Issuu

Н. В. Бондаренко

УКРАЇНСЬКА МОВА Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Київ «Грамота» 2010

УДК 373.5:811.161.2+811.161.2](075.3) ББК 81.2УКР 922 Б81 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ МОН України № 177 від 3.03.2010 р.) Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено Наукову експертизу проведено в Інституті української мови НАН України. Психолого"педагогічну експертизу проведено в Інституті педагогіки НАПН України. Експерти, які здійснювали експертизу: Глухова І. А., гімназія № 1 ім. К. Д. Ушинського, м. Сімферопіль, учитель методист; Коса Л. О., ЗНЗ I–III ст. № 90, м. Запоріжжя, учитель методист; Вовк М. М., Мукачівський відділ освіти Закарпатської області, методист; Малякова С. А., методичний кабінет Пролетарської районної ради м. Донецька, методист; Глазова О. П., Київський університет ім. Бориса Грінченка, Інститут після дипломної педагогічної освіти, заступник директора, кандидат педагогічних наук, доцент.

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ: 2. — проблемні питання для обговорення; 4. — мотивація щодо необ — завдання до хідності засвоєння теми; теми;

1. Великі Українці — пізнавальна тема уроку; 3.

— матеріал для обов’язкового засвоєння; 7. — слова для обов’яз повсякчас кового засвоєння;

— завдання підвищеної складності;

10.

11.

;

12.

Б81

— матеріал для ознайомлення; — вправа на редагування; — домашнє завдання;

Бондаренко Н. В. Українська мова : Підручн. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. з російською мовою навч. — К. : Грамота, 2010. — 288 с. : іл. ISBN 978 966 349 260 5 Підручник повністю відповідає вимогам Державного стандарту освіти та чинній програмі з української мови. Методичний апарат підручника охоплює різнорівневі завдання, зорієнтова ні на вікові особливості десятикласників. УДК 373.5:811.161.2+811.161.2](075.3) ББК 81.2УКР"922

ІSBN 978"966"349"260"5

Дорогі десятикласники! Ви подорослішали, і перед вами постало питання відповідаль ного професійного вибору, який визначатиме ваше майбутнє. Важлива роль у здійсненні ваших життєвих планів і намірів, безперечно, належить мові. Щоб здобути ґрунтовну освіту і пре стижну спеціальність, необхідно досконало володіти українською мовою. Висока загальна і мовленнєва культура гарантують перспективу професійного і кар’єрного зростання особистості, її високий соціальний статус, належність до української духовної еліти. А це життєво необхідно людині незалежно від того, хто вона — політик, дипломат, учений, військовий, учитель, інженер, бізнесмен чи представник престижної робітничої спеціальності. Упродовж навчального року ви опрацьовуватимете стилістику і культуру української мови. Засвоєння літературних норм забезпе чить правильність вашого мовлення — невід’ємної складової мов леннєвої культури особистості. Опановуючи відомості зі стилісти ки, ви навчитеся всебічно аналізувати мовні засоби, вибирати з поміж них оптимальні й доцільно використовувати їх для вираження змісту і вдосконалення висловлювання. Матеріал підручника сприятиме засвоєнню знань про синоні мічні можливості мови і виробленню на їх основі вмінь урізнома нітнювати мовлення за допомогою стилістичних варіантів, що є свідченням високого рівня володіння мовою. Ознайомлення з тео рією стилістичного квадрата (співвідношення між змістом і вжитими мовними засобами) відкриє вам секрети творення доско налого тексту. Збільшення кількості завдань для самостійної роботи на основі раніше засвоєного матеріалу сприятиме вашому становленню як самодостатніх особистостей. Опрацювання різностильового масиву текстів широкої темати ки дасть вам можливість утвердитися у споконвічних загальнолюд ських цінностях, долучитися до скарбів української та світової культури. Твори неперевершених майстрів пера зачарують вас красою художнього слова, принесуть естетичне задоволення. Тож бажаю успіхів і нехай вам щастить! Автор

ВСТУП

§ 1. Роль мови у формуванні особистості Мова — життя духовного основа Видатні мислителі світу з найдавніших часів пов’язують мову з ду ховним життям людини. Завдяки мові вона засвоює досвід попередніх поколінь, знання і вміння своїх сучасників. Саме мова є для людини не вичерпним джерелом інтелектуального й естетичного освоєння світу. Найцінніші здобутки культури й цивілізації, етики й естетики кожного народу закодовано й акумульовано в мові — цьому сховищі знань і до свіду, що їх нагромаджено1 за весь час існування людства й осмислено видатними людьми, геніями всіх поколінь.

Прочитайте текст, обґрунтуйте його назву. Яку функцію мо ви виокремлює автор і наскільки вона важлива? Поясніть, як завдяки цій функції мова впливає на гармонійний розви ток особистості і поступ2 нації в цілому.

Духовна могутність народу

Могутність мови — це духовна могутність народу. Народ дає мові силу й красу. Він сам у піснях творить зразки неперевершеної3 поезії, а його генії і таланти високо підносять авторитет рідного слова. Повноводна ріка української мови вирувала в крутих поворотах історії, вона відбила в собі грандіозні соціальні зрушення4, збагати лася численною лексикою та зворотами, стала довершеним інстру ментом і поетичної, і філософської, і наукової, й інженерно техніч ної сучасної думки (За М. Шумилом).

1 2 3 4

Нагромаджувати/нагромадити — рос. накапливать/накопить. Поступ — прогрес. Неперевершений — рос. непревзойдённый. Зрушення — рос. сдвиги.

Ознайомтеся з думками видатних людей про мову. Узагаль нено охарактеризуйте основні якості української мови, про які йдеться в поданих реченнях.

1. Світ починався зі Слова. І Україна починалася зі Слова (Я. Гоян). 2. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої споді вання, розум, досвід, почування (Панас Мирний). 3. Мова — це не просто засіб спілкування. Мова — це всі глибинні пласти духов ного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбан ня1 всіх віків (О. Гончар). 4. Мова — це генетичний код нації, який поєднує минуле із сучасним, програмує майбутнє і забезпе чує буття нації у вічності (В. Іванишин, Я. Радевич Винницький). 5. Це мова великого народу, великої культури (В. Сухомлин ський). 6. Народ дає мові силу й красу. Могутність мови — це духовна могутність народу (М. Шумило). 7. Мова — втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова (М. Рильський). 8. Мова — це музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, ін телектуальна і мислительна діяльність народу (О. Гончар). 9. Слово — це найтонший різець, здатний доторкнутися до най ніжнішої рисочки людського характеру. Уміти користуватися ним — велике мистецтво. Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її. Тож оволодівайте цим різцем так, щоб з під ваших рук виходила тільки краса (В. Сухомлинський). 10. Як людину можна розпізнати за її оточенням, так про неї можна судити за її мовою (Дж. Свіфт). 11. Наша мова — найважливіша частина не тільки нашої поведінки, а й нашої особистості, нашої душі, розуму, нашої здатності не піддаватися несприятливим впливам середовища (За Д. Лихачовим).

Виберіть як тему одну з наведених тез. Із вправи 2 випишіть цитати для підтвердження цієї тези і підготуйте колектив ний виступ до Свята української мови.

1. Мова — засіб мислення й пізнання. 2. Мова — засіб спілкування між людьми й поколіннями. 3. Мова — засіб накопичення та збереження суспільно історич ного досвіду і культурних надбань народу. 4. Мова — засіб вселюдського обміну матеріальними і духовни ми цінностями. 1

Надбання — рос. достояние.

Прочитайте висловлювання Бориса Олійника. Поясніть, які унікальні особливості української мови мав на увазі поет.

Мова — це голос народу. Мова є своєрідною перфокартою, в якій закодовано історію народу, закони предків. Українська мо ва — це мова народу, щедрого на світових геніїв Шевченка і Фран ка, Лесі Українки і Котляревського, Коцюбинського і Стефаника. Мова, якою вперше у світовій науковій практиці започаткована кібернетична енциклопедія. Мова народу, великого передусім своїм талантом на братерство, на уважливість і шанобливість до всіх сущих народів на землі.

Прочитайте виразно «ланцюжком» вірш Степана Литвина. Яку мету ставить автор і які мовні засоби задля її досягнен ня використовує? Прокоментуйте рядки, у яких розкрива ється взаємозв’язок мови і духовного світу людини.

Люблю, як сонце, материнську мову... Вселюдську мудрість мова осяга. Грінченко й Даль ведуть у даль чудову. О словників жага, віків снага! А слово і голубить, і карає, А слово і вбиває, й воскреша... Ти, мово, — море, небо неокрає, Несмертність наша, правда і душа. 6

Чи здатна розгулятись бездуховність, Якщо в душі цвіте віків любов? Глибинна мови рідної верховність, Вершинна чарівливість інших мов… Майну дитинства добрими краями — І серце незрівнянно защемить. Щебече рідна мова солов’ями, Гаями, наче молодість, шумить. 6

Прочитайте висловлювання Максима Рильського, визначте його основну думку. Доведіть на прикладах, що державною мовою необхідно володіти всім громадянам незалежно від фаху.

Мова — могутнє знаряддя і шкільного навчання, і наукової та публіцистичної думки, й ораторського мистецтва, і поетичної твор чості, і ділового листування, і дипломатичних переговорів. Не лише прозаїк чи драматург, а й фізик чи математик доконче повинні мати до своїх послуг багатий, гнучкий, тонкий і виразний мовний апарат. 7

Прочитайте початок міркування. Продовжіть і закінчіть ви словлену в ньому думку (усно). Доберіть заголовок.

Дехто схильний розглядати мову тільки як засіб комуні кації, інструмент порозуміння між людьми. Насправді ж це не так… (За Г. Нудьгою). 8

Прочитайте висловлювання Костянтина Ушинського, пояс ніть хід його міркувань. Що, на вашу думку, надає слову такої надзвичайної сили?

Не тільки умовні звуки засвоює дитина, вивчаючи мову, а й п’є з неї духовне життя й силу. Слово пояснює їй природу, як не зміг би пояснити її жоден природознавець; воно розкриває перед нею харак тери людей, суспільство, у якому дитина живе, його історію і прагнен ня, як не зміг би це зробити жоден історик; слово вводить її в народні вірування, у народну поезію, як не зміг би жоден естет; воно, нарешті, формує поняття й філософські погляди, як не зміг би жоден філософ. 9

Виконайте одне із завдань (на вибір): 1. Висловіть у письмовій формі свої міркування на тему «Мова — життя духовного основа». 2. Виконайте письмово вправу 7. 3. Вивчіть напам’ять вірш про українську мову. 4. Складіть вірш про українську мову. 7

§ 2. Культура мовлення Книжка у вік Інтернету — місце книжки серед інших джерел інформації, її майбутнє; — читання і культура мовлення. — формувати мовленнєву культуру. 10

1. Прослухайте текст.

До найкоштовніших надбань кожного народу належить мова. Мова — найбільший духовний скарб, у якому народ виявляє себе творцем, передає нащадкам свої досвід і мудрість, перемоги і славу, культуру і традиції, думи і сподівання. Слово — це життя народу, невмируще джерело його поступу. З цього невичерпного джерела мовець здобуває і засвоює не тільки знання про навколишній світ, а й моральні та естетичні цінності. Тонкий різець слова формує і вигранює особистість. Прилучення до мовних скарбів надає нам духовної дужості, адже мова є наймо гутнішим виявом національної культури. Повсякчас1 потрібно відкривати для себе красу, повсякчас неповторні барви, музику, високість і найтонші призначення відтінки слова. Висока культура мовлення, як складова гармонійної особистос ті, передбачає вміння правильно розмовляти і писати, активно і творчо застосовувати мовні знання відповідно до мети й умов спіл кування. Цього можна досягти вмілим і доцільним уживанням слів, різноманітних синтаксичних конструкцій, а в усному мовленні — багатством інтонації. Знання виражальних засобів мови й уміння використовувати їх залежно від потреб спілкування — вищий ступінь опанування мов ної культури. Щоб забезпечити його, треба знати призначення2 мовних засобів досягнення стилістичної виразності мови (За І. Ви хованцем). 2. Знайдіть у тексті відповіді на запитання:

1. Як мова впливає на особистість? 2. Що таке культура мовлення і як досягти її високого рівня? 1 2

Повсякчас — постійно, завжди. Призначення — рос. назначение.

Культура мови — це наука про вимоги до правильного мовлення, яка встановлює правила вимови, наголошування, формотворення, слововживання, побудови словосполучень і речень. Культура мови включає також власне стилістичний аспект, оскільки унормоване мовлення повинно мати такі комунікативно стилістичні якості, як точність, логічність, чистота, багатство, виразність, доречність. На відміну від культури мови, яка встановлює норми правильного літературного мовлення, стилістика вчить мистецтва мовлення, уміння домагатися його дієвості та виразності. Стилістика вивчає виражальні засоби мови: точність, логічність, образність, доречність. Це вищий ступінь культури мови. Досконале володіння мовою, її нормами в процесі мовленнєвої ді яльності свідчить про високий рівень культури мовлення особистості.

Прочитайте текст. Поясніть, як за ставленням людини до мови можна визначити культурний рівень особистості.

Є люди різного культурного рівня, і вони по різному ставлять ся до мови. Одні розуміють усю глибину значення мови в житті на роду, тому плекають її, дбають про неї. Є люди малоосвічені або й без освіти, які від природи мають тонке мовне чуття. Однак трапля ються освічені люди, які не дбають про чистоту мови, говорять сур жиком (За М. Шумилом). 12

Розіграйте діалог за поданим початком.

— Читання — ось головне в піднесенні мовленнєвої культури кожної людини і нації в цілому. Ти згоден (згодна) зі мною? — ... 13

1. Прочитайте, визначте основну думку висловлювання. Наве діть аргументи з тексту, які засвідчують перевагу книжки над іншими джерелами зберігання й поширення інформації. 2. Розкрийте взаємозв’язок читання і мовленнєвої культури.

Чи замінить Інтернет книжку? Микола Карамзін сказав: «Історія розуму становить дві головні епохи: винайдення букв і друкарні, усі інші були їх наслідком». «Цікаво не може говорити той, хто мало читає», — розвинув його думку Їржі Томан. Ми живемо в час нечуваного розвитку інформаційних техноло гій і систем зв’язку — радіо, телебачення, електронних ЗМІ. Відкрилися безмежні можливості для оволодіння знаннями, одержання інформації, для спілкування. А в Інтернеті взагалі немає 9

меж і кордонів. Відтепер1 звичайний користувач має доступ до будь яких новин, які множаться в геометричній прогресії. Інтернет посту пово перетворюється на неосяжну бібліотеку всієї планети. Однак викликає тривогу те, що Інтер користувач нет, завойовуючи інформаційний простір, перетворюватися починає витісняти з нього книжку. За дани на кого/що ми соціологів, понад 40 % дорослого насе на моє переконання лення зовсім не читає книжок. Дехто перед рікає2 навіть повну перемогу медіаресурсів (у тому числі й Інтернету) над книжкою. На їхнє переконання3, всі необхідні знання людина майбутнього одержуватиме з комп’ютера. Проте ці псевдопророкування безпідставні4, оскільки радіо й телебачення не замінюють друковане слово, а доповнюють його. Втративши монопольне становище в інформаційному просторі, книжка ще довго залишатиметься душею сучасної системи комуні кації, а її роль зростатиме з кожним новим етапом соціального, культурного і науково технічного прогресу. Вона належить до тих винаходів, що, як і колесо, ніколи не полишають цивілізації. Переваги книжки перед іншими засобами збереження і переда чі інформації очевидні. Адже саме завдяки їй читач має час для роздумів, можливість повернутися до прочитаного, щоб глибше вникнути в його зміст, вибрати, що читати. Пріоритет книжки обстоюють інтелектуали світового рівня. Айзек Азімов акцентував увагу на тому, що книжку можна читати й перечитувати, коли вам зручно — у ліжку, у кріслі, за столом і як вам потрібно — не поспі шаючи, швидко, підряд чи вибірково. Та головне — книжка дає вам слова, до яких ви самі добираєте картини, що виникають у вашій уяві. Ніколи не буде придумано щось подібне до книжки — здатне подарувати вам одному цілий Всесвіт. 1 2 3 4

Відтепер — рос. отныне. Передрікати/передректи — рос. предсказывать/предсказать. Переконання — рос. убеждение. Безпідставний — рос. безосновательный.

Едгар Фор із Франції вважає, що книжка тільки на порозі справж нього успіху, тому що вона поширюється, надає нам право вибору і враховує наші бажання, тоді як все, що ми слухаємо або дивимося по телевізору, не передбачає вибору і врахування наших смаків. Науково технічний прогрес сприяє поширенню книжки. Ста тистика свідчить, що інтелект спеціаліста, який здобув професію, потребує самостійного мислення, роздумів над книжкою. Молодь усвідомлює: щоб мати престижну роботу й конкурувати на ринку праці, недостатньо мати диплом, потрібне постійне інтелектуальне й фахове самовдосконалення через читання книжок. Тож не підлягає сумніву1, що книжка була, є і буде основою духов ного життя народу. У книжки довгий і щасливий вік. Це універсальне сховище думки, надихаюче джерело не підлягає сумніву нових ідей (За В. Драчуком, Ю. Ліхтенштейном). 14

Перекладіть афоризми українською мовою. Поясніть, як ви їх розумієте.

1. Книга делает человека хозяином Вселенной (П. Павленко). 2. Суть книги — вечна. Суть эта — увековечение мысли (Л. Тол стой). 3. Две силы наиболее успешно содействуют воспитанию культурного человека: искусство и наука. Обе эти силы соединены в книге (Максим Горький). 4. Не забывай, что самое колоссальное орудие многостороннего образования — чтение (А. Герцен). 5. Кни га — коллективный опыт. Тот, кто прочёл два десятка великих книг, прожил два десятка великих жизней (П. Павленко). 6. Наш наставник — знание. Книга — наш учитель (В. Маяковский). 15

Висловіть свою згоду чи незгоду з думкою англійського письменника Самюеля Смайлса: «Людину можна пізнати по тих книжках, які вона читає». Обґрунтуйте свою думку.

Одні фахівці радять читати повільно, інші рекомендують учитися читати швидко. Поміркуйте, до кого варто дослуха тися. Чи ці поради тільки видаються суперечливими2?

Прочитайте слова і словосполучення двома мовами. Скла діть і запишіть речення з українськомовними варіантами. Українською Російською

одного чудового дня на відміну від на мій подив 1 2

в один прекрасный день в отличие от к моему удивлению

Не підлягає сумніву — рос. не подлежит сомнению. Суперечливий — який містить протилежні думки.

Українською

Російською

уперше час від часу дорогою назад насилу

в первый раз, впервые время от времени на обратном пути с трудом

Розіграйте діалоги за наведеними ситуаціями.

1. Ви прочитали цікаву книжку. Переконайте однокласника теж прочитати її. 2. Ви зацікавилися книжкою, яку бачили у свого друга, але він її ще не дочитав. 3. Ви вибираєте книжку на подарунок у книжковому магазині. Попросіть поради в продавця. 19

1. Прочитайте текст. З’ясуйте, що таке привітальна промова.

Привітальна промова — це урочисте звернення з нагоди1 якоїсь особливої події. Зміст промови становлять: вказівка на нагоду; похвала і вдячність конкретній особі чи групі осіб; перелік пози тивних якостей і заслуг, заклик до подаль ших добрих справ, побажання всіх благ, які з нагоди ювілею сприяють успіхові. Привітальна промова відповідає на запитання чому? кому? що? 2. Обміркуйте зміст привітальної промови з нагоди: 1) Дня знань; 2) Дня вчителя; 3) ювілею вчительки. Текст промови (до семи речень) запишіть і виголосіть її в класі. 20

Визначте види помилок і запишіть відредаговані речення. У разі потреби користуйтеся словником.

1. Ми не могли побачитися по багатьох причинах і до говорилися зустрітися в другий раз. 2. Учні попросили но венького, що ти розкажеш нам про себе в двух словах. 3. Поїзди ходили точно по графіку. 4. Пасажир запитав у провідника, що чи скоро ви подаcте мені чай. 5. Це лікар ство слід приймати у два прийоми. 6. В прошлому році ми їздили в Крим залізною дорогою, а тепер їдемо на машині. 7. У крайньому випадку Ігорь прилетить літаком. 8. По ба жанню клієнта вибирають обої. 1 Нагода — рос. подходящий случай; з нагоди ювілею — рос. по случаю юбилея.

СТИЛІСТИКА ТЕКСТУ

§ 3. Стилі мовлення Великі Українці — Великі Українці й Україна; — ідеальний образ українки; — благодійництво в ім’я науки; — професійні знання; — український гумор. — розвивати стилістичні вміння на основі знань зі стиліс тики. Наші висловлювання залежать від того, з ким ми говоримо, де говоримо і з якою метою, тобто від мовленнєвої ситуації. Саме вона визначає вибір мовних засобів, які ми використовуємо для вислов лення думки. Відбір виражальних засобів мови залежно від мети висловлювання та мовленнєвої ситуації вивчає наука стилістика. Одиницею стилістики є стиль мовлення. Стиль мовлення — це своєрідна1 сукупність мовних засобів, що використовуються мовцем за певних умов спілкування. Стиль мовлення залежить від його призначення. Так, основна функція розмовного стилю — спілкування; наукового — з’ясування, доведення, повідомлення; публіцистичного — вплив, переконання. Кожен стиль обслуговує свою сферу діяльності: розмовний — побу тову, науковий — наукову, офіційно діловий — законодавчу, ділову, публіцистичний — громадсько політичну та суспільно культурну. Усі стилі мають усну і писемну форми, але визначальною для кожного стилю є одна з них. Так, для розмовного стилю — це усна форма, для решти — писемна. Науковий, офіційно діловий, публіцистичний і художній стилі, на противагу2 розмовному, називаються книжними, оскільки вони були сформовані на книжній основі. 1 2

Своєрідний — рос. своеобразный. На противагу — рос. в противовес.

Стилі книжні

науковий

художній

офіційно діловий

публіцистичний

розмовний

Структура текстів різних стилів теж неоднакова. Для розмовного стилю характерний діалог (полілог), а для решти чотирьох — монолог. Наявність у мові виражальних засобів, з одного боку, та їх вико ристання в мовленні — з другого, зумовлюють розмежування сти лістики мови і стилістики мовлення. Для створення різностильових текстів використовують увесь ар сенал мовних засобів (морфеми, слова, словоформи, словосполу чення, речення). Стилістичні ресурси всіх мовних рівнів і виражальні можливості мовних одиниць вивчає стилістика мови. Вона встанов лює систему стилістичних протиставлень одиниць та їх варіантів на кожному рівні мови. Завдяки цьому мовець має можливість вибрати саме ту мовну одиницю, яка відповідає конкретній ситуації спілку вання. Використання стилістичних засобів мови в мовленнєвій діяльнос ті вивчає стилістика мовлення.

Прочитайте афоризми. Поясніть, як у них розкривається по няття стилю.

1. Стиль — одяг думок (Ф. Честерфілд). 2. Стиль — як криш таль: від чистоти його залежить його блиск (В. Гюго). 3. Хороший стиль не повинен зберігати слідів зусиль: написане має здаватися щасливою випадковістю (С. Моем). 4. Не можна писати високим стилем про дрібниці (С. Моем).

Розмовний стиль 22

1. Прочитайте уривок із повісті Івана Нечуя Левицького «Кайдашева сім’я». Проаналізуйте критичні репліки Карпа, ужиті ним засоби гумору й зробіть висновок, яким був ідеа льний образ української дівчини наприкінці ХІХ століття. Яких змін він зазнав і яким бачиться сучасним хлопцям?

— Карпе! — тихо почав Лаврін, дуже охочий до гарних дівчат. — Скажи бо, кого ти будеш сватать? — Ат! Одчепись од мене, — тихо промовив Карпо. — Сватай Олену Головківну. Олена кругла, як цибулька, повно вида, як повний місяць; у неї щоки, мов яблука, зуби, як біла ріпа, 14

коса, як праник1, сама дівка здорова, як тур: як іде, то під нею аж земля стугонить. — Гарна... мордою хоч пацюки бий; са ма товста, як бодня, а шия хоч обіддя гни. — Ну то сватай Одарку Ходаківну: ця тоненька, як очеретина, гнучка станом, як тополя; личко маленьке й тоненьке, мов шовкова нитка; губи маленькі, як рутя ний2 лист. З маленького личка хоч води напийся, а сама пишна, як у саду вишня, а тиха, неначе вода в криниці. Старий Кайдаш аж набік сплюнув, а Карпо промовив: Сцена з вистави — Вже й знайшов красуню! Та в неї «Кайдашева сім’я» лице, як тріска, стан, наче копистка3, руки, (Національний як кочерги, сама, як дошка, а як іде, то аж академічний кістки торохтять. драматичний театр — Але ж ти й вередливий! То сватай ім. І. Франка) Хотину Корчаківну, — сказав Лаврін і за сміявся. — Чи ти здурів? Хотина як вигляне у вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду в неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив. — Ну, то бери Ганну. — Авжеж! Оце взяв би той кадівб4, що бублика з’їси, поки кру гом обійдеш, а як іде... — Коли я буду вибирати собі дівчину, то візьму гарну, як кві точка, червону, як калина в лузі, а тиху, як тихе літо, — сказав весе лий Лаврін. — Мені аби була робоча та проворна та щоб була трохи кусли ва, як мухи в спасівку, — сказав Карпо. — То бери Мотрю, Довбишеву старшу дочку. Мотря і гарна, і трохи бриклива, і в неї серце з перцем, — сказав Лаврін. Лаврінові слова запали Карпові в душу. Мотря не виходила в ньо го з думки, неначе стояла тут на току недалечко від нього, під зеленою яблунею, і дивилась на нього своїми темними, як терен, очима. 2. Визначте стиль уривка. Користуючись однією зі схем (див. с. 16, 19, 23, 24, 28), укажіть у тексті ознаки конкретного 1

Праник — дерев’яний гладенький валок для вибивання білизни під час прання. 2 Рутяний, рутвяний — прикм. до рута — рослина, що містить ефірну олію. 3 Копистка — дерев’яна лопатка для розмішування чого небудь. 4 Кадівб, кадіб — велика діжка.

стилю. Наскільки характерна для нього така перенасиче ність порівняннями? Яку роль вони виконують? Розмовний стиль Призначення

Обставини мовлення Сфера використання Ознаки загальні

Ознаки мовні

спілкування, обмін думками

щоденне спілкування в невимушеній обстановці

побут, сім’я, робота неофіційність, безпосередність, непідготовленість, невимушеність, свобода у виборі слів і висловів, вияв авторського ставлення до мовців та змісту їхньої розмови тип мовлення — розповідь форма — усна (рідше — писемна) діалогічний характер розмовна оцінна лексика емоційно забарвлені слова й вислови звертання питальні, спонукальні, окличні, неповні речення різноманітність інтонації

Прочитайте уривок з роману Марини і Сергія Дяченків. Ро зіграйте діалог, який відбувся між дівчиною та продавцем. Яким стилем мовлення ви скористаєтеся?

Уздовж стіни стояли засклені вітрини з виставленими напоказ мобільними телефонами, а добре одягнена довгонога дівчина уваж но вивчала моделі й ціни. За стійкою сидів елегантний молодий чоловік, найяскравішою деталлю його зовнішності була жовтогаря ча краватка... 24

Прочитайте текст в особах, знайдіть у ньому риси розмовно го стилю. Вкажіть використані автором засоби гумору.

Хоч ледачий, та здогадливий Одна мати весь час вимагала, щоб її малий син рано вставав, бо хто рано встане, той багато встигне. Якось уранці, ще й не світало, хлопець солодко спав, а мати вже стояла над ним, примовляючи: 16

— Агов, синку, вставай, поглянь, як гарно навколо, як сонечко пригріває. Вставай, подивися, як пташки співають і люди поспіша ють до роботи взятися. Вставай, щоб якнайбільше встигнути. Он дядьків син — устав раненько і знайшов повний гаманець грошей... — Знайшов, бо їх загубив той, хто встав ще раніше, — крізь сон пробурмотів хлопець і знову заснув (З журналу).

Продовжіть діалоги, змінюючи в разі потреби напрям думки.

1. — Тобі ніколи не хотілося змінити світ? — Я побудувала б Країну Справедливості... 2. — А чому ти не любиш потяги? — запитала Анжела. — Безглуздо1 тягтися по землі, коли можна літати, — пояснив Влад. 3. — А в дитинстві ти мріяв, щоб тебе показували по телевізо ру? — поцікавилась Анжела. — Ні, — відповів Влад, подумавши... — А я мріяла, — мовила Анжела... (За М. і С. Дяченками). 26

Прочитайте і запишіть текст, увівши до нього діалог, що міг би відбутися, якби мобільний телефон був заряджений. Яким стилем і типом мовлення ви скористаєтесь?

Цієї миті мобільник, забутий до часу в кишені Владової куртки, зачувши близькість міста, раптом вибухнув тоненькою механічною мелодією. Влад вийняв з кишені телефон. — Слухаю... — Алло, — сказав далекий жіночий голос. — Нареш... Телефон жалібно пискнув. Остаточно розрядилася давно не за ряджувана батарея — і розмова перервалася (М. і С. Дяченки).

Розіграйте діалог за поданим текстом і закінчіть його моно логом.

— ...Історія, яка вразила? — Так, не просто цікава, смішна чи страшна, а саме вражаюча! Ну, як буває в кіно. Щось таке. — Навіть не знаю. — І бажано, щоб це трапилося з тобою. Якщо можна. ... (За В. Івченком) 1

Безглуздо — рос. бессмысленно.

1. Прочитайте уривок. З’ясуйте, про що в ньому йдеться. Визначте тип і стиль мовлення.

Кравчина дбайливо приймає дитину. — Синочку! Здрастуй! Се ти? Появився на світ? Ой ой ой!.. Маріє! Як гарно! Неначе гілочка виросла з мого серця. І сам я наче народився заново четвертий раз. Хлопчику мій... Хто ти? Хто він? Товариші! Може, це народився видатний талант? Га? Може, це но вий світоч людства? (О. Довженко). 2. Спишіть, підкресліть характерні для стилю уривка мовні за соби. Зробіть стилістичний аналіз тексту за схемою відпо відного стилю.

Науковий стиль 29

Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок, визначте стильову належність. Користуючись однією зі схем, вкажіть у тексті ознаки конкретного стилю.

Голландський математик Ганс Фройденталь опублікував роботу «Лінкос». Її підзаголовок поясню вав: «Створення мови для косміч ного зв’язку». З дивовижною пе дантичністю1 й ретельністю2 автор «Лінкосу» розробляє космічну мо ву (її принципову схему), яка повинна слугувати засобом спілку вання з розумними жителями інших планет, причому розробка цієї мови ведеться так сумлінно3, ніби «кос принципова схема, мічна розмова» має відбутися з дня на день з дня на день (За А. Кондратовим). 30

1. Прочитайте текст, даючи відповіді на запитання по ходу читання. Визначте тип і стиль мовлення. Знайдіть у тексті характерні ознаки стилю.

Якось — це було за царювання Катерини ІІ — жителі Петербур га побачили кулю, що світилася. Від неї йшло таке сяйво, що на Англійській набережній було світло як удень. Які здогади у вас виникають? Перевірте себе за текстом. З’ясувалося, що світить ліхтар, вивішений на четвертому 1 2 3

Педантичність — надмірна увага до деталей. Ретельність — рос. тщательность. Сумлінно — старанно.

поверсі у вікні квартири відомого механіка Івана Петровича Кулі біна. Ліхтар справді, як на той час, був незвичним. Які у вас припущення щодо будови ліхтаря? Це був справжній прожектор, — річ, у ті часи зовсім не відома. Його задня стінка була зроблена з дрібних шматочків дзеркально го скла. Ця стінка відбивала світло єдиної свічі стільки разів, скіль ки в ній було шматочків скла (За М. Поступальською). 2. З’ясуйте, чи все вам зрозуміло в змісті тексту, чи залишили ся запитання, на які ви не одержали відповіді. Що нового ви дізналися з тексту? Науковий стиль Призначення

Обставини мовлення

Сфера використання

Ознаки загальні

Ознаки мовні

пізнання світу, повідомлення, з’ясування, доведення

доведення наукової інформації до суспільства

наукова діяльність (наукові статті, підручники, дисертації, науково популярні журнали) інформативність, об’єктивність, точність (однозначність), узагальненість логічна чіткість доказовість послідовність типи мовлення — опис, роздум (рідше — розповідь) форма — усна і писемна монологічний характер абстрактна лексика слова терміни слова іншомовного походження цитати складні речення

Запишіть українською мовою 5–6 термінів, що позначають наукові поняття, які ви засвоїли на уроках географії, біології та інших предметів. Складіть і запишіть із ними речення. 19

1. Прочитайте текст. З’ясуйте, чи дотримано в ньому єдність стилю. Обґрунтуйте свою думку.

Грім і блискавка… Хто не спостері гав ці явища — величні й небезпечні? Між хмарою та землею відбувається зигзагоподібний розряд, який несе елек тричну напругу1 в кілька тисяч вольт. ...Як полосне через усе небо, як цвьохне прямо перед очима... На Землі одночасно відбувається майже 2000 гроз. У кожній із них зо середжена енергія, що дорівнює вибу ху водневої бомби. Щосекунди в зем лю вдаряє 100 розрядів блискавок (З журналу). 2. Переробіть і запишіть текст так, щоб він відповідав науково му стилю. 3. Напишіть твір мініатюру з описом грози в художньому стилі. 33

Перекладіть і запишіть текст українською мовою, дотриму ючись норм відповідного стилю. Вкажіть ознаки стильової належності висловлювання.

Дождь — жидкие атмосферные осадки, выпадающие в виде ка пель диаметром 0,5–7 мм. Дождь с каплями размером менее 0,5 мм носит специальное название — морось. Дождь выпадает из облаков в результате слияния мелких капель в более крупные. Различают ливневый дождь — крупнокапельный, кратковре менный, выпадающий из кучевых облаков, и обложной дождь — с менее крупными каплями, продолжительный, выпадающий из слоистых облаков (Из учебника). 34

Виконайте одне із завдань (на вибір): 1. Випишіть приклад невеликого тексту наукового стилю з навчальної літератури, яку ви використовуєте під час підго товки до занять, і зробіть його стилістичний аналіз. 2. Доберіть уривок із науково популярної статті. Знайдіть у ньому риси, які зближують науково популярний виклад, з одного боку, з художньою літературою, а з другого — з на уковою. Вкажіть у тексті елементи розмовного стилю. Напруга — рос. напряжение.

Офіційно"діловий стиль 35

1. Прочитайте текст. З’ясуйте: — за яких обставин мовлення (у якій мовленнєвій ситуації) можливе таке висловлювання; — яке завдання мовлення (обмінятися думками; поінформувати про щось; пояснити щось; спонукати до чогось; живописати); — які основні стильові ознаки висловлювання (узагальнене воно чи конкретне, офіційне чи невимушене, емоційне чи безстороннє, нейтральне).

Засідання Верховної Ради України (24 серпня 1991 року)

Акт проголошення незалежності України Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Украї ною в зв’язку з державним переворотом у СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні; виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно правовими документами; здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної української держави — України. Територія України є неподільною і недоторканною. Віднині на території України мають чинність виключно Кон ституція і закони України. Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення. 24 серпня 1991 року

Верховна Рада України 21

2. Проаналізуйте будову тексту (виділіть мікротеми, абзаци, типи мовлення, засоби зв’язку). 3. Розкажіть, як Україна здобула незалежність. У якому стилі ви будуватимете висловлювання? 36

1. Прочитайте текст. Як характеризує Альфреда Нобеля його заповіт1? Що вам відомо про цю унікальну особистість? 2. Користуючись схемою відповідного стилю, зробіть стиліс тичний аналіз тексту.

Я, нижчепідписаний Альфред Бернард Нобель, зваживши2 й ухваливши, цим оголошую мій заповіт щодо майна3, нажитого мною до моменту смерті. Усе майно, яке залишилося після мене і яке можна реалізувати, розподілити так: капітал виконавці моєї духівниці повинні використати на придбання цінних паперів, створивши фонд, відсотки з якого видаватимуться як премія тим, хто протягом попереднього року найбільше прислужився людству. Зазначені відсотки треба поділити на п’ять частин, які призна чаються: перша частина — тому, хто зробив велике відкриття або винахід у галузі фізики; друга — тому, хто зробив велике відкриття або вдосконалення в галузі хімії; третя — тому, хто досяг видатних успіхів у галузі фізіології або медицини; четверта — творцеві найбільш значного літературного твору, що відображає людські ідеали; п’ята — тому, хто зробив вагомий внесок у єднання народів, лік відацію рабства, зменшення кількості наявних армій і сприяння мирній домовленості. Премії в галузі фізики та хімії має присуджувати Шведська ко ролівська академія наук, премії з фізіології та медицини — Королів ський Каролінський інститут у Стокгольмі, премію миру — комітет із п’яти осіб, обраних норвезьким стортингом4. Моє особливе бажання полягає в тому, щоб на присудження премій не впливала національність кандидата, щоб премію здобували найдостойніші, незалежно від того, скандинави вони чи ні. 1 2 3 4

Заповіт — рос. завещание. Зважати/зважувати — рос. взвесить/взвешивать. Майно — рос. имущество. Парламентом.

Цей заповіт є останнім, він має законну силу і скасовує1 всі мої попередні заповіти. Офіційно)діловий стиль регулювання ділових відносин обслуговування громадянських потреб людини

Призначення

офіційне спілкування законодавство ділові відносини між установами й окремими особами

Обставини мовлення Сфера використання

документи (ділові папери) імперативність документальність, конкретність нейтральність стабільність точність (однозначність) стислість чіткість

Ознаки загальні

типи мовлення — розповідь, опис форма — писемна монологічний характер ділова лексика слова терміни розповідні, безособові речення прямий порядок слів

Ознаки мовні

Публіцистичний стиль 37

1. Прочитайте текст. З’ясуйте, яку мету ставив автор і чи досяг її. Визначте основну думку висловлювання. 2. Проаналізуйте будову тексту (виділіть мікротеми, абзаци, засоби зв’язку). Зробіть стилістичний аналіз висловлюван ня за схемою відповідного стилю, приділивши окрему увагу емоційно експресивним засобам впливу на читача.

Світочі України У нас є прекрасні взірці, що сяють маяками серед мороку2 даль ніх і ближніх часів. Ми сформуємо свою душу і душі своїх дітей так, щоб Великі Українці минулого освятили ті душі на творення небувалої небес ної України — невмирущої і життєдайної — віднині й довіку. 1 Скасовувати/скасувати 2 Морок — рос. мрак.

— рос. отменять/отменить.

Ми візьмемо нерушиму сміливість і мужність від славетного козацтва запорозького, дух якого стукає в наші дрімаючі серця! Ми приймемо дитячу віру і полум’яну непохитність1 від духа невмирущого Кобзаря! Ми нап’ємося з невичерпної криниці мудрості й посвяти від космічного велета Сковороди! Ми осяємось вічним болем і тривогою Лесі, щоб байдужість до горя жодної живої істоти не торкнулась нашого серця! Ми візьмемо до вічнодіючих рук і розуму громову потугу Каме нярського молота! (О. Бердник). Публіцистичний стиль Призначення

Обставини мовлення Сфера використання

вплив, спонукання, переконання, агітація передача інформації (переважно через ЗМІ) з пропагандистською метою громадсько політична суспільно культурна виступи в ЗМІ (періодика, радіо, телебачення тощо), на мітингах

Ознаки загальні

інформативність оперативність доступність переконливість урочистість образність емоційність

Ознаки мовні

типи мовлення — розповідь, опис, роздум форма — писемна й усна монологічний характер (рідше — діалогіч ний характер) суспільно політична, емоційно забарвлена лексика газетні штампи риторичні запитання речення різної структури

1. Прочитайте текст, визначте його тему й основну думку. Чо му, на ваш погляд, Іван Франко займає особливе місце в іс торії української культури? Непохитність — рос. стойкость, непоколебимость.

2. Укажіть характерні ознаки висловлювання, що визначають його стильову належність.

Письменник гігант. Будівничий велич ного храму української культури. Це — Іван Франко. Поет, прозаїк, драматург, критик, публіцист, учений, філософ і політик. Його називають Каменярем, але він не тільки джаґаном1 розбивав скелі, а й камін ними брилами мостив тверді, тривкі магіст ралі прогресу. Був будителем мас і вчителем нації. Марко Черемшина феномен Франка уяв ляв в образі великого астрального тіла, що гріє на всю Україну, а світить ще далі. Іван Франко Іван Франко — це наша національна Біблія. Ми розгортаємо його «Книги Битія» і за пошуками есте тичної насолоди, і за пошуками ізмарагдів людяності й мудрості. На схилі письменникового віку Європа визнала, що немає достойнішого за Франка кандидата на Нобелівську премію. Але проголосувала проти одна особа — смерть... Посмертно Нобелів ську премію не присуджують... (За І. Денисюком). 39

Прочитайте уривок. Дайте відповідь панянці в письмовій формі. У якому стилі ви будуватимете висловлювання?

Я — родовита полька. Мене зацікавила Україна: а хто вона є, ко го славетного має? Поляки пишаються Міцкевичем, росіяни — Пушкіним, а українці? (Р. Іваничук). 40

Доберіть уривок із газетно публіцистичного тексту, знайдіть і випишіть мовні засоби вираження волевиявлення, спону кання, емоційності та експресивності викладу. 1. Прочитайте текст, визначте тип і стиль мовлення. Здобувайте професійні знання

Що таке професійні знання? Більшість розуміє так: глибоке знання свого предмета; людина на своєму місці; кваліфікований працівник. Сперечатися з цим не доводиться. Та я додам: у знань є причина, є привід2 ставати ще більш значущими. Адже вони 1 2

Джаґан — різновид кайла. Привід — рос. повод.

визначають поведінку особистості й безпосередньо стосуються людської гідності1, упевненості, рішучості й сміливості. Людина, яка не має достатніх професійних знань, не може розра ховувати на те, що їй довірять цікаву й складну справу. Навіть якби таке трапилося, вона змушена була б викручуватися, щоб її не зміс тили із займаної посади. Перебування ж такої змістити із займаної людини на відповідальній посаді не забезпе посади чене золотим запасом розуміння справи. Тільки знавець справи може дозволити собі розкіш бути сміли вим і самодостатнім2. Саме із середовища знаючих можна сподіва тися принципових оцінок, зваженого погляду на ситуацію. А це вже громадянська поведінка. Це прообраз людини майбутнього, яка поєднуватиме в собі потребу в самоосвіті, самовдосконаленні, від повідальність і вимогливість3 як норму життя (За О. Абрамовим). 2. Дайте відповіді на запитання: 1. Що таке професійні знання? 2. З якими людськими якостями і в який спосіб вони пов’язані? 3. До чого спричинює брак професійних знань? 3. Підготуйте текст невеликого виступу на тему «Професійні знання» на засіданні профорієнтаційного клубу старшоклас ників. Для цього визначте мету висловлювання, тип і стиль мовлення; доберіть матеріали з різних джерел, які розкри вають роль школи в здобуванні знань, приклади; складіть план виступу. Підготуйтеся виголошувати текст із застосу ванням позамовних засобів впливу на аудиторію.

Художній стиль 42

1. Прочитайте твори ваших однолітків. Що об’єднує і що від різняє обидва тексти? Які думки й почуття вони викли кають? Весняні фантазії

Над моїм чарівним краєм сходить сонце, народжує новий день і несе весняне тепло благодатній землі. Серед зеленої оксамитової травички красуються нарциси — горді й неповторні квіти симво ли рідної Хустщини. Погляд зупиняється на дивовижному витво рі природи, білі пелюстки якого нагадують віночок хустинку, що 1 2

Гідність — рос. достоинство. Самодостатній — який має цінність сам по собі; який має цілком самостійне значення. 3 Вимогливість — рос. требовательность.

ніжно огортає краплинку сонця — жовту серцевинку. На тонень кому зеленому стебельці рослина гордо тримає свою голівку віночок, що тягнеться до яскравого сонечка. На цій диво квітці — крапля вчорашнього дощу, що світиться наскрізь, блищить, сипле іскрами, діамантами, переливаючись то різким, то матовим світ лом. Моя душа невимовно радіє з тієї краси... (Я. Андьол). Душа нарциса

Там, де річка Тиса Гори зупинила, Розцвіли нарциси Незбагненним дивом.

Викупана в росах Непорочність світу! Та сховався острах Серед дивоцвіту.

Ніжно білі квіти В місячному сяйві Зустрічають літо Дивом надзвичайним.

Пада тінь тривожна На долину дива. Чи людині — можна, Чи ж вона — людина?

Почорніло небо, Стала дибки Тиса: Не зривай, не треба! Там — душа нарциса! Н. Мамалига

Долина нарцисів (Закарпаття)

2. Визначте стильову належність текстів і зробіть їх розбір за схемою відповідного стилю. 3. Випишіть приклади слів і словосполучень, які впливають на образність обох текстів. 27

Художній стиль Призначення

вплив на розум, почуття і волю читача (слухача)

Обставини мовлення

потреба живописати дійсність (людей, природу, явища, поняття тощо), передати почуття, емоції, збудити уяву

Сфера використання

література творча діяльність

Ознаки загальні

образність зображуваність виразність емоційність

Ознаки мовні

типи мовлення — розповідь, опис, роздум форма — писемна (рідше — усна) монологічний характер (зрідка — діалогічний характер) емоційно експресивна лексика синоніми антоніми омоніми речення різної будови

Перекладіть і запишіть текст українською мовою. Визначте стильову належність тексту, вкажіть у ньому характерні оз наки стилю. Тюльпан

В класс принесли тюльпан. Лепестки его были свёрнуты в ту гой бутон. Тёмно красный, он как будто ждал чего то. Вдруг в класс ворвался луч солнца и зайчиком заплясал по партам, по доске, потом осветил тюльпан и замер. Цветок из бутона превра тился в яркий факел на тёмно зелёном стебле. Этот факел стал разгораться — цветок раскрывал лепестки, из красного превратил ся в огненно алый и заиграл, засветился золотистыми светло оран жевыми оттенками. Возле этого гордого цветка на страже — бархат ный листок. В классе все притихли. Ребята следили за тем, как рождается чудо (Из журнала). 28

1. Прочитайте уривок, визначте його комунікативну мету. З’ясуйте, до якого типу і стилю мовлення належить текст, обґрунтуйте свою думку.

Зиркаю у вікно — й очам своїм не вірю: багато бачив в Україні вишень і черешень, але такого дива не трапляв. Уся черешня в цю благодатну літню пору як величезне виноградне гроно, навіть лис точки за рожевими ягодами поховались. Аж не віриться, що дерево може так рясно родити. Не можу очей відірвати від дерева, яке буяє в рожевих плодах (За Я. Гояном). 2. Складіть і запишіть власний опис фруктового дерева в ху дожньому стилі.

Поширте текст утричі, увівши в нього опис дощу. Доберіть заголовок і запишіть текст.

За прочиненим вікном зашарудів дощ. Важкі краплини засту котіли по обшивці підвіконня... Листя, тільки но вимите, раділо яскравому світлові дня (За О. Ільченком). 46

Поширте текст на дві третини, увівши в нього опис краєви дів, побачених Владом з борту літака. Доберіть заголовок і запишіть текст.

Сьогодні був винятково вдалий день для повітряної подорожі. Літак відірвався від землі... Влад дивився вниз, притулив шись чолом до ілюмінатора. Земля проглядалася чітко, жодна хмарин ка не заважала оглядові. У проме нях сонця поблискували озера — друзки скла... Небесна подорож закінчувала ся... (М. і С. Дяченки).

Доберіть із художнього твору опис будь якого явища приро ди й опис того самого явища в енциклопедії. Запишіть обидва тексти. Зіставте уривки і відзначте характерні риси художнього й наукового викладів. 29

1. Прочитайте текст, визначте його комунікативну мету, тип і стиль мовлення, вкажіть характерні ознаки стилю. Райдуга

На небі багатоколірною дугою спалахнула райдуга. Яка причи на цього надзвичайно мальовничого явища? Пригадаймо, сонячне світло утворює сім кольорів: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій і фіолетовий. У цьому можна переконатися за допомогою клиноподібного скель ця — скляної призми. У повітрі немає складних призм, їх заміню ють дощові краплі. Світловий промінь, падаючи на поверхню дощової краплі й заломлюючись, проходить усередину. Досягнувши внутрішньої стінки, він відбивається й виходить із краплі, знову заломившись. Так світло розкладається на спектр... Під час дощу сонячне проміння заломлюється в міріадах крап лин води... Однак в очі нам потрапляють лише ті кольорові проме ні, які йдуть від крапель, що знаходяться в одному положенні щодо нас і до сонця: вони розташовані по колу. Зливаючись, вони і дають нам яскраву картину райдуги (З журналу). 2. Сформулюйте тему тексту і напишіть твір мініатюру про веселку в художньому стилі. 49

1. Прочитайте жартівливі листи, проаналізуйте їх мовні особли вості. Вкажіть використані Федором Лузаном засоби гумору. 2. У чому виявляється стилістичний дисонанс1 і як він на зивається? Що треба змінити в обох текстах, щоб досягти стилістичної однорідності, або єдності, стилю?

Добрий день, Поліно Платонівно! Не знайшовши консенсусу, ти незначну конфронтацію так близько прийняла до серця, що навіть не погодилася на деякий консорціум і вирішила припинити наші стосунки. Я ще раз офіційно заявляю, що ніякої альтернативної тобі осо би в мене немає. У тому, що часто приходив пізно, винуваті брифін ги, бо я маю високий рейтинг і мені доручали їх проводити. Сподіваюсь, ти все добре обміркуєш, прийдеш до конверсії, незважаючи на плюралізм наших думок, повернешся, і в нас з’явиться повна консолідація. Усе буде о’кей. Кирило 1

Дисонанс — те, що вносить розлад у щось, суперечить чомусь.

Високоповажний пане Кирюхо! Не звинувачуй мене в популізмі. У нас із тобою ніколи не було синхронного погляду на речі, як і єдиної концепції. Тому й виникали різні колізії. Ти вихваляєшся своїм рейтингом, а я теж не в тім’я бита і маю непоганий імідж. Будучи індиферентним, ти ніколи не робив мені презентів, а я по відношенню до тебе не вдавалася до рекету. Тобі, як менеджеру, твій офіс дорожчий від домашнього затиш ку... Ти згорда дивишся на електорат, хоч саме від нього й залежиш. Свій менеджмент ти ставиш понад усе, і я підозрюю, чи не заміша ний ти в корупції? Вважаю, що маркетинг, яким ти нібито займа єшся, то фікція. У наших відносинах наступила повна стагнація, і тому я вирі шила поставити крапку. P. S. Поки не завершаться ринкові реформи і не виберемося з економічної та фінансової кризи, житиму в селі, у своїх батьків. Такий у мене менталітет. Поліна 50

Прочитайте уривок. Поширте і запишіть текст, доповнивши його живописанням місць, якими їхала дівчина, стислим ви кладом змісту останніх вістей та описом настрою, навіяного музикою. Дотримуйтесь єдності стилю.

Рената їхала за кермом червоного БМВ. З радіоприймача луна ли голоси коментаторів останніх вістей. Вона змінила хвилю — і в динаміках почулася легка музика (О. Жовна).

§ 4. Будова (внутрішня організація) тексту Краса рятує світ — природа як джерело естетичного розвитку суспільства; — збереження природи. — удосконалювати навички побудови висловлювання на основі знань про внутрішню організацію тексту. 51

Пригадайте вивчене про будову тексту, способи й засоби зв’язку речень у тексті, про «дане» і «нове». За можливості скористайтеся § 29–30 підручника Н. В. Бондаренко, А. В. Ярмолюк «Українська мова» для 9 класу. 31

У мовленні речення пов’язані за змістом і граматично. Їх об’єдну ють, з одного боку, спільні тема і думка, що розвивається від одного речення до іншого, створюючи розгорнуте повідомлення, а з другого — специфічні засоби зв’язку. Речення в тексті поєднуються за допомогою послідовного, або ланцюгового, і паралельного способів зв’язку, які виступають у чистому вигляді або комбінуються в одному висловлюванні. Засобами зв’язку речень у тексті слугують повтори слів із по передніх речень, займенники, прислівники, сполучники, синоніми, однакові видо часові форми присудків, однотипні, неповні речення та ін. Найпоширенішим є послідовний (ланцюговий) зв’язок, який забезпечує послідовне розгортання думки, її рух від найбільш са мостійного першого речення до наступного і подальших. Окремі фрагменти думки, розвиваючи одна одну, становлять ніби кільця одного ланцюжка.

1. Прочитайте текст. Простежте, як у кожному наступному реченні розкривається, уточнюється смисл попереднього, як відбувається розвиток, рух думки. 2. Визначте в тексті структурні частини — зачин (початок дум ки, теми), середню частину (розвиток, виклад теми) і кін цівку. Вкажіть засоби зв’язку між частинами тексту. Як розпускається мак

Ось так розпускається мак. Рано вранці серед сивого різьбле ного листя на волохатому стеблі гой дається зелений бутон. Теж увесь волохатий, у краплинках роси. І раптом ти бачиш, як бутон лоп нув. Цю ж мить! Зелені стулки1 розсу ваються, проглянула між ними рожева смужка. Вона стає все ширшою, шир шою... Ще мить — і зелені стулки впали на землю. І все це відбувається на твоїх очах! І вже не зелений бутон гойдається на стеб цигарковий лині, а ніби грудочка2 рожевого цигаркового папір паперу. 1 2

Стулка — рос. створка. Грудочка — рос. комочек.

З ім ’ята грудочка. Та ось грудочка починає оживати, пухнути, розп равляти склад ки. Розгладжую ться пелю стки, вигинаються... Червонію ть. Н али ва ються жаром. І ось уже вогняна чаш а розкри лась н а стеблині. В середині неї лежить чорна вуглинка. С яє вогняна чаша. Б о язк о д оторкн утися до неї — обпалить пальці! А якось увечері, зн ову на твоїх очах — раз! — відвали ться одна пелюстка, ще одна, ще... Л еж ать на землі. Тем ніш аю ть. О стигають. Ось так гасне мак. Н е відцвітає, не в ’яне, не хи ли ться. П росто гасне (За Е. Ш имом). Послідовний зв ’язок речень використовується в усіх стилях мовлення, допомагаючи уникнути невиправданого повтору слів. Ланцюговий зв ’язок із повторенням слів застосовується в науковому й діловому мовленні, забезпечуючи його точність: Цинк — один із найпоширеніших кольорових металів. Це синювато-білий метал, який на повітрі вкривається захисною плівкою окису. Він застосову ється для захисту від корозії, у виробництві каучуку, фарб, д о б р и в 1. За допомогою цинку з гірської породи видобувають золото й срібло. Цинко-алюмінієві сплави до бр е зарекомендували себе в оптичному приладобудуванні2 та у виробництві підшипників (3 журналу). Паралельний спосіб зв ’язку полягає в тому, що кожне наступне речення однаковою мірою доповнює або розгортає розповідь чи опис, подані в першому реченні, називаючи одночасні, рівнозначні явища (ознаки). Кожне з цих речень відносно самостійне (як частини складносурядного чи безсполучникового скл адного речення з однотипними частинами). Речення поєднані між собою більше за змістом, ніж граматично (хоча зв’язок між ними виявляється в єдності видо-часових форм дієслів-присудків).

Прочитайте текст. Визначте спосіб поєднання речень у текс ті, вкажіть засоби зв’язку. В ечір був м ’як и й , теп л и й , густо н а с т о я н и й н а степ о в и х пахощах. Зо р і мигтіли, я к перед дощ ем. М оре коли сково ш елестіло хвилям и по узбереж ж ю . Д есь н а обрії, ніби в тем ном у величезном у проваллі, зрідка звивали сь білі сухі зірниці. Н ад морем зн ен ац ька кресн ула блискавиця. В елике несподіване сяйво високо трем тіло у хм арах (З а О. Гон чаром). 1 Добриво рос. удобрение. 2 Оптичне приладобудування —рос. оптическое приборостроение. З "Українська мова", 10 кл.

зз

Паралельний спосіб з в ’язку надає мовленню піднесеності, уро чистості, а повтор слова тут може бути засобом підсилення думки. Ці риси характерні для публіцистичного стилю.

Прочитайте текст. Визначте спосіб зв’язку речень у тексті, його стильову належність. Сформулюйте основну думку тексту, з ’ясуйте роль повторів у ЇЇ розкритті та їх функцію як засобів зв’язку речень. Воскреснемо! Воскреснемо, брати і сестри, бо зем ля наша, хоч і розіп’ята на хресті історії, але свята. В оскреснемо! Б о м и вічно були на ц ій Богом даній зем лі як народ, і рідне небо хай пош ле нам силу д л я ж иття. В оскреснемо! Б о світить нам у віки пророцтво Тараса: «Н е вм и рає душ а наш а, не вм и рає воля» (Я. Гоян). Залежно від змісту повідомлюваної інформації в реченні виділя ють «дане» (в ід о м е ) і «нове» (не відо м е). «Дане» є вихідною частиною, предметом повідомлення і зазвичай містить відому інформацію. «Нове» (як правило, це друга частина речення) містить основний зм іст висловлювання, те нове, що повідомляється про «дане». «Нове» виділяється логічним наголосом і зазвичай знаходиться наприкінці речення.

Прочитайте текст, визначте його тему, основну думку і сти льову належність. Знайдіть у тексті «дане» і «нове», вкажіть спосіб і засоби зв’язку речень. М альовнича палітра озер У се м ає свій колір. Н е м а є чисто зел ен о го л и с т я чи тр ави . Є н ей м о в ір н а к іл ь к іс т ь відтін ків ц ього к о л ьору. Ц е ж сто су ється й о зер К ан а ди, з а б а р в л е н н я я к и х зал е ж и т ь від ко л ь о р у гір, л ісів, трав, сн ігів, л ь о д о в и к ів і. зв и ч а й н о ж, небес, я к і їх оточую ть. Т а м т е ш н і1 озера м аю ть щ е одну ц ік ав у особ ли вість: во да в н их за к о л ь о р о во ю гамою р азю ч е2 схож а н а кош товн е кам ін н я. 1 Тамтешні — рос. тамошние. 2 Разюче — рос. поразительно.

