ДК
.
.
.
Зком н о ано ініст рст ом ос іти і науки країни наказ Міністерства освіти і науки країни від . .
Видано а ра унок державни ко тів Продаж аборонено
МО Н ПОЗН
НН
завдання підвищеної складності завдання з елементами дослідження завдання з розвитку мовлення завдання конкурсного характеру завдання для роботи зі словником
З-
Çàáîëîòíèé Î.Â. країнська мова підруч. для кл. з навч. рос. мовою закл. заг. серед. освіти Олександр Заболотний, іктор Заболотний. Київ енеза, . с. - - . ÓÄÊ 811.161.2(075.3)
-
-
-
-
Заболотний О. ., Заболотний . ., идавництво енеза , оригінал-макет,
Äîðîãi øåñòèêëàñíèêè òà øåñòèêëàñíèöi ! Раді зустрічі з вами на сторінках підручника Укра нська ìîâà . ього навчального року ми помандруємо до чарівних країв Морфологі та Орфографі , зазирнемо в найпотаємніші схованки українського слова, пізнаємо багато нового й корисного. аші зусилля обов язково увінчаються успіхом, ви отримуватимете задоволення від уміння грамотно писати та красномовно висловлюватися. Підкорення кожного параграфа радимо розпочинати зі вступної вправи невеликого дослідження. Потім варто уважно прочитати правило, намагаючись осмислити його. ідкривши для себе суть мовного явища, можна розпочинати виконання різноманітних тренувальних вправ. они допоможуть закріпити отримані знання, а також розкажуть про навколишній світ, стосунки між людьми, історію та культуру. Конкурсні завдання, цікаві історії, усмішки, різноманітні мовленнєві ситуації та опорні малюнки зроблять нашу подорож стежками української мови жвавою та захоплюючою. Крім того, на вас чекають спеціальні рубрики Культура мовлення й Моя сторінка . не забувайте користуватися словниками. цих скарбницях добірних зерен-слів є відповіді на різноманітні запитання що означає слово, як його треба писати, наголошувати тощо. ез цього неможливо досконало опанувати мову. Отож, друзі, вирушаймо назустріч новим відкриттям Íåõàé âàì ùàñòèòü!
3
Вступ
Êðàñà é áàãàòñòâî óêðà¿íñüêî¿ ìîâè о а т оя
країно
мо и т оїх соло ї Д. Кремінь
1
Мово вкраїнська, звідки прилетіла, як тут виросла, розцвіла й зарясніла? и пила ти воду з Дніпра? и купалася в його ласкавих водах? и злітала з його мільйоннокрилим птаством? Мово ечеш вічно й вільно, як Ріка. ече вода в синє море, та не витікає... на ній човни золотії звуків, слів, мови із сивої давнини причалюють човни золотії агр льний очеш мови пізнати скарбницю, Приїзди у Прилуки мої, ут вона, як вода-срібляниця, к прозорі дзвінкі ручаї. виходить Наталка із хати, виносить вам кухоль води, така в неї мова багата, оч в словник її, чисту, введи. а а та
ПОМІРКУЙМО
дуже люблю вашу народну українську мову, гнучку, цвітисту й таку м яку. вашій мові стільки ніжних, сердечних, пестливих слів ясочко іронько к ітонько с р нько олстой Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики та квіткових пахощів... акими епітетами супроводиться визначення української мови ончар 4
Вступ
Надзвичайна мова наша є таємницею. ній усі тони й відтінки, усі переходи звуків від твердих до найніжніших... Дивуєшся дорогоцінності мови нашої у ній що не звук, то подарунок, усе крупне, зернисте, як самі перли ухомлинський Ой, яка чудова українська мова Де береться все це, звідкіля і як?.. в ній ліс лісок лісочок у а гай і ро а, ір рåлісок чорнîліс іще й айрак. така ж розкішна і гнучка, як мрія. Можна і кіля і і ки , можна і і кіль». в ній хур ли я іхола а ія а ір ха хурто ина хуга ам тіль і суха
ПОМІРКУЙМО
2
В
уравка, Марічка, веселка, перлина, черемшина, серпанок, смерічка, світлиця, обрій, височінь, волошковий, довкілля, зорецвіт, плесо, розмай, чорнобривці, щедрувати, ясночолий. 3
Н
5
Вступ Краса мови
країнська мова проста, легка, милозвучна, музикальна, співуча, дзвінка, повноголоса, безмежна, живописна, барвиста. она не любить збігу приголосних звуків, у ній виразні чисті голосні. Милозвучність досягається послідовним чергуванням голосних і приголосних, відсутністю нагромаджень приголосних, переважанням голосних і дзвінких звуків над глухими.
Багатство мови
агатство української мови виявляється в багатстві словникового складу, величезній кількості фра еологі мів, крилати висловів синонімів, у різноманітності суфіксів і префіксів, у стрункості та гнучкості граматики. Неоціненним скарбом є кличний відмінок. країнська мова здатна задовольняти найвибагливіші потреби спілкування, нею можна виражати найскладніші наукові поняття й найтонші людські почуття.
П
явіть, що ви вирушили в навколосвітРОЕКТ нє плавання. ас із нетерпінням чекають у найбільших містах планети, гостинно приймають. сім цікаво дізнатися про вашу подорож Звучать різні запитання, але одне з них обов язково стосуватиметься країни, яку ви представляєте, її історії, культури, мови... о ви розповіли б представникам інших країн про країну чи красу та багатство української мови? найт ся гру и й і готуйт н ликий исту х илини на о ну т м арви українського слова країна держава в центрі вропи . о о іліть о о я ки мі учасниками гру и мо на і готу ати іл стра ії му ичний су ро і а отр и скористайт ся мат ріалом і ручника 6
Повторення вивченого
Ïîâòîðåííÿ òà óçàãàëüíåííÿ âèâ÷åíîãî â ï’ÿòîìó êëàñi СЛОВОСПОЛУЧ НН
І
Ч НН
И А А МО
4
ÄÆÅÐÅËÎ ечірній птах здійметься на крило, Рясний туман впаде на дно долини, зацвіте цілюще джерело Під золотим густим кущем ліщини. оно цвіте сталево в пору дня, оно цвіте мідяно в пору ночі. його воді відбилась тінь коня, тінь зорі, і материні очі. ак хочу знов, щоб щастя привело Мене туди, де в тихих тінях гаю Зодвіку б є цілюще джерело Невтомне серце батьківського краю. ечірній пта дійметься на крило, Рясний туман впаде на дно долини. ам б є і б є невтомне джерело иве і вічне серце батьківщини. т льмах * яснèé В
«
рос. густîй, обèльн й.
» «
«
» «
» В
»
який? А О
5
ясний туман
ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. З
В
7
Повторення вивченого 6
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.
ітер з моря, хвилі Дніпра, хатинка лісника, матусина пісня, криниця дідуся, ліси ернігівщини, квіти осені, подвір я школи. 7
. Ну й день ахо л нням . . Ну й день осу ом . . Оце так новина ахо л нням . . Оце так новина ро чару анням . . ка красуня амилу анням . . ка красуня і н аго . З К
Н
Поясніть, який зміст було вкладено в ці дві однакові за лексичним складом репліки та з якою інтонацією їх було вимовлено.
8
. Дитинства теплий вітер з очей моїх сльозинку витер о го ят . Нап юся ще солодкого настою тих молодих вишневих вечорів ост нко . Придорожня береза гойдала на своїх плакучих гілках зелений димок т льмах . уравлиним êëþ÷åì відмикаю осінь а рин к . іниво верби коси заплітали а рин к . В солодкий вітер
З
9
. ес дремал в утренней тишине. . тром шли бодро, б стро, легко ветер дул сбоку. . асково светит весеннее солнце. . Саша и на возвращались из школ домой. . саду бегали синиц и искали еду. . Золот е лучи солнца щедро льются на землю. *
8
кол
укр зі школи.
Повторення вивченого
П ОСТ І СКЛАДН Ч НН ОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В НИХ И А А МО
10
В
Р саду на лавці сидів Музикант. ін грав на флейті. До його чудово пісні прислухалися і пташки, і дерева, і квіти. Навіть ітер приліг під кущем і з подивом слухав гру на флейті. рав Музикант про сонце, про хмаринку в небі, про жайворонка й про дитячі очі. Замовкла пісня, поклав Музикант флейту на лаву й пішов до хати. Підвівся ітер з-під куща, прилетів до флейти. ін подув з усієї сили, а флейта не грає. подумав ітер ому ж це так? дже я можу вирвати дуба з корінням, скинути дах з хатини. ому ж флейта не підкоряється мені, не грає? За ухо млинським). * і корÿòèñÿ
рос подчинÿться.
В З
11
В
СИТУАЦІЯ. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. В В
надзвичайно цікаво розвиває логіку тренує пам ять спробую пояснити псується зір біль у суглобах дякую тобі будь ласка раджу не зловживати грою
9
Повторення вивченого 12
. сміявся і вигравав і дихав до запаморочення п янко й лоскотно елений день моргун . Старенька груша дихає на пальці їй певно сняться повні жмені груш ост нко . . Зашуми весною зелен луже теплий вітре шелести в гіллі али ко 4. все навколо витанцьовує і білі лілії і зелений очерет і кучеряві верби і човен и н ький . аснув вечір і море внизу килими розгортало барвисті ос ра .
13 ЧОМУ ТАК?
. ерез кілька днів, по-моєму, буде сонячна погода. буду наполягати, щоб меблі розставили по-моєму. . Зустріч, на астя, пройшла успішно. мулет подарували на астя. 14
15
. саду росли гарні троянди й радували серце маленької господині. . з-за гір виглянуло сонце та швидко висушило росу на траві.
.
. давнину говорили, що лелека на хаті це на щастя. атько урочисто сповіщає, що вже почався Святий вечір.
16
. Дай оже нам долю дай миру та щастя а рин к . . ут стеблина кожна звук із пісні, тут рослина кожна чистий дзвін ано . . ечірнє сонце дякую за всіх котрі нічим не осквернили душу ост нко . . скриться ранок сипле в серце роси співають струни неба і душі а рин к . . о дощ то сніг то знову дощ і листя лопотіло інграно ський . 10
Повторення вивченого 17 1
3
4
ПРАВИЛЬНО одужати узбіччя протяг кожного разу
НЕПРАВИЛЬНО виздоровити обочина сквозняк всякий раз
11
Повторення вивченого
СКЛАДНІ ВИПАДКИ П АВОПИСУ 18 В
З
. Стоїть верба серед села, розпустила гілля в кожне подвір я. . Маленька, червоненька, із хвостиком тоненьким. На городі мене рвуть і до столу подають. . Дах легкий несу із собою, мить і він над головою. . На татарському полі попутані коні, вузлики знать, та не можна розв язать. . Сидить баба на грядках, уся закутана в хустках. 19 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. и
е
е
и
Д..легація, ет..кет, нет..рплячий, ст..скати, к..шеня, ім..нини, зд..рати, ст..лити, т..хнічний, л..пневий, хв..лястий, ен..ргетичний, р..петувати, кр..чати. е
КЛЮЧ.
20 В
З
Підвод..ся, ніч.., Ол..чин, сторін..ці, листуют..ся, літ..ній, тіт..чин, тополен..ці, лінон..ка, барабан..щик, вишен..ці, вікон..ця, англійс..кий, чемодан..чик. КЛЮЧ.
21 В
З
Різдв..яний, моркв..яний, осв..ячений, ев..яківка, тьм..яний, арф..ярка, розв..язок, духм..яний, глазур..ю, різьб..яр, олов..яний, цв..ях, роз..їзд, об..єднувати, гр..юкати, дит..ясла, св..ященик. КЛЮЧ.
22
Об..ивати пороги, під..авати жару, сон..е царство, на пташин..их правах, об..ігти десятою дорогою, від..авати руку й серце,
Повторення вивченого
камін..е серце, як осін..я ніч, ран..ій птах, лебедин..а пісня, корон..ий номер, ден..о і нічно. 23
В
е з,с платний, ро з,с казати, з,с хвалити, з,с нести, з,с кривдити, з,с фальсифікувати, з,с творити, пр е,и землитися, пр е,и погано, пр е,и в ялий, пр е,и старий. 24
арьковский, кр мский, запорожский, южнобужский від н й уг , острожский від строг , казацкий, карпатский, винницкий, ьвовщина. 25
ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.
26
З
. Полетели на юго запад зяблики, певчие дрозд , жаворонки маго . . унами результат земле трясений и извержений подводн х вулканов н икло ии . . Он переболел всеми мальчишескими увлечениями коллекционировал спичечн е коробки, занимался авиа моделизмом о о . *
р åни
укр. вèверження.
л чåни
укр. захîплення.
27 В
«К
»
. Наталці подарували сиреньову хустинку. . Мені невдобно у тебе просити. . Здрастє, шановна рино Дмитрівно . то сьогодні діжурний? . Канєшно, я допоможу тобі. . мене одна невірна відповідь. . Спробуйте смачне блюдо.
ПРАВИЛЬНО
НЕПРАВИЛЬНО
черговèй незручно звичайно бузковий
діжурний невдобно канєшно сиреньовий
13
МОЯ СТОРІНКА ВА
И КИ Н
індик «
К
»
З
А
А (З посібника)
А
З
індіанці
А
К З В
Г В
Н К В
В А З П. Глазовий
НА ДОЗВІЛЛІ
ВЕ Е А В К
«
ИНА
»
«
»
УСМІХНІМОСЯ Н
14
К
Повторення вивченого
Áаãаòо є òаєìниöü у ñвіòі, і оäна ç найáілüшиõ ç-ïоìіæ ниõ – ìова. І Ви ованець
ÌÎÐÔÎËÎÃІÿ. ÎÐÔÎÃÐÀÔІÿ. ÅËÅÌÅÍÒÈ ÑÒÈËІÑÒÈÊÈ .
ІÌÅÍÍÈÊ
Âè çíàòèìåòå:
морфологічні ознаки іменника, його синтаксичну роль; особливості відмінювання іменників.
Âè âìіòèìåòå:
визначати форму іменника в реченні; відмінювати іменники; утворювати іменники різними способами; правильно писати іменники з вивченими орфограмами; використовувати іменники в мовленні.
15
Іменник
Морфологія від грец. morphe форма, logos слово, учення це розділ мовознавства, що вивчає слова як частини мови.
ІМ ННИК
К ЧАСТИНА МОВИ
ро о наки ім нникі ро на и істот і н істот ласні й агальні а тако ро ірні ім нники И А А МО
28 А
В
м нники радість десятка дихання
н і частини мо и радісний десять дихати А
В З
Загальне значення
Морфологічні ознаки Синтаксична роль
Іменник ðîñ. имя существительное це самостійна частина мови о о начає предмет і відповідає на питання õòо? ùо? НА И ЛА арта сокіл і ага рохання хо ь а. менники змінюються за відмінками й числами, належать до певного роду. реченні іменник може бути будь-яким членом речення. НА И ЛА лі усьому голо а ли ар ння я лук ро ли а ть õìàðè н і
хто? що 29
В
.
16
еличезні дерева казковими велетами заступали путь т льмах . . Вечір стелить над морем олодні тумани укі . . під вікнами ходять ночі і дощами густими
Іменник
плачуть оро ко . . Затèсла груша в жовтих кулачках смачного сонця лагідні жовточки інграно ський . Назви істот
менники поділяють на назви істот і неістот ðîñ. одушевл нн е и неодушевл нн е . НА И ЛА На ви істот
ХТО
На ви неістот ЩО
арас учит лька кі ка со ілка о р о; лісо ик с міфічні ісгурт клас сукупність тоти ; істот ; і ак шахові фігури ; мікро а ила оргаокійник назви померлих нізми Власні назви
Збірні іменники
Розрізняють агальні й власні назви. НА
И ЛА
Загальні рос. нарицательн е
Власні рос. собственн е
стіл країна с ято х и л ання о ро ірка со ор галактика ули я ком та урнал
с ітлана рнігі і тя ь о ро іт р і о ар о аний ис ка ка ло о ан ина иї ська усь
річка загальна назва
ні ро власна назва
Збірними ðîñ. собирательн ми називають іменники, які означають сукупність однакових чи подібних предметів, що сприймається як одне ціле. НА И ЛА моло ь, насіння ко а т о, листя, гар у иння.
З 30 В
кація, колода, курка, клас, доброта, Сварог, щука, квітка, оса, журба , кішка, ячеслав, сховище, бактерія, азот, артист, загін, імператор, мавка, світ, вірус, група, Орел прізвище , пюре, східці, добряк, Оксана, палац, натовп. ур à
рос печàль, грóсть.
КЛЮЧ. «
»
17
Іменник 31 З
– ей, дядьку, куди йдете? – На ярмарок... – звідки ви? – З Ковалів. – а я не питаю, якого ви роду. Село ваше як зветься? – а й кажу Ковалі. – самі ви хто будете? – Коваль. – е-хе... ось ви, дядьку, маленький та плохенький, як на коваля. а я не коваль, а Коваль. нас у Коваля усі Ковалі, а ковалів тільки троє. 32
З
о ари то арист о. Птах, козак, учень, юнак, комаха, ворон, віти, малюк, діти. А О
33
На вечірній зорі сірим клином журавлі пролітали у вирій кач . *Âèрій
рос т пл е края.
34
З
. ласник . Рибалка 35
володар. риболовля.
В
ВАРІАНТ А. ВАРІАНТ Б. допомога, підказка
18
«
корпус, екран
»
Іменник
В ЛИКА УКВА ЛАПКИ У ВЛАСНИХ НАЗВАХ ро т
як на исьмі и іля ть ласні на и
омі
агальних
36 А
. Земля обертається навколо Сонця. . Працівників школи привітали з Днем учителя. . Діти побували в спенському соборі. . чні відвідали заповідник Запорізька Січ . З В З
Велика Власні на ви пи емо велико букви НА И ЛА буква лик нь Ò рно іль ина май ан Í ал ності
Â
кщо власна назва складається кілько слів то з великої букви пишемо пер е слово НА И ЛА Ä нь учит ля Ìу й історії а орі ького ко а т а Íа іо нальна о ра країни Äруга с іто а ійна Çолоті оро та АЛЕ Ä нь Í ал ності країни Ä нь Ï р моги З великої букви пишемо всі слова в назвах с у ліка
держав
населених пунктів, вулиць місто найвищих державних установ країни й міжнародних організацій державних країни
символів
ри ий іг
рхо на а а
Н
Лапки
ули я
країни
рхній ро
ал
йський
о р а ний ра ор країни р а ний р країни р а ний імн країни
астрономічних і геогра- ума ький фічних об єктів н олісся дійових осіб у казках
оль а
р она
лях галактика і о а ін я острів
а очка
исичка
н
стричка
українці, киянин. Президент України.
Назви книжок, газет, кінофільмів, заводів, кораблів, аеропортів, станцій метро, цукерок тощо беремо в лапки НА И ЛА урнал т ка ук рки р оний мак а о рс нал літак рія гот ль урист
19
Іменник ОРФОГРАМА
З
Біблія, Євангеліє, Коран, Бог, Божа Матір, Син Божий, Святий Дух бог Перун
елика буква й лапки у власних назвах
37 ЧОМУ ТАК?
великий віз еликий із су ір я ; червона шапочка ервона апочка. 38
«
»
В
ДР К Київський дитячий хор едрик належить до п ятірки кращих у світі. Нещодавно він переміг у Міжнародному конкурсі Духовна музика в Римі . Папа Римський запросив хористів до літньої резиденції. Дякую, що у своїй творчості ви завжди бездоганні , сказав чистою українською мовою. продовж років існування едрик дав понад концертів в країні, Німеччині, С , Канаді, талії та інших країнах. репертуарі юних співаків близько пісень. ороку хор набирає підготовчу групу. Прослуховування відбуваються в Палаці дітей та юнацтва в місті Києві га ти . огàнний
ðîñ. безупрåчн й.
З
39 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.
40 З
огурт в олошкове п оле, с пасо- п реображенський с обор рнігі , автомобіль т есла, станція метро п окровська, н аціональний х удожній м узей, ф ранцузька р еспубліка, г алактика С пляча К расуня, к ерченська п ротока, з ахідне п оділля, д ень п сихолога, к омета г аллея. 41
З
Іменник
Річка Південний уг, Софійський собор, Києво-Печерська лавра, огоматір, Різдво ристове, День української писемності та мови, Полтавська битва, заповідник сканія-Нова , орне море, День Соборності, Конституція країни, нтернет. 42
Острів х ортиця, д ень п рав людини, в еликдень, с узір я к озеріг, п івнічний п олюс, в інницька о бласть, г ора г оверла, т абір л ісова пісня, т ихий о кеан, а еропорт б ориспіль, с тудія танцю в олошка, п очаївська л авра, п ечиво ж уравлик, к інотеатр с яйво, м ультфільм р усалонька, с упермаркет к ишеня, сайт о стрів з нань. 43 З
Сіверський д онець річка , к ривий р іг місто , д ень з нань ñâÿòî , в елика в едмедиця су ір я , с получені ш тати а мерики, м іністерство о хорони з доров я, п івденний б уг річка , к иївська р усь, з апорізька с іч, в ерховна р ада країни. 44 СИТУАЦІЯ.
З
Поздравляю с н ов м г одом; с р ождеством х ристов м; с д н м н езависимости у краин ; с д н м у чителя. 45
З
рочище ж овті в оди, п івденне п олісся, г алицько-волинська д ержава, о стромирове є вангеліє, о строзька а кадемія, л юблінська у нія, к орсунська б итва, п апа р имський. 46
З
Держава, сузір я або галактика , материк, собор, свято, телевізійна програма, кінофільм, картина. 47
. ьвові туристи відвідують д омініканський с обор. . Діти побували в заповіднику з апорізька с іч. . Мама купила торт з олотий к лючик. . році розпочав свою історію х арківський п олітехнічний інститу. . агато пасажирів метро користуються станцією з олоті в орота. . Окрасою Києва здавна були з олоті в орота.
Іменник 48 В ВАРІАНТ А. Н «Природне диво України» «Собори України» «Зоряне небо» «Космос» «Сім чудес світу» В ВАРІАНТ Б. В
Для вас, допитливі Ампер А
Герц герц І
Т
ампер,
В
ІД ІМ ННИКІВ ро три ро и ім нникі ім нники с ільного ро у та агалі ро культуру мо л ння И А А МО
49 А
В
Дунай радість озеро
В З
непосида замазура бідолаха
двері ножиці дрова
А
Рід іменників в українській і російській мовах, як правило, збігається. Проте є певні відмінності, які слід запам ятати. НА И ЛА РОСІЙСЬКОЮ стар й тополь м. р. острая боль ж. р. бескрайняя степь ж. р. горькая пол нь ж. р. в сокая нас пь ж. р. неразборчивая подпись ж. р. древняя летопись ж. р.
УКРАЇНСЬКОЮ стара тополя ж. р. гострий біль ч. р. безкрайній степ ч. р. гіркий полин ч. р. високий насип ч. р. нерозбірливий підпис ч. р. давній літопис ч. р.
Іменник
Ч страждання
тканина
муз. привітання
50
фарба
З
оловн èé/à біль, нов èé/à шампунь, нелегк èé/à путь, вищ èé/à ступінь, вітальн èé/à туш, яскрав èé/à гуаш, сильн èé/à нежить, біл èé/à тюль, гірк èé/à полин. 51
Счастливая жизнь, нас щенн й пар, сильная боль, густая п ль, настенная живопись, сильная накипь, почтов й адрес, горькая пол нь, фальшивая подпись, украинская степь. 52
Насип, путь, зал, полин, рукопис, рояль, біль стра нежить, шампунь, магістраль, степінь, тюль.
ання ,
53 В
. далекий путь проводжала мати своїх дітей. . Навколо розкинулася широка степ. . ист надійшов з далекої Сибірі. 54 СИТУАЦІЯ.
В В
голо ний іль сильний н ить исока т м ратура Чоловічий рід
іменники чоловічого роду, що можуть позначати осіб і жіночої статі. НА И ЛА су я ир ктор, ро сор. З такими іменниками прикметники узгоджуємо тільки в чоловічому роді. НА И ЛА ч.р.
ч.р.
оло ий ліêаð
ж.р.
арна ськà і лà у і
устку
Іменник Спільний рід
Деякі іменники можуть мати то чоловічий, то жіночий рід. акі слова називають іменниками спільного роду. НА И ЛА ñòàðîñòà, листоно а сирота ама ура і олаха ілоручка а іка. З іменниками спільного роду прикметники, айменники й дієслова узгоджуємо залежно від того, особу якої статі означає іменник. О ІВНЯ МО ч. р.
1.
й хло
ь
ч. р.
ликий çаìаçуðа ж. р.
ж. р.
. я і чина лика çаìаçуðа Паралельні Деякі іменники мають паралельні форми роду. НА форми И ЛА ал ала сусі сусі а; ира ира а. Не мають іменниках, що мають форму тільки множини, рід роду не ро рі ня ть. НА И ЛА но и і рі сани.
55 В
Радість, канікули, білоручка, директор, чипси, сирота, щастя. 56
В
.
и так ий,а непосида, Денисе . оре з так им,ою баіко , Семеном. . Наш а староста Олена підготувала графік чергування. . Молод ий,а директор Задорожна провела збори. . Досвідчен ий,а інженер огданова викона в,ла роботу вчасно. 57 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.
«З
» задавака, базіка, вереда, білоручка ледащо, забудько, базікало
58
Н
. Сині вечорові сутінки огортають і Дніпро і кручі... а . в степ широкий, за обрій, тікає насип залізничний р омайський . . ітер-пустун ніби бавиться з посивілими деревами налітає трåпетно й порèвно, гойдає трусить осокîри і від того на землю стелиться пухнаста заметіль а В
Іменник Н А А
А
Н
«В »
К
агроном
Як ви думаєте, що сказав Сергій?
ЧИСЛО ІМ ННИКІВ ро ім нники о ма ть орми тільки о нини чи тільки мно ини а тако ро стилістичну роль числа ім нникі 59 А
В
ноутбук трактор
Дніпро золото
ворота ножиці
В З
Форми числа
менники змінюємо за числами однина й множина т л они чір чори НА И ЛА т л он Деякі іменники мають форми тільки однини або тільки множини. О ІВНЯ МО
Ма ть форми тільки однини оро но л ст о іт ора ра ість ь і нт рн т
Ма ть форми тільки множини окуляри ар ати
рі ахи ліно і о л ски уми
В 60
В
К П РК Перші у світі аквапарки було створено у -х роках минулого століття на тропічних курорта мерики. Найчастіше тут представлено такі атракціони різноманітні водні гірки, поливалки, закриті труби, фонтани, басейни з ви ко й без неї, ледача річка . Сучасніші аквапарки можуть бути оснащені пристосуванняìè для штучного нагнітання хвиль у басейні й заняття серфінгом. Найбільшим у світі парком водяних атракціонів вважають , який розташований у японському місті Сігайе.
Іменник
країні перший аквапарк з явився у році в Сімеїзі. Зараз центри розваг на воді є в багатьох містах нашої країни, а деякі із цих закладів б ють європейські рекорди. ак, один з наймасштабніших аквапарків Східної вропи та найбільший в країні це Острів скарбів у Кирилівці Запорізької області. один з найбільших критих аквапарків у вропі це київський . ікавим є центр ðîçâàã Джунглі в аркові, стилізований під тропіки Південної мерики, Мис Доброї Надії в ердянську, задуманий як старовинний замок з екзотичними рослинами, та інші. В
В
61
Золот е час , узкая дверь, классное собрание, большие хлопот , полн е сутки, РОСІЙСЬКОЮ ранняя жатва, бел е перья. дверь о н. З жатва о н.) сутки мн.) 62 В
новая мебель, УКРАЇНСЬКОЮ двері мн.) жнива мн.) доба о н.)
В
. ігли два пси, позадирали носи. . По стежині, по дорозі бігти я у них не в змозі, по снігу не йдуть як слід до вподоби тільки лід. . Сама холодна, а інших припікає. . исить сито, не руками звито. . літку відпочивають, а взимку дітей катають. 63
З
Спагеті, птаство, долина, штани, молоко, вітер, ворота, Полтава, совість, книга, малювання, ернівці, канікули, банкомат. З
Іменник
НА
64
И ЛА
Береза
листяне дерево.
В
. Вовк це хижа тварина, яка водиться в лісах. . Кавун росте в південних регіонах країни, бо потребує багато тепла та світла. . відкритий рунт буряк і моркву висівають у квітні травні. 65
змагання
66
Н
. оржини квітнуть жовтим цвітом, кружляють бджоли біля них а іла . . Минає літо, шелестить пожовкле листя ч нко . . полі спить зоря під колоском і сонно слуха думу колоскову, і сонна тиша сонним язиком шепоче саду сиву колискову інграно ський . . Ми юними тоді були, дороги кликали нас в мандри у нко . . иття найдужче вирувало на Подолі ан нко . *Ìàн ри
67 В
ðîñ. стрàнствования.
«К
»
. мою кімнату купили нову мебель. . Ми з друзями часто граємо в шахмати й шашки. . дуже люблю кататися на коньках. . Результат буде відомий через двоє суток.
ПРАВИЛЬНО
синє чорнило старі меблі електронний годинник грали в шахи нові ковзани три доби
НЕПРАВИЛЬНО
сині чорнила стара мебель електронні часи грали в шахмати нові коньки троє суток
Іменник
ВІДМІНКИ ІМ ННИКІВ ро мін а тако
ання ім нникі а і мінками ро кличний і мінок ро ут ор ння орм на и ного і мінка мно ини
И А А МО
68 А В
яблуко
. Після обіду аля з їла яблуко. . З дерева впало велике яблуко. яблуко В З
Відмінки
менники
мін ємо
О ІВНЯ МО
а відмінками ðîñ. падежами .
РОСІЙСЬКА МОВА
УКРАЇНСЬКА МОВА
менительн й кто? что? Родительн й кого? ч го? Дательн й кому? ч му? инительн й кого? что? ворительн й к м? ч м? Предложн й о ком? о ч м?
Називний хто? о? Родовий кого? чого? Давальний кому? чому? Знахідний кого? о? Орудний ким? чим? Місцевий на/ кому? на/ чому? Кличний
Прямий Називний відмінок називають прямим, інші відмінок ìèìè.
непря-
Кличний українській мові, на відміну від російської, є кличний відмінок відмінок. ін існує для вираження форми вертання
ðîñ. звательной форм , обращения . О ІВНЯ МО РОСІЙСЬКОЮ
УКРАЇНСЬКОЮ
л т я çеìля ìîÿ! Ñеðãей о ой и ко мн
л т çеìле ìîÿ! Ñеðãію і ій и о м н
69
Н
О
ДОМ
читель запитав ндрійка и вдома розповів про двійку?
Іменник
ндрійко похилив чоло якже... се, як наказали що батьки тобі сказали? На жаль, їх вдома не було іл
ький
З
70
ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.
О ІВНЯ МО Н
Їде автомобіль
З
Ремонтують автомобіль
71
. Назар перезавантажив свій комп ютер. . ліна довго роздивлялася малюнок. . асто згадую рідне місто. телефон
З
О ІВНЯ МО Знахідний
Родовий
72
. Коні попили воду, води . . Діти поїли кашу, каші . . Не забудь купити хліб, хліба . 73 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.
цілющий дощ
Іменник
а, я
и, і,
О ІВНЯ МО
РОСІЙСЬКОЮ
á
и, ы, УКРАЇНСЬКОЮ
è‘
á
74
Профессор профессорà; фельдшер инспекторà; редактор редактор .
фельдшерà, инспектор
З
75
.
ого ти журишся ромашко чого ти гнешся до землі? онч нко . . Милуйся лянко свічками-берізками і прозорим воском кленів і шапками лісових груш онч нко . . Моє село земний уклін тобі за молодість і світло отчих стін арас к . 76 Н
. Про футбольний матч, який має відбутися між командами планет Земля та Марс. . Про початок навчання в школі чаклунів. . Про збір коштів для створення машини часу.
ТИПИ ВІДМІН ІМ ННИКІВ ро о іл ім нникі на чотири і міни а тако ро ім нники т р ої м якої та мі аної гру И А А МО
77 А
исота, човен, гордість. В З
30
Іменник
І відміна
За особливостями відмінювання іменники поділяють на чотири відміни ðîñ. склонения . До І відміни належать іменники жіночого й чолові÷îãî, а також спільного роду, які в називному відмінку однини мають закінчення -а(-я). НА И ЛА ро от а існ я икол à, ñèðîò à .
ІІ відміна
До ІІ відміни належать іменники чоловічого роду, які в називному відмінку однини мають нульове акінчення або закінчення -î. иї я ьк î ; НА И ЛА іменники середнього роду, які в називному відмінку однини мають закінчення -о, -е, -я крім тих, що належать до відміни НА И ЛА с л î , ìîð
ІІІ відміна
До ІІІ відміни належать іменники жіночого роду, які в називному відмінку однини мають нульове акінчення, а також іменник ìàòè. НА И ЛА ра ість ніч .
ІV відміна
До відміни належать іменники середнього роду із закінченням -а(-я) в називному відмінку однини, у яких при відмінюванні з являється суфікс -аò(-яò-) або -ен-. НА И ЛА ло à – ло àòи ім ÿ – імені.
78
РОСІЙСЬКА МОВА Склонение
Род
Окончание в . п. ед.ч.
І
., М.
ІІ
ІІІ
УКРАЇНСЬКА МОВА ідміна
Рід
а я
І
.,
М.
нулевое
ІІ
С.
о
Æ.
нулевое
Закінчення в Н. в. одн. .
.
а я нульове, о
С.
о
я
ІІІ
Æ.
нульове
І
С.
а я ят
суф. ат н)
31
Іменник 79 і міна курча лоша
і міна ніч любов
і міна завод вікно
і міна вода лля
«
»
80 З
Станція, сайт, курча, листоноша, маестро, море, порося, мати, тінь, ожина, щирість, каченя. 81 ЧОМУ ТАК?
журі, кіно, кенгуру
ворота, Суми, жнива, дрова
дівчина
дівча
82
А
дівчатко
А
Групи
менники пер о та друго відмін крім іменників на -ар ир яр поділяємо на групи так
рупа
Особливості
Приклади
Тверда
іменники чоловічого й жіночого, а Ìèêèòà, сна також спільного роду з основою на твердий приголосний, крім шиплячого; н оси а іменники середнього роду із закін- місто ікно ченням -î
М яка
іменники з основою на м який приголосний; іменники середнього роду із закінченням -е не після шиплячого
Мі ана іменники з основою на голосний
З
НА
И ЛА
подія
иплячий при-
міся ь мля листя ір я мор ол міс о л ч
а я и
Іменник 83 В
Оздоба, олія, пісня, виставка, смуток, столиця, товариш, Павло, носій, асфальт, інститут, ідилія, доля, сітка, ноша, ущільнення, ожина, коваль, Світязь, плече, келія, нтон, газета. КЛЮЧ.
Іменники на -ар, -ир, -яр
Іменники ІІ відміни на -аð, -иð, у яких наголос постійно падає на ар ир належать до твердої групи кухо àр мун èð ; інші до м якої огатèð ога òèðÿ; ук àр ук арÿ). До твердої групи також належать іменники êîìàð, олар ластир Іменники ІІ відміни на -яð, у яких при відмінюванні наголос переходить з яр на закінчення, належать до мішаної групи колÿð школярà, га тÿð газетярà ; інші до твердої ìóляр мóляра .
84
ригадир, базар, муляр, комар, друкар, лікар, каменяр, ювіляр, бібліотекар. о бір іменника як частини мови ослі о ність ро ору . астина мови. . Початкова форма називний відмінок однини . . Назва істоти чи неістоти. . ласна чи загальна назва. . Рід якщо є , число, відмінок. . ідміна, група для і відмін . . Синтаксична роль. ра ок усного ро ору ору но стоять исокі о о клі ñоняшниêи амчук . оня ники іменник, початкова форма соня ник; неістота, загальна назва, чоловічий рід, множина, називний відмінок, друга відміна, тверда група; у реченні є підметом. ра ок исьмо ого ро ору оня ники імен., п. ф. соня ник, неіст., заг., ч. р., мн., Н. в., відм., тв. гр., підм.
33
Іменник 85
В
ирокие простор . Золотистое поле. Рожь склоняется под тяжестью колосьев и кол шется , как море, от жаркого летнего âåòåðêà… над золотист м полем возв шаются сосн , освещ нн е солнцем. умят на ветру могучие ветви. Дорога вь тся между полями у ро ская . * клонÿòüñÿ ** ол хàòü
укр. схилÿтися, хилèтися. укр колисàти, хилитàти, коливàти, гойдàти.
ВІДМІН
ВАНН
ІМ ННИКІВ І ВІДМІНИ
ро і мінко і акінч ння ім нникі синонімічність акінч нь і ро грамотність
яких
И А А МО
86
Н. Ð. Ä. Зн. Ор. М. Кл.
Н
Òвеðäа ãðуïа книгà книгè книзі книгу книгîþ на у книзі книгî
ОДНИНА Ì’яêа ãðуïа надія пісня наді пісні пісні наді надіþ піснþ піснåþ надіє на у наді на у пісні надіє піснå
Н.
Òвеðäа ãðуïа книгè наді
Ð. Ä. Зн. Ор. М. Кл.
книг книгàì книгè книгàìè на у книгàõ книгè
34
МНО ИНА Ì’яêа ãðуïа пісні
надій надіям наді надіями на у надія наді
пісень пісням пісні піснями на у пісня пісні
Ìішана ãðуïа площà площі площі площу площåþ на у площі площå
Ìішана ãðуïа площі площ площàì площі площàìè на у площàõ площі
Іменник 87
Н йфелева башня символ Парижа. Она б ла построена в году лександром йфелем и служила парадн м входом на семирную в ставку. Многие француз возмущались тем, что в сердце Парижа установлена та никому не нужная и чудовищная йфелева башня , требовали е снести. Однако прошло более ста лет, и спор утихли. полнив роль великолепной реклам нового строительного материала металла, башня стала визитной карточкой французской столиц урнала .
йфелева вежа в Парижі
*Áà ня укр вåжа, бàшта. ** о му àòüñÿ укр обóрюватися. В
88 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Ор. в. однини
орудному відмінку однини іменники відміни твердо групи мають закінчення -ою, а м яко та мі ано -ею після голосного й апострофа – -єю . О ІВНЯ МО
верда група -ою ли а ли ою Ор. в. множини
М яка й мішана групи -ею(-єю) и ня и нею ия иєю
орудному відмінку множини поодинокі іменники відміни мають паралельні закінчення -аìи (-яìи) та -ìи. НА И ЛА сльо àìè й слі‘ ьмè; ñâèнями й ñâèньмè.
35
Іменник ОРФОГРАМА
укви о
в закінченнях орудного відмінка іменників
89
відміни
В А О
ло а
ло
Круча, межа, сльо а, свиня, робота, рілля, сім я, пісня, тиша, мрія, краса, долоня, лінія. В
Н
90 СИТУАЦІЯ. В
иха вулиця, проїжджа частина, велика площа, нова бруківка, затишна кав ярня, липова алея, триповерхова школа, дерев яна церква, нова перукарня. Р. в. множини
91
родовому відмінку множини більшість іменників відміни мають нульове акінчення. НА И ЛА то îль м мрій è нь. окремих словах виступає закінчення -ів або -ей ñó ів гу і‘в і гу ), л гåнів і л гåнь), ñòàòåй сімåй ми åй та ін. В
Написав кілька стаття , вивчили багато пісня , у сараї немає миша , обстежили кілька сім я , у саду немає яблуня , дійшли до тополя , гор не боїться змія , нарвали вишня . Кл. в. однини
36
кличному відмінку однини іменники відміни мають такі закінчення -î іменники твердо групи аннî иколî ; -е іменники м яко та мі ано груп лле, круче, уч ни е атре ; -є іменники м яко групи після голосного та апострофа аталіє аріє аїсіє сім є мріє ; -ю деякі іменники м яко групи з пестливим значенням матусю оню алю аталю .
Іменник 92
З
В
інка, Софія, Соня, ліна, Полтава, лля, пісня, душа, листоноша, мрія, лія, Наталія, матуся, аля, доня, аїса, Микола. З
93 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.
