Світлана Свінтковська Олександра Гашибаязова Олександра Пасат
підручник для 7 класу з навчанням молдовською мовою закладів загальної середньої освіти (з аудіосупроводом)
Харків
2020
УДК 811.161.2(075.3)=161.2=135.2 У45 Авторський колектив: С. А. Свінтковська, О. В. Гашибаязова, О. О. Пасат Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 19.05.2020 № 655) Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено
Українська мова: підручник для 7 класу з навчанням молдовсьУ45 кою мовою закладів загальної середньої освіти (з аудіосупроводом) / С. А. Свінтковська, О. В. Гашибаязова, О. О. Пасат — Харків: Соняшник, 2020. — 184 с.: іл. ISBN 978–617–7673–44–5 У підручнику вміщено різноманітні вправи та завдання, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь для успішної самореалізації в житті. Рубрики «Прочитайте! Це цікаво!», «Навчаюся! Тренуюся!», «Інтернет-мандрівка!», «Робота в парі», «Робота в групі», «Презентація», «Завдання підвищеної складності», «Пригадайте!» дають змогу комплексно реалізувати завдання шкільної мовної освіти, а також сприяють урізноманітненню форм і методів роботи, зацікавленню й підвищенню інтересу до вивчення української мови. Умовні позначки допоможуть зорієтуватися в підручнику. УДК 811.161.2(075.3)=161.2=135.2
Аудіосупровід до підручника знайдете за покликанням https://lib.imzo.gov.ua/
ISBN 978–617–7673–44–5
© С. А. Свінтковська, О. В. Гашибаязова, О. О. Пасат, 2020 © ТОВ «ТО «Соняшник», оригінал-макет, художнє оформлення, 2020
Дорогі семикласники й семикласниці! Ви продовжуєте мандрівку в цікавий світ морфології української мови. Цей підручник допоможе вам поглибити свої знання з граматики, навчить добре володіти державною мовою, користуватися її засобами в різних сферах спілкування. Цього року ви дізнаєтеся про нові частини мови, їх значення, правопис. Глибше опанувати навчальний матеріал, уміння працювати самостійно, у парах, у групах і творчо, вільно висловлювати думки допоможуть вам різноманітні вправи та завдання, що вміщені в підручнику. Бажаємо, щоб училося вам легко й цікаво!
ВСТУП § 1. Місце та роль української мови як державної серед громадян України
Прочитайте! Це цікаво!
Справжня любов до своєї країни немислима без любові до її мови. М. Шумило Мова — це всi глибиннi пласти духовного життя народу, його iсторична пам'ять, Найцінніше надбання віків. Олесь Гончар
1
Запишіть вислови. Як ви розумієте їх зміст? Яку тему уроку можна сформувати з цих міркувань?
Мова — велика цінність. Вона символ людського життя… На ній ґрунтується свідомість, мислення, особистість (Л. Мацько). Мова — це наша історія, людський досвід, мудрість віків і щасливе мирне майбутнє (Н. Костусяк). Мова — це те, що об’єднує людей, а націю робить сильною (І. Малкович). Наша мова — це прапор нації, це символ нашої присутності на планеті (О. Сербенська).
2
Прочитайте текст. Яка його основна думка? Назвіть частини мови в другому реченні.
ЗНАЧЕННЯ МОВИ В ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА Мова — основа духовного життя народу. Люди в процесі суспільної діяльності мають постійну потребу вступати в різні стосунки з іншими людьми, погоджувати з ними свої дії, ділитися власним досвідом і запозичати собі досвід інших членів колективу, давати поради й розпорядження 4
та одержувати їх, інакше кажучи, люди завжди мають потребу в спілкуванні з іншими членами суспільства. Спілкування між людьми відбувається за допомогою мови (З журналу).
3.1
Спишіть речення, уставляючи пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте їх уживання.
Єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує кожному громадянинові України можливості для опанування державної мови через систему закладів дошкільної повної загальної середньої позашкільної професійної (професійно-технічної) фахової передвищої вищої освіти освіти дорослих, а також через підтримку неформальної та інформальної освіти, спрямованої на вивчення державної мови. Українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження а також є фактором єдності й національної безпеки України (Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»).
3.2
Розкажіть один одному, якими мовами ви володієте. У яких ситуаціях якою користуєтесь? Коли ви спілкуєтеся рідною мовою, коли — державною?
4
Прочитайте текст. Що в ньому сказано про український правопис? Знайдіть у вікіпедії тлумачення виділених слів. Зробіть звуковий запис слова ютуб.
Український правопис не змінювався з 1989 року, а скільки всього з тих пір відбулося! Ми не відчуваємо цих змін, але якщо подивитися на декілька років назад та проаналізувати інформацію, то можна помітити наскільки змінилася українська мова. З’явилися нові слова: інтернет, смартфони, месенджери і соцмережі, убер, коворкінг і каршеринг. Однак правил, що регулюють написання слів, 5
пов’язаних з усіма цими явищами, не було. Тому кожен дотримувався своєї норми, а не якоїсь спільної. 22 травня 2019 року уряд прийняв нову редакцію Українського правопису. Тепер загальна норма з’явилася і для айфонів з айпадами, і для ютубу, і для фейсбуку з твіттером. У́бер (нім. über, тобто «вище») — американська компанія, що створила однойменний мобільний застосунок для пошуку, виклику та оплати таксі або приватних водіїв. Застосунок доступний у більш ніж 200 великих містах (у тому числі в Києві та Одесі) та в 67 країнах світу.
5
Обговоріть подані питання. Поділіться з класом вашими висновками.
І група. Як кожен мовець особисто повинен поліпшувати чистоту рідної мови? ІІ група. Розкажіть, що ви можете зробити для того, щоб мова ставала кращою. ІІІ група. Чому українській мові складно реалізуватися в сучасному українському суспільстві? Ково́ркінг — (англ. сo-working — спільно працювати) у широкому сенсі — це модель організації роботи людей, із різним типом зайнятості в єдиному робочому просторі; у вузькому — колективний офіс. Карше́ринг — (англ. carsharing) — спільне використання автомобіля 1) альтернативна модель володіння та використання автомобіля; 2) система короткострокової оренди автомобіля похвилинно.
6.1
Запишіть текст. Назвіть усно всі частини мови.
Гідність та взаємоповага Україна є багатонаціональною державою, де кожен має право вільно спілкуватися будь-якою мовою. І це право повинні всі поважати. Однак кожен громадянин України зобов’язаний знати й поважати українську — 6
державну мову, бо вона є державотворчим чинником, без якого неможливо сформувати політичну ідентичність українців.
6.2
Виконайте одне із завдань.
1. Створіть слайди. Користуючись ними, розкрийте значення словосполучень державна мова, українська мова. 2. Напишіть мінітвір про значення мови для людини та роль державної мови для кожного громадянина країни. У першому реченні зазначте всі частини мови, а останнє речення розберіть за членами речення. Схо́ванка — ascunziș, ascunzătoare. Споді́ванки — așteptare, speranță. Іденти́чність — identitate.
ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
§ 2. Розділові знаки у вивчених синтаксичних конструкціях
Навчаюся! Тренуюся!
7
Україна починається з тебе. В. Чорновіл
Дайте відповіді на запитання.
1. Що таке пункутація? 2. Які пунктограми можуть уживатися в простому реченні? 3. Як відокремлюються звертання і вставні слова? 4. Чи завжди вживаються розділові знаки між однорідними членами речення? 5. Які розділові знаки можуть уживатися між підметом і присудком? 6. Які розділові знаки вживаються в реченнях із прямою мовою?
7
8
Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Поясніть уживання розділових знаків. Однорідні члени речення підкресліть, укажіть звертання та вставні слова. Чи є звертання і вставні слова членами речення? Люблю всім серцем і душ..ю я землю прадідів моїх (В. Сосюра). Шануй, юначе, батьківс..кі шляхи (Д. Луценко). Добра віра, праця щ..ра нам наблизять слушний час! (М. Вороний). Уже кущі калини зодягли, мабу..ь, у дівчат позичені коралі (Є. Гуцало). Для нас у ріднім краї навіть дим солодкий (Леся Українка). А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни (Л. Костенко).
Хвилинка для відпочинку
9
Прочитайте вголос, правильно інтонуючи речення. Розгадайте загадку.
Хоч в усній мові нас немає, А на папері мовчимо, Та все, що ти читаєш, друже, Сприймати правильно вчимо. Хто ми?
10
Спишіть, підкресліть головні та другорядні члени речення. Поясніть уживання розділових знаків. Накресліть схему виділеного речення.
Уся зелена степова скатерть була ніби заткана квітками: смілкою, синіми дзвониками, жовтими тюльпанами (І. Нечуй-Левицький). Усе червоне: листя й небеса, сухе бадилля і рясна роса (А. Малишко). У поле вийшла вся сім’я: юнак і сивий дід, і батько, й мати, і хлоп’я (В. Швець). Оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо, усе як є — дорога, явори, усе моє, все зветься — Україна (Л. Костенко).
8
11
Складіть, запишіть та розіграйте діалог, використовуючи звертання й однорідні члени речення за однією з тем (за вибором): «Природні символи України», «Квітам потрібне сонце, а людям — мир». Поясніть правила вживання розділових знаків.
12
Складіть і запишіть речення за поданими схемами.
«П», — а. «П, — а,— п». О, О, О — УС.
А: «П», — а. ..., ВС, ...? УС: О, О і О — ...
13.1
Поспілкуйтеся з вашим сусідом (сусідкою) по парті, відповідаючи на подані запитання. Поділіться результатами вашої роботи на уроці з класом. Що ви для себе з’ясували протягом уроку? Що повторили? Чи вдалося узагальнити та систематизувати знання з теми?
13.2
Доберіть самостійно по два речення на правила вживання розділових знаків при однорідних членах речення, звертаннях, вставних словах, у реченнях із прямою мовою.
Зі́тканий (зі́ткана) — țesut (țesută). Бади́лля — tulpină, lujer, vrej.
§ 3. Найскладніші орфограми
Навчаюся! Тренуюся!
Слова — це кольорові камінці. Мало їх назбирати, треба з них навчитися узори викладати. І. Вільде
9
14
Дайте відповіді на запитання, користуючись поданою нижче таблицею.
Що є предметом вивчення орфографії? Що таке орфограма? Які орфограми є буквеними, які — небуквеними? Наведіть приклади. Що таке орфографічне правило? Що таке орфографічна помилка? Орфограми — це насамперед букви, для написання яких треба застосувати певне правило (наприклад, буква е у слові весна, бо ве́сни; префікс пре- у слові предобрий, бо вказує на збільшену міру ознаки). Види орфограм 1. Буквені: * Ненаголошені [е], [и] в корені слова: весна, життя. * Велика чи мала буква: Земля (планета), земля (ґрунт). * Правопис прізвищ, географічних назв. * Написання сумнівного приголосного: легкий (бо легенький), просьба (бо просити). * Подовження та подвоєння приголосних: навчання, возз’єднання, лимонний. * Наявність чи відсутність літери: сторіччя (сторічя), баский (баскський), біль (білль). * Правопис складних слів. * Правопис префіксів, суфіксів. * Уживання м’якого знака й апострофа. * Правопис відмінкових закінчень. * Правопис особових форм дієслів. * Правопис числівників і зв’язок їх з іменниками. * Правопис прислівників. * Правопис часток. 2. Небуквені: * Дефіс: по-київськи, з-поміж, темно-зелений, віч-на-віч, хто-небудь. * Апостроф: м’ята, роз’їзд, сузір’я. * Перенос слова: ро-бо-та, три-ста, мі-сто і міс-то. 10
* Пропуск між словами (роздільне написання): будь ласка, все одно, поки що, на жаль, ні в кого, рік у рік. * Разом: улітку, попід, деякий, піввікна.
15
Запишіть слова. Визначте орфограми, обґрунтуйте вибір написання відповідними правилами. Назвіть орфограми буквені й небуквені. Зима, веснянка, пшениця, м’ята, подвір’я, медвяний, без’язикий, Лук’ян, харківський, сільський, кінчик, менший, Тетянчин, учительчин, сказати, зцілити, премудрий, приєднаний, прізвище, чесний, проїзний, шістнадцять, пів Києва, синьо-жовтий, пів столиці, спідлоба, священник.
Хвилинка для відпочинку Німі риби — Чому риби німі? — Спробували б ви, дядьку, порозмовляти під водою.
16
Розгадайте ребус.
17
Запишіть прислів’я. Визначте орфограми та обґрунтуйте їх написання відповідним орфографічним правилом.
Яка людина — така її мова. Слово людини здатне обернутися злом. Гарне слово дорожче за гроші. Сухе дерево безплідне, пусте слово марне. На сухому дереві немає плодів, у порожньому слові — глузду (Народна творчість).
11
18.1
Спишіть текст. Визначте орфограми, обґрунтуйте вибір написання відповідним орфографічним правилом. Назвіть орфограми буквені й небуквені.
Слова оточують нас усе життя. Уміння володіти словом правильно, переконливо та ефективно допомагає вирішити багато завдань як у роботі, так і в особистому житті. Слово — найбільш змістовний, об’ємний виразний засіб людського спілкування. Уміння говорити, слухати — важливі умови взаєморозуміння. Немає у світі зброї сильнішої за слова. Словами борються, словами люблять, словами ненавидять, словами вбивають, словами творять величезні справи в історії людства (З підручника).
18.2
Виконайте одне із завдань.
1. Складіть тестове завдання на тему «Найскладніші орфограми». 2. Напишіть есе «Гарне слово дорожче за гроші». Укажіть у тексті орфограми буквені й небуквені. При́страсний (при́страсна) — înflăcărat (înflăcărată), înfocat (înfocată), pasionat (pasionată); inimos (inimoasă), aprig (aprigă). Перехре́сний (перехре́сна) — încrucișat (încrucișată).
§ 4. Частини мови
Прочитайте! Це цікаво!
Слово до слова — зложиться мова. Народна мудрість
Народна мудрість У кожній мові, як і в українській, дуже багато слів. І крім наявних, повсякчас народжуються нові й нові слова. Проте для опанування будь-якої мови не досить знати її словниковий склад, треба добре володіти граматикою, яку ще називають Царицею наук. Отже, кожна мова — це океан слів, а граматика — мудрий господар, володар цього океану. Сила граматики в тому, що вона групує нескінченну кількість слів у певні групи, класи. 12
Один із таких найважливіших класів — частини мови. Самостійні частини мови мають лексичне й граматичне значення: морфологічні й синтаксичні ознаки. А службові частини мови — для зв’язків слів і частин складного речення, вираження зв’язків між словами в реченні, надають словам чи реченням додаткових відтінків, служать для творення деяких граматичних форм і нових слів (З підручника).
Навчаюся! Тренуюся!
19
Прочитайте вірш Д. Білоуса «Злитки золоті» та дайте розгорнуті відповіді на подані нижче запитання. Презентуйте результати своєї роботи однокласникам (однокласницям). Злитки золоті Чи ти задумувавсь, відкіль оті У нашій мові злитки золоті? Як намистини, диво калинове — Частини мови! Який співець, поет, який письменник Уперше слово вигадав — іменник? Іменник! Він узяв собі на плечі Велике діло — визначати речі, — Ім’я, найменування, і наймення: Робота. Біль. І радість. І натхнення. Ну а візьмімо назву — дієслово, Само підказує, що діє слово! Ще й прикладу на нього не навів, А вже до пів десятка дієслів! Прикметник дасть іменнику-предмету Якусь його ознаку чи прикмету. Числівник може визначить тобі Число речей, порядок при лічбі. А поспитай звичайного займенника, За кого він у мові? За іменника! (Хоч може цей наш скромний посередник Замінювать числівник і прикметник). 13
Прислівник звик, незмінюваний в мові, Ознаки різні виражать при слові. Сполучник каже: «Скромну роль я маю, Але слова я в мові сполучаю». І частка мовить: «Слово я службове, Але людині чесно я служу. І будьте певні, в інтересах мови і так, і ні, де треба, я скажу». А вигук може пролунать, як дзвін, У мові, мабуть, найщиріший він!.. Хто ж так назвав оці частини мови? Назвали вчені. Й підхопив народ! Д. Білоус
20
Дайте відповіді на запитання.
21
ХТО ШВИДШЕ? Розподіліть слова за частинами мови (іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово).
1. У чому особливість назви поезії? 2. Розкажіть, які думки, емоції, почуття вона викликала у вас. 3. Які художні засоби використав поет? 4. Наскільки вдалося автору зацікавати вас своїм твором? 5. Чи могли би ви скласти конкуренцію авторові?
Сонце, я, нами, три, весна, перший, нічне, сон, малий, його, приїхали, радіють, веселе, спить, двадцять, сім, слово, словесний, вимовляти, їхній, дивосвіт, щастить.
Хвилинка для відпочинку
22 14
Прочитайте одне одному загадки. Розгадайте їх. 1. Любить називати завжди на ймення кожну річ: земля, країна, сонце, мати, печаль і радість, день і ніч.
2. Ознаку чи прикмету в слові він вказує тобі: весняні котики вербові, фіалки ніжні, голубі. 3. Уміє рахувати (і, зауваж, не лиш ворон), щоб знав ти, мало чи багато, один, чи кілька, чи мільйон. 4. Щоб не повторювать іменник, числівник чи прикметник — час уже згадати про … Він виручав мене не раз. 5. Воно ні хвилини, повір, без дії не живе: працює, вчить, співає, лине, читає, грається, пливе. 6. Завжди незмінний — взимку, влітку — він виража ознаки слів. І зустрічається нерідко, і не зника повік-віків. 7. Він поведе тебе до школи і засміється під вікном. Сипне зоринками довкола, розкаже казку перед сном. 8. Він схожий на місточок, що члени речення єдна, щоб ти не впав у слів струмочок, тому що глибоко до дна. 9. Про неї не забудь так само і розкажи колись мені, як важив, наче терезами, що важливіше: так чи ні.
15
10. У мові він теж по праву, як рівня, місце посіда: овва! добридень! леле! браво! Тут не назвати всіх — шкода!
23
ГРА ПЕРЕДАЙ ІНШОМУ. Назвіть іменники від останньої літери слова. Наприклад: Абажур — рука…
24
Випишіть із поданої «хмари слів» усі слова, згрупувавши їх за частинами мови. До кожної частини мови додайте власні приклади. Які частини мови не представлені в «хмарі»?
25.1
Користуючись поданими фотокартинами, напишіть есе за однією з тем: «Осіння симфонія», «Роздуми осіннього листочка». Виконайте синтаксичний розбір одного речення; назвіть у ньому частини мови та особливості їх написання.
16
25.2
Виконайте одне із завдань.
1. Складіть лінгвістичне повідомлення про частини мови. 2. Запишіть 5–6 прислів’їв про Україну, над кожним словом укажіть частину мови.
Посере́дник (посередниця) — intermediаr (intermediară), mijlocitor (mijlocitoare). Ли́нути — 1) a zbura, a-și lua zborul; 2) (despre cîntec) a răsuna.
17
МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 5. Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Прочитайте! Це цікаво!
Я люблю тебе, мій краю! К. Дрок
26
Прочитайте текст. Пригадайте, як називається форма дієслова, яка поєднує в собі дієслівні й прикметникові ознаки?
Яка я чудова форма дієслова. Мені приємно, що я об’єдную в собі риси характеру дієслова — вид, час, здатність мати при собі залежні слова — та прикметника — число, рід, відмінок. А ще додам: найчастіше моїми друзями є іменники, з якими я сполучаюсь. Оці прикметникові ознаки, що є в мені, повністю залежать від роду, числа, відмінка іменника, з якими я поєднуюся. Моїх братів запрошують у гості фразеологізми. У цих стійких словосполученнях вони так гарно уживаються, що їх не виженеш, і не заміниш іншими словами (непроханий гість — гірше татарина, дарованому коневі в зуби не дивляться, кований на всі чотири копита) (З підручника).
27
Запишіть речення. Зверніть увагу на виділені слова. Визначте їхні граматичні ознаки та синтаксичну роль. Знайдіть серед них дієприкметник. Аргументуйте свій вибір.
З кожним осіннім днем ви бачите все більше жовтого листя. Барвисті квітки зникли, жовтіє трава, пожовкле на деревах листя опадає.
28 •
18
Проаналізуйте таблицю. Розкажіть про ознаки дієслова і прикметника, характерні для дієприкметника.
Дієприкметник (participiul) — особлива форма дієслова, яка вказує на ознаку предмета за дією та відповідає на запитання який? яка? яке? які?
Граматичні ознаки дієприкметника: Дієслівні
Прикметникові
• вид (доконаний, недоконаний): Стертий (док.), кутий (недок.) • час (теперішній, минулий): перемагаючий (теперішній), зарослий (минулий); • здатність приєднувати до себе залежні слова (ім., займ., присл.): закутий у сталь, написаний нами, зблідлий раптово.
• виражає ознаку предмета; • змінюється за родами, числами, відмінками; • залежить від іменника: прочитана повість, потемніле небо; • виконує роль означення, іменної частини присудка: охмарене димом передмістя, поле засіяне.
29
Запишіть слова у дві колонки: 1) дієприкметники; 2) прикметники.
Посивілий, працьовита, множений, укрита, поділений, варта, черствий, уквітчана, навчальний, прикрашена, чудовий, прекрасна, позеленілий, приємна, зів’ялий, ароматна, потемнілий, розквітла.
30
Розгляньте малюнки. Розкажіть, що на них зображено, використовуючи дієприкметники.
19
31
Запишіть речення, уставляючи пропущені букви. Підкресліть дієприкметники, визначте їхні ознаки.
В...лика в...р...снева тиша стоїть над з...млею. С...ло, зачароване зоряним небом, хороше синіє ро...киданими хатками, біля яких пильно дивлят...ся на схід потемнілі соняшники. Зрідка спросоння заскр...пить журавель або гупне рясне яблуко, прол...ється шипучим соком на траву. Небо, обсипане ніби рожами, тихо гасло.
Хвилинка для відпочинку У крамницю господарчих товарів заходить хлопчик і запитує: — У вас є таке мило, щоб з нього була біла піна? Продавчиня поглянула на нього здивовано: — Та будь-яке можеш узяти. — Та ні… Я вже купував і зелене, і жовте, рожеве мило, а піна завжди була… брудна.
32
До якої частини мови належить слово «відкрите» (обличчя). Обґрунтуйте, чому його не можна вважати дієприкметником. •
Дієприкметники вказують на ознаку за дією, а прикметники — на постійну ознаку.
33.1
До кожного з іменників доберіть якомога більше дієприкметників і запишіть словосполучення так, щоб в одній частині з них дієприкметник стояв перед іменником, а в іншій — після нього. Зразок: багатство: вивезене багатство, добуте багатство і багатство примножене, багатство успадковане. Будинок, дерево, робота, досвід, ліс.
34.2 20
Чи залежить від порядку слів синтаксична роль дієприкметника? Доведіть свій висновок.
•
У реченні дієприкметник найчастіше виконує функції означення (Наче зачарований велетень, стояв ліс. Освітлена сонцем кімната здалася Юркові казковою), інколи іменної частини складеного присудка (Людина народжена для щастя).
35.1
Прочитайте речення, знайдіть у них дієприкметники. Визначте морфологічні ознаки й синтаксичну роль дієприкметників.
1. До щему в серці, до терпкого солодкого щему я кохаю Вкраїну, омиту прозорим дощем (Л. Забашта). 2. Із знання свого родоводу починається кожна людина. А коріння її закладене в батьківській домівці, у материнській пісні. 3. Усіх членів сім'ї завжди об'єднує живлющий родинний вогник (В. Скуратівський). 4. За горами гори хмарою повиті, засіяні горем, кровію политі (Т. Шевченко). 5. На полях трава не кошена (З підручника).
36.2
Виконайте синтаксичний розбір останнього речення. Яким членом речення виступає дієприк-
метник?
37.1
Перепишіть, уставляючи пропущені букви. Підкресліть словосполучення з дієприкметниками. Усно визначте синтаксичну роль дієприкметників.
Дельта Дунаю — екологічне серце Європи. Це чарівне місце, де людина нібито ро..чиняється в природному с..р..довищі, відновлюється душ..ю. Споглядання мал..овничих річкових пейзажів, неквапливої течії річки, пол..оту птахів наводить на думку про те, наскільки недоторканими і захищеними від впливу людини є ці місця. Але це далеко не так. Людина своєю часто необдуманою діяльністю створює безліч проблем для природного середовища, і врешті-решт для себе. Українська екологічна асоціація «Зелений світ», створена в 1988 році, проводить роботу, спрямовану на захист інтересів людини і природи. Але, якщо кожен із нас задумається, як можна заподіяти знищенню природи, то разом ми зможемо зберегти дельту Дунаю — екологічне серце Європи (О. Давигора). 21
38.2
Виконайте одне із завдань.
38.3
Створіть презентацію (6–7 слайдів) «Заповідники України».
1. Дайте письмові розгорнуті відповіді на запитання, уживаючи, якщо можна, дієприкметники: Чи вистачає вам спілкування з природою? Чи відчуваєте ви на собі її вплив? У чому він виявляється? Як ви можете заподіяти знищенню, забрудненню природи? 2. Напишіть твір-роздум «Що можна зробити для збереження природи в моєму краї». У творі використовуйте дієприкметники.
Ски́ба — hrincă. Ла́щитися — a se alinta; a se gudura. Мачи́нка — fir de mac.
§ 6. Відмінювання дієприкметників. Правопис голосних у закінченнях дієприкметників
Навчаюся! Тренуюся!
39
Порівняйте закінчення дієприкметників і прикметників. Однакові чи різні закінчення мають дієприкметники і прикметники?
Н. нездоланий Р. нездоланого Д. нездоланому Зн. нездоланий Ор. нездоланим М. (на) нездоланому (нездоланім)
40 22
Люби, шануй, оберігай Усе, що зветься Україна. Ігор Січовик
український українського українському український українським українському (українськім)
Що треба знати для визначення відмінкового закінчення дієприкметника?
•
Рід, число, відмінок дієприкметників залежать, як і в прикметників, від роду, числа й відмінка іменників, з якими дієприкметники пов’язані. Вирощена (яка?) яблуня (жін. рід, одн., Н. в.)
Здійсненими (якими?) заходами (чол. рід, мн., Ор. в.)
41
Запишіть речення, укажіть у них дієприкметники, з’ясуйте відмінок кожного. Виділіть закінчення дієприкметників. Подібно до якої частини мови відмінюються дієприкметники?
Хоч наша країна й розташована у Східній Європі, європейський центр знаходиться саме в Україні! На ділянці звивистої гірської траси Рахів — Ужгород встановлений двометровий знак, що засвідчує географічний центр Європи. 1887 року (тоді Закарпаття належало Австро-Угорщині) з метою побудови залізниці інженери дізналися, що десь у цій місцині має бути центр Європи. Запрошені віденські вчені підтвердили здогадки та встановили геодезичний знак у вигляді бетонної плити, що засвідчував їхню знахідку (З енциклопедії).
42
Розгляньте таблицю, сформулюйте висновок про правопис и та і у відмінкових закінченнях однини й множини. Відмінювання дієприкметників Однина Чоловічий рід Середній рід Жіночий рід Множина Н.
розпечен-ий
розпечен-е
розпечен-а
розпечен-і
Р.
розпечен-ого
розпечен-ого
розпечен-ої
розпечен-их
Д.
розпечен-ому
розпечен-ому
розпечен-ій
розпечен-им 23
Зн. розпечен-ий/-ого розпечен-е/-ого
розпечен-у
Ор. розпечен-им
розпечен-ою розпеченими
М.
розпечен-им
(на) розпечен-ому (на) розпечен-ому (на) розпе(на) розпечен-ім) (на) розпечен-ім чен-ій
розпечен-их (на) розпечен-их
43
Уявіть себе вчителем / вчителькою. Як би ви пояснили учням / ученицям граматичний матеріал з теми «Відмінювання дієприкметників»? У якому стилі побудуєте розповідь? Наведіть кілька прикладів та складіть із ними речення. За потреби зверніться до таблиці. •
У відмінкових закінченнях дієприкметників чоловічого й середнього роду однини та множини вимовляється [и] і пишеться и (оновлений, оновленим, оновлених).
•
Літера і пишеться в одній із форм місцевого відмінка однини дієприкметників чоловічого роду (на) оновленім), у давальному і місцевому відмінках дієприкметників жіночого роду (оновленій, (на) оновленій) та в називному відмінку множини (оновлені).
•
Вибір форми місцевого відмінка диктується законами милозвучності: якщо наступне слово починається з голосного звука, тоді використовується закінчення -ім, якщо з приголосного -ому: На замерзлім озері — на розмоклому ґрунті.
Хвилинка для відпочинку Розгадайте загадки. Випишіть дієприкметники. 1. Що можна бачити із заплющеними очима? 2. Сто один брат — усі в один ряд зав'язані стоять.
24
44.1
Запишіть текст. Утворіть дієприкметники від дієслів у дужках, поставте їх у потрібному відмінку. Обміняйтеся зошитами з другом (подругою) по парті, перевірте правильність виконання вправи. У (забутий) саду не шукай винограду. У (стоячий) воді риба не така смачна. (Покручений) дерева на будівництво не вибирають. (Підстрелений) сокола і ворони б’ють. Він такий, що з (варений) крашанки курча висидить. Не засипай (змілілий) криниці, поки не викопав нової. (Кинутий) каменя не повернеш. (Освічений) людину не звернеш зі стежини (Народна творчість).
45.2
Витлумачте значення фразеологізму кинутого каменя не повернеш. Звіртеся зі словником фразеологізмів.
46.1
Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Визначте рід, число й відмінок дієприкметників. Виділіть закінчення дієприкметників.
1. «Нул…овий кілометр» — пам’ятник, розташований в Одеській області, на нев…ликому острові Анкудинові. 2. Перший університет Східної Європи — Остроз…ка академія на Рівнен…ині. Академія була заснована 1576 року князем Василем Костянтиновичем Остроз… ким. 3. Перша гасова лампа була винайдена у Л…вові у 1853 році, і ц…ого ж року в одному зі л…вівс…ких госпіталів була пров…дена перша оп…рація при гасовій лампі. 4. У Київс…кому музеї мініатюр можна побачити підковану блоху, троянду в чохлі з видовбаного волоса, зроблену з лусочок фарби й безліч інших робіт майстра Миколи Сядристого.
46.2
Складіть есе «Моя країна — Україна», уживаючи дієприкметники.
Обві́яти — a vîntura; a adia. Навми́сне — 1) intenționat, voit; 2) în adins, anume.
25
§ 7. Дієприкметниковий зворот. Розділові знаки в реченнях з дієприкметниковим зворотом. Синтаксична роль дієприкметникового звороту
Прочитайте! Це цікаво!
Природу, як серце, як зір, бережіть. Без неї на світі не можна нам жить. А. Попівський
Одеська область є однією з найбагатших заповідних зон. Дунайський біосферний заповідник, розташований у північно-східній частині дельти Дунаю, уважається найбільшим і найменш пошкодженим комплексом заболочених територій в Європі. Заповідник є справжнім джерелом неймовірних чудес і скарбів, збережених природою до наших часів. Флора заповідника нараховує 1505 видів рослин, серед яких — 135 рідкісних і зникаючих. 18 видів рослин занесені до Червоної книги України, 10 — до Європейського Червоного списку, 5 видів рослин — до Додатку 1 Бернської конвенції (Із вікіпедії). Дізнатися більше про Дунайський біосферний заповідник ви зможете за покликанням https://uk.wikipedia.org/wiki/Дунайський біосферний_заповідник
47.1 47.2
Зразком якого стилю є прочитаний текст? Доведіть свою думку.
Знайдіть у прочитаному тексті дієприкметники. Запишіть лише ті речення, у яких є дієприкметники із залежними від них словами. Визначте синтаксичну функцію таких сполучень слів. • •
•
26
Дієприкметник разом із залежними від нього словами називають дієприкметниковим зоротом (construcție participială). Іменник, від якого залежить дієприкметниковий зворот, називають означуваним словом. Дієприкметниковий зворот може стояти перед означуваним словом або після нього. Дієприкметниковий зворот у реченні завжди виконує роль поширеного означення.
Туристи, (вражені красою природи,) поспішили зняти все на плівку. означуване слово
дієприкметниковий зворот
48
Опрацюйте в парах матеріал таблиці. Підготуйте діалог «Розділові знаки при дієприкметниковому звороті». Дієприкметниковий зворот відокремлюється комами за таких умов: Якщо він стоїть у реченні після означуваного слова, вираженого іменником чи словом іншої частини мови, яке стало іменником.
Далеко, далеко на південь засиніли смугою гори, укриті лісом (І. Нечуй-Левицький). Краю мій, тебе у громі борні за минуле, сповнене жалю, я люблю.
Якщо він стоїть після чи перед означуваним словом, вираженим особовим займенником.
Народжена для пісень, вона проплакала все життя. Вони, стомлені важкою працею, сіли спочивати.
Якщо він відокремлений від означуваного слова іншими словами (особливо присудком).
Ходить хмара над землею, блискавками підперезана.
Якщо два чи більше дієприкметникові звороти стоять поряд, то розділові знаки ставимо між ними так само, як між однорідними членами речення.
У саду стояв чималий будинок, покритий шифером, оздоблений орнаментом.
!
Дієприкметниковий зворот, що стоїть перед означуваним словом, комами на письмі не виділяють.
Край моря сонце золотить укриті лісом гори.
49
Утворіть із поданих пар речень одне, ускладнене дієприкметниковим зворотом. Визначте означуване слово, аргументуйте вживання розділових знаків. 27
І група. Пiд осiннiми високими зорями стає чутнiшою мова роси, роздягнених дерев i соняшників. Соняшники загубилися серед поля. ІІ група. На кисличцi ми побачили осиротiле гніздечко. Гніздечко хтось пiдбив шерстю. ІІІ група. Яблуні посхиляли до землі гілля. Воно обтяжене запашними плодами. IV група. Троянда усміхається сонцю шовковими пелюстками. Пелюстки розкриті назустріч теплу та світлу.
50
Доберіть до дієприкметника залежні слова, утворюючи дієприкметникові звороти. Складіть із ними речення про природу рідного краю. Зразок. Укритий — укритий зеленою ряскою. Поміж очеретами та верболозом сила-силенна невеличких озеречок, укритих зеленою ряскою. Намальований, заквітчана, прикрашена, зігрітий, обсаджена, розквітлий.
51
Перекладіть речення українською мовою, використовуючи дієприкметникові звороти.
Iată-ne în sfîrșit pe frumoasa vale a Siretulii, deschisă între păduri de brad și plaiuri vesele cu-ntinse fînețe (A. Vlăhuță). Aș vrea să văd acuma natala mea vălicioară, scăldată în cristalul pîrăului de argint (M. Eminescu). Fata urmări cu atenție cum razele soarelui jucau un tablou ce înfățișa un buchet mare de trandafiri, brodați de ea în vara asta, după ce terminase școala pedagogică (G. Gheorghiu).
52 53
З’ясуйте, які форми молдовського дієслова можуть зіставлятися з українським дієприкметником.
Запишіть. Підкресліть дієприкметникові звороти й означувані ними слова, поставте пропущені розділові знаки й усно поясніть їх уживання. Більша частина території Дунайського біосферного заповідника розташована вздовж Кілійського гирла в околицях міста Вилкове Кілійського району Одеської області. Там росте понад 20 видів рослин занесених у Червону книгу України трапляється понад 125 видів тварин уведених до національних і міжнародних червоних списків. На заболочених тери-
28
торіях заповідника мешкають майже 200 видів пернатих: пелікан кучерявий, червоноголова гуска, червоновола казарка, малий баклан, червона чапля, білий орел і багато інших. Поспостерігати за ними можна, подорожуючи по річці на маленьких човнах. (З вікіпедії)
Дунайський біосферний заповідник
54
Перепишіть речення. Знайдіть дієприкметникові звороти, підкресліть їх, розставте розділові знаки й усно поясніть їх уживання.