К ольори природи, я к відомо, мож уть зм іш уватися, надаю чи об’єкту інколи зовсім н езвичай н ого вигляду. Л егко п оясн и ти , наприклад, густо-ліловий або голубуватий колір А м етистового чи Сапфірового озер, том у щ о вони відбиваю ть глибоку синь неба. Жодних таємниць не кри є і С марагдове озеро, оскільки його береги вкриті вічнозеленим и хвойн и м и лісами. Т а складно разю че пояснити колір Бірю зового озера. Воно мало б від. бивати брунатно-білий колір н авколи ш н іх гір і тай гові ліси, що ростуть на схилах, але його колір дійсно бірю зовий і ніякий інш ий. Те саме стосується і Т опазового озера, м ’я к и й зо л о тистий колір якого заспокою є зір. У сього в нац іон альн их парках Банф і Д ж аспер налічується бли зько двадц яти озер, вода я к и х ім і тує1 колір лазуриту, бірю зи, смарагду, топазу, сапф іру, кін овару2, аметисту та ін. Б ільш ість водойм маю ть н азви цих м ін ералів і кош товних каменів (З а Ю. М ет єлєвим). Прочитайте тексти, визначте тип і стиль мовлення. Вкажіть «дане» і «нове», з ’ясуйте, яким способом поєднано речення в тексті. Назвіть засоби зв ’язку. 1. Н ад тихою святковою зем лею високи м и зол оти м и м азкам и починався ранок. О сь уж е затрем тів рож евий, з перловим відливом схід, і хтось його відразу прош ив гарячи м вінцем пром іння. Р о зч ах нулась небесна брама, і сонце заіскри л ося на синьом у тум ані роси, на задуманих нивах (М . Стельмах). 2. Я к волош ка, в лісах озеречко цвіте. М арить небо над ним, наче мед, золоте. Н а зеленій траві білі ч ай ки сидять. Б ілі свічі горять на тарелях латать. Д . П авличко 3. П о чин ався п р екрасн и й л ітн ій день. Н а небі ж од н ої хмари. Д ніпро в и б л и ску вав сріблом своїх ш и р о ки х вод і л о в и в п о вер х нею п р о м ін н я веселого сонця. З е л е н і береги п о су в ал и ся від п а роплава назад і п роп адал и десь у си н іх д и м ках обрію (М и к о ла Х вильовий). Робота в групах

1. Колективно виберіть одну з тем. 1. М олодим бути легко. 2. Щ асли вим бути просто. 1 Імітувати/зімітувати — рос. имитировать/сымитировать. 2 Кіновар — мінерал червоного кольору. 35

3. А втомобіль — не розкіш , а засіб пересування. 4. Б у д ь-як а реклам а корисна. 2. Організуйте дві команди — оптимістів (які обстоюють опти містичний погляд на проблему) і песимістів (які сповідують протилежну позицію). Доберіть вагомі аргументи на під твердження своєї точки зору та оприлюдніть позицію своєї команди через її представника.

, :

Прочитайте речення. З ’ясуйте, чи правильно використано займенники при послідовному зв’язку речень. У разі необхідності відредагуйте речення. Запиш іть їх.

1. Н а столі в кри ш талевій вазі стоїть троянда. Вона дуж е гарна. 2. М и із сестрою і друж кою нареченої їзд и ли н а весілля. Вона була в най ви ш укан іш ом у вбранні. 3. Т ам росли береза і липа. Н а ній п о декуди з ’я в и л о ся ж овте листя. 4. Б атько з плем інником прийш ли до банку. Він підготував усі потрібні документи. Складіть міні-тексти за першими реченнями, використову ючи паралельний зв ’язок із повтором слів. З р а з о к . Мгла дивилася мов зачарована. Вона вперше в житті бачила море. Вона м ріяла про це ще з дитинства. Вона м арила ним у снах. Вона була неймовірно щаслива. 1. М іл а д и в и л а с я мов зач арован а. В она вперш е в ж и тті б ач и л а м оре (Я. Д уб и н я н сь к а ). 2. Іш ов теп л и й весн ян и й дощ. Він в и м и в в у л и ц і і п лощ і (10. К ам аєв). 3. Я ж и в м ріям и (Ю. К амаев). 4. С погади д и ти н ств а н ай яск р ав іш і (Ю . К ам аєв). 5. О см ислив суть усіх своїх п робл ем (Л. В озна). 6. Все! Виріш ено! П очинаю н ове ж и ття (Л. В озна). 7. Б уваю ть дні, ко л и ж и ття вид ається нам осо б л и в о я с н и м і зл агод ж ен и м (К. П ауспю вський). 8. С ьогодні все н ав к р у ги б уло інш им , н еп овторн и м , ф ан тасти ч н о п р ек р ас н и м (О. Гончар). Складіть два тексти на тему «Ліс зустрів мене як друга» з послідовним і паралельним зв’язками речень.

§ 5. Варіанти висловлювання П р и р о д а — н а ш у ч и т е л ь і взір е ц ь — індивідуальний сти ль письм енника; Ь, % а — способи вдоскон ален н я тексту. “ " * ^ 1 — вчитися створю вати варіанти висловлю ван ня н а основі іі|зо с і її* siCT.ii 4 Ш і і і іи зад р а і .

Зміст тексту зазвичай конкретний і відкритий. Той самий зміст можна повідомити різними способами, у різних варіантах, які відріз нятимуться нюансами й особливостями смислу. Різним добором і комбінуванням слів початковий зміст можна пе ретворити на ряд варіантів, різних за обсягом і цінністю інформації. Це, зокрема, виявляється у своєрідній стилістичній манері різних ав торів, коли вони розробляють ту саму тему. Невичерпні виражальні можливості мови кожен письменник використовує по-своєму, що й зумовлює його індивідуальний стиль. ін д и в ід уа л ь н и й стил ь — це система виражальних засобів мови окремого письменника, яка вирізняє його мову з-пом іж інших. Вибираючи свої мовні засоби, автор подумки створює оригінальні художні образи, що полонять уяву читача. Саме через специфічні мовні засоби та їх оригінальне авторське використання стиль письменника відображає його оригінальне світобачення і світо сприймання. Іван Ф ранко вважав, що «кожний письменник, особливо талано витий, виробляє свою окрему мову, має свої характерні вислови, звороти, свою будову фраз, свої улюблені слова. Письменник, у яко го немає своєї індивідуально забарвленої мови, — слабкий письмен ник, він пише безбарвно, мляво» і не може розраховувати на трива лу популярність.

Прочитайте речення, простежте, як вош і відображають інди відуальність авторського стилю. 1. С то ял а ти ха зо р я н а ніч (М икола Х ви ль о ви й ). 2. Н іч — наче озеро в берегах неба (М . К оцю бинський). 3. З о р і сяю ть; серед неба горить б іл о л и ц и й (Т. Ш евченко). 4. Т ам , далеко, огнів хороводи засвіти лись в н ебеснім гаю (В. Сосюра). 5. З н о в у н а сході в и звіздило небо (М икола Х вильовий). 6. З а в ік н о м сп и ть ніч, в тем не н е бо загорнена, зо р ям и п ри хорош ен а (Ю . З б анацький). 7. М ісяць, закохан ий в ніч чарівну, сяє, щ асливи й , і світи ть (О лександр Олесь ).

Прочитайте уривки, з ’ясуйте, чи об’єднані вони спільністю теми, типом і стилем мовлення. Щ о відрізняє тексти? Як виявляється індивідуальність стилю кожного письменника в доборі виражальних засобів, у створенні образів, у будові тексту, у структурі речень? Як це впливає на чіткість і пере конливість змальованої словесної картини? 1. Я сн а ніч, човен під вербою, рясні, аж над саму воду, віти, м і сячн а іскри ста доріж ка через увесь став. Тиш а, гіркуваті пахощ і квітучої верби (В. Козаченко). 2. А над п олям и велично п ли в місяць, розкриш ую чи й розтру ш ую чи своє сяйво н а кож не деревце, на кож ну зілинку, і зараз вибі лен е ж ито від колоса й до кореня було повите такою сріблястою го лубінню , яку, здається, м ож на було зачерпнути в пригорщ і й пити мов дж ерельн у воду (М . Стельмах). 1. Прочитайте тексти, визначте їх тему, випишіть 7 -9 слів, які становлять тематичне ядро. З ’ясуйте, що зумовлює індиві дуальність стилю кожного письменника. Я кий текст сподо бався вам найбільше і чому? 2. Котрий із текстів містить найбільше інформації та який він за обсягом порівняно з іншими текстами? 1. В осінні сиві світан ки тум ан розсію є палахкотю чий аж до н е бес цвіт кленів, беріз, осокорів, дубів, верболозів, а на зем лі зворуш л и во-рухл и ви й і ш епіткий л и стян и й покров, різнобарвне різн о т р ав ’я. П оки у віконц я м іж хм арам и накоротко прорветься сонце, день уж е засвіти вся і пом олодів (Р. Д ідула). 2. С онячно ц віла осінь. В она п ри й ш л а так неж дано-негадано, м овби зорян ої ночі ти х цем уп ала з високого неба і до ран ку протоптала на зем лі перш і стеж ки. Щ е на деревах, травах і квітах трем тіли росинки, ще берег л о зелену барву листя, а все ж, глянь, і зак р у ж л яє в зачарованій ти ш і п ож овкл и й лист, і вип розори ть хвилю світанок, і в багряну к и рею н епом ітно п ереодягнеться ліс, і вищ е виростуть небеса. То в парі з л ітом м андрує зем лею ран н я осінь. Гляну в очі цій осені, в очі сині й пром енисті, я к заквітч ан е сонцем осіннє небо, і побачу... велич (За Я. Гояном ). 3. О сінній пром енисто-задум ливий день... Д ивні, м інливі барви лісу, прощ альни й ж уравли н и й крик, ш е 38

лестіння пож овклого листу, п розорі краплі м инулого дощу... З д а ється, ніби осінь тебе обвіває своїм и ш овковим и кри л ам и і несе на них у країну тихої задуми. Здається, ніби вся п рирод а співає тиху елегію1; звуки тої елегії вливаю ться в н айпотаєм ніш і2 кутки серця і сповнюють всю істоту х в и л ям и якогось д ивного почуття. І несподівано брин и ть серед тих пісень осінніх голос м еткої б ез журної синиці... (За М. Рильським). 4. У тома в далечині; червінок-червінь у виш невом у ли стку і виноградному. А в берези л и сток тендітний: доторк3 дитячого пальчика до уст. Ж овтий см уток обси пається з кущ а на вогкий ґрунт. З височини, на сивій струні, павучок до рай дуж и нки, щ о на вістрі листка. П овітря стоїть —- струна в роялі. Коло двори ка скрізь квіти, схож і на С атурн. Ч орн об ри вц і ж арі ють. І ш овково-рож ева троянда, ясн о -ясн о рожева, повн а-повн а ласки. Зворуш ли ва4, чиста. К ели х почуття, п ід н яти й на гож ій стру ні з колю чками. Випий барву щ ирості, я к вино, випий! Ж орж ино моя, ж орж ино! С м ілива і н еп окірна селян ська квітко! Сили, і здоров’я, і правди, квітко-надіє, чесна, б езн евин н а і вірна, ти — он пломенієш , наче лам п адка — сонце. Хоч ти не гасни! (За В. Баркою ). 5. Тоді падало небо, м іцно обнім ало землю , огортало її гол уби ми туманами і з тривогою д и ви л ося н а сл ьози н ки роси. І п лакал и верби, схиливш и довге віття аж до сірих кам енів б іл я потем нілої води. Щ ось н ерозбірливе ш епотів очерет, похитую чись посеред си зого озера-віконця. А квіти вже не цвіли. їх пелю стки опадали в воду і повільно-повільно пливли, цілую чи на прощ ан н я рідні береги. Від дощ ів посивіли трави. С тукал и голівкам и в ш и бку високі мальви, а гарячі величезні ж орж ин и востан н є ц віли -п алахкотіли , віддаючи свою красу, тепло і ніжність... У вечері холодний різки й вітер нещ адно ш м атував легке літнє вбрання хмарин і обкидав їх важ ким и чорни м и ш алям и. А вночі одна-єдина зірка блукала по небу, і після неї н а сіро-чорному п олотни щі холодним золотом виблискувало м айж е невидим е слово «осінь». Осінь... (За М. П оліщ ук). 1 Елегія —вокальний чи інструментальний твір задумливого характеру. 2 Потаємний — глибоко особистий. 3 Доторк —рос. прикосновение. 4Зворушливий — рос. трогательный. 39

Прочитайте і спишіть речення. Простежте, в чому виявля ється індивідуальність авторського стилю письменника.

1 . 1 розкриває день свою зелену книгу, друковану вночі хмарина ми небес (А. М алиш ко). 2. Р аннє сонце — молоде оленя прибігає з-за лісу до вас (Б.-І. Ант онин). 3. М іж скелями снується неба синя аква рель (А. М алиш ко). 4. Білокрилим и кораблями пливли сліпучо-білі хмари (3. Тулуб). 5. С яю ть блакиттю на сонці води Д ніпра (Н. Рибак). 6. Ш ум лять дерева елегійно (Б.-І. Лптоііич). 7. О сінь танула, як вос кова свічка, ставала все прозоріш ою й легшою (М. Коцюбинський). 8. Здавалось, ніби з неба впала веселка, поламалась, подробилась, покриш илась і обсипала тим и пиш ними кольоровими окруш ками всю гору з верху до низу (І. Н ечуй-Левицький). 9. Там, де березина в и тісняла сосну та пропускала паруси сонця, усе, здавалось, залите бу ло зеленим бенгальським вогнем (М. Коцюбинський). 10. У К риму гармонійно поєдную ться блакить неба і моря, зелень парків і сивиз на скель, сонячний переплав пісків і бузкове цвітіння там ариску (І. Б езхут рий). 11. У попелі хмарин дотлівало сонце (М. Стельмах). Уявіть, що ви — письменник. Складіть кілька речень, які за свідчили б ваш індивідуальний стиль. Доберіть заголовок і напишіть твір-мініатюру з описом при роди в осінній сонячний (похмурий, дощовий) день, який закінчувався б так: «...Це зайвий раз доводило, що літо мину ло і настала осінь» (В. Врублевська). У якому стилі ви буду ватимете висловлювання та яких ознак свого індивідуально го стилю йому надасте? Стилістичний квадрат Кількісне співвідношення між обсягом змісту та обсягом тексту (вжитими мовними засобами) можна звести до чотирьох типів, ко жен з яких позитивно або негативно впливає на стиль висловлюван ня. Це наочно демонструє стилістичний квадрат. Обсяг змісті/:

добре

Обсяг тексту:

1. Розгляньте фото.

2. Співвіднесіть обсяги змісту й кількості слів у реченнях. АГ: М ісяць освіїлкх; ліс. БВ: М ісяць у цей нічний час розсипав срібло по гущ авині на краю лісу. АВ: П овний і круглий м ісяць уночі зверху освітлю є ліс своїм світлом. БГ: С пить ліс у чистому сріблі місячного сяйва. 3. Проаналізуйте кожен поданий приклад за такими показни ками1: 1 ) кількість слів (обсяг висловлю вання): 2 ) інф орм ативність повідомлення (обсяг змісту); 3) стилістична цінність (якість) висловлю вання. С тислий з м іс т у ко р о тко м у р е ч о н н і/т е к с т і (АГ) Місяць освітлює ліс. — У реченні лише одне повідомлення (уза гальнене спостереження). Боно містить мало інформації, тому пере дане всього трьома словами. Слова використано економно; кожне вжите в прямому значенні; жодне з них не є зайвим. Така пропорційність стислого змісту й короткої форми обумовлює стилістичну цінність висловлювання. В и сн о во к: якщ о м и во л о д ієм о незн а чн о ю ін ф о р м а ц іє ю , то й п о від ом л е н н я м ає бути сти сл и м .

1 Показник — рос. показатель.

Прочитайте речення, сформулюйте і запишіть висловлену в них думку, якомога меншою кількістю слів. Простежте, як зміняться речення. 1. Немає нічого прекрасніш ого, ніж ш ироке море, зали те сон яч ним світлом (Г. К ублицький). 2. Зн ову припустив дощ, монотонний, дрібний, неначе осінній (.Я .Д убинянЬ ька). 3. Дні про голубів, зв и в а ю чись стрічкою в луках (С. С кляренко). 4. У безладно розсипаних хмарах засяя л а веселка (А. Хиж няк). 5. Її враж ала розкіш на карти на природи, обсипана сонячним пром інням під чистим блакитним небом (М. Коцюбинський). Складіть і запишіть до п’яти коротких речень, які містили б стислий зміст.

'^ - у .

Розлогий 1зміст у великому реченні/тексті (БВ) Місяць у цей нічний час розсипав срібло по гущавині на краю л і су,— Спостереження багатше, воно охоплює більше значущих дета лей. Кожна частина речення насичена інформацією. Явище побаче не безпосередньо, воно відбулось у певний час (нічний), миттєво й несподівано (розсипав срібло) і в конкретному місці (в гущавині на краю лісу). Висновок: довше говорити й більше писати доцільно лише за потреби передати значний обсяг наявної у вас цінної інфор мації, думок і спостережень.

Прочитайте речення, проаналізуйте їх щодо співвідношення змісту й обсягу. 1. І даль, і гай, і тем ні кручі відби ли сь в л агід н ій воді (Є. М ала ню к). 2. В ерш ини гір, од снігу білі, сліп учо сяю ть н авкруги (М . Л уків). 3. Ч и сти й свіж и й сиіг сріблом ся яв під б лаки тн и м н а метом неба (М . Коцю бинський). 4. Н ад берегом п росл ався н евел и кий, густо зац вічен и й білою ром аш кою луг (В. К озаченко). 5. М о ре н а ли стівц і було яскраво-си н є, сонце — яскраво-м ал и н ове, від нього й ш ла вни з така ж яскр ав а доріж ка (Я. Д уб и н ян ська ). 6. Д и кі м аки цвітуть і за один день осипаю ться, ніби червоні вогни ки спалахую ть і зр азу зн икаю ть то тут, то там у п иш ном у р ізн о тр ав ’ї (В. Соб ко). Складіть і запишіть до п’яти поширених речень, які місти ли б розлогий зміст. 1 Розлогий — великий, просторий; рос. обширный. 42

Стислий зміст у в е л и ко м у р е ч е н н і/т е кс т і (AB) Повний і круглий місяць уночі зверху освітлює nie своїм світлом. — У цьому завеликому реченні з десяти слів не сказано більше ніж у реченні з трьох слів: Місяць освітлює ліс. Більшість слів у реченні є надлишкові За щоб ширити й збагатити повідомлення, еони тільки ускладнюють розу міння, а тому втрачають свою цінність. У великій кількості сліз зерно змісту губиться й дуже важко розпізнається. Зайвим є вживання слів повний, круглий, уночі, зверху, своїм, світлом. Якщо місяць освітлює ліс, зрозуміло, що він повний, а якщо він повний, то обов’язково круглий. Місяць світить тільки вночі і завжди тільки згори і з неба. Тому всі ці означення й обставини мають нульову інформативність. Така надлишковість очевидна і в словосполученні освітлює світлом. Висновок: стислий зміст у великому за обсягом тексті, коли людина багато й беззмістовно розповідає (пише), свідчить про стилістичну невправність. Марнослів’я — найбільший стилістич ний недолік.

і^

П рочитайте речення. В каж іть слова, які не несуть нової ін ф о р м ац ії та м ож уть бути вилучені без ш коди для змісту.

1. Д л я літаків, які кудись летять на крилах, марш рути прокла даю ть заздалегідь, і ш турм ани суворо дотрим ую ться їх, щоб не зіткн ути ся з кимось у повітрі (О. А врам чук). 2. З -за пагорба з'я в и лися човн и ки вух зайця. 3. Він побачив блакитнавий клубок зайця, що прийш ов поласувати корою молодих дерев. 4. І М арко навіть кинув посм іш ку в нерівну підківку вусів. 5. У тракториста зан еп о коєно осів півм ісяць рота (3 те. М. Стельмаха). Розлогий зміст у ко р о тко м у р е ч е н н і/т е кс т і (БГ) Спить ліс у чистому сріблі місячного сяйва. — У цьому реченні мало слів, але кожне з них цінне. Речення чітке, стисле, хоча пові домляє стільки ж, скільки вдесятеро більший опис. Воно передає основну інформацію про місяць, який освітлює ліс, малює словесну картину цілого пейзажу і переносить читача в нічне чародійство. Персоніфікація спить ліс занурює читача в мрійливий стан, спону кає фантазувати, дивуватися картині, яку він сам створив. Висновок: багатий з м іс т , що передає тільки нові факти, оригінальні думки і спостереження, за умови е ко н о м н о го в и к о ристання виражальних засобів мови іл ю с т р у є с т и л іс т и ч н у довершеність висловлювання.

Прочитайте уривок. Поширте його описом картини, яку по бачив герой крізь відчинені двері, й запишіть. Намагайтеся наслідувати особливості індивідуального стилю письменни ка та дотримуйтесь оптимального співвідношення змісту і тексту. Ч ерез ш ирокі двері було видно Заросся зі скелям и, вербами і млинами. —. О й, яку чудощ і: ір 1 •> п і > « я її о > )' р<- - цч рі' Зовсім ніби картина, н ам альован а пензлем худож ника і вставлена в зелену раму, — сказав Гануш (За І. Н ечуем-Л евицьким).

Виконайте одне із завдань (на вибір). 1. Напишіть твір-мініатюру, продовживши думку, висловлену одним із письменників (на вибір). Дотримуйтесь оптималь ного співвідношення обсягів змісту і тексту, 1. Т ак іноді хочеться зустрітись із ясн и м поглядом свого д и тинства! (Є. Гуцало). 2. К оли зробиш ком у бодай м аленьке добро, я к стає на душ і легко* чисто (О. Гончар). 3. Ч и доводилося вам ко ли-небудь подорож увати Д ніпром?. (7. Ц ю па). 2. Напишіть твір-мініатюру на тему «І розказати літня ніч мог ла б, якби вона уміла говорити...» (М. Рильський).

,|0

§ 6, IVtosHa надмірніс Т яж ін н я р ід н о ї з е м л і — культура мовлення; — винаходи; — загадки природи.

— вдосконалю вати м овленнєву культуру; 14 — вчи ти ся знаходити й усувати м овленнєві недоліки. Однією з важливих ознак мовленнєвої культури є точність висловлення думки. Вимога ця порушується в разі вживання слів без ураху вання їх значень. Це виявляється в появі зайвих, або надлишкових, слів, речень, а в письмовому мовленні навіть цілих абзаців, які не не суть нічого нового. Багатослів’ям дехто намагається компенсувати брак інформації. Несуттєві подробиці й надлишкові слова зазвичай з ’являються разом. Бідність змісту й багатослів’я взаємно заохочу ються2, вони завжди поряд. Поширена звичка багато говорити і мало сказати відбирає в лю дей дорогоцінний час і порушує о сн о вн и й за ко н с т и л іс т и ки — яко м о га м ен ш ою кіл ь кіс т ю слів с ка за ти я ко м о га більш е. Марнослів’я — типовий вияв мовної надмірності, що набуває форм плеоназму й тавтології. П леоназм (від грєц. pieonasmos — надмірність) — це словоспо лучення, у якому поєднано слова з близьким значенням. Плеоназм вважається помилкою в стилістично нейтральному мовленні. На приклад: о сн о в н и й лейтмотив (мотив — основна ідея твору), н а р о д н и й фольклор (фольклор — народна творчість), вільна вакансія (вакансія — вільна, незайнята посада), інфляція грош ей (інфляція — знецінення3 грошей), д ем обілізуват ися з а рм ії (демобілізувати ся — звільнитися зі збройних'сил). Плеоназмом вважається також невмотивоване вживання поряд синонімів, які дублюють значення один одного. Наприклад: виявити п овагу і пош ану; ретельно й п рискіпл иво-1вибирати. Деякі словосполучення-плеоназми закріпилися в мові й не вважа ються помилкою. Наприклад: букіністична книга (фр. bouquin —- ста ра книга), експонат виставки (латин, ехропо — виставляю напоказ), монументальний п ам ’ятник (латин, monumentum — знак п ам ’яті), реальна дійсність (латин, realis —-дійсність).

1 Надмірність —рос. избыточность. 2 Заохочувати/заохотити —рос. поощрять/поощрить. 3 Знецінення —рос. обесценивание. 4 Прискіпливо — рос. придирчиво. 45

Плеоназм може використовуватися задля увиразнення мовлен ня, зокрема в сталих висловах типу бачити на власні очі, а також у народно-поетичній творчості. Наприклад: соловій-пташечка, хвалити-вихваляти, хвалить — не нахвалиться. Вже чи сердься, чи не сердься, а він мені страх як припав д о вподоби! (І. Нечуй-Левицький).

Прочитайте афоризми. Простежте, як у них обґрунтовуєть ся необхідність дотримання стислості викладу. 1. С ила мови полягає в умінні сказати багато небагатьма слова ми (П лут арх). 2. Щ об словам було тісно, а дум кам — просторо (М . Н екрасов}. 3. С правж нє красномовство — це вм іння сказати все, що треба, і не більше, ніж треба (Ф . де Л арош ф уко). 4. С правж ня мудрість небагатослівна (Л. Толстой). 5. С тислість — сестра тал ан ту (А. Чехов). 6. С лова подібні до листя: дерево, що має їх надто ба гато, дає дуже мало плодів (А. П оуп). 7. С тислість надає мові сили. Є вислови, щ о мають властивість променів сонця: чим більш е вони згущ ені, тим сильніш е печуть (Р. Соутї).

:ч ^ .

Прочитайте речення. Знайдіть у них надлишкові слова й словосполучення, поясніть причини таких стилістичних недоліків. Запишіть відредаговані речення.

1. У кож ної лю дини є своя заповітна мрія. 2. Д рузі звикли в за ємно допомагати один одному. 3. Розм ови під час бесіди вели ся на різні хвилю ю чі теми. 4. Т екст телеграми був стислим і лаконічним. 5. Д ощ перестав іти. 6. Вогонь перестав горіти. 7. У березні місяці річка вийш ла з берегів і затоп и ла луки. 8. Захоплено п ри й н ял а в и ступ української співачки п убліка слухачів. 9. К вартет скрипалів із чотирьох виконавців тріум ф ально заверш ив концерт класичної музики. 10. Гід ознайом ив екскурсантів із визн ачн им и м ем оріаль ним и пам ’ятникам и. П . К олеги по роботі цінували Т ерехова я к висококваліф ікованого інж енера. 12. У подальш ом у майбутньом у я планую здобути професію будівельника, Тавтологія (від грец. tauto — те. саме, logos — слово) — смислові повтори, коли поряд уживаються спільнокореневі слова. В усіх сти лях, крім художнього, тавтологія вважається мовленнєвою помил кою. Наприклад: Майстер якісно зр о б и в роботу. Які почуття ви відчуваєте, коли слухаєте класичну музику? Користь від в и к о р и с тання цього приладу незаперечна. Щоб усунути тавтологію в наведених реченнях, потрібно замінити одне зі спільнокореневих слів або слів з омонімічними коренями синонімом чи займенником: Майстер якісно виконав роботу. Які

почуття викликає у вас класична музика? Вигода від використання цього приладу незаперечна. Проте не кожне повторення спільнокореневих слів вважається по милкою. Воно природне в таких словосполученнях: загадати загад ку, накрити кришкою, вимити мийку. Тавтологічний характер мають сталі вислови, уживані в розмовному мовленні: поїдом їсти, сидьма сидіти, горе горювати, усяка всячина, святая святих тощо.

Прочитайте уривок, визначте його тему; тип і стиль мовлен ня. З ’ясуйте роль повторів у тексті, визначте, чи потребує він редагування. Я сно та тепло було надворі. Н а синьом у небі ані хмариночки. Зелен іл и верби, зеленіли садки, зеленів вигои, а під вербам и чорні ла вели ка група лю дей, неначе великий рій вийш ов з вулика і сів під вербою. Н а колоді сиділи м узики зі скрипками, цим балам и та з реш етом. К ругом м узик обступили хлопці та дівчата (За І. Ііечуєм Л евицьким ). Прочитайте речення, з’ясуйте, чи всі вони потребують редагування. Запишіть виправлені речення.

с ^

/ 1. У читальном у залі бібліотеки читач завж ди може про читати цікаві матеріали. 2. М и повинні кращ е вивчати мистецтво, щоб покращ ити свій культурний рівень. 3. Т ривалість рейсу триває 1 годину 20 хвилин. 4. О н и ся С тепанівна була одним одна дочка ста рого свящ еника в селі Ч айках (І. Н ечуй-Л евщ ький). 5. П риймаю чи на роботу нових працівників, при їх прийомі беруть до уваги знання іноземних мов. 6. Я маю задоволення, коли закінчую роботу до кінця. 79

1. Прочитайте текст, визначте його тему, основну думку, тип і стиль мовлення. 2. Знайдіть у тексті слова, які не Несуть жодної нової інформації. Назвіть вид цього мовного недоліку. Відредагуйте і запиідіть текст.

Голова сільської ради Семен Іванович був ш анованою лю ди ною, талановитим керівником і цікавим співрозмовником. С п ілку вання голови з односельцями було сповнене влучного і веселого гу мору. Т а варто було С еменові Івановичу вийти на трибуну, я к він починав просторікувати 1: «Щ о ми з вам и маємо на сьогодніш ній день у плані подальш ого перспективного розвитку товарної лінії 1 Просторікувати —рос. разглагольствовать. 47

виробництва виробленої молочної продукції у вигляді молока, сметани, сиру, масла, кислом олочних продуктів та ліквідації її від ставання за планом надоїв коров’ячого молока?» Нерідко в усному мовленні (а інколи і з писемному) трапляється випадковий пропуск слів, необхідних для точного висловлення дум ки й адекватного її сприймання. Це вияв мовної недостатності, яка призводить до нерозуміння смислу сказаного. Наприклад: На Голо ву Верховної Ради надійшов лист. Характеристика директора була позитивна. Якщо він потопатиме, ми йому допоможемо.

Відредагуйте і запишіть речення, усунувши мовну недостат ність.

1. Н адійш ли у продаж «Н еА нгели» і В алерій М еладзе. 2. Ательє ш иє шапки з хутра зам овників. 3. Зібралася танцю вальна група віком від 15 до 25 років. 4. Усі чоловічі душ і зайняті. 5. М іліція недостатньо зай м ається наркоманією . 6. О сь уж е п’ять років без ремонту працю є тракторист Ю рченко. 7. Н а ярм арку буде виставка-розпродаж народних умільців. 8. М еблярі наш ої ф абрики представлені тільки ш кіряним и диванам и зі ш кіри сум іж ни ків1. 9. З а значні успіхи в роботі депутат міськради Лобода цілий рік висів на Д ош ці пошани. 10. Н адсилаєм о зам овлення на новорічні пода рунки. Д іти додаю ться. 11. У сім власникам собак завести паспорти й ош ийники. Хто буде без ош ийника, вваж атим еться бродячим. 81

Прочитайте гумористичний вірш Володимира Стрекаля. Зверніть увагу на будову речень (заперечні конструкції з дієсловами). Визначте основну думку вірша. Яку роль у її розкритті відіграє використання мовної недостатності як СТІ ілістпч ного при йому? Ного анкета Н е був. Н е чув. Н е брав. Н е дав. Н е думав. Н е сварився. Н і з ким. Н ічим. Ніде.

Н іяк. Н іколи. Н е ділився. Н< змів. Н е смів. Н е знав. Н е мав. Ні учнів, Ані ш коли.

Н е дбав. Н е міг. Н е йшов. Н е біг. Немов. Н е жив. Н іколи.

1 Суміжник — підприємство, виробнича діяльність якого пов’язана з іншим. 48

До кожного з поданих речень доберіть і запишіть ще два, пов’язані з ним за смислом. 1. О сь і місто (Є. Гуцало). 2. Куди не глянеш — історія (Л. Смілянський). 3. Б удівлі ростуть я к гриби п ісля дощ у ( С. П лачинда). 4. М ій дім — це не просто ж итло, мій дім — це я сам (В. Слапчук). 5. В італи ім енинницю (О. Ільченко). 6. П опереду заголубіло море (Вас. Ш евчук). 7. Б у л о пізно, але він ще працю вав (М икола Х ви ль о вий). 8. П роп ози ція всім сподобалась ( О. Гончар). 9. Я не м ож у в це повірити! (Л .В о зна ). 83

1- Прочитайте текст, одночасно шукаючи відповіді на постав лені в ньому запитання.

В осени, ко л и п охолодає, птахи відлітаю ть до вирію, а навесні повер таю ться назад, у рідні краї. А звідки вони знають, щ о в рідних краях настає весна, звідки знають, що у твоєм у селі вже потепліло, зазелен і л а трава по ярах і на лузі, мож на зв и вати гнізда? Хто їм каж е на тій д ал е к ій ч у ж и н і, де зав ж д и теп ло, де н іколи не буває зим и? І я к вони не забуваю ть дороги, я к пам ’ятаю ть? Щ о прим уш ує їх завж ди повертатись додому? М оже, на чуж ині не така вода, я к у нас, і птахи не годні без неї ж и ти ? А може, там не так сонце світить, не так вітер віє, не такі до щі перепадаю ть? А чи зем л я там не така, я к у нас, бо у нас вона — у р о зквітл и х соняхах, у густих кон оп лях, у ж и тах-пш ен иц ях, у м ’яті, канупері, татарськом у зіллі, бо світанки у нас молоді й щ ас ливі, бо вечори зам ислені й печальні. М абуть, не годні лелеки про ж ити без такої землі, а том у завж ди повертаю ться до неї. Н авіть тоді прилітаю ть, коли весна бариться, коли ще сніги не посходили. М оже, то птахи приносять на своїх кри лах весну? (Є. Гуцало). 2. Чи залиш ились у вас нез’ясовані запитання після ознайом лення зі змістом тексту? Чи ставив автор за мету давати від повіді на ним же поставлені запитання? Якою була його ме та? З ’ясуйте роль запитань у тексті. 3. Визначте тип і стиль мовлення. Поміркуйте, чи можна вва жати мовною недостатністю брак інформації в текстах ху дожнього стилю.

4 "Українська мова", 10 кл.

1. Прочитайте текст, відповідаючи на запитання по ходу чи тання. Визначте тип і стиль мовлення.

Багато птахів восени полиш аю ть1 рідні місця і летять на південь. Я кі запит ання у вас виникаю т ь? Я кі орієнтовні відповіді на них ви можете дати? Ч ом у? Т ом у хцо взим ку на півночі ці птахи загинуть. Але звід ки це відомо птахам ? К оли вони збираю ться відлітати, ще не холод но і корм у достатньо. Я кі припущ ення у вас виникаю т ь? Чи мож на припуст ит и, що в пт ахів є почут т я небезпеки, як а наближ ається? Таке припущ ення безпідставне2. Птахів, що ж и безпідставне вуть у неволі і в яких корму достатньо цілий рік, во припущення сени охоплює така сама тривога, я к і їхніх вільних родичів. Птахи мечуться по клітці, збиваючи крила в кров об залізне пруття, прагнучи за всяку ціну вирватись на волю. Д айт е своє пояснення т акої поведінки птахів, залучивш и здо бут і ■знання з біології, географії та інш их предметів. Перевірте достовірність своїх припущ ень за текстом. У цьом у разі м и маємо справу з вродж еним и м еханізм ами пове дін ки — з інстинктам и (За Г. Леве). 2. Ч и залишились у вас нез’ясовані запитання після ознайом лення зі змістом тексту?

Запитання і завдання 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14.

Що вивчає стилістика? Як розрізняють стилістику мови і стилістику мовлення? Яка група стилів протиставляється розмовному? Що є основою поділу мовлення на стилі? Яке призначення розмовного, наукового, офіційно-ділового, публі цистичного, художнього стилів? Окресліть сферу використання кожного з п’яти стилів мови. Охарактеризуйте структуру текстів розмовного стилю. З ’ясуйте, чим науковий стиль відрізняється від розмовного. Що схоже й відмінне в текстах наукового й офіційно-ділового стилів? Що схоже в текстах публіцистичного, наукового та офіційно-діло вого стилів? У чому своєрідність художнього стилю? Що єднає художній стиль з іншими стилями? Охарактеризуйте види зв’язку речень у тексті. Які засоби зв’язку використовуються при послідовному й пара лельному поєднанні речень у тексті?

1 Полишати/полишити — рос. покидать/покинуть. 2 Безпідставний —рос. безосновательный. 50

ПРАВИЛЬНІСТЬ МОВЛЕННЯ

§ 7. Норми української літературної мови Українська народна пісня

[З

— одвічні цінності в народнопісенній творчості.

удосконалю вати м овлен нєву культуру на основі знань про норми української літературної мови.

Правильно й чисто говорити може кожен, було б тільки бажання. Це не є перевага вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це — не тільки ознака, а й обов’язок кожної культурної люди ни. Культурними в нас можуть бути всі, незалежно від того, працює людина розумово чи фізично (Б. Антоненко-Давидович). Одна з найважливіших ознак культури мовлення — його правиль ність. Правильним вважається мовлення, що відповідає літературній нормі. Норми літературної мови — це сукупність загальноприйнятих правил, якими користуються мовці в усному й писемному мовленні. Кожна мовна норма засвоюється через конкретне правило, яке є визначенням або описом цієї норми. Мовні норми обов’язкові для всіх носіїв мови, їх додержання є по казником високої мовленнєвої культури. Норми української літературної мови Норми

Регулюють правильність

Приклади

Фонетичні, орфоепічні

вимови звуків, звукосполучень; наголошування слів

Лексичні

вживання слів із власти втрутитися в розмову; відвертати увагу; вим їм значенням; замовити вечерю поєднання слів

[вкрийес':а]; [шчйстиети]; водночас, постояти

Продовж, таблиці Регулюють правильність

Норми

Приклади

найменший, творення і вживання слів по горах і долинах, та їх форм; більшою мірою, побудови словосполу на відміну від, чень і речень на мій подив

Граматичні

Стилістичні

використання мовних засобів відповідно до стилю мовлення

в л а с н и к нерухомості, посісти чільне місце

Орфографічні

написання слів

п ів ’ящика, пів-Європи, беззастережно', менше, густонаселений

Пунктуаційні

вживання розділових знаків

Проблема досить складна, і я не знаю, чи вдасться мені р о з в ’язати ї ї самотужки2

Користуючись наведеною вище таблицею, назвіть норми, які стосуються: а) тільки усного мовлення; б) тільки писем ного; в) обох форм. 1. Прочитайте вірш М ихайла Старицького, що став україн ською народною піснею. Я к у ньому відображено стосунки між юнаком і дівчиною? З а допомогою яких виражальних засобів мови це зроблено? Ніч яка місячна, зоряна, ясная! Н іч як а місячна, зоряна, ясная! В идно хоч голки збирай. Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвили н очку в гай. Т и не лякай ся, що змерзнеш , лебедонько, Т епло — ні вітру, ні хмар... Я пригорну тебе до свого серденька, А воно палке, я к жар. 1 Беззастережно —рос. безоговорочно. 2 Самотужки — рос. своими силами. 52

М. Пимоненко. Побачення Т и не л якай ся, щ о ніж еньки босії Вмочиш в холодну росу: Я тебе, вірная, аж до хатиноньки С ам на руках однесу. 2. Випишіть виділені слова, доберіть до них більш уживані па ралельні форми. З р а з о к . Я сная (ніч) — ясна (ніч). 3. Вивчіть пісню напам’ять. Виписані з вправи 86 пари слів — це варіанти норми, які співіс нують у мові. Вони зазвичай представлені двома паралельними формами: учневі — учню , (на) батьковому — (на) батьковім ( облич чі), робіте — робіть, та — тая, восьми — вісьмох та ін. Варіантність (варіативність) мовних норм виявляється на т а ких основних рівнях мови: Фонетичному знов — знову внизу — унизу хоч — хоча у — в — уві з — з і — із — зо завж ди р о ки нашвидкуруч бажаний

Граматичному (морфологічному) ім ’я — ім е ні сину — синові дверм и —дверим а стрів — стрінув відсунув — одсунув у лавровом у — у лавровім в тому — в тім п ’ятьма — п ’ятьома

Уміння розрізняти варіантні (паралельні) мовні форми і послугову ватися ними вкрай важливе для набуття стилістичної вправності. Во на включає володіння різноманітністю виражальних засобів мови, художньо-образним оформленням думки, законами милозвучності.

Спишіть наведені уривки. Випишіть слова, що мають варіан ти норми; з ’ясуйте, який рівень мовної системи вони пред ставляють, доберіть до них паралельні форми і запишіть па рами. Поясніть, чому письменник віддає перевагу тому чи іншому варіанту норми. 1. Ч ого яв л яєш ся мені Усні? Ч ого звертаєш ти до мене Ч удові очі ті ясні, Сумні, Н емов криниці дно студене? І. Франко 2. О дбіліли підсинені березневі сніги. В ідш ум іли квітневі п ове ні. О дцвіли крокуси і проліски. В ідквітували терни, виш неві садки, яблун і та груш і (В. Козаченко). Установіть, яка з наведених парами форм нормативна. С кла діть і запишіть речення із нормативними формами. По бажанню — за баж анням. З а підтрим ки — при підтримці. У випадку необхідності — у разі потреби. Н а протязі д н я — протягом дня. Б удь-коли — в лю бий час. Д о тих пір — доти. Від нічого робити — зн ічев’я. П ринайм ні — по менш ій мірі. В серцях — спересердя. Ч ерез розсіяність — через неуважність. О панувати себе — взяти себе в руки. Щ иро — з відкритою душею. В кінці кінців — вреш ті-реш т. Спишіть речення. Підкресліть варіанти норми, визначте, який рівень мовної системи вони представляють; доберіть до них пару. З ’ясуйте, чим відрізняються паралельні форми і чому письменник віддає перевагу саме цій, а не іншій формі. З р а з о к . Ліс шумить, красою повен. Повен — повний. 54 і'

1. Л іс ш умить, красою повен (П. Дорош ко). 2. Н ем а на світі У країни, нем ає другого Д ніп ра (Т. Ш евченко). 3. С лово «мама». Веселеє, найкращ еє слово (Т. Ш евченко). 4. Н у що б, здавалося, слова... слова та голос — більш нічого, а серце б’ється, ожива, я к їх почує... (Т. Ш евченко). 5. У країнська п існя може кож не серце по лонить (М. Рильський). 6. С оловейко в тем нім гаї сонце зустрічає (Т. Ш евченко). 7. В еликом у кораблеві слід іти в море, човнові — три м ати ся берега (Н ародна творчість). 8. М ій ідеал я в л я в ся уві сні, мені про нього ш елестіли зорі (О. М ат вієнко). 9. Я наче знав його. Але звідкіл я? (І. К р и п ’якевич). Спишіть речення, вибираючи з дужок потрібний варіант норми. Обґрунтуйте свій вибір. 1. М и не л укави л и з тобою, ми просто йш ли, у нас (немає, нем а) зерн а неправди за собою (Т. Ш евченко). 2. (Б лагословенний, благословен), хто викопав криницю (М . Рильський). 3. Засн е д оли на. Н а калині і соловейко (задрім ає, задрім а) (Т. Ш евченко). 4. Ш у мів травою степ ш овковий, (см іявся, см іявсь) день, пісні (ли лися, л и л и сь) (О лександр Олесь). 5. У (кож ному, кож нім ) (таком у, такім ) (будиночку, будиночкові) ж и л а сім ’я: батько й м ати зі своїми дітка ми (П анас М ирний). 6. Д вері до кімнати (знов, зн ову) (від ч и н и л и ся, од чи н и л и ся) (з, зі, із, зо ) скрипом (І. Н ечуй-Л евицький). 7. С та ра антонівка в (м оєму, м оїм ) саду у п ричілкові заглядає вікна (Н. П авлик). 8. А ми (розлізлися, розл ізл и сь) (між , м еж и) лю дьми, мов м иш енята (Т. Ш евченко). 9. Д іти закричали і сипонули (в р о з тіч, урозтіч) (О. Гончар). 10. А на В олині — грози та дощі. П ливуть хм арки (звідти, звідтіля, ізвідтіля), м ож ливо (С. Л ит вин). П еріодично звертайтеся до таблиці, зап ам ’ятовуй те місце наго лосу в словах. Складні випадки наголошування слів Склад, на який падає наголос перший балувати бесіда випадок вірші вчення дйхання донька

третій

другий агент арахіс близький визнання вимога всередині глядач

безкорисливий бюрократія грошовйй документ запитання інструмент каталог 55

четвертий аристократія апартаменти безготівковий безперестанку ветеринарія дешевина медикаменти

Продовж, таблиці Склад, на який падає наголос перший жадібний замолоду обмін подруга помилка посмішка приятель ремінь спокій статуя хата циган

другий гуртожиток далеко джентльмен дочка допізна дохід дужки експерт живопис завдання задовго заняття засуха зразковий ім’я іржавіти кухонний легкйй мізерний ненависть неприязний новий обіцянка перепустка старанний товстйй тонкйй феномен черпати

третій кілометр металургія навскосй низина одинадцять псевдонім симетрія українець український урочйстий чотирнадцять

56 і

четвертий нафтопровід начистоту напризволяще сирокопчёний щодобовйй

ФОНЕТИЧНІ НОРМ И. ОРФОЕПІЧНІ НОРМИ

§ 8. Основні норми української літературної вимови Поетичність української мови

О з

поезія в прозі я к вищ ий вияв досконалості мови. вдосконалю вати н авички правильної вим ови та інтону ван ня речень.

Висока культура усного мовлення передбачає додержання фоне тичних та орфоепічних (вимовних) норм. Фонетичні норми — це правильне вживання звуків мови (чергу вання голосних і приголосних, подовження, уподібнення тощо). Представлені в таблиці орфоепічні норми закріплюють єдино можливу літературну вимову наголошених і ненаголошених голос них звуків, дзвінких і глухих приголосних, звукосполучень. Орфоепіч ні норми регулюють також наголошування слів. Основні норми правильної вимови Види звуків Голосні

Правила вимови Під наголосом вимовляються чітко

Приклади [мак], [ том], [сум], [сир], [н іс ]

[марка], [коло], [іній], [а], [у], [і] та здебільшого [о] вимовляються чітко і в ненаго [бурун] лошених складах [с и енй], [п и ел а] ненаголошений [е] у вимові наближається до [и], а ненаго лошений [и] — до [е] [о] вимовляється дещо набли [гоУлубка], [зоУзул'а] жено до [у] перед складом з наголошеним [у]

Продовж, таблиці Види звуків Приголосні

Правила вимови Дзвінкі вимовляються дзвінко перед глухими та в кінці слів

Приклади [казка], [знижка], [дуб], [н іж ]

[р] вимовляється твердо в кінці [л'ікар], [повірте] складу та в кінці слова [р'] буває м ’яким на початку складу

[р а с н и й ], [б ура к], [вар'у], [чотир'ох]

шиплячі [ж], [ч], [ш] вимовля ються твердо

[пор'їж], [р іч ], [губиш], [дочка]

[ц'] вимовляється м ’яко в кінці слів

[м лиєн е ц ]

[ц] вимовляється твердо в сло [шприц], [клац], [бац] вах іншомовного походження та в деяких вигуках усі приголосні перед [е] ви мовляються твердо

[студенти], [тема], [тренеир ]

[дз], [дз'], [дж] вимовляються неподільно

[кукурудза], ^ [дж еиреило], [ґе д з ']

1. Прочитайте (мовчки) висловлювання видатних людей. П е рекладіть і запишіть афоризми українською мовою, пояс ніть, як ви їх розумієте. 1. У всех звуков, из которы х состоит слово, своя душ а, своя природа, своё содерж ание, которы е долж ен почувствовать го в о р я щ ий (К. С т аниславский). 2. Голос — важ нейш ее зеркало характера (Б . Д и зр а э л и ). 3. Ч ем п и с к л яв ее голос, тем н иж е и н те л л е к т ( Э . Н ью мен). 2. На основі наведених афоризмів сформулюйте 1--2 правила володіння голосом. Визначте особливості вашого мовлення як мовлення, що звучить, елементи якого в сукупності утворюють інтонацію (у це поняття входять темп, тембр, тон мовлення, логічний наголос). 58

і- Прослухайте два уривки, слідкуючи за текстом. Зверніть увагу на темп читання, з ’ясуйте, від чого він залежить.

і. Я п одивився на клен і побачив, я к обереж но й повільно відді л и вся від гілки червоний лист, зд ри гн увся1, на одну мить зуп и н и в ся в повітрі й косо почав падати до моїх ніг, ледь ш елестячи і погой дую чись2 (За К. Паустовським). 2. Л исток, що за ним так пильно стеж и загадкові письмена ла, опустився в приж ухлу траву, а в повітрі вже лин ув другий, підхоплений вітерцем, виписував незбагненні3 ієрогліф и, якісь загадкові письм ена (М . Сидоряк). 2. Прочитайте уривки з відповідною інтонацією. Прочитайте текст із правильною інтонацією; з’ясуйте її роль в усному мовленні. Х удож ник М ихайлов пиш е п ей заж, захоплений, я к завж ди, щ асли вий і враж ений щ едрістю природи. С воє захоп лен н я він вираж ає одними й тим и ж нескладним и словами, але щ оразу в ці слова він вкладає нові ін тонації, що свідчать про невичерпну лю бов його до світу: «К раса ж яка! Б ож е мій! С кільки краси гине д ар ма!.. А-а! О т краса! Ч удово!» (З а О. Довж енком). п'-і

1. Прочитайте речення. Чи зрозумілий вам їх смисл? Чому? 2. Спишіть, розбиваючи речення на мовленнєві такти. Визнач те, як при цьому зміниться їх смисл.

З р а з о к . Чужим / / службовим ліф т ом корист уват ися заборо нено. Чужим службовим ліф т ом / / корист уват ися заборонено. 1. Ч уж им службовим ліф том користуватися заборонено. 2. У сто лиці нещодавно отриманий виграш танув. 3. С уміж ники повідом ляю ть про отримання вантаж у з деяким запізненням. 4. Т и цього навіть не знаєш. 1 Здригатися/здригнутися — рос. вздрагивать/вздрогнуть. 2 Погойдуватися/гойднутися — рос. покачиваться/качнуться. 3 Незбагненний — рос. непостижимый, немыслимый. 59

Поясніть, як ви розумієте смисл висловлювання Рубена Аване сова. В ідхилення від літературної орф оепічної норми майж е так само заваж аю ть мовном у спілкуванню , я к і неграмотне письмо.

Чи можна фразу Я таки зміг (змогла) подолати труднощі сказати по-різному, надавши їй додаткового смислу? Спро буйте вимовити її: — радісно, ніби ви щойно зробили це відкриття; — із сумнівом; — повчально, наче хтось засумнівався в цьому, а ви хочете довести, що сумніватися не варто.

1. Прочитайте виразно вірш Вадима Крищенка, звертаючи увагу на тверду вимову ш иплячих приголосних; з ’ясуйте різ ницю у вимові цих звуків в українській і російській мовах. 2.

Визначте основну думку вірша. Поясніть розділові знаки. Пробач Пробач, мій дню, що був похмурим, Пробач, мій рух, що к в о л и м 1 був, Пробач, любове, щ о в заж урі Т воє ім ’я на мить забув. П робач мені, серпневий степе, Бо зави н и в2, здається, знов І на побачення до тебе Я не зібрався, не прийш ов. П робач мені, далекий друже, Щ о згадку затягли дими, Хоч у серця свої байдуж ість Н е смієм поселяти ми. П робач мені, дити н ства хато, Щ о не озвавсь на ти хий плач... Стою нім ий і винуватий, Зігн утий зболеним «пробач».

1. Запиш іть слова, розподіляючи їх у дві колонки: у першу — з буквою г, у другу — з буквою ґ.

..імн, ..оробина, „авань, ..едзь, ..атунок, ..оризонт, ..удзик, ..рип, ..учний, ..раціозний, ..рецький, ..речний, ..речана, ..рунт, ..азель, 1 Кволий —рос,, хилый, слабый. 2 Завинити — рос. провиниться. 60

..валт, ..алас, ..енерал, ..етеборзький, про..авити, ..оден, ..еоло.ля, ..рим, ..юрза, ..азда, ..винт, ..олкіпер. 2. Прочитайте записані слова, правильно вимовляючи звуки [г] І [г]. 100

1. Прочитайте речення, дотримуючись орфоепічних норм. Зверніть увагу на вимову звуків [ц], [п'| на початку, в кінці складу і слова. 2. Випишіть з-поміж поданих речень афоризми, поясніть, як ви їх розумієте.

1. Д умка, я к параш ут, працю є тільки, коли відкрита (Г. Форд). 2. Н а зорян е небо і лю дське лиц е лю дина ніколи не зм ож е н адиви тися (І. А ндріч). 3. Б ез щ ирості нем ож ливо уяви ти собі ж и ття так само, я к не мож на уяви ти д н я без сонця (Т. Осьмачка). 4. К раса до вінця, а розум до кін ця (Н ародна творчість). 5. В таке цвітіння, князю В олодимире, тобі не важ ко бути кам ’ян и м ? (Л. Костенко). 6. З перш ого поверху піднімаю ться східцям и двоє дівчат (О. А врам чук). 7. В золотій смуш евій ш апці циган-вечір сходив з гір (Олександр Олесь). 8. І швець, і кравець, і н а дуду грець (Народна творчість). 9. О біцяного три роки ж дуть (Н ародна творчість). 10. Зд авал о ся б, і справі кінець (77. Ж ур). 11. Е кспедиція п осувала ся далі й далі, по тих зем лях, де ще не ступала нога європейця ( О. Ільченко). 1 2 . 1 я вірю, що лю ди дадуть воду всім пустиням, і в о ни ож ивуть, зацвітуть, заграю ть усім а барвам и буття ( О. Ільченко). Прочитайте прислів’я, правильно вимовляючи [р]. З ’ясуйте різницю у вимові цього звука в українській і російській мовах. 1. М аєш розум — керуйся ним, не маєш — іди за п рислів’ям. 2. Усі ріки течуть до моря, та не всі знаходять п рям у дорогу. 3. Д об ри й ч оловік і гарна днина ніколи не набриднуть. 4. Голова без розу му, я к ліхтар без свічки. 5. Вір побаченому, а не почутому. 6. Н іч о го не роби раніш е пори. 7. Н е вір початку, а вір кінцю. Прочитайте речення, звертаючи увагу на тверду вимову зву косполучення [шч]. 1. Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає (Леся Українка). 2. Щ астя —- я к здоров’я: якщ о його не помічаєш, зн а чить, воно є (І. Тургенев). 3. Щ аслива та дорога, як а веде до людей (Я. Гоян). 4. Б ула весна весела, щедра, мила, промінням грала, сипа ла квітки (Леся Українка). 5. У щ ухла буря, розійш лись хмарки, 61

і скрізь панує тиш а урочиста (М. Вороний). 6. С вята тиш а пром інила ся з чистоти домаш нього вогнищ а цієї прекрасної родини (Я. Гоян). 7. Щ е не вдавив мороз, а вже втомлений лист в ’яне, ж овкне (Леся Українка). 8. Й ого ощ адливість не мала нічого спільного зі скупістю, грош ова проблема ніколи не була для нього головною (Я. Гоян). 103

1. Прочитайте речення, дотримую чись орфоепічних норм. Поясніть вимову звукосполучень [дж], [дз], [дз'], з ’ясуйте, який звуковий ефект вони справляють. Укажіть інші засоби поетичної виразності.

1. О бліплені бдж олам и виш ні дзвоном м ’як и м золотим задзве ніли (І. В ирган). 2. Біж ить по кам інцях струм ок од сонця в тиху тінь. Видзвоню є, вицокує, немов грай ливи й кінь (В. Бичко). 3. Н а розі десь дзенькнув останній трам вай (А. Кацнельсон). 4. Л ісове джерельце, добре в нього серце, всім дає водиці: і звірятку, й птиці, дереву, травині, квітці і людині. Т ом у й не міліє, дзю ркотить, радіє, і з лісів дзвінкою витіка водою (М. Чепурна). 2. Запишіть у віршовій формі друге й четверте речення, ви вчіть їх напам’ять. 1.04

105

Прочитайте слова російською та українською мовами. П ояс ніть відмінності у вимові.

Російською

Українською

лоб ночлег министров звездопад отреж ь угроз поверь м изинец

лоб нічліг міністрів зорепад відріж погроз повір м ізинець

Перекладіть і запишіть речення українською мовою. Порів няйте написання і вимову виділених слів в обох мовах; зро біть висновок.

1. Л ю бовь долж на соверш ить чудо (М . Ат аров). 2. Л учш е горь кая правда, чем сладкая лож ь (Народное творчество). 3. Когда стемнело, в квартире на Таганке раздался звонок (Л. Л енч). 4. З в о нок звенел всё настойчивей (В. К ет линская). 5. П очти каж дое лето я езж у на родину, в С ибирь — тян ут туда воспом инания детства (В. Аст аф ьев). 6, Вся эта ночь слилась в какую -то волш ебную, чарую щ ую сказку. В зош ёл месяц, и его си ян и е п ричудливо пёстро

и таинственно расцветило лес. М естами свет вовсе не п рони кал под густой навес сосновы х ветвей (А. К уприн). Цей текст — зразок поезії в прозі, або ритмічної прози. Про читайте його виразно, додержуючись норм орфоепічно правильної вимови (вживання фонетичних варіантів слів, чергування наголошених і ненаголошених складів, пауз, від повідної інтонації речень). Простежте, як завдяки переліче ним стилістичним засобам фонетики автор створює словесну картину весняного ранку. Які особливості вимови окремих звуків та їх сполучень відбились у поетичному мовленні? Дві крапельки Темне озерце тихо дрімало. В смерклій блакиті проснулась зоря; м руж а чись, з подивом скрізь роздивлялась, поки в озерці себе не знайш ла. Т а й засміялась. Т ихе озерце здригнулось, зітхн у ло, зірці в одвіт усм іхнулось само: геть по воді п окотились круж ала, зір ку о д би л и ти сяч м а іскр, зі роньку ніж но пестило-гойдало. С тиш илось, чулості повнеє вщ ерть, ще й зади ви лося пильно в блакить та й замовчало... В тем ном у небі і в водянім лоні тихо зорію ть дві зірки ясні. Т ільки що глянув ранок весняний. В сивій росі спочиває комиш. Стелиться сивий туман пеленою. Вітер не будить дрімаю чих хвиль. О круг причаїлось, округ усе слуха; слуха... чекає... баж ає чогось... Т ільки чого? Зрозум іти не в силі... Там, на човні і на бер езі —. двоє — теж занім іли не зн ати чого: скуті вуста, опустилися руки, стрінутись поглядом сили нема... С онце з-за обрію яро-червон е бри зн ул о владно п ром ін н ям в блакить. Глянь, зак вітч ал ась б лаки ть та хм аркам и, округ усе зай н я л о ся — р я х т и т ь 1: в перлах — комиш , в діам ан тах — травиця, легке весельце черпнуло води — ц іла дуга са добірний м оц вітів добірн их з дзю ркотом н іж ни м на хвилю спада. Карії очі з сірими стрілись — ті ж самоцвіти в обох загорілись — двоє росинок, щ астя краплинок. Н ічка гіанує, гамує ж иття. М оре зчорніло, влягається спати. Сонно із зем лі позіхає вітрець. 1 Ряхтіти — поблискувати. 63

М оре, могутнє, вольнеє море! П овне борні, і одчаю, й п ри м ар1! П овнеє співу, і гніву, і чар! Вічне й мінливе, грізне й ж артливе, скарбом даруєш , вщ ент обкрадаєш , чорним — чаруєш , жах н аган я єш ти, чарівник-володар! Б р и зн у ло море, здулось, загриміло, — серце ю нацьке заграло, кипить: гостриться погляд, ш и ри ться сила, кри л а неначе зростаю ть в ту мить. Б ризнуло море, дихнуло, шепнуло — очі дівочі розкрились — го рять, серце з грудей наче вирватись хоче, рученьки млію гь-тремтять. Слухаю ть вуха без страху ті речі, речі палкі2, що підносять увись, радо вуста поцілунків шукають, руки з руками в обіймах сплелись. М оре звінчало закохану пару, море не ж алує пиш ного дару: щ иро їм . ; і щ астя дало. Б ри зки ж ті, бризки морські чарівнії всі поцілунок в с а м о ц в і т 0 д Л И Л 0 (За Дніпровою Чайкою). Випишіть із тексту вправи 106 виділені слова з ненаголошеними голосними в корені, пригадайте за поданою нижче схе мою способи їх перевірки і поясніть правопис. Немаголошені голосні в корені

1 Примара — рос. привидение. 2 Палкйй — рос. пылкий, страстный. 64

108

Спишіть слова, ставлячи Пропущені букви і записуючи в дужках перевірне слово там, де сумнівний приголосний пе ревіряється зміною форми слова або добором спільнокореневих слів. Поясніть правопис.

