Issuu

Надія БАБИЧ, Тетяна ФОНАРЮК, Анжела МОРАРАШ

Українська мова Підручник для 7 класу з навчанням румунською мовою закладів загальної середньої освіти (з аудіосупроводом)

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Львів Видавництво «Світ» 2020

УДК 811.161.2(075.3) Б 12

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 25.03.2020 № 449) Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

Аудіосупровід розміщено в електронній бібліотеці за адресою: https://lib.imzo.gov.ua

Б 12

Бабич Н. Д. Українська мова : підруч. для 7 кл. з навч. рум. мов. закл. заг. серед, осв. (з аудіосупроводом) / Н. Д. Бабич, Т. І. Фонарюк, А. К. Морараш. - Львів : Світ, 2020. -244 с.

ISBN 978-966-914-277-1 З допомогою цього підручника учні зможуть повтори ти вивчене про частини мови і типи мовлення, поглиби ти свої знання з морфології та орфографії, удосконалити володіння мовою, збагатити свій словниковий запас. Умі щений у підручнику ілюстративний матеріал поклика ний виконувати не лише естетичну, а й освітню функцію, розширювати уявлення учнів про навколишнє середови ще, рослинний і тваринний світ, стосунки між людьми, українське мистецтво — давнє й сьогочасне. УДК 811.161.2(075.3)

ISBN 978-966-914-277-1

Дорогі семикласники й семикласниці! Вітаємо вас з початком нового навчального року! Знаємо, що впродовж літніх канікул у вас було багато цікавих подій, знайомств з однолітками, зустрічей із цікавими людьми. Та що ближче було до першого вересня, то частіше ви згадували той чи той урок, як блискуче перемагали спортивних суперників, досягали успіхів у нав чальних тренінгах... Шкодуєте, що підручник для шостого класу довелося повернути в бібліотеку? Не тривожтеся: повторити необхідні теми допоможе підруч ник для сьомого класу. Багато хто з вас уже переконався, що найкрутіші гаджети не можуть уповні замінити живих співрозмовників. Видатні учені-математики писали, що математичними формулами можна записати наукові відкриття, але розповісти про них людству можна лише мовою, яку зрозуміють навіть ті, хто формул не вивчав. Звичайно, найперше — мовою рідною й мовою українською, для всіх нас — державною, якою ви вже добре оволоділи. На вас чекає багато нових знань: цікавих, потрібних для життя, навіть створених вами самими. Цей навчальний рік уже традиційно розпочнемо повторенням вивче ного в шостому класі, що слугує опорою для нових знань. Вам, очевидно, кортить якомога швидше перейти до тем нових. На все свій час! Буде цікаво! Знання — вантаж, хоч і нелегкий, але найцінніший (у вогні не горить, й у воді не тоне!), це ваш скарб на все життя! І поділитися ним зможете з кимось у майбутньому. Примножуйте свої знання. Дорогі семикласники й семикласниці! Ви — надія ваших батьків і на шої держави. Не підведіть тих, хто навчає вас для вашого й нашого май бутнього. Автори

Умовні позначки

Пізнавальна вправа —

Послухайте —

Вправа з ключем — Вправа на редагування, письмова вправа — Вправа на переклад -

Творче завдання -

Робота в групах —

Робота в парах -

Робота з комп’ютером —

Мнемонічні фрази —

Посилання на інтернет-джерела -

Вправа з розвитку мовлення — Зверніть увагу! Запам’ятайте! —

§ 1. ОСНОВНІ ЕТАПИ ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ мови Опрацювавши матеріал, ви зможете:

• дізнат ися про історію ст ановлення української мови; • з’ясувати, хто з письменників упливав на формування української мови; • визначити основні етапи розвитку української мови; • удосконалити комунікативні вміння щодо володіння державною мовою.

Мій настрій на уроці Розгляньте картинки й виберіть одну, яка найбільше відповідає вашому настрою на початку навчального року. Поясніть свій вибір.

1 - Ура-а! Почалося навчання!!! 2 — Ні! Канікули не могли так швидко закінчитись... 3 - Мені треба трохи часу, щоб звикнути до нового режиму дня. 4 - Сподіваюся, що за літо не все забув/забула. 5 — Новий навчальний рік — нові пригоди!

Вправа 1. Розгляньте портрети. Чи відомі вам ці постаті? Що ви знаєте про них? Поміркуйте, як вони пов’язані з українською мовою.

Вправа 2.1. Прочитайте текст, дайте йому назву. II. Складіть план і перека жіть текст.

Українська мова має довгу і складну історію, багато сторінок якої й досі історики та мовознавці пояснюють по-різному. Історію української мови більшість учених характеризують за такими періодами:

I. Мова періоду Київської Русі (X—XIII століття) — початок розвитку окремих українських мовних ознак. II. Стара українська мова: 1) XIII — перша половина XVII століття, до визвольної війни під прово дом Богдана Хмельницького; 2) друга половина XVII—XVIII століття (після визвольної війни) — істо рія мови на західноукраїнських (що були під Польщею та Австро-Угорщи ною) і на східноукраїнських землях (що були під Росією). III. Нова українська літературна мова — мова на народній основі: 1) кінець XVIII — середина XIX століття (від Івана Котляревського до Тараса Шевченка); 2) друга половина XIX — початок XX століття (від Тараса Шевченка до 20-х років XX століття); 3) 20-ті роки XX століття — 90-ті роки XX століття (радянський період); 4) 90-ті роки XX століття - до сьогодення (незалежна Україна). Стару літературну мову, яка зберігала традиції книжної руської мови періоду Київської Русі й чимало запозичила з високорозвиненої старослов’янської (церковнослов’янської) мови, народ розумів усе мен ше. Історичні думи, народні пісні, інтермедії (короткі жартівливі п’є си, що виконувалися між діями серйозних драм) писали живою мовою, яка ще не була ані мовою освіти (наприклад, в Острозькій чи Києво-Могилянській академіях — пер ших вищих школах України), ані мовою художніх творів. Першим письменником, який увесь свій твір написав живою на родно-розмовною мовою, був Іван Котляревський. Послідовники Іва на Котляревського — Григорій Квітка-Основ’яненко, Євген Гребінка, Петро Гулак-Артемовський, поети-романтики та інші письменники продовжили писати народною мо вою і вірші, і п’єси, і прозу. Основоположником нової літера турної мови є Тарас Шевченко. Мова його «Кобзаря» - глибоко народна, емоційна, високоестетична, багата й різноманітна. Зберігши кращі тра диції попередніх періодів, поет зба гатив українську мову надбаннями О. Шовкуненко. Бандуристка інших мов і культур й утвердив її

і;

серед розвинених європейських мов. Попри усі негаразди і випробування українці зуміли зберегти й розвинути свою мову. Розвивали й збагачували українську мову письменники й письмен ниці Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Володимир Винниченко, Максим Рильський, Ліна Костенко, Василь Симоненко, Ва силь Стус, Оксана Забужко та багато інших. Статус української мови як державної мови незалежної самостійної держави Україна закріплений статтею 10 Конституції України. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

III. Усно або письмово дайте відповіді на запитання. 1. Які хронологічні межі старої й нової української літературної мови? 2. Чому І. Котляревський — зачинатель, а Т. Шевченко — основоположник нової україн ської літературної мови? 3. Якими документами підтверджено статус державно сті української мови? 4. З якими національними мовами контактує українська мова у вашому краї?

Вправа 3. Прочитайте й вивчіть напам’ять тексти. Чому серце наше «б’ється - ожива», коли чує рідне слово? Про який період історії української мови написав Іван Франко, згадуючи діалект? 1. Ну що, здавалося б, слова... Слова та й голос — більш нічого, а серце б’ється - ожива, як їх почує!.. Знать, од Бога і голос той, і ті слова ідуть меж люди! Т. Шевченко

2. Діалект, а ми його надишем міццю духу і огнем любові і нестертий слід його запишем самостійно між культурні мови. І. Франко Вправа 4.1. Поміркуйте й усно охарактеризуйте сучасний етап розвитку укра5Ж’ їнської мови: яку роль вона виконує, як контактує з вашою рідною мовою, які румунські та українські письменники й письменниці перекладають твори одне ЙЯ одного. II. Послухайте вірш Ліни Костенко, а потім прочитайте його вголос (продекламуйте) . Чи й у вас таке відчуття рідної української землі? Буває, часом, сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо,

усе, як є - дорога, явори, усе моє, все зветься Україна. Така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з Богом говори.

§ 2. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО. ЧАСТИНИ МОВИ (ІМЕННИК, ПРИКМЕТНИК, ЧИСЛІВНИК, ЗАЙМЕННИК) Опрацювавши матеріал, ви зможете: • поглибити знання про частини мови; • розрізняти вивчені частини мови; • визначати граматичні ознаки слів, що належать до певних ча стин мови. Мій настрій на уроці

Розгляньте картинки й оберіть одну, яка найбільше відповідає вашому настрою пе ред повторенням вивченого. Поясніть свій вибір.

1 - Я з радістю пригадаю все ви вчене. 2 — Нічого не пам’ятаю... 3 - Мені треба добре подумати, щоб пригадати все вивчене. 4 - Сподіваюся, що не все так складно, як здається. 5 — Якщо я чогось і не знатиму, завжди поруч є вчитель/вчителька, який/яка допоможе.

™ Вправа 5. Розгляньте «хмарку слів». Який розділ ■0 мовознавства вивчає частини мови? Чи всі частини мови зображені на малюнку? Яких частин мови тут немає? Поміркуйте чому.

ЧИЄЛВШІК

ІМЖННЖ ПРИІСМІ: ГІ41К' ЙАГІМЕНІІПК ДІЄС; ЮВ0 ' Д.ДЇЗЮц'.ІІІкШГи

ч'.‘ ?'■ Вправа 6. Опрацюйте таблицю «Морфологія», пригадайте, на які запитання відповідають самостійні частини мови. Чому до службових частин мови не можна поставити запитання? Поміркуйте, чому на схемі вигук зображений окремо. Морфологія -х

( Самостійні

Мменник Уучастини мови

Прикметник

Дієслово J

Службові частини мови \

Прислівник

ґЗайменник^)

ґ Числівник J

Частка

Сполучник

С Прийменник J

’*

Вправа 7. Послухайте текст і запропонуйте заголовок до нього. Яких частин мови більше в тексті: самостійних чи службових?

Відчуваю, що хтось легенько гладить мені голівку. Прокидаюсь... — Це я, моя дитино! — каже мати. — Вставай, пора збиратися. Починає благословлятись на світ . * Ранішній солодкий сон сковує. Страшенно хочеться спати... Перекликаються півні... Біліє долинами густий туман... Аж пахне росою молоко, холодне і смачне-смачне (За Г. Косинкою).

Вправа 8. Запишіть слова у чотири колонки: 1) іменники; 2) прикметники; 3) займенники; 4) числівники. Сніговий, свій, зайвий, один, об’єктив, мною, спритний, найбільший, будка, такий, двадцять, семеро, тринадцять, будь-що, опуклий, селян ський, братів (зошит), акорд, ввічливість, сірий, скільки, будь з ким, си вина, вісім. Ключ: з кожного слова чи словосполучення виберіть другу від початку букву. З цих букв прочитайте повчальне речення. Вправа 9. Прочитайте текст. Поясніть, яке значення - пряме чи переносне мають вжиті в ньому прикметники. За горами вже день і сяє сонце, а тут, на дні міжгір’я, ще ніч. Вона про стерла сині крила й тихо вкрила одвічні бори, чорні, похмурі, застиглі, що обступили білу церковцю, немов черниці малу дитину, і пнуться по ске лях до клаптя неба. Бадьорий холод сповнює цю дику чашу, холодні води спадають по каменях і п’ють їх дикі олені (За М. Коцюбинським).

Вправа 10. Запишіть речення, поставивши іменники, що в дужках, у відповід ний ній відмінковій формі. Усно визначте рід цих іменників, поясніть орфограми. 1. Вона не відчувала (біль). 2. Бабуся завісила вікно (тюль). 3. Прямо під (жирандоль) стояв старовинний стіл. 4. Ми захоплені (Умань), зокре ма, чудовим парком. 5. Проти (міль) використовують траву полин. 6. Піс ля (купіль) хлопець спав, як мала дитина. 7. Співати в оперному театрі стало її (ціль). 8. Дівчинка із захопленням бігла за (свій тінь). ч-.‘

Вправа 11. З’ясуйте лексичні значення омонімів. Запишіть, зважаючи на закінчення у формі родового відмінка (за потреби зверніться до тлумачного словника). Визначте, до якої відміни належить кожне слово.

Зразок: бал, -а (одиниця оцінювання); бал, -у (танцювальний вечір) — обидва іменники II відміни. Бал — бал, блок — блок, гніт — ґніт, замок — замок, колос — колос, музи ка - музйка, обід - обід, орган - орган, сім’я - сім’я.

* Починає благословлятися на світ — починає світати, розвидняється.

CjJ

Вправа 12. Перекладіть текст українською мовою, запишіть переклад, підкресніть іменники та порівняйте (усно) їх граматичні ознаки в українській і ру мунській мовах.

Era ре la slarsilul lui august, si padurea Petr і so г її І її і, batrana si nestricata de mana de от, І si desfa§ura tacuta boltile de frunzi§uri. Urea domol coline taraganate, se ridica departe intr-un pise prapaslios, in varful caruia sageta spre cer un brad vechi, care vestea cel dintai, printr-un §uiet adanc, sosirea vanturilor (M. Садов’яну).

Вправа 13. Випишіть словосполучення іменника з прикметником у тій формі, в якій вони вжиті в тексті. Визначте розряд кожного прикметника, вкажіть його рід, число й відмінок.

У перший повоєнний рік корабель зразу ж здобув славу плавучого па лацу. Судно мало сім палуб, більшість із них викликали справжнє за хоплення. Чудова оздоба кают, зимовий сад, багата картинна галерея, прекрасний кінотеатр, концертний і спортивний зали, два плавальні ба сейни, тенісний корт і півтора десятка салонів, обладнаних під домашні вітальні. Одні з тих салонів налаштовували на мирну розмову, в інших можна було згаяти час за улюбленою грою, у деяких — послухати новітню музику чи популярні пісні (За О. Іванченко). ч-V

Вправа 14. Опишіть (за вашим вибором) зовнішність: а) своєї бабусі чи дідуся; б) своєї мами або тата; в) свого друга, подруги; г) улюбленого актора/акторки або спортсмена/спортсменки. Усно розкажіть, слова якої частини мови ви найчастіше вживали й чому. Які з цих слів можуть набувати іншої форми? Якої саме? Які словотворчі засоби могли б змінити експресію слів?

Вправа 15. Прочитайте текст. Виберіть із нього два іменники та два прикмет■ ники і зробіть їх морфологічний розбір за схемами, які вам відомі з 6 класу. Син буковинського краю, уродженець села Романківці Сокирянського району академік Костянтин Федорович Попович був народжений для того, щоб будувати оті символічні мости у величі дружби між народами, по яких і нині можна про кладати творчий шлях у світ Віри, Надії й Любові. К. Попович завжди слідував законам своєї со вісті. Це був головний критерій усіх його вчинків, життєвих рішень. Він жив для людей і трудився заради людей. І люди відповідали йому щирою по вагою та любов’ю. Його чистий погляд, сповнений «сили любові», його глибокі судження й об’єктивні оцінки приваблювали всіх, хто з ним спілкував ся. Один з найкращих у світі емінескознавців, він шанував кожного, хто був людиною «конкретної праці» (За спогадами І. Дерди).

Вправа 16. Прочитайте фразеологізми. Поясніть значення кожного з них. Знайдіть числівники та «зайве» речення. Доведіть свою думку. 1. Говорить п’яте через десяте. 2. Зробить на копійку, а розмов на п’я так. 3. Сім разів відмір, один раз відріж. Вправа 17. Пригадайте, що називаємо числівником. Перепишіть текст, передаючи числівники словами в потрібній формі. Усно назвіть розряд числівників. Україна - велика європейська держава. її площа становить 603700 ква дратних кілометрів. З півночі на південь вона простягається на 893 кіло метри, а з заходу на схід — на 1316 кілометрів. Загальна протяжність її кордонів 6500 кілометрів, а на морські кордони припадає 1050 кілометрі в. Населення України перевищує 42 мільйони осіб, з них 70 відсотків становить міське, а 30 відсотків — сільське. В Україні проживають представники більше 110 національностей. Майже 20 мільйонів українців живуть за її межами.

Вправа 18. Ознайомтеся з реченнями й випишіть в одну групу числівники, які на зивають кількість предметів, а в другу - ті, що вказують на порядок предметів при лічбі. Які запитання при відмінюванні ставимо до числівників кількісних, а які - до порядкових? Провідміняйте кількісні числівники. 1. Тарас Шевченко народився 25 лютого (8 березня за новим стилем) 1814 року в селі Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (З довідника). 2. Два куми йшли з весілля (Л. Глібов). 3. Першими ви ступили дві п’ятикласниці (3 газети). 4. До купе постукало двоє моло дят (В. Драюк). 5. З другого поверху п’ятеро вікон кидало яскраве світло на широкий тротуар (3 газети). 6. Близько двохсот глядачів зібралося на перший ранковий сеанс (3 газети). 7. Збирались судді кілька разів (Г. Тарасюк). н

Вправа 19. Запишіть слова у дві колонки: 1) числівники; 2) складні прикметники.

Одноразовий, одинадцятимільйонний, шістдесятий, двоповерховий, двохтисячний, десятипроцентний, тридцятиденний, десятимільярдний, трьохсотий, шістнадцятирічний. Ключ: виберіть з кожного слова другу від початку букву і прочитайте два слова, в яких однакові букви, проте різні значення.

Вправа 20. Спишіть текст, записуючи числівники словами. Виберіть з нього два числівники і зробіть їх письмовий розбір за схемами, які вам відомі з 6 класу. ДИНОЗАВРИ Динозаври з’явилися на землі 235 мільйонів років тому й через 170 мільйонів років зникли. Це сталося 65 мільйонів років тому через різ

ку зміну клімату на планеті. Динозаври завжди жили і на суші, і на морі (іхтіозаври), а деякі освоїли навіть повітря (птерозаври). Колись вони па нували на Землі. Сьогодні їхнє місце зайняли нащадки рептилій — ссавці і птахи («Інтерактивна енциклопедія», 2007).

Вправа 21. Прочитайте текст. З’ясуйте, якої лексичної помилки припустився його автор. Замініть слово «Тарас», де це потрібно, іншими словами. Яку частину мови, окрім іменника, ви використали, щоб внести заміни? Чи впізнали ви голов ного героя?

У ранньому дитинстві в Тараса виявився хист до малювання. Крей дою чи вуглинкою Тарас розмальовував стіни, лави, стіл, навіть долівку. Мріючи стати художником, Тарас навчався у трьох церковних малярів, але вони не виявили в Тараса здібностей. Вечорами й ночами, виконав ши всю загадану роботу, Тарас потай брав книжки з панської бібліотеки і читав, читав... Уява переносила Тараса в невідомі світи, і Тарас забував про своє гірке життя. Незабаром Тарас і сам почав складати вірші.

І. Іжакевич. Мені тринадцятий минало , Вправа 22. Послухайте вірш Віктора Геращенка. Знайдіть займенники, випишН шіть їх. З’ясуйте розряд за значенням кожного займенника.

І wІ

До рідного слова торкаюсь душею, боюсь очорнити чи зрадить його. З цих слів наша мова, пишаємось нею — це музика й пісня народу мого. Без неї не зміг би на світі прожити, не зміг би помітить земної краси, не чув би й не бачив, як шепнеться жито, з якого стікають краплинки роси.

Вона — джерело й найчистіша криниця, з якої черпаю натхнення й снагу. Вона кришталево дзвенить і іскриться, я нею тамую духовну жагу.

У шелесті трав, у цвітінні калини я чую цю мову у сні й наяву. Вона в моїм серці, - це вся Україна, я дихаю нею, я нею живу! Вправа 23. Спишіть текст. Підкресліть кожен займенник як член речення. Усно ви значте його морфологічні ознаки. Я слухаю мелодії, яких ніхто не чує. То співає моя душа. Я чую її при спів. Ніщо не заглушить того тихого співу. Я все чую крізь стогін заметілі, крізь сміх весни, крізь регіт грому і плюскіт зливи. Навколо люди. Бли щать їх очі, тремтять їх голоси. Снує срібну нитку мій розум і золоту — моє серце. Хвиля життя виходить зі своїх берегів... (За М. Коцюбинським).

Вправа 24. Розгляньте «хмарку» слів. Чи всі зобра жені на ній слова - числівники? Чому? Які частини мови, окрім числівника, є на «хмарці»? Свою думку проілюструйте прикладами. Вправа 25. Побутує думка, що наука (або мистецтво) вправного послуговування словами (мовою) - це вже риторика, тобто система за собів організації, осмислення, передачі думки за допомогою речень, правиль но побудованих текстів до намірів мовця (Іржі Томан. Мистецтво говорити). Дайте письмову відповідь на запитання: «Чи можна цього мистецтва навчити ся, а чи воно вроджене?». У своїй відповіді позначте іменники, прикметники, числівники, займенники.

Культура мовлення АДРЕСА Моя адреса Адреса ресторану Проживати за адресою Надсилати на адресу Звертатися на адресу Сказано на мою

ЛІКАРСЬКИЙ діяльність, халат, дільниця, обхід, порада, таємниця, клятва, рецепт

АДРЕС Вітальний адрес Адрес із нагоди ювілею Адрес від колишніх учнів

Ч із

ЛІКАРСЬКИЙ рослини, трави, препарат, ромашка, ягода

ЛІКАРНЯНИЙ режим, ліжко, листок, палата, корпус

§ 3. ВИВЧЕНІ ГРУПИ ОРФОГРАМ Опрацювавши матеріал, ви зможете: • поглибити знання з орфографії; • розрізняти вивчені орфограми; • користуватися на практиці вивченими орфограмами. Мій настрій на уроці

Розгляньте картинки й оберіть одну, яка найбільше відповідає вашому настрою пе ред повторенням вивченого. Поясніть свій вибір. 1 - Я з радістю пригадаю всі вивчені ор фограми. мій настрій 2 — Нічого не пам’ятаю... 3 - Мені треба добре подумати, щоб пригадати правила. 4 - Сподіваюся, що не все так складно, як здається. 5 — Якщо я чогось і не знатиму, завжди поруч є вчитель/вчителька, який/яка допоможе.

Вправа 26. Перегляньте таблицю мнемонічних фраз. Доберіть приклади до мнемонічних фраз з вірша Дмитра Павличка, поданого після таблиці. Фраза

Сфера застосування

МаВПа БуФ.

Для запам’ятовування приголосних, після яких пишемо апостроф.

Де Ти З’їСи Ці ЛиНи, ДЗпРе?

Для запам’ятовування приголосних, після яких пишемо знак м’якшення.

Кафе «Птах». КоПпТпФХа — зла чаклунка Копптпфха, яка перетворює префікси. Коля приніс хворій Тетянці фрукти.

Для запам’ятовування приголосних, перед якими префікс з- перетворюєть ся на с-.

Ми ВпНпЛп Pill (або МіНеРаЛоВиИ). Сонорні приголосні звуки. БуДе ГоЖе ҐеДЗю у ДЖаЗі.

Дзвінкі приголосні звуки.

ЦаП ХоЧе ФіСТаШКп.

Глухі приголосні звуки.

Де Тії З’їСи Цю ЧаШу ЖпРу?

Для запам’ятовування приголосних, після яких у словах іншомовного похо дження пишемо и (Правило дев’ятки).

На Родини Для Зими Осінь Мостить Килими.

Для запам’ятовування порядку відмін ків української мови: Називний, Родо вий, Давальний, Знахідний, Орудний, Місцевий, Кличний.

Спитай себе, дитино, хто ти є, і в серці обізветься рідна мова; і в голосі яснім ім’я твоє просяє, наче зірка світанкова. З родинного гнізда, немов пташа, ти полетиш, де світу далечизна, та в рідній мові буде вся душа і вся твоя дорога, вся Вітчизна.

У просторах, яким немає меж, не згубишся, як на вітрах полова. Моря перелетиш і не впадеш, допоки буде в серці рідна мова. Вправа 27. Запишіть слова, вставляючи, де потрібно, апостроф. Поясніть свій вибір.

Слов..яни, присв..ята, дзв..якнути. риб..ячий, мавп..ячий, без..ядер ний, з..єднати, з..економити, з..йомка, Лук..янівка, Вороб..йов, гороб..ята, солов..їний, Солов..йов, р..ясний, пір..їна, підрум..янений, верб..я, п..юре.

Вправа 28. Пригадайте правила написання префіксів пре-, при-, прі-. За допомогою зразка створіть власні тести, коментуючи кожну відповідь. Зразок тесту. Префікс при- треба писати в усіх словах рядка

_•

-■*

А пр..в’ялий, пр..блуда, пр..смачний, притягнення (У слові пресмачний пишемо префікс пре-, тому що дуже смачний) Б пр..гнічений, пр..мерзлий, пр..велебний (Слово превелебний з винятку) В пр. .бігти, пр..думати, пр..бережний, пр..крашена (Усі словах з префіксом при-) Г пр..гнутії, пр..тісно, припізнитися, привітність (У слові претісно пише мо префікс пре-, тому що дуже тісно) Пре- у значенні найвищого ступеня ознаки (прекрасний, пречудовий, пре високий). При- у значенні наближення (прибіг, прибув); - приєднання (прибив, прикрутив, приклеїв); - у значенні часткової дії (присів, примружив). Прі- лише у словах прізвище, прізвисько, прірва, пріоритет.

Вправа 29. Згрупуйте іменники за відмінами і запишіть їх у формі родового та оруд ного відмінків однини. Підкресліть і запам’ятайте орфограми виділених слів. Дорога, гість, ведмежа, базар, мідь, межа, плече, календар, ім’я, голубеня, ноша, меч, урожай, поле, мужність.

Вправа ЗО. Запишіть слова у дві колонки: 1) ті, у суфіксах яких треба писати ійш букву и; 2) ті, у суфіксах яких треба писати букву е. Станов..ще, мережево, стеж..чка,дал..ч,здур..ння, велет..нь,ровесн..ця, промінч.ж, враження, віконн..ця, няньч..н, щебетуш..чка, удари..к, зважання, дон..чка, пряд..во, рупій..чок, ожини..к, вжал..ння , * велич..на, виховат..ль, старій..нький, стривожений, хмар..ще, п’ят..ро, вінн..чанин, озеленення, познайом..ці,, зйоми..к, осич..на , ** плюш..вий, лелеч..ня, вірмен..н, книж..чка, грабл..ще, пал...чка, перепел..ня. Ключ: у кожному слові підкресліть другу букву і прочитайте вислів Й.-В.Гете.

Вправа 31. Слова, що в дужках, поставте в родовому відмінку множини. Хтось з (учитель), щеплення (дерево), троє (партизани), одяг (грузини), взвод (солдати), адреси (учень), одяг (болгарин), ярмарок (чудо), сто (відро), маса (відкриття), любов до (знання), сто (грам), кілограм (помі дори), автор цих (вірш), за сто (море), багато (слово), автографи (письмен ник), вісім (сузір’я), кілька пар (чоботи), аніхто з (хуторянин).

Вправа 32. Розгляньте складні іменники, прикметники й числівники. Усно форму люйте правила, за якими вони написані. Бортмеханік, дизель-мотор, чорнозем, людино-день, перекотипо ле, п’ятиденна, 50-річчя, веломотоспорт, прем’єр-міністр, лісостеповий, загальноосвітній, вищезгаданий, новоутворений, дворазовий, історико-культурний, світло-зелений; двадцять, тридцять.

Запам'ятайте написання деяких складних іменників разом у такий спосіб: пригадуйте слова, добре вам відомі, які починаються на авіа(авіарейс), аудіо- (аудіокасета), агро- (агропромисловість), біо- (біоло гія), відео- (відеоролик), екстра- (екстрасенс), кіно- (кінофільм), макро- (макросвіт), мікро- (мікрохвильова піч), моно- (монолог), ра діо- (радіопередача), стерео- (стереоапаратура), супер- (супермен), фото- (фотоапарат).

Згідно з новим правописом разом, а не через дефіс пишемо части ни віце-, екс-, лейб-, альфа-, міді-, міні-, максі-, обер-, бета-, веб-, non-: експрезидент, вебсторінка, попмузика.

Вправа 33. Зі сполучень слів утворіть складні прикметники, поясніть їх правопис. З п’ятьма словосполученнями (на ваш вибір) запишіть тематичні речення (наприклад, на тему «Моя Батьківщина»).

* Іменник від дієслова вжалити. ** Те саме, що осика.

Високе чоло, золоті коси, плавати водою, сім років, народна поезія, культура й мистецтво, кислий і солодкий, кисле молоко, жовтий і гаря чий, знати край, зелений і жовтий, наука і техніка, вище зазначити, на ука і досліди, хліб і булка, український і польський, мова і література, сніжний і білий. **

Вправа 34. Уставте потрібні букви й запишіть словосполучення у три колонки: 1) зі вставленою буквою щ; 2) зі вставленим буквосполученням жч; 3) зі вставленими буквосполученнями дш, тш.

Найшви...ий баркас, найду...ий розлив, коро...ий рукав, найви...ий кущ, найбли...е село, найкра...е стебло, найни...ий тин, найсоло...е печи во, найбага...а земля, найдоро...а людина. Кл юч: з останніх букв других слів прочитайте закінчення вислову дав ньоримського філософа Сенеки Молодшого «Батьківщину люблять не за те, що вона велика, а за те, ...».

Вправа 35. Прочитайте речення. Випишіть прості, складні і складені числівники, ви значте їх граматичні форми, особливості їх відмінювання. Провідміняйте кількісні числівники, зверніть увагу на орфограми в них. Зразок: перший (місяць) - простий числ., одн., чол. р., Н. відм,; відмі нюється як прикм. те. гр. 1. Це все було в двадцятому столітті... (В. Симоненко). 2. Вересень перший місяць осені (3 газети). 3. Протягом другої половини квітня у п’ятдесятих південних атлантичних широтах гуляли шторми (О. Іванченко). 4. Наприкінці дев’ятнадцятого століття в міський парк Нью-Йор ка завезли вісімдесят шпаків, а через півстоліття вони розповсюдились по всій території США і Канади (3 енциклопедії). 5. З тисяча дев’ятсот сорок сьомого по тисяча дев’ятсот сімдесятий рік тайфуни, вітри вели кої руйнівної сили, стали причиною семисот п’ятдесяти чотирьох тисяч людських жертв (3 енциклопедії).

Вправа 36. Розгляньте похідні з -ся, -сь, -небудь і сформулюйте висновок про те, слова яких частин мови утворені цими словотворчими засобами. Чим (якою морфе мою) є ці засоби у морфологічній будові слова? Дивуватись, дивуватися; збиратись, збиратися; кататись, кататися; котрийсь, котрий-небудь; кимось, кимсь, ким-небудь; купатись, купатися; скількись, скільки-небудь; хвилюватись, хвилюватися; хтось, хто-небудь; щось, що-небудь; чийсь, чий-небудь; якийсь, який-небудь.

Постфікс -небудь зі займенниками пишемо через дефіс: хто-небудь, що-небудь, який-небудь, чий-небудь, котрий-небудь, скільки-небудь; де-небудь, звідки-небудь, коли-небудь, куди-небудь.

-■

Вправа 37. Прочитайте вірш Миколи Вінграновського; вивчіть його (за бажанням) напам’ять. Пригадайте правила, за якими у тексті вжиті розділові знаки. Народе мій! Поки ще небо лягає на ніч у Дніпро, я на сторожі коло тебе поставлю атом і добро; і стану сам біля колиски твого буття, що ти — це ти, і твого слова кращі зблиски пошлю у Всесвіту світи. Бо Всесвіт — не поле, і люд — не глядач, і час — не ворота футбольних моментів, і куля земна — не футбольний м’яч в ногах генералів і президентів!

Культура мовлення Запитання Ставити .запитання Відповідати на .запитання Риторичне .запитання Цікаве .запитання

Питання Порушувати питання Вирішувати питання Знак питання Питання життя та смерті

§ 4. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. ТЕКСТ. ТИПИ І СТИЛІ МОВЛЕННЯ Опрацювавши матеріал, ви зможете: • поглибити знання про структурні особливост і тексту; • зрозуміти, що таке загальні мовні засоби міжфразового зв’язку речень у тексті; • розрізняти стилі й типи мовлення, пояснювати доцільність вибору стилю мовлення щодо розкрит тя теми. Мій настрій на уроці

Розгляньте картинки й оберіть одну, яка найбільше відповідає вашому настрою. По ясніть свій вибір. 1 - Я з радістю пригадаю все вивчене про текст, стилі й типи мовлення. мій настрій 2 — Нічого не пам’ятаю... 3 - Мені треба добре подумати, щоб пригадати матеріал. 4 - Сподіваюся, що не все так склад но, як здається. 5 — Якщо я чогось і не знатиму, зав жди поруч є вчитель/вчителька, який/яка допоможе.

Вправа 38. Розгляньте таблицю «Текст» і на її основі сформулюйте основні Ьв правила. За потреби зверніться до теоретичного матеріалу, поданого після таблиці.

ТЕКСТ Зв'язані за змістом речення

Тема (про що?)

має

Мета

Заголовок

(для чого?)

складається А Зачин А Основна частина А Кінцівка Типи текстів

• опис • розповідь • міркування

Стилі текстів

• художній • науковий • публіцистичний • епістолярний • офіційно-діловий • розмовно-побутовий • конфесійний

Текст — це єдність речень, розташованих у певній послідовності й пов’язаних між собою змістом, інтонацією, стилем, спрямованістю на досягнення певної мети. У мовленні — це висловлювання, що склада ється зі сукупності речень. Визначальні ознаки тексту такі: • спільна для сукупності речень тема (про що йдеться у тексті); • послідовність викладу інформації та її завершеність; • граматичний і змістовий зв’язок між одиницями тексту (речення ми), послідовність цих одиниць. Текст найчастіше має заголовок. Мінімальною одиницею тексту є речення. Найважливішими ознаками тексту є цілісність, зв’язність, структурна організація, завершеність. Цілісність тексту полягає в тому, що в ньому вичерпно викладено тему, а виклад підпорядковано досягненню поставленої мети, вираже ної основною думкою. Зв’язність тексту виявляється в тому, що між його складовими ча стинами — реченнями, групами речень, абзацами чи й більшими ком понентами — параграфами, розділами — існує тісний змістовий зв’язок. Характеристикою тексту є також послідовність речень у викладі змісту. Тексти є публіцистичні, наукові, художні, епістолярні (листуван ня), офіційно-ділові, розмовні та ін.

Вправа 39. Прочитайте текст, дайте йому назву, визначте тему та основну думку, тип і стиль мовлення. Знайдіть у тексті зачин, основну частину й кінців ку. Розкажіть, що вам відомо про місце, в якому мешкала Ольга Кобилянська.

Місця народження й життя видатних творчих особистостей завжди приваблюють шанувальників культури. В Україні є декілька будинків, освячених ім’ям великого Тараса Шевченка, помешкань, де він у певний час перебував, творив. Захоплено оглядаємо музеї Івана Франка у Львові та Нагуєвичах, Лесі Українки — у Києві, Новоград-Волинську та Колодяжному. Життя видатної української письменниці Ольги Кобилянської склада лося так, що її дитячі та юні роки минули в містах Південної Буковини, відтак - упродовж двох років - у селі Димка. Звідти вона переїхала до Чернівців. Навіть перелік місць проживання свідчить про те, що пись менниці неодноразово доводилося змінювати місце проживання. А що нам відомо про місця, де ііроживала Ольга Юліанівна? (В. Вознюк).

Літературно-меморіальний музей О. Кобилянської (с. Днмка) Вправа 40. Послухайте байку. Визначте в ній зачин, основну частину й висновок. Яка головна думка твору? Чи погоджуєтесь ви з нею? Висипали на перерву з Учителем діти: у дворі порозважатись, весні порадіти. — Послухайте, — Вчитель каже, — як птаство співає: всяка пташка свою пісню і свій голос має. Так і в кожного народу своя, рідна мова, бо чого людина варта без рідного слова? — А папуга?! Свою мову знати чом не хоче? Що чужого де почує, те собі й белькоче...

Та хіба лишень папуги до такого здібні? Є, на жаль, і поміж людом папугоподібні. А. Фаріон

Вправа 41. Прочитайте тексти, з’ясуйте тип мовлення кожного, опираючись на ін формацію з довідки. Доведіть усно свою думку. Довідка. Міркування ґрунтується на роз’ясненні та утвердженні якої-небудь думки, описує причини явищ, роздуми. Розповідь - це історія про будь-яку подію, розказана у часовій послідов ності. На перше місце тут висувається сам процес дії, тобто розвиток сюжету. В описі, головна ідея полягає в словесному зображенні якогось явища шляхом перерахування його основних характеристик і ознак.

1. Земля, де мати народила, дорога кожній людині. Це край, де народився, ступив перший крок, промовив перше слово. Там почув мамину ко лискову пісню, був зігрітий ласкою та турботою. Рідна земля вбирає в себе край, дім, родину, дру зів та знайомих. І куди б не занесла доля, завжди залишиться наймилішою батьків ська земля. Бо найрідніше не можна забути (3 газети). 2. Є два види лелек: чорний поширений у Кар патах і на Поліссі, білий майже по всій території України. Білий лелека живе поблизу людських осель, а чорний дуже обережний, близько не під ходить до житла. Дуже рідко вдається побачити чорного лелеку, якого занесено до Червоної книги (З підручника). 3. Орли мають великі розміри. Тіло їх вкрите пір’ям. Ці птахи є сі ро-коричневих кольорів. На голові орла розміщений міцний дзьоб, ним він клює здобич. Двоє очей мають дуже гострий зір. Він у польоті з висоти шукає здобич на землі. Крила орла великі. їх розмах може сягати двох метрів. Він ширяє по небу в пошуках їжі. Ці птахи дуже сильні. Тому мужню людину часто по рівнюють з орлом (3 підручника). Стиль літературної мови є різновидом мови, що найкраще відпові дає завданню спілкування між людьми у певних умовах. У художньо му стилі написана вся художня література: оповідання, вірші, казки, повісті, романи тощо. Публіцистичний стиль текстів ми можемо ба чити в статтях газет, журналів. Тексти в науковому стилі можна знайти в академічних підручни ках, енциклопедичних словниках, наукових журналах. Діловий стиль вживається в указах, резолюціях, текстах законів, заяв, постанов та ін ших офіційних документах. Розмовний використовуємо в повсякденному житті, спілкуючись з рідними, друзями тощо.

Вправа 42. Прочитайте тексти, визначте їх стиль. Чи кожен описаний перед вправою стиль проілюстрований прикладом? Якщо ні, то запишіть свій при клад тексту відповідного стилю.

1. Були собі дід і баба та дожились уже до того, що й хліба нема. Дід і просить: — Бабусю! Спекла б ти колобок! — Та з чого ж я спечу, як і борошна нема? — От, бабусю, піди в хижку та назмітай у засіку борошенця, то й буде колобок. Послухалась баба, пішла в хижку, назмітала в засіку борошенця, ви топила в печі, замісила гарненько борошно, спекла колобок і поклала на вікні, щоб простигав (Народна казка).

2. Лелека білий (лат.. Сісопіа сісопіа, у народі: чорногуз, бусол, бусел, бусько, бузько, бусьок, бузьок, боцюн, боцян, гайстер) - птах родини лелекових, ряду лелекоподібних. Чорногуз — птах розміром від 80 до 100 см довжиною, розмахом крил 200—220 см і вагою від 2,5 до 4,5 кілограмів. Забарвлення пір’я біле, за винятком махових пір’їн на крилах, які мають чорне забарвлення (Вікіпедія). 3. Хапай фотоапарат — і гайда знайомитися з дивовижними тварина ми! У червні Пізнайко розкаже про незвичайних істот. На тебе чекають карколомні задачки від тюленів, захоплива місія з порятунку австралій ської долини, подорож до химерного заповідника, чудернацька піраміда й безліч інших цікавинок (Пізнайко, 2016. Nq 6). 4. Конституція України.

Стаття № 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкі ри, політичних та інших переконань, статі, етнічного та соціального по ходження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Культура мовлення Правильно

Неправильно

Наприкінці дня

Під кінець дня

За редакцією

Під редакцією

За всякої погоди

При будь-якій погоді

Правильно

Неправильно

Нарада з безпеки

Нарада по безпеці

З вини дітей

По вині дітей

Після виконання

По виконанні

На власний розсуд

По власному розсуду

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ДІЄСЛОВО Опрацювавши матеріал, ви зможете:

• • • • • • • • •

поглибити знання про дієслово як частину мови, його морфоло гічні ознаки; зрозуміти, як т воряться основні форми дієслова; розрізня т и способи т ворення часових форм дієслів дійсного способу; пояснювати, як утворюються форми умовного й наказового спо собів; застосовувати практично правила написання не з дієсловами; чітко і грамотно визначати дієвідміни, правильно писати е, и в особових закінченнях дієслів І та II дієвідмін; знаходити вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил; застосовувати набут і знання для досягнення навчальної мети; розбирати дієслово як частину мови, визначати його синтак сичну роль.

Мій настрій на уроці Розгляньте картинки й оберіть одну, яка найбільше відповідає вашому настрою пе ред вивченням нової теми. Поясніть свій вибір. 1 — Я з радістю сприймаю все нове. 2 — Усе нове мене лякає. 3 - Мені треба добре попрацювати, щоб зрозуміти нову тему. 4 - Сподіваюся, що не все так складно, як здається. 5 — Якщо я чогось і не знатиму, завжди поруч є вчитель/вчителька, який/яка допо може.

гк, Вправа 43. Розгляньте малюнок. Чи всі само■S стійні частини мови ви вивчили у 6 класі? Чи в такому порядку ви їх вивчали? Як правиль но розмістити пелюстки й чому саме так?

( Вправа 44. Розгляньте пари слів і визначте, чим відрізняються їх значення та до яких частин мови вони належать. З вивченого раніше на уроках укра їнської та румунської мов пригадайте, що ви знаєте про дієслово.

Іменник ,•

гПі «ЛОВ^^^^^’РКМ6ТНИК

Числівник

Щиствникі1

v — У Займенни к.

Вибирати — вибір, ловити — ловля, писати — писання, ходити — ходьба.

Вправа 45. Прочитайте вірш Надії Красоткіної. Випишіть з нього дієслова і вкажіть, які емоції вони передають. Поміркуйте, якою є роль дієслова в нашому житті. ТРИ РЕЧІ

Три речі, що не можна повернуть: можливості та час, і слово. Вони, як мить утрачена, майнуть і вже не буде так чудово, як би могло. Тому міркуй завжди, що час не можна загубити. Вперед сміливо, впевнено іди, щоб своєчасно все зробити. А ще доречні добирай слова, щоб потім не пошкодувати. Хай буде в тебе мудра голова, тож знай, коли і що сказати. І не втрачай можливості свої, йди наполегливо до цілі. Це знають всі віки, усі краї і розуміють люди смілі, які чимало вже доріг пройшли, та втраченого так і не знайшли, хоч як його і не шукали.

§ 5. ДІЄСЛОВО: ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНА РОЛЬ

Вправа 46. Прочитайте першу загадку, відгадайте її (підказка - у руках смайлика). На які запитання відповідає більшість слів загадки? Як називається така частина мови? Відповідь на це запитання знайдете, якщо розгадаєте другу загадку. 1. Бачить — не бачить, чути — не чує, мовчки говорить, добре мудрує.

Кривду соромить, правди навчає, часом жартує. Що це?

2. Вони хочуть діяти, а не сидіти, творити, співати, радіти, летіти. Вони будь-яку дію означають сміливо — що робить? Що буде робить? Що зробила? Питають усі — ми підкажем слова: виблискує, буде світить, запалила. А мова із ними багата й жива — така їхня суть — бо це ... .

Дієслово - це граматично складна й дуже своєрідна частина мови, що об’єднує п’ять груп форм, різних за значенням, морфологічними оз наками та синтаксичною роллю. Дієслово (verbul) - це частина мови, яка означає дію чи стан пред мета і відповідає на запитання що робити? що зробити ? що робит ь пред мет? або що з ним робиться ? Напри клад: будувати - збудувати, збира ти-зібрати, будує, збирає, світиться, старіє. У реченні дієслово найчастіше виступає присудком: Настала осінь. Таня не чує розмови дівчат . Ми будемо чекати вас. Хлопець хоче усміхнутися привітно.

Вправа 47. За допомогою таблиці з’ясуйте, які морфологічні ознаки має дієслово та яку синтаксичну роль воно виконує. Доберіть письмово до кожної рубрики власні приклади.

Дієслово (означає дію, стан) Граматичні категорії Вид (доконаний, стрибнути, недоконаний) стрибати Перехідність / неперехідність

грати етюди, іти дорогою

Спосіб (дійсний, умовний, наказовий) Час (теперішній, минулий, майбутній)

іду, йшов; ішов би; йди

іду - йшов ітиму, буду йти

Особа (1-ша. ллю — ллєш — 2-га, 3-тя однини ллє — ллємо — і множини) ллєте Стан (активний, пасивний) Число (однина, множина)

пишу листа, лист пишеться

Рід (чоловічий, жіночий, серед ній) Відмінок (для дієприкметників)

зіграв - зіграла зіграло

грав, грали, граю, граємо

виграна, виграної, виграній

Синтаксична роль Особові Верби зеленіють. З вогнем не жартуй. дієслова присудки Він жив бн інакше. Інфінітив Язиком плескати будь-який (підмет) — не ціпом член речення махати (присудок). Вас просікші почекати (додаток). Лунає команда ру шати (означення). Зайшов до бібліотеки Уясувати (обставина мети). Сушцкало. Безособові діє слова - головний Йому ташшило член у безособо в усьому. вих реченнях Дієприкметни Знайдений (означен ки - як прикмет ня) щойно рукопис ще ники не був надрукований (присудок)._________ Дієприслівники - &пткн£вщись. не як прислівники впади. (обставини)

Вправа 48. До іменників і прикметників доберіть спільнокореневі дієслова, постав те до них запитання. Зразок: читання — читає — що робить?

Працьовитий — щебетання — зимовий — воний — писання — варений — хворий — вихователь радий продавець - ....

малювання — чер лікар — сумний —

, Вправа 49. До фразеологізмів доберіть синонімічні дієслова. З утвореними ШМ дієсловами складіть речення так, щоб кожне з них у реченні виступало присуд ком.

Задирати носа, сушити зуби, пускати сльози, ані телень, не взятися ні за холодну воду.

Вправа 50. Спишіть речення. Знайдіть дієслівні форми, що означають дію чи стан, визначте їх синтаксичну роль і підкресліть як відповідний член речення. 1. Пройшли віки, змінився світогляд, змінилася віра, але не зміни лася довіра до Слова, яке було усе ж спочатку (Н. Бабич). 2. Чи здатна розгулятись бездуховність, якщо в душі цвіте віків любов? (С. Литвин). 3. Приємно, коли яблуко, про яке думали, що воно кисле, виявляється солодким (О. Довженко). 4. Якщо хочеш бути щасливим, будь ним (На родна творчість). 5. Іде війна. Десь глухо б’ють гармати (Д. Павличко). 6. Такої кривди парубок накоїв, що не могло це скінчитись добром (Л. Костенко). 7. Все було. Дорога закричала. Блиснули байдужі ліхтарі (В. Симоненко).

§ 6. ФОРМИ ДІЄСЛОВА: НЕОЗНАЧЕНА ФОРМА (ІНФІНІТИВ); ОСОБОВІ ФОРМИ; БЕЗОСОБОВІ ФОРМИ; ОСОБЛИВІ ФОРМИ

Вправа 51. Розгляньте «хмарку» слів. Які фор ми дієслова можна з неї виписати? Які з них вам уже відомі? Що саме ви про них знаєте? ■ '‘’Vi/J., -

Вправа 52. Пригадайте, що ви знаєте про інфі нітив (неозначену форму дієслова) з уроків ру мунської мови. Наведіть чотири-п’ять прикладів інфінітивів румунською мовою з їх українськи ми відповідниками й запишіть їх.

■■

Неозначеною формою, або інфінітивом (infinitivul), називаємо таку форму дієслова, яка позначає дію чи стан без ознак спосо бу, часу, особи, числа, роду. Наприклад: вивчати, берегти, володі ти, гальмувати, прожити, вимріяти, зіграти, одягатись, подбати, допомогти.

Неозначена форма дієслова відповідає на запитання що робити ? або що зробити? Мор фологічним показником неозначеної форми є суфікс -ти або його варіант -ть: знати - знать, бути - буть, зробити - зробить, чути- чуть. Після суфікса -ти (-ть) в українських діє словах може вживатися постфікс -ся (-сь), порівн.: вмивати і вмиватися (вмиватись); зустрічати і зустрічатися (зустрічатись); лікувати і лікуватися (лікуватись); одягати і одягатися (одягатись). Неозначена форма, або інфінітив, є початковою формою (forma initiala) дієслова, яку фіксують словники. Неозначена форма дієслова може бути будь-яким членом речення: під метом, присудком, додатком, означенням, обставиною.

Вправа 53. Випишіть з тексту дієслова й подайте їх у початковій формі. До кожного дієслова доберіть запитання що робити? чи що зробити? і з’ясуйте, від чого залежав ваш вибір.

Сьогодні Людмила Степанівна похвалила його перед усім класом: — Молодець, Мишко, добре почав навчальний рік! Мишкові хотілося зробити щось таке, щоб аж дух захопило: стрибнути з парашутом, забити чудового гола або просто пройтися на руках догори ногами. Але, на жаль, не було під рукою ні парашута, ні футбольного м’яча, і тому всю енергію хлопчина віддав сумці. Він так махнув нею в по вітрі, що ледве не зачепив Дмитруся Колодяжного. Дмитрусь відхилився й гукнув: — Гляди, книжки погубиш! (О. Донченко).

ОА Вправа 54. Запишіть і перекладіть румунські дієслівні форми українською ““ мовою. Поясніть правопис румунських та українських інфінітивів. A afla, а ага, a se afla, a se bate, a se grabi, a se incloi, aflancl, a§teptand, lovind, a porni.

Вправа 55. Спишіть речення, знайдіть неозначену форму, визначте синтаксичну роль і підкресліть як член речення. 1. Він мріяв зустрітися зі своїм земляком-космонавтом (3 газети). 2. Життя прожити — не поле перейти (Народна т ворчість). 3.1 вовтузить ся думка, мов квочка, в намаганні родить слова (В. Симоненко). 4. Я тобі дам усі книги прочитати (М. Стельмах). 5. Людям завжди треба говорити гарні слова (Ірина Вільде). 6. Веселому, жартівливому меншому брато ві хотілося говорити, старший знехотя кидав йому по кілька слів (І. Нечуй-Левицький). 7. Бажання вчитися було в нього ще змалку (М. Коцю бинський).

м Вправа 56. Розгляньте схему «Форми дієслова» й доберіть власні приклади и до кожної форми дієслів. Запишіть їх, додавши запитання у дужках. що робить? що зробить?

Дієприкметником (participiul) називаємо форму дієслова, яка має ознаки дієслова і прикметника. Наприклад, дієприкметник вишитий має дієслівні ознаки доконаного виду, минулого часу, пасив ного стану та прикметникові ознаки чоловічого роду, числа однини, називного відмінка. Як і в прикметнику, рід, число й відмінок дієпри кметника залежать від іменника, з яким він синтаксично пов’язаний. Дієприкметник відповідає на запитання який? яка? яке? які?: вишитий рушник, вишита хустина, вишите знамено, вишиті рушники. У реченні дієприкметник є означенням або іменною частиною скла деного присудка. Наприклад: 1. Прочитана Аурікою книжка все ще лежала на столі (3 журналу). 2. Уся вулиця була заповнена запахом печеного хліба (Ю. Му шкетик). Дієприкметник із залежними від нього словами утворює дієпри кметниковий зворот, який у реченні виконує роль поширеного озна чення. Наприклад: Старше покоління, свідок іншого життя, показу вало ще на долонях мозолі від шаблі, піднятої в оборону народних і людських прав (М. Коцюбинський).

Вправа 57. Визначте у словосполученнях залежні слова та з’ясуйте, до яких частин мови вони належать. Високі усміхнені будинки, впроваджена нова технологія, занедбана польова дорога, запланована важлива зустріч, заслужене друге місце, знайдений оригінальний документ, пожовкла стара фотографія, сяючі дитячі очі, старий розбитий глечик.

Вправа 58. Спишіть речення. Знайдіть і підкресліть дієприкметники разом зі сло вами, від яких залежать їх граматичні ознаки. Усно визначте рід, число й відмінок дієприкметників. 1. На майдан сходилися люди, покликані високою ідеєю перемін (З газети). 2. Давньою українською мовою написані козацькі державні документи і хроніки (Д. Павличко). 3. Луги, луги, пропахлі сіном прі лим, чи ви мене впізнали, земляка? (В. Симоненко). 4. Вузька дорога потяглася вгору між глинистими крутосхилами, вкритими чагарником (Олесь Гончар).

Дієприслівником (gerunziul) називаємо незмінну форму діє слова, яка називає додаткову дію, вказує спосіб, час, причину й мету дії, названої присудком. Наприклад: Ніяково озираючись, скульптор рушив за хлопцями (Олесь Гончар). Придивившись до не сподіваного гостя, Максим впізнав у ньому свого шкільного товариша (З журналу). Дієприслівникові властиві дієслівні ознаки виду (добуваючи і до бувши, несучи і принісши)', перехідності та неперехідності (беручи кни гу, загравши мелодію і відпочиваючи, прийшовши)', стану (вітаючи гостей і вітаючись); часу (іде, ледве ступаючи; побачивши сусіда, заго ворив з ним). З прислівникових ознак дієприслівникові властиві незмі нюваність і синтаксична роль обставини. Наприклад: Тремтячи від холоду й хвилювання, Оленка сіла на крутий камінь (Орина Літик). Віоріка, задивившись на високі гори, відчула себе птахою (3 журналу). Дієприслівники із залежними від них словами утворюють діє прислівниковий зворот. Наприклад: І, голову схопивши в руки, ди вуємось, чому не йде апостол правди і науки (І. Франко). Відходять в небуття, лишившись тут у пісні, пензлі, слові, у пам’яті людській І (Г. Дущак).

Вправа 59. Прочитайте речення. Випишіть з них окремо дієприкметники та дієпри слівники із залежними словами. До дієприслівників поставте правильно запитання. 1. Ніхто не подолає у нас цієї сили, народженої в ділі, змужнілої в бою (М. Бажан). 2. А братія мовчить собі, витрііцивши очі (Т. Шевченко). 3. Соната, написана в останні роки життя композитора, — це глибокий за змістом і тематичним матеріалом твір (О. Тимощук). 4. Пісня волі, спое тизованої, може, у дні лихоліття, чаруючим акордом лунала в серцях мо лоді (М. Коцюбинський). 5. Мені поля задумливо шептали свої ніким не співані пісні (В. Симоненко). 6. Випурхнувши десь із-за причілка * і загледівши на ґанку невідомого літнього чоловіка в білому костюмі, хлопчаки зупинились, вкрай зацікавлені ним (Олесь Гончар). * Причілок — бічна стіна будинку.

повідно до кольору форм дієслова: інфінітив - червоний; особові форми - жов тий; дієприкметник-жовтогарячий; дієприслівник-зелений; безособові форми на -но, -то - фіолетовий.

Вправа 61. Випишіть форми дієслова у такій послідовності: 1) неозначена форма; 2) особові форми; 3) дієприкметник; 4) форми на -но, -то; 5) дієпри слівник. Торкнувшись, яснішати, навчений, бачено, електрифікований, їжджу, ілюстровано, експериментуючи, молотий, хочемо, ліплено, борючись, кли кати, адресований, експортуючи, явлено. Ключ: з перших букв складіть продовження вислову давньогрецького філософа Фалеса: «Про друзів варто пам’ятати не тільки тоді, коли вони з тобою, а й тоді...»

Вправа 62. Поряд із неозначеною запишіть усі можливі інші форми дієслів. Зразок: Прибирати, прибирають, прибрана, прибрано, прибираючи. Виткати, вишивати, одягати, прикрашати, навчати.

§ 7. ВИКОРИСТАННЯ В МОВЛЕННІ ДІЄСЛІВ-СИНОНІМІВ

Вправа 63. Опрацюйте схему «Групи слів за значенням». Пригадайте, які ЯК слова називаємо синонімами. Доберіть синоніми до дієслів бажати, захища ти, іти, за потреби скориставшись довідкою. Довідка: боронити, відстоювати, жадати, крокувати, обороняти, праг нути, ступати, хотіти, чимчикувати.

СИНОНІМИ - це слова, різні за звучанням, але однакові або близькі за значенням. Два або кілька синонімів утворю ють синонімічний ряд.

АНТОНІМИ - це слова, протилежні за значенням. Виступа ють парами і завжди належать до однієї частини мови. 1________ і

Омоформи - слова, що однаково зву чать лише в одній граматичній формі: ніс - дієслово, ніс- іменник.

ОМОНІМИ-це слова, які звучать і пишуться однаково, але мають різне значення.

Групи слів за значенням

Омографи - однакові за написанням слова, що відрізняються наголосом: замок (будівля) - замок (у дверях).

Омофони - це слова, що звучать однаково, але ма ють різне значення й написання: задачі-за дачі.

Вправа 64.1. Яка різниця в значенні дієслів смія тися, реготати, хихикати і сміятися, насміха тися, кепкувати, глумитися? II. Чи відрізняються значенням дієслова плакати, ридати, голосити, заводити, тужити, ревіти, рюмсати? Коли кож не з цих слів уживаємо? Вправа 65. Доберіть до дієслів з довідки синоніми-фразеологізми й запам’ятайте їх.

Зразок: жити — ряст топтати. Відставати, жити, зазнаватися, ледарювати, мовчати, насміхатися, розгубитися. Довідка: бити байдики, брати на кпини, задирати носа, опустити руки, пасти задніх, топтати ряст, тримати язик за зубами.

Вправа 66. Запишіть фразеологізми. Доберіть до них дієслівні значення-синоніми (можна звернутися до словника). З виділеними фразеологізмами створіть речення. Упадати в око. І вусом не вести. Гратися з вогнем. Дивитися крізь пальці. Затикати комусь рота. Лягти кістьми. Мотати на вус. Поставити крапку над і. Потрапити пальцем у небо. Стояти комусь кісткою поперек горла. Утерти комусь носа.

Ч зі

. l Вправа 67. З «хмаринки-метелика» випишіть фразеологізми античного похо...v'.- дження й за допомогою словника фразеологізмів (https://supermif.com/ frazeologizm/ukr) доберіть синонімічні відповідники. Чи всі фразеологізми ма ють відповідником одне слово - дієслово? Чому? Запам’ятайте, що означає кожен фразеологізм. Гоидігв ЗуЗЇІ.Л _ Нитка Дріади Apia дії' і і ні с :Г ; ■_ ЬраЙя пенелсли ■

Гіпчка ДгцДіідг Пойї’-їн ДрачЬмі.'

■/7/Пр^'яП^нелсі.я *і:=

_ _Ри'<й5”ДйНДіда. ■ --ЛГІН

.ГорД не.Вузол Пайіоци.' ,к<-/^Т9РД!1§ДУзол^

Бочка Данаїда ■ гігїгшІДщит туїшлз .........

Мужіантеща -“Щит.Ахі Л тга-. -

ра! і

"НйтцйуІрЩ * " т ■"

Вправа 68. У прислів’ях і приказках знайдіть синоніми до дієслова говорити й по ясніть їх смислові та почуттєві відтінки. 1. Хліб-сіль їж, а правду-матку ріж. 2. Або розумне казати, або зовсім мовчати. 3. Переливати з пустого в порожнє. 4. Нема про що балакати, нема чого й слухати. 5. Язик без кісток: що хоче, те й лопоче. 6. Балабони ти, аби не мовчати.

Вправа 69. Складіть і запишіть чотири речення з дієсловами горіти, жеврі ти, палахкотіти, тліти, вжитими у прямому значенні, і чотири речення з цими ж дієсловами, вжитими у переносному значенні. Зразок. Палає туристське вогнище. Палають щічки р адістю.

*.ч ‘ fe * * ©і'

Вправа 70. Доберіть до кожного дієслова іменники, які дали б можливість дійти висновку про те, хто чи що може іти, крокувати, марширувати, диба ти, шкандибати. Складіть з ними речення й запишіть їх.

Зразок. Мати йде додому (іти - повертатися). Сусід іде до війська (іти - вирушати). Іде дощ (іде - падає). Іде весна (іде - наближається)...

КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ Правильно

Неправильно

Отже

Ітак (і так)

Оскільки

Правильно

Неправильно

Так як

Склянка молока

Стакан молока

Попри

Помимо

Гарні шпалери

Гарні обої

Нарешті

Накінець

Два тижні

Дві неділі

Іти на риболовлю

Іти на рибалку

§ 8. НЕ З ДІЄСЛОВАМИ Вправа 71. Послухайте віршовану казку І. Сватко. Яку орфограму вона ілю струє? Сформулюйте орфографічні правила й випишіть слова-приклади, що їх ілюструють. Усно виділіть орфограми в словах. Жили-були дієслова, рухливі, жвавії слова, які скакали, веселились й нікому зроду не корились. Та стало враз життя сумне, коли з’явилась частка не. Вона звеліла не співати, не пустувать, не розмовляти... Дієслова не не стерпіли і стати поруч не схотіли. Та ось історія нова: зізнались деякі слова, що ненавидіти старались — незчулися — і закохались. Нездужали, непритомніли, неволити себе посміли. їх непокоїло й лякало: життя без не враз сірим стало б. Дієслова недосипали, недоліків недобачали. І нехтувать усім посміли — злилися з не і скам’яніли.

Не з дієсловами, як правило, пишемо окремо. Наприклад: не ба чити, не думати, не згадувати. Не з дієсловами пишемо разом у таких випадках: а) якщо дієслово без не не вживається: ненавидіти, нехтувати', б) якщо дієслово з не за змістом речення можна замінити синоні мом без не: нездужати (хворіти), неславити (ганьбити); але порівн.: Його не здужати - він п’ятиборець; в) якщо дієслова мають у своєму складі префікс недо-, що означає дію чи стан у неповній мірі: недобачати, недобирати, недовантажи ти, недоварити. \ ■

Вправа 72. Прочитайте речення. Знайдіть дієслова з не й за допомогою правил поясніть, чому з одними дієсловами не пишемо окремо, а з іншими - разом.

1. Не сплять, стоять на варті дітвори божественні майстри (Д. Павличко). 2. Краще недосолити, ніж пересолити (3 журналу). 3. Ніхто не відповідає на привітання (О. Довженко). 4. «Хоча б цієї столиці не мину

ти», - непокоївся сержант Козаков (Олесь Гончар). 5. Дотримуй у всьому міри, то не матимеш ні в чому потреби (Народна творчість).

Вправа 73. Складіть і запишіть п’ять-сім речень на одну тему (на ваш вибір) йЖі із запропонованими дієсловами. Усно поясніть орфограму «Написання не з дієсловами» у ваших реченнях. Не пам’ятати, не хотіти, неволити, недоїдати, ненавидіти, не зберегти, незчутися, недооцінити, не пишеться, не вивчити, недописати, хлопчик не має друзів, у дівчинки немає друзів.

<.■

Вправа 74. Допишіть пропущені у фразеологічних зворотах дієслова. Поясніть значення фразеологізмів (усно). З двома з них складіть речення й запишіть їх.

... лицем у болото; комар носа ...; ... відбою; ні за холодну воду ...; слова обценьками ...; палець об палець ...; ... Бога в серці. Довідка: не впасти, не підточить, немає, не братися, не витягнеш, не вдарити, не має.

Вправа 75. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть члени речення СшЙ і поясніть уживання розділових знаків у тих реченнях, де вони є. Семеро одного (не) ждуть. На ледачій землі і трава (не) росте. Два хи трих мудрого (не) переважать. Сам (не)зчувся, як здоров’я позбувся. (Не) дочув глухий, що (не)добачив сліпий, коли утікав кривий. (Не)має в що солі зав’язать. Уміння в рюкзаку (не) носити (Народна творчість).

джл Вправа 76. Перекладіть речення українською мовою й запишіть їх. ПідкреСЕй? сліть не з дієсловами. Усно поясніть написання. 1. Calatorii au pornit dintr-o data s-au mers cu repeziciune pana nu s-a mai vazut priveli§tea Prutului (M. Садов’яну). 2. Те duci §-am inteles prea bine sa nu ma tin de pasul tau (M. Емінеску). 3. Cand ne duceam sa muncim, ne sculam odata cu coco§ii, si mama mergea odata cu noi... (Анна Лупан). 4. Nici un vorbitor, de orice specialitate ar fi, nu are dreptul moral de a spune ca nu are timp sa se ocupe de cuvinte, de alegerea si folosirea lor la locul cuvenit (H. Корлатяну).