І врожаями стиглими від сонця золотиться край (Із газети). 2. Спокійна трохи сумна і трохи змарніла, вона була зараз прекрасна як ніколи. Гай осміхався до неї останнім промінням заходячого сонця, що не встигло виплутатися з кучерявого верховіття дерев (М. Коцюбинський).
55
Виконайте одне із завдань.
1. Напишіть есе (6–8 речень) «За нас ніхто природу не врятує», уживаючи дієприкметники та дієприкметникові звороти. 2. Пригадайте, які дикі тварини живуть у вашій місцевості, що ви знаєте про їх повадки. Створіть презентацію «Дикі тварини нашого краю» (7–8 слайдів), використовуючи дієприкметники й дієприкметникові звороти. Підпере́заний (підпере́зана) — încins (încinsă). Заболо́чений (заболо́чена) — 1) mlăștinos (mlăștinoasă); 2) stropit (stropită), împroșcat (împroșcată) cu noroi. Сти́глий (сти́гла) — copt (coaptă), matur (matură), în pîrg.
29
§ 8. Побудова речень із дієприкметниковими зворотами; синоніміка складних і простих речень із дієприкметниковими зворотами
Прочитайте! Це цікаво!
Боги подарували людям соняшник, щоб тепло і світло ніколи не покидало їх. Стародавня легенда
Соняшник, згідно з грецькими легендами, не завжди ріс на землі і з’явився завдяки водяній німфі на ім’я Клітія. Одного літнього дня морські хвилі винесли напівпритомну Клітію на берег піщаного острова. Зачарована яскравим світлом, вона, звикла лише до сині морських глибин, зі здивуванням спостерігала за сонячним диском, що котився небом. Це так захопило Клітію, що їй захотілося вічно милуватись сонячним світлом. Боги почули це прохання і стали чаклувати над русалкою. Через дев’ять днів свого перебування на землі, Клітія повністю перетворилася на квітку сонця. Срібне волосся, згорнене в жовті пелюстки, обрамляло її обличчя, з рук виростало зелене листя. Відтоді й донині, соняшник завжди наслідує рух золотого сонячного диска, обертаючись у його сторону (Із енциклопедії «Вікіпедія»).
56
Визначте стиль прочитаного тексту. Поясніть роль дієприкметників та дієприкметникових зворотів у створенні образності художнього тексту.
30
•
З метою уникнення одноманітності деякі дієприкметникові звороти, що стоять після означуваного слова, можна замінити синонімічним сполученням зі словом який або що. • Наприклад: То виграють жовтогарячими пелюстками пишні соняшники, зігріті літом. То виграють жовтогарячими пелюстками пишні соняшники, що зігріті літом.
•
Дієприкметниковий зворот має стояти якомога ближче до означуваного слова, інакше може спотворитися зміст речення: Соняшники квітують улітку, розбуджені сонцем. Соняшники, розбуджені сонцем, квітують улітку.
•
Дієприкметниковий зворот не може бути розірваний іншим членом речення. Таке речення потребує редагування: Засипана земля весняними квітами нагадувала килим. Земля, засипана весняними квітами, нагадувала килим.
57
Прочитайте подані речення. Поясніть, чому перше й друге речення є граматично правильним, а третє неправильним. 1. Лежала трава, скошена косою. 2. Лежала скошена косою трава. 3. Скошена трава косою лежала.
Хвилинка для відпочинку
58 59
Придумайте загадки, використовуючи дієприкметники.
Утворіть з кожної пари речень одне, ускладнене дієприкметниковим зворотом. Підкресліть члени речення. Обґрунтуйте розділові знаки.
1. Соняшники посхиляли до землі свої голови. Вони обтяжені насінням. 2. Соняшник усміхається сонцю шовковими пелюстками. Вони розкриті назустріч теплу та світлу. 3. Соняшники розкошують у безмежному полі. Вони зігріті ласкавими променями сонцями.
60.1
Перепишіть текст, замінивши в ньому складні речення дієприкметниковим зворотом.
Зразок. Люди здавна вірили в добру силу цієї рослини та в її магічні властивості, які здатні відганяти нечисту енергію. Люди здавна вірили в добру силу цієї рослини та в її магічні властивості, здатні відганяти нечисту енергію.
31
Соняшник називають квіткою одкровення. Люди здавна вірили у добру силу цієї рослини та в її магічні властивості, які здатні відганяти нечисту енергію. Житло, яке прикрашене малюнками квітів, дерев, птахів та інших символів, — давня українська традиція. Це можна побачити на прикладі старих глиняних чи дерев’яних хат. Пелюстками цвіте соняшник на вишитих рушниках та українських сорочках. Стіни світлиць, двері, столи, ліжка, стільці, скрині, колиски, навіть коромисла й вулики, які розписані були соняшником, завжди виглядали особисто пишно й урочисто (Н. Понятишин).
61.2 62.1
Поміркуйте, чи змінився зміст речень? Як ви вважаєте, чому? Запишіть текст, підкресліть дієприкметникові звороти. Поясніть уживання розділових знаків.
Цвітуть соняшники. Озвучені бджолами, вони чомусь схожі для мене на круглі кобзи, які земля підняла зі свого лона на високих живих стеблах. Живе тіло кобз, пахуче, припорошене жовтим пилом, проросле пелюстками, світиться й золотіє, щось промовляє своєю широкою, незгасаючою усмішкою. Скільки того сміху на городі — усі соняшники сміються, веселі, але водночас по-доброму замислені, кожен щось хоче сказати тобі, тільки підійди до нього (Є. Гуцало).
63.2
Виконайте одне із завдань.
1. Складіть мініпрезентацію «Рослини — символи України», використовуючи речення з дієприкметниковими зворотами. 2. Поміркуйте, скільки розділових знаків потрібно поставити в поданому реченні: «А поза тином вибитим вітрами буйно квітували жоржини і мальви і соняшники» (М. Вінграновський). Скри́ня — ladă. Припоро́шений (припоро́шена) — presurat (presurată)
32
§ 9. Активні та пасивні дієприкметники Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу
Навчаюся! Тренуюся!
Краса природи — це одне з джерел, що живить доброту, сердечність і любов. В. О. Сухомлинський
64
Прочитайте речення. Назвіть дієприкметники та означувані ними іменники. Визначте, хто виконує дію, за якою дієприкметник називає ознаку предмета. 1. Соловейко в гаї землю, убрану весною, вранці зустрічає. 2. І листя пожовкле вітри рознесли (Т. Шевченко). • • •
Дієприкметники бувають активні (participiu activ) і пасивні (participiu pasiv). Активні дієприкметники виражають ознаку за дією, яку виконує сам предмет: пломеніючі квіти, пожовкле восени листя. Пасивні дієприкметники виражають ознаку за дією, яку виконує над ними інший предмет: прочитаний вірш, убрана земля.
65
Запишіть дієприкметники у дві колонки: активні, пасивні. Аргументуйте ваш вибір.
Нагороджений (нагороджена), працюючий (працююча), зів’ялий (зів’яла), переконаний (переконана), закручений (закручена), посивілий (посивіла), керуючий (керуюча), бажаний (бажана), знижений (знижена), почорнілий (почорніла), напоєний (напоєна), нев'янучий (нев’януча), повідомлений (повідомлена), діючий (діюча), оновлюючий (оновлююча), оновлений (оновлена), досліджений (досліджена).
66
Перебудуйте запропоновані речення за зразком. Визначте, які дієприкметники активні, а які — пасивні. Назвіть їх вид і час.
Зразок. Природа, що спочиває. — Спочиваюча природа. Людина, яка мислить. Голос, який тремтить. Промінь, що грає на сонці. Спів солов’я, що чарує. Ліс, який затих. Скарб, який викопали. Квіти, що зів’яли. Заява, яку підписали. 33
Хвилинка для відпочинку
67.1
Відгадайте загадки.
1. Зимою біле, весною чорне, літом зелене, восени стрижене. 2. Повна діжка жита п’ятачком накрита.
67.2 68
Знайдіть дієприкметники. Визначте, які з них — активні, а які — пасивні.
Проаналізуйте таблицю. Розкажіть за нею про творення активних дієприкметників. Зверніть увагу на те, від яких основ і за допомогою яких суфіксів творяться активні дієприкметники. Творення активних дієприкметників Активні дієприкметники теперішнього часу недоконаного виду творяться від основи теперішнього часу недоконаного виду за допомогою суфіксів -уч, -юч, -ач, -яч •
• •
34
в’януть +уч → в’янучий працюють +юч → працюючий лежать +ач → лежачий свистять +яч → свистячий
Активні дієприкметники в українській мові творяться не від усіх дієслів і вживаються (особливо дієприкметники недоконаного виду) рідко. Вони замінюються описовою формою: людина, яка себе поважає. Частіше ці дієприкметники вживаються зі значенням минулого часу доконаного виду: посивілий, загорілий. Невластиві українській мові дієприкметники можна замінювати іменниками:
▶ відпочивальники (а не «відпочиваючі»), доповідач, промовець (а не «виступаючий»), керівник (а не «керуючий»), вірянин (а не «віруючий»), оточення (а не «оточуючі люди»). • Зовсім не утворюються дієприкметники від дієслів на -ся.
69
Прочитайте дієприкметники. Випишіть активні дієприкметники минулого часу доконаного виду. Поясніть спосіб їх творення за зразком (письмово). Зразок. Помолоділий → помолодіти + -л +ий Зів’яла, знаючий, сполотніле, зомлілий, стверділий, палаючий, змарнілі, розкисле, пожовклий, затихлий, занімілі, промоклі, хвилюючий, засмаглий, побіліле. Творення пасивних дієприкметників Пасивні дієприкметники доконаного і недоконаного виду творяться від основи інфінітива за допомогою суфіксів -н-, -ен-, -єн-, -т-
•
•
записати — записаний принести — принесений клеїти — клеєний мити — митий
Коли пасивні дієприкметники утворюються за допомогою суфіксів -ен-, -єн- від основи, яка закінчується на голосні (-и-, -і-, -ї-), то голосні основи випадають: кроїти — кроєний. Від дієслів із буквосполученнями -оро-, -оло- в корені та від дієслів із суфіксом -ну- можуть утворюватися паралельні форми дієприкметників. розвинути розвинений
молоти
розвинутий
мелений
молотий
скинути скинений
скинутий
35
70
Відредагуйте висловлювання, запишіть їх. Аргументуйте свою відповідь.
1. Недільної днини алеями парку прогулюються відпочиваючі кияни. 2. Сидячі на лавках люди спілкуються між собою або читають газети. 3. Проживаючі в Одесі мають можливість милуватися морем. 4. Початкуючі поети чудово описали красу Чорного моря. При утворенні пасивних дієприкметників за допомогою суфікса -ен(ий) деякі кінцеві приголосні твірної основи чергуються, а саме: [б]-[бл]
відробити — відроблений, загубити — загублений;
[п]-[пл]
засліпити — засліплений, захопити — захоплений;
[в]-[вл]
відправити — відправлений, прославити — прославлений;
[м]-[мл]
заплямити — заплямлений, надломити — надломлений;
[ф]-[фл]
разграфити — разграфлений;
[д]-[дж]
дослідити — досліджений, збудити — збуджений;
[г]-[ж]
берегти — бережений, застерегти — застережений;
[з]-[ж]
вразити — вражений, знизити — знижений;
[к]-[ч]
випекти — випечений, посікти — посічений;
[т]-[ч]
засвітити — засвічений, намітити — намічений;
[с]-[ш]
гасити — гашений, запросити — запрошений;
[зд]-[ждж] заїздити — заїжджений, розгніздити — розгніжджений; [ст]-[щ]
71 72
виростити — вирощений, загустити — загущений.
Випишіть із поданої вище таблиці дієприкметники, форми яких були вам невідомі. Запам’ятайте їх.
Запишіть окремо активні дієприкметники теперішнього часу, активні дієприкметники минулого часу й пасивні дієприкметники. Позначте суфікси, за допомогою яких вони утворились. Позеленілий, осяяний, забутий, крокуючий, побачений, зчорнілий, сидячий, вигартований, сумуючий, помолоділий, впроваджений, рожевіючий.
36
73
Спишіть, додаючи до дієслів утворені від них пасивні дієприкметники, а поряд — звуки, що чергуються. Звіртеся з таблицею.
Зразок. Посадити — посаджений: [д]—[дж]. Сходити, змолотити, товкти, зобразити, запрягти, вивісити, сповістити.
74
Обговоріть із сусідом (сусідкою) по парті питання: Які приголосні чергуються при утворенні дієприкметників? Перед яким суфіксом? Презентуйте свої висновки однокласникам (однокласницям).
75.1
Прочитайте текст. Випишіть речення з дієприкметниками пасивного стану. Аргументуйте свій
вибір.
Катерина Білокур могла працювати над однією квіткою так довго, поки та не одцвітала. Пелюсточку за пелюсточкою вимальовувала шість червоних жоржин біля плетеного тину. Одного разу зняла із себе мережану хустку, зав’язала нею кущ жоржин у квітнику. — Ні, не пасує, — подумала вона. Нарешті знайшла місце для хустки: висітиме на тиночку, мовби забута ще звечора, припала росою. Тоді К. Білокур «Колгоспне поле» пейзаж у просвітку між квітами буде ранковий, холоднуватий, сповнений блакиті, освітлений неяскравим світлом. «Забута хустка» зігріла картину теплом людської присутності (Д. Степовик).
75.2
Складіть і розіграйте діалог «Життя нічого не дає без праці» з використанням дієприкметникових зворотів. Ску́тий (ску́та) —1) încătușat (încătușată), pus (pusă) în lanțuri; 2) unit (unită) prin forță; 3) перен. stînjenit (stînjenită), stingherit (stingherită). Зойк — 1) țipăt, strigăt, răcnet; 2) geamăt, vaiet, lamentare.
37
§ 10. Правопис голосних і приголосних у суфіксах дієприкметників Людина ціниться по тому, Чи вона зробила, що могла. Скільки сил у неї вистачало, Щоб на світі більше щастя стало. Н. Луків
Навчаюся! Тренуюся!
76
Згрупуйте дієслова за дієвідмінами. Утворіть від них і паралельно запишіть форми 3-ї особи множини теперішнього часу й форми активного дієприкметника теперішнього часу. З’ясуйте, чим визначається добір суфіксів при утворенні відповідних дієприкметників.
Зразок: годувати (годуюча).
годують
годуючий
В’янути, зберігати, лежати, сохнути, спати, гріти. •
•
•
Суфікс -юч(ий) пишеться в активних дієприкметниках теперішнього часу, утворених від основ на м’який приголосний дієслів І дієвідміни: атаку[й-у]ть > атаку[й+у]чий > атакуюч(ий), атакуюч(а). Суфікс -яч(ий) пишеться в активних дієприкметниках, утворених від основ на м’який приголосний дієслів ІІ дієвідміни: си[д’-а]ть, си[д’+ -ач](ий) > сидячий (сидяча). Суфікси -уч(ий) і -ач(ий) пишуться в активних дієприкметниках теперішнього часу, утворених від основ на твердий приголосний: ве[д+-у]ть > ве[д+-уч](ий) > ведучий(ведуча), дри[ж+-а]ть > дри[ж+-ач] (ий) > дрижачий (дрижача).
77
Запишіть поряд із кожним пасивним дієприкметником минулого часу початкову форму відповідного дієслова, з’ясуйте правило правопису -ен(ий) та -(єн)ий.
Білений (білена), вчений (вчена), напоєний (напоєна), піднесений (піднесена), примирений (примирена), присвоєний (присвоєна), роззброєний (роззброєна), скоєний (скоєна), скошений (скошена).
38
Хвилинка для відпочинку
78
Поміркуйте.
Один із учнів висунув гіпотезу про те, що в українській мові дієприкметників минулого часу … немає. На підтвердження своєї думки він запропонував такі речення: Я посивілий. Я буду посивілий через 50 років. На вашу думку, правильно мислить учень?
79
Доберіть до іменників, користуючись довідкою, активні дієприкметники теперішнього часу й запишіть словосполучення. Поясніть правопис голосних і приголосних у суфіксах дієприкметників. Актор (акторка), вітер, голос, день, діти, ланка, листок, напій, погляд, (спортивний) склад, сторона, хворий (пацієнт), хвора (пацієнтка). Довідка: атакуючий (атакуюча), голодуючий (голодуюча), дрижачий (дрижача), дублюючий (дублююча), згасаючий (згасаюча), конфліктуючий (конфліктуюча), кочуючий (кочуюча), лежачий (лежача), люблячий (любляча), освіжаючий (освіжаюча), оцінюючий (оцінююча), тремтячий (тремтяча), ходячий (ходяча). •
•
•
•
Суфікс -єн(ий) завжди пишеться в пасивних дієприкметниках минулого часу, утворених від основ інфінітива на -ї-: загої-ти > загоєний (загоєна), закрої-ти > закроєний (закроєна), освої-ти > освоєний (освоєна). Суфікс -ен(ий) пишеться у дієприкметниках, утворених від основ інфінітива на приголосний та -и-: внес-ти > внесений (внесена), звіри-ти > звірений (звірена). Крім того, суфікс -ен(ий) нарівні з суфіксом -т(ий) використовується для утворення кількох пасивних дієприкметників від основ інфінітива на -оло- та -ну-: коло-ти > колений (колена) і колотий (колота); замкну-ти > замкнутий (замкнута) і замкнений (замкнена). У дієслівних основах із суфіксом -ува- при утворенні активних дієприкметників теперішнього часу замість цього суфікса з’являється суфікс -уй, а при утворенні пасивних дієприкметників минулого часу- суфікс -ова-: існ[-ува]ти > існ[уй+-уч]ий, існуючий (існуюча); крок[-ува]ти > крок[уй+-уч]ий, крокуючий (крокуюча), аргумент[-ува]-ти > аргумент[-ова+-н]ий, аргументований (аргументована).
39
80
Утворіть та запишіть від запропонованих дієслів можливі дієприкметники активного стану теперішнього й минулого часу та пасивного стану минулого часу. Усно поясніть вибір і правопис суфіксів. Афішувати, вигоїти, досягнути, керувати, кипіти, мити, наклеїти, осмислити, покинути, почорніти, створити, ходити.
81
Утворіть від поданих дієслів усі можливі дієприкметники, усно аргументуйте вибір суфікса та поясніть правопис голосних і приголосних в основі суфіксів. Біліти, надіслати, виявити, відкрити, відломити, долати, загустити.
82
Виконайте проєкт на зразок поданої таблиці з теми «Активні і пасивні дієприкметники». Презентуйте свої напрацювання перед класом. Дієприкметники поділяються на
Називають ознаку предмета за дією, яку він сам виконує
Називають ознаку предмета за дією, яку виконує над ним інший
Час
Час
Вид
83
Вид
Вид
ХТО ШВИДШЕ? Позмагайтеся із сусідом (сусідкою) по парті: хто найбільше утворить дієприкметників. Приклади запишіть. Обміняйтеся зошитами та перевірте правильність виконання завдання. За потреби звіртеся з підручником.
40
84.1
Прочитайте текст гумориста Євгена Дударя. Знайдіть дієприкметники, з’ясуйте їх значення та граматичні ознаки, спільні з дієсловами та прикметниками, визначте їх синтаксичну функцію й підкресліть як член речення.
Великий наш предок Григорій Сковорода ходив босий, опирався на ціпок, мав лляну торбину, світлу голову і талановиту, відкриту людям душу. Нам до Сковороди — як куцому до зайця. Ми маємо забиті дурницями голови, обскубані дурнями душі, обставлений мотлохом побут, і самі в усьому цьому стаємо мотлохом. Ми «не маємо часу» одне одному всміхнутися. Сказати добре слово. Підтримати слабкого (Є. Дудар).
84.2
Складіть діалог з теми «Активні й пасивні дієприкметники та їх творення». Використайте дієприкметники з опрацьованого теоретичного матеріалу на уроці.
Мо́тлох — 1) boarfe, vechituri, bulendre; 2) rebut. Обску́баний (обску́бана) — jumulit (jumulită).
§ 11. Н у дієприкметниках та НН у прикметниках дієприкметникового походження
Прочитайте! Це цікаво!
Українське слово… Ти безсмертне і величне, як Говерла, Багате і дзвінке, як Україна. Д. Луценко
Ніжна душа нашого народу бринить у слові. Слово, оповите любов’ю, вигранене вічністю, заходить у серце й настроює струни ніжності. З ніжної душі — слово ніжне й запашне, як розпростерта у світ неперевершена українська пісня. Дивиться мудрими очима вічність і промовляє до нас зелен-травою, яблуневою весною, червоним осіннім зойком клена й ніжністю слова. Слово ніжне будить у нас людину, слово ніжне, освячене любов’ю до найдорожчого на землі, сходить зорею й яскравіє, доки людина живе для добра, доки мудрість і праця квітчають землю, доки живе в людині жага творіння… 41
85.1
У якому стилі написано текст? Яка його основна думка? Поясніть, як ви розумієте останнє речення? Чи погоджуєтеся ви з автором? Аргументуйте свою думку.
85.2 85.3
Випишіть дієприкметники із залежними словами. Назвіть дієслова, від яких вони утворені, з’ясуйте спосіб творення.
Пригадайте, які дієслівні ознаки властиві дієприкметникам. Що спільне між дієприкметником і прикметником? А чим вони відрізняються? •
Дієприкметники відрізняються від прикметників тим, що мають значення доконаного чи недоконаного виду, теперішнього чи минулого часу та активного чи пасивного стану.
86
Прочитайте текст. Складіть речення зі словами освітлений, освічений.
Слово освітлений — дієприкметник. Означає якість предмета за дією «освітлювати», тобто на предмет падає світло і він стає видимим: Освітлена місяцем шхуна стояла непорушно на водній поверхні (М. Трублаїні). Слово освічений — прикметник. Означає «культурний; який має освіту»: А хіба творці ХVII століття не були освіченими для свого часу людьми? (М. Рильський).
87
Спишіть строфу вірша М. Вінграновського, добираючи з дужок епітет, ужитий автором (Увага! Ужиті епітети — це дієприкметники із суфіксом -ен-). Заходить ніч на (тихий, затихлий, витишений) сад… Глибокий вересень шумить крилом качиним, І за вікном, у листолет (відкритим, відчиненим, закритим), — Червоних зір червоний зорепад.
88
Прочитайте, порівняйте значення виділених слів.
1. Цей хлопець (дівчина) вихований (вихована) у дитячому садку. 2. Він (вона) хлопець (дівчина) розумний, вихований (розумна, вихована).
42
•
•
У дієприкметниках, утворених за допомогою суфіксів -н-, -ен-, -єн-, пишемо одну букву н: зроблений, посаджений, принесений, сказаний, мальований, омріяний У прикметниках дієприкметникового походження наголошені суфікси -анн- (-янн-), -енн- (-єнн-) пишемо з двома буквами н: невблага́нний, нездола́нний, невпізна́нний, недоторка́нний, ненаста́нний, нездійсне́нний, неоціне́нний, незліче́нний, нескінче́нний
89.1
Прочитайте. Визначте, у яких словосполученнях прикметники, а в яких — дієприкметники.
пече́на картопля уче́на рада здійсне́нна мрія нездола́нна країна
пе́чена картопля у́чена роль зді́йснена мрія нездо́лана країна
89.2
Обговоріть питання: На яку частину слова падає наголос у прикметниках, а на яку — у дієприк-
89.3
Презентуйте свої висновки однокласникам (однокласницям).
метниках?
Хвилинка для відпочинку
90
Прочитайте уривок із поезії. Все на землі, все треба берегти — І птаха й звіра, і оту рослину, Не чванься тим, що цар природи ти — Бо врешті, ти його частинка. Друже мій, люби життя, Люби людей, природу... (Б. Лепкий).
Як ви вважаєте, людина — цар природи? Аргументуйте свою думку.
91
До кожного прикметника доберіть спільнокореневий дієприкметник, запишіть їх парами, поставте наголоси й позначте суфікси. За потреби скористайтесь словником наголосів за покликанням https://www.slovnyk.ua/index.php. 43
Зразок: дозволе́нний — дозво́лений. Здійсненний (здійсненна), невблаганний (невблаганна), невпізнанний (невпізнанна), невтоленний (невтоленна), нездійсненний (нездійсненна), нездоланний (нездоланна), незліченний (незліченна), непримиренний (непримиренна), несказанний (несказанна), нескінченний (нескінченна).
92
Спишіть, позначаючи наголос та орфограми — буква н у дієприкметниках.
Незрівняний (незрівняна), непрошений (непрошена), погоджений (погоджена), недооцінений (недооцінена), неоцінений (неоцінена), нездоланий (нездолана), занесений (занесена), недоторканий (недоторкана).
93.1
Спишіть, вилучаючи «зайве» слово — іншу частину мови. Позначте наголос та орфограми, зв’язані з написанням дієприкметників та утворених від дієслів прикметників.
1. Зібраний (зібрана), здійсненний (здійсненна), складений (складена). 2. Невблаганний (невблаганна), недозволений (недозволена), незміряний (незміряна). 3. Незліченний (незліченна), знесилений (знесилена), несходжений (несходжена). 4. Упорядкований (упорядкована), удосконалений (удосконалена), здоланий (здолана).
93.2
Виконайте одне із завдань.
1. Складіть усне повідомлення про правила написання дієприкметників і спільнокореневих із ними прикметників. Запишіть приклади. 2. Уявіть себе Природою. З яким гаслом (проханням, порадою, вимогою) ви б звернулися до людей? Напишіть есе «Вас закликаю: не чиніть біди!», уживаючи дієприкметники і прикметники дієприкметникового походження. Невблага́нний (невблага́нна) — (de) neînduplecat (neînduplecată), inexorabil (inexorabilă) (despre om); implacabil (implacabilă) (lege); neîndurător (neîndurătoare). Незбагне́нний (незбагне́нна) — 1) de nepătruns (nepătrunsă), (de) neconceput (neconcepută); 2) inexplicabil (inexplicabilă), impenetrabil (impenetrabilă).
44
§ 12. НЕ з дієприкметниками. Розбір дієприкметника як особливої форми дієслова
Навчаюся! Тренуюся!
94
Не все відразу дається, А потроху та помалу, То зробиш користі чимало. Народна мудрість
Запишіть. Виділіть орфограму — «не з дієприкметниками».
1. Гарно в полі, де палають райдуги високі, де не вкриті під громами тільки ти і сокіл. 2. Чисте, незаросле місце то звужувалось, то місцями розходилось, ніби озерце (І. Нечуй-Левицький). 3. До Дніпра приніс він неушкоджене своє серце і невтомне в праці тіло (О. Копиленко). 4. Ти дав мені дари, які хотів, такі були й мої — неміряні, нелічені (Леся Українка).
95
Пригадайте правила вживання не з прикметниками та дієсловами. Розгляньте таблицю. Поміркуйте, чи пишеться не з дієприкметником за правилами вживання не з прикметником чи не з дієсловом? Аргументуйте свої висновки. Не з дієприкметниками пишеться Разом
Окремо
1. Якщо дієприкметник у реченні виступає означенням і не має при собі залежних слів. Серед пожовклого листу червоніли незірвані яблука. 2. Якщо дієприкметник без не не вживається. Нечувана радість прийшла на їхню землю. 3. Якщо не входить до складу префікса недо — й означає неповну якість: Недописаний твір.
1. Якщо дієприкметник виконує роль означення й має при собі залежні слова: Не зірвані (ким?) мною яблука прикрашали осіннє дерево. 2. При протиставленні: Не написаний, а надрукований план лежав на столі. 3. Якщо дієприкметник у реченні виконує роль присудка: Земля не орана, вівці не лічені.
45
96
Прочитайте речення. Визначте, яким членом речення виступає дієприкметник. Користуючись таблицею та алгоритмом, поясніть різне написання дієприкметників з не. 1. Незакінчене діло покривається снігом. 2. Не закінчене вчасно діло не дає спокійно спати. 3. Не закінчена, а відкладена справа непокоїть душу. 4. Якщо справа не закінчена, не берися за іншу (Народна мудрість). Чи є в реченні протиставлення?
Ні
Так Пиши окремо
1. Чи є залежне слово?
Так Пиши окремо
Ні Пиши разом
2. Чи є в реченні заперечні частки, займенники (ні, ніким, нічим), або стверджувальна частка (ще)?
Так Пиши окремо
97
Ні Пиши разом
Запишіть словосполучення, знімаючи скісну риску, позначте й поясніть орфограми з опорою на алгоритм.
Не/скошена трава; не/полита досі розсада; не/бачена краса; не/бачена ніколи фортеця; не/скінчена мною розмова; не/здійснені плани; не/замкнені двері; ще не/замкнені двері; нічим не/підтверджений факт; ні до кого не/ спрямоване слово; довго не/стихаючий вітер; ще не/дозрілі хліба; оті не/ скошені трави; своєчасно не/скошена гречка.
98 46
Відредагуйте речення, виправте помилки. Аргументуйте ваші дії.
1. У лінивого піч до спини неприв’язана, а приклеїна. 2. Чого Івась ненавченний, того Іван не буде знати. 3. Чоловіка б’ють нележачого, а ледачого. 4. Пес бреше, бо співати не привчиний.
99
Спишіть речення. Поясніть написання не з дієприкметниками. Яке правило ілюструє кожне речення. Аргументуйте ваші міркування. І група. 1. Треба оглянути неполиту ділянку. 2. Ділянка не полита. 3. Оглянути не политу нами ділянку. 4. Не перекопана, а переорана ділянка. 5. Земля на розсаднику не торкана. 6. Обабіч дороги хвилювалася ніким не скошена трава. ІІ група. 1. Поникли не розбруньковані віти верби, торкаючись до цього часу нескреслої ріки. 2. Не зрізане, а стяте вітром дерево. 3. Його неушкоджене гілля стиха похитувалося. 4. Упорядкували не розчищені восени кущі. 5. Червоніли не зірвані вранці яблука. 6. Біля тину стояла нефарбована лавка. ІІІ група. 1. Серед води темніють не затоплені повінню верхів’я дерев. 2. Серед води темніють незатоплені дерева. 3. Виблискують не зарослі чагарником скелі. 4. Виблискують незарослі скелі. 5. Бурхливі потоки змили не прив’язаний звечора човен. 6. Бурхливі потоки змили неприв’язаний човен.
100
ХТО ШВИДШЕ? Завершіть кожне з речень. Поясніть написання не з дієприкметником.Обміняйтеся зошитами та перевірте правильність виконання завдання. Прозвітуйте перед класом про результати перевірки. 1. Улюбленою працею кожен (кожна) із нас буває не виснажений (не виснажена), а ... . 2. Відчуття задоволення часто буває не висловленим, а ... . 3. Усвідомлення корисності зробленого робить нас не стомленими, а ... .
101
Перекладіть словосполучення українською мовою. Порівняйте молдовський та український варіанти і сформулюйте висновок про правопис не з дієприкметниками в обох мовах. Material nestudiat. Materialul nu este studiat de elevi. Carte necitită. Cartea nu e citită de mine. Cartea încă nu e citită. Cuvinte nerostite. Cuvintele nu sînt rostite de tine.
47
102
Прочитайте, поясніть правопис не з дієприкметниками. Переставте місцями іменники з дієприкметниками. Чи відбулися зміни в правописі не з дієприкметниками?
У неохайного (неохайної) й ледачого (ледачої) учня (учениці) книги не складені, олівець не заструганий, лінійка не принесена, таблиця не складена, вірш не вивчений, параграф не опрацьований, проєкт не оформлений, зошит не підписаний, щоденник не заповнений, уроки не вивчені, правила не повторені, а ще у нього волосся не причесане, зуби не вичищені, одяг не випрасуваний, рот не закритий, очі не зацікавлені.
103
Тож, яким має бути справжній учень (справжня учениця)?
Розбір дієприкметника як форми дієслова
Послідовність розбору 1. Слово в тексті. 2. Початкова форма (Н. відмінок однини чоловічого роду). 3. Вид. 4. Стан. 5. Час. 6. Рід. 7. Число. 8. Відмінок. 9. Синтаксична роль. 10. Вимова і написання. Зразок усного розбору Оповитий — особлива форма дієслова — дієприкметник, початкова форма оповитий; має залежне слово садами, доконаного виду, минулого часу, чоловічого роду, в однині, називний відмінок; пасивного стану; у реченні разом із залежним словом виступає означенням; у дієприкметниках називного відмінка чоловічого роду твердої групи пишемо ий. Мов крізь рожеву млу, струмує синя Рось і Корсунь устає, садами оповитий (М. Рильський). Зразок письмового розбору Оповитий — дієприкмет., оповитий; залежн. сл. садами, док. виду, мин. часу, чол. р., одн., Н. в., пас. стану; означ.; у дієприкм. Н. в., чол. р., тв. гр., пишемо ий.
104
Прочитайте речення, знайдіть і випишіть словосполучення з дієприкметником. Дотримуючись схеми, зробіть письмовий розбір дієприкметників.
48
Бачу в самому центрі старої матінки-Європи воскреслу державу Україну — бачу землю, бережно обведену хвилястою, ламаною лінією. А через всю Україну пливе Дніпро-Славутич, мов та оспівана народом голуба стрічка в русій косі (Я. Гоян).
105.1
Складіть із кожним із словосполучень по два речення таким чином, щоб дієприкметники з не в першому випадку писалися разом, а в другому — окремо.
(Не)витрачена сила, (не)завершена робота, (не)зібраний урожай.
105.2
Виконайте одне із завдань.
1. Випишіть із творів художньої літератури 4 речення з різними варіантами написання не з дієприкметниками. 2. Складіть діалог «Від зернини до паляниці». У репліках використовуйте різні варіанти написання не з дієприкметниками. 3. Створіть презентацію (6–7 слайдів) «Від зернини до паляниці». Уживайте дієприкметники з не.
Розбрунько́ваний (розбрунько́вана) — încăpușat (încăpușată). По́вінь — inundație, revărsare de apă, debordare. Ви́снажений (ви́снажена) — 1) istovit (istovită), sleit (sleită), vlăguit (vlăguită), epuizat (epuizată); 2) muncit (muncită), trudit (trudită).
49
Перевірте свої знання 1. 2. 3. 4.
5.
Із якими частинами мови дієприкметник має спільні ознаки? Назвіть ці ознаки. Чому дієприкметники поділяються на активні і пасивні? Як творяться дієприкметники кожного з цих видів? Чи є у відмінюванні прикметників і дієприкметників відмінності? У який спосіб розрізняються дієприкметники і прикметники? Доведіть це на таких прикладах: адресований (адресована), привезений (привезена), блакитний (блакитна), лежачий (лежача), біговий (бігова), ранній (рання). За якою ознакою можна беззаперечно довести, що слова співучий (співуча), гримучий (гримуча), перекладний (перекладна), переможний (переможна) — прикметники, хоч утворені від дієслівних основ за допомогою суфіксів -уч-, -н-?
