (символ рабства й ганьби) та ключами від міста в руках». У цьому разі Едуард пообіцяв зберегти життя решти мешканців Кале. Французи приречено вислухали ультиматум — не вірилося, що хтось із ба гатих пристане на такі принизливі вимоги. Запала тривала тиша — страшна й безнадійна. Аж ось виступив із натовпу Есташ де Сен П’єр, один із найба гатших громадян міста, і зголосився піти до ворогів. Люди, сповнені глибо кого співчуття, вдячності й поваги, з’юрмилися навколо нього. За першим, супроводжувані молитвами й риданнями жінок, піднялися ще п’ятеро громадян. Вони зняли одяг і черевики, пов’язали на шию мотузок і виру шили до ворожого табору... У ХIХ ст. мешканці Кале вирішили спорудити пам’ятник легендарному де Сен П’єру. Роботу замовили Огюсту Родену, тоді ще малознаному скульп торові. Самопожертва й мужність громадян Кале глибоко схвилювали Родена, і він захотів увічнити всіх героїв. Так і вийшло: скульптор утілив свій задум — шестифігурну композицію і той трагічний момент, коли зроблено неминучий вибір. Чимало дискусій викликав роденівський проект — пам’ятник не мав по стаменту. Скульптор хотів, щоб його виліплені майже в натуральну величи ну герої (заввишки два метри) не височіли над людьми, а були серед них і на тій самій площі, з якої вони пішли 1347 року. Задум був реалізований — тепер шестеро громадян Кале вічно йдуть серед сучасників, як живі серед живих. Цей скорботний героїчний хід ніби змушує кожного запитати себе: «А я здатний на такий подвиг?» Скульптура «Громадяни Кале» стала зна менитою відразу після її встановлення (1895). Про неї писали в газетах, монографіях. Щоб 191

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

подивитися на неї, люди їхали (і їдуть досі) до Кале не тільки з усієї Франції, а й з усього світу: кожен хоче постояти на легендарній площі. 2.

Випишіть речення з відокремленими прикладками.

Уявіть, що у вашому рідному місті (селі) обговорюють питання про спорудження пам’ятника. Що це має бути за монумент — яким подіям (чи особі) присвячений? Складіть міні*твір — творчу пропозицію скульп* торові.

385 Доповніть речення так, щоб іменна частина складеного присудка та дру*

горядні члени стали відокремленою прикладкою. Запишіть утворені ре* чення за зразком.

Зразок. Антоніми — слова з протилежним значенням. Антоніми — слова з протилежним значенням — використовуються в художній літературі як сти# лістичні засоби. 1. Крилаті слова — образні вислови. 2. Присудок — головний член речення. 3. Бібліотека — храм книжок. 4. Прикладка — різновид означення. 5. Навчан ня — цікава сторінка життя. 6. Рушник — давній український символ. 386

Перепишіть текст, переробивши речення так, щоб їх структура ускладнила* ся відокремленими прикладками. Поясніть розділові знаки при прикладках.

Прованс — південна частина сучасної Франції. Тут розцвіла творчість трубадурів. Ці поети співці складали вишукані вірші, оспівуючи лицарську любов до Прекрасної дами. У період середньовіччя трубадури, мандруючи від міста до міста, від замку до замку, виконували свої пісні на арфі, віолі й лютні. Трубадур мав бути знавцем етикету, делікатного поводження з дамами, добре розумітися на поезії та музиці, бути обізнаним щодо всіх ос танніх подій, уміти миттєво складати вірші на замовлення, володіти не менш ніж двома музичними інструментами. Самі провансальські поети вважали лицарську любов, яку вони підносили, прагненням витримки, вихо ванням терпіння й самовладання. Згодом мистецтво трубадурів перетнуло кордони Франції та започаткувало романтичну літературу (За В. Гриценко). 387 1

192

Прочитайте текст. Установіть відповідність між назвами документів і урив* ками з них.

Автобіографія

Я, Петрусь Марина Віталіївна, отримала від завідувача бібліотеки Коваленко Олени Анатоліївни 12 (два# надцять) підручників «Історія Украї# ни. 7 клас» (авт. Свідерський Ю.).

РЕЧЕННЯ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ЧЛЕНАМИ

Розписка

Сидорову Валентину Степанівну, начальника планового відділу, пере# вести...

Пояснювальна записка

Я, Пономаренко Олексій Андрійо# вич, довіряю своїй дочці, Бондарчук Марії Олексіївні, керувати належ# ним мені транспортним засобом.

Довіреність

Я, Петренко Олег Іванович, народив# ся 5 травня 1969 року в м. Одесі.

Наказ

Мій син, Василенко Петро, був від# сутній на заняттях 27 квітня за сі# мейними обставинами.

Поясніть уживання розділових знаків у реченнях із відокремленими при* кладками.

Складіть документ на ім’я вашого класного керівника (куратора), що по* яснює вашу відсутність на перших трьох уроках 21 квітня.

Вчимося культури мови Формулювати і формувати — це пароніми, тобто слова дуже близькі за звучанням, але різні за значенням і написанням. Формувати — 1. Надавати чому небудь певної форми, обрисів, вигляду; виготовляти що небудь за допомогою спеціальної форми. 2. Організовувати, створювати якусь спільноту певної кількості людей. 3. Виробляти в когось певні риси характеру, якості. Наприклад: формувати крону дерева, формувати уряд, формувати художні смаки. Формулювати — коротко й точно висловлювати певну думку, тезу, ви значати завдання. Наприклад: формулювати думку, формулювати вимоги, формулювати тему доповіді, формулювати завдання, запитання.

388

абв Повторюємо орфографію Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки.

Висловл(ен, енн)а думка, не/поширена прикла(д, т)ка, сіро/маха, високо/ гуманна людина, пр(е, и)вітний червоно/щокий чоловік, з/по/над, з/над, Сла вута Дніпро, не/бе(з, с)печні місця, біло/руська, двою/рідна сестра, рік/у/рік, етно/графічні зна(н, нн)я, різно/вид, бібліо/тека, труба/дур, середньо/ві (ч, чч)я, поет/співець, само/вдосконалення, само/владання, авто/біо/графія, чому/не/бу(д, т)ь, що/не/бу(д, т)ь, Олени Анатолі(є, ї)вни Коваленк(о, а). 193

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

§ 34. Відокремлені обставини

Обставини, виражені дієприслівниковим зворотом або одиничним дієприслів* ником, як правило, відокремлюються комами: Степ, струснувши із себе ро су та зігнавши примітні тіні, горить рівним жовто зеленим кольором (Па* нас Мирний). Черниш дістав трикутник листа і, нахилившись до багаття, розгорнув його (О. Гончар). У деяких випадках обставини, виражені дієприслівником чи дієприслівнико* вим зворотом, не відокремлюються. Не відокремлюється

Приклади



обставина, виражена дієприслівниковим Усі з радісним галасом і ви зворотом, якщо вона виступає однорідним переджаючи один одного побігли назустріч гостю. членом до невідокремленої обставини

 обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, якщо вона за змістом тісно пов’яза* на з дієсловом*присудком (зокрема фразео* логічні звороти на зразок заломивши руки, не чуючи ніг тощо)  обставина, виражена одиничним дієпри* слівником, якщо вона вказує на спосіб дії (як? яким способом?) і стоїть після присудка

Цю гімнастичну вправу ви конують лежачи на килимі. Дівчата працювали не покла даючи рук. Бійці сиділи деякий час за думавшись (О. Гончар).

 обставина, виражена одиничним дієпри* Можна вміти добре плавати слівником чи дієприслівниковим зворотом, й не будучи спортсменом. що починається підсилювальною часткою і (й) Обов’язково відокремлюються обставини зі словами незважаючи на, почи наючи з: Незважаючи на погану погоду, біля освітленого під’їзду театру па нувало пожвавлення (В. Собко). Обставини зі словами на відміну від, за браком, згідно з, за згодою, від повідно до, з причини, за наявності відокремлюються за бажанням автора.

389 Перепишіть речення. Підкресліть відокремлені обставини. 1. На яблуні переливчасто заспівала іволга і, війнувши яскравим пір’ям, перелетіла на друге дерево. І легко, наче продовжуючи пісню іволги, задзве ніли срібні ноти дитячого чистого голосу (М. Стельмах). 2. Защебетав соловей ко, угору летючи; закувала зозуленька, на дубу сидячи (Т. Шевченко). 3. Жар кий, духотний день, зомлівши, мов стовп, упав на груди ночі (Б.#І. Антонич). 4. Хтось землю ділив мою, вкравши мене у мене, та я витерпів (Б.#І. Антонич). 390 Перепишіть речення, розставивши пропущені розділові знаки в реченнях із відокремленими обставинами.

1. Упало яблуко звітуючи про осінь. 2. Не поспішаючи відкрию баклажку і тихо піднесу до губ. Відіп’ю ковток і посиджу відчуваючи як по чорній шкірі попливуть рибинки і човен. 3. Жодних кольорів у світі — лиш біле, як бі лий аркуш паперу, що над ним заніміла рука не наважуючись написати перше 194

РЕЧЕННЯ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ЧЛЕНАМИ

слово... 4. Кінь ступить на галявині крок і замре піднявши копитце бо чує, як ондечки бринить бджола (За В. Голобородьком). 391 Складіть і запишіть речення, синонімічні до поданих, замінивши один з одно* рідних присудків відокремленою обставиною. Поясніть розділові знаки.

1. Вода на озері ніби поважчала, переливається перламутром — вітер хвилю жене (О. Гончар). 2. Поблискує мокре дубове цебро, маревіють, тануть пере повнені сонцем угіддя (О. Гончар). 3. Сонце схилилось на захід і не пекло вже так дошкульно, як раніше (Г. Тютюнник). 4. Вночі скрипів і осипався клен (Л. Костенко). 5. Вода шумить між камінням, підкидає вгору хвилі (І. Нечуй# Левицький). 392 Виберіть у цьому підручнику завдання, сформульовані як речення з відокрем* леними обставинами. Запишіть вісім–десять таких речень.

393 Перепишіть текст, розставивши пропущені розділові знаки в реченнях із ві* докремленими обставинами й означеннями.

Наближався ошатний вечір. Попелясті стрижі черкаючи крильцями Машонині боки вечеряли біля неї останніми літніми мушка ми. Обвіваючи крильцями неговіркого мене стрижики ловили мушок, що вилися й понад моїм нагрітим від ранку не холодним для них картузом. Орлик набіганий досхочу ледве за возом плентався. Його здивовані очі надивле ні на досі незнаний простір і волю опускалися в дрімоту. Лише Султанчик звісивши кінчи чок язика гасав біля нас у недавно скошеному по шию, уже безголовому соняшничинні. Раз по раз цуцик вигулькував з нього, аби погля В. Гальдяєв. 1990 р. нути, що ми в нього є, що ми нікуди не ділися, і знову щезав у тім сизо синім паліччі. Від невпинного шохання Султан чиків мокрий чорненький носик аж розпух набрякши (За М. Вінгранов# ським). 394 Складіть і запишіть по два речення на кожне правило, коли обставини, ви* ражені поодинокими дієприслівниками й дієприслівниковими зворотами, не відокремлюються.

395 Прочитайте речення. До якого дієслова може належати дієприслівник? Які можна поставити розділові знаки, щоб не було різночитання?

Сергій усміхнувся ідучи простягнув руку для привітання й заговорив привітно. 195

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

396 1. Прочитайте текст повідомлення. До якого стилю він належить? Голові ОСБ мешканців будинку 16 а по вул. Береговій Святошинського р ну м. Києва Павлухіній О. М. Розглянувши прохання про встановлення у вашому будинку нових пошто вих скриньок, повідомляємо, що, згідно з графіком, відповідні роботи в бу динку 16 а по вул. Береговій розпочнуть у другому кварталі поточного року. Начальник ЖЕО 105

397

М. О. Петрусь

Складіть повідомлення для адміністрації парку про організацію приби* рання учнями території парку. Використайте речення з відокремленими обставинами.

Перепишіть текст, розставивши пропущені розділові знаки в реченнях із відокремленими обставинами.

Весільні традиції народів світу Кожен народ у всі часи мав свої весільні традиції. В Америці й Англії, наприклад, кожна наречена вбираючись у весільне вбрання стежить, щоб на ній було що небудь нове, що небудь старе, що небудь позичене й що небудь блакитного кольору. У Німеччині наречений у день весілля кладе собі в кишеню трохи зерна, яке згідно з повір’ям принесе багатство й успіх. В Угорщині всі водії побачивши весільний ес корт починають сигналити поздоровляючи молоде подружжя. В Індії після закінчення церемонії одруження один із родичів чоловіків обсипає наречених пелюст ками квітів. Цей ритуал символізує захист молодих від злих сил (За О. Негодою). 2.

Доповніть текст прикладами про відомі вам весільні звичаї, використову* ючи речення з відокремленими обставинами.

Вчимося культури мови Як розрізняти слова пароніми реалії і регалії? Реалії — це наявні навколо нас предмети, реальні речі. У сучасній україн ській мові цим словом називають також явища, події об’єктивної дійсності. На відміну від матеріальних речей, ми їх сприймаємо як певні поняття. На 196

РЕЧЕННЯ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ЧЛЕНАМИ

приклад, можна говорити про реалії Козацької доби, про реалії сучасної загаль# ноосвітньої школи тощо. Регалії — предмети, відзнаки певного суспільного становища людини (ордени, медалі, будь які ознаки влади тощо). Порівняймо вживання цих слів паронімів у реченні: Сьогодні спостеріга# ємо значний громадський інтерес до реалій Козацької доби й до регалій геть# манів, полковників, козацької старшини (тут реалії, наприклад — національ но визвольна боротьба, а регалії — булава, певний одяг тощо). 398 1.

Прочитайте усмішку, правильно інтонаційно виділяючи відокремлену обставину.

Урок. Контрольна робота. Учителька звертається до класу: — Тут, мабуть, багато любителів списувати? Прошу, виконуючи роботу, не використовувати ці вміння. — Ні, Олено Петрівно, любителів тут немає. Є тільки професіонали. 2.

Поясніть (письмово) лексичне значення слів любитель і професіонал.

абв Повторюємо орфографію 399 Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки. Жовто/зелений, три/кутник, бага(тт, т)я, аркуш папер(а, у), пі(р’я, рья), за(дз, з)веніла, не/поспішаючи, угі(дд, д)я, уноч(і, и), до/схочу, (з, с)кошене, бе(з, с)голове, соняшничи(н, нн)я, сизо/синє, що/небу(д, т)ь, весі(л, лл)я, к(е, и)шеня, р(е, и)туал.

§ 35. Відокремлені додатки

Додатки відокремлюються з двох боків комами, що мають значення зараху* вання чи виведення предметів з ряду інших і починаються словами крім, окрім, опріч, замість, за винятком, на відміну, зокрема, особливо, наприклад, навіть: Пахне грибами й медом, вогкістю пахне тією, що, опріч назви осінь, немає імені їй (М. Рильський). Примітка. Якщо прийменник замість синонімічний до прийменника за, то зворот комою не відокремлюється: Напиши замість мене допис.

400 Перепишіть речення. Підкресліть відокремлені додатки. 1. Рухнувся натовп, загомонів, посипались жарти, у яких, крім веселощів, почувся й подив, і заздрощі, і навіть острах (О. Гончар). 2. Вони мені пода рували альбом, навіть із кількома вже фотографіями (І. Франко). 3. Старий жук загудів багатозначно: джу джу джу. Правда, він, крім того джу джу джу, нічого ніколи не гудів, але все ж таки це щось значило! (О. Іваненко). 4. З ними, крім комбата, був і гвардії майор Воронцов (О. Гончар). 197

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

401 Перепишіть текст, розставивши пропущені розділові знаки. Більшість людей із втраченим зором винагороджуються сильним роз витком слуху, пам’яті, музичних здібностей і творчої уяви. Згадати хоча б Хому Провору. Такого витонченого артиста, такого дотепного віртуоза гри на сопілці важко знайти. Опріч гри на сопілці Хома Провора дуже любив і пісні. Пісня для нього не тільки розрада, а й справжнє життя. Але дивна річ: як тільки співець дійде до того місця пісні, де йдеться про те, як билиночка здригнула й заговорила, так несподівано й розридається. Багато цілих годин і цілих тижнів веселих і сумних (більш за все сумних) провів я з Хомою Проворою, але я ніколи не бачив його, щоб він плакав від іншої пісні опріч згаданої (За І. Шаповалом). 402

Складіть і запишіть речення, синонімічні до наведених, так щоб вони мали у своєму складі відокремлені додатки.

1. Усі присутні були приголомшені новиною, тільки дідусь не здивувався. 2. Усі можуть бути вільними, тільки чергові мають залишитися. 3. Триває на бір у всі гуртки, гурток «Авіамоделювання» теж запрошує на навчання.

Відокремлені додатки — неодмінна ознака наукового та публіцистичного стилів. Як правило, вони вживаються зі словами: усупереч, на відміну від, подібно до, а саме. Наприклад: Усупереч поширеній думці, сучасні молоді люди прагнуть здобути якісну освіту, цікавляться класичною літературою, театром, музи кою.

403 Складіть і запишіть вісім–десять речень із відокремленими додатками. 404 1.

Прочитайте текст. Випишіть речення з відокремленими додатками. Пояс* ніть уживання розділових знаків при відокремлених додатках.

З моральних уроків, що їх дала мені мати, я пам’ятаю, крім постійної ви моги казати правду, одне надвечір’я, коли мати якось незвично скликала нас усіх до однієї кімнати й проникливим голосом сказала: «Слухайте: до нас привезуть дівчинку, яка буде в нас жити. Ця дівчинка дуже нещасна, ви всі бігаєте, а в неї після гарячки відібрало ноги — вона не може ходити, як інші діти, а лише повзає. Глядіть же, щоб не сміялися з неї, ви самі побачите, яка вона добра й розумна» (В. Фігнер). 2.

Поміркуйте, що таке милосердя. Запишіть свої міркування, використо* вуючи речення з усіма видами відокремлених членів.

405 Перепишіть текст, розставляючи розділові знаки. Англійці прихід Нового року зазвичай не відзначають галасливими веле людними святкуваннями. Проте є неписане правило за яким у новорічний вечір або ніч кожен без запрошення може прийти на свято в будь який дім 198

РЕЧЕННЯ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ЧЛЕНАМИ

навіть до незнайомих людей і його залюбки зустрінуть. Хай навіть крім ма ленького шматочка вугілля незваний гість нічого не принесе. А вугілля він має кинути в родинне вогнище й побажати щоб у цьому домі вогонь горів довго довго (За матеріалами ua.korporativus.com).

абв Повторюємо орфографію 406 Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки. За/винятком, на/відміну, за/мість, в(е, и)село(ш, щ)і, ні/коли, фото/гра фія, джу/джу/джу, багато/значне, наві(д, т)ь, усе/ж/таки, витонче(нн, н)ий, віртуо(з, с), гра на сопі(льц, лц)і, не/сподівано, ро(з, с)ридається, пр(е, и)го ломшені, авіа/моделювання, надвечі(рья, р’я), пр(е, и)в(е, и)зуть, за/звичай відзначають, будь/який, не/зва(н, нн)ий гість, вугі(лл, л)я. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО ТЕМИ «РЕЧЕННЯ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ЧЛЕНАМИ»

Просте речення може ускладнюватися уточнювальними й відокремле ними членами речення. Уточнювальним називається член речення, який конкретизує чи пояснює значення головного або другорядного члена, що стоїть перед ним. Найчастіше уточнювальними бувають обставини місця і часу. Про вживання розділових знаків у реченнях з уточнювальними членами див. с. 180. Відокремлення — це змістове й інтонаційне виділення другорядних членів речення порівняно з іншими другорядними членами. Відокремленими бувають: узгоджене та неузгоджене означення, прикладка, обставина й додаток. Про вживання розділових знаків у реченнях із відокремленими означення ми див. с. 184–186, з відокремленими прикладками див. с. 189–190, з відокрем леними обставинами див. с. 194, з відокремленими додатками див. с. 197. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

407 Виконайте тестові завдання. 1. Відокремлення відбувається з метою А ускладнення структури речення Б надання другорядним членам більшого змістового значення В переміщення на другий план головних членів речення Г збільшення в реченні кількості розділових знаків 199

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

2. Помилку у формулюванні правила про відокремлені обставини допущено в рядку А не відокремлюються дієприслівникові звороти — фразеологізми Б не відокремлюється дієприслівниковий зворот, на початку якого стоїть підсилювальна частка і В не відокремлюються одиничні дієприслівники, що вказують на спосіб дії і стоять після присудка Г не відокремлюється дієприслівниковий зворот, що стоїть перед присудком 3. У реченні Ішов рясний дощ — і вдалині раптом із#за хмар упали золо# тисто#білі стовпи світла — ясні, урочисті, могутні узгоджене озна чення відокремлюється, бо А воно виражене дієприкметниковим зворотом і стоїть після означу ваного слова Б воно стосується особового займенника В два чи більше непоширених означень стоять після означуваного слова, перед яким уже є узгоджене означення Г воно має додаткове обставинне значення 4. Відокремлена прикладка є в реченні А Припадаючи до гриви коня, зі степу скакав чатовий Тиміш (М. Він# грановський). Б Тепер вони троє — Жолкевський, Наливайко й Газі Гірей — зійшли ся один проти одного на Дністрі (М. Вінграновський). В Любити землю тихо і сердечно — мій перший і останній заповіт! (М. Сингаївський). Г В лощині не змовкало «ура» (О. Гончар). 5. Відокремлене узгоджене означення має додаткове обставинне зна чення в реченні А Омите прозорим дощем, усе здавалося легким, оновленим (Є. Гуцало). Б Зроду не чесані й не миті, татарські коні погойдувались у сливовій бистрині (М. Вінграновський). В Усе ще зачудований, я сів у саду під яблунею (Є. Гуцало). Г Понад самим кюветом виструнчилися гінкі стебла, однакові, незлі ченні, як солдати (О. Гончар). 6. Пунктуаційну помилку при відокремленні другорядних членів допу щено в реченні А Край самої дороги запідпадьомкав перепел, потім чогось злякався та утікаючи, зашелестів житами (М. Стельмах). Б За містом, оживаючи, загойдалися, закружляли вечірні поля та їх ні тіні (М. Стельмах). 200

ПОВТОРЕННЯ...

В Марко всміхнувся невидимій пташині, відганяючи від себе надо кучливу буденщину (М. Стельмах). Г Тополі навкруги здіймаються, як вежі (М. Рильський). 408 1.

Прочитайте текст. Поясніть уживання розділових знаків при відокрем* лених членах речення.

У Мікронезії мешканці одного з островів щороку змінюють імена. Роблять це, мовляв, для того, щоб збити з пантелику нечисту силу. А відбувається все так: прокинувшись першого січня, члени родини називають одне одному своє нове ім’я, щойно ними вигадане. Під час цього дійства хтось із рідних щосили б’є в бубон, щоб злий дух не міг їх підслухати. Такі зміни часто призводять до різноманітних казусів. Так, одного року половину мешкан ців острова звали Майкл Джексон (За матеріалами сайта http://odb.te.ua/ 1269). 2.

Пофантазуйте й запишіть продовження цього тексту, пропонуючи на* слідки можливих казусів. Використовуйте у своєму висловлюванні: а) почуття гумору; б) речення з відокремленими членами різних типів; в) речення з уточнювальними членами.