В
. Дорога. . руша. 94
З
. Заспівай мені, бабуся , тиху колискову іло ір . . іто перелітую, осінь перейду, вишня білітиму в зимньому саду о ломі ь . . На рівній дорîга і кінь розумний ар т орчість . . Завирували під сонною круча світлі кринички а ський . . всмі нуться сині очі од пісня моїх ос ра . З
Н
ВІДМІН
ВАНН
ІМ ННИКІВ ІІ ВІДМІНИ
ро і мінко і акінч ння ім нникі синонімічність акінч нь та ро грамотність
яких
И А А МО
95
Н
ОДНИНА Òвеðäа ãðуïа
Ì’яêа ãðуïа
Ìішана ãðуïа
озерî
батькî
край
читач
озерà
батькà
краþ
читачà
Д
озеру
батькові батьку краєві краþ
читачеві, читачó
Зн
озерî
батькà
край
читачà
Ор
озером
батькîì
краєм
читачåì
М
на в озері
на у батькові, батьку
на у крà краþ
на у читачеві, читачó, читачі
Кл
озерî
краþ
читàчу
Н
батьку
37
Іменник МНО Òвеðäа ãðуïа*
ИНА Ì’яêа ãðуïа
Ìішана ãðуïа
Н.
озåра
батьки
кра
читачі
Ð.
озер
батьків
кра в
читачів
Ä.
озерàì
батькàì
краям
читачàì
Зн. озерà
батьків
кра
читачів
Ор. озерàìè
батькàìè
краями
читачàìè
М.
на у батькàõ
на у края
на у читачàõ
батькè
кра
читачі
на в озерàõ
Кл. озерà
менники ір комар снігур хоч і належать до твердої групи у Н. в. множини мають закінчення і ірі, комарі .
96
В
уд в тащил из кармана несколько мячиков для об чного гольфа. же через пару минут мячики поднялись в воздух. уд начал кидать мяч за мячом, пос лая их с максимальной силой и в сам х разн х направлениях, чтоб арри учился их ловить. арри поймал все мячи, и уд б л в восторге олинг . Д. в. однини
давальному відмінку однини більшість іменників відміни чоловічого роду мають паралельні закінчення ові, -еві(-єві) та -у(-ю . О ІВНЯ МО
верда група -ові, -у атькові атьку
М яка група після приголосного та мішана група -еві, -у(-ю)
М яка група після голосного й апострофа -єві, -ю
то ари еві учит леві то ари у учит лю
н рієві н рію
Паралельні закінчення мають також деякі іменники середнього роду. НА И ЛА ìі‘ñòові й ìі‘ñòу, итят êові й итятку.
-ові, -еві(-єві) ректору, Василеві Симоненку
38
у(-ю) НА
И ЛА
панові ди-
Іменник М. в. однини
97
місцевому відмінку однини деякі іменники відміни мають паралельні закінчення. НА И ЛА на ро ітни êові й на ро ітнику; на коневі й на коні; у гаї й у гаю. РОСІЙСЬКОЮ ир ктору
директор
УКРАЇНСЬКОЮ ир ктору ир кторові
98 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. З
Для першого учасника. Подарувати добродій асиль , надіслати повідомлення друг ндрій , допомогти учитель Назар едорович . Для другого учасника. Привітання ерой країни олодимир Кличко , подякувати брат Сергій , зателефонувати асиль Олександрович . Ор. в. однини
орудному відмінку однини іменники відміни твердо групи мають закінчення -оì, а м яко та міано крім середнього роду на -я -еì(-єì) асилем соло єì. НА И ЛА кранîм ку ем менники середнього роду на -я мають закінчення -яì. иттяì, о личчяì. НА И ЛА
Ор. в. множини
Деякі іменники в орудному відмінку множини мають паралельні закінчення -аìи(-яìи) та -ìи. НА И ЛА êîнями й êі‘ньми колі‘нами й коліньми крèлами й êðèльмè. менники очі л чі мають форми î÷èìà, л чима
99
З
В
Садівник, циркач, іній, вершник, журавель, соловей, плащ, ячмінь. 100
З
Н
Кінь, чîбіт, крило, плече, око, обличчя, слухач. З
39
Іменник Кл. в. однини
-е
кличному відмінку іменники середнього роду мають форму, однакову з називним. НА И ЛА о ро Н. в. о рî Кл. в. . кличному відмінку однини іменники відміни чоловічого роду мають такі закінчення
ог ане ч м іоне т сляре сторо е
ру е, ко аче ні ре, Ëüâîâе
р и
нте
коляре,
Деякі слова на -еöü хлопець хло че, кравець – êðàâ÷е ку
-у -ю
101
л гу
атьку, сину, òàòу, ÷èòà÷у
менники м яко групи крім деяких слів на - ь асилю, г нію ргію горю лікарю, татусю учит лю о ро ію міся ю, êðàю; боєць ій ю; покупець оку ю З
атько, добродій, однокласник, край, Дніпро, козак, Київ, ерсон, друг, Павло, ндрій, асиль, Сергій, рій, хлопець, син, гор, місяць. З
102
-ар (-яр)
ир
В
ікар, столяр, ветеринар, шахтар, кобзар, рицар, школяр.
-ах -ях
О ІВНЯ МО
ПРАВИЛЬНО 103
НЕПРАВИЛЬНО Н
. вишні по садк ам,ах стояли з рушниками, чекали на сватів, які давно вже йшли у ало . . На землю по зоряних сход ам,ах задуманий вечір зійшов ос ра . . ей, ван у,е , пора нам сідлати коня і збиратись мерщій у дорогу тр нко . . До е о м пахучим день промок т льмах . . Небо над зеленим га є,йо м рідний край вітає з урожа є,йо м ос ра .
40
Іменник
ЗАКІНЧ НН ІМ ННИКІВ ЧОЛОВІЧОГО ОДУ В ОДОВОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ ро т які ім нники і міни чоло ічого ро у ро о ому і мінку о нини ма ть акінч ння -а(-я) а які -у(-ю) 104
А
екранà самокатà піджакà
В З -а
гурту туману грому
-у
Закінчення іменників ІІ відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини Закінчення -а(-я) мають іменники, які означають а назви осіб, імена, прізвища то ари а оро а прізвище ; б назви тварин і дерев м я у а; в назви предметів но а о а мал нка; г назви населених пунктів крім складених назв и а ари а; ри ого огу складена назва ; інші географічні назви з наголосом у Р. в. на закінченні ні рà, ністрà; д назви мір довжини, ваги, часу, місяців, днів тижня, грошових знаків кілограма о тня і торка олара; е назви машин і їх деталей ком айна мотора є терміни, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури атома ра іуса ром а ж українські за походженням терміни і мінка о атка; и у, ро у
Закінчення -у(-ю) мають іменники, які означають а речовину, масу, матеріал а оту, м у ор у іску; хлі а; б збірні поняття ансам л , лісу га олку; в назви кущових і трав янистих рослин ар інку іро о ; г назви будівель, приміщень та їх частин ок алу кори ору; гара а хлі а млина; назви установ, організацій ін ституту коміт ту; д місце, простір тощо яру май а ну с іту; ÿðêà ліскà, ñòàâêà; е явища природи ітру моро у; є назви почуттів ол страху; ж назви процесів, властивостей, абстрактних понять ігу крику с орту; з літературознавчі терміни с ту роману; и назви ігор і танців т нісу аль су; го ака; і географічні назви крім зазначених у першій колонці угу риму ітя а ка у ону
41
Іменник
ОРФОГРАМА листопада каменя
105
НА
И ЛА
– листопаду – каменю Рима Риму
укви а я , у в закінченнях родового відмінка однини іменників відміни
ЧОМУ ТАК?
морозу Морозà; юксембургу юксембургà; балу балà;
угу Дністрà; Криму ерніговà.
106
. Дмитрà, ясеня, ноутбукà, банкоматà, холодильникà, ьвовà, Дністрà, метрà, квадратà. . Квасу, оркестру, щавлþ, магазину, університету, лугу, урагану, жалþ, ремонту, роману, хокеþ, суходолу, Донбасу. 107
-а(-я)
-у(-ю)
З
арків, Париж, Крим, Крит, Китай, Донець річка , Кривий Ріг, туман, футбол, холод, монітор, чотирикутник, метр, ансамбль, ставок, вальс, долар, дим, бензин, грім, страх. 108
З
Сила ветра, шахт р Донбасса, приехал из уганска, берег Днепра, много песка, много снега, возле сада, посев ячменя, одного сантиметра. З
109
З
ечірній ернігів, швидкісний нтернет, сучасний комбайн, харківський трамвай, новорічний бал, прохідний бал ЗНО, настільний теніс, цікавий матч, лазерний сканер, цьогорічний урожай, один кілограм, юридичний університет. З
Іменник 110
В
. Клени обсипаються від найменшого подих вітерець онч нко . . Рибалки набрали сухого очерет , збудували отаманський курінь чуй и ький . . Мене до тебе принесе з папір зроблений літак а личко . . Для доброго бджоляр немає поганого рік ар т орчість . . узька дорога одразу за селом пірнає в ранковий розлив туман ри л к . . Після дощ гостріше пахнуть квіти ос ра . . ече вода з-під явір яром на долину ч нко . *Ïî их
рос дуновåние.
А
Поясніть, чому сталося непорозуміння між дівчатами.
ВІДМІН ВАНН ІМ ННИКІВ ІІІ ТА ВІДМІН ро і мінко і акінч ння ім нникі синонімічність акінч нь і ро грамотність
яких
И А А МО
111
Н
ОДНИНА
МНО
ИНА
ОДНИНА
МНО
ИНА
Н.
піч
пåчі
Н.
матè
матері
Ð.
пåчі
печåй
Ð.
матері
матерів
Ä.
пåчі
печàì
Ä.
матері
матерям
Зн. піч
пåчі
Зн. матір
матерів
Ор. піччþ
печàìè
Ор. матір þ
матерями
М.
на у печàõ
М.
на у матеря
пåчі
Кл. матè
на у пåчі
Кл. пåчå
на у матері
матері
43
Іменник 112
В
Де ти взялося на мою голову? пирскало трухляве сире Поліно в печі. е якийсь день полежало б у траві в тіні, милуючись білим світом... Даремно проклинаєш мене, загоготіло гаряче Полум я. іба не краще, спалахнувши, за одну мить віддати людям усе тепло, аніж, обростаючи мохом, роками гнити в глухомані? лас нко . З
В
113
З
подорож
В
піч
Ор. в. однини
орудному відмінку однини в іменниках відміни, основа яких закінчується одним приголосним крім губного та р , відбувається подовження приголосних. НА И ЛА ні÷ ні÷÷ о оро о ороææ . кщо ж основа закінчується сполученням приголосних чи на губний приголосний або на р , то подовження не відбувається. НА И ЛА му ріñòü му ріс ò , л оâ л ов’ , гла уð гла уð
Кл. в. однини
кличному відмінку однини іменники відміни мають закінчення -е. НА И ЛА л о е ра осте, å÷е, âі‘ñòе
114
З
Деталь, âåëè÷, Керч, радість, педаль, неповторність, ирість, мати, ніч, паморозь, глазур, синь, л бов.
РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ ночью ні÷÷ю тенью тінню любовью любоâ ю
В
115
.
кації стояли саме в цвіту, заквітчані безліч білих китиць чуй и ький . . Своєю радість й печаль , як хлібсіль , поділись ингаї ський . . Осокори за даль далекою підпирають в степу небосхил имон нко . . Паморозь взявся умацький лях оро ко . . Заспівали соловейки по садах над Рось чуй и ький . . З вітром не змагайся, за тінь не ганяйся ар т орчість . 44
Іменник 116
ЧОМУ ТАК?
-ят-
З
–
. Поросятко, орлятко і міна. . Порося, орля і міна. МІ
МО
поросятко
порося
-ят-
поросяти
117
Н
ОДНИНА ім я
Н. Ð.
лошà
Ä.
лошàті
лошàтè
Зн. лошà Ор. лошàì М. на у лошàті Кл. лошà
МНО
і‘мені, ім я і‘мені і‘м я і‘менåì, ім ям на в і‘мені ім я
ім’я 118
лошàтà лошàт
ИНА іменà імåн
лошàтàì
іменàì
лошàтà, лошàт
іменà
лошàтàìè
іменàми
на у лошàтàõ
на в іменàõ
лошàтà
іменà
плем’я
сíм’я
лоша
В
. Мале орля, та високо літає. . Оленя підійшло близько до дітей. К
РОСІЙСЬКОЮ відміна орл нок олен нок
Зн. в. множини
УКРАЇНСЬКОЮ
відміна відміна орлятко орля, орленя оленятко оленя
на ідному відмінку множини іменники відміни, що означають назви тварин, мають паралельні форми. О ІВНЯ МО На ви л дей
бачив хло ят бачив і чат
На ви тварин
бачив л нят і л нята) бачив ягнят і ягнята)
45
Іменник Ор. в. однини
119
орудному відмінку однини іменники із суфіксом -ен- мають паралельні форми. НА И ЛА ім неì й ім яì, л м неì і л м яì
З А О
В
о ня
ко няти
гня, кача, плем я, курча, оленя, орля, вовча, собачà, дівча, дитя. В
120
ТЕМИ:
к діти вилікували ëåëå÷à ,
ке воно було, те лисеня».
ВІДМІН ВАНН ІМ ННИКІВ ЩО МА Т О МУ ТІЛ КИ МНО ИНИ ро і мінко і акінч ння ім нникі синонімічність акінч нь та ро грамотність 121
А
яких
В
. Вилами по воді писано. . Наламати дров. . Дивитися як баран на нові âîðîòà. В З
Р. відмінок
українській мові є іменники, що мають форму тільки множини. НА И ЛА орота окуляри гро і. родовому відмінку такі іменники мають одне з таких закінчень -ів - в окулярі о а і хитро і схо і
Ор. відмінок
46
-ей сан й гро й р й кур й
нульове оріт чо іт ро ар ат
орудному відмінку такі іменники здебільшого мають закінчення -аìи(-яìи) НА И ЛА окуля ðаìи о а аìи, илаìи гра ляìи.
Іменник Ор. відмінок
окремих словах виступає закінчення -ìи гусьмè Деякі іменники мають паралельні форми рèìà é ‘ рмè; âîðîтами й орі òüìè; гро èма й грі‘ ми; санÿìè й саньмè; танàìè й таньмè
Н.
окуляри
грîші
ворота
Ð.
окулярів
грîшей
воріт
Ä.
окулярами
грîшам
ворîтам -ям
Зн.
окуляри
грîші
ворота
Ор.
окулярами
грі‘шми, грошèма
ворі‘тьми, ворîтами
М.
на в окулярах
на у грîшах
на у воротах -ях
Кл.
окуляри
гроші
ворота
122
. раг стоял у âîðîò. . Нежелательно топить камин дроваìè хвойн х пород. . Кто не умеет управлять деньгами, не удержит их. . дивительное путешествие Нильса с дикими гусями. 123
З
В
Н
тани, гроші, сани, гуси, кури, окуляри, ворота, канікули, еркаси, макарони, граблі. З
124 125
двері
Карпати. В
СИТУАЦІЯ.
. насипав зерна кури . . прижену гуси . . чить цих дрова ? . приберу сіно граблі . 126
и виста-
В «Карпати» В
ВАРІАНТ А. ВАРІАНТ Б.
В
47
Іменник
Н ЗМІН
ВАНІ ІМ ННИКИ
ро ім нники які н мін ть с о ї орми ро и нач ння ро у таких слі і агалі ро культуру мо л ння 127
А В
. Максим підійшов до клітки з маленьким импан е. . ітак почав випускати асі. . абуся приготувала на обід п ре. . Невдовзі відкриють нову станцію ìåòðî. В З
Відмінок
Групи слів
128
Не мін вані іменники мають для всіх відмінків ту саму форму. ідмінок цих іменників Н. пюре визначаємо за допомогою питання. Р. пюре НА И ЛА Д. пюре Зн. в. Зн. пюре риготу ати ïюðе, Ор. пюре М. в. М. пюре окласти на ïюðе Кл. пюре До не мін вани іменників належать деякі іменники іншомовного походження з кінцевим голосним кіно, ой урі ат ль тр мо к нгуру таксі о арокко та ін. альто альта у альті; жіночі прізвища на приголосний та -о лійниê Світлана, о ал нêо Катерина; а також російські прізвища на -иõ, -ово рниõ, Îñòðово; деякі абревіатури , . В
метро
. Метро один з найзручніших видів міського транспорту. . Не кожне місто має метро. . Київ може пишатися своїм метро. . Ми швидко доїхали на метро. . Київському метро вже майже шістдесят років. 129
З
ересень, кашне, ндія, піаніно, шимпанзе, траса, поні, Руслан, кіно, яблуня, леді, краса. КЛЮЧ. »
48
«
Іменник 130
Н
Кіно, ескімо, таксі, авокадо. 131
. исти для Сергія Нестеренко та юдмили Петренко . . Покличте Надію Олійник . . Подарунок для Олександра асильчук . . Привітали з ювілеєм анну асильчук . . Зустрілися з етяною Минайло . Особи Тварини Неістоти
ід не мін вани іменників визначаємо так слова, що називають чоловіків мось , належать до чоловічого роду, а слова, що називають жінок місіс ма ам , до жіночого; назви тварин належать переважно до чоловічого роду оні ламінго. муха ж. р.; у тасу і асі риба ж. р.; к нгуру ч. або ж. р.; назви неістот належать до середнього роду рагу соло асі о. салямі ковбаса , кольра і капуста , ор омі вода ж. р.; торна о вітер ч. р. рід географічних назв, назв газет, журналів визнауа с чаємо за загальною назвою. НА И ЛА с. р. бо це місто ; іліман аро ж. р. бо це гора ; рід абревіатур визначаємо за родом основного слож. р. атомна електрова. НА И ЛА сучасна станція; основне слово стан ія).
132
нтересное интервью, ж лт й какаду, б строе такси, трамвайное депо, непреклонное жюри, маленький шимпанзе, вкусное скимо, ч рное пианино. *
р клîнн й
укр. непохèтний, незлàмний.
133
им ан кмітли ий им ан ч р Поні, мадам, Міссісіпі річка , колібрі, Капрі острі , торнадо, тріо, уапсе місто , танго, салямі, журі. А О
49
Іменник 134
В
алакуча какаду, смачний капучино, спортивний кімоно, красиве поні, багатолюдний окіо місто , новий С О . станція технічного обслуговування.
135
ЗООП РК укає гор до Дмитра Дивись, якенна кенгур Дмитро сміється Ой, умру Не кенгур , а кенгур он із клітки вигляда Папуга жовтий какад Друг знову в сміх Ой, упаду Не какад , а какад ідразу видно, братику, о ти не вчиш граматику. ро
З
136
СИТУАЦІЯ.
апельсинове драже корисна боржомі смачна салямі велика івасі
137
50
соковите манго м яке авокадо свіжа броколі шоколадне ескімо
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. В
ВАРІАНТ А. В ВАРІАНТ Б. ательє
гризлі, поні, какаду, ему В
таксі, метро,
Іменник 138
З
ікувальн ий/а/ алое, весел èé/à какаду, кольоров èé/å драже, грізн èé/à/å гризлі, надокучлив èé/à цеце, картоплян èé/å пюре, австралійськ èé/å кенгуру, десятиденн èé/å турне, холодн èé/à/å боржомі, смачн èé/à/å івасі, красив èé,å окіо, повновод èé/à Конго, яскрав èé/å аку місто , відом èé/à/å НЗ , цьогорічн èé/à/å ЗНО. и ий на чальний акла
*
СТИЛІСТИЧНА ОЛ СЛОВОТВІ НИХ ЗАСО ІВ ІМ ННИКІВ ро стилістичні унк ії ім нникі ут ор них а о омого них р іксі і су іксі а о с осо ом скла ання 139
А
За лісом тече річка.
За лісочком тече річечка.
З
З
В З
Стилістичне абарвлення суфіксів іменників Суфікси ість ст о т о от а нн я інн я і м ї м и м
т о анн я тт я та ін.
ок очок ичок очк оньк ньк чк с ньк ісіньк и у иськ х ил Префікси
Особливості суфіксів
Приклади
творюють слова з абст- грома ськіñòü, рактним, узагальнювальним л ñòвî, ираннÿ, значенням, назви опредмер аліçì ченої дії. арактерні для наукового офіційно-ділового публіцистичного стилів творюють слова з емоційним, експресивним забарвленням. арактерні для удожньоãî й ро мовного стилів
гайочоê, êîòиùå, с лиùå, горенüêî, річечêà
Стилістично виразнішими роблять слова і префікси. Префікси ïа-, ïðа-, уç- та інші надають словам відтінку урочистості. НА И ЛА ïаморо ь ïðа а ній уçлісся.
51
Іменник Складні слова
Складні слова виконують різні стилістичні функції уживаються як терміни в науковому, офіційно-діловому, публіцистичному стилях гі роканал кіло ат го ина ; виражають різноманітні емоційно-експресивні відтінки в художньому стилі громо о укий смуток аль).
140
Кониченько, гостинчик, лишенько, квіточка, хатиночка, звірятко, вовчище, водиця, соколонько, пучечок, упертюх, становлення, формулювання, архаїзм, історизм, посередництво, порозходитись, прадавній. 141
В
ОРО
Н
йшов і збирав хмиз. Раптом помітив горобеня, яке випало з гні дечка. взяв пта еня й приклав до вуха. холодному тільці ледь чутно стукотіло серце Повернувшись до намету, я дістав термос і через соломинку капнув у дзьоб горобчику трохи солодкого чаю. Пташенятко швидко опритомніло . коли я нагодував його гречаною кашею, воно й зовсім ожило За рлик). *
142
ритîмніти
рос прийти в чувство, очнóться.
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.
З
у у очок Зима, листок, береза, мама, сестра, пташка, вовк, заєць, собака, сила. А О
Іменник 143
СИТУАЦІЯ.
звірятко голосочок вітерець доріженька
будиночок хмаринка слонятко коточок
144
. Котилося колесо літа, і хлопчики бігли за ним оро ко . . умлять столітні дуби, тихо шепоче очерет навколо рукотворного ставка, дзюркоче джерельце кришталевої води л к с нко . . На сивому пагорбі юна осичка поволі міняє осіннє вбрання комаро ський . . Зима вдяглася в білий кожу ок і вийшла в парк стежками прогулятись о го ят .
ÍÅ З ІМ ННИКАМИ ро т 145
коли не
А
ім нниками и
мо ра ом а коли
окр мо
не
1. Не года дім руйнує. . Не года, а розбрат запанував між князями. не В З
не
Íе
іменниками пи емо
АЗОМ якщо слово не вживається без н не аха него а
ОК
якщо сичне ін м якщо іменник у сполученні з н а означає одне поняття це слово можна замінити іменником без н нå руг ворог , не ра а обман якщо іменник має префікс неäон оо інка н огля
МО
н заперечує лекзначення слова ні не руг а орог ніяк не ра а ОРФОГРАМА
Íå з іменниками
53
Іменник 146
«Не
»
. на волю приходит неволя. . Неоп тность вед т к беде. . то б л не друг мой, а просто знаком й. . С путешественниками приключилось несчастье. . Помогла вам не удача, а хорошее знание местности. 147
В
не
Ненависть, немовля, непорозуміння, необхідність, невід, немилість, недолік, нездара , нестача, недруг, неробство, невдячність, негода , неук. àðà
*
148
. .
рос недот па.
гî а
рос непогîда, ненàстье. не
ЧОМУ ТАК?
ін одразу відчув не ирість. словах відчувалася не ирість, а лицемірство.
149
. Не года сипонула добрячим градом. . горах туристів спіткало не щастя. . е аж ніяк не спокій. . ехніка зношується більше від не догляду, ніж від роботи. . Полетіли сніжки і знову не доліт . е був не друг мій, а просто знайомий. 150
СИТУАЦІЯ.
В
151
непогода неспокій нещастя небезпека
несподіванка необхідність непорозуміння
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. не З
Неволя, недовір я, неприязнь, неправда, неслава, немилість. ОВІ А ань а і о рілість о ала ра ст о о ман оро ість З
152
. Нещастя, не щастя. . Неслàва, не слава. 54
Іменник 153
. чення світ а не вчення тьма ар т орчість . . Затоплю не дол дрібними сльозами затопчу не волю босими ногами ч нко . . Навіщо скаржитись, коли твоє не щастя вже позаду а личко . . Роман з не сподіванки здригнувся прислухався т льмах . . Здається хтось підійде до дверей проситиме не году переждати тус .
УКВИ Å, È, І В СУ ІКСАХ ІМ ННИКІВ ро на исання су іксі -ичоê, -ечоê, -ив(о), -ен(я) та ін 154
А
вулиця полиця В З
вулè÷êа полè÷êà
ложка річка ичк-
ичк- ечк-
-ичок, -ичк-ечок, -ечк-
-ив(о)
-енн(я) -інн(я) -инн(я)
-ен(я)
ечк-
ложå÷êа річå÷êа ици
е
Суфікси -ичоê, -ичê- бувають тільки в іменниках, що походять від слів із суфіксами -èê, -и я . НА И ЛА но ичîê від но иê), аличêà від алиöÿ). інших випадках уживаємо суфікси з буквою е(є) -ечоê, -ечê- НА И ЛА р ечоê, іконечêо Суфікс -ив о , який уживаємо для вираження збірних понять, що означають матеріал або продукт праці, пишемо тільки з и. НА И ЛА аливî, âàðиво чивî. Суфікс -ев о пишемо в словах ìàðево аревî. іменниках, утворених від дієслів, під наголосом уживаємо суфікс -інн я , а без наголосу -енн я . НА И ЛА горі‘ння ³льненнÿ. збірних іменниках уживаємо суфікс -инн я . НА И ЛА карто линня гар у иннÿ. Проте в іменниках êàìіння насіннÿ, êîðіннÿ маємо суфікс -інн я . Суфікс -ен я вживаємо в іменниках середнього роду, що означають живих істот. НА И ЛА êà÷енÿ, âîâ÷енÿ.
55
Іменник 155
ЧОМУ ТАК?
е
ОРФОГРАМА
и
ершåчок, вогнèчок. 156
укви и і в суфіксах іменників
В
. Морозèâо, мережèâо. . Рушнè÷îê, палè÷êа, мішå÷îê, діжå÷êà. . Картоплиння, звернення. 157
е, и
і
печèво палèво марåво
Міс..во, плет..во, мар..во, сон..чко, пал..чка, кіш..чка, дон..чка, нож..чок, відер..чко, смуж..чка, кринич..нька, оточ..ння, кресл..ння, Стріт..ння. 158
До олі прийшов однокласник Сашко. оля посадив його на диван, дав книжку з малюнками, а сам узяв морозиво, ложечку й почав смакувати. Коли він їсть морозиво, то забуває про все на світі. Забув і про те, що на дивані сидить гість. Коли вже доїдав, глянув на Сашка. Дивний якийсь він став. Немов йому за щось дуже-дуже соромно. о з тобою? запитав оля. Нічого. Мені треба додому, тихо промовив Сашко, встав і вийшов з кімнати За ухомлинським). З
«
»
е и
159
е и
і
Добр..во, мар..во, пал..во, мороз..во, діж..чка, річ..чка, кош..чок, вогн..чок, вул..чка, лож..чка, піднес..ння, кач..ня. 160
161
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. « е, и, і
» е
и
. Роси, роси дощику ярину, рости, рости жит..чко на лану л ксан р л сь . . и зозул..чко сива ти нас розвеселила 56
Іменник
ар т орчість . . На лож..чку та покуштуй горош..чку ко ромо ка . . Наша топол..чка здавалася нам найкращою від усіх топольок яворків та кл..ночків аг ра . . ід напруж..ння в амари зашуміло в голові замигтіло в очах и няк . . Крізь мереж..во листя і цвіту глибоко голубіє небо иннич нко . З
НАПИСАНН ВІДМІН ВАНН ІМ Н ПО АТ КОВІ ТА П ІЗВИЩ ро су ікси ля т ор ння ім н о атько і а тако ро рі и а які і мін мо та які н і мін мо 162
А
В
асильîâè÷ Сергійîâè÷
асилівнà Сергі внà А
В З
ОР НН
М Н ПО
КО
Чоловічі При творенні вживаємо суфікс -ович митро л ксій
митрович л ксійович икола иколайîâè÷ ригорій ригорович ій випадає При творенні деяких імен по батькові вживаємо суфікси -ич, -іч лля лліч укà укè÷ кі ко ич у ьма у ьмèч і ó ьмо ич à а à ич і à о ич Õîìà – Õîìèч і îмо ич
НА
рівна
И ЛА
іночі При творенні вживаємо суфікс -івн-(-ївн-) митро митрівна л ксій л ксіївна икола иколаївнà ригорій ригорівнà
лля ллі на ука укі‘ на кі кі на у ьма у ьмі‘ на à а à і на Õîìà омі‘ на
Федір – Федорович, Федо
57
Іменник 163
В
А О ал рій Максим, Сергій,
ал рійо ич ал рії на рій, арас, Кузьма, ндрій, лля, Назар.
164
Антон Андрійович Марія Андріївна
Н. Ð. Д. Зн. Ор. М. Кл.
ванович вановичà вановичу, вановичеві вановичà вановичåì на в вановичу, вановичеві вановичу
у
Івановичу Андрійовичу 165
Г
ПОМІРКУЙТЕ.
ванівна ванівнè ванівні ванівну ванівнîþ на в ванівні ванівнî
В
166
. Максим адей Рильський був визначним знавцем фольклору й глибоким поціновувачем народної пісні ор ійчук . . Скажи нтоніні поллінарій , щоб спекла коровай т ль мах . . клумба ця, і латка асфальту виникли завдяки наполегливості укії Назар ончар . * о інî у ач
ðîñ. ценèтель.
З
рій Прізвища
58
олодимирович,
лія Олексіївна,
арас ригорович.
країнські та інші слов янські прізвища, що мають закінчення іменників, відмінюємо як відповідні іменники. НА И ЛА ай оро а ай оро и ай оро і й т. д.; і ь å я å і Ëå й т. д.; имон нко имон нка имон нко і имон нку). Прізвища прикметникового типу на ий ій відмінюємо як прикметники. НА И ЛА і ський і ського і ському й т. д.
Іменник
о Ч з Василем Симоненком з Андрієм Ковальчуком 167
Н. Ð. Ä. Зн. Ор. М. Кл.
О ІВНЯ МО
з Ніною Симоненко з Надією Ковальчук
ов, -ів, -ин Борисов Прокопів, Романишин В
Пàвлов Пàвловà Пàвлову Пàвловà Пàвловèì Пàвлові, Пàвлову Пàвловå, Пàвлов
168
ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.
169
З
Ковалі‘в Ковалåвà -лі‘вà) Ковалåву -лі‘ву Ковалåва -лі‘вà) Ковалåвèì -лі‘вèì) Ковалåві, -у -лі‘ві, -у) Ковалåвå -лі‘вå , Ковалі‘в
àршин àршинà àршинові, àршину àршинà àршинèì àршині, àршину àршинå, àршин
. Сергій асильович Коваленко. . Світлана ленко. . ндрій имофійович Кремінь. 170
асилівна Кова-
СИТУАЦІЯ.
. реба запитати в ім я та о атько і класного к рі ника . . е питання треба узгодити з ім я та о атько і ир ктора коли . . Підготуємо привітання ім я о атько і та рі и і ліот каря . . Попросимо підручник у ім я о атько і учи т ля української мо и . 171
. кою
ітаємо ас, Світлана Максимівна . . Поцікавтеся думгор Миколайович Петренко . . арні квіти в ариса
59
Іменник
олодимирівна Красуцька . . ув знайомий з еннадій еннадійович Романишин . . Зустрівся із анна Петрівна Романишин . 172
В
З
. арні квіти подарували лії ікторівній. . лядачі зустрілися з Сергієм Дмитровичем Скляренко. . Друзі щиро вітали з ювілеєм іктора Олексієвича. . Сьогодні Олександру ваненко виповнюється років. . Ми всі дякуємо Петра олодимировича. . ктор потис руку алентині Дмитрівній. К А Поміркуйте, кого має покликати Іринка – Сергія чи Жанну.
УЗАГАЛ Н НН ВИВЧ НОГО З Т МИ ІМ ННИК 173
В
О
С
народі здавна шанувалося почуття л бові до батьків. Моральним обов язком дітей була допомога батькам по господарству, догляд за ними в разі хвороби, вияв повсякчасної уваги, ани й турботи.
60
Іменник
Необхідною умовою збереження честі вважалося пошанування правдивості. Парубків та дітей, що полюбляли прибріхувати, виганяли з музик та вечорниць. еликим безчестям було злодійство. кщо хтось піймався на цьому, то мусив зі своїм здобутком ходити селом і просити вибачення. снували повір я, що в нечесної людини не зародить земля, а в чабана, котрий щось поцупить, розбігатиметься худоба. Мораль була невіддільною від краси душевної й краси в побуті За льничук). *Ïîâñÿê÷àсний В
ðîñ. постоÿнн й, всегдàшний.
З З В З
174
. олая степь ни деревца, ни кустика по дороге. олько кончилась степь, вошла дорога промеж двух гор в ущелье ол стой . . звилист й и широкий горн й хребет тянулся с юго-востока на северо-запад олстой . . Не с деньгами жить, а с добр ми людьми. . Дерево держится корнями, а человек дру ьями ар т орч ст о . Óùåль укр. ущåлина, міжгі‘р я. ** èлист й укр. звèвистий. степ
175
З
. о о ого і мінка о нини. Млин, дощ, будинок, завод, альбом, міліметр, трамвай, роман, Роман, ернопіль. . ру ного і мінка о нини. Подорож, честь, кров, лань, річ, спокій, кобзар, читач, калач, озеро. 3. личного і мінка о нини. Козак, Київ, Ольга, друг, парубок, директор, сокіл, Надія Петрівна Остапенко, ндрій Сергійович Остапенко.
61
Іменник 176
. ку форму має іменник êà÷à в давальному відмінку êà÷àті чи кач няті? . ку форму має іменник л м я в орудному відмінку л м н м чи л м ям? . До якої відміни належать іменники гра лі ила но и і? . ку форму матиме іменник ь і у родовому відмінку? . До назв істот чи неістот належить іменник нато ? . кий із цих іменників є незмінюваним анта ія ркало ат ль ? . кого роду іменник ам унь? . к ви звернетеся до вчителя, якщо його батька звати Михайло, а його самого алентин? 177
САМООЦІНКА.
. Під час вивчення теми менник я дізнався дізналася багато нового. Наприклад, як... . Найлегшим під час опрацювання матеріалу для мене було... . Свої знання з теми я б оцінив оцінила на...
К «Ходити королеві» Поміркуйте, чому програла дівчинка, хоча Сашко підказав правильно.
Готуємося до тематичного оцін вання В
Іменник у формі орудного відмінка є в реченні А Осінній сад ще яблучка глядить ост нко Намалюй, зимова нічко, білосніжні сни оро В Десь вітер грає на віолончелі имон нко Г за вікном сніги летять лапаті укі До чоловічого роду належать усі іменники в рядку А насип, ернігів, сутінь В кіно, Дніпро, зал фламінго, професор, степ Г поні, путь, змій
Іменник
До ІІІ відміни належать усі іменники в рядку А пам ять, рука, віддаль В милість, ніч, любов розкіш, мить, Дунай Г курча, вість, радість укву å на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка А вишн..ю, кущ..м В гост..м, книг..ю столяр..м, дощ..м Г крас..ю, вулиц..ю Н правильно утворено ім я по батькові А ріївна ківна В Миколаївна н
і словом н оля й сполученням
Складіть по одному реченн оля ЗА И АНН
Г Сергівна
ЗАВ АНН
А
Е ЕВ КИ
Н
Н Н
Н
Н
-у(-ю) Н
-а(-я), Н З
не
е, и, і
Н
Прокопенко Юрій Борисович
П
найт ся гру и осі і і го РОЕКТ туйт ìіні-æуðнал «Іìенниê» сто рінок ормату а о Для початку визначте, про що йтиметься на кожній сторінці журналу. Наприклад правило з малюнком; текст пісні, у якому виділено кольором іменники; загадки; ребуси тощо. Домовтеся, хто з вас зробить обкладинку журналу. Підготуйте кожен кожна свою сторінку, а потім скріпіть їх.
63
МОЯ СТОРІНКА ЕННИК
Е
Н
В
е
Н
писати писання, письмо, писемність, писар, писанка, письменник.. З І. Вихованцем
УСМІХНІМОСЯ
НА ДОЗВІЛЛІ
ВИНЕ
К
ВКИ
В В В В В
В. Кленц
Н З
К. Дяченко
НА ДОЗВІЛЛІ
КАВ
Л. Мовчун
ВА
В В
64
С
Ñлова, ñлова… Вони в ñоáі вñі ðіçні: òðивоæні й òиõі, ðаäіñні й ñуìні; є òеðïеливі, є æоðñòоêі й ãðіçні, луêаві й чеñні, ìуäðі і ñìішні. Микола Ткач
ÌÎÐÔÎËÎÃІÿ. ÎÐÔÎÃÐÀÔІÿ. ÅËÅÌÅÍÒÈ ÑÒÈËІÑÒÈÊÈ
ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ
Âè çíàòèìåòå:
морфологічні ознаки прикметника, його синтаксичну роль; групи прикметників за значенням.
Âè âìіòèìåòå:
визначати форму прикметника в реченні; відмінювати прикметники; утворювати прикметники різними способами; правильно писати прикметники з вивченими орфограмами; використовувати прикметники в мовленні.
Прикметник
П ИКМ ТНИК
К ЧАСТИНА МОВИ
ро агальн нач ння й мор ологічні о наки рикм тникі а тако ро икористання их слі у мо л нні И А А МО
178
Н
А В
. Пролісок квітка ніжна, але смілива й нетерпляча. е не зійде сніг, а вже крізь весняну ніздрювату снігольодову скоринку пнеться цупкий паросток молич . . Пролісок багаторічна тіньовитривала ранньовесняна рослина заввишки см. Стебло безлисте, голе, листки прикореневі, до основи звужені о і ника . З В З
Загальне значення
Прикметник ðîñ. прилагательное це частина мови о виражає о наку предмета й відповідає на питання яêий? чий? НА И ЛА ирокий, сняний мамин.
Морфологічні ознаки
Прикметники змінюємо за родами, числами, відмінками. Початково формо прикметника є форма називного відмінка однини чоловічого роду.
Синтаксична роль
реченні прикметник найчастіше буває о наченням, рідше присудком. НА И ЛА . ли уть ост нко . о на ст ом хмари волоõаòі ітря уло õолоäне é чиñòе у ало
Роль у мовленні
Прикметники використовуємо для точного опису предметів, явищ і подій. удожньому мовленні прикметники часто виконують функцію епітетів, метафор, надаючи висловленню образності, емоційності.
179
В
М
- -М
еплої весни наприкінці березня з являються золоті кружальця мати-й-мачухи. Росте ця чудова рослина на берегах рік, на глинищах, бо любить вона глинисту землю. 66
Прикметник
Квіти мати-й-мачухи ясно всміхаються щедрому весняному сонцю своїми ніжними золотисто-жовтими голівками. тільки-но зійдуть перші зірки в небі вечірньої години, голівки закриваються на відпочинок, засинають. Навіть стебельця хиляться до землі. нічній темені з-під товщі землі пробують пробиватися на білий світ листочки. З одного боку вони теплим сірим пушком укриті. Отож у народі кажуть, що то мати . з другого боку, верхнього, листки гладенькі, темно-зелені. До лиця притулиш холодні. Ото й кажуть мачуха
За
а л нком).
З В
180
«
»
ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.
181
. Попрощалось ясне сонце з чорною з е,и млею, виступає круглий місяць з с е,и строю зорею ч нко . . же листопад підкрався з-за дубів і гай знімає золоту перуку ос т нко . . Крізь мутні ши б,п ки òèõîþ задумою пробивається синє, боязке промі н,нн я асильч нко . . Національновизвольна війна україн ь с ь кого народу проти польського панува н,нн я тривала з по ік і ручника . . лискавка найчастіше виникає в купчасто-дощових хмарах, які називають грозовими і ручника . *Ïåðóêà ðîñ. парèк. ** а óìà ðîñ. задóмчивость, раздóмье.
182
Мудра голова, щедра рука, сильна сторона, камінне серце, гостре слово.