Тестові завдання за темою «Дієприкметник» 1. Усі слова дієприкметники в рядку А сказано, розв’язано, вибито Б сказавши, розв’язуючи, вибиваючи В сказаний, розв’язана, вибиті Г сказала, розв’язав, вибив 2. Пасивними дієприкметниками є всі слова в рядку А сподіваючись, дивлячись, провівши Б проспіваний зігрітий, намальований В зустрів, пишеш, майструє Г зроблено, виконано, усунено 3. Не з дієприкметниками пишемо разом, коли А при дієприкметнику є залежні слова Б при дієприкметнику немає залежних слів В якщо в реченні є заперечення Г дієприкметник є присудком у реченні 4. Усі дієприкметники з НЕ пишуться окремо в рядку А не/доспані ночі, книга не/прочитана, не/вишита сорочка Б не/заплановані заходи, не/спіймана риба, не/виголошена сьогодні промова В не/заплановані заздалегідь заходи, справа не/закінчена, квіти не/политі Г не/допечена була хлібина, не/почута пісня; не/зміряні глибини
50
5. НЕ з дієприкметниками пишуться разом у рядку А не/скошена трава, не/политі досі квіти, не/бачена природа, не/бачена ніколи фортеця Б не/закінчена розповідь, не/замкнені вікна, ні в чому не/підтверджений факт, ні до кого не/спрямована думка В не/продумана відповідь, ще не/дозрілі врожаї, оті не/скошені поля, не/записаний твір Г не/помічений човен, не/підписані документи, не/дописаний лист, ці не/забуті спогади 6. НЕ з дієприкметниками пишуться разом у рядку А не/зарослі чагарником береги, не/затоплене містечко, ніким не/торкана роса, не/завершена робота Б не/почорнілий з часом паркан, ще не/скошена пшениця, не/просохла земля, не/розсідланий кінь В не/виконане учнем завдання, не/завершена книга, не/підбілена верба, не/зірвані ще груші Г нічим не/захищений порт, не/прив’язаний звечора човен, ще не/забута обра́за, не/намальована художником картина 7. Правильно утворено всі форми дієприкметників у рядку А накреслений, зшитий, роблячий, побачений Б лежачий, посивілий, зліплений, нафарбований В зацікавлений, помолодівший, уславлений, змарнілий Г розвалений, посміхаючийся, палаючий, знайдений 8. Правильно утворено дієприкметник у рядку А висохнути — висохший Б упіймати — упіймавший В умитися — умившийся Г одягнути — одягнений 9. Помилково вжито слово в рядку А бувший у користуванні Б знаний у столиці В охочий відвідати виставку Г необхідне для кожного 10. Дієприкметниковий зворот не треба виділяти комами в реченні (розділові знаки пропущено) А Коло великоднього столу заставленого усяким свяченим стояла Олеся. Б Завжди зі смаком одягнена вона справляла враження вихованої панночки. В Над Максимом нахилилося почервоніле від гніву й туги лице Тугара Вовка. Г Затуманене легкими й прозорими хмарками над містом пливло сонце. 51
§ 13. Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Навчаюся! Тренуюся!
Для нас у ріднім краю навіть дим Солодкий та коханий… Леся Українка
106
Що таке дієслово? Які форми дієслова ви знаєте? На які запитання відповідає кожна з форм? З яких частин складається слово дієприслівник? Висловте своє припущення стосовно цієї назви.
107.1
Запишіть речення. Визначте дієслова-присудки. Випишіть слова, які пояснюють дієслова, указуючи на додаткову дію. Настала зима. Легенькі сніжинки, граційно кружляючи в блакитному небі, тихо падають на землю. Наче тополиний пух, вони тулилися край дороги, западаючи між корінням дерев.
107.2 •
На які запитання відповідають? Які морфологічні ознаки мають? Яку синтаксичну функцію виписані слова виконують?
Висловлюючи думку, ми часто називаємо кілька дій або станів якогось одного предмета. Дієслово-присудок називає в реченні основну дію, а дієприслівник — додаткову. Обидві дії — основну й додаткову — виконує той самий предмет (підмет). Дієприслівник супроводжує основну дію, допомагає стисло передати думку, урізноманітнює синтаксис. • Дієприслівники легко знайти в тексті й відрізнити від інших форм дієслова за суфіксами -учи-, (-ючи-), -ачи- (-ячи-), -ши, -вши, до яких може приєднуватись -ся (рідше -сь у поетичних творах). Дієприслівник (gerunziu) — особлива незмінювана форма дієслова, яка, пояснюючи присудок (основну дію або стан), називає додаткову дію і відповідає на запитання що роблячи? що зробивши? Наприклад: Левко підійшов до своїх молодих колег, посміхаючись і трохи похитуючись на куцих ногах (В. Підмогильний). Основну дію виражено особовою формою дієслова підійшов, а додаткові дії — незмінюваними формами посміхаючись і похитуючись: 52
як? що роблячи? Підійшов посміхаючись і похитуючись Ознаки дієслова • •
•
Вид: доконаний (прочитавши) і недоконаний (читаючи). Час (лише два): теперішній (утворюючи) і минулий (утворивши). Може мати залежні слова: вертаючись додому, втомившись на тренуванні.
Ознаки прислівника • •
Незмінюваність. У реченні виконує синтаксичну роль обставини: Сказав поквапившись.
108
Серед поданих форм дієслова виділіть дієприслівники. Запишіть їх, позначаючи морфеми. Зберегти, надихати, несучи, розмірковують, повідомили, роздягти, оберігаючи, заквітчаний, лежачи, прикріпивши, виконуючи, побілівши, приводячи, потеплілі, викинуто, злітаючи, оголосити, кажучи, потерпівши.
Хвилинка для відпочинку
109
Відгадайте загадку.
Водій тролейбуса має три сестри, а вони не мають брата. Як це може бути?
110
Перекладіть українською мовою інфінітиви та дієприслівники, зверніть увагу на відмінність їх правопису в обох мовах. A adormi — adormind, a cînta — cîntînd, a observa — observînd, a se apropia — apropiindu-se, a se mînia — mîniindu-se, a spune — spunînd, a sta — stînd, a ști — știind.
53
111.1
Прочитайте текст. Визначте його стиль і тип мовлення.
Зима, прийшовши на зміну дощам пізньої осені, часто починається з холодних вітрів. Дерева вже давно скинули своє листя, поступово занурюючись у глибокий сон. Яскраве сонце світить лише кілька годин на добу, зовсім не зігріваючи. Зима — ніби справжня Снігова королева холодна та іноді непривітна. Зате прекрасна у своїх білих шатах зі снігу й прикрасах із діамантів льоду. Накинувши на плечі шаль із вітру та хуртовини, зима нечутним кроком ступає по землі, радуючи нас своєю красою і веселими забавами (З підручника).
111.2
Доведіть, що виділені слова є дієприслівниками. Визначте дії, які вони виражають. Назвіть виконавців дій у кожному реченні. Поясніть роль дієприслівників у мовленні.
111.3
Випишіть одне словосполучення з дієприслівником. Виконайте письмово синтаксичний розбір цього сло-
восполучення.
112
Утворіть від поданих у дужках дієслів дієприслівники та запишіть їх. Визначте вид і час утворених дієприслівників. Поясніть прислів’я. Учись, на інших (дивитись). (Знати) ремесло, старцювати не будеш. Не цурайся коня, і трактора (придбати). (Нюхати), не наситишся. Краще скласти руки, ніж працювати (опустити) рукава (Народна творчість).
113.1
Перепишіть, знайдіть дієприслівники, усно визначте їх морфологічні ознаки, спільні з дієсловами й прислівниками. Поставте запитання від присудка до дієприслівника із залежними словами, підкресліть дієприслівники як член речення. І мріялись мені далекі села: Дівчата йдуть, співаючи з ланів, Клопочуться хазяйки невсипущі, 54
Стрічаючи отару та черідку, Не прискоряючи ходи, поважно, А нишком поглядають на димок, Що в’ється понад комином низеньким… Леся Українка
113.2
Виконайте одне із завдань.
1. Напишіть есе за словами Лесі Українки «Для нас у ріднім краю навіть дим солодкий та коханий…», уживаючи дієприслівники. 2. Складіть допис у соціальній мережі «Що означає бути сучасним» із використанням дієприслівників. Розсіка́ти — 1) a despica (un lemn); 2) a spinteca. Зану́рюватися — a se scufunda.
§ 14. Дієприслівники недоконаного і доконаного виду. Творення дієприслівників недоконаного і доконаного виду
Навчаюся! Тренуюся!
Молодь багата мудрістю батьків. Народна мудрість
114
Утворіть дієприслівники від поданих дієслів; поясніть, чому від кожного дієслова можна утворити лише один дієприслівник. Стрибати, стрибнути, зупинитися, зупинятися, дивитися, вдивлятися, надивитися, відвідувати, відвідати, обдумувати, обдумати.
115
Прочитайте речення, визначте час дієслів-присудків. Обговоріть питання «Чи набувають виділені в реченнях дієприслівники часового значення дієслова-присудка?» 1. Виступаючи перед аудиторією, лектор хвилюється. 2. Виступаючи перед аудиторією, лектор хвилювався. 3. Виступаючи перед аудиторією, лектор хвилюватиметься. 55
116
Розгляньте подану таблицю. Розкажіть за нею про дієприслівники недоконаного й доконаного виду. З’ясуйте, як утворюються дієприслівники кожного виду, від яких основ і за допомогою яких суфіксів. Свої міркування проілюструйте прикладами з попередньої вправи. Творення дієприслівників доконаного і недоконаного виду Вид і час дієприслівників
Запитання
Як утворюються
Приклади
Недоконаний вид, теперішній час
Що роблячи?
Основа дієслів теперішнього часу (недокон. виду) + -учи (-ючи), -ачи (-ячи)
Тягнуть — тягнучи, грають — граючи, лежать — лежачи, возять — возячи, риють — риючи
Доконаний і недоконаний види, минулий час
Що зробивши? Основа інфінітива Що роблячи? (докон. і недокон. виду) + -ши, -вши
• •
Грати — гравши, лежати — лежавши, рити — ривши, косити — косивши, бігти — бігши
Дієприслівники можуть утворюватись і від дієслів на -ся (-сь). Афікс -сь зберігається: слухаютися — слухаючись, запізнитися — запізнившись.
117.1
Прочитайте дієслова. Утворіть дієприслівники доконаного і недоконаного виду. Поясніть, від яких форм дієслів вони утворені. З’ясуйте спосіб творення дієприслівників. Перевірити, перевіряти, згадати, згадувати, читати, прочитати, радіти, зрадіти, будувати, збудувати, чути, почути, підіймати, підняти, штовхати, штовхнути.
117.2 56
Складіть 1–2 речення, використовуючи утворені дієприслівники. Визначте синтаксичну роль дієприслівників.
118.1
Утворіть дієприслівники недоконаного та доконаного виду від поданих дієслів. Виділіть у дієприслівниках суфікси.
Зразок. Робити — роблять — роблячи (недоконаний вид). Починати, підносити, місити, забувати, рухатися, звіряти, почати, гомоніти, проводити, переплутати, тримати.
118.2 119
Чи можна лише за суфіксами визначити вид дієприслівника?
Запам’ятайте фразеологізми з дієприслівниками та їхнє значення. З двома із них складіть речення.
Засукавши рукава (ревно взятися до роботи); спустивши рукава (без охоти, без старання); не зморгнувши оком (не вагаючись, не соромлячись); змірявши поглядом (пильно придивившись); зціпивши зуби (стримуючи свої почуття, біль); не ївши, не пивши (голодний); лиха прикупивши (з труднощами).
120.1
Перепишіть, розкриваючи дужки й утворюючи дієприслівники доконаного й недоконаного виду.
«(Пізнавати) свій край… себе, свій рід, свій народ, свою землю — ти побачиш шлях у життя. Шлях, на якому найповніше розкриються твої здібності. Ти даси йому продовження, (вторувати) стежину, із тієї стежини вже рушили у життя твої пращури. І також будеш ти» (Г. Сковорода). Матері… Все життя дивляться вони нам услід, (вирядити) в люди. В тривозі й любові, в замилуванні й надії вдивляються матері у своїх дітей, (сподіватися) і (прагнути) щастя для них (О. Сизоненко).
120.2
Використовуючи дієприслівники доконаного й недоконаного видів, поспілкуйтеся на тему: «Як ви розумієте слова Г. Сковороди? Що для вас означає «… свій край…, свій рід, свій народ, своя земля»?» Своїми думками поділіться з однокласниками (однокласницями).
121.1
Перепишіть, підкресліть дієприслівники, визначте їх вид і час.
57
Весь людський вік нас супроводжують пісні. Гойдається материнський спів над колискою, пеленаючи дитинство в тихі мелодії, роняючи в дитячу душу перші зерна поезії й ніжності. Потім пісні дзвенять дівочими й парубочими голосами, вливаючись у серця бентегу кохання, смуток розставання, мрії й надії на щастя (О. Дей).
121.2
Виконайте одне із завдань.
1. Уявіть ситуацію: 5–6 однокласників, збираючись до свого друга (подруги) на день народження, домовилися в привітаннях і побажаннях на його (її) адресу висловити все те гарне про нього (неї), за що вони цінують їхню дружбу, чому вони вважають його (її) принциповою, порядною, доброю, чуйною людиною. Складіть полілог. У репліках кожного учасника використайте дієприслівники доконаного і недоконаного виду. 2. Доведіть або спростуйте твердження: дієприслівники недоконаного виду можуть виступати лише в значенні теперішнього і майбутнього часу, а дієприслівники доконаного виду можуть виражати минулий час. Вторува́ти — муз. 1) a acompania, a însoți, a secunda; 2) перен. a bate în struna cuiva, a-i ține isonul. Шугну́ти — 1) a alerga încoace și încolo; 2) a zbura (сu zgomot); a sufla.
§ 15. Дієприслівниковий зворот Коми при дієприслівниковому звороті та одиничному дієприслівникові
Прочитайте! Це цікаво! 58
Добром за добро відплачує кожен, добром за зло — тільки справжня людина. Народна мудрість
Запізніла вдячність Потрапила акваріумна рибка в річку. Оточили її місцеві риби, подивувалися й запитали — як їй жилося в домашніх умовах. — Добре! — згадуючи теплий, затишний акваріум, відповіла, тремтячи від холоду, рибка й поскаржилася: — Одне було погано: годували тільки один раз в день! — Ну, з цим у нас простіше! — заспокоїли її риби. — Їж, скільки хочеш! І кинулися хто куди в пошуках корму. Аж пізно ввечері, зустрічаючи ніч напівголодною, акваріумна рибка зрозуміла сенс цих слів. А ще вона зрозуміла, що була дуже невдячною до всього того, що давалося їй — даром!
122
Прочитайте текст «Запізніла вдячність». Знайдіть дієприслівники із залежними від них словами та підкресліть як члени речення.
•
•
Дієприслівниковий зворот (construcție gerunzială) — це дієприслівник разом із залежними від нього словами. Наприклад: Озеро спить, укрившись місячною попоною (І. Цюпа). дієприслівниковий зворот Дієприслівниковий зворот є одним членом речення — обставиною. Наприклад: Дівчина, вітаючись із бабусею, приязно посміхнулася. ▶ Вітаючись із бабусею, дівчина приязно посміхнулася.
123
На основі спостереження зробіть висновок, де може стояти в реченні дієприслівниковий зворот та як його виділяємо на письмі. Поділіться з класом своїми висновками.
124
Прочитайте речення. Знайдіть у кожному з них предмет (особу), додаткову дію якого позначає виділений дієприслівниковий зворот. Дерева стояли в снігу, настовбурчившись замерзлими гілочками (М. Коцюбинський). Узявшися за руки, хлопчики й дівчатка перейшли подвір’я — пара за парою, як гусенятка. Змагаючись у блиску із сніжинками, ряхтіли у високій чорноті яскраві зірки (О. Соболевський).
59
•
•
• •
В усному мовленні дієприслівниковий зворот виділяємо паузою, а на письмі — комами. Наприклад: 1. Усохлий дуб, насупившись рогато, червоний обрій настромив на ріг (Л. Костенко). 2. Шуміло море, виграючи на сонці (О. Гончар). 3. Виграючи на сонці, шуміло море (О. Гончар). Одиничні дієприслівники здебільшого виділяємо комами. • Наприклад: Злякавшись, Олена затамувала подих. Не виділяємо комами: дієприслівниковий зворот-фразеологізм, який стоїть після присудка-дієслова. Наприклад: Сидіти склавши руки. Тікати не чуючи ніг. одиничний дієприслівник, який стоїть одразу після присудка або в кінці речення і вказує на спосіб виконання дії. • Наприклад: Роди́на слухала мене не перебиваючи (В. Пустовійт).
125.1
Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки.
Шкідлива звичка… Запаливши цигарку ти зробив один крок до руйнування свого здоров’я. Нікотин згубно впливає на організм підлітка забруднюючи легені погіршуючи пам’ять знижуючи працездатність. Підліток (не)дооцінюючи наслідків шкідливої звички руйнує свій організм. Пам’ятай про це! (З журналу)
126.2 127.1
Підкресліть дієприслівникові звороти як члени речення. Поясніть написання виділеного слова.
Прочитайте фразеологічні звороти. З’ясуйте їх значення. Аргументуйте відсутність коми при дієприслівниковому звороті. Бігти не чуючи ніг. Говорити не переводячи подиху. Працювати не покладаючи рук. Сидіти згорнувши руки. Розповідати не кажучи лихого слова.
127.2 128.1
Складіть речення з кожним фразеологічним зворотом.
Перепишіть. Разом із сусідом (сусідкою) по парті розставте розділові знаки й обґрунтуйте пунктограми. Підкресліть звороти відповідно до їх синтаксичної ролі.
60
Поради дітям У будь-якій ситуації залишайтеся людиною не втрачаючи самоповаги. Намагаючись виховувати в собі найкращі риси не забувайте про людей, що знаходяться з вами поруч. Цінуйте рідних піклуючись про матір батька бабусю молодших братів і сестер. Пам'ятайте що існує розум честь совість. Відмовтеся від дорогих подарунків якщо батьки готові вам їх зробити відмовляючи собі в найнеобхіднішому. Даруйте людям радість робіть їм добро не чекаючи віддачі (З часопису).
128.2
Як ви розумієте ці вислови? Напишіть мінівисловлення «Корисні поради». У реченнях використовуйте дієприслівники і дієприслівникові звороти.
Хвилинка для відпочинку
129
Ознайомтеся із рецептами щасливого життя.
Займайтеся спортом, робіть зарядку, застеляйте ліжко як тільки встали, мийте посуд одразу після їжї, учіть мови, читайте книжки, думайте про добре, хваліть себе, пишіть списки, робіть невеличкі сюрпризи, частіше посміхайтесь, медитуйте, займайтесь творчістю.
130.1
Прочитайте речення з учнівських творів. Знайдіть помилки в уживанні дієприслівникових зворотів і правильно побудуйте речення. Запишіть відредаговані речення. 1. Заходячи в кімнату, мати сиділа й читала книгу. 2. Слухаючи музику, у мене виникло бажання вчитися грати на якомусь інструменті. 3. Сидячи на бе́резі, до нас підійшли школярі шостого класу. 4. Під’їжджаючи до свого села, у мене злетіла бейсболка. 5. Говорячи про зимову красу, дівчинка писала твір.
130.2 131.1
Назвіть дієприслівники доконаного й недоконаного виду.
Випишіть із тексту дієприслівники, зробіть морфологічний розбір. Перекажіть текст, доповнивши його реченням із дієприслівниковим зворотом. 61
Молодий чоловік, активно жестикулюючи, зачепив рукавом соусник. Перекинувшись, посудина на скатертині утворила велику пляму. Ніхто з присутніх цього ніби й не помітив. Гарне виховання не в тому, щоб не розлити соус, а в тому, щоб …
131.2
Складіть діалог з однокласником (однокласницею) «Чи важливе виховання?». У репліках використовуйте фразеологізми.
132.1
Прочитайте текст. Випишіть речення із дієприслівниковими зворотами, обґрунтуйте роз-
ділові знаки.
Вдячність — це розуміння того, що тобі поталанило отримати й бажання поділитися з кимось. Це здатність серед мільйонів мінусів знайти один великий плюс. Вдячність — абсолютний синонім щастя. Уживаючи слова вдячності, людина відчуває якусь радість, позитивну енергію. Здавалося б, яке просте слово «дякую». Таке звичайне й таке важливе для кожного з нас, адже, відчуваючи вдячність, ми припиняємо концентруватися на собі, звертаємо увагу на інших людей, а висловлюючи вдячність, ми й самі прагнемо робити добро (В. Сухомлинським).
132.2
Виконайте одне із завдань.
1. Складіть діалог «Подяка... Що це для мене? Просто ввічливість або щире почуття?», уживаючи дієприслівникові звороти та одиничні дієприслівники. 2. Напишіть есе «Чи ціную я те, що дає мені життя і люди?». У тексті використайте дієприслівникові звороти й одиничні дієприслівники.
Попо́на — pătură de cal, cergă, ipingea.
62
§16. Синонімія складних речень і речень із дієприслівниковими зворотами
Прочитайте! Це цікаво!
Добре тому жити, хто вміє дружити. Народна мудрість
Люди усієї планети дуже цінують дружбу і тому 30 липня ми відзначаємо одне з найважливіших свят усього людства — Міжнародний день дружби між державами, культурами та всіма людьми на Землі. Свято це зовсім молоде. Лише у 2011 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію про його проведення. Цей день покликаний зміцнити дружбу між народами світу, показати, що люди, їх погляди, переконання, культури, хоч і дуже різні, проте рівні між собою та заслуговують поваги. Дивлячись телевізор, читаючи книги, подорожуючи, або ж просто заходячи в інтернет, ми знайомимося з цікавими традиціями, звичаями та досягненнями різних народів світу. Терпимість до інших націй, прагнення до пізнання різноманітних культур сприяють збереженню миру на Землі, що так важливо для щасливого майбутнього нашої планети (Із вікіпедії).
133 134
Випишіть із прочитаного тексту речення з дієприслівниковим зворотом, визначте час, вид, стан.
Знайдіть серед поданих речень помилкове з дієприслівниковим зворотом. Проаналізуйте правильні речення і подумайте, як можна виправляти помилкові речення з дієприслівниковим зворотом. Перебуваючи на екскурсії, хлопців зацікавив столітній дуб. Під час екскурсії хлопців зацікавив столітній дуб. Коли хлопці перебували на екскурсії, їх зацікавив столітній дуб. •
Деякі дієприслівники й дієприслівникові звороти за значенням дещо подібні до складних речень. Наприклад: Закінчивши читати книгу, (ти) не поспішай загорнути її. Коли ти закінчив читати книгу, то (ти) не поспішай загорнути її. Подібні за значенням дієприслівникові звороти й складні речення називаються синонімічними. 63
•
Із метою економності вислову та точності відтворення думки в українській мові часто допускається паралельне вживання таких синонімічних структур, що сприяє уникненню одноманітності мовлення, урізноманітнює його. Некоректне використання дієприслівникового звороту є однією з найпоширеніших помилок, що трапляється у власних висловленнях. Для уникнення цих помилок прочитайте пам’ятку та зробіть виписку-конспект основних її положень.
• •
•
•
Це треба знати Дієприслівникові звороти коротші й динамічніші, ніж аналогічні їм значеннєві форми складних речень. Дієприслівниковим зворотом не можна висловити значення часу, причини, умови. Тому якщо треба зберегти смисловий відтінок складного речення, його не слід замінювати дієприслівниковим зворотом. Не рекомендується розпочинати речення або абзац дієприслівниковими зворотами, бо це збільшує його обсяг і надає сухого, трафаретного, канцелярського звучання усьому тексту. Паралельне вживання синонімічних структур сприяє уникненню одноманітності мовлення, урізноманітнює його.
135
Прочитайте речення, складені учнями (ученицями). Чого вони не знали? Виправте їхні помилки, користуючись пам’яткою «Це треба знати». 1. Блукаючи лісом, милуючись красою весняних квітів, учнями було зібрано матеріал для твору. 2. Не вивчивши правила, вчителька поставила мені двійку. 3. Граючи в м’яча, мати покликала мене обідати.
136
І група. До дієприслівникового звороту доберіть правильний варіант продовження речення: Працюючи вправно та швидко,... А робота була закінчена на годину раніше. Б він закінчив роботу на годину раніше. В роботу було закінчено на годину раніше.
64
ІІ група. До дієприслівникового звороту доберіть правильний варіант продовження речення: Прийшовши до будинку, ... А він побачив світло у вікні. Б йому блиснуло світло у вікні. В його освітило світло з вікна. ІІІ група. До дієприслівникового звороту доберіть правильний варіант продовження речення: Проходячи мимо книгозбірні,... А їй впали в око нові книги на вітрині. Б їй захотілося переглянути нові книги. В вона затрималася перед вітриною, щоб переглянути нові книги. IV група. До дієприслівникового звороту доберіть правильний варіант продовження речення: Наблизившись до берега,... А йому почувся плескіт хвиль. Б він почув плескіт хвиль. В його вразив плескіт хвиль.
Хвилинка для відпочинку
137
Доповніть вірш пропущеними словами.
Треба вчитися …, А не кидатись словами, Щоб не стати … . Друг нас виручити може, У біді він … . А як пісня, жарт чи сміх — Радість ділиться на … . Друг нас може захистити Може з класом … . Друг не стане кепкувати І на людях нас … . 65
А як сварять всі навкруг — Йде на захист справжній … . І ніколи не забудь! Й ти для друга — вірним … ! Й ще одне запам’ятай: Друзів ти … ! Знай, моя дитино мила, Дружба — це велика … !
138
Користуючись підказкою, відредагуйте речення, запишіть їх (деякі слова можна пропустити або замінити іншими). Підказка: Додаткова дія, яку означає дієприслівник, виконується тим самим підметом, що й дія, названа дієсловом-присудком. У реченні, де присудок — безособове дієслово (виражає стан природи чи людини), дієприслівниковий зворот не вживається. 1. Розбите та понівечене моє серце, згадуючи оту стражденну Україну. 2. Побачивши кордони Батьківщини, мене охопила безмежна радість. 3. Перебуваючи на чужині, як ніколи хочеться бачити свою країну гордою, вільною, щасливою.
139
Обговоріть питання «Роль дієприслівника в реченні». Поділіться висновками із однокласниками / однокласницями.
140
Відредагуйте речення.
1. Проходячи повз вікно, почулася пісня. 2. Виходячи з вагона, у моєї валізки відірвались ручки. 3. Опинившись у лісі, нам стало страшно. Загубивши стежку, нас охопила розгубленість. 4. Підійшовши до класу, його очі широко розплющились від здивування. 5. Вносячи добрива у ґрунт, рослина швидко росте.
141
Прочитайте уважно кожну групу речень. Подумайте, як можна використати дієприслівниковий зворот для посилення смислового й структурного зв’язку між реченнями та для їх об’єднання в єдине складне ціле. Запишіть утворені речення.
66
1. Розтанув сніг. З берегів вийшли річки. Вода покрила низини і луки. 2. Пригріває сонце. Птахи повертаються до нас. Вони переповнюють садки, гаї, ліси своїм голосним і радісним співом. 3. Вилетіли зі своїх зимових квартир бджоли й джмелі. Вони хазяйновито облітають садки й беруться за роботу.
142.1
Серед поданих речень знайдіть ті, у яких помилково вжито дієприслівниковий зворот, перебудуйте їх на складні, розставте розділові знаки.
1. Скупавшись у холодній воді, у нього була ангіна. 2. Зібравшись на спортмайданчику, почалося тренування. 3. Не засвоївши добре правил вживання апострофа, у мене знову були помилки. 4. Ідучи парком, привертають увагу засніжені ялини. 5. Побувавши у фольклорній експедиції, нами було записано багато пісень. 6. Читаючи роман, серце наповнювалося болем. 7. Повернувшись зі школи, його радісно зустрів собака.
142.2
Виконайте одне із завдань.
1. Складіть висловлення в публіцистичному стилі «Життя без дружби — світ без сонячного світла» із уживанням фразеологізмів, що містять дієприслівники. 2. Не раз ми чули такі слова: у мене багато друзів. А може, то мають на увазі приятелів, добрих знайомих. Справді, чи може бути багато друзів в однієї людини? Сформулюйте власні судження на цю проблему, використавши дієприслівникові звороти.
Поніве́чений (поніве́чена) — distrus (distrusă), mutilat (mutilată). Одномані́тний (одноманітна) — 1) uniform (uniformă); 2) monoton (monotonă).
67
§ 17. НЕ з дієприслівниками Не почавши, думай, А почавши, роби. Народна мудрість
Навчаюся! Тренуюся!
143
Прочитайте. Поміркуйте: чи є залежність між написанням не з дієсловами та з дієприслівниками?
(Не) знають — (не) знаючи, (не) вміє — (не) вміючи, (не) волить — (не) волячи, (не) спитати — (не) спитавши, (не) дочувають — (не) дочувши. Не з дієприслівниками пишеться Разом Не вживаються Утворені від дієслів з без не префіксом недо-, який вказує на неповноту дії: недобачаючи нехтуючи ненавидячи недочуваючи неволячи недописавши
Окремо В усіх інших випадках
не написавши не думаючи не чуючи
144
Розкрийте дужки й перепишіть дієприслівники з не, поділивши їх на дві групи: а) такі, що з не пишуться окремо та б) такі, що з не пишуться разом. Складіть речення із виділеними дієприслівниками. (Не)прочитавши книгу, (не)повернувшись у село, (не)почувши дзвоника, (не)дооцінюючи можливості, (не)розламавши кригу, (не)стямлячись від обурення, (не)дослухаючись до порад, (не)долюблюючи брехунів, (не) доївши яблука, (не)волячи сусідів, (не)зловивши риби, (не)покоячись про ячмінь, (не)вгаваючи ні на хвилину, (не)помітивши ошуканства, (не) навидячи базік, (не)підрахувавши витрат. Ключ: Складіть із других букв записаних іменників початок прислів’я: «… за діжку не берись».
145
ХТО ШВИДШЕ? У кожному рядку знайдіть третє зайве.
1. (Не)зробивши, (не)знаючи, (не)навидячи. 2. (Не)дооцінюючи, (не)писавши, (не)зчувшись.
68
3. (Не)погодившись, (не)перевіривши, (не)воливши. 4. (Не)хтуючи, (не)притомнівши, (не)пізнавши. 5. (Не)дійшовши, (не)дочуваючи, (не)помічаючи. Зверніть увагу!
Не здужавши Нездужаючи Не покоячись (не змігши) (хворіючи) (не спочиваючи) Не дивлячись = не дивитися. Незважаючи = попри, дарма що Не зважаючи = не звертаючи уваги Неславлячи = ганьблячи Не славлячи = не прославляючи
Непокоячись (хвилюючись)
146
Перепишіть, розкриваючи дужки. Обговоріть із другом (подругою) по парті ваш вибір. Результатами поділіться з класом. 1. Петро, (не)здужаючи вже кілька днів, виглядав блідим і знесиленим. Він, (не)здужавши підняти уламок скали, приніс великий гострий камінь. 2. (Не)покоячись на м’яких меблях змалку, він звик до дерев’яних нар. (Не)покоячись про довкілля, старшокласники вирішили патрулювати парк. 3. Баба побігла селом (не)славлячи своїх дітей. Вони чесно виконували свою роботу (не)славлячи героїв.
Хвилинка для відпочинку
147
ХТО ШВИДШЕ? Знайдіть пару за кольоровими підказками».
Говорити (не)думаючи, -
(не)знаючи курсу.
(Не)попрацювавши у спеку,
втрачають відповідальність.
(Не)піднімай вітрил,
оскверняєш себе.
69
(Не)славлячи інших,
однаково, що стріляти не цілячись.
(Не)хтуючи обов’язки,
і мухи не впіймаєш.
(Не)навидячи інших,
соромиш себе.
148
Перепишіть прислів’я, на місці крапок уписуючи дібрані з довідки та правильно записані дієприслів-
ники з не. 1. Не станеш жертвою, сам… зла. 2. Не поцінуєш світла, … . мороку. 3. Не трощи посуду глиняного, … мідного. 4. … нових чобіт, не викидай старих. 5. Якби, … за справу, можна було навчитися, пес став би професором. 6. Честю…, не вбережеш совість. 7. Ворог використовує зрадника, … його. Довідка: Не/побачивши, не/придбавши, не/беручись, не/хтуючи, не/ справивши, не/навидячи, не/чинячи.
149.1
Прочитайте й поясніть значення фразеологізмів. Із двома з них складіть речення, запишіть їх.
1. Не зламавши слова (присяги). 2. Не шкодуючи сил. 3. Не минаючи (не пропускаючи) нагоди. 4. Нехтуючи небезпеку (небезпекою). 5. Не шкодуючи фарб. 6. Не потикаючи носа. 7. Не роблячи погоди. 8. Не знайшовши місця. 9. Не впавши лицем у болото (у багно).
149.2
Обґрунтуйте написання не з дієприслівниками.
Розбір дієприслівника як форми дієслова 1. Слово в тексті. 2. Дієприслівник якого дієслова? 3. Вид. 4. Перехідність — неперехідність. 5. Час. 6. Синтаксична роль. 7. Вимова. 8. Написання. 70
Зразок усного розбору Я мало не заслаб, ждучи вас (І. Карпенко-Карий). Ждучи — дієприслівник від дієслова ждати, недоконаного виду, перехідний (ждучи вас), минулого часу (заслаб ждучи), обставина; дієприслівникові суфікси вимовляються і пишуться з и. Зразок письмового розбору Ждучи — дієприсл. від дієслова ждати, недок. виду, перехідн. (ждучи вас), мин. часу (заслаб ждучи), обстав.; дієприсл. суф. вимовляємо і пишемо з и.
150
Перепишіть речення, знайдіть у них дієприслівники, та, дотримуючись схеми, зробіть їх усний і письмовий розбір.
Не працюючи, ситий не будеш. Не домовившись з головою, до чогось іншого не важся. Ласка не коляска: сівши, не поїдеш. Далеко сховавши, ближче знайдеш. Вище лоба очі не ростуть. Ходячи не наїсися, а стоячи не виспишся.
151.1
Уважно прочитайте байку. Випишіть дієприслівники, розкриваючи дужки.
Чорно працював Віл, (не)доїдаючи, (не)допиваючи, із плуга у віз перепрягаючись. І все тягнув лямку з останніх сил, навіть хвилини (не)спочиваючи. Зустрівся якось із ним благородний Олень та й питає: — Заради чого жили надриваєш, (не)волячи себе повсякчас? — Як заради чого? Для дітей стараюся, (не)покоюся про їхнє майбутнє! — А я (не)гаю часу даремно, учу своїх оленят самостійно харч добувати, щоб (не)росли трутнями (І. Власенко).
151.2
Виконайте одне із завдань.
1. Напишіть розгорнуту відповідь на запитання: «Чия життєва філософія вам більш до вподоби? Чому?» 2. Напишіть есе «Не почавши, думай, а почавши, роби» (Народна мудрість).
Ошука́нство- înșelăciune, înșelătorie, impostură. Ля́мка — chingă, curea lată de tras.
71
Перевірте свої знання 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.
Із якими частинами мови дієприслівник має спільні ознаки? Назвіть ці ознаки. Якого виду бувають дієприслівники? За допомогою яких суфіксів творяться дієприслівники недоконаного й доконаного виду? Коли одиничний дієприслівник не виділяється комою? У якому випадку дієприслівниковий зворот не виділяється комами? Яким членом речення виступає одиничний дієприслівник і дієприслівниковий зворот? Коли НЕ з дієприслівником пишеться разом? Наведіть приклади.