Н абл..ж атися, т..рп лячи й , к..сневий, роздивляти ся, ст..хаги, зав..сати, б..р..жливий, скр.дііти, гр..ми гь, д,.р..гент, кр..ниця, глибо кий, тр..тина, п о з.л ати , заз..м ляти, бр..хливий, л..йтепант, в..лучати, в..личати, керувати, т..раса, кр..тичний, прод..ш..вити, зал.лпити. 109

Пригадайте, що таке наголос та які його особливості в укра їнській мові.

110

З ’ясуйте різницю в значенні наведених слів, спричинену на голосом. Складіть і запишіть із ними речення.

Вйгода рос. выгода — те, щ о дає прибуток, зиск (особиста вйгода, м ат еріальна вйгода, м ат и вигоду)

^ І -у

Вигода рос. комфорт, удобство — речі, що створю ю ть побутові зручності для лю дини (квартира з усіма вигодами, буди нок без вигод)

Спишіть наведені словосполучення, ставлячи наголос, і про читайте їх.

У рочисті заходи, законослухняний громадянин, українські со лодощ і, середина листопада, важ ливе завдання, сп ортивний огл я дач, тонка порцеляна, новий різновид, легкі тарілки, кулькова руч ка, ч о ти р н ад ц ять гри вень, ш ерстян і ки л и м и , л л я н і сорочки, б авовняна білизна, вигідний обмін, пільговий проїзд, пологовий будинок, м еш кати в гуртож итку. 1 12

З ’ясуйте значення незнайомих слів іншомовного походжен ня і прочитайте всі слова, правильно наголошуючи їх.

П севдонім, документ, аргумент, бю летень, апартаменти, екс перт, інструмент, індустрія, кілометр, квартал, предмет, феномен, діалог. 113

Перекладіть і запишіть слова українською мовою. Порівняй те їх наголошування в обох мовах.

П есни, песен, ш ёлковы й, резкий, новы й, олень, покров, тополь, показ, перепись, усидеть, слабы й, спина, страш ны й, смолчать, класться, посланец, колесо, повезти, молодёжь, колея, загадочный, щ авель, спала, обруч, висеть. 5 "Українська мова", 10 кл.

Користуючись матеріалами довідки, з ’ясуйте розходження в значенні кожної пари слів, спричинені наголосом. Складіть і запишіть із ними речення. З р а з о к . 1. Д еревина (мат еріал) — деревина (одне дерево). З а мовник віддав перевагу дверям з нат уральної деревини. — Звалена бурею деревина пошкодила паркан. 1. Д еревина — деревина. 2. М узи ка — музйка. 3. Л ікарськи й — лікарський. 4. Я кось — якось. 5. Зам кови й — зам ковйй. 6. Господар ський — господарський. 7. П окриш ка — покриш ка. 8. П ереїзд -- пе реїзд. 9. Н іко л и — ніколи. Довідка: невідомо я к — одного р а з у ; належ ний господареві — п о в’яза н и й із господарством; м елодії — м узикант ; брак вільного часу — ні в яком у разі; який стосується замка — який стосується замка; м ат еріал — одне дерево; кришка — захисна гума для колеса; місце проїзду — процес переїзду; який стосується лікаря — який стосується ліків.

§ 9. Засоби милозвучності української мови В природі есе доцільне і прекрасне

О а

лю дина і природа. вдосконалю вати м овлення на основі знань про засоби милозвучності.

Характерна ознака української мови, усіх її стилів, — милозвуч ність. Милозвучність досягається завдяки таким якостям мови: — уподібненню приголосних: молодість [мблодіс'т ], б е зж у р ний [б е з ж :у р н и й ]\

— подовженню приголосних: весілля [ве ис'іл':а], мовчання [мовчан':а]; — природному чергуванню голосних і приголосних звуків: тора — гірський, р ік — річний', — спрощ енню в групах приголосних: радість — р адісний, честь — чесний; — використанню фонетичних варіантів слів, які відрізняються окремими звуками: вмить —■умить, іти — йти', — використанню паралельних форм слів: ходім — ходімо, знає — зна, знов — знову.

Уподібнення приголосних

- (1 5

1. Прочитайте текст, визначте його комунікативну мету й ос новну думку.

Все, що народж ується, розквітає і вм ирає під банею зеленого храму, є природі властиве: ніщо тут не зайве, усього д л я гармонії достатньо, і кож ен листок, кож не зело, комаха, птах і звірин а ж и вуть у згоді з Т ворцем, ніщ о нічому не заваж ає. Д ав Бог лю дині зразок перебування на землі — довколиш ню природу, він відокремив її від лю дини, поставив збоку, унем ож ли вив спілкування з нею словом — залиш ив для споглядання, п рикла ду, науки і наслідування досконалість Свого творіння недосконалій людині. І дивується, певне, Господь, коли і де, непомильним будучи, помилився, допустивш и до того, що наділена розумом істота, вінець Й ого творіння, не чує й не відчуває гармонії природи, безжально нівечить1 її, знищ ує саму себе і пом ислам и своїми та ділами, дво єдуш ністю і ф альш ю , ненавистю і заздрістю , владолю бством 1 Нівечити/знівечити — знйщувати/знйщити {рос. уничтожать/унич тожить). 5*

і ж орстокістю — прикметами, які в храмі природи не існують, топ че і руйнує її довершеність. У чому Б ож а пом илка? (За Р. Іваничуком ). 2. У чому причина жорстокого поводження людини з приро дою і як запобігти цьому? 3. Затранскрибуйте виділені слова. Користуючись поданою на с. 67 схемою, доведіть, що в них наявне уподібнення приго лосних (вимова одних звуків зазнає змін під впливом інших). 16

Прочитайте речення вголос. Затранскрибуйте слова, у яких відбулося уподібнення приголосних, з ’ясуйте, за якою озна кою змінилися звуки.

1. Б езсм ертя достоїн лиш той на землі, хто лю бить свою Б ать ківщ ину (В. С оаора). 2. С тояла п ізня осінь (Я. Гоян). 3. О це возо в и ц я 1 підходить, а там і м олотьба (А. Головко). 4. Я не розчув його слів через шум поїзда. 5. С тарий Д ж еря в сорочці стояв коло воріт, сперш ись на тин, і розм овляв з яким сь чоловіком (І. Н ечуй-Л евицький). 6. Д ва дні й дві ночі сиділи вони у вогкості й пітьмі (М. Коцю бинський). 7. В раз Т и м о ф ій почув, я к заб р я ж ч а л и в о рота (М. Стельмах). 8. Поїдеш далеко, побачиш багато; задивиш ся, за ж уриш ся, згадай мене, брате! (Г. Ш евченко). 117

1. Прочитайте слова. Обґрунтуйте уподібнення приголосних, вказавши його причини. З ’ясуйте, чи позначаються звукові зміни на письмі. Затранскрибуйте виділені слова.

Чесні, смію ться, вокзал, принісши, дні, злегка, футбол, внучці, просьба, зцілю вати, переможці, анекдот, незчувся, не мучся, не по ріжся, з черги, з ш афи, зчепити, розш ирити, безж урний, безсилий, на квіточці, на кіпці, на стежці, у Ш остці, хоч би, так же, якби. 2. Складіть і запишіть речення із затранскрибованими слова ми. Прочитайте записані речення, звертаючи увагу на вимо ву слів з уподібненням приголосних 110

Прочитайте виразно вірш Лесі Українки. Зверніть увагу на виділені фонетичні варіанти і слова, що можуть їх мати; обґрунтуйте вживання. Вечірня година У ж е скотилось із неба сонце, Загл ян ув місяць в моє віконце.

1 Возовиця — вивезення хліба з поля після жнив, а також період, коли це робиться. 68

В ж е засвітились у небі зорі, У се заснуло, заснуло й горе. В ийду в садочок та погуляю , П ри м ісяченьку та й заспіваю . Я к же тут гарно, я к же тут тихо, В таку годину забудеш лихо! Кругом садочки, біленькі хати, І соловейка о гаю чувати. Оп, чи так красно в якій країні, Я к тут, на наш ій рідній Вкраїні! Більшість фонетичних варіантів стилістично нейтральні. Вони да ють змогу уникнути збігу двох і більше приголосних звуків. Чимало фонетичних варіантів стилістично марковані, тобто вживаються в о к ремих стилях мовлення. Це фонетичні синоніми. Так, робити, знає — загальновживані форми, а робить, зна — властиві розмовному і ху дожньому стилям.

119

Прочитайте речення. Вкажіть слова, що мають фонетичні варіанти або паралельні форми, обґрунтуйте доцільність їх уживання.

1. Л и ш правда є вічна, а то все трава (77. Тичина). 2. Д авно ко лись те діялось у нас на В країні (Т. Ш евченко). 3. «Є вісті зі Л ьво ва», — сказав кн язь (І. К р и п ’якевич). 4. Х лопці розіклали багаття понад ставком (І. Н ечуй-Л евицький). 5. їх упізнали (Вас. Ш евчук). 6. Т уман почав рідш ати, підніматись угору (П анас М ирний). 7. Од садків, од верб л ягл и тіні (І. Н ечуй-Л евицький). 8. Та тиж нів зо два їхатимем о (Вас. Ш евчук). 9. Хоч з мосту та в воду (І. Немуй-Левицький). 10. С то яв м орозець, снігом у к р и л о зем лю , гіл л я дерев (Вас. Ш евчук). 11. Вона все ходить, з уст ні пари. Кругом, як в усі, все мовчить (Т. Ш евченко). 12. Н араз усі зам овкли. І знову стало тихо (Вас. Ш евчук). 13. Тоді десь раптом ударив грім і метнулась блискавка (М икола Хвильовий). 120

Прочитайте прислів’я, поясніть, як ви їх розумієте. Спишіть речення, підкресліть слова, що мають фонетичні варіанти і паралельні форми, назвіть їх. Обґрунтуйте доцільність їх уживання.

1. Усе добро від землі. 2. Х вали день увечері. 3. Багатство не в майні, а в гідності. 4. П ’єш воду — вкл он и ся джерелу. 5. Н е було ще ночі, як о ї не зм інив світанок. 6. Д обру пораду зап ам ’ятай на все ж иття. 69

121

Запиш іть подані слова разом з їх фонетичними варіантами (паралельними формами). Складіть і запишіть речення з обома варіантами виділених слів, обґрунтуйте доцільність їх уживання.

Врочисто, учений, вперед, впізнати, ввібрати, впевнено, йти, перед, кимось, домовитись, ухопитися, вдосконалити, всередину, над, взятися, знов, вся, ущерть, вщент, вдосталь, ще, би. Прочитайте речення, знайдіть у них порушення милозвуч ності. Відредаговані речення запишіть. 1. Т у р и ст з С Ш А був в захоп лен н і від побаченого. 2. «Технополіс» — найбільш ий суперм аркет в центрі міста. 3. Б ать ко заздалегідь готувавсь до закордонного відрядж ення. 4. М ама р а дила йому у зяти з собою теплий светр. 5. В кого ви збираєтесь зу п инитись в Л ьвові? 6. П орадивш ись з співробітником, він виріш ив їхать поїздом. 7. Ч оловік постояв з хвилину, ніби вагаючись, й вско чив в трамвай. 8. Він знов блукав спорож нілим и улицям и міста. 9. Вітер переходив в буревій. 10. Я залиш ивсь вдома через негоду. 11. К оли ти повернеш ся з зм аган ня? 12. В ерш ки перед вж иванням збовтати. 13. Вітер раптом вщух, й хмари розійш лися. 14. В траву упали один за одним два яблука. 15. П арк був вкри тий снігом. Прочитайте. Доберіть заголовок, перекладіть і запишіть текст українською мовою, дотримуючись вимог милозвуч ності. В чера вечером пош ёл в сад. Я оп ять бродил по саду вдоль д л и н ной аллеи акаций. В воздухе разли т крепкий и неж ны й аром ат у в я даю щ их клёнов. Под ногами ш урш ат ж ёлты е листья. Д еревья убра лись пёстро и ярко, точно д л я пира. Ещё оставш иеся кое-где зелёны е ветки причудливо перемеш аны с осенним и тонами, то светло-лим онны м и, то палевы ми, то оранж евы ми, то розовы м и и кровавы ми, переходящ им и изредка в цвета л иловы й и пурпурны й. Н ебо густое, холодное, но его безоблачная синева п риятно ласкает взор (А. К уприн). Чергування звуків

Зроби себе сам

— м ож ливості самоосвіти і самовиховання. — вдосконалю вати власне м овлення щодо милозвучності.

124

1. Прочитайте текст, визначте його тему й основну думку. Можливості самовиховання

«Лю дство завж ди успішніше розвивалося тільки ш ляхом само освіти», — писав Г. Спенсер. Н а одне з перш их місць за систем атич ністю і продуктивністю самоосвіти й самовиховання варто поставити Л ьва Толстого. З юнацьких років він вирі шив постійно працю вати над собою, щоб досягти всебічного розвитку — усе знати і все вміти. Крім того, м ай бутній письм енник прагнув удоско налити свій характер, зокрема позбу ти ся со р о м ’язл и вості, зап ал ь н о сті1, ніяковості2 при спілкуванні. Згідно з характеристикою , яку давав собі сам Л ев Толстой, він був погано вихований і недостатньо освічений. З авд як и невтомній щ оденній роботі над собою він переборов л ін о позбутися щі, м арнославство3, брехливість та інш і недо сором’язливості ліки, а натомість розвинув свої кращ і якості: перебороти лю динолю бство, спостережливість, розумові лінощі здібності, творчу уяву, пам ’ять. Крім російської мови, Л ев М иколайович знав українську, ста р о сл о в ’ян ську, ан глійську, ф ран ц узьку, нім ецьку; ч итав п о л ь ською, чеською, сербською. Володів грецькою, латинською , д ав ньоєврейською мовами, лю бив італійську. Вивчав ю ридичні науки, історію, механіку, статистику, знав теорію і практику сільського господарства. Добре розбирався в музиці, прекрасно малював. Л ев Т олстой ви різн явся великою працездатністю , лю бив я к ін телектуальну, так і ф ізи чн у працю, був чуйною і доброю лю диною (3 ж урналу). 2. Чи є у вас ідеал, до якого ви прагнете наблизитись у своєму самовихованні? Прочитайте правила, які допоможуть вам у самовихованні. Доведіть їх дієвість на прикладах. Правила самовиховання 1. П остав перед собою мету і неухильно йди до неї. 2. О бм іркуй свої дії і прораховуй їх результат. 1 Запальність — рос. вспыльчивость. 2 Ніяковість —рос. неловкость. 3 Марнославство —рос. тщеславие. 71 4

3. 4. 5. 6.

Вір у власні сили, проте не ігноруй поради авторитетних людей. Будь цілеспрям ованим , зібраним і рішучим. Раціонально використовуй час. Н е втрачай сам овладання за ж одних обставин.

Робота в п арах

126

Поділіться один з одним досвідом самоосвіти й самовихо вання. Пригадайте вивчене про чергування голосних і приголосних звуків при словозміні й словотворенні. 3а. можливості ско ристайтеся під] ,'чником Н. В. Бондаренко, А. В. Ярмолюк «Українська мова» для 9 класу.

128

Випишіть із тексту вправи 124 виділені слова, добираючи до кожного з них форму або спільнокореневе слово, які під тверджували б наявність чергувань.

З р а з о к . Успіх — успіш ний; [х] — [ш/. 129

1. Доберіть до поданих слів форми або спільнокореневі слова, що підтверджували б наявність чергування звуків.

З р а з о к . Д орогий — дорожнеча; [г] — [ж]. Д орогий, вигадка1, долетіти, підморозити, белькотіти, сп рости ти, індик, зростатися, зрікатися, зосереди тися2, мокнути, випере дити, заохотити3, заглибитися, справдитися, кипіти, полиця, п р и чепити, гнітити, ум ож ливити, омолодити, умовити4, розлю титися, образитися, н асуп и тися5, оздобити. 2. Прочитайте записані пари слів. 3. Складіть і запишіть речення зі словами, які ви дібрали до ви ділених дієслів. Робота в групах

130

Згрупуй-геся і визначте цікаву проблему для обговорення та підготуйте аргументи на підтвердження того, що вибрана ва шою групою проблема — найважливіша. Виберіть журі кон курсу з п’яти осіб. Ж урі вирішує, котрій із груп вдалося на вести найпереконливіші аргументи.

1 Вигадка — рос. видумка. 2 Зосередитися — рос. сосредоточиться. 3 Заохотити — рос. заинтересовать. 4 Умовити —рос. уговорить. 5 Насупитися —рос. нахмуриться. 72

Перекладіть і запишіть речення українською мовою. Порів няйте вимову і написання виділених слів в обох мовах і зро біть висновок. 1. М не М осква снится каждую ночь. М ы п е р е е зж а е м туда в ию не... (А. Чехов). 2. Я его п р ед уп реж у (А. К уприн). 3. Снега ярко блестели, облиты е лунны м сиянием (В. Короленко). 4. В округ изб снег казал ся мелок: так всё было у е зж е н о (С. Аксаков). 5. Я пош ёл вдоль в о л ж ск о го берега (В. Короленко). 6. В море — ш тиль, и л аск о во плещ ет в п есчан ы й берег хрустальная волна (И. Б унин). 7. В п о ловине десятого Р удин уж е бы л в б есе д к е (И. Тургенев). 8. Чай, сп ят себе теперь (В. Короленко). Робота в групах

Подискутуйте, де краще писати твір — удома чи в класі. Н а ведіть аргументи «за» і «проти» щодо: — рівня свободи у виборі напряму думки і темпу роботи; — можливостей для добору фактичного матеріалу; — умов, щоб зосередитися, не відвертаючи увагу на зовніш ні чинники (письмо «на людях» і наодинці) тощо. 133

Критично проаналізуйте свої силу волі, працездатність та ін ші якості характеру, як це робили видатні діячі науки, куль тури, мистецтва, політики, спорту. Напишіть невеликий твір на одну з тем: «Повір у власні сили», «Погляд на себе», «Що я хотів би (хотіла б) змінити у своєму характері», «Мій ідеал», «Людина майбутнього».

Подовж ення приголосних Л ю д и , б уд ьт е в за єм н о в в іч л и в і

ввічливість я к норма ж иття. вдосконалю вати м овлення щодо милозвучності.

134

1- Прочитайте виразно вірш Ліни Костенко. Визначте комуні кативну мету й основну думку висловлювання. У житті, я к на полі мінному, Я просила у цьом у сторіччі Хоч би той м агазинний мінімум: Лю ди, будьте взаєм но ввічливі. І як б и на те моя воля, 73 І

Н аписала б я скрізь курси вам и 1: Т ак багато на світі горя, — Лю ди, будьте взаєм но красивими. 2. Випишіть виділені слова, затранскрибуйте їх. З ’ясуйте, які звуки і чому позначаються на письмі двома однаковими бук вами. Скористайтеся поданими нижче схемами. Подовження приголосних

віддаль оббризкати беззаперечно

ранній цінний віконний

спеццех ( спеціальний цех)

1 Курсив — друкарський похилий шрифт із начертаниям літер, подіб ним до рукописного. 74

Перекладіть і запишіть речення українською мовою. Порів няйте написання і вимову виділених слів в обох мовах і зро біть висновок. 1. Сонный городок заш евелился, ож ил (Л. Д угин ). 2. Его разбу дило чириканье птиц (В. К ат аев). 3. Воздух был наполнен т ы с я чью разны х птичьих голосов (Н. Гоголь). 4. Н аступило молчание (В. Костылёв). 5. П отом первое плаванье под водой (А. Новиков Прибой). 6. Ощущ ение какой-то лёгкости не покидало его (М. К о лесников). 136

С пишіть речення, ставлячи, де треба, пропущені букви й обґрунтовуючи їх уживання.

1. В иховуйте дітей для служі.лш істині, красі й добру (А. Д істервег). 2. Зн а..н я — знаря..дя, а не мета (Л. Толстой). 3. Ж и ..тя без розпитування — це не ж и..тя (Сократ). 4. Терпі..ня — це мистецтво сподіватися (Й. В. Гете). 5. По аудиторії л р о н і.х я ш ум і раптом стих (М икола Хвильовий). 6. Росте передгроззя: скоро буде гроза (М икола Хвильовий). 7. Х рускало під ногами л о м а.л я, кущ і д р яп а ли руки (Б. Ант оненко-Давидович). 8. Т аке безла..дя! (М. К оцю бин ський). 9. Загін зуп ин и вся на середині у зл і.х я (Б. А нт оненко-Д а видович). 10. З а л а та н е озеро зел е н и м лата..тям . Н ад озером берізонька п иш ається пла..тям (П .Д орош ко). 1 1 . 3 лю..тю ві..давали накази капітани захоплених кораблів (3. Тулуб). 137

С кладіть невеликий текст за поданим початком. Доберіть за головок. Підкресліть слова з подовженими приголосними, затранскрибуйте їх і поясніть правопис.

Н а лататті місцинам и густо білію ть лілії. В они схожі на зграї бі лих чаєнят, що сіли на воду (Гр. Тютюнник). 75

Спрощ ення в групах приголосних Д р у ж б а — н а й б іль ш и й с к а р б

— як вибрати і зберегти друга; — як бути хорош им другом.

— вдосконалю вати власне м овлення щодо милозвучності; —^і..Ж — вчитись аргументовано дискутувати. 138

1. Прочитайте афоризми, поясніть, як ви їх розумієте.

1. Н іколи щ астя не ставило лю дину на таку висоту, щоб вона не потребувала друга (Сенека). 2. Хто не мріє мати вірного товариш а й самому бути таким! (О. Гончар). 3. С ерце лю дське відкривається ли■ше назустріч доброму серцю, дружбою обдаровують лиш е тоді, коли бачать у тобі щ ирого друга (Ю. Збанацький). 4. З ем л я плодоносить раз на рік, а друж ба — повсякчас (Піфагор). 5. К ори сн и х друзів є три і ш кідливих три. Корисні друзі — це друг відвертий, друг щ ирий і друг, як и й уміє слухати. Ш кідливі друзі — це друг лицемірний, друг облесливий і друг, я к и й багато говорить (Конфуцій). 2. Випишіть виділені слова, доберіть до іменників прикметни ки, а до прикметників — іменники і запишіть їх парами. З ’ясуйте, які фонетичні процеси відбулися в словах і як це пов’язано з милозвучністю мови. Для полегшення вимови в групах приголосних відбувається спро щення — випадіння одного з приголосних, що здебільшого переда ється на письмі.

139

1- Прочитайте текст в особах, з ’ясовуючи позиції учасників дискусії. Якого висновку вони дійшли? Що означає дружба для вас?

Н айбільш е і найпалкіш е дискутували в гуртку Сократа. Того дня схрестили зброю слова Алківіад і Крітій. Сократ спо чатку стежив за суперечкою своїх учнів, а потім узяв на себе нелегку роль судді. — Крітіго, я к ти гадаєш, друж ба — це благо, щ а ст я чи горе і зло? — спитав Сократ. — Звичайно, благо й щ астя, - відпо вів не задумую чись Крітій. Ф ілософ п оцікавився знову: — Д руж ба повинна бути односторон ня чи взаєм на? — Я ка ж може бути дружба, якщ о н е Сократ. Антична має взаємності? — сказав похмуро Крітій. скульптура — Так, так... - підтримав його С о крат. — Алківіаде, а ти якої дум ки? — У цьом у я згоден із ним, — кивнув на якої ти думки? К рітія Алківіад. — Чудово. О скільки поняття «дружба» передбачає не менше, ніж дві особи, то кожен, хто прагне друж би, мусить собі об рата дру га або лю дину, з якою може діли ти горе і радість, залиш ити йому м айн о1 чи гроші, коли вируш ає в подорож, попросити доглянути м аленьких діток... Кого ж ми оберемо собі за друга? Того, хто лю бить випити і смачно попоїсти? А може, ми виберемо того, хто має звичку без дозволу встром ляти руку в чуж е добро чи робити доноси? — Я кращ е сам звікую 2, ніж мати з ним и справу! — ріш уче м о вив Алківіад. —^ Він каж е правду, — ки внув Крітій. — Отж е, друж ити треба з чесними, ш ляхетним и і добрози чли вими. Ви згодні? — п оцікавився Сократ. — Звичайно, — м овили А лківіад і Крітій. — А я к ви п оставились би до того, якби негідні3 лю ди запропо нували вам лю бов і друж бу? — В ідм овився б, — насупив брови Крітій. — Н у а якби вони обурилися й вихопили мечі? 1 Майно —рос. имущество. 2 Звікувати — прожити свій вік. 3 Негідний —рос. недостойный. 77

— У нас теж не гірші! >— всміхнувсь Алківіад. — У цій су ти ч ц і1 тебе могли б убити чи покалічити, — сказав Сократ. — К ращ е вж е смерть, ніж друж ба з-під меча. — І ти такої ж дум ки? — зверн увся С ократ до Крітія. — Хіба, С ократе, не бачив ти мене в бою... — Братове, — обняв С ократ за плечі А лківіада і однодумці К рітія, — ви -- однодумці! — У чому? — спитав Крітій. — Щ о друж ба — річ добровільна, взаємна, чиста і щ ира. Щ о си лою наж ити мож на ворога, а не друга. О скільки друж би прагнуть не для поневолення, а д л я підтрим ки і взаєм овиручки, то й засоби, як и м и прагнемо здобути друга, повинні бути чесні. Н есп раведли вість, підступність2, лж а роз’єдную ть не менше, н іж війни і чвари 3. Дружба, здобута хитрістю або мечем і підтрим увана в такий ж е спо сіб, — еф емерна, ом анлива4 (За Вас. Ш евчуком). 2. Випишіть із тексту виділені слова, доведіть, що вони ілюст рують фонетичне явище спрощення в групах приголосних. Поясніть, як воно пов’язане з милозвучністю мови. Поясніть, як ви розумієте прислів’я. Зверніть увагу: запиту ють не про батьків, а про друга. Як ви гадаєте, чому? С каж и мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти. 141

Закінчіть міркування.

1. С правж нім другом мож на вваж ати лиш е того, х т о .... 2. Н е мож на вваж ати справж нім другом того, х т о .... Прочитайте цитату з твору Романа Іваничука. Погодьтеся з думкою філософа або висловіть незгоду з нею. Аргументуй те свою позицію. Хтось із грецьких ф ілософ ів висловив думку, що набагато кра ще втручатися в суперечку ворогів, ніж друзів, бо потім один із дру зів стає тобі ворогом, а один із ворогів — другом. Спишіть речення, ставлячи, де треба, пропущені букви і по яснюючи написання. Як ви розумієте афоризми? * 1. Н а світі немає нічого прекрасніш ого, ніж чес..на лю дина (Р. Роллан). 2. У іцас..ливі миттєвості, як и х було так багато в моєму 1 Сутичка —рос. схватка. 2 Підступність —рос. подлость, вероломство. 3 Чвари —рос. распри. 4 Оманливий — рос. обманчивьш. 78

дитинстві, я відчував щ ас..ливим не себе, а весь світ — добрий, прекрасний, сонячний (О. П амук). 3. ГІерехрес..на станція (М. Баж ан). А. Н а сер..ці у Н асті було тихо, весело (М. Коцюбинський). 5. Р озпе чене со..нцє на заході вже шубовс..нуло в Д ніпро (О. Донченко). 6. М істо спить, і не шєлес.ліе на дереві жодний листок (Б. АнтоненкоД авидович). 7. Вчора він ліг дуж е піз..но (М икола Хвильовий). 144

1- Перекладіть і запишіть речення українською мовою. П ояс ніть, як ви розумієте афоризми.

1. В мире нет ничего лучш е и приятнее дружбы; исклю чить из ж изн и друж бу всё равно, что лиш ить мир солнечного света (Ц ице рон). 2. Равенство — душ а дружбы (Арист от ель). 3. Благородно только то, что бескоры стно (Ж . де Л абрю йер). А. Радость видеть и поним ать есть самы й прекрасны й дар природы (А. Эйзенш тейн). 5. С ледует так относиться к друзьям, как мы ж елали бы, чтобы они относились к нам (Арист от ель). 6. Д руг всем — ничей друг (А рис тотель). 7. П ритворны й друг гораздо хуж е злейш его врага (П ублилий Сир). 8. В Варш аве я провёл пять счастливейш их лет моей ж и з ни (А. Чехов). 9. Н ет человека в мире счастливее меня. Н еуж ели вы сом неваетесь? (И . Тургенев). 2. Випишіть із поданих речень слова зі спрощенням у групах приголосних, порівняйте їх вимову й написання в україн ській та російській мовах і зробіть висновок.

♦ Перекладіть і запишіть текст українською мовою. З ’ясуйте різницю у вимові й написанні виділених слів в українській і російській мовах і зробіть висновок. М оё детство М оё детство так же уникально и великолепно, как детство всех детей в мире... Говорить о детстве легко и трудно. Б лагодаря статичности его очень легко описывать. О дним хочется казаться слиш ком несчаст ными в детстве, другим — слиш ком счастливыми. И то и другое обычно вздор. Д етям не с чем сравнивать, и они просто не знают, счастливы они и ли несчастны. К ак только п оявл яется сознание, че ловек попадает в готовы й и неподвиж ны й мир, и самое естествен ное — не верить, что этот мир некогда бы л иным. Эта первоначаль н ая картин а навсегда остаётся в душ е человека (По А. Ахм ат овой). 79

ЛЕКСИЧНІ НОРМІ*

л„та

■пу- ч -р т г * ' 7

Г ^ Г К І»

‘

е т ;ї& * ; л .

$ » «

„ „

л" « 5 ї

■

'•и.«Л:г«АГх.Г/^!

§ 10. Слово і його лексичне значення Н емає друга понад м удріст ь...

О ІЗ ■

— одвічні цінності — духовні. — вдосконалю вати н авички правильного слововж ивання й урізном анітню вати його.

Лексикологія вивчає весь лексичний склад мови. Засвоєння лексичних норм забезпечує вживання слів із властивим їм значенням, доречне поєднання слів у мовленні.

147

Прочитайте вислів Олега Чорногуза. З ’ясуйте, що означає малювати словами, а також: чим різняться сприймання людьми якоїсь певної мови і зрозумілої всім мови художни ків. Поясніть, що таке лексичне значення слова.

Радію, коли мож у малю вати словами. Але кольори треба залиш а ти для художників. Якщ о я пиш у «темно-зелена трава», то сподіва юсь на уяву читача, коли ж худож ник малює темно-зелену траву, він досягає бажаного ефекту незалежно від того, має читач уяву чи ні. 148

З ’ясуйте, у якому значенні вжито виділені слова в реченні.

Т ільки велика мета народж ує великі характери ( О. Довж енко). 149

1. Прочитайте поезію Івана ф ранка, вдумайтеся в її глибинний зміст, поясніть, як ви розумієте поета. Щ о є найбільшою цін ністю для вас і чому? Немає друга понад мудрість...

Н емає друга понад мудрість, Н і ворога над глупоту, Так, я к нема лю бові в світі Н ад матірню лю бов святу.

Н е ділиш мудрості з братами, Її злодії не вкрадуть, Її не згубиш по дорозі, Вона є вільна серед пут. 80

Вона — м аяк посеред моря, Н айви щ и й скарб, безцінний дар, О гнищ е тепле в студінь горя, Х олодна тінь під страстей ш квал.

Б ез неї все ж и ття — пустиня, Так, я к пустий без друга ш лях, І я к твій дім пустий без сина, І я к пустий дурного страх.

2. Визначте тип і стиль мовлення. Поясніть лексичне значення виділених слів, з ’ясуйте, однозначні вони чи багатозначні. 3. Дослідіть лексику вірвіа (синоніми, антоніми, повтори), а також систему образів, створених письменником для роз криття й увиразнення основної думки твору. 150

1- Прочитайте виразно вірш Ніни Гаврилюк, уявіть змальова ну в ньому картину. Р анкові ш ати приховали стежку, Д освіток запалив трем ткі вогні. І оберем ок цвіту, я к мережки, В ітрець-пустун розкидав по траві. П равічним и стеж ками бродять клени, І позіхає вітер угорі. Т ю льпанний світ у сорочках зелених Вже засвітив яскраві ліхтарі. 2. Визначте тип і стиль мовлення, вкажіть у тексті характерні ознаки стилю. 3. Спишіть вірш, підкресліть багатозначні слова, з ’ясуйте їх стилістичні можливості у створенні оригінальних художніх образів.

151

!• З ’ясуйте значення виділених слів у наведених реченнях. Як називаються такі слова? 2.

Складіть і запишіть речення з виділеними словами в інших значеннях. Поясніть, як значення слова залежить від кон тексту, у якому його вжито.

1. М чить автобус ш ироким гостинцем (Р. Іваничук). 2. Т епер усі їдуть із села в науку (М . Стельмах). 3. А он уже до д ровітень1, до криниць вибігає в спідницях сільська цікавість. Вона, глипаю чи2 на 1Дровітня (розм.) — 1. Місце, де зберігають дрова. 2. Колода, на якій рубають дрова. 2 Глипати — дивитися, поглядати. 6 "Українська мова", 10 кл.

верш ників, вгрузла в сніг, забула про дрова, воду і долоням и п рикривала сміх чи насм іш ку (М . Стельмах). 4. О леся програла кілька ко зачків. їй хотілось заспівати, та вона сама не см іла почати (І. Н ечуй-Л евицький). 5. З а р а з за домом ріс старий розкіш ний сад (І. Н ечуй-Л евицький). 152 1. 2. 3. 4. 5.

З а поданими тлумаченнями визначте дієслова (див. довід ку), вкажіть їх стильову належність. Багато, ш видко говорити про щось несуттєве. Прохопитися, тобто сказати те, чого не треба було говорити. Говорити грубощі, тобто говорити зневаж ливо, грубо. П остійно говорити одне й те саме. Говорити про щось надто детально, багатослівно.

Д о від ка: грубіянити, товкти, просторікувати, молоти, виказати. 153

З ’ясуйте відмінності в значенні паронімів (схожих за формою слів). Складіть і запишіть речення з кожним зі слів пари.

1. Вдача — удача. 2. В ибачати — вибачатися. 3. К ни ж кови й — книж ний. 4. К орисний — корисливий. 5. Н апрям — напрямок. 6. Зап и тан н я — питання. 7. Р ей совий — рейковий. 8. Р ідки й — рід кісний. 9. П ри вітн и й — привітальний. 154

Проведіть бліц-турнір, даючи відповіді на запитання. Я к правильно: — Схід Ближній чи Близький? — будова чи будівля Кабінету Міністрів? — комісія авторитарна чи авторитетна? — рахунок банковий чи банківський? — день відкритих чи відчинених дверей? — думка громадська чи громадянська? — грати чи відігравати роль у політиці? — події освітлювати чи висвітлювати? — вчинок гуманний чи гуманістичний? — новина вразила чи уразила? — він лагідної вдачі чи удачі? — сік гранатний чи гранатовий? — небезпека погрожує чи загрожує? — ескалатор виключають чи вимикають? — виборча ділянка чи дільниця? — сторони домовилися чи договорилися про спільні дії? 82

С пиш іть речення, вибираю чи з дуж ок потрібне слово. Обґрунтуйте свій вибір. 1. Д освід1 У країни в космічній галузі став у (пригоді, нагоді) ін ш им країнам світу. 2. (Зверненн я, звертан н я) президента до народу транслю валося по всіх (інф орм ативних, інф орм аційних) каналах. 3. К рим занесений до (регістру, реєстру) найпривабливіш их (т у ристських, туристичних) марш рутів світу. 4. К ерівництво залізниці подбало про оновлення (рухомого, рухливого) складу. 5. Від (С офіївської, С оф ійської) площ і до (річного, річкового) вокзалу мож на дістатися фунікулером. 6. О кремі вірш і Івана Ф ран ка мають по кілька (м узикальних, м узичних) інтерпретацій. 7. (В оєнні, військо ві) навчальні заклади виховую ть справж ніх чоловіків. 8. М ій коле га — (тактична, тактовна) і (винахідлива, винахідницька) людина. 1 55

Поясніть значення слів у кожній парі, складіть і запишіть із ними речення.

1. П ереводити — перекладати. 2. П ротягом — на протязі. 3. Від н оси тися — ставитися. 4. В йклю чний — винятковий. 5. В ідволіка ти — відвертати. 6. Занапастй ти — втратити. Перекладіть і запишіть українською мовою вислів Дмитра Писарева. Поясніть, як ви його розумієте. О ш ибка в м ы слях вы зы вает ош ибку в словах, ош ибка в словах вы зы вает ош ибку в делах. Прочитайте речення. Встановіть випадки неправильного вживання слів, з ’ясуйте їх причини. Запиш іть відредаговані речення. 1. Р оди н а ж и л а в будинку з виглядом н а С вітязь. 2. Або немент перебуває поза зоною досяж ності. 3. П равдоподібно, він скоро знайдеться. 4. З ал заповнений ущ ент. 5. С півак має якісь від носини до ш оу-бізнесу. 6. У касі є проїзні білети на всі види тран спорту. 7. М и прийм атим ем о активну участь у цьому міроприєм стві. 8. Г іларі К л ін то н о ч о л и л а пост д ер ж с ек р е тар я С ІЛ А . 9. В іднош ення у колективі складалися непросто. 10. В елике зн ач ен н я у спорті грає витри м ка й наполегливість2. 11. С усід висловив ш коду з приводу некупівлі ним дачі. 12. Я поступив би так же. 13. Я ку мету переслідував автор, зображ ую чи тогочасні реалії? 14. З авд як и полом ці прилад3 знаходиться в неробочому становищ і. 1 Досвід — рос. опыт. 2 Наполегливість — рос. упорство. 3 Прилад — рос. прибор. 6*

Перекладіть і запишіть сполучення слів українською мовою. Перевірте за словником правильність вибору паронімів. 1. Д руж еский визит — друж ны й коллектив. 2. К ирпичны й дом — ки рпичны й завод. 3. П риродны й газ — естественны е науки. 4. В оенны й городок — военны й кон ф ли кт — воинские почести. 5. Ч еловек кристальной чистоты — кри сталли ческая реш ётка. 6. Го сударственная задача — м атем атическая задача. 7. Реш ительны й человек — реш аю щ ий бой. 8. С пособны й ребёнок — способны й на всё. 9. С трелять в цель — идти к цели. 10. П оверхностны й слой — поверхностны е знания. 11. П одписка о невы езде — подписка на га зеты и журналы . Читайте подані речення і щодня розвивайте тему одного з них. Вичерпавши всі десять варіантів упродовж десяти днів, поверніться до першого речення і продовжуйте створювати тексти, щодня переходячи від одного речення до наступного. Виконуйте завдання впродовж двох місяців. 1. Передбачаю ть, що за десять років .... 2. Ч и відомо вам, що .... 3. Я часто дум кам и повертаю ся в ті часи, коли .... 4. К ож ний день був д л я мене щ аблем до нових, до невідомих тайн ... (Б.-І. А нт онич). 5. Завтр а п очинається новий відлік мого ж и ття .... 6. Я кщ о кож ен день, незваж аю чи на погоду .... 7. Сьогодні важ ко повірити, що був час, коли .... 8. Н іхто не знає, коли .... 9. Ви, звісно, п ам ’ятаєте ті незабутні дні, коли .... 10. Сьогодні я розповім, щ о трап и лося .... 161

Виконайте одне із завдань на вибір. 1. Перекладіть і запишіть текст українською мовою. З ’ясуйте різницю між ощадливістю і жадібністю. О жадности

М ен я не у д о вл етво р я ю т сл о в ар н ы е о п р ед ел ен и я сл о в а « ж ад ность». « С тр ем л ен и е у д о в л е тв о р и ть ч резм ер н о е, н ен асы тн ое ж е л ан и е чего -л и бо» и л и «скупость, коры стол ю б и е». В п р и н ц и пе, это о п р ед ел ен и е четы рёхтом н ого сл о в ар я верно, но оно не п ер ед аёт того ч у вства о тв р ащ ен и я, ко то р о е м ен я охваты вает, ко гд а я наблю даю п р о я в л е н и я ж адн ости в ч еловеке. Ж а д н о сть — это заб в ен и е со б ствен н ого д остои н ства, это п о п ы тк а п о став и ть свои м атер и ал ьн ы е и н тересы вы ш е себя, это д у ш ев н ая кособокость, ж у т к ая н ап р ав л ен н о сть ума, кр ай н е его о гран и чи ваю щ ая, 84

ж у х л о сть у м ствен н ая, ж алк о сть, ж ел ту ш н ы й в згл я д н а мир, ж ёл ч н о сть к себе и другим , заб в ен и е товари щ ества. Ж а д н о сть в ч ел о веке д аж е не см еш на, она у н и зи тел ь н а. О н а в р аж д еб н а себе и окруж аю щ и м . И ное дело — разум ная береж ливость; ж адность — её искаж ение, её болезнь. Б ереж ливостью владеет ум, ж адность овладевает умом (По Д . Л ихачёву). 2. Спишіть вірш Івана Ф ранка «Немає друга понад мудрість...» (вправа 149) і вивчіть його напам’ять.

§ 1 1 . Міжстильова і стилістично забарвлена лексика В народу є осердя золоте, яке в собі тримає іскру Бож у

м истецька слава нації; унікальність бачення світу худож ником.

ІЗ

збагачувати лексичну палітру мовлення; вдосконалю вати стилістичні навички.

Ьед»

Лексична стилістика вивчає ту частину лексичного складу мови, яка стосовно нейтральних слів набуває стилістичного відтінку. Опа нування стилістичних засобів лексикології дає змогу значно розш и рити палітру використовуваних ресурсів мови в усіх стилях. В основі всіх стилів лежить стилістично нейтральна, або м іж стильова, лексика. Вона становить найуживанішу частину словни кового запасу. Крім загальновживаної лексики, кожен стиль має свої специфічні для нього стилістично марковані слова. У словниках такі слова да ються з примітками: уроч. (урочисте) — властиві публіцистичному стилю; розм. (розмовне) — притаманні розмовному стилю. Розмов на лексика, що має відтінок іронії, жарту, фамільярності, зневаги, подається в словнику з відповідною позначкою: ірон. (всезнайко), жарт, (благовірний), зневажп. (патякало1). Слова, притаманні по етичній мові, наводяться з позначкою поет, (увись). Архаїчні слова мають позначку заст. (застарілі), діалектні — діал.

1 Патякало —рос. трепло. 85

Лексика української мови стилістично нейтральна (міжстильова)

стилістично забарвлена (маркована)

їі урочиста — знижена позитивна — негативна пестлива — груба жартівлива — іронічна Розмовні слова становлять основу емоційно забарвленої та експресивної лексики. Ці поняття не тотожні: ті чи інші відтінки емоційної забарвленості створюються переважно суфіксами, що на дають словам суб’єктивної оцінки — зменшувально-пестливої (пта шечка, дівчинонька) чи згрубілої (ручище). Експресивність слів створюється їх підвищеною зображуваністю, пов’язаною з різними словотвірними засобами: гульвіса1, кривляка, носатий, верещати, прослизнути.

162

1. Прочитайте висловлювання Григорія Косинки. Поясніть, як ви його розумієте. До якої з названих вище груп лексики ви віднесли б використані в описі слова? Обґрунтуйте свою думку.

С лово — це діамант: то сяє й см іється, то обернеться мутною сльозою , то вибли скує яскраво-гнівно або ласкаво, спокійніш е, з добротою , то спалахне, мов зірка провідна, я к а народж ує надії, мрії, сп одівання2, або веселкою заграє і так бадьоро запалає, неначе вабить3, і кличе, і навіть надихає4. 2. Користуючись поданою цитатою, доведіть, що слово вико нує не лише функцію спілкування. З

1. Прочитайте текст, визначте його тему й основну думку. Дивосвіт Марії Приймаченко

Є в У країні хата, як у видно на цілий світ. Ц я хата сама вип ром і ню є світло. Її ж и ви й вогонь світить крізь густі бори — то із сіль ської української хати д иви ться в небо К вітка П олісся. Квітка н е 1 Гульвіса — рос. гуляка. 2 Сподівання — рос. чаяния. 3 Вабити/привабити — рос. манить. 4 Надихати/надихнути — рос. воодушевлять/воодушевить. 86

земна, квітка з уявн их д алеки х світів, де співаю ть тихі води і ясни м и зо р я ми цвітуть небеса, де ж ивуть жарптиці й опівнічної години розквітає папороть. К вітка, що дивом краси по л они ла світ, сходить з білої хатньої стіни, червоніє з череш ні під вікном, сходить з лю бові і світлом любові озорю є хату. М. Приймаченко. Я к Ч арівн а К вітка яв л яєть ся сві Буслики прилетіли тові? їй дає ж и ття господиня полісь кої хати Марія Приймаченко — диво двадцятого століття. В імені її — М арія — зріднились і жіноча краса, і мистецький талант, і сло во поета, і вроджений артистизм, і спів, я к пречисте одкровення джерела. М арія П рийм аченко дає ж и ття Ч арівн ій Квітці на самоті на сам оті1 зі своєю лю бов’ю, коли через хату білі го уявний луби перелітаю ть і ж ар-птиці сяй ли ви м и крильм и світять у вікна. А у світлі пера ж ар-птиці воскресаю ть дивні-предивні квіти. С плітаю ться в химерні узори і плаваю ть у хатньому піднебессі — ліва рука від серця пензлем тихо пересадж ує їх із царства уяви на папір. П ензель говорив тихо-тихо, а почув його мову з України цілий світ. П ензель малю вав соками зем лі і сонцем, пензель м олився до небес і сповідався перед пречистою білістю паперу, а його чуйна д у ша вловлю вала ш елестіння кри л райських птахів і туп отінн я2 зв і рів, які з ’яв и л и ся з первісного світу. І м овкнуть слова перед чародійством пензля, і тане подих перед летом квітучих крил, і бліднуть ф арби перед барвистим суцвіттям. Н е д ивіться худож ниці в руки, не сполохайте3 її сполохати квітів — таке народне п овір’я. П ензель М арії П рийм аченко лю бить птахів, вимальовує в р о з кош ах барв чудом -ф антазією ж ар-птиць, ж уравлів, бузьків4, ласті вок, павичів, чайок і навіть предивно-неземних білобоких сорок. Крила розквітали квітами — кож не п ір ’ячко я к пелю стка, коро на на голівці палає, мов сонячна квітка, а павичевий хвіст — р о з кішний квітник, де сяє небесна блакить, виблискую ть зорі, світять частинки сонця. 1 На самоті — рос. наедине. 2 Тупотіння —рос. топот. 3 Сполохати/полохати — рос. испугать/пугать. 4 Лелека (діал.). 87

Ц арю вання в царстві природи ж иве лю бов’ю. С аме з цього рос те квітка М арії П риймаченко. К вітка сильна і добра, я к і сама наша зем ля. «Я працю ю для народу, щоб лю ди ж или, я к квіти цвіли» — так визн ачи ла своє ж иттєве кредо худож ниця. В еличний гімн квітці М арії П рийм аченко зали ш и в у своєму м узичном у слові П авло Тичина: «Був на виставці. Це щ ось н адзви чайне. Є ласкавці й ромаш ки. М и їх всі знаємо. Але вона так н есп о дівано їх поєднує, щ о виходить соната... В ідчуваєть поєднання ся м елодія, зв у ч а н н я в п о єд н ан н і кольорів. Це кольорів вели ки й майстер. Ц е велика худож н я сила». М итець В асиль К асіян так сказав про народну худож ницю — м истецьку славу нації: «Ж ивопис М арії Приймаченко — це свято в царстві краси, м атеринська м ова наш ої культури». С тоїмо зачудовано перед цим дивом, я к перед оберегом вічнос ті наш ого народу, в яком у через ти сячоліття пром ениться животво рящий генетичний код українця, — то веселковим многоцвіттям являється світові його талант (За Я. Гояном). 2. Використовуючи наявні в тексті цитати, поясніть, у чому унікальність творчої манери Марії Приймаченко. 3. Визначте тип і стиль мовлення. Зверніть увагу на виділені слова; з ’ясуйте, наскільки вони характерні для стилю цього тексту, до котрої з двох груп лексики належать і якого значення набувають у контексті. Якій меті підпорядкований такий добір мовних засобів? 4. Випишіть із тексту лексичні засоби, які допомагають розкри ти основну думку, надають висловлюванню оцінного характе ру, свідчать про майстерність авторського володіння словом. 164

1. Прочитайте речення, проаналізуйте їх лексичний склад, вказавши слова: 1 ) стилістично нейтральні; 2) стилістично забарвлені. Охарактеризуйте обидві групи лексики, з’ясуйте їх роль у мові. 2. Поясніть, як ви розумієте вислів Яреми Гояна.

1. Ч ас — н ай більш а цінність. В аж ливо не зм арнувати його, не п устити за вітром роки, а н ап овн и ти їх лю бов’ю, добром, працею д л я народу і зал и ш и ти п ам ’ятн и й слід на зем лі (Я. Гоян). 2. М ари на завм ер ла у н евим овном у щ асті (За А. Головком). 3. М узи ки гр а ли я к н авіж ен і1 (Р . Іваничук). 4. Усе було переговорено, перегари1 Навіжений —рос. безумный, шальной. 88

кано, перем елено на ж орнах досади (М . С т ельмах). 5. «Вас муха вкусила», — ображ ена грим аса п ерекоси ла інтелігентне обли ччя колекціон ера (Р. Іваничук). 6. Н а хви л ьку всі зам овкли (А. Голов ко). 7. З а вікнам и п оволеньки згасав сіренький безсніж ний грудне ви й день (В. К озаченко). 8 . Л іс зр о б и в ся стр аш ен н о густи й (Б. Грінченко). 9. А море ск аж ен іл о 1 (Р. Іваничук). 10. З и м а була лю та й довга (Р. Іваничук). 11. Н іхто нічого не знав до п у ття2 (3. Тулуб). 165

Розгляньте схему. З ’ясуйте, чи всі слова української мови можна розподілити за наведеними групами лексики. Книжна лексика (високий відтінок)

Нейтральна лексика (нульове забарвлення)

Розмовна лексика (знижене забарвлення)

166

Прослухайте і виразно прочитайте уривок із вірша Дмитра Павличка, визначте його основну думку. З ’ясуйте роль виді лених слів у творенні стилю поезії та розкритті ідеї твору. Молитва Отче наш, Тарасе всемогущий, Щ о створив нас генієм своїм, Н а моїй землі, я к правда, сущий, Б ’ю щ ий у неправду, наче грім. Ти, я к небо, став ш ирокоплечо Н ад літами, що упали в грузь. Віку двадцять перш ого предтечо, Я на тебе одного молюсь. М ислям наш им дай ясне поліття, А поетам — спину, що не гнесь. Д ай нам п ам ’ять на тисячоліття, Н епокору і лю бов на днесь.

Т. Шевченко. Автопортрет

1 Скаженіти/оскаженіти —рос. неистовствовать. 2 До пуття —рос. толком. 89

(8 7

1 . Прочитайте слова. З ’ясуйте, які з них належать до розмовно го стилю.

Д руг — друж ок, упасти — гепнутися1, набриднути — остогиді ти2, п лакати — хникати, винахідник — вигадник3. 2. Складіть і запишіть речення з виділеними словами. 168

1- Прочитайте сполучення слів. З ’ясуйте, які з них доречні в офіційно-діловому стилі, а які — в розмовному.

1. Згідно з ріш енням ради директорів; я к домовились; відповід но до плану роботи установи4; по руках; за домовленістю з партн е рами. 2. Допомогти; надати допомогу; сприяти. 3. Ч ерез погану п о году; з нагоди майбутніх урочистостей; з розпачу5; через хворобу. 2. Складіть і запишіть речення з виділеними словами. Спишіть речення, вибираючи з дужок слово, що відповідає книжному чи розмовному стилю. 1. П анькатися6 з ним у неї не б у л о сина стати будівельником підтримали батьки (баж ання, охота). 2. Вчіться висловлю вати свої д у м к и .... Т а говори ж т и ..., що трапилося (зрозуміло, до ладу). 3. Ти кинь ці с в о ї.... Кожен народ ш анує с в о ї.... (звичаї, звички). 4. Б ать ко дав синові .... К ерівник оголосив ... одному зі співробітників за несвоєчасно виконану роботу (догана, прочуханка). Перебудуйте речення, усунувши недоречні звороти офіцій■но-ділового мовлення. Запишіть перебудовані речення. З р а з о к . Д ирекція повідомляє, що у вівторок, 10 жовтня, о 19.00 в актовому залі відбудуться урочистості з нагоди 10-річного ювілею школи. 1. Д и рекц ія доводить до відома, що у вівторок, 10 ж овтня, о 19.00 в актовом у залі відбудуться урочистості з нагоди 10-річного ю вілею ш коли. 2. По прибутті до містечка екскурсанти розм істи л и ся в готелі. 3. П и тан н я про недруж ній вчинок Ю рм илова було внесене до п орядку денного і стало предметом обговорення на класних зборах. 4. З боку батьків нареченого заперечень не було. 1 Гепнутися/ге'патися —рос. шлёпнуться/шлёпаться. 2 Остогидіти —рос. осточертеть. 3 Вигадник —рос. выдумщик. 4 Установа —рос. учреждение. 5 Розпач — рос. отчаяние; з розпачу —рос. от отчаяния. 6 Панькатися —рос. возиться, няньчиться. 90

5. З огляду на н есп ри ятл и ви й 1 прогноз У кргідром етцентру похід було перенесено на більш пізній термін. 6. Н аконечний звернувся до ш кільної бібліотеки з метою одерж ати потрібну книж ку. Доберіть заголовок, перекладіть і запишіть текст україн ською мовою. Підкресліть ламаною лінією слова, що нале жать до стилістично маркованої лексики. Д оброта — вещ ь удивительная. О на сближ ает, как ничто другое, она — тот язы к, на котором с вами всяки й захочет разговаривать, на котором мы только и мож ем п онять друг друга... Д оброта и зб авл я ет нас от одиночества, душ евны х ран и непрош ены х обид. М ы боль ше получим, чем отдадим, если будем чащ е вспом инать про то, что человек становится человеком только благодаря другому ч елове ку... (В. Розов).

§ 12. Стилістичні можливості лексичних одиниць Примхи погоди — вираж альні м ож ливості мови; — прим хи погоди.

— урізном анітню вати лексичний склад мовлення. Багатство синонімів — одна з питомих ознак багатства мови вза галі. Уміле користування синонімами, тобто вміння поставити саме те слово і саме на тому місці, — невід’ємна прикмета хорошого сти лю, доконечна риса справжнього майстра (М . Ри льський ).

172

1. Прослухайте, потім прочитайте текст. Визначте тип і стиль мовлення. Яким способом — ланцюговим чи паралельним — поєднано речення? 2. Зверніть увагу на виділені слова. З ’ясуйте, нейтральні вони чи емоційно забарвлені та котрі з них увиразнюють зміст тексту.

...Шкварконула блискавиця, обвиваю чи огненним поясом бу дівлю, і спустилася стрілою у яр; гогонула зем ля, тіпаючи на своїх ш ироких грудях, я к пір’їну, здоровенні палати, височенні церкви і невеличкі хати; зацокотали ш ибки у вікнах; струснулися підвалини; Несприятливий —рос. неблагоприятный. 91

загуло-заш уміло в повітрі... Дощ, я к з від ра, линув на землю — і зразу покрив її к а лю жами. П обігли швидко, мов ящ ірки, п о токи з гір, стри баю чи н а переступах, в ’ючись гадю ками по ровах, щось глухо булькочучи, грізно пінячись; зашуміла во да на низині, ш укаю чи виходу, і, не зн ахо дячи, щось булькотала своїм бульбаш ков и м 1 язиком , паче сердилася... Моргала моргавка з усіх боків; переписувала тем ря в у 2 п о круч ен и м и стріл ам и б ли скави ц я; а грім гукав-торохтав на увесь світ своїм страш ним гуком... (Панас М ирний). 3. Пригадайте, що таке синонімічний ряд, випишіть з-поміж виділених слів такі, що належать до одного синонімічного РЯДУСинонімічний ряд включає слова з однаковим або близьким зна ченням, які різняться смисловими та емоційно-експресивними від тінками. Загальне значення синонімічного ряду виражає стилістично нейтральне стрижневе слово, що визначається мінімальною екс пресією: говорити (нейтральне), промовляти, ректи (урочисте), балакати (розмовне), базікати, патякати (розмовне з негативним за барвленням). Той, хто говорить або пише, має змогу урізноманітню вати своє мовлення, усуваючи повтори і вибираючи із синонімічного ряду найточніше, найдоречніше слово.

