Issuu

ÓÄÊ 811.161.2(075.3) Ç-12 Ðåêîìåíäîâàíî Ìіíіñòåðñòâîì îñâіòè і íàóêè Óêðàїíè (Íàêàç ÌÎÍ Óêðàїíè âіä 31.05.2018 № 551) Âèäàíî çà ðàõóíîê äåðæàâíèõ êîøòіâ. Ïðîäàæ çàáîðîíåíî

ÓÌÎÂÍІ ÏÎÇÍÀ×ÅÍÍß òåîðåòè÷íі âіäîìîñòі çàâäàííÿ ïіäâèùåíîї ñêëàäíîñòі çàâäàííÿ ç ðîçâèòêó ìîâëåííÿ çàâäàííÿ ç åëåìåíòàìè äîñëіäæåííÿ çàâäàííÿ êîíêóðñíîãî õàðàêòåðó çàâäàííÿ äëÿ ðîáîòè çі ñëîâíèêîì

Ç-12

Çàáîëîòíèé Î.Â. Óêðàїíñüêà ìîâà : ïіäðó÷. äëÿ 5-ãî êë. çàêë. çàã. ñåðåä. îñâіòè ç íàâ÷. ðîñ. ìîâîþ / Î.Â. Çàáîëîòíèé, Â.Â. Çàáîëîòíèé. — Êèїâ : Ãåíåçà, 2018. — 256 ñ. ISBN 978-966-11-0108-0. ÓÄÊ 811.161.2(075.3)

ISBN 978-966-11-0108-0

Заболотний_УМ.рос_П_5.укр_(042-17)_R.indd 2

27.08.2018 16:53:39

Äîðîãi ï’ÿòèêëàñíèêè та п’ятикласниці! Запрошуємо вас у чарівний світ українського слова. А допоможе нам мандрувати мовними стежками надійний путівник усіх школярів – підручник. Однак, подорожуючи, пам’ятайте, що ви ще й дослідники. Тому «підкорення» кожного параграфа бажано розпочинати зі вступної вправи, у якій необхідно дослідити певне мовне явище й самостійно зробити висновок, тобто невелике відкриття. Потім потрібно уважно прочитати правило, спробувати його осмислити, переказати. Після цього можна переходити до виконання тренувальних вправ, які не лише допоможуть засвоїти тему, а й розкажуть багато про людські стосунки, громадянську відповідальність, захист дов кілля, ощадливість, турботу про здоров’я. Вправи з позначками «Поспілкуйтеся», «Попрацюйте в парах», «Чому так?», а також опорні малюнки, веселі вікторини, конкурси, різноманітні життєві ситуації зроблять подорож стежками української мови цікавою та захопливою. Словнички, уміщені наприкінці підручника, допоможуть вам збагатити лексичний запас, засвоїти правильне наголо шування деяких слів. Під час виконання багатьох вправ варто користуватися й тлумачним, і орфографічним словниками, тому потрібно мати їх удома. А тим, хто хоче знати більше, радимо у вільну хвилинку зазирати до спеціальних розділів путівника – «Моя сторінка», «Культура мовлення» та «Для вас, допитливі». Тут міститься корисна й цікава інформація про мову, а також ігри, скоромовки, жарти. Отож, друзі, вирушаймо в путь! Попереду – нові відкриття. Õàé âàì ùàñòèòü!

с у

Çíà÷åííÿ ìîâè â æèòòi ëþäåé. Ìiñöå i ðîëü óêðà¿íñüêî¿ ìîâè â Óêðà¿íñüêié äåðæàâi Прийняла я дарунок від нені – то мова, Тому скарбу ніколи не скласти ціни. Л. Забашта

1 о а словл ва сво о о а

в словл ва ва с одо ал с

о о д а л

• Ми змалечку звикаємо до слів, як до повітря, як до хліба звикли... (Є. Летюк). • Мова – це віконця, через які людина бачить світ (В. Сухомлинський). • Чи не чари й не диво? Мова – спів, мова – казка. Все сказати можливо: є і гнів, є і ласка (Д. Білоус). • Я без тебе, мово, без зерна по лîва, соняшник без сонця, без пта хів діброва (Ю. Рибчинський). • Мова – то цілюще народне джерело, і хто не припадає до ньо го вустами, сам висихає від спраги (В. Сухомлинський). 2

а а

в словл ва а ова в

с в о а

о у а

ва в с о

Рідний край. Малюнок Надії Бондар (11 років)

о вс о о л дс ва

о о а оду

• Без мови людське спілкування* неможливе, а без спілку вання не може бути і суспільства, а тим самим і людини (О. Реформатський). 4

с у

• Мова – єдине знаряддя для засвоєння спадщини** мину лого, найвищих здобутків людської культури, людської мислі (І. Вихованець). • У мові зібрано всі знання народу про навколишній світ, тому з’ясувати історію і походження народу неможливо без дослідження його мови (В. Німчук). • Мова єднає між собою представників певного народу в часі та в просторі (В. Русанівський). • Мова – така ж жива істота, як і народ, що її витворив, і коли він кине свою мову, то вже буде смерть його душі, смерть усього того, чим він відрізняється від других людей (Ïàíàñ Мирний). * Спілкувàння – (рос.) общение. ** Спàäùина – (рос.) наследие.

Значення мови

У світі існує близько п’яти тисяч мов. Кожна з них є засобом спілкування в більшому чи мен шому людському колективі. Крім того, за допо могою мови люди формують думки, пізнають світ, об’єднуються в одну спільноту, передають одне одному досвід. Без мови було б дуже важко обмінятися думками й найтоншими почуттями, досягти взаєморозу міння, налагодити виробництво необхідних ма теріальних благ, створити духовні цінності, згуртуватися для подолання труднощів. ад а

• Є різні засоби спілкування: мова, жести, погляд, звукові та світлові сигнали (наприклад, сигнали світлофора), релігійні символи, державна символіка, дорожні знаки тощо. Чому мову називають найважливішим із цих засобів? • Як за допомогою мови людина пізнає світ? • Як за допомогою мови від покоління до покоління переда ється людський досвід, знання? • Чи можна без мови побудувати собор, подолати стихійне лихо або провести Олімпійські ігри? • Чому людям було б важко без мови? 5

с у 4

о о

ал

а до одов

ла о ол ода о о в д

в о а

слова

Українська мова

Українська мова – одна з найдавніших, наймилозвучніших і найбагатших мов світу. Своїм корін ням вона сягає глибини тисячоліть. Українською мовою створено понад двісті тисяч народних пі сень, багато казок, переказів, легенд. Нею напи сано велику кількість творів художньої літерату ри та наукових праць.

Державна мова

Нині українська мова є державною мовою України (рос. государственным языком). Це означає, що вона є офіційною мовою спілкування на тери торії нашої держави, нею користуються в уста новах та організаціях, це мова науки, освіти, преси, телебачення. Тому українську повинен знати кожен громадянин України. Державний статус української мови закріплено статтею 10 Конституції України.

в д ов д

а а

• У яких ситуаціях ви користуєтеся українською мовою? • Яку роль відіграє українська мова в житті нашої держави? • Чому українською мовою повинен володіти кожен грома дянин України? • Яке значення для вашого подальшого життя має знання української мови? 6

с у 6

а с до с л ува

а в

ав ла с л ува

ЗАПРОШУЄМО ДО СПІЛКУВАННЯ «Нема більшої розкоші, ніж розкіш людського спілкування», – стверджував відомий письменник Антуан де СентÅкзюпері. Так, саме під час уроку ви зможете поспілкуватися одне з одним. А щоб ваше спілкування було змістовнішим, ми щоразу визначатимемо тему для розмови в рубриці «Поспілкуйтеся». Насамперед виробімо правила нашого спілкування. Части ну з них запропонуємо ми, а решту – ви. Правило 1. Думки висловлювати щиро, дружелюбно. Ïðàâèëî 2. Не перебивати співрозмовника. Ïðàâèëî 3. Кожен має право висловити власну думку. Ïðàâèëî 4. Не ображати своїми словами інших. Ïðàâèëî 5. ___________________________________ Ïðàâèëî 6. ___________________________________

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. о ов оо в о у

ово

а ва у ду

ову о о а оду

 спільні зусилля (ðîñ. совместные усилия)  порозумітися (ðîñ. найти общий язык)

Уявіть, що вас запросили для участі в популярній радіо- чи телепередачі. Трансляція відбуватиметься в прямому ефірі, тобто без попереднього запису і редагування виступів. Підготуйте невеликий виступ на 1–2 хвилини на одну з тем. 1. Мова – найцінніший скарб, мудра берегиня народу. 2. Україна – наш спільний дім.

ов о

§ 1. ІМЕННИК (Имя существительное) ПРИГАДАЙМО.

в в

ас

а ов

ов о

о у

о а в

о у д

а д

Для мене багато не треба, Щоб ласку і добрість пізнати: Лиш просвіток рідного неба, Та затишок* теплої хати, Та житнього хліба шматочок, Та цвіту, що сяє калинно, Та іскру краси твоїх дîчок, Чорнявих царівн, Україно. Для мене багато не треба, Щоб серце забилось раптово: Лиш латочки рідного неба Та матері лагідне слово... Д. Луценко * Зàòèшок – (рос.) покой, уют. о два слова в а осл дов ос д слова о с а с а л ас о с о до в д л сл в а о о в

ос с

о л

ова

ал о о вд

Відмінки іменників 8

ада о с л а в су ас

ов с о вд ос с

а а о а с а с слов в

в у а с ов

ов о 10

ов

св

у ва а

о у а олов а

с а вс а ов л

олов

ВОДА ДЛЯ СПРАГЛИХ У маленькому містечку жив бідний старий чоловік. Колись він важко працював, а тепер доживав останні дні. Вечорами чоловік сідав біля міських воріт і людям, які проходили повз нього, пропонував кухлик свіжої джерельної води. Так робив він декілька років, аж до своєї смерті. Коли по мер, мешканці міста встановили бідному чоловікові пам’ят ник – викопали криницю. Тепер вода із цієї криниці освіжає всіх спраглих** (Легенда). * Спрàãëèé – (рос.) жаждущий; испытывающий жажду. с у

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. о ада

в о с сл в

а а

в ду

ла о о в слову о о а в а

сло в д а

вд

ов

 давати користь (ðîñ. приносить пользу)  відплатити сторицею (ðîñ. воздать сторицей) 12

од

в давал о у в д у од о ав с лад ус о

о а

Батько – батьк у , батьк ові . Учитель, добродій, Дмитро, друг, президент, директор. ЗРАЗОК.

13 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ.

в о ул од о лас о ав лас сво д у ов в ов ла л в д ов д адо л с ода с олу о а о ва

сл

о л слово ду

купалися в (річка) плавали в (човен) навчилися кататися на (ролики) гралися (м’яч) та (обрóч) годували (кролі) обмінювалися музичними (файли) відпочивали в (Êарпати) 14

о у

о а дв

в в л д а л у ва

о до

у о а ов а сл в

у о

ов о 15

о с ем

ЧОМУ ТАК? ом а д у о

о у в

садîì ставкîì листкîì од

слово

лад

оло

о а

кущем окунем дощем

оло

ав

с лад

у а с о

ово

1. Задание записано на доске. 2. Наелись вкусной каши. 3. Зимой тротуар посыпали солью. 4. Сидят за одной партой. 5. Подчеркнуть одной линией. 6. Отнесли журнал директору. 7. Сидели на берегу реки. 8. Андрей, собирайся быстрее. о в

ову

са

в дл

сл в в у а с

ос с

ова

АНТИСУРЖИК РОСІЙСЬКОЮ у тебя íàñìîðê приеду в три часа включите свет уберите ìóñîð милости прошу школьная столовая на любой вкус

УКРАЇНСЬКОЮ у тебе нежить приїду î третій годині увімкніть світло приберіть сміття щиро запрошую шкільна їдальня на будь-який смак

НЕПРАВИЛЬНО

у тебе íàñìîðê приїду в три часа включіть свєт приберіть ìóñîð мілості прошу шкільна ñòîëîâà на любий смак

§ 2. ПРИКМЕТНИК (Имя прилагательное) ПРИГАДАЙМО.

о дв

о а у а осл

о а у

с а д у ол в д

а до о о о в с

ал ова

КАЛИНА То було дуже давно. В одному селі жила красива дівчина, яку звали Калина. Струнка, з довгою косою. Мала блакитні, наче бездонні озерця, очі й чорні, наче шнурочки, брови. Люди любили її за добре серце. 10

ов о

М. Фомін. Калина

Якось, ідучи лісом, Калина викопала тонкå стебло й посади ла його край дороги. Зі стебла виріс великий кущ, а потім за цвів білим цвітом. А коли осипався цвіт, заблищали на кущі, як намистинки, ягоди, а в кожній ягідці – зернятко, наче ма леньке сердечко. Прийшла одного разу Калина, а кущ і каже їй: – На згадку про твоє добре серце, щоб тебе не забули люди, подаруй мені своє ім’я – Калина (Легенда). с у ЗРАЗОК. а д

18 о

ва

а о

во

ов

Красива дівчина. о в

у ус авл

ду

о у

в а

1. Осінн.. вечір жовт.. листом хмурит(ь)ся (В. Тарасенко). 2. На в(е,и)реснев.. камертон настроюються скрипки вітру (В. Боровий). 3. День догоряє десь за сутінками* густ.. висо ченн.. дубів і лип (Іван Багряний). 4. Сонячн.. промі(н,нн)я розл(е,и)валось довкола ясн.., пахуч.. молоком (Є. Гуцало). 5. Перший космічн.. політ Юрія Гагаріна тривав рівно 1 годи ну 48 хв(е,и)лин (З енциклопедії). * Сóтінки – (рос.) сумерки. о

с у

лу а

слов

о с

л с

в дл

сл в

ов о 19

од о о

ов д ва а

ус о словос олу ав

Варіант А. Електронна пошта, дорожні знаки. Варіант Б. Безпечне перехрестя, вхідні повідомлення. лад

лу

у во а

а а о о ва а а

с о д

словос о

ода

у ду

у во

Відмінки прикметників

1. Купили (школа) приладдя. 2. Поїхали до (Харків) області. 3. Підійшли до (пішохід) пере ходу. 4. Я відповів на (телефон) дзвінок. 5. Милувалися (ліс) квітами. 6. Останні (сонце) дні. 7. Уже час (обід) перерви. 21 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ.

в о ос ва ода ува ва в лос д л о о у о са в лос д л о о л словос олу а а до о о в сво о а а одо ода у а в

22 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. дов д

о д а

до о

а о д в л о в а а в о л а о о о а в сло

оо а у словос олу

ус о

Небо, подвір’я, блискавка. ДОВІДКА. Хмарний, кремезний, запустілий, сильний, лункий, швидкий, сірий, спиляний, сусідський, далекий, сліпучий, зеле ний, яскравий, шкільний, голосний, зоряний, сухий, блакитний. 23

до

о до

в до в

ада ува л до в а асол а ува д довод лос ва а в с лу о а с а о о одов о оа л в

с до у

а струмок а о дороˆга

а о л о ова ва в уд вул сл ол о а во а в а о с а

Яким посушливим видалося літо! Від спеки опустили свої ніжні пелюстки ромашки, засумували вишні та груші. – Пити, пити... – здавалось, просила сама земля. І ось скраю блакитного неба виткнувся ріжечок хмари... 12

ов о

§ 3. ЗАЙМЕННИК. ОСОБОВІ ЗАЙМЕННИКИ. ДІЄСЛОВО (Местоимение. Личные местоимения. Глагол) ПРИГАДАЙМО. слово

с ов

а а

о а

с олу о а

вд

у ос ав в в

ас

ов

ва

у в д ов д

д о

Біжить за (я) – біжить за мною. Зустріли (я), спілкувалися з (ми), прибрав (свій) кімнату, чекали на (вона), зустрілися з (наш) друзями, скажу (ти), по бачив на (він), зняли з (він), летіли над (вона), прийшли після (ми), вибрав для (вона). ЗРАЗОК.

ов д

Особові займенники

ус о а

він

Особа Однина Множина 1-øà 2га 3тя

я ти він, вона, воно

26 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ.

в о у с о л л о о с до од о лас а од о лас сво о ов о о о а а

ми ви вони

а о д о ос д д вс о у в в ла в о до о о у о ду в

о у с

Андрію, надішли, будь ласка, зі (свій) мобільного смсповідомлення (моя) сестрі про те, що я затримуюсь на 10 хвилин. Нехай чекає (я) біля (наш) будинку. 27

о а довод лос ва

о св д а

ул од

од

уа

о о ос ов у ду

ЧУДОДІЙНІ СЛОВА Слова «перепрошую», «пробачте за турботу», «будьте ласка ві», «дякую» чудодійно полегшують стосунки* між людьми. Приміром, ви шукаєте потрібну вам вулицю. Навколо нікого немає. Коли ж з’являється перехожий, ви звертаєтеся до нього: 13

ов о

«Вибачте, що затримую. Чи не скажете, як пройти до...». Ви звернулися до перехожого із запитанням ввічливо, і тому він зупиниться й відповість, навіть якщо й поспішає. Ви говорите на прощання: «Дякую. Даруйте, що затримав» (За І. Томаном). * Стосóíêè – (рос.) отношения. а

уду ус о осо од

о а вдалос

а в а д слова

с о л а ва у ду у

удо

ал

осо сво

о у

о до о о у в до а

ус о о

ЧУДАСІЯ* От чудас я: гарбуз на яблуні! – Бач, примудрився! – каже Олег. Гарбуз величезний, як баняк. Гілляка аж нагнулася під ним. – Невже це він? Я кусаю соковите яблуко і мовчу. Та Олег і не чекає відпо віді від мене. Йому й так зрозуміло: гарбузиння сп’ялося на тин, потім дісталося нахиленої гілляки і повисло на ній. На гарбузинні зацвіла квітка, а потім зав’язався гарбуз. Олег сміється: – Хоч і виліз він на яблуню, та яблуком не став (За Є. Шморãóíîì). * ×óäàñ ÿ – (рос.) дикîвина.

а д а д

осо ов а д слова ус о в

а с

ас

сло

ов о 29

ва

ду

о с

са

1. Не все теє зробит(ь)ся, що на РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ думці зродит(ь)ся. 2. На годину ться спізниш(ь)ся, за рік (не)доже ться (тся) -øься шся неш(ь). 3. (Не)хвали коня, поки з дороги (не)вернеш(ь)ся. 4. Усе з рук валит(ь)ся, а він хвалит(ь)ся (Нар. творчість). ову

лад в дл слова ос с о а са во о ова сл д слова олов л

ово

с ав

суд

Для вас, допитливі а в два а о у сува л я-ми до аду с о у с а а ова а а Ба а о ав в с л с о о а о од сл в а а о ов а ад а ад а ов в о а ас о а о Дмитра Білоуса «Диво калинове» а «Чари барвінкові» о о ва а л с одо алос в а о а од о лас а

§ 4. ЧИСЛІВНИК. ПРИСЛІВНИК (Имя числительное. Наречие) ПРИГАДАЙМО. сл в

30 а

ВІКТОРИНА. ус о

ол

сл в

с ову

в у

ов

сл в

да

оо в

ов

в д ов д

с ову

а а

1. Скільки днів у вересні? 2. Котрим (котрою) за порядком ти записаний(а) у класно му журналі? 3. Скільки днів залишилося до кінця цього місяця? 4. Скільки років тобі буде через два роки? 5. Скільки годин має доба? 6. О котрій годині розпочинається другий урок? 7. О котрій годині учень буде вдома, якщо вийде з вашої школи одразу після шостого уроку і йтиме 15 хвилин? 8. Скільки хвилин триває другий урок? лад ус о од ос ав а а

а у в д ов д од о лас а

ов

сл в

ов о 31

лад а о од о у в а у сл в а п’ятдесят шістдесят, шістнадцять а додава вд а ЗРАЗОК.

УКРАЇНСЬКОЮ

пятьдесят пятьсот

п’ятдесят п’ятсот

До п’ятдесяти додати сорок три.

32 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. ус о в д ов д а а а

ус о

РОСІЙСЬКОЮ

до

до сл в

о у вас а ал с у с о а

а о у у ол в о у

о а од а од а

дов д

ос ав

сл в сл в

1. А та скрипка ... грає, солов’їний голос має (Б. Стельмах). 2. Камінь ... не котиться ні в яку пору (Нар. творчість). 3. І ..., і ... там соловей співав, і пташки пурхали, зозуленька кувала (Л. Глібов). 4. І вечір вишневий із нами вечеря, і ... від щастя муркоче, мов кіт (Д. Іванов). 5. О, як ріка радіє ..., на волю виривається ... (Г. Дудка). ДОВІДКА. Вдень, ввечері, угору, красно, навесні, щосили, тихо. 34 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. а о о

в л

о в

су о од л со о в од о о в о а

о од

са сл в

ода в а

сл в

1. У/літку, в/осени, в/вечері, ліво/руч, що/години. 2. У/зимку, в/день, в/ранці, право/руч, що/денно. од

у а с

сл в лад слов

сво

ус о о

с лад

с у а с о ово а у с у

с о

с ав

ос с о

ИСТОРИЯ ОДНОЙ ЯБЛОНЬКИ Росла в лесу дикая яблоня. Осенью упало с неё кислое ябло ко. Птицы быстро склевали его, поклевали и зёрнышки. Одно только зёрнышко спряталось в землю. 16

ов о

Зимой лежало зёрнышко под снегом, а весной стало расти… Из почки* наверху вышли зелёные отростки. Почка за почкой, листик за листиком, веточка за веточкой – и лет через пять хорошенькая яблонька уверенно проросла на том месте, где упало зёрнышко. Пришёл в лес садовник, выкопал яблоньку осторожно, ко решков не повредил, перенёс её в сад и посадил в хорошую землю (По К. Ушинскому). * Ïîчка – (óêð.) брóнька. а д с олу о а в о

во

сл в слова

в д слова в с олу

у а с о а о

êóäè? ЗРАЗОК.

Нести додому.

ВІДГАДАЙТЕ РЕБУСИ.

ов д

о слова в д ад

сл в

§ 5. ПРИЙМЕННИК. СПОЛУЧНИК (Предлог. Союз) ПРИГАДАЙМО. ва слу ов

в а а

о а оло а а

а ол ас а с

ов

о л Б ло у

в с олу оду

ву а

ов

о у

о а

НАРОДНА ХУДОЖНИЦЯ Безрадісно пройшли дитячі та юнацькі роки народної худож ниці Катерини Білокур. Важка селянська праця, відсутність умов для здобуття освіти. А дівчинка так палко* тягнулася до 17

ов о

краси: хотіла малювати й читати. Самотужки** опанувала грамоту, ïîтайки від усіх вимальовувала перші картини звичайним вóглем на клаптиках полотна. Потім по чала малювати фарбами. Пензлі робила із тхорячих волосинок і ви шневої гілочки. Спершу її роботи побачила Пол тава, потім – Київ, Москва, Па риж. Íà міжнародних виставках не переставали чудуватися: хто авторка цих дивоглядних картин? А дивуватися було із чого: полотна К. Білокур. майстрині заполонило химерне У Богданівці на загреблі розмаїття квітів, якого в природі насправді не існує. Це казкове плåтиво кручених паничів, рож, маків, півоній, красуль і чорнобривців глибоко зворушує серце. Наповнені сонцем, радістю та любов’ю до рідної землі, тво ри Катерини Білокур назавжди ввійшли в золотий фонд укра їнської культури (За Олесем Гончаром). * Ïàëêî – (рос.) пылко, страстно. ** Самотóæêè – (рос.) самостоятельно. а д а д

о в

о а

в дл сл в а в дл сл в с олу с олу а

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.

о у

в сл в

а а

аса в

словос олу од о д

у св

 безмежна сила краси (ðîñ. безграничная сила красоты)  краса надихає (ðîñ. красота вдохновляет) 39

лов

ва

ду

а о с авл

о у

о д

1. Знов устає (переді)мною зе РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ лене дзеркало ріки (В. Сосюра). со мной зі мною 2. Увесь натовп заворушився і по надо мной наді мною повз широким шляхом із с(е,и)ла передо мной переді мною (на)гору (С. Васильченко). 3. Івась 18

ов о

підняв ластів(’)ятко поставив драбину й бережно поклав маля у гніздо (К. Наріжний). 4. Веселка бере воду й розливає її (по)хмарах а вода виливаєт(ь)ся дощем (В. Скуратівський). 5. (Зі)мною тут наплакались сповна Чайковський і розчулений* Бетховен (Д. Луценко). * Розчóлений – (рос.) растрîганный.

оо

в д д сл

о л

а о с о у

с олу о

о а

са с олу

ас а ас

ов с лад

в л с

д ало

о ов в удо

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. лад о а а осо а л о л в д в од о у од в о а с олу а лад ус о а о со в л у о ов д с олу

с а

с ову

ов о 41

во о о а в і, та, й, а, але во д с олу о о у

ос

с лад с авл

а до о о о

с олу ас а

1. Дітям у зоопарку дуже сподобалось. Вони із захопленням розповідали про враження від побаченого. 2. Спочатку білочка брала з коши ка горішок і миттю зникала. Згодом тваринка перестала боятися людей. 3. Двері розчинилися. На порозі з’явився Тарас. 4. Униз вода знесе. Угору вітер винесе. о у

о у у во

сл

олов

д а с в у а ва а а да а до о о о в о а а ал у о уду словос олу с ладал с д сл в а а стадіон слова до а са ос о у дс ав в о у авда о ово у а с вд о а а а ав л у в д ов д ал ЗРАЗОК.

Тренуватися на стадіоні.

лад ода о

словос олу у о

у а с о ово ул у а овл

Контрольная по математике, соскучиться по друзьям, со ревнования по бегу, сбегаю за хлебом, сделал по ошибке, сде лал по образцу, приходите по желанию.

РОСІЙСЬКОЮ иду за хлебом соревнования по футболу контрольная по истории соскучиться по родным по ошибке по желанию 20

УКРАЇНСЬКОЮ іду по хліб змагання з футболу контрольна з історії скучити за рідними через помилку за бажанням

Мова – це море, у якого немає дна і берегів, яке багатоманітне і невичерпне. Валерій Шевчук

Відомості із синтаксису й пунктуації. Елементи стилістики

Ви знатимете: • що вивчає синтаксис і пунктуація; • види речень за метою висловлювання та емоційним забарвленням. Ви вмітимете: • правильно виділяти головне й залежне слово в словосполученні, головні й другорядні члени в реченні; • будувати речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами, складні речення та речення з прямою мовою; • правильно інтонувати речення різних видів; • розставляти та обґрунтовувати розділові знаки; • використовувати в мовленні синонімічні словосполучення, різні види речень, виражальні можливості другорядних членів речення.

а с с

уа

Синтаксис (від грец. syntaxis – побудова, поєднання) – це розділ мовознавства, що вивчає словосполучення і речення. Пунктуація (від ëàò. punctum – крапка) – це розділ мовознавства, що вивчає правила вживання розділових знаків.

§ 6. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ Про граматичний і змістовий зв’язок між словами в словосполученні, а також про головне й залежне слово в словосполученні ПРИГАДАЙМО.

А.

словос олу

о в

с олу

на дисплеї перед школою

вд сл в

с в д слова оло о

кучеряві хмари підземний перехід

брат і сестра флешка й диск

Б. а ос ов в в о о а у о а ос с о ов в да о словос олу В. о в с ово о осо л вос словос олу

оло

Поняття словосполучення

Словосполучення (рос. словосочетание) – це щонайменше два самостійних слова, одне з яких – головне, а інше – залежне. НАПРИКЛАД: джерельна вода, їхати повільно, сидіти за партою.

Головне і залежне слово

Головним називають слово, від якого ставлять питання. Залежним називають слово, яке відпо відає на поставлене питання. НАПРИКЛАД: яка? джерельна вода

Схема цього словосполучення: яка?

Головне слово позначаємо так – Залежне слово позначаємо так – Граматичний зв’язок

Слова в словосполученні пов’язано за змістом і граматично. Граматичний зв’язок здійснюємо за допомогою закінчень і прийменників або тільки закінчень. ПОРІВНЯЙМО: лісові квіти æóðíàëüíий ñòîëèê

квіти з лісó ñòîëèê для æóðíàëів

а с с

а в д у в д слова словос олу о о а у д в д словос олу о в а а а о ду 45 а словос олу слово олов слово слова до ал оо

у дв о

ва вд

оло а олов ос ав ус о а

уа

слово д в д олов о о

Добре вчитися, зустрітися з товаришем, висока нагорода, не тлінна краса, працелюбні мурашки, вирощувати гриби, відчути спрагу*, останній місяць, виходити з хати, пишатися успіхами. * Спрàãà – (рос.) жажда. о

о два словос олу

а о

ЗРАЗОК.

як?

їхати швидко лад

словос олу

лад

ас

з ким?

ус о о од о у

словос олу

Зоряний вечір, хокейна команда, підійшов до річки. о с в ода

а до о о о словос олу

Варто розрізняти

47 л

оо д с

а а

слова

До словосполучень не належать: • підмет з присудком: мама усміхнулася; • іменник чи займенник з прийменником: перед школою, наді мною; • однорідні члени речення: дощ і вітер. у во у сл в о

словос олу ва

ода

сл в

День, сорочка, повільно, зоряний, сонячний, дім, вечір, піз но, село, горобина, плавати, річка, над (наді), із, у, до, мене, робота, вранці, клас, великий, ходить, одягати, вчорашній, на, виходити, червоний, хлопчик. 23

а с с

уа

48 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. а о о у ал

ал до ас слово словос олу ав л с в о а

о в

во

во у сл в в о

ов

лад с

од о

о а сл в словос олу словос олу а с ову

од о у о о о а в а о а о

до

слова а о о ова од в од о до о о с а а оо

дл

Дніпро, хвилі – дніпрові хвилі, хвилі Дніпра. Будинок, цегла; комп’ютер, програма; футбол, команда; земля, Україна; сік, яблука; берег, море; салат, овочі. ЗРАЗОК.

ос с

о овл

а с а до о о ла а а а

в дл словос олу а ос л в а с

с а

о с

Культурний набуток* народу України давно ввійшов до скарбниці** цивілізації світу. Одне з найпочесніших місць у ньому належить писанкарству, у якому розкрився небуденний народний талант. У писанках Наддніпрянщини переважає орнамент з рослин; на Поділлі використовують геометричний орнамент; у Східних Карпатах малюють тонкими жовтими і білими контурами. Писанка випромінює радість, красу, тепло рук людини (За Т. Глушенком).

Музей писанки в Коломиї * Íàáóток – (рос.) достояние. ** Скарбнèця – (рос.) сокровищница. ус

о л в словос олу

оо

с у

а с с 51

о в ос ав

словос олу ода ос с о ау а с о в д олов о о слова до ал о о ус о

РОСІЙСЬКОЮ благодарить учителя благодарю вас извините меня больной гриппом смеяться над братом старше сестры в шесть часов лад ода о в в с лад

а о а

уа

ова

УКРАЇНСЬКОЮ дякувати вчителеві дякую вам вибачте мені хворий на грип сміятися з брата старший за сестру о шостій годині

словос олу дво а

у а с о ово о лад словос олу

с у

с а

Благодарить товарища, благодарю тебя, извините меня, больной ангиной, смеяться над одноклассником, старше брата, начало в пять часов, оставить дома. 52

у во

ав л

о а сл в словос олу

а ос ав

о ус у

мішати, заважати

1. ___________ працювати

рибалку, риболовлю

2. Пішов на ____________

гладити, прасувати

3. _____________ білизну

змарнував, згубив

4. _____________ час

Синтаксичний розбір словосполучення Послідовність розбору 1. Визначити головне і залежне слово. 2. Поставити питання від головного слова до залежного. 3. Визначити, якими частинами мови виражено головне й залежне слово. 4. Указати, за допомогою чого здійснюється граматич ний зв’язок між словами. Зразок письмового розбору Прихилилась до шибки жоржина (М. Луків). до чого?

прихилилась до шибки (дієсл.)

(ім.) 25

а с с 53

уа о

од

а в олос а ад ов с с о

а аа

о а

да

асу

Тиша ходить між деревами, стає навшпиньки біля кожної черешні, тягнеться до густого листя, до ягід, торкається до них промінням липневого сонця (В. Грінчак). о

ус

о л в словос олу ав

о а

ово с

а с

§ 7. РЕЧЕННЯ. ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЮВАННЯ. ОКЛИЧНІ РЕЧЕННЯ Про основні ознаки речення, роль у мові розповідних, питальних і спонукальних речень, а також про окличні речення ПРИГАДАЙМО.

54 А.

д ов

в д о

а у

в словл ва

сл в

1. Змолоду, той, на старість, хто, панує, працює. 2. Криниці, водиці, схочеш, бо, не брудни. Б. о с а В. а о у ов

Поняття речення

в д овл у а сл в о

сл в в

с а

Речення (рос. предложение) – це одне або декілька слів, які виражають відносно закінчену думку. Речення за метою висловлювання

Розповідне (рос. повествовательное) Діти усміхнулися Розділові знаки 55

Питальне (рос. вопросительное) Діти усміхнулися?

Спонукальне (рос. побудительное) Діти, усміхніться!

У кінці розповідного та спонукального речень ставимо крапку або знак оклику, у кінці питаль ного – знак питання. а до о в словл ва

ав л

о а

в д

1. Доцвіли й осипалися квіти в кришталевій вазі на столі (М. Луків). 2. Не стелись, тумане, не шуміть, тополі (В. Со26

а с с

уа

сюра). 3. Зірваний з клена останній листок тихо сідає на воду (В. Скомаровський). 4. Чому не спить верба в прозору осінь?.. (М. Стельмах). 5. Витри піт солоний і трудись (М. Луків). 6. Осіннє небо брови хмурить (В. Мордань). дд

у у в ва ов у в л а лад а

о д лов са ува

а в у а о в ад у ова а о в словл ва

56 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.

о а олосу в д л

л о с ло с в словл ва

1. 2. 3. 4.

Сашко Сашко Сашко Сашко

57 о

приніс приніс приніс приніс

о а до

од од о у слова в л

ал ула

о а

в д а

тобі книжку? тобі книжку? тобі книжку? тобі книжку?

о ад ува с

ас л а

у о л с оо о ад у о

в о у с о у ал

залишати товариша в біді, небезпеці ховатися за чужу спину відступати перед небезпекою, бути боязким обманювати, лицемірити*, обмовляти това риша давати нездійсненні обіцянки перебільшувати особисте горе, страждання бути байдужим до іншої людини

НЕГІДНО

* Лицем рити – поводитися нещиро; вдавати доброчесну, щиросерд ну людину. ду

ул

до

о с о у ал ува с лас

58 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. 1.

в о о адс о у а с о а ал д ва с о аса в в с до до у с а а в до а о в словл ва с о с а с 2. в ов о л д с сво у од лас у оо в ов у оо с у оо ал до ав слова од о лас у о в о у в вас а о в словл ва с о с а с д

в о в

влас у о аду

а ва у

в о

о а о л во а ув о а вс

с а а в до

а с с

уа

РОСІЙСЬКОЮ

УКРАЇНСЬКОЮ

Любишь ли ты читать êíèãè? 59

лад

×и любиш ти читати êíèæêè?

ал

у а с о

ово

1. Пойдёшь ли ты сегодня в библиотеку? 2. Знаешь ли ты об открытии нового аттракциона? 3. Поедешь ли ты летом к морю? 4. Хочешь ли ты записаться на соревнования по баскетболу? 5. Слышал ли ты о победе нашей сборной на олимпиаде? лад а для чого, звідки.

Окличні речення

а о л

два

ал

ал с

слова

Розповідні, питальні й спонукальні речення мо жуть виражати сильні емоції (почуття, пережи вання) – радість, здивування, захоплення, біль, сум, відчай, страх. Такі речення називають окличними. НАПРИКЛАД: 1. Лелеки прилетіли! 2. Прилітайте, лелеки!

а ус о с д вува а лува

о у с в у

в слов в ав о ол с а у

адос

КАШТАН ЗАЦВІВ! Вересень прошумів над каштаном грозовими дощами. Які то були блаженні дощі! Тільки в травні одного разу пролопотів такий дощ над каштановою головою. Усього лише раз! А літо пройшло без рясних* злив, без грозовèми у серåдині трепету і гроз, у важкій, нестерпній спекоті… Теплі вересневі дощі ніби повернули кашта нові загублену молодість. Коріння набралося вологи з глибин землі й погнало соки стовбуром до кожної гіллячки, до кожної бруньки. І сталося диво! У середині вересня каштан зацвів! (І. Öюпа). * Ряснèé – (рос.) густой, обильный. о

61 28

с у олос

о а

авда

ав л

од о о

ва а

о а в

а с с

уа

Уявіть, що вам потрібно виступити перед першо класниками щодо дбайливого ставлення до природи. Складіть і запишіть невеликий текст виступу (5–6 речень), використав ши спонукальні, розповідні та питальні речення. Варіант Б. Уявіть, що ви зустрілися на відпочинку з групою дітей з різних країн і маєте розказати про себе як представни ка України. Підготуйте й запишіть коротку розповідь (5–6 ре чень) на тему «Я – українець (українка)». Використайте різні види речень за метою висловлювання. Варіант А.

§ 8. ГРАМАТИЧНА ОСНОВА РЕЧЕННЯ Про підмет і присудок як головні члени речення, про речення з одним головним членом, а також про вживання тире між підметом і присудком ПРИГАДАЙМО.

62 А.

олов а

Київ… Усі захоплюються його прекрасною історією. Прохо дили над містом століття, приносили горе й радощі, залишали свої сліди. На честь перемоги над печенігами в Києві Ярослав Мудрий спорудив собор Святої Софії. Це диво – архітектурна окраса й слава Київської Русі. Б. адав в в слова с а овл а а В. о в с ово о

Граматична основа

Підмет

а у о а ос с о ов дов д о ос ов д суд д вд с вд суд а

сл

Кожне речення має граматичну основу, яка скла дається з головних членів. Головні члени речен ня – це підмет і присудок. НАПРИКЛАД: Ïðÿìî íàä нашою хатою пролітають лебеді (М. Стельмах). Підмет (рос. подлежащее) – це головний член речення, що називає предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання хто? що? Підмет найчастіше виражено іменником або займенником у називному відмінку. НАПРИКЛАД: Вишня губить листя на причілку хати (М. Бо ровко). 29

а с с

уа

Присудок

Присудок (рос. сказуемое) – це головний член речення, який називає дію, стан або ознаку, приписувану підмету, і відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? який він є? хто він такий? що він таке? У реченні присудок найчастіше виражено дієсловом, рідше – прикметником або іменником. НАПРИКЛАД: 1. І древні села перами тополь скорописом листи у літо пишуть (М. Боровко). 2. Книжка – найкращий порадник (Нар. творчість).

у а с ов в ос с речення з одним головним членом НАПРИКЛАД: Для добрих друзів відчиняю дім а л о 63 ЧОМУ ТАК? с

о с о ув о у а а а ос ова с лада суд а а в д у о у од о о олов о о л а

1. Кілька днів ішов колючий сніг. 2. Кілька днів мело колючим снігом. 64 а

ос ов

ус авл

о у у у ву е олов л о

од

1. І ось уперіщив дощ, зашумів над полями, над пасікою (В. Приходько). 2. Признаюсь у любові лісам, полям, заплавам рік (В. Крищенко). 3. Для українців калина найм..ліша (В. Супруненко). 4. Прил..тіли ластів’ята, сіли край віконця, прин..сли у нашу хату в..сняного сон ця (В. Крищенко). 5. Травневе сонце в травах споч..вало (В. Підпалий). ус словос олу

65 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. о о о в о лас

в ода сво

оо у а

сл в с лад

сл

Граматичні îñíîâè а од о лас

о а од

1. Птахи, весна, на, приносять, крила. 2. За, сідати, сонце, збиралося, ліс. 3. Починає, денеде, на, жовтіти, дерева, лис тя. 4. На, задрімав, калина, соловейко, червона. 5. Заговори ли, батько, син, про, з, враз, навчання. о

в олос в д л

о а

о а ва л в

слово

а с с 66

а ов с а о

о ус в судо л

гупають,

од

о о ова а

спускаються,

суд а

уа

рясніють

1. На бур’янах ___ блискучими діамантами краплі нічного дощу (С. Васильченко). 2. Міріади сніжинок тихо ___ на білі шляхи, двори, покрів лі (В. Думанський).

д о суд о в а о у а в о увд у с ав о тире НАПРИКЛАД: Навчання – це щоденна праця. 67

одов

с ав

во

ЗРАЗОК. Моя

о а

о сл

суд о а а

о а уло о ос ов

улюблена пора року – літо.

1. Мій улюблений шкільний 2. Окраса нашого міста … . предмет … .

3. Найбільша річка України … . 4. Столиця нашої держави … .

сл

в олос до а а

с авл ос ов

с в д ов д о

о а о

суд о

1. Вірний друг то найбільший скарб. 2. Гарними розмовами гостей не наситиш. 3. Мама вірна порадниця. 4. Хвалися не родичамиорлами, а своїми ділами. 5. У лиху годину пізнаєш вірну людину. 6. На ледачій землі і трава не росте. 7. Совість накращий порадник. о с лад

в а

о у

од

од о о

ода д

в слов в а в суд о

а с с 69

а о л д

уа

о л а

о о о с о о со о у в с в вас а л аа у лад а в о с ав о о ова словос олу д сл а а ос ов

Пам’ятка архітектури, Софійський собор, окраса Києва, золоті бані, древній Київ, дзвони Софії, подих століть.

Софійський собор, м. Київ

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. о у о ов ово в дв да

о ад в

о ад ла

сво

д у

а о

 нові враження (ðîñ. новые впечатления)  архітектурні пам’ятки (ðîñ. архитектурные достопримечательности)

§ 9. ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ Про додаток, означення, обставину як другорядні члени речення, їхню роль у мові та про способи вираження ПРИГАДАЙМО. а

71 А.

о в а ва

а о а

в д ов да в

Насінина зверху вкрита шкіркою. Б. а В. о

а в д ов да в дл в с ово о ол о а

сл в

ува у а в д л ос определениями

д уо

Стигла насінина зверху вкрита міцною шкіркою. о а

ас

ов в

а с с Другорядні члени речення

уа

Крім головних, у реченні можуть бути ще й другорядні члени (рос. второстепенные). Речення, у якому є другорядні члени, називають поширеним (рос. распространённым). Другорядні члени речення Додаток

Додаток

Означення

Обставина

Додаток (рос. дополнение) – це другорядний член речення, який називає предмет і відповідає на питання всіх відмінків іменника, крім називного: кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на кому? на чому? НАПРИКЛАД: кому? що? Вечір мені подарує казки.

Означення

Означення (рос. определение) – це другорядний член речення, який називає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? НАПРИКЛАД:

яка?

До воріт біжить сільська äîðîãà. Обставина

Обставина (рос. обстоятельство) – це другорядний член речення, який називає місце, час, причину, мету, спосіб або ступінь дії і відповідає на питання як? де? коли? куди? звідки? чому? з якою метою? навіщо? НАПРИКЛАД: як? ×ерез хмари ходить місяць навпрошки. 33

а с с 72

уа

сл

д уо

с авл д л

о в ду

у о

о у вд

1. Сьогодні на ставку скошуватимуть (рогоза) та комиш (О. Донченко). 2. На городі цибатий соняшник (голова) крутить весь день (В. Малишко). 3. Теплий вечір у сивих туманах вже останню (зоря) погасив (В. Мордань). 4. Вечірні сутінки на землю раптом* сіли і засмутили (вода) голубу (С. Æуковський). * Рàптом – (рос.) вдруг, внезапно. уду

ус о

а а до в д л

а д о с ав

суд о

суд

суд в ос ав

1. Вітри безжально рвали тендітне* вбрання на берізці (І. Öюпа). 2. Сердитий вітер після зливи трусив щосили вишню й сливу (А. Качан). 3. Під Києвом стоїть щаслива осінь і вересня колише на руках (М. Боровко). 4. Журавель зітхає потихеньку (В. Малишко). 5. Чутки про подвиги Сагайдачно го невдовзі дійшли до Польщі (Д. ßворницький). 6. Зерно на п’ється сонця в полі (В. Сосюра). * Тенд òíèé – (рос.) хрупкий, нежный. словос олу

а ов о с а

о ус в о а

д слово

сл в

а о о ова од а

розлогими*, швидкими,

о а

розкішними**

1. Столичний метрополітен – це велике підземне місто із ___________ потягами. 2. Над горами розмахувала ____________ крилами весна. 3. Ліси навколо села вигойдували _____________ кронами. * Розлîãèé – крислатий, гіллястий; (рос.) раскидистый. **Розк шний – пишний; (рос.) роскошный. два

о а

ав

сл

а в а ов а о л с вв д ос два во

олов оду с

д уо а

л о

а с с

уа

ВІТЕР Вітер носиться, літає, Топче луки* і поля, Жовті трави пригинає, Лист зриває із гілля. То скирти, стоги розносить, То у сурми загуде, То в безсиллі заголосить І до скелі припаде. Олександр Олесь * Ëóêà – (рос.) луг. до у с до а са в а д д ов К. Моне. Вітряний день в ува у а а са в дл сл в а в д д ов у в л а о од о лас а а са ува о ад у ова д сл олов д уо д л

у в

76 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ.

д л

а ус оов а

о с

в о ва о о в а с в ал о л с в о а а с

а о ос

Бабусю! Вітаю тебе з днем народження. Бажаю щастя, здоров’я, радості. Нехай для тебе завжди усміхається сонце, щебечуть пташки, колосяться жита. 77

лад а с до ос с о у а с о о слов в дл сл в в о о ова

у а с о а о в

ово в

а о ову а

в са

1. Вверху шумел ветер и срывал листья с деревьев. 2. Солнце поднялось и быстро высушило росу на траве. 3. Месяц светил в окно и заливал комнату своим холодным светом. 4. Через минуту мы остановились перед деревяннûм домиком. д сл олов оод уо д оо л

ад уо а

а оло ус о

до о

о оо

а а оло

ос ав в

о у сл в

дов д

а а

до о о

Наче грім серед ясного неба, за тридев’ять земель, від усієї душі, за сімома замками, просто неба, куди оком не глянеш, до схід сонця, за царя Гороха. 35

а с с

уа

Надворі, давно, скрізь, несподівано, щиро, надій но, далеко, рано. ДОВІДКА.

сл в

лад

а сл

ода

о л о в а о а о о а ол о ова а ва ва а а о л во о а

сл в

удо о о о а о о у а о у о о о ав о с а

Н. Шарафан. «Стихія» о а авда Варіант А. а д сл Варіант Б. а о а д сл

од о о ва а о с л о ов д л

ав

лл

а а а а ва а о у до у од а с да с о су о а

ал л

І. Маляренко. «Гроза» в

у а

о у

о а

с а о

о а с а

§ 10. РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ Про те, які члени речення називають однорідними, як їх поєднати в реченні, та про розділові знаки при них ПРИГАДАЙМО. с олу в о

80 А.

о а

о а од о д о д а

Існує багато простих прикмет визна чення погоди. Якщо ластівки або стрижі літають ви соко, слід чекати сухої сонячної погоди. Якщо бджоли ранком не вилітають з вуликів, сидять у них і гудуть, чекай у найближчі шістьвісім годин дощу. Якщо вони восени воском заклеюють льоток*, зима буде суворою. 36

а до о о о

а с с

уа

Мурашки перед дощем, грозою або сильним вітром хова ються до гнізд. (За О. Злотіним). * Ëüîòîк – отвір у вулику, через який вилітають бджоли. Б. а

ос в дл л од о д л слова в о ав со о в д ов да а од в с осу с од о о о о са о о слова В. о в с ово о осо л вос од о д л в

Однорідні члени

оов са

Однорідними (рос. однородными) називають члени речення, які рівноправні між собою, стосуються одного й того самого слова в реченні, виконують однакову синтаксичну роль і відповідають на те саме питання. НАПРИКЛАД:

що робить?

