Issuu

О Л Е Н А І Щ Е Н К О, А Н Д Р І Й І Щ Е Н К О

Навчальні посібники і підручники для Нової української школи

УКРАЇНСЬКА МОВА ТА ЧИТАННЯ ча с тина

д ру г а

3 клас

Олена Іщенко Андрій Іщенко

УКРАЇНСЬКА

МОВА ТА ЧИТАННЯ Підручник для 3 класу закладів загальної середньої освіти (у двох частинах)

ЧАСТИНА 2 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Київ Літера ЛТД 2025

УДК [811.161.2:028.1](075.2) І-98

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.01.2025 № 25) Підручник створено відповідно до Типової програми для 3–4 класів колективу авторів під керівництвом Р. Б. Шияна

І-98

Іщенко О. Л. Українська мова та читання : підруч. для 3 кл. закл. загал. серед. освіти (у двох частинах) : Ч. 2 / О. Л. Іщенко, А. Ю. Іщенко. – Київ : Літера ЛТД, 2025. – 128 с. ISBN 978-966-945-501-7 ISBN 978-966-945-503-1 Ч. 2 Підручник тематично синхронізовано з підручником «Я досліджую світ» (О. Іщенко та ін.), що забезпечує реалізацію принципу тематичної інтеграції. Твори для читання та різноманітні практичні завдання відповідають темам місяця курсу «Я досліджую світ». Крім інтеграції змісту, використано спільні методичні прийоми, а уміння й навички паралельно формуються, закріплюються, удосконалюються під час вивчення обох предметів. Велику увагу приділено читанню й розумінню текстів різних видів: знаходженню інформації, її поясненню та узагальненню; аналізу змісту текстів та його оцінюванню, а також розвитку мовлення на кожному уроці. Мовні компетенції формуються із залученням прочитаних текстів, а також на матеріалі, близькому дітям. Детальні інструкції до виконання завдань, пам’ятки допоможуть дітям опанувати різноманітні прийоми навчання. А різнорівневі завдання на вибір (А, Б, В) сприятимуть реалізації диференційованого підходу. У кінці кожного місяця – підсумковий урок «Перевіряємо, що вміємо і знаємо», завдання в якому диференційовано за ступенем складності. До підручника створено аудіо- (див. e-litera.com.ua) та відеохрестоматію (Youtube-канал видавництва «Літера»).

Електронний додаток до підручника http://ukrmova-3k-2024.e-litera.com.ua/

ISBN 978-966-945-501-7 ISBN 978-966-945-503-1 Ч. 2

УДК [811.161.2:028.1](075.2)

СІЧЕНЬ V. «КОЛИ ЩЕ ЗВІРІ ГОВОРИЛИ…» Будова слова. Правопис префіксів. Суфікс

Цього місяця я буду вчитися: ! порівнювати казки, байки ! інсценізувати казку ! дописувати казку ! виділяти в словах префікси і суфікси ! утворювати слова з префіксами і суфіксами ! правильно писати слова з префіксами

з-, с-, роз-, без-

! розбирати слова за будовою

Ч И ТА Є М О ТА О Б Г О В О Р Ю Є М О

ПОРІВНЮЄМО КАЗКИ 1. Прочитайте уривок з української народної казки та казки

Наталі Забіли. На яку відмінність ви одразу звернули увагу?

Котик і Півник Українська народна казка про тварин

Був собі Котик і Півник, та й побратались. От Котикові треба іти по дрова, він і каже Півникові: «Сядь же ти, Півнику, на печі та їж калачі, а я піду по дрова; та як прийде Лисичка, то не озивайсь!» Пішов. Коли ж біжить Лисичка. «Півнику, братику, одчини! Півнику, братику, одчини! Як не одчиниш, оконце видеру, борщик з’їм і тебе возьму». А Півник каже: «То-ток, то-ток, не велів коток! То-ток, то-ток, не велів коток!» От Лисичка оконце видрала, борщик з’їла і Півника взяла. Несе його, а він кличе Котика – співає: Мій Котику, Мій братику! Несе мене лиса За кленові ліса, За крутії гори, За бистрії води... От Котик почув, прибіг, одняв Півника і поніс додому та й каже знов: «Гляди ж, Півнику, як прийде Лисичка, не одкликайся, бо тепер я піду дальше!» Кадр із мультфільму «Котик і Півник», студія «Київнаукфільм», 1991 р. Сценаристка і режисерка Алла Грачова, художник Микола Чурилов, композитор Юрій Шевченко.

Кіт і півник

Була собі хатиночка, навколо неї пліт. Жили в хатинці півничок і сірий кіт-воркіт. Кіт зрання та до вечора у лісі полював, а півник в хаті порався та квіти поливав. От якось вранці вирушив до лісу кіт-воркіт. Аж тут лисичка хитрая прибігла до воріт. Прибігла, облизалася гостреньким язичком та й почала виспівувать солодким голоском: – Ой півнику-когутику, який ти молодець! Голівка в тебе масляна, червоний гребінець.

Нема ні в кого пір'ячка такої довжини... Ой вийди на подвір'ячко, ворота відчини! Сподобалися півнику привітливі слова, він за ворота виглянув: – А хто це там співа? Схопила лиска півника та й кинулась в байрак 1! Кричить і б'ється півничок, не вирветься ніяк. – Ой котику-воркотику, біжи сюди, біжи! Звільнитися від ворога мені допоможи! А кіт ще недалеко був, щодуху пострибав, нагнав хвостату злодійку і друга врятував. Наталя Забіла

Байрак – глибока западина, поросла деревами, кущами. 1

2. Читайте абзацами народну казку і добирайте

відповідний уривок із віршованої літературної казки.

3. Заповніть таблицю в зошиті. Які відмінності між казками ви помітили?

Народна казка

Казка Наталі Забіли

Іменники – назви героїв, частин тіла Прикметники, які описують героїв 5

ВЧИМО МОВУ

ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ З-, С1. Прочитайте. Поясніть, чим відрізняються слова в парах.

кликав – покликав вибіг – прибіг ніс – заніс

бив – відбив лив – розлив рушив – вирушив

рятував – врятував глянув – виглянув

! Для чого служить префікс? Як його знайти в слові?

2. Прочитайте. Поясніть правопис префіксів с-, з-.

Перед буквами к, ф, п, т, х пишеться тільки префікс с-: спитав, сказати. Перед усіма іншими буквами пишеться префікс з-: звільнити створити сфотографувати

спочатку скласти

зловити зліва

зробити зшити

! Складіть і запишіть речення зі словом, у якому найбільше складів.

3. Спишіть, додаючи префікс с- або з-.

..терти, ..німаю.

..несла,

..кажу,

..хилити,

..мовчу,

..хвалити,

4. Прочитайте. З яких казок ці уривки? Випишіть слова з пропущеними префіксами с-, з-.

1. ..хопила лиска півника. 2. ..вільнитися від ворога мені допоможи! 3. Тупну ніжками, …колю ріжками, хвостиком замету. 4. Думала наїстися на цілий тиждень, а лише облизня ..піймала. ! Спишіть друге речення, доповнивши його звертанням. ! Поясніть значення виділеного виразу.

5. Випишіть слова з префіксами с-, з-.

Спитати, зловити, злодійка, стерти, співать, знести, стрибав, зранку, сподобалися, спав, збігти, спекти. 6

ВЧИМО МОВУ

АПОСТРОФ ПІСЛЯ ПРЕФІКСІВ 1. Напишіть диктант у парі.

Скочив, розстелив, схибив, безкоштовно, скотилися, здав, розкусив, розширений, безсовісний, зшити, зварили. 2. Прочитайте. У яких словах є звук [й]? Якими буквами він позначений? Після якого звука ми його чуємо?

Від’єднати, пір’ячко, в’ється, м’ята, п’ю, роз’яснити. ! Спробуйте прочитати слова без звука [й]. Пригадайте, що позначає апостроф.

Під-, з-, об-, роз-, без-, від-, в-.

Якщо префікс закінчується на приголосний, то між ним і я, ю, є, ї ставимо апостроф: з’ їла, об’ їхати. 3. Прочитайте. Спишіть, позначте префікс.

Від’їхати, поїхав, підійшла, з’їсти, зірвати, пострибав, з’ясувати, пояснити, відчинити. ! Поясніть, чому не у всіх словах після префікса є апостроф.

4. Прочитайте. Утворіть і запишіть слова з поданими префіксами.

з-

їсти їхати єднатися являтися юрмитися

зс-

кипіти дичавіти нести долати трусити

5. Запишіть слова у три стовпчики: 1) з апострофом після префікса; 2) з апострофом у корені; 3) без апострофа.

М..ята, з..їсть, з..явитися, ви..явилося, духм..яний, пір..я, на..їжачитися, зв..язали, кров..ю, ганчір..я, по..їхав, мор..як, подвір..я, б..ється, об..їзд. 7

ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ІНСЦЕНІЗУЄМО КАЗКУ 1. Прочитайте уривок із п’єси Олександра Олеся. Читаючи, звертайте увагу, чим п’єса відрізняється від народної казки за змістом і будовою.

П'єса – це твір, написаний спеціально для театру. У кожній п'єсі є дійові особи. Роль кожної дійової особи виконує актор.

Лисичка, Котик і Півник Інсценізована казочка в двох картинах Ремарка – пояснення автора про місце дії, характер, поведінку дійових осіб

Ліс. Хатка Котика і Півника. Півник пасеться, Котик з сокирою щось майструє.

ЗАЙЧИК (вбігає): Здоровенькі були! ПІВНИК: Здоровенькі! КОТИК: Що нового, Сіренький? ЗАЙЧИК: А я чув, як Лисиця Сороку прохала, Щоб дорогу до вас показала. КОТИК: От тобі й на! Ну, а що ж вона? ЗАЙЧИК: А Сорока сказала, щоб вона… почекала! ПІВНИК: Ха-ха-ха! Як Сороку побачу, Щиро, щиро, сердечно віддячу. КОТИК: Але, Півнику-братику, бережись, На всі боки уважно дивись, Бо Лисиця – хитрий звір І куди страшніший, як тхір! ПІВНИК: Отаке сказав! Звичайно – не ловитиму ґав. КОТИК: Як піду я в ліс на роботу, Зачини ворота, двері позамикай І нікого без мене в хату не пускай! Котик з сокиркою і Зайчик прощаються з Півником і зникають. Півник замикається в хаті. Лисичка виходить, озирається на всі боки і стає за деревами.

ЛИСИЧКА: Півнику, Півнику, ану, встань! Відчини віконечко та поглянь! Скільки тобі зерняток принесла, А ще більш розсипала, як несла. Є у мене житечко і пшоно, Ллється, наче золото, з рук воно, Позбирай же, Півнику, швидше все, А то його буйний вітер рознесе, Полетить за гори та за море з ним, Віддасть його вихорам навісним. Ті ж розсиплять зернятка по степах, По байраках темних, по ярах; Хіба ж тобі, Півнику, не болить, Що не стане зерняток через мить?! ПІВНИК: Хто це мені пісеньку проспівав? ЛИСИЧКА (з-за дерева): А ти мене, Півнику, не пізнав? 2. Підготуйтеся до інсцені Я маленька пташечка з чужини, зації казки. Об’єднай теся в групи і сплануйте А живу на кущику бузини. свою гру. ПІВНИК: А я думав – Лиска кличе ! Що говорять і роблять І неправду каже в вічі. персонажі? (Розчиняє вікно і виглядає) ! Як вони розмовляють Де ж ти, пташечко моя?! одне з одним? ! Які предмети (реквізит) ЛИСИЧКА: Пташка в лісі, а тут я!!! потрібні для вистави? (Вискакує, хапає Півника, ! Хто яку роль гратиме? в’яже і несе) 3. Проведіть репетицію. ПІВНИК (співає): Поекспериментуйте з: «Котику-братику, ! інтонацією; Несе мене Лиска ! жестами (мовою тіла); За кленові ліси, ! мімікою (виразом обЗа крутії гори, личчя). За бистрії води, – 4. Продемонструйте свою виставу. Порятуй мене!..» 5. Розкажіть, що вам споЛИСИЧКА: добалося у виставі Котик-братик не почує кожної групи. І тебе не порятує. 6. Оцініть свій внесок у роботу групи.

ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ 1. Прочитайте. Замініть кожне виділене слово протилежним за значенням. За потреби відповідно змінюйте інші слова у словосполученні.

Розсипати зерно, занести до хати, виїхати на роз’єднати ланцюг, зав’язати мішок, зачинити вікно.

гору,

2. Прочитайте. Випишіть слова, у яких апостроф стоїть після префікса.

М’ятний, без’язикий, пам’ятка, з’єднання, роз’яснення, в’юн, під’їзд, полум’я, об’їзд.

з’їжджати,

3. Прочитайте. Вивчіть напам’ять, розкажіть одне одному. Запишіть з пам’яті. Перевірте роботи одне одного.

Півнику, Півнику, ану, встань! Відчини віконечко та поглянь! Скільки тобі зерняток принесла, А ще більш розсипала, як несла. ! Позначте префікси.

4. Прочитайте правило.

Щоб було зручно вимовляти слова, замість префікса з- вживають префікс зі-: зійшли, зігріти. ! Утворіть від поданих слів слова з префіксом зі-.

Рвати, тріть, щулитися, м’яти, гне, тліти, мліти, в’яне. 5. Прочитайте. До слів у дужках доберіть споріднені з префіксами роз-, без- або з-, с-. Утворені словосполучення запишіть, вставляючи пропущені букви.

(П..кти) п..ріг, (косити) оч..рет, (їсти) ..п..льсин, (танути) за хв..лину. 6. Спишіть, вставляючи пропущені префікси.

..їхати з гори, ..їхати на гору, ..їхати в нову квартиру, ..їхати в яму, ..їхати з гаража, ..чистити взуття, ..чистити територію. 10

ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ПЕРЕНОСИМО СЛОВА З ПРЕФІКСАМИ 1. Прочитайте. Деякі слова поділено для переносу неправильно. Випишіть їх, правильно поділивши для переносу.

Круті-ї, го-ри, мален-ька, пта-шечка, сид-жу, здоровень-кі, пів-ник, коль-оровий, чуж-ина, кле-нові, ґу-дзик, бой-овий, я-рами, за-йчик, бур-’яни. ! Сформулюйте правила переносу слів із рядка в рядок.

2. Прочитайте правило.

Коли переносите слова з рядка в рядок, не відривайте останню букву префікса і першу букву кореня. Апостроф не відривають від попередньої букви.

3. Поділіть слова для

переносу з рядка в рядок.

Розказати, приїзд, розсада, об’єднати, з’їхати, під’їхати, беззубий, розвиднилося, віддячити, приєднання, від’їжджати. 4. Прочитайте пісню Котика.

Правильн

ьно Неправил

дживляти іп яти під-живл -зтратити о р и т ти роз-трати розт-рати від-’їхати від’-їхати зір-вати к зі-рвати і-дсніжни п к и ик під-сніжн підс-ніжн ти роз-’єдна и т роз’-єдна

Мур, мур, мур... Буде мій щур. Стану я з ним гратись, Стану забавлятись, То піймаю, то пущу, То підкину, то впущу. ! Спишіть, у виділених словах позначте префікс. ! Поділіть виділені слова для переносу. ! Випишіть синоніми, доповніть синонімічний ряд. ! Випишіть антоніми.

Ч И ТА Є М О ТА О Б Г О В О Р Ю Є М О

ПОРІВНЮЄМО БАЙКИ 1. Прочитайте байку давньогрецького байкаря Езопа. Розкажіть про її будову.

Мурашки й Цикада

Мурашки взимку сушили на сонці вогке збіжжя. До них підійшла голодна Цикада й попросила, щоб їй дали їсти. Вони спитали: «А що ти робила улітку?» А вона їм: «Я не байдикувала, я співала». На це Мурашки, сміючись, відповіли: «Якщо ти співала влітку, то потанцюй узимку». Не слід зневажати нічого, щоб згодом не довелося шкодувати.

Назва – представляє дійових осіб Зачин – місце дії, зустріч дійових осіб Основна частина – зазвичай одна подія, короткі речення Кінцівка Мораль – повчальний висновок

2. Український поет Леонід Глібов використав сюжет (подію) Езопа. Прочитайте байку Глібова і порівняйте її з давньогрецькою. Чого вчать обидві байки?

3. Розіграйте байку Езопа. 4. Випишіть назви дійових осіб обох байок. Підкресліть початкові літери. Складіть правило: як пишуть назви дійових осіб байок?

5. Прочитайте іменники – назви рис характеру. Поясніть значення цих слів (який словник може вам допомогти?).

Старанність, легковажність, працелюбність, поміркованість, безвідповідальність, лінь. ! Які з характеристик підходять до Мурашок / Мурав’я, а які – до Цикади / Коника-стрибунця? Випишіть їх у два стовпчики. 12

Коник-стрибунець

У степу, в траві пахучій, Коник, вдатний молодець, І веселий, і співучий, І проворний стрибунець, Чи в пшениченьку, чи в жито, Досхочу розкошував І цілісінькеє літо, Не вгаваючи, співав; Розгулявся на всі боки, Все байдуже, все дарма… Коли гульк – аж в степ широкий Суне злючая зима. Коник плаче, серце мліє; Кинувсь він до Мурав’я: – Дядьку, он зима біліє! От тепер же згину я! Чуєш – в лісі ворон кряче, Вітри буйнії гудуть? Порятуй, порадь, земляче, Як се лихо перебуть! – Опізнився, небораче, – Одказав земляк йому, – Хто кохав життя ледаче – Непереливки тому. – Як же в світі не радіти? Все кругом тебе цвіте, – Каже Коник, – пташки, квіти, Любе літечко на те; Скочиш на траву шовкову – Все співав би та співав. – На таку веселу мову Муравей йому сказав: – Проспівав ти літо боже, – Вдача вже твоя така, – А тепер танцюй, небоже, На морозі гопака!

6. Намалюйте ілюстрації «до» і «після»: на «літній» – Мурашок, які працюють, і Цикаду, що співає. А що буде на другому малюнку?

7. Прочитайте уривок з твору

учня 3-го класу. Чи згодні ви з його думкою? Обговоріть.

Я не вважаю, що Коника потрібно засуджувати. Люди мають думати не тільки про їжу. Нам потрібні й ті, хто несе красу: музиканти, поети, художники. 13

ВЧИМО МОВУ

ВИДІЛЯЄМО СУФІКСИ 1. Прочитайте. Що спільного в словах

кожного рядка? Чим вони відрізняються?

Квіти, квітка, квіточка, квітковий. Трава, травичка, травиченька, трав’яний. Літо, літечко, літній. ! Спишіть. Виділіть у словах закінчення й основу, а потім корінь.

Суфікс – це частина слова, яка стоїть після кореня і служить для утворення нових слів: колосок, мурашка, пшениченька. 2. Позначте суфікси в словах вправи 1. ! Поміркуйте, чим подібні префікс і суфікс. Чим вони відрізняються?

3. Прочитайте. Спишіть, позначте суфікси. Що в словах кожної групи спільне, а чим вони відрізняються?

Вітер, вітерець, вітрисько. Дуб, дубок, дубище. Ліс, лісок, лісище. ! Які суфікси мають зменшувально-пестливе значення, а які – збільшувально-згрубіле?

4. Запишіть подані слова у три стовпчики: іменники, прикметники, дієслова. Позначте суфікси, поясніть їхнє значення.

Біленький, їстоньки, байкар, питоньки, цілісіньке, стрибунець, танцюрист, спатоньки, гарненький, ледар, вороженьки. Українська мова унікальна – у нас є навіть зменшувальні форми дієслова!

5. Спишіть уривок з вірша Леоніда Глібова. Позначте суфікси.

Зимонько-снігуронько, Наша білогрудонько, Не верти хвостом, А труси тихесенько, Рівненько, гладесенько Срібненьким сніжком.

ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

УТВОРЮЄМО СЛОВА ІЗ СУФІКСАМИ 1. Утворіть від поданих іменників інші іменники – зі зменшувально-пестливим значенням. Запишіть, виділіть суфікси.

З р а з о к : лихо – лишенько. Лихо, пісня, зима, мороз, рука, нога. ! Підкресліть букви, які позначають звуки, що чергуються. ! Утворіть зменшувально-пестливі форми від імен своїх однокласників.

2. Прочитайте. Замініть подані в дужках сполучення слів одним словом.

З р а з о к : степ (не має меж) – степ безмежний. Коник-стрибунець (не має дому). Людина (без душі). Небо (без хмар). Танцював (без перерви). 3. Завдання на вибір. А. Що означають ці схеми? Доберіть до кожної схеми слова з поданих нижче.

Сніг, кінь, коник, пролісок, ліс, сніжок, лісок, підсніжник. Б. Доберіть до кожної зі схем слова з коренем -хмар-. В. Доберіть свої приклади до кожної зі схем. 4. Спишіть речення. Виділіть суфікси в назвах мешканців міст.

У Києві живуть кияни і киянки. Жителів Одеси називають одесити й одеситки. У Сумах мешкають сумчани і сумчанки. А в Ужгороді – ужгородці й ужгородки. ! Напишіть, як називають мешканців вашого міста або села.

5. Запишіть слова, які складаються з таких частин.

хат зим

ин н оньк ов

а ій ий

А кінь і коник – це споріднені слова?

Ч И ТА Є М О І О Б Г О В О Р Ю Є М О

ДОПИСУЄМО КАЗКУ 1. Прочитайте уривок із сучасної казки

німецького письменника і карикатуриста Мартіна Балштайта «Про лева, який не вмів писати».

Лев не вмів писати. Але це його не турбувало. Він міг гарчати і показувати зуби, і того вистачало. Однак якось він зустрів левицю. Вона читала книжку і була така красива! Левиця, яка читає, – це леді. А до леді треба писати листи. Він дізнався про це від чоловіка, якого з’їв. Тож леву була потрібна допомога. Спочатку листа за нього написала мавпа. У листі було таке: «Дорога, хочеш пострибати зі мною по деревах? Маю багато бананів. Дуже смачно. Чекаю. Лев».