§ 36. Повторення відомостей про словосполучення й просте речення

Схема розбору простого речення 1. Вид речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спону* кальне). 2. Вид речення за емоційним забарвленням (окличне, неокличне). 3. Вид речення за кількістю граматичних основ (просте, складне). 4. Вид речення за складом граматичної основи: двоскладне чи односклад* не (означено*особове, неозначено*особове, узагальнено*особове, без* особове, називне). 5. Вид речення за наявністю / відсутністю другорядних членів (поширене, непоширене). 6. Вид речення за наявністю необхідних для розуміння змісту членів речен* ня (повне, неповне). 7. Вид речення за наявністю / відсутністю однорідних членів; відокремле* них членів; уточнювальних членів; звертань; вставних слів, словосполу* чень, речень; вставлених конструкцій (неускладнене, ускладнене). Письмовий розбір простого речення Далі сріблиться потічок, теплий, до дна HHFF висвітлений HH прозорий, HHFFFFF FFF F (О. Гончар). (Розпов., неокл., просте, двоскл., пошир., повн., ускладн. відокремл. чл., вираженими узгодж. означ.).

201

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

409 1.

Прочитайте текст. Випишіть і розберіть (письмово) за схемою просте речення.

Екологічна задача У середньому за добу кожна людина використовує 150 л води на фізіоло гічні потреби. Обчисліть, скільки води за добу використовує ваша родина, усі учні вашого класу. 2.

Розв’яжіть задачу. Чи змушує її розв’язок замислитися про еконо* мію водних ресурсів? Запишіть кілька речень про те, як ви економи* те воду. Схема розбору словосполучення 1. Головне і залежне слово. 2. Тип словосполучення за належністю головного слова до певної частини мови: іменне (іменникове, прикметникове, числівникове, займенникове), дієслівне, прислівникове. 3. Питання від головного слова до залежного. Письмовий розбір словосполучення

які?



Народні звичаї (імен., іменников.)

410

Перепишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки й замінюю* чи числа словами. Складіть просте речення зі словом*розгадкою та ус* но розберіть його за схемою.

Ботанічна загадка Люди давно дізналися про цей плід і оцінили його смак. Під час археоло гічних розкопок на берегах Міссісіпі було знайдено його насіння якому майже 7 тисяч років. Першими з цього плоду зварили кашу індійці. Сьогодні господині всього світу готують із нього супи, каші, пудинги, джеми понад 30 страв. Каротину в ньому більше ніж у моркві. Жителі Молдови вважають що найкраще солоні огірки зберігаються в діжках виготовлених із цієї рослини. В африканському селі це відро для води. А в українському селі його дарує дівчина хлопцю, якщо відмовляє його сватам (За В. Коренською). 2.

202

Випишіть п’ять словосполучень і розберіть їх за схемою (письмово).

ПОВТОРЕННЯ...

411 1. Перепишіть вірш. Підкресліть речення з інверсією. Багато є в тобі щедрот, Навік минули ті часи, моя Вкраїно чорноброва. медами брехнями налиті. І лиш народ тоді народ, До правди, наче до роси, як є у нього рідна мова. ти припадаєш в рясноцвітті. І. Редчиць 2.

412 1.

Поясніть розділові знаки. Прочитайте текст. Випишіть речення зі складеним іменним присудком.

Поетичний символ України — хліб на вишитому рушникові. Далекий предок наш, погамувавши свій голод хлібом, відчув спрагу краси. І ожили на полотні зелений барвінок і вогнисті півники. Душа його причастилася висо ким і стала добрішою. Тоді чоловік поклав хлібину на вишитий рушник і по ніс дарувати сусідові. Я вірю, що саме так народився колись цей невмирущий звичай (В. Яво# рівський). 2.

Випишіть речення, ускладнене відокремленою обставиною. Зробіть йо* го синтаксичний розбір.

Поясніть значення словосполучення причастилася високим.

413 1.

Прочитайте діалог. Знайдіть у ньому неповні речення.

— Діду, а чиє це багатство? — Моє. — Усе? — дивується він. — Усе, — дивується й пасічник. — А що? — Чи не забагато на цей час маєте книжок? — Мені до цього думалося, що мало, — і ледь помітна усмішка наметала павутиння на мудрі очі старого (М. Стельмах). 2.

Чи вважаєте ви книжки багатством? Обґрунтуйте письмово (сім–десять речень) свою відповідь, використовуючи прості речення різних видів.

Добірні зерна мови 414 1.

Прочитайте текст. Випишіть односкладні речення, зазначивши їх вид.

Замилювати очі — обдурювати когось, хитрувати, приховувати справжній стан речей (те, що є насправді). Цікаво влаштована наша мова: коли кажуть «замилювати очі», ні в кого не виникає й гадки про мило. А здавалося б, потрапить мило в очі, то що по бачиш? Тільки наплачешся й за сльозами нічого не побачиш... 203

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Та річ у тім, що люди, які замилюють комусь очі, не плачуть. А плакати доводиться тим, кому замилюють очі. З такими очима вони не здатні побачи ти правди. Їх можна обдурити, обвести круг пальця. Їм можна навішати лок шину на вуха. Про окозамилювання прийнято говорити переважно в ділових сферах, де складають звіти, влаштовують перевірки. Можна сказати, що окозамилюван ня — це канцелярський термін, ним у звітах користуються несумлінні пра цівники. Вони хочуть приховати правду, тобто кажуть одне, а роблять зовсім інше. Наприклад, подають інформацію в газети й на телебачення про те, що всі школи нормально опалюються, а це не так — у деяких школах діти мерз нуть. Оце і є справжнісіньке окозамилювання, або замилювання очей. А от, наприклад, дуже близький за звучанням фразеологізм милувати око має зовсім інше значення, це коли хтось має гарний вигляд, або щось дуже подобається. Добре було б, коли б усе навколо нас милувало око, і нікому не спадало на думку замилювати очі. 2.

Знайдіть у тексті синоніми до фразеологізму замилювати очі.

Що, на вашу думку, означають усталені вислови: заплющувати очі (на щось), вбирати очі, мозолити очі? Складіть діалоги (три чотири реп ліки) на кожний із цих висловів.

415 1.

Перепишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкрес* літь головні та другорядні члени в кожному реченні. Визначте речення з неоднорідними означеннями.

1. Велика вереснева тиша стоїть над землею (М. Стельмах). 2. У гарячий ясний літній день ліс по горах сяє, а в долинах чорніє (І. Нечуй#Левицький). 3. Гарячою зеленою барвою горить на сонці ячмінь (М. Коцюбинський). 4. Ви сокі нескошені трави й хліба не дочекавшись коси виблискували під сонцем (І. Цюпа). 5. Лози кручі ліс все блищить і сяє на сонці (О. Довженко). 6. Не беса були вечорами темно сині глибокі як вода у ставку (Є. Гуцало). 7. Що я читаю? Читанку природи й апокаліпсис мору та війни вивчаю хрестоматію народу і віршами захоплююсь весни (Є. Гуцало). 2.

416

204

Запишіть, як ви розумієте зміст словосполучення хрестоматія народу.

Скориставшись схемою, складіть пам’ятку для представників кожної сходин* ки щодо конкретних дій для захисту екології на нашій планеті. Розподіліть сходинки між групами за жеребом. Використовуйте односкладні речення різних видів. Запишіть текст пам’ятки, визначте вид односкладних речень.

ПОВТОРЕННЯ...

417 Перепишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки при відокрем* лених і вставних членах речення, звертаннях.

Гур гур гур! — весело гуркотів автобус. Сергійко сидячи в м’якому кріслі пильно розглядав малюнки в новенько му журналі «Юний технік України». Аж ось і зупинка. Двері скрипнувши розчинилися, і до салону зайшла ті тонька. — Сідайте будь ласка — сказав підхопившись Сергійко. — Велике тобі спасибі, — сказала тітонька сідаючи на місце щойно ним звільнене. На сусідній вулиці автобус знову зупинився. Зайшла старенька. — Сідайте бабуню, — підвелася тітонька. — Дякую, — сказала бабуся й полегшено зітхнувши сіла. А Сергійкові стало так приємно, ніби це він поступився бабусі місцем (За С. Струтинським). 418 1.

Прочитайте усмішку.

Комплімент ученого (1) Чарльз Дарвін, запрошений на обід до приятеля, сидів за столом по руч із молодою вродливою дамою. (2) — Містере Дарвін, — грайливо запитала вона, — ви твердите, що люди на походить від мавпи? (3) Чи можу я віднести це висловлювання й на свою адресу? (4) — Безумовно, можете, — відповів Дарвін, — але ви походите не від зви чайної мавпи, а від чарівної (З кн. «Цікаві бувальщини»). 2.

Виконайте тестові завдання.

1. Звертання є в реченні А 1 Б 2

2. Відокремлене означення є в реченні А 1 Б 2 В 4 3. Вставне слово є в реченні А 1 Б 2 419 1.

Прочитайте уривок із роману. Визначте й запишіть тему тексту, приду* майте назву. Випишіть прості ускладнені речення. Зробіть їх синтаксич* ний розбір (усно).

...Заклопотані люди снували туди й сюди, наче працьовиті мурашки в муравлиську. Софія намагалася відгадати, що ж їй хоче показати філософ 205

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Альберто. Ось вони оминули велику крамницю електротоварів. Там про давалося все: від телевізорів, відео та супутникових антен до мобільних теле фонів, комп’ютерів і телефаксів. Альберто, показуючи на велетенську вітрину, мовив: — Ти бачиш перед собою ХХ століття, Софіє. Можемо сказати, що за період часу, який минув від Ренесансу, світ вибухнув. З початком періоду ве ликих географічних відкриттів європейці почали подорожувати по всьому світу. Нині відбувається протилежний процес, вибух навпаки. — Що ти маєш на увазі? — Увесь світ всмоктала в себе єдина комунікаційна мережа. Ще не так давно філософи, аби пізнати світ чи зустрітися з іншими мудрецями, мусили багато днів поспіль трястися в повозі, запряженому кіньми. А сьогодні ми можемо, перебуваючи в будь якій точці планети, зчитувати людську муд рість з екрана комп’ютера. — Це фантастично й трохи страшнувато. Невже історія йде до свого завершення, а може, навпаки, ми стоїмо на порозі зовсім нових часів? — Ми не є вже більше мешканцями лише одного міста, і навіть однієї дер жави, ми всі одночасно — громадяни планетарної цивілізації. — Це правда. — Такого бурхливого технічного розвитку — це стосується й комуніка ції, — як упродовж останніх тридцяти–сорока років, не було в історії людства (Ю. Горднер). 2.

206

Пофантазуйте на тему «Моя прабабуся в супермаркеті сучасної електрон* ної техніки». Запишіть вашу розповідь, використовуючи якомога більше простих речень різних видів.

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

§ 37. Повторення відомостей про текст, стилі, жанри й типи висловлювання; засоби міжфразового зв’язку в тексті 1. Що називається текстом? 2. Які структурні ознаки тексту? 3. Що називається темою й мікротемою тексту? У різних ситуаціях спілкування використовуємо характерні типи висловлю* вання — опис, розповідь, роздум. Висловлювання (тексти) створюємо в певному стилі — розмовному, художньому, науковому, публіцистичному, офіційно діловому й за* лежно від мети спілкування — у певному жанрі. Це може бути оповідання, заява, розписка, доповідь, автобіографія тощо.

420 1. Прочитайте текст. Рух книжки У більшості книголюбів бібліотеки систематизовані й каталогізовані, де кожен томик має своє місце. Моя книгозбірня — як жива ріка, що перебуває в невпинному русі. Не ка жу, що це добре й прийнятно для всіх, але по іншому не можу уявити собі ро бочу бібліотеку. Цей рух книжок наповнює моє життя особливим змістом, мені приємно спостерігати за ним, бачити не мертву статику, а життєдайну динаміку. Коли думаю, що саме я запустив цей величезний механізм, який налічує понад п’ять тисяч книжок і ця кількість щоденно збільшується, моє серце наповню ється тривкою радістю й гордістю. Бо рух — це життя. 207

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Книжки потрапляють до мене різними шляхами: одні з книгарні чи пря мо з друкарні, другі через пошту, треті завдяки друзям і знайомим. І саме то ді, коли книжка опиняється в моїх руках, починається те, для чого вона створена — її головний рух. Спершу кілька днів вона мандрує в межах спальні — з письмового стола, за яким я зазвичай працюю, до нічного столика біля ліжка. Чим цікавіша книж ка, тим повільніше й довше її читаю, розтягуючи задоволення, тим частіше бе ру в руки, а отже, вона знову й знову перекочовує з одного місця на інше. Потім прочитаний томик перекочовує в робочу бібліотеку, і я вже рідше повертаюся до нього, та все ж повертаюся, вихоплюючи з туго спресованих стелажів, щоб перечитати якийсь фрагмент, показати знайомим чи виписати потрібну цитату. Робоча частина бібліотеки в кабінеті нараховує до п’ятисот томів, що потрібні мені для щоденної праці й мають бути напохваті. Але біль шість книжок тут надовше не затримуються, окрім словників, деяких хресто матійних і наукових видань та улюблених щоденників і мемуарів. До книжки, що припала до душі й стала подією в житті, рука тягнеться ніби мимохідь. Бува, хочеться знічев’я доторкнутися до неї, провести пальцями по корінцеві, потримати якийсь час у руках і помилуватися, подумки повертаю чись у стихію улюблених подій і відчуттів. Приходить час, коли на корінці но вої книжки зупиняється тільки погляд. Мандрувати очима по силуетах улюб лених книжок — одна з найприємніших мандрівок, які я знаю (За П. Сорокою). 2.

Визначте тему й основну думку прочитаного тексту. Як автор запускає величезний механізм — рух книжок?

Підготуйте усний стислий переказ тексту.

421 1. Зразок

Накресліть у зошитах таблицю за зразком і заповніть її, додавши назви стилів, що відповідають поданим жанрам. Жанри (різновиди висловлювання)

Стилі

оповідання нарис доповідь байка оголошення 2.

Користуючись заповненою таблицею, сформулюйте мету висловлювань, що належать до різних стилів.

422 1.

Прослухайте радіопередачу або перегляньте телепередачу (на власний вибір). Про що ви дізналися з цієї передачі? Запишіть її тему.

Запишіть ключові слова, які допоможуть вам побудувати зв’язний текст про почуте (побачене). Запишіть слова, значення яких для вас не зрозу* мілі. З’ясуйте їхні значення за тлумачним словником.

208

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

423 1.

Прочитайте текст.

Історія давнього Білгорода

Смужка асфальту йде вздовж ледь помітного найстарішого валу, що роз# діляв стару й нову частини дитинця. Вулиці Білогородки досі «пам’ятають» топографію давнього міста Де знаходиться літописний Білгород? Західніше від Києва. Щоправда, на карті біля столиці немає міста з такою назвою. Натомість є село Білого родка, розташоване на правому березі Ірпеня — високому, крутому, переріза ному ярами. Мій брат Тарас, студент історик, уже чекає на околиці села. Мрії все ж таки збуваються: ми вирушаємо в подорож у часі й просторі. Ідемо валами давнього міста. Вони величезні, мабуть, метрів шістдесят заввишки й такі широкі, що по верху їх ішла колись дорога. Наймогутніший і найкрутіший вал дитинця, зведений ще князем Володимиром у Х ст., розта шований із південної сторони. Скіс тут дуже крутий. З валів відкривається ве лична панорама — он та стара дорога на захід вела колись у Чехію, а он звідтіля, з півдня, приходили печеніги. Під стінами дитинця тече, як і в давнину, Ірпінь. Повільно простуємо вулицями сучасного села. Дорога, що піднімається зі сторони Боярки до центру, звернула в глибоку балку. Праворуч, за балкою, знову побачили поміж сільських будівель і городів давні посадські вали. Колись за цими земляними укріпленнями співіснували билинні герої та істо ричні особи. Тарас показує мені місце, де знайдені руїни собору XII століття... А онде колодязі. Вони глибокі. Саме з ними пов’язана легенда про «білгородський кисіль», про що дізнаємося з тексту на гранітній плиті, яка встановлена біля мосту через річку Ірпінь. ...Повертаючись пізно ввечері, я спіймала себе на думці — ми всі нащадки славних русичів, і це сприймаєш особливо гостро, коли опиняєшся в таких місцях, як сучасна Білогородка (За В. Грипасем та М. Опанасенко). 2.

Про що ви дізналися з тексту? Про яку навчальну дисципліну ви згадали? До якого мовного стилю належить текст?

Об’єднайтесь у групи, складіть план тексту й порівняйте, яка з груп склала детальніший план.

209

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

І пензлем, і словом 424 1.

Розгляньте репродукції мініатюр із Радзивиллівського літопису. Прочи* тайте текст. Яку особливість ви помітили в художніх мініатюрах і в мові коментарів?

Білгородський кисіль 997 року князь Володимир вирушив до Новгорода, як пише літописець, по верхніх воїв проти печенігів. Далі промовляє Радзивиллівський літопис — майже «середньовічний ко мікс». Печенізька розвідка спрацювала добре: Володимир пі# шов по північних воїнів, а Білгород опинився в щільній облозі. На порядку денному білгородського віче стояло одне питання: «Чи відкривати браму печенігам?» І, боячись голоду, білгородці було наважилися навіть так зробити. Знайшовся серед громади розумник і запропонував схитрувати: «А зробіть краще так: візьміть у кого що є, по жмені пшона чи пшениці, і замішайте таку бовтанку, з якої кисіль варять. А в інший кадуб — роз# ситьте меду з княжої медуші». Так і зробили. Обидва кадуби опустили в колодязі. Лишилося обмінятися заложниками з печенігами й провести переговори. «І прийшли в город, і сказали їм люди: “Пощо ви гу# бите себе, коли ви не можете перестояти нас? Стій# те хоч десять літ, що ви зробите нам? Адже ми має# мо споживок від землі. Як не вірите — то подивіться своїми очима!”» Печенігів повели до одного колодязя, зачерпнули бовтанки й зварили з того кисіль. Повели до іншого й напоїли медовою ситою... Літописний анекдот є хіба відгомоном реальності. Печенізьких парламентерів вели якнайдовшим шляхом уздовж найвищих валів і найглибших ровів. Завели до княжих медуниць і комор із збіжжям. А княжий двір мав великі запаси: як для того, щоб спорядити похід, так і для того, щоб витримати багатомісячну облогу. Далі лишилося показати криниці. У легенді криниці викопали бутафор ські — спеціально для дезінформації. Проте Білгород був прекрасно забезпече ний справжніми, і спрага його людям не загрожувала. Таке місто було складно «перестояти»... А з півночі швидко наближався з новгородцями Володимир. Що лишалося печенігам?.. (За О. Зінченком). 210

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Складіть і запишіть закінчення легенди про облогу печенігами Білгорода, дотримуючись запропонованого автором стилю.

Прочитайте усмішку. Поміркуйте й запишіть, чим завжди зворушує дитячий

425 гумор.

— Тату, тату, увімкни, будь ласка, телевізор. — Там, синочку, нічого немає... — відповідає батько. — А я і нічого люблю дивитися.

Фраза — це частина тексту, яка може збігатися з одним реченням або об’єднувати кілька речень, між якими є логічний зв’язок. Усі речення зв’язного тексту об’єднані спільною темою. Між реченнями зв’язного тексту наявний послідовний або паралельний зв’язок. У тексті з послідовним зв’язком речення утворюють ланцюжок, у якому те, що було «новим» у попередньому реченні, стає «даним», або відомим, у наступному реченні. Наприклад: Нашу школу перебудовують. Перебудову здійснюють за оригі нальним проектом. Він передбачає створення спеціальних приміщень для наймолодших школярів. Вилучення якогось речення порушує зв’язність тексту. Наприклад, якщо в наведеному прикладі вилучити друге речення, то пояснити логічно наяв* ність третього неможливо. Залежність між наступним і попереднім реченнями забезпечують такі друго* рядні члени речення, як обставини часу (тоді, одного разу, через кілька днів, пізніше, у той час, згодом тощо), місця (унизу, угорі, з одного боку, посередині, праворуч тощо); вставні слова (по перше, по друге, таким чином, отже, як відомо, навпаки тощо); сполучники та частки, що вказують на послідовність, причину, наслідок, протиставлення (і, та, але, лише, тому що, так що тощо). Зв’язок речень у тексті

Послідовний «нове» попереднього речення стає «даним» у наступному реченні ...«дане»  «нове»  «дане»  «нове»...

Паралельний усі речення побудовані так: «дане» «нове» «нове» «нове»

У тексті з паралельним зв’язком кожне речення є самостійним, рівноправ* ним щодо розкриття теми тексту. Якщо вилучити будь*яке з них, інформа* тивність тексту зменшиться, але його зв’язність не порушиться. Наприклад: Нашу школу перебудовують. Вона потребує і ремонту, і ре конструкції. У школі мають бути зручні приміщення для наймолодших шко лярів. Якщо в цьому прикладі вилучити друге речення, то читач не отримає інформації про причини перебудови, але текст залишиться зв’язним.

211

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Міжфразовий зв’язок забезпечують повтори сполучників, займенників, прислівників; поєднання простих і складних сполучникових і безсполучнико* вих речень, у яких присудки*дієслова мають однаковий вид і час.

426 1. Прочитайте текст. До якого стилю він належить? 1. На рівнинних просторах Полісся, у басейнах Західного Бугу й Прип’яті, розташований Шацький державний природний національний парк. 2. Його площа 32,5 тисяч квадратних кілометрів. 3. Це район унікальних прип’ятських боліт. 4. Парк займає територію в межах Любомльського району Волинської області на кордоні з Республікою Польща. 5. На півночі Шацький парк межує з Білоруським Поліссям. 6. У межах парку знаходяться 22 озера. 7. Деякі озера великі й глибокі, наприклад площа Світязя — Перше речення тексту 27 кв. км, глибина — 58,4 м. 8. Добре тран спортне забезпечення території Шацького 2 3 6 4 5 8 парку збільшує її цінність як центру відпо чинку. 9. Тут розташовані санаторії, пансіонати, спортивні бази, 7 9 дитячі літні табори міжнародного значення. 10. Сюди приїздять туристи з різних країн (За К. Геренчуком). 10 2.

Сформулюйте тему й мікротеми прочитаного тексту. Запишіть формулю* вання.

Розгляньте схему зв’язку речень у тексті вправи. Визначте тип зв’язку між пронумерованими реченнями.

427 Складіть власні приклади текстів, які ілюструють послідовний і паралельний зв’язок речень.

428 Прочитайте текст. Визначте, які засоби міжфразового зв’язку з поданих у до* відці наявні в ньому.