В’ється стежка по долині і ховається в гаю (П. Сингаївський). Засоби зв’язку

Однорідні члени речення поєднуємо за допомо гою сполучників (і, й, та, але, а, чи, або) та інтонації або ж за допомогою тільки інтонації. ПОРІВНЯЙМО:

Засоби зв’язку

Приклад

Схема

Інтонація та Серед ÿáëóíü і вишень біліє хатина À і À сполучник (М. Луків). Інтонація

Заграв, зарум’янився Дніпро (Олесь Гончар). À , À

На схемі однорідні члени речення позначаємо так: À. 81

в л

о а в олос до у с о а а д у о о у од о д а слово о о во с осу с

1. Пісню слухали зорі, тополі, очерети. 2. Осінь стояла напрочуд погожа й тепла. 3. Степові волошки дивляться на нас із трави, похитують своїми голівками, манять до себе. 4. Бабуся і дітям, і онукам годить.

Однорідні члени речення 37

а с с

а а а

уа

сл

о у овл

о а ува од о д л

од о д

с у олос ал

ав л

л в у о о

о у

о а оло у в дл слова о с у в а а о о ос ов у ду

о у

ІВАН СІРКО

Іван Сірко

Талановитого й доброго козакà Івана Сірка вісім ðàç в обирали кошовим отàманом Чортомлèцької С чі. Ніхто біль ше не заслужив такої шани* й честі. Протягом двадцяти ðîків боровся Іван Сірко проти турецькотатарських заво йовників, змушував ворогів тремтіти. Знищуючи напàдників у полі й на морі, він наганяв їм такого переполоху, що грабіжники мусили** рятувати своє життя. Для рідної землі Сірко був вірним оборонцем і захисником (За І. Шаповаëîì).

* Шàíà – (рос.) уважение; почёт. ** Мóñèòè – (рос.) быть вынужденным. ав

од о д л са од о д

Розділові знаки

а о

слова ус о

во а

с осу с о а

Між однорідними членами речення ставимо кому, якщо: • вони з’єднані без сполучників. НАПРИКЛАД: Веселий дощик прошумів, омив деревам листя (М. Луків); з’єднані сполучниками а, але, та (у зна ченні але). НАПРИКЛАД: Недавно листя тріпотіло над головою, а тепер голосно шелестить (В. Ду манський); • вони з’єднані сполучниками і, й, чи, або, та (у значенні і), які повторюються. НАПРИКЛАД: Радіє і небо, і земля. Не ставимо кому між однорідними членами речен ня перед неповторюваними сполучниками і, й, чи, або, та (у значенні і). • вони

а с с

уа

ПОРІВНЯЙМО:

Сполучник повторюємо

Сполучник не повторюємо

І груші, і яблуні висадили в Груші і яблуні висадили в садку. садку. ÀіÀ і À, і À Груші, і яблуні, і сливи ви Груші, яблуні і сливи висади садили в садку. ли в садку. À, і À, і À À, À і À

д ов о ва с олу о та о у с ав о о о ов ов а і о с олу та в ов а але о о у д с ав о НАПРИКЛАД: 1. Хліб та вода – козацька їда. 2. Біжу, та не дожену. 83 ЧОМУ ТАК? д

о с с ав

о ув о о у ав

о у д уо у

в дл с ав

од о

Перша група. 1. І птахам, і звірятам цікаво було дивитися на людей (В. Бережний). 2. Тече вода в синє море, та не витікає (Т. Шевченко). Друга група. 1. Сосни немов розступилися й обгорнули по ляну (М. Коцюбинський). 2. На розпутті кобзар сидить та на кобзі грає (Т. Шевченко). 84

ва

ду

о с авл в ва

о у о д лов

о д лов а в

а о

1. Теплий дощ застав і птахів і людей серед поля (В. Земляк). 2. Яворові сниться яворина та її кохання молоде (Д. Павличко). 3. І сміявся і вигравав і дихав до запамороче(н,нн)я п’янко і лоскотно з(е,и)лений день (Є. Шморгун). 4. Тут жи вуть мої старі батьки і мене у гості виглядають (М. Луків). 5. Бобри натягали гі(л,лл)як склали їх упоперек річки й об мазали мулом (В. Таращук). ол

сл

од о д

в д ов д о до

о с

а с

а с с

уа

85 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. а о о оо л в

о у в ол в од о д л

в у

о а д а с до а

ал

ас уд вс ос ва лад два а до а в о с ав а в д

Сироп від кашлю, вітаміни, аерозоль, таблетки від застуди, противірусні засоби, знеболювальні пігулки, краплі в ніс, засіб від нежитю Російською: сироп от кашля, витамины, аэрозоль, таблетки от простуды, противовирусные средства, обезболивающие таблетки, капли в нос, средство от насморка. 86

о у

од

о у а

о ус у о

о ос ав

1. Вийшов зранку з будинку на поріг ___ та й застиг від подиву*. 2. Природа й оберігає ___ й остерігає людину від поганих помислів. 3. Кінь вийшов на піщану косу ___ й струсив із себе воду. * Ïîäèâ – почуття здивування; (рос.) удивление.

лад

од о д

1. À, À або À. в д ов да

о у

а ода

2. À, і À, і À. о с авл

о д лов

3. À, À й À. а

ода

Ми полюбили і гомін вулиці і тишу Дніпра і хащі лісу (В. Іваненко).

§ 11. УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНЕ СЛОВО ПЕРЕД ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ РЕЧЕННЯ Про те, які слова можуть бути узагальнювальними та як правильно вживати розділові знаки при них 88 А.

в дл

о у а ал

вал

слово

1. У кошику в Даринки лежали різні гриби: лисички, боро вики, опеньки. 40

а с с

уа

2. Денис найбільше любить такі фрукти: апельсини, яблу ка, груші. Б. В.

о о

д у у а ал в с ово

вал слово сво а од о д о ол у а ал вал о о слова в

Узагальнювальне слово

При однорідних членах речення може бути узагальнювальне (рос. обобщающее) слово, яке своїм значенням об’єднує однорідні члени речення. НАПРИКЛАД: Галявина поросла лісовим зіллям: папороттю, конвалією, деревієм. У ролі узагальнювальних слів також можуть бути займенники або прислівники все, всі, ніхто, всюди, скрізь та ін. НАПРИКЛАД: Óсе засипано снігом: і дороги, і дерева, і будинки. На схемах узагальнювальне слово позначаємо так: {.

Інтонація

В усному мовленні узагальнювальне слово вимов ляємо з підвищеною інтонацією, після нього роби мо паузу й знижуємо голос.

а ал вал а ову с а с 89

до ов ав л

слово у ол

ус о до в д л о о а

од о д

у а ал вал в олос у во

о у

сл в од о д до

од л у

а с

1. Усе навколо благало дощу… 2. На клумбі зацвіли різні квіти… 3. Весняне небо грало всіма кольорами… 4. Значні пло щі займають баштанні культури… Розділові знаки

Якщо перед однорідними членами речення є уза гальнювальне слово, то на письмі перед ними ста вимо двокрапку. НАПРИКЛАД: Музиканти грають на різних інструментах: ñêðипці, трубі, кларнеті. {: À, À, À.

90 ЧОМУ ТАК? о с

дво а у с ав

о ув о у о авд уо у

с ав

д од о д о

1. До віночка вплітають різні квіти: ромашки, волошки, незабудки, чорнобривці (О. Кириченко). 41

а с с

уа

2. Я спішу до землі, до зеленого дива, до свого джерела, до живої води (П. Перебийніс). 91

ва в д ов д о до

сл од о д л о с а с о ол в

а у а ал

вал

сло

1. І все навколо витанцьовує: і білі лілії, і зелений очерет, і кучеряві верби, і човен (Л. Вишневецький). 2. У наших лісах ростуть хвойні дерева: ялини, сосни, кедри, смереки, тис (О. Шуша). о

в олос

о ов о с авл

до о

у а ал вал о д лов

ав л слова

о а а

у во

1. У букеті були айстри, чорнобривці, хризантеми. 2. У та товій майстерні є пилка, і рубанок, і викрутка. 3. У музичній школі можна навчитися грати на акордеоні, баяні, бандурі. 4. У моїй кімнаті є шафа, письмовий стіл, диван, крісло. 93

о д лов оо

а до л

а ос ав а с од о д лов

о ус у в а

двокрапка, кома 1. Над селом ___ над полями та горами розмахнула своїми крильми зима (Ю. Станинець). 2. Папери були скрізь ___ і на столі, і на полицях (М. Коцюбинський). 94

о с авл

о у

о д лов

1. Баба Марина довгий свій вік трави сушила у хаті м’яту любисток липовий цвіт (С. Решетова). 2. Ми полюбили все і гомін вулиці і тишу Дніпра і хащі лісу (О. Іваненко). 3. Усе ніби поменшало і звузилося і дорога і гори і стежка в бåрезі і круча над Россю (Є. Гуцало). 4. І все поволі зникає море скелі земля (М. Коцюбинський). д сл од о д л до о с а с о ол а сл у а ал вал сл в о о о

вс

о д лов

с а

а у а ал вал о а ува д са

слова в д ов д о од о д л в

о ос ав

На змагання прийшли всі студенти, учні шкіл, працівники заводів. 42

а с с 96 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. а слова до о од а а у во 97 с о

о д лов с а с

лад а ода

а д

сл

о о у о

од од о у од о д л

с у а с о а о с в в слов о

ово

у а ал

о с авл о а

уа

вал с лас

а о

о у

АНТАРКТИДА Антарктида самый холодный материк на Земле. На большей его части нет ничего ни растений ни зверей. Только в прибрежных районах есть мох лишайники и низшие водоросли.

Мёртвые берега Антарктиды оживляют пингвины. Вблизи колоний пингвинов часто можно увидеть разных зверей снеж ного буревестника голубоокого баклана. Вся жизнь зверей Антарктиды связана с океаном (И. Æданова). о а дов дал с в

с у дл вас у

ула в до о

ов

СЛОВНИЧОК Самый холодный – (укр.) найхолодн ший, найб льш холîд ний; прибрежный – (укр.) приберåжний; низшие – (укр.) ниж чі; вблизи – (укр.) поблизó; буревестник – (укр.) бурев сник. 98

о с

о а су до у

а д ло

с ов

у уа ав л о

1. Мама помила весь посуд, тарілки, чашки, виделки. 2. На пероні вокзалу були: чоловіки, жінки, діти. 3. У саду ростуть різні дерева: вишні, троянди, горіхи. 4. На уроках математики ми ознайомилися з творчістю: Панаса Мирного, Івана Франка, Михайла Коцюбинського. 5. У зоопарку ми не побачили бага тьох тварин і слонів. 43

а л д а у а в о во ав в у су ас о у св л о с ус о о с у о а ов а

л л а у а с а вс ов од а ово о во в с а овл л ос в ад а ол в л ол в а а ову ус о о в д л л

ов

ас а ова с д с а л ос в асо до л

с л у

ол л ос в о ов о с у с ос в (З посібника)

Б о а а а о в л с вд у о о с ол Кома слово ла с о ов а а в дс а в д у у в дд л а ало во о у а у ов ос о а олод аво с а а в о дав о о ов а во тий, повернутий

а дав о д лов а ова а с ад ла с ов во о ало Тире слово а у а а о о с а а ву а о а ала кривий, зігну-

НА ДОЗВІЛЛІ Хто любить, той легко вчить

Загадки-жарти два а у слов о о у ус с у у ву о о ос а в дво а ос у ва ал ав у о у во а ву л д о ло о в у о а дол а о л

оо а у вод а в о о а а о ос д л с о оо а у вола а в о ов о о

у а с о ово д у вс а а д вва а усово ол в с о с

усова а ол вс вс с

о у а с о л ов с в в овл у ву

у л ва во а д с а л ал дл у а ду а в ова с а а ова у ду а Д. Білоус

Б во у в о о о слова о о а Жайворонок, соловейко, Гренландія.

ов

сл в

а с с

уа

§ 12. ЗВЕРТАННЯ. ВСТАВНІ СЛОВА Про слова, які називають того, до кого звертаємося, про слова, які можуть бути вставними, а також про те, як ці слова виділяємо на письмі та в усному мовленні ПРИГАДАЙМО.

99 А.

о а

вс ав

слово

1. Дідусю, а коли ти мене на полювання візьмеш? (Остап Вишня). 2. Люблю я, Києве, тебе в ранковий час… (М. Упеник). 3. Понеси мене на крилах, радосте моя (В. Симоненко). Б. в в В. ва

ува у д с о

в дл

слова в

адав в в ау о а о д лов а ву

Поняття звертання

ос с о ов в а

а о а у вс с о

ул

ав ла в

Звертання (рос. обращение) – це слово або сполучення слів, що називає того, до кого звертаються. Звертання не є членом речення. На відміну від російської мови, в українській звертання виражаємо іменником у формі кличного відмінка. ПОРІВНЯЙМО: РОСІЙСЬКОЮ

УКРАЇНСЬКОЮ

Сергей, возьми яблоко. Сергію, візьми яблуко. Прочитаешь сказку, Прочитаєш казку, сестра? сестро? Інтонація Розділові знаки

а 100

В усному мовленні звертання виділяємо паузами. На письмі звертання виділяємо комами. Після звертання, яке стоїть на початку речення і яке вимовляємо з окличною інтонацією, ставимо знак оклику, а наступне слово пишемо з великої букви. НАПРИКЛАД: 1. Ìамо, я намалюю тобі сад. 2. Äіти! Зберіть усі папірці й спаліть їх.

ти, ви в дл

а в

о д лов

а а

1. Ти ж дивися Тарасику не бігай від діда (О. Іваненко). 2. Не плачте мамо не треба, і ви не журіться тату (А. Малиш45

а с с

уа

ко). 3. Не стелись тумане не шуміть тополі (В. Сосюра). 4. Роз прягайте хлопці коні та лягайте спочивать (Нар. пісня). 5. Ко раблі Шикуйтесь до походу! (В. Симоненко). а ов д о

в д о а

101

а два

в словл ва

о ус у о

в олос

о ос ав

вд о у

1. Природо __ я в полоні твого незвичайного зимового пей зажу (В. Шевчук). 2. Починається похмура* __ осінь, але погода стоїть ще те пла (О. Васильківський). 3. Скільки таємниць ти приховуєш у собі __ людино (А. Коваль). 4. Ти __ знаєш, що ти – людина (В. Симоненко). * Похмóðèé – (рос.) пасмурный, хмурый.

102

уду

с ал

Українці змалечку вивчають рідну мову. Українці, змалечку вивчайте рідну мову. 1. Оленка не забуває допомагати своїй мамі. 2. Розганяє хмари вітер. 3. Зачарувала пісня мою душу. 4. Музика рідного краю летить хвилями Дніпра. ЗРАЗОК.

а л ва

103

ода

ода у во у во с лад а а о а

авда

а а о ос ов од о о

д в ва а

сл

о д лов

а а ос ов о в а в д а о в слов а

Варіант А. лад а у уд а о ов до л о о уд а о с в о д о с а в а слова вв л вос Варіант Б. лад а с ов до л во ву в о у с о о ва а олод а ул о с а в а

Вставні конструкції

в а о у а

у до в

о о о а

дл а ус а о д дус а с с а д до а

Вставними (рос. вводными) називають слова або сполучення слів, за допомогою яких виражається ставлення мовця до висловлюваного. НАПРИКЛАД: 1. Діти, безумовно, люблять морозиво. 2. На жаль, зустріч відмінили.

а с с Особливості

слова навіть, майже, все-таки, мовби, на-

104 лад а о а вс ав слова с олу сл в в у а с а ос с

сл в ова

у а с о ово о в вс ав

1. Наверное у каждого есть лю бимая песня. 2. Вы конечно хоро шо знаете свой город. 3. Принеси пожалуйста книгу. 4. Вчера к счастью была хорошая погода. 5. Бесспорно лучший рассказ на писал Сергей. 6. К сожалению мой брат завтра не приедет. 7. Завтра кажется похолодает. 105

уа

Вставні слова та сполучення слів не є членами речення, до них не можна поставити питання. На письмі їх виділяємо комами, а в усному мовлен ні – паузами та інтонацією. Перед вставними слова ми й після них робимо невелику паузу, а самі слова читаємо трохи швидше й більш низьким голосом.

ува вс ав чебто, особливо.

во

о л с олу

а л сл в о

лад у

а д в дл слова с олу

РОСІЙСЬКОЮ

УКРАЇНСЬКОЮ

наверное конечно пожалуйста к счастью бесспорно к сожалению кажется вероятно без сомнения

мабуть звичайно будь ласка на щастя безперечно на жаль здається імовірно без сумніву

ус о

од

вс ав

сло

Групи вставних слів і сполучень слів Групи за значенням

Приклади Виражають упевненість, не здається, мабуть, можливо, звичайно, безумовно, певна річ, певно, впевненість смію запевнити, видно Виражають різні почуття (ра на щастя, на радість, на жаль, як на біду, як навмисне, на диво дість, жаль, тривогу тощо) Указують на джерело повідом кажуть, за словами..., на думку..., як відомо, по-моєму, по-твоєму лення Указують на порядок викладу по-перше, по-друге, до речі, отже, таким чином, нарешті, наприклад думок будь ласка, вибачте Слова ввічливості ос с

в д ов д

до вс ав

сл в

ода

у а л

а с с

уа

106

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. д вас а до ов слова с олу сл в в а увал ад в а ал в о у вс ав слова в а увал а о до в ладу ду о а о в а ал с во а в од в од о а

ода

вс ав ло ов до л с олу сл в у в с в в о о ав л с в

1. Весь день іде дощ. 2. Сергійко купив цікаву книжку. 3. Україна може пишатися досягненнями наших спортсменів. 4. За допомогою книжок ми поповнюємо свої знання. 5. Багато птахів відлетіло у вирій, з дерев осипається листя. 107 а ов с олу слово с олу

о ус в а л од

а а

о о ова о в о

вс ав с а о

слова вс ав

поперше, за повір’ям, мабуть 1. А вдома, там, на Вкраїні, ___________ , зараз цвітуть вишні, сливи (С. Плачинда). 2. Справжній друг, __________ , завжди вислухає, а по друге, допоможе в біді (Із газети). 3. Папороть, _____________ , цвіте раз на рік, купальської ночі (ß. Музиченко). 108

ва с олу

а сл в

в олос с в дл о о с оов д

о а ал с дл с

в дл

вс ав

сло

ТВАРИННИЙ «БАРОМЕТР»* Раніше, за словами старожилів, люди передбачали погоду, користуючись прикметами.

Н. Віллоне. Лебеді 48

а с с

уа

Якщо мурашки поспішають до мурашника й закривають ходи, то, певна річ, буде дощ. Риба виходить на поверхню й плåщеться – на непогоду. Ластівкè літають низько – на дощ. Тварини можуть давати прогнози на тривалий час. Наприклад, очерåтянки, фламінго, качкè влаштовують свої гнізда вище, якщо в річці буде велика пîвінь**. Тікають з районів затоплення і кроти. Навіть медуза знає заздалег дь, що буде буря. Отже, тварини, безумовно, передчувають зміни погоди, але якими «барîметрами» вони користуються, ми не знаємо (За В. Сабунаєвим). * Барîметр – прилад для вимірювання атмосферного тиску. ** Ïîвінь – (рос.) наводнение; разлив, половодье. а ов а

до

109

лад о в од о у

а 110 до л о словос олу

111

ва

ал о о о в лу

во

дл в ав в

ул вс ав

в дл слова

вс ав

сл в с олу

слова здається, може, видно а ав о у л а

са у а о а ва о о ав ал адо ласу в о с а

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. о с а вс ав

сл в

о в о ла ов с слова словос олу

о о а ладу ов вс ав сл в д

д ас с л у

   

Піднятися на вершину гори; відвідати історичний музей; зробити безліч чудових фотографій (рос. сделать множество замеча тельных фотографий);  подивитися з татом на стадіоні футбольний матч;  навчитися пекти бабусин пиріг Синтаксичний розбір простого речення Послідовність розбору 1. Визначити вид речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне). 2. Визначити вид речення за емоційним забарвленням (окличне, неокличне). 49

а с с

уа

3. Указати, що речення просте. 4. Визначити граматичну основу (підмет, присудок, один головний член речення). 5. Визначити другорядні члени речення (якщо є). 6. Назвати однорідні члени речення, звертання, вставні слова (якщо є) й пояснити розділові знаки при них. Зразок письмового розбору ß слухаю мелодію осінню (В. Сосюра). Розпов., неокл., просте. Зразок усного розбору Речення розповідне, неокличне, просте. Граматична ос нова складається з підмета ÿ та присудка слухаю. З дру горядних членів речення є додаток мелодію та означення осінню. 112

ва

о д лов

а в

1. Вересень уже запалив осінні вогнища в лісах і дібровах (І. Öюпа). 2. Мабуть, кожна дівчинка вміє плести віночок (О. Кириченко). 3. А за вікном сніги летять лапаті (М. Луків). 4. Книгу літа все ніч перечитує, все листочками шелестить (В. Малишко). 5. Чого ти журишся, ромашко? (О. Донченко). о а

ус о с

а с

дво

§ 13. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ Про те, чим складне речення відрізняється від простого, про засоби зв’язку та розділові знаки між частинами складного речення ПРИГАДАЙМО.

113

А.

ва

с лад

о в

Просте

Складне

Десь вітер грає на віо На морозі явори поснули, хуртови лончелі (В. Симоненко). ни віють над полями (Л. Дмитерко). Б. В.

а д а а адав в в ос вд

ос ов а в а а у о а ос с о с в д с лад

л с у о о у ов о в с ово

са

а с с Поняття складного речення

уа

Складним називають речення, яке має дві або більше граматичних основ. НАПРИКЛАД: Синіє ласкаве небо, а в ньому летять журавлі. 1ша частина

Зв’язок частин

2га частина

Частини складного речення подібні до простих речень. Ці частини можуть бути з’єднані такими видами зв’язку: • безсполучниковим (без сполучників, за допомо гою тільки інтонації); • сполучниковим (за допомогою сполучників або сполучних слів та інтонації). Сполучники та сполучні слова І, й, та, а, але, чи, або, щоб, якби, бо, мов, наче, як, тому що, хто, що, який, де та ін. ПОРІВНЯЙМО:

Áезсполучниковий зв’язок На гнізда повернулися лелеки, птахів зігріла рідна ñòîðîíà (Д. Луценко). Сполучниковий зв’язок Весна зупинилась над кручею, і плачуть останні сніги (Л. Завіщана). 114

ов д

о вс во

с лад

ас

1. Ще тримались по садках піз ні сливи, як раптово пішов сніг (Є. Гуцало). 2. Шелестить пожов кла кукурудза, ніжиться під ве ресневим сонцем врунистими схо дами* озимина (І. Öюпа). 3. Наді Складні речення мною вечір жменями засіває зорі, а біля мене арфами бринять** підморожені верби, а під ногами голубі тіні бавляться із снігом… (М. Стельмах). 4. Туман над лугом колихався, кричали у гаю сичі (М. Луків). * Схîäè – (рос.) всходы. ** Брин òè – (рос.) звучать, звенеть. лу

ов

с о а у д сл

а а

с олу ов ос ов

а о

с о

а с с 115 у о

уа

о л о

удо вдалос

оло о а ла Б у ло о о а удо у да асу у а с о

о а од

Д. Безуглий. Над Дніпром лад с олу

сл в

а а о дов д

с лад

а о

ДОВІДКА. Блакитне небо, стрункі берізки, гомін трави, дніпровські пагорби, кручі над Дніпром, грайливий вітер, білокорі красуні, український краєвид, далеко за небосхилом.

116

у во

о д а ас л с сл в а

с лад у во

Хто в четвер скаче, … Синиця шкоду робить, а … Там правда мовчить, де … Верба водою живе, … Пішов би в гості, але … Гора з горою не зійдеться, а… Розділові знаки

сл в

аво а л во с о о с

оло о а в оу

… чоловік із чоловіком схо дяться. … журавлеві перепадає. … ніхто не запрошує. … верба воду і береже. … сила панує. … той у п’ятницю плаче.

Між частинами складного речення ставимо кому. НАПРИКЛАД: Дідусь широко відчиняє ворота, і ÿ виїжджаю з подвір’я (М. Стельмах).

а с с

уа

однорідними членами речення д ов о ва с о а і, й, чи, або, та у а і кому не ставимо д с олу а д у ас складного речення кому ставимо ав о с олу ов о ва лу

117

ЧОМУ ТАК? о с о ув о у д с олу о і о а авд уо у

1. Умите сонце перекинуло свої золоті коси на поля, і вони укрилися пахучою парою (М. Стельмах). 2. Дорослі чайки ширяли над озером і час від часу приносили пташенятам смач ну рибу (В. Данилов). 118 в

ва

о д лов

о с авл а в

о у

о д лов

1. Дрімають копиці недавно скошеного сіна спить прив’яла трава в срібних покосах (І. Öюпа). 2. Кричали десь над Ніжи ном сичі і небо в сад обтрушувало зорі (Б. Мозолевський). 3. Наталчин дідусь Гордій змайстрував човен і частенько вліт ку катав на ньому онуку (Л. Вишневецький). 4. Дід Леонтій виходить сторожувати баштан вечорами коли стомлений день солодко спить (І. Öюпа). 5. Для того є муха на світі щоб леда рі не спали (Нар. творчість). 119

два

о ус у о

о ос ав

о у

1. Зненацька* за одну ніч упав сніг __ і тепер пущі лежали під холодним небом. 2. На вечірньому небі потьмяніли __ й зникли сріблясті зірки. 3. Ідеш через ліс __ і зачарування його красою не полишає твоєї істоти. * Зненàцька – (рос.) неожиданно, внезапно.

120 о о а ода с олу в ас а с лад

ос во

сл

коли

у во а

с лад в о с ав о с ав о д лов а а ос ов

бо

од а

1. У холодному небі мерехтіли зірки. Над степом стояв пов ний місяць. 53

а с с

уа

2. Чумаки лаштувалися в далеку дорогу. В українські степи приходила рання весна. 3. Додолу падає пожовкле листя. Незабаром усі сади вкриє холодний сніг. 4. Сьогодні треба зірвати яблука в саду. На завтра переда ють рясні дощі. 121

о а авда од о о ва а в Варіант А. лад а о с лад о д а од о с о ва о о с а с ла о о с о од ва а с олу ов в о Варіант Б. ада а в л у о ов д л ду о с о ва о о с а с ла о о о од о с а вс у с у о а два с лад од с олу ов в д у с олу ов

122

в олос до

о с авл у с

ав л

о у о

о а

о д лов

у а у о о

1. Піднялèся крила сонних вітряків і черешню білу вітер розбудив… (М. Рильський). 2. Ми зайшли до хати коли згустèлися перші сутінки (В. Скуратівський). 3. На траві роси немає дим прослався над селом землю ластівка черкàє розтривоже ним крилом (М. Рильський). о а

ово с

а с

дво

ав

Синтаксичний розбір складного речення Послідовність розбору 1. Визначити вид речення за метою висловлювання (роз повідне, питальне, спонукальне). 2. Визначити вид речення за емоційним забарвленням (окличне, неокличне). 3. Указати, що речення складне. 4. Указати кількість частин, що входять у складне речення. 5. Визначити зв’язок частин складного речення (сполуч никовий, безсполучниковий). 6. Визначити члени речення. Зразок письмового розбору Їй шелестить ùîñü ÿáëóíÿ êðèñëàòà, на вітрі ясен за äâîðîì скрипить (С. Жуковський). Розпов., неокл., складне, має 2 частини, безсполучнико вий зв’язок. 54

а с с

уа

§ 14. ПРЯМА МОВА Про те, з яких частин складається речення з прямою мовою, особливість його інтонування та про вживання розділових знаків у такому реченні 123

ово

А.

а д

слова ав о а

о ово

ову

1. «Дідусю, відпочиньте вже», – сказав Андрійко (Л. Вишневецький). 2. У кожній родині змалечку казали дитині: «Не кидайся хлібом, він – святий» (З журналу). 3. Хазяїн виходив на вулицю і казав: «Морозе, Морозе, йди до нас вечеряти!» (З довідника). Б. а ос ов с ос а в в в с ово о осо л вос удов В. а ол а у овл

Пряма мова

Слова автора

Інтонація

124

оо

а у о а ос с о о ово

ов

Пряма мова (рос. прямая речь) – це точно відтворене висловлювання певної особи, передане від її імені. Слова, що вказують, кому належить пряма мова, називають словами автора. Вони можуть стояти перед прямою мовою або після неї. ПОРІВНЯЙМО: 1. Максим Рильський писав: «Усі слова – співучі струни, коли під майстровим смичком». 2. «Усі слова – співучі струни, коли під майстро вим смичком», – писав Максим Рильський. В усному мовленні пряму мову вимовляємо по вільніше й вищим тоном, ніж слова автора. Сло ва автора після прямої мови читаємо швидше й трохи зниженим голосом. Між словами автора й прямою мовою робимо паузу.

лад с до ода о о ав л о о у

слов

у а с о ово о а в олос

а о са

1. Мы спросили в справочном бюро: «В котором часу отправляется поезд на Симферополь?» 2. «Как хорошо здесь, у моря!» – вздыхала бабушка. 3. «Тебе чемнибудь помочь, Наденька?» – спро 55

а с с

уа

сила мама. 4. «Я хотел бы стать капитаном белоснежного фре гата*», – гордо заявил Алексей. 5. Первоклассник тихо спро сил: «Как нужно правильно ухаживать за собакой?». * Фрегàò – військовий парусний корабель.

СЛОВНИЧОК Справочный – (укр.) довідкîвий; в котором часу – (укр.) о котр й годèні; вздыхать – (укр.) зітхàти; Наденька – (укр.) Над йка; ухаживать – (укр.) доглядàти. Розділові знаки

На письмі пряму мову завжди беремо в лапки і перше слово пишемо з великої букви. Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставимо двокрапку. Якщо слова ав тора стоять після прямої мови, то перед ними ставимо кому (знак питання або знак оклику) й тире. Слова автора після прямої мови починаємо з малої букви. НАПРИКЛАД: 1. Зайшла бабуся до хати та й питає: «А хто допоможе мені води принести?» 2. «Діду, я трави накосив багато біля ставка», – похвалився онук.

125

ва

ово

а ова о д лов

а в

а о а слова ав о а

с авл

о у ов

а до о о о

о д лов о у

1. Кожен кущик і стежка мов говорять мені Ти у рідному домі, у своїй стороні (А. Камінчук). 2. Вовк у лося запитав Ти чому рогатий став? (Є. Гуцало). 3. От і принесли нам лебеді на крилах життя говорить мій дід Дем’ян (М. Стельмах). 4. Іду та людей питаю Де тут дорога до рідного краю? (В. Симоненко). 5. Юрко підбіг зовсім близько і скрикнув Вітю дивись, тут вода! (В. Іваненко). о а о в

ову

са

о ово в дл сл в в у а с

а ос с

ова

а с с 126 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ.

в с л в о да о л лад ус о в л в словл о дл о о су ас л д а о с а ово а ода словос олу

уа

у ас о

Досягати бажаного, лікувати хвороби, уникати помилок*, долати перешкоди, правильно харчуватися, економіч ний розвиток. * Уникати помилок – (рос.) избегать ошибок.

127 ав

а у сл в

а са в ла а

ода с

а о ул а а о додава

о два ад о д лов ов слова

ал в о о

ва

Учителька сказала: «Світлані ставлю дванадцять балів. Сер гію, а тобі потрібно ще раз повторити матеріал параграфа». 128 лад а ас а о с а д слова шепотіти, запитувати, цікавитися, пояснювати

1. А: «П?» 129

2. А: «П».

уду о

ово

а ав

ода

ово сл с

3. «П», – а.

д ода

4. «П?» – а.

ас о удова дво

ЗРАЗОК. Марія Приймаченко казала, що вона малює на радість людям. – Марія Приймаченко говорила: «ß малюю на радість людям». 1. Калина хвалилася, що вона з ме дом солодка 2. Актор відповів, що йому важливо, як про нього напишуть у пресі. 3. Христина тихо мовила, що тепер про неї всі забудуть. 4. Юрко радісно вигукнув, що його мама най краща. 5. У народі кажуть, що один серпневий день рік годує. а д

в слова ав о а

сл в

М. Приймаченко. Дарую український хліб усім людям на землі о у

а с с

уа

§ 15. ДІАЛОГ Про те, із чого складається діалог, та про вживання розділових знаків при діалозі ПРИГАДАЙМО.

130

А.

о а а

ва с

д ало о о

у ас

у о

ов

ТІКÀЄ Прогулюючись біля річки, Гриць із Галинкою, мабуть, уперше побачили тренувальний катер зі спортсменом на вод них лижах. – Поглянь, катер мчить, як вихор! – вигукнула дивуючись дівчинка. – Бо ж тікає, – переконливо пояснив Гриць. – Від кого? – А від того дядька, що женеться за ним на лижах…

Б. ос о д лов В. о

а с ав в с ово

Поняття про діалог Репліка

да о а с слова о о о ол д ало у в овл

о о у ас а о д лов

а с л ува а

д ало

Різновидом прямої мови є діалог. Діалог – це розмова двох осіб. Діалогічне мовлення склада ється з окремих реплік і може супроводжуватися сло вами автора. Репліка – це фраза (слова) кожного учасника діалогу.

а с с Розділові знаки

131

уа

На письмі кожну репліку пишуть з нового рядка. Перед нею ставлять тире. Якщо є слова авто ра, то ставлять ті самі розділові знаки, що й при прямій мові, але без лапок. НАПРИКЛАД: – Дядьку Іване! Ось подивіться, що я купив, – показує Ãриша сусідові новий футбольний м’яч. Ïочухав потилицю сусід та й каже: – Ùо ж, треба, виходить, і мені терміново купувати. – Теж м’яч? – Та ні, треба купити скло на запасні шибки для вікон.

д ало у

о с авл о у в словл ва а

о д лов а о а а вл

д ало

СТРУМОЧОК Запитав мене синочок: Це ж куди біжить струмочок? Через поле у ярок. І зупиниться в ярку? Ні, звідтіль – в Деснуріку. А з Десниріки куди? До Дніпрової води. Попливе з Дніпром у море, В море синє, неозоре. В. Гринько о

132

в словл

в о а ав о

у олос до о с

у у

с в д ов д о в

о у

о а с

у ос ов у ду л д

Вона стояла посеред шляху, і сині очі були в зажурі. – Куди ідеш ти, ясна дівчино? – Я не дівчина. Я – Пісня, друже. Туди, до сонця моя стежина. – Нам по дорозі, ходімо разом. Юнак стомився – не впала Пісня, найкращим другом була в дорозі. Давала мужність, і віру чисту, і ніжність щедру. І спалахнули у сяйві сонця – Юнак і Пісня. 59

а с с

уа

– Коли згорю я, – казав до неї, – то наді мною зійди калиною. Зійшла калиною… (В. ×ухліб). а д у л о с ло о а у у

133

с л д ало у олосу о а в

ва

о д лов с

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.

а слова с у олос до

о д о в дл с в д ов д о

а в у в дл

а а

о у

о в

ова

в со

Сміливість і рішучість; відповідальність і старанність; доброзичливість і щедрість; прагнути змінити себе; бути працьовитим і наполегливим; бути щирим і відвертим; бути справедливим і чесним. Російською: смелость и решительность; ответственность и исполнительность; доброжелательность и щедрость; стремить ся изменить себя; быть трудолюбивым и настойчивым; быть искренним и откровенным; быть справедливым и честным. 134 о

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. ува

а осо а

у о

д ало

НЕ ТЕ СКАЗАВ Ñашко пробігав з дітлахами до самісінького смерку й не ви вчив уроки. А наступного дня вчителька викликала його до дошки. Постояв Сашко біля столу та й каже: – Я не вивчив урок… – Чому? – У нас удома нещастя… – Яке? – Захворіла мама. – Захворіла? Коли?.. – здивувалася вчителька. – Я ж її вчо ра в кінотеатрі бачила. «Ех! – спаленівши від сорому, подумав Сашко. – Не те ска зав. Треба було про бабусю сказати. Вона рідко в кіно ходить» (Б. Крекотін). лад о а од а од у

а о о а д ало о ува а дов л у л ов о са ос о а л а ас у л а а л в д ов д с о в а

у а до ов со о

а с с 135 о у

лад о о с уа

о л

о о

овл

в л

ав

д ало

ву с

о л в

о а авда од о о ва а 136 Варіант А. а в л о ов да вв в до о о д ало

уа

в од

уа

у а о

в а ода

о а о

Василь і Ксеня пішли в ліс по ягоди. І хоч їм здавалося, що вони трошки походили, але незчулися, як почало вечоріти. Тіль ки тоді діти побачили, що вже блукають у незнайомому місці… Варіант Б. в в оо аа с уа л

ов сво лад а

а о

с с о а о а о с д л д ало в д ов д о до а о о ова о

Готуємося до тематичного оцінювання в

о а

с ов авда с у с в д ов д

в дода а

1. Словосполученнями є всі поєднання слів у рядку А прийшов до хати, електронне табло, футбольний матч Б високо в горах, зелений килим, біля хати В зошит і книжка, комп’ютерні ігри, іду швидко Ã падає сніг, холодна роса, живу далеко 2. З одним головним членом є речення А На незабудці бринів рудий джмелик (Є. Шморгун). Б В’їжджає в степ червоне літо на незагнузданім коні (В. Підпалий). В Не маю зла до жодного народу (М. Вінграновський). Ã Зпоміж хмар переблискує місяць (М. Луків). 3. Правильно визначено граматичну основу в реченні А Вітер листям вкриває холодну землю. 61

а с с

уа

Б Хмарки сльози гублять. В Нам життя дарує нові зустрічі. Ã Діти матерям цілують руки. 4. Звертання є в реченні (розділові знаки пропущено) А Серпень з вереснем схрестили довгі шпаги несмертельні (М. Рильський). Б Журавлі летять над краєм, будь здорова земле мила (О. Пархоменко). В На обрії здивовано вигнула брову веселка (Є. Шморгун). Ã Зітхнуть під зорями сади (М. Луків). 5. Пунктуаційну помилку допущено в реченні А Осінь ходить по краю, та виганяє птиць із гаю (Нар. творчість). Б Сміються в сонці золотому річки, і села, і поля (Олександр Олесь). В Осінній сад ще яблучка глядить, листочокдва гойдає на гілляках (Л. Костенко). Ã Здрастуй, моя прадідівська хато (О. Білаш). 6. Перебудуйте подане речення на речення з прямою мовою і запишіть. Бабуся попросила Віталика принести води з криниці. ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

ав д

о а о а

словос олу лад олов

в д

во о в д а

с вд в словл ва

а д уо д л а а в д ов да о с о с л о о у в ва о д лов а ву о д л а у а ал вал слово а в ово о а в а ува в а л о у вс ав сл в в а ав д лад дво вс ав слова с лад вд с в д ос о о ос л о о авд о о у в ва о д лов а в д л а а ас а с лад о о о а о в ва о д лов а в у ово о а д ало о а о в ва д ало 62

во од о

од о о

а с с

уа

Уявіть, що вашому класу доручили підготувати телевізійну гру «Найрозумніший». Тема гри «Синтаксис і пунктуація». Об’єднайтеся в такі групи: сценаристи (обирають формат гри, розробляють і затверджують правила); ìîвознавці (добирають для гравців запитання з теми «Синтаксис і пунктуація», речення, словосполучення для аналізу, мінідиктанти); гравці; ведучі (проводять гру); експерти (оцінюють відповіді гравців); àêòîðè (виступають з повідомленнями про мову під час «рекламних» пауз, розігрують гумористичні діалоги); журналісти (готують оголошення про проведення гри, пишуть замітку до газети про результати гри). Проведіть гру у вільний від уроків час. Запросіть учнів інших класів, учителів, батьків.

АНТИСУРЖИК ПРАВИЛЬНО

НЕПРАВИЛЬНО

не надивуєшся говорити не до ладу мені пощастило правильна відповідь склянка чаю замовити послугу перекласти текст недбале ставлення будьякі висновки завдати шкоди наступного дня черговий у їдальні перші страви млинці з грибами

диву даєшся говорити невпопад мені повезло вірна відповідь стакан чаю заказати послугу перевести текст халатне ставлення любі висновки нанести шкоду слідуючого дня діжурний у столові перші блюда блінчики з грибами 63

авс ал с о о л ава в олос олос а у уд олос ву (З довідника)

а ву в у ова о л в вс ал ол о а у а а ал олос олос олос о дс о а о л ова у в в ав а олос о а а у а в а л сво д у

о ул у о а с в до а в дав у дудо а сопілка в л у од у в уд спілка ва а д а а о у перепалка а

ов ов ос а ову

л у од у а перепілка л у од у у слов у бійка в л л а сос у в о білка Бл лад в да о у ду а са Д. Білоус

НА ДОЗВІЛЛІ Ланцюжок о а в д слова о с лада с од у в до ла о сл в са о о а ово у во о а у слова а о о а с у ало а од у у ву л о д НАПРИКЛАД: б – бо – бал – база – бокал – боксер – барабан – біганина – Бориспіль – барабанщик

УСМІХНІМОСЯ слова

ас л у в увс в о да с а в д ов да у в ал

ал ув

л до у

о у а а ул в ово л а л с о

уд

ул

ово

ас в д д

ву а с о

О, що за мова! Тільки скажеш слово – й воно співає так, неначе вітер струнè торкнувся. М. Браун

Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія

Ви знатимете: • звуки мовлення; • особливості вимови голосних і приголосних звуків. Ви вмітимете: • розрізняти тверді й м’які, дзвінкі та глухі приголосні, ненаголошені й наголошені голосні; • правильно вимовляти звуки та слова відповідно до орфоепічних норм; • розпізнавати у словах явища уподібнення, спрощення; • розпізнавати орфограми та правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Фонетика (від грец. phonetikos – звуковий) – це розділ мо вознавства, що вивчає звуковий склад мови. Орфоепія (від грец. orthos – правильний, epos – мова, мов лення) – це розділ мовознавства, що вивчає правила літера турної вимови. Графіка (від грец. grapho – пишу) – це розділ мовознав ства, що вивчає систему умовних знаків для передачі звуків на письмі. Орфографія (від грец. orthos – правильний, grapho – пишу) – це розділ мовознавства, що вивчає правила написання слів.

§ 16. ЗВУКИ МОВИ Й МОВЛЕННЯ. ГОЛОСНІ Й ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ Про те, що таке звуки та для чого вони слугують, чим голосні звуки відрізняються від приголосних, а також про фонетичну транскрипцію ПРИГАДАЙМО. с ов

137

А.

о о с лада а

с слова

в олос слова

1. Гора – пора – нора – кора. 2. Небо – неба – небу. Б. В.

а в ву а до о о о а ос ов с ос о

о в с ово

олос а ов

овл

ву

ву а о

ву

3. Везти – вести. 4. Камінь – камін. с слова о о ол ву в

сл в

Поняття Звук – це найменша одиниця мови і мовлення. За звука допомогою звуків розрізняють слова та форми слів.

шив – жив; тістечко – тістечка. Голосні Звуки, в основі яких лежить голос, називають голосними (ðîñ. гласными). В українській мові, як і в російській, є 6 голосних звуків. ПОРІВНЯЙМО: НАПРИКЛАД:

В українській мові

У російській мові

о Приголосні

138

од

Звуки, в основі яких лежить лише шум або шум із голосом, називають приголосними (ðîñ. со гласными). В українській мові є 32 приголосних звуки, а в російській – 35. З усіма приголосними звуками ви ознайомитеся в наступному параграфі.

ву

ода

сл в у во

о оа

ов

Бій, мак, вір, мир, маса, каша, ноша. ов

139

140

од

в ода

слова

о удува

а а

олос

ву а

сл в

с в а оо с о о а оо

ода

ос ов у ду

ву в

ул

МОРСЬКА ТРАВА Морська трава – дуже корисний* продукт харчування. У ній багато вітамінів. З морської трави можна готувати сала ти, варити суп. Люди, що живуть на узбережжях і їдять дуже багато страв із цієї рослини, мають високий зріст і міцне здоров’я. Крім того, морську траву можна переробляти на папір і тим самим зберігати ліс. З її стебел навчилися виготовляти нитки й робити тканини, як з льону та бавовни**. Морської трави в морі дуже багато. Росте вона швидко, і протягом року можна збирати по десять урожаїв (Л. Лельєвр). * Êîðèñíèé – (рос.) полезный. ** Бавîâíà – (рос.) хлопок. а д ву в а слова

у о ов

ЗРАЗОК.

лад

сл в

с лада

о олос а олос ву ву о с а с а о

с ву в у

од о о дво с лада о

с в дл а о а

Трава: гол. – [а], пригол. – [т], [р], [в]. 67

Фонетична тран скрипція Щоб передати на письмі звучання слова, користуються звуковим записом – фонетичною транскрипцією. НАПРИКЛАД: ÿáëóêî [йàблуко], âîëÿ [вîл΄а]. У транскрипції: • запис беремо у квадратні дужки; • кожен звук позначаємо окремою буквою; при цьому не використовуємо букви я, ю, є, ї, ь, щ та великі букви; • якщо в слові два і більше складів, обов’язково позна чаємо місце наголосу; • м’якість приголосного позначаємо скісною рисочкою вго рі [΄], а напівпом’якшеність – знаком [ ’ ]. НАПРИКЛАД: [н΄], [б’]; • довгі звуки позначаємо двокрапкою. НАПРИКЛАД: знанíÿ [знан΄:à]; • звук, до якого наближається вимова основного звука, позначаємо маленькою літерою вгорі. НАПРИКЛАД: сеëî [сеилî]. 141

о о ву

ов

о о слова до дов д с лада с слова

ву ов в д ов д ву в олос а олос

Люк, льон, лінь, лан, лань. ДОВІДКА. [л΄он], [л΄ін΄], [лан΄], [лан], [л΄ук]. 142

о а

д во олос ов в

а у во в а ус ав в о у ву в дл слова а о о с о а у олос а о олос ву

у в а с

Пахн.. хл..б, Як т..пло п..хн.. хл..б! Л..б..в’ю тр..дар..в, І р..д..стю з..мн..ю, І с..нц..м, що всміх..л..с.. в..сно.., І щ..ст..м н..ших неп..вторн..х діб. Д..хмян.. п..хн.. хл..б. П. Воронько слова в а а ва у ду у сво ву а ла ла д ос до о ав о о с с в ву ода о о о а лад ус о в л с о а ову в а в а слова а а о од о д о а

у в

143

слова у а

са

с у о с а ава в а ва у ду у о а до ус

ов

л о

да

л о о а в ава о

л у

вд о д

с с

§ 17. ПРИГОЛОСНІ ТВЕРДІ ТА М’ЯКІ. ПОЗНАЧЕННЯ М’ЯКОСТІ ПРИГОЛОСНИХ НА ПИСЬМІ Про те, які приголосні м’які, а які – тверді, якими буквами позначають м’які приголосні та про правильну вимову ПРИГАДАЙМО.

144

А.

олос

ов

ву а с

ов

сл в

Стан – стань, лук – люк, сюди – судè, банка – банька. Б. В.

ву а вд с слова в о в с ово о осо л вос в ов

Тверді й м’які

Звукові пари

олос

В українській мові є такі тверді й м’які приголос ні звуки: Тверді приголосні

М’які приголосні

[д], [дз], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [р]

[д΄], [дз΄], [т΄], [з΄], [с΄], [ц΄], [л΄], [н΄], [р΄]

_____

[й]

Ãубні: [б], [п], [в], [м], [ф]

______

Øиплячі: [ж], [ш], [ч], [дж]

______

[ґ], [к], [х], [г]

______

Деякі тверді й м’які приголосні утворюють спів відносні пари. НАПРИКЛАД: [с] і [с΄]; [д] і [д΄].