Культура мовлення Правильно

Неправильно

Правильно

Неправильно

На бажання публіки

За бажанням публіки

Ходімо

Давайте підемо

На вимогу контролерів

За вимогою контролерів

Заспіваймо

Давайте заспіваємо

3 допомогою вчених

За допомогою вчених

Повернімося

Давайте повернемося

Взятися до роботи

Взятися за роботу

їжмо

Давайте поїмо

§ 9.ДОКОНАНИЙ ІНЕДОКОНАНИЙ ВИД ДІЄСЛОВА Вправа 77. Спишіть текст. Підкресліть дієслова. Поставте до них запитання й шК визначте, які з них означають завершену дію, а які - незавершену. Стародавні слов’яни вважали дуб святим деревом. Біля старих дубів вони приносили жертви богам, скликали військові ради. Зображення дубових листочків, жолудів народні майстри перенесли і в орнамент. Такі узори вони назвали «дубок», «дубові листочки», «жолуді». Дієслова можуть називати необмежену чи обмежену дію. Відповід но до цього вони мають два види: недоконаний і доконаний. Вид дієслова виражає відношення дії до її в нутрі шн ьої межі чи результату. Дієслова недоконаного виду (aspect imperfectiv) називають гра матично необмежену дію (яка не завершена, відбулася або відбудеть ся колись) і відповідають на запитання що робити'? та що робив? що робить? що буде робити? чи що робитиме діяч? Наприклад: що ро бити? - співати, говорити; що робив? - співав, говорив; що робить? співає, говорить; що буде робити? - буде співати, буде говорити; що робитиме? — співатиме, говоритиме. Дієслова доконаного виду (aspect perfectiv) означають граматич но обмежену дію (яка почалася або вже завершена) й відповідають на запитання що зробити? та що зробив? що зробить діяч? Наприклад: що зробити? - заспівати, поговорити; що зробив? - заспівав, погово рив; що зробить? - заспіває, поговорить. Дієслова недоконаного та доконаного виду можуть утворювати ви дові пари. Наприклад: нести - принести, пригадати - пригадувати, дбати - придбати. Дієслівні видові пари можуть утворюватися різними способами: а) додаванням префіксів: бігти - вбігти, вибігти, відбігти, забіг ти; нести - принести, віднести, донести, знести; б) заміною суфікса: кричати - крикнути, сипати - сипнути, запи сати - записувати, впливати - вплинути; в) чергуванням у коренях слів і зміною суфікса: вибирати - вибра ти, допомагати - допомогт и, сідат и - сісти, лишити - лишат и; г) зміною наголосу: закидати - закидати, посипати - посипати; д) зміною кореня слова: брати - взяти, ловити - піймати, говори ти (казат и) - сказат и.

Вправа 78. Прочитайте речення. Виділені дієслова запишіть у дві колонки: ■ у першу випишіть форми інфінітива, а в другу - особові дієслова. Визначте вид кожного дієслова. Заняття варто проводити у провітреному класі. Підлогу потрібно ви мити. Гарна оцінка стимулює інтерес до знань. Хлопець захоплював ся хімією. Тобі варто сьогодні ставити гарну оцінку. Не потрібно ніколи

мовчати й ховати свої добрі наміри. Нас приваблюють чудові перспек тиви. Обдумуй гарненько запитання. Із новим матеріалом необхідно знайомитися досконало. Кл юч: з четвертих букв виписаних слів складіть і запишіть вислів. Вправа 79. Розділіть дієслова на чотири групи залежно від значення доконано го виду: 1) завершеність початкової дії; 2) обмеження тривалості завершеної дії; 3) досягнення результату; 4) раптовість дії. Запишіть їх групами, доповнивши кожну групу своїм одним прикладом. Зашуміти, вивчити, повчитися, смикнути, покотитися, полежати, збу дувати, дзвякнути, розповісти, рушити, простояти, розговорити, порівня ти, бризнути, обдерти, позайматися, привчитися, зіпнутися (на ноги), ско ристатися, просапати, прийняти.

Вправа 80. До наведених дієслів доберіть видову пару й запишіть їх. У виділених дієсловах підкресліть префікси та поясніть їх правопис. I. Брати, везти, лити, нести, спитати, зрівняти, скочити, тривожи ти, сфотографувати, надіслати. II. Зів’янути, згорнути, надібрати, надрізати, обійти, підігнати, ро зігнати, сказати, сформувати, схопити.

Вправа 81. Запишіть дієслова у дві колонки: 1) доконаного виду; 2) недоконаного виду. Здивуватися, зупинити, колихати, сховати, остерігати, стримувати, торкнутися, звеселити, вражати, торкатися, унеможливити, світити, ди хати, дістати. Кл юч: з других букв кожного слова складіть й запишіть закінчення ви слову Василя Симоненка: «В океані рідного народу відкривай ...!».

Вправа 82. Побудуйте шість речень так, щоб у трьох з них дієслова наслідувати, гарантувати, атакувати мали значення доконаного виду, а в інших трьох - недоконаного. Поясніть це явище. Які ще двовидові дієслова ви знає те? Назвіть їх. Зразок. Я мав би телефонувати ще вчора. - Негайно треба телефо нувати братові. Розслідувати справу вдалося швидко. - А розслідувати було нічого.

Вправа 83. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому дієслова й усно визначте їх вид. Доповніть цей текст трьома-чотирма реченнями так, щоб у ньому були дієслова обидвох видів.

У глибині криниці дзвенить відро, ланцюг виблискує і весело гойда ється, і весело хлюпоче. Це чистота космічна (М. Рачук).

§ 10. ПРАКТИЧНЕ ЗАСВОЄННЯ ДІЄСЛІВНИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ гзттг Вправа 84. Утворіть словосполучення, доповнивши дієслова іменниками, які Л» логічно підходять за змістом запитання.

Дякувати (кому?)...; клопотатися (ким? чим?)...; турбуватися (про кого?)...; одружитися (з ким?)...; оволодіти (чим?)...; опанувати (що?)...; за побігати (чому?)...; уникати (чого?)... .

Вправа 85. Розкриваючи дужки, ставте іменники в потрібній відмінковій формі. Спишіть текст. Прокидаюсь на (берег) Десни під (дуб). Сонце посеред (небо), косарі далеко, коси дзвенять... пахне в’ялою (трава, квіти). А на (Десна) краса! Лози, кручі, ліс - усе блищить і сяє на (сонце). Стрибаю з (круча) в (пісок), біжу до (Десна), миюся, п’ю (вода). Вода ласкава, солодка. П’ю ще раз. Потім стрибаю на (круча) і гайда до (сінокіс). І вже не ходжу, а літаю, ледве торкаючись (луг). Вбігаю в (ліс) - гриби. У (лози) - ожина. В (кущ) горіхи. В (озеро) риба скаламучує (вода). Отак радію аж поки не скосять (трава)... (За О. Довженком).

Вправа 86. Продовжіть перелік іменників, які утворюють з дієсловом словосполу чення того ж значення. По одному із запропонованих вами до кожного дієслова словосполучень запишіть. Дякувати (кому?)'. Богові, людям, сестрі... Опікуватися (ким? чим?)'. бабусею, племінником, будівництвом. Турбуватися (про кого? про що?)'. про дітей, про внуків, про дорогу, про бджіл... Одружитися (з ким?)', з Аурікою, з сусідкою... Оволодіти (чим?)', знаннями, мовою... Опанувати (що?)', мову, ситуацію... Запобігти (чому?)', лихові, помилкам... Уникати (чого?)', зустрічі, клопоту, помилок...

ОЕ) Вправа 87. Поряд з румунськими словосполученнями запишіть переклад СІж.' українською мовою. Що спільне і що відмінне ви помітили в цих словосполу ченнях?

A sta ре ganduri. A face armata. A bate graul. A da din cap. A trage un somn. A-§i trage sufletul. A face sa inteleaga. A bate coasa. A face sport. A sta calare. A se deznadajdui. A strange recolta. A sta de vorba. A face avere. Abate pragurile. A acorda ajutor. A aduce la cuno§tinta. A se alege cu nimic.

Вправа 88. З’ясуйте, які з наведених іменників сполучаються з дієсловом брати, а які - з дієсловом приймати. Утворені словосполучення запишіть. Зразок: брати банку...; приймати допомогу... Банка, бандура, бій, вага, віз, допомога, годинник, гість, делегація, зміна, їжа, квиток, ліки, мішок, парад.

Вправа 89.1. Прочитайте текст. Підготуйтеся розповісти у класі про подібні приклади життєвої стійкості й відданості мрії. II. З виділеними дієсловами складіть і запишіть власні словосполучення.

Олександра Кутас з народження прикута до інвалідного візка. Однак вона вважає, що інвалідність — не привід відмовлятися від своєї мрії. З’явившись на Українському тижні моди, красива, доброзичлива дівчина звернула на себе увагу західних ЗМІ. Журналісти роз повіли про неї своїм читачам. Після цього Олександра отримала багато листів з усього світу — люди дякували за можливість заново повірити у себе. «Особливо зворушливо, коли пишуть про дітей або самі діти. Чомусь публі кація про мене стала найбільш популярною у Мексиці, мабуть тому, що я схожа на мек сиканку. Одна мама з Мексики написала про свою п’ятирічну доньку й надіслала її фото надзвичайно мила дівчинка на інвалідному візку. Та жінка сказала, що моя історія їх на дихнула. І це неймовірно приємно та, своєю чергою, надихає мене», - розповідає модель. Крім того, Олександра вивчилася на психолога і вже працює за профе сією, займаючись волонтерством у військовому госпіталі.

§ 11. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. ПОГЛИБЛЕННЯ ПОНЯТТЯ ПРО ЗАГАЛЬНІ МОВНІ ЗАСОБИ МІЖФРАЗОВОГО ЗВ’ЯЗКУ РЕЧЕНЬ У ТЕКСТІ. СКЛАДАННЯ ПЛАНУ. ДОБІР ЗАГОЛОВКА ДО ТЕКСТУ гїігг Вправа 90. Прочитайте текст. Зверніть увагу на виділені слова, з’ясуйте, яка ■В їх роль у тексті. З-поміж виділених слів, що пов’язують між собою речення тексту, визначте займенники, сполучники, повтори, спільнокореневі слова.

КАЛИНА

Будь-якої пори привабливий і гарний калиновий кущ. Навесні він прикрашений ніжними зеленими суцвіттями. А літньої пори чарує роз кішною зеленню густого лапатого листя. На початку осені калина вже прикрашена кетягами рум’яних ягід. До перших морозів рослина пиша ється золотим убранням. Узимку ж калинонька вабить добре приморо женими, уже цілком їстівними й солодкими ягодами. Яскравими вогни ками полум’яніють ягоди серед голого потемнілого віття.

Речення в тексті пов’язані граматично. У текстах для граматичного зв’язку речень використовуємо лексичні повтори, синоніми, займенни ки, сполучники, прислівники, описові звороти.

Лексичні повтори — це повторення одного й того ж слова або ви користання спорідненого слова для досягнення точності та зв’язності тексту.

Синонімічна заміна — це заміна слова в одному реченні близь ким за значенням або синонімічним виразом в іншому реченні з метою уникнення повторів.

W Вправа 91. Спишіть текст за вибором, дайте йому назву, визначте тему та ^■2" основну думку. Підкресліть у тексті слова, що пов’язують між собою речення тексту, визначте їх тип (займенники, прислівники, сполучники, повтори, спільнокореневі слова, синоніми, антоніми, описові звороти). 1. Найулюбленіша, найпопулярніша іра в усьому світі — футбол. А коли з’явилася ця гра? Вона виникла в Англії дуже давно, десь у XII столітті, отже, існує вона приблизно 800 років. У містах Англії у футбол грали спочатку на базарних площах і навіть на кривих вузьких вуличках тогочасних міст. У грі брали участь іноді до ста й більше гравців. Грали звичайно почи наючи з середини дня і до заходу сонця. Спеціально вироблених правил гри не було, була боротьба за м’яч (14. Коваль). 2. Багато всяких дерев у наших лісах, і різняться вони не тільки тим, що одні — листяні, а інші — хвойні, одні ростуть на півночі, інші — лише на півдні, що мають різної форми та кольору листя, що не однаково забарв лена їх кора. Є ще одна відмінність, одні породи дерев - тверді, наприклад, дуб або самшит, інші — м’які, це береза, вільха, осика, тополя. І зустрічаються дерева м’якої породи частіше, ніж твердої.... І ось учені винайшли спосіб перетворити будь-яку деревину на матеріал такий твердий і міцний, що ним замінюють навіть метали. Цей матеріал — суцільна пресована дере вина. Один її сорт навіть зветься «кам’яним деревом» (Т. Утевська). 3. Око людини подібне до фотографічного апарата. У фотоапараті світ лові промені потрапляють у об’єктив і заломлюються. Віддаляючи або наближаючи об’єктив до світлочутливої плівки, діста ють на ній чітке зображення. В оці роль об’єктива виконує кришталик. Він нерухомий, але може міняти свою кривизну — і тому на сітчастій обо лонці з’являється чітке зображення і близьких і далеких предметів. Очі й вуха в різних тварин мають неоднакову будову. Щоб оцінити зір і слух різних тварин, треба порівняти їх зі своїми власними (В. Сабунаєв).

Тема тексту — це те, про що або про кого в ньому йдеться, тобто його зміст. Розвиваючи тему, автор тексту переходить від однієї дум ки до іншої. Частину однієї загальної теми називаємо мікротемою. Мікротема розкривається в кількох реченнях. Частину тексту, об’єд нану мікротемою, називаємо абзацом. А сама мікротема є пунктом плану. Ч 39

З метою запобігання помилкам під час складання плану варто пам’ятати:

1. Кожен пункт плану має відображати одну з важливих мікротем висловлювання. 2. Поділ на пункти потрібно здійснювати на основі пропорційності, тобто обсяг усіх пунктів плану має відповідати змістові цілої теми. 3. Пункти плану не повинні збігатися між собою (матеріал одного розділу не повинен потрапити в інший розділ, щоб уникнути непотрібI них повторів і плутанини). 4. У плані треба зберігати наступність і підпорядкованість розділів. У добре складеному плані можна чітко розрізнити три основні логікокомпозиційні частини: вступ, основну частину й висновок.

Вправа 92. Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Складіть до тексту складний план, за потреби скористайтеся зразком, поданим після вправи. Спорт - це складова частина фізичної культури; один із засобів і ме тодів фізичного виховання, спрямований на всебічний гармонійний роз виток людини, зміцнення її здоров’я. Мета спорту — поряд зі зміцненням здоров’я та загальним фізичним розвитком людини — досягнення високих результатів і перемог у спортивних змаганнях. Перші відомі спортивні змагання відбулися у Стародавній Греції 1580 р. до н. е. Швидкого розвитку спорт набув у другій половині XIX ст., особливо після створення 1894 року Міжнародного олімпійського коміте ту і проведення 1896 року перших сучасних Олімпійських ігор. Необхідною умовою розвитку спорту є створення системи удоскона лення підготовки (тренування) тих, хто займається спортом. Існують три основні взаємопов’язані організаційні форми спорту: масовий самодіяль ний спорт, спорт як навчальний предмет і спорт найвищих досягнень.

Масовий спорт — умова фізичного удосконалення людини; відносно лімітується віком людини, станом здоров’я, рівнем фізичного розвитку людей. Спорт як навчальний предмет входить до програми всіх типів навчальних закладів і військово-фізичної підготовки у Збройних Силах. Спорт найвищих досягнень дає змогу добитися максимальних спортив них результатів (рекордів), служить зразком фізичних можливостей лю дини, сприяє впровадженню в масову практику високоефективних засо бів і методів фізичної підготовки. В Україні культивується близько 50 видів спорту, з них ЗО входять до програми Олімпійських ігор. Виділяють дві основні групи видів спорту — національні та міжнародні. Національні виникли й розвинулися у своєрідних умовах життя кож ного народу, його трудової діяльності. Міжнародні види спорту є узагаль неними системами змагань, за певних умов, з відповідною регламен тацією, що основані на використанні правил, які уніфікують взаємодію учасників змагань, порядок фіксації та оцінки досягнень. У процесі розвитку спорт набув загальнокультурного, політичного, естетичного значення. Спорт сприяє розширенню дружніх міжнародних зв’язків, взаєморозумінню і дружбі між народами. З середини XIX ст. у багатьох країнах розвивається професій ний спорт — форма видовищної індустрії, бізнесу, джерело прибутків (З енциклопедії). Орієнтовний складний план до тексту I. Спорт - це складова частина фізичної культури і здоров’я людини. II. Розвиток спорту. 1. Перші відомі спортивні змагання. 2. Три основні організаційні форми спорту. 3. Дві основні групи видів спорту. 4. У процесі розвитку спорт набув різних значень. III. Професійний спорт - форма видовищної індустрії, бізнесу, джере ло прибутків. Складний план використовують для того, щоб чіткіше сформулю вати мікротеми, більш детально з’ясувати мікрочастинки тексту. Складний план має три основні композиційні частини: вступ, основ ну частину, висновки. Вступ — це початкова частина тексту, що передує основному ви кладу. Основна частина всебічно розкриває тему. У ній викладають най важливіші відомості, обґрунтовують свою переконаність у чомусь чи спонукають до певних дій. У висновку висвітлюють остаточну думку про що-небудь, логічний висновок, сформульований на основі спостережень, міркувань чи ана лізу певних фактів у основній частині тексту.

Ч « S-

Вправа 93.1. Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Визначте тип і стиль мовлення. З’ясуйте тему та головну думку тексту. У першому та другому абзацах з’ясуйте засоби граматичного зв’язку речень. Складіть складний план до тексту.

Сьогодні в Юрка вихідний. Як і в усіх геологів. І кожен використовує цей неробочий день по-своєму: той спить до обіду, той подався вниз на ри балку — там, кажуть, харіуси чіпляються на голий гачок, той пише додому листа, а той зібрав брудну білизну та й вирушив прати до заводі . * Тато Юрків засів зі старшим геологом за папери, сказав тільки Юркові, щоб не заходив далеко. Та Юрко світ за очі й не збирається: лише в оту он ущелину, в край ній той «палець», звідки, наче із помпи, виривається тугий струмінь води. Вода, мов небо, блакитна, вона зберегла колір криги, що тане вгорі під гарячим полуденним сонцем. Сонце вище - і вода прибуває в потічку, сонце донизу - і вода спадає. А під ранок ледь дзюркоче, сонно і мляво. Юрко вже був у тій ущелині: ходив разом із татом. Ще тоді запав йому в око гігантський зсув вивітреної породи, весь у яскравих спалахах, так мовби хто потовк скло та й розсипав щедро по схилу. Тато сказав, що то кристали, що десь угорі кварцева жила і її треба колись конче обстежити, бо місцеві жителі розповідали, що тут раніше знаходили золото. Але сьо годні Юрко йшов не по золото, хоч він би, звісно, не відмовився від того, щоб знайти самородок кілограмів на два або й три. Тож Юрко підніме й золотий самородок, якщо попадеться, хоча йде по інше: по кристали. За кинув за плечі рюкзак з двома мішками для проб, узяв молоток. Сказав татові: - То я пішов. - Йди, - кидає заклопотано тато. - На обід не запізнюйся. - Не запізнюся. Вийшов з намету — Нінка назустріч. - Юро, куди? - По кристали. Нінка відкинула з лоба пасмо, в очах її загорілася цікавість. - Зачекай, і я з тобою... - Ти ж довго збиратимешся, - завагався Юрко. - Та я за хвилинку, Юрику! — Ніна, коли їй це вигідно, може бути лас кава, хоч до рани тули. — Візьму тільки молоток. - Ну, давай, - погодився Юрко. Ніна майнула до намету. Одразу ж і виглянула: з молотком і рюкза ком за плечима. - А ти для кого збираєш? — допитувався по дорозі Юрко: він її уже на перед ревнував до всіх кристалів, які вона познаходить. - Для нашого музею.

* Заводь — природна або штучна затока на ріці.

Юрко теж вирі шив, що частину однесе в геологічний музей. Одразу ж за поворотом вузька та глибока ущелина ширшала. Угорі нависали пря мовисними стінами скелі, а ще вище, попереду, підіймалася білосніжна голова льодовика. Шуміла, вирувала в потоці вода, стрибала по каменях, пінилася у водограях, билася то в один берег, то в другий, - з року в рік, з тисячоліття в тисячоліття: недаремно ж прогризла в міцнющих породах глибочезну ущелину, якою вони зараз ідуть. Оминають чагарник, що поріс густо по схилах, чіпляючись корінням за кам’янистий неродючий фунт, — усе тут живе всупереч суворій природі, землетрусам і зсувам, сухим жор стоким морозам і шаленим зимовим вітрам. Он попереду й зсув, ііотрібпий Юркові, — ще здалеку виблискує мільйонами вогників (Л. Дімаров). II. Який вид мовлення переважає в тексті: діалогічне чи монологічне? Чи є в тексті описи? Укажіть їх види. III. Гра на уважність «Так чи ні?».

1. У Юрка був вихідний. 2. Тато Юрків зібрав брудну білизну й вирушив прати до заводі. 3. Юрко зібрався піднятися на гору. 4. Юрко йшов не по золото. 5. Він пішов по бурштин. 6. Ніна збирала кристали для школи. 7. Юрко вирі шив віднести частину кристалів у геологічний музей. IV. Самостійно або з допомогою вчителя/вчительки складіть тестові завдання за змістом тексту.

Вправа 94. Створіть власне висловлювання на тему «Кого я називаю дру гом». Складіть складний план до створеного висловлювання. Або навпаки: спочатку складіть складний план, а потім створіть власне висловлювання «Кого я називаю другом».

Культура мовлення АРХАЇЗМИ

ректи

уповати

сказати

Ч 43

надіятися

§ 12. СПОСОБИ ДІЄСЛІВ (ДІЙСНИЙ, УМОВНИЙ, НАКАЗОВИЙ) пт, Вправа 95. Прочитайте загадку, відгадайте її. Випишіть із тексту дієслова: ■V 1) ті, які виражають дію, що відбувається тепер, відбулася чи може відбутися; 2) ті, які наказують або спонукають щось зробити; 3) ті, дія яких може викона тися лише за певної умови. За допомогою таблиці визначте спосіб виписаних дієслів.

Стоять вони всі при дорозі! їх місія: допомогти людині, котра їх розрізняти в змозі. Усюди - близько і далеко, надійні сторожі безпеки. Одні із них нам сповіщають, а інші - щось забороняють, попереджають нас завжди, аби не трапилось біди. Вартують на узбіччях тихо, оберігають нас від лиха. Ти тільки будь уважним дуже, їх слухайся, шановний друже. Це знає кожен, знає всякий — слід поважать дорожні ....

СПОСОБИ ДІЄСЛІВ

НАКАЗОВИЙ

УМОВНИЙ

ДІЙСНИЙ \

Дієслова дійсного способу означають дію, яка відбувається, відбулась або відбудеться реально. \'_______________ у

Дієслова умовного способу означають дію не реальну, а бажану або можливу за певних умов.

Дієслова наказового способу виражають прохання, побажання, спонукання або наказ.

\_______________________ У

\____________________________ 7

За здатністю виражати відношення дії до дійсності розрізняють три способи дієслів: дійсний, умовний і наказовий. Дійсний спосіб (moclul inclicativ) означає реальну дію в теперіш ньому, минулому чи майбутньому часі. Наприклад: 1. Десь коніржуть і глухо грають сурми (Л. Костенко). 2. Наїлися шпаки снігу - спі вать перестали (М. Вінграновський), 3. Зміни на краще почнуться одразу після зміни свідомості людини і людства (В. Хитрун). Умовний спосіб (modul conditional) означає дію, можливу за пев ної умови. Умова (на неї вказує частка би(б)) може бути вираженою або домислюватись. Наприклад: 1. Якби ви вчились так, як треба, то

І й мудрість би була своя (Т. Шевченко). 2.1 я поїхав би до моря, якби не І оці мої прекрасні гори (3 журналу). Наказовий спосіб (moclul imperativ) означає бажану з погляду І мовця дію і передає наказ, заклик, прохання, заохочення до виконання І дії. Наприклад: 1. Сядь коло мене (М. Коцюбинський). 2. Дбайте про бродячих тварин - це наші вірні друзі (М. Біла). 3. Врятуймо мову мова врятує нас (Ю. Іллєнко).

* Т? Вправа 96. Прочитайте текст, дайте йому назву, складіть план до тексту. ВийЖі значте тему та основну думку. Знайдіть у тексті дієслова. З’ясуйте: дієслова якого способу переважають у тексті? Чому? Чи в кожному дієслові можна ви значити спосіб? Чому? Перші дорожні покажчики з’явилися майже одночасно з виникненням доріг. Первісні дороги важко назвати шляхами. Древні єгиптяни мостили їх камінням, сирійці — цеглою, а предки Древньої Русі — дерев’яними ко лодами, римляни — плитами. Перші вимощені дороги з’явились у розви нених могутніх державах: Єгипті, Персії, Римі. Ці дороги були вузькими. Щоб розминутися, виникли правила чиношанування, хто багатший — той проїде першим. Багато тисяч років тому люди користувалися звіриними стежками. Тварини без складних приладів і точних розрахунків уміють обирати найбезпечніший напрямок. Вони обминають велике каміння, грузьку драговину, глибокі провалля. Перші дороги у Південній Америці прокла дались по шляхах слонів. Для позначення маршруту первісні мандрів ники надломлювали гілки і робили мітки на корі дерев, установлювали вздовж доріг камені певної форми. — «Не йди сюди» - гілочка покладена поперек стежки. — «Прямуй так» — наконечник стріли чи списа, біля нього малюнок оселі. — «Повертай назад, там...» — зламана гілочка, тонкий вершечок якої повернутий до грубішого кінця, а біля неї зображення хижака. Деякі знаки, трохи змінившись, дожили до нашого часу. Гілочку на стежці нагадує знак «В’їзд заборонено». Наконечник стріли — «Рухатися тільки в цьому напрямку». А зігнуту назад гілочку — знак «Місце для розвороту». Наступним кроком стало надання придорожнім спорудам конкретної форми, щоб виділити їх з навколишнього пейзажу. Із цією метою вздовж доріг почали ставити скульптури. Такі скульптури — половецькі баби можна побачити в музеях Дніпра, Одеси, Харкова, Маріуполя. Після виникнення писемності на каменях стали робити написи, звичайно писали назву населеного пункту, до якого веде дорога. Перша у світі система дорожніх покажчиків виникла у Дав ньому Римі в III ст. до н. е. (Інтернет-джерело).

Ч 45

Вправа 97. Розгляньте дорожні знаки, поясніть їх значення. Використовуючи всі способи дієслів, дайте знакам дієслівні назви. Зразок: пішохідний перехід, перейшов (дійсний спосіб), переходь (наказовий спосіб), перейшов би (умовний спосіб).

•: Вправа 98. Запишіть дієслова у три колонки: 1) дійсного; 2) умовного; 3) наказового способу. Заварила, запропонували б, просвистів би, заграйте, заіржав, вино сить, залетіло б, оперуй, прошепоче, знесли б, погоріли б, закує, бережімо, проспівайте, залишив би, прибрав би, заяснійте, помиймо, гомоніла б. Ключ: підкресліть третю букву кожного слова. Утвореними з цих букв словами ви зможете продовжити вислів «Немовби сама природа підносить...».

Вправа 99. Спишіть речення. Знайдіть і підкресліть дієслова, а над кожним діє словом позначте спосіб: д. - дійсний, у. - умовний, н. - наказовий. Усно поясніть свої позначення. Зразок: Звели (н.) і нам коней запрягати (І. Карпенко-Карий). 1. Мудрість не буває багатослівною (В. Брюгген). 2. Мені баба казала, що я росту вві сні (О. Довженко). 3. Якби-то, думаю, якби не похилилися раби! То не стояло б над Невою оцих осквернених палат. Була б сестра, і був би брат, а то... (Т. Шевченко). 4. Іди пішки, Господь прийме твої тру ди і дасть тобі здоров’я (І. Карпенко-Карий). 5. Галино... Ти пробач мені (Олесь Донченко). 6. У хмільні смеркання мавки чорноброві ждатимуть твоєї ніжності й любові (В. Симоненко). 7. Ну, не питай, а йди й роби (І. Франко).

Вправа 100. Поміркуйте над змістом висловлювання Артура Шопенгауера «Здоров’я настільки переважує решту благ життя, що здоровий жебрак щасливіший за хворого короля». Запишіть свої міркування (вісім-десять ре чень), уживаючи дієслова дійсного, умовного та наказового способів.

§ 13. ТВОРЕННЯ ДІЄСЛІВ УМОВНОГО СПОСОБУ. ФОРМОТВОРЧІ ЧАСТКИ БИ, Б

Вправа 101. Розгляньте малюнки й на їх основі доповніть прислів’я. З’ясуйте, ЯК якого способу дієслова вжиті в доповнених частинках. Дослідіть, як утворю ється такий спосіб дієслова. За потреби зверніться до алгоритму, поданого після вправи. 1. ..., та у воду лізти боїться! 2. Якби свині крила, то вона ... . 3. Не гор дився ...: сам учора гусінню був!

Частка би (б), як правило, стоїть після дієслова, але може стояти й перед ним або бути віддаленою від нього кількома словами. Напри клад: Де б вона не була, я знайду її (Олесь Гончар). Дієслова умовного способу в однині змінюються за родами, а в мно жині мають спільну для всіх трьох родів форму. При утворенні форм умовного способу від дієслів з основою інфінітива на приголосний спо стерігаємо два явища: а) кінцевий приголосний основи зберігається в усіх формах умовно го способу, але суфікс -в у формі чоловічого роду не пишемо, порівн.: біг-mu і біг би, бігла б, бігло б, бігли б; стриг-ти і стриг би, стригла б, стригло б, стригли б', б) кінцевий приголосний основи зникає в усіх формах умовного способу, а суфікс -в чи -л- долучаємо до усіченої основи на голосний, порівн.: брес-ти і брів би, брела б, брело б, брели б; прясти і пряв би, пряла б, пряло б, пряли б.

Форма минулого часу дієслова + частка би (б) умовний спосіб дієслова

Читав + би = читав би. Вправа 102. Спишіть речення. Підкресліть дієслівні форми умовного способу. Звер ніть увагу на те, де розміщена частка би (б), і поясніть, чого досягаємо таким роз міщенням. 1. Прихилитися б у затінку до зеленої землі (М. Стельмах). 2. Я хотів би замкнути тебе в клітку золоту, щоб ніяке зло не сягало тебе (Олесь Донченко). 3. Що ж би ви вирішили? (В. Китайгородська). 4. Якби знала, що покине, була б не любила... (Т. Шевченко). 5. Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну, щоб вільно по світу літати, щоб вітер розносив луну (Леся Українка). 6. Ходить квітень збуджено і дзвінко у моїй коханій стороні, я із ним пішов би по дібровах, наслухав би, як росте трава (С. Будний).

Вправа 103. Від дієслів утворіть родові та числові форми умовного способу. Проко ментуйте їх утворення (зміни, які відбулися в дієслівній основі і з часткою). Бачити, везти, гризти, з’їсти, лізти, лягти, мести, могти, нести, пекти, повзти.

ь — — — — — — — — — — — — —

Вправа 104. Продовжте фрази, використовуючи дієслова умовного способу. — Якби сьогодні був вихідний, то... Якби я був директором школи, то... Якби в мене був собака, то... Якби мені подарували слона, то... Якби я стала президенткою, то... Якби я була хлопцем, то... Якби я був дівчиною, то... Якби у мене була машина часу, то... Якби я мав/мала чарівну паличку, то... Якби я знав/знала мову тварин, то... Якби я умів/уміла літати, то... Якби я була поетесою, то... Якби я став мільйонером, то... Якби завтра була гарна погода, то...

ч*? іл Вправа 105. Запишіть у зошиті п’ять прислів’їв або приказок, виражених реченнями, що містять дієслова умовного способу. Виконайте мовний експери мент: ужиті в прислів’ях дієслова умовного способу замініть дієсловами дійс ного або наказового способів. Чи змінився зміст прислів’я? Підготуйтеся презентувати результати свого дослідження в класі. Проілюструйте прислів’я власними або дібраними з інтернету ілюстраціями.

Вправа 106. Поміркуйте над змістом висловлювання Володимира Брюггена «Не помічає поразок той, хто перемагає себе щодня». Запишіть свої міркуван ня (сім-вісім речень), уживаючи дієслова умовного способу.

Культура мовлення раніше

зараз W

піїт

поет

с?

—

жорна

—

№. принтер

§ 14. ТВОРЕННЯ ДІЄСЛІВ НАКАЗОВОГО СПОСОБУ. ФОРМОТВОРЧІ ЧАСТКИ ХАЙ, НЕХАЙ. ЗНАК М’ЯКШЕННЯ Ь У ДІЄСЛОВАХ НАКАЗОВОГО СПОСОБУ ™ Вправа 107. Прочитайте вислови Матері Терези. Замість крапок доповніть ■б їх мотиваційними настановами. Дієслова якого способу ви вживали в цих реченнях?

— Життя — це можливість. Скористайся нею! — Життя — це краса. Захопися нею! — Життя — це мрія. Здійсни її! — Життя — це виклик. Прийми його! — Життя — це обов’язок твій насущний. Виконай його! — Життя — це багатство. ...! — Життя - це надбання. ...! — Життя — це любов. ...! — Життя — це таємниця. ...! — Життя — це вмістилище лиха. ...! — Життя — це пісня. ...! — Життя — це боротьба. ...! — Життя - це удача. ...! — Життя таке чудове — не змарнуй його! — Це твоє життя. Виборюй його! Наказовий спосіб дієслів має три форми: 2-гу особу однини, 1-шу особу множини і 2-гу особу множини, — які вживаємо залеж но від того, кому адресований наказ. У наказовому способі дієслова мають такі закінчення: Під наголосом і після збігу приголосних

В інших випадках

Число

Особа

Однина

2-га (ти)

-и

веди, говори

1-ша (ми)

-імо

ведімо, говорімо

клич, кинь , -ь -мо, -ьмо кличмо, киньмо

2-га (ви)

-іть

ведіть, говоріть

-те, -ьте кличте, киньте

Множина

Вправа 108. Запишіть дієслова у три колонки: 1) дійсного; 2) умовного; 3) наказового способу. Зледачів, зрадій, змирився б, хотів би, сідайте, любить, збудуєш, здай те, знайомтесь, оволоділи б, зустріла б, думаймо, гинув. Кл юч: з других букв записаних у три колонки слів складіть і запишіть заклик. З’ясуйте спосіб дієслова, вжитого в ньому, визначте в дієслові закін чення, особу та число.

Вправа 109. Від дієслів утворіть усі можливі особові форми наказового способу й виділіть у них закінчення. Які слова викликали труднощі? Запам’ятайте ці слова у правильних формах. Зразок: берегти -береж-и, береж-імо, береж-іть. Берегти, брати, будувати, виправити, відсунути, в’язати, гнати, гони ти, довозити, довезти, засипати, засипати, пливти.

Ч 49

Дієслова з постфіксом -ся (-сь) зберігають його у формах наказо',ГІ/,ГЛ' вого способу. Наприклад: збиратися - збирайся, збираймося, збирайтеся; зустрітись - зустрінься, зустріньмось, зустрінь тесь; тішитись - тішся, тішмося, тіштеся. Якщо основа дієслів на казового способу закінчується на д, т, з, л, н, то на письмі після цих літер ставимо знак м’якшення. Наприклад: заходь, поміть, заморозь, посиль, кинь. У формах дієслів наказового способу з основою на губний, шипля чий приголосний і на р знак м’якшення не ставимо. Наприклад: по став, позбав, насип, поклич, повір, перевір, довір. Дієслова наказового способу не мають часових форм.

рс Вправа 110. З’ясуйте, якій особі передається наказ дієслівними формами хай (нехай) бере, везе, носить і хай (нехай) беруть, везуть, носять. Чи мож на передати наказ 1-й особі однини? , Вправа 111. Спишіть вірш Любові Забашти, підкресліть у ньому граматичні шМ основи (підмет і присудок). З’ясуйте, якою частиною мови виражені присудки. Випишіть дієслова дійсного й наказового способів, визначте їх значення і гра матичні ознаки. Поясніть вживання в дієсловах наказового способу знака м’якшення. Я хочу жити просто, без прикрас, без тих гучних банкетів і лахміття, яке мені здається просто сміттям, що полонило нерозумних нас. Хай будуть книги й друзі при столі, хай будуть пісня й мила вишиванка, хай людські болі, радощі й жалі заходять в хату з ранку і до ранку!

Не можна сплутувати близькі за звуковим складом форми: береже мо (тепер, час) і бережімо (наказовий спосіб). Найчастіше вони відріз няються одна від одної місцем наголосу: у формах теперішнього часу наголошеними можуть бути різні склади (ходимо, біжимо), у формі на казового способу — лише склад, до якого входить перший голосний звук закінчення (-їмо): ходімо, біжімо, скажімо. Форми наказового способу вживаються в реченнях, у яких немає підмета: Юних днів, днів весни, не забудь! (І. Франко). Сідай, спочинь, та не барись, бо сонце, бачиш, вже сідає (Олександр Олесь). У таких реченнях часто вживається звертання: Встань, Богдане, встань, збу дися, на свій нарід подивися (Народна творчість). Вічний художнику! Стань мені вчителем знову (Л. Забашта).

ВпРава 112.1. Послухайте текст, дайте йому назву, визначте тему й основну думку. II. Прочитайте текст, випишіть речення з дієсловами наказового спосо бу, поясніть їх значення, творення форм наказового способу та правопис.

Як багато хочеться мені сказати про любов до ріки моєї рідної, ясної. Підійдіть до берега. Подумайте. Станьте на пісочку коло самої води, лівою долонею торкніться води. Нехай тече вода далеко за пороги, сюди на низ до мене. Може, я побачу чи почую. Річко моя, життя моє, де ж я так і чому забарився, чого так пізно прийшов до твого берега, теплого і чисто го? На твої ясні води, на урочисті зорі, що дивляться в тебе з неба? Люблю я воду твою животворящу. І береги твої чисті, і всіх людей простих, що трудяться на твоїх берегах. Кланяюсь тобі за ласку, за багатство, що дала ти моєму серцю, за те, що, дивлячись на тебе, роблюсь я добрим, людяним і щасливим, що можу любити тебе все життя, річко моя, душа мого народу (О. Довженко).

Вправа 113. Спишіть речення, вставляючи в закінченнях слів наказового способу, де потрібно, знак м’якшення. Усно поясніть свій вибір. I. 1. Глян.., моя дитино, через Україну, через нашу хату вже качки летять (М. Ткач). 2. Облиш., забобони, обмий совість, а потім одежу, за лиш.. усі хиби і підіймайся! (Г. Сковорода). 3. Кажу собі: «Не вір., не правді!» (Г. Чубач). 4. Нехай гнет..ся лоза, а ти, дубе, кріпись, ти рости та рости, не хилис.., не кривис..! (С. Руданський). 5. Попри сірі будні ти кладеш на душу гарне слово «Буд..мо!» (М. Сом). II. 1. На грубе слово не серд..ся, на ласкаве не здавайся. 2. Не вір., усьому, що бачиш.., і половині того, що чуєш.. 3. У чужий черевик ноги не сун.. . 4. Не мил..ся, бо голитися не будеш.. . 5. Іж.., Мартине, мати ще під кине! 6. Не чван..ся званням, а пишайся знанням. 7. Сип., із порожнього в пусте! 7. Удар., лихом об землю! (Народна творчість). Завжди замінюйте нехарактерну для української мови конструкцію з дієсловом давай, давайте, якщо мовиться про спонукання до дії, на стилістично кращий варіант з використанням наказового способу діє слова або спонукальних часток. НЕ РЕКОМЕНДОВАНО

РЕКОМЕНДОВАНО

А ходімо щедрувати!

А давайте підемо щедрувати!

Голосуймо вже!

Давайте вже голосувати!

Нумо танцювати! Нумо до танцю! А давай потанцюємо!

Але: дієслово давайте вживається у прямому значенні, керуючи іменником: Давайте ваші зошити. Якщо тебе ображатимуть, то сміливо давай відповідь.

Вправа 114. Перекладіть українською мовою. Запишіть перекладені речення й підкресліть у них способові форми. Скороченнями д., ум., н. над дієсловом позначте спосіб. У дієсловах наказового способу визначте особу й число. 1. Lainceput a fost Cuvantul... Timpul a macinat pietrele, a tocit metalele, a sters majoritatea urmelor lasate de omenire in copilarie sa. Si cloar Cuvantul s-a pastrat (H. Дабіжа). 2. Daca ai pleca acum, ai ajunge la timp. 3. As dori sa vad tara mea natala ca o floare. 4. Baiete, asculta totdeauna de parinti (І. Іонеску). 5. La mine acolo, e frumos de tot: umbra deasa si racoroasa, si ара aia care curge lin printre salcii pletoase ... Sa vii odata sa vezi (І. А. Братеску-Войнешти).

Культура мовлення АРХАЇЗМИ ланіти

щоки

перст

палець

/ одесную

назва змінилася

явище залишилося

§ 15. УЖИВАННЯ ОДНИХ СПОСОБІВ ДІЄСЛІВ ЗАМІСТЬ ІНШИХ. УЖИВАННЯ ІНФІНІТИВА В ЗНАЧЕННІ РІЗНИХ СПОСОБІВ

Вправа 115. Спишіть речення. Підкресліть дієслова, з’ясуйте, яку інформаШ цію вони передають. Чи всі дієслова вжиті у притаманному для них способі? Доведіть свою думку. 1. Зараз ти зачитуєш твір, а інші готують усну рецензію. 2. Зачинили б ви вікно: протяг! 3. А зараз відпочивати! Завтра буде нелегка робота. Трапляється, що форми одного способу дієслова вживають у значен ні іншого. Наприклад: — форми 2-ї особи майбутнього часу дійсного способу можуть ужи ватися у значенні наказового способу за умови, що наказ не викликає заперечень: Лагодь, сину, сани, відвезеш ялинку (М. Коцюбинський); — форми наказового способу можуть уживатися у значенні дійсного, коли йдеться про несподівану минулу дію: Інші бігають, кричать, а ти вечеряти подай, посуд перемий... (Панас Мирний); — форми наказового способу можуть уживатися у значенні умовного способу: Не було б нас, ніхто б тої науки й не нюхав (За О. Довженком); — неозначену форму дієслова у значенні наказового способу вжива ють для підкреслення категоричності: Вирушити негайно! Такі заміни властиві розмовному та художньому стилям.

Вправа 116. Прочитайте речення. Випишіть лише те речення, у якому дієслово умовного способу вжито в значенні наказового. Зробіть його синтаксичний розбір. 1. Полетіла б я до тебе, та крилець не маю (Маруся Чурай). 2. Ніжну-ніжну, як подих билини, я хотів би вам пісню сплести (Олександр Олесь). 3. Вже б покласти кінець всім незгодам і щоб кожен народ пова жать (П. Тичина). 4. Я б хотів усі зірки, що над нами, перелити у зірку ясну (В. Сосюра). 5. Я б хотіла вродитись між гір, я б хотіла гуцулкою стати (Л. Забаиїта).

Вправа 117. Опрацюйте таблицю. Доберіть власні приклади до кожного правила. Уживання дієслова в одному способі замість дієслів в іншому способі № з/п

Спосіб

Замість яко го способу вживається

Дійсний (2-га ос. теп. або 1 майб. часу Наказовий доконаного виду)

Дійсний (міін. часу)

Наказовий

Приклади

Примітки

Підете до магазину і придбаєте книги.

Пішли додому!

Наказовий

Ти б, сину, мовчав Так висловлюються, (І. Нечуп-Левнцькнй). коли хочуть пом’як шити тон наказу або висловити прохання, побажання, пораду.

4 Наказовий

Дійсний

Д хтось візьми та й пусти чутку, що то я написав того листа (М. Стельмах).

5 Наказовий

Умовний

Прийди я вчасно, нічого б не сталося.

3 Умовний

Уживання інфінітива

Наказовий

Не курити! Перед уживанням виріб кип’ятити.

Умовний

Піти б додому! Мені б книжку ціка ву купити.

Інфінітив 7

Інфінітив уживається з часткою б (би).

Вправа 118. Спишіть речення. Підкресліть дієслова відповідно до їх синтаксичної ролі в реченнях. Дослідіть, які способи дієслова ужито в значенні нака зового. Яких відтінків надають вони наказові, проханню, побажанню?

1. Після уроків ви готуєтеся до тематичної контрольної роботи! А зав тра після екскурсії повертаєтеся до школи і знову готуєтесь! (З розмови). 2. Чи в простім конверті, чи по інтернету написав би, сину, з ким ти там і де ти (В. Бровченко). 3. Поспав би ще. Чого так рано? (Григорій Тютюн ник). 4. Чи не продали б ви тієї ялинки, що росте у вашім садочку? (М. Ко цюбинський).

Вправа 119. Прочитайте речення, усно визначте спосіб дієслів. 1. Хай будуть книги й друзі при столі, хай будуть пісня й мила виши ванка (Л. Забашта). 2. Душу й тіло ми положим за нашу свободу і пока жем, що ми, браття, козацького роду (П. Чубинський). 3. А от без пісні, що співала мати, я навіть дня прожити би не зміг (В. Вихрущ). 4. Берімось краще до роботи, змагаймось за нове життя (Леся Українка).

Вправа 120. Складіть, запишіть і прочитайте в класі інструкцію (у діловому стилі) або гумористичне оповідання (у художньому стилі) на одну з тем: 1) приби рання класу (навчального кабінету) під час чергування; 2) підготовка команди до участі в шкільній грі КВК; 3) прикрашання шкільної актової зали до свята. У власному тексті використайте дієслова одного способу замість іншого.

Вправа 121. Спишіть речення, у яких вжито команди, які використовує українське військо. У значенні якого способу вжито дієслова в неозначеній формі? Визначте особу та число дієслів, ужитих у формі наказового способу. Прочитайте речення, дотримуючись правильної інтонації. 1. Відділення! В одну шеренгу шикуйсь! 2. Відставити! 3. Відділення! На перший і другий - розподілись! 4. Солдате Петренко, стій! 5. Сержан те Іванченко, вийти зі строю на п’ять кроків! 6. Стати до строю! 7. Іти в ногу! 8. На місці — стій! 9. Розпочати перевірку! 10. Вартовий! Прийняти пост! 11. Збільшити дистанцію! 12. Глуши двигун! 13. Скоротити крок! 14. Головні убори — одягнути!

Культура мовлення Як правильно вживати семантично близькі дієслова личити і годитися Личити найчастіше вживається в значенні «пасувати до зовнішності людини». Наприклад: «Вбрання...явно личилоїй» (ОлесьГончар). Інше його значення -«при стойно, відповідно до становища, характеру чинити». «Та співцям співати личить, отже, ми почнем співати» (Леся Українка). Іноді це слово використовують у застиглій формі 3-ї особи однини - у розумінні «як має бути», «як належить». «Він ішов мовчки, не поспішаючи, спокійно й по важно, як і личить хазяїнові Дніпрового берега» (Олесь Донченко). У значенні «як належить» літературна мова знає також слово годитися. Останнім часом в усному мовленні й у художній літературі лексему личити ста ли використовувати частіше, аніж годитися (у спільному значенні), хоча в деяких контекстах краще було б ужити друге з них.

§16. ЧАСИ ДІЄСЛОВА. МИНУЛИЙ ЧАС. ЗМІНА ДІЄСЛІВ У МИНУЛОМУ ЧАСІ

JgL Вправа 122.1. Прочитайте вірш Андрія М’ястківського, випишіть з нього дієЛ» слівні форми. II. Які з дієслівних форм належать до дійсного способу? Чому ви так вважаєте?

ПРО МОВИ Горобчик говорить на ідиш, по-польськи шепоче комиш: - Коли до нас знову приїдеш? — Коли у село прилетиш? Вивчаю ці мови, то й чути, як хтось повторяє слова. Для того, щоб їх не забути, нашіптує тихо трава. Щось в кожному слові од музики, і форма своя, і свій лад. Коли я навчався румунської, мені помагав виноград. Словечко рече: — Полюби мене і словом новим доточи!.. — Російську я вчив з горобинами, Болгарську з черешнями вчив. Угорську порівнював з крилами, що линуть, що плинуть, летять... Природа всі мови осилила при спалахах тихих багать. Балакаю з травами вмитими, зі мною говорять гаї. Природа про світ говоритиме, як ін.иро ти любиш її, коли ти до неї із ласкою, у серці не маючи зла... Шепоче щось довго татарською мені степова ковила. Естонською каже щось чаєчка, злітаючи в небо своє... Для мови, якої навчаюся, підґрунтям лиш рідна стає.

Дієслівні форми дійсного способу завжди називають реальну дію, яка відбувалася в минулому, відбувається тепер або відбудеться у майбутньому. Наприклад: я працював, я працюю, я буду працювати; я

радів, я радію, я радітиму. Отже, дійсний спосіб дієслів називає дію в минулому, теперішньому або майбутньому часі. Дієслівні форми минулого часу називають дію, яка відбувалась чи відбулася до моменту повідомлення про неї. До дієслів у формі ми нулого часу можна поставити запитання що робив? або що зробив? На приклад: 1. Ніхто майстром враз не став (Народна творчість). 2. Ліс зустрів мене як друга... (М. Рильський). Дієслівні форми теперішнього часу називають дію, яка відбу вається під час повідомлення про неї. До дієслів у формі теперішнього часу можна поставити запитання що роблю? що робиш? що робить? Наприклад: 1. Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою; пливе човен по Дунаю один за водою (Т. Шевченко). 2. Земля - то човник. Хто пливе на ньому, той здалеку себе спостерігає (М. Рачук). Дієслівні форми майбутнього часу називають дію, яка відбува тиметься чи відбудеться після повідомлення про неї. До дієслів у фор мі майбутнього часу можна поставити запитання що буду робит и ? що робитиму? або що зроблю? Наприклад: 1. Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе (В. Симоненко). 2. Живий ведмідь шкури ні за які гроші не продасть (Народна творчість). 3. У кутку відтихну, відлютую, намовчусь у темряві німій (М. Вінграновський). Дієслова дійсного способу змінюються у теперішньому та май бутньому часах за особами й числами, а в минулому часі — за родами (в однині) й числами.

Вправа 123. Розподіліть у три колонки дієслова: 1) минулого часу; 2) теперішнього часу; 3) майбутнього часу. Входив, знає, утворювала, дарує, мовчала, з’єднує, знайшов, уміє, пе релазив, читає, гнатиму, оздобив, буду ходити, зловлю, боротимусь, зга даю, побачу.

Ключ: підкресліть у кожному слові другу від початку букву і прочи тайте початок речення: «..., той не вартий сучасного і не має майбутнього». Поясніть зміст розшифрованого вислову. Вправа 124. Прочитайте уважно текст, доберіть до нього заголовок й усно пояс ніть, чому ви обрали саме його. Випишіть дієслова, вжиті в минулому часі, по ставте до них запитання й запишіть дієслово-інфінітив, від якого ці особові форми утворилися.

Я глянув на небо, його обкладали грізні фіолетові хмари. За яром обі звався грім, а Люба налякано скрикнула. - Ти не бійся, - заспокоював я Любу, - то Ілля калачі розкидає. — Аби ж калачі, а то громи і блискавки. Он уже й ліс перелякався гро зи, — занепокоїлась дівчина.

Справді, під темним небом затривожився, загудів ліс, закипіло листя на ньому, деревам чогось захотілося бігти, але вони не знали, куди пода тися, й, стогнучи, металися на всі боки. Знову змигнула блискавка раз і вдруге; ліс і зверху, і зсередини про світився недобрим блакитнавим вогнем, а грім гуркотів, як навіжений, неначе хотів обмолотити землю. Тепер і мені стало лячно (За М. Стель махом).

Форми дієслів минулого часу творяться від основи інфінітива за до помогою суфікса -в/-л- і відповідних закінчень. Дієслова, які познача ють дію, що мала початок і відбу(ва)лася до моменту мовлення про неї в минулому часі, змінюються за родами й числами (не змінюються за особами!). Суфікс -в і нульове закінчення мають в однині дієслова чоловічо го роду; суфікс -л- і закінчення -а - дієслова жіночого роду; -л- і за кінчення -о - дієслова середнього роду, порівн.: збира-ти і збира+-в, збира.+-ла., збира.+-ло. Однина Множина

_ чиї

чоловічий

жіночий

середній

мав

ма-л-а

ма-л-о

ма-л-и

біг

біг-л-а

біг-л-о

бІГ-Л-ІІ

Вправа 125. Від наведених дієслів утворіть форми минулого часу чоловічого роду. Підкресліть у них голосні, які чергуються.

Везти, вести, вирости, допомогти, загребти, запрягти, злягти, лягти, могти, нести, пекти, рости, стерегти, текти.

Дієслова з основою інфінітива на приголосний у чоловічому роді втрачають суфікс -в, порівн.: біг-mu і біг, бігла, бігло; вез-ти і віз, везла, везло; мог-ти і міг, могла, могло. Однак у дієсловах з основою інфінітива на с, який чергується з приголосними д, т в основі теперіш нього часу (порівн.: вес-ти і вед-у, мес-mu і мет-у), зникає кінцевий приголосний основи, а суфікс -в/-л- зберігається, порівн.: вес-ти і вів, вела, вело, мес-mu і мів, мела, мело. Форми множини творяться від повної чи усіченої основи інфінітива за допомогою суфікса -л- та закінчення -и; зібра-ти і зібра+-ли, мес ти і ме+-ли. Кореневі е, о, я у закритому складі форм чоловічого роду перехо дять в і, порівн.: везти і віз, рости і ріс, лягти і ліг.

Вправа 126.1. Послухайте вірш Юрія Бедрика. Скільки мов знає автор? А скільки мов знаєте ви? Як і коли ви їх засвоїли? Свою відповідь сформулю йте за допомогою семи-десяти речень так, щоб у них були дієслова минулого часу. Я пив з шести золотодзвонних чаш, і ще не раз до них я повернуся. Я мав на світі шість великих щасть — до мов шести вустами доторкнувся. Старослов’янська мово! Древній мед із присмаком легким води святої! Ти здатна ще віднині й наперед серця людські будить і непокоїть.

Латино, і тобою теж не раз вуста запраглі хочеться наповнить. Як ти дивно свіжо збереглась, терпка гаряча кров биків жертовних!

Німецька мово! Прохолодний вірш з твердими кісточками стиглих вишень. Тебе також мій дуже вдячний вірш невславленою зовсім не залишить. Французька! Золоте моє вино із славних виноградників тінистих. У жилах підіймає кров воно хвилями ясними душу чистить.

Румунська мово, гарна і струнка! Для мене є в тобі своя святизна. Твій смак для мене смаком молока залишився із раннього дитинства. О мово українська! Ти - вода з кринички, над якою гнуться верби, холодна, і прозора, і проста, а без води я вже давно помер би... Запам'ятайте наголос у деяких дієсловах минулого часу: брало, несло, пекло, стерегло, утекло, брала, несла, пекла, стерегла, утекла, брали, несли, пекли, стерегли, утекли...

Культура мовлення Упізнай фразеологізми

§ 17. ТЕПЕРІШНІЙ І МАЙБУТНІЙ ЧАСИ ДІЄСЛОВА Вправа 127. Пригадайте визначення теперішнього часу. Прочитайте уважно Л» текст, знайдіть і випишіть дієслова у формі теперішнього часу. З’ясуйте, які ще граматичні значення властиві цим дієсловам.

ВЕЛИКА ТАЇНА СЛІВ Як відомо, взаємини з людьми можуть обмежуватися усмішкою, кив ком голови та іншим жестом, але найчастіше — це привітання, а далі — жвава розмова або поважна бесіда. Якщо художники мислять образами, музиканти — звуками, учені — поняттями, то всі разом, а з ними й решта людства, послуговуються мовою, словом як основним засобом вияву на ших думок. Зрозуміло, не можна навчитися думати, не вміючи говорити, і навпаки. Що ж потрібно, аби оволодіти вмінням говорити? Знати мову — цьо го замало, треба ще усвідомлювати, як і про що розмовляти. Опанувати мистецтвом спілкування людство намагається здавна. На основі багатові кового досвіду воно виробило основні правила бесіди. І кожне нове поко ління вносить у правила свої особливості (За О. Корніякою).

Теперішній час мають лише дієслова недоконаного виду, тоб то такі, до яких у початковій формі можна поставити запитання що робити? Наприклад: думати - думаю, говорити - говорю, радити раджу.

Ч 59

Відмінювання дієслів теперішнього часу Особа

брати

Початкова форма думати кришити

стояти

Однина 1-ша (я) 2-га (ти)

бер-у бер-еш

дума-ю дума-єш

криш-у криш-иш

сто-ю сто-їш

3-тя (він, вона, воно)

бер-е

дума-є

криш-ить

сто-їть

криш-имо криш-ите криш-ать

сто-їмо сто-їте сто-ять

Множина 1-ша (ми) 2-га (ви) 3-тя (вони)

бер-емо бер-ете бер-уть

дума-ємо дума-єте дума-ють

Дієслова теперішнього часу змінюються за особами й числа ми: думаю - думаєш - думає, думаємо - думаєте - думают ь. Від дієслів доконаного виду, які відповідають на запитання що зробити'?, можлива лише проста форма майбутнього часу, яка має таку саму систему відмінювання, як у теперішньому часі.

* $■2

Вправа 128. Спишіть строфу із вірша Володимира Самійленка. Визначте часові форми кожного з дієслів. Укажіть у строфі антоніми й синоніми. До якої групи слів належить слово глас? Що треба змінити в наведеній строфі для того, щоб забезпечити точність рими 1-го і 3-го рядків? Зробіть синтаксичний розбір речення (підкресліть головні і другорядні члени речення). Не вмре поезія, не згине творчість духа, поки живе земля, поки на ній живуть; поки природи глас людина серцем слуха, клопоти крамарські її ще не заб’ють.

Вправа 129.1. Прочитайте вірш Юрія Рибчинського, поясніть розділові знаки, вжиті в ньому. Випишіть з вірша дієслова теперішнього часу, визначте їх вид. Позначте закінчення, з’ясуйте особу та число виписаних дієслів. II. Дієслова якого ще часу є в тексті. Наведіть приклади.

Мова, наша мова — мова кольорова, в ній гроза травнева й тиша вечорова.

Мова, наша мова — мрійнику — жар-птиця, грішнику — спокута, спраглому — криниця.

Мова, наша мова — літ минулих повість, вічно юна мудрість, сива наша совість.

А для мене, мово, ти мов синє море, у якому тоне і печаль, і горе.

Мова, наша мова — пісня стоголоса, нею мріють весни, нею плаче осінь.

Я без тебе, мово, без зерна полова, соняшник без сонця, без птахів діброва.

Нею марять зими, нею кличе літо. В ній криваві рими й сльози Заповіту.

Як вогонь у серці, я несу в майбутнє невгасиму мову, слово незабутнє.

Вправа 130. Прочитайте текст, випишіть із нього дієслова, визначте їх грама тичні категорії. Виписані дієслова теперішнього часу провідміняйте за особа ми й числами, позначте в них закінчення. Поясніть значення виділених слів. Чи чув ти слово «графіка»? Це, мабуть, один з найпоширеніших видів мистецтва. Графіка тебе оточує скрізь. Це - ілюстрації в книгах, газетах, журналах, плакати, різноманітні промислові етикетки, дипломи, грамоти, по штові марки. Графічне зображення можна виконати різними матеріалами: олів цем, тушшю, спеціально приготовленою вуглиною, акварельними й гуашевими фарбами. Характерними тц-щ - ~ ____ особливостями його є штрих, лінія, контраст чорного та білого, але гра вюра може також бути кольоровою та навіть різнокольоровою, наприк лад, ілюстрація до книжки. Один із видів графіки - гра вюра. Художник наносить зобра ження, вирізаючи його на дерев’я ній дошці, металевій пластині або лінолеумі. Відбитки з них нази ваються гравюрою та естампом (З журналу). Г. Якутович. Аркан

Вправа 131. Утворіть від дієслів форми теперішнього чи простого майбутнього часу. Поясніть, чим зумовлена можливість утворення тієї чи іншої форми. Атакувати, вигоїти, загітувати, крикнути, кричати, надолужити, не сти, скроїти, запам’ятати, здогадуватися.

В українській мові дієслово має три форми майбутнього часу: просту, яку творимо тільки від дієслів доконаного виду (сказати скажу, скажеш...); складну (казати - казатиму, казатимеш...) і складену (казати - буду казати, будеш казати...). Складну і складену форми майбутнього часу творимо тільки від дієслів недоконаного виду.

Складну форму майбутнього часу творимо від інфінітива відміню ваного дієслова додаванням особових форм дієслова (й)няти (залишок архаїчного дієслова) -му, -меш, -ме, -мемо, -мете, -муть. Складену форму майбутнього часу творимо від інфінітива відміню ваного дієслова долученням до нього форми майбутнього часу дієслова бути.

Вправа 132. З-поміж дієслів оберіть такі, від яких можна утворити складну і скла дену форми майбутнього часу, утворіть ці форми. Окремо випишіть дієслова, від яких такі форми не творяться, усно поясніть чому. Аналізувати, вигадати, визнавати, гризти, глянути, допомагати, до сягнути, зимувати, змити, кинути, косити, переписувати, випрати, гніз дитися, втекти.

Вправа 133.1. Прочитайте уривок з поезії Лесі Українки «Contra spem spero!». Знай діть у ньому дієслова дійсного способу майбутнього часу. Поясніть, які це форми. II. Що навіяло письменниці такий настрій? Як вона передає свій оптимізм? Я на вбогім сумнім перелозі * буду сіять барвисті квітки, буду сіять квітки на морозі, буду лить на них сльози гіркі. І від сліз тих гарячих розтане та кора льодовая, міцна, може, квіти зійдуть, і настане ще й для мене весела весна.

В. Баринова-Кулеба. Леся Українка та Ольга Кобплянська

§ 18. ДІЄСЛОВА І ТА II ДІЄВІДМІН. БУКВИ Е, И В ОСОБОВИХ ЗАКІНЧЕННЯХ І ТА II ДІЄВІДМІН

Вправа 134. Прочитайте текст, випишіть з нього дієслова теперішнього часу, ЯК які вжиті у 3-й особі множини (вони), виділіть у них закінчення. Чи в усіх випи саних дієсловах однакові закінчення? Чому? ЦЕ ЦІКАВО ЗНАТИ Українські коти нявкають, а не м’явкають. Свині рохкають. Поросята кувікають. Гуси не гоготять, а ґелґотять, ґерґотять, ґеґають чи джеркотять. Качки не крякають, а кахкають. Крякають у нас ворони (і каркають теж). Кури кудкудакають. Наш соловейко тьохкає, сороки скрекочуть. Го робці цвірінькають, жайворонки, ластівки, щиглі щебечуть. їжаки чми хають. Коні іржуть і форкають. Жаби квакають і кумкають. Великі собаки гавкають, а цуцики дзявкають (як і лисиці)... (Інтернет-джерело).

* Переліг — заросле травою поле, яке свідомо не обробляють кілька років для відновлення родючості фунту.

За особовими закінченнями теперішнього і простої форми майбут нього часів дієслова поділяємо на дві дієвідміни. Належність дієслова до І чи II дієвідміни прийнято визначати за формою 3-ї особи множини. До І дієвідміни (conjugarea intaia) належать дієслова, які в 3-й осо бі множини теперішнього чи простої форми майбутнього часу мають закінчення -уть і-ють). Наприклад: гнати - жен-уть, колоти - кол ють, кувати - ку-ють; вигнати - вижен-уть, відколоти - відкол-ють, здати - здад-уть, написати - напиш-уть, сказати - скаж-уть. До II дієвідміни (conjugarea a cloua) належать дієслова, які в 3-й особі множини теперішнього чи простої форми майбутнього часу мають закінчення -ать (-ять). Наприклад: бачити - бач-ать, побачити побач-ать, кроїти - кро-ять; похвалити - похвал-ять, зріднитися зрідн-яться.

Вправа 135. Розподіліть у дві колонки дієслова І та II дієвідмін. Зберуть, несете, зносять, узагальнюємо, непокоїться, зміниться, стережеш, шарудить, спинимо, красується, клеїш, порадите, думаєш, зда ється, здійснимо, падають, бачать. Кл юч: із других букв записаних у дві колонки слів запишіть прислів’я. Поясніть зміст розшифрованого вислову.

агі Вправа 136. Визначте вид, спосіб, час і дієвідміну дієслів писати, прочитати, передбачити, склеїти. Провідміняйте ці дієслова, виділяючи закінчення. Якими елементами своєї форми крім закінчень 3-ї особи множини ці дієслова відрізняються?