67
Прикметник 183
. кого каміння немає в морі? . З якого полотна не можна пошити сорочку? . кою стане біла хустинка, якщо її вкинути в . яку бочку не можна налити води? . ких подій не було вчора та не буде завтра? 184
орне море?
В
ВАРІАНТ А. Н
«Зашелестів дощ» «Вечір наближається скорою ходою» «Ріка заснула в берегах» В ВАРІАНТ Б. Н
185
В
186
В
«К
»
. Сергійко зустрів товариша дружним потиском руки. . Наслідки стихії подолали дружніми зусиллями. . ейтенант був одягнений у нову воєнну форму. . Олеся із задоволенням ходить до музикальної школи. . багатьох дітей гарний музичний слух.
РОЗРІЗНЯЙМО Дрóжний одностайний, згуртований; який відбувається одночасно, злагоджено. ру ний кол кти ру ний клас ру ний с і Дрóжній доброзичливий, прихильний, дружелюбний. ру ній огля ру ня усмі ка ру н сло о Воєнний який стосується війни. о нн лихоліття о н ний час Військîвий який стосується війська. ійсько ий коман ир ійсько ий орк стр 68
Прикметник
Г УПИ П ИКМ ТНИКІВ ЗА ЗНАЧ НН М ро рикм тники якісні і носні рис ійні а тако ро р хі рикм тникі о ні ї гру и ін у 187
А
кісні старий м який чорний
і носні мідний вчорашній міський
А В З
Якісні
українській мові, як і в російській, усі прикметники поділяють на три групи за значенням. кісні ðîñ. качественн е прикметники позначають таку ознаку предмета, яка може бути виявлена більшою чи меншою мірою. НА И ЛА с лий веселіший, найвеселіший ; о рий; с ітлий
Відносні
Відносні ðîñ. относительн е прикметники позначають ознаку предмета за його відношенням до інших предметів, дій чи обставин. Ознака відносних прикметників незмінна, вона не може виражатися більшою чи меншою мірою. НА И ЛА кри тал ий кільний о о ий
Присвійні
Присвійні ðîñ. притяжательн е прикметники позначають належність чого-небудь особі чи тварині й відповідають на питання ÷èé? НА И ЛА н рії , с стрин ми ачий т л н ий.
188
кісні низький паркан смачне морозиво МІ дуже
і носні вишневий компот сільська дорога
рис ійні асилева книжка гусячий хвіст
МО низький більш чи менш низький
69
Прикметник 189
В
ечірня Одеса, смачне какао, банківський рахунок, орлине гніздо, золотий характер, лікареве обличчя, струнка береза, правий берег, Максимів планшет, фруктове морозиво. 190
В
З
ПР
О ОД М Р
Посівши київський престол, син Святослава олодимир здійснив кілька походів проти східнослов янських племен, які ще не були підкорені Києву. Князь позбавив влади племінних князів і замість них посадив у великих містах своїх синів. Розбудовувався й міцнів стольний Київ. За олодимира Русь стала найбільшою державою тогочасної вропи. запровадження християнської релігії сприяло налагодженню тісних відносин з багатьма державами осі ника .
Князь олодимир еликий * о а лÿòè
НН
ðîñ. лишàть.
а ро à
ння
ðîñ. введåние.
В
191
В
ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.
івськ-(-ївськ-)
К
З
-инськ- шевченківські рядки гордіїв вузол дамоклів меч .
192
Мамина книжка, вгеніїв смартфон, лине повідомлення, Денисів допис, Наталчин батько, евченкові поезії, шевченківський стиль, франківські сонети, ичинине слово, сізіфова праця, товаришів портфель, лисяча голова, курячий гребінь, качиний дзьоб. З
70
Прикметник 193
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.
Послуга, пам ять, апетит, п ятà, праця, меч. ОВІ А урячий о чий м ий ахілл сі сі і і З
В
Перехід в іншу групу
амоклі . З
Прикметники мають здатність переходити з однієї групи в іншу якісні у відносні; відносні в якісні; присвійні у відносні та якісні. НА И ЛА л
иний
леáеäиний ух присвійний леáеäина грая відносний леáеäина ірність якісний
В 194
ЧОМУ ТАК?
заячий
. З-під куща виглядали аячі вуха рис ійний . . Дід Кузьма купив собі теплу аячу шапку і носний). . оягуз ти, друже, аяча душа в тебе якісний).
195
З
Золотое кольцо золот е руки. олчий хвост волчий аппетит. Сладкий чай сладкие слова. З
71
Прикметник 196
В
рінченків словник, шевченківські вірші, евченкова хата, евченківська премія, Нобелівська премія, батьківські збори, батькова шапка, батьківське ставлення, норковий хвіст, норкова шапка. 197
Н
. в небі жайворон співа, мов струмінь з срібною водою л ксан р л сь . . Поволі, широко ступає Мартин і чавунно жменею ро сипає бурштинове зерно амчук . . есняний вечір, зорі дикі. калюжах грозяна вода али ко . . виля сорому за себе, за свою ведмежу незграбність залила едоренкові обличчя гарячим рум янцем ачура . . Ольга спить, закутана в теплу ведмежу шубу алан . * а óнний ðîñ. чугóнн й. ** ур тèн скам яніла смола жовтого кольору; використовується для виготовлення прикрас. З
198
ТЕМИ: Мамина пісня , абусині рушники .
атове слово ,
СТУП НІ ПО ІВН НН П ИКМ ТНИКІВ
Дідусеві казки ,
КІСНИХ
ро и ий і най и ий сту ні орі няння рикм тникі т ор ння їхніх орм та ро культуру мо л ння 199
А
олодний день олодні ий день и ий сту інь най олодні ий день най и ий сту інь В З
Прикметник Ступені порівняння
ід якісни прикметників утворюємо форми вищого та найвищого ступенів порівняння ðîñ. сравнительной и превосходной степеней сравнения .
Виùий ñòуïінü
Íайвиùий ñòуïінü
Проста форма икористовуємо суфікси -ш-, -іш-
Складена форма Додаємо слова áілüш, ìенш до звичайної форми прикметника
Проста форма Додаємо префікс най- до простої форми вищого ступеня
альшèé рі нішèé
áілüш ал кий áілüш рі ний
най альшèé найрі нішèé
Інші основи Додаткові засоби
Винятки
Складена форма Додаємо слова найáілüш, найìенш до звичайної форми прикметника найáілüш ал кий найáілüш рі ний
орми ступенів порівняння деяких прикметників утворюємо від інших основ. НА И ЛА гарний кра ùèé, оганий гір ий ликий іль ий. Значення найвищого ступеня можна посилити префіксами яê-, ùо . НА И ЛА яêнай и ий ùонай и ий. нколи найвищий ступінь виражаємо додаванням до вищого ступеня сполучень віä уñіõ, наä уñе, çа вñіõ. НА И ЛА тихі ий і усіх милі ий на ус . Не ма ть ступенів порівняння прикметники слі ий, осий голий и ий оро ній і подібні; складні прикметники кисло соло кий чорноокий ; прикметники з префіксами р а на архі су р кстра р о рий ; прикметники із суфіксами ньк с ньк н нн у у ат тих нький стар ний о ту атий)
200
Ви ий ступінь ðîñ. сравнительная степень Найви ий ступінь ðîñ. превосходная степень
РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ с лее с лішèé áолее с л й áілüш с лий с лейшèé най с лішèé наиáолее с л й найáілüш с лий ñаìûй с л й
73
Прикметник 201
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. В В
. о темні а ніч, то ясніші зорі. . З усіх скарбів найбільш цінним є молодість. . Затишна ясна долина щонайкраща для спочину. . найменша іскорка зродить великий вогонь. . Свій хліб більш ситний ар т орчість . В
202
ту
ні орі няння
«З
ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. »
203
асливий, босий, поганий, синенький, молодий, електричний, преспокійний, порожній. Зміни звуків
При утворенні простої форми вищого ступеня порівняння суфікси -ê-, -оê-, -еê випадають тонêий тон ий ироêий ир ий . Крім того кінцевий приголосний кореня с із суфіксом змінюються на ч буква ù âèùèé, êðàùèé; кінцеві приголосні кореня г , ж , з‘ із суфіксом змінюються на жч ороæчий уæчèé, òÿæчèé, ниæчий уæчий лиæчèé, âàæчий
204
я кий тя чий . стоїть уже осінь за літечко висока окла . . ін був наполовину низький від Дениса т нник . . Осінь танула, як воскова свічка, ставала все прозора і легка о инський . . есняна земля солодка за траву ар т орчість . А О
самий
В О ІВНЯ МО
74
Прикметник ПРАВИЛЬНО
НЕПРАВИЛЬНО
най іль точний найточні ий áілüш точний точнішèé най оро ча оро ча çа вñіõ м н ий віä с стри м н ий çа с стру м н ий ніæ ñåñòðà
ñаìий точний áілüш точнішèé най оро ча çа вñіõ м н ий с стри
Перекладаємо так РОСІЙСЬКОЮ сталь кр
ч м
сам й холо н й
УКРАЇНСЬКОЮ и
сталь мі ні а çа мі ь ніæ мі ь віä мі і) найхоло ні ий най іль
холо ний
205
. д легче вод , сосна в ше ольхи, сам й красив й город, нет ничего более загадочного, сильнейший спортсмен, она намного мудрее. . На краю дороги стоял дуб. ероятно, в десять раз старше бер з. Он б л в десять раз толще и в два раза в ше каждой бер з олстой . 206
В
. ін самий найкращий у групі. . Ранковий рейс менш зручніший. . е слово вживається у більш вужчому значенні. . Найбільш цікавішою була розповідь Наталі. . епард сама швидка тварина у світі. . епле повітря легше холодного. . Сталь міцніше міді. . Сягнули найрекорднішої глибини. 207
В
ВАРІАНТ А. край»
«Рідний
ВАРІАНТ Б. будинок»
«Мій
75
Прикметник З
Поясніть, чому дідусь зробив такий висновок.
ПОВНІ КО ОТКІ П ИКМ ТНИКІВ
О МИ
ро осо ли ості икористання мо л нні коротких і о них н стягн них орм рикм тникі И А А МО
208
А
. Розкинувся елений сад . шов дрібний дощик
. Розкинувся елен сад . шов дрібен дощик
В В З
Коротка форма
Невелика група якісних прикметників може мати коротку форму. НА И ЛА л н рі н н ин н ра отрі н
Повна форма
Повні форми прикметників бувають стягнені й нестягнені. О ІВНЯ МО Повні форми
Стягнені л ний л на л н л ні
К
76
Коротка форма л н
Нестягнені л ная л неє, л нії
Прикметник Роль у мовленні
Короткі та нестягнені форми прикметників поширені в усній народній творчості. х також використовують у пое і для вираження урочистості, емоційної піднесеності. НА И ЛА . ли чо н о и ïовен ар т орчість . . и уть ст и о ра і н веðñòовії, à волüнії, шиðоêії скрі ь ля õè ñвяòії рост ляться ч нко
209 А О
сний
яс н ясная ясн
яснії.
Повний, дрібний, славний. З
210
. иплива на сині ріки ясен вечір іздаля ильський . . Синій простір на обрії повен голосами пташиних сердець кач . аю, гаю, зелен розмаю, любив дівчину, сам добре знаю ар т орчість . . ироку долину, і вечірнюю годину, і що снилось-говорилось не забуду я ч нко . . в мого коня золотая грива, золотая грива, срібнії копита ар т орчість . . Один товариш ясне сонечко, другий товариш та місяченько, третій товариш та дрібен дощик ар т орчість .
Н
77
Прикметник 211
З
Ой, у святую неділеньку рано-пораненьку не сизії тумани уставали, не буйнії вітри повівали, не чорнії хмари наступали, не дрібнії дощі накрапали, коли три брати із города зова, із турецької бусурменської великої неволі утікали. З
В
212
А
213
Рад тебя видеть, готов тебя в слушать, лес очень красив, мир прекрасен, будь счастлив каждую минуту. 214
В
ВАРІАНТ А. ВАРІАНТ Б. В
215
В
»
«К
Моя сама краща подруга Наталка. Ми всігда разом ходимо до школи, бо живемо на сусідських вулицях. Кожного тижня провідуємо бабусю Оксану, допомагаємо їй вимити пол, постірати, принести води. Наша бабуся лагідна, добрая, вона володіє рідким даром уміє розповідати цікаві бувальщини.
РОЗРІЗНЯЙМО Сусі‘дній розташований поруч, поблизу чогось. усі ній район Сусі‘дський належний, властивий сусідові. усі ський хло ь сусі ський кіт 78
Прикметник
ідкèй який перебуває у стані рідини; у якому складники розміщені нещільно. і кий ор рі кий ліс і‘дкісний який буває, трапляється дуже рідко. і кісний талант рі кісна кни ка
ВІДМІН
ВАНН
П ИКМ ТНИКІВ
ро осо ли ості і мін ання рикм тникі т р ої та м якої гру И А А МО
’
’
216
РД оловічий рід Н. Ð. Ä. Зн. Ор. М.
новий новîãî новому новий, новîãî новèì на у новому, новім
Середній рід новå новîãî новому новå новèì на у новому, новім
М оловічий рід Н. Ð. Ä. Зн. Ор. М.
синій синьîãî синьому синій, синьîãî синім на у синьому, синім
В
Р П
К
іночий рід новà ново новій нову новîþ на у новій
нові новèõ новèì нові, новèõ новèìè на у новèõ
Р П
Середній рід синє синьîãî синьому синє синім на у синьому, синім
іночий рід синя синьо синій синþ синьîþ на у синій
ою ею єю НА И ЛА довговійою, круглолицьою, ранньою.
Тверда група
Множина
Множина сині сині синім сині, сині синіми на у сині
пахучою, найвищою,
До твердо групи належать прикметники, основа яких у називному відмінку однини закінчується на твердий приголосний. НА И ЛА с лий, н ріїв, ìàòåðèн
79
Прикметник М’яка група 217
До м яко групи належать прикметники, основа яких закінчується на м який приголосний. НА И ЛА ñèній, країé беизкрàй ій .
З
Мобільний, торішній, гарячий, братів, городній, довгошиїй, Маріїн, дорожній. 218
З
М Р хаті сонячний промінь косо На долівку ляга з вікна... вої чорні шовкові коси Припорошила вже сивина. егкі зморшки обличчя вкрили е життя трудового плід. ле в кожному русі сила, очах юності видно слід. таку тебе завжди бачу, Образ в серці такий несу Материнську любов гарячу твоєї душі красу. имон нко З
219
ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.
220
В
рамвайна колія, осінній дощ, безкраї поля. 221
З
-ою
ечірня тиша, темна круча, солов їна пісня, пізня осінь, довговія дівчина, безкрая земля, пішохідний перехід, запашний калач, Надіїн перстень, житній хліб. »
80
пізньîþ безкрайîþ довговійîþ «
о, е(є)
Прикметник 222
кун нко Книжковий будинок
-лиций
223
Складні прикметники із частиною -лиöий мають в однині м яку основу крім Н. й Ор. в. , а в множині тверду крім Н. в. . НА И ЛА ілолиöий, ілолиöüоãо, ілолиöüоìу, ілолиöиì, ілолиöиõ. круглолиций
лиций
224
. Неподалік радісно й велично літали журавлі над молодий травами отрич . . іліє сніг в лелечий гнізді і льоду вже
81
Прикметник
намерзло півбадді ост нко . . повітрі з ранній ранку до пізній вечора гули літаки ос ра . . Долівка в зіллі запашний спочила за стіл сім я сідає і алий . . Ранок був чудовий. На бе крайній лазуровому небі ні хмаринки и ький . * а ÿ велике низьке відро. ** олі‘âêà ðîñ. пол земляной .
о бір прикметника як частини мови ослі о ність ро ору . астина мови. . Початкова форма називний відмінок однини чоловічого роду . . рупа за значенням якісний, відносний чи присвійний . . Ступінь порівняння та форма якщо є . . орма повна чи коротка. . Рід, число, відмінок. . рупа тверда чи м яка. . Синтаксична роль. ра ок исьмо ого ро ору а
орі гуля люòа има.
та прикм., п. ф. л тий, якісн., повн. ф., ж. р., одн., Н. в., тв. гр., означ.
Н Н Поясніть, чому виникло непорозуміння між батьком і сином. Який прикметник доречніше було б ужити батькові – чи ?
Прикметник
ТВО
НН
П ИКМ ТНИКІВ
ро найу и ані і рикм тнико і су ікси т ор ння рис ійних рикм тникі а тако ро міни риголосних ри сло от ор нні И А А МО
225
В
С
КС
ПР КМ
Н К
кісні прикметники
Відносні прикметники
і нн анн ньк с ньк н у ат а я ли ист ат н ок к- та інші маленький, здоровенний, крикëèâий, висîêий
н о ськ ьк ьк инськ о н ичн ічн ійн альн ан ян ин та інші лісний, металåâий, ялтинський, духовний
226
Присвійні прикметники і ї о їн і ськ ач яч та інші батьків сестрин, кролячий
ин
В
СПОР
О
ДН
Н С
Раз на чотири роки проводяться Олімпійські ігри. такі дні наша планета стає величезним стадіоном, а континенти трибунами. Олімпійський рух об єднує народи світу, бо спорт один для всіх. Світ захоплюється спортивними досягненнями американця Марка Спітца, норвежця ле- йнара ьорндалена, українців Сергія убки, ілії Підкопаєвої, ни Клочкової. Підтвердженням високої мети Олімпіади є проведення з року гор для спортсменів і спортсменок з інвалідністю. і люди відчувають моральну підтримку. Наші спортсмени своїми перемогами возвеличують рідну країну. ордо майорить синьо-жовтий прапор, коли українці-чемпіони біжать коло пошани. Ось справжні патріоти, ось справжні герої На них я хотів би бути схожим учні ського т ору . ілія і ко а а
83
Прикметник В
З
227
над
без
228 1
2 3
К
К
К
229
В ськ-. А О
З
З
ари
ари ький
Кременчук, уг, олинь, чех, Київ, Прага, Запоріжжя, Овруч, Острог, товариш, козак. Присвійні
З
г, з, ж к, ц, ч х, с, ш
ськ ськ ськ
зьк цьк ськ
Присвійні прикметники утворюємо так від іменників назв осіб відміни за допомогою суфіксів -ин, -ін-(-їн-) оччин, иколин, о іїн; від іменників назв осіб відміни за допомогою суфіксів -ів- (-їв-, -ов-, -ев-, -єв-), -івñüê- ать êів, атькова н ріїв, н рієвà; від назв тварин за допомогою суфіксів -ач(-яч-), -ин-, -ін-(-їн-), -ов-, -ев- ìè à÷ий орлèнèé, т лåневий о чий м ий тощо.
84
Прикметник 230
З
елефон батька, твори ранка, сестра ндрія, кімната сестри, зошит дочки, адреса Марії, пароль Дмитра, номер ліни, клюв орла, голос солов я, вуха кроля, голова гуски, хвіст миші. 231
СИТУАЦІЯ.
«
»
арас, Сашко, Миколка, Олексій, Назар, Олег, Сергій, Оленка, Марія, Марійка, Надія, Ольга, Наталя, Наталка, еся. 232
Суфікси присвійних прикметників
г ê
ин
÷
õ
. Негода сипонула добрячим градом у столиці З нтернету . . алого снігу платочки сивенькії, дощик дрібнесенький, холодний вітрець еся країнка . . исоко на Дніпрових кручах над прадавньою рікою піднімається Канів З газети . . Колодязь був глибоченний, з довжелезним журавлем . Дмитерко . . о ж не маки червоненькі то козаки молоденькі Нар. творчість . 233
К
су-, по-, все-, анти-, проти-, поза-, екстра-
ÍÅ З П ИКМ ТНИКАМИ ро т
коли тр а исати не рикм тниками ра ом а коли окр мо
И А А МО
234
. . В не В З
не
А
е неãлиáоêе озеро утворилося кілька десятиліть тому. е озеро не ãлиáоêе. не
85
Прикметник
ÍÅ З ПР КМ
Н К М
АЗОМ
П
МО ОК
МО
якщо прикметник без не не вживається нео орий не миру ий
якщо до прикметника є протиставлення не гли окий а мілкий
якщо прикметник у сполученні з не означає одне поняття негли окий мілкий , не ал кий близький
якщо прикметник виступає присудком, а словом не заперечується ознака, виражена цим прикметником після не можна вставити слова є, áув, áула тощо о ро не гли ок якщо перед прикметником стоять слова ал ко î сім а ніяк ні о чого ал ко не осконалий т ір ні о чого не атна л ина
ОРФОГРАМА
Íå з прикметниками 235
З
не
Нещадний, невисокий, невпинний, некрасивий, неугавний, недобрий, несміливий, нещасний, негустий. З
236
З
не
В
и ький
А О
н исокий
орожий, брехливий, поганий, малий, боязкий, бли ький, прихований. ОВІ
А
сміли ий н 237
. . . . 86
ра
ЧОМУ ТАК?
ал кий н и ий н
рия ний н ликий.
омітний н
не
Сашко впіймав н лику рибу. Сашко впіймав н лику, а маленьку рибу. Сашкова риба н лика. Сашко впіймав зîвсім н лику рибу.
о рий н
Прикметник 238
. Круасани краще подавати не холодними, а теплими або гаря÷èìè. . Пливуть в осінньому небі не помітні хмари. . Сергій відчув не приязне ставлення до себе. . Маринка зовсім не схожа на свою сестру. . Не дбале ставлення до свої обов язків може призвести до не гативних наслідків. . ього разу учні виконували аж ніяк не складні завдання. . Нинішня проблема далеко не нова. 239
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.
. Нешвидкий, не швидкий. . Невисокий, не високий. 240
ДР дуже люблю Карпати. Немає кращого відпочинку, як у горах. Отак роздумуючи, я забрів у густий ліс. Продираючись крізь хащі, я вийшов на невеличку дику місцину. устина кущів молодої грабини, непрохідні полчища ялівцю , громади смерічок усе творило перешкоду для дальшої ходи... очам не повірив неподалік стояла велика ведмедиця й жалібно скавуліла, а біля неї лежало налякане ведмежатко. нечутними кроками підійшов ближче й угледів ведмежатко потрапило в пастку. раконьєри поставили Мені нічого не залишалося, як тільки сміливо підійти до звірятка. ле як поведеться його мати? Перемагаючи неймовірний страх, я поволі, дуже обережно підходив і не спускав з ока ведмедицю. Погладжуючи ніжне хутро ведмежати, я примовляв Не бійся мене, малятко, я тебе визволю, я твій друг . розняв залізко, погладив защемлену передню лапку і відпустив його. едмедиця уважно глянула на мене й побігла з малим до лісу За ником). * лі å ь З
рос можжевåльник.
р
кî а не
рос препÿтствие. В
З
87
Прикметник 241
«Не
»
. Не добрий шлях веде в злий край. . Після дощу капелюх не потрібний. . Доброму каменю пісок не страшний ар т орчість . . Слава тому, хто в годину цю грізну в праці не втомній поборює млу ос ра . . о була не сумна пісня * подоланого , а радісний спів переможця о инський . . то робить вигляд, що до всього здатний, той ні до чого не здатний ао и . . арас стояв і вдивлявся в далеч річки крізь не великі шибки вікна чук . *
о îланий
ðîñ. побежд нн й. В
НАПИСАНН
СУ ІКСІВ П ИКМ ТНИКІВ
ро ук и е, о, и рикм тнико их су іксах а тако ро су ікси які и мо і наком м як ння И А А МО
242
А
îâî÷ ÿñåнь
îâî÷евèé яс невèé
калинà мармуð
калèновèé мармуровèé
В В З
Суфікс -ев-(-єв-)
-ов- -ев-
Суфікс -ев-(-єв-) уживаємо в прикметниках, у яких наголос падає на основу та які утворено від іменника з основою на м який або иплячий приголосний. НА
И ЛА
січнåвèé від січ нü), ал мі‘нієвèé від ал міній) Суфікс -ов-
88
грушà
гру åвèé
шиплячий або м який
наголос на основі
інших випадках у прикметниках уживаємо суфікс -ов-. НА И ЛА калèновий о овèй гайовèé.
Прикметник
З
дійовúй дієвий життьовúй життєвий крайовúй крáєвий вогнéвий вогньовúй.
243
о
ЧОМУ ТАК?
ОРФОГРАМА
ітери о фіксах о
в су-
е.
. Плечîâèй, борщîâèй. . Павичåâий, калачåâий. 244
З е
о З
рош..вèй переказ, мàтч..вий рахунок, хвощ..в зарості, плþш..ва іграшка, травн..вий вечір, овоч..вий набір, квàрц..ва лампа, товàриш..ва емблема. КЛЮЧ.
245
(-єв-)
-ев-
-ов-.
Матч, палац, кришталь, вогонь, груша, тиждень, калач, алюміній, борщ, свинець, полин, магній, насіння, дощ, значення, чай, павич. 246
СИТУАЦІЯ.
ишні, персики, абрикоси, сливи, груші, ананаси, гранати. Суфікси -ичн-, -ічн-
Суфікс -ичн- уживаємо після букв ä, ò, ç, ñ, ö, ч, ш, і ичний атріотичний æ, ð. НА И ЛА Після інших букв уживаємо суфікс -ічн-(-їчн-). НА И ЛА г огра ічний г роїчнèé.
89
Прикметник
ичн-, -ічн ическ-. О ІВНЯ МО
РОСІЙСЬКОЮ èñòîðичеñêèé ðèòìичеñêèé
УКРАЇНСЬКОЮ історичнèé ðèòìічнèé
247
-ичн-
-ічн-(-їчн-).
Дипломатія, гімназія, лексика, гірчиця, електрика, стоматоëîã, ритм, герой, мікроскоп, сцена, турист, хірург, іронія, період. К
Знак м’якшення
Суфікси -енüê-, -еñенüê-, -іñінüê-, -юñінüê-, -ñüê-, -öüê-, -çüê- пишемо зі наком м як ення. О ІВНЯ МО РОСІЙСЬКОЮ
УКРАЇНСЬКОЮ
маленьêий сельский казацкий
маленьêий сільсьêий козацьêий
248
В
узесен ь кий, чистісін ь кий, теплен ь кий, мал сін ь кий, криворіз ь кий, чумац ь кий, француз ь кий. З В
249
250 251
ськ-, -зьк-, -цьк-еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсінькПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. К
В
. ночі горять сторож е,о ві‘ вогні ост нко . . ати тонуть у груш е,о вих та яблун е,о вих садах ранко . . к 90
Прикметник
на ті чорнобривці погляну, бачу матір старен ь ку, бачу руки твої, моя мамо, твою ласку я чую, ріднен ь ка ингаї ський . . чåреду у полі доглядаю, цілісін ь кую ніч не спочиваю лі о . . Моє артист и,і чне читання подобалося Сергієві алентиновичу мілянський . . сі кольори символ и,і чні, кожний щось означає т о ик . *
р
à
ðîñ. стàдо. В
УКВИ Í І ÍÍ У П ИКМ ТНИКАХ ро на исання -нн- у рикм тниках на м і кор ня і су ікса а тако ро су ікси -енн-, -аннИ А А МО К
252
А
орлиний скляний зоряний В
н З
В З
Пишемо -нн-
Пишемо -н-
кінний туманний південний
нн
уквосполучення -нн- пи емо у прикметниках із суфіксом -н-, якщо вони утворені від іменників з основою на н збіг приголосних . НА И ЛА туманнèé від туман , осінній; у наголо ени прикметникових суфіксах -енн-, -анн-(-янн-), які вказують на найвищу міру ознаки. НА И ЛА òîâñòåнний н лагàннèé. а àний алåний н àний ска åнèé; у прикметниках на -енн ий старослов янського походження. НА И ЛА ñâÿùåнний огнåнний лаго сло åнний ла åннèé. прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів ин ан ян , їн , букву н не подво ємо НА И ЛА ура линèé від ура ль глиняний соло їнèé
91
Прикметник 253
З
»
«
Телефонний, дерев яний, бджолиний, здоровåнний, нездолàнний, нескінчåнний, шалåний , свящåнний. алåний
н нн
ОРФОГРАМА
укви н і нн у прикметниках
ðîñ. неèстов й; ÿростн й; шальнîй.
В
254
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.
-ан-(-ян-)
н
-н-, -иннн
Дерево, ураган, кінь, цегла, машина, лимон, Різдво, хвилина, журавель, зміна, південь, зоря, скло, екран. 255
енн
анн янн
З
Н
В
. е сніг ковтала повідь широчåнна, і рàла ждав іще тужàвий лан ост нко . . ліс, і річка мені здавалися чарівнèми й повними несказàнної краси, чогось неземного ос ітній . . сторія це святая святих народу, недоторкàнна для злодійських рук о нко . . зірок незлічåнні отари мигот ли мені в саду имон нко . *Ïî і ь î інь ðîñ. пàводок; наводнåние. у àâèé щільний, тугий, не м який.
256
нн
. ка гора дуже висока? . ку річку можна назвати дуже широкою? . ку красу ні з чим не зрівняєш? . кий народ не можна подолати? . ких ворогів не можна примирити? . кої краси не можна передати словами? 257
н
Знамен..ий, безмежн..ий, здоровен..ий, оборон..ий, орлин..ий, олов ян..ий, неподолàн..ий, жадàн..ий, пташин..ий,
Прикметник
гречан..ий, височен..ий, не рівнÿн ий, неждан..ий, силåн..ий, повсякден..ий, блажåн..ий. а àний
*
258 нн
ðîñ. желàнн й.
н
ЧОМУ ТАК? «К
. Незл чений . Нескàзаний
жадàний шалåний неждàний силåнний
»
незлічåнний. несказàнний.
259
. цій любові щось було священ н е, таке, чого не можна осквернить ост нко . . Навколо тихо бринів золотий півсон передосін н ього степу т льмах . . ів свою нескінчåн н у пісню струмок т нник . . лагословен н а в болях ран ст е,и пів ш е,и рочина бездон н а ильський . . Огні незлічåн н і, мов стрічки огнåн н і, до моря спускаються з міста ся країнка . . я подорож така неждан н а а личко . . Рої бджолин н і золоті над річкою про літо дзвонять і алий . 260 -енн- анн
янн
В несказанний, незрівнянний, неоціненний
РОЗРІЗНЯЙМО Íеçлічåнний який складається з великої кількості або має, становить велику кількість. Íеçлі‘чений якого не порахували. Íеñêаçàнний Íеñêàçаний словами.
якого не можна виразити, передати словами. не виявлений певним чином, не виражений
93
Прикметник
НАПИСАНН СКЛАДНИХ П ИКМ ТНИКІВ АЗОМ І Ч З Д ІС И А А МО
261
А
овочепереробний
овоче-молочний
В З
СК
ДН ПР КМ
Н К
АЗОМ
Ч
якщо вони утворені від алежни одне від одного слів від одного слова до іншого можна поставити питання ілогри ий грива ÿêà? біла , о оочисний о о рхо ий; о рхо ий прикметники глухонімий хитрому рий ло оро ий ОРФОГРАМА
Написання складних прикметників разом і через дефіс
НА
262
. . 94
П
МО ЗД
ІС
якщо вони утворені від рівноправни слів такі слова можна з єднати сполучником і і нічно схі ний північний і східний , ма инно трактор ний, синьо о тий якщо вони означають відтінки кольорів т мно л ний ні но ро ий; о тогарячий ч р о ногарячий окремі кольори якщо вони утворені повторенням того самого слова, поєднанням синонімічних слів або слів з тим самим коренем ілий ілий старий р старий з першою частиною війñüêово-, воєнно- ійсько о морський; ійсько о о о я аний ійсько о олон ний іменники
И ЛА
івано-франківський.
ЧОМУ ТАК?
егкоатлетичний, полезахисний, п ятизірковий. ахово-шашковий, осінньо-зимовий, українсько-російський.
Прикметник 263
КО О КО ОР С О ? ихесенько вимовляю слово зелений , і постає переді мною все зелене, і я вже чомусь не сумніваюсь, що й самå це слово зеленого кольору. имовляю слово мама і ввижається мені добра її усмішка, темно-каре іскристе мерехтіння в очах. оден колір, либонь , не пов язується з її образом, тільки здається, наче сяє чимось золотисто-ніжним від очей, світло-вишневим од губ, яблуками антонівками від рук... , здається, самå воно зовсім позбавлене кольору, а тільки добре воно, ніжно-хвилююче, мов усі кольори, разом узяті. слово осінь жовте, бо восени дозрівають грушки в нашому садку, яблука. Спершу вони світяться поміж листям молоденьким жовтогарячим полум ям, потім починають потроху падати на землю, й одного дня залишається де-не-де на гіллі червоно-жовте листя у ало .
* и îнь
ðîñ. вероÿтно.
З
264
В
Східні слов яни, народна поезія, жовтогарячий темний і сірий, сільське господарство, народнопоетичний заспокоювати біль, навчальний і ви- народно-визвольний ховний, сині очі, широкі плечі, чужа літературно-художній земля, удобрювати землю, культурний та історичний, одна сторона, десять років. З
95
Прикметник 265
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.
Південно західний, прямо кутний, високий високий, хлібо пекарський, жовто гарячий, мікро хвильовий, світло зелений, офіційно діловий, російсько український, першо черговий, літературно музичний, шести річний, кисло солодкий, західно український. 266
Народно визвольний, газо видобувний, овоче баштанний, блідо рожевий, військово морський, чорно морський, чорно бровий, одно разовий, тихий тихесенький, синьо жовтий, право бережний, північно східний, п яти поверховий. 267 А О
р існо... ла
р існоо
инний ла .
иноградно-... йогурт, південно-... вітер, лісо... зона, сільсько... виробництво, ...атлетичні змагання, ...слов янські племена, пішо... перехід. 268
В
«
»
З
Новонароджений, фольклорно-етнографічний, навчально-педагогічний, лічильно-обчислювальний. 269
. соняшник злото головий лице за сонцем поверта о с ра . . Пили водицю чисту, славили б е,и резу густо листу али ко . . ри в е,и рби зелено косі повставали понад ставом са чук . . Захеканий, я зупинився посеред біло рожево блакитного дня т льмах . . о г,х ка б е,и резнева ніч неохоче підіймає і зб е,и ває набакир червону гостро верху шапку вогню т льмах . . Північно східні вітри поширені в п,П івнічній півкулі, а південно східні у п,П івденній і ручника . * а акèð
96
з нахилом набік ðîñ. набекрåнь .
Прикметник
НАПИСАНН П ІЗВИЩ П ИКМ ТНИКОВО О МИ ро українські рі и а та осо ли ості на исання російських рі и українсько мо о 270
Ковальський, Задніпровський, Малий, Мирний, Світличний. Українські прізвища
Укра нські прі ви а прикметникової форми передаємо на письмі за загальними правилами правопису українських слів. НА И ЛА о инський іт личний іло рхий т ани ин р і ський.
271
. країнського композитора аксим р о ський знають у світі як автора духовних концертів. . репертуарі ся оро а більше власних пісень. . оловними у творчості письменниці мма н і ська є духовні та містичні теми. . урналісти поспілкувалися з актором сь а ні ро ський . . році л ксан р åтрі вдалося вибороти золоту медаль на Олімпійських іграх у Пекіні. . агато фахівців мріяли працювати з відомим хірургом икола мосо , аби перейняти його досвід. . еропорт Київ носить ім я видатного українського авіаконструктора гор ікорський . 272 273
З
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.
Російські прізвища
Російське акінчення -ûй передаємо через -ий лиé). Російське акінчення -ий передаємо а через -ий після букви на позначення твердого приголосного оркиé ; б через -ій після букви на позначення м якого приголосного райніé). Російські акінчення -ая, -яя передаємо через -а, -я оро à). Російське акінчення -ой залишаємо без змін ол ñòой рамськой).
97
Прикметник
РОСІЙСЬКОЮ Ëåрмонтов асильåв Ðåпин Мåнделååв Пугач в
УКРАЇНСЬКОЮ Ëåрмонтов асильєв Ðєпін Мåнделєєв Пугачîв
РОСІЙСЬКОЮ Соловь в Ô доров Нèколаåв Пущèн Захарьèн
УКРАЇНСЬКОЮ Соловйов Ôåдоров Ніколаєв Пущèн Захар н
274
Савельев, Коз рев, Корол в, рин в, Сметанин, орисов, ндреев, Резников, Зоркий, елянинов, Рощин, Маликов, гнатьев, Рябцов, евин, лександров, Сиз й, Санатин, спенская, Полевой, Земной, Крамской, Крайний. 275
СИТУАЦІЯ.
ехов, Некрасов, естужев, саев, ермонтов, лов, Достоевский, ршов, Михалков, ютчев.
олстой,
е-
276
ороб..ов, Солов..ов, асиль..в, л..ксандров, Мендел..єв, Кузн..цов, Московс..кий, Мусоргс..кий, ригор..єв, уб..янцев.
УЗАГАЛ Н НН ВИВЧ НОГО З Т МИ П ИКМ ТНИК 277
В
М К ироку світлу смугу посерåдині небосхилу в країні називають Чумацьêèì ляхом. умаки здавна возили з Криму сіль і рибу. Поволі чвалали курними степовими шляхами сірі воли, рипіли вози, погейкували погоничі. агато днів їхали чумаки, багато ночей спали просто неба, удивляючись у його візерунки, і здавалась їм ота світла зоряна смуга, що простягнулась якраз у 98
Прикметник
напрямку їхніх мандрів, бе конечно , як степовий шлях. Ось чому назвали її українці умацьким ляхом книги ро о ро ка у ть орі . *Ïîâîлі ðîñ. мåдленно, потихîньку. ** алàòè ðîñ. брестè, плестèсь. В В
«
»
В
В В степовими
278
ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.
279
А
А
280
унной ночью в бер овом лесу светло, как дн м. Свет лун отражается сугробами и делает лес просторн м, похожим на огромн й зал с бел ми колоннами. Полна тайн настороженная тишина ясной зимней ночи. то то? снегу темнеет щель. Полоса света как б серебрян м поясом охватила что-то мохнатое. Под сугробом, в берлоге, лежит и дремлет в ночной тиши медведь. го не беспокоит холодн й луч лун у .
Словничок Берлîга укр і Беспокîить – укр. Дремàть – укр. а Настороженный укр
а
о о
.
Отражàться Охвàтывать Сугрîб укр Щель укр
281 майбутнє, учений, знайомий, земноводні, похідна
укр укр е и
о а
а у
учительська,
99
Прикметник 282
З
В
. Ранок був чудовий, і ми в чудовому настрої пішли на риболовлю. . лопець був щирий. ого щира розповідь вразила присутніх. 283
В
ВАРІАНТ А. «Мабуть, я заблукав», – подумав Сергійко, опинившись перший раз у місті Прикметника. ВАРІАНТ Б. «К »
284
САМООЦІНКА.
. Під час вивчення теми Прикметник я дізнався дізналася багато нового. Наприклад, як... . Найважчим під час опрацювання матеріалу для мене було... . Свої знання з теми я б оцінив оцінила на...
Для вас, допитливі дрібні гроші Ч
мілкі
Ч
Готуємося до тематичного оцін вання В
У формі давального відмінка вжито прикметник у реченні А Дощ ліниво зашарудів по розбухлій землі т льмах . ув білий світ не білий вже, а чорний ост нко . В На поверхні води видно лише невелику частину айсберга і ручника . Г Квіти мати-й-мачухи ясно всміхаються щедрому весняному сонцю а л нко . 100
Прикметник
Присудком є прикметник у реченні А Стоїть гора високая лі о . Після вранішньої зливи земля прозора і чиста ні ро ський . В идно шляхи полтавськії і славну Полтаву отляр ський . Г Ржали коні козацькі, і шаблі дзвеніли ілоус . До одніє групи а наченням належать усі прикметники в рядку А Оксанина книжка, рідна сторона, братів костюм новий ноутбук, заяча душа, далека дорога В залізний шолом, зоряний вечір, мудра порада Г холодне серце, холодне повітря, зимовий холод Н правильну форму ступеня порівняння прикметника вжито в рядку А довший В більш довший більш довгий Г найдовший За допомого суфікса -îâ- утвор ємо прикметник від кожного іменника в рядку А дощ, нуль, калина В гроза, травень, шовк калач, ліс, куля Г плащ, кришталь, поле Складіть по одному реченн ням н исокий ЗА И АНН
ЗАВ АНН
і словом н исокий і сполученА
Е ЕВ КИ
Н Н
овК
-ев-(-єв-) Н Н
не н нн
101
МОЯ СТОРІНКА ИК Е НИКИ В світáнкóвий В
Е
НИ
веснÿнúй, волóшкóвий, калúнóвий, В
Тоді я вийду до своєї вишеньки через пісень калúнові мости (Б. Олійник) На мостах калино́вих калинóві знамена (Д. Білоус). (І. Вихованець)
ЗНА
А
Н В В одіозний Поясніть, чому образився колега. Що означає запозичене слово «одіозний»? Як уникнути подібних ситуацій?