Прочитайте речення. Вкажіть синоніми, визначте відміннос ті у відтінках їх значення та емоційно-експресивному за барвленні. М и з вами знаємо, що значить кричати, що значить галасувати, лем ентувати, але те, що робиться, коли — гол! — цього описати не м ож на (Остап В иш ня). Використання синонімів у текстах різних стилів неоднакове. Офі ційно-діловий стиль використовує синоніми обмежено. У текстах на укового стилю серед термінологічної лексики чимало абсолютних синонімів — слів іншомовного походження, які мають українські від повідники: інтервал — перерва, вакуум — порожнеча. Синоніми з яскраво вираженим ем оційно-експресивним забарвленням

1 Бульбашка — рос. пузырёк. 2 Темрява — рос. тьма.

найактивніше використовую ть у художньому і публіцистичному стилях для урізноманітнення висловлювання й увиразнення змісту. Характерні для цих стилів контекстуальні синоніми набувають синонімічних відношень тільки в контексті: Д уми пливли, як плине вода в ш ирокому Імані, — гомонить срібними голосочками, п л ю с котить, в о р ко че ніжно, вабить, вм овляє, кл и че й утікає, ховається в імлі (Іван Багряний).

174

1. Визначте стилістичну належність поданих слів, з’ясуйте їх значення за допомогою стилістично нейтральних синонімів або описово. Вкажіть характер експресії, властивий поясню ваним словам.

Бідолаха, дармовий, товстосум, боягуз, лупити, залю бки, наха ба, курд уп ель1, тюхтій2, жбурляти, жахатися, абракадабра, гульві са, поцупити3, голота, розгардіяш 4, навіж ений, сутичка, ландш аф т, розтрощ ити, дубасити, тачка. 2. Складіть і запишіть речення з виділеними словами. Прочитайте наведений синонімічний ряд, вкажіть стрижне ве слово, з’ясуйте спільне й відмінне між ним та іншими чле нами ряду. В сесильний, дуж ий, м іцний, потуж ний, м огутній, могучий, сильний, здоровий, двож ильний, стож ильний, повносилий. Утворіть і запишіть словосполучення, поєднавши кожен із наведених синонімів з відповідним іменником (прикметни ком) у дужках. 1. Зви чай н и й, щ оденний, буденний, пересічний, рядовий (в и п а док, актор, факт, меню, марш рут). 2 . Інозем ний, закордонний, чуж озем ний, зам орський, круго світній, екзотичний (паспорт, подорож, фрукт, мова, гість, ікра). 3. С ила, міць, потуж ність, могутність (пром ислова, фізична, сталева, військова). 4. У ж иваний, ходовий (товар, вислів). 5. Д ивовиж ний, враж аю чий, надприродний, надзви чай ни й (п о дія, знахідка, краса, дар).

1 Курдупель —рос. коротышка. 2 Тюхтш —рос. тюфяк, растяпа. 3 Поцупити/цупити —рос. стащить/тащить. 4 Розгардіяш —рос. кавардак. 93

З ’ясуйте, у яких ситуаціях (стилях мовлення) доречне вжи вання кожного з наведених синонімів. 1. П росити, клопотати, благати, молити, звертатися, в о л ати 1, каню чити. 2. Розум іти, осягати, м етикувати2, кум екати. 3. В ражати, дивувати, приголомш увати. 4. Інцидент, пригода, випадок. 5. О зн а ки, симптоми. 6. Д ескриптивний, описовий. 7. Гарний, ф айний. 8. Інструкція, п ам ’ятка. Прочитайте, поясніть, як ви розумієте перше речення. Вкажіть контекстуальні синоніми, проаналізуйте їх стилістичні функції. 1. Криши, ламай, трощи стереотипи! Вони кричать, пручаються3, — ламай! (Л. Костенко). 2. Он він (ж айвір) невтомний, десь там угорі тюрлюкає, розливається стодзвонно, на все небо дзвенить, а сам — не видимий... Розтанув у сяйві, нічиєму зору він не дається, а далі десь там інший озвався, за ним ще якийсь у самій високості видзвонює, ще завзятіш грає-виграє на своїх невидимих дзвіночках... (О. Гончар). Перегляньте усмішку Федора Л узана (вправа 49). З ’ясуйте, з якою метою автор використовує слова іншомовного поход ження. Визначте сферу функціонування запозичень в укра їнській мові. Обґрунтуйте доцільність і можливість заміни слів іншомовного походження українськими відповідника ми в згаданому тексті. Доберіть до поданих слів іншомовного походження україн ські відповідники з довідки і запишіть їх парами. Визначте сферу функціонування слів-синонімів. А кумулю вати, демонструвати, репрезентувати, бартер, кон сен сус, ревізія, конф іденційний, еміграція, реєстр, конф ронтація, кон куренція, ком пенсувати. Довідка: перевірка, суперництво, перелік, показуват и, відш ко довувати, таємний, накопичуват и, згода, протиборство, предст ав лят и, переселення, обмін. Прочитайте речення. Визначте доречність і можливість за міни виділених слів українськими синонімами. Відредагуй те і запишіть речення, що потребують правки. 1. Н ауковці вивчаю ть природні аномалії. 2. Матч судили арбіт ри м іж народного класу. 3. С еред гостей превалювала молодь. 1 Волати/заволати — рос. взывать/воззвать. 2 Метикувати — рос. соображать, кумекать. 3 Пручатися —рос. сопротивляться. 94

4. В ипробування аер обуса проходило в екстремальних умовах. 5. Ідентичну резолю цію було п рий н ято учням и паралельного к л а су. 6. М ій друг висловив слуш ну сентенцію щодо подальш их дій. 7. К ож на наступна генерація ж итим е в досконаліш ом у соціумі. Прочитайте. Поясніть, як ви розумієте афоризм. Укажіть у реченнях тавтологію і плеоназм; з ’ясуйте, чим мотивується їх використання і чи є потреба в редагуванні. 1. Н айви щ а наука в ж итті — мудрість, а найвищ а мудрість — бу ти добрим (Г. Тютюнник). 2. Н атягн е дощ свої осінні струни, торк не ті струни пальчиком верба (Л. Костенко). 3. П рокинеш ся одного ранку — надворі вж е біло, і сніж ок сіється й сіється (Є. Гуцало). 4. С ипнули сніги — і забіліли поля, забілів світ (Є. Гуцало). 5. У Б і лій Ц еркві — біло, біло, у Б ілій Ц еркві — зам етіль (Г. Чубач). 6. У ве чері сніги синіш аю ть і синіш аю ть ( Є. Гуцало). 7. Тьохнув соловей за гаєм, впала на подвір’я зірка. Х ай л уна-лун а лунає; м олодятам гір ко! (В. Крищ енко). Необхідно відрізняти тавтологію, спричинену неувагою автора до вибору слова, і тавтологію, якої не можна уникнути або яку викорис товують з певною стилістичною метою. Тавтологічні сполучення мо жуть надавати висловлюванню аф ористичності: Немає нічого страшнішого за необм ежену владу в руках обм еж еної л ю д и н и (В. Симоненко). У художньому і публіцистичному стилях повторення слів може використовуватися як стилістичний прийом, який увираз нює, загострює думку, підсилює експресивність висловлювання або надає жартівливого відтінку: 1. Сильніше за любов злоба горить, Сильніше за красу вражає бридь, Але життя росте лиш е з любові; Лишень краса людей навчає жить! Д. Павличко 2. Є д р узі й др узі... Д р узі минулого. Д р узі сучасного. Д р узі май бутнього. Дуже рідко, коли це поєднується — то вже розкіш не ба гатство. Але й старі д р узі теж не проста річ (О. Іваненко). 3. А наші, кажуть, ремонтники ремонтували квартиру і такого наремонтували, такого настругали... (О. Ковінька).

Визначте види помилок і запишіть відредаговані речення. 1. Д ерж ава забезпечує безпеку своїх громадян. 2. У цьому році ми могли здобути більш е здобутків, ніж у п опередньо му. 3. П и тан н я про цей медичний препарат дослідж увалося в кіл ь кох дослідж еннях. 4. С траховий договір передбачає відш кодування 95

ш коди, завданої підприєм ству внаслідок стихії. 5. Ш ановні одеси ти! С воєчасно утеплені вікна і двері збереж уть тепло у ваш их осе лях. 6. У неї був чіткий, красивий і каліграф ічний почерк. 7. З д аєть ся кім ната д ля неодруж ених самотніх чоловіків. 184

Спишіть текст, вибираючи з дужок найдоречніший синонім. Перевірте за ключем, чи відповідає ваш вибір авторському.

(Р озлого, розлож исто, ш ироко, розмаш исто, розгонисто) (розм ахую чи, тріпочучи, маючи, змахую чи, махаючи, пом а х у ю ч и ) кр и л ам и , (п ер есік ал а, п ер ел італ а, п р о ч ісу в ал а ) небо (спритна, ж вава, моторна, енергійна, прудка, ш видка, стрім ка) ч ай ка. Н ад рікою (загальм увала, сповільнила, сти ш и ла) лет, (н ен ад ов го, на хвильку, на мить, трохи) (затрим алася, зависла, завм ерла) в повітрі й стала (спускатися, падати, к о ти ти ся) кам енем до води ниж че, нижче... Н ад хви лям и (здригнулася, затрем тіла), (рвонула, см и к н у л а с я ) вгору. (З а б л и щ а л а , зблиснула, засріблилася, заіск р и л а ся ) в дзьобі срібна платівка. (Р о з п рям ляю ч и , р о зп р ав л яю ч и ) кри ла, птах ринув геть і за мить уже чорною (крапкою , ц яткою ) (щ езав, зникав, пропадав) у височині (М. Сидоряк).

Людина в сит уації морального вибору

— м оральні цінності — вселюдські. — урізном анітню вати м овлення лексичн им и засобами сти лістики.

185

Прочитайте текст, визначте його тему, основну думку, тип і стиль мовлення. Випишіть парами антоніми, з ’ясуйте їх сти лістичні функції в увиразненні змісту та ідеї тексту.

П оети не проливаю ть крові. В їхньом у арсеналі немає ні руш н и ц ь 1, ні гармат, ні ракет. В они користую ться лиш е зброєю рідного слова — крицевого2, прицільного, вогняного. їх н і вірші, зіткані з мовного матеріалу, змуш ую ть читачів см іятись і плакати, лю бити й ненавидіти, дивуватись і розчаровуватись, зам ислю ватись і каятися, 1 Рушниця —рос. ружьё. 2 Криця — сталь; крицевий — сталевий. 96

боротися й ж ити. Н іщ о так боляче й н авідл іг1 не вра ж ає ворога, я к поетично відгранені рядки. Т ом у гострі пера куди грізніш і, ніж гартовані багнети2 (М. Ш удря).

навідліг

Антоніми мають особливості вживання в різних стилях мовлення. У науковому стилі за допомогою антонімів одні поняття протиставляються іншим: плюс — мінус, твердий — рідкий. У художньому й публі цистичному стилях антоніми є засобом створення образності, вира ження зіставлення, протиставлення, контрастних відношень: Любов — почуття вічне і вселюдське, воно будує і береже світ, єднає віки і наро ди, перемагає ненависть і освітлює віру в прийдешнє (Я. Гоян). Анто німи широко використовуються в усній народній творчості: 1. Одна го ра високая, а другая низька... Одна мила далекая, а другая близька. 2. Не бійся роботи, уникай3 безділля (Народна творчість).

І 186

Прочитайте і спишіть прислів’я, поясніть, як ви їх розумієте. Підкресліть антоніми, з’ясуйте їх стилістичну роль у творен ні скарбів народної мудрості.

1. Ж и в и не минулим, а прийдеш нім. 2. Н ового щ астя ш укай, а старого не полиш ай. 3. Д о свята готуйся, а будень ш ануй. 4. С итий голодного не розуміє, старий — молодого, багатий — бідного. 5. Д а вати не барися, брати не поспіш ай. 6. Н е ж енись за великим, бо й мале загубиш . 187

Прочитайте прислів’я, з’ясуйте, чи є антонімами виділені слова. Обґрунтуйте свою думку.

1. Н аука — срібло, а практика — золото. 2. К ращ е синиця в жмені, я к журавель у небі. 3. Д еш еве обходиться дорого. Робота в парах 188 Уявіть, що ви обоє дивилися фільм за твором відомого українського письм енника. О дному з вас екран ізац ія художнього твору сподобалась, а іншому видалася невда лою. Обміняйтеся враженнями. ig g

Перекладіть і запишіть речення українською мовою. Пояс ніть, як ви розумієте афоризм. Підкресліть антоніми, з ’ясуй те їх стилістичну роль у творенні афористичних висловів.

1. М ы не вы ж ивем ф изически, если погибнем духовно (Д. Л и ха чёв). 2. С реди рек есть и больш ие и малые, и спокойны е и буйные, и бы стры е и м едленны е (Н. И льин). 1 Навідліг —рос. наотмашь. 2 Багнёт — рос. штык. 3 Уникати/унйкнути — рос. избегать/избежать. 7 "Українська мова", 10 кл.

190

1- Заповніть пропуски п’ятьма парами антонімів, вибраними із довідки відповідно до контексту, і запишіть текст.

М абуть, благородне, й н и ц е 1 завж д и ідуть поряд, я к ... й ... ,... і ...,... і ...,... і ...,... і ..., щ об одне одном у сл у ж и ти тлом , д оп овн ю вати і відтін яти . І щ об боротися. Б ез б оротьби усе засти гл о б, в и зн ач и л о ся раз на віки і ск ам ’ян іл о б, втрати вш и п орив до п о сту пу і до он о вл ен н я, щ о озн ач ал о б н асп равді смерть... (З а Вас. Ш евчуком ). Д о від ка: світло — темрява, свята — будні, розквіт — занепад2, зем ля — небо, день — ніч, чорне — біле, багатство — злидні3, лю бов — ненависть, правда — брехня, добро — зло, вірність — зрада, за — проти, опт имізм — песимізм, воля — неволя, радіст ь — сум, зуст річ — розлука, щирість — лицемірство, ж иття — смерть, поча ток — кінець, захист — напад, наступ — оборона, дозвіл — заборона, мит ь — вічність, надія — відчай, правило — виняток, суша — вода, все — ніщо, загадка — відгадка. < 2. Прочитайте відновлений текст. Визначте його основну дум ку, з ’ясуйте роль антонімів у її розкритті. Погодьтеся з дум кою автора або аргументовано спростуйте її. 1д1

1. Розгорніть тему кожного з речень і складіть невеликий текст (усно).

К вартира сперш у м ала не зовсім відповідний вигляд... П отім квартира зм ін ила своє обличчя... (М икола Хвильовий). 2. Запиш іть ужиті вами антоніми, з ’ясуйте їх стилістичну функцію. Прочитайте поетичні рядки. Вкажіть омоніми, визначте їх стилістичні можливості в увиразненні змісту й форми художнього твору, а також у створенні комічних ситуацій у каламбурах. 1. Д ум и мої, думи мої, квіти мої, діти! В иростав вас, доглядав вас, — де ж мені вас діти? (Т. Ш евченко). 2. «Вже третій місяць сох ну без дощ ів я», — картопля н арікає4 на талан. Т верда пш ениця 1 Нице — рос. подлое, низкое. 2 Занепад —рос. упадок. 3 Злидні —рос. нищета. 4 Нарікати — рос. жаловаться, сетовать. 98

в ’ян е з бездощ ів’я... чи град п еріщ и ть1 огород та л ан ( С. Л ит вин). 3. В К абінеті М іністрів я спідницю міні стрів (77. Скунць). Доведіть недоречність уживання омонімів у текстах науко вого й офіційно-ділового стилів. Прочитайте пари російських та українських міжмовних омонімів разом із тлумаченнями, з ’ясуйте різницю в їх зна ченні. Складіть і запишіть речення з українськими відповід никами.

Російською

Українською

Л ю бой (б у д ь-яки й ) заказы вать (зам овляти ) лечить (л іку вати ) лиш ить (п озбавити ) меш ать (заваж ати ) уродливы й (п отворни й ) час (година) злодей (ли ходій ) л уна (м ісяц ь)

Л ю бий (дорогий) заказувати (заборон яти ) лічи ти (рахувати) лиш ити (зали ш и ти ) м іш ати (розм іш увати), вродлйвий (краси ви й ) ч а с (п о р а ) злодій (крад ій ) л ун а (звукова хвиля, відбита від переш коди) неділя (сьом ий день ти ж н я)

неделя (ти ж ден ь)

1. Спишіть неологізми, з ’ясуйте їх значення, поясніть право пис. Визначте стилі, у яких вони вживаються. Е л ек тр о н н а пош та, теледебати, рем ікс, менедж ер, спонсор, стільниковий з в ’язок, банкомат, евро, плеер, евроремонт, бізнесфорум, техноярм арок. 2. Складіть і запишіть речення з трьома неологізмами (на вибір).

П рочитайте речення. В ипиш іть авторські неологізм и, з ’ясуйте їх значення. Поясніть, як впливаю ть неологізми на образотворення та емоційно-експресивне забарвлення текстів.

1. Чую, я к околи ця вдалині теплим вітром молиться: розвесній! (Я. Тримайло). 2. Весна! Весна! Я ка блакить, як и й прозор! С адкам и бродить брунькоцвіт, а в небі — злотозор (77. Тичина). 3. Н е дивися так привітно, яблуневоцвітно (77. Тичина). 4. О лю ба Інно, ніж на Інно! С естру я ваш у так лю бив дитинно, злотоцінно (77. Тичина). 1 Періщити —рос. хлестать, сечь. 7*

5. Себелю бцем, рабом своїх забаганок, черстводухом ж орстоким — хотів би ти стати таким ? (О. Гончар). 197

Прочитайте речення. Вкажіть фразеологізми, з ’ясуйте, що вони означають і які стилістичні функції виконують.

1. А ви, ви звідки, м олодці? У вас ще губи в молоці. Щ об кораб лем д ер ж авн и м керувати, н авчіться н оса у ти р ати (О лександр Олесь). 2. Усе це прийде з часом: зріла мудрість, розсудливість, ум ін ня сім раз відм іряти і раз відрізати (М. Стельмах). 3. М ураш ки бігали по спині, але цікавість перем огла страх (В. Гж ицький). 4. В они сіли вечеряти на призьбі. М ісяць уже високо підбився вго ру, і було ясно, хоч голки збирай (Б. Грінченко). 198

1- Прочитайте ряди фразеологічних синонімів — близьких за значенням сталих висловів, які співвідносяться з певним за гальновж иваним словом. З ’ясуйте за словником, чим різняться їх значеннєві відтінки, емоційно-експресивне за барвлення fa в яких стилях вони вживаються.

1. Зап ам ’ятати — закарбувати в пам’яті; нам отати на вус; з а рубати на носі. 2. Д обре — я к слід; я к по писаному; я к по маслу; я к по нотах. 3. Ж ити — топтати ряст; вік вікувати; ж и ти я к у Б ога за дверима; ж и ти я к у Б ога за пазухою; куп ати ся я к сир (в ар ен и к) у маслі; у золоті купатися; куп ати ся в молоці; ж и ти не по киш ені; жити по правді. 4. Перемогти — в зяти гору (верх); розгромити (р озби ти ) наголову; у (в ) пух і прах розбити; покласти на обидві лопатки. 5. П еребільш увати — згущувати фарби; з мухи робити слона; передавати куті меду. 6. Працювати — докладати зусиль (сил, рук, праці); не п окладати рук; гріти чуба (лоба); м озоли ти руки; об ли вати ся потом; гнути спину; рвати ж или; тягти лям ку. 7. Н езабар ом — не за горами; на носі, не сьогодні-завтра; з дня на день. 2. С кладіть і запиш іть речення з виділеним и ф разеологіз мами. Складіть і запишіть невелике міркування на одну з тем, сформульовану на основі поданих антонімічних пар; ви користовуйте протилежні поняття. З ’ясуйте стилістичну функцію антонімів. 1. Б лагородство — ницість. 2. Б рати — віддавати. 3. Д руж ба — ворожнеча. 4. Б удувати — руйнувати. 5. В оля — неволя. 6. Б агат ство — бідність. 7. Щ едрість — скупість. 8. С м іливість — боягузство. 9. О днаковий — різний. 10. С вяткови й — буденний. 11. О свіче100

ність — невігластво. 12. Ц ікавий — нудний. 13. Н ови й — старий. 14. Л егки й — важ кий. 15. Д ія — бездіяльність. 16. П очаток — кінець. 17. О п тим істичний — песимістичний. 18. П ередовий — відсталий. 19. М и нули й — прийдеш ній. 20. Л ю бов — ненависть. 21. К раса — п о тво р н ість. 22. В віч л и в ість — грубість. 23. В іра — зневіра. 24. Д обре — погано. 25. В елике — мізерне. 26. В ірність — зрада. 27. З л іт — посадка. 28. Р азом — поодинці. 29. П ам ’ятати — забувати. ЗО. М олодість — старість. 31. Р ух ^- спокій.

Запитання і завдання 1. Що включає поняття «лексичні норми»? 2. Що дає мовцеві засвоєння лексичних норм? 3. Що таке лексична помилка? Яких лексичних помилок слід уникати в мовленні? 4. Охарактеризуйте лексичний склад української мови з погляду сти лістики. 5. Чим емоційно забарвлена лексика відрізняється від експресив ної? 6. Яка стилістична роЛь багатозначних слів? Покажіть на прикла дах. 7. З якою стилістичною метою використовують у мовленні омоніми, синоніми, антоніми? Підтвердіть прикладами. 8. Чим контекстуальні синоніми відрізняються від звичайних? Наве діть приклади. 9. Окресліть сферу функціонування запозичень в українській мові. 10. У яких стилях функціонують терміни, застарілі слова, неологіз ми? Покажіть на прикладах. 1 1 . З якою метою і в яких стилях мови використовують фразеоло гізми? Наведіть приклади.

101

М ОРФ ОЛОГІЧНІ НОРМИ

§ 1 3 . Морфологічна правильність мовлення Іменник

Сучасна архіт ект ура і топонімія проблем и сучасного м істобудування і топонімії. - вчи ти ся правильно вж и вати частини мови и використо вувати їх стилістичні м ож ливості в мовленні. Важлива ознака культури мовлення — його морфологічна пра вильність, яка передбачає дотримання правил змінювання слів. Кожна змінювана частина мови — іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово — мають п^вну нормативну систему словозмі ни, якою треба керуватися мовцеві.

1. Прочитайте текст, визначте його тему й основну думку, обґрунтуйте стильову належність. 2. Які переваги запроектованих хмарочосів описано в тексті? Чому ставлення суспільства до висотної забудови столиці таке неоднозначне? Висловте особисту думку. Такого архітектура К иєва і всієї У к р аїн и ще не б ачила. Н еп о д ал ік столичної станції метро «Л івобереж на» запроектовано будівництво двох 86-поверхових хмарочосів, з ’єднаних переходами. «Н аш а мета — створити гром ад ськи й культурни й центр Л івого бере га», — каж е керівн и к проекту архі тектор Сергій Бабуш кін. К омплекс вклю чатим е 7 підзем них поверхів, де 102

розм істяться паркінги, суперм аркети, м ага сягати/сягнути, зини, кінотеатри, оздоровчі й розваж альні містобудівнйй центри, вищ е — готель і ж и тлові апартам ен ти, ще вищ е — оф іси та конференц-зали. І все це — з вели ки м и зи м овими садами, завд яки як и м лю ди п очуватим уться ком ф ортніш е на такій висоті. В исотність усієї споруди сягатим е 470 метрів. Ц ікавим ось в архітектора, чи багато п ротивників у цього проек ту, адже будівництво таких «велетнів» д л я У країни — справа зовсім нова. Будівлі, що перевищ ую ть 16 поверхів, наш а гром адськість1 сприйм ає я к містобудівний злочи н 2. А рхітектор ствердж ує, що більш ість людей, з яки м и він сп ілку ється, і зокрем а молодь, цей проект підтримує. Н а дум ку Сергія Б абуш кіна, за поліф ун кц іон альн и м и ком плексам и на Л івоб ереж жі — майбутнє. Група проектувальників постійно консультується із закордон ним и колегами щодо інж енерних умов зведення будівлі з такою кількістю поверхів. Адже у світі всі Проблеми висотного б удівниц тва давно р о зв’язані. Це — н ей тралізац ія коли ван ь3 будівлі на значних висотах, п и тання вітрових, сонячних, тем пературних навантаж ень і впливів, стійкості, тепло-, енергозбереж ення і, звичайно ж, протипож еж на безпека. В оздобленні інтер’єрів не буде легкозайм истих м атеріа лів — тільки метал, скло, керам іка і камінь. Звед ен н я центру кош туватим е бли зько м ільярда доларів. А на його будівництво піде 3 - 4 роки (За К. Ф онт аній). Робота в групах

Обговоріть переваги й недоліки проживання в хмарочосах і висловіть власні думки. Випишіть із тексту вправи 200 виділені іменники, вкажіть їх рід. Наскільки легко визначити рід цих іменників? Звірте свої міркування з поданим нижче теоретичним матеріалом. Визначити рід відмінюваних іменників зазвичай нескладно, о с кільки його підказують значення і граматична форма слова. Труд нощі у визначенні роду стосуються окремих груп слів. Це імен ники з нульовим закінченням (тюль, розкіш, шампунь)\ омоніми (туш — фарба і туш — музичний твір); незмінювані іменники (Бату мі, Онтаріо, шимпанзе, ООН)\ назви осіб за професією, посадою,

1 Громадськгсть — рос. общественность. 2 Злочин —рос. преступление. 3 Коливання — рос. колебания. 103

званням (проф есор Шахова, директор Калугіна)-, складні слова (зам ок-блискавка)\ схожі в українській і російській мовах слова з різ ною родовою належністю. Деякі іменники мають паралельні форми роду — чоловічого і ж і ночого, які різняться за стилістичною ознакою і частотою вживання: абрикос — абрикоса, бакенбард — бакенбарда, жираф — жирафа, клавіш — клавіша, мотузок — мотузка, кахель — кахля, спазм — спаз ма, сусід — сусіда. Форми чоловічого роду є літературними, жіночо го — розмовно-просторічними. Останні вживають письменники з певною стилістичною метою. Не одна кричала птаха: «Пожалій гніз д о моє!» (Д. Білоус).

Визначте рід іменників, доберіть до них прикметники і запи шіть словосполучення. Глазур, папороть, путь, антресоль, бра, пальто, бандероль, ф л а нель, аерозоль, рояль, тунель, нежить, мозоль, гуаш. 204

Прочитайте пари іменників чоловічого роду з кінцевим при голосним та іменників жіночого роду на -а, які різняться значенням і не належать до родових варіантів. Складіть і за пишіть речення з кожним зі слів пари.

1. Адрес (письм ове привітан н я з нагоди ю вілею ) — адреса (м іс це прож ивання, перебування, знаходж ення). 2. Задум (п лан дій, н а м ір 1; основна ідея твору) — задум а (загли б л ен н я в роздум и). 3. К ар’єр (м ісце відкритого добування корисних копалин; н ай ш видш ий біг к о н я) — кар’єра (п росуван н я по служ бі). 4. О круг (те ри торіальн а од ин и ця) — округа (н авколи ш н я місцевість). 5. Пар (п оле сівозм ін и) — пара (газоподібний стан води). Перекладіть і запиш іть речення українською мовою. З і ставте рід виділених іменників в обох мовах і зробіть ви сновок. 1. Степь ц вела и ды ш ала (В. П анова). 2. А втор сделал на книге дарственную надпись. 3. У каж ите, по каком у адр есу вы зареги ст рированы . 4. Н а заявл ен и и отсутствует ваш а подпись. 5. И зы ск ан ная мебель и аж урны й крем овы й тюль создавали ую тную атм о сферу. 6. Д етский шампунь «М алы ш » п оступит в продаж у на днях. 7. В ы ставка-продаж а соврем ен н ой эл е к тр о н и к и отк р ы в ается сегодня в «Экспоцентре». 8. Реком ендуем ое мою щ ее средство устраняет лю бую накипь. 9. О сталась только серебристая пыль (И. Б унин). 1 Намір —рос. намерение. 104

206

1. Перекладіть і запишіть словосполучення, враховуючи рід іменників в українській та російській мовах. З ’ясуйте від мінності в родовій належності слів.

Главный тезис, еж егодная ярмарка, экономический кризис, т я ж ёлы й недуг, древняя летопись, монум ентальная ж ивопись, поро дистая собака, ною щ ая боль, интересная рукопись, кандидатская степень, заверенная подпись, краткая надпись, Д ал ьн яя Сибирь. 2. Складіть і запишіть речення з українськими аналогами виді лених словосполучень. 207

Визначте рід незмінюваних іменників і запишіть словоспо лучення, ставлячи прикметники в потрібній формі (у разі потреби скористайтеся поданим нижче теоретичним ма теріалом і словником).

Київськ.. метро, всесвітньо відом.. «Л а С кала», виш укан.. леді, вигран.. парі, кумедн.. ш импанзе, лю б’язн.. портьє, австралійськ.. кенгуру, центральн.. авеню, військов.. аташе, рожев.. фламінго, корисн.. фейхоа, смачн.. путасу, відом.. ш ансоньє, курортн.. Сочі, далек.. К апрі, руйнівн.. торнадо, найближ ч.. А ЗС , сьогоднішн.. «Н ью -Й орк тайме», розш ирен.. СС. Рід незмінюваних іменників іншомовного походження — за гальних назв — визначається так: — назви осіб чоловічої статі належать до чоловічого роду, а жіночої статі — до жіночого: благородний месьє, справедливий рефері, відомий імпресаріо (чол. р.); юна фройляйн, строга фрау, літня мадам (жін. р.); — назви тварин належать до чоловічого роду: терплячий поні, прудкий кенгуру, неповороткий коала (винятки: цеце (муха), путасу, івасі (риба) — належать до жіночого роду); — назви неістот належать до середнього роду: сьогоднішнє меню, приватне таксі. Рід частини іменників визначається за родовою назвою: смачний сулугуні (сир — чол. р.); руйнівний цунамі (вітер — чол. р.); цілюща боржомі (вода — жін. р.); морожена кольрабі (капуста — жін. р.); свіжа салямі (ковбаса — жін. р.). Рід незмінюваних географічних назв визначається на основі загальної назви (держава, місто, озеро, річка, гора, острів): амери канське С ан-Ф ранциско (місто — серед, р.); бурхлива Арагві (річка — жін. р.); висока Ай-Петрі (гора — жін. р.); безкрая Калахарі (пустеля — жін. р.); екзотичний Борнео (острів — чол. р.). Рід незмінюваних назв органів преси, громадських організа цій, команд також визначається за родовою назвою: популярна

105

«Вашингтон пост» (газета — жін. р.); перемогла «Челсі» (команда — жін. р.). Рід н е зм ін ю в а н и х а б ре віа тур від п о в ід а є р о д у стр и ж н е в о го слова: СОТ (Світова о р га н іза ц ія торгівлі) — жін. р.; СОУ (С пілка офіцерів України) — жін. р.

Визначте рід абревіатур і спишіть речення, вживаючи слова з дужок у минулому часі. 1. Б ли зько півночі над П ечерськом (п ролетіти ) Н Л О . 2. О О Н (п очати ) реалізовувати програму врегулю вання ситуації на Б л и зь ком у Сході. 3. М З С У країни (в и кл асти ) свої п ропозиції з цього п и тання. 4. У Н ІА Н (п овідом и ти ) про результати україно-російських переговорів щодо тим часового1 перебування Ч орном орського ф л о ту Росії на території У країни. 5. Д П С (розш укати ) кілька викрад е них автомобілів. 6. В О О З (розроб и ти ) програму боротьби з н ебез печною 2 епідемією. Прочитайте вірш Петра Ребра в особах. Чому він викликає посмішку? Визначте стилістичні засоби творення гумору. В зоопарку Гукає Ігор до Дмитра: — Д ивись, як ен н а кенгура! Д м итро сміється: — Ой, умру! Н е кенгура, а кенгуру! — А он із клітки вигляда П апуга ж овтий — какада! Д руг знову в сміх: — Ой, упаду! Н е какада, а какаду! В ідразу видно, братику, Щ о ти не вчиш граматику! Роботе в групах

Диктори одного з українських приватних телеканалів відмі нюють незмінювані іменники. Обговоріть факт такого до вільного тлумачення3 норм української літературної мови. 1 Тимчасовий —рос. временный. 2 Небезпечний —рос. опасный. 3 Довільне тлумачення —рос. свободная трактовка. 106

Визначте стилістичні функції виділених іменників — назв осіб. З ’ясуйте, які з цих слів мають стилістично нейтральні варіанти, і запишіть їх парами. 1. П рохор замовк. Н е лю бив він Карпа. Задавака і хвастун (А. Ш иян). 2. В елика трудяга ця М арина, руки її н іколи не спочи ваю ть (О. Гончар). 3. О крім, щ о медичка, вона ще й поетка в нас, са ма пісню склала! (О. Гончар). 4. Вона, біологічка, не зм огла мені відповісти (В. Собко). 215

1. Прочитайте мовчки текст, перекажіть його зміст україн ською мовою. Визначте, яка інформація виявилася для вас новою.

Если вы левша и стесняетесь этого, — не расстраивайтесь. Н а деемся, вы избавитесь от своего комплекса, узнав, что левш ам и б ы ли многие знам ениты е люди: худож ник Л еонардо да Винчи, ком позиторы М оцарт и Бетховен, артист и р еж иссёр Ч ар л и Ч аплин, учёный Альберт Э йнш тейн. В левой руке держ ит ракетку извест ны й теннисист Д ж им м и Коннорс. К ак правило, левой ногой п ора ж ал ворота « зв езд а » ф утбола Д иего М арадона (И з ж урнала). 2. Перекладіть і запишіть українською мовою виділені слова, визначте їх рід. З ’ясуйте, чи вживаються ці іменники для на зивання осіб протилежної статі. В українській мові є ім е н н и ки , які мають значення с піл ьно го , або ~ по д в ій н о го , р о д у — чоловічого або жіночого, залежно від статі осо би, яку вони називають: він великий трудяга (чол. р.) — вона велика трудяга (жін. р.). Іменники подвійного роду вживаються у розмовнопобутовому мовленні.

З кожним зі слів складіть і запишіть по два речення, в пер шому з яких ішлося б про особу чоловічої, а в другому — про особу жіночої статі. С кн ар а1, вискочка, стиляга, роззява. З ’ясуйте значення і рід виділених слів. Чи можна визначити їх рід поза контекстом? Складіть і запишіть до кожного з по даних речень таке, де виділене слово позначало б особу про тилежної статі. 1. М илуйтесь-бо ваш ою протеже! (М . С т арицькш ). 2. «Ох, як усім цікаво», — сказала м оя чарівна візаві (В. Ш кляр). 3. Ц я дівчи на — сп равж н я хіпі. 1 Скнара —рос. скряга. 107

215

Поясніть написання і визначте рід складних слів (у разі по треби скористайтеся поданим нижче теоретичним матеріа лом). Складіть і запишіть із цими словами речення, у яких був би чітко означений їх рід.

З р а з о к . Колиш ні ст уденти не забуваю т ь свою альма-матер. А льма-матер, плаття-костю м , бібліотека-музей, ш таб-квартира, луна-парк, сон-трава, диван-ліж ко, виставка-продаж , гамма-ніж, Інтернет-каф е, програма-максимум, меч-риба, какао-порош ок.

Складні іменники прикладкового характеру, утворені з двох незалежних слів без з ’єднувального голосного (інженер-конструктор, генерал-лейтенант, жар-птиця), а також зі слів, що означають близькі поняття (щастя-доля, батько-мати, диван-ліжко, бал-маска рад), пишуться через дефіс. Складне слово може включати незмінюваний іменник або іменни ки різного роду. В іменниках з незмінюваним першим складником рід визна чається відмінюваним словом: 1. У будинку навпроти відкрили новий кафе-бар. 2. У приватній каф е-кондит ерській завжди свіжа випічка. У складних іменниках з обома відмінюваними компонентами рід визначається словом, яке має більш загальне, ширше зн а чення і зазвичай стоїть першим: Публіка була задоволена урочис тим концерт ом-презент ацією д о чергової річниці від дня наро дження Тараса Шевченка.

Спишіть речення, ставлячи прикметники і складні іменники в дужках у потрібній формі; обґрунтуйте написання. 1. У розроб ц і нов.., більш сучасн.. (р а к ета -н о сій ) брало участь к о н стр у к то р ське бю ро «П івденне». 2. Н а д івч и н і б ула ч орна ш к ір я н а к у р тк а з м еталев.. (за м о к -б л и ск а в к а). 3. П и сьм ен н и к заін тр и гу в ав читачів сю ж етом нов., (р о м ан -есе) «П ретендент». 4. А ктор ж ести ку л ю вав рукою із дорог., (п ер с тен ь-п е ч ат к а). 5. Н айн овіш .. (е к сп р ес -ін ф о р м ац ія ) про цю подію м ож на п р о ч и тати в Інтернеті. 217

1. Прочитайте текст і виконайте завдання.

«К им ти хочеш бути?» — зап и тує один підліток в іншого. « З в и чайно ж, начальником ». — «А чому?» — «Так це ж чудово! С идиш у кабінеті, нічого не робиш , тільки командуєш . Усі тебе слухаю ть ся, догодж аю ть і бояться... М рія!» 108

Т аке спотворене у яв л ен н я1 про уп равлінську діяльн ість побу тує і серед частини молоді. Багатьом здається, що баж ання розп о рядж атися інш ими, нічого при цьом у не роблячи, реально втілю ється саме в діяльності керівника. 2. Доведіть, що це не так, користуючись поданим нижче мате ріалом. Бути начальником — це не тільки наказувати2 Я кщ о ти начальник — значить, у тебе є підлеглі3. Т а керувати не так легко, я к мож е здати ся на перш ий погляд. Н ачальн ик виконує кілька основних ф ункцій. Н асам перед він планує свої дії та дії своїх співробітників. Д ля цього потрібно зн а ти і п оділяти концепцію розвитку органі підлеглий зації чи установи, бачити віддалені цілі, наказувати/наказати вміти ставити пром іж ні4 завдання, а також тонкощі визначати ш ляхи і засоби їх реалізації. Крім того, керівник розп оділяє обов’язк и між членам и трудово го колективу і координує їх діяльність так, щоб робота виконува лась якісно, ритм ічно і вчасно. Н едостатньо просто наказувати. Задум и керівництва маю ть бу ти зрозум іли м и рядовим виконавцям, більш е того, прий н яті ними я к власні, особисті плани. К ерівник, уреш ті, контролю є роботу підлеглих. Х орош ий ме недж ер не н ам агається підловити співробітників на промахах чи помилках, не кричить і не погрожує, тому щ о знає більш еф ективні п озитивні стим ули до діяльності. Н еобхідно заохочувати кращ их працівників. Успішно керувати лю дьми неможливо без ґрунтовної освіти й відповідної підготовки. Необхідно бути добре обізнаним у всіх тонко щах справи, бути достатньо поінфор мованим, — тобто компетентним. Справжній сучасний керівник уміє визначати головне, мислити масштаб но, діяти цілеспрямовано. Головні його риси — прагнення5 досягти високих результатів, активність, ініціативність, упевненість у собі, самостійність та оптимізм. Т аланови тий начальник 1 Спотворене уявлення — рос. искажённое представление. 2 Наказувати/наказати — рос. приказывать/приказать. 3 Підлеглий — рос. подчинённый. 4 Проміжний —рос. промежуточный. 5 Прагнення — рос. стремление. 109

наполегливий, діє чітко і послідовно, надихає інших своєю здатністю творчо розв’язувати проблеми. Д л я перш ої особи дуж е важ ли ві організаторські здібності. Її обов’язо к — зарядж ати підлеглих своєю енергією , вести їх за собою. П опулярністю в колективі користую ться керівн и ки освічені, інте лігентні, з почуттям гумору, як і розумію ть проблем и своїх сп івро бітників, рахую ться з ним и і з їхнім и потребами, підтримую ть їх. О сновна вим ога до керівн и ка — відповідальність. В она тим більша, чим вищ а займ ана посада (3 енциклопедії). наполегливии

3. Випишіть із тексту виділені слова, визначте їх рід, з ’ясуйте, осіб якої статі вони позначають і чи вживаються стосовно осіб протилежної статі (скористайтеся поданим нижче тео ретичним матеріалом).

Іменники чоловічого роду — назви людей за професією, посадою, званням зазвичай позначають осіб як чоловічої, так і ж іно чої статі, хоча не мають паралельних форм жіночого роду: адвокат Петров — адвокатЛитвинова, міністр Нагорний — міністр Ковальова, хірург Українець — хірург Вольнова. Це ж стосується і складних назв: головний архітектор Рябов — головний архітектор Мартинова, стар ший викладач Ісаєв — старший викладач Ж уравська.' Чимало назв осіб за професією, посадою чи званням має пара лельні форми чоловічого і жіночого роду: журналіст — журналіст ка, офіціант — офіціантка, перекладач — перекладачка, гімнаст — гімнастка. Іменники жіночого роду стилістично нейтральні, їм віддається пе ревага в розмовному, художньому і публіцистичному стилях. В офі ційно-діловому мовленні професії, посади, звання осіб жіночої статі позначаються іменниками чоловічого роду. Деякі назви професій, посад і звань — іменники жіночого роду із су фіксом -к(а) не відповідають літературній нормі: завучка, хімічка, пош тарка, двірничка. Знижений стилістичний відтінок мають назви осіб жіно чої статі із суфіксами -их(а), -ш(а): сторожиха, бібліотекарша, касирша. Якщо іменник чоловічого роду позначає особу жінки без називан ня її імені, то й узгоджене означення, і присудок уживаються у формі чоловічого роду: 1. Мій стоматолог зайнятий. 2. Статистик навів пе р еко нл и ві дані. Словосполучення типу викладач Терлецька, терапевт Лунгіна по требують присудка у формі жіночого роду. Означення ж узгоджується з назвою особи граматично, тобто має форму чоловічого роду: 1. Мій шеф Кияновська виступила на нараді. 2. Черговий лікар Тарновська зміряла хворому тиск2.

1Переконливий —рос. убедительный. 2 Тиск — рос. давление. 110

Спишіть речення, вибираючи з дужок потрібну форму слова (словосполучення). Обґрунтуйте свій вибір. 1. М абуть, немає дівчинки, як а не м ріяла б стати (учителем, учителькою ). 2. Галина А нтонівна — гарна ж ін ка і (ц ікави й співроз мовник, цікава сп іврозм овниця). 3. Д івчин а здобула професію (худ ож ника-дизайнера, худож ниці-дизайнерки). 4. (Д оповідач, допо відачка) А льош ина (оприлю днив, оп рилю д ни ла) цікаві факти. 5. Учні часто звертаю ться до (бібліотекаря, бібліотекарки) О лени Гнатівни за порадою 1. 6. (М ій класний керівник, м оя класна керів н и ц я) В алентина О лексіївна викладає українську мову. 7. (Г олов ний лікар, головна лікарк а) В. Ю. С еменова видала наказ про п ри зн ачен ня (своїм заступником, своєю заступницею ) Н. А. М одіної. 8. С пеціальним и прем іям и було нагородж ено (головного редакто ра, головну редакторку) ж урналу «С карби» Галину Ігнатенко, (сп е ціального кореспондента, спеціальну кореспондентку) ти ж н евика «К рай» В алентину Л ісовенко та (ж урналіста, ж урн алістку) телека н алу «О вид» Л ю дм илу Л ебідь. 9. (П ризером , п ризеркою ) олім піа ди стала О лен а Л огвиненко.

ІІ

1. Користуючись тлумачним словником наприкінці підручни ка, з ’ясуйте, чи відповідають мовним нормам утворені учнем пари іменників — назв осіб за професією та іншими ознака ми. Ч и всі наведені іменники чоловічого роду мають відпо відники жіночого? 2. Виконайте завдання і запишіть свій варіант.

М и тни к — м итниця, співак — співачка, м узикант — музйка, німець — нім кеня, сусід — сусіда, викладач — викладачка, голлан дець — голанка, м аляр — м алярка, лауреат і- лауреатка, технік — технічка, ки таєц ь — китайка, олім пієць — олімпійка, ш тукатур — ш тукатурка, ш вейцар — ш вейцарка, бейсбол — бейсболка. Доберіть (по можливості) до назв осіб чоловічої статі за про фесією і посадою відповідні назви осіб жіночої статі, запи шіть їх парами. Визначте сферу вживання слів кожної пари. Співак, ком позитор, акомпаніатор, керівн и к установи, радник, оператор, держ авний служ бовець, п риватн и й п ідприєм ець2, педа гог, балерина, поет, актор, ректор, слідчий3, льотчик, інструктор, кранівник, прокурор, секретар, гімнаст, худож ник-граф ік, бізнес мен, акробат, кравець, агроном, міліціонер. 1 Порада — рос. совет. 2 Приватний підприємець — рос. частньїй предприниматель. 3 Слідчий — рос. следователь. 111

221

З ’ясуйте, чи всі наведені назви осіб за професією (посадою, родом діяльності) відповідають мовним нормам. Запишіть правильно невідповідні нормам слова (словосполучення).

/ О глядач, модельєрка, заступн и ця директора, кравчиня, арти стка, керівниця гуртка, закрійниця, бухгалтер, візаж истка, кол екц і онер, фізичка, ткачиха, водійка, економіст, інж енер-конструкторка, льотчиця, брокерш а, косметологиня, спеціальна кореспондентка, контролер, тренерка, реж исер-постановниця, консультантка, референтка. Визначте види помилок і запишіть відредаговані речення.

I. М олода перспективна модельєр К атерина Зінченко поР Щ казала свою нову колекцію . 2. В идавництво «Родовід» оголо ш ує конкурс на зам іщ ен ня вакантних посад перекладачки англійської та німецької мов і редакторки відділу іноземної л ітера тури зі зн ан ням ф ранцузької мови. 3. Н а урочисту подію до У країн ського дому прибули відомі депутатки, громадські діячки, вчи тель ки, письм енниці, артистки. 4. З а яв а пиш еться на ім ’я директриси. 5. Н ова головна бухгалтер дуж е вим огли ва1. 6. К онтроль за ви к о н анням наказу покладено на заступницю генерального директора Іваненко К. Н. 7. К асирка М арина у відпустці у зв ’язк у з весіллям. 8. Головний інж енер Ш пильова підготувала свої зауваж ен ня до проекту реконструкції заводу.

223

1• Прочитайте пари однослівних і описових назв осіб за профе сією та іншими ознаками, визначте сфери їх уживання.

Городяни — м еш канці міст; крим чани — ж ителі Криму; освітя ни — працівники навчальних закладів; депутати — народні обран ці; з в ’язк івц і — п рацівники відділень зв ’язку; річкови ки — п рац ів н и к и річк о во го тран сп орту; артисти — майстри сцени; письм енники — майстри слова; пожежники — приборкувачі вог ню; боксери — майстри шкіряної рукавички; циркачі — артисти цирку. 2. Складіть і запишіть речення з виділеними словами (слово сполученнями). ^

Описові звороти, або перифрази (коли ім ’я, предмет чи явище називаються не прямо, а у формі опису їх характерних рис чи ознак), на позначення назв професій уживаються переважно в публіцис тичному й художньому стилях.

1 Вимогливий —рос. требовательный. 112

2 24

Спишіть і запам’ятайте паралельні форми деяких назв осіб за місцем проживання.

П олтавець — полтавчанин; полтавка — полтавчанка; ч ерка сець — черкащ анин; черкаска — черкащ анка; уманець — уманчанин; ум анка — уманчанка. 2 25

Від назв міст утворіть і запишіть назви їх жителів з усіма можливими варіантами.

З р а з о к . М иколаївка — миколаївець, микодаївца, миколаївці; миколаївчанин, миколаївчанка, миколаївчани. М иколаївка, Б іл а Ц ерква, Острог, Д онецьк, Харків, Л ьвів, Д р о гобич, Л убни, Одеса, К орсунь, К ременчук, Чугуїв, Ж и том и р, Т ер нопіль, Ужгород, Ч ернігів, Ч ернівці, Бориспіль.

Сучасний смисл давніх афоризмів 2 26

1. Прочитайте текст, визначте його тему, основну думку, тип і стиль мовлення. Поясніть, як ви розумієте афоризми М е нандра, з ’ясуйте, чим вони повчальні для нас і наших сучас ників. Мудрість Менандра

«М удрість М енандра» — збірник аф о ризмів, вибраних із творів давньогрецького поета і др ам ату р га М ен ан д ра (б л и зь к о 3 4 2 -2 9 1 рр. до н. е.). О сновна мета цієї п ов чальної літератури — дати лю дям м ож ли вість розібрати ся у своєм у духовном у світі. П ізнати себе — означає оп ан овувати 1 себе в складних ситуаціях, адекватно оціню вати свої вчи н ки і вчинки інш их. П ізнавш и себе, лю дина м усить п ам ’ятати, щ о вона сама від повідає за власні дії. Ц інність особистості визначаю ть її справи. Т ем ати ка аф ори зм ів М енандра різн о бічна: вони розкриваю ть цінність сп равж ньої друж би, вчать д іл и ти ся з інш им и, засудж ую ть зазд р ість, скнарість, ж ад іб ність, лінощ і, злість, хитрощ і, підступність2

Менандр. Антична скульптура опанувати себе

1 Опанувати/опановувати себе — рос. владеть/овладеть собой. 1Підступність —рос. коварство. 8 "Українська мова", 10 кл.

113

н акл еп н и ків1, тих, хто радіє чуж ом у горю; п рискіпли во2 характери зую ть м оральні якості м ож новладців, пропагую ть сімейні цінності; наголош ую ть на важ ли вій ролі мудрості в лю дськом у житті; в казу ють на з в ’язо к радості й горя, добра і зла. Ч и м ало влучних висловів М енандра перегукується з укр аїн ським и народним и п рислів’ям и і приказкам и. У країнські кн и ж н и ки Х ІУ -Х У ІІІ століть використовували «М удрість М енандра» для укладення повчань. О сь деякі аф ори зм и мудреця: З д о р о в’я і розум — два добра в житті. Ж и ти тільки д л я себе не означає жити. Д обро п рийнявш и — п ам ’ятай, а сотворивш и — забудь. Н ем ає більш ого багатства, ніж друг. Л ю дину лукаву обходь і друж би її не приймай. Багато хто друг у добрі, а не в біді. Багатство засліплю є всіх, хто диви ться на нього не відводячи очей. Н едостойний той, хто, ставш и багатим, забуває друга. К ращ е крапля розуму, ніж багатства вдосталь. В елике зло д л я людини — ненаситність. Н е радій, коли бачиш інш их у біді. П овчати вм іє багато хто, а розум іти — не всі. К ращ е мовчати, ніж говорити дурниці. С трим уй язик, щоб не говорити багато. У міє слово мудре печаль лікувати. Меч ранить тіло, а зле слово — розум (За О .Дзю бою , Г. П авленко). 2. Зверніть увагу на виділені іменники у формі однини, які слугу ють для позначення множинності. Чому в більшості прислів’їв вибрано саме таку форму числа іменників? Яка роль уживання форм однини іменника в зосередженні уваги на конкретних особах чи предметах, у створенні узагальненого образу? 3. Д ля якого стилю характерне вживання однієї форми числа іменників замість іншої? Чи мож лива така підміна в науковому чи офіційно-діловому стилях? Обґрунтуйте свою Думку. Спишіть прислів’я, поясніть, як ви їх розумієте. Підкресліть іменники, у яких форма числа має стилістичну функцію зо 1 Наклёпник —рос. клеветник. 2 Прискіпливо —рос. придирчиво. 114

середження уваги на конкретних особах, створення узагаль неного образу. 1!. Б атько достатку — праця, а м ати — зем ля. 2. К нига — м алень ке віконце, а через нього весь світ видно. 3. Л астівка день починає, а соловей кінчає. 4. Де господар добре робить, там і поле щ едро ро дить. 5. Н е вибирай будинок, вибирай сусіда. 6. Ш вець без чобіт, а тес л я1 без воріт. 7. С м іливом у море по коліна. 8. Пес бреш е на сонце, а сонце світить у віконце. 228

Утворіть (по можливості) форми множини поданих іменни ків, запишіть їх парами, ставлячи наголос, і прочитайте вго лос. З ’ясуйте, як співвідноситься значення слів у кожній парі.

Голос, серце, папір, вік, брат, відпочинок, історія, торгівля, край, земля, якість, час, вогонь, стовбур, хід, руш ник, глибина, бавовна, політика. 2 29

Перекладіть і запишіть речення українською мовою. Пояс ніть розходження в уживанні форм числа іменників в обох мовах, наводячи власні приклади.

1. С наслаж дением , полной грудью она вды хала снеж ны й м о розны й воздух (Л. Толстой). 2. Закры в за собой дверь, он вздохнул с облегчением (Л. Д угин). Перекладіть і запишіть афоризми українською мовою; пояс ніть, як ви їх розумієте. Підкресліть іменники, що вживають ся тільки в однині чи тільки в множині, зіставте їх функціо нування в обох мовах і зробіть висновок. 1. Я не согласен с ваш ими убеж дениями, но готов отдать ж изнь за ваш е право их вы сказы вать (Вольт ер). 2. С трах — всегдаш ний спутник неправды (У. Ш експир). 3. Ваша пищ а долж на быть л е карством, а ваш е лекарство долж но быть пищ ей (Гиппократ). 231

1. Утворіть (по можливості) форми однини поданих іменників з усіма варіантами і запишіть їх парами.

Я рм арки, помідори, баклаж ани, клавіш і, вольєри, гетри, туфлі, кахлі, босоніж ки, гастролі, брови, волосся, кеди, погони, лампаси, еполети, жирафи, спазми, ш карпетки, панчохи, мозолі, бакенбарди, ласти, канделябри. 2. Складіть і запишіть речення з іменниками в однині, утворе ними від виділених слів. 1 Тесляр, тёсля —рос. плотник. 115

Укажіть у реченнях іменники, які всупереч правилам ужито в множині. Якого значення набувають слова в невластивій їм формі? З ’ясуйте стилістичну функцію граматичної кате горії числа іменників (звірте свої міркування з поданим нижче теоретичним матеріалом). 1. М інеральні води Закарп аття надзвичайно цілющі. 2. К рим ські вин а сл авляться високою якістю . 3. З а гречкам и знову зах в и лю вались дорідні ж ита, а ось у долині п олягли снопи, я к воїни (М . Стельмах). 4. Зелені хліба коти ли хвилі з горба на горб, я к м о ре в л егки й бриз'- (Гр. Тютюнник). Іменники — загальні назви, які зазвичай вживаються тільки в од нині, у множині набувають значення великої кількості, марок чи сор тів: х о д и т и в шовках; піски Сахари; у продажу є різні крупи.

2 33

Укажіть у реченнях іменники, які вжито в невластивій їм формі числа. З ’ясуйте стилістичну роль цієї граматичної ка тегорії та зробіть висновок.

1. А нтиквара зац ікави ли вироби з дерева. 2. К іноф ільм «С ю р приз» справив на глядача незабутнє враж ення. 2 34

Визначте, чи можуть подані іменники мати форму множини (якщ о так, то в яких випадках). З ’ясуйте різницю в значенні числових форм та їх стилістичну роль.

Д иво, ковбаса, сир, сік, молоко, чай, радість, жаль, страх, біль, глибина, шум, сумнів, мистецтво, чекання, тривога, сталь, сніг.

Історична нам ’ять і громадянська совість 2 35

1. Прочитайте текст, визначте його тему, основну думку, тип і стиль мовлення. Історія на карті міста

Щ о відрізн яє міста одне від одного? Р ельєф , оригінальна архітектура, клімат, населення. Щ о робить їх схож им и? Н овобудови, асортим ент товарів, послуг і стандартний набір м іських назв. В ідомий мовознавець С. О ж егов свідчив, що колись прац івн и ки пош ти, сортую чи кореспонденцію , могли, не подививш ись на 1 Бриз — легкий береговий вітер, який удень дме з моря, а вночі —із су ходолу. 116

назву міста, тільки за назвою вулиці Х рещ атик визначити, куди адресовано лист. С вого часу в О О Н були занепокоєні масовим перейм енуван ням міст колиш нього Р адянського Союзу. Адже ніком у не спадало на дум ку перейм енувати Париж на П омпіду чи Н ью -Й орк на Капіталіст-С іті. Д яку вати Богові, Київ зали ш и вся К иєвом, проте ш квал пере йм енувань п ройш овся київським и вулицям и. М істо — н ад зви ч ай н о ск л ад н и й — і * ;— — — організм. Це не тільки люди, а й будин- спадати/спасти; на думку ки, вулиці, майдани, парки, ландш аф руйнувати/зруйнувати ти, пам ’ятники... Всі вони, звичайно ж, “ маю ть свої імена. В заємодію чи один з одним, вони повинні зн а ходитися в гарм онійній єдності. Б удь-яке невиправдане втручан н я 1 в ауру міста руй нує2 його здоров’я. Ім ена (топ он ім и) надзвичайно живучі, якщ о їх дав народ, адже саме народна творчість найбільш влучно називає яви щ е чи ознаку. С кільки століть минуло, а й досі збереглися назви П ечерськ, Поділ, Куренівка... П роцес ф орм уван н я м іської території безперервний. К оли К и є ву стало тісно, він зв ’язав воєдино розрізнені поселення, проклав нові вулиці. У міру свого розвитку місто змуш ене3, було вп оряд ковувати і власну топонімію. М іська то п о н ім ія зб агати л ася н ови м и н азвам и н ап ри к ін ц і X IX століття. Ч и м ал о ву л и ц ь і п лощ п ер ей м ен увал и тоді на честь ц ар ськи х осіб, град он ачал ьн и ків, ви д атн и х д ер ж авн и х д ія чів: К ат ер и н и н сь к а та Ф у н д у к л е їв с ь к а ву л и ц і, Б іб ік о в с ь к и й бульвар та ін. П рактика перейменувань активізувалась у 1917 році. Н а ву л и ц ях і площ ах, н азв ан и х ім ен ам и п артій н и х діячів, зв о д и л и ся пам ’ятн и ки н а їх честь. О дин із найкрасном овніш их прикладів місцевості, я к а кілька разів зм іню вала свою назву — сучасна Європейська площа в Києві. С початку вона називалась Кінною, потім — Театральною , з 1851 ро ку — Європейською , з 1911 року — Царською, а потім — площ ею Л е нінського комсомолу. Це ж стосується і майдану Н езалежності, як и й колись був Х рещ атицьким, а потім — площ ею Ж овтневої рево люції. Д ати назву вулиці — справа надзвичайно тонка. Вона н ем и сли ма без дбайливого ставлення до міста, традицій його ж ителів. 1 Втручання —рос. вмешательство. 2 Руйнувати/зруйнувати — рос. уничтожать/уничтожить. 3 Змушений — рос. вынужденный. 117

Царська площа в Києві (1910-і роки)

Європейська площа в Києві ( Сучасний вигляд)

Я к на мене, досить спірним є питання, чи варто було давати київській вулиці ім ’я Теодора Д райзера, а бульвар н ази вати іменем Ром ена Роллана, у той час я к список імен видат як на мене них українців, увічнених на карті К иєва, далеко не вичерпаний. М іста ростуть, і без нових назв їм, звичайно ж, не обійтися. П а ралельно там, де це мож ливо, слід відновлю вати історичні назви, як і влучно підкреслю ю ть ознаку м ісцевості чи образно вказую ть на м инуле міста. М ихайло П огодін якось сказав: «М істо — це книга, у як ій ко ж на ву л и ц я зай м ає сторінку. Будем о ж додавати нові сторінки, але не вириватим ем о старих» (За О. Анісімовим). 2. Щ о відрізняє міста одне від одного і що робить їх схожими? 3. Проаналізуйте за текстом, як відбувалося перейменування київських вулиць і площ у царські часи, у період революції 1917 року і за радянської влади. 4. Розгляньте зображення тієї самої площі Києва на початку XX століття і в наш час, порівняйте їх вигляд і зробіть вис новок. 5. Як варто нині підходити до перейменування столичних ву лиць і називання нових? Поясніть, як ви розумієте слова М ихайла Погодіна, визначте змістову цінність наведеної ци тати в тексті. 6. Випишіть із тексту виділені іменники, ставлячи їх у формі родового відмінка однини; поясніть правопис їх відмінкових закінчень за таблицею на с. 119-120. 118

Правопис іменників чоловічого роду II відміни в родовому відмінку однини

119

Запишіть іменники в родовому відмінку однини, поясніть правопис закінчень за таблицею на с. 119—120 (у разі потре би зверніться до словника). П ензель, телеф он, трам вай, тролейбус, адрес, адреса, льон, д о зв іл 1, бензин, капот, степ, міст, ш торм, Сибір, намір, міліграм, звук, конус, курс, офіс, ш ампунь, тю ль, кондиціонер, літр, Д амаск, диван, аф риканець, ґанок, граніт, жаль, вестибю ль, дует, вальс, імпорт, закон, плацдарм, натяк, готель, пляж .