Визначити дієвідміну можна і за голосними, що є в особових закін ченнях дієслів теперішнього і простої форми майбутнього часу. Дієс лова І дієвідміни мають у закінченнях 2-ї і 3-ї особи однини та 1-ї і 2-ї особи множини голосні е (е), а дієслова II дієвідміни — голосні и (і).

Вправа 137. Накресліть у зошиті таку таблицю й заповніть її порожні клітинки. Особа

Початкова форма писати

прочитати

Дієвідміна І

Початкова форма передбачити

склеїти

Однина 1- ша 2- га 3- тя

пиш-у пиш-еш

прочита-ю прочита-еш

у(-ю) -е(-є)

-у(-ю) -и(-ї)

Множина 1- ша 2- га 3- тя

передбач-у передбач-иш

скле-ю скле-їш

Вправа 138. Поставте дієслова у формі жКб 2-ї особи однини (ти), розподіліть утво рені слова у дві колонки: 1) дієслова, у яких у закінченнях пишемо е, є (І дієвідмі на); 2) дієслова, у яких у закінченнях пи шемо и, ї (II дієвідміна). Будувати, гомоніти, блищати, згаду вати, брати, наклеїти, блимати, кричати, мітити, знаходити, в’янути, грати, мріяти. Кл юч: підкресліть у кожному слові третю від початку букву. Із позначе них букв запишіть ім’я дівчини та ім’я хлопця.

Вправа 139. Спишіть речення, знайдіть дієслова дійсного способу, випишіть форми теперішнього та простого майбутнього часів, відділяючи закінчення. Визначте вид, час, число, особу і дієвідміну дієслова та підкресліть голосний, що є показником дієвідміни. 1. Паровози кричать! Паровози гудуть. Крізь серця цокотять паровози (М. Вінграновський). 2. Віддайте мені мову, якою мій народ мене бла гословив (Л. Костенко). 3. «І між святими буває сварка, — не гнівається дядько. - Послухаємо, що скажуть про це люди» (М. Стельмах). 4. А на нас, як не кажи, Європа дивиться (Олесь Гончар). 5. Плачуть голі дере ва, плачуть солом’яні стріхи, вмивається сльозами убога земля і не знає, коли осміхнеться (М. Коцюбинський). 6. Чи то сиджу, чи то гуляю, все співаю, все співаю. Уже забула говорить... (Т. Шевченко). л* ічі Вправа 140.1. Прочитайте текст, випишіть з нього окремо дієслова І та II дієвідмін, письмово доведіть, що ви зробили правильний вибір. II. Визначте в тексті тему та основну думку. Розкажіть, як у вашому місті чи селі вирішують проблему зі сміттєзвалищами.

УПАКУВАННЯ ТА ВІДХОДИ В Україні проблема утилізації відходів упакування почала загострю ватися наприкінці 90-х років XX століття. Відтоді дедалі очевиднішим стає екологічний аспект проблеми споживацтва. Настанова сучасної сис теми реалізації товарів — продати все та якомога більше в упакованому вигляді. Упакування вже давно перестало бути просто способом фасування та збереження продуктів. Зараз це атрибут, який часто є важливішим за сам товар. Тепер український споживач, як і західний, несе з магазину чи су пермаркету купу всілякого майбутнього непотребу, з тією лише різницею, що українці ще погано ознайомлені з правилами поводження з відходами (наприклад, сортування відходів). Поки що ми ставимося до природи як до звалища, здатного прийня ти будь-який мотлох. Щоб переконатися в цьому, достатньо пройтися

берегами річок, особливо малих, або побувати у приміських лісах. Звичайним видовищем стали сміт тєзвалища навколо людських по селень: що більше місто, то більше звалище. Смітники вражають мар нотратством. Інколи з’ясовується, що лише 20 % вмісту сміття, виве зеного на сміттєзвалище, можна назвати відходами. Решта — корис ні, але викинуті предмети (3 посіб ника серії «Зелений пакет»). Вправа 141. Розгляньте схему й на її основі напишіть власне висловлення «від чого залежить здоров’я людини». У тексті підкресліть дієслова відповід но до їх синтаксичної ролі та визначте їх дієвідміну. Духовне благополуччя Позитивні цінності, ідеали, мета і сенс життя Інтелектуальне благополуччя Здатність набувати й застосовувати знання, аналізува ти проблеми й ухвалювати рішення

о З

Здоров'я - це стан повного фізичного, психологічного і соціального благополуччя (ВООЗ)

О Фізичне благополуччя Вправи, харчування, гігієна, відпочинок

Емоційне благополуччя

Як людина реагує на події, як справляється з невдачами і стресами

е Соціальне благополуччя Спілкування і взаємодія з іншими людьми

§ 19. ПРАКТИЧНЕ ЗАСВОЄННЯ ОСОБОВИХ ФОРМ ДІЄСЛІВ, У ТОМУ ЧИСЛІ З ЧЕРГУВАННЯМ КІНЦЕВОГО ПРИГОЛОСНОГО. ПРАВОПИС -ТЬСЯ, -ШСЯ В КІНЦІ ДІЄСЛІВ Вправа 142. Від наведених дієслів утворіть і запишіть форми 2-ї особи однишК ни і множини теперішнього чи простого майбутнього часу. Підкресліть голосні у закінченнях. Яке явище ви помітили в коренях слів при утворенні особових форм часу? Бачити, бігти, вірити, гнати, дорожити, змолоти, казати, побороти, розколоти, сповістити, хотіти.

Чергування звуків у формах теперішнього і простого майбутнього часів При утворенні форм теперішнього і простого майбутнього часів у багатьох дієсловах обох дієвідмін можливе чергування приголосних. У дієсловах І дієвідміни спостерігаються чергування приголосних, які зберігаються в усіх формах однини і множини. Наприклад: г-ж: берегти - бережу, бережеш ... бережуть; к-ч: пекти - печу, печеш ... печуть; х-ш: колихати - колишу, колишеш ... колишуть; з-ж: казати - кажу, кажеш ... кажуть; с-ш: писати - пишу, пишеш ... пишуть; т-ч: хотіти - хочу, хочеш ... хочуть; ск-щ: полоскати - полощу, полощеш ... полощуть; ст-щ: свистати - свищу, свищеш ... свищуть. У дієсловах II дієвідміни відбуваються чергування двох типів. Пер ший тип спостерігається лише в 1-й особі однини. Наприклад: д-дж: водити - воджу, водиш ... водять; з-ж: возити - вожу, возиш ... возять; с-ш: косити - кошу, косиш ... косять; т-ч: тратити - трачу, тратиш ... тратять; зд-ждж: їздити - їжджу, їздиш ... їздять; ст-щ: хрестити - хрещу, хрестиш ... хрестять. Другий тип спостерігається в 1-й особі однини та у 3-й особі множи ни. Наприклад: б-бл: робити - роблю, робиш ... роблять; в-вл: ловити - ловлю, ловиш ... ловлять; м-мл: ломити - ломлю, ломиш ... ломлять; п-пл: купити - куплю, купиш ... куплять; ф-фл: графити - графлю, графиш ... графлять.

Вправа 143.1. Запишіть дієслова у формах 1-ї особи однини та 3-ї особи множини. З’ясуйте, які з дієслів у формах теперішнього чи простого майбутнього часу засвід чують чергування приголосних. II. Згрупуйте дієслова за дієвідмінами й поясніть особливості чергування приголосних у І та II дієвідмінах. Абстрагувати, викривити, відрізати, вкусити, дихати, застерегти, кликати, освітити, платити, подробити, приїздити, простити, розломити, скріпити, ходити. д,

Вправа 144. Спишіть текст, розкривши дужки й поставивши дієслова в потрібній формі. Встановіть і позначте над кожним дієсловом його дієвідміну, усно поясніть написання закінчень. (Виснути) небо синє, синє, та не те! (Світити), та не (гріти) сонце золоте.

Темная діброва стихла і (мовчати), листя пожовтіле з дерева (летіти).

Хоч би де замріла квіточка одна; тільки й (червоніти), що горобина.

Здалека під небом, в вирій летючи, голосно (курликати) журавлів ключі. Я. Щоголів

- Вправа 145. З’ясуйте, якими стравами славиться ваш край. Чи до смаку вам М така їжа? Розкажіть, яка улюблена страва вашої родини? Провідміняйте діє слово їсти у теперішньому часі, звірте свою відповідь із теоретичним матеріа лом, поданим після вправи.

За окремим зразком відмінюємо у теперішньому і простому майбутньо му часі дієслова дати, їсти, повісти та похідні від них префіксальні утворення віддати, з'їсти, розповісти.

Відмінювання дієслів дати, їсти, розповісти Особа 1-ша 2-га 3-тя

дам даси дасть

1-ша 2-га 3-тя

дамо дасте дадуть

Однина ЇМ їси їсть Множина їмо їсте їдять

розповім розповіси розповість

розповімо розповісте розповідять

Вправа 146. Від наведених дієслів утворіть форми 2-ї особи однини і 3-ї особи мно жини. Виїсти, відповісти, додати, задати, з’їсти, оповісти, передати, поїсти, продати.

Наявність у дієсловах постфікса -ся (-сь) не впливає на зміну діє слова за зразком І чи II дієвідміни. Але в дієсловах І дієвідміни у 3-й особі однини перед -ся в закінченні з’являється -ть, порівн.: бережу бережуся, бережеш - бережешся, береже - бережеться, бережемо бережемось, бережете - бережетесь, бережуть - бережуться; бачу бачуся, бачиш - бачишся, бачить - бачиться, бачимо - бачимось.

л' W Вправа 147.1. Послухайте текст. Поясніть, якою тональністю передають свої думки персонажі. II. З’ясуйте, про яку орфограму в ньому розповідається. Пригадайте правила. Наведіть приклади дієслова з цією орфограмою.

ЛІНГВІСТИЧНА КАЗКА М’який знак часто вихвалявся: — Я такий м’який, такий добрий. Зі мною радісно і приємно усім. Буває Приголосний такий твердий, такий сердитий, а варто стати мені з ним поруч, як він одразу ж пом’якшується. — Киш, хвалько, — зашипіли Шиплячі. — М’який! Добрий! Та ти жод ного звука передати не можеш. Ти всього-на-всього знак! — І Шиплячі зневажливо зашипіли знову. — Краще не передавати жодного звука, ніж так шипіти, як ви, злючки-колючки! — вигукнув з обуренням М’який знак. І відтоді ніколи не ста вав після Шиплячих.

Вправа 148. Спишіть речення. Поставте, де потрібно, знак м’якшення. Визначте синтаксичну роль дієслів. 1. Євангеліє перекладаєт..ся як Благая вість, тобто позитивна інфор мація (3 журналу). 2. Довге свято перетворюєтеся на будні (В. Брюгген). 3. Коли народ усім своїм життям присягся діло праве боронит.., його ні яким не розбит.. громом і жодним океаном не залит.. (М. Рильський). 4. Піску, кажут.., менше на всій землі, ніж зірочок тих у якій-небудь ча стині неба (Панас Мирний). 5. Пливучи за течією, не кажи, що борешся з вітром (В. Брюгген). дать Вправа 149. Перекладіть і запишіть текст українською мовою, підкресліть Сіі.’ дієслова, над ними позначте дієвідміну. Усно визначте вид, спосіб, час, особу та число дієслів. Проаналізуйте, чи відбувається в дієсловах чергування при голосних і чи є орфограма «Написання знака м’якшення».

DE СЕ NU SE CUVINE SA-TI SCRII NUMELE РЕ РЕКЕТІ Numele este un lucru foarte important. Trebuie sa-ti pretuie§ti numele, caci el iti este clat nu pentru a-1 azvarli de colo-colo. Desenati eun tablou si atunci va veti putea iscali pe el. Faceti o statuie frumoasa, iar pe piedestalul ei numele vostru І si va alia locul cel mai potrivit. Inventati o ma§ina noua si atunci aveti tot dreptul sa-i dati numele vostru. Numai oamenii care nu sti u sa faca nimic se iscalesc pe toate gardurile si peretii, pentru ca n-au pe ce sa §i-l puna... (Дж. Podapi).

Вправа 150. І. Прочитайте текст, знайдіть у ньому дієслова. Які з них можуть бути прикладами до теми цього параграфа? Доведіть свою думку. II. Поміркуйте, яке значення мало введення власної валюти для незалежної України. Розгляньте малю нок до тексту. Хто зображений на українських грошах? Розкажіть про заслуги перед Україною людей, які зображені на купюрах. На гривневих купюрах зображені з певним задумом відомі історичні постаті. Коли складали характеристику національній валюті, то виріши ли: зображені на банкнотах особистості та пам’ятки культури закарбують ся у свідомості всіх українців. Так гроші стали своєрідним коротким під ручником історії України. Хоч-не-хоч — а щодня на них дивишся. Правда, не на всі купюри... 25 червня 2019 року прес-служба НБУ повідомила про введення купю ри номіналом 1000 гривень з 25 жовтня 2019 року. На лицьовій стороні нової банкноти зображено портрет Володимира Вернадського. На зворот ній стороні надруковано зображення будівлі Президії Національної ака демії наук України.

Вправа 151. Прочитайте й запитайте в батьків або ще в когось зі старших, чи має рацію поетеса Оксана Івасюк. А яка ваша думка про щире ставлення, доброзичливість, готовність допомогти одне одному в нашому суспільстві? Проаналізуйте дієслова (відповідно до змісту параграфа), які ви використали при відповіді на запитання. Собі зізнаймось нині, земляки, — хоч маємо машини і мобіли: ті предки, що носили кирзаки, щиріше свого ближнього любили.

Вправа 152. Спишіть речення, замінюючи форми майбутнього часу формами мину лого. Визначте вивчені морфологічні ознаки дієслів. Ясним дивоцвітом заповниться голова творця пісні, коли він тихого пізнього вечора торкнеться пальцями клавішів рояля і з них злинуть зву ки (І. Цюпа).

Вживання одних способів і часів дієслів замість інших

Дієслова в теперішньому і в простій формі майбутнього часу доко наного виду можна вживати замість дієслів минулого часу: Іду я вчора вулицею й несподівано зустрічаю шкільного товариша, якого не бачив

десь із десят ь років. Теперішній час за такого вживання служить засо бом «унаочнення», наближення описуваних подій до адресата (вжива ємо здебільшого в усному мовленні та в художній літературі). Майбутній час може передавати несподівану, раптову дію, що вже відбулася: Раптом щось як задзвенить! Дієслова теперішнього або минулого часу доконаного виду іноді вживаємо замість майбутнього: Завтра ми їдемо на екскурсію. Я пішов до школи: там буде цікавий вечір. Таке вживання властиве розмовно му мовленню, воно підкреслює впевненість у тім, що дія відбудеться.

Культура мовлення Фразеологізми Яким вітром

Вітер у решеті дарувати ■ —- w

Його ніби вітром здуло

Тримати ніс за вітром

ВІТЕР

Змінився вітер фортуни

дивиться, звідки М Вітер повіє

Вітер у голові

§ 20. БЕЗОСОБОВІ ДІЄСЛОВА. РОЗБІР ДІЄСЛОВА ЯК ЧАСТИНИ МОВИ стіп Вправа 153. Спишіть речення. Підкресліть дієслова, що мають форму тепеШ рішнього часу, і визначте особу цих дієслів. Чи всі ці дієслова в тексті пов’яза ні за змістом з іменником? Летим. Дивлюсь, аж світає, край неба палає, соловейко в темнім гаї сонце зустрічає (Т. Шевченко).

Не всі дієслова у теперішньому чи простому майбутньому часі мають значення особи. Таким є і дієслово світає. Воно означає дію, не пов’яза ну з дійовою особою. Дієслово, яке означає дію чи стан, не пов’язані з ді йовою особою — підметом, називаємо безособовим (verbul impersonal). Наприклад: вечоріє, смеркає, темніє, кортить, щастить. Безособові дієслова означають: а) явища природи: смеркає, сутеніє, темніє, сніжить, дощить, розвидняється; б) фізичний чи психічний стан людини: мариться, кортить, спиться, хочеться, манить, мріється; в) незалежність явища від особи: таланить, щастить.

Безособові дієслова не змінюються за особами, числами й родами, їм властиві тільки неозначена форма та форми, які зовні нагадують 3-тю особу однини теперішнього часу (порівн.: вечоріє — і старіє (дуб), кортить — і світить (місяць)) і майбутнього (порівн.: пощастить — і полетить (листок), світатиме (вічно) - і співатиме (мама)); серед нього роду минулого часу та умовного способу (порівн.: закортіло — і заболіло, вечоріло 6-і почорніло б). -

Вправа 154. Спишіть речення. Підкресліть безособові дієслова.

1. Не замело? Не замете (М. Вінграновський). 2.1 світає, і смеркає, день Божий минає (Т. Шевченко). 3. Смеркалося... огонь огнем кругом запалало, — аж злякавсь я... (Т. Шевченко). 4.1 не спиться, й не сидиться, і сон мене не бере (Народна творчість). 5. Зустрітися ще раз їм хочеться (З журналу). 6. ІІазустрі ч зривався сніг і колов голками обличчя. Швидко вечоріло (Олесь Донченко).

Безособове дієслово ніколи не поєднується з підметом. деяк] дієслова можна вживати то як безособові, то як особові. Напри клад: Під лопаткою коле. - Правда очі коле.

Вправа 155. Від дієслів утворіть безособові форми теперішнього та майбутнього часів. Чотири дієслова введіть у речення й запишіть їх. Кортіти, мрячити, поночіти, розвиднятися, сутеніти, таланити, форту нити, хотітися, щастити. , Вправа 156. Спишіть речення, вставте пропущені букви, поясніть орфогра■вИ ми. Підкресліть у тексті безособові дієслова прямою лінією, а особові - хви лястою.

1. Мене щос.. сьогодні морозит.. . 2. Дідус.. морозит.. навіт.. сливи. 3. За комір т..че. 4. Річка т..че. 5. Уже третій день л..є. 6. Пахне смале ним. 7. Звідкис.. димом н..се. 8. Вес.. день снігом м..те. 9. А хто воду н..се? 10. Пахне прілим листям. 11. У вухах шумит.. . 12. Пахне троянда. 13. За пахло м..ятою. 14. Тебе аж сюди зан..сло? 15. І сліди снігом зан..сло. 16. Уже рік, як води у ставку не стало. гая» Вправа 157. Перекладіть речення українською мовою, запишіть їх. ПідкресСіі/ літь у перекладі українською мовою безособові дієслова. Охарактеризуйте особливості цих слів в обидвох мовах.

1. Acum se insereaza clevreme. 2. Iarna ninge aproape zilnic. 3. Astazi ploua toata ziua. 4. Toamna se lumineaza tarziu. 5. Cancl fulgera atunci si tuna.

Вправа 158. Складіть речення з дієсловами залити, темніти, трусити так, щоб в одному випадку вони були вжиті як безособові, а в іншому - як особові. Вправа 159. Створіть короткий текст-опис наближення дощового вечора: смеркає, сутеніє, вечоріє, дощить, блискає.

Вправа 160. Розгляньте ментальну карту «Дієслово». На її основі повторіть усе, що вивчили про дієслово. ДоКЕНЦГІїНЙ

І [с КШ1ЦІІІІИЙ

Дію, стан

—1 дієвідміна —][ .jit н- ІМІІІИ

------Перехідність ^Дійсний іб-Д^У мовний

І Іаказовнй Теперішній

Змінні’

Синтаксична ролі.

Однина Множина

— Минулий Маіїйу гній —у jiit слова?! і еисрііпньш о

Числа Особа

— І

і I It’, hit (I 4tlC\

Схема розбору дієслова як частини мови (Морфологічний розбір дієслова) 1. 2. 3. 4. 5. 6.

Слово в тексті. Частина мови. Початкова форма (інфінітив). Вид. Перехідне чи неперехідне. Спосіб.

7. Час. 8. Число. 9. Особа чи рід. 10. Дієвідміна. 11. Синтаксична роль. 12. Орфограма.

Зразок усного розбору Чого ти так засумував, Василю? (Ю. Федькович). Засумував - дієслово, початкова форма засумувати, доконаний вид, неперехідне, дійсний спосіб, минулий час, однина, чоловічий рід, І дієвід міна, у реченні виконує роль присудка. Пишемо як вимовляємо. Зразок письмового розбору Засумував - дієсл., засумувати, док. вид, неперех., дійсн. сп., мин.

час, оди., чол. р., І дієвідм., присудок.

Вправа 161. Прочитайте текст. Знайдіть і випишіть по одному дієслову усіх спосо бів, розберіть їх як частину мови. «Україна протягом усієї своєї багатотисячної історії була й нині є не лише «кузнею народів», а й фабрикою талантів як у сфері природничих наук, так і в гуманітарній царині», — писав Василь Хитрук. Чи взявся б хтось із юних скласти список усіх наших талантів? Нумо ж! Беріться до справи! Гордімося не абстрактно, а з іменами! (З журналу).

Вправа 162. Доберіть антоніми до дієслів будувати, збільшувати, радіти. Анто німи смеркати і світати введіть у речення. Чим відрізняються ці дві назви стану природи? Зробіть повний морфологічний розбір дієслів. Вправа 163. Послухайте вірш Миколи Вінграновського. На основі пейзажу, описаного поетом, і пейзажу, зображеного на репродукції, створіть власний опис природи (дев’ять-десять речень). Використайте дієслова доконаного й недоконаного видів, усіх трьох часів, інфінітиви, безособові дієслова. На синю синь води лягла від хмари тінь, посумувала хмара за собою. До вечора іде, холонучи, теплінь і тулиться до каменя щокою.

Складались два крила, вже поночі, під лист, туман тулився при долоні вогко. Щось далечі було... терново світ наливсь... Земля і Місяць вдвох дивились око в око...

Стопа в стопу ступав за родом рід. Лопата за лопатою ступала. Над морем скелями ішов за глодом глід, за серцем серце йшло неперестало.

Лиш я незчувсь, як стишилась хода, як простелився вітер за плечима, і на слова мої дивилася вода кленовими осінніми очима.

І. Беклеміиіева. Тиша

м Вправа 164. Напишіть у початковій формі дієслова, які ви вживаєте під час “ роботи з комп’ютером. Чи українські ці слова (чи українські у них корені)? У чому особливість «мови комп'ютерний»? її Вправа 165. Знайдіть в інтернеті два тексти - художній і технічний. Виділіть ІЬЙ 20 рядків. Виокремте дієслова, які називають дію та які називають стан пред мета. Які дієслова в якому тексті переважають? Повідомте результати своїх спостережень у класі.

Культура мовлення Крутитися, як муха в окропі Вертітися, наче в'юн в ополонці Крутитися, як посолений в'юн Крутитися, як дзиґа

Серце з перцем Кажуть про людину з непокірним, норовистим, запальним характером

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ 1. Яку частину мови називаємо дієсловом? 2. Що таке неозначена форма дієслова й чому її так називаємо? 3. Що є формальною ознакою неозначеної форми діє слова? 4. Що спільного в дієслів прочитати, прочитаю, прочитаний, про читавши, прочитано? Чим вони відрізняються? 5. Яким граматичним і лексико-граматичним значенням відрізня ються дієслова бачити і побачити, казати і сказати, стукати і стукнути? 6. За допомогою яких префіксів творимо дієслова доконаного виду? 7. Яка відмінність у значенні дієслів дійсного, умовного та наказового способів? 8. Як змінюються дієслова? 9. Дієслова якого способу мають значення теперішнього, минулого й майбутнього часів? 10. Дієслова якого виду й чому вживаємо лише у формах минулого і майбутнього часів? 11. Що покладено в основу поділу дієслів на дієвідміни? Як визначити дієвідміну дієслова? 12. Чому деякі дієслова називаємо безособовими? Що вони можуть оз начати?

Наведіть приклади до відповіді на кожне запитання. Оцініть кожну свою відповідь в 1 бал і поставте собі оцінку. За бажанням повідомте її вчителеві/вчительці.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ ДО ТЕМИ «ДІЄСЛОВО» 1. Запишіть повний перелік лексичних і граматичних значень дієслова (можна у формі таблиці). 2. Поєднайте дієслова бігти, вчитися, мріяти з яко мога більшою кількістю префіксів. Поясніть, як змінюється від цього значення дії. 3. Ви не помітили, що старенька сусідка несе важку сумку. Похапцем привіталися й побігли додому. За мить подумали, що вчинили не чемно. Як вийдете з такої ситуації? 4. Обміркуйте ситуацію: ви йдете на залізничний вокзал зустрічати маму (сестру, друга). Уявіть свої дії й розкажіть про них. 5. Прочитайте в інтернеті новини дня. Випишіть дієслова, вжиті в цих текстах. Які форми дієслів (інфінітив, дійсного способу, якого часу, особові, безособові чи інші) переважають і чому? 6. Який настрій створює Василь Симоненко, вживаючи виділені діє слова? Світе мій, гучний, мільйоноокий, 1. Роздратування. пристрасний, збурунений, німий, 2. Стривоженість. ніжний, і ласкавий, і жорстокий, 3. Урочистий настрій. дай мені свій простір і неспокій сонцем душу жадібну зігрій.

Оцініть кожну відповідь у 2 бали й поставте собі оцінку. За бажанням повідомте її вчителеві/вчительці. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДІЄСЛОВО ЯК ЧАСТИНА МОВИ

І варіант І рівень Альтернативні тести зі стверджувальною або заперечною відпо віддю 1. Дієслово належить до службових частин мови. Так чи ні. 2. Дієслово має чотири дієвідміни. Так чи ні. 3. Дійсний спосіб виражає реальну дію у теперішньому, минулому й май бутньому часах. Так чи ні. 4. Дієслова умовного способу змінюються за особами. Так чи ні.

5. Дієслово майбутнього часу має три форми. Так чи ні. 6. Дієслово у реченні виступає тільки присудком. Так чи ні.

II рівень Тести з вибором однієї правильної відповіді 1. Усі слова І дієвідміни у рядку А гнати, бачити, кричати Б лнтн, сіяти, зійти В ясніти, губити, писати Г зробити, спішити, посміхатися 2. Усі дієслова II дієвідміни у рядку А солити, посушити, зв’язати Б зсунутії, закидати, в’язати В водити, переоцінити, косити Г погодитися, сказати, свистати 3. Дієслова усіх способів є у рядку А буду носити, робитиму, знаю Б зберіг, принесіть, знав би В летіть, бережіть, приніс би Г обговорити, боровся, зрозумів би 4. Усі дієслова безособові у рядку А дощило, світає, щастить Б хочуть, невгаває, старіє В смеркає, фортунить, світить Г нудить, біліє, зеленіє 5. Знак м’якшення пишемо в дієсловах наказового способу у рядку А робіт.., КІІН.. те, повір.. Б любіт.., ріж..те, посун..ся В провітріт.., вппрям.., дозволите Г не СЄРД..СЯ, борне.., СЯД..МО 6. Букву е (є) пишемо в особових формах дієслів рядка А сі..мо, малю..ш, чпст..ш Б бач..ть, лом..ш, каж..ш В мол..мось, дорож..те, говоримо Гпеч..те, ппш..ш, кра..мо III рівень Тести на встановлення відповідності 1. Установіть відповідність між дієсловом і його способом. А хай працюють 1 дійсний спосіб 2 умовний спосіб Б працювати 3 наказовий спосіб В буду працювати Г працював би

2. Установіть відповідність між висловом і дієсловом, яке йому від повідає. 1 почав говорити А замислився Б заговорив 2 звернувся до спогадів 3 сказав усе В висловився Г пригадав 3. Установіть відповідність між дієсловом і способом його творення. 1 суфіксальний А вихопити 2 префіксальний Б віднести 3 префіксально-суфіксальний В глухнути Г робив IV рівень Тести відкритого типу Напишіть есе на тему «Як екологічна культура забезпечує здоров’я людини».

II варіант I рівень Альтернативні тести зі стверджувальною або заперечною відповіддю 1. Дієслово — це самостійна змінна частина мови, яка означає дію або стан предмета. Так чи ні. 2. Інфінітив — це початкова форма дієслова. Так чи ні. 3. На запитання що робити? відповідають дієслова доконаного виду. Так чи ні. 4. Дієслово має три часи. Так чи ні. 5. Дієслова теперішнього, минулого іі майбутнього часів належать до осо бових форм дієслова. Так чи ні. 6. Не з дієсловами пишемо окремо. Так чи ні. II рівень Тести з вибором однієї правильної відповіді 1. Усі слова - дієслова в рядку А малювати, малюнок, мальовничий Б зеленіти, зелений, зелень В ясніє, ясніти, заяснів Г спішити, пішки, поспішати 2. Дієслова в неозначеній формі в рядку А робити, співати, зв’язала Б зробити, заспівають, в’язати В переоцінили, з’ясовувати, відповідати Г подивитися, сказати, слухати

3. Види дієслова названо в рядку А минулий, теперішній, майбутній Б дійсний, умовний, наказовий В доконаний, недоконаний Г особове, безособове 4. Без не не вживаємо дієслова в рядку А не/працюватн, не/дібратнся, не/хтуватн Б не/навндітн, не/вгаватн, не/зчутнся В не/здужатн, не/прнборкатн, не/могтн Г не/добачатн, не/любнтн, не/внбнратн 5. Знак м’якшення пишемо в усіх дієсловах рядка А граєт..ся, ставляться, кнн..те Б сходиш..ся, сварнт..ся, заплітаєш..ся В ріж..те, нап’єт..ся, заморнт..ся Г вважаєтеся, трусиш..ся, повір..те 6. Дієслова теперішнього часу в рядку А малював, малювала, малювало, малювали Б малюватиму, малюватимеш, малюватиме, малюватимемо В малюю, малюєш, малює, малюємо Г малювати, намалювати, розмалювати, перемалювати III рівень Тести на встановлення відповідності 1. Установіть відповідність між дієсловом і його формою. 1 дощить А дієприслівник 2 працювати Б дієприкметник 3 намальований В безособове дієслово 4 зробивши Г інфінітив Д особова форма 2. Установіть відповідність між дієсловом і його часом. А теперішній час 1 поспішали 2 прийду Б минулий час 3 працюю В проста форма майбутнього часу 4 писатиму Г складна форма майбутнього часу Д складена форма майбутнього часу 3. Установіть відповідність між дієсловом і його особою. 1 скажеш А перша особа однини 2 скажу Б друга особа однини 3 скаже В третя особа однини 4 скажемо Г перша особа множини Д друга особа множини

IV рівень Тести відкритого типу Напишіть твір на тему «Як екологічна культура забезпечує здоров’я людини».

> Оцініть свої знання з теми «Дієслово» за допомогою смайликів. ЗАСВОЇВ

ЗАСВОЇВ

(ЛАІ ВІДМІННО 12—10 балів

(ЛА) ДОБРЕ 9-7 балів

ЗАСВОЇВ (-ЛА) ПОСЕРЕДНЬО 6-^4 бали

МАЙЖЕ НЕ

ЗАСВОЇВ (ЛА} 3-1 бали

§ 21. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. СТВОРЕННЯ МОНОЛОГІЧНОГО ТА ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ Вправа 166. Розгляньте таблицю. Поясніть, що варто взяти до уваги, щоб зо■S рієнтуватися в ситуації спілкування. Що залежно від цього необхідно визнача ти? Наскільки ситуація спілкування впливає на вибір стилю висловлювання та вибір типу мовлення?

Перед тим як вступити у спілкування, варто УЗЯТИ до УВАГИ ситуацію спілкування: 1. ДЕ спілкуємося? А в офіційній обстановці Б у невимушеній обстановці 2. ХТО адресат? 3. Яка МЕТА спілкування? А повідомлення Б з’ясування В спонукання Залежно від цього ТРЕБА ВИЗНАЧИТИ: • ТЕМУ • ГОЛОВНУ ДУМКУ ВИСЛОВЛЮВАННЯ • ФОРМУ (діалог чи монолог)

Ч 79

Вправа 167. Підготуйте розповідь проте, яку роботу щоденно виконуєте вдома ви, а яку виконують ваші рідні (мати, батько, бабуся, дідусь, брати чи сестри). Які види робіт виконуєте ви та ваші рідні у школі чи на виробництві, в установі?

Вправа 168. Прочитайте вголос вірш Василя Симоненка. Дайте відповіді на запитання: 1. Яка ймовірна причина засмученості друга? 2. Звідки впевне ність автора в тому, що всі негаразди будуть подолані? 3. Чи лише молодість допомагає долати труднощі? 4. Як ви розумієте слова «дай на дружбу руку»? 5. Чи сильний духом друг, до якого звернувся поет? 6. Яка форма дієслова вживається тут частіше? НЕВІДІСЛАНИЙ ЛИСТ Друже мій Іллюшо! Брате мій коханий, чому похилив ти голову свою? Не журись, козаче, світ не так поганий, — знайдемо ми долю і твою, й мою. Хай життя вирує вітрами-бурунами, в тому й наша сила — все перемогти і в душі гарячій голосними струнами молодість крізь бурі й вітри пронести. Не журись, товаришу, не хилися в тузі, не розкраюй серця гордого свого, знай, що окрім ворогів є на світі друзі, і вони не лишать в горі одного. Голову бадьоріш! Дай на дружбу руку, крізь огонь і воду - разом назавжди. Не страшні всі лиха, перешкоди й муки для сердець гарячих, вірних, молодих.

Вправа 169. Складіть план усної й письмової розповіді про пам’ятну для кож ного з вас подію. Створіть (усно та письмово) твір-оповідання про пам’ятний для вас випадок з життя.

Вправа 170. Прочитайте віршоване оповідання Миколи Вінграновського. Продовжіть його (п’ять-сім речень) у прозовій формі, зберігши загадковість образу до фінальної фрази. Визначте особу виділених дієслів. Озирнулись маки: що таке? Вітер крикнув макам: утікайте! Голови червоні пригинайте, і втікайте, бо воно таке! Потолоче, потолоче, вимне, гляньте: від кульбаби тільки пух! Плигне, стане, чорним оком блимне, розженеться, та об грушу - бух! Шпаченя злетіло на гілляку, кличе тата, та немає слів.

По стіні на хаті з переляку чорний кіт по вуса побілів... А воно сміється й позирає: мало, бачте, битися йому! Хто воно, ніхто в дворі не знає, лиш одне воно говорить: му-у-у!

Вправа 171. Прочитайте розповідь. Перекажіть її зміст від 3-ї особи. Як називаємо виділені рядки? Моя однокласниця Люба впевнено стала на ковзани. - Поїдемо далі? - запитав я. - Можна й далі. Поміж вербами і верболозами я помчав до Ведмежої долини. І враз піді мною засичав, увігнувся і тріснув лід. По ньому поповзло сліпуче павутиння тріщин. Раптом підстрибнув угору берег. Вода обпекла мене, мов полум’я. На щастя, я в одну мить вилетів з річки і, сам не знаю як, опинився на березі. Розгубившись, я не знав, що робити, і насамперед витирав рукою обличчя. - Зараз же скидай чоботи! - наказала Люба. Коли я перезувся, вона відразу ж потягла мене в село. - Побіжімо до нас, це городами зовсім недалеко (За М. Стель махом). «И

Вправа 172. Поставте одне одному запитання й дайте на них правильну відповідь. Опрацюйте пам’ятку «Як вести діалог».

1. Висловлювання співрозмовників у діалозі називаємо ... . 2. Діалог використовуємо в ... формі мовлення. 3. Існують такі правила спілкування: ... . 4. Формули мовленнєвого етикету — ... . 5. Під час діалогічного мовлення необхідно дотримуватися таких норм літературної мови: ... .

ПАМ’ЯТКА Як вести діалог і дотримуватися вимог спілкування 1. Дотримуйтеся теми й мети спілкування. 2. Під час спілкування не перебивайте співрозмовника. 3. Будуйте репліки так, щоб заохотити співрозмовника висловити власну думку. 4. Слухайте зацікавлено й доброзичливо. 5. Дбайте про те, щоб своїми висловлюваннями не образити співроз мовника. 6. Додержуйтеся етикетних норм і правил поведінки під час діалогу.

Вправа 173. Прочитайте текст з однокласниками за ролями. З’ясуйте особ-

шМ ливості його змісту. Поясніть, як ви розумієте останню репліку батька. Відпо відь проілюструйте прикладами з власного життєвого досвіду.

ЕВОЛЮЦІЯ В зоопарку батька запитав хлопчина: — Чи то правда, що від мавпи походить людина? - Правда, - мовив батько. Наука доводить, що людина, безперечно, від мавпи походить. — То чому ж ці мавпи сильно так відстали? Чом людьми ще й досі справжніми не стали? Батько вуса гладить, весело сміється: - Таке, синку, й людям не всім удається. ЦЦ Вправа 174. Прочитайте текст. Поміркуйте, яких реплік бракує в діалогічному ?Ші тексті. Доповніть його.

— Маринко, ти коли приїхала? — У ту неділю! - ...? - Я брала участь у койкурсі. Було багато учасників, але я посіла друге місце, бо наполегливо готувалася до цього заходу. - ...? — Моя сестра вступила до університету, тепер вона — студентка. - ...? — Так, вона задоволена своїм досягненням. - ...? — Я бачила її минулого тижня. - ...? - Так, ми ж придбали нову квартиру. - ...? - Телефонуй будь-коли. ,

Вправа 175. Складіть діалог між однокласниками відповідно до ситуації, що могла б статися у вашому колективі. Розіграйте його.

Вправа 176. Поведіть діалог (за вашим вибором) (по шість-сім реплік) про: 1) улюб лену телепрограму; 2) улюблену комп’ютерну гру; 3) улюблену форму дозвілля. Два учні-арбітри запишуть використані кожним співрозмовником дієслова і прокоменту ють їх стилістичну доцільність.

Культура мовлення

з вогню ТА В ПОЛУМ'Я

Утікав від вовка, та натрапив на ведмедя

З дощу та під ринву Утікав від диму, та впав у вогонь З калюжі та в болото

печеного льоду

ДІЄПРИКМЕТНИК Опрацювавши матеріал, ви зможете:

• розпізнавати дієприкметники в тексті, визначати їх грама тичні ознаки та синт аксичну роль; • будуват и речення з дієприкмет никами т а дієприкметниковими зворотами, правильно розставляти розділові знаки в таких реченнях, обґрунтовуват и їх уживання; • правильно застосовувати вивчені правила орфографії та пунк туації; • усвідомити взаємозв’язок між життєвим успіхом і знанням української мови; • використовувати набуті знання для обрання дієвих стратегій.

Мій настрій на уроці Розгляньте картинки й оберіть одну, яка найбільше відповідає вашому настроєві на початку вивчення нової теми. Поясніть свій вибір.

1 — Я з радістю сприймаю все нове. 2 — Усе нове мене лякає. З-Мені треба добре попрацюва ти, щоб зрозуміти нову тему. 4 - Сподіваюся, що не все так складно, як здається. 5 — Якщо я чогось і не знатиму, завжди поруч є вчитель/вчителька, який/яка допоможе.

§ 22. ДІЄПРИКМЕТНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА

Вправа 177.1. Прочитайте речення. Що ви можете сказати про виділені слова? ■В II. Ознайомтеся з теоретичним матеріалом, поданим нижче. Чи можна виділе ні в реченнях слова назвати дієприкметниками, визначити їх як особливу фор му дієслова? Чому? За якими ознаками ці слова схожі на дієслова, а за яки ми - на прикметники? Мерзла земля лунко гула під копитами коней. Шелестів колючий зледенілий бур’ян (В. Малик). Дієприкметник (participiul) - це особлива форма дієслова, яка виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на запитання який? яка? яке? які? Наприклад: діеприкм. +ІМЄН. діеприкм. +і,мен. діеприкм. +і,мен. діеприкм. +і,мен. квітучий сад розквітла фіалка зів’яле листя засіяні лани Дієприкметник є однією з форм дієслова, яка відрізняється від ін ших його форм своїм значенням, граматичними ознаками й синтак сичною роллю в реченні. Дієприкметник має деякі граматичні ознаки дієслова і прикметника і в реченні виступає узгодженим означенням або іменною частиною скла деного при суд ка.Напри клад: Стомленідовгою виснажливоюдорогою, вони зразу ж попадали на холодні кам'яні плити, якими було вимощене все подвір'я (В. Малик).

Вправа 178. Знайдіть у тексті слова, які виражають ознаку за дією, випишіть їх ра зом зі словами, від яких залежать їх рід, число й відмінок, і поставте до них запитан ня. У чому особливість цих слів? Усно визначте їх синтаксичну роль. Після довгого літнього дня, коли сонце сідає, а розпечена земля поволі скидає з себе золоті шати, коли на блідому, втомленому днем небі з’явля ються крадькома несміливі зорі, — Маланка з Гафійкою волочать курною дорогою утому тіла і приємне почуття скінченого дня. Вони несуть додому спечене, як земля, тіло, а в складках одежі - пахощі стиглого колосся. Розігнута врешті спина, пущена вільно рука, що злегка тремтіла від ці лоденного напруження, м’який пил під ногами замість стерні здаються тепер щастям (За М. Коцюбинським). Вправа 179. Випишіть у дві колонки: 1) прикметники; 2) дієприкметники. Гнилий, незбагненний, здобутий, попереджений, ужитковий, збу дований, прогнилий, здогадливий, кипучий, закипаючий.

Ключ: 3 других букв кожного слова має скластися закінчення вислову Д. Білоуса: «Переконатися пора: зробиш зло - ...».

Дієприкметник поєднує в собі ознаки

Дієслова

Прикметника

1. Походить від дієслова (має спільну основу), є ного особливою формою: зберег ти - збережений; скосити - скошений. 2. Має вид: а) недоконаний (participiul imperfectiv) — лежачий, сяючий; б) доконаний (participiul perfectly) — відкритий, зроблений, достиглий. 3. Час (лише два): а) теперішній — лежачий, сяючий; б) минулий — змерзлий, стертий. 4. Стан: а) активний — стоячий, крокуючий; б) пасивний — побачений, стертий. 5. Може мати залежні слова (іменник, займенник, прислівник): переповнений людьми, зроблений нами, написаний вчора.

1. Указує на ознаку предмета й від повідає на ті самі запитання, що й прикметник: який? яка? яке? які? 2. Змінюється за родами, числами й відмінками: створений, створена, створене, створені. 3. Узгоджується з іменником у роді, числі та відмінку: дозрілий вино град, дозріла груша, дозріле я блуко, дозрілі фрукти. 4. У реченні виступає: а) узгодженим означенням: 1 хай сердець розквітлих чисті, зву ки мелодією щастя прозвучать (Л. Забашта): б) частиною складеного іменного присудка: Не хвали кашу, коли про со не посіяне (Народна творчість).

Вправа 180. Відновіть прислів’я і приказки, замінивши неозначені форми діСмЙ єслів на дієприкметники. Поясніть зміст прислів’їв і приказок. Визначте син таксичну роль дієприкметників у реченнях. 1. (Спорожніти) колос вище всіх стоїть. 2. Де хвіст править, там голова (скривити). 3. Під (лежати) камінь вода не тече. 4. Не все (сказати) буває (зробити). 5. Розуму палата, а ключ від неї (загубити). 6. Моя хата небом (укрити), землею (підбити), вітром (загородити). 7. Свою роботу вимірюй (зробити). 8. Де хата не (мести), там дівка не (плести). 9. Де орач від (на пружити) роботи плаче, там жниця від гарної роботи скаче. 10. (Достигну ти) яблуко само з дерева падає (Народна творчість).

Вправа 181. Спишіть речення, знайдіть дієприкметники, усно визначте їх граматич ні значення й підкресліть кожний як член речення. 1. На п’ять воріт зачинена Полтава ховає очі в тихі явори (Л. Костен ко). 2. Я все життя горів на огнищу людському, я все життя неначе був розп’ятий за злочин чийсь на вічному хресті (Олександр Олесь). 3. О де ви, літ минулих друзі? (Юрій Клен). 4. Нарівні з вікнами тьмяно біліли припорошені пилом розквітлі акації (Олесь Гончар). 5. Син був зображе ний на тлі моря (3 журналу). 6. Загальна сума заподіяних стихією збит ків перевищує 37 мільйонів гривень (3 газети). 7. Підводить голову: лице примарніле, чуб поплутаний, очі — туман застеляє (Степан Васильченко). йч Вправа 182. Виразно прочитайте вірш сучасної поетеси Ольги Анцибор. Які думки викликає у вас ця поезія? Випишіть різні форми дієслова, зазначивши їх назву та морфологічні ознаки. Поряд з кожним дієприкметником позначте неозначену форму дієслова, від якого дієприкметник утворений.

Зразок: посріблила - дієсл., п. ф. - посріблити, док. вид, перех., дійсн. сп., мин. ч., ж. р., оди., присудок.; сповнене - діеприкм., п. ф. - сповнений, утв. від дієсл. сповнити, док. вид., сер. р., одн.

ОСІНЬ

Сивина вже скроні посріблила, листопадами літа летять, і в душі кохання відболіло, а на серці тиха благодать...

Фарб осінніх буйне розмаїття, золото й бурштини є у нім, ще зими далеко лихоліття, пахне ще дитинством сизий дим. Листям жовтим сповнене подвір’я, мудрістю наповнене життя. Осінь - це природи надвечір’я, осінь — це вінець всього буття.

Вправа 183. Складіть невеликий гумористичний твір-розповідь (10-12 реSЖІ чень) у художньому стилі, використовуючи дієприкметники у відповідних фор мах роду, числа, відмінка та фразеологізми, подані в рубриці «Культура мов лення» (на власний розсуд).

Культура мовлення ДУЖЕ ТІСНО, НАДЗВИЧАЙНО ЛЮДНО

ПРО ДУШЕВНЕ ЗАСПОКОЄННЯ, ПОЛЕГШЕННЯ

Ніде курці клюнути.

Аж тягар з грудей упав.

Ніде голкою (пальцем) ткнути. Ніде маковому зерну (яблуку) впасти. Як оселедців у бочці.

Наче камінь з душі скотився. Як гора з плечей звалилася.

§ 23. ВІДМІНЮВАННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ гал Вправа 184. Спишіть словосполучення, надпишіть над словами частини ■V мови, позначте закінчення прикметників і дієприкметників. Із п’ятьма слово сполученнями складіть речення, підкресліть члени речення, визначте рід, число, відмінок і синтаксичну роль прикметників і дієприкметників. Висновок сформулюйте як правило.

прнкм. дієпрпкм. імен. Зразок: І'іісок-а засніжен-а гора... -жін. р., одн., Н. відм., означення.

Вишита святкова сорочка, знайдене мистецьке полотно, ввічливо го вихованого юнака, досягнутій попередній домовленості, захоплену схвальну рецензію, взятим новим курсом, крокуючим добірним військом, зруйнованого пташиного гнізда, у вирубаному буковому лісі, відрізаної земельної ділянки, на очищеному вологому піску, у зігрітій вологій землі. І

Дієприкметники змінюються за родами, числами, відмінками. їх граматичне значення залежить від іменників, при яких вони виступа ють залежними словами. Наприклад:

• загублений документ (чол. р., одн., Н. або Зн. відм.); ч-/Вправа 185. Розгляньте таблицю відмінкових • загублена книга (жін. р., одн., Н. відм.); закінчень дієприкметників і сформулюйте висновок про правопис и та і Н. у відмінкових закінченнях однини • загублене посвідчення (сер.р., одн., або Зн. відм.); і множини. • загублені речі (жін. р., мн., Н. або Зн. відм.). Дієприкметники відмінюються ВідміОднина за відмінками і мають в однині і Множина нок множині такі ж закінчення, як і прикметники твердої чоловічий рід середній рід жіночий рідгруп и.

н. р.

д. Зн.

Ор. м. Кл.

зігріт-ий зігріт-ого зігріт-ому зігріт-пп/ого зігріт-им (на) зігріт-ому/-ім зігріт-ий

зігріт-е зігріт-ого зігріт-ому зігріт-е зігріт-им зігріт-ому/-ім зігріт-е

зігріт-а зігріт-ої зігріт-ій зігріт-у зігріт-ою зігріт-ій зігріт-а

зігріт-і зігріт-их зігріт-им ЗІгрІТ-І/-ІІХ зігріт-ими зігріт-их зігріт-і

Вправа 186. Пригадайте, як відмінюються прикметники твердої групи, і провідмі няйте в однині та множині сполучення дієприкметників та іменників. 1. Аргументований висновок, акумульована енергія, ароматизоване повітря. 2. Обрана форма, засніжене поле, розлитий чай. 3. Зіграна роль, забитий м’яч, стривожений птах.

л* =>< Вправа 187. І. Перепишіть речення, надпишіть над кожним словом частину мови, підкресліть члени речення. II. Знайдіть у реченнях дієприкметники, ви пишіть їх. Доберіть до кожного з дієприкметників два-три іменники, які змінять їх рід, число і відмінок.

Зразок: збентежена — збентежений юнак, збентежене дівча, збентеже ні туристи, збентежений кінь. 1. Лежать у лісі валуни, немов слони закам’янілі (Д. Павличко). 2. Дві хмарки збіглися в одну, десь буркнув грім сердито, похмуре небо після

сну згадало, що не вмите (В. Колошник). 3. Ця розвихрена неділя не за будеться ніде (П. Воронько). 4. З глибин віків і гордо, й величаво встає ле гендами овіяне ім’я (В. Симоненко). 5. В оживаючих деревах піднімались нестримні весняні соки (Олесь Гончар). рс

Вправа 188.1. До кожного з іменників доберіть якомога більше дієприкметників і запишіть словосполучення так, щоб в одній частині з них дієприкметник стояв перед іменником, а в іншій - після нього. II. Чи залежить від порядку слів синтаксична роль дієприкметників? Свій висновок обґрунтуйте.

Зразок: багатство: вивезене багатство, вироблене багатство, зароблене багатство, добуте багатство і багатство зібране, багатство нагромаджене, ба гатство примножене, багатство успадковане, багатство втрачене. 1. Будинок, вікно, спогад, дерево, листя. 2. Ліс, напис, поле, робота, сад, твір.

«я» Вправа 189.1. Прочитайте вірш Віталія Колодія. Які думки викликає у вас ця СЕ» поезія? Перекладіть вірш румунською мовою (прозовою або віршованою формою). II. Знайдіть дієприкметник. Чи можна зберегти форму дієприкмет ника при перекладі? Визначте рід, число, відмінок і синтаксичну роль дієпри кметника українською та румунською мовами. У яких граматичних формах дієприкметника українською та румунською мовами ви помітили відмінності?

Когорта журавлів знялася у блакить. А птах поранений їм дивиться услід. І так нестерпно птахові болить отой — без нього вже, політ... Ми тут, внизу... Чи ж відаєм, брати, як важко птахові без висоти?

Вправа 190. Складіть за репродукцією невелике оповідання (12-14 речень) у SЖі художньому стилі з елементами опису, використовуючи дієприкметники.

М. Шете. Гірська ріка

§ 24. ДІЄПРИКМЕТНИКОВИЙ ЗВОРОТ. ВІДОКРЕМЛЕННЯ КОМАМИ ДІЄПРИКМЕТНИКОВИХ ЗВОРОТІВ ™ Вправа 191. І. Прочитайте речення, назвіть ужиті в них дієприкметники. Запи■S шіть лише ті речення, в яких є дієприкметники із залежними від них словами. II. Прочитавши поданий після вправи теоретичний матеріал, визначте синтак сичну функцію таких сполучень слів.

1. Горби встають, як вигнуті коліна, на лоб насунувши покривала рябі. 2. Комусь життя — забава та відрада, а світ закритий ширмою вікна. 3. Ішли назустріч вічності і смерті нездолані, гарячі і уперті дружини непокірливих слов’ян. 4. Двоє ходять мовчки по надталому, змішаному з водами снігу. 5. І я бажаю жить, відкрить на вікнах посірілі ставні, з людьми сміятись, плакать і любить. 6. І віють втомою намічені дороги, зробив лиш крок, а вже немає сил... 7. Чому ви чужими сльозами пла чете, на мислях позичених чому скачете, хотілось би знати все ж! 8. Але воно живе — забуте й незабуте, а час не зупиняється, а молодість біжить (В. Симоненко).

Дієприкметник разом із залежними від нього словами утво рює дієприкметниковий зворот (constructie participiala). Напри клад: Усе довкола, створене щедрою і мудрою природою, наче нага дує, що людина має це оберігати (3 журналу). Дієприкметниковий зворот (дієприкметник із залежними від нього словами) у реченні виконує роль означення. Він може стояти перед означуваним словом і після нього. Наприклад: дієприкметниковий зворот озн. сл. Витканшй^рчо^мшхр^ килим стелився через усю світлицю. озн. сл. дієприкметниковий зворот Килим, витканий з чорних і білих ниток, стелився через усю світлицю (За І. Нечуєм-Левицьким).

Розділові знаки при дієприкметникових зворотах

Відокремлюємо Приклади Правило Дієприкметниковий зворот, який Настане день, обтяжений плодами стоїть після означуваного сло (Л. Костенко). ва, в усному мовленні виділяємо день (який?), обтяженийплодами. інтонацією, а на письмі — комами. Кожне дерево, зрубане наземлі, пока зує, що щось природне підтято вже в люд ській душі (В. Підмогнльннп). Дієприкметниковий зворот, який Не зупинений ніким, він швидко пере стоїть як перед, так і після оз йшов на другий бік вулиці. начуваного слова, вираженого Він, н^у^пинещш^ніким, швидко пере займенником, виділяємо комамн йшов на другий бік вулиці (3 журналу). Дієприкметниковий зворот виді Розтривожена останніми подіями, ляємо комами, якщо він стоїть пе мати не могла довго заснути. (Мати не ред означуваним словом і має могла довго заснути (з якої причини?), бо додатковий відтінок обставини була розтривожена останніми подіями). причини чи умови.

Відокремлюємо комою дієпри Зігрітасонячнимтеплом спокійно й кметниковий зворот, який стоїть легко дихала земля. перед означуваним словом, коли між ними є інші слова. Не відокремлюємо Приклади Правило Дієприкметниковий зворот, який Обтяжений плодами день настане, стоїть перед означуваним сло діеприкм. зворот озн. сл. вом, здебільшого не відокрем обтяжений плодами день... люємо.

Вправа 192. Спишіть речення, знайдіть і підкресліть дієприкметники з означувани ми й залежними від них словами відповідно до їх синтаксичної ролі. Зверніть увагу на місце дієприкметникового звороту щодо означуваного слова. Усно поясніть, ко ристуючись таблицею, наявність чи відсутність розділових знаків. 1. Він народився погожої осені, тоді, як на обрії серпень пливе і хмар човенці, переповнені просині, вкривають землі коливання живе (М. Риль ський). 2. Зустрінута зі щирою радістю футбольна команда з Сучави гра ла коректно і засвідчила високий клас (3 газети). 3. Живе тіло квітів, пахуче, припорошене жовтим пилом, поросло пелюстками, світиться й зо лотіє, щось промовляє своєю широкою незгасаючою усмішкою (Є. Гуцало). 4. Думка ще оглядалась, а мозок, переобтяжений інформацією, зважував, порівнював, контролював повне сил і безтурботності тіло (Г. Тарасюк). 5. Сірий, припорошений весняною пилюкою степ біжить на південь і стиг не там голубим маревом (Г. Тютюнник).

Вправа 193. Прочитайте прислів’я, розтлумачте їх значення. Визначте в кожно му вислові дієприкметниковий зворот. Поясніть, чому дієприкметникові звороти не виділені комами. Перебудуйте речення так, щоб дієприкметникові звороти потрібно було відокремити комами. Чи змінився завдяки такій перебудові зміст прислів’їв?

1. Марно втраченого дня не повернеш. 2. Нажита трудом копійка збе режеться довше легкого карбованця. 3. Здобутий працею камінь м’якший від дарованого бублика. 4. Позиченими в сусіда зубами кістки не розгри зеш. 5. Насильно розкрита троянда втрачає аромат. 6. І тисяча мудреців не дістане кинутий дурнем у криницю камінь.

Вправа 194. Створіть і запишіть речення (або зв’язний текст) з дієприкметни ковими зворотами, розставляючи розділові знаки. Користуючись таблицею «Розділові знаки при дієприкметникових зворотах», усно поясніть наявність або відсутність розділових знаків при дієприкметникових зворотах. 1. Втомлений довгою дорогою ... 2. ... засіяне весною пшеницею ... 3. Умитий рясним дощем ліс ... 4. Сполохані грозою птахи... 5. Барвисті квіти зігріті сонячним теплом ... 6. На аркуші паперу складеному не дуже рівно вдвоє ...

Вправа 195. Об’єднайтеся у групи. Спишіть речення, підкресліть дієприкметникові звороти й означувані ними слова, розставте потрібні розділові знаки й усно поясніть їх уживання. I. 1. Ясне дівчатко збентежене таким несподіваним виступом зупини лось... (За Іриною Вільде). 2. Я йшов собі помалу туди, де гори ввечері палали огорнуті у сяйво чарівне (В. Симоненко). 3. І поїзди летять уквіт чані стрічками (За В. Сосюрою). 4. Павка скоцюрблений від страху трем тів десь у кутку (Л. Письменна). 5. На бабусиному дивані спала мама на крита пледом... (За О. Думанською). 6. Але один ювілей влаштований з ініціативи школярів особливо запам’ятався (За П. Поповичем). II. 1. Велосипед куплений у колишнього чемпіона служить Павло ві уже п’ять років (3 журналу). 2. Чому ти залюблений у пісню не на вчив співати свого сина? (З газети). 3. Дуби в крижаній кольчузі одяг нуті в сиві шовки про що замислились друзі? (За В. Симоненком). 4. На возі сиділа поряд з Платоном літня жінка запнута білою в горо шок хусткою (За І. Стаднюком). 5. Надходить день народжений в боях (За В. Сосюрою). 6. Мокрі стомлені але радісно-щасливі ми входимо в ліс (За М. Стельмахом).

Вправа 196. Створіть речення з дієприкметниковими зворотами усіяне тем ними хмарками, вітром сполохана, стомлена сном, записаний у давньому літописі', а) на початку речення; б) у кінці речення; в) у середині речення (рід, число, відмінок - за вашим текстом).

S-

Вправа 197. Прочитайте вірш Василя Симоненка. Знайдіть у ньому дієприкметни ковий зворот. Сформулюйте розгорнуті відповіді на запитання, використовуючи до речні дієприкметники чи дієприкметникові звороти. Кусень хліба, молоко в торбині, босі ніжки, збиті до крові, — гонить хлопчик гуси по стежині, прутиком похвиськує в траві. І звертають хлопцеві з дороги, кидають привітно на ходу: «Ти куди, козаче кривоногий, може, вже шукаєш молоду?» * Тільки він всміхається солідно та спідлоба гляне мимохідь, і йому нітрохи не обидно , ** що його не хочуть розуміть. Бо ж ніхто не знає, що хлопчина всі шляхи, де йшли мандрівники, буде знати, як оцю стежину, що веде від хати до ріки.

1. 2. 3. 4.

Чим викликає симпатію герой вірша? (Посилайтеся на текст). У яких рядках криється жарт? Чому хлопчик не ображається за те, що його не розуміють? Чому він буде знати всі шляхи мандрівників? (Див. останню строфу).

* Т? Вправа 198. Складіть невеликий твір-розповідь (12-14 речень) з елементами sD опису улюбленого літературного героя, використовуючи фразеологізми та прислів’я (на власний розсуд) і дієприкметникові звороти осяяний сонцем, вдало описаний, зігрітий усмішкою, захоплений вчинками, майстерно зма льований, згаданий у творі у відповідних формах роду, числа, відмінка.

§ 25. ПРАВИЛЬНА ПОБУДОВА РЕЧЕНЬ З ДІЄПРИКМЕТНИКОВИМ ЗВОРОТОМ Вправа 199. Послухайте текст і перекажіть його, доповнюючи власними міркуваннями. Випишіть речення з дієприкметниками та дієприкметниковими £^71 зворотами, які виконують експресивно-інформаційну роль. Усно поясніть свій С-. вибір. ХТО НАЙКРАЩИЙ МАЙСТЕР НА ЗЕМЛІ? Це було дуже давно. В одному селі дівчата й молодиці вирішили по казати свою майстерність. Домовилися, що в неділю всі прийдуть на сіль ський майдан, і кожна принесе найкраще з того, що вона зробила своїми

* Молода - тут: наречена. ** Обйдно -розм.; літ.: образливо.

руками: вишиті рушники, гаптовані вироби, мереживо, ткане полотно, скатертину, одяг. У призначений день усі дівчата й молодиці прийшли на майдан. При несли безліч дивовижних речей. У найшановніших старців села, яким було доручено обрати найкращих майстринь, очі розбіглися: так багато було талановитих жінок і дівчат. Дружини й дочки багатіїв принесли гаптовані золотом і сріблом шовкові покривала, тонкі мереживні фіран ки, вишиті хрестиком сорочки. Але переможницею стала дружина бідняка Марина. Вона не принесла ні вишитих рушників, ні мережив, хоча все це чудово вміла робити. Вона привела п’ятирічного сина Петруся, який тримав у руці вирізьбленого ним з дерева жайворонка. Приклав Петрусь жайворонка до губ - заспіва ла, защебетала пташка, як жива. Усі стояли на площі не ворушачись, усіх зачарувала пісня — і раптом у блакитному небі заспівав справжній живий жайворонок, залучений співом з землі. «Той, хто творить розумного й доброго чоловіка, — найкращий май стер»,- таким було рішення старців (В. Сухомлинський).

Дієприкметникові звороти використовуємо в усному й писемному мовленні. У науковому та діловому стилях дієприкметникові звороти вико нують визначально-уточнювальну роль, а в художньому й публіцис тичному - експресивно-інформаційну. Наприклад: У першій поло вині XIX cm. вийшли перші збірки українських пісень, записаних з народних уст (3 підручника). Ввізні (імпортні) мита на товари, визначені у статті шостій цього Закону, встановлюються та змінюються Верховною Вадою України (3 часопису). З дверей виткну лось спершу відро, до половини виповнене водою, далі - русява голо ва дівчинки, нахилена вбік до відра, а далі - права рука, піднята трохи догори (М. Коцюбинський).

Вправа 200. Спишіть речення, поставте потрібні розділові знаки й аргументуйте їх. Підкресліть речення з дієприкметниковими зворотами, які виконують експресив но-інформаційну роль. 1. Небо непокоїлось розітнуте прожекторами. 2. Тисячами шибок поза ліплюваних навхрест паперовими стрічками дивилося місто на розтриво жений людський мурашник. 3. На тротуарі ворушилось ще зелене листя обшурхане вітром з дерев. 4. Кость Григорович був з їжачком на голові, з очима піднятими вгору так, немов увесь час вони дивилися поверх окуля рів. 5. Старанно промите волосся було акуратно вкладене довкола голови тугою качалкою. 6. Закіптюженим посірілим табунцем збилися довкола зрубу юні хористи (За Олесем Гончаром).

Ч 93

Вправа 201. Спишіть речення, поставте потрібні розділові знаки й усно аргументуй те їх. Надпишіть над словами частини мови й підкресліть члени речення. 1. Назустріч котилися важкі незграбні гарби * запряжені сірими круторогими возами. 2. З руками огрубілими від роботи й обличчя ми обвітреними видубленими дощами і сонцем запорожці були схо жі на хлопців із його рідної Смеречівки... 3. Обмиті дощами випале ні сонцем з мазаними глиняними покрівлями вони [хатки] губилися в ущелинах, понад скелями або на крем’янистих берегах каламутних струмків. 4. Повеселілий Многогрішний радісно блиснув очима окинув гострим поглядом юрму вражену появою гетьмана і заговорив знову... (За В. Маликом).

Дієприкметниковий зворот має стояти якомога ближче до означувано го слова, щоб не спотворювати смисл речення.

Правильно: Ще спить земля, укутаршрЩгами (Д. Луценко). Ще спить укутана, снігами земля. Земля, укутанауснігами, ще спить.

Дієприкметниковий зворот здебільшого не може бути «розірваний» іншими членами речення. Таке речення вважатиметься граматично неправильним і потребуватиме редагування. Граматична помилка: Ще спить укутана земля снігами.

Вправа 202. Відредагуйте речення з дієприкметниковими зворотами, запи суй шіть усі можливі варіанти. Зробіть синтаксичний розбір трьох речень (підкре сліть головні і другорядні члени речення, над словами надпишіть частину мови). 1. Дрімали густо вкриті береги сніговою ковдрою. 2. Запорошені вночі були чарівні дерева. 3. Огорнуті ялинки снігом пишалися на галявині. 4. Перед нами височіли укриті гори снігом. 5. Так шепочуть серед ночі вітром гілки збуджені. 6. Під м’якою ковдрою застеленою сніговою солод ко спить земля.

Вправа 203. Прочитайте текст. Зверніть увагу на місце дієприкметникового звороту щодо означуваного слова. Усно поясніть наявність чи відсутність розділових знаків. От і вечірня зіронька засвітилась за сусідським двором, де поскрипує й поскрипує над криницею .журавель ** Над хатами влягаються пахучі дими, на вулицях стихає гомін і шарудіння саней, снігами до кожної осе лі бредуть сутінки. З хати святково одягнена виходить мати. На її обличчі урочистість, злагода й очікування казки. * Гарба — високий віз на двох або чотирьох колесах. ** Журавель - тут: довга жердина,94приладнана біля колодязя як важіль для витягування води, або й увесь прпстрій з такою жердиною.