«Нііііііііі! – загарчав лев. – Я ніколи б такого не написав!» І лев розірвав листа. Потім він спустився до річки. Там бегемот мав написати для нього нового листа. Бегемот не надто любив лева. Тому лев пішов до жука-гнойовика, жирафа і крокодила. 2. Подумайте, хто з чотирьох тварин є автором цих листів. Дорога, хочеш поплавати зі мною в річці і поїсти водоростей? Дуже смачно. Чекаю. Лев

га, Доро зі мною ш хоче зати? в попо віжий с Маю о. гній. мачн с е Дуж в ю. Ле а к е Ч

3. На жаль, жирафа разом з його листом з’їв крокодил. Напишіть, що було в тому листі.

Дорога, я с ьогодні відпо чиваю з жирафом. Приходь і ти. Дуже смачн о. Чекаю. Лев

4. Читайте далі. Подумайте, що відчувають герої. З яким настроєм треба читати їхні слова?

Нарешті свого листа прочитав гриф. «Дорога, я лев і я тут господар. Хочу з тобою познайомитися!» Лев задоволено кивнув. Так, саме так він і сказав би. Гриф читав далі: «Ми політаємо над джунглями. Тут купа мертвечини. Дуже смачно! Чекаю. Лев». Ну, це вже занадто!

«Нііііііііі!» ... заревів лев.

«Нііііііііі!»

і знову

«Нііііііііі!»

«Я б написав їй, яка вона гарна. Я б написав, як хочу її бачити. Просто бути разом. Просто лежати під деревом. Просто дивитися у вечірнє небо. Хіба складно це написати?!» Лев ревів і викрикував усі ті прекрасні слова, які б він написав, якби міг. Однак лев не міг. І тому гарчав і ревів. «А чому ти сам не написав?» Лев озирнувся. «Це хто питає?» «Я», – сказала левиця з книжкою. І лев, грізний лев, тихо відповів: «Я не написав, бо не вмію писати». Тоді левиця усміхнулася, потерлася головою об левову морду і повела його за собою. Переклад Олени Іщенко 5. Прочитайте казку за ролями. 6. Уявіть розмову лева з мавпою, жуком чи жирафою. Придумайте репліки героям та розіграйте діалоги.

ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

РОЗБИРАЄМО СЛОВА ЗА БУДОВОЮ 1. Пригадайте все, що ви знаєте про будову слова. Розкажіть одне одному про частини слова. Яка частина в слові найголовніша?

Як розбирати слово за будовою 1. Я читаю слово: левиця. 2. Я змінюю слово і знаходжу закінчення: левиці, левицею, левицю. 3. Я позначаю закінчення й основу: левиц я . 4. Добираю спільнокореневі слова: лев, левеня. 5. Виділяю корінь: левиця. 6. Позначаю інші частини основи (префікс, суфікс): левиц я . 2. Як утворюються іменники, що називають тварин та їхніх дитинчат? Запишіть за зразком. Виділіть суфікси.

Лев, вовк, ведмідь, ворон, заєць, кіт. З р а з о к : Їжак – їжачиха, їжаченя, їжаченята. ! Які звуки чергуються? Підкресліть букви, що їх позначають. ! Розберіть за будовою одну групу спільнокореневих слів.

3. А. Складіть слова, взявши вказані частини з поданих слів.

1. Префікс: пречудовий. Корінь: краса. Суфікс: хвойний. Закінчення: дерева. 2. Префікс: безлюдний. Корінь: сором. Суфікс: мирна. Закінчення: малий. Б. Складіть подібне завдання для товаришів. 4. Спишіть байку Езопа, вставляючи пропущені букви. Яка мораль байки?

Молода Лисичка побачила, що з виноградної лози ..висають грона. Вона ..хотіла дістати їх, але не ..могла. Тож ..казала сама до себе: – Виноград ще зелений! 5. Розберіть за будовою виділене слово. 18

ПЕРЕВІРЯЄМО, ЩО ВМІЄМО І ЗНАЄМО 1. По черзі розкажіть одне одному: ! з яких частин складається слово; ! як визначити, який префікс – з- чи с- – писати в слові.

2. Виконайте завдання на вибір. А. Спишіть, вставляючи пропущені букви і розкриваючи дужки.

От і Святвечір. В..чірня зіронька стрепенулась (на) небі. Над хмарами ро..бігаються пахучі дими. Вітер поволі ..дуває їх. Біля нашого подвір..я ..ходилися колядники. Потім по с..лу ро..брелися. Вони носили мальоване сонце. Нагадували людям, що справжнє Сонце ..милостивилось над Землею. ! Виділене слово розберіть за будовою.

Михайло Стельмах

Б. Спишіть, вставляючи пропущені букви.

Святкове вбран..я На узліс..і стоїть старезний дуб. Видно йому і липи гіл..ясті, і кл..ночки співучі. Бачить і поле бе..крає. Усі д..рева ..кинули листя. Лише дуб стоїть у своєму святковому вбран..і. Ро..сівся на дубі дятел і почав його ро..питувати: – Чому ти не ..кидаєш свого вбран..я? А дуб і каже: – Не хочу ро..ставатися. Нехай і зима на нього подивиться. Василь Сухомлинський ! Виділене слово розберіть за будовою. ! Доберіть і запишіть спільнокореневі слова до слова дуб. ! Запишіть, що, на вашу думку, могла б сказати зима, побачивши дуб.

ВІКТОРИНА МІСЯЦЯ

«10

10»

1. Що наказував Котик Півнику в народній казці? 2. Куди несла Лисичка Котика в народній казці? 3. Якого героя п’єси «Лисичка, Котик і Півник» Олександра Олеся немає в народній казці? 4. Для чого потрібні ремарки у п’єсі? 5. Як називається повчальний висновок у байці? 6. Що робив улітку Коник-стрибунець із байки Л. Глібова? 7. Чому Муравей не допоміг Конику-стрибунцю у байці Л. Глібова? 8. Навіщо лев хотів навчитися писати (казка «Про лева, який не вмів писати» Мартіна Балштайта)? 9. Хто пропонував левиці у листі пострибати по деревах? 10. Чому лев був не задоволений листами, які за нього написали?

Можна користуватися підручником! Виграють перші 5, хто напише правильні відповіді на запитання. Зазвичай це 1–2 слова. Або працюйте в групах, у парах – по черзі читайте запитання і відповідайте. 20

ЛЮТИЙ VІ. ТАКІ РІЗНІ КНИЖКИ! Частини мови: Іменник

Цього місяця я буду вчитися: ! читати і розуміти різні тексти – вірші,

оповідання, комікси, новини, рекламу та ін.

! визначати мету текстів, шукати в текстах

потрібну інформацію

! створювати презентації книжок і виступати

перед товаришами

! розрізняти частини мови ! визначати рід і число іменників ! ставити питання до іменників ! правильно писати іменники – власні

і загальні назви

ВЧИМО МОВУ

РОЗРІЗНЯЄМО ЧАСТИНИ МОВИ 1. Виберіть завдання. Подивіться уважно на ваш клас – учнів і приміщення. А. Доберіть іменники (хто?, що?), які позначають людей, речі, шкільні

предмети, види робіт, настрій. Запишіть свій приклад для кожної групи слів.

Учениця, Інна, ... Фізкультура, ...

Стіл, стілець, ... Задача, ...

Радість, ...

Б. Запишіть прикметники (який?, яка?, яке?, які?), що описують вас та предмети навколо (форму, колір, настрій, матеріал тощо).

В. Запишіть дієслова (що робить?, що роблять?, що робив?, що буде робити? та ін.), які називають дії предметів у класі.

2. Спишіть речення. Усно поставте питання до кожного слова. Обведіть слова, до яких не можна поставити питання.

Діти ходили в природничий музей і парк. ! Підкресліть підмет і присудок.

3. Розгляньте таблицю. Розкажіть за її допомогою про частини мови.

Частини мови Самостійні

Службові (не відповідають на питання)

іменник – назви предметів (хто?, що?): діти, музей;

прийменник: в, на, за;

прикметник – назви ознак предметів (який?, яка?, яке?, які?): природничий;

частка: не, ні.

дієслово – назви дій (що робить?, що роблять?, що робив?, що буде робити?): ходить, ходили.

сполучник: і, та, а, але;

Щоб визначити, якою частиною мови є слово, треба поставити до нього питання і з’ясувати, що воно означає.

4. Прочитайте. Уявіть себе в школі, про яку йдеться у вірші. Опишіть свої відчуття.

Сільська школа

Діти у сільській школі, занесеній снігом, сидять у затишному класі – поховалися, як «у» в «ю». Василь Голобородько

Ілюстрація Інги Леві

! Наведіть приклади слів, у яких «поховалося» «у» в «ю». ! Виберіть завдання. А. Випишіть із вірша іменник, прикметник, дієслово. Б. Запишіть спільнокореневі прикметники до слів школа, клас. В. Запишіть спільнокореневі іменник, прикметник і дієслово до слова сніг.

5. Прочитайте ще два вірші Василя Голобородька. Чим вони відрізняються від більшості віршів, які ви читали?

По ягоди

Осіннє дерево

Траво, траво, я тобі гребінцем волосся розчешу, а ти мені за те ягідку дай!

Тепер у зайця більше вух, ніж листя на осінньому дереві.

! Спишіть вірш «По ягоди». Знайдіть у ньому іменники і дієслова, надпишіть над ними ім. та д. ! Випишіть два іменники, доберіть до них прикметники. ! Підкресліть букви, що позначають м’який подовжений приголосний звук. ! До слів гребінцем, розчешу доберіть перевірні слова. ! Слово розчешу розберіть за будовою.

6. Спишіть вірш «Осіннє дерево». Знайдіть у ньому іменники, при-

кметники і дієслова, надпишіть над ними ім., пр. та д. Службові слова обведіть.

! До слова дереві доберіть перевірне слово. ! Намалюйте ілюстрацію до вірша. 23

ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ВИЗНАЧАЄМО МЕТУ ТЕКСТІВ 1. Прочитайте тексти. Знайдіть серед них:

уривок з української народної казки, новину, вірш, фрагмент підручника. Поясніть, як ви міркували.

2. Доберіть до кожного тексту ілюстрацію. Ілюстрація Інги Леві

До грибів належить величезна кількість організмів. Серед них є їстівні та отруйні, паразити і хижаки. Деякі гриби можуть досягати величезних розмірів. Інші можна побачити тільки за допомогою мікроскопа.

На Київщині знайшли гриб-гігант вагою майже 18 кг Найбільший в Україні і один із найбільших у світі гриб знайшли в селі Дрозди на Київщині. Важить грибдощовик близько 18 кілограмів. А виріс він просто на городі в селян. ТСН

Хто знайшов найбільший гриб?

– Я знайшов отакенний

– А я знайшов отакенний

ух!

– А я знайшов отакенний

улюх!

– А я знайшов отакенний

умбулюх!

умбумбулюх! Василь Голобородько

Ілюстрація Охріма Судомори

Війна Грибів з Жуками

Залунав у лісі крик: То надумав Боровик Всі Гриби у гурт зібрати І Жуків повоювати. Посилає посланців: – Звіть Грибів зо всіх кінців; В сурми грайте та гукайте, – На війну Грибів скликайте! Як почули те Опеньки, Стали гірко голосить: – Наші ніженьки тоненькі... Де нам зброю вже носить! Обізвались Печерички, Прехороші молодички: – Наше діло – сторона, Не про нас ота війна! А синенькі Маслюки – Недотепні вояки – Загули: «Та це ж напасть! Нам добра війна не дасть!» Як почули Синегубці, Що сиділи нишком вкупці, На гінців давай свариться: – Геть тікайте, одчепіться! З'ївши облизня, гінці В інші кинулись кінці, Кличуть військо з-під пеньків, Щоб повстало на Жуків.

Грибвелетень важить 17 кг 750 г

3. Що об’єднує ці тексти? З якою метою написано кожен з них? Де можна їх прочитати/почути?

4. Кожен текст треба читати з відповідною інтонацією. Потренуйтесь і прочитайте.

5. А тепер прочитайте новину, як народну казку, а фрагмент підручника – як вірш. Що ви відчули?

6. Що спільного в наведеної народної казки з піснею «Ходить гарбуз по городу»?

7. Інсценізуйте уривок з казки і вірш. 25

ВЧИМО МОВУ

ІМЕННИК 1. Прочитайте інформацію – головну

думку та ключові слова тексту. Напишіть два речення – своє при пущення, про що буде йтися в тексті.

Головна думка: пшениця – важливе джерело харчування. Ключові слова: понад 9 тисяч років; борошно; хлібобулочні вироби; макаронні вироби; корм тваринам. 2. Прочитайте текст. Чи справдилися ваші припущення? Спишіть, вставляючи пропущені букви.

Понад 9 тисяч років люди вс..ого світу використовували пш..ницю як дж..рело харчуван..я. Із пш..ниці, а також кукуру..зи та рису виготовляють борошно для хліба. Із пш..ничного борошна печуть п..ріжки, мл..нці, торти. Більшість макаронних виробів (спагеті, в..рмішель, макарони) готують із тв..рдих сортів пш..ниці. Пш..ницю вирощують і на корм тваринам. ! Підкресліть іменники: зеленим – назви зернових культур; червоним – назви хлібобулочних виробів; синім – назви макаронних виробів. ! У другому реченні обведіть службові частини мови.

Іменники називають предмет і відповідають на питання хто?, що? Предмет у науці про мову – це люди, тварини, речі, явища природи, почуття людей. 3. Прочитайте правило. Розкажіть одне одному про іменники за планом.

1. На які питання відповідають іменники? 2. Що вони називають? 3. Чому іменники мають таку назву? 4. Доберіть по три приклади в кожну групу.

Люди. Тварини. Речі, предмети. Явища природи. Почуття людей. 5. Доберіть по три приклади в кожну групу.

Одиниці вимірювання часу. Одиниці вимірювання довжини. Культурні рослини. Дні тижня. Зимові місяці. 26

ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

СКЛАДАЄМО РОЗПОВІДЬ 1. Прочитайте текст. Придумайте йому назву.

Анатолія Василенка називають батьком українського коміксу. Ваші бабусі й дідусі могли стежити за пригодами його кота Чорнолапенка. Створював знаменитий художник і ілюстрації до дитячих книжок, зокрема Всеволода Нестайка. А малював він очеретяною тростинкою, вмоченою в туш. ! Поясніть, що таке комікс. ! Напишіть на окремих аркушах по два запитання до тексту. Обміняйтеся запитаннями і запишіть на них відповідь.

2. Розгляньте уривок з комікса Анатолія Василенка «На току1» частинами. Одразу відповідайте на запитання.

1. Чому Чорно лапенко вирішив сховатися на току?

Ну й спека! Сховаюся в коморі 2, там холодочок.

! Знайдіть іменники- антоніми в репліці кота Чорнолапенка.

2. Що трапилося, поки кіт спав? 3. Що, на вашу думку, може статися далі? Еге!

Тік – місце для молотьби, очищення, просушування зерна. 1

Комора – місце для зберігання зерна. 2

Швидше!

Геть звідси, злодюго!

Яке неподобство!

4. Що вразило кота? 5. Що зробив Чорно лапенко? 6. Як вдалося здолати пацюка? Пригадайте: іменники – назви істот відповідають на питання хто?, а назви неістот – на питання що? 3. Перегляньте

Допоможіть пацюка приборкати!

комікс. Які слова допоможуть розповісти про цю пригоду? Запишіть спочатку назви істот, потім назви неістот, а також дієслова.

Записуйте лише найголовніші слова. 4. Розкажіть одне одноНе чіпайте, бо лихо вам буде!

му, що сталося на току, за допомогою ключових слів.

5. Запишіть у зошит кінцівку історії.

ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ГРУПУЄМО ІМЕННИКИ

думки

1. Прочитайте текст. Визначте його тему.

Комікс, або мальопис, – це оповідання в картинках. Слова і думки персонажів передають у формі «словесної бульбашки». У коміксах не обов'язково має бути текст.

крик

слова

! Назвіть частини мови в першому реченні. Що ви помітили? ! Знайдіть синоніми в першому реченні. Яке зі слів прийшло з англійської мови? ! Про що ви дізналися з ілюстрації до тексту?

2. Що відчував кіт Чорнолапенко, побачивши мишей і пацюка? Випишіть тільки ті іменники, що називають його стан.

Радість, сум, здивування, гнів, захоплення, роздратування, злість, вдячність. ! До виділеного слова доберіть антонім, спільнокореневі прикметник і дієслово. ! Поміркуйте: що спільного між словами мальопис і Чорнолапенко?

3. Розподіліть іменники на групи і запишіть:

1) назви професій; 2) спільнокореневі слова; 3) синоніми.

Малювання, читач, водій, ілюстрація, художник, читання, малюнок, водіння, шофер, ілюстратор. 4. Спишіть, добираючи пропущені іменники.

Горобець – пір’я; кіт – … . Художник – пензлик; перукар – … . Письменник – книжка; художник – … . Молотити – молотьба; боротися – … . Голова – капелюх; ноги – … . Равлик – повзання; коник – … . Темрява – ніч; світло – … . Корабель – море; літак – … . ! Підкресліть назви істот.

5. Створіть комікс із 3–4 малюнків на основі уривка зі своєї улюбленої казки.

ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ДОБИРАЄМО ІМЕННИКИ 1. Уявіть, що вам потрібно написати новинне повідомлення в газету «Котяча слава» про подію на току. Воно має містити такі факти:

Хто: Що зробив: Коли: Де: Чому:

кіт Чорнолапенко з друзями узяв у полон пацюка 28 серпня на току пацюк організував крадіжку зерна.

! Придумайте назву і напишіть новину (не більше ніж три речення). ! Підкресліть підмет і присудок у складених реченнях.

2. До поданих прикметників доберіть спільнокореневі іменники – назви істот або неістот.

З р а з о к : геройський – герой (хто?), сміливий – сміливість (що?). Спекотний, смачний, хвалькуватий, мишачий, котячий, молодий, чемний, швидкий, глибокий, широкий. ! У двох останніх словах позначте корінь і суфікс.

3. До поданих дієслів доберіть спільнокореневі іменники.

З р а з о к : писати – письмо, писання, письменник. Читати, малювати, бігати, плавати. 4. Спишіть, вставляючи пропущені букви і розкриваючи дужки.

Миша і пацюк належать до гр..зунів. Вони ж..вуть всюди, крім (а, А)нтарктиди і (п, П)івнічного (п, П)олюса. Є домашніми шкідниками, переносять небе..печні хвороби. Миші і пацюки – нічні тварини. Вони дуже рухливі. Шви.. ко бігають, добре лазять по деревах, чіпляючись за кору маленькими кі..тиками. Пацюки кмітливіші й х..тріші за мишей. 5. Знайдіть і запишіть відповідь на

запитання: «Чим відрізняються миші від пацюків?»

ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ШУКАЄМО ІНФОРМАЦІЮ В ЖУРНАЛІ 1. Прочитайте зміст дитячого журналу. Запишіть відповіді на запитання повними реченнями.

3 Чи знаєш ти...

...чому золото цінне? 6 Діти у світі Три історії з життя дітей: Кенія, Мексика, Австралія

ТЕМА НОМЕРА: 10 Котячі

Сьогодні миле кошеня, завтра – лютий убивця. Чому їм поклонялися в Давньому Єгипті 18 Крутий тест Тварини в Давньому Єгипті 20 Твоя думка важлива Що ти думаєш про вчителівроботів? 22 Ви точно цього не знали! рубрика Усе про гроші 26 Тренування для мозку Рахуємо, як єгиптяни СТАТТЯ 28 Твердий горішок Горіхи: вибухова енергія 34 Зроби сам Горіхокол «Лускунчик» 38 Ми перевірили Що почитати, подивитися, у що пограти

1. Сергій має підготу вати повідомлення про життя дітей у різних країнах. До яких сторінок він звернеться? Про дітей із яких країн дізнається? 2. Інна хоче зробити подарунок подрузі своїми руками. Яка стаття в журналі їй може допомогти? 3. Богдан готує повідомлення про культурні рослини. Де йому шукати інформацію? 4. Дана любить розв’язувати головоломки. Які сторінки її зацікавлять? 5. На якій сторінці цікавляться думкою читачів?

2. Напишіть, які теми цікавлять вас.

До яких рубрик, статей, сторінок ви звернетесь?

3. Виберіть журнал і запишіть три запитання за його змістом. Обміняйтеся запитаннями і напишіть відповіді.

ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ВИВЧАЄМО РЕКЛАМНІ ТЕКСТИ 1. Прочитайте тексти і роздивіть-

На звороті обкладинки часто вміщують короткі рекламні тексти, які мають зацікавити читачів.

ся обкладинки книжок.

Коли все котиться шкереберть, варто дістати фарби, покликати на допомогу фантастичних звірів і стати в оборону рідного дому. Тому що мрії здатні рятувати. Особливо якщо ти художниця з Болотні. І нехай Марія ще не знає, але одного дня її картини прославлять Україну.

2. Доберіть рекламний текст до кожної книжки.

3. Яку з цих книжок ви хотіли би

прочитати? Чому? Відповідь запишіть.

Одного погожого дня до Данки завітав незвичайний гість – крук на ім’я Крак, який уміє розмовляти. Скільки цікавого з історії давнього Львова він їй розповів! Але, виявляється, птах, з яким так полюбила спілкуватися дівчинка, прилітає неспроста. Він розповідає їй про загадкового козака-характерника Купер’яна, таємницю якого Данці доведеться розгадати самій…

Теодор Кефірчик мріє про кар’єру детектива. Тому, коли його зви нувачують у крадіжці скелета з кабінету біології, він вирішує провести власне розслідування. Юному детективові допомагає завжди чемний Домінік. У хлопців є кілька версій, і це ускладнює пошуки. А ще їм перешкоджає допитлива Кароліна та двійко неслухів: Малий і Бартусь. Під час розслідування діти потрапляють у лабети банди злодіїв і...

Трілле впевнений, що сусідка Лена Лід – його найкращий друг. Але він не певен, чи й Лена Лід вважає його найкращим другом. Обом їм по дев’ять років, вони постійно вигадують щось неймовірне: то стають вуличними музикантами, то шукають Лені тата, то кидаються рятувати Гірську Шкапу, то влаштовують Ноїв ковчег, то... Усі їхні пригоди годі перелічити, і не всі вони веселі, часом діти переживають і дуже сумні моменти. 4. Напишіть рекламний текст на обкладинку вашої улюбленої книжки. 33

ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ВЛАСНІ І ЗАГАЛЬНІ НАЗВИ 1. Прочитайте. Які слова є власними назвами,

а які – загальними? Поясніть, як ви міркували.