м’який

о о до с

до о ву а

М’якість приголосних на письмі позначаємо: знаком м’якшення день [ден΄] Напівпом’якшені

буквою і ліòî [л΄ то]

буквами я, ю, є хвиля [хвèл΄а]

Не мають пар м’яких губні звуки, шиплячі та [ґ], [к], [х], [г]. Вони лише напівпом’якшуються перед звуком [і], а також перед [а], [у], [е], які позначаються відповідно буквами я, ю, є. НАПРИКЛАД: гілка [г’ лка], пюре [ï’урå]. 69

о в

145

ову

146

а сл в

о слова ос с о

ова

РОСІЙСЬКОЮ

УКРАЇНСЬКОЮ

ма[л΄]ина по[л΄]е [х΄]итрый [ч΄]асто

ма[л]ина по[л]е [х]итрий [ч]асто

ЧОМУ ТАК? ов а дл

с о

у а с о

о с о у ода ос с о

о в

ав л

дл у а

1. У слові Галина немає м’яких звуків. 2. У слові читає є один м’який звук. 147 в

с о а у осл дов о слова о а в о у с

олос

а о

Сівалка, місто, архітектура, ан самбль, трамвай, робітник, Умань, рання, схожі, Ніна. КЛЮЧ. о о а

ов ав л о в о ал авда у вв са сл в о о у а в ла

М’які звуки

148

ва

ов

о а с ав л а а о о а олово

ов у

овл в ос ов у ду

д а у

ву

в сло

УЯВЛЕННЯ ПРО ВЕСЕЛКУ Веселку наші предки вважали до ðîгою, по якій ангели сходять з неба набрати дощу. Своїми краями райду га всмоктує воду з морів, річок, озер і виливає її у хмари. Разом з водою вона забирає пісок, камінці, риб і черв’яків. Від радісних променів ве селки прояснюється небокрай, який раніше закривали хмари (За П. ×уáèíñüêèì). о л о а

сл в л с а од в

до са

олос с у с лад сл в

с ав

о 149

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.

о у

од

ва

одо а

а а

 особливо вражає (ðîñ. особенно впечатляет)  викликàти подив (ðîñ. вызывать удивление) 150

ав л

ов

с л

ву в

в о

о у слов

1. Людяні. 2. Манюсінький. 3. Ямпіль. о а

о в ода

Вимова

Словник 151

о ул у а

ов о овл

слова

олос

В українській мові приголосні перед [е] тверді. ПОРІВНЯЙМО: óêð. [тåма] – ðîñ. [т΄ýма]. В українській мові приголосний [ч] – твердий. Його російський відповідник – м’який [ч΄]. ПОРІВНЯЙМО: óêð. [чай] – ðîñ. [ч΄ай]. Довідником правильної вимови слів слугує орфоепічний словник. ав л о слова в слов о а о

а ду о ода о в

ву о с а а а а у о

Га[з,з΄]ета, во[л,л΄]ейбол, ко[л,л΄]есо, те[л,л΄]ефон, [г,г΄]ерб, [х,х΄]ерсон, па[к,к΄]ет, клю[ч,ч΄], [ч,ч΄]ипси, [ч,ч΄]ашка, мо[ч,ч΄]алка, Ха[р,р΄]ків. 152

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. о од л а слово ос с о ово а у а с о до ус а о о ву а ву а с ов

со о лас олос

сл в ов д

вас слово а а о

Російською мовою: 1. Чистый, чайка, гений, кедр, далеко, лев, музей. 2. Чужой, дача, кефир, Гена, нервы, палец, фанера.

ов о слова до с у овл л д ус а оо о

ОРФОЕПІЧНИЙ ТРЕНАЖЕР у

ода

до

Електрика, балет, білет, теле фон, волейбол, лейтенант, лебідь,

РОСІЙСЬКОЮ

УКРАЇНСЬКОЮ

ба[л΄]ет [л΄]екция проб[л΄]ема те[л΄]ефон

ба[л]ет [л]екція проб[л]ема те[л]ефон 71

проблема, легенда, лåгко, кîлесо, елегантний, елементарний, календар, клеїти, палець. [з] [с]

овл

до

до ус а

Газета, зерно, озеро, зебра, земля, вазелін, сезон, семеро, село, сестри, секрет, секунда, селезень. ву

[ч] [ш] в

овл

до

до ус а

Читати, чипси, чизбургер, часто, чашка, чай, чайка, ключ, ключик, м’яч, м’ячик, чисто, калач, чемодан, береш, сидиш, малюєш, мишка, фініш, щука, гуща, плющ. ву [р] у ода

слова в

овл

до

до ус а

Харків, Ігор, лікар, буквар, пустир, тепер, звір, повір, редька, крем, ребус, снігур.

§ 18. ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ БУКВИ Ü Про позначення м’якості приголосних на письмі знаком м’якшення, зокрема про те, коли пишемо цю букву, а коли не пишемо ПРИГАДАЙМО.

153

А.

л а

оо а

с ову

у ву ь

слова а а

хатинка скринька стежинка доріженька Б. в ува у а а в с в дсу с В. а ос ов с ос о в с ово а а в слова д у о оло

у хатинці у скриньці по стежинці по доріженьці а а

са

Вживання букви ь Пишемо ь

НЕ пишемо ь

1. Після букв, які позначають 1. Після букв на позначення губних, шиплячих і [ґ], [к], м’які приголосні [д′], [т′], [з′], [с′], [ц′], [л′], [н′], [дз′], у [х], [г] (äîù, дріá) кінці слова та складу (вісь, äÿäьêî) 2. У суфіксах зьк-, -ськ-, -цьк- 2. Після ð у кінці складу і слова (Õàðків, чотиðìà) (ìîðñьêèé) 72

Пишемо ь

НЕ пишемо ь

3. У дієсловах на ть, -ться (вчатьñÿ); у дієсловах наказового способу перед ñÿ (підводьñÿ)

3. Після н перед ж, ч, ш, щ (òîнший, промінчèê). Винятки: íÿíьчити, бриньчати, женьшень і похідні від них слова

4. Після л перед буквою на позначення м’якого приголосного (їдаëьíя, сіëьñьêèé)

4. Між буквами на позначення м’яких або напівпом’якшених приголосних (крім випадків, зазначених у пунктах 3, 4 пер шої колонки) (êóзня, промінці). Винятки: òьмяний, різьáÿð

а в ва с у о називного в д а а нянька о в зберігається у вс вд а няньці а а о в у во вд о о а а су со ин- няньчин ол у називному в д у оо а о в вд а в а а ин- о о не пишемо ол

ПОРІВНЯЙМО:

Пишемо ь

Не пишемо ь

скриньці (бо ñêðèíьêà) Ольці, Ольчин (бо Îëьêà) неньці, неньчин (бо неньêà)

хатинці (бо хатинка) Наталці, Наталчин (бо Íàòàëêà)

154

ЧОМУ ТАК? о с сл в д л о у в а д уо у о

о у в

о у слов о ав

ОРФОГРАМА

Знак м’якшення

1. Волинський – тернопільський. 2. Оленці – Ваньці. 3. Промінчик – неньчин. 155

вал

слова о с

ода о о вд

ос ав у о а а о у во су со ин а у а д сл а оо а в с в дсу с а од

да вд

Ëÿëüка – лялüці, лялüчин. Вихователька, Тетянка, снігуронь ка, рибалка, матінка, донька. ЗРАЗОК.

156

слова ус авл

Змен..шення, промін..чик, камін..чик, нен..чин, тон..ше, за кін..чувати, дон..чин, брин..чання, гон..щик, камін..ці, проки н..ся, облич.., колодяз..ний, маріупол..с..кий, майбут..нє, боїт..ся. 157

оо а в с

в дсу

ус авл

о с

1. Снігу мен..шає, чорними латами криєт..ся земля (У. Самчук). 2. Степ.. та воля – козац..ка доля (Нар. творчість). 3. Зліва, при мокрій долин..ці, кін..чались жита і починалася лука* (М. Коцюбинський). 4. Із ледве чутним щебетанням ни зен..ко ластівка летит.. (М. Рильський). 5. О материн..с..ке сло во, рідні очі, мені ви ніжніс..т.. і любов.. вливали (В. Грінчак). * Ëóêà – (рос.) луг. д

сл

слова

олос

158 а д дл о о о слова с шит осл дов о а о а ус авл

він..чати камін..чик віз..ми брун..ці тон..ший 159

в а л д о

а о

слова в зо-

1 2

3 4 5

осл дов о с о а у слова у о

Дібровон..ці, едел..вейс, хатин..ці, Олåн..чин, ремін..чик, снігурон..ці, освіт..ній, нян..чити, лікар.., аргентинс..кий. у

КЛЮЧ. ов ав л о в о ал о а а в дво у а с

у в сл в о

160

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. лад о о о слов ов сл в а ав ла в ва у в ь од у св д у од о лас в а са

161

а ов

с лас

162

авда о

а од у в л слова а

ЧОМУ ТАК? о у сл ж, ч, ш

о оа

о уву а с сл ув

сл в у сл л

ов ол

д а

а од о

од о о слова о а

о 163 ову

са

слова ос с о а у а с о сл в в о о ова

РОСІЙСЬКОЮ печь степь гостья крымский закрываются 164

в дсу

ова

а о в

о в

УКРАЇНСЬКОЮ піч степ гостя кримський закриваються

лад слова у а с о ово а а а ву а с слова

о с

а в с

Ночь, кровь, голубь, листья, счастье, днепровский, морской, умываются, одеваются, меньше, тоньше, Харьков. 165

о а у

о с

слова ус авл а са

сл

тонший Сяд..мо, ковал..с..кий, велетен..с..кий, висо менший чен..ко, вишен..ка, (у) скрин..ці, (на) сторін..ці, камінчик низ..кий, нян..чити, піс..ня, тан..цювати, різ..б лення, камін..чик, брин..чить, мен..шен..кий, малесен..кий, надсилаєт..ся, донец..кий, Вас..чин, учител.. чин, хлібопіч.., боїт..ся, т..мяний. дл

ву

слова

а с

сл

§ 19. ПРИГОЛОСНІ ДЗВІНКІ Й ГЛУХІ Про те, які приголосні складаються з голосу та шуму, а які – лише із шуму, та взагалі про правильну вимову ПРИГАДАЙМО.

166

д в

А.

олос

д в лад а о

олос лу

ал

вд в до о ла

Дзвінкі приголосні [б], [д], [з] Б. д В. су

ос а в а олосов о в с ово у у а л

ов в о о

ао у у

с в д лу

ву в о у во олос д в

ов

с о а у

ода

Глухі приголосні [п], [т], [с] д у о оло в д ува с олосу лу с лада с оло

о Дзвінкі

Приголосні звуки, які утворюються з голосу й шуму (з перевагою шуму), називають дзвінкими (ðîñ. звонкими).

Глухі

Приголосні звуки, які утворюються тільки із шуму, називають глухими (ðîñ. глухими).

Звукові пари

Дзвінкі та глухі приголосні, крім звука [ф], утво рюють співвідносні пари. Дзвінкі

д д΄ з з΄ дз дз΄ ж дж ґ

Глухі

т т΄ с с΄ ц

ц΄ ø

–

к х ô

Звуки [в], [м], [н], [л], [р], [й], а також відповідні їм м’які [н΄], [л΄], [р΄] не належать ні до дзвінких, ні до глухих.

в а у ва ов 167

с во о

ова

олос [дж], [дз], [дз΄] у ду о ад а

лад сл

а с ву в

слова у а с о ово д в ву о в

а ову

о а а о дво а в ос с

са

а сл в

Звонок, зеркало, звонкий, хожу. о

с ав

ус о

лад слово с лад а в д олов о о слова до ал

оо

словос олу

168 в

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. о а о од од о у а сл в а о в овл о ву ов с а а у ус о ву слова о с о с а с а о ву в ода о а о

о а

ЗРАЗОК. Лід –літ. [д] – приголосний, твердий, дзвінкий; [т] – приголосний, твердий, глухий. Слива – злива, голод – холод, гриб – грип, плоди – плоти.

Звуки [г] і [ґ]

В українській мові розрізняють звуки [ґ] і [г], які позначають відповідно буквами ґ і г. НАПРИКЛАД: ґрунт, ґудзик, ãай, ãоріх. Звук [ґ] вимовля ють у невеликій групі слів.

у а с ов ву 169

вд

ув

ов л слова в ов а са

о а а

ува у а а

ву

а в

ос с

в ову а а са о о д у о о сл в

о с

Грати, ґрати, аґрус, ґніт, ґуля, дзиґа, ґанок*, ґава, ґреч ний**, ґрунт, ґвалт, ґедзь, ґудзик. * Ґàíîê – (рос.) крыльцо. ** Ґрåчний – ввічливий, чемний. од

170 ову

ода

слово

о а сл в

ав

слова ос с о

с лад

а у а с о

ова

о в

РОСІЙСЬКОЮ

УКРАЇНСЬКОЮ

гора, Галя, загреметь, гигант, огонь, генерал, гуси, дорîга, берегà

гора, Галя, загриміти, гігант, вогонь, генерал, гуси, дорîга, берегè

171

од л а а

о а

оо

овл

ЗИМОВЕ СВЯТО Зима. Навколо біліють сніги. Мороз ніби пензлем розмалював вікна. Дерева обсипані інеєм і об ліплені снігом. Ранок. Над кожною хатою стов пом в’ється дим. Тихо. Здається, що село ще спить: на вулицях нема нікîго. Але в кожній хаті давно кипить робота: сім’я готу ється до Святвåчора (За О. Воропаєм).

Зимовий хутір. Малюнок Дмитра Кубара, 11 років

о слова а а од д в ву в в два л ву в о л л с а до с у о а олос о слова о а уло ус о о а а л с а слова

ву

д в

да в

два

сл в д в асу ово о о с ову д а

ОРФОЕПІЧНИЙ ТРЕНАЖЕР

ов о слова а Бу вос олу дж, дз в

до овл

од

ода с у ву [дж] [дз] у ода

слова

Ходжу, джерело, бджоли, піджак, джаз, дзвоник, продзве ніти, дзенькати, дзеркало, дзеркальний, дзвінкий, ґудзик. ву [ф] в

овл

до ус а

ов

Ферма, фазан, шафа, фанера, фарба, фартух, Фастів, фарш, фабрика, фара. о

ву

• Галя грається на ґанку дзиґою. • На городі росте аґрус. • За грушею гуси ґелґочуть.

§ 20. ПОЗНАЧЕННЯ ЗВУКІВ НА ПИСЬМІ. АЛФАВІТ. СПІВВІДНОØЕННЯ ЗВУКІВ І БУКВ Про те, якими буквами позначаємо на письмі звуки та чому в деяких словах кількість звуків і букв різна ПРИГАДАЙМО.

172

ву

о а а

о а

дво а у ва

ЧОМУ ТАК? о а слова у од а ова л с у в ву в у о о у слов о у в од о у сл в ву в а о в о у

с л

Ящірка – джміль. Алфавіт

Розташовані в певному порядку букви станов лять алфавіт (азбуку, абетку). В українському алфавіті, як і в російському, 33 букви.

у а с о у ал ав о у в ї аґ 173

а с ал ав о

а ал ав о у а

авд

в а

у в д ос с о о а у а с

у въ ё в

Шевченко Тарас, Нестайко Всеволод, Стельмах Ярослав, Франко Іван, Забіла Наталя, Тичина Павло, Костенко Ліна. о а

о а

ву в с лада ву

с в дл

174 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в св в о ул с а л в а ос о о у о с у ал а л а о а о у о у а о о у ва с с а в в дс а а ва у в в а а в

175

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. во во в ва

ал

с с одо авс

слова

а а в

у в

до л а с в

оо

вд а л у в

ада

у в ав са

в в

 припасти до душі (рос. прийтись по душе)  захопливий сюжет (ðîñ. захватывающий сюжет) Звуки та букви

У більшості випадків один звук позначаємо на письмі однією буквою. Проте повної відповіднос ті між звуками й буквами немає. Співвідношення звуків і букв

Букви

Що позначають

Два звуки [шч]: ùóêà [шчóка]

Два звуки [йі]: їсти [й сти]

я, ю, є

1. Один звук [à], [у], [е] та м’якість (напівпом’як шеність) приголосного (якщо стоять після букви на позначення приголосного): ìàëÿ [мал΄à]. 2. Два звуки [йа], [йу], [йе] (якщо стоять на початку слова, а також після букви на позначення голосного, букви é, апострофа чи знака м’якшення): ÿìà [йàма], моє [мойå], м’яч [мйач], мільярд [м’іл΄йàрд]

дж дз

1. Злиті звуки [дж], [дз]: дзиґа [дзèґа]. 2. Окремі звуки [д] і [ж], [д] і [ç] (коли [д] належить до префікса, а [ж], [ç] – до кореня): підземний [п’ідзåмний]

Знак М’якість попереднього приголосного: день [ден΄] м’як шення 79

у а с ов у ва ь ав д о а а с а в ос с о в а ал а ву ово о а КЛАД: (рос.) мышь 176

ю, є о а а у в о а а олос о о

олос о о

НАПРИ-

с о а у слова у у в я, два ву а о слова у од ву с о д оо

Рілля, м’ята, ясен, єдність, дбаєш, мі льярд, об’єкт, кулінарія, цілющий, синє, комп’ютер. ов о в

с о

177 а

о в дл слова с о а у у а с о в ову сл в в о о ова

о а у ва

ода

в ву ово у а

ово

с слова

ос

[бойàц΄:а], [йàблун΄а], [гушчàв’ін΄], [дз΄об], [н΄йóтон], [бйе], [т΄ук], [вйун], [л΄àшч], [л΄іç΄], [рад΄ йу], [ф’ н΄іш], [йевропåйñ΄кий]. д

сл

178

у в

а о а слова

олос а с

ву в

Дзюрчати – [дз΄урчàти]; 8 б., 7 зв. Дзюдоїст, слов’янський, радощі, сяє, мобільник, ясно, воїн, бджола, віджати. ЗРАЗОК.

ов

179

ав

ода

а а в

у в у слова

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. а сво в д ов д в д ов дд од о лас

1. 2. 3. 4. 180

ву

ву с л а од о лас

дл

у сл в с у у ду у

Лякати, мильний, любити, перелік. Батько, сіяти, яблуко, кістка. Чашка, пищати, шість, щілина. Лісовик, уїдливий, їхати, пісня. о о у сл в

ав л

ов

с л

а ву

олос

[д] у

Досвід, дядько, дешевий, джерело, діжка, дивосвіт, дитин ство, відзимувати, спересердя, гандбол, бджола. 181 л

у в дво а

сл од у в л

с о ву в

слова у

ву в

1. Щебечуть і джерґотять пташки, та шурхотять ящірки в траві (Марко Вовчок). 2. Шепче задумливо листя, в’яне, жов тіє, стріпує роси сріблясті (М. Рильський). 3. Спадала сутінь м’яко з далини (Б. Олійник). 4. Мальви зоріють* веселкови ми** візерунками (О. Довгоп’ят). с о

ов о в

о в дл слова у а с о ово в ову сл в в о о ова

а о

лад

ос

* Зор òè – (рос.) сиять, светить. ** Весåëêîâèé – (рос.) радужный.

§ 21. ОРФОГРАМА Про правильне написання слів за відповідним правилом, а також про орфографічну помилку та орфографічний словник ПРИГАДАЙМО.

182 оо

у а

о а о

о а в

в в в ал в о а ов

а о с ав л о а оло у о ово о в дов дал с

ласа слова

КАЗКА ВІД ШЕНБОРНА У розкішному пàрку села Чинад євого, що на Çакарпатті, ховається справжнє казкове диво – зàмок Шенборн. Ñпочатку зза крон дерев з’являється висока башта, прикрашена годин ником і родинними гербàми, а потім – нижчі башти, чудово оздоблені* вікна та входи. А починалося все з дерев’яного мисливського будиночкà в мальовничому урîчищі, куди грàфи Шенборни приїжджали на полювання. У 1840 році на місці цієї хатинки вони звелè му ðîваний замок у романтичному стилі.

Замок Шенборн 81

Ця споруда нагадує календар, адже в ній 365 вікон (кіль кість днів у році), 52 кімнати (кількість тижнів) і 12 входів (кількість місяц в). Усерåдині замкó можна помилуватися ві тражåм** у каплиці, кам нною залою, старими дерев’яними сходами, які охороняє зображення лева. На стелі люстра: жі ноча фігурка, зроблена з олåнячих рîгів (З довідника). * Оздîблений – (рос.) украшенный; разукрашенный. ** Вітрàæ – малюнок на склі або візерунок з кольорового скла. в ува у а д сл о о а а слова в в о о а а о с а са лад а од сл в у о у о а оо о а у

183

со о у

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. а дл о ов а у с а о о у о у дов лос

о в а о ува

вд а

ала у

 архітектурна вишуканість (рос. архитектурная изысканность)  відчувати захоплення (рос. испытывать восторг) Орфограма

Словник

Правильне написання за відповідним правилом або за традицією, яке обирається з кількох можливих, називають орфограмою. Довідником правильного написання слів є орфографічний словник.

184

ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в о а о а с ал о у са в о о о оло л оо о о с о а у ад у ува с о в в лос у д слова о ус с о о о о ус у

ос в вас о с о ода уд с ва а о о а вс ав

у а

Оголошен..я

Продає..я будинок у місті Чорноморську Одес..кої області. Три к..мнати і кухня загал..ною площ..ю 85 м2. Дах покрито керамічною черепиц..ю. В..лике подвір..я, є сад з кр..ниц..ю, сарай, погр..б. Ціна договірна. Тел. ... 185

в в

лад с у а с о ово о а а о с о с а с

а ода

сл слов

о с о

Великую пользу приносит лес человеку. Живые лесà укра шают природу, радуют взор человека. Там, где сохранились 82

леса, люди не знают гибельных засух и неурожаев. Леса смягчают климат, сохраняют влагу, из года в год удобряют листвою почву. Из тенистых лесов вытекают реки. Лесными ручьями питаются многоводные озёра. Лес – это не только красота и мощь, это – друг человека (И. Соколов-Микитов). о в ова

ову

са

в дл

сл в в у а с

ос с

Словничок Лесà – (укр.) лісè; взор – (укр.) пîгляд; гибельный – (укр.) згóбний; из года в год – (укр.) з року в рік; óäîáðÿòü – (укр.) удîбрювати; питаться – (укр.) живèтися; ìîùü – (укр.) міць.

Для вас, допитливі а в слов а ки України» о о а о с о в а ул а о а оо а

о а ов л о в да о ла диск «Словнио д у л а слов в о а о а оло слов о в а а в в а с о о ов о о ду а о ал о а ад ау

§ 22. СПОЛУЧЕННЯ ÉÎ, ÜÎ Про те, коли у словах пишемо буквосполучення йо, а коли – ьо, а також вимову 186

А.

1. Степовà далечінь* знемагала в надвечірньому сонці, а тут все було ще соковитим, як ранньою весною (Олесь Гончар). 2. А увечерi, ще й сонце не зайшло, батальйон уже вiдвечерявся i знову шикувавсь: на цiлу нiч мав бути марш та бойовi навчання (Олесь Гончар). Б. а д В. ос с ладу

ов

в олос слова с олу

с олу у в йо, ьо о а о а у с ладу а

* Далеч íü – (рос.) даль. 83

Пишемо йо

Пишемо ьо

на початку слова або складу для позначення сполучення при голосного [й] з голосним [о]: éîд, éîãî, ðàéîн, мільéîн, Âîðîáéîâ

у середині або в кінці складу для позначення м’якості при голосного перед [о]: ëüîн, трüîх, сüîгодні, Êîâàëüîâ

187

овл о а о

а слова в олос олос с

ав л о о а

ОРФОГРАМА

Сполучення букв йо, ьо

Льодовик, літнього, йогурт, районний, Валерійович, дзьоб, знайомий, войовничий, кольоровий, третього, утрьох. од л слова а с лад у в йо, ьо о с а са

188

с о

лад а

ово

словос олу

сл

у а

а у

слова ус авл с олу а са а до о о о о

о а у

олу

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ

Лётная погода, встретил его, был у него, работали втроём, детский па вильон, летнему солнцу, золотой ме дальон, полевой цветок, подúёмный кран, вкусный бульон. 189

лётчик лён полевой бульон павильон ьо д о о слов

йо о а

льотчик льон польовий бульйон павільйон сл а

Л..тчик, л..дяний, під..м, трет..го, бо..вий, пол..вий, зна.. мий, бад..рий, міль..н, медаль..н, га..к, ..рж, буль..н, павіль..н, ма..р, Вороб..в, син..го, кур..з, ранн..го, дз..бик, сер..зно, вол..вий, Корол..в, обідн..го. о а

190

с олу

о а д

о у а л ьо а

в дл

о о слова

в од о л во о о

слово с олу йо сл в ода о а с

й ô

ь ю ï

од

о 191

о а с л о о ва о о ва а а

авда а ва а а о о оо ода сл в до в с олу у в йо ьо о о а од у ав л о до слово о ва ва а од од ал

Для першого варіанта. Працювати, сім, гай, поле, лід, си ніти, літати. Для другого варіанта. Хвилюватися, три, бій, воля, колір, ранковий, воювати. 192

ьо а о

ва

ду

ус авл д сл

а с о с

а о с олу в в о о а

у в йо

1. Тихо пл(е,и)ве блакитними річками л..н (М. Коцюбинський). 2. Є тисячі доріг, міль..н ву(з,с)ьких ст(е,и)жинок, є тисячі ланів, але один лиш мій (В. Симоненко). 3. Усе лякало нас: трава, що тихо ма..ріла, і гаю дал(ь)н..го стіна, що в за ході горіла (Леся Українка). 4. Над яром явір тонкостанний калині сл..зи вит(е,и)рав (Д. Іванов). 5. Буде ще після ц..го простір лиману*, і віт(е,и)р попутний, і біла зам(е,и)тіль ча..к над головою (Олесь Гончар). * Ëèìàí – затока з морською водою або озеро поблизу моря. а ас у ва

ов о д лов

д сл л а в в ос а

о у

193

в ов л о о д л сово с о о в в д ува о а ав у о о ду а о а о ав сво о ов д в словл о о д с д а л во с ав с до од о с а в с слова с олу у в йо ьо а слова в ос о у а о с о с а с ода слова

мальовничий бадьорий схвильований синьою тьохкати майоріти літнього надвечірнього раннього сьогодні кольоровий

§ 23. ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ АПОСТРОФА Про те, коли перед буквами я, ю, є, ї пишемо апостроф, а коли не пишемо, а також про правильну вимову ПРИГАДАЙМО.

194

в дл

А.

о а с олу

олос слова в у в

ува у

о ву о

ову ву в

цвях буряк бюðî

в’язати бур’ян á’ють Б. слова о оло у олос о о д ву о В. а ос ов с ос

а в

а а о в с ово

о дл

ув

о ол а ос

Апостроф пишемо перед я, ю, є, ї:

ову у

оо

о а

Апостроф НЕ пишемо перед я, ю, є, ї:

після букв б, п, в, м, ф: рум’яний, солов’ї, черв’як

після б, п, в, м, ф, якщо перед ними в після ð, що позначає твердий звук корені слова є буква на позначення приго(у вимові чуємо [й]): лосного, крім ð: бур’ян, пір’я ñвято, цвях після префіксів, що закінчуються твердим приголосним: від’їзд, роз’яснення після першої частини складних слів, після букви ð, що пояка закінчується твердим приголосним: значає м’який звук [ð΄] (у вимові не чуємо дит’ясла, пів’яблука у слові Лук’ян та похідних від нього [й]): словах: Лук’яненко, Лук’янівка тощо буряк, крюк

195 о

Бу в я, ю, є сл а ос о а о а а ву а у НАПРИКЛАД: м’ята а а

два

ЧОМУ ТАК? о с ад у а ос

о у о а

слово о

ОРФОГРАМА

Апостроф а

а ос

1. Підв’язати – святкувати. 2. Торф’яний – медвяний. 86

ос с у ва

ов а ос в д

о в о а а о а

РОСІЙСЬКОЮ

с ову

196

лад в дл

са

с в

у а с о сл в в о о ова

а с

оо

о в

ову

ПОРІВНЯЙМО:

УКРАЇНСЬКОЮ

с с а в а а а

ово

а а

1. Некоторые дятлы сúедают сразу до 5–10 майских жуков*. 2. Машина сúехала с дороги. 3. Бабушка связала красивый свитер. 4. Дети подúехали к школе. 5. Любовью оскорбить нельзя. 6. Каждый должен заботиться о своём здоровье. * Майский жук – (укр.) хрущ; хрущ травнений.

197

во в д ода слова а а

а слова

сл

в о

о а у

а до о о о су са ян ов ав л о у во

Морква – моркâÿíèé. Різдво, дерево, кров, кроква*, торф, солома, трава, тьма, зоря. ЗРАЗОК.

* Êðîêâà – з’єднані під кутом два бруси, на яких тримається дах.

198 с

сл

слова ус авл д о о о а у а о с у ва

о а ос о в ва

о а а ос

о а

Без..язикий, роз..яснити, без..іменний, зв..язківець, з..їз дити, возз..єднування, під..єднати, під..ярок, з..юрмитися, розм..як, без..ядерний, перед..ювілейний. дл

199

слова а

слово а о о

а о

а о о а уло ос

а с

с о а ува са в о о

сл в у а л о у

від’ємний

харків’янин

крякати

різдвяний

прянощі

ус о о у у

200

а д дл о о о слова с осл дов о а о а ус авл

повір..я пів..ями зв..язок гр..юкати в..юнкий фарб..яр 201 сл в

од

лад ус о в о с ав в о ал

в а л д о

а о а ос

1 3 4

’

5 6 с о л

слова в о

’

в л о оа

’ ’

’ с сл в

дов д

а у о с

в а

са

Рясно*, духмяно, м’яко, різ нобарв’я, різнотрав’я, медвяний, п’янкий, зів’ялий, надвечір’я, трав’янистий, в’ється, в’юниться, любов’ю. ДОВІДКА.

* Рÿñíî – (рос.) густо, обильно.

202

ТРЕТЄ ЗАЙВЕ. а са

Апостроф

сл в

а д

од

вд

1. Мавп(’)ячий, черв(’)як, від(’)ємний. 2. Трьох(’)ярусний, пів(’)яблука, духм(’)яний. 3. Р(’)ясно, дзв(’)якнути, з(’)єднання. 203 са

сл в

с о а у слова а ос одо в л су в

о о

а о

а слов

Зв..язатися, медв..яний, під..їзний, св..ятко вий, різдв..яний, цв..ях, рівноправ..я, матір..ю, пів..ящика, тьм..яніє, солов..їний, любов..ю, міжгір..я, Лук..яненко, бур..яковий, лл..ється, моркв..яний, дит..ясла, св..ященик, б..ється. 204 лас

205

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. лад ав ла в ва а ос о а в а са о д лов

ус авл д сл

слов од у

ов д

д а

а ос о

о а

свято пів’яблука любов’ю

а с од о лас

сл в а у од о

д о о а ос о о с авл о с в в о о а у о а

1. Полум..яні язики відривалися від гілок поволі* спадали до землі й кричали під ногами (У. Самчук). 2. Бджоли соняч 88

ним дощем падають на медв..яний лан (М. Стельмах). 3. Смі ються плачуть солов..ї і б..ють піснями в груди (Олександр Олесь). 4. Маю я св..яте синівське право з матір..ю побуть на самоті (В. Симоненко). 5. І океанів тих немає, щоб вірні роз.. єднать серця (М. Рильський). * Ïîâîлі – (рос.) медленно, потихоньку.

206

ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в а са о оло о с да о у о оло в а

о в ау л л о о л сво о уд а ос о о

о у в л слова в о

10 березня біля п(’)ятого під(’)їзду будинку загублено зв(’)язку ключів із дерев(’)яним брелîком, на якому вирізьблено ім(’)я Св(’)ятослав. Про знахідку прошу повідомити за номером ... Наперед вд(’)ячний(а). Готуємося до тематичного оцінювання в

о а

с ов авда с у с в д ов д

в дода а

1. Підкреслена буква позначає твердий звук у кожному слові рядка А ùирий, зефір Б морський, природà В любити, гучний Ã ðічка, корінь 2. Усі приголосні дзвінкі в обох словах рядка А файл, зуб В база, скайп Б дуб, ґедзь Ã дощ, джаз 3. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка А джазовий, їстоньки, підйомний Б дзвякає, яблунька, родючий В кав’ярня, щирість, учениця Ã онлайновий, тьмяний, гущавінь 4. Апостроф на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка А різдв..яний, під..єднати, ластів..я Б тьм..яний, об..єкт, пів..їдальні В арф..ярка, зв..язківець, бар..єр Ã св..ященик, розв..язати, безвір..я 89

5. Знак м’якшення на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка А полтавс..кий, балкон..чик, здаєт..ся Б брин..чати, сіл..ський, внучен..ці В сім..десят, малесен..кий, зірон..ці Ã на стеблин..ці, одес..кий, донец..кий 6. Запишіть слова тямущий, яблунька фонетичною транскрипцією.

§ 24. СКЛАД. ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПЕРЕНОСУ ЧАСТИН СЛОВА Про те, із чого утворюються склади, як перенести слово з рядка в рядок, а також про те, чому деякі слова не можна переносити ПРИГАДАЙМО.

207

А.

о а а

с лад слова слова

од л

о а с лад

Мореплавець, творчий, овес, фауна. Б. В. с

а с в слова л с олос л с с лад в олос о о олос о о о в с ово о о у во с с лад а в д о о ал у слов

Поняття складу

Склад (ðîñ. слог) – це частина слова, яку вимовляють одним поштовхом видихуваного повітря. НАПРИКЛАД: о-лі-вець, книж-ка. Склад утворюється або тільки з одного голосного звука, або поєднанням одного голосного з одним чи кількома приголосними.

Види складів

Види складів Відкриті Закінчуються голосним звуком: мо-ре

слов с л 90

с лад

с лад в с л

Закриті Закінчуються приголосним звуком: дав-ній

о у олос

ву в

о 208 о с лад в в д

а о слова

о л

ау у

с лада

Осінь, сівалка, бульйон, вірний, сестра, сонце, пере дзвін, простежити, алое, щастя. 209

с лад

о а

од л а олос

слова а с лад

о л во

сл

вд

Світязь, тролейбус, ожеледь, виходити, вірність, сім’я, ка штани, сільський, тінь, фізіологія, арія, віхола, день, вітер, високо, мобільний. 210

дв

ЗРАЗОК.

Перенос слова

о д о до

слово у с лада а слова

оо

а овалос

о а

По-мі-до-ри, пе-ре-до-вий. Частини слів з рядка в рядок переносимо за складами. НАПРИКЛАД: ком-байн, ко-ло-дязь. При цьому потрібно дотримуватися викладених нижче правил. Правила переносу

Приклади

Одну букву не можна залишати в попередньому оло-во, рядку або переносити в наступний а не о-лово Не можна розривати буквосполуки дж, дз, якщо ґу-дзик, вони позначають один звук – [дж], [дз] або [дз΄] а не ґуд-зик Знак м’якшення й апостроф залишають біля по роз’-яснити, шість-ма передньої букви При переносі складних слів не можна залишати в овоче-сховище, попередньому рядку букви другої частини слова, а не овочес-хоякщо вони не становлять складу вище Не можна розривати буквосполуки йо, ьо

ра-йон, давньо-го

Не можна відривати скорочення від слів, яких 2012 р., 5 кг, вони стосуються Т. Г. Шевченко

У решті випадків, які не підходять під викладені вище правила, можна довільно переносити слова за складами. НАПРИКЛАД: Дні-про й Дніп-ро; се-стра й сест-ра; суспіль-ство й суспільст-во; зем-ля і зе-мля; жит-тя і жи-ття. ОРФОГРАМА

Перенос слів з рядка в рядок 91

а 211 а

о о

ЧОМУ ТАК? с лад ал

у с

о у в л д а в до

слово олія о а

сл д лу а ав ла од лу слова а с лад осу ПОРІВНЯЙМО: од л а с лад о

212

а осу

дл

1. 2. 3. 4. 5.

ас

о ав ло у о до о о у

а од л

ав ла

дл о

осу о

у слова од л о а ас а ало лад а

Сиджу, ґудзик. Мовознавство, старослов’янський. Бульйон, братнього. Дальній, від’ємний. Оборона, озеро.

213

од л

слова а ас

дл

осу д

о л во

Ін-тер-нет. Потривожити, ходжу, віджити, підземний, 4 кг, алея, М. Коцюбинський, бездоріжжя, земля, ґудзик, птаство, крає знавство, обкласти, землетрус, витрачати, дальній, надзвичай ний, бур’ян, низько, академія, далекосхідний, Десна, вишня, український, 2014 р., п’ятигранний, район, визнати. ЗРАЗОК.

214

о а у од л ода осу д о л во а с л с с лад в у слов

слова а с лад слова а а л с ас

а о а ас дл а а о ав д о а ос

ß/го/да – яго-да. Орач, мрія, зумію, олівець, міський, п’ятнадцятий, Азія, вишня, оберіг. ЗРАЗОК.

§ 25. НАГОЛОС Про наголошені й ненаголошені склади, про наголошування окремих слів, а також про фонетичний розбір слова 215

ния

А.

о а с л с

сл в а

ос слова

а олосу

ос ударе-

Дорîга – дорогà, б гом – бігîм, пàрне – парнå, нікîли – н коли. Б. о В. о а

слово од а ав о ол а олосу в ов

с лад

ус о словос олу

слова о у а подвійний а олос НАПРИКЛАД: зàгадка загàдка; пîмилка помèлка; зàвжди завждè. 216

о л

о о

ðàзом

ал

217

зрóчний

îлень ву

а а

а оло ува

сл в

êîñèé

êîлесо

îáðóч

íîâèé

черговèé

а в олос слова о в овл олос а ува у а с а олосу а в а оло с лад

олос

Âèгадка, вèпадок, легкèй, новèй, прîстèй, швидкèй, від везтè, навчàння, читàння, дèхання, діалîг, д тьми, стàтуя, до схочó, живîпис, зàгàдка, сантимåтр, обрóч, дочкà, спèна. а

дво а ода

218

а с ова

слова в олос

а в

о а слова у а с о а олосу а а у

с лад

а ос с о ова од с вд с

о в

а ува у сл в в о о

РОСІЙСЬКОЮ

УКРАЇНСЬКОЮ

РОСІЙСЬКОЮ

УКРАЇНСЬКОЮ

вåрба ремåнь крапèва дîчка олåнь îбруч

вербà ðåмінь кропивà дочкà îлень обрóч

нîвый тîнкий твёрдый тîлстый стàрый одèннадцать

новèй тонкèй твердèй товстèй старèй одинàдцять 93

219

с о дода а

с а

слова о а с слов о

с а олосу а о а олос в ода у

Новий, гетьманський, виразний, олень, за вдання, український, літопис, запитання, одинадцять, кидати, діалог, кілометр, легкий, чотирнадцять, корисний, столяр. дл с лад

слово а о с лад в а оло

а с

220 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в о в а ова в с до одав а ов ос с у ав л о а оло у слова

Потрібно купити: 1) 11 олівців 2) маркер (тонкий) 3) вузький скотч

а оло

український одинàдцять чотирнàдцять д тьми легкèй спèна а а о

од л

л в аа о у ова в д ов д о до ода о

4) лінійку (20 сантиметрів) 5) блокнот із твердою обкладинкою 6) клейку стрічку

у сл в а д од у о у а оло дру221 ТРЕТЄ ЗАЙВЕ. о гий с лад а о с о с а с слов о а олос в ода у дода а

1. 2. 3. 4.

Легкий, кілометр, одинадцять. Середина, дихання, горошина. Вести, олень, льодовий. Нести, листопад, випадок.

ао о слов о 222 сл в людський сміятися о а

слов о а олос в оа ал у о удова слов

с а

Фонетичний розбір слова Послідовність розбору 1. Записати слово фонетичною транскрипцією (під час письмового розбору). 2. Визначити, скільки складів у слові та які з них від криті, а які – закриті. 3. Указати голосні звуки, дати їм характеристику (наго лошені чи ненаголошені) та пояснити позначення на письмі. 4. Указати приголосні звуки, дати їм характеристику (тверді чи м’які; дзвінкі чи глухі; губні; шиплячі) та пояс нити позначення на письмі. 5. Визначити кількість букв і звуків у слові. 94

Зразок письмового розбору Дідусь – [д΄ідóс΄]; дідусь: 2 склади; І – відкр., ІІ – закр. [і] – гол., ненагол., буква і; [у] – гол., нагол., буква ó; [д΄] – пригол., дзвін., м’як., буква ä; [д] – пригол., дзвін., тв., буква ä; [с΄] – пригол., глух., м’як., букви ñ і ü. 6 букв, 5 звуків. 223

с а од

да

ов оов

о а с ову

о со о

вол

ДАВНІЙ НАШ ЗВИЧАЙ Рушник на стіні. Давній наш звичай. Не було, здається, жодної в Україні оселі, якої не прикрашали б рушниками. Вони навчали любити рідну землю і не забува ти батьківську домівку. Хата без рушни ків, казали в народі, як родина без дітей. Рушник. Він пройшов крізь віки, він і нині усимволізовує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх ді тей, до всіх, хто не чåрств є душею (За В. Скуратівським).

Рушник

а ус о с ау ло о а оло слова о овл о а с д у а у олос о а ус о о о в дл сл в а ода о о дво ав а о а д в с слово а л о л с с лад в од ос ладов слово у в

224 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. л с вол а а о о с о со а в о с а во о

ов а

а у о

а о л с о о а о о д ол ло у а ва у ду у о о у

о в

д а

а д

од

ос о у у у

ол

 дивувати й зачаровувати (ðîñ. удивлять и очаровывать)  надзвичайно цікаво (ðîñ. очень интересно)  герой із суперздібностями (ðîñ. герой из супервозможнос тями)  надприродні вміння (ðîñ. сверхúестественные умения)  приголомшливі спецефекти (ðîñ. потрясающие спецэффекты)  відчувати захоплення (рос. испытывать восторг) 95

а в ус ова св у ву во с л о в д а ов ав у с ова л а вд о ав а ла а а о л са а лад ву ва а аду у а о а од у с ов л с овл а о ово с во д в в а ва а ву в о лу в (З посібника)

ву

а ва с ву о а л с в с а ов о ос ла а

ТРЕНУЙМО ВИМОВУ

с л в

д у л

ол а

о л

с ав а о у ав а о у в л у л

НА ДОЗВІЛЛІ

а а

у во

а д слова о а в уд у в

а овал с в ол с о у а у ал о ус

во козу а вовка. л оо а ов слово о д д до слова вовк а са о во море а поле

о а у од у у ву

ВЕСЕЛА ВІКТОРИНА ос а

слово о ву

с а в о

д у у в а дода до слова іду у в о а с о кладом

а до о о о ву в ву о а а о а

е о во

в д

д с а с до

а джмеля а осл о а у ва

дл у

оо

§ 26. ВИМОВА Й ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ Про особливості вимови звуків [е], [и], [о], а також про те, коли в слові пишемо букву е, а коли – и ПРИГАДАЙМО.

225

А.

ов

в олос ода

са

у в е, и в о

сл в

слова

зимà височ нь îзеðî

зèмонька вèсоко озåð

Б.

ос о в а о ву а д уо В. о в с ово о осо л вос в а оло с лада

олос ов

у слова

ву в

оло

в а оло

[а], [у], [і]

Усі наголошені* голосні вимовляємо чітко й виразно. Так само чітко й виразно вимовляємо ненаголошені [а], [у], [і]. НАПРИКЛАД: [мàл΄óнок], [îс΄ін΄], [мåду].

[о]

Ненаголошений [о] перед складом із наголоше ним [у] вимовляємо з наближенням до [у]. НАПРИКЛАД: [зîузóл΄а]. В інших випадках голосний [о] вимовляємо чітко.

[е], [и]

Ненаголошений [е] вимовляємо переважно з на ближенням до [и]. НАПРИКЛАД: [зеирнî], [îзеиро]. Ненаголошений [и] вимовляємо переважно з на ближенням до [е]. НАПРИКЛАД: [плиевå], [зиемà]. Проте в закінченнях ненаголошені [е], [и] зву чать виразно: [мîре], [мàми].

* Голосні наголошені й ненаголошені – (рос.) ударные и безударные.

226

в а ову

слова о осо л ву ува у а в ву в

о ову

а с а оло

а о

о с

у олос в

Богóн, голубка, лелека, стежечка, зимою, хижак.

а с

ву

ос с 97

227

с с с оо

о а ву ав а

слова ос с о ау а с о ова а у у в дсува о о а ад о сла л осува оо а

в д

овл о ов у а о в

РОСІЙСЬКОЮ

УКРАЇНСЬКОЮ

сыр, рыба, дым, мыть, сын

сир, риба, дим, мити, син

228

ов слова ос с о а у а с о с у в ов ву в о а в дл

ова л

РОСІЙСЬКОЮ

вîда зîлîтой мîлîко дîбрîта 229

да

а вд

с о

УКРАЇНСЬКОЮ

[вадà] [залатîй] [малакî] [дабратà]

лад слов

с у а с о

вîда зîлîтий мîлîко дîбрîта ово

[водà] [золотèй] [молокî] [добротà] о

с а

Цветы кувшинки всплывают на поверхность водû и раскры ваются рано утром. К вечеру они снова закрûваются и прячутся под воду. Но так бывает только при хорошей погоде, когда сол нечно и сухо. Если приближается ненастье, цветки либо вовсе не показываются из воды, либо прячутся раньше времени. Следова тельно, по поведению цветков можно предсказывать погоду. о а ву а оло о в

лад а оло ову а

с у олос олос са в дл

осо л ву ува у а в

сл в в о о

ова

Словничок Кувшинка – (укр.) латàття; ненастье – (укр.) негîда, не погîда; следовательно – (укр.) îтже; предсказывать – (укр.) передбачàти. Букви е, и

Написання букв на позначення ненаголошених [е], [и] в коренях слів можна перевірити наголоñîì. Для цього потрібно змінити слово або дібрати до нього спільнокореневе так, щоб ненаголошений голосний [е] або [и] став наголошеним. НАПРИКЛАД: âеликий, бо âåлич; ëипневий, бо ëèпень. Якщо написання слова з ненаголошеним голос ним не можна перевірити наголосом, то корис туємося такими правилами:

У коренях слів пишемо букву е:

букву и:

• у сполуках -ере-, -еле-: ëелека, • у сполуках -ри-, -ли- у відкри очереò тих складах: ãриміти, глиòàòè • якщо при зміні слова сумнів • у деяких дієсловах перед р, л, ний звук випадає: вітеð, бо віòðó якщо далі є наголошений су • якщо при зміні слова сумнів фікс -а- (усупереч перевірному ний звук чергується з [і]: îñені, слову): ñòиðàòè, хоч ñòеðòè; здиðàòè, хоч äеðòè бо îñіíü

а са а оло ав д о а о с а в ло НАПРИКЛАД: левада, кишеня, минулий, пшениця, герой, плекати, чекати, легенда, чернетка, держава, метро, пиріг, колектив, мелодія. аво с а сл в а а а а ОРФОГРАМА

Букви е, и на позначення ненаголошених голосних у коренях слів 230

слова ус авл а оло

слова

о у у у ву е а о и о о а а олос о

д а в слова

Медîвий – ìåд. Безз..мельний, с..лянин, зуп..нитися, пор..нати, в..сло, х..литися, л..пневий, в..чірній, т..плиця, ст..бло, ш..рокий, з..мувати, в..шневий, ст..лити. ЗРАЗОК.

с с

дл слово слово о

231

о а оло а а о а ЗРАЗОК.

лад ос с о о а с

до сл в а у ву в ав о о а у

ово

у а с

а о

у о слова

×îâен – у чоâí .

Півень, вітер, терен, рівень, тиж день, гривень, кашель. 232 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. о од л а о до до с л о о в а увавс в од в од о о в в с ово о о ув о ус ода

со о слова сво слова о а оло ву о о а авда л о о сл в о у ву е

Ëетіти – літати. Для першого учасника: сплестè, променистий, пекти. Для другого учасника: затекти, дзвеніти, местè. ЗРАЗОК.