Тестові завдання за темою «Дієприслівник» 1. Усі слова є дієприслівниками в рядку А викопані, зароблені, палаючи Б працюючи, літаючи, колючі В згасаючи, стоячі, почорнілі Г зробивши, читаючи, підхоплюючи 2. Усі дієприслівники доконаного виду в рядку А торкаючись, сидівши, пишучи Б читаючи, малюючи, стоячи В дозволивши, прибігши, вистоявши Г плачучи, ріжучи, прагнучи 3. Дієприслівники недоконаного виду теперішнього часу в рядку А радіючи, пишаючись, живучи Б заснувавши, викликавши, берігши В указавши, відзначивши, відвідавши Г вивчивши, збудувавши, запитавши 4. Дієприслівники недоконаного виду можна утворити від усіх дієслів у рядку А оформити, прибігти Б зламати, створити В летіти, малювати Г відпочити, виносити 5. НЕМАЄ залежних слів при дієприслівникові в реченні 72
А Аж гульк — з Дніпра повиринали малії діти, сміючись. Б Лавина помчала, стрімко набираючи швидкість. В Розплющивши очі, юнак ледве втямив, що лежить далеко внизу. Г Гарбузи й на вулицю, бувало, виглядали, деручись густими верболозовими та очеретяними тинами. 6. Частка не з дієприслівниками пишеться разом у рядку А не/навидячи, не/дочуваючи Б не/прикидаючись, не/дивлячись В не/зважаючи, не/чекаючи Г не/здужавши, не зрозумівши 7. Не виділяється комами одиничний дієприслівник у реченні А А сонце захекавшись потім зійшло. Б Ми з тобою в часі розійшлися, а тепер зустрівшись не знайшлись. В Б’ємось за виживання. Не мовчи! Чи можна виживати живучи? Г Співаючи ідуть дівчата. 8. Знайдіть правильно побудоване речення з дієприслівниковим зворотом А Сашко, образившись на товариша, і не захотів з ним розмовляти. Б Василь, одягнувши рюкзак, взув кеди. В Юля, подружившись з Галею, і дуже допомагала їй. Г Сергійко, згадавши про забутий портфель, і пішов по нього. 9. Дієприслівниковий зворот виділяється в реченні А Серце в'яне співаючи. Б Однокласники розмовляли сміючись. В Князь зібравши хоробрих воїнів вирушає в далеку дорогу. Г Ідуть дівчата в поле жати, та, знай, співають ідучи. 10. Правильно розставлені розділові знаки при дієприслівниковому звороті в реченні А Побувавши на екскурсії ми написали звіт. Б Учитель, пояснивши матеріал, запропонував виконувати вправи. В Наталка зупинившись біля вікна, почула мелодію вальсу. Г Переглянувши кінофільм дідусь довго обмірковував його. 11. Уведіть у речення дієприслівниковий зворот. Читаючи книгу. 12. Зробіть синтаксичний розбір речення й морфологічний розбір дієприслівника. Уранці прокинулося й море, пославши дрібні хвилі до берега.
73
§ 18. Прислівник: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Прочитайте! Це цікаво!
Хто не знає куди прямує, дуже здивується, Якщо потрапить не туди. Марк Твен
Казка про прислівник Одного разу прислівник розчарувався в собі. — Я такий нудний, бо ж незмінний. Іменники, дієслова, прикметники — усі за чимось змінюються. І вирішив він піти з країни Мови. Одного дня прокинулися мешканці країни Мови, а прислівника вже й слід прохолов. Спробували говорити, питати одне одного. Щось негарно виходить. Сказати куди піти не можуть (наліво, вгору, тут, там), почуття висловити важко (спересердя, ненароком, лагідно). Вирішили всі разом шукати. Знайшли в полі самотнього та сумного, утішили та попрохали вибачення, що були неуважними. І до сих пір живуть разом щасливо (З підручника).
152
Чи можемо ми обійтися в усному та писемному мовленні без прислівників? Назвіть самостійні частини мови. Що знаєте про прислівник? Чим ця частина мови відрізняється від інших самостійних?
Навчаюся! Тренуюся!
153.1
Розберіть за будовою слово «прислівник». Зробіть висновок про його значення.
Без прислівників текст може існувати, але він збідниться: не буде конкретної вказівки на те, де, коли і як відбуваються події.
153.2
Випишіть з-посеред спільнокореневих слів такі, що відповідають на запитання як? коли? якою мірою?.
Близький, зблизька, приблизити, близько; літній, улітку, літо; зеленіти, зелень, зелено, зелений; учорашній, учора; три, утричі, потроїти, трійка; щасливий, щастя, щасливо. 74
153.3 •
• • • •
Поміркуйте, чи змінюються виписані слова за родами, числами й відмінками.
Прислівник (adverbul) — це самостійна незмінна частина мови, яка виражає ознаку дії або стану, ступінь або міру вияву іншої ознаки й відповідає на запитання як? де? куди? коли? чому? скільки? навіщо? Прислівники не змінюються. Вони не мають закінчень: високо, здалеку, бігом, зліва. У реченні прислівник найчастіше буває обставиною: Сонце ввечері зайшло за ріку (В. Ткаченко). Якщо прислівник залежить від іменника, то виконує роль означення: Подорожні обрали шлях направо. Прислівник, який виражає стан людини, природи чи ставлення до висловлюваного, є присудком (весело, сумно, тихо, соромно, можна, жаль, темно, пора): Надворі холодно.
154
Перепишіть словосполучення і визначте, з якими частинами мови вжиті прислівники.
Пожовкнути (як?) раптово — ознака дії; падаючи (куди?) додолу — ознака дії; приємний (наскільки?) дуже — ознака ознаки; добре (як?) дуже — ознака ознаки; забарвлений (якою мірою?) занадто — ознака ознаки; читання (яке?) вголос — ознака предмета.
155
Розподіліть прислівники відповідно до значення: до першої колонки запишіть прислівники, що виражають ознаку дії; до другої — ознаку іншої ознаки; до третьої — ознаку предмета. Розмовляти тихо, жити поблизу, дуже високий, сказати спересердя, писати грамотно, розмова наодинці, ледве теплий, писати грамотно, удвічі дешевший, повернути ліворуч, трохи гіркий, виглядати молодо, надзвичайно талановитий, кава по-варшавськи.
156
Перепишіть. Розставте пропущені розділові знаки. Визначте й підкресліть у виділеному реченні граматичну основу. Яким членом речення виступає прислівник? Уночі потягло холодом. До ранку випав невеличкий сніжок. Зранку він 75
знов почав падати все прибільшуючи. Почало колесом світ крутити. До обіду таке схопилося! Світу білого не видно. Кругом хати наче у сто ко́ней гасало жалібно співало в димарі! Аж сумно стало!
Прочитайте! Це цікаво!
157.1
Виразно прочитайте текст. Визначте прислівники та їхню синтаксичну роль. Поясніть написання виділеного
слова.
У житті нинішньої молоді й дітей важливу роль відіграють цифрові технології. Психологи активно досліджують зміни в поведінці сучасних підлітків порівняно зі старшими поколіннями. Чи ж справді між ними існує суттєвий розрив? Спілкуванню телефоном школярі часом приділяють набагато більшої уваги, ніж «живій» бесіді. Відповіді на будь-яке питання вони шукають передовсім в інтернеті. Такий контакт із технологіями, безумовно, впливає на розвиток, соціалізацію, навчання. Буває, школярі кілька дій виконують одночасно. Вони читають правило в підручнику, виконують домашню вправу, слухають улюблену музику, переглядають вебсторінки. До чого призводить таке поєднання непоєдна́нного? Беззаперечно, до поверхневої уваги. Сконцентруватися на одній дії та найбільш важливій інформації таким учням важко. Так само для них важко відрізнити головне від другорядного. У майбутньому на розвиток молодих людей це матиме значний вплив (М. Дорош).
157.2
Чи можуть цифрові технології повністю замінити книжку? Складіть про це роздум, використовуючи прислівники.
Хвилинка для відпочинку
158 76
Назвіть 5 днів тижня, не називаючи при цьому ні числа, ні назв днів. Які прислівники ви використаєте?
159.1
Відгадайте загадки.
159.2 160
Визначте прислівники. Поставте до них запитання.
1. Удень вікно розбивається, а вночі вставляється. 2. Улітку відпочивають, узимку дітей катають. 3. У нас узимку білим цвітом, сад зацвів, неначе літом. 4. Крил не має, а гарно літає. Відгадки: сніг, сани, іній, ополонка.
Придумайте гру для молодших школярів, у якій буде використано прислівники-антоніми, наприклад: униз — угору, швидко — повільно тощо. До гри складіть інструкцію.
161
Запишіть словосполучення, підкресліть прислівники та визначте: а) головними чи залежними словами вони виступають; б) зі словами яких частин мови поєднуються; в) на які ознаки вказують. Із трьома словосполученнями усно складіть речення.
Навчати по-батьківському, їхати сьогодні, повернувшись додому, говорячи навмисне, надто приємний, добре збудований, дуже добре, котлети по-київськи, юшка по-полтавськи, читання вголос.
162
Розподіліть між собою прислів’я. Прочитайте свої прислів’я сусідові (сусідці) по парті, уставляючи на місці пропуску антоніми до виділених прислівників. 1. Високо літає, та … сідає. 2. Де м’яко стелять, там … спать. 1. Далеко, та …; …, та слизько. 2. Гірко зробиш — … з’їси.
163
Замініть словосполучення прислівниками з довідки.
Кожного дня, по праву руку, у призначену годину, перший раз, босими ногами, при всіх людях, догори обличчям, зігнувши ноги в колінах і тримаючись на пальцях, у гніві, дуже розсердившись. Довідка: спересердя, привселюдно, вчасно, горілиць, щодня, навпочіпки, босоніж, вперше.
77
164.1
Випишіть прислівники разом із головними чи залежними словами. У кожному із словосполучень поставте запитання, яке вказувало б на смисловий зв'язок прислівника з пояснюваним словом.
Сучасній людині важко уявити своє життя без ЗМІ. Особливо поширене нині телебачення. Телеекран — це світ, доставлений додому. Та нам із вами в цьому світі відведено роль пасивну. Дивимося. Слухаємо. Віримо. Запам’ятовуємо. Але бути такими пасивними небезпечно. Мовчки спостерігаючи сцени жорстокості й людську біду на екрані, глядач до них звикає. Ймовірніше, він не буде боротися проти кривди в реальному житті (Із журналу).
164.2
Виконайте одне із завдань.
1. Напишіть твір-мініатюру «Сучасні технології — виклик часу». У тексті підкресліть прислівники. 2. У багатьох казках богатирі зупиняються перед каменем, на якому є напис. Відтворіть цей напис, підкресліть у ньому прислівники. Визначте їх морфологічні ознаки, синтаксичну роль. 3. Знайдіть в інтернеті та прослухайте пісню «Одна калина» у виконанні Софії Ротару. Випишіть прислівники.
Віртуо́з (італ.) — людина, яка досягла в роботі високої майстерності. Соціаліза́ція — socializare. Спересе́рдя — de mînie, furios. Горіли́ць — pe spate, cu fața în sus. Навпо́чіпки — (a sta, a se așeza) pe vine; ghemuit.
78
§ 19. Розряди прислівників за значенням
Прочитайте! Це цікаво!
Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений. Григорій Сковорода
Притча про цінність часу Один бізнесмен назбирав великий капітал — 3 мільйони доларів. Він вирішив, що візьме собі рік відпустки, щоб удосталь відпочити. Але не встиг прийняти це рішення, як його відвідав Янгол Смерті. Бізнесмен дуже злякався і вирішив відкупитися. — Продай мені три тижні життя, і я віддам тобі мільйон, — запропонував він. Але Янгол Смерті відмовив. — Гаразд, продай тільки один день, і я віддам усе, що маю. Янгол відмовив. Тоді чоловік запитав, чи може Янгол Смерті дати йому кілька хвилин, щоб написати прощального листа. Янгол погодився. Бізнесмен написав: «Правильно використовуйте час, який вам відведено для життя. Я не зміг купити навіть години за 3 мільйони доларів. Перевірте, чи все, що вас оточує, справді має цінність» (Народна мудрість).
Навчаюся! Тренуюся!
165.1
Перепишіть. Підкресліть прислівники як члени речення й усно визначте, на які запитання вони
відповідають. Чи вмієш ти гідно оцінити кожну мить життя? Чи вчишся обачливо й обережно витрачати час? Багато людей усвідомлює цінність часу лише згодом, у спогадах. Зазвичай кожного заспокоює думка, що далі йтиметься краще. Пригадую миті, коли я відчував (відчувала) себе найкраще…
165.2 166.1
Продовжте текст, використовуючи прислівники.
Визначте розряди прислівників за допомогою таблиці.
79
Розряди прислівників за значенням Розряд за значенням
Запитання, на які відповідають прислівники
Прислівники способу дії Як? Яким способом?
Приклади Красиво, високо, тихо, так, по-нашому, по-дитячому, спросоння
Прислівники міри і ступеня дії
Скільки? Якою мірою? Як Надто поспішав, надбагато? Наскільки? звичайно швидко, недостатньо активний, дуже високий
Прислівники часу
Коли? Відколи? Доки? З Завтра, тепер, учора, якого часу? По який час? ранком, щохвилини, з давніх-давен, завжди
Прислівники місця
Де? Куди? Звідки? У якому напрямку?
Прислівники причини
Чому? Чого? Через що? З Згарячу, зосліпу, зопаякої причини? Від чого? лу, спросоння, мимоволі
Прислівники мети
Для чого? Навіщо? З якою метою?
166.2 167.1
Навколо, тут, скрізь, усюди, лісом, праворуч, згори, здалека, униз
Наперекір, навмисно, на радість, на зло
Наведіть до кожного розряду прислівників 3-4 власні приклади. Запишіть їх.
Перепишіть речення, підкресліть прислівники як члени речення, надпишіть скорочено їх значення: способу дії, міри і ступеня, місця, причини, мети. 1. Жодну з ролей людини не зіграти переконливо без віри (Ю. Іллєнко). 2. Учитись важко, але навчати ще важче (З журалу). 3. Вода мерехтіла, вода світилась різними барвами, вода міняла настрій, де всміхалась по-дитячому щиро, а де стриманіше (Є. Гуцало). 4. Коли в людини є народ, тоді вона уже людина (Л. Костенко). 5. Дуби ростуть поволі, неквапливо (М. Рильський).
167.2 80
Якого розряду прислівників немає в реченнях? Складіть самостійно із ними речення.
Хвилинка для відпочинку
168.1
Прочитайте акровірш.
168.2 169
Випишіть прислівник, визначте його розряд.
Хата мною багата. Людям брат я і друг. І коли вже я в хаті — Буде й щастя навкруг!
ХТО ШВИДШЕ? Користуючись довідкою, замініть фразеологізм одним словом–синонімом. Усно визначте розряд прислівників. Йти в ногу, міряти на око, одяг до лиця, робити на сміх, вимучити до краю, за тридев’ять земель, хоч греблю гати, ні світ, ні зоря. Довідка: Абияк, далеко, рано, разом, гарно, приблизно, багато, сильно.
170
Прочитайте речення. Випишіть прислівники (і прислівникові сполучення слів) молдовської мови і допишіть їх точні українські відповідники. Зробіть висновки. 1. Acasă, pomii iarăși s-au acoperit de floare... (L. Lari). 2. Astăzi au plecat cocorii cu aripile grele ca o tristețe (Gheorghe Vodă). 3. Cum am ajuns sus, am simțit în nări aer rece cu mireasmă de iarnă (M. Sadoveanu). 4. La plăcinte înainte și la război înapoi (Proverb). 5. Știu mai bine ce-ți priește (M. Eminescu). 6. Sînt de mai multe zile cu voi (P. Ispsrescu). 7. Înțelepciunea stă uneori mai prejos decît inima (M. Sadoveanu). 8. Vorbind puțin vei asculta mai mult (Proverb).
171
ХТО ШВИДШЕ? Ігрове завдання «П'яте зайве». Знайдіть зайвий прислівник.
1. Неуважно, спокійно, чудно, уночі, пронизано. 2. Щойно, навесні, день у день, тричі, надворі. 3. Угору, нашвидку, далеко, ліворуч, униз. 4. Спросоння, взимку, по-дружньому, спересердя, знічев'я. 81
172.1
Запишіть народні вислови. Знайдіть прислівники і з’ясуйте, яким членом речення вони виступають.
1. Тиха вода, а як гарно камінь шліфує. 2. Сім погод надворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете. 3. Прийшла весна дуже красна. 4. Поки було літо, то все було розмаїто. 5. Не хочеш холоду — полюбиш ліс змолоду. 6. Злива довго не йде. 7. Восени і горобець багатий. 8. Пустився вітер зопалу в море та наробив горе (Народна творчість). . Зверніть увагу на наголос і правопис слів надворі і на дворі. З’ясуйте, чи до однієї частини мови вони належать. Складіть з цими словами речення.
172.2
173.1
Спишіть речення, виділяючи (як члени речення) прислівники. Назвіть їх основні ознаки.
1. Навчіться цінувати час, розумно його витрачати і ставитися до нього з повагою. 2. Уникайте відкладання справ на потім і будь-якого зволікання. 3. Працюючи з комп’ютером, щогодини робіть п’ятихвилинну перерву. 4. Пам’ятайте завжди про те, що час — це дорогоцінний дар, і тоді ваше життя почне змінюватися чудесним чином. Незабаром ви помітите, що у вас з’явиться вільний час.
173.2
Виконайте одне із завдань.
1. Напишіть розгорнуту відповідь на запитання: Чи допомагає вам комп’ютер у навчанні? Як? У разі потреби використайте прислівники. 2. Напишіть есе «Згаяного часу і конем не доженеш». Під час написання використайте відповідні до змісту прислівники. 3. Запишіть сім прислів’їв або приказок, у яких уживаються прислівники. Визначте синтаксичну роль прислівників та їх розряд за значенням.
Зніче́в’я — 1) din trîndăvie, lene; 2) din lipsă de activitate, ocupație. Зволіка́ння — 1) tărăgănare, tergiversare; 2) amînare.
82
§ 20. Ступені порівняння прислівників Людина з друзями — степ із квітами, А людина без друзів — жменя попелу. Народна мудрість
174
Пригадайте, які прикметники мають ступені порівняння. Які ступені порівняння та їх форми ви знаєте? Як вони творяться?
Прочитайте! Це цікаво! Українське прислів’я стверджує, що людина без друзів — дерево без коріння. Друзі мають дуже велике значення. Це найдорожчі люди після батьків. З ними завжди можна бути відвертим. Разом із друзями легше виконувати усіляку роботу, радісніше проводити вільний час. Щоб люди вас поважали, приязно ставилися до вас, ніколи не забувайте і завжди дотримуйтеся золотого правила вихованості: стався до людей так, як хочеш, щоб ставилися до тебе (З підручника).
175.1
У прочитаному тексті знайдіть слова, що мають ступені порівняння, і з’ясуйте, до якої частини мови вони належать.
175.2
Обговоріть питання «Яким, на вашу думку, повинен бути справжній друг? (справжня подруга)» У відповідях використовуйте прикметники. Від прикметників утворіть і запишіть прислівники, наприклад відданий — віддано…Утворіть ступені порівняння записаних прислівників.
83
Форми ступенів порівняння
Проста
Складена
Ступені порівняння Вищий
Найвищий
Додавання до прислівника суфікса -ш- (-іш-): глибше глибоко темно темніше
Додавання до простої форми вищого ступеня прислівника префікса най-, для підсилення значення — префіксів що-, як-: найглибше, найтемніше; якнайглибше; щонайтемніше
Додавання до звичайного прислівника слів більш (менш): більш глибоко
Додавання до звичайного прислівника слів найбільш (найменш): найбільш глибоко
176
ХТО ШВИДШЕ? Утворіть просту і складену форми вищого та найвищого ступенів порівняння прислівників від поданих слів. І група. Гарно, рано, далеко, зручно. ІІ група. Часто, швидко, просто, важко. ІІІ група. Довго, багато, голосно, дорого. ІV група. Близько, трохи, вузько, мало.
177 178
Для чого, на вашу думку, потрібні різні форми прислівників? Розгляньте уважно зображення. Які прислівники можна використати під час опису цих ілюстрацій?
179
Утворіть від поданих прислівників просту і складену форми вищого та найвищого ступенів порівняння. Поясніть спосіб творення. Яскраво, тепло, високо, рясно.
84
•
•
•
•
•
Деякі прислівники простої форми вищого ступеня порівняння можуть утворюватися від різних коренів. Наприклад: добре → краще, погано → гірше, багато → більше. В окремих прислівниках відбувається чергування приголосних: 1) [г] + [ш] → [жч] (дорого → дорожче); 2) [ж] + [ш] → [жч] (дуже → дужче); 3) [з’] + [ш] → [жч] (вузько → вужче) Окрім цього, при творенні простої форми вищого ступеня порівняння в окремих прислівниках випадають суфікси -к-, -ок- перед суфіксом -ш- (швидко → швидше, широко → ширше). Від прислівників із префіксом за- (забагато, занадто) або із суфіксами -еньк, -есеньк- (тихенько, тихесенько) ступені порівняння не утворюються. Необхідно розрізняти прислівники вищого та найвищого ступенів порівняння й однозвучні форми вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників середнього роду в називному відмінку однини. Порівняймо: 1. Учень 7-А класу написав оповідання найкраще. (написав як? — найкраще.) — прислівник найчастіше пов’язаний за змістом із дієсловом — присудком. У реченні виступає обставиною. 2. Найкраще оповідання написав учень 7-А класу (оповідання яке? — найкраще) — прикметник узгоджується з іменником.
180
Запишіть подані прислівники у дві колонки : 1) ті, що утворюють ступені порівняння; 2) ті, що не утворюють ступенів порівняння. Навіки, по-дитячи, ясно, весело, охайно, пізно, спросоння, синьо, досі, гірко, широко, гарно, подекуди, звечора, навмисне, скоро, лагідно, утричі, привабливо, дзвінко, дорого, гаряче, замало, післязавтра.
181
Користуючись словами, поданими у хмарі слів, складіть і запишіть загадку.
85
182
Підкресліть прислівники із попередньої вправи та визначте їх розряд за значенням. Чи утворюються від цих прислівників ступені порівняння?
183
ХТО ШВИДШЕ? Відновіть прислів’я. Підкресліть прислівники та визначте ступінь порівняння.
Ліпше мати сто приятелів
дві ліпше.
Берись дружно
легше плакати неначе.
Кожух краще новий,
а приятель старий.
Одна голова добре,
не буде сутужно.
Удвох, кажуть люди,
ніж бути ними ошуканим.
Не довіряти друзям ганебніше,
ніж одного ворога.
184
Знайдіть помилки у вживанні ступенів порівняння прислівників. Запишіть відредаговані речення.
1. Андрій виконав завдання найшвидше за всіх. 2. Мені саме близько йти до школи. 3. Родичі запрошували приїжджати більш частіше. 4. Вчитель попросив читати більш голосніше. 5. На цьому пляжі людей було меньше (З учнівських творів).
86
185
Дайте розгорнуту відповідь на запитання, використовуючи прислівники різних розрядів і ступенів порівняння. Поясніть їх написання. I група. Кого ми називаємо другом (подругою)? II група. За що ми цінуємо своїх друзів та подруг? III група. Чи вмієте ви дружити? ІV група. З чого розпочинається дружба?
186.1
Запишіть текст. Підкресліть прислівники, визначте їх ступені порівняння.
Значно краще людині живеться, коли в неї є друзі. Вони швидко приходять на допомогу, зараджують у біді, найтепліше зустрічають, дають поради і радіють її успіхам. Дружба — безцінний скарб, який потрібно оберігати. Найгірше, коли цей скарб втрачається. І людина, як одиноке зів’яле дерево, залишається сама.
186.2
Виконайте одне із завдань.
1. Складіть зв’язне повідомлення за темою «Справжній друг — хто це?» (4–5 речень, використовуючи прислівники вищого й найвищого ступенів порівняння). 2. Складіть та запишіть речення з різними формами одного й того самого прислівника: смачно, голосно.
Зара́дити — a ajuta, a da o mînă de ajutor. Суту́жно — розм. сomplicat, anevoios, încurcat; strîmtorat. Ошу́каний (ошу́кана) — înșelat (înșelată), păcălit (păcălită).
87
§ 21. Способи творення прислівників
Прочитайте! Це цікаво!
Наука про давнину умудряє нас життєвим досвідом, дає уроки майбутнього і робить нас справжніми патріотами. Д. Яворницький
187.1
Прочитайте. З’ясуйте тему тексту. Доберіть до нього заголовок. Які запитання за текстом ви поставили б своїм однокласникам (однокласницям)? Одну з найзагадковіших археологічних культур Східної Європи відкрив у 1893 році видатний український археолог, надзвичайно обдарована людина Вікентій В’ячеславович Хвойка. Він народився в багатодітній сім’ї в північній Чехії. Переїхавши із Праги до Києва, В. Хвойка спочатку вчителював і займався виведенням нових сільськогосподарських культур, за що невдовзі його обрали членом Французької національної академії. У Києві увагу вченого привернули високі дніпровські схили та пагорби, мальовничі руїни і пам’ятки. Саме тут він почав серйозно цікавитися археологією, пошуками давніх культур. В. Хвойка увійшов в історію археології передусім як першовідкривач трипільської культури, розвиток якої тривав близько двох тисяч років (М. Русяєва).
187.2
Назвіть прислівники, ужиті в тексті. Укажіть їх розряд за значенням і синтаксичну роль. Визначте способи творення виділених прислівників. •
•
88
Первинних прислівників небагато: тут, там, тоді, сюди, де, куди, коли, скрізь, як, досі, доки, поки (утворилися давно від коренів та основ займенників, утрачених зовсім сучасною українською мовою). Прислівники походять від усіх самостійних частин мови: від іменників (початок → спочатку, гора → згори), прикметників (тихий → тихо, новий → заново), числівників (два → удвічі, перший → уперше), займенників (мій → по-моєму), дієслів (хотіти → досхочу,
сидіти → сидячи), від інших прислівників (тепер → дотепер, завжди → назавжди).
188.1
Доведіть чи спростуйте твердження.
Оленка із Семеном посперечалися. Семен твердить, що прислівник жаль утворився шляхом переходу іменника чоловічого роду в прислівник, а Оленка запевняє, що прислівник жаль утворився від слова жалко безсуфіксним способом. Розсудіть, хто правий у даному випадку. Яких знань не вистачає дітям?
188.2
Проаналізуйте способи творення прислівників, користуючись поданою таблицею, і скажіть, за допомогою якого ж способу утворився прислівник «жаль». Хто був правий, Семен чи Оленка? Способи творення прислівників Способи творення
Приклади
Префіксальний
де — абиде, давно — недавно, голос — вголос
Суфіксальний
гарний — гарно, два — двічі, охайно — охайніше
Префіксальносуфіксальний
твій — по-твоєму, ручний — уручну високий — звисока
Злиття основ
мимо + ходити — мимохідь сила + міць — силоміць боса + нога — босоніж
Складання двох антонімічних, однакових чи близьких за змістом слів
видимо-невидимо; більш-менш; мало-помалу; далеко-далеко •
Перехід інших частин мови в прислівники
•
підійти до дому (іменник із прийменником) і прийти додому (прислівник); пахне весною (іменник) і їздити весною (прислівник)
89
189
За допомогою додавання поданих словотворчих суфіксів і префіксів, утворіть прислівники. Назвіть способи їх творення.
Суфікси: -о, -е, -ому, -у, -ки, -і. Префікси: по-, на-, в-, з-, за-, оТихий, новий, двоє, голос, гора, низ, ручний, мій, очі, привабливий, мовчати, весна, український, перший, далекий, бік, північ, верх, хотіти.
•
• •
Правила наголошування прислівників Прислівники прикметникового походження, як правило, мають наголос на корені: важкий — ва́жко, легкий — ле́гко, сумний — су́мно, високий — ви́соко, глибокий — гли́боко, широкий — ши́роко, гарячий — га́ряче і (гаря́че). У прислівниках із суфіксом -ома наголошується кінцевий голосний цього суфікса, наприклад: крадькома,́ тайкома.́ У прислівниках із суфіксом -ма наголос може припадати або на нього, або на основу: да́рма і дарма,́ лі́гма і лігма,́ лі́жма і ліжма,́ але прислівники ни́цьма, си́дьма мають наголос тільки на корені.
190
Прочитайте прислівники, правильно їх наголошуючи. Випишіть лише ті, що утворені злиттям основ слів.
Праворуч, завидна, повсякчас, навколо, натроє, навздогін, мимохіть, мимохідь, усередині, босоніж, мимоволі, восени, поночі, зрання, позаочі, воднораз, напролом, зсередини, обіруч, горілиць, востаннє, внічию, напам’ять.
191
Для поданих прислівників характерним є подвійний наголос. За допомогою словника наголосів або тлумачного словника з’ясуйте, у яких словах при зміні наголосу змінюється й лексичне значення. Уведіть ці прислівники в самостійно складені речення. Байдуже, боляче, зараз, гаряче, глибоко, голіруч, задарма, у цілому, завжди, шкода, дочиста, вигідно.
192.1 Зразок: 90
Поміркуйте, від яких слів можна утворити різні за будовою прислівники. по-новому Новий заново
192.2
Зробіть висновок, від яких частин мови утворюються прислівники.
Хвилинка для відпочинку
193
Відгадайте загадки.
Що із землі легко підняти, та далеко не можна кинути? Як сильно не бий, він плакати не буде, тільки сам почне скакати завзято. Сиджу верхи, не знаючи на кому. Відгадки: капелюх, шапка, пір’їнка, м’яч.
194
Прочитайте текст. Випишіть прислівники, визначте їх розряди й ступені порівняння. Укажіть спосіб творення прислівників.
На території України і Європи з'явилася й розквітла одна з найперших цивілізацій на Землі — Трипілля. Вона виникла раніше, ніж цивілізації Єгипту й Межиріччя. Духовне життя трипільського суспільства завжди викликало інтерес дослідників. Уперше залишки стародавньої трипільської культури виявив у 1893 році археолог Вікентій Хвойка у селі Трипілля під Києвом. Безліч артефактів трипільської культури, отриманих під час археологічних досліджень, свідчить про надзвичайно високий рівень цивілізації мідного віку. Незважаючи на те, що нам вже багато що відомо про трипільську культуру, вона як і раніше залишається загадкою для дослідників (З інтернету).
195.1
Запишіть прислівники, ставлячи в них наголос. Виділені прислівники розберіть за будовою.
Деколи, де-небудь, доверху, зазвичай, затепла, зблизька, зрання, ліворуч, навідмаш, навіч, навсібіч, надовго, напровесні, наскрізь, неподалеку, неспроста, передом, безкрай, віч-на-віч, уперемішку, усередині, широко. 91
195.2
Виконайте одне із завдань.
1. Уявіть ситуацію: на уроці історії ви отримали індивідуальне завдання підготувати інформацію про видатну пам’ятку архітектури (скульптури, живопису тощо) вашого рідного краю. Створіть презентацію, використовуючи прислівники задовго, зсередини, водночас, віддавна, зусібіч, деінде, позаторік та ін. 2. Чи вважаєте ви себе патріотом свого міста (села або селища)? Використовуючи прислівники, утворені різними способами, складіть есе «Я люблю своє місто (село)», висловивши переконливі аргументи на підтвердження власної точки зору. 3. Напишіть твір-мініатюру «Мій робочий день», використавши слова звечора, щоразу, щодня, вранці, швидко, відразу, день у день, опівдні, дружно, ввечері. Зусібíч — din toate părțile. Дeíнде — undeva, oriunde.
§ 22. Букви -Н- та -НН- у прислівниках
Прочитайте! Це цікаво!
За нас ніхто природу не врятує…
Одного літнього ранку ми всією сім’єю поїхали в ліс по гриби. Мама з татом пішли в ліс, а ми з маленьким братиком залишилися біля машини. Наче все було спокійно й тихо. Але враз зашуміли дерева і щось зашепотіло. На якийсь час мені стало страшно. Братик заспокоїв мене: «Не лякайся, то дерева розмовляють із квітами й травичкою». Я прислухалась і справді почула таку розмову: «Не бережуть нас люди, не цінують. А скільки ми їм даємо всього потрібного для життя. А вони з нас так знущаються — ламають, рвуть, топчуть...» На якусь мить мені стало соромно за тих людей, які так чинять. Я розгубилася, бо рослини говорили правду, і цей список можна продовжити 92
до безкінечності. І мені на мить здалося, що ми також приїхали руйнувати природу. І тому я собі дала слово — завжди і скрізь охороняти природу (З журналу).
196
Визначте тему прочитаного тексту. Чи можна розв’язати проблему, порушену автором статті. У своїх відповідях використовуйте прислівники різних розрядів і ступенів порівняння.
Навчаюся! Тренуюся!
197.1
Прочитайте й спробуйте пояснити, чому в прислівниках, записаних зліва пишеться одна літера н, а в прислівниках правої колонки — дві літери н? розкішно червоно доречно
старанно щоденно незрівнянно
197.2
Виконайте словотвірний аналіз зазначених прислівників. Поміркуйте, від чого залежить написання н і нн у прислівниках. •
•
У прислівниках пишемо стільки н, скільки їх є в прикметниках і дієприкметниках, від яких утворено ці прислівники. Наприклад: беззмінно (бо беззмінний), численно (бо численний), неждано (бо нежданий). Із двома н пишемо також прислівники спросоння, зрання, востаннє, попідвіконню, попідтинню.
198.1
Спишіть слова, уставляючи на місці пропуску, де потрібно, букву н.
1. Бездоган..о, скажен..о, заквітчан..о, шален..о, щоден..о, незбагнен..о, впевнен..о, гуман..о, самовіддан..о, старан..о, незрівнян..о, невгамовн..о, сумлін..о, сон..о, спросон..я, попідвікон..ю, невин..о, непримирен..о. 2. Впевнен..о, синхрон..о, несподіван..о, страшен..о, попідтин..ю, неждан..о-негадан..о, стомлен..о, зран..я, ненавмисн..о, невблаган..о, ненастан..о, зажурен..о, невпин..о, поімен..о. 93
198.2 199.1
Складіть і запишіть речення із виділеними прислівниками.
До прислівників доберіть слова-синоніми з довідки. Поясніть уживання подвоєння.
Журливо, по секрету, виснажливо, млисто, несправедливо, казково, важливо, щиро, зразково, дбайливо, увічливо, суворо, загадково, убого, дохідливо. Довідка. Делікатно, незбагненно, упереджено, сумно, відмінно, гостинно, доступно, таємно, туманно, трудно, нездійсненно, цінно, старанно, жалібно, невблаганно, злиденно.
199.2 200.1
Два-три прислівники введіть у самостійно складені речення. Спишіть, підкресліть прислівники, виділяючи орфограми та пояснюючи їх.
Усім нам, мешканцям невеликої, прекрасної, але вкрай переобтяженої шкідливими плодами людської діяльності планети, необхідно почати діяти. Ми мусимо активно рятувати природне середовище, зберігати й «ремонтувати» свій дім, колись прекрасний, який почав розвалюватися з нашої ж вини. Але це — надзвичайно складно, важко, відповідально. І ця робота лише тоді дасть позитивні наслідки, коли ми виконуватимемо її не тільки сумлінно, з душею і серцем, але, що дуже важливо, професійно, грамотно, з урахуванням законів природи (З журналу).
200.2
Виконайте одне із завдань.
1. Складіть словниковий диктант для однокласників / однокласниць на вивчену орфограму (15–18 слів). 2. Складіть і розіграйте діалог «Як ми можемо допомогти природі», використовуючи прислівники з н та нн.
94
Попідти́нню — pe sub garduri. Попідвіко́нню — pe sub ferestre. Переобтя́жений — încărcat (încărcată), împovărat (împovărată) peste măsură.
§ 23. НЕ і НІ з прислівниками
Навчаюся! Тренуюся!
Легкого хліба ніде немає. Народна мудрість
201.1
Прочитайте текст. З’ясуйте, що виражає заголовок: тему чи основну думку. Що означав для людства винахід телефонного зв'язку? Яку роль у вашому житті відіграє телефон?