Дівчинка Марія, дівчинка Лена, дівчинка Данка. Хлопчик Теодор Кефірчик, хлопчик Домінік. Письменник Ігор Калинець, письменниця Малгожата Стренковська-Заремба, письменниця Світлана Тараторіна, письменниця Марія Парр. Імена, по батькові та прізвища, назви країн, міст, сіл, вулиць, площ, гір, річок, морів, океанів, клички тварин, дійові особи в байках, казках, п’єсах – це власні назви. Їх пишуть з великої букви: Іван Даниленко, вулиця Миру, площа Слави, Чорне море, печера Млинки. Решта слів – загальні назви. 2. Спишіть вірш Григорія Фальковича,

вибираючи відповідну букву з дужок.

Ні, найкращі вуса не в того (і, І)ндуса, Що живе в (г, Г)отелі у далекім (д, Д)елі! І не в (д, Д)іда (т, Т)олі на Старім Подолі, Не в (д, Д)ядька (к, К)індрата, Вовчиного (т, Т)ата. Знайте, любі діти, правди ніде діти, Справжній гарновусик – це наш (к, К)іт (м, М)арусик. А. Підкресліть звертання. Б. Знайдіть слово, у якому два корені, позначте їх. В. Знайдіть слова, які однаково пишуться, але мають різне значення. Надпишіть, яка це частина мови.

3. Зрозумійте закономірності і продовжте ряди слів.

Київ, Вінниця, Яготин, … . Тарас, Степан, … , … , … . Десна, Дністер, … , … . Красилів, Кременчук, …, … . 4. Вивчіть скоромовки. Запишіть їх з пам’яті.

У Кіндрата куртка короткувата. Пиляв Пилип поліно з лип, притупив пилку Пилип. 34

ВЧИМО МОВУ

РОЗПОДІЛЯЄМО ІМЕННИКИ ЗА РОДАМИ 1. Прочитайте речення. Спишіть. На місці пропуску вставляйте слова він, вона, воно.

Жінка бігла. ___ запізнювалася. Петрик не писав. ___ десь подів ручку. Зійшло сонце. ___ одразу сховалося за хмари. 2. Запишіть сполучення іменників зі словами мій, моя, моє. Звертайте увагу на виділені букви.

Кишеня, пиріг, лимон, секунда, весна, хвилина, село, весло. 3. Прочитайте вірш Григорія Фальковича спочатку мовчки, потім по черзі по рядку, а після того – дуетом.

Іменники бувають чоло вічого, жіночого і середнього роду.

Сіла Дора за уроки – Роздивлялась на всі боки, Прикладала до лиця Руку, ручку, олівця, М’ятну жуйку пожувала, Потихеньку заспівала, Малюкові з дитсадка Показала язика, З’їла печиво – три штуки, Відпочила, мила руки – Дуже довго руки мила, Бо таке пахуче мило, Потім знову до лиця Прикладала олівця... Що ж вона учила знову – Математику чи мову?

До іменника чоловічого роду можна додати слово мій або замінити словом він: зошит, Олександр, дощ. До іменника жіночого роду можна додати слово моя або замінити словом вона: синиця, річка, радість. До іменника середнього роду можна додати слово моє або замінити словом воно: добро, море, щастя.

! Чи бували у вашому житті схожі моменти? Коли таке трапляється? ! Випишіть іменники з вірша у три стовпчики за зразком.

Ч. р. (він, мій)

Ж. р. (вона, моя)

С. р. (воно, моє)

урок

Дора

мило

4. Запишіть у три стовпчики (за родами) назви днів тижня та пір року.

ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ЗНАЙОМИМОСЯ З КНИЖКОЮ Як скласти перше враження про книжку?

Привіт, я Ірена! Це я написала тобі цю веселу історію, бо завжди хотіла писати для когось такого, як ти. А ще я співаю в гурті Quarpa і багатобагато подорожую.

1. Подивіться на обкладинку книжки. 2. Прочитайте текст на звороті обкладинки. 3. Роздивіться малюнки, прочитайте заголовки розділів. 4. Прочитайте перші речення або уривки з різних частин книжки. 1. Розгляньте обкладинку, прочитайте уривок з книжки. Ілюстраторка

обкладинка

Авторка Назва Малюнок

Логотип видавництва

Текст на звороті обкладинки

. Проте білок (зовсім сія да чу це – ка біл ва ли ій Мр ь на найдивовижніші ют ха ов шт ії мр й) де лю як итися із лісниковими уж др по д, ла ик пр На . ки ин вч Летягу і навіть урятуу чн ти зо ек ти ай зн , ми ка ба со гарбників-забудовників. за від ліс й ки сь ат рп Ка ти ва впорається. Але мрії не о, існ зв м, ци з ка біл на Од ячих родичів, інших біл іх вс на ти ва ли вп ть ію вм тварин і навіть… гопників!

Привіт, я Наталка! У цій книжці багато смішних персонажів, і я дуже тішилася, малюючи їх. Бо знаходити і малювати смішних персонажів – моє улюблене заняття!

  Епі граф (посвята) Дідові Петру, що навчив мене читати книжки. Всеволодові Нестайку, що навчив мене їх писати.

У далекому карпатському лісі, десь аж біля самої Чорногори, жили-були собі білки. Ну, звісно ж, у тому лісі ще багато звірини всілякої водилося, скажете ви справедливо. Але йтиметься саме про них – велику родину чорних карпатських білочок. Знайомтеся. Це Мама-Білка. Дуже спритна та ефектна. Намагається встигати все і не бачить, що половина справ, за які вона береться, лишається зробленою якраз наполовину. Діти-білченята до цього звикли і, аби мама не засмучувалася, все тихцем намагалися за нею підправляти. Мама-Білка геть не виглядає на свої роки – вслід її хвосту і китичкам на вушках (вони натурально руді, не фарбовані!) щоразу обертаються всі білки з довколишніх дерев. Хтозна, пов’язано це з її неперевершеним шармом, а чи з потоком віртуозних прокльонів, котрі Мама-Білка видає на льоту, бо ж не встигає переробити свої десять одночасно задуманих справ. Однак не помітити її було неможливо. Мама-Білка любила усіх своїх трьох білченят і Тата-Білку понад усе – і про цю любов мусив знати увесь світ. 2. Обговоріть свої перші враження про книжку. 3. Подумайте, чи хочете ви прочитати цю книжку. Поясніть чому (у зошиті).

4. Чи важливо для вас знати, хто саме написав книжку, намалював ілюстрації? Чому?

ВЧИМО МОВУ

ВИЗНАЧАЄМО РІД ІМЕННИКІВ 1. Прочитайте опис ранку в карпатському лісі («День усіх білок»). Чому письменниця називає його дивовижним?

Ранок у лісі – дивовижна пора. Все ще сонне, туманне, вологе. Лиш де-не-де поодинока пташка подасть усе ще заспаний голос. Та краплинка роси неквапним діамантом перетече з одного ожинового листочка на інший. Вогко і затишно в нашому лісі, добре. Особливо для росту грибів та ранкової гімнастики. ! Знайдіть у тексті іменники. Випишіть їх, зазначаючи рід (ч. р., ж. р., с. р.). ! Доберіть спільнокореневі іменники до прикметників сонне, туманне, вологе, ожиновий, ранковий.

2. Визначте рід іменників, запишіть слова в три стовпчики. Над стовпчиками напишіть скорочено: ч. р., ж. р., с. р.

Тиждень, заповідник, білченя, білка, бобер, куниця, китичка, вушко, радість, щастя, дерево. ! Позначте закінчення іменників.

3. Доберіть з рамки синоніми до слів. У дужках вкажіть рід.

натовп

алфавіт

сум

ураган

артист

військо

одяг

З р а з о к : абетка (ж. р.) – алфавіт (ч. р.) Абетка, армія, актор, буря, вбрання, печаль, юрба. ! Поміркуйте, чи можуть іменники змінити рід.

4. Прочитайте. Запишіть речення в такому порядку, щоб вийшов текст.

Вона викладала ботаніку в лісовій школі. Потім зблиснули скельця окулярів. Раптом з-за куща ожини почулося голосне чхання. Їх зробили зі скляних людських намистин. Та це ж Тітка-Білка! Навчала про їстівні й отруйні рослини. 5. Випишіть із тексту іменники. Зазначте їхній рід. 38

ВЧИМО МОВУ

ЗМІНЮЄМО ІМЕННИКИ ЗА ЧИСЛАМИ 1. Прочитайте ще один уривок із книжки «День усіх білок».

Страви Мами-Білки їсти, м’яко кажучи, було неможливо. Всі, звісно, робили вигляд, що їм смачно, бо любили МамуБілку і боялися її образити. Але коли вона відверталася по добавку, то все, що залишалося на тарілках із жолудевих шапочок, вмить вилітало через вікна дупла. Прямісінько під ноги диким свиням. Тому Тато-Білка, надивившись кулінарних передач, потай готував для всіх дітей смаколики: рулетики із кедровими горіхами, тістечка із жолудевим кремом чи ліщинову запіканку. ! Чи є сім’я білок щасливою? Чому ви так думаєте? ! Випишіть у стовпчик іменники, які позначають багато предметів (у формі множини). Поставте їх у форму однини.

З р а з о к : Страви – страва.

Іменники змінюються за числами і мають форму однини і множини: жолудь – жолуді, білка – білки, дупло – дупла. 2. Поставте іменники у форму множини. Запишіть,

виділіть закінчення іменників у однині та множині. Проаналізуйте, як утворюється форма множини.

З р а з о к : салат – салат и . Салат, суп, борщ, каша, запіканка, котлета, торт, пиріг. 3. Змініть іменники за зразком. Запишіть, виділіть закінчення.

З р а з о к : В..сло – вес л а . Оз..ро, кр..ло, в..сна, в..рба, пл..че, с..стра. З р а з о к : Гриби – гриб . Л..сти, д..рева, ст..пи, с..рця. 4. Запишіть 5 іменників – назв предметів, якими користуються на кухні. Перевірте правопис слів за словником.

! Вкажіть рід цих іменників, виділіть закінчення. ! Поставте записані слова у форму множини. 39

ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ВИЗНАЧАЄМО ЧИСЛО ТА РІД ІМЕННИКІВ 1. Прочитайте текст з обкладинки книжки «Мандри з Арчі».

Арчі – незвичайний собака. Він любить мандрувати по світу зі своїм господарем паном Вайсом. Від узбережжя Атлантичного океану до острова Ямайки… Грізні зливи і революція, землетруси і збройні сутички. Численні фото розповідають про їхні захопливі пригоди. ! Чи правдиві твердження? (Так чи ні?)

У словах, які мають тільки форму множини, рід визначити не можна.

У книжці будуть фото. Арчі є головним героєм. Арчі залежить від пана Вайса. У книжці йдеться про реальні факти.

! Поясніть уживання великих літер. ! Визначте рід і число виділених слів. Поясніть, як ви міркували. ! Утворіть форму множини від слів узбережжя, фото.

2. Прочитайте групи слів. Спробуйте змінити їхнє число. Що ви помітили? Спишіть іменники, добираючи до кожного прикметник.

Ножиці, джинси, штани, канікули, двері, окуляри, ворота. Цукор, молоко, плавання, масло, борошно, листя, дитинство. 3. Прочитайте пари слів. Поясніть, що в них спільне, а чим вони відрізняються.

Вовк – вовченя, айстра – айстри, скло – скляний, зима – зими, зима – зими, крапля – крапельки, джміль – джмелі, Олена – Оленка, сім’я – сім’ї. ! Поясніть, навіщо в деяких словах стоїть знак наголосу. ! Випишіть тільки пари «однина – множина», зазначте рід.

4. Прочитайте. Як зміняться інші слова в реченні, якщо змінити число іменника?

Хлопчик грав. Машина їхала. Пташки співали. ! Запишіть змінені речення, доповнивши їх другорядними членами. Підкресліть підмет і присудок. 40

ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ГОТУЄМО ПРЕЗЕНТАЦІЮ КНИЖКИ 1. Прочитайте пам’ятку.

Як можна презентувати книжку 1. Повідомте ім'я автора і назву книжки. 2. Поясніть, чому ви вибрали цю книжку. 3. Розкажіть, про що книжка, про її головних героїв. 4. Прочитайте якийсь уривок із книжки: це може бути початок, кілька дуже смішних або цікавих абзаців. Перед читанням поясніть, чому ви вибрали саме цей уривок. 5. Дайте відповіді на запитання інших дітей. 2. Прочитайте частини презентації книжки в правильному порядку.

Це добра й радісна книжка. І ще вона дуже гарно написана. Такою красивою мовою говорить моя прабабуся.

У казці йдеться про старий забутий Курінь у степу. Але насправді там купа мешканців: Мурашки, Павук, Кріт, Їжак забігає погомо ніти.

Ті розмови веселі. Одну я хочу зачитати. – От я зараз до тебе спиною, а бачу, що ти робиш. – А що я роблю? – спитав Кріт і ледь помітно ворухнув хвостиком. – Хвостиком ворушиш! – А зараз – що? – спитав Кріт і швидко торкнув лапкою один свій вус. – Вусик торкаєш! Павукові сподобалося прихвастувати: – Двоє очей та ще підсліпуватих – то, вважай, нічого, і хто схоче, тебе вхопить. Усяка хапачка!

Я хочу розповісти про книжку Гри гора Тютюнника «Степова казка».

3. Прочитайте презентацію книжки. Чи захотілося вам прочитати цю книжку?

Ось книжка, яку я перечитав 100 разів! І все одно смішно. «Міцна дружба Дімона». Її написав Юрій Нікітінський, а ілюстрації намалювала Марина Шутурма. Ви ніколи не здогадаєтеся, хто такий Дімон! Дімон – це кліщ. У нього є друг – клоп Семен і кохана – Демона. Вона просто Демона, бо не хоче, щоб її називали кліщем, самицею кліща, кліщичкою, кліщинею чи твариною. Дімон любить музику, грає на укулеле і вболіває за «Динамо». З ним трапляються різні пригоди, які він потім обдумує і робить висновки. Отже, знайомтеся з Дімоном. – Обіймульки! – кричить Дімон і лізе штаниною вгору. – Обіймульки! Ну? Дімонові люди до вподоби. Не лише за смаковими якостями. А в цілому. Вони такі великі, веселі й енергійні. А от людям ніколи не подобався Дімон. Тільки побачать його на штанях або на сорочці, відразу кричать, лаються й махають руками. – Давайте обніматися! – благає Дімон. – Обнімони Дімону! А у відповідь його тільки б’ють і з криком скидають на землю. – Ти не такий, як вони, – поважно відзначив клоп Семен. – Ось вони тебе й не люблять. – А тебе люблять? – І мене не люблять. Шукай любов серед схожих на себе! – Серед на тебе схожих чи що? – здивувався Дімон. – Ще чого! Я теж інший, – відповів Семен і пішов через дорогу в ігрові автомати грати. Тоді Дімон зрозумів, що любов не завжди буває взаємною. У всякому разі з людьми.

ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ПРЕЗЕНТУЄМО КНИЖКУ Готуючись до презентації, робіть записи і малюнки на окремих аркушах. Потім почепіть їх, наприклад, на магнітну чи коркову дошку. 1. Прочитайте картку, підготовлену до презентації.

Моя улюблена книжка…

2. Підготуйте картку для презентації своєї улюбленої книжки.

ВЧИМО МОВУ

ЗМІНЮЄМО ІМЕННИКИ ЗА ПИТАННЯМИ 1. Прочитайте текст, ставлячи після запитань іменник Кріт у потрібній формі.

– Вилазь, Кроте, не бійся. – Не вилізу, – озвався (хто?) … глухо. – Не вилізу, бо я тебе знаю: ти – Їжак! – Вилазь, кажу, я зараз не голодний, – промовив він. – Еге, так я тобі й повірив. Ти за мною торік ганявся, щоб з'їсти... Знаю я вашого брата. – То, мабуть, не я, хох-хох. – Ей, Павуче!.. – гукнув вгору до Павукової сіті. – Скажи (кому?) … , що я не голодний... Павук хутенько спустився по павутині вниз і погукав (кого?) … : – Вилазь, вилазь, Їжак не голодний. – А ти відки знаєш? – Знаю-знаю, – заторохтів Павук, – я всіма вісьмома своїми очима бачу, який він наїдений, і пісень співає веселих... І пішли Їжак (з ким?) з … гуляти в степ. За Григором Тютюнником

Іменники зв’язу ються з іншими словами в реченні за допомогою закінчень і прийменників.

! Запишіть словосполучення з іменником Кріт.

Озвався (хто?), скажи (кому?), погукав (кого?), пішли Їжак (з ким?). ! Позначте закінчення у формах слова Кріт. Чому воно змінюється? ! Що, крім закінчення, допомогло пов’язати іменник з іншими словами?

2. Спишіть, доповнюючи словосполучення словом нора в потрібній формі.

Є (що?), немає (чого?), бачу (що?), задоволений (чим?), сидів (у чому?). ! Порівняйте, за якими питаннями змінюються слова Кріт і нора (істоти і неістоти). 44

Іменники змінюються за питаннями. Інакше кажуть: іменники змінюються за відмінками. В українській мові 7 відмінків. Назва відмінка

Допоміжне слово

Називний (Н.)

хто? що?

павук, степ, сонце

Родовий (Р.)

немає

кого? чого?

павука, степу, сонця

Давальний (Д.)

дати

кому? чому?

павукові (павуку), степу, сонцю

Питання

Приклад

Знахідний (Зн.)

бачу

кого? що?

павука, степ, сонце

Орудний (Ор.)

задоволений

ким? чим?

павуком, степом, сонцем

стою

на (у) кому? на (у) чому?

на (у) павуку, на (у) степу, на (у) сонці

Місцевий (М.) Кли́ чний (Кл.)

До іменників у кличному відмінку не можна поста вити питання. Кличний відмінок використовують у звертаннях.

павуче, степе, сонце

Latrodectus Mactans

Missulena

Araneus Diadematus

3. За зразком у таблиці усно

провідміняйте (змініть за питаннями) слова їжак, роса, небо. Скористайтеся допоміжними словами (у другому стовпчику таблиці).

4. Спишіть словосполучення. Поставте в дужках питання до виділених слів.

З р а з о к : розкажи (кому?) товаришу. Читаю (…) книжку, малювала (…) фарбами, ласував (…) тістечком, плавали (…) в басейні, написав (…) листа, попросив (…) маму, забула (…) зошит. ! З одним зі словосполучень складіть речення. Підкресліть у ньому підмет і присудок. 45

ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

СТАВИМО ПИТАННЯ ДО ІМЕННИКІВ 1. Прочитайте розповідь Їжака зі «Степової казки» Григора Тютюнника.

– Оце, буває, виставлять хазяїни мисочку молока своїм прислужникам – котам, собакам. А вони ще й носом крутять. То я вже не промину. А там, дивись, яєчко знайшов на гнізді – теж моє. Яблуко під яблунею трапиться – сюди його. Ти яблук ніколи не куштував?.. – А люди ж на те що? – спитав Кріт. – Нічого, – усміхнувся Їжак. – Або кажуть: ХАЙ. Слово в них таке є. ХАЙ – це значить, я можу їсти все, що схочу. Гарне слово. Іще вони полюбляють казати: ЩОСЬ. Ото висьорбаю молоко з мисочки чи там яєчко вип’ю, – вночі, звісно, – а вдень приляжу десь під хмизком поспати чи так перепочити – і чую: «О, щось уже молоко оно випило. А хай йому тямиться!» Інколи, правда, вгадують, що то я. А частіше – ЩОСЬ кажуть, хох-хох... Ну і я їх не обижаю: я їм мишей ловлю, пацюків... Одне слово, жити можна! ! А що думають хазяїни про Їжака? Розкажіть від їхнього імені. ! На які питання відповідають виділені слова? Від яких слів ви ставите питання? Запишіть за зразком: знайшов (що?) яєчко.

2. Спишіть, розкриваючи дужки. Про кого йдеться в тексті?

У (нора) хтось сердито бурмотів. Раптом з-під (земля) виткнувся гострий писок. Потім – настовбурчені вуса. А за (вуса) і вся голова якогось підземельника. Вона була припорошена (пил), без (очі) і з маленькими ямочками замість (вуха). ! Підкресліть підмет і присудок у другому реченні.

3. Доберіть іменники, які б відповідали на поставлені питання.

Вітатися (з ким?), дякувати (кому?), прийти (до кого?), пробачити (кого?), чекати (на кого?), дружити (з ким?). 46

СКЛАДАЄМО ТЕКСТИ

ЯК ВЕСТИ ЧИТАЦЬКИЙ ЩОДЕННИК У читацькому щоденнику ви записуєте різну інформацію про книжку, яку читаєте. Ви можете: ! намалювати свою обкладинку; ! записати найважливішу інформа-

цію (автор, назва);

! записати короткий зміст; ! записати ключові слова; ! написати коротку характеристи-

ку;

! написати про думки і відчуття

героя;

! написати листа головному герою; ! написати газетну статтю про свої

враження;

! придумати сторінку щоденника

для головного героя (можна на комп’ютері);

! придумати інтерв'ю з героєм; ! намалювати комікс до частини

книжки;

! намалювати портрет героя, карту,

подію, створити профіль героя для соціальної мережі.

1. Подумайте, які зі згаданих видів робіт показано на фото. 2. Виконайте одну з робіт (або придумайте свою) на окремому аркуші чи у своєму читацькому щоденнику.

ПЕРЕВІРЯЄМО, ЩО ВМІЄМО І ЗНАЄМО 1. Перевірте одне одного, чи можете ви відповісти на такі запитання.

1. Яка частина мови називається іменником? 2. Які іменники пишуть з великої літери? 3. На які питання відповідають назви істот та неістот? 4. Як визначити рід іменника? 2. Виконайте завдання на вибір. А. Прочитайте рекламний текст до книжки Стефана Касти «Експедиція з мурахою Софі».

Що це за дер..во поруч із тобою? Які в н..ого плоди? Що це за блакитна квітка і жовтий м..телик на ній? Оці ч..рвоні ягоди їстівні чи отруйні? Який гриб смачніший – (л, Л)исичка чи (с, С)ироїжка? Хочеш дізнатися? Вирушай в експедицію з (м, М)урахою (с, С)офі!