Світ зміниться, коли змінишся ти. Почни із себе Усі міста гарні з висоти пташиного польоту... А на землі ми бачимо зов сім іншу картину: сміття на тротуарі, недопалки біля урни, бруд у під’їз ді, зламані лавочки та гойдалки у дворі... Люди обурюються таким неподобством — справді, кому ж таке сподобається? Але стоп! Поміркуймо трохи... Це ж не марсіани приле тіли й порозкидали сміття, і не привиди по видряпували написи на стінах і розмалюва ли жахливими каракулями відремонтований будинок, під’їзд... Це ж хтось із нас зробив. Байдужий і без відповідальний... І можливо, він теж, як і всі 212

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

люди, хоче позитивних змін у країні. Але, на жаль, не усвідомлює, що насам перед треба самому змінюватися. На щастя, усе ж таки позитивні зміни відбуваються. Підросло нове поко ління молоді, для якої важливими є соціальні пріоритети. Юнаки та дівчата самі започатковують гарні справи. Ось студенти Дніпропетровського універ ситету часто їздять у Булахівський ліс до озера. Вони беруть із собою пакети для сміття, рукавички й прибирають від «пікнікарського» сміття берег і ліс. Або ось іще одна історія. Якось учні Булахівської школи під час еколо гічної експедиції з вивчення ранньоквітучих рослин побачили, у якому жа люгідному стані перебуває відома з давніх давен Козацька криниця. Колись поблизу неї пролягав Чумацький шлях. Подорожні втамовували спрагу й відпочивали, а потім рушали битим шляхом до Чорного моря. Люди віри ли, що вода в криниці цілюща, бо зникала втома та додавалося сили. І як тішить, що сьогодні булахівські діти відродили Козацьку криницю. Вона дарує подорожнім смачну й прохолодну воду (За учнівським твором Софії Коваль). Довідка. Повтор слова; уживання займенників замість іменних частин мови; повтор слова у поєднанні з вказівним займенником; синоніми; спільнокореневі слова; вставні слова; сполучники сурядності чи підрядності; неповні речення. 429

Випишіть із будь*якого вашого підручника («Біологія», «Математика», «Укра* їнська література» тощо) уривок із тексту. Зачитайте його, установіть, які засоби міжфразового зв’язку наявні в цьому тексті.

§ 38. Різновиди аудіювання: ознайомлювальне, вивчальне (практично), критичне. Читання: розуміння та засвоювання тексту. Передмова в книжці 430 Установіть відповідність між назвою та визначенням мовної діяльності. А слухання та розуміння пояснень (учителя, лек 1 читання тора...), аудіозаписів якогось твору, пісні тощо 2 говоріння Б написання листа, есемески, заповнення анке 3 аудіювання ти чи створення певного ділового паперу 4 письмо В відповідь на уроці, розмова з друзями, обго ворення вдома різноманітних проблем Г прочитання книжки, ознайомлення з газетою, змістом певного сайта, рекламними написами 431

Прочитайте текст на час — представники першої команди мовчки, а другої — уголос. Скільки часу вам знадобилося?

Жили собі двоє хлопців. «Орли! Соколи! Гангстери, а не хлопці! Нема на них буцегарні», — казав про них дід Салимон. І от несподівано ці хлопці натрап# 213

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ляють на слід надзвичайної таємниці... Вони долають численні пригоди, захопливі й кумедні, щоб розкрити її. А розпочалося все з метро... — От знайдибіда, авантюрист шмаркатий! Ванько о! Вилазь зараз же! Бо такого втру маку — тиждень чухатимешся! Вилазь, чуєш! Ми лежимо в густих бур’янах за клунею, уткнувшись у землю носами, і не дихаємо. — Вилазь, убоїще, бо гірше буде! Ти ж мене знаєш! — Знаю, знаю, — ледь чутно зітхає мій друг і нарешті наважується подати голос. — Діду! — жалібно озивається він. — Давай давай! — Діду, — ще жалібніше повторює мій друг, — ви одійдіть за хату, ми ви ліземо. Бо ж ви битиметесь. — Вони ще мені умови ставлять, вишкварки! Ану вилазьте! — Та ми ж не хотіли. Ми ж хотіли метро. Таке, як у Києві. — Я вам дам метра! Я вам такого метра дам, що... — Ми ж не знали. Ми зараз усе закидаємо — нічого й видно не буде. Одійдіть, діду. Довго ще тривають переговори. Нарешті дід востаннє лайнувся, закаш лявся, плюнув і почовгав за хату. Ми вилазимо з бур’янів. Біля свинарника нас зустрічає гундосим рохканням п’ятипудова льоха Манюня, противна й плямиста, як географічна карта. У у, скотиняка! Щоб ти... Це через неї ми вскочили в халепу. У нас була прекрасна, благородна ідея — провести під свинарником метро. Це мало бути сюрпризом. Перша лінія метро у Васюківці! Станція «Клу ня» — станція «Крива груша». Три копійки в один кінець. Родичі — безплатно. З учительки арифметики — п’ять копійок. Ми вже підкопалися майже до половини свинарника, і раптом — непе редбачена катастрофа! — клята льоха Манюня провалилася в наше метро. Провалитися вона зуміла, а от вилізти — дзуськи! І зняла такий вереск, що при човгав дід. Ну і... Гірко зітхаючи, ми засипаємо метро. Раз у раз злодійкувато озираємо ся — чи не заскочить нас зненацька дід, щоб нам’яти вуха. Хоч і обіцяв він, що не чіпатиме, поки не кінчимо, але хто його зна... Ви б почули, як він лаявся, коли витягав льоху! Ох і лаявся! І де він отих слів набрався?.. (В. Нестайко).

214

Поміркуйте й сформулюйте колективний висновок про те, як потрібно читати текст, щоб найкраще зрозуміти та засвоїти його зміст. Запишіть висновок

Які вислови — характеристики хлопців — ви запам’ятали? Якими засо* бами автор передає комічну ситуацію?

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

432 1.

Прочитайте текст. Визначте тему. Які ключові слова й речення, важливі для розуміння тексту, ви записали?

Хлопчик із феноменальною пам’яттю (Фантастична розповідь)

Для мене все почалося в одинадцять років. Усе дитинство я був деревним альпіністом. Не знав для себе кращої розваги, ніж видертися на дерево й до слідити, що видно з його верхівки. Отож я виліз на запилюжену липу, старе крислате дерево. Смеркалося, і я вже от от мав іти додому, як мене потягнуло подолати ще одну «висоту». Я виліз на дерево й побачив там щось таке, що назавжди змінило мою пам’ять, перетворило її з мілкої калюжі на бурхливий океан. Але не пам’ятаю, що. Наступне, що я можу пригадати, — себе в пропахлих димом джинсах із латкою на лівому коліні (на латці — Качур Дональд). Похитуючись, простую стежкою біля водокачки до своєї хати. *** Особливо готуватися до екзамену з укрмови я серця не мав. Звечора тільки переглянув відповіді на білети. Після того дивного заходу сонця (то, усе таки: побачив я його чи ні?) я взагалі почувався не у своїй тарілці. Щось відбувалося, та я не встигав спостерегти, що. *** Тільки перед школою я усвідомив, що йду на свій перший екзамен. Стало страшно, у животі занило... Я прийшов до класу. Усі були хрумкенькі, пахнючі та збентежені. Я теж був збентежений — але в мокрих кедах, з налиплими па рашутиками кульбаби я ставив святкову свіжість однокласників під загрозу. Без зайвих слів сів на першу парту. Вирішив, аніж маю втрачати ранок, краще відразу зізнаюся, що не готовий. Мене спитають: «А що ти, Петре, узагалі знаєш?» А я скажу: «Знаю сімнадцятий білет, там, де про синоніми й антоніми». «І все?» — спитають не без задоволення. А я скажу, що мені, звісно, прикро, але чим хата багата. І поставлять мені, безталанному, трієчку, а я, окрилений, помчу додому, наїмся налисників із полуницею і побіжу на скелі. Усі, хто не йшов відповідати в першу п’ятірку, вийшли з класу. П’ятеро хоробрих — я серед них — по черзі тягнули білети. Мені випав одинадцятий, де про «не» з дієсловами й без та іменник як частину мови. Я міг відповідати без підготовки — до чого це мені готуватися, цікаво? Без вагань я сів перед викладачками й подивився їм в очі, прямо як Каш піровський. — Який білет, П’яточкін? — Одинадцятий. Наступила незручна мовчанка... 215

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

— «Не» з дієсловами пишеться окремо, — ляпнув я і прикусив язик: хто ж такі козирі кидає? — Угу... Ще. І не вилуплюйся так на мене. Знову побожна пауза... — «Не» з дієсловами пишеться окремо, — наголосив я. Що тепер? Кинути: «Розумному досить», і грюкнути дверима? І тут воно сталося. Я побачив перед собою відповідь на білет. Побачив так виразно, що смикнувся на стільці. Це була сторінка з мого зошита відпові дей. Я навіть мусив пересвідчитися, чи не дивлюся в зошит. Але ж ні, зошит лежав на колінах, а я продовжував бачити відповідь, як на екрані. Тоді я пішов у рознос. Людмила Іванівна зіпріла й утиснулася в крісло. А відповідь справді справляла враження урочистої. Вона виявилася вичерпною й шовковою, мов шлях із варяг у греки (чи куди вони там їздили). Присутні в класі вражено кліпали очима. Після такого рафінованого викладу не було навіть додаткових запитань. МЕНІ ПОСТАВИЛИ П’ЯТІРКУ! «Можеш, якщо захочеш», — Людмила Іванівна каліграфічно внесла оцінку в табель, і від сяйва цієї диво п’ятірки сині хащі трійок освітилися... Я махнув додому. Як і планував собі, наївся. *** Години три я сидів і від нічого робити випробовував пам’ять на різних дрібничках: яких кольорів смуги на сестриному халаті, у скільки пучків згру повані ворсинки на зубній щітці, який узор циновки на сходах між першим і другим поверхом, кількість сходин між другим поверхом і горищем та інше. Це було просто, як вертіти в руках кубика Рубика: повернув грань туди — ма єш одне, повернув сюди — бачиш інше. Усе це достобіса інтригувало, але я мав легку вдачу, і у свої одинадцять довго не замислювався навіть над таким феноменом... (За Любком Дерешем).

Дайте назву частинам тексту.

Складіть і запишіть розгорнутий план прочитаного тексту.

Сприймання будь*якого повідомлення на слух і розуміння прослуханого — це різні види аудіювання. Аудіювання буває ознайомлювальним, вивчальним, критичним. Ознайомлювальне аудіювання передбачає ознайомлення з темою пові* домлення; вивчальне — потребує застосування методів запам’ятовування; критичне — виявляє власну оцінку почутого.

433 1.

216

Прослухайте текст диктанту. До якого виду аудіювання належить цей різновид прослуховування? Які слова вам не зрозумілі? З’ясуйте їхнє значення. Пригадайте, за яким правилом пишемо власні назви.

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Езоп і Ксанф У заможного філософа Ксанфа був раб на ім’я Езоп, теж філософ. Якось до Ксанфа завітали друзі, щоб по спілкуватися. Господар вирішив пригостити їх чимось особливим, і наказав Езопові купити на базарі найдо рожче й найкраще, що тільки знайде. Яким же було його обурення, коли раб приніс звичайний свинячий язик — їжу бідноти. «Нащо ти ганьбиш мене перед гостями? Чому не виконав наказу?» — вигукнув Ксанф. «Я його виконав, господарю, — відповів Езоп. — Адже що може бути кращим за язик? За його допомо Автор невідомий. Езоп. Рим. 150 р. до н. е. гою ми спілкуємося з друзями, домовляємося з воро гами, освідчуємося в коханні. Позбав людину язика, і ти позбавиш її полови ни життя». Гості схвально загомоніли, бо відповідь раба їм сподобалася. Тоді Ксанф знову наказав Езопові йти на базар і принести найгірше, най бридкіше, що там є. Раб філософ знову приніс язик. Ще дужче розгнівався Ксанф: «Ти що, глузуєш з мене?» Але Езоп лише посміхнувся: «Хіба може бути щось гіршим за язик? Адже за його допомогою ми брешемо, зраджуємо найкращих друзів, перетворюємо їх на ворогів і розпалюємо війни. Позбав людину її злого язика, і світ стане кращим...» Замислилися гості й знову погодилися з Езопом (За Ю. Ковбасенком, 176 слів). 2.

434 1.

Які з вивчених вами пунктограм є в тексті? Поясніть їх. Прослухайте текст для переказу.

Людський організм і тривалі подорожі в космосі На думку науковців, які очолюють лабораторію з дослідження фізіології в космосі, основні проблеми в астронавтів будуть двох типів. «По перше, потрібно створити середовище, яке за фізичними характеристиками не буде їх убивати. А по друге, захистити один від одно го», — кажуть експерти. У фізичному плані головними загрозами стають невагомість і космічна радіація. З відсутністю гра вітації все зрозуміло: саме земне тяжіння змушує нашу кров циркулювати по венах, м’язи — постійно бути в тонусі, а кістки — витримувати навантажен ня нашого тіла. У космосі астронавтам не потрібно багато пра цювати фізично, особливо ногами. Якщо наванта ження для рук ще можна компенсувати, то кістки та м’язи ніг і спини почнуть поступово атрофуватися. Марсохід Curiosity зробив селфі. Фото NASA А серцю складніше буде переганяти кров у кінцівки. 217

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Крім того, невагомість прибирає поняття «верх і низ», тобто постійно намагається обдурити наш вестибулярний апарат і внутрішнє вухо. Під час польоту корабля Аполлон#9 на Місяць астронавт Рассел Швайкарт че рез дезорієнтацію після десяти діб польоту ледве зміг пройти по поверхні Місяця. З радіацією все дещо складніше. Її вплив залежить від того, наскільки є великою зараз сонячна активність і як екранований корабель. Але навіть у разі найкращого захисту астронавти зазнаватимуть шкідливої дії космічних променів. Їхній вплив поки що майже не досліджено. З психологічної точки зору також усе непросто. Людина, яка 11 місяців проведе в невеликому закритому приміщенні без постійного зв’язку із Зем лею, одразу відчує тиск. Медики вважають, що її очікують депресія, зростан ня підозрілості й тривоги. Тому в політ радять добирати тільки стресостійких людей. Для того щоб політ, наприклад, на Марс не став останнім для астронавтів, учені запропонували кілька способів «боротьби з космосом». По перше, проти атрофії м’язів і кісток планують використовувати нові тренажери, що дають можливість робити навантаження на все тіло в умовах неваго мості. По друге, у NASA пропонують створити спеціальне приміщення з центри фугою, яка генерує гравітаційне поле, щоб астронавти могли ходити там, як на Землі. З атрофією кісток також планують боротися за допомогою ультрафіолету. Так роблять на МКС, і поки що це працює. Нарешті, для боротьби з психічними розладами в NASA пропонують побу дувати на кораблі камеру, де будуть проектуватися звуки й зображення при роди. Там же поступово змінюватимуться пори року, щоб зробити політ не таким монотонним. Низку завдань ще тільки належить вирішити. Так, невідомо, як після нульо вої гравітації астронавти зможуть працювати на Марсі, де сила тяжіння знач но менша, ніж на Землі, але все таки вона є. Така сама ситуація й з магнітним полем планети. У медиків є ще кілька років на експерименти та досліди перед тим, як перші астронавти вирушать у далеку подорож. Питання тільки в тому, чи встигнуть вони (За матеріалами сайта http://korrespondent.net/ tech/space/3563914#sdelannyi#dlia#zemly#orhanyzm#cheloveka#vriad#ly#perezh# yvet#polet#na#mars).

218

З’ясуйте й запишіть значення незрозумілих слів.

До якого стилю належить наведений текст? Визначте його тему, ос* новну думку, особливості стилю. Випишіть стилістично забарвлені слова.

Складіть план тексту.

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

435 Розгадайте в зошиті кросворд «Мовна діяльність». 1 2 3 4 8 9

7 17

МО В Н А

5 10 11 12

6 13 14 15 16 18

Д І Я Л Ь Н І С Т Ь

По вертикалі. 1. Висловлювання про те, що відбувалося або відбувається; відповідає на питання що відбулося? 2. Система норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного та до суспільства (такі, як совість, доброта, чесність, милосердя тощо). 3. У мові: різні способи викладу думок; залежить від умов, мети, адресата спілкування. 4. Сукупність знань, уміння, які здобувають ся в житті, на практиці; те, що вже було в житті, з чим доводилося зустрічатися. 7. Коло життєвих явищ, подій, що становлять зміст твору, — те, про що йдеться в тексті. 8. Тривале висловлювання однієї особи. 9. Розмова між двома або кількома особами, які обмінюються репліками. 10. Слухання й розуміння по чутого тексту. 11. Підтримання взаємних стосунків, ділового, дружнього зв’язку з ким небудь переважно через мовні засоби. 12. Один із жанрів офіційно діло вого стилю; письмове прохання, оформлене за певним зразком, що подається на ім’я офіційної особи або до установи чи організації. 13. З французької озна чає «манера, різновид», тобто це — різновид твору певного мовного стилю, що характеризується відмінними від інших стилів особливостями. 14. Самостійна шкільна або домашня робота у вигляді письмового викладу учнями своїх думок на задану тему. 15. Один із видів мовної діяльності, що передбачає вміння писати, зображувати графічні знаки від руки чи на комп’ютері. 16. Один із ви дів мовної діяльності, що передбачає вміння сприймати надруковане чи напи сане від руки. 17. Один із видів мовної діяльності, що передбачає здатність усно висловлювати думки, погляди, почуття, розповідати про що небудь. 18. Порядок розміщення частин якого небудь викладу, висловлювання, його композиція. По горизонталі. 5. Висловлювання про властивості, ознаки предметів; відповідає на питання який? 6. Висловлювання, у якому йдеться про при чини та наслідки дій; відповідає на питання чому? 219

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Передмова — вступна стаття до будь*якого твору, написана самим авто* ром або кимось іншим. У передмові автор, видавництво чи редактор пові* домляють читачеві, як треба розуміти твір.

436 1.

Прочитайте передмову до книжки. Визначте, хто її написав — автор чи редактор.

Я писала цей текст, щоб полегшити життя всім, хто любить живопис, та не зовсім знає, як оглядати мистецькі твори і як поділитися цією приєм ністю з дітьми. Мета одна — дати кілька підказок. Якісь особливі знання, володіння історичною та мистецькою терміноло гією ані педагогічні вміння тут не потрібні. Це не підручник з історії мистецт ва: ви не знайдете ні звичної хронологізації, ні нанизування вчених термінів, які розхолоджують зацікавлення читача. Нам у світі живопису все ще якось боязно. Найочевидніші запитання не так просто вкладаються в слова. Ми не наважуємося визнати, що нічого не тямимо у творі, від якого усі в захопленні, і не завжди легко визначити, що нам подобається в іншому. Запитання, особливо найлогічніші, найчастіше лишаються без відповіді — але тільки тому, що ми не наважуємось їх стави ти, гадаючи, що ми — єдині, хто цього не знає. Це, безумовно, не так. Тож ці запитання сформульовані тут. І хоча пояснення не претендують на вичерп ність, вони викладені якомога ретельніше й доступніше. Традиційного трактування творів образотворчого мистецтва тут немає: читачеві не пропонують набір теоретичних даних про певний період, контекст, митця, тему тощо, його просто «ставлять» перед картиною. Саме вона — від правна точка. Такий підхід легко пояснити: для дитини — як, зрештою, і для дорослого нефахівця — на першому місці завжди буде сам твір. Бо ось він, тут, — доступний, актуальний. Тож не варто зловживати теорією, яка пога сить щойно пробуджену цікавість. Що в цій картині можна побачити й чому? І як це висловити простими, зрозумілими словами? Залежно від обставин чи настрою, ця книжка може видатися закорот кою. Або навпаки — вам вистачить одного абзацу. Гортайте її, носіть із собою, читайте вздовж і впоперек: якщо врешті вдасться переконати вас, що нічого складного в ній немає, — моя праця не була марною (Фр. Барб# Ґааль).

437

220

Чи зрозуміло з передмови, для кого написана книжка? Обґрунтуйте відповідь.

Запишіть висловлювання з тексту передмови, які зацікавлять потенцій* ного читача книжки. Які засоби використала для цього авторка?

Складіть і запишіть власну коротку передмову до будь*якого підручника, посібника, збірки віршів улюбленого поета, антології фантастики тощо (на вибір).

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

§ 39. Усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам’яток історії та культури в художньому стилі Вибірковий переказ — це детальний переказ однієї частини (мікротеми) тексту. До пам’яток історії та культури належать стародавні споруди, літописи, істо* ричні документи, твори стародавнього фольклору, живопису, старовинні предмети побуту — усе, що зберігається як історична пам’ять народу.

438 1.

Прочитайте текст. До якого стилю він належить? Обґрунтуйте висновок, назвавши конкретні ознаки цього стилю.

Вулиця Ярославів Вал Вулиця Ярославів Вал пролягає в центрі Старого міста. Вона проходить південно західним краєм Старокиївського плато, з’єднуючи вулицю Володи мирську з Львівською площею. До Ярославого Валу прилучаються вулиці Золотоворітська, М. Лисенка, І. Франка, Стрілецька, О. Гончара. У ХІХ ст. на Ярославовому Валу, крім цегляних будівель, було багато де рев’яних. Між житловими будинками розташовувалися великі присадибні подвір’я з господарськими будівлями, фруктовими садами й городами. Масове житлове будівництво на межі ХІХ–ХХ ст. зумовило новий масштаб і силует забудови, сформувало в цілому ті споруди, що й тепер зберігають істо ричний вигляд центральних районів Києва. На початку вулиці під «захисним павільйоном» — унікальні Золоті ворота ХІ ст. На цій вулиці багато пам’яток архітектури: будинки в стилях модерну, класицизму, мавританській манері. На вулиці розміщені посольства Республіки Польща, Канади, Словаччи ни, Чеської Республіки, будинки яких за масштабом і пропорціями майстер но вписано в історичну забудову вулиці. До пам’яток історії належать будинки, у яких жили видатні культурні дія чі України (письменники, композитори, художники, учені, актори), де розмі щувалися товариства, мистецькі школи тощо. 2.

Чи може вулиця бути пам’яткою історії та культури? Які дієслова харак* терні для опису вулиці?

Випишіть слова, які належать до професійної лексики.

439 1. Перепишіть слова*терміни та їх значення. Архітектура — мистецтво проектування, спорудження й художнього оформлення будов. Фасад — зовнішній, лицьовий бік будівлі, звернений до вулиці; кожен із зовнішніх боків будівлі (бокові фасади). Колона — архітектурно оброблена вертикальна опора, як правило, кругла в поперечному перерізі, має базу (основу), завершується капітеллю. 221

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Капітель — верхня частина колони, пілястра або стовпа, на яку спирається балка. Галерея — критий чи відкритий коридор, що з’єднує два або кілька при міщень, також довгий балкон уздовж будинку. Неф — витягнуте в довжину приміщення, відокремлене рядом колон чи стовпів. Фреска — картина, написана фарбами по свіжій вогкій штукатурці.

440

Складіть речення із записаними словами*термінами, щоб вони належа* ли до різних стилів.

Прочитайте текст. Випишіть невідомі вам слова, з’ясуйте їхнє значення за тлумачним словником чи онлайновими енциклопедіями в Інтернеті. До яких груп лексики переважно належать ці слова?