Телефон... Така навдивовижу звична річ. Підняв трубку, крутнув диск чи натиснув кнопки — і почув знайомий голос друга. А за цією звичністю низка цікавих винаходів і відкриттів. Телефонний апарат винайшов Олександр Грехем Беллу в 1875 році в американському Бостоні. Не/забаром з’явився номеронабирач. Тепер з’єднання абонентів відбувалося на спеціальних автоматичних телефонних станціях за номерами їхніх телефонів. Не/впізнанно змінюються й самі телефонні апарати. На багатьох із них немає вже диска номеронабирача. Його замінили кнопки, які прискорюють набір номера. З’явились апарати з пам’яттю. Вони можуть зафіксувати зайнятий номер потрібного вам абонента й передавати його в мережу не/ одноразово, доки абонент не звільниться. Упровадження електроніки дало змогу створити нові приставки до телефонних апаратів. Одна з них може запрограмувати 32 восьмизначних номери, а потім увести їх у довготривалу пам’ять, допоки вони знадобляться (С. Косар). 95
201.2
Назвіть прислівники. Запишіть виділені прислівники, знявши риску. Як вони пишуться з часткою не, разом
чи окремо?
202
Порівняйте написання виділених слів. Визначте, у якому реченні щось заперечується. У якому реченні прислівник з не виражає одне поняття? Зробіть висновок про написання не з прислівниками разом і окремо. 1. Неглибоко, під самою поверхнею землі, зберігався скарб. 2. Попливемо, там не глибоко.
203
Семикласники посперечалися між собою. Одні вважають, що слово непривітно пишеться з не разом, а інші — окремо. Розгляньте таблицю й розсудіть, хто з них правий, а хто — ні. Не з прислівниками пишемо разом • Якщо без не прислівник не вживається: незабаром, непорушно • Якщо до прислівника-обставини з не можна дібрати синонім: невисоко — низько • Якщо прислівник утворений від прикметника з наголошеними суфіксами -а́нн-, -е́нн-: несказан ́ но, широчен ́ но Не з прислівниками пишемо окремо • Якщо в реченні є протиставлення: не дорого, а дешево • Якщо прислівник є в реченні присудком: Цього робити не треба.
204
Складіть по два речення так, щоб у першому випадку не було префіксом, а у другому — часткою. Підкресліть прислівники як члени речення.
Нерадісно — не радісно, недорого — не дорого, недалеко — не далеко, неголосно — не голосно, нелегко — не легко.
205
До поданих слів доберіть із довідки прислівники-синоніми, утворені префіксальним способом за допомогою частки не. Поясніть написання прислівників із не. Визначте, які прислівники без не не вживаються.
96
Мало, поганенько, грубо, просто, збитково, тьмяно, низько, постійно, безрадісно, терміново, мілко, халатно, злочинно, могутньо. Довідка: невтішно, нездоланно, невибагливо, небезпідставно, невиразно, неввічливо, небагато, неглибоко, невигідно, негайно, незаконно, невпинно, невисоко, недбало. Ні з прислівниками пишемо разом, якщо вона є префіксом: ніде, нізащо Ні у фразеологізмах пишемо з прислівником окремо: ні туди ні сюди
206
ХТО ШВИДШЕ? Відновіть фразеологічні звороти, уставивши з довідки потрібні за змістом прислівники з часткою ні.
1. Голкою … ткнути. 2. Як … нічого. 3. … у світі. 4. І вгору глянути … 5. … б не подумав. 6. Далі вже … 7. … не годиться. 8. Переводиться на … Довідка: ні́куди, ніку́ди, нінащо, ні́де, ніде́, нізащо, ні́коли, ніко́ли.
207.1
В українській мові зміна наголосу в прислівниках з префіксом ні- змінює їх значення. До українських прислівників доберіть молдовські відповідники. Зробіть висновки. Ні́де, ні́коли, ні́куди, ніде́, ніко́ли, ніку́ди.
208.1
Поясніть значення фразеологізмів. Обґрунтуйте написання ні з прислівниками.
Ні взад ні вперед; ніколи вгору глянути; ні спереду ні ззаду нема складу.
208.2
Складіть речення із двома фразеологізмами. Запишіть їх. Поясніть розділові знаки.
Підказка: Фразеологізм, у якому два слова з’єднані повторюваним сполучником ні... ні, комою не розділяють: ні в тих ні в сих; ні світ ні зоря; ні пуху ні пера; ні мертвий ні живий. Але ж не можна отак, ні сіло ні впало! (Ю. Яновський). Ще ляпне таке, що ні в тин ні в ворота! (Панас Мирний).
97
209.1
Перепишіть, знімаючи риски.
Не/забувайте, виродки, ні/де — народ мій є! В його гарячих жилах козацька кров пульсує і гуде! (В. Симоненко). 2. Прийдешні покоління не/ даремно усіх нас разом зватимуть «народ» (Т. Майданович). 3. Народ ні/ як не/стане няньчитись з таким, який йому чужий (П. Тичина). 4. Душе моя! Мов гілка з пнем предивно, так ти зрослась зі мною не/розривно (І. Франко). 5. Галасливим ні/коли не/вірю (Г. Чубач). 6. Змінились ми, змінились не/ впізнанно (О. Грот). 7. Виглядай мене в віконечко! Не/забаром я прийду (Олександр Олесь).
209.2 210.1
Складіть речення з фразеологізмами дихнути ні́коли; не складно, але ладно. Запишіть речення, поясніть написання не і ні з прислівниками.
Працюй ударно — дні пройдуть немарно (з користю). Вчитися ніколи не пізно. Легкого хліба ніде нема. Ластівки невтомно ширяють у рідній стихії й весело щебечуть. Невдовзі духмяний аромат розіллється навколо.
210.2
Напишіть невеликий твір про невдалу гру, нецікавий похід, використовуючи прислівники з не і ні.
Збитко́во — în pierdere, în pagubă. Сайга́к — зоол. сapră sălbatică.
§ 24. І, И в кінці прислівників
Навчаюся! Тренуюся! •
98
Ах, скільки радості, коли ти любиш землю, Коли гармонії шукаєш у житті! В. Сухомлинський
У кінці прислівників відповідно до вимови пишемо и або і. Наприклад: угорі, згори, напровесні. Труднощі становлять прислівники, у яких перед і, и стоять г, к, х, ж, ч.
211
Прочитайте слова. Визначте, після яких букв у кінці прислівників пишемо и, а після яких — і. Чи є в цих словах префікс по-? Зробіть висновок про написання и та і в кінці прислівників. опівночі насторожі тричі
212
верхи заввишки навкруги
по-українськи по-ведмежи по-вовчи
Розгляньте таблицю написання и, і у прислівниках і доповніть кожну рубрику своїми прикладами. Пишемо и
• • • •
Після букв, що позначають тверді приголосні: восени Після г, к, х: навкруги, залюбки Після ж, ч, якщо прислівник утворено за допомогою префікса по-: по-ведмежи, по-заячи Після ч, якщо прислівник утворено від дієприслівника: стоячи, лежачи Пишемо і
• •
У кінці прислівників після букв, що позначають м’які або пом’якшені приголосні: в цілості, навесні У деяких прислівниках після ч: тричі, вночі
213.1
ХТО ШВИДШЕ? Запишіть, уставляючи замість крапок потрібні кінцеві голосні та розподіляючи слова у дві колонки: а) з и в кінці б) з і в кінці.
Утямк., безвіст.., увечер.., угор.., взнак.., вкуп.., уноч.., восен.., врешт.., усередин.., довол.., догор.., опівдн.., опівноч.., зсередин.., навік.., заран.., взнак.., напровесн.., навскос.., завтовшк.., віднин.., подекуд..
213.2 214
За допомогою тлумачного словника з’ясуйте лексичне значення слів взнаки, утямки, навскоки.
Утворіть і запишіть прислівники, скориставшись схемою. Поясніть правопис кінцевого голосного. Від якої частини мови утворилися прислівники? Яким способом? 99
юнак (юначка) батько (мати) українець (українка) приятель (приятелька) сусід (сусідка)
по
215
и
Відновіть прислів’я, дібравши їх продовження з другої колонки. Поясніть правопис уживання и та і в прислівниках.
Що маєш робити, … Хто спішить… Лінивому… Грамоті вчиться — … Хто нічого не робить…
все нікол(и, і). той нікол(и, і) не має часу. завжд(и, і) пригодиться. то зроби сьогодн(и, і). той двіч(и, і) робить.
Хвилинка для відпочинку
216
Розшифруйте ребуси.
źŮ
ÿĈē
217
. Утворіть прислівники шляхом поєднання іменників із прийменником. Поясніть написання.
В(глибина), в(гора), в(далина), в(ніч), в(ранок), в(середина), в(купа), в(кінець), до(середина), до(гора), в(знак), на(вік).
218 1. 2.
За поданими схемами-моделями усно утворіть прислівники.
¬ ᴖ ^ Ані… и, в…и, чим…і. ¬ ᴖ ^ За…и, до…и, на… і.
219.1
Запишіть поданий текст, уставляючи пропущені букви. Виконайте словотвірний аналіз виділених слів. Поясніть їх написання.
100
Зелений острів. Так завжд.. люди звали мальовниче урочище в межиріччі Псла й Хортиці, омите з трьох боків голубою течією. Коли ж навесн.. вся ця оболонь заливалася повінню, тоді вона була схожа на своєрідне море, у якому купалися дерева, неначе зелені вітрила шаланд. Усі луки навкруг.. залиті водою, і тільки в середині травня ріки входили у свої береги. То й тоді, щоб потрапити сюди, треба було переплисти на човні або перейти вбрід кілька рукавів і старих річищ (З часопису).
219.2
Виконайте одне із завдань.
1. Змалюйте у творі-мініатюрі куточок природи, який вас не залишив байдужим. По можливості використайте прислівники: навкруг.., вдалин.., понин.., залюбк.., отутечк.., навесн.., трох.. 2. Складіть автобіографічний мінітвір про один із випадків, що трапився у вашому житті, використовуючи такі прислівники: увечер.., навкруг.., відтод.., навшпиньк.., напередодн.., момивол..
Уро́чище — 1) hotar natural; 2) pădure, cîmpie, mlaștină. Напередо́дні — în ajun.
§ 25. Написання прислівників через дефіс
Прочитайте! Це цікаво!
Яке це славне слово — хлібороб. М. Рильський
220.1
Виразно прочитайте текст уголос. Доведіть, що висловлення належить до роздуму. За допомогою чого автор досягає виразності мовлення? Чи доводилося тобі, любий читачу мій, тримати коли-небудь у душі таємницю? Справжню серйозну таємницю, якої ніхто-ніхто ще не знає і яка може ошелешити будь-кого. Чи доводилося тобі, любий друже, тримати 101
таку таємницю? Якщо не доводилося, то я тобі скажу віч-на-віч: ох, яка ж це важка нестерпна річ! Таємниця та всього-на-всього не дає тобі дихати, не дає всидіти на одному місці, крутить тебе дзиґою, підкидає вгору, несе, штовхає тебе кудись. Розпирає тобі груди, ламає ребра — рветься до людей. І де тих сил набратися, щоб утримати її? Не пустити з язика (В. Нестайко).
220.2
Випишіть слова, що пишуться через дефіс. З’ясуйте, до яких частин мови вони належать. Спробуйте пояснити правопис цих слів.
220.3
Чи довіряли вам друзі якусь таємницю? Розкажіть, чи змогли ви втримати її.
Навчаюся! Тренуюся!
221.1
Випишіть прислівники, знявши риску.
Землеробством наші предки займалися зроду/віку. Засівати поле треба не казна/як, а вміючи. Селяни завжди сподівались одержувати хороший урожай, тому й трудилися не як/небудь. По/перше, не сіяли на третій фазі місяця, на Вербному тижні або в понеділок, четвер (О. Жигаленко).
221.2
Обміняйтеся зошитами із сусідом (сусідкою) по парті та перевірте написання прислівників.Чи були ви впевнені в правильності написання цих прислівників, чи сумнівалися?
222
Користуючись поданною таблицею, сформулюйте правила вживання дефіса в прислівниках.
Спосіб творення Префіксальний
Через дефіс пишуться Префікси Будь-, казна-, хтозна-, бозна-, невідь-
102
Приклади написання будь-коли, будь-як, казна-де, казна-куди, хтозна-звідки, хтозна-як, бозна-де, бозна-коли, невідь-де, невідь-як
Префіксально-суфік- Префікс сальний по-
по-болгарськи, по-людськи, по-доброму, по-вашому, Суфікси по-нашому, по-своєму, -и, -е, -ому, -ему (-єму) по-друге, по-п’яте
Суфіксальний
Суфікси -о, -е
добре, чудово, прекрасно, тепліше, гарно
Слово/основоскладання
*повторення слів *повторення основ *поєднання синонімів *поєднання антонімів
Зрощення
Повторення слів із Де-не-де, службовими частина- коли-не-коли, ми мови будь-що-будь
223
де-де, так-так, гарногарно, тихо-тихо, гарно-гарнесенько, давним-давно, любодорого, любо-мило, тихо-мирно, частогусто, більш-менш, сяк-так, туди-сюди
Розподіліть прислівники залежно від написання.
Мало…помалу, не…сподівано, до… ладу, ось…таки, не…впинно, в… позику, віч…на…віч, часто…густо, з…далека, до… останку, любо...дорого, аморально…таки, аби…де, с…тиха, яби…як, ну…ну, рік…у…рік, отож…бо, на…щастя, тень…телень, от…таки, рано…пораненьку.
224
ХТО ШВИДШЕ? Утворіть словосполучення «дієслово + прислівник з префіксом по-». Поясніть правопис прислівників через дефіс. Співати (італійський), пояснити (батьківський), написано (дитячий), попросити (добрий), одягнутися (модний), визнати (чесний), прибрати (хазяйський), думати (свій), захищати (геройський).
103
Хвилинка для відпочинку На прийомі в дантиста Лікар. Можна тебе попросити кілька разів голосно закричати? Хлопчик. Навіщо? Мені ж зовсім не боляче. Лікар. Ти бачив, скільки людей прийшло на прийом? А за годину починається трансляція футбольного матчу Ліги чемпіонів. •
Розрізняйте прислівники з префіксом по- й спільнокореневі прикметники, займенники, числівники з прийменником по-
•
Прислівники означають ознаки дії, відповідають на запитання як?, відносяться здебільшого до дієслова і не відмініються.
•
Прикметники, займенники, числівники, ужиті з прийменником по-, означають різні ознаки предметів, відповідають на запитання по якому? по чийому? по котре́?, відносяться до іменника й відмінюються.
225
Поясніть, чому подані пари спільнокореневих слів пишуться по-різному.
По-вашому — по вашому; по-восьме — по восьме; по-домашньому — по домашньому, попросту — по-простому.
226.1
Спишіть, розкриваючи дужки. Порівняйте написання співзвучних слів.
Мисливець ішов (по)лисячому сліду. — Він дивився на їжу (по)лисячому. Пташки защебетали вже (по)весняному. — (По)весняному небі пролетіли перші ластівки. Заняття тривають (по)перше червня. — (По)перше, потрібно зустрітися з товаришем.
226.2
Зробіть висновок про правопис прислівників із префіксом по- й однозвучних прикметників і числівників із прийменником по.
104
226.3 227.1
Свої міркування порівняйте з теоретичним матеріалом підручника.
Спишіть, розкриваючи дужки. Визначте синтаксичну роль прислівників. Виділіть орфограму «Дефіс у прислівниках».
Діло сяк(так) волочиться, та покинути не хочеться (Народна творчість). Тихо(мирно) спала зграя лебедина (Олександр Олесь). Усяк розумний (по) своєму: один спершу, а другий потім (Народна творчість).Ось(ось) прийду до хатоньки моєї, де мати жде мене (Олександр Олесь). Тихо(тихо) лопотить на деревах листя та гуде у траві джміль (В. Нестайко). Спів веселий давно(давно) помалу стих (Олександр Олесь).
227.2
Визначте розряд за значенням прислівників.
Волочи́тися — 1) a se tîrî, a merge încet; 2) перен. а hoinări, a umbla haimana; a umbla după cineva; a face curte; 3) a se boroni, a se grăpa. Лопота́ти — 1) a bombăni, a mormăi; 2) a foșni, a fîșîi, a fîlfîi; 3) a tropoti, a tropăi.
§ 26. Написання прислівників разом
Навчаюся! Тренуюся!
228.1
Хліб — найвища святість. Народна мудрість
Спишіть прислівники. Визначте спосіб їх творення.
1. Укупі, звідси, заввишки, навдивовижу, навтікача, загодя, надворі, уперше, втретє, недоладно. 2. Голіруч, повсякчас, босоніж, живовидячки, воднораз. 3. Побіч, підряд, навстіж, урозтіч, вшир, дотепер, вплач, вподовж, навзнак, убрід. 105
228.2 229
Виділіть префікси, суфікси, основи. Укажіть на характерні ознаки прислівників, що пишуться разом.
Розгляньте подані нижче прислівники, згрупуйте їх за особливостями утворення й з’ясуйте в підсумку, як від цього залежить їх написання. Восени, всмак, заочі, запанібрата, запізно, нараз, насамперед, нашвидкуруч, позаторік, помалу, пречудово, чимало, щонайкраще, щоразу, якнайпослідовніше.
230
Розгляньте подану таблицю, перевіряючи, чи правильно ви виконали попередні вправи. Розкажіть за таблицею про написання прислівників разом. Разом пишуться: Прислівники, утворені за допомогою префіксів прийменникового походження: набік, зараз, заміж, повік, отут, униз
Прислівники з префіксами прийменникового походження, якщо в слові є суфікси о, -е(є); -и, -ки; -у (ю), -а (-я): напевно, втретє, безвісти, насправжки, знизу, справа, вгорі
Прислівники, утворені за допомогою злиття основ слів: горілиць, праворуч, мимохіть, мимохідь
231
Доберіть і запишіть прислівники-відповідники до сталих виразів, знімаючи риску. З’ясуйте морфологічну будову цих прислівників. Поясніть їх правопис. На всі заставки, скільки є сили, де припало, на живу нитку, жодним способом, з бігом часу, страшне діло скільки, правду кажучи, жодною мірою. Довідка: аби/як, що/духу, де/далі, чи/мало, аби/де, що/сили, ані/трохи, що/правда, ані/як.
232.1
Доберіть із довідки прислівники-синоніми до поданих сполучень слів. Поясніть, яким способом утворені
ці прислівники. На босу ногу, ненароком, по дорозі, дедалі, з власної волі, справа, похапки, зліва, навзнаки, заразом, проти волі, будь-коли.
106
Довідка: мимохіть, водночас, босоніж, нашвидкуруч, повсякчас, чимраз, мимохідь, праворуч, самохіть, горілиць, силоміць, ліворуч.
232.2 233.1
Уведіть 3–4 прислівники в самостійно складені речення.
Випишіть прислівники за варіантами: варіант 1 — утворені сполученням прийменника з прислівником; варіант 2 — прийменника з іменником; варіант 3 — прийменника з прикметником; варіант 4— прийменника з числівником; варіант 5 — прийменника із займенником. Поясніть правопис. На/приклад, у/день, на/багато, в/нічию, в/третє, с/проста, на/вічно, до/тепер, на/певне, у/п’яте, в/тім, на/віки, на/скрізь, на/що, на/четверо, у/ночі, за/одно, по/одинці, на/віщо, по/декуди, з/низу, в/рівень, за/довго, з/гарячу, за/видна, с/проста, на/початку, на/скрізь, у/голос, на/троє.
233.2 234
Розберіть за будовою виділені прислівники.
Замініть подані слова й словосполучення прислівниками з -руч-. Поясніть спосіб творення кожного прислівника.
Зразок: Зліва — ліворуч. Власними руками, справа, на швидку руку, голими руками, виготовляти руками.
Хвилинка для відпочинку
235
Відгадайте загадки-жарти.
Який прислівник однаково читається зліва направо і справа наліво? У яких прислівниках є три-чотири приголосних і один голосний? Які прислівники запитують про себе? Відгадки: Щотижня, щогодини, щороку, щоденно; зараз, тут; вдень, вверх, вниз.
107
236
Замініть словосполучення й речення дібраними з довідки близькими за смислом прислівниками.
Учинити, як належить товаришеві. Вивчити текст слово в слово. Рухатися без шуму. Зробити щось поспішаючи. Упасти обличчям догори. Вивернути одяг підкладкою назовні. Йти, розстебнувши пальто, куртку або інший верхній одяг. Зсувати головний убір на одне вухо. Довідка: Нашвидку, по-товариському, набакир, нарозхрист, напам’ять, безшумно, навзнаки, навиворіт.
237.1
Спишіть, розкриваючи дужки.
237.2 238
Визначте стиль і тип мовлення. Поясніть правопис прислівників.
Хліб... За всіх часів він уважається найбільшою святістю. (Во)сени сім’ї часто переселялись у нову хату, але брали із старої пінну діжу, в якій місили тісто. У центрі кожної хати (ліво)руч знаходилася красуня-піч: і годувальниця і нагрівальниця. І (на)весні, і (в)зимку, і навіть (у)літку не знала вона відпочинку, бо пекла запашний хліб. Знала красуня-піч: не стане хліба — прийде лихо. Чи ж не тому, говорячи (у)вечорі щоденну молитву, сім’я ставала (пліч)о(пліч) і просила Бога «Хліб наш насущний дай нам сьогодні» (З журналу).
Використовуючи прислівники з довідки, проведіть заочну екскурсію до хлібопекарні.
Довідка: спочатку, по-перше, очевидно, насамперед, праворуч, ліворуч, голіруч, впродовж, завширшки, відтепер, отут, забагато, віддавна, сповна.
239.1
Прочитайте текст. Випишіть прислівники, розкриваючи дужки.
Я завжди пам’ятаю, як урочисто проводжали в поле плугатарів із раннім плугом. Коли ж вони повертались (в, у)вечері (до)дому, їх стрічали старі й малі. А яка то була радість, коли орач (по)малу виймав тобі з торби 108
шматок зачерствілого хліба і казав, що він од зайця! Це був найкращий хліб мого дитинства! А хіба не святом ставав той день, коли сам торкався до чепіг і (в, у)раз проводив свою першу борозну? (М. Стельмах)
239.2
Виконайте одне із завдань.
1. За допомогою словника з’ясуйте, чи виступають синонімами слова нагору і на-гора. З одним із них складіть речення. 2. Запишіть самостійно дібрані складні прислівники, утворені за допомогою часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як-. Набаки́р — pe-o parte, pe-o ureche. Навзна́ки — cu fața în sus.
§ 27. Написання прислівників окремо
Навчаюся! Тренуюся!
Людина — господар свого покликання. В. Сухомлинський
240
Доберіть до слів спільнокореневі прислівники, утворивши їх за допомогою вказаних префіксів. Сформулюйте правило написання прислівникових сполучень. Свої висновки порівняйте з матеріалом таблиці. щастя жаль правда завтра слава кінець совість край на до потреба по сміх суть крихта без прощання сумнів щирість побачення жаль слід черга сьогодні Окремо пишуться прислівникові сполучення у яких іменник зберігає своє лексичне значення й граматичну форму: без кінця, до речі, на зразок, через силу
що складаються з двох іменників і мають значення прислівників: день у день, раз у раз, час від часу, з дня на день
що складаються з прийменника та прикметника чи збірного числівника: в основному, в цілому, по двоє 109
241
Поміркуйте, чому прислівники, що пишуться окремо, називають прислівниковими сполученнями.
Хвилинка для відпочинку
242
Розташуйте книжки в такому порядку, щоб вийшло прислів’я. На книжках якого кольору є прислівники? Запишіть їх, доберіть антоніми.
вродить
243.1
вчасно
сій
рясно
Спишіть прислівникові сполуки. Запам’ятайте їх написання.
Один одинцем, один в один, з роду в рід, раз у раз, день у день, рік у рік, сам на сам, час від часу, з дня на день, з ранку до вечора, з боку на бік, ні слуху ні духу.
243.2
Складіть і запишіть речення з трьома із поданих прислівникових сполук. Визначте їх синтаксичну роль
у реченні.
244
Уявіть ситуацію: ваш однокласник / однокласниця вважає, що можна бути щасливим, не приносячи користь іншим. Спробуйте переконати його / її, що це не так, адже людина народжена для того, щоб приносити користь іншим. Складіть і розіграйте діалог відповідно до запропонованої ситуації, використовуючи подані прислівникові сполучення. Нещодавно, жваво, без сумніву, по-справжньому, в нагороду, до останку, на жаль, на радість.
245 110
Запишіть прислівникові сполуки, зашифровані у схемах. Поясніть їх.
жалю відома ладу
кінця-краю кінця краю без ліку мети наміру пуття сліду смаку сумніву
246
гурту вподоби крихти
запитання діла ладу до пори пари пуття краю речі побачення сих пір
Запишіть прислівники та прислівникові сполуки, знявши риски (у разі потреби скористайтеся словником).
По/біч, по/близу, по/закону, по/змозі, по/верх, по/можливості, по/вік, по/ волі, по/заду, по/правді, по/ночі, по/пліч, по/руч, по/совісті, по/сусідству, по/суті, по/ряд, по/середині, по/части, по/черзі, по/щирості.
247
Перепишіть речення, розкриваючи дужки. З’ясуйте розбіжність у написанні однозвучних слів. Назвіть частини мови, до яких вони належать. Кімната замкнута (з)середини — читай (з)середини розділу. Видніється (в)далечині — (у)далечині моря. Глянути (в)бік — ударити (в)бік. Попередити (в)останнє — налити води (в)останнє відро. Увести прислівник (у)перше речення — (у)перше почути. Подарувати (на)пам’ять книгу — продекламувати вірш Шевченка (на)пам’ять. (У)середині все тремтіло від щастя — знайти (в)середині альбому потрібне фото.
248.1
Запишіть прислівники в три колонки: ті, які пишуться через дефіс; ті, які пишуться разом; ті, які пишуться окремо.
Донині, по-дружньому, будь-куди, звідки-небудь, по-друге, рано-вранці, ледве-ледве, всього-на-всього, де-не-де, як-не-як, занадто, дедалі, абияк, навкруги, завдовжки, повсякчас, день у день, рік у рік, до вподоби, на добраніч, на жаль, на щастя.
248.2
Виконайте одне із завдань.
1. Складіть діалог, розкривши зміст вислову В. Сухомлинського «Людина — господар свого покликання». Використайте прислівники й прислівникові сполучення. 111
2. Складіть сімейний бюджет на місяць, використовуючи прислівники: у міру, насамперед, всього-на-всього, час від часу, по можливості, як слід.
Покли́кання — chemare, vocație.
§ 28. Фразеологізми й крилаті вислови з прислівниками Розбір прислівника як частини мови
Прочитайте! Це цікаво!
249.1
Кожен вираз рідної мови має своє обличчя. Як у квітки, у них свій неповторний аромат і відтінок… В. О. Сухомлинський
Прочитайте гумореску Павла Глазового і скажіть, чому хлопчик не зрозумів дідуся. — Лягай спати вже, онучку, — Дід говорить басом, — Я як був таким маленьким, Лягав з курми разом. А онучок здивувався: — Як же ви там спали? Як ви з сідала, дідусю, Додолу не впали?
249.2 •
112
Випишіть фразеологізм. Доберіть до нього синонімічний прислівник.
Фразеологізми (стійкі словосполучення) весь час виникають у нашій мові й надають їй влучності, образності та дотепності. Тому їх вправно використовують письменники, створюючи художні твори жартівливого змісту.
Наприклад, гуморист Остап Вишня, байкар Леонід Глібов та багато інших. Фразеологізми — це словосполучення (речення), які за значенням дорівнюють одному слову: Лягати з курми разом — лягати рано. •
Фразеологізми роблять мовлення виразнішим, влучнішим, дотепнішим. Світ фразеології цікавий і різноманітний. Ми можемо зустріти багато стійких висловів, які ввійшли в наше життя. За допомогою них можна не тільки встати ні світ ні зоря, але й рукою подати на кілька кілометрів, впасти як сніг на голову комусь тощо.
•
Наскільки бідною була б наша мова без фразеологізмів! Наскільки красивою, образною, багатою є мова людини, яка влучно, доречно вживає фразеологізми! Вона тоді звучить, як музика!
250
ХТО ШВИДШЕ? Замініть фразеологізми прислівниками-синонімами з довідки. Складіть і запишіть речення із двома прислівниками (на вибір). Одна нога тут, а друга там. Ніс у ніс. До останньої нитки. Голкою ніде ткнути. Бурмотіти під носа. На одній ноті. Знати як облупленого. На власні очі. З першого слова. Слово по слову. Як сніг на голову. Довідка: Раптово, швидко, дуже тісно, тихо, особисто, близько, поступово, відразу, дуже добре, монотонно, наскрізь.
251
Спишіть фразеологізми, доберіть до них синонімічні прислівники.
3 голови до ніг. До сьомого поту. Як сніг на голову. Працювати не покладаючи рук. Хоч відбавляй. Їсть — аж за вухами лящить. Усміхатися до вух. Слово в слово. Поклавши руку на серце. Довідка: Щиро (відверто), жадібно, багато, повністю, важко, точно, щиро (радісно), невтомно, несподівано.
252
Замініть вислови синонімічними прислівниками.
Лягати разом з курми. Шукати по гарячих слідах. Надворі, хоч в око стріляй. Працює як сонна муха. Дав як кіт наплакав.
113
Довідка: надворі темно, лягати рано, шукати відразу, дав мало, працює повільно.
253
Користуючись довідкою, доберіть до малюнків фразеологізми. Поряд запишіть синоніми-прислівники.
Довідка: Як сніг на голову, лити як із відра, грошей кури не клюють, як кіт наплакав, як в аптеці, як вітром здуло. Розбір прислівника як частини мови Послідовність розбору 1. Частина мови. Загальне значення. 2. Морфологічні ознаки: а) незмінність; б) ступінь порівняння (якщо є). 3. Синтаксична роль. Зразок усного розбору Будинок той Андрій бачив оце вперше (В. Козаченко). Вперше — прислівник; означає час дії: бачив (коли?) вперше. Це незмінне слово. У реченні є обставиною. Повторив повільніше (М. Ковалевська). Повільніше — прислівник; означає спосіб дії: повторив (як?) повільніше. Це проста форма вищого ступеня порівняння; утворений за допомогою суфікса -іш. У реченні є обставиною. Зразок письмового розбору Вперше — присл., бачив (коли?) вперше — час дії; незм.; обстав. Повільніше — присл., повторив (як?) повільніше — спосіб дії; незм.; прост. ф. вищого ступ, порівн.; обстав.
114
254.1
Випишіть прислівники з першого і третього речень. Письмово розберіть їх як частину мови.
Тиха вода, а як гарно камінь шліфує. Сім погод надворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете. Прийшла весна дуже красна. Поки було літо, то все було розмаїто. Не хочеш холоду — полюбиш ліс змолоду. Злива довго не йде. Восени й горобець багатий. Пустився вітер зопалу в море та наробив горе (Народна творчість).
254.2
Виконайте одне із завдань.
1. Складіть діалог про покликання людини «Мій життєвий вибір» із використанням прислівників. 2. Розкрийте зміст значення фразеологізму «Сказати легко, та зробити важко». Свої міркування оформіть у вигляді твору-роздуму. 3. Пригадайте й запишіть прислів’я, приказки, загадки, у яких використовуються прислівники.
115
Перевірте свої знання 1. 2. 3. 4. 5. 6.
Що таке прислівник? Чим прислівник відрізняється від інших самостійних частин мови? Відомо, що прислівники — незмінні слова. Поміркуйте, які з них усе ж таки змінюються й за яких умов. Наведіть приклади. Розкажіть про написання прислівників разом. Наведіть приклади. Поясніть, коли прислівники пишуться через дефіс. Наведіть приклади. Поясніть різницю в написанні словосполучень одягнений позимовому; по зимовому лісі. Яку стилістичну роль виконують прислівники в мовленні?
Тестові завдання за темою «Прислівник» 1. Прислівник має такі морфологічні ознаки А час, спосіб, вид Б час, незмінність В рід, число, відмінок Г незмінність 2. Від усіх прислівників можна утворити ступені порівняння в рядку А угорі, весело, щасливо, світло Б м’яко, погано, каліграфічно, внизу В яскраво, мудро, міцно, твердо Г наскрізь, сьогодні, рано, мовчки 3. Усі прислівники пишуться окремо в рядку А по/справжньому, на/радість, де/не/де, в/літку Б на/жаль, на/зло, рік/у/рік, кінець/кінцем В будь/коли, на/щастя, з/дня/на/день, по/третє Г до/смаку, в/трьох, по/перше, хоч/не/хоч 4. Усі слова прислівники в рядку А рано-вранці, давно, сьогодні, ранок Б вгорі, вниз, низько, гора В удвох, два, вдвічі, вдень Г наспіх, смішно, мимоволі, босоніж 5. Укажіть рядок, у якому всі прислівники виконують роль вставних слів у реченні А зроду-віку, сяк-так, навіщо, якраз Б напоготові, заодно, навиліт, тим часом 116
В усе одно, наяву, натомість, таким чином Г напевно, можливо, до речі, по-друге 6. Установіть відповідність між прислівником та його значенням А праворуч 1 означальний Б торік 2 мети В навмисно 3 часу Г ніжно 4 місця 7. Усі слова прислівники в рядку А удвох, уночі, два, довго Б уночі, наспіх, вбік, бік В босоніж, насилу, давно, тричі Г уголос, праворуч, напередодні, гарний 8. Прислівник, який означає час дії, є в рядку А навмисне Б улітку В вороже Г вліво 9. Прислівник, який у вищому ступені має суфікс -ш-, є в рядку А ясно Б сильно В швидко Г весело 10. Перепишіть, позначивши наголос, уставляючи Н або НН. Священ..о, відмін..о, темн..о, гуман..о, здивован..о. 11. Перепишіть, розкрийте дужки. (По) перше, час (від) часу, (з) низу, з роду (віку), (ні) куди. 12. Складіть два речення: перше з прислівником напам’ять, друге — з однозвучним прийменником та іменником на пам’ять.
117
СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ § 29. Прийменник. Непохідні та похідні прийменники. Правопис похідних прийменників
Навчаюся! Тренуюся!
Квітка Цісик як символ української сили, таланту та любові до Батьківщини. Руслан Кундис Службові слова
прийменник
сполучник
частка
в, на, під, поміж
і, й, але, що, щоб, де
би, б, ж, же, казна-, не
Службові частини не мають самостійного лексичного значення (не називають предметів, ознак, кількості, дій); не мають морфологічних ознак, притаманних самостійним частинам мови (роду, числа, відмінка, часу тощо); самостійно не виконують ніякої синтаксичної ролі. Службові частини мови — незмінні слова.
Прийменник (prepoziția) — це службова частина мови, що виражає залежність іменника, займенника, числівника від інших слів у словосполученні й реченні (повертатися з концерту, іти назустріч мрії). Прийменник самостійно не є членом речення (може входити до складу членів речення разом зі словом, якого стосується (З дитинства батьки навчали Квітку та її старшу сестру Марію грі на скрипці й на фортепіано). Разом з відмінковими формами іменників, числівників, займенників прийменники можуть виражати: • час (за п’ять хвилин, о десятій годині); • простір (злетіти у небо, доїхати до міста); • причину (запізнився через негоду); • мету (прийшов на концерт, зустрілася з шанувальнками); • спосіб дії (сказати по правді, робити із задоволенням); 118
• • •
порівняння (більше за інших); відношення до матеріалу (сукня з атласу, квіти з паперу); предмет, на який спрямована дія (розповідати про виступ, привітати зі святом).