1Дозвіл —рос. разрешение. 120 І

П еріодично звертаю чись до таблиці, зап ам ’ятовуй те ф орм и родового відм інка м нож ини іменників. апельсини, -ів баклажани, -ів болгари, -ар бутси, -ів валянки, -ів вільхи, вільх вірмени, -єн галичани, -ан гальма, гальм гастролі, -лей гланди, гланд городяни, -ян

грами, -ів гривні, -ень джинси, -ів житла, -тел кілограми, -ів консерви, -ів кримчани, -ан мандарини, -ів мандри, -ів панчохи, -чіх

підошва, -шов плаття, -ів помідори, -ів сандалі, -аль солдати, -ів томати, -ів туфлі, -ель цигани, -ан шорти, -ів шпроти, -ів

1. Запишіть іменники в родовому відмінку множини, поясніть відмінності в закінченнях. З н ан н я, Ч ернівці, Альпи, Д ард ан елли, двері, гроші, ножиці, гастролі, чари, вуста, дж инси, сани, деб ати 1, ясла, макарони. 2. Складіть і запишіть речення з відмінковими формами, утво реними В І Д виділених слів. .ду 238

Спишіть речення, ставлячи в разі потреби замість крапок потрібні букви. Обґрунтуйте свій вибір.

1. У меню був салат із свіж их помідор., і огірків, а також рагу з баклаж ан.. . 2. Іподром придбав четверо прекрасн.. скаков.. кон.. . 3. У нас на курсі вчиться п ’ятеро грузин.., троє вірмен., і двоє р у мун.. . 4. У здовж західних узбереж.. П івнічної та П івденної А мери ки тягн еться гряда Кордильєр... і А н д ... 5. Інозем ні туристи з апети том їли далекосхідн.. к р а б ... 6. Е лектрик поставив у л ічи льн и к нову пробку на десять а м п е р ... 7. Б ез грабл.. тут не обійтися. .У--Х

У багатозначних слів і омонімів закінчення родового відмінка за лежить від значення: Алжира (міста) — Алжиру (країни); бала (одиниці виміру, оцінки) — балу (танцювального вечора); Борща (прізвища) — борщ у (страви); Бурштина (селища) — бурштину (матеріалу); буряка (окремої рослини) — буряку (збірного поняття); буфета (меблів) — буфету (закусочної); Кизила (міста) — кизилу (рослини);

1Дебати —рос. прения. 121

листопада (місяця) — листопаду (процесу); пояса (предмета) — поясу (просторового поняття); соняшника (окремої рослини) — соняшнику (збірного поняття).

З ’ясуйте значення слів у дужках. Спишіть, ставлячи іменники в потрібній формі, поясніть уживання відмінкових закінчень. 1. Н арада (староста) старш их класів відбудеться у вівторок. М инув тиждень, і до дівчини заслали (староста). 2. В ідпочивальни ків зали ш и лося (ч ол овік) п ’ять, реш та поїхала до міста. В офісі п ра цю вало троє (чоловік). У родовом у відмінку множини маю ть варіанти: — іменники І відміни: баб — бабів, бритв — бритов, воєн — війн, губ — губів, легень — легенів, лук — луків, крихт — крихіт — крихот, сосон — сосен\ — іменники II відміни: валянок — валянків, кіловат — кіловатів, пар тизан — партизанів, раз — разів', — іменники III відміни: весіль — весіллів, плечей — пліч, серць — сердець; — іменники, що мають тільки форму множини: граблів — грабель, ночов — (рідш е) ночв, рейтузів — рейтуз, шароварів — шаровар.

240

1. Запиш іть іменники у формі родового відмінка множини з усіма можливими варіантами.

Весілля, гасло, брат, дочка, селянин, туф ля, свіча, панчоха, рей ка, партизан, солдат, циган, осетин, плаття, пальто, плече, бритва, яйце, цигарка, вухо, грам, дно, доповідь. 2. Складіть і запишіть речення з відмінковими формами, які ви утворили від виділених слів. 241

1. Спишіть вірш Володимира Тименка, ставлячи подані в дуж ках іменники в родовому відмінку множини. Поясніть пра вопис відмінкових закінчень. Б арви (одуд), (зозул я), (Б іл к а ), (л ось) і (косуля), (П ролісок), (к о н в ал ія) цвіт, З елен ь листя, (трава) і (в іти ) Щ едро ліс дарує нам, С воїм друзям — лісникам. 2. Навчіться читати вірш як скоромовку. 122

242

Спишіть речення, ставлячи іменники в дужках у потрібній формі. Поясніть правопис відмінкових закінчень.

1. Звідси відкривалась чудова панорам а вечірнього (П а р и ж ) (О. Іваненко). 2. П оїду до (Д резден ) — і край! (О. Іваненко). 3. Н азви міст (Т етерів) та (Ір п ін ь) походять від назв (річка), на як и х вони стоять. 4. Експрес підходив до (сем аф ор) (М икола Х в и льовий). 5. М и проїхали багато (м істо) і (село) (М. Рильський). 6. В иносити кн и ж ки з читальних (за л ) бібліотек не можна. 7. При підготовці рукопису до видання в нього було внесено ряд (коректива). 8. У здовж головної алеї зоопарку тягнеться ряд (вольєра). 9. Н а тлі тем но-синього неба, на яком у ще палахкотіли зорі, вим а льовували ся обр и си 1 (щ огла)2 і (вітри л о) (С. Скляренко). Провідміняйте письмово іменник гривня. Які відхилення від норм літературної мови ви спостерігали при вживанні цього слова в розмовному мовленні? 244

1. Прочитайте текст, визначте його основну думку, тип і стиль мовлення. 2. Перекажіть зміст тексту. Висловіть свої міркування, як зро бити гривню не тільки найкрасивішою, а й однією з найстабільніших валют у світі. Гривня — найкрасивіша валюта у світі

Такого висновку дійш ли ш вейцарські ф інансисти під час засі дан ня комісії з естетики М іж народного ф інансового банку ( І ЕВ) за підсум кам и 2008 року.

1 Обрис —рос. очертание. 2 Щогла —рос. мачта.

123

Е ксперти розглян ули понад 50 найпопулярн іш и х валю т у світі. К ритерії відбору м істили не тільки вимоги до естетичного оф орм лен н я грош ових знаків, їх платоспром ож ності1 і банківського забезпечення, а й істо ричне зн ачен ня зображ ень на валю ті (особистості й архітектурні споруди). Цікаво, щ о ф ахівці перевіряли гроші навіть на міцність. Я к з ’ясувалося, найчастіш е рвали ся канадські долари. Н ем іцним и банкнотами ви яви л и ся також англійський ф унт стерлінгів і л атв ій ський лат. А от українська гривня була найміцніш ою . П ’ятірка найкрасивіш их валю т виглядає так: 1. У країнська гривня. 2. А встралійський долар. 3. Євро. 4. Б олгарськи й лев. 5. А м ериканський долар (3 ж урналу). платоспроможність

245

Перекладіть і запишіть афоризм українською мовою. Аргу ментуйте свою згоду (незгоду) з думкою автора. Д еньги — это отчеканенная свобода (Б. Ф ранклин).

2 46 ''

Прочитайте речення, з ’ясуйте, чи додержано в них норм української літературної мови (у разі потреби скористайтеся поданим нижче теоретичним матеріалом). Відредагуйте і за пишіть речення, якщо вони потребують правки.

1. Тато послав традиційну вітальну листівку своєму колиш ньо му однокурснику К ириченку П авлу Петровичу. 2. О лімпійськом у чемпіону з боксу, чемпіону світу, заслуж еному майстру спорту В ік тору Я рем енку вручили орден «Зн ак пош ани». 3. М ати написала докладного листа сину Івану — студенту університету. 4. М ої дідусь і бабуся меш каю ть у старому цегляном у п ’ятиповерховом у будинку. У давальному відмінку однини іменники чоловічого роду II відміни можуть мати паралельні закінчення -ові, -е в і(-є в і) та -у (-ю ): телефонувати другові (другу), заплатити продавцеві (продавцю), сказати водієві (водію). Для назв істот перевага віддається закінченням -ові, -е в і(-є в і): сусідові, перукареві, Андрієві. Закінчення -у, -ю вживаються зде більшого для урізноманітнення форм, якщо кілька таких іменників стоять поряд: деканові Савченку Олегові Андрійовичу. Вживання паралельних закінчень дає зм огу уникнути змістових неточностей: побажання (чиє? чи кому?) колективу, зауваження ( чиє? чи кому?) відділу кадрів.

Платоспроможність — рос. платёжеспособность. 124

2 47

Спишіть речення, вибираючи з дужок потрібні відмінкові закінчення іменників, обґрунтуйте вибір варіанта.

1. Д обре тому ковал(-ю , -еві), що на обидві руки кує. 2. Доброму кон(-ю , -еві) — не довгі версти. 3. О б іц ян ка — ц яц ян ка, а дурн(-ю , -еві) радість (Народна творчість). 4. П убліка влаш тувала співак(-у, -ові) овацію. 5. М ари ся нічого не відказала господар(-ю , -еві) (Б. Грінченко). 6. К ож ному іноземному турист(-у, -ові) зап ам ’я та ється ця подорож. -V і

1і Ч ’•

/а

Як правильно: — паст и овець чи вівці? корів чи корови? коней чи коні? — доглядати курей чи кури? гусенят чи гусенят а? ягнят чи ягнят а? свиней чи свині? — написат и лист чи лист а? — купит и олівець чи олівця? — узя т и ніж чи ножа? — порізати палець чи пальця?

У знахідному відмінку множини вживаються паралельні фор ми іменників — назв тварин (переважно свійських). Назви деяких предметів із нульовим закінченням у знахідному відмінку однини вживаються у двох формах — як у називному й ро довому відмінках. Ф орм и з нульовим закінченням стилістично нейтральні, а тому використовуються необмежено в розмовному й художньому стилях.

248

Спишіть текст, ставлячи подані в дужках слова в орудному відмінку однини. Поясніть написання відмінкових закінчень іменників.

Д зеркальне, всіяне яскрави м и зіркам и ш атро розки н улося над світлою затиш ною (ніч). В виж алося, колю чий вітер причаївся на схилах гір, порослих молодими, підсрібленим и (п ам орозь) я л и ц я ми. О т-от він зірветься у п рим овкле п овітря й опалить своїм л ьо д я ним (д и х ан н я) простори за невидим им и кряж ам и, щ о пропадали в такій ж е далекій, я к саме небо, безконечності (М . Сидоряк). 125

Як правильно: В ін наздогнав мене аж за воротами чи аж за ворітьми? ' Іменники трьох відмін і ті, що вживаються лише в множині, в орудному відмінку множини мають паралельні форми: I відміна: сльозами — слізьми, свинями — свиньми; II відміна: гостями — (рідше) гістьмй, конями е — кіньми, г колінами — коліньми, крйлами — крйльмй; III відміна: костями — кістьмй. Іменники, що мають форму тільки множини: воротами — ворітьми, грошима — гріш ми, дверима — двермй, санями — саньмй, штанами — штаньмй — штанями.

О кремі іменники, що маю ть тільки ф орм у множ ини, виступа ють у двох варіантах і в місцевому відмінку: на ворот ах і на воро т ях; на ш т анах і на ш т анях. Б іл ьш уж ивана перш а форма.

249

Спишіть афоризм, поясніть, як ви його розумієте. О бґрун туйте вживання відмінкових форм іменників.

Б у ти лю диною — значить не тільки володіти знанням и, а й робити д л я м айбутніх п околінь те, що попередні робили д л я нас (Г. К. Ліхтенберг). Робота в групах

Уявіть, що ви — депутати міської ради, які впорядковують маршрути. Визначте об’єкти, повз які рух транспорту до цільно обмежити чи заборонити (наприклад, дитячі садочки, школи, лікарні тощо). Обговоріть і зважте всі «за» і «проти» (безпека дітей, учнів, пацієнтів, мешканців, свобода пересу вання1 та ін.). 1 Пересування —рос. передвижение. 126

Перекладіть і запишіть речення українською мовою. З ’ясуй те розходження в уживанні відмінкових форм іменників в обох мовах. 1. О ни пош ли по аллеям парка (Л. Д угин ). 2. П ри бли зи лись к центру города (Б. Полевой). 3. С идели в саду, в тени виш ен, богато украш енны х ам етистовы м и бусами ягод (М аксим Горький). 4. Стаи голубей перелетали с кры ш и на кры ш у (А. Толстой). 5. П евцов см е н ял и певицы , певиц — танцовщ ицы , тан ц овщ иц — ж онглёры (Л. Ленч). Прочитайте. З ’ясуйте, які речення потребують редагування, і виправте їх. 1. С ім ’ям оф іцерів вручили ордера і клю чі від квартир. 2. Б іл я п ричала згрудились військові катера, а на зовніш ньом у рей ді стояли крейсера. 3. Д елегація поклала квіти до п ам ’ятн и ка Т ара са Ш евченка. 4. До бібліотеки надійш ла література з різних галузів науки. 5. Восени буде багато весіллів. 6. Він пішов, грю кнувш и дверми. 7. Т уристичне агентство пропонує відпочинок у моря. 8. По всім телекан алам тран слю валося н оворічне п ри вітан н я п р ези дента. Прочитайте вірш «Пробач» із вправи 98. Випишіть іменни ки в кличному відмінку, з’ясуйте їх роль у тексті. Обґрун туйте розділові знаки. Поясніть, чому виписані іменники мають різні відмінкові закінчення (у разі потреби скорис тайтеся поданим нижче теоретичним матеріалом).

В українській мові, на відміну від російської, звертання вира жається не називним, а кличним відмінком. Іменники твердої групи утворюють кличну форму за допомогою закінчень -о, -у, а іменники м ’якої — е(-є), -ю . Ларисо, батьку, Оле гу, Миколо, колего, сестро; Насте, хлопче, Ксеніє, лікарю, Василю, бійцю. Іменники м ’якої групи — пестливі імена і назви — у кличному відмінку закінчуються на -ю: Гапю, Таню, Олесю, бабусю. Закінчення -е мають також: — безсуфіксні іменники твердої групи: брате, друже, Петре, Іва не, Ф едоре; — іменники твердої групи із суфіксами -ист, -іст, -ор, -тор, -атор, -ер, -и р : директоре, режисере, командире; — деякі іменники мішаної групи з основою на шиплячий: Дороше, стороже.

127

254

Від поданих іменників утворіть і запишіть форму кличного відмінка. Поясніть правопис відмінкових закінчень.

Д руг, товариш , пан, письм енник, поет, міністр, учитель, д и р ек тор, отець, охоронець, сторож, син, синок, хлопчик, хлопець, п ару бок, чоловік, дядько, спортсмен, ком андир, лікар, сусідка, водій, д і дусь, онук, онука, вихователь. 2 55

Спишіть речення, ставлячи в потрібній формі іменники в дужках і пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте написання.

1. (М р ія ) не зрадь! Я так довго без тебе туж и л а (Л еся Україн ка). 2. (С в іт) ти хий (к р ай ) м и л и й м оя (У к р аїн а) (Т. Ш евченко). 3. О й (Д н іп р о ) мій (Д н іп ро) ш ирокий та дуж и й (Т. Ш евченко). 4. Я вам зараз перекладу (гр а ф и н я) (О. Ільченко). 5. М и ла (М ар ія О лексан дрівн а) я чекаю вас (О. Іваненко). 6. Н е суперечте стар ш им (ю н ак) (О. Ільченко). 7. Н еси м ене (к ін ь ) по чистом у полю (І. Ф ранко). 8. Гей до нас (б аб у ся) йдіть закри ч ал и з хати (О лек сандр Олесь). 9. Н е ображ айся (В аси л ь) я ж знаю щ о ти мене р о зу м ієш (О. Іваненко). 10. Ви не втом и ли сь (Ів а н С ергій ови ч)? (О. Іваненко). 11. К ава готова (М и к о л а О лексійови ч)! Прошу! (О. Ільченко). 12. П ривіт тобі зеленокудра (С к в и р а) поет си вово лоси й поси ла (М . Рильський). 256

1- Подані імена й імена по батькові запишіть у формі кличного відмінка. Обґрунтуйте правопис відмінкових закінчень.

Олег Михайлович, В алерій Ю рійович, Ігор Іванович, Андрій Ігорович, Генріх Вільгельмович, В італій К остянтинович, Борис Геннадійович, В асиль О лександрович, Галина П етрівна, М ай я Гри горівна, З о я П авлівна, Наталя Миколаївна, Н адія П илипівна, Л ю бов Антонівна, Л іл ія Сергіївна, О льга Л еонідівна. 2. Складіть і запишіть речення з виділеними іменниками в кличному відмінку.

257

Спишіть, ставлячи власні імена в потрібному відмінку. По ясніть відмінкові закінчення прізвищ, імен та імен по бать кові.

Д ом овили ся з (Іл л я Д м итрович Гуржій); поїхали з (А настасія О лексіївна Горобець і В італій С таніславович Русин); ходили на р и боловлю з (Т и м оф ій К узьм ич Гмиря); плавали на яхті з (Ю рій Іго рович М агдич); см аж или ш аш лики із (С ергій Л ьвович К уценко); благополучно дістали ся додом у завд яки (Д м и тро Л еонідович З а волока). 128

У деяких містах Європи збереглися стародавні будинки, архітектура яких пов’язана з професією господаря: Будинок пекаря (див. фото), Будинок банкіра тощо. Уявіть себе архі тектором. Створіть будинок-фантазію, у якому житиме лю дина певної професії: бізнесмен, музикант, художник, дизай нер, фермер, мандрівник, садівник чи будь-хто. Опишіть цей будинок так, щоб читач міг яскраво й чітко уявити, кому він належить.

П рикм етник

Н арод ш укає в геніях себе 259

1- Прочитайте текст, визначте його тему, основну думку, тип і стиль мовлення. Учений-поліглот

Н айбільше мов серед українців знав Агатангел К рим ський — письм енник, учений, п е рекладач. Л ю дина надзвичайних здібностей та ен циклопедичних знань, великий поліглот, він був окрасою не тільки української, а й світової науки і культури. П ро унікальність, феномен Агатангела К римського, його світове визн ан н я свідчить, зокрема, ріш ення Ю Н Е С К О про від зн ачен ня 10 0-річчя від д н я народж ення наш ого співвітчизника. 9 "Українська мова", 10 кл.

129

Агатангел Крітський

Н а запитання, скільки і я к і мови він знає, А гатангел К рим ський відповідав, що йом у легш е назвати ті, як и х не знає. Володів понад ш істдесятьм а мовами, зн ан н я як и х дало йому м ож ливість глибоко д ослідити н аціональний характер народів, їх історію і культуру. П ерш и й і найвидатніший сходо здобути світове визнання зн авец ь1 світового рівня. С аме з Агасходознавець тангела К рим ського п очинається ш ко л а худож н ього п ер ек л ад у східної засновник поезії в У країні й загалом у Європі. Він був поетом і прозаїком, філологом, фольклористом і літерату рознавцем. Ровесником і другом Лесі Українки, товаришем Івана Ф ранка, студентом, а згодом і професором М осковського університе ту і Лазаревського інституту східних мов, засновником, одним із пер ших академіків і першим секретарем Української академії наук. О пуб лікував понад тисячу наукових праць — книжок, статей, підручників. Агатангел К рим ський н ародився 15 січня 1871 року в місті Володим ирі-В олинськом у в учительській сім ’ї. Вже дитиною вияви в надзвичайні здібності, досконало вивчив німецьку, ф ран ц узьку та англійську мови, понад усе лю бив читати. Д е б не вчився, скрізь був перш им учнем — і в Звенигородському училищ і, і в прогім назії в місті О строзі, і в Д ругій київській гімназії, і в знам енитій К иївській колегії Галагана. В ю нацькі роки добре оволодів грецькою , турец ь кою, італійською , давньоєврейською мовами, санскритом. Б л и ск у чі зн ан ня та здатність до наукового м ислення Агатангел К рим ський показав у Л азаревськом у інституті східних мов у М оскві та в М осковськом у університеті. Я к талановитий організатор науки і непереверш ений учений, вияви в себе в У країнській академії наук. Агатангел К рим ський — автор праць з української ф ол ькл ори с тики, етнографії, дослідник давньоруської та сл ов’ян ськи х мов. Він був членом багатьох наукових товариств — я к українських, так і з а рубіж них. Справж ній подвижник, він тільки в праці бачив сенс свого життя. М и безмеж но вдячні А гатангелові К рим ськом у за те, щ о він був окрасою наш ої науки і культури, віддано служ ив батьківщ ині, сво єм у народові і зад ля них працю вав, не ш кодую чи ні сил, ні ж и ття (За В. Бурбаном, В. Ш евчуком). 2. У чому полягає феномен Агатангела Кримського? Щ о вам відомо про цю унікальну особистість? 3. Про що ви запитаєте у співрозмовника, дізнавшись про його намір вивчати іноземні мови? ІЦо йому порадите? 1 Сходознавець —рос. востоковед. 130

4. Випишіть із тексту виділені слова разом з тими, від яких во ни залежать; з ’ясуйте їх морфологічні ознаки, вкажіть ф ор ми, у яких їх ужито (у разі потреби скористайтеся поданим нижче теоретичним матеріалом). Розгляньте таблицю. Пригадайте, які є форми ступенів по рівняння якісних прикметників, розкажіть про їх творення і правопис.

При творенні вищого ступеня порівняння прикметників: 1) суфікси -к-, -ок-, -е к- випадають: солодкий — солодший, гли бокий — глибший, далекий — дальш ий; 2) можуть чергуватися приголосні: низький — нижчий, важкий — важчий, товстий — товщий\ 3) може змінюватись основа слова: великий — більший, малий — менший, гарний — кращий, поганий — гірший.

261

1- Утворіть, де можливо, просту форму вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників. Зверніть увагу, після яких основ уживається суфікс -ш-, а після яких — іш-.

Радісний, гарний, мідний, віддалений, жвавий, легкий, пога ний, залізничний, низький, різний, рідний, короткий, хутряний, 9‘

131

ш ироченний, досвідчений1, оф іційний, котячий, улесли ви й 2, н е здійсненний, ви н н и й 3, достовірний, легковаж ни й 4, річковий. 2. Складіть і запишіть речення з формами, утвореними від ви ділених слів.

262

Прочитайте прислів’я, поясніть, як ви їх розумієте. Вкажіть прикметники в порівняльному ступені, визначте їх форму. З ’ясуйте роль ступенювання прикметників в увиразненні й концентрації висловленої думки (у разі потреби скористай тесь поданим нижче теоретичним матеріалом).

1. С у м л ін н я5 — найкращ ий порадник6. 2. Д обре ім ’я — н ай кра ще багатство. 3. Н айбільш е багатство — здоров’я. 4. П равдива за слуга — я к велика ріка: що глибш а, то тихіш е плине. 5. С лово стар ше, ніж гроші. 6. К ращ ий розум, ніж готові гроші. 7. Ч и м довш ий день, тим коротш а ніч. 8. Ч и м ніч темніш а, тим день видніш ий. Найуживаніші в усіх стилях стилістично нейтральні прикметники в простій формі вищого і найвищого ступенів утворені за допомогою суфіксів -ш - (-іш -), префікса най-, а також конструкції з прийменни ком від (од) і сполучником ніж. Наприклад: 1. Г арячіше сонце в нашому дитинстві, ласкавіше, голубіше, ближче небо, золотіші зорі, різноманітніший, цікавіший, багат ший увесь широкий світ (С. Васильченко). 2. Нема цвіту кращого від маківочки; нема роду кращого від м а тіночки (Народна творчість). Небо було синіше од моря, море було синіше од неба (М. Коцюбинський). 3. На зем лі немає нічого більш гідного поваги, ніж розум (К. Гельвецій). Рідше вживається стилістично нейтральна конструкція зі сполуч ником як. Складена форма з відтінком книжності менш поширена. Вона влас тива здебільшого науковому та офіційно-діловому стилям, хоч тут пара лельно функціонують обидві форми (найбільш точний, найточніший). Наприклад: Педагоги — найбільш поважані працівники (А. Макарен ко). Справжній педагог — найкращий, найвірніший друг батьків (А. Дістервег). Це ж стосується і форм із прийменником порівняно з. Конструкції з прийменниками за і проти характерні для розмов ного стилю: Нема місця, милішого за дім (Народна творчість).

1 Досвідчений —рос. опытный. 2 Улесливий — рос. льстивый. 3 Винний — рос. виновный, виноватый. 4 Легковажний — рос. легкомысленный. 5 Сумління —рос. совесть. 6 Порадник — рос. советчик. 132

263

Спишіть текст, ставлячи прикметники з дужок у простій формі вищого ступеня порівняння; з ’ясуйте їх стилістичну роль.

С ходило сонце. К артина була незвичайна, наче сон чи казка. О сяян и й сонцем, перед нами розкри вся зовсім інш ий світ. Нічого не м ож на було впізнати. Все було інше, все (гарне, могутнє, веселе). Вода, хмари, плав — все пливло, все безупинно неслося вперед, ш у міло, блищ ало на сопці. В есна красна! (О. Довж енко).

264

1. Прочитайте всі речення і переконайтеся, що порівняння двох предметів (явищ ) за будь-якою ознакою можна переда ти по-різному.

1. Ви молодш ий, ніж я (Б. Л епкий). 2. Ви м олодш ий за мене. 3. Ви молодш ий від мене. 4. Ви молодш ий порівняно зі мною. 2. Складіть і запишіть речення з різними формами вираження порівнянь.

Деякі прикметники утворюють паралельні форми вищого ступеня порівняння: здордвш ий — здоровіш ий тонший — тонкіший грубший — грубіший Окремі форми різняться молодший (за віком, посадою) старший (за віком, становищем) гладший (рівніший) товщий (про предмет і людину) гірший (проста форма вищого ступеня до поганий)

265

відтінками значення і сполучуваністю: — молодіший (за віком) — старіший (за віком) — гладкіший ' (товщий — про людину) — товстіший (тільки про людину) — гіркіший (про смак)

Спишіть речення, утворюючи просту форму найвищого сту пеня поданих у дужках прикметників; з’ясуйте їх стилістич ну роль. Поясніть, як ви розумієте афоризми.

1. С аме «вчитель» д л я нас (дорогий, св яти й ) слово (М . Р иль ський). 2. Ц я посада набагато ваговитіш а за (ви щ и й ) посади в д ер жаві (П лат он). 3. (С к л ад н и й ) і (свя ти й ) вчительська і мистецька 133

мета — вип лекати кож ну дити н у в яскраву і чарівну свічечку, щоб вона стала здатного і спромож ною в подальш ом у самостійно вип ро м іню вати світло і тепло д л я інш их (Н. Осташинський).

266

З ’ясуйте значення тих самих прикметників у різних слово сполученнях. Укажіть, у якому з них прикметник означає якісну оцінку предмета чи явища, а в якому вказує на його невід’ємну якість. Складіть по одному реченню з кожним словосполученням.

С трім ка скеля — стрім ка к ар ’єра, свіж е повітря — свіж і ідеї, теп л а погода — теп ли й прийом, яскраве сонце — яскраве обдарування, прозоре скло — прозорі н атяки, чисте дж ерело — чисті наміри, в и сокі гори — високі цілі.

267

З ’ясуйте, від яких прикметників не можна утворити ступені порівняння, і випишіть їх окремо.

В аж ливий, відомий, м ирний, радий, природний, зайвий, со р ом ’язли вий , карий, боязкий, верш ковий, сталевий, неповороткйй, модний, лисячий, п овітряний, бадьорий, недовірливий, театраль ний, п о тай н и й 1.

268

Прочитайте речення, з ’ясуйте, як вони різняться — за смис лом чи стилістично. Розташуйте речення в такій послідов ності, щоб ознака поняття виражалася в міру її наростання.

1. П опереду цікава робота. 2. Попереду неймовірно цікава робо та. 3. Н айц ікавіш а робота — попереду. 4. Ц я робота цікавіш а, ніж попередня. 5. Ц я робота дещ о цікавіш а за попередню. 6. Ц я робота значно цікавіш а за попередню.

269

Прочитайте речення та їх комп’ютерний переклад україн ською мовою, визначте його правильність. Відредагуйте і за пишіть речення, які потребують правки.

1. О ксана говорила чистейш ую правду (Н. Д алёкий). — О ксана говорила чистіш у правду. 2. П ровели слож нейш ую операцию . — П ровели складніш у операцію. 3. Д еревня. Д ом а получш е, дом а п о хуж е (В. Солоухин). — Село. Б удин ки покращ е, будинки погірше. 4. В аля худее Л арисы . — В аля гірш а за Л арису. 5. В наш ем п олку был поручик, прекраснейш ий и образованнейш ий человек. — У н а ш ому п олку був поручик, п рекраснійш ий і освіченіш ий чоловік. 6. М ать бы ла интеллигентнее отца (В. Панова). — М ати була інте лігентніш а батька. 7. И всюду, где только лес был пореже, леж али 1 Потайний —рос. скрытный. 134

н а зем ле белы е холсты лунного света (В. К ат аев). — І скрізь, де тільки ліс був поріже, л еж али на зем лі білі п олотна місячного світла.

270

Визначте види помилок і запишіть відредаговані речення.

і . П р о гу л ян к а на яхті б у л а д л я д ів ч и н и н ай більш п ам ’ятніш а. 2. М андрівники вибрали більш коротш ий ш лях. 3. Б ільш ком ф ортніш ого м ісця д л я відпочинку, н іж Закарп аття, го ді й ш укати. 4. М одельєр запропонувала, щоб рукав був короче. 5. К віти — самий баж аніш ий подарунок для ж інки. 6. Цей спосіб р о зв’яза н н я задачі більш раціональніш ий. 7. Хоч ми й однолітки, Генка вищ е мене. 8. Я впевненіш а в собі, чим ти. 9. Ц я ш уба ш туч на, тому вона значно деш евш е натуральної. 10. Ц е самий цікавий ф ільм з усіх, як і я бачив.

Робота в парах 271

Перекладіть і запишіть афоризми українською мовою. Вико ристовуючи їх як тези для доведення, з ’ясуйте, чи не супере чать вони один одному.

1. Н ау ка — самое важное, самое прекрасное и нуж ное в ж изн и человека (А. Чехов). 2. Н ет другого, более красивого и более п олез ного врем япрепровож дения, чем чтение (М. Костин).

272

Складіть речення у формі висновку-закінчення, використо вуючи подані прикметники.

З р а з о к . Такий приклад гідний наслідування. Гідний, головний, повчальний, переконливий, обов’язковий, спра ведливий, геніальний, славний, остаточний1, найоптимістичніший.

273

Перекладіть і запишіть речення українською мовою. З ’ясуй те різницю в ступенюванні прикметників і вживанні їх по рівняльних форм в обох мовах.

1. Я не знаю ничего лучш е, слож нее и интереснее человека (М аксим Горький). 2. Н а свете нет зрели щ а прекраснее, чем челове ческое лицо, и нет м узы ки слаще, чем звук лю бимого голоса (Ж . де Л абрю йер). 3. Ч ем человек умнее и добрее, тем больш е он зам ечает добра в лю дях (Б. Паскаль). 4. Среди лю дей самы й лучш ий тот, кто приносит народу больш е пользы (А. Навои). 5. Я теперь скромнее стал в ж еланьях (С. Есенин). 6. Б ы ло утро — самы й тихий час суток (К. Симонов). 7. Ч ем ночь темней, тем ярче звёзды (А. М айков). 1 Остаточний — рос. окончательный. 135

8. Н аташ а бы ла ж ивее и красивее сестры (В. Вересаев). 9. О л я бы ла серьёзней Н ины (А. Ф адеев). 10. Н еприм ирим ей всех был О рлов (Л. Д угин). И . О н был года на три м олож е меня, энергичны й, но уравновеш енны й (М. Колесников). 12. Н е сам реш ился — п одсказа ли, посоветовали те, кто умней, старше, опы тней (В. Тендряков). 13. Н а самом деле она (вод а) бы ла очень тёплой, гораздо теплее воздуха (В. Катаев). Прочитайте мініатюру, з ’ясуйте, до якої з груп лексики нале жать виділені слова. Продовжіть текст і поширте його різни ми частинами мови (зокрема, емоційно забарвленою лекси кою, прикметниками в порівняльному ступені). Веснодень Л ю ти й н асуп и вся. Р о зізл и в ся . К ригу товстелезну на річки й озера приволік. Д ер ев а скував. П тахів розлякав. Х олоду під одіж лю дині н а пустив. Сам збілів од морозної люті. А сонце промінь надломило. К ро ни дерев пронизало, веснодень зач ав ши... (Ж . Ю зва-Яськів).

275

1- Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Як ви розу мієте, що таке любов до людей? Поміркуйте, як вона прояв ляється в повсякденному житті. 2. Виконайте одне із завдань на вибір: а) спишіть текст, підкресліть прикметники в порівняльному ступені, з ’ясуйте їх стилістичну роль; б) напишіть невеликий твір на тему «Люди заслуговують на твою любов».

Л ю би лю дей. Л ю бов до лю дей — це твоя моральна серцевина. Ж и ви так, щоб твоя серцевина була здоровою , чистою і сильною. Б у ти справж ньою лю диною — це значить віддавати сили своєї д у ші в ім ’я того, щоб лю ди навколо тебе були красивіш ими, духовно багатш ими, щоб у кож ній людині, з якою ти зустрічаєш ся в житті, зали ш и лося щ ось хорош е від тебе, від твоєї душі. Але в лю бові до лю дей — у цьом у наш ом у невичерпном у багатстві — є й інш і духов ні начала. М и лю бимо лю дей тому, що знаходим о в цьому своє гро м адянське щ астя. В лю бові до лю дей кож ний з нас утвердж ує себе я к сина свого народу (В. С ухомлинський). 136

Числівник

Технології на злам і століть 276

і Прочитайте текст, визначте його тему, тип і стиль мовлення. Перспективи столиці

Новим генеральним1 планом розвитку столиці України до 2020 року і на подальш у перспективу передбачено багато змін. О дна з істотних особливостей забудови полягає в тому, що споруджуватимуться пе реваж но 9-12-новерхові будинки. Ж итлова забезпеченість у 2020 ро ці сягне 27 кв. м на одного жителя. Д овж ина ліній метрополітену зросте до 90 км, а кількість станцій — до 70. Д о речі, у М осковському метрополітені — 12 ліній із 180 станціями. С вятош инсько-Броварську лінію Київського метрополітену подовжать до 3,3 км; СирецькоПечерську — на 5,4 км; Куренівсько-Червоноармійську — на 8,6 км. Автобусні марш рути подовжаться в півтора раза й сягнуть 650 км. Істотно збільш иться і чисельність автомобілів. їх кількість подво їться з 440 тис. до 900 тис. одиниць. Рівень автомобілізації «під скочить» із 150 до 300 легкових авто на 1000 мешканців. Загальна довж ина нових і реконструйованих доріг до 2020 року сягне 470 км (З газети). 2. Я к ви оцінюєте перспективи нашої столиці? 3. Я ка інформація була б для вас недоступною, якби в тексті не було числівників? Як це вплинуло б на пізнавальну цінність тексту і саму потребу в ньому? У яких стилях мовлення і з якою метою вживаються числівники?

277

1. Спишіть, розкриваючи дужки і ставлячи числівники в по трібному відмінку.

1. (Т р и ) добу немає вітру (О. Гончар). 2. Н а розі2 (од и н ) вулиці зуп ин и вся (В. Винниченко). 3. Але ось пробила (ш ість) година (О. Довж енко). 4. К онф еренція закін чила свою роботу на (тр и ) день о (ш ість) вечора (В. Козаченко). 5. Д оповідач користувався не менш ніж (д ев ’я т ь ) дж ерелами. 6. П одорож із (два) пересадкам и і (ч оти р и ) посадкам и ви яви л ася навіть на той час задовгою (В. К озачен ко). 7. Вона була весела і щ аслива, її енергії вистачило б на (три ), а впевненості і на всіх (д есять) (В. Врублевська). 2. Прочитайте записані речення, вкажіть кількісні й порядкові числівники, з ’ясуйте особливості їх відмінювання. 1 Генеральний — найважливіший, основний, провідний. 2 Ріг —тут: місце, де перетинаються дві вулиці або де вулиця повертає вбік. 137

278

Провідмінюйте письмово числівники, наводячи можливі па ралельні форми.

Одна, п ’ять, шість, сім, п ’ятдесят, сімдесят, дев’ятсот.

279

Запиш іть в орудному відмінку числівники вісім, вісім надцять, вісімдесят, вісімсот. Поясніть правопис відмінко вих закінчень. Як правильно: — два рідні брати чи два р ід н и х брати? — т ри літ ні місяці чи три літ ніх місяці? — чотири нові кварт ири чи чотири нових кварт ири? — обидва сусідські хлопці чи обидва сусідських хлопці? — три відомих киянина чи три відомі киянини? — чотири м ’я к и х крісла чи чотири м ’як і крісла? При числівниках два, три, чотири (і в складі складених числівни ків), обидва іменник і прикметник уживаються у формі називного від мінка множини: два близькі родичі, три незабутні дні, чотири ю ні спі вачки (шістдесят чотири ю ні конкурсантки), обидва українські спортсмени. Винятком є іменники, які в множині втрачають суфікс -ин- і вживаються у формі родового відмінка однини: два корінних львів'янина, тридцять чотири корінних киянина. Це стосується також іменників ім ’я, плем ’я: два імені, три племені. На відміну від української мови, у російській числівники два, три, четыре, оба в називному відмінку потребують родового відмінка о д нини: два взрослы х сына, три документальных фильма, три д е р е вянных окна, четыре прямоугольных стола, оба уличных продавца. При числівниках п ’ять, шість і більше іменники й прикметники вживаються у формі родового відмінка множини: сім картин, сорок вісім відсотків.

280

Спишіть речення, розкриваючи дужки. Поясніть уживання відмінкових форм іменників і прикметників.

1. Д ва (д ев ’ятиповерховий будинок) було вж е заселено. 2. Т ри (п и ш н а троян да) розквітли м айж е одночасно. 3. М андрівники, під німаю чись усе вище, натрап и ли на два (гірське озеро). 4. Ч отири (верхній поверх) уж е відремонтували, і меш канці повернулися до своїх квартир. 5. К рім х арків’ян, у наш ій туристичній групі було чо тири (к и я н и н ) і навіть два (гром адянин Р осійської Ф едерації). 6. П ’ять (останній ти ж ден ь) періодично йш ли дощі. 7. Н езваж аю чи на холоди, на дереві ще ж овтіли два (п ізн є яб луко). 8. Т ри (відом ий науковець) дослідж ували цю проблему. 9. Д ев ’ять (довгий рік) м и нуло з часу їх останньої зустрічі. 138

281

Спишіть речення, передаючи цифри словами і ставлячи числівники в потрібному відмінку. З ’ясуйте інформативну цінність і стилістичну роль числівників.

1. П ідраховано, що О лександр К ониський послуговувався 141 псевдонімом, П антелейм он К уліш — 47, Іван Ф ран ко — 99, О лена П чілка — 44, Б орис Грінчеико — 34. 2. Гіппократ належ ав до 17 п о колін ня лікарів. Робота в групах

282

1- Прочитайте. З ’ясуйте змістову цінність цитати і роль чис лівників у тексті.

Ш арль де Голль так сказав про Київ: «Я бачив парки в містах, але ще не бачив міста в парку». З а даним и енциклопедії, у 1985 ро ці н а одного к и я н и н а п р и п ад ал о 902 кв. м зелених насаджень, а у 2008 ро ці — тільки 16 кв. м. К олись місгопарк, сьогодні К иїв стрім ко1 перетво рю ється на місто скла й бетону: дерева й цілі зелені зони вирубую ть, щ ойно зам овн и к2 отрим ує право на зем ельну ділянку. 2. Уявіть, що ви — депутати Київської міської ради: — обговоріть непросту ситуацію із зеленими насадженнями в місті Києві; — розробіть заходи3 щодо збереження й відновлення зеленої зони столиці; — спрогнозуйте результати намічених вами заходів; — оприлюдніть результати роботи групи через свого пред ставника. П очати мож на так: Заходи щодо збереження й відновлення зелених насаджень у місті Києві на 2 0 10 -2 0 12 рр. 1. У становити м ораторій4 на вирубування зелених насадж ень на таких об’єктах: 1 Стрімко —рос. стремительно. 2 Замовник —рос. заказчик. 3 Заходи — сукупність дій або засобів для здійснення чого-небудь (рос. мероприятия). 4 Мораторій — тимчасова заборона. 139

— у скверах, ботанічних садах, парках, лісопарках, у рекреац ій н и х 1 і прим іських зонах, у м іських лісах; — у зеленій зоні п рибудйнкових територій; — на островах Д ніпра в межах міста Києва. —'7 2. Р озш и рити до ЗО % території міста К иєва насадж ення А ■ площ і природоохоронних об єктів — за рахунок прибудйнкова зб іл ь ш ен н я п лощ п ам ’я т о к сад о во-п арк ового територія мистецтва, природних і лан дш аф тн и х парків...

283

1. Спишіть прислів’я, поясніть, як ви його розумієте.

Д е знищ ую ть природу, там знищ ую ть ж иття. 2. З ’ясуйте стилістичну роль повтору. Числівники тисяча, мільйон, мільярд потребують родового відмін ка множини іменників: тисяча глядачів, тисячі глядачів; мільйон гри вень, мільйона гривень; мільярд років, мільярда років.

284

Спишіть речення, передаючи цифри та скорочення словами і розкриваючи дужки. Поясніть уживання відмінкових форм іменників.

1. У 2050 році чисельність населення на Зем лі сягне 9,2 млрд (чоловік). 2. Л ю дський м озок здатн ий зберігати від 1 до 7 м лн (м е габайт) інф ормації. 3. Щ ороку послугами київського ф унікулера користую ться близько 3 м лн (к и я н и н ) і (гість) міста. 4. «Боїнг767» збираю ть з 3,1 млн (деталь), зроблених 800 (п остачальн ик2) з усього світу (Із преси).

285

Назвіть різними способами час за годинниками иа малюнку.

1 Рекреаційний — призначений для відпочинку. 2 Постачальник —рос. поставщик. 140

Робота в парах Розкажіть один одному про свій розпорядок дня, використо вуючи числівники на позначення часу. 287

Перекладіть і запишіть речення українською мовою. З ’ясуй те розходження в уживанні відмінкових форм числівників в обох мовах.

1. О боим Н и колаям мы всех возм ож ны х благ ж елаем и от душ и их поздравляем (Ф . Тютчев). 2. По обеим сторонам дороги возвы ш ались горы. 3. Свою тай н у он хранил за семью печатями. 4. С ам не дерусь, а семеры х не боюсь (Народное творчество). 5. З а двум я зайцам и погониш ься — ни одного не пойм аеш ь (Народное творчес-' тво). 6. О беих вас я видел вместе (Ф . Тютчев). 7. Ш агах в три дц а ти у тротуара стояла легковая м аш ина (Н. Д алёкий). 8. Ч то же, он так один и будет ж ить? (А. Писемский). 9. Обе бабуш ки п родолж а ют друж ить, и часто обеих мож но встретить и у внучки, и у внука (С. Образцов). 288

1- Складіть і запишіть речення з фразеологізмами. Підкресліть числівники, з ’ясуйте їх стилістичну роль.

Н а сьомому небі; в одну мить; знати я к свої п ’ять пальців; на всі сто; до сьомого поту; на всі чотири сторони; одна нога тут, а друга там; п ’яте через десяте; сім п ’ятн и ц ь на тиждень. 2. Підкресліть сталі вислови, один з яких виражає найбільшу радість, а другий — найтяжчу працю. 289

1- Прочитайте виразно, не поспішаючи, текст, визначте його тему, комунікативну мету, тип і стиль мовлення. Укажіть розряди вжитих числівників, з ’ясуйте їх роль у тексті. Кращі винаходи

Н ещ одавно був опублікований перелік найкращ их винаходів за останні 25 років. У сього в цьому списку 25 пунктів, де перелічую ть ся нові технології, що увійш ли в побут і в науку наприкінці XX — на початку X X I століття. Щ о ж, на дум ку експертів і звичай н их спож ивачів, докорінно зм інило наш е ж и ття? П ерш е м ісце в списку кращ их винаходів по праву посідає стіль никовий з в ’язок. Справді, п оява мобільних телеф онів настільки спростила сп ілкуван ня і зв ’язо к між лю дьми, щ о зараз важ ко навіть уяви ти собі часи, коли мобілок не було. Н айваж ли віш и м и д л я людства, безперечно, стали технології, п ов’язан і з ко м п ’ю терами, хоча вони чомусь не посідаю ть призових 141

місць у рейтингу, а виходять л иш е на п ’яту позицію. Ш о сте м ісце п осідає лазер. П ерш ий патент на нього було видано 1960 року, але впродовж тривалого часу цей чарівний промінь не зн ахо див корисного застосування. А зараз без нього важ ко у я в и ти ж и ття — медицину, запис С Б й В У Б дисків. У той час я к ком п ’ютерів стає все більше, їх «начинка» зм енш у ється. І якщ о перш і ком п ’ю тери були досить громіздкі, то завдяки появі мікропроцесорів, як і посіли д е в ’я те місце, вони м ож уть бути завбільш ки із записник. Ц иф рові накопичувальні п ристрої (вони на громіздкйй д е с я т о м у м ісц і) д ал и м о ж л и в ість зб ерігати інф ормацію в мобільних телеф онах і ф отоап а завдякй відкриттю ратах. З а в д я к и ц ьом у від кр и ттю в ц и ф р о в о м у фотоапараті відразу ж мож на побачити зображ ення, в и л у ч и ти 1 його або відправити пош тою до фотомайстерні. Хоча освоєння космосу останнім и роками й не таке вражаюче, я к за часів перш ого польоту лю дини в космос, проте й воно збага ти лося цікавим и новинкам и. С учасні надпотуж ні телескопи даю ть м ож ливість побачити галактики, що зн аходяться на величезній від далі від Зем лі. Цей винахід посів о д и н ад ц яте місце. С упутниковий зв ’язок, як и й зробив загальнодоступним Інтернет, посідає тр и н адц яте місце в рейтингу найвагом іш их наукових відкриттів останнього часу. Н а п ’я тн а д ц я т о м у місці стоять відеоігри — н а б у д ь-яки й смак, д л я дітей, п ід л ітків і н авіть д л я дорослих. З а в д я к и ц ьом у в и н аход ові гравц і м ож уть зм а гати ся з р и м ськи м и л егіон ерам и , о б ж и вати М арс, л ітати на надзвуковйй н а д зв у к о в и х л ітак а х , п л а в а т и н а п ід в о д н и х човнах... Р о зв и т о к ін тер н ет-тех н о л о гій , на ж аль, су п р о в о д ж у єть ся появою вірусів і спама. П рограми, покликан і2 боротися з цим и явищ ам и, стоять у рейтингу винаходів на д вад ц ято м у місці. О дин із н айом ріяніш их винаходів лю дства — пульт дистан цій ного керування — опинився чомусь лиш е на д в ад ц ять п ерш ом у місці. Тепер за допомогою пульта мож на керувати не тільки теле 1 Вшучати/віїлучити — рос. изымать/изъять. 2 Покликаний — рос. призванный. 142

візором, а й м узичним центром, ком п ’ютером, кондиціонером і н а віть воротами гаража. А п оява нових роботів, щ о зум іли в зяти на себе частину роботи, раніш е виконуваної лю диною , посідає в рейтингу двадцять третє місце. Н а останній, двадцять п ’ятій, позиції стоять технології перед бачен ня1 погоди. Н е дивно, що цей пункт знаходиться на останньо му місці. Х оча погодні процеси дослідж ую ть серйозні інститути й організації, технічному оснащ енню як и х мож на позаздрити, періо дично трапляю ться несподівані повіні, снігопади чи засухи. Проте відсоток подібних невдач усе ж значно менш ий, ніж раніше, коли не було надсучасних супутників і ком п ’ю терів (За М. Ф роловим). 2. Прочитайте текст удруге, не поспішаючи; час від часу пере водьте погляд на уявного слухача, тобто вимовляйте части ни речень не дивлячись на текст. 3. Виберіть із тексту відкриття, яке вас найбільше зацікавило. Доберіть відомості про нього з інших джерел (у т. ч. з Інгернету) і підготуйте трихвилинний виступ на семінарі «Кращі винаходи людства на зламі століть».

Зай м енни к

Ми чуємо тебе, К обзарю , крізь століття 290

1- Прослухайте, потім виразно прочитайте текст. Яке вражен ня справило на вас висловлювання? Яку мету ставив автор і чи досяг її?

Він увібрав із своїм найперш им подихом святість черкаської х а ти і березневого світу, настояного на провесні і вологій виш невій корі. Він пив воду з дж ерел і криничок Ч еркащ ини, бачив досвітки2 і дні, як і пахли «наш им раєм на землі». З хатини в М оринцях, куди зійш ла з небес його душа, відкри ва ється неповторний краєвид — на узвиш ш і стоїть його хата, а далі зелени м и хви л ям и збуруню ю ться пагорби і збігаю ться в розкіш ну улоговину — так мовби Господь створив зад л я нього щ ось надто схоже, але в значно зменш еному варіанті, на гори, полонини й рів нини, щоб нагадувало всю Україну... Ш евченко став українським кодом, як и й відмикав мало не кож ну українську душу. 1 Передбачення —рос. предсказание. 2 Досвіт, досвіток — час доби перед сходом сонця, світанком. 143

Й ого н азвано П ророком. І цього разу народ не п ом и ли вся у сво єм у визначенні. П ророк — той, хто рече про високе, несе одкровен ня там, де панує тем рява, хаос і непорозучигати на кого-небудь міння. Він запалю є свічу там, де морок ч и гає1 на душ у народу. К ож на душ а — від малого до старого — знала, хто такий Ш ев ченко. Н а покуті під іконостасом поруч із Біблією майж е в кожній хаті стояв «Кобзар». Д о поетичної нації, що сотворила й виспівала тисячі пісень, що сприйм ає світ через ром античне слово, Творець посилає Поета. Й ого слово нагадує слово народу (це той -таки ж код), але зн ач но потужніш е, енергетичніш е. В оно впало н а всю У країну, я к веле тенський метеорит, подарувавш и ясни й спалах і велетенської сили пош товх2. В оно струсонуло ввесь інтелектуальноспалах духовний простір У країни. Я к стріла, вцілило в ге нетичний код нації, що вже розпадався. І та стріла поштовх зробила справж нє диво — воскреси ла його. Це був струс струс3 на генетичном у рівні. Він належ ав до унікальної касти Вибраних. З ним мали за честь спілкуватися багаті свідомі українці — С им иренки, Терещ енки. Й ого визнавав і славив увесь тогочасний м истецький Світ, весь л і тературний бомонд. У нього закохувалися княж ого роду панночки. Ч ого судилося йому безсм ертя? Ч ерез геніальність і талант? Н і і ще раз ні! Ч ерез любов!!! С аме лю бов його з ’єдн ала У країну з Б о ж им світом. І ця любов, закодована в слові, ударивш ись об промінь Господньої лю бові, до нього ж і повернулася всенародною лю бов’ю, пом нож илась і п еретворилася на нову сутність, нову укр аїн ську долю, нову Україну. В ідм іряно йому було рівно два біблійні арш ини — сорок та ще й сім літ, дано виспівати й виголосити все, що вмів. В исіяв п отуж не зерно слова у вим ерзли й ґрунт національного духу, воскресив душ у народу, докричався, щоб було зн ято кайдани кріпацтва, і ві дійш ов у небесні М оринці чи К ирилівку, «оселивш ись» на високій горі, вдивляю чись і наслухаю чи, «щоб Д ніпро і кручі було видно, було чути, я к реве ревучий», зали ш и вш и частину себ е на україн ських хмарах, українських чорноземах, українських розквітлих виш нях і обваж нілих од плоду садах. Зали ш и в с е б е в українській душі, в українських високих думах, піснях. Н а українських хуторах і селах із дивовиж ним и назвами: Хрести, Богодухівки, М лини, Л ебедини... П ерем айнув на інші континети, де оселились українці. 1 Чигати — підстерігати кого-небудь (образно). 2 Поштовх — рос. толчок. 3 Струс — рос. сотрясение. 144

Він ж иве і проростає в усе нових поколіннях, я к своєрідне українське Д ерево Ж и ття, яке не мож на ні зрубати, ні спалити, бо воно непідвладне тліну, воно ж иве у великом у серці великого н а роду (За К. М от рин). 2. У чому автор вбачає історичну місію Тараса Ш евченка? Ч о му поетові судилося безсмертя? 3. У якій ситуації спілкування можливе таке висловлювання? Визначте його стильову належність і проаналізуйте за схе мою відповідного стилю, ілюструючи прикладами з тексту. 4. Зверніть увагу на виділені в тексті займенники, з ’ясуйте їх роль як засобів зв’язку речень у тексті й надання стрункості його будові. Які ще стилістичні функції виконують займен ники в тексті? Спишіть текст. Підкресліть займенник, який слугує засобом зв’язку між реченнями, з ’ясуйте його стилістичну роль (у ра зі потреби скористайтеся поданим нижче теоретичним мате ріалом). Ш коло! Я ніколи не забуду, що ти навчила мене палкіш е за все лю бити свою Б атьківщ ину. Т и розповіла мені про друж бу народів, про їхню муж ність і невтом ну працю. Ти п оказала мені несходимі простори моєї рідної країн и ( О. Донченко). У публіцистичному й художньому стилях повторення займенників використовується з метою посилення виразності почуттів і переживань.

Прочитайте уривок із роману М арини і Сергія Дяченків. З ’ясуйте, з якою метою автори використовують виділену конструкцію. А нж ела сиділа в кутку. Н а високому столі леж ала її сумка. В ар то було В ладу з ’яв и ти ся в дверях, я к вона — Анжела, а не сумка — підвела голову і зустрілася з ним очима. Прочитайте речення, скажіть, як ви зрозуміли їх смисл. Визначте правильність уживання займенників. Відредагуйте і запишіть речення, які потребують правки. 1. Гості з інтересом озн ай ом и ли ся з рекламою продукції відомої фірми. Вона сп равила на них хорош е враж ення. 2. Ч ол овік у м ови в1 1 Умовити/умовляти — рос. уговорить/уговаривать. 10 "Українська мова", 10 кл.

145

у зяти із собою хлопця, пообіцявш и, щ о він нестиме його рю кзак. 3. К оли Терехов п ознайом ився з Ємцем, він був уж е досвідченим хірургом. 4. Д о мого батька прийш ов співробітник. Я знаю, що він його дуж е поваж ає і цінує.

294

1. П ерекладіть і запиш іть речення українською мовою. П о ясніть, яких помилок треба уникати в уж иванні зай м ен ників.

1. Т ури сти ческая ф и рм а предлагает отдых на лю бой вкус. 2. Он мог исполнить лю бой танец, спеть лю бую песню. 3. П риходить в б иблиотеку мож но было в лю бой день. 4. С полки мож но было брать лю бую книгу. 5. В словаре мож но бы ло найти лю бое слово. 2. Поясніть правопис займенників.

295

З ’ясуйте, у яких реченнях уживання виділених слів не від повідає мовній нормі. Запишіть відредаговані речення.

1. У їхньому ріш енні провести зим ові канікули в К арп а тах не було нічого дивного. їх ріш ення підтрим али батьки. 2. Б у л о внесено чим ало слуш них пропозицій. їх н є врахування піде на користь. 3." П ерш ий етап зм агань пройш ов успіш но. їхній другий етап розпочнеться за тиждень. Розрізняйте: ї х (кого? щ о?) — особовий займенник: поселимо їх у найкращ ому готелі

їх н ій (ч и й ?) — присвій н ий займенник: у їх н ій кімнаті ідеальний порядок

Прочитайте речення. Як ви зрозуміли їх смисл? Чи доречно тут ужито зворотний займенник себеї Перебудуйте кожне речення двічі, щоб їх смисл став зрозумілим. З р а з о к . М ам а попросила, щоб я пригот ував собі сніданок. — М ам а попросила, щоб я пригот ував їй сніданок. 1. М ама попросила мене п риготувати собі сніданок. 2. Батько доручив синові куп и ти собі ковзани. 3. Б рат ум овляв мене перевез ти диван до себе. 4. Д иректор застав пом ічника в себе в кабінеті. 5. Д ідусь попросив хлопця п окласти газети перед собою. 6. Реж исер порадив акторові не покладати всі надії тільки на себе. 7. Він п о п р о си в м ене нічого не р о зп о від ати про себе. 8. В ч и тел ька запропонувала учням описати себе у творі. 9. С усід порадив мені не п оси лати ся на себе. 10. Я сказав М иколі принести собі каву. 146

ДІЄСЛОВО. ПрИСЛІВНИКі С л уж бов і частини мови

Ясні зорі, тихі води

—

моя Україна

— місто; — екологія;

■ Я

— вчи ти ся правильно вж ивати вивчені частини мови, використовувати їх стилістичний потенціал д л я вдоскон ален н я власного мовлення.