ВЕ Е А В К
ИНА
НА ДОЗВІЛЛІ
З
К
ВКИ
И ИНА
Н
людина А
дитина
ИН
УСМІХНІМОСЯ
Áаãаòо є òаєìниöü у ñвіòі, і оäна ç найáілüшиõ ç-ïоìіæ ниõ – ìова. І Ви ованець
ÌÎÐÔÎËÎÃІÿ. ÎÐÔÎÃÐÀÔІÿ. ÅËÅÌÅÍÒÈ ÑÒÈËІÑÒÈÊÈ
×ÈÑËІÂÍÈÊ
Âè çíàòèìåòå:
морфологічні ознаки числівника, його синтаксичну роль; розряди числівників за значенням.
Âè âìіòèìåòå:
розпізнавати числівники; утворювати й відмінювати числівники; правильно поєднувати числівники з іменниками; правильно писати й наголошувати числівники; використовувати числівники в мовленні.
Числiвник
ЧИСЛІВНИК
К ЧАСТИНА МОВИ
ро числі ники кількісні й оря ко і їхн роль у мо л нні а тако ро у о у та на исання числі никі И А А МО Н
285
А
шість двадцять два п ятдесят
шостий двадцять другий п ятдесятий
В З
Загальне значення
Кількісні
Порядкові
Морфологічні ознаки
Синтаксична роль
104
Числівник рос имя числительное це самостійна частина мови о о начає число кількість предметів або порядок при лічбі й відповідає на питання а ñêілüêи? êоòðèй? НА И ЛА нуль чотири ять ісім ят ро ятий. українській мові, як і в російській, за значенням числівники поділяють на дві групи кількісні й порядкові. Кількісні числівники рос количественн е означають число чи кількість предметів і відповідають на о ина ять я питання ñêілüêи? НА И ЛА носто. Порядкові числівники рос порядков е означають порядок предметів при лічбі й відповідають на письомий а ять тання êоòðèй? НА И ЛА р ий. Кількісні числівники мін ємо а відмінками. они не мають ні роду, ні числа, крім числівників о ин о на о н о ні ; а і ; о и а о и і ; і тора і тори ; нуль тисяча мільйон мільяр Порядкові числівники змінюємо за родами числами відмінками. ислівники найчастіше в сполученні з іменником можуть бути різними членами речення. НА И ЛА . ять л с òðè – ісім . чні рочитали òðè сторінки. . аняття і у ться остій ау и торії. . о хло і ло или ри у.
Числiвник
кількасот
ислівник а 286
півтора, кілька, декілька, кількадесÿт, кільканàдцять, О ІВНЯ МО
менники ійка о ини я сотня сяток
Прислівник руг
Дієслово о оїти
В
К ПО Н ОС К НО тисяча вісімсот дев яносто п ятому році французькими винахідниками братами уї та Огюстом юм єр був запатентований новий технічний апарат кінематограф , що в перекладі означає пишу рух . Перший публічний платний кіносеанс відбувся в Парижі в ран Кадр із фільму Прибуття кафе на бульварі Капуцинок двадпотяга ранція, р. цять восьмого грудня тисяча вісімсот дев яносто п ятого року. ільм складався з трьох сцен ихід робітників із заводу , Прибуття потяга на вокзал а-Сьота , Руйнування стіни . країні перша кінозйомка відбулась у вересні тисяча вісімсот дев яносто шостого року. отограф . едецький зняв у аркові кілька хронікальних сюжетів і в грудні того самого року в арківському оперному театрі влаштував перший кіносеанс. тисяча дев ятсот двадцять восьмому році відкрито кінофабрику в Києві. ринадцяте вересня День українського кіно осі ника .
287
З
ути на сьомому небі; п яте колесо до воза; між двох вогнів; як дві краплі води; діло десяте; на всі чотири сторони; у двох словах; пам ятати до сьомих віників. В
105
Числiвник 288 А О
а
ять о ин
а
ять
р ий.
Два, одинàдцять, шістнадцять, вісімдесят, сорок, сто, тисяча, мільйон, п ятдесят шість, шістдесят дев ять, тридцять, дев ятнадцять, триста сімдесят сім.
289
Н
. прохолодному передсвітанні дрімав сад із п ятьма ро квітлими вишнями... отрич . . Дорога ро одилася двома чорними рукавами т льмах . . Два дні точився запеклий бій карателів із партизанами т льмах . . ри дні минуло, а лелеки не з явились ана ький . . Сьоме небо собі пригинає суєта ост нко . . Низько-низько над лугами побраталися два голоси т льмах . * очèâñÿ
ðîñ. лèлся
ро ол àлся
290
291
РОСІЙСЬКОЮ
УКРАЇНСЬКОЮ
чет ре семь, восемь одèннадцать чет рнадцать пятьдесят, шестьдесят сåмьдесят, вîсемьдесят шестьсот, семьсот миëëион, миëëиард
чотири сім, вісім одинàдцять чотирнàдцять п ятдесят, шістдесят сімдесÿт, вісімдесÿт шістсот, сімсот мільйон, мільярд
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.
З
. якому році ти народився -лася ? . Скільки буде, якщо до десяти додати один? . ке число йде після тринадцяти? . Скільки буде, якщо від вісімдесяти відняти десять? . О котрій годині розпочинається перший урок? 106
Числiвник
С
Н К
З
ДО О
С п’ять, сорок, тисяча
Знак м’якшення
С
триста, вісімдесят, сімсот
двадцять два, сто чотири
кінці деяких числівників після ò пи емо нак м як ення ятü ятü . Проте в середині складних числівників знак м якшення не пи емо. НА И ЛА ятна ять, іст сят яòñîò.
292
З
З
Д Н
С К П
Н
Державний заповідник Дунайські плавні ро кинувся в дельті Дунаю в Одеській області. Створений у тисяча дев ятсот вісімдесят першому році. Загальна площа чотирнàдцять тисяч вісімсот п ятдесят один гектар, з яких дев ять тисяч двісті п ятдесят один гектар суходіл. заповіднику є п ятсот шістдесят видів рослин, дев ятнадцять видів ссавців, дев яносто шість видів риб, двісті тридцять видів птахів, зокрема рожеві пелікани, чаплі, фазани, дикі качки. З них п ятнадцять видів занесено до Червоно книги країни о і ника . Н
Н
В
293
«З
»
Девять, одиннадцать, шестнадцать, пятьдесят, девятьсот, шестьсот, семьсот семьдесят семь, восемь миллионов, чет ре миллиарда, шесть, чет ре.
107
Числiвник
ОЗ
ДИ КІЛ КІСНИХ ЧИСЛІВНИКІВ
ро ілі ро о і й ірні кількісні числі ники а тако ро культуру мо л ння 294
А
ро о і числі ники одна шоста п ять сьомих
ірні числі ники восьмеро шестеро
В З
українській мові, як і в російській, кількісні числівники поділяємо на три розряди о ряд Що о нача ть Приклади сять сорок ість цілі числа кількість окремих предметів о на осьма і тора дробові кількість частин від цілого о о и а ст ро бірні кількість предметів як одне ціле Збірні
Стилістичні особливості
і НА
Збірні числівники рос собирательн е утворюємо тільки від числівників від ох до а яти та від числівника три ять. ід деяких збірних числівників утворюємо слова з пестливим значенням трійко ятірко. Збірні числівники поширені в ро мовному та удожньому мовленні. х майже не вживаємо в офіційно-діловому й науковому стилях.
И ЛА
п’ять і шість десятих, п’ять цілих і шість десятих.
295
В А О
исяча яносто а. і тисячі іст сят три.
Найбільша річка країни Дніпро. ї довжина кілометрів. нші великі річки країни Дністер км , Сіверський Донець км , иса км , Південний уг км . «З
108
»
Числiвник 296
З
риста, троє, одна п ята, мільйон, дві сьомі, четверо, шість дев ятих, сорок, один, кількадесят, мільярд, півтори, подвоїти, чотири шості, двійко, обидва, дев ятсот, двадцятеро, двійник. 297
З В
298
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.
ГРУПА 1. ГРУПА 2. З
299
А
Числівник + іменник
З дві. НА 300
В »
Збірні числівники поєднуємо тільки з тими іменниками, які є назвами істот чоловічого роду тро кон й с м ро хло і ; є назвами неістот середнього роду або назвами малих за віком тварин о ікон тро м ат; мають форму ли е множини ч т ро р й тро сан й.
И ЛА
оби-
обидві сестри, обидві дівчини «
З
Дев ять, двадцять, тридцять, одинадцять, два, сімнадцять.
109
Числiвник 301
З
Двоє старшокласників, дисків , троє оленят, дівчаток , четверо будинків, окулярів , п ятеро кролів, ялинок , шестеро відер, жолудів , семеро журналів, пасажирів , троє сестер, братів , восьмеро музикантів, балерин .
302
. Сергій приніс троє відер води. . Зупинилося четверо автобусів. . Наталка надіслала троє смс-повідомлень. . На озері лишилося п ятеро каченят. . На зустріч приїхало дев ятеро киянок. . Обидві сестри старші за брата. . П ятеро братів живуть поруч. семеро, дев’ятеро
303
ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. »
304
сьомий
«
»
«
сім
семеро
сім,
. римати за ... замками. . ідчувати себе на ... небі. . ... одного не ждуть. . Працювати до ... поту. . ... раз відмір, один відріж. . Один із сошкою, а ... з ложкою. . ... п ятниць на тиждень. . ... вода на киселі. . Наговорив ... мішків гречаної вовни. 305
Н
306
. рижд пять пятнадцать. . Прошли семьдесят километров. . Поезд приб вает в семнадцать часов . . Прошло три миллиона лет. . Катя положила на тарелку девять яблок. . ет ре яблока лежало на тарелке. . Двенадцать часов непрер вно ш л дождь. . Дедушке б ло восемьдесят лет. * с мнà ать часîâ укр о сімнàдцятій годèні ** р рû но укр безперåрвно, безупèнно.
110
Числiвник
ВІДМІН ВАНН КІЛ КІСНИХ ЧИСЛІВНИКІВ ЩО ОЗНАЧА Т ІЛІ ЧИСЛА ро ти и і мін ання кількісних числі никі та осо ли ості їх у и ання н рямих і мінках И А А МО
307
А
один, два, три, чотири
В
ислівник оäин Однина
Н. Ð. Ä. Зн. Ор. М.
Чоловічий рід
іночий рід
один однîãî одному один, однîãî однèì на одному, однім
однà одно , одніє одній одну однîþ, одніє на одній
Середній рід однî, однå однîãî одному однî, однå однèì на одному, однім
Множина одні однèõ однèì одні, однèõ однèìè на однèõ
ислівники äва, òðи, чоòиðи Чоловічий і середній рід Н. Ð. Ä. Зн. Ор. М.
двà двîõ двîì двà, двîõ двомà на двîõ
Зн. відмінок
іночий рід дві двîõ двîì дві, двîõ двомà на двîõ
трè трьîõ трьîì трè, трьîõ трьîìà на трьîõ
чотирè чотирьîõ чотирьîì чотирè, чотирьîõ чотирмà на чотирьîõ
на ідному відмінку числівники äва, òðи, чоòиðи мають форму на ивного відмінка якщо іменник, з яким сполучаємо числівник, означає неістоту або форму родового відмінка якщо цей іменник означає істоту . О ІВНЯ МО о ару а òðи троян и устрі òðüоõ ру і .
111
Числiвник
чотирма 308
-ма З
чотири В
Два олівці, одна задача, три волошки, чотири яблуні. 309
В
. З одна квітки весна ще не починається. . За один вченого два невчених дають. . З один волом хліба не доробишся. . З одна ягоди немає вигоди. . За два зайцями поженешся жодного не піймаєш. . Два правд не буває. . Одна рукою в долоні не заплещеш . лåñêàòè
5–20, 30
рос хлîпать.
українській мові числівники від ï’яòи до äваäöяòи, òðиäöяòü, êілüêанаäöяòü у всіх відмінках, крім називного, мають паралельні форми. НА И ЛА Н Д Зн Ор М
п ять п ятè, п ятьîõ п ятè, п ятьîì п ять, п ятьîõ п ятьìà, п ятьîìà на п ятè, п ятьîõ
сім семè, сімîõ семè, сімîì сім, сімîõ сьомà, сімîìà на семè, сімîõ
шість, сім вісім (шести, семи, восьми 40, 90, 100
Мільйон
ислівники ñоðоê, äев’яноñòо, ñòо в усіх відмінках, крім називного та знахідного, мають зали ько кінчення -à. НА И ЛА ñîðîêà ні у стà у инках.
Н Д Зн Ор М
сорок сорокà сорокà сорок сорокà на сорокà
ислівники нулü, ìілüйон, ìілüяðä відмінюємо як іменники чоловічого роду відміни, а числівник òиñяча як іменник жіночого роду відміни.
Числiвник 310 В
ісім, тридцять, сто, мільйон. 311
Коробка с двенадцатью карандашами; упаковка с десятью чашками; в восемнадцати километрах от станции; добавили к одиннадцати граммам; не б ло яблок на семи яблонях; пришли играть к тр м братьям; сварили варенье из двух килограммов вишен; проверил больше ста документов. грàòü
312
укр грàтися.
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.
. ез грамів, після годин, протягом днів, із депутатами, у державах, побачив тигрів. . ез кілограмів, після днів, протягом годин, із учнями, у квартирах, побачив леопардів. Десятки
українській мові, на відміну від російської, у числівниках на позначення десятків ят сят іст сят сім сят ісім сят кілька сят відмінюємо лише другу частину. О ІВНЯ МО РОСІЙСЬКОЮ пятьдесят пятидесяти Д пятидесяти Зн пятьдесят Ор пятьюдесятью М на пятидесяти Н
Сотні
УКРАЇНСЬКОЮ п ятдесят п ятдесятè, п ятдесятьîõ п ятдесятè, п ятдесятьîì п ятдесят, п ятдесятьîõ п ятдесятьма, п ятдесятьîìà на п ятдесяòè, п ятдесятьîõ
числівниках на позначення сотень від охсот до ятисот кількасот) відмінюємо обидві частини.
НА
И ЛА
Н Д Зн Ор М
шістсот шестèсот шестèстàì шістсот шістьìàстàìè, шістьîìàстàìè на шестèстàõ
двісті двоõсот двоìстàì двісті двоìàстàìè на двоõстàõ
113
Числiвник
Н
сьомастами
семистами
Складені
сімомастами
складени кількісних числівниках кожне слово відмінюємо окремо.
313
сімдесят сімсот
Н
314
В
осьмисот пятидесяти студентов; на шестидесяти двух страницах; шестью копейками; семистам шестидесяти двум рабочим; на тр хстах семидесяти гектарах; шестьюдесятью метрами. 315
З
Н
істнадцять, нуль, мільярд, кількасот, сто чотирнадцять, шістсот двадцять п ять, тисяча вісімсот вісімдесят чотири, дві тисячі дев яносто. ПРАВИЛЬНО
316
НЕПРАВИЛЬНО
. П ятсот п ятдесят п ять гривень. . ісімсот вісімдесят вісім кілограмів. 317
З
Земля разом з іншими планетами рухається навколо Сонця. ідстань її від Сонця змінюється від мільйонів кілометрів на початку січня до мільйонів кілометрів на початку липня. Період обертання Землі навколо нашого світила дорівнює приблизно добам, а навколо своєї осі годинам хвилинам секундам о і ника . *Â стань рос расстоÿние. ** ртàння рос вращåние.
318
СИТУАЦІЯ. В
ВАРІАНТ А.
114
Числiвник Н В
ВАРІАНТ Б.
ВІДМІН ВАНН Д О ОВИХ І З І НИХ ЧИСЛІВНИКІВ ро т як і мін мо чис льник і нам нник ро о ого числі ника та ро осо ли ості і мін ання ірних числі никі 319
А
дві п яті двох п ятих двом п ятим дві п яті двома п ятими на двох п ятих
Н Д Зн Ор М
шість десятих шести десятих шести десятим шість десятих шістьма десятими на шести десятих
В В З
Дробові
дробови числівниках першу частину відмінюємо як відповідний кількісний числівник, а другу як порядковий. Дробові числівники ïівòоðа, ïівòоðи, ïівòоðаñòа не відмінюємо і тора і ра і тори тисячі
320
З
. Молоко коров яче містить три й одну десяту відсотка білків. . За одну десяту секунди космічний корабель пролітає один кілометр. . Найбільші звірі рктики моржі. они важать дві з половиною тонни. 321
З
о о ні ї і
А О
.
7
.
9
5 5
1 3
6
ох
остих о ати сім осьмих. . , .
3
4
7
115
Числiвник 322
. Насобирал полтора стакана земляники . . Отд хали полтор недели. . До финиша оставалось более полутора километров. . Для приготовления крема полтора стакана сахара взбиваем с полутора стаканами сметан . *
млянèêà
укр. сунèця
Називний відмінок Непрямі відмінки Збірні
РОСІЙСЬКОЮ олторà олторû олуòîðà олуòîðà
Збірні числівники о тро і т. д. у непрямих відмінках мають такі самі відмінкові форми, як і відповідні кількісні числівники. Збірні числівники о и а о и і о о відмінюємо як числівник а.
Н Д Зн Ор М
УКРАЇНСЬКОЮ і торà і тори і торà і тори четверо чотирьох чотирьом четверо, чотирьох чотирма на чотирьох
323
П ятеро однокласників, двоє вікон. 324
Н
КН
К -Р КОРДСМ Н
Найбільшою книжкою у світі є Суперкнига . ї розміри , на , метра, а вага , кілограма. она має сторінок і була опублікована в Денвері С у році. Найменша книжка опублікована в році в отландії в кількості примірників . е дитяча казка кун нко На дозвіллі Старий король Коул . она була надрукована на папері розміром , міліметра. ї сторінки можна перегортати обережно за допомогою голки о і ника . *Ïðèì рник
116
ðîñ. кземплÿр.
Числiвник 325
ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.
326
В ВАРІАНТ А. «Якби я був (була) чарівником, то » В ВАРІАНТ Б. В
ДРОБОВІ ЧИСЛІВНИКИ ЧИТАЄМО ТАК: 1
одна друга дві треті дві сьомі три четвåрті
3 3
7 4
3 4 5 9
5 3 10
три п яті чотири треті п ять других дев ять десятих
ВІДМІН ВАНН ТА НАПИСАНН ПО ДКОВИХ ЧИСЛІВНИКІВ ро і мінко і орми оря ко их числі никі ал ність їх і ім нникі а тако ро о нач ння ат і го ин И А А МО
327
А
Н Д Зн Ор М
двадцять третій день двадцять третього дня двадцять третьому дню двадцять третій день двадцять третім днем на двадцять третьому дні
В
Числівник + іменник
роді, числі й відмінку порядкові числівники узгоджуємо з іменником, від якого залежать. НА И ЛА остого класу остим класом остий клас ості класи.
117
Числiвник Відмінювання
Н Д Зн Ор М
Порядкові числівники відмінюємо як прикметники твердої групи, крім числівника тр тій тр тя тр т який відмінюємо як прикметник м якої групи. складени порядкових числівниках відмінюємо тільки останнє слово. НА И ЛА
третій третього третьому третій, третього третім на третьому, третім
триста п ятдесят сьомий триста п ятдесят сьомого триста п ятдесят сьомому як Н. або Р. триста п ятдесят сьомим на триста п ятдесят сьомому сьомім
НА
в двадцять першій квартирі 328
И ЛА
Жили
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.
ГРУПА 1. ГРУПА 2.
329
З
істсот сорок третій кілометр, вісімсот дев яносто сьомий гектар, дев яносто шостий будинок, шістдесята секунда, одинадцятий учень, тисяча дев ятсот двадцять другий рік, триста п ятдесят четвертий наказ.
330
З
З
Одна нога там, друга тут; перша ластівка; друге дихання; грати першу скрипку; обминати десятою дорогою; з першого кроку; як п яте колесо до воза. Правопис
118
Порядкові числівники із сотий тисячний міль йонний мільяр ний пи емо ра ом. НА И ЛА òðüîõñоòий, ятиòиñячний стиìілüйонний
Числiвник
О ІВНЯ МО
Ч чотиритисячний двадцятимільйонний
чотириденний двадцятирічний
331
ім сто с мисотий. П ять, сто; шість, тисяча; дев ять, мільйон; три, мільярд; вісімнадцять, тисяча; чотири, мільйон; шість, мільярд; тисяча, дев ятсот, двадцять, шість. А О
332
. народився народилася в ... році. . пішов пішла до першого класу в ... році. . Приміщення нашої школи збудовано в ... році. . ітні канікули розпочнуться після ... травня. . арас евченко народився ... березня ... року. Дати
датах на ви місяців уживаємо тільки в родовому відмінку однини. НА И ЛА р січня о р о го січня р ому січня р им січня.
333
З
Перше вересня, двадцять четверте серпня, шосте грудня. З
334
ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.
335
З
К
втобус тридцать шестой; в т сяча пятьсот пятьдесят шестом году; после девятнадцатого апреля; чет реста шестьдесят пят й посетитель; девятьсот девяносто девят й километр; сто двадцать пят й километр; семьдесят восьмая встреча.
119
Числiвник 336
В
«Котра година?»
СИТУАЦІЯ.
А О
х илин
і на ругу го ину ня трина а три ять х илин руга
ПРАВИЛЬНО сьома година о шостій годині дев ята тридцять пів на сьому за чверть дев ята 337
ята го ина три
ять
НЕПРАВИЛЬНО сім годин у шість годин дев ять тридцять пів сьомої за чверть дев ять
З
. Змагання розпочнуть рівно о сьомій годині вечора. . прокидаюся після семи годин ранку. . лектричка прибуває за десять хвилин до дев ятої. . За чверть до вісімнадцятої магазин зачиняють. . втобус від їжджає в шість годин двадцять хвилин.
о бір числівника як частини мови ослі о ність ро ору . астина мови. . Початкова форма називний відмінок . . рупа за значенням кількісний, порядковий . . Розряд за значенням для кількісних ціле число, дробовий, збірний .
Числiвник
. рупа за будовою простий, складний, складений . . ідмінок. . Рід, число якщо є . . Синтаксична роль. ра ок усного ро ору Òðи ні минуло а л л ки н я лялися . Збанацький ри числівник, початкова форма òðè, кількісний, ціле число, простий, ужитий у називному відмінку, у реченні є підметом разом з іменником . ра ок исьмо ого ро ору числ., п. ф. òðè, кільк., ціл., прост., Н. в., підмет.
ри 338
З
В
Неймовірно , але верблюд здатен швидко й багато пити. За десять хвилин дорослий верблюд випиває сто тридцять п ять літрів води уявіть собі дванадцять відер пепсі-коли , що становить приблизно п яту частину його маси. об повторити рекорд верблюда, людина при своїй вазі мусила б подужати за десять хвилин півтора відра води арма . *Íåéìîâ рно о ó ати
рос невероÿтно. рос осèлить, одолåть. В
Для вас, допитливі Н Триліси (Київщина), П’ятихатки (Дніпропетровщина), Шостка (Сумщина). »
А
Числiвник
У
ИВАНН КІЛ КІСНИХ ЧИСЛІВНИКІВ З ІМ ННИКАМИ
ро осо ли ості о нання числі никі ім нниками усіх і мінках а тако ро культуру мо л ння 339
А
два товариші òðè гектарè
п ять товаришів шість гектарів
В В З
Називний відмінок
А
з числівниками äва, òðи, чоòиðи, оáиäва в називному відмінку іменники вживаємо в на ивному відмінку множини. О ІВНЯ МО ПРАВИЛЬНО чотири лимони
Непрямі відмінки
Дробові
НЕПРАВИЛЬНО чотири лимона
три харкі янинà, а киянинà, а грома янинà й под.; а ругà. з числівниками ï’яòü і біль е в називному відмінку іменники вживаємо в родовому відмінку множини. НА И ЛА ять м трів, сять міся ів. непрями відмінка іменник уживаємо в тому самому відмінку, що й числівник. НА И ЛА ñåìè учні сімом учням сімома учнями. з числівниками òиñяча, ìілüйон, ìілüяðä іменники незмінно вживаємо в родовому відмінку. НА И ЛА тисяча тонн тисяч тонн тисячі тонн. з дробовими числівниками крім і тора і тори , які означають кількість частин одного предмета, іменники незмінно вживаємо в родовому відмінку однини НА И ЛА о на руга лимонà кщо до складу числівника входять слова ç ïоловиною, іç чвеðòю, то іменник узгоджуємо із цілим числом. НА И ЛА äва оло ино лимони О ІВНЯ МО ПРАВИЛЬНО і тр ті кілограмà ом тр тім кілограмà а оло ино кілограми
НЕПРАВИЛЬНО і тр ті кілограми ом тр тім кілограмаì а оло ино кілограмà
Числiвник
НА
п’ять днів Н. Ð. Ä. Зн. Ор. М. 340
два метрè двох метрів двом метрàì два метри двома метрàìè на двох метрàõ
И ЛА
двадцять три дні двадцять
дві п яті метрà двох п ятих метрà двом п ятим метрà дві п яті метра двома п ятими метрà на двох п ятих метрà
півтора метрà півтора метрà півтора метрàì півтора метрà півтора метрàìè на півтора метрàõ персик
ЧОМУ ТАК?
. На столі лежало три персики. . Мама купила шість персиків. . Для приготування пюре потрібно півтора персика.
, , і алі ро о ий
Н. в. мн. Р. в. мн. Р. в. одн.
341
Два комп ютер , три місяць , чотири урок , півтора зошит , півтори зміна , два кролик , шість кролик , три апельсин , дві п яті метр , три з половиною кілограм , сорок з половиною процент , п ять десятих відсоток , півтора місяць , півтора рік , двадцять чотири трактор , чотири рядок , три сантиметр . 342
З
Одна слива , одна друга узвіз , п ять картина , два кілометр , шість автобус , три ананас , вісім ожина , п ять удав , два килим , півтора пиріг , десять острів , чотири светр , п ятнадцяте квітень , вісім лящ , сім стебло , три колесо , два смайлик , дев ять колір , чотири будинок . КЛЮЧ.
343
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. година
доба
Одна друга, чотири з половиною, шість з половиною, двадцять шість, двадцять три, півтори, дві треті, дві з чвертю, мільярд.
Числiвник 344
. ериторія країни простяглась із заходу на схід на кілометр , з півночі на південь на кілометр . . Найвищою вершиною країни є гора оверла, висота якої сягає метр . . Поле розкинулося на гектар . 345 З
СИТУАЦІЯ.
ПОТРІБНО КУПИТИ 3 (олівець) 2 (маркер) (стержень)
2 (альбом) 10 (обкладинка) 25 (файл)
22 (зошит) 5 (ручка) 2 (циркуль)
346
літр , нетбук , 1 3 група , 1 8 шлях , день , велосипед , бутель , телевізор , , відсо3 склянка , ток , , сантиметр , 3 метр , метр , тролейбус . 347
В
осьмим лютим, два тролейбуси, три кита, три брата, дев ять сотих гектарів, три компьютера, одна шоста відсотка, півтори секунд, чотири хлопця, чотири години, п ять шостих кілограми, три листки, дві треті гектари, чотири з половиною апельсина. 348 А О і ій о рокі хло ь і ій о ісімна я тирічний хло ь. . том году м праздновали лет юбилей нашей школ . . Скоро м будем отмечать лет нашего города. . тот город, известн й с века до нашей р , несмотря на свой лет возраст, так и не стал мегаполисом. . Мой дедушка дожил до своего лет .
Íåñìîòðÿ на
укр незважàючи на.
Числiвник
УЗАГАЛ Н НН ВИВЧ НОГО З Т МИ ЧИСЛІВНИК 349
В
П За розміром і забарвленням птахи надзвичайно різноманітні. Серед них є карлики, наприклад колібрі важить від , до г. До велетнів можна віднести нанду важить до кг , лебедя до кг . ривалість життя вивчено краще в тих птахів, які живуть Орхідея і три колібрі поруч із людиною. неволі чорні стрижі живуть років, золоті фазани до , яструби до , орли до , ворони до , папуги до років о і ника . * ри àлість
рос продолжèтельность.
В
Г
В
350
. месте со всеми участник конференции м отправились в арьков. . Наша база находилась в километр от города. . За время кспедиции полярники прошли св ше километр . . М израсходовали 3 4 бак вод . . Довольно трудно издать книгу с черт ж . . арь еонид с спартанец в ермопильском ущелье прикр вал отступление греческих войск. * û укр пîнад. ** ртё укр крåслення.
351
.
В
. Скільки зараз годин? . Зараз без п ятнадцяти сім. встав у сім годин ранку. . ін прийшов в половині третього.
Числiвник
. Старосту класу замінює хтось другий. . атьки пішли, а діти залишилися одні. . ри брата зустрілися після канікул. . Спортсмени пробігли дві десятих кілометрів. . пельсини заважили два з половиною кілограмів. 352
З
353
В
Правильно у годжено числівник іменником у рядку А працювали півтора дня навчалися півтора тижні В проїхали вісім сьомих кілометри Г засіяли п ять з чвертю гектари Н правильно поєднано числівник іменником у реченні А Максимальна довжина тіла уссурійського тигра три метри. упальця гігантської арктичної медузи можуть бути сягати тридцяти трьох метрів. В Довжина найбільшого спійманого алігатора становила чотири метра тридцять п ять сантиметрів. Г ндійська кобра здатна плюнути отрутою в око жертви на відстані два з половиною метри. Орфографічну помилку допу ено в рядку А сімдесяті роки В шістдесяти відсотків дискотека вісімдесятих Г п ятидесятих років Помилку у відмін ванні числівника допу ено в реченні А Дитинчата китів набирають щодня більше вісімдесяти кілограмів. лизько сімдесяти відсотків живих істот на Землі це бактерії. В Новонароджена газель може розігнатися до дев яноста п яти кілометрів за годину. Г мператорські пінгвіни можуть пірнати на глибину до п ятсот метрів. 354
Числiвник 355
ЗН
Н
П М
К
РКО
ібліотека імені . Короленка є однією з визначних пам яток аркова. Старий корпус бібліотеки споруджено за проектом українського архітектора Олексія екетова. Споруда зберігає всі риси бекетовського стилю легкість, вишуканість, затишність інтер єру, зручність. На сьогодні це одна з найбільших бібліотек країни. ібліотека імені . Короленка онди бібліотеки перевищують в м. аркові шість мільйонів одиниць. бібліотеці є відділ стародруків, серед яких постол , надрукований ваном едоровим у ьвові в тисяча п ятсот сімдесят четвертому році; нфологіон , виданий у Києво-Печерській друкарні Памвою ериндою в тисяча шістсот дев ятнадцятому році, та інші. ільш ніж за сто двадцять років відбулися певні зміни. Збудовано нове книгосховище, нові читальні зали. ібліотека організовує виставки, зустрічі з видатними людьми, наукові конференції, видає різноманітні матеріали о і ника . З
«
»
З
356
357
САМООЦІНКА.
. Під час вивчення теми ислівник я дізнався дізналася багато нового. Наприклад, як... . Найважчим під час опрацювання матеріалу для мене було... . Свої знання з теми я б оцінив оцінила на...
Числiвник
Готуємося до тематичного оцін вання В
Числівниками є всі слова в рядку А дев яносто, півтора, дев ятка шістдесят п ять, шестирічний, сороковий В десятеро, п ятимільйонний, кільканадцять Г вісімнадцятий, сотка, тридцять чотири Підметом є числівник у реченні А іля школи посадили чотири тополі. На клумбі біля заводу росли чотири троянди. В П ятикласники виконали дві пісні. Г ише третього квітня було надіслано телеграму. Складним є кожен числівник у рядку А сімсот, триста В двадцять два, сто десять, дев яносто Г сімдесят, тисяча Н правильно в орудному відмінку аписано числівник А шестистами В тринадцятьома сімома Г чотирма Правильно поєднано числівник іменником у словосполученні А чотири альбома В три кілометра два автомобіля Г одна друга дороги Спи іть амін чи цифри словами . Минуло понад років. . Придбали ЗА И АНН
ЗАВ АНН
Н
А
Н
книжок. Е ЕВ КИ
Н п’ять А п’ят-
десят А п’ятсот А п’ять сьомих -сотий, -тисячний
МОЯ СТОРІНКА ЕЗ Н
ВЕ НИ
А
В Г
Н
ЯК ЦЕ БУЛО
Г
В Г
«
В
Н
И
Е
В
А
ВНИКИ
ИВ
АЗЕ
»
ГЗ А
ВИ
Н
(З довідника)
Н
УСМІХНІМОСЯ
Н
Н
МОЯ СТОРІНКА И
ВНИК СІМ
сім сім раз відмір – раз відріж; семеро одного не ждуть; один із сошкою, а семеро з ложкою; сім верств до небес і все лісом; сім п’ятниць на тиждень «Міцно як сім» А на сьомому небі « » сім В А З посібника
И Е « » три десяте
Е
А
ЯК ЦЕ БУЛО
В
одинадцять – дев’ятнадцять одинъ на десяте, три на десяте дъва десяти « десяти «
сорок
»
»
(З посібника)
ВЕ Е А В К «
НА ДОЗВІЛЛІ
ИНА
»
ворона тіло сто сім’я
РЕБУСИ
тон
г
130
буна
МК ті
Áуäу я навчаòиñü ìови çолоòої... Ó òðави-веñнянêи, у ãоðи êðуòої, В ïоòічêа веñелоãо, ùо ïоñòане ðічêою, В ïаãінöя çеленоãо, ùо çðоñòе ñìеðічêою. А Мали ко
ÌÎÐÔÎËÎÃІÿ. ÎÐÔÎÃÐÀÔІÿ. ÅËÅÌÅÍÒÈ ÑÒÈËІÑÒÈÊÈ
ÇÀÉÌÅÍÍÈÊ
Âè çíàòèìåòå:
морфологічні ознаки займенника, його синтаксичну роль; розряди займенників за значенням.
Âè âìіòèìåòå:
розпізнавати займенники, визначати їхні граматичні ознаки; відмінювати займенники; утворювати неозначені й заперечні займенники; писати неозначені займенники разом і через дефіс; уживати займенники в мовленні.
Займенник
ЗА М ННИК К ЧАСТИНА МОВИ ОЗ ДИ ЗА М ННИКІВ ро осо ли ості айм нникі а тако ро ра ильн
їх ро ря и а нач нням и ання айм нникі
И А А МО
358
Н
А
Немає нічого милішого за рідну землю. Особливими чарами віє від емлі навесні. Оживає травичка й тягне до сонця свої зелені вушка. Травичка немов прислухається до жайворонкової пісні, що ллється з теплого неба. Прекрасна весна в рідному краї урналу . В З
Загальне значення
Морфологічні ознаки Синтаксична роль
Займенник ðîñ. местоимение це самостійна частина мови яка вка ує на особу предмет о наку кількість але не на иває . НА И ЛА ін ми ось указують на особу, предмет ; òîé, мій сякий указують на ознаку ; скільки стіль êè указують на кількість . Займенники відповідають на питання õòî? ùî? який? чий? скільки? сі займенники змінюємо за відмінками, а де-які, як і прикметники, ще й за родами та числами. реченні займенник найчастіше виступає підметом, додатком або означенням, рідше частиною присудка. НА И ЛА ß рин су то і с о на і ... . Симоненко .
З 359
«
В
»
Д
О
Н ПР З
Серед на ого народу, скажу я вам, трапляються всякі прізвища чудернацькі, химерні, дивовижні, неправдоподібні. Деякі
Займенник
з ни наче на горîді виросли уряк, арбуз, ичка, міль. прізвища, які, либонь, із лісу прибігли та й прилучилися до людського гурту исиця, овк, едмідь, орсук. Звісно, не без òèõ у на ому селі водиться, які з пташиної зграї оробець, Орел, Півень. Можемо похвалитися прізвищами ареник, алушка, Довбня, айдамака, усол, епета. Ну а як, скажіть, жити тій людині, яку називають Півторакожуха? Хто так охрестив, пошкодувавши двох кожухів, а вділивши саме півтора? бо як має почуватися не жінка, а чоловік, який носить прізвище Панібудьласка? а у алом . З
хто? що
який? чий?
360
. Со мной б ли мои друзья. . Передо мной б ла большая река. . Над нами раскинулось широкое небо. . К нам медленно приближался автомобиль. РОЗР Д На ва ро ряду
З
РОСІЙСЬКОЮ передо мной надо мной со мной к вам
УКРАЇНСЬКОЮ переді мною наді мною зі мною до вас
М НН К Займенники
Особові рос личн е
я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони
Зворотний рос возвратное
себе
Питальні рос вопросительн е
хто? що? який? чий? котрèй? скільки?
ідносні рос относительн е Неозначені рос неопредел нн е
хто, що, який, чий, котрèй, скільки щось, хто-небудь, будь-який, абèщо, деякий та ін.
133
Займенник На ва ро ряду Заперечні рос отрицательн е Присвійні рос притяжательн е казівні рос указательн е Означальні рос определительн е
Займенники ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрèй, ніскільки мій, твій, наш, ваш, свій, його, її, їхній, їх цей, той, такий, стільки весь, усякий, кожний, жодний, інший, сам, самий
361
В
. ополя знов заглянула до вікна, а за нею одним рогом виткнувся місяць... осинка . . журиться вікнами наша хатина, і шепче задумливий сад али ко . . Натягне дощ свої осінні струни, торкне ті струни пальчиком верба ос т нко . . На сонце-скрипці бабиного літа ніхто із скрипалів ще не зіграв трук . . По стежці щось веде мене до хати... Стібок матусиних слідів о го ят . * ті îê
ðîñ. стежîк.
362
і курко.
134
есна
Займенник «Грає листя на веснянім сонці» «Весна прийшла так якось несподівано» К «Хай весна приносить щастя в кожну хату» В . В вона, все, які, ніхто
363
З
. Ми з татом одили в зоопарк. ін дуже гарний. . блука порозкладали в ящики. х було багато. . кскурсанти вийшли з автобусів. они були задоволені. . ндрій попросив Сергія покликати свого брата. . Після того як діти закінчують малюнки, збираю їх і вішаю на дошку. 364
В
той ка і ний; на рис ійний. . наше віконце колись побачить сонце. . Кожен звір своєї стежини тримається. . Не вчи плавати щуку вона знає свою науку. . Мудрим ніхто не вродився, а навчився. . Коли б свині крила, вона б і небо зрила. . джола з кожної квітки мед збирає. А О
В
А Поясніть, чому виникло непорозуміння між друзями. Як Олексію потрібно було б висловити свою думку?
ОСО ОВІ ТА ЗВО ОТНИ
ЗА М ННИКИ
ро айм нники р ої ругої та тр тьої осо и ро оротний айм нник ñеáе а тако ро культуру мо л ння 365
А
1. хочу на озеро Світязь, в туман таємничих лісів ос т нко . . кщо òè байдужий до страждань інших, òè не заслуговуєш назви людини аа і . . удуть краять землю лемеші , щоб вона розквітла урожаєм ос ра . *
м
і‘
частина плуга.
135
Займенник
В З
Особові
Особові айменники рос личн е вказують на осіб, істот, предмети, явища. НА И ЛА тояла я і слуха ла сну сна ìені агато го орила еся країнка .
