Issuu

ДЕРЖАВН ГIМН УКРАЇН Музика Михай?а Вербицького %лова Пав?а ЧубинEького

Ще не вмерла України i слава, i воля, Ще нам, браття молодiї, усмiхнеться доля. Згинуть нашi ворiженьки, як роса на сонцi. Запануєм i ми, браття, у своїй сторонцi. ПриEпiв:

Душу й тiло ми положим за нашу свободу, I покажем, що ми, браття, козацького роду.

Любі дівчатка і Eлопчики! Цей підручник продовжить знайомити вас із дивовижним світом української мови. На його сторінках ви знайдете багато цікавого й нового. Пізнаєте таємниці милозвучної української мови, однієї з найбагатших мов світу. Ви охоче будете гратися в різні мовні ігри, фантазувати, дізнаватися про походження невідомих вам слів, утворювати нові слова. Навчитеся доречно і правильно вживати слова у власному мовленні, міркувати, грамотно писати, спілкуватися, висловлювати свої думки і почуття, співпрацювати на уроках, допомагати одне одному. У третьому класі на уроках української мови ви дізнаєтеся секрети творення слів, із яких частин слово складається, збагатите мовлення новими словами і поглибите свої знання про частини мови, текст. Тож у добру путь, до нових відкриттів! Пам’ятайте, ви діти українського роду, майбутнє української держави! Нехай велична і прекрасна українська мова буде завжди вашим другом та оберегом! Бережіть її! Любіть її! Із честю і гідністю несіть її в широкий світ!

Ɇɢɤɨɥɚ ȼɚɲɭɥɟɧɤɨ Ɉɤɫɚɧɚ ȼɚɲɭɥɟɧɤɨ «ɍɤɪɚʀɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ ɬɚ ɱɢɬɚɧɧɹ» ɩɿɞɪɭɱɧɢɤ ɞɥɹ 3 ɤɥɚɫɭ ɡɚɤɥɚɞɿɜ ɡɚɝɚɥɶɧɨʀ ɫɟɪɟɞɧɶɨʀ ɨɫɜɿɬɢ (ɭ 2-ɯ ɱɚɫɬɢɧɚɯ) ɑɚɫɬɢɧɚ 1

ȼɢɞɚɜɧɢɱɢɣ ɞɿɦ «Ɉɫɜɿɬɚ» 2025

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 21.02.2025 № 345)

Створено відповідно до Типової освітньої програми початкової освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ — вчуся слухати і розуміти

— досліджую світ медіа

— досліджую слово, речення, текст

— працюю творчо

— спілкуюся й обговорюю — міркую і пояснюю — пишу

— виконую завдання на вибір / різного рівня складності — працюю самостійно / удома

Е-додаток до підручника Для ознайомлення із вмістом е-додатка виконайте дії: 1. В адресному рядку браузера введіть адресу https://ua.mozaweb.com/uk/course.php?cmd=single_book&bid=UA-OSV-00011 2. Зареєструйтеся на платформі або увійдіть у свій акаунт 3. Знаходьте на полях у е-додатку позначки інтерактивних завдань та відкривайте їх:

! Якщо зареєструватися із якихось причин не виходить, скористайтеся тимчасовими даними Логін: mon5@edpro.ua Пароль: mon5epub Е-додаток розташований у відкритому доступі тільки на час проведення конкурсу. Після друку підручника е-додаток буде доступний за кодом, надрукованим у паперовому підручнику. Детальніше на сторінці: https://edpro.ua/mozaik/e-dodatok#enter Знайти е-додаток на платформі https://ua.mozaweb.com також можна, скориставшись пошуком за кодом публікації UA-OSV-00011

Розділ 1. Досліджую звуко-буквений склад слів Розрізняю голосні і приголосні звуки 1. Прочитай уривок із вірша Олександра Пархоменка.

Стрімко літній час пробіг, стала осінь на поріг і з усіх, усіх дворів кличе в школу школярів. Зна=д< слово у слові

Стрімко — дуже швидко.

поріг дворів

Куди осінь покликала школярів? Назви всі звуки у слові школа. Які з них голосні? Які приголосні? Як ти їх розрізняєш? Яких звуків більше — голосних чи приголосних? %кільки у слові складів? Назви наголошений склад. Побудуй звукову схему слова школа.

учень учениця учитель учителька

2. Пригадай, як правильно записувати речення. %клади і запиши речення про школу. Школа — країна знань.

3. Попрацюйте у групах! З’ясуйте, хто з ваших однокласників має прізвище, у якому найменша кількість звуків. З’ясуйте, хто з ваших однокласниць має прізвище, у якому найбільша кількість звуків. 4. Запиши своє ім’я і прізвище. Назви голосні звуки, які є у твоєму імені. Підкресли букви, що позначають приголосні звуки у твоєму прізвищі. %кільки букв і звуків у твоєму імені? А в прізвищі? 5. Послухай вірш Ростислава %олоневського «Проблема». Між ким відбувався діалог? Які емоції викликала в тебе відповідь дівчинки? Яка проблема в неї виникла? Як їй розв’язати проблему? Що потрібно зробити, щоб не припускатися помилок? 6. Прочитай слова. Додай одну букву так, щоб утворилося нове слово. Запиши утворені слова.

Їжа, оса, мак, рис, рука, буря, ролик, песик.

Розрізняю тверді і м’які приголосні звуки 1. Відгадай загадку Петра %иченка.

Виснуть хмари низько-низько, опустили пасма-коси. Всюди мокро, всюди слизько, ходить містом нашим … . Назви всі звуки в цьому слові. Чи є тверді приголосні в цьому слові? Яких звуків більше — голосних чи приголосних?

Хто знання має, той мур зламає.

Побудуй звукову схему слова осінь. Розкажи, якою є осінь. Усно добери слова — назви ознак: ОEінь (яка?) — зо?оFа, … 2. Послухай слова. Плесни в долоні, коли почуєш слово з м’яким приголосним звуком. Запиши два слова з м’якими приголосними звуками, які ти запам’ятав / запам’ятала. Побудуй звукову схему кожного слова.

восени вересень жовтень листопад опад

3. Прочитай і спиши вірш Івана Довбиша «Жовте листя». Устав пропущені букви.

Жовте лист.. земл.. вкрило, с..ре небо задощило, р..дко в нім буває просинь — це настала справжн.. ос..н.. .

Зна=д< слово у слові

місто вкрило просинь

Просинь — частина синього неба, яку видно в розриві між хмарами, у тумані. Підкресли в записаному вірші букви, які позначають м’які приголосні звуки. 4. Випиши з поданих речень слова з м’якими приголосними звуками.

1. Ходять хмари в небі синім, місяць вересень прийшов (Наталя Забіла). 2. У садах розкошують айстри (Марія Чу<ар=а). 3. Золоті листочки клена летять на землю і на мене (А=атолій Костецький). 4. Уже і вересню кінець, настали дні холодні. До нас, я чула, морозець прийде вночі сьогодні (Марія Поз=а=ська). Гілочкою вересу нас вітає вересень.

Підкресли у словах букви, які позначають м’які приголосні звуки. Вимов ці звуки. Які букви в цих словах указують на м’якість приголосного звука? Чи є м’який приголосний звук у слові ?@<=шов? Якою буквою він позначений? У яких іще словах «заховався» цей звук? Зроби висновок, як позначається м’якість приголосних звуків на письмі. Яка буква не позначає звука?

• Букви і, я, ю, є після приголосних позначають їх м’якість: ?іE, зе@?я, ?юди, Eинє. • Букву ь уживають для позначення м’якості попереднього приголосного звука: день. • Буква й завжди позначає м’який приголосний звук: гай. 5. Прочитай вірш Володимира Верховеня.

СОЛОДК СОН Ведмедю солодко в барлозі спиться. А знаєш, що йому узимку сниться? Поляна ягідна, дупло бджолине… Аж покотилася у нього слина! Випиши з вірша шість слів із м’якими приголосними.

Правильно вимовляю і записую слова з подовженими м’якими приголосними звуками 1. Послухай вірш Бориса Чoпа «Дятелпоштар». Хто поштар? Назви звуки в цьому слові. Кому поштар розносив листи? Від кого? Що повідомлялося в листах?

Як листя жовтіє, то поле сумніє.

2. Прочитай. Про що йдеться в оголошенні?

На узліссі метушня! Тварини читають оголошення. ОГОЛОШЕНН/ Павутиння літає — осінь літо проводжає. Скоро проллються осінні дощі. Поспішайте підготуватися до зими! Докладіть свої знання й уміння, проявіть старання і терпіння. Виконайте осінні завдання: 1. Миші і бурундуки, збирайте насіння й колосся. 2. Білки, час святкувати новосілля. 3. Бобри, готуйте гілля і коріння. 4. Зайці, змінюйте вбрання для маскування. 5. Сороки, припиняйте скрекотання й перевірте виконання! Пофантазуйте! Хто міг написати це оголошення? Прочитай уголос слова.

читання завдання навчання запитання тання

Порівняй вимову м’яких приголосних звуків. У якому слові цей звук вимовляється подовжено? Який це звук? Як на письмі позначено подовжений м’який приголосний звук? Зроби висновок, як позначається на письмі подовжений м’який приголосний звук. Вересень — горіEовий місяFь.

Перевір себе.

Подовжений м’який приголосний звук позначають на письмі двома однаковими дозві??я, про@іння, літерами: жиFFя, об?иччя, п?аFFя. %кільки звуків у слові знання? Перевір свої міркування.

У слові знання 6 букв, 5 звуків. Звуків менше, бо один подовжений м’який звук [н':] позначено двома буквами «ен». У звуковій схемі слова подовжений м’який приголосний звук позначаємо так: = : , [н':] Наприклад: знання — — — • = : • — [знан':а] 3. Випиши з оголошення у вправі 2 слова з подовженими приголосними звуками. Прочитай ці слова, правильно вимовляючи подовжені приголосні звуки. Підкресли букви, які позначають подовжений м’який приголосний звук. 4. %пиши текст, уставляючи пропущені слова. %користайся довідкою.

Уранці в дітей розпочинаються уроки. Н0вч0ння — це головне … учнів і учениць. Ось другокласники на уроці … слухають цікаве … . У першому класі урок м0люв0ння. Діти малюють … квіти. Учні третього класу записують … . А в четвертому класі … з … . 8

В осінній час сім погод у нас.

Довідк0: читання, завдання, плавання, оповідання, осінні, змагання, речення. Побудуй звукові схеми виділених слів. 5. Утвори слова за зразком. Запиши парами. Підкресли букви, які позначають м’які подовжені звуки.

бажати — б0ж0ння тренувати — … щебетати — …

гілка — гілля промінь — … корінь — …

Побудуй звукові схеми виділених слів.

Правильно вимовляю і записую слова зі звуками [дж], [дз], [дз'] 1. Прочитай слова кілька разів, щоразу швидше. %постерігай за вимовою звуків [дж], [дз], [дз']. Вимовляй ці звуки злито, як один звук.

джем джин джип

дзиґа ґудзик дзвоник

ґедзь дзьоб дзюдо

Запиши слова. Побудуй звукові схеми виділених слів.

Пригадай! Звуки [дж], [дз], [дз'] на письмі позначають буквосполученнями дж і дз. 2. Послухай і відгадай загадку Марії Пономаренко. Запиши відгадку. Вимов усі звуки у слові дже@ело. %кільки голосних звуків у слові? А приголосних? Побудуй звукову схему цього слова. Бджола мала, а й та праFює.

Добери до слова дже@ело слова, що називають ознаку предмета. Джере?о (яке?) ... Добери до слова дже@ело слова, що означають дію. Джере?о (що робиFь?) ... 3. Прочитай текст. Про які джерела в ньому йдеться?

Українські Карпати славляться цілющими джерелами. Ці джерела подаровані самою природою. Джерельна вода дзеркально чиста і корисна. Вона має лікувальні властивості. З одних джерел дзюрчить холодна вода. З інших — тепла. У деяких джерелах вона кислувата. В інших — солона або гірка. Біля цілющих джерел збудовано санаторії. Тут лікуються і відпочивають діти й дорослі (О. Вашуле=ко). Чому джерела називають цілющими? Випиши з тексту слова зі звуками [дж], [дз], [дз']. 4. Установи межі слів і запиши речення.

Дзюрчитьдзеркальночистеджерело. 5. Прочитай скоромовку &етяни Лисенко: спочатку повільно, потім — швидше, далі — дуже швидко. Вивчи скоромовку.

Дзвінко джерело дзюрчить. Над джерельцем джміль дзижчить. Запиши скоромовку з пам’яті. Перевір написане за підручником. 6. Утвори слова за зразком. Запиши їх.

Зр0зок: Дж<іль — дж<елик — дж<ели=ий. Бджола, джерело, дзьоб. Утвори пари слів за зразком. Запиши їх.

Зр0зок: Їздити — їжджу. Сидіти, садити, будити, ходити, радити, водити. 10

З малого джерела велика річка починається.

7. Потренуйся вимовляти злито звук [дж]. Читаючи скоромовку Людмили Коваль, стеж за вимовою.

В джунглях коло джерела в гарнім джемпері бджол0. З джмелем-дженджиком щор0з їли джем під модний дж0з. Дженджик — той, хто любить модно вбиратися. Дж0з — танцювальна музика. %пиши вірш. Побудуй звукові схеми виділених слів.

Правильно вимовляю і пишу слова із дзвінкими приголосними в кінFі слова і складу 1. Прочитай пари слів.

дід — кіт гриб — грип ґава — кава казка — каска

жабка — шапка гуска — Eустка

Вимов попарно звуки, позначені виділеними буквами. %кажи, які з виділених букв позначають дзвінкі, а які — глухі приголосні звуки.

Приголосні звуки, які вимовляють за участю голосу й шуму, називають дзвінкими. Приголосні звуки, які вимовляють тільки за участю шуму, називають глухими. В українській мові є парні дзвінкі та глухі приголосні звуки: Дзвінкі [б] [д] [д'] [з] [з'] [ж] [г] [ґ] [дж] [дз] [дз'] Глухі [п] [т] [т'] [с] [с'] [ш] [х] [к] [ч] [ц] [ц'] Де дуби, там і гриби.

А також є дзвінкі та глухі приголосні звуки, які не утворюють пар: Дзвінкі [м] [в] [л] [л'] [н] [н'] [р] [р'] [й] — Глухі

— — — — — — — — — [ф]

2. Користуючись таблицями, назви спочатку парні дзвінкі та глухі приголосні, а потім — ті, що не мають пар. 3. Пригадай, як вимовляються дзвінкі приголосні звуки в кінці складу і слова. Продовж усно речення.

Дзвінкі приголосні звуки в кінці слова і складу вимовляються … . 4. Які букви у словах ст@<ж і голуб позначають дзвінкі, а які — глухі приголосні звуки? У якому слові всі приголосні звуки дзвінкі? Які дзвінкі приголосні звуки в цих словах не мають парних глухих? Вимов їх. 5. Прочитай уголос скоромовку Ольги Коваленко. Вимовляй дзвінко приголосні звуки в кінці складу і слова.

Білки з гілки радо стриб. Бачать граб, під грабом — гриб. Знайди і назви слова, які різняться одним звуком. Знайди у скоромовці слова, у яких усі приголосні звуки є дзвінкими. Запиши їх. 6. Прочитай слова, уставляючи пропущені букви, що позначають парні дзвінкі та глухі приголосні звуки.

ві.. — лі.. ..ити — ..ити сні.. — смі.. ..лива — ..лива Запиши утворені слова.

Кожний дуб Eвалить свій чуб.

ні..ка — кі..ка ..апка — ..абка

7. %пиши слова.

Одуд, ремез, дрізд, сойка, лебідь, повзик, глухар, фазан, деркач, ластівка. Зна=д< слово у слові Підкресли букви, що позначають дзвінкі приголосні звуки однією вирій лист рискою, а глухі приголосні — двома. Чи доводилося вам бачити цих пташок? Розкажіть.

8. Прочитай вірш Василя Литвиненка.

У В РІ Надходить осінь, жовкне в лісі лист. Дозріли жолуді, ожина, журавлина. Журавлики й журавки з рідних місць летять у вирій. Жди їх, Україно! %пиши вірш. Підкресли слова, у яких усі приголосні звуки дзвінкі.

Правильно вимовляю і пишу слова з апострофом 1. Прочитай слова. Порівняй їхню вимову.

пюре — п’ють

зоря — пір’я

цвях — в’язка

Виразно прочитай слова з апострофом. Які звуки позначають виділені букви? Чітко вимов ці звуки. Це тверді чи м’які приголосні звуки? 2. Послухай слова. Плесни в долоні, коли почуєш слово з апострофом. Пригадай, коли пишуть апостроф. Журавлі рано відлітають — Eолодну зиму провіщають.

Апостроф пишемо після букв б, п, в, м, ф, р, які позначають тверді приголосні звуки, перед я, ю, є, ї, які позначають два звуки: [йа], [йу], [йе], [йі]. Наприклад: б’ю, п’є, Eо?ов’ї, @’яFа, Fорф’яний, @іжгір’я. 3. Розглянь малюнки.

Які слова — назви намальованих предметів — потрібно записати з апострофом? Висловлюй міркування так:

У слові … потрібно / не потрібно ставити апостроф, тому що … 4. Вибери і запиши слова, у яких треба ставити апостроф. Побудуй звукові схеми виділених слів.

Ім..я, м..ята, бур..я, мор..як, ма..як, п..ять, дес..ять, сузір..я, полум..я, р..сний, прислів..я, п..ятниFя, буд..як, здоров..я, інтерв..ю, комп..ютер. Поцікався, які слова записали твої однокласники й однокласниці. 5. %пиши речення, уставляючи, де потрібно, апостроф.

1. У солом..янім брилі ходить осінь по селі (Ольга Яворська). 2. Падає пір..я з гусей на подвір..я (Олексій Катрич). 3. В..яже осінь рукавички з бабиного літа (Григорій Коваль). 4. Жовкне лист..я, в..януть квіти, скрізь кал..южі поналиті (Катери=а Переліс=а). 14

Добре ім’я — найкраще багатство.

Підкресли букви, між якими стоїть апостроф. Поясни правопис апострофа. 6. Попрацюйте в парах! Утворіть і запишіть слова. Підкресліть букви, між якими стоїть апостроф.

голуб’ гороб’ солов’ ластів’

рум’ трав’ дерев’ солом’

ятко

яний

%кладіть і запишіть речення з поданими сполученнями слів.

Чай із м’ятою, рум’яні яблука, пісня солов’я, в’ється стежечка. 7. %пиши вірш Ореста Пастуха, уставляючи, де потрібно, апостроф.

Баранчики на подвір..ї потоптали біле пір..я. Бо малі баранчики гралис..я у м..ячика. %клади і запиши речення за малюнком.

Пригадую правила переносу слів із рядка в рядок

1. Прочитай записку на с. 16. Бережи здоров’я змолоду.

Привіт, Де=исе! Учора я була в міському парку. Та< така краса! Дерева скидають =а зе<лю позолоче=е со=це< листя. Лише той дуб, під широки< гілля< якого <и люби<о гратися, =е ски=ув свого вбрання. З нього падають жолуді. Та< я по<ітила цікаву пташку. Во=а сиділа =а пеньку і три<ала у дзьобі жолудь, а поті< почала його ховати під коріння. Я її сфотографувала. Світли=у тобі =адіслала. Чи з=аєш ти, що це за пташка? Діа=а Про що ти дізнався / дізналася із записки? Як ти вважаєш, що це була за пташка? Прочитай ще раз записку і скажи, чи всі слова дівчинка перенесла з рядка в рядок правильно. 2. Попрацюйте разом! Пригадайте правила переносу слів. Перевірте себе за правилом.

%лова переносять із рядка в рядок складами: ду-бо-вий. %лова, які мають один склад, не поділяють для переносу: дуб, ?іE. %лова з подовженими приголосними звуками на склади ділять так: на-Eіння, наEіння, наEін-ня.

МіFний як дуб.

Не можна: • залишати в попередньому рядку або переносити в наступний склад з однієї букви: явір, я?и-на, ?і-?ія; • відривати букви й, ь і апостроф від попередньої букви: чай-ка, донь-ка, ру@’-яна; • розривати сполучення букв дж, дз, які позначають один звук: бджо-?а, ґу-дзик; • розривати буквосполучення йо та ьо: га-йок, де-ньок. 3. Виправ помилки Діани. Запиши слова, які дівчинка перенесла неправильно, поділяючи їх для переносу правильно. 4. Випиши із записки Діани виділені слова, поділяючи їх для переносу. 5. Прочитай текст. Визнач, це розповідь чи опис. Доведи свою думку. Добери заголовок до цього тексту.

Сойка — лісова пт0шк0. Вона має коричневорожеве оперення на грудях і спині. На білуватому лобі є чорні пір’їнки, а на голові під час Eвилюв0ння з’являється об’ємний чубчик. М0йже всі верхні пера крил забарвлені в яскраво-синій колір, доповнений візерунком із чорних смужок. Підхвістя вкрите білим пір’ям, а хвіст — чорний. Дзьоб короткий і міцний. Сильні ноги забарвлені у світлокоричневий колір (О. Вашуле=ко). Випиши виділені слова й поділи їх для переносу різними способами. Сойка — господиня в лісі.

Зна=д< слово у слові

6. Прочитай вірш Анатолія Камінчука. Випиши виділені слова і поділи їх для переносу.

садить

оглядає

На галявці — ців, ців, ці — сойк0 садить жолудці. Пильно жолудь оглядає, прямо в ямочку с0дж0є. Сойченят0 — ців, ців, ці — полив0ють жолудці. Каже сойка: «Так і знай, буде тут дубовий гай!»

Пригадую алфавіт, вчуся ним користуватися 1. Пригадай, де тобі траплялися слова, записані в алфавітному порядку. Навіщо їх так розташували? %кільки букв в українській абетці? Обговоріть, де може знадобитися знання абетки. 2. Пригадай назви букв української абетки. Назви всі 33 букви правильно.

3. Розшифруй слова у прислів’ях, користуючись алфавітом. Запиши прислів’я.

12 несуть на крилах зиму.

Де 16 1 22 23 12 там весна настає. 18

Дуб — символ могутності й довговічності.

прилітає,

4. Випиши з вірша Адлера Короліва назви овочів в абетковій послідовності.

ОСІННЯ ЛІЧ ЛКА Одна — велика диня, а он два буряки, три баклажани сині, чотири огірки. А далі теж не пусто: червоних п’ять перчин, шість качанів капусти, солодких сім морквин.

Ще далі поглядімо, що осінь принесла, анумо полічімо останні три числа: це — помідорів вісім та дев’ять картоплин, а у вінку повисли аж десять цибулин.

Доведи, що слово бу@як< пишемо після слова баклажан<.

Якщо перші букви у словах однакові, то під час розташування їх за алфавітом потрібно брати до уваги другу букву. 5. Прочитай прізвища українських авторів та авторок, які пишуть для дітей.

Нестайко Всеволод Поклад Наталка Мензатюк Зірка Дерманський Сашко Савка Мар’яна

Воронина Леся Андрусяк Іван Костецький Анатолій Чубач Ганна Січовик Ігор

Запиши ці прізвища в алфавітному порядку. Підкресли прізвища тих письменників і письменниць, які тобі відомі. Які їхні твори ти читав / читала? Розкажи. Весна красна квітами, а осінь — плодами.

6. Прочитай вірш Івана Величка «Перелітні птахи». Випиши слова — назви птахів в алфавітному порядку. Записуючи слова, бери до уваги не тільки першу букву, а й наступну.

Зна=д< слово у слові

буряки помідорів

пусто вісім

В теплі подались краї гуси, чаплі, солов’ї, журавель, зозуля, шпак, трясогузка, стриж і грак, з ними жайвір польовий, вивільга, деркач прудкий, конопляночка-співачка, лебідь, ластівка і качка. Побудуй звукову схему слова — назви пташки, у якому звуків більше, ніж букв.

Вправляюся в користуванні словниками 1. Розглянь обкладинки книжок. Про що з них можна дізнатися?

Порівняй назви книжок. Що в них спільного? Чим вони відрізняються?

Гуси летять — зиму на Eвості несуть.

Як ти вважаєш, у якому словнику розкривається значення слова? Який зі словників допоможе правильно написати слово? Якщо тобі потрібно записати слово англійською мовою, яким словником ти скористаєшся?