! Спишіть текст, розкриваючи дужки і вставляючи, де потрібно, пропущені букви. ! Випишіть два іменники – назви істот і два іменники – назви неістот. Позначте число та рід виписаних слів. 48

Б. Прочитайте уривок з п’єси Лесі Мовчун.

На північнім сході жив (б, Б)абай-(а, А)га, нила від болота кістяна нога. Кутався у хустку зам..рзляка-дід, грівся у ряднині неласкавий Кіт. Хата у (з, З)аліс..і, з вигнилих колод. А з делікатесів – тільки бут..рброд (жаб..чі ікринки, сало з комарів) І чайок т..пленький (якщо Кіт нагрів). Хоч би сіяв жито, бур..ни полов – так с..дів, мов сидень, ледар-ґаволов! ! Спишіть, розкриваючи дужки і вставляючи, де потрібно, пропущені букви. ! Випишіть іменники з першого речення. Поставте до них питання, позначте число та рід.

В. Прочитайте

рекламний текст до книжки «Тринадцять історій у темряві» Галини Ткачук.

Страшні історії часто виникають у темряві. Вони ро..повідають про (ж, Ж)аховиськ, (м, М)онстрів, прозорих (л, Л)юдей! При світлі сонця страшні історії ховаються. Однак їх вдалося зап.. сати (г, Г)алині (т, Т)качук. Фантазія зі сміхом – прекрасний засіб від страху. ! Спишіть, розкриваючи дужки і вставляючи, де потрібно, пропущені букви. ! Випишіть іменники з двох перших речень. Поставте до них питання, позначте число та рід. 49

ВІКТОРИНА МІСЯЦЯ

«10

10»

1. Кого називають батьком українських коміксів? 2. Хто є головним героєм коміксу «На току»? 3. Що розлютило героя коміксу «На току»? 4. Що обіцяв траві за ягідку герой вірша В. Голобородька? 5. Скільки листя на осінньому дереві у вірші В. Голобородька? 6. З ким воювали гриби у віршованій українськійнародній казці? 7. Скільки білченят було у родині білок («День усіхбілок» І. Карпи)? 8. Що робили білченята зі стравами, які готувала Мама-Білка? 9. Ким вважає котів і собак Їжак зі «Степової казки» Г. Тютюнника? 10. Що означає слово ХАЙ у розповіді Їжака зі «Степової казки» Г. Тютюнника?

БЕРЕЗЕНЬ VІІ. ДО ДЖЕРЕЛ Прикметник

Цього місяця я буду вчитися: ! порівнювати, як у міфах різних народів

розповідається про створення світу

! створювати у групі звуковий супровід

до вірша і презентувати роботу групи

! добирати ілюстрації до тексту, розуміти

інфографіку

! коротко пояснювати причини подій і явищ ! досліджувати, для чого потрібні прикметники ! змінювати прикметники за родами і числами ! розпізнавати пряме і переносне значення

прикметників, добирати до прикметників синоніми і антоніми

Ч И ТА Є М О ТА О Б Г О В О Р Ю Є М О

ДОСЛІДЖУЄМО МІФИ 1. Прочитайте, як уявляли створення світу давні греки. Читаючи, виписуйте у стовпчик імена, які вам трапляться.

Спочатку був тільки вічний, безмежний, темний Хаос. З нього виник весь світ і безсмертні боги. З Хаосу походить і богиня Земля-Гея. Вона дає життя усьому, що живе й росте на ній. А далеко під Землею в незмірній глибині народився похмурий Тартар – жахлива безодня, повна вічної пітьми. З Хаосу зродилась і могутня сила – Любов-Ерос. Почав творитися світ. Хаос породив вічний Морок і темну Ніч. А від Ночі й Мороку постали вічне Світло і радісний світлий День. Благодатна Земля-Гея породила безмежне блакитне небо – Урана. І розпростерлося Небо над Землею, і широко розлилося шумне Море. 2. Перечитайте імена, які ви виписали. Це – ключові слова. З їхньою

допомогою перекажіть текст одне одному. 3. Слова географія, геологія пов’язані з ім’ям давньогрецької богині. Якої? Спробуйте пояснити значення цих слів. Перевірте себе за етимологічним словником (див. електронний додаток).

4. Прочитайте текст. Поясніть своїми словами, що таке міф.

У кожного народу з давніх часів збереглися оповіді, що передають уявлення первісної людини про світ. Їх називають міфами (від грецького – слово, переказ). Розповідають міфи про те, як було створено Всесвіт, Землю, пояснюють різні явища природи. 5. Опишіть, що зображено на барельєфі «Гея

з дітьми». Доберіть до нього речення з тексту (впр. 1). 6. Складіть речення про барельєф, використовуючи прикметники. 52

ВЧИМО МОВУ

ПРИКМЕТНИК 1. Перегляньте текст міфу, що на с. 52, і знайдіть слова, які називають ознаки явищ та істот, допомагають нам уявити їх. Доповніть рядок самостійно дібраними прикладами.

Хаос (який?) … , боги (які?) … , Тартар (який?) … , сила (яка?) … . Прикметник – це частина мови, яка називає ознаку предмета і відповідає на питання який?, яка?, яке?, які?, чий?, чия?, чиє?, чиї? Який? – справжній, яка? – мужня, чиє? – мамине. 2. Випишіть із тексту (с. 50) речення про народження Урана.

Підкресліть прикметники хвилястою лінією. Поясніть їхнє значення.

3. Знайдіть у тексті і випишіть прикметники, що є спільнокореневими з поданими іменниками. Корені позначте.

З р а з о к : межа – безмежний. Світло, вічність, шум, радість, блакить. 4. Прочитайте уривок з давньогрецького міфу про

Геракла. Випишіть у дві групи прикметники, які: 1) змальовують зовнішність; 2) описують якості героя.

Геракл – герой давньогрецьких міфів. Батько вирішив дати хлопцеві гідну освіту. З різних міст були запрошені до юнака найвидатніші знавці. Кмітливий, вправний і дужий, Геракл напрочуд швидко перевершив своїх учителів. Він вигнався високий, сміливий і гарний – справжній син всемогутнього бога. 5. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Підкресліть прикметники хвилястою лінією.

Грецькі боги були схожі на людей. Вони мешкали за хмарами на в..ршині в..личної гори Олімп, яку вкр..вали бл..скучі сніги. Їх уявляли надзвичайно мудрими, могутніми, красивими, інколи добрими до людей, часом – злими. 53

ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ПОРІВНЮЄМО МІФИ 1. Прочитайте, як уявляли створення світу давні китайці. Зупиняйтеся після кожного абзацу: 1) робіть схематичний малюнок; 2) складайте план – придумуйте назву для кожного абзацу.

Спочатку був безкінечний і безформний Хаос. У ньому виникло величезне яйце. У цьому яйці і зародився Пань-гу. Він спав вісімнадцять тисяч років. А коли розплющив очі, нічого не побачив. Навколо був суцільний чорний та липкий морок. Раптом Пань-гу відчув, що рука його стискає важку сокиру. Він ударив цією сокирою перед собою. Зі страшним гуркотом яйце розкололося. Нижня важка й волога частина стала землею (Інь), а легка й суха – небом (Ян). Пань-гу уперся ногами в землю, а головою в небо. Боявся, що вони знову зіллються разом. Так простояв він вісімнадцять тисяч літ. Щодня земля ставала товщою, небо – вищим, і Пань-гу ріс разом з ними. Нарешті небо стало міцним. Можна було вже не боятися, що воно впаде на землю. Пань-гу страшенно втомився і захотів відпочити. Але він помер, тільки-но впав на землю. Його останній подих перетворився на вітер і хмари, очі стали сонцем і місяцем, тулуб – земним суходолом, кров – річками, волосся та шкіра – зірками, травами, квітами і деревами, зуби і кістки – блискучими металами і дорогоцінним камінням, піт на тілі – дощем і росою. 2. Влаштуйте виставку і обговоріть малюнки. 3. Порівняйте плани. Виправте, якщо потрібно. 4. Розкажіть, користуючись малюнками і планами, як давні китайці уявляли створення світу.

5. Випишіть іменники, які повторюються в грецькому й китайському міфах. За їх допомогою розкажіть, що спільного в обох оповідях.

ВЧИМО МОВУ

ЯК ПРИКМЕТНИКИ ПОВ’ЯЗАНІ З ІМЕННИКАМИ 1. Пригадайте або перечитайте текст на с. 54, доберіть і вставте у речення пропущені прикметники з довідки.

1. … яйце виникло у … Хаосі. 2. … сокира опинилася в руці Пань-гу. 3. Зуби і кістки Пань-гу стали … металами та … камінням. Д о в і д к а . Дорогоцінне, блискучий, важка, величезне, безкінечний. ! Чому вам доводилося змінювати деякі слова?

Прикметники в реченні завжди пов’язані з іменниками. Зв’язок встановлюється за допомогою питань. Питання ставиться від іменника до прикметника. Міф (який?) цікавий, історія (яка?) давня. 2. Спишіть, ставлячи від іменників до прикметників питання за зразком: під небом (яким?) високим.

Богів (…?) могутніх, людьми (…?) слабкими, сили (…?) грізні, сонця (…?) лагідного. ! Знайдіть пари прикметників-антонімів.

3. Прочитайте. Випишіть прикметники та іменники, з якими вони

пов’язані. До прикметників доберіть і запишіть синоніми з довідки.

Легендарний герой Пань-гу знаходився у величезному яйці. Він пробудився від глибокого сну. І побачив, що його оточує непроглядна пітьма. Д о в і д к а . Гігантський, непроникний, міфічний, міцний. 4. Перечитайте другий абзац тексту про Пань-гу (с. 54). Випишіть із нього пари антонімів.

5. Знайдіть в останньому реченні тексту (с. 54) 5 іменників, при яких нема прикметників. Доберіть до них прикметники. Словосполучення запишіть.

Ч И ТА Є М О ТА О Б Г О В О Р Ю Є М О

ДУМАЄМО, ЯК ПОЕТ 1. Прочитайте мовчки уривок із книжки-кар-

тинки «Нумо, хто кінець знайде?» (1929). Ілюстрації Бориса Крюкова.

Грім із хмари ух-ух, Бережечком рух-рух, Дощ на берег так-так, на пісочок кап-кап! По листячку тук-тук, краплинонька тут-тут. Ось краплинонька! Ось манесенька!

Насунув туман, краплину піймав, збився парою, звився хмарою. Де краплинонька? Де манесенька?

Пройшла крапля крізь пісок у швидесенький струмок. До ріки доплинула, у море полинула. Ген краплинонька, ген манесенька!

Встала хмара угорі, загримів із хмари грім. Пішли люди по хатах, худобонька по дворах.

Вітер налетів, хмару закрутив, закрутив, підхопив, до струмка прикотив. Де краплинонька? Де манесенька?

Кіт – через пліт, собачки – під тачки, горобці – під стріху, примостились тихо. Кури на горище до голубів ближче. Під листячко – хрущі. Зайчики – під кущі. А у нори мишки – замигтіли ніжки.

Гуси

заґерґотали, жаби заскрекотали, качки залопотіли, чайки засокотіли. А гриби в листи – «Дощику, Припусти!» Грім із хмари ух-ух, Бережечком рух-рух… Софія Федорченко

2. Спробуйте пояснити назву вірша. Про яке природне явище

йдеться? Підтвердьте свою думку рядками вірша. 3. Знайдіть прикметники у вірші. Чому їх так мало? Якою, на вашу думку, була мета авторки вірша? 4. Як автори книжки-картинки – поетеса і художник – передали рух? 5. Знайдіть дієслова, ужиті в переносному значенні. Яка їхня роль у вірші? 6. Підготуйтеся читати вірш разом. Поділіть між собою рядки. Домовтеся, як читати: де тихо, а де голосно; де повільно, а де швидко. 7. Об’єднайтеся ще з одною парою. Подумайте: як гримить грім, як падає дощ? Якими звуками можна супроводжувати читання вірша? (Використайте доступні інструменти чи предмети – лінійки, олівці і ручки, металеві чи пластикові банки з горохом або квасолею тощо.) 8. Презентуйте роботи груп класу. 57

ВЧИМО МОВУ

ДОБИРАЄМО ПРИКМЕТНИКИ 1. У вірші «Нумо, хто кінець знайде?» тільки два прикметники. Спробуйте побути поетами і додати прикметники до виділених іменників так, щоб ритм вірша зберігся.

Вітер налетів, Хмару закрутив, Закрутив, Підхопив, До струмка Прикотив. 2. Прочитайте. Випишіть два речення, у яких є прикметники, підкресліть їх. Іменники, з якими вони пов’язані, позначте +.

Туман – великий сплюх і живе на дні річки. Вже перед ранком він вилазить з глибокої ріки і йде в поле попастись. Бо – голодний. Пасеться, доки ясне сонце з-за лісу не вигляне. Тікає він від сонця. Тільки мокрі сліди на траві світяться. Одне незрозуміло: як туман холодною зимою без їжі живе? Може, він у небо піднімається, може, снігом стає або інеєм? (За Михайлом Слабошпи цьким). ! Випишіть із тексту іменники, що називають воду в різних станах. Доберіть до них прикметники.

3. Випишіть з вірша «Нумо, хто кінець знайде?» назви тварин, які відповідають таким ознакам.

Зелені … , білокрилі … , полохливі … , ґерґотливі … . 4. Доберіть до кожного іменника прикметник. Утворені словосполучення запишіть, ставлячи прикметник Позначте суфікси прикметників.

відповідній

формі.

Сніг, туман (білесенький, білуватий); морозиво, кока-кола (холодний, холоднуватий); мишка, шубка (манесенький, малуватий). 5. Запишіть відповідь на запитання, яке повторюється у вірші. 58

ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ЗМІНЮЄМО ПРИКМЕТНИКИ ЗА ЧИСЛАМИ 1. Прочитайте. Змініть слова за зразком. Знайдіть серед прикметників синоніми. Чим відрізняються утворені словосполучення від поданих?

синій птах – сині птахи народна пісня – давня казка –

дрібна зірка – первісна людина – стара подія –

Прикметники змінюються за числами – можуть бути у формі однини і множини: природне явище – природні явища. Прикметник завжди стоїть у тому самому числі, що й іменник, з яким він пов’язаний. 2. Прочитайте. Випишіть словосполучення у формі множини, позначте закінчення прикметників.

Стрімкий потік, золоті павутинки, далекі краї, міцна рука, високі хвилі, водяна пара, сліпучі блискавки, рясна роса. 3. Прочитайте українську народну пісню-колядку. Як ще не було початку світа

Ой як ще не було ні землі, ні неба, А що тільки було та синєє море, А посеред моря зелений явір, На явороньку три синії птахи. Три синії птахи та радоньку радять, Та радоньку радять, як світ засновати. Та й пірнули птахи в світові глибини, Та й винесли птахи жовтий красен-камінь. Стало з того каменю та яснеє сонце. Та й пірнули птахи в світові глибини, Та й винесли птахи злоту павутинку. Стала з павутинки ясна твердь небесна. Ще пірнули птахи у світа глибини, Та й винесли птахи синій срібен-камінь. Став з того каменю блідесенький місяць.

Художниця Олександра Вернега 59

Ще пірнули птахи у світа глибини Та й винесли птахи золотий пісочок. Стали із пісочку дрібнії звіздочки. Ще пірнули птахи у світа глибини Та й винесли птахи та темного мулу. Стала з того мулу чорная землиця, Та й зросли на землі жито і пшениця, Жито і пшениця і всяка пашниця. ! Розкажіть, як наші предки уявляли створення світу.

4. З народної пісні «Як ще не було початку світа» випишіть сполучення іменників з прикметниками, що стоять в однині. А. Знайдіть прикметники, які мають незвичну для нас форму. Б. Поставте виписані словосполучення у форму множини (які можливо).

5. Прочитайте. Доповніть кожне речення прикметниками з пісні «Як ще не було початку світа». Нові речення запишіть. Позначте число прикметників.

1. З каменю утворилося сонце. 2. З павутинки утворилося небо. 3. З піску стали зірки. 6. Прочитайте уривок з українського міфу. Спи-

шіть, змінюючи прикметники так, щоб їхня форма відповідала формі іменників.

Прадуб

Довго думу свою думав Сокіл. І зніс Сокіл (золотий) жолудь. І сталося диво: виросло з того жолудя (могутній) Першодерево, Дуб-Стародуб. І вродили на його (крислатий) гіллях (молодильне) яблука – плоди невмирущості. 60

ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ДОБИРАЄМО ІЛЮСТРАЦІЇ ДО ТЕКСТУ 1. Прочитайте текст. Доберіть ілюстрації до кожного абзацу.

Перисті, або пір’ясті, хмари – одні з основних видів хмар. За формою нагадують пір’я, промені або нитки. Не закривають небо повністю. Не приносять опадів, але можуть свідчити про зміну погоди. Увечері після заходу сонця ще довго залишаються освітленими, набуваючи сріблястого, золотавого або червонуватого забарвлення. Шаруваті хмари виглядають як однорідний шар сірого або жовто-сірого кольору, подібний на туман. Частково нижня поверхня цього шару буває розірваною або у формі клаптів. Зазвичай шаруваті хмари закривають все небо сірою пеленою. Сонце і місяць через шаруваті хмари зазвичай не просвічуються. Купчасті хмари схожі на куполи (бані), башти з білими вершинами і плоскою синюватою чи сіруватою основою. Ці хмари опадів не дають. Зазвичай купчасті хмари мають чіткі обриси. Але сильний поривчастий вітер може розірвати їхні краї. Можуть закривати майже все небо.

2. Визначте тип тексту (опис, розповідь, міркування). 3. Придумайте і запишіть назву тексту. Напишіть пер-

ше речення – вступ до тексту. 4. Виберіть один вид хмар і перекажіть одне одному відповідну частину тексту. 5. Обговоріть, де і як можна знайти інформацію про інші види хмар. 6. Напишіть короткий текст про інший вид хмар, намалюйте ілюстрацію (або надрукуйте текст і вставте фото). 61

ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ЗМІНЮЄМО ПРИКМЕТНИКИ ЗА РОДАМИ І ЧИСЛАМИ

В однині прикметники змінюються за родами. Є три роди: чоловічий: (який?) справжній; жіночий: (яка?) справжня; середній: (яке?) справжнє. Прикметники завжди стоять у тому самому роді й числі, що й іменники, з якими вони пов’язані.

1. Прочитайте і відгадайте загадки. Як форма

прикметників підказала, про які природні явища йдеться?

1. І тонкий, і високий, а сяде в траву – не видно. 2. Сильніша від сонця, слабша від вітру; очей не має, а плаче. 2. Спишіть. Виділіть закінчення в іменниках і прикметниках. Усно визначте рід.

Сильний дощ, нижній шар, пір'яста хмара, осіння погода, безхмарне небо, синє забарвлення. 3. Від виділених іменників утворіть прикметники. Поєднайте їх з поданими іменниками. Позначте рід прикметників.

З р а з о к : Весна: ранок, квітка, свято. Весняний (ч.) ранок, весняна (ж.) квітка, весняне (с.) свято. Дощ: хмара, небо, день. Сонце: погода, настрій, тепло. Літо: взуття, місяць, спека. 4. Прочитайте дитячий віршик і порівняйте його з текстом про хмари. Про який вид хмар написала поетеса Леся Вознюк?

Як овечка з баранцями, ходять хмарки табунцями: Вайлуваті та кудлаті, і пухнасті, й волохаті. 5. Випишіть з тексту (с. 61) прикметники, які пов’язані з іменниками колір, забарвлення, основа. Визначте їхній рід.

СКЛАДАЄМО ТЕКСТИ

ВЧИМОСЯ ПОЯСНЮВАТИ 1. Ви часто натрапляєте на тексти, у яких пояснюється, як і чому щось відбувається. Прочитайте такий текст, звертаючи увагу на його будову.

Чому ми бачимо дихання в холодний день?

Запитання в заголовку

Коли в холодний день ви виходите на вулицю, то бачите, як при кожному видиху з вашого рота з’являється маленька хмарка. У повітрі, яке ви видихаєте, є невидима водяна пара. Ваше дихання тепле, тому що тепло всередині вашого тіла. Тож тепле вологе повітря, яке ви видихнули, одразу охолоджується. Водяна пара перетворюється на маленькі краплі води. Саме вони й утворюють хмарку. Це явище називається конденсацією. Коли в холодний день ви подихаєте на свою долоню, то також відчуєте вологу. Отже, вода з газоподібного стану перейшла в рідкий.

Вступ до теми

Послідовне пояснення: чому, коли

Висновок, підсумкове речення, що перегукується з першим Часто до тексту є малюнок

Волога тепла хмарка

2. Виконайте завдання на вибір.

Особливості мови:

дієслова (бачите, відчуєте); терміни (конденсація, пара); слова якщо, коли, тому що.

А. Доведіть, що ви добре зрозуміли пояснення – дайте коротку

письмову відповідь на запитання заголовка своїми словами. Б. Напишіть текст – відповідь на запитання «Чому вода з річок не витікає?». 63

ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

РОЗПІЗНАЄМО ПРЯМЕ І ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРИКМЕТНИКІВ 1. Прочитайте уривки з дитячої енциклопедії. Що ви знали, а що для вас нове? Обговоріть, як пов’язані ці тексти.

Давні греки вважали, що світ складається із чотирьох елементів-стихій – землі, води, повітря і вогню. І все на Землі – це різне поєднання цих елементів. Навіть тіло і характер людини залежать від стихій. Речовина може перебувати в газоподібному, рідкому або твердому стані. А за дуже високих температур вона переходить у стан плазми. Хіба не нагадують ці стани про чотири стихії? Речовини у трьох станах утворюють три оболонки Землі. Атмосфера – повітряна оболонка. Літосфера – кам’яна оболонка. Гідросфера – водна оболонка. ! Знайдіть у текстах прикметники. Усно визначте їх число і рід (в однині). ! Знайдіть або утворіть прикметники від іменників земля, повітря, вода, вогонь, камінь. Запишіть їх парами.

2. Розгляньте схему. Поясніть значення виділених слів. Лексичне значення слова

Пряме

Переносне

повітряна куля вогняний стовп кам’яна будівля

повітряна сукня вогняний танець кам’яне обличчя

3. Замініть у словосполученнях іменники так, щоб прикметники набули прямого значення.