233

а в олос с а оло олос а олов а

ло св ва а

осо л ву ува у а в ову а о о о ос ов у ду у о

МУЖНЯ УКРАЇНКА У давні часи потерпàла* наша земля від нападів ординців. Зупинилися якось нападники біля степової річки на перепо чинок**. Іржали коні, галàкали татари, тужèли й плакали по лонені. І лише одна красива дівчина зпоміж бранців мовчала, не плакала, не тужила. Мужня українко! Не скорилася ти ворогам, не хотіла, щоб твої сльози їх потішали. А про відважних складають легенди... Підвела полонянка голову, глянула в ÿснå небо. Там ширя ли степові орли. І тут сталося диво. Перетворилася дівчина на орлицю і полетіла вгору до пташиного гурту. Перелякані татари повтікали. Прийняли орли дівчину в свою родину, і стала вона їхньою сестрою. А залишені татара ми бранці розійшлися Україною й розповіли землякам про бачене диво (Легенда).

* Потерпàòè – (рос.) страдать. ** Перепочèíîê – (рос.) передышка, отдых. слова а оло в о о а о о а са лад а о о ул у а с о о а оду в о с ову од а о о ова сл в легендарний, величний, минулий, степовий о с

100

о 234 а д дл о о о слова с шит осл дов о а о а ус авл

с..кунда п..нал ц..буля кал..ндар ап..тит тр..вога 235

а д у а л -тера

т е с т à 236

е и

т д и à ó

слова ус авл

а слова в зоу у ву е а о и

в а л о у

с к д ð б

и с ð т ð

слово о -тирсл в ода о а с

ð î ж б т е и я à и ю т à б и

о у

237

слово

ав

с лад

од

ù ð т и î

у у ву е а о и

Ст..повий, майст..р, л..лека, приб..р..жний, зв..селити, тр..вога, в..дмідь, бр..ніти, м..лодія, ос..ні, дзв..нить, ч..решня, гр..міти, підз..мелля, з..рновий, вел..тень, кол..сати, тижд..нь, дал.. чінь, пром..ніє, вит..рати, пш..ниця. од

е и

в од о л во о о

à ó î и з

левада минулий ïøениця мелодія

ал

слова у а ал о вд ав ла а са у в е и в у с в ад с олу ере-, -еле у о д а оло су со а о а о с ав ло

Оч..рет, т..леграма, ч..мпіон, каш..ль, бер..гиня, дол..тіти, відб..рати, л..вада, шел..стіти, майст..р, ч..кати, завм..рати, к..шеня, ч..ревики, в..лосипед, запл..сти, ш..ренга.

ОРФОЕПІЧНИЙ ТРЕНАЖЕР ву

о в

овл

оо

Вода, договір, дорîга, полåжати, золотий, добро, молочний, молодий, хороший, Оксана, голова, робота, зоря, кропива. 101

– Ми посадили біля школи гарний êëиíîê*, – розповідає мамі Світлана. – І ти думаєш, що з нього щось виросте? Напевно, ти хотіла сказати êëеíîê? – Ні, ось навіть в орфографічному словнику написано – êëиíîê. о с

о у с алос

о о у

оо

ала

в ла а

* Êëèíîê – знаряддя, яким ріжуть, колють або рубають.

§ 27. ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. УПОДІБНЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ Про те, як один звук впливає на інший, як перевірити написання слова з приголосним, який звучить невиразно, та взагалі про правильну вимову ПРИГАДАЙМО.

238

А. в дл

ов

д в

олос

в олос слова у ва

вд

с в д лу

ува у а лу

ïðîñьба боротьба Б. а В.

ос о

у д в в с ово

оло

в а а

о осо л вос

о а

ïðîñити боротися ву в

ву а ов

лу

о в

а о ав

олос

Вимова звуків

В українській мові приголосні в кінці слів, а також у середині слів перед голосними вимовляємо чітко, виразно. НАПРИКЛАД: дід [д΄ід], мороз [морîз].

Уподібнення

Приголосні, які стоять поруч, можуть впливати один на одного. Наближення у звучанні одного звука до іншого називають уподібненням (ðîñ. уподоблением). НАПРИКЛАД: пишемо проñьба, а вимовляємо [ïðîç΄áа], бо глухий [с΄] перед дзвінким [б] уподіб нився до нього за дзвінкістю. глухий

дзвінкий

Ф У Т Б О Л [ф у Д б î л] 102

олос

Уподібнення приголосних звуків Глухі перед дзвінкими уподібнюються до парних áîðîтüáà дзвінких [бород΄бà] • Дзвінкий [г] перед глухими в деяких словах (ніг- леãêî

òі, кіãòі, леãêî, âîãêо, äüîãòю тощо) оглушується; [лåхко] його вимовляємо як [х]; • префікс з- перед [с] вимовляємо як [с];

зñóíóâ [ñ:óнув]

• кінцевий приголосний у префіксах роз-, без- пе ðîзписав ред глухим вимовляємо дзвінко (у повільному тем [ðîçпиесàв] і [ðîñпиесàв] пі мовлення) або глухо (у швидкому темпі)

Тверді приголосні перед м’якими уподібнюються піñíÿ до парних м’яких [п’ ñ΄н΄а] Звуки [з], [ц], [с] перед шиплячими [ж], [ч], [ш] зæàòè змінюються відповідно на [ж], [ч], [ш] [ж:àти] Шиплячі [ж], [ч], [ш] перед [з΄], [ц΄], [с΄] змінюють êíèжці [кнèç΄ц΄і] ся відповідно на [з΄], [ц΄], [с΄] пишутьñÿ [ïèøóц΄:а] äèâèшñÿ [дèвиеñ΄:а]

Сполучення -ться вимовляємо як [ц΄:а], à -шся вимовляємо як [с΄:а]

239

о а ову ву в о а

ав л о слова в дл

о с у у ва

а с

о с

ЗРАЗОК. У слові áîðîтüáà звук, позначений виділеною бук вою, під впливом дзвінкого [б] вимовляємо як дзвінкий [д΄].

Вишгород [вèжгород] на флешці [флåс΄ц΄і] легкий [леихкèй] çсадити [с:адèти] çжитися [ж:èтис΄а] танці [тàн΄ц΄і] радіñть [рàд΄іс΄т΄] білочці [б’ лоц΄:і] вибачся [вèбац΄с΄а] каçка [кàзка] швидко [швèдко] 103

у а с ов дзвінкі ся в ос с ов в лос д в о лу у с

240 ов оглушення в д л

олос слова у о

ПОРІВНЯЙМО:

ав ло не оглушуютьд лу о

РОСІЙСЬКОЮ

УКРАЇНСЬКОЮ

у уп] о од о от] о а ош а

у уб] о од о од] а ΄іж а

о слова у а с о ву в в у а с

ос с о ов

ова

Не допускайте

Слід – след, солодкий – сладкий, будка – будка, хліá – хлеá, беріçка – берёçка, ниçько – ниçко, алмаç – алмаç, поріг – по ðîг, сніг – снег. 241

о а

слова о ао о

а с слов

а в ода

ов ав л у дода а

Рідня, сережка, швидкий, легко, молотьба, (у) книжці, (у) сорочці, зсунути, безжурний, дивишся, вітається. 242

с у од а

олос о а с

ЗРАЗОК.

ов

слова д ас в ов слова в д ов д о до о ПИШЕМО

Слід [с΄ë΄ід].

в д ува о о

ВИМОВЛЯЄМО

жці [з΄ц΄і] 1. У лузі пахне вогкою травою чці [ц΄:і] (Олесь Гончар). 2. З туману тихо, шці [с΄ц΄і] мов русалки, ідуть берізки до води (Д. Іванов). 3. А небо засніжене ніжно так ніжиться (О. Лященко). 4. Солодкий мед духмяно пахне в ніч (Г. Овсієнко). 5. Життя, кажуть, зжити – не поле перейти (Панас Мирний). 6. Генген поміж кущів малини переповз по стежці вуж (Є. Гуцало). 7. Тепле слово і кішці приємне (Нар. творчість). 243 а а

ЧОМУ ТАК? слова

о у в ус о у овл

а с лу а

ода

1. Мишці – (у) мисці. 2. Казці – (у) касці. 244

у од

слова

а с

слова

олос

Мотузка, вокзал, швидкий, боротьба, казка, танці, легкий, просьба, берег, важко, Марічці, здається, умиваєшся. 104

о 245 у

о а в дл сл в д оо ал

до сзв

у овл

с о

ав л о о у о у

а с ав

о у о о у

1. Зерно до зерна треба зжати сповна 2. Із чужого воза і по серед дороги зсадять. 3. Хто знання має, той мур зламає (Нар. творчість). 246

ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в в до ус о ва од о лас с о о а о оло а в в дв с о у

ов а

л о о

ул у о ос в вас о ов д л ол в ав л о в ов

У наступну суботу на стадіоні відбудеться відкриття шкільних олімпійських ігор. До програми змагань включено такі види спорту: леãêа атлетика, ваæêа атлетика, вільна бороòüáа, фехтування, ñòðèáêи на батуті, фуòáол, гандáол, баскеòáîë. 247 о а слова в овл у ва о с а са сл в с л о о в а о сл су ЗРАЗОК.

д в о ву о а о в дл л о о ус о слово а о до в оо олос о о ув олос ву

Âóдка – вудîчка.

Грядка, солодкий, редька, берег, ходьба, голуá, греáти, рибка, блиçько, веçти, гриçти, мотуçка, сережки, стружка, ніжка, дужка, мажте. Сумнівний приголосний

Щоб правильно написати слово із сумнівним приголосним, треба так змінити слово чи дібрати до нього спільнокореневе, щоб після сумнівного приголосного був голосний. НАПРИКЛАД: кіãті, бо кіãîòü; ëîжêà, бо ëîжечка. Написання деяких слів не можна перевірити за допомогою правила. НАПРИКЛАД: вокзал, призьба, ôóòáîë та ін. ОРФОГРАМА

Буква, що позначає сумнівний приголосний звук 105

248

о л во

слова о а са

ва

ду о д а а слов о

слово

Лю(д,т)ський, фу(д,т)больний, боро(д,т)ьба, бере(г,х)ти, ски(б,п)ка, ва(ж,ш)ко, ни(з,с)ько, ні(г,х)тик, бри(з,с)ки, кі(х,г) ті, при(з,с)ьба, моло(д,т)ьба, сте(ж,ш)ка, у ді(ж,з)ці, во(к,г)зал, баске(т,д)бол, у ло(ж,з)ці. 249 а д дл о зошит осл дов о а о

о о слова с а ус авл

розві..ка фу..бол соло..ко моло..ьба шви..ко 250

а слова в у у ву д а о т

т д

4 5

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. од о у слова

од

в а л о у

о од л

со о

сл в

од

1. Легкий, натхнення, підказка, довідка, боротьба, ліжко. 2. Вогкий, солодкий, просьба, смужка, ходьба, рідко.

ов

о слова

ОРФОЕПІЧНИЙ ТРЕНАЖЕР до ус а

о лу

ву в [б], [д], [з], [ж]

Дуб, горб, лісоруб, будка, обпікся, розвідка, швидко, кладка, хід, прудко, берізка, чорногуз, гарбуз, низка, верболіз, казка, боягуз, в’язка, стежка, доріжка.

§ 28. ПОДВОЄНІ БУКВИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЗБІГУ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ Про те, як на межі частин слова збігаються однакові приголосні, та про позначення однаковими буквами ПРИГАДАЙМО.

251

А.

о а а

с су

с слова

в олос слова

Осінній, сонний, îááігти, беççвучний, спеццех. Б. в В.

106

ува у а в ову ву в о а дво а од а ов ас слова а с олос в с ово у в ад а ос у с од а ов

у ва олос

Подвоєння букв

Приголосні звуки в деяких випадках позначаємо подвоєними буквами (двома однаковими буквами), а в транскрипції – значком [ : ]. НАПРИКЛАД: осінній [ос΄ н΄:ій]. Збіг Два однакових приголосних звуки можуть збігатипри- ся на межі:

голосних

 префікса й кореня

відділити, îббігти

 кореня й суфікса

денний, розріññÿ

 двох суфіксів

ãëèáинний, письменнèê  частин складного слова спорттовари, спеццех

а у во вд в а до о о о су с в -ан- (-ян-), -ин-, -їн у ву н не подвоюємо НАПРИКЛАД: глиняний, журавлиний, солов’ їний. 252

ва

ува

о а

а с

у у о а

о о од л а а о сво в а

ОРФОГРАМА

Подвоєні букви довод лос

ПІСЕННА ДУША ЧЕРЕМÎШУ Віддавна переказують, що до схід сонця злітаються із Чор ногîри* найдужчі орли полоскати свої дзьîби і крила в бистри ні Черемîшу. Річка ця несе водограї, щоб химерними закрути нами обіймати задумливі гуцульські гори. Шумить, вирує і піниться Черемош, як оскаженілий, розпорошує дрібні бризки, оббиває камінні береги.

107

Про що шепочуть пінні хвилі? Які таємниці ховає в собі незмовкна мелодія невидимих струн зачарованої арфи? Яку пісню награє вона, де її початок і кінець? Серцем пізнавати її глибинну печаль і коломийковограйливі наспіви – така вдача гуцула, що увібрав у свою мову та пісню голос рідної річки. Снує одвічну пісню швидкоплинний Черемош, а її відгомін западає в душу... (За І. Пільгуком). * ×îðíîãîðà – гірський масив у Карпатах. а д одво у в

253

слова

а о с

в а о с словос олу осо л вос в ов а са

лад слова у а с о сл о о а

ово

слова сл в

о а

у о

Туманность, осенний, отдаляться, юннат*, беззубый, физза рядка, оббивать, стенной, поддаться, сезонный. * Þííàò – юний натураліст. а а а

254

са

во о о

слово туманність о о о слова в у а с а д

у а л в сл в ода о а с

б с е з 255

во а дода до ода св о а

л ю ï î

à д н н

слова сл в од с

а с ос с

ова

два

т е н н

à н и и

одво ав д

о в

-нн-

д н к й

ову

о л

à н и л й м ó с у ва

об, без, від, воз, під Бігати, бити, бризкати, земельний, зо ряний, ділити, з’єднувати, дати, дерти, дражнити. 256

сл в су

во с н

а о а

слова одво су с

у ва

дода

до ода

Камін – камінний. Полудень, телефон, закон, рівнина, зміна, мільйон, екран, істина, судина, салон, баштан. ЗРАЗОК.

108

ПОРІВНЯЙМО:

Пишемо -нн-

Пишемо -н-

Змін+н+ий (бо утворено від змінà)

Бджол+ин+ий (бо утворено від áäæîлà)

257

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. словос олу у ву н в од в од о о а са

ус авл

Цін..ий подарунок, журавлин..ий клич, двохвилин..а за тримка, осин..е гніздо, Півден..ий Буг, щоден..е меню, олов’я н..ий солдатик. 258 а

о с о

ув словос олу

ов

а од

са

а ав

в дл с лад

сл в о ус о

Ціна товару – цінна порада; хвилина мовчання – хвилинна перерва; відома істина – істинна мужність. 259

о а у о

слова ус авл у у а са

о у

у у ву

Від..авна, дерев’ян..ий, глибин..ий, безвин..о, закон..о, без сон..ий, бджолин..ий, без..ахисний, електрон..ий, кін..ий, під..аватися, годин..ик, закордон..ий, від..зеркалення, роз ..броїти, спорт..овари, розріс..я. а вал с

260 д

в дл в о о у сл

в в

слова

а а о а

о с у

а с с

а ду а

о а

о у

а о ава

§ 29. ПОДВОЄНІ БУКВИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОДОВЖЕНИХ ПРИГОЛОСНИХ Про те, у яких випадках у словах подовжуються приголосні звуки, та про позначення таких звуків на письмі двома однаковими буквами 261

сло

Б. в дл В. о

А.

в олос

о о о оду

ніччю ïàïîðîттю памороççю ву а у ва в с ово

вд

радістю щирістю любов’ю

олос о одво

олос у ву

с о а

ву

о а

о о о оду

109

Подовжені звуки

Подвоєними буквами позначаємо на письмі подовжені м’які й напівпом’якшені приголосні.

Подовжуються приголосні [д΄], [т΄], [з΄], [с΄], [ц΄], [л΄], [н΄], [ж’], [ч’], [ш’] між голосними в таких випадках: в іменниках середнього роду на -ÿ Виняток: назви малих за віком тварин (гусеíя, качеíÿ) у деяких іменниках чоловічого й жіночого роду на -ÿ Виняток: слово ñòàòòÿ у формі Р. в. мн. – ñòàòей в іменниках жіночого роду, що закінчуються на приголосний, у формі орудного відмінка однини у формах дієслова ëèòè та споріднених дієсловах у прислівниках на -ння, -нню

Приклади збіææя, знаííя, гіëëя, читаííÿ ñóääя, Іëëя, ріëëя, стаòòÿ піччю, подороææю ëëю, зіëëÿòè спросоííя, попідтиííю

Подовження зберігається і в усіх похідних сло вах (життя – життєвий, гілля – гіллячка).

олос

одов у

одов у с кров’ю, матір’ю

262

ов

олос

о слова

о с

між голосними

ос о

ПОРІВНЯЙМО: миттю – радістю.

а в с

НАПРИКЛАД: любов’ю, у

одво

у в

Запоріжжя, Закарпаття, Поволжя, Поділля, Білогір’я, Бі лопілля, Полісся, Заболоття, Россю, Прип’яттю, Керчю. в одво

263 у ва

вос д в у ва

ЧОМУ ТАК? ад у

о с

одво

ва о у од у в

о а ода

а в

сл в

одво

Блакиттю – гордістю. 264

сл

ос ав о о а у

о с

о а

о уд о о в д са

а од

Міць*, честь, суміш, подорож, мідь, сталь, щедрість, мати, розповідь, ніч, вись, якість, любов, паморозь, медаль, печаль. * Міць – (рос.) крепость; сила; мощь. 110

о 265

а д дл о о о слова с осл дов о а о а ус авл

вовчен..я лін..ю кут..я міжряд..я вил..єш 266

слово о о

267 ово а

ос

а о

а о о а уло у

в а л д о

а о

а слова в о у у ву

о у

2 3

4 5 с са

о а ува в о о

сл в у а л о о у о у у

папороттю

розкішшю

суттю

гордістю

мудрістю

упертістю

молоддю

подорожжю

лад

а о с

д са

у а с о в в о о

сл

РОСІЙСЬКОЮ

ус о а

УКРАЇНСЬКОЮ

Çàïîðîжье Запоріжжя зелье зілля льётся ллється ночью ніччю тенью тінню

1. Горячее солнце золотистûм по током льётся на меня сверху. 2. По ловина улицы покрыта косой зубча той тенью. 3. В городе, где я жил, стояло знойное затишье. 4. Из открытого окна снова тянет на меня теплом солнечного света и свежестью снега. 5. Светлой, местами алой сталью блестела река в камышах и высокой лу говой зелени (И. Бунин). о в

ову

са

в дл

сл в в у а с

а ос с

ова

Словничок Камыш – (укр.) очерåт; местами – (укр.) місцÿми; знойный – (укр.) пекóчий, спекîтлèвий. 268

дво

ТРЕТЄ ЗАЙВЕ. осо л вос

у са

сл в

а д

од

вд

1. Л..ється, передгроз..я, стат..ей. 2. Лют..ю, хитріст..ю, подорож..ю. 3. Ган..а, качен..я, вугіл..я. 111

269

о а слов

слова ус авл у у а са

о а о

о у у в д сл с о с а с о о а

Плаван..я, облич..я, зал..ється, гіл..ястий, любов..ю, ніч..ю, щеплен..я, гусен..я, ділен..я, пам’ят..ю, свіжіст..ю, колос..я, Поліс..я, безсмер т..я, відкрит..я, ртут..ю, суд..я, стат..я, стат..ей, Іл..я, зіл..я, бажан..я, зран..я, навман..я.

ллється гіллячка Ілля матір’ю

§ 30. СПРОÙЕННЯ В ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ Про те, чому випадає приголосний, коли ми творимо чи змінюємо якесь слово, та чи треба писати букву, яка позначає цей звук 270

ал вс

А. о а ву о а

в олос ла у ва

сл в

ов

слова а

о ву

1. Щастя → щаст+ливий → щасливий. 2. Виїзд → виїзд+ний → виїзний. Б. слово в о о у ла В. а ос ов с ос у а олос

Поняття спрощення

Вимова і письмо

у д у о в с ово

л а с

о у

Іноді при творенні нового слова або його зміні виникає складний для вимови збіг приголосних звуків. Тоді в цій групі приголосних один зі зву ків випадає, і вимова стає легшою. Випадання одного зі звуків у групі приголосних називають спрощенням. НАПРИКЛАД, вимовляємо [чåсний], а не [чåстний], бо звук [т] випадає. Спрощений у вимові приголосний, як правило, не позначаємо й на письмі (не пишемо). Групи, у яких відбувається спрощення [ж д н] → [ж н] [з д н] → [з н] [с т л] → [с л] [с т н] → [с н]

112

в овл о су в

Приклади тиждень – тижневий проїзд – проїзний щастя – щасливий радість – радісний

о Пишемо т

ВИНЯТКИ

1. Не відбувається спрощення у словах пеñтливий, хваñтливий, кіñтлявий. 2. Звук [т] не вимовляємо, проте букву т пишеìî в таких словах: шістнадцять, зап’ястний, хворостняк, контрастний, баластний, компостний, аванпостний, форпостний. У цих сло вах пишемо -стн-, а вимовляємо [сн]. ОРФОГРАМА

Спрощення в групах приголосних 271

а а о а у

ов

ода словос олу у во словос олу

а с

сл

о о

ЗРАЗОК. Рідина для захисту – захисна рідина. Розпорядок на тиждень, документ на проїзд, вчинок заради корèсті (íàæèâè), землі області, ремінець на зап’ястя, яма для компîсту*, лінія захисту, засіб для очистки, служба на аванпîстах**.

* Компîñò – природне добриво. ** Аванпîñò (форпîñò) – передовий сторожовий пост, укріплений пункт на кордоні. од

у во

словос олу

у а с о ос а в ос с 272

ову

ов с о со лас о а а о

лад словос олу а са в дл

с лад

у в ов олос ав ло о а а о а у а с о ово сл в в о о ова

рос с о в

Областной центр, счастливûй случай, радостное утро, честный человек, участник соревно РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ вания, жалостная песня, доблестное счастливый ùàсливий войско. радостный радісний од лад словос олу проездной проїзний с лад а 113

273

а о

слово а о о

274

сл в д а

а о о а уло ос

с о а ува са в о о

сл в у а л о у

зап’ястний

кістлявий

баластний

щасливий

заїзний

а оо

с с

в л

а овл

ус о о у у

ува у а ав л у в ову в д л слов сво ду у одо д

ПРИГОДА НА КОВЗАНЦІ Катаючись на ковзанах, Гринь необережно вихопився май же на серåдину річки, де лід найтонший. Аж раптом він почув під собою зловісний тріск – почув, що поринає у крижану воду. В останню хвилину хлопець устиг ще вхопитися руками за край льоду й несамовито* закричати. Але лід тонкèй, ломиться йому під руками. Почувши крик, діти наче завмерли з пере ляку й жалісно подивилися на Гриня, а дехто з більших хлоп ців кинувся йому на рятунок. Та спинив їх старший Андрійко: – Стійте! Ви його не врятуєте, а ще самі потопитесь. Він десьто читав або чув, що тому, хто тоне, треба подати якусь дошку чи жердку, щоб мав за що вхопитися… Погляд Андрійка впав на човен рибалки. І блиснула щаслива думка: – Хлопці, суньмо човен по льоду, упîперек річки, до Гриня. Мов мурахи, вони вхопили човна й посунули по льоду. Що то буде? Андрійко вскочив у човен і став ñïåреду, а потім схи лився з нього й ухопив закостенілі руки Гриня... Усі діти радісно зітхнули й похвалили рятівника за його безкорèсливий вчинок (За О. Öегельською).

* Несамовèòî – (рос.) неистово, отчаянно. 114

о сл в

ав а д

275

с у о с

слова у в д улос с о а с в а

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.

ас

ад в

д ас

ов

о ва

 дотримуватися правил (рос. придерживаться правил)  проїжджа частина (рос. проезжая часть) 276

о а у

о с

слова ус авл а са

о у

у ву

о а

Радіс..но, віс..ник, щотиж..невий, заздріс..ний, кіс..лявий, хвас..ливо, шіс..надцять, безжаліс..ний, виїз..ний, контрас.. ний, швидкіс..ний, совіс..ний, зап’яс..ний, перехрес..ний. 277

о од л слова а о а а с а с у с а с в у с о ус авл д о о о у

у о

а у

с о в д ува с в д ува с а у у ву

ал

в д ува с о а а слова у а

Жаліс..ливий, балас..ний, піс..ний, шіс..надцятий, хвас.. ливий, пристрас..но, кіс..лявий. 278

о а

с а

в л в

о ду с ав

о а

ав д

сл в

чесний совісний безкорисливий радісно щасливий улесливий заздрісний

§ 31. ЧЕРГУВАННЯ Ó–В, І–É, З–ІЗ–ЗІ–ЗÎ Про те, як вибір прийменника, сполучника чи початкового звука в слові впливає на милозвучність української мови 279

А.

в олос ода

а а

1. Працюють у нас – 2. Побачив усіх – Б. ос с олу В. а ос ов с ос в ва у, а в в,

с олу

сл в

працюють в нас. побачив всіх.

оло л ло ву о в с ово о у о дос ло ву ос

о у в

ад а

115

Засіб милозвучності

Одним із засобів милозвучності української мови є чергування у–в, і–й, з–зі–із–зо. ПОРІВНЯЙМО: працював ó полі; працювала в полі. Чергування Ó–Â

Уживаємо Ó

Уживаємо Â

між приголосними: вечір ó місті; наш óчитель

між голосними: живе в Івано-Франківську

на початку речення перед приголосним: Ó лісі багато грибів. Óвійшли до хати.

на початку речення перед голосним: Â Одесі тепло.

перед наступними в, ф, св, хв, тв, льв і под. (незалежно від закінчення попереднього слова): зайшла ó ôойє

після голосного перед приголосним (крім в, ф, св, хв, тв, льв і под.): пішла в ñàäîê; наші вчителі

після паузи (на письмі позначається розділовим знаком) перед приголосним: Знаю, ó чому секрет.

після приголосного (у тому числі â) перед голосним: човен в очереті; працював в Ужгороді

Чергування І–É Уживаємо І

Уживаємо É

між приголосними: прийшов і запитав; він ішов

між голосними: Îëüãà й Андрій

перед словом, що починається на й, я, ю, після голосного є, ї: Îëüãà і Éосип; хто і ÿê перед приголосним після паузи (на письмі позначається роз (крім й, я, ю, є, ї): діловим знаком): Звечоріло, і пішов дощ. на траві й квітках; вона на початку речення: І на тім рушничкові йшла оживе все знайоме до болю... (А. Малишко). при зіставленні понять: дні і ночі; áàòüêè і діти; війна і ìèð

о 116

ув

ов

ува

у–в, і–й ас о о у у

о 280

вос олу

а л

ов слова сло

ВЕРБА Майже в усіх народів є улюблені рослинисимволи. У канад ців, скажімо, клен, а в українців – верба й калина. Верба – одне з найулюбленіших дерев у народі. Здавна су проводжує вона людські поселення й оселі. Обсадити вербою ставки й річки – значить укріпити береги, стримати зсуви. Здавна криниці переважно копали під вербою, бо вона – природний фільтр усіляких домішок. У річці воду для пиття також брали під цим диводеревом, а у відро клали вербову дощечку. Це дезінфікує воду, поліпшує її смакові якості. Вербикрасуні над ставом – традиційна прикмета україн ського села (З посібника). ва

ос у–в, і–й

281

с од

у с о с

а д дл в словос олу а

дос а с ува

ло ву

о о ав д с ово

оов а о в

овл

авд

а а с олу о слово л

с а

у в і й 1) Тарас ___ Оксана 2) ціна ___ якість 282

с олу

3) човен ___ очереті 4) знятися ___ фільмі сл в

ва

ду

св

Відпочили (у,в) аквапарку, (у,в) теплу воду, вихід (у,в) місто, купався (у,в)літку, читав (у,в)літку, працюють (у,в)трьох, працю вати (у,в)трьох, зникли (у,в) лісі, день (і,й) ніч, Сашко (і,й) Юрко, дуби (і,й) ялини, знає (у,в)се, знав (у,в)се, фільм (і,й)де, фільми (і,й)дуть, наш (у,в)читель, наші (у,в)чителі, зайшла (у,в) фойє. од

с олу

ав

с лад

ал

Прийменник з уживаємо: • перед голосним на початку слова (з одним); • перед приголосним (крім с, ш), якщо попереднє слово закінчується голосним, а також на почат ку речення (котився з гори, з лісу).

Із

Прийменник із уживаємо переважно перед з, ñ, ц, ч, ш та між групами приголосних (із шовку, виїхаâ із ñела, лиñò із Бразилії). 117

283 в

о Зі

Прийменник зі вживаємо перед сполученням приголосних на початку слова, серед яких є з, ñ, ц, ч, ш (зі школи, бери зі ñòîëó).

Зо

Прийменник зо вживаємо при числівниках два, три (зо дві сотні).

с олу з, зі, із а о зо

сл в ус авл у св в

Зійшов ... дороги, квіти ... лісу, разів ... два, вийшли ... школи, ви йшли ... оранжереї, вийшов ... зоо парку, ... столу, ... берега, ... села. 284

вола

285

лад в л ов до л у а с о о а оду до у

ва

ду

о ус у од

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ

ñî стола ñ дороги ñ сумки

ав л у

о с

зі столу ç дороги із сумки

о осл ва у–в, і–й

св

1. Садок (у,в)же одцвівся (і,й) густо (у,в)крив землю білими пелюстками (Г. Тютюнник). 2. Плачуть (і,й) моляться білі троянди (Л. Костенко). 3. (У,В) степу ще дужче розжеврілось, (і,й) на грядках, (у,в) кого (у,в)же зорано, червоно виблиску ють скиби*, а (у,в) борознах, як сніг (у,в) проваллі, біліє опа лий цвіт (Г. Тютюнник). 4. (Зі,із,з) сходом сонця і тумани 118

сходять (у,в)гору від землі (Л. Павленко). 5. Кожне (зі,із,з) озер посвоєму красиве й неповторне (Г. Скарлет). * Скèáà – шар землі, який вивертає плуг під час оранки. о

сл

а а

ос ов дво

ос

с лад

§ 32. НАПИСАННЯ СЛІВ ІНØОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ Про те, коли у словах іншомовного походження пишемо áóêâè и òà і, подвоєні букви, апостроф, знак м’якшення 286

а уд о

а ва у ду

о в овл у о у в

в дл у

слова д ас а

о ов о о о о са сл в

1. Бразилія – найбільша країна Латинської Америки й одна з найбільших у світі. 2. У Києві за проектом архітектора Растреллі збудовано Андріївську церкву. 3. Поблизу американсько го міста Х’юстона знаходиться Космічний центр імені Ліндона Джонсона. 4. Типовий краєвид у Дністровському каньйоні* – круті скелясті або заліснені береги, мальовничі острови (З енциклопедії). * Êàíüéîí – вузька річкова долина, глибоко врізана в корінну по роду.

Буква и

Букву и пишемо: 1. У загальних назвах після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р пе ред буквою на позначення приголосного (äиплом, риô). Це так зване «правило дев’ятки» (букву и пишемо після дев’яти вказаних букв). Усі ці букви є в речен ні «Äе òè з’їñè цю чàшó æèðу». 2. У географічних назвах: а) які закінчуються на ида, -ика (Àòëàíòида, Мексиêà); б) після ж, ч, ш, щ, ц (×илі, Алжир, Вашингтон, Лейпциã); в) зі сполученням ðè перед буквою на позначення приголосного (Êðит, Париж, Мадриä, але Àâñòðіÿ); г) у деяких назвах після д, т та в деяких випадках згідно з традиційною вимовою (Аргентина, Бразилія, Âàòикан, Сирія, Сицилія, Братиñëàâà). 119

Буква і

Букву і пишемо: 1. На початку слів (ідея, Іліада). 2. У кінці невідмінюваних слів (æóðі, таксі). 3. Перед буквами на позначення голосних звуків та [й] (геніальний, аудієнція). 4. Після букв, що не входять до «дев’ятки» (áізнес, ôіíіш). 5. У власних назвах після букв на позначення приголос них, крім шиплячих (Ëісабон, Міññіñіпі, Дідро, Гріìì). ПРИМІТКА. Пишемо и, а не і: а) у словах, що давно за своєні українською мовою (ëимон, миля, спирт, вимпел, єхидна, кипариñ та ін.); б) у словах церковного вжитку (äиякон, єпископ, митрополиò тощо). ОРФОГРАМА

Букви и, і в словах іншомовного походження 287

о а в олос словос олу в дл у в и і в слова о ул ав ло д в

а са од

о с о ов о о о

Веселий рингтон, новий монітор, смач ні чипси, київське «Динамо», яскраві гіðлянди, знайомий силует, бразильський карнавал, міфічна Атлантида, братè Грімм, танцювальні ритми. «Правило дев’ятки» 288

а у

слова ус авл а са с о

о у у у ву и а о і с а с о о а

д сл о слов о

1. Велос..пед, роум..нг, ч..пси, парк..нг, пр..нтер, інтонац..я, д..плом, м..трополит, д..ректор, глад..олус, аргент..нський. 2. Д..дро, Аргент..на, Ваш..нгтон, Л..вія, Пар..ж, Браз..лія, Мекс..ка, Ч..каго, СанФранц..ско, Лейпц..г, Ват..кан. од

289

у во

120

слово ЧОМУ ТАК? і

ав

с лад

с о у ал

о с

о у слово дизель

у во

РОСІЙСЬКОЮ

УКРАЇНСЬКОЮ

Париж, Мексика Ливия, Австрия

Париж, Мексика Лівія, Австрія

и а Дізель

У загальних назвах іншомовного походження бук ви звичайно не подвоюємо. НАПРИКЛАД: ñóìа, піцà, спагеті, маñа, грип, шаñі, інтермецî, áàðîко. Подвоюємо букви: • в окремих загальних назвах (âàнна, тонна, панно, вілла, мàнна, мадонна, нåтто*, брóтто, бîнна, пåнні); • у власних назвах та похідних від них словах (Голландія, Магеллан, Руññо, голландський, мароккàíñüêèé); • за збігу однакових приголосних звуків префікса й кореня (інновація, іððаціональний).

Подвоєні букви

* Íåòòî – вага товару без упаковки; áðóòòî – вага товару з упаков кою; áîííà – гувернантка; пåнні – англійська монета.

ОРФОГРАМА

Подвоєні букви в словах іншомовного походження 290

во с о

о с а са вд с а с слов о

ода а

влас а в слова а а

о ов о о о од л в а

са

Андорра – андоррський. Голландія, Марокко, Калькутта, Яффа, Ніцца, Міссісіпі, Міссурі. ЗРАЗОК.

291

во

лад слова у а с о од сл в а у ва

а одво

о са

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ

маññà àллея суììà пиццà

Касса, грипп, аллея, грамм, пасса жир, бассейн, программа, тонна, кол лектив, масса, режиссёр. дво а

лад олов

слова ал

ав слово

292 а д дл о о о слова с шит осл дов о а о а ус авл

ап..етит конфет..і ін..овація хоб..і тон..а

с лад

в а л д о

маñà àлея суìà піцà

а о

словос олу

о у

слова в зоу у ву

1 2

3 4 5 121

293

слова ус авл а у ву д сл о о а у о с ав л о в овл одов ву

с а о а са

д о

о а

о о у у слова в олос

Піц..ерія, реклам..а, бравісим..о, кол..ектив, сум..а, тон..а, ван..а, мадон..а, ір..еальний, Растрел..і, Рус..о, Гар..і Пот..ер, ап..етит, ал..ея, нет..о, грип.., віл..а, груп..а, Магел..ан, контр..еволюція, програм..а. Апостроф у словах іншомовного походження пишеìî перед я, ю, є, ї після: • букв б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р (комп’ютер, кар’єра, Монтеск’є, Руж’є, миш’як, прем’єр); • префікса, що закінчується буквою на позначення приголосного (ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктóðà). Апостроф не пишемо, коли букви я, ю позначають один звук [а], [у] (бюджет, мюзикл, Мюллер).

Апостроф

ОРФОГРАМА

Апостроф у словах іншомовного походження 294

о а в олос словос олу о а в с в дсу с а ос о а в слова о ов о о о од

Гравюра* на металі, медîві мюслі, інтерв’ю з кумиром, державний бюджет, комп’ютерна програма, розчин для ін’єк ції**, п’єдестал пошани, смачне пюре, сто гривнева купюра, прем’єра фільму. од с лад

ода

словос олу

а в

Гравюра * Гравþðà – вирізьблений на спеціальній пластинці малюнок, а також відбиток такого малюнка. ** Ін’єкція – упорскування під шкіру або у вену лікувальних речовин.

295 са

слова ус авл а слов о

о а ос

ав л

Кур..єр, р..юкзак, п..юре, Х..юс РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ тон, М..юнхен, б..юро, п..єдестал, премьера прем’єра прем..єра, прем..єрміністр, бар..єр, инúекция ін’єкція інтерв..ю, Г..юго, ад..ютант, миш..як, б..юджет, кон..юнктура, м..юзикл, комп..ютер. 122

Знак м’якшення в словах іншомовного походження вживаємо для позначення на письмі м’якості приголосних [д΄], [т΄], [з΄], [с΄], [л΄], [н΄] у таких випадках: • перед я, ю, є, що позначають звуки [йа], [йу], [йе] (ательє, мільярд, конферансьє); • перед йо (êàíьйон, бульéîí); • у кінці слова (Рафаель, медаль); • після л перед буквою на позначення приголосного (àëьáàòðîñ).

Знак м’якшення

ОРФОГРАМА

Знак м’якшення у словах іншомовного походження 296 о

о а

слова ус авл сл о о а у о с о о слов а

са

а о

д о а о

о в

с до

Н..ютон, Болон..я, Д..юма, порт..єра, міл..йонер, кон феранс..є, т..юбик, кан..йон, бракон..єр, ател..є, д..юбель, ал..янс, павіл..йон, бул..йон, н..юанс, він..єтка*. дл

слова а

а с

о с

ову

* Віньєòêà – прикраса у вигляді невеличкого малюнка.

297

у ва

ЧОМУ ТАК? о о с о у а

слова слово а в

ов ву о а в дл о а ос о о д у а о

Кон’юнктура – Ньютон – нюанс. 298

су а са

о а а лу а

а о с слов о

слова а сл у слова о

в до о а

ва сл в о с

Париж, дисплей, талісман, Чикаго, дискусія, Скандинавія, Гаррі Поттер, ангіна, лібрåто*, інтермåцо, іммігрувати, пенні, ралі, кар’єр, фюзеляж, інтер’єр**, бюлетень, Льюїс, шампінь йон, монпансьє, сеньйор, барельєф, консьєрж, компаньйон. * Лібрåто – літературний текст опери, оперети; сценарій балету. ** Інтер’єð – (рос.) интерьер. ода

лад сл в

а ав

в л

д ало

с ав

од

123

а 299

с лада са а

ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в о в сво д а о д у с со о у о вс слова в ода о у с с у в о ав л о Б л од о о слова ос до осл ос ав в а в вва а о у

Потрібно купити: спагет..і – 1 кг сир «Гол..андський» – 300 г шампін(ь)йони – 1 кг заготовку для піц..и – 2 упаковки л(і,и)мон – 1 шт. зелень для бул(ь)йону – 1 пучок ? ч(і,и)пси – 2 пачки м(’)юслі (з курагою та родзинками) – 2 пачки 300

о од л слова у в и, і одво у в у а о ва ду

о а ос о д сл о

а о а

ал

вд о о а лова а

Гол(л)андець, спагет(т)і, пр(і,и)нтер, міл(ь)ярд, атлет(і,и)ка, ауд(і,и)торія, грав(’)юра, аж(і,и)отаж, барок(к)о, Мавр(і,и)танія, п(’)юре, груп(п)а, тон(н)а, віл(л)а, марок(к)анець, Атлант(і,и)ка, Корс(і,и)ка, порт(ь)єра, ін(н)оваційний, ател(ь)є, прем(’)єрний. 301

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. о о оо а а а а о ов сл в о о л с ува вс в в о о а в слова о ов о о о од од у слова од о лас у од о лас в а са

§ 33. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З РОЗДІЛУ «ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ» 302 у

о а ос ов у ду

с до у с о о о с о о дл с

о в д

ал с

ав л

оо

СНІДАЙТЕ ВЧАСНО Сніданок – найважливіша частина нашого щоденного меню. Від того, що ми з’їли вранці, багато в чому залежить наше самопочуття протягом дня. 124

Учені довели, що люди, які нехтують* сніданками, більшою мірою схильні до стресів, судинних захворювань, депресії та ослаблення імунітету. Крім того, якщо вранці ви не поїли, будьте певні, що за обідом з’їсте мінімум у два рази більше звичайного, щоб відновити витрачені сили. Привчіть себе їсти не раніше, ніж через півгодини після пробудження. Уставши з ліжка, випийте півсклянки тепленької води. Це активізує процеси життєдіяльності в організмі. Якщо ви не любите звичайну воду, додайте туди кілька кра пель лимонного соку або чайну ложку меду. Випивши води, займіться звичними справами: прийміть душ, одягніться, збе ріть сумку. За цей час шлунок** почне працювати – і ви від чуєте легкий голод (Із журналу). * Íåхтувати – (рос.) пренебрегать. ** Шлóíîê – (рос.) желудок. о а а д в лу а а в ов а д с о с

авда до с у о два слова дво а а ву а ву а в дл слова о о а с ву о а слова д ас в ов до л

о а

303

о с

о са

с сл в

сл в

ува у–в в в о о а а о слова сніданок о

ва

ду

о сл

д в а в

ву а у олос

у в у од

са

в в

о а

1. Без нашого Гриця вода не осв(’)ятит(ь)ся. 2. В(е,и)лике дер(е,и)во поволі росте. 3. Під л(е,и)жачий камінь вода не 125

т(е,и)че. 4. Хоч бли(з,с)ько, та сли(з,с)ько. 5. Яке корі(н,нн)я, таке й насі(н,нн)я. 6. Лобом муру не проб(’)єш(ь). 7. (І,Й) буд(е,и)нь, і н(е,и)діля – усе лінивому безді(л,лл)я. 304

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.

о у в а од

а у

о вдо а

до о а а

 дотримуватися правил (рос. придерживаться правил)  проїжджа частина (ðîñ. проезжая часть) 305

лад о а

о а

с у а с о ово в олос лад

а с

сл

в в

Окна в сад были открыты всю ночь. А деревья раскидывались густой листвой возле самых окон, и на заре птицы так чисто и звонко щебетали в кустах, что отдавалось в комнатах. Но ещё воздух и молодая майская зелень в росе были холодны и матовы, спальни дышали сном, теплом и покоем (И. Бунин). о в

ову

са

в дл

сл в в у а с

ос с

ова

Словничок Листва – (óêð.) лèстя; îòäàâàòüñÿ – (óêð.) відбивàтися.

Готуємося до тематичного оцінювання в

о а

с ов авда с у с в д ов д

в дода а

1. Літеру и на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка А ст..хати, хв..лястий, пш..ниця Б чов..н, гр..міти, нев..димка В ш..рокий, шел..стіти, ч..ревики Ã сх..лятися, кр..хкий, м..нулий 2. Підкреслена буква позначає той самий звук в усіх словах рядка А Кіðовоград, монітоð, Євпатоðія В купатися, Тиса, тямущий Б сіль, сюїта, сьомга Ã дисплей, Одеса, Дністер 3. Правильну вимову відображає фонетичний запис слова в рядку А вóзько [вóз΄ко] В солîдкий [солîткий] Б лåгко [лåгко] Ã вåрнешся [вåрнеишс΄а] 4. Уподібнення приголосних відбувається під час вимови кожного слова рядка А боротьба, злість В зсунути, довідка Б граєшся, швидкий Ã вуздечці, клавіатура 126

5. Подвоєні букви треба писати в усіх словах рядка А гуаш..ю, радіст..ю, зустріч..ю Б маз..ю, недбаліст..ю, заметіл..ю В акварел..ю, подорож..ю, мит..ю Ã мід..ю, матір..ю, тін..ю 6. Утворіть і запишіть прикметники від слів щастя, тиждень. ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ ов в а о а о о ао о а о у ол а в д с у во олос олос ву в ав д лад д в лу ву в о а а с олос а с олос в у а с ов а а а в а с ладу ав д лад од лу слова а с лад ав л о с слово д а в до ав д лад ву а у ов у од с ав д лад о а о ува у–в, і–й, з–із–зі–зо. олос а у ов одов у с ав д лад о а с о у а олос во о в д ува с а в о о а в в в о у о дл о лад

Збірник творчих робіт Об’єднайтеся в групи (по 2–5 учнів) і колективно виконайте творчу роботу (на вибір). Види творчих завдань: • написати казку, оповідання чи вірш; • скласти комікс; • намалювати ілюстрацію, плакат чи карикатуру; • розробити макет головної сторінки вебсайту (на аркуші паперу). Орієнтовні теми творчих робіт: «У світі фонетики та орфоепії», «Пригода в Країні звуків», «Як подружилися голосні і приголосні звуки», «Букви в гостях у звуків», «Острів Фонетика», «Секрети орфографії», «Царівна Орфоепія», «Букви та звуки в туристичному поході». Оформіть роботу на стандартному аркуші паперу. Скріпіть аркуші з роботами свого класу в одну книжку; зробіть обкладинку, доберіть назву, укажіть клас, школу, рік видання. 127

вул л

а в

о у сво

во ову а ва осл Бд ола а лад ов ув с до в с ал у уд о о

да с а у дос о о асл дува л дс о а а о во о у св до о волод л дс о ву ов с ал в у ва л а ас ва мовою ва (Із довідника).

овл ово

овс о

а а а

Б лас а в лад с Ю Я

о у о а а с о о в с А у

л с с ло І

у в а

о в о

ос

*** ос а а

слов л ва

у слова о а ова а ал ав о слова НАПРИКЛАД: а, ба, баба, прабаба д с во о

а слов

НА ДОЗВІЛЛІ о а слова о о д с а с в д од о о с а до оо о ва о ас у слово а о а с с ладо а а у с о д а лад д с о д у в д Калинівки до Володарки о а а Калинів-ка – ка-ли-на – на-пра-во – Во-лодарка д с а о д а ас л в ол ава а в л а алу ас а о д са оло Б ова о у оло

ВЕСЕЛА ВІКТОРИНА а

128

о о а а о а болото озеро море а овс а о а груша слива ал а клен во омара о с а а ал у о а у оо а в дельфіна ал в кита акули краба во ворота а оо а с а а ва д в ву

У слові народ втілив красу й багатство навколишнього світу. В. Сухомлинський

Лексика. Фразеологія. Елементи стилістики

Ви знатимете: • що вивчає лексикологія та фразеологія; • групи слів за походженням, значенням і вживанням. Ви вмітимете: • розрізняти власне українські й запозичені слова, загальновживані й стилістично забарвлені, однозначні й багатозначні; • розпізнавати застарілі слова й неологізми, синоніми, антоніми, омоніми; • користуватися словниками; • доцільно вживати в мовленні вивчені лексичні засоби.

129

Лексикологія (від грец. lexikos – словесний, словниковий і loqos – учення) – це розділ мовознавства, що вивчає словни ковий склад мови. Фразеологія (від грец. phrasis – вислів і loqos – учення) – це розділ мовознавства, що вивчає фразеологізми.

§ 34. СЛОВНИКОВИЙ СКЛАД УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. ПОХОДЖЕННЯ СЛІВ Про слова, які виникли на українському ґрунті і які запозичено з інших мов, а також про доцільне вживання запозичених слів 306 о

А.