Словник — видання, у якому в алфавітному порядку розміщено слова з поясненнями. 2. Перегляньте відео. Для чого потрібні словники? 3. Попрацюйте у групах! Розгляньте словники, які є у вашій класній чи шкільній бібліотеці. Підготуйте відповіді на такі запитання: Як називається словник? Хто його укладав? Для кого і для чого він призначений? %кільки слів містить словник? Як розміщені слова у словнику? Як користуватися словником?

видання довідник енциклопедія

4. Випиши з орфографічного словника: • п’ять слів на букву, з якої починається твоє прізвище; • назви п’яти страв; • п’ять слів, які мають подвійний наголос. 5. Перевір за словником, чи правильно записані слова.

Чирешня, абрикос, апильсин, апитит, герой, деван, риклама, калиндар, бегемот, видмідь, вилосипед. %лова, у яких допущено помилки, запиши правильно. Випиши із тлумачного словника значення одного із записаних слів (на вибір). З одним зі слів (на вибір) склади і запиши речення. Словник — скарбниFя рідної мови.

Розділ 2. Досліджую значення слів Досліджую слова, що мають кілька значень 1. Послухай вірш Лідії Повх «Ми маленькі читачі». Про кого вірш? Що вони про себе розповідають? Як себе називають? Чи можеш ти себе назвати читачем / читачкою?

Знайди у тлумачному словнику значення слова ч<тач. %кільки значень має це слово? Прочитай правило і зроби висновок, слово ч<тач однозначне чи багатозначне. Починай своє міркування так:

Я вважаю, що слово чиFач … тому, що … .

читати читальня книгарня книголюб

Книжки — чарівний світ.

%лова української мови поділяють на однозначні та багатозначні. • %лова, що мають одне значення, називають однозначними. Наприклад: книгарня — книжкова крамниця. • %лова, що мають два й більше значень, називають багатозначними. Наприклад: ручка — 1) прилад для писання; 2) частина предмета, за яку держать або беруть рукою; 3) частина крісла, дивана, на яку спираються ліктем. 2. %клади і запиши два речення зі словом ч<тач так, щоб воно мало різні значення. 3. Знайди в тлумачному словнику значення слова кн<голюб. Запиши. Це слово однозначне чи багатозначне? Поясни. 4. Прочитай уривок із вірша Анатолія Камінчука.

Ходить коник по лужку, по зеленім бережку. Коник сам себе пасе, коник гривою трясе. %кільки значень має виділене слово? Звернися за допомогою до тлумачного словника. Зроби висновок, це слово однозначне чи багатозначне. %клади три речення зі словом кон<к з різними значеннями. Запиши. Читання — найкраще навчання.

5. Прочитай вірш Володимира Чубенка. а.

ВЕСЕЛ ЗМІ День врочистий у Андрія: запускає хлопчик змія! Хвіст у змія лопотить. — Чи злетить, чи не злетить? Полетів! Ур-ра! — Все вище... Тільки вітер в нитці свище. З’ясуй, яке значення має слово змі= у цьому вірші.

Зна=д< слово у слові

врочистий полетів

Змій — 1. Те саме що змія. 2. Казкова істота з крилами і зміїним тулубом, наділена незвичайною силою; дракон. 3. Дитяча іграшка: легкий каркас, обтягнутий папером або тканиною з довгою ниткою для запускання в повітря. %клади і запиши речення зі словом змі= в іншому значенні, ніж у вірші. 6. %кільки значень мають подані слова? Звернися за допомогою до малюнків.

Мишка, шапка, крило. о.

%клади і запиши речення з поданими словами, щоб показати їх багатозначність.

Хто багато читає, той багато знає.

Розпізнаю слова з прямим і переносним значеннями 1. Прочитай речення.

У Марійки золоті кучері. Прочитай, чи правильно третьокласники / третьокласниці пояснили значення слова золот<= у цьому реченні.

Золоті — це означає, що у неї кучері із золота. А як ти поясниш значення словосполучення золоті куче@і?

%лова можуть уживатися у прямому і переносному значеннях. • Якщо слово є природною назвою предмета, то це слово вжито у прямому значенні. Наприклад: зо?оFа @еда?ь — зроблена із золота. • Якщо значення слова переносять на інші предмети чи явища за подібністю, то слова вжито в переносному значенні. Наприклад: зо?оFі кучері — тобто волосся має колір золота. 2. Поясни, у якому значенні (прямому чи переносному) вжито словосполучення золоте се@це. Висловлюй своє міркування так:

Зо?оFе Eерце — так кажуть про людину з добрим характером, але ця людина не має серця із золота. %лово зо?оFе тут ужито в … значенні. Коли сам добре не знаєш, то язиком не плети.

3. Прочитай речення.

У бібліотеці море цікавих книжок. Київське море — гарне місце для відпочинку. Запиши речення, у якому слово мо@е вжито у прямому значенні. Яке значення має слово мо@е, що вжито в переносному значенні? Прочитай слова, які мають таке саме значення.

Мало, чимало, багато, безліч, трохи. 4. Прочитай речення, яке склали третьокласники / третьокласниці.

У чемпіона очі горять від радості. Обговоріть, у прямому чи переносному значенні вжито виділені слова в реченні. Як ви вважаєте, що хотіли сказати діти? Чи вдалося це їм? Доведи. %клади і запиши речення, у якому слово го@ять буде вжито у прямому значенні. Побудуй звукову схему слова го@ять. 5. Запиши сполучення слів у два стовпчики.

Пряме зн0чення

Переносне зн0чення

Біжить хлопчик, крижане серце, залізні ворота, срібна монета, залізний характер, час біжить, кришталева вода, крижана вода, срібний голос, кришталева ваза. З одним зі словосполучень склади і запиши речення. 6. Прочитай словосполучення. У якому значенні (прямому чи переносному) їх ужито?

Солодкий сон, тепла зустріч, радіє земля, м’який характер, гострий язик, сяє обличчя. 26

Книжка — ключ до знань.

Добери такі сполучення, щоб ці слова були у прямому значенні. Запиши за зразком.

Зр0зок: Гаряча вдача — гаряча кава.

Розпізнаю синоніми 1. Прочитай текст. Придумай йому заголовок.

У читальній залі бібліотеки тиша. Діти уважно слухають знаменитого письменника. Він читає дітворі свої оповідання. І раптом усі почали дружно сміятися. Хлопчики стали голосно регот0ти. Дівчатка намагалися тихенько EиEик0ти. А хтось почав так гиготіти, що й письменник засміявся (О. Вашуле=ко). Прочитай виділені слова. Поясни їх значення. Що об’єднує ці слова? Міркуймо так:

%лова E@іяFиEя, регоFаFи, хихикаFи і гигоFіFи звучать по-різному, але близькі за значенням.

%лова, які звучать по-різному, але мають близьке або однакове значення, називають синонімами. Наприклад: ?ід і крига; @удрий і розу@ний; говориFи і роз@ов?яFи. Хто сміється, тому добре живеться.

2. Прочитай текст. Знайди в ньому синоніми.

Ясної ночі за містом можна побачити, як у темній височині сяє безліч яскравих зірок. Часом, коли ми дивимося на небо, здається, що всі зорі схожі. Та це не так. Усі вони різного розміру й кольору. Зорі бувають білі, жовті та блакитні. Придивися в нічне небо — білі зорі іскряться, як шматочки льоду. Жовті — виблискуЗна=д< слово у слові ють, як дорогоцінні камені, камені зірки а блакитні — таємниче мерехтять. Казкове видовище! (О. Вашуле=ко). Прочитай, як третьокласники / третьокласниці виконали це завдання. Чию відповідь ти вважаєш правильною?

Христина вважає, що синонімами є слова білі, жовті, голубі, тому що вони називають колір зірок. Олег виписав такі синоніми: іскряться, виблискують, мереEтять, тому що ці слова близькі за значенням і уточнюють, як саме світять зорі. 3. Попрацюйте в парі! Знайдіть у тексті вправи 2 синоніми до поданих слів і запишіть їх.

світить — … багато — …

подібні — … блискучих — …

коштовні — … безхмарної — …

4. Прочитай вірш Олександра Подоляка.

Щоб розумним дуже стати, треба мозок тренувати: мізкувати, міркувати, кмітувати, розмишляти, мислити, метикувати, думу думати-гадати. 28

Що темніша ніч, то ясніші зорі.

Випиши з вірша слова, що є близькими за значенням. 5. Попрацюйте разом! Об’єднайте слова-синоніми у групи. Запишіть кожну групу синонімів окремо.

1. Помилка, винахід, ілюстрація, відкриття, малюнок, недолік. 2. Вправний, умілий, мудрий, розумний, майстерний, кмітливий. 3. Гратися, радіти, бавитися, редагувати, тішитися, виправляти. %кільки груп синонімів у вас вийшло? 6. Поміркуй, чи всі слова у стовпчиках є синонімами. Які слова зайві? Чому?

подяка дарунок вдячність дякування

цінний дорогий коштовний несподіваний

пахучий смачний запашний ароматний

Запиши зайві слова й добери до них синоніми.

Вправляюся в доборі синонімів 1. Прочитай вірш Олександра Подоляка. Знайди в ньому синоніми. Випиши їх.

Я піду гуляти в ліс. Не даремно ж він тут зріс! Я піду гуляти в гай, ти за мною поспішай! Погуляємо в діброві, будем свіжі і здорові. З’ясуй відмінність у значенні кожного слова. Краще один вірний друг, ніж десять добриE приятелів.

2. Прочитай слова та пояснення їх значень. Чи можна ці слова назвати синонімами до виписаних тобою слів із вправи 1?

Бір — великий сосновий ліс. Б0йр0к — ліс у яру, в долині. Перелісок — невеликий лісок. Що в них спільного й чим вони різняться?

Синоніми допомагають: • пояснити інше слово: гай — невеликий, переважно листяний ліс; • уникати небажаного повторення того самого слова, наприклад, розповідаючи про ліс, ми можемо вживати слова гай, бір, діброва, байрак, пере?іEок; • точніше висловити свою думку, наприклад слово бір краще вживати, розповідаючи про великий сосновий ліс, а діброва — про листяний ліс, у якому ростуть дуби. 3. Добери до слова густ<= синонім і запиши. %користайся словником синонімів. %клади і запиши речення із цими словами. 4. Знайди зайве слово в кожному рядку.

1. Герой, ґазда, богатир, лицар. 2. Чесний, правдивий, добрий, порядний. 3. Чуйний, співчутливий, ввічливий, добросердний. 30

Не краса красить, а розум.

%пиши ряди синонімів, вилучивши зайві слова. Поясни свій вибір. Усно склади три речення, використовуючи по одному синоніму з кожного рядка. 5. Попрацюйте разом! Прочитайте групи синонімів. Поміркуйте, у яких випадках ми вживаємо те чи інше слово. Чи правильно діти дібрали синоніми в реченнях? Чому? Виправте помилки.

1) Іти, крокувати, плентатися, нова чимчикувати, шкандибати. новий Н0 ст0діоні спортсмени шк0ндивипадок б0ли під звуки м0ршу. помилка 2) Плакати, рюмсати, ревіти, вити. Олексій з0бив перший гол і вив від щ0стя. 3) Прудкий, поспішний, квапливий, швидкісний. Повз ст0нFію промч0в прудкий поїзд. 6. Попрацюйте у групах! Замініть подані вислови одним близьким за значенням словом. Запишіть їх парами.

Бити байдики — … Ходити на голові — … Викинути з голови — … Набрати води в рот — … Плутатися під ногами — … Порівняйте результати роботи своєї та іншої групи.

Довідк0. Заважати, забути, лінуватися, бешкетувати, замовкнути. %кладіть речення з висловом, до якого подано малюнок, а потім — зі словом-синонімом. Порівняйте, у якому реченні виразніше висловлено думку. Розум за гроші не купиш.

7. Заміни виділені слова близькими за значенням. Запиши утворені сполучення слів.

Скл0дне завдання, сміливий хлопчик, г0рн0 дівчинка, розуміти прочитане, працювати сумлінно, знайоме лиFе, б0рвист0 сукня, цікава гр0, благодійний ярм0рок. і %клади і запиши речення з одним з утворених сполучень слів.

Зна=д< слово у слов

байрак лицар сумлінно

Розпізнаю і добираю антоніми 1. Прочитай уривок із вірша Валентина Бичка.

Є книг багато — р0дісниE, печ0льниE, товстиE, тонкиE, барвистих, наче жар. Як ти вважаєш, виділені слова близькі чи протилежні за значенням? Прочитай парами протилежні за значенням слова. Добери протилежне і близьке за значенням слово до слова багато.

%лова, протилежні за значенням, називають антонімами. Наприклад: день — ніч; виEокий — низький; говориFи — @овчаFи. 2. Послухай уривки з віршів і впізнай антоніми. Назви їх парами.

Слово до слова — зложиться мова.

3. Прочитай листування дітей. Знайди слова, ужиті в протилежному значенні. Випиши їх парами.

&и будеш сік чи колу?

Беру собі солодкий крекер. А тобі?

%ік.

Мені візьми солоний. Дякую!

Я беру собі холодний. А тобі?

Не можу обрати тобі тістечко. Чекаю на тебе в кафе.

&ільки теплий. Дякую!

Це треба піднятися вгору? Ні! %пуститися сходами вниз.

4. Добери до поданих слів протилежні за значенням слова. Запиши їх парами. Якщо тобі важко дібрати антоніми, використовуй словник.

успіх — … р0діти — … початок — … відчиняти — … поразка — … рідкий — … запитання — … шумний — … патріот — … корисний — …

гіркий тонкий старий товстий ий вузький

Усно склади речення з двома сполученнями слів (на вибір). До виділеного слова добери синоніми й запиши. ПраFьовитиE поважають, а ледачиE зневажають.

5. Прочитай текст. Заміни виділені слова антонімами так, щоб непогідний день змінився на світлий і радісний. Запиши новий текст.

Сьогодні Eолодний дощовий день. В0жкі чорні хмари низько пливуть по небу. Суворий вітер гойдає гілки ст0рого дуба. Листя сумно тріпоче. 6. До виділених слів добери з довідки антоніми. Запиши словосполучення парами.

ст0р0 книжка — … солодкі ліки — … ст0ре дерево — … солодке яблуко — … добр0 каша — … тиEий голос — … добр0 людина — … тиE0 погода — … Довідк0. Зла, гіркі, нова, вітряна, гучний, молоде, несмачна, кисле.

Досліджую слова, які звучать однаково, але мають різні значення 1. Прочитай уривок із вірша Анатолія Качана.

Запитав мене моряк, чи боюсь я качки. Я на дядька моряка гордо так дивлюся: — Та я навіть гусака зовсім не боюся! Чи правильно зрозумів хлопчик запитання моряка? Яку качку він мав на увазі? А про яку качку подумав хлопчик?

Умій сказати, умій і змовчати.

К0чк01 — водоплавний свійський чи дикий птах. К0чк02 — те саме, що хитавиця (гойдання на хвилях). Поясни, скільки значень має слово качка. Чи однакове значення мають ці слова?

В українській мові є слова, які вимовляють і пишуть однаково, але вони називають зовсім різне — мають інше значення. Наприклад: слово ?иEички (тварини) і ?иEички (гриби). Значення таких слів можна зрозуміти тільки у сполученні з іншими словами. Де л<с<чк< броди?и, Fа@ л<с<чк< вроди?и (АнаFо?ій Ка@інчук).

2. Прочитай вірш &етяни Опальчук. Поясни, чи однакове значення мають виділені слова. Які слова допомогли тобі це зрозуміти?

Кос0 залізна є в коморі, кос0 піщана — коло моря. А у Катрусі — от краса! — до пояса густа кос0. %пиши вірш. Ти клубочок не коти, бо збіжаться всі коти (І. Січовик).

3. Прочитай вірш Ліни Біленької. %пиши.

СРІБН МІСЯЦЬ Жабка мила накупила, довго місяць милом мила. Жовтий місяFь срібним став, посріблив дрімотний став. Знайди й підкресли слова, які звучать і пишуться однаково, але значення мають різне. Поясни значення. Побудуй звукову схему виділеного слова. 4. Знайди в реченнях слова, які звучать і пишуться однаково. Поясни їх значення.

1. Їжачиха сину шила чобітки без голки й шила (Ігор Січовик). 2. В зоопарку вчора Яків вперше бачив диких яків (Вале=ти=а Бутрі<). 3. Ой піду я в чисте поле, там дівчиЗна=д< слово у слові на просо поле (Народ=а творчість). 4. Несеться коса лисички по морю коз0Fьк0 із весзалізна козацька лами ч0йк0, тривожно тривожно кигиче над нею, літ0ючи, чайка (Олекса Різ=иче=ко). %пиши останнє речення, поділяючи виділені слова для переносу. 5. %клади речення зі словами, які звучать і пишуться однаково, так, щоб показати їх різні значення. Запиши.

Півники (птахи) і півники (квіти), вівсянка (каша) і вівсянка (<але=ька співоча пташка), фен (сухий теплий вітер, що дме з гір) і фен (електрич=ий прилад для суші==я волосся). 36

Цього року місяFь лютий справді дуже-дуже лютий (В. Бутрім).

Розділ 3. Досліджую будову слова Навчаюся визначати закінчення у слові 1. Прочитай текст. Прослідкуй, як змінюється в тексті слово пісня.

Українська народна пісня — один із видів народної творчості. З давніх-давен люди складали пісні, щоб висловити свої емоції і почуття, заспокоїти й заколисати дитину, підняти бойовий дух або розважитися. З піснею працювали і відпочивали, раділи і сумували. У народних пісняE відображено історію, культуру, традиції українського народу (О. Вашуле=ко). Випиши з тексту виділені слова і порівняй їх. Познач у кожному слові частину, яка змінилася.

Змінна частина слова називається закінченням. Щоб знайти закінчення, треба змінити слово. Закінчення стоїть у кінці слова. Закінчення позначають так: піEн я , піEн і , піEн ю . 2. %пиши речення з українських народних пісень.

1. Ой у полі верб0. Під вербою вод0. 2. В кінці греблі шумлять верби. 3. Ой на горі волошки зацвіли синенько. Народна пісня — спадщина нашиE предків.

Познач закінчення у виділених словах. Побудуй звукову схему слова ве@бою. 3. Прочитай уривок із народної пісні «Ой у лузі червона калина». Чи відома тобі ця пісня?

Зна=д< слово у слові

червона складати

Ой у лузі червон0 к0лин0 похилилася. Чогось наша славна Укр0їн0 зажурилася. А ми тую червону к0лину підіймемо. А ми нашу славну Укр0їну розвеселимо! Не хилися, червон0 к0лино, маєш білий цвіт. Не журися, славна Укр0їно, маєш добрий рід. Випиши виділені слова і сполучення слів. Познач закінчення в кожному слові.

В українській мові є багато слів, які мають нульове закінчення. Наприклад: порівняй — гриб и . У слові гриб після слова гриб букви б більше немає букви, а у слові гриби є буква и. Отже, слово гриб має нульове закінчення. Воно не виражене в мовленні звуком і не позначається буквою. Під час змінювання слова на місці нульового з’являється інше закінчення: гриб , гриб а , гриб о@ , гриб и . 4. %пиши текст. Познач закінчення у виділених словах.

Музик0 є важливою частиною української культури. Яка ж пісня без музики? Українські народні музичні інструменти дуже різноманітні. Найвідомішими є сопілк0, гудок, трембіт0, скрипк0, кобз0, лір0, бубон, Fимб0ли, волинк0. 38

Найдорожча пісня — з якою мати колисала.

Що ви знаєте про народні музичні інструменти? Назви музичні інструменти, зображені на малюнках.

5. Чи знаєш ти, що один з українських народних інструментів занесено до Книги рекордів Гіннеса? Поцікався, який саме. Напиши про це текст (3–4 речення).

Спостерігаю за закінченнями в мовленні 1. Прочитай записи.

Оля поливати яскравий квітка. Я збирати солодкий малина.

Оля поливає яскраві квітки. Я збираю солодку малину.

Який із записів є реченням, а який — набором слів? Що змінили у словах, щоб вийшло речення? Яку роль виконує закінчення слів у реченні? Зробіть висновок і зіставте його з правилом.

Закінчення слугує для зв’язку слів у словосполученні і реченні. За допомогою закінчень можна утворити різні форми того самого слова. Наприклад: загадк а , загадк и , загадк у , загадк ою . Хто грає й співає, той журбу проганяє.

2. Запиши словосполучення, змінюючи форму слів у дужках відповідно до змісту. Познач закінчення у змінених словах.

Слухати (музика), розгадувати (загадка), міркувати над (загадка), читати (казка), виконувати (вправа), займатися (спорт), розв’язувати (задача), заповнювати (таблиця), знайти значення (вираз). З одним зі словосполучень склади і запиши речення. 3. Прочитай і відгадай загадку Василя %трутинського.

Сіла дівчин0 спочити на краю сел0, розчесала довгі коси, чорні, мов смол0. В них засяяли зорини. Як же звати цю дівчину? Он підказує нам сич: — Чорні коси чеше … . %пиши, додаючи слово-відгадку в кінці загадки. Познач закінчення у виділених словах і слові-відгадці. 4. Послухай і відгадай загадку Лесі Вознюк. Які слова допомогли тобі її відгадати? Запиши слово-відгадку. Доведи, що у слові нульове закінчення. Запиши сполучення слів, розкривши дужки. Познач закінчення у змінених словах.

Поля вкрило (сніг), іду по (сніг), випало багато (сніг). З одним словосполученням склади і запиши речення. 5. Чи любиш ти відгадувати загадки? Напиши про це текст (3–4 речення).

Загадки — спорт для мозку.

Навчаюся визначати основу слова 1. Прочитай скоромовку Ганни Чубач, чітко вимовляючи звуки [г], [ґ].

Ґ0в0 всілася на ґанку і сиділа там до ранку. Вранці гуси пробігали — ґ0ву з ґанку геть прогнали. Випиши виділені слова. Познач у них закінчення. Частину слова без закінчення познач так:

Частина слова без закінчення називається основою. Основа слова передає його основне значення. Її позначають так: дружб а , @ир . 2. Прочитай швидко скоромовку Анатолія Камінчука.

К0вун к0вуну через пліт передав від к0вун0 привіт. Випиши виділені слова. Познач у них основу. Поясни, як ти будеш її визначати. 3. Прочитай швидко скоромовку Олексія Кононенка.

Морж у морі днями кисне. Море для морж0 корисне. %пиши скоромовку. закінчення й основу.

Познач

виділених

словах

4. Запиши слова. Познач закінчення й основу.

Вода, водний, підводний. Назви спільну частину основи. Це — корінь слова. Назви частину основи перед коренем. Це — префікс. Назви частину основи між коренем і закінченням. Це — суфікс. 10 листопада — Міжнародний день скоромовок.

Основа слова може складатися з таких частин: корінь, префікс і суфікс. Частини слова позначають так: корінь , префікс , суфікс . Наприклад: підводн ий , при@орEьк ий . 5. Потренуйся читати скоромовку Василя Кравчука дуже швидко. Вивчи її напам’ять.

Крокодил до крокодил0 припливав просити мила, бо набридло крокодилу умиватися без мила. Запиши скоромовку з пам’яті. Перевір за підручником. У виділених словах познач закінчення й основу. 6. Яке практичне значення мають скоромовки? Напиши про це текст (3–4 речення). 7. %пиши скоромовку Ганни Чубач. Познач закінчення й основу у виділених словах.

Зна=д< слово у слові

КОРОНОВАНА ВОРОНА Чорн0 ворон0 чорній вороні вчора купила чорну корону. І тепер ворона чорна — коронована ворона. 42

Скоромовка — мовленнєве тренування.

припливав крокодил ворона

Навчаюся визначати корінь слова 1. %пиши слова.

Мирний, миритися, примирення, мирилки, помирились, миротворець. Що об’єднує ці слова? Від якого слова утворилися? Знайди у словах спільну частину. Познач її так:

вони

%пільна частина споріднених слів називається коренем. &ому такі слова ще називають спільнокореневими. У них корінь має спільне для всіх цих слів значення. Корінь позначають так: Наприклад: ?іE, ?іEок, пра?іE. Чи можна записані слова назвати спорідненими або спільнокореневими? Поясни чому. 2. Запиши слова і познач у них корінь.

Лічилка, лічба, лічити, полічити, лічені. 3. Прочитай слова. Знайди споріднені й запиши їх групами. Познач корінь.

Гриб, літо, грибок, мороз, грибник, морозиво, улітку, заморозити, гриби, літечко. Зна=д< слово у слові

лісова

жмурись

морозиво

Лічилка — вірш із лічбою в дитячій грі.