- Де ви, господарі? - стиха, ласкаво гукає тата й мене... Хоч убога наша хата, та в цей вечір вона і покращала, і побагатшала, її скрасили і вишиті рушники, і кетяги калини, і запашне сіно на покуті, й святвечірній стіл. На ньому ле жать три хлібини, грудка солі, височіє стос гречаних млинців і стоять з різними пісними страва ми ті святешні мальовані полу миски, що бажають добрим лю дям і здоров’я, і щастя, і червоного цвіту. Батько перший заходить за стіл, оглядає всі страви і погля дом дякує матері за них. А який він поважний стає, коли виносить корівчині покуштувати кожної страви, заготованої на Святвечір. Та найбільш урочиста хвилина настала тоді, як тато з бичем від ціпа став на порозі і тихо покликав Мороза: - А Морозе, Морозе, іди до нас кутю їсти! (За М. Стельмахом).

Деякі дієприкметникові звороти, що стоять після означуваного слова, нерідко можна замінити синонімічним складним реченням з підрядною означальною частиною (докладніше з цим матеріалом ви ознайомитеся у 9 класі). Наприклад: Дівчина по-хазяйськи оглянула кімнату, підійшла до_ліжка, застеленого білим простирадлом (Олесь Гончар). - Дівчина по-хазяйськи оглянула кімнату, підійшла до ліжка, що було застелене білим простирадлом. То були вірші, написані іце в школі. - То були вірші, які написані ще в школі. Деякі складні речення з підрядними означальними можна заміни ти дієприкметниковим зворотом. Наприклад: Ми виглянули у_вікно, яке було відхилене в сад і Ми виглянули у_вікно, відхиленер сад. Поширене означення (дієприкметник із залежними словами) тісні ше пов’язується з означуваним словом, ніж підрядне речення.

Вправа 204. Спишіть речення, замінивши в нихдієприкметникові звороти складним реченням. Зіставте початковий і перероблений варіанти та з’ясуйте, чим вони від різняються. Чи вимагала ця заміна ще й інших змін у реченні? 1. Це робилося для випускників, оточених загальною увагою не тіль ки школи, але й усього містечка. 2. Через півгодини ми вже були в місті, геть розімлілому від спеки. 3. Тривоги, викликані недавніми подіями, й досі не покидали матері. 4. На господарське подвір’я теж завезли машину овочів, завантажених учора. 5. Найкращим виявився урожай, зібраний з першої дослідної ділянки. 6. Ми ще мусили перечистити гриби, зібрані зранку, щоб вони не пропали.

рс Вправа 205. Спишіть речення, замінивши в них підрядні означальні речення дієприкметниковим зворотом. З’ясуйте, чим різняться початкові та змінені ре чення.

1. Перед будинком росли молоді деревця, що їх посадив господар років два-три тому. 2. Навіть з невеликої відстані здавалося, що йде стара не мічна людина, яку пригнула до землі важка ноша. 3. Верба, що її вчора нахилив до річки вітер, сьогодні випросталася. 4. Ще хвилина — і маши на могла опинитись у глибокому рові, який залила дощова вода. 5. Він ще раз глянув на картину, яку не сприйняв учора після уроків. 6. Усі опинились у невеличкому клубі, який переповнили учасники олімпіади. 7. Смартфоном, який подарували мені батьки на день народження, я ко ристуватимуся разом із сестричкою.

Вправа 206. Складіть і запишіть речення відповідно до поданих вимог. Поясніть розділові знаки при дієприкметникових зворотах. 1. Підмет присудок додаток означення (дієприкметниковий зворот). 2. Обставина присудок підмет означення (дієприкметниковий зворот). 3. Означення (дієприкметниковий зворот) підмет (займенник) прису док додаток або/та обставина. 4. Означення (дієприкметниковий зво рот з обставинним відтінком) підмет присудок додаток (або обстави на). 5. Означення (дієприкметниковий зворот.) підмет присудок додаток або/та обставина.

Вправа 207. Складіть невеликий твір-розповідь (10-12 речень) про якусь SЬ цікаву подію з власного життя, використовуючи фразеологізми, прислів’я та дієприкметникові звороти.

§ 26. АКТИВНІ ТА ПАСИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ *. ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ І ПАСИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ ТЕПЕРІШНЬОГО Й МИНУЛОГО ЧАСІВ

Вправа 208. Спишіть вправу. Знайдіть і підкресліть дієприкметники.

™

ЛЙҐ

1. Застеляє сніг лапатий слід, мережаний людьми (В. Крищенко). 2. Розчарований і втомлений, Мишко покидав спортзал (3 газе ти). 3. Кар’єр, розкопаний екскаватором, псував пейзаж села (3 га зети). 4. Двері відчинились, і ми всі з подивом побачили на порозі зніяковілу Любу (Олесь Гончар). 5. І листя пожовкле вітри рознесли (Т. Шевченко).

Дієприкметники бувають активні та пасивні. У реченнях із попе редньої вправи дієприкметники зніяковілу, пожовкле - активні, а діє прикметники розкопаний, розчарований, втомлений, мережаний пасивні. * У румунській мові такої характеристики дієприкметників немає.

Дієприкметник, який виражає ознаку предмета за його ж власного дією, називаємо активним дієприкметником, або дієприкмет ником активного стану (participiul activ). Наприклад: зарослий сад, зів’яле листя, синтезуючий апарат. Дієприкметник, який виражає ознаку предмета за дією (впливом) на нього іншого предмета, називаємо пасивним дієприкметником, або дієприкметником пасивного стану (participiul pasiv). Напри клад: визнаний спеціаліст, засіяний лан, знайдений скарб. Визнаний спеціаліст, бо його визнали люди (визнаний кимось спеціаліст); засіяний лан, бо його засіяли хлібороби (засіяний кимось лан). Вправа 209. Спишіть речення. Знайдіть дієприкметники та підкресліть їх як члени речення. Надпишіть зверху над дієприкметником скорочення - дієприкм., позначте активні дієприкметники літерою а, пасивні - літерою п. Усно поясніть розділові знаки.

п. дієприкм. Зразок: І гріє крапелька тепла любові втрачену надію (В. Вознюк).

1. І гріє крапелька тепла любові втрачену надію (В. Вознюк). 2. Отак ми всі йдемо, в одну громаду скуті святою думкою, а молоти в руках (І. Франко). 3. На чорній кручі чорний дуб, як добрий ноїп-нітро. ііоб, весь посмагнілий, обгорілий, стоїть на кручі потемнілий (А. Малишко). 4. Бе рези в снігу занімілі, іній на вітах слізьми. Про що ви мрієте, білі? (В. Си моненко). 5. Лечу стежками поміж ниви отчі, де кров’ю сонця збризкана трава (Д. Павличко). Дієприкметникам властиве значення часу. Вони можуть мати форму теперішнього або минулого часу. Напри клад: сяючі очі, лежачий камінь і зігнутий дріт, зібраний урожай. Активні дієприкметники можуть мати дві часові форми — форму теперішнього часу та форму минулого часу. Активні дієприкметники теперішнього часу творяться від дієслів них основ теперішнього часу за допомогою суфікса -уч(ий) чи -юч(ий) від дієслів І дієвідміни і суфікса -ач(ий) чи -яч(ий) від дієслів II діє відміни. Наприклад: в’яжучий розчин, керуючий пристрій, дрижачий голос, люблячий син. Активні дієприкметники минулого часу творяться від основи нео значеної форми неперехідних дієслів за допомогою суфікса -л(ий). На приклад: вцілілий будинок, дозрілий овоч, пожовклий лист, зітлілий мох, згрубілий голос, посивіле волосся. Пасивні дієприкметники мають лише форму минулого часу і творяться від основи неозначеної форми за допомогою суфіксів -н(ий), -ен(ий) чи -єн(ий) і -т(ий). Наприклад: бажаний результат, знаний дослідник, зроблений висновок, напоєна пустеля, розкрита таємни ця, помита чашка, скошена трава, заклеєний конверт, розколотий горіх.

Вправа 210. Розгляньте таблицю. Усно поясніть за допомогою поданого в парагра фі теоретичного матеріалу й таблиці творення дієприкметників активного і пасивно го стану, способи їх розрізнення. Запишіть по три приклади (як в останній колонці) утворень дієприкметників до кожного окремого зразка. Час/вид

Творення

Суфікси

Приклади

Активний

Ознаки

виражає ознаку теперішній/ предмета за ного недоконаний ж власного дією (яку виконує сам предмет) минулий/ доконаний

від дієслівних основ теперіш нього часу

-уЧ-юч-ач-яч-

ріжучий крокуючий лежачий ходячий

від основи інфі нітива

-л-

посивілий дозрілий

Пасивний

Стан

виражає ознаку минулий/ предмета за дією доконаний і (впливом) на недоконаний нього іншого предмета (яку хтось виконує над предметом)

від основи діє слів в інфінітиві

-н-ен(-єн-) -т-

сказаний пояснений засвоєний забутий

Вправа 211. Випишіть окремо словосполучення іменників: а) з активними дієприкметниками теперішнього часу; б) з активними дієприкметниками минуло го часу; в) з пасивними дієприкметниками минулого часу. З одним словоспо лученням кожної групи утворіть речення так, щоб вони допомогли вам написати коротку розповідь на цікаву для вас тему. Налаштований на перемогу, бувалий воїн, знищена перешкода, обіця на нагорода, загиблий воїн, дублюючий світлофор, затверджений план, відкритий конкурс, мерзлий ґрунт, тремтячий листок.

Вправа 212. Визначте стан і час дієприкметників. Запишіть поряд з кожним відпо відну неозначену форму дієслова. У процесі аналізу використайте такі умовні позна чення: атч - для активних дієприкметників теперішнього часу; амч - для активних дієприкметників минулого часу; пмч- для пасивних дієприкметників минулого часу. Зразок: анульований (скасований) - пмч, анулювати (скасувати).

Бродячий, відважений, горілий, добутий, згаслий, згашений, згаяний, зітлілий, кований, колений, люблячий, молотий, мелений, одягнутий, оцінений, оцінюючий, полений, полотий, розвинений, розвинутий, скрив джений, травмований, уцілілий, ущільнений, читаючий. Активні дієприкметники теперішнього часу в сучасній українській мові вживаємо рідко. Замість них потрібно використовувати відповідні іменники, прикметники, пасивні дієприкметники, дієприслівники або складні речення з підрядними означальними.

Вправа 213. Користуючись таблицею, поданою в рубриці «Культура мовлення», відредагуйте речення. 1. Бажаючі поїхати в Карпати мають записатися у педагога-організатора. 2. Відпочиваючі, будьте обережні: пляжне облапггований! 3. У зма ганні по бігу ми відстаючі. 4. Олег Іванович — знаючий свою справу. 5. За хоплюючі краєвиди милували око. 6. На вечорі виступили початкуючі поети з 7 класу. 7. Подорожуючий був вражений захоплюючим пейзажем. 8. Його хвилююча розповідь про подорож до озера Синевир зацікавила весь клас.

Культура мовлення Не рекомендовано

Рекомендовано

бажаючий

який (що) бажає, охочий

відпочиваючий, відпочиваючі

який (що) відпочиває, відпочивальники

відстаючий

який (що) відстає, відсталий

завідуючий

який (що) завідує, завідувач

захоплюючий

який (що) захоплює, захопливий, привабливий, принадний

знаючий

який (що) знає, знається (розуміється, тямить), тя мущий (тямучий), тямкий, тямовитий

енергозберігаючий

що зберігає енергію, лампи енергозбереження

оточуючий

оточення

пануючий

який (що) панує, панівний клас

подорожуючий

який (що) подорожує, подорожній

початкуючий

початківець (письменник-початківець)

працюючий

який (що) працює, працівник, робітник; трудівник, трудар (що багато працюють)

хвилюючий

який (що) хвилює (бентежить, зворушує), зво рушливий погляд

Вправа 214. Розгляньте «хмарку» слів. Випи шіть усі дієприкметники, розміщені на ній. Визна чте стан і час дієприкметників, запишіть поряд з кожним відповідну неозначену форму дієслова. ДРИХЙЧИЙ ■

-73ЙСИДХСНИИ

тоБЇлізуючйй

Ч 99

Вправа 215.1. Випишіть дієприкметники й визначте твірні основи й суфікси, и за допомогою яких утворені активні та пасивні дієприкметники. Зразок: автор изова-н-ий.

Авторизований переклад, вибрані твори, виголошена промова, в’яжу чий розчин, забута мелодія, заземлена антена, зів’ялий листок, лежачий камінь, набутий досвід, відірваний ґудзик, штурмуючий загін, наступаль ний сигнал. II. Розгляньте таблицю. Запишіть по два приклади до кожного окремого зразка утво рень дієприкметників (як в останній колонці). Зразки творення активних і пасивних дієприкметників

Активний стан

Теперішній

Час

Від основ яких дієслів

неперехідних і перехідних (зрідка) дієслів

Твірні основи Основа теп. часу

вед-уть нес-уть

ріж-уть ко[л'-у]ть дриж-ать леж-ать сто[й-а]ть

Суфікси

Зразок творення

в ед+уч -ип>в едучип нес+уч-ііп>несучип 66 ріж+уч-ііп>ріжучііп /-ЮЧ-/ ко[л'+у]ч-ііп>колючип -ач(ий) дрііж+ач-ііп>дрііжачип 66 леж+ач-ий>лежачий /-ЯЧ-/ сто[йа]ч-ііп>стоячип -уч(ий) 66

Минулий

Основа інфінітива

М инулий

Час

неперехідних дієслів

вцілі-ти -л(ий) 66 доспі-ти 66 зімлі-ти 66 посиві-ти 66 згірк-ну-ти 66 зів’я-ну-ти Пасивний стан

вщлі+л-ий>вцілілий ДОСПІ+л-ІІП>доспілий зімлі+л-ий>зімлілий посиві+л-ип>посивілип згірк+л-ий>згірклий зів’я+л-ий>зів’ялий

Від основ яких Твірні основи дієслів Основа інфінітива

Суфікси

Зразок творення

перехідних дієслів

-н(ий) -ен(ий)

гна+н-ий>гнаний внес+ен-ий>внесений побіл+ен-ий>побілений в ибор+єн - ий>в ибор ений засво[й+е]н-іій>засвоєний біі+т-іій>біітий взя+т-іій>взятий почу+т-ий>почутий тер+т-ий>тертий

гна-ти внес-ти побіл-и-ти вибор-о-тіі засво[й-і]-ти би-ти взя-ти почу-ти тер-ти

66 66

/-єн/ -т(ий) 66 66 66

Розрізняйте особливу форму дієслова - дієприкметник (із суфіксами -уч-, -юч-, -ач-, -яч-, -л-, -н-, -єн-, -т-) і частину мови - прикметник. Відповідаючи на однакові запитання, вони мають відмінності. У при кметника виражена чиста ознака, ми можемо до нього поставити лише запитання який? чий? котрий? Наприклад, гарний, добрий, сві домий, батьків тощо. У дієприкметника окрім ознаки є ще й дія. Став лячи запитання який?, ми знаходимо дієслово, від якого утворене сло во. Наприклад, слово стертий (який?) утворене від дієслова стерти. Отже, це дієприкметник.

Вправа 216. Розподіліть слова у дві колонки (прикметники й дієприкметники). У дієприкметниках вкажіть стан (активний чи пасивний, використовуючи літери а, п). З двома прикметниками і дієприкметниками складіть речення. Кмітливий, виконаний, тертий, багатозначний, кольоровий, збитий, відкритий, внесений, буквений, дозрілий, учнівський, дрижачий, пожов клий, жовтий, доземний, сивий, посивілий, здобутий, згрубілий.

Вправа 217. Прочитайте й перекажіть текст, доповнюючи його власними мір^■2" куваннями щодо ролі книги в житті. Випишіть з тексту 12 дієслів і утворіть від них дієприкметники. Чи від усіх дієслів ви змогли утворити дієприкметники? Кожна цивілізована держава віддавна дбала про освіту свого народу, тому й створювала бібліотеки. їх ще називали книгозбірнями. Не була винятком і Київська Русь. Уже тоді люди називали книги духовними лі ками. Мали свої бібліотеки не тільки князі, купці й воєводи, були книго збірні при монастирях і школах. Тут навчалися грамоти й бідні люди. Справа освіти особливо розквітла в часи князювання Ярослава Мудро го, недарма так влучно назвав його народ. За велінням князя відкрива лися школи, бібліотеки, будувалися храми, серед них і Софія Київська. У ній зберігалося найбільше книг. т

Минали роки... Війни, пожежі, людська обмеженість накладали свій сумний відбиток на нашу давню культуру. її скарби зникали на варвар ських попелищах історії. Князь Ярослав цінував книгу понад усе. Читав і вдень, і вночі невтом но. Книжну мудрість вважав найціннішим скарбом, а книгу — найкра щим подарунком. У ній бачив велику користь для всього народу. Тому й заснував у Софійському соборі бібліотеку. Кожна з книжок коштувала дуже дорого. За одну можна було купити ціле село з людьми, землею і майном. Серед книг переважали літописи, церковні історії, переклади іноземних авторів. А що вже казати про оздо бу! Шкіряні обкладинки прикрашали коштовностями, сторінки — чудови ми візерунками. Таке диво творили місяцями. Але трапилося непередбачене. Свята споруда збереглася, а сліди книгозбірні загубилися. Довго велися пошуки. Дослідники й сьогодні не полишають надії знайти безцінний скарб духовності. Але все марно. Чи знайдеться духовний спадок пращурів? Будемо сподіватися... (З ча сопису).

Вправа 218. Складіть, використовуючи прикметники та дієприкметники, діалог-дискусію (10-12 реплік) про роль книжки у сучасному житті.

■

Вправа 219. Напишіть, використовуючи дієприкметники, невеликий твір-роздум з теми «Колекціонування - це наука чи хобі?». Підтвердіть свої судження двома аргументами та двома прикладами.

§ 27. ПРАВОПИС ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ У СУФІКСАХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ

Вправа 220. Згрупуйте дієслова за дієвідмінами, утворіть від них і паралель но запишіть форми 3-ї особи множини теперішнього часу, форми активного дієприкметника теперішнього часу. З’ясуйте, чим визначається добір суфіксів при утворенні відповідних дієприкметників. Зразок: лежати - лежать - лежачий. Спати, в’янути, правити, крокувати, дрижати.

Суфікс -юч(ий) пишемо в активних дієприкметниках теперішнього часу, утворених від основ на м’який приголосний дієслів І дієвідміни, а суфікс -яч(ий) — в активних дієприкметниках, утворених від основ на м’який приголосний дієслів II дієвідміни. Порівн.: атаку[й-у]ть і атаку[й+у]чиіі > атакуюч(ий), си[д'-а]ть, си[д'-а]ч(ий) > сидячий. Суфікси -уч(ий) і -ач(ий) пишемо в активних дієприкметниках те перішнього часу, утворених від основ на твердий приголосний. Порівн.: вед-уть і вед+уч(ий) > ведучий, дриж-ать і дриж+ачий > дрижачий.

Вправа 221. Запишіть поряд з кожним пасивним дієприкметником минулого часу початкову форму відповідного дієслова. Усно з’ясуйте, користуючись теоретичним матеріалом, поданим після вправи, правило правопису -ен(ий) та -єн(ий). Зробіть морфемний аналіз (за будовою) трьох дієприкметників (на вибір). Побілений, вивчений, напоєний, піднесений, примирений, присвоє ний, роззброєний, розселений, скоєний, скошений, утворений.

Суфікс -ен(ий) пишемо у дієприкметниках, утворених від основ інфінітива на приголосний та на -и-. Наприклад: внес-піи > внесений, завіри-ти > завірений.

Суфікс -ен(ий) завжди пишемо в пасивних дієприкметниках мину лого часу, утворених від основ інфінітива на -Ї-. Наприклад: загої-ти > загоєний, закрої-ти > закроєний, освої-ти > освоєний. Крім того, суфікс -ен(ий) нарівні з суфіксом -т(ий) використовує мо для утворення кількох пасивних дієприкметників від основ інфіні тива на -оло- та -ну-. Наприклад: коло-ти > колений і колотий, моло-ти > мелений і молотий, поло-ти > полений і полотий; замкну-ти > замкнутий і замкнений, згорну-ти > згорнутий і згорнений, одягну-ти > одягнутий і одягнений, пороти > порений і поротий. У дієслівних основах з суфіксом -ува- при утворенні активних діє прикметників теперішнього часу замість цього суфікса з’являється су фікс [-JU-], а при утворенні пасивних дієприкметників минулого часу — суфікс -ова-. Наприклад: існ-ува-ти > існ-[уй]+учий, крок-ува-ти > крок-[уй]+учий, аргумент-ува-ти - аргумент-ова+ний, обґрунтува ти - обґрунт.-ова+ний.

Вправа 222. Від дієслів утворіть і запишіть окремо можливі дієприкметники актив ного стану теперішнього й минулого часу та пасивного стану минулого часу. Усно поясніть вибір і правопис суфіксів. Афішувати, вигоїти, досягнути, керувати, кипіти, мити, наклеїти, осмислити, покинути, почорніти, створити, ходити.

Вправа 223. Від запропонованих дієслів утворіть усі можливі дієприкметники. Усно аргументуйте вибір суфікса та поясніть правопис голосних і приголосних в основі суфіксів. Виявити, відкрити, відломити, здолати, загустити, загустіти, звузи ти, згасати, згасити, згрубіти, згрупувати, здичавіти, зимувати, зів’яти, зігнути, зліпити, колоти, любити, мислити, надіслати, приготувати, роз дрібнити.

Вправа 224. Скомпонуйте невеликий колективний гумористичний твір, використовуючи відповідні до змісту дієприкметники. Відредагуйте написану робо ту, прочитайте однокласникам. 103

При творенні пасивних дієприкметників за допомогою суфікса -ен(ий) деякі кінцеві приголосні твірної основи чергуються, а саме:

[б]-[бл] [п]-[пл] [в]-[вл] [м]-[мл] [ф]-[фл] [д]-[дж] [Г]-[Ж] [3]-[Ж] [К]-[Ч] [Т]-[Ч] [С]-[Ш] [зд]-[ждж] [ст]-[щ

відробити - відроблений, загубити - загублений; засліпити - засліплений, захопити - захоплений; відправити - відправлений, прославити - прославлений; заплямити - заплямлений, надломити - надломлений; розграфити - розграфлений; дослідити - досліджений, збудити-збуджений; зберегти - збережений, застерегти - застережений; вразити - вражений, знизити - знижений; випекти - випечений, посікти - посічений; засвітити - засвічений, намітити - намічений; погасити - погашений, запросити - запрошений; роз'їздити - розУжджений; виростити - вирощений, згустити-згущений.

ч*? рс Вправа 225.1. Спишіть речення, знайдіть дієприкметники, з’ясуйте їх значен ні' * ня та граматичні ознаки, спільні з дієсловами та прикметниками, визначте їх синтаксичну функцію й підкресліть як член речення. Розставте розділові зна ки, яких не вистачає. II. Усно поясніть, як ви розумієте зміст другого і третього речень. Чи погоджуєтеся ви з авторами? 1.1 скиглить, скиглить ніч промерзла й кострубата розіпнена давно на сонячних мечах... (В. Сосюра). 2. Спокутаний праведним життям іріх буде прощений Богом і людьми (3 журналу). 3. Не гасне вогнище родинне в людських запалене серцях (Д. Білоус). 4. Усе моє життя в інвентарі розби те і розписане по графах (В. Стус). 5. Зачудований і вражений дядьковим словом я не знаю що відповісти, і за мене відповідає тато (М. Стельмах).

Вправа 226. Напишіть есе (10-12 речень) з теми «Інтернет - залежність чи ЙЖі саморозвиток?», використовуючи дієприкметники та займенники, подані в ру бриці «Культура мовлення» (на власний розсуд). Підтвердіть свої судження двома аргументами та двома прикладами.

Культура мовлення

ХТОЗНЙ-ЖИИЇІ-

сйзна при tom * я

"БУДЬ* КОТРИЙ

■_:дйїШ_прм «ослу

* дгз

БУДЬ НЯ ЧОМУ

w HitCTWW Ї.ЙJHA при corny

ЧИИ-НЇБУДЬ’ Н.і ЙЧВД. .дай

БУДЬ-КОЇРИИ

ЧніКОТРИЙ^

§ 28. ПРАВОПИС Н У ДІЄПРИКМЕТНИКАХ І НН У ПРИКМЕТНИКАХ ДІЄПРИКМЕТНИКОВОГО ПОХОДЖЕННЯ Вправа 227. Прочитайте речення. Випишіть з них дієприкметники і прикметSv ники разом з пов’язаними з ними словами. Зіставте їх граматичні ознаки й з’ясуйте, чим вони різняться. 1. Безлюдне подвір’я, просторе, піскувате й гаряче, нагадувало собою шматок південної пустелі, кимось ненароком закинутий сюди. 2. Лагідний спокій був порушений табунцем напівголих, до чорноти засмажених сон цем хлопчиків (За т ворами Олеся Гончара).

Дієприкметники відрізняються від прикметників тим, що мають значення доконаного чи недоконаного виду, теперішнього чи минуло го часу та активного чи пасивного стану. Крім того, прикметники й дієприкметники утворюються від різних основ за допомогою різних суфіксів. Лише суфікс -н(ий) засвідчений у прикметниках, утворених від іменникових основ, і в пасивних дієпри кметниках, утворених від основ неозначеної форми дієслова. У суфіксах пасивних дієприкметників -ан(ий),-ен(ий), -єн(ий) завжди пишемо одну літеру н. Порівн.: бажаний - від бажати, збудова ний - від збудувати, завезений - від завезти, заклеєний - від заклеїти. Написання нн можливе в прикметниках: а) якщо вони утворені за допомогою суфікса -н(ий) від іменникової твір ної основи на н: вагон+ний, закон+ний, балкон+ний, вазон+ний, пін+ний; б) якщо вони утворені від прикметникових основ за допомогою су фікса -енн(ий), який вказує на високу міру вияву ознаки: височ+енний, добр+енний, здоров+енний, глибоч+енний; в) якщо вони утворені суфіксальним чи префіксально-суфіксальним способом від дієслівних основ і в них суфікси -енн(ий), -анн(ий), -янн(ий) вказують на ознаку за можливістю чи неможливістю дії: здійсн+енний, збагн+енний, не+дозвол+енний, не+здол+анний, не+зрівн+янний, недо+торк+анний.

Вправа 228. І. Спишіть речення. Користуючись таблицею, поданою після вправи, вставте потрібні букви. Надпишіть над прикметниками й дієприкмет никами скорочені позначення частини мови/форми дієслова - прикм., дієприкм. II. Усно поясніть, як ви розумієте зміст першого й останнього речень. Що потрібно зробити для здійснення своїх мрій? 1. Немає у світі людини, яка б не надіялась, але мало є таких, що поба чили свої надії здійсне(н, нн)ими (С. Скляренко). 2. Усе те, що Головацький вважав за хліборобські мрії, в устах бригадира звучало як цілком здійсне(н, нн)і речі (С. Журахович). 3. Проте дементори у таких вели ких кількостях були практично нездола(н,нн)ими (Дж. К. Ролінґ). 4. Усі

Ю5 ;

були вражені його нездола(н,нн)им почуттям справедливості (3 газети). 5. Нема речей непізна(н,нн)их, а є лише досі ще непізна(н,нн)і (М. Риль ський). 6. Несказа(н,нн)е лишилось несказа(н,нн)им (Л. Костенко). Прикметник нн Наголошений суфікс здійсненний (який може здійснитися) нездоланний (якого не можна здолати, непе реможний) незл імен н и й (який складається з дуже великої кількості, незчисленний) незбагненний (якого не можна зрозуміти, незрозумілий) нездійсненний (який не може здійснитися)

недозволенний (якого не можна дозволити, недопустимий) незнищенний (якого не можна знищити) несказанний (якого не можна передати сло вами, незвичайний) недоторканний (який охороняється законом від посягань з боку кого-небудь) численний (наявний у дуже великій кількості)

Дієприкметник н Наголошений корінь здійснений (який вже здійснився, став реальним) нездоланий (якого не подолали)

незлічений (якого ще не порахували) незбагнений (якого ще не збагнули, не

зрозуміли) нездійснений (який не здійснився, не збувся) недозволений (який не дозволяється, заборонений)

незнйщений (якого ще не знищили)

несказаний (невисловлений)

недоторканий (якого ніхто не тор кався, не чіпав)

Вправа 229.1. До кожного прикметника доберіть спільнокореневий дієприШ кметник, запишіть їх парами, проставте наголоси й позначте суфікси. Кори стуючись таблицею, поданою перед вправою, поясніть, у чому відмінність значення. II. Із трьома парами (на ваш вибір) складіть речення. Зразок: дозволенний — дозволений. Здійсненний, невблаганний, невпізнанний, незбагненний, незлічен ний, непримиренний, нескінченний.

,■ , „ Вправа 230. Користуючись інтернет-посиланням sum.in.ua або/та іншими, L' І з’ясуйте значення прикметників і дієприкметників дозвільний, дозволений і дозволенний. Складіть з цими словами речення таким чином, щоб було зро зуміле значення кожного прикметника й дієприкметника.

™ Вправа 231. Спишіть речення. Надпишіть над прикметниками й дієприкмет■б никами скорочені позначення частини мови/форми дієслова - прикм., дієприкм., поставте наголоси над цими словами. Поясніть, користуючись таблицею, відмінність між поданими прикметниками й дієприкметниками.

1. Правдивий чорний хліб! Мій винахід-виріб! Чотири рази печений. Чотири рази варений (Олександр Олесь). 2. Сніданок був простенький варена картопля, смажена яєчня, гаряче молоко (Ю. Збанацький). 3. Його автоматичні, завчені рухи нагадували рухи заводної ляльки (За Ю. Смоличем). 4. Згадалося давнє, дитяче, завчене колись у школі (В. Кучер). 5. Ілля дістав зі скриньки хліб, копчену ковбасу, в’яленого ляща (О. Десняк). 6. Печена гуска вже стояла на столику (За О. Стороженком). 7. До столу подавали печену з часником свинину (3 журналу). Пишемо н (спільнокореневі слова різняться наголосом і значенням) Прикметник Дієприкметник бережений (обережний,уважний) бережений (від берегти) ва рен и й (одержаний унаслідок варіння) варений (відварити) завчений (засвоєний, звичний;нещирий) завчений (відзавчити) копчений (виготовлений копченням) копчений (від коптити) печений (який спікся) печений (від пекти) товчений (пом'якшений, подрібнений) товчений (від товкти) точений (виготовлений, оброблений точін точений (від точити; доведений до ням) досконалості)

Вправа 232. Складіть невелике меню на тиждень, використовуючи прикметники й дієприкметники, подані в таблиці. Поясніть спосіб приготування однієї зі страв. Вправа 233. Продовжіть у формі роздуму вислів кінорежисера Юрія Іллєнка. Використайте дієприкметники виборений, визнаний, вписаний, засвоєний, збережений та ін. Яка історична подія зображена на фото? Україна історично завжди належала, належить і буде належати до європейської цивілізації.

107

§ 29. ПРАВОПИС НЕ З ДІЄПРИКМЕТНИКАМИ

Вправа 234. Прочитайте речення. Зверніть увагу на те, як написано не з різШ ними частинами мови. Поясніть правило написання в кожному випадку. 1. З якого боку не заходив, скрізь вона була не та. 2. Розмова не клеї лася. 3. Скульптор стежив за Меланією з нещадною зухвалістю митця. 4. Може, оця незграбна примітивна манірність уже стала другою натурою й нічим її не проб’єш. 5. «Видно, мало ви її знаєте... Невсипуща, відда на, золота людина». 6. Раніше скульптор якось мало зважав на таких, як вона, а зараз це вже його непокоїло, їхня думка була для нього зовсім не байдужою (За Олесем Гончарем). Написання не з дієприкметниками Разом Правило

Окремо Приклад

Правило

Приклад

Префікс не- з дієприкметником Частку не з дієприкметниками зав пишемо разом: жди пишемо окремо: якщо дієпри кметник ви ступає у ролі означення і не має при собі залежних слів чи протиставно го сполучника а

Молода невитра- якщо при діє чена сила хвилею прикметнику є залежне слово вдарила в груди

(М. Коцюбин ський). Вода там була неочищена (3 журналу).

якщо ознаці, вираженій дієпри кметником з не, протиставляєть ся інша ознака, введена сполучни ком а якщо дієпри Хіба не бачиш, що якщо дієприкмет кметник утворе в печі обід недо ник виступає ний від дієслова, варений, а хата присудком яке з префіксом стоїть й досі не- або недо- пи неметена? (І. Нешеться разом чуй - Левицький).

Не керований ніким, човен міг наскочити на підводну скельку

(Г. Коцюба). Вода була не нагріта, а лише підігріта (3 під

ручника).

Обсяг роботи не визначений (3 га зети). Цей худож ник не визнаний у себе на батьків щині (3 газети).

гїігг Вправа 235. Прочитайте вголос речення. Поясніть написання не з дієприЛ» кметниками. Складіть власні три речення з дієприкметниками з часткою не.

1. Спасибі Вам, мамо, за вічну любов і всю неоплачену ласку (Д. Луценко). 2. Підкосилися ноги, і вона важко впала на ще не схололу з дня землю (В. Яворівський). 3. Гарно в полі, де падають райдуги високі, де не вкриті під громами тільки ти і сокіл (Т. Одудько). 4. А поруч встава ли некороновані корифеї і справжні вожді (В. Симоненко). 5. Лише мох укриває оте віковічне, ніким не займане каміння (А. ІПиян). 6. І щастя нежданого подив сьогодні у вас на щоці (В. Вознюк).

рс Вправа 236. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Усно поясніть написання дієприкметників з не разом чи окремо. Котрі речення ви вважаєте пейзажною замальовкою й чому? Знайдіть загадку та відгадайте її.

1. На лугах ще трава (не)кошена, у полях красуються жита (П. Во ронько). 2. Вовк клацнув зубами і блимнув очима. Він був (не)вдоволений (М. Коцюбинський). 3. Я сивину не кликав. Зацвіла (не)прошена тривож но у волоссі (В. Вознюк). 4. Чисте (не)заросле місце то звужувалось, то міс цями розходилось, ніби озерце (І. Нечуй-Левицький). 5. Толока (не)орана, вівці (не)лічені, пастух рогатий (Народна творчість). 6. Диких орд (не) злічені навали розтрощили праіп.ури мої (В. Симоненко).

Вправа 237. І. Сформулюйте правила, за якими не з дієприкметником пишемо ра зом та окремо (наведіть приклади). II. Від поданих слів (за вибором) утворіть зв’язний текст або окремі речення (шість-вісім), у яких не з дієприкметником писатимете окремо та разом. Поясніть орфограми. Зразок: Незавершена картина чекала пензля майстра. Не завершена досі картина не давала художнику спати, або: У майстерні художника зібра лося кілька не завершених досі картин. Незавершена картина, незакінчений портрет, непомічені помилки, ненадрукований текст, неоплачений проїзд, невимолочене зерно, неви правдана впевненість, невтамована спрага, незагоєна рана, незапланована поїздка, необдуманий вчинок, непередбачена зустріч, неприховане глузування, непротоптана стежка, нерозвідані запаси.

Вправа 238. Перекладіть словосполучення та речення українською мовою. Порівняйте румунський та український тексти і сформулюйте висновок про правопис не з дієприкметниками в обох мовах. 1. Material nestudiat. Materialul nu este stucliat de elevi. 2. Carte necitita. Cartea nu e citita de mine. 3. Cuvinte nerostite. Cuvintele nu sunt rostite de tine.

Вправа 239. Спишіть прислів’я. На місці крапок вставте дібрані з довідки дієЙІІ прикметники у потрібній формі. Визначте та підкресліть граматичні основи речень (підмет і присудок). 1. Не лізь у душу, якщо ти туди не... 2. Ледареві план не... 3. Увійшов я в сінечки, а сінечки не... Увійшов я в світлицю, а світлиця не..., діжка хліба не... Довідка: вказаний, топлений, званий, метений, мішаний.

Вправа 240. Прочитайте й запам’ятайте слова Павла Тичини. Поглибте цю тезу ре ченнями (п’ять-шість) з дієприкметниками не збагнений, не здоланий, не зігнутий, не зраджений і прикметниками незбагненний, нездоланний. Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була.

109

Схема розбору дієприкметника як особливої форми дієслова (Морфологічний розбір дієприкметника) 1. Відмінювана форма дієслова. 2. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду). 3. Від якого дієслова утворена дієприкметникова форма. 4. Активного чи пасивного стану. 5. Доконаного чи недоконаного виду. 6. Час - теперішній чи минулий. 7. Рід (в однині), число, відмінок. 8. Синтаксична роль. 9. Особливості вимови та написання.

Зразок: Не гасне вогнище родинне іі/ііодських запалене серцях (Д. Білоус). Зап алене — діеприкм., п. ф. — запалений, утв. від дієсл. запалити, пас., мин. ч., док. вид, с. р., оди., Н. в., означення, у суф. пишемо е. , Вправа 241. Прочитайте речення. Знайдіть і випишіть словосполучення з дієМ прикметником у ролі головного і в ролі залежного слова. Дотримуючись плану, зробіть усний та письмовий розбір дієприкметників.

1. Очі в Остапа були заплющені, а на білому виду виразно зачорніли молоді вуса й густі брови. 2. Напоєний незабаром зіллям, із перев’язаною раною, зогрітий теплом, Остап розплющив очі (М. Коцюбинський). 3. Слово! Незгасаюче воно, а тому вогонь його гріє і грітиме вічно (За М. Рачуком).

Вправа 242. Розгляньте слова у «хмарці». Поясніть за «хмаркою» вивчену тему.

уятолжене

дісслова

присуди форшГ

означене

Вправа 243. Використовуючи дієприкметники та інші слова різних частин мови з не, напишіть есе з теми «Недочитана книга - не до кінця пройде ний шлях» (Народна творчість).

Іісдоммшшй

ДІЄПРИКМЕТНИК внд зворот fiuwnsre пасивний Д LE При К МЄТН И КОБ И Н

частика

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ 1. Що спільного у дієслівних формах написати лист, написаний лист, написав лист, напиши лист? 2. Які спільні ознаки мають дієприкметник написа ний лист і прикметник зворушливий лист? 3. Що називаємо дієприкметником? З’ясуйте, чим це визначення відрізняється від визначень дієслова та прикметника. 4. У чому різниця між активними та пасивними дієприкметниками? Підтвердіть це дієприкметниками вибраний план і визрілий план.

5. За допомогою яких суфіксів творяться дієприкметники пасивного стану? Підтвердіть це прикладами. 6. За допомогою яких суфіксів творяться дієприкметники активного стану? Наведіть приклади таких утворень. 7. Дієприкметники якого стану мають значення теперішнього й ми нулого часів? 8. Що пишемо у суфіксах дієприкметників: н чи нн? Підтвердіть при кладами. 9. Пригадайте правила написання не з дієприкметниками разом та окремо. Наведіть приклади. 10. Як відмінюємо дієприкметники? 11. Яку синтаксичну функцію виконує дієприкметник? Доведіть це прикладами. 12. Пригадайте визначення дієприкметникового звороту. Коли та як виділяємо дієприкметниковий зворот на письмі? Наведіть приклади.

Наведіть приклади до відповіді на кожне запитання. Оцініть кожну свою відповідь в 1 бал і поставте собі оцінку. За бажанням повідомте її вчителеві/вчительці. ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ ДО ТЕМИ «ДІЄПРИКМЕТНИК» I. Від запропонованих слів утворіть дієприкметники, вкажіть у них суфікси, визначте стан. Сказати, написати, скласти, розбити, діяти, збудувати, налити, слухати, вітати, закінчити. II. Спишіть речення, розставте правильно розділові знаки. Підкресліть дієприкметники та дієприкметникові звороти. 1. Так шепоче серед ночі вітром збуджена трава (Олександр Олесь). 2. Місто було обведене подвійними мурами з сімнадцятьма вежами (І. Кулаковський). 3. Степ оповитий тишею дихав пахощами (О. Копиленко). 4. Так воно велось по всіх хуторах розкиданих без ліку в запорозьких вольностях-степах в усіх козацьких слободах (М. При гари). 5. Надворі був сонячний день сповнений невгамовного пта шиного щебетання і гудіння бджіл (Олесь Донченко). III. Напишіть п’ять дієприкметникових словосполучень, у яких не пи шемо з дієприкметниками окремо, і п’ять, у яких не пишемо разом. IV. Розкажіть про художній твір, який вас зацікавив, використовуючи дієприкметники та прикметники з не. V. Обміркуйте ситуацію: ви прийшли вранці на вулицю, а там — усе в снігу. Розкажіть про побачене за допомогою дієприкметників і дієприкметникових зворотів.

Оцініть кожну відповідь у 2 бали й поставте собі оцінку. За бажанням повідомте її вчителеві/вчительці.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДІЄПРИКМЕТНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА І варіант I рівень Альтернативні тести зі стверджувальною або заперечною відповіддю 1. Дієприкметник — особлива змінна форма дієслова. Так чи ні. 2. Дієприкметник має ознаки дієслова та прикметника. Так чи ні. 3. У дієприкметника е вид і час. Так чи ні. 4. Дієприкметник змінюється за особами. Так чи ні. 5. Дієприкметник разом із залежним словом утворює зворот. Так чи ні. 6. Дієприкметник у реченні виступає тільки означенням. Так чи ні. II рівень Тести з вибором однієї правильної відповіді 1. Запитання до дієприкметника наведено в рядку А що роблячи? що зробивши? Б що роблячий? що зроблений? В який? яка? яке? які? Г що робити? що зробити? 2. Усі слова - дієприкметники в рядку А колишній, суботній, звечорілн Б политії, засіяний, русявий В жовтіючий, загублений, написаний Г зроблений, поспішаючи, посміхатися 3. Усі дієприкметники активного стану в рядку А вимитий, просушений, зв’язаний Б підписаний, зіпсований, пожовклий В процвітаючий, переоціненні!, скошений Г лежачий, ріжучий, дозрілий 4. Усі дієприкметники пасивного стану в рядку А скошений, забутий, почорнілий Б зроблений, принесений, розбитий В засніжений, збереженні!, танцюючий Г обговорений, зів’ялий, зрозумілий 5. Усі слова пишемо з нн у рядку А внснаже..нй, неврівноваже..нй, прнхова..нй Б НЄВПН..НЙ, нездола.лій, стара, лій

В непріімпре..ий, НЄВДОВОЛЄ..ІІЙ, ПЄЧЄ..ІІЙ Г невблага.лій, незліче.лій, нагородже.дій 6. Усі дієприкметники пишемо з не разом у рядку А не/впправлена вчителем помилка, не/впоране поле Б не/помита дошка, не/полпті квіти В не/вгамовні діти, не/перечптанпй мною твір Г не/стрпмані почуття, не/наппсанпй учнем реферат III рівень Тести на встановлення відповідності 1. Установіть відповідність між дієприкметниками та їх характе ристиками. 1 Спорожнілий колос вищий за всі (Народна творчість). 2 Кожній людині відкрито в нас путь (П. Тичина). 3 Згаяного часу і конем не наздоженеш (Народна творчість). 4 В оживаючих деревах піднімалися весняні соки (Олесь Гончар). А активний дієприкметник теперішнього часу Б активний дієприкметник минулого часу В пасивний дієприкметник минулого часу Г пасивний дієприкметник теперішнього часу Д безособова дієслівна форма

2. Установіть відповідність між висловом і його значенням. 1 несподівана А розмова, яка продовжується 2 нестпхаюча Б сила, яка збереглася 3 невтрачена В листівка, яку не кинули до скриньки 4 невідправлена Г пригода, яка не закінчилась Д зустріч, яку не планували 3. Установіть відповідність між словом і частиною мови. 1 зелений А іменник 2 позеленіти Б прикметник 3 позеленілий В дієслово 4 зелень Г дієприкметник Д дієприслівник

IV рівень Тест відкритого типу Використовуючи дієприкметники та дієприкметникові звороти, напи шіть есе з теми «У нас єдина мета — Україна свята, нездоланна ніким і ніколи...».

II варіант І рівень Альтернативні тести зі стверджувальною або заперечною відповіддю 1. Дієприкметник — особлива змінна форма дієслова. Так чи ні.

113

2. Дієприкметник має ознаки дієслова та прислівника. Так чи ні. 3. Дієприкметник може бути активного чи пасивного стану. Так чи ні. 4. Дієприкметник не змінюється за родами. Так чи ні. 5. Дієприкметниковий зворот завжди відокремлюємо комами. Так чи ні. 6. Дієприкметник у реченні виступає обставиною Так чи ні.

II рівень Тести з вибором однієї правильної відповіді

1. Запитання до дієприкметника наведено в рядку А що робити? що зробити? Б який? яка? яке? які? В скільки? котрий? Г що роблячи? що зробивши? 2. Усі слова - дієприкметники в рядку А збережений, вечірній, зроблений Б стертий, засіяний, неземний В жовтіючий, загублений, пам’ятний Г збіглій, зів’ялий, списаний 3. Усі дієприкметники активного стану в рядку А ріжучий, засохлий, збережений Б стемнілий, замерзлий, зарослий В побачений, помитий, скошений Г пригорілий, зіпсований, пожовклий 4. Не можна утворити пасивний дієприкметник від дієслова в рядку А взяти, гнати, молоти Б вибрати,записати,зробити В виграти, змалювати, описати Г вивести, забутії, почорніти 5. Усі слова пишемо з одним н у рядку А нездійснений, варе.лій, здоровен.лій Б невпп.лій, нездола.лій, стара, лій В НЄДОЗВОЛЄ..ІІЙ, невдоволе..ІІЙ, НЄЗНЙЩЄ..ІІЙ Г пече.лій, чпсле.лій, нагороджений 6. Усі дієприкметники пишемо з не окремо в рядку А не/наппсанпй учнем твір, не/завершена картина Б не/вптерта черговим дошка, квіти не/политі В не/вгамовні діти, досі не/перечптанпй твір Г не/сказані слова, не/кошена трава

Ill рівень Тести на встановлення відповідності 1. Установіть відповідність між дієприкметниками та їх характе ристиками. 1 Цвітуть соняшники, озвучені бджолами (Є. Гуцало). 2 В оживаючих деревах піднімалися весняні соки (Олесь Гончар). 3 Ми всі побачили на порозі зніяковілу Любу (За. Олесем Гончарем). 4 Багато слів написано пером... (ЗаЛ. Костенко). А активний дієприкметник теперішнього часу Б активний дієприкметник минулого часу В пасивний дієприкметник минулого часу Г пасивний дієприкметник теперішнього часу Д безособова дієслівна форма 2. 1 2 3 4

Установіть відповідність несказанна несказане нездійснена недозволеннії

між висловом і його значенням. А невпсловлене вголос слово Б краса (яку не можна передати словами) В мрія (яка не збулася) Г прийом (який заборонений) Д пригода, яка не закінчилась

3. Установіть відповідність між словом і частиною мови. 1 біліти А іменник 2 побілений Б прикметник 3 біль В дієслово 4 білий Г дієприкметник Д дієприслівник

IV рівень Тест відкритого типу Використовуючи дієприкметники та дієприкметникові звороти, напи шіть есе з теми: «Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може» (Д. Байрон). > Оцініть свої знання з теми «Дієприкметник як особлива форма дієслова» за допомогою смайликів. ЗАСВОЇВ

ЗАСВОЇВ

(ЛА) ВІДМІННО 12-10 балів

РЛД) ДОБРЕ

(ЛА) ПОСЕРЕДНЬО бали

&-? балів

115

МАЙЖЕ НЕ ЗАСВОЇВ (-ЛД) 3-і бали

БЕЗОСОБОВІ ДІЄСЛІВНІ ФОРМИ НА -НО, -ТО Мій настрій на уроці Розгляньте картинки й оберіть одну, яка найбільше відповідає вашому настрою на початку уроку. Поясніть свій вибір.

1 — Я з радістю сприймаю все нове. 2 — Усе нове мене лякає. 3 - Мені треба добре попрацюва ти, щоб зрозуміти нову тему. 4 - Сподіваюся, що не все так складно, як здається. 5 — Якщо я чогось і не знатиму, завжди поруч є вчитель/вчителька, який/яка допоможе.

мій

настрій

§ ЗО. БЕЗОСОБОВІ ДІЄСЛІВНІ ФОРМИ НА -НО, -ТО, ЇХ ТВОРЕННЯ, ГРАМАТИЧНА І СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ Опрацювавши матеріал, ви зможете: • утворювати від дієприкметників форми на -но, -то, правильно визначат и ст иліст ичну роль т аких форм, уводит и їх у речення; • правильно вживати в усному й писемному мовленні безособові форми на -но, -то; • застосовувати набут і знання для досягнення навчальної мети; • презентувати власні ідеї зрозуміло, грамотно, використовуючи доцільні виражальні засоби української мови.

До пасивних дієприкметників дуже близькі безособові дієслівні форми (forme impersonate verbale) на -но (-єно, -єно), -то. Порівн.: вибраний і вибрано, гарантований і гарантовано, доведений і доведе но, сказаний і сказано, розкроєний і розкроєно, розбитий і розбито, прополений і прополото. Близькість таких слів зумовлена однаковими твірними основами та схожими засобами, які використовуємо для їх творення. Безособові дієслівні форми творимо від основ інфінітива перехід них дієслів за допомогою суфіксів -но (-єно, -єно), -то. Наприклад: ба жати - бажа-+-но, побачи-ти - побач-+-ено, викроїти - викро-+-єно, взяти - взя-+-то, кинути - кину-+-то. Вправа 244. Від дієслів усно утворіть пасивні дієприкметники та дієслівні форми на -но (-єно, -єно), -то. Випишіть дієслова, від яких неможливі такі утворення, поясніть чому. Адресувати, бачити, ворогувати, впровадити, гасити, горіти, догляну ти, зламати, клеїти, колоти, місити, молоти, назбирати, наклеїти, нама лювати, освоїти, присвоїти.

Дієслівні утворення на -но (-єно, -єно), -то — це специфічні незмінні форми дієслова, які виражають дію, не пов’язану без посередньо з діячем, і мають значення доконаного чи недокона ного виду, перехідності та виконують роль головного члена речення (присудка) в односкладному безособовому реченні (тут є лише один головний член речення — присудок, підмета немає й не може бути). Порівн.: виорано й орано (У сусідів виорано і засіяно, а в нас ще й не орано): зібрано (кого?) школярів, перевірено (що?) спорядження (Перед походом зібрано школярів, перевірено спорядження). Присудком можуть виступати як дієслівні форми на -но (-єно, -єно), -то, так і пасивні дієприкметники. Безособовим дієслівним формам на -но (-єно, -єно), -то нада ємо перевагу тоді, коли постає потреба зосередити увагу на ре зультаті дії. Наприклад: Останній екзамен складено, школу закінче но. Не повертаються із вирію мого дитинства журавлі. Вже не_одну версту відміряно від стежки отчої землі (В. Калашник). Виражати присудок пасивним дієприкметником більш доцільно тоді, коли маємо на меті зосередити увагу на вираженні ознаки за дією. Наприклад: Вітер щось шепоче травам. Вони вмиті росою (З журналу). ™ Вправа 245. Прочитайте речення. Порівняйте виділені слова та з’ясуйте, ■б які граматичні ознаки властиві кожному з них. До якого слова в реченні ви ставили від них запитання? Визначте, у якій колонці подані речення, до складу яких входять пасивні дієприкметники, а в якій - речення з безособо вими дієслівними формами на -но, -то. Якими членами речення виступають виділені слова?

А у річці скаламучена вода (Б. Олійник). Золотом налитий вітер вересневий (П. Воронько). Блискавками небо перевите.

Уже заволочене серпанком сіреньким небо. Серце і досі ще сповнене грому. Покрите інеєм осіннє море (Д. Павличко).

А в річці скаламучено воду. Золотом налито вітер вересневий.

Блискавками небо перевито (Є. Гуцало). Вже заволочено серпанком сіреньким небо (Леся Українка). Серце і досі ще сповнено грому (В. Сосюра). Покрито інеєм осіннє море.

Вправа 246. Від основ інфінітива дієслів утворіть безособові дієслівні форми на -но, -то, відділивши дефісом твірну основу й суфікс. Зразок: бажати - бажа-но.

117

Кинути, згаяти, створити, дочитати, вразити, нанести, понавішувати, взяти, дошити, склеїти, заявити, нахилити, відвезти, прочитати, освяти ти, зім’яти, зрівняти, занотувати, занести, зняти. Ключ: у кожній утвореній безособовій дієслівній формі на -но, -то під кресліть г|)(' гі(> від початку букву. З цих літер складіть прислів’я. Поясніть його значення.

л* м Вправа 247. Прочитайте речення. Якими членами речення виступають видіпені слова? До якого слова у реченні ви ставили від них запитання?

Урок добре засвоєний. Школа збудована влітку. Палац відданий учням. Учора відкритий новий басейн.

Урок добре засвоєно. Школу збудовано влітку. Палац віддано учням. Учора відкрито новий басейн

ryt Вправа 248. Спишіть речення, розкриваючи дужки, відтворюйте потрібну ЛК форму дієслова. Утворення на -но (-єно, -єно), -то й пасивні дієприкметники підкресліть як відповідні члени речення.

1. На сизих луках (скосити) траву, і літо буйне в береги ввійшло (М. Рильський). 2. За моє жито мене й (бити) (Народна творчість). 3. Ма лайка, склавши руки, побожно слухала оповідання про те, скільки (при везти) цегли, яке й чому (забракувати) дерево (За М. Коцюбинським). Уживання в усному й писемному мовленні безособових дієслівних форм на -но, -то

ч*? ?'■ Вправа 249.1. Прочитайте тексти. Дайте морфологічну характеристику виділених слів і з’ясуйте, до якого стилю належить текст і чому в ньому використа но саме такі дієслівні форми. II. Придумайте кілька загадок про комп’ютерне приладдя, уживаючи дієслівні форми на -но, -то.

I. Відкриття надсучасного комп’ютерного класу було призначено на суботу, вихідний день. Анонсовано цю подію через шкільне радіо, яке чути було навіть на подвір’ї школи. Цією подією виявився зацікав леним увесь квартал поблизу школи. І ось відкриття класу оголошено, відповідального з-поміж одинадцятикласників призначено, апробува ти мультимедійну дошку дозволено. Нову «епоху» інформування учнів розпочато! II. Батько був схвильований увагою до нього всіх членів родини. Сім десятиріччя, відзначене скромно, без особливих урочистостей, усе ж за пам’яталося і дітям, і внукам. Особливо зворушеними виглядали молод ші батькові сестри, які приїхали після десятилітньої вимушеної розлуки з родиною та Україною. Створений старшим онуком портрет теж був фо тографований «на згадку». А на завершення свята у небо був запуще ний паперовий ліхтарик «на довгі світлі роки».

Вправа 250. Спишіть прислів’я. На місці крапок упишіть дібрані з довідки діЩй єслівні форми на -но, -то. Визначте та підкресліть граматичну основу речень. Усно поясніть значення прислів’їв. 1. За наше жито ще нас і ... 2. Криво ... , зате міцно ... 3. ... абияк, то й вийшов кривуляк. 4. Де ... на живу нитку, там чекай на дірку. 5. Не всі млинці... , не всі пісні... , не всі ігри ... 6. Як ... , так і ... 7. Як коней ... , то хоч воза прив’яжи. 8. ... : велика птиця — горобець. 9. Усе на світі ... рука ми. 10. За планом ... , а в полі не ... Довідка: зіграно, заспівано, з’їдено, зшито, побито, сказано, вкрадено, набуто, збуто, створено, викроєно, зшито, роблено, посіяно, зорано.

Вправа 251. Поясніть значення фразеологізмів. Із трьома складіть і запишіть ЛК речення.

1. Вилами по воді писано. 2. На роду написано. 3. Неначе медом по мазано. 4. Усі мости спалено. 5. Повито темрявою. 6. Он де собаку зарито! Вправа 252. Давньоримський філософ Сенека писав: «Скільки б ти не жив, йЖі усе життя слід навчатися». Чи погоджуєтеся ви з цією думкою? Напишіть про це есе, використовуючи безособові дієслівні форми на -но, -то. Підтвер діть свої судження двома аргументами та двома прикладами.

§ 31. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. ЧИТАННЯ ТА АНАЛІЗ ТЕКСТУ Вправа 253. І. Прочитайте текст уголос. Чи погоджуєтеся ви з усіма пунктаSv ми? II. Доповніть текст своїми порадами щодо досягнення успіху й здобуття перемоги. ПРАВИЛА ПЕРЕМОЖЦІВ. ЯК ДОСЯГТИ УСПІХУ В ЖИТТІ

Що таке успіх? Як стати успішним? Ось декілька порад, які допомо жуть перемогти, досягти успіху в житті. 1. Складання переліку справ, які необхідно зробити в найкоротші терміни. Успішні люди вміють працювати і знають, що їм потріб но зробити в обов’язковому порядку, щоб залишитися у виграші. Тоді як інші нерідко кидають справи на самоплив, згадуючи про них в останній момент. 2. Звичка рано прокидатися. Це, мабуть, одна з найбільш складних для виконання звичок, адже завжди є велика спокуса зайвий час поні житися в ліжку... Але прокидатися максимально пізно і збиратися похап цем - не найкраща ідея: не залишається часу ні привести себе до ладу, ні налаштуватися на плідний робочий день, ні поснідати. 3. Любов до читання. Любов до читання прищеплюють своїм дітям ще з самого народження практично всі успішні люди, причому йдеться не тільки про художню літературу, а й про різні розвивальні й наукові посібники. Читання щонайменше пів години на день.

119

4. Регулярні заняття спортом і підтримка себе в хорошій фі зичній формі. Розумовий та інтелектуальний розвиток має крокувати в ногу з розвитком фізичним. Адже яким гострим розумом ви б не володіли, слабке тіло і кволе здоров’я здатні доконати кого завгодно й постати сер йозною перешкодою на шляху до мети. 5. Уживання так званих порожніх калорій. Переможці рідко страж дають пристрастю до фастфуду. І справа тут зовсім не в тому, що вони мо жуть собі дозволити більш якісну та дорогу їжу, а в тому, що вони розумі ють шкоду, яку вона заподіює організму. Тому зверніть увагу на здорову та корисну їжу - це допоможе зберегти здоров’я, а отже, й досягти успіху. 6. Перегляд телевізора менше однієї години на день. Звичайно, розрядка й відпочинок після трудового дня (навчання - це неабияка пра ця) необхідні усім, проте ніж засмічувати свою пам’ять уривками різних телешоу, краще взяти цікаву та корисну книгу, яка допоможе поєднати приємне з корисним. 7. Постановка цілей та їх фіксація. 67% успішних людей запису ють свої цілі, щоб постійно мати їх перед очима, нагадуючи собі про необ хідність рухатися їм назустріч. 8. Концентрація на досягненні конкретної мети. 80% заможних людей знають, що розпорошення зусиль рідко призводить до бажаного результату, тому, окресливши мету, вони всіма силами прагнуть її досяг ти, не відволікаючись на зовнішні подразники. 9. Постійний розвиток і самовдосконалення. Успішна людина знає, що не можна зупинятися в розвитку: що більше знань — то більше користі. Той, хто керується принципом «усі сфери не охопиш і всіх грошей не заробиш» і не хоче ускладнювати собі життя, осягаючи щось нове, втра чає багато можливостей. 10. Віра в те, що позитивні звички створюють позитивні можли вості, а негативні, навпаки, - погано впливають на успіх і замож ність. Думки матеріальні — і про це потрібно пам’ятати! (Інтернет-видання).

Вправа 254. Запишіть інтерв’ю з цікавим учнем чи ученицею школи (перейЖ можцями олімпіад, конкурсів, спортивних змагань тощо), цікавою особистістю рідного краю. З’ясуйте, що саме стало основним у досягненні успіху. У своєму інтерв’ю використайте безособові дієслівні форми на -но, -то. ■— Вправа 255.1. Послухайте текст, перекажіть його зміст. Висловіть свою думку w» про те, що дало підставу авторові назвати байдужість найстрашнішою неду гою нашого часу, а поведінку одних людей порівняти з природою орлів, а ін ших - із вдачею жаб.

бійтеся байдужих; Найстрашніша недуга нашого часу — байдужість. «Не бійтеся друзів, — писав польський письменник Бруно Ясенський. — Щонайбільше — вони

120

можуть вас зрадити. Не бійтеся ворогів. У гіршому випадку вони можуть убити. Бійтеся байдужих. З їхньої мовчазної згоди чиняться і зради, і вбивства». Задумайся на хвилину, читачу. Чи не «мовчав» і ти часом? Там, де треба було на весь світ кричати? Чи не втікав задля власного спо кою у життєві кущики? Щоб нічого «не бачити», «не чути», «не знати»? Пригадай, читачу, чи не проходив ти мовчки, коли хтось нівечив при роду твоєї землі, коли якийсь ворожий зайда чинив наругу над святиня ми твого народу, над його історією. Чи не відвертався убік, коли поруч знущалися з людини? Сполохані орли злітають у небо, щоб у бойовому леті опуститися коме тою на тих, хто руйнує їхні гнізда. Сполохані жаби скачуть у болото, щоб тихо й спокійно пересидіти небезпеку. Задумайся, читачу, і зваж: хто ти? (За Є. Дударем).

II. Випишіть з тексту окремо дієслова в неозначеній формі, у способових формах і у формі дієприкметника. Доберіть синонім до іменника недуга. Знайдіть у тексті антоніми.

III. Знайдіть в інтернеті уривок тексту морального змісту. Перекажіть його у класі.

Вправа 256. Створіть і запишіть монолог (вісім-десять речень) придуманого вами супергероя, який пояснює, чому оберігає дітей від ризикованої поведінки.

ДІЄПРИСЛІВНИК Мій настрій на уроці Розгляньте картинки й оберіть одну, яка найбільше відповідає вашому настрою на початку вивчення нової теми. Поясніть свій вибір.

§ 32. ДІЄПРИСЛІВНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА. ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНА РОЛЬ Опрацювавши матеріал, ви зможете: • розпізнавати дієприслівники в текст і, визначати їх грамат ичні ознаки т а синт аксичну роль; • правильно використовувати дієприслівники в мовленні; • буду вати речення з одиничними дієприслівниками та дієприслів никовими зворотами, правильно розст авлят и розділові знаки в т аких реченнях, обґрунтовуват и їх уживання; • застосовувати дієприслівникові звороти відповідно до мети й си туації спілкування, не порушуючи змісту т а логіки висловлення; • правильно писати не з дієприслівниками; • застосовувати набуті знання і вміння в життєвих ситуаціях, обірунтовувати свої дії, прогнозувати практичне значення ст во рення нової ситуації.

Вправа 257. Прочитайте текст. Знайдіть різні форми дієслова, випишіть їх. ЯК Пригадайте, які значення, морфологічні ознаки та синтаксична роль властиві кожній формі. Чи виявили ви малознайоме (з граматичної точки зору) вам слово? Як би ми не раділи, від’їжджаючи на відпочинок у далекі краї, дуже швидко починаємо сумувати за рідним краєм. Згадуємо якісь дрібнички, якими нехтували, відчуваємо запахи, що наповнювали наш сад, подвір’я, заквітчане простими квітами... І коли спогади стають нав’язливими, про симося додому. Сказано - ностальгія.

Дієприслівник (gerunziul) - особлива незмінювана форма діє слова, яка називає додаткову дію та стан і відповідає на запи тання що роблячи? що зробивши? (працюючи, попрацювавши). Дієприслівник поєднує в собі ознаки дієслова і прислівника. Дієприслівник має багато спільного з інфінітивом і способовими формами дієслів. По-перше, їх об’єднує спільне загальне значення дії. Наприклад: слухати (що робити?), слухаючи (що роблячи?) і слухав (що робив?), слухав би (що робив би?) і слухай (що роби?); послухати (що зробити?), послухавши (що зробивши?). По-друге, з іншими формами дієслова (крім інфінітива) його об’єднує значення недоконаного чи доконаного виду. Наприклад: слухаю чи, слухати і слухав, слухав би, слухай - недоконаний вид, а поснідав ши, поснідати і поснідав, поснідав би, поснідай - доконаний вид. По-третє, дієприслівники так само, як неозначена та способові форми дієслова, мають значення перехідності чи неперехідності, тобто потребують (якщо перехідні) або не потребують (якщо неперехід-

f I

І і

ні) до себе прямого (у Зн. відм.) додатка. Наприклад: слухаючи (що?) розповідь, слухати (що?) розповідь і слухав (що?) розповідь, слухав би (що?) розповідь, слухай (що?) розповідь - перехідне дієслово, а розро стаючись, розростатися, розростався... - неперехідне дієслово. Дієприслівник має також деякі ознаки, спільні з прислівником: — дієприслівник так само, як і прислівник, — незмінюване слово; — окремий дієприслівник або дієприслівник разом із залежними словами, як і прислівник, виконує в реченні роль обставини, наприклад: 1. Погасивши сонце_в_собі, ти виведеш себе з життєвої орбіти (З журналу). 2. Слово лунає хай в ріднім краю (як?), т ьму розвіваючи сіру (В. Симоненко). Дієприслівник вказує на час, причину, умову чи спосіб основної дії, названої присудком. Наприклад: Зайщовщи_др__класу, учитель при вітався (коли?); Задумавшись, Івась не почув (чому?) запитання; Не спипіавши_броду_, не лізь у воду (за якої умови?); Усміхаючись, ми привіталися (як?).