Морфологічні ознаки
українській мові, як і в російській, особові займенники бувають трьох осіб, змінюються за числами, відмінками, а займенник ін ще й за родами. ДМ Н
НН
ОСО О
З
- а особа Н Д Зн Ор М
я мене мені мене мною на мені
М НН К -га особа
ìè нас нам нас нами на нас
òè тебе тобі тебе тобою на тобі
âè вас вам вас вами на вас
-тя особа Н Д Зн Ор М
він йогî, ньîго йому йогî, ньîго ним на ньîму, нім
НА
Приставний н
366
136
В
И ЛА
вона її, неї їй її, неї нею на ній
воно йогî, ньîго йомó йогî, ньîго ним на ньому, нім
вони їх, них їм їх, них ними на них
я – мені, мене
займенниках -ї особи у формі орудного й місцевого відмінків постійно виступає приставний н, а у формі родового й на ідного відмінків приставний н з являється лише тоді, коли ці займенники вживаємо з прийменником. НА И ЛА ін ним у нього.
Займенник
рий о о ми рий о о нас. Прочитав для він , передав через вони , розказав про він , глянув вона у вічі, плакав біля вони , надіявся на він , допоможу вона , усміхнувся до вони , затримався через він , бачилися з вона , перед він , переді я , зустрів ти , спитав у ми , люблю ви , прийшов до я . А О
367
368
він н К
Ну от, продовжував Мишко, пасу я, пасу і в книжку заглядаю... От уже й смеркати стало, час додому. Коли ж це щось як вискочить з лісу одне, за ним друге... овки ж два вовки навколо ж нікого... Ну, думаю, пропав .. мене була тільки велика ломака. к гукну я на вовків к свисну а з ломакою просто на них ге ж, біжу їм навперейми, а вони зупинилися, підібгали хвости й скалять на мене зуби. х і страшно ж було... ти знаєш, як тих вовків звати? к же? овки та й годі я знаю, сказав поважно Павлик. Одного а другого Полкан (Çà онч нком .
Рябко,
З
Зворотний
Зворотний займенник ðîñ. воз- Н – вратное местоимение ñеáе вкасебå до сåбе зує на виконавця дії та може Д собі Зн стосуватись усіх трьох осіб. НА Ор себе И ЛА а ита с а и собою М на собі тала с . реченні займенник с виступає в ролі додатка. НА И ЛА ликого кам ня о а і ñоáою н а р Нар. творчість .
137
Займенник
З
себе
369
З
іну собі знати, шукати себе, показати себе, відчути на собі, сам собі на умі, себе не пам ятати, володіти собою, узяти себе в руки. себе
370
себе
Н
. ери ношу по ..., щоб не впасти при ходьбі. . речана каша сама ... хвалить. . Дає ... на носі грати. . то пізно ходить, той сам ... шкодить. . ивуть між ..., як риба з водою. . ище ... не підскочиш ар т орчість . 371
ЧОМУ ТАК?
. Налив собі молока. . ув собі раз овчик- ратик і 372
СИТУАЦІЯ.
В
исичка-Сестричка. ви
. ам потрібно в незнайомої дорослої людини розпитати, де розміщено найближчий книжковий магазин. . и хочете дізнатись у вчительки нтоніни асилівни, коли буде контрольна робота з географії. . ам потрібно, щоб бібліотекарка Наталія асилівна знайшла для вашого молодшого братика цікаву книжку з історії країни. 373
З
З
Дякую кому? , вибачте кому? , повідомляти кого? , дорікати кому? , милуватися êèì? , глузувати кого? , притаманний кому? , телефонувати кому? . 374
. Довіку мене зігрівало святе відчуття що лиш рідна емля може дати нам силу життя а а та . . На тобі небоже що 138
Займенник
мені негоже ар т орчість . . де б не був я земле рідна ти вся в мені, до колоска у нко . . Риба у воді а він до неї петрушку крише ар т орчість . . реба бути щедрим і вимогливим до себе о нко . . ід астя не тікають, його доганяють ар т орчість . * о ку
ðîñ. всю жизнь, до скончания века.
В
ПИТАЛ НІ
ВІДНОСНІ ЗА М ННИКИ
ро айм нники а о омого яких у у ть итальні р ч ння та я у ть частини скла ного р ч ння И А А МО
375
А
ечення питальними айменниками
ечення відносними айменниками
. о можна бачити із заплю. Дорого цінується те, що щеними очима? он робиться вчасно. . то мовчить, а всіх людей . Добре того лякати, хто бонавчить? ни ка їться ар т орчість . А В
Питальні
Питальні займенники ðîñ. вопросительн е вживаємо для оформлення питання про осіб чи предмети õòо ùо , про ознаки, якості чи належність предмета яêий чий , про кількість або порядок предметів при лічбі ñêілüêи êоòðèй . За допомогою питальних займенників будуємо питальні речення. НА И ЛА Õòî мо и ити ні ро õòо ласт н и л скати мор ? М. Рильський .
Відносні
Відносні займенники ðîñ. относительн е ті самі, що й питальні, але їх уживаємо для зв язку частин асли ий той õòо складного речення. НА И ЛА ачи мрі Д. Павличко .
139
Займенник Морфологічні ознаки
Синтаксична роль
376
Займенники хто о скільки змінюємо лише за відмінками, вони не мають роду й числа. Займенники ÿêèé, ÷èé, êîòðèé змінюємо за відмінками, родами й числами.
Займенники õòî, ùî в реченні виконують роль підмета або додатка; займенники ÿêèé, ÷èé, êîòðèé найчастіше є о наченнями. НА И ЛА . Õòî а и ра у ка ? ркало . Ó êоãо кам яна сорочка? ч р ахи . ßêиõ кам ні н ма морі? ухих
ЧОМУ ТАК? хто
. Хто гратиме у футбол? . знаю, õòî гратиме у футбол. 377
В
. то може сонце погасить і землю вибити з орбіти? о с ра . . Після похмурої темної ночі, у яку не переставав хлюскати лапастий дощ, починало світати анас ирний . . ільки тим історія належить, хто сьогодні бореться й живе имо н нко . . кий мені вітер у серце повіяв? ос ра . . ой ніколи не має часу, хто нічого не робить ар т орчість . 378
В
ДД С
ПРО НОЗ
одну з неділь ми збиралися на екскурсію в районний краєзнавчий музей. вечері, лаштуючись у дорогу, я запитав дідуся кою буде завтра погода? . ін невпоспіх обдивився призахідне сонце, мовив статечно ізьми про всяк випадок дощовика, бо сонце сідає за хмари . 140
Займенник
ранці, коли ми зібралися біля школи, хлопці аж за боки взялися, побачивши на мені плаща Дід з бабою погоду передбачили? Ну й ну... а ти на небо подивися оч би хмаринка де... . з цим ми й вирушили в похід. ерез півгодини небо нараз затяглося чорною хмарою, з якої згодом почало накрапати. о як, нагадав я хлопцям, які тулилися під моєю накидкою, наче курчата під квочкою, дідусь неправду сказав? то був правий? ті ським).
За
кура
*Íàðà ðîñ. вдруг; срàзу. ** гî ом ðîñ. спустя некоторое время. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. З
379
В
З ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.
ДМ Н
НН
П
Н
ДНОСН
З
М НН К
Однина Чоловічий рід чий чийîго чийîму, Д чиєму чий, чийîго Зн кого що Ор ким чим чиїм М на кîму, на чîму, на чийîму, чиєму, кім чім чиїм Н
õòî кого кому
В
о чогî чомó
іночий рід чия чиєї чиїй чию чиєю на чиїй
Середній рід чиє чийîго чийîму, чиєму чиє чиїм на чийîму, чиєму, чиїм
Множина чи чиїх чиїм чиї, чиїх чиїми на чиїх
хто що
141
Займенник який скільки
З
чий
котрий два
380
В
кий урок, котра година, скільки кілометрів. 381
який
. весь вечер читал книгу, книга увлекла меня. . М пошли по àëëåå, по обеим сторонам аллеи росли стар е лип . . За поворотом реки показалась лодочка , в лодочке сидело два гребца. л кàть **Ëî очка
укр захîплювати. укр чîвник.
382 А О ку кни ку ти чита ? ка и яку кни ку ти чита . . то тебе скривдив? . Про що ти думаєш? . Скільки тобі років? хто, який
383
«Кого можна вважати справжнім другом?» В
ЗАП ЧНІ Н ОЗНАЧ НІ ЗА М ННИКИ ро роль у мо л нні а р чних і н о нач них айм нникі осо ли ості їхнього т ор ння наголо у ання та на исання И А А МО
384
А
а
р чні
ніùî, ніõòî, ні÷èé В
о нач ні у ь-що, õòîñü, ÷èé нå у ь
РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ ничто, никто, ничей, что-нибудь, кто-то, чей-либо
Займенник Заперечні
Заперечні айменники ðîñ. отрицательн е вказують на відсутність особи, предмета, їхніх ознак чи кількості. Заперечні займенники утвор ємо від питальних додаванням префікса ні. НА И ЛА ніùî, ніõòî, ніÿêèé, ні÷èé, ніскільки ніêîòðèé.
Неозначені
Нео начені айменники ðîñ. неопредел нн е вказують на невизначені особи, предмети, їхні ознаки, кількість. НА И ЛА êà на хтî а èчий у ь когî. Неозначені займенники утворюємо від питальних за допомогою часток аáè-, äе-, êàçна-, õòîçна-, áуäü-, які в слові є префіксами, та часток -ñü, -нåáуäü, які в слові є суфіксами. НА И ЛА хто на який у ь кому якась який н у ь.
Морфологічні ознаки
Заперечні та неозначені займенники змінюємо за відмінками, родами й числами так, як і питальні займенники, від яких їх утворено.
ДМ Н Н Д Зн Ор М
НН
З П Р Н З М НН К
ніхтî нікîго нікîму нікîго нікèм ні на кîму
Н ОЗН
Н
якà-нåбудь якої-небудь якій-небудь яку-небудь якою-небудь на якій-небудь
143
Займенник 385
ніщо
казна-який З
386
Знай, що в житті є дåякі речі, які ні з чим не можна порівняти й зіставити. е рідний край, наша ітчизна. ез будь-когî з нас атьківщина може обійтися, але будь- тî без атьківщини ні î ухомлинський . В
В
Правопис
Заперечні займенники з ні пишемо ðàçîì. кщо ж між ні та займенником уживаємо прийменник, тоді всі три слова пишемо îêðåìî. О ІВНЯ МО ні і кого ні
нікого ніÿêèé
р
чим
Нео начені займенники пишемо АЗОМ із частками аáи- äе- -ñü
Ч
ЗД ІС із частками êàçна- õòîçнаáуäü- -нåáуäü
ОК МО якщо між словами є прийменник
аáè÷èé, äåкому якогоñü
õòîçна комó, ÿêà нåáуäü
õòîçна з ким, аáè до кого
ОРФОГРАМИ
ні в заперечних займенниках. Дефіс у неозначених займенниках 387
З
Н
Когî-нåбудь, будь-хтî, ніхтî, дåщо, будь у кого, õòî на-які‘ абèхто, ні з ким, êà на-чèй ск льки-нåбудь, будь-якîї, аби з ким, ніск льки, будь-щî, кàзна-чогî, ні для чого, кàзна в чîму. » «
144
»
«
Займенник 388 З
видел кое-кого; кто-то постучался; кое-кто заш л; не увидел никого; сказал что-либо; позови кого-нибудь; написал что-нибудь; что-то наш л.
РОСІЙСЬКОЮ
УКРАЇНСЬКОЮ
кое-какой кое-кто кто-то что-то какой-либо что-либо кто-нибудь что-нибудь
деякий дехто хтось будь-що абиякий абищо хто-небудь, хтось що-небудь, щось
З
389
Котрий сь, аби що, хтозна з ким, який небудь, де якої, будь для кого, будь хто, ні яких, ні до чого, який сь, аби чого, казна скільки, ні чий, хтозна чийого, де в кого, де чиїх, будь чий, ні для кого. 390
В
В
ка ніяка у ь яка яка н у ь хто на яка якась. кий, чому, скількох, чиє, хто, ким, чийого. А О
391 А О
і хто
ра а н
ита
і
кого
ра а н
ита . . ід усієї картини віє що, -сь пісенним о нко . . О краю рідний .. вою красу ні, що, з , ні, що, з я не зрівняю ос ра . . Ні, хто, з буде поплакати, ні поговорити ч нко . . нас склалася особлива дружба, яка не допускала будь-, які секретів один від одного ана ький . . Дуже погана людина, яка ні, чого не знає і не намагається що, -небудь узнати латон . . ільки той не помиляється, хто ні, до, чого не торкається ар т орчість . 392
В ВАРІАНТ А. В ВАРІАНТ Б.
145
Займенник
З
ніхто, ніщо
О ІВНЯ МО
нікóго, нічóго, нікóму, нічóму
нікого, нічого, нікому, нічому
393
.
их сліз нікому не зібрати якими відтужили журавлі льн к . . Самовар кипить та нікому чай пити ар т ор чість . . Насмішки боїться навіть той хто вже нічого не боїться ар т орчість . . змовкла та пісня і зложила крила і нічим не міг я втішити її л ксан р л сь . нікого
394
нікóго
СИТУАЦІЯ. В
ідмова
ережи життя
ніхто не змусить нікого не буду слухати ні перед ким не буду ніхто не завадить ніскільки не шкодую ніщо не варто того ні на кого не буду дивитися
П ИСВІ НІ ЗА М ННИКИ ро айм нники які ка у ть на нал ність чогось осо і осо ли ості їхнього наголо у ання та и ання 395
А
їхній
РОСІЙСЬКОЮ Н
В З
146
иõ са их са а
УКРАЇНСЬКОЮ їõній са їхнього са у
Займенник РОСІЙСЬКОЮ их са у их са их са ом о их са
Д Зн Ор М
УКРАЇНСЬКОЮ їхньому са у їхній са їхнім са ом у їхнім са ó
Присвійні
Присвійні айменники ðîñ. притяжательн е вказують на належність чогось певній особі. Присвійними є займенники ìій, наш, òвій, ваш, ñвій, йоãо. НА И ЛА а а ть т ло і глухо я лука нашіì са у . Сосюра .
Морфологічні ознаки
українській мові, як і в російській, присвійні займенники змінюємо за відмінками, числами й родами подібно до прикметників.
ДМ Н
НН
Чоловічий рід Н. Р. Д. Зн. Ор. М.
мій могî моєму мій, могî моїм на моїм, моєму
ПР С Однина іночий рід моя моєї моїй мою моєю на моїй
Н
З
М НН К
Середній рід моє могî моєму моє моїм на моїм, моєму
Множина мої моїх моїм мої, моїх моїми на моїх
житі без іменника, присвійні займенники переходять в іменники. НА И ЛА . омагай нашиì! . Ìоя чора ар никі на арила.
твоя, моя, твоєму, свогό, твогό 396
.
З
Покличе мене здаля, як мати малу дитину, Дитинства мого земля, астинка твоя, країно.
147
Займенник
До неї біжу, лечу Невтримно так, без упèну ... діток своїх навчу юбити тебе, країно уракі ський èн
*
рос удерж.
В
З
397
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.
.
аше палке бажання. .
вій щасливий день.
398
. Спинюся я і довго буду слухать, як ходить серпень по землі мій ост нко . . Краще черствий хліб у свій домі, ніж різноманітність страв за чужим столом ко оро а . . Для наш едота не страшна ніяка робота ар т орчість . . Небо квіти пригортає до свій чола итай горо ський . . Прийми ж мене, весно рожева, слугою твій краси л ксан р л сь . З
Треба розрізняти
При іменнику особові займенники його її їх у формі родового відмінка набувають значення присвійних. О ІВНЯ МО
Присвійний айменник йоãо о ит її кни ка 399
ЧОМУ ТАК?
мені його самого стало жаль а личко 148
Особовий айменник йоãо н уло о ачи її його
залишалася мені його печаль
Займенник 400
З их
. Об их поездке много рассказ вали в школе. . Ребята повесили скворечник , сделанн й их руками. . их саду росло много кзотических деревьев. . х спортивн е результат много лет оставались сам ми в сокими . к орåчник укр. шпакі‘вня. àм сîêèå укр найвèщі.
401
В
її, їх
його,
. оди по тій землі, що Каменяр ходив, і пий із тих джерел, які його поїли а а та . . ось звівся, тепер його постать чітко вимальовувалася в досвітніх сутінках у ало . . Світлі ідуть матері. Зір їх красою сія ос ра . . хто ж були ті вояки відважні, що їх збирав під прапори свої Спартак? (Ëåñÿ країнка . . ворові сниться яворина та її кохання молоде а личко . . юбові формула проста, лише ніхто її, на жаль, не знає о го ят . їх
402
В
Р
М
, ДН ПР
оже, як багато у світі краси Дніпро синій-синій, чистий. рате мій, Дніпре, батьку мій дорогий і прекрасний Скільки радості, скільки глибоких найдорожчих почуттів принесли моєму серцю рідні твої води .. Прийми мою любов і безмежну подяку, що народився я на твоїх берегах, що пив твою м яку й чисту воду, що воскрес я душею біля тебе і що вся душа моя сповняється твоєю красою, і очі мої, і мій слух усі почуття, заспокоєні біля тебе, оповиті тобою, красо моя, моє свято, щастя моє. к багато добра подарував ти мені к засяяв передо мною світ людський на твоєму чистому фоні, на водах твоїх. к подобрішав я, як наповнив ти мене вкрай бажанням творити добрі діла для народу За о нком).
149
Займенник В З
З
403
мій
СИТУАЦІЯ.
аталя ска ала хай ргій о ару к іти с оїй мамі . . ід імені Наталі. . ід імені Сергія. . ід імені мами Сергія. . ід імені товариша, який передає Сергію прохання Наталі. 404
свій
. Пильнуй ... носа, а не чужого проса. . ід ... тіні не сховаєшся. . Кожна лисиця ... хвостик хвалить. . іля ... нір і миші сміливі. . сяка робота ... майстра чекає. . Син мій, а розум у нього ... . 405
ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. В »
ВКАЗІВНІ
«
ОЗНАЧАЛ НІ ЗА М ННИКИ
ро айм нники які ка у ть на р м ти та їхні о наки а тако ро стилістичні осо ли ості таких айм нникі И А А МО
406
А
. Такий день запам ятається на все життя. . Максим ускочив у човен і подався на той берег. . есною цього року я побуваву Карпатах. В Н
Вказівні
150
Вка івні айменники ðîñ. указательн е öей, òой, òаêий указують на один предмет з ряду однорідних; вказівний займенник ñòілüêи вказує на невизначений або невизначено-великий кількісний вияв предмета. НА И ЛА Öя містина ко ту три ять срі ня кі а ñòілüêи н мо на лі ої млі істати еся країнка
Займенник Морфологічні ознаки
казівні займенники öей, òой, òаêий змінюємо за родами, числами, відмінками подібно до прикметників. казівний займенник ñòілüêи подібний до кількісних числівників. ого змінюємо лише за відмінками, як числівник äва. ДМ Н
НН
К З
Н
З
М НН К
Однина Ч р Н Д Зн Ор М
той тогî томó той, тогî тим на тîму, тім
Стилістичні ознаки
р та тієї, тîї тій ту тією, тою на тій
С р те тогî томó те тим на тîму, тім
Множина ті тих тим ті, тих тими на тих
казівні займенники можуть мати форми оòой, оöей, оòаêий, які вживаємо в ро мовному й удожньому мовленні для підсилення думки. усній народній творчості та в пое і як засіб вираження урочистості, емоційної піднесеності можуть уживатися нестягнені форми òая, òеє, òії, öяя, öеє, öії, òаêая, òаêеє, òаêії
407
ей підручник, стільки дерев, такі простори. той
408
. Стріну ж я калину, небо той безкрає цілий день сопілка в мій серці грає али ко . . ому, сказати, й сам не знаю, живе у серці стільки літ отой стежина в ріднім краї одним-одна біля воріт али ко . . лаго-
151
Займенник
словенні час той і година, коли земля цей цвітом процвіла ильський . . Оксана день у день тут, серед цей сипучих пісків ончар . . Добре той ковалеві, що на обі руки кує ар т орчість . З
409
З
З
. ми тую червону калину підіймемо рн ький . . нашім раї на землі нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим ч нко . . Ото ж тая дівчинонька, що сонна блудила ч нко . . се теє пригодиться, що на полі коріниться ар т орчість . З
В
Означальні
О начальні займенники (ðîñ. определительн е веñü у сь сь , уñяêий âñÿêèé , êоæний ко н , æоäний о н , інший, ñаì ñаìий узагальнено вказують на ознаки предмета НА И ЛА . Êоæна тра ичка на с о му кор ні рост . . о рий то ар ñаì с х алить Нар. творчість .
Морфологічні ознаки
Означальні займенники змінюємо за родами, числами, відмінками як прикметники.
ДМ Н
НН
ОЗН
Н
З
М НН К
Однина Ч р Н Д Зн Ор М
весь всьогî всьомó весь, всьогî всім на всьîму, всім
ввесь, уся – вся.
р вся всієї всій всю всією на всій
С р все всьогî всьомó все всім на всім, всьому
Множина всі всіх всім всі, всіх всімà на всіх
увесь –
Займенник Стилістичні ознаки
Означальні займенники можуть мати короткі форми о н усяк ко н та повні нестягнені форми ко ная, ко н ко нії тощо .
410
.
се йде, все минає і краю немає... ч нко . . сі мости ще кленові. сі коні іще вороні ост нко . . нші будуть лунати пісні, вільні, гучні, одважні і горді ся країнка . . Кожне дерево в цьому нес одимому лісі він знає і до нього горнеться ана ький . . весь Дніпро був ніби помальований чуй и ький . . Про тата говорить уся земля ильський . З
Самèй і сàмий
Слід відрізняти займенник ñàìèé від ñàìèé. О ІВНЯ МО
самèй ñàìà, ñàìå, ñàìі‘, ñàìîго ñàìîму
сàмий ñàìà, ñàìå, ñàмі сàмого ñàмому
живаємо в значенні тільки один Ñаìà она н о росить
живаємо в сполученні з іншими словами òîé ñàìий тому ñàìоìу, на ñàìою того сàмого ня на сàмо о о
411
самі´
сáмі
412
. над самий водою верба похилилась ч нко . . Дорога йшла з гори та на гору, з гори та на гору, над сама Россю чуй и ький . . Сама недовго збитися з путі, та трудно з неї збитися у гурті ся країнка . . ого самий вечора іпка побіг до рицька анас ирний . В
153
Займенник 413
В
весь
На ... губу, на ... парах, на ... лади, на ... горло, на ... голос. В
414
. Кажд й спортсмен стремится к победе. . то дерево посадил мой дедушка. . На полке лежат всякие книги. . Кажд й должен приходить в класс без опозданий. . Коля в л себя плохо и б л наказан. . не понимаю, что здесь происходит . * тр мèòñÿ укр прàгне. **Ïðîèñõî ит укр відбувàється, ді‘ється.
. . . . .
о бір айменника як частини мови ослі о ність ро ору астина мови. Початкова форма. Розряд за значенням. Рід і число якщо є , відмінок. Синтаксична роль.
ра ок усного ро ору р ий ромінь сон я т лий ясний у ìою кімнату а . епкий . Ìîþ – займенник, початкова форма мій, присвійний, ужитий у знахідному відмінку однини, жіночий рід. реченні є означенням ра ок исьмо ого ро ору Ìîþ – займ., п. ф. мій, присв., Зн. в., одн., ж. р., означ. 415
В
Ми відпочиваємо на лісовій галявині під розлогою липою. нас пікнік їмо солодкі кавуни. На траві акуратно складена купка лушпиння. тось із дітей поглядає на кущ он туди його можна викинути. Опам ятайтеся, подумайте, що ви збираєтеся робити. Ніхто вас не побачить, а ваша совість іба вам не соромно буде перед собою? іба приємно буде згадувати, що ви залиши154
Займенник
ли об їдки гнити під розквітлим кущем? Ми беремо лушпайки, несемо в поле, закопуємо в землю гниль для землі корисна, а в душі в нас не буде смороду від цієї гнилі ухомлинський . В З
УЗАГАЛ Н НН ВИВЧ НОГО З Т МИ ЗА М ННИК 416
С ОП Н ЗП К кщо до вас зателефонувала чи надіслала смс-повідомлення незнайома особа, дотримуйтеся таких порад не повідомляйте ніяку інформацію про себе, своїх рідних, друзів, знайомих; не розповідайте, де ви зараз перебуваєте, де мешкаєте, хто ваші батьки; не перераховуйте гроші на вказаний номер та не передавайте їх особі, яка нібито по них прийде; не приймайте будь-якої пропозиції сходити в кіно, кав ярню, покататися на машині, знятися в рекламному ролику тощо; розкажіть своїм батькам або вчителям про всі дивні пропозиції, зустрічі, дзвінки чи смс-повідомлення. кщо на вашу сторінку в соціальній мережі надійшов запит від незнайомої особи, то зайдіть на акаунт дописувача й подивіться, що він пише, що постить, чи є спільні друзі, де мешкає, навчається, які світлини виставлено. кщо інформації та фото немає, то краще відмовитися від спілкування. В
В
417
З
СИТУАЦІЯ.
155
Займенник
Сергію, передай, будь ласка, моїй сестрі, що я затримуюсь. Нехай візьме книжку, яку ти подарував мені, і чекає на мене біля офісу нашої мами. 418
В
. абуся попросила онука купити собі молока. . ершник сидів на коні, його грива розвівалася на вітрі. . попросив товариша принести свою книжку. . Ми свої недоліки підправимо, і вони будуть набагато кращими. 419
В
ВАРІАНТ А.
В «Приго-
ВАРІАНТ Б. ди маленького жолудя»
420
САМООЦІНКА.
. Під час вивчення теми Займенник я дізнався дізналася ... . Найлегшим під час опрацювання матеріалу для мене було... . Свої знання з теми я б оцінив оцінила на...
Готуємося до тематичного оцін вання В
Правильним є твердження А Займенник це частина мови, яка називає предмети, ознаки, кількість. реченні займенник може бути тільки означенням. В Особові займенники вказують на належність предмета першій особі. Г Неозначені займенники творимо від питальних за допомогою часток. О начальний айменник ужито в реченні А есна бажаний гість, її закликають дівчата піснями-веснянками оро ай . кожнім слові краси майбутнього шукай ильський . В чітеся, брати мої, думайте, читайте... ч нко . Г Падають тепло і глухо яблука в нашім саду ос ра . 156
Займенник
До одного ро ряду а наченням належать обидва айменники в рядку А абищо, який В ти, вони нічий, їхній Г котрий, хто-небудь Правильно написано всі айменники в рядку А казнащо, деяка, будь-кого, якого-небудь який-небудь, де-хто, будь-кого, хтось В будь-що, декого, аби-кому, хто-небудь Г який-небудь, якоїсь, хтозна-кому, декому Три айменники вжито в реченні А Добре того навчати, хто хоче все знати. яжко тому жить, хто не хоче робить. В Кожна жаба своє болото хвалить. Г кого бджоли, у того й мед. Підкресліть айменники як члени речення Ви начте ро ряд то розуму не має, тому й коваль не вкує ар т орчість . ЗА И АНН
ЗАВ АНН
А
Е ЕВ КИ
Н
Н
А
найт ся гру и ру а ма иконати о н і а ро о но аних а ань скласти р уси і скласти крос ор і айм нниками ничок ра ологі мі і айм нниками Запропонуйте своїм однокласникам ребуси, розгадати кросворд чи пояснити зеологізмів.
ПРОЕКТ
айм нниками укласти сло
розшифрувати значення фра-
157
МОЯ СТОРІНКА Н
« »
А ЕНА Арена
Е
(З посібника)
К «
К
З арена (Є. Чак)
НА ДОЗВІЛЛІ
ВЕ Е А В К
»
ареною
ИНА
«
»
УСМІХНІМОСЯ В
158
Г
А
Êоæне ñлово – виïлеêана наðоäоì êвіòêа ç неïовòоðниì аðоìаòоì… І Ви ованець
ÌÎÐÔÎËÎÃІÿ. ÎÐÔÎÃÐÀÔІÿ. ÅËÅÌÅÍÒÈ ÑÒÈËІÑÒÈÊÈ
ÄІЄÑËÎÂÎ
Âè çíàòèìåòå:
загальне значення дієслова та його морфологічні ознаки, синтаксичну роль; форми дієслова; способи творення дієслів.
Âè âìіòèìåòå:
розрізняти дієслова доконаного й недоконаного виду, часи та способи дієслів; творити дієслова умовного й наказового способів; конструювати речення з дієсловами в усіх часах та особових формах; правильно писати дієслова з вивченими орфограмами; правильно використовувати форми дієслів у мовленні.
Дієслово
МО
ДІ СЛОВО ЗАГАЛ Н ЗНАЧ НН ОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ СИНТАКСИЧНА ро т
И А А МО
421
о о нача ть і сло а та як они і рикра а ть мо у
ОЛ
агачу ть
Н
А В
. Свіжа елень. . Зелений подорожник. . Зеленіє трава. В З
Лексичне значення
Морфологічні ознаки Синтаксична роль
Дієслово рос глагол це самостійна частина мови о о начає ді або стан предмета та відповідає на питання ùо ðоáиòи? ùо çðоáиòи? НА И си іти суму ати и ігти ри умати. ЛА Дієслово може о начати процес мислення читати о ису ати ; процес мовлення ро ка у ати читати ; конкретну фізичну дію мал ати готу ати ; переміщення в просторі ігти їхати р йти ; сприйняття органами чуття торкатися ачити ; бажання мріяти хотіти а ати ; стан, у якому перебуває особа або предмет си іти стояти ро ити ; ставлення особи до когось чи чогось о а ати л ити н а ати ; зміни ро к ітати старіти ху нути . Дієслова мають такі граматичні категорі ло, особа, рід, вид, спосіб.
час, чис-
реченні дієслово найчастіше виступає присудком, рідше іншим членом речення.
422
. Розквітли яблуні в садах цвітуть каштани в парку в ранкове небо ринув птах крилом торкнувсь об хмарку о нан ська . Побіч росло дерево вітер грав на його листі... 160
Дієслово
чук . . олоне м ята сік у листі гусне і ластівки сідають на дроти оро ко . . одить літо берегами в ширмі яворів і амовкнув над полями журавлиний спів ос ра . 423
З
Задирати ніс, прикусити язика, зарубати на носі, пекти раків, п ятами накивати, ні пари з уст, ловити окунів, вибілювати зуби, клеїти дурня, підносити до небес. 424
МН кось моя подруга Наталка, сівши біля мене на першому уроці, а епотіла на вухо и знаєш, у кого закохалася Катя? римайся, бо впадеш асю Клименка е вона мені на вечірці сказала, що він, мовляв, найкращий хлопець у класі а тут хіба сліпий не помітить, що він їй просто подобається на що вона сподівається? а він, як дізнається, так засміє її, що вона в іншу школу переведеться Може, розповісти йому? Ото сміху буде а він її відразу відшиє припустила я. оді краще поки що не говорити йому нічого, побачимо, що буде далі. Ото тема Обидві ми пирснули зі сміху, аж учителька вернула на нас увагу айко . В В
В
З
425
. Море клекоче, наздоганяє, . . Струмки дзюркочуть, стікають, . йсберг манить, виблискує, . . Завірюха лютує, кружляє, .
.
З
161
Дієслово 426
З
Малювати, мерхнути, хворіти, збирати, розпалювати, думати, літати, планувати, спати, сивіти, вибивати, червоніти, білити, прикрашати, дрімати, навчатися. З
427
З
Подивуйся вітер грає ербі коси розплітає, ерховодить у діброві, Сни збирає кольорові. а і ана Н
«Г
»
428
Дієслово го орити має кілька десятків синонімів, може, й сотня набереться. Принаймні я зібрав уже понад шістдесят. ось слухати має всього кілька відтінків рислухатися наслухати ослухатися тощо... ому? Зумовлено мудрістю життя. о не завжди варто слухати те, що арняка ться атя ка ться чи онить орока). говорити говорити
429
З
. Дети удивились неожиданному появлению гостей и смотрели на них ироко раскр т ми глазами. . ногда художника сравнивают с пчелой, собирающей м д с множества цветов. . нна мечтательн м взглядом глядела на дал кие бел е облака.
о ирà ая укр яка збирàє. **Ìå÷òàт льн й укр мрійливий.
Дієслово
О МИ ДІ СЛОВА ро мор ологічні о наки та синтаксичну роль рі них орм і сло а И А А МО
430
А
. На столі лежав переписаний від руки текст. . Денис дуже хвилювався, перепису чи текст від руки. В
Форми
українській мові, як і в російській, дієслово має п ять основних форм. орми дієслова
Нео начена форма Особова форма ðîñ. неопредел нная ðîñ. личная с і ати с і а Дієприкметник ðîñ. причастие р с і аний
е особова форма на -но, -òо ðîñ. безличная р с і ано
Дієприслівник ðîñ. деепричастие с і а чи
431
Козаки, споло ані ворогами, ще не спали, а сиділи купами коло вогнищ. огун, почув и біля одного вогнища бандуру, наблизився туди. Козаки трохи розступилися й дали місце полковникові та його товаришам. Старий кобзар співав про Перебийноса, який переміг велику силу ляхів. як тільки дума скінчилася, козаки, с вильовані піснею, почали розповідати те, чому самі були свідками За а н êîì). В
163
Дієслово 432
«
»
орми дієслова На ва ôîðìè
Загальне начення питання на яке відповідає
Морфологічні о наки
Означає дію, стан предмета о ро л ? о ро л ? о ро и ? о ро итиму?)
е особові Означає дієслова на відношення до но то будь-якої особи о ро л но?
÷èòàòè, ійснити
Змінюється за особами, числами, родами, часами, способами
Присудок
чита ійсни
Незмінна форма
Присудок
читано ійсн но
Дієприкметник
Означає ознаку предмета за дією ÿêèé? ÿêà? ÿêå? які?
Змінюється Означенза родами, ня, відмінками, присудок числами
Дієприслівник
Означає додаткову дію предмета о ро лячи? о ро и и?)
Незмінна форма
433
Приклади
удьякий член речення
Нео начена Означає дію, стан Незмінна інфінітив предмета узагаль- форма нено о ро ити? о ро ити?) Особова власне дієслово
Синтаксична роль
читаний ійсн ний
Обставина чита чи ійсни и
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.
Намалювавши квіти, розмальований будинок, позеленілий сад, підписавши відомість, роздумуючи над твором, сяючий від радості, пройшовши ввечері, піднятий з підлоги, збудований на околиці, оглядаючи виставку.
164
Дієслово 434
раючись, сміюся, їхати, зібрано, зеленіє, зрубаний, нагороджений, вивчатиму, перекрито, росте, розказати, співаючи, прийти, зайшовши, підписано, думати, засіяний, пишучи, прочитаний. 435
З
О О
Послухай, як струмок дзвенить, к гомонить ліщина. З тобою всюди, кожну мить оворить країна. Послухай, як трава росте, Напоєна дощами, як веде розмову степ З тобою колосками. Послухай, як вода шумить Дніпро до моря лине, З тобою всюди, кожну мить оворить країна. са чук В
436
«говорить Україна»
ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.
437
З «К
»
. Подумавши, я все-таки вибачив араса. . чителька подякувала батьків за виховання дітей. . Марійка вчора доглядала за молодшою сестрою. . поході мандрівники милувалися з краєвидів. . Дітлахи вміють завдати клопіт дорослим. . Оволодівши знання, ти зможеш досягти мети. В
165
Дієслово
вибачати кому? однокласниці оволодівати чим? знаннями дякувати кому? однокласниці милуватися чим? просторами 438
В А О
окликан
і
рикм тник як ? Д Н
НК
День вишиванки всеукраїнське свято, покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння вишитого одягу. Дата проведення щороку в третій четвер травня. цей день кожен українець, одягнутий у вишиванку, виходить у ній на роботу, в університет, школу чи садочок. Нині свято набуває особливого змісту, адже демонструє, що українці незламні духом, готові захищати свою країну, культуру та історію. к показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже в стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів о і ника . 439
Н
синоніми З
іти
1
3
5 4
с è н î н
166
7 6
7 і ò і ì è
Дієслово
Н ОЗНАЧ НА
О МА ДІ СЛОВА
ро очатко у н мінну орму і сло а її у о у та синтаксичну роль И А А МО
440
А
РОСІЙСЬКОЮ
УКРАЇНСЬКОЮ
читать несòè помочь
читаòè, читать несòè помогòè
В З
Лексичне значення
Нео начена форма дієслова інфінітив рос. н о р л нная орма це початкова не мінна форма дієслова, яка означає дію або стан предмета узагальнено, без вказівки на час, особу, рід, число. ідповідає на питання ùо ðоáиòи? ùо çðоáиòи? НА И ЛА у у ìðіяòи é æиòи на крилах на ій Д. уценко
Будова
Неозначена форма дієслова має наприкінці суфікс мал аòи мал аòü -òи(-òü НА И ЛА Наприкінці деяких дієслів у неозначеній формі після суфікса ти ть може бути суфікс -ñя(-ñü . НА И ЛА лакаòèñя граòèñü
Н 441
.
ерблюд може легко прожити без води протягом двох тижнів. . Дитинча жирафа починає одити вже через годину після свого народження. . Дельфіни, коли сплять, одне око завжди залишають розплющеним. . епард може ро винути швидкість до кілометрів на годину. . ерепаха перша тварина, яка побувала на Місяці. . ночі тигри можуть бачити в шість разів краще, ніж людина о і ника . В
167
Дієслово 442
З
Насміятися, просився, екати, ароматизує, достукатись, докуляв, автоматизувати, лукавити, асфальтують, екранізувати, колядувати, єдналися, одягатися. КЛЮЧ.
З
«Яблуко від яблуні
»
К
443
лека ... , раки ... , п ятами ... , у рот води ... , ніде голці ... , мало каші ... , вовком , язик , на голову , носа , у халепу . ОВІ А Пекти, впасти, накивати, побити, вилізти, продавати, набрати, дивитися, з їсти, вскочити, прикусити, задирати. 444
З
вітуть, перешкоджаємо, сумуючи, розрекламували, сміються, веселяться, відремонтувала, з їхалися, побачився. 445
З
Н
ДОПОМ
С П
Н К
Польоти в космос можна вважати вер ино успіхів науки й техніки. перше в світі за допомогою супутника вдалося побачити земну кулю безпосередньо з космосу. Завдяки цьому приладу створено й систему всесвітнього телебачення. ін допомагає оцінювати лісові ресурси, стан посівів, виявляти лісові й степові пожежі. За від иленням супутника від заданої траєкторії можна відкривати мо168
Дієслово
гутні поклади корисни копалин як на суші, так і під тов е океану. нформація із супутника дуже допомагає синоптикам о і ника * о àлини
рос. ископàем е.
З
Синтаксична роль
Дієслово в неозначеній формі може бути будь-яким членом речення, найчастіше присудком. НА И ЛА 1. о ками æиòи що це значить? о о чому виòи . м н н уло а ання якого? çаõоäиòи у инок нис иніс со а і що? їñòи 4. ло і рисіли для чого? ñïочиòи 5. а у і р ста ìоñòиòи гні о соло йко . Сухомлинський
446
1. пош л прогуляться. . ть грозе великой . попросил друга помочь. . меня возникло непреодолимое желание прилечь. р о олèм й
укр неперебîрний, непобîрний.
447
. естикласники почали о ро ити? писати диктант. . ікарка о ро ила? попросила пацієнтів ùî? зачекати в коридорі. . Сашко з арасом після уроків о ро или? пішли до магазину ля чого? купити батарейки до годинника. . Після тривалого відпочинку нарешті командир о ро и ? видав наказ ÿêèé? вирушати в дорогу. . Після важкого дня мама ùî ро ила? прилягла відпочити й попросила сина ùî? забрати сестричку з дитячого садочка. . Метеорологи о ро или? спрогнозували мокрий сніг і сильний вітер на початку тижня. К 448
Повернути ся,сь о шостій годині; устріти ся сь недалеко від школи; підняти ся,сь вгору; свято закінчило ся,сь увечері;
169
Дієслово
пройти ся,сь вулицею; хапати ся,сь обома руками; дивити ся сь у вічі; дивити ся,сь на годинник. 449
В
В
М ДР
ПР
Перед смертю старий степовик мовив синові живи, сину, так ні до кого першим не вітайся та їж хліб з медом... а й помер. Син почав ревно виконувати батьків заповіт. ле ж скоро в молодого хазяїна справи пішли кепсько. Дорого коштував мед, щоб його купувати, та й люди відвернулися від хлопця степовики зневажають нероб та пихатих гордіїв. Пішов бідолаха до рідного дядька питати поради. и й далі виконувати батьків заповіт? вжеж, виконувати, мовив родич, лукаво посміхаючись. ільки ж треба розуміти мудре слово... Ні до кого першим не вітатися це значить найраніше за всіх вийти в поле й починати працювати. юди проходитимуть чи проїжджатимуть біля тебе, то першими й казатимуть добридень , а ти тільки відповідатимеш. коли ти добряче напрацюєшся, сядеш, візьмеш чималий шмат хліба, то він тобі здаватиметься таким смачним, наче мед За лачин о ). В
З
ОВІ А то рано ста тому ог а мал нька ра я кра а а лик ілля ранні та ки росу ть а і ні сльо и лл ть кра сини я руках ні ура ль у н і осінь ира а има ї а у лиху го ину і на ірну л ину
450
170
В
â
è
â
è
â
è
â
è
â
è
ò
З
è ò
è ò
è ò
è ò
è
Дієслово
ОСО ОВІ
О МИ ДІ СЛОВА
ро і сло а р ої ругої та тр тьої осо и їхні мор ологічні о наки й роль у мо л нні И А А МО
451
А
. .