4. Прочитай лічилку Грицька Чубая.

Раз і два. Раз і два. В нас лічилка — лісова! В лісі — дерево дуплисте, а в дуплі живе сова, що жовтаві очі має, спить — удень. Вночі — літає. Добрий сну, сові приснись! Я — ховаюсь! Ти — жмурись! Чи є в лічилці спільнокореневі слова? Назви їх. Знайди в тексті антоніми. Назви їх. Випиши в колонку виділені слова. Добери до кожного спільнокореневі і запиши у другу колонку. Познач у них корінь. 5. Обери завдання і виконай його. Прочитай корені слів. Добери і запиши слова з такими коренями.

Вод-, дум-, ран-, спів-, чорн-, шир-, біг-, хат-. Добери і запиши десять слів, які складаються лише з кореня. Наприклад: ліс, сад, дуб. 6. Для чого використовують лічилки? Напиши про це текст (3–4 речення). 7. %пиши вірш Василя Кравчука.

Слон, слониха й слоненя йдуть купатися щодня. Має р0дість слоненятко, бо його купає татко. Знайди у вірші спільнокореневі слова. Познач у них корінь. Випиши виділене слово і добери до нього споріднені слова. Познач у них корінь.

Лічилка — один із жанрів дитячого фольклору.

Навчаюся добирати спільнокореневі слова 1. З поданих складів утвори і запиши три слова.

Чи є серед них спільнокореневі? А антоніми? 2. Послухай і відгадай загадку Лесі Вознюк. Запиши слово-відгадку. Добери і запиши спільнокореневі слова. Познач у них закінчення, основу і корінь. Міркуй так:

Щоб правильно визначити корінь у слові, потрібно якомога більше дібрати споріднених слів. %порідненими словами до слова липа будуть такі слова: • назва маленької липи — … , • пестлива назва липи — … , • назва листка або квітів липи — … , • назва місяця, у якому цвіте липа — … . Усі ці слова є спільнокореневими. 3. %пиши прислів’я. Підкресли спільнокореневі слова і познач у них корінь.

1. Дружба — найбільший скарб. 2. Дружній череді і вовк не страшний. 3. Берись дружно — не буде сутужно. Добра праFя не пропаде.

Яке із цих слів містить м’які приголосні звуки? Побудуй звукову схему цього слова. 4. Прочитай речення. Знайди в них споріднені слова і випиши їх. Познач у них закінчення, основу і корінь.

1. У дубочка — зелен чуб. Виросте з дубочка дуб (Володи<ир Лучук). 2. Граде, граде, ти не падай нам по саду, бо на грядочках в садочку посадили ми розсаду (Володи<ир Ладижець). Добери і запиши ще кілька спільнокореневих слів до кожної групи виписаних слів. Познач у цих словах корінь.

Зна=д< слово у слові

падай

грядочках

5. Попрацюйте в парах! Позмагайтеся, хто більше добере спільнокореневих слів із поданими коренями.

Хмар-, риб-, спів-. 6. Запиши вірш Марії Пономаренко. Підкресли спільнокореневі слова і познач у них корінь.

ПОДАРУНОК Сніговик для сніговички сплів зі снігу рукавички. Попросила сніговичка: — Подаруй ще й черевички. Із бурульок крижаних, буду ковзати у них. Добери і запиши ще два спільнокореневих слова до виписаних. &обі допоможе малюнок.

Треба праFювати, щоб щасливим стати.

Розрізняю спільнокореневі слова і різні форми одного слова 1. З поданих складів утвори і запиши слова.

Прочитай записані слова. Чи можна їх назвати спорідненими? Наведи ще приклади споріднених них слів. 2. Прочитай скоромовку Василя Зайця.

Сом скаржився сом0м: — Живу собі я сам. Соми сказали сому: — Сутужно, все ж самому. Випиши виділені слова. Познач у них закінчення і корінь. Чим відрізняються ці слова — закінченнями чи значеннями? Чи можна ці слова назвати спорідненими? Перевір свої міркування за правилом.

%лова @іEFо, @іEFа, @іEFам, @іEFам< — не споріднені. Це різні форми того самого слова. Вони різняться тільки закінченням. Змінити форму слова — означає змінити його закінчення. 3. Розглянь схему на с. 48 і зроби висновок — чим відрізняються спільнокореневі слова і форми слова. Малому сому сумно самому.

ліс ліс у ліс и ліс ам

У словах змінюється лише закінчення. Значення слова не змінюється.

Це форми слова.

ліс лісок лісов ий лісник праліс

Це різні слова, які утворилися від одного кореня. До кореня додаються інші частини основи слова. Змінюється значення слова.

Це споріднені (спільнокореневі) слова.

4. Зміни форму поданих слів і запиши. Познач закінчення.

Зр0зок: Зе<л я — зе<л і . Держава, Україна, прапор, вишиванка, пісня. %клади і запиши речення зі словом, у якому звуків більше, ніж букв. 5. %пиши слова. Познач у них корінь.

Калина, калиновий, Калинівка, калинонька, Калиновський. Доведи, що ці слова споріднені. Знайди слово, у якому букв більше, ніж звуків. Поділи його для переносу. Усно склади речення за малюнком.

Батьківщина — мати, за неї треба стояти.

6. Зміни форму поданих слів і добери до кожного слова споріднені слова. Запиши за зразком.

Зр0зок: Верба — верб и — вербовий. Жито, поле, море, захисник, перемога. Визнач закінчення у формах слова. Познач корінь у споріднених словах. %клади і запиши речення з двома словами (на вибір).

Зна=д< слово у слові

скаржився вишиванка Україна

Розрізняю корені з однаковим звучанням, але з різним значенням

1. Познач корінь у записаних словах. Порівняй корені слів. Що ти помітив / помітила? Поясни значення кожного слова. Чи можна ці слова назвати спільнокореневими? Чому? Міркуй так:

%пільнокореневі слова мають однаковий за звучанням і значенням корінь. Корені слів ніж і ніжка звучать однаково, але мають різні значення. Отже, це різні корені. %лова, у яких корені звучать однаково, але мають різні значення, не є спільнокореневими. Натягай вітрила, поки вітер віє.

2. Прочитай групи слів. Чи спільнокореневі ці слова? Поясни чому.

Лис, лисий.

Малий, маляр.

Ранок, рана.

3. Прочитай. Чи правильно, на твою думку, учні й учениці дібрали споріднені слова?

Літо, літній, літак, літечко. Вода, водій, водичка, водний. Син, синок, синій, синочок. Річка, річечка, річ, річковий. Виправ помилки. Запиши спільнокореневі слова, вилучивши зайві. Познач корінь.

Зна=д< слово у слові

4. Знайди серед поданих слів спільнокореневі. Запиши їх групами. Познач корінь.

місток сільниця горить

Місто, міст, містечко, містянин, місток, місточок. 5. Прочитай слова. Чи кореневими? Доведи.

можна

їх

назвати

Рибалка, рибалити, рибка, риб’яча. %клади із цими словами речення за малюнком, щоб вийшла зв’язна розповідь. Запиши її. У кожному поданому слові визнач закінчення, основу і корінь. 6. Знайди в кожній групі слів слово, яке не є спільнокореневим до інших. %клади і запиши з кожним із них речення.

Будинок, будильник, будувати. Сіль, сільський, сільниця. Горить, гора, горілий. 50

Сім літ морячив і моря не бачив.

спільно-

Спостерігаю за чергуванням голосниE звуків у кореняE слів 1. З поданих складів утвори і запиши два слова.

Познач у словах корінь. Що ти помітив / помітила? Підкресли букви, якими відрізняються корені слів.

Зазвичай у споріднених словах корінь пишеться однаково. Але іноді при творенні чи змінюванні слів замість одного звука з’являється інший. Наприклад: ночі — ніч, речі — річ. &ака зміна звуків у корені слова називають чергуванням. Значення кореня від цього не змінюється. 2. Прочитай вірш Максима Рильського. Випиши парами виділені слова.

Віє вітер з-під воріт, у воротяE сірий кіт, вітер сірому котові чеше вусики шовкові. Це споріднені слова чи форми того самого слова? Познач корінь. Назви голосні звуки, які змінилися в корені. Підкресли букви, які позначають звуки, що чергуються. 3. Прочитай слова в таблиці на с. 52. Простеж за зміною голосних звуків у коренях слів. Козак не боїться ні Eмари, ні грому.

[о]  [і]

[е]  [і] Форми слова

боби — біб печі — піч коні — кінь осені — осінь столи — стіл лебеді — лебідь Спільнокореневі слова гора — гірка солити — сіль возити — віз

село — сільський паперовий — папір везти — візник

4. Зміни слова так, щоб змінився голосний звук у корені. Запиши утворені пари слів.

ножі — … роки — …

роги — … громи — …

вечори — … ведмеді — …

Познач у словах корінь. Підкресли букви, які позначають голосні звуки, що чергуються. 5. %пиши пари спільнокореневих пропущені букви.

слів,

уставляючи

Школа — шк..льний, бджола — бдж..лка, стіл — ст..ловий, сіль — с..лоний, воля — в..льний, щока — щ..чка. Познач у словах корінь. Підкресли букви, які позначають голосні звуки, що чергуються. %клади і запиши речення з однією парою слів. 6. %пиши прислів’я, поставивши слова, подані в дужках, у потрібній формі.

1. Без роботи день (рік) стає. 2. Хочеш їсти калачі — не сиди на (піч). 3. Козацькому (рід) нема переводу. 4. Не спитавши (брід), не лізь у воду. Поясни, як ти розумієш значення цих прислів’їв.

На небі зорі — на мороз.

Спостерігаю за чергуванням приголосниE звуків у кореняE слів 1. З поданих складів утвори і запиши два слова.

Познач у словах корінь. Що ти помітив / помітила? Підкресли букви, якими відрізняються корені слів.

пиріг фартух черемха

У спільнокореневих словах й у формах одного слова може відбуватися чергування приголосних звуків. 2. Попрацюйте разом! Розгляньте таблицю. Простежте, які звуки змінилися в коренях слів кожної групи. Якими буквами позначені ці звуки?

Чергуються звуки

Під час зміни форми слова

У споріднених словах

[г]  [з']  [ж]

нога — нозі

нога — ніжка

[к]  [ц']  [ч]

рука — руFі

рука — ручка

[х]  [с']  [ш]

муEа — мусі

муEа — мушка

З якими звуками чергуються приголосні [г], [к], [х]? &вердими чи м’якими є приголосні звуки, з якими чергуються [г], [к], [х] під час зміни форми слова? Які приголосні звуки чергуються в коренях слів? Відважного й куля минає.

3. Зміни форми поданих слів так, щоб у них чергувалися приголосні звуки. Запиши їх парами. Підкресли букви, які позначають звуки, що чергуються.

Зр0зок: К=ига — у к=изі. Язик, вухо, папуга, лелека, черемха. %клади і запиши речення з однією парою слів. 4. Добери до поданих слів спільнокореневі так, щоб у них чергувалися приголосні звуки. Запиши їх парами. Підкресли букви, які позначають звуки, що чергуються.

Зр0зок: Птах — пташка. Ріка, друг, мураха, крига, дорога, молоко. %клади і запиши речення з однією парою слів. 5. Утвори пестливі слова від поданих і запиши парами. Підкресли букви, які позначають звуки, що чергуються.

Зр0зок: С=іг — с=іжок. Пух, жук, роги, щоки, пиріг, фартух. 6. %пиши прислів’я, ставлячи в потрібну форму слова, що в дужках.

1. Як сидітимеш на (берег), плавати не навчишся. 2. У краденому (кожух) не нагрієшся. 3. Голодній (курка) просо на (думка). 4. На (язик) медок, а на думці льодок. 5. Нових (друг) май, а старих не забувай. Поясни, як ти розумієш значення цих прислів’їв.

Зна=д< слово у слові

молоко 54

пиріг

Чия відвага, того й перемога.

Навчаюся правильно записувати слова з ненаголошеними голосними [е], [и], які перевіряються наголосом 1. Прочитай виразно вірш Анатолія Камінчука.

ВЕРБОВА РОЗМОВА Каже верб0 вербі: — Чом ти, вербо, в журбі? Каже вербі верба: — Хіба це, вербо, журба? Просто листочків нема, не за горами зима. Випиши з вірша виділені слова, познач у них корінь, постав наголос. Випиши з вірша у стовпчик підкреслені слова, познач у них корінь, постав наголос. Добери до цих слів споріднені або зміни форму слова так, щоб ненаголошений звук [и] в корені слова став наголошеним. Запиши їх. Прочитай записані слова парами. Порівняй вимову наголошених і ненаголошених звуків [е] та [и] в корені слова. Зроби висновок.

Під наголосом голосні звуки [е] та [и] завжди вимовляються чітко і виразно: [вербо], [листя], [зими]. Ненаголошений звук [е] у вимові наближається до звука [и]: [веирба]. Ненаголошений звук [и] у вимові наближається до звука [е]: [лиесточків], [зиема]. Лебеді полетіли, понесли на крилаE зиму.

2. Прочитай пари слів.

весни — в..сна вечір — в..чори

крила — кр..ло числа — ч..сло

Яку букву потрібно вставити у словах першого стовпчика — е чи и? Поясни чому. Яку букву потрібно вставити у словах другого стовпчика — е чи и? Поясни чому. Зроби висновок, що треба зробити зі словом, щоб дізнатися, яку букву (е чи и) писати в ненаголошеному складі.

Щоб знати, яку букву (е чи и) писати в ненаголошеному складі кореня, треба змінити слово так, щоб ненаголошений голосний став наголошеним: п?ече — п?ечі, д<@ок — дим. %лово, яке допомагає перевірити написання букви, називається перевірним. 3. Запиши пари слів із вправи 3, устав пропущені букви. Підкресли перевірні слова. 4. До поданих слів добери перевірні слова так, щоб ненаголошені [е] та [и] стали наголошеними. Запиши слова парами. Постав наголос.

Зр0зок: Озеро — озера. в..сло — … ш..шкар — … с..нок — … р..балка — … ст..бло — … ст..жки — …

кр..латий — … к..лимок — … кл..новий — …

Зна=д< слово у слові

рибалка 56

орлине

кленовий

Грудка рідної землі дорожча за золото.

5. &ретьокласницю попросили заповнити листок меню в шкільній їдальні. З’ясуй, чи правильно дівчинка записала виділені слова. Як ти будеш це робити? Запиши слова правильно, дібравши до них перевірні. Запиши їх парами. Познач корені. Постав наголос.

МЕНЮ Суп гребний. Каша грич0н0. Вешневий пиріг. Мидове печиво з горіхами. Слевовий компот.

6. %пиши речення, уставляючи пропущені Поміркуй, які перевірні слова добиратимеш.

букви.

1. Де б..рези та дуби — там збирала я гр..би (Марія Чепур=а). 2. З..л..ненький огірочок заховався під л..сточок (Тетя=а Лисе=ко). 3. Усі д..рева нав..сні ростуть навіть уві сні (Ігор Січовик). 4. У Василя в..сло на все с..ло (Ігор Січовик). 7. Зміни словосполучення так, щоб голосні в коренях виділених слів стали наголошеними. Запиши слова парами. Постав наголос.

Зр0зок: То=ке стебло — то=кі стебла. рідна с..стр0 — … сувора з..м0 — … рання в..сн0 — … орлине кр..ло — …

Користуюся орфографічним словником для перевірки написання ненаголошениE голосниE [е], [и]

Силач силою не Eвалиться.

1. Послухай і відгадай загадку Лесі Вознюк. Вимов слово-відгадку. Чи всі звуки у слові вимовляються чітко? Запиши слово-відгадку. Які труднощі в тебе виникли? Яку букву (е чи и) потрібно написати в першому складі? Чи вдалося тобі дібрати перевірне слово? Як тоді правильно записати це слово?

У деяких словах ненаголошені [е], [и] не можна перевірити наголосом. Правопис таких слів треба перевіряти за орфографічним словником і запам’ятовувати. 2. Прочитай слова. Чи можна перевірити наголосом правопис пропущених у них букв?

П..ріг, ок..ан, к..фір, ап..тит, пш..ниця, т..л..фон.

держава депутат президент

Перевір написання цих слів за орфографічним словником і запиши, уставляючи пропущені букви. 3. Запиши слова у два стовпчики, уставляючи пропущені букви. Підкресли букви, якими позначені ненаголошені [е], [и]. За потреби користуйся орфографічним словником.

Нен0голошений [и] Дикта=т

Нен0голошений [е] Леге=да

Вул..ця, п..нал, с..кунда, пр..дмет, д..ректор, ч..рговий, кор..дор, м..нулий, кал..ндар, кол..ктив, сант..метр. Усно склади речення з двома словами (на вибір).

На Eвилинку загаєшся — годину втратиш.

4. Утвори словосполучення за зразком першого. Запиши, уставляючи пропущені букви. Правопис слів перевіряй за орфографічним словником.

Сік з л..мона — л..монний сік. Желе з ап..льсина — … Варення з ч..решні — … Компот із абр..косів — … Усно склади речення з одним словосполученням. 5. Учня 3 класу попросили написати оголошення про святкові дні в зоопарку. З’ясуй, чи всі слова він написав правильно. Як ти будеш це робити?

ОГОЛОШЕНН/ Завітайте всі до зоопарку у вехідні! У суботу — день бигимота. У ниділю — день антелопи! Запиши оголошення, виправляючи помилки у словах. Поясни їх правопис. Які слова треба перевіряти за орфографічним словником? 6. Прочитай вірш Віктора Мандрики.

Каже півень до гусей: — Я г..рой, я ч..мпіон, не зійду з д..ст0нFії. Є м..д0ль, і є д..плом, ви мені не рівня. Та ніхто з гусей не слухав вихваляння півня.

Зна=д< слово у слові

дистанція апельсин

Випиши з вірша виділені слова, уставляючи пропущені букви. За потреби користуйся орфографічним словником. Самими словами медалі не заробиш.

Навчаюся визначати префікси у словаE 1. Прочитай слова. Що спільне у словах, а що — відмінне?

Вхід, вихід, похід, прохід, перехід. Прочитай у словах ті частини, якими вони відрізняються. Чи можна сказати, що ця частина слова утворила нове слово? Де міститься ця частина у слові? Як називається?

Частина слова, що стоїть перед коренем, називається префіксом. Префікс позначаємо так: Наприклад: приніE, заніE, переніE. За допомогою префіксів утворюються нові слова: ріE — виріE, підріE; біг — добіг, перебіг. Чи відбулися зміни у значенні слів із додаванням префіксів? Поясніть відмінність між словами. Запиши слова. Познач у них корінь і префікс. 2. %клади за схемою речення. Зверни увагу на виділені частини слів. Як вони змінюють зміст речень?

Автор

з0писав н0писав дописав переписав

казку.

Запиши спільнокореневі слова. Познач у них префікси. 3. Утвори за допомогою різних префіксів нові слова від слова ч<тала.

+ читала казку + читала казку + читала казку 60

Ведмідь ведмедю приніс діжку меду.

Запиши утворенні словосполучення. Познач префікси. Як вони змінюють зміст словосполучень? %клади і запиши речення з одним із словосполучень (на вибір). 4. Прочитай вірш Алли %вашенко. Випиши споріднені слова. Познач у них корені і префікси. фікси.

ЛЕЛЕК З вирію додому лелеки летіли, вилетіли рано, пізно долетіли, облетіли ріки, і поля, і гори, і ліси зелені, і широке море. жніли. Коли відлетіли — гнізда спорожніли. елили. А як прилетіли — край розвеселили. Позмагайтеся! Хто швидше знайде у вірші ще два слова з префіксами. Запишіть ці слова. Позначте префікси. Знайдіть у вірші антоніми. 5. До поданих слів добери за зразком антоніми. Познач корені і префікси.

Зр0зок: Схід — захід. заніс — ... закрила — ... забіг — ... виїхала — ...

вилізти — ... приїхати — ...

З однією парою слів склади і запиши два речення. 6. Випиши з орфографічного словника по п’ять слів із префіксами при-, пере-, за-, на-.

Утворюю нові слова за допомогою префіксів 1. З поданих складів утвори і запиши три слова.

Прийде пора — виросте трава.

За допомогою префіксів по-, пере- утвори споріднені слова до записаних. Запиши їх. Познач у записаних словах префікси.

Щоб визначити у слові префікс, потрібно дібрати споріднені слова без префікса або з іншим префіксом. Наприклад: ви?із — ?із, пере?із. 2. Прочитай речення. Випиши слова, у яких є префікси. Познач префікси.

1. Сіра хмара блискавицю принесла на косовицю (Олег Поги=айко). 2. Щедра осінь завітала, ліс і гай розфарбувала (Юлія Ха=дожи=ська). 3. В орляток виросли вже крила — вгорі орлята пролетіли (Грицько Бойко). 3. Утвори за допомогою префіксів якнайбільше нових слів від поданих. Запиши їх. Познач префікси.

Зр0зок: Ду<ати — поду<ати, приду<ати, переду<ати, заду<ати, обду<ати, виду<ати, проду<ати. при-, про-, пере-, під-, над-, від-, за-, до-, об-, на-, виКлеїти, ділити, малювати, співати, будувати. 4. %пиши словосполучення, префікси. Познач префікси.

уставляючи

потрібні

..йшов у метро, ..їхав до бабусі, ..садили абрикосу, ..бирали ягоди, ..росли гриби, ..казати казку, ..біг із лісу, ..просила в гості, ..ходити дорогу. 62

Переливає з пустого в порожнє.

5. Заміни кожне словосполучення одним словом. Познач префікси в дібраних словах.

Зр0зок: Почав говорити — заговорив. почала співати — ... закінчили мити — ... почав цвісти — ... став зеленим — ... закінчили місити — ... зробився чорним — ... 6. Від поданих слів за допомогою префіксів утвори нові слова, протилежні за значенням. Запиши. Познач префікси.

Зр0зок: Зайшла — вийшла. закопав — ... зачинила — ... відплив — ... заплющила — ... приводити — ... відкривати — ... З однією парою слів (на вибір) склади і запиши два речення.

Навчаюся правильно записувати слова з префіксами роз-, без1. З поданих складів утвори і запиши слова з префіксами роз-, без-.

Познач у словах префікси. Яка буква стоїть у кінці кожного префікса. Підкресли її. 2. Послухай вірш Ольги Коваленко. Зроби висновок про написання префіксів роз-, без-. Звір свої міркування з правилом на с. 64. Мороз вікна розмалює, а сонFе лід розтопить.

У префіксах роз-, без- завжди пишемо букву з. Наприклад: розказаFи, безвуEий. При переносі слів із префіксами роз-, без- не можна відривати від них букву з або залишати з ними першу букву від кореня. Наприклад: роз-казаFи, розка-заFи, розказа-Fи; без-вуEий, безву-Eий. 3. %пиши слова, уставляючи пропущені букви у префіксах. Познач префікси.

Ро..бити, бе..межний, ро..в’язати, бе..пілотний, ро..фарбувати, бе..страшний. 4. За допомогою префікса роз- утвори нові слова від поданих. Запиши слова парами. Познач у дібраних словах префікси. Підкресли букву, яка стоїть у кінці кожного префікса.

Зр0зок: Ділив — розділив. питав — ... варила — ... малював — ... чесала — ... будував — ... садила — ... 5. Добери до поданих слів спільнокореневі з префіксом без- і запиши. Познач у дібраних словах префікси. Підкресли букву, яка стоїть у кінці кожного префікса.

Зр0зок: Звуч=ий — беззвуч=ий. Шумний, змістовний, законний, земельний, листяне, зоряне. Поясни, якого значення надає префікс без- словам. 6. Добери до поданих слів споріднені з префіксом розі запиши. Познач префікси.

Неділя — день вимушеного безділля.

Зр0зок: Заплести — розплести. Скласти, звести, накрити, завантажити, загорнути, взуватись. Що ви можете сказати про значення слів у кожній парі? 7. Прочитай речення. Знайди і випиши слова з префіксами. Познач їх.

1. Все надворі біле-біле — сніг розсипала зима (Ксе=ія Бо=даре=ко). 2. Тепле сонечко пригріло, розтає увесь сніжок (Катери=а Переліс=а). 3. Розлилася річечка, як срібляста стрічечка (Леся Воз=юк). 4. Розрослася надто густо пишна заяча капуста (Віра Правоторова). %лова з префіксом роз- поділи для переносу різними способами.

Навчаюся правильно записувати слова з префіксами з-, с1. Запиши слова у два стовпчики. Познач у них префікси. Підкресли букви, які стоять після префіксів.