297

— м истецтво м аленьких кроків.

1- Прочитайте текст, уявіть змальовану в ньому картину. Ви значте тип і стиль мовлення. 2. Випишіть дієслівні словосполучення, що передають стан природи та зміни в ній; доберіть до них, за можливості, сино німічні слова або словосполучення і запишіть їх парами. По міркуйте, чому в цьому описі перевага віддається дієсловам, а не прикметникам. Передчуття літа

Р ан ок був просякнутий весною. Вночі падав дощ. С онц я не бу ло, і м ’як е світло струм еніло звідусюди. В есняне тепло наповнило повітря і, зм іш ане з післядощ овою вогкістю, розливало контури ти хого світу навколо. С оковита зелень зли валась у п лям и і миготіла перед очима. Д ерева обрам лю вали світ і поза садом нічого більш е не існувало. Т ихий спокій наповню вав враніш ню весну.

Д ощ уночі зм ив пелю стки з розквітлих дерев, і тепер вони набі ло вкри ли землю. К рай стеж ки простяглася біла смуга. Т и ш а зави с л а в повітрі, обіцяю чи от-от розбризн ути ся звукам и. М ав п очи н а ти ся день, але сонця не було, ранок тривав і тривав, ніби час застиг (За О. Криворучко).

298

1. Прочитайте речення, що має ознаки тексту. Які частини мо ви використано для опису? Чи можна по-іншому передати зміст, замінивши іменники дієсловами? Як це вплинуло б на зміст і форму висловлювання?

М ільярди літ, многотрудно й невтомно, творився цей світ, щоб уреш ті-реш т усе в ньому було неповторне: схід і захід сонця, п ри пли ви і відпливи океанів, цвітін ня бузку й дозріванн я яблука, ку вання зозулі й тривож не трублін н я вовка, безпричинний плач н е м овляти й очі коханої (В. Яворівський). 2. Поясніть правопис віддієслівних іменників. 299

Прочитайте речення. Передайте по-іншому їх смисл, замі нюючи виділені іменники дієсловами. З ’ясуйте, як вплинула така заміна на смисл і будову речень.

1. Заняття спортом корисні. 2. Р ан ковий біг рекомендую ть для зм іцнення здоров’я. 3. Плавання за буйкам и заборонено. 4. П ер е гляд телепередач — моє улю блене заняття.

300

1- П орівняйте дієслова і синонімічні їм сполучення слів; з’ясуйте відмінності в їх значенні й уживанні. Проілюструй те власними прикладами.

Виявляти інтерес — цікавитися. Д опом агати — надавати доп о могу. Д якувати - оголош увати подяку. Запускати — здійсню вати запуск. Керувати здійсню вати керівництво. Р ем он тувати — здійсню вати рем онтні роботи. Експерим ентувати проводити експеримент. П ідсумовувати — підбивати підсумки. 2. Складіть і запишіть речення з виділеними дієсловами і спо лученнями слів. 301

Прочитайте текст. Укажіть дієслова в неозначеній формі, ви значте їх синтаксичну роль як членів речення і тип речення. Випишіть ці дієслова, з ’ясуйте, до якої групи лексики вони на лежать, чи мають варіанти (на -ть) і функціональні обмежен ня (скористайтесь поданим нижче теоретичним матеріалом).

Ч арівн ою м узикою весни бри н и ть степова дорога. П олем гу л я ють прудкокри лі вітерці. У н и х зараз багато роботи. Т реба в и су 148

ш ити ріллю , зл и зати реш тки снігу, що п ричаївся десь у вибалках і яругах, розбуркати задубіле, пром ерзле віття на деревах, теплим и грудьми прип асти до зем лі, зігріти її, пробудити від зим ового сну. Хай б у яє соками, хай стелиться ки л и м ом трав і квітів (М . Ш аповал ). Неозначена форма дієслова може закінчуватися на -ти або -ть: Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір виби рати (В. Симоненко). Ф орми інфінітива на -ти (діяти, пізнати, говорити, любити, могти, радити) стилістично нейтральні й використовуються необме жено. Варіанти форми на -ть (жить, співать, шукать, спіткатьі ) уживаються в розмовному мовленні, у фольклорі та в художній літературі: Пройдуть зливи, замовкнуть грози, задрімають вітри на ланах (В. Симоненко).

302

Доберіть і запишіть стилістично нейтральну неозначену форму до поданих особових дієслів.

Лю блю , уявляю , бережу, розберу, розіллю , зречуся2, веду, роз силаю , розіш лю , прощаю, підіб’ю, підійму, сердж уся, іду, їду, їж д жу, охолодж у, охолоджую .

303

1. Порівняйте дієслівні словосполучення, співвідносні в україн ській і російській мовах. З ’ясуйте, чим вони різняться.

Російського назвать в честь подраж ать (ком у) подписы ваться па газеты (ж у р н алы ) готовиться к вы ступлению ’ сообщ ить родственникам о своём приезде упрекать (кого) болеть гриппом и збави ться от недостатков насм ехаться (над кем) см еяться над собой

У країнською назвати на честь наслідувати (кого) передплачувати газети (ж урн али ) готуватися до виступу сповістити родичів про свій приїзд дорікати (ком у) хворіти на гріш позбутися недоліків кепкувати (з кого) см іятися із себе

2. Складіть і запишіть речення зі словосполученнями україн ською мовою. 1 Спіткати, спіткать —рос. встретить; случиться. 2 Зречуся - рос. отрекусь. 149 і

304

Висловіть думку в розмовному і книжному стилях про: а) шкід ливість куріння; б) користь читання; в) необхідність займатися спортом. Використовуйте дієслова й дієслівні іменники. Я к правильно: — вони м о ї надійні друзі чи — вони являю т ься моїми надійними друзям и? В українській мові дієслово являтися не використовується як зв ’язка; воно вживається в значенні «з’являтися, примарюватися, снитися»: Чого являєшся мені у сні? (І. Франко).

Я 305

Дайте відповіді на запитання, вживаючи дієслова в різних видових формах; з ’ясуйте смислову відмінність між ними.

З р а з о к . Ти взяв пош т у? — Н е брав. — Не взяв. 1. Т и взяв пош ту? 2. Т и купив газету? 3. Т и повернув книж ку? 4. Т и повісив гірлянду? 5. Ти говорив батькові про збори? 6. Ти за чинив двері? 7. Т и вим кнув телевізор? На відміну від дієслів доконаного виду, які утворюють тільки просту форму майбутнього часу ( піду, підеш, піде; підемо, підете, підуть), дієслова недоконаного виду вживаються у двох формах — складній і складеній: ітиму, ітимеш, ітиме; ітимемо, ітимете, ітимуть; буду йти, будеш іти, буде йти; будемо йти, будете йти, будуть іти. В офі ційно-діловому і науковому стилях уживаються обидві форми. В ін ших стилях перевага віддається синтетичним формам дієслова: від почиватимемо, обідатимемо, чекатимемо, розмовлятимемо.

Прочитайте дієслова, які можуть маги значення обох видів. Складіть і запишіть із кожним з них два речення, щоб у пер шому дієслово мало значення недоконаного виду, а в друго му — доконаного.

Н аслідувати, організувати, інф ормувати, веліти.

307

Спишіть текст, ставлячи й обґрунтовуючи розділові знаки. Визначте вид дієслів і підкресліть їх як члени речення. З ’ясуйте стилістичну функцію граматичної категорії виду.

З елен а по пояс трава вкри вала степи вихри лася слалась і я к м о ре грала. Н абіж ить вітерець накотиться хвилею н ахилить розіб’є її і вона заж овтіє заголубіє і зачервоніє квітам и ( О. Стороженко). 150

308

Складіть мініатюрну описову замальовку (до п’яти речень) на одну з тем, використовуючи дієслова минулого часу недоконаного виду.

Теми: «С ходило сонце...»; «М істо прокидалося...»; «П рокидало ся море...»; « З а к ін ч у в ал и с я канікули...»; « Н ад ход и ла осінь...»; «Іш ов сніг...»; «Н астала весна...»; «П очиналося літо...»; «Зби ралися хмари...»; «Д ощ припинявся...»; «Заходи ло сонце...». Можете скористатися поданим зразком-початком. Ішов сніг З р ан к у йш ов сніг, і все довкола одягалося в біле урочисте вбрання. С ніг лягав на дахи будинків, устеляв дорогу, повисав на кущ ах, гілках дерев і карнизах, притруш ував тротуари, забілю вав лави, вкривав ком іри і ш апки перехожих... 309

Поставте дієслова в 1-й і 2-й особах однини, 1-й, 2-й і 3-й особах множини. Поясніть правопис особових закінчень (скористайтеся поданим нижче теоретичним матеріалом).

П ер еп о вісти 1, слати, мазати, терпіти, чистити, підбити, з а вдати2. Я к правильно: — співає чи співи; — гуляє чи гуля; — виглядає чи вигляда; — вит ирає чи витира; — носимо, чи носим; — радіємо чи радієм; — розуміємо чи розумієм; — бачимо чи бачим?

Дієслівні форми 3-ї особи однини і 1-ї особи множини різняться стилістично. Перші ( співає, носимо) — нейтральні, другі ( співа, ноI сим) належать до зниженої лексики і вживаються в розмовному мов' ленні та в художній літературі: Я співаю пісню морю, і воно мені спі ва (Олександр Олесь).

1 Переповістй/переповідати —рос. пересказать/пересказьівать. 2 Завдати/завдавати — рос. причинить/причинять. 151 /

310

Визначте стилістичні особливості виділених дієслівних форм, запишіть їх стилістичні варіанти. Вітер хворий віє стиха, Л едве ход е, ледве диха, Т а щ ось дум ає неначе І без голосу заплаче. Олександр Олесь

311

1. Прочитайте речення. З ’ясуйте значення і вкажіть граматич ні ознаки особових і безособових дієслів, поясніть різницю між ними. 2. Випишіть речення з безособовими дієсловами, підкресліть їх як члени речення. Поясніть розділові знаки.

1. М ені поталанило: я виграв приз. 2. Н абігла хвиля — і зм ило баш ту з піску. 3. Буває, сядеш за стіл — не пиш еться. 4. П агорб з а сипало різнокольоровим осіннім листям . 5. Весна, л л є з дахів. 6. Випав сніж ок — і мороз послабш ав. 7. Вночі підмерзло, а вранці засяяло сонце. 8. М ені уявляється, що немає витонченіш ої квітки, ніж ірис. 9. К ож ном у в ж итті трап ляється шанс, треба тільки вміти ним скористатися.

312

Визначте види помилок і запишіть відредаговані речення.

1. Т ури сти говорили на різн их мовах, тому з н им и були два перекладача. 2. С естра завж ди носить спідницю, та інко ли одягне і дж инси. 3. Р ізні дум ки крути л и ся в нього в голо ві. 4. Від щ астя в неї крути лася голова. 5. Н а зим ові канікули я їздю в К арпати. 6. С тудент ходе між стелаж ами, але потріб ної кн и ж ки не знаходе. 7. «Я все ж настою ю на своєму», — ріш уче сказав Іван В асильович. 8. А птека закупає ліки у різних ф арм ац ев тичних фірм. 9. Н а наш і зауваж ен ня щодо його нетактовності Євген не зваж ав уваги. 10. Щ одня до оф ісу директора везли на м а шині. 11. Я буду згадуватим у цю подорож і ли ж н і прогулки в горах.

313

1- Проаналізуйте подані в дужках дієслівні форми з погляду їх нормативності. Дайте стилістичну оцінку синонімічних варіан тів (скористайтеся поданим нижче теоретичним матеріалом). 2. Спишіть речення, вибираючи з дужок найдоречніші, на ваш погляд, дієслівні форми.

1. М и виїхали в передмістя, і ш ум гамірного м іста (стих, сти х нув). 2. З ій ш л о сонце, і туман, щ о вранці ущ ерть зап овни в долину,

(щ ез, щ езнув). 3. У ночі несподівано вдарив мороз, і розкіш ний кущ хри зан тем (зів ’яв, зів ’ян ув). 4. О хоп лен ий п олум ’ям осені, (пож овк, пож овкн ув) ліс. 5. Я прип ізн ився, і товариш (м ерз, м ерз н ув), чекаю чи мене на зупинці. 6. Заходи л о сонце, і (гас, гаснув) день. У минулому часі частина дієслів із суф іксом -н у - має паралель ні форми: замовкнути — зам овк і замовкнув, тиснути — тис і тис нув. Стилістично вони рівноправні, проте більш уживані короткі форми.

З- д

Прочитайте прислів’я, поясніть, як ви їх розумієте. З ’ясуйте, кого стосуються поради, виражені дієсловом 2-ї особи одни ни і чим пояснюється брак підмета. Визначте роль заміни однієї особової форми дієслова іншою в узагальненні харак теру позначених нею дій.

1. Весною Не посієш — восени не збереш . 2. П роспиш весною — плакатим еш зимою. 3. Я к дуба не нахилиш , так дорослого сина не н авчиш . 4. З пісні сл о в а не ви к и н еш . 5. Я к гукнеш , так і одгукнеться. 6. Чого собі не зичиш , того і другому не жадай. З -}з

Укажіть час виділених дієслів. З ’ясуйте, чи можна за їх фор мою встановити час дії, про яку йдеться в поданих реченнях. Яка мета підміни однієї часової форми іншою і яка стиліс тична функція такого прийому (скористайтеся поданим нижче теоретичним матеріалом)?

1. П іслязавтра стаю до роботи. 2. С коро п очи н аю ться канікули. 3. Н аступного вівторка політик вилітає до Н ью -Й орка. 4. Влітку їду до моря. 5. Восени починаю тренуватись. 6. У вечері й ду на ко н церт. Теперішній або минулий час уживають у значенні майбутньо го, щоб підкреслити впевненість у здійсненні дії чи наміру: 1. Завтра я й д у на співбесіду. 2. Якщо ми не візьмемо таксі, я сп ізн ився.

3 10

Складіть п’ять речень — інформаційних повідомлень про по дії, які повинні відбутися. Використайте форми теперішньо го часу в значенні майбутнього.

З р а з о к . 15 ж овтня в Бот анічному саду відкривається ви ставка хризант ем . і 53

317

Поширте речення формами майбутнього простого часу, вжи ваючи їх у значенні теперішнього, які передають короткотри валі1дії, що повторюються або чергуються, на тлі тривалих дій. З ’ясуйте стилістичну роль зам іщ ення часових форм.

З р а з о к . Бат ько лю бит ь ловит и рибу: сяде в зат иш ному місці, закине вудочку, замре в очікуванні. 1. Б атько лю бить ловити р и б у .... 2. С теп дихає аром атом тр ав .... 3. Х вилі ліниво б’ю ться об берег... . 4. З и м а дає про себе знати... . 5. Річка вирує2 і ш аленіє3.... 6. Гроза потрясає небо і зем л ю .... 318

1. Прочитайте текст. Визначте час описаної дії, вкажіть часові форми виділених дієслів; з’ясуйте, чи збігаються вони і як це впливає на зміст. З якою метою одна часова форма вжива ється замість іншої та яка її стилістична роль?

Щ е я любив дивитись на зорю після заходу сонця і кидати ка мінці в срібні води ставка... Я кину камінець, а він булькне, і після нього довго ще йдуть по золотій вечірній воді за колам и кола, все ш ирш е й ширше, а потім зникають, і вода знов стає спокійною , тем ною і тихою (В. Сосюра). 2. Запишіть два-три речення про своє улюблене заняття в ди тинстві, вживаючи одну часову форму в значенні іншої, з ’ясуйте її стилістичну роль. Робота в парах Розкажіть один одному про якусь цікаву пригоду, яка трапи лася з вами, так, щоб вийшла жвава емоційна розповідь із динамічним сюжетом. Які часово-видові форми дієслів вам знадобляться? 320

Складіть і запишіть розповідь за поданим початком, вжива ючи форму теперішнього часу в значенні минулого. Моя Україна

Д овелося мені якось їхати незнайом им и м ісцям и. С идж у біля вікна... 321

1• Доповніть подані оцінки уточненням позитивних або негатив них якостей особи відповідно до контексту. Використовуйте дієслівні форми майбутнього часу в значенні теперішнього.

З р а з о к . М оя подруга — працелю бна й т урбот лива дівчина: во на і кварт иру прибере, і їжу пригот ує, і за молодш ими пригляне. 1 Короткотривалий — рос. кратковременный. 2 Вирувати — рос. бурлить. 3 Шаленіти, скаженіти —рос. неистовствовать. 154

1. М оя подруга — працелю бна й турботлива д ів ч и н а.... 2. М и ко л а — м айстер на всі р у к и .... 3. О лег — п ерш окласний в о д ій .... 4. Ігор д о теп ни й 1 і км ітл и ви й 2.... 5. О лексій непунктуальний і забудькува тий... . 6. К апітан П риходько — вим огливий і строгий к о м ан д и р .... 7. Д иректор Я ки м чук — ком петентний к е р ів н и к .... 2. З ’ясуйте стилістичну роль уживання одного часу замість іншо го (скористайтеся поданим нижче теоретичним матеріалом). Форми дієслів майбутнього часу замість теперішнього вживаються для позначення позачасової дії (не пов’язаної з конкретним часом), зокрема в прислів’ях і приказках: 3 ким поведешся, від того й наберешся.

322

Доберіть і запишіть п’ять прислів’їв з дієсловами майбутньо го часу замість теперішнього в значенні природності чи зако номірності результату дії. З ’ясуйте стилістичну роль дієслів них форм.

З р а з о к . Щ о посієш, те й пожнеш.

323

Опишіть ваш улюблений куточок природи (пейзаж ) у ху дожньому стилі, у стані спокою чи в русі. У яких часових формах доцільно вжити дієслова, щоб надати описові яскра вості (динамічності)?

324

Спишіть афоризми, поясніть, як ви їх розумієте. Визначте спосіб дієслів, з ’ясуйте, як утворені способові форми.

1. Н ехай вам пощ астить ж ити під час цікавих змін (Кит айська мудріст ь). 2. Ш укай помилку. Д умай, я к її виправити (Г. Форд). 3. Будьте обереж ні зі словами. Н е руйнуйте лю дських душ (П ат рі а р х Володимир (Романюк). 4. У мій ж артувати, та знай, коли пере стати (Народна творчість). 325

Запишіть форми 2-ї особи однини і множини наказового способу дієслів, поясніть їх правопис.

З р а з о к . їст и — з ’їж, з ’їжте. їсти, їхати, лягти, бігти, бігати, колихати, махати, охолонути, р і зати, чистити, відміряти, не псувати, покликати, вдарити, см икати3, насипати, простягати, простягнути, поставити, занрисягтися. 1 Дотепний —рос. остроумный. 2 Кмітливий — рос. сообразительный, находчивый. 3 Смйкати/смйкнути — рос. дёргать/дёрнуть. 155

326

До поданих словосполучень доберіть і запишіть однослівні синоніми. З ’ясуйте, якими відтінками значень вони різнять ся, визначте спосіб дієслів. Котрі із синонімів більш уживані в книжному, а котрі — в розмовному мовленні?

Д айте пораду; зробіть зам овл ен н я1; подайте допомогу; зав ер ш іть будівництво; поставте запитання; надайте підтримку; ви зн ач те вагу; зробіть п опередж ен н я2; надайте консультацію ; зробіть креслення; виділіть кошти-'5; зробіть ремонт. Робота в групах 327 Перекладіть і запишіть речення українською мовою. Обго воріть проблему, порушену ще Антоном Чеховим. Д авайте помечтаем, наприм ер, о той ж изни, какая будет после нас, лет здак через д вести -тр и ста.

328

Прочитайте спочатку речення з формами наказового спосо бу, а потім речення з іншими дієслівними формами, що ви ражають спонукання; з ’ясуйте відмінності між ними (ско ристайтеся поданим нижче теоретичним матеріалом).

1. Вір: сонце невидиме, таємниче для вічних рад остей колись покличе (М. Зеров). 2. Л ітак готувати до вильоту! (І. Ле). 3. П іш ли б ви кращ е в саду погуляли. 4. Ч и не принесли б ви соку? 5. Стривай. Помовч. Н е перебивай (О. Довж енко). 6. Д ивись, хлопці, не шуми. С пати треба! 7. О тям ся4! 8. Н е хочеш — не слухай, а говорити не за важай. 9. Т и обереж ніш е поводився б із цим Приладом. 10. Відійти б вам у безпечне місце. 11. Збираймось, панове, — і в путь! (3. Тулуб). У зн ачен н і н а ка зо в о го с п о с о б у м ож уть вж ива ти ся д ієсл ов а ін ш и х способів: а) умовного (коли наказ набуває відтінку побажан ня): Зателефонував би ти Сергієві; б) д ій с н о го (коли наказ не викликає жодних заперечень або має форму прохання, вираженого запитанням): Ти п огодуєш і вигуляєш собаку; Чи не скажете, як дістатися д о Європейської площі? Н еозначену ф ор м у д іє сл о в а у значенні наказового способу вживають для підсилення категоричності наказу: Слухати команду*.

329

З ’ясуйте, у значенні якого способу вжито дієслова і якого ха рактеру надають вони висловленим спонуканням.

1. М овчати! 2. Встати! Суд іде! 3. Ч и не допом огли б ви нам? 4. Т реба лю бити лю дей — і будеш щ асливий. 5. Н ехай погода 1 Замовлення — рос. заказ. 2 Попередження — рос. предупреждение. 3 Кошти — рос. средства. 4 Отямитися — рос. опомниться.

сприяє здійсненню ваш их планів. 6. Ч ас обідати! 7. Н е завадило б тобі оновити гардероб.

330

Визначте спосіб дієслів у реченнях. Перебудуйте речення, ставлячи дієслова в умовному способі. З ’ясуйте стилістичні відмінності між синонімічними варіантами.

1. С пробуй р о зв’язати задачу інш им способом. 2. Зай м іться ко рисною справою. 3. С теж те за своїм м овленням. 4. Готуйтеся до н о восілля. 5. Н е зуп и н яй ся на досягнутому. '•.Г-УГД'І: 331 З ’ясуйте значення дієслів у формі наказового способу. Чи завжди вони передають наказ, побажання? Перебудуйте і за пишіть речення за зразком, зберігаючи їх смисл.

•

З р а з о к . Я кби я спізнився на хвилину, то не встиг би на літак. 1. Спізнись я на хвилину — не встиг би на літак. 2. Н е прийди я вчасно — не застав би директора. 3. Ви ідете, а я залишайся і за все від повідай. 4. Забудь я мобільний телефон — ми б розминулися. 5. Н е візь ми я відеокамеру — ви б не знали, у яких чудових місцях я побував.

332

З ’ясуйте, якими формами дієслова виражена бажаність дії в поданих реченнях. Яка з форм передає її менш, а яка -- більш інтенсивно?

1. Я із задоволенням піш ов би сьогодні на матч. — Я хочу піти сьогодні на матч. — П іти б сьогодні на матч! 2. П ощ асти мені — і я поїхав би в Артек. — Я хочу поїхати в Артек. — П оїхати б в Артек! 3. Я давно хочу познайом ити ся з автором цієї книж ки. — Я мав би за щ астя п ознайом итися з автором цієї книж ки. — П озн ай ом и ти ся б з автором цієї книж ки!

333 ■"■ТВ ШМ.,9

Укажіть у реченнях дієслова у формі наказового способу. З ’ясуйте, яке значення вони передають, чи виражають спону кання до дії та з якою метою вживаються в мовленні. Замініть ці форми синонімічнім» й запишіть перебудовані речення.

1. Він байдикує ц іли м и дням и, а я — працю й. 2. Н е зустрінься я тоді з вами — мабуть, не став би науковцем. 3. П оговори вона з бать ками, вили й їм свою душ у — і вони дали б мудру пораду. 4. Хтось насмітив, а я — прибирай. 5. Зроби він крок назустріч — і вони за л и ш и л и ся б добрим и друзям и. 6. І чого їм спало на дум ку посеред навчального року переїж дж ати на нову квартиру! А я тепер п ере живай, хвилю йся, дум ай і гадай, я к усе складеться (Я. Єршов).

334

Підготуйте невелике висловлювання на одну з тем: «Яке від криття я зробив би, якби став ученим»; «Про що я написав би, 157

якби став журналістом»; «Уявляю себе...»; «Якби в мене спита ли поради...»; «Моє найбільше бажання»; «Якби я був худож ником, то спробував би намалювати його портрет...».

335

Прочитайте текст мовчки, визначте його основну думку, тип і стиль мовлення. Перекладіть і запишіть текст українською мовою. Підкресліть дієслова у формі наказового способу, з ’ясуйте їх стилістичну роль.

А нтуан де С ен т-Э к зю п ер и — п исатель, мы слитель, лётчик и немного волш ебник, оста в ил нам удивительную молитву. Вот несколько строк из неё: «Господи, я прош у не о чудесах и не о мираж ах, а о силе каждого дня. Н аучи м е ня искусству м аленьких шагов. ...Убереги м еня от н аивной веры, что всё в ж изн и долж но быть гладко. П одари мне ясное сознание того, что сл ож ности, пораж ения, падения и неудачи я в л я ю т Антуан де Сентся лиш ь естественной составной частью ж изни, Екзюпері благодаря которой мы растём и зреем. ...Пош ли м не в нуж ны й м омент кого-то, у кого хватит муж ества сказать мне правду, но сказать её любя! ...Ты знаеш ь, как сильно мы нуж даем ся в дружбе. Д ай мне быть достойны м этого самого прекрасного и неж ного Д ара Судьбы. ...Дай мне богатую ф антазию , чтобы в нуж ны й момент, в н уж ное время, в нуж ном месте, молча и ли говоря, подарить ком у-то н е обходимое тепло. ...Сделай меня человеком, умею щ им достучаться до тех, кто совсем “вн и зу ”. ...Дай мне не то, что я себе желаю, а то, что мне действительно необходим о. Н ау ч и м ен я и ску сств у м ал ен ь к и х ш агов» (И з ж урнала ). Прочитайте текст, уявіть змальовану в ньому картину. Спи шіть. Підкресліть дієприкметники, вкажіть їх морфологічні ознаки і синтаксичну роль. З ’ясуйте, чим ці дієслівні форми відмінні від прикметника. У вечері йш ли ми додому... Від ставу, що вправлений у рам ку з кучеряви х верб, розм альо ваного лататтям і лепехою 1, — хлю пання весел. По сонній воді — я к 1 Лепеха —рос. аир. 158

самоцвіти хто сипле, і граю ть вони, всміхаю ться до м ісяця крізь густі віти. Білі, легкі, я к тіні, постаті. Сміх бризковий. Хтось співав молодо й жагуче... Н е ж иття, а рай... (За А . Головком).

337

П рочитайте тексти, визначте їх стильову належність. З ’ясуйте особливості вживання дієприкметників (мета, зна чення — пряме чи переносне, часова форма), їх роль у ство ренні відповідного стилістичного забарвлення тексту.

1. К оли потоки електрично зарядж ен их частинок,"породж ених сонячним и спалахами, досягаю ть Зем лі, вони створю ю ть у небі м е рехтливе світло, видне в п рип олярн и х поясах, як е нази вається п ів нічним сяйвом. 2. У весь небосхил спалахнув раптово велетенським и граю чими кольоровим и смугами. Р озквітлі ф еєрверки зникаю ть, спалахую ть знову, рухаю ться, зміню ю ть.один одного (За О. Довж енком). 338

Замініть виділені конструкції синонімічніми дієприкметни ками. З ’ясуйте, які із(синонімів лаконічніше характеризують ознаку.

З р а з о к . О б’їжджена маш ина. і. М аш ина, як у о б ’їздили. 2. Процес, яки м керую ть. 3. Д оку мент, як и й погодили. 4. Тротуар, як и й вим остили. 5. Рекорд, який не переверш или. 6. П роблеми, які виріш ую ться. 7. Аркуш, який р о згр аф и л и . 8. В улиця, щ о освітлю ється. 9. Текст, як и й ск о р о ти ли. 10. Вода, як у очистили. 11. Автомобіль, який відремонтували. 12. Персонал, як и й обслуговує.

339

Доберіть до прикметників спільнокореневі дієприкметники. З ’ясуйте, чи можна вважати ці пари синонімами та в чому особливість маркування ознаки частиною мови і формою дієслова.

Радий, білий, світлий, бідний, кам ’яний, лякли ви й , бентеж ний, близький, блідий, холодний, ламаний, сумний, гіркий, зелений.

340

Перекладіть і запишіть сполучення слів українською мовою. З ’ясуйте особливості перекладу російських дієприкмет ників.

Ж елаем ы й результат, прем ированны е работники, подним аю щ ийся лиф т, растущ ий рейтинг, ищ ущ ий выход, скользящ и й гра фик, треснувш ий лёд, текущ ий счёт, расцветш ий сад, нуж даю щ ий ся в помощ и, встречаю щ иеся трудности. 159

341

Визначте види помилок і запишіть відредаговані речення.

1. П рацю ю чий на сьомому рейсі екіпаж у повном у скл йде у відпустку. 2. П ерем ігш ий на чемпіонаті з ф утболу «Ш ахтар» потіш ив україн ськи х уболівальників. 3. Д иректор п р и вітав усіх з н аступ и вш им Н ови м роком. 4. К вартира потребувала текучого ремонту. 5. Актор, зігравш и й би цю роль кращ е, захворів. 6. С тудент, д ослідж ую чи й цю проблем у, м ож е в и сту п и ти на семінарі. 342

Перекладіть і запишіть текст українською мовою, ставлячи й обґрунтовуючи розділові знаки. З ’ясуйте особливості пере кладу дієприкметників.

И з-за облаков вы глянуло солнце. Засверкали сияю щ им и б л и ками взъерош енны е воды залива. Н алетевш ий ветер закачал дере вья сры вая с н их осенний наряд. В воздухе падая закруж и ли сь п о ж елтевш ие листья. О свещ ённы е лучам и они бы ли похож и на тончайш ие п ластинки золота (А. Н овиков-П рибой), 343

Прочитайте текст, уявіть змальовану в ньому картину. Ви пиш іть дієприслівники разом із залеж ними словами, визначте їх морфологічні ознаки і синтаксичну роль. Місто

М и поринули в золотаво-блаки т ні п ростори неба, угвин чую чи сь у прозорі повітряні хвилі, л овлячи вра ніш ній вітрець, убираю чи в себе ж и водайне сонячне СВІТЛО. Під нами пропливало, поступово зменш ую чись у розмірах, відкриваю чи все нові кам ’ян і далечі, велике міс то. В иблискували мільйонноокі, не наче д и вови ж н і косм ічні світляки , будинки-гіганти, будинки-повосели. Засти гл и начищ ені до блиску клинці висотних будов. П орозбігалися на всі боки вулиці з вервеч кам и автомобілів та см арагдовими л ел іткам и 1 скверів... Н а м и ть зд ал о ся, щ о це незграбн е, м он о л ітн е місто, густо о п ер езан е ас ф ал ь то в и м и стріч кам и , п р и го ту в ал о с я ск и н у ти з п лечей зв и ч н и й тягар, щ об н есп од іван о зл етіти з усім а своїм и б у д о в ам и , л ю дьм и , м аш и н ам и , сад ам и в п р о сто р и В сесвіту ( Є. В елт ист ов). 1 Лелітка — кружальце для прикрас. 160

344

Спишіть речення, ставлячи й обґрунтовуючи розділові зна ки. Прочитайте афоризми, поясніть, як ви їх розумієте.

1. Д баю чи про щ астя інш их ми знаходим о своє власне (П ла тон). 2. У чи тися гарної інтелігентної м ови треба довго й уваж но — прислухаю чись зап ам ’ятовую чи помічаю чи й вивчаю чи (Д. Л ихачов). П рочитайте тексти, визначте їх стиль. З ’ясуйте, з якою метою в тому чи іншому значенні вжито дієприслівники і як вони впливають на стилістичне забарвлення висловлю вань. 1. Відомі два види верблю дів — одногорбі й двогорбі. О дногор бі верблю ди кращ е пристосовані до спеки. Верблю ди ш видкохідні. М аю чи верш ника на спині, тварина за день мож е пройти близько 100 кілом етрів зі ш видкістю 1 0 -1 2 кілом етрів за годину. Верблюд три валий час мож е обходитися без води. Але, допавш ись до води, тварина п ’є не зупиняю чись, і за 20 хвилин мож е випити до 150 л іт рів ж ивильної вологи, вбираю чи її всіма тканинам и тіла. 2. Н ад голубою паддю 1, над горами ліловим и, над буйними нетрям и стояв сліпучий сонячний ранок, граю чи всіма кольорами веселки. М ільярди перлин м ерехтіли на всьому, випроміню ю чи м а ленькі сонця, розсипаю чи спектри на лапатім листі дубів і ліщ ини, на травах, на квітах, на тисячолітніх, укри ти х мохом пнях і на вер ш инах височенних кедрів та осик. В они мерехтіли там особливо, я к вогнисті краплини, часом одривалися нечутно і летіли вниз, б ли с каю чи меж и стовбурами і прош иваю чи синій холод глибоких су тінків гущ авини. Б у й н а роса була на всьому, тяж іл а гронами, згинаю чи стеблини трав та одгортаю чи пелю стки квітів. Б уло напрочуд тихо. Н і ш елес не лист, ані ворухнеться травинка. Т ільки веселкова м ерехкотнява... (І. Багряний). Замініть виділені слова і сполучення слів синонімічними діє прислівниками і запишіть перебудовані речення, ставлячи й обґрунтовуючи розділові знаки. 1. П ід час розмови торкн ули ся політичної ситуації і всередині країни, і за кордоном. 2. Після виходу на пенсію тьотя В аря стала ж ити в сестриній сім ’ї (За О. Гончаром). 3. У вікна крізь р ізн окольо рові ш ибки л л ється м ’як е райдуж не світло, сповню є зали, ф ой є і коридори барвистим присм ерком (За О. Гончаром). 1 Падь — глибока неширока долина, яр чи річище, порослі лісом. 11 "Українська мова", 10 кл.

161

347

П орівняйте сполучення слів в українській і російській мовах, з ’ясуйте особливості перекладу дієприслівників. С кладіть і запиш іть речення з українськомовними варіан тами.

Українською

Російською

сподіваю чись на допом огу не сором лячись зваж аю чи н а обставини не зволікаю чи не спитавш ись, без д озволу повернувш ись, після повернення

в надеж де на помощ ь без стеснения судя по обстоятельствам без пром едления без спроса по возвращ ении

348

Перекладіть і запишіть сполучення слів українською мовою. Порівняйте форми дієслова в обох мовах і зробіть висновок.

Р ад уясь встрече, увидев друга, видя цель, победив н а ринге, им ея п ятьсот гривен, н ай дя н уж ны й дом, подойдя к подъезду, стуча каблучкам и, глядя на неё, слезая с дерева, требуя вни м ани я к себе.

349

1. Перекладіть і запишіть речення українською мовою, ставля чи й обґрунтовуючи розділові знаки.

1. М удры те кто преодолевая заблуж дения приходят к истине (Аф оризм ). 2. У знав боярина Е лена обрадовалась (А. Толстой). 3. П риехав домой мы сели уж инать (А. Чехов). 4. Я готовился в у н и верситет но работал очень мало и не торопясь (А. Чехов). 5. С пят ж уравли обычно стоя ( С. Аксаков). 2. Поясніть, як ви розумієте афоризм. Визначте види помилок і запишіть відредаговані речення. 1. М ені було п риєм но, дізн авш и сь про твої успіхи. ^ 2. П роф есор читав лекц ію стоя за каф едрою і не гл яд я в конспект. 3. П овертавш ись додому, в мене ви н и кл о баж ан н я з а й ти до книгарні. 4. Р озгляд аю чи вітрину, мою увагу п ри верн ул а відеокам ера. 5. О три м авш и есемеску, вона б ула відразу ж п р о ч и тана. 6. Л и ш е зробив усі дом аш ні завдан ня, ти мож еш відпочити. 7. П одзвони вш и в двері, відповіді не було. 8. Згадую чи дитинство, в його у яві постає тихе п ровін ц ій н е містечко. 9. П озн ай ом и вш и сь із н овим сусідом ближ че, стало зрозум іло, я к а він чудова лю дина. 10. Застосовую чи цей метод, м ож е бути зроблен е еп охальне від кри ття. 162

351

1- Прочитайте текст, уявіть змальовану в ньому картину. Ука жіть тип і стиль мовлення. Визначте роль виділених при слівників у створенні динамічного висловлювання. На при кладі прислівників, ужитих у порівняльном у ступені, поясніть, як утворюється ця форма (скористайтеся схемою на с. 333 підручника Н. В. Бондаренко, А. В. Ярмолюк «Українська мова» для 9 класу).

У другій половині дня вітер стих. Із-за обрію стали н акочувати ся хмари, що гром адилися все більше й більше, з білих зробилися попелястими; потім стали бузковим и; нареш ті завирували, заки п і ли і тяж ко руш или вперед, підм инаю чи під себе небо, опускаю чись все нижче й нижче, так, щ о на зем лі ставало все важче й важче дихати лю дям. П тахи опускалися зовсім низько до землі. Від бузи нової хмари степом рухалася ш ирока чорна тінь. Вона повільно наближ алася, дихаю чи свіжістю близького дощ у і ф арбую чи все в чорну зл о вісн у1 барву. Потім хмари застигли, перестали рухатися, потім кілька важ ких дощ ових крапель упало, і раптом вони заскакали скрізь — по людях, по конях, по ріллі; прострочили раз, вдруге, і линув дощ, рясний, ве селий, благодатний, покотився туманом по степу, заграла, зарокота ла, захлю пала по ярах вода, і цей веселий ш ум освіжив, обновив степ і людей, викликав у них радісний настрій (За Г. Тютюнником). 352

Перекладіть і запишіть речення українською мовою. П ояс ніть різницю між виділеними словами, з ’ясуйте їх синтак сичну роль.

1. Голос М акарова стал громче, увереннее. 2. П ри Л и ди и М ака ров говорит громче, увереннее (М аксим Горький). 353

1. Перекладіть і запишіть речення українською мовою. З ’ясуйте особливості творення й уживання прислівників вищого і най вищого ступенів порівняння в українській і російській мовах. 2. Поясніть, як ви розумієте афоризм.

1. Д оброта лучш е красоты (Г. Гейне). 2. С тало теплее (Э. К а за кевич). 3. Т иш е вы! С пят ж е лю ди (Б. Полевой). 4. С каж ды м днём солнце показы вается всё позж е (Н. Ат аров). 5. Х отя она сама и та льянка, но такую м узы ку лю бит больш е всего (И. Тургенев). 6. Он [Толстой] лучш е всех ездит верхом, бегает скорее всех, и сильнее его никого нет (Т. С ухот ина-Толст ая). 7. Гораздо слож нее было приготовить пищ у (Н. Д алёкий). 1 Зловісний —рос. зловещий. и*

163

354

Визначте стилістичну й емоційно-експресивну належність прислівників у поданих реченнях.

1. Вітер пісню співа стоголосо (В. Симоненко). 2. Я блуні д и ха ють цвітом, росяно, червоно, біло (А. М алиш ко). 3. ІЦе недавнечко вас пекло і палило, ще недавнечко ви не знали, де діти ся серед р ів ного безкрайого степу; а тут де не взял ася гора й ліс по горі густий та високий (П анас М ирний). 4. Д есь далеко-далеко загрим ів грім (А. Головко). 5. Л ю дей у Т олсти х щ онеділі було повно-повнісінько ( О. Ільєнко). 6. Зруч н о вм остивш ись у кріслі, він преспокійно почав розмову. 7. М арія В асилівна зустріла непроханого гостя холодну вато. Спишіть текст. З ’ясуйте стилістичну роль повторів, прислів ників вищого і найвищого ступенів порівняння в увиразнен ні основної думки. Ш видко біж ать поїзди степами, ш видко пливуть кораблі м о р я ми, ще ш видш е летять літаки попід небесами, та найш видш е летить м атерине серце. Ч ерез гори високії, через води глибокії, через краї чуж і несходимі летить воно ластівкою за синам и ш укаю чи, їх виглядаю чи (І. Б агряний). 356

Порівняйте українські прислівники та їх відповідники в ро сійській мові, з’ясуйте різницю. Складіть і запишіть речення з виділеними словами.

Українською

Російською

зам олоду невтомно опівдні, ополудні зненацька натщ ёсерце п ом илково ж артом а д о сх о ч у похапцем

в молодости без устали в полдень внезапно, вдруг натощ ак по ош ибке в ш утку вдоволь наспех, второпях

357

Спишіть речення, знімаючи риску й обґрунтовуючи напи сання.

1. С онце п рипікало п о /в есн ян о м у (О. Ільченко). 2. В /д ен ь міста в К иєві розцвіли каш тани. 3. В /д ен ь місто ж иве діловим, сучасним ж иттям , де ринуть і ринуть автомобільні й лю дські потоки (О. Гон чар). 4. А навкруги зел ен о /зел ен о (А. Головко). 5. Н е /п о /д а л ік ш у м іла річка (Вас. Ш евчук). 6. З /н и зу , від ріки, тягне прісною весня164

ною свіж істю (О. Гончар). 7. Н а /зу с тр іч поспіш ав незнайом ий хло пець (О. Ільченко). 8. Вона не прийш ла н а/зу стр іч (М . і С .Д яченки). 9. Т анцю вав би з тобою з /р а н к у до вечора (І. Н ечуй-Л евицький). 10. Н а заході червоніло небо, і д е /н е /д е по ньом у світи ли ся зірки (С. Васильченко).

358

Утворіть і запишіть прийменникові конструкції зі словами в дужках.

1. Згідно (наказ, постанова, розпорядж ення, заява, статут, за кон, договір). 2. У супереч (сумніви, передбачення, обіцянки, пора ди). 3. З авд як и (турбота, випадок, увага, н асти рли вість1, друзі).

359

Порівняйте прийменникові конструкції в українській мові та їх російські відповідники. Складіть і запишіть речення з виділеними сполученнями слів.

Українською

Російською

у /н а свята у вихідні на початок року будинок на п ’ять кім нат на захист скучати за дітьми чемпіон з боксу вели ки й за обсягом з твоєї вини см іятися з нього після прибуття поїзда

по праздникам по выходным к началу года дом о п яти ком натах в защ иту скучать по детям чемпион по боксу больш ой по объёму по твоей вине см еяться над ним по прибы тии поезда

360

З ’ясуйте, у яких стилях використовую ться синонімічні прийменники. Складіть і запишіть із ними речення (скорис тайтеся поданим нижче теоретичним матеріалом).

1. Ягідно з — відповідно до. 2. З метою — для — зад ля — зар а ди — в ім ’я. 3. К рай — кінець. 4. Н езваж аю чи на — попри — проти — наперекір — усупереч. 5. Ч ерез — унаслідок — у зв ’язк у з — зав д я ки — у результаті. 6. Б іл я — коло — поряд (з ) — поруч (із).

Урізноманітнює мовлення вживання синонімічних приименників, більшість яких стилістично нейтральні: біля — при (розм .) — коло — поряд (з) — поруч (із); край (розм .) — кінець; обіч — збоку — побіч (розм .);

1 Настирливість —рос. настойчивость. 165 і

•

361

напроти — навпроти — проти — супроти — насупроти (роЗм.); серед — посеред. Прийменники відповідно до, згідно з, залежно від, виходячи з характерні для офіційно-ділового стилю. Це стосується і прийменників з метою, на предмет із нейтраль ною домінантою для, що вживається в усіх стилях мови. Прийменники задля, заради, в ім ’я з цього синонімічного ряду мають відтінок присвяти.

1. Прочитайте речення. З ’ясуйте, чи можна замінити одні спо лучники іншими (якщ о можна, то яким и) і чи призведе така заміна до смислових і стилістичних змін. 2. Поясніть, як ви розумієте афоризми.

1. С ім ’я, де не читаю ть книж ок, — сім ’я духовно неповноцінна (77. Павленко). 2. П еро моє пісні мережить, пісні, що закликаю ть в бій (П. Тичина). 3. Вранці сніг заблищ ав так, ніби зи м а ж м еням и п о н асипала блискіток (О. Іваненко). 4. К оли моє не в лад, то я з своїм назад (Народна творчість). 5. М оре, що сперш у прозоро просвічу вало аж до дна і зверху було веселим, синім, щ одалі мовби тем ніш ає (О. Гончар). 6. Д иви вся на сріблясту сереж ку м ісяця, що самотньо висіла в холодному небі ( С. Добровольський). Визначте види помилок і запишіть відредаговані речення. 1. Захід було проведено згідно плану. 2. У роял я сидів сам маестро. 3. Ігор лю бить д іли ти ся враж енн ям и про п оїзд ку в Америку. 4. Воронови давно не ж ивуть по цьом у адресу. 5. По неуваж ності пасаж ир переплутав купе. 6. Д о вступу до університе ту К остя звертався до вчительки, до викладача і перекладача за консультацією і за допомогою. 7. М и підемо здавати докум енти або з мамою, або з батьком. 8. Б атьки завж ди піклую ться за нас. 9. При ваш ій допом озі ми ш видко закінчим о ремонт. 10. П оруч нас ж иве молода сім ’я. 11. Н а чемпіонаті по худож ній гім настиці українки здобули п ереконли ву перемогу. 12. По самим скромним підрахун кам, вони матим уть щ онайменш е п ’ять нагород. 13. З авд як и різко му похолоданню я застудилася. 14. Із-за цих обставин тато затр и м ався ще на два дні. 363

Прочитайте речення, з’ясуйте стилістичну функцію часток.

1. Все ближ че й ближ че ш ум прибою (3. Тулуб). 2. Н і зірочки, ані якогось вогника (Вас. Ш евчук). 3. Т ю льпани та лілії були навіть повикопувані (І. Н ечуй-Л евицький). 4. Я к тоді ш ум іли верби над р і кою, я к світили зорі, я к сніги цвіли... (В. Сосюра). 5. Б іл и м и ставка 166

ми купчилось ром ен-зілля, і розливалось блакитне море дикої ко ню ш и ни1 аж ген-ген до лісу (І. М урат ов). 364 С я ІЇ

Спишіть речення, ставлячи частку не перед тими словами, які це допускають. Простежте, як змінюється смисл речень у цілому і значення окремих членів.

З р а з о к . Я приніс тобі альбом. — Я не приніс тобі альбом. — Я приніс тобі не альбом. — Не я приніс тобі альбом. — Я приніс а ль бом не тобі. 1. Я п рин іс тобі альбом . 2. П ерехож и й стояв н а зупинці. 3. Х лопці й дівчата дуж е лю блять слухати рок. 4. Н а лузі біліли р о машки. 5. Н ад водою розпускалася черемха. 6. С ергій з О ксаною були н а презентації. 7. Д вері відчинила зн ай ом а дівчина.

Запитання і завдання 1. Які мовні одиниці належать до морфологічних засобів стилістики? 2. Як ви визначите рід незмінюваних іменників? Поясніть на прикла дах. 3. Як визначити рід складних слів? Проілюструйте прикладами. 4. З ’ясуйте особливості вживання іменників-назв осіб за професією (посадою). 5. Охарактеризуйте стилістичні функції іменника. 6. Як уникнути помилок у використанні форм ступенів порівняння прикметників? 7. Які форми прикметників стилістично найвиразніші? 8. Розкажіть про стилістичні функції числівника. 9. Яких помилок слід уникати у вживанні займенників? 10. Наведіть приклади вживання форм одного часу дієслів замість іншого; з’ясуйте стилістичну роль такого прийому. 11. Покажіть на прикладах доцільність заміни одних способів дієслова іншими. 12. Розкрийте функціонально-стилістичні особливості форм дієслова. 13. Розкажіть про синоніміку службових частин мови.

1 Конюшина —рос. клевер. 167 і

СИНТАКСИЧНІ НОРМИ мА%<Ч*Мллі**АЛ^ ^

іл»Сп**

<ПІ Л

V .-.

Ц ?.

, ^

,- 4 ^ 4 ,

і- і

*/*£•/““ *Л *ЛлЛ^імШ Ч ^Й || ». Ф

■*

і»«*

-ч»

-І4 .Д И Ь А І Т м Ш ^ ^ ^ ' к л

/Л Г

«*•** С>.‘ «'ГАА Аа А і<»?і7 ^

'Т і ^ : : о 1 : г . ;

* £

§ 14. Словосполучення. Просте речення. Складне речення Святі місця

О 19

пізнаваність світу й необхідність самопізнання; В еликі Українці. вчитися використовувати стилістичний потенціал си н таксичних засобів д л я збагачення власного м овлення.

Ту саму думку можна висловити за допомогою як простих, так і складних речень — синтаксичних синонімів, які, маючи спільне граматичне значення, відрізняються смисловими (семантичними) відтінками і лексичними особливостями. Вживання синтаксичних с и нонімів дає змогу урізноманітнити і збагатити мовлення, уникнути двозначності й повторів: М ені треба зателефонувати. — Я мушу/хочу зателефонувати; Ювіляр приймає привітання від колег. — Колеги ві тають ювіляра. Синтаксичні синоніми взаємозамінні в тексті. Вибираючи той чи інший варіант, необхідно враховувати смислові акценти, особливос ті побудови висловлювання, ситуацію спілкування та інші чинники.

Прочитайте речення, доведіть, що вони є синтаксичними си нонімами. З ’ясуйте семантико-стилістичні відмінності між ними. 1. Н авкруг Зем л і мої круж лял и мрії, і в серце хлю пав хвилям и Д ніпро (В. Стус). — Н авкруг Зем л і мої круж лял и мрії. У серце хлю пав хвилям и Дніпро. 2. Хай весна тобі розкаж е, я к тебе лю блю (О лександр Олесь). — Х ай весна тобі розкаж е про мою любов. 3. У ш колі й ш лося до кін ц я навчального року (В. Козаченко). — У ш колі закінчувався навчальний рік. 4. Гостям не було кін ця (Р. Іваничук). — Гості все йш ли та йш ли. 5. Я спитав, скільки кош 168 »

тує картина (Р. Іваничук). — Я спитав про ціну картини. 6 . Д умала, піш ки ш видш е до метро добереться (Л. Таран). — Я була впевнена, що він ш видш е дістанеться до метро піш ки. 7. Н езваж аю чи на п із ній час, у кімнаті було видно. — Хоч був пізній час, у кімнаті було видно. — Б ув пізній час, але в кімнаті було видно. 8. Д обре було б пообідати вдома. — Б уло б добре, як б и ми пообідали вдома. 9. Я вдав ображеного. — Я вдав, щ о образився. 10. Вікторові було соромно перед товариш ам и за своє спізнення. — Вікторові було со ромно перед товариш ам и, що він спізнився. З ’ясуйте семантико-стилістичні відмінності між словами кожної синонімічної пари; складіть і запишіть із ними ре чення. П очати — приступити; одягати — надягати; цінувати — дорож и ти; ручатися — гарантувати; віра — упевненість; повний — наповне ний; попит — потреба. 367

Доберіть до поданих сполучень слів синонімічні. З ’ясуйте, чи є між ними стилістичні відмінності.

З р а з о к . Кет яг калини — калиновий кетяг. К етяг калини; порада батька; узбереж ж я моря; цвіт яблуні; д ів чина із синім и очима; магазин взуття; хутро лисиці; поїздка за ко р дон; варення з груш; кварти ра Сергія; прим іщ ення інституту. 368

Прочитайте тексти, визначте їх тему й основну думку, тип і стиль мовлення. З ’ясуйте види речень за метою висловлю вання та інтонацією, їх вплив на змістову та емоційно-екс пресивну характеристику тексту. Літо прийшло

Ч ом небо таке синє-синє, а хм ар ки по ньом у пливуть такі сніж но-бі лі? Ч ом так рано п рокидається сонце, а коли настає йом у час іти на спочи нок, аж н іяк не хоче лягати у свою п о л у м ’ян у колиску? Ч ом у в нічному н е бі так м ерехтять зорі, а місяць так п и л ь н о 1 р о згл я д ає себе в ти хом у дзеркалі ставу? Ч ом у крізь густу стіну хлібів так ласкаво і ніж но посміхаю ться сині 1 Пильно — уважно. 169

АЧ

••. .

■-Г'

‘

'Vі Ч ..

'• *,

•

^0 1 1 0

і. - ш

г - і

С. Григор’єв. Мирна земля

очі волош ок, а важ кий сердитий дж міль так низько хилить до зем лі солодку голівку коню ш ини? Чому?.. Л іто прийш ло! А червень — його перш ий місяць. М ісяць соковитих череш ень ї запаш них суниць, місяць перш ої сінож аті і найдовш их днів року... (Ю. Старостенко). Серпень, спалах любові З чого п очинається лю бов до отчого краю?.. Б іліє розквітла гречка, де-не-де підсинена волош кам и, а над нею, в ній зрідка прокочується бдж олиний звук. Гречка біліє м ’яко, вона ще молода, її зеленого листя ще не торкн улася осінь своїм ум ілим квачиком і не визолоти ла його. А навколо гречки вж е все покош ено, і біло-ж овті ож ереди двом а велетенським и криж инам и застигли на яскравій стерні. С хилом стернистого горба посувається череда, й кож ну корову чітко видно, наче вона вималю вана. К оло череди кілька чередни ків — то діти, а біля них гасає собака, скаче, крутить хвостом, щось випрош ую чи. Ген по згірку тем но-зелено причаївся гайок, а самий верх згірка вільн ий од дерев, там щось було засіяно, а тепер скош ено, і стерня ясна, свіжа, немов ще чистіш ою здається вона від синього неба, що п ри хи ли лось1 до неї своїми грудьми. Н а все це дивиш ся, все це вбираєш у себе, сповню єш ся високіс тю простору, і відчуваєш , що ти не в силі не лю бити цей рідний к у ток землі. Звідки й коли приходить ця лю бов до рідної зем лі? С оняш ники — мов кулі жовтого вогню, той вогонь із пелюстками, він висить на стеблах над городиною. С оняш ники горять на под вір’ях, за огорожами, вони повиходили до самої дороги, тут ростуть на вільному місці і, дивлячись на них, хочеш усміхнутись, ловиш себе на тому, що зласкавів і здобрів безпричинно. С оняш ники піднялися над землею і своїм легким полум’ям наче й тебе окрилюють, підносять. Т и лю биш тут кож ен соняш ник, кож ну його усміш ку, тобі все це дороге, рідне, тобі воно наймиліш е, — звідки й коли п рийш ла до тебе ця лю бов і зали ш и лася в тобі вогнеликим соняш ником ? (За Є. Гуцалом). Прочитайте текст, уявіть змальовану в ньому картину. Визначте тип і стиль мовлення, з ’ясуйте, які види речень за метою висловлю вання переважають. Випишіть виділені 1 Прихилитися/прихилятися — рос. приклониться/приклоняться. 170

речення, підкресліть у них граматичну основу, поясніть, чим виражені підмет і присудок, назвіть види речень за бу довою. Микола Л исенко одягнувся і вийшов. Н адворі світило сонце. Н изьке, хол одне, немічне, проте веселе. Л ю тий вж е на порозі. А там — весна! Весна — неначе молодість, щ о повертається до нас щораз! Н аддав ходи. З а працею давно не був н а кручах побіля Дніпра, і тепер тягло, я к птаха в рідний край чи на прощ у у святі місця. С вяті красою , п ам ’яттю. Богдан йому відкрився із-за стіни С офійської. Н а постаменті з каменю, що схож ий на карпатський бескид, він здиблю вав свого ко н я і вказував кудись гетьм анським знаком — булавою. М ихайлівський Золотоверхи й стояв у скісних променях. Зимовий парк на гірці був білий-білий. Т ільки чорніли сонцем зігріті стовбури та Володимир. Правда, на ньому теж біліла ш апка снігу і сидів, як дух Господній, білий голуб. Д алеч укотре вразила. Вона щ оразу інша. Д ніпро був скутий кригою , ліси за ним — у пиш них білих шатах... А ще далі — блакить небес з хм аркам и-херувим ам и (За Вас. Ш евчуком). Висловлювання з простих речень відзначається простотою, лако нічністю, невимушеністю. Прості речення широко використовують у 111 розмовному й художньому стилях.

Проаналізуйте речення: з ’ясуйте, якого семантико-стилістичного відтінку набуває присудок, якщо його іменна части на виражена: а) іменником; б) прикметником у повній (ко роткій) формі; в) прикметником у порівняльному ступені; г) дієприкметником; ґ) фразеологізмом. 1. В ідвідувачі цього ресторану здебільш ого були емігранти. 2. М істечко було безлюдне. 3. Л и ст був власноручний (О. Ю гов). 4. Д ніпро був повен сонця, повен краси і героїки... (О. Гончар). 5. Усе стає світліш е, веселіш е від перш ого снігу (А. Чехов). 6. Ю нак здавався невдоволеним собою. 7. К руглий стіл був н акритий біло сніжною скатертю . 8. Х лопці були ні в сих ні в тих. 371

Спишіть речення, заповнюючи пропуски і ставлячи прису док у потрібній формі. Обґрунтуйте написання.

1. Вісім літаків полку злетіл.. попарно, додерж ую чись черги (О. Чаковський). 2. Ч етверо синів супроводж увал.. к н я зя верхи (О. Ю гов). 3. У кабінеті бул.. троє (77. Колесник). 4. М инул.. три м і сяці (3. Тулуб). 5. Т еатр-студія вихова.. чимало відомих акторів. 171

6. Капрі відом.. всім. 7. Л ікар Голубєва вийш.. з кабінету. 8. Трохи лю дей одійшл.. ліворуч і стал.. (Ю. Я новський). 9. Реш та зб и р ал .х я (О. Д онченко). 10. С иділ.. нас чоловік із вісім (А. Тесленко). 11. У зм аганнях взял., участь сто одна спортсменка. 12. Н а верхню п латф орм у Ейф елевої веж і піднімаю ть ліф ти і вед., ти сяча сімсот десять східців.

372

Перекладіть і запишіть речення українською мовою. Порів няйте вживання форм присудка в українській і російській мовах.

1. М нож ество голубей вилось над домом. 2. Д вое студентов п о дош ли к фонтану. 3. П рош ли недели две. 4. П олчаса пролетело н е заметно. 5. П ять человек бросились врассыпную . 6. С лы ш ал я — к тебе много лю дей ходят? (М аксим Горький). 7. Во всём м ире язы ком эсперанто в той и ли иной мере п ользую тся свы ш е восьми м и л лионов человек.