255.1
Знайдіть і випишіть різні прийменники, укажіть, що вони виражають (час, мету, причину
тощо).
Українка із галицьким корінням Квітка Цісик народилася й все життя прожила в США. Її голосом захоплювався весь американський шоубізнес. У дитинстві Квітка була пластункою — їздила у табори в гори, де вивчала українські пісні, звичаї та обряди. Після смерті батька Квітка змушена була шукати додаткові можливості заробітку: пропонувала записи різноманітним компаніям, співала у нью-йоркських клубах. Так її помітили продюсери. Відтоді в Америці Цісик стала однією з найвідоміших і найдорожчих виконавиць джинглів до рекламних роликів. Протягом 16 років і до самої смерті співачка була офіційним голосом компанії «ФордМоторз». Цісик прослухали понад 22 мільярди разів, тобто в кілька разів більше, ніж населення Землі (Газета «День»).
255.2 255.3
Складіть хмару слів із виписаних прийменників.
Дайте відповідь на запитання «Чи можна Квітку Цісик уважати сильною особистістю? Чому?»
Прийменників небагато: близько 200, але за частотою вживання вони займають четверте місце (після іменника, дієслова, займенника). Прийменники називають словами відношень, тому що вони разом із закінченнями беруть участь у вираженні відношень між словами. Завдяки цьому вони поєднують порізнені слова в єдине ціле — речення.
Прочитайте! Це цікаво!
119
Прийменникам притаманна постійна звичка — стояти при іменниках і допомагати їм у багатьох граматичних справах. Прийменники поєднуються не з іменниками взагалі, а з певними іменниковими відмінками. Сім відмінків (це дуже мало!) не спроможні впоратися з величезною кількістю граматичних значень, які іменник зобов’язаний виражати в реченні. Тому дещо перейняли на себе прийменники (І. Вихованець).
Навчаюся! Тренуюся!
256.1
За будовою прийменники бувають: прості ( на, по, до, з, коло); складні (понад (по+над), із-за (із+за); складені (з метою, згідно з).
ХТО ШВИДШЕ? Випишіть із поданих слів прийменники, розподіліть їх за будовою (прості, складні, складені).
Під, відповідно до, пісня, задля, чудовий, з-під, захоплюватися, поміж, успіх, артистичний, на, з метою, без, з-над, згідно з, посеред, через.
256.2
Складіть п’ять речень про Квітку Цісик, використовуючи зазначені прийменники.
Групи прийменників за походженням Непохідні (походження неможливо визначити)
Без, у (в), до, для, з (із, зі, зо), за, об, від, на, над, під, по, при, про, між,
257 120
Похідні утворені
складанням двох або кількох непохідних прийменників
поєднанням непохідного прийменника з прислівником, іменником
переходом інших частин мови в прийменники
з-під, з-над, із-за, поза, заради, попід
згідно з, під час, за винятком
близько, край, уздовж, зважаючи на
Охарактеризуйте прийменники за походженням. Запишіть їх у дві колонки: непохідні та похідні.
Усупереч, через, з-понад, об, про, поряд з, залежно від, з-поміж, понад, у поза, на шляху до, збоку, навпроти, під час, на, попереду, по, внаслідок, з метою, шляхом, назустріч, із-за, край, за рахунок, уздовж, на випадок, серед, задля, незважаючи на, з-поза, о, відповідно до, поряд, за винятком, до, круг, з.
258
Визначте, якою частиною мови є виділені слова. Аргументуйте свою думку.
Зустрілися коло театру, з’явилося коло диму; вивчати протягом року, боротися з протягом; чекати поблизу вокзалу, стояти поблизу; зустрілися коло концертного клубу, намалювали коло; знаходилися вздовж сцени, вишикувалися вздовж.
259
Складіть речення, у яких подані слова виступали б або самостійними частинами мови, або прийменниками.
Кінець, збоку, навпроти, шляхом, близько. Написання прийменників Похідні прийменники пишуться Разом зоом
Окремо
Через Чере ез дефіс д
Якщо утворені від прислівників, іменників або інших прийменників
Якщо утворені шляхом поєднання прислівників або іменників з непохідними прийменниками
Якщо утворені шляхом приєднання до прийменника з (із) інших прийменників
упродовж, навколо, поруч, наперед
відповідно до, згідно з, під час
з-за, з-під, з-поміж, з-попід
260
Перепишіть, розкриваючи дужки. Поясніть написання прийменників разом, окремо або через дефіс.
1. По (над) усе у світі Квітка Цісик прагнула виступити в Україні бодай з одним концертом. 2. На концерти Квітки приїжджали шанувальники (із) 121
за кордону. 3. У програмі фестивалю «Червона рута» був спеціальний концерт, на який запрошували українців (з) поза меж України. Організатори запросили Квітку Цісик, але вона, на жаль, не змогла приїхати. 4. (По) при шалений графік співачка загорілась зробити для України подарунок — два альбоми.
Хвилинка для відпочинку
261
Мовознавча гра «Лабіринт» Знайдіть і запишіть шість похідних прийменників (можна рухатися в будь-якому напрямку, тільки не по діагоналі).
З
Д
П
О
Д
О
П
Е
Н
А
Ж
С
Е
П
Е
Р
З
М
І
Е
З
Я
Д
А
П
О
З
А
Д
Л
З
З
262.1
Випишіть із підручника історії України 5 складних прийменників, що пишуться разом, 5 — через дефіс та 10 складних прийменників, що пишуться окремо.
262.2
Створіть презентацію «Цікаві факти із життя Квітки Цісик», використовуючи прийменники.
Шоубі́знес — șowbiz
§ 30. Особливості вживання прийменників в українській і молдовській мовах
Навчаюся! Тренуюся! 122
Дев’ять десятих нашого щастя залежить від здоров’я. А. Шопенгауер
263
Розгляньте таблицю прийменників і системи відмінків іменника в обох мовах і дайте відповіді на запитання.
1. Скільки відмінків в українській мові? А в молдовській? 2. Із скількома та якими саме відмінками утворюються прийменникові сполучення в українській і молдовській мовах? 3. Із якими відмінками в обох мовах немає прийменникових сполучень? Чому? В українській мові Прийменники — Без, біля, в(у), від, для, до, з(зі), з-за, з-під, з-поза, з-понад, з-попід, близько, кінець, коло, край…
—
Відмінки Н. N.
Р.
Д.
G.
D.
В(у), з, за, крізь, між, на, над, об, під, по, про, поза, поміж, понад, попід, повз…
Зн.
Ac.
Зі(з), за, між, над, перед, під, поза, понад, попід, повз…
Ор.
—
В(у), на, о, по, при…
М.
—
—
Кл.
V.
264
У молдовській мові Прийменники — Asupra, contra, împotriva, deasupra, înaintea, în fața, în urma, de-a lungul...
Grație, conform, contrar, mulțumită, datorită, potrivit, aidoma, asemenea... Către, cu, de, fără, în, între, la, lîngă, pînă, pentru, spre, sub, despre, dinspre, de la, de către, de lîngă, pe lîngă, afară de, aproape de, departe de, împreună cu, de pe lîngă… —
Відтворіть українською мовою молдовські словосполучення й прокоментуйте їх.
1. A produce o impresie asupra cuiva. 2. A sta aplecat asupra cărții. 3. A proceda conform legii. 4. A merge către casă. 5. Cutie pentru scrisori.
123
•
Сполучення прийменників з іменниками і займенниками в обох мовах використовуються для вираження додатків, означень та обставин. Їх вираження в обох мовах може бути однаковим і різним.
•
Молдовському прийменниковому словосполученню може відповідати рівноцінне українське прийменникове словосполучення. Наприклад: a lua de mînă — взяти за руку; drept la muncă -право на працю; a veni pînă la patru — прийти до четвертої.
•
Молдовському прийменниковому словосполученню в українській мові може відповідати безприйменникове словосполучення. Наприклад: a chema pe Ion — кликати Івана; a sosi cu trenul — прибути поїздом; unealtă de producție — знаряддя виробництва.
•
Українській мові не властиві молдовські словосполучення типу а mînca cu furculița, a scrie cu tocul. Такі словосполучення в українській мові вживаються без прийменника: малювати олівцем, шити голкою, забивати молотком.
•
Молдовським словосполученням, які складаються з двох іменників, поєднаних прийменником, в українській мові відповідає безприйменникове словосполучення прикметника з іменником: barcă cu motor — моторний човен; figură de ceară — воскова фігура; pîine de casă — домашній хліб.
•
Молдовські прийменникові словосполучення з дієсловом у ролі головного слова та іменником або прислівником після прийменника в українській мові передаються сполученням дієслова та прислівника: a sta în neclintire -стояти нерухомо; a coborî în jos — опуститися вниз.
•
Нерідко словосполученню молдовської мови в українській мові може відповідати одне слово. Наприклад: a cădea la pat — захворіти, злягти; a sta de vorbă — говорити.
265
Ознайомтесь зі словосполученнями, доберіть (усно) їх відповідники в українській мові та з’ясуйте, у чому подібність і відмінність цих словосполучень в обох мовах. 1. Copil de cinci ani. 2. Moară de vînt. 3. Pod peste Nipru. 4. A expedia prin poștă. 5. Castanii din Kiev. 6. O gură de apă. 7. A rîde printre lacrimi. 8. Om de litere. 9. A sta la o parte. 10. Cîntec de dragoste.
124
266.1
Випишіть із тексту всі прийменники, поясніть орфограми в написанні складних слів.
До інфекційних хвороб належать грип, ангіна, свинка, вітряна віспа, холера та інші. Найкращим способом захисту від інфекційних хвороб є запобігання проникненню інфекції в організм. Для цього треба знати шляхи поширення інфекції. Деякі хвороботвірні мікроорганізми передаються через повітря з крапельками слизу, слини.
266.2
Визначте, якими частинами мови є виписані словосполучення, з якими відмінками вживаються використані прийменники та які виражають відношення.
266.3
Поряд із кожним словосполученням подайте його переклад. Зіставте молдовські й українські прийменникові конструкції та поясніть їх спільні й відмінні ознаки.
267.1
Спишіть пари слів. Складіть із ними речення про те, як впливають шкідливі звички на організм дитини. Поясніть написання прийменників із частинами мови та способи, за допомогою яких розрізняють прийменники від префіксів. Напам’ять — на пам’ять, убік — у бік, востаннє — в останнє.
267.2
Виберіть із поданих у дужках потрібний прийменник. Обґрунтуйте свій вибір. Підготуйте розповідь про варіанти прийменників у, з, над, від. Щорічно нікотин вбиває (у, в) світі понад ста двадцяти тисяч людей. Курця (із, з, зі) стажем легко впізнати за помітним огрубінням голосу, пожовтінням зубів, неприємним запахом (із, з, зі) рота, жовтуватим кольором шкіри і зморшками на обличчі, нездоровим виглядом волосся. Оберігайте себе (від, од) шкідливих звичок.
268.1
Випишіть із тексту всі прийменники, поясніть орфограми в написанні складних слів.
Вірус грипу має дуже високий ступінь агресивності, захворіти на нього може людина з будь-якої соціальної групи, будь-якого віку і статі. В період 125
зростання захворюваності на грип необхідно уникати контакту з особами, які мають симптоми грипу; обмежити своє перебування в місцях великого скупчення людей; якомога частіше провітрювати приміщення та мити руки. Однак найкращим засобом, що забезпечує повноцінну та високоефективну профілактику грипу, є вакцинація (З інтернету).
268.2
Виконайте одне із завдань.
1. Напишіть твір «Шкідливі звички. Чи варто починати?» 2. Створіть буклет «Станьмо вільними від шкідливих звичок» 3. Підготуйте презентацію «Як уберегтися від інфекційних захворювань», використовуючи рецепти народної медицини.
Одві́чний (одві́чна) — de veacuri, de demult.
§ 31. Сполучник як службова частина мови Сполучники сурядності й підрядності, їх види
Навчаюся! Тренуюся!
Життя дуже коротке і не можу собі уявити навіть, що його вистачить на те, щоб вивчити всі твори для скрипки. Анастасія Петришак
Сполучник (conjuncție) — службова частина мови, що вживається для зв’язку однорідних членів речення або частин складного речення та виражає смислові зв’язки між ними: Талановита дівчина акомпанує Бочеллі й грає на Страдіварі. У 5 років Анастасія Петришак почала вчитися грати на фортепіано, щоб не відставати від брата. Сполучники не змінюються, не мають лексичного значення, не є членами речення.
126
Групи сполучників за значенням Сурядні Підрядні (з'єднують однорідні (поєднують головну та залежну частини члени речення або частини складнопідрядного речення) складносурядного речення) причинові: бо, тому що, через те що, оскільєднальні: ки, у зв'язку з тим що і, й, та (і), і… а, ні...ні, ані...ані, часові: коли, тільки, як, щойно, ледве, як не тільки ... а й тільки, після того як умовні: якщо, якби, як, аби, коли, коли б, протиставні: а, але, та (але), зате, проте, якщо...то однак мети: щоб, аби, для того щоб, з тим щоб допустові: хоч, хоча, дарма що, незважаючи на те що, хай, нехай розділові: порівняльні: як, мов, наче, неначе, немов, або, чи, хоч, або...або, чи... ніби, немовбито чи, хоч...хоч, то...то, чи то... з'ясувальні: що, щоб, як чи то, не то...не то міри та ступеня: аж, що аж, що й наслідкові: так що
269.1
Прочитайте текст. Випишіть сполучники, укажіть їх розряди.
Анастасія Петришак жодного дня не розлучається зі скрипкою, не має вихідних чи відпусток, бо не вважає своє заняття роботою, і не здійснює приватних поїздок: лише навчання, концерти та саморозвиток. У літаку вона напам’ять згадує ноти, а коли прибуває, то прямує не на вечерю, а на репетицію, що триває до глибокого вечора. Уже після цього займається буденними справами.
269.2 269.3
Назвіть прийменники, які наявні в тексті.
Дайте відповіді на запитання.
1. Яке ваше улюблене заняття? 2. А яких ще відомих творчих жінок ви знаєте?
127
270
ХТО ШВИДШЕ? Запишіть у дві колонки: 1) сполучники сурядності; 2) сполучники підрядності.
А, щоб, але, аби, зате, якщо, дарма що, проте, як, однак, та, коли, і, тому що, або, незважаючи на те що, й, якби.
271.1
Запишіть вправу, уставляючи пропущені сполучники.
271.2
Виконайте синтаксичний розбір першого речення.
Підкорила Італію … на цьому зупинятися не збирається. Українка Анастасія Петришак в 11 років переїхала з Івано-Франківська за кордон, …навчатися музики. Тепер вона відома скрипалька, яка виступає на одній сцені разом зі світовими зірками. 26-річній Анастасії Петришак довіряють старовинні інструменти відомих майстрів, таких як Страдіварі, Аматі … Гварнері. Вперше за багато років українка повернулася на батьківщину, …взяти участь у масштабному концерті. Своєму успіху завдячує батькам, першому викладачеві … складнощам, які траплялись на її шляху.
Хвилинка для відпочинку
272
Знайдіть «зайве» слово, ураховуючи групи сполучників за значенням.
А тому що, тим що, бо, у зв’язку з тим що, дарма що Б щоб, для того щоб, з тим щоб, щоби, тим що В мов, немов, коли б, мовби, нібито, як
273.1
Розподіліть сполучники на розряди за значенням (часу, причини, мети, умови та інші).
Оскільки, незважаючи на те що, немов, що, як-от, як тільки, щоб, коли, затим щоб, коли б, так що, начебто, через те що, як, аби, тому що, хай, якщо, з того часу як, дарма що, адже, хоч, у звязку з тим що.
128
273.2
Створіть презентацію «Відомі скрипалі й скрипальки світу», використовуючи сполучники
сурядності.
Прива́тний (прива́тна) -în scopuri personale. Буде́нний (буде́нна) — cotidian (cotidiană).
§ 32. Правопис сполучників
Прочитайте! Це цікаво! Найпрекрасніша легенда балету Французький хореограф Серж Лифар — українець за походженням. Народився у квітні 1905 року в передмісті Києва. Родина Лифарів мала глибоке козацьке коріння. Хлопчик був наділений тонким музичним чуттям. З дитинства Лифар співав у церковному хорі Софіївського собору, брав уроки гри на скрипці у професора Воячека, відвідував клас фортепіано в Київській консерваторії. Але визначальною в його долі стала зустріч із Броніславою Ніжинською, сестрою відомого на той час танцівника Вацлава Ніжинського, тому що її балетна секція стала для 17-річного Сергія першим кроком до вершин слави. Переломним у житті Лифаря став 1929 рік. Саме тоді яскраво спалахнула зірка Сержа Лифаря, адже він очолив французьку балетну трупу «Гранд-Опера». Більше 30 років віддав цьому театрові, був його солістом, хореографом і педагогом. Фактично він відродив французький балет, його репертуар, трупу, його школу та славу. Сучасники називали його «богом танцю», «добрим генієм балету XX століття». За роки роботи в Опері Лифар виховав одинадцять зірок балету (З інтернету).
129
Навчаюся! Тренуюся!
274.1 274.2 274.3
Випишіть із поданого вище тексту сполучники, визначте їх групу за значенням (підрядні, сурядні). Поясніть правопис великої літери.
Дайте відповіді на запитання.
1. Як ви вважаєте, завдяки яким рисам характеру Серж Лифар став «богом танцю»? 2. Яких відомих танцівників і танцівниць ви знаєте? 3. Чи захоплюєтеся ви танцями? Чому?
275
Уважно розляньте таблицю. Зробіть висновки щодо правопису сполучників.
Написання
Разом
Окремо
130
Правило Сполучники, як би вони не були утворені, звичайно пишуться разом (одним словом): а) адже, аніж, ніж, отже, отож, таж, також, теж, тож; б) аби, мовби, немовби, ніби, начеб, неначеб, щоб, якби; в) мовбито, немовбито, нібито, начебто, неначебто, тобто, цебто; г) абощо, тощо, якщо; д) притому, притім, причому, причім, проте, зате, затим. Частина сполучників може мати при собі частки, з якими вони пишуться тільки окремо, а саме: адже ж, або ж, але ж, бо ж, все ж, хоч би, хоча б, коли б, коли б то. Окремо пишуться всі складові частини в таких сполучниках: та й, то й, дарма що, так що, тому що, через те що, для того щоб, з тим щоб, в міру того як, з тих пір як. У кількох сполучниках перші дві частини пишуться разом, наступні — окремо, а саме: тимчасом як, незважаючи на те що, затим що.
Через дефіс пишуться сполучники з підсилювальними частЧерез дефіс ками бо, но, то: отож-бо, тож-то, тому-то, тим-то, якби-то, тільки-но.
276.1
Запишіть сполучники, знімаючи риску. Поясніть їх правопис.
Як/що, про/те, тому/що, для/того/що/б, як/би, через/те/що, за/те, що/б, між/тим/як, ад/же, не/зважаючи/на/те/що, а/ні/ж, так/що, не/наче, не/мов, дарма/що, при/чому, на/чеб/то, якби/то.
276.2
Складіть із виділеними сполучниками речення про Сержа Лифаря.
Пишемо разом сполучники притому, причому, мовби, немовби, нібито, немовбито тощо.
277.1
Розляньте уважно таблицю.
Сполучники
Однозвучні слова (пишуться окремо)
Не відповідають на запитання; Відповідають на запитання; не є членами речення; є членами речення; не мають лексичного значення; мають лексичне значення; можна замінити сполучником-синоні- можна замінити повнозначним словом; мом; здебільшого наголошені здебільшого ненаголошені Приклади Про те, за те Проте, зате ( = але, однак) Хлопець дуже поспішав, проте все Він думав про те, куди поїхати одно запізнився. відпочивати. Що б Щоб ( = аби) Щоб отримати гарний результат, Що б там не відбулося, усе буде потрібно докласти зусиль. добре.
131
Якби, якщо ( = коли б) Як би, як що Якби ти вийшов раніше, не потрібно Як би не хотілося відпочити, побуло б поспішати. трібно довиконувати завдання.
277.2
Складіть речення з поданими словами так, щоб вони виступали то сполучниками, то однозвучними з ними словами. Використовуйте для допомоги матеріал таблиці. Зате/за те, якби/як би; щоб/що б, проте/про те.
Хвилинка для відпочинку
278
Дайте відповіді на запитання.
279
Запишіть пари речень, знімаючи риску.
1. Який сполучник складається з протиставного сполучника й сполучника підрядності? 2. Із якого сполучника можна утворити два підрядних?
1. Мало хто знає про/те, що Серж Лифар був ректором Університету танцю, професором Вищої школи музики та почесним президентом Національної ради танцю при ЮНЕСКО. І хоча майстер балету покинув Україну, про/те не розлюбив її до кінця життя. 2. Як/би не самовіддана праця, фанатична любов до танцю, не став би Серж «добрим генієм балету ХХ століття». Як/би не ображали Лифаря, він ніколи не мстив.
280.1
Перекладіть речення українською мовою.
1. Nu te-am știut că-mi ești din aceștia (I. Creangă). 2. Iar mama lui bădița Vasile își petrece băiatul la Piatra... (I. Creangă). 3. Eram în gimnaziu cînd am citit primele poezii ale lui Eminescu. 4. Dacă te hotărăști să mergi, merg și eu cu tine. Аșа cîntă de cu jale, de pică frunza pe cale (Folclor).
132
280.2
Випишіть парою сполучники — відповідники в обох мовах і надпишіть, якої будови (простий, складний чи складений) кожен із них.
281.1 281.2
Складіть пам’ятку «Як відрізнити сполучники й однозвучні з ними частини мови».
Виконайте одне із завдань.
1. Cтворіть «хмару слів» із сполучників, які пишуться через дефіс. 2. Напишіть есе «Українці та українки, які змінили світ…»
Перело́мний (перело́мна) — aici: schimbare bruscă. Визнача́льний (визнача́льна) — stabilit, determinat; apreciat.
§ 33. Частка як службова частина мови. Розряди часток за значенням
Прочитайте! Це цікаво!
Щоб досягти вершини, потрібні бажання й віра. Народна мудрість
Українець, що заснував WhatsApp Прикладом для мотивації є Ян Кум, програміст, творець популярного месенджера WhatsApp, який свого часу відчув увесь тягар емігрантського життя. Американський мільярдер народився у Фастові, на Київщині. Його сім’я жила доволі бідно. Ян був єдиною дитиною в сім’ї, батько працював будівельником, а мати була домогосподаркою. Коли Кум був маленький, траплялись моменти, що сім’я не могла оплатити навіть опалення чи електрику. Однак, як пізніше згадував Ян, саме такі миті зробили з нього сильнішу та амбітнішу людину. А от у школі майбутній інженер цікавився не точними науками, а спортом. Хлопець любив грати у футбол, хокей, та особливо подобалося йому заняття боксом. 133
Його мама поїхала до США з України в 1992-му разом з сином і спочатку підробляла нянею. Ян теж не цурався будь-якої роботи і мив підлогу в супермаркеті. Паралельно багато читав, цікавився комп’ютерною літературою. Університет Сан-Хосе він так і не закінчив, але натомість вступив в хакерський клуб і отримав роботу в Yahoo. У 2009-му разом з Брайаном Ектоном Ян придумав безкоштовний месенджер для смартфонів, який пізніше продав Марку Цукербергу за божевільні 19 мільярдів доларів (З інтернету).
Навчаюся! Тренуюся!
282.1
Випишіть із поданого вище тексту прийменники та сполучники, розподіливши їх у дві
282.2 282.3
Виконайте синтаксичний розбір виділеного речення.
колонки.
Про що ви дізналися з тексту? Чи є важливою й цікавою для вас така інформація?
Частка — службова частина мови, що надає реченню чи окремим його членам відтінків значення або слугує для творення певних граматичних форм і нових слів: Лише сильний духом стане переможцем. Частка не змінюється, не має лексичного значення, не є членом речення.
283.1
Розгляньте таблицю. Обговоріть її в групах. Розряди часток за значенням Словотворчі
будь-, небудь-, хто- творення займенників, прислівників, зворотних зна-, казна-, аби-, дієслів, сполучників, часток де-, -ся (сь), -же (-ж), не-, ні-, б- (би-) Формотворчі би (6), хай, нехай
134
творення форм умовного способу та 3-ї особи наказового способу дієслова
Модальні Питальні
чи, хіба, невже
оформлення запитання
Підсилювальні
як, й, що за, та, що то
підсилення
Стверджувальні
так, еге, еге ж, атож, ав- ствердження жеж
Заперечні
не, ні, ані
Вказівні
ось, от, це, оце, то, ото, он, додаткова вказівка на ген, онде предмет, дію, місце
Означальні
саме, якраз, справді, влас- увиразнення значення не, точно слів
Видільні
навіть, тільки, лише (лиш), виділення окремих слів, лишень, же (ж), хоч, хоча посилення їх значення б, таки, уже, аж
Кількісні
майже, мало не, приблизно, вказівка на кількість трохи не, чи, не, ледве не
Спонукальні
годі, -бо, -но, бодай, давай спонукання
Приєднувальні
також, теж, до того ж, ще й приєднання
283.2 283.3
заперечення
Які частки, на вашу думку, уживаються найчастіше?
Запишіть частки в три колонки: модальні, словотворчі, формотворчі.
Гаразд, но, казна, хай, авжеж, будь, то, аби, б, хіба, навряд чи, нехай, хтозна, би, також, майже, небудь.
284
Випишіть частки з тексту. Визначте їх розряд.
Ще не так давно WhatsАpp був одним із найпопулярніших месенджерів. Зараз через аналоги він уже не користується таким попитом, проте все одно майже сотні тисяч користувачів надсилають повідомлення саме в цьому додатку. А створив його звичайний підприємець із України, який, до речі, програмування вивчив самостійно. Невже це можливо? Авжеж, якщо для цього в букіністичній крамниці брати на час старі підручники. Ян Кум щедрий благодійник. Близько 558 мільйонів доларів пожертвував на добрі справи (З інтернету). 135
285
Запишіть речення, уставляючи частки з довідки. Зробіть висновок про використання цих часток.
Яну Куму хотілося … усе обговорити. Вони … уже прийшли. Узяв … я тебе з собою. Послухайте … мене! Вивчіть … програмування. Довідка: би, б, же, ж.
286.1
ХТО ШВИДШЕ? Із наведених часток випишіть лише формотворчі.
Авжеж, якраз, тільки, так, хай, справді, нібито, б, ось, не, би, аж, нехай, що за, ще, й, отож, ні, хіба, таки, ані.
286.2 287
З’ясуйте, до яких розрядів належать інші частки.
Складіть і запишіть речення про досягнення Яна Кума з частками невже, хіба, еге, ледве, ж, тільки, саме. Визначте, до яких розрядів належать ці частки, яку функцію виконують щодо окремих слів або речення в цілому.
288
Перепишіть речення. Знайдіть частки, що походять від інших частин мови.
У містечку Фастові жив собі просто звичайний хлопець. Куди нам знати, що через деякий час він стане мільярдером? Просто Ян мріяв про успіх і, бач, підкорив вершину. Як приємно, коли українці змінюють світ.
289.1
Перекладіть текст українською мовою.
— Tu la concursul de mîine? — Da, eu. — La concursul de mîine? — Ei! Da... — Da tu știi pentru ce loc e concurs, Ghiță? — Nu... — Pentru un loc de perfect caligraf, amice Ghițică!
136
— Apoi, dacă mi-a ordonat ministrul să merg... so poate? — Apoi mă prezint și eu, Ghiță. — Bine, prezintă-te și tu. — Cu mine! La caligrafie, Ghiță? — Cu tine la caligrafie... — Bine!
289.2 290.1 290.2
Знайдіть у перекладі частки, з’ясуйте їх розряди. Складіть есе « Кроки до успіху» з використанням часток лише, авжеж, нехай, все-таки, би (б), хоч.
Напишіть коментар до статті «Українець, що заснував WhatsApp», використовуючи частки.
Букіністи́чна крамни́ця — magazin anticărie; anticariat. Благоді́йник (благоді́йниця) — binefăcător (binefăcătoare). Амбі́тний (амбі́тна) — ambițios (ambițioasă).
§ 34. Написання часток Тільки той досягає мети, хто іде. Тільки той, хто горить, не згорає. Олександр Олесь
Навчаюся! Тренуюся!
291
Розляньте таблицю. Що для вас є відомим, а що нового ви дізналися? Частки можуть писатися
Окремо
Разом
Через дефіс
1. Формотворчі: б, би, хай, нехай 2. Модальні (крім бо, но, то, от, таки)
Колишні частки аби-, де-, що-, чи-, чим-, що- які стали префіксами
1. Бо, но, то, от, таки, якщо вони стоять безпосередньо після слова, до якого відносяться 137
3. Бо, но, то, от, Наприклад: таки, якщо не стоять Дехто, абиякий, безпосередньо після щонайкраще слова, до якого відносяться 4. Заперечні не, ні 5. Частки, що складаються з двох слів Наприклад: Прочитав би, сказала б, хай іде, таки вмовив
292
2. Колишні частки будь-, небудь-, казна-, хтозна-, бозна-, які стали префіксами або суфіксами Наприклад: Читай-бо, піди-бо, як-от, написав-таки, хто-небудь, будь-коли, казна-яка, хтозна-чим
Напишіть слова разом, окремо або через дефіс і поясніть їх правопис.
Аби/куди, тільки/б, тому/то, наче/б/то, будь/як, що/ночі, а/ні/коли, хоч/ би, тоді/то, як/от, а/то/ж, ні/до/чого, з/ким/небудь, а/все/ж/таки, де/в/ чому, а/ні/як, а/вже/ж, мов/би/то, скажи/но, що/ж/до, таки/зрозумів, усе/ таки, що/до, хтозна/з/ким, ніби/то, навряд/чи, знали/б, що/миті, он/як, як/ небудь, а/як/же.
Прочитайте! Українська Золота рибка, яку знає весь світ. Це цікаво! Що казати про здобутки Яни, якщо тільки олім-
пійських золотих медалей у неї чотири! Клочкова — чотирикратна олімпійська чемпіонка на дистанціях 200 та 400 метрів, срібна призерка — 800 метрів. А ще вона 10 разів вигравала чемпіонат світу і 19 разів чемпіонат Європи на різноманітних дистанціях. Якісь космічні досягнення для сучасного українського плавання!
293.1 293.2
Підготуйте інформацію про Яну Клочкову, використовуючи частки, що пишуться через дефіс.
Утворіть від поданих дієслів наказовий і умовний способи, використовуючи формотворчі частки. Поясніть правопис дієслів із частками. Змагатися, перемагати, досягати, здобувати.
138
294.1
Прочитайте текст. Випишіть із нього частки.
294.2 294.3
Виконайте синтаксичний розбір першого речення. Надпишіть над кожним словом частину мови.
Нічого в цьому житті не дається легко. Щоб досягти своїх цілей, необхідно йти на певні жертви — витрачати свої сили, час, обмежувати себе в чомусь. Іноді таки бувають моменти, коли хочеться все кинути й відмовитися від мрії. У такі моменти згадайте, як багато ви ж отримаєте, якщо підете далі і як багато втратите, якщо здастеся. Саме ціна успіху, як правило, менша, ніж ціна невдачі (Яна Клочкова).
Дайте відповіді на запитання.
1. Чи необхідно, на вашу думку, йти на певні жертви, щоб досягти успіху в житті? Якщо так, то на які саме? 2. Який вид спорту вам найбільше до вподоби і чому? Чи плануєте ви досягти висохих результатів у спорті?
295.1
Поясніть різницю в написанні. Визначте частини мови.
Авжеж — а вже ж, щоб — що б, тож — то ж, так-от — так от, абиде — аби де, чимало — чи мало, теж — те ж, хтозна — хто зна.
295.2
Складіть із цими словами речення.
Хвилинка для відпочинку
296 1. 2. 3. 4. 5.
Дайте відповіді на запитання.
Які дві частки літають? Які дві частки завжди над нами? Які дві частки ріжуть хліб? Яка частка стає мухою? У назві якого дерева заховалася вказівна частка?
139
297.1
Запишіть слова, згрупувавши їх за правилами написання часток.
Іди/бо, будь/де, ні/як, хто/небудь, мов/би/то, ні/скільки, що/суботи, читай/бо, вони/от, сказав/же, де/ж/таки, які/ж/бо, навряд/чи, а/тож, якби/ то, усе/ж/таки, казна/який, будь/що, він/таки, таки/він, пішла/ж/таки, казна/в/чому, будь/з/ким, немов/би/то, ні/би/то.
297.2
Підготуйте презентацію «Цікаві факти про Яну Клочкову», використовуючи частки -бо, -но, -то, -от, -таки.
Здобу́ток — realizare, reușită; cucerire, victorie; patrimoniu.
§ 35. НЕ і НІ з різними частинами мови (узагальнення)
Прочитайте! Це цікаво!
Перемагають тільки сильні духом! Народна мудрість
На Паралімпіаді-2018 Україну представляли 30 спортсменів. І в підсумку здобули 22 медалі: 7 золотих, 7 срібних та 8 бронзових. Результат по «золоту» — повторення рекорду 2006 року. Тоді на Паралімпіаді в Турині українська збірна теж виборола 7 медалей найвищого ґатунку. Щоправда, тоді ж 25 підсумкових нагород допомогли Україні зайняти третє залікове місце. На Паралімпіаді-2018 українці в підсумку опинилися на шостій позиції. Потрапили, так би мовити, «у квіткову церемонію».
298 140
Випишіть із поданого вище тексту частки. Визначте їх розряд.
Навчаюся! Тренуюся!
299
Пригадайте за допомогою теоретичного матеріалу таблиці основні правила написання часток НЕ з різними частинами мови, усно доповніть їх власними прикладами. Не пишемо разом • • • • • •
Коли слово без не не вживається У складі префікса недо-, який означає дію, стан або якість у неповній мірі З іменниками, прикметниками, займенниками, прислівниками, якщо вони в сполученні з не означають одне поняття З дієсловами, яким не надає нового значення З дієприкметником, якщо він є означенням, а не присудком і не має при собі пояснювальних слів У заперечному слові немає (нема). Не пишемо окремо
• • • • • • •
•
Зі словом, з яким частка не становить одного поняття, а є лише запереченням З дієсловами, дієприслівниками, дієслівними формами на -но, -то З дієприкметниками, що виступають у функції присудків З дієприкметниками, якщо вони мають при собі пояснювальні слова З прикметниками, що виступають у функції присудків, якщо часткою не заперечується ознака, виражена цим словом З числівниками, займенниками, а також при сполучниках і прийменниках З прикметником, що має при собі пояснювальне слово займенник або прислівник із часткою ні, а також з прикметником, перед яким стоять слова далеко, зовсім, аж ніяк Зі словами, які пишемо через дефіс
300
Напишіть частку НЕ разом або окремо зі словами й поясніть написання.
(Не)боязкий, а хоробрий, (не)легка перемога, (не)зважаючи на перешкоди, досягнення не (малі), (не)наша команда, аж ніяк (не)заслужений 141
коментар, українські паралімпійці (не)переможні, (не)має нічого не(можливого), не(безпечні) трюки, (не)сьомий, не(правильний) виступ, (не)можна (не)дооцінювати суперників, не(опускати) руки.
301
Випишіть з поданого тексту слова з часткою НЕ. Поясніть їх правопис.
Спортсмени-паралімпійці доводять і собі, і нам, що для сильної духом людини неможливого — немає. Вони не тільки захищають честь держави на міжнародних змаганнях, власним прикладом надихають тисячі людей — незрячих, у візках, на протезах. Для українських паралімпійців громадянський обов’язок і патріотизм — не порожній звук. Вони — герої нашого часу.