сказати сфотографувати спитати стемніти схитрити

зробити змовчати зшити зварити змиритися

Порівняй префікси у словах лівого і правого стовпчиків. Зверни увагу на підкреслені букви. Зроби висновок про те, перед якими буквами пишемо префікс с-. Які приголосні звуки вони позначають: дзвінкі чи глухі? Перевір свій висновок за правилом. Спершу треба розсудити, а тоді зробити.

Префікс с- пишемо перед буквами, що позначають глухі приголосні: к, D, ?, т, E. Допоможе їх запам’ятати вислів кафе «Птах». Перед усіма іншими приголосними пишемо префікс з-.

2. %пиши слова, уставляючи префікси с- або з-.

..бити, ..терти, ..писати, ..ламати, ..клеїти, ..сипати, ..гадати, ..хопити, ..формувати, ..чесати. Познач префікси. Підкресли першу букву кореня. %клади речення зі словом, у якому звуків більше, ніж букв. 3. %пиши речення, добираючи з дужок потрібний префікс.

1. (З / С) порожніли ліс і сад, осінь вже минає (Тетя=а Строкач). 2. Льодком тоненьким (з/с) кована, (з/с) пинилася ріка (Вале=ти= Бичко). 3. Усе під сніг (з/с) ховалося, дрімає, міцно спить (Юлія Ха=дожи=ська). Познач префікси з-, с-. Поясни їх правопис.

Якщо корінь слова починається сполученням приголосних, замість префікса з- уживають префікс зі-. Це полегшує вимову, робить звучання слова мелодійнішим. Наприклад: зігни (а не згни), зігрій (а не згрій). 66

Легко сказати, та важче зробити.

4. Запиши сполучення слів, уставляючи пропущені префікси з-, зі-, с-. Познач префікси. Поясни їх правопис.

Зна=д< слово у слові

змиритися схитрити

..ліпити зі снігу, ..гріють рукавички, ..пекти пиріг, ..робити годівничку, ..пуститися в метро, ..братися за столом, ..хилити голову, ..йти з гори. З одним словосполученням усно склади речення. 5. Заміни кожне словосполучення одним словом із префіксом з- або с-. Запиши ці слова. Познач префікси.

Зр0зок: Зробитися бліди< — зблід=ути. Відчути радість, виявити хитрість, вносити плату, поставити запитання, стати мужнім, закінчити косити, закінчити фотографувати. 6. Уяви себе в ролі редактора / редакторки. Знайди помилки в записі слів. Яке слово записане правильно?

Сберегти, зкинути, зтерти, смити, зхопити, сбільшити, зхвалити, зфальшивити, схуднути, зкористатися. Запиши всі слова правильно.

Розрізняю префікси і службові слова 1. %пиши словосполучення.

доїE0в до школи н0пис0в на дошці

зліпил0 з пластиліну з0йшл0 за подругою Добре слово і в мороз зігріє.

Познач префікси у виділених словах. Префікси пишемо разом зі словом чи окремо? Підкресли службові слова. Як пишемо службові слова з іншими словами? Зроби висновок, як потрібно писати префікси і службові слова з іншими словами. %користайся схемою.

Префікс

Службове слово

частина слова

окреме слово пишемо

разом зі словом

окремо від інших слів

пташка злетіла з дерева лисичка побігла по стежці 2. Запиши словосполучення, розкриваючи дужки. Як пишемо префікси та службові слова?

(До)біг (до)фінішу, (у)скочив (у)воду, (від)пливла (від)берега, (на)кинула (на)плечі.

подруга побратим приятель

З одним словосполученням склади і запиши речення.

Між службовим і наступним словом можна вставити ще одне слово. Наприклад: до шко?и — до нашої шко?и; у парку — у зи@ово@у парку. 68

Прийшов грудень, приніс студень.

3. Утвори і запиши словосполучення, уставляючи замість крапок службові слова.

Доплив … берега, наклеїла … папір, підклав … подушку, злетів … аеродрому, прочитала … динозаврів. Зна=д< слово у слові

Познач префікси. %лужбові слова підкресли. З одним словосполученням склади і запиши речення.

пластилін грудень

4. %пиши вірш Людмили Левченко, розкриваючи дужки.

Павучок (по)біг щодуху на обід (з)ловити муху. (За)чепився (за)будяк і (з)валився (у)рівчак. (За)сміялись павучата, підіймати стали тата: той (за)спину, той (за)ніжки — (про)возились аж (до)нічки. Познач префікси. Підкресли службові слова.

Правильно записую слова з апострофом після префіксів 1. Прочитай слова. Порівняй їх вимову. Запиши слова парами.

під’їхати роз’яснити об’єднатися

заїхати пояснити приєднатися Літо збирає, а зима з’їдає.

Що спільного в написанні мають слова лівого стовпчика? Познач префікси у словах. Порівняй префікси у словах лівого і правого стовпчика. Вони закінчуються на приголосний чи голосний звук? &вердий чи м’який? Перед якими буквами пишеться апостроф? %кільки звуків вони позначають? Зроби висновок про вживання апострофа після префіксів.

Апостроф пишеться після префіксів, які закінчуються на твердий приголосний звук, перед буквами я, ю, є, ї. Наприклад: з’явивEя, з’юр@и?иEь, роз’єдна?а, від’їзд.

2. Від поданих слів за допомогою префіксів утвори нові слова. Запиши їх і поясни написання.

з по об над пере

їсти

по роз при від з

єднати

Із трьома словами (на вибір) склади і запиши речення. 3. Випиши тільки ті слова, у яких апостроф стоїть після префіксів. Префікси познач.

Солов’ї, з’їхати, м’ята, роз’їдає, під’їзд, м’яч, ім’я, без’язикий, в’юн, з’юрмилися, об’єдналися, п’ють. 70

СправжніE друзів ніEто не роз’єднає.

4. Запиши слова, розкриваючи дужки та вставляючи, де треба, апостроф.

(Об)їзд, (при)їзд, (з)явилися, (ви)явилися, (при)ємний, (об)ємний, (пере)їзд, (при)єднати, (від)єднати. Поясни написання слів. 5. Добери з орфографічного словника п’ять слів з апострофом після префікса. %клади і запиши з ними речення.

Навчаюся переносити слова з апострофом після префіксів 1. Пригадай і розкажи, апострофом.

пір’-їна

як

хом’-як

переносимо

слова

рум’-яний

Чи стосується це правило слів з апострофом після префікса? Перевірте свої висновки.

%лова з апострофом після префікса переносимо по складах. Апостроф залишається з попереднім складом. Наприклад: роз’-єдна?и, з’я-вивEя, об’-їхаFи, об’ї-хаFи, з’ї-?и. 2. %пиши слова, поділяючи їх для переносу.

Об’ємний, роз’єднати.

з’єднала,

від’їзд,

під’їзд,

з’їв,

Яке слово не ділимо на склади? Чому? %клади і запиши із цим словом речення. Воду з вогнем не з’єднати.

3. До поданих слів добери антоніми з апострофом після префіксів. Запиши слова парами, поділяючи їх для переносу.

З’єднати, зникнути, приїжджати. Поясни вживання апострофа. %клади і запиши речення з однією парою слів (на вибір). 4. Випиши з тексту слова з апострофом, поділяючи їх для переносу. Познач у них префікс. Підкресли слова, які не мають префікса.

Цілу добу йшов сніг. У місті він лежав величезними кучугурами. Вийти з під’їзду, під’їхати до будинку чи від’їхати від нього було складно. Навіть об’їхати ці замети було неможливо. На повір’ї з’явилися двірники й почали розчищати сніг. На допомогу виходили мешканці будинків. Об’єднавши зусилля, люди швидше впоралися з негодою. 5. %пиши речення. %лова з апострофом поділи для переносу.

1. Сипле небо волохате на подвір’я сніг кудлатий (Ксе=ія Бо=даре=ко). 2. З’їжджати з гір в зимову пору Мар’янка любить і Тарас (Надія Красоткі=а). 3. Птахи в пошуках їжі злітаються до годівниць та об’їдають ягоди на деревах. 4. Дві вертлявенькі синички з’їли все із годівнички (Юлія Ха=дожи=ська). 72

Готуємо годівнички для снігура й синички.

Навчаюся визначати суфікс у словаE 1. Запиши пари слів. Познач у словах закінчення, основу і корінь.

риба — рибка вода — водичка

малий — маленький добра — добренька

Що спільного в кожній парі слів і чим вони різняться? Назви у словах частину, яка відрізняє пари слів. Де вона стоїть?

Частина основи, яка стоїть після кореня, називається суфіксом. Якщо у слові є закінчення, то суфікс стоїть між коренем і закінченням. %уфікс позначаємо так: дубок, дубов ий . Познач у записаних словах суфікс. Які зміни відбулися у словах із додаванням суфіксів? Зроби висновок про роль суфіксів у словах.

За допомогою суфіксів утворюються нові слова. Наприклад: шко?а — шкі?ьний, шко?ярі. 2. Запиши слова. Познач у них суфікси.

Зима — зимовий, зимонька, взимку. Сніг — сніжок, сніжинка, сніговий.

взимку узимку

У яких словах відбувається чергування приголосних звуків у корені? Підкресли букви, що їх позначають. Узимку літечка не доженеш.

3. Запиши групами споріднені слова.

Мороз, холод, холодний, морозець, морозний, холодненький. Познач у словах закінчення, корінь і суфікс. Із двома словами (на вибір) склади і запиши речення. 4. Випиши з речень слова з суфіксами -к-, -ичк-, -инк-, -очк-, -ечк-, -еньк-, -оньк-. Познач у них закінчення, корінь і суфікс.

1. Де росла травичка, снігу намело (А=атолій Ка<і=чук). 2. Зимонька усі хатинки в білі одягла хустинки (Аркадій Музичук). 3. Білий сніг у лісі впав на дубочки молоденькі, на ялинки зелененькі (Марія Поз=а=ська). 4. Застилає полечко і поріг білий та пухнастенький перший сніг (Вале=ти=а Чор=а). 5. %твори хмару слів до теми «Зима». Порівняйте свої хмари слів. Чи є у ваших хмарах однакові слова? Якими словами вони різняться? Чи подобається тобі зима? Напиши про це текст (4–5 речень). Використовуй дібрані слова. 6. Прочитай вірш Катерини Перелісної.

Снігу, білий сніжку, посипай доріжку! Насип цілу гору біля цього двору. Тут дітки м0ленькі, гуляти р0денькі, у них голосочки, як срібні дзвіночки. У яких словах чергуються приголосні звуки в корені? Випиши з вірша виділені слова. Познач у них закінчення, корінь і суфікс.

Зимовий деньок, як комарів носок.

Зна=д< слово у слові

сніжок доріжка дзвіночки

Утворюю нові слова за допомогою суфіксів 1. З поданих складів утвори і запиши три слова.

Познач у записаних словах закінчення, корінь і суфікс. 2. Розглянь схему. Поясни, як утворюються нові слова.

хмар-

-к-инк-оньк-очк-н-

Запиши утворені слова. Познач у них суфікси. Які суфікси надають словам зменшувального або ніжного значення? 3. Від поданих слів утвори і запиши нові за допомогою суфіксів -ик-, -ок-, -очок-. Познач суфікси. Якого значення вони надають словам?

кущ — кущик м’яч — … торт — … брат — …

сад — садок — садочок дуб — … син — … дід — …

Побудуй звукові схеми виділених слів. 4. Від поданих слів утвори і запиши споріднені за допомогою суфікса -ищ-. У яких словах відбувається чергування звуків?

Дуб, хмара, нога, мороз, вовк. Якого значення надає словам цей суфікс? Хвали січень сніговий, а травень дощовий.

5. Від поданих слів утвори і запиши назви професій за допомогою суфіксів -ар-, -яр-, -ист-, -ник-. Познач суфікси.

Ліс, двір, таксі, кухня, аптека, бджола, пожежа, бандура. 6. Заміни словосполучення іншими зі зменшувальнопестливим значенням. Використовуй суфікси -к-, -ик-, -ок-, -очк-, -еньк-.

Зр0зок: Білий с=іг — біле=ький с=іжок. Смачний борщ, молодий клен, зелена ялина. %клади і запиши речення з кожним словосполученням.

Навчаюся розбирати слова за будовою 1. З поданих складів утвори і запиши три слова.

Розбери за будовою записані слова.

Розібрати слово за будовою — означає позначити всі частини слова, які в ньому є. Послідовність розбору слова за будовою 1. Зміни слово і визнач закінчення. 2. Визнач основу слова. 3. Добери до слова кілька споріднених і визнач корінь. 4. Визнач префікс, якщо він є. 5. Визнач суфікс, якщо він є. 76

Сніг-сніжок укрив поле й лісок.

2. Визнач, з яких частин складаються подані слова. Запиши їх і познач кожну частину слова.

Крижинка, морозний, безсніжна, прибережний, заморозив, біленький, розфарбував. У яких словах відбувається чергування приголосних звуків у корені? Підкресли букви, що їх позначають. 3. Прочитай слова.

Шубка, діти, замерз, свято, приніс, саночки, подарунки. Випиши спочатку ті слова, які відповідають першій моделі, потім — другій, далі — третій і насамкінець — четвертій.

4. Утвори від поданих слів спільнокореневі за допомогою суфікса -н-. Запиши утворені пари слів. Розбери їх за будовою.

Зр0зок: Де=ь — де== ий . Сон, туман, ранок, вітаміни. 5. %пиши вірш Леоніда &алалая. Розбери за будовою виділені слова.

Червоніють снігурі на снігу під липою. де в кожусі Миколай, аж сніжок порипує. Зупинився у дворі, розв’яз0в торбинку, нашій бабі сніговій пов’яз0в Eустинку.

Грудень на свята багатий.

Навчаюся розпізнавати слова з орфограмами, перевіряти їE 1. Прочитай листування дітей. Знайди помилки. Поясни, які правила їм потрібно повторити.

Привіт! &и вже зробив домашнє завданя? Привіт! Я у бабусі в полтаві. Що робиш? Вчу напамять вірш. А ти? Катаюся на роликах. Зема ж цого року бессніжна.

Орфограма — це правильне написання за відповідним правилом. Наприклад: слово Мико?ай пишемо з великої букви тому, що є правило: імена і прізвища людей пишуться з великої букви. 2. %пиши групи слів. Яка орфограма об’єднує слова кожної групи? Підкресли орфограми.

1. Одеса, Рівне, Черкаси. 2. Знання, обличчя, змагання. 3. Розмова, безсніжна, зліпити, стерти. 4. З гірки, без снігу, на ковзанці. 78

Більша насолода дарувати, ніж отримувати подарунки.

3. Попрацюйте разом! Доберіть і запишіть приклади слів з поданими орфограмами. Підкресліть орфограми. Написання слів зі звуками [дж], [дз], [дз']. Написання слів з апострофом. Написання слів із буквосполученням ьо та йо. Написання великої букви в іменах. 4. Прочитай і поясни, які орфограми пропущено у словах.

1. Під сніг, як під ковдру, ..ховались рослини (Наталя Забіла). 2. Спит.. під л..одом тиха річка (Лідія Повх). 3. Залазит.. хитрий морозец.. у чобітки, за комірец.., пощипує рум..яні ..ічки (Оле=а Лоза). 5. Прочитай вірш Оксани Кротюк. Випиши слова з орфограмами.

Радіє сьогодні маленька синичка: сальця хтось поклав у її годівничку. А скоро прокинеться Леся маленька і ще їй насіннячка винесе жменьку. 6. %пиши вірш Марії Пономаренко, уставляючи пропущені орфограми.

Зна=д< слово у слові

орфограма хитрий

Сойці д..тел приб..ріг із калиною п..ріг. Чай із м..яти заварив, ..верху рушничком прикрив. Поїдят.. і будут.. слухат.. диво-пісню завірюхи!

Нагодуй синиFю взимку, вона подякує тобі влітку.

Розділ 4. Досліджую іменники Розпізнаю іменники і самостійно добираю їE 1. Послухай розповідь &амари Мовчан. Про кого розповідається в тексті? Чим вони займалися? Запиши під диктовку вірш, який склали хлопчики. Визнач, на які питання відповідають записані тобою слова. Доведи, що ці слова є іменниками.

Іменник — це частина мови, яка називає предмети і відповідає на питання хто?, що?. Запиши слова з вірша у два стовпчики за зразком.

Зр0зок:

Хто? бабуся

Що? бублик

Доповни стовпчики слів своїми прикладами. 2. Прочитай вірш Віри Паронової.

Всі летять до годівнички: галки, снігурі, синички, горобці, пташата сірі, — всі, хто не летить у вирій. Вам насиплемо насіння, зерна, крихт і гарбузиння. Як цього буде замало — додамо шматочок сала. 80

Велика Eмара, та мало снігу.

Випиши іменники, які відповідають на питання хто?. Випиши іменники, які відповідають на питання що?.

Іменники можуть називати не тільки предмети, а й явища природи, емоції та почуття. Наприклад: @ороз, радіEFь. 3. Попрацюйте разом! Знайдіть в уривку з вірша Григорія Фальковича іменники — назви явищ природи.

…А на аркуші — зима. Іній. Сніг. Замерзлі ріки. І мороз, мабуть, великий, бо з малюнка до кімнати стало вітром завівати, і здалось, ось-ось до ніг тихо ляже справжній сніг… Випишіть із вірша іменники за абеткою. 4. Доповни групу іменників.

Емоції і почуття (що?): здивування, … З одним словом (на вибір) склади і запиши речення. 5. %пиши уривок із вірша Григорія Фальковича. Підкресли іменники. На які питання вони відповідають?

Зна=д< слово у слові

снігурі

замерзлі

Сірий вовчик, лев і птах, х, поні волохаті — всі такі хвостаті. І собаки, і коти, і слони, і миші: сти — де не глянь, хвости, хвости з ними красивіше. Буря і дуба звалить. звалить

Розрізняю іменники — назви істот і неістот 1. З поданих складів утвори і запиши три слова.

На які питання відповідають записані слова? Доведи, що ці слова є іменниками. Які іменники називають людей і тварин? Який іменник називає інший предмет? Що означає?

Назви людей і тварин — це назви істот. Вони відповідають на питання хто?. Наприклад: EеEFра, кухар, де?ьфін, @еFе?ик. Назви всіх інших предметів — це назви неістот. Вони відповідають на питання що?. Наприклад: ро?ики, веEе?ка, щаEFя. 2. Прочитай вірш Юлії Забіяки.

Рушник б0буся вишивала, а внучк0 їй допомагала: — Ось квіточка, а ось листок... Гарненький вийшов рушничок! Внучку бабуся похвалила: — Ти — вишив0льниFя уміла! На які питання відповідають виділені слова? Зроби висновок: ці слова є назвами істот чи неістот? Випиши з вірша іменники — назви неістот. Розбери їх за будовою.

Не лінуйся рушники вишивати, буде чим гостей шанувати.

До іменників, що є назвами істот, ставимо питання хFо? кого? ко@у? ки@? на ко@у?. Наприклад: (хFо?) син, (кого?) сина, (ко@у?) синові, (ки@?) сином, (на ко@у?) на синові. До всіх інших іменників ставимо питання що? чого? чо@у? чи@? на чо@у?. Наприклад: (що?) м’яч, (чого?) м’яча, (чо@у?) м’ячу, (чи@?) м’ячем, (на чо@у?) на м’ячі. 3. Зміни за цими питаннями два слова (на вибір). 4. Прочитай текст. Що з прочитаного в тексті ти вже знав / знала? Що нового ти дізнався / дізналася?

Український рушник — символ і оберіг нашого народу. Вишивали їх народні майстрині. Кожний вишитий візерунок на рушнику мав особливе значення. На найдавніших рушниках є лінії, кола, хрести, ромби, які символізували сонце, зорі, землю, воду. Пізніше на рушниках почали вишивати рослини: калину, мальву, чорнобривці, волошки, барвінок, маки. На українських рушниках можна побачити качок, півників, лебедів (О. Вашуле=ко). Випиши з тексту іменники, що є назвами істот. Випиши з тексту іменники, що є назвами неістот.

Зна=д< слово у слові

оберіг майстрині

5. До іменників — назв неістот добери і запиши споріднені іменники — назви істот.

Зр0зок: Школа — школяр, школярка. Теніс, лялька, письмо, будівля, перукарня. 3 двома іменниками (назвами істот і неістот) склади і запиши речення. Хата без рушників, що оселя без дітей.

Розрізняю власні і загальні іменники 1. Розглянь світлини і прочитай підписи до них.

місто Львів

Леонід К0денюк

озеро Синевир

Поясни, що називають виділені слова. Чому їх записано з великої букви? Пригадай, які ще слова пишуться з великої букви. %пиши речення, уставляючи пропущені слова та добираючи з дужок потрібну букву.

1. Місто … засноване (Д, д)анилом (Г, г)алицьким і назване на честь його (С, с)ина (Л, л)ева. 2. Перший (К, к)осмонавт незалежної (У, у)країни — … … . 3. Найбільше і найглибше високогірне (О, о)зеро України — … . Прізвища, імена, по батькові людей, клички тварин, назви країн, міст, сіл, вулиць, річок, гір, морів — це власні назви. Власні іменники пишуться з великої букви. Наприклад: Ліна КоEFенко, Львів, ДеEна. Загальні назви — це назви, що даються багатьом предметам. Загальні іменники пишуться з малої букви. Наприклад: поеFеEа, @іEFо, річка. 84

Наша слава — Українська держава.

3. Прочитай слова. Визнач, у якому рядку записано власні іменники, а в якому — загальні.

1. Країна, місто, село, вулиця, річка. 2. Калинівка, Дністер, Луцьк, Україна, Вишнева. Поміркуй, як можна об’єднати іменники першого та другого рядків. Запиши за зразком.

Зр0зок: Краї=а Украї=а, … Побудуй звукову схему слова, яке не можна розділити для перенесення з рядка в рядок. 4. Прочитай. Добери з довідки загальну назву до кожної групи власних іменників. Запиши.

Україна, Польща, Франція — … . Одеса, Житомир, Вінниця — … . Прип’ять, Тиса, Дунай — … . Журавлине, Андріївка, Березівка — … . Довідк0: міста, країни, села, річки. 5. Прочитай текст. Добери за ним підпис до світлини.

Київ — це столиця європейської держави. Він розташований на берегах Дніпра. За легендою, місто заснували троє братів — Кий, Щек і Хорив та їхня сестра Либідь. Назвали місто на честь старшого брата Кия. Київ славиться історичними пам’ятками. Візитівкою міста є собор Софія Київська, який був закладений князем Ярославом Мудрим. Окрасою столиці є головна площа — Майдан Незалежності та центральна вулиця — Хрещатик (О. Вашуле=ко). Випиши у стовпчик власні назви з тексту. Добери і запиши поруч загальну назву до кожного слова. Будь-кому мила своя країна.

6. %клади і запиши розповідь про своє місто / село за поданим планом.

а=д< слово у слові

Зн 1. У якому місті / селі Дністер Житомир ти живеш? 2. На якій вулиці? 3. У якій області розташоване твоє місто / село? 4. Чи є річка, гори, море у вашій місцевості? Як вони називаються? 5. Чи є у твоєму місті / селі історичні пам’ятки? Які? 7. До поданих загальних назв добери по три власні і запиши.

Країни — …

Міста — …

Річки — …

Записую власні іменники з великої букви 1. Прочитай вірш Михайла Горлового. Знайди у вірші власні назви і запиши їх у стовпчик.

У Африці в савані живе плямиста пані — висока жирафа — Кандарафа. У Тихім океані живе срібляста пані — поважна акула — Баракула. Далеко на Венері живе там робот Бері. І з ним красуня лялька — Мері. У Києві в бабусі є внученька Дануся, живе у неї котик, пухнастенький муркотик. Що означають власні назви? Доберіть і запишіть поруч із власною назвою — загальну до кожного виписаного слова. Добери кличку котику. %клади і запиши речення про нього.

Україна — Fе ти!

Зна=д< слово у слові

Баракула муркотик

2. Прочитай. Які з поданих іменників є власними назвами, а які — загальними? Доведи.

Поет Анатолій Костецький, художниця Марія Примаченко, письменник Іван Франко, співачка Соломія Крушельницька. Добери до загальних назв свій приклад власної назви. Запиши подані і свої приклади парами. Підкресли іменники, що є власними назвами.

Зр0зок: Поетеса Леся Украї=ка — поетеса Лі=а Косте=ко. 3. %пиши, уставляючи замість крапок загальні назви.