373

Простежте, як змінюються семантико-стилістичні відтінки речень у кожній парі залежно від порядку слів (скористайте ся поданим нижче теоретичним матеріалом).

1. Сад затуляв дім. — Д ім затул яв сад. 2. У чора принесли листа Лідії. — Л ідії вчора п ринесли листа. 3. О бидва капітани погоди ли ся. — П огодилися обидва капітани. 4. Н а стіні висів портрет. — П ортрет висів на стіні. і1' ^ г г

13 Українській мові переважає прямий порядок слів, який є нейт ральним і використовується в науковому та офіційно-діловому сти лях. Логічний наголос падає, як правило, на останнє (рідше — на перше) слово речення або його частини. Змістити логічний наголос можна зміною порядку слів, або інвер сією, яка вносить додаткові смислові відтінки, підсилює вагомість1 окремих слів. Інверсія характерна для розмовного й художнього сти лів мови.

374

Прочитайте виразно вірш Боженни Коваленко. Проаналізуйте порядок слів, відзначте інверсію, з’ясуйте її стилістичну роль. Люблю її Л ю блю її, прекрасну Батьківщ ину, Л ю блю її у щ асті чи в біді, Л ю блю її всім серцем, голубину, Веселую і скорбную в журбі.

1 Вагомість —рос. весомость. 172

Л ю блю її ліси й гаї зелені, І вітру ти хий ш елест у гілках, Пісні весняні, ніжні, солов’їні, Р озквітлі перш і проліски в гаях. Л ю блю її розлогії левади, С тепів безкраїх рвійн у ш ирочінь, Д ніп ра-С лавути мерехтливі води, К арпатську неосяж ну височінь...

375

1. Прочитайте речення, скажіть, як ви їх зрозуміли.

1. У ч ен и ц я С ем ен ова в и сту п ає останньою . 2. П р и с л а л и зап р о ш е н н я М арії. 3. В ідн есіть сум ку В алі. 4. М олоді о со б л и в о п о д о б ал о ся ч и та н н я Є втуш енка. 5. Л ек то р о в і слід п о р ад и ти зіб р ати остан н і дані. 6. Ц ього разу д о вел о ся зр о б и ти з а у в аж е н н я ю накові. 7. Т р еб а п р о к о м ен ту в ати цю х ар ак тер и сти к у О л ій н и ка.

* 1

2. Перебудуйте і запишіть речення так, щоб усунути смислову двозначність. З ’ясуйте роль порядку слів.

Л ю блю тебе, столице України! 376

Порівняйте синтаксичні синоніми, вкажіть семантико-стилістичні відмінності між ними. Поясніть, як ви розумієте афоризм.

1. З а вікнам и вагона п ливе і пливе, мов демонструє свою красу, У країна... (Вас. Ш евчук). — З а вікнам и вагона пливе й пливе, ніби демонструю чи свою красу, Україна. 2. Я к чисте скло, блищ ить Д ніпро в оксам итових берегах (М. Чернявський). — Ч и стим склом блищ ить Д ніпро в оксам итових берегах. 3. М истецтво ж ити — це ж ити з перспективою (Ф . Глазков). — М истецтво ж и ти означає ж и ти з перспективою . 4. А він розш укував її і таки знайш ов (С. П лачинда). — Розш укую чи, він її таки знайш ов. 5. М айор стояв і д и ви в ся вслід Т олкун ову (Р. Самбук). — М айор стояв, д ивлячи сь услід Толкунову. 6. Й ом у стає легко на душ і (О. Довж енко). — У нього наче впав камінь з душі. 377

Спишіть текст, визначте тип і стиль мовлення. Вкажіть без особові речення, з ’ясуйте їх стилістичні особливості та

доцільність заміни особовими (скористайтеся поданим ниж че теоретичним матеріалом). Сутеніло. Ч орн и м м ереж ивом застували сосни золоту запону заходу. Р ічка спала, п ерекинувш и у свою криш талеву глибінь п ри береж ні скелі. П ахло медом, димом, яб лукам и й осіннім л истям (За 3. Тулуб).

Безособові речення використовують для опису станів і природ них явищ, незалежних від волі людини.

373

Прочитайте текст, визначте тип і стиль мовлення. З ’ясуйте, які види речень за наявністю головних членів переважають у тексті та які стилістичні можливості вони мають (скорис тайтеся поданим нижче теоретичним матеріалом). О да Києву

У клін тобі, моє місто! Т и справді д л я нас усіх найчудовіш е, найкрасивіш е місто у світі. С тепові пахощі гарячого хліба опівночі, коли місто спить... Годинник з часом світу, і м и рн а м елодія над ним... Д иво-С оф ія, немовби стом лена віками... Н а В олодим ирській гірці зам ислени й М ономах... В огненний кінь Богдана, незрим о п рикутий до п ’єдесталу... А ндріївський собор — ш едевр В арф олом ія Растреллі... М іст П атона та інш і м ости через Д ніпро-С лавутич...

174

С ам Дніпро, оспіваний у легендах і в піснях... Ч арівн а Р усан івка — київська Венеція... Гостинне метро д ля закоханих у зим ову пору... Ч исленні парки й сади..' Академія наук, університет, пофарбований у традиційний колір... Геніальна поезія Тичини, м уж ня проза Гончара... П існі Білаш а, н ев’янучі вальси М алиш ка і М айбороди... (За В. Зем ляком ). Називні речення лише констатують наявність предметів чи явищ, виокремлюючи яскраві деталі. Вони мають описовий характер і відзначаються смисловою ємкістю, лаконічністю, картинністю, виразністю, наочністю й динамічністю викладу. Називні речення використовують для опису місця дії (події) у художньому й публіцистичному стилях.

§ дуд

Перекладіть і запишіть текст українською мовою. З ’ясуйте стилістичну роль називних речень.

Редкие звёзды. Ж елтоваты й свет луны. Тёплы й ветерок. С илуэ ты акаций, ограды дач. Тиш ина. С еребристо-пы льная полы нь, её неповторим ы й ночной запах. Б леск трам вайны х рельсов, как бы скользящ и й вдаль и там повора чиваю щ ийся и гаснущ ий среди угольной тем ноты (По И. Б ун ину). 300

Прочитайте неповні речення з відповідною інтонацією, ви значте сферу їх використання. З ’ясуйте їх роль у наданні тексту зв’язності, легкості, динамічності.

1. Н ад містом розм овляю ть голуби. П ро що, не знаю. Про цікаві речі. П ро той собор. П ро лю дство. П ро війну. П ро білий світ, про небо з далиною (Л. Костенко). 2. — Розповідайте, — буркнув Ж олкевський. — Все! Докладно! І, будь ласка, без прикрас. Н айдокладніш е і найточніше... С клінський зробив коротеньку паузу, ніби не знав, з чого поча ти, і заговорив, зиркаю чи на коронного гетьмана... (За 3. Тулуб). Робота в парах Прочитайте в особах уривок із поезії Ліни Костенко, визнач те його основну думку. Встановіть види речень, охарактери зуйте їх семантико-стилістичні особливості, поясніть розді лові знаки. — С падковість? — Совість. 175

— М рія? — Інститут. — Л ю бов? — Ж и ття. — Зненависть? — Трутні. — М инуле? — Труд. — П озам инуле? — Труд. З таким м инулим — м ож на і в майбутнє. 382

1- Перекладіть і запишіть текст українською мовою. Визначте види речень за метою висловлювання, інтонацією і наявніс тю головних членів; з ’ясуйте їх стилістичну роль. Л етние радости

К упанье — до посинения, загоранье — до черноты! По черн и ку — чтоб губы и щ ёки синие, по зем лян и ку — чтоб губы и щ ёки красные. А цветы на лугу! А бабочки на цветах! А гроза — гром и молния! А радуга — небо пополам! А походы, ночёвки, ауканья! А костёр и уха! Л етом дни длинны е-длинны е, и радости в них — с утра до вече ра! (Н. Сладкое). 2. Прочитайте текст з відповідною інтонацією. Зробіть стилістично обґрунтовану заміну речень, починаю чи від першого: 1 ) особового — безособовим; 2) особового — неозначено-особовим; 3) неповного — повним; 4) безособо вого — особовим; 5) особових — називними; 6) називного — особовим. 1. Я згадав давні роки. Я згадав юність ранню (За М. Н агнибідою). 2. Н а площ і майстри рестраврую ть старий будинок. 3. С аш ко ві йш ов одинадцятий рік. О льзі — ш істнадцять. 4. Й ом у не хотіло ся заходити в будинок. 5. Б ула зима. Н абли ж алося Різдво. Вдень випав сніг. Н адвечір ударив мороз. Н а небо висип али зорі. 6. П орт рет в овальній позолоченій рамі (І. Ш мельов). 384

Напишіть твір-мініатюру, який починався б називними ре ченнями, наприклад: «День. Сонце, світ, радість» (І. НечуйЛевицький); «Море і море! Блакить і блакить...» (Олександр Олесь); «Годинник, окуляри, блокнотик» (Г. Тютюнник); «І от вокзал. Поїзд» (О. Іваненко); «Літо. Сад» (М. Подолян); «Сині пелюстки, маленькі листочки» (В. Василевська). 176

П еред тобою світ — великий том відкритий Прочитайте. Визначте тип, стиль мовлення й основну думку тексту. З ’ясуйте стилістичну роль речень, різних за метою висловлювання. Пізнай себе Н а небо рясно висип али великі чисті зорі. О крім краєчка півн о чі, де буш ували грози, вони покрили, всіяли весь небозвід. Хто ска же, де їм кінець і де початок? С кільки їх (незліченних!) у тій безод ні і я к вони впливаю ть одна на одну? Хто їх створив і хто керує ними, дає їм лад? Ч и м ож уть лю ди хоча б збагнути всю неозорість всесвіту, зн ай ти причини ви н и кн ен ня ж иття, загибелі?.. С віт пізнаваний. Люди, крок за кроком, освоюють його таїни, від ш укую чи святі зерна істини. Це небезпечно, важко, але прекрасно! Вічність, безмеж ність часу й відстані, планети, зорі, хмари і все, чим так враж ає лю дину світ, невпинно в аб л ять1, кличуть до пізнан ня. І п о кл и к той не тоне в німій пустелі — муж ні на нього йдуть, і гинуть, і пізнають... Ш укаю ть скрізь: від краплі роси на квітці — аж до зірок. І тільки те, що поряд, ба навіть ближ че — своя душа, н а тура лиш аю ться поза пізнанням . Лю дина... Ч и є щось вищ е і доско наліш е2! Й таке ніким не пізнане... П ізнай себе — ось ш лях н ай кра щий, істинний. Я кщ о баж аєш пізнати світ і лю дство — пізнай себе, відкрий д л я себе, хто ти, як і твої баж ання, які мож ливості, д ізн ай ся, на щ о ти здатний. П ізнай самого себе — ось альф а й омега мудрості!.. (Вас. Ш евчук). 2. Знайдіть у тексті речення з однорідними членами, з ’ясуйте їх стилістичну роль (скористайтеся поданим нижче теоре тичним матеріалом). и$р> і

Конструкції з однорідними членами розширюють і збагачують висловлену думку, повніше, різнобічніше охоплюючи реалії життя. Безсполучникове перелічування однорідних членів надає мовленню динамізму, напруженості, а наявність сполучників (особливо повто рюваних) — плавності, широти й узагальненості.

Спишіть перші чотири речення, ставлячи й обґрунтовуючи розділові знаки. З ’ясуйте стилістичну роль однорідних чле нів у всіх реченнях. 1. Т реба лю дині знати лю бити і берегти свою зем лю (В. Песков). 2. К иєво-М огилянська академ ія ш видко стала одним із найкращ их 1 Вабити —рос. манить. 2 Досконалий —рос. совершенный. 12 "Українська мова", 10 кл.

177

найпередовіш их і н ай вп ли вовіш и х1 вищ их навчальних закладів Європи. П ро неї про її викладачів твори її вихованців заговорили в П ариж і Л ондоні Римі... ( С. П лачинда). 3. Геній розум і дух нації в и явл яю ться в п р и сл ів’ях (Ф . Бекон). 4. І хорош е і дивно і радісно стає мені малом у в цім світі де є зорі і добрі лю ди і тихі вогники і щ едрі вечори (М . Стельмах). 5. Ф іал ки пахнуть ніжно, радісно і хвилю ю че (10. Смолич). 6. М и кола вгледів її кругле лице з чорним и бровами, тонкий рівни й ніс, чорні товсті дві коси (І. Н ечуй-Л евицький). 7. По рож евій площ ині м оря пробігали то золоті, то блакитні іскри (Леся Українка).

Перекладіть і запишіть афоризм українською мовою. П ояс ніть, як ви його розумієте. З ’ясуйте стилістичну роль одно рідних членів, поясніть розділові знаки.

Ч еловеку в равной степени нуж ны и кибернетика, и П уш кин (М . Смирнов - Сокольский). Спишіть текст, ставлячи й обґрунтовуючи розділові знаки. З ’ясуйте стилістичну роль однорідних членів речення. С онце світи ло просто в ли ц е теп ле сліпуче. Й ом у н а зустріч все д овк ол а співало птахи бдж оли ком аш ня. С адок стояв р адісн ий і щ асливи й щ ойно вим ити й . І був він мов щ асливе вінчан ня. Д ві тополі сп и н и л и ся н а воротях урочисті та статечні мов заїж дж і свати. Н авп роти стидаю чись п о х и л и л ася н аречен а — яб л у н ьк а в ш атах п иш ни х та білих. П оруч в и струн ч и вся і ж е н и х — к у ч ер я ви й рож еви й абрикос. А д овк ол а сто я л и д р у ж ки — веселі зак вітч ан і виш еньки. І під ноги їм уж е ки н уто весільни й к и л и м о к — хто п ерш ий ступ и ть той і в подруж ж і перш ий. З ел ен а л у к а в б и р ал а око сокови тістю барв і п ахл а чорн озем ом (З а Ю. Смоличем).

Україно! Ти для мене диво! 389

1. Спишіть речення, ставлячи й обґрунтовую чи розділові знаки. 2. П роаналізуйте експресивно-стилістичну роль звертань (звертання-характеристика; звертання з емоційним відтін ком; звертання-уособлення; звертання, типові для народно-

1 Впливовий —рос. влиятельный. 178

розмовного мовлення); скористайтеся поданим нижче тео ретичним матеріалом. 1. У країно Ти д л я мене диво! І нехай п ливе за роком рік буду мамо горда і вродлива з тебе д ивувати ся повік... (В. Симоненко). 2. Ж у р авл и н а пісне кетяж е кали н и плом еніть вам вічно в серці У країни (О. П їдсуха). 3. П рийм и мою лю бов народе рідний річко ве л и к а і м ісяцю ясн и й і берег мій чистий ( О. Довж енко). 4. С л ов’я н сь ка душ е золота ти здавна світові відома ш ирока щ ира і проста тобі підступність не знайом а (Є. Ф омін). 5. Б абусенько голубонько серце моє ненько скаж и мені щ иру правду де м и лий серденько? (Т. Ш евченко). 6. П рощ ай учителю спасибі за науку (А. М алиш ко). Звертання в різних стилях використовують з такою метою: у роз мовному — для привернення уваги та емоційної оцінки співрозмов ника; у художньому — для образності й емоційності мовлення; у пуб ліцистичному — для встановлення контакту з читачем, підсилення спонукання, закличного характеру мовлення. В офіційно-діловому стилі звертання тільки називають особу.

І 390

Спишіть, ставлячи й обґрунтовуючи розділові знаки. Ви значте стилістичні функції вставних слів, словосполучень, речень.

1. У країнські пісні це за словами Гоголя народна історія сповне на барв (М . Б езхут рий). 2. О чевидно з цим мож на погодитись (О. Ж овна). 3. З а статистикою подорож увати п овітрям н айбезпеч ніш е (3 монограф ії). 4. Я к правило натю рм орти малю ю ть безпосе редньо з натури (77. Білецький). 5. Т акої вродливої ж інки відколи й світу мабуть ніхто н іколи не бачив (Д. Кеш еля). 6. Р ан ок аж д зве нить прозорий (А. Головко). 7. Ш ирокою панорамою скільки сягає око сади (А. Головко). 8. Л ікар високий чоловік з відкритим чолом і м ’як и м попелястим волоссям зустрів їх лю б’язн о (В. Василевська). 9. По суті це був не ліс а колиш ній граф ський парк (М. Ш аповал). дді

Прочитайте текст, визначте тип і стиль мовлення. Вкажіть вставні слова, словосполучення і речення, з ’ясуйте, якого до даткового інформаційного смислу вони надають висловлю ванню.

Н е спалося... М оже, тому, що повний, задум ливий м ісяць зал и вав кім нату казково-голубим, бен теж н и м 1 світлом. М оже, тому, що десь на селі, мабуть, на лобатому, утоптаном у пагорбі над Россю, 1 Бентежний —рос. волнующий. 179

співали дівчата, і злагодж ен а1, сум овита пісня, зіткана з одних ж і ночих голосів, звучала особливо п рони кли во й хвилююче... А може, й тому, що настав, нареш ті, час виріш увати складне, важке, але н е минуче питання: я к бути далі? Я к розп оряд и ти ся собою? К уди п о дати ся? Я ку стеж ку вибрати? (І. Рябокляч). Робота в парах Обміняйтеся припущеннями, хто раніше сидів за вашою партою і як склалися долі колишніх учнів. Використовуйте вставні слова, словосполучення і речення. Пригадайте, що таке відокремлення і з якою метою його ви користовують у мові. Порівняйте наведені речення, з’ясуйте спільне й відмінне в їх семантиці, будові й стилістичному за барвленні (скористайтеся поданим нижче теоретичним ма теріалом). 1. Заходи в теплий вечір, пропахлий морем, сонцем (Вас. Ш евчук).

Заходив теп ли й вечір, я к и й пропах морем і сонцем.

2. П очувш и незнайоме прізвищ е, Тарас підвівся (О. Ільченко).

Т арас підвівся, коли почув незнайоме прізвищ е.

Синонімічні відокремлене означення, виражене дієприкм ет никовим зворотом, і підрядна означальна частина складнопід рядного речення. Більш стислі дієприкметникові звороти характер ні для наукового й оф іційно-ділового стилів, де надають мові смислової точності, узагальненості, образності, емоційності. Вони широко використовуються в публіцистичному стилі, посилюючи смислову точність та емоційну оцінку повідомлюваного. Синонімічні також відокремлена обставина, виражена дієпри слівниковим зворотом, і підрядна обставинна частина складнопід рядного речення. На відміну від підрядної частини, яка чіткіше кон кретизує ознаку дії, сильніше відтіняє обставини, за яких відбувається дія, і надає плавності її перебігові, дієприслівниковий зворот робить ознаку більш узагальненою, проте яскравіше підкреслює динаміку дії. До взаємозаміни синтаксичних синонімів варто підходити з обе режністю, враховуючи лексичний склад речень і семантичні відно шення, які вони виражають.

1 Злагоджений —рос. слаженный. 180

394

Перебудуйте прості речення з дієприкметниками (дієприк метниковими зворотами) у складнопідрядні з підрядними означальними частинами. З ’ясуйте схоже й відмінне між синтаксичними синонімами.

З р а з о к . Місто, яке збудували поблизу моря, залю бки обж ива ла молодь. 1. М істо, збудоване поблизу моря, залю бки обж ивала молодь. 2. Це було продовж ення вчораш ньої історії, не розказаної до кінця. 3. Н едогоріла зоря п олум ’ян іл а на заході. 4. Н е виправлен а учнем п ом и лка вп л и н у ла на оцінку. 5. Вулицю встеляло осіннє листя, не прибране зранку. 6. Річка, ще не скута кригою , відбивала пром іння призахідного сонця. Перебудуйте прості речення з відокремленими обставинами у складнопідрядні. З ’ясуйте семантико-стилістичні відмін ності між синтаксичними синонімами. З р а з о к . Петро продовжив чит ат и книж ку, коли провів п р и ят еля. 1. П ровівш и п р и я тел я, П етро п родовж и в ч и тати кн и ж ку. 2. Н е зн аю чи адреси, я не зм іг зай ти до тебе п еред в ід ’їздом. 3. Д р у зі посп іш али , б о яч и сь сп ізн и ти ся н а літак. 4. Ц ієї осені в д а р и ли ран н і зам о р о зки і дерева, ще не всти гш и пож овтіти, уж е оси п ал и сь зел ен ц ем (О. Гончар). 5. С ки даю чи хвою н а зим у, м од р и н а 1 м ож е п ер ен оси ти суворі зим и. 6. О л ек сій п р и д и в л я в с я до роботи ф о то х у д о ж н и к а, н ам агаю чи сь зр о зу м іти секрет його м а й стерності. 396

Перебудуйте речення так, щоб невідокремлені означення стали відокремленими; і запишіть, ставлячи й обґрунтовую чи розділові знаки. З ’ясуйте семантико-стилістичні відмін ності між синтаксичними синонімами.

1. Зароблен і на канікулах гроші хлопець витратив на подарунок д л я матері. 2. Д ачники п или чай на освітленій враніш нім сонцем те расі. 3. У глибині саду виднілась обплетена виноградом альтанка. 4. П еред очим а відкри вався неповторний своєю величчю степ. 5. П еред чоловіком леж али списані красивим почерком аркуш і її останнього листа. 6. Н а виставку відібрали нам альовані аквареллю роботи учнів колеж у. 7. П осеред кім нати стояв застелений в и ш и тою скатертю стіл. 8. Авто заїхало у двір крізь розчинені навстіж ворота. 1 Модрина — рос. лиственница. 181

Визначте види помилок і запишіть відредаговані речення. 1. Це був острів, як и й ніким не був дослідж ений і як и й приховував чимало нерозгаданих таємниць. 2. У кінотеатрі Л «Ретро» дем онструвався тоді художній ф ільм «Комісар» у •, постановці реж исера О лександра Аскольдова, як и й понад двадцять років пролеж ав на полиці. 3. Ч оловік скучав за домівкою і сім’єю, як у він дуж е лю бив. 4. К ожен наладчик закріп ле ний за певним сектором, як и й стеж ить за його станом. 5. Н а вистав ці, що відкрилась в У країнському домі, виставлено картини м оло дих худож ників, щ о свідчать про їх творчий ріст.

П р ям а і н еп рям а м ова. Ц итата

Щ астя 398

—

це коли тебе розум ію т ь...

Прочитайте текст. Скажіть, чию думку ви поділяєте, обґрун туйте її. Визначте тип і стиль мовлення. Поясніть розділові знаки при прямій мові. Що таке щ астя?

Б агато чув я різних дискусій про щ астя. О дні говорили: «Сила, зд оров’я — у них все щ астя». Інш і не погодж увалися: «Зам ож но ж ити, усе мати — ось що таке щ астя». Треті заперечували: «Щ ас тя — це слава: щоб усі тебе знали!» «Б ути знавцем своєї справи — означає бути щ асливим», — ствердж увало чим ало людей. А інш і д о давали: «Головне д л я щ астя — чиста совість: щ об не сором но було дивитись лю дям у вічі». І ще чим ало всяких роздумів про щ астя до водилося мені чути. Н е пригадую тільки, щ об хтось говорив: «Н е хочу я щ астя. Н е хочу достойного ж иття» (За Л. Кассічем). Робота в парах Обміняйтеся думками про те, як ви розумієте щастя. 400

Прочитайте афоризми, поясніть, як ви їх розумієте. Введіть у речення подані цитати різними способами, зазначеними в таблиці, ставлячи й обґрунтовуючи розділові знаки.

1. Д ум айте красиво! (О. Довж енко). 2. Б рак звички дум ати в д и тинстві п о збави ть1 цієї здатності на все ж и ття (Ж .-Ж . Руссо). 3. Н а зем лі немає нічого більш гідного поваги, ніж розум (К. Гельвецій). 4. Д руж ба — найбільш ий скарб після мудрості (І. Ільєнко). 5. Ц е та ке щ астя — лю бити лю дей (О. Гончар). 6. К роки часу не так р у й н у 1 Позбавити/позбавляти —рос. лишить/лишать. 182

ють, я к лю дська байдуж ість (О. П ахльовська). 7. Щ об вести за со бою лю дей, необхідно йти слідом за ним и (Лаоцзи). Способи введення цитат у текст № п/п

Цитата вводиться в текст як:

Приклади

пряма мова за допомогою слів автора

Василь Сухомлинський писав: «Знати лю дей — особлива людська мудрість, для її осягнення немає уроків у розкладі».

самостійний компонент без слів автора

Виконуючи свою високу місію, «театр може пробудити в одну мить націю, що заснула». [слова Мольєра]

епіграф

Мова — коштовний скарб народу (1. Фран ко).

підрядна частина складнопідрядного речення

Гурте стверджував, що «найбільше ми навчаємося від тих, кого любимо».

Прочитайте. Поясніть, як ви розумієте афоризми. Запишіть речення, замінюючи пряму мову непрямою. Обґрунтовуйте внесені зміни і розділові знаки. 1. П о-сучасному звучать слова К онф уція: «Н авчан н я без розду мів — ш кідливе, роздум и без навчання — небезпечні». 2. А дольф Д істервег стверджував: «У сю ди цінність ш коли дорівню є цінності її вчителя». 3. «Я не розумію, — говорив Л ев Толстой, — я к мож на писати і не переробляти всього безліч разів». 4. «Н ам агайся я к н а й ш видш е все закінчити, оскільки тобі після цього зали ш и ться ще ба гато роботи» — з таким и словам и звертався худож ник Р убенс до своїх учнів. 5. «Н е витрачай марно часу, — закли кає народна м уд рість, — це матеріал, з якого складається наш е ж иття». 6. Д ж еймс С ильвестр переконував: «Н ем ає науки, як а дивувала б своїх п ри х и л ьн и ків 1 стільком а приєм н и м и несподіванкам и2 або так само підносила б їх крок за кроком на дедалі вищ і щ аблі творчого м и с лячого буття, я к математика». 402 'Х /

Визначте види помилок і запишіть відредаговані речення. 1. Євген познайом ив мене зі своїми друзям и і сказав мені, що, на мою думку, це класні хлопці. 2. Н овачок сумнівався, що чи мож на досягти таких вагомих результатів за короткий

1 Прихильник — рос. поклонник, сторонник. 2 Несподіванка —рос. неожиданность. 183 І

срок. 3. Інвестор запитав, що чи може він ознайом итися з докум ен том. 4. Викладач сказав, що я ще буду сьогодні приймати заліки. 403

Виконайте одне із завдань (на вибір). 1. Спишіть текст, ставлячи й обґрунтовуючи розділові знаки в реченнях із прямою мовою. Прочитайте записаний текст із відповідною інтонацією.

Засп еречали ся ріка і камінь: хто довш е прож иве влітку тебе в и суш ить сонце сказав валун а зимою скує м ороз не страш но засм ія лась під сонцем ріка перетворю ю чись у пару в горах я проллю сь д о щ ами і знову повернуся назад а тебе роз’їсть мох і ти перем іниш ся на пісок ти вічна я к час зітхнув валун та мені теж дано немало я к що я стану пож ивою д л я нового ж и ття (Р. Іваничук). 2. Напишіть свої міркування на тему «Як я розумію щастя», ви користовуючи цитати (у тому числі з попередніх вправ).

Великі Українці Прочитайте текст, визначте його основну думку, з ’ясуйте, як вона розкривається в назві тексту. Розкажіть, що вам відомо про видатного Українця. Головне — бути людиною

І. Рєпін. Портрет Миколи Пирогова

Й ого за ж иття називали великим ціли телем, геніальним хірургом. Він був авто ром видатних відкриттів, які ознаменува ли початок нової ери в історії медицини, — просвітником, про що свідчать його нова торські праці з педагогіки. Н ем ає потреби перелічувати заслуги вченого-лікаря, педагога і громадського д іяча М иколи Івановича П ирогова. Б е з доганні за точністю анатом ічні атласи, як і раніш е, слугую ть путівником д л я тисяч хірургів, всесвітньо відомі праці із знебол е н н я 1 в ід к р и л и нові ш л я х и в науці. Саме Пирогов був тим рятівником, який під вогнем облоги2 в Севастополі робив десятки операцій тяжко пораненим.

1 Знеболення —рос. обезболивание. 2 Облога — рос. осада. 184

1 ш В икликає захоплення його подви ж працьовйтість ницька працьовитість. «Н і секунди без ді заощадження ла — мій девіз! Н е розумію і зневаж аю 1 л е зарадити к о м у /ч и м дарів», — казав він своїм співробітникам. призначити лікування П р о с л а в л е н и й герой С евастоп ол я, визн ан и й кори ф ей лікарської справи р із непоодинокий випадок ко зм інив сф еру своєї діяльності. П одав ш и заяву про звільн ен ня з м едико-хірургічної академії, де він 13 ро ків працю вав викладачем, відомий лікар і педагог став опікуном Одеського, а потім К иївського навчального округу. П ирогов, який вваж ав, щ о «у справі виховання... національностей немає, всі діти рівні», обстою вав українську мову і право навчатися нею в школах; багато зробив для відкри ття в К иївськом у окрузі недільних ш кіл із викладан ням українською мовою. В еликий Л ікар і в К иєві зали ш ався лікарем. Він лікував своїх пацієнтів безкош товно, якщо це були бідні люди, неспроможні заплатити. В О лександра К упріна є оповідання «Ч удовий лікар», написане в К иєві, і, я к ствердж ував автор, — на цілком достовірном у факті. У бідній родині тяж ко захворіла д ити н а — одна з чотирьох. Б атько нещ одавно перехворів на тиф , витративш и на лікуван ня останні мізерні заощ адж ення. Т ут Же дізнався, що звільн ен ий з р о боти. Н е маю чи змоги нічим заради ти 2 дитині, впав у відчай і був б ли зьки й до самогубства. Аж тут несподівано в парку зустрічає незнайом ця, який, вислухавш и нещ асного батька, вим агає негайно відвести його до помираю чої дівчинки. Н езнайом ий лікар п ри зн а чає Лікування. В дячний батько просить л ікаря назвати своє ім ’я. Той чомусь не назвався. Коли, провівши лікаря, повертається до кімнати, під чайним блюдцем разом із рецептом знаходить кілька кредитних білетів. О держ ую чи в аптеці ліки, дізнався й прізвищ е чудового л ік а ря — на аптечному я р л и к у було написано: « З а рецептом проф есора Пирогова». Т акий рипадок — і непоодинокий3 — справді мав місце в К иєві 1860 року. П ісля відставки зі служ би останні 20 років М и кола Пирогов прож ивав у своєм у м аєтку — в селі В иш ні Під Вінницею . У зви ч ай ній селянській хаті в нього була лікарня. Т ут він прийм ав хворих, робив операції. Він дбав про освіту селянських дітей, допомагав людям, які зверталися д о нього. У селі Виш ні М и кола Пирогов прож ивав не безвиїзно. Бував і в деяких країнах Європи, зокрема 1 Зневажати —рос. презирать. 2 Зарадити — допомогти. 3 Непоодинокий випадок —рос. нередкий случай. 185

в Італії, де успіш но вилікував національного героя Д ж узеппе Гарібальді. У р о зд ум ах про в и х о в ан н я нового п о к о л ін н я, д ій сн о в іл ь н о го і готового в зя т и на себе в ід п о в ід ал ьн ість за долю країн и , М и к о л а Ів ан о в и ч П и рогов ви б р ав п ед агогічн у д ія л ьн ість. Р о з ло гій статті « П и тан н я ж и ття» п еред увал и такі слова: «“Д о чого ви готуєте свого с и н а ? ” — хтось зап и тав мене. — “Б у ти л ю д и н о ю ”, — в ідп о вів я». Т ож головне — бути лю диною , — так учив В еликий Л ікар і П е дагог М и кола Іванович П ирогов (За І. Сюндюковим). 2. Визначте види виділених речень, з ’ясуйте їх роль у розкрит ті основної думки тексту (скористайтеся поданим нижче теоретичним матеріалом). За допомогою складних речень установлюють різноманітні лоI гічні зв ’язки — часові, причинно-наслідкові, умовні, допустові тощо. | Вживання складних речень більш характерне для наукового, офіцій н і но-ділового й публіцистичного стилів.

Із кожної пари простих речень утворіть складні з підрядни ми частинами, з ’ясуйте семантичні й функціонально-стиліс тичні відмінності між ними. З р а з о к . Вікно відчинене, проте в кімнаті душно. 1. Вікно відчинене. В кімнаті душ но. 2. В океані гуляю ть роди ни китів. Н ад ки там и круж ляю ть птахи (О. Довж енко). 3. Х лопці з наш ої ком анди здобули призові місця. їх тренує відомий спорт смен. 4. Гілки обваж ніли. їх укрив сніг. 5. П оїзд затрим ався. Р ем он тували залізн ичн у колію. 406

1- Відновіть первісний вигляд прислів’їв, вилучивши сполуч ники. Запишіть, ставлячи й обґрунтовуючи розділові знаки між частинами складних безсполучникових речень.

1. Я кщ о здобудеш освіту, то побачиш більш е світу. 2. Я кщ о хочеш їсти калачі, то не сиди на печі. 3. К оли достигне яблучко, то само відпаде. 4. С лово — не горобець, бо коли вилетить, то не піймаєш . 5. Я к говорить, то наче ш овком виш иває. 6. Я кщ о менш е вкусиш , то ш видш е ковтнеш . 2. Поясніть, як ви розумієте прислів’я. Виберіть стилістично доцільний варіант із підрядною части ною складнопідрядного речення або з дієприслівником. 186

Запиш іть речення, ставлячи й обґрунтовуючи розділові знаки. Перевірте себе за ключем. 1. Вікно виходило прям о на яблуню (всуціль вкриту рож евим и квіткам и — як у всуціль вкри ли рож еві квіти). 2. Я побачив скелю (схож у — як а була схож а) на голову казкового персонаж а і зац іка вився нею. 3. У руці в мене були три кремові хризантем и (к у п л е ні — як і я куп и в) у переході. 4. (О держ авш и звістку про приїзд бра та С ергій — коли С ергій одерж ав звістку про приїзд брата) дуже зрадів. 5. «Я к добре щ о я вдома», — дум ав Ігор (ідучи — коли йш ов) Х рещ атиком. 6. (П іднім аю чись — коли п іднім ався) н а четвертий поверх) він яскраво у яв л яв собі таку довгож дану зустріч. 402

Визначте види речень. Зробіть стилістично обґрунтовану заміну на складнопідрядні із зазначеними в дужках части нами. З ’ясуйте семантико-стилістичні відмінності між син таксичними варіантами.

1. Голубіє зем ля, оповита п розорим серпанком (озн ач.) ( Олег Ольжич). 2. Н езваж аю чи на ранню весну, надворі душ но і ж арко (допуст.) (С. С кляренко). 3. Буде правда — прийде й віра (ум овн.) (М . Стельмах). 4. Л ю дьм и дорож иш — тобою дорож ать (ум овн.) (О. Гончар). 5. Хочеш, щоб тобі не заздрили, — не хвались (ум овн.) (Н ародна творчість). 6. Б ул о це — п ам ’ятаю , я к нині, — під кінець серпня 1960 року... ( з ’ясув.) (Р. Іваничук). 7. Я додам вам раду щ и ру: і при щ асті майте міру ( з ’ясув.) (Л. Глібов).

409

Складіть текст за поданим початком на тему «Унікальний витвір природи і людини», використовуючи різні джерела інформації та види речень.

У н иж ній течії Д унаю розташ оване одне з ун ікальни х міст У країни — Вилкове. Й ого називаю ть українською Венецією, оскіль ки вулиц ям и-кан алам и цього міста мож на пересуватися на човнах.

Запитання і завдання 1. Охарактеризуйте стилістичні функції видів речень, різних за метою висловлювання. 2. Розкажіть про стилістичні функції різних видів простих речень. 3. З ’ясуйте стилістичну роль порядку слів у реченні. 4. Розкрийте стилістичні функції речень: а) з однорідними членами; б) зі звертаннями; в) із вставними словами, словосполученнями, реченнями. 5. Розкажіть про синоніміку і стилістичні особливості складних речень. 187

ПОВТОРЕННЯ

§ 15. Повторення та узагальнення вивченого в десятому класі Природа 410

—

наш учит ель і взірець

1- Прочитайте текст, уявіть змальовану в ньому картину. Ви значте основну думку, тип і стиль мовлення, вкажіть у тексті характерні ознаки стилю.

І я к молоде зітх ан н я1 землі, я к рож евий подих ранку, стоять на тонких підсвічниках трем тячі маки. Д есь у зеленій бурхливій гущі городу, або на окрем ій ділянці, або попід смарагдовою латкою бу р яків вони підставляю ть свої рум ’яні чаш ечки, складені з пелю с ток, ш парким променям , л овлять їх, хочуть націдити по вінця, — та хитнеться одна пелю стка, гойднеться друга, — і вж е розтеклося, в и л и л о ся сонячне тепло, і вж е знову треба стати непорушно, о б ер еж но п ідставляти р у м ’ян і чаш ечки, чекати: наллє сонце свого тепла чи не наллє. П ідійдеш до маків, довго стоятим еш , зд и во окрема ділянка ван ий їхньою чистотою й непорочністю, м и л у спогад ватим еш ся з ц нотливості їхнього блиску, і ще тоді, дитиною , не п орівняєш їх ні з своїм вл ас ним життям, ні свого ж и ття не порівняєш з їх цвітінням, — це п о р івн ян н я прийде пізніш е, коли вже ті м аки бачитимеш у спогадах, коли нам агатим еш ся відновити у п ам ’яті їхній ран ково-росян ий з а п а х '— і не зможеш . І уявиш тоді своє дитинство великою квіткою маку, я к а щ ойнощ ойно визволяє свої пелю стки з тугого бутона, наш орош ує їх, р о з кріпачує й випростує, уяви ш десь посеред городу, в оточенні в’юн кої квасолі, що пнеться на патиках, зазираю чи яскрави м и своїми квітучим и оченятам и прям ісінько у твою душу, уяви ш десь на сві танку, коли бентеж не молоко туману тече без берегів, а у великій 1 Зітхати/зітхнути —рос. вздьіхать/вздохнуть; зітхання —рос. вздох. 188

краплині роси, що зібралась за ніч по між пелю стками, відбивається весь той народж ений світ, щ ойно народж е ний ранок, і трем тить у тій краплині його прохолода, віддзеркалю ється невидим ий вітерець і ще щ ось таке, до чого й слів не підбереш ( Є. Гуцало). 2. Зробіть стилістичний аналіз тексту, вказавши: а) вживання одного часу замість іншого; б) використання форми 2-ї осо би однини дієслів. 3. Доберіть неозначену форму до дієслів ловлять, хитнеться, гойднеться, намагатимешся, підбереш. 4. Поясніть правопис виділених слів.

411

З ’ясуйте семантико-стилістичні відмінності між словами кож ної синонімічної пари; складіть і запишіть із ними речення.

Ц ікави ти ся — в и явл яти інтерес; виріш увати — п рийм ати р і ш ення; перем агати — здобувати перемогу; записувати — здійсню ва ти запис; обстеж увати — проводити обстеж ення; спостерігати — вести спостереж ення; кри ти кувати — піддавати критиці. Спишіть речення, обґрунтовуючи розділові знаки. Поясніть, як ви розумієте висловлювання. Гончар мав усі підстави сказати без перебільш ення, що «Ш ев ченко і Ф р ан ко — це справді ті два могутніх крила, які винесли у к р а їн сь к е слово, у к р а їн сь к у к у л ь ту р у н а п р о сто р и світові» (Д. П авличко). Виберіть стилістично доцільний варіант із дієсловом у ролі присудка або з дієприслівником у ролі відокремленої обста вини. Спишіть речення, ставлячи й обґрунтовуючи розділо ві знаки. Перевірте за ключем, чи збігається ваш вибір з ав торським. 1. О бличчя натхненно розш арілося і (освіти лося — освітив ш ись) яки м и сь дум кам и стало мовби інш им інтелектуальним ба гатш им (О. Гончар). 2. С агайда (н ап н увся — н ап нувш и сь) плащ -пал атко ю си д ів (н е в тр у ч а вс я — не в тр у ч аю ч и сь) у розм ову (О. Гончар). 3. Р івн а дорога (роздвою валась — роздвою ю чись) вуж чала (А. Ш иян). 4. (Н е заглуш ив — не заглуш аю чи) м отор Влад виліз з авто (М. і С. Д яченки). 5. (С п літаю ться — сплітаю чись) 189

гіллям стоять дуби зелені свіж олисті (М . Рильський). 6. Д ерева вже зеленіли (ки д ал и — кидаю чи) на ш ирокі тротуари густий затінок (В. К учер). 414

1. Проведіть у класі конкурс. Переможцем стане той, хто пер ший прочитає поданий текст, назве вид третього речення, кількість частин і необхідних розділових знаків у ньому.

У чора надвечір був на березі Д ніпра, навпроти Києва. В ідчуття багатоплановості ж иттєвого потоку, його глибин. П л яж н и ки р и балки спійм ана риба на піску діти катери човни пароплави маш ини по той бік Д ніпра вагончики метро зелені схили золоті бані соборів літак над собором призахідне небо риба у дротян ом у кош ику чер воне сонце над К иєвом сміх дівчат... (В. Д розд). 2. Доберіть заголовок і спишіть текст, ставлячи потрібні розді лові знаки. З ’ясуйте стилістичну роль третього речення, ви значте доцільність його заміни іншими. 415

Наведіть приклади, коли зміна розділових знаків переінак шує смисл висловлювання.

I I ІУ У І Визначте види помилок і запишіть відредаговані речення. 1. Р озм іщ ений вокзал у центрі міста добре має сполучен н я транспортне з п ристан ям и і морським вокзалом. 2. Захоплений хлопчик читанн ям в ю нацькі роки ще більш е зац іка в и в с я літер ату р ою . 3. З а ск о ч ен і д ів ч ата дощ ем зн ен ац ьк а сп усти ли ся перечекати його в метро. 4. У місті розклеєн о було аф і ші про. концерт відомого співака на англійській, ф ран ц узькій і н і м ецькій мовах. 417

оробіть стилістичнии розбір текстів за схемами відповідних стилів.

1. У чому полягає сенс ж и ття? Я думаю, у тому, щоб творити добро. А добро — це насамперед щ астя д л я людей. Воно складаєть ся багато з чого. Щ оразу ж и ття ставить перед лю диною завдан ня і вим агає вм іння ро зв ’язувати його. М ож на і в дрібницях робити добро лю дині, м ож на про велике думати, але дрібницю і вели ке не мож на розділяти. Велике, я к я вж е говорив, п очинається з д ріб ниць, зародж ується в дитинстві і в близьком у дитині. Д ити н а лю бить свою матір і свого батька, братів і сестер, свою сім ’ю, свій дім. П оступово її прихильність пош ирю ється на ш колу, село, місто, усю свою країну. А це вж е велике і глибоке почуття, 190

хоча на цьом у не м ож на зуп и н яти ся і потрібно лю бити в лю дині лю дину. П отрібно бути патріотом (За Д . Л ихачовим). 2 .... І знову Київ. К отрий раз відвідує його, а все не н ам и луєть ся містом. Т а й я к ним налю буєш ся! Весною в однім пиш нім убранні, вл іт ку, дивись, в іншім, а восени... що то за краса! У се ряхти ть у ньому, грає. В олодим ирську гірку хтось наче оббризкав ф арбам и — зол о тистими, коричневим и, зелени м и і бурими! Н а тротуарах — листя-листя!.. Воно спадає, плавно круж ляю чи в повітрі, з кленів та ясенів, з високих гіллястих лип (М . Олійник). 3. Н ад полем, під Витачёвом, летіли дикі гуси. П ’ять клю чів од ночасно. І кож ен клю ч мав свій, чимось та одм інний стрій. Од д ов гої, із гачкуватим хвостиком зм ії — до чітко викресленого в небі півкола. К ож ен клю ч — я к єдиний живий: пульсував, звивався, п е р еш иковую чись1, бракує слів, щоб точно і достойно описати цей рух, цей ш ерех кри л під величавим и весн ян и м и небесами... У чора — ф іолетові хмари, за ними, десь там — надвечірнє сон це, на тлі хмар — береза, уся білопрозора. Зн ову — безсилість слів. Н асправді все було неймовірно гарно, до затам ованого подиху, до радісн ого зо й к у 2 зач ар о в ан о ї п обачен и м і від ч ути м душ і... (В. Д розд). 4. В она підійш ла до вікна. С ніж инки кр уж лял и і лягали на зем лю легко, тихо і густо. Все було таким білим, світлим, спокійним! Я ка чудова картина! Високі гори, я к охоронці, оточили долину тем ним и ялинам и, гілки як и х н ахи лили ся під білою ковдрою. Я кі вони чудові! Я к вона їх любить! (В. Врублевська). 5. Братки, братчики. О ті скромні, але навдивовиж у гарні ф іал ки, що ростуть всюди, де їм призн ачи ли ж и ти руки лю дини: і на квітн ику коло хати, і на клум бі біля школи... У сміхнувш ись ранньої весни оксам итовим и оченятам и-пелю сткам и до сонця, братки все літо м илую ть зір ніж ним різн обарв’ям (Б. М ельничук). 6. А море радісно й ніж но блаки тн іє крізь світан кову імлу, посипане дрібн им и п орош и нкам и іскор, пахне йодистою свіжістю вод і ж ене до берегів ласкаві теплі хвильки, що скипаю ть на ж орст ві кучерявою піною. С ади і вин оградн ики в росі п рян о пахнуть сти глим и плодам и, наче в и п и л и вони весь жар, все сонце довгого літа, а приби та на дорозі ку р я ва оксам итово пестить босі ноги (3. Тулуб). 1 Перешиковуватися/перешикуватися — рос. перестраиваться/пере строиться. 2 Крик. 191

РОЗВИТОК З В ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ

§ 16. Бібліографія. Анотація Цілюща сила мистецтва

— раціональні способи здобування інформації; — благотворний вплив творів мистецтва на людину. — вчи ти ся користуватися бібліограф ією та анотацією для здобування знань, а також складати їх. Прочитайте афористичні вислови, поясніть, як ви їх розумі єте. Наскільки важко вибрати потрібну книжку і чи вмієте ви це робити (якщо так — поділіться досвідом)?

1. Б ібліотека — це скарбниця всіх багатств лю дського духу (Г. Л ейбніц). 2. С учасна лю дина знаходиться перед Гімалаями біблі отек у становищ і золотош укача (С. Вавилов). 3. Б ез лоцм анів н а укової інф орм ації спеціаліст не мож е тепер пусти тися в плавання океаном науково-технічної літератури (Ю. Л іхт енш т ейн). 4. В иби рай п исьм енника так, я к вибираєш друга (Н ародна творчість). 5. Д уж е корисно читати з олівцем у руках, тобто робити вип и ски і створю вати собі таким чином запас думки... (А. Дістервег). Прочитайте текст. З ’ясуйте, як зорієнтуватись у всезростаючому потоці інформації. Ознайомтеся з раціональними способами здобування знань.

Робота з літературою передбачає ознайомлення з бібліографією та анотацією, які значно полегшують і прискорюють пошук потрібної інформації. Бібліографія — це алфавітний або тематичний покажчик літера тури (книжок, журналів, статей) із певної теми з їх вихідними даними. Розгляньте цей підручник, і ви переконаєтеся, що вихідні дані вмі щуються на титульній сторінці. Тут зазначаються прізвище та ініціали (ім ’я та по батькові) автора (авторів), назва твору, видавництво, рік

192

видання. Наприкінці книжки вказуються прізвища й ініціали редакто рів, коректорів, художників, обсяг книжки, її наклад, наводяться ад реси видавництва й друкарні.

■

Розрізняйте:

покажчик (рос. указат ель — )

1. Н апис або знак, щ о вказує на нап рям ок руху, розташ уван н я чого-небудь (світловий п о каж чик). 2. Д овідкова кн и ж ка або д о в ід к о в и й сп и со к до кн и ж к и (бібліографічний покаж чик).

показник (рос. п оказатель) — дані про кількість чого-небудь (високі показники у вуглевидо бувній галузі).

Анотація — це стисла характеристика змісту книжки (журналу, статті) з переліком висвітлених у ній основних питань і вказівкою на адресата. Анотація складається з таких елементів: 1) тип публікації (книжка, стаття, журнал); 2) стислі відомості про автора; 3) актуальність теми; 4) стислий зміст твору (іноді за розділами); 5) новизна порівняно з іншими творами спорідненої тематики; 6) висновки; 7) адресат. Основна вимога до мовного оформлення анотації — інформатив ність, стислість і лаконічність. Анотації зазвичай уміщують на звороті титульної сторінки книжки або в кінці, а також у журнальних оглядах, тематичних планах видавництв.

Ознайомтеся з вихідними даними книжок та анотаціями до них. Зверніть увагу на оформлення. З ’ясуйте значення основних складових анотації для потенційного читача. М іщенко Н ., Міщенко М. С лово батьків з усіх віків. — К . : Б о г дана, 1998. — 1136 с. Д о цього видання увійш ли найцінніш і перлини народної м уд рості — п р и сл ів’я та п ри казки з усіх регіонів У країни. Багато з них друкується вперше. К ниж ка складається з трьох частин: перш а містить приказки, п рислів’я, дотепні вислови, поради; друга — ф енологічний кален дар, як и й допом ож е читачам визначити погоду за народним и п р и к метами; третя частина вклю чає загадки. Д л я учнів, учителів, студентів, усіх, хто цікави ться усною н а родною творчістю. 13 "Українська мова", 10 кл.

193

Гоян Я . П. Присвята: Есе. — К . : Веселка, 2001. — 646 с . : іл. С яй л и ве слово «присвята» дало назву новій книж ці п исьм ен ника, лауреата Н аціональної премії У країни імені Тараса Ш евчен ка, заслуж еного діяча мистецтв У країни Я рем и Гояна. У своїх есе автор з лю бов’ю пиш е про вели ки х синів і дочок рідного україн ського народу, як і ж и ли і ж ивуть на світі д л я У країни. П и сьм енник близько знав і зн ає цих лю дей і у своєму схви льо ваному худож ньом у слові доносить до читача їхні високі почуття й глибокі думи, тривоги за долю нації і вели чан н я її славою, диво вос кресіння і здобутої волі. Новітній українсько-російський словник / Укладач Л. П. К оври га; З а ред. М. І. Степаненко. — X . : Белкар-книга, 2006. — 1280 с. С ловн и к охоплю є лексику всіх стилістичних пластів сучасних української та російської мов. К рім загальновж иваних слів, у слов н ику н аводяться основні терм іни з галузі н ауки і техніки, а також слова, іцо позначаю ть яви щ а і реалії сучасного культурного й су спільного ж и ття У країни та Росії. Ч и тач знайде в словнику нові терм іни й багатозначні слова, що ввій ш ли в українську і російську літературні м ови протягом останнього десятиріччя і позначаю ть поняття, п ов’язані з економікою , політикою , ком п ’ю терною техн і кою, промисловістю , спортом, модою, музикою , д озвіллям тощо. С ловн и к розрахований на ш ироке коло читачів, які прагнуть поглибити свої зн ан ня я к української, так і російської мови. Прочитайте текст Яреми Гояна. Доведіть, що це не анотація. Обґрунтуйте тип і стиль мовлення уривка. К нига ця, я к світ, постала зі слова, і слово те святе від Б ога — У К Р А ЇН А . К нига ця, я к висвіт душі, яв и л ася з молитви, і м оли тва та свята, я к розм ова з Богом, — У К Р А ЇН А . К нига ця, я к лю дина, вродилася з любові, і лю бов та свята на зем лі і в небі, я к десять заповідей Бож их, — У К Р А ЇН А .

422

Прочитайте анотацію (мовчки) і перекажіть її зміст україн ською мовою. Чим унікальна анотована книга?

К нига «П исьм а о добром и прекрасном» одного из вы даю щ их ся учёных, непревзойдённого зн атока русской и м ировой культуры , академ ика Д м и тр и я С ергеевича Л и хачёва адресована преж де всего 194

м олоды м — тем, ком у ещ е предстоит учиться ж изни, идти ее сл ож ны м и путями. Советы, которы е мож но получить, прочитав эту книгу, касаю т ся практически всех сторон ж изни. С ам Д. С. Л ихачёв глубоко убеждён, что правда, добро и красота триедины , вечны и один ако вы д л я всех народов. Это подтверж дается и востребованностью 1 книги, переведённой н а многие язы ки мира. «В своей книге я не пытаю сь объяснить, — пиш ет автор, — что такое добро и почему добры й человек внутренне красив, ж ивёт в согласии с самим собой, с общ еством и с природой». В «П исьм ах о добром и прекрасном» это показано на конкретны х прим ерах исхо дя из свойств человеческой натуры. Д м и трий Л ихачёв не подчиняет п о н яти я добра и красоты како му бы ни было м ировоззрению , ибо они универсальны . С огласие между народами он считает самым драгоценны м и самы м необхо дим ы м д л я человека.

423

Прочитайте статтю «Каргинотерапія». Складіть на неї анота цію за планом, уміщеним на с. 193. Скористайтеся поданими словами і сполученнями слів, які зазвичай уживають в анотації.

П ри свячен а актуальній темі; автор поруш ує проблему, торка ється проблеми; висвітлю є, розкриває, розглядає, усебічно аналізує питання; наводяться ф акти; підкреслю є дум ку про те, щ о ...; сп он у кає зам исли ти ся н а д ...; автор робить висновок, доходить висновку, підсумовує; стаття адресована ш ироком у колу читачів; спеціаліс там, які ц ікавл яться п и та н н я м и .... Картинотерапія Історія знає чимало прикладів, коли лю ди зверталися до творів мистецтва з лікувальною метою. Цілющими властивостями, а також здатністю зменш увати біль, на думку експертів, володі ЦІЛЮ Щ І ли будь-які твори мистецтва: музика, живопис, скульп властивості тура, архітектура, література, кіно. У благотворному впливі музики на пацієнтів лікарі вже не сумніваються, хоча триває дискусія, якою саме вона має бути. З а даними науковців, регулярне (не рідше трьох разів на тиждень) гірослуховування творів М оцарта відчутно2 зниж ує артеріальний тиск у хворих на гіпертонію. Записи зі звуками прибою і співом пташок, що, я к вважалося, сприяють відпо чинку, справляли зворотний вплив на літніх людей, підвищуючи тиск. Н ауковці дійш ли висновку, що картин и випроміню ю ть особли ву енергію , я к а п ер ед аєть ся лю дям . С ам е ц им п о ясн ю ю ться 1 Востребованность —укр. затребуваність. 2 Відчутно —рос. ощутимо. 13*

195

п о зи ти в н і або, н авп аки , н егати вн і емоції, що їх відчуваю ть відвідувачі м узеїв і к а р ти н н и х галерей. Н а й більш е ум и ротворен н я викликаю ть полотна, я к і відображ ую ть радість ж иття. У результаті експериментів росій ські біологи з ’ясували, що найпозитивніш у енергію випроміню ю ть кар тини І. Ш иш кіна «С трумок у лісі» та «К орабельний гай», написані з натури. С ередній результат п оказа л и картини І. Л евітана та І. Айвазовського, які п исалися з пам ’яті. Н айгірш им и були показники полотен абстракціоністів і сю рреаліс тів — С. Далі, В. Кандінського, П. Пікассо й особливо картини К. М алевича «Ч орний квадрат». Д оведено, що твори ж ивопису м ож уть не тільки п риносити ес тетичну н асолоду1, а й лікувати. О дні підвищ ую ть працездатність, творчий потенціал, інш і — покращ ую ть сон, доведено кровообіг2, знімаю ть стрес, створю ю ть ком працездатність ф ортну екологічну атмосферу. К арти нотерап ія відом а впродовж бага придбати тьох століть н а Сході. Згідно з переказам и, в і дом ий лікар поставив на ноги безнадійно хворого китайського ім ператора Вень-ді (5 8 1 -6 0 4 ) без ліків, за допомогою лиш е двох картин. Ц ілитель зм усив3 хворого впродовж 10 діб безперервно, день і ніч, д иви тися на ці твори мистецтва. О дна картин а н ази вал а ся «М істо в снігу», а друга — «У період дозрівання сливи...». Зц ілен ня кольором практикую ть індійські йоги. Група італійських дослідників установила, що гарні картини м о жуть істотно покращ ити здоров’я людини. Такого ж висновку дійш ли науковці з Росії, де вже тривалий час застосовується картинотерапія. У ході проведеного італійц ям и дослідж ення групі чоловіків і ж інок запропонували переглянути 300 картин таких знаних м ай стрів, я к Л еонардо да Вінчі й С андро Боттічеллі. Т естованих п о просили відібрати по 20 найкращ их і найгірш их, на їхню думку, картин. Н а наступному етапі їм показували ці картини й одночасно з показом впли вали не надто сильним, але відчутним електричним розрядом. Б уло встановлено: коли лю ди споглядаю ть картини, які їм подобаю ться, вони відчуваю ть утричі менш ий біль, ніж тоді, коли їм доводиться д иви тися на невдалі, н а їхній погляд, картини. 1 Насолода — рос. наслаждение. 2 Кровообіг — рос. кровообращение. 3 Змусити/змушувати — рос. заставить/заставлять. 196

В ідомий хірург-оф тальм олог С вятослав Ф едоров якось зв ер нув увагу на картин и А натолія М алиновського. Він п ридбав1 ЗО п о лотен цього худож ника і попросив пацієнтів, що видуж ували після операції, подовгу розглядати їх. Це мало значний лікувальний ефект. Д л я лю дей, які ніби вчи лися бачити заново, важ ливо було відчувати ж иттєрадісні, яскраві барви. Н ауковцям поки що не вдалося вичерпно пояснити цілющу дію картин. Відомо лише, що процес споглядання картини — це прилучен ня до прекрасного, процес естетичного впливу на особистість, здатний пробудити уяву хворого і сприяти його зціленню (За Г. Черновим). 424

Перегляньте книжку, яка вас зацікавила, і складіть до неї анотацію за планом, поданим на с. 193 (або доповніть наяв ну в книжці анотацію своїми висновками і висловленням власного ставлення до прочитаного).

§ 17. Школа перекладу Світ без кордонів

— як і є труднощ і перекладу; — щ о таке «удавані друзі перекладача2» і я к зробити їх справжніми; — я к мож е зм іню ватися текст оригіналу при перекладі та чим це зумовлено.