реба косити траву. атько косить траву.
В З
Категорія особи
українській мові, як і в російській, розрізняють три особи дієслова. Особа - а -га -тя
Однина
Множина
слуха þ слуха є слуха є
слуха ємо слуха єте слуха ть
Морфологічні ознаки
Особові дієслова змінюємо за особами у теперішньому й майбутньому часі , родами у минулому часі , числами часами реченні особові дієслова є присудками.
Стилістичні особливості
ро мовному та удожньому стилях мовлення можемо вживати дієслівні форми третьої особи однини без особових закінчень і суфіксів іга на оганя.
К 452
читаю – я читаю читаєш З
ти читаєш В
. Пишу. . Малюю. З
171
Дієслово 453
В
Р
К
Н
КО
С
Мабуть, будь-хто з дітей мріє навчитись їздити на роликах. зув і гайда, лише вітер у вухах. два види роликів. Одні традиційні, у яких колеса розміщено у два ряди, два по два. інших колеса розташовано в лінію, чотири колеса вишикувались одне за одним. Досвідчені ролери кажуть, що будь-який новачок швидше освоює другий тип роликових ковзанів, які до того ж набагато безпечніші. Завдяки зміщеному вперед центру ваги на них майже неможливо впасти на спину. вердий черевик оберігає ногу від травм, а спеціальні системи гальмування дозволяють з легкістю координувати швидкість. Медики рекомендують катання на роликах для профілактики й лікування захворювань дихальної системи, поліпшення постави, збільшення витривалості організму й покращення роботи серця. Ролики це не розкіш і не засіб пересування. Ролики це задоволення За ом ан ь). В
454
455
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.
В
. Кожна любов цвіте й ві д,т цвітає, а любов мат и,е рі вічна учиминська . . Кожна ненька для своїх дітей простягає астя на долонях отик . . вас люблю великою любов ю, моя старенька мамо, тату мій а личко . . Коли усмі ається мама, то ніжності л ь,л ється ріка отик . . тривозі й любові, в замилува нн,н і й надії вдивляються матері у своїх дітей... и он нко . . матусі поцілую сивину і розгла д жу круг очей морщинки, та за руку радість приведу хай кружляє в домі без спочинку отик . З
Дієслово 456 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. з дна моря рятує» 457
«Молитва матері
З
а уска рук руку руку на ринт рі исловлює прохання, дав пораду, ішов в атаку, зробила зупинку, зробив операцію, сіють заново, підносити до небес, сміятися на кутні, клювати носом. А О
458
МО
Н К
Побачив. Зрадів. Купив. Приніс. икопав. Посадив. Полив. Догляда. екаю. Зацвіла. Милуюся. Достигли. Пригощаю. С Находилася. Наробилася. Стомилася. Прилягла. Задрімала. Заснула. Н
« » З
» «
НАПИСАНН ро т
коли не
И А А МО
» «Е
» «
ÍÅ З ДІ СЛОВАМИ
і сло ами и
мо ра ом а коли
окр мо
не
459 А «погано чути»
.
ін не дочув моїх слів.
. Старенький недочував. «хво-
ріти»
. Після вихідних діти не дужали. . ти відро. В
арас не дужав підня-
не
Пишемо окремо
З усіма формами дієслова крім дієприкметника не здебільшого пишемо îêðåìî. НА И ЛА н осія н о ачи н ій о н нати н ка учи
173
Дієслово Пишемо разом
а ом пишемо н з дієсловами в таких випадках якщо слово без не не вживається. НА И ЛА нехту ати не олити не чутися; у префіксі неäо , який означає неповноту, половинчастість дії. НА И ЛА неäо анта у ати вантажити неповністю , неäочу ати погано чути , неäосолити неäо латити
Розрізняймо
дієслова з префіксом äо-, перед якими вжито частку не для аперечення дії не äочу . таких випадках не з дієсловом пишемо îêðåìî. О ІВНЯ МО неäої ати не äої ати неäочу ати
Значення слова
не äочу ати
з чотирма дієсловами не пишемо ðàçîì або îêðåìî залежно від їхнього значення не у ати хворіти і не у ати не змогти ; несла ити ганьбити і не сла ити не прославляти ; не окоїтися турбуватися і не окоїтися не бути похованим ; неñòÿìèòèñÿ утратити самовладання і не стя ìèòèñÿ не повернутися до свідомості . ОРФОГРАМА
Íе з дієсловами 460
не
.
к не казав ти правду вчора, то не повірять і сьогодні ілоус . . Не хитруй, не мудруй, а чесно працюй ар т орчість . . ненавиджу рабства кайдани ра о ський . . Рідна мати моя, ти ночей недоспала али ко . . Краще недосолити, ніж пересолити ар т орчість . . Смутки й турботи непокоїли людей ночами й на самоті ис . 461
«не з дієсловами».
. ужим розумом не проживеш. . Краще не обіцяти, як слова не здержати. . Де сила не візьме, там розум допоможе. . Не хитруй, не мудруй, а чесно працюй. . Не вміє той, хто 174
Дієслово
не працює. . Не брудни криниці, бо схочеш водиці. . Слово не горобець, вилетить не піймаєш. 462
не
ЧОМУ ТАК?
. Після купання в холодній воді Сергій сильно не дужав. . Після роботи в саду дідусь уже не дужав і води принести. 463
В
недо-,
до
не
А О тогон ик ч р н го у н çìіã оїхати о іні у тогон ик ч р н го у н оїха о іні у . Сергію не вдалося дочитати книжку. . Сотні людей у світі ìàëî їдять, хворіють через економічну скруту. . Маринка не встигла доїсти свій сніданок. . Моя бабуся після хвороби стала погано бачити. . огдан не а отів додивитися виставу до кінця.
464
З
не
Не прийти, не навидіти, не дістати, не здужати х оріти , не волити, не славити гань ити , не славити н росла ляти , не долюблювати, не переоцінити, не тувати, не переживати, не добàчити, не добачàти, не прочитати, не додавати, не настачити, не щастить, не дочути, не дочувати огано чути).
НЯ МО
нема
не має
Сергійко не має зошита. не имеет тетради 465
немає
О ІВ
У Сергійка немає зошита. нет тетради
не
. ез хліба не має життя. . чень не має книжки. . На . портфелі не має олівця. . ньої осені ще не має снігу. . . Думка не має кордонів.
. класі не має картин. клумбі не має гладіолусів. ін не має завдання. . Ранзоопарку не має бегемота.
175
Дієслово 466
не
. дівчинки немає велосипеда. . тата немає вільної хвилини. . вірності немає ціни. . Мене познайомили з хлопцем, у якого немає поганих звичок. 467
. з поганої трави доброго сіна не ... . . лісі бути, а дрів не ... . . Дозріла ягода збирачів довго не ... . . Сам ... , як здоров я позбувся. . рехня як не , то випередить. . ого сам не ... , того й іншому не чини. . Не ... криниці, бо схочеш водиці. . Не ... ученого їсти хліба печеного. ОВІ А ру ни на о н ихо ить ачити чи н чу ся л и ч ка
468 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. В «На грубість потрібно відповідати грубістю»
не
469
«не з дієсловами»
. Не бачив я подібної краси, хоч обійшов із краю в край планету у нко . . юдей багато, а друзів не має ар т орчість . . На стернях, прислухаючись до перелітних птахів, не покоїлися гуси т льмах . . Не плач країнонько не плач, не надривай сльозою ліри рн к . . чужому оці й порошинку бачить, а у своєму й дрючка не добачає ар т ор чість . . Не родись багатий, а родись щасливий ар т орчість . . соловей не співає, коли він їсти не має ар т орчість . В
470
З
лод
лиш
вом
не
па
ним
це 176
сло
ми
пиш
ва
рук
Ко
по
о
ми
не
пли
гань
ко
й
сер
то
сло
ха
то
не
ли
за
ти
е
на
не
валь
Дієслово
ВИД ДІ СЛОВА ро і сло а оконаного й н оконаного и у та ро асо и т ор ння и о их ар И А А МО
471
А З
Доконаний вид написати долетіти збудувати
Недоконаний вид писати летіти будувати що зробити
В
Вид дієслова
що робити
Розрізняють дієслова доконаного й недоконаного виду рос. со р нного й н со р нного).
Дієслова доконаного виду
Дієслова недоконаного виду
Означають дію, завершену в минулому, або дію з вказівкою на її завершеність у майбутньому. ідповідають на питання ùо çðоáиòи? о ро и ? о ро л ? о ро иться?)
Означають незавершену дію, без вказівки на її результат у минулому, теперішньому чи в майбутньому. ідповідають на питання ùо ðоáиòи? о ро и ? о ро л ? о у у ро ити? о ро иться?)
с исати с иса с и ться Видові пари
с и у
исати иса и ться
и у
исатиму
Дієслова доконаного й недоконаного виду складають видові пари. НА И ЛА ро ити ро ити ли а ти ли ити Деякі дієслова не мають видових пар, а бувають тільки доконаного або недоконаного виду. НА И ЛА хо ити мислити недоконаного виду ; нат р ітися наси ітися доконаного виду . Окремі видові пари дієслів мають рі ні основи. НА го орити ска ати укати найти И ЛА ло ити іймати рати яти
К
177
Дієслово 472
. ж он каштан упав на стежку, колючий скинув кожушок ілоус . . Місяць у шибки бри кає, епче за вікнами сад ур ний . 473
н
о ро ить? окон и
о ро и ? окон и
З
вібрати, свистіти, дописувати, кинути, одягати, злетіти, зайти, діставати, спати, вмитися, ридати, витягти, освітлювати, дарувати, спитати, знîсити, довезтè, володіти. З
КЛЮЧ. З
474
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.
Кинути якір, брати на буксир, кинутися в атаку, змотувати вудки, носа не показувати, повісити носа, народитися в сорочці, розв язати язика, переливати з пустого в порожнє, давати жару, каламутити воду. З
Творення
орму недоконаного виду дієслів вважають основною, оскільки від неї творимо доконаний вид. Творення дієслів доконаного виду
Засіб творення
префікс суфікс наголос чергування звуків
178
Приклади
л ніти
ïо л ніти л тіти
ñìèêàòè – ñìèêнути
ігрівати
инîñèòè – âèносити ро рі àти р î ити р е ти ачі ати аче ити наголошу ати наголоñèòè
çл тіти ігріòè ро рі ати
Дієслово 475
В
Н
Розвивати розвинути, прикрашати прикрасити, склèкати скликàти, споруджуємо спорудимо, розкèдати розкидàти, зупинятися зупинитися, вивершувати вивершити. 476
З
и àòè – êèнути есати, пекти, малювати, пиляти, терти, їхати, носити, розвивати, ступати, прибувати, розписувати, лишати, звикати. А О
477
Н
О КРОКОД
КО
К М НН
Слово крокодил у перекладі з грецької означає кам яний черв як . раціон звичайного крокодила входять черепахи, риба, птахи, жирафи, буйволи й навіть леви. об шлунок міг упоратися з великими шматками їжі, крокодили ковтають каміння. Крім того, каміння є баластом під час занурення на глибину. ікавий факт про крокодилячі сльози. з рідиною з очей з організму крокодила виводиться зайва сіль. Найбільшою рептилією на Землі є нільський крокодил. Довжина його тіла сягає семи метрів, а вага близько тонни. даром свого хвоста він може вбити людину. З
В «крокодилячі сльози»
478 р
В
З
емоц експрес В
479
укати ро укати Знати, крутити, прийти, перемогти, пекти, ро копати, сфотографувати, виїжджати. А О
179
Дієслово 480
і
. Орбіту літа дописав листок і ліг на стежку що прямує в осінь оро ко . . тось бабине літо розвісив на анку і посаг для осені тче оро ко . . Осіння пошта вчора принесла осінній лист що ходить без конверта у ало . . Засипають поля облітає гілля і садами по жовтому листі їде осінь в багровім намисті ос ра . . листя ніжно падало в траву шукало там і затишку й спочинку а і ана . Н
ЧАСИ ДІ СЛОВА ро і сло а минулого т рі нього та май утнього часу а тако ро и ання о ного часу амість ін ого И А А МО
481
А З
. Срібне павутиння літає в повітрі, снує свою дивну пряжу над перелазами а . . Повернулися гуси додому, принесëè з моря краплю солону у ач . . Ніжність до полів і до дібров житиме у серці до загину отик . В З
Часи
Дієслова можуть мати форму тепері нього минулого або майбутнього часу. О ІВНЯ МО
Тепері ній час рос настоящее время с і а слуха ч ка
Минулий час рос прошедшее время с і а слуха ÷åêàâ
Майбутній час рос будущее время с і атиму слухатим ч катиму
482
. иш на ранок угамувалися грізні хвилі, влягтися на спочин вітер омар . . овни поминули поросле очеретом гирло, 180
Дієслово
випливти на морське чистоводдя і, нап явши вітрила, попростувати попід лівим берегом омар . . Писнути десь спросоння синичка, і знову довкола запанувала тиша омар . . Зайду в траву й лягти горілиць у нко . . При березі тихім вода пробігала, у діток про літо купальне питати о чан . орілè ь
догори обличчям рос нàвзничь .
В
483
В
Усі дієслова вжито у формі тепері нього часу в рядку А прибіг, перевірила, допомагатимуть, плете, відплив дивишся, бігли, спізнишся, радиш, зрізав би В глянь, відійти, посміхається, лунатимуть, світи Г полощу, думаю, мріють, спиш, турбується Д слухаю, відчувають, ревіла, подорожували, відцвітає Дієслово у формі минулого часу вжито в кожному реченні ОК ІМ А Красо країни, Подолля Розкинулось мило, недбало (Ëåñÿ країнка . лічить досі літа зозулине кування ос ра . В нучка гілка клена тулилася зранку до чистої шибки вікна лькі . Г узлуваті натруджені дуби важко розкинули нерухомі шатра т льмах . Д З брудної води ще ніхто чистим не вийшов ар т орчість . 484
«
»
Часи дієслова Час
кого виду буває дієслово
За чим мін ється
Минулий
доконаного, недоконаного
за числами, родами в однині
Тепері ній
недоконаного
за числами, особами
Майбутній
доконаного, недоконаного
за числами, особами
181
Дієслово 485
В
ОС
П
Р С
Під гучні оплески в супроводі своєї дружини та композитора Миколи исенка вийшов Остап ересай, кремезний, літніх років чоловік. На ньому була приношена свитина, дебелі, майже до самих колін чоботи й блакитні шаровари та смушкова шапка, з якою він не розлучався навіть улітку. емно уклонившись шановному товариству, Остап ересай присів на рипкий стільчик, витер спітніле обличчя, узяв з рук дружини свою вірну супутницю кобзу, підладнав на ній струни й пробіг пальцями. іртуозний програш одразу ж відтворив в уяві присутніх картину розгніваної ам ятник р са морської стихії... За кураті рнігі ина ñüêèì). іртуî ний
Стилістичні особливості
високомайстåрний.
Зі стилістичною метою можемо вживати один час амість ін ого. об наблизити до слухача події, надати розповіді більшої виразності, уживають тепері ній час амість минулого. НА И ЛА Ïðиõоäæу ÿ â÷îðà о ому й áачу и о лизьке майбутнє передають формами тепері нього або минулого часу, підкреслюючи впевненість у тому, що дія обов язково відбудеться. НА И ЛА Віä’їæäæаю ч р го ину. Майбутній час у значенні минулого виражає раптову, несподівану дію або передає дії, що і ня ся л могучий повторюються. НА И ЛА як на ла и ñòане, òà ÿê çаðеве а олосся ян С. Руданський .
Дієслово 486
З
. ую за селом гуркотів комбайн. . Презентація починається через тиждень. . Оксано, я пішов . истава закінчується через хвилин. 487
З
. Сегодня я встал по дно; при ожу к колодцу никого уже нет рмонто . . Прощай, любим й город, уходим завтра в море уркин . 488
Н
«
»
» «
489
. Сьогодні день дощовий. . Дмитро ли. . рава на лузі зелена.
учень музичної шко-
«Собака – друг людини»
буде В
490
був В
П
РО К
Н
С К
Останній кошовий отаман Запорізької Січі Петро Калнишевський мав заслужену репутацію будівничого. з його ідеї й на його кошти з явилися прекрасні церкви в охвиці, у Ромнах, а також у знаменитому Межигірському монастирі. имало власних грошей пожертвував упроо н с нська рк а довж свого довгого життя Калнишевомнах ський іншим монастирям. Для історії зберігся лист князя Потьомкіна до кошового Запорізької Січі, у якому вельможа присягається у своїй любові до козацтва, до Січі й особисто до Калнишевського. Потьомкін за-
183
Дієслово
певняє, що завжди при царському дворі відстоюватиме інтереси Січі й усієї країни, і дарує кошовому на згадку срібний годинник. к свідчать сучасники, Петро Калнишевський справді відзначився в численних баталіях й особистою хоробрістю, і мудрим керівництвом. Очолюване ним козацтво показало високе володіння воєнним мистецтвом За ла о и ьким . В
З
491
. Після сказаного вона сподівалася, надіялася найгіршого. . Петро не сподівався, надіявся , що йому не поставлять оцінку. . Потрібно сподіватися, надіятися лише на власні сили. . очеться разом з усіма і вірити, і сподіватися, надіятися . . ін ніколи не сподіватися, надіятися , що друг стане зрадником.
Надіятися . Мати надію, очікувати на щось радісне, приємне. . Покладатися на когось, щось. Сподіватися чекати когось або чогось.
Т П т
І
НІ
ЧАС
ро осо ли ості т ор ння та мін ання і слі рі нього часу а тако ро ра о ис -òüñя, -шñя кін і і слі
И А А МО
492
А
В
. арбузи в ться поміж картоплею, спина ться на вишні, перела ять через тин у ало . . се міняється оновл ється рветься, усе в нові на світі форми пере одить ичина . В З
184
Дієслово
Дієслова у формі теперішнього часу завжди недоконаного виду й можуть змінюватися за числами й особами. Змінювання
Змін вання дієслів тепері нього часу Особа
Однина
Множина
- а
читаþ, пишу стоþ, кричу читає , пише сто , кричи читає, пишå сто ть, кричить
читаємо, пишåìî сто мо, кричèìî читаєте, пишåòå сто те, кричèòå чита ть, пишуть стоять, кричать
-га -тя Стилістичне забарвлення
-й особі множини в кінці дієслів виступає î хо имî го оримî и мî. орми без кінцевого î хо им го орим и м допустимі лише в поезії чи в розмовному стилі.
493
Стерегти, берегти, пекти, просити, хотіти, в язати, сидіти, ходити, їздити, мастити. В
494
ЧОМУ ТАК?
д – дж зд – ждж з – ж с – ш т – ч
1. Намалювати, посèдіти. . Малювати, сидіти. 495
В
С С Н О К світі є бібліотека, що не має меж. Кожна країна в цій бібліотеці має свої полички. ле матеріали, розміщені на них, не паперові, а електронні. обто зберігаються вони в пам яті комп ютерів, розташованих у всіх країнах світу. , як ви вже здогадалися, зветься така бібліотека нтернетом.
185
Дієслово
Отримати матеріали з будьякого питання в цій мережі дуже просто. к і в звичайній бібліотеці, беремо каталîг, але не книжок і журналів, а каталог інформаційних ресурсів нтернету сайтів. кщо за допомогою каталогів ви не можете знайти потрібний сайт, звертайтеся до помічників пошукових систем, що теж містяться безпосередньо в мережі. ормулюючи їм запит у вигляді вислову з ключових слів або у вигляді речення, ви отримуєте перелік назв та адреси сайтів з питань, які вас цікавлять За р інич м). В
З
З
496 Н
. Навіть орли на ці висоти не злітають. . Післязавтра ми вирушаємо на екскурсію. . укор розчиняється у воді. 497
. виля очі розкриває, потягатися , зітхати , млосно дивитися на місяць, усміхатися йому л ксан р л сь . . Стогне ясен над водою, стогнати лози, губити сльози, в янути квіти, плакати вітер, хвиля ж знов жартувати з кимсь л ксан р л сь . . Нужда вчити людину, лозина дитину ар т ор чість . . Добра слава дома лежати , а лиха по доріжці бігти ар т орчість . В З
498
186
В ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.
»
«
Дієслово Правопис
Дієслова на -òüñя пишемо зі знаком м якшення, а дієслова на -шñя без знака м якшення. О ІВНЯ МО Пи емо Вимовляємо смі ться ор ся
см ійå а îðåèñ а
499
В
Розбігаєш..ся, насміхаєш..ся, плещет..ся, усміхаєт..ся, відштовхуєш..ся, стелит ся, ро ганяє ся, валит..ся, граєш..ся, хвалит..ся, розгойдуєш..ся, чіпляєт..ся, набираєт..ся, дивуєш..ся.
смі
ñÿ
ор ть ñÿ
В
500
СИТУАЦІЯ.
«
»
гор и ся ус і омл на ра і с ост ріга і чу а и ча ро умі милу ся ачи на і ся агачу ся ро и а ся 501
. Насмішки боїт..ся навіть той, хто нічого не боїт..ся ар т орчість . . Рідне море плещет..ся ласкаво, берегам нашіптує мотив ончар нко . . к десь болить, торкаєш..ся кожну мить ар т орчість . . навіть сонце, як достиглий плід, здаєт..ся не порушним ильський . . Сном не доробиш.. ся ар т орчість . . Розум завжди до чогось берет..ся, а коли він не матиме доброго, тоді звертатимет..ся до поганого ко оро а . . к великого не бачив, то з малого дивуєш..ся.
187
Дієслово
МИНУЛИ
ЧАС
ро т як мін мо і сло а у ормі минулого часу а тако ро осо ли ості їхнього т ор ння И А А МО
502
А В
одити ходиâ, ходиëа, ходиëо, ходиëи. удувати будуваâ, будуваëа, будуваëо, будуваëи. В В Н
Творення
орми дієслів минулого часу творимо від основи інфінітива за допомогою суфікса -л-, який у чоловічому роді змінився на -в НА И ЛА с і ати с і аâ с і ала с і алî, ñ і али окремих односкладових дієсловах з основою інфінітива на приголосний суфікс -в- зникає. НА И ЛА н сти ніс н сла â ти і лà. Суфікс -ну- під час творення форм минулого часу також може зникати. НА И ЛА м р нути м р м р ла м р ло м р ли.
Паралельні форми
Деякі дієслова мають паралельні форми із суфіксом -ну- і без нього. НА И ЛА ñîõ і ñîõну і я і і януâ
Змінювання
Дієслова минулого часу змінюємо лише за числаìè, а в однині ще й за родами. За особами дієслова минулого часу не змінюємо. НА И ЛА Однина Ч р читаâ писаâ
Н
188
НА
И ЛА
Т
Я
р читаëà писаëà
С р читаëо писаëо
Множина читаëи писаëи
В
Дієслово 503
В А О
ріяти
н слà н слî н слè
мріяв мріяла мріяло мріяли
ити, пекти, принестè, приносити, підвезтè, гребти, брести. З
504
. дощ змивав із ос е,и ні рум яна ми к . . ітер згинав д е,и рева, вив провулками, громом перекочувався по небу ис . . Руді дощі зб е,и ралися за лісом, як штурмовий ударний батальйон оро ко . . Ранок народивсь у росах, у зелених буйнощах л е,и вад ончар . . На віях хмар застиг осі н,нн ій дощик оро ко . . Сонце сльозою упало за хмару оро ко .
505
с ол і с ол і 506
икнути ик икну Одягнути, пожовкнути, мерзнути, бліднути, тиснути, щезнути, гаснути, замовкнути. А О
507
ДО и чули, як наближається рівний і тихий дощ? Отак сидиш у хаті, мати одчинила вікно, і знадвору повіває свіжістю, а ти слухаєш... Десь далеко, у невідомому світі, зачи-
189
Дієслово
і нь Дощ
нається шум... то ще не шум, а шепотіння землі, шерхіт сухої трави, шелест пожовклого листя. и прислухаєшся невже багато спав і тобі шумить у голові? Ні, це вже садом іде неквапливий шум, іде до вікна й шумить у стіну рівно, густо, заспокійливо, і пахне тихим дощем і тихими снами и сидиш заколисаний, а слух гострий чуєш, як скрипить мокре дерево. Стихло муркотіння під вікном. ум одійшов за хату... Стріпнувся, глянув у вікно немає вже дощу. сонця немає, десь за хмарами. ле небо, димчасто-сіре, просвічується, воно підрожевлене захмарним вогнем, воно розсіває кремове світло. ід того світла блищать краплини дощу на мокрих стеблах За ли н м). З В
З
508
В ВАРІАНТ А. Н » В ВАРІАНТ Б.
190
«А З
» В
«В З
Дієслово
уміти ніти іти ка ати рі ити сіятися мрячити м ичити накра ати кра отіти лити стукати ринути урхотіти ОВІ
А
НАГОЛОШУЙМО ПРАВИЛЬНО!
Нестè езтè естè ігти Стояти
несемî, несетå, неслà, неслè, нестèму. веземî, везетå, везлà, везлè, везтèму. ведемî, ведетå, велà, велè, вестèму. біжитå, біжимî. стоїтå, стоїмî.
МА ро три
УТНІ
ЧАС
орми і слі май утнього часу ро осо ли ості їхнього т ор ння та мін ання
И А А ТЕ
509
А З
.
о посієш, те й пожнеш. .
зик до Києва доведе.
В Н
Форми
Майбутній час дієслова може виражатися в трьох формах простій, складній та складеній. орми дієслів майбутнього часу
орма
к творимо
Проста
ід дієслів доконаного виду за допомогою особових закінчень
Складна
ід інфінітива недоконаного виду за допомогою суфікса -ì- та особови акінчень
Складена Додаванням до інфінітива недоконаного виду допоміжного дієслова áуòи в особових формах
Приклади он сти он су, он сеìо, он сеш, он сеòе он се он суòü р р р р
гти гтиìу р гтиìеìо, гтиìеш р гтиìеòе, гтиìе, р гтиìуòü
у у їхати у мо їхати у їхати у т їхати у їхати у уть їхати
191
Дієслово 510
В
. Коли я напишу свій кращий вірш, тоді, напевне, перестану жити мит рко . . Місто само перетворюватиме себе, шукатиме іншу нову якусь досконалість ончар . . Над Дніпром журавлі знову будуть вітать країну в садах солов ї щебетать будуть вільно, невпинно ос ра . . ічно світитиме над неозорим степом гаряче сонце, і вічно колихатимуться на щедрій землі під погожим вітром важкі бронзові колоски кач . 511
чити учитиму у у чити Ðо ка увати, обточувати, ростити, визначати, визначатися. А О
512
на и åìî у у аòèì
ЧОМУ ТАК?
Переписати, переписувати. Змінювання
Дієслова у формі майбутнього часу змінюємо за особами в однині й множині. НА И ЛА Особа
Проста форма Однина
- а -га -тя
поорþ пооре поорå
Множина поорåìî поорåòå поор ть
Складна форма Однина оратиму оратиме оратимå
Множина оратимåìî оратимåòå оратимуть
Складена форма Особа - а -га -тя
Однина
Множина
буду орати будåìî орати буде орати будåòå орати будå орати будуть орати
Дієслово 513
З
Розкажу, розказуватиму, буду розказувати. 514
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.
Переписати, вишивати, пояснювати, заспівати. 515
у у ть у у с і ати с і атиму а удешь рассказ вать, будет спать, будем купаться, будете искать, будут печь, буду держать, будете просить, будешь рисовать. А О
З
516
«-ться, шся
»
-òüñя -шñя
. се минути , одна правда остатися . . о посіяти , те й пожати . . Раз опектися , другий остерегтися . . На чужому коні не наїздитися , на чужому добрі не розбагатіти . . З добрим пожити добре й перейняти , з лихим зійтися і свого позбутися . . Не ходи до води, то не втопитися . . З розумним розуму набратися , а з дурним останній загубити . 517
В
ПД
Д
піду в далекі гори, На широкі полонини попрошу вітер в полі, оби він не спав до днини. об летів на вільних крилах На кичери і діброви дізнавсь, де моя мила, карі очі, чорні брови...
К
ОР як вітер з полонини Прилетіти не захоче, се одно знайду дівчину, орні брови, карі очі. Перейду я бистрі ріки, бескиди, і діброви. шляхи мені покажуть карі очі, чорні брови... ас к
193
Дієслово
нко Підемо під квітами, полетимо над квітами З
518
Десь далеко в орному яру шуміли весняні води, і той шум був із якимось особливим сердитим сичанням, ніби ті води заливали величезне кострище, що ніяк не хотіло заснути т нник . 519
В
520
З
А О
Нео начена форма умати рочитати
Минулий час
Тепері ній час
ума рочита
ума ________
Майбутній час уматиму рочита
Пам ятати, перевезти, перевозити, захистити, відчинити, відчиняти, малювати. 521
В
Домалюєте картину, побіжимо навипередки, збережеш на пам ять, збудую фортецю, занесете книги, заспівають на конкурсі, передрукую на принтері, перешлете смайлики, помножимо цифри, заплатиш за послуги, заплачеш від болю, розділимо навпіл. 194
Дієслово З
522
З
З
Привести цікаві факти, завернути в папір, заставити працювати, приводити приклади, навчати правилам поведінки, приймати участь у змаганні, виключити світло, положити олівець.
ДІ СЛОВА І ТА ІІ ДІ ВІДМІН ро і і і міни і слі осо ли ості і і мін ання та ро на исання е (є), и (ї) осо о их акінч ннях И А А МО
Дієслова тепері нього та майбутнього часу крім складеної форми за характером закінчень поділяємо на дві дієвідміни рос с ря ни першу й другу. І дієвідміна
До І дієвідміни належать дієслова, які в -й особі множини мають закінчення -уть - ть НА И ЛА веду уòü) чита читаюòü) и у и уòü)
ІІ дієвідміна
До ІІ дієвідміни належать дієслова, які в -й особі множини мають закінчення -ать -ять . НА И ЛА стою ñòîяòü) кричу кричаòü) л у л аòü).
Зра ки дієвідмін вання в тепері ньому часі Особа
І дієвідміна Однина
Множина
ІІ дієвідміна Однина
Множина
- а
іду
чуþ
ідåìî чуємо
бачу
клеþ
бачèìî
кле мо
-га
іде
чує
ідåòå чуєте
бачи
кле
бачèòå
кле те
-тя
ідå
ідуть чу ть
бачить
кле ть бачать
клеять
бути, дати, їсти
чує
Окрему групу становлять дієслова áуòи, äаòи, їñòи та дієслова з основою на -віñòи ро о істи і о істи та ін. . они відрізняються своїми формами від інших дієслів. НА И ЛА
195
Дієслово Особа
Однина
Множина
- а
дам
їм
відпові‘м
дамо
їмо
відповімî
-га
даси
їси
відповісè
дасте
їсте
відповістå
-тя
дасть
їсть
відпові‘сть
дадуть
їдять
відповідять
ід дієслова áуòи маємо тільки форму є.
дати, їсти, відповісти ш
даси, їси, відповіси 523
З
Освітлює, сплю, зливаю, колядує, місить, вдарять, зволікаєш, дарують, глитає, ушпарять, кидає, дивиться, стою, остерігається, колишуть, зіскочив, умієш. КЛЮЧ. «
а думки вовком підбиті»
Букви е, и
закінченнях дієслів у формі -ї й -ї особи однини та -ї й -ї особи множини пишемо букву е (є), якщо це дієслово І дієвідміни; букву и (ї), якщо це дієслово ІІ дієвідміни. О ІВНЯ МО
І дієвідміна
е
пише пишåìî пишåòå
працюємо працює працюєте
ІІ дієвідміна
и
люби любèìî любèòå
сто сто мî сто тå
ОРФОГРАМА
укви е(є), и(ї) в особових закінченнях дієслів 524
В
Н
одимо, несемо, везете, бачите, біжите, клеїмо, пишете, читаємо, дістаєшся, гоїмо, усміхається, квітуєте, пишаєшся, запрошуємо, переносимо, відроджується, просите. 196
Дієслово «букви е (є), и (ї) в особових закінчен-
нях дієслів».
525
е(є)
и(ї)
Мар..те, лет..те, вантаж..ш, тягн , колиш..мо, перебор..те, крич..те, жен..мо, кле..те, мел..мо, регоч..те, притул..мо, майстру..ш, город..мо, перепрошу..мо, рознос..мо, раді..ш, полет..мо. 526
З
. ід своєї тіні не сховатися . . Кожний цвіт на своєму стеблі розпускатися . . П ять днів ти робити , а два відпочивати . . Кожен звір своєї стежини триматися . . Думай не думай, а вище себе не пригнути . . каші ми не хотіти , і по воду не піти . 527
ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.
не підемо»
528
З
«І каші ми не хочемо, і по воду
и (ї).
е (є)
Переверн..мо, зроб..те, крад..мо, писат..муть, приїд..те, прос..те, розкаж..те, оратим..ш, відчин..ш, усміха..ться, малю..мо, крич..те, вивча..мо, стел..мо, вед..мо, засмаж..мо, чу..мо, знаход..те, заход..ш, загра..ш, їд..мо, приход..мо, проїда..мо, сто..мо, звар..мо. В
ловити – ловлю топити – топлю ломити – ломлю 529
НА
И ЛА
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.
юбити, терпіти, писати, колихати.
197
Дієслово 530
З
З
Работаем вместе, стоишь рядом, пишешь красиво, хотим учиться, говоришь тихо, посеем пшеницу, громко кричим. 531
. Здобуд е,и ш освіту побач е,и ш більше світу. ар т орчість . . юбити не можна народів других, коли ти не люб е,и ш країну ос ра . . Не лізь у кропиву, то не пожал е,и шся ар т орчість . . Просп е,и ш весною, то заплач е,и ш зимою ар т орчість . . Майбутнім ми мар е,и мо, а сучасним горду є,ї мо ко оро а . . ому ж ти, орле мій, з орлами не літа є,ї ш, а крила веслами волоч е,и ш по землі? л ксан р л сь . . к дудку настро є,ї ш, так вона й грат е,и ме ар т орчість . . Скаж е,и ш не верн е,и ш, напиш е,и ш не зітр е,и ш, відруба є,ї ш не приточ е,и ш ар т орчість .
ПРАВИЛЬНО
НЕПРАВИЛЬНО
ина є ругом риро и оло ним г ро м є
тро
ина я ля ться ругом риро и оло ним г ро м я ля ться
СПОСО И ДІ СЛІВ ДІ СЛОВА ДІ СНОГО СПОСО У ро і сло а ійсного умо ного та нака о ого с осо і осо ли ості їхнього и ання мо л нні 532
. . .
В
198
А
зяв ковзани й побіг на каток. ізьми ковзани й біжи на каток. зяв би ковзани й побіг би на каток.
тро
Дієслово
українській мові, як і в російській, дієслова можемо вживати в трьох способах рос наклон ниях дійсному, умовному, наказовому. Дійсний спосіб
Дієслова дійсного способу рос и я ит льного на клон ния означають реальну дію, яка відбулася, відбувається чи відбуватиметься, і відповідають на питання о ро ить? о у ро ити? о ро и ? о ро ить? о ро и ? НА И ЛА но на мл уïало листя і на тра ах çашеðõли роси оро ко ише дієслова дійсного способу мають форми тепері нього, минулого та майбутнього часу.
Умовний спосіб
Дієслова умовного способу рос усло ного наклон ния означають дію не реальну, а тільки бажану або можливу за певних умов і відповідають на питання о ро и и? о ро и и? НА И ЛА Õоòів áи я са ом уміти на сном тур отним т оїм . Сосюра
Наказовий спосіб
Дієслова нака ового способу рос о лит льного наклон ния виражають прохання, побажання, наказ, пораду, заклик до виконання дії та відповідають на питання о ро и? о ро и? о ро імо? тощо. НА И ЛА Õоäіìо ліс осінній як на с ято õоäіì на карна ал осінній ліс . уцало
533
З
сміхнись, скочується, внесіть, понесли б, організовується, дочитаймо, даруватимуть, остудила б, спілкуймося, кажи, освітлюється, вносить, відчинив би, вмикайте, днювали б, дарували, тьмянів би, дивіться. КЛЮЧ.
«
534
З а зима намолотом» З
ДОП
С Н
уєш, тату, син питає, що таке амелеон? ідчепися, я не знаю, каже илимон.
199
Дієслово
уєш, тату, ще спитаю. о таке аукціон? ідчепися, я не знаю, злиться илимон. Мати сердиться на хлопця Ну чого ти пристаєш? атьку навіть у неділю відпочити не даєш. Не кричи, говорить батько. люблю балакать з ним. ай пита, чого не знає, а то виросте дурним. ла о ий
535
. ільки тим історія належить, хто сьогодні бореться й живе имон нко . . уляв би я понад Дніпром по веселих селах та співав би свої думи ч нко . . Намалюю вітер ти ий, ніжний, намалюю грозовий і сніжний у анин . . юби свій народ не тому, що славний, а тому, що він твій ар т ор чість . . б навіть сонцю одягнула вінок із житніх колосків у ан . . есним словом лікуйся, живи країною оч ський . . Не мудруй багато, а працюй завзято ар т орчість . 536
К
ДД С Скільки пам ятає Сашко, дідусь був завжди в праці. бо копає город, або косить, або колоду теше, або тин переплітає. Розповідали односельчани Сашко не раз чув навіть у фронтових окопах, як забрали дідуся ще за царя в солдати, і там не міг усидіти без діла. години затишшя видовбував з дерева ложки... Допомагав дідусь не лише своїй численній родині. За поміччю до нього зверталося майже все село. ому засклить
Дієслово
вікно, тому вставить до грабель зубок, тому сапу нагострить, тому замінить у діжці клепку він нікому не відмовляв, хіба що ледарям та гультяям За омар м). В
В
З
асто помилково кажуть и ача ся . ак казати не можна, бо виходить, що людина вибачає саму себе. Правильно и ачт ро ачт я р ро у . ак само не можна казати а і сло а тр а и ачатися . Правильно а і сло а тр а ро сити и ач ння .
ДІ СЛОВА УМОВНОГО СПОСО У ро осо ли ості и ання мо л нні та т ор ння і слі умо ного с осо у И А А МО
Морфологічні ознаки
Дієслова умовного способу змінюємо за числами й родами в однині .
Творення
Дієслова умовного способу творимо додаванням до форм минулого часу частки áи (á) При цьому після голосного вживаємо á, а після приголосного áи. О ІВНЯ МО с і а áи, с і ала á с і али á
Правопис
астку áи (á) з дієсловами пишемо îêðåìî.
би (б) Коли б рибалки розчаровувались при кожній НА И ЛА невдачі, давно б вони перевелись на світі З 537
. кби міг, у ложці води втопив би. . кби знав, де впадеш, соломки підстелив би. . Косити б косив, та коли б хто косу но-
Дієслово
сив. . Співала б риба, коли б голос був. . кби та якби, то виросли б у роті гриби. . ін би робив, та в нього рукава болять. Н
«частка би (б) з дієсловами умовного способу»
538
ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. »
539 з дієсловами умовного способу»
«
«частка би (б)
Сходил б , сходила б , сходили б , написал б , написала б , написало б , написали б , вернул б , вернула б , изучал б , изучали б . 540
З
З
.