Зр0зок: Озеро Світязь. … Світязь, … Чорне, … Черемош, … Говерла, … Харків, … Італія, … Нестайко, … Софія, … Пушок. 4. %пиши уривок із тексту %ашка Дерманського, розкривши дужки.

Там, де починається великий город, лежить купа трухлявого гілля. Під ним здавна живе (В, в)вуж (О, о)нисько. І не лише він. Праворуч від (О, о)ниськового кубельця мешкає (Ж, ж)абка (О, о)дарочка. Ліворуч — оселя (М, м)мишки (Е, е)вридіки. За хаткою (Е, е)вридіки, під листочком — нірка (Х, х)робачка (К, у)зі. За сусіду вважається ще й колорадський (Ж, ж)ук (Д, д)жек. З якої букви ти записав / записала назви тварин і їхні клички? Поясни чому. 5. Прочитай вірш Анатолія Камінчука. %пиши речення зі словами — кличками тварин, розкривши дужки.

Кіт (М, м)артин і слон (М, м)ирон вдвох зробили телефон. Нашій Горпині гарно і в Eустині.

Цілу ніч і цілий день чути в хаті: дзінь-дзелень. Дзвонить лев, ведмідь, куниця, заєць, вовк, їжак, лисиця. Дуже раді кіт і слон, що зробили телефон. Випиши з вірша слова — назви істот у стовпчик. Добери і запиши поруч клички цим тваринам. 6. Пригадай або дізнайся імена і прізвища п’яти видатних людей України. Запиши, хто ці люди. Додай до списку ім’я і прізвище людини, якою пишається твоє місто / село. Підкресли власні назви.

Зр0зок: Богда= Ступка — видат=ий актор театру і кі=о.

Навчаюся розпізнавати іменники, які називають ознаки і дії 1. Прочитай пари слів і порівняй їх.

сміливий — сміливість мужній — мужність

радіти — радість читати — читання

Яке слово з пари слів є іменником. Доведи. Від яких частин мови утворилися ці іменники? Зроби висновок і звір його з правилом.

• Іменники можуть утворюватися від прикметників і називати ознаки: б?акиFь, краEа. • Іменники можуть утворюватися від дієслів і називати дії: зуEFріч, п?авання. 88

Парочка — Мартин та Одарочка.

2. Утвори іменники від прикметників і запиши за зразком.

Зр0зок: Швидкий — швидкість. Смачний, апетитний, смішний, молодий. %клади і запиши речення з утвореним іменником (на вибір). 3. Прочитай вірш Василя Дерія, утворивши від слів, що в дужках, іменники.

Рости, українська дитино, на (щасливий), на (радісний) батькам, на (вірний) своїй Україні, на (гордий) і честь землякам. Запиши вірш з утвореними іменниками. Підкресли іменники — назви істот. Випиши іменник, який є власною назвою, поділяючи його для переносу. 4. Утвори іменники від поданих дієслів і запиши їх за зразком.

Зр0зок:

Що робить? грає Грає, читає, бігає, співає.

Що? гра

Хто? гравець

%клади і запиши речення із двома утвореними іменниками (на вибір). 5. %пиши текст, утворивши від слів, що в дужках, іменники.

Червоний колір у вишиванці символізує (любити), чорний — (журитися), білий — (надіятися). Візерунки також мали символічне значення. Калина означала (красивий), мак — добробут і (молодий), виноград — (радіти), барвінок — (вірний), волошки — (ніжний) і (скромний), білі лілії — (жити). Вишиванка — символ краси українського народу.

6. Чи є в тебе вишиванка? Які орнаменти на ній вишито? Напиши про це текст (3–4 речення). 7. %пиши уривок із вірша Володимира %лєпцова.

Вишиванки залюбки одягали козаки. В них і сила, і краса, свіжа вранішня роса, гомін лісу, зелень лук… І творіння вмілих рук.

Зна=д< слово у слові

одягали

роса

Підкресли іменники, утворені від прикметників і дієслів.

Змінюю іменники за числами 1. З поданих складів утвори і запиши два слова.

Яке із цих слів означає один предмет, а яке — багато?

Іменники мають два числа: однину і множину. Іменники, які називають один предмет, уживаються в однині. Наприклад: пFах, дерево. Іменники, які називають два і більше предметів, уживаються у множині. Наприклад: пFахи , дерева. 2. Прочитай слова. Що їх об’єднує?

Лілії, ромашка, дзвіночки, барвінок, кульбаба, конвалії, троянди, тюльпан. 90

Сила вишиванки — у її візерункаE.

Запиши подані іменники у два стовпчики, розподіливши їх за числами.

Однин0

Множин0

Доведи, що в лівому стовпчику записано іменники в однині, а в правому — у множині. 3. Прочитай текст. Про що в ньому йдеться?

Ми, укр0їнFі, любимо красу в усьому. Садимо с0дочки і квітники, виготовляємо й носимо пишні вишив0нки й віночки, кожушки й чобітки, барвисті Eустки й н0мист0. А які зворушливі пісні співаємо! Як красиво оздоблюємо свої оселі та двори! У нас є гонч0рі й музик0нти, вишив0льниFі та м0йстри плетіння з лози або соломи та багато інших (За Наталкою Поклад). о у слові Зна=д< слов

Випиши з тексту виділені дзвіночки садочки іменники у стовпчик. Утвори від кожного форму однини і запиши поруч через риску. Познач закінчення.

4. Прочитай текст. Про що ти дізнався / дізналася?

Селище (П, п)етриківка на (Д, д)ніпропетровщині стало відоме завдяки народному мистецтву — петриківському розпису. Основним елементом петриківських візерунків є квітка — символ пишної природи. Найчастіше малюють мальви, півонії, айстри, жоржини, польові квіти, листочки та ягоди. Іноді рослинний візерунок доповнює пташка. %пиши текст, розкривши дужки. Підкресли іменники, ужиті в однині, однією лінією, а у множині — двома. Краса — Fе праFя і творчість.

5. Що ти дізнався / дізналася про петриківський розпис? Напиши про це текст (3–4 речення). 6. Прочитай текст Оксани Вашуленко. Випиши іменники, ужиті у множині. Утвори від них форму однини і запиши за зразком. Познач закінчення.

Зр0зок: Майстр и — <айстер . Щороку в Петриківці відбувається ярмарок «Петриківський дивосвіт». Сюди з’їжджаються майстри й майстрині, щоб показати свої дивовижні вироби. Гості ярмарку можуть придбати розписані квітковорослинним орнаментом тарілки, кухонні дощечки, вази, ложки, скарбнички, музичні інструменти, а також вишиванки, скатертини та рушники.

Спостерігаю за іменниками, які не змінюються за числами 1. Прочитай слова. Визнач, у якому стовпчику подано іменники в однині, а в якому — у множині.

какао метро молоко

двері ножиці окуляри

Чи можна вжити слова першого стовпчика у множині? Чи можна вжити слова другого стовпчика в однині? Зроби висновок про особливості вживання деяких іменників.

В українській мові є слова, які вживаються тільки в однині (за?ізо, дружба) або тільки у множині (шахи, двері). 92

Діло майстра величає.

2. Знайди в кожній групі слів одне, яке не змінюється за числами. %клади і запиши із цими словами речення.

1. Зима, сніг, мороз, санчата. 2. Пиріжок, вишня, борошно. 3. Іменини, подарунки, розваги. 4. Смаколики, солодощі, тістечка. 3. Запиши іменники в три стовпчики.

Однин0 і множин0 Тільки однин0

Тільки множин0

Ноутбук, веселощі, вірність, телефон, золото, перегони, цукор, гроші, книжки, місто, меблі, масло. %клади і запиши речення з одним (на вибір) словом із другого та третього стовпчиків. 4. %пиши речення з віршів Янка Гортала.

Зна=д< слово у слові

футболка

магазин

1. У нашого тата сорочк0 картата. 2. На блузі у мами — ляпки і плями. 3. Джинси вдягають т0то і м0м0. 4. Мама сплела мені ш0рфик барвистий. На нім — візерунок з кленового листя. Над виділеними словами скорочено напиши число (одн. чи мн.). Підкресли іменники, які не змінюються за числами. 5. Прочитай слова. Випиши ті, які не змінюються за числами. Визнач їх число.

Магазин, ковзани, футболки, штани, піжами, шорти, канікули, парк, піаніно, озеро, олія, сік, сіль. Із двома виписаними словами (на вибір) склади і запиши речення. Готуй сани влітку, а воза — взимку.

Визначаю рід іменників 1. Прочитай речення.

Він пишається пишною гривою. Вона піклується про малят. Воно хоче бути схожим на татка. Чи відомо тобі, хто виконує дію в кожному реченні? %лова він, вона, воно вказують на рід слова — назви особи. Заміни ці слова іменниками, використовуючи малюнок. Прочитай у правилі, як визначити рід іменника.

Іменники бувають чоловічого, жіночого і середнього роду. • Іменники, до яких можна додати слова він, мі=, — чоловічого роду. Наприклад: браF, дощ. • Іменники, до яких можна додати слова вона, моя, — жіночого роду. Наприклад: EеEFра, зи@а. • Іменники, до яких можна додати слова воно, моє, — середнього роду. Наприклад: @оре, цуценя. 2. Визнач рід поданих іменників. Поясни, як ти це робив / робила. Запиши слова у три стовпчики за зразком.

Зр0зок:

Ч. р. Ж. р. С. р. батько <а<а дитя Учениця, хлоп’я, маля, онук, подруга, школяр, дівча, племінниця, друг, онука, племінник, курча. Визнач, ці іменники — назви істот чи неістот. %клади речення з одним зі слів кожного стовпчика (на вибір).

ХлібеFь житній — батько наш рідний.

Щоб визначити рід іменника, ужитого у формі множини, його слід поставити у формі однини. Наприклад, буряки — буряк (він), вишні — вишня (вона), по?я — по?е (воно). В іменниках, які мають форму тільки множини, рід не визначаємо. Наприклад, граб?і, каніку?и. 3. Прочитай текст. Добери заголовок. Поясни орфограму «Правопис власних іменників».

Українська куEня славиться на весь світ. Найвідоміші наші стр0ви — борщ, с0ло, в0реники, п0мпушки, к0л0чі та куліш. В Україні є навіть пам’ятники, присвячені стравам української кухні. У (М, м)істі (К, к)оростень є пам’ятник деруну, у (П, п)олтаві — галушці, у (Ч, ч)еркасах — варенику. А у (Л, л)ьвові є справжній музей сала (О. Вашуле=ко). %пиши текст, розкриваючи дужки. Визнач рід виділених іменників. Познач його в дужках за зразком.

Зр0зок: Украї=ська кух=я (ж. р.) … 4. Яка твоя улюблена страва? Напиши про це текст (3–4 речення).

Зна=д< слово у слові

квасоля

покласти

5. %пиши текст. Визнач рід виділених іменників і познач його в дужках біля слів.

В0реники — національна стр0в0 українців. Щоб приготувати їх, потрібно взяти борошно, воду, сіль, Вареники на столі — гості на порозі.

яйFе і замісити тісто. З нього зробити невеликі кружечки, на які покласти начинку і защепити краї. Традиційними українськими начинками є сир, вишні, гриби, к0ртопля, к0пуст0, м0к, кв0соля (О. Вашуле=ко).

Спостерігаю за закінченням іменників різниE родів 1. %пиши іменники, розподіляючи їх за родами. Познач закінчення.

Зр0зок:

Ч. р. Ж. р. С. р. пер о олівець ляльк а Лід, земля, сонце, тінь, літо, вечір, квітка, дядько, Ольга, Артем, курча, маля. Зроби висновок, які закінчення мають іменники чоловічого, жіночого і середнього родів. Перевір себе за правилом.

• Іменники чоловічого роду мають закінчення -о або нульове. • Іменники жіночого роду мають закінчення -а, -я або нульове. • Іменники середнього роду мають закінчення -о, -е, -а, -я. 2. Добери до поданих іменників спільнокореневі різних родів за зразком. Познач закінчення.

Зр0зок:

Ч. р. качур

Ж. р. качк а

С. р. каче= я

Лев, тигриця, їжак, ведмідь, слониха. 96

Яка пшениFя, така й паляниFя.

Допиши два власні приклади іменників за зразком. Познач закінчення. Із трьома словами (на вибір) склади і запиши речення. 3. Послухай вірш Григорія Фальковича «Вікенд». У чому особливість цього вірша?

Вікенд — час відпочинку й розваг від суботи до понеділка, вихідні. Об’єднайтеся у групи. %лухаючи вірш удруге, виконайте обране завдання.

1 груп0. Запишіть іменники — назви істот. Визначте рід і число. Позначте закінчення. 2 груп0. Запишіть іменники чоловічого роду. Визначте число. Позначте закінчення. 3 груп0. Запишіть іменники жіночого роду. Визначте число. Позначте закінчення. 4 груп0. Запишіть іменники середнього роду. Визначте число. Позначте закінчення. 4. А як ти проводиш свої вихідні? Напиши невелику розповідь про один зі своїх вихідних, уживаючи лише іменники.

Зна=д< слово у слові

гриби

комарі

Узагальнюю знання про іменник як частину мови 1. Прочитай з тексту?

текст.

Про

що

ти

дізнався / дізналася

На (З, з)акарпатті під містом (Х, E)уст в урочищі (К, к)іреші між річками (Т, т)ис0 та (Х, х)устець Хто добре відпочиває, той краще праFює.

ро(с, з)кинулася Долина нарцисів. Навесні сюди їдуть туристи, щоб помилуватися Fвітінням цих пахучих квітів. Це — неймовірне видовище! Тисячі квіток, які розпускаються одночасно, створюють білосніжний квітковий килим серед мальовничих Карпатських гір (З жур=алу «Малятко»). %пиши перше речення тексту, вибравши з дужок потрібну букву. Зроби розбір виділених іменників як частини мови. %користайся пам’яткою.

Розібрати слово як частину мови — означає назвати всі його характерні ознаки. Послідовність розбору іменника як частини мови 1. %лово. Що називає? 2. На яке питання відповідає? 3. Яка це частина мови? 4. Назва істоти чи неістоти? 5. Назва власна чи загальна? 6. Яке число має? 7. Якого роду (в однині)? 2. Прочитай легенду про Долину нарцисів. Про яку особливість квітки розповідається в легенді?

Коли Хустський замок обступили вороги, жителі міста вдалися до хитрості. Вони зробили вигляд, що скорилися ворогам. Відчинили браму і гостинно запросили їх до своїх домівок. А для сну принесли пахучі подушки, усередині яких був цвіт нарцисів. Вояки не знали, що нарциси — отруйні. Вороги позасинали і вже не прокинулися — їх убив сильний 98

НарFиси — квіти весни.

запах квітів. Так ніжні квіти стали зброєю (З жур=алу «Малятко»). Попрацюйте в парі! Випишіть із тексту іменники. Позмагайтеся, хто більше. Доведіть, що виписані слова є іменниками. %еред виписаних іменників більше назв істот чи неістот? Зробіть розбір іменників квіт< і ?одушк< як частини мови. 3. Прочитай легенду, яку склали давні греки. Добери заголовок.

Сином річкових божеств був красень Н0рFис. Якось на полюванні він нахилився до джерела, щоб напитись, і побачив у воді своє обличчя. Власна врода так вразила юнака, що він не зміг відійти від потічка і навіки застиг над ним, милуючись собою. Так і перетворився на квітку — н0рFис. У неї голівка схилена й ніколи не підводиться. Ніби сидить красень і дивиться у воду (За Зіркою Ме=затюк). Чому Нарцис перетворився на квітку? Випиши речення з виділеними словами. Поясни написання цих слів. Визнач рід підкреслених слів. Зроби розбір іменників На@ц<с і квітка як частини мови. 4. Чи хотілося б тобі побувати в Долині нарцисів і помилуватися їх цвітінням? А може, ти там уже побував / побувала? Напиши про це текст (3–4 речення). Квітка — Fе усмішка рослини.

Розділ 5. Досліджую прикметники Розпізнаю прикметники 1. Прочитай загадку Марії Пономаренко, у якій «загубилися» слова. Чи вдалося тобі її відгадати? Чому?

Має … … вічка й … спідничку. Запах … і … наповнює ліс … .

гарні жовті фіолетову ніжний духмяний весняний

Прочитай записані праворуч слова. Чи допоможуть ці слова отримати більше інформації про квітку і відгадати загадку? На які питання вони відповідають? Що називають? Пригадай, як називаються такі слова.

Частину мови, яка називає ознаки предметів і відповідає на питання який?, яка?, яке?, які?, називають прикметником. Наприклад: E@ачний, круг?а, жовFе, ве?икі. %пиши загадку, уставляючи пропущені слова. Підкресли прикметники хвилястою лінією. 2. Знайди серед поданих слів прикметники. Постав до них питання і запиши за зразком.

Зр0зок: (Який?) зеле=ий, … Квітка, квітує, квітковий, весела, веселка, веселиться, слива, сливка, сливове, радість, радісні. 100 У гарну погоду і смутний веселим буває.

3. Послухай і відгадай загадку Юлії Забіяки. Послухай загадку ще раз. Упізнай і запиши прикметники, які в ній уживаються. Доведи, що ці слова є прикметниками. 4. %клади і запиши речення про ромашку, уживаючи прикметники. Підкресли прикметники хвилястою лінією.

Зна=д< слово у слові

5. Прочитай легенду. Про що в ній розповідається?

ніжний

корисний

Жила бідна жінк0. У неї захворів маленький синочок. Грошей на ліки не було. Ходила вона по степу і збирала лікарські рослини. Одного разу зустріла вона стареньку б0бусю, яка несла білі пахучі квіти. Почувши про велике горе матері, бабуся дала їй ті квіти і сказала: — Зроби з них для сина цілющий н0пій. — А як же звуться ці квіти? — запитала жінка. — Одужає синок — то й назвеш їх його ім’ям. Хлопчика звали Романом. Напуваючи його відваром, мама промовляла: — Пий, Ромашку, ромашку — і будеш здоровим! (З дитячого сайту «Казкар»). Випиши у стовпчик виділені слова. Добери до них прикметники з тексту і запиши у другий стовпчик. 6. Знайди в підручнику із читання народну легенду про сон-траву. Випиши з неї три речення з прикметниками. Підкресли прикметники хвилястою лінією. Весела думка — половина здоров’я.

101

Досліджую роль прикметників у мовленні 1. Прочитай і порівняй два описи.

Який птах — сова! Голова, дзьоб, вуса й борідка.

Який цікавий птах — сова! Голова велика, дзьоб гачкуватий, сиві вуса й чорна борідка.

З якого опису ти отримав / отримала більше інформації? Яка частина мови допомогла тобі краще уявити сову? Чому прикметник отримав таку назву? Чи можемо ми, спілкуючись, обходитися без прикметників? Для чого вони слугують у мовленні?

Прикметники використовують для опису предметів, явищ чи подій, щоб детальніше й точніше їх уявити. Вони надають висловлюванню емоційності й образності. 2. Прочитай вірш Володимира Лучука. Знайди в ньому слова, які вказують на ознаки виділених іменників.

Червоні снігурі стрибають по дворі. В задумі чорний крук присів на білий сук. СиниFі голубі співають на вербі. На зиму омелюх пошив рудий кожуE. А горобець-дивак вдягнув зелений фр0к... Зелений — то й дарма! Бо сірих ф0рб нема. Випиши прикметники разом з іменниками за зразком.

Зр0зок: С=ігурі (які?) черво=і, … Поясни, як ти розрізняєш слова цих частин мови.

102 Маленька пташка, та гострий дзьобик.

3. Знайди в тексті прикметники. Поясни їх роль.

У заболочених районах Полісся гніздиться надзвичайно гарний птах — журавель сірий. Це великий довгоногий птах. У нього довга шия, прямий сильний дзьоб. Оперення у журавля сріблясто-сіре, на голові темна шапочка із червоною цяткою. Крила у цих птахів великі і сильні, прикрашені по краях темним пір’ям (З е=циклопедії «Твари=и»). %пиши лінією.

текст.

Підкресли

прикметники

хвилястою

4. Який птах тобі подобається? Що ти про нього знаєш? Напиши про це текст (3–4 речення). Підкресли в своєму тексті прикметники хвилястою лінією. 5. Щоб відгадати загадку Марії Пономаренко, запиши її, добираючи прикметники з довідки.

Птах (який?) … і (який?)… . (який?)… , трохи (який?) … , (який?)… дзьоб, (які?)… ноги, вернувсь з (якої?)… дороги. Довідк0. Чорний, далекої, гострий, великий, сніжно-білий, тоненькі, красивий. Підкресли прикметники хвилястою лінією. Поясни роль прикметників у тексті.

Навчаюся встановлювати зв’язок прикметників з іменниками 1. Прочитай уривок із вірша Наталі Забіли двічі: спочатку без виділених слів, а потім — із ними. Поясни, яку роль відіграють у тексті прикметники. Воля пташFі дорожча, ніж золота клітка.

103

Синє небо, синє море, білий парус вдалині. Понад морем — сині гори й білі хмари, наче сніг. Випиши з вірша сполучення іменників із прикметниками за зразком.

Зр0зок: Небо (яке?) си=є, … Від якого слова ставимо питання? Зроби висновок, із якою частиною мови прикметники зв’язуються в реченні.

Прикметники в реченні зв’язані з іменниками, оскільки називають ознаки предметів. Питання треба ставити від іменника до прикметника. Наприклад: зе@?я (яка?) рідна, берег (який?) піщаний, @оре (яке?) Eо?оне, Fварини (які?) @орEькі. 2. Прочитай сполучення слів. Постав питання від іменника до прикметника і запиши, доповнюючи кожне з них своїм прикметником.

Зр0зок: Порт (який?) <орський, річковий. порт ( … ?) морський хвилі ( … ?) пінисті лайнер ( … ?) великий дельфін ( … ?) розумний вода ( … ?) солона черепаха ( … ?) морська сонце ( … ?) пекуче чайки ( … ?) крикливі З одним зі словосполучень склади і запиши речення. 3. Прочитай текст. Про що ти з нього дізнався / дізналася?

Світязь — найбільше озеро України. Живлять його підземні води. Берег озера пологий і мілкий. Дно Світязя встеляє білий пісок. Вода прозора, має 104 Великі й малі річки до моря течуть.

лікувальні властивості. Навколо озера хвойні ліси. Тому тут чисте повітря. У лісах росте смачна чорниця, духмяна ожина, соковита лохина та білі гриби. Тут чудовий літній відпочинок (О. Вашуле=ко). Випиши з тексту сполучення іменників із прикметниками. Поясни, чому прикметники в реченні зв’язані з іменниками. 4. Переглянь відео про озеро %иневир. Розкажи, що ти дізнався / дізналася про перлину природи Карпат. 6. %пиши текст Оксани Вашуленко, розкриваючи дужки. Підкресли іменники прямою лінією, а зв’язані з ними прикметники — хвилястою.

Зна=д< слово у слові

туристи блакитний розмістився

У (К, к)арпатах є казкове оз(и, е)ро Синевир. Краєвиди навколо нього надзвичайно (мальовничий) та (величний). (Стрімкий) схили вкривають (стрункий) ялини. Посередині оз(и, е)ра ро(з, с)містився нев(и, е)личкий острівець, немов зіниця (блакитний) ока. Звідси й народна назва Синевиру — (Морський) око. Є цікава легенда про походження озера %иневир. Знайди і прочитай її. Підготуйся розказати її у класі.

Змінюю прикметники за числами 1. Розглянь таблицю на с. 106. Прочитай два рядки таблиці. У формі якого числа вживається іменник? А прикметник? Від чого залежить число прикметника? Біля води чистіше повітря.

105

іменник

число

прикметник

число

день

однина

весняний

однина

дні

множина

весняні

множина

пісня

веснян0

пісні

весняні

%пиши рядки зі знаком питання. Укажи число іменника і прикметника. Зроби висновок про змінювання прикметників за числами. Звір його з правилом.

Прикметники змінюються за числами. Прикметник завжди стоїть у тому числі, що й іменник, з яким він зв’язаний. У множині всі прикметники мають закінчення -і. Наприклад: Eонячн ий ранок — Eонячн і ранки. 2. Зміни число поданих словосполучень і запиши.

зелений луг — … шовкова трава — … березова брунька — …

сонні дерева — … перші квіти — … дзвінкі струмочки — …

3. %пиши сполучення слів, розкриваючи дужки і вживаючи потрібні форми прикметників. Познач закінчення.