З р а з о к : дерев’яна хода – дерев’яна шафа. Холодний погляд, сива давнина, кришталева вода, скляні очі, колючі слова, срібний промінець, свіжа сорочка. 4. Розгляньте малюнок. Які тварини, за давніми уявленнями, символізували чотири стихії?

! Утворіть прикметники від назв тварин. Складіть два речення з одним прикметником, щоб він уживався у прямому і пере носному значенні.

З р а з о к . Дивні істоти були схожі на ящірок, але замість ящірячих мали пишні павичеві хвости (С. Дерман ський). Жіночка не спускала з мене маленьких ящірячих очей. 5. Прочитайте. Письмово поясніть значення висловів.

З р а з о к : заяча душа – боягуз. Вовчий апетит, лисячий характер, куряча пам’ять, слоняча хода, ведмежа послуга. 6. Спишіть. Підкресліть прикметники, вжиті в переносному значенні.

Залізний цвях, залізні нерви, золота осінь, срібні прикраси, міцна дружба, чорні думки, чорні брови, тепла куртка. 65

ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ПРАЦЮЄМО З ВІЗУАЛЬНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ На цій карті України позначено страви, напої та інші продукти, названі на честь міст чи регіонів. Їмо українське! Волинські мазурики, поліські вергуни Рівненські картопляники

Деруни коростенські

Огірки ніжинські

Торт «Київський», київська перепічка

Черкаський борщ і пампушки з часником

Галушки полтавські, вода «Миргородська» Варена боромлянська

Пампухи тернопільські

Львівський сирник, вода «Моршинська»

Зіньківська ковбаса Бограч закарпатський, вода «Свалява»

Варя гуцульська, мамалига буковинська

Начинка коломийська

Сало вінницьке

Дунайський оселедець

Юшка миколаївська Вареники бандурівські Чебуреки татарські

1. За допомогою карти дайте відповіді на запи тання.

1. Які страви, напої та інші продукти, зображені на карті, ви знаєте? Запишіть їхні назви.

http://sum.in.ua/ «Словник української мови» в 11 томах

2. Звідки ці страви: галушки, капусняк, гречаники? 3. Які марки мінеральної води позначені на карті? 4. Яку із зазначених страв ви хотіли би спробу вати? 5. Яких страв ви не знаєте? Зверніться до тлумач ного словника (паперового або електронного) і розкажіть про значення слів, які ви дізналися.

Юшка дніпровська з леком Сластьони слобожанські, гречаники харківські Павлівський капусняк з рибою

2. Яка страва чи напій названі на честь міста / регіону, у якому ви живете або з яким сусідите?

3. Прочитайте. Складіть словосполучення зі слів

обох рядків, не змінюючи форми слів. Поясніть, як ви міркували.

Капусняк, сало, вареники, юшка. Свіже, запашна, бабусині, гарячий. 4. Випишіть із карти по одному сполученню іменників з прикметниками чоловічого, жіночого, середнього роду.

5. Спишіть текст, розкриваючи дужки. Знайдіть на карті область, яку згадано в тексті.

Каша авдіївська Куліш запорізький Херсонські кавуни

У вересні в місті Борщів на Тернопільщині проходить (народна) фестиваль борщу «Борщ’їв». Програма свята (веселий, пізнавальний та смачний). (Навколишній) села представляють свій борщ, який готують (місцева) господині. Крім того, варять борщ у (великий) казані на багатті. 6. Складіть хмару тегів-прикметників, якими можна описати вашу улюблену страву за таким ознаками: вигляд, смак, запах, враження (відчуття). 67

ПЕРЕВІРЯЄМО, ЩО ВМІЄМО І ЗНАЄМО 1. По черзі читайте запитання і відповідайте на них.

1. Чого більше – частин мови чи слів? 2. Як упізнати в реченні прикметник? 3. З якою частиною мови найчастіше пов’язаний в реченні прикметник? 4. Чи правильне твердження «Прикметник та іменник змінюються за числами та родами?» 5. Як змінюється прикметник, коли ми ставимо в іншому числі іменник, з яким він пов’язаний? 2. Прочитайте. Придумайте і запишіть назву тексту.

Ще вчора була осінь. Дерева намокли і ряботіли в калюжах під пронизливим вітром. Сірко замерз і носа не захотів показати з будки. Потупцював-потупцював Дениско зранку біля криниці, та й сховався в хату на цілий день. А вночі йому приснилося, що падає сніг. Великою, неоглядною хмарою сніг опускається з неба на землю. Вранці скочив на ноги – і до вікна. Гульк – аж там сніг. Сніг, куди тільки очі глянуть. Просто дивина! Це ж як вийшло: сніг і приснився, і випав... Надворі було тихо й урочисто. Наче на картині: біле небо, білий двір, білі дерева, біла хата. Дениско з Сірком кинулися на вулицю. І зразу хмаринки білої пари вирвалися з рота хлопчика та пащі собаки. Сірко – попереду, Дениско – за ним. І проклали перший слід попід парканами. Гасали аж до обіду. Мати ледве вигукала до хати. Дениско відігрівався, а мама говорила з татом. – Запізнилася трохи зима, – казала вона. – Та ні, – відповідав батько. – Це так здається, бо була дуже дощова осінь. 68

– Вже й не вірилося, що колись ті дощі скінчаться... Зате зараз яка краса! – Так, дуже гарна молода зима, – промовив батько. – Молода зима! – аж підскочив на лежанці Дениско. Це так і називається? – Так і називається. – Яку гарну назву хтось придумав! – І ще раз повторив: – Молода зима... (Михайло Слабошпицький) 3. Прочитайте пункти плану так, щоб вони відповідали подіям у тексті.

Дениско з Сірком кинулися на вулицю. Ще вчора була осінь. Молода зима... Сніг і приснився, і випав. 4. Випишіть виділене речення, позначте (в дужках) число та рід прикметників.

5. Доберіть і запишіть синоніми до прикметників холодний та сміливий.

6. Випишіть із останнього абзацу тексту словосполучення,

у якому прикметник вживається в переносному значенні.

7. Запишіть словосполучення, замінивши прикметники антонімами.

Дощова осінь, захмарене небо, дрібні сніжинки.

ВІКТОРИНА МІСЯЦЯ

«10

10»

1. Кого давні греки у міфах називали вічним, безмежним, темним? 2. Про яку давньогрецьку богиню нагадують слова географія, геологія? 3. Де зародився герой китайського міфу Пань-гу? 4. Скільки років тримав небо Пань-гу? 5. З чого утворилися небо і земля в китайському міфі? 6. Про яке природне явище йдеться у вірші «Нумо, хто кінець знайде?»? 7. З якого дерева почався світ у колядці «Як ще не було початку світу»? 8. Як з’явилося сонце у колядці «Як ще не було початку світу»? 9. З чого виникло небо у колядці «Як ще не було початку світу»? 10. Що з’явилося із золотого піску в колядці «Як ще не було початку світу»?

КВІТЕНЬ VІІІ. МІСЦЯ І ЛЮДИ Дієслово

Цього місяця я буду вчитися: ! дізнаватися про минуле з різних джерел ! розуміти й передавати емоції персонажів ! розуміти різні карти, малювати карту

на основі тексту, а також презентувати її; описувати місце дії

! шукати інформацію на плакаті, рекламній

листівці, у залізничному квитку й табло

! порівнювати зміст легенди, статті з енцикло

педіїі рекламного оголошення

! знаходити дієслова і розуміти їхню роль ! змінювати дієслова за часами, визначати час

дієслова

! правильно писати НЕ з дієсловами

ПЧ В ИИ ШМ ЕО М ОМ О ПВ РУ АВИЛЬНО

ДІЄСЛОВО 1. Прочитайте. Поставте питання до

слів. За якою ознакою слова об’єднано в стовпчики? У якому стовпчику розміщено дієслова? Як ви їх упізнали?

територія план позначення карта об’єкт фотографія

кольорова незнайомий чужа детальний умовні давня

показав зайшли вивчимо розумію читати орієнтуватися

Дієслово – це частина мови, яка називає дію предмета і відповідає на питання що робить?, що роблять?, що робив?, що зробив?, що робитиме?, що буде робити?, що зробить? та ін.: читає, читають, читав, прочитав, читатиме, буде читати, прочитає. 2. Виконайте завдання на вибір, використавши слова завдання 1. А. Спишіть дієслова, поставте до них питання.

Б. Запишіть три словосполучення

дієслова з іменником. Якщо потрібно, використовуйте словапомічники.

В. Запишіть три словосполучен-

ня дієслова та іменника з прикметником. Якщо потрібно, використовуйте слова-помічники.

Зразок: А. (що зробили?) зайшли Б. (що зробили?) зайшли

на територію

В. (що зробили?) зайшли

на чужу територію

3. Прочитайте текст мовчки. Придумайте назву.

Карта – один із найважливіших винаходів людства. За допомогою карт люди позначали своє місце на території, пояснювали світ і орієнтувалися в ньому. 72

СКЛАДАЄМО ТЕКСТИ

Первісна людина малювала картинку на будь-якій пласкій поверхні. Наприклад, на стіні печери чи камені. Вона зменшувала розміри об’єктів і використовувала умовні знаки. Схоже на карту зображення гір, річок, долин, маршрутів знайшли біля міста Павлова (Чехія). Їх вирізали на бивні мамонта понад 45 тисяч років тому. Сьогодні детальні карти поверхні Землі створюють за допомогою супутників. Їх легко передавати й оновлювати завдяки GPS (Джі Пі Ес) і додатків, як-от Google Maps (Ґуґл Мепс). ! Цей текст – опис, розповідь чи міркування? Доведіть. ! Знайдіть і прочитайте абзац, до якого підходить фотографія. ! По черзі читайте вголос речення 3-го і 4-го абзаців. Виписуйте дієслова і ставте до них питання.

4. Виберіть по запитанню і дайте на нього письмову відповідь. Підкресліть дієслова у відповідях.

1. На чому первісні люди малювали карти? 2. За допомогою чого сьогодні створюють карти? ! Перевірте роботи одне одного.

5. Розгляньте умовні позначення до плану міста. Спишіть речення, замінюючи умовні позначення словами.

супермаркет

ресторан

лікарня

стадіон

Сьогодні ми ходили в після уроків біля

пошта

парк

школа

зоопарк

із татом. Він чекав на мене

Потім ми погуляли в

і повечеряли в

ми разом гратимемо у футбол на

. А завтра

! Підкресліть дієслова. Усно поставте до них питання.

6. Напишіть відповідь на запитання: «Для чого потрібні карти?» 73

Ч И ТА Є М О ТА О Б Г О В О Р Ю Є М О

МАЛЮЄМО КАРТУ 1. Прочитайте уривок із повісті «Комета прилітає»

фінської письменниці й художниці Туве Янссон. Готуйтеся малювати карту – звертайте увагу на місця, які згадуються.

Крихітне звірятко Чмих зробило відкриття. Чмих знайшов цілком нову незнану стежину. Вона в’юнко вповзала у найтемнішу гущавину лісу. «Треба розповісти про це Мумі-тролеві, – подумав він. – Разом розвідаємо новий шлях, бо на власний страх і ризик я цього робити не буду». Долина, в якій вони мешкали, була дуже гарною. Її населяли щасливі маленькі істоти та великі зелені дерева. Левадами протікала Річка, робила закрут навколо блакитного будиночка Мумі-тролів і бігла собі далі, в інші долини. «Дивна річ – дороги та річки, – міркував собі Чмих, – дивишся їм услід – і відразу страшенно кортить опинитися деінде, піти за ними, аби побачити, де вони закінчуються…» Мумі-троль саме прилаштовував гойданку. – Привіт! – гукнув Чмих. – Я знайшов цілком незнану стежину. Вона видається небезпечною. – Наскільки небезпечною? – поцікавився Мумі-троль. – Жахливо небезпечною, – поважно відказав Чмих. …Мумі-троль та Чмих проминули сад, попростували угору левадами, де закінчувалася Долина і починалося узлісся темного пралісу, в якому вони ще ніколи не бували. – Дивися на всі боки, чи не чигає десь небезпека, – прошепотів Чмих. – Я не можу одночасно роззиратися на всі боки, – запротестував Мумі-троль. – Ти пильнуй ззаду. – О, ні-ні, тільки не ззаду, – злякано зажебонів Чмих. – Ворог позаду набагато страшніший, ніж той, що виходить назустріч. – То йди ти попереду! – Я й попереду йти не хочу! – упирався Чмих. – Може, підемо пліч-о-пліч? 74

Отак, ступаючи удвох, заходили вони все далі й далі у хащі. Стежка в’юнилася то вгору, то вниз, ставала все вужчою, аж доки зовсім зникла – лише мох та папороть. – Стежка мусить кудись вести, – мовив Мумі-троль. – Вона не може отак просто собі урватися. – А якщо ми ніколи не знайдемо дороги додому? – Помовч! – цитьнув Мумі-троль. – Чуєш? Десь здалеку з-за дерев до них долинав слабкий шелест. Мумі-троль ступив ще кілька кроків, задер носа і принюхався. Вітер приніс вологу і приємні пахощі. – Це море! – вигукнув Мумі-троль і щодуху побіг через ліс, бо понад усе на світі любив купатися. – Зачекай! – заволав Чмих. – Не покидай мене самого! Та Мумі-троль спинився лише тоді, коли перед ним постало море. Він сів на пісок і захоплено задивився, як на берег одна по одній накочуються хвилі з білими баранцями на гребенях. Невдовзі з лісу вибіг Чмих і гепнувся на пісок поряд. – Ти втік від мене! Покинув мене напризволяще! – Я страшенно зрадів! – виправдовувався Мумі-троль. – Я знав, що у нас є Долина, річка і гори, але навіть не здогадувався про море. Переклад Наталі Іваничук

2. Прочитайте діалоги Чмиха і Мумі-троля. Слова автора не

читайте (але вони підкажуть вам потрібну інтонацію). 3. Навіщо Мумі-троль і Чмих вирушили в мандрівку? Як вони поводяться під час подорожі? 4. Випишіть назви місць, згаданих у тексті (стежка, долина тощо). Подумайте, як їх зобразити на карті. Намалюйте карту подорожі героїв. 5. Влаштуйте в класі виставку карт. Підготуйтеся розповісти за їх допомогою про мандрівку Мумі-троля і Чмиха. 75

Ч И ТА Є М О ТА О Б Г О В О Р Ю Є М О

ОПИСУЄМО ВІДЧУТТЯ 1. Прочитайте, що трапилося з героями Туве Янссон. Яка ідея виникла в Мумі-троля?

Мумі-троль підвівся з піску і рушив до води. – Не забувай, що сам несеш за себе відповідальність! – гукнув йому навздогін Чмих. – Не знати, хто тобі в глибині трапиться! Мумі-троль пірнув у велику пронизану сонячними променями хвилю. Спершу перед очима миго тіли лише зелені бульбашки світла. Потім він побачив ліс водоростей на піщаному дні. Пісок був ніби гарно причесаний, прикрашений мушлями, рожевими всередині і білими зовні. Далі вода ставала темнішою. Мумі-троль повернув назад, плигнув на гребінь хвилі, і вона винесла його на берег. Над морем сидів Чмих і волав про допомогу. – Я вже думав, що ти потонув! – закричав Чмих. – Або що тебе зжерла акула! Що б я робив без тебе? – Не мели дурниць! – урвав його Мумі-троль. – Море – моя стихія. Доки я плавав у морських глибинах, у мене з’явилася чудова думка, але це – таємниця. – Яка завелика? – запалився Чмих. – «Хай земля западеться піді мною» – така? Мумі-троль кивнув головою. – Хай земля западеться піді мною, – забубонів Чмих. – Нехай грифи рознесуть по світу мої білі кості, ніколи не бачити мені морозива, якщо зраджу таємницю таємниць! То що? – Я стану шукачем перлів! – урочисто проголосив Мумі-троль. 76

– Я також хочу бути шукачем перлів! – підхопив ідею Чмих. – Збиратиму на березі. – Ти не розумієш, – терпляче пояснював Мумітроль. – Камінці лише тоді стають перлами, коли вони під водою. Бувай тим часом! – і він знову пірнув у хвилю. – То ким же я тоді стану?! – гукнув Чмих услід. – Шукачем скрині для добувача перлів, чим зле? – відповів Мумі-троль, зникаючи у морі. Переклад Наталі Іваничук

2. Обговоріть, що означають слова і вирази:

нести за себе відповідальність; молоти дурниці; моя стихія; хай земля западеться піді мною. 3. Позмагайтеся, хто випише з уривка найбільше синонімів до дієслова «говорити». Поясніть значення виписаних слів. Обговоріть, як ці дієслова передають відчуття персонажів.

4. Що побачив у морі Мумі-троль? Розкажіть або коротко напишіть про це від імені героя. Почніть так: Коли я пірнув у море, я побачив…

5. Виразно прочитайте діалог Мумі-троля і Чмиха. Чому в ньому так багато окличних речень? Поясніть, що передають знаки ? ! .

6. Уявіть, що ви Чмих. Розкажіть, що ви відчували, сидячи на березі.

7. Порівняйте характери Мумі-троля і Чмиха. Як ви думаєте, чи обов’язково друзі мають бути схожими одне на одного?

8. Випишіть виділені дієслова. Поставте до них питання. 77

ВЧИМО МОВУ

ВИЗНАЧАЄМО ЗВ’ЯЗОК ДІЄСЛІВ З ІМЕННИКАМИ 1. Прочитайте, закінчіть речення.

1. Щоб визначити, якою частиною мови є слово, треба… 2. Слова, що є назвами предметів, відповідають на питання… 3. Дієслово – це частина мови, яка… 4. Головні члени речення – це …………… та …………… . 2. Прочитайте. Знайдіть дієслова і усно поставте до них питання.

На схилі гори стояв будиночок. Місяць зазирнув до вікна й освітив меблі та кришталеву люстру. У вітальні біля печі спали Мумі-тролі. ! Спишіть. Підкресліть у реченнях підмет і присудок. ! Усно доповніть схеми речень питаннями. Поясніть, чому в схемі використано різні стрілки.

будиночок

стояв

Мумі-тролі

на схилі

спали

у вітальні біля печі

гори

зазирнув

місяць до вікна

освітив меблі

люстру

кришталеву 3. Випишіть з уривка з повісті Туве Янссон «Комета прилітає» (с. 74) виділені дієслова та пов’язані з ними іменники за зразком.

З р а з о к : рушив (до чого?) до води. 78

4. Складіть речення за схемою. сидів (де?) волав (про що?) подумав (що?)

5. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Знайдіть ці слова в тексті і перевірте себе. Підкресліть дієслова.

Н..сеш, з..лені, в..лику, т..мнішою, приб..режну, с..дів, гл..бинах, п..рлини, закр..чав, розн..суть. ! А як ще можна перевірити правильність написання слів? Назвіть два способи.

6. Прочитайте ще один уривок з повісті «Комета прилітає».

Саме тієї миті Чмих помітив кошеня, яке собі гуляло на самому вершечку скелі. Воно було чорно-біло-плямисте і мало дуже тоненького хвостика, який стримів догори. Чмих так зрадів, що йому з утіхи мало серце не вискочило з грудей. – Котику! – загукав Чмих. – Маленький Кицику-Мицику, ходи сюди, познайомимося! Мені так самотньо! Кошеня глипнуло на нього з-поза плеча жовтими очицями і потупцяло далі. Чмих подерся услід за ним. Він спинався угору прямовисною скелею, раз у раз гукаючи кошеня, а коли урешті видряпався на вершок, побачив, як воно, дійшовши до краю скелі, балансує на вузькому уступі. – Не втікай від мене! – гукав Чмих. – Я тебе люблю! Та кошеня не зважало, прошкувало собі далі. Під скелею гуркотіло море. Чмих відчув, як йому підгинаються коліна. Серце стугоніло в грудях. Він порачкував за котиком; повз дуже поволі й увесь час думав про те, яке кошеня гарненьке і м’якеньке… його кошеня… ще крихітніше, ніж він сам… ! Випишіть виділені дієслова та пов’язані з ними іменники (зразок – завдання 3). 79

ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ЧИТАЄМО ПРО РІЧКИ 1. Прочитайте вірш Володимира Лучука.

Перед читанням ознайомтеся з виносками.

Скільки рік на Україні?

Угорі орли літають, а внизу потоки грають. Не відома горам тиша: буйні води котить Тиса, рине Прут, і Латориця, Черемоші два іскряться, – один – Білий, другий – Чорний, кожен смілий та проворний.

Плесо – спокійна, чиста водна гладінь.

Терикон – конусо подібний насип біля шахти.

Верстати шлях – пересуватися, йти кудись.

Дніпрельстан – гідроелектростанція на Дніпрі у м. Запоріжжі.

Свічадо – дзеркало.

Зоріти – тут: диви тися.

Прип’ясти – приєд нати, пов’язати.

Пруг – край, межа.

Під Карпатами Дністер тихе плесо 1 розпростер. Як волошки, голубий, у Дністер впадає Стрий. А потойбіч гір чимдуж поспішає долом Уж. А над Ужем, кожен знає, – місто Ужгород зростає! Крізь Донбас повз терикони 2 мчить Донець без перепони, – шлях верстає 3, гін за гоном, щоб з’єднатись з тихим Доном. Дніпрельстаном 4 на добро осяває степ Дніпро. Дніпр широкий і невпинний, Дніпр – це символ України.

На зеленій на Десні просто диво навесні. І на Ворсклі у свічадо 5 полтавчанки зорять 6 радо. А рибалок до весла річка Прип’ять прип’яла 7! України крайній пруг 8 омива Західний Буг... Як навчуся рахувати – зможу й сто річок назвати! Скрізь на рідній Україні грають ріки голубині! 2. Виконайте завдання на вибір. А. Випишіть з вірша 5 назв річок. Знайдіть ці річки на карті Украї ни й покажіть товаришам.

Б. Які прикметники у вірші пов'язані з такими річками: Білий та Чорний Черемоші, Стрий, Дон, Дніпр, Десна. Випишіть назви річок з цими прикметниками.

В. Знайдіть і спишіть речення з порівнянням. Підкресліть у ньому підмет і присудок.

! Запропонуйте, з чим можна порівняти річку.

3. З вірша «Скільки рік на Україні?» випишіть дієслова,

які пов’язані з поданими іменниками і є в цьому вірші синонімами до слова «тече».

Тиса ..., Прут … , Уж … , Донець … , ріки голубині … . 4. Складіть і запишіть одне-два речення про річку у вашому

місті / селі чи поблизу. Використайте виписані з вірша дієслова.