302
Обговоріть у парах правопис НІ з різними частинами мови. Частка ні пишеться РАЗОМ
ОКРЕМО
Із займенниками і прислівниками: Якщо ні вжито для заперечення ніхто, ніякий, ніколи, ніде чогось або для підсилення висловлювання: ні вдень ні вночі; на небі ні зірки У складі займенників, якщо ні відділяється від займенника прийменником: ні для кого, ні з котрим
303.1
ХТО ШВИДШЕ? Змоделюйте фразеологізми, використовуючи подані пари слів й уживаючи частку НІ.
Більш — менш; бе-ме; вашим-нашим; удень — уночі; верть — круть; слуху — духу.
303.2 142
Поясніть значення утворених фразеологізмів.
304.1
Підберіть самостійно й запишіть слова з часткою НЕ, які: а) без частки НЕ не вживаються (5 слів); б) в одному випадку пишуться з часткою НЕ разом, в іншому — окремо (3 слова); в) пишуться з часткою НЕ тільки окремо (5 слів).
304.2
Складіть есе «Життя — найвища цінність», із використанням різних частин мови з часткою НЕ.
Надиха́ти — a însufleți.
§ 36. Вигук як особлива частина мови
Прочитайте! Це цікаво!
Щоб досягти поставленої мети, потрібно впевнено йти до неї щодня. Джамала
Уперше про Джамалу заговорили 2009 року після перемоги на конкурсі «Нова хвиля» в Юрмалі. Відтоді вона випустила три альбоми й один мініальбом. Завдяки голосуванню українських телеглядачів Джамала стала представницею України на «Євробаченні2016». Джамала написала пісню «1944» ще до того, як вирішила брати участь у конкурсі. Композиція присвячена трагічній долі предків співачки, кримських татар. Спочатку в неї закохалася Україна, а тепер її відкрив для себе весь світ. Незрівнянна Джамала почала шлях до міжнародного визнання відразу з тріумфу — перемоги на пісенному конкурсі «Євробачення-2016».
143
Навчаюся! Тренуюся!
305
Випишіть із тексту службові частини.
Вигук (Interjecție) — особлива незмінювана частина мови, що виражає почуття й волевиявлення, не називаючи їх: ой, гей, ну, ого-го)
За походженням
За значенням
Звуконаслідувальні слова
306
Групи вигуків непохідні (утворені з одного або кількох звуків) похідні (утворені від інших частин мови) емоційні (передають почуття, емоції, переживання) волевиявлення (виражають спонукання до певної дії) мовного етикету (виражають привітання, прощання, подяку, вибачення тощо) окремий вид слів, що їх умовно зараховують до вигуків (відтворюють голоси істот і шуми)
о! ого! ех! гм! жах! отакої! прощавай! Боже мій! еге! годі! геть! алло! марш! привіт! бувайте! перепрошую! будь ласка! ку-ку! ш-ш-ш! дзень-дзень!
Випишіть із наведених речень вигуки, поділивши їх на групи за значенням.
1. Ох, який чудовий голос у Джамали. 2. Мама завжди говорила: «Співай, будь ласка, і ніколи не думай про призи». 3. Годі, ой, годі … 4. Гей, заспіваймо веселую пісню. 5. Ого, яке велике досягнення. 6. І знову птаство не вгаває: пі-пі-пі, вау-вау-вау, іті-іті-іті! 7. О, якби-то можна було повернути дитячі роки! 144
307
Згрупуйте наведені вигуки за розрядами.
Ох, ой леле, цить, будь ласка, кукуріку, до побачення, ку-ку, гайда, овва, му-у-у, добридень, алло, от тобі й на, годі, тьху, на добраніч, ня-а-ав, цур йому, анумо, гав-гав, вибачте, дзень, гей, геть, слава Богу, помагайбі, брязь, їй-богу.
308
ХТО ШВИДШЕ? Складіть якнайшвидше п’ять речень про Джамалу з вигуком ОХ так, щоб у першому реченні він виражав захоплення, у другому — співчуття, у третьому — сумнів у здійсненні чогось, у четвертому — здивування, а у п’ятому — переляк.
309
Складіть діалог про досягнення співачки Джамали, використовуючи вигуки.
Вигуки можуть уживатися в значенні самостійних слів, і тоді вони можуть бути членами речення: Її «дякую» прозвучало по-особливому.
310
Спишіть речення. Підкресліть вигуки, які, виконуючи ту чи іншу синтаксичну роль у реченні, набувають значення самостійних частин мови.
1. «А-а-а…» неслося десь здалеку, як од розірваної греблі. «А-а-а…» котилось ближче, і чулись в ньому і брязкіт скла, і окремі крики, повні розпуки та жаху, і тупіт ніг великої юрми… (М. Коцюбинський). 2. Нащо вороні великі хороми, знай, ворона, своє «кра» (Народна творчість). 3. Не удар авіабомби, не зловісна пісня кулі — над колискою хай лине материнське ніжне «люлі» (Л. Усенко). 4. Гей, коби-то я газдинькою була в тім ластів’ячім гнізді (Г. Хоткевич). 5. Той ухо прихилив, а кум — шушу-шу-шу… (Л. Глібов).
311.1
Наведіть якомога численнішу групу формул привітання, прощання, подяки, вибачення тощо, молдовської мови, подайте, де це можливо, українські відповідники.
145
311.2
Назвіть слова (запишіть парами), якими в обох мовах можна гукнути чи зупинити людину; гукнути, зупинити або завернути коня, вола, корову, собаку, кота.
312.1 312.2
Випишіть із творів художньої літератури 10 речень із різними вигуками.
Складіть гумореску із життя класу із використанням вигуків.
Бря́зкіт — zornăit, zîngănit; sunet. Розпу́ка — desperare, deznădejde, dezolare.
§ 37. Дефіс у вигуках. Кома і знак оклику при вигуках
Прочитайте! Це цікаво!
Шахи — це гімнастика для мізків. Паскаль
Одеситка Наталя Жукова стала найтитулованішою шахісткою України після того, як вдруге здобула шахову першість Європи. Кубок із Чемпіонату Європи за перше місце — одна з найулюбленіших нагород одеської шахістки Наталі Жукової. Нею вона довела, що в одну річку таки можна увійти двічі. Із різницею в 15 років Наталя вдруге стала чемпіонкою Європи. І знову — в грузинському Батумі. А ще вона — володарка титулу чоловічого гройсмейстера. Але мріє не про нові титули, а про відкриття дитячої шахової школи у рідній Одесі. Газета «День»
313 146
Розгляньте таблицю. Обговоріть її з сусідом (сусідкою) по парті.
Правопис вигуків Вигуки, що передають повторювані або протяжні звуки, пишуться через дефіс: ай-ай-ай, а-а-а, ну-ну, о-го-го, агов-гов-гов, Через ха-ха-ха, киць-киць, ш-ш-ш, ку-ку, му-у-у, ня-а-ав, ф’ю-у-у. дефіс Через дефіс пишуться: їй-богу, їй-бо, їй-право, ану-ну. Вигуки, що не передають повторюваних чи протяжних звуків пишуться разом: леле, лелечко, цитьте, овва, кукуріку, кудкудак, бух, тарах, бабах тощо. Разом Увага! Якщо потрібно передати протяжність, то й ці вигуки пишуться через дефіс: тара-а-а-ах, бу-у-ух, баба-а-а-х, кудкуда-а-а-ак. Усі складові частини пишуться окремо у вигуках: до побаченОкремо ня, будь ласка, на добраніч, отим то й ба, от тобі й на, оце так тощо.
314
Спишіть вигуки. Поясніть їх правопис.
315
Складіть речення так, щоб повнозначні слова вживалися в значенні вигуків.
Єй-єй, їй-богу, їй-бо, анумо, їй-право, кап-кап, кліп-кліп, овва, ну-ну, ой-ой-ой, так-так, тринь-бринь, алло, до побачення, на добраніч, еге-ге, гулі-гулі, от тобі й на, ану-ну.
Прощайте, от тобі й маєш, даруйте, дякую, жах, радість ти моя.
316
Запишіть вигуки, які мають етикетне значення. Уведіть їх у речення. Розділові знаки при вигуках
Ставимо кому
Ставимо знак оклику
Не ставимо кому
На початку і в середині речення:
На початку речення при вимові з підвищеною інтонацією:
Після вигуків перед особовими займенниками: Ой ти дівчино, славна шахістко.
147
О, як прекрасно, коли ти знаєш мову шахів.
Ой! Як тут гарно, різнобарвно!
Після вигуків о, ой перед звертанням: Ой Наталю! Це перемога твоя.
317
Підготуйте лігвістичний виступ «Розділові знаки при вигуках», використовуючи матеріал поданої вище таблиці. Використовуйте інформацію про Наталю Жукову (рубрика «Прочитайте! Це цікаво!»).
318
Перепишіть, уставляючи пропущені розділові знаки. Поясніть їх уживання.
1. Овва в Луцьку в грудні 2019 року Наталя Жукова вкотре стала чемпіонкою України з шахів. 2. О Наталю ми пишаємося твоїми перемогами. 3. Спасибі за гідне представлення України у світі. 4. Насправді їй-бо дуже хочеться, щоб Жукова відкрила шахову школу в Одесі.
319
148
Складіть мінітекст (5–6 речень) «Шахи та інтелект», використовуючи вигуки.
Перевірте свої знання 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10.
Чим службові частини відрізняються від самостійних? У чому полягає службова функція прийменника? З якими частинами мови вживаються прийменники? На які групи поділяються прийменники за походженням? Чому сполучники кваліфікують як службові слова? Назвіть функції сполучників у мові. У чому різниця між сполучниками сурядності і підрядності? Яка роль часток у мові? Назвіть основні правила правопису часток. Які частки називають формотворчими, а які словотворчими? Проілюструйте прикладами. 11. Чим відрізняються вигуки від повнозначних і службових слів? 12. Яку роль у мові виконують вигуки?
Тестові завдання за темою «Службові частини мови. Вигук» 1. Усі слова належать до службових частин мови в рядку А під, себе, старанно, прочитана Б але, не, попід, біля В нехай, з-поміж, виконуючи Г що, лише, абиде, не 2. Усі прийменники пишуться разом у рядку А незалежно/від, на/перед, з/під, за/ради, з/за Б по/між, згідно/з, під/час, у/продовж, з/поміж В у/наслідок, до/вкола, в/здовж, на/вколо, що/до Г на/впроти, у/зв'язку/з, поруч/з, з/метою, з/посеред 3. Правильно вжитий прийменник у варіанті А конспект по фізиці Б спідниця по коліно В іти по площі Г зробити по замовленню 4. Усі сполучники підрядні в рядку А бо, тому що, оскільки, якби, дарма що Б бо, та, проте, начебто, ніби В але, мов, як, щойно, якщо Г хай, ні...ні, ледве, й, однак 149
5. Від контексту залежить написання всіх слів у рядку А на/зустріч, у/купі, у/середині, на/дворі Б про/між, на/перекір, у/поперек, на/при/кіниі В у/зв’язку, на/в/проти, з/переляку, з/гори Г з/боку, на/сміх, на/славу, до/вподоби 6. Частка НЕ пишеться окремо з усіма словами в рядку А ще не/збудований; не/мічний; не/виконавши проект; не/нависть Б не/вивчені ще проблеми; не/зчувся, як заснув; не/знаючи броду В не/зводячи очей; не/потрібно дякувати; не/захищений від вітру; не/ дорого, а дешево Г не/часто; не/закінчений вчасно; не/забаром; не/довірливо 7. Вигук ужито в усіх реченнях, ОКРІМ А Агов, люди, відгукніться! Б А соловї за вікном тьох-тьох. В Досить говорити про те, що ніколи не справдиться. Г Цитьте, діти, контрольна ще триває. 8. Сполучниками є всі слова рядка, ОКРІМ А проте, дарма що, з-поміж Б оскільки, зате, і В або, щоб, бо Г якби, але, тому що 9. Усі частки пишуться окремо в рядку А написав/би, немов/би, як/небудь, надумав/таки Б все/ж/таки, стань/бо, аби/куди, все/таки В таки/прийшли, ну/й, навряд/чи, скажи/ж Г поки/що, колись/то, як/от, дай/но 10. Через дефіс треба писати всі прийменики в рядку А по/між, із/за, за/для Б з/над, з/між, з/під В за/ради, по/під, з/поміж Г по/за, з/між, із/за 11. Складіть 2 речення із словом ЯКБИ так, щоб у першому воно було сполучником, а в другому — однозвучним словом. 12. Складіть 2 речення із словом НАВКОЛО так, щоб у першому реченні це був прийменник, а в другому — прислівник.
150
§ 38. Повторення та узагальнення вивченого протягом року Що вмієте, того не забувайте, а чого не вмієте, того навчайтеся! В. Мономах
320
Які частини мови вивчали в 7 класі? Які найбільше запам’яталися? Чому? Вивчення яких частин мови було найбільш складним?
321
Уставте замість крапок дієприкметникові звороти з довідки, узгоджуючи дієприкметники з іменниками, запишіть речення, пояснивши розділові знаки. Перед нами була чудова картина Дніпра… . Уже майнули село й поїхали понад течією… . Кругом не дуже широкої долини стояли гори… . Біля входу в парк… царювала тиша. Скелі… далеко розсипаються в морі. Слова для довідок: облитий сонцем з високого неба; обсаджений старими густими вербами; перетятий вузенькими щілинами; розкиданий купами понад берегом під кручами.
322
Прочитайте текст. Визначте тип і стиль мовлення. Доберіть заголовок до тексту. Яку музику, на вашу думку, можна почути в лісі? Попереду, за річкою, танули ліси, що тяглися звідси і вгору, понад Ворсклою, і вниз, до Дніпра. Зав’юнився під ногами розсипчастий пісок берега. Річки, схованої в берегах, ще не видно було, але вона вже відчувалася по свіжості й прохолоді, якою потягло від неї. Ліс, наблизившись, перетворився з синього в зелений. Його соковиті хащі по той бік річки, прокидаючись, повнилися пташиним тисячоголосим гомоном, особливо солов’їними трелями. Зелений світ, умитий росами, лящав, висвістував, видзвонював, лунко переливався щедрою розмаїтістю акордів, ладів і тонів. Птаство, радіючі весні, творило музику краси дивовижної, соловї аж заходились, зозулі кували, торкаючи дзьобами чарівні клавіші неба. 151
Схід все ясніше розцвітався рожевим, світла більшало, невтомна пташина музика, напливаючи із зелених глибин, мовби привертала веснянку (О. Гончар).
323.1
Відгадайте словосполучення, зашифровані в ребусах.
323.2
Провідміняйте розгадані словосполучення. Порівняйте відмінкові закінчення дієприкметників і прикметників. Зробіть висновки про відмінювання дієприкметників.
324
Створіть проєкт на основі поданої таблиці. Заповніть колонки прикладами активних і пасивних дієприкметників. Інфінітиви дієслів
Суфікси
Активні Пасивні Суфікси дієприкметники дієприкметники
І дієвідміна (на)писати бажати (по)жовтіти (ви)лікувати (з)мужніти виконувати пустити (з)шити замкнути зігріти
152
-уч-юч-л-
-н-єн-
ІІ дієвідміна любити кипіти лежати сплатити скосити настояти
-ач-яч-
-ен-н-
Хвилинка для відпочинку
325.1
Подивіться уважно на малюнок (протягом однієї хвилини).
325.2
Загорніть підручник і запишіть у зошиті назви предметів, які були зображені на малюнку.
• •
Опрацювання результатів тесту якщо ви записали від 1 до 5 слів, то вам треба серйозно попрацювати над розвитком образної пам’яті й уваги. якщо вам удалось відтворити 6 і більше зображень, то ваша увага й образна пам'ять у нормі. 153
325.3
Складіть речення із записаними словами, використавши дієприслівники доконаного й недоконаного виду.
326
Відредагуйте речення. Обміняйтеся зошитами для перевірки. Аргументуйте свій вибір.
Запізнившись на урок, усі вже ретельно готувалися до контрольної роботи. Повертаючись додому, у нас був чудовий настрій. Відкривши вікно, почулася неголосна розмова. Відпочивши, нас запросили на прогулянку.
327
Обговоріть у групі подані запитання та поінформуйте клас про свою роботу.
Розкажіть про особливість прислівника як самостійної частини мови. Поясніть про написання не, ні з прислівниками. Розкажіть про написання прислівників разом. Наведіть приклади. Поясніть, коли прислівники пишуться через дефіс. Наведіть приклади. Поясніть різницю у написанні словосполучень одягнений по-зимовому; по зимовому лісі.
328.1
ХТО ШВИДШЕ? Гра «Розшифруй слово». Виберіть з поданих слів прислівники і за першими буквами відновіть зашифроване слово. Коло, мимоволі, малий, троє, утричі, близький, далеко, раз у раз, інший, танути, інколи, сонний, сонно, четверо, тихий, тендітно.
328.2 329
Яке слово було зашифроване? Як вам вдалося вичленити прислівники серед інших частин мови?
Складіть вірш, використавши подані рими.
І група. Щоб грамотним … … … знати, … … … вивчати, … … … писати. 154
стати,
ІІ група А щоб знань багато … … … міркувати, … … … заглядати, … … … працювати.
мати,
ІІІ група Слід завжди уважним … … … чути, … … … вивчати, … … … не забувати.
330.1
ІV група Отже, на уроці … … … не марнуй, … … … не ледацюй, … … … дошукайся, … … … не гайся!
бути,
Охарактеризуйте за малюнком-схемою свої стосунки з людьми, використавши прислівники різних ступенів
порівняння.
подруга
зр оз ум іло
Я
ше учні р з куди
учитель найві дверт іше мати
о тьк ба
ва жк о
зно прия
330.2 331
зі дру
брат
пр ос тіш е се ст ра нещ иро
ало менш вд друг
ро ди чі
сусіди
че аж йв на
бат ьки др найкр узі аще в
доречно
Зразок: з другом (подругою) я спілкуюся довго й найвідвертіше.
Запишіть п’ять речень, які ви склали, виконуючи завдання.
Гра «Хто більше?» Випишіть із тексту прийменники, сполучники, частки, вигуки.
Ой, яка хороша весна цього року! Мені здається, що ніколи ще не було такої веселої, такої зеленої й запашної весни! Я сказала про це мамі, а вона каже, що весна завжди чудова, бо природа прокидається від зимового сну, земля вбирається найпершими квітами, а на полях зеленіють кучеряві сходи хлібів (О. Донченко). 155
Розвиток мовлення § 39. Твір-опис процесу праці в художньому стилі
332
Прочитайте текст. Визначте тему й основну думку. Доберіть заголовок.
Руки Ганни Сильвестрівни натхненно чаклували над кожним шматочком тіста. Господиня встигла вже поставити воду і, коли окріп забелькотів, виклала на підситок перший десяток вареників та почала по одному кидати їх у каструлю. Прозора вода враз скаламутилась, у ній затанцювали білі порошинки. Полинув ніжний аромат тіста й варених ягід. Потім вода знову забила в ключі, і незабаром вареники почали випливати нагору. За мить вони запаморочливо пахтіли на тарілці — білі-білі, з ледь помітним бузковим відливом (І. Сенченко). Чаклува́ти — a vrăji, a fermeca. Скаламу́тилась — s-a tulburat. Запа́морочливо — amețitor, uimitor, uluitor. Пахті́ли — abureau.
333
Виконайте завдання до тексту.
• Визначте тип мовлення, який покладено в основу тексту. Думку обґрунтуйте. • З’ясуйте стиль мовлення тексту. • Чи можна відчути, як автор ставиться до виконавиці дій? Завдяки чому це зрозуміло? Процес праці — це перелік певних трудових дій, які треба виконати, щоб одержати р ррезультат, у тобто продукт р у праці. р Опис процесу праці — це опис складових частин конкретної роботи, дій, які людина виконує в певній послідовності. Види опису процесу праці: • науковий; • художній.
156
• Мета художнього опису процесу праці — викликати певне ставлення до праці, до її виконавця, до продукту праці. • Ознаки художнього опису процесу праці: ▶ образність, емоційність; ▶ використання художніх засобів: епітетів, порівнянь, метафор.
334 335 336
Доберіть синоніми до слова праця.
Доберіть слова-синоніми, за допомогою яких можна описати дії тих, хто працює.
Поясніть фразеологізми, які характеризують виконання дії. Які з них говорять безпосередньо про дію, а які — про результат дії? Поясніть значення фразеологізмів. У разі потреби скористайтеся довідкою. Не покладаючи рук; як з голочки; уганяти коло роботи; як по нотах; ганяти як солоного зайця; за гаряче й студене хапати; крутитися як білка в колесі; трудитися в поті чола. Довідка: старанно працювати; працювати із завзяттям, із запалом; новий, щойно добротно зроблений; мати багато роботи, бути постійно заклопотаним; працювати легко, без ускладнень; без перепочинку, весь час; усе робити, ні від якої роботи не відмовлятися.
337
Ознайомтеся з орієнтовним планом складання твору-опису процесу праці.
Орієнтовний план Де, коли і за яких обставин ви спостерігали за виконанням дії? Чи потрібною є робота? Послідовність виконання певних трудових дій. Що зацікавило нас у роботі? Що запам’яталося, вразило, здивувало? 5. Оцінка результату праці.
1. 2. 3. 4.
Зосере́джена (зосере́джений) — concentrat, cu atenție.
157
Лексичний матеріал для твору-опису процесу праці Слова для позначення послідовності дій: спочатку, перш за все, потім, пізніше, затим, опісля, згодом, тепер, нарешті, насамкінець. Слова, що аналізують виконувані операції (дії): працювати швидко, легко, серйозно, спокійно, творчо, цікаво, зосереджено, вправно; праця успішна, благородна, відповідальна, напружена, плідна, радісна, якісна, сумлінна.
338
Поміркуйте, який процес праці приносить вам задоволення й радість. Чи доводилося вам спостерігати за тим, як хтось виконує роботу?
339 340
Поясніть висловлювання Володимира Мономаха «Не забувайте того доброго, що вмієте, а чого не вмієте, навчайтесь».
Складіть твір-опис процесу праці в художньому стилі за власним спостереженням (на основі власного досвіду). Доберіть заголовок до твору.
§ 40. Складання інтерв’ю
341
Прочитайте слова та їхнє лексичне значення. Поміркуйте, люди якої професії послуговуються цією лексикою. Масмедіа — засоби одночасної передачі інформації групі людей (ЗМІ). Бліцпортрет — публікація, яка містить короткі відомості про людину. Експромт — принагідний виступ без підготовки, імпровізація. Патетика — тон промови, настроєність. Меседж — інформація, що містить певний прихований смисл. Пресреліз — документ, у якому подається інформація про певну подію або захід до ЗМІ. Модератор — професійний ведучий у ЗМІ.
342 158
Прочитайте за особами текст розмови Оксани Онищенко з Аллою Котляр – відомою лялькаркою з Одеси.
Хто з нас не любив у дитинстві іграшок! Вони залишаються захопленням і для деяких дорослих. А для когось ляльки стали не просто хобі, а й професією. Наприклад, для лялькарки Алли Котляр з Одеси. Її іграшки підкоряють не тільки українців, а й цінителів ляльок з усього світу. — Алло, як правильно сказати, ви за фахом — лялькарка? — Так, я ляльковий майстер, хоча й досить різнобічний. Роблю і ляльок, і іграшки, проте ляльок усе-таки більше. Лялькар — доволі загальна назва, адже, своєю чергою, вони поділяються на майстрів авторської ляльки, майстрів-народників, майстрів текстильної ляльки, теддістів… Дуже багато напрямів, усіх за раз і не перелічиш! — У вас медична освіта — за плечима Львівський медуніверситет. Як сталося, що ви змінили професію? — У сфері медицини я пропрацювала недовго. Після народження дітей залишила роботу, віддавалася їхньому вихованню та розвитку. Коли діти виросли й моєї допомоги вже не потребували, мені стало нудно. Я шукала себе, постійно займалася якоюсь творчістю: писала картини, малювала батик, робила мозаїку, випалювала по дереву, розписувала шовк, гравірувала посуд. Одне слово, перепробувала все, доки не зупинилася на ляльках. Згодом навчилася валяти вовну. Тепер мій основний напрям — валяна іграшка. Причому дуже своєрідна. Я гармонійно поєдную непоєднувані, здавалося б, матеріали: метал, шкіру, пластик, повсть. У цьому унікальність моїх робіт. Вони зроблені у стилі стимпанк. — Ваші іграшкові коти доволі незвичні. На мою думку, вони не дуже схожі на справжніх, живих. — Вони й не мають бути схожими. Є майстри, чий напрям — реалізм. Коли дивишся на їхні роботи, часом іграшку можна сплутати зі справжньою тваринкою, настільки вигляд у неї живої. Я ж фантастично переосмислюю звичний котячий образ. У мене є Кіт-самурай, Кіт у чоботях і навіть Котосов (голова кота, а тіло, крила й лапи — сови). Їх люблять. Багато колекціонерів очікують появи моїх нових котів. — Ваші роботи впізнають за унікальністю, за поєднанням непоєд159
нуваного в образах, і саме це підкоряє глядачів не тільки в Україні. У вас багато міжнародних нагород? — Я отримувала нагороди в конкурсах в Австралії, Угорщині, Англії, Іспанії і, звісно ж, в Україні. Два роки поспіль мої роботи перемагають на дуже престижному міжнародному конкурсі Golden George у Німеччині. Його ще називають «мишковим» Оскаром. Переможці отримують статуетку Джорджа, зроблену за подобою Оскара, тільки замість голови Оскара — голова іграшкового ведмедя. У світі ляльок ця нагорода ідентична тій, яку вручають у Голлівуді. Досі в Україні було всього п’ятеро людей, які володіли Golden George: двоє майстрів з Одеси та три киянки. Цього року ми отримали ще шість «джорджів». Уявляєте, з дев’яти українських майстрів, які подали свої роботи на конкурс, вищу нагороду отримали зразу шестеро! Небувалий успіх для країни! Це свідчить, що українські ляльки дуже цінуються. Тепер в Україні 11 володарів Golden George. — Чому українські ляльки цінуються у світі? — Тому що українські майстри не схожі ні на кого. Більшість їх — самоуки... — Є, на вашу думку, майбутнє в лялькового ремесла? — У нього великі перспективи. В української ляльки багата історія. Наприклад, ті ж обрядові народні ляльки-мотанки. І майбутнє, я впевнена, не менш цікаве… Блаже́нний (блаже́нна) — 1) fericit (fericită); 2) naiv(naivă), ciudat (ciudată). Засно́вник (засно́вниця) — fondator (fondatoare), întemeetor (întemeetoare); ctitor.
343 • • • • • •
160
Виконайте завдання до тексту. Дайте відповіді на запитання.
Визначте тему й основну думку тексту. Поясніть, у чому актуальність питань, розглянутих у тексті. Відповідь на яке запитання вас зацікавило найбільше? Про що запитали б ви Аллу Котляр? Визначте стиль мовлення тексту. Думку обґрунтуйте. Поміркуйте про те, хто може бути співрозмовником журналіста.
Інтерв’ю — один із інформаційних жанрів журналістики — вільний виклад розмови журналіста з особою, думки або коментарі чи враження якої з певних життєвих питань являють громадський інтерес. • Призначення інтерв’ю — публікація в пресі, показ на телебаченні, трансляція по радіо, використання в інтернеті тощо.
Види інтерв’ю
344
діалог монолог повідомлення полілог анкетні запитання Прочитайте визначення. Доберіть із довідки слова, що називають поняття.
1. Людина, яка бере інтерв’ю, — … . 2. Людина, у якої беруть інтерв’ю, — …. 3. Процес узяття інтерв’ю — … . 4. Інтерв’ю переважно з місця події — … . Довідка. Респондент, флеш-інтервю, інтерв’ювання, інтерв’ютер.
345
Ознайомтеся з етапами роботи над інтерв’ю.
1. Підготовка до розмови. 2. Розмова інтерв’ютера з респондентом. 3. Розшифрування та осмислення інформації. 4. Написання тексту інтерв’ю та його редагування. 5. Погодження тексту з респондентом, публікація інтерв’ю. в’ю ’ю..
346
Прочитайте запитання та оберіть декілька з них, на які ви б самі хотіли дати відповідь. Поставте одне запитання своєму однокласнику (однокласниці). 1. 2. 3.
Яка ваша найхарактерніша риса? Яка у вас мрія про щастя? Чого ви найбільше боїтеся? 161
4. 5. 6. 7. 8. 9.
Якими б ви хотіли бути? Ваш улюблений колір? Ваші улюблені письменники (поети)? Який літературний герой є вашим улюбленим? Чому? Якими здібностями ви б хотіли володіти? Яка літературна героїня є вашою улюбленою?
Пам’ятка «Як узяти інтерв’ю» 1. Заздалегідь зберіть інформацію про співбесідника / співбесідницю, а також про проблему, яку хочете з ним / нею обговорити. 2. Підготуйте кілька запитань. З самого початку зробіть запас запитань дещо більший, ніж видається необхідним. 3. Розставте пріоритети в питаннях і визначте, яку найбільш важливу інформацію вам треба отримати від респондента. 4. Під час інтерв’ю ви насамперед повинні дізнаватися про факти й думки. 5. Намагайтеся створити для респондента / респондентки комфортні умови. 6. Ставте об’єктивні запитання, які відображають широкий спектр думок. 7. Будьте тактовними. Наприкінці інтерв’ю не забудьте подякувати своєму гостю /своїй гості за розмову.
347 348
Об’єднайтеся в пари. Поміркуйте, у кого з видатних особистостей ви хотіли б узяти інтерв’ю.
349
Створіть інтерв’ю, запишіть.
Визначте мету розмови (за вибором): інтерв’ю
1) інформативне: предмет розмови — нові факти, інтерес до особистості співрозмовника гранично ослаблений; 2) проблемне: предмет обговорення — думки та їх зіставлення; 3) портретне: предмет — особистість співрозмовника, знайомство з ним.
162
§ 41. Замітка в газету
350
Прочитайте слова Натана Ротшильда. Поясніть, як ви їх розумієте.
Хто володіє інформацією, той володіє світом.
351
Дайте відповіді на запитання.
352
Прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення. Думку обґрунтуйте.
1. Що, на вашу думку, є джерелом інформації? 2. Чи часто ви цікавитеся тим, про що повідомляють засоби масової інформації (ЗМІ)? 3. Яким засобам масової інформації ви надаєте перевагу? 4. Які газети читати цікавіше — звичайні паперові чи інтернет-газети? Чому?
Чи потрібна акція «Милосердя»? Кожного року в нашій школі проходить акція «Милосердя», мета якої — допомогти дітям-сиротам або тим, хто потребує матеріальної допомоги. У рамках цієї акції всім учням було запропоновано принести одяг, продукти харчування, іграшки, книжки, зошити, олівці тощо. Багато було тих, хто відгукнувся. Проте деякі учні з різних «поважних» причин не взяли участі в акції. Цікаво, що ж ними керувало? Невже байдужість? Із цим питанням я звернулася до безсердечних героїв моєї замітки. Одні відповіли, що вони не зобов’язані допомагати сиротам, про них повинна дбати держава. Тому така одноразова допомога навряд чи буде корисною. Інші сказали, що їм байдуже те, як живуть знедолені діти. Як можна жити в демократичній державі й так розмірковувати?! Друзі, невже ви вважаєте, що у вашому житті завжди буде все гаразд? На жаль, такого ніколи не буває. Мабуть, і вам у скрутну хвилину захочеться співчуття та щирої підтримки. Згадайте тоді народну мудрість: «Як ти ставитимешся до навколишніх, так і вони ставитимуться до тебе» (А. Расторгуєва). 163
353 • • • •
Дайте відповіді на запитання.
Якій темі присвячено замітку? Чи актуальна порушена тема? Що виражає заголовок — тему чи основну думку? До яких роздумів спонукає вас проблема, висвітлена в замітці? Чи спроможна, на вашу думку, замітка спричинити обговорення порушеної в ній проблеми? Які думки можуть бути висловлені учасниками дискусії?
Замітка — інформаційний жанр, у якому в лаконічній формі повідомляється про важливі події, цікаві факти, явища, які мають суспільне значення. Зміст замітки відповідає на питання ЩО? — ДЕ? — КОЛИ? — З КИМ? відбулося (сталося)
• Мета замітки — проінформувати, тобто повідомити про подію, факт, випадок.
Ознаки замітки: • актуальність; • достовірність; • точність; • конкретність; • лаконічність; • влучність. УВАГА! Замітку пишемо в публіцистичному стилі, у ній допускається вживання епітетів, порівнянь, інших художніх засобів.
354
Прочитайте речення. Які з них можуть спонукати до дискусії?
1. Мій найкращий друг. Моя найкраща подруга. 2. Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять. 3. Чи зобов’язана людина допомагати бездомним тваринам? 4. Спортивні змагання в нашій школі. 5. Волонтери «сіють» добре і вічне. 6. Зустрічатися з видатними людьми завжди цікаво. 7. Людські можливості безкінечні. 8. Краса врятує світ.
164
Лексичний матеріал: • часто доводиться чути, що …; нерідко висловлюють думку, що …; • оскільки, не зважаючи на те, що…; по-перше, по-друге; нарешті; таким чином. Пам’ятка «Як писати замітку» 1. Вдумайтеся в тему, обрану для замітки. 2. Визначте адресата й мету висловлювання. 3. Сформулюйте основну думку. 4. Продумайте композицію замітки (вступ — теза, основна частина — докази, закінчення — висновки). 5. Добирайте переконливі докази (приклад із життя, літератури, висловлювання видатних людей). 6. Дбайте про мовленнєве оформлення замітки: уживайте мовні засоби, характерні для тексту типу роздуму.
355 356
Оберіть із вправи 354 речення, що виражає проблему, яка вас найбільше цікавить. Напишіть замітку з позиції «за» чи «проти». Доберіть влучний заголовок.
§ 42. Докладний письмовий переказ тексту-розповіді з елементами опису процесу праці Переказ — це усвідомлене відтворення авторського тексту. Для оволодіння переказом необхідна низка вмінь: прослухати і сприйняти твір, зрозуміти його основний зміст, запам’ятати поступовість викладу, мовленнєві звороти авторського тексту, усвідомлено і зв’язно передати текст. Що може бути більш українським за український борщ? Страва така, що про неї співати хочеться. І готується просто. Берете картопельки. Почистили, порізали і на вогонь поставили. Звичайно, у каструлі з водою. Тоді нарізали моркву, буряк, цибульку, поклали все це на сковорідку з олією. Поки все це вариться 165
і смажиться, нашаткували капусти. Ось вода закипіла, картопля піну пускає… Ще трохи — й можна кидати до каструлі усе те, що на сковороді… Почекайте, а помідори? Швиденько на сковорідку, нехай пропасирується. Ось тепер висипаємо в каструлю. Як тільки знову закипіло, додамо капусти, посолимо, кинемо кропу й петрушки… Звичайно, борщ — страва суто українська. Та чи завжди його готували за щойно поданим рецептом? Щодо цього є сумніви. Сумнів перший. Коли на наших городах з’явилася картопля? Отож! Виходить, колись борщ варили без картоплі? Сумнів другий. Помідори звуться ще томатами, а слово це не українське. То чим же борщ підкислювали, коли в Україні помідорів не було? А тепер про інші страви, які нам пропонують деякі сучасники. Багато мовиться про необхідність відродження козаччини з усіма зовнішніми атрибутами. Дехто хоче розселити сучасних козаків по кордонах держави, щоб рідну землю оберігали. Щоб сідали на коней і несли варту. Цікава ідея. Осідлати коня, узяти спис і шаблю... От тільки як наздогнати верхи порушника кордону, якщо той на іномарці? Чи ж можна рухатися вперед з повернутою назад головою? Справді, ми маємо збагнути нашу історію, відновити все, що є гідним відновлення. Та чи слід відновлювати шаблі й сідла? «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь», — писав Кобзар. Наші предки так і робили. Вони шанували все, що росло на нашій землі, проте, варячи борщ, не цуралися заморських рослин. Додавали їх до своїх. Чи ж не варто осучаснити й мрії про козацтво? Зберегти найкраще, урахувавши нинішні умови. Адже суть козаччини не в осідланих конях і гострих шаблях, а в спроможності захистити гідність рідного народу. (За С. Лютим) Нашаткува́ти — a tăia mărunt. Збагну́ти — 1) a înțelege, a pătrunde, a concepe; 2) a cuprinde, a sesiza. Спромо́жність — 1) posibilitate, capacitate; 2) putere, putință.