Вправа 258. Спишіть речення, підкресліть головні та другорядні члени. У дієсловах визначте лексичне значення, граматичні ознаки, синтаксичну роль. Користуючись теоретичним матеріалом з теми, з’ясуйте, у чому особливість виділених слів. 1. Батько мовчав, занурившись у свої думки (Л. Кононович). 2. Дід, поснідавши, молився Богу (Панас Мирний). 3. Віддавши поклін госпо дарям, рушаємо додому (О. Кобилянська). 4. Не знаючи броду, не лізь прожогом у воду (Народна т ворчість) Не знаючи бреду, не лізь прожогом у селу. Порада не поспішати робити що-небудь без достатніх знань, досвіду і підготовки. А ще так кажуть про того, хто через необіз наність зазнав невдачі.

™ Вправа 259. Прочитайте речення. Знайдіть і випишіть дієприслівники, а по■V ряд з ними - відповідні інфінітиви, з’ясуйте їх спільні ознаки.

Зразок: борючись — боротися: значення дії, неперехідний. 1. Сперся на диван і натискав кнопки пульта, перемикаючи канал за каналом. 2. Сидячи на підлозі, я стурбовано спостерігала за ним. 3. Пе ремкнувши на 5-й канал, Артем застиг. 4. Батько теж уп’явся в екран, не

123

продовживши своїх нарікань. 5. Під час гри мені не раз здавалося, що чоловікові-фанату ставало погано, аж так він червонів, горланячи. 6. Озир нулася, не розуміючи, де я. 7. Я ніяковів, відвертався, озирався залою, шукаючи очима Полю (О. Лущевська).

Вправа 260. Спишіть речення. Знайдіть дієприслівники, усно визначте їх ЯК морфологічні ознаки, спільні з дієсловами і прислівниками. Поставте запитан ня від присудка до дієприслівника чи до дієприслівника із залежними слова ми, підкресліть їх як член речення. 1. Забагато бажаючи, втратиш з того, що маєш (Народна творчість). 2. Бігаючи вправними пальцями по клавіатурі, вона була впевнена, що на моніторі — усе без помилок (3 журналу). 3. Летять хмарки, летять до роги, зібравши куряву під ноги (І. Драч). 4. На дзвіниці коло костелу, тут же насупроти нової будови, загудів величезний дзвін, звіщаючи полуднє * (І. Франко). гага Вправа 261. Перекладіть речення українською мовою. Випишіть інфінітиви СійУ та дієприслівники, зверніть увагу на відмінність їх правопису в обох мовах. З перекладеними дієприслівниками складіть речення.

1. intrebandu-ne pe noi clenumirea strazii, necunoscutul a piecat mai departe. 2. El a piecat, grabindu-se. 3. Mi-a intins mana, salutandu-ma.

™ Вправа 262. Спишіть речення. Знайдіть і відповідно підкресліть підмет і присуЯК док. З’ясуйте, до групи якого з головних членів речення належать окремий діє прислівник і дієприслівник із залежними від нього словами. Визначте синтак сичну роль дієприслівника та дієприслівника із залежними від нього словами. 1. Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать і, несучи вагу ту страшную, буду пісню веселу співать (Леся Українка). 2. Мате рі... Все життя дивляться вони нам услід, вирядивши в люди (О. Сизоненко). 3. Рано-рано схопилось сонце, виграючи та висвічуючи червоним світлом... (Панас Мирний). 4. Хлопці сміливо спустилися в печеру, цілком довірившись тим, хто залишився нагорі (3 журналу). 5. Золотава пишна осінь лине понад краєм, тішачи врожаєм (І. Нагірняк). - Вправа 263. Прочитайте і продовжіть текст, увівши до нього діалог і викорисшМ тавши дієприслівники вдивляючись, посміхнувшись, довідавшись (про), знаю чи, вірячи, надіючись, переконавши чіл інші. Розіграйте діалог перед класом.

Зазнавши невдачі з першою спробою запустити макет свого радіокерованого гелікоптера, Григо рій перестав цікавитись авіамоделюванням. Знаючи талановитість свого друга, Денис шукав способу вивести Гриця з депресії...

* Полуднє — полудень, середина дня.

Вправа 264. Французький письменник Алфонс Карр писав: «Щоб заробити на ай» життя, потрібно працювати. Але щоб розбагатіти, потрібно придумати щось інше». Як ви думаєте, що потрібно придумати? Напишіть про це есе, вико ристовуючи (на власний розсуд) дієприслівники. Підтвердіть свої судження двома аргументами та двома прикладами.

§ 33. ПРАВОПИС НЕ З ДІЄПРИСЛІВНИКАМИ ггг» Вправа 265. Пригадайте правила правопису не з дієсловами і, дотримуючись ЛК їх, спишіть речення. Усно аргументуйте написане.

1. Боротися за мир треба сьогодні - (не)відкладати на колись (3 га зети). 2. Ніде ніщо (не)ворухнеться, (не)стрепенеться (О. Кобилянська). 3. (Не)нажну я й снопка сьогодні; (не)здужаю й руки підняти (Марко Вов чок). 4. (Не)звірившись з картою, (не)вирушай у похід (3 інструкції ту ристам).

Частку не з дієприслівниками завжди пишемо окремо. На приклад: не бажаючи, не вагаючись, не вірячи, не назвавши, не спи тавшись, не здолавши, не наважуючись.

V’>r1'

Не з дієприслівниками пишемо разом лише тоді, коли дієприслів.... п ники утворені від дієслів, у яких не належить до основи. Порівн.: ненавидячи, бо ненавидіти; нехтуючи, бо нехтувати; нездужаючи, бо нездужати; неславлячи, бо неславити; недоваживши, бо недоважити; недосоливши, бо недосолити.

Правопис не з дієприслівниками

Пишемо окремо, якщо дієприслівник є формою дієслова без не в ОСНОВІ не боронячи боронити не набравши набрати не оббігши оббігти не придбавши придбати

Пишемо разом, якщо дієприслівник є формою дієслова з не в основі ненаввдячи ненавидіти неславлячи неславити недочувши недочути недоваривши недоварити

™ Вправа 266. Спишіть, розкривши дужки і правильно записавши не з дієпри■V слівниками. Усно поясніть правопис. Розкажіть, як ви розумієте зміст при слів’їв.

1. (Не)зростивши дерево, плоду не скуштуєш. 2. (Не)нагнувшись, гри ба не знайдеш. 3. (Не)ступивши першого кроку, не вирушиш у дорогу. 4. Давши слово - держись, а (не)давши - кріпись. 5. Життя, як стерниста нива: не пройдеш, ноги (не)вколовши (Народна творчість).

125

Вправа 267. Розкрийте дужки і спишіть дієприслівники з не, поділивши їх на дві групи: а) ті, які пишемо з не окремо; б) ті, які пишемо з не разом. Виділені дієпри слівники усно введіть у речення. (Не)беручи, (не)внісши, (не)довиконавши, (не)доїдаючи, (недока завши, (не)долюблюючи, (не)дослідивши, (не)зчувшись, (не)зважуючись, (не)питаючись, (не)покоячись, (не)стямившись, (не)сучй, (нетямля чись, (не)вкопавши, (не)зігрівшись, (не)доганяючи, (не)довіряючи, (не) дораховуючи, (не)домірявши.

Вправа 268. Спишіть речення, розкривши дужки. Підкресліть дієприслівник разом із залежними від нього словами як член речення. Усно визначте граматичні ознаки дієприслівників. 1. Дядько Сергій, (не)вітаючись, обнишпорив очима хату й присів перед кішкою, а та, чуючи щось недобре, дременула під ліжко (За М. Стельма хом). 2. Максим Беркут почував себе вповні самим собою, нічого (не)забуваючи, ні з чим (не)кваплячись, але й нічим (не) спізнюючись (І. Франко). 3. Та й я ж цілісінький тиждень на ногах і працюю, (не)покладаючи рук (І. Карпенко-Карий). 4. «А що ж там?» — запитав хлопчина, настороживши вуха й (не)зводячи очей з діда (За Панасом Мирним).

Вправа 269. Послухайте уривок з вірша Василя Симоненка. Доведіть пись• мово правдивість слів автора або аргументовано заперечте йому. Використовуйте відповідні до контексту дієприслівники, дієприкметники. Чужих країв ніколи я не бачив, принад не знаю їхніх і окрас, та вірю серцем щирим і гарячим — земля найкраща все-таки у нас.

§ 34. ДІЄПРИСЛІВНИКОВИЙ ЗВОРОТ ryt

Вправа 270. Спишіть речення. Підкресліть головні члени. Знайдіть одиничні

90 дієприслівники та дієприслівники із залежними словами, визначте їх синтак сичну роль (підкресліть як члени речення), надпишіть запитання, на які відпо відають ці члени речення. Чи є в якомусь реченні дієприкметник? 1. «Ти куди хочеш іти?» — спитала його мати, майже дрижачи з турботи про нього (О. Кобилянська). 2. Та, прокинувши на полу ряднину , * мати лягла й сама хоч задрімати (Панас Мирний). 3. І, захолонувши у дивній грації, зітхають свіжістю акації, вітрами заціловані до ніг... (В. Симонен ко). 4. Зупинившись на самому розі, синє небо підперши плечима, вар товими стоять на порозі із відкритими навстіж очима (Г. Грай). 5. Дуби гойдались і тремтіли клени, вгорнувши небо в стомлені гілки (М. Вінграновський). Дієприслівник разом із залежними від нього словами нази ваємо дієприслівниковим зворотом (constructie gerunziala). У ре ченні дієприслівниковий зворот виступає обставиною. Наприклад: дієприслівниковий зворот Дністер тече, розштовхуючи.гори (В. Василашко).

У вимові дієприслівниковий зворот виділяємо інтонацією, а на письмі — комами. Коми при дієприслівниковому звороті та при одиничному дієприслівнику Правило

Приклади

Правило

Приклади

Кому ставимо:

при одиничному дієприслівнику (часу, причини та умови дії)

при дієприслівникових зворотах після дієприслів никового звороту, якщо він стоїть на початку речення Діеприсл. зв.,....

Звиснувши низь ко над ставом, груша дарувала свої плоди рибкам (3 журналу).

з обох боків, якщо Він, побачивши він стоїть у середині друга, зрадів речення (3 журналу). ... діеприсл. зв.,...

після одиничного дієприслівника, якщо він стоїть на початку речення Діеприсл.,....

Пообідавши, Леся побігла на гурток малюван ня (3 журналу).

з обох боків, якщо одиничний діепр ислівн ик стоїть у середині речення ... діеприсл.,...

Леся, пообідавши, побігла на гурток малювання.

* Ряднина — домотканий килимок.

127

Правило

перед дієприслів никовим зворотом, якщо він стоїть у кінці речення діеприсл. зв.

Приклади

Правило

Слово лунає хай в ріднім краю, тьму розвіваючи сіру (В. Симоненко).

перед одиничним дієприслівником, якщо він стоїть у кінці речення діеприсл.

Приклади

На гурток ма лювання Леся побігла, пообідавши.

Кому не ставимо: при дієприслівникових зворотах

при одиничному дієприслівнику

які стали фразеоло Мої батьки ніколи способу дії (як? гізмами не сидять склавши яким способом?), руки. що стоїть одразу після присудка (іноді й перед при судком)

Залізо випробовують куючи, а коня вчать їздячи. Лінивий сидячи спить, а лежачи робить (Народна творчість).

Вправа 271. Виразно прочитайте речення вголос. Зверніть увагу на те, як виділяє мо дієприслівниковий зворот інтонаційно та на письмі. 1. Державна мова, функціонуючи у всіх сферах суспільного життя, є гарантією незалежності держави (3 газети). 2. Усю округу чутка облетіла, що нібито Лисиця із Тхором, порадившись з вельможею Бобром, задума ли корисне діло... (А Фаріон). 3. Повіривши у власну геніальність, Шпак до співця Орфея полетів, щоб оцінив митець Шпаків той спів (Р. Болюх). 4. Незнайомий, співчутливо посміхаючись, підходить до Уляни (Ірина Вільде). 5. Взявши торби, малюки ходять в небо по зірки, а набравши пов ні жмені, ще й напхають у кишені (В. Симоненко). 6. Марія все стояла на причалі, мовчки проводжаючи катер очима (Олесь Гончар). а

Вправа 272. Спишіть речення. Знайдіть дієприслівникові звороти, підкресліть їх як член речення. Розставте, користуючись теоретичним матеріалом і табли цею, поданою перед вправою 271, потрібні розділові знаки й усно поясніть їх.

1. Треба ж іти схаменулась Меланія рушаючи до хати 2. Слухаючи роз повідь скульптор уявив собі Меланію в різних обставинах але ніщо вже здається не могло змінити його першого захопленого враження. 3. Не йшла (Меланія) а ніби випливала із золотого духмяного моря гордо випростав шись легко й ритмічно подзвонюючи у свої золоті литаври. 4. Крокуючи узбіччям дороги скульптор раз у раз підбирав на схилах глину розминав її в пальцях (За Олесем Гончаром).

Вправа 273. Спишіть речення. Знайдіть одиничні дієприслівники й дієприслівникові звороти, підкресліть їх як члени речення. Поставте, користуючись таблицею, пода ною перед вправою 271, потрібні розділові знаки. Поясніть зміст останнього речення. 1. Давши слово тримай його (Народна творчість). 2. Шукаючи свого броду порадься про нього в народу (Народна творчість). 3. Було чути,

як на дворі по наїждженій дорозі свистіли і скрипіли від’їжджаючи сани (Степан Васильченко). 4. Посідавши вони мовчки вивчали один одного (Олесь Гончар). 5. Дівчата зачіпали Миколу жартуючи, а він усе стояв похнюпившись (І. Нечуй-Левицький). 6. І серце б’ється голубою чайкою згоряючи на полум’ї краси (Г. Грай). 7. Не копавши криниченьки водиці не пити (Народна т ворчість).

Вправа 274. І. Перекладіть інфінітиви й дієприслівники румунської мови моСІі' вою українською. З двома дієприслівниками (на вибір) складіть речення. A sti - §tiind, a spune - spunand, a sta - stand, a observa - observand, a se apropia - apropiindu-se, a canta - cantand, se mania - maniindu-se, a adormi - adormind. II. Перекладіть речення з дієприслівниками й дієприслівниковими зворотами румун ською мовою та з’ясуйте правила пунктуації в обох мовах.

1. Того вечора, проводжаючи мене додому, ти сказав: «Завтра виїж джаю до Відня». 2. Ти повернувся поспішаючи. 3. Зголоднівши, я прига дав мамині обіди. 4. Іринка йшла співаючи. W Вправа 275. Прочитайте уривки з байок Василя Симоненка. Знайдіть і зачитайте дієприслівникові звороти. Оцініть поведінку і висловлювання Хмеля («Хміль на дубі»). Подумайте, що мав би йому у відповідь сказати Дуб. Чи трапляється таке серед людей? Поясніть зміст байки «А в голові що?». ХМІЛЬ НА ДУБІ

Довився якось Хміль аж до верхів’я Дуба і, зиркнувши на світ з такої висоти, надувшись вельми, закопилив губу та й став ректи * : ** — Хвала мені! Тепер я вже при чині — не те, що вившися раніше на Тичині”. Тепер я на такій височині, що неможливо вже не заздрити мені...

А В ГОЛОВІ ЩО?

Капусту вгледівши, аж скрикнула Трава: - Оце так-так! Оце так голова! Вправа 276. Складіть невеликий гумористичний зв’язний текст (10-14 речень) або окремі речення, використовуючи відповідні до змісту фразеологізми з рубрики «Культура мовлення». Зразок. Від переляку Оленка побігла не чуючи ніг під собою. * Ректи — промовляти. ** Тичина - довга палиця для підтримування рослин, які в’ються.

129

Культура мовлення Фразеологізми з дієприслівниками Фразеологізм

Значення

бігти висолопивши язик

бігти дуже швидко, знесилитися, задйхатися;

говорити не переводячи духу

говорити швидко, важко дихаючи;

гублячи душу

втрачати якісь якості, особливості;

дивитися витріщивши очі

дивитися пильно, уважно або з цікавістю;

збившись 3 ніг

дуже втомитися, набігавшись, находившись або від різних клопотів;

зціпивши зуби

стримуючи свої почуття, бажання; напруживши всі сили;

нашорошивши вуха

напружено, уважно до чогось прислухатися;

не моргнувши оком

зробити щось дуже швидко, анітрохи не замислюю чись, без сумнівів;

не чуючи ніг під собою

дуже швидко; відчуваючи сильну втому від надмір ного, швидкого бігання, ходіння;

не тямлячи себе

дуже сильно хвилюватися, збуджуватися; втрачати ви тримку під впливом особливо сильних почуттів;

тягнучи за язик

спонукаючи, змушуючи кого-небудь сказати щось, ви словитися з якогось приводу.

Вправа 277. Напишіть роздум (10-12 речень) на одну з тем: «Хто ж, якщо не йЖі я...» або «Ти знаєш, що ти людина...» (В. Симоненко), використавши взяті з довідки та самостійно дібрані дієприслівники й дієприслівникові звороти. Довідка: замислюючись над долею Землі; дбаючи про довкілля; поса дивши дерево; знаючи закони природи; мешкаючи поблизу...; замулюючи ріки; топчучи польові квіти; зігріваючи любов’ю; поспішаючи, не помітити; вболіваючи, зупиняючи, не даючи...

§ 35. ДІЄПРИСЛІВНИКИ НЕДОКОНАНОГО І ДОКОНАНОГО ВИДУ Вправа 278. Прочитайте речення. Випишіть з них дієслова, згрупувавши їх шК за чотирма основними формами: інфінітиви, способові форми, дієприкметни ки, дієприслівники. Визначте (усно) спочатку спільні, а потім відмінні морфо логічні ознаки кожної групи дієслів. 1. Інженер, опанувавши своє хвилювання, ніби нічого не сталося, ще раз натискає на педаль, просить асистента підняти капот автомобіля і поспостерігати, як «поводиться» щойно відремонтований мотор (3 газе ти). 2. Милуючись собою, задивлена в гладінь озера дівчина не помітила, як надійшли хмари й почало блискати й гриміти, стрясаючи довкіллям (З журналу).

Дієприслівники так само, як і їх початкові — способові форми та дієприкметники, мають значення недоконаного чи доконаного виду. Наприклад: брати - беручи, білити - білячи; вибрати - вибравши, вибілити - вибіливши. Дієприслівники недоконаного виду (gerunziul imperfectiv) озна чають незавершену додаткову дію і творяться від основи теперішнього часу дієслів недоконаного виду за допомогою суфіксів -учи (-ючи) та -ачи (-ячи). Наприклад: в’язати - в’яж-уть - в’яж+учи, лежати леж-ать - леж+ачи. Дієприслівники доконаного виду (gerunziul perfectiv) оз начають закінчену додаткову дію і творяться від основ інфіні тива дієслів доконаного виду за допомогою суфіксів -виїи та -іии. Наприклад: прагнути - прагну-ти - прагну-вши; вбігти вбіг-ти - вбіг+ши.

Вправа 279. Розгляньте таблицю і сформулюйте свої висновки про використання суфіксів -учи (-ючи) та -ачи(-ячи). Творення дієприслівників недоконаного виду Основа тепер ішнього часу

Суфікси дієприслівників

казати

наж -уть

-учи

каж + -учи — кажучи

СЯЯТИ

ся[ іі-у]ть

-учи (-ючи)

сяй + -учи — сяючи

лежати

леж-ать

-ачи

леж + -ачи — лежачи

СТОЯТИ

сто [й-а]ть

-ачи (-ячи)

стой + -ачи — стоячи

робити

роб[л'-а]ть

-ачи (-ячи)

робл' + -ачи — роблячи

Інфінітив недоконаного виду (що робити?)

Дієприслівники недоконаного виду (що роблячи?)

Вправа 280. Від дієслів утворіть і запишіть дієприслівники недоконаного виду. З’я суйте, від яких дієслів такі утворення неможливі й чому. Позначте дієприслівникові суфікси. Бродити, взяти, голити, дати, добирати, заганяти, завести, заземлити, зіставити, лякати, межувати, молити, надавати, перемагати, радіти.

Вправа 281. Розгляньте таблицю і сформулюйте власні висновки про використання суфіксів -вши і -ши. Творення дієприслівників доконаного виду Інфінітив доконаного виду

Основа інфінітива

Суфікси дієприслівників

(що .зробити?)

здати залити зачути зуміти внести спекти

Дієприслівники доконаного виду (що зробивши?)

зда-тн

-вши

зали-ти

-вши

зачу-ти

-вши

зумі-ти

-вши

внес-ти

-ши

спек-ти

-ши

зда + вшн — здавши зали + вшн — заливши зачу + вшн — зачувши зумі + вшн — зумівши ВНІС + ПІН — внісши СПІК + ПІН — спікши

У дієприслівникових суфіксах -учи(-ючи), -ачи(-ячи), -вши, -ши завжди пишемо и. Наприклад: в'янучи, дбаючи, дрижачи, дроблячи, забавивши, * забагши (забагнувши).

Вправа 282. Від дієслів утворіть дієприслівники доконаного виду. З’ясуйте, від яких дієслів такі утворення неможливі й чому. Автоматизувати, бризнути, вбігти, взяти, вибрати, вигнути, внести, вносити, добути, збідніти, змолоти, зрозуміти, зрости, купувати, молоти.

Вправа 283.1. Спишіть речення, утворивши від дієслів, що в дужках, відповідні до змісту форми дієприслівників. Розставте розділові знаки. Усно поясніть вибір і пра вопис суфіксів, а також вживання розділових знаків при дієприслівникових зворотах та одиничних дієприслівниках. 1. Наша баскетбольна команда (прийняти) виклик супротивника, по годилась на повторну гру (3 газети). 2. Обличчя натхненно розшарілося і (освітитись) якимись новими думками стало мовби тоншим, інтелектуальнішим, у ньому з’явилася сила нових несподіваних відтінків (Олесь Гончар)- 3. В туман (загорнутись) далекі тополі в душі вигравають мінор ну гаму (П. Тичина). 4. Усе зраділо (стрівати) день, і день зрадів (розцві тати), ясний, теплий, погожий (Панас Мирний). 5. Нам вічно треба небом жити по шию (бути) в планеті! (М. Вінграновський). 6. Земля — сором’яз лива дівчина від сну прокинувшись над ранок одягне сукню днем заквіт чану прикрившись голубим туманом (Н. Гуйванюк). * Забагнути (забагнувши) — дуже чогось несподівано захотіти.

II. Використавши третє, четверте і шосте речення, створіть власну пейзажну ай» замальовку (опис) з п’яти-шести речень або опишіть пейзаж, змальований художником Архипом Куїнджі.

А. Куїнджі. Степ. Нива

Вправа 284. Випишіть дієприслівники. Позначте дієприслівникові суфікси. Усно вкажіть вид дієприслівників. Думати, познайомившись, зів’ялий, доглянувши, знайшовши, дряпа ючи, створив, донісши, прочитавши, написаний, доглядаючи, зробивши, прочитати, почистивши, прагнучи, дослухавшись, спугнувши, здійняв ши, докинувши, прокидаючись, поранений, понурившись, знесилившись, зеленіти, помножуючи, утвердити, понадіявшись, стежачи, дозріваючи, подорослівши, йду, стоячи, пожовтівши, плекаючи, пережитий, поназби равши, знепритомнівши, дошиваючи, застерегти. Кл юч: у кожному обраному вами дієприслівнику підкресліть третю від початку букву. З цих літер складіть прислів’я. Поясніть його значення.

h-.j

Вправа 285. Скориставшись відомими вам словотворчими (наприклад, префіксами, суфіксами) та формотворчими засобами, змініть вид дієприслівників і запишіть їх парами. Чи завжди це було можливо? Чому? Чи змінюється при цьому значення слова?

Гортаючи, сіявши, питаючи, зазнавши, догоджаючи, змагаючись, за співавши, згорнувши, дбаючи, прозріваючи, віддихавшись, ріжучи, полю чи, натиснувши, прийнявши, нагнівавшись, переклавши, спромігшись. Час дієприслівника залежить від його виду (доконаного чи недокона ного) та часу дієслова-присудка.

У дієприслівниках недоконаного виду значення теперішнього, минулого чи майбутнього часу залежить від основного дієслова, яке виконує роль присудка. Наприклад: Читаючи книгу, роблю випис ки (теперішній час). Читаючи книгу, робив виписки (минулий час).

133

Читаючи книгу, робитиму виписки (майбутній час). Дієприслівники недоконаного виду з суфіксами -учи (-ючи), -ачи (-ячи) завжди вира жають дію, одночасну з названою основним дієсловом. Дієприслівники доконаного виду можуть виступати тільки в зна ченні минулого й майбутнього часів. Вони завжди вказують на таку додаткову дію, яка передує основній, названій дієсловом-присудком. Наприклад: Прочитавши книгу, роблю виписки - минулий час пе редує теперішньому. Прочитавши книгу, робив виписки - минулий час передує іншому минулому часу. Прочитавши книгу, робитиму виписки — майбутній час передує іншому майбутньому часу.

Вправа 286. Прочитайте речення, знайдіть у них дієприслівники та з’ясуйте, чи ма ють вони значення часу. Як ви це з’ясовували? 1. Любуючись Карпатами, гості все далі й далі заходять у гори (3 жур налу). 2. Річка, вийшовши з берегів, у двох місцях розмила залізничне полотно та завдала шкоди посівам (3 газети).

Вправа 287. Перетворіть набір слів у чотири речення таким чином, щоб ко жен із дієприслівників недоконаного виду виступав відповідно у значенні те перішнього, минулого й майбутнього часів. Запишіть речення, поставте по трібні розділові знаки, підкресліть дієприслівники й дієслова-присудки. 1. Я, чекати, ви, стоячи, на, зупинка, автобус. 2. Часом, ідучи, до, шко ла, зустрічати, ваш, братик. 3. Учень, збираючи, матеріал, готувати, до повідь, на, заняття, гурток. 4. Беручи, до, рука, фотографія, завжди, зга дувати, ви.

Вправа 288. Перетворіть набір слів у речення (їх буде вісім) таким чином, щоб діє прислівник доконаного виду виступав у значенні минулого й майбутнього часів. Під кресліть дієприслівник і дієслово-присудок. Поясніть правопис не з дієприслівника ми та написання коми при одиничних дієприслівниках і дієприслівникових зворотах. 1. Вибравши, подарунок, ми, зразу, ж, придбати, він. 2. Цей, гість, не, піти, не/напрацювавшись. 3. Несподівано, зустрівшись, з, брат, ми, дуже, зрадіти. 4. He/закінчивши, один, справа, не, почати, інший.

Вправа 289. Перепишіть речення, знайдіть і підкресліть як члени речення дієпри слівникові звороти й окремі дієприслівники. Визначте вид і час дієприслівників, ви користавши для напису зверху такі скорочення: док. в. - доконаний вид; мин. ч. минулий час, майб. ч. - майбутній час. 1. Сказавши своє, Петро, закинувши гордо голову назад, мов лев, вийшов мовчки з хати (О. Кобилянська). 2. В очах дівчини зблисли дві сльози, і, не кажучи ані слова, вона гаряче стисла руку свого рятівни ка (І. Франко). 3. Біля самого вітряка, розгортаючи жита і синій сон над ними, виходить уся в темному жіноча постать, і співоче стрепенулася тиша (М. Стельмах). 4. Може, і зараз оце вона сидить перед репродукто ром, чекаючи батька з роботи, і слухає вісті з ефіру (За Олесем Гончаром).

рс Вправа 290. Поділіться на чотири групи. Перша записує сім дієприкметників “ недоконаного виду, друга - стільки ж дієприкметників доконаного виду, третя група будує речення з дієприслівниками недоконаного виду, а четверта - з дієприслівниками доконаного виду. Перша і друга групи визначають значення часу дієприслівників. ;і

Вправа 291. І. Прочитайте текст, перекажіть його. Розкажіть, користуючись за потреби інтернет-джерелами (або іншими довідниками), про українців чолові чої статі, зображених на гривнях: хто вони і чим заслужили бути на паперових банкнотах держави. II. Випишіть з тексту дієслова, утворіть від них дієприслів ники відповідного виду. Поясніть свій вибір. ШУКАЄМО ЖІНКУ НА БАНКНОТАХ СВІТУ

Виявилося, що у монетній справі процвітає дискримінація за тендер ною ознакою. Жінок зображають на банкнотах набагато менше аніж чо ловіків. Найпопулярніша дама — англійська королева: портрет Єлизавети II прикрашає лицьову сторону всіх англійських банкнот та інших держав, що входять у Британську співдружність. До появи євро на купюрах бага тьох європейських країн зустрічалися різні жінки — звісно ж, менш відо мі ніж королева. На 20 німецьких марках — письменниця Дросте-Хюльскофф, на 100 марках — піаністка Клара Шуман, на 1000 італійських лір — педагог Марія Монтессорі, на 100 норвезьких кронах — оперна спі вачка Кірстен Флагстад. На 10-доларовій канадській купюрі зображена Віола Деснонд - відо ма правозахисниця, яка боролася за расову рівність у Канаді. До речі, це перша канадська жінка, яка з’явилася на банкноті (до цього на канад ських купюрах зображали тільки британок). З усіх сучасних українських гривень жінка зображена лише на одній — на 200-гривневій купюрі — це Леся Українка, відома українська письмен ниця, перекладачка й культурна діячка (За Т. Баранько).

Вправа 292. Напишіть есе про те, кого ще з видатних українських жінок, на

Зле вашу думку, можна було б зобразити на гривнях. Свої міркування аргумен туйте.

§ 36. ПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ДІЄПРИСЛІВНИКІВ У ПОБУДОВІ РЕЧЕНЬ. ВИКОРИСТАННЯ ДІЄПРИСЛІВНИКОВОГО ЗВОРОТУ ЯК ЗАСОБУ ЗВ’ЯЗКУ РЕЧЕНЬ У ТЕКСТІ

Вправа 293.1. Спишіть речення. Підкресліть дієприслівники. З’ясуйте, чому частина з них не виділена комами. 1. І я, заплакавши, назад поїхав знову на чужину. 2. А я стою похи лившись, думаю, гадаю. 3. Чайка скиглить літаючи, мов за дітьми плаче. 4. Там могили з буйним вітром в степу розмовляють, розмовляють сумую чи (3 творів Т. Шевченка). II. Утворіть і запишіть власні чотири речення з дієприслівниками навчаючись, праг нучи, подолавши, не засмутивши. При побудові речень з дієприслівниковими зворотами варто зверну ти увагу на таке: а) дієприслівниковий зворот має зв'язок із підметом: нахилив шись до води, верба милувалася своєю вродою. б) дієприслівниковий зворот в односкладному реченні має зв'язок із присудком, який вказує на особу (в односкладних реченнях з голов ним членом у формі присудка підметів немає, а не вони пропущені), ок рім безособових речень. Вдивляючись у твої очі, (я) шукаю відповіді на своє запитання.

Дієприслівники означають другорядну, порівняно з дієсловом-присудком, дію, але дію того самого підмета, тому дієприслівникові звороти неможливі в реченнях із двома виконавцями двох таких дій або в реченнях, у яких неможливо вставити підмет (безособових). По рівн.: неправильно: Повернувшись зі школи, мене радісно зустрів котик (котик зі школи не повертався) і правильно: Коли я повернувся зі школи, мене радісно зустрів котик. Або: Повернувшись зі школи, я побачив (обійняв) котика, який радісно мене зустрів. Порівн.: неправильно: Прочитавши фантастичний роман Га лини Рис «Намалюй мене пташкою», мені хочеться розказат и уривок (безособове) і правильно: Прочитавши фантастичний роман Гали ни Рис «Намалюй мене пташкою», я (ти, він, Олена, ми, вони тощо) хочу (хочеш, хоче, хочемо, хочуть) розказати уривок.

Вправа 294.1. Прочитайте цікавинки про тварин. Знайдіть дієприслівникові зворо ти, поясніть розділові знаки при них. 1. Видри, зіштовхуючись з небезпекою, демонструють своїх дитинчат, щоб викликати у нападника співчуття. 2. Боячись бути забраними течією, морські видри уві сні тримаються за лапи. 3. Білки, закопавши жолуді на зиму, забувають точне місце — так завдяки їхній забудькуватості що року виростають тисячі дерев. 4. Дельфіни, кличучи когось із родичів,

називають їх по іменах. 5. Пінгвіни не тільки проводять разом усе життя, а й, роблячи своєму партнерові пропозицію бути разом, витрачають бага то часу на пошук відповідного камінчика. 6. Червоні панди, маючи дуже пухнасті хвости, використовують їх узимку як ковдри, щоб зігрітися під час сну. 7. Білі ведмеді вітають один одного, торкаючись носами. 8. Сло ненята, смокчучи кінчик хобота, заспокоюються (Інтернет-джерело). . II.Пригадайте, які дикі тварини (птахи) живуть у вашій місцевості та що ви знаєте про їхню поведінку. Складіть невеличку (шість-сім речень) розповідь про них, використовуючи одиничні дієприслівники та дієприслівникові зворо ти. Пам’ятайте, що дієслово-присудок і дієприслівник виражають дію того са мого підмета.

Вправа 295. Перетворіть кожен запис у речення з дієприслівником чи дієприслів никовим зворотом, замінивши один з інфінітивів на дієслово-присудок, а інший - на дієприслівник. Пам’ятайте, що виконавцем дії, названої присудком і дієприслівни ком, є той самий підмет. Підкресліть обидві дієслівні форми і поставте потрібні роз ділові знаки. Зразок. Читаючи, ми виписували окремі уривки в зошит. 1. (Читати) ми (виписати) окремі уривки в зошит. 2. Учні (втомитись, вирішити) опівдні зробити привал. 3. (He/залишати) на вихідні я сьогодні (зробити) уроки за розкладом понеділка. 4. (Служити) в армії мій брат часто (писати) нам листи. 5. (Набігатись) за день діти (повечеряти) і міцно (заснути). 6. (Програвати) наша команда (не/занепасти) духом і на остан ніх хвилинах матчу (здобути) перемогу. 7. По дорозі до школи учні весело (гомоніти, обговорювати) святковий концерт.

Вправа 296. Прочитайте речення. З’ясуйте причини допущених помилок. ВиСмШ правте (перебудуйте) й запишіть речення без помилок. Чи у всіх виправлених реченнях збереглися дієприслівники? 1. Здавши прочитану мною книжку, бібліотекар запропонував взяти нову. 2. Граючи баскетбол, мати покликала мене вечеряти. 3. Не вивчив ши матеріалу, учителька не поставить тобі позитивну оцінку. 4. Не знаю, що там робиться, не побувавши дома. 5. Один раз читаючи параграф,

137

можу відповісти урок на «відмінно». 6. Навчившись грати в шахи, буду взяти участь у турнірі. 7. Виконуючи домашнє завдання, до мене при йшла подруга. 8. Працюючи на городі, мені захотілося відпочити. Вправа 297. Перебудуйте та запишіть речення так, щоб у кожному був дієприслів никовий зворот. Зверніть увагу на співвідношення часу в присудку та дієприслівни ковому звороті. 1. Ми попили джерельної води, пожвавішали і пішли бадьоріше. 2. Коли мати прийшла з роботи, вона побачила, що скрізь прибрано. 3. Під’їхав до зупинки рейсовий автобус і забрав решту пасажирів. 4. Артем мріяв стати геологом і збирав колекцію гірських порід. 5. Коли я одержував свіжий примірник журналу, то читав його сам і давав читати іншим. 6. Учні впо рядкували подвір’я школи і посадили попід паркан кущі бузку.

ч*? ="= Вправа 298. Уважно прочитайте кожну групу речень. Подумайте, як можна використати дієприслівниковий зворот для підсилення смислового і структур ного зв’язку між реченнями та для їх об’єднання в складне ціле. Утворений вами текст запишіть. 1. Розтанув сніг. З берегів вийшли річки. Вода покрила низини і луки. 2. Пригріває сонце. Птахи повертаються до нас. Вони переповнюють сад ки, гаї, ліси своїм голосним і радісним співом. 3. Вилетіли зі своїх зимових квартир бджоли і джмелі. Вони хазяйновито облітають садки і беруться за роботу.

О. Шовкуненко. Весна

Схема розбору дієприслівника як особливої форми дієслова (Морфологічний розбір дієприслівника) 1. Незмінювана форма дієслова. 2. Від якого дієслова утворений дієприслівник. 3. Доконаного чи недоконаного виду. 4. Час відносно основної дії. 5. Синтаксична роль. 6. Особливості вимови та написання.

Зразок: Чайка скиглить літаючи, мов за дітьми плаче (Т. Шевченко). Літаючи - діеприсл., утв. від дієсл. літати, недок. вид, теп. ч., обста вина, у суф. пишемо и. гт Вправа 299. Прочитайте речення. Знайдіть у них дієприслівники та, дотримуЛ» ючись схеми, зробіть їх усний і письмовий розбір. Чому перед чекаючи немає коми?

1. Марія, загорнувшись у теплу пухнасту шаль, сидить на веранді че каючи (Ірина Вільде). 2. Лісовик, щось воркочучи, закурює люльку, сівши на зваленому дереві (Леся Українка). 3. Я стояв, намагаючись триматися гідно (О. Лущевська). 4. Сховавши обличчя в долоні, вона водила ними, немов розтираючи замерзлі на морозі щоки (О. Лущевська). 5. Перехопив ши мій похмурий погляд, вона завагалася, її очі забігали. 6. Увійшовши до парку, ми на мить вмовкли (О. Лущевська).

Вправа 300. Прочитайте уривок з вірша Васіле Александрі. Розкажіть усно СІі/ про свої враження. Випишіть усі дієслівні форми та перекладіть слова румун ської мови українською мовою, вказуючи форму (особове дієслово, дієпри кметник, дієприслівник). Чи збіглися дієслівні форми в обох мовах? Зробіть письмовий розбір двох дієприслівників. TUNETUL

Pe lanul lung si vercle, cu graul rasarit, O umbra calatoare se-ntinde meet si trece, Precum un rau de munte cand gheata s-a topit Se varsa peste maluri, campiile sa-nece. E umbra unor nouri albi, usori, marunti Ce luneca sub soare, claclind un lant de munti; Ei vin in miezul zilei c-un surd si tainic sunet Si, ca semnal de viata, aprind in cer un tunet. La rasarit urare! urare la apus! Un card de vulturi ageri, rotindu-se pe sus, Se-nalta ca s-asculte mult vesela fanfara Ce buciuma prin nouri frumoasa primavara.

139

Вправа 301. Розгляньте «хмарку» слів. Поясніть за «хмаркою» вивчену тему.

. Вправа 302. Складіть і запишіть невеличку (шість-вісім речень) розповідь Пр0 свій день у школі, використовуючи різні дієслівні форми, зокрема й діє прислівники.

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ 1. Що спільного в дієслівних формах намалювати картину, намальована картина, намалював картину, намалювавши картину? 2. Що називаємо дієприслівником? З’ясуйте, чим ви значення дієприслівника відрізняється від визна чень дієслова і прислівника. 3. Чи є в румунській мові дієприслівник? 4. У чому різниця між дієприслівниками доконаного та недоконаного виду? Підтвердіть це прикладами. 5. За допомогою яких суфіксів творимо дієприслівники недоконаного виду? Підтвердіть це прикладами. 6. За допомогою яких суфіксів творимо дієприслівники доконаного виду? Наведіть приклади таких утворень. 7. Яку другорядну дію (а вона відбувається в часі) виражають дієпри кметники доконаного, а яку — недоконаного виду? 8. До якої іншої форми дієслова дієприслівники подібні тим, що ма ють лише вид і перехідність/неперехідність? 9. Чи завжди відокремлюємо одиничний дієприслівник? Наведіть приклади речень відокремлення й невідокремлення одиничного дієприслівника. 10. Пригадайте правила написання не з дієприслівниками. Наведіть приклади. 11. Яку синтаксичну функцію виконує дієприслівник? Доведіть це прикладами. 12. Пригадайте визначення дієприслівникового звороту. Коли та як виділяємо дієприслівниковий зворот на письмі? Наведіть ііриклади.

140

Не забувайте наводити приклади до кожного запитання. Оцініть кожну правильну відповідь в 1 бал. Поставте собі оцінку. За бажанням повідомте її вчителю/вчительці. ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ ДО ТЕМИ «ДІЄПРИСЛІВНИК»

1. Від слів утворіть дієприслівники, вкажіть у них су фікси, визначте вид. Казати, закінчити, скласти, писати, бити, ді яти, збудувати, виїхати, здобути, стерти, з’їсти. 2. Спишіть речення. Розставте правильно розділові знаки. Підкресліть дієприслівники або дієприслівникові звороти. Над горами ліловими над буйними нетрями стояв сліпучий со нячний ранок граючи всіма кольорами веселки. Мільярди перлин мерехтіли на всьому випромінюючи маленькі сонця розсипаючи спектри на лапатім листі дубів Вони мерехтіли там часом одривалися нечутно і летіли вниз блискаючи межи стовбурами і прошива ючи синій холод глибоких сутінків (Іван Багряний). 3. Відредагуйте речення. 1. Даруючи квіти подрузі, йому було приємно. 2. Відчиняючи вікно, видно ряд квітучих вишень. 3. Блукаючи лісом, нами було зібрано два кошики суниці. 4. Заходячи в кімнату, сестра сиділа й пила чай. 5. Слухаючи тебе, з’явилося бажання частіше зустрічатися. 4. Розкажіть про свою мандрівку на природу, використовуючи дієпри слівники з не. 5. Обміркуйте ситуацію: ваш найближчий друг або ваша найближча подруга має виступити перед класом з повідомленням про захист навколишнього середовища, але дуже хвилюється. Напишіть де сять речень, які допоможуть йому/їй побороти хвилювання. Вико ристайте у своїх реченнях одиничні дієприслівники та дієприслів никові звороти. 6. Прочитайте вірш Катерини Євстратової. Визначте основні ідеї цієї поезії. Знайдіть у тексті дієприслівники та дієприслівникові зворо ти, поясніть розділові знаки.

МИ ВТРАЧАЄМО МРІЮ...

Ми втрачаємо мрію свою на шляху, зрозумівши її недосяжність, зрозумівши стежку доволі важку та обставин життя невблаганність. Ми втрачаємо мрію, назавжди бува, або кидаєм на далеке майбутнє, на полицю найвищу, де тихо душа розкладає пасьянси незбутні.

Хтось легко прийнявши та не озирнувшись йде далі, без суму та болю. А хтось, не по волі мрії позбувшись, сваритиме зорі та долю. Хтось візьметься за інше, не втрачаючи час, наче знав і раніш, що так буде. Хтось у відчаї крикне до неба: «Я пас, я не можу про це навіть чути!». Ми втрачаємо віру, що буде все так, як в думках у своїх розписали. Звертаємо з шляху одразу, однак чи ми шанс другий мрії давали? Чи віддали всі сили для неї, чи йшли ми до кінця з нею вперто та сміло? Чи просто злякались думками своїми та звернули до легшої цілі? Може, наші страхи насправді є ниці та більш стати потрібно відважним, щоб не стали забитими вищі полиці, щоб не стало усе недосяжним?.. Оцініть кожну правильну відповідь у 2 бали. Поставте собі оцінку. За бажанням повідомте її вчителю/вчительці.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДІЄПРИСЛІВНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА І варіант І рівень Альтернативні тести зі стверджувальною або заперечною відповіддю 1. Дієприслівник — особлива незмінна форма дієслова. Так чи ні. 2. Дієприслівник не має закінчення. Так чи ні. 3. У дієприслівника є ознаки дієслова і прислівника. Так чи ні. 4. Дієприслівники мають значення доконаного і недоконаного виду. Так чи ні. 5. Дієприслівник разом із залежним словом утворює зворот. Так чи ні. 6. Дієприслівник у реченні виступає обставиною. Так чи ні.

II рівень Тести з вибором однієї правильної відповіді

1. Правильним є твердження у рядку А дієприслівник називає ознаку предмета Б дієприслівник називає додаткову дію В дієприслівник називає ознаку іншої ознаки Г дієприслівник називає кількість предметів 2. Усі слова - дієприслівники в рядку А заснувши, переможений, бажаючи, зробивши Б лежачи, ніяковіючи, бажаний, зрозумілий В любити, зрозумівши, граючись, позеленівши Г йдучи, стрибаючи, соромлячись, написавши 3. Усі дієприслівники доконаного виду в рядку А заднвляючнсь, запитуючи, склавши, бажаючи Б посміхаючись, малюючи, приспівуючи, танцюючії В заволодівши, сховавшії, взявшії, кинувшись Г опанувавшії, дякуючії, маючії, усміхаючись 4. Пунктуаційну помилку допущено в реченні

А Вона не звикла сидіти склавшії руки. Б Усі прийшлії не змовляючись. В Повідомившії про концерт учитель вийшов із класу. Г Розпрощавшись із друзями, я побігла додому. 5. Не треба відокремлювати дієприслівниковий зворот у рядку А Не спитавши броду не лізь у воду. Б Гриць тремтячи від холоду горнувся до батька. В Не розбивши крашанки не спечеш яєчні. Г Не треба сидіти склавшії руки. 6. Усі дієприслівники з не пишемо разом у рядку А не/зуппняючпсь, не/здужавшп, не/волячп Б не/торкаючпсь, не/хтуючп, не/зрозумівшп В не/гаючп, не/похптнувшпсь, не/віддячпвшп Г не/прптомніючп, не/дочувшп, не/навпдячп III рівень Тести на встановлення відповідності

1. Установіть відповідність між дієприслівниками та їх характерис тиками. 1 2 3 4

Малюючії картину, художник змішував фарби. Прочитавшії книгу, робив виписки. Згубивши, не плач, а знайшовшії, не радій (Народна творчість). Збираючи матеріал, писатиму доповідь. А дієприслівник доконаного виду теперішнього часу Б дієприслівник доконаного виду майбутнього часу

143

В дієприслівник доконаного виду минулого часу Г дієприслівник недоконаного виду минулого часу Д дієприслівник недоконаного виду майбутнього часу 2. Установіть відповідність між словом і суфіксом. 1 розгорта... А -вшн 2 вшило... Б -ючн Зкаж... В-учи 4робл... Г -ачп Д -ячн 3. Установіть відповідність між словом і частиною мови.

1 читаю 2 прочитаний 3 читаючи 4 читач

А іменник Б прикметник В дієслово Г дієприкметник Д дієприслівник

IV рівень Тест, відкритого типу Використовуючи дієприслівники та дієприслівникові звороти, напи шіть есе з теми «Найважча дорога завжди веде до вершини» (Крістіна Агілера).

II варіант I рівень Альтернативні тести зі стверджувальною або заперечною відповіддю 1. Дієприслівник — особлива незмінна форма дієслова. Так чи ні. 2. Дієприслівники мають суфікси -учи, -ючи, -ачи, -ячи. Так чи ні. 3. У дієприслівника є ознаки дієслова і прикметника. Так чи ні. 4. Дієприслівники не мають категорії виду. Так чи ні. 5. Усі дієприслівники з не пишемо окремо. Так чи ні. 6. Одиничний дієприслівник відокремлюємо комою завжди. Так чи ні. II рівень Тести з вибором однієї правильної відповіді

1. Правильним є твердження у рядку А дієприслівник називає ознаку іншої ознаки Б дієприслівник називає кількість предметів

В дієприслівник називає ознаку предмета Г дієприслівник називає додаткову дію 2. Усі слова - дієприслівники в рядку А люблячи, страждаючи, мріючи, переможений Б заснувши, опритомнівши, бажаючи, зрозумівши В граючись, застиглий, позеленівши, придбати Г гуляючії, стрибаючи, соромлячись, написаний 3. Усі дієприслівники недоконаного виду в рядку А задпвляючпсь, запитуючії, склавшії, бажаючії Б посміхаючись, малюючи, приспівуючи, танцюючії В заволодівши, сховавшії, взявшії, кинувшись Г опанувавшії, дякуючії, маючії, усміхаючись 4. Пунктуаційної помилки немає в рядку А Вчителька, опитавши всіх учнів виставила оцінки в журнал. Б Усі прийшлії, не змовляючись. В Відпочивши я прийнявся знов за роботу. Г Батьки ніколи не сидять склавшії руки. 5. Не потребує редагування речення в рядку А Виконуючії домашнє завдання, до мене прийшла подруга. Б Працюючії на городі, мені захотілося відпочити. В Співаючії в хорі, я вивчила багато пісень. Г Граючії в кімнаті, до мене зайшла сестра. 6. Усі дієприслівники з не пишемо разом у рядку А не/попрощавшпсь, не/зрозумівшп, не/спптавшп Б не/покладаючпсь, не/стершп, не/прагнучп В не/волячп, не/дочуваючп, не/навпдячп Г не/прптомніючп, не/працюючп, не/порушуючп III рівень Тести на встановлення відповідності

1. Установіть відповідність між дієприслівниками та їх характерис тиками. 1 Намалювавшії сюжетну картину, А. ііна побігла показати її вчителю. 2 Читаючії повість, робив виписки. 3 Не володіючії теорією, не зможеш використати її практично. 4 Розуміючії тему, знаходжу потрібне набагато швидше. А дієприслівник недоконаного виду теперішнього часу Б дієприслівник доконаного виду майбутнього часу В дієприслівник доконаного виду минулого часу Г дієприслівник недоконаного виду минулого часу Д дієприслівник недоконаного виду майбутнього часу

145

2. Установіть відповідність між словом і суфіксом. А -віпп 1 намалюва... Б -ючп 2 стеж... В -учи 3 працю... 4 піші... Г -ачп Д -ячи 3. Установіть відповідність між словом і частиною мови. 1 написаний А іменник 2 написати Б прикметник 3 писанка В дієслово 4 написавши Г дієприкметник Д дієприслівник

IV рівень Тест, відкритого типу Використовуючи дієприслівники та дієприслівникові звороти, напи шіть есе за висловом Джона Брауна: «Можливо все, неможливе просто потребує більше часу». > Оцініть свої знання з теми «Дієприслівник» за допомогою смайликів. ЗАСВОЇВ (ПА} ВІДМІННО 12-10 балів

ЗАСВОЇВ (ЛА) ДОБРЕ &-7 балів

ЗАСВОЇВ

МАЙЖЕ НЕ

1-ЛАІ

ЗАСВОЇВ (-ЛА) 3-1 бали

ПОСЕРЕДНЬО 6-4 бали

§ 37. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ СТИЛЬ МОВЛЕННЯ

Вправа 303. Прочитайте тексти і вкажіть мовні засоби, які свідчать, що це ЯК публіцистичні тексти. І. Міжнародний день рідної мови — день, який відзначають 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різнома ніття та багатомовності» було оголошено на XXX сесії Генеральної конфе ренції ЮНЕСКО у листопаді 1999 року. Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зник нення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної прина лежності особи. Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов і багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги. В Україні це свято відзначають з 2002 року, коли для зміцнення дер жавотворчої функції української мови та сприяння вільному розвитку

й використанню інших мов національних меншин України було видане розпорядження уряду «Про відзначення Міжнародного дня рідної мови» (З інтернет-джерел). II. 12 вересня 2019 року в артінфо центрі «Czernowitz-Чернівці» впер ше відкрили інклюзивну виставку дитячого живопису «Мій світ і мої мрії». На ній представлені унікальні роботи 52 особливих маленьких ху дожників. Упродовж двох місяців діти разом з артпедагогами створювали власні картини, які відображають їхнє іцире світосприйняття. Тепер їхні роботи можуть побачити всі охочі. Координаторка інклюзивного проекту «Світ очима дітей», організатор ка першого у Чернівцях Дитячого інклюзивного культурно-мистецького фестивалю «Наш чудовий СонцеСвіт» Лідія Анциперова зауважила: «Проект “Світ очима дітей” — це продовження на шої діяльності в сфері інклюзії, спрямо ваної на створення рівних умов і рівного доступу дітей з інвалідністю до сфери культури та мистецтва. Ми прагнемо засобами мистецтва показати, як бачать світ особливі дітки, продемонструвати їхні таланти. Хочемо, щоб маленькі митці, які представили нам свої роботи й показали свою довіру до нас, отримали зворотний зв’язок — нашу підтримку та любов...» (З газети).

Публіцистичний стиль — один із функціональних стилів мови, що використовується у сфері масової інформації - у мові преси, радіо й телебачення. Це стиль суспільної комунікації, громадського життя. Він характеризується емоційним забарвленням, піднесеністю мови та ознаками вольової оцінності. Йому притаманні доступний, чіткий виклад, орієнтований на швидке сприйняття повідомлень, стислість і зрозумілість інформації. Такі тексти призначені для емоційного впли ву на читача, слухача, глядача. Тексти цього стилю мають писемну й усну форми. Стосуючись конкретної інформації, наукових фактів, публіцис тичний стиль не уникає термінів, книжних словосполучень, іншомов них слів, які часто виконують крім інформаційно-пізнавальної також емоційно-експресивну функцію (За енциклопедією «Українська мова» С. Єрмоленка). ї * Вправа 304. Випишіть з газети або з електронних засобів текст з інформацією vtyz про: 1) культурно-мистецьку подію у вашому чи іншому місті; 2) про міждер жавну зустріч на вищому рівні. Вкажіть, які мовні засоби виконують інформа ційну функцію, а які - емоційно-експресивну.

147

Вправа 305. Випишіть з тексту будь-якого засобу масової інформації п’ять речень з іншомовними словами і п’ять речень з емоційно-експресивними словами. Усно поясніть значення слів. Вправа 306. Доберіть так звані газетні означення до слів успіхи, результати, до мовленість, значення, резонанс і запишіть ці словосполучення (наприклад: пере мога - важлива, очікувана, передбачувана, несподівана...). Зачитайте свої добірки в класі й визначте переможця/переможицю у виконанні цього пошукового завдання. Вправа 307. Візьміть інтерв’ю в однокласника чи однокласниці, які мають цікаве хобі або стали переможцями спортивних змагань, запишіть його (п’ять запитань і п’ять відповідей).

§ 38. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ РОЗДУМУ ДИСКУСІЙНОГО ХАРАКТЕРУ « W Вправа 308. Ознайомтеся з висловами відомих особистостей і письмово сформулюйте - вичерпно, аргументовано - свою згоду чи незгоду з одним з авторів.

1. У давнину люди вчилися для того, щоб удосконалювати себе. У наш час вчаться для того, щоб здивувати інших (Конфуцій). 2. Хіба ви не зна єте, що якщо одні двері зачинені, то є безліч інших, які відчинені? Вір те в себе та свої сили й пам’ятайте, що шляхів завжди декілька, а ваше завдання - віднайти той, що буде ближче вашому серцю (Б. Марлі).

Роздум — це текст, що містить логічно послідовне доведення чи по яснення чогось, низку думок, міркувань, висновків з певної теми.

Теза

Аргументи, докази

Висновок

Дискусія — широке публічне обговорення якогось спірного питан ня; це спір, у якому народжується істина. Дискусія може мати форму діалога або полілога, тобто в ній можуть брати участь двоє або більше людей. Етикетні норми ведення дискусії: 1) уміти слухати опонента; 2) не перебивати його; 3) не підвищувати голос; 4) не вживати різких слів; 5) програвши, не ображатися тощо.

Вправа 309. Розгляньте пам’ятку. Заповніть таблицю, вписуючи слова і сполучення слів, за допомогою яких пов’язуються частини роздуму. ПАМ’ЯТКА Як працювати над твором-роздумом 1. Обов’язковими складовими частинами твору-роздуму є теза (ос новна думка), аргументи, докази (обґрунтування висловленої думки) та висновок. Обсяг твору розраховуємо за формулою: Вступ + Висновок = 1/3 обсягу твору. Якщо твір займає дві сторінки, то загальний обсяг вступу й виснов ку має бути приблизно пів сторінки.

2. Кожну частину твору-роздуму починайте з нового рядка. 3. В основу власного роздуму покладіть питання, яке викликає не згоду між людьми. 4. Наведіть два-три протилежні погляди на обговорюване питання. 5. Обґрунтовуйте власну позицію, переконуючи слухача у слушності своїх думок. Уживайте при цьому вставні конструкції: на мою думку, я вважаю, я переконаний/я переконана, я погоджуюся з думкою..., я не погоджуюся з думкою..., як мені здається, по-моєму... 6. Аргументуйте тезу, використовуючи такі конструкції: з одного боку..., з іншого боку, по-перше, по-друге, тому що, це доводить, на до ведення цієї думки, доказом цього може бути. 7. Доведення висловленої думки доцільно ілюструвати прикладами з літератури чи мистецтва (1-й приклад); з історії, суспільно-політично го чи з власного життя (2-й приклад), використовуючи такі конструкції: прикладом може слугувати, наприклад, не можу не згадати, наведу приклад з власного життя тощо. 8. Сформулюйте висновок, який відповідатиме тезі й органічно випливатиме з аргументів і прикладів. Уживайте мовні конструкції: Отже, Таким чином, Доходимо висновку, що... Отже, завершуючи роздуми про ..., ми доходимо висновку, Підводячи підсумок сказаному, хочу ще раз нагадати про важливість проблеми ... тощо.

Твір-роздум дискусійного характеру має елементи дискусії. У вступніи частині авторові висловлення потрібно довести або спростувати чиюсь думку з того чи іншого питання, описати своє ставлення до почу того чи прочитаного. Потім довести власну думку. В основній частині навести аргументи й докази, завершити висловлення висновками.

Теза

Структура роздуму Аргументи, Приклади докази

Висновок

Вправа 310. Прочитайте вислови відомих особистостей. Оберіть один і ви словте власну думку (шість-вісім речень).

1. Невдача — це просто можливість почати знову, але вже більш мудро (Генрі Форд). 2. Важливо вірити, що талант нам дається не просто так — і за будь-яку ціну його потрібно для чогось використовувати (Марія Склодовська-Кюрі). 3. Як добре, що не потрібно чекати ні хвилини, щоб почати робити світ кращим (Анна Франк). 4. Щастя — це не щось готове. Щастя залежить тільки від ваших дій Далай Лама).

149

Вправа 311. Поміркуйте, чому в наш час у світі є багато безхатьків і що може “ зробити суспільство, щоб їх стало менше. Використовуйте такі стереотипні конструкції: на мій погляд..., я вважаю..., не можу погодитись..., а чи не вар то..., це неприйнятне..., я погоджуюсь... і подібні. Свої роздуми запишіть і поділіться результатами роби з однокласниками та однокласницями. Вправа 312. Обміняйтеся думками з приводу того, як належить користувати ся сучасними ґаджетами у навчальному процесі, у пошуковій роботі, у години дозвілля тощо. Чи шкодить це розвиткові власних творчих можливостей або ж здоров’ю? Вправа 313. Напишіть есе на одну з дискусійних тем, підтверджуючи та/або спростовуючи думку: «Інтернет не зближує. Це скупчення самотності. Ми начебто разом, але кожен сам. Ілюзія спілку вання, ілюзія дружби, ілюзія життя...» (Януш Вишневський), «Грати в комп’ютерні ігри корисно», «Інтернет. Добро чи зло?».

ПРИСЛІВНИК Мій настрій на уроці Розгляньте картинки й оберіть одну, яка найбільше відповідає вашому настрою на початку вивчення нової теми. Поясніть свій вибір.

Опрацювавши матеріал, ви зможете: • розпізнавати прислівники в текст і, визначати їх граматичні ознаки т а синт аксичну роль; • правильно наголошувати прислівники та використовувати їх у мовленні; • утворювати ступені порівняння прислівників; • правильно записувати прислівники, знаходити й виправляти помилки відповідно до вивчених правил; • використовувати потенціал української мови та відповідні ко мунікативні вміння для вирішення нестандартних завдань.

§ 39. ПРИСЛІВНИК: ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНА РОЛЬ гзттг Вправа 314. Прочитайте речення. Випишіть словосполучення, до складу яких Л» входять виділені слова. Поставивши запитання, визначте в цих словосполучен нях головне й залежне слова. Якою частиною мови є ці виділені слова?

1. Коли втомлюсь і вільно спочиваю, до мене в гості завітає хтось, спішу назустріч, двері відчиняю і — наче жду, і наче жду когось (Г. Чубач). 2. Марічка якось дивно усміхнулась (Ірина Вільде). 3. Коли моя бі лява донька виросте, я буду надто старий (Олесь Досвітній). 4. Але воно живе — забуте й незабуте, а час не зупиняється, а молодість біжить, і миті жодної не можна повернути, щоб заново, по-іншому прожить (В. Симо ненко). 5. Повітря в горах дуже прозоре, отже, і видимість стала набага то краща, ніж на рівнині (Олесь Гончар). 6. Десь далеко дуже швидко, наче наввипередки, стукали зенітки (Л. Первомайський).

ПРИСЛІВНИК Самостійна незмінна частина мови, яка виражає

4 ОЗі ГАКУ ДІ СТАНУ

ОЗНАКУ ПРЕДМЕТА

ОЗНАКУ і- 11:0 ОЗНАКИ

Й ВІДПОВІДАЄ А ЗАПИТАННЯ

Прислівник — це незмінна повнозначна частина мови, яка вказує на: 1) ознаку дії чи стану; 2) ознаку іншої ознаки; 3) оз наку предмета. У реченні прислівник виступає обставиною або при судком, рідше - означенням. Наприклад: У парку весело й цікаво. Прислівники, що вказують на ознаку дії, поєднуються з інфініти вом, способовими формами дієслова та дієприслівниками. Наприклад: І. Дід любив ходити розгонисто. 2. Я оцінюватиму змагання обДктивно. 3. Почуваючись втомлено, ми зробили наш привал довшим. Прислівники, які вказують на ознаку іншої ознаки, поєднуються з прикметниками, дієприкметниками та іншими прислівниками. На приклад: Неймовірно радісно нам було побачитись знову. Невелика група прислівників може вказувати на ознаку предме та й поєднуватися з іменниками. Наприклад: 1. Кава (яка?) пр-віденськи надзвичайно смачна та ароматна. 2. Біг (який?) наввипередки йому подобався з дитинст ва.

Вправа 315. Спишіть словосполучення. Підкресліть прислівники та визначте: а) го ловними чи залежними словами вони виступають; б) зі словами яких частин мови поєднуються; в) які ознаки виражають. З трьома словосполученнями усно складіть речення. Абсолютно спокійний, надзвичайно гарний, здивовано оглядаючи, завжди несподіваний, виставити напоказ, зробити по-своєму, важко хво ріти, спокійно спати, щиро усміхатися, дуже хвилюючий, досить актив ний, прекрасно зроблений, кава по-турецьки, рух уперед, сумлінно пра цюючи.

Прислівникові властива одна морфологічна ознака — незмінність. Типова синтаксична роль прислівника — обставина, рідше — прису док, а ще рідше - неузгоджене означення. Деякі прислівники, зокрема треба, можна, необхідно, нема, прикро, соромно, жаль, пора, в безособових реченнях виступають присудками, тому їх ще називають присудковими. Наприклад: 1. Ма тері кожної дитини жаль (Народна творчість). 2. Соромно сліз, що ллються од безсилля (Леся Українка).

Вправа 316. Знайдіть у реченнях прислівники, випишіть їх разом з головними чи залежними словами. У кожному зі словосполучень поставте запитання, яке вказу вало б на смисловий зв’язок прислівника з пояснюваним словом. Усно визначте їх синтаксичну роль у реченні. Зразок: пахнуть (як?) - ніжно. 1. Як парость виноградної лози, плекайте мову. Пильно й ненастанно політь бур’ян. Чистіша від сльози вона хай буде. Вірно і слухняно нехай вона щоразу служить вам, хоч і живе своїм життям (М. Рильський). 2. Ви соко вгорі пролітає ескадрилья літаків (Ю. Яновський). 3. Завтра знову мене чекає подорож... (Ірина Вільде). 4. Тож свідок мовив трохи не до діла. Тут треба чітко провести межу (Л. Костенко). 5. Зблизька ворота рідним димом пахнуть (М. Рачук). 6. Хтось працює на вічність, а хтось просто вічно працює (В. Брюгген). <.■

Вправа 317.1. Розгляньте «хмарку» слів. Випишіть усі прислівники й іменники, які побачи те на «хмарці», розподіляючи їх парами за протилежним значенням. Вкажіть, до якої ча стини мови належить кожна пара слів. Зр аз о к: друг - ворог (імен..).