5. Спишіть речення, заповнюючи пропуски й розкриваючи дужки. Знайдіть речення у вірші й перевірте себе.

А р..балок до в..сла (р, Р)ічка (п, П)рип..ять прип..яла! ! Випишіть два словосполучення дієслова з іменником. Поставте питання від діє слова до іменника. 81

Ч И ТА Є М О ТА О Б Г О В О Р Ю Є М О

ВИВЧАЄМО МИНУЛЕ ЧЕРЕЗ МОВУ 1. Розкажіть, що ви знаєте про запорожців думок).

(створіть

карту

2. Виберіть один з уривків – А, Б або В. Працюйте разом у групі за планом.

1. Прочитайте вибраний уривок. 2. Визначте тему уривка (про що йдеться?). Підготуйтеся його переказати. 3. Розподіліть завдання і випишіть: ! незрозумілі слова; ! незнайомі слова, значення яких можна зрозуміти з розповіді; ! слова, які пишуться не так, як сьогодні.

3. Дізнайтеся значення незнайомих слів. Життя козаків-запорожців (З розмови історика Дмитра Яворницького зі 116-річним Іваном Розсолодою, сином запорозького козака. Розмова відбулася понад 100 років тому)

А. – Так ото козакам тільки й роботи було, шо война,

люльки та музика? – Ні, вони занімались і другими ділами. Самі коров доїли, і сир виробляли, і масло били. Між ними були шевці, кравці, ковалі, гончари, столяри. Були й такі майстри, що робили вози… Були між ними і такі, шо колодязі копали, льохи мурували, каюки робили. Каюк у кожного запорожця був. Були такі, шо табуни стерегли, скотину гляділи, чабани коло отар ходили. А то були і такі, що сади садили, огородину розводили: капусту, кавуни, дині, огірки, табак. Були лікарі, що рани залічували, од гадюк відшіптували. Такі, шо по пасіках сиділи, хліб у степу обробляли. Були й такі, шо начальству прислужували, – хлопцями або молодиками звались. Усяких було і всякого занятія. 82

Б. – А як воно було коло Січі?

Коло Січі, по степах, скрізь стояли бурдюги, себто понашому землянки. Бурдюги ніколи не замикались. Хто хоч, той і заходь. Оце чвала який чолов’яга по степу, і захо тілось йому їсти. Баче, стоїть бурдюг. Зараз завернув до нього, найшов там казан, пшоно, сало або рибу. Викресав вогню, розвів багаття, зварив собі обід, сів і з’їв, напився води, ліг і спочива. Як прийде хазяїн, то він ще й рад гостеві. А як захожій не вспіє побачитися с хазяїном, то робе маленький хрестик із дерева, ставе його серед бурдюга та йде собі з Богом. От як воно було у запорожців. Не дуже красовиті були їх оселі, а зате дуже привітні. В. – Розкажіть же, дідусю, як зодягались

запорожці. – Зодягались запорожці добре, ходили браво і чепурно. Вони, бачите, голови брили. Обриє та ще й милом намаже, щоб добре волосся росло. Одну тілько чуприну кидали на голові. Довгу таку, чорну та кучеряву. Заправе її, замота за ліве вухо разів два або й три, та й повісе. Так вона й висе аж до самого плеча … А інчій візьме та перев’яже свою чуприну стрічкою, закруте її на лобові та так і спить. А ранком як устане та як розпусте її, то вона наче хвіст у вівці зробиться. На голову надівали високу гостру шапку. Як наложив шапку, тоді він уже і козак. Це – саме перше і саме главне одіяніє козака. Потім уже надяга каптан, довжини до колін, червоний, на шовкових шнурках та з двома крючками на боках, для пістолів. Застебне той каптан ґудзиками, підв’яже поясом і готов. 4. Презентуйте результати виконання завдань. 5. Запишіть три факти, які вам найбільше запам’яталися з розповіді Івана Розсолоди.

ВЧИМО МОВУ

ЗМІНЮЄМО ДІЄСЛОВА ЗА ЧАСАМИ 1. Прочитайте. У якому реченні дія відбувалася в минулому?

У якому реченні дія відбувається зараз? У якому реченні дія відбудеться в майбутньому?

1. Пливе човен по Дунаю. 2. Поплив човник в синє море, а воно заграло (Тарас Шевченко). 3. Сяду у човник, мабуть, при вітрилі, так і пливтиму по листячку-хвилі (Марія Пригара). ! Які слова допомогли вам зрозуміти, коли відбуваються події?

Дієслова змінюються за часами. Є три часи дієслів: минулий, теперішній, майбутній. Минулий

Теперішній

Майбутній

що робив? що зробив? що робила? що зробила? та ін. варив, зварив, варила, зварила

що роблю? що робить? та ін.

що робитиме? що буде робити? що зробить? та ін. варитиме, буде варити, зварить

варю, варить

! У якому часі можна визначити рід дієслів?

2. Визначте час дієслів. Дієслова мають початкову форму. У початковій формі вони відповідають на питання що робити?, що зробити?: пливти, допливти. 84

Викопав, заховає, підкреслюємо, спече, переніс, кидає, дозволять, танцюватимуть. Зразок: Знайшов (що зробив?) – мин.

3. Запишіть за зразком. Скористайтеся словами в рамці.

Виготовляти посуд із глини Доглядати овець Шити одяг

А. Кравець. Б. Гончар. В. Чабан.

З р а з о к : Швець (що робив?) шив і лагодив взуття – мин.; (що робить?) шиє і лагодить взуття – теп.; (що буде робити?, що робитиме?) буде шити і лагодити взуття; шитиме і лагодитиме взуття – майб. 4. Усно доповніть таблицю. Минулий Я Ви Вона

Теперішній

Майбутній

печу стерегли садитиме, буде садити

5. Прочитайте уривок

з вірша Леоніда Полтави «Чумаки». Ставте дієслова у вказаний час.

По степу широкім чумаки … (іти, теп.). На возах високих рибу-сіль … (везти, теп.). Де вони … (стояти, мин.), де вони (пройти, мин.) Там … (кружляти, мин.) хижі степові орли. Не одна жоржина … (збліднути, майб.) восени, Не одна дівчина … (бачити, теп.) давні сни... А вони степами, наче журавлі, … (Міряти, теп.) ногами всі кінці землі. 6. Випишіть з тексту на с. 82–83 три дієслова,

які називають дії запорожців. Запишіть їх у трьох часах. 85

ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ВИЗНАЧАЄМО ЧАС ДІЄСЛІВ 1. Прочитайте вірш Леоніда Полтави. Доведіть, що бандура – зв’язок між минулим і майбутнім

Бандурист

Взяв козак бандуру в руки, Кобзи давньої сестру: Попливли, заграли звуки, Наче хвилі по Дніпру. То весела, то похмура, То колюча на язик, Розповість про все бандура – Гетьманівна всіх музик. У боях вона бувала, Знає радість, сум і злість. І усе запам’ятала, І про все нам розповість. 2. Що ви дізналися про бандуру з вірша? Читайте запитання по черзі і відповідайте повними реченнями.

! Чиєю сестрою називає бандуру поет? ! Якою буває бандура? ! З чим порівнюються її звуки? ! Чому вона – гетьманівна? ! Про що може розповісти бандура?

3. Випишіть із вірша дієслова за зразком.

З р а з о к : Взяв (що зробив?) – мин. ! Знайдіть серед виписаних дієслова з префіксами по- і за-. Запишіть поряд ці дієслова без префіксів. Як змінюється значення?

4. Прочитайте. Які дієслова напишете замість крапок?

козак співає – козаки … кобза заграла – кобзи … бандура розкаже – бандури … 86

5. Прочитайте. Поясніть, чим відрізняється бандура від кобзи.

Кобза, подібно до гітари, дозволяє видобувати звуки, притискаючи струни на грифі до корпусу. У бандурі кожен окремий звук – це окрема струна. Ці інструменти тримають по-різному. Кобзу – майже горизонтально – трохи навскіс, як гітару. Бандуру тримають вертикально – притискають до грудей і грають по всіх струнах обома руками.

Ба

нд

ур

б Ко

за

! На чому грає козак Мамай?

6. Знайдіть 6 слів, які написані з помилками. Запишіть їх правильно.

Бандура, кобза, давної, систра, дніпро, колюча, радість, росповість, гетманівна, злість, поплевли.

7. Спишіть. Після кожного дієслова в дужках вкажіть час.

1. Сидить козак у кобзу грає, що замислить, то все має… 2. Про гетьмана чи про гайдамаку дід заспіває, в бандуру заграє (А. Метлинський). 3. І буде струна урочисто і тихо лунати, І пісня від серця поллється (Леся Українка). 87

Ч И ТА Є М О ТА О Б Г О В О Р Ю Є М О

ПОРІВНЮЄМО ТЕКСТИ 1. Прочитайте три тексти. Знайдіть

таттю з енциклопедії, рекламне с оголошення, легенду. Визначте мету кожного тексту.

Легенда – розповідь про події, у якій факти поєднуються з вигадкою.

Змієві вали

Жив колись величезний Змій. Хвостом своїм оточив Київ і брав звідти людей. Кузьма і Дем’ян, божі ковалі, саме робили плуг, як Змій пролизав залізні двері кузні. Дем’ян схопив кліщами Змія за язика. Той почав просити, щоб його відпустили: – Хай буде вашою половина світу, а половина моєю. – А як же ділитися? – кажуть Кузьма і Дем’ян. – Краще переорати землю, щоб ти не перелазив на наш бік брати людей. Змій сказав, що він переоре світ сам. Тож Кузьма і Дем’ян запрягли Змія в плуг. Переорали так світ від моря й до моря. Та борозна була мало помітна. Тоді Змій повернув удруге орати. Вийшов вал удвічі вищий. Змій дуже стомився. Його мучила спрага. Обпився Змій води з синього моря і луснув.

Легенди та перекази. Видавництво «Наукова думка», 1985

ЗМІЄВІ ВАЛИ – довгі земляні насипи в Середній Над дніпрянщині. За легендою, є результатом давніх подій, коли казковий богатир Козмодем’ян (або Борисогліб), щоб умертвити велетенського Змія, запряг його в гігантського плуга й орав. Змій здох, а від оранки залишилися борозни, разом пообіч яких височіли величезні скиби землі, які в народі прозвали «Змієвими валами». З. в. мали довжину бл. 1 тис. км. Дослідженнями встановлено, що З. в. є залишками деревоземляних укріплень, збудованих у кін. 10 – 1-й пол. 11 ст. для захисту від печенігів і половців. Кучера М. П. Енциклопедія історії України. Т. 3 88

Oборонні споруди Київщини

(«Змієві вали» – оборонні споруди тисячоліть) Одноденна автобусна екскурсія. Від’їзд із Києва орієнтовно о 8:00–9:00, повернення до 16:00. Вартість екскурсії на одну особу 200 грн. Під час екскурсії ми оглянемо оборонні споруди, які протягом кількох тисячоліть зводилися навколо Києва.

Змієві вали – грандіозні земляні укріплення, залишки яких розкидані майже по всій Середній Наддніпрянщині. Загальна довжина валів становить близько 2 тис. км. За легендою, їх проорав Змій, який нападав на жителів Подніпров’я, аж поки Кирило Кожум'яка не поборов його і не запряг до плуга. Земля, вивернута з борозни, і утворила величезні насипи.

2. Що спільного в трьох текстах? 3. Які тексти містять історичні факти? Знайдіть розбіжності між текстами.

4. У якому тексті є скорочення слів? Спробуйте їх розшифрувати. Чому слова не написали повністю?

5. Розгляньте ілюстрації. До яких текстів вони підходять?

6. Складіть коротку розповідь (п’ять ре-

чень) для повідомлення в класі про Змієві вали. Використайте матеріал трьох текстів. Добре подумайте, яка саме інформація вам потрібна. 89

ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ВИЗНАЧАЄМО ІДЕЮ ПЛАКАТА 1. Спробуйте пояснити, що таке плакат. Потім прочитайте визначення.

Плакат – кольоровий настінний малюнок із текстом. Він до чогось закликає, про щось інформує або чогось вчить. 2. Розгляньте плакат. Дайте відповіді на запитання.

1. Якій події присвячений плакат? 2. Які кольори використано в плакаті? Чому? 3. До чого закликає плакат? 4. Які речення (розповідні, питальні чи спонукальні) використано в плакаті? Чому?

Більше ходіть пішки або їздіть велосипедом.

22 КВІТНЯ – ДЕНЬ ЗЕМЛІ

Сортуйте сміття, щоб його можна було повторно переробити.

Економно вико ристовуйте воду, електроенергію.

Не купуйте воду в пластикових пляшках. Використовуйте багаторазові, скляні.

Не користуйтеся пластиковими пакетами. Носіть із собою тканинну сумку.

Садіть дерева.

Не купуйте зайвих речей. Одяг, який ви не носите, не викидайте, а дайте тим, хто його потребує.

3. Виконайте завдання на вибір. А. Спишіть речення, яке ви вважаєте найважливішим. Б. Спишіть настанову, яку ви вже самі постійно виконуєте. В. Запишіть речення, яким можна доповнити плакат. 4. Випишіть дієслова, перед якими стоїть

слово не (не купуйте та ін.). Як пишеться не з дієсловами?

5. Прочитайте. Як треба змінити текст, щоб

він містив правила поведінки свідомої і порядної людини?

Не з дієсловами пишеться окремо. Не забувай, не брав.

Зробимо наше довкілля чистим і приємним для життя. Після відпочинку на природі не збирайте сміття. Не гасіть багаття. Викидайте батарейки у смітник, а не здавайте на переробку. ! Запишіть три останні речення у виправленому вигляді.

6. Розгляньте малюнок. Сформулюйте правила гри, у яку грають діти. Зіграйте в цю гру з товаришем, використавши словосполучення під малюнком і довідку.

захищати Батьківщину.

не від давати Батьківщину ворогу.

Довідка: боятися, галасувати, смітити, шкодити, розкидати, псувати.

Бути сміливим, берегти речі, дотримуватися тиші, охороняти природу, прибирати за собою сміття, тримати свої іграшки на місці. 7. Складіть і запишіть 2–3 речення про те, чого не має робити людина, яка любить і береже Землю.

ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ПРАВИЛЬНО ПИШЕМО НЕ З ДІЄСЛОВАМИ 1. Запишіть дієслова з часткою не, дібравши до них іменники.

дамо захочемо встигнемо

! За якими ознаками згруповані дієслова? Які з них називають дії, що виконує дівчинка? Які дії виконують декілька осіб?

вмовила підказала була

НЕ

поступається збирає дає

2. Прочитайте текст. Виконайте завдання на вибір.

Під час грози (не) ховайтеся під в..сокими од..нокими д..ревами. (Не) знімайте взу..я. У жодному разі (не) купайтеся. Не лягайте на землю у відкритому ст..пу. Звільніться від м..талевих пр..дметів. Вимкніть мобільний т..л..фон. А. Спишіть перший абзац, розкриваючи дужки

і вставляючи пропущені букви. Б. Переробіть речення другого абзацу так, ніби ви звертаєтеся до свого товариша. Запишіть. В. За змістом тексту складіть і запишіть розповідь про те, як ви поводитиметесь під час грози.

3. Прочитайте. Спишіть перше речення з вірша Грицька Бойка, розкриваючи дужки і вставляючи пропущені букви.

От якби ми (під) в..рбою (Не) зустрілися (з) тобою, І якби (не) роздягались, І якби ми (не) купались, І якби (на) гл..бині (Не) було п..нька (на) дні. І якби (про) те ми знали, І якби ми (не) пірнали, І якби не всі «якби», (Не) набили б ми лоби. 4. Складіть правила для велосипедиста (три речення), використавши дієслова з часткою не.

ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ВИВЧАЄМО РЕКЛАМНУ ЛИСТІВКУ 1. Розгляньте листівку.

Дачне селище у соснов ом

Дачний будинок

квітень, травень + вересень

Котедж

у лісі

Ціна за добу, грн червень – серпень

жовтень – березень

300

450

250

800

1000

750

Безкоштовно: Wi-Fi, відкритий дорослий і дитячий басейни, пляж, ігрова кімната.

Оплачуються окремо: критий басейн, тенісний корт, прокат велосипедів.

2. Напишіть відповіді на запитання повними реченнями. Для підрахунку скористайтесь калькулятором.

1. У які місяці відпочивати найдешевше? 2. Що гості не зможуть робити безкоштовно? 3. Сім’я Петренків хоче винайняти котедж на два тижні в серпні. Скільки вони заплатять? 4. Сім’я Шевчуків збирається відпочити тиждень у вересні в дачному будинку. Скільки це коштуватиме? 3. Прочитайте деякі правила поведінки

на воді (такі є на кожній базі відпочинку чи в санаторії). Доберіть з довідки і вставте пропущені слова. Три найважливіших, на ваш погляд, правила запишіть.

1) Не … в воду в невідомих місцях. 2) Не … на шляху катерів, пароплавів. 3) Ніколи не … наодинці. 4) Ніколи не … товаришів, вдаючи, що ви захлинулися і потопаєте.

Довідка: купатися, плавати, розігрувати, заходити.

4. На основі правил (завдання 3) складіть розповідне, питальне і спонукальне речення. Підкресліть у них дієслова.

ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ГОТУЄМОСЯ ДО ПОДОРОЖІ 1. Прочитайте діалог. Де могла відбутися розмова? Хто її учасники?

– Доброго ранку! Приготуйте документи і квиточки. – Будь ласка. – Чай, каву, печиво бажаєте? – Три склянки чаю, будь ласка. ! Розіграйте діалог, доповнивши його двома репліками.

2. Прочитайте. Поясніть значення виділених слів і словосполучень.

Квитки на поїзд можна купити в касах залізничного вокзалу або по інтернету. На деяких вокзалах є автомати з продажу квитків на приміські поїзди. Якщо до вашого поїзда кілька годин, можна посидіти в залі очікування. Щоб не носити з собою тяжких речей, їх можна здати в камеру схову. ! Запишіть на окремих аркушах по запитанню до тексту. Обміняйтеся запитаннями з товаришами й усно дайте відповідь.

3. Розгляньте квиток. Запишіть тільки ті речення, які відповідають квитку.

1. Квиток купили на ім’я Валентини. 2. Поїзд відправ ляється о 12:12. 3. Валентина їде з Києва до Тернополя. 4. Тривалість поїздки 6 годин 2 хвилини. 5. Поїздка відбулася в серпні. 6. Пасажирка їхала у вагоні 25 на місці 7. 94

4. Прочитайте слова зліва. Поясніть, де так можна спілкуватися.

) вигукувати ) шепотіти ) упівголоса говорити ) щосили кричати ) говорити на повний

голос ) репетувати і дриґати ногами

# у кінозалі (якщо це конче

потрібно) # ніде і ніколи # щоб покликати на допомогу # вдома по телефону # у транспорті # на уроці, якщо виконуєте спільну роботу

! Обговоріть, як потрібно спілкуватися на вокзалі, в аеропорту, поїзді, літаку.

5. Розгляньте малюнок. Розкажіть, що відбувається. Чи схвалюєте ви поведінку дітей?

! Дайте відповіді на запитання.

1. Що треба зробити, коли ви зайшли до купе? 2. Як поводитися під час поїздки? 6. Розподіліть ролі пасажирів і розіграйте сценку «У купе». 7. Запишіть діалог «У купе» (4 репліки). 95

За допомогою смартфона ви можете знайти в інтернеті розклад поїздів.

764Л, Одеса-Головна – Київ-Па

Відправлення: 22 жовтня (пт), 05:40

Прибуття: 22 жовтня (пт), 12:46

148Ш, Одеса-Головна – Київ Відправлення: 22 жовтня (пт), 19:41

Тривалість: 7 год 5 хв

-Пасажирський

Прибуття: 23 жовтня (сб), 09:24

764Л, Одеса-Головна – Київ-Па

Відправлення: 22 жовтня (пт), 22:25

сажирський

Тривалість: 13 год 43 хв

сажирський

Прибуття: 23 жовтня (сб), 07:10

Тривалість: 8 год 45 хв

8. Усно дайте відповіді на запитання

за допомогою інформації на екрані смартфона.

1. З якого міста відправляються поїзди? 2. Куди заплановано поїздку? 3. Коли має відбутися поїздка? Назвіть день тижня і дату. 4. О котрій годині ви прибудете, якщо виїдете о 19:41? 5. Який поїзд вибрати, щоб бути в дорозі найменше? 9. Прочитайте текст. Подумайте, які недоліки є в цій розповіді. Відредагуйте текст, скориставшись дієсловами з довідки, і запишіть у виправленому вигляді.

З Харкова до Ніжина доїхали ми поїздом. Звідти поїхали автобусом до Бобровиці. Зустрів нас дядько Семен, і на його новенькій «тойоті» доїхали до Нового Бикова. А далі дорога була такою вузькою та поганою, що довелося аж до хутора Козацького їхати на возі.

Довідка: Дісталися, добиралися, теліпатися, домчали, пересувалися, пленталися.

ПЕРЕВІРЯЄМО, ЩО ВМІЄМО І ЗНАЄМО 1. Прочитайте. Знайдіть правильні твердження. Виправте неправильні.

Дієслово – це частина мови. Дієслова відповідають тільки на питання що робити? що зробити? Дієслова-присудки підкреслюємо двома лініями. Дієслова змінюються тільки за числами. Існує три форми часу дієслів. ! Яке важливе правило написання дієслів не згадувалось?

2. Прочитайте текст. Випишіть дієслова з часткою не. Позначте час дієслів.

Хороший хлопчина Костик. Але ніхто (не) знає, скільки в мене клопоту з ним. І вдома стережу, щоб його (не) вкрали. І наглядаю, аби він шкоди (не) накоїв. І пильную, щоб на прогулянку вийшов, бо він сам (не) здогадається. На вулиці слідкую, щоб в калюжу (не) стрибнув. * Як (не) нагадаю ч…ревики (об) к..лимок витерти, то так і зайде (в) квартиру (з) брудними *. А сердитись на нього я довго (не) вмію. У всіх сенбернарів такий характер (Михайло Слабошпицький). 3. Спишіть речення, яким краще закінчити текст.

1. Хто ж за Костиком наглядатиме, коли він до школи піде? 2. Мама з мене суворо спитає. 3. Костик скоро до школи піде. 4. Запишіть повні відповіді на запитання.