кби на кропиву не мороз, . . кби знаття, де впадеш, . кби йому довший хвіст, . . кби хліб та одяг, . . кби свині крила, . . кби знав, де знайду, . то туди пішов би; ОВІ А ... то соломки підстелив би; вона б усіх людей пожалила; їв би лежачи; вона й небо зрила б; то сам би собі боки повідбивав. .
541
СИТУАЦІЯ. В
кби я був була директором школи, то кби я став стала президентом, то кби я стала відомою співачкою, то кби я мав мала чарівну паличку, то кби я знав знала мову тварин, то кби в мене була машина часу, то кби я умів уміла літати, то
Дієслово 542
би, б.
Поліпшила, досягнув, намагалися, шанували, викопав, змагався, полегшало, упіймав, заспівала, засекретили. 543
и відпрошуєтесь у батьків сходити з друзями в кіас відпускають, але з певною умовою. СИТУАЦІЯ 2. и хочете, щоб на свято вам батьки подарували велосипед. они погоджуються, але натомість вимагають гарних знань і оцінок. СИТУАЦІЯ 1.
нотеатр.
544 би (б)
. ути більше часу, Сергійко прочитати книжку. . кби не дощ, Марина піти до лісу. . Рибалка попливти , якби не вітер. . арно як довкола ути так завжди. . Маринка працювати до вечора, та почав здійматися вітер. . Коли тепло прийти , гарні в садку зацвісти матіоли. 545
З
. ін же переводить, переказує громадські гроші ні за що, ні про що. . Потрібно перевести, переказати гроші з одного банківського рахунку на інший. . перевів, переказав її слова майже дослівно. . онорар за публікацію перевели, переказали на мій рахунок. переводити гроші. З
переводити хліб, переводити папір,
ДІ СЛОВА НАКАЗОВОГО СПОСО У ро осо ли ості т ор ння й на исання і слі нака о ого с осо у та ро и ання о ного с осо у і сло а нач нні ін ого И А А МО
546
Доганяй, відбігай, стривай, перелазь, почекай.
Дієслово
Дієслово в наказовому способі має різні форми. орми дієслів нака ового способу
Форми Особа -ша
Творення 1, 2 особи
3 особа
Однина -------
-га
крич и , пробач
-тя
ай кричить, ай пробачить
Множина крич імо , пробач ìî крич іть , пробач òå ай кричать, ай пробачать
Дієслова наказового способу - та - особи творимо від основи тепері нього часу за двома зразками за допомогою закінчень -и, -іìо, -іòü. НА И ЛА и и и іìо и іòü; за допомогою нулüовоãо çаêінчення та закінчень -ìо, -òе. НА И ЛА òðèìàé , òðèìàéìо, òðèìàéòе. Дієслова наказового способу - особи однини та множини òâîðèìî описово за допомогою спонукальної частки õай (неõай), яку додаємо до форм -ї особи однини та множини дієслів теперішнього або майбутнього часу. НА И ЛА хай и хай и уть н хай ри і ить н хай ри і ать
547
. е з півгодини будемо підніматися до гірського пасовиська льч нко . . Не затуляй мені, хмарино, долин і гір р о ський . . реба нахилитися, щоб з криниці води напитися ар т орчість . . Сьогоднішньої роботи на завтра не відкладай ар т орчість . . Колише радо яблуня у кроні тепло земне в долонях-пелюстках оро ко . В
548
Не копай іншому яму, бо сам туди впадеш; учи дитину не штурханцями, а хорошими слівцями; не називай сяким, бо станеш таким; з добрим дружись, а лихих бережись; уміймо вибачати ворогам нашим; друга шукай, а знайдеш тримай; не кажи гоп, поки не перескочиш.
Дієслово
В
давайте РОСІЙСЬКОЮ
О ІВНЯ МО
УКРАЇНСЬКОЮ
549
В
. Давайте говорити про наші досягнення. . лопці, давайте заспіваємо . Давайте напишемо твір разом. . Мамо, давай підемо на прогулянку . Давай прочитаємо виразно. . Дівчата, давайте сьогодні покатаємося на лижах. . Пусть бегут. 550
З
. Давайте наденем л жн е костюм и пойд м на прогулку. . Спо мте, друзья . Давайте прочитаем хорошо и в разительно. . Пусть говорят о твоих достижениях . . Давайте напишем сочинение вместе. . Поезжай-ка т домой ости åния
551
укр досÿгнення
СИТУАЦІЯ.
кидати м яч бігти до воріт доганяти одне одного відпочивати дві хвилини іти швидше триматися міцно робити колесо бігти наввипередки стрибати вище подати обрóч 552
ЧОМУ ТАК?
. Кричимî, пèшемо, нîсимо. . Кричімо, пишімо, носімо.
В
Дієслово 553
З
А О ита õàé ÷èòà юòü
читай ìо , ÷èòàé
, ÷èòàé òе , õàé ÷èòà є ,
елефоную, роздивляюся, перемагаю, лечу.
554
З «не з дієсловами» А О
. . . . . . . . .
р гти та мни і
р
и та мни і
Настанови для нацтва одня говорити приємне трьом різним людям. Не скупитися на дякую і будь ласка . Ставитися до всіх так, як хочеш, щоб ставилися до тебе. Ніколи нічого не робити у гніві. изнавати свої помилки. Не братися одразу за все. Знаходити нових друзів, та не нехтувати старими. Ніколи не обманювати . міти ввічливо відмовитися.
Буква ь
Знак м як ення в дієсловах наказового способу в кінці слова та складу вживаємо тільки після букв на позначення м яких приголосних д т с ц л н . НА И ЛА олі ü ихо üт оглянüмо і о üся рі оста о ірт ОРФОГРАМА
нак м як 555
ння
і сло ах нака о ого с осо у
«знак м’якшення в дієсловах наказового способу».
шь, извини, позови, стань, посмотри, отрежь, нас пьте, делайте, в ходите, посмотрите, посоветуйте, почисть, оставь, извините, взвесьте, замажь, не лезь, проверь, ляг, умножь.
Дієслово 556
«Знак м’якшення в дієсловах наказового способу».
ибач ь , порад ь те, рознос ь ся, завод ь ся, поклич ь , заход ь те, подивис ь , відріж ь , насип ь те, виход ь те, подивіт ь ся, почист ь мо, залиш ь , перевір ь ся, зваж ь те, замаж ь , повір ь , помнож ь те. 557
К ПО ОД
С
К НО
Моя перша порада щойно ви зайшли до кінозалу, негайно сядьте. ажано на своє місце. оді зніміть шапку, скиньте пальто чи плащ, і покладіть на спинку стільця, що попереду вас. кщо товариш чи товаришка безцеремонно почне лягати на ваш одяг, зробіть йому їй зауваження. ажано голосно. кінозалі завжди треба розмовляти дуже голосно, бо інакше вас не почують. Роздягнувшись і добре вмостившись, лізьте до кишені. Своєї. Діставайте бутерброд хліб із сиром чи ковбасою і їжте. Добре до ковбаси з хлібом іде часник. Отож не забудьте прихопити із собою один-два зубчики. Коли ви не взяли бутерброд, то жуйте кекс, облизуйте морозиво або лузайте насіння. Соняшникове. к тільки на екрані з являться титри, починайте читати. еж голосно. ажано так, щоб вас чули аж в останньому ряду. итайте назву фільму, чиєї студії цей фільм, читайте, хто які ролі грає, потім коментуйте всі події, що відбуваються на екрані За орногу ом). *Ïîðà а
рос совåт.
В «Знак м якшення в дієсловах наказового способу»
Дієслово Стилістичні особливості
Дієслова одного способу можемо вживати в значенні іншого. Для пом якшення тону наказу, прохання в значенні нака ового способу вживаємо форми умовнои н ïðоäали ãî способу або дійсного. НА И ЛА á и чоло іч ті ї ялинки? М. Коцюбинський . значенні дійсного й умовного можемо вживати нака овий спосіб. НА И ЛА ругі іга ть кри ÷àòü, à òè ñиäи, ïðяäи, âå÷åðÿòè ïоäай Панас Мирний . Для висловлення наказу, прохання в категоричній формі в значенні нака ового способу вживаємо нео начену форму дієслова інфінітив . НА И Ñлуõаòи коман у ЛА
558
В
ВАРІАНТ А.
ВАРІАНТ Б. » В
559
«
З
.
блонська.
. Обміряли б норми та повіа лісо ій галя ині домили б, хто переміг у цьому змаганні ончар . . и лягли б, мамо, спочити анас ир ний . . Королева еселості плеснула в долоні й гукнула Спати всім, спати До завтрашнього дня спати чук . . Перемогу не віддавати ост нко . . и прочитаєш це оповідання й перекажеш його зміст ост нко . . Справді, хлопці, зайшли б ви в хату, погрілись , сказав він ончар . . Разом з населенням рухатися далі на німецькі окопи. одного пострілу (Î о нко .
Дієслово 560
СИТУАЦІЯ.
З
. ідпустіть дітей додому. . дь сказав офіцер. . Купи кілограм цукру. . Зачиніть двері , попросив охоронець. . ди працюй. 561
. Сину Залишив би ти вже свої ковзани та сідав за уроки. . иходимо, друзі, по одному, не поспішаючи. . Після уроків забіжиш до бібліотеки й візьмеш книжки. . Може, залишився б ще на день у нас, Миколо? З
562
. об у душі розквітнула відвага, зумій стежину до тепла відкрить оро ко . . Не сполохай рідного слова, а захисти його, до серця притули, життям своїм переповни рач . . удьмо свідомими того, що кожен українець є спадкоємцем глибокої та мудрої нації, багатої духовно й морально, і не ганьбімо пам яті наших пращурів о ко . В
ЗОСО ОВІ ДІ СЛОВА ро осо ли ості і слі які о нача ть і на осо у та ро їхн роль у мо і
ка і ки
И А А МО
563
А
З
. ечоріло, зелені поля бралися туманом, а діброви сизою синню т льмах . . отілося додому повернутись... у нко . . овна прибило до якогось півострова, порослого очеретом і травою т нник . В З
Дієслово
Дієслова, що означають дію без вказівки на діяча особу чи предмет , називають бе особовими. Лексичне значення
езособові дієслова о нача ть явища природи с іта і м р а ро и ня ть ся см рка ; стихійні явища ам ло игоріло им р ло ; фізичний і психічний стан людини трусить ну ить н хоч ться ; уявлення про долю людини, буття, існування н су илося астить минулося
Морфологічні ознаки
езособові дієслова не мін ємо за особами, числами, родами. они ма ть форму -ї особи однини теперішнього й майбутнього часу та форму середнього роду однини минулого часу.
Синтаксична роль
реченнях безособові дієслова співвідносні з присудками. Підметів при таких присудках немає й не може бути.
564
. ольного знобило всю ночь. . Дедушке не спится. . За ночь подморозило. . лесу ëåãêî д шится. . еет весенней свежесть . . Речку затянуло ледком. атянóло
565
укр затягнóло
В
. Не дрімалось у партизанському загоні думалось про наступний день ана ький . . Роздощилося, щоденно квасить і квасить ана ький . . Під цим високим зоряним небом думається про все одразу и он нко . . літку світає дуже рано ітн ий . . хаті не сидиться. ягне в садок, на свіжу прохолоду анас ирний .
Дієслово
О ІВНЯ МО
С
С
пахне хліб темніє море морозить холодильник
пахне хлібом темніє в хаті мене морозить
566
. Пахло свіжими яблуками сосновою стружкою й березовим дьогтем уч р . . Дрімається. лісі гуде свище блискає асильч нко . . Навкруги посутеніло потемніло після сліпучої спеки ончар . . Зранку захмарило й довго сіяло на землю холодну дрібну мжу т нник . . Довкола мене гриміло ревло клекотіло, мов у котлі ранко . . омі й за вухом не свербить лі о . В
567 А О
са ку ахли с і і я лука
са ку ахло с і ими
я луками . Ми не хочемо вчити уроки. . дитини болить живіт. . з моря повіяв холодок. . садку запахла свіжоскошена трава. . епло війнуло в розчинене вікно. . же третій день іде дощ. . рім струсонув землю. . не хочу кави. 568
Пахне, тьмяніє, мрячить. 569
В
ВАРІАНТ А. ВАРІАНТ Б.
Дієслово
й а о ський Початок бурі
о бір дієслова як частини мови ослі о ність ро ору . Назва частини мови. . Початкова форма інфінітив . . ид доконаний, недоконаний . . Спосіб дійсний, умовний, наказовий . . ас для дієслів дійсного способу . . Особа для теперішнього й майбутнього часу . . Рід для минулого часу в однині . . исло. . Дієвідміна , . . Синтаксична роль. Вишивала мама тато і сорочку и ирала нитки ясні мо и і . Завіщана ра ок усного ро ору Вишивала дієслово, початкова форма и и ати, недоконаний вид, дійсний спосіб, минулий час, жіночий рід, однина, дієвідміна, у реченні присудок.
сі
Вишивала мин час
ра ок исьмо ого ро ору і сл и и ати н окон р о н і і м рису ок
и
ійсн с о
Дієслово 570
Н
З
же спустіли стійбища отар, Своє за літо одлітали бджілки. Стихає клич золочених литавр, Наносять краплі дощовий удар По листях-віях молодої гілки. же тулиться поближче до воріт Сільська дорога у грузькому глеї, Кленовий лист побляк і догорів, позолота пізня яворів Прощально лебедіє над землею. олонуть верб потріскані вуста, дощ німий торкає руку гілки. Повільно гасне жовта мить густа пала осені корона золота Під звуки укашевої сопілки. оро ко В В
571
В
. Послухаймо вечір, послухаймо зірку, що закотилась у твої долоні рач . . вікно знадвору насторожено дивився темний осінній вечір онч нко . . Заглядає ніч у вічі, в чорнім небі світять зорі ильський . . Намалюй мені ніч, коли падають зорі тр нко .
Занîсити Заносèòè
приносити, відносити щось. анîсити га ту забруднити, обтріпати. аносèти сорочку
Про ó виражає прохання, клопотання. ро ó і устити м н Прî у уживається тоді, коли треба передати ввічливу форму запрошення синонім до у ь ласка). Ïðî у ахо ьт
Дієслово
УЗАГАЛ Н НН ВИВЧ НОГО З Т МИ ДІ СЛОВО 572
Г
«
»
О в мене тато, мама й менша сестра Оксана... тата стільки сили й терпіння, що їх вистачило б, як каже мама, на двох або й на всіх трьох. ін іще встигає й порибалити, і з їздити на полювання, і в театр чи на стадіон піти, і мої домашні завдання щодня перевірити. Правда, я не раз переконував його позбутися хоча б цього, останнього, свого клопоту. дже в мене, як і в нього, немає двійок. а він чомусь не слухається. Дивує мене інше. о б не зробив я чи Оксана або надумаємо тільки зробити, він неодмінно догадається. и то його мисливську рушницю зі стіни зніму, чи спінінга покручу, чи навіть тоді, як скажу, що йду в бібліотеку, а насправді на ковзанку збираюся гайнути. , каже, по ваших очах усе бачу. Мене не обдурите як він може все по очах бачити, коли в них нічогісінько не видно? Ми з Оксаною вже не раз заглядали одне одному в очі й у дзеркало дивилися, тоді, як шкоду зробимо. Ну й що ж, очі як очі. Ні, по очах нічого ми не могли вгадати. ле ж тато якось відгадує .. омар .
а атура Родина
Дієслово З
В В В
В
В З «не з дієсловами», «букви е (є), и (ї) в особових закінченнях дієслів», «частка би (б) з дієсловами умовного способу».
573
З
ачити, колихати, полоскати, чути, доїти, кричати, майструвати, спати, читати. 574
. кось поверталася я зі школи й побачила на дорозі бабусю, яка не могла підняти відро з водою. їй допомогла, а вона сказала Спасибі твоєму батькові асиль о а . . улігани чіплялися до жінки й ображали її. Неподалік проходив батько із сином-першокласником. ін поставив сина збоку й сказав Нікуди не йди, чекай . сам пішов утихомирювати розбишак. ула бійка. атько все ж розправився з негідниками. малюк стояв і плакав. ін усе бачив ілоус нко .
575
Н
«Моя родина», «Найдорожча у світі людина», «Мама й тато – два сонця крилатих» В З
ати о но руко а руго гла ить ануй атька й н ньку у то і с гла нько а науку ілуй ать ка й матір у руку які мама й татко так й итятко який ку така й х оростина який атько така й итина н ма того краму о ку ити маму молит а мат рі на моря ряту ОВІ
А
Дієслово 576
В
. Дідусь любив і піклувався про онуків. . Сестра загрожувала брату розповісти батькам про його витівки. . еликий камінь на горі погрожував загородити прохід. . Доповідач освітлював важливі проблеми. . відкритому морі неабияку загрозу складають хижі акули. 577
В
З МО
Д
одила яблуня і у вікна. ульдозер до кінця не сад. яблуня одна, нікому не підзвітна, азяїна свого навздогад. а так і не , було багато вікон. Доми все кам яні, і вікна все чужі. яблуня одна серед віхол. Залізний пес у гаражі. Çà ОВІ
А
ост нко
нахо ити стукати стояти ч кати
икорчо у а
ти гарчати 578
З
Дієслова спалювати топтати тягти співати накивати
пекти бити прикласти надути напускати
Іменники дифірамби ряст кораблі раки п ятами
губи байдики волинку руку туману
и ірàм у стародавній реції урочиста хорова пісня на честь бога Діоніса. олèнка народний духовий музичний інструмент, що складається з міха і вставлених у нього двох-трьох трубок; коза.
Дієслово 579
СИТУАЦІЯ.
. Сергій навчається в нашому класі. ін гарно вчиться. ін встигає з усіх предметів. Сергій добросовісно ставиться до доручень. ін дисциплінований. ін бере участь у спортивній роботі. міє ладити з дітьми. . Сергій навчається в нашому класі. ін устигає з усіх предметів, добросовісно виконує доручення, бере участь у спортивній роботі, дисциплінований, має авторитет серед товаришів. В
580
В
Сказав мудрець ити , добро звершати а нагород за це не вимагати . ише в добро і в правду віра юдину відрізня від мавпи і від звіра. Оживати істина стара юдина починається з добра. оскр кас нко
581
ПРАВИЛЬНО
НЕПРАВИЛЬНО
заспіваймо думки збігаються брати участь брати до уваги вимкнути світло класти руку на плече класти дітей спати
давайте заспіваємо думки співпадають приймати участь приймати до уваги виключити світло ложити руку на плече ложити дітей спати
САМООЦІНКА.
. Під час вивчення теми і сло о багато нового. Наприклад, як...
я дізнався дізналася
Дієслово
. Найлегшим під час опрацювання матеріалу для мене було . Свої знання з теми я б оцінив оцінила на
Готуємося до тематичного оцін вання В
Дієсловом є кожне слово в рядку А косити, косовиця, косять рятувати, допомагати, порятунок В стрибати, ходьба, бігти Г кричати, кричу, кричать Одного виду є всі дієслова в рядку А описати, виходити, їсти розмовляти, малювати, оберігати В штовхнути, прочитати, творити Г рубати, бачити, відстояти До І дієвідміни належать усі дієслова в рядку А поважають, здобувають, працюють стоять, радять, бродять В звіряють, організовують, вчать Г скачуть, біжать, читають Знак м як ення на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка А радят..ся, кин..те, поведеш..ся виріж..те, сходят..ся, веселит..ся В красуєт..ся, підвод..ся, стан..те Г учіт..ся, їд..мо, бореш..ся Одного способу є всі дієслова в рядку А гукаємо, гукаймо, прийшов пишімо, повірмо, киньте В писав би, пишіть, пишемо Г летіло, летить, летіть Перекладіть речення укра нсько мово й апи іть . Пусть торжествует вечн й мир на земле . Давайте жить дружно. . Принеси-ка т вод . . Поезжай-ка т домой.
Дієслово ЗА И АНН
ЗАВ АНН
А
Е ЕВ КИ Н
Н
Н ти
Н Н
е( є)
В
и (ї)
П
явіть, що учням вашого класу доруРОЕКТ чили організувати й провести телегру Граматичний брейн-ринг на тему Дієслово изначте режисерську групу, ведучих, експертів-мовознавців, дві-три команди гравців. Обов язки р ис рської гру и розробка правил гри, підготовка оголошення про гру, облаштування студії, підготовка музичних пауз хвилинок-цікавинок , виготовлення дипломів тощо. Обов язки кс рті мо о на і підготовка пакету завдань для учасників гри запитань , визначення правильності відповідей під час гри. Обов язки гра і добре опрацювати тему Дієслово . ро іть гру у ільний і урокі час а росіть гля ачі учит лі класного к рі ника ир ктора коли атькі учні арал льних класі
МОЯ СТОРІНКА И
Н
ВИ ЕЗ
В
ЦІКАВО ЗНАТИ
А «
» «
»
В
ИВ
»
«
Н (З посібника)
ИВНЕ
везти, вивезти, відвезти, завезти, звести, навезти, надвезти, перевезти, підвезти, повезти, возити, відвозити, завозити, звозити, навозити, надвозити, перевозити, підвозити вечоріє, смеркає
розвидняється, світає,
Ї НА
И ЛА
Андрій привезе внучку бабусі машиною з міста в село.
НА ДОЗВІЛЛІ
«
»
К «
В
»
Д. Білоус
УСМІХНІМОСЯ Н
Повторення в кiнцi року
ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÒÀ ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß ÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ МО ОЛОГІ О ОГ А І Л М НТИ СТИЛІСТИКИ 582
В
О О
К
С
К С
?
Мишкові й Дмитрикові захотілося чужих яблук. арячого липневого дня вони перелізли через низький тин саду. илізли на гіллясту яблуню та й їдять. блука ще не доспіли, але хлопчикам вони здалися солодкими.
Коли це в сад непомітно прийшов сусід. ін побачив Мишка й Дмитрика та й каже чого це ви ховаєтеся на яблуні? Злазьте, нарвіть великих яблук, сідайте і їжте на здоров я . лопчики зашарілися від сорому, позлазили з яблуні. Привіталися із садівником, нарвали яблук, посідали на зеленій траві та й їдять. ле ті яблука стали кислими. лопчики аж очі позаплющували від оскоми За ухомлинським). В
З
З
З
Повторення в кiнцi року З
583
В
. Не одяг прикрашає людину, а добрі справи. . з замуленого джерела води не нап єшся. 584
З
Олексій, Оленка, іктор, Марія Петрівна, Сергій ригорович, директор, добродій, земля, друг, Дніпро, країна. В
585
З
кскурсант, чебрець, сторож, кущ, прибій, гість, господар, любов, старість, подорож, мить. 586
В
КР М НДР Н К Серед метеликів є чимало мандрівників, які, мов перелітні птахи, відлітають зимувати в теплі краї. Найкраще серед перелітних метеликів вивчені великі та яскраві монархи мешканці С і Канади. Долаючи понад три тисячі кілометрів, вони летять восени в теплі краї. астина з них зимує в Південній Каліфорнії. ам ростуть так звані метеликові дерева, на яких із року в рік і зимують монархи. агато туристів приїжджає подивитися на цю красу. За кинутий у метеликів камінь або іншу шкоду, завдану їм, стягується великий штраф. Серед метеликів, поширених в країні, також є перелітні, наприклад чортополохівка. иявилося, що ці світло-бурі, звичні в наших краях метелики восени збираються величезними зграями й відлітають за тисячі кілометрів, долаючи Середземне море та гори, щоб пере имувати в фриці За ум нко). В
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. В
«
» З
Повторення в кiнцi року
З
З
587
плаванні чудові результати показують кити до км за годину , кальмари до км за годину , дельфіни до км за годину . емпіоном серед риб вважається риба-меч, яка розвиває швидкість до км за годину. Серед мешканців повітряного океану рекорд швидкості належить золотавому орлу до км за годину о і ника . 588
Печ е,и во, мороз е,и во, нож е,и чок, книж е,и чка, тін н ю, не милість, будь хто, не щадний, матч о,е вий, дощ о,е вий, пари з,жс ький, бджолин н ий, здоровен н ий, осінньо зимовий, міні пекарня, шести денний, шіст ь десят, ні який, ход е,и ш, будь до кого, дев ят ь сот, пиш е,и ш. 589
.
їжджає в степ ч е,и рвоне літо на незагнуздан н ім коні і алий . . Рої бджолин н і золоті над гречкою про літо д вонять і алий . . Краса благословен н ого спокою зійшла на нас в усій своїй красі нат к . . Заметена снігами хата ледь блимала не великими вікнами з-під сивих брів а . . серця жар, і пломенистий зір я прон е,и су у всяку хуртовину всім не другам моїм наперекір али ко . А
590
К
О
Н
Н
Н
К П
...
Свято вана Купала, яке відзначають у липні, одне з найкращих народних дійств. сім селом збиралися біля річки чи ставу. Парубки розпалювали багаття, а дівчата неподалік закопували принесену з лісу
Повторення в кiнцi року
березову гілку, прикрашену квітами та стрічкàми . ї називали Мареною. ього вечора кожному учасникові годилося перескочити через вогонь, щоб у такий спосіб очиститися від злих сил. Після цього дівчата йшли до річки і пускали за течією по два віночки. На кожному з них мала горіти свічка. кщо два віночки
и н ська Свято вана Купала
спливалися докупи, то вважалося, що їхня власниця скоро вийде заміж. За народними віруваннями, обов язково годилося на Купайла скупатися або бодай облитися джерельною водою на щастя й здоров я. Найсміливіші хлопці йшли до лісу, щоб зірвати цвіт папороті. Кажуть, що вона цвіте в ніч із на липня. то її зірве, той одержить усі підземні скарби, розумітиме мову звірів За ку раті ським). * о ал ê рос неподал ку. ** тр ÷êà рос лента. К
591
В
ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.
592
уси перестали щипать траву, подняли голов . Перв е капли дождя полоснули по лопухам кувшинок. едва успел набросить
Повторення в кiнцi року
на себя плащ, как туча прорвалась и обрушилась холодн м кос м ливнем. Серое небо глухо шуршало, серая вода в реке шипела и пенилась. С треском лопались просеч нн е лопухи кувшинок. уси замерли в траве, тревожно перекликались По осо у). Словничок Едвà – укр. ледь. Лèвень – укр. злèва. Просечённый – укр. прос³чений. Кувшèнка – укр. латаття. Перекликàться – укр. перегукуватися.
593
В
«К
»
. Не мішайте мені виконувати домашнє завдання. . Слідуючого тижня розпочнеться виставка картин. . Кожен батько й мати переживають за своїх дітей. . читель дав завдання перевести текст українською мовою.
За дітей х ил ться; важкий час р и а ть. читися а а а ть; кашу ложкою мі а ть. екст р кла а ть; бабусю через дорогу р о ять. 594
В
З
Назар являється учнем п ятого класу. ін старанно відноситься до навчання, приймає участь у художній самодіяльності. На уроках уважний, не мішає іншим, на любі запитання з підручника може дати вірну відповідь. На слідуючому занятті гуртка, яке відбудеться через дві неділі, він виступить із цікавим повідомленням. 595
І З
. Перед мікрофоном журналіст Світлана орна. . остей привітала вчитель української мови. . олонтер еся Нечипоренко розмістила оголошення в соцмережі. . Софія Русова письменник, викладач, громадський діяч. . іки продавала аптекар Коваленко. . Перемогу отримала біатлоніст Світлана Ковальська.
Повторення в кiнцi року 596
І З
Мігрень, кашне, нахаба, канікули, какаду, нежить, манго, розкіш, злодюга, путь, незграба, канапе, капучино, симпатяга, бандероль, двері, тунель, фламінго, забіяка, емаль, перекис, шампунь, авокадо. 597
. ранковому меню було капучино, еспресо й лате. . Конферансьє юдмила ваненко замовила сік манго й тістечко безе. . Після інтерв ю смакували солодким желе й авокадо. . На тарілці залишилося канапе із сиром сулугуні. . зоопарку ми побачили маленьких колібрі. . ітак почав випускати шасі. 598
З
. Сміливіший, більш сміливий, самий сміливий. . Найбільш веселий, самий веселіший, менш веселий. . епліший, більш тепліший, щонайтепліший. . Найрозумніший, найменш стрункий, найбільш могутніший. 599
від за А О
В
ніж З
у рість могутні ий ро ум
у рість могутні
а а ро ум. . Річка, ширша, ставок. . Правда, сильніший, неправда. . ополя, вищий, береза. . лопець, досвідченіший, свої, ровесники. . анан, калорійніший, апельсин.
арас стар ий і тра а ко сильні ий а ргія ру і соло і ні я лука
600
. вибачаюся, що запізнився. . Не ложи лікті на стіл. . Давайте заспіваємо голосніше. . вечері в місті включили ліхтарі. . Прийміть до уваги Попереду провалля. . естикласники прийняли участь у змаганнях. . Дякую Сергія вановича за допомогу. . ідвідувачі милувалися з картини. . Давайте прочитаємо текст. . Діти разом доглядали за квітами.
Повторення в кiнцi року 601
СИТУАЦІЯ.
Різдво ристове Новий рік еликдень День закоханих День сміху День вропи День Соборності країни День ідності та Свободи Міжнародний день рідної мови Міжнародний день Землі 602
В
ВАРІАНТ А. З В ВАРІАНТ Б.
603
І
. Очі то душа людини, а душа не боїться ні олоду, ні морозу іль . . За ріками і за мостами курличуть мирні журавлі али ко . . З баговиння, з болотного шумовиння проросли і зацвіли красиві квіти о гий . В
604
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. В ВАРІАНТ А.
ВАРІАНТ Б. Н
605
ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.
Розвиток мовлення
ÓÐÎÊÈ ÐÎÇÂÈÒÊÓ ÌÎÂËÅÍÍß Òеìа
СПІЛКУВАНН
МОВЛ НН
И А А МО
606
СИТУАЦІЯ 1. На уроці природознавства потрібно розповісти про
особливості листка, його функції. СИТУАЦІЯ 2. На занятті літературної студії потрібно розкрити власне сприйняття листка. Ситуація спілкування С
Адресат
ого, до кого спрямоване мовлення, називають адресатом.
Адресант
ого, хто говорить або пише, називають адресантом
Мовленнєва діяльність
Д
МО
удіювання 607
НН итання
О Д оворіння
НОС Письмо
СИТУАЦІЇ. З
явіть, що ви зайшли до магазину, щоб купити олівець. За допомогою якого речення найдоцільніше звернутися до продавця? А Мені дуже подобається малювати червоним олівцем. Пошукайте для мене, будь ласка, червоний олівець. В Скажіть, будь ласка, чи є в продажу червоний олівець. СИТУАЦІЯ 1.
Розвиток мовлення СИТУАЦІЯ 2. явіть, що ви класний керівник і вам потрібно повідомити учнів про зміни в розкладі. За допомогою якого речення це найдоцільніше зробити? А о вам найбільше до вподоби математика чи фізкультура? Завтра не беріть із собою спортивної форми. В Завтра замість фізкультури буде математика. 608
»
МН
С
«
Д
ранці, прокинувшись, ми побігли до озера вмитись. тут Митько став мов укопаний, а я з розгону наштовхнувся на нього. Дивись, Сергію, тихо сказав він мені. На вогкому піску коло самої води хижо вимальовувались відбитки здоровенних і страшних лап. к у крокодила, визначив я, нервово озираючись на озеро. е дало поштовх до роботи Митьковому мозкові. Сергію, треба нам книжки взяти в бібліотеці. Правильно, підемо завтра, наберемо фантастику яку-небудь, про шпигунів... а ні, Сергію, я не про те. Книжки із зоології. Зоології? и що, здурів? Мало тобі колекції, мало тобі природознавства, мало тобі нашої вчительки? Забув, як ти сам з її уроків тікав? До твого відома, зоологія наука про весь тваринний світ. Отже, у ній ми обов язково знайдемо щось підходяще і для нас, цебто про те, що живе в цьому озері. и думаєш? уже серйозніше глянув я на Митька...
Òеìа
ДІАЛОГІЧН
И А А МО
609
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. «У незнайомому місті»
МОВЛ НН
Розвиток мовлення
Скажіть, будь ласка, де...; перепрошую, ви не знаєте...; вибачте, ви не скажете...; добродію, будьте ласкаві, підкажіть...; шановний, якщо ваша ласка, скажіть мені...; дякую вам; на все добре; приємної подорожі; чи не скажете ви...; вибачте, точно не знаю; ви мені дуже допомогли; до побачення; немає за що. 610
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.
В
и зайшли до книгарні й хочете купити тлумачний словник. Поцікавтеся, чи є такі словники, скільки вони коштують, скільки в них слів, яких видавництв ці словники тощо. 611 » «Н » «
«В
» «Н » К
А
612
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. В Н
СИТУАЦІЯ А.
СИТУАЦІЯ Б. В 613
1
2
3
Розвиток мовлення
Òеìа
Т КСТ СКЛАДНИ
ПЛАН Т КСТУ
И А А МО
614
ЗН
ОМС
О
Зі школи Оксана поспішала додому. Мама веліла не запізнюватися сусіди справляли новосілля й запросили їх на знайомини. автобусі Оксана зайняла зручне місце й безтурботно поринула у свої мрії. На одній із зупинок увійшла й стала якраз біля неї літня жінка з важкими сумками. Пасажири попросили дівчину поступитися місцем. а Оксана вдала , ніби не чує. вечері вона з матір ю та батьком пішла до нових сусідів. Двері відчинилися. На порозі стала жінка, яку Оксана так образила своєю нечемністю в автобусі, а на столі було частування з тих самих важких сумок. Дівчина ладна була провалитися крізь землю. Мати вихваляла перед новою сусідкою свою доньку, яка вона вихована та скромна, і вчиться добре, і вдома допомагає... Кожне мамине слово, як насмішка, стьобало дівчину. сусідка спокійно дивилася їй просто в очі. ой погляд надовго запам ятався Оксані амарник . * àòè ðîñ. сделать вид, притворèться. ** асту àння ðîñ. угощåние. В
В В В З
Засоби зв’язку
В
«
»
«
»
Речення в тексті пов язують за допомогою таких мовних засобів повтор слова синоніми спільнокореневі слова айменники прислівники сполучники.
Розвиток мовлення Види зв’язку
два види в я ку речень у тексті послідовний кожне наступне речення розкриває, уточнює зміст попереднього ; паралельний реченням властива відносна самостійність; у реченнях ідеться про різні речі, але вони мають спільну тематику .
615
В
. ких птахів ми вважаємо за кращих літунів? Стрижів Справді, вони літають дуже швидко. ле стрижі не можуть круто повертати й ловити комах збоку, а якби залетіли в ліс, то одразу ж розбилися б об дерево а уна . . На небі золоте сонце сипле скрізь блискучими бризками. По шляху біжать жваві струмочки. Пишається проти сонця гай. устішою стіною сплелося жито. Загули метушливі бджоли асильч нко . Складний план
Форма запису
складному плані тексту, на відміну від простого, деякі пункти мають ще й підпункти. Декілька мікротем можемо об єднувати в одному пункті плану, а потім конкретизувати в підпунктах. Складний план має здебільшого таку форму запису . ступ. . Основна частина. . . 3. . Закінчення.
616
П
НН
Плет ння кустарний промисел з виготовлення господарськопобутових і художніх виробів з різноманітної еластичної сировини. к сировину для плетіння на Поліссі використовували лозу , кору молодої липи та берези, верболіз. з тонкèх фанероподіб них дощечîк гнули кîроби для сівби сіяники. З вужчих
Розвиток мовлення
і тонших смужок плели різноманітні кошики. Способом плетіння виконували стіни клунь, хлівів та кошàр , огорожі. З лози та інших матеріалів плели рибальське знаряддя. другій половині століття почали виготовляти дорожні корзини, легкі дачні меблі, дитячі колиски. лісостеповій зоні значне поширення мало плетіння із соломи. Для цього використовувалася житня чи пшенична солома, яку заготовляли під час наливання колосся, та солома стиглого вівса. З неї плели брилі. икористовуючи розколоті лозини чи мотузки, виготовляли солом яні сіяники, плет нки для зберігання зерна й інших продуктів, одягу. Кошики та сумки плели ще з рогозè. Карпатах і на Поліссі з вузьких смужок шкіри виготовляли кінську збрую та різні побутові речі. З пофарбованих бавîвнÿних нитîк плели різнокольорові, укриті орнаментом поясè. ироби українських майстрів визначалися чистотою й тонкістю роботи. к витвори прикладного мистецтва, вони широко популярні орл нко оряк . * устàрний вироблений вручну, індивідуально. ** о à кущова порода верби. *** о àðà загорода або хлів для овець, кіз, вівчарня. В
В В В
рі нто ний лан . Плетіння один з видів кустарного промислу. . Сировина для плетіння та вироби з неї. . ироби з лози та кори дерев. . ироби із соломи та рогози. . ироби зі смужок шкіри та бавовняних ниток. . Популярність виробів українських майстрів.
Розвиток мовлення
Òеìа
ЧИТАНН
МОВЧКИ
617
ОРНО
З
орногуз алимон, як його прозвали діти, стояв у гнізді на вершечку розчепленої танкової гармати, що загрузла на анниній садибі. Намостивши гніздо на гарматі поблизу хати, згорілої з його старим гніздом, чорногуз розпачливо махав крилами, завмирав, стоячи на одній нозі. ряäè-годè він літав на низинку під лісом, нашвидкó ковтав там кілька жабок, приносив у дзьобі гадюку про запас, і далі стояв у гнізді, клацаючи дзьобом, наче розмовляючи сам із собою. Діти, які все мусять помітити, збиралися біля нього співчутливою зграйкою та вмовляли лелеку не журитися. орногуз розплющував одне око, повертав набік голову й дивився на дітей. Потім він почав більше цікавитися навколишнім життям, зо два рази літав на жèтнище на бесіду зі своїм лелечим родом. иєсь дурне лелеченя, яке тільки-тільки починало вчитися літати, зîпалу залетіло далі, ніж йому належало, упало на стіжок сіна й товклося там до вечора, не наважуючись ще раз повірити своїм крилам. же перед самою темрявою чорногузеня пустилося берега, щоб не ночувати поза гніздом. ле вітрець, ударивши під крила, змінив напрям льоту, і пташеня ледве не виштовхнуло самого алимона, потрапивши на його гніздо. алимон допровадив лелеченя до мами, летячи поруч і трохи нижче, щоб малому не було страшно. З господаркою подвір я анною в алимона були добрі взаємини. люди, й чорногузи знають, що вони здавна є друзями, тож нікîли ніякому хлопчакові не спаде на думку розорити гніздо на хаті чи шпурнути грудкою на чорногуза твердо встановлено птах той принесе у дзьобі жарину й підпалить хату. асом алимон, сидячи на своїй гарматі, починав клацати дзьобом і підстрибувати на сідалі, анна так і знала, що до неї в горîд підкрадаються дітлахи, мовчки хапала лозину й бігла на город. увало чорногуз злітав на землю й ходив по подвір ю, з цікавістю
Розвиток мовлення
придивляючись, як анна тіпàє торішні конîплі, варить у казані кропивó або шиє в холодку. Коли з явилася до двору будівельна бригада, привезли лісу, викопали яму й почали місити глину, притягли очерету на дах, тесляр заходився коло вікон і дверей, чорногуз виявив велику зацікавленість. асто вдосвіта, коли бригади ще не було, анна виходила із землянки на подвір я та й голосно казала и, може, сниться, що хата моя росте, як полèвана, а насправді, як алимонова хата, на тічкó? . орногуз чув господиню й подавав голос клац, клац, клац Дивись же мені, алимоне, на той рік прилітай просто на новó хату, та й не сам, мій друже, а з алимонихою но ський Æèтни я поле, на якому росло жито. і àòè коноплі очищати волокно конопель від дрібних колючих трісочок. В
В В ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.