(Теплі) вітерець, (веселий) співи, (молода) трави, (ніжний) листочки, (зелений) бруньки, (вербовий) котики. З одним сполученням слів (на вибір) склади і запиши речення.

106 Березень березовим віником зиму вимітає.

4. Прочитай текст. Добери до нього заголовок.

Рання в..сна. Сонячне промін..я і т..плий півден..ий вітерец.. з’їдають остан..і кучугури снігу. Над з..млею вже піднялися ран..і квіти. Ро..крилися грона блакитних пролісків. Поодинці визирнули підсніжники. Між з..леними л..сточками загорілися жовтен..кі зірочки гусячої цибул..ки (За Володи<иро< Пархо<е=ко<). %пиши текст, уставляючи пропущені букви. Підкресли прикметники хвилястою лінією. Визнач їх число і запиши над словом. 5. Випиши сполучення іменників із прикметниками, ставлячи питання. Познач закінчення прикметників. Визнач їх число.

Зр0зок: Місяць (який?) вес=я= ий (од=.), … Березень прийшов — весняний місяць! Уже мчать до нас веселі шпаки, польові жайворонки. Незабаром почуємо їхні гучні пісні. Зацвітають перші весняні квіти — мати-й-мачуха. У неї квітки яскраво-жовті, наче весняне сонечко. З-під торішнього листя незабаром з’явиться фіолетова квітка — волохатий сон (За Олекса=дро< Копиле=ко<).

Змінюю прикметники за родами 1. Розглянь таблицю на с. 108. Простеж, в однині.

як

змінюється

за

родами

прикметник

Від березневиE дощів земля квітне.

107

ОДНИНА Чоловічий рід (який?)

Жіночий рід (як0?)

МНОЖИНА Середній рід (яке?)

(які?)

рідний край рідн0 мова рідне слово рідні землі синій колір синя квітка синє небо

сині фарби

Чи відбуваються подібні зміни з прикметниками у множині? Порівняй закінчення прикметників в однині. Поміркуй, чому вони різні. Що ти можеш сказати про закінчення прикметників у множині? Зроби висновок про змінювання прикметників за родами. Звір свій висновок за правилом.

Прикметники в однині змінюються за родами і мають такий рід, як іменник, з яким зв’язаний прикметник. Прикметники чоловічого роду мають закінчення -ий, -ій, жіночого роду — закінчення -а, -я, середнього роду — закінчення -о, -є. У множині прикметники не змінюються за родами, і для всіх родів вони мають однакове закінчення -і. 2. %пиши сполучення слів, уставляючи закінчення. Виділи закінчення прикметників та визнач їх рід.

ж. р. Зр0зок: Прекрас= а <ова, … Щедр.. мова, тих.. голос, ніжн.. слово, безFінн.. скарб, усн.. мовлення, приємн.. розмова. Розбери за будовою виділений прикметник.

108 Мова — безFінний скарб народу.

3. Прочитай текст. Про що ти з нього дізнався / дізналася?

Кожного року 21 лютого всі народи відзначають Міжн0родний день рідної мови. Це чудове свято нагадує, що кожна мова має в0жливе зн0чення, усі народи мають право розмовляти рідною мовою у своїй країні. Для кожного народу його мов0 н0йкр0щ0 у світі (О. Вашуле=ко). Випиши виділені сполучення прикметника з іменником. Зміни прикметники за родами і добери до них іменники. Визнач рід. Познач закінчення.

ж. р. ч. р. с. р. Зр0зок: Рід= а <ова, рід= ий край, рід= е слово. 4. Прочитай і спиши текст. Підкресли прикметники разом з іменниками, з якими вони зв’язані. Визнач їх рід і познач закінчення.

Українська мова належить до найбільш розвинених і досконалих мов світу. Наша мова багата, мелодійна і співуча. Це коштовний скарб, набутий віками нашим народом, його невичерпне духовне багатство. Дбаймо, щоб наша мова була чистою, як джерельна вода (За Петро< Па=че<). 5. Яку іноземну мову ти вивчаєш? Для чого потрібно вивчати іноземну мову? Напиши про це текст (3–4 речення). 6. Пригадай назви іноземних мов, які ти знаєш. Доведи, що ці слова є прикметниками. Утвори і запиши сполучення цих прикметників Зна=д< слово у слові із поданими іменниками.

Мова, громадянин, громадянка, громадянство, гості.

міжнародний співуча

Наше слово — наша сила!

109

Визначаю рід і число прикметників 1. Прочитай сполучення слів. Порівняй їх.

видатна поетеса дитячий письменник цікаве оповідання Визнач рід і число прикметників. Поясни, як ти це робитимеш. Звір свою відповідь із правилом.

Рід і число прикметників визначаємо за формами роду і числа іменників, з якими зв’язані прикметники. 2. %клади і запиши речення зі сполученнями слів із вправи 1. Познач закінчення прикметників. Поцікався, які речення записали твої однокласники й однокласниці. 3. Прочитай текст. Про кого в ньому розповідається?

Леся Українка — українська письменниця. Родина, у якій росла дівчинка, була велика і дружна. Її мама — відома письменниця Олена Пчілка. Усі діти в сім’ї були обдаровані. Леся теж була дуже талановитою дівчинкою. Ще в дитинстві вона виявила поетичний талант, музичні здібності. Вона гарно малювала, знала іноземні мови (О. Вашуле=ко). Випиши сполучення прикметників з іменниками у множині. Познач закінчення. Випиши сполучення прикметників з іменниками в однині. Постав питання до прикметників, визнач їх рід та виділи в них закінчення.

110

Твори письменників і письменниFь уславлюють Україну.

4. Чи знаєш ти, чому Леся Українка стала символом нашої країни? Прочитай.

Твори Лесі Українки сміливі, стильні, оригінальні. У них відчувається непохитна віра у краще майбутнє України. Поетеса збирала український фольклор. Вона записувала народні пісні, аби вони не зникли. Леся Українка перекладала українською мовою видатні твори різних народів світу. Її чудові твори теж було перекладено багатьма мовами. Вони показали всьому світу, що українська література яскрава і самобутня (З жур=алу «Дж<іль»). С0мобутня — не схожа на інші, унікальна. Випиши з тексту речення, у яких є прикметники в однині. Визнач їх рід та виділи в них закінчення. Випиши з тексту речення, у яких є прикметники у множині. Познач у них закінчення. 5. Ознайомся із цікавою інформацією про творчість Лесі Українки.

Поетеса написала перш.. українськ.. фентезі. Це віршован.. п’єса «Лісов.. пісня». Події відбуваються в прадавньому лісі на Волині. Казков.. персонажі п’єси — лісов.. істоти: Мавка (берегиня лісу), Водяник, Русалка та інші. За мотивами твору знято цікав.. мультфільм «Мавка» (З жур=алу «Дж<іль»). ово у слові %пиши текст, уставляючи пропущені закінчення прикметників. Визнач, які форми числа і роду вони мають.

Зна=д< сл

прадавній родина

Леся Українка — донька свого народу.

111

6. Що ти вже знав / знала про Лесю Українку? Що нового дізнався/дізналася на уроці? Напиши про це текст (3–4 речення). Використовуй прикметники.

Узагальнюю знання про прикметник як частину мови 1. Послухай і відгадай загадку Лесі Вознюк. Які прикметники використала поетеса? З якою метою? Визнач їх рід і число. Запиши слово-відгадку та добери до нього якнайбільше прикметників. 2. Прочитай і відгадай загадку Лесі Вознюк. %лова якої частини мови допомогли тобі відгадати загадку?

Я крилатий, я пухнастий, золотистий і смугастий. Над лужком танок веду, дзвінко, весело гуду. Випиши прикметники у стовпчик. Визнач рід. Від прикметників чоловічого роду утвори прикметники жіночого і середнього роду. Познач закінчення. Виконай розбір двох прикметників (на вибір). %користайся пам’яткою.

Послідовність розбору прикметника як частини мови 1. %лово. Від якого слова в реченні залежить? 2. Що називає? 3. На яке питання відповідає? 4. Яка це частина мови? 5. Визнач число. 6. Визнач рід (в однині). 112

Потекла зима срібними струмочками.

3. Від кожного іменника утвори і запиши прикметники чоловічого, жіночого, середнього роду і форму множини. Познач закінчення.

Зр0зок: Слива — сливов ий дже<, сливов а гілка, сливов е варе==я, сливов і сади. Вишня, дуб, шоколад, молоко. 4. Прочитай речення. Випиши словосполучення, у яких прикметники вжиті в переносному значенні.

1. Вийшло сонце золоте, промінці заграли (Юлія Ха=дожи=ська). 2. Срібна бурулька на сонці блищить (Вале=ти=а Гурі=а). 3. Жовтенькій кульбабі завзята бджола вітаннячко тепле своє принесла (Наталя Карпе=ко). 5. Запиши прислів’я, добираючи антоніми до виділених слів.

1. Добре слово будує, а … — руйнує. 2. М0леньк0 праця краща за … безділля. 3. Корінь навчання — гіркий, та плід його … . 4. Р0ння пташка дзьобик чистить, а … очиці мружить. 5. Наш ледащо любить борщ г0рячий, а як голодний, їсть і … . До якої частини мови належать ужиті антоніми? Підкресли прикметники-антоніми, визнач рід. Надпиши кількість звуків і букв над словами четвертого прислів’я. Обговоріть значення прислів’їв. Коли так говорять? 6. Знайди у вірші Лідії Повх прикметникиантоніми і випиши їх парами.

Буває дощик різний: ранній і пізній, дрібний і рясний, сліпий, голосний. Буває голодний, буває ситий. Буває з відра, буває із сита. Весняний настрій нам синиFі наспівали.

113

Розділ 6. Досліджую числівники Розпізнаю числівники 1. Прочитай лічилку Володимира Верховеня. Що не так на малюнку?

На лужку чотири жабки, дві комашки, три кульбабки й баранець у кожушку. Скільки квітів на лужку? Що називають виділені слова? На яке питання відповідають? Як називається ця частина мови? Для чого потрібні числівники? З якою частиною мови числівник зв’язаний у реченні?

Частину мови, яка називає числа і відповідає на питання скільки?, називають числівником. Наприклад: Eі@, Eорок Fри, EFо. 2. Запиши словами відповідь на запитання у вірші вправи 1. Підкресли числівник. 3. Випиши з тексту речення, у яких є числівники. Підкресли їх. Що вони називають? На яке питання відповідають?

дециметр сантиметр кілометр

Підсніжник має ніжні сніжно-білі квіти. Їх розмір три сантиметри. Квітка має шість пелюсток — три зовнішні і три внутрішні. Вузьке довге 114

Семеро одного не чекають.

листя підсніжника має довжину десять сантиметрів. А висота рослини п’ятнадцять сантиметрів. Підсніжник занесено до Червоної книги України (О. Вашуле=ко). Розбери за будовою виділене слово. 4. Поєднай числівники з іменниками. Утвори сполучення слів і запиши.

Зр0зок: П’ять підс=іж=иків. Один, конвалія. Два, фіалка. П’ять, підсніжник. Шість, листочок. Дев’ять, пролісок. Одинадцять, квітка. 5. Розглянь оголошення. Які числівники в ньому вжито? ОГОЛОШЕННЯ

В актовій залі школи відбудеться поетичний конкурс

«Первоцвіти — перша усмішка весни» УчаEники: учні й учениці 3 і 4 класів Ск?ад журі: учні й учениці 10 класу

ДаFа: 3 березня ПочаFок: 14:00 Ад@ініEFрація шко?и

Запиши відповіді на подані запитання. Числа записуй словами. Підкресли числівники.

• Якого числа відбудеться конкурс? • О котрій годині він розпочнеться? • Хто є учасниками конкурсу? • Хто увійшов до складу журі? Один день блисне, а шість кисне.

115

6. Пограймо у гру «%піймай числівник». Послухай вірш Петра Ребра «Люблю рахувати». Під час слухання оплеском у долоні «спіймай» числівник. 7. Прочитай текст. Яку проблему в ньому порушено?

Перші весняні квіти дарують нам радість. Первоцвітів є п’ятсот видів. Однак вони можуть зникнути. Щорічно в Україні знищується двадцять мільйонів цих квіток. Зірвали стеблину з трьома первоцвітами — загинуло сорок п’ять – шістдесят насінин. А для того, щоб з насіння виросла і розквітла конвалія, потрібно сім – вісім років. Не губіть первоцвіти! (За Іри=ою Михалевич).

Зна=д< слово у слові

година трибуна смородина

Випиши з тексту речення, у яких є числівники. Підкресли числівники.

Навчаюся правильно писати і наголошувати числівники 1. Послухай лічилку Василя %трутинського і скажи, які числівники вживає автор. На яке питання вони відповідають? Послухай лічилку ще раз і запиши відповідь на запитання автора. Числівник запиши словами.

116

Знаю, як свої п’ять пальFів.

Запам’ятай! Важливою ознакою краси мовлення є правильне наголошування слів. У числівниках від од<надцят< до дев’ятнадцят< наголошуємо склад -на-: одинадцяFь, чоFирнадцяFь, шіEFнадцяFь. 2. Назви числа, правильно їх наголошуючи.

11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 25, 29, 30. Послідовно назви всі місяці року. Поєднай назву кожного місяця з поданими числами. Запиши утворені дати. Числа записуй словами. Постав наголос у числівниках.

секунда хвилина

3. Утвори і запиши від слів п’ять, шість, сім, вісім, дев’ять нові числівники за зразком. Постав наголос у словах.

Зр0зок: П’ять — п’ят=адцять, п’ятдесят, п’ятсот. 4. Прочитай про тигра з енциклопедії «Вікіпедія».

• Тигр може важити понад 250 кілограмів. • Сильне і гнучке тіло тигра має довжину 190– 220 сантиметрів. • Хвіст тигра завдовжки 60–110 сантиметрів. • Тигр може розвинути швидкість 50–70 кілометрів за годину. • Тигр здатний пропливти 29 кілометрів за день. %пиши чотири речення з інформацією, яка тебе найбільше здивувала. Числа записуй словами. Секундами Eвилина вимірюється.

117

5. Ознайомся з переліком цін у зоопарку і запиши відповіді на запитання. Числа записуй словами.

ЗООПАРК працює ЩОДНЯ, без перерв і вихідних: 9:00 – 19:00 (квітень – жовтень)

9:00 – 17:00 (листопад – березень)

Каси зачиняються за 30 хвилин до закриття. ВАРТІСТЬ КВИТКІВ:

• О котрій годині розпочинає роботу зоопарк? • Скільки коштує дитячий квиток? • На скількох осіб розрахований сімейний квиток? • Скільки коштує сімейний квиток? • Скільки коштує екскурсійне обслуговування? • О котрій годині завершує роботу зоопарк? 6. Утвори і запиши словосполучення від найменшого числа до найбільшого. Числа пиши словами. Постав наголос. Підкресли числівники.

11 (секунда), 50 (хвилина), 14 (година), 18 (міліметр), 15 (сантиметр), 70 (дециметр), 19 (метр), 60 (кілометр).

Зна=д< слово у слові

електрика сімейний

Тренуюся правильно читати числові вирази 1. Досліди, скількома числовий вираз.

способами

можна

• До вісімдесяти додати чотирнадцять. 118

Одна бджола мало меду наносить.

прочитати

• Перший доданок вісімдесят, другий — чотирнадцять. • Сума чисел вісімдесят і чотир80 + 14 надцять. • Вісімдесят збільшити на чотирнадцять. • Від вісімдесяти відняти чотирнадцять. • Зменшуване вісімдесят, від’ємник — чотирнадцять. • Різниця чисел вісімдесят і чотирнадцять. • Вісімдесят зменшити на чотир80 – 14 надцять. 2. Прочитай кожен числовий вираз різними способами.

15 + 11 = ? 60 + 35 = ?

30 – 25 = ? 70 – 44 = ?

Обчисли числові вирази і запиши за зразком.

Зр0зок: До оди=адцяти додати двадцять дорів=ює тридцять оди=.

п’ятдесяти шістдесяти сімдесяти вісімдесяти

3. %клади, запиши і обчисли числові вирази за лічилкою Леоніда Куліша-Зіньківа.

У Мусія, у плаксія, сорок сім сльозин на віях. Тридцять дев’ять на лиці і тринадцять на руці. Скільки треба, скаже хто, щоб сльозин було аж сто? Прочитай складені числові вирази різними способами. 4. Прочитай і розв’яжи задачу. Запиши розв’язок. Прочитай записаний числовий вираз різними способами.

Вага новонародженого слоненяти 120 кг. Вага імператорського пінгвіна на 75 кг менше, ніж Сім разів подумай — один раз скажи.

119

слоненяти. Вага африканського страуса 130 кг. Яка вага страуса і пінгвіна разом? %клади подібну задачу і запропонуй її розв’язати своїм однокласникам / однокласницям. 5. Дай письмові відповіді на запитання. Вказуй число і місяць. Записуй числівники словами.

• Коли ти святкуєш свій день народження? • Коли святкує день народження наша країна?

Узагальнюю знання про числівник як частину мови 1. Прочитай про дерева з енциклопедії «Вікіпедія».

• Одне доросле дерево виробляє 120 кілограмів кисню за рік. • На планеті існує понад 60 тисяч видів дерев. • Щорічно Земля втрачає майже 100 мільйонів дерев. %пиши. Числівники записуй словами. Підкресли їх. Виконай розбір числівників, які є в записаних реченнях. %користайся пам’яткою.

Послідовність розбору числівника як частини мови 1. %лово. Що називає? 2. На яке питання відповідає? 3. Яка це частина мови? 4. З якою частиною мови зв’язаний у реченні? 120 Краще один раз побачити, ніж сто разів почути.

2. Прочитай текст. Про що ти дізнався / дізналася?

На Київщині в селищі Ворзель росте тюльпанове дерево. Воно є одним із найбільших та найстаріших тюльпанових дерев на території України. Висота дерева становить майже 30 метрів. Обхват стовбура понад 80 сантиметрів. За рік дерево виростає у висоту на 1 метр, а в ширину — до 20 сантиметрів. Назву дерево отримало завдяки ніжним жовто-зеленим квіткам, що схожі на тюльпани (О. Вашуле=ко). %пиши речення із числівниками. Числа записуй словами. Підкресли числівники. Виконай розбір одного числівника з тексту (на вибір). 3. Прочитай текст.

Дерево какао особливе — його плоди ростуть не на гілках, а на стовбурі. У висоту воно може зростати до 12 метрів. Зрілий плід великий — 20–30 сантиметрів у довжину, а важить 300–500 грамів. Кожен плід має до 40 насінин. За рік з одного дерева можна зібрати від 20 до 50 плодів. Плодоносить дерево понад 25 років (З е=циклопедії «Вікіпедія»). Дай письмові відповіді на запитання. Числівники записуй словами.

• Якої висоти може досягати дерево какао? • Скільки років дерево плодоносить? • Яка довжина плода? • Скільки важить плід дерева какао? • Скільки плодів можна зібрати з одного дерева за рік? 4. Дізнайся і запиши, чому дерево какао називають шоколадним (2–3 речення). Росте двісті літ, дивує світ.

121

Розділ 7. Досліджую дієслова Розпізнаю дієслова і досліджую їE роль у реченняE і текстаE 1. Прочитай виразно уривок із вірша &араса Шевченка.

…Світ0є, край неба п0л0є, соловейко в темнім гаї сонце зустріч0є. Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють, меж ярами над ставами верби зеленіють… Що називають виділені слова? На які питання вони відповідають? Пригадай, як називаються такі слова.

%лова, які називають дії предметів і відповідають на питання що робить? (пише), що роблять? (пишуFь), що робити? (пиEаFи), що робив? (пиEав), що зробив? (напиEав), що буде робити? (буде пиEаFи, пиEаFи@е), що зробить? (напише), називаються дієсловами. Дієслово — це частина мови. 2. %пиши уривок із вірша &араса Шевченка. Підкресли дієслова двома лініями. На які питання вони відповідають?

122

Шевченкові твори сяють, мов зорі.

Садок вишневий коло хати. Хрущі над вишнями гудуть. Плугатарі з плугами йдуть, співають ідучи дівчата, а матері вечерять ждуть. Прочитайте вірш без дієслів. Чи можемо ми, спілкуючись, обходитися без дієслів? 3. %пиши уривок із вірша &араса Шевченка, уставляючи пропущені букви у словах. Поясни правопис цих слів.

Встала в..сна, чорну землю сонну ро..будила, уквітчала її рястом, барвінком укрила…

розбудила уквітчала

Підкресли дієслова. Усно постав до них питання. Розбери за будовою дієслово @озбуд<ла. 4. Що тобі відомо про &араса Шевченка? Які з його віршів знаєш напам’ять? Напиши про це текст (3–4 речення). 5. Прочитай рядки &араса Шевченка. Випиши дієслова, у дужках зазнач, на яке питання вони відповідають.

Зр0зок: (Що робить?) заходить. 1. За сонцем хмаронька пливе. 2. Вечірня зіронька встає. 3. Три явори посадила сестра при долині. 4. Защебетав соловейко — пішла луна гаєм. 5. Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє. 6. Червоний місяць аж горить, з-за хмари тихо виступає. Зна=д< слово у слові Поясни роль дієслів у реченнях.

виступає

посадила

Тарасові слова — то правда жива.

123

Спостерігаю за зв’язком дієслова з іменником 1. Прочитай слова. До яких частин мови вони належать? Обґрунтуй свою думку.

птахи струмки трава бурулька

зазеленіє повернулися крапає дзюрчать

Поєднай іменники з дієсловами за зразком.

Зр0зок: Бурулька (що робить?) крапає. %клади і запиши два речення з утвореними сполученнями слів (на вибір). 2. Прочитай слова. До якої частин мови вони належать? Доведи.

Синь, свист, спів, дзвін, шум, радість. Утвори від поданих слів дієслова і сполучення дієслова з іменником. Запиши за зразком.

Зр0зок: Си=ь — (що робить?) си=іє, си=іє (що?) =ебо. Дієслово в реченні зв’язане з іменником. 3. Випиши з вірша Анатолія Камінчука іменники разом із дієсловами, з якими вони зв’язані.

Зр0зок: (Що?) береза (що робить?) розвивається. Береза розвивається у тихому гайку. Зозуля озивається: — Ку-ку, ку-ку, ку-ку! 124

А сонце усміхається в зеленому вінку. Он зайчик умивається на теплому пеньку.

Мудра голова дбає про Eороші слова.

4. %пиши речення з віршів Юлії Хандожинської, уставляючи пропущені іменники з довідки. Підкресли дієслова, зв’язані із цими іменниками.

Вийшло … золоте, … заграли. І … , мов дзвіночки, пісню заспівали. Милі … розцвітають, … весело літають. Дощ … принесла, вже й … підросла. Довідк0. Бджілки, сонце, хмаринка, квіти, промінці, травичка, струмочки. Знайди серед дієслів слова з префіксами. Познач префікси.

Зна=д< слово у слові

5. Випиши з речень сполучення дієслів з іменниками. Постав питання від іменника до дієслова. Запиши за зразком вправи 3.

діброви росить

1. Звеселилась яблунька, що прийшла весна (Гали=а Нарож=а). 2. Сонце гріє, дощик росить, бджілка з квіту медок носить (Марійка Підгіря=ка). 3. Веселиться земля, зеленіють поля, розвилися гаї і діброви (Володи<ир Са<ійле=ко). 4. Ластівки несуть на крилах синьоокий квітень (Ігор Яворський).

Вчуся вимовляти і записувати слова, що закінчуються на -ться, -шся 1. Розглянь таблицю.

Вимовляємо

Пишемо

[ц’:а]

сміє[ц’:а]

-ться

сміється

[с’:а]

вчи[с’:а]

-шся

вчишся

Розуму людина вчиться Fілий вік.

125

Про що ти дізнався / дізналася?

грається

вітаєсся

прощаєцця

дивишся

Перевір, чи правильно діти записали слова в рамках. Запиши слова правильно. 2. Читаючи вірш Дмитра Білоуса, потренуйся правильно вимовляти дієслова на -ться, -шся.

Закон письма і вимови вивчай: написано -ться, а ти [ц’:а] вимовляй. Хто рано прокид0є[F’:0], зарядкою з0йм0є[F’:0], роботи не бої[F’:0], ]. той завжди добре вчи[F’:0]. й Написано -шся, а ти [с’:а] вимовляй. Раненько прокид0є[с’:0], швиденько одяг0є[с’:0], в дорозі не спиняє[с’:0]. Так, друже мій, ніколи не спізни[с’:0] до школи. Випиши виділені дієслова, замінюючи звуковий запис буквеним. 3. Від поданих слів утвори і запиши слова за зразком.