1. Хто розповідає про Костика? 2. Що може накоїти хлопчина, якщо за ним не наглядати? 5. Випишіть виділені дієслова разом з іменниками, з якими

вони пов’язані. Поставте питання від дієслів до іменників.

З р а з о к : зайде (куди?) в квартиру. 6. Випишіть речення, позначене *, вставляючи пропущені букви і розкриваючи дужки.

7. Випишіть із тексту дієслова-синоніми. 97

ВІКТОРИНА МІСЯЦЯ

«10

10»

1. Яке відкриття зробив Чмих Т. Янссон «Комета прилітає»?

із

повісті

2. Де мешкали Чмих і Мумі-троль? 3. Де хотів іти Чмих під час подорожі – спереду, позадучи пліч-о-пліч? 4. Куди привела стежка Мумі-троля і Чмиха? 5. Ким вирішив стати Мумі-троль? 6. Про яку зачіску козаків розповів Іван Розсоха? 7. Що таке бурдюги, у яких могли перепочити запорожці? 8. Який інструмент Леонід Полтава називає сестрою бандури? 9. Як звали ковалів, які здолали Змія (легенда «Змієві вали»)? 10. Як загинув Змій з легенди «Змієві вали»?

ТРАВЕНЬ ІХ. СІМ’Я – ГРОМАДА – УКРАЇНА Повторення вивченого у третьому класі

Цього місяця я буду вчитися: ! визначати настрій тексту ! читати вірші про Батьківщину ! висловлювати й доводити власну думку ! писати оголошення, електронного листа,

офіційного листа

! складати інструкцію ! узагальнювати вивчене про речення і текст,

значення і будову слова, частини мови

СКЛАДАЄМО ТЕКСТИ

ПИШЕМО ОГОЛОШЕННЯ 1. Прочитайте уривок із повісті Малгожати Стренковської-Заремби «Філіпек і шалені канікули». 2. Після читання доведіть, що бабуся Нюся – чудова організаторка.

Моя бабуся Нюся ніколи не займається тільки мною. Вона відразу забавляє весь двір, всю вулицю чи й навіть пів міста. Бабуся любить організовувати великі події, а не якусь там прогулянку з онуком в парку. (Я казав, що вона заснувала організацію «Активна бабуся»?) Тож і цього разу бабуся Нюся подивилася на мене, на хлопців, на дівчат і сказала: – Вам не вистачає руху, – і наказала без сумнівів: – Збираємося у дворі в суботу о третій! Кожен приносить подушку! Я скажу своїм друзям, а ви – своїм, і приведіть батьків! – Батьки теж мають прийти з подушками? – поцікавився мудрий Блажеєк. – Звичайно! – відказала бабуся Нюся. – А в мене немає тата, тільки мама та її наречений! – попередив MC Anthony (Ем Сі Ентоні). – Він теж може прийти з подушкою? – Може! – підтвердила бабуся. – І мій другий тато теж може?! – поцікавилася Вероніка. – Може! – А моя мама кинула мого тата! Що мені робити? – безпорадно розвів руками Гірек. – Вибачте, а в мене немає подушки! – втрутилася веснянкувата Зося. Бабуся Нюся засяяла, як пальник на електроплиті. Вона пообіцяла організувати все: і подушки, і заступників мам і тат. Потім розділила нас на хлопчачо-дівчачі групи і визначила завдання. Я з Ніною мав підготувати запрошення і плакат. 100

ПОДУШКОВА ВЕЧІРКА! ТІЛЬКИ ДЛЯ ВИСПАНИХ! СУБОТА, О 15.00, ДИТЯЧИЙ МАЙДАНЧИК У «Зеленому житловому комплексі твоєї мрії»!

У суботу на майданчику нас чекала бабуся Нюся, яка організувала своїх друзів, їхніх друзів і запасні подушки. А крім цього, організувала адміністрацію, охоронців, двох медсестер і двох незнайомих людей. – ЛАСКАВО ПРОСИМО! – гукала вона в мегафон, бо мегафон собі вона теж організувала. – Пані та панове, за згодою адміністрації ми будемо битися подушками. Б’ємося безкарно і безпечно! Беремо тільки пір’яні подушки! На повнювач контролюють судді. Після бабусі до мікрофону дорвалася суддя пані Ма женка: – Немає поділу на своїх і чужих! Б’ємо всіх підряд! Головний суддя, перукар, свиснув у справжній суддівський свисток і першим вдарив подушкою нашу адміністрацію. Ми не змусили себе чекати. Валили подушками на всі боки, куди вони самі летіли. Це було неймовірно! Небо над нами виглядало так, ніби стадіон ангелів скинув на нас пір’я, а міські голуби на додачу сипнули свого. Так добре організованої забави у нас ще ніколи не було. Переклад Ірини Котлярської-Фесюк Ілюстрації Джоанни Загнер-Колат 3. А яку незвичайну забаву ви хотіли б організувати? Розкажіть про неї і напишіть оголошення.

4. Випишіть слова для словникового диктанту: з апострофом,

з подовженими м’якими приголосними, ненаголошеними е, и в корені, з м’яким знаком. Напишіть диктант у парі. 101

Ч И ТА Є М О ТА О Б Г О В О Р Ю Є М О

ВИЗНАЧАЄМО НАСТРІЙ 1. Прочитайте уривок з повісті Саші Кочубей «Сім нескладух Говорухи».

2. Знайдіть слова, за допомогою яких можна зрозуміти настрій персонажів.

– Зараз як знайду тебе, то мало не буде, – каже тато, не відриваючись від ноутбука. – Тату, мене не знайти в ґуґлі, – сміюся й тікаю, поки тато встає з-за столу. Якось я побачив кумедну рекламу спортивної газети. Там до хлопчика, який вкладався спати, прийшов тато зі скрученою газетою в руці. Тато сів на край ліжка і всміхнувся синові. Хотів побажати доброї ночі. Але хлопчик почав перелякано верещати і кликати маму на допомогу. Тоді тато квапливо розгорнув газету перед собою – так, щоб вона закривала його обличчя. Хлопчик одразу його впі знав: «А, тату, це ти!» І поліз обійматися. Якщо газету замінити на ноутбук, то це історія про мого тата. Він у нас дуже багато працює – і вночі, і на вихідних, і навіть під час відпустки. Тому я частіше бачу кришку ноутбука замість його обличчя. Дивитися на неї нецікаво – вона сіра й нудна. Тому я наклеїв на кришку смайлик. Тепер щоразу, коли дивлюся на тата за ноутбуком, він мені всміхається. Я люблю дратувати тата. Бо тоді йому вривається терпець, і він відривається від комп’ютера. Зробити це – простіше простого. Ну ось тато каже мені: – Андрію, спати! 102

– Тату, ми живемо в демократичній країні. І я маю право лягати, коли хочу! – З якого це часу? – ще спокійним голосом питає тато. – Із 1991-го. Тоді Україна затвердила Конвенцію ООН про права дитини, – мудрую я, пригадуючи, що казала нам Олена Степанівна в День захисту дітей. Тут тато на мить завмирає. ЦіО= каво, він вражений моєю ерудоваА + ТАТ М А М + Я ністю чи нахабністю? Певно, РОД БУТЕРБ другим, бо, потираючи руки, йде до мене: – Зараз буде тобі конвенція! – він супить брови і вдає, що дуже злий на мене. Тато іде за мною, вдаючи зомбі, який готується залоскотати мене до смерті. Я вриваюсь у свою кімнату, стрибаю на ліжко і, захищаючись, хапаю подушку. Тато нападає на мене, намагається видерти подушку з рук, щоб дістатися до мого слабкого місця. Я дуже боюся лоскоту під підборіддям! Якби ви були в нашій квартирі, то стали б свідками справжньої битви! Подушки, іграшки в повітрі, підступна ковдра, яка позмовницьки заплутує мої ноги, сміх і крик укупі, кликання мами на допомогу... Коли ми лежимо після бійки знесилені, у кімнату заходить мама. Вона спочатку буркоче щось про безлад, який ми наробили в кімнаті, а потім несподівано падає на нас із татом. Привалює нас, як вона каже, своєю любов’ю. Ми з татом вдаємо, що нам боляче й незручно, а потім затихаємо і всі троє обіймаємося. Ці миті я люблю найбільше. А потім зненацька дзенькає татів телефон, сигналізуючи, що він отримав новий лист на електронну пошту. Тато встає, і все повертається назад… 3. Опишіть малюнки (їх теж створила авторка повісті). Як вони допомагають передати настрій героїв? 4. Чи є, на вашу думку, щасливою сім’я Андрія Говорухи?

103

ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

РЕЧЕННЯ І ТЕКСТ

ЗАЧИН абзац

міркування

? кінцівка

основна думка

ТЕМА

1. Розгляньте «хмари» слів. Доберіть до них назви. Доповніть хмари своїми словами.

2. Прочитайте і дайте відповіді.

Спонукальне

підмет ПРИСУДОК ОКЛИЧНЕ ?

1. Кілька слів – це завжди речення? 2. Речення завжди складається з кількох слів? 3. Речення може бути питальним і окличним водночас? 4. Речення може бути розповідним і питальним водночас? 5. Підмети відповідають на питання хто?, що? ? 6. Присудки теж відповідають тільки на два питання? 3. Прочитайте за особами ще один уривок із повісті Саші Кочубей. Як його можна назвати?

– Андрійку! – чую мамин сердитий крик із сусідньої кімнати. – Шо? – кричу їй, бо йти нема коли: Angry Birds саме в розпалі! Я натягую рогатку і цілюся птахою-злюкою в суперскладну конструкцію... – Андрію! – мама гукає ще гучніше. – Бігом сюди! Розумію, що справа серйозна. Мама завжди кличе мене ніжно — Андрійку. Андрієм називає лише тоді, коли дуже гнівається. Тож зітхаю, і чалапаю до своєї кімнати. Заходжу й бачу маму, яка акуратно тримає двома пальцями мою бруднющу шкарпетку. – Що це таке? – Мам, це шкарпетка, – я вмикаю дурника. – Андрію, я розумію, що це шкарпетка. Але що твоя брудна шкарпетка робить на акваріумі. І де друга??? – Може другу рибки з’їли? Знаєш, є різні види риб... Піраньї, наприклад... – Будь-яка піранья краще з голоду помре, ніж проковтне це брудне і смердюче неподобство, – кривлячись, мама передає шкарпетку мені. – Віднеси її на місце і знайди другу! Зітхаю і починаю шукати другу шкарпетку. Це, знаєте, діло непросте. Вона може бути де завгодно! 104

Мама спостерігає за цим усім, і її гнів потроху починає змінюватися на милість. – І куди вони діваються, ці шкарпетки? – вже грайливо запитує вона. – Угу... – зітхаю. – Куди ти її клав востаннє? – На місце... – А де її місце? – Мам, не говори зі мною, як з маленьким! – Я й не хочу. Але тобі вже десять років, а ти досі не знаєш, що чистим шкарпеткам місце в шафі, а брудним – у кошику для брудної білизни! – Я знаю! І я кидаю їх до кошика, а вони чомусь потім опиняються в акваріумі... – Ти диви! Містика! Справжнісінький колообіг шкарпеток у природі! – Просто тебе переслідує лінь *. Шкарпетки не бігають по будинку самі собою *. Я сама бачила, як ти кинув шкарпетку під ліжко. Звідти, насмілюся припустити, вона випарувалася з татовою допомогою. Він кидає до твоєї коробки з мотлохом усе, що бачить. – Мам, але ж вона не в коробці, а в акваріумі?! – Гадаю, до акваріуму її перенесло наше чудо природи. – Монстр! Точно! Це справа його рук! Ой, лап! – А тепер, будь ласкавий, знайди другу шкарпетку. Мама рішуче виходить з кімнати *. Я залишаюся шукати ту кляту шкарпетку. Зазираю під ліжко, на люстру, в портфель, але все марно. Шкарпетка наче випарувалася *. 4. Визначте, як змінюється настрій героїв і чому. 5. Знайдіть в уривку питальні і спонукальні речення.

Поясніть, як ви шукали. Чому в уривку багато окличних речень?

6. Спишіть речення, позначені *. Підкресліть в них підмет і присудок. 105

Ч И ТА Є М О ТА О Б Г О В О Р Ю Є М О

ЧИТАЄМО НЕЗВИЧАЙНУ КОЛИСКОВУ 1. Прочитайте колискову для сина «Понад Дніпро гуде метро», яку написав Іван Малкович.

Понад Дніпро гуде метро

Понад Дніпро гуде метро, і рибоньці не спиться. І журиться старий Дніпро, і сон Дніпрові сниться, що є у водах дивна Січ, де рибки шабельками видзвонюють як день, так ніч, неначе плавничками. Вони готуються в похід, щоб річку захистити, бо всі забруднюють її, і рибкам ніде жити. Бо знай, моя дитино, знай, ти знати це повинна: Дніпро для рибок – рідний край, це їхня Україна... Тепер тебе питаю я, мій хлопчику чудовий: чи гостра шабелька твоя, чи коник твій готовий, щоб захистити ліс від сліз, і рідну нашу річку, і те подвір’я, де ти зріс, і зайчика, й лисичку?.. Ну що ж: я бачу, ти – козак, ти – серденько хоробре. Ти підростеш, твій коник – теж, і все в нас буде добре.

А поки – спатоньки лягай. Вже рибка засинає, і сині сни старий Дніпро на хвилях колихає. Іван Малкович

106

2. Що сниться Дніпрові? Чому він журиться? 3. Що хотів передати батько синові у цій колисковій? 4. Яким хоче бачити оповідач свого сина? 5. Уявіть, що ви син, якому батько співає цю колискову. Що ви йому відповісте? Напишіть кілька речень.

6. Прочитайте слова. Якими з них можна описати колискову Івана Малковича? Поясніть, чому ви вибрали саме ці слова.

Сумна – весела, тиха – голосна, повільна – швидка, спокійна – схвильована, груба – лагідна. 7. Знайдіть у вірші слова, які римуються з поданими. Запишіть їх парами.

Річку, Дніпро, Січ, Україна, хоробре, колихає. З р а з о к : річку – лисичку 8. Доберіть із вірша прикметники до поданих іменників.

Дніпро, Січ, край, хлопчик, шабелька, річка. З р а з о к : Дніпро (який?) старий 9. Випишіть із колискової слова, яким суфікси додають ніжності. Позначте ці суфікси.

З р а з о к : рибонька – риба 10. Прочитайте народну колискову. Що в неї спільного з віршем Івана Малковича?

Ой спи, сину, спи, дитино, устань здоровенький, Аби з тебе легінь виріс дужий, хорошенький. Ой гойдайся, колисайся, дитина маленька, Коби спала, не плакала, росла здоровенька. Ой туду, каже, туду, дитинка малая, Виросточок би ти добрий, долька щасливая.

107

ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ПОВТОРЮЄМО БУДОВУ СЛОВА 1. Прочитайте вірш Галини

Малик. Поясніть поведінку героя.

2. Який

настрій викликає вірш? Знайдіть і прочитайте з відповідною інтонацією такі частини: 1) спокійна розповідь; 2) страшенний подив; 3) гнів і обурення; 4) гордість.

На далекий, невідомий острів Троку-Фроку-Брик завітав страшенно пишний славнозвісний мандрівник. Тільки він ступив на берег, тільки став він на причал, роздивився на всі боки і сердито закричав: – Що за острів?! Що за назва?! Неподобство: Троку-Брик! Хто це вимовити зможе і не вивихне язик?! Як тут звуться громадяни? Троку-фроку-брикіяни?! А оці веселі діти – троку-фроку-брикіліти? А готель цей велетенський – троку-фроку-брикієнський?! Корабель цей звідкіля? З Троку-Фроку-Брикіля?! Це жахливо! Всюди – брик! До такого я не звик! Я негайно від’їжджаю! Тут лишатись не бажаю! Запишіть: відвідав острів Бабль-Катль-Петль-КостльЧергаріні-ГарчерініХвирлхаролі-Хвирлбржаміні Брахарама де ля Фрик – славнозвісний мандрівник!

3. Як називається спільна частина

споріднених слів? За допомогою яких частин можуть утворюватися нові слова? Яку роль у слові відіграє закінчення?

108

4. Знайдіть у вірші споріднені слова і заповніть таблицю.

Острів

Дорослі мешканці

Діти

Готель (який?)

! Спробуйте розібрати слова за будовою. ! Вигадайте свою назву для острова і доповніть таблицю.

5. Спишіть зачин вірша, позначте корені, основи та закінчення виділених слів. До слова прикметник та дієслово.

мандрівник

доберіть

спільнокореневі

6. Спишіть, заповнюючи пропуски. Виділіть префікси. Доберіть інші дієслова з такими самим префіксами.

Розд..вився, закр..чав, від..їжджаю, вимовити, завітав, вив...хне, розв..с..лився, дож..лися, приз..млитися, об..їхати. 7. Прочитайте визначення зі словника. Знайдіть

у вірші слово, яке має таке значення. Вам допоможе підказка в рамці.

У цьому слові два корені.

Відомий багатьом людям; який здобув собі славу; знаменитий, популярний. ! Поєднайте це слово з іменниками актор, п’єса, місто. Позначте в цьому слові змінну частину.

8. Випишіть виділені слова. Позначте корінь, підкресліть букви, що позначають звуки, які чергуються.

Роздивився на всі боки – перевернувся на інший бік. Відвідав острів – від’їжджаю з острова. Ступив на берег – відпочивали на бережку. Не звик до такого – поважати звичаї.

109

ВЧИМО МОВУ

ПОВТОРЮЄМО ЧАСТИНИ МОВИ 1. Доповніть твердження.

1. Іменники називають … і відповідають на питання хто?, що?. 2. Прикметники називають … і відповідають на питання … 3. … називають дію предмета і відповідають на питання що робити?, що зробити? 4. Прикметники змінюються за родами, а іменники … 5. Є три часи дієслів: …, … і … . 2. Прочитайте уривок з повісті Памели Треверс про Мері Поппінс.

Мері Поппінс взяла градусник у Джейн і піднесла його до світла. – «Недбала, легковажна і нече пурна», – прочитала вона. Джейн тільки очі витріщила. – Гхм! – сказала Мері і впхнула градусник Майкові. – «Дуже крикливий, неслухняний і настирливий хлопчак». Потім вона поставила градусник Джонові. – «Вередливий і задерикуватий», – така була його температура. А коли перевірили температуру в Барбари, на градуснику стояло: – «Вкрай розпещена!» Наостанку вона швидко поставила градусник самій собі, мить потримала і, вийнявши, прочитала: – «Дуже достойна особа, в усьому взірцева». Переклад Євгенії Горевої 110

110

! Визначте, до яких частин мови належать виділені слова. Доберіть до них антоніми. ! Уявіть, що такий градусник Мері Поппінс поставила вам. Яку температуру він покаже? Запишіть її. ! «Виміряйте температуру» кільком друзям. Запишіть показники.

3. До іменників доберіть і запишіть прикметники, якими мож-

на описати гарну людину. У дужках вкажіть рід іменників з прикметниками.

… серце, … вдача, … усмішка, … погляд, … голос. 4. Запишіть у стовпчик по три іменники, прикметники й дієслова, за допомогою яких можна розповісти про ваш клас. Визначте число записаних слів.

Зразок:

Ім. українці

Прикм. веселі

Дієсл. допомагають

5. Прочитайте. Спочатку виберіть з довідки речення, яким

краще почати текст. Увесь текст спишіть, заповнюючи пропуски.

…Деякі люди гарно співають. Хтось уміє розв.. язувати складні задачі з мат..матики. Є талановиті в..нахідники. Щоб розвинути здібності, потрібні зусил..я і час. Довідка 1. Щоб чогось досягти, треба постійно працювати. 2. Я умію складати моделі з конструктора. 3. Кожен має якісь здібності. 4. Бувають талановиті музиканти. 6. Запишіть шість справ, які ви вмієте гарно робити (які здібності маєте). Підкресліть те, що вам вдається найкраще.

7. Розкажіть одне одному про свої здібності, які ви підкрес лили. Як вони можуть допомогти вам бути успішними в майбутньому?

СКЛАДАЄМО ТЕКСТИ

ПИШЕМО ЕЛЕКТРОННОГО ЛИСТА 1. Прочитайте. Поясніть, як утворилося і що означає слово нетикет. Обговоріть правила нетикету.

Нетикет = нет + етикет

мережа

правила ввічливості, норми поведінки в певній спільноті

8 кроків нетикету Якщо не погоджуєтеся, робіть це чемно, використовуйте розумні аргументи. Завжди посилайтесь на авторів ідей, аргументів чи зображень.

Не повторюйте те, що вже постили раніше (перечитуйте пости перед вашим).

Шануйте свою ауди торію – спілкуйтеся ввічливо.

112

8 6

НЕ КРИЧІТЬ! Великі літери і знак оклику – тільки там, де вимагає правопис.

Пишіть по суті, не від хиляйтеся від теми.

Суворо дотримуйтеся правопису: всі літери і розділові знаки мають бути на своїх місцях.

Перечитуйте те, що збираєтеся надсилати чи постити. Інтернет пам’ятає все.

Електронний лист пишуть на комп’ютері або телефоні.

Він доходить до адресата за кілька секунд.

2. Обговоріть, чому люди використовують електронну пошту. Чим вона корисна?

3. Прочитайте текст. Які ще переваги мають електронні листи?

Електронного листа (email – імейл) швидко та легко писати й надсилати. За допомогою електронної пошти спілкуватися набагато швидше, ніж звичайними листами. На відміну від телефонного дзвінка, інформація в електронних листах зберігається. ! Порівняйте за допомогою діаграми Венна (на вибір): А. Електронні листи та паперові листи. Б. Електронні листи і телефонні розмови.

4. Доберіть теми з рамок до кожного електронного листа.

1) Учні 3-А класу, завтра після шостого уроку – екскурсія в історичний музей. Галина Михайлівна

Прохання

2) Шановні батьки! Батьківські збори відбудуться 20 травня о 18:00. Олена Петрівна

Батьківські збори

3) Данило, надішли мені, будь ласка, домашнє завдання. Ліля

Екскурсія до музею

! Спишіть речення. Поясніть уживання розділових знаків і великих літер.

5. Уявіть, що ви хочете провести в класі у вихідний день свято іменинників. Напишіть електронного листа директору школи з проханням про дозвіл.