а ова

слова о оло а лад ос с

суниці смуга линути примха

влас в л а л с

Власне українські слова

ов

театр президент жирафа євро

Б. сл в а ва у ду у а о о у а с о у у В. о в с ово о дв у сл в у а с о

Лексика

у а с

ов а ов

а о од

Сукупність усіх слів мови, її словниковий склад називають лексикою. За походженням розрізняють власне українські слова й запозичені (іншомовні). До власне української лексики належать слова, що виникли на українському ґрунті. Цих слів немає в інших мовах. НАПРИКЛАД: мрія, зайвий, залізниця, літак, людина, гарний, освіта.

о влас у а с о л с ал а а о слова в во у а с о ово в д с л ова о в НАПРИКЛАД: водій, скрипаль, îсторонь, удîсвіта біганèна, читання Запозичені слова

130

Запозиченими (рос. заимствованными) називають слова, що увійшли в українську мову з інших мов. НАПРИКЛАД: ôóòáîë, òîðò (з англійської); ôîíòàí, опера (з італійської); ñàìîâàð, ñàðàôàí (з російської).

с 307 ов

о с а о

влас у а с слова о а а ва о асо оо а а слова д ав до ос с в д ов д в с до слов ав а а а а

Багаття, очолити, мрія, скрипаль, бігцåм, хист, рівність, одруження, кмітливий, мерщій, міркувати, крутько, линути, обмаль, сузір’я, віхола, плекати, тканина. ода

лад

308

во

о а а

сл в а дво а ода о

сл

с л слова влас до в д л

ос с о ав у а с сл в

ово

слова

о с

1. Я хотів заздалегідь попередити вас, щоб ви встигли про думати свій виступ (О. Гуреїв). 2. Жінка мусила вставати вдосвіта, як ще темно було (Б. Грінченко). 3. Поїзд, вихопившись з кам’яної тісноти міста, стрімко помчав назустріч хмарному надвечір’ю (С. Æурахович). 4. Крик і галас враз ущухли (Ю. Смолич). 5. Вечоріє... Тихше б’ється хвиля в береги... Гас нуть звуки (Є. Плужник). 309 ЖИТТЄВІ СИТУАЦІЇ. І. в о до вас в ул с о а до о о д а а в дл ово о а а у д о о садо а с о в оо о л су а ав а о о у влас у а с слова дл а в ІІ. в о в л до а у а а а сво с а д ас в в о о с д у в а вд а у а вд о ас в с ав а о слова о у адо с в с уа 310

а уло

о а о с

д у

оо

а оо о

КОЗАЦЬКІ СЛОВА Козаки були вмілими воїнами не тільки на суші, а й на морі. Їхні славнозвісні човни, які називалися чайками, не бо ялися ні бурі, ні оснащених важкими гарматами турецьких галер. Слово чайка походить од тюркського «чаіккаік», що значить «човен, дубок». Вони були, як правило, понад 12 ме трів завдовжки. На кожну сідало кілька десятків веслярів. 131

Козацький флот інколи мав до сотні морських чайок і був гріз ною зброєю в боротьбі з ворогом. Слово козак також прийшло до нас із тюркських мов, де воно означало «вільна людина; шукач пригод, бродяга» (За М. Слабошпицьким). о а о о од о ов ус о о о а во дл а

311

с о

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. а о о

а в до ос

а в оо

а о о

сл в козак чайка. с о а о о а

о ос в вас о ов с о ов л

ло

ос

 боронити свій край (рос. защищать свой край)  видатна особистість (рос. выдающаяся личность) Вибір слова

Запозиченими словами не слід зловживати. Якщо для називання якогось поняття є власне український синонім, то саме йому слід відда вати перевагу. НАПРИКЛАД: запозичене слово дефект можна замінити синонімом âàäà; апатія – байдужість; о’кей – усе гаразд, добре.

312

а слов о о

су а о

до

о ов

сл в а дов д влас

ода у а с

сл в а ову с о

Лімітувати, дефект, компроміс, ілюзія, симптом. ДОВІДКА. Вада, омана, обмежувати, ознака, поступка. 313

слова с о а

132

а уду

ус о

до л а

о в

о в в дл а о слова влас у а с

1. З контрольною роботою в мене все о’кей. 2. Дванадцятка з контрольної – справжній тріумф. 3. У її стрункій постаті не було якогось дефекту. 4. Наступний уїк-енд ми проведемо разом. 5. Магазин пропонує широкий діапазон продуктів харчування. о

в дл

сл в ас о в о

с ову

адл

од

Словничок власне українських слів бігцåм (ðîñ. бегîм) в хола (рос. вьюга, метель) довк лля (ðîñ. окружающая среда) заздалег дь (ðîñ. заранее) зàйвий (ðîñ. лишний) збагнóти (рос. постичь, понять) либîнь (ðîñ. вероятно) лèнути (ðîñ. лететь; доноситься) мерщ й (ðîñ. скорее) мèттю (ðîñ. вмиг)

мр я (ðîñ. мечта) îбмаль (ðîñ. маловато) îсторонь (ðîñ. в стороне) очîлити (ðîñ. возглавить) плекàти (ðîñ. лелеять) ïðèмха (ðîñ. прихоть) стр мко (ðîñ. стремительно; круто) сунèці (ðîñ. земляника) ущухàти (ðîñ. утихать) хист (ðîñ. способность)

§ 35. ЗАГАЛЬНОВЖИВАНІ (НЕЙТРАЛЬНІ) ТА СТИЛІСТИЧНО ЗАБАРВЛЕНІ СЛОВА Про те, які слова поширені в усіх стилях мовлення, а які закріпилися за одним з них, про терміни та професійні слова ПРИГАДАЙМО.

314 о

А.

в а

овл а

овл

с в ву

1. З давніх часів людина використовує природні волокнисті матеріали для виготовлення одягу (З підручника). 2. Ти послухав би, що він каже. Він каже... Та що ти тямиш? (М. Коцюбинський). Б. л В.

в дл сл в влас в овл в ус о у в у о у с л ува о в с ово о осо л вос сл в

Загальновживані

ау ов в а а

лс

до

ов

ва

а а вл

Слова, які вживають у всіх стилях мовлення, називають загальновживаними (нейтральними) (ðîñ. общеупотребительными). НАПРИКЛАД: хліб, банк, спати, великий, сім, мало. 133

Стилістично забарвлені

Слова, які вживають лише в окремих стилях мовлення або в одному з них, називають стилістично забарвленими (ðîñ. стилистически окра шенными). НАПРИКЛАД: фотосинтез, дітлашня, жаднюга. Групи стилістично забарвлених слів

Назва групи

Стиль, у якому вживаємо слова

Наукова лексика

Науковий

Офіційноділова лексика

Офіційноділо вий

Розмовна лексика

315 у

доданок, молекула інструкція, ініціювати

Публіцистичний парламентар, демократія, загальнодержавний

Суспільнополі тична лексика

Терміни

Приклади

Розмовний, художній

мобіла, шкандибати

Переважно в науковому стилі мовлення вжива ють терміни. Терміном називають спеціальне слово, яке вживають для найменування конкретного поняття з якоїсь галузі знань. НАПРИКЛАД: синтаксис, омоніми (мовознавство); чисельник, квадрат (математика).

с а

лс

о а а вл

слова

о ус

Швидко, радіус, супермаркет, зирити, дивитися, ледащо, ферма, функціонувати, гриль, високий, загальнонародний, вåлик, реклама, суфікс, відфутболити, військовопатріотичний, жити, фотосинтез, увечері, декларація, дівчина, дівча, дітвора. 316

о а а вл

а слова

с в а

оос л овл о у у до

а д

с лс ва

Бобри, переселені в новèй ставок або річку, одразу ж бе руться за гідробудування*. І у водоймі вище греблі змінюється фауна. З’являється багато молюсків, водяних комах і їхніх личинок, а це принаджує водоплавних птахів. До повалених бобрами дерев приходять живитися зайці, копитні тварини, мишовидні гризуни (З підручника). * Гідробудувàííÿ – будування споруд для використання води. 134

с лад

Професійні слова

317

ал с

сво

д у в а слова у а с о

ово

одо авс ва о

Є слова, які властиві мовленню людей певної професії. Такі слова називають професійними. НАПРИКЛАД: îранка, плуг, озиминà (з мовлення працівників сільського господарства); боцман, швартові, палуба (з мовлення моряків). а оо

с у

ов слова

о ово о дл с

ПЕРШИЙ ТРАМВАЙ Перші трамваї з’явилися ще на початку ХІХ сторіччя і на зивалися кîнками. Це були відкриті чи закриті металеві ваго ни. По рейках їх тягли коні. Великі можливості для розвитку цього виду транспорту по стали після відкриття електричного струму.

О. Шалаєв. Прогулянка

Перший в Україні електротрамвай з’явився в Києві в 1892 році. Його творцем був інженер і бізнесмен Арманд Стру ве. Спочатку Струве побудував колії й випустив на маршрути міста конки. Проте на крутих київських пагорбах коні швидко стомлювалися і не могли тягнути важкі вагони з пасажирами. Тому інженер вирішив запустити вулицями Києва останню но 135

винку європейської технічної думки – трамвай з електричним двигуном (З енциклопедії). о

о алу

Емоційні слова

318

о о вд оо

слова

а а

дл

овл

а в

а с о

Для вираження почуттів, емоцій, позитивних чи негативних оцінок служать емоційно забарвлені слова (ðîñ. эмоционально окрашенные). НАПРИКЛАД: дитинчата, білявенький, ніженьки, дубище, здоровило, базікати, збіговисько. Емоційно забарвлені слова вживають переважно в розмовному й художньому стилях.

дв с адава

о у

в овл

о а а вл слова о

слова в оо

а а в

1. Пес, цуцик, псина. 2. Дітлахи, діти, мілкотà. 3. Розчудес ний, гарний. 4. Рюмсати, скиглити, ревти, плакати. 5. Ледацю га, ледар, лінюх, лежебока. 6. Дощ, дощовиця, хвища. од ово

са

319

о о о а а вл

слово

а ус

ав

о ал

о а авда од о о 320 Варіант А. лад ус о в л у а од у ода в о у о а в ос ос а од у с а а о с слова Варіант Б. лад ус о в л у о у с л а од у ода л д а о о а лас во о а а вл слова

321

с лад

у а у у од слово уло с л с а лад рюмсати – плакати ва а в о ов д ал

у ау ово у с л уду о а л о в д а до о о а о с

о ов д во о ос

вс слова в

о с уло л с л о о у

о до

о с а д

у удо аса о да у

1. Коли я грався на вулиці, мій телефон перестав функціо нувати. 2. Спасибоньки Вам за позитивне вирішення питання, порушеного в моєму зверненні. 3. Велосипед брата перейшов у моє розпорядження. 4. У золотистих промінцях вранішнього сонця виблискували на травиці атмосферні опади. 136

Для вас, допитливі а в о слово воротар с о а у в валос а с о о а л во Ба а о ав с о о сл в а ул у у ов в о а а с о а о Євгенії Чак «Мандрівка в Країну слова» «Таємниці слова» о о вас а л в а ло в а о с одо алос о а од о лас а

§ 36. ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА Про те, що означають слова, про тлумачний і перекладний словники, а також про використання слів відповідно до їхнього значення 322

А.

о в

ода

ляосе сінет крицяни Б. В.

оселя теніс криниця

оло а о слова а в л в с ово а о у ов с олу

с олу ву в о

ву в у слово

Лексичне значення

Усі слова, крім службових, мають лексичне зна чення. Лексичне значення (ðîñ. лексическое значение) – це те, що слово означає. Це його зміст, закріпле ний досвідом народу. НАПРИКЛАД, іменник паñàæèð означає людину, яка здійснює поїздку різними видами транспорту.

Словник

Лексичне значення слова пояснюють у словни ках, які називають тлумачними (ðîñ. толковыми). У Великому тлумачному словнику сучасної укра їнської мови з’ясовано значення 170 тисяч слів.

323 у

ав л

а оло у

слова

оо

Сніг уже скрізь почав танути, з гілîк капали великі краплі води. Зграї пташîк поверталися додому. На гілочкàх з’явилися невеличкі ïóп’янки. Пахли вони чимось солодким, приємним. 137

За кілька днів новà несподіван ка*. Там, де були пахучі, липк пуп’янки, з’явилися ніжні зелені листочки. Багато дерев вкрилося квітами. Дикі груші, яблуні – усі вони стали врочèсті та пишні. Різ нобарвні квіти з’явилися на кущах: білі – на ожині**, рожеві – на шипшині. Високо, високо зацвіли гір ські фіалки (За В. Іваненко).

Ф. Захаров. Останній сніг

* Неспод âàíêà – (рос.) неожиданность. ** Îæèíà – (рос.) ежевика. о а во

авда до с у слова а л а а дл о су в с ос до о а а о у су а лу а слов о л с а в дл а а а а д сло в д о а д о у у в в о о а в о уа а

324 о а авда од о о ва а в Варіант А. о а а а а сл в в о с а в о ов д о вд о о ул у л о а о лу а л с а дво сл в а в Варіант Б. о а а о а ва у ду у сл в лу а л с а дво НАПРИКЛАД: васильки, вишиванка, водограй. Словник

325

в дл

сл в

о а уло о о д ув о лод сл в

а в

Для того щоб перекласти слово з однієї мови на іншу, користуються перекладними словниками. У таких словниках в алфавітному порядку пода но слова певної мови з перекладом іншою мовою.

лад с у а с о ово сл в а о со са с

а лад

о с л с лу а слов

а а

Осенью и весной, зимой и летом хорошо дышится в лесу. В высокое небо возносятся бронзовые стволы сосен. Точно белые красавицы, смотрятся в воду кудрявые берёзки. На освещённых солнцем душистых полянах вûсятся богатыри дубы. Каждым листочком трепещет робкая осина, и ярким осенним убранством красуется клён (И. Соколов-Микитов). 326 сл в

138

ав ол

о л л с а од у л с а о о в ва

в о

о с

ува у а в л с сл в

ва а

ав д ав д

сл в

с св л а вул св адв

ус д ус дс

327

у у

уд со а а

а с а

су в до ос

ола слу

а оло о а ов о л

слова о а слово л

а а ов од а

1. Велике й ____ серце було в Ми коли. 2. Наша вулиця гарно ____ . 3. На паркані заспівав ____ півень. 328

а ал

ул у

овл

в дл

о ус

людяний людний освічений освітлений сусідський сусідній сл в да у

с у а

ода

1. Особливо людяні площі й вулиці міста у свята. 2. Най важче лічити душу людини. 3. Софія та Максим навчаються в музикальній школі. 4. У Маринки музичний слух.

РОЗРІЗНЯЙМО Лікувàти – застосовувати ліки та інші засоби припинення болю, захворювання. Лікувати хворого, лікувати травами. Лічèти – називати числа в послідовному порядку, рахувати. Лічити дні, лічити вголос. *** Лþдний – багатолюдний. Людна площа. Лþдяний – доброзичливий, чуйний до інших. Людяний вчинок. 139

*** Музикàльний – обдарований здатністю тонко сприймати музику, виконувати музичні твори; мелодійний. Музикальна дитина, музикальний слух. Музèчний – який стосується музики як виду мистецтва. Музична школа, музичний фільм.

§ 37. ОДНОЗНАЧНІ ТА БАГАТОЗНАЧНІ СЛОВА Про слова, які мають лише одне значення, і слова з двома й більше значеннями 329

А. о у о у слова вишня слива а жолудь яблуня л о од о у

о два л

140

у слова

ßблуня, æîëóäü

Вишня Б. В.

о у носом а вал о у а ува ов

ас у а л с

а л а а

а о лава

Однозначні слова

Слова, які мають одне лексичне значення, називають однозначними (ðîñ. однозначными). НАПРИКЛАД: автобус, борщ, достиглий, êèÿíèí.

Багатозначні слова

Слова, які мають два й більше лексичних значень, називають багатозначними (ðîñ. много значными). Такі слова означають предмети, дії, явища, які в чомусь подібні між собою. НАПРИКЛАД, слово ручка має такі значення: а) маленька рука; б) частина предмета, за яку його тримають; в) приладдя для письма.

с 330

с олу

ов д

сл в голова, глибокий слова а а о а

летіти в ода

слово

1. Голова людини, голова поїзда, голова зборів. 2. Глибоке провалля, глибока осінь, глибокі знання. 3. Летіти літаком, летіти на велосипеді, летіти з дерева. 331 о

с а

о од л ус о слова а дв с лу а слов о

од о а

аа о а

Ручка, холодний, банкомат, зірка, медсестра, ноутбук, по сіяти, журавель, крило, соловейко, теплий, перо, весна, помі дор, ходити, корінь, підмет, Десна, корабель. од

аа о а слово в валос

слово

332 ВЕСЕЛА ВІКТОРИНА. ло ос ово о ул ва

1. 2. 3. 4. 5. 6.

ав л с в д ов д а а

с лад а а а

два

у о

о у ос а

Який журавель не літає? Якою голкою не пошиєш сорочки? На якому полі нічого не росте? Яка стрілка не показує час? Для якого кореня не треба землі? З якого полотна не пошиєш сорочки?

– Назаре, чому ти після уроків не підійшов до мого класу, як ми до мовлялися? – обурився Денис. – Я підходив, постояв біля дверей, але нікого не було. – Ні, були! Ми всім класом після уроків сиділи на стадіоні. – Зрозумів! – засміявся Назар. – Просто... одов

л у аа а

333

о с о с авл

о с ало

о у

а оо

о д лов

о оу а

1. Місяць на небі зіроньки сяють. 2. До доброї криниці стежку протоптано. 3. Іди, іди дощику зварю тобі борщику у новîму горщику. 4. Гонор* голову ломить а холод душу. 5. Ой у полі озåðåчко там плавало відåречко там козакè молодії ко ничåньки напувàли (Нар. творчість). * Гîíîð – перебільшене уявлення про свою гідність; чванливість. о

сл

аа о а а

слова а

о с л слова

о ув

141

§ 38. ПРЯМЕ ТА ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛІВ Про те, як назва одного предмета (ознаки, дії) переноситься на інший, а також про виразність й образність мовлення ПРИГАДАЙМО. ос о у а

334

А.

с а

овл

о ов

с ову

слова в

На селі у нас казали, що в Івашка Манжули золоті руки. Коли я вперше про те почув, то став приглядатися до Івашка: які вони, золоті руки?.. Зроблені із золота і блищать, як у моєї мами сережки?.. Аж ні!.. Звичайнісінькі, такі, як у всіх. Тоді тато пояснив: золотими їх тільки звуть, тому що вони дуже вмілі. І справді, Івашко – мастак!.. За що б не взявся – одразу зробить! (За О. Пархоменком). Б. В.

а о

у о у золотий. у в

о у

ос

ос о у в а

ва

с в

сл в

Багатозначні слова можуть уживатися в прямо му й переносному значеннях. Пряме значення Переносне значення

Пряме значення – це властиве слову звичайне, основне значення. НАПРИКЛАД: сокіл – хижий птах родини соколиних. Переносне значення – це значення образне, пов’язане за смислом з прямим. Воно виникло вна слідок перенесення назви одного предмета (ознаки, дії) на інший на основі схожості форми, кольору, функції тощо. НАПРИКЛАД: сокіл – юнак або чоло вік, який відзначається сміливістю, красою. ПОРІВНЯЙМО:

Пряме значення ãîñòðèé меч промінь світла схîäèòè на зупинці

лу а слов а о перен 142

ос

Переносне значення гостре слово промінь надії сходить ранок

слова ода

с у

335

о у слово в

ов

у од с олу ос о у а

1. Глибока криниця – глибокі знання. 2. Вершина знань – вершина гори. 3. Зер но пшениці – зерно істини. 4. Солодкий торт – солодкі слова. 5. Ллється музика – ллється вода. 6. Пливе думка – пливе ко рабель. 7. М’яка тканина – м’який харак тер. 8. Сяє обличчя – сяє сонце. лад с олу

336

о ул л

а в дл

од с в до в

са

Глибокі знання

оо с л о о о до л дав

овл

о а

ПОКЛИК* ЛЕЛЕЧИЙ На довгих ніжках ішов великий птах. Я впізнав у ньому леле ку, званого ще бузьком. Тільки чому він записався в пішоходи, замість того, щоб міряти крилами небесні простори? І чому йде по втоптаному сніжку так, як міг би йти по шовковій луговій траві? Біля колодязя, де сріблилася намерзлою кригою вода, леле ка спинився. Стрельнув довгою шиєю в один та другий бік, тоненько клацнув дзьобом. І потягнувся поглядом у вечірні небеса. Може, йому вже причувався в сизій висоті поклик ле лечий. Але ще не час повертатися лелекам додому, ще не пора озиватися в глибоких небесах. Треба чекати принаймні до кін ця березня, а коли весна припізниться, то й довше, лише тоді повернуться побратими. Наприкінці серпня він не зміг одлеті ти з ними до вирію, бо переламав крило, а тому й зостався на догляд дітей у людському гнізді (За Є. Гуцалом). * Ïîêëèê – (рос.) зов. ** Âèрій – (рос.) тёплые края. л

а д слова у овл в а

337 у

од

ос о у о

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. лад ус о вас в о с ову ода слово в о у

ос о

слова о

слово о два с олу ос о у а ад у

Крàяти* – краяти хліб, краяти небо. М’який, теплий, вершина, с яти. ЗРАЗОК.

* Êðàÿòè – різати щонебудь на шматки, розрізувати; перен. врива тися, врізуватися в простір, у воду тощо. 143

338

а в ус

д сл а од

у в а од слова у в во ос

с о с авл ос о у а

о у о с

о д лов в

ол

1. Шовкова трава на покоси лягає ко зак дівчину та й про життя питає. 2. Ой коню мій, коню, та золота грива, возьми мене коню де дівчина мила. 3. Стояла то поля край чистого поля. Стій тополенько стій, не розвивайсь, буйному вітроньку не піддавайсь. 4. Чи я в лузі не калина була, чи я в лузі не червона булa? Взяли ж мене поламали і в пучечки пов’язали – така доля моя! Гірка доля моя! оо

ос а а

с лад у ос ову

339 ВЕСЕЛА ВІКТОРИНА. а ло ос ово о ул ва

в д ов д а а

1. Що біжить без ніг? 2. Що летить без крил? 3. Що плаче без сліз? 340 у

341

у о

до ода во с олу

а о

ос а

4. Яким словом можна зігріти? 5. Якого променя не побачиш?

лу а о о слов а лад ос о у о у

ос

а а

Малюнок Андрія Бабака, 10 років

в а

а два а

аа о а од

слова слово

а в

а о д слова

ос

Земля, річка, сонце, хмаринка, листя, ліс, весна. в

а о с ав оос л

в л д овл

в о с а у о уд у во с олу сл в а а о в уд до ува с

в с

о в

У розмові з однокласником Сергій зауважив: – Мій братик ще маленький, він навіть путає кольори. – Невже твій братик ті кольори стягує ременями чи лан цюгами? – здивувався однокласник. о с ус

144

вс

ула у овл

а а а

л а од о лас

§ 39. ОМОНІМИ Про слова, які звучать однаково, але мають різне значення, і чим такі слова відрізняються від багатозначних ПРИГАДАЙМО.

342

А.

слова а а

ва

аа о а

словос олу

в дл

слова

о о

Маленький ніс – ніс книжку; водяна ïàðà – ïàðà коней; дерев’яна лава – вулканічна лава. Б. су од а ово в од а ов во ал с В. а ос ов с ос

Ознаки омонімів

Треба розрізняти

во

овл а о

о в с ово

в а а слова

о осо л вос

о о

Слова, які однакові за звучанням і написанням, але різні за лексичним значенням, називають омонімами. НАПРИКЛАД: кран – кран коса – коса

Омоніми потрібно відрізняти від багатозначних слів. ПОРІВНЯЙМО: Багатозначне слово

Омоніми

 крило (птаха, літака) Лексичні значення цьо го слова пов’язані між собою, випливають одне з одного

 кран (умивальника)  кран (підйомний) Ці слова не пов’язані між собою лексичним значенням

о о а о різні слова а л о ал с а

Словник

о в дл

аа о а

ос

одне сло-

У тлумачному словнику омоніми подають як окремі (різні) слова. 145

343 в

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. о од л со о у сл в о о а сво у у а дво а ос о а авда о а од од о у

лад а о ул а

1. Бал (шкільна оцінка) – бал (вечір відпочинку); балка (яр з пологими схилами) – балка (êîëîäà). 2. Лютий (назва місяця) – лютий (злий); чередà (ðîñëèíà) – чередà (гурт свійських тварин). 344 а

ЧОМУ ТАК? авд у

о с

о ув

в дл

слова

о о

1. Раптом здійнявся вихор у степу. – Зпід шапки виглядав вихор волосся. 2. Раптом здійнявся вихор у степу. – Вихор війни пронісся по країні. 345

а у а а словос олу аа о а слова а в о о а о с о с а с лу а слов о

1. Теплий день, теплий погляд. 2. Степова чайка, козацька чайка. 3. Ве селі діти, н куди діти. 4. Чиста совість, чиста тарілка. 5. Перлîва крупа, перлîве намисто. 6. Чашечка квітки, чашечка для кави. 7. Вити гніздо, голосно вити. 8. Склад будматеріалів, склад слова. лад а словос олу

346

ву

в о

о а о у

о од о у од а

ав

ала у о удова слова о о

о о

аа о а

а о о

ов д

слово о од о

1. Хто це там навколо хижі Протоптав глибокий слід? Може, близько звірі хижі? Обережним бути слід! 2. «Нас з Китом у морі кілька!» – похвалилась Крабу Кілька (Г. Гарченко). о у

146

с лас

од

вл в в

о о

– Оленко, я назбирав повний ко шик лисичок! – похвалився Андрій. – А ці лисички не повтікали з кошика? – здивувалася дівчинка. – Та ні. – Значить, вони не вміють бігати. о у

347

о а

а ва у ду

у с алос

о о у

лад а а два слово уло в о а о в д ов д слова в с у ал о о

а о слова ос с о од а ово с о ал а омоніми ПОРІВНЯЙМО:

д аа о а два

ло

слово ключ а слово ключ

о ву а міжмовні

УКРАЇНСЬКОЮ

мешать а о а а в о ла луна в неделе с д

а у а с о ов л с а

РОСІЙСЬКОЮ

348

мішати а у о ул луну в л с с о од неділя

ло

о с

су

до у

1. Мандрівка тривала дві неділі. 2. По радіо звучала його любима пісня. 3. Наталка старанно відноситься до своїх обов’язків. 4. Сергійко вірно відповів на запитання вчительки. 5. Назар на уроках уважний, не мішає іншим. 6. Слідуюче* заняття гуртка відбудеться через тиждень. * Следующий вопрос – (укр.) наступне запитання.

349

ва

І. ву а

о а од о ал

а д

слова с

ву а с а

ос с

1. Трус не играет в хоккей. 2. Результаты обúявят через неделю. 3. Приятно вечером прогуляться под луной. 4. Ты ме шаешь мне работать. 5. Для ремонта подойдёт любой матери ал. 6. Фильм начнётся ровно через час. ас

лад у

у а с о ул у а овл

ово

с а

ода о

147

ПРАВИЛЬНО Російською

Українською

НЕПРАВИЛЬНО (суржик)

любая мелодия через неделю ждали два часа мешать работать заказать рингтон переводить текст на небе луна он трус

будьяка мелодія через тиждень чекали дві години заважати працювати замовити рингтон перекладати текст на небі місяць він боягуз

люба мелодія через неділю чекали два часа мішати працювати заказати рингтон переводити текст на небі луна він трус

§ 40. СИНОНІМИ Про особливості слів-синонімів, їхню роль у мовленні, а також про красу й багатство української мови ПРИГАДАЙМО.

о а

о а 350 А. стання світанку ранку

а д

слова с

о а а

на-

1. Почало світати... Зорі меркли в синьому небі, само воно біліло (Панас Мирний). 2. Розвиднялось. Світлішало небо, бліднули зорі (О. Іваненко). 3. Іще надворі й не сіріє, а Клим уже до річки йде (С. Воскрекасенко). 4. Гості роз’їхались уже, як дніло надворі (І. Нечуй-Левицький). Б. слова а с о с а с дов д о В. ов д ос о

ас а у

о а

св а

у в

а о

овл

ДОВІДКА. Світати (про настання світанку, ранку), розвид нятися, сіріти, дніти, розсвітати, світліти, світлішати, ясніти, зоріти, мріти.

Ознаки синонімів

148

Синоніми – це слова, різні за звучанням, але однакові чи близькі за лексичним значенням. НАПРИКЛАД: красивий, гарний, привабливий, чарівний, чудовий.

с Синонімічний ряд

д 351 оо

Синоніми утворюють синонімічні ряди. У сино німічному ряду є опорне (стрижневе) слово, яке виражає найзагальніше значення синонімів. НАПРИКЛАД, навколо опорного слова сміливий гру пуються всі інші синоніми ряду: відважний, безстрашний, мужній, небоязкий, відчайдушний.

оос

до о с о

1 низький

ал

до

оо а а

2 лихий

3 боязкий

са о в

ас

оо

ду с

о ду

4 5 близький прихований

А Á Â Г несміливий непомітний невисокий недобрий у у ода слова в с 352 о о с в слово о о о до о о о слов ас о в

ов

Д недалекий

а о а

д сл авда а

Говорити, запашний, нещастя, гущавина, уздріти, балака ти, гомоніти, зарості, угледіти, хащі, лихо, духмяний, паху чий, нетрі, побачити, біда, ароматний. 353

до л

а у у

с о св в

ода

у ду

а с

в а

СОКІЛБОРИВІТЕР Я (йшов, крокував, прямував, ступав) лугом і (несподівано, раптом, миттю, зненацька) помітив, що ви соко над травою, тріпîчучи крилами, висить на одному місці птах. Я по дивився в бінокль і побачив (маленького, невеликого, мізерного) сокола боривітра... Він (уважно, пильно, зосереджено) дивився вниз і раптом, щось помітивши, каменем упав у траву. Одна мить – і в кігтях у нього було мишеня, що необережно визирнуло з нірки. Як 149

же міг птах здалеку (помітити, побачити, угледіти) свою крихітну здобич? Річ у тому, що багато хижих птахів володіють дивовижно (проникливим, гострим, далеким) зором. І помічає боривітер мишеня за десятки метрів (За В. Танасійчуком). ву

354

ас

до в д л а с о

у ов

сл в с

с о

д сл с о а ад ав о с о с ал с с о

ад

с о

слова

1. Українська пісня! Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність? (О. Довженко). 2. Величезні, гігантські кострубаті дуби грізно стояли в снігових заметах (М. Коцюбинський). 3. Місяць тихо, крадькома викочується увесь на небо (М. Коцюбинський). 4. Небо гуготіло, ревло, клекотало, біснувалося, сліпуче роз верзало свої нетрі (Є. Шморгун). а д

355

слова

лс

о а а вл

о у авд у

ЧОМУ ТАК? с о а

о у в

слова а

о с

ол

словос олу

в дл

1. Глибока яма, бездонне провалля. 2. Глибокий сон, бездонне провалля. 356

о ус о с о а в а овува в о у

до слова добрий у ода авда

с олу

1. Добрий обід. 2. Добра людина. 3. Добрий урожай. 4. Доб ре слово. 357

сува с

358

а л говорити о о

л д

с о дава с

о с а

в до слова а іти о л ос слова в швидкий

до о о о ода с слов о с о

сл в

во

в д о с

о а

ул

Радісний, ввічливий, думати, завірюха, повільно. дво а с

359

од о о

ду

ав

с лад

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. лад о а а осо а д ало оо а а у л в о с а с о в а о а вд ос у ло у аа с о ал

150

с а ову ула

с а ус с в о

ов

с а

ода

Åтикетні формули прохання Прошу вас (тебе)... Будьте люб’язні... Чи можу я попрохати вас (тебе)... Вам (тобі) не важко буде...

Я просив(ла) би вас (тебе)... Якщо вам (тобі) не важко... Я хочу вас (тебе) просити... Чи не погодитеся ви ...

Åтикетні формули вдячності Дякую Дуже вдячний Щиро дякую Це дуже люб’язно Я вам вдячний (а) 360

сл в с

да у о о а

ово о ол с

ву

овл

од

с л

о о

1. Мама ðîáèëà в лікарні й пишалася своєю роботою. 2. Сніжна заметіль замела все навколо. 3. Навіть у вихідний день до школи прийшло багато школярів. 4. Помітивши за вікном товариша, хлопець непомітно* вислизнув з хати. 5. У повідомленні повідомлялося про новий кінофільм. * Непом тно – (рос.) – незаметно.

§ 41. АНТОНІМИ Про слова з протилежним лексичним значенням, їхню роль у тексті, а також про точність і виразність мовлення ПРИГАДАЙМО.

361

А.

а д

о а у

а о а о

1. Він уже бачить здоровенну батькову ручиську, що затис нула його малюсіньке рученя (У. Самчук). 2. Щоб визначити правий і лівий береги річки, треба стати обличчям у напрямі течії (З підручника). Б. о у а о в о л дл о у во в с у а асо о с во В. о в с ово о ол а о в у овл

оо о а ос

а в

151

Ознаки антонімів

Антоніми – це слова з протилежним лексичним значенням. Антоніми завжди виступають парами і є слова ми тієї самої частини мови. НАПРИКЛАД: чорний – білий, день – ніч, угорі – унизу, іти – стояти.

лова у холодний – нехолодний а о а о во с в д у а в с о а ад у ос о а ва воля неволя друг нéдруг а о а ов с не- о у слово ов л с а 362

лад

лад а о а о с лад

а а

у а с о с лад

ово

сло у ло в ад а

од

Горячий – холодный, рыдать – смеяться, разговорчивый – молчаливый, возмущение – восхищение, близко – далеко, тру диться – лениться. 363

а ов а

сл в

о ус о

в в

сл в с а

ода а о а о у а у сл в л

од

ранком – вечором

добро – зло

учений – неук

маленький – великий

д овл а

1. Робиш ___ – не кайся, робиш ___ – зла й сподівайся. 2. Що ____ не зробиш, те ___ не доженеш. 3. ____ іде, а ____слідом спотикається. 4. ___ праця краща за ____ безділля. о с

364

а о

дво

ода

с в а до о а а

сл в в оос во

ав

л овл о о

а о

Територію, на якій чергуються ділянки лісу і степу, назива ють лісостеповою зоною. Тут тепле літо й помірно* холодна зима. Опадів випадає менше, ніж у зоні мішаних лісів, але більше, як у степах. На степових ділянках переважає чорнозем ний ґрунт. Природні умови сприятливі для росту й розвитку дикорослих та багатьох культурних рослин. У цій зоні пере важно трапляються ділянки листяних лісів (З підручника). * Ïîì ðíî – (рос.) умеренно. ** Сприÿòëèâèé – (рос.) способствующий; благоприятный. 152

с 365 а

ЧОМУ ТАК? о у а о а авд у

о у слова в

1. Північ – південь. 2. Північ – схід. 366

а о а о с а

а с слов

у словос олу словос олу в

у во о а о

Старе дерево, старий велосипед; глибока річка, глибокі зна ння; тихе щебетання, тихий сон; свіжий хліб, свіжий огірок. од

367

ос ов

у во а

словос олу

о а в олос в о в а д

с лад ав л о

– Скажи мені, мати, Де сонце йде спати? – За високу гору, В зелену комору. – Хто ж його колише Все тихше і тихше? – Соловей піснями, Тиха нічка снами. – А які сни має, Коли засинає?

од о

о о у слова о с

а ол у в

оо

– Йому сняться квіти, Що вдень на них світить. – А хто його збудить, Як світати буде? – Пташки веселі Збудять з постелі. – А на що, як встане, Найперше погляне? – На тебе, серденько, Як встанеш раненько. Марійка Підгірянка

368 а

а о

о до а ал

до

сл в

а о

с у

а в

а до о о о

а о

а о в

153

369

до в д л

о о слова

сл в

ус авл ас

в о о у ов а о в

о у

а о

1. Не несися високо, бо ... сядеш. 2. Хоч далеко, та ходить легко, а хоч ..., та ходить слизько. 3. Лучче з доброго коня впасти, ніж на ... їхати. 4. Мудрого шукай, ... обходь. 5. Дешеву юшку надвір виливають, а ... поїдають. 6. Праця чоловіка годує, а ... марнує. о а

370

с а а

лад в д ало

а с

ос а

а о в

д ало а а о

оо

ода

л а а од а

у о ода о са ос оа о

Спекотно – холоднувато;

уранці – увечері;

північний – південний;

радісно – сумно.

Лексичний розбір слова Послідовність розбору 1. Пояснити лексичне значення слова. 2. Визначити, однозначним чи багатозначним є слово. 3. Визначити, у прямому чи переносному значенні слово вжито. 4. Дібрати до слова синоніми, антоніми (якщо можливо), назвати його омоніми (якщо є). 371

а о

ав л

о а оло у

слова

Був травень, ніч стояла пог дна, місячна, денедå білими сніговèми вогниками переблискували зіркè, але їх було мало, і світло їхнє здавалося сліпим у пîвені місячного сяйва. На узбіччі гîрбилася вербà, й по її поплилому донизу гіллю збігав безшелåсним потоком примàрний* блиск, і в тому блис ку відчувався подих неживого: наче верба була опром нена мертвим óсміхом (Є. Гуцало). * Ïðèìàðíèé – (рос.) призрачный. о а

154

ус о л

в дл

сл в

§ 42. ФРАЗЕОЛОГІЗМИ Про особливості фразеологізмів, їхнє лексичне значення та вживання, про красу й багатство української мови ПРИГАДАЙМО.

372

А.

о а

о с

а оло с

в дл

а оло

1. Мишко писав як курка лапою. 2. До найближчого села було рукою подати. 3. У кімнаті ніде й яблуку впасти. 4. У письмовій роботі Дмитрика помилок було як зірок на небі. 5. У нього грошей кури не клюють. Б. а В. л

у о о у а оло од слово а са о о у в а в словл ва а ос ов с у о в с ово о ол а оло в у

Особливості фразеологізмів

а ов

Фразеологізми – це стійкі сполучення слів, які за лексичним значенням дорівнюють одному слову (словосполученню). НАПРИКЛАД: бити байäèêè (ледарювати), пекти раки (червоніти), рукою подати (близько), за царя Гороха (давно), гаряча голова (запальна, нестримна людина).

Синтаксична роль

Фразеологізм є одним членом речення. НАПРИКЛАД: Сергій з Дмитриком глека побили.

Словник

Лексичне значення фразеологізмів можна дізна тися у фразеологічних словниках.

а оло а лу а с слово 373

а а а

оо

ва

од с

слово овл

в ав

ВОДОЮ НЕ РОЗЛИТИ Ми з Дмитром товаришуємо ще з першого класу. Однолітки кажуть, що нас навіть водою не розіллєш. І хоча з Дмитром інколи каші не звариш, але я на це не зважаю. Ось і минулої суботи ми домовилися піти вудити рибу. Я і черв’яків накопав, і вудочки приготував, а товариш навіть за холодну воду не брався. О восьмій ранку ми мали зустрітися 155

біля криниці, щоб іти на річку рàзом, але Дмитро з’явився аж через півгодини. Я лише розвів руками. Риболовля виявилася вдалою, ми спіймали багато карасів. Після обіду почали насуватися дощові хмари, і ми, взявши ноги в руки, змушені були тікати додому. Злива наступала нам на п’яти, ми сильно промокли і змерзли так, що зуб на зуб не попадав. Але все одно були задоволені від вдало* проведеного вихідного дня. * Âäàëî – (рос.) удачно. а оло а су л с а а а оло а о лу а слов о о с ол а оло в у ода о у с а оло а овавс а ал у до с у в ул удо о о у о с ал о а ал вал до од о о а оло в у у с с

374 ово

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. о а а оло в о од вас а ав ад у лада

у а с у

РОСІЙСЬКОЮ

375 л

а оло в словл ва

говорити про Хèмині кури см шки та пересм шки б сики пускати коли рак свисне кèрпу гнути теревені правити обоє рябоє ні в сих ні в тих голий як бубон од

ос

до ос ос с о

УКРАЇНСЬКОЮ

говорить ерунду хиханьки да хаханьки строить глазки после дождика в четверг задирать нос лясы точить два сапога пара не в своей тарелке гол как сокол лад

в д ов д а оло

ус авл в

у а с

а оло

а с в дл сл в д а а а а в л ула а с л с с о а с о с

ав а

дов д а а в

1. Молодиці закрутились серед хати та вдарились лобами дуже сильно (За І. Нечуєм-Левицьким). 2. Потоцький знає, чим закінчиться та нерозумна затія запальних, нестримних людей, і не піде за ними (За ß. Стецюком). 3. Однак новина впала 156

несподівано, раптово (М. Коцюбинський). 4. Воєвода обманював обох змовників, доки не зміцнив оборону фортеці (За Д. Міщенком). 5. Доки не проведу своїх лелек у вирій, не візьмуся ні за що! (За Гр. Тютюнником). д

сл

а оло

Як грім з ясного неба, водити за носа, аж голови загули, ані за холодну воду, гарячі голови. ДОВІДКА.

376

ЧОМУ ТАК? о с о ув а оло о авд уо у

о у у

в дл

с олу

сл в

1. Я вас веду не до легкої перемоги! Це буде твердий горішок. 2. Денису попався твердий горішок – не міг його розколоти. 377

а в а оло

лад

а л

о од о у с олу в с у ал

дво а ода а оло а

с олу д сл

Тверда рука, круті повороти, знайти в капусті, гаряча голо ва, розбити глека, на голові ходити, вибити з рук. 378

оло

о о оо с о

ода а о

сл в до с о с а

дов д а а оло

о л в слов о

Багато, байдуже, мовчки, відставати, непотрібний, пере більшувати, поволі*. ДОВІДКА. Õоч греблю гати, як мокре горить, ні пари з уст, як п’яте кîлесо до воза, тримати язик за зубами, море по коліна, кури не клюють, хоч трава не рости, робити з мухи слона, як з гуски вода, бути у хвості, пàсти задніх, як торішній сніг, прикусити язика, згущувати фарби, як три дні не їв. * Ïîâîлі – (рос.) медленно; не спеша.

379

д ада

слова

о у

оу

а оло

Крутитися як муха в …; покласти зуби на …; мало каші …; голці н де …; виводити на чисту …; яблуку н де …; брати близь ко до …; грати першу …; товкти воду в …; не чуючи землі під …; з’їсти пуд …; бити лихом об …; хоч греблю …; народити ся під щасливою …; тримати носа за …; не бачити далі свого…; казка про курочку …; сім п’ятниць на … . 380

о о д а о л ов д а рука, нога сніг, вогонь, сім.

а оло са о

слово голова у с слова

о о а лад

157

381 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. народився в сорочці

о о о в а од

а у

мало каші з’їв а

о оо

 недостатньо досвідчений (рос. недостаточно опытен)  йому пощастило (рос. ему повезло) 382

д ада а

а оло а оло

а овал с

ал

о с

383

о од

о с

л с с а с

а а оло

а оло слов

в о

о ва

в до о

Ахіллесова п’ята, нитка Аріàдни, сіз фова праця, авг єві стайні, тантàлові мóки, гîрдіїв вузол. од

а оло

ав

с лад

о а авда од о о ва а 384 Варіант А. лад а о ов д а оло ав Варіант Б. лад а о ов д о с ав о а два а оло

а в

ав

о о а уд

о в у

у в

Для вас, допитливі а в о до слова тікати о а д а а а оло в о д а с о о о о у а у біла ворона Ба а о аво а о с о о а о а оло о а а ас о а о Антоніни Мовчун «Мовні скарби» а Віктора Ужченка «Народження і життя фразеологізму» о о вас а л в а ло в о с одо алос о а од о лас а

158

§ 43. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З РОЗДІЛУ «ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ. ЕЛЕМЕНТИ СТИЛІСТИКИ» 385

о а с в а у а с оо а о а

ол о

оо

ос ов у ду

ос

вол у

ПРАПОР УКРАЇНИ Єдиного офіційного ïðàïîðà в Київській Русі не було. Кожен із князів мав власний стяг. Спочатку на прапорах зображали фантас тичних тварин і рослини, а після прийняття християнства – хрест і святих. У Запорозькій Січі кожен полк, сотня мали свій стяг. Особливо по пулярними були малинові прапори, однак часто траплялися й синьо жовті. 1918 року Центральна Рада ви значила жовтосиній прапор державним символом Української На Олімпійська збірна України родної Республіки. Його кольори символізували чисте небо, що розкинулося над жовтим морем хлібного лану. Нині синьожовтий прапор повернувся до нас як символ державності України. Гордо замайорів він на нашій землі (З довідника). о а о с о а

а д о с с с у о а

386

слова

авда до с у л с а в дл сл в од о а а аа слов о ва адо с дл в о а о о авда с слова у в ос о у а лад а слово чисте у у ос о у а у с с лс о а а вл слова у у до л с а о до слова прапор у ов с о о слова о а а с о а а с о д ус о л с о сл в прапор державність

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. д а

о а ос а у ва о о а ва у ду у о а

у в ол в овл с Ба в а

 вабити до себе (рос. манить к себе)  мальовничі простори (рос. живописные пространства) 159

– Сергію, приходь до мене дивитися новий фільм. А ще я по знайомлю тебе зі своєю бабусею. – А вона не буде розпитувати мене про мої оцінки в шко лі? Ти ж знаєш, що в мене з математикою не все гаразд. – Ні, моя бабуся дуже тактична людина. – Невже вона володіє майстерністю ведення бою? – зди вувався Сергій. о с о у д вувавс а о о ова

387

да у

ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. ов до л

а д а

с ав л

су а а

о о

у а ус

о вс а

в о оло

Кіоск не працює. На больничному У продажу є соняшникове масло Увага! Поїзд прибуде із запізненням на два часа Вчасно і якісно виконаємо любе ваше замовлення Оголошуємо набір учнів до музикальної школи 388 в

с в а о а од а а ол

с асо в в ус

а од

во

Готуємося до тематичного оцінювання в

о а

с ов авда с у с в д ов д

в дода а

1. Стилістично забарвленими є всі слова в рядку А телик, периметр, кумекати Б музон, епохальний, квітень В псевдоідея, кохання, куцохвостий Ã відгомоніти, цікавий, відозва 2. Омоніми використано в рядку А золота голова – золотий перстень Б хитра лисичка – зібрати в кошик лисички В людина стогне – земля стогне Ã гострий ніж – гострий на язик 160

ос

3. Лексичну помилку допущено в рядку А плутати слова В вимикати світло Б освітлена вулиця Ã мішати вчитися 4. Установіть синонімічні пари (один фразеологізм є зайвий). Слово 1 обманути 2 вигадати 3 недоречно 4 безперешкодно

Фразеологізм А утерти носа Б з іншої опери В обвести круг пальця Ã висмоктати з пальця Ä як по маслу

5. Складіть два речення зі словом гарячий так, щоб у першому реченні це слово вживалося в прямому значенні, а в другому – у переносному. о о о а о а

а а о слова а влас у а с слова а о од л сл в а а ал ов ва ал ас лс а вл ав д лад а ва л с а слова в а оо ос о о а сл в в а ос а ав д лад о у осо л в с о о в ав д лад а сл в о о вд с вд а а о а сл в од о а с о о ол у овл слова а ва а о а о с ол у овл о а а оло ав д лад о о у лада слов слов в а о у осо л в с о оо

Об’єднайтеся в групи. Придумайте та розіграйте в ролях рекламний ролик (сценку) на одну з поданих тем. 1. СЛОВА – СКАРБИ. Ця реклама має спонукати правильно добирати слова у властивому їм значенні. 2. ПЕРЛИНИ СИНОНІМІЇ. Ця реклама має переконати в тому, що синоніми роб лять наше мовлення виразнішим і яскравішим. 161

Слово бутерброд во о с лада ється з двох слів: бутер асло брот л о в ас слово а уло а о оо вс а о у л с о ов асо ов дло а асла о у аво о а у од асла ву тартинами о са дв о ов да а у с о ло д о а дв ув с ас ав а а в д ва с в д а о ов в ду ав у дл о ов д у ода а о о са с у в лав дво а с а л а о уд у а лас а у о о со о до ол у до о у о са дв о а в о оо у одо (А. Коваль).