Собор стояв посеред снігів у холодній білій самотизні. Возносився рожево під саме небо. Низькі хмари черкали об найвищу баню, заплутувалися безпорадно поміж бань нижчих, умить зупинялися у своєму бігові. І тоді видавалося, ніби починає летіти понад землею самий собор, і суцільна його дивна рожевість заступалася жовтістю від кованого золота. Ним покрито було бані, й увесь со бор зненацька засвічувався, мов щільник, повний меду, і в найпохмуріших душах ставало ясніше від того видовища. Пташина летючість з’явилася в душі Сивооковій, коли забрався він на висо чезні риштовання в головній бані храму й почав викладати найбільші софійські мозаїки. Байдуже йому було до всіх суперечок, найменше дбав про думку князе ву тепер, коли вдалося стати на своєму й збудувати церкву не ромейського кшталту, а саме таку, як привиділася вона Сивоокові в години його першої зустрічі з рідною землею по довгій розлуці. Він тепер жив і промовляв до людей тільки барвами... Він хотів би впіймати в барві й показати людям усе на світі: дівочий спів, пташиний політ, блимання зірок з чистого неба й сонце, сонце. Сонце було скрізь, воно рухалося в соборі, собор повертався слідом за ним. Мозаїки мовби виступали зі своїх заглиблень, вони ставали вільно між стіною та людьми, які дивилися на них знизу. Вони рухалися по колу, оберталися слідом за сонцем, і все оберталося разом із ними в урочистій тиші й нелюдській красі. Для Сивоока в мозаїках було тільки сонце в тисячних розблисках смальти золотої, си ньої, зеленої... Велетенська постать Оранти уявлялася Сивоокові, мов тихе зітхання матері, якої він так ніколи й не знав... Роблено в Софії силу силенну роботи мистецької. Окрім мусійного убору, рівного якому важко було й пошукати ще десь у сві ті, написано фресок многоличних двадцять і п’ять, на них же постатей сто п’ятдесят і чо тири майже в повний людський зріст, фресок Софійський собор. м. Київ 222

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

одноличних на весь зріст написано двісті і двадцять, а поясних — сто і вісім надцять. Сивоок звелів, щоб не чіпали стін обабіч головного входу до церкви. Він змалює там осінній сонцеворот у пишності золотолистих лісів, у щедрості ланів, у буйнощах людської плоті; великі радощі весни, освяченої проростанням трав, струмуванням березових і кленових соків, пробудженням городів, сіл, цілого люду. Коли всі городи розбентежаться й села сколотяться, а мужі й жони вийдуть в луги й болота, у пустині й діброви. Коли почнуться нічні хороводи, безчинний гомін піде понад усією землею, пісні залунають, голоси сопілкові й струни загудуть, заб’ють у бубни... А осінь... Хіба вернуться тепер давні осені з їхнім багатством, достатком і спокійними радощами, у червіні, золоті й прозорості?.. Сивоок же хотів показати свій народ у багатстві, серед щедрот його рідної землі, які належали колись йому без остачі та й належати мають завжди і вічно! Серед того людського юрмовища непостереженою, мабуть, зосталася б дів чина, яка прийшла до Софії одного весняного дня, але не зникла та дівчина, як решта відвідувачів, приходила знову й знову, ставала завжди на тому самому місці, дивилася завжди на те саме, здавалося, не помічала в соборі більше нічого, окрім Оранти, так ніби хотіла надовго заховати в очах її розблиск. Хто ж то знав, що вразило дівчину в постаті Богоматері? Чи її статична велич, завдяки якій панувала тут над усім? Чи, може, глибока синява, яка йшла від неї? Чи пасувала їй урочиста дикість очей, переляканих пишними шатами? Може, для тої дівчини, що прийшла, мабуть, з далекої пущі або з степу, Оранта була не Богородицею заступницею, а босоногою красунею із степового роз долля, пригніченою візантійськими знаками влади й пихи? Ніхто не знав того... (За П. Загребельним). 2.

Визначте мікротеми тексту. Складіть план. Дайте назву текстові.

Підготуйте усний вибірковий переказ розповідного характеру з елемен* тами опису пам’ятки історії і культури українського народу — Софій* ського собору в Києві. Елемент опису виберіть самостійно.

441 Запишіть, з якими пам’ятками історії та культури ви ознайомилися на уроках

історії та української і зарубіжної літератур. Виберіть із текстів творів, де вони згадуються, відповідні фрагменти й коротко розкажіть про них. Використо* вуйте різні стилі висловлювань.

442 Підготуйте розповідь у художньому стилі про історичну пам’ятку, яка розта* шована на території вашої області (міста, села). Згадайте в розповіді про те, хто і як піклується про збереження цієї пам’ятки для наступних поколінь.

443 1.

Прочитайте усмішку. Які риси характеру в ній висміюються?

Сашко побачив з вікна, як до нього йде Павло, який завжди щось про сив позичити. І справді, Павло відразу з порога запитав: — Сашко, привіт! Тобі потрібний сьогодні велосипед? 223

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

— Так, я сьогодні із сусідом цілий день готуватимуся до велокросу. — Тоді чи не позичиш мені свій новенький фотоапарат? Може, я позні маю щось... — ?!! 2.

Чому замість останньої репліки використано лише розділові знаки? Які емоції вони передають? Які засоби для вираження подібних емоцій ви* користовують актори?

§ 40. Усний стислий переказ текстів публіцистичного стилю (на основі переглянутих телепередач) Стислий переказ — це виклад найзагальнішої, найважливішої інформації, що міститься в тексті.

444

Прочитайте текст, складений після перегляду телепередачі про еколо* гічний туризм. Обґрунтуйте його належність до публіцистичного стилю.

У малих річках зароджується життя нації Кожна річка бере свою силу з маленьких джерел потічків, струмочків, не великих річечок, болітець. За Погребищем на Вінниччині витікає чарівна Рось, поблизу села Розлуч на Львівщині бере початок стрімкий Дністер... Мандруючи Україною, обов’язково натрапите на таку річку, річечку і, підні маючись угору, проти течії, можливо, знайдете джерело, звідки вона витікає. Річки завжди ваблять ліричною красою заплавних краєвидів — квітучих луків, левад із запашним духмяним сіном. Без річок не можна собі уявити опоетизовану українську природу, самобутній національний ландшафт. Ма лі річки, немов павутиння, утворюють річкову систему великих. Наприклад, річкова система Дніпра почала формуватися 700 тисяч років тому. До річок Дніпра північніше від Києва на Правобережжі належать прито ки Прип’яті — Турія, Стохід, Стир, Горинь, Уборть, Уж; на Лівобережжі — Десна із Сеймом. На південь від столиці несуть свої води в Дніпро понад 600 річок, серед яких найбільші — Рось, Сула, Псел, Ворскла, Самара з Вов чою, Інгулець... На території України ще кілька десятків років тому налічувалося 65–71 тис. річок, зокрема майже 160 річок — довші за 100 км. А що маємо сьогодні? Велика кількість річок, особливо малих, замулені, засмічені, а то й зникли з лиця землі. А ще років 30–40 тому люди купались у цих річках... Саме недотримання водоохоронного режиму призвело до їх повного замулення. Але не всюди у світі такі брудні річки, як у нас. Україна посідає в Європі перше місце за кількістю техногенного бруду на одну людину (дані Всесвіт ньої організації охорони здоров’я). Найуразливіше місце будь якої великої чи середньої річки — її витоки, де народжуються малі річки. На цих територіях треба висаджувати невеликі 224

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

гайки, переліски, водозахисні лісосмуги. Лісові насадження поблизу водойм сприяють природній фільтрації поверхневих стоків із прилеглих схилів, за хищають річку від обміління, забруднення агрохімікатами і (не приведи Гос поди!) токсичними стоками… Але ж у малих річках народжується жива вода для Дніпра, Дністра, Південного Бугу, Сіверського Дінця... — і для всієї нації (За В. Гетьманом). 2.

Що вам відомо про малі річки у вашому краї?

Яка інформація в наведеному тексті може бути оцінена як найважливіша? Перекажіть її стисло.

445 1.

Прочитайте текст. Назвіть ознаки публіцистичного стилю.

Україна без сміття В одній із телепередач у межах проекту «Україна без сміття» молодь роз мовляла про такі буденні, але вкрай необхідні справи, як сортування відходів, позбавлення від сміття тощо. Отже, слово — учасникам проекту — Вікторії та Євгенії. Вікторія. Нас турбує проблема сміття, багато якого лежить під ногами. Переважно ми не замислюємося, що це — ресурс, гроші та можливості допо могти українській економіці. Євгенія. Комунальні служби встановлюють контейнери для відсортова ного сміття поряд зі звичними боксами, але не пояснюють, що й куди вики дати. Згідно з нашими спостереженнями, багато мешканців не бачать різниці між цими контейнерами. Вікторія. А поліетиленові пакети? Щодня ми приносимо їх з магазину, потім викидаємо в сміття, не усвідомлюючи, що завдаємо шкоди природі. Євгенія. У цій справі важлива допомога держави. Ось, для прикладу, як це робиться в деяких країнах. Австралія, Франція, Китай, Кенія, Киргизія, Занзібар, Сінгапур, Бангладеш, Тайвань, Танзанія: заборонено використання будь яких поліетиленових пакетів. В останніх трьох із названих країн штраф за виробництво, імпорт або продаж пакетів становить 2000 доларів або рік в’язниці. Німеччина: утилізацію пакетів оплачують споживачі. Єгипет: забо рона на пакети спочатку діяла на узбережжі, згодом — скрізь. Ірландія: після підвищення ціни на пакети їхня кількість скоротилися на 94 %. А зараз там застосовують «багаторазові» сумки з тканини. Латвія: введено податок на пакети, що використовуються в супермаркетах. Фінляндія: у су пермаркетах встановлені автомати з прийому використаних пакетів, які є си ровиною для переробки та виробництва нового пластику. Естонія: податок на пластикові пакети. Тут паперові пакети дешевші, ніж пластикові. Вікторія. І ось що цікаво: активний відгук у суспільстві щодо сучасного проекту «Україна без сміття» нас вразив, а потім надихнув. Це означає, що громада готова до змін. Ми всі хочемо в Європу, хочемо, щоб було чисто, красиво не тільки на природі, але й у наших дворах. Люди готові зміню 225

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ватися та робити внесок у спільну справу та добробут нашої країни (За Ю. Салій). 2.

Підготуйте усний стислий переказ тексту.

Які дії громад в Україні й інших країнах щодо збереження природи вам відомі?

446 1.

Прослухайте уривок з інтерв’ю молодого відомого співака, занотовуючи інформацію, яка допоможе вам скласти стислий переказ.

Телеведучий. Ви — освічена, небайдужа до соціального життя людина. Чи плануєте Ви стати політиком? — Я б дуже хотів, аби життя моєї країни склалося так, щоб мені ніколи не довелося займатися політикою. Бо я дуже люблю творчість. Це дуже велика жертва — відмовитися від творчості. З іншого боку, я ніколи цього... Телеведучий. Не відкидав? — Насправді, ми ніколи не знаємо, що буде далі. Зважаючи на те, як роз виваються події в країні, я відповім словами геніальної поетеси: «І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт...» Телеведучий. Минуло вже багато часу від Майдану. Ви виступали, підтри мували його. Чи задоволені тим, наскільки змінилася країна сьогодні? — Більшість людей йшла на Майдан з тієї самої причини, з якої вийшов і я. З відчуттям, що в країни, у людей, у громадян забирають найважливі ше — свободу і гідність; що студентів протестувальників цинічно й жорстоко побили. Для мене свобода і гідність — це головні цінності в житті. Я впевнений, що в України є шанс відстояти їх та збудувати нормальну державу. Телеведучий. Майдан хотів швидких змін — боротьби з корупцією, реформ, легкості ведення бізнесу, економічних свобод. — Я, загалом, хочу того самого. Для мене вільна економіка — це шлях до матеріального процвітання. Іншого людина не винайшла. Телеведучий. Якби Ви йшли в політику, то заради чого? — Мабуть, щоб змінити ситуацію в освіті. Я українців бачу насамперед освіченими — це пункт номер один. По друге, відповідальними — такими, що можуть заробити собі на життя. Самі. По третє, українців, які, може, і не космополіти, але й не хуторяни. Наші традиції — це Шевченко, який роз мовляв французькою. Ось кажемо: ми — європейська держава. Та, хлопці, ви писати не вмієте українською, я вже не кажу про англійську, німецьку, французьку! Телеведучий. Сьогоднішнє покоління не таке, як було Ваше? — Звичайно, не таке. Ми ще пам’ятаємо «совок» і знаємо, як то було... От сучасні діти вже цього не знають. Вони знають, що потрібно володіти, як мі німум, двома трьома мовами. Але ходити до школи з дорогущим телефоном, у джинсах «Версаче», приїжджати на крутому авто з охоронцем — це просто непристойно. Поганий тон. Бо тільки внутрішньо бідна людина може купувати 226

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

собі дороге шмаття й цим прикривати свої розумові негаразди (За Х. Швець і М. Опанасенко). 2.

До якого мовного стилю належить цей текст? Якими мовними засобами обґрунтовує співак свої відповіді кореспондентові? Стисло (усно) пере* кажіть текст, зберігаючи його стиль.

Які думки співака ви підтримуєте? З чим хочете подискутувати? Запи* шіть найцікавіший фрагмент діалогу.

ети, порівнян ня, ь: епіт ме тил с та й і ф н ж опис: розповідь: яка що місцевість? відбувалося?

и ор

х уд о

§ 41. Письмовий стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі

Стислий переказ — це повідомлення про головне, істотне в прочитаному тексті; це вміння небагатьма мовними засобами передати короткий зміст прочитаного. Опис місцевості — це відомості про певні прикмети довкілля, орієнтири на конкретній території, інформація про ландшафт, наявність річок, гір, ни* зовин, лісів, боліт, розташування населених пунктів щодо сторін світу. Готу* ючи опис місцевості, треба чітко назвати предмети й відповісти на запитан* ня, де вони розташовані.

Особливості опису місцевості Ключові слова в описах місцевості — це прислівники, іменники з приймен* никами, що виконують у реченні роль обставин місця, а також характерні діє* слова: розташуватися, розміщатися, простягатися, знаходитися, пролягати (про дорогу) тощо. Для опису місцевості в художньому, науковому, діловому стилях використо* вуються неоднакові мовні засоби. Опис залежить від того, де перебуває автор, а також від мети, з якою здій* снюється опис місцевості. Описуючи місцевість, створюють велику масштабну картину або зосереджу* ють увагу на прикметах невеликої території.

447 Поміркуйте, як змінюється сприйняття місцевості з вікна рухомого автомо*

біля (поїзда) і під час пішохідної подорожі. Опишіть свої враження. Які ха* рактерні дієслова ви використали в описі? Запишіть речення з цими сло* вами.

227

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

448 Охарактеризуйте місцевість, де розташоване ваше місто, село чи районний

центр. Використовуйте слова рівнина, височина, низовина, гористий, лісо вий, степовий, прибережний, перерізаний, відділений тощо. Складіть і запи* шіть невелике висловлювання про вашу місцевість. У якому стилі ви склали висловлювання?

449 1.

Прочитайте текст. Доведіть, що подане висловлювання — текст. Дайте йому назву. До якого стилю належить цей текст? Який тип висловлю* вання використав автор (опис, розповідь, роздум)?

Ми з вами вирушаємо на лоно заповідного степу. Від річки Грузький Єланчик підіймаємося на рівнинне плато. Навкруги буяє море степових трав. З могили — підвищення в центральній частині плато — відкривається ди вовижний краєвид заповідного степу. Та не безмежний він: на обрії видно об роблені поля. А тут — первозданна природа. Живим сріблом виблискують зміясті вигини річечки в смарагдовій обля мівці очеретів. По схилах котяться зелені хвилі степових трав. Територія Українського державного степового заповідника, до якого входять Кам’яні Могили, — це дуже своєрідний та оригінальний куточок природи південно східної частини України. Тут над хвилястою степовою рівниною височать конуси сірих скель — справжнісінька мініатюрна гірська країна серед приазовських просторів. Два пасма горбів здіймаються на сто метрів над рівниною степу й на триста — над рівнем моря. Це височать ок ремі виступи кристалічних порід Маріупольсько Бердянського узвишшя, яке входить у захований під поверхнею землі Приазовський масив Україн ського кристалічного щита. Здавна ці природні гранітні нагромадження на зивали могилами: Токмак могила, Бельмак могила... Розкидані на просторах приморського степу, вони нагадують степові кургани. Серед багатьох гра нітних виходів Приазов’я в наш час добре збереглися лише Кам’яні Могили. На узвишшях ростуть рідкісні наскельні рослини, зокрема аж вісім видів папоротей. Папороті, звичайно, ростуть і в інших місцях, а от є представники флори, які виростають лише серед цих кам’яних брил і не трапляються більше ніде. Отож пнемося на сірі гранітні скелі в пошуках рослини надзвичайно рідкісної не тільки для України, а й цілого світу. Це деревій голий. Ось поміж сірих каменів сяйнуло ніжною жовтизною тендітних кошичків суцвіття рідкісного деревію. Неповторна мить! Сідаємо на розігріті сонцем чорно сірі гранітні камені, укриті природною мозаїкою різнобарвних лишайників. Перед очима грандіозна картина фан тастичного нагромадження скель. Ми вирушаємо далі на пошуки другого рослинного дива Кам’яних Могил. Знову піднімаємося гранітними сходами природних пірамід. Уже здалеку можна побачити, як просто з розщелини, наповненої дрібноземом, здіймається струнка, до півметра заввишки волош ка з багатьма суцвіттями кошичками. Ці кошички виграють на сонці. Квіти мають ніжно рожеве забарвлення. Ця волошка відома лише завдяки заповід никові Кам’яні Могили, бо більше ніде у світі не росте. 228

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Нарешті піднімаємось узгір’ям на вершину гранітного хребта. Зорові від криваються нові й нові прояви краси й оригінальності тутешньої природи. У крихітному куточку Приазовського узвишшя збереглися рідкісні рослини тому, що в заглибинах і ущелинах гранітних скель збираються дощові та сні гові води. Тут справжня майстерня богині Флори! Обминув цю майстерню льодовик, що за останні мільйон років кілька разів насувався на південні сте пи, але до Приазовської височини так і не дістався. Тому й залишилися жи вими зелені свідки давніх часів (З дипломної роботи Т. Черненко). 2.

Знайдіть у тексті елементи художнього стилю.

Про які особливості місцевості йдеться в тексті? Що, на вашу думку, можна вважати головною, а що — другорядною інформацією?

Скільки мікротем можна виділити в цьому тексті? Складіть план прочи* таного тексту.

Підготуйте усний стислий переказ тексту з елементами опису місцевос* ті в художньому стилі.

450 1.

Прочитайте тексти. Дайте їм назви. Які типи висловлювання використано в текстах? Якого вони стилю?

Текст 1 З любов’ю думаю про ліс — велике суспільство дерев, птахів і комах... Ось моя улюблена стежка крізь ліщинник, якою постійно продираюся в гущавину. За ці дні вона так заросла, що я змушений вернутися й обійти ці хащі стороною. Але не серджуся, а навпаки — мене охоплює невимовна ра дість. Яка навальна сила всепереможної природи! І яка велика подія — за кілька днів ліщинник украв мою стежку. Уважав, що знаю свій ліс, бо обійшов його не один раз, але сьогодні неспо дівано вийшов на невеличку галявину й побачив між дубами дерев’яний будинок (За П. Сорокою). Текст 2 Дивувався вельми Сивоок дідові Родимові, що той вибрав собі для житла місце коло шляху, на самому краю уділля. Щоправда, тут була ще й річка, і зелені луки вздовж неї, зате в дальнім кінці уділля починалася пуща, де можна б сховатися... На мокроземлях клубочилися чорнолози, а за ними стояли вільхи із замшілими сіро зеленими стовбурами, ліс мовби западався до середини. Земля під копитами в Зюзя втікала вниз і вниз, дерева ставали вищі й вищі, страшніше й страшніше було Сивоокові, і він тулився до Родимової спини, позираючи вперед одним лише оком, ждав, коли ж нарешті вирівняється лісова земля, коли зникне її похилість. Іноді ліс милостиво випускав заблуканих їздців на простір — перед ними відкривалася могутня діброва з галявинами, поритими вепрячими табунами. Велетенські дуби спокійно стояли навколо, з’єднуючи ліс із небом, не даючи лісові западатися нижче, однак за дібровами враз стелилися зелено іржаві 229

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

дрягви, круто спускалися в хлюпанину вологих нетрів, де не пробіжить звір і не пролетить птах (За П. Загребельним). Довідка: дрягва — грузьке, багнисте, болотисте місце; западатися — опускатися, провалюватися, утворюючи западину, заглибину; уділля — князівське володін ня в Київській Русі. 2.

Порівняйте тексти. Чим вони подібні й чим різняться? Які слова, характерні для художнього опису лісу, використано в них?

Підготуйте письмовий стислий переказ другого тексту, зосереджуючись на описі лісу.

451 1.

Прочитайте текст.

Розточчя Колись писали — Розтіччя, бо звідси розтікаються ріки: одні до Чорного, а інші — до Балтійського моря. Важко сказати, куди ми потрапили — у присілок, якусь метастазу міста, чи хутір. Ще недавно, кажуть, тут вирувало курортне життя. Нині це декілька десятків дерев’яних і саманних хат, що віджили своє. Сосни ростуть усюди. Великі, розхильчасті. Де не де красуються фрук тові дерева й кострубачиться кущовиння. Вулиць немає, тільки плутані стежки від хати до хати. Але колись вони, мабуть, були, бо збереглися таблички «Курортна, 7», «Гоголя, 3». Подекуди виблискують білими сосновими стінами щойно збудовані обо ри. Тут же обгороджені сарайчики, стосики дров на зиму під дерев’яними на вісами. Між деревами ліниво прогулюються собаки. Їх тут не прив’язують. Бо що їм сторожувати? Поселяємося в дерев’яній, критій поруділою бляхою хатинці, яка тулиться на околиці, неподалік асфальтівки, що збігає з траси. Зелене подвір’я, усіяне кротячими кучугурами, невеличкий городчик під вікном: грядка капусти, кілька соняхів, гарбузи й буряки, мак і помідори, тички, обвиті квасолею, штурпаччя кукурудзи. Відчиниш вікно, і знадвору вдарить гарячим духом городини, де царює кріп. А вечорами цвіркун заливається на під віконні (За П. Сорокою).

230

Назвіть мовні засоби, які вказують, що текст є розповіддю.

Підготуйте стислий переказ прочитаного тексту. Використайте в пере* казі мовні засоби художнього стилю.

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

§ 42. Письмовий докладний переказ розповідного тексту з елементами опису пам’яток історії й культури в публіцистичному стилі 1. Які характерні ознаки публіцистичного стилю? 2. У яких ситуаціях спілкування використовуються найчастіше описи пам’яток історії та культури? 3. Які об’єкти належать до пам’яток історії й культури?

452

Прослухайте текст, роблячи нотатки для переказу (числа, дати, власні назви). Обґрунтуйте його належність до публіцистичного стилю.