— розш ирю вати словн икови й запас; З — вчитися розпізнавати «удаваних друзів перекладача» й оминати п астки 3 перекладу; — вдосконалю вати перекладацькі вм іння і навички. Робота в парах 425 Поцікавтеся один в одного, якими мовами ви володієте віль но, а якими можете тільки читати зі словником; як ви оціню єте свій рівень володіння українською мовою; які мови ви хотіли б опанувати і для чого.

426

Прочитайте висловлювання Бориса Грінченка, обґрунтуйте свою згоду чи незгоду з його думкою.

К ож ен українець повинен зн ати хоча б одну-дві чуж і мови і вчити зм алечку того своїх дітей. 1 Придбати —рос. приобрести. 2 «Удавані друзі перекладача>>— рос. «ложные друзья переводчика». 3 Пастка —рос. ловушка. 197

427

Прочитайте афористичні вислови (мовчки) і поясніть україн ською мовою, як у них розкривається суть роботи перекла дача.

1. П ереводчик долж ен быть духовно одарённы м человеком, ибо он долж ен увидеть в книге самое замечательное, самое лучш ее и воспроизвести это (Г. Гейне). 2. В переводе долж но быть передано главное — худож ественная и ндивидуальность автора во всём свое образии его сти ля (К. Чуковский).

428

Прочитайте текст і візьміть до відома викладену в ньому ін формацію. Труднощі перекладу

Т реба остерігатися так зван их «удаваних друзів перекладача», тобто слів, які в різних м овах звучать однаково, але маю ть різні зн а чення. П риміром, gift англійською означає «сувенір», а по-німецьки це — «отрута»1. Н а подібному п ійм алася п арф ум ерна ком панія Сіаігої, представляю чи в Н ім еччині сухі дезодоранти Mist Stick. M ist англійською перекладається я к «туман», а нім ецькою це — «гній»2. К о м п ан ія C oca-C ola тр и в а л и й час не м о гл а д іб рати собі н а з ви д л я п р о даж у в К итаї. К и тай ц і в и м о вл я ю ть н азв у ц ього напою я к «К еку к ел а» , що озн ач ає «кусай воскового п у го л о в к а » 3. К о м п ан ія п ер еб р ал а 40 ти сяч в ар іан тів н ап и с ан н я своєї то р го в ел ь ної м арки, п ерш н іж б уло в и б р ан о «К оку К оле», що озн ач ає « щ астя в роті». Щ е одна мовна пастка — ф разеологізм и, п рислів’я і приказки. П роф есійном у перекладачеві необхідно знати, що «сім п ’ятн и ц ь на тиж день» англійською звучатим е гаіп at seven, fine at eleven (о сьо м ій — дощ, об одинадцят ій — погідно), «буде і на наш ій вулиці св я то» — every dog has his day (y кож ною собаки є свій день), «дощ ллє я к з відра» — it rains cats and dogs (дощ іде котами й собаками), «після дощ ику в четвер», «коли рак свисне» — when pigs fly (коли свині полет ят ь), «лож ка дьогтю в бочці меду» — a fly in the оіпtm ent (м уха в бальзамі), «ставити крапки над і» — do your i’s and cross your t ’s (постав крапки над і та рисочки на t). В ідомий випадок, коли англійське п рислів’я like cures like (« п о дібне л іку ється подібним» або «клин клином вибиваю ть») вин ахід ли ви й студент на екзамені переклав так: «Л ю бити, лікувати ся і зн о ву лю бити» (З а І. Петровим). 1 Отрута — рос. яд. 2 Гній —рос. навоз. 3 Пуголовок —рос. головастик. 198

429

Прочитайте текст (мовчки). Обґрунтуйте свою згоду або незгоду з думкою Корпія Чуковського українською мовою.

П ер ев о д и ть и н о стр ан н ы е п о сл о в и ц ы и п о го во р к и н уж но дословно, а не зам енять их параллельны м и русскими. Если у Гейне сказано: «Ш пареная кош ка боится кипящ его котла», н ельзя пере водить: «П уганая ворона куста боится». У Д иккен са некий персо наж говорит: «Если тебе суж дено быть осуж дённы м за краж у те лёнка, то почему бы тебе не украсть и овцу». Перевод: «Двум см ертям не бывать, а одной не миновать».

430

Прочитайте речення (мовчки). Зверніть увагу на виділені слова, поміркуйте, чому їх називають «удаваними друзями перекладача». Перекладіть і запишіть речення українською мовою, виділені слова підкресліть. У разі потреби скорис тайтеся словниками.

1. Х удой м ир лучш е доброй ссоры. 2. Ему следовало бы взять себя в руки. 3. Н есм отря на ранний час, она уже бы ла на ногах. 4. П озвонил бывший ученик. 5. Я считаю, что он неправ. 6. Ей по ра отдохнуть. 7. Зн аком ы й запамятовал мой адрес. 8. Н а будущ ей неделе он уезж ает. 9. С тало ясно, что он уехал навсегда. 10. О т счастья у неё кружилась голова. И . Чай, заж дались? 12. П ойдём поболтаем? 13. Положим, вы обо всём знали. 14. Л ет восем надцать уже, почитай, как пож енились. 15. М ен я тронуло Ваш е внимание. 16. О н был растроган. 431

1. Прочитайте речення двома мовами. Вкажіть помилки, допу щені при перекладі, з ’ясуйте їх причини. 2. Запиш іть переклад правильно, користуючись словниками.

1. В ремя от времени звони л телефон. — Іноді телеф онував теле фон. 2. Долж но быть, это Коля. — Це мусить бути М икола. 3. «Я не настаиваю », — повторил директор. — «Я не настоюю», — повторив директор. 4. О на скры лась за углом. — Вона сховалась за кутом. 5. С права лес всё чаще. — С права ліс усе частіше. 6. Его точно под менили. — Й ого точно підмінили. 7. И горь, напротив, хотел купить новую маш ину. — Ігор, навпроти, хотів купити нову машину. 5. О н и не могли тронуться с места. — Вони не могли торкнутися з міста. 9. М арков всё ещ ё колебался. — М арков усе ще коливався. 10. Д октор Ватсон следовал за ним по пятам. — Д октор Ватсон сл і дував за ним по п ’ятах. 11. В дорогу я куп и л сдобны е булочки и га зированную воду. — У дорогу я купив здібні булочки і воду з б уль баш ками. 12. П ропуск вам заказан : — Вас пропускати заборонено. 199

Прочитайте речення. Здогадайтеся про значення виділених слів і перевірте свої припущення за словником. 1. Втрутився Н евський (О. Ю гов). 2. З а перебігом біохімічних процесів спостерігала група науковців. 3. К олиш ній директор обій няв посаду міністра. 4. У мене до нього важ лива справа. 5. З в и ч ай но, вона мала рацію. 6. Це була слушна нагода для такої розмови. 7. Я міг заприсягтися, що гір цих теж ніколи не бачив (Д. Кеш еля). 8. Д івчина нівроку. 9. А ви я к гадаєте? 10. Н а що ви натякаєте? 11. В они вийш ли на битий шлях. 12. Давалася взнаки втома остан ніх днів (О. Гончар). 13. Настрій був кепський. 14. Григорій картав себе (Вас. Ш евчук). 15. З д о р о в ’я — запорука довголіття. Прочитайте оригінал поезії М ихайла Лєрмонтова та її пе реклад, порівняйте їх. Знайдіть спільне й відмінне в лексиці, синтаксичній будові, з ’ясуйте причини змін у тексті оригіна лу при перекладі. Наскільки вдалим вам видався переклад? Обґрунтуйте свою думку. * *, * Н а севере диком стоит одиноко Н а голой верш ине сосна. И дремлет, качаясь, и снегом сы пучим Одета, как ризой, она. И снится ей всё, что в пусты не далёкой, В том крае, где солнца восход, О дна и грустна на утёсе горючем П рекрасная пальм а растёт. *

*, * Н а півночі дикій на скелі високій Стоїть гордовито сосна. О дна серед снігу, я к в ризі святковій, Д рім ає ж урливо вона. І. Шишкін. На півночі дикій

І сниться їй все, що в гарячій пустелі В тім краї, де сонце встає, С ам отня й сум на аж на самій верш ині Ч удова там пальм а росте. (Переклад В. Горпинича)

Складіть і запишіть складні речення з підкресленими слова ми українською мовою (вправа 430).

200

§ 18. Етюд у художньому стилі Ожило у душі незабут нє...

— щ о таке щастя; — д ивовиж не в природі. — вчитися писати етюд у худож ньом у стилі.

Етюд — це невеликий літературний твір, присвячений якому-небудь окремому питанню. Етюд може стати частиною майбутнього великого мистецького чи літературного твору, його деталлю.

4 3 '-"

1. Прочитайте мініатюри. Чи можна назвати їх етюдами? Ви значте тему й основну думку кожного тексту. Який тип мовлення покладено в основу текстів і як це відбилося на їх будові? 2. Обґрунтуйте стильову належність мініатюр. Проаналізуйте, які типи речень (за метою висловлювання і за будовою) пе реважають у текстах і яка їх стилістична роль. Перший дзвінок

С тарий проф есор дає останні настанови: «Н е забув, із чого по чинати? С початку знайом иш ся з класом, а потім...» Й ого голос потопає в різкому, н асти рли вом у1 звукові електрич ного дзвінка. Ч ас на урок. П ерш ий у житті. Іду довгим, нескінченним коридором. А дзвінок не змовкає. О сь і клас. Тиш а. Д есятки пар очей допитливо д и вл яться на м е не. З чого почати? Н іби звідкись здалеку долинає мій^ голос: «Здрастуйте, діти! Я розповім вам про ш кільний дзвінок. Й ого зроблено зі снарядної гільзи...» (В. Чухліб). Олень на тому березі У вечері знову прийдемо на кручу. Чекатимемо, поки зійде мі сяць. І тоді на п ротилеж ном у березі з ’яви ться наш олень. М и не бачимо, я к він пробирається верболозам и2, переходить вбрід озера й затоки 3. П омічаємо його силует уж е в той момент, 1 Настйрливий —рос. настойчивый. 2 Верболіз — рос. ивняк. 3 Затока —рос. залив.

коли олень зуп и н яється на ш пилі п і щ аної коси і припадає до місячної д о ріж ки на тихій воді. П ’є олень м ісяч ну воду і сам від того стає золотим. С ин шепоче: «Д ивись, у нього роги світяться!» М и довго стоїмо на кручі, а на то му березі — олень... (В. Чухліб). 436

1- Прочитайте етюди, визначте тему кожного з них. З ’ясуйте, як співвідносяться тип мовлення і будова текстів. 2. Обґрунтуйте стилістичну належність мініатюр. Визначте, які типи речень (за метою висловлювання і за будовою) вжито в текстах і як це впливає на їх образність та емоційноекспресивне забарвлення. Ознака

Поспішаю. З а ніч випогодилося, у поблідлом у небі ранкова зоря догоряє. А на дрім ливій вуличці тільки тітка-підм італьниця ш елестить затьм янілим тополевим листям. У мене справи, і я думкою біля них — поспіш аю. К оли це: дінь-дінь-дінь-дінь!.. Аж стрепенувся: та невже?! О глядаю ся — так і є... К алю ж ка на тротуарі взялася льодком. Т ітка мітлою ш угнула — кри ж и н ки по камінню й задзвеніли. Виходить, уже... О так завжди: знаєш , що набли ж ається зима, а пом ітиш перш у її ознаку — здригнеш ся від н есп одіванки 1 (Є. Ш моргун). Диво з див Іш ов стеж кою п овз тю льп ан и , н азвав їх дивом . Б о сп р ав ді ж — диво: ці кол ьо р и н ай н іж н іш и х відтін ків, ці ф орм и. А ле в ід чув, що н ар ц и си вздовж стеж ки о б рази л и ся. І п олун и ц і, і трава, і ж учок, синій, чорн ен ьки й , на плечі. І я їм сказав: «Ти диво!» І все ж и ве в цей травн еви й , п іс л я вчораш н ього дощ у, день — д и во з див. У чора в дощ — ластівок у небі, я к маку. П еред дощ ем заспівали раптом птахи: і чечітки, і солов’ї, і вивільги — усі-всі (За В. Д р о з дом). 1 Несподіванка —рос. неожиданность. 202

437

Прочитайте текст, проаналізуйте його синтаксичну будову. Що відображає заголовок: тему чи основну думку? Поясніть кількома реченнями, як ви розумієте щастя. Це — щастя

З а ш ироким венеціанським вікном параш утиться перш ий сніг. Б ілі лапаті сніж инки — на ж овтому каш тановому листі. Я в кім н а ті не сам: книж ки, картини, програвач із п латівкам и 1. У се мовчить... С ніг сіється повільно, наче уві сні. Р озум підказує: це і є щ астя (За В. Д роздом). 438

Напишіть етюд на придуману вами або одну з поданих тем.

1. Д орогим и д л я мене стали схи ли Д ніп ра (А. М алиш ко). 2. О ж и ло у душ і незабутнє (М . Д рай -Х м а р а ). 3. Цей білий день — хіба не диво? ( О. Орач). 4. Зн ов цвіте в моїй уяві цвіт виш невого садка (О лександр Олесь). 5. С палахнуло літо ватрою востаннє (Б. О лійник). 6. Л истопад утопив краєвиди у розбавлену золотом синь (Є. М аланю к). 7. Н а те і зорі, на те і квіти, щоб було мило ж и ти на світі (Олександр Олесь). 8. С вяткови й салют.

§ 19. Н&рис на основі життєвих вражень Порятуйте красу — і вона порят ує вас

— щ о даю ть лю дині подорожі; — я к ун икнути екологічної катастрофи; — щ о таке екологія м и слен н я та я к дбати про неї. — вчи ти ся створю вати нарис на основі ж и ттєви х вражень.

Нарис — це оповідний художньо-публіцистичний твір, у якому розкриваються й образно відтворюються суть і взаєм озв’язки дійсних подій, фактів, конкретних особистостей. Основні ознаки нарису — актуальність, проблемність, стислість, оперативність2, поєднання художнього і публіцистичного стилів мов лення. Розрізняють такі види нарисів: проблемний, портретний, подо рожній та ін.

1 Програвач із платівками — рос. проигрыватель с пластинками. 2 Оперативність — правильне, швидке і дієве реагування. 203

Прочитайте текст, визначте його тему й основну думку. Яку комунікативну мету ставить автор і чи досягає її? Які мовні засоби використовує? Чи можна назвати цей текст нарисом (якщо так — нарисом якого виду)?Обґрунтуйте свою думку. Зустріч над Черемошем О дного передосіннього вечора наш а м аленька група студентів виїхала до В иж ниці, щоб зустріти світанок у Карпатах. С віж ий, хо лоднуватий легіт навівав м рій ливи й настрій. Ш лях наш леж ав понад Черемош ем, що привітно, наче сивий дідусь-буркотун, вітав нас кож ною хвилею, я к а билась об валун, і справді сивів своєю піною, туманом ранковим, що слався над ним. О так ідучи, ми раптом не зм овляю чись зуп и н и л и ся. Те, що п о стало перед очима, переверш ило всі сп о д ів а н н я1. П івнічно-західна части н а К арпат, я к у сонце щ е не встигло освітити, була схож а на Помпею : верш ина, н а перевершити сподівання че наметом, була вкри та си зо-чорн им ту м а ном, а верш ечки, ніби запалені, п ал ахкотіл и червони м полиском . Я русом ниж че — сн іж н ої б іли зн и п елен а п о вільно посувалася до сходу, ще ниж че — зад ум л и ві зелені сосни й оси ки карп атські стояли мов зачаровані. А півден н а ч асти н а р у х а л ася — з яр ів і в и д ол и н к ів зд ій м ався п оп ел ясто-біл и й тум ан і танув у височині. Й ого н азд оган яв ще біліш и й і також танув, р о зігнани й сонцем. То ц іл и й скарб д л я кін ем атограф іста. А д л я худож ника?!

Ріка Черемош 1 Перевершити сподівання —рос. превзойти ожидания. 204 \

М и, мабуть, довго стояли отак, зачудовані, бо наче п роки ну лись, коли почули десь поряд: «Е-е-е, та ви так усі К арпати забере те в очі...» Н а кручі над Ч ерем ош ем , там , де він н ай б іл ьш е п у с т у є 1, с и дів д ід у сь із такою ж, я к х в и л я п ін и ста, білою бородою . А м и й о го й не п ом ітили ! П ід ій ш ли , п р и в італ и ся. Д ід був н а д иво б ал а к у ч и й 2. П о л и л а с я м уд ра і щ и ра оп овідь про історію його краю , про лю дей. Д ід добре знав гори: я к вони прокидаю ться, я к ж ивуть удень, спочиваю ть уночі, я к борю ться, сердяться в бурю та я к виспівую ть у літній дощ, я к гарно друж ать із Черемош ем. Дід Іван про себе н і чого не розповідав, та ми пізнали його душу, його К арпати. М и переконалися, що він багато таєм ниць природи знає, та ніхто з природолю бців ще не поклав на папір його знань, його лю бові до Карпат. А це була б чудова, ч арівли ва поезія, це була б ж и ва Гуцульщ ина. М и слухали діда, і під мелодію Ч ерем ош а м и лувалися гірською красою і м ріяли ближ че пізнати цей край, його гарних і гордих людей. Т ут велична суворість скель меж ує з веселим и усм іш кам и р із нобарвних квітів у полонинах, а дж аз гірських потоків — з м елодій ним спокоєм ял и н ови х заростей. Тут ж ивуть гостинні, щ ирі й в и три валі3 лю ди. В они навчать тебе мови гір і пісень віковічних ялин, красивої гордості від того, що ти розум ієш їх. А проводжаю чи, п о дарую ть ту частку краси, як у ти забереш собі на добру згадку, поба ж аю ть щ асливої дороги. Щ асливої дороги, я к а має десятки неспо діваних поворотів (За Н. Бабич). Робота в парах 440

О бміняйтесь один з одним враж енням и від мандрівок Україною чи поїздок за кордон. П риділіть увагу таким пи танням: 1 ) з ким, якими місцями і якими видами транспорту ви по дорожували; 2) як довго тривала мандрівка; 3) де ви побували і що бачили; 4) яких людей зустрічали; 5 ) які ваші враження від побаченого, що особливо запам’ята лося; 6) чим збагатила вас подорож.

1 Пустувати —рос. резвиться. 2 Балакучий — рос. словоохотливый. 3 Витривалий —рос. выносливый. 205

441

Перекладіть і запишіть українською мовою висловлювання видатних діячів культури про природу. Визначте основну думку текстів і розкрийте власне бачення проблеми.

1. П ейзаж страны — это такой же элем ент национальной ку л ь туры, как и всё прочее. Н е хранить родную п рироду — это то же са мое, что не беречь родную культуру. П ейзаж — вы раж ение душ и народа (Д. Л ихачёв). 2. С егодня мы достигли таких верш ин ц ивилизации, когда ч е ловек долж ен быть не только «потребителем» природы , но и её по кровителем, сотворцом. С егодня не только мы зависим от природы, но и она зависит от нас (Ч. Айт м ат ов).

442

1. Прочитайте текст, висловіть свої враження від описаного. Які проблеми порушує автор? Що ви розумієте під екологі єю мислення і як потрібно дбати про неї? Визначте тему й основну думку висловлювання. 2. Назвіть ознаки нарису в тексті. Охарактеризуйте лексичні засоби стилістики в тексті та його синтаксичну будову (типи речень за метою висловлювання і за будовою, пряма мова, риторичні запитання та ін.); з’ясуйте їх роль у розкритті ос новної думки. П ейзаж

Х удож ник Іван М арчук уж е сім годин стоїть біля вікна потяга. Н е може відвести очей від рухомого весняного пейзаж у. Д уж е в и разна граф іка ще голих дерев. О голена зем ля щ ойно скин ула зітка ну зі снігу білу сорочку. І раптом підходить провідник з відром, повним сміття. М овчки, по-хам ськи відстороню є Івана від пейзаж у, відчин яє вікно і ви вер тає всю нечисть на пречисту землю. «Н ещ асний, бідний чоловік! — дум ає Іван. — Тобі розум у бра кує. Хто після тебе прибирати буде? Н а кого ти вивали в недоїдки і пластикові п ляш ки ? Це злочин: перш і травинки, воскресла земля, а ти наслідив. Н у підніми, чоловіче, очі на чинити (робити) все цей прекрасний пейзаж! Ч ом у ти його об що заманёться раж аєш ? Ч ом у вваж аєш , що тобі дозволено безкарно1 ч и н и ти 2 з природою все що зам анеться — засмічувати, забрудню вати. Т а зрозумій, нареш ті, — усі ми тільки тим часові гос ті на цій землі, зем ля ж — вічна». 1 Безкарно — рос. безнаказанно. 2 Чинити (робити) все илр заманеться —рос. делать всё что заблаго рассудится. 206

Лю дина, я к а п р оявл яє зло в будь-якій ф ормі, покарана вж е тим, що її п озбавл ен о 1 розуму. С правж ня лю дина не мож е переступити меж і і скоїти злочин. Сьогодні варто говорити не про екологію взагалі, а про екологію м ислення. Н аш розум уподібню ється квітці, я к а наповню є простір пахощ ами, якщ о його д ія прекрасна. Або — купі сміття, що отруює до вкіл л я смородом. Я кщ о чиїсь дум ки сіють злобу, ненависть, заздрість, зраду, — вони паплю ж ать пейзаж душі, спотворю ю чи2 красу (За Т. У нгуряну).

443

З-поміж актуальних проблем виберіть одну, якій ви хотіли б присвятити невеликий твір у формі нарису на основі ж иттє вих вражень. Сформулюйте тему самостійно або скористай тесь однією з поданих нижче, зберіть матеріал з різних дже рел і запиш іть текст висловлю вання. О рієнтовні теми: «Україно! Ти для мене диво!» (В. Симоненко); «Україно! Д о ки жити буду, доти відкриватиму тебе» (В. Симоненко)', «Ці кава подорож»; «Незабутня зустріч».

§ 20. Переказ із творчим завданням Людина — надія планети

— я к цілеспрям овано опанувати професію; — я к зберегти планету й екологію; — я к раціонально використати час та організувати дозвілля. — вчитися писати докладний переказ із творчим завданням.

444

Прочитайте текст. Я ка відповідь дається в тексті на запитан ня, винесене в заголовок? А якої думки ви? Чи раціонально використовуєте ви свій час і чи вдається вам відпочити? Як ви проводите вільний час і чи є у вас захоплення? Вільний час — проблема чи винагорода?

Л ю дині, я к а працю є або вчиться, постійно не вистачає часу. М а буть, багатьом із вас знайоме: «Я кби був час, я почав би (почала б) 1 Позбавити/позбавляти когось чогось —рос. лишить/лишать кого-ни будь чего-нибудь. 2 Спотворювати/спотворити щось — рос. обезображивать/обезобра зить что-нибудь. 207

ходити в басейн, поїхав би (поїхала б) у подорож, піш ов би (п іш л а б) на концерт...» Н адл и ш о к1 вільного часу — не менш важ ке вип робуванн я2, ніж його нестача. Технологічні досягн ен н я сучасного суспільства, іс тотно полегш ую чи наш побут,, вивільняю ть значну кількість часу. Т ом у я к тільки в лю дини є м ож ливість вивільняти/вйвільнити не працю вати, з ’явл яю ться значні р е зерви зайвого часу, що створю є пробле зайвий час му зайнятості. І якщ о немає серйозних захоплень або діяльності, як ій лю дина могла б себе присвятити, то вин и кає відчуття нудьги3, непотрібності й безвиході. Т ом у п и тан н я, чим за й н я ти ся , ту р б у є багатьох. В аж л и во н ав ч и ти ся раціонально організовувати ж иття, правильно структурувати свій час (3 енциклопедії). 445

1. Прочитайте вислови. Як ви їх розумієте?

1. Я ніколи не буваю н астільки зайнятий, я к у години свого дозвіл л я (Ц ицерон). 2. Безладн и й відпочинок ще більш е стомлю є (Н ародна творчість). 2. Подумайте, де в тексті вправи 444 доречно ввести ці цитати, щоб підсилити логіку викладу, а не порушити її. Прочитайте лист-звернення вашої ровесниці до читачів молодіжного журналу. Про що в ньому розповідається? Що дало дівчині нове захоплення? Яку комунікативну мету ставила дописувачка та який її досвід варто запозичити? Я хочу розповісти вам про своє захоплення спортивним и тан цями, що виникло кілька років тому. Я в захваті переглядала транс л яц ії танцю вальних конкурсів «Танці з зір ками», «Танцю ю д л я тебе» і так захопилася підтрймати ідею цим видом мистецтва, що почала займ атися в студії бальних танців. Згодом у мене ви н и кл а дум ка створити в ш колі гурток під назвою «Едельвейс». Усі учні — я к дівчата, так і хлопці — підтрим али цю ідею. У мене з ’яви л ося чимало однодумців і нових друзів. Н ове зах о п л ен н я істотн о в п л и н у л о н а м ій спосіб ж и ття, мою з о в н іш н іс т ь і н ав іть н а м ій х ар а к тер . Я зд о б у л а д о д а тк о в і об о в’я зк и і стал а більш відп овідальною та впевненою у своїх с и лах. Н о в а сп р ава п отреб увал а творчого підходу і сп ец іальн и х 1 Надлишок —-рос. избыток. 2 Випробування —рос. испытание. 3 Нудьга — рос. скука. 208

знань. С и стем ати ч н і за н я т т я тан ц ям и з р о б и л и м ен е в п р а в н іш о ю , р о зк у т іш о ю 1 і стрункіш ою . Б іл ьш в и ш у к ан и ми стал и манери. М оє захоп лен н я не п означилося на навчанні. Т а головне, іцо завд яки тан ц ям я зустріла свого найкращ ого д р у га — хлопц я зі студії бальних танців, якого щ иро покохала.

447

Фрагмент шоу «Танці з зірками»

Дайте відповіді на запитання анкети, яку розробила редко легія журналу, започаткувавши обмін досвідом на сторінках періодичного видання. А нкета

1. Я к у вас з ’яви л ася нова ідея? 2. Щ о це за ідея? 3. Я к сп ри йн яли її товариш і? 4. Я ки м и були ваш і перш і кроки в опануванні нової справи і як и х навичок вона потребувала? 5. Ч и з ’яв и л и ся нові друзі? Хто вони? 6. Я кі переваги2 дає вам захоп лен н я новою справою ? 7. Я к поєднується ваш е нове захоп лен н я зі старим и, а також із навчанням ? 8. Я кі несподіванки чекали на вас? Робота в парах 448 Обговоріть ідею введення до шкільної програми заняття танцями (з якою метою, для кого — тільки для дівчат, винят ково для хлопців чи для всіх). Аргументуйте свою позицію. Робота в групах

449

Перегляньте тексти вправ 450-453 і виберіть з-поміж них той, що вас найбільше зацікавив. О б’єднайтеся в групи відповідно до вибраної проблеми і виконайте завдання до текстів.

Робота в групах 450 Прочитайте текст, визначте його основну думку, тип і стиль мовлення. Висловіть припущення, що спонукало автора по рушити проблему переселення землян; чи можна цього уник нути і за яких умов. З ’ясуйте, як науковці обґрунтовують 1 Розкутий —рос. раскрепощённый. 2 Перевага —рос. преимущество. 14 "Українська мова", 10 кл.

209

перспективи переміщення людей на інші планети. Порадьте ся, що ви взяли б із рідної планети в космічну подорож. У далекі світи С коро я полечу в далекі світи. М и з др у зям и ступимо на твердь інш их планет, побачимо нові світанки, почуєм о ш ум не наш их лісів, звуки й мову небачених іс тот. Н ад нами будуть незнайом і сузір’я, наші легені вдихнуть н е зем не повітря... Щ о ж візьмемо з рідної планети? Щ о згадаємо на таєм ничих ш ляхах? Щ о буде радістю на новій путі?..

Я візьм у із собою найніж ніш е, найпростіш е, найнепомітніш е. Л егіт нечутний степовий, що несе на своєм у крилі подих весни, пахощ і й барви скром них лугових квітів... Я понесу в серці звуки народних пісень, що віками не зм овкали над землею , зберігаю чи в безім енних творіннях пульс безсмертя. К азку я не забуду в зорянім безмежжі, улю блену всіма поколіннями... Т а найголовніш е, найсвятіш е, щ о я візьм у в серце, в думи, в н о ве ж иття, — тебе, Мамо... (За О. Бердником). Робота в групах Прочитайте уривок, визначте стиль мовлення. Обговоріть, яку думку обстоює автор і для чого робить екскурс в історію; чи достатня його аргументація; чи погоджуєтеся ви з тим, що спеціалізація була передчасною і варто повернутися до ідеї фахівця-універсала. Аргументуйте свою позицію і доведіть її до класу. Д ивн а річ: на світанку сучасної культури її діячі були ун іверса лами. Згадайте добу Ренесансу. Л еонардо д а В інчі ми знаєм о як 210

геніального худож ника, архітектора, інж енера й ученого. Т а чим більш е розвивали ся наука і мистецтво, тим глибш е відбувався п ро цес розгалуж енн я й спеціалізації. Так, скажімо, лікарі п оділилися на терапевтів, хірургів, педіатрів, стоматологів. П отім із хірургів виділили сь ортопеди, з терапевтів — ендокринологи, а там — к ар діологи, отоларингологи, дерматологи, — усіх і не перелічиш ! Т ак буквально в кож ній галузі. Зд авал ося б, це природно, законом ірно, корисно. Аж раптом ж и ття поставило перед нам и безліч проблем, як і один, навіть н айталановитіш ий, проте вузький фахівець, уж е р о зв’язати не може. їх треба виріш увати колективно. А ще кращ е, коли кілька ф а хівців поєднано в одній особі (За Л. Дмит ерком). Робота в групах Прочитайте текст, визначте його основну думку, тип і стиль мовлення. Обміняйтеся думками про те, які знання з мови, літератури, історії, географії, біології, математики та інших предметів ви вважаєте найнеобхіднішими в житті і чому. Н есерйозно думати, що досить бути схож им на ту чи інш у лю дину, і це вж е дає гарантію справді стати кимось: ученим, актором, генералом, держ авним діячем. Н айцінніш е в лю дині — цілеспрям ованість. О сь ти був н і цілеспрямованість ким, а став усім. О сь загубився в лю дському ю рм ищ і1, заховався, розчин и вся в суцільній анонімності, а н а справді2 становиш неаби яку цінність д л я людей. З дити н ства м ож на м ріяти стати ком позитором, худож ником, перш овідкривачем , полководцем, академіком. Т ака ж скромна, д о ступна кож ном у м рія в д итячи х душ ах стати льотчиком , моряком, космонавтом, геологом, підводником. Але ці мрії залиш аю ться в дитинстві. П ідлітком думаєш про речі практичніш і, хоча все важ че зроб и ти кон кретни й вибір. У чиш ся, однак напевно не знаєш , які науки зн адобляться тобі в дорослом у житті. В ю нацьком у віці мож еш зм іню вати свої вподобання, навіть попрацю вати на різних роботах, проте не здогадуєш ся, я к складеть ся твоє ж и ття через рік чи два. В еликі завдання потребую ть глибоких знань, про застосування як и х багато хто зараз не думає. Д ехто безцільно накопичує знання, я к скупий золото, тому що не мож е передбачити, які конкретні зн ан н я будуть необхідні в м айбутній п роф есійній діяльності. 1 Юрмище — натовп (рос. толпа). 2 Насправді — рос. на самом деле. 14*

211

Том у лю дина ще зм алку має зам ислю ва ти ся над своїм п ризначенням у житті, ставити мету і докладати всіх зу си л ь 1, щоб здійснити свої нам іри (За П. Загребельним). докладати зусйль

Робота в групах Прочитайте текст, визначте його основну думку, тип і стиль мовлення. Обговоріть наслідки споживацького ставлення людей до природи; сформулюйте свої пропозиції2 щодо за хисту природного середовищ а, збереж ення його багатств і відвернення екологічної катастроф и. Д оведіть їх до к л а су через свого представника. На ясні зорі, на тихі води Т уристи йдуть по чисте повітря, по запахи літа, по тиш у лісів і ланів, по плю скіт хвиль і спів птахів. Ці лю ди прагнуть3 як н ай б іл ь ше дізнатися про рідний край, вони збираю ть у душ у золото вра ж ень від побачених краєвидів. Ц ей легкий і водночас значущ ий вантаж здатний збагатити кожного. У туристів виникає ілюзія, ніби вони першопроходці, наче до них цією стежкою ніхто, крім диких звірів, не ходив. І туристи щ иро р а діють, відкриваю чи для себе все нові й нові принади4 рідної країни. Т а що це? П олам ані молоді деревця, обчухрані5 гілки на старих. Ч и не стадо д иких свиней пробігло лісом ? О й ні! Н аш товхнувш ись на консервні бляш анки, ш м атки газет, биті пляш ки, целоф анові кульки, новітні К олумби починаю ть розуміти, що це, на жаль, «на слідила» лю дина. Я кщ о туристи наваж аться піти далі, то мож уть натрапити ще й на вигорілу смугу лісу: не так давно тут вирувала пожеж а. І цей злочи н перед природою вчинили люди, які вваж аю ть себе лю бителям и природи. Б ез такої спопеляю чої лю бові природі було б легш е (За Б. Сидоренком). Прочитайте (мовчки) висловлювання М ихайла Пришвіна. Перекладіть і запишіть афоризм українською мовою, пояс ніть, як ви його розумієте. П рирода страны — это родина всех талантов, начиная от роси н ки солнца, сверкнувш ей всеми огнями, кончая талантами, перехо д ящ и м и в историю культуры. 1 Докладати/докласти зусиль — рос. прилагать/гіриложить усилия. 2 Пропозиція — рос. предложение. 3 Прагнути (чого, до чого) — рос. стремиться (к чему). 4 Принади — рос. красоты. 5 Обчухраний — рос. ободранный. 2І2

455

Напишіть докладний переказ із творчим завданням за ви браним текстом (впр. 444, 450, 452, 453), доповнивши його: — конкретними фактами, як наукові відкритая полегшують по бут сучасної людини і вивільняють час; міркуваннями щодо ор ганізації дозвілля, розповіддю про своє захоплення (впр. 444); — роздумами щодо бережливого ставлення до планети Земля і перспективи переселення землян на інші планети (впр. 450); — розповіддю про свою майбутню професію й міркуваннями щодо того, які знання необхідні для її опанування (впр. 452); — цитатою із вправи 454 та міркуваннями щодо ролі й завдань людини в збереженні та примноженні природних багатств (впр. 453).

§ 21. Твір у публіцистичному стилі на морально-етичну тему Раз добром нагріте серце вік не прохолоне 456

Прочитайте текст, визначте його основну думку, обґрунтуй те стильову належність. Щ о автор вважає головним у житті? Я ку комунікативну мету він ставить і чи досягає її? Про головне в житті

Те, що я скажу, — це моя особиста д у м ка1. Я її ніком у не н ав’язую . І все ж нагадаю слова В олодим ира М ономаха: «...аще не всего приимете, то половину». М и часто чуємо: нове в ж итті протистоїть особйста думка старому, хоча, мож ливо, і не все нове краще, ніж старе. Я к світло протистоїть мороку, так розум і мудрість протисто ять брехні, лю бов — ненависті, милосердя — жорстокості, мир — во рожнечі. Т аким чином, усе наш е ж и ття знаходиться в постійній бо ротьбі. Ц е споконвічний закон. Н е було б такого протистояння — не існувало б і самого ж иття. О днак якщ о в душ ах лю дей поруш ується рівновага сил, протиборство загострю ється, посилюється. У наш ій країні сьогодні існує кілька надваж ливих проблем: екологічна, продовольча, житлова... П ропонувалися різні ш ляхи їх виріш ення. Т а корені в цих проблем спільні. Вони крию ться у в и хованні, у культурі. П ереконаний2: освіта, мистецтво, наука потріб ні не самі по собі — вони ф орм ую ть лю дину морально. 1 Особйста думка — рос. личное мнение. 2 Переконаний — рос. убеждённый, убеждён. 213

К ультура ф орм ується століттям и. Вона м ає найцінніш у вл асти вість з ’єднувати минуле, сучасне і майбутнє. К ультура передається з поколінн я в покоління — н акоп и чується1. Н ерідко вважаю ть, що культурна лю ди накопйчувати(ся) на — та, я к а багато читала, здобула добру осві ту, знає кілька мов. П роте м ож на багато знати і не бути культурним , а м ож на і не маю чи диплом ів відзначатися внутріш ньою культурою . К ультура об’єднує всі грані особистості. Н е мож на бути ку л ь турним в одній сф ері й зали ш атися невігласом в іншій. Зла, нервова реакція, грубість, нерозуміння, з яким и, на жаль, ми так часто стикаєм ось2, — озн ака слабкості, неморальності. Привітність, доброта роблять лю дину красивіш ою . С потворе не3 злістю обличчя стає огидним 4. Так, трап ляю ться продавці, які рідко всм іхаю ться покупцям, відповідаю ть грубо й неохоче. Т аким ставленням до інш их вони насамперед зневаж аю ть себе, перетво рюють свій труд на каторгу. О сь недавній випадок. Я кось я хворів, леж ав у лікарні. М ене н а відували ш колярі, п риносили квіти, підбадьорю вали. О дна з м ед сестер відзначила: «Я кі хорош і діти! Я кі красиві в них обличчя!» О бличчя, звичайно ж, були я к обличчя, але турбота, увага до інш ої лю дини зробили їх справді прекрасним и. Д оброта, я к і п ам ’ять, допом агає долати недуги, час і навіть са му смерть. У цьом у їх непром инущ е5 моральне значення. Я кщ о ж и ти тільки д л я себе, дбаю чи виклю чно про власний доб робут, — я к купити автомобіль чи м еблевий гарнітур, — то від п ро ж итого не зали ш и ться й сліду. Лю ди, які ні про кого не турбую ться, зазви чай випадаю ть із п ам ’яті інш их. І, навпаки, про тих, хто безкорисливо служ ив інш им, мав у ж итті високу мету, п ам ’ятаю ть довго. П ам ’ятаю ть їхні слова, вчи н ки і навіть дивац тва6. Щ астя досягає той, хто сп ри яє щ астю інш их, забуваю чи інколи про себе, про свої особисті інтереси. Т ак ж ити — непросто. О днак треба намагатися. Н ехай справа, як у ти робиш , невелика. П роте во на стане значною , потрібного всім, якщ о ставиш ся до неї, я к до найнеобхідніш ого у світі (За Д . Л ихачовим). 1 Накопичувати(ся)/накопйчити(ся) — рос. накапливать(ся)/накопить(ся). 2 Стикатися/зіткнутися —рос. сталкиваться/столкнуться. 3 Спотворений —рос. искажённый. 4 Огидний —рос. мерзкий, безобразный. 5 Непроминущий —рос. непреходящий. 6Дивацтво —рос. чудачество. 214

457

1. Прочитайте виразно вірш Любові Бенедишин, визначте йо го тему й основну думку. Які стилістичні засоби використо вує автор для їх розкриття? Контрасти Ж и ття складається з контрастів. Є урвищ а і є мости. Ш анс дарувати й ш анс — украсти. Є світло й темінь. Я і ти. Є дж ерело і є болото. Є зло й добро. І пекло, й рай. Є «так» і «ні». Є «за» і «проти». П рощ ення й помста — Вибирай. 2.

458

Чи однаково виявляю ть себе люди в ситуації морального ви бору? Від чого це залежить? Який вибір зазвичай робите ви і якими мотивами керуєтесь? Прочитайте афоризми, поясніть, як ви їх розумієте. Про які людські якості тут ідеться?

1. Н ія к а п р и ч и н а не ви б ач ає н еввіч л и во сті (Т. Ш евченко). 2. Н а й в и щ а посада — бути н а зем лі лю диною (М аксим Горький). 3. Л ю д и н а п ом н ож ує власн е щ астя такою мірою , якою дарує й о го інш им (І. Б ент ам ). 4. Ж и ти серед лю дей — усе одно, що х о д и ти в к азк о в о м у саду, де н авкол о тебе н ай тонш і п ел ю стки квітів з тр ем тяч и м и к р ап л я м и роси, і треба так іти і так д о то р к у в ати ся до квітів, щ об не в п ал а ж одн а к р а п л и н а (В. С ухом линський). 5. Л ю дина, я к а не стави ться гум анно до свого бли ж н ього, не м ож е в в а ж ати ся сп равж н ьою лю диною (Ф . Б екон). 6. У сі н а світі п р ек р ас ні п о ч у ття в аж ать м енш е, н іж од н а д обра сп р ав а (Н ародна т ворчіст ь).

459 1. Прочитайте виразно вірш Людмили Віктасової, визначте йо го тему й основну думку. Чи погоджуєтеся ви з автором цих рядків? Обґрунтуйте свою думку. Чи були ви свідками ситу ацій, коди людина потрапляла в біду? Я к ви поводилися? Розкажіть про це. Ч уж ого горя не буває... П рийм и до себе ближ ніх біль. Той, хто про інш их забуває, — Х овається в норі своїй. 215 /.

К оли твоя хатина скраю — Д уш а, я к панцир. П ам ’ятай: Чуж ого горя не буває... Н адбай д л я себе і віддай. Бо прийде час і запитає: Ч ом у ніхто не допоміг? Чуж ого горя не буває — Воно розділене на всіх. 2.

460

Як ви розумієте вислів «Коли твоя хатина скраю...»? Я к на зивається повторення того самого речення і яку роль у вірші відіграє цей стилістичний прийом?

1- Прочитайте текст. З ’ясуйте, що Василь Сухомлинський вва жає неприпустимим для порядної людини. На яких синтак сичних конструкціях — ствердних чи заперечних — побудо вано текст?

В асиль С ухом линський визначив перелік вчинків, н еп ри й н ят н и х1 для порядної лю дини. Так, негідно: — будувати своє щ астя на неповазі до прав інш ої лю дини; — залиш ати лю дину в біді; — п ривласню вати2 чуже; — бути боягузом, п роявл яти неріш учість; — давати волю ницим 3 потребам і пристрастям; — мовчати, якщ о твоє слово правди не дасть скривдити людину; — не мати власної думки, а й ти за натовпом; — легковаж ити, не виконувати обіцянок; — не допом огти жінці. Робота в групах 2.

461

Розробіть «М оральний кодекс благородної людини» на ос нові дій, вчинків і рис характеру, протилежних тим, про які йдеться в поданому тексті. Напишіть твір-роздум у публіцистичному стилі на одну з тем: «Раз добром нагріте серце вік не прохолоне...» (Т. Ш ев ченко); «Поспішайте творити добро» (О. Довженко); «Щ ас тя. Яке воно?»; «У чому сенс життя?»; «Будувати життя чи

1 Неприйнятний — рос. неприемлемый. 2 Привласнювати/привласнити (рос. присваивать/присвоить) —вида вати/видати чуже за своє; красти. 3 Ниці потреби — рос. низменные потребности. 216

пристосовуватись1 у житті?»; «Щ об душа не міліла...»; «Лю дина в ситуації морального вибору»; «Мій вибір»; «Мій іде ал»; «Чужого горя не буває» (Л. Віктасова); «Вклоняються доземно тій людині, якій чомусь болить біда чужа» (Г. Лат н и к «Щ о значить бути сучасним»; «Не стати рабом речей». Під час написання твору дотримуйтеся таких порад: 1. Сформулюйте основну думку висловлювання (що ви стверджуватимете). 2. Глибоко й вичерпно розкривайте тему й основну думку. 3. Наводьте приклади з життя, факти з різних джерел інфор мації задля переконливості й доказовості викладу. 4. Доречно використовуйте цитати. 5. Дотримуйтесь композиційної стрункості, пропорційності частин, логічності у викладі думок. 6. Робіть висновки, висловлюйте особисте ставлення до по дій, фактів, людей, їхніх вчинків, давайте їм оцінку. 7. Дбайте про єдність стилю і грамотність.

§ 22. Відгук на твір мистецтва Всесвіт нашої духовност і

О з

— самобутність українського народного мистецтва; — чим українська культура збагачує культуру світову. — вчитися писати відгук н а твір мистецтва.

Відгук — це текст, у якому висловлюється обґрунтована думка про прочитане, побачене або почуте і дається його оцінка. У відгуку людина має змогу поділитися своїми думками про ті чи інші явища суспільного або культурного життя (наприклад, про книж ку, пісню, картину, виставу, кінофільм, скульптуру). У відгуку поєднуються різні типи мовлення; у його основі — роз дум. Теза (думка про твір мистецтва) обґрунтовується доказами; у висновку дається загальна оцінка твору. Закінчується відгук реко мендаціями. Стиль — публіцистичний. Форми відгуку: лист, текст виступу з повідомленням; щоденниковий запис, стаття в журнал, газету, конкурсна робота.

1 Пристос6вувати(ся)/пристосувати(ся) в а т ь ся ) / приспособить(ся ). 217

— рос.

приспосабли

4 6 2 1. Прочитайте текст. Чи можна назвати його відгуком на твір мистецтва? Обґрунтуйте свою думку. 2. Я ка ідея триптиха1 Ф едора Кравчука і наскільки вдалося ав торові її художнє втілення? Я ку роль у реалізації задуму ві діграла особливість творчої манери художника — образне відтворення реалій у поєднанні з композиційним конструю ванням образу? Як рецензент оцінює роботу митця і на чому ґрунтуються його висновки? Мистецьке осмислення Коцюбинського У сучасній українській естетиці та в м истецтвознавстві існує стійка тенденція до розш и рен н я аналізу літературної спадщ ини за рахунок її худож ніх перевтілень, творчих інтерпретацій в інш их в и дах мистецтва, зокрем а в малярстві. О духотворене сп ри йн яття особистості, п рироди та речей, щ о її оточують, визначили концепцію ж ивописного триптиха Ф едора К равчука «Ч ернігівське обій стя К оцю бинського» (2 0 0 5 -2 0 0 8 ), присвяченого великом у С онцепоклонникові. Ц ілісний образ скла дається з трьох тем атико-ж ивописних картин: у центрі — письм ен н ик і місто; зліва — квітуча садиба й дім; справа — вітальня в гостин ному домі Коцю бинських. Усі части н и триптиха разом окреслю ють екзи стен ц ій н и й простір чернігівського С онц еп оклон н ика, його ж иттєве й духовне обійстя. В иріш ується доволі2 складне завдан ня — мовою портрета в інтер’єрі, образами природи й ож ивлених ре чей розкрити світ, у яком у ж ив і творив письм енник, пов’язати р із норідний матеріал у єдине ціле, підпорядкувати деталі одній ідеї. Постать М ихайла Коцюбинського височить над краєвидом. О б раз гармонійно вписується в природу, в ландш афт, який так любив С онцепоклонник, — Чернігівська Л ісовиця з її луками, озерами, Троїцько-Іллінським монастирем на Болдиній горі. Портретні риси і вдача класика української літератури легко впізнаються. Л іричнозадумливий погляд, делікатно складені руки підкреслюють гармонію душі письменника. Показово, що його постать акцентована темним. Т акий колорит надає образові строгості, витонченості, академізму. П риродне тло портрета доповню ється і розш ирю ється садом. Ф руктові дерева, плодоносні й декоративні кущ і, різнобарвні паху чі квіти завж ди м илували око й тіш или душ у письм енника. Б ар в и с ти й ф рагм ент саду з церковним и баням и позаду зображ ені на к ар тині я к друге «я» письм енника. 1 Триптих — композиція з трьох картин, об’єднаних спільною темою, ідеєю. 2 Доволі — досить (рос. достаточно). 218 І

І ще одна складова ж иттєвого світу К оцю бинського — його дім. Н а полотні не просто ф рагм ент кімнати, а уречевлен ий 1 внутріш ній світ письм енника. Речі в інтер’єрі вітальні розповідаю ть про ж и ття свого господаря. Р ояль, картини, книги, розчинені в сад две рі — усе говорить про повноту ж и ття в мистецтві, у творчом у сп іл куванні. Хто тільки не гостю вав у домі К оцю бинських, а за роялем неодноразово сидів і співав М и кола Л исенко. Зображ ени й інтер’єр вдало ож и влени й букетом квітів, як и й ж ивописно вид іляється на тлі розчинених у сад дверей. Г уцульський ки лим ок на порозі, що нагадує про карпатські м андри Коцю бинського, про його лю бов до Гуцульщ ини, заверш ує худож ній образ інтер’єру. Головне, щ о картина-триптих сприйм ається я к цілісна худож ня панорам а ж иттєвого світу письм енника. Ідейно-естетична кон ц еп ц ія твору зн ай ш ла гідне втілення, а створений образ доповнив сучасне коцю бинськознавство м истецьким и барвами (За В. Личковахом). 1. Прочитайте афористичне висловлю вання композитора Крістофа-Віллібальда Глюка. Поясніть, як ви його розумієте. П ростота, правда і природність — ось три великі принципи прекрасного в усіх творах мистецтва. 2. Чи додержано цих принципів у творчості Федора Кравчука? Обґрунтуйте свою думку. Перегляньте відгук на пейзажний живопис Олексія П оля кова. З ’ясуйте, у чому рецензент вбачає своєрідність творчої манери митця і що таке імпресіонізм. Колористика Олексія Полякова С правж ній оспівувач природи... Т ак називаю ть донецького митця, заслуж еного худож ника У країни О лексія П олякова, чиї твори зачаровую ть щ ирістю, лю бов’ю до степових просторів, н а повнених духм яним и травам и, квітам и і яскрави м сонцем, яки м п росякнути й майж е кож ен твір майстра. Т ворчий доробок м и тц я — галерея образів природи. «Зим овий вечір», «К вітучий травень», «У горах К риму», «Тополі в степу», «Гурзуф», « Н а Дніпрі. Х ортиця» тощ о — своєрідний калейдоскоп враж ень майстра. Т вори О лексія П олякова — настроєві. Головне д л я нього — пе редати стан природи в певний момент. Це єднає худож ника зі ш ко лою імпресіоністів. П ерш е відчуття м айстра миттєво з ’яв л яєть ся на 1 Уречевлений —рос. овеществлённый. 219

полотні, і після кількох м азків п ен зля перед нам и постаю ть дерева, квіти, хатки, постаті людей. Головний герой у творах П олякова — природа. Х удож ник тонко відчуває колір. Він використовує чисті, яс к р а ві фарби, а також створю є колористику твору на контрастах — з і ставленні холодних і теплих тонів. У деяких творах митець, я к справж ній імпресіоніст, розробляє власну колористичну палітру. Х удож ник майстерно використовує відтінки одного й того ж кольору д л я створення єдиного образу — «Л ітній вечір», «У країнський пейзаж . Ідилія», «Л атаття», «К рас н ий О скол. Л ітній пейзаж». У цих полотнах зелений у всіх його відтінках п оєднується з теп лим и тонам и брунатного, червоного та вкрап лен н ям и холодних ф іолетового та блакитного кольорів. П астозн і1, рельєф н і м азки п ензля створю ю ть гру світла й тіні на поверхні полотна, відчуття м ерехтливої повітряної маси. М айстер кольору П оляков творить на полотні справж нє ж и ття («С теп донецький», «Т еплий день осені»), де в и я вл я є б уян н я барв, кольорових акордів, ф актури 2. П лен ерн и й3 ж ивопис О лексія П олякова — вікно в інш ий світ — близький, реальн ий і водночас казковий. Х удож ник долучає гл яд а ча до співпереж ивання, створю ю чи легкий, радісний або м рій л и вий, ліричн ий настрій. К артини П о л якова наповнені повітрям. В они дихають. Глядач ніби занурю ється в прохолоду лісу, у спокій літнього вечора, відчу ває свіж ість дн іп рової хв и л і та теп ло кри м ськ ого сон ц я (За Л. Аполлоновою ). Робота в парах Обміняйтеся враженнями від виставки картин, відвідання картинної галереї чи музею образотворчого мистецтва. Роз кажіть про картину, яка вам найбільше сподобалася, опишіть її, поділіться думками і почуттями, які вона викликала, дайте їй оцінку, поясніть, чим привернув увагу цей твір мистецтва. 466

Прочитайте текст. З ’ясуйте, як автор визначає справжність літератури, чи переконливо він обґрунтовує свою думку. Звірте текст із поданим нижче планом відгуку на книжку.

1 Пастозність — значна товщина, рельєфність фарбового шару; влас тивість нерозрідженої фарби зберігати форму, надану пензлем. 2 Фактура — особливості обробки поверхні картини. 3 Пленер (з фр.) —вільне повітря; пленерний живопис — живопис прос то неба, що відтворює багатство природи, сонячне освітлення й повітряне середовище. 220 1

Чим треба доповнити висловлювання, що змінити в змісті й мовному оформленні тексту, щоб він став відгуком? Є один простий рецепт визначення справж ності літератури: чи хочеться тобі читати цю кн и ж ку серед ночі? Я кщ о так, то маєш справу зі справж нім майстром, якщ о ні — то sorry. Й ого я читаю з інтересом. Я стаю його бранцем 1, я простую й о го дорогами — поруч із його героями, я сперечаю ся з ним и і з ним, я гніваю сь, але йду далі — доки кн и ж ка не закінчиться, іду, щоб уреш ті-реш т побачити сонце. Т ака д л я мене проза О леся У льян ен ка (С. Грабар). План відгуку на книжку 1. Н азва твору, його автор. 2. Т ем а та ідея, їх актуальність. 3. Зміст. 4. Н айцікавіш і епізоди (п ри клади). 5. К ом позиція і мовне оф орм лення. 6. М айстерність автора в зображ енні характерів героїв. 7. Т алант худож ника-ілю стратора в розкритті задум у п исьм ен ника. 8. Загальн е враж ення й оцінка. 9. Висновок. Прочитайте текст. Доведіть, що це відгук. Н азва кн и ж ки О лекси П ідлуцького «П остаті XX століття» говорить сама за себе. Д о неї входить п ’ятн адц ять нарисів-портретів загальнонаціональних лідерів різних країн. Серед них є як усесвітньовідомі — М аргарет Тетчер, К онрад Аденауер, Р ональд Рейган, так і ті, про як и х ми знаєм о набагато менш е — Д ен Сяопін, К арл М аннергейм та інші. Усі ці персонали об’єднує спільна риса: кож ен із них зм іг вивести свою країну з глибокої кри зи чи виборо ти їй держ авність. А втор зібрав історії ж и ття видатних політичних діячів м инулого століття, які ж и ли в складних історичних умовах. Це істотно відбилося на особистості кож ного з них, а їхні дії та вчинки, у свою чергу, впли вали на перебіг світових політичних процесів. їх н і імена назавж ди зали ш аться в історії лю дства. Зб ір ка портретних нарисів політиків «П остаті XX століття» О лексія П ідлуцького — це вж е друге, доповнене і перероблене ви дання, як е за короткий час здобуло н еаби яку популярність серед української інтелігенції. К ни ж ка стала якнайповніш ою за змістом, доступніш ою за ф ормою й інф орм ативно більш насиченою, адже 1 Бранець —рос. пленник. 221

видання із самого початку орієнтувалося на якнайш ирш ий загал читачів. їх приваблю є ком пактність книж ки, ЇЇ лаконічність, а го ловне — оригінальне м ислення, розкуте і разом із тим тактовне сло во автора, як и й нікого не повчає і ніком у не н ав’язу є своєї думки. С хильний до роздумів читач знайде у творі О. П ідлуцького дж ерело естетичного задоволення і багату п ож иву д л я розуму, що дасть змогу об’єкти вн о поди вити ся на перебіг наближ ених у часі іс торичних і політичних процесів, розібратися в них. «Постаті XX століття» мож на перечитувати багато разів — і щ о разу знаходити щось нове, адже світ зміню ється (За Т. Капелюшною). Прочитайте відгук. Простежте, як аналізується кінематогра фічний твір. З ’ясуйте, чи відповідає він планові відгуку на кінофільм і чи містить усі необхідні складники. «Мільйонер із трущоб» Реж исери: Д енні Бойл, Л авлін Тандан. У ролях: Д ев Патель, Аніл К апур та інші. СШ А, В елика Б ри тан ія 2008 р.

Кадри з кінофільму Ю нак з помітно відстовбурченим и 1 вухам и бере участь в ін д ій ськом у аналогові ш оу «Хто хоче стати м ільйонером » і відповідає на одне зап и тан ня за інш им. П равильно. Я к він це робить — н езрозу міло, враховую чи н астовбурчені вуха і трущ об н и й б екграунд юнака. П и тан н я «як» турбує не тільки глядача, а й служ бу безпеки 1 Відстовбурчений, настовбурчений —рос. оттопыренный. 222

шоу, том у Д ж ам алу доведеться пригадати все своє ж иття. І, треба визнати, ці спалахи п ам ’яті просто дивовиж ні. С хож а на казку, ж ах 1 і непорозум іння водночас історія сироти, що в як и й сь м алозрозум ілий спосіб не тільки не згинув у мумбайських трущ обах, а й вин ятково завд яки власній км ітливості, н апо легливості2 та добром у серцю став успіш ною лю диною , розказана Б ой лом н астільки захоплю ю че, н аскільки це мож ливо. З перш ого ж кадру ф ільм бере тебе за серце, веде разом із геро єм усіма закуткам и його ж и ття й не відпускає до кін ця титрів. Бездоганно3 зм онтований, новаторський за ф ормою «М іль й он ер із трущ об» н асп равд і к ін о ф іл ь м із н ай трад и ц ій н іш ою структурою з усіх м ож ливих. Т ака ж орстка будова дає м ож ливість співпереж ивати, там увати подих. Д о того ж «М ільйонер із тру щоб» — індійське кіно з традиційним и д л я нього безумством барв, крайністю почуттів і рефреном: «Так було визначено долею» (За

О. Мстиславською). План відгуку на кінофільм 1. Н азва, реж исер, актори. 2. К іностудія. 3. Р ік випуску кінострічки. 4. Тем а та ідея, їх актуальність. 5. С тислий виклад зм істу (з елем ентами аналізу). 6. Зіставл ен н я з худож нім твором (у разі екранізації). 7. В раж енн я від гри акторів і роботи реж исера, музичного оф орм лення, колористики. 8. Загальн е враж енн я й оцінка. 9. В исновки й побаж ання. Робота в парах 459

Уявіть, що ви відомий меценат і маєте можливість екрані зувати один із ваших улюблених творів. Подумайте, кому з відомих сценаристів, режисерів та акторів ви запропонуєте реалізувати цю ідею. Розіграйте діалог з уявним сценарис том (режисером, актором), розкажіть йому про твір, дайте відповіді на його запитання, запросіть до співпраці.

Робота в парах 470

Обміняйтеся враженнями від цікавої телепередачі (як вона називалася, якё коло питань висвітлювала, чим сподобалася,

1 Ж ах — рос. ужас. 2 Наполегливість —рос. настойчивость. 3 Без жодних недоліків ( рос. безупречно). 223