лово пломбір о од вд а в а у о о с а ло у ду ал в д о оз ва.  лово магнолія осл а авд у в у а у оо о а а с ол а ол  лова футбол, баскетбол, волейбол а с л у а в у л ас а бол у цих словах – по-англійськи «м’яч». А перші частини різняться: фут нога», баскет – «кошик», волей – «політ».  слова а ад ал в л а а с во а а лад д слово ставати а л а іти а а крило а



НА ДОЗВІЛЛІ ВЕСЕЛА ВІКТОРИНА. а ос ово о ул ва

в д ов д а а а а

о с ало

1. Якої коси не розчешеш? 2. Яким ключем хати не замкнеш? 3. На якій лаві не всидиш? 4. Яка мушка не літає? 5. Яку чåреду не женуть на пасовище? УСМІХНІМОСЯ

с л

162

о л

солод

л солод д с

д д

о у д д ву в ва о у вс ло

в а

У тобі, мово, неосяжна душа народу. С. Плачинда

Будова слова. Словотвір. Орфографія. Елементи стилістики

Ви знатимете: • з яких значущих частин складаються слова; • основні способи словотворення; • найпоширеніші випадки чергування голосних і при голосних звуків. Ви вмітимете: • розбирати слова за будовою; • розпізнавати форми слова й спільнокореневі слова; • розрізняти словозміну й словотвір; • правильно писати слова з вивченими орфограмами; • складати речення з використанням слів із суфіксами і префіксами, що надають мовленню емоційного забарвлення й виразності.

163

Будова слова

Будова слова – це розділ науки про мову, що вивчає зна чущі частини слова, їхнє значення і функціонування. Словотвір – це розділ науки про мову, що вивчає способи та особливості творення слів.

§ 44. ОСНОВА СЛОВА ТА ЗАКІНЧЕННЯ Про те, що виражають основа слова та закінчення, про звукове й нульове закінчення, а також про слова, які не мають закінчень ПРИГАДАЙМО.

389

А.

о а а

ос ова слова с авл

в ода в ду

у слов

а слова в о

1. Бджоли дружно вилетіли на збір (нектар) (В. Приходько). 2. Легенька тінь (ніч) впала на (земля) (Панас Мирний). 3. Весна на (крила) до (небеса) злітала (Л. Завіщана). Б. а в слова а В. а ос ов с ос а в в в с ово дл о о о а

оо

а у о а

ос с о

ов

Значущі частини слова

Префікс

164

Основа слова

Закінчення

Корінь

Суфікс

Закінчення

Закінчення (рос. окончание) – це значуща части на слова, яка змінюється. НАПРИКЛАД: школ à , школ è , школ і , школ ою . Закінчення може бути звуковим і нульовим.

Звукове закінчення

Звуковим (буквеним) називають закінчення, що виражене звуками і позначене на письмі відповідними буквами. НАПРИКЛАД: хліб ом , яблун ею .

Нульове закінчення

Нульовим називають закінчення, що не виражене звуками і не позначене буквами. НАПРИКЛАД: хліб , ÿáëóíü .

Роль закінчення

Закінчення служить для зв’язку слів у словоспо лученні та реченні. Воно виражає граматичне значення слова.

Будова слова Основа

390 о

а уло

Основа слова – це частина слова без закінчення. НАПРИКЛАД: äóá, áëàêèòíий, прочиталè. Основа виражає лексичне значення слова. До її складу входить корінь, а також префікс (префік си) і суфікс (суфікси). НАПРИКЛАД: ліс, гірñüêèé, приêëàä, заземленèé. в

а о

с а

а оло в дл

а оло

ОКО пасти очима оком не моргнувши не вірити очам своїм хоч око виколи різати правду в очі не відривати очей берегти як зіницю ока ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. о од л сво а оло в о в дл а а ос ов

391

ос ову

у в дл

уа

с л ува

РУКА на всі руки майстер горить у руках давати волю рукам опустити руки махнути рукою не покладаючи рук під гарячу руку со о у а оло а око а о рука ус в в од в од о о в о а

о с авл слова

о у

о д лов

в са а

слова о а

1. Ось уперіщив дощ зашумів над полями над пасікою (В. Приходько). 2. Пахнуть хлібом слова що мене їх навчила мати (Д. Павличко). Незмінні слова

Закінчення мають лише змінні слова. Незмінні слова не мають закінчень. Незмінними є: • прислівники (зверху, уночі, завтра, високо); • неозначена форма дієслова (ходити, читати); • окремі іменники іншомовного походження (кіно, поні, æóрі, ательє).

лова нульовим закінченням о овд в д незмінних сл в у а о у а НАПРИКЛАД, слова дуб , будинок а ул ов а а слова наодинці, швидко а а ав ул ов о слова 165

Будова слова 392

о с

ЧОМУ ТАК? а

о у слова

у в

сл в

ад у

1. Далек ий , близьк ий , гор а , літ о . 2. Далеко, близько, угорі, улітку. 393 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. сл дов о слова о а

о од л с о

со о

ав л

Група 1. Узимку, веселка, журі, гортати*, горобець, обідати, далекий, раненько, образно, написаний, далеко. Група 2. Улітку, веснянка, жувати, солодкий, голосно, об городити, вибігаю, радіти, опівночі, червоний, дивно. * Гортàòè – (рос.) листать. КЛЮЧ. в л о

394

д у л в о

д о

сл д

у о сл

о у слов у в о а

у у ву о а

о авда а ву с а

о а о

ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в о в в дв дал оо а а ва д о ос л вас о ов с о а а л в в о о а увал о ва а ал с а дов лад о ов д с ав в а в ва

барвистий какаду кумедний шимпанзе швидкий кенгуру маленький поні червоний фламінго лютий грізлі 395

а в

о оа

ода

сл в

Веселка, веселковий. 396

а ву ов

слова в

оло

ул ов

Лісник, лісники, далеч, далеко, далекий, височина, високо, вись, учора, учорашній, поні, кінь, зебра, перехід, ходжу, ма люнок, зоопарк, арена, метро, осінній. дво а слова

166

ос а

оло

ав

с лад

Будова слова

§ 45. КОРІНЬ СЛОВА. СПІЛЬНОКОРЕНЕВІ СЛОВА ТА ФОРМИ СЛОВА Про те, як правильно визначити корінь у слові, про слова зі спільним коренем, а також про роль цих слів у тексті та їх доречне вживання ПРИГАДАЙМО. в

Корінь слова

Спільнокореневі слова

397

сл в

о а

слова

слова а

ва

с л

о о

Корінь слова (рос. корень слова) – це головна значуща частина слова, яка спільна для всіх спільнокореневих слів і виражає їхнє загальне лексичне значення. НАПРИКЛАД: літо, літечко, по-літньому, улітку. Унаслідок чергування звуків корінь може зміню вати свій звуковий склад. НАПРИКЛАД: друг – друзі; рука – ручíèé – у руці; сидіти – сиджó. Слова зі спільним коренем, але з різними лек сичними значеннями називають спільнокореневими. НАПРИКЛАД: мороз, морозиво, заморожеíèé, морозно, морозèòè.

у у с л о о о од о у с л о о

в слова а во у слову о а

до о

Морський, водяний, водити, водичка, радість, заводити, мо ряк, зрадіти, примор’я, наводити, підводник, порадувати, море, водянистий. 398

о с ав с лу а слов а сл в а водяний водянистий сл в с лад а словос олу

Форми слова

о о с земний земляний

вл о

о у

Потрібно розрізняти спільнокореневі слова й форми слова. Форми слова мають одну й ту саму основу, але різні закінчення й різняться між со бою лише граматичними значеннями. ПОРІВНЯЙМО:

Спільнокореневі слова

Форми слова

літо, літній, óлітку

літ о , літ а , літ ом 167

Будова слова 399

д а

о с в

ЧОМУ ТАК? с л о о

о у слова ад уоо

оо

1. Ãîðе, горювати, горенько, загорю вали. 2. Ãîðе, горіти, горище, загорнути. 400

слова у дв

с л о о в до слова читанка

оло о слова читанка

Читанці, читацький, читанки, читан кою, читати, читець, читанок, перечита ти, читаночка, читанками. слова

401

в до

о оло о а с о ув

о а

Спільнокореневі ñëîâà

а в слова д у о оло

с о ово о дл с в д о л а с о дл

ал с оо о

а о

ал

ЕКСТРЕМАЛЬНИЙ СПОРТ Почувши слово «екстремальний», багато хто відразу думає про парашутний спорт. Перші стрибки з парашутом ви робити мете з невеликої висоти разом з інструктором. Згодом вам до зволять відчути дух вільного падіння самостійно. Більш небезпечним видом спорту є сплав по гірських річ ках, які дуже непередбачувані. Пороги, несподівані течії під стерігають сміливців на їхньому шляху. Крім того, спортсмену потрібно мати якісне спорядження та екіпіровку. Не можна залишити поза увагою альпінізм. Він небезпеч ний навіть зі страховкою – дуже часто альпіністи отримують важкі травми.

168

Будова слова

Популярності набуває швидкісний спуск на лижах. Завдан ня лижника – максимально розігнатися. Можете собі уявити, що трапиться, якщо такий спортсмен налетить навіть на ма ленький камінчик. Перед екстремалами відкрито сотні доріг, але головне – до тримуватися правил елементарної безпеки (Із журналу). в в

а д а о с

402

оо

у л

ов

с в

с л с

са

о о а

в слова в дл

о у сл в до

ос сл в

сл в од с л

во о

до о а а

до

с л

с л о о в в дл

о о

в у

о о до в д о

1. Возити, завіз, підвода, підвозити. 2. Рік, щороку, річний, роком. 3. Будинок, будувати, будити, будівництво, забудовник. 4. Листяний, листок, листочок, листяні, безлистяний. 403

ва

а с л

о о

а д у сл в а

ов

авда ло

1. Річні оцінки цього року в мене найкращі. 2. Учора по купці нічого не купили в магазині. 3. Будівельники розпочали будівництво вчасно. 4. Щоранку я роблю ранкову зарядку. 5. Бабуся назбирала малини і зварила малинове варення. о а авда од о о ва а 404 Варіант А. о до слова секрет два с д слово а о лад ал с о Варіант Б. о до слова весело а в а у с л а воду о а д а ва с л о о ва в а в с

405

а в а а в слова а ов о а о ао

л а у 1

осво да

в л о о в од уло а в л с а у с а д а слова л с л о о в а в о с ав в с в слова до о о л сло

в о

с л ал вав

о о оов

169

Будова слова

Лексичні значення слів. 1. Рів із земляним насипом, валом. 2. Видобути щонебудь закопане або те, що знаходиться в зем лі, під снігом. 3. Робити заглиблення, виймаючи, відкидаючи землю лопатою. 4. Невелике водоймище з ґрунтовою водою, викопане для господарських потреб. 5. Той, хто копає, вико пує щонебудь. 6. Робітник, що копає землю; землекоп.

§ 46. ПРЕФІКС І СУФІКС Про те, як визначити префікс і суфікс, про їхню роль у слові, а також про слова, що надають тексту емоційного забарвлення й виразності ПРИГАДАЙМО.

406

А. да о в а ос

о в

о а а

у о

о а

су

с у о у су с адал

до о о л в д л слова л о

слова ос

ПОДАРУНОК Мамі в день народження додому В подарунок фен приніс татусь. Роздививсь його маленький Рома І на кухню до матусі – шусть. – Мамочко! Іди скоріш в кімнату, – Радий хлопчик їй секрет відкрив, – Подивися, там для тебе тато Пилосос на голову купив. С. Гриценко Б. о у а пець ов а В. о в с ово

170

в дл слова а с вд а о а о ол о о а а вл

мама, тато, малий, хлосу

св

Префікс

Префікс (рос. приставка, префикс) – це значуща частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів. НАПРИКЛАД: пречудовий, виїхати, передплата, ñпитати, безхмарний.

Суфікс

Суфікс (рос. суффикс) – це значуща частина слова, яка стоїть після кореня і служить для ут ворення нових слів. НАПРИКЛАД: палець, бідний, бігли, білішèé, сріблястий, сільський, дівчина, äàëеко, ходити.

Будова слова

сл в а о а а о о у сл о в о у швидко, ходити, нести. 407

до л

о л оо

а д слова у л су

у о с дода ов д слова бігти а

а а с НАПРИКЛАД: в ос

до в вд

бігти а в

408 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. о од л о а до о о о св а л о а с с о а с в о а

клеїти 409

о а

до ода с

сл в а о

со о ода слова во сл в в д сво о д слова а в од в од о о ав л

копати а

у во

а о

Розв’язаний, відв’язаний, вмикати, вилізати, вдихати, від цвітати, прихилятися. 410 д

о в

а о у

с о ва л в а олово до с у

а д л дс ва в

о у

НАЩАДКИ ГУСЯЧОГО ПЕРА Винахідником* кулькової ручки вважається журналіст з Угорщини Ласло Біро, який у 1930х роках ви користовував чорнильну ручку. Під час письма чорнило часто розливало ся, забруднюючи руки і написаний текст. Одного разу, прийшовши в друкарню**, Біро звернув увагу, що друкарське чорнило не залишає плям. Він спробував залити 171

Будова слова

у свою ручку таке чорнило, але воно було занадто густим і за било перо, яке перестало писати. Тоді Ласло Біро спільно зі своїм братом Георгієм вигадали конструкцію авторучки, яка мала наконечник у вигляді куль ки. Замість того щоб вільно стікати з кінчика пера, липке й густе друкарське чорнило покривало кульку, яка рухалася й залишала за собою чорнильну лінію (З довідника). * Винах äíèê – (рос.) изобретатель. ** Äðóêàðíÿ – (рос.) типография. о

до в д л сл в с л о о о а о слова дл у слова о с а о а

ус о

411

лад лад

а слов

в су

са с

слова у а с о

а ав ово

слова са

су са слова

а о

с о

Соучастник, противотанковый, междугородний, предосен ний, осмотреть, преждевременный, прадед, побережье, успо каивать, отступать. дл у а слово а

412

са са

слова

слова в

со оло

о в дл

до дво су

сл в

с д слова

Матуся, дубок, дрібненький, перечитати, зубчик, відлітати, активний, сушений, шахтар, човники, мудрість, записала, во дичка, бетонний. Емоційне забарвлення

172

Окремі суфіксальні й префіксальні слова можуть на давати тексту емоційного забарвлення й виразності. Слова з відтінками здрібнілості, пестливості, лас кавості, ніжності, зневаги, збільшеності, згрубі лості тощо можна утворити за допомогою таких суфіксів: -к-, -ок-, -ик-, -очок-, -ичок-, -очк-, -оньк-, -езн-, -еньк-, -есеньк-, -ечк-, -ісіньк-, -ен-, -ець-, -ищ-, -ущ- (-ющ-), -иськ-, -ук- (-юк-), -ущ- (-ющ), -уган(-юган-). НАПРИКЛАД: вітер – вітерець, вітрюган; кіт – котик, котище. Особливої експресії, відтінку урочистості набувають слова з префіксами по-, па-, пра-, уз-. НАПРИКЛАД: походити, прадавній, порозходилися.

Будова слова в

413 о

уду ода л оо а а в о о

с в о

в дл

ос л в слова с л

о о

а а вл су са

Здалося, що десь недалеко пролетіла сова. – Здалося, що десь недалечко пролетіла сова. 1. Посіявся рясний дощ. 2. Перед нами розкинувся ліс. 3. Вовк повільно підкрадався до села. 4. Зпід торішнього лис тя пробилася перша трава. 5. Вітер виє голодним вовком. ЗРАЗОК.

414

са

в дл

сл в

СТЕЖИНА Якщо дружити зі стежиною, вона багато цікавого розповість. Тетянка вийшла на ґанок, а стежинка неначе взяла її за руку й повела за собою. Довкола картопелька цвіте білорожево, соняхи в золоті бубни вигу пують. Зелений огірочок виповз із грядки на стежку. Квасоляповити ця пишається на високих тичках, їй звідтіля все видно. А гарбуз та гар бузиха з гарбузенятами сховалися під лапатим листям, щоб сонце не напекло (За В. ×ухлібом). о а

су с ада увал о с л во о в д слова в о с а о в с о а в су с с д д ов у а са ува о в ад у ова

415 о а авда од о о ва а в Варіант А. а а в ово в у вал о с л в су са лад а слова о с о о а а вл адал слова Варіант Б. а а в ово в у вал о с л в су са а в л с л у а о од в о с ав д д а сл в о с слова ва о у с у о о о а а вл в а ос

1. 2. 3. 4.

Визначити Визначити Визначити Визначити

в в

а а адал

у у у

Ðозбір слова за будовою Послідовність розбору закінчення та основу. корінь, дібравши спільнокореневі слова. префікс (префікси). суфікс (суфікси). 173

Будова слова

Зразок усного розбору Липень. Слово має нульове закінчення. Основа слова – липень. До основи входять корінь і суфікс. Добираючи спільно кореневі слова (липа, липневий, липовий), виділимо корінь – лип-. Після кореня є суфікс -ень. Зразок письмового розбору Липень 416

о а

ов

ас ов сл в а удово

ал

в дл

слова

А вже акація розквітла якраз на дощ, якраз на грім – стоїть прекрасна і пресвітла в зеленосиній краплегрі (П. Линовицький).

§ 47. ВИМОВА І НАПИСАННЯ ПРЕФІКСІВ З- (ЗІ-, С-), ÐÎЗ-, ÁÅЗПро те, як не помилитися під час передачі на письмі сумнівних приголосних у деяких префіксах ПРИГАДАЙМО.

417

А.

овл

о с у ода

с з-

дд в

олос

слова

Ñкопіювати, списати, стоптати, сфотографувати, схитрувати. Б. В.

174

а в о

у ав д в с ово

слова у в д о а у ов у

с о у ву с

Вимова префікса з-

Префікс з- перед дзвінкими вимовляємо дзвінко, виразно; перед глухими – глухо, зокрема перед [к], [п], [т], [ф], [х] – як глухий [ñ].

Правопис префікса з- (зі-, с-)

На письмі перед буквами к, п, т, ф, х префікс з- передаємо відповідно до вимови буквою ñ. Пе ред усіма іншими приголосними префікс з- пере даємо на письмі буквою з. ПОРІВНЯЙМО: ñêазати зшити ñôîòîãðàôóâàòè зíîñèòè

Префікси роз-, без-

В українській мові префікси роз-, без- завжди пи шемо з буквою з. НАПРИКЛАД: розказати, безпечíèé, безхитрісний.

Будова слова

ло ву ос а ол в ов а с л о а олос сл і НАПРИКЛАД: зігріти, розігріти.

д о с в з-, роз- в

о ва

ОРФОГРАМИ • Букви з – с у префіксі з-(с-) • Буква з у кінці префіксів роз-,

418 ЧОМУ ТАК? о с о ув а в д у о у с о а в о о в ад а с о дх

без-

о у слов в у ва а о а

о у ву з в о о ву а

су

Розхвилювався, ñхвилювався. 419

сл

у слова о о а с в роз-, без-».

ва ду у в з – с у

у у с з-(с-)

са у ва з у

1. Не (з,с)тримати хвилю Черемошу, коли він зануртóє, (з,с)кидаючи з себе зимову одіж (І. Пільгук). 2. Недалеко від печери крикнула (з,с)полохано сова, вдарила крильми, (з,с)ко лихнувши тишу. 3. Люблю, коли в вікно ро(з,с)крите шумлять бе(з,с)журно дерева (В. Сосюра). 4. Сонце вже похилилося геть із полудня і стояло над вершиною лісу, купаючи своє (з,с)кісне проміння в (з,с)пінених хвилях потоку (І. Франко). а

о с

420 а

л слов

с о

в дл

сл в

а о

с о

с а

д ода сл в у во ов слова а до о о о у во слова у дв оло у во

з (зі-) у

у во

су

лу

са з- (зі-, с-) с

Робити, ховати, формувати, гада ти, хвалити, рветься, єднати, питати, сохнути, косити, рівняти, терти, грі ти, планувати, чистити, цементувати, кріпити, топтати. од с лад а

у во

слово

о о од о д

оло

175

Будова слова 421 са

д а с

ода о ус у

слова в у с з а

ал

о вд о о у у ву слова в зошит у а

..пуск ..цілю ..шити ..трус ..повз ..суну

С 422

о слова

ав

З а

а о а удово

до ода

сл в

у во

Загортати, об’єднувати, жалісний, об’єднати, заплести, озброїти, чесний, порядок, совісний. о с д а

423

са

а са в дл слова а в д л у лад а лад слов с в у ос с

сл в о

до

слова у а с о дл с ау а с ова

Бескрайний, расценка, снести, расписание, росчерк, бескорыстный, расцвести, сфальшивить, бессмерт ник, смерить, рассмеяться, бессер дечный, бессовестный, разделять. лад

с лад

с л

о о

ово а о о в в

РОСІЙСЬКОЮ

425 о

а в дл а в

лад

с у а с о о о в в ову а сл в в о о ова а о лад с

На берегу залива разгуливала ворона. Вот она остановилась, бы стро схватила хлебную корку и по спешно поскакала к огромному ва луну. Здесь в безопасности ворона разжала клюв, наступила лапкой 176

с о ову

с а

УКРАЇНСЬКОЮ

ðàñценка ðîçцінка ðàñсмешить ðîçсмішити беñшумный беçшумний с ав

од

о а авда од о о ва а в 424 Варіант А. ада а сл в а у са роз-, без-, з- (с-, зі-) о слова а удово Варіант Б. удо во в о у са роз-, без-, з- (с-, зі-) о слова а удово во са

са

сл в слова

слова

Будова слова

на корку и ударила по ней несколько раз клювом. Корка не поддавалась. Ворона рассердилась, схватила горбушку, бы стрыми скачками приблизилась к берегу и осторожно опустила хлеб в воду... Теперь он был размокший, мягкий, и ворона могла позавтракать (С. Мартынов). Словничок Êîðêà – (укр.) скорèнка, шкурèнка; поспешно – (укр.) посп шно, сп шно; безопасность – (укр.) безпåка; размокший – (укр.) розмîклий.

§ 48. ЗМІНЮВАННЯ І ТВОРЕННЯ СЛІВ. СПОСОБИ СЛОВОТВОРЕННЯ Про твірні слова як базу для творення нових слів і про те, як творяться похідні слова ПРИГАДАЙМО.

426

А.

а у у

ас слово о

слова о

ло в

ов

сніг – сніговий ходити – заходити книга – книгарня брат – братський Б. В.

су о

с а в с ово

с в о с а о дл о осо л вос во

во сл в

сл в д у о

оло

Непохідні слова

Розрізняють непохідні та похідні слова. Непохідні слова (ðîñ. непроизводные) є первин ними, їх походження не можна мотивувати ін шими словами. НАПРИКЛАД: нога, вода, яблуко.

Похідні слова

Похідні слова (ðîñ. производные) утворюємо на базі слова, яке вже існує в мові. НАПРИКЛАД:

ЛІС

лісник лісок лісовий праліс 177

Будова слова Твірна основа

Основу слова, яку використовують для творення іншого слова, називають твірною (рос. произво дящей). НАПРИКЛАД, слово âîäÿíèé утворено від слова âîäà. Спільною для цих двох слів є частин ка вод-, вона і є твірною основою для âîäÿíèé. вода → водяний

427

о с ос с

о л а л о у во а ов

а в с осо слово во а а в а са с осо

ву а с слово во

ов в

Способи словотворення Префіксальний

Нове слово творимо приєд ходити → за-ходити нанням префікса до цілого казати → пере-казати слова

Суфіксальний

Нове слово творимо приєд âîäÿíèé → водян-ист-ий нанням суфікса до твірної підлива → підлив-к-а основи

Префіксально- Нове слово творимо одно ðóêàâ → на-рукав-н-ик суфіксальний часним приєднанням су ðîáèòè → не-роб-ств-о фікса і префікса до твірної основи Безсуфіксальний

Нове слово творимо відки пуск (від пускати) данням від основи слова áëàêèòü (від áëàêèòíèé) підпис (від підписати) суфікса

Складання Нове слово творимо поєд будматеріали слів або основ нанням кількох основ чи салон-перукарня цілих слів або частини радіомовлення основи й цілого слова Перехід слів з черговий однієї частини мови в стіна іншу

прикметник (черговий учень) іменник (черговий зайшов у клас) іменник (живе за стіною) прислівник (будемо стояти стіною)

Не кожне слово, яке має і префікс, і суфікс, утворено префіксально-суфіксальним способом. ПОРІВНЯЙМО: по+мешк+ання в д мешкати – префіксально-суфіксальний; підказ+ува+ти в д підказати – суфіксальний; по+любити в д любити – префіксальний. 178

Будова слова 428

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. о од л сл дов о сво у о д слова ав л с в о а

со о

у о

сл в а

Група 1. День, далеко, осінній, ніс, співак, ікра, парк, пере хід, ракета, кінотеатр, океан. Група 2. Пагорб, дача, вечірній, ніч, читанка, ім’я, просо, літак, листоноша, рука, ялинка, озеро. КЛЮЧ. д сл у о о у в са о у слов у у ву о авда в о а о ав л о о д сл у в о а а ву а а о с о а в у о а а о о

429

сал а

ЧОМУ ТАК? о с с осо о а д у су с с

о у вва а сал

о о о су сал

слово у во о су о а о два слова

Записаний, безсоромний. 430 ода а а слова сл в с ало а о дл у во оо оо у во о ов слова а

о а дл с ос

а до о о о с ло с су с а до о слово во

Малювати → перемалювати (префіксальний); вирізанèé ← вирізати (суфіксальний). Бандура – бандурист; безбілетний – білет; грамотний – без грамотний; бездітний – діти; безслідний – слід; бокс – боксер; загородити – городити; записати – записаний. ЗРАЗОК.

дво а о д

431

слова а

с лад

а ов

а а д

вс ав у

слова

ГОСТИННА ХАТА Тесляре, тесляре, збудуй мені хижку в зеленім садочку, в квітучім затишку. Змуруй мені, муляре, піч та рівненько, щоб в хаті зимою було всім тепленько. Ти справ мені, столяре, двері й віконця, поріг від дороги, а вікна від сонця. А ти мені, скляре, встав скло ясне в рамку, аби мені сонце світило від ранку. Ковалю, ковалю, зготов мені ключик, і сильні завіси, й замочок блискучий. 179

Будова слова

Я буду раненько замок відмикати, щоб ви не минали гостинної хати. Марійка Підгірянка у во

432 о

о ова

с у а в ос а с ос слово во

а а в с

во

в д ода сл в су в до д л ос а слова о в в ову у во

вд

сл в во

сал с осо о а в ос а су с а до о о о у во сл в у ос с а у а с

Аптека, біатлон, космос, монтажний, музика, парашут, та нець, фінанси, трактор, таксі, дресирувати, економіка, масаж. о у увал д с увал а с о у

а в о

Словники

о с а ва у ду у в а а л в ос о ав о о о а ос о ав о о авс слова с од од о о о с а у во

о в два д с у о с а д

а в

Дізнатися про те, як утворилося те чи інше сло во, можна з етимологічного або зі словотворчого словника. Словотвірний розбір

Послідовність розбору 1. Записати слово й пояснити його лексичне значення. 2. Визначити слово, від якого утворено подане слово. 3. Визначити в слові твірну основу. 4. Визначити префікси, суфікси, за допомогою яких ут ворено слово (якщо є). 5. Визначити спосіб творення. Слово для розбору – передвесняний. Зразок усного розбору Передвесняний – який відбувається напередодні весни. Утворено від слова весняний. Твірна основа – веснян. Слово передвесняний утворено за допомогою префікса перед-. Спо сіб творення – префіксальний. Зразок письмового розбору Передвесняний ← весняний (префіксальний). 180

Будова слова

Словотвірному розбору підлягають лише похідні слова. в

433

о л слово в ла о ло слово продажність а в с осо са у ла у

слово в

вс

в у а с ов о д сл в а

проданий продаж → продажний → продажність

дати → продати

во

о а во

продавець → продавчиня продавати ла

ода

сл в

Учити, учителювати, учителька, учитель, навчений, навчити. 434

сл в

с у а

ува у а ав л о а оо

а оло ува

ХАЙ НЕ ЗУПИНЯЄТЬСЯ ГОНЧАРНИЙ КРУГ Що то за краса – глиняний по суд! Він слугував людям з давніх давен. Майстригончарі ліпили його на щоденну потребу, але оздоб лювали як велику коштовність. Нога розкручувала схожий на дзиґу гончарний круг, а руки тим часом формували зі старанно роз мішаної, як тісто, глини і мискè, і кухлі, і горщики, і макітри. Ось гончар поклав на круг невеликий шматок глини, умочив руки у воду – і вже росте між його чутливих долонь лискучий глиняний стовпчик, що, ніби помахом чарівнîї палички, перетворюється на посудину. Готовий виріб майстер зрізає з круга тонесенькою дротиною і ставить сушитися. Після цього посуд розмальовують барвистими квітками й випалюють у спеціальній пåчі – гîрні. Досвідчені гончарі щедро діляться своїми таємницями, аби не зупинився гончарний круг (За В. Рисцовим). о

о а

с ово слово в до слова круг с л

о о о

в дл сл в в а о

а удово

181

Будова слова

§ 49. ВИМОВА І ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ ÏÐÅ-, ÏÐÈ-, ÏÐІПро правила написання букв е, и, і на позначення сумнівних голосних у префіксах 435

о л у в е, и в

Слово

ува са

о а л

Префікс

о с

вд

о о ал

са

Значення

ïðедовгий

пре-

найвищий ступінь ознаки

ïðив’язати

при-

приєднання до чогось

ïðиміський

при-

перебування біля чогось

ïðисісти

при-

неповнота дії

ïðилетіти

при-

наближення до чогось

Вимова

Ненаголошений голосний [е] у префіксі пре- у ви мові наближається до [è]. Ненаголошений голосний [è] у префіксі при- у вимові наближається до [е].

Префікс пре-

Префікс при-

Префікс пре- пишемо в прикметниках і прислів никах для вираження найвищого ступеня озна ки. Цей префікс за значенням відповідає слову дуже. НАПРИКЛАД: преìóäðèé (дуже мудрий), преâèñîêèé (дуже високий). Префікс при- пишемо в словах, що означають: • наближення, приєднання до чогось (приїхати, пригвинтити, приклеєний); • неповноту дії чи ознаки (присісти, приãàñèòè, приморожений); • перебування біля чогось (прикордонний, пригіðîê).

Префікс прі-

Префікс прі- пишемо лише в трьох словах: прізвище, прізвисько, пріðâà.

с прео а о у а о с а ослов с о ов слова презирство, презирливий, преосвященний, преподобний, престол од . 182

Будова слова 436

ЧОМУ ТАК? о с о ув о у ву е а в д у у ву и

сл в у

ОРФОГРАМА

Букви е, и, і в префіксах

1. Препогано, прегустий, предивний. 2. Присісти, присмажений, припаяти. 437

о а в а о слова в олос с в пре-, при-

ову

осо л ву ува у а в

Пришити, присадибний, предовжелезний, прибудувати, презавзятий, прищеплювати, придорожній, презлий, прибе режний, приземлитися, привокзальний, премудрий, приїзди ти, приковувати, прикордоння, преніжний. а

слова в

а л

оло

д а

до о ос

лад а а у у в е, и, і в

438

св

ал

о вд

ува о ос

од

са

слово

ус авл

са

а в

о а

д са

о у

с у

сл

у у ву е а о и

1. Пр..дорожні берези струшували холодну росу (М. Стельмах). 2. Ліс пр..брався в іній та ожеледь (Г. Тютюнник). 3. А пр..мудрим умам, роботящим рукам перелоги орать (Т. Шевченко). 4. Стоять дерева, мов зелені коні, що в літо пр..скакали із весни (В. Малишко). 5. Тихо сіяв на пр..в’яле листя, на пр..смажені трави і хліба дрібний, як роса холодний, дощ (С. Васильченко). о

о а

439

при-

а удово с ов а д

в дл слова с а с о

у а л о л во о о

оо

о од о у слову сл в ода о а с

со

я м ï

пре-

183

Будова слова 440 а

слова ус авл ав л с а са

са

о у в

у у ву е и а о і у у ао о а слов о

Пр..звище, пр..лютий, пр..порошений, пр..правлений, пр.. здоровий, пр..танцьовувати, пр..солодкий, пр..сісти, пр..зем лений, пр..дорого, пр..гальмувати, пр..горіти, пр..чудесно, пр..рва, пр..вітати, пр..щедрий. 441

ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в о до о о у о ул сво с олу сл в од д слово

о ва о о а а со

Ïðîñèìî òàòà Приєднати за допомогою гвинта; приєднати за допомогою молотка і цвяхів

442

ос о

Ïðîñèìî ìàìó Приєднати за допомогою мотузки; приєднати за допомогою голки з нитками

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. а ва у ду у ва о о од л од у о о у о в о ува в

443

о оо а а о с о

до ода сл в с л адал слова с о а ув са

до осл ода

о о а

о о у

са пре-, прислова д сл

Дніпро, поганий, солити, звати, колоти, пудра, дорога, со лодкий, копати, кропити, святий, чудовий, лаштувати*, сьор бати, чіпляти, зачиняти, згадати, старець, заховати. * Лаштувàòè – (рос.) готовить.

444

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. лад о слов аво с с в пре-, при-, роз-, без-, з- (зі-, с-) д а слова в ав л с а са

445

а с

слова в дв оло сл в д у о оло

ов од

д у

од

са

сл в а од о у св

Презентація, предвічний, привілей, предківський, прекрас но, пріоритет, престиж, прем’єра, презлющий, прибережжя, президент, престрашенний, преамбула. о а ово

184

лу а о о слов а а о слов а о ов ас о пре а в од до с ладу о

сл в

Будова слова

§ 50. ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ Про те, як при творенні слів чи зміні їхньої форми замість одного голосного з’являється інший ПРИГАДАЙМО.

446

А.

ву а

ода

а а

ува с

олос

в о

д слова

кîтèти – кàтàти лет ти – літàти тåрти – стиðàти Б. В. ос а в д су

ву а

ал

са

сл в у о ува ву в у

слова в д

а олосу

Чергування

Іноді при творенні слова чи зміні його форми за мість одного звука з’являється інший. НАПРИКЛАД: äðóã – дружèòè, ñòіл – стола. Таку зміну звуків називають чергуванням.

Чергування голосних

В українській мові можливі такі чергування голосних звуків:

Звуки, що чергуються

Приклади

[о], [е] з [і]

êоні – кінь, колесо – коліñ ПРИМІТКА. [о], [е] вимовляємо у відкритих складах, а [і] – у закритих

[о] – [а]

схопити – хапàти, гонити – гаíÿòè ПРИМІТКА. [а] в корені дієслова вимовляємо перед суфіксом а- (-я-) пекти – випіêàти, стерти – стиðàòè

[е] – [і] [е] – [и]

ПРИМІТКА. [і] або [и] в корені дієслова вимовляємо

перед суфіксами а- (-я-), -ува-

ñàäок – саäêа, вітер – віòðó ПРИМІТКА. [о] та [е] випадають

[о], [е] з нулем звука

четверо – чоòèðè ПРИМІТКА. Чергування відбувається після шиплячих [ж], [ш], [ч]

[е] – [о]

ву

у в 185

Будова слова 447

сл в

олос

Школа – шкільний, лебединий – лебідь, захопити – хапати, сплести – сплітати, завмерти – завмирати, засте лити – застилати, щодень – щодня, учень – учня, шестеро – шостий. 448

о до ода о в д улос ува ву о у с

сл в а олос ву в

о а

а о с л о о слова а а

в слова а о д

Школа – шкіл [о] – [і]. Нога, плету, соколи, четвертий, ломити, шести, заганяти, берегти, пекти, летіти, перехід, гора, корінь, застебнути. ЗРАЗОК.

449

ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в а у в о а о ово а с о ус у ода ува в о л

ов ав д а в

од

с у о

до о ос с а о а ус авл о ву ов

Дайте, будь ласка, три квитки до _________

Київ Харків Чернігів Миколаїв Львів Тернопіль Бориспіль

Дайте, будь ласка, три квитки до Канева ос в д ува с в ва о о ас л о о у у

450

ува олос о а о у вул

словос олу ус авл у ов в овл о ву а а о

ву в о у

о у у ву о а о а о у ву а

а о

Л..митися в двері, відл..мати шматок, к..тається на вело сипеді, к..титься камінь, допом..гти мамі, допом..гати мамі, ск..кати по калюжах, уск..чити в халепу, ух..пив шапку, х..пає шапку. од

186

словос олу

ав

с лад

Будова слова 451

л в

о а од у в л ува олос

452

у о ву в

слова ус авл с а ав ла а ву в

а о а одо ува

о у са

д сл в у о

у у ву е а о и о с о о а оло е и а в до ос

1. Розб..рати, заб..ру, вит..рати, вит..рти. 2. Сп..кти, пол.. тіти, поч..пити. 3. Хлоп..ць, січ..нь, лип..нь. 453

а в о

ву о с

сл в с авл ода в ду а слова в о у с д сл слова а оло а са сл в

о и в

1. Хочеш їсти калачі – не сиди на (піч). 2. Від своєї совісті не (втікати). 3. Кожна травичка на (свій) (корінь) росте. 4. З (вечір) пригожого аж до ранку вишивала дівчина виши ванку. 5. З ким поведешся, того й (набратися). 6. Під лежачий (каменя) вода не тече (Нар. творчість). о с в о у о а уло в о с а ПОРІВНЯЙМО:

ода ос а

сл в

ву с

уа

РОСІЙСЬКОЮ

УКРАЇНСЬКОЮ

берег – на берегу Кривой Рог – в Кривом Роге ходить – я хожó ездить – я езжу

берег – на бåреçі Кривий Ріг – у Кривому Роçі ходити – я ходжó їздити – я їжджу

§ 51. ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ Про те, як при творенні слів чи зміні їхньої форми замість [г], [к], [х] з’являються інші звуки, а також про чергування приголосних у коренях дієслів ПРИГАДАЙМО. а д а і

454

А.

ву

ос

олос

в д ул с в о

х] в

сл в о

а у

1. Друг – друçі, дружити. 2. Молоко – у молоці, молочний. 3. Кожух – у кожуñі – кожушок. Б. а д у у В. а ос ов с ос ву а с ов а

у слова д у о а у ов в д ува

с л о о о л в с

в до ува

о о слово олос

187

Будова слова Чергування

В українській мові під час творення слів або зміні їхньої форми можуть чергуватися приголосні звуки. Звуки, що чергуються

Приклади

[ж]

[г]

ніжка

[г]

[к]

ногà [з΄]

(на) ноçі

[ч]

ручка

[к]

ðóкà [ц΄]

(в) руці

[ш]

[х]

вушко

[х]

вухî [с΄]

олос Чергування в дієсловах

455 о о

в а ува ву

ов

(у) вуñі

з΄

ц΄

д олос

с΄

У коренях дієслів можливі такі чергування при голосних: Звуки, що чергуються

Приклади

[д] – [дж] [т] – [ч] [ст] – [шч] [с] – [ш] [з] – [ж] [зд] – [ждж]

ходити – ходжó летіти – лечó мастити – мащó пиñати – пишó воçити – вожó їздити – їжджó

слова а о до до с л о в д ул с вс о л в дл олос с ово у с

Äîðîãа – у дорозі, доріжка. Молоко, флешка, рік, Кременчук, берег, книга, Острог, ворог, горох, тихо, муха, птах. ЗРАЗОК.

456

ЧОМУ ТАК? л

о с о у ода слова о од о у с л о у ву у

с л

1. Річний – у році. 2. Політ – полечу. 188

о о

о а в

Будова слова 457

ос ав ву

ов

у с

а а

оо

вд

Ó äàâàëüíîìó: Ольга, Галинка, учителька. У місцевому: підлога, грядка, футболка. У кличному: друг, парубок, козак. 458 о

ос в д ува с ува олос а в ва о о ас л о о у у о а о у вул а у о а о о у ва с вос

459

а о

ос ав ву

д слова у о у с

осо

од

ву в а о а в

слова а а

Водити – воджу [д] – [дж]. Радити, бігати, шепотіти, сказати, викосити, нагородити, випросити, хрестити, мостити, носити, їздити. ЗРАЗОК.

од у во од о д л

460

лос

о а о с

д слово

а у о с у олос ву в

ав

с лад

а д слова у о а д о

ос о л в слова

ува о

НЕКУЛЬТУРНІ ХАЗЯЇ Із гостини по сніжку Хлопчики вертались, А товариш запитав: – Як вам гостювалось? – Та нічого, все як слід… Тільки, бачиш, друже, В тому домі хазяї некультурні дуже. Навіть з наших кожушин Снігу не струсили… То ми так, як увійшли, І до столу сіли. Грицько Бойко

461 о

а с

а у во

с авл слова д

сл

ода

в ду а слова в о у в а о а ву в

1. На (язик) медок, а на (äóìêà) льодок. 2. (Друг у множині) знаходить щастя, а перевіряє біда. 3. По садочку ходжó, кони ченька (âîäèòè). 4. Писар пише, писар маже, так запише, як 189

Будова слова

пан (сказати). 5. І короткий хвіст (муха) не подобається. 6. Верба водою живе, верба воду і (берегти) (Нар. творчість). 7. Близько сорока нових зірок з’являється в нашій (Галактиêà) кожного року (З енциклопедії). о с

462 в

осо л вос

ов в

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. да

а а

са

о у

в дл

в сл в

сл в

у в

а од

ас

 зрадити у важку годину (рос. предать у трудный час)  здолати труднощі (рос. преодолеть трудности)

§ 52. ЗМІНИ ПРИГОЛОСНИХ ПРИ ТВОРЕННІ СЛІВ Про те, як змінюються приголосні при творенні слів за допомогою суфіксів -ськ-, -ств-, -инПРИГАДАЙМО.

олос

463

А. о л са -ськ-

ас

о у во

ува с

ву

а до о о о

х су

Козак + ськ + ий → козацький. Áóг + ськ + ий → бузький. Б. В.

ву в в а ос ов с ос

Суфікси -ськ-, -ств-

ас о а

олос

во

сл в

При творенні прикметників за допомогою суфік са -ськ(ий) та іменників за допомогою суфікса -ств(о) можуть змінюватися приголосні. Зміни проголосних при збігові їх у процесі словотворення -ськ (ий) = -зьк (ий)

Риãа – ризькèé

-ств (о) = -зтв (о)

áîÿãóз – боягузтвî

-ськ (ий) = цьк (ий)

козак – козацькèé

-ств (о) = -цтв (о)

òêàч – ткацтвî

-ськ (ий) = ськ (ий)

òîâàðèш – товариськèé

-ств (о) = -ств (о)

òîâàðèш – товариствî

г, ж, з +

к, ч, ц +

х, с, ш + 190

Будова слова

казах – казахський, тюрки – тюркський, Öюрих – цюрихський, Мекка – меккський, баски – баскський, Нью-Éорк – нью-йоркський. ВИНЯТОК:

о ос ова слова а у с а д а о т о а с о а а о НАПРИКЛАД: брат – братський, солдат – солдатський, студент – студентський, турист – туристський. 464

о оо

су

д ода са -ськ-

о а

а в у во

а до

Прилуки – прилуцький. РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ Лейпциг, Дрогобич, Іртиш, Кар парижский паризький пати, Оренбург, Сиваш, Овруч, Пів- узбекский узбецький денний Буг, Воронеж, Черкаси, Біла латышский латиський Церква, Галичина, Цюрих, Острог, Кагарлик, Ніжин, Рига, Прилуки, Ладога, Норвегія, Запоріж жя, Бахмач. ЗРАЗОК.

сл в

а с

465

д ода а в у во а д дл о о о с в зошит осл дов о а о а

Прага Острог Париж Рига Запоріжжя

у во

в а л

466

д у

д ода о л во су с

ь з

су

са -ськ-

ь з

в у во а до о о о

су

ь з

а а о в дл

а до о о о у во

ь з

вд в дл

ов слова а до о о о су са -ств- а у во

са -ськ слова

Чех, товариш, латиш, боягуз, студент, казах, гігант, ткач, парубок, узбек, таджик, завод, емігрант, Онега, Гадяч, хлібо роб, ливарник, чумак. а

дво а у во ос ов

с лад

сл

191

Будова слова Суфікс -ин(а)

При творенні іменників від прикметників на -ськ(èé), -зьк(èé) за допомогою суфікса -ин(а) відбуваються такі зміни приголосних: • суфікс -ськ(ий) змінюється на -щ- ([шч]). НАПРИКЛАД: харківський – Õарківùина, львівський – Львівùèíà; • суфікс -цьк(ий) змінюється на -чч-. НАПРИКЛАД: донецький – Донеччина, вінницький – Вінниччиíà. Виняток: Галичина. ськ → щ цьк → чч

467

-ин(а).

во в д ода дл су с в у во

слова

а до о о о

су

са

Сумський – Сумùина. Вінницький, хмельницький, дніпропетровський, івано франківський, київський, турецький, херсонський, переяслав ський, німецький, полтавський, білоцерківський, черкаський. ЗРАЗОК.

дво а у во о д л а

468

а д

-чч-

у у о

о у ла

с лад а са

а сл в

в л

у о од о у слову

у в

ус лад

од

у вос олу

п о т у р е ч ч и а д о н е ч ч и н а в і н ч ч и н а д о в і н н и ч ч и х м е л ь ч ч и н а н і м е ч ч и н а о л о 469

лад лад

а слов

слова у а с о

ово

а о

с о

Братский, человеческий, подхалимство, товарищество, то варищеский, нищенство. о а

470 а

192

а у

с а

ово слово в

л у а ал ов у лу а до лас ав с о са с л оо в слова

дво сл в с ас

ав

а од у адав в у

о о ова л олод у с

Будова слова

§ 53. ТВОРЕННЯ І ПРАВОПИС СКЛАДНИХ СЛІВ Про сполучні [е], [о] в складних словах, написання слів з пів- та про дефіс у складних словах ПРИГАДАЙМО.

471

А.

слова а

ва

с лад

ода

звукîзапис лісîстеп сухîфрукти Б. В.

с лад

сл в

сталевар землетрус хвилеріз

ву о д а о ас сл в в с ово од осо л вос

о оло с лад

сл в

д уо

Складні слова

Складним (ðîñ. сложным) називають слово, яке має два або більше коренів. НАПРИКЛАД: спортзал, відеокамера, п’ятирічний.

Сполучні голосні

Частини складних слів поєднуємо за допомогою сполучних голосних [о], [е] або без них. НАПРИКЛАД: âîä+о+грай, земл+е+знавство, двохсотий, чотирикутник.