Ой у лузі червона калина похилилася Скільки щирих, зворушливих, патріотичних почуттів викликає ця пісня в кожного, хто сприймає її небайдужим серцем. А історія її така. В українському історичному епосі є чудова пісня дума «Розлилися круті бережечки». Співається в цій думі про «славних козаченьків у нево лі», є там слова і про вороних коней, і про червону китайку. І завершуєть ся пісня словами «Щоб наша козацькая слава не пропала». У нові часи на род переробив цю пісню: замість славних козаченьків співали про січових стрільців. У 1914 році поет і режисер Степан Чарнецький поставив у Самборі на Львівщині драму В. Пачовського «Сонце Руїни». У виставі режисер вико ристав пісню «Розлилися круті бережечки», але вже з новими словами «Ой у лузі червона калина». Він запропонував і нову мелодію. Вистава сприяла популяризації пісні. Її співали січові стрільці, і один із них, Григорій Трух, за його спогадами, придумав кілька строф цієї пісні. З «Червоною калиною» ішли січові стрільці на допомогу своїм братам українцям Наддніпрянщини, які боролися за незалежну Україну в 1917–1919 роках. В обробці Ф. Колесси пісня була вперше надрукована 1915 року у Відні. Через цю пісню українці, роз’єднані державними кордонами, відчували свою кровну спорідненість. Сьогодні цей твір виконують хорові колективи на святкових зібраннях і концертах. Пісню «Ой у лузі червона калина» в обробці А. Авдієвського особли во урочисто, велично співає хор імені Г. Верьовки. Слухають цю пісню, як і «Молитву» М. Лисенка — О. Кониського, і «Ще не вмерла Україна» П. Чубинського — М. Вербицького, стоячи (За Ф. Погре# беником). 2.

За поданою інформацією та своїми нотатками напишіть докладний переказ у публіцистичному стилі розповідного тексту з елементами опису пісні «Ой у лузі червона калина» як пам’ятки історії та культури.

231

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

453 1.

Прослухайте текст. Зробіть нотатки, записавши числа, дати, власні назви тощо.

Будинок з химерами Будинок з химерами — одна з головних архі тектурних пам’яток України, що були створені у ХХ столітті в стилі модерн. Найпривабливіша залізобетонна будівля Києва. Проекція будинку, створена відомим архітекто ром Владиславом Городецьким на місці колишньо го осушеного Козиного болота, має цікаву форму Будинок з химерами. куба: збоку Банкової вулиці — три поверхи, а збоку м. Київ площі Івана Франка — шість. Будинок з химерами отримав назву завдяки скульптурним прикрасам на фасаді. Як усередині будинку, так і зовні розміщені ліплені фігурки тварин, тематика яких — надземний і підводний тваринні світи, неймовірні казкові істоти, атрибути полювання тощо. Так, перед мандрівниками відкривається дивна картина — на стінах бу динку вони бачать голови носорогів, жираф, антилоп, левів, крокодилів тощо. На даху Будинку з химерами розмістилися величезні жаби та нереїди з ланцю гами замість волосся. Будинок з химерами, який Городецький збудував для своєї родини, був завершений у 1903 році. Архітектор із родиною займав лише один поверх, а інші здавав в оренду. Попри високу ціну, охочих вистачало. У Будинку з химерами були власні винні погреби, пральні та пара корів, щоб мешканці щодня могли пити свіже молоко. У 1913 році В. Городецький залишив дім. Власники будівлі змінювалися. У радянський період чого тільки не було в будинку Городецького: і штаб військово трудової дружини, і житло, і ветери нарне управління, і поліклініка. У 30 і роки більшість киян уважала будинок колишнім житлом відставного адмірала, а в 90 і тут був музей «Шедеври ми стецтва України». У 1998 році будинок перебував в аварійному стані. Він практично розколов ся посередині. Щілина в деяких місцях сягала 40 см. Це сталося через неодно рідність фундаменту, адже під половиною будинку були палі, а половина стояла на звичайному стрічковому фундаменті. Виявляється, і великі будів ничі роблять неабиякі помилки. Реставрація будинку тривала до 2004 року. Згодом тут розмістили Малу резиденцію Президента України (За Н. Марінохою та Р. Маленковим). 2.

Підготуйте й запишіть докладний переказ розповідного тексту в публі* цистичному стилі.

454 1.

Прослухайте фрагмент розповіді одного з учасників поїздки до Мексики в складі творчої групи музикантів і акторів. З’ясуйте значення незнайомих слів. Зробіть нотатки про пам’ятки історії та культури Мексики в чернетці.

232

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У Мексиці, у ті дні, коли не було концертів, ми подорожували місцевим заповідником Ла Вента. Тут у XI–V ст. до н. е. серед боліт було грандіозне місто індіанців племені ольмеків. Цивілізація знала й мала все, що потім успадкували ацтеки та майя. Число «нуль», писемність, сонячний і місяч ний календарі... У парку побачив одну з ольмекських «кам’яних голів». — Базальтову брилу, з якої виготовлена ця голова, відкололи поблизу вулкана Сан Мартін Пахапан. Маса її сягала майже шістдесят тонн, — роз повів нам екскурсовод Мануель. — Такі важезні блоки переправляли спочатку морем, а потім тягли плотами (проти течії!) рікою Тонала. Потім... відсікали зайве, — усміхається гід. — Тепер ця голова лише десятитонна. Мене також здивували «мексиканські Венери»: маленькі п’яти або десяти сантиметрові фігурки жінок із високо піднятими руками. Вони ніби танцюють. А ще мексиканський композитор сеньйор Туто вмовив мене поїхати відві дати давнє місто майя Паленке, розташоване неподалік Табаско. Палацовий комплекс у Паленке вражає і квадратною вежею, і різьбленими та скульптур ними зображеннями, орнаментами й написами. Цікаве зображення хреста кукурудзи, на якому сидить священний птах кетцаль. Культура ольмеків, та й усіх індіанців, була «кукурудзяною». Це від них ми її запозичили: аби не Колумб, не їсти б нам мамалиги (За І. Потоцьким). 2.

Визначте тему та мікротеми тексту. Дайте йому назву. Складіть і запи* шіть план. Яка мікротема вас зацікавила найбільше?

Складіть і запишіть докладний переказ з елементами опису пам’яток іс* торії та культури в публіцистичному стилі.

Прочитайте записи вчителів в учнівських щоденниках. Чи подобається вам,

455 коли вчителеві притаманне почуття гумору? Чому? Поясніть, з якою метою в подібних записах використано багато знаків оклику.

 Шановні батьки! Підстрижіть свою дитину. Хочеться подивитися їй в очі.

 Абсолютно не знає Франка! Шановні батьки! Прошу познайомити!  Ваша дитина пропустила суботню дискотеку! Розберіться!  Шановні батьки! Дайте дитині виспатися. Вона спить на уроках! § 43. Усний твір;опис місцевості (вулиці, села, міста) на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі

Підготовка до твору 1. Чітко визначте місцевість, яку будете описувати (вулицю, місто, село). 2. Виберіть місце для свого спостереження, своєрідну точку відліку, що ви* значатиме перспективу опису: а) ви перебуваєте в певному місці та спо* стерігаєте за обраною для опису місцевістю; б) ви рухаєтесь (ідете, їдете, летите) і спостерігаєте за описуваною місцевістю.

233

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

3. Виберіть час (час доби, пора року), протягом якого ви спостерігаєте за місцевістю. 4. Яке враження справила на вас побачена картина? 5. Запишіть тематичні слова, речення, які становитимуть мікротеми вашого опису.

456 1.

Прочитайте фрагменти опису місцевості. Які характерні ознаки опису місцевості ви помітили?

*** З балкона було видно майже всю протоку, білі піски на тім боці, зелені вали верб, а ще далі — київські пагорби, увінчані золотими шпилями Лаври, вид такий, що міськрада мала б із жителів Русанівки брати додаткову квар тирну плату. Хоча з Березняків вид ще розкішніший, там Лавра зсунута на периферію погляду, а навпроти масиву, на тім боці Дніпра, у зеленій пазусі берега, зачаївся Видубицький монастир, ніби вродлива дівчина, яка сяє тобі з тисячолітньої пазелені над водою й прикладає до уст пальчика: «Тс с с!» *** Набережна. Точна геометрія вулиць, ртутні ліхтарі, мов розвішані малень кі сонця з чужих галактик. Примарне світло намагається знищити пам’ять, але ніч стрясає пам’яттю, б’є в неї темрявою. Усе знайоме мовби спервовіку: зеле на трава газонів, сірі стовпи, безсило звислі проводи, темна вода протоки, білі піски на острові, далеке пливуче золото київських соборів (П. Загребельний, «Розгін»). 2.

Яку різницю в синтаксичній будові висловлювань ви помітили в цих фрагментах?

Випишіть мовні засоби — ознаки художнього стилю.

457 Прочитайте фрагменти опису місцевості. Якими засобами передав автор свої враження від описаної місцевості?

*** У Тернівщині нашій вулички глибокі, бо скільки ж по них поколінь про йшло, ті, що до нас тут жили колись, до самої глини повибивали землю своєю ходьбою; наче ровом ідеш, і колюча дереза, в’ючись по горбах, нависає з обох боків над тобою. У вуличці повно пухкої пилюки, вона після ночі прохолод на, а вище, на толоці, там і споришець тобі босі ноги росою полоскоче — це остаточно розганяє твій сон. Степ відкривається відразу за школою, далі десь аж попід небом садки си ніють хутірські — уся наша Тернівка оточена хуторами. 234

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

*** Тернівщанський вітряк бовваніє вежею край села, на розхресті доріг. Розго нисті крила, на які ми зважувалися чіплятись, щоб спробувати висоти, зараз стирчать хрестом непорушно: давно вже вони не крутились, не обвіювали тугим своїм вітром тернівщанську малечу... *** Соколяни — сусіднє з нами велике торговите село над Ворсклою, де під ярмарчище було відведено півстепу рівнини, що закінчувалася глибокими обривами кручами, утворюючи щось схоже на великий каньйон. Аж загляну ти страшно з урвища вниз, де на самому дні каньйону сріблиться Ворскла, клубочаться верби, біліють хатки соколянські. *** Давно вже розвиднілось. Хайвей, вигинаючись відповідно до рельєфу місцевості, струменить, мерехтить у далеч; скільки зглянеш, лисніє під сонцем спинами машин. Пролітають обіч нас на відстані силуети міст, якихось веж, фрески звернених до хайвею грандіозних реклам, пролітає світ інший, відсто ронений від цього потоку, де без краю свистить розітнуте, збурене рухом дороги повітря. Тут уже й ритму нема, ритм пропав, самий біг, лет, сліпий, оголений лет (О. Гончар, «Твоя зоря»). 458 1.

Складіть і запишіть шість*сім речень із поданими висловами (на вибір): вулиця перетинає, над містом височить, з кінця в кінець, нова забудова, широкі проспекти нових кварталів, вузенькі вулички старого міста, бал конах міських хмарочосів, готичний і бароковий стиль, пролягає траса, горбиста місцевість, розкидані хати, відкривається широкий краєвид, замкнений простір, легко дихається, відчуття вічності.

Підготуйте твір*опис місцевості (вулиці, села, міста) на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі.

Прочитайте усмішку. Що вам відомо про особу — головного персонажа усмішки? Чи додала вона чогось нового до вашого уявлення про Сократа? Що саме?

459

Прогноз погоди Одного разу Сократ сказав своїм учням: «Я і моя дружина — найкращі у світі метеорологи. Наші прогнози ніколи не бувають помилковими». Учні не повірили й попросили Сократа підтвердити це прикладом. — Коли на небі з’являється хмара, — пояснив Сократ, — моя дружина стверджує, що буде дощ, а я кажу, що ні. Звісно, хто небудь із нас обов’язко во буде мати рацію, без помилок прогнозуючи погоду. 2.

Випишіть вставні слова, поясніть уживання розділових знаків.

235

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

§ 44. Усний твір;опис у публіцистичному стилі пам’яток історії й культури за картиною Щоб зробити опис за картиною, треба дотримуватися такої послідовності: 1) назвати прізвище художника; 2) назвати жанр картини (живопис — історичний, побутовий, портретний, натюрморт, пейзаж); 3) якого часу стосується зміст картини; 4) особливості композиції картини; 5) кольорова гама; 6) використання контрастних кольорів; 7) світлотіньові переходи; 8) який настрій створює картина; враження від картини.

І пензлем, і словом 460 1.

і ем с

Розгляньте репродукцію картини та фото.

М. Сажин. Руїни Золотих воріт у Києві. 1846 р.

Золоті ворота. Сучасне фото

Порівняйте різні зображення Золотих воріт. Чим відрізняється фотогра* фія від картини?

Перепишіть текст. Доповніть розповідь про Золоті ворота відомою вам інформацією.

Історична довідка Золоті ворота — визначна пам’ятка стародавньої архітектури Києва ХІ–ХІІІ ст. Назву «Золоті ворота» вони отримали, мабуть, за зразком назви константинопольських Золотих воріт. Так само, як у Константинополі, воро та були головним в’їздом до центру столиці (крім них, було ще два в’їзди, які не збереглися). Будували Золоті ворота одночасно із Софійським собором. Разом з обо ронним валом навколо міста вони належали до важливих фортифікаційних споруд Києва. Зруйнували Золоті ворота монголи, коли захопили Київ. Але й упродовж наступних століть напівзруйновані Золоті ворота вико ристовувались як в’їзд до Києва. У 1648 році після перемоги під Жовтими Водами через них в’їхав у Київ Богдан Хмельницький. 236

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Наприкінці ХVІІ ст. у зв’язку з реконструкцією оборонних споруд міста пе ред Золотими воротами спорудили земляні бастіони, а до середини ХVІІІ ст. споруду засипали землею, збудувавши нові ворота. Але вже на початку ХІХ ст. археологи відновили засипану пам’ятку (на картині М. Сажина зафіксовано са# ме цей час). 461 1. Прочитайте текст. Які історичні пам’ятки згадано в ньому? Увесь київський люд пробирався до Золотих воріт. Бамкали дзвони Софій ського митрополичого собору, Михайлівського Золотоверхого, церкви Святої Трійці. Знизу, від Дніпра, долинали сріблясті передзвони подільських храмів. Молодші спудеї видерлися на круті земляні вали обабіч Золотих воріт і перші віддалік побачили козацьке військо. До Старого міста наближалися вершники. По вдалих битвах під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями при облозі Львова голінні хлопці вбрались у високі хутряні польські шапки з павиними перами, кунтуші з довгими рукавами, малинові козацькі кармазини. При боці в кожного висіли турецькі кремінні пістолі, польські шаблі або турецькі ятага ни. За широкими пасками в старших — перначі. Богдан Хмельницький їхав під хрещатою корогвою й гетьманським бунчуком. Позаду довбиші гуркоті ли в приторочені до сідел литаври. Гомін, гомін по золотоверхому давньому Києву... (За Ю. Хорунжим). 2.

462 1.

Назвіть лексичні засоби, якими письменник відтворює історичний коло* рит описаної доби. Прочитайте текст.

Є в Києві споруда під назвою «Золоті ворота». Це макет натурального розміру, зведений 1982 року над руїнами справжніх давньоруських воріт. Макет дуже гарний, він є однією з київських принад. Проте коли в грудні 2007 року писалося про «пам’ятку ХІ століття, після ремонту відкриту для публіки», ставало ніяково. Кого ми вводимо в оману? Своїх школярів? Іноземців? Адже ця споруда — пам’ятка архітектури 1982 року, а справжній вигляд давньоруської міської брами достеменно нікому не відомий. Тобто київський макет є версією певної групи археологів, істориків, архітекторів, деякі ж історики вважають, що ворота мали інший вигляд (За Є. Слов’ян# ською). 2.

Назвіть характерні ознаки публіцистичного стилю, притаманні цьому текстові.

463 1.

Підготуйте усний твір*опис у публіцистичному стилі за картиною М. Са* жина. В описі використовуйте відомості з вправ, власні знання.

Уведіть до опису такі вислови: пам’ять віків, мова каміння, берегти свя тині, контрасти життя, руїни на тлі храмів, торкнутись історії.

237

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

464 Підготуйте усний твір*опис у публіцистичному стилі за картиною С. Позняка. Використайте план, поданий у рубриці «Пригадаймо!», відомості з історії України про князя Володимира, а також інформацію з довідки.

Довідка. 1. Пам’ятник князеві Володимиру в Києві споруджений на Володи# мирській горі в 1853 році. Створили пам’ятник скульптори В. Демут#Малинов# ський і П. Клодт. Бронзова фігура князя (висота — 4,5 м) у мантії з хрестом і великокнязівською шапкою в руці височіє на 16#метровому чавунному постамен# ті, прикрашеному барельєфом «Хрещення Русі» і гербом стародавнього Києва. 2. «Володимирська гора» — парк у Києві, закладений у середині XIX сто# ліття. Площа — 10,6 га.

С. Позняк. Володимирська гірка взимку. Київ. 2005 р.

Уже понад півтора століття Володимирська гора (тепер її називають гірка) в Києві є най більш затишною й чарівною місциною. Це чу довий парк, зелений і спокійний, у якому так приємно провести кілька годин вихідного дня. У ХІХ столітті Володимирська гірка була ві дома як Михайлівська гора, оскільки саме на цій височині розташований Михайлівський Золо товерхий храм. Коли виникла загроза зсуву, схил був укріплений, а на ньому створили до ріжки, цегляні спуски, майданчики й тераси. Уздовж красиво висаджених дерев і кущів, аль танок і лавок прогулювалися кияни, зупиняю чись, щоб помилуватися панорамою, фонтаном або ж відвідати чайний павільйон.

3. Сергій Позняк: «Серед тем, які висвітлені в моїх картинах, це, звичайно, пейзажі — природа, море і місто — усе це мені цікаво, усе це я малюю. Окре# мою темою стоїть Київ — сучасний і ретро...»

§ 45. Конспект прочитаного науково;навчального тексту; тематичні виписки

238

Конспект — це різновид стислого письмового переказу, тобто коротко за* писаний виклад змісту певного тексту. Конспектування — важлива форма запам’ятовування потрібної інформації, яку ми сприймаємо, читаючи текст або слухаючи його. Як різновид конспек* тування використовуються тематичні виписки. Тематичні виписки — це дослівно переказаний уривок із тексту, що стосу* ється конкретної теми, з посиланнями (прізвище, ініціали автора, назва книжки, видавництво, місто і рік видання, кількість сторінок). Правила конспектування прочитаного науково*навчального тексту перед* бачають: 1) удумливе прочитання тексту;

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2) 3) 4) 5)

визначення теми й головної думки висловлювання; визначення тематичних речень; стислий запис змісту тексту; виділення в конспекті важливої інформації (підкреслення, позначки на полях, виділення кольором тощо); 6) відтворення з точністю чужих слів — цитування.

465 1.

Застосуйте до поданого тексту перші три пункти правил конспектування.

Шовковий шлях Уважають, що тисячу років тому в Україні росли ті самі плодові дерева, що й тепер. Але це не так. Більшості сучасних плодових дерев, якщо не всіх, не було. Не було ще майбутніх розкішних яблунь, груш, персиків... Натомість було багато волоських горіхів, які завезли з Балкан. В «Іпатіївському списку» згадується, що в 1151 році, під час облоги Києва, «були спалені передмістя та порубані огороди», тобто сади. Про яблуні й груші в літописі не йдеться. Мандрівник Павло Алепський ще в 1653 році писав, що в українських садах переважав волоський горіх, сливи, вишні та виноград. Шовковиця ж росла всюди, її ніхто навмисне не садив. Звідки ж поширилась в Україні шовковиця — шовковичне дерево? Зі Сходу. Через терени України пролягав Шовковий шлях, яким із Китаю завозили шовк. Саме цим шляхом потрапили до нас і шовковичні дерева, а також пше ниця та жито. Листям шовковиці живилася гусінь шовковичного шовкопряда (гусінь цього метелика звиває кокони з виділеного слинними залозами шовкового во локна). З коконів у Китаї виготовляли шовк, а із шовку — найкращий папір. Отож потреба в коконах була величезна. Оскільки шовковиця в Україні добре прижилася, поширилася, то й мож ливості для отримання великої кількості коконів були невичерпні. Тож з України на Схід ішов Шовковий шлях (За В. Сніжком). 2.

Запишіть тематичні речення. Зробіть тематичні виписки про Шовковий шлях.

466 1. Прочитайте текст. Просте речення в тексті Найскладнішу думку можна висловити просто. Для цього існують прості речення. Вони можуть бути довгими й короткими. У висловлюванні варто чергувати довгі речення з короткими. Так текст сприймається краще: довгі речення важчі для розуміння, а часте вживання коротких робить мову одноманітною й монотонною. Щоб уникнути одноманітності висловлювання, треба використовувати різноманітні структури простих речень — непоширених (вони складаються 239

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

тільки з головних членів речення) і поширених (вони мають другорядні члени речення). Навіть найкоротші непоширені речення дають змогу вибирати, наприклад: Я втік. — Я накивав п’ятами. Настає світанок. — Розвидняється. З цих речень видно, що ту саму думку передають двоскладні й односкладні речення; речення, у яких присудок виражений дієсловом або синонімічним фразеологічним зворотом. Більші можливості для вибору варіантів висловлювань закладені в структу рі поширених ускладнених речень, наприклад: У місто завітала рання несподівана весна й щедро забарвила парки в яскраву зелень. Завітавши в місто, рання несподівана весна щедро забарвила парки в яскраву зелень. У місто завітала весна, рання й несподівана, і щедро забарвила парки в яскраву зелень. Рання й несподівана весна завітала в місто. Вона щедро забарвила парки в яскраву зелень. У місто завітала весна, рання й несподівана, і щедро, як завжди, забарвила парки в яскраву зелень. Як варіанти поширеного ускладненого речення використано конструкції з однорідними присудками, відокремленими означенням і обставиною, два поширених речення й речення зі вставною сполукою. Отже, щоб створювати правильні за змістом і формою тексти, треба зна ти структурні можливості простого речення. 2.

Складіть конспект тексту, відобразивши в ньому основні поняття теми «Просте речення».

467 1.

Зробіть тематичні виписки до образу України з текстів історичних на* родних пісень і пісень Марусі Чурай.

Підготуйте за тематичними виписками власне висловлювання на тему «Образ України за історичними народними піснями й піснями Марусі Чурай».

468 Прочитайте усмішку. Які ви знаєте усталені форми мовного етикету (виба* чення, погодження, відмови тощо)?

Іде виховна година. Тема — мовний етикет. Учні неуважні, перешіпту ються між собою. Учителька намагається вгамувати клас: «Петренко, ти мене чуєш?» — Угу... — От лишенько! Тільки в нашому класі «угу» означає «так», а «ой» пе рекладається як «вибачте»... Галю! Поясни мені, будь ласка, що ти у вікні та кого цікавого побачила. — Ой!.. 240

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

§ 46. Усне повідомлення про мову в науковому стилі: зіставлення й узагальнення матеріалу

Повідомлення про мову в науковому стилі — це інформація про зміст прочитаних статей, книжок або розділів наукових і науково*навчальних текстів, присвячених темі мови. Щоб підготувати таке повідомлення, треба, по*перше, обрати конкретну тему повідомлення; по*друге, опрацювати наукові джерела (написати кон* спект, зробити тематичні виписки); по*третє, зіставити інформацію, подану в різних джерелах, і зробити узагальнення; по*четверте, скласти план пові* домлення. Орієнтовні теми для повідомлення про мову: — Українська мова на мовній карті світу; — Мова та українознавство; — Державна мова — один із важливих символів держави; — Рідна мова і державна мова; — Історія мови — це історія народу (життя українців у різних державах; заборони української мови); — Відродження української мови наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.; — Письменники*мовотворці (внесок письменників у розвиток літературної мови на прикладі мовотворчості обраного письменника); — Літературна мова і діалекти; — Усна і писемна мова; — Мова і розвиток особистості; — Дитяча мова; — Культура мови — загальна культура людини; — Мова — засіб спілкування, пізнання та впливу; — Мова в сучасній рекламі; — Мова і сучасна естрадна пісня; — Мова в Інтернеті.