II. Складіть есе, використовуючи виписані і ч?' слова.

( ЛЬОЛІ ВіДюг СискаУ ()г| 1:МІХ-r.ihn.ijl і т і нрііи iJi-ju!, (І or; ж

.....

Сміх . . і 1 Холод 1 V

' Весна /ЬУг •Спм.о І :ірш. Друг

§ 40. РОЗРЯДИ ПРИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ Вправа 318. Прочитайте речення. Усно визначте, на які запитання відповідаЛ» ють прислівники, якими членами речення вони є. 1. Не треба ховати красу десь глибоко-глибоко в картині (М. Вінграновський). 2. Я й сьогодні з особливим хвилюванням навідуюсь сюди (Б. Антоненко-Давидович). 3. Росинка щодуху мчала навпростець (В. Врублевська). 4. А від Тетянки гриби чомусь ховаються (В. Чухліб). 5. І вчора, і сьогодні надворі холодно і сиро (І. Цюпа). 6. Намагайся говорити коротко, щоб розум слухняний відразу ж зрозумів слова (Горацій). 7. І було тепер зовсім не лячно, а легко й радісно (В. Врублевська).

Прислівники вказують на спосіб дії, міру і ступінь, місце, час, при чину та мету дії. Ці групи за значенням називають розрядами. Най частіше прислівники виконують у реченні роль обставини.

Вправа 319. «Хто більше?». Розгляньте схему групування за значенням прислівників. Доповніть кожну групу двома-трьома власними прикладами.

л.

Розряди прислівників за значенням

Ознака предмета

О знака дії

Зна чення

Розряд

На які запитання відповідають

Приклади

Прислівники способу дії

як? яким способом?

добре, зручно, зрозуміло; верхи, гуртом, пішки, поодинці, по-сусідськи

Прислівники міри і ступеня

скільки? наскільки? якою мірою?

багато, дуже, чимало, двічі.; надвоє, натроє; удвічі, втричі, вдесятеро

Прислівники місця

де? куди? звідки?

всюди, внизу, там, тут; догори, додолу, сюди, додому; звідси, звідти, здалеку

Прислівники часу

коли? відколи? доки?

вчора, давно, завжди; віддавна, відтепер; довіку, досі, доти

Прислівники причини

чому? через що? з якої, причини ?

тому, зопалу; спересердя, зозла, чомусь

Прислівники мети

з якою метою? для чого? навіщо?

навмисне, наперекір, напоказ; нащо, навіщо

Прислівники ознаки (пояснюють імен ники, у реченні виконують роль означення)

який? яка? яке? які.?

шлях (який?) навпростець, чай (який?) по-кутаиськи, кава (яка?) по-турецьки, котлета (яка ?) по-київськи, обговорення по-діловому, розмови (які.?) по-українськи.

153

Вправа 320. Спишіть речення. Підкресліть прислівники як члени речення. Надпи шіть скорочено їх значення: сп (способу дії); мст (міри і ступеня); ми, (місця); пр (причини); мт (мети). Речень з якими прислівниками у вправі ви не виявили? Скла діть їх самостійно. 1. Жодну з ролей людині не зіграти переконливо без віри (Ю. Іллєнко). 2. А суть всього — у слові тім однім, що тільки правду нам являє зри мо (В. Колодій). 3. Учитись важко, але навчати ще важче (3 журналу). 4. Зривається буря від краю до краю, бурхочуть навколо вали (П. Грабовський). 5. Вода мерехтіла, вода світилась різними барвами, вода міняла настрій: де всміхалась по-дитячому щиро, а де стриманіше (За Є. Гуцалом). 6. Коли в людини є народ, тоді вона уже людина (Л. Костенко). 7. Дуби ростуть поволі, неквапливо (М. Рильський). ■^г=и Вправа 321. Пригадайте, що ви знаєте про прислівник (adverbul) з уроків румунської мови. Які спільні ознаки ви помітили? Чи є відмінності у визначенні, граматичних категоріях прислівника в румунській граматиці й граматиці укра їнській? л‘ te Вправа 322. Утворіть із прислівниками два типи словосполучень: а) у яких прислівник буде залежним словом; б) у яких прислівник буде головним сло вом. Поміркуйте, яким членом речення може бути прислівник, якщо кожне зі словосполучень ввести в речення. Чи з усіма прислівниками вдалося викона ти завдання? Чому?

Зразок: живу близько — мені близько; сказав тривожно — тривожно нам. Близько, боляче, верхи, весело, вчора, гаряче, далеко, дома, дорого, дуже, згарячу, інколи, корисно, легко, мило, по-доброму, позавчора.

Вправа 323. «Перенесіть» таблицю у зошит і заповніть її праву колонку. Усно сфор мулюйте висновок про походження слів правої колонки. Як називаємо пари слів у лівій колонці? Який?

Гарний Високий Холодний Широкий Швидкий Радісний Веселий Добрий

Як?

— поганий — низький — теплий — вузький — повільний — похмурий — сумний — злий

Вправа 324. Напишіть есе на тему «У розмові гоповне не говорити, а слухати». Використайте п’ять прислівників, що належать до різних за значенням розрядів.

§ 41. СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ПРИСЛІВНИКІВ Вправа 325. Пригадайте, які частини мови мають форми ступенів порівняння Л» й чому. Які ступені порівняння ви знаєте? Як вони творяться? Прочитайте речення, знайдіть слова, які мають ступені порівняння, і з’ясуйте, до якої ча стини мови вони належать. 1. На отчий край наш з Божих віч сльоза найперша впала (В. Коло дій). 2. І що сильніш гойдатиме нас море, то менше нас гойдатиме життя (М. Вінграновський). 3. Його голос все більше і більше стає притишеним (Ірина Вільде). 4. Я поборю найтяжчі перешкоди (Леся Українка). 5. Що вищі мурашники восени, то суворішою буде зима (Народні прикмети). 6. Той вершник зветься Іскрою Іваном, йому сьогодні важче, ніж кому (Л. Костенко).

І ■

Прислівники на -о, -е, що мають спільні корені з якісними прикмет никами, утворюють вищий і найвищий ступені порівняння. Наприклад: молодо - молодше - наймолодше; гаря че - гарячіше - найгаря чіше; доб ре - краще (ліпше) - найкраще (найліпше);розумно -розумніше - най розумніше. Не мають ступенів порівняння прислівники з префіксом за- (забагато, замало) та прислівники із суфіксом -есеньк (тихесенько).

Форму вищого ступеня творимо від прислівників на -о, -е за допомогою суфіксів -ш-, -іш-: гладко - гладше; світло - світліше; рі шуче - рішучіше. При творенні вищого ступеня за допомогою суфікса -ш- кінцеві -ко, -еко, -око у прислівнику зникають. Наприклад: рід ко - рідше; широко - ширше; струнко - стрункіше; далеко - дальше, глибоко - глибше. Інколи вищий ступінь прислівників, що походять від відповідних при кметників, творимо від іншої основи. Наприклад: багато-більше; доб ре - краще; мало - менше; погано - гірше.

Складену форму вищого ступеня творимо також додаванням до звичайної форми прислівника допоміжних слів більш або менш. На приклад: більш вдало, менш виправдано.

Вправа 326. Прочитайте речення. Знайдіть у них прислівники і випишіть їх, поділив ши на дві групи: до першої випишіть ті, від яких творяться ступені порівняння, а до другої-усі інші. Поясніть, коли утворення вищого чи найвищого ступеня порівняння можливе, а коли - ні. 1. Допоки ми народом є, то доти наш дух міцний, мов пам’яті граніт (В. Колодій). 2. Я не вертав, я йшов собі помалу, бо щось так владно кли-

155 ;

кало мене... (В. Симоненко). 3. Йому йшло тепер усе наперекір... (О. Коби лянська). 4. Спадає вечір сторожко, помалу, ворушить зорі в темряві кри ниць (Л. Костенко). 5. Лихо так зненацька підкралось і так несподівано впало, що ніхто не наважився думати, чим запобігти (М. Коцюбинський). 6. Довкола пахло свіжістю землі (С. Будний). 7. Вже вночі пізненько вони прийшли додому (І. Нечуй-Левицький).

Вправа 327. Спишіть речення, розкривши дужки й записавши прислівники у формі вищого ступеня. Укажіть окремо прислівники, які не творять ступенів порівняння, і поміркуйте чому.

1. З кожною хвилиною мітингувальників ставало все (багато) (Л. ІПиян). 2. У залі робиться (гаряче). Хтось (навстіж) відчинив вікно у сад (Ірина Вільде). 3. Природа часто буває (мудра) за людину (Народна творчість). 4. Як (трохи мало) будете дбати про багатство, а (багато) про здоров’я, то дочекаєтесь (М. Стельмах). 5. Вони гомоніли все (тихо і тихо), із їх гомону виникала пісня (Леся Українка). 6. (Швидко і швидко) котилися хвилі, розливалися (широко) і помалу заспокоювалися (Леся Українка). 7. Ну, от і все. Одплачеться природа. їй стане (легко) певне. Як мені (Л. Костенко). Сполучення слів значно, (на)багато, куди, ще, трохи та прислівників у формі вищого ступеня типу значно вище, (на)багато зручніше, куди го лосніше, ще глибше, трохи міцніше окремого ступеня не творять, а тіль ки підсилюють вищий ступінь. Наприклад: І.Один розум добре, а два ще краще (Народна творчість). 2. Щоб отримати нагороду, треба було стрибнути набагато вище (3 газети). іі

Вправа 328. Розгляньте фотографію і знайдіть в інтернеті інформацію про українську легкоатлетку Юлію Левченко, її досягнення у спорті. Підготуйте розповідь про неї, вживаючи прислівники вищого й найвищого ступенів порів няння.

І н-.‘

Найвищий ступінь порівняння прислівників творимо додаван ням до форми вищого ступеня префікса най-, а також слів найбільш, найменш до звичайної форми прислівника: охайніше - найохайніше; більше - найбільше; охайно - більш охайно - найбільш охайно; охайно менш охайно - найменш охайно. Додавання до найвищого ступеня префіксів як-, що- не творить нового ступеня, а лише підкреслює та підсилює найвищу міру вияву ознаки. Наприклад: 1. Необхідно якнайдетальніше продумати маршрут подо рожі (3 газети). 2. Для нас тепер щонайважливіше-вибороти першість за успішністю, щоб поїхати до Канева (3 газети).

Вправа 329. Утворіть від прислівників вищий і найвищий ступені порівняння усіма можливими способами. Знайдіть прислівники, від яких неможливо утво рити ступені порівняння. Чому?

1. Актуально, безнадійно, височенько, голосно, запізно, зеленяво, кри вобоко, ласкаво, легально, масно, прекрасно, приємно, сонно, весело. 2. Палко, сліпо, предобре, прилюдно, старанно, успішно, яскраво, хо лодно, жалісно, яскраво, премудро, зеленасто, спокійно, затишно.

Вправа 330. З’ясуйте (усно) значення прислівників (яка міра якої ознаки цих при слівників). Різницю у значенні слів виділених пар проілюструйте з допомогою ство рених з ними речень. Найменше і щонайменше, найбільше і щонайбільше, найдоступ ніше і щонайдоступніше, найповніше і якнайповніше, найточніше і якнайточніше, найуважніше і якнайуважніше.

Вправа 331. Розгляньте репродукцію картини. Поясніть, що знаходиться вище, що - найвище, що - близько, що - далеко, що - найдалі.

І. Соколов. Збір вишень у панському саду

157

Вправа 332. Від прислівників у всіх формах найвищого ступеня утворіть за допомогою префіксів що-, як- прислівники найвищого ступеня зі значенням підсилення найвищої міри ознаки (у шести групах). Зразок: найохайніше, щонайохайніше, якнайохайніше, щонайбільш охайно, якнайбільш охайно, щонайменш охайно, якнайменш охайно.

Вільно, гарно, гостинно, змістовно, лаконічно, мало. іа

Вправа 333. Розгляньте «хмарку» слів. Напишіть есе (вісім-десять речень) про те, як можна позбутися лінощів. Використайте від повідно до змісту слова з «хмарки» й при слівники безсумнівно, бажано, незручно, впевненіше, вчасно або інші.

Пишемо окремо прислівники сам на сам, ніс у ніс, один на один, рік у рік, день у день, час від часу, раз у раз

§ 42. ВИКОРИСТАННЯ ПРИСЛІВНИКІВ ЯК ЗАСОБУ ЗВ’ЯЗКУ РЕЧЕНЬ У ТЕКСТІ ryt

Вправа 334.1. Прочитайте текст, складіть до нього план і перекажіть, доповнюючи власними міркуваннями щодо шляхів загартування організму й збере ження здоров’я. II. Знайдіть у тексті прислівники, поясність їх використання як засобу зв’язку речень. Які з прислівників у тексті служать для підвищення ви разності мовлення? Чи є в тексті прислівники вищого ступеня? Якщо знайдете такі прислівники, то поясніть, як вони утворилися. БІЛЬШЕ РУХАЙТЕСЯ

Ми народжуємося всі здебільшого здоровими. Чому ж уже після 25 ро ків мало хто себе таким вважає? Адже це розквіт молодості й сил. Та тому, що немає, на жаль, у наших традиціях бережливого ставлення до свого організму. І як наслідок — недуги, що псують майбутню долю, а то й уко рочують наш вік. Кажуть, що продуктивне життя - це рух. Недарма лікарі рекомен дують починати день із фізичної зарядки. Назва справді точна, бо за ряджає енергією зранку на весь день. Уночі всі фізіологічні функції організму знижені. Тому вранці йому потрібна активізація. Від цього прискорюється кровообіг, пожвавлюється діяльність усіх органів, проки дається мозок.

Якщо серед дня вас долає втома від розумового перевантаження чи докучає сонливість, зробіть кілька фізичних вправ, які збадьорять, під силять кровопостачання мозку, — і ви одразу відчуєте приплив нових сил. Фізичні навантаження покращують сон, допомагають боротися зі стресовими ситуаціями. Учені довели, що часті заняття фізкультурою на 37 % знижують скарги на здоров’я в умовах емоційних перевантажень. Фізична активність регулює роботу серця, підвищує активність судин. Помірні навантаження знижують ризик розвитку таких небезпечних не дуг, як діабет, жовчнокам’яна хвороба і навіть рак. Для гарного самопочуття не обов’язково годинами сидіти в тренажерних залах. Спробуйте відвести для елементарних фізичних вправ 10—15 хвилин щодня. З часом вправи доцільно ускладнювати. Дуже важливо не перестаратися. Кількість та інтенсивність вправ належить визначити так, щоб після зарядки з’явилося бажання працювати розумово або фі зично й відчуття бадьорості, а не втоми.

Після виконання вправ - водні процедури: обтирання, обмивання хо лодною водою (не більше однієї хвилини) або ледь теплий душ залежно від ступеня загартованості. Прохолодна вода, як відомо, - могутній засіб впливу на роботу мозку, що підсилює позитивні емоції. Зарядка — це ще не все. Спробуйте частково відмовитися від благ циві лізації. Ходіть сходами, по можливості, не забуваючи про особисту безпеку, долайте шлях на навчання пішки, оберіть собі активне хобі. Ми даремно недооцінюємо користь від звичайної ходьби на свіжому повітрі, надаючи перевагу тривалому сидінню, «зависаючи» в соціальних мережах. Той, хто обмежений у рухах, хворіє частіше й недуги переносить важче. Тож що більше фізичної активності, то міцніше здоров’я й довше жит тя. Цього правила дотримувалися мудрі люди з давніх-давен. Вам теж воно, безперечно, принесе користь (За Г. Бондарем).

159

то Вправа 335.1. Прочитайте пам’ятку. Доповніть її власними міркуваннями W щодо заходів безпечного користування всесвітньою мережею й збереження здоров’я та життя. II. Знайдіть у тексті прислівники, поясність їх використання як засобу зв’язку речень і підвищення виразності мовлення.

ПАМ’ЯТКА

Основні правила безпечної поведінки в інтернеті для підлітків 1. Нікому ніколи не давайте приватної інформації про себе й своїх рідних без дозволу батьків, не розміщуйте її в інтернеті. Персональна інформація — це ваше повне ім’я, прізвище, номер мобільного телефо ну, адреса електронної пошти, домашня адреса, робоча адреса батьків, їхні номери телефонів, назва й адреса школи, фото з вами, членами вашої родини, друзями. 2. Якщо ви публікуєте фото чи відео в інтернеті, їх може подивитися кожен. Зважайте на це. 3. Не відповідайте на спам (небажану електронну пошту). 4. Не відкривайте листи електронної пошти, файли або вебсторінки, отримані від людей, яких ви реально не знаєте або яким не довіряєте. Ви не можете знати, що насправді міститься у цих файлах, — там мо жуть бути віруси або фото, відео «агресивного» змісту. 5. Пам’ятайте, що віртуальні знайомі можуть бути не тими, за кого себе видають. Якщо поруч з вами немає когось із дорослих, яким ви довіряєте та які можуть вас захистити, не зустрічайтесь у реальному житті з людьми, з якими ви познайомилися в інтернеті. Якщо ваш вір туальний друг справді той, за кого себе видає, він спокійно зреагує на вашу турботу про власну безпеку. 6. Ніколи не пізно розповісти дорослим, якщо вас хтось образив. 7. Якщо хтось надсилає вам інформацію, зміст якої вас бентежить або ви самі її віднайшли в мережі, не намагайтеся розібратися в цьому самостійно. Зверніться до батьків або вчителів — вони знають, що треба зробити. 8. Нікому ніколи не повідомляйте свій пароль, за винятком дорос лих членів вашої родини. 9. Ніколи не робіть того, що може коштувати грошей вашій родині, окрім випадків, коли поруч з вами батьки. 10. Дотримуйтеся етики спілкування. Завжди будьте ввічливими в електронному листуванні, і ваші кореспонденти будуть ввічливими з вами. Відстоюйте свою точку зору, не ображаючи своїх співрозмовників. 11. Не розсилайте листи з будь-якою інформацією незнайомим лю дям без їхнього прохання — це сприймається як спам і, звичайно, засму чує користувачів мережі.

12. Завжди поводьтеся у мережі так, як би ви хотіли, щоб поводили ся з вами. 13. Завжди дотримуйтесь сімейних правил інтернет-безпеки: вони розроблені для того, щоб ви почували себе комфортно та безпечно у мережі (За Ю. Скачком).

Вправа 336. Запишіть по п’ять-шість тез-аргументів і по два приклади з теми «Комп’ютерні ігри чи спортивні змагання?» (І група - тези й приклади на ко ристь комп’ютерних ігор, а II - на користь фізичних вправ), використовуючи прислівники з вивченими орфограмами. Обговоріть разом результати су джень, поясніть правопис прислівників. § 43. Н І НН У ПРИСЛІВНИКАХ ™ Вправа 337. Пригадайте, від яких частин мови та якими способами творяться ЛК прислівники. До кожного з поданих прислівників наведіть коренево спорідне не слово, від якого утворений прислівник. Виділіть твірну основу і словотвір ний засіб, назвіть частину мови, від основи якої утворено прислівник.

Зразок: по- + -болгарськ- + -и - болгарський, прикм. По-болгарськи, вдруге, гаряче, двічі, зелено, колись, вдруге, по-мате ринськи, по-нашому, по-третє, прямо, сумлінно, шалено, тричі, утрьох.

Для творення прислівників від якісних прикметників використо вуємо суфікси -о, -е. Поодинокі прислівники мають суфікси -ки, -мо (утворені від дієслівних основ) і суфікс -чі (від числівникових основ): сумно, добре, мовчки, свідомо, тричі. Прислівники, утворені від основ прикметників і дієприкметників за допомогою суфіксів -о, -е, зберігають правопис цих прикметників і дієприкметників. Наприклад: стомлено, заворожено, сторожко, своє рідно, боязко, скуто. У прислівниках, утворених від прикметників і дієприкметників з однією буквою н в основі, пишемо одне н. Наприклад: гарно, бо гарний', надійно, бо надійний; моторошно, бо моторошний; впевнено, бо впев нений; потривожено, бо потривожений. У прислівниках, утворених від прикметників з двома нн в основі, також пишемо нн. Наприклад: бездоганно, бо бездоганний; сонно, бо сонний; невпізнанно, бо невпізнанний; невблаганно, бо невблаганний. Два нн пишемо у кількох прислівниках з іншими суфіксами: зрання, попідвіконню, попідтинню, спросоння, навмання. Запам’ятайте мнемонічну фразу: Кошеня зрання спросоння йшло попідтинню й попідвіконню навмання.

Вправа 338.1. Від поданих слів утворіть за допомогою суфікса -о прислівники. Усно поясніть їх правопис. Бажаний, безупинний, височезний, височенний, гарний, матеріаль ний, нескінченний, нежданий, нерівномірний, нудний, неголодний, ша лений, невимовний, несказанний, сонний, туманний, уважний, нездійс ненний. II. Поділіться з однокласниками та однокласницями своєю мрією побувати біля ве ликого водоспаду, використовуючи прислівники несказанно, незбагненно, числен но, несподівано, тривожно, відважно, гордо, небезпечно та ін.

Вправа 339. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви. Поясніть правопис н і нну прислівниках. Визначте (усно), від яких частин мови утворені прислівники. 1. Грізно і голосно застерігав водоспад туристів (3 газети). 2. Наша упряжка нестримн..о мчала до води, до незамерзлого місця (О. Бойченко). 3. Треба хороші справи робити не на замовлення, а щоден..о, все жит тя (Олесь Донченко). 4. З байраків повільн..о, але невблаганно, наступає темрява, прохолодна й густа, як передранішня ніч (М. Чабанівський). 5. Поволі, але невпин..о підіймалася вгору світла завіса ранку (П. Колесник). 6. Море було тихе, безмежне і несказанно красиве (Ю. Збанацький).

Вправа 340. Запишіть прислівники, вставивши відповідно н чи нн. З виділеними словами створіть словосполучення й усно визначте, від якого слова й яким спосо бом утворені прислівники у цих словосполученнях. Зразок: одяглася буденно (буденний - буденн+о). Вогне..о, жаліб..о, життедай..о, зоря..о, зра..я, мораль..о, невблага..о, неви.,0, негайно, недореч..о, незбагне..о, непоміт..о, не поруш..о, неприхова..о, несподіва..о, нестям..о, по-весня..ому, ПОВІЛЬ.,0, по-півде..ому.

Вправа 341. Запишіть прислівники у дві колонки: 1) з одним -н-; 2) з двома -НН-.

Прихова..о, істи..о, відда..о, удава..о, страше..о, щоде..о, зневаже..о, пружи..о, вогне.,0, знаме..о, шале..о, чаву..о. Ключ: з других букв прислівників з одним н, а потім з нн складіть по чаток прислів’я: «...— мати, а чужа — мачуха».

Вправа 342. Поясніть, як ви розумієте слова «Для орла що гори, що степ рівногорді й рівновисокі» (М. Рачук), якщо такі застосувати до людини. Вико ристайте у відповіді два-три прислівники з н або нн. §44. НЕ\ НІ З ПРИСЛІВНИКАМИ

Вправа 343. Спишіть речення. Знайдіть прислівники й підкресліть їх як члени речення. Усно поясніть правопис прислівників з не разом. 1. І я нерідко бачив на телестудії сльози на очах ведучої (В. Колодій). 2. Рибалки посідали кружком недалеко від багаття й почали балакати

162

(Панас Мирний). 3. Буруни йшли невпинно, підбираючи під себе зворотні хвилі (М. Коцюбинський). 4. «Дядьку, а це правда, що ви знайшли перо жар-птиці?», - неждано випалив я (М. Стельмах). 5. Незабаром мати Хариті одужала (М. Коцюбинський). 6. Отак розмовляючи, Лукерія Семенівна хоч сердилася, та серцем відчувала, що Славко сьогодні має неодмінно прийти (Л. Чайковський).

Прислівники так само, як і інші частини мови, творимо префіксаль ним (ні- + -коли > ніколи)', суфіксальним (мудрий -мудр- + -о > мудро); префіксально-суфіксальним (людський - по- + -людськ- + -и > по-людськи) та іншими способами. В українських словах не може бути і префіксом, і часткою. Префікс не- творить прислівники з новим лексичним значенням. Наприклад: не- + -багато > небагато (мало), не- + -далеко > недалеко (близько), не- + -приязно > неприязно (сердито).

Правопис не з прислівниками Разом пишемо, якщо

Окремо пишемо, якщо

прислівник з не неважко (легко), можна замінити невесело (сумно), іншим близьким недорого (дешево) за значенням прислівником без не-:

у реченні є проти ставлення, вира жене антонімом зі сполучииком а

не важко, а легко; не весело, а сумно; не дорого, а дешево; не багато, а мало; не солодко, а гірко

прислівник без не не вживається:

не вжито з присуд ковими прислів никами можна, потрібно, конче

не можна (терпі ти), не треба (зава жати), не потрібно (турбувати)

не стоїть при підсилювальних прислівниках

не дуже, не зовсім, не цілком, не ос таточно

не стосується при слівника, який пи шемо через дефіс

не по-людськи, не по-нашому

невпинно, невтомно, незабаром

Вправа 344. Спишіть речення, розкривши дужки. Поясніть написання префікса нета частки не з прислівниками. 1. Полковник простежує, як Дмитро (не)швидко зникає за деревами та степовими пагорбами (За В. Колодієм). 2. Марта вислухала все, але (не) зразу відповіла (Ірина Вільде). 3. На його правій скроні (не)добре темнів рубець (Д. Бедзик). 4. (Не)суворо на серці, (не)гнівно, а за тебе тривожуся я (Л. Малишко). 5. (Не)зручно так, (не)затишно, (не)втішно перебиратись у незнане все (В. Стус). 6. Поезія мчить раптом і (не)ждано, (не)відомо, (не)мислимо, (не)знано (В. Колодій).

163

Вправа 345. Складіть і запишіть по два речення з прислівниками можна, різко, ви користовуючи при них не як частку і як префікс. <.j рс

Вправа 346. Складіть і запишіть речення, в яких були б прислівники із префіксом не- та із заперечною часткою не.

1. Невисоко — не високо, негарно — не гарно, невисоко — не високо. 2. Недалеко - не далеко, недорого - не дорого, недобре - не добре.

Вправа 347. Випишіть у колонку ті прислівники, які можна поєднати з не- у значенні префікса, через тире подайте їх антоніми. З іншими прислівниками побудуйте ре чення із заперечною часткою не при цих прислівниках. Поясніть правопис прислів ників з не. Зразок: недобре-зле. Бадьоро, весело, високо, ганебно, гарно, грізно, грубо, дбайливо, делі катно, дешево, дорого, гаряче, збуджено, коротко, мало, пізно, розкішно, скромно.

Префікс ні- в прислівниках завжди пишемо разом. Наприклад: ніде, нізащо, нізвідки, нікуди, ніяк, ніскільки, ніколи.

У фразеологічних зворотах ні може підсилювати значення запере чення, наприклад: ні жарко ні холодно, ні туди ні сюди, ні так ні сяк, ні тут ні там, ні зле ні добре. Кому в таких зворотах не ставимо.

Вправа 348. До виділених словосполучень доберіть прислівники-синоніми. Запи шіть новоутворені словосполучення та зверніть увагу на їх виражально-експресив ні особливості й написання прислівників. З трьома першими словосполученнями складіть і запишіть речення. Зразок: Добре, що й не заперечиш. - Добре беззаперечно. 1. Гарно, що й не сказати. 2. Жорстокий, що й не збагнути. 3. Змі нився, що й не впізнати. 4. Зроблений з дотриманням закону. 5. По невірятися попід тином. 6. Працювати по змінах. 7. Оглядатися з три вогою. 8. Не можеш сказати ані так ані сяк.

Вправа 349. Складіть невеличку гумористичну розповідь, використовуючи фразеологічні звороти ні жарко ні холодно, ні туди ні сюди, ні так ні сяк, ні тут ні там, ні зле ні добре.

Пишемо разом прислівники навкруги, навмисне, навпростець, наосліп § 45. ДЕФІС У ПРИСЛІВНИКАХ насамперед, насамкінець, напрокат, натщесерце

Вправа 350. Визначте будову прислівників. Складіть і запишіть з ними неве личку розповідь про зимовий краєвид вашої місцевості.

Добре, замало, недавно, ніде, прекрасно, коли-не-коли, колись, гу сто-густо, тут-таки.

Вправа 351. Розгляньте таблицю написання прислівників через дефіс та усно до повніть кожну рубрику своїми прикладами. Написання прислівників через дефіс Спосіб творення

Через дефіс пишемо

Приклади

префікси

Префіксальний

бознабудьказнахтознаневідь- (від «не відаю»)

бозна-де, бозна-колн ... будь-колн, будь-як ... казна-де, казна-кудн ... хтозна-звідки, хтозна-як ... невідь-де, невідь-як ...

по-

ПО-румуНСЬКИ, по-людськи, по-доброму, по-вашому, по-нашому, по-своєму, по-друге, по-п’яте

постфікси Префіксальносуфіксальний

-небудь -будь -таки -то

де-небудь, звідки-небудь коли-будь, куди-будь де-такн, як-таки десь-то, там-то

повторення слів

де-де, так-так гарно-гарно, тнхо-тнхо гарно-гарнесенько

Словота основоскладання поєднання синонімів

Зрощення, префікси

любо-дорого, любо-мило, тнхо-мнрно, часто-густо більш-менш, сяк-так

повторення слів зі де-не-де, коли-не-коли, службовими частинами будь-що-будь мови

Вправа 352. Спишіть прислівники, розкривши дужки. Усно поясніть написання при слівників через дефіс. Як ви розумієте значення слів бозна, хтозна? Бозна (де, звідки, коли, куди, як), будь (де, як), хтозна (де, звідки, коли, куди, як); по (перше, сусідськи, своєму, всякому); де (небудь), коли (небудь), куди (небудь), звідки (небудь), як (небудь); давно (давно), рано(рано), тихо (тихо), раннім (рано) і рано (вранці, пораненьку, раненько, ранесенько, ранісінько); сюди (туди), сяк (так) і туди (сюди), так (сяк).

Вправа 353. Спишіть речення, розкривши дужки. Підкресліть прислівники, які пи шемо через дефіс. Поясніть їх написання. 1. Над ставом (ледь/ледь) заблисло сонце крізь туман і (сяк/так) мож на було розгледіти протилежний берег (3 журналу). 2. Леліє, поговори з ними, нехай вони тобі (що/небудь) розкажуть (Леся Українка). 3. Тихо

165

навкруги, мертво. Лиш (де/не/де) прокинеться пташка, непевним голосом озветься зі свого затишку (М. Коцюбинський). 4. Діти, ви всі підросли на сонечку й дощах, а тепер будемо рости за книжками, бо (багато/багато) чого дуже цікавого нам треба пізнати (М. Стельмах).

Вправа 354. Запишіть прислівники, поділивши їх на три групи: а) ті, в яких через дефіс пишемо префікс; б) ті, в яких через дефіс пишемо постфікс; в) ті, в яких через дефіс пишемо частини складного слова.

Більш-менш, бозна-коли, будь-де, високо-високо, віддавна, вряди-го ди, де-небудь, де-не-де, десь-то; звідки-небудь, казна-коли, коли-будь, мало-помалу, по-геройськи, знову-таки, як-то, туди-сюди, хтозна-коли, як-не-як. Вправа 355. Запам’ятайте лексичне значення прислівників і прислівникових сполучень. Особливу увагу зверніть на виділені слова. Запам’ятайте, як вони пишуться. Усно складіть з кожним із них по одному реченню. Де-юре - юридично; де-факто - фактично; на-гора - на поверхню (із шахти); по-латині — по-латинськи; тет-а-тет, віч-на-віч — сам на сам; пліч-о-пліч — плече в плече, поруч, разом.

* 'ТТ Вправа 356.1. Складіть невеличку пейзажну замальовку-розповідь, викоЙЖі ристовуючи прислівники будь-що-будь, ледь-ледь, по-зимовому, рано-вранці, низько-низько, дзвінко та ін. II. Пригадайте, користуючись словами з рубрики «Культура мовлення» і запишіть якнайбільше: 1) займенників і 2) прислівни ків, у складі яких є компонент -небудь. Хто записав найбільше слів?

Культура мовлення

рйз

раз

БУДЬ № Ч «ПУ

. ._ поЗйвщорІі

ПОЗАВЧОРА до пізня

НІХОТРМ Й БУДІ-ІЬтрЙІГ

АБИКУДИ

У РЙ3.4?пчня -^7—,

ДО Р(ЧІ ЖаоЇЇЙнїВ ГД

* "ІГ,

я‘"Тйммм-г а-* раз уw ряі .. .

=- г

; будь нй

------ .... w■. .. НІКОТРИЙ'

чии

чоту:; цсі ЧОГОУ' чий-і«5хШ>

ttbTjQb ИЮЗНЙ-ЯШИ- *■ V ЧИИ-ЬУ£Ь ВУДБВЬОТРИИВ

припри госоузг

гВДІня одна цту.

КТОЗНЙ-ЯКИИ^

LAWЙРН ВДГ'.м-’-ЛЇ

'-KXwz -

ЧИИ-БУДЬ -

§ 46. НАПИСАННЯ ПРИСЛІВНИКІВ РАЗОМ ТА ОКРЕМО

утворені сполучен ням прийменни ків з іменниками, пр икметн ик ам и, числівниками, за йменниками, при слівниками

безвісти, довкола, зрештою, вручну; віддавна, напевне, помалу, сповна; вперше, надвоє, учотирьох, водно; внічию, втім, нащо, передусім; дотепер

Разом пишемо утворені сполу ченням кількох прийменників 3 будь-якою части ною мови

прислівники утворені з кількох основ (з приймен ником чи без нього)

завбільшки, зна двору, завчасу, навкруги, навпа ки, навтікача, по завчора, навпри сядки, навскач, стрімголов, тим часово, чимраз

босоніж, водночас, горілиць, ліворуч, м имовол і, мимо хідь, мимохіт ь, на самперед, обабіч, очевидно, повсяк час, стрімголов, тимчасово

утворені сполу ченням часток аби-, де-, -сь, ані-, як-, чи-, що- з різними частинами мови

абикуди, абияк, дедалі, деінде, звідкись, якось, аніскільки, ані трохи, якомога, якось, чимало, щодня, щосили, щоправда

™ Вправа 357. В українській мові до давніх прислівників де, як, коли, куди, там, ■б тут, доки, досі, доти, звідки, звідти, тоді, іноді, всюди додаванням префік сів аби-, де-, ні-, ані- та будь-, казна-, хтозна- творимо нові прислівники. Утворіть з цими префіксами всі можливі прислівники і правильно їх запишіть.

Вправа 358. Прочитайте словосполучення із залежними прислівниками. За пишіть їх за правилами правопису, усно поясніть написання. Бажано в/літку, відвідав у/перше, відомий з/давна, відпочити по/людськи, зроби по/моєму, літають у/двох, ні/коли не був, ні/коли читати, озна йомитись коли/небудь, пропав без/вісти, там/таки й відпочивали.

Вправа 359. Спишіть у зошит таблицю правопису прислівників, утворених за допомогою постфіксів, заповніть прогалини. Твірне слово

де, звідки, коли коли,куди де, коли, як звідкись, коли, так там, тут, як так, як

Постфікс як словотворчий засіб

Як пишемо

Приклад

-СЬ -будь -небудь -то -таки -от

Вправа 360. Спишіть прислівники. З’ясуйте їх значення та визначте значущі части ни виділених слів. Безвісти, вбік, вволю, вгорі, влітку, внизу, доволі, додому, зозла, на весні, нарешті, віддавна, допізна, злегка, нашвидку, помалу, вдвічі, вчетверо, вп’ятьох, втім, зовсім, почому, мимоволі, стрімголов.

167

„в,

Вправа 361.1. Прочитайте прислівники й визначте, як вони утворилися.

Восени, всмак, заочі, запізно, нараз, насамперед, нашвидкуруч, позато рік, помалу, пречудово, чимало, щонайкраще, щоразу, якнайпослідовніше. II. Як ви розумієте вислів «Він поводиться зі старшими по-панібратськи»?

Окремо пишемо прислівникові сполуки

утворені з прийменника та іменника, який збері гає конкретне лексичне значення та граматичну форму (між ними можна вставити означення)

утворені від приймен ника з прикметником чоловічого роду або при йменника по зі збірним числівником

утворені від двох слів, які вжиті в різних відмінках

без (мого) відома, до (моєї) вподоби, до (твого) лиця, до (твого) смаку, на (наше) щастя, на (мій) жаль

в цілому, в основному, по двоє, по троє, по четверо, по п’ятеро, по десятеро

сама, самотою, одним одна, час від часу, рік у рік, раз у раз, день у день, з ранку до вечора, з боку на бік

Вправа 362.1. Розкривши дужки, випишіть окремо прислівники та окремо

Lm* прислівникові сполучення. Запам’ятайте написання цих прислівникових спо лучень.

1. (Без)перестанку, (в)вечері, (в)волю, (в)голос, (в)гору, (в)зимку, (в)літку, (в)низу, (в)ночі, (до)віку, (до)вкола, (до)волі, (з)низу, (зо)зла. 2. (Без)відома, (без)жалю, (без)сліду, (в)міру, (до)вподоби, (на)бігу; (на) біс, (на)жаль, (на)зло, (на)світанку, (на)скаку, (по)правді, (по)суті, (без) кінця-краю, (з)радості, (на)диво. II. З’ясуйте значення прислівника натщесерце. Утворіть з ним речення. лл

Вправа 363. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть усі прислівники як члени речення.

1. А ми зробимо (по/людськи) (М. Стельмах). 2. Чернйх здивовано знизав плечима, а Наталка (не/приязно/осудливо) стрельнула очима на Сергія (І. Стаднюк). 3. А, нехай буде (по/вашому) (І. Карпенко-Карий). 4. Все (ні/коли). То в них і повелося: (сього/дні) ситий, бо учора їв (Л. Костенко). 5. То люди, як образ: інакше представляються (з/далека), інакше (з/близька) (Ірина Вільде). ryt Вправа 364. З’ясуйте значення прислівників і фразеологічних сполучень і ЯК введіть у речення. Поясніть походження (спосіб творення) виділених слів.

1. Заздалегідь, мимохідь, мимохіть, самохіть, силоміць. 2. За три дев’ять земель; часом з квасом, а порою з водою; де чорти добраніч ка жуть; за царя Тимка.

Вправа 365. Перекладіть прислівники українською мовою. З’ясуйте їх зна ній? чення та особливості словотвору й правопису в обох мовах. Acasa, alaturi, aproape, astazi, astfel, barbate§te, cand, candva, cumva, degraba, demult, departe, deplin, devale, devreme, dinauntru, domne§te, undeva, oricand, impreuna, incotro, odata, omene§te, oricat, oricum, oriunde, parinte§te, rareori, defel, deloc, de departe, din cand in cand.

Розрізняйте прислівники, які пишемо разом, і прийменники та част ки, які пишемо окремо з різними частинами мови: бережи здоров'я замолоду і за молоду жінку. Розрізняйте прислівники та похідні прийменники: а) прислівнику реченні вживається самостійно і до нього можна по ставити запитання: Навколо пахне весною (Пахне (де?) навколо; навко ло - прислівник). б) прийменник самостійно не відповідає на запитання і виражає за лежність іменника від інших слів у реченні: Навколо села розквіта ють сади (Навколо (чого?) села; навколо - прийменник). н-.‘

Вправа 366. Складіть речення з поданими словами.

Навколо (прислівник) - навколо (прийменник), назустріч (при слівник) — на зустріч (прийменник+іменник), уперше (прислівник) — у перше (прийменник+числівник), убік (прислівник) — у бік (приймен ник+іменник) .

Вправа 367. Запишіть прислівники у три колонки: разом, окремо та через дефіс.

Разом

Окремо

Через дефіс

Тихо/тихо, в/горі, ось/ось, на/показ, но/троху, с/початку, у/бік, на/зустріч, на/в/піл, від/тепер, на/весні, всього/на/всього, день/у/день, з/боку/в/ бік, до/речі, с/переду, на/справді, у/ранці, у/котре, будь/як, як/небудь, в/осени, що/дня, без/відома, на/зло, на/щастя, до/смаку, по/друге, по/двоє, на/двоє, по/латині, по/українськи, по/одинці, за/в/ширшки.

Вправа 368.1. Послухайте вірш Василя Колодія. Поясніть, як ви розумієте, чим автор пропонує поціновувати найважливіші для людини земні блага. Чому важко знайти справжню ціну? БОРГИ НАШІ Як важко знайти ціну справжню, без виторгу зайвого. Хліб поцінуймо — голодом, воду джерельну - спрагою, світлом — земне кохання...

169

І поцінуймо нарешті усю доброту планети маминим словом і ласкою... А поки сонце сяє світ поцінуймо життям. II. Напишіть есе (10-12 речень), підтверджуючи або спростовуючи думку Мар■ *ка Аврелія «Твої думки стають твоїм життям».

Пишемо окремо прислівники на диво, на щастя, на зло, на сміх, без угаву, без упину, без тями, без ладу

Правопис и та і у прислівниках і;

Вправа 369. Спишіть прислівники, вставивши замість крапок пропущені букви н, '■ Знайдіть у словнику (можна й у Вікіпедії) значення виділених слів. Запам’ятайте правильні наголоси.

Анітрох.., безвіст.., втор.., взнак.., звідс.., вноч.., довол.., догор.., до куй.., дос.., дот.., завгрубшк.., завдовжк.., завтовшк.., заоч.., зарай.., мовчк.., навпомацк.., навскос.., навпочіпк.. (присівши), невтямк.., опівноч.., повбл.., поноч.., трич.., удвіч.., укуй.., усередни.., щонеділ.. . І

Букву и у кінці прислівників завжди пишемо: а) у прислівниках, які мають у кінці основи суфікс -ки. наприклад: завбільшки, заввишки, завглибшки, задки, наввипередки, пішки;

б) у прислівниках, утворених від основ відносних прикметників за допомогою префікса по- та суфікса -и, наприклад: по-албанськи (албанськ-ий), по-киргизьки (киргизьк-ий), по-німецьки (німецьк-ий), по-ведмежи (ведмеж-ий), по-вовчи (вовч-ий); в) у прислівниках після г, к, х та інших твердих приголосних, на приклад: довкруги, навіки, верхи та безвісти, восени, всюди, звідси, згори, коли.

Букву і пишемо після м’яких і пом’якшених приголосних: а) у прислівниках з основою на -ці, -чі, наприклад: назирці (нагля даючи), нахильці (схилено), двічі, утричі; б) в окремих прислівниках після м’яких і пом’якшених приголо сних: віднині, опівдні, тоді, надворі (але: на дворііменник).

Вправа 370. Спишіть речення, замість крапок вставте пропущені букви. Усно пояс ніть правопис відповідних голосних. Підкресліть прислівники як члени речення.

(Ю. Збанацький). 5. Та я дивлюся на ту смужку. Мамо, звідк.. вона? (Леся Українка). 6. Опівноч.. зорі завше яскравіші, а поноч.. вони тьмяніють і гаснуть (3 журналу).

Вправа 371. Поясніть, як ви розумієте такі слова: «Досвід не тільки вчить, але й відучує» (В. Брюгген). Чи використали ви при поясненні прислівники? Вправа 372. Складіть есе (сім-вісім речень) про спорудження житла, викоЙЖ■ ристовуючи прислівники заввишки, завглибшки, завдовжки, завширшки, зго ри, посередині та, відповідно до змісту.

§ 47. РОЗБІР ПРИСЛІВНИКА ЯК ЧАСТИНИ МОВИ ™

Вправа 373. Підкресліть прислівники відповідно до їх синтаксичної ролі.

ЛМБ

1. Я багато поїздив вашою країною, мову прагнув вивчити яко мога швидше, бо саме через неї можна відчути душу народу (3 газети). 2. Цить, бо кажуть, що тут і там, близько й далеко - всюди однаково... (Іри на Вільде). 3. Надворі все світліше стає... (14. Тесленко). 4. Коли на серці сум і туга, тоді найлегше перевіриш друга (В. Іванович). 5. Хлопці трохи помовчали, але через деякий час знов почали розмовляти спершу тихо, а далі все голосніше, а потім і зовсім голосно (За І. Нечуєм-Левицьким). Схема розбору прислівника як частини мови (Морфологічний розбір прислівника)

1. 2. 3. 4. 5.

Частина мови. Розряд за значенням. Ступінь порівняння (якщо є). Синтаксична роль. Особливості написання.

Зразок: Надворі все світліше стає... (А. Тесленко). Надворі — прислівник, місця, обставина, пишемо разом.

Вправа 374. Спишіть речення. Знайдіть прислівники, поясніть їх правопис і підкре сліть як члени речення. Розберіть прислівники як частину мови, дотримуючись ві домої вам схеми. 1. Коли-не-коли в саду зривався вітер (Т. Севернюк). 2. Ти знов-таки своєї? (Леся Українка). 3. «Всюди однаково ... всюди однаково, - говорять твої втомлені очі, — а світ такий здалека великий і незбагненний, а зблизь ка видається химерною дитячою забавкою...» (Ірина Вільде). 4. Така роз мова велася в них не вряди-годи (Панас Мирний). 5. Коли моє невлад, то я зі своїм назад (Народна творчість). 6. Поету, кажуть, треба знати мову та ще уміти вправно віршувать. Натхнення і талант — і все готово: слова самі піснями забринять (В. Симоненко).

м Вправа 375. Прочитайте вірш Івана Сокульського. У чому ви бачите змістову и і словотвірну особливість виділених слів? Чи пов’язані вони з українською та румунською природою? Чи є в тексті слова - символи обох народів? СЛОВО

Зустрілося слово, спинилося слово: полюби мене кленово. Даленіло в степу, мерехтіло, як мрево : * полюби мене тополево. Блукало в гаю і гукало невпинно: полюби мене черемшинно. Зникало назавжди й приходило знову: полюби мене калиново. Наді мною тепер, наді мною, як небо: полюби мене вишнево!

Вправа 376. Напишіть есе на тему «Якою я уявляю школу майбутнього?». Використайте у творі прислівники з різних розрядів. Заслухайте три-чотири розповіді у класі. ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ 1. Пригадайте визначення прислівника. 2. Чи мають прислівники закінчення? Аргументуйте свою відповідь. 3. Наведіть приклади прислівників, які означають час, місце, причину й мету дії. На які запитання вони відповідають? 4. Прислівники яких груп відповідають на запитання як?яким спосо бом? якою мірою? Наведіть по три-чотири приклади кожної групи. 5. Що спільного у прислівників весело, доречно, наполегливо та при кметників веселий, доречний, наполегливий? 6. Які прислівники мають ступені порівняння? Як і за допомогою чого творимо ступені порівняння прислівників? 7. Від яких частин мови творимо прислівники? 8. Назвіть суфікси, за допомогою яких творимо прислівники від різ них частин мови. Наведіть приклади таких утворень. 9. Наведіть приклади прислівників, які утворилися за допомогою пре фіксів. 10. Пригадайте умови і сформулюйте правила написання не з при слівниками. Підтвердіть свої міркування прикладами. 11. У яких прислівниках пишемо н, а в яких — нн? 12. Які прислівники пишемо через дефіс? * Мрево, марево — уявне бачення чогось неіснуючого.

Не забувайте ілюструвати прикладами відповіді на кожне запитан ня. Оцініть кожну правильну відповідь в 1 бал. Поставте собі оцінку. За бажанням повідомте її вчителю/вчительці.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ ДО ТЕМИ «ПРИСЛІВНИК»

1. З’ясуйте, якою частиною мови у словосполучен нях багато людей і багато читати є слово ба гато. Аргументуйте свій висновок. 2. Спишіть речення. Знайдіть прислівники, з’ясуй те їх значення (розряд), підкресліть їх як члени речення і визначте спосіб творення. 1. У селі було пусто й тихо (М. Коцюбинський). 2. Він гляне скупо і суворо: ні, буде вже, як є (А. Малишко). 3. Не сумуй же тут без мене, я швидко повернуся (М. Коцюбинський). 4. Він ночував у чужому домі, він двічі ранений (А. Малишко). 3. Відредагуйте словосполучення. Більш багатше, менш зрозуміліше, прекрасніше, пресильніше, менш тихіше, більш доступніше, менш дорожче, найбільш зручніше. 4. Розкажіть про здійснену вами подорож на природу, використову ючи прислівники з не. 5. Обміркуйте ситуацію: ви маєте виступити на зборах класу. На пишіть десять речень—пропозицій, які допоможуть зміцнити ко лектив класу. Використайте у своїх реченнях прислівники, які пишемо разом, окремо й через дефіс. 6. Прочитайте вірш Г. Грая. Визначте основні ідеї цієї поезії. Знай діть у тексті прислівники, поясніть розділові знаки.

Над Інгульцем замріяні осоки, очерета замислено мовчать, безвільно бродить сонце невисоке й не може з літом зустрічей порвать. Небес холодних пада дзвінко синь, мерзлякувато труситься осина, шепоче сонцю: «Линь! До мене линь!»

Оцініть кожну правильну відповідь щонайбільше у 2 бали. Виставте собі оцінку. За бажанням повідомте її вчителю/вчительці.

173

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ПРИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ І варіант I рівень Альтернативні тести зі стверджувальною або заперечною відповіддю 1. Прислівник — це самостійна змінна частина мови. Так чи ні. 2. Незмінність — морфологічна ознака прислівника. Так чи ні. 3. Прислівники на -о, -е мають ступені порівняння. Так чи ні. 4. Ступені порівняння прислівників мають форми. Так чи ні. 5. Прислівники пишемо разом, окремо і через дефіс. Так чи ні. 6. Деякі прислівники у безособових реченнях виступають присудками. Так чи ні. II рівень Тести з вибором однієї правильної відповіді

1. У кінці пишемо і в усіх прислівниках рядка А навперейм.., навпомацк.., навпрнсядк.., наввнпередк.. Б навскок.., супрот.., потайк.., пішк.. В нараз.., нарівн.., опівноч.., уранц.. Гнізвідк.., навпак.., лежач.., анітрох.. 2. Усі прислівники мають нн у рядку А фактично, несподіва..о, екзотнч..о, актив..о Б незбагне..о, невіг.о, щоде..о, відмі..о В стрнма..о, сніж..о, зора..о, впевнено Г голос..о, зднвова..о, доблес..о, стара..о 3. Без не не вживаються прислівники рядка А неабияк, невибагливо, ненавмисно, недорого Б недавно, нетерпляче, неслухняно, неблизько В небагато, нехолодно, нетепло, невесело Г незабаром, нещодавно, негоже, невпинно 4. Усі прислівники пишемо окремо в рядку А до/смаку, по/совісті, під/час, по/суті, без/ліч Б як/слід, у/трнчі, під/кінець, з/розгону, на/зло В до/вподобн, на/світанку, до/мірн, без/метн, на/жаль Г в/міру, без/вістн, на/радість, на/ос.ліп, без/краю 5. Прислівник пишемо через дефіс у реченні А Степан врядн/годн розпитував у перехожих дорогу (В. Підлюгильний). Б С/переду Дніпро мов спинився в несподіваній затоці, оточений зелено-жовтнмн передосінніми берегами (В. Підмогильний).

< 174

В Чорне море хмар наче в/останне висить між небом і землею (О. Турин ський). Г Іменини справляли в/дома. 6. Обставину мети вжито в реченні А Ще одна осінь повільно минає. Б Восени туман імлистий вкриє наше місто. В Навмисне туристи звернули на дорогу. Г Повсюди .люди добра чекають від життя. III рівень Тести на встановлення відповідності 1. Установіть відповідність між прислівником і способом його творення.

Прислівник

Спосіб творення

А суфіксальний Б префіксально-суфіксальний В складання основ Г префіксальний Д перехід з одної частини мови в іншу 2. Установіть відповідність між прислівником і ступенем порівняння.

1 ніколи 2 весело 3 ПО-.ЛЮДСЬКІІ 4 босоніж

Прислівник

Ступінь порівняння

А вищий ступінь, проста форма Б вищий ступінь, складена форма В найвищий ступінь, проста форма Г найвищий ступінь, складена форма Д неступеньованнй прислівник 3. Установіть відповідність між прислівником і групою за значенням. 1 наймудріше 2 мудро 3 більш мудро 4 найменш мудро

Прислівник

Група за значенням

1 зручно 2 здалеку 3 завжди 4 навмисне

А прислівник місця Б прислівник мети В прислівник способу дії Г прислівник часу Д прислівник причини

IV рівень Тест відкритого типу Використовуючи прислівники, напишіть есе (10—15 речень) з теми «Той, хто по-справжньому любить свою Батьківщину, з усякого погляду справжня людина» (За висловом В. Сухомлинського). II варіант І рівень Альтернативні тести зі стверджувальною або заперечною відповіддю 1. Прислівник — це службова частина мови. Так чи ні.

175

2. Прислівники змінюються за родами, числами, відмінками. Так чи ні. 3. Усі прислівники мають ступені порівняння. Так чи ні. 4. Прислівники з префіксами аби-, ані-, від-, де-, за- пишемо через дефіс. Так чи ні. 5. Прислівники день/у/день, рік/у/рік, раз/у/раз пишемо окремо. Так чи ні. 6. Усі прислівники в реченні виконують синтаксичну роль обставини. Так чи ні. II рівень Тест із вибором однієї правильної відповіді

1. У кінці пишемо і в усіх прислівниках рядка А нарівн.., утрпч.., вповн.., стояч.. Б почаст.., безвіст.., заввншк.., верх.. В двіч.., позаоч.., насторож.., опівноч.. Г нехотяч.., днбк.., мовчк.., пішк.. 2. Усі прислівники мають нн у рядку А шале..о, бажай..о, суми..о, виховай..о Б нежда..о, відда..о, замрія..о, відмі..о В тума..о, щоде..о, натхне..о, зако..о Гю..о, зднвова..о, стара..о, доблес..о 3. Помилку в написанні прислівників допущено в рядку А один по одному, з кінця в кінець, на весну Б знадвору, у вісні, до сьогодні, з роду в рід В до сьогодні, будь-що-будь, хоч-не-хоч Г по-моєму, по двоє, по-твоєму, по-іншому 4. Правильно записані прислівники в рядку

А по-їхньому, по-господарськн, раз-у-раз Б десь-інде, нащастя, по одинці В потихеньку, коли-небудь, на жаль Г в основному, по-двоє, хоч-не-хоч 5. Прислівник є в рядку А повторювати в/голос Б по/своєму зошиті В на/зустріч з випускниками Г знайти у/купі піску 6. Укажіть речення, у котрому виділене слово виступає прислівником А Навколо саду пишно розвітлн рожі. Б Діти уважно роздивлялися навколо. В Вона постукала у/перше вікно. Г Іван під’їхав до/гори Говерли.

Ill рівень Тести на встановлення відповідності 1. Установіть відповідність між прислівником і способом його творення.

Прислівник

Спосіб творення

1 по-київськи 2 босоніж 3 анітрохи 4 весело

А суфіксальний Б префіксально-суфіксальний В складання основ Г префіксальний Д перехід з одної частини мови в іншу

2. Установіть відповідність між прислівником і ступенем порівняння.

Прислівник

Ступінь порівняння

1 більш весело 2 весело 3 найвеселіше 4 найменш весело

А вищий ступінь, проста форма Б вищий ступінь, складена форма В найвищий ступінь, проста форма Г найвищий ступінь, складена форма Д неступеньованнй прислівник

3. Установіть відповідність між прислівником і групою за значенням.

Прислівник

Група за значенням

1 зранку 2 по-весняному 3 праворуч 4 ледве

А прислівник місця Б прислівник мети В прислівник способу дії Г прислівник часу Д прислівник мірп і ступеня

IV рівень Тест відкритого типу Використовуючи прислівники, напишіть есе (10—15 речень) з теми «Праця людини - окраса і слава, праця людини - безсмертя її» (За висло вом В. Симоненко). > Оцініть свої знання з теми «Прислівник як особлива форма дієслова» за допомогою смайликів. ЗАСВОЇВ (■ПА) ВІДМІННО 12-10 балів

ЗАСВОЇВ (-ПА) ДОБРЕ S-7 балів

ЗАСВОЇВ (-ПА) ПОСЕРЕДНЬО

6—4 бали

МАЙЖЕ НЄ ЗАСВОЇВ (-ЛА) 3-і бали

§ 48. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. УСНИЙ І ПИСЬМОВИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ З ЕЛЕМЕНТАМИ РОЗДУМУ ч*? іл Вправа 377. Розділившись на групи, прочитайте уважно один із двох текстів. Колективно складіть план письмового переказу тексту розповідного характе ру, а переказ виконайте самостійно. Додайте до переказу власні роздуми, врахувавши ідеї художніх текстів. І.

ПЕРЕХОЖИЙ

Як він ішов! Струменіла дорога, далеч у жадібні очі текла. Не просто ступали — співали ноги, і тиша музику берегла. Як він ішов! Зачарований світом, натхненно і мудро творив ходу — так нові планети грядуть на орбіти з шаленою радістю на виду! З шаленим щастям і сміхом гарячим, з гімном вулканним без музики й слів! Як він ішов! І ніхто не бачив, і ніхто від краси не зомлів. В землю полускану втупився кожен, очі в пилюці бездумно волік... Раптом — шепіт поміж перехожих: — Що там? — Спіткнувсь чоловік... Одні співчували йому убого, інші не втримались докорять: — Треба дивитись ото під ноги, так можна голову потерять... — Трохи в футбола пограли словами, обсмакували чужу біду. А він знову йшов. І дивився прямо. І знову натхненно творив ходу! В. Симоненко

II.

ОДИН ДЕНЬ КРАЄЗНАВЧОГО ПОХОДУ

Ми з учителем географії вже другий день знайомимося з Карпатами. Досі нам не доводилося бувати в горах, тому спочатку бігли наввиперед ки, поки не зрозуміли, що по горах не бігають, а ходять з повагою і дові рою до їх гордої суворості. До першої ночі розбили намети біля хребта заввишки ЗО м і завширшки 1 км. Це була західна сторона, тому сонце ще більше години пестило нас. Проте потім якось миттєво стало поночі й ми, пройшовши понад 15 км пішки, без досвіду, без фізичного за гартування, майже миттєво заснули. Учитель наш опівночі стеріг вог нище, аби переконатися, що вовків поблизу немає. У наметах було душно, а довкола все наче купалося в гірському повітрі. І нам надворі трохи крутилося в голо ві — давалася взнаки висота. Сьогодні ми пройдемо вдвічі коротший шлях — до джерела, звідки ви тікає наша річка. Віднині ми знаємо, що горяни називають це джерело нора. Аби вона ніколи не зникла, навіки била з-під землі! (Н. Бабич). *

Вправа 378. Створіть і запишіть діалог (вісім-десять реплік кожен) з теми «Воля поєднує мужність і сили людини». Пишемо окремо прислівники на радість, на диво, на жаль, на зло, на славу, на совість по можливості, по совісті, по щирості, по суті, по закону

Вправа 379. Створіть і запишіть есе на тему «Природа не терпить неточнос тей і не прощає помилок».

СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ Мій настрій на уроці

Розгляньте картинки й оберіть одну, яка найбільше відповідає вашому настрою пе ред вивченням нової теми. Поясніть свій вибір. 1 — Я з радістю сприймаю все нове. 2 — Усе нове мене лякає. Мій НАСТРІЙ 3 - Мені треба добре попрацювати, щоб зрозуміти нову тему. 4 - Сподіваюся, що не все так склад но, як здається. 5 — Якщо я чогось і не знатиму, зав жди поруч є вчитель/вчителька, який/ яка допоможе.

179

Що потрібно знати: • визначення службових частин мови; • їх розряди за значенням, будовою т а вживанням; • способи розрізнення прийменника, сполучника, частки від само стійних частин мови. Що потрібно вміти: • розпізнавати службові частини мови в реченнях; • використовуват и їх у власному мовленні; • орфографічно правильно записувати службові частини мови; • розставляти відповідно до пунктуаційних правил розділові знаки при службових част инах мови. Що треба запам’ятати: • особливост і службових частин мови; • правила написання службових частин мови.

Вправа 380. Спишіть речення. Підкресліть слова, які називають предмети, ознаки чи дії, мають типові морфологічні ознаки й можуть самостійно викону вати певну синтаксичну роль, а також позначте частину мови кожного з під креслених вами слів. Решту слів випишіть окремо, з’ясуйте, чи можна до них поставити запитання. Чи можуть такі слова окремо виконувати синтаксичну роль? Чому? Ціле літо дід Данило живе на пасіці в лісах, а весь рік пахне вощиною, медом і травами. Він має дуже гарні очі, що плачуть на морозі, лагідну посмішку і трохи скорботні уста, на які не назбирувались ні злоба, ні по гане слово (За М. Стельмахом).

М. Позивайло. Шевченко в гостях у Прокоповпча

180

Вправа 381. Розгляньте дві «хатинки-хмаринки» слів. Знайдіть у них якнай більше спільного та відмінного. Запишіть спільні ознаки і прокоментуйте їх. ІИІ-ІІШІІІ

- Е =е ■« 2 -=

iFwMbtlHlT -М

> .-^.ч

!=ї^ 1ІІ ІСі'ли ПІК

І І- ИКЧІ-І ник —

■ г—

Слова на, в, а, і, не, ні та подібні об’єднує те, що вони не мають жодної з трьох основних ознак самостійних частин мови: а) вони не називають предметів, ознак, дій; до них не можна поста вити запитання; б) вони не мають морфологічних ознак, які виділяють одну частину мови з-поміж інших; в) усі вони не можуть самостійно виконувати жодну синтаксичну роль. Слова на, в, а, і, не, ні та подібні об’єднує те, що їх використовуємо тільки у сполученні зі словами — самостійними частинами мови і слу жать вони для синтаксичного зв’язку слів повнозначних частин мови та надання їм додаткових смислових та емоційних відтінків значення. Слова, які використовуємо тільки у сполученні з самостійними ча стинами мови для їх синтаксичної організації й вираження різних син таксичних відношень та створення емоційно-смислових відтінків, на зиваємо службовими словами, або службовими частинами мови (instrumente gramaticale).

Вправа 382. Спишіть текст. Підкресліть у реченнях службові слова. Усно з’ясуйте, які з них використовують для утворення словосполучень, а які - для вираження від ношень між членами речення й реченнями або для створення емоційно-смислових відтінків. Скульптор не підозрював, що поруч, у нього за спиною, уже стоять на поготові рятівники. Це ті самі хлопчаки, з яких він змалював собі ескізи на майбутнє. Стояли собі, позакладавши руки назад і закусивши губи, щоб не сміятись. Вони, видно, весь час ішли за скульптором назирці... Ра ніше скульптор якось мало зважав на таких, як Меланін, а зараз це вже його непокоїло, їхня думка була для нього зовсім не байдужою (За Олесем Гончаром).

Службові слова з, за, на, перед, у та ін. - це прийменники. їх вживаємо лише у словосполученнях із залежним іменником (займен-

181

ником, числівником ...) у формі непрямого відмінка. Порівняйте: го стювати з тиждень і гостювати тиждень, поїхати за місто і поїха ти в місто, працювати на будинку і працювати в будинку.

І ■

Службові слова і, а, щоб, як — сполучники, вони не пов’язані з формою будь-якої частини мови, а сполучають члени речення або ча стини складних речень. Наприклад: Сьогодні і завтра я чергую на дру гому поверсі. День тепер корот кий, і ми мусимо поспішат и. Службові слова не, невже, якраз - частки, вони супроводять ок ремі слова, словосполучення, речення й надають їм відтінків значен ня. Наприклад: Не кажи «гоп», поки не перескочиш. Запрошення були тільки найближчим родичам. Невже ви ніколи не бачили живого зайця?

л- ?'■ Вправа 383.1. Прочитайте текст. Спишіть його, підкресліть у ньому службові *$■2 частини мови, зверху надпишіть, яка саме це службова частина мови. II. Які ще державні символи України вам відомі? Розкажіть, що ви про них знаєте.

У сучасній українській культурі збереглися священні знаки-символи, історія виникнення яких сягає аж у глибину тисячоліть. Тризуб (тридент), державний символ України, є одним із найархаїчніших і найпоширеніших сакральних знаків людської цивілізації. З тризу бом зображені грецький Посейдон, римський Нептун, індійські Шива та Вішну. На території України знайдено наскельні малюнки зі зображен ням тризуба, датовані IV—III тисячоліттями до нашої ери. Тризуб був ві домий в Ольвії, Боспорському царстві, Ірані, Індії та на Кавказі (3 книги «Духовна велич України»). § 384. 49. ПРИЙМЕННИК. ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙМЕННИКА Вправа Прочитайте вірш-загадку Олени Фесенко, відгадайте її. Випи ЯК СЛУЖБОВОЇ ЧАСТИНИ МОВИ шіть з вірша приклади до відгаданої частини мови. Я така частина мови, що належить до службових. Я буваю лиш одним: похідним — непохідним. Задля, посеред, крім, в, під, на, за. І для мене це знаменно, що всі звуть мене...