Зр0зок: Я (що роблю?) ус<іхаюся. Ти (що робиш?) ус<іхаєшся. Во=и (що роблять?) ус<іхаються. Дивуюся, роздивляюся, стараюся. Запиши речення з однією групою слів (на вибір). 4. %пиши вірш Олександра Олеся, уставляючи пропущені букви. Підкресли дієслова. Усно постав до них питання.

В небі жайворонки в’ю.. , заливаю.. , смію.. , 126

Раз обпечешся, другий — остережешся.

грають, дзвонять цілий день, і щ..бечуть, і співають, і з в..сною світ вітають дзвоном радісних пісень.

Навчаюся визначати час дієслів 1. Прочитай і спиши речення. Підкресли дієслова.

Ранньої весни дідусь посадив грушку. На грушці з’являються перші листочки. У травні деревце зацвіте білим цвітом. Визнач, яке дієслово називає дію, яка відбулася в минулому. На яке питання воно відповідає? Яке дієслово називає дію, яка відбувається тепер? Постав до нього питання. Яке дієслово називає дію, яка відбудеться в майбутньому? На яке питання воно відповідає?

минулий теперішній

Дієслова мають три часи: теперішній, минулий і майбутній. Дієслова теперішнього часу називають дію, яка відбувається тепер, у момент повідомлення про неї, і відповідають на питання що роблю?, що робиш?, що робить?, що роблять?. Наприклад: пишу, пишеш, пише, пишуFь. 2. Випиши з речень дієслова. Визнач їх час. Обґрунтуй свою думку.

Зр0зок: Лу=ає (що робить?) — теп. ч. Зло забувається, а добро пам’ятається.

127

1. Весела веснянка далеко лунає, бурхливая річка вже кригу ламає (Борис Грі=че=ко). 2. У земельку, як в постельку, я насіннячко кладу (Наталя Забіла). 3. Цвітуть сади... Цвіт біліє на черешні, на яблуні рожевіє. Всі квіточки сонце гріє (Марійка Підгіря=ка). 4. Лугом поміж квітами я іду, пісеньку-весняночку я веду (Лідія Ко<па=ієць). Дієслова минулого часу називають дію, яка відбулася в минулому, до моменту повідомлення про неї, і відповідають на питання що робив?, що зробив?, що зробили?. Наприклад: пиEав, напиEав, напиEа?и. 3. Випиши дієслова з тексту Василя %ухомлинського. Постав до них питання, визнач їх час за зразком вправи 2. Обґрунтуй свою думку.

Клен цілу зиму спав. Крізь сон він чув завивання хуртовини. Холодний вітер гойдав його віти, нагинав їх. Та ось одного сонячного ранку відчув клен, ніби до нього доторкнулось щось тепле й лагідне. Прокинувся клен. А то до нього прилинув теплий весняний вітер (За Василе< Сухо<ли=ськи<). Дієслова майбутнього часу називають дію, яка відбудеться після повідомлення про неї, і відповідають на питання що робитиму?, що робитиме?, що зробить?, що робитимуть?. Наприклад: пиEаFи@у, пиEаFи@е, напише, пиEаFи@уFь. 128

Тримайся праFі, то й Eліб матимеш.

4. %пиши вірш Олександра Олеся. Підкресли дієслова. Надпиши зверху скорочено їх час.

Скоро сонечко пригріє, потечуть струмки, темний гай зазеленіє, зацвітуть квітки. 5. Запиши подані дієслова в три стовпчики: теперішній, минулий і майбутній час.

Вітаються, буде досліджувати, защебетав, спостерігали, дякують, привітається, досліджує, спостерігатиму, дякувала, щебече, защебече, досліджувала, спостерігаю, привіталися, подякують. 6. %пиши вірш Ніни Колодяжної. Підкресли дієслова. Надпиши зверху скорочено їх час.

Усміхнулось сонечко, та розтанув сніг, радісні струмочки починають біг. Весело дзюркочуть, миють чобітки, падають в обійми матінки-ріки.

Змінюю дієслова за часами 1. Прочитай. Назви дієслова, ужиті в тексті. Визнач їх час.

Сонце хилиться до обрію. Над річкою стелиться легкий безбарвний туман. За луками синіє сосновий бір. З лісових хащ віє холодний вітер (За Юріє< Зба=ацьки<). Заміни дієслова теперішнього часу минулим. Запиши новий текст. На добрій землі що посієш, те і вродить.

129

2. Прочитай уривок із тексту.

Навесні, як зійшли сніги й повіяло теплом, з вирію на рідний ставок прилетіли дикі гуси. Опустилися на воду, затріпали крильми й радісно заґелґотіли. Минав час. У гусей з’явилися гусенята. Вони дружним гурточком плавали за дорослими гусьми, помаленьку росли, раділи теплу, сонечку і безмежній волі (За Вірою Марущак). Випиши дієслова, ужиті в тексті. Визнач їх час. Запиши всі часові форми до кожного слова. Заміни дієслова минулого часу на майбутній. Запиши новий текст. 3. Прочитай дієслова. Визнач їх час.

Пишу, читаю, малюють, думають, ростуть, дзвенить, летять. Від поданих дієслів за допомогою префіксів утвори дієслова майбутнього часу. Познач префікси.

прислухаються прислухаються

Зр0зок: Пишу — =апишу. 4. %пиши текст, замінюючи дієслова минулого часу теперішнім.

У саду на лавці сидів музикант. Він грав на флейті. До його чудової пісні прислухалися і пташки, й дерева, й квіти. Навіть вітер слухав. Співала флейта про сонце у блакитному небі, про біленьку хмаринку, про сіреньку пташку і про щасливі дитячі очі (За Василе< Сухо<ли=ськи<). Підкресли прикметники хвилястою лінією.

Зна=д< слово у слові

музикант 130

хмаринка

Кому місяFь світить, тому й зорі усміEаються.

Навчаюся писати не з дієсловами 1. Прочитай прислів’я, поясни його значення.

Не Eитруй, не мудруй, а чесно працюй. До якої частини мови належать виділені слова? Яке слово стоїть перед виділеними дієсловами? Як написано не з дієсловами — разом чи окремо? Зроби висновок про написання не з дієсловами. Звір його з правилом.

Не з дієсловами пишемо ок@емо. Це — орфограма. Наприклад: не забудь. 2. %пиши прислів’я, розкриваючи дужки. Поясни їх зміст.

1. Згаяного часу і конем (не)наздоженеш. 2. Нових друзів май, а старих (не)забувай. 3. Правда у вогні (не)горить, й у воді (не)тоне. 4. (Не)кидай слова на вітер. 5. (Не)знаєш броду — (не)лізь у воду. Підкресли дієслова з не. Поясни їх правопис. 3. Прочитай поради. Чи погоджуєшся ти з ними? Що ти змінив би / змінила б?

• Не перебільшуй власних успіхів і можливостей. • Хвалися своїми здібностями і досягненнями. • Не переоцінюй своїх знань і вмінь. • Хвалися чужими досягненнями й успіхами, приписуй їх собі. • Навчися правильно і чесно оцінювати власну працю і працю інших людей. Виправ і запиши ті поради, у яких допущено помилки. Випиши дієслова з не. Поясни їх написання. Скажеш — не вернеш, напишеш — не зітреш.

131

4. Попрацюйте разом! %кладіть перелік порад, як користуватися інтернетом. Використовуйте не з дієсловами. 5. Запиши правила користування книжкою, розкриваючи дужки. Поясни правопис не з дієсловами.

(Не)бери книжку брудними руками. (Не)читай книжку під час їжі. Коли перегортаєш сторінки, (не)слинь пальців. (Не)пиши і (не)малюй на сторінках книжки. (Не)перегинай корінець книжки під час читання. (Не)клади у книжку олівці та інші предмети, від цього вона рветься. (Не)загинай кутів сторінки — користуйся закладинкою.

Добираю дієслова-антоніми, дієслова-синоніми, дієслова з прямим і переносним значенням 1. Прочитай прислів’я. Коли так говорять? Випиши дієслова-антоніми парами.

1. Ластівка день починає, а соловейко закінчує. 2. Не варто з другом сваритися, бо доведеться миритися. 3. Краще своє віддати, ніж чуже взяти. 4. Зустрічають по одягу, а проводжають по розуму. 2. Добери і запиши антоніми до поданих дієслів. Запиши їх парами.

Запитувати, витрачати, купувати, забувати, журитися, дозволяти, охолоджувати, завершувати. З однією парою слів (на вибір) склади і запиши речення.

132

Не вкладеш душу — не чекай на успіE.

3. Знайди в кожній групі слів «зайве» слово. Випиши його і добери до нього синонім.

слово у слові

Зна=д< 1. Шелестіти, шурхотіти, шарудіти, шанувати. сваритися 2. Чепурити, частувати, прижахати крашати, прибирати. 3. Скаржитися, нарікати, жахати, жалітися.

4. Запиши словосполучення у два стовпчики: у перший — з прямим значенням, у другий — з переносним.

Радіють хлопчики, задрімав вітер, летять думки, хвилюються трави, шепочуть дівчатка, летять пташки, хвилюються батьки, шепочуть листочки, радіють квіти, задрімав дідусь. %клади і запиши речення з двома словосполученнями, ужитими в переносному значенні (на вибір). 5. Випиши з підручника із читання три речення, у яких дієслова вжито в переносному значенні.

Узагальнюю знання про дієслово єслово як частину мови 1. %пиши сполучення слів, уставляючи пропущені букви. Якою темою їх можна об’єднати?

Космонавти готую.. до польоту, вони наполегливо треную.. , розкриває.. парашут, приземля.. космічний корабель. СонFе встане, то й ранок настане.

133

2. %пиши речення, уставляючи, де потрібно за змістом, слово не.

• Про життя на інших планетах ми знаємо. • Без енергії Сонця виростуть рослини на нашій планеті. • У космосі невагомість, тому жоден предмет хоче залишатися на своєму місці! Підкресли дієслова. Виконай їх розбір як частини мови. %користайся пам’яткою.

Послідовність розбору дієслова як частини мови 1. %лово. Що називає? 2. На яке питання відповідає? 3. Яка це частина мови? 4. Який час: минулий, теперішній чи майбутній? 5. Яке число: однина чи множина? 6. З яким словом у реченні зв’язане? 3. Прочитай текст. Про що він?

12 квітня усі люди нашої планети згадують одну важливу подію. У цей день людина вперше полетіла в космос. Це стало можливим завдяки зусиллям таких видатних особистостей, як Юрій Кондратюк, Костянтин Ціолковський, Сергій Корольов. Усі вони родом з України. Учені присвятили своє життя дослідженню космосу. Ми пишаємося українцями, що змінили світ! (О. Вашуле=ко) %пиши перше речення. Число запиши словами. Підкресли дієслово з іменником, з яким воно зв’язане. Постав питання від іменника до дієслова.

134

Усі ми — діти Землі.

У якому часі вжито дієслово згадують? Зміни його за часами. Назви дієслова, використані в тексті. Виконай розбір дієслова пишаємося як частини мови. 4. Прочитай текст. Про що ти з нього дізнався / дізналася?

Сергій Корольов — усесвітньо відомий учений, який відкрив людству шлях у космос. Він сконструював перший штучний супутник Землі і перші космічні кораблі. Саме завдяки йому людина здійснила перший політ у космос. Народився Сергій Корольов у Житомирі. Нині в Житомирі діє Музей космонавтики імені Сергія Корольова (О. Вашуле=ко). Випиши з тексту дієслова. Виконай розбір трьох дієслів (на вибір) як частини мови. 5. Хто був першим космонавтом незалежної України? Що ти про нього знаєш? Напиши про це текст (3–4 речення). 6. Попрацюйте у групах! А чи знаєте ви про те, що в космосі вдалося побувати чималій кількості українців? Уявіть, що ви — журналісти / журналістки видання, яке розповідає про космос. Проведіть пошукову роботу й дізнайтеся імена українських космонавтів та науковців українського походження, які зробили значний внесок у розвиток космонавтики. Напишіть коротку замітку (повідомлення) про них та презентуйте класу.

Україна — країна винаEідників.

135

Розділ 8. Досліджую прийменники Розпізнаю прийменники 1. Прочитай вірш &етяни Прокоф’євої. Про яке свято в ньому йдеться?

Вербна неділя — радісне свято, гілочки вербові я несу до хати. Гілочки тоненькі, котики пухнасті, принесуть у хату радість, мир і щастя. Знайди у вірші іменники, прикметники, дієслова. Запиши їх у три стовпчики. Які слова залишилися невиписаними? Випиши їх в окремий рядок. Чи можна поставити питання до цих слів? Пригадай, як вони називаються. Перевір себе за правилом.

Службові слова не відповідають на питання. %лужбові слова в, у, на, ?ід, над, ?е@ед, че@ез, до, з, за, біля, від, між, ?@о та інші називають прийменниками. Прийменники слугують для зв’язку слів у реченні. Наприклад. У вазі EFояFь квіFи. На вербі з’яви?иEя Eережки. %лужбові слова і, =, та, а, але, щоб називають сполучниками. Вони сполучають між собою слова і речення. Наприклад: Eонце і віFер; Жук — ко@аха, а Eова — пFах. 136

Де росте верба — буде жити ріка.

2. Прочитай вірш Юлії Хандожинської.

Вербиченько зелена, у гості завітай до мене. Передай природню силу, побажай здоров’я й миру. Та побажай благословіння на зерно і на насіння, щоб поля, жита родили, щоб в любові люди жили. Назви сполучники, які вжито у вірші. Випиши прийменники з іменниками, з якими вони зв’язані. Випиши з вірша речення, у якому вживаються тільки прийменники. 3. %пиши текст, уставляючи пропущені прийменники.

Верба — улюблене дерево українців. Її можна побачити … ставків, … берегах річок. Дерево росте … чистої води. Тому … вербою копали криниці. … тиждень … Великодня християни святкують Вербну неділю. Цього дня … Україні освячують гілля верби. Щороку … Вербну неділю селяни встромляли … землю освячені галузки, … вони виростали … великі дерева (О. Вашуле=ко). 4. Дізнайся, як використовували вербу наші предки. Напиши про це текст (3–4 речення). 5. Прочитай. Визнач, до яких частин мови належать подані слова.

• водою, верба, над, схилилась • тягнуться, верби, до, гілочки, сонечка • пухнасті, на, котики, вербі, з’явилися • цвіт, приваблює, вербовий, і, бджіл, джмелів Зі слів кожної групи склади і запиши речення.

Без верби й калини нема України. України

137 7

Розділ 9. Досліджую речення Розпізнаю види речень за метою ю висловлювання та інтонаFією 1. Прочитай. Які рядки не є реченнями?

Сьогодні зацвіли вом. Увесь садок укрився білим мереживом. Прокинулися бджоли і полетіли на Доповни незавершені речення так, щоб вони виражали закінчену думку. Запиши їх. Які розділові знаки поставиш у кінці речень? 2. Прочитай текст. %кільки в ньому речень?

Як гарно навесні! Уже з’явилася зелена травичка, квітнуть дерева і квіти. Так радісно і легко на душі! Саме в цю чудову пору святкуємо Великдень. Українці шанують це свято і мають чимало великодніх традицій. Які з них ти знаєш? (О. Вашуле=ко). Які види речень за метою висловлювання використано в тексті? З якою метою ми вживаємо розповідні речення? А питальні? Які речення називаємо спонукальними? Чи є вони в тексті? Перевір свої відповіді за правилом.

За метою висловлювання речення бувають розповідні, питальні та спонукальні. 138

Красна річка берегами, а Великдень — пирогами.

Речення, у якому про когось або про щось розповідають (повідомляють), називається розповідним. Речення, у якому про когось або про щось запитують, називається питальним. Речення, у якому спонукають до дії (наказують, просять, застерігають, закликають), називається спонукальним. 3. Прочитай речення. Які вони за метою висловлювання?

1. На Великдень спекли солодку паску. 2. Ви поклали в кошик духмяну паску? 3. Запам’ятай сімейний рецепт паски. Перебудуй подані речення так, щоб перше стало спонукальним, друге — розповідним, а третє — питальним. Запиши утворені речення.

За інтонацією речення бувають окличні і неокличні. Окличні речення вимовляють з особливим почуттям (радість, захоплення, жаль, незадоволення, здивування, застереження тощо). У кінці окличних речень ставлять знак оклику. 4. Прочитай вірш інтонацією.

Леоніда

Полтави

відповідною

Що за дивнії яєчка наша курочка знесла? Намальоване гніздечко, ще й пташиночка мала! Навкруги — барвисті квіти, жовті, сині гілочки... Чи здогадуєтесь, діти, що це? Певно — писанки! Їх не курочка знесла, а матуся принесла. На Великдень перший раз закує зозуля.

139

Ми гуртом розмалювали для святкового стола. Сяють наші писанки, як весняні квіточки! З яких речень за метою висловлювання та інтонацією складається цей вірш? Випиши розповідні речення. Випиши питальні речення. Випиши окличні речення. 5. Переглянь мультфільм про писанки із серії «Це наше і це твоє!».

• Для чого створено цей мультфільм? • Про що ти з нього дізнався / дізналася? • Придумай і запиши розповідне, питальне і спонукальне речення до мультфільму. 6. Які великодні традиції ти знаєш? Напиши про це текст (3–4 речення).

Розпізнаю звертання, правильно вживаю і записую їE 1. Запиши речення з вірша Платона Воронька.

— Журавлики-журавлі, де літали ви, де бували? — Розкажіть, журавлі, як на дальній землі зимували. До кого звертаються в реченнях? Підкресли словазвертання. У якому реченні звертання стоїть на початку, а в якому — у середині. Які розділові знаки стоять біля цих слів?

140 Не Eилися, калино, маєш білий Fвіт.

Слово або сполучення слів, яке називає того (те), до кого (до чого) звертається мовець, називають звертанням. Звертання може стояти на початку, у середині й у кінці речення. На письмі звертання виділяється комами або знаком оклику. Наприклад: Доброго ранку, донечко. Спи, Eиночку, в ко?иEоньці. Люба @аFуEю! З дне@ народження Fебе. 2. Запиши подані слова у формі звертання.

Зр0зок: Тато — тату, <а<а — <а<о, … Дідусь, бабуся, брат, сестра, друг, подруга, Софія, Олексій, Аліна Дмитрівна, Ігор Миколайович. Усно склади два речення зі створеними звертаннями (на вибір). 3. Прочитай речення. Знайди звертання. Які недоліки ти помітив / помітила?

1. Вийди сонечко на дідове полечко (Народ=а творчість). 2. Мамо глянь швиденько, під вікном розцвів бузок (Ні=а Калюж=а). 3. Місяцю-місяченьку чом ти став таким Зна=д< слово у слові тоненьким? (Віра Паро=ова). 4. Не пий півнику води, журавлики на морозі не ходи! (А=атошвиденько лій Ка<і=чук). %пиши знаки.

речення,

уставляючи

пропущені

розділові

Терпи, козаче, отаманом будеш.

141

4. Перебудуй подані речення так, щоб у них з’явилися звертання. Запиши речення, постав потрібні розділові знаки.

1. Мама спекла вишневий пиріг. 2. Дідусь подарував мені енциклопедію про тварин. 3. Денис Михайлович пригостив дітей солодкою малиною. 4. Олена Василівна пояснює дітям правило написання речень зі звертанням. 5. Випиши з підручника читання чотири речення зі звертаннями. Звертання підкресли.

Навчаюся розпізнавати члени речення 1. Прочитай і спиши речення.

Птахи повернулися до рідного краю. Про кого йдеться в цьому реченні? Що зробили птахи? Повернулися куди? До якого краю?

(хто?) птахи (що зробили?) повернулися (куди?) до краю (якого?) рідного

%лова в реченні, що відповідають на певні питання, називаються членами речення. Член речення, який вказує, про кого або про що говориться в реченні, називають підметом. Підмет відповідає на питання хто? або що?. 2. Запиши речення і підкресли підмет.

Задзвеніло небо пташиними співами. У гніздечках ростуть малі пташенята. 142

Ластівка прилетіла — скоро грім загримить.

Відшукай члени речення, які вказують, що саме говориться про підмет. %тав питання від підмета.

підмет

(що?) небо (що зробило?) задзвеніло (хто?) пташенята (що роблять?) ростуть

присудок

Член речення, який вказує, що говориться про підмет, називають присудком. Присудок відповідає питання: що робить?, що зробить?, що робив?, що зробили?. Чи є в цих реченнях, окрім підмета і присудка, ще якісь слова, що відповідають на певні питання? Назви їх.

Підмет і присудок — це головні члени речення, його основа. Усі інші члени речення є другорядними. Другорядні члени речення можуть відповідати на питання: де?, коли?, куди?, який?, як?, скільки? та інші. 3. Знайди в поданих реченнях головні члени. Постав питання від підмета до присудка і навпаки. Запиши ці слова за зразком.

Зр0зок: Птахи (що зробили?) повер=улися, повер=улися (хто?) птахи. 1. Минув весняний дощ. 2. Над луками з’явилася барвиста веселка. 3. Дзвінко цвірінькають горобчики. 4. Голуби купаються в калюжі. Ранні ластівки — на врожайний рік.

143

4. %пиши текст. Підкресли головні члени речення.

Члени речення підкреслюють так: підмет присудок другорядні члени речення

Наприкінці весни з теплих країв прилітають ластівки. Пташки відразу будують гніздечка із грудочок мокрої землі. Дно гнізда ластівки встеляють пухом. Пташенята вилуплюються голі й безпорадні. Турботливі батьки їх годують (О. Вашуле=ко). 5. Чи знаєш ти, яку користь приносять ластівки? Напиши про це текст (3–4 речення). 6. %пиши речення. Підкресли головні члени речення.

1. Тихий ранок на сопілці грає. Півник на паркані пісеньку співає (Вікторія Стасів). 2. У садочку на бузочку горобчики цвірінчать (Яків Жарко). 3. На черешні хитрий шпак витанцьовував гопак (Ксе=ія Бо=даре=ко).

Установлюю зв'язок слів у реченні 1. Запиши речення. Визнач у ньому підмет і присудок.

Барвистий метелик сів на квітку. За схемою на с. 145 простеж, як встановлюється зв’язок між словами в реченні.

144

Ластівки вилітають — погоду обіFяють.

що зробив?

метелик

хто?

який? барвистий

сів куди?

на квітку

Постав питання від підмета до присудка. А тепер — від присудка до підмета. Від головних членів постав питання до другорядних. Запиши парами слова, зв’язані між собою.

Метелик (що зробив?) сів; сів (хто?) метелик; метелик (який?) барвистий; сів (куди?) на квітку. Зроби висновок про зв’язок між членами речення.

%лова в реченні зв’язані між собою. Установити зв’язок між ними можна за допомогою питань. До кожного члена речення можна поставити питання. 2. Установи зв’язок слів у реченні за допомогою питань. %користайся підказкою.

Працьовиті бджілки літають над квітами. Бджілки (що роблять?) … ; літають (хто?) … ; бджілки (які?) … ; літають (де?) … . Побудуй схему зв’язку слів у реченні за зразком вправи 1. 3. %пиши речення. Підкресли підмет і присудок.

1. Ніжно цвіте хрещатий барвінок. 2. Біля струмка зацвіла молода калина. 3. Над квітучими вишнями літають хрущі. За допомогою питань установи зв’язок між словами в реченнях за зразком вправи 2. Бджола летить, де мед паEтить.

145

Яке з речень відповідає схемі?

4. %клади і запиши речення за поданими схемами. 1. 2. За допомогою питань установи зв’язок між словами в реченнях. 5. %пиши речення. Підкресли підмет і присудок. За допомогою питань установи зв’язок між словами в реченнях.

1. Під старим пеньком живе світлячок. 2. Дбайлива зозулька знищує волохату гусінь.

Утворюю словосполучення 1. Добери до поданих слів слова, які відповідатимуть на питання в дужках. Запиши.

туман (який?) … у небі (яко<у?) … на травах (яких?) … гостювати (в кого?) …

подарувати (що?) … говорити (як?) … милуватися (чи<?) … думати (про що?) …

&и утворив / утворила словосполучення.

Словосполучення — це зв’язані за змістом слова. У словосполученні завжди є головне і залежне слово. Головне — це слово, від якого ставимо питання. Залежне — це слово, до якого ставимо питання. Наприк?ад: сонце (яке?) лагідне, світить (як?) ясно. 146

На кожне запитання відповідь знайдеться.