469 1.

Прочитайте конспект статті «Українська мова» з енциклопедії «Українська мова».

Укр. мова — мова корінного насел. і українців за межами України (Росія, Білорусь, Казахстан, Польща, Словаччина, Румунія, Канада, США, Угорщина, Австралія...). Група мов — слов’янські, сім’я — індоєвропейська. Фонетичні ознаки (чергування і з о та е, відкриті та закриті склади, чергу вання пригол. зв., дзвінкість пригол.), граматичні — паралельні закінчення в давальному та місцевому відм., кличний відм., закінчення #мо в 1 й ос. мн. теп. часу і нак. сп. Походження (племена Київської Русі) назви словенська, давньоруська, руська, козацька, малоруська, русинська, українська. Значення Києва в консолідації укр. народу та мови. Роль Наддніпрянщини та Галичини у формуванні літературної мови. Значення творч. Котляревського, Шевченка. 241

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Гальмування розв. літ. мови (Валуєвський циркуляр 1863 р. та Емський акт 1876 р.). Наступ на укр. мову в 70–80 роках ХХ ст., витіснення її із суспіль ної сфери (дошкільні заклади, школи, вищі навч. заклади). Відродження укр. мови в незалежній Україні. 2.

До якої із запропонованих тем повідомлення можна використати цей матеріал? Обґрунтуйте відповідь.

Доберіть додаткові джерела до однієї з мікротем, наявних у конспекті.

470 1.

Прочитайте текст. Визначте тему можливого повідомлення у зв’язку зі змістом цього тексту.

Маленькі генії Ще не народившись, дитина здатна впізнавати звуки рідної мови. Вона реагує на голос мами, відрізняє його від інших звукових подразнень. Про ці особливості мовного розвитку ще не народженої дитини науці було відомо. Нещодавно вчені дослідили, що немовлята в перші сім місяців життя ма ють здатність розрізняти, якою мовою розмовляють дорослі. Це зробити вони можуть навіть за візуальними ознаками, тобто за рухом губ. Немовлятам показували плівки без звуку, на яких дорослі вимовляли різні речення різними мовами. Відомо, що діти не можуть довго затримувати увагу на монотонній дії. Вони втомлювалися дивитися на одноманітний екран. Але тільки но дитина чула іншу мову, інтерес з’являвся в неї знову. Немовлята, яким усього кілька днів, здатні впізнати рідну мову серед інших. Напевно, причина в ритмічній природі кожної мови. Адже щодо розрізнення ритмів немовлята справжні генії. У перші шість місяців життя вони вже роз різняють двох мавп, яких дорослі вважають абсолютно однаковими, за мімікою. Можна лише дивуватися невичерпним можливостям дитини в пізнанні навколишнього світу (За С. Хомин). 2.

471 1.

Запишіть мікротеми прочитаного тексту. Прочитайте уривки з текстів.

Наука про рідномовні обов’язки свідомого громадянина 1. Мова — то серце народу: гине мова — гине й народ. 2. Хто цурається своєї рідної мови, той у саме серце ранить свій народ. 3. Літературна мова — то головний двигун розвитку духовної культури народу, то найміцніша основа її. 4. Уживання в літературі тільки говіркових мов сильно шкодить об’єд нанню нації. 242

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

5. Народ, що не створив собі соборної літературної мови, не може зватися свідомою нацією. 6. Для одного народу мусить бути тільки одна літературна мова й вимова, тільки один правопис. 7. Головний рідномовний обов’язок кожного свідомого громадянина — працювати для збільшення культури своєї літературної мови. 8. Стан розвитку літературної мови — то ступінь розвитку культури народу. 9. Як про духовну зрілість окремої особи, так і про зрілість усього народу судять найперше з культури його літературної мови. 10. Кожний свідомий громадянин повинен практично знати свою соборну літературну мову й вимову та свій соборний правопис, а також знати й викону вати рідномовні обов’язки свого народу. *** І хоч дуже крутими дорогами, густо зарослими тернями, проте українська мова не тільки виросла в зразкову літературну мову, але стала й мовою дер жавною та соборною! (І. Огієнко). 2.

Зіставте зміст мікротем, наявних у текстах, сформулюйте узагальнення для обраної теми повідомлення в науковому стилі.

Підготуйте усне повідомлення в науковому стилі, використавши інфор* мацію, наявну в текстах.

472 Прочитайте речення. Відредагуйте й запишіть їх. 1. Слухавши пісню, у мене виникло бажання записати її слова. 2. Увійшовши в кімнату, сестра сиділа й читала книжку. 3. Сидячи в парку, до нас підійшли учні з сусідньої школи. 4. Опрацювавши певні архівні матеріали, стало відомо про події на Херсонщині. 5. Під’їжджаючи до станції, у мене злетів капелюх.

§ 47. Письмовий твір;опис місцевості (вулиці, села, міста), пам’яток історії й культури на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі 473 Відтворіть ситуацію спілкування двох перехожих: один запитує в другого, як пройти до пошти (театру, вокзалу тощо).

Орієнтири: місце, де зупинилися перехожі; назви вулиць; транспорт; пере# ходи тощо. 474 1.

Прочитайте текст. За якими ознаками можна впізнати згадане в тексті місто?

Комендант порту Бувають хвилини, коли все місто належить йому одному: комендантові порту, найстарішому, найповажнішому тут морякові. Це ті вечірні хвилини, 243

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

коли він статечно йде у свій порт, сам, без почту. Цей ко мендант уже давно позбавлений цих привілеїв, якими всі коменданти портів користуються понині. Ось він виходить зі свого будинку і, спираючись на бамбукову палицю, спокійно простує повз славетну баржу, готелі й управління мореплавства, повз пам’ят ник поетові... Лише біля широких сходів, які ведуть у порт, він зу пиняється і мовить такому ж поважному кам’яному сена торові, як рівний рівному: — Здрастуй, Дюку! Потім ступає на сходи, звідки, ніби з далекого марева, видніється порт. За багаторічну службу він трохи втратив зір, ось чому звідси порт здається йо му далеким і примарним, насправді ж він тут, поряд, унизу. Комендант це добре знає. Він любить дивитися на порт звідси, згори, лівою рукою гладячи одного з кам’яних левів, що увінчують сходи. У порту помітили коменданта, і корабельні гудки, як завжди, сповіщають про його появу. Та ба... то тільки йому здається, то йому хотілося б. Насправді ж він при ходить сюди непоміченим. А гудки корабельні — то просто кораблі відплива ють і прощаються з портом... (За Василем Земляком). 2. Випишіть речення, у яких є опис місцевості (частини міста).

475 Уявіть, що вам потрібно розповісти про своє місто (село, вулицю, школу то*

що) у художньому стилі. Які художні засоби ви використаєте, розповідаючи про свої спостереження та враження? Запишіть розповідь.

476 Перепишіть текст. Підкресліть дієслова, які допомагають змалювати місце* вість.

Село Семигори Недалеко од Богуслава, коло Росі, у довгому покрученому яру розкину лося село Семигори. Яр в’ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади. Греблі обсаджені столітніми вербами. У глибокому яру ніби в’ється оксамитовий зелений пояс, на якому блищать ніби вправлені в зелену оправу прикраси зі срібла. Два рядки білих хат попід горами біліють, неначе два рядки перлів на зеленому поясі. Коло хат зеленіють густі старі садки (За І. Нечуєм#Левицьким). 477 1.

244

Прочитайте текст. До якого стилю він належить? Обґрунтуйте відповідь. Випишіть висловлювання, які свідчать про наявність почуття гумору в автора тексту.

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Подорож «Халеп’я — Трипілля» Багато неба, багато Дніпра. Вітер. Кручі. Простори. Тут захоплює дух, а думки або щезають зовсім, або набувають романтичного забарвлення. Це — незвичайні місця, відомі під загальним топонімом Трипілля. Як це часто трапляється, ідея поїздки була схвалена саме тоді, коли ми вже йшли до метро, міркуючи, якою електричкою доведеться їхати до Фастова. «Як ти кажеш — Халеп’я? Гм... що, так і називається? Скільки доводилося потрапля ти в халепу, але щоб отак спеціально їхати в село Халеп’я — такого ще не було...» ...Село Халеп’я зустріло нас торгівлею бабусь на зупинці, досить сміливим котом і напрочуд привітними собаками. По дорозі нам траплялися як напівзруйновані хатки, так і капітально ого роджені земельні ділянки тих, хто вже купив собі місце під сонцем Халеп’я, але ще не приступив до будівництва. Маючи лише елементи чорної заздрості, але не віддаючись повністю цьому глибоко соціальному почуттю, ми поволі рухалися собі селом, дихали чистим повітрям і відзначали про себе різноманітні прояви весни. Аж поки не дістали ся краю землі, звідки в повній своїй красі відкривався вид на Дніпро. Безкрає небо, широкий Дніпро, епічні кручі... Ми йшли старим, мощеним бруківкою шляхом униз до села Трипілля. Аж ось вийшли до невеликого пляжу, який досі залишається громадським. Його ще ніхто не приватизував. Але це виняток із правил. Трипільський берег Дніпра вщерть забудований маєтками з високими мурами, зеленими галявин ками, тенісними кортами та камерами спостереження. І поряд — прості хати, будиночки, розкидані й на горі, і під горою. Око зупинилося на милій моєму серцю омелі. Коли довго дивитися на неї, то в певний момент з’являється відчуття, що там, усередині зелених клубків, міфічні істоти. Живуть собі на деревах, чатують. Ну як мавпи, тільки розумні ші. І з наших країв... До музею ми не потрапили, бо було вже пізно. Натомість, смакуючи бутер бродами, якийсь час споглядали Трипільську ТЕС (За http://mandry#in#ua.li# vejournal.com/39310.html). 2.

Запишіть ваші спостереження і враження від мандрівки, використовую* чи опис місцевості в художньому стилі.

478 1.

Прочитайте усмішку. До якої групи стилістично забарвлених слів нале* жить слово мобілка?

Тривають іспити. Учень довго міркує над додатковим запитанням екзаменатора, нарешті рішуче каже: — А можна взяти підказку залу? Западає пауза... Тоді учень дістає мобілку й знову запитує: — Чи, може, хоча б дзвінок другові?.. 2.

Уявіть, що ви редактор збірки усмішок і вам потрібно замовити художнику ілюстрацію до наведеної усмішки. Складіть і запишіть замовлення.

245

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

§ 48. Діалог, складений на основі телепередач, дібраних за; питань до тексту, на основі життєвого досвіду учнів 479 Дайте відповіді на запитання. 1. Що таке монолог? 2. Що таке діалог? З чого складається діалог? 3. Поясніть значення слова досвід. Чи є синонімічним до цього слова слово* сполучення життєвий досвід? 4. Яка частина схеми стосується телевізійних діалогів про пережите, про* читане? ДІАЛОГ (сукупність реплік) розмовний стиль

художній стиль

усне спілкування

письмове спілкування емоційний стан співрозмовників

міміка

480 1.

жести

інтонація

опис мовними засобами

Прочитайте усмішки. До якого типу діалогів належать тексти? Поясніть у них розділові знаки.

*** — Що означає англійською «I dоn’t кnоw»? — Я не знаю. — Ось ось, у кого не спитаю, ніхто не знає... *** — Тату, а який вигляд має цифра «8»? — питає малий Славчик. — Ну, синку, розумієш, це так само, як нескінченність, тільки перевернуто на 90 градусів. 2.

Перебудуйте діалоги так, щоб вони містили слова автора. Запишіть но* ві тексти й складіть до них пунктуаційні схеми.

481 1.

Прочитайте слова та словосполучення. З’ясуйте значення не зрозумілих вам слів. До якої групи стилістично забарвленої лексики вони належать?

Ток шоу, новини, музичне шоу, інтерактивний конкурс, реаліті шоу, журна лістське розслідування, «круглий стіл», репортаж, журналістська етика. 2. Які з перелічених понять і термінів передбачають застосування діалогу?

246

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Подані слова та словосполучення введіть у речення з однорідними чле* нами й узагальнювальним словом. Запишіть складені речення.

Залежно від стилю мови розрізняють побутові діалоги, офіційні, художні. За жанровими особливостями діалоги набувають форми бесіди, дискусії, диспуту, полеміки, інтерв’ю. Діалог має характерні синтаксичні ознаки, а саме: використання простих, неповних і незакінчених речень; різних за метою висловлювання речень. Щоб побудувати діалог, треба насамперед визначити тему. Кожен з учасників діалогу висловлює свій погляд на зазначену тему, тобто формулює тезу й до* водить її. При цьому потрібно дотримуватися культури ведення діалогу: не перебивати опонента, чітко формулювати твердження й обґрунтовувати його. Так можна уникнути небажаних надмірних емоцій. Щоб діалог не пере* творився на монолог, треба вчасно зробити паузу й дати співрозмовникові можливість висловитися. Отож варто запам’ятати певні правила ведення діалогу: — обдумуючи майбутню бесіду, пам’ятайте: хто ясно мислить, той ясно і го* ворить; — умійте зацікавлено й уважно вислухати іншого; — під час діалогу дивіться в очі співрозмовникові; — вислуховуйте репліки опонента, не перебиваючи його; — неприпустимо вживати під час діалогу неввічливі, образливі слова й вислови, критикувати не тезу опонента, а його як особистість.

482 «Комунікаційна естафета». Почергово читайте афоризми та прислів’я й по*

яснюйте їхнє значення. Той, хто не зможе цього зробити, вибуває з гри, а на* ступний гравець пояснює цей вислів.

1. Ясність — головне достоїнство мови (Арістотель). 2. Коли ти хочеш довести співрозмовникові якусь істину, то найголовніше при цьому — не дратуватися й не сказати жодного недоброго чи образливого слова (Епіктет). 3. Не завжди говори, що знаєш, але завжди знай, що говориш (Клавдій). 4. Єдина відома мені розкіш — це розкіш людського спілкування (А. де Сент# Екзюпері). 5. Яка головонька, така й розмовонька! 6. Умієш говорити — умій слухати. 7. Дефіцит спілкування привів до того, що воно з розкоші перетворилося на предмет першої необхідності (С. Лузан). 8. Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути. 9. З пустого в порожнє переливати! 10. Наговорили, що наварили, а глянь — аж нічого. 11. Багато наговорено, та мало сказано. 12. Багато без чого може обходитися людина, але тільки не без людини (Л. Берне). 13. Хто каже до ладу, то вухо наставляй, а хто без ладу, то теж не затикай. 14. Для одних форма спілкування — діалог, для інших — монолог (І. Ше# велев). 247

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

15. Мовчанка гнів гасить. 16. Менше говори — більше вчуєш. 483 1.

Прочитайте текст. У якій ситуації відбувається діалог? Визначте стиль, жанр, тему й мету діалогу, особливості мовних засобів. Охарактеризуй* те репліки за метою висловлювання, емоційно*експресивним забарвлен* ням, повнотою.

«Вивели на чисту воду» — Томе, — спитала тітка Поллі, — сьогодні в школі було душно? — Так, тітонько. — Страшенно душно, правда ж? — Так, тітонько. — І тобі, Томе, не захотілося піти скупатися? Зачувши недобре, Том ураз нашорошив вуха. Він пильно глянув у тітчи не обличчя, але нічого особливого не добачив і тому відповів: — Та ні, тітонько, не дуже. Стара простягла руку, помацала Томову сорочку й сказала: — Ну що ж, тобі, я бачу, і тепер не дуже жарко. — А сама тайкома тішила ся тим, як спритно й непомітно зуміла перевірити, чи суха в хлопця сорочка. Але Том уже збагнув, звідки вітер дме, і випередив її наступний хід. — Дехто з нас поливав собі на голову з помпи. У мене й досі волосся вогке, ось бачите? Тітка Поллі з досадою подумала, що не скористалася з цього очевидного доказу й дала обвести себе круг пальця. Тоді в неї сяйнула нова думка. — Але ж, Томе, щоб полити собі на голову з помпи, не треба було розпо рювати комір сорочки там, де я зашила, правда? Ану розстебни куртку! З обличчя в Тома збігла тінь тривоги. Він розстебнув куртку. Комір со рочки був міцно зашитий. — Що ти скажеш! Ну гаразд, нехай. Я ж таки була певна, що ти не пішов до школи й купався в річці. Та я не гніваюсь на тебе, Томе. Хоч віри тобі, як то ка жуть, уже й немає, але часом ти буваєш кращий, ніж здаєшся. Принаймні сьогодні. Вона й засмутилася тим, що проникливість зрадила її, і водночас була рада, що Том бодай цього разу повівся як годиться. Аж раптом обізвався Сід: — Чогось мені здається, ніби ви зашили йому комір білою ниткою, а тут чорна. — Та певне ж білою!.. Томе!.. Том не став чекати, що буде далі. Уже в дверях він обернувся й гукнув: — Ну, Сідді, це тобі так не минеться!.. (За Марком Твеном).

248

Поясніть значення фразеологізму вивести на чисту воду.

Складіть діалог (десять–п’ятнадцять реплік) на основі вашого життєвого досвіду.

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

484 1.

Доповніть діалог, який відбувся під час «круглого столу» на телеба* ченні. Використовуйте як допомогу словосполучення з довідки (за ба* жанням).

Психолог. Важливо враховувати, наскільки ваші жарти є доречними. Як у вас в класі із цим? Підліток 1. Нормально. Ми жартуємо так, щоб... Психолог. А от така ситуація — ви знаєте класний анекдот. Як часто ви йо# го розповідаєте товаришам? Підліток 2. Один раз. Намагаюся, щоб мої жарти були... Психолог. А як ви вважаєте, чи варто через жарт звертати на себе увагу? Підліток 3. Жартую... Психолог. Можна пораду? Пам’ятай, що найбільший успіх гарантовано тим жартам, темою яких є ти сам. Підліток 4. Це складно, це, мабуть, справжнє... Довідка: нікого не образити; жарти мають сприяти створенню позитив ної атмосфери, а не приниженню гідності іншої людини; різноманітними — нікому не цікаво слухати той самий анекдот десять разів поспіль; щиро та невимушено; це справжнє мистецтво — уміння сміятися із себе. 2.

Складіть і запишіть на одну з поданих тем діалог, використовуючи за власним вибором ситуацію з вашого досвіду чи пригадавши прочита* ну книжку або переглянуту телепередачу: «Жарт жарту — різниця», «Анек* дот — річ небезпечна», «Чому наш день Першого квітня був сумним».

§ 49. Інтерв’ю в публіцистичному стилі 1. Назвіть ознаки публіцистичного стилю. 2. Які жанри публіцистичного стилю вам відомі?

485 1. Розгадайте в зошиті кросворд «Інтерв’ю». По вертикалі. 1. Роз’яснювальні або критичні зауваження з приводу яких небудь повідомлень. 6. Події, відображені в літературному творі, через які письменник розкриває характери пер 1 сонажів і весь зміст твору. 2 По горизонталі. 2. Коротке вислов 3 лювання в діалозі — відповідь, коментар, 4 зауваження будь кого із співрозмовників. 5 6 3. Розповідь журналіста про поточну подію в пресі або в інших засобах масової інфор і н т е р в ’ ю мації. 4. Невелика стаття в газеті, журналі. 5. Періодичне, переважно щоденне, дру 7 коване на великих аркушах паперу, видан ня, яке містить різноманітну інформацію. 249

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

7. Періодичне (щотижневе, щомісячне, щоквартальне, щорічне) друковане ви дання у вигляді книжки. 2.

Дайте граматичну характеристику слова інтерв’ю. Поясніть написання апострофа.

Інтерв’ю — слово багатозначне. Тепер його використовують як термін у різ* них галузях суспільного життя. У журналістиці інтерв’ю — розмова журналіста у вільній манері з конкрет* ною публічною людиною. Інтерв’ю готують для опублікування в пресі або транслювання по радіо, телебаченню. Беручи інтерв’ю, журналіст з’ясовує відомості про особу, її діяльність, розпитує про уподобання, цікавиться по* глядами на певні події тощо. Жанр інтерв’ю в публіцистичному стилі має довільну форму, тобто питання журналіста можуть бути дуже короткими або поширеними, які наштовхують інтерв’ювовану особу на роздуми, спогади, емоційні оцінки.

486 1. «Гарячий стілець». Об’єднайтеся в пари. Уявіть, що на «гарячому»

стільці один з вас — призер якоїсь олімпіади (спортивної чи з програ* мування, іноземної мови тощо), а другий бере в нього інтерв’ю. Ця гра дасть можливість відчути себе не тільки журналістом, а й особою, яка дає інтерв’ю.

Поради: Для успішного інтерв’ювання необхідно досягнути прихильнос ті людини. Будьте тактовними, відвертими, доброзичливими. Підготуйте за питання заздалегідь (вони можуть бути не обов’язково простими й серйозни ми, а ще й «гарячими»). Розпочати можна, наприклад, з таких: 1. Скажи, будь ласка, як тебе вдома ласкаво називають батьки? 2. Чи любиш ти ходити до школи? Чому? 3. Які твої позашкільні захоплення? 4. Поділися мріями чи навіть планами щодо майбутньої професії. 5. Що ти робиш, коли тобі стає сумно? 2.

Запишіть текст готового інтерв’ю, опрацюйте його стилістично (вида* літь повторювані слова, незакінчені чи повторювані фрази; перевірте згадані числа, імена, назви, цитати).

487 1. «Експрес*комплімент». Об’єднайтеся в коло й почергово зробіть комплі* мент сусідові (сусідці) ліворуч. Знайдіть якусь позитивну, приємну деталь, яку ви щойно помітили в нього (у неї) (у поведінці, зовнішньому вигляді, словах тощо).

Випишіть із переліку рис характеру назви тих, які треба виховувати в собі, щоб бути успішним у професії журналіста. За потреби доповніть випи* сане власними прикладами.

Розум, сміливість, вихованість, культура мови, привабливість, акурат ність, стиль, нахабство, наполегливість, цілеспрямованість, порядність, від повідальність... 250

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Що вам відомо про професії радіо* і телеведучих, журналістів? Чим різ* няться ці професії? Хто з відомих ведучих (радіо чи телебачення) вам подобається найбільше?

488 1.

Прочитайте текст статті з журналу. З яких частин вона складається? Дайте їм назви. Визначте, до якого виду висловлювання належать частини тексту.