357 • •
166
Завдання до тексту.
Визначте тип мовлення, покладений в основу тексту. Поясніть лексичне значення слів шаткувати, пасирувати, атрибут.
• • •
Доберіть синоніми до слів страва, цуратися, гідний. Складіть й запишіть складний план тексту. За планом напишіть переказ.
Пам'ятка «Як писати переказ» 1. Уважно прослухайте текст для переказу. 2. За потреби запишіть на чернетці ключові слова й словосполучення. 3. Під час повторного прослуховування тексту зробіть записи на чернетці у вигляді плану, окремих слів і словосполучень, потрібних для розкриття основної думки, зв’язку частин тексту тощо. 4. Поміркуйте над змістом і послідовністю викладу матеріалу переказу. 5. На чернетці напишіть стислий переказ тексту, підпорядковуючи висловлення темі та основній думці. 6. Відредагуйте написане для поліпшення мовного оформлення своєї роботи, подбайте про точність висловлення думок, розстановки розділових знаків. 7. Перепишіть роботу охайно, без виправлень, відповідно до норм української літературної мови. 8. Здійсніть перевірку написаного в чистовому варіанті.
358
Прочитайте! Це цікаво!
359
Запитайте у своїх рідних рецепт приготування борщу у вашій родині й поділіться ним з іншими.
5 жовтня 2019 року в смт Велика Михайлівка Одеської області пройшов ІІ відкритий міжрайонний чемпіонат із приготування борщу, у якому взяли участь команди різних районів Одещини.
167
§ 43. Особливості побудови роздуму дискусійного характеру
360
Пригадайте елементи структури роздуму. У яких мовленнєвих ситуаціях використовується цей тип
мовлення? Повсякденне життя від кожної людини потребує вміння чітко висловлювати та обстоювати власну думку, обґрунтовувати свою позицію під час суперечки. Суперечка — це незгода, розбіжність у поглядах на якесь питання, коли кожна зі сторін обстоює власну правоту. Окремі різновиди суперечки носять такі назви: дискусія, полеміка, диспут, дебати. Дискусія — публічна суперечка, метою якої є з’ясування та зіставлення різних точок зору, пошук, виявлення істини, правильного вирішення питання. Полеміка — публічна суперечка на наукову або суспільно важливу тему. Диспут — суперечка, що, як правило, виникає в процесі обговорення доповідей, повідомлень, виступів на зборах. Дебати — обмін думками з приводу якихось питань (здебільшого так називають суперечку, що виникла в процесі обговорення доповіді або повідомлення на зборах, засіданнях, конференціях).
Повсякде́нний (повсякденна) — cotidian (cotidiană). Супере́чка — contrazicere, controversă.
361
Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Визначте, до якого типу мовлення належить висловлювання.
Робити добро чи ні — це особисте право кожної людини. Кожен має право морального вибору, який відображає його поведінку в різних життєвих ситуаціях. Уважається, що добрих, щирих людей на світі більше. Належність до таких ми відчуваємо на тонкому, інтуїтивному рівні, адже всі наші дії — наслідок наших думок і помислів. Таким чином, вчинки, які ми здійснюємо, показують нашу внутрішню суть. 168
Добро — широке поняття, яке має безліч проявів. Його приємно не тільки отримувати, а й дарувати самому, від чистого серця. Коли ми робимо добрі справи, то теж отримуємо від цього задоволення. А ті, хто нас оточує, дізнаються про наш світогляд і моральні якості. Наведемо приклади. Якщо людина поступається місцем у транспорті літній жінці, це свідчить про такі риси, як вихованість та високий рівень культури. Хто морально й матеріально допомагає знедоленому (погорільцю або тому, хто потребує операції) — наділений співчуттям, здатністю співболівати. Доброта — це та людська якість, на якій будується світ. Вона має властивість поширюватися й повертатися до того, від кого починалася. Недарма народне прислів’я говорить: «Твори добро, і воно тобі повернеться» (Із журналу).
Знедо́лений (знедо́лена) — nenorocit, năpăstuit; oropsit. Погорі́лець (погорі́лиця) — sinistrat (în urma unui incendiu).
362 363
Визначте у висловлюванні тезу та докази.
Визначте стиль висловлювання, свою думку обґрунтуйте.
Найпридатнішим типом мовлення для твору дискусійного характеру є роздум. Роздум — висловлювання, мета якого — довести істинність чи хибність якоїсь думки (тези). В основу роздумів дискусійного характеру має бути покладено питання, яке викликає різне витлумачення серед людей. Роздум відповідає на питання чому? У творі-роздумі дискусійного характеру потрібно навести два-три протилежні погляди на обговорюване питання. Власну позицію автор твору повинен аргументувати, тобто вдатися до доказів, проілюструвати їх прикладами. Роздум буває розгорнутий і стягнений. 169
Схема розгорнутого роздуму Що з цього випливає?
Чому?
Теза
Висновок
Доказ Тому що, оскільки…
Таким чином, отже…
Схема стягненого роздуму Чому?
Теза
Доказ
Тому що, оскільки, адже, бо…
364.1
Прочитайте діалог. Які правила ведення дискусії порушили хлопчики?
— Ти чиниш неправильно, коли вживаєш так багато слів-паразитів, — зауважив Мишко своєму другові. — Що? — обурився той. — Це ти, синок, вказуватимеш мені, як я маю розмовляти? — Хто, я — синок? — перепитав Мишко. — А ще другом моїм називався… Хлопці з того часу не дружать.
364.2
Що треба зробити хлопцям, аби помиритися?
Правила ведення дискусії 1. Чітко сформулюйте питання (проблему), з якого вестиметься дискусія. Не відходьте від обговорювання цього питання. 2. Не сперечайтеся через дрібниці. 3. Наводьте переконливі аргументи. 4. Уважно слухайте докази співрозмовника.
365.1
За поданим планом складіть усний твір-роздум дискусійного характеру в публіцистичному стилі «Чи потрібно в добу комп’ютеризації вивчати орфографію?».
170
План твору І. Навчання грамотного письма потребує багато зусиль і часу. ІІ. Орфографічна грамотність сприяє успішному письмовому спілкуванню. 1. Освічена людина викликає повагу та довіру. 2. Ніщо так не відволікає від змісту написаного, як помилки. 3. Грамотне письмо — свідчення самоповаги. ІІІ. Жодна комп’ютерна програма не замінить людського розуму.
365.2
Використайте у творі:
За одного грамотного сім неграмотних дають. Не звання дає знання, а навпаки (Народна творчість). Письмо з помилками — то як невимиті руки. Освіта потрібна людині не для іспиту і вступу до вищого навчального закладу, а для неї самої (В. Стус). Напис на комп’ютері: «Тут є усе, крім твого власного розуму» (Г. Пагутяк).
366 • • • •
Підготуйтеся до усного твору-роздуму дискусійного характеру за однією з поданих тем.
Чи можна вважати себе справжнім українцем, не знаючи рідної мови? Чи всі народні традиції варто відновлювати? Чи потрібен нашому сучасникові каліграфічний почерк? Чи потрібно перекладати всі зарубіжні фільми українською мовою?
Відволіка́ти — 1) a trage (a tîrî) la o parte, 2) a amîna, a tărăgăna, a tergiversa. Самопова́га — respect de sine.
§ 44. Тексти для перекладу
367.1
Перекладіть текст українською мовою. Două lumini nemuritoare
În sfîrșit, cel care merge înainte, îndesînd pasul mai sigur, rostește parcă mîngîindu-și cu vorba însoțitorul: 171
— Am ajuns, bădiță Mihai. Iată bojdeuca mea! Eminescu nu era prima dată aici. Acum, însă, venise pentru azil mai îndelungat. Rămăsese fără gazdă, fiind dat afară din revizorat și, în plus, tras la judecată în urma unei vechi cîrteli. Era o răfuială juruită demult de lepădăturile și gușații politici, pe care nu-i cruțase nici el. În cămăruța joasă a gazdei se aprindea un muc de lampă, sub ochiul căruia se deschideau, mai sclipitoare ca oricînd, inima și visurile lor. Frămîntau gînduri nedezlegate, continuau a limpezi ciocnirile babilonice de la ședințele literare, dar, mai ales, își depănau, culegînd-o de prin hățișuri, viața lor omenească. Creangă povestea cu mult haz amintiri din copilărie pline de farmec și duioșie. Eminescu îi destăinuia drama sufletului său. Așa s-a întîmplat ca în noaptea acelei vieți, la flacăra chioară a unei feștile, își încălzeau singurătatea două lumini nemuritoare ale geniului nostru popular (După A. Lupan).
367.2
Прочитайте український варіант тексту та визначте його тип: розповідь, опис чи роздум. Поясніть, за якими ознаками ви визначили тип тексту.
367.3 368
Створіть усне інтерв’ю з одним із письменників, згаданих у перекладеному тексті.
Перекладіть текст українською мовою. Доберіть заголовок.
Porumbelul are un singur dușman mai periculos în rîndul răpitoarelor — vulturul; iepurele e urmărit de vulpe, antilopa de leu, batogul de rechin… se știe, însă, că pe planetă sînt regiuni unde animalele răpitoare se găsesc într-un număr foarte mic. Natura e reprezentată și de specii de animale care nu pot fi «obijduite» direct de animale: elefantul, leul, leopardul, tigrul, balena… Cu regret, pe toate continentele, în apă și pe uscat, fauna suferă mari pagube, mai ales din cauza omului. Omul poate să calce o furnică, să vîneze un cerb, să are pășunea unde se adăpostește iepurele, să otrăvească fazanul, aruncînd de sus chimicale… Omul a înțeles, deși cu întîrziere, că din cauza lui, direct sau indirect, suferă mult natura. Au fost create peste 120 de rezervații de animale și parcuri naționale. Opt specii de mamifere, patru specii de reptile și șaptesprezece specii de păsări sînt înscrise în CARTEA ROȘIE. 172
Rezervația «Ascania-Nova» dispune de un teritoriu mare, unde sînt create toate condițiile pentru aclimatizarea și reaclimatizarea diferitor specii de animale. Aici omul este oaspete foarte rar, avînd scopul de a face diferite observații științifice; vietățile singure își caută hrana, singure se apără de dușmani (V. Volontir).
369.1
Перекладіть текст українською мовою, визначте його стиль. Casa părintească
Casa părintească... de cîte ori anul acesta, cît a trăit pe meleaguri străine, s-a gîndit la ea! Aici doar a văzut el lumina zilei, aici l-au încălzit primele raze ale soarelui, aici l-au udat primele picături de ploaie... Cu mulți ani în urmă, iată de aici a plecat tatăl său la război. S-a oprit atunci în poartă, s-a uitat la nevasta cu copiii mici, a întins neputincios mîinile ca și cum ar fi vrut să oprească primejdia ce se abătuse asupra lor, apoi, strîngîndu-i pe toți la rînd și rostind cu glas sugrumat de lacrimi „rămîneți cu bine”, s-a amestecat în gloata celorlalți mobilizați. Tot aici, la casa asta, s-a întors apoi din război. S-a întors rănit, bolnav, dar s-a întors! Bucuria acelei revederi n-a uitat-o Alexei nici pînă acum. Și chiar mai pe urmă, cîte amintiri, și vesele, și triste, erau legate de această casă, atît de dragă, cu pereții ei de lut, cu busuioc în grindă, cu miros cald de pîine coaptă în fiecare sîmbătă (A. Lipcan).
369.2
Створіть діалог дискусійного характеру, аргументуючи свою думку щодо висвітленої автором проблеми.
173
Словниковий мінімум для учнів / учениць 7 класу 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19.
20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 174
а то ж, спол. адре́са, ж., -си а́ркуш, ч., -ша афі́ша, ж., -ші Ба́ба-Яга́, ж., Ба́би-Яги́ (персонаж казок); ба́ба-яга́, ж., ба́би-ги́ (загальна назва) бага́то — розм. бага́цько; чима́ло; ку́па, си́ла; бе́зліч, си́ла-силе́нна, ма́са, тьма́-тьму́ща, ви́димо-неви́димо; хма́ра; достобі́са багатозначний; зна́чу́щий; значли́вий; промо́вистий; вимо́вний; виразистий багно́, ср., драгва́, ж., -ви́, драговина́, ж., -ни́, моча́р, ч., -ру; трясовина́, ж., -ни́, багни́ще, ср., -ща; болото, ср., -та багря́ний; гу́сто-черво́ний, пурпуро́вий, базі́ка, сп., -ки Ба́йда-Вишневе́цький, ч., Ба́йди-Вишневе́цького ба́лка, ж., -ки; уло́го́вина, ж., -ни; ви́долинок, ч., -нка; лощи́на, ж., -ни; лощови́на, ж., -ни; яр, ч., я́ру; ви́ярок, ч., -рку банду́ра, ж., -ри барві́нок, ч., -нку Батьківщи́на, ж., -ни, вітчи́зна, ж., -ни, поет. коли́ска, ж., -ки, бе́звісти, присл. безда́рний; незді́бний; недоте́пний; безтала́нний безла́ддя; бе́злад; не́лад; непоря́док; хаос; розм. розгардія́ш безме́жний; безкра́йній; безконе́чний; безбере́жний; безбере́гий; безмі́рний; незмі́рний; неося́жний; неоглядний; неозо́рий; безграни́чний безси́лий; безси́льний; слаби́й; немічний; кво́лий; недолу́гий; недолу́жний береги́ня, ж., -ні Бі́лгород-Дністро́вський, ім. бі́лгород-дністро́вський, прикм. білизна́, ж., -ни́ блаки́ть, ж., -ті; голубі́нь, ж., -ні борона́, ж., -ни́ боро́тися, борю́ся, бо́решся, бо́ремось, бо́рються брід, ч., бро́ду бро́сть, ж., -ті; бру́нька, ж., -ки буде́нний; бу́дній; щоде́нний; повсякде́нний
31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38. 39. 40. 41. 42. 43.
44. 45. 46. 47. 48. 49. 50. 51. 52. 53. 54. 55. 56. 57.
58. 59. 60.
бу́дь ла́ска, бу́дьте ласка́ві, будь ласка́вий (люб’я́зний, милости́вий); будь дру́гом; ласка́во про́симо бузина́, ж., -ни́ бульва́р Тара́са Шевче́нка бурхли́вий; бу́йний; рвучки́й; пори́вчастий; нава́льний бу́сол, ч., -ла; леле́ка, ч., -ки Висо́кий За́мок (гора) ва́ги, мн., ва́гів васильо́к, ч., -ка́ вве́чері й уве́чері вво́лю й уво́лю вдалині́ Вели́кдень, ч., -дня вивча́ти, -ча́ю, -ча́єш; вчи́ти, -чу́, -чи́ш; оволодіва́ти, -ва́ю, -ва́єш; опано́вувати, -о́вую, -о́вуєш; розм. зубри́ти -рю́, -риш; товкти́, -вчу́, -вче́ш видатни́й; визначни́й; значни́й; зна́тний; ви́дний; знаме́нний вико́нувати, -ную, -нуєш; зді́йснювати, -нюю, -нюєш; реалізува́ти, -о́вую, -о́вуєш винятко́вий; особли́вий; рі́дкісний; уніка́льний; книжн. екстраордина́рний височина́, ж., -ни́; висота́, ж., =ти́; висо́кість, ж., -кості; височі́нь, ж., -ні; вишина́, ж., — ни́, поет. вись, ж., -сі вир, ч., -ви́ру ви́сновок, ч., -ку ви́твір, ч., ви́твору; творі́ння, ср.; поро́дження; ср.; плід, ч., -ду; ви́плід, ч., -оду ви́тончений; то́нкий; деліка́тний; ви́шуканий; добі́рний витрива́лий; стійки́й; терпели́вий ви́хор, ч., -хра ; урага́н, ч., -ну; шквал, ч., -лу; буреві́й, ч., -ві́ю; бурело́м, ч., -му ви́шивка, ж., -ки візеру́нок, ч., -нка ви́тівка, ж., -ки; ви́гадка, ж., -ки; шту́ка, ж., -ки ві́хола, ж., -ли; мете́лиця, ж., -ці; хурде́лиця, ж., -ці; завірю́ха, ж.., -хи; заметі́ль, ж., -лі; хуртови́на, ж., -ни; снігові́й, ч., -ві́я; бура́н, ч., -ну Во́сьме бе́резня, 8 Бе́резня вродли́вий; га́рний; га́рний на вроду; красови́тий; го́жий; приго́жий; милоли́ций; милови́дний все́світ, ч., -ту, усе́світ, ч., -ту 175
61. 62. 63. 64. 65. 66. 67. 68. 69. 70. 71. 72. 73. 74. 75. 76. 77. 78. 79. 80. 81. 82. 83. 84. 85. 86. 87. 88. 89. 90. 91. 92. 93. 94. 95. 96. 97. 98.
176
вугі́лля, ср. ву́дка, ж., -ки вуж, ч., -жа́ газе́та, ж., -ти галу́зка, ж., -ки галя́вина, ж., -ни; галя́ва, ж., -ви гаманець, ч., -ця га́чок, -ч., гачка́ гидки́й; бридки́й; пога́ний; оги́дний; проти́вний; паску́дний гі́лка, ж., -ки; гі́лля, мн. глава́, ж., -ви́ годи́нник, -ч., -ка горб, ч., горба́; буго́р, ч., бугра́; па́горб, ч., -ба го́рлиця, ж., -ці гороби́на, ж., -ни госпо́дар, ч., -ря; хазя́їн, ч., -на; ґа́зда, ч., -ди господи́ня, ж., -ні; хазя́йка, ж., -ки; ґазди́ня, ж., -ні ґро́но, ср., -на; ке́тяг, -ч., -га; ки́тиця, ж., -ці Де́нь Збройних сил Украї́ни Де́нь Незале́жності Украї́ни Де́нь Перемо́ги, Свя́то Перемо́ги, 9 Тра́вня Де́нь учителя Держа́вний Герб Украї́ни Держа́вний Гімн Украї́ни Держа́вний Пра́пор Украї́ни де́шево; недо́рого; за півдарма́; за безцінь; за безці́нок дзе́ркало, ср., -ла; люсте́рко, ср., -ка дзи́ґа, ж., -ґи дива́к; чуда́к; оригіна́л ди́вний; чу́дний; дивови́жний; чудерна́цький; дивакува́тий доли́на, ж., -ни; роздо́л, ч., -лу; низина́, ж., -ни́ дощ, ч., дощу́; зли́ва, ж., -ви; повіддя, с.; по́вінь, ж., -ені; хлющ, ч., хлюща́ дрізд, ч., дрозда́ Євро́па, ж., -пи єдна́ти, -а́ю, -а́єш; об’є́днувати, -ую, -уєш; зв’я́зувати, -ую, -уєш Жар Пти́ця (персонаж казок) і жар-пти́ця (загальна назва) жо́втий; золоти́й; золота́вий; золоти́стий; буршти́новий; цитри́новий; лимонний; соло́м’яний жорсто́кий; жорстокосе́рдий; безжа́лісний; безсерде́чний; лю́тий; нелю́дський; звіря́чий; зві́рський
99. 100. 101. 102. 103. 104. 105. 106. 107. 108. 109. 110. 111. 112. 113. 114. 115. 116. 117. 118. 119. 120. 121. 122. 123. 124. 125. 126. 127. 128. 129. 130. 131. 132. 133. 134. 135. 136. 137.
жураве́ль, ч., -вля́; жура́вка, ж., -ки журба́, ж., -би́; печа́ль, ж., -лі; сум, ж., -му; сму́ток, ч.,-ку журли́вий; жу́рний; сумни́й; смутни́й; сумови́тий журна́л, ч., -лу заважа́ти, -а́ю, -а́єш; перешкоджа́ти, -а́ю, -а́єш; шко́дити, -джу, -диш; перебива́ти, -а́ю, -а́єш заві́са (на вікно), ж., -си, заві́ска, ж., -ски; фіра́нка, ж., -ки; (над ліжком) запо́на, ж., -ни; портьє́ра (на двері), ж., -ри заздале́гідь; завча́сно; напере́д; зара́ння Запорі́зька Січ зве́чора, присл. зви́чай, ч., -чаю; тради́ція, ж., -ції; обря́д, ч.,-ду; церемо́нія, ж., -нії згра́я, ж., -ра́ї; кося́к, ч., -ка́ здо́ба, ж., -би зір, ч., зо́ру зміст, ч., -ту знаря́ддя, ср.; пристосува́ння, ср.; при́лад, ч., -ду зозу́ля, ж., -лі золотове́рхий мізе́рний; жалюгі́дний; нікче́мний ї́здити, ї́жджу, ї́здиш ї́сти, ї́м, їси́, ї́сть, їмо́, їсте́, їдя́ть калігра́фія, ж., -фії; красно́пис, ч., -пису кіш, ч., ко́шу; та́бір, ч., та́бору; стан, ч., -ну ко́бза, ж., -зи кова́ль, ч., -ля ко́вдра, ж., -ри; рядно́, ср., -дна; покрива́ло, ср., -ла ко́лір, ч., ко́льору корова́й, ч., -а́я космона́вт, ч., -та краєви́д, ч., -ду; пейза́ж, ч., -жу ; ландша́фт, ч., -ту кро́на, ж., -ни круглоли́ций кульба́ба, ж., -би купа́йлиця, ж., -ці; Купа́ла, Іва́на Купа́ла, Іва́нів день, курі́нь, ч., -еня́ кутя́, ж., -ті́ кучерявоволо́сий лан, ч., -ну; по́ле, ср., -ля; ни́ва, ж., -ви леге́ні, мн., -нів лима́н, ч., -ну 177
138. 139. 140. 141. 142. 143. 144. 145. 146. 147. 148. 149. 150. 151. 152. 153. 154. 155. 156. 157. 158. 159. 160. 161. 162. 163. 164. 165. 166. 167. 168. 169. 170. 171. 172. 173. 174. 175. 176. 177. 178
лист, ч., -та́ листі́вка, ж., -ки; ка́ртка (пошто́ва), ж., -ки листоно́ша, ж., -ші листува́тися, -у́юся, -у́єшся лі́тера, ж., -ри; бу́ква ж., -ви ліхта́р, ч., -ря́ ліщи́на, ж., -ни лози́на, ж., -ни; прут, ч., -прута́; хворости́на, ж., -ни лю́лька, ж., -ки макі́тра, ж., -ри ма́рево, ср., -ва; міра́ж, ч., -жу́ матери́к, ч., -ка́; контине́нт, ч., -та ма́ти-й-ма́чуха, ж., -хи мете́лик, ч., -ка́ мисте́цтво, ср., -ва мі́сяць, ч., -ця муркота́ти, -очу́, -о́чеш і муркоті́ти, -оч́у, -оти́ш на добра́ніч навпо́чіпки й напо́чіпки, присл. назавжди́, присл. насі́ння, ср., сі́м’я, сі́мені не́біж, ч., не́божа небі́жчик, ч., -ка; покі́йник ч., -ка; поме́рлий, ч., -лого невто́мний; безуто́мний; невсипу́щий; невгамо́вний непра́вильний; неві́рний; хи́бний; помилко́вий неро́ба, сп., -би; ле́дар, ч., -ря; леда́що, сп., -ща; ледацю́га, сп., -ги; ле́дач, -ч., -чі несподі́вано-нега́дано, присл. ні з ки́м (з жодною людиною) ні́ з ким (немає з ким) нівро́ку, присл обдури́ти, -урю́, -у́риш обжи́нки, мн., -нок обкла́динка, ж., -ки ожеле́диця, ж., -ці; о́желедь, ж., -ді окуля́ри, мн., -рів опі́вдні, присл. опі́вночі, присл. оповіда́ння, ср. ора́ти, орю́, оре́ш, оремо́, орете́ орке́стр, ч., -ру
178. 179. 180. 181. 182. 183. 184. 185. 186. 187. 188. 189. 190. 191. 192. 193. 194. 195. 196. 197. 198. 199. 200. 201. 202. 203. 204. 205. 206. 207. 208. 209. 210. 211. 212. 213. 214. 215. 216. 217.
осі́нньо-зимо́вий отама́н, ч., -на офіці́йно-ділови́й очере́т, ч., -ту п’ятиде́нний па́дчерка, ж., -ки палі́тра, ж., -ри паніма́тка, ж., -ки папі́р, ч., -папе́ру парасо́лька, ж., -ки па́рубок, ч., -ка; юна́к, ч., -ка́ па́січник, ч., -ка пасови́сько, ср., -ка; пасови́ще, ср., -ща; ви́пас, ч., -су; ви́гін, ч., ви́гону Па́сха, ж., -хи переводи́ти, -воджу́, -во́диш, мин., -води́в, -води́ла, док. пе́ред усі́м, прийм. із займ. передусі́м, присл. перехо́дити, -хо́джу, -хо́диш пече́ра, ж., -ри пилосо́с, -ч., -са підсту́пність, ж., -ості; хи́трість, ж., -ості; лука́вство, ср., -ства післяза́втра, присл. післяза́втрашній пісо́к, ч., -ску́ плаве́ць, ч., -вця́ пле́со, ср., пле́са пліч-о́-пліч, присл плодоно́сний по-ба́тькові пові́ка, ж., -ки по́вість, ж.,-ті полони́на, ж., -ни по́лум’я, ср. помара́нча, ж., -чі; апельси́н, ч., -на по́тяг, ч., -гу; по́їзд, ч., -да правобере́жний пра́ска, ж., -ки пре́док, ч., -ка прі́рва, ж., -ви; прова́лля, ср.; рівча́к, ч., -ка́; у́рвище, ср., -ща проду́кт, ч., -ту; харч, ч., харчу́; прдово́льство, ч., -ва 179
218. 219. 220. 221. 222. 223. 224. 225. 226. 227. 228. 229. 230. 231. 232. 233. 234. 235. 236. 237. 238.
239. 240. 241. 242. 243. 244. 245. 246. 247. 248. 249. 250. 251. 180
пусте́ля, ж., -лі риба́лка, сп., -ки Різдво́, ср., -ва́ руба́нок, ч., -нка руса́лка, ж., -ки само́ собо́ю самова́р, ч., -ра свободолюби́вий серпа́нок, ч., -нку; імла́, ж., імли́; мря́ка, ж., -ки; тума́н, ч., -ну, скри́ня, ж., -ні словни́к, ч., -ка́ соки́ра, ж., -ри со́нечко, ср., -ка сопі́лка, ж., -ки спе́ка, ж., -ки; жара́, ж., -ри стебло́, ср., -ла́; стебли́на, ж., -ни сторі́нка, ж., -ки страх, ч.,-ху; о́страх, ч.,-ху; бо́язнь, ж., -ні; ляк, ч., ляку; жах, ч., жаху стра́шно; бо́язко; ля́чно; мо́торошно струмо́к, ч., -мка́ ступа́ти, -а́ю, -а́єш; крокува́ти, -у́ю, -у́єш; (йти прямо) прямува́ти, -у́ю, -у́єш; простувати, -у́ю, -у́єш; (розм.) чимчикува́ти, -у́ю, -у́єш; шкандиба́ти, -а́ю, -а́єш стуса́н, ч., -на́; туса́н, ч., -на́; штовха́н, ч., -на́; штурха́н, ч., -на́; розм. поти́личник, ч., -ка́ стьо́жка, ж., -ки; стрі́чка, ж., -ки; (на коси) кісни́к, ч., -ка́; (на голову) скиндя́к, ч., -ка́ су́тінок, ч., -ку; при́смерк, ч., -ку сце́на, ж., -ни ся́йво, ср., -ва та́нець, ч., -нцю тано́к, ч., -нку́; хорово́д, ч., -ду та́ця, ж., -ці, підно́с, ч.,-са трухля́вий; тру́хлий; порохня́вий; гнили́й; зотлі́лий убо́го; злиде́нно; нужде́нно; мізе́рно ува́жність, ж., -ності; ува́жливість, ж., -вості; пи́льність, ж., -ності; зосере́дженість, ж., -ності уві́чливий; вві́чливий; че́мний; ви́хований; ґре́чний; коре́ктний; деліка́тний; ува́жний, обхі́дливий узбере́жжя, ср.
252. 253. 254. 255. 256. 257. 258. 259. 260. 261. 262. 263. 264. 265. 266. 267. 268. 269. 270. 271.
272. 273. 274. 275. 276. 277. 278. 279. 280.
узва́р, ч., -ру ури́вок, ч., -вка фа́рба, ж., -би хвалько́, ч., -ка́; хвасту́н, ч., -на́ холо́дний; зи́мний; студе́ний; крижани́й; льодови́тий; моро́зний; задубі́лий хоро́брий; відва́жний; сміли́вий; смі́лий; безстра́шний; му́жній; до́блесний хутро́, ср., -ра́; шерсть, ж., -ті цибули́на, ж., -ни ча́сто; ча́сто-гу́сто; неодно́разо́во, бага́торазо́во; не раз; нері́дко чергови́й, ч., -ого чоло́, ср., -чо́ла; лоб, ч., ло́ба чорно́слив, -ч., -ва чу́лий; чутли́вий; чутки́й; вразли́вий; сприйня́тливий; сентимента́льний ша́бля, ж., -лі шевченкіа́на, ж., -ни шеф-ку́хар, ч., шеф-ку́харя шовко́виця, ж., -ці штовха́ти, -а́ю, -а́єш; штурха́ти, -а́ю, -а́єш; труча́ти, -а́ю, -а́єш; попиха́ти, -а́ю, -а́єш шухля́да, ж., -ди щебета́ти, -ечу́, -е́чеш; співа́ти, -а́ю, -а́єш; тьо́хкати, -аю, -аєш; ляща́ти, -щу́, -щи́ш; джерґота́ти, -очу́, -о́чеш; джеркота́ти, -очу́, -о́чеш; цвірі́нькати, -аю, -аєш щіли́на, ж., -ни; шпа́ра, ж., -ри; трі́щина, ж., -ни щі́льний; зі́мкнутий; зі́мкнений щопра́вда, незм. юрба́, ж., -би; на́товп, ч.,-пу; ку́па, ж., -пи; юрма́, ж., -ми; (перен.) орда́, ж., -ди ю́шка, ж., -ки; суп, -ч., су́пу я́бедник, ч., -ка, розм. бреху́н, ч., -на́; доно́щик, ч., -ка; накле́пник, ч., -ка яки́йсь-то, займ. якра́з, присл яскра́вий; я́ркий; блиску́чий; ося́йний
181
ЗМІСТ § 1. Місце та роль української мови як державної серед громадян України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4 Повторення та узагальнення вивченого § 2. Розділові знаки у вивчених синтаксичних конструкціях. . . . . . . . . . . . 7 § 3. Найскладніші орфограми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9 § 4. Частини мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .12 Морфологія. Орфографія § 5. Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .18 § 6. Відмінювання дієприкметників. Правопис голосних у закінченнях дієприкметників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .22 § 7. Дієприкметниковий зворот. Розділові знаки в реченнях з дієприкметниковим зворотом. Синтаксична роль дієприкметникового звороту . . .26 § 8. Побудова речень із дієприкметниковими зворотами; синоніміка складних і простих речень із дієприкметниковими зворотами . . . . . . . . . . . . .30 § 9. Активні та пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .33 § 10. Правопис голосних і приголосних у суфіксах . . . . . . . . . . . . . . . . . . .38 дієприкметників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .38 § 11. Н у дієприкметниках та НН у прикметниках . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .41 дієприкметникового походження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .41 § 12. НЕ з дієприкметниками. Розбір дієприкметника як особливої форми дієслова. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .45 § 13. Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .52 § 14. Дієприслівники недоконаного і доконаного виду. Творення дієприслівників недоконаного і доконаного виду . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55 § 15. Дієприслівниковий зворот. Коми при дієприслівниковому звороті та одиничному дієприслівникові . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .58 §16. Синонімія складних речень і речень із дієприслівниковими зворотами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .63 § 17. НЕ з дієприслівниками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .68 § 18. Прислівник: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль . .74 § 19. Розряди прислівників за значенням . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .79 182
§ 20. Ступені порівняння прислівників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .83 § 21. Способи творення прислівників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .88 § 22. Букви -Н- та -НН- у прислівниках . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .92 § 23. НЕ і НІ з прислівниками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .95 § 24. І, И в кінці прислівників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .98 § 25. Написання прислівників через дефіс . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101 § 26. Написання прислівників разом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105 § 27. Написання прислівників окремо . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109 § 28. Фразеологізми й крилаті вислови з прислівниками. Розбір прислівника як частини мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112 Службові частини мови § 29. Прийменник. Непохідні та похідні прийменники. Правопис похідних прийменників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 118 § 30. Особливості вживання прийменників в українській і молдовській мовах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 122 § 31. Сполучник як службова частина мови. Сполучники сурядності й підрядності, їх види . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 126 § 32. Правопис сполучників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129 § 33. Частка як службова частина мови. Розряди часток за значенням . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 133 § 34. Написання часток . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 137 § 35. НЕ і НІ з різними частинами мови (узагальнення) . . . . . . . . . . . . . 140 § 36. Вигук як особлива частина мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 143 § 37. Дефіс у вигуках. Кома і знак оклику при вигуках . . . . . . . . . . . . . 146 § 38. Повторення та узагальнення вивченого протягом року . . . . . . . 151 Розвиток мовлення § 39. Твір-опис процесу праці в художньому стилі . . . . . . . . . . . . . . . . . 156 § 40. Складання інтерв’ю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 158 § 41. Замітка в газету . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 163 § 42. Докладний письмовий переказ тексту-розповіді з елементами опису процесу праці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 165 § 43. Особливості побудови роздуму дискусійного характеру . . . . . . 168 § 44. Тексти для перекладу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 171 Словниковий мінімум для учнів / учениць 7 класу. . . . . . . . . . . . . . . 174
183
НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ СВІНТКОВСЬКА Світлана Андріївна ГАШИБАЯЗОВА Олександра Василівна ПАСАТ Олександра Олександрівна
Українська мова підручник для 7 класу з навчанням молдовською мовою закладів загальної середньої освіти (з аудіосупроводом) Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено
Комп’ютерна верстка Сергій Бакуров
Формат 70х100/16. Папір офсетний. Умовн. друк. арк. 14,95. Наклад 285 примірників. Зам. № 20-268. ТОВ «Творче об’єднання «Соняшник» Адреса видавництва: 61115, м. Харків, а/с 3182 vydavnytstvo@sunbook.com.ua Свідоцтво суб’єкта видавничої справи серія ДК № 5180 від 11.08.2016 р. Видрукувано на ПрАТ «Бiлоцеркiвська книжкова фабрика» 09117, м. Бiла Церква, вул. Леся Курбаса, 4. Тел./Факс (0456) 39-17-40 E-mail: bc-book@ukr.net; сайт: http://www.bc-book.com.ua