Прийменник (prepozitia) — це незмінна службова частина мови, що вказує на відношення залежного іменника, а також займенника й числівника до головного слова.

’*

Вправа 385. Прочитайте словосполучення. З’ясуйте, з якими частинами мови вживаються прийменники.

Жити за лісом, задуматися над відповіддю, запитати в нього, прибути о шостій, опинитися біля філармонії, підійти до нього, почути від дідуся, зустрітися зі мною, висить над нами. Вправа 386. Ставлячи запитання від головного слова до залежного, згрупуйте сло восполучення зі значеннями: а) місця; б) часу; в) причини. Зразок: підійти (до чого?) до стола (місця). 1. Вибігти з хати. 2. Відстати через пропуски. 3. Заснути до ранку. 4. Ходити по колу. 5. Не прийти без причини. 6. Садити між рядами. 7. Співати серед степу. 8. Чекати до літа. 9. Шумить у вусі. 10. Заплакати від радості. 11. Побачити в небі.

Вправа 387. Виконайте усно в реченнях синонімічну заміну прийменників одним із наведених у дужках. З’ясуйте, чи завжди при цьому зміст речення зали шається незмінним. Запишіть ваші нові варіанти речень. 1. Садок вишневий коло хати (біля, під, перед, побіля). 2. Якби зна ла - не ходила б пізно за водою (по, задля). 3. По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги (коло, біля, при, над, близько, побіля, кінець) гне тополю до самого долу. 4. І блідий місяць на ту пору із хмари (у, через, крізь, між) де-де виглядав (За Т. Шевченком).

Вправа 388. У словосполученнях замініть прийменники так, щоб словосполучення набули протилежного значення. Змінені словосполучення запишіть. Зразок: відвідати без радості - відвідати з радістю.

Виїхати до міста, добратися зі школи, зупинитися за будинком, лист до брата, дорога з бібліотеки, полетіти попід горою. Вправа 389. Прочитайте речення. Знайдіть прийменники й випишіть їх зі словом, з яким вони вживаються. З’ясуйте, якою частиною мови є це слово та які смислові від ношення воно виражає разом з прийменником, зазначивши в дужках ці відношення. Зразок: у тітки (наявністьу когось); до тебе (наближення). 1. Тільки легкі до польоту, не обтяжені світом речей, тільки чисті сер цем можуть пориватися до далеких вершин, де зоріють вселюдські ідеали (Є. Сверстюк). 2. Хвилина — і хвіртка з грюкотом розчиняється, а в неї прожогом вбігає Ірка (Ірина Вільде). 3. Панове! До Мартина Пушкаря тут посланець прибув із Січі (Л. Костенко). 4. Та де б не ходив я в далекій дорозі, в чужім чи у ріднім краю, я згадую вогник у тихій тривозі і рідну хатину свою (Л. Малишко). 5. Катерина стоїть біля Дніпра (О. Довженко). 6. Справді, де шукати Юру в горах, які тягнуться на три з половиною ти сячі кілометрі в уздовж узбережжя (І. Багмут).

183

Вправа 390. Запишіть словосполучення окремо: спочатку ті, у яких прийменійш ник вжито 1) з родовим відмінком, 2) зі знахідним, 3) з орудним, 4) з місцевим відмінком. Став біля порога, виріс над морем, трапилось у травні, лишився без грошей, надіятися на випадок, обабіч дороги, експеримент у лабораторії, ішов з батьком, виглянув з вікна, росте на горі, абстрагуймося від частко востей, агітація за кандидатів. Ключ: з перших букв перших слів словосполучень складіть закінчення прислів’я «Не кидай...».

Вправа 391. Спишіть текст. Знайдіть у ньому прийменники і з’ясуйте (надпишіть), з яким відмінком іменника (займенника) вони вжиті. Усно поясніть, які відношення вони виражають. Усе, що вторгували греки, було складе но на вози, а гурти худоби зігнані в одне місце, і їх наглядали слуги купців, а все, що вторгували скіфи, було поховане по шатрах і кибитках. З нагоди вдалої тор гівлі Танур запросив гостей на банкет до Великого шатра. У бронзових котлах уже закипала вода, і в таборі не спадало по жвавлення. Купців, старійшин і знатних своїх мужів Танур запросив до Великого шатра (За В. Чемерисом).

§ 50. НЕПОХІДНІ ТА ПОХІДНІ ПРИЙМЕННИКИ гїігг Вправа 392. Прочитайте речення, знайдіть у них словосполучення з приЛ» йменниками. Проведіть спостереження: чи всі прийменники складаються тільки з одного кореня. Чи не сплутали ви під час виконання вправи приймен ник з іншою частиною мови?

1. Дощує сонце в храмі цім промінням, під небосхилом в черзі йдуть століття (М. Лютик). 2. Живи у мирі, Батьківщино, прямуй крізь терни до зірок (О. Антоиіева). 3. Василь Береговий стоїть біля вікна, задивився на розгойдані дерева, на голубів, що пурхали в голубому потоці, і на тихе небо (І. Цюпа). 4. Слідом за Куцим вони пройшли поміж скель (М. Трублаїні). 5. Забіліли сніги навколо Києва, загуляли хуртовини (Олесь Донченко). 6. Край гори одним одна день і ніч шумить сосна (П. Усенко). 7. А дощ на хмарині приплив з-за Дніпра і листячко пальцями перебира (В. Скомаровський). Прийменники бувають двох типів: непохідні та похідні. Непохід ними (prepozitii nederivata) називаємо прийменники, які існують у мові з давніх-давен і які сьогодні не виводяться від будь-яких частин мови. Наприклад: без, в(у), до, для, з (із, зі), за, о, від (од), на, над, під, по, при, про.

Похідними (prepozitii clerivata) називаємо прийменники, які похо дять від інших прийменників або від самостійних частин мови.

Способи творення похідних прийменників

Вправа 393. Прочитайте тексти. Випишіть з них прийменники.З’ясуйте, похідні вони чи ні. Доведіть свою думку. Якої групи прийменники (похідні чи непо хідні) переважають у текстах? НАШЕ ЗДОРОВ’Я

1. Археологічні дослідження свідчать, що людство знає про корисні властивості бджолиного меду більше 6 тисяч років і успішно використовує мед з оздоровчою та лікувальною метою. Люди настільки високо цінува ли харчові й цілющі властивості меду, що однозначно обрали його неза перечним еталоном оцінки солодких властивостей усіх інших продуктів. За енергетичною цінністю мед перевищує зернисту ікру, м’ясо, рибу. Як унікальний харчовий продукт він символізує здоров’я, красу й довголіття. 2. В останні десятиліття нашу планету на різних континентах вра жають надміру спекотні літа, у травні-червні в Європі, іноді й Африці, випадають сніги, вирують торнадо, урагани, цунамі, почастішали земле труси, повені, пожежі тощо. Аналіз основних причин екологічної кризи підтверджує, що всі вони є наслідком непродуманої, на межі злочинної перед нашими нащадками, діяльності людини (О. Волошин).

Вправа 394. Розгляньте попарно записані словосполучення. З’ясуйте, які частини мови входять до їх складу. Поділіть словосполучення на прийменникові та без прийменникові й запишіть їх окремо. Живу близько — під’їдь близько школи; стоїмо коло тину — коло зву жується; працював протягом канікул — протягом протягло; навколо шко ли цвіте - оглянься навколо; попереду йде молода - йде попереду учнів; вийшли назустріч — йдемо на зустріч зі співаком.

185

.l ... і."

Вправа 395. З’ясуйте фразеологічне значення виразів і складіть з ними речення. За потреби зверніться до фразеологічного словника за посиланням http://sum.in.Ua/s/frazeologhichnyj .

1. Бути під вусом. 2. Мотати на вус. 3. Дивитися (заглядати) в очі. 4. Згинь з моїх очей. 5. Мати на оці. 6. Вбити (собі) в голову. 7. Вибити (собі) з голови. 8. Стати на порі. 9. Стояти на своєму. 10. Стати на прю.

Вправа 396. Спишіть речення, на місці крапок впишіть похідні прийменники, СмЙ добравши їх з довідки. Визначте, з якої частини мови вони походять. 1. Десь далеко в горах сходить вранішнє сонце. Ніжно і ласкаво те пле проміння голубить верхівки дерев ... полонини (Юлія Усик). 2. До щик холодив і поволі стікав ... вуха під комір пальта (М. Вінграновський). 3. ... млина, ... броду два голуби пили воду (Народна творчість). 4. Наси пали ... дороги дві могили в житі (Т. Шевченко). 5. Матій тим часом стояв у світлиці ... порога (І. Франко). 6. На передньому плані, ... плантаціями, спокійно сяяла річка, а ... неї табунилось білими хатками село (Олесь Гон чар). 7. А в тебе сніг ... ніг (А. Малишко). Довідка: посередині, коло, з-поміж, край, близько, вподовж, попід, по біля, поза.

Вправа 397. Скориставшись підказками, складіть якнайбільше речень зі сло вом рушник, уживаючи при цьому непохідні та похідні прийменники. т

О и н ф щ S н S

гримує

бабусин живе в моєму серці оберігає

ф X S

рушник

§ вишитии мамин синівська вдячність ffi

СІ К S Й

супроводжує

символ материнська любов завжди при руці народнопоетичний

ф н ф сі м ф н н S й

Культура мовлення

Дарма я думав, що мені це не під силу (не до снаги)! Р. S. Не по силам — калька.

Дівчата все беруть до серця! Візьміть це до уваги (відома)! Р. S. Прийняти до уваги, відома, серця — калька.

§ 51. ПРАВОПИС ПОХІДНИХ ПРИЙМЕННИКІВ гзттг Вправа 398. Прочитайте речення. Укажіть похідні прийменники, зверніть уваЛ» гу на їх правопис. Визначте члени речення у третьому реченні. Поясніть, чому прийменники не є членами речення.

1. Пішла Настя по селу добувати киселю. 2. Груш у бур’яні не роз шукують. 3. Уродили на вербі груші. 4. Дали полизати меду через скло. 5. Поперед полювання собак не годують. 6. Поганий будяк і з-під кишені виросте. 7. Він і на очереті вузлів шукає. 8. Плив, плив, а коло берега по тонув. 9. Наперед зими напасся вітру в рукавицю (Народна творчість).

Непохідні та похідні прийменники завжди пишемо окремо від іменників, займенників чи інших слів, яких вони стосуються. Напри клад: без вагання, до школи, з-за гори, понад хмарами, уздовж берега. Похідні прийменники з початковими частинами з та із пишемо че рез дефіс. Наприклад: з-за, із-за, з-над, з-під, з-поза, з-поміж, з-по над, з-попід, з-проміж, з-посеред, з-серед, із-під. Інші похідні прийменники, утворені поєднанням двох прийменни ків чи прийменників і прислівників, пишемо разом. Наприклад: за для, заради, поміж, понад, попід, поперед, посеред, навколо, навкруг, взамін, вздовж (уздовж), вподовж (уподовж), впродовж (упродовж), всупереч (усупереч).

Вправа 399. Спишіть речення, розкривши дужки. Визначте похідні й непохідні СмШ прийменники. Поясніть правопис похідних прийменників. 1. Я не знаю, чому ми з Толею вибрали саме цю книжку для своїх пота ємних читань (під)час перерви (Н. Сняданко). 2. Скрізь, де вони проходи ли (по)під освітлені вікна й одчинені двері, до них приєднувалися жінки й чоловіки (М. Коцюбинський). 3. Вороненький коню, не грай пі(ді) мною (Народна творчість). 4. Здалеку, з(поза) річки, стріляли гармати (Олесь Донченко). 5. Легка, біла, прозора постать, що з обличчя нагадує Мавку, з’являється з(за) берези (Леся Українка).

Окремо пишемо похідні прийменники, складені з двох чи більше слів:

а) прийменники, складені з двох прийменників та іменників з аб страктним значенням, наприклад: в напрямі до, з огляду на, у відно шенні до, у зв’язку з, щодо ставлення до; б) прийменники, складені з прислівника та прийменника, наприк лад: відповідно до, згідно з, незалежно від, неподалік від, поруч з.

а Вправа 400. Розкрийте дужки й запишіть прийменники з іменниками у відпо©4“ відних відмінкових формах. Усно поясніть написання кожного прийменника. 1. (По/за) дорога, (з/за) стіна, (із/за) хата, (з/під) гора, (по/серед) по 187 двір’я, (з/по/серед) зруб, (з/по/між) знайомий, (по/під) вікно.

Вправа 401. Спишіть речення. Замість крапок поставте відповідні прийменники з довідки. Запам’ятайте їх правопис. 1. Хай правда завжди буде ... нами. 2. Усі батьки, ... кількох, з’явилися на збори. 3. Сьогоднішній день, ... учорашнього, ясний і погожий. 4. ...по холоданням школярі вирішили обклеїти вікна. 5. Будь завжди уважним і чуйним ... своїх друзів. 6. ... добро твори також добро. 7. ... тебе мені також дісталося від батька. Довідка: у відповідь на, за винятком, через, на відміну від, у зв’язку з, поміж, до. W Вправа 402.1. Прочитайте словосполучення з прийменниковими формами іменників. Визначте, у якому відмінку вжито кожен іменник. II. Створіть і запи шіть власні словосполучення з п’ятьма (на ваш вибір) із поданих прийменни ків: від, для, до, з, за, на, над, під, по, при, про, але щоб іменник виступав у іншому відмінку, аніж у першому завданні.

Працювати без перерви, бути біля річки, запитати в сестри, відійти від зупинки, повернутися з річки, запис на дошці, вибиратися на дорогу, посидіти над задачею, вийшов на річку, стали під стріху, піти по воду, посадити при дорозі, турбуватися про роботу. Вправа 403.1. Прочитайте текст. Чого досягнув автор повторенням однакових прийменників в одному реченні? З якими членами речення вжиті ці приймен ники? Який настрій створює текст? Спробуйте продовжити його. II. Спробуйте написати опис, використавши кілька разів лише один і той самий прийменник. Спокій лише від землі, спокій лише від трави, від шелесту дерев, від свіжого сонячного ранку. Мир спочиває на сонній поверхні озера, на рося ній траві, струмує від польоту лелеки, від далекого кування зозулі. Впу стити цей світ у свою душу — значить воскресити в ній радість і надію (За В. Брюггеном).

Котра година? ПРАВИЛЬНО

НЕПРАВИЛЬНО

Друга (година)

Дві години Два часа

Друга (год) п’ятнадцять (хв) П’ятнадцять * ПО другій

Два п’ятнадцять П’ятнадцять хвилин третьої

П’ятнадцять * НА третю * або чверть Друга (год) тридцять (хв) Пів НА третю

Друга (год) сорок п’ять (хв) ЗА п’ятнадцять * третя П’ятнадцять * ДО третьої * або чверть

Два тридцять Пів третьої Половина третьої

БЕЗ п’ятнадцяти третя

§ 52. ПРАВИЛЬНЕ ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ З ІМЕННИКАМИ гзттг Вправа 404. Пригадайте правила милозвучності (написання прийменника Л» в-у). Спишіть текст, записуючи числівники словами. Виберіть потрібні при йменники з поданих у дужках. Нацбанк України ввів (в, у) обіг пам’ятні монети номіналом 2 і 5 гри вень. Монета номіналом 2 гривні виготовлена (з, із, зі) золота 999,9 про би. Інша, номіналом 5 гривень, виготовлена (з, із, зі) срібла 925 проби. За галом (у, в) 2009 році Нацбанк випустив пам’ятні монети 23 найменувань і 28 видів. (У, В) вільному обігу їх, звісно, не знайти. (З, Із, Зі) грошима люди пов’язують свої бажання і сподівання, а ще (у, в) цьому емоційному плетиві завжди присутня й віра (у, в) здійснення тих прагнень. Зважте, (у, в) цій пошуковій справі існують і певні застереження. Про це мовить ся (у, в) переказах про скарби запорожців (3 журналу).

Деякі прийменники мають фонетичні варіанти, вживання яких зу мовлене законами милозвучності української мови. До них належать прийменники в (у, уві, вві), з (зі, із) та ін. Прийменник в-у. Якщо попереднє слово закінчується на приго лосний, то здебільшого вживаємо у, а після голосного — в. Наприклад: Так буде, яку ту неділю: люди з церкви, а ми в церкву (І. Карпенко-Карий). На початку речення та після розділового знака вживаємо у, а якщо далі слово починається на голосний, то в. Наприклад: 1. У темну безвість, вириту вітрами, щоб не попадали народи і віки (М. Вінграновський). 2. В Олесі було дві довгі коси - аж до пояса (З журналу). Прийменники з-із-зі чергуються на тій же підставі, що й в-у. Прийменник з уживаємо, якщо наступне слово починається з голосно го або одного приголосного (крім с, ш), якщо попереднє слово закінчу ється на голосний. Наприклад: приїхав з Австрії, повернувся з армії, вийшов з інституту, книжка з бібліотеки. Між групами приголосних вживаємо прийменник із. Наприклад: лист із Бразилії, хлопець із Коломиї, прийшов із школи і прийшов зі школи, поговори зі мною, розмовляє зі звірами. Прийменник зі вживаємо тоді, коли наступне слово починається кількома приголосними, одним з яких є л, м, н, р, з, с, ж, ч, ш. Напри клад: квиток зі Львова, був зі мною, вітер зі сходу, прокинувся зі сну, поверталися зі жнив, обличчя зі шрамами.

Вправа 405. Запишіть словосполучення у дві колонки: 1) зі вставленим варіантом прийменника в; 2) зі вставленим варіантом прийменника у. Щодня ... роботі, озимина ... полі, риба ... воді, багаж ... автобусі, обвал ... горах, ураган ... океані, ніде ... краї, зсипав ... засік, ураган ... пустелі,

189

іскра ... попелі, міст... майбутнє, був ... театрі, йдуть ... інститут, ударив ... дзвін, виступала ... філармонії. Ключ: з перших букв перших слів складіть закінчення прислів’я «На те голова...».

Вправа 406. Спишіть речення, добираючи з дужок потрібний прийменник. Поясніть свій вибір. 1. Ой полети, зозуленько, (в, у) мій рідний садочок (Народна твор чість). 2. (З, із, зі) одним рибалкою він дуже подружив. 3. Лист (з, із, зі) Бразилії знайшов свого адресата. 4. Війнув (з, зі, із) сходу вітер. 5. (У, в) нього (в, у) очах засвітилася радість. 6. Велике значення (у, в) формуван ні характеру має самовиховання. 7. Хитнулись (від, од, віді) вибухів гори. 8. Рідко навідуюсь (в, у, вві, уві) рідні місця, частіше бачу їх (в, у, вві, уві) сні. 9. А (над, наді) мною - чисті небеса, а (під, піді) ногами - рідная земля. ,

Вправа 407. З’ясуйте, яка з двох форм правильна. Усно введіть її в речення.

По дорученню - за дорученням; по вказівці - за вказівкою; на до каз - у доказ; по документу - за документом; на захист - у захист, з мір кувань — по міркуваннях; по мірі — у міру; з участю — за участю; на честь ювілею — у честь ювілею, підручник по фізиці — підручник з фізики.

Вправа 408. Поясніть, яке значення виражають іменники з прийменником по (мету, час, місце, кількість, відношення до когось/чогось, напрямок і т. ін.). Сиділи по сім годин щодня за роботою; пішли в ліс по гриби; стояло води по пояс; поїдемо по весні у гості; по вулиці побігали; по тобі, кажуть, плаче різка; піди по воду; наповнити по вінця; ім’я по батькові; обидвом по половинці.

Вправа 409. Виправте словосполучення, у складі яких прийменник по вжито недоречно або помилково. Завдання по мові; мешкати по вулиці; автобус по замовленню; по кор дону; методичні рекомендації по вивченню авторського права; операція по приватизації; комісія по перевірці фактів; комітет по освіті й культурі; документи по розслідуванню справи; розіслали запит по міністерствах. д,

Вправа 410. Поділені косою рискою слова запишіть разом, окремо або через дефіс. Визначте, якою частиною мови є кожне слово (надпишіть над словом). Обґрунтуйте написання.

1.1 тут сніжинки, як пушинки, на/в/круг пускаються у/танець (Н. Забі ла). 2. Зненацька проміння ясне од/сну пробудило мене (Леся Українка). 3. Зі/сміху діти пустотливо попадали на траву (3журналу). 4.3/с/пересердя вона заплакала (3 журналу). 5. Сонце сліпуче било в очі, виринаючи з/за далеких сизих гребенястих пасом (Іван Багряний). 6. Приблизно за сто метрів від інституту в/напрямку до міста над автострадою пробігає віадук (Януш Л. Вишневський).

190

Розрізнення прийменників і однозвучних префіксів має важливе значення для правильного їх написання. Більшість первинних при йменників однозвучна з дієслівними префіксами. Наприклад: вки нути в ранець, ускочити у воду, відсунути від стіни, доходити до Карпат, збігти з горбка, заїхати за ворота, накреслити на дошці, надписати над рядком, оббит и об камінь, підписатися під заміт кою, побігати по піску, прибити при вході. Однозвучні прийменники і префікси — це різні мовні одиниці: при йменник — це слово (хоч і не має самостійного лексичного значення), а префікс - лише значуща частина слова. Наприклад: від мене, від доро ги і від-їздити, від-Узд; від-різати, від-різ. Прийменники ми вживаємо при іменниках, займенниках та інших частинах мови у непрямих відмінках, разом з ними вони виражають значення напряму, місця, часу тощо. Наприклад: лити воду і лити у воду, прийняти роботу і прийняти на роботу. А префікси використо вуємо для утворення дієслів. Наприклад: у- + -класти - укласти, на- + -збирати — назбирати. Між прийменником та іменником може стояти залежне від іменника слово, а префікс цього не допускає. Наприклад: 1. Падають сніжинки лагідно і мило на моє обличчя, на сліди мої (В. Сосюра). 2. Важко тут говорити про першу зустріч (Ірина Вільде).

Вправа 411.1. Розкриваючи дужки, запишіть слова. З’ясуйте, де написано приймен ник з іменником (займенником...), а де - слово з однозвучним з прийменником пре фіксом. II. Перевірте свої висновки про іменник з прийменником можливістю встави ти після прийменника залежне від іменника слово й запишіть такі побудови. Зразок: на полі - на нашому полі, над усім - над тим усім.

(У)горлі, (в,у)дачу, (від)діл, (віді)брати, (віді)йти, (до)клубу, (до)даток, (до)віз, (до)воза, (з)бір, (зі)мною, (зі)світу, (зі)скелею, (з)успіхом, (з)устріти, (з)устріч, (за)дум, (за)їзд, (за)містом, (за)пис, (за)собою, (за)стіл, (на)полі, (над, наді)всім, (о)пік, (о)тім, (об)’їзд, (об)робіток, (пере)пис, (при)плив, (про)ректор. Вправа 412. Обґрунтуйте письмово у формі есе (вісім-десять речень) тезу: «Чи може мати людина багато професій?». Використовуйте прийменники.

Культура мовлення МИЛОЗВУЧНІС ТЬ: ЗІ, ЗО ЗІ Перед словом, яке починається на сполу чення приголосних із першим свистячим або шиплячим (з, с, ш, щ тощо), незалеж но від паузи й закінчення попереднього слова: сказав зі злості; прийшла зі школи; зїхалися зі світу. Такожу таких випадках: зі мною, зі Львова.

ЗО При числівниках два, три: позичив зо дві сотні; разів зо три. Також із займенником мною: зі (зо) мною.

§ 53. ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ В УКРАЇНСЬКІЙ І РУМУНСЬКІЙ МОВАХ. РОЗБІР ПРИЙМЕННИКА ЯК ЧАСТИНИ МОВИ ™ Вправа 413. Розгляньте таблицю прийменників і системи відмінків іменника в МИ українській та румунській мовах і дайте відповіді на запитання: 1. Скільки від мінків має українська система словозміни іменників? 2. Зі скількома та з якими відмінками утворюються прийменникові сполучення в українській і румунській мовах зокрема? 3. З якими відмінками в обох мовах немає прийменникових сполучень і чому? А скільки відмінків іменників у системи словозміни у мові румунській? Прийменники та система відмінків іменників У румунській мові

В українській мові Прийменники

Прийменники

Відмінки

н.

без, біля, в(у), від, для, до, з(зі), з-за, з-над, з-під, з-поза, з-по над, з-попід, близько, кінець, коло, крап...

р.

asupra, contra, impotriva, deasupra, inaintea, in fata, in urma, de-а lungul...

д.

gratie, conform, contrar, multumita, datorita, potrivit, aidoma, asemenea...

в (у), з, за, крізь, між, на, над, об, під, по, про, поза, поміж, понад, попід, повз...

Зн.

Ас.

зі(з, із), за, між, над, перед, під, поза, понад, попід...

Ор.

в(у), на, о, по, при...

м.

catre, cu, de, fara, in, intre, la, langa, pana, pentru, spre, sub, despre, dinspre, de la, de catre, de langa, pe langa, afara de, aproape de, departe de, impeuna cu, de pe langa...

Кл.

Вправа 414. Відтворіть українською мовою румунські словосполучення і про сілі? коментуйте їх. ■^v=l

1. A produce о impresie asupra cuiva. 2. A sta aplecat asupra cartii. 3. Aprocecla confom legii. 4. A merge catre casa. 5. Cutie pentru scrisori.

Сполучення прийменників з іменниками і займенниками в обох мовах ЇГІАГА' використовують для вираження додатків, означень та обставин. їх ви раження в обох мовах може бути однаковим і різним.

■

Румунському прийменниковому словосполученню може відповіда ти рівноцінне українське прийменникове словосполучення. Напри-

клад: a lua de mana - взяти заруку; drept la mimed - право на працю; а пені рана lapat.ru - прийти до четвертої. Румунському прийменниковому словосполученню в українській мові може відповідати безприйменникове словосполучення. Напри клад: a chema ре Іоп - кликати Івана; a sosi cu t.renul - прибути по їздом; unealta de productie - знаряддя виробницт ва. Словосполучення типу їсти з виделкою, писати з ручкою українській мові не властиві. Румунським словосполученням, які складаються з двох іменників, поєднаних прийменником, в українській мові відповідає безприймен никове словосполучення прикметника з іменником. Наприклад: bared cu motor - моторний човен; figura de ceara - воскова фігура; paine de casa - домашній хліб. Румунські прийменникові словосполучення з дієсловом у ролі го ловного слова та іменником або прислівником після прийменника в українській мові передаємо сполученням дієслова та прислівника. На приклад: a st.a in neclintire - стояти нерухомо; a cohort injos - опусти тися вниз. Нерідко словосполученню румунської мови в українській може від повідати одне слово. Наприклад: a cadea la pat - захворіти, злягти; а st.a de vorba - говорити.

- Вправа 415. Прочитайте словосполучення. Доберіть (усно) їм відповідники в КМ українській мові та з’ясуйте, у чому подібність і відмінність цих словосполу чень в обох мовах.

1. Copil cle сіпсі апі. 2. Moara cle vant. 3. Pod peste Dunare. 4. A expedia prin po§ta. 5. Teii din Bucovina. 6. O gura de ара. 7. A rade printre lacrimi. 8. Om de litere. 9. A sta la o parte. 10. Cantec de dragoste.

Вправа 416. Перекладіть словосполучення українською мовою. Зіставте пеtSw реклад з оригіналом і з’ясуйте, у сполученні з яким головним словом можлива заміна прийменниково-іменникової частини прикметником. 1. A da de §tire. 2. Inalt de statura. 3. Om cu talent. 4. Cantec de leagan. 5. Fiori de mar. 6. Bagaj de mana. 7. Lucru cu zina. 8. Jocuri de noroc. 9. Branza de vaca. 10. Ploaie de primavara. 11. Munca cu ziua. 12. Ziar de seara.

M. Беркос. Яблуня цвіте

193

Схема розбору прийменника як частини мови (Морфологічний розбір прийменника) 1. Частина мови. 2. Похідний чи первинний (непохідний). 3. Група за будовою (простий, складний, складений). 4. Яке відношення виражає. 5. Зі словом якої частини мови вжитий. 6. Відмінок слова, з яким ужитий прийменник. 7. Вимова й написання. Зразок усного розбору На світанні козаки вступили в село... (М. Коцюбинський). На — прийменник, непохідний, простий, з іменником вказує на час дії, ужитий з іменником у місцевому відмінку. Пишеться так, як вимовляється. Зразок письмового розбору На — прийм., непохідн., прост., вказує на час дії, з ім. у М. відм.

Вправа 417. Прочитайте текст, знайдіть у ньому прийменники й усно проаналізуйте їх за зразком письмового розбору. Я лягаю на землю біля кринички, набираю повний глечик води, став лю його в траву, а сам придивляюся до неба, до води, до павиних вічок, що зацвіли в струмку, і думаю: спроста чи неспроста послав мене тато на долинку? А піді мною земля така свіжа, така м’яка, мов колиска, а наді мною небо таке синє, таке ласкаве, а за вербами причаїлась дрімота і шепче: «Засни собі, засни собі...» (М. Стельмах).

Вправа 418. Придумайте й запишіть казку, яка б закінчувалася словами «МиНуЛа Н|Ч | наша казка розтанула у сонця ясних ласках, і зникли всі підступні пастки, і все прокинулось зі сну...». Які прийменники ви використали у своєму тексті? Розберіть три з них як частину мови. § 54. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. ЗАМІТКА ІНФОРМАЦІЙНОГО ХАРАКТЕРУ

Вправа 419. Прочитайте газетну публікацію. З’ясуйте її зміст і спробуйте виШ значити, що це: інформація, повідомлення, нарис, репортаж чи замітка. Свій висновок обґрунтуйте. БУДЕМО З ГАЗОМ - СВОЇМ

У геологів і газопостачальників Прикарпаття піднесений виробничий настрій: у районі введене в дію Гаївське газове родовище. Місцеві геологи лише десь півтора року тому розвідали його, за ко роткий час працівники «Нафтогазбуду» та будівельно-монтажного управ ління «Львівтрансгаз» швидко і високоякісно підготували об’єкт до екс плуатації. Підземним і наземним обладнанням забезпечив родовище

чернівецький «Машбуд». Тепер дванадцять свердловин Гаївського родо вища дають щодобово у загальну мережу газопостачання майже вісімсот п’ятдесят тисяч кубометрів газу. Наполегливий геологорозвідувальний пошук, злагоджене проведення будівельно-монтажних робіт і безперебійне постачання устаткуванням здатні забезпечити якнайкращі результати. Отже, будемо з газом, та ще й зі своїм (К. Палійчук). Замітка - це невелика газетна публікація, в якій розповідається про події, факти і природні чи суспільні явища, важливі для певного колективу людей. Написанню замітки передують такі основні види робіт, як вибір теми повідомлення, осмислення його змісту, збір і систематизація ма теріалу, планування тексту та його написання. Важливі ознаки замітки: — актуальність (факти, подані в замітці, повинні бути цікавими); — точність (події мають відповідати дійсності). Обсяг замітки — від десяти до ста рядків. Мета замітки — інформу вати, тобто повідомити, дати уявлення про те, що саме сталося, де й коли. Діловий тон виключає вживання епітетів, порівнянь та інших художніх засобів.

Вправа 420. Прочитайте текст. Чи можна назвати його заміткою? Доведіть правильність свого твердження: укажіть всі ознаки замітки та підтвердіть при кладами з тексту. МІЙ ДЕНЬ У ШКОЛІ

До школи я завжди приходжу на кільканадцять хвилин раніше, аби мати змогу поспілкуватися з друзями. Ми обговорюємо останні шкільні та домашні новини. Та ось лунає дзвінок, і ми поспішаємо до класу. Я дуже люблю своїх учителів і шаную їхню мудрість. Кожен урок не схожий на інший. З учителями у клас приходить якийсь новий непізна ний світ. Коли ми бачимо усміхнені очі вчителя, наші серця починають битися частіше, а якийсь невидимий двигунчик рухає наші олівці та ручки. Інколи час збігає так швидко, що нас дратує дзвінок на перерву. А які милі нам ці короткі перерви! Чого тільки не встигаємо упро довж них зробити: і пошепотіти з подругою, і забігти у бібліотеку, і вку сити печеного пиріжка або просто побавитись іграшкою. Інколи чуємо, як учні нарікають, що у школі їм скучно. Я з цим не згодна. Адже ми — частинка школи. Від нас залежить, чи буде шкільне життя цікавим. Якщо бути уважним на уроці та розумно активним на перервах і після уроків, то й не зауважиш, як минають шкільні дні. На певно, окремим учням ліньки покумекати, як знайти себе у шкільному вирі. Але я впевнена, що у школі мені завжди буде добре й цікаво... (З журналу).

195

ПАМ’ЯТКА

Як працювати над заміткою 1. Обміркуйте тему, обрану для замітки. 2. Визначте адресата й мету висловлювання. 3. Сформулюйте основну думку (теза може бути висловлена одним реченням, простим за будовою, розповідним або у формі запитання і відповіді на нього). 4. Продумайте композицію замітки (вступ (теза), основна частина (докази), закінчення (висновки). 5. Добирайте переконливі докази (приклади з життя, літератури, висловлювання видатних людей тощо). 6. Дбайте про мовленнєве оформлення замітки: уживайте мовні засо би, характерні для тексту типу роздуму. Для зв’язку аргументів з тезою вживайте сполучники тому що, хоча, оскільки, через те що, незважаю чи на те що; вставні слова по-перше, по-друге, нарешті, таким чином. •f. Вправа 421. Напишіть замітку інформаційного характеру до шкільної стінної ™ газети на тему «П’ять червонокнижних тварин нашого краю». Обговоріть зміст замітки в класі.

Вправа 422. Уявіть ситуацію: ви журналіст/журналістка і стали свідком/свідкою події, що відбулася у 8 класі. Ви не можете залишити її поза увагою й вирішили написати замітку до місцевої газети. іа

Вправа 423.1. Напишіть замітку на актуальну тему з життя вашого класу чи школи: успішність, гурткова робота, обговорення книжки, зустріч з письменни ком, природоохоронна робота. Попередньо визначте послідовність викладу матеріалу та уточніть план замітки. Доберіть до своєї замітки такий заголовок, який би зацікавив читача і водночас стосувався суті замітки. II. Проведіть кон курс на кращу замітку, передбачивши переможцеві право опублікувати своє повідомлення на шкільному вебсайті, в юнацькому періодичному виданні ва шого краю або у всеукраїнському.

Культура мовлення Освічений (а, і) Народ, молодь, людина, юнак, жителі, кадри

Досвідчений (а, і) .Людина, керівник, агроном, /учителька, лектор, лікарка Обізнаний (а, і) Людина, співрозмовник, агенти

Акумулювати Накопичувати,збирати, призбирувати,складати

§ 55. СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ Вправа 424. Прочитайте вірш-загадку, знайдіть відгадку. Випишіть виділені шК сполучники разом із назвами їх груп. Які розділові знаки вживаємо перед спо лучниками? Я важливий, що й казати, можу вміло пов’язати однорідні члени чемно й складних речень теж частини. А, АЛЕ, І - я сурядний. ЩО, НЕМОВ, ЯК, ЩОБ - підрядний. Скрізь впишусь я досить влучно, називаюсь я ... .

Сполучник (conjunctia) - це незмінна службова частина мови, що поєднує однорідні члени речення і частини складного ре чення, вказує на різні смислові зв’язки між ними. Наприклад: 1. Вийшли з хати батько й мати в садок погуляти (Т. Шевченко). 2. Малих народів не буває, але бувають малі співці (М. Вінграновський). 3. Змолоду треба набратися знань, щоб не пуста була, твоя криниця (І. Цюпа). Сполучники, які складаються з одного слова, називаємо простими, наприклад: і(й), та, а, але, або, бо, щоб. Сполучники, які складають ся зі сполучення двох і більше слів, називаємо складеними. Напри клад: тому що; через те що; для того щоб; незважаючи на те що та ін. Вправа 425. Пригадайте, що ви знаєте про сполучник з уроків румунської мови. Спишіть речення. Підкресліть у ньому прямою лінією слова, які поєднують однорідні члени речення, а хвилястою - ті, які поєднують частини складного речення. Книга приємно холодила пальці, і королі й лицарі виходили з неї, і билися, і падали отут, на снігах, де пахло примерзлою калиною, де вітря ки билися з присмерком і кликали до себе добрих людей молоти на хліб (М. Стельмах). ™ Вправа 426. Прочитайте текст. Назвіть сполучники. З’ясуйте, які смислові шК зв’язки виражає найчастіше вжитий у тексті сполучник.

У світі небагато є поетів, які так глибоко відчувають слово, як Тичина. Початкове звучання і значення слова Павло Григорович умів здобувати навіть з-під затертих штампів — і тоді воно грало свіжими барвами. Кожне слово складається зі змісту й мелодії. І саме мелодію слова вмів чути й передавати Павло Тичина. Його вірші сповнені чарівних образів і музики. Приміром, поет пише: «І за повіткою малина сивіє віями... На призьбі дід старий - як сон...», - і перед вами постає яскравий образ сіль ського літнього дня на Україні, коли від сонливої тиші аж дзвенить у ву хах. Такими прикладами багата вся його творчість (Петро Панч).

197

т,

Вправа 427. Спишіть речення. Підкресліть прості сполучники прямою лінією, а складені - хвилястою.

1. Усе можуть людські руки, коли захочуть (Г. Тютюнник). 2. У приро ді ніч існує для того, щоб у тиші росло усяке зілля і відпочивала людина (М. Стельмах). 3. Я поспішив через те, що це була остання можливість вибратися із пекла (І. Гришин-Грищук). 4. Дерева посхилялися на воду, наче хотіли вгамувати спрагу (Яків Бат). 5. Як прийде туга, пізнаєш дру га (Народна творчість). 6. Довго співали дівчата, довго гуляли хлопці, не зважаючи на те, що другого дня треба було рано вставати (І. Нечуй-Левицький). 7. Благословенна срібна твердь землі і неба, дня і ночі (М. Вінграновський).

Вправа 428. Запишіть сполучники, поділивши їх на дві групи: прості і складені. З виділеними сполучниками складіть і запишіть по одному реченню.

Усупереч тому що, внаслідок того що, через те що, тому що, проте, начебто, так що, для того щоб, або, і, не тільки... а й, зате, та, якби, в міру того як, як.

Культура мовлення МИЛОЗВУЧН ЇСТЬ: 1, Й, ТА

1 На початку речення: / дні минають... Між приголосними: Олег і Павло.

Зіставлення понять: батьки і діти, день і ніч. Після голосного, якщо наступне слово починається на й, є, ї, ю, я: Яна і Юрій. Після паузи, що позначається на письмі комою, крапкою з комою або тире: і дні,

і ночі...

Й Між голосними, крім випадків, коли дру ге слово починається на є,ї, ю, я: Аліна й Олег, але Аліна і Єва. Між голосним і приголосним, крім ви падків, коли друге слово починається на й: Оля й Петро, але Оксана і Йосип.

ТА Для стилістичної різноманітності можна використовувати та, особливо, коли в реченні вже є і: Олег і Паша зайшли та

сіли.

§ 56. СПОЛУЧНИКИ СУРЯДНОСТІ Й ПІДРЯДНОСТІ, їх види ryt Вправа 429.1. Спишіть речення, знайдіть сполучники. Ті з них, які сполучають ЯК рівноправні члени речення або рівноправні частини складного речення, під кресліть прямою лінією, а ті, які у складному реченні приєднують залежну частину до головної, - хвилястою лінією. II. Поясніть, як ви розумієте зміст четвертого речення (з народної творчості).

1. Ластівка день починає, а соловейко кінчає (Народна творчість). 2. Віл щось почав був говорить, та судді річ його спочатку перебили, бо він ситенький був (Є. Гребінка). 3. Виглядаю долю довгождану, а не діжду -

вибуду із гри (В. Стус). 4. Незнання тріщить, а знання мовчить (Народна творчість). 5. Нехай ні жар, ні холод не спинять вас (І. Франко). Сполучники, які поєднують рівноправні, синтаксично не залежні члени речення (однорідні члени) або окремі речення, прості незалежні речення у складному, називаємо сполучни ками сурядності (conjunctii coordonatoare). Це сполучники і, та, а, але, або, чи та ін. Наприклад: І барвінком, і рутою, і рястом квіт чає весна землю (Т. Шевченко) — повторюваний сполучник і поєднує однорідні додатки; Земля не може жити без сонця, а людина - без щастя (М. Стельмах) — сполучник а поєднує дві рівноправні частини складного речення; Людину створила не праця, а мова (Ю. Іллєнко) сполучником а протиставлені додатки. Сполучники сурядності Група

Єднальні

Сполучник

Значення

Приклад

Поєднання, поет і воїн; тихо та приєднання затишно Зіставно- а, але, та (в значенні Протиставлення, не тиша, а гамір; протиставні але), проте, зате, од зіставлення Поля мліли під сонцем, нак а ліс шумів. Розділові несумісність, або, чи, або... або, учитель або лікар; чи... чи, то... то, ні... чергування явищ то читали, то співали ні, ані... ані, чи то... чи то, не то... не то і(й), та, і... і

Вправа 430. Спишіть речення. З’ясуйте групи сурядних сполучників за будовою. Вкажіть біля кожного речення відповідну групу. 1. Бери вершину і матимеш середину (Григорій Сковорода). 2. Наста не час - і піде все в архів (Л. Костенко). 3. Гарні гості, та не в пору (При слів’я).^. Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки (Л. Костен ко). 5. Коли людина мислить, вона має сумнів, але вона впевнена, коли діє (А. Франс). 6. Або розумне казать, або зовсім мовчать (Народна твор чість). 7. Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля (М. Коцюбинський). 8. Не тільки тужна пісня лилася із змученої душі матері, а й пропікали сльози гарячі сліди на її обличчі (Г. Тютюнник).

Сполучники, які у складному реченні приєднують підрядне до головного, називаємо сполучниками підрядності (conjunctii suborclonatoare). До них належать сполучники бо, що, щоб, мов, як, якщо.

Сполучники підрядності вживаємо лише для приєднання підряд ної частини складного речення до головного. Наприклад: Молоденький місяць став шляхи верстати, щоб могла людина ріг його дістати 199 (А. Малишко).

Вправа 431. Розгляньте таблицю. З одним зі сполучників кожної групи складіть свої речення про українську мову. Усно з’ясуйте смислові зв’язки (причини, часу, умови, мети і т. д. за таблицею) між частинами підрядного речення, з’єднаними певним сполучником. Сполучники підрядності Група

Сполучник

Приклад

Причинові

бо, тому що, через те Молодь вся була, на полі., бо якраз на що, у зв’язку 3 тим що, стали жнива (Леся Українка). оскільки

Часові

коли, тільки, як, щой Як став місяць серед неба, ревнули но, ледве, як тільки, гармати (Т. Шевченко). відколи, доки, відтоді як, до того як

Умовні

якщо, якби, коли, коли б, раз

Мети

щоб (щоби); для того, Щоб жить, ні. в кого права не пита щоб; задля того, щоб юсь. Щоб жить, я всі кайдани розі рву (П. Тичина).

Допустові

хоч (хоча), незважа Він чомусь посміхнувся, хоч облич ючи на те що, дарма чя в нього не стало веселіше (Петро Панч). що, хай

Порівняльні

як, мов, немов, наче Дитячий спів дзвенит ь, як спів, як (неначе), ніби, немов щебет птиць в діброві... (В. Сосюра). би, начебто

З’ясувальні

що, щоб, як

Діти кидали з мосту паперові ко раблики і залюбки спостерігали, як несла. їх швидка течія (А. Шнян).

Наслідкові

так що

Спізнились, так що доведеться че кати до завтра (3 газети).

Пояснювальний тобто

ч*?

Коли народ завжди в душі поета, то і поет завжди в душі народу (3 журналу).

Чернишеві випало бути старшим, тобто командувати усіма, трьома ротами (Олесь Гончар).

Вправа 432. Прочитайте речення. Знайдіть у них і випишіть окремо сполучники сурядності і сполучники підрядності. Доведіть, що погрупували їх пра вильно.

1. Та виявилося, що все набагато складніше й небезпечніше, ніж та лише обставина, що невелика наша військова група потрапила в оточен ня (І. Стаднюк). 2. Не знала ні свят, ні буднів, у неділю, зачинившись у хаті, пряла, або латала, або шила (Є. Гуцало). 3. Ходив я та плакав, та людей шукав, щоб добру навчили (Т. Шевченко). 4. Буває так, що дні дов го й одноманітно котяться через усе життя... (В. Собко). 5. І можна тільки

дивуватися і благоговіти, як це народ наш незвичайно тернистим шляхом досяг такої великої культури (О. Огоновський). 6. Я не знаю нічого у світі, що дорожче за юності дні (М. Нагнибіда). 7. А може, в цьому й є моя смі ливість: палити серце в хуртовині сніжній, купати душу у холодній зливі (О. Теліга)?

Вправа 433. Випишіть у першу колонку сполучники сурядності, а в другу підрядності. З трьома сполучниками усно складіть речення. Однак, і, й, та, якщо, через те що, як, проте, немов, щоб, хоч, бо, та, коли, а, зате, для того, щоб, тому що, наче, дарма що.

Вправа 434. Спишіть прислів’я, вставляючи на місця крапок сполучники з доСмШ відки. З’ясуйте функцію кожного з них. Поясніть уживання розділових знаків. 1. Наука в ліс не веде, ... з лісу виводить. 2. ... добре жити, треба пра цю любити. 3. ... такий до роботи, ... до розмови. 4. В очі любить. ... за очі гудить. 5. М’яко стелить, ... твердо спати. 6. Не той урожай, ... в полі, а той ...в коморі (Народна творчість). Довідка: що, а, як, щоб, проте, що, якби, та.

Культура мовлення

Уранці я не побігав, тому що пішов дощ. Оскільки .зараз він .закінчився, я маю надолужити. Р. S. «Так як» — росіянізм.

Щодо цього в мене була своя думка... P.S. «На цеп рахунок» — калька.

§ 57. УЖИВАННЯ СПОЛУЧНИКІВ У ПРОСТОМУ І СКЛАДНОМУ РЕЧЕННЯХ Вправа 435. Випишіть із тексту сполучники: спочатку сурядні, потім підрядні. Sv Визначте їх групи. Яких сполучників більше в тексті? Чому? Серед села Роставиця входить у широкий ставок. Кругом ставка знов осокори та верби: то стоять рівною стіною, то збились ніби в прездоровий круглий стовп, то пішли берегом, наче вирізаною зверху в зубчики обор кою. На ставу ніби плаває маленький острівець з високими старими топо лями та осокорами. На греблі знов у два рядки видивляються в воді дуже старі, товсті, дуплинасті верби, вкриваючи гіллям здоровий панський млин. Нижче од ставка Роставиця знов повилася між зеленими левадами та вербами, а далі сховалась в дубовий ліс та й утекла в Рось (І. Нечуй-Левицький).

201

Вправа 436. Спишіть речення. Знайдіть сполучники сурядності й визначте, Щй до якої групи за значенням вони належать - до єднальних, зіставно-протиставнихчи розділових (надпишіть над ними відповідно є., з.-п., р). 1. Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив, та там, де треба, — я тверда й сувора (О. Теліга). 2. На палубі ні вогню не було, ні винуватців тривоги матроси не знайшли (М. Трублаїні). 3. Три доби .лютувала хуртовина, а на четвертий день ясні зорі засяяли в небі (А Шиян). 4. Ми в світ прийшли успадкувати славу, діла, і думи, й чесні мозолі (В. Симоненко). 5. Чи то води весняні шуміли, чи бриніла десь здалеку пісня (М. Нагнибіда). 6. Хочу відійти, а Михайло стоїть поперек стежки й не пускає мене (Ірина Вільде).

Вправа 437. Спишіть текст, вставляючи з довідки замість крапок відповідні сполучники підрядності. Визначте їх групу за значенням. Усі розуміли, ... літо відступає. Воно відмовляється від своїх прав, ... дати дорогу осені і зимі. Усе частіше купчились на небі снігові хмари, ... зрідка крізь них пробивалися теплі промені сонця, ... посилати на землю прощальне вітання. Відлетіли птахи, поховалися звірі, ... настав холод ... можна було, затримали б тепло, таке миле для всього живого. Та це не можливо, ... не прийшла його пора (3 журналу). Довідка: аби, бо, тому що, хоч, що, щоб, якби. пт Вправа 438. Спишіть речення, замінивши кожен сполучник синонімічним за ■МБ функцією. Назвіть сполучники сурядності й підрядності та їх групи.

1. Не обдурюй себе і тобі не доведеться дурити інших (В. Брюгген). 2. Ліщина листя ще не має, та виступає жовтий цвіт (П. Воронько). 3. Ця дівчина не просто так Маруся; це голос наш, це - пісня, це - душа, коли в похід виходила батава, її піснями плакала Полтава (Л. Костенко). 4. Не вір мені, бо я брехать не вмію (В. Симоненко). 5. Не брудни криниці, бо схочеш водиці (Народна творчість). 6. Слово не ст ріла, а глибоко ранить (Народна творчість). Складені сполучники підрядності тому що, через те що, в міру того як, внаслідок того що, незважаючи на те що, з огляду на те що, попри те що залежно від логічного наголосу у реченні можуть розді лятися між частинами складного речення. Порівн.: 1. У міру того як наближався до кінця навчальний рік, учні ставали зосередженішими й активнішими. - Ми почали вірити у нашу перемогу в міру того, як пожвавилися наші вболівальники. 2. Батьки готові були переїхати в місто, попри те що не уявляли себе без нашого саду. - Попри те, що там не буде вже нашого саду, батьки готові були переїхати в місто. іа Вправа 439.1. Замініть прості сполучники складеними (тому що; через те ™ що; в міру того як; внаслідок того що; незважаючи на те що; з огляду на те що). Чи можливі при вживанні таких сполучників варіанти написання коми? II. Яке речення краще - у вправі чи перероблене? Чому?

1. Життя — безцінний злиток, бо зроблений з любові. 2. Ми довго блу кали вулицями, бо не запам’ятали дороги. 3. Пісня все гучнішала, як на ближалися дівчата. 4. Доведеться починати заново, оскільки відповідь не сходиться. 5. Очевидно, заночуємо тут, бо швидко стемніє. 6. Учні своєчас но з’явились на заняття, хоч погода була несприятливою. 7. Почали йти швидше, коли побачили вогні міста.

Розрізнення сполучників і сполучних слів Сполучники

• є службовими частинами мови; • не є членами речення, у деяких випадках можна їх опустити; • не мають на собі логічного наголосу.

Сполучні слова

• є самостійними частинами мови (займенниками, прислівниками); • їх можна замінити словами ін ших частин мови (іменниками, прикметниками) ; • є членами речення; • можуть мати на собі логічний наголос.

§ 58. НАПИСАННЯ СПОЛУЧНИКІВ. РОЗБІР СПОЛУЧНИКА ЯК ЧАСТИНИ МОВИ Вправа 440. Спишіть речення. Знайдіть у них сполучники. Проведіть досліSv дження: чому подібні за звучанням слова в цих реченнях пишемо по-різному? 1. Якби знав, де впаде, то соломки підстелив би (Народна творчість). 2. Як би не крутила хуртовина, а блисне промінь — і крига розтане (3. Гон чарук). 3. Федько вчився непогано, зате Дмитрикові доводилося допома гати (Олесь Донченко). 4. За те весну всім серцем я люблю, що осені сестра вона прекрасна (В. Сосюра). 5. Сонце вже піднялося, проте ліс іще дихав прохолодою (М. Ярмолюк). 6. Про те зозуля кує, що свого гнізда не має (Народна творчість).

Складні сполучники проте, зате, щоб, якби, якщо, ніби та інші пишемо разом.

Сполучники проте, зате, щоб, якби, якщо, ніби необхідно відрізняти від однозвучних займенників те, що, вжитих з приймен никами про, за або часткою би(б), та від прислівника як, ужитого з часткою би(б). Порівн.: 1. Він легко ображається, проте швидко ви 203 про те, що могло нам зіпсувати бачає кривдника. 2. Ми не говорили

Деякі сполучники з частками би(б), же(ж) пишемо окремо: або ж, адже ж, але ж, коли б, хоч би, хоча б та ін. Наприклад: 1. Вони або не знали, або ж забули підготуватися. 2. Відповіла занадто гостро, хоча б варто було промовчати. Складені сполучники тому що, через те що, для того щоб, в міру того як, незважаючи на те що пишемо окремо. Напри клад: Хто чув мелодію золотої струни, в міру того як довго вона звучатиме, все більше любитиме світ. т.

Вправа 441. Спишіть речення, розкривши дужки. Поясніть правопис сполучників і однозвучних з ними інших частин мови.

1. Що(б) не сталось, не зрадь своєї віри (М. Бажан). 2. Не (за)те вовка б’ють, що сірий, а за(те), що вівцю з’їв (Народна творчість). 3. Усе, за що(б) Малайка не бралася, робила поважно (М. Коцюбинський). 4. Про(те) кожний знає: хоч мороз і припікає, за(те) комарів немає (Народна твор чість). 5. Що(б) полюбити - треба жити! Любов - життя (В. Симоненко). *ГТ 1 Вправа 442. Складіть листа за опорними словами. Поясніть правопис цих = ® • слів.

Повідомляю про те, що; якби ти знав, як; незважаючи на те, що; важко було, хоч; зате успішно впорався; радий тому що; як би ти мені допоміг, коли б. Вправа 443. Перекладіть речення українською мовою. Знайдіть і підкресліть с£йУ сполучники сурядності прямою лінією, а сполучники підрядності - хвилястою.

Dar cancl auzeam de leganat copilul, nu sliu cum imi venea, caci tocmai pe mine cazuse pacatul sa fiu mai mare intre frati. Insa ce era sa faci, cand te roaga mama? Dar in ziua aceea, in care ma rugase ea, era un senin pe cer si a§a de frumos si de cald afara, ca-ti venea sa te scalzi pe uscat ca gainile. Vazand eu o vreme ca asta, am §parlit-o la balta... (І. Крянга). Схема розбору сполучника як частини мови (Морфологічний розбір сполучника) 1. 2. 3. 4. 5. 6.

Слово в тексті. Частина мови. Простий чи складений. Група за вживанням (одиничні, повторювані, парні). Група за значенням (сурядні, підрядні). Вимова та написання.

Зразок усного розбору Узимку сонце світить, та не гріє (Народна творчість). Та — сполучник, простий, сурядності, одиничний, протиставний. Пе ред протиставним сполучником та ставимо кому.

Зразок письмового розбору Та - сполучи., прост., сурядн., одинич., протиставн. Перед протиставн. сполучи, та ставимо кому.

■"ч Вправа 444. Послухайте текст і з’ясуйте, зразком якого стилю він є. Випишіть w’ з нього сполучники й розберіть три з них за зразком письмового розбору спо лучника як частини мови.

У кожної людини буває такий день, коли вперше радієш сонцю, коли вперше деревами тішишся, збагнувши, що вони гарні, і коли тихі радощі, збуджені в душі красою листка чи пелюстки, вперше переходять у зди вування, а здивування — в таке почуття, яке за браком точнішого слова можна назвати щастям. Такі дні, здається, більшість людей переживає в дитинстві. До таких днів ми повертаємося спогадами. І нема у світі зе ленішої левади, як та, через яку біліла твоя перша стежка до школи, і деревини кращої немає, як та, в якій ти вперше впізнав своє єство, і сонця ласкавішого нема, як те, яке хотів ти підняти, немов блискучий таріль, із голубого дна калюжі (Д. Павличко).

§ 59. ЧАСТКА ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ ™ Вправа 445. Прочитайте речення. Порівняйте їх зміст і з’ясуйте, яких відтінків Sv значення надають реченням виділені слова.

1. На цьому полі посіяли буряки. 2. Тільки на цьому полі посіяли бу ряки. 3. На цьому полі посіяли тільки буряки. 4. Хай пісня лунає на весь світ. 5. Пісня лунає на весь світ. 6. Я піду на концерт. 7. Я не піду на концерт.

Слова тільки, хай, не — частки, вони надають окремим словам і цілим реченням нових відтінків значення: тільки — вибір, обмеження; хай — спонукання; не — заперечення.

Часткою (particula) називаємо незмінну службову части ну мови, яка надає реченню чи окремим його членам емоцій но-експресивних чи модальних відтінків значення або служить 205 ; для утворення окремих граматичних форм і навіть слів.

Незмінна службова частина мови

Не має лексичного значення

ЧАСТКА Виражає різні смислові відтінки; служить для утворення нових слів або граматичних форм

вказівні означальні, обмежувальновидільні, підсилювальновидільні

вольові, стверджувальні, заперечні, питальні

Членом речення не буває

хай, нехай, най-, як-, що-, би (б)

неніже (ж) -СЯ, будьнебудь-, казна-, хтозна-...

Вправа 446. Чи погоджуєтесь, що виділені у реченнях слова надають емоційних і змістових відтінків? Яких саме? 1. Хочеш їсти калачі — не сиди на печі (Народна творчість). 2. Не помиляється той, хто нічого не робить (Народна творчість). 3. Та де б не був, де б не шукав дороги, я не забуду вчителя старого (14. Малиш ко). 4. Лише мох вкриває собою оте віковічне, ніким не займане каміння (14. Шиям). 5. Он з-за гаю виглядає ставок, неначе полотно (Т. Шевченко). 6. Як же тут гарно, як же тут тихо! (Леся Українка). _ Вправа 447. Прочитайте речення, дотримуючись потрібної інтонації. ВипичвИ шіть частки й визначте за допомогою таблиці, вміщеної перед вправою 446, до якої групи вони належать.

1. Великій і чистій воді, що живить, свіжить нас і поїть, мої найчистіші слова хай жертвою чесною будуть. 2. Я хотів би вітром бути, щоб воложи ти вам лиця. 3. Не золоті дощі з небес, а золоті робочі руки запліднюють лани і луки. 4. Хай буде синь, хай буде спів сосновий і золота мережа верховіть. 5. Чи совам зборкати орла? Чи правду кривді подолати? (За творами М. Рильського).

§ 60. ФОРМОТВОРЧІ ТА ЗАПЕРЕЧНІ ЧАСТКИ гал Вправа 448. І. Пригадайте і скажіть, як утворюються форми умовного спосо«№ бу (писав би, співала б) та 3-ї особи однини і множини наказового способу дієслів (хай пише, хай читають). II. Складіть речення, використовуючи діє слова мити, міцніти, подивитися, складатися в дієслівних формах умовно го і наказового способів.

До формотворчих (particule cle creatie a formelor) належать частки хай, нехай, бодай, б, би. Формотворчими їх називаємо тому, що за їх допомогою можна утворити форми дієслів. За допомогою часток хай, нехай утворюємо форми наказового спо собу дієслів, наприклад: хай служить, нехай розкажуть', за допомо гою часток би, б - форми умовного способу дієслів, наприклад: співав би, читала б, сміялося б. Частки би, б можуть стояти як після дієслів, з якими вони утворю ють форму умовного способу, так і перед ними. Наприклад: 1. Здаєть ся, гори перевертав би й не чув би втоми (М. Коцюбинський). 2. Па лив мене такий великий відчай, так би встав та й безвісти забіг! (Л. Костенко). 3. Знала б ти її велике серце! (Народна творчість).Част ки би, б пишемо окремо від інших слів. Частки хай, нехай стоять, як правило, перед дієсловами, яких стосу ються. Наприклад: Нехай серця не знають супокою, хай обганяють мрії часу біг, і наша юніст ь буде хай такою, щоб їй ніхто не заздрит и не міг (В. Симоненко). Частки хай, нехай також пишемо окремо від інших слів. cm

Вправа 449. Прочитайте речення. Знайдіть частки й усно поясніть їх роль.

* Зн

1. Нехай не знає втоми та рука, що добре зерно в добру землю сіє (М. Рильський). 2. Палкими блискавицями-мечами хотіла б я вас вику вать, слова (Леся Українка). 3. Хай шалені гудуть над планетою весни, хай трава пнеться вгору крізь листя старе (В. Симоненко). 4. Якби я сто років прожив на світі між друзів своїх, як дзвінких солов’їв, я взяв би з хмарини ясної блакиті і в колос пшеничний заплів (Л. Малишко).

Заперечні частки (particule negative) не, ні, ані служать для запе речення змісту цілого речення або окремої його частини. Якщо запе речна частка стоїть перед присудком, то вона надає заперечного змісту всьому реченню. Наприклад: Під лежачий камінь вода не тече (На родна творчість). Частка не надає заперечного змісту тому слову, перед яким стоїть. Наприклад: Не одежа красить людину, а добрі справи (Народна твор чість) . Частки не, ні (ані) можуть мати ще й підсилювальне значення. Наприклад: Яким би важким не було завдання, ми його виконаємо. Не написав ні рядка.

207

Заперечне слово ні при повторному використанні з однорідними чле,ІЛГА' нами речення - це єднальний сполучник. Наприклад: Ні долі, ні волі у мене нема, зосталася тільки надія одна (Леся Українка).

Вправа 450. Спишіть речення. З’ясуйте, в яких випадках частка не надає заСмМ перечного смислу окремим словам, а в яких-усьому реченню. Доведіть свою правоту. Яка роль частки ні в реченнях? 1. Ходімо, Михайлику, не будемо тривожити ні красунечки, ні її ді ток (М. Стельмах). 2. Чоловіче мій, запрягай коня! Це не кінь, а змій, — миготить стерня (Л. Костенко). 3.1 знову не буде у думах моїх ні мук, ні страждань, ні плачу (М. Рильський). 4. Бо то не просто мова, звуки, не словникові холодини — в них чути труд, і піт, і муки, чуття єдиної родини (П. Тичина). 5. Не шукаю до тебе ні стежки, ні броду - ти у грудях моїх, у чолі і в руках (В. Симоненко).

Вправа 451. Поставте частку не спочатку перед першим дієсловом, потім тільки перед другим і, нарешті, перед першим і другим дієсловами. Порівняй те значення побудованих речень. Чи в усіх реченнях є заперечний зміст? 1. Я можу піти вам назустріч. 2. Андрій хоче виконати моє прохання. 3. Ми можемо посадити сад. 4. Вони прагнуть досягти порозуміння.

Вправа 452. Знайдіть місця для часток у реченні, вставте їх і запишіть речення. Усно поясніть, які частки надають нового відтінку значення цілому речен ню, а які - окремим його компонентам. 1. Школярських днів нам забуть ніколи, проказати їх, проспівати... (не, не, не) (А. Малишко). 2. Тільки веселі, а смутні думки обхопили ма терину голову (не) (Панас Мирний). 3. Ми лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (не) (Т. Шевченко). 4. Не має такої людини, дорослої чи малої, яка не любила лісу, його чарівної краси (б) (Ю. Збанацький). 5. Сонце тим часом підбилось ген високо, і скорий рух автомашин нездатний був перемогти його палючих променів (навіть) (Ю. Смолим). 6. Вітер тихий з України понесе з росою мої думи до тебе (аж) (Т. Шевченко). і;

="= Вправа 453. Запишіть: 1) неозначені займенники, які утворюються з допомогою часток будь-, небудь-, казна-, хтозна-, аби-, -де; 2) заперечні займен ники - з частками не-, ні-; 3) форми наказового способу дієслів - з частками хай, нехай (два приклади); 4) умовного способу дієслів - з часткою би (б) (два приклади); 5) форми найвищого ступеня порівняння прикметників і при слівників - з частками най-, що-, як- (по два приклади).

Вправа 454. Напишіть есе на тему «До кого ж приходить успіх у житті?» або «Знайти б такий засіб, що...». Чи допомогли вам побудувати текст частки, вжиті у назві теми?

Правопис частки НЕ з частинами мови

Іменник

немовля, ненависть

неправда (брехня), нещастя (лихо)

не друг, а ворог

незабаром, нещадно

неважко (легко), недалеко (близько)

не далеко, а близько

Прикметник

Прислівник

І Займенник

неабихто, неабищо

— не аби чий, а твій

Дієслово

Дієприкметник

§ 61. МОДАЛЬНІ ЧАСТКИ Вправа 455. Прочитайте. Визначте, які смислові відтінки вносять частки в решК чення або що частки виражають. 1. Невже ріку підкорили і місто зростили під спів солов’їв? (І. Нагірняк). 2. Як же тут гарно, як же тут тихо, в таку годину забудеш лихо! (Леся Українка). 3. Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосно, як у нас на Україні (О. Довженко). 4. Авжеж, у нас такий ве деться звичай (Леся Українка). 5. Мати, мова, батьківщина - ось і вся моя родина (М. Сингаївський). 6.1 ось твій лист до мене в самоту... Невже надумав ревнувать до слова? (А. Мойсієнко). 7. Наснилося хіба мені, що рибку золоту я упіймала та чарівницю чи не ублагала, щоб виконала три мої прохання... (О. Возняк).