2. Постав питання від головного слова до залежного. Запиши за зразком.

Зр0зок: Мультфіль< (який?) цікавий, … Цікавий мультфільм, новий наплічник, малювати фарбами, розв’язувати вирази, виписати зі словника, відпочивати на морі, міркувати над задачею. 3. %пиши речення. Утвори і запиши словосполучення зі слів кожного речення. Постав питання від головного слова до залежного.

1. Росяним намистом травень прикрашає трави (Любов Шостак). 2. Ткав маленький павучок для матусі рушничок (Га==а Макси<ович). 4. %пиши речення з віршів Галини Манів. Підкресли основу речення.

1. У джунглях жив старий удав. 2. Черепаха пішки в гості йшла до мишки. 3. Маленьке мавпенятко сидить на спині в татка. Утвори і запиши словосполучення зі слів кожного речення. Постав питання від головного слова до залежного.

Зна=д< слово у слові

намисто

Будую різні види речень 1. Роз’єднай слова і запиши речення.

ХР СТ НКАМРІЯЛАПРОМАЛЕНЬКЕЦУЦЕНЯ. Підкресли головні і другорядні члени речення. Яке це речення за метою висловлювання? Перебудуй його так, щоб воно стало питальним. Запиши речення. Слово до слова — золота мова.

147

2. %клади речення з поданих слів і запиши. Підкресли головні і другорядні члени речення.

Зевса, Макар, песика, із задоволенням, тренує. Побудуй схему зв’язку слів у реченні за зразком на с. 145. 3. Пошир подані речення за питаннями і запиши. Підкресли підмет і присудок.

У Дениса (який?) і (який?) папуга Жак. Денис (що робить?) свого папужку (чи<?) і (чи<?). (Хто?) дуже любить купатися і (що робити?) пір’ячко. 4. Перебудуй кожне речення так, щоб воно стало спонукальним і питальним. Запиши утворені речення. Постав потрібні розділові знаки. Підкресли звертання.

1. Даринка ніколи не ображає свого песика. 2. Дмитрик завжди піклується про свого чотирилапого друга. 3. Діти дбають про своїх домашніх улюбленців. 5. %клади за світлиною три речення — розповідне, питальне і спонукальне. Запиши їх. Підкресли звертання. 6. %пиши речення. Підкресли підмет і присудок.

Пес Патрон став справжнім народним героєм! Що ти знаєш про цього легендарного собаку? %клади і запиши три речення про нього.

148

Без кота немає дому, без собаки — двору.

Розділ 10. Досліджую текст Пригадую будову тексту 1. Прочитай. Чи можна ці речення назвати текстом? Доведи.

Швейцарський інженер Жорж де Местраль любив гуляти зі своїм собакою на природі. Якось після прогулянки Жорж побачив на своєму одязі і шерсті собаки безліч реп’яхів. Вибираючи їх, він зацікавився — як реп’яхам вдається так добре триматися. Роздивився реп’ях під мікроскопом і виявив, що рослина вкрита маленькими гачками. Саме тому вони так міцно чіпляються. Так у Жоржа де Местраля з’явил0ся ідея зробити застібку-липучку (З жур=алу «Дж<іль»). Визнач, на скільки частин поділено текст. Як вони називаються? Зна=д< слово у слові Про що розповідається в кожній частині? зробити Чи можна їх поміняти містриматися цями? Чому?

Текст — це зв’язне висловлювання, яке складається з речень, що пов’язані між собою за змістом і розміщені в певній послідовності. &екст має таку будову: зачин, основна частина, кінцівка. Запиши кінцівку тексту. Підкресли власну назву. Побудуй звукову схему виділеного слова. ВинаEідниками не народжуються, а стають.

149

2. Прочитай. Чи дотримано послідовності подій у прочитаному?

Але охочих було багато, і стаканчики швидко закінчилися. Продавець дуже ро..хвилювався. Поряд торгував хрусткими вафлями Ернест Хамфі. Він вирішив допомогти — згорнув кіл..ка вафель у ріжок і запропонував замість стаканчиків. Покупці були в захваті! Так і виникло морозиво в ріжку. У місті Сент-Луїсі відбувалася в..лика виставка. День був сп..котним. Люди із задоволе..ям ласували морозивом, яке тоді накладали в паперові або скляні стаканчики (З жур=алу «Дж<іль»). Знайди в тексті зачин, основну частину і кінцівку. Розташуй абзаци у правильній послідовності. Запиши, уставляючи пропущені букви. 3. Знайди в підручнику із читання оповідання Василя Чухліба «Дикі каченята». %пиши зачин і кінцівку тексту. Підкресли слова з орфограмами.

Визначаю тему і мету тексту, добираю заголовок 1. Прочитай. Визнач, це окремі речення чи текст. Доведи свою думку.

З давніх часів людина прагнула освоїти водні простори. Перші морс..кі плава..я люди здійснювали на в’язках очерету або стовбурах д..рев. Пізніше хтось кмітливий придум0в зв’язати кіл..ка колод і зробити пліт. Він був стійкіший і міг перевозити людину і вантажі. Проте пліт був некерованим — на ньому важко було йти проти вітру або т..чії. 150 Усе, що ми маємо, кимось винайдено.

Щоб вирушити в далеке плава..я людина бе..перервно виготовляла і вдосконалювала плавал..ні засоби (За Олекса=дро< Стад=ико<). Про що цей текст? З якою метою його написано?

У кожному тексті про когось або про щось мовиться. Це його тема. Кожний текст створюється з певною метою. Доберіть заголовок до тексту вправи 1. %пиши текст із заголовком, уставляючи пропущені букви у словах. У виділених словах познач Зна=д< слово у слові префікс. 2. Про що будуть тексти, мають такі заголовки?

що

вирушити вітрило

1. Для чого судну вітрило? 2. Найславетніші мореплавці. 3. Чайка. 3. Прочитай. Доведи, що це текст. Визнач його тему і мету. Який заголовок із вправи 3 можна дати цьому тексту?

Чайка — це човен наших козаків. Колись запорозькі козаки будували великі човни. Вони були легкими в русі і швидкими, як пташка. Такі човни видовбували з вербової або липової колоди і нарощували дошками вгору. Борти човнів були обвиті снопами сухого очерету, щоб не тонули і куль не пропускали. КозаFька чайка — човен-птаE.

151

Чайки мали вітрила. Здалеку ці човни нагадували птахів. Тому й назвали їх чайками (О. Вашуле=ко). %пиши другий абзац тексту. Підкресли прикметники. 4. Визнач тему й основну думку тексту. Добери заголовок.

Місто (В, в)енеція в (І, і)талії стоїть на воді. Замість (В, в)улиць там канали. А замість автобуса — гондола. Гондола — це гребний човен. ого довжина 11 метрів 50 сантиметрів, ширина — 140 сантиметрів. Усі гондоли чорного кол..ру і мають лише одне в..сло, щоб човни могли розійтися у вуз..кому каналі. Ці човни були основним транспортом у (М, м)істі. У наші дні на гондолах катають туристів. Гондола є символом Венеції (З е=циклопедії «Вікіпедія»). %пиши зачин і основну частину тексту, уставляючи пропущені букви та добираючи з дужок потрібну букву. Числівники записуй словами.

Складаю план тексту 1. Прочитай. Визнач тему і мету тексту. Добери заголовок.

Окраса літа — блакитні дзвіночки. А чи знаєш ти, за що комахи люблять дзвіночки? У цих квітів пелюстки зрощені і не можуть закритися на ніч, як в інших рослин. Усередині квітки, як у хатці, ночують дрібні комахи. Квітка дзвіночка нахилена до землі, тому часто комахи ховаються в ній і під час дощу. Ось так комахи використовують дзвіночок (О. Вашуле=ко). 152

Незвідане кличе у мандри.

Придумай заголовки до кожної частини тексту або постав запитання. Запиши в стовпчик і пронумеруй. &и склав / склала план тексту.

План тексту — це назви (заголовки) частин тексту, розміщені послідовно за змістом. 2. Прочитай спочатку план тексту, а потім текст.

Пл0н 1. Озеро під крутим схилом гори. 2. Традиція купання молодих орлят. 3. Пояснення походження назви озера. Під лісом крутий схил, на кручі стоять липи, дуби, а внизу між горами красується оз..ро. Гл..боке, чисте. Ось чому оз..ро називають орлиними водами. Щороку серед літа тут чути шурхіт багатьох крил. То летять орли зі своїми орлятами. Молоді птахи щойно здійнялися на крила. Тож старі орли приводять їх сюди купатися. Склавши крил..ця, орлята пірнають в оз..ро. А ..купавшись, із клекотом шугають угору і ширяють у висоті (З жур=алу «Малятко»). Чи відповідає текст плану? Упорядкуй текст відповідно до плану. Добери заголовок і запиши текст, уставляючи пропущені букви. 3. Послухай текст. Визнач тему тексту. Добери заголовок. %клади і запиши план тексту. Вчися планувати — будеш все встигати.

153

4. Знайди в підручнику із читання оповідання Аліни &уз «Новий планшет». %клади і запиши план тексту.

Спостерігаю за зв’язком речень у тексті 1. Прочитай текст. Добери до нього заголовок.

Гепард — найспритніший звір на Землі. Він розвиває фантастичну для живої істоти швидкість — до 120 кілометрів на годину! Але таку шалену швидкість звір витримує недовго. Якщо за цей час йому не вдається наздогнати здобич, гепард припиняє полювання (З е=циклопедії «Твари=и»). Про кого говориться в першому реченні? А у другому? Які слова вжито замість слова ге?а@д, щоб не повторювати його? Чи пов’язане третє речення з попередніми? Яке слово допомагає передати цей зв’язок і замінює слово ге?а@д? Яке слово із четвертого речення пов’язує його з усіма попередніми? Для чого зроблено таку заміну?

Речення в тексті зв’язані між собою. Речення пов’язуються за змістом та за допомогою різних мовних засобів: повторів слова, близьких за значенням слів, слів він, вона, вони, його, її та інших. 2. %пиши текст вправи 1. Підкресли слова, які використано в тексті, щоб пов’язати речення одне з одним і уникнути повтору слова. 3. Попрацюйте в парах! Прочитайте текст. Який недолік ви помітили? %пробуйте вдосконалити текст.

154

Будьте уважними до слова!

гепард черепаха

Найдовше серед тварин живе черепаха. Черепаха дуже просто може прожити 110 років. Усе життя черепаха росте. У черепахи твердий панцир, який захищає черепаху від ворога. Черепаха вміє обходитися без їжі дуже довго, іноді декілька місяців. Майже всі черепахи їдять траву (О. Вашуле=ко). Запиши вдосконалений текст, замінюючи слова, які повторюються.

Розпізнаю тексти: розповідь і опис 1. Прочитай і порівняй тексти.

1. Одного разу я побачила дуже красивого птаха. Птах сидів на гілочці куща, що ріс над озером. Гойдаючись на гілці, він пильно вдивлявся у воду. Раптом птах зірвався з місця і шубовснув у воду! Проте стрімко випірнув і повернувся на ту саму гілочку. Тепер птах тримав у дзьобі маленьку рибку. Цей пернатий риболов — блакитний рибалочка (О. Вашуле=ко). 2. Блакитний рибалочка — невеликий птах, трохи більший за горобця. Має надзвичайно барвисте пір’я. Верхня частина тіла блакитного кольору із дрібними цяточками на голові і крилах. А нижня — яскраворуда. Голова велика, дзьоб чорний і довгий, крила і хвіст короткі, лапки червоні (О. Вашуле=ко). Визнач тему і мету текстів. У якому тексті йдеться про подію, де вона відбувалася? У якому тексті описано зовнішність птаха? Який із цих текстів є розповіддю, а який — описом? Рибалочка — спритний рибалка.

155

&екст, у якому про когось або про щось розповідають, називається розповіддю. До тексту-розповіді можна поставити питання: що відбу?оEя?, де?, ко?и?. &екст, у якому щось або когось описують, називається описом. &екст-опис відповідає на питання: який?, яка?, яке?, які?. 2. %пиши із вправи 1 текст-опис. Підкресли прикметники й усно постав до них питання. 3. За поданою світлиною і планом опиши комаху.

1. Як називається комаха? 2. Який зовнішній вигляд має? (Напиши про роз<ір, фор<у тіла, вусики, лапки, крила, колір.) 3. Де можна зустріти цю комаху? 4. Чим вона тобі подобається? 4. Чи доводилося добі спостерігати за якоюсь твариною? Що тебе зацікавило? Напиши про це твір-розповідь (4–5 речень).

Досліджую текст-міркування 1. Прочитай текст. Визнач, з якою метою його написано.

На мою думку, сучасна техніка полегшує людині життя. По-перше, кухонна техніка значно спрощує процес приготування їжі та полегшує прибирання. По-друге, комп’ютерні технології працюють значно 156

Придивись до дрібного — побачиш велике.

швидше, ніж людина. Вони можуть обробляти велику кількість інформації та вирішувати складні завдання. По-третє, завдяки сучасній медичній техніці лікарі можуть проводити обстеження, здійснювати дослідження, робити складні операції. Отже, сучасна техніка допомагає людині в роботі й покращує її життя (О. Вашуле=ко). &екст, у якому доводять якусь думку, висловлюють міркування з приводу чогось або когось, називається міркуванням. У таких текстах є відповідь на питання чо@у?, чо@у це EFа?оEя?. &екст-міркування має таку будову: твердження (думка, яку потрібно довести), доведення (власні докази) і висновок (оцінка, враження). 2. Знайди в тексті вправи 1 твердження, доведення і висновок. %пиши частину тексту, яку називають доведенням. Підкресли прикметники та дієслова. 3. %клади текст-міркування за поданою схемою.

Твердження

Кажуть, що рослини приносять користь людині. Чому так вважають?

Доведення

По-перше, рослини — це легені планети. Вони … По-друге, … По-третє, …

Висновок

Тому я вважаю, що … Рослини — легені Землі.

157

4. %клади текст-міркування за поданим твердженням і висновком. Використовуй слова і словосполучення з довідки.

Я люблю читати. Чому? Тому я люблю читати книжки і раджу це робити іншим. Довідк0. Цікава інформація, нові знання, відповідь на запитання, спонукає до роздумів, вчить думати, розважає.

Складаю есе́ 1. Прочитай текст.

Моя подруга Марійка сумує, що закінчується весна і скоро розпочнеться літо. А я дивуюся, як можна не любити літо? Звичайно, весна красива пора року. Але ж літо — це час літніх канікул, подорожей. А ще влітку можна поласувати свіжими фруктами. Кожний мій літній день сповнений новими враженнями! Це робить цю пору року особливою для мене. А ви зі мною згодні? (О. Вашуле=ко). %кільки частин має текст? З якою метою написано цей текст? %пробуй визначити тип тексту.

&екст, у якому висловлено думки автора / авторки про певний предмет, явище, подію, вчинок, власні почуття, називають есе. До тексту-есе можна поставити питання: що відчуваю (ду@аю) з цього приводу?, яке @оє EFав?ення?. 158

Два рази в роFі літа не чекай.

2. %клади есе за поданим планом. Важливість відпочинку під час літніх канікул. Переваги і недоліки літніх канікул. Поради щодо організації літніх канікул. Значення розумного використання вільного часу в літні місяці. 3. Діти отримали завдання скласти текстопис іграшки робота. Послухай два тексти і визнач, хто з них виконав завдання правильно. Доведи свою думку. Добери і запиши заголовок до тексту-опису. 4. %клади есе на тему «Мобільний телефон: друг чи ворог?» за поданим початком і запиши.

Мобільний телефон є невід’ємною частиною сучасного життя. Він може бути як другом, так і ворогом. Це залежить від того, …

Розпізнаю Eудожній, науково-популярний і діловий тексти 1. Прочитай і порівняй тексти.

1. Щойно посвітлішає за вікном, прилітає маленька жовтогруда пташка. То — синичка. Шапочка в неї чорно-оксамитова, щічки білі. На зеленкувато-сірих крильцях кожна пір’їнка ніби пензликом намальована. Синичка стукає гострим дзьобиком у заплакану шибку (За Василе< Сухо<ли=ськи<). 2. Велика синиця — дрібний птах розміром з горобця. Маса тіла 16–21 грам, довжина тіла близько 14 сантиметрів. Голова і шия чорного кольору. СиниFя — горобFя сестриFя.

159

Щоки білі. Спина зелена. Груди жовті. Дзьоб гострий (З е=циклопедії «Живий світ Украї=и»). Що спільного в цих текстах? А чим вони різняться? Який із цих текстів, на твою думку, художній, а який — науково-популярний? Доведи свою думку.

У художніх текстах для опису предметів, подій, явищ, почуттів використовують слова з переносним значенням, порівняння, пестливі слова, емоційне мовлення. У наукових текстах подають конкретні відомості про предмет, часто вживаються наукові терміни, цифри, перевірені факти. У таких текстах відсутні емоції. 2. Обери завдання і виконай його. %пиши художній текст із вправи 1. %пиши науково-популярний текст. Числівники пиши словами. 3. Прочитай текст оголошення на с.115. Для чого його створено? Яку інформацію він містить? Чим відрізняється текст оголошення від інших текстів?

&ексти, які використовують для оформлення документів: оголошень, наказів, довідок, заяв, інструкцій тощо, називаються діловими. Вони не містять виражальних засобів мови. 4. Побудуй і запиши художній текст про улюблену тварину чи рослину (до 5 речень). 5. Випиши з дитячої енциклопедії або підручника із читання уривок науково-популярного тексту (до 5 речень).

160 Мови навчайся все життя.

У підручнику використано ілюстрації Анни Загорської, а також світлини і візуальні матеріали із сайтів Українська Вікіпедія, shutterstock.com: SergiyN, Christopher Halloran, Artspace, Paul B. Moore, Teguh Mujiono, Poznyakov, Makyzz, Namning, Africa Studio, Jemastock, Asier Romero, Sergiy Bykhunenko, Oleksandr Kostiuchenko, Irina Kozorog, Dualororua, Katrien 1, Paper Trident, GoodStudio, ArtMari, StockSmartStart, Vektor Tradition, artshock, Simic Vojaslav, Ljupko Smokovski, LightField Studios, inspiring.team, WinWin artlab

З М Розділ 1. Досліджую звуко-буквений склад слів Розрізняю голосні і приголосні звук . . . . . . . . . . . . 3 Розрізняю тверді і м’які приголосні звуки . . . . . . . 4 Правильно вимовляю і записую слова з подовженими м’якими приголосними звуками . . . . . . . . 6 Правильно вимовляю і записую слова зі звуками [дж], [дз], [дз’] . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9 Правильно вимовляю і пишу слова із дзвінкими приголосними в кінці слова і складу . . . . . . . . . . . 11 Правильно вимовляю і пишу слова з апострофом . 13 Пригадую правила переносу слів із рядка в рядок 15 Пригадую алфавіт, вчуся ним користуватися . . . . 18 Вправляюся в користуванні словниками . . . . . . . . 20

Розділ 2. Досліджую значення слів Досліджую слова, що мають кілька значень . . . . . 22 Розпізнаю слова з прямим і переносним значенням . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25 Розпізнаю синоніми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27 Вправляюся в доборі синонімів . . . . . . . . . . . . . . . . 29 Розпізнаю і добираю антоніми . . . . . . . . . . . . . . . . 32 Досліджую слова, які звучать однаково, але мають різні значення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34

Розділ 3. Досліджую будову слова Навчаюся визначати закінчення у слові . . . . . . . . 37 Спостерігаю за закінченнями в мовленні . . . . . . . . 40 Навчаюся визначати основу слова . . . . . . . . . . . . . 41 Навчаюся визначати корінь слова . . . . . . . . . . . . . 44 Навчаюся добирати спільнокореневі слова . . . . . . 46 Розрізняю спільнокореневі слова і різні форми одного слова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48 Розрізняю корені з однаковим звучанням, але різним значенням. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50 Спостерігаю за чергуванням голосних звуків у коренях слів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52 Спостерігаю за чергуванням приголосних звуків у коренях слів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54 Навчаюся правильно записувати слова з ненаголошеними голосними [е], [и], які перевіряються наголосом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56 Добираю перевірні слова для правильного написання слів із ненаголошеними голосними [е], [и] . . . . 59 Навчаюся користуватися орфографічним словником для перевірки написання ненаголошених голосних [е], [и] . . . . . . . . . . . . . . . 60

Навчаюся визначати префік Утворюю нові слова за допо Навчаюся правильно запис із префіксами роз-, без- . . . Навчаюся правильно запис із префіксами з-, с- . . . . . . . Розрізняю префікси і служб Правильно записую слова з префіксів . . . . . . . . . . . . . . Навчаюся переносити слова префіксів . . . . . . . . . . . . . . Навчаюся визначати суфікс Утворюю нові слова за допо Навчаюся розбирати слова Навчаюся розпізнавати сло перевіряти їх . . . . . . . . . . .

Розділ 4. Досліджую імен

Розпізнаю іменники і самос Розрізняю іменники — назв Розрізняю власні і загальні Записую власні іменники з Навчаюся розпізнавати іме ознаки і дії . . . . . . . . . . . . . Змінюю іменники за числам Спостерігаю за іменниками за числами . . . . . . . . . . . . . Визначаю рід іменників . . Спостерігаю за закінченням родів . . . . . . . . . . . . . . . . . . Узагальнюю знання про іме мови . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Розділ 5. Досліджую при

Розпізнаю прикметники . . Досліджую роль прикметни Навчаюся встановлювати зв з іменниками . . . . . . . . . . . Змінюю прикметники за чи Змінюю прикметники за ро Визначаю рід і число прикм Узагальнюю знання про при як частину мови . . . . . . . . .

Розділ 6. Досліджую чис

Розпізнаю числівники . . . .

І С Т

кси у словах . . . . . . . . . 63 омогою префіксів . . . . . 64 увати слова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66 увати слова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68 бові слова . . . . . . . . . . . 70 з апострофом після . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72 а з апострофом після . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .74 с у словах . . . . . . . . . . . 76 омогою суфіксів . . . . . . 78 за будовою . . . . . . . . . . 79 ова з орфограмами, . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81

нники

стійно добираю їх . . . . 83 ви істот і неісто. . . . . . . 85 і іменники . . . . . . . . . . 87 великої букви . . . . . . 89 нники, які називають . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91 ми . . . . . . . . . . . . . . . . . 93 и, які не змінюються . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97 м іменників різних . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99 енник як частину . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100

икметники

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103 иків у мовленні . . . . . 105 в’язок прикметників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 106 ислами . . . . . . . . . . . . 108 одами . . . . . . . . . . . . . 110 метників . . . . . . . . . . . 113 икметник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 115

слівники

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 117

Навчаюся правильно писати і наголошувати числівники . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119 Тренуюся правильно читати числові вирази . . . . 121 Узагальнюю знання про числівник як частину мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123

Розділ 7. Досліджую дієслова Розпізнаю дієслова і досліджую їх роль у реченнях і текстах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 125 Спостерігаю за зв’язком дієслова з іменником . . 127 Вчуся вимовляти і записувати слова, що закінчуються на -ться, -шся . . . . . . . . . . . . . . . . . 128 Навчаюся визначати час дієслів . . . . . . . . . . . . . . 130 Змінюю дієслова за часами . . . . . . . . . . . . . . . . . . 132 Навчаюся писати не з дієсловами . . . . . . . . . . . . . 134 Добираю дієслова-антоніми, дієслова-синоніми, дієслова з прямим і переносним значенням . . . . 135 Узагальнюю знання про дієслово як частину мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 136

Розділ 8. Досліджую прийменники Розпізнаю прийменники . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 139

Розділ 9. Досліджую речення Розпізнаю види речень за метою висловлювання та інтонацією . . . . . . . . . . . . . . . . 141 Розпізнаю звертання, правильно вживаю і записую їх . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 143 Навчаюся розпізнавати члени речення . . . . . . . . . 145 Установлюю зв’язок слів у реченні . . . . . . . . . . . . 147 Утворюю словосполучення . . . . . . . . . . . . . . . . . . 149 Будую різні види речень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 150

Розділ 10. Досліджую текст Пригадую будову тексту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 152 Визначаю тему і мету тексту, добираю заголовок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 153 Складаю план тексту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 155 Спостерігаю за зв’язком речень у тексті . . . . . . . . 157 Розпізнаю тексти: розповідь і опис . . . . . . . . . . . . 158 Досліджую текст-міркування . . . . . . . . . . . . . . . . 159 Складаю есе . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 161 Розпізнаю художній, науково-популярний і діловий тексти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 162