В
В аємини які склалися між тварино А ворожими В напруженими непростими Г добрими
та л дино
Чорногу намостив гні до на вер ечку танково тому о А там йому було зручніше й не так сумно хата, на якій було його старе гніздо, згоріла В його старе гніздо зруйнували діти Г звідти було ближче летіти до лісу за поживою
були
гармати
Коли лелеченя випадково потрапило на гні до Халимона той А нагодував малюка прогнав малюка зі свого гнізда В допровадив малюка до матері Г покликав на допомогу дітей
Розвиток мовлення
Зверта чись до Халимона Ганна просила пта а А дружити з дітьми принести в її нову хату щастя В тихше клацати дзьобом і не підстрибувати в гнізді Г прилітати на нову хату з алимонихою Коли будівельники почали водити нову ату чорногу виявив А велику зацікавленість В зневагу байдужість Г щире захоплення За стилем мовлення текст є А науковим В художнім офіційно-діловим Г розмовним
Òеìа
ПОН ТТ П О О І І НО-ДІЛОВИ СТИЛ МОВЛ НН
И А А МО
618
В
З
Дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім я та набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Дитина, яка тимчасово чи постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних якнайкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надаються державою (Ç он н ії ро ра а итини . З
Офіційноділовий стиль
Офіційно-діловий стиль ðîñ. официально-деловой стиль різновид мовлення, який слугує для спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті.
Розвиток мовлення Ознаки стилю
Найхарактерніші ознаки цього стилю офіційність конкретність стислість точність формул вань логічна послідовність.
Ділова лексика
офіційно-діловому стилі використовують спеціальні слова й усталені сполучення слів. НА И ЛА ая а остано ити ро оря итися ро глянути и на аний чинний у яти о у аги о о ити о і ома.
Ділові папери
Основним видом офіційно-ділового стилю є ділові папери документи . НА И ЛА ая а лан ро оти оголо ння ра ила о інки а то іогра ія на ка ого ір ро иска оруч ння о і ка та ін.
619
рати участь, узяти до уваги, відповідно до закону, згідно з інструкцією, за згодою сторін, надати можливість, дозвольте нагадати, маю відмовити, просимо повідомити, вважаємо за потрібне, в установленому законом порядку, нести відповідальність, брати зобов язання, порушувати питання, оголосити подяку. 620
В
. Сашко, доведи, будь ласка, до відома вчителя, що я захворів. . ку посаду обіймає твоя бабуся? . Дівчинко, ти з якого питання плачеш? . ойно від Дениса надійшла пропозиція піти на річку купатися. 621
СИТУАЦІЇ.
СИТУАЦІЯ 1. и прийшли записатися до бібліотеки. Повідомте мету свого візиту, а також на прохання бібліотекарки своє прізвище та ім я, дату народження, місце проживання для оформлення картки читача . Розпитайте про години роботи закладу, правила користування літературою.
Розвиток мовлення
и зайшли в кабінет заступника директора школи, щоб замовити учнівський квиток. Повідомте мету свого візиту, розпитайте, чи треба приносити свідоцтво про народження, фотокартку. Дізнайтеся про правила користування учнівським квитком. СИТУАЦІЯ 2.
« » Що в цій записці вам видається смішним? Чому?
Òеìа ДІЛОВІ ПАП И П АВИЛА ПОВ ДІНКИ И А А МО
622
623
Правила поведінки в
колі
. На уроки приходь вчасно. . еди себе чемно, вітайся з учнями, учителями, працівниками школи, батьками. . На уроці не розмовляй, уважно слухай пояснення вчителя і відповіді учнів. . На перерві не бігай, не кричи, не штовхайся. . ережи шкільне майно, не псуй меблі, стіни, двері. . римай у порядку своє робоче місце. . їдальні дотримуйся порядку й тиші, прибирай за собою посуд. . роздягальні охайно вішай свої речі та не розкидай одяг дітей. . Не принось у школу сторонніх предметів.
Розвиток мовлення 624
ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.
625
В
ВАРІАНТ А. ВАРІАНТ Б.
Òеìа
ДІЛОВІ ПАП ОГОЛО НН
И
626
що? де? коли? чому? для чого? для кого?
Оголошення
Оголо ення ðîñ. об явление це документ, що містить повідомлення для широкого загалу. Особливістю оголошення є стислість формулювань і компактність.
Реквізити
Оголошення складається з таких реквізитів заголовок; інформація про подію; інформація про дату, час і місце події; інформація про те, від чийого імені написано оголошення можна зазначати адресу, телефон, сайт, електронну пошту того, хто проводить захід .
627
В
ОГОЛОШЕННЯ 15 травня цього рок у в актовій залі школи відбудеться концерт переможців пісенного конк урсу «Золоті ключі». Початок о 16 годині. Учнівський комітет
Розвиток мовлення
ОГОЛОШЕННЯ Шановні учні та учениці! 25 вересня 2019 рок у о 13:30 відбудеться засідання літературної студії «Лебідь». Запрошуються учні, які мають хист до літературної творчості. Місце проведення заходу – кабінет 45. Інформацію про студію «Лебідь» розміщено на сайті школи. Керівник студії 628
ОГОЛОШЕННЯ Старостам 5–7-х класів треба зібратися завтра після 12 години. 629 630
СИТУАЦІЇ.
. . . .
рі нто ний лан До кого звертаємося. Про що повідомляємо. Про що просимо. Кому повідомляти.
ПРАВИЛЬНО
НЕПРАВИЛЬНО
щиро запрошуємо на все добре брати участь поступився місцем
милості просимо всього доброго приймати участь уступив місце
Розвиток мовлення
Òеìа ОПИС П ИМІЩ НН УСНИ ДОКЛАДНИ П КАЗ ХУДО Н ОГО Т КСТУ ОЗПОВІДНОГО ХА АКТ У З Л М НТАМИ ОПИСУ П ИМІЩ НН И А А МО
о таке опис?
631
Н
Павло оглядав світлицю, примічав у ній зміни й обнови. Стіл і ясенові лави стояли на своїх місцях. ільки не було підлоги й жердки для одягу. ам стояло двоспальне ліжко, заслане ковдрою, з горою подушок. На блискучих кулях ліжка було понав язувано великі рожеві банти. здовж стіни, наче продовження ліжка, стояв широкий тапчан, накритий стареньким килимком. іля нього, під стіною, яка виходила з печі, примостився столик, на якому була ручна швейна машина. По другий бік дверей, де колись стояла висока материна скриня, полискував жовтою дубовою фарбою дзеркальний гардероб, біля нього, під вікном, етажерка з книгами, менший стіл із дзеркалом... За уч ром). Н
«
»
Інтер’єр
Опис внутрішнього вигляду приміщення називають інтер єром фр. inbericur внутрішній .
Особливості опису
Опис приміщення умовно відповідає на такі питання ро мі но? о ро мі но? яким оно ? Складовими частинами опису приміщення є опис окреми предметів і місця нього ро та ування Описуються, наприклад, стіни, підлога, вікна, меблі, речі картина, ваза тощо. Одночасно звертається увага на ознаки предметів колір, розмір, форму.
«Відоме» й «нове»
реченнях опису приміщення відомим є вказівки на місце лі оруч ра оруч ос р ині у кутку іля ікна тощо , а новим назви наявних у приміщенні предметів.
Художній опис
Мета удожнього опису приміщення передати враження від приміщення, певне ставлення до нього та людей, які в ньому мешкають.
Розвиток мовлення
’ 632
В
Д НОК
С
Погода почала псуватися. Низькі чорні хмари повзли подорожнім назустріч. дарила сіра холодна злива. одної пташки не траплялося в дорозі стомленим мандрівникам. е було поганою прикметою. Пташки ховаються перед нічним дощем. Можна було б завернути до котроїсь із хат, але вони більше не траплялись. нак щільніше загорнувся в плащ та наказав візнику, щоб їхав швидше. із виїхав на лісову дорогу, яка невдовзі привела до анку якогось великого будинку... відповідь на грюкання двері розчинились. На порозі стояла невеличка бабуся з рогачем у руках. Подорожні увійшли в передпокій. Струмені води збігали із змоклого одягу на підлогу. абуся тільки головою похитала. она показала йти за собою й відчинила двері. нак тихо зойкнув від подиву й захоплення. Перед мандрівниками була велика вітальня. Стіни були неосяжно високими. Невеликі видовжені вікна були розташовані майже під стелею. ажкі меблі біля стіни рипіли навіть у відповідь на кроки. величезному каміні палали дрова, заливаючи вітальню тьмяним, миготливим світлом. іля каміна стояв невеличкий столик і два крісла. Королівським жестом бабуся вказала подорожнім на них і вийшла. і сіли й почали роздивлятися портрети, які поблискували на стінах За оротк ич м). З К К
Н поблискували грюкати, подив, мандрівник.
Розвиток мовлення
Òеìа УСНИ ОПИС П ИМІЩ НН НА ОСНОВІ ОСО ИСТИХ В А Н
633
Н
Назви предметів, які є в кімнаті
Місце розташування Ознаки предметів форпредметів ма, колір, розмір тощо
В
рі нто ний лан о ису кімнати . Розташування кімнати на якому поверсі . . Загальний опис кімнати розмір, освітлення, кількість вікон, колір стін, їх оздоблення, квіти тощо. . Предмети, їх розташування й ознаки. . Обладнання карти, посібники, портрети, проектор, комп ютер, таблиці тощо . . исновок чи подобається вам кімната, чи є в ній усе необхідне для навчання, який настрій вона викликає тощо . 634
«К
ПРАВИЛЬНО великий передпокій я люблю затишок зручна шафа м які крісла нові стільці дитяче ліжко килимові доріжки яскраві шпалери ламінована підлога
»
НЕПРАВИЛЬНО велика прихожа я люблю уют зручний шкаф м ягкі крісла нові стула дєтська кроватка коврові дорожки яскраві обої ламінований пол
Розвиток мовлення
Òеìа
ПИС МОВИ ТВІ -ОПИС П ИМІЩ НН НА ОСНОВІ ОСО ИСТИХ В А Н
635
«
КР
»
НС К
Давня українська хата. исокий поріг, на стінах та вікнах барвисті рушники. Розмальована піч, скриня. Пахне травами... к і кожне східнослов янське житло, українська хата в минулому мала нерухомі меблі, які майстрували одночасно з нею піл , лави, полиці для посуду, скриня, стільці, дитяча колиска. одних регіонах стіни хати білили, у рублених оселях їх мили водою, але по всій країні від Карпат до Дону всередині, а часто й зовні прикрашали розписами. Майже четверту частину хати займала розмальована чи оздоблена кахлями піч. Побутує багато прикмет і повір їв, пов язаних з нею. Наприклад, якщо запалений уперше вогонь горів ясно, то життя тут буде радісне, якщо тьмяно, дим ішов на хату, то й ладу не буде в ній. Свîлок також прикрашали. Найчастіше різьбленими календарними знаками. Зазначалися й дата будівництва житла, прізвище майстра. На сволок клали дрібні речі клубки нитîк, веретåна, книжки, квіти, а також хліб р л . * іл дерев яний настил для спання в селянській хаті. ** îлок балка, яка підтримує стелю в будівлях. К
Розвиток мовлення
636
СИТУАЦІЇ. В
ВАРІАНТ А. ВАРІАНТ Б.
Òеìа
УСН
ОПОВІДАНН
ЗА КА ТИНО
И А А МО
Картина
итаючи твір живопису, потрібно звернути увагу на тему картини що змальовано ; побудову картини що змальовано на передньому плані, а отже, є головним; що на задньому ; кольори картини та настрій, який вони допомагають створити; почуття, які викликає картина.
637
К
» З
раси ький
ість із Запоріжжя
«Г
З
Розвиток мовлення З
З
З
Н
«Г
ОВІ
З
» Н
А
Солом яний курінь, вулики-дуплянки, горîдина, розмальовані миски та куманці, пасічник, шабля, кобза, штанишаровари, біла вишивана сорочка, червона свитка, широкий пояс, плахта, намистечко, світле просторе й зручне вбрання. Н В
К
Òеìа
П
КЛАД Т КСТУ
638
В
О
О
З
Пройдя через двойн е двери, мальчики оказались в ольшом зале. арри даже представить не мог, что на свете существует такое красивое и такое странное место. Зал б л освещ н т сячами свечей, плавающих в воздухе над чет рьмя длинн ми столами, за котор ми сидели старшие ученики. Стол б ли заставлен сверкающими олот ми тарелками и кубками. На другом конце зала за таким же длинн м столом сидели преподаватели. Профессор Мак онагалл подвела первокурсников к тому столу и приказала им повернуться спиной к учителям и лицом к старшекурсникам.
Розвиток мовлення
Перед арри б ли сотни лиц. Мальчик посмотрел вверх и увидел над собой бархатн й ч рн й потолок, ус панн й зв здами. ло сложно поверить в то, что то на самом деле потолок. арри казалось, что ольшой зал находится под откр т м небом оулинг). Словничок Пройдя – укр. пройшовши. Двойной – укр. подв³йний, подв³йчастий. Представить – укр. уявити. Плавающий – укр. який плаває. Длинный – укр. довгий. На самом деле – укр. насправді.
639
нас б ло задано в учить главн е реки мерики. я, вместо того чтоб учиться, запускал во дворе змея в космос. Ну, он в космос не залетел, потому что у него б л чересчур л гкий хвост, и он из-за того крутился как волчок. то во-перв х. вовтор х, у меня б ло мало ниток, и я весь дом об скал и собрал все нитки, какие только б ли; у мам со швейной ма ин снял, и то оказалось мало. Змей долетел до чердака и там завис, а до космоса ещ б ло далеко. я так завозился с тим змеем и космосом, что совершенно позаб л обо вс м на свете. Мне б ло так интересно играть, что я и думать перестал про какие-то там уроки. Совершенно в летело из голов . оказалось, никак нельзя б ло заб вать про свои дела, потому что получился позор рагунский . Словничок Вместо того – укр. замість того. Чересчур – укр. занадто, надто. Чердак – укр. горище. Совершенно – укр. зовсім; цілком.
Розвиток мовлення В
Òеìа 640
АУДІ
ВАНН В
НО С К ПР М Своїм виникненням Нîбелівська премія зобов язана видатному шведському вченому, винахіднику динаміту льфрåду Нобелю, який майже весь свій капітал і примножене добро відписав громаді для заснування на батьківщині міжнародного фонду. Рішення Нобеля посмертно утворити фонд для щорічного присвоєння грошових премій найдостойнішим представникам людства здильфред Нобель вувало не лише родичів і друзів. Навіть король веції був ображений такою непатріотичною дією свого підданого. тільки з плином часу розкрився мужній патріотизм Нобеля, який приніс веції славу країни-мецената Нобелівські премії вручаються з року. період рр. через воєнні події в вропі, спричинені Другою світовою війною, Нобелівська премія не присуджувалася. ороку організатори конкурсу розсилають тисячі запрошень відомим ученим світу з проханням повідомити про своїх колег, що заслуговують на присудження премії. Пропозиції осіб, яким запрошення не надсилалися, не розглядаються. мена нових лауреатів оприлюднюються щороку жовтня у день народження льфреда Нобеля. На церемонію вручення премії Нобелівський фонд запрошує лауреатів і членів їхніх родин до Стокгольма і в Осло грудня у день смерті засновника онду. Дипломи й золоті медалі Нобелівських лауреатів у галузі фізики, хімії, фізіології й медицини, літератури й економіки вручаються в Концертному залі королем веції. еремонія нагородження лауреатів премії Миру проводиться в Осло за присутності короля Норвегії й членів королівської родини. Нобелівські премії є унікальними й особливо престижними нагородами о і ника . * лин
ðîñ. течåние.
Розвиток мовлення
К
Н Н Н
К А
В В
Н
Òеìа
. ОПИС П И ОДИ УСНИ ДОКЛАДНИ П КАЗ ХУДО Н ОГО Т КСТУ ОЗПОВІДНОГО ХА АКТ У З Л М НТАМИ ОПИСУ П И ОДИ
И А А МО
641
І
З
З М Настає зима, і світ навколо змінюється. Морозним подихом вона зачаровує природу. се навколо завмирає. олі дерева мерзнуть на холодному вітрі. оді зимачарівниця дарує чудові білі одежі зі снігового хутра, у яких їм тепло та затишно. она устелює промерзлу землю пухнастою білою сніговою ковдрою, що блищить діамантами в променях яскравого сонця. Річки, озера та моря зима сковує товстою кригою, щоб вони змогли відпочити до весни За о ). СН есна причаїлася всюди у сірій корі рунту, у деревах, у воді і, здавалося, ось-ось вибухне яскравим сонячним промінням. ише котики в лугах, зодягши хутряні кожушки, повискакували; та ще бруньки врешті-решт забубнявіли, з кожним днем круглішаючи, набрякаючи.
Розвиток мовлення
ідійшли проліски в лісі, уже засиніли фіалки, засвітився над опалим листям лісовий сон вайлувата й трохи смішна в певності своєї краси квітка. дерева стояли голі й, облиті байдужим промінням, сняли навсібіч тонкий, ледь уловлюваний смуток. ише на берізках вирізьблювалося перше листячко, ніжне, мов дитяче зітхання За у алом . В В
А
у о а о ису
Опис природи складається із сукупності описів окремих предметів озера, лісу, дерев, неба, сонця тощо . реченнях опису можна виділити відоме й нове . ідомим в описі природи є на ви предметів їхніх частин . Новим є о наки цих предметів їхніх частин . НА И ЛА Н р листячко на рі ках ні н мо итяч іт хання Отже, в описі природи мають бути названі предмети, з яких складається картина природи, та їхні ознаки.
тиль о ису
Опис природи може бути як у художньому, так і в науковому стилях. Мета наукового опису об єктивно й точно назвати ознаки предметів, з яких складається картина природи. Мета удожнього опису створити образ побаченого, емоційно вплинути на читача або слухача.
642
В
. Далі, вище починається мішаний ліс, густішає і густішає і дуби, і липи, і явори, і ясени, і берези. орний ліс, похмурий ліс. Скільки тут тіні й свіжості сонце не сонце, спека не спека. як пройде злива, усе тут пахне водою, ніби губка насичена,
Розвиток мовлення
і густі тумани підносяться й звиваються над коронами дерев За амчуком). . ироколистий ліс має складну ярусну будову. Над рунтовий шар з опалого листя пухкий і товстий. Мох трапляється лише на пнях або повалених стовбурах. Затемнення в дібровах не велике. Крони дерев утворюють порівняно розріджене шатро і ручника . 643
В
С Павло легко вистрибнув з кабіни й вільно побіг убік, одразу знайшовши ледве помітну в сóтінках стежину, що вела до лісу. уде ліс, сухо подзвонюють мідним листом дуби, співають сосни у висîкості, під ногами вислизають тугі, мов литі, жолуді. Солодко пахне прілим листом і травами, пізніми грибами, що їх уже торкнулися перші приморозки. рову аж чорно від тернîвих ягід на колючих і густих кущах. Коли тåрен зацвітає весною, то весь рів і лісові кущі по горбах наче обсипані снігом. Сила терну в лісі. Може, від того й назви ерн вка, ерновà. Поміж терном, на видноті, гойдає колючими батогами шипшина, красується червоними твердими ягодами. По землі, у ровах і ямах, повзе ожина, тьмяно поблискує чорною ягідкою-намистинкою, наче оком у перепілки. Скільки вèлазив малий Пашка за тією ожиною по ровах і проваллях, скільки лайки й стусанів мав від матері за порвані штани й пізнє вертання з лісу. се те минуло, як перші дитячі мрії, але зосталося в пам яті на все життя... За уч ром). * óтінки ðîñ. сóмерки. ** åр н колючий кущ; ягоди цієї рослини. З К
Розвиток мовлення
Òеìа УСНИ ВИ І КОВИ П КАЗ ХУДО Н ОГО Т КСТУ ОЗПОВІДНОГО ХА АКТ У З Л М НТАМИ ОПИСУ П И ОДИ 644
В
К травневому лісі хвилі квітів хлюпають під ноги. повітря, настояне на ароматах смолини й мокрого листя, приємно дурманить голову. Теплінь... Найдрібні е створіння й те поспішає розплескати по всьому лісу свою весняну радість. Раптом вона Два блискучі листки біля самої землі. На високому стеблі кудлате біло-кремове суцвіття... юбка .. юбка дволиста вже перед очима стелиться безкрайній степ, а в ньому жменька запорізьких козаків. Кілька днів запорожців переслідували вороги. коли переслідувачі стомилися, ватажок махнув рукою хай тікають усе одно в степу пропадуть без їжі. козаки зовсім і не збиралися отак марно пропадати. о в кожного на шиї висів амулет, який оберігав від голодної смерті нанизані на нитку тверді, потемнілі від часу бóльбочки. Почали запорожці оті бульбочки жувати утамували голод, погасили спрагу, поволі почали повертати сили... Ніхто не загинув. по дорозі на Січ ще й два ворожі загони розбили... юбку дволисту і зараз дуже поважа ть у народі. Не один старається перенести її з лісу до себе у квітник чи садок. юбка прекрасно почуватиметься біля хати, коли на неї падатиме легенька тінь від дерева та коли ростиме у своїй землі. ому пересаджувати її треба з рунтом, у якому вона росте За моргуном). * таму àòè
З
ðîñ. утолèть.
Розвиток мовлення
Òеìа ПИС МОВИ ДОКЛАДНИ П КАЗ ХУДО Н ОГО Т КСТУ ОЗПОВІДНОГО ХА АКТ У З Л М НТАМИ ОПИСУ П И ОДИ 645
РН К Серед зелених луків і дрімучих лісів текла річка. Повновода, глибока, але тиха й ласкава. агато віків несла вона свої чисті води. Рікою плавали човни й навіть маленькі кораблики. ив на березі ріки ліхтарник. вечері сідав він у човен, плив на серåдину ріки, засвічував ліхтар. До світанку блимав посеред ріки вогник, показував дорогу мандрівникам. Лагідно хлюпались об берег хвилі ті илась ріка люблять її люди, й вона людям потрібна. а ось людям знадобилося багато дощок на столи й стільці. ирубали вони ліси по берегах ріки. Здалося також людям, що зелені луки це непотрібні розкоші. Зорали луки, посіяли кукурудзу. Виснажилися студені джерела, задихнулася від спраги ріка й померла. Кілька років на тому місці, де плавали човни й кораблики, весною дзюрчав струмок, а згодом і він засох. Перетворилося руслî ріки на горîд. Про річку нагадував тільки стовп, до якого ліхтарник за звичкою щовесни прикріплював ліхтар. к тільки на землю сідали сутінки, старий ліхтарник ішов на капустяне поле й засвічував на стовпі ліхтар. Маленький Сергійко і питає Дідусю, навіщо ви засвічуєте ліхтар? Ріки ж давно немає. об люди краще бачили свою дурість ухомлинський). *Âèсна итися
ðîñ. истощèться.
В
К Н
Розвиток мовлення
Òеìа ПИС МОВИ ТВІ -ОПИС П И ОДИ НА ОСНОВІ ОСО ИСТИХ В А Н «Цілющий 646 дощ», «Веселка воду п’є», «Ой весна, весна, днем красна», «Велична премудра природа».
сформулюйте основну думку вашого твору; обміркуйте, які типи мовлення можуть бути поєднані в ньому; доберіть слова сполучення слів, вислови , необхідні для розкриття теми й основної думки; згрупуйте цей матеріал за окремими питаннями; визначте послідовність його вживання; складіть план. Н
Òеìа
УСНИ ОПИС П И ОДИ ЗА КА ТИНО
И А А МО
647
«З
анайло Золота осінь
»
Розвиток мовлення
З Н З
З осінь, дерева, річка, трава, гора, небо природа, краєвид, вершина
» З
«З
ОВІ А Милуватися, розстилатися, простягатися, зачаровувати, золоте сяяння, різнокольоровий одяг, тиха річка, білокорі берізки, сонні береги, сільські хатинки, краса життя, свято краси, краса прощання, чарівна пора, відчуття спокою. ольори жовтогарячий, багряний, вогненно-золотий, вогненно-червоний. З
М
Н
К
Òеìа
П
К
КЛАД Т КСТУ
648
РО
МО Н
Первого апреля в часов минут в окно Костиной кухни торжественно впл л ослепительно яркий, огнед шащий шар размером с крупн й апельсин. аровая молния с ужасом подумал Костя, да так и замер с раскр т м ртом... Когда Костя приш л в себя и взглянул на час , то ахнул стрелки показ вали десять минут десятого. Опять опоздал с грустью подумал он. Конечно, шаровая молния причина уважительная . ак сказать,
Розвиток мовлення
загадка материи. Но кто поверит? Да ещ первого апреля олько на смех под мут. Нет уж, спасибо Скажу, в лифте застрял и вс Ну, асильчиков, слушаем тебя, сказал учитель Олег Петрович, когда Костя бочком протиснулся в класс. то... застрял в лифте, промямлил Костя. Плохо, асильчиков, очень плохо. Первого апреля я ожидал чего-нибудь посвежее. от арабанов перед тобой приш л. ак тот хоть посмешил нас, сказал, что к нему шаровая молния прилетела. -то есть к-к-как к арабанову? то ко мне, ко мне молния прилетела теперь совсем плохо, сказал учитель Олег Петрович. ужим умом жив шь. Дай дневник и садись оро . Словничок Торжественно – укр. урочисто. Огнедышащий – укр. вогнедишний. Прийти в себя – укр. отямитися. Уважительный – укр. поважний. Шаровой – укр. кульовий. В
Òеìа ДОПИС У ГАЗ ТУ ІН О МА І НОГО ХА АКТ У ЗІ КІЛ НОГО ИТТ И А А МО
649
ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.
Допис
Допис у га ету інформаційного арактеру це коротке оперативне повідомлення про конкретні події та явища, які можуть зацікавити багатьох. Допис обов язково має бути актуальним. Мета допису поінформувати, повідомити про те, що відбулося, де й коли. о відбулося? Допис Де відбулося? Коли відбулося?
Розвиток мовлення
650
В
Н З
Н
З С Р
ЗМ
С РОМ С О
На початку листопада в нашій школі відбулася зустріч з відомим українським письменником Дмитром ригоровичем ілоусом. об послухати гостя й поставити йому свої запитання, в актовому залі зібралися майже всі учні та вчителі. Дмитро ілоус надзвичайно цікаво розповів про місцевість, де він народився, країни, у яких побував, про свою творчу працю. Поет прочитав вірші з популярних збірок Диво калинове та ари барвінкові , у яких майстерно розкривається краса й багатство українського слова. потім поезії Дмитра ілоуса читали учні. Навіть коли зустріч офіційно зак нчèлася, діти ще довго спілкувалися з письменником, ставили багато запитань, брали автографи на пам ять. Зустріч з відомим майстром слова залишила неповторні враження в душах учнів і вчителів. ПАМ’ЯТКА к писати допис . Обдумати тему, обрану для допису, сформулювати основну думку. . изначити адресата й мету майбутнього висловлення. . Продумати структуру тексту вступ, основну частину, кінцівку . . ітко сформулювати відповіді на запитання о і улося? ? коли? . Скласти план. . Написати текст на чернетці, прочитати та за потреби внести виправлення чи доповнення. . Переписати текст. 651
«
»
М . ідзначення якогось свята у вашому класі школі . . Допомога учнів людям похилого віку дитячому будинку, бібліотеці . . Похід прогулянка, екскурсія . . ідвідання музею виставки, театру . . ечір відпочинку. . Спортивні змагання.
Розвиток мовлення
. утбольний матч. . Заняття шкільного гуртка. . Облаштування класної кімнати шкільного стадіону, музею, подвір я . . Зустріч з відомими людьми.
П
Класна га ета РОЕКТ Під керівництвом учителя виберіть кращі дописи учнів вашого класу. Підготуйте випуск стінної класної газети. Не забудьте дібрати ілюстрації, придумати рубрики, указати дату виходу газети, авторів дописів, редколегію. Проведіть у класі конкурс на найкращий допис у газету. Роботи переможців запропонуйте до друку в газетах вашого міста, району чи області.
Òеìа УСНИ ОЗДУМ П О ВЧИНКИ Л Д И А А МО
кла о і частини
Роздум складається з таких трьох частин теза, доказ, висновок. Те а це твердження, яке потрібно довести. Дока аргументи, об рунтування це думка на підтвердження правильності висловленого твердження тези . об дібрати якісні докази, спробуйте знайти відповідь на таке питання ому я а а о моя т а і я огля на ро л му ра ильна? Висновок це логічний підсумок, остаточна думка. С ема ро думу
еза
ргументи
исновок
Розвиток мовлення
о ні асо и
ормулюючи те у, можна скористатися такими словами сполученнями ума о а мо умку н ний н на о к на м н то р конаний р конана о езу можна поєднати з дока ом за допомогою таких слів сполучень асам р р т о оясн ться тим о ока ом мо ути о р о руг рім того Висновок часто приєднують за допомогою слів сполучень т сь чому и р коналися тому о о на ро ити исно ок Наведені вище мовні засоби допомагають побудувати роздум. Однак ці засоби не є обов язковими. НА
И ЛА
а
652
ода
дорогоцінне джерело життя.
ока
е пояснюється тим, що без води людина може прожити не більше днів. кщо влітку довго немає дощу, жовкне трава, в януть квіти. юди, тварини й рослини складаються з води.
исно ок
Отже, без води на землі не було б нічого живого.
І
Кожна людина завжди чимось зайнята, кудись поспішає, але я вважаю, що всі повинні знаходити час для фізкультури. Насамперед фізичні вправи допомагають укріплювати здоров я, бути в хорошій формі, виховувати силу волі. Навіть проста зарядка вранці під улюблену музику заряджає енер-
Розвиток мовлення
гією на весь день. ктивні розваги, усілякі рухливі ігри приносять неймовірне задоволення. они щодня дарують нам здоров я та бадьорий настрій. Крім того, усі хочуть мати красиве гнучке тіло, гарну реакцію, координацію рухів, уміти сконцентруватися у важливий момент. Ось чому фізкультура така важлива й необхідна. ю думку поділяють мої однокласники й однокласниці та ніколи не забувають про активне дозвілля. В
653
ри тижні не був Сергійко в школі хворів. Скучив за товаришами й учителькою. Радісний і збуджений прийшов хлопчик до школи після хвороби. Думалося Сергійкові в очах товаришів побачить він радість і подив. а їхні очі були спокійні й незворушні. Сусід по парті Миколка запитав ти виконав на сьогодні завдання? иконав, тихо сказав Сергійко й засмутився ухомлин ñüêèé .
к підготувати ро дум
ПАМ’ЯТКА
. Проаналізувати конкретний вчинок людини. . изначити тему й основну думку майбутнього висловлювання. . Сформулювати тезу. . Дібрати переконливі аргументи з власного життя, життя інших людей, прислів я тощо. . Сформулювати висновок. мені здається...; я думаю...; я переконаний, що...; я не можу погодитися з тим, що...; хочеться підкреслити, що...; я зрозумів...; цей вчинок я вважаю... 654
Розвиток мовлення
Òеìа УСНИ ДОКЛАДНИ П КАЗ ХУДО Н ОГО Т КСТУ ОЗПОВІДНОГО ХА АКТ У З Л М НТАМИ ОЗДУМУ 655
Н
НН
Мав цар трьох син в, а у володаря сус дньої держави була дочкà. аревич в неї й закохалися. Сказала цар вна, що за того зам ж п де, хто здобуде для неї найц нн ше. Виру или царевич найц нн ше шукати. ерез р к з йшлися. Старший купив далекогляд, що видно з нього через три держави. Середній здобув плащ, що понесе, куди здумаєш. Молодший ро добув л ки, що й мертвого оживити здатн . лянув старший у далекогляд побачив похорон. Скочили брати на плащ, полет ли. то цар вну ховають. Молодший вийняв л ки, приклав померл й до губ в, вона й ожила. Має цар вна вийти за старшого, тому що в н перший побачив її похорон. Отже, бути їй дружиною старшого брата. Справедливо стати дружиною середнього, бо на його плащ д сталися до померлої. Отже, в дмовити йому не можна. Не можна в дмовити й молодшому через те, що в н її л ками оживив. Зрозум ли брати вагання дівчини та й кажуть ай не розум, а серце вир шує . Обрала цар вна наймолодшого брата ар ка ка). * агàння
Òеìа
ðîñ. колебàние, сомнåние.
ТВІ -ОПОВІДАНН ПО АЧ НОГО
НА ОСНОВІ
И А А МО
656
В
Розвиток мовлення
Прац
чи над твором потрібно
ПАМ’ЯТКА
розкрити тему; утілити основну думку наприклад, ствердити необхідність дбайливого ставлення до книжки ; удало дібрати фактичний матеріал, виділити головне, а про менш істотне згадати побічно; дотримуватися вимог стилю; не забути про вступ і висновок твору.
одного разу, раптом, згодом, якось, нарешті, ось так. 657
. кскурсія з класом на підприємство. і кого и і налися ро кскурсі ? к ч кали? ким устрічалися? о но ого і нали? о най іль а ам яталося? якими ра ннями о рталися о ому? . Спортивні змагання, у яких ви брали участь. и о го готу алися о магань? то у су рником? кі мом нти най іль а ам яталися? ким у р ультат? к і начали р мо і ? . ідпочинок на природі. к готу алися о ої ки? якому міс і і очи али? о іка ого ачили? ро о с ілку алися? ого устріли? им най іль а ам яталася ої ка? и алося на ратися но их сил і наснаги? 658
659
Н
ÄÎÄÀÒÊÈ К К АЇН КИ А И В
разг.
о аток ВНИ ЕН
К
Додатки
ЕННИКИ В К И Н
В
НК
НИНИ
о аток
В Ч А А А А А А В В В В В В В Г Г
А А
А А А В В В В В Г Г
К К
К
Н
Н Н Н Н
Н
Додатки о аток
ВНИ А
у и и
В
М
и и
и
а и
и о
и
и
и
Н
С
и
В
и
К НАГ
и и и
и, везла и, вела
и
а и, и и О
и и и
а
а
Т и и
я у
є
а
І
и
ї ї и
и и и
и и и
Ч у повести
и
и
Л
и
и
и и
и
и и
и и
у
и и
и
и Я я и
и и
е
Додатки
Е ЕВ
о аток
Е Е
С Н
К
звук дзвін З К В Сутінки
осокори (осокір) вода – води мис – миси серфінг (вид спорту)
тропіки
К Малювання К
К
Чернівці
дощу, дощі З
єю З
В
З
ю -ю
К Г
гусей, курей, Черкас
К
гусьми, курми
батьки, вечорниці
круглолицього, круглолицих К А
Додатки не В
Н
Н
Н
Болезаспокійливий, землеудобрювальний К З
Г
-а
Н
В К
Г
З
Н
В Г
Т Т Т Т Т
В
Г Г
Г
В А А
А А В В
В Г Г
Г
А А
В В В В В
З Г
Г
З Н В
Г Н
З
ÇÌIÑÒ орогі
стикласники та
стикласни і ...................................... ВСТУП
Краса й багатство української мови .................................................. ПОВТО
НН
ТА УЗАГАЛ Н НН В П ТОМУ КЛАСІ
ВИВЧ НОГО
. Словосполучення й речення ....................................................... . Просте і складне речення, розділові знаки в них ......................... . Складні випадки правопису .....................................................
МО
ОЛОГІ
О
ОГ А І Л М НТИ СТИЛІСТИКИ ІМ ННИК . менник як частина мови ........................................................ . елика буква й лапки у власних назвах ................................... . Рід іменників ......................................................................... . исло іменників ..................................................................... . ідмінки іменників ................................................................ . ипи відмін іменників ............................................................ . ідмінювання іменників відміни .......................................... . ідмінювання іменників відміни ......................................... . Закінчення іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини ................................................... . ідмінювання іменників та відмін ................................. . ідмінювання іменників, що мають форму тільки множини ................................................................... . Незмінювані іменники .......................................................... . Стилістична роль словотвірних засобів іменників ..................... . Íå з іменниками .................................................................. . укви и і в суфіксах іменників .......................................... . Написання й відмінювання імен по батькові та прізвищ ........... . загальнення вивченого з теми менник .............................. П ИКМ ТНИК . Прикметник як частина мови ................................................ . рупи прикметників за значенням ..........................................
. . . . . . . .
Ступені порівняння якісних прикметників .............................. Повні й короткі форми прикметників ..................................... ідмінювання прикметників .................................................. ворення прикметників ......................................................... Íå з прикметниками ............................................................. Написання суфіксів прикметників .......................................... укви н і нн у прикметниках ................................................ Написання складних прикметників разом і через дефіс ......................................................................... . Написання прізвищ прикметникової форми ............................. .
загальнення вивченого з теми Прикметник
........................
ЧИСЛІВНИК . ислівник як частина мови .................................................. . Розряди кількісних числівників ............................................ . ідмінювання кількісних числівників, що означають цілі числа ....................................................... . ідмінювання дробових і збірних числівників ........................ . ідмінювання та написання порядкових числівників .............. . живання кількісних числівників з іменниками .................... .
загальнення вивченого з теми
ислівник ..........................
ЗА М ННИК . . . . . . .
Займенник як частина мови. Розряди займенників ................. Особові та зворотний займенники .......................................... Питальні й відносні займенники ........................................... Заперечні й неозначені займенники ....................................... Присвійні займенники ......................................................... казівні й означальні займенники ......................................... загальнення вивченого з теми Займенник
.........................
ДІ СЛОВО . Дієслово загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль ................................................................ . орми дієслова .................................................................... . Неозначена форма дієслова ................................................... . Особові форми дієслова ......................................................... . Написання не з дієсловами ................................................... . ид дієслова ........................................................................ . аси дієслова ...................................................................... . еперішній час ..................................................................... . Минулий час .......................................................................
. . . . . . .
Майбутній час ..................................................................... Дієслова та дієвідмін ...................................................... Способи дієслів. Дієслова дійсного способу ............................. Дієслова умовного способу .................................................... Дієслова наказового способу .................................................. езособові дієслова .............................................................. загальнення вивченого з теми Дієслово .............................
ПОВТО
НН
ТА УЗАГАЛ Н НН
. Морфологія. Орфографія.
У ОКИ ма ма ма ма ма ма ма ма
ма ма ма ма ма ма
ма
ма
ма ма ма
. . . . . . . .
ВИВЧ НОГО
лементи стилістики ......................
ОЗВИТКУ МОВЛ НН
Спілкування й мовлення .................................................. Діалогічне мовлення ........................................................ екст. Складний план тексту ............................................ итання мовчки .............................................................. Поняття про офіційно-діловий стиль мовлення ................... Ділові папери. Правила поведінки ..................................... Ділові папери. Оголошення ............................................... Опис приміщення. сний докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису приміщення ....................................... . сний опис приміщення на основі особистих вражень ........................................................... . Письмовий твір-опис приміщення на основі особистих вражень. ........................................................ . сне оповідання за картиною .......................................... . Переклад тексту ............................................................ . удіювання ................................................................... . Опис природи. сний докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису природи ........................................... . сний вибірковий переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису природи ............................................................... . Письмовий докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису природи ............................................................... . Письмовий твір-опис природи на основі особистих вражень ........................................... . сний опис природи за картиною .................................... . Переклад тексту ............................................................
ма ма ма ма
. Допис у газету інформаційного характеру зі шкільного життя ...................................................... . сний роздум про вчинки людей ..................................... . сний докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами роздуму .................. . вір-оповідання на основі побаченого ...............................
ДОДАТКИ о аток о аток о аток о аток
Російсько-український словничок сталих словосполучень ........................................................ менники в кличному відмінку однини ........................ Словничок наголосів .................................................. Перевір себе. Скорочені відповіді до вправ ...................
Навчальне видання
ЗАБОЛОТНИЙ Олександр Вікторович ЗАБОЛОТНИЙ Віктор Вікторович
УКРАЇНСЬКА МОВА
Підручник для 6 класу з навчанням російською мовою закладів загальної середньої освіти Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено
Головний редактор Наталя Заблоцька Редактор Ольга Дубчак Обкладинка Тетяни Кущ Макет, художнє оформлення, комп’ютерна обробка ілюстрацій Олени Мамаєвої Технічний редактор Цезарина Федосіхіна Комп’ютерна верстка Олени Білохвост Коректор Любов Федоренко
Формат 70×100/16. Ум. друк. арк. 22,10. Обл.-вид. арк. 19,87. Тираж 34 793 пр. Вид. № 2016. Зам. № Видавництво «Генеза», вул. Тимошенка, 2-л, м. Київ, 04212. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи серія ДК № 5088 від 27.04.2016.
Віддруковано у ТОВ «ПЕТ», вул. Ольмінського, 17, м. Харків, 61024. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи серія ДК № 4526 від 18.04.2013.