472

а о

лад с лад с о с а

слова у а с о ово а а с лад слов о

в дл

Книгохранилище, землетрясение, лесостепь, сухофрукты, нефтепровод, одноклассник, птицелов, лунноход, земледелие, звукозапись. д

сл

у в

а о а

с олу

олос

Написання складних слів разом і через дефіс Пишемо РАЗОМ:

Пишемо ЧЕРЕЗ ДЕФІС:

слова, утворені поєднанням залежних одне від одного слів (від одного слова до ін шого можна поставити пи тання): снігопад, водоочисний

слова, утворені поєднанням рівноправних слів (частини слова можна з’єднати сполучником і): купівля-продаж, північно-східний, чорно-білий

іменники, утворені за допо іменники, утворені без сполучного могою сполучного голосно голосного: жар-птиця, стоп-кран, блок-система го: лісостеп, верболози 193

Будова слова

Пишемо РАЗОМ:

Пишемо ЧЕРЕЗ ДЕФІС:

слова, утворені з дієслова в відтінки кольорів: темно-зелений, наказовій формі та іменни ніжно-рожевий; ка: горицвіт АЛЕ: жовтогарячий, червоногарячий близькі за значенням слова, що пере дають єдине поняття: хліб-сіль, батько-мати слова з першими частина ми: авіа-, авто-, аеро-, аудіо-, біо-, водо-, гідро-, електро-, вело-, мото-, мікро-, мега-, супер-, псевдо-, кіно-, теле-, фото- й подібні: авіакаса, мікрохвильовий

назви проміжних частин світу: норд-вест назви професій, звань, посад, спеці альностей: лікар-еколог, генерал-майор назви рослин: брат-і-сестра, розрив-трава назви казкових персонажів: Лисичка-Сестричка слова, утворені повторенням того само го слова, поєднанням слів з однаковим коренем, синонімічних або антоніміч них слів: білий-білий, тишком-нишком, більш-менш слова, які мають першу частину віце-, екс-, максі-, міні-, лейб-, обер-: екс-чемпіон

473

ЧОМУ ТАК? о с о у в о у словос олу о д с авд уо у а о

с лад

слово

М’ясомолочний комбінат, кораблебудівний завод. 474

ува

а о в

слова д д ад у ова

ов у в д сл

л а о од о лас а о у у о о а

са

Працездатність, інтернетмагазин, шести хлібсіль денка, краєзнавство, навчальновиховний, батькомати добрийпредобрий, далекодалеко, рікдва, гусилебеді штрихкод, аквапарк, фанклуб, автовідпові дач, шефкухар, мотоспорт, ЛисичкаСестричка, м’ясомолочний, видимоневидимо, перекотиполе, льондовгунець. 475

о а

слова слов о

с у

ав л

са

Чорно/ліс, авто/сервіс, хліб/сіль, віце/прем’єр, екс/чемпіон, жук/рогач, носо/ріг, Івасик/Телесик, водо/спад, семи/струн 194

Будова слова

ний, супер/маркет, відео/зв’язок, авто/крісло, народно/пісен ний, генерал/майор, радіо/центр, аеро/план, сніго/затримання, одно/денний, овоче/сховище, міні/пекарня, прем’єр/міністр, фаст/фуд, теле/шоу. 476 а д дл о о о слова с шит осл дов о а о а ус авл

мікро/район

лікар/еколог

лісо/степ

слова в зо-

світло/синій

477

а о д

міні/маркет

в а л д о

до

–

а с у у у с у а олово

– – с у

ос ов у ас

До села вели нову лінію електропередач і через ліс проруба ли просіку. Вийшла просіка якраз на трійцю берізок. Довелося спиляти і їх. Дві березки були красиві: гінкі, косисті, аж усміхнені. Во сени стояли свічкасто, як намальовані. А третя геть нікудиш ня – куца, горбата, така вже корякарозкоряка. Ті дві бензопильщик Кузьма обчухрав та одвіз на своє обійстя*. Гарна купа дровець вийшла. А третю поволокли прямо на сміттє звалище, бо з нею й морочитися ніхто не захотів. Коли це наго дився землемір Микола, витяг коряку з купи та й поніс додому... Заходжу якось до Миколи, а в нього у вітальні на стіні ви сить дивовижний таріль** із такого візерунчастого дерева,

195

Будова слова

якого ще не доводилося бачити. Сусід помітив моє здивування і каже: «А це з тієї, розкоряки, що мало не згнила…». Виходить, ота третя береза теж мала свою красу, а от роз гледіти її не кожен міг (За Є. Шморгуном). * Îá éñòÿ – садиба, двір. ** Òàð ëü – велика тарілка, кругле блюдце; декоративна тарілка. а д слово в ав

478

у а

в са

а о слова

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. с ав

с у с лад а удово ус о а

о с

сл в у у о а

о у

о а а са

в сл в

од

ово

ас

 шляхетний вчинок (рос. благородный поступок)  приваблива зовнішність (рос. привлекательная внешность) 479

а а в л а л с лад сл в а фото-, авто-, мікро-, вело-, електро-, радіо дво а слова с лад а

480

ло а а о а

во

в д ода а а сл в с лад о а о о о с олу олос о], е].

слова д

а с

ас

сл

у дв о у в

Хліб, завод; яхта, клуб; кіно, зірка; край, знати; бій, при паси; школа, інтернат; сухий, фрукти; земля, міряти; чорне, море; вугілля, видобуток; гуси, лебеді; сон, трава; картопля, сховище; перший, відкривач. Слова з пів-

В українській мові складні слова з пів- пишемо через дефіс, якщо друга частина слова почина ється з великої букви (тобто є власною назвою). У решті випадків складні слова з пів- пишемо ðàçîì. ПОРІВНЯЙМО: пів-Запоріжжя півдороги пів-Одеси півдерева

о а ал а а ва о а с у ва я, ю, є, ї о сл ас пів- с ав о а ос о НАПРИКЛАД: пів’яблука, пів’ягоди 481

слова

са

Пів/ями, пів/дороги, пів/столиці, пів/України, напів/сон, пів/гривні, пів/юрти, пів/Англії, пів/Єгипту, пів/зошита, 196

Будова слова

пів/Канева, пів/поля, пів/Кропивницького, пів/їдальні, пів/від ра, пів/апельсина, пів/життя, пів/Луганська. дво а слова

482

ав

с лад

а д у а л в сл в ода о а с

два

à ж с

ч ю

483

л ва

î ду

о л во о

са

1. Райдуга в полі (пів)неба схиля до колосків, до пшеничної ниви (В. Грінчак). 2. Не відцурайся слова при столі, не по шкодуй (пів)ночі на розмову (А. Малишко). 3. (Пів)Києва ска че, а (пів)Києва плаче (Нар. творчість). 5. З’їж (пів)біди та напийся води (Нар. творчість). о а

а с

оо

§ 54. ТВОРЕННЯ І ПРАВОПИС СКЛАДНОСКОРОЧЕНИХ СЛІВ Про те, як з окремих частинок або перших літер слів творяться нові слова 484

А. о л

во

с лад ос о о

Донецький áàñейн Дніпровська гідроелектроñтанція Організація Об’єднаних Íацій

сл в

Донбас Дніпрогес ООН

Б. су сл в у о ас дл у во слова Донбас сл в у о о а ов ву дл слова ООН В. о в с ово о у во с лад ос о о слова

Складноскорочені слова

Складноскороченими (рос. сложносокрощёнными) називають слова, які утворені скороченням по чаткових частин слів, початкових звуків чи букв. НАПРИКЛАД: зорепад (падають зорі), міськво (міськèé відділ освіти), юннат (юнèé натураліст), АТС (автоматична телефонна ñтанція). 197

Будова слова Способи творення

Основні способи творення складноскорочених слів: складання частин äèòñàä (дитячий садочок), повнозначних слів ñàìáî (самооборона) складання початкових букв або звуків

Правопис

лас

ÊÂÊ (клуб веселих і кмітли вих), НАН України (Íаціо нальна àкадемія наук України)

Складноскорочені слова, утворені з початкових букв (абревіатури), записуємо великими літерами без крапок. НАПРИКЛАД: НСК (Національний спор тивний комплекс). Складноскорочені слова, утворені складанням частин слів, пишемо ðàçîì. НАПРИКЛАД: завмаг, військкомат.

с лад ос о о

а в

КЛАД: Донбас, Укррічфлот

485

ва

д ода с олу с о о с осо л вос

сл в у во во о

в л

у в

НАПРИ-

а с лад ос о о о о слова

сло

Заробітна плата – зарплата. Педагогічний інститут, листя падає, міряти землю, коман дир батальйону, фізична культура, біологічний факультет, со ціальне страхування, лісове господарство, авіаційна база, ди тячий будинок, медичний університет, педагогічне училище, аеродинамічні сани, Донецький басейн, завідувач господар ства, міський виконавчий комітет, сільська рада, державний бюджет. ЗРАЗОК.

о а у во

486

ва у у во

слова

с лад

во в д ода с олу сл в с лад ос о о слова а о а о осо л в с о о во а а са а слова а о а у олос

Станція технічного обслуговування, Служба безпеки Украї ни, Організація Об’єднаних Націй, Міністерство закордонних справ, Міністерство охорони здоров’я, Національний банк України, Львівський автобусний завод, Академія педагогічних наук, теплоелектростанція, Світова організація торгівлі, Євро пейський Союз, Китайська Народна Республіка. 198

Будова слова в ова

а а ва у с в о о о о

у о у слов в о о у во о

а в

ав ал у ва

а лад в д вос а

а д слова а а о а олов с лад ос о о

с в о а а а ва у

уло о асу с лад ос о о слово о о с олу вд слово ПОРІВНЯЙМО:

ПРАВИЛЬНО ЗМІ повідомили засоби міська АТС ав о а 487

ду

а д в да ова

ав

НЕПРАВИЛЬНО

асово

о л а

ЗМІ повідомило

а станція

ода а о

с о

міський АТС с а

у у сво с дов д о

1. НДІ розробила нові стандарти навчання. 2. НАН України провів конференцію археологів. 3. КПІ роз почала прийом заяв від вступників. 4. ЗМІ оголосила конкурс юних літе раторів. 5. ФК «Шахтар» виграла матч Ліги чемпіонів. 6. На Десні спо руджено великий ГЕС. Дніпровська ГÅС – одна ДОВІДКА. Науково-дослідний інстиз найпотужніших у світі тут, Київський політехнічний інститут, Національна академія наук України, футбольний клуб, засоби масової інформації, гідроелектростанція. 488

да

ас

во

в л

с лад

сл в в

с ав

... маг, ... рада, ... провід, ... мір, ... поверховий. 489

ва

о а ов

ода с олу в д ов д а

сл в

с лад ос о о

сло

Співробітник АПН України – співробітник Академії педагогічних наук України. Студент медуніверситету, працівник райво, приїхав із США, вихованець драмгуртка, голова міськради, розпорядження го лови Харківської облдержадміністрації, стаття спецкора, рі шення оргкомітету, тренування на спортбазі, депутат ВР Укра їни, продаж запчастин, рішення Херсонського міськвиконкому, шлюзи Дніпрогесу. ЗРАЗОК.

199

Будова слова

§ 55. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З РОЗДІЛУ «БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ. ЕЛЕМЕНТИ СТИЛІСТИКИ» 490

о ал с дл с

оо

о ово о в д

УКРАЇНЦІ – ЗІРКИ СВІТОВОГО БАЛЕТУ Уродженці Києва Вацлав Ніжинський і Сергій Лифар стали одними з найяскравіших зірок за всю історію світового балету. «Бог танцю» Вацлав Ніжинський на сцені повністю перевтілю вався – глядачів вражали його легендарний стрибок і здатність зависати в повітрі, витончена грація, абсолютне розуміння стилю. Сергія Лифаря називали «добрим генієм балету ХХ століт тя». У юності він співав у церковному хорі Софійського собору, відвідував клас фортепіано в Київській консерваторії. Понад тридцять років був солістом, хореографом, керівником балет ної трупи «Ґрандопера» у Франції. Відірваний від батьківщи ни, він до кінця життя думками линув на береги Дніпра. І на своїй могилі на паризькому кладовищі заповів написати лише чотири слова: «Serg Lifar de Kiev» – «Серж Лифар із Києва». Сьогодні естафету В. Ніжинського і С. Лифаря підхопив український танцівник, вихованець Київського хореографічно го училища Іван Путров – одна з найяскравіших зірок світо вого балету. На його спектаклі в Лондоні спеціально приїздять шанувальники з Америки, Японії, Австралії та усієї Європи.

Н. Віллон. Балет 200

Будова слова

Неможливо уявити світовий балет без плеяди** яскравих талантів з України (Із журналу). * Унікàëüíèé – винятковий, рідкісний. ** Плеÿäà – група визначних діячів у якійсь галузі. о а

авда до о слова в а а л а сл в до с с ов д слова

а в

о о а

слова о с л о о

491 ову

в са

о слово

лад в дл

с у ву ов ул а с осу с л о о в о а удово са ав

ов

а а

у оо дл о в дл оо а

о сл в

а балет а два с л с лад а

у а с о ово сл в в о о ова

о а

оо

адал

о о

с с

од

о в

1. Вûшло изза туч солнце, и росинки на траве заблестели. 2. Буря промчалась, но раскалённая за день земля не освежи лась. 3. Зимой каждое воскресенье либо они ездили к друзьям, либо их друзья приезжали к ним. 4. Ребята возвращаются с прогулки в лесу, и каждый несёт полное лукошко с грибами. с

о оо в ово слово в

о од о у о д о у слову о а удово

а в

о а

Словничок Росинка – (укр.) ðîñèíêà; раскалённый – (укр.) розжàрений, розпåчений; каждое воскресенье – (укр.) щонед лі; либо – (укр.) àáî; приезжали – (укр.) приїжджàëè; лукошко – (укр.) êîзуб.

Готуємося до тематичного оцінювання в

о а

с ов авда с у с в д ов д

в дода а

1. Нульове закінчення має кожне слово в рядку А вітер, кінь, плач В ідуть, ідеш, ідемо Б весна, прохолода, віхола Ã повільно, далеко, взимку 2. Спільнокореневими є всі слова в рядку А читати, читання, чистити В переходити, ходулі, вихід Б читав, читали, читала Ã будувати, будильник, збудити 201

Будова слова

3. Безсуфіксним способом утворено слово А перепис Б озеро В підмести Ã кенгуру 4. Правильно написано всі слова в рядку А спитати, знести, зфальшивити Б зкосити, зшити, бездіяльний В спалений, розвідка, бесхитрісний Ã спекти, безпечний, розтривожити 5. Букву е на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка А пр..їхати, пр..бігти, пр..нести Б пр..красний, пр..хороший, пр..тихий В пр..чудовий, пр..великий, пр..міський Ã пр..гасити, пр..милий, пр..чистий 6. Префіксальним способом утворено кожне слово рядка. А приїхати, переписати В випускний, вишуканий Б прочитати, простір Ã розказати, вихідний

оо

а о а

а у а

ас

слова слова

а ас ав д

а слова лад сл в

ос

ул ов

о с вд с слова од а ов а с о в д слово а ул ов а слово а а слова а ва с л о о в од а ов о с л о о в слова о слова ол с у в д ов д лада о с ол су с в св ос л оо со су со а о в д оо о а о осо л вос а са с в ав д лад о а о ос ов с осо во сл в ав д лад о а о а са с лад сл в а о д с

Об’єднайтеся в групи і підготуйте вікторину з 8–10 запитань на тему «Будова слова. Орфографія» (на основі теоретичного матеріалу та вправ цього розділу). Проведіть вікторину для учнів інших груп. 202

ов о

в в

оо

ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÒÀ ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß ÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ Â Ï’ßÒÎÌÓ ÊËÀÑI § 56. СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ 492

ва у ду

а в а о с ов с одо алос

ав л о о у од в сад а св а

о у

ЯБЛУКО І СВІТАНОК Малий Мишко часто приходив у сад до свого дідуся. Дідусь пригощав онука смачними яблуками, грушами, медом. Та Мишко не міг відірвати очей від великоговеликого, білого й ніжного яблука, яке виросло аж на вершечку однієї яблуні. – Дідусю, милий, дозвольте мені, я полізу й зірву он те яблуко. – Ні, – каже дідусь. – Це яблуко буде тому, хто прийде в сад на світанку й попрацює часинку. Кілька разів збирався Мишко прийти в сад на світанку, та не міг подолати лінощів. Нарешті* зібравсятаки із силами, розплющив очі перед світом, ударив кулаком подушку й побіг до дідуся в сад. Налив бджолам води, позрізав сухі гіллячки. Заграла ранкова зоря. Підходить Мишко до яблуні з омрія ним** яблуком – і дух затаїв. Таке диво! Яблуко на самісінь кому вершечку не біле, а рожеве, як небо на світанку.

В. Фомюк. Яблуня 203

ов о

в в

оо

– Ну, що ж, тепер яблуко твоє, – тихо каже дідусь. – Лізь і зривай. – Ні, дідусю… Нехай завтра… – Чому? – дивується дідусь і радіє. – Хочу побачити ще один світанок (В. Сухомлинський). * Íàðåшті – (рос.) наконец; наконецто. ** Îìð ÿíèé – (рос.) овеянный мечтой. о а авда до с у а д у с с о у ал а о л о о а сл д в овл о о у дав ав о о л а в у в с в а а ас у ов а в д о оо слова а д о од о у од о д дода а о а а суд а а ол од о д л в у с во дво од с лад а о с ав о о д лов а а д д ало о с у ва о д лов а в д ало ус словос олу оо о а с а с о дво ав о а с ово с а с о оо

493

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. д да у о ав л с в о а в а до о о о ас в ав а в д ов д у дода а

словос олу ул у а

ус о овл

Вибачте мене, дякую вас, хворий грипом, сталося по не уважності, потребує допомогу, турбуватися за дітей, контроль на по історії, чемпіонат по тенісу, іти за хлібом, у десять годин. в

494

о адс

495

д лов

ул с д

а о сл

ав ла

с а о

ва

ду

од

о ов д олов о с авл

а вод а о о

о у

1. Хто (в)літку буде співати той (у)зимку буде танцювати (Нар. творчість). 2. За селом розлогі поля синіє ліс л(е,и)тять птахами хмаринки і хмаринками птахи (У. Самчук). 3. Від вічний ліс шумів над ним тужливо або стогнав і плакав і р(е,и) вів (І. Франко). 4. Навшпиньки тиша ходить у саду щоб гілку не труснути ненароком (Г. Дудка). 5. Нащо ж ти калино губиш свою вроду погляд ясноокий топ(е,и)ш в синю воду? (О. Довгоп’ят). а

204

ас

ов в д л

сл в

496

лад

ос

ус о а с лад

у а с о ово а о с ав о

ов о

в в

уду о д лов

оо

ла

1. Изза гор выглянуло солнце и быстро высушило росу на траве. 2. В саду цвели изумительные розы и радовали сердце маленькой хозяйки. 3. Начался сильный дождь и быстро на мочил асфальт, траву и деревья.

§ 57. ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ 497 с

овл

ов

с ав л о а оло у а а а олово до с у

слова у

а оо ос ов у ду у

ТРИПІЛЬЦІ У 1893 році видатний український уче ний Вікентій Хвîйка виявив біля містечка Трип лля Київської області залишки посе лення, вік якого сягав кількох тисячоліть. Нині в Україні знайдено багато подібних ïàм’яток. За назвою місця перших розко пок історики назвали племена, що колись давно населяли Україну, трип льськими. Свої жèтла трипільці розташовували колами навколо великого майдану. Стіни помешкань споруджували на дерев’яному каркасі й обмазували глиною. Зовні їх розмальовували смуга ми червоного, жовтого та білого кольорів. Дах перекривали солом’яними або очерåтяними сніпками. В оселях була піч. Трипільці вирощували пшеницю, ячмінь, просо. Розводили корів, овець, кіз і свиней. Полювали на благородного îленя, козулю та кабана, у річках ловили щуку, судака і сома. З крåменю* та кàменю трипільські майстри виготовляли різні знаряддя праці: сокири, серпè, свåрдла. З к стки, рîгу, дерева і глини робили інструменти для обробки шкур, плет н ня та в’язання. Дуже поширеним був глиняний посуд: мискè, гîрщики, макітри, глечики. Характерна ознака цих виробів – витонченість форм і яскравий розпис (З посібника). * Êðåмінь – дуже твердий мінерал чорного, бурого або жовтого кольору.

о а о а

авда до о у л а ва

с у а дс ав

ол с в

ас л л л

а у

а вал

205

ов о

в в

оо

о с л с с лу а о с

сл в пам’ятка, поселення макітра о с о ос а слова кремінь а ос слово в ов с а д слова словос олу а а дл ау ово о с л ов до о слова в ов с а д уд уо уа а с о о с ол о с о до в д л сл в о с а с слов о с о в

с у

с в

а слов

с у а в а а са слова

498

лад ос о у а лад а

499 о

о од о у од

у о

а о а

ав

о в осл а ал с слово

лс

о у

пливти в

о а а вл крутий а

ва о у

слова л

до

1. Вантажівка зупинилася за êðóòèì поворотом. 2. Річка біжить між êðóòèìè берегами. 3. Характер у хлопця був круòèé. 4. Із сушених яблук зварили êðóòèé узвар. 5. З манки зварили êðóòó кашу. 500

а о

до в д л

о о слова в

Вітрець рушив – почало колесом сніг крутити (Панас Мирний). 501

ВЕСЕЛА ВІКТОРИНА.

д ада

а ад

а оло

ова о

1. Його вішають, коли засмучуються. 2. Цю кашу куштує той, кого лають, суворо карають. 3. Навколо нього обводять, коли хочуть обманути. 4. Їх продають, коли бездумно роздив ляються на щось. 5. Їх продають, коли сміються. 6. Їх беруть на плечі, коли швидко біжать, тікають. 7. Вона болить, коли дуже переживаєш, страждаєш. 8. Вони нападають, коли не хо четься працювати, лінуєшся. 502 а

а о

206

со до

лад

ус о в словл о ус л л д у до дл ада в словл

с о

а од у о ал д авда с ав а а со в аа о с а с о а ос

ов о

в в

оо

§ 58. БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ 503

о а воду д дус

с в ду а о у са до л о о олод о у вода о о олод давалас о у а с а

од в о

ДОБРОГО ВАМ ЗДОРОВ’Я! Біля школи живе старий чоловік, дід Іван. Немає в нього нікого: ні рідних, ні близьких. Було два сини – й ті загинули на фронті. А дружина померла недавно. Щодня приходить дід Іван до школи по воду. – У шкільному колодязі дуже смачна вода, – каже він сусідам.

Як тільки дідусь підходить до колодязя, до нього підбігають діти. – Дідусю, ми допоможемо вам витягти води, – кажуть вони. Дідусь усміхається, не встигне й відпочити біля колодязя, як відро вже повне. – Доброго вам здоров’ячка, дідусю! – щебечуть діти. Ці слова звучать для діда прекрасною музикою. Від них на серці стає тепло й радісно. Ось і зараз вийшов дід Іван з хати та й сів на лавці біля тину. Сидить і прислухається. До чого ж він прислухається? На шкільній садибі пролунав дзвінок. Дідусь бере відро й іде по воду. Як хочеться йому почути гарячі слова: – Доброго вам здоров’ячка, дідусю! (В. Сухомлинський). о а

с л

авда до с у о два слова ул ов а а удово сл в а ва два слова о а о о в слова а о в д улос о слова колодязь о а

а о до ува ву в в а

о о

а д

207

ов о

в в в во

оо

ус о до в д л сл в о дв о слова о а удово слова шкільний, дзвінок

504

ва

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.

505

о ада

ус

ал

лова в д ад

К ____ КИД 506

ла

100ВП

а удово

ода

а о два с л а

с ос

оо

ул

а удово

НЕ ____ СТИ

РО+ГА слова

о о

од

слово

ав

с лад

Прибережний, провідник, земляний, добирати. 507

ва

ду

сл

о с

о а

1. (З,с)тихне м(е,и)лодія, й (з,с)хлипне поволі срібна хма ринка перлистим дощ(е,о)м (З. Мороз). 2. Та раптом пісня з закутків нічних ро(з,с)сипалась, як бісер, край* дороги (Ю. Вавринюк). 3. Настояна на матіолі тиша пр(е,и)спала смаг лі глеки на т(е,и)ну (Д. Іванов). 4. Стомившись, день (з,с)хи ливсь на плечі (Л. Гудзь). 5. За 10 хвилин космічний корабель може (з,с)фотографувати до 1 млн км2 з(е,и)мної поверхні (З довідника). 6. Я пр(е,и)горнусь до тебе тін(н)ю (О. Довгоп’ят). * Êðàé – (рос.) у, возле, около.

508

лад а в л о с а с л о о л овл в о

в в слова

ас

л у

а о с

§ 59. ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ 509

о а ва а в о у

в о

а о с у олос с о ов д

ав л у у

о в овл сво ду

слова

ЛІТО ПРИЙШЛО Скажіть, ви не знаєте, чому це небо стало таке синєсинє, а хмаркè в ньому пливуть такі біленькібіленькі? Чому так ра ненько прокидається сонечко, а коли настає йому час іти на спочинок, то ніяк не хоче лягати у свою колиску? Чому в ніч ному небі так мерехтять зорі, а місяць так пильно розглядає себе в тихому дзеркалі ставочка? 208

ов о

в в

оо

Чому крізь густу стіну хлібів так лас каво усміхаються сині очі волошок*? Чому важкий сердитий джміль так низько хилить до землі солодку головку конюшини**? Чому? Літо прийшло! (Ю. Старостенко). * Âîëîшка – (рос.) василёк. ** Конюшèíà – (рос.) клевер. о а а

авда до с у в дл слова о о а с а в у у в а в ов ву а д слова у ву в ув а д о два слова дво а а ву а д в ву а в лу ву а о с до л с ува у–в, і–й о а о о слова джміль слова в в о о а а о

510

олос

у од

слова

Віллон Н. Дивлячись у нічне небо

а с

д ас в

са ов

Вогкий, кігті, сережка, донечці, солодкий, просьба, бороть ба, на стежці, зшити. 511

слова о са ао

ва о а

ду

слов

сл

о с

о а

В(е,и)сняний, кр(е,и)ничний, л(е,и)монний, бері(з,с)ка, кі(г,х)ті, соло(д,т)кий, сте(ж,ш)ка, проїз(д)ний, контрас(т)ний, криничен(ь)ці, тон(ь)шого, сіл(л)ю, від(д)ілити, між(’)ярусний. 512

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. о дл о о а од у в а са

513

ва

ду

сл в

д о с

о о сл в а в в в о у слова од о лас у од о лас в

о у

1. Хто багато обіцяє, той рі(т,д)ко слова дотримує. 2. В(е,и) селий гість – сім(’)ї радість. 3. Лагідний язик може тя(ж,ш)ко вдарити. 4. Знай біл(ь)ше, а говори мен(ь)ше. 5. Під л(е,и)жа чий камінь вода не т(е,и)че. 514 а л

ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в о а а ула в о ал а в д о о у о с л о о о л с а д у у од у о о ов до о сво с ува о од у ов о о д сл о о а

209

о в

овл

ÓÐÎÊÈ ÐÎÇÂÈÒÊÓ ÌÎÂËÅÍÍß Òема 1. МОВЛЕННЯ І СПІЛКУВАННЯ 515

до

в о ва о вд с ва одо авс ва са

Мовлення

о с о с

д в д о ов д а

вд

с у ау о

Мовлення (рос. речь) – це використання мовних засобів (слів, речень, текстів тощо) для спілкування.

Спілкування

Спілкування (рос. общение) – це обмін інформацією, передача її однією людиною іншій.

Види мовлення

Види мовленнєвої діяльності Аудіювання

Читання

Говоріння

Письмо

Мовлення може бути усним (говоримо, слухаємо) і письмовим (пишемо, читаємо). Адресат 516

Того, кому адресує сказане або написане мовець, називають адресатом мовлення.

до

в дв

овл

во д л

ос

в вда

ол

 перебуваєте в музеї;  граєте у футбол чи волейбол;  переглядаєте кінофільм;  надсилаєте смсповідомлення;  шукаєте інформацію в мережі Інтернет. о л ал о о а о в ду овл во д л ос ов д о о л л о о о л в вс в д овл в

210

517

ав а а у

у до

дл о о адо с о у в сал во д л ос

с а ол

асо о

д в ав о

с а

ад са о ва о о в словл ва ол ло а ва а у ол л аа у

о в 518 ва

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. ослу а а а д с в о у во

овл

вас а о а у о с у в олос а у о дол д ас с л у о а л л в в од с уа

– Здоров, Андрію! Як поживаєш? Що робить сестра? Куди це ти поспішаєш? Котра година? Ти читав новий номер «Одно класника»? Як зіграли «Шахтар» – «Динамо»? – Дякую. Добре. Вишиває. Додому. Десята тридцять. Не читав. 2:2. о оо ов ду овл ус о о ав у о с у о о слу ав о о с а

Ситуація спілкування

ово о вдавс о а ав с о

о о о а сав

Будьяке спілкування відбувається за певних умов, які впливають на наше мовлення. Із цих умов складається ñитуація спілкування. о а с л ува

с л у

с с ас с л ува

Ситуація спілкування а

Мета спілкування

ос ов а ду

а в словл

Мета спілкування – це те, чого ви прагнете (про щось повідомити, щось з’ясувати, до чогось спо нукати, висловити почуття тощо).

519

ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. л у у о с о од д с в у ова с л ува

в о о до о до а од в л л оов а

ол в ус л в в а о у

 хто є адресатом мовлення;  яка мета спілкування;  де і коли відбувається спілку вання;  яка тема й основна думка май бутнього висловлення. лад с л ува

а о л в

в словл с уа

211

о в

овл

520

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.

521

ада с уа

о у уд

в сл в Б аву с

уа

олоду

с л ува

сво о

П’ятикласниця Маринка на малювала листівку, щоб привіта ти свою маму з днем народження. Листівка була яскрава, красива. Мама дуже зраділа такому подарунку й одразу ж прочитала: «Мамо! Користуючись нагодою, висловлюю тобі привітання з днем народження. Бажаю нових досягнень у праці, успіхів в особистому житті. З повагою Марина». Мама засмутилася, з її обличчя зійшла радість. о с

о у ас у

лас

а а

сал л с в у

Òема 2. МОНОЛОГІЧНЕ ТА ДІАЛОГІЧНЕ МОВЛЕННЯ. ПРАВИЛА СПІЛКУВАННЯ. СКЛАДАННЯ ДІАЛОГІВ Мовлення може бути монологічним і діалогічним. Монолог – це висловлення однієї особи. Діалог – це розмова двох осіб. Висловлення кож ного з учасників діалогу називають реплікою. 522

о до

а о

с ос ов ува с

ав ла

с л ува

о с

о у

Правила спілкування    

Бути ввічливими, привітними й доброзичливими. Уважно, не перебиваючи, слухати співрозмовника. Заохочувати співрозмовника до висловлення власної думки. Уміти доброзичливо висловити незгоду з позицією спів розмовника.  Не розмовляти без потреби голосно.  Не використовувати грубих слів.

л ува 212

ва л в

с лад

ул у

л д

о в 523 о у у с л ува

ла в слов у ав ла с л ува

у а ал ас о

о а од ул ва

овл

о л д а ул а ос ов

1. Що маєш казати – наперед обміркуй. 2. Не хочеш почути поганих і дурних слів – не кажи їх сам. 3. Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути. 4. Умій говорити – умій і слухати. 5. Го вори мало, слухай багато, а думай ще більше. 6. Пташку пі знають по пір’ю, а людину – по мові й думці. 7. Де багато слів, там мало мудрості. в

а а

два

сл в

ода

ав

524

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. лад о а а од у а о о ова ус ол од о лас о од а а до о о у о а а о аа о с ову л вос л

а осо а д ало о в л о ус а с удо а ода слова вв

Доброго ранку! Добрий ранок! Привіт! Радий бачити вас. Радий був зустрітися. До побачення! На все добре! Бувайте здорові! До зустрічі! Бажаю успіхів! Хай щастить! Вибачте. Пробачте. Прошу вибачити (пробачити). Даруйте. Перепрошую. Вибачте, що турбую. Щиро дякую вам. Велике спасибі. Я вам дуже вдячний. Будь ласка. Нема за що. 525

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. в о од вас о вс в у о у с о у о о сува д о о с ад о а в в о у с лад о а а осо а д ало л о л в у с уа ва слова вв л вос о с до в д в овл во д л ос в вдавал с в о у в аву

526

лад

д ало

а ода

о а о

ав

1. – Ти навіть не уявляєш, яка краса буде, коли в нашому дворі квіти зацвітуть. – Так допоможи мені уявити. 2. – Мамо, що ти мені купила? – Новий футбольний м’яч (набір для вишивання). 3. – Як пройшов твій вихідний? – Чудово! Я весь день сидів(ла) за комп’ютером. 213

о в

овл

527

лад а а ов с

ув д вс

ослу а

д ало а а о слова

д ало

сво

л а од в слов

од о лас

ода вл

ал в ова с

д ало вв л

Òема 3. ТЕМА Й ОСНОВНА ДУМКА ВИСЛОВЛЕННЯ. ВИМОГИ ДО МОВЛЕННЯ 528

д с у

с л

лад ус о с у а с о а с у о с в д у ав о о о а ва у ду у у вв л в

ово о а о ов о у о о ав а ос ов а ду а

ЗАЧЕМ БЫТЬ ВЕЖЛИВЫМ Не только детям, но и очень многим взрослым людям хочет ся, чтобы все их друзья, и все соседи, и даже вовсе не знакомые прохожие всегда бы относились к ним внимательно, подоброму, всегда бы любили и уважали их. Весь секрет в том, что только к вежливому, воспитанному и доброму человеку окружающие люди всегда относятся по доброму. Только такого человека все любят, уважают. И у него есть верные и надёжные друзья, с которыми никогда не бывает скучно. А впрочем, вежливому человеку и некогда скучать… Он всегда заботится о близких и друзьях, готов помочь им (По Л. Гангиус). Словничок Îòíîñèòüñÿ – (укр.) стàвитися; окружающий – (укр.) який отîчує; впрочем – (укр.) а втім, втім, зрåштою; забоòèòüñÿ – (укр.) піклувàтися. 529

дво а

214

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. в до до осл

о у вас в лас а ода в у с од вд вс д ла о в с а ал

о в

овл

Будьяке висловлювання має тему й основну думку. Тема

Тема висловлювання – це те, про що в ньому йдеться.

Основна думка

Основна думка висловлювання – це те головне, що автор стверджує, до чого він закликає, чого навчає.

530 о

ас о

о а ул ва

сл в

о с ос ов

ав ла

овл

1. Заторохтіла сорока, наче діжка з горохом. 2. Не мни сло ва, говори просто. 3. Спочатку подумай, а потім говори. 4. Бесі ди багато, а розуму мало. 5. На горîді бузина, а в Києві дядько. в

531

а а о

с у

два с

а л

сл в

ода о а

ав о ос ов

до

овл

Вимоги до мовлення Змістовність Потрібно підпорядковувати висловлювання зазда легідь визначеним темі й основній думці Логічна послі- Думки слід викладати логічно, послідовно довність Багатство

Потрібно вживати різноманітні слова й речення, не повторювати тих самих слів

Точність

Слова необхідно використовувати відповідно до їх нього значення. Речення потрібно будувати так, щоб найточніше передати зміст висловлювання

Виразність

Потрібно добирати слова та будувати речення так, щоб якнайкраще передати думку

Доцільність

Слід ураховувати ситуацію спілкування, гармонійно поєднувати слова, речення

Правильність Потрібно правильно добирати, вимовляти й писати слова; правильно будувати речення й розставляти розділові знаки 532 с Анатолій Давидов в в о со тема о а а о ва основна думка о а с о у ва сво в словл ос ов ду

в о а о сво а в а ду о с а а ов а вдалос ав о у д о д у

215

о в

овл

СОНЯ Цього літа дуб був страшенно здивований: у гущавині його гілля з’яви лася небачена досі істота – дуже схожий на білочку звірок, тільки надто маленький. Мордочка гостренька, вуха великі, круглі, а хвіст довгий. Звірок спустився на землю, набрав сухої трави і звив собі кубельце. Перепочив і почав полювати на слимаків, гусінь, комах різних. Виходить, ще один захисник з’явився, зрадів дуб. Пізніше всюдисуща сорока розповіла, що цього звірка сонею звуть. Дуб здивувався тоді незвичайній назві звірка, бо той спав дуже мало, усе нишпорив у гіллі, на землю спускався в пошуках їжі. І тепер, коли холоди настали, зрозумів, що соня справді любить спати, зі свого благенького житла ще рано восени перебралася в міцне гніздо вèвільги, вкрилася, немовби ковдрою, кількома дубовими листочками й міцно заснула. Нічого, до прильоту птахів прокинеться (А. Давидов). ос у в ов д в до а ав ду

слова до а ав о ува у а а а с во в о а олово в до а а ос ов у ду у с у

до у 533 в д ов д а од ос ов о ду о до овл

с у

а в овл с у о

да а олово

в л ус в словл у о у да ода а а о о о о у в а а у о о в словл а аа с дод ува с в

1. Яку професію ви мрієте обрати і чому? 2. Яким видом спорту і чому ви порадили б займатися своїм однокласникам? 3. Як у вашій родині святкують Новий рік або Великдень? 4. Які телевізійні передачі ви любите дивитися і чому? 534

у о а о а ва

216

ов д с ос а ус а а в а су о л о ул а сво с ос в од о лас в

овл а л ау о

сво од о лас в а с в о у овл у а с о ов а

о в

овл

Òема 4. ТЕКСТ ПРИГАДАЙМО. вс у ос ов а ас

Ознаки тексту

о а а

а в а

ос ов а ду с у

а в словл

о а

Текст – це група речень, об’єднаних між собою темою, основною думкою та граматично. Істотні ознаки тексту: наявність теми й основної думки наявність двох і більше речень пов’язаність речень за змістом послідовність та завершеність викладу

Мікротема

Тема тексту розкривається за допомогою мікро тем. Мікротема – це частина загальної теми.

Тематичне речення

Мікротему розкривають, як правило, кілька ре чень тексту, зпоміж яких є одне найбільш зна чуще – тематичне. Тематичним називають речення, яке несе в собі найважливішу інформацію мікротеми.

Ключові слова

У мікротемах є слова, які мають істотне смислове навантаження. Такі слова називають ключовими.

Абзац

Групу речень, які розкривають мікротему, на пись мі здебільшого оформляють як окремий абзац. Абзац – це частина тексту, об’єднана однією мікротемою. Кожен абзац пишуть з нового рядка.

535

во

ДІОКЛЕТІАНОВА КАПУСТА З давніх-давен люди оцінили поживні* й цілющі властивості капусти. Вважалося, що вона містить усі сім благ – гаря че і холодне, сухе і вологе, гірке й солодке, а також гостре. Лікарі радили давати капустяний сік дітям, аби ті швидше виростали, радили вживати цілющу капусту при запаленнях та свіжих ранах. 217

о в

овл

Ми розкажемо тобі дивну історію про римського імператора Діоклетіана Августа. 305 року Діоклетіан зрікся престолу і виїхав до міста Салони. Там, на превеликий подив колишніх підданих, імператор почав вирощувати капусту. Чим можна було пояснити цей дивний і незбагненний вчинок? Кілька років тому Діоклетіана мучив глухий біль у животі. Жерці в один голос пророкували йому швидке одужання, сто років життя, блискучі перемоги на суші й на морі. А йому вже не лише вночі, а й удень дошкуляли** болі. Діоклетіан уже почав думати про смерть. Ось тут і нагодився старий грек, який сказав йому: «Вилікую, владико, але за умови, що цілком довіришся мені й виконуватимеш усі мої поради». Він повів імператора на горîд і показав на капусту: «Ось у ній – твоє здоров’я». І справді, вилікував Діоклетіана свіжим капустяним соком. ...Здається, ще вчора імператор свято вірив, що кожен його крок – це сторінка історії. Нині ця віра розвіялася, мов туман. Діоклетіан дивиться у вікно, і погляд його зупиняється на капусті. Тепліє на душі: ось що вічне! Люди воюють, убивають, руйнують, а вона собі росте. Вона годує, лікує, тішить зір. Вона однаково потрібна і друзям, і ворогам, й імператорам, і найостаннішому рабові (За Є. Моргуном). * Ïîæèâíèé – (рос.) питательный. ** Дошкуляти – (рос.) донимать. о а авда до с у ов д о с о с у с с о с о о а с у во в д ов д о о а о а у во с о о у о в о у о ав а у ос ов у ду у а у ос ов у ду у с у о в до а а а олово до с у у ос ов у ду у а о с у в сво в д ов д ода о а л ов д о в дл в с а слова в о а л ов о ов ус о а л до с у

Мікротеми

Тематичні речення

1. Цілющі властивості З давніхдавен люди капусти оцінили поживні й цілющі якості капусти 2. Діоклетіан проміняв престол на капусту 3. Хвороба імператора 218

Ключові слова Поживний, цілющий, сім благ, сік

о в Мікротеми

Тематичні речення

овл

Ключові слова

4. Капуста допомогла 5. Імператор змінює свої переконання а

а д в

а а

План

в дс у о

ос

с в ву

од л

с у аа

Для того щоб виділити у змісті тексту найбільш важливе й зазначити послідовність викладу ду мок, складають план. ПАМ’ЯТКА Як скласти простий план тексту

1. Уважно прочитати текст. 2. Визначити тему й основну думку тексту. 3. Визначити мікротеми, стисло й чітко їх сформулювати. Це і є пункти плану. 4. Склавши план, перевірити, чи розкриває він зміст усього тексту, чи зв’язані пункти плану за змістом. 536

о с

ав о

о ов да

с о

КОЖУМ’ЯКА На Україну часто нападали печеніги. Якось князь Володи мир стояв з військом на лівому березі Дніпра, а печеніги стояли на правому. Ватажок печенігів переказав князеві, щоб вислав воїна для змагання з його богатирем. Чий воїн подолає супро тивника, того буде й перемога.

219

о в

овл

Підійшов до Володимира старий воїн і сказав: «У мене є син. Він такий дужий, що ніхто не може його побороти». Старий розповів, що колись син м’яв шкіру. Його щось розгнівало, і він ту шкіру руками роздер. Наказав князь покликати кожум’яку. Борець печенігів був чоловік величезного зросту. Кожум’яка був невеликий. Він схопив ворога й кинув ним об землю. Від удару велетень загинув. Печеніги кинулися тікати. На цьому місці Володимир заклав місто і назвав його Пере яславом, тому що тут український богатир перейняв славу від печенігів (За І. Крип’якевичем). о а

авда до с у а у ос ов у ду у с у о св ва а а олов а в до а ав ос ов у ду у с у а о в словл а а л ов слова у у од л с у аа а а с у у у с у вс у ос ов у ас у в у о а ода ла до с у а д у с ас в д ов да о о у у у ла у лад а св ва а ла у а с лад ла о с сло а о а ус о о с до в д в овл во д л ос в вдавал с в о у в аву

План 1. 2. 3. 4.

Військо Володимира навпроти печенігів. Розповідь старого воїна. Поєдинок кожум’яки з велетнем. Володимир заклав місто Переяслав.

Тема 5. МОВНІ ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ РЕЧЕНЬ У ТЕКСТІ ПРИГАДАЙМО. а ва с о во 537 товариш а а ас

о а

сл в

ода с а о ав о у с о о до о о л в а

с олу

слова

вд уо у о

ос

1. Немає нічого у світі кращого, ніж вірний товариш. 2. Товариш завжди прийде на допомогу. 3. У народі кажуть, що справжній товариш пізнається в біді. 538 влас

220

о л а л о а а с о с ода лад о дво лад

ов асо в

асо а в

до

о в

овл

Мовні засоби зв’язку речень у тексті Займенники Біля хати росли кущі барвінку. Здавалося, що він і зимою зеленіє. Прислівники Хлопці підійшли до великої купи листя. Звідти по чувся якийсь писк. Сполучники

Посіви потерпали від спеки. Але дощу не було.

Синоніми

Птахи мають неабиякий апетит. Деякі пернаті за день з’їдають кількість поживи, яка перевищує їхню вагу.

Ïîâòîðè слів

Треба знати традиції народу, звичаї. І не тільки зна ти, але й зберігати те, що започаткувало старше по коління.

Спільнокоре- Розстебнули хмари свої торби і сипонули на землю неві слова снігом. І полетіли, кружляючи в повітрі, снігові ме телики. 539

ов

с во

в словл

Яблуню можна вважати патріархом* нашого саду. Походить вона з Кавказу, Середньої Азії, Далекого Сходу. Там ще й досі живуть її дикі родичі. Вирощують яблуні від Полярного кола до жарких субтропі ків. Але все ж найкраще почувається вона в районах, де клі мат помірний. У нас яблуневі сади розкинулися на величезній площі й за ймають майже три чверті всіх насаджень плодових дерев (С. Кургузов). * Патріàрх – (перен.) найстарший, найвидатніший, найповажніший. а в в дл ов асо о о д а о

540 о

асо

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. а с у с а о о ова

541

с у

о а

в у д у о о у асо а

у а

о с д у

ол

од од о у о два асо с лад о в л

с дол в о авда о о ов о у сл в

да у

у с

Весь тиждень ішов сніг. Сніг ішов удень, ішов уночі, не переставав ні на хвилину. Будинки, вулиці, дерева – усе було покрите снігом. 221

о в

овл

Тема 6. ЧИТАННЯ МОВЧКИ 542

о о у ол а

ов о

ово о в

ал с

а оо

СЛОБІДСЬКА УКРАЇНА На північному сході України в межах водод лу басейнів* Дону та Дніпра розкинулася Харківська область. Цікава та багатогранна історія краю. У давнину на цих землях, там, де річка Сàльниця віддає свої води С верському Дінцю, в одному з боїв воїни київського князя Володимира розбили по ловців. А майже через 75 років після тієї події, у травні 1185 року, на цьому місці стояли табором бойові дружини сіверського князя Ігоря Святославича. Переправившись уночі через До нåць, вони виступили в похід, який було поетично оспівано в пам’ятці давньоруської літератури – «Слові о полку Ігоревім». Після спустошливих набігів монголотатар велика терито рія басейну Сіверського Дінця залишалася тривалий час неза селеним краєм, який прозвали Диким полем. Дике поле стало своєрідним плацдармом, звідки татари робили розбійницькі наскоки на міста й села південної окраїни держави. У кінці ХV – на початку XVI століття на території Дикого поля дедалі частіше стали з’являтися люди, які засновували тут слîбоди** (звідси – історична назва Слобідськà Україна, або Слобожанщина). У XVII столітті були засновані такі міста й слîбоди, як Суми, Лебедèн (сучасна Сумська область), Остро гîзьк (сучасна Воронезька область у Росії), Харків, Вàлки, Зм їв, Великий Бурлóк, Вовчàнськ, та багато інших великих і

Річка Сіверський Донець 222

о в

овл

малих поселень. Слобідськèй край заселяли переважно українці з Правобережної України, яких називали черкåсами. Першочергову увагу переселенці приділяли будівництву укріплень, що зумовлювалося потребами захисту від татарських нападів, а також культових споруд. Церква ставала центром духовного та громадського життя міста чи слободè. При ній засновували школи. Долаючи великі труднощі, слобожани за короткий історичний період перетворили Дике поле в край з розвиненим господарством і досить високим на ті часи рівнем культури (З довідника). * Басåéí – територія, яку охоплює річка з притоками. ** Слободà – велике село, селище. о а

авда до с у а у ос ов у ду у с у с л овл а ад са а а у в словл дл с у у ас с у вс у ос ов у ас у в у дл о до до а олов лад а ла с у ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. ос ав од од о у а а а с о о а оо а в д ов д а а а од о лас а од о лас л с в д о а д слова а са в л о у в од в с л с а до с у о а о а о о до а ву од

о о ова

ва а

одов

с о

1. Текст може бути вміщено в підручнику з А математики В природознавства Б історії Ã етики 2. Свою розповідь про історію краю автор розпочинає зі згадки про А спустошливі набіги монголотатар Б заснування слобід В перемогу київського князя Володимира над половцями Ã будівництво укріплень 3. Край прозвали Диким полем, тому що А після спустошливих набігів монголотатар він тривалий час залишався незаселеним Б він став своєрідним плацдармом, звідки татари робили розбійницькі наскоки В тут воїни київського князя Володимира розбили половців Ã тут водилися дикі звірі 223

о в

овл

4. На території Дикого поля було засновано такі міста, як А Київ, Чернігів В Донецьк, Луганськ Б Львів, Тернопіль Ã Суми, Харків 5. Першочергову увагу переселенці приділяли будівництву А укріплень і церков В шкіл Б жител і господарських споруд Ã доріг 6. Історична назва Слобідська Óкраїна, або Слобожанщина, походить від слова А свобода В селище Б слобода Ã лобода

Тема 7. СТИЛІ МОВЛЕННЯ ПРИГАДАЙМО. в о с ову о ау ов с

543

уа

о а с л ува

до

а с л ав о

овл удо

с л овл в словл

оо

• Ромашка

– рід рослин з родини складноцвітних. Має розгалужене стебло і пірчасторозсічені листки. Найпошире нішими видами є ромашка лікарська, ромашка запашна із зеленуватожовти ми кошиками без язичкових квітів і ро машка незапашна. Ростуть ці види як бур’яни на відкритих місцях. Два пер ших види використовують у медицині (З енциклопедії). • На високому гінкому стебельці рос ла лугова цариця – ромашка. Це, мабуть, була найпрекрасніша у світі квіточка: рівна, висока, із сумно нахиленою на бік яскравожовтою, у білих ніжних прозо рих пелюстках голівкою, ще й зверху прикроплена дрібною, як вістря* сталь ної голки, росичкою (Г. Тютюнник).