113

СКЛАДАЄМО ТЕКСТИ

ПИШЕМО ОФІЦІЙНОГО ЛИСТА 1. Прочитайте офіційного листа. Хто, кому і для чого його написав? Поясніть уживання скорочень і великих літер.

1 5 6

м. Веселе, 20 вересня 2020 р.

Міському голові м. Веселого Учні З-В класу ЗОШ № 1

Шановний пане мере! Уже три роки в нашому місті не працює критий басейн. Раніше там проводили уроки фізкультури і гуртки. Просимо Вас виділити кошти на ремонт басейну. У Веселому немає річки чи озера. Дітям ніде вчитися плавати. А ми хочемо вирости здоровими і сильними. З повагою учні З-В класу 8

2. Прочитайте назви частин листа. Знайдіть ці частини у листі вище.

Офіційне звертання Аргуме

Отримувач Відправни

нти

Підпис

Короткий опис проблеми

Місце і дата

Прохання

3. Обговоріть, які проблеми є у вашій школі, селі чи місті, громаді. Запишіть п’ять проблем.

4. Які з проблем учні / члени громади можуть вирішити самостійно, а які ні? Виберіть одну проблему і напишіть (або надрукуйте на комп’ютері) офіційного листа особі, яка може допомогти.

114

Ч И ТА Є М О ТА О Б Г О В О Р Ю Є М О

ЧИТАЄМО ВІРШІ ПРО БАТЬКІВЩИНУ 1. Прочитайте вірші. Що їх об’єднує?

Тече вода з-під явора Яром на долину. Пишається над водою Червона калина. Пишається калинонька, Явор молодіє, А кругом їх верболози Й лози зеленіють. Тече вода із-за гаю Та попід горою. Хлюпочуться качаточка Поміж осокою.

А качечка випливає З качуром за ними, Ловить ряску, розмовляє З дітками своїми. Тарас Шевченко

Добридень тобі, Україно моя!

Струмок серед гаю, як стрічечка. На квітці метелик, мов свічечка. Хвилюють, маюють, квітують поля – Добридень тобі, Україно моя! Павло Тичина Квітка Сонця

Розбудіть мене, очеретянки, У зелених плавнях при Дунаї, – Я люблю дивитись на світанку, Як із моря Сонце випливає. Батьківщина Сонця – десь на сході, Мій прапрадід – десь із Аргентини. Ну а я живу тут на городі І моя вітчизна – Україна.

2. Випишіть із віршів не-

знайомі слова, з’ясуйте їхнє значення. 3. Знайдіть у віршах цікаві образи, порівняння.

4. Вивчіть напам’ять вірш,

який вам найбільше сподобався. Зробіть до нього ілюстрацію.

Анатолій Качан 115

Ч И ТА Є М О ТА О Б Г О В О Р Ю Є М О

ПРО КОНСТИТУЦІЮ І ПРЕЗИДЕНТА 1. Прочитайте два тексти. Про що вони? З якою метою написані? І. У тебе може виникнути запитан-

ня: а навіщо дітям знати, що таке Конституція? Відповідь проста: тому що в Конституції записано найголов ніші правила, за якими живуть громадяни України. Що раніше і більше ти довідаєшся про них, то легшим буде твій шлях у доросле життя. Тому кожен із твоїх ровесників має ознайомитися з деякими статтями. ІІ. Хоч би де ти мешкав: у селі,

в невеликому містечку чи в мегаполісі, в багатоквартирному хмарочосі чи в будинку, де разом живе багато діток, наш спільний дім – це Україна. А дружне й щасливе життя допомагає забезпечити основний державний документ – Конституція України. Тому її теж слід вважати нашим домом. Конституція має вигляд звичайної книжки. Але водночас це компас, що допомагає не збитися зі шляху. Тому справжнім шукачам і шукачкам пригод слід розуміти, на що ж цей компас вказує і куди веде! Наче комп’ютерна гра, Конституція встановлює правила, але це правила нашого життя, а не гри. А ще, як чарівні закляття, Конституція захищає нас і допомагає не помилитися. Лариса Денисенко та ін. Я і Конституція 2. Поясніть, чому дітям потрібно знайомитися з Конституцією

України. Можете використати свої аргументи або ж скористатися аргументами з тексту.

116

3. Прочитайте. Під час читання складайте схему «Обов’язки Президента України». До кожної частини схеми робіть символічний малюнок. Обов’язки Президента України

Відносини України з іншими державами

У Конституції, зокрема, йдеться про главу нашої держави – Президента України. Кожен громадянин України має знати, які вимоги висувають до найвищої посадової особи, як саме вона має керувати державою. Президент насамперед – патріот України. Він піклується про народ і державу, захищає права і свободи громадян, гарантує дотримання Конституції, забезпечує злагоду в суспільстві. Президент є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України, тобто керує армією. Він відповідає за те, щоб територію нашої держави ніхто не захопив. Президент також відповідає за відносини України з іншими державами. Якщо країні загрожує якась величезна небезпека, Президент України може оголосити надзвичайний стан. Звісно, усе це Президент України робить не сам – у нього багато помічників. А стати Президентом України може громадянин Украї ни, якому виповнилося 35 років. 4. А. Запишіть три найголовніші, на вашу думку, обов’язки Президента України. Б. Намалюйте свою обкладинку до Конституції України.

117

ГОВОРИМО І СЛУХАЄМО

ВИСЛОВЛЮЄМО ВЛАСНУ ДУМКУ 1. Прочитайте. Що нового ви дізналися про обов’язки Президента України?

Ти можеш обирати Президента, коли тобі виповниться 18 років. А от йти у Президенти можна аж у 35. Як бачиш, у тебе достатньо часу, щоб зрозуміти, що має робити Президент, а також поміркувати, чи хотілося б і тобі обіймати таку посаду. Ти маєш знати, що Президент – Глава держави. Але це не означає, що він головний над усіма. Це означає, що в нього дуже відповідальна посада і дуже багато роботи! Президент нагороджує людей. Скажімо, врятував хтось життя інших людей, написав хорошу книжку, винайшов ліки, що можуть врятувати від жахливих хвороб, побудував нове місто чи підприємство, – Президент може вручити такій людині орден, медаль чи іншу відзнаку. Президент може помилувати людей, які вчинили злочини. Але для цього є спеціальна процедура. Очільник держави не може прокинутися вранці й вирішити, якусь людину помилувати, а якусь – ні, а потім передумати. Але якщо, на твою думку, гарант нашої Конституції припустився помилок, на них можна і навіть необхідно вказувати! Лариса Денисенко та ін. Я і Конституція

2. Запишіть речення, виправивши помилки.

вибори призидента україни відбуваються раз на пять років призидент ухвалюйе рішеня, які стосуються кожного з нас 118

3. Прочитайте визначення. Які слова з дужок треба вжити в реченнях?

Вибирати – 1) виділяти з-поміж інших, надавати перевагу комусь чи чомусь; 2) діставати, витягати. Обирати – голосувати за когось. Я (вибрала/обрала) зелений чай, а тато – чорний. Мене (вибрали/обрали) старостою класу. Мама (вибирає/обирає) огірки на городі. Депутатів (вибирають/обирають) таємним голосуванням. 4. Прочитайте текст. Придумайте і запишіть заголовок. Спишіть текст.

У Президента України багато обов’язків. Він відповідає за те, щоб наша країна була незалежною і самостійною. Пре зидент стежить, щоб усі виконували Основний Закон України – Конституцію. ! Виберіть і спишіть речення, яким найкраще закінчити текст.

Президент може не підписати закон. У Президента України дуже складна й тяжка робота. Голосувати на виборах має право той, кому виповнилося 18 років. Президент має виконувати обіцянки, які давав своєму народу перед виборами. 5. Які плюси і мінуси ви бачите в тому, щоб бути Президентом України? Запишіть у зошит.

6. Обговоріть, чи хотіли б ви бути Президентом України, коли станете дорослим. Чому?

119

ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ЗНАЧЕННЯ СЛОВА 1. Прочитайте уривок з оповідання. Як я планувала літо

Попереду було ціле літо! Щодня ставало тепліше, краще, а на душі веселіше. Це ж мої другі в житті літні канікули! Минулорічні пролетіли так, що й оком не зморгнула. Цього року я мала ретельно все спланувати. Щоб отримати від літа стільки радості, скільки це взагалі можливо! Змарнуєш на планування день-два, зате потім насолоджуйся цікавими й корисними справами. Я взяла улюблений записничок із рожевими сердечками, тарілку з ранніми яблуками-папіровками і приготувалась до роботи. Приємної роботи – я спланую канікули! Сіла за письмовий стіл і написала цифру 1. Чого мені хочеться найдужче? Оновити гардероб своєї ляльки Русі? А потім із татом змайструвати для Русі купу потрібних іграшкових дрібничок: шезлонг, басейн, парасольку від сонця, кілька сумочок? Поїхати до літнього табору, де будуть уроки акторської майстерності? Піти на кулінарні курси? Побувати в аквапарку? Прочитати книжку? Не пропустити жодного цікавого фільму в кінотеатрі? З чого почати? Один задум здавався цікавішим за інший! Леся Мовчун. Чому два чоботи – пара?

2. Яку частину тексту ви прочитали – зачин, основну чи кінцівку? Доведіть свою думку.

120

3. Усно дайте відповідь на запитання (на вибір). А. Навіщо героїня вирішила спланувати канікули? Б. Чи варто, на вашу думку, писати плани на літо? В. Як можуть розвиватися події далі? Назвіть варіанти. 4. Відгадайте, про які слова і вислови з прочитаного уривку йдеться.

комплекс із розвагами на воді знак числа і шафа для одягу, і весь одяг людини книжечка для записів перерва в навчанні для відпочинку 5. Доберіть антоніми до поданих слів.

Тепліше, краще, ранній, літній. 6. Доберіть синоніми до поданих слів.

Ретельно, цікавий, веселий, найдужче. 7. Складіть два речення зі словом

пролетіти, щоб воно вживалося в прямому і переносному значенні.

8. Що означає вислів й оком не зморгнула? Які з наведених висловів мають таке саме значення?

Як блискавка, як черепаха, як у тумані, не встигла озирнутися. 9. Подумайте, що цікаве чекає на вас влітку, на що ви сподіваєтесь.

Напишіть про це на окремому аркуші, зберіть усі аркуші і зберігайте десь у класі. У вересні зустрінетесь і прочитаєте – порівняєте те, що було на канікулах, зі своїми планами.

ВІКТОРИНА МІСЯЦЯ

«10

10»

1. Яку організацію заснувала бабуся Філіпека («Філіпек і шалені канікули»)? 2. Чого, на думку бабусі Філіпека, не вистачає її онуку та його товаришам? 3. Яку забаву придумала бабуся Філіпека? 4. Що наклеїв на кришку татового ноутбука Андрій Говоруха («Сім нескладух Говорухи» Саші Кочубей)? 5. На який документ посилається Андрій Говоруха, коли не хоче лягати спати? 6. Кого вдавав тато, готуючись залоскотати Андрія Говоруху? 7. Які миті любить найбільше Андрій Говоруха? 8. Про яку річку йдеться у незвичайній колисковій Івана Малковича? 9. Як називався невідомий острів у вірші Галини Малик? 10.Чим був незадоволений мандрівник у вірші Галини Малик?

Джерела текстів та ілюстрацій 1. Нестайко Всеволод. Одиниця з обманом / іл. Вадим Ігнатов. Київ : Веселка, 1976. 2. Нестайко Всеволод. Одиниця з обманом / іл. Євгенія Житник. Харків : Школа, 2017. 3. Валентина Захабура. Панцир, лапи й крила пані Оксани. Київ: Ще одну сторінку, 2024. 4. Марія Парр. Вафельне серце. Харків: Крокус, 2022. 5. Єнджієвська-Врубель Роксана. Вередливий настрій Іполита Собакевича / пер. з пол. Ірина Тучапська, іл. Ґражина Ріґаль. Харків : Школа, 2019. 6. Лем Станіслав. Казки роботів / пер. з пол. Юрій Попсуєнко. Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2017. 7. Lem Stanisław. Bajki robotów / il. Przemek Dębowski. Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2013. 8. Дал Роальд. Чарлі і шоколадна фабрика / іл. Квентін Блейк, Євгенія Гапчинська, пер. Віктор Морозов. Київ : А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2009. 9. Dahl Roald. Charlie and the Chocolate Factory / il. Quentin Blake. Puffin Modern Classics, 2011. 10. Кантіні Барбара. Мортіна. Історія, від якої можна вмерти зі сміху / іл. Барбара Кантіні. Харків : Школа, 2019. 11. Магрин Федерика. Атлас монстрів і привидів / пер. Олена Любенко, іл. Лаура Бренлла. Київ : #книголав, 2019. 12. Ганс Християн Андерсен. Снігова королева / іл. Владислав Єрко. Київ : А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2014. 13. Івасик-Телесик / реж. Алла Грачова, художн. Микола Чурилов. Київ : Київ-наукфільм, 1989. 14. Пан Коцький / іл. Валентина Мельниченко. Київ : Веселка, 1983. 15. Bond Michael. Paddington / il. By Robert Whitlock Alley. HarperCollins, 2007. 16. Bond Michael. Paddington / il. By Peggy Fortnum. HarperCollins, 2017. 17. Котигорошко / іл. Іван Сулима. Київ : Kyiv Sea Pirates, 2013. 18. Пригоди Котигорошка та його друзів / реж. Ярослава Руденко-Шведова. Київ : Укранімафільм, 2014. 19. 10 фактів, які ви не знали про українські казки. Проект «Було не було» / Валентина Ізмайлова, Олеся Наумовська //https://life.pravda.com.ua/ society/2016/05/19/212506/ 20. Забіла Наталя. Веселим малюкам. Київ : Веселка, 1983. 21. Олесь Олександр. Лисичка, котик і півник [Електронна копія] : інсценізована казочка в 2-х картинах / Олександр Олесь. Електрон. текст. Львів : Світ дитини, 1929 (Київ : НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2018).

123

22. Глібов Леонід. Байки. Київ : Веселка, 1976. 23. Baltscheit Martin. Die Geschichte vom Löwen, der nicht schreiben konnte. Bajazzo Verlag, 2002. 24. Голобородько Василь. Віршів повна рукавичка. Київ : Грані-Т, 2010. 25. Війна Грибів з Жуками / іл. Охрім Судомора. Київ : Час, 1919. 26. Василенко Анатолій. Пригоди кота Чорнолапенка. Київ : Веселка, 1983. 27. Стренковська-Заремба Малгожата. Детектив Кефірчик у пошуках скелета / пер. з пол. Ярослава Івченко, іл. Анна Данчишин. Львів : Урбіно, 2018. 28. Тараторіна Світлана. Оця Марія звірів малювала / іл. Наталя Левицька. Київ : Видавництво, 2020. 29. Калинець Ігор. Данка і Крак / іл. Марта Кашулинська. Львів : Видавництво Старого Лева, 2018. 30. Карпа Ірена. День усіх білок / іл. Наталя Гайда. Івано-Франківськ: Маґура, 2024. 31. Тютюнник Григір. Степова казка / іл. Олена Зенич, Наталія Герасименко. Київ : Веселка, 2008. 32. Каста Стефан. Експедиція з мурахою Софі / іл. Бу Мосберг. Харків : Час Майстрів, 2019. 33. Купріян Ольга. Боброго ранку! / іл. Марина Шутурма. Харків : Ранок, 2019. 34. Ткачук Галина. Тринадцять історій у темряві / іл. Ірина Мамаєва. Київ : Темпора, 2016. 35. Федорченко Софія. Нумо, хто кінець знайде? / іл. Борис Крюков. Київ : Культура, 1929. 36. Слабошпицький Михайло. Норвезький кіт у намисті. Київ : Веселка, 1996. 37. Янссон Туве. Комета прилітає / пер. Наталя Іваничук. Львів : Видавництво Старого Лева, 2014. 38. Леся Мовчун. Чому два чоботи – пара? Київ: Світич, 2023. 39. Яворницький Дмитро. Запорожжя в залишках старовини і переказах народу. Дніпропетровськ : АРТ-ПРЕС, 2005.

124

ЗМІСТ V. «Коли ще звірі говорили» Будова слова. Суфікс

Порівнюємо казки. Українська народна казка «Котик і Півник». Н. Забіла. Кіт і півник – – – – – – – – – – – – – – 4 Правопис префіксів з-, с- – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 6 Апостроф після префіксів– – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 7 Інсценізуємо казку. Олександр Олесь. Лисичка, Котик і Півник – – – – – – – – – – – – 8 Правопис префіксів – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 10 Переносимо слова з префіксами – – – – – – – – – – – – – – – – – – 11 Порівнюємо байки. Езоп. Мурашки й Цикада. Л. Глібов. Коник-стрибунець – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 12 Виділяємо суфікси – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 14 Утворюємо слова із суфіксами – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 15 Дописуємо казку. М. Балштайт. Про лева, який не вмів писати – – – – – – – – – – – 16 Розбираємо слова за будовою – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 18 ПЕРЕВІРЯЄМО, ЩО ВМІЄМО І ЗНАЄМО – – – – – – – – – – – – – – 19

Розрізняємо частини мови. В. Голобородько. Сільська школа. По ягоди. Осіннє дерево – – – – – – – – – – – – – 22 Визначаємо мету текстів – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 24 Частини мови. Іменник – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 26 Іменник Складаємо розповідь. А. Василенко. Комікс «На току» – – – – – – – 27 Групуємо іменники – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 29 Добираємо іменники – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 30 Шукаємо інформацію в журналі – – – – – – – – – – – – – – – – – – 31 Вивчаємо рекламні тексти – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 32 Власні і загальні назви – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 34 Розподіляємо іменники за родами – – – – – – – – – – – – – – – – – 35 Знайомимося з книжкою. І. Карпа. День усіх білок – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 36 Визначаємо рід іменників – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 38 Змінюємо іменники за числами – – – – – – – – – – – – – – – – – – 39 Визначаємо число та рід іменників – – – – – – – – – – – – – – – – 40 Готуємо презентацію книжки – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 41 Презентуємо книжку – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 43 Змінюємо іменники за питаннями. Гр. Тютюнник. Степова казка – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 44 Ставимо питання до іменників. Гр. Тютюнник. Степова казка – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 46 Як вести читацький щоденник – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 47

VI. Такі різні книжки!

ПЕРЕВІРЯЄМО, ЩО ВМІЄМО І ЗНАЄМО – – – – – – – – – – – – – 48

125

VII. До джерел Прикметник

Досліджуємо міфи – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 52 Прикметник – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 53 Порівнюємо міфи – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 54 Як прикметники пов’язані з іменниками – – – – – – – – – – – – – 55 Думаємо, як поет. С. Федорченко. Нумо, хто кінець знайде? – – – – – – – – – – – – 56 Добираємо прикметники – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 58 Змінюємо прикметники за числами. Українська народна колядка «Як ще не було початку світа» – – 59 Добираємо ілюстрації до тексту – – – – – – – – – – – – – – – – – 61 Змінюємо прикметники за родами і числами – – – – – – – – – – 62 Вчимося пояснювати. Чому ми бачимо дихання в холодний день? – – – – – – – – – – 63 Розпізнаємо пряме і переносне значення прикметників – – – – 64 Працюємо з візуальною інформацією. Їмо українське! – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 66 ПЕРЕВІРЯЄМО, ЩО ВМІЄМО І ЗНАЄМО – – – – – – – – – – – – – 68

VIII. Місця і люди Дієслово

Дієслово – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 72 Малюємо карту – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 74 Описуємо відчуття– – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 76 Визначаємо зв'язок дієслів з іменниками – – – – – – – – – – – – 78 Читаємо про річки. В. Лучук. Скільки рік на Україні?– – – – – – – – – – – – – – – – – 80 Вивчаємо минуле через мову– – – – – – – – – – – – – – – – – – – 82 Змінюємо дієслова за часами – – – – – – – – – – – – – – – – – – 84 Визначаємо час дієслів– – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 86 Порівнюємо тексти. Змієві вали – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 88 Визначаємо ідею плаката– – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 90 Правильно пишемо НЕ з дієсловами – – – – – – – – – – – – – – – 92 Вивчаємо рекламну листівку – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 93 Готуємося до подорожі – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 94 ПЕРЕВІРЯЄМО, ЩО ВМІЄМО І ЗНАЄМО – – – – – – – – – – – – – 97

126

IX. Сім’я – громада – Україна Повторення вивченого в третьому класі

Пишемо оголошення. М. Стренковська-Заремба. Філіпек і шалені канікули – – – – – Визначаємо настрій. С. Кочубей. Сім нескладух Говорухи– – – – – – – – – – – – – – Речення і текст – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – Читаємо незвичайну колискову. І. Малкович. Понад Дніпро гуде метро – – – – – – – – – – – – Повторюємо будову слова. Г. Малик. «На далекий, невідомий…» – – – – – – – – – – – – – – Повторюємо частини мови – – – – – – – – – – – – – – – – – – – Пишемо електронного листа – – – – – – – – – – – – – – – – – – Пишемо офіційного листа– – – – – – – – – – – – – – – – – – – – Читаємо вірші про Батьківщину – – – – – – – – – – – – – – – – Про конституцію і президента– – – – – – – – – – – – – – – – – – Висловлюємо власну думку – – – – – – – – – – – – – – – – – – Значення слова – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – Джерела текстів та ілюстрацій – – – – – – – – – – – – – – – – –

100 102 104 106 108 110 112 114 115 116 118 120 123

127

Навчальне видання

Іщенко Олена Леонідівна Іщенко Андрій Юрійович УКРАЇНСЬКА МОВА ТА ЧИТАННЯ Підручник для 3 класу закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах) Частина 2 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено.

Ілюстративний матеріал підручника використано відповідно до стандартної ліцензії shutterstock.com Усі матеріали в підручнику використано з навчальною метою. Відповідальна за видання Бородіна О. О.

Підп. до друку . Формат 84×108/16. Ум. друк. арк. Обл.-вид. арк. . Наклад . пр. Зам.

Видавництво «Літера ЛТД». Україна, 03057, м. Київ, вул. Нестерова, 3, оф. 508. Тел. для довідок: (044) 456-40-21. Свідоцтво суб‘єкта видавничої справи ДК № 6901 від 10.09.2019 р.