«Лісова пісня» Лесі Українки, мабуть, знайома всім. Принаймні тим, хто відвідував садочок (пам’ятаєте пісеньку весняної води? — З гір на долину / біжу, стрибаю, рину!..); навчався в школі, відвідував театр, дивився кіно. Тема спіл кування з природою, таємниці мистецтва розкриваються через взаємини Мавки та Лукаша. В образі Лукаша показано, як реальне буденне життя затьмарює мрію, як важко бажане зробити дійсним, як людину засмоктує бу денщина, як зраджують кохання... Чи актуальні для нас події, почуття, зображені в «Лісовій пісні», що була написана понад століття тому? Якби ж то була в нас машина часу... Тоді ми могли б порозмовляти з Лукашем і Мавкою наживо. А так, пропонуємо уявні інтерв’ю з улюбленими героями. — Лукаше, чому Ви покинули гру на сопілці, адже то була золота нитка, що з’єднувала Вас із Мавкою? — Я про це пошкодував не раз. Але спочатку мати з її постійними гіркими словами: «Все грай та грай, а ти, робото, стій!», потім — Килина... Та я їх не звинувачую, бо насправді людина — сама творець власної долі. — Вибачте за, можливо, дуже особисте, чи плачете Ви колись? — Сльози не допоможуть. Що тут скажеш? Я виявився не таким сильним, як Мавка, не зберіг нашого щастя. — А якби повернути час назад, що б Ви змінили? — Час — зрадливий друг, він летить невпинно й тільки вперед. Йому все одно, коли хтось не встиг «вскочити в останній вагон потяга». Живіть, відчу вайте, думайте, кохайте зараз, бо тоді може бути запізно. — Мудрі слова. — Так, тепер я став мудрим, а колись... Але мені насправді жаль і Килину, і матір. А найбільше — діточок, бо й вони «заростуть темними хащами» буден ності й будуть жити в них, не помічаючи краси. — Хочу повернутися до сопілки. Чи граєте Ви тепер? — Зачепили за живе. Ні, не граю. Нехай мої пісні належать лише Мавці. Я співав лише для неї, бо вона розуміла той спів, здається, краще за мене. — Люба Мавко, Ви — лісова мешканка, люди недолюблювали Вас. Чи не боя# лися Ви, що Лукаш міг убити Вас, коли побачив? — Ні, коли я почула, як він грає на сопілці, то відчула його душу й напевно знала, що він не скривдить мене. — Якби можна було повернути час і зробити так, щоб Вашої зустрічі з Лукашем не було, Ви б погодилися? — Ні! 251

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

— Але чому, адже знайомство з ним принесло Вам лише біль і страждання? — Мабуть, так... Але я його покохала. Я б воліла хоча б ще один раз почути ту музику. — Вам було краще жити в лісі з людьми чи без них? — Люди різні... Був дядько Лев, а були й Килина та мати Лукаша (За Н. Іван# ченко). 2.

Визначте, які запитання, на вашу думку, найвдаліші. Обґрунтуйте відпо* відь письмово.

Складіть і запишіть запитання для інтерв’ю з кимось із запропонованих осіб:

а) з героєм (автором) твору, який вам найбільше сподобався; б) з вашими бабусею чи дідусем; в) з улюбленою вчителькою; г) з кимось іще — на ваш вибір. 489

Запишіть, які сучасні теле*, радіо* чи інтернет*інтерв’ю ви слухали або читали. Яке з них вам сподобалося найбільше? Обґрунтуйте свій вибір.

Складіть запитання для інтерв’ю із старшокласником і приблизні відпо* віді на них з таких тем: «Молодь — у зоні ризику», «Ти не один», «Я здивую світ».

§ 50. Ділові папери. Протокол. Витяг із протоколу 1. Назвіть жанри (різновиди) офіційно*ділового стилю. Де використовують цей стиль? 2. Які характерні ознаки офіційно*ділового стилю (мета висловлювання, ознаки висловлювання, оформлення тексту)? 3. Що таке документ? Які види документів вам відомі?

490 1.

Перепишіть текст. Підкресліть слова та словосполучення, які стосуються офіційно*ділового стилю.

Наукова доповідь, довідка, розмова на побутові теми, оголошення, реєстр, виступ по радіо, закон, вірш, протокол, стаття на фізичну тему, інструкція, характеристика, виступ на телебаченні, пам’ятка, фінансовий документ, опо відання, наказ, підручник, розписка, газетна стаття, заява, роман, доручення, допис у газету, лист, п’єса, автобіографія, доповідна записка. 2.

Які документи вам особисто доводилося використовувати (можливо, складати)? Опишіть цю ситуацію двома*трьома реченнями.

491 1.

Прочитайте тексти словникових статей. Яку різницю ви помітили? Про які словники йдеться? До якого стилю належать тексти? Обґрунтуйте від* повідь.

252

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Текст 1 ПРОТОКОЛ, #у, ч. 1. Результат реєстрації в хронологічній послідовності інформації про перебіг певного процесу. // Документ, який містить запис усього, про що йшлося на зборах, засіданні, допиті тощо. 2. Документ, який засвідчує певний факт, подію і т. ін. і має юридичне значення. 3. Писемна угода між державами; одна з назв міжнародного договору. 4. У судочинстві — документ про проведення певних дій, про їхній зміст і наслідки. ** Дипломатичний протокол — сукупність загальноприйнятих у міжнарод них відносинах правил, що визначають порядок здійснення дипломатичних актів. 5. У мережах передачі даних — сукупність семантичних і синтаксичних пра вил, що визначають процедуру обміну даними між функціональними при строями систем. ** Канальний протокол — протокол, що регламентує встановлення, під тримання та роз’єднання логічного інформаційного каналу. Мережний протокол — рівень протоколу, який регламентує обмін пор ціями даних (пакетами) між двома станціями мережі. Протокол високого рівня — протокол, що визначає взаємодію на рівні значущих протокольних одиниць. Протокол керування маршрутом — протокол відтворення та підтримання зв’язку між джерелом даних і абонентом. Текст 2 ПРОТОКОЛ (грецьк. protokollon від protos — перший і kollao — при клеюю) — 1. Документ, який містить запис усього, про що йшлося на зборах, засіданнях тощо. 2. Документ, що засвідчує встановлення певних фактів. 3. У су дочинстві — документ про проведення певних дій, про їхній зміст і наслідки (напр., П. обшуку, П. судового засідання). 4. Одна з назв міжнародного дого вору. 5. П. дипломатичний — сукупність загальноприйнятих у міжнародних відносинах правил, що визначають порядок здійснення різноманітних дип ломатичних актів, форми відносин між дипломатами та керівними держав ними діячами різних країн. 2.

Випишіть значення 1 з обох наведених текстів. Якому тлумаченню ви на* даєте перевагу? Обґрунтуйте відповідь.

3. Складіть і запишіть речення зі словом протокол.

Протокол — це документ, який відтворює процес і результати роботи пев* них органів, проведення різних нарад, засідань, обговорень тощо. Протоко* лом оформляється також діяльність адміністративних органів, слідчих тощо. У ньому занотовуються всі виступи з розглянутих питань та прийняті рішення. Текст протоколу може складатися з одного або кількох розділів, кожен з яких ділиться на три частини, що починаються словами: Слухали; Виступили; Постановили (Ухвалили). Після цих слів ставиться двокрапка. Зразок протоколу наведено у вправі 492 (1).

253

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Витяг з протоколу — це невеликий уривок, частина чи цитата з тексту про* токолу. У витягу вказують прізвища та ініціали тих, хто виступив (без викладу виступів), а також зміст прийнятих рішень. Витяг із протоколу підписують го* лова й секретар засідання.

492

Прочитайте текст протоколу. Чи складаєте ви протоколи класних збо* рів?

ПРОТОКОЛ зборів учнів восьмих класів про участь у весняному прибиранні шкільного подвір’я 27 березня 2016 року

м. Житомир

Присутні: 40 осіб. Голова Коваль Олександр Секретар Ткаченко Олена Порядок денний 1. Про необхідність прибирання пришкільної території. 2. Формування груп прибиральників і обрання відповідальних осіб. 3. Розподіл дільниць прибирання між групами. Слухали: 1. Про необхідність прибирання пришкільної території. З інформацією про необхідність прибирання пришкільної території ви ступила Козак Наталя. Голова зборів поставив на голосування пропозицію про проведення при бирання 2 квітня 2016 р. Ухвалили: Прибрати відповідні ділянки шкільного подвір’я 2 квітня 2016 р. Голосували: «за» — 40; «проти» — 0; утримались — 0; не голосували — 0. Ухвалу прийнято одноголосно. Слухали: 2. Формування груп прибиральників і обрання відповідальних осіб. З інформацією щодо зазначеного питання виступив Андрій Липа. Він запропонував об’єднатися для прибирання в 6 груп. Відповідальними обрати Іваненка Бориса, Марченка Івана, Хоменко Настю, Опанасенка Василя, Корж Ірину та Коцюбу Мирославу. Інших пропозицій не надходило. Ухвалили: Об’єднатися в 6 груп і обрати відповідальними Іваненка Бориса, Марченка Івана, Хоменко Настю, Опанасенка Василя, Корж Ірину та Коцюбу Миро славу. 254

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Голосували: «за» — 39; «проти» — 0; утримались — 1; не голосували— 0. Ухвалу прийнято переважною більшістю голосів. Слухали: 3. Про розподіл ділянок шкільного двору між групами для прибирання. Ухвалили: Розподілити ділянки таким чином: перша група — спортивний майдан чик (відпов. Б. Іваненко); друга група — куточок для ігор молодших школя рів з групи продовженого дня (відпов. І. Марченко); третя й четверта гру пи — підготовка клумб для висаджування квітів (відпов. Н. Хоменко, В. Опа насенко); п’ята й шоста групи — очищення й фарбування лавочок у шкільно му сквері, гойдалок (відпов. І. Корж, М. Коцюба) тощо. Голосували: «за» — 40; «проти» — 0; утримались — 0; не голосували — 0. Ухвалу прийнято одноголосно. Голова зборів Секретар 2.

О. Коваль О. Ткаченко

Запишіть витяг з наведеного протоколу.

493 Складіть і запишіть протокол заходу, який відбувався у вашій школі. 494 1.

Прочитайте текст усмішки. Поясніть, у якому значенні вжито слово про токол.

— Софійко, будь ласка, знайди мені протокол установчих зборів! — Захаре, навіщо тобі?! — здивовано вигукнула дівчинка. — Та... Мама казала, що сьогодні йдемо на якийсь прийом... І одягнутися треба за протоколом. 2.

495 1.

Яка форма шкільного одягу прийнята у вашій школі? Опишіть її. Чи зав* жди ви вдягаєтеся за протоколом? Прочитайте байку.

Щука На Щуку хтось бомагу в суд подав, Що буцім би вона такеє виробляла, Що у ставку ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями були Якіїсь два Осли, 255

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Одна нікчемна Шкапа Та два стареньких Цапа, — Усе народ, як бачите, такий Добрячий та плохий. За стряпчого, як завсігди годиться, Була приставлена Лисиця... А чутка у гаю була така, Що ніби Щука та частенько, Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле — то щупачка, То сотеньку карасиків живеньких Або линів гарненьких... Чи справді так було, Чи, може, хто збрехав (Хто ворогів не мав!), — А все таки катюзі, Як кажуть, буде по заслузі. Зійшлися судді, стали розбирать: Коли, і як воно, і що їй присудити? Як не мудруй, а правди ніде діти. Кінців не можна поховать... Не довго думали — рішили — І Щуку на вербі повісити звеліли. — Дозвольте і мені, панове, річ держать, — Тут обізвалася Лисиця. — Розбійницю таку не так судить годиться: Щоб більше жаху їй завдать І щоб усяк боявся так робити, — У річці вражу Щуку утопити! — Розумна річ! — всі зачали гукать. Послухали Лисичку І Щуку кинули — у річку. Л. Глібов 2.

Випишіть у стовпчик слова, що належать до застарілої лексики. Добе* ріть і запишіть поряд із ними сучасні відповідники.

Складіть і запишіть жартівливий протокол судового засідання з дійови* ми особами — персонажами байки Л. Глібова.

Наведіть приклади рядків із відомих вам байок (українських чи зарубіж* них), які стали крилатими висловами.

496 1.

Проведіть класні збори з порядком денним: «Плани нашого літнього від* починку».

256

Складіть і запишіть протокол цих зборів.

ДОДАТКИ Запропоновані словникові матеріали розраховані на користування ними під час виконання вправ і завдань підручника. З ОРФОГРАФІЧНОГО СЛОВНИКА абзац, у, ор. ом авторитетний акорд, у анотація, ї, ор. єю аранжування, я багатство, а безгоміння, я безконечний і безкінечний безмежжя, я безплатний безслідний безсмертя, я бентежити, жу, жиш бетон, у біло рожевий білосніжний болісний босоніж, присл. бриніння, я бузковий вбрання, р. мн. вбрань ввічливість, вості, ор. вістю велосипедист, а видання, я, р. мн. ань виплеканий виснажливий високогуманний віддавна, присл. відмінний відтінок, нку вночі, присл. враження, я, р. мн. ень врешті, присл. вселяти, яю, яєш всерйоз, присл. встановлення, я, р. мн. ень всупереч, присл. вугілля, я

гігантський гідроелектростанція, ї, ор. єю гостинність, ності, ор. ністю ґрунт, у, мн. и, ів давньоєгипетський двадцятиградусний (20 градусний) декоративний де не де, присл. день у день джміль, джмеля, ор. джмелем дзвонити, ню, ниш директор, а, мн. и, ів до відома довір’я, я до лиця до речі досхочу, присл. дотримання, я егоїстичний експедиція, ї, ор. єю етикет, у життєвий і життьовий жовтогарячий забезпечення, я заєць, зайця, ор. зайцем, мн. зайці, зай ців зазвичай, присл. запустіння, я збагачення, я зберігати, аю, аєш збирати, аю, аєш звертання, я, р. мн. ань зв’язаний згарячу, присл. здалеку, присл.

257

ДОДАТКИ

здебільшого, присл. злегка, присл. знищення, я з під, прийм. з понад, прийм. зрідка, присл. ікебана, и інвестиція, ї, ор. єю інтелектуальний інтуїція, ї, ор. єю кав’ярня, і, ор. ею, р. мн. рень камертон, а карикатура, и кераміка, и, д. і м. ці кишеня, і, ор. ею колективізм, у комиш, у, ор. ем комплімент, у контекстуальний континентальний конференція, ї, ор. єю корисливість, вості, ор. вістю кредит, у (рахунок) кредит, у (позика) криниця, і, ор. ею кутюр’є, невідм. ландшафт, у лейтенант, а летіти, лечу, летиш, летимо, летите маловідомий марево, а масштаб, у материк, а меморіальний меншість, шості, ор. шістю мереживо, а метелик, а метушитися, шуся, шишся, шимося, шитеся мистецтво, а мотоциклет, а

258

надвечір’я, я на добраніч на зло на зустріч, ім. з прийм. (іти на зустріч з ким) назустріч, присл. (іти назустріч кому) наодинці, присл. напоказ, присл. натомість, присл. натхнений, дієприкм. натхненний, прикм. науково дослідний національно визвольний начебто, спол. неабиякий небезпечний небесно блакитний невблаганний невидимий невід’ємний незабаром, присл. незайманий незмінний незнаний незнищенний неначебто, спол. неподалік, присл. несподівано негадано, присл. неспроможність, ності, ор. ністю неузгоджений Німеччина, и обабіч, присл. обґрунтувати, ую, уєш об’єднаний обличчя, я, р. мн. ич обов’язок, зку одинадцять, ти і тьох, д. ти і тьом, ор. тьма і тьома, м. (на) ти і тьох оригінальність, ності, ор. ністю орієнтований очевидно, присл. очерет, у, мн. ети, етів і ета, етів очікування, я

ДОДАТКИ

пекучий передмістя, я, р. мн. ість передовсім, присл. передпокій, кою, ор. коєм перлина, и півострів, рова, мн. рови, ровів піднебесся, я пізнання, я пір’я, я післязавтра, присл. піщаний повернення, я повір’я, я, р. мн. їв поволі, присл. по господарському і по господарськи, присл. подружжя, я, р. мн. ів поєднання, я, р. мн. ань поліетиленовий полум’я, я, ор. ям понад, прийм. по нашому, присл. попереду, присл., прийм. по перше, присл. попід, прийм. по українському і по українськи, присл. почуття, я, р. мн. ів президент, а прекрасний престижний привілей, ю, ор. єм, мн. ї, їв привілля, я привітний приголомшений прижиттєвий і прижиттьовий прижовклий прикраса, и принаймні, присл. приручити, учу, учиш притаманний прихилити, илю, илиш причетність, ності, ор. ністю пріоритет, у провалля, я, р. мн. аль прообраз, у протилежний профспілковий процес, у

психічний пустопорожній, я, є радісний ранній, я, є раритет, у реальний реготати, очу, очеш; нак. очи реєстр, у ресторан, у ресурс, у, мн. и, ів референдум, у різновид, у різнокольоровий ровесник, а розвинений розілляти, розіллю, розіллєш, розіллє мо, розіллєте розкіш, коші, ор. кішшю, мн. коші, кошів розмаїтість, тості, ор. тістю розпитати, аю, аєш розповсюджувати, ую, уєш розпростертий розташований розхристаний сам на сам самобутній, я, є самовдосконалення, я самовладання, я самоврядування, я, р. мн. ань самоціль, і, ор. ллю, р. мн. ілей святощі, ів священний священнодійство, а секрет, у середньовіччя, я середовище, а серпанок, нку (тканина; пелена) і нка (головний убір; вуаль) сизо синій сила силенна, сили силенної симфонія, ї, ор. єю сінокіс, косу скошений славнозвісний

259

ДОДАТКИ

соняшник, а (одна рослина) і у (збірне) соціально економічний спалахнути, ну, неш, немо, нете спересердя, присл. співвідносний споконвіку, присл. спонукання, я, р. мн. ань спостерігати, аю, аєш справедливість, вості, ор. вістю сприймання, я стелити, лю, лиш, лять сувенір, а сузір’я, я, р. мн. їв суттєвий схований тендітний територія, ї, ор. єю тире, невідм., с. тисячоліття, я, р. мн. іть туманність, ності, ор. ністю Туреччина, и увечері і ввечері, присл. удосталь, присл.

узгоджений урочище, а урукопаш, присл. утілений утричі, присл. фортепіано, невідм., с. французький футбол, у християнство, а церемонія, ї, ор. єю цілитель, я, ор. ем червоно синій червонощокий черв’як, а, мн. и, ів чималий чорнобильський Чумацький Шлях (Галактика) щиросердний щітка, и, д. і м. ці, мн. тки, ток щоденний щороку, присл.

ЗІ СЛОВНИКА СИНОНІМІВ Абориген, автохтон, туземець, тубілець. Близько, поблизу, зблизька, по сусідству, недалеко, неподалік. Вентиляція, продув, витяжка. Виснажений, знесилений, змучений, ослаблений. Військовик, військовослужбовець, військовий, армієць. Дійовий, ефективний, результативний, продуктивний, плідний. Жаркий, гарячий, спекотливий, спекот ний, пекучий, палючий.

260

Зарозумілий, гордий, гордовитий, по гордливий, бундючний, пихатий, чванливий, гоноровитий, гонористий. Зопалу, згарячу, спрожогу, спохвату. Лише, лиш, лишень, тільки, тільки но. Можна, дозволено, вільно. Наодинці, віч на віч, тет а тет, на само ті, сам, один. Незначний, нікчемний, скромний, мі зерний, невеликий, малий, нечислен ний. Нудьгувати, нудитися, скучати, нидіти, скніти, марудитися.

ДОДАТКИ

Обабіч, обіруч, пообіч, обаполи. Опрацьовувати, розробляти, готувати, досліджувати. Перегородка, перетинка, простінок, пе ребірка, ширма. Підлабузник, догідник, прихвостень, ла кей, плазун, підлиза, лизоблюд, миско лиз, підлипайло, лакиза. Подорожувати, мандрувати, вояжувати, чумакувати. Постать, фігура, статура, особа, постава. Примусовий, насильний, силуваний, на сильницький, підневільний. Простодушний, нелукавий, наївний, безхитрісний, довірливий, щиросер дий.

ний, всеславний, високославний, сві товий, видатний. Турбуватися, піклуватися, дбати, кло потатися, опікуватися. Хворіти, нездужати, слабувати, недужа ти. Шкодувати, жалкувати, жалувати, жалі ти. Щирість, відвертість, безпосередність, прямодушність, щиросердечність, щи росердність, щиросердя, простосер дечність, простосердя. Юридичний, правничий.

Розсудливий, розважливий, розважний, поміркований, раціоналістичний.

Ядро, кістяк, осередок, основа, серцеви на, стрижень.

Славетний, знаменитий, уславлений, прославлений, славнозвісний, слав ЗІ СЛОВНИКА АНТОНІМІВ Абориген — прибулий Ангел — чорт

Додатний — від’ємний Дружити — ворогувати

Багатство — бідність Батьківщина — чужина Більшість — меншість Блискучий — матовий Босий — взутий Брати — давати

Жартома — серйозно Життя — смерть

Ввічливий — нечемний Вершина — низовина Виграти — програти Високий — низький Віруючий — атеїст

Загальний — частковий Запитання — відповідь Збирати — розкидати Земля — небо Зовнішній — внутрішній Кидати — ловити Коханий — остогидлий Красень — потвора Культурний — дикий

Гладкий — кострубатий Глибокий — мілкий Гріти — охолоджувати

Лишатися — відправлятися Лягати — вставати

Деградувати — відроджуватися До — після

Мелодія — какофонія Мирно — войовничо

261

ДОДАТКИ

Миттєвий — тривалий Мовчати — кричати Молодість — старість Мурувати — руйнувати М’яти — розгладжувати

Сила — кволість Скоромний — пісний Скромний — розв’язний Спочатку — потім Схід — захід

Народження — смерть Наявність — відсутність

Так — ні Талановитий — бездарний Товстий — тонкий Товстіти — худнути

Опускатися — підніматися Осілий — кочовий

Усі — ніхто Успіх — невдача Уявний — дійсний

Падати — підніматися Перемога — поразка Пірнати — виринати Поглинати — виділяти Правда — брехня Принадний — огидний Природний — штучний Прозорий — каламутний Простота — складність

Хоробрість — боягузтво Цінність — непотріб Чистовик — чернетка Чіткий — розпливчастий

Рай — пекло Розширювати — скорочувати

Якісний — поганий

ІЗ ТЛУМАЧНОГО СЛОВНИКА Адресант (від нім. «той, хто направляє, посилає») — той, хто адресує, надсилає лист, телеграму тощо; відправник. Адресат (від нім. «одержувач») — той, кому адресують, надсилають лист, телеграму тощо; одержувач. Аудитор (від латин. «слухач, учень») — 1. Особа, яка має право перевіряти стан фі нансово господарської діяльності різних організацій та установ на основі угоди, укладеної з їх керівництвом за визначену плату. 2. заст. Учень, призначений учи телем перевіряти, як вивчили урок його товариші. Банальний (від фр. «заяложений») — той, що втратив виразність через часте повто рення. Баня — опуклий дах, що має форму півкулі; купол церкви, храму, собору. Більмо — білувата пляма на роговій оболонці ока, яка спричиняє сліпоту. Бриль — головний убір із широкими полями. Брокер (від англ. «посередник») — посередник при укладанні угод між продавцем і покупцем. Одержує комісійну винагороду (бракераж) — певний відсоток із суми проведеної біржової операції. Бусол (бусел) — великий перелітний птах з довгим прямим дзьобом і довгими ногами; інші назви — лелека, чорногуз, гайстер.