* Â ñòðÿ – (рос.) остриё.

544

лв

224

овл

о л

а л о а ас о довод с ва

а в о

о осо л вос с овува о

оо с

с л

о в Назва стилю

Сфера вживання

Розмовний Побут, сімей ні, дружні стосунки

Основні види

овл

Загальні ознаки

Розмова на побутові теми, лист до близької людини

Невимушеність, жвавість бесіди; вияв авторського ставлення

Науковий

Наука, тех ніка, освіта

Наукова стаття, лекція, відповідь на уроці

Чіткість, точність, послідовність

Художній

Художня література

Оповідання, повість, казка, вірш

Образність, емоційність

а а с л овл

у а л

545 о а с о в словл ва о с о а о ов о о с л в

о с

лв в о

о д лов с л

уа с

а у л

с л ува ау ово о

о л в удо о

• Розмовний

– – – –

стиль Привіт, Оленко. Брат удома? Ні, його немає. Десь погнався на велосипеді. Жаль. Нехай зайде до мене, коли повернеться. Бувай! До побачення.

• Íàóêîâèé

ñòèëü Іноді здається, що в метеликів лише два крила, але це не так. Насправді крил у них чотири, як і в більшості інших ко мах, однак передні крила розташовані в одній площині із зад німи, до того ж ще й бувають з’єднані з ними. Ось чому може здаватися, що крил у метеликів удвічі менше, ніж є насправді (З довідника). • Õудожній

стиль Прийшла журлива пора прощання з красним літечком. У зелені кучері дерев уже вплітаються жовті пасма. Чарівни цяосінь починає розвішувати на гілках перші золоті дукати чарівного листя. Поступово в золото та багрянець одягається все деревночагарникове багатство (Ю. Заверуха). 225

о в

овл

546 о

о л ал а с уа с л ува с л ува в д ува с

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. лад о л в в од о а с

547

о уа

ва о о д у а лад с у ау ово о с л лад а с у а с о

с о

л в словл с л о о с ав

а осо а

до

у о

во

д ало

одо авс ва с о у у св ово

Тема 8. УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ НАУКОВОГО СТИЛЮ ПРИГАДАЙМО.

ос ов

о а

ау ово о с

овл

Докладний переказ – це повне, послідовне, близьке до тексту передавання змісту почутого або прочитаного. 548

с в вд

д ува а

а с ав л о а оло у ов ал до ау ово о с л у в словл

в дл

слова у сво

о а вд о

ІСТОРІЯ КНИЖКИ Давнодавно на землі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. «Сторінкàми» найдавніших книжок були кàмені, стіни пе чер, вояцькі щити. Писали на всьому. Бо ж не було тоді ані паперу, ані олівців. Далі люди додумалися писати на глині, яку потім сушили й випалювали у вогні. Та хіба на глиняних сторінкахцеглинках багато напишеш? До того ж ці книжкè були важкі. Коли, скажімо, якийсь учений збирався в дорогу й брав із собою двітри такі «книжки», йому потрібен був віз. 226

о в

овл

В. Рекуненко. В гостях у казки

Із часом люди навчилися робити çðóчні й легк книжки – з тонкîї кîзячої або телячої шкіри. Першу таку книжку зробили в давньому місті Пергàм, через те папір зі шкіри й назвали пергàментом. Справжній папір, що на ньому пишуть зараз, люди навчилися робити дві тисячі років тому. Тоді й почали в багатьох країнах писати книжки на папері. Саме писати, бо книжки ж тоді були рукопèсні. Тепер книжка всюди поруч із нами (О. Єфімов). а

о вда

ус в д ов д а а а а о у сал л д ол у ул л с о о а а ол л д ав л с о с в о у ос а лад о а ус о

уло а о ав

с у

ла с у с уд у до лад о оо с л овл в уд

а до

у с а а ов од

ав о о

о о а с лад ува с в о у

ла а

227

о в

овл

Тема 9. ТИПИ МОВЛЕННЯ ПРИГАДАЙМО.

о ов д в д

с вдо

су а о ду у

ува

Розповідь

Розповідь (рос. повествование) – це висловлення про події, що відбулися (відбуваються чи відбуватимуться) у певній послідовності. До текстурозповіді можна поставити загальне питання що сталося (відбулося)?

Опис

Опис (рос. описание) – це висловлення про певні ознаки, властивості предмета, особи чи явища. До текстуопису можна поставити загальне пи тання ÿêèé?

Роздум

Роздум (рос. рассуждение) – це висловлення, у якому доводиться правильність чи неправильність певного твердження шляхом міркування та за допомогою аргументів. До текстуроздуму можна поставити загальне пи тання чому?

ол в од о у

549

в словл

с о ов дд

о у а во

о д ува

два а о

оо у ос ов у ду у в д ов д в ува

ов ов д ода

БІЛКАПАРАШУТИСТ Рятуючись від куниці, все вище й вище по сучках лапатої ялини забирається білка. Куниця осьось наздожене руду. І раптом… білка розпластує лапки, розправляє хвоста й кида ється вниз із самісінького вершечка високої ялини. Хвіст діє як парашут, і тварина плавно приземляється на галявині. У куниці хвіст не може правити* за парашут. І поки вона спус кається з дерева, білка вже знаходить безпечний куточок (З довідника). * Ïðàâèòè – (рос.) служить. в

228

а д а

с л

о о

в слова

ов о

до о а а

о в

овл

У висловленні йдеться про кілька дій, виконаних куницею та білкою. Ці дії виконуються одна за одною, послі довно. До тексту можна поставити загальне питання що відбувається? Отже, це висловлення є розповіддю. МІРКУЙМО.

550

д с

551

д л с

ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в ов а од оо ал в л овл с о с а с

сл ул

д д ов у а а до о о о

са

л до д у а а в о о а ус в а а ус о

ува ав о

о в о су

ад у ова ло в у а

Кульбаба – це багаторічна трав’яниста рослина. Стебло в неї безлисте, світле, усередині порожнє. На верхівці стебла красу ється одна велика жовта квітка, схожа на кошик. Увечері її пелюстки згортаються, а вранці розкриваються. Листочки цієї рослини видовжені, зубчасті. Ростуть вони від самого кореня. Кульбаба належить до лікарських рослин і є дуже корисною (З енциклопедії). л

о а

во

о осо л вос в д ов д в

о удов ува

оо

с у ав ода

оо

ов

У тексті вказано постійні ознаки кульбаби. Крім того, названо ознаки частин цієї рослини – стебла, квітки, листків. До висловлення можна поставити загальне питання ÿêà? Отже, цей текст є описом. МІРКУЙМО.

Побудова роздуму

552

лад ав д

У будьякому роздумі є дві частини. У першій – міститься теза (основна думка, твердження, яке потрібно довести), а в другій – докази (аргумен ти) висловленого твердження. в л в слов в

ус

о ду

о о ав

• Я люблю займатися спортом (малювати, читати), • Українські пісні відомі у світі, тому що... • Природу треба охороняти, тому що...

о о од

тому що...

229

о в

овл

Òема 10. УСНИЙ ОПИС ПРЕДМЕТА 553 оо

о л о а

л с а да ов

слова словос олу в л д о а оо д

а до о

Петриківський розпис ул

у ва ва

а д

а одв в

уд ооо

уа ов сал

ол

Опис предмета

Описати предмет означає назвати його ознаки, а також ознаки його частин.

Побудова опису

Побудова твору-опису предмета

554

Частини

Про що пишемо (на вибір)

Вступ

Загальне враження від предмета, уявлення про нього; як цей предмет з’явився в мене; для чого використовується предмет (на вибір)

Îñíîâíà частина

Опис: колір, форма, розмір, матеріал тощо

Кінцівка

Моє ставлення до предмета; місце предме та в моєму житті тощо (на вибір)

од д в дво лас ва о о д в с лад ла во у о су о о у удо о у а о ау ово у с л ла о

у ва о у о л уд у ва д о о ас а в ооо а д а а ла о ус о о д о с а с ода о ов

Орієнтовний план твору-опису предмета 1. Як предмет з’явився в мене? 2. Розмір і форма предмета. 230

ас в

о в

3. 4. 5. 6.

овл

Колір (запах, смак) предмета. Матеріал, з якого зроблено предмет, оздоблення. Частини предмета, їхні розміри, форма, колір. Я люблю користуватися предметом.

555

ада с ул л а о л а лад ус о удо в о д ао о уа у

а ас д в ада о в а а а в у ал у а у в д у о о с оо д а а а а а ал

Тема 11. ПИСЬМОВИЙ ТВІР-ОПИС ПРЕДМЕТА ПРИГАДАЙМО. удо о

556

в а

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. а в а а

осо л вос

о а

су

а ва у ду у оо д а

а ва л в

с во дл

557

од д в у ва о у о л уд у ва лас ва о о д в с д о о ас а в ооо а лад ла а а ла о во о с оо д а в ау ово у в удо о ус л о во в до а олов о с а с о ов ла о ас

дво

558 ада о в а о во удо а Б ло у а а а в ава о л оду а Б ло у о а с д в вва а д у о д а в а а вас

К. Білокур. Богданівські яблука

в до о у а с о о а в а

о авл

К. Білокур. Натюрморт з колосками і глечиком 231

о в

овл

удо

лад а о ус л

в о с лу а а о л с а с дов д о а

а а а о ода

Б ло у у

Яблуко червонощоке, свіже, велике, кругле, стиг ле; відчуваєш аромат яблук; кольори яскраві, соковиті, теплі, весняні. ДОВІДКА.

ПАМ’ЯТКА Як складати твір-опис предмета чи тварини за картиною 1. Уважно розглянути картину. Визначити, що на ній зо бражено, відчуття настрою художника. Звернути увагу на ко льорові особливості картини. 2. Розглянути предмет (тварину), звернути увагу на деталі. 3. Визначити тему й основну думку майбутнього висловлен ня. Скласти план. 4. У вступі назвати картину, її автора, стисло зазначити, що зображено на полотні. 5. В основній частині описати предмет (тварину). 6. У висновку передати своє враження від предмета (твари ни): чи сподобався він вам? Чому?

Тема 12. ПИСЬМОВИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПРЕДМЕТА 559

д ас

ов слова

БЛАКИТНИЙ АЛМАЗ У природi трапляються кольоровi алмази: блакитнi, рожевi, жовтi. Один з блакитних алмазiв пов’язують з iменем вiдомого мореплавця Васко да Гами. Якось славетний капітан прогулювався палубою та милувався коштовним каменем. Алмаз було вправлено у важкий золотий перстень. Камiнь було ретельно огранено. Така оброб ка мала назву «троянда», алмазовi вона надавала особливої краси. Блискучi гранi сяяли, здавалось, що алмаз свiтиться ізсередини. Цiєї митi повз капiтана проходив кок, пiдсковзнувся та штовхнув його. Спересердя капiтан замахнувся на матроса. Перстень зiскочив з пальця i впав в океан. 232

о в

овл

Через чотири роки каравели** Васко да Гами знову опинилися на тому самому мiсцi. Кок готував снiданок для команди. В однiй зі скумбрій*, що їх спiймали матроси, вiн знайшов капiтанiв перстень! Так, перстень був той самий! Але його прозора колись «троянда» стала блакитною! Так подiяла на алмаз морська вода за тi роки, що вiн лежав на океанському днi (За Р. Валуєвим). * Скóмбрія – морська риба. ** Êàðàâåëà – старовинний вітрильний корабель з трьома або чотирма щоглами. о а

авда до с у а у ос ов у ду у с у с л овл с л о о с лада с с а в у о д у о лад а ла с у в ува у а а са в дл сл в а слова с олу мореплавець Васко да Гама, ретельно огранено, обробка «троянда», кок, каравела, скумбрія о с о до сл в ретельно, спересердя о а с уд у а ла о а до лад а а сл о а ва о ово о ва а а а у о

Тема 13. ПЕРЕКЛАД З РОСІЙСЬКОЇ МОВИ УКРАЇНСЬКОЮ 560

лад

слов

лад о

ус о с у а с о о ово о в д ал с

ово оо

БИОГРАФИЯ ЗЕРКАЛА С давних времён люди желали видеть своё отражение. Поэтому в качестве зеркал использовались отполированное серебро и золото, медь и горный хрусталь. Чуть позже в качестве зеркал начали использовать металлические диски, которые были хорошо отшли фованы с одной стороны до зеркального блеска, а другая сторона диска была украшена разнообразными камнями. К середине XII века в Европе уже использовались стеклянные зеркала. Их изготовляли путём выливания рас

о с у

с а

В. Рекуненко 233

о в

овл

плавленного олова на поверхность стекла. Но такое зеркало получалось вогнутым, поэтому изображение в нём искажалось. Первое плоское зеркало появилось в XVI веке на острове Му рано. Его создали братья Андрео Доменико (Из журнала). а

561

лад с

слов ос с

овл

лад о

ова

овл

о д а ов

с у а с о ово о в в ову а

а са

в дл

с о

с а с сл в в у а

НОВЫЙ ГОД В УКРАИНЕ Долгое время в Киевской Руси праздновали несколько вари антов Нового года: 1 марта и 1 сентября. Новый год, который наступал 1 марта, считали праздником весны, солнца, тепла, ожидания нового урожая. Обязательным элементом празднова ния весеннего Нового года было зажигание огней. И только с 1700 года Новый год начали праздновать по европейскому обычаю – 1 января. В Украине традиционным символом Нового года на протяже нии очень многих веков была не зелёная ёлка, а дидух. Изготав ливали его с первого сжатого в этом году снопа. Дидух украша ли разноцветными лентами, бумажными или сухими цветами. В доме его ставили накануне Рождества (Из журнала).

Òема 14. УСНА РОЗПОВІДЬ НА ОСНОВІ ВЛАСНОГО ДОСВІДУ ПРИГАДАЙМО.

562

ав

о д

осо л вос а

о ов д

о ов д дл с ладов о а о о о а а олово с одо алос ва в словл

З багатьох життєвих прикладів можна переконатися в тому, що хворі звірі виявляють безмежне довір’я до людини, яка їх лікує. Якось в одного тигра у звіринці заломився кіготь і вріс у лапу. Це завдавало йому нестерпних мук. Треба було випиляти пазур. Операція виявилася важкою, але мужній лікар усетаки скінчив її. Минув рік, і той самий тигр загнав у лапу колючку. Цього разу він сам простягнув лікарю крізь ґрати зранену лапу й терпляче чекав, поки той порався біля неї. Після цього тигр став стрибати по клітці, виказуючи радість і вдячність лікарю рятівникові (За О. Губком). а

234

слова

да

осл дов с

о в 563

    

лад

ус у о ов д

а од у

овл

ода

Теми: «Сім днів повної свободи, або Як я провів канікули», «Зупинись мить, або Одна година мого життя», «Усе за планом, або Мій робочий день», «Один за всіх, або Мої друзі в школі», «Поки всі вдома, або Вихідний день у нашій сім’ї».

Тема 15. ЛИСТ. АДРЕСА 564 о

о о

у о дл с

с у

о ов о о во у

о ов да

в с ово

ЯК ВАСИЛЬКО «ВІДПОЧИВСЯ» Писав із табору Василько: «Нових у мене друзів стільки! Я, мамо, добре відпочився! І опилсинів тут наївся! І накупався, як ніколи!.. Пеши... Вітаїм... Я й Мекола». А мама так йому писала: «Без тебе дома скучно стало... Але тобі на користь море, І ми зустрінемося скоро... Ти молодець, що “відпочився”, – Коли б ще й грамоти навчився!». Г. Бойко

Лист – один із засобів спілкування між людьми, особливий вид творчості. Структура листа: звертання до того, кому адресовано лист основний зміст листа побажання, прощання прізвище, ім’я того, хто написав дата

оо

о у

ол с

ва

адресатом 235

о в

овл

565

о а с л с

а о л с а в ува у а до а о в о до овл

Привіт, Максиме! Пише тобі з табору відпочинку твій друг Сергій. Я дуже задоволений, що поїхав саме до цього табору, адже тут весело й цікаво. Щодня проходять різні ігри, вікторини, спортивні змагання. Наш загін уже двічі був переможцем кон курсів, а мені навіть подарували конструктор за активну участь у шахових поєдинках. Зараз ми готуємо театральну виставу, яку покажемо перед усіма дітьми табору. Погода не підводить! Ми купаємося в басейні, загораємо, а завтра вранці разом з вихователем підемо ловити рибу на ставок. До зустрічі! Сергій. 25 липня 2018 року. 566

л с а д у у од у о оло д ало

а о а в са

а ов д дус в

а ус

567

о л а о о о л ад с а о в в ува у д о ад су в д ав а а д ад са а о а у осл дов ос а а а о с ладов ас ад с д с а ву с а о о д с ав о о

Зразок

Відправник

Захаренко Дмитро вул. Квітнева, 24, кв. 3, м. Жмеринка, Вінницька обл., 23100 Майборода Надія вул. Грушевського, 63, м. Чернівці, 58010

Адресат

лова область, район, місто, село, вулиця, квартира о о в а су ад с о с о о ува обл., р-н, м., с., вул., кв 236

о в 568

в у в ода

сл а с

о ва о в в

а ад сла л с о ус д а сво ад су а ад су ад а о

а о са а

овл о

а с

Ëист у майбутнє Уявіть, що вже промайнуло одинадцять років вашого навчання в школі, ви готуєтеся до випускного балу... ßкими ви себе бачите в майбутньому? Напишіть листа собі в майбутнє – випускнику школи. Розкажіть про себе «сьогоднішніх», свої бажання, плани на майбутнє, що найбільше цінуєте в житті тощо. Покладіть листи в конверти, підпишіть і здайте на зберігання вчителеві чи керівникові вашого навчального закладу. Попросіть, щоб ці листи вручили вам на випускному балі.

Òема 16. ПИСЬМОВИЙ ТВІР-ОПОВІДАННЯ ПРО ВÈПАДОК ІЗ ЖИТТЯ ПРИГАДАЙМО.

569

ав о ул

ада а о в

Зміст твору

Побудова

о а

о ов да

о ов да в у ос ов у ду у а од о о о а

ал а у о а л а о о л о ов да

а у

о ав

В основі твору-оповідання про вèпадок із життя є подія (епізод), свідком або учасником якої ви були. У такому оповіданні потрібно розповісти про цю подію та висловити своє ставлення до неї. Побудова твору-оповідання 1. Вступ (коли і де відбувалася подія; стисла ха рактеристика персонажів). 2. Основна частина (докладна розповідь про по дію). 3. Закінчення (враження від побаченого; власні зауваження чи побажання). 237

о в

овл

с ов л

570 л

а о су а в уд до

1. 2. 3. 4. 5. 571

од ав

овл о ов да су а о ду у л

розповідь ал о у овл художній

о ов да а ода ла о од а а о д ало о ува с в о у авда

в д до а олово

с у л оос

План Сергій побачив синичку з пораненим крилом. Хлопець вагався, чи брати пташку додому. Бажання допомогти перемогло. Сергій обігрів пташину. Батьки похвалили сина.

а а в ослу а алос в д ува до с

ада од св д о а о у ас о о в ул а ос ов в о ов да о д о с лав о о ла у ос ов у ду у о ов да с лад ва од о лас а о ва с одо во а о ов д с в в л дс о до о лос а во о о

Збірник оповідань Під керівництвом учителя виберіть кращі оповідання, написані учнями вашого класу. Підготуйте збірник оповідань. Не забудьте проілюструвати книжку, указати рік та місце випуску, авторів оповідань, малюнків тощо.

Тема 17. УСНИЙ ОПИС ТВАРИНИ ПРИГАДАЙМО.

удо

с вд

с в

у вас удо а ас ва 572 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. во а ас в ла о ву а в в л а о в с ав с до сво ва

ау ово о а о а ла во а до

о а

о о во а

Описати тварину означає назвати її ознаки, а також ознаки частин її тіла. 238

о в Структура твору

овл

Побудова твору-опису тварини Частини

Про що пишемо (на вибір)

Вступ

Де живе тварина, де я її бачив(ла) тощо

Îñíîâíà частина

Опис тварини

Кінцівка Моє ставлення до тварини; значення тва рини в моєму житті тощо 573

лад у в удо о ва о о с о ов ла

ла о су ва о ул л о у с л ус о о с а а в л а в а а о ода

ва а ла о о о в а с до ва о

ва а у с а с

Орієнтовний план творуопису тварини 1. 2. 3. 4. 5.

Де живе тварина? Розмір (зріст) тварини, її масть (забарвлення), шерсть. Голова, очі, вуха, лапи, хвіст. Сила (спритність, енергійність, витривалість) тварини. Я люблю спостерігати за твариною.

574

ослу а ла о

ода

с сво

од о лас

оа ал у

в словл

План аналізу опису 1. Як побудовано висловлювання, чи відповідає воно струк турі опису? 2. Чи відповідає висловлювання художньому стилю мовлення? 3. Чи послідовно викладено матеріал? 4. Чи розкрито тему й основну думку?

Тема 18. ПИСЬМОВИЙ ТВІР-ОПИС ТВАРИНИ ПРИГАДАЙМО.

575 у д

576

л с л

оо а а о

д а с в у ва о а ва о а авда

о а о д а о в

с о у

са

ва

а ва а а а а у а

а ов д

оо о

да о о а в д ада

ас

у ос ов у ду у в словл а о

од у ва

ов ау ово о

239

о в

овл

ДРОХВА Останні сто років в Україні різко скорочується кількість дрохв, які свого часу були дуже поширені в степовій і лісостеповій зоні. Сьогодні дрîхвà належить до рідкісних, зникаючих видів і занесена до Червоної книги. Цих птахів у невеликій кількості можна зустріти в Криму, на Херсонщині, Харківщині, Запоріжжі. Дрохва дуже полохлива, сторожка птиця. Вона гніздиться на відкритих ділянках степу, солончаках з бідною рослинністю, іноді на хлібних полях, але завжди у віддалених від людини місцях. Живиться рослинною та тваринною їжею. Дрохви швидко бігають, витривалі, добре літають. Проте злетіти їм важко, адже важать вони в середньому 14–15 кг. Зверху птах коричневожовтого кольору, а знизу – білого. Шия у дрохви довга, хвіст – середньої довжини. Дзьоб великий, широкий при основі, випуклий, з вирізкою на кінці. Ноги довгі й сильні, на них – три пальці з короткими нігтями. Самці – з пучками білого пір’я на горлі. Для збереження та відтворення популяцій* дрохви останнім часом в Україні та інших країнах створено спеціальні розплідники, у яких птах вирощується під наглядом людини (З енциклопедії). *Популяція – сукупність особин одного виду тваринних чи рослинних організмів, поширена в певній місцевості. о л а а о

а ал у д о ву о а лад с о с аус в с у слова а словос олу

од

вд о ов д в

дл о

о а авда од о о ва а в а в 577 Варіант А. лад ол в о ла во у о су д о в в у удо о у а о ау ово у с л о во у до с а с а ало о д о в ав

240

с вд о с а су

а ла о а олово

а а

о в Варіант Б. лад л са с а а а олово о с а

578

о ва

о л

ла а а в о с ва у удо о у а о ау ово у с л с о ов ла о ас оду

о у

да

о са слов

а о ус

с со а

овл

а вод с в о во у до

а о ов да удо сво в а вд а

Томас Гейнсборо. Трістрам і Фокс

Валентин Рекуненко. Дощик лад у удо

а од

ода

Тема 19. УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ТВАРИНИ ПРИГАДАЙМО.

579

во а о о а

580

о ов д в д

о а с ва да ов о

ов

с вд о

су

о ов да о ва слова словос олу в л д од ва ов д

о ода

в а

ал ул в а до о о о а а

в словл ва

с о

НАТАЛЧИНА ВТІХА Наталка жила в кривобокiй халупчинi на околицi села. Ді вчина була вродлива, наче квiточка. У наймах Наталка заробила теля, з теляти виросла телиця. Була то єдина Наталчина втiха. Та довелося продати телицю сусiдовi, бо не було чого їсти. 241

о в

овл

Вечорами, коли череда верталася в село, Наталка стояла бiля ворiт. Ось показувалася сiра телиця, вона була гарна, сита. Шерсть на нiй аж вилискувала. Телиця повертала до Наталки голову й мукала. Дівчина прожогом* кидалася до неї, обвивала руками її мiцну шию, починала цiлувати морду. Теличка стояла наче вкопана. Наталка виймала невеличку скибку хлiба, давала теличцi, а сама знов цiлувала мiцну сiру шию... Тут на Наталку гримав пастух. Вона вiдпускала телицю, проводила рукавом по очах i сумно дивилася їй услiд (За О. Коíèñüêèì). *Ïðîæîãîì – (рос.) стремглав, со всех ног. о а

а в у а у ва ва а дл су о

авда у

овл у о су ав о а ал с л о о с

лад а о о а ла о

до с у ос ов у ду

дл

вс у

о д а ов с о д а ос с лада

до в д л ла ус о

с у

ос ов у ас

а в

у о

а д у о

сл в о

с уд у

до лад о

Тема 20. ПИСЬМОВИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ТВАРИНИ 581

овл

ослу а

олосу в

од о лас

КРІТ Ранньої весни ворухнулася раптом суха бур’янина, похиталася і впала. А на тому місці, де вона стояла, зробилася нора. У норі хтось важко посапував і сердито бурмотів. А трохи згодом з-під землі виткнувся гострий писок, за ним – 242

о в

овл

сердитющі настовбурчені вуса, а за вусами і вся голова. Вона була припорошена пилом, з маленькими ямочками замість вух. Кріт понюхав туман і прислухався. У бур’янах було тихо. Тоді підземельник повільно підняв угору дві заслінки побіля вух, і зпід них вигулькнуло на світ двоє маленьких очей. «Гм, де ж це я опинився?» – подумав Кріт сердито, бо йому дуже хотілося їсти, і вибрався з нори весь. Він був кволий після зимового сну, тому ледве переставляв ноги. Наткнувшись на якийсь курінь, підземельник злякано присів, а що курінь мовчав і не ворушився, то він осмілів, покуштував язиком вологий мох і став швидко його лизати. Ах, як прохолодно стало йому в грудях, скільки сили прибуло одразу! І кріт повеселішав (За Г. Тютюнником). в ува у о в дл слова а д слова а до о о о ав о о су о а о о со вуса о ву а лад а ла с у ослу а с вд у а а ла о о о до лад а в да овл во д л ос в с о с ал с в о у в аву

Тема 21. ПЕРЕКЛАД З РОСІЙСЬКОЇ МОВИ УКРАЇНСЬКОЮ 582

лад

слов

лад о

ус о

св

у а с о ово ва а а олов а

с а

БАРСУЧОНОК Однажды мама позвала меня: «Юра, смотри, какого бутузика я принесла». Я бросился к дому. Мама держала кошёлку, там на подстилке из травы и листьев копошился ктото толстый в серебристой шкурке. Мы вошли в комнату, подошли к дивану. «Ну, вылезай, малыш, не бойся», – предложила мама. Из кошёлки показалась продолговатая мордочка с чёрным носиком, блестящими глазками и очень маленькими стоячими ушками. Мордочка у зверька была презабавная: верхние и нижние части ее – серенькие, посредине от носа к ушам тянулись широкие чёрные полосы. Малыш выбрался из кошёлки. Какой же он был занятный! Очень толстенький, настоящий бутузик. Шерстка светлая, се243

о в

овл

ребристая. Ножки темные, словно он нарядился в чёрные сапожки и чёрные варежки. Мама достала из буфета пузырёк с соской и налила туда молока. Малыш сразу смекнул, в чём дело, всю соску в рот забрал и даже глаза зажмурил от удовольствия (По Г. Скребицкому). а

583

лад с

слов ос с

л лад о

овл

ова

овл

с у а с о ово о в в ову а

о д а ов а са

в дл

с о

с а с сл в в у а

КАНИКУЛЫ «У нас сейчас каникулы!» – радуются школьники. Это простое земное слово «каникулы» обязано небу своим появлением. В древности каникулой называли самую яркую* и самую главную звезду в созвездии Большого Пса. Она каждый раз появлялась на небосводе в разгар лета. В июле начиналось самое жаркое время года, когда школьникам и студентам давали передышку. В честь звезды эти дни и прозвали кани кулярными. Сначала каникулами называли только летний отдых. Потом слово «каникулы» стало относиться ко всякому перерыву в учении: летом, зимой, весной. Потому мы сейчас и говорим: «Летние каникулы, зимние каникулы, весенние каникулы» (По Г. Юрмину). *Самая яркая – (укр.) найяскравіша.

Тема 22. УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ З ЕЛЕМЕНТАМИ РОЗДУМУ ПРИГАДАЙМО.

584

св

ва а

о а а олов а

о ду с

вд

с в д о ов д овл

о д а о в

о у

МУДРИЙ СУДДЯ Цар Соломон уславився своєю мудрістю. Щодня люди приходили до нього на суд. Один чоловік перед смертю сказав, що всю свою спадщину* залишає найбільш гідному з двох своїх синів. Після смерті 244

о в

овл

батька сини посварилися, бо жоден з них не захотів визнати себе гіршим. Брати прийшли до Соломона. Той спитав, хто вони такі. Обидва виявилися стрільцями. Цар наказав поставити мертве тіло батька біля дерева. Братам звелів стріляти в тіло. Перший стріляв старший брат. Він уцілив батькові в те місце, де в живої людини б’ється серце. А молодший син відмовився стріляти. Він опустив свій лук і заплакав. Батьків спадок цар Соломон наказав віддати молодшому братові, тому що він виявився гідним сином і порядною людиною. Старший брат залишився ні з чим, адже він виявився жадібною людиною з оброслим шерстю серцем. *Спàäùèíà – (рос.) наследство. лад а ла с у а ла о до лад о ус о

Тема 23. ПИСЬМОВИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ З ЕЛЕМЕНТАМИ РОЗДУМУ 585

ослу а ос ов у ду у

олосу в

од о лас

КІНЬ УТІК Це було в четвертому класі. Усі схилилися над зошитами. Учитель дав задачі – і діти працювали самостійно. На останній парті сидить Вітя. Він уже закінчував розв’я зувати, як на парту впала записка. «Знову, мабуть, від Петрика, – подумав собі. – Знову просить ковзани. Чого я маю весь час йому їх давати?». – Іване Петровичу, – сказав Вітя, – мені хтось записку кинув... Хіба ж можна записки на уроці писати? – Записки на уроці писати не можна, – відповів Іван Петрович. – Але як уже тобі хтось написав, то розповідати про неї вчителеві недобре, Вітю. Записка – це ж таємниця, що мусить бути відома тільки тобі й твоєму товаришеві. А ти розкриваєш свою таємницю. Візьми записку, заховай, на перерві прочитаєш... Вітя почервонів. Тепер йому стало зрозуміло, що він немовби пішов з доносом на товариша. 245

о в

овл

У класі тиша. Хлопці час від часу піднімали голови, пози рали на Вітю, і в їхніх поглядах він бачив подив і обурення. Вітя розгорнув записку й прочитав: «Вітю, – писав Пет рик, – я намалював вогнегривого коня. Якщо хочеш, дам тобі». На перерві Вітя підійшов до Петрика. – Давай коня… – сказав. – Утік кінь, – тихо відповів Петрик (В. Сухомлинський).

ов д о о лад о ла о о с до аву

ослу а а

с ус о

в дв

о ов дд о с у

овл

во д л

л с влас ос

о ду у а о ода

вдавал с

о у

План 1. 2. 3. 4. 5.

Це було в четвертому класі. Записка від Петрика. Записка – це таємниця. Подив й обурення однокласників. Утік кінь.

Òема 24. УСНИЙ РОЗДУМ ПРИГАДАЙМО.

586 од

осо л вос

о а ав о о

а о

о ду у

во у о ду у

у ду

у в словл

ов

о у

У селі, куди я приїхав до дідуся, мене здивувало те, що на віть незнайомі люди вітаються: «доброго дня», «добридень», «доброго здоров'я». Тобто всім бажають добра. І я замислився: чи часто в рідній мові вживають слово «до бро»? Нерідко можна почути звертання «добродію» або «добро дійко». Гарних, щирих людей називають доброзичливими. День зустрічають «добрим ранком», а проводжають «добрим вечором». Я думаю, що якби люди частіше вживали такі слова, то стали б добрішими. Хіба ж можна відповісти грубістю, коли тобі побажали чогось доброго? Недарма ж кажуть, що добре слово й мед розтопить (З посібника). 587

до о о о

а о

в д а уло

дов с

о л в а у

1. Кожна людина повинна знати послідовність розміщення літер в алфавіті. 246

о в

овл

2. Пропускати уроки без поважних причин не можна. 3. Діти повинні не лише вчитися, а й допомагати своїм бать кам по господарству. 4. Говорити правду не завжди легко. лад а сав ода о

ус о в о ду ла в словл а л

а од о с а

в д с слова

а в с олу

д о сл в

ПАМ’ЯТКА Слова та сполучення для використання у творі-роздумі я думаю я вважаю на мою думку,

тому що через те, що наприклад

отже, тому таким чином,

247

ода

ÄÎÄÀÒÊÈ

а ив с а л є а

Б са с

с а а а

а ли о о о

о у о и

А а ив с л с а

и в и] а с в а са в в с в в с а в в во л во л вуд а вуд а ву о ву о

В са са

д л д л д вд а д в д а до до до д а д д с ду а ду а

248

К а

уд с с а

М а

Н у

уд а

о у

с и а с и а с я с с са с а с со а с е а с а с уде с с уд с

л с оу ул а су у в а о и а

о а л уд с

д о

о и

л о л л а л л дс и

оу у о и

а оло олод о у а оу у а

а ли о о од

в в

лс о ул су у в

а с

Додаток 1

ол

в д и л с с д ся с д с с

уд

Ш в д и л с д с с д с

ода Äîäàòîê 2

а и о ал в Б л ос о

и и

ис

В в в о в и в с и ви ад а в в ва в а ви а о од ви адо ви в с в с ав в в во єд а в с Г с о о и а о оди о о и а у в Д дал дво в д ди а д ал дід в ді о и ді дов с и довід д а

до і а дос о у до д а до ови Ж али ал і а и в с л лови З авд авд в д а а ас

л а вс у І ду и с а Ї

с в и

К у ида ло в а с л со ис с о в Л л и л с о д л с л одови

Р а о а в ови о в о овіс и усл

М д с и л о

а а

Н ав ав ло ав ас в д в с с и ови уд и О о я а о о у од д од о а в л ол ос в и

С сад са св дло с д а с и а с а с с л Т в с овс и о и о и У у аї у аї с у о ис Ц

П л о л у д уа о о ил а ол а о д в осид осл ос су а и с и

у в а в и Ч ови с ви о о

Ш в д и ов в Я ли ов а в

249

ода Äîäàòîê 3

лв о

ов у о и

Б до с о д с о в о ов о о і о о о і о о до о

едл а и ловид а е

В ду

в с а вел ад о в у и и вдруг у а в о ол у и о и о о и о молча ов украдкой ад о а Г ос и у

ос и у и л

о о ядо о яд о о яд до осов с су лі до осов с до

оду

ла у и

совіс

З о лу ад с

у ос

и с ова с во

И а

ад і К

ва с дс у с

ля с

ау яд авс в

ва

ад ува с лу авс во

лад до а ла о лас л и с у а с а о ав с о у с л ова лува л ува

лоли-

а и-

о ал

о во а ва ва о оди л ос ві л в с

О о а овува

а у

вві л в с

П л и л а в и в ад о ва ас ува

а влио а

Р о од о

о с

С сов с л в су лі совіс соде с вова с я помогать до о а а соо а с іл о у о а о Т а ов с ос у о ис с

а и ос о ес в у ова ва у ое лода

250

Н в

ас о де і с ос о

Ж а а ада до о я а а

а ады′ а а вос л вс а а ы′ о

Е од ос а

до

М с а ловид

л соо а

У о лада а ва

ад

а о л Ц

с од асо

до іл

Ч с од ва

с одіва

ода Äîäàòîê 4

Б Скорочені відповіді до вправ 36. с ло ав с ав оло 72. с ав сьогодні на ставку дода рогозу, комиш 94. л д ос ав дво а о 100. в а Тарасику 150 л йа л 157. а вс ав а в 165. а а а в слова 180. а в а ува овд слова а о д а олос д а о л ву д 192. олу у в ьо о в слова 220. л с а 288. о ол в а о а с а ао 242. од олос в д ува с в слова засніжене, ніжиться а с о о у слова 274. лов с ал с о а 290. а о а с 293. ла а ол в ав с о лл 300. а дал д ав ас о а д 309. а л ал о а о л а а аво а д о а д о а о а с д о о 313. Тріумф ус уда а о а дефект дол діапазон о с 332. олод у ав л дов а д а лад а а л олод ол о во о о д ва а а а у ол о у л а осл а а о а ал а о слова у а ал о о удо оо а а удо а 333 ол лавало о а олод а ува 339. ас ду а о о ас ву слова о о св а ду а о о л о ад ас о о 345. о чайка с ова чайка о а а а аа о а слова а а а 356. о у о а аа в л с д 360. о в в в в о а в 366. л о а ов ов со с о во св л с в 369. а оа о у о о 379. о у о слова окропі, скрипку, ступі, землю, гатú, вітром, рябу а 387. Бол л а асло ол ва аса дв од уд у ал а ола у а 405. о в о а о а о а а о ал о а . 432. Б а ло с о а а а у с а в аса с 452. у оив дво слова у а оло су с а д у у ое о су в олос слова у с і

251

ода 443. с о у с о ува 455. у у у с о в с о 485. л о а о а со с а д уд о ду в с ас ду л а оса д д 486. Б 493. у ува с од о а су о у до о о 499. у у ва ас у о в с у а а а ус а у а а суво 501 с Б ова ал у о 506.

а д а с ов

до о а

ов с у а

Відповіді до тестових завдань с с с с с

ас ас ас ас ас

Б Б Б

Б Б

Відповіді до веселих вікторин Вікторина на с. 44. с су с д Бу в р Бу ва м Бу в к Вікторина на с. 96. л ав а а а у а ву й лад с лад л х л ву дз о а а о у ва дзь Вікторина на с. 128. ву о ву а а ко а ву к о о а во о ар Вікторина на с. 162. о с о а о о ос л д ло а вул а о лавл а аса а а до о о о о л с у а а л с о в л а с а осл а Зразок розміщення слів у таблицях до окремих вправ а

у а

о д

с с

а у

252

а а

ÇÌIÑÒ Дорогі п’ятикласники та п’ятикласниці!. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

ВСТУП Значення мови в житті людей. Місце і роль української мови в Українській державі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4 § § § § §

1. 2. 3. 4. 5.

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ Іменник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Прикметник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Займенник. Особові займенники. Дієслово . . . . . . . . . . . . . . Числівник. Прислівник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Прийменник. Сполучник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ Й ПУНКТУАЦІЇ. ЕЛЕМЕНТИ СТИЛІСТИКИ § 6. Словосполучення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . § 7. Речення. Види речень за метою висловлювання. Окличні речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . § 8. Граматична основа речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . § 9. Другорядні члени речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . § 10. Речення з однорідними членами . . . . . . . . . . . . . . . . . § 11. Узагальнювальне слово перед однорідними членами речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . § 12. Звертання. Вставні слова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . § 13. Складне речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . § 14. Пряма мова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . § 15. Діалог . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . § 16. § 17. § 18. § 19. § 20. § § § § § § §

21. 22. 23. 24. 25. 26. 27.

. . . . .

.8 10 13 15 17

. . . . . 22 . . . .

. . . .

26 29 32 36

. . . . .

40 44 49 54 57

ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Звуки мови й мовлення. Голосні й приголосні звуки . . . . Приголосні тверді та м’які. Позначення м’якості приголосних на письмі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Правила вживання букви ü . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Приголосні дзвінкі й глухі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Позначення звуків на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Орфограма . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Сполучення йо, ьо . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Правила вживання апострофа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Склад. Основні правила переносу частин слова . . . . . . . . Наголос . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Вимова й позначення на письмі голосних звуків . . . . . . . Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних . . .

. . . 66 . . . 69 . . . 72 . . . 75 . . . . . . . .

. . . . . . . .

. 78 . 81 . 83 . 86 . 90 . 92 . 97 102 253

с § 28. Подвоєні букви на позначення збігу однакових приголосних . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . § 29. Подвоєні букви на позначення подовжених приголосних § 30. Спрощення в групах приголосних . . . . . . . . . . . . . . . . § 31. Чергування у–в, і–й, з–із–зі–зо . . . . . . . . . . . . . . . . . . § 32. Написання слів іншомовного походження . . . . . . . . . . . § 33. Узагальнення вивченого з розділу «Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія» . . . . . . . . . . . . . . . . .

§ 34. § 35. § § § § § § § §

§ § § § § § § § § § § §

§ § § § 254

36. 37. 38. 39. 40. 41. 42. 43.

44. 45. 46. 47. 48. 49. 50. 51. 52. 53. 54. 55.

56. 57. 58. 59.

ЛЕКСИКА. ФРАЗЕОЛОГІЯ. ЕЛЕМЕНТИ СТИЛІСТИКИ Словниковий склад української мови. Походження слів Загальновживані (нейтральні) та стилістично забарвлені слова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Лексичне значення слова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Однозначні та багатозначні слова . . . . . . . . . . . . . . . . Пряме та переносне значення слів . . . . . . . . . . . . . . . Омоніми. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Синоніми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Антоніми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Фразеологізми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Узагальнення вивченого з розділу «Лексикологія. Фразеологія. Елементи стилістики» . . . . . . . . . . . . . . БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ. ЕЛЕМЕНТИ СТИЛІСТИКИ Основа слова та закінчення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Корінь слова. Спільнокореневі слова та форми слова . . Префікс і суфікс . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Вимова і написання префіксів з- (зі-, с-), роз-, без- . . . . Змінювання і творення слів. Способи словотворення . . . Вимова і правопис префіксів пре-, при-, прі- . . . . . . . . . Чергування голосних звуків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Чергування приголосних звуків . . . . . . . . . . . . . . . . . Зміни приголосних при творенні слів . . . . . . . . . . . . . Творення і правопис складних слів . . . . . . . . . . . . . . . Творення і правопис складноскорочених слів . . . . . . . . Узагальнення вивченого з розділу «Будова слова. Словотвір. Орфографія. Елементи стилістики» . . . . . . . ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО В П’ЯТОМУ КЛАСІ Синтаксис і пунктуація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Лексикологія. Фразеологія . . . . . . . . . . . . . . . . . Будова слова. Словотвір. Орфографія . . . . . . . . . . Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія . . . . . .

. . . .

. . . . .

106 109 112 115 119

. . . 124

. . . . 130 . . . . . . . .

. . . . . . . .

133 137 140 142 145 148 151 155

. . . . 159

. . . . . . . . . . .

164 167 170 174 177 182 185 187 190 193 197

. . . . 200

. . . .

203 205 207 208

Òема Тема Тема Тема Тема Тема Тема Тема Тема Тема Тема Тема Тема Тема Тема Тема Тема Тема Тема Тема Тема Тема Тема Тема

УРОКИ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ 1. Мовлення і спілкування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2. Монологічне та діалогічне мовлення. Правила спілкування. Складання діалогів . . . . . . . . . . 3. Тема й основна думка висловлення. Вимоги до мовлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4. Текст . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5. Мовні засоби зв’язку речень у тексті . . . . . . . . . . . . . . 6. Читання мовчки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7. Стилі мовлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8. Усний докладний переказ тексту наукового стилю . . . . 9. Типи мовлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10. Усний опис предмета . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11. Письмовий твіропис предмета . . . . . . . . . . . . . . . . . 12. Письмовий докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису предмета . 13. Переклад з російської мови українською . . . . . . . . . . 14. Усна розповідь на основі власного досвіду . . . . . . . . . 15. Лист. Адреса . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16. Письмовий твіроповідання про випадок із життя . . . . 17. Усний опис тварини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18. Письмовий твіропис тварини . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19. Усний докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису тварини. . 20. Письмовий докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису тварини. . 21. Переклад з російської мови українською . . . . . . . . . . 22. Усний докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами роздуму . . . . . . 23. Письмовий докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами роздуму . . . . . . 24. Усний роздум . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

ДОДАТКИ Орфоепічний словничок . . . . . . . . . . . . . . Словничок наголосів . . . . . . . . . . . . . . . . Російськоукраїнський словничок . . . . . . . Перевір себе. Скорочені відповіді до вправ

. . . .

. . 210 . . 212 . . . . . . . . .

. . . . . . . . .

214 217 220 222 224 226 228 230 231

. . . . . . .

232 233 234 235 237 238 239

. . 241 . . 242 . . 243 . . 244 . . 245 . . 246 . . . .

. . . .

248 249 250 251

255

Íàâ÷àëüíå âèäàííÿ

ÇÀÁÎËÎÒÍÈÉ Îëåêñàíäð Âіêòîðîâè÷ ÇÀÁÎËÎÒÍÈÉ Âіêòîð Âіêòîðîâè÷

ÓÊÐÀЇÍÑÜÊÀ ÌÎÂÀ Ïіäðó÷íèê äëÿ 5 êëàñó çàêëàäіâ çàãàëüíîї ñåðåäíüîї îñâіòè ç íàâ÷àííÿì ðîñіéñüêîþ ìîâîþ Ðåêîìåíäîâàíî Ìіíіñòåðñòâîì îñâіòè і íàóêè Óêðàїíè Âèäàíî çà ðàõóíîê äåðæàâíèõ êîøòіâ. Ïðîäàæ çàáîðîíåíî

Ãîëîâíèé ðåäàêòîð Íàòàëÿ Çàáëîöüêà Ðåäàêòîð Îëüãà Äóá÷àê Îáêëàäèíêà Òåòÿíè Êóù Ìàêåò, õóäîæíє îôîðìëåííÿ, êîìï’þòåðíà îáðîáêà іëþñòðàöіé Îëåíè Ìàìàєâîї Òåõíі÷íèé ðåäàêòîð Öåçàðèíà Ôåäîñіõіíà Êîìï’þòåðíà âåðñòêà Îëåíè Áіëîõâîñò Êîðåêòîð Ëþáîâ Ôåäîðåíêî

Ôîðìàò 70×100/16. Óì. äðóê. àðê. 20,8. Îáë.-âèä. àðê. 19,27. Òèðàæ 28 879 ïð. Âèä. № 1153. Çàì. № Âèäàâíèöòâî «Ãåíåçà», âóë. Òèìîøåíêà, 2-ë, ì. Êèїâ, 04212. Ñâіäîöòâî ñóá’єêòà âèäàâíè÷îї ñïðàâè ñåðіÿ ÄÊ № 5088 âіä 27.04.2016. Âіääðóêîâàíî ó ÒÎÂ «ÏÅÒ», âóë. Îëüìіíñüêîãî, 17, ì. Õàðêіâ, 61024. Ñâіäîöòâî ñóá’єêòà âèäàâíè÷îї ñïðàâè ñåðіÿ ÄÊ № 4526 âіä 18.04.2013.

Заболотний_УМ.рос_П_5.укр_(042-17)_R.indd 256

27.08.2018 16:53:39