262

ДОДАТКИ

Валка — цуг (возів), кавалькада (їздців), караван (верблюдів). 1. Окрема група під від з вантажем, що перевозиться кудись. 2. Юрба, група людей, підвід, машин то що, які рухаються одне за одним або стоять в одному ряду. Ватерлінія (від голланд. «вода» і «лінія») — лінія вздовж борту судна, яка вказує на межу занурення судна у воду при нормальному його завантаженні. Веб<сторінка (від англ. «павутина») — мережевий інформаційний ресурс, який має в Інтернеті свою унікальну адресу й доступний користувачеві. Вибагливий — 1. Який ставить великі вимоги; вимогливий; той, кому важко догоди ти; дуже примхливий, перебірливий, вередливий. 2. Вигадливий, складніший, ніж звичайно. Волонтер (від латин. «доброволець») — охочий до чого небудь; доброволець, тобто особа, яка добровільно вступила до лав певної спільноти (військової чи цивільної). Ворожити — 1. Угадувати майбутнє чи минуле на картах і т. ін.; пророкувати що не будь. 2. Уживати слова, застосовувати прийоми, чародійна сила яких нібито має вплинути на людину, природу. Гармонія (від грецьк. «скріплення, злагодженість») — 1. Поєднання, злагодженість, взаємна відповідність якостей (предметів, явищ, частин цілого). 2. муз. Законо мірне поєднання тонів в одночасному звучанні. Дебелий — розм. 1. Людина міцної будови тіла: повна, огрядна, кремезна. 2. Міц ний, товстий і грубий (про вироби з дерева, заліза тощо); товстий, цупкий (про тка нини, шкіряні вироби тощо). Елегантний (від латин. «вишуканий, витончений») — вишукано витончений. Елегійний (від грецьк. «журлива пісня») — сумовитий, журливий; який викликає ме ланхолійну задумливість. Епістолярний (від латин., грецьк. «лист, послання») — 1. Написаний у формі листів. 2. Який становить сукупність чиїхось листів. Етикет (фр.) — установлені норми поведінки та правила ввічливості в якому небудь товаристві. Ефір (грецьк.) — 1. У грецькій міфології — найвищий сонцесяйний шар чистого й про зорого повітря, у якому нібито жили боги. 2. Повітряний простір, у якому поширю ються радіохвилі. Заплава — частина річкової долини, що затоплюється під час весняної повені. Імам (від араб. «той, що стоїть попереду») — духовний глава всіх мусульман або пев ної їхньої частини; титул правителя мусульманської держави; мулла, який керує молитвою в мечеті. Інвестувати (від латин. «одягаю, наділяю») — укладати капітал у підприємство для одержання прибутків.

263

ДОДАТКИ

Індивідуалізм (від латин. «неподільне») — погляд, що протиставляє інтереси особи інтересам суспільства; людина, яка ставить особисті інтереси вище інтересів суспільства, колективу. Інтерактивний (від англ. «діалоговий») — 1. У системах оброблення інформації — ха рактеристика системи або режиму роботи, у яких передбачено відгук на команди, що їх уводить оператор. 2. У журналістиці — практика прямого ефірного мовлення: прямі ефірні інтерв’ю, обмін дискусійними думками, радіопереклики, розповіді очевидців про події, телефонні розмови зі слухачами тощо. Інтернет<чат (від англ. «міжнародний» + «мережа» і «розмова») — інтернет ресурс, завдяки якому декілька користувачів можуть інтерактивно спілкуватись один з одним в Інтернеті. Каватина (італ.) — 1. Невелика оперна арія, переважно лірико оповідна за характе ром. 2. Невелика інструментальна п’єса з наспівною мелодією. Камертон (нім.) — невеликий вилкуватий сталевий інструмент із двома зубцями, який унаслідок удару видає звук певної висоти; використовується для настрою вання музичних інструментів та під час хорового співу. Кар’єризм (від італ. «біг, життєвий шлях, поприще») — намагання зробити кар’єру, незважаючи на інтереси громадської справи; гонитва за особистими успіхами. Кепкувати — глузувати, сміятися з кого , чого небудь; насміхатися. Клечання — 1. Відрубані гілки з листям, якими на Зелені свята прикрашають хату, двір. 2. поет. Зелена рослинність, зелень. Комунікабельний (від латин. «з’єдную») — товариський, контактний. Курсив (від латин. «біг») — друкарський похилий шрифт, подібний до рукописного. Куфайка — 1. Тепла плетена, вовняна чи байкова сорочка. 2. Стьобана куртка на ваті. Кшталт — зовнішній вигляд чого небудь. На кшталт — те саме, що На зразок. Лауреат (від латин. «увінчаний лавром») — 1. Звання, що надається за видатні до сягнення в галузі науки, мистецтва і т. ін., а також особа, удостоєна цього звання. 2. Переможець на фестивалях, конкурсах. Ментальність (від латин. «характер, душа, спосіб мислення») — 1. Інтелект, розумо ві здібності. 2. Психіка, психічний склад. Мичка — 1. Пучок конопель або льону, підготовлений для прядіння. 2. перен. Пасмо волосся, що вибивається з жіночої коси; волосся, підібране й зв’язане на потилиці. 3. Жмут волосся в коней над копитом іззаду; щітка. 4. Ниткоподібне розгалужен ня кореня рослини. Мірошник — власник млина; той, хто працює в млині; мельник. Мусія, мусійний — те саме, що мозаїка; мусійний — мозаїчний. Небуття — стан, коли припиняється існування, життя, буття. Оберіг — амулет, талісман.

264

ДОДАТКИ

Обніжок — 1. Вузька неорана смуга землі між ланами, городами тощо. 2. розм. Пе рекладка, поперечка між ніжками стола або стільця. Оденки — 1. Рештки на дні, гуща. 2. заст. Спільна робота заміжніх жінок (прядіння, вишивання і т. ін.) у зимові дні. Поліглот (від грецьк. «багатомовний») — людина, яка володіє багатьма мовами. Полова — 1. Відходи при обмолочуванні й очищуванні зерна хлібних злаків, льону та деяких інших культур, що використовуються переважно як корм для тварин. 2. перен. Що небудь невагоме, несерйозне, таке, що не має цінності, суттєвого значення. Порпатися — 1. у чому і без додатка. Розгрібати, розривати що небудь сипке, пухке і т. ін.; ритися. 2. у чому. Перекладати, перебирати що небудь десь, шукаючи щось; копирсатися. Ранет (фр.) — 1. Південний високоцінний сорт яблунь. 2. Плід цього дерева. Раритет (від латин. «рідкість») — 1. Цінна рідкісна річ. 2. Рідковживане слово. Реаліті<шоу (від англ. «дійсність» і «показ») — різновид розважальної телепередачі, у якій показують повсякденне життя упродовж тривалого часу певної групи персонажів. Для цього спеціально добираються реальні ситуації, які створюють враження вільного перебігу подій без заданого сценарію, у чому й полягає «род зинка» р. ш. Глядача переконують, що він свідок не вистави, а реальних сцен життя. Реєстр (від латин. «список, перелік») — 1. Список, письмовий перелік кого , чого не будь. 2. Книга для запису справ, документів, майна, земельних володінь, обліку на явності, руху коштів і цінностей тощо. Резолюція (від латин. «дозвіл») — 1. Рішення, постанова, прийняті, ухвалені з’їз дом, зборами і т. ін. унаслідок обговорення будь яких питань. 2. Напис службової особи на заяві, доповідній записці, ділових паперах, у якому міститься стисле рі шення з приводу викладених у цих документах питань. Репортаж (від англ. «повідомляти») — повідомлення, розповідь про поточні події, що публікуються в періодичній пресі або транслюються по радіо і телебаченню. Риштовання — тимчасове дерев’яне або трубчасте обладнання, що встановлюється біля стін споруди під час її відбудови, ремонту, реставрації тощо. Свищик — розм. дитяча іграшка, призначена для свисту. Синтетичний (від грецьк. «той, що поєднує») — 1. Узагальнений, об’єднувальний. 2. Створений людиною, штучний. Сколотитися — організовуватися, створювати що небудь. Смальта — непрозоре кольорове скло, яке застосовують у мозаїці. Схаменутися — опам’ятатися, прийти до тями. Ток<шоу (від англ. «розмова» і «показ») — різновид телепередачі, у якій один чи кілька запрошених учасників обговорюють теми, запропоновані ведучим. У студії іноді присутні запрошені глядачі, яким надають можливість поставити запитання або висловити свою думку.

265

ДОДАТКИ

Толока — розм. звичайно одноразова праця гуртом для швидкого виконання великої за обсягом роботи, на яку скликають сусідів, родичів, товаришів. Троїстий — який складається з трьох частин, предметів, елементів, який має три джерела, проявляється в трьох формах, повторюється тричі; потрійний. Троїсті музики — український народний ансамбль, що складається з трьох музичних інс трументів: скрипка, цимбали, бас коза (на Заході) або скрипка, баян, бубон (на Сході). Упир — 1. За народним повір’ям — перевертень, мрець, що виходить ночами з домо вини і ссе кров сплячих людей. 2. перен. Про людину, яка мучить або нещадно екс плуатує залежних від неї людей. 3. Рід великих кажанів, що живуть у тропічних лі сах. Форпост (від голланд. «передовий пост») — 1. Передня варта, передній пост охорон них частин; укріплений пункт на кордоні. 2. перен. Про район, підприємство і т. ін., що є найбільш розвиненим, передовим і має провідне значення. Форум (від латин. «площа, двір») — 1. Площа в містах Стародавнього Риму, на якій відбувалися народні збори, влаштовувалися торги й здійснювався суд. 2. перен. Широкі представницькі збори — з’їзд, конференція, конгрес. Царинка — діал. невеличка лука при садибі, у горах або в лісі, призначена для сіно косу. Цимбали — старовинний музичний інструмент, що складається з дерев’яного корпу су трапецеїдальної форми й металевих струн, на яких грають, ударяючи молоточ ками або паличками. Червінь — яскраво червоні (іноді цегляного кольору) барви на чому небудь; багрянець. Шедевр (від фр. «майстерно виконана річ») — 1. У середні віки в Західній Європі — зразки виробів, що їх мали подавати ремісники для здобуття звання майстра. 2. Зразковий витвір, що є найвищим досягненням мистецтва, майстерності. Шкапина — 1. Заморений, слабосилий, худий кінь. 2. перен., розм., зневажл. Фізично слаба, виснажена, нездатна до роботи людина. Щільник — те саме, що стільник. Лист, утворений чашечками з воску, який бджоли й оси роблять для зберігання меду, виховання потомства та перебування дорослих комах.

266

ДОДАТКИ

ЗІ СЛОВНИКА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Аж кипить у руках — швидко щось робити. Без серця — робити щось, казати не сердито, без гніву, без злості. Викреслити з пам’яті — назавжди забути; позбавитися нав’язливої думки. Виходити у світ — видаватися, друкуватися (про книжку, брошуру тощо). Ганяти вітер по світу — ледарювати. Гладити по голові — потурати кому небудь, бути невимогливим до когось. Держатися берега — бути обачним, розважливим, поміркованим у своїх діях, учинках. Є де розгорнутися — наявні відповідні умови для якої небудь діяльності. Жити своїм розумом — діяти на власний розсуд. Жити, як горох при дорозі — почуватися незахищеним. Замилювати очі — приховувати істинну суть чого небудь. Заходити на вогник — мимоходом зайти до когось, не плануючи цього заздалегідь. Зустріч за круглим столом — зустріч на рівних правах, за однакових умов для обго ворення певних проблем, переговорів з певного приводу. Іронія долі — так кажуть про безглуздий випадок. Й у вус не дути — поводитися дуже спокійно, не реагувати ні на що. Кривити душею — бути нещирим, невідвертим. Лаври спати не дають — хтось заздрить чиємусь успіхові. Ламати списи — гаряче сперечатися про що небудь, відстоювати щось, боротися за щось. Мова (розмова) коротка — хтось рішуче діє в певних обставинах; не церемонитися, не рахуватися з ким небудь. Мозолити очі — набридати своєю постійною присутністю, не давати спокою постій ними скаргами, доріканнями, розмовами про щось. Накивати п’ятами — швидко втекти. Наріжний камінь — основа чогось; найважливіша, найістотніша частина чогось; го ловна ідея. Не на життя, а на смерть — боротися, не шкодуючи свого здоров’я, сил, життя. Один у ліс, один по дрова — діяти по різному, незгуртовано. Оскома на зубах — у когось виникає відраза до чого небудь; неприємно, бридко від чогось.

267

ДОДАТКИ

По правді жити — дотримуватися в житті моральних і етичних правил. Припадати до душі — доброзичливо ставитися до когось; хтось приваблює, цікавить. Розвиднилося в голові — набути здатності виразно сприймати щось. Розв’язати руки — звільнити кого небудь від будь яких обмежень. Синій птах — символ щастя; те, що втілює для когось найвище щастя. Спочивати на лаврах — задовольнившись досягнутим, припинити розвивати успіх. Темний ліс — про щось незрозуміле. Туман в очах — 1. Хто небудь погано почувається (від утоми, хвороби тощо). 2. У кого небудь замріяний, невиразний погляд. Умиватися слізьми — гірко, невтішно плакати. Утнути хвоста — обмежити кому небудь свободу дій. Факт фактом — незаперечна річ, безсумнівно. Фібрами (усіма) душі — надзвичайно, дуже пристрасно. Хитрий лис — підступна, лукава, хитра людина. Цур тобі — уживається для вираження незадоволення ким небудь, несхвалення чогось. Через пень<колоду — робити щось неякісно. Шкірити зуби — сміятися. Шукай вітру в полі — щось або когось не знайти. Щемить на душі — хто небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу; кому небудь неспокійно, гірко, тривожно. Що на рот налізе — казати все підряд, не задумуючись. Як риба у воді — вільно, невимушено, добре почуватися будь де.

Відповіді до кросвордів, ребусів і головоломок Впр. 11. Комунікабельна людина. Впр. 13. По вертикалі: 1. Лексикологія. 2. Багатозначні. 3. Лексика. 4. Тлумачний. 5. Переносне. 6. Синонім. 7. Антоніми. По горизонталі: 8. Пряме. 9. Однозначні. 10. Омоніми. Впр. 96. Якось в один день я бачив захід сонця сорок три рази. Впр. 195. Двоскладні речення — найпоширеніші. Використовуйте їх! Впр. 359. 1. Власне. 2. Справді. 3. Тире. 4. Мабуть. 5. Видно. 6. Наприклад. 7. Нібито. Впр. 435. По вертикалі: 1. Розповідь. 2. Мораль. 3. Стиль. 4. Досвід. 7. Тема. 8. Моно лог. 9. Діалог. 10. Аудіювання. 11. Спілкування. 12. Заява. 13. Жанр. 14. Твір. 15. Письмо. 16. Читання. 17. Говоріння. 18. План. По горизонталі: 5. Опис. 6. Роздум. Впр. 485. По вертикалі: 1. Коментар. 6. Сюжет. По горизонталі: 2. Репліка. 3. Репор таж. 4. Замітка. 5. Газета. 7. Журнал.

268

ЗМІСТ

Від авторів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Вcтуп § 1.

Мова — найважливіший засіб спілкування, пізнання, впливу . . . . .

Повторення та узагальнення вивченого § 2. § 3. § 4.

Лексикологія. Фразеологія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 Основні правила правопису складних слів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15 Складні випадки правопису службових частин мови . . . . . . . . . . . . . 21 Синтаксис. Пунктуація Словосполучення й речення

§ 5. § 6.

Словосполучення. Будова й види словосполучень за способами вираження головного слова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27 Речення. Речення прості й складні (повторення), двоскладні та односкладні. Види речень за метою висловлювання та за емоційним забарвленням . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32 Просте речення. Двоскладне речення

§ 7. § 8. § 9. § 10. § 11. § 12. § 13. § 14. § 15. § 16. § 17.

Головні члени двоскладного речення. Підмет і присудок. Узгодження головних членів речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Способи вираження підмета. Простий і складений підмет . . . . . . . . Простий і складений присудок. Способи вираження простого присудка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Cкладений дієслівний присудок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Складений іменний присудок. Тире між підметом і присудком . . . . Речення поширені й непоширені. Другорядні члени речення. Означення — другорядний член речення . . . . . . . . . . . . . . . . Прикладка як різновид означення. Правопис прикладки . . . . . . . . . Додаток — другорядний член речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Обставина — другорядний член речення. Види обставин . . . . . . . . . Порівняльний зворот. Виділення порівняльних зворотів комами . . . Порядок слів у реченні. Логічний наголос. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Узагальнення до теми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

47 52 57 59 62 66 72 78 82 86 90 94 269

Односкладне просте речення. Повне і неповне речення § 18. § 19. § 20. § 21. § 22. § 23. § 24. § 25.

Головний член односкладного простого речення . . . . . . . . . . . . . . . . Односкладне означено особове речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Односкладне узагальнено особове речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Односкладне неозначено особове речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Односкладне безособове речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Односкладне називне речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Односкладне речення як частина складного речення . . . . . . . . . . . . Повне і неповне речення. Тире в неповному реченні. Незакінчене речення, його стилістичні функції . . . . . . . . . . . . . . . . . Узагальнення до теми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

98 100 105 108 112 116 120 125 132

Просте ускладнене речення § 26. Однорідні члени речення. Зв’язок і розділові знаки між однорідними членами речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . § 27. Однорідні й неоднорідні означення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . § 28. Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами. Двокрапка і тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Узагальнення до теми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

136 143 150 155

Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) § 29. Речення зі звертаннями. Непоширені й поширені звертання. Розділові знаки при звертанні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 158 § 30. Речення зі вставними словами (словосполученнями, реченнями). Розділові знаки при вставних словах (словосполученнях, реченнях) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 165 Узагальнення до теми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 175 Речення з відокремленими членами § 31. Поняття про відокремлені другорядні члени й уточнювальні члени речення. Розділові знаки при уточнювальних членах . . . . . § 32. Відокремлені означення (узгоджені, неузгоджені) . . . . . . . . . . . . . . § 33. Відокремлені прикладки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . § 34. Відокремлені обставини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . § 35. Відокремлені додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Узагальнення до теми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

179 184 188 194 197 199

§ 36. Повторення відомостей про словосполучення й просте речення . . . . . 201

270

Основи комунікативної діяльності § 37. Повторення відомостей про текст, стилі, жанри й типи висловлювання; засоби міжфразового зв’язку в тексті . . . § 38. Різновиди аудіювання: ознайомлювальне, вивчальне (практично), критичне. Читання: розуміння та засвоювання тексту. Передмова в книжці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . § 39. Усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам’яток історії та культури в художньому стилі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . § 40. Усний стислий переказ текстів публіцистичного стилю (на основі переглянутих телепередач) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . § 41. Письмовий стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . § 42. Письмовий докладний переказ розповідного тексту з елементами опису пам’яток історії й культури в публіцистичному стилі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . § 43. Усний твір опис місцевості (вулиці, села, міста) на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі . . . . . . . . . § 44. Усний твір опис у публіцистичному стилі пам’яток історії й культури за картиною . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . § 45. Конспект прочитаного науково навчального тексту; тематичні виписки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . § 46. Усне повідомлення про мову в науковому стилі: зіставлення й узагальнення матеріалу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . § 47. Письмовий твір опис місцевості (вулиці, села, міста), пам’яток історії й культури на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . § 48. Діалог, складений на основі телепередач, дібраних запитань до тексту, на основі життєвого досвіду учнів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . § 49. Інтерв’ю в публіцистичному стилі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . § 50. Ділові папери. Протокол. Витяг із протоколу . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

207

213

221 224 227

231 233 236 238 241

243 246 249 252

ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 257 З орфографічного словника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Зі словника синонімів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Зі словника антонімів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Із тлумачного словника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Зі словника фразеологізмів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Відповіді до кросвордів, ребусів і головоломок . . . . . . . . . . . . . . . . .

257 260 261 262 267 268

271

Навчальне видання Єрмоленко Cвітлана Яківна, Сичова Вікторія Томасівна, Жук Марія Григорівна

Українська мова Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

Редактор Н. Забаштанська Художнє оформлення, макет М. Круковської Художній редактор Ю. Ясінська Технічний редактор Л. Ткаченко Комп’ютерна верстка C. Груніної Коректори С. Бабич, Т. Мельничук Підписано до друку 28.07. 2016 р. Формат 70100/16. Папір офс. № 1. Гарнітура Петерсбург. Друк офс. Ум. др. арк. 22,032. Обл.-вид. арк. 20,82. форзац 4+4 Умовн. фарбо-відб. 88,128. Наклад 25 132 прим. Зам. №

Видавництво «Грамота». 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 25, оф. 13. Тел./факс: (044) 253-98-04. Електронна адреса: gramotanew@bigmir.net www.gramota.kiev.ua Свідоцтво про внесення до Державного реєстру України суб’єктів видавничої справи ДК № 341 від 21.02.2001 р. Віддруковано з готових діапозитивів видавництва «Грамота» на ПП «ЮНІСОФТ», 61036, м. Харків, вул. Морозова, 13 Б. Свідоцтво ДК № 3461 від 14.04.2009 р.

ПАМ’ЯТКА

ДІАЛОГ (сукупність реплік)

«ЯК ЗРОБИТИ ОПИС ЗА КАРТИНОЮ»

Розмовний стиль

Художній стиль

Усне спілкування

Письмове спілкування

Міміка Жести Інтонація

Опис мовними засобами

Вплив на емоційний стан співрозмовників

Назва стилю

Сфера використання

Ознаки стилю

Жанри стилів

РОЗМОВНИЙ

у побуті, транспорті, розмовах з рідними, друзями

невимушене спілкування із використанням жестів, міміки, певних інтонацій

діалог, монолог

у науковій та освітній галузях

наявність термінів, аргументів із використанням вставних слів по-перше, по-друге, отже

доповідь, стаття, підручник, довідкова література

у засобах масової інформації; під час публічних виступів

вплив на адресата мовними засобами; ставлення автора до висловлювання (захоплення, схвалення, протест, заклик)

ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ

ОФІЦІЙНОДІЛОВИЙ

ХУДОЖНІЙ

у діловому спілкуванні; в офіційних документах

у художній літературі

1) назвати прізвище художника; 2) назвати жанр картини (живопис — історичний, побутовий, портретний, натюрморт, пейзаж); 3) якого часу стосується зміст картини; 4) особливості композиції картини; 5) кольорова гама; 6) використання контрастних кольорів; 7) світлотіньові переходи; 8) який настрій створює картина, які асоціації викликає, які враження залишає.

ПОСИЛАННЯ НА ІНТЕРНЕТ-САЙТИ, ДЕ ВИ МОЖЕТЕ ЗНАЙТИ ЦІКАВУ ІНФОРМАЦІЮ ПРО УКРАЇНСЬКУ МОВУ

МОВНІ СТИЛІ

НАУКОВИЙ

Щоб зробити опис за картиною, доцільно дотримуватися такої послідовності:

виступ на радіо, телебаченні; газетна стаття, допис

надання офіційної інформації; ділове листування з використанням усталених зворотів

закон, документ, заява, лист, протокол, доручення тощо

художні образи, які справляють емоційний вплив на читача

вірш, оповідання, роман, п’єса

http://ukrainskamova.com/ Cайт для вивчення української мови Правила української мови та відповіді на запитання щодо їх використання http://madslinger.com/mova/posylannya.html Величезний перелік сайтів, що присвячені українській мові та літературі http://www.balachka.com/ Проект «Пиши українською» http://community.livejournal.com/ua_mova/ Живий журнал української мови та літератури http://www.slovnyk.net/ Великий тлумачний словник сучасної української мови http://pravopys.vlada.kiev.ua/ Український правопис http://www.pisni.org.ua/ Українські пісні: тексти, ноти, акорди https://sites.google.com/site/domivkaukrmovi/ Домівка рідної мови — тут живе українська мова: історія, література, фільми