Модальні частки (particule moclale) вносять різні смислові відтін ки в речення, а також виражають ставлення того, хто говорить, до ви словлюваного.

209

Окличні (як, який, що за, що то за)

Вказівні (ось, осьде, он, от, ото, це, оце, ген)

Означальні (ледве, просто, прямо, власне, майже, точно, справді)

Питальні (чи, невже, хіба, та ну)

Заперечні (не, ні, ані)

Модальні частки

Стверджу вальні (так, отак, еге, авжеж, отож, гаразд)

Спонукальні (бодай, бо, но, годі)

Власне модальні (мов, немов, чи, наче, ніби, мовби, навряд, чи не, навряд чи, ну)

Підсилювальні (і, й, та, таки, аж, навіть, вже, ж, же, бо)

Видільні (тільки, лише, хоч, хоч би, виключно)

Вправа 456. Спишіть, вставивши замість крапок частки з довідки. Якого відСмШ тінку значення реченню надає кожна вибрана з довідки частка? 1. А у тебе знов та ... доріжка в клас, той ... явір наш під вікном (А. Ма лишко). 2. Який високий ранок у дворі, де ніг твоїх торкалася роса, щоб ... дійти із трав у небеса (7/. Гуменюк). 3. І ... нарешті з темних улоговин на вільне плесо випливає човен (М. Рильський). 4. ... рідний дім завжди зі гріти може теплом батьківським (3 газети). 5. Ми зрозуміли ... тепер, що вчитися треба постійно з повагою до знань (3 журналу). 6. ... мир живе, ... дружби коло єднає нас в ряди міцні (В. Сосюра). 7. На річ таку Бджола сказала: «...воно і так, та ..., що я чувала, що Муху зневажає всяк» (Л. Глібов). Довідка: аж, ж, же, лиш, лише, нехай, нехай, от, тільки, хай.

Вправа 457. Прочитайте і поясніть граматичну і стилістичну роль часток у цьому віншуванні.

Хай сіється, хай віється, хай вруниться, нехай задумане у цьому році збудеться, хай в кожну хату і малу кімнату прийде велике новорічне свято! (Г. Грай).

’*

Вправа 458. Спишіть речення. Усно з’ясуйте, які з часток вказують на предмеІ ти та явища, що знаходяться ближче, а які - на віддалені предмети чи явища.

1. Народна пісня - то ж вона усій землі окраса (М. Рильський). 2. Ось липа кучерява розкинула намет. Он дуб — могутній велетень — розрісся одинцем (II. Забіла). 3. Сміле слово — то наші гармати, світлі вчинки — то наші мечі (П. Грабовський). 4. От де правда, от де воля - козацькая доля (Народна творчість). 5. Ось перед ним невеличка хатка, чиста, ясна (Па нас Мирний). 6. Іду я тихою ходою, дивлюсь - аж он передо мною неначе дива виринають (Т. Шевченко).

Вправа 459. Спишіть речення. З’ясуйте, чи всі виділені слова є службовими частинами мови. Поясніть, як ви дійшли такого висновку. Назвіть частки в реченнях і визначте їх розряд. 1. Уранці соловей співає чи дрімає? Чи скоро зійде сонце? 2. Відстань визначили точно. Точно такий зимовий день був учора. 3. Коли лебеді на крилах приносять весну? Коли потеплішає, будуть співати солов’ї.

Вправа 460. Складіть речення так, щоб наведені слова в одному випадку були частками, в іншому - сполучниками чи прислівниками, займенниками. Обґрунтуйте правильність виконання. Ніби, ніби; справді, справді; оце, оце.

* Т? Вправа 461. Складіть діалог за малюнком так, щоб у кожній репліці була ЙлЮ частка. Запишіть п’ять-шість реплік, вкажіть розряд кожної з часток.

Вправа 462. Спишіть речення, вставляючи замість крапок частки з довідки. СмШ Визначте розряди часток за значенням і групи модальних часток. 1. Хотіла ... я піснею стати у сюю хвилину ясну. 2. Моя душа ніколи ... забуде того дарунку, що весна дала. 3. Ой вишеньки-черешеньки, черво нії, спілі, чого ... ви так високо виросли на гіллі? 4. Ой того ми так високо виросли на гіллі, — якби зросли низесенько, були....... доспіли? (З творів Лесі Українки). 5. А ... гарно тут, поміж кленами! 6.... березняк, що побра тався з полохливою осичкою (3 т ворів М. Стельмаха). Довідка: б, не, ж, бо, чи, ж, би, як, ось.

211

Правопис частки ні з частинами мови Разом

Окремо

Із заперечними прийменниками, якщо після ні немає прийменника:

У займенникових сполученнях, якщо після ні є займенник з прийменником:

ніхто, нічий, ніякий

але: ні в кого, ні до якого

У словах, які без ні не вживаються:

нікчемний, нісенітниця, нівечити

ніхто, нічий, ніякий ні до кого, ні з ким, ні на що У стійких словосполученнях без дієслова: ні се ні те, ні туди ні сюди

У заперечних прислівниках:

нізвідки, ніде, ніколи, нінащо § 62. ЧАСТКИ БО, НО, ТО, ОТ, ТАКИ ТА ПОСТФІКСИ -БО, -НО, -ТО, -ОТ, -ТАКИ. РОЗБІР ЧАСТКИ ЯК ЧАСТИНИ МОВИ в™ Вправа 463. Розгляньте таблицю «Правопис часток». Пригадайте їх написан■К ня з іншими частинами мови. Доберіть власні приклади до кожного правила. Зверніть особливу увагу на правопис часток бо, но, то, от, таки.

Правопис часток

Вправа 464. Спишіть речення, розкривши дужки. Зверніть увагу на написан еє ня часток бо, но, то, от, таки та постфіксів -бо, -но, -то, -от, -таки.

1. Який (бо) ти, дідусю, став суворий! (Леся Українка). 2. Грицько вер тається додому. І звідки (б) (то)? (Л. Костенко). 3. Хоч я вам кривди (не) робив, та все (ж) (таки) між вами жив, то, може, дещо і осталось (Т. Шев ченко). 4. І все (таки) до тебе думка лине... (Леся Українка). 5. Якби (то) так сталося, друже, дуже добре було (б) (Б. Тютюнник). 6. Як сіячі ра діють — тільки (но) на землі з’явиться день весняний з пахощами ріллі! (М. Стельмах).

Вправа 465. Перебудуйте речення так, щоб наказ передавався пом’якшено або ще категоричніше, аніж самим дієсловом. З допомогою чого ви цього досягли? Зразок: Іди-но додому. 1. Кажи правду. 2. Набери піску. 3. Подай рушник. 4. Сідай до столу. 5. Одягни пальто. 6. їдьте до Львова.

Вправа 466. Складіть з бо, но, то, от, таки по два речення таким чином, щоб у першому вони писались як частки, а в другому - як постфікси (див. та блицю до вправи 463). * .22

Вправа 467. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Поясніть правопис дієслів з постфіксами.

1. Але (не) бійся прикрого рядка. Прозрінь (не) бійся, бо вони (ж) як ліки. (Не) бійся (ж) правди, хоч яка гірка (Л. Костенко). 2. Ви, братця, все (таки) домівки (не) цурайтесь (Є. Гребінка). 3. Остап зразу (таки) розказав йому, чого прийшов (М. Коцюбинський). 4. Не так (то) воно склалося, як гадалося (Народна творчість). 5. Ото (то) (бо) (й) є, що хазяїн, і кожний скаже, що по-хазяйськи (І. Карпенко-Карий). 6. Яких думок, яких казок, яких (то) спогадів разок ти нанизав у довгі ночі? (А. Малишко). 7. Та (не) кричіть (бо)! (І. Карпенко-Карий). Схема розбору частки як частини мови (Морфологічний розбір частки)

1. 2. 3. 4.

Слово в тексті. Частина мови. Розряд (формотворчі, заперечні, модальні...). Вимова та написання.

Зразок усного розбору Бо нива ця моя. Тут я почну зажинок. Бо кращий урожай не жде мене ніде (В. Симоненко). Не - частка, модальна, заперечна, пишемо окремо. Зразок письмового розбору Не - частка, мод., запереч., пишемо окремо.

213

Вправа 468.1. Прочитайте текст. Визначте його тему та основну думку. Чи існує про блема, описана в тексті, у вашому місті (селі)? Як вирішує таку проблему місцева влада? II. Випишіть з тексту частки. Три з них розберіть як частину мови. БЕЗДОМНІ СОБАКИ Експерти з охорони довкілля заявляють, що для вирішення проблеми бездомних собак середнє за розміром місто потребує щонайменше 2 або З притулки, кожен з яких має вмішувати 50 собак. Також потрібно більш серйозно ставитися д|О законів із захисту тварин. Опоненти кажуть, що багато людей не мають достатньої кількості їжі, що бездомні собаки кусають дітей. Собаки часто є причиною дорожніх аварій. Незважаючи .на все це, експерти з охорони довкілля прагнуть за хистити собак. Перед суспільством постали такі питання: Повинні ми усипляти цих собак чи ні? Повинні ми нехтувати цими собаками чи жаліти їх? Повинні ми годувати бездомних собак чи дати їм можливість турбуватися про себе самостійно, що, можливо, призведе до їхньої загибелі від голоду? Ці дилеми показують, що проблема бездомних собак — соціальна. Якщо ми забаримося з її вирішенням, вона буде коштувати нам значно дорожче (З посібника серії «Зелений пакет»).

Вправа 469. Пригадайте, що називаємо словосполученнями та які слова не є Шіе словосполученнями. Випишіть у три колонки сполучення слів і словосполу чення: 1) з прийменниками, 2) зі сполучниками, 3) з частками. У кожному під кресліть другу від початку букву і прочитайте закінчення вислову давньо грецького поета Менандра: «Нема нічого...». Ошелешений і розгублений; озирайся не озирайся; змагання з бігу; довідався про новини; хай буде так; оглядатися на всі боки; рухатися за інерцією; сором та ганьба; ось чого захотів; сталося через недогляд; слова не вбити; то ж бо правда; знати з чуток; свої не люди; огрядний чи худий; дізнався від товариша; щоб запам’ятав надовго; подобрішав би трохи.

Вправа 470. Спишіть текст. Зробіть морфологічний розбір службових частин мови. Виконайте синтаксичний розбір речень другого абзацу. Зробіть фонетичний аналіз виділених слів.

ЧИ ЖИВ ПІФАГОР? При імені Піфагора будь-хто, очевидно, насамперед згадує його зна мениту теорему, згідно з якою сума квадратів катетів прямокутного три кутника дорівнює квадратові гіпотенузи. Чи відкрив Піфагор щось інше, крім цієї теореми, мало хто знає, однак про належність теореми саме Піфагорові знають усі. Та ось що найбільш дивне: ми навіть не можемо з усією впевненістю ска зати, чи жив насправді на світі Піфагор. Про нього розповідають стільки небилиць, що тільки наївна людина згодиться прийняти їх усіх на віру...

Ми знаємо лише, що в VI столітті до н.е. в Давній Греції існувала ве лика філософсько-математична школа, послідовників якої називали пі фагорійцями... (З наукової статті).

§ 63. ВИГУК ЯК ОСОБЛИВА ЧАСТИНА МОВИ ™ Вправа 471. Перепишіть речення. Підкресліть слова, які не називають жодSv них явищ дійсності і не служать для зв’язку між словами або реченнями. Що виражають ці слова? Для чого їх уживаємо?

1. Добрий вечір, дівчино, бо я ще не спав (Народна творчість). 2. Ах!., одного вечора... (М. Рильський). 3. Ех, і заграємо ж на твоєму весіллі!.. (З журналу). 4. Ох, той щоденник... Хоч би він не потрапив до чужих рук... (М. Стельмах). 5. Ух, як важко тримати язик за зубами! (Олесь Донченко). 6. Ой, снігу, снігу! Прийшла у ліс зима... (Олесь Донченко). 7. Не кажи «гоп», поки не перескочиш (Народна творчість). 8. «Спасибі», - сказала крізь сльози бабуся (3 журналу).

Вигуки (interjectia) - це незмінювані слова, які виражають по чуття, переживання, волевиявлення, не називаючи їх. Вигук відрізняється і від самостійних, і від службових частин мови. Від самостійних частин мови вигук відрізняється тим, що не називає предметів, ознак, дій чи кількості. А від службових — тим, що не слу жить для зв’язку між повнозначними частинами мови чи для створен ня додаткових відтінків значення. За значенням вигуки поділяють на дві основні групи. До першої групи належать вигуки, які виражають почуття і переживання, зо крема, радість, страх, сум, горе, жаль, гнів, здивування, захоплення, обурення, огиду, зневагу, глузування, фізичний біль: о, е, ет, ой, ох, пхе, гм, ех, ого! брр! тьху! До другої групи належать вигуки волевиявлення, що передають заклик, спонукання до дії, звертання, оклик: гов, огов, алло, ну, псс (тсс), агусь! ну-ну! нно! До вигуків волевиявлення належать і слова ввічливості, які вира жають привітання, прощання, подяку, прохання, пробачення: добридень, здрастуйте, до побачення, дякую, спасибі, вибачайте, про бачте. До окремої групи вигуків відносять звуконаслідувальні слова, хоч вони не виражають ні емоцій, ні волевиявлення. За допомогою звуконаслідувальних слів можна відтворити голоси тварин, різні шуми, що спостерігаються в природі. Наприклад: 1. Я знаю, завтра, з ранішнім сонцем, влетить до мене в хату твоє жіноче: ку - ку!... Ку - ку!... (М. Коцюбинський). 2. Та коли б це на мене, я б відразу: трах - бах! (Яків Ваш). 3. Оце бджолине «бззз» доводило хлопця до | стресу (3 журналу).

215

ВИГУКИ 1

Вживаємо лише в розмовному й художньому стилях

Від повнозначних слів відрізняються тим, що не мають лексичного значення й граматичних ознак

Від службових слів відрізняються тим, що не виконують власти вих їм службових функцій

Вправа 472. Прочитайте вигуки. Запишіть їх, поділивши на групи за значенням. З’я суйте, що передає кожний вигук. До побачення, гайда, му-у-у, ой, вйо, вибачте, ох, фу, добридень, геть, няв-няв, гав, перепрошую, ого, ет, чшш! , Вправа 473. Прочитайте речення, випишіть з них вигуки. Біля кожного вигуку ШМ запишіть, які почуття вони виражають у реченні.

1. Е! Видно мало ви її знаєте (Олесь Гончар). 2. Ху-у!.. Як приємно це освіжає (М. Коцюбинський). 3. - Ох-ох-ох, - застогнав дідусь, присідаючи на пеньок (Народна творчість). 4. Гов, Лу-кашу, гов, го-го-го-го! А де ти? (Леся Українка). 5. О, як чудесно навкруги (В. Сосюра). 6. Гетьте, думи, ви хмари осінні... (Леся Українка). 7. Гей, удармо в струпи, браття, в золотії (М. Рильський). 8. Ой гиля-гиля, гусоньки, на став! (Народна творчість). У значенні вигуків можуть використовуватися самостійні частини ,ІЛГА' мови. Такі вигуки, як правило, утворилися від іменників у формі клич ного відмінка або в називному відмінку чи від інших частин мови. Ви гуками є також усталені звороти, до складу яких увійшли різні слова. Наприклад: Мамочко! Рятуйте! Мамо рідна! Слава Богу! Ой лишенько! Ой леле! Жах! О Господи! Струнко!

Поділ вигуків за структурою й походженням Первинні (непохідні)

Вторинні (похідні)

Іменникового походження

0! А! Е! Ого!

Ай! Ех! Ба!

Гей! Ану! Овва!

Ох! Нумо!

Гов! Пхе!

Утворилися з повнозначних слів і словосполучень

Слава!

Мамочко!

Горе!

Леле!

Страх!

Дієслівного походження

Бач!

Цур!

Днвн!

Бувай!

Рятуйте!

Займенникового походження

Так!

Отаке!

Тсс!

Отакої!

Так-от

Сполучення кількох частин мови

Мати рідна!

Воронь Боже!

Оце так!

Щоб йому!

Здоровенькі були!

Вправа 474. Складіть і запишіть по одному реченню з кожним вигуком. Усно поясніть, де зможете, як утворилися ці вигуки. Отаке! Мамо ж моя рідна! Жах! Ой лихо! Горенько моє! Ой леле! Ґвалт! Ой Божечку! Ой лишенько ж моє! рс

Вправа 475. Прочитайте етикетні вислови та інші слова ввічливості. З’ясуйте, ЩО вони означають і в яких випадках їх використовують. З якими частинами мови вони пов’язані своїм походженням? У чому особливість такого класу слів?

Доброго ранку! На добраніч! Привіт! Прощайте! Щасливо! До поба чення! Бувайте здорові! Прощай! Будь ласка! Прошу! Дякую! З Богом!

Вправа 476. Прочитайте і скажіть, як ви розумієте зміст цього тексту. Чому ЙЖі про одну людину висловлено дві протилежні думки? Якими ви бачите себе у дорослому світі? Використайте у відповіді один-два вигуки. Торжествують: він не помилявся, не змочив — ні разу! — підошов, проти вітру - жоден раз! - не пхався... Але ж він нікуди і не йшов! В. Симоненко

Культура мовлення УКРАЇНСЬКІ ВИГУКИ <

Z •

.дул єїє ж!

Z Ч

отакої!

/■

Ч •

май йому грець!

ч _ v -

• 1

так ого *;

агов!

< *

казна щрі

ой лишенько!

* щ

Z ч 1 •

* -

* ’ J

а бодай тобі;

дзуськи!

трясця!

ось тобі й маш;

217

огж-бо!

§ 64. ДЕФІС У ВИГУКАХ І РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ВИГУКАХ Вправа477. Прочитайте речення, звертаючи увагу на вимову вигуків. Усно ЯК з’ясуйте, в яких випадках через дефіс написані протяжно вимовлені звуки, а в яких - повторювані частини. 1. Го-го, вона знала, як його приборкати (О. Кобилянська). 2. Усі мов чать. Гай-гай, які «мудрі» (Є. Гребінка). 3. Ти що — втік знов сюди... Зав зятий хлопець... хе-хе! (М. Коцюбинський). 4. «Тру-ту-ту-у!» — все вище і вище підіймає над лісами свою переможну мелодію ріг... (М. Стельмах). 5. Ох-хо-хо! Чого тільки не було! (В. Козаченко). 6. Тоді захоплювався, від давався на волю власного співу й бив у небо дзвінко, аж вставала в бере гах луна: тіур-тіур-тіур-фіть-фіть, лясь-лясь-лясь-лясь! (Ю. Мушкетик). 7. А півень клює огірки та тільки — со-к-ко-ко-ко! (І. Нечуй-Левицький) . Вигуки можуть складатися з одного чи двох або кількох звуків. На приклад: 1. Е, не буде по-вашому (М. Стельмах). 2. О, я так і знав! (Панас Мирний). 3. Ах, гостинця ти чекаєш! (Леся Українка). 4. Овва! А я не боюся! (О. Кобилянська). Окремі частини вигуків можуть вимовлятися протяжно або повто рюватися. У таких вигуках пишемо дефіс. Наприклад: 1. «А-а-а-а», позіхнув хтось (Панас Мирний). 2. Ого-го-о! Це ж так далеко... (На родна творчість). 3. Го-го, а то котра така мудра? (Ірина Вільде). 4. Хе-хе-хе! Ти цього не знаєш... (І. Карпенко-Карий).

Вправа 478. Прочитайте й перепишіть речення, знайдіть і підкресліть вигуки, з’я суйте, що вони виражають. Випишіть ті з них, у яких повторення основ підсилює враження, емоції, переживання. Зверніть увагу на розділові знаки при вигуках. 1. Здоров, Прохоре (І. Микитенко). 2. Ох-ох! Так у мене чогось болить спина, так ниють руки (І. Нечуй-Левицький). 3. «Ох-хо!» — вирвалось з чи їхось грудей і тихою скаргою загинуло в темному проваллі (М. Коцюбин ський). 4. Михайлику, гов-гов! (М. Стельмах). 5. Ха-ха! Який там у книж ці степ? (І. Карпенко-Карий). 6. Хе! Хто вам повірить? (Панас Мирний). 7. Добридень, білочко (М. Стельмах). 8. Брязь!., дзень!., брязь!., дзень!.. Підводи рушили! (Панас Мирний). Кома і знак оклику при вигуках

Вигуки можуть відділятися інтонаційно, а на письмі — комою або знаком оклику. Наприклад: 1. Ай, ай, ай! Нещасний я чоловік! (І. Кар пенко-Карий). 2. «За що?., спитав Рябко... «Ой! Йой! Йой!» (П. Гулак-Артемовський). Кому ставимо після вигуку на початку речення: 1. Ей, діду! Де ти? (І. Франко). 2. Гей, ловіть співця., в’яжіте (Леся Українка). У середині речення вигук виділяємо комами з обох боків: 1. Та не об тім, бач, річ (Є. Гребінка). 2. Так, їй-богу, так! (З журналу). Якщо речення закінчу ється вигуком, то кому ставимо перед вигуком: 1. Мені нема чого тут

І н-.‘

робить, прощайте! (І. Карпенко-Карий). 2. «Михайлику, гов-гов!» пролунав із лісу голос (М. Стельмах).

Знаком оклику виділяємо вигуки, які вимовляються з виразною окличною інтонацією: 1. «Ат! Одчепись од мене», - тихо промовив Кар но (І. Нечуй-Левицький). 2. «Ага!» - зрозумів мене нарешті Дмитро Онисимович і пустив посмішку по вусах і в окуляри (М. Стельмах). 3. Ет! Багато говорити, а мало слухати! (Народна творчість).

Вправа 479. Прочитайте речення, дотримуючись відповідної інтонації. Випишіть вигуки, з’ясуйте, що вони виражають (радість, захоплення, здивування, злорадство, співчуття, страх, горе, незадоволення, спонукання до дії, подяку, привітання, прощання...). Поясніть їх написання і вживання розділових знаків при них. Чому при деяких вигуках немає коми?

1. О Україно! Тебе дивлюсь я серцем і думками (В. Колодій). 2. Гей, виводь ти нас ізвідси! (Леся Українка). 3. Здоров! Дякую за запрошення (В. Симоненко). 4. О! Подобається? Такий веселий, як ви (І. Микитенко). 5. О, рятуйте ж мене! О, що ж робить мені? О, синочку мій! (А. Тесленко). 6. О, з нього я не могла сміятися! (Ірина Вільде). 7. Іч! Вам, бачу, дармо вого захотілося (М. Стельмах). 8. Ет, і говорити не хочеться (М. Стель мах). 9. Та ну? Оце так щука! (Остап Вишня). 10. Ну, не хвилюйся, тату (І. Микитенко). 11. Агов! Льоняша! Пишу ледве живий. Тільки приїхав з Києва (В. Симоненко).

Кому не ставимо після вигуків о, ой, якщо вони інтонаційно тісно пов’язані з наступним звертанням. Наприклад: 1. Ой таточку!.. Бою ся! (М. Івасюк). 2. Ой смутку мій, що з тобою, дитино? (М. Стельмах). Але: Ой, хлопчику, хороший мій, чому ти плачеш? (А. Малишко).

Вправа 480. Спишіть речення. Підкресліть вигуки. З’ясуйте, що виражає коСмМ жен з них. Поставте розділові знаки при вигуках відповідно до того, як ви ро зумієте їх роль у реченні.

1. Ах як він мить оцю зустрів! (А. Малишко). 2. «Ой мені страшно!» — зойкнула Люба і притулилась до мого плеча (М. Стельмах). 3. Е-ех рво нувся батько як нагайка, так гукнув, аж зблідли комини (Б. Олійник). 4. О найбільше боюся нещирих друзів (В. Симоненко). 5. Е-е щось дуже рано прокинулось сонце, коли б ще дощу не було!.. (Панас Мирний).

Вправа 481. Прочитайте речення, звертаючи увагу на інтонацію. Усно поясніть роз ділові знаки після о та ой. 1. О, тоді ясні сни оживлять твою путь... 2. Ой ти, дівчино, ясная зоре! Ти мої радощі, ти моє горе! 3. О ні! Являйся, зіронько, мені, хоч в сні! 4. Ой жалю, мій жалю, гіркий непомалу! 5. Але ж монголи дізнаються, що ти випустила мене, а тоді не пощадять219 тебе. О, ні, не хочу сього. 6. О, дякую

§ 65. ВИГУКИ В МОВЛЕННІ. ІНТОНУВАННЯ РЕЧЕНЬ З ВИГУКАМИ

Вправа 482. Прочитайте речення, дотримуючись відповідної інтонації та пісШ лявигукових пауз, позначених комою або знаком оклику. Знайдіть і випишіть з речень в окремі три групи вигуки, що складаються з одного, двох і багатьох слів. 1. Ой про нашу чесну славу буде мир гриміти (П. Куліш). 2. Цить! То не хвиля шумить, не ріка котить срібні хрусталі (Б. Лепкий). 3. О, скіль ки вікон у кожнім домі! А там, за ними — ідилій і драм! (В. Симоненко). 4. О Боже мій милий, як весело жить! (Т. Шевченко). 5. Га, га, га! Стидайся, Саво! (О. Кобилянська). 6. Ой горе! Якось треба рятуватися (Леся Українка). 7. Е ні, про сірого бичка я ще в колисці чув (М. Стельмах). 8. Бувайте здорові, пора мені йти (І. Франко). 9. О ні, не тільки це! (Олесь Гончар). 10. Ну, хлопці, так нічого не буде! (М. Рильський). Між вигуком і наступною частиною речення можуть стояти знак оклику в поєднанні з крапками або крапки. Ці розділові знаки вира жають інтонаційну та смислову уривчастість. Наприклад: Ху-ху!.. Як приємно це освіжає! (М. Коцюбинський). Бач... їм така невістка не до мислі... (Леся Українка). Вигуки виражають волевиявлення мовця, його емоційну реак цію на оточення, різні переживання. Інтонаційно це переноситься на речення, іноді й на весь текст, у якому вони вжиті. Наприклад: 1. «Х-ха!» - хекнув Чіпка, не то усміхаючись, не то дивуючись (Па нас Мирний). 2. Ай! Як тут гарно! (М. Коцюбинський). 3. Ой! Що це за сопілка? Чари! Чари! (Леся Українка). 4. «Ов-ва!.. - гукнув се кретар услід йому. - Гарячий який! Гляди, щоб не обпікся!» (Панас Мирний). Речення, до складу яких входять вигуки, вимовляємо з виразною окличною інтонацією. У них вигук найчастіше стоїть на першому місці. Він може бути однослівним, двослівним чи багатослівним. Наприклад: О земле рідна! Моє ти диво! Ой лишенько! І що це ти накоїв?!

Вправа 483. Прочитайте речення, дотримуючись відповідної інтонації, спишіть їх. Підкресліть вигуки. Зверніть увагу на інтонацію тієї частини речення, яка йде після багатослівного вигуку. Поділіться своїми спостереженнями. 1. Добрий вечір тобі, пане господарю! (Народна творчість). 2. «Ой! Михайлику! — сполохано зойкнула молодиця і для чогось перепитала: — Це ти?» (М. Стельмах). 3. Ой Господечку! Як тебе туди понесло, хлопче? (Народна творчість). 4. Ой лишенько, як страшно! Ха-ха-ха! (Леся Укра їнка). 5. Моє шануваннячко, дівчатка! Як вам тут ведеться? (З журналу). 6. О, привіт! А я до тебе (3 журналу).

пт

Вправа 484. Спишіть речення. Підкресліть головні та другорядні члени речення. Зверніть увагу на те, якою частиною мови є слово, перед яким стоїть вигук. Поміркуйте і скажіть, чому ці вигуки не відділяємо комою.

1. О Боже! Чого їм ще від мене? (Г. Тарасюк). 2. Ой горе! Хто б го ворив! (Леся Українка). 3. О думи мої, славо злая! За тебе мар но я в чужому краї караюсь, мучусь... але не каюсь!.. (Т. Шевченко). 4. О море радості безкрає, чи я тебе перепливу? (В. Симоненко).

Вправа 485. І. Продовжіть речення так, щоб їх інтонація та емоційність узгоджува лися з наданою частиною речення. Підкресліть головні і другорядні члени речення. II. З’ясуйте, у чому особливість виділених слів у реченнях. 1. О, коли б ти знав... 2. Гей ви, друзі мої... 3. Ой гримить, ой блиско тить... 4. Ой ти, дівчино, гордая панно,... 5. О-то-то! А ти мені не... 6. Х-ху-у! Ну й... 7. О ні, не треба зайвих... 8. Ой лишенько! Та хто ж тебе... 9. Твоє захоплене «ох» мене втомило... 10. Те «урра» почули, аж на стадіоні... 11. Не кажи «тпру-у-у», бо не зупиниш...

^ВИГУКИ

іноді

можуть виступати членами речення

)

таких випадках вигуки не відділя ємо розділовими знаками від інших ^членів речення.^

Схема розбору вигука 1. Слово в тексті. 2. Місце серед морфологічних одиниць (частина мови чи особливий клас слів). 3. Що виражає. 4. Будова. 5. Вимова та написання. 6. Пунктограма. Зразок усного розбору Ай! Що ви говорите1? (І. Карпенко-Карий). Ай — вигук, емоційний, виражає здивування, відділяється знаком оклику. Зразок письмового розбору Ай — вигук, емоц., вираж. здивування, відділ, знаком оклику.

221

Вправа 486. Прочитайте речення. Виберіть з них три вигуки та розберіть їх за зраз ком усного розбору. 1. О-ох, Господи! Як ще ти терпиш нас на світі?.. (Панас Мирний). 2. До брий вечір, паніматко! Добрий вечір, чемний пане! (Б. Лепкий). 3. «Браво, Жан, браво!...» - розсміявся Аркадій Петрович (М. Коцюбинський). 4. Іч, яка ти сьогодні! (М. Стельмах). 5. Незабаром чутно, як вона кличе: «Ці поньки! Тю-тю-тю! Тю-тю-тю! Ці-і-і-п...» (Леся Українка).

Вправа 487. Прочитайте текст, дайте йому назву. Спишіть текст, записуючи числів ники словами. Підкресліть усі члени речення та напишіть над кожним словом части ну мови. Розберіть вигуки як частину мови. Виділені слова розберіть за будовою.

У спорті лік часу ведеться не тільки на хвилини і секунди, а й на де сяті частки секунди. Мить часто вирішує долю рекорду. Так, стометрову доріжку треба пробігти за лічені секунди. А це не так просто. Вам, мабуть, доводилось бачити, як легкоатлети починають біг на короткі дистанції - на 60, 100, 200 і 400 м. За командою «На старт!» бігуни стають на одне коліно, опираючись руками об землю. За командою «Увага!» вони трохи піднімаються, продов жуючи впиратися руками в землю. І після команди «Марш!» або пострілу зі стартового пістолета починають біг.

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ З ТЕМИ «СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУК» 1. На які групи поділяються частини мови? Чим ці групи різняться між собою? 2. Які частини мови належать до службових? 3. Яку частину мови називаємо прийменником? З яки ми частинами мови вживаємо прийменники? Наведіть приклади. 4. Які смислові відношення можна виразити за допомогою приймен ників? 5. Чому сполучник належить до службових частин мови? Наведіть ви значення сполучника. 6. На які групи сполучники поділяються за будовою? Наведіть при клади. 7. Чому якби, бо є сполучниками підрядності, а та, або - сурядності? Доведіть свою думку прикладами. 8. Які сполучники пишемо разом, а які — окремо? Наведіть приклади. 9. Сформулюйте визначення частки. Доведіть, що слово тільки — частка. 10. На які групи за значенням поділяються частки? Наведіть прикла ди кожної з груп.

11. У яких випадках не та ні є частками? Чим ще вони можуть висту пати? Наведіть приклади. 12. Пригадайте визначення вигука як особливої групи слів. Що вира жає вигук? Наведіть приклади кожної групи вигуків. Ілюструйте прикладами відповіді на кожне запитання. Оцініть кож ну правильну відповідь в 1 бал. Поставте собі оцінку. За бажання пові домте її вчителю/вчительці.

ПИСЬМОВІ ЗАВДАННЯ ДО ТЕМИ «СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУК» 1. Спишіть текст, розкривши дужки. Поясніть пра вопис слів, визначте частини мови. На моїй парті завжди лежать тільки ті речі, які стосуються уроку. З(під) парти виглядає рюк зак, який теж має своє місце. Я на уроці ніколи не розмовляю, тому(що) хочу все чути. Не(вже) й сьогодні мій однокласник-бешкетник заважатиме всім? Ні! Наша вчителька знайшла спосіб, що(б) вгамувати його. Ов(ва), уже дзвінок. (Не)хай кожен урок буде цікавим! А я все (ж) таки люблю школу!!! 2. Випишіть із тексту службові частини мови: спочатку прийменни ки, потім — сполучники й частки. Кіт умивався до гостей. Задоволено мурликаючи, він сидів по серед кімнати і старанно наводив свій нехитрий марафет. — Ей ти, рудий Пророче! — гукнув до нього Микола. — Чи не відкриєш секрет, кого нам виглядати? Рудий Пророк зневажливо глянув на Миколу і не вшанував його жодним словом. Мовляв, ваше діло, кого і як зустрічати, а я своє діло зробив: попередив і можу, як кажуть, вмивати лапи. Ви ж знаєте, я пророцтва на вітер не кидаю. Коли вмиваюся — значить, гості будуть, хоч би там каміння з неба (В. Симоненко). 3. Зробіть розбір речення за частинами мови та морфологічний роз бір однієї службової частини мови (на ваш вибір).

Він поспішав з виконанням завдання, бо ніколи ще не пору шив даного слова.

Оцініть кожну відповідь у 3 бали. Поставте собі оцінку. За бажання повідомте її вчителю/вчительці.

223

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУК

I рівень Альтернативні тести зі стверджувальною або заперечною відповіддю 1. Службових частин мови е чотири. Так чи ні. 2. Прийменники не мають лексичного значення. Так чи ні. 3. Сполучник — службова частина мови, яка виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні. Так чи ні. 4. Окремо пишемо частки бо, но, то, от, таки, якщо між ними й словами, з якими вони пов’язані, є інша частка. Так чи ні. 5. Вигуки на/добраніч, будь/ласка, доЛгобачення пишемо разом. Так чи ні. 6. Службові частини мови самостійно не виконують синтаксичної ролі. Так чи ні.

II рівень Тести з вибором однієї правильної відповіді

1. За будовою прийменники поділяємо на А первинні та вторинні Б похідні та непохідні В власні та загальні Г прості, складні та складені 2. Усі прийменники пишемо через дефіс у рядку А за/мість, по/серед, по/за, в/супереч Б з/посеред, з/під, з/поміж, із/за В по/над, по/біля, з/над, з/поза Г з/попід, по/між, з/над, по/руч 3. За значенням сполучники поділяємо на А одиничні та повторювані Б прості та складні В підрядні та сурядні Г формотворчі та модальні 4. Усі сполучники пишемо разом у рядку

А мов/бн/то, не/наче, то/б/то, що/б Б буцім/то, але/ж, колн/б, хоч/бн В про/те, не/мов, тільки/но, так/що Г не/зважаючн/на/те/що, не/хай, за/тнм/що/б

5. Усі вигуки звуконаслідувальні в рядку А ай, но, ех, бач Б ой, та цур йому, ну-ну, марш В гав-гав, дзень- дзень, кап-кап, ха-ха-ха Г цю-цю, агов, гей, ой мамочко III рівень Тести на встановлення відповідності

1. Установіть відповідність між частинами мови та словами. 1 прийменник 2 сполучник 3 частка 4 вигук

А геть, ой, ух, му-у-у Б біля, з-під, над, для В але, зате, тому що, і Г би, не, ні, ж Д навіть, коло, немов, що

2. Установіть відповідність між сполучником і його групою. 1 чн... чн, або... або, не то... не то 2 через те що, бо, тому 3 хоч, дарма що, хай 4 коли, щойно, як тільки

А сурядні протиставні Б сурядні розділові В підрядні причинові Г підрядні допусту Д підрядні часу

3. Установіть відповідність між частками та групою за значенням. 1 ні, ані, не 2 хай, нехай, бн, б 3 то, он, ось, це 4 авжеж, еге, отож, так

А модальні вказівні частки Б модальні видільні частки В модальні стверджувальні частки Г формотворчі частки Д заперечні частки

IV рівень Тест відкритого типу

Напишіть есе на тему «Згаяного часу і конем не здоженеш», використо вуючи службові частини мови та вигуки. > Оцініть свої знання з теми «Службові частини мови. Вигук» за допомогою смайликів.

225

§ 66. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. ПЕРЕКЛАД З РУМУНСЬКОЇ МОВИ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

Вправа 488. Пригадайте, які ви знаєте румунські прийменники і які слова відШ повідають їм в українській мові. Наведіть по одному-два приклади румунських словосполучень з прийменниками і перекладіть їх українською мовою. гага Вправа 489. Перекладіть словосполучення українською мовою. Порівняйте оригінал і переклад та з’ясуйте, чи завжди службові частини мови в оригіналі відповідають службовим частинам мови в перекладі.

1. Dus ре ganduri. 2. Stau langa izvor. 3. A invata de la tine. 4. Floare de tei. 5. Drum spre §coala. 6. A merge pe jos. 7. A atarna deasupra oglinzii. 8. Frumos ca intr-unbasm. 9. Ei intre ei. 10. Una din doua. '^r=L Вправа 490. Перекладіть словосполучення з прийменниковими формами відмінків. Згрупуйте їх за частинами мови, до якої належить головний член словосполучення. З перекладеними українською мовою словосполученнями 2, 5, 11, 13 складіть по одному реченню й запишіть їх.

1. A se intelege asupra lucrarii. 2. A inota catre mal. 3. A pluti in josul apei. 4. A fi sigur de sine. 5. Unul dintie noi. 6. Unul fara altul. 7. Mai scump cu zece lei. 8. A tiece prin padure. 9. A gre§i cu de toate. 10. Drum spre ve§nicie. 11. Strajeri la drumuri. 12. Intalnirea de atunci. 13. Sete de a cunoa§te. 14. Vant de la miazazi.

4*?

Вправа 491.1. Перекладіть речення з румунськими прийменниковими сполученнями, в яких головним словом є іменник. Простежте, яку синтаксичну роль виконує прийменник з іменником в оригіналі і як від цього залежить його пере клад. II. З’ясуйте, які ще службові частини мови є в цьому тексті. Випишіть їх і перекладіть українською мовою.

Luna limpede inflorea ca o fata de aur pe seninul cel adanc al cerului. In aerul noptii, Fat-Frumos is і spala fata in baia de lacrimi, apoi, invalindu-se in mantaua ce i-o tesuse din raze de luna, se culca sa doarma in patul de flori. Trandafirul cel infocat, crinii de argint, lacrimioarele sure ca margaritarul, mironositele viorele si Horde toate s-adunara, vorbind fiecare in mirosul ei, si tinura sfat lung cum sa fie luminile hainei de mireasa; apoi incredintara taina lor unui curtenitor flutur albastru strop it cu aur. Acesta se duse si flutura in cercuri multe asupra fetei miresii cand ea dormea §-o facu sa vada intr-un vis luciu ca oglinda cum trebuia sa fie-mbracata. Ea zambi cand se visa atat de frumoasa (M. Емінеску). Вправа 492. Складіть есе (вісім-десять речень) про вулицю, на якій ви живе те, вживаючи прийменники біля, близько, від, до, коло, на, через або інші. З’ясуйте, чи є у вашому тексті сполучники та частки. Якщо є, то наведіть при клади.

Вправа 493. Наведіть можливі українські відповідники румунських вигуків ah!, aha!, аі!, buf!, bum!, ei!, fa!, mail, o!, oh!, of!

Вправа 494. Перекладіть українською мовою слова і словосполучення, згру бій? пуйте їх за значенням. Визначте, які це частини мови.

Bine ati venit! Buna dimineata! Buna ziua! Buna seara! Drum bun! La mai mare! La multi ani! La reveclere! Multumesc! Noapte buna! Noroc! Poftim! Poftiti in casa! Poftiti, luati loc! Ramas bun! Ramaneti cu bine! Salut! Sanatate! Sa va fie cu noroc! Somn u§or! Spor la munca! Вправа 495. Перекладіть речення, переклад запишіть. Знайдіть і підкресліть у ньому вигуки. Порівняйте вигуки в оригіналі і в перекладі та з’ясуйте, що спільного і що відмінного є в їх складі, правописі та в пунктуації при них. 1. О, mama, dulce mama, din negura de vremi pe freamatul de frunze la tine tu ma chemi (M. Емінеску). 2. Vazand ca pe arie їі 1іnisle, Zemblemschi inca de departe opre§te calul si striga, cat Ї1 tine gura, amenintand cu nahaica. «E-e-e! Hai, hai!» (І.Друце). 3. Ei taci, taci! Ajunga-ti de amu, herghelie! (І. Крянга). 4. Eh, Stepan Antonovici, daca ai lua creionul sa numeri... (JI. Барський). 5. Ei, Catalin, acu-i acu! Ca sa-ti incerci norocul! (M. Емінеску). ЯЯТ) Вправа 496. Перекладіть речення українською мовою й запишіть їх. Над кожСЕйї ним словом надпишіть частину мови. З’ясуйте специфіку кожної з мов у вико ристанні самостійних і службових частин мови, у їх написанні та використанні розділових знаків при них.

1. «Mai-mai-ma-ai! - Se mira el ca un сорії. - Се de-а hulubi аі tu, mai Vasilica, таі!» 2. U-u-u! A inceput sa ploua cu luceferi. 3. Ah, ma uit in jur si iara§i nu pricep nimic din toate... 4. Ai, ai, ai, saracul Imanuil, s’a dus din viata si eu nici nu 1-am petrecut macar! 5. «Pui-pui-pui-pui-pui! - striga din nou badea Lisandru. - Pui-pui-pui-pui-pui!» (За Д. Матковським). era Вправа 497. Перекладіть текст українською мовою, запишіть його та підкресліть у ньому невідмінювані частини мови.

Era un от bine facut, putin chel in varful capului, cu ochi foarte blajini. Cand zambea se aratau sub mustata tunsa scurt ni§te dinti lungi, cu strunga mare la mijloc. Cand ne invata cum sa spunem poeziile eroice, vorbea tare si inalta in sus bratul drept; cand cantam in cor lovea diapazonul de coltul catedrei, Ї1 ducea repede la urechea dreapta si, incruntand putin din sprancene, dadea user tonul: laa! - iar baietii raspundeau intr-un murmur sub tire, si a§teptau cu ochii atintiti la mana lui, care dintr-o data se inalta. Atunci izbucneau glasurile tinere, intr-o revarsare calda (За M. Садовину).

227

УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО З МОРФОЛОГІЇ ТА ОРФОГРАФІЇ Мій настрій на уроці Розгляньте картинки й оберіть одну, яка найбільше відповідає вашому настрою пе ред повторенням вивченого. Поясніть свій вибір.

1 - Я з радістю пригадаю все ви вчене. 2 — Я нічого не пам’ятаю... 3 - Мені треба добре подумати, щоб пригадати все вивчене. 4 - Сподіваюся, що не все так складно, як здається. 5 — Якщо я чогось і не знатиму, завжди поруч є вчитель/вчителька, який/яка допоможе.

мій

настрій

§ 67. САМОСТІЙНІ ТА СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ІМЕННИК. ПРИКМЕТНИК. ЧИСЛІВНИК. ЗАЙМЕННИК

Вправа 498. Розгляньте таблицю «Частини мови». Чи всі частини мови зазнаШ чені в таблиці? Якої не вистачає? Запишіть частини мови в такому порядку, як ви їх вивчали в 6 та 7 класах. Поміркуйте, чому саме в такому порядку вивча ють частини мови. Частини мови Частка Прийменник Сполучник Прислівник Числівник Займенник Дієслово Прикметник Іменник

не, ж, таки, б (бн), же під, над, з, з-під, через, між, за а, і, й, та, але як? коли? де? куди? звідки? чому? навіщо? скільки ? який? котрий ? хто ? що? який ? чий ? як? що робити? що зробити ? який?яка?яке?які? хто? що?

смп Вправа 499. Прочитайте фрагмент вірша Степана Будного. Спишіть його, ■К підкресліть іменники і прикметники згідно з їх синтаксичною функцією. Зробіть морфологічний аналіз іменників перших двох речень.

Я - молодий нащадок Прометея, і серце, й груди в мене — у вогні. Народжений великою землею, віддам для неї помисли ясні.

В тривожні дні і у безсонні ночі я зрозумів усю красу життя. Не ляже туга на промінні очі, любові не погасне почуття.

Вправа 500. Перекладіть текст українською мовою й назвіть самостійні чаСІі' стини мови, які ви використали в перекладі. Ароі a sunat clopotelul peste larma glasurilor, abatand-o de la joaca. §i copiii de diferite varste, dupa ce-au trecut pe usa scolii, imbulzindu-se s-au despartit, luandu-§i locul in clasele lor. Mirosea intepator a doftorie si a alte cele. Ochii incepeau sa lacrimeze. Paretii erau acoperiti cu harti in culori si animale domestice in marime: boul, vaca si vitelul, capra, porcul, bivolita, cainele si mata. Clasele umplute rasunau de tropaituri pe podele si de pocnetul bocancilor. Era cu veselie ca intaiul foe la soba (За І. Теодоряну).

Вправа 501.1. Усно дайте відповіді на запитання, дібравши до іменників якоw мога більше прикметників. Прикметників з позитивною чи негативною озна кою у вас було більше? А чому? II. До якого розряду за значенням (якісні, відносні чи присвійні) належать утворені прикметники? Зразок: Які бувають люди? Люди бувають добрі, злі, щедрі, скупі, уважні, байдужі, жорстокі, милосердні, багаті, бідні, розумні... Який хліб? Яке сонце? Яка земля?

* 22

Вправа 502. Утворіть можливими способами вищий і найвищий ступені порівняння прикметників великий, високий, гарний, гіркий, добрий, низький. Вправа 503. Уважно прочитайте прикметники й випишіть ті з них, які не творять ступенів порівняння. Поясніть чому.

Багатий, бадьорий, батьків, білуватий, гарненький, здоровенний, кис лий, малиновий, негарний, прадавній, ранній, сліпий, старий, чорний, чорно-білий, міський, учнівський, білісінький, лимонний, лікарський, вовчий, солов’їний.

Вправа 504. Запишіть правильно складні прикметники. Усно поясніть правила їх написання. З виділеними словами складіть по одному реченню. Біло/сніжний, блідо/зелений, високо/авторитетний, військово/ мор ський, всесвітньо/історичний, довго/ногий, жовто/блакитний, жовто/ гарячий, навчально/виховний, сніжно/білий, темно/вишневий, тихо/ плинний, тихий/претихий, червоно/гарячий.

* 22

Вправа 505. Запишіть словами числівники. Правильно їх вимовте й поясніть особливості написання. 4, 5, 9, 10, 11, 14, 16, 50, 60, 70, 80, 1000, 1 000 000.

229

Вправа 506. Запишіть числівники, розділивши їх на чотири групи: кількісні, кількіс но-дробові, кількісно-збірні та порядкові.

Сім, двоє, двадцять перший, півтора, сорок вісім, три п’яті, сотий, п’ятеро, двісті три, оди надцять, дві десяті, десять, семеро, сто двадцять п’ять тисячних, двохтисячний, тисяча один, нуль, мільйон, восьмеро, двохсотий, чотирнадцятий.

Вправа 507. Запишіть, розкривши дужки, словосполучення числівників з іменниками. Зверніть увагу на особливість зв’язку числівника з іменни ком і наголошення іменників у сполученні з числівниками два, три, чотири. Чотири (син), двоє (син), семеро (брат), п’ятий (день), два (професор), три (стілець), півтора (яблуко), півтора (літр), півтора (доба), два (рука), два (око), двоє (око), дев’ять (тиждень), два (генерал), три (космонавт), чо тири (воїн).

--.j ?'■ Вправа 508. Запишіть речення, поставивши слова, що в дужках, у відповідній *'$-£ формі (використовуйте потрібні прийменники). Числівники записуйте словами.

1. Поїзд (відправлятися, 18, година, вечір). 2. Автобус (відправлятися, 6, година, ранок). 3. Тролейбус (відправлятися, 7, година, ЗО, хвилина). 4. Поїзд до Києва (відправлятися, 22, година, 15, хвилина). 5. Електрич ка із Софії (відправлятися, 24, година, 10, хвилина). 6. Поїзд у Киши нів (прибувати, 17, година, 5, хвилина). 7. Автобус (прибути, 8, година, ранок). <.■ йі Вправа 509. Розкривши дужки, запишіть займенники та іменники у потрібній формі. Зверніть увагу на те, які займенники у називному (і знахідному) відмін ку керують іменником. Визначте розряди займенників за значенням.

I. Мій (розповідь), свій (розум), їхній (порада), стільки (сумнів), весь (небо), інший (село), свій (сорочка), будь-який (учениця), казна-котрий фаз), ваш (роздуми), наш (слово), скільки (день). II. 1. Не хвали сам (себе), нехай (ти) інші похвалять. 2. Шкода (ваш) голови, але шкода і (мій) шапки. 3. (Свій) ледачого не хвали, а чужого доброго не суди. 4. Не (всякий) жарти бувають чогось варті. 5. За (ваш) шепотом і (наш) крику не чути. 6. Зі (свій) печі і дим не чадить. 7. Хвали лася коза, що в (вона) хвіст довгий. 8. Гарно тому жити, хто не має за (що) тужити. III. — Чи сподобалась (ти) вистава? — Чи хтось із (ви) вже бачив її? - Я погано бачила зі (своє) місце. — А чому б (ти) було не пересісти? - (Я) було незручно.

Вправа 510. Запишіть займенники за нормами чинного правопису. Замість крапок поставте, де потрібно, дефіс.

Хто..сь, будь..хто, ні..котрий, ні..чий, де..котрий, казна..чий, ні..з..ким, аби..котрий, кому..сь, хтозна..чий, щось, ні..кому, казна..чому.

Культура мовлення НЕПРАВИЛЬНО

ПРАВИЛЬНО

Бігати вулицями

Бігати по вулицям

Вища

Більш висока

Понад (більш ніж) сто осіб

Більше ста осіб

За абеткою (алфавітом)

В алфавітному порядку

0 дев'ятій годині

В дев'ять годин

Певною мірою це стосується

В деякій мірі це стосується

Зрештою, врешті-решт

В кінці кінців

Торік

В минулому році

Як турист побував

В якості туриста побував

Провідний спеціаліст

Ведучий спеціаліст

Скасувати закон

Відмінити закон

Правильний результат

Вірний результат

Виокремити свої пріоритети

Виділити свої пріоритети

§ 68. ДІЄСЛОВО ТА ЙОГО ГРАМАТИЧНІ ФОРМИ. ПРИСЛІВНИК гзттг Вправа 511. Прочитайте вірш Віри Китайгородської. Випишіть слова тієї чаSv стини мови, яка в ньому переважає. Які граматичні значення вони мають? Чого досяг автор уживанням таких слів? Бо творить лише той, хто вірно любить, не важить сил, не думає про час, себе до крихти віддає і губить і не складає щастя про запас.

Лови життя стрімку і дику птаху, вона в стогу знесла яйце-райце * , ** та обминає золоте сільце”, як навіть може втрапити на плаху . ***

Вправа 512. І. Прочитайте уривок тексту «Русалки» й перекажіть його зміст. Чи вірите ви в існування русалок? Пригадайте народні перекази, які доводи лось вам чути про домовиків, лісовиків, мавок, русалок чи інших міфічних * Яйце-райце - (казкове) символ щастя. ** Сільце (або сильце) — пристрій для ловлення птахів і дрібних тварин. *** Плаха - місце страти.

231

істот і поділіться цією інформацією з однокласниками. II. Випишіть з тексту п’ять (на ваш вибір) дієслів у різних морфологічних формах і зробіть їх мор фологічний розбір.

РУСАЛКИ

Весною, як тільки вкриваються травами луки, розпускаються верби й зеленіють поля, тоді «з води на берег виходять русалки». За народною уявою, русалки - це дівчата або молоді жінки, котрі під час купання втопилися. Місяць і зорі викликають русалок з води. З тихим плескотом хвиль, розгортаючи своїми блідими руками густе латаття, русалки виходять на берег. На голові у кожної русалки — вінок, у старшої, царівни, вінок сплетений з водяних лілій. Вийшовши з води, русалки сідають на березі і починають розчісувати свої довгі коси або беруться за руки і водять диво вижні, з таємничим шепотом, хороводи (За О. Воропаєм).

Вправа 513. Від кожного з дієслів утворіть його видову пару. Які засоби словотвору вам довелося застосувати? Підкресліть їх. Зразок: казати - сказати. Казати, жити, фотографувати, метати, кидати, купувати, дзвякати, брати, кипіти, білити, бродити, нести.

Вправа 514. Прочитайте речення, випишіть дієслова. Назвіть форми дієслів, вка жіть, що вони називають. 1. Уже смеркло. Уже стемніло. 2. Матерям сьогодні не спиться. 3. У повітрі пахло липовим цвітом. 4. По хатах де-не-де світилося. 5. На дворі розвиднялося. 6. Повіяло польовими пахощами. 7. Пахне лугом і річкою. 8. Сьогодні клювало погано. 9. За останні дні на луках додалося води. _• Вправа 515. Розподіліть дієслова на дві групи - І дієвідміни і II дієвідміни, ШК утворивши від кожного дієслова форму, яка підтвердить правильність розпо ділу.

Зразок: Ід. писати — пишуть. II д. хвалити — хвалять. Атакувати, вчитися, шити, прати, мести, довіряти, знати, вірити, за плітати, виступати, гомоніти, округлити, розшарувати, приготувати, складати, милуватися, розповідати, обговорювати, тремтіти, рахуватися, лічити, лікувати, читати.

,21» *

Вправа 516. Від дієслів утворіть і запишіть дієприкметники. Визначте граматичні значення (рід, число, відмінок; вид, час, стан) дієприкметників, утворе них від виділених слів. Два дієприкметники введіть у речення.

Вивчити, вирощувати, гріти, горіти, літати, парити, пекти, бити, то нути, читати.

232

Вправа 517. Утворіть і запишіть речення з дієприслівниковими зворотами (по одно му з кожним). Маючи на увазі пісню; прагнучи задовольнити прохання друга; збе рігали все в пам’яті; подолавши внутрішню невпевненість; закинувши третій м’яч у кошик; здобувши впевнену перемогу.

ЯЯТ) Вправа 518. Перекладіть текст українською мовою й запишіть переклад. ПідСІі/ кресніть у тексті перекладу дієприкметники та дієприслівники. Усно зробіть морфологічний розбір по одному слову кожної самостійної частини мови.

Printre trunchiurile batrane, deasupra omatului, se infiora o lucire fumurie si violeta care curgea in sus printre crengi, catre vazduhul lunii. In fundul vaii, din pe§tera unui parau viscolit, izvora о ара vie, care se domolea indata intr-un ochi luciu de toplita. Dincolo, padurea rara urea iarasi lin, in departari. Cum stam fara sa simt timpul, auzii zvon naprasnic spre luna, §i-n toplita cazura, sfarmand-o, rate salbatice. Stiam ca vin de departe, de la mari inghetate, salbaticiunilor (M. Садов’яну). Вправа 519. Перекладіть і запишіть український текст румунською мовою, а СІі/ текст румунський - мовою українською. По-українськи поясніть особливості дієслівних форм-відповідників в обох мовах. I. Під березневими туманними зорями, коли прокидається вода й підсніжник сумовито-замріяним оком дивиться на ще імлисту землю, наро дився великий поет України, великий співець слов’янського світу Мак сим Рильський. З дитячих років його рука потягнулась до письма, душа - до краси, а серце — до людини. І цей початок став отим продовженням, що не має кінця-краю ні в п’ятдесят, ні в сімдесят, ні у сімсот років, як не має краю і наколихане вітром зерно, і довершений сонцем погляд творця, і велич людського духу (М. Стельмах). II. О luna mare, orbitoare, se inaltase pe cerul senin si albastru. O lumina vie, scanteietoare, se topea in jur, sarind de pe un sul de zapada pe altul, si toata campia parea o mare alba, spumoasa, plina de pietre scumpe. Intr-o clipa de mare zbucium marea a fost taiata din framantarea ei, oprita - intepenita locului. Acum ea І si scalda podoabele in lumina, si numai umbra batranului, lunga si neagra ca cerneala, vine pe-o clipa, stinge jocul stralucitor al zapezilor, dar numai pe-o clipa, caci batranul tot merge, umbra se taraie supusa in urma lui si jocul incepe din nou... (І. Друце).

Вправа 520. Утворіть прислівники від прикметників, запишіть їх, назвіть спосіб сло вотворення. Запишіть форму вищого ступеня порівняння виділених слів. Чому це можливо?

Близький, веселий, відданий, вірний, гарячий, грізний, далекий, добрий, дорогий, злий, місячний, палкий, потворний, сумний, чистий, щедрий, щирий, щільний.

233

Вправа 521. Спишіть прислівники, згрупувавши їх за частинами мови, від яких вони утворені. Поясніть написання. З’ясуйте значення слів, які ви досі не знали.

Безвісти, вволю, вплав, вщерть, дотла, заочі, запанібрата, засвітла, надміру, наостанку, напам’ять, на півдорозі, напоказ, нараз, наяву, опів ночі, скраю, улад, вчетверо, вперше, заодно, внічию, завчасу, навздогін, навприсядки, нашвидкуруч, привселюдно, тимчасово, чимраз, по-нашо му, по-сусідськи, по-третє.

Вправа 522. Запишіть прислівники чи прислівникові сполучення за нормами українського правопису. За потреби зверніться до орфографічного словника. В/бік, в/волю, в/поперек, до/волі, до/дому, за/раз, з/роду, зі/споду, на/ верху, на/відріз, над/мір, на/здогад, на/перед, на/половину, на/силу, на/ спіх, за/молоду, с/проста, в/троє, за/одно, в/нічию, на/осліп, аби/куди, ані/ скільки, де/далі, де/коли, що/тижня, що/раз, що/сили, як/раз, як/най/більше, на/мить, по/совісті, у/поміч, по/своєму, по/румунськи, будь/де, куди/ небудь.

■ї'і'-г-- Вправа 523. Перекладіть речення українською мовою. Запишіть парами приCEw слівники і прислівникові сполучення в обох мовах. Поясніть, що в них спільне та що відмінне. Ca si atunci clemult, Alexandru a inchis ochii, ascultand tacerea. Cand si cand sunau suiete; dupa aceea pornea un zvon ca valuri de departe la scocul morii. Nu se mai auzea nimic o clipa, pana ce dintr-odata chema buha din adancimi cu glas de spaima. §i apoi se impietrea iara§i mutenia, cu ochi rotunzi, neclintiti... Intr-un rastimp, s-a prefirat furi§ prin cununile copacilor lucirea patrarului de luna si calea-a luminat u§or. Dar din vreme in vreme treceau prin vazduh perdelele de nouri, intunecand-o (M. Садов’яну).

Культура мовлення ПРАВИЛЬНО

НЕПРАВИЛЬНО

Варте уваги

Вартує уваги

Моя думка

Моя власна думка

Кілька років тому

Кілька років тому назад

Являється

Найважливіший

Самий важливий

У творі мова йде (йдеться, мовиться)

У творі мова йдеться

Має значення

Відіграє значення

3 цього випливає, що...

3 цього витікає, що...

Наведу такі приклади

Наведу наступні приклади

Згідно зі законом

Згідно закону

Моя думка збігається з...

Моя думка співпадає з...

Мені спадає на думку

Мені приходить в голову

§ 69. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. НАПИСАННЯ ЕСЕ Вправа 524. Прочитайте текст, визначте його тему та основну думку, доберіть Sv заголовок. З’ясуйте, чи є в тексті вступ, основна частина та закінчення. Який обсяг тексту? Що вас приваблює в цьому тексті? Чи можете ви визначити жанр твору? Коли чую слово «червоний», у моїй уяві постає широка долина, укрита маками. Яка краса! Я її бачила, коли їздила з батьками до Одеси. Ви тільки уявіть: велика, безкрайня рівна місцина, уся устелена зе леним килимом трави. А посеред неї — яскравими плямами — маки, ніби йшов маляр із червоною фарбою і розхлюпував то там, то тут по дорозі. Дмухнув вітерець — і квіти почали розпускатись (3 журналу). Есе - невеликий за обсягом твір, що має довільну побудову, у якому автор висловлює власні думки та враження з конкретно го приводу. Есе не претендує на вичерпну відповідь чи категоричну позицію щодо певної теми.

І І

Створюючи есе, ви: — вільно висловлюєте свою думку; — показуєте своє ставлення до того, про кого чи про що говорите; — не дотримуєтеся обов’язкової форми (вступу, основної частини, висновку);

— не всебічно описуєте предмет чи подію; — можете лише частково, як у розмові, торкатися якихось питань; — можете висловлювати спірні міркування; — використовуєте образні вислови, порівняння; — на початку можете сказати, про що йтиметься у висловлюванні, про час, місце й особливості події, можете подати вислів, що виражає думку або викликає різне ставлення, можете почати прислів’ям, при казкою чи мудрим висловом; , Вправа 525.продовження Послухайте два тексти. Усно доведіть, що вони обидва зразки — можете зробити схожим на оповідання, під час чи есе. якого виникають особливі відчуття й напрошується важливий тання висновок; 1. Минуло вже багато років з дня народження Тараса Шевчен — останнім абзацом маєте завершити думку; ка, але в багатьох українських родинах є прикрашений рушником — будуєте речення, які можуть бути короткими й навіть незаверше портрет Кобзаря. Жоден поет світу не зрівняється з ним у любові до рід ними, питальними й окличними. ного краю, до простої знедоленої людини. Чому саме він? Чому саме ми, українці, читаємо його поезію? «І на оновленій землі ...» — линуть його слова (Авторське).

235

2. Улітку на клумбах море квітів. Восени палають спілими ягодами шипшина, глід, барбарис, зеленіють сосни, ялини. Уздовж доріг тягнуть ся тополі. Багато будинків оточені туями. Як хочеться, щоб ця краса при роди була вічною. Але людина часто нищить природу. Чому ж так?.. (Ав торське).

Підходи до написання есе • Стандартний: щоб почати, треба відповісти на шість запитань: хто? що? де? коли? чому? як? • Несподіваний: цей підхід має на меті шокувати й зацікавити. • Дієвий: змушує читача переміститися в сам процес, причини й на слідки, які випливають з викладеного. • Авторитарний : * пропонує інформацію в наказовому тоні. • Інформативний: читач відразу ж одержує інформацію про те, що буде далі. • Цитатний: побудований на цитатах. • Діалоговий: стимулює діалог між автором і читачем.

1. Йт^п

в©«?8 / /

Одне речення, яке пояснює тему есе.

2. Основна частино Кілька речень, у яких викладені факти, власні думки.

................... »

Вправа 526. Напишіть есе за ілюстрацією, скориставшись поданим початком і ключовими словами, з яких мають починатися речення або абзаци.

Колись давно жила собі дівчинка, і звали її Наталочка. Одного дня вона пішла... Раптом... Потім... Після того... Знову... Негайно... Так сталося... Нарешті... * Авторитарний — повновладний: той, що утверджується силою.

Правила письмового викладу Пиши чесно й конкретно, використовуючи яскраві приклади та подробиці. Пиши просто, використовуючи один стиль і один тон. S Ретельно перевіряй орфографію. Використовуй гумор тоді, коли це доречно. Пиши на теми, які тобі не байдужі. Використовуй дієслова в активному стані. S Не дозволяй іншим вказувати на те, що тобі писати. S Не намагайся стрибнути вище голови. S Не займайся плагіатом (списуванням чужих думок). Не зловживай часом. S Будь особливим/ою, оригінальним/ою. * ЙЖ

Вправа 527. Напишіть есе (вісім-десять речень) на тему: «Прости - і звеличиш себе». Дотримуйтесь правил письмового викладу, вміщених перед вправою.

§ 70. СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУК W Вправа 528. І. Випишіть окремо прийменники, сполучники та частки. З’ясуйте, чи серед запропонованих слів усі були службовими частинами мови. Які слова із запропонованих ви не виписали? Яка це частина мови? II. Випишіть окремо всі прості, складні та складені за будовою службові частини мови. Поясніть свій вибір.

А, бо, за, з-за, що за, що то за, внаслідок, крім, з-над, навпроти, незва жаючи на те що, проте, задля, з-поміж, поміж, посеред, наприкінці, хіба, між, з-понад, уразі, дарма що, щоб, щодо, якщо, під, понад, годі ж, справ ді, спасибі, порівняно з, залежно від, кукуріку, добридень.

Вправа 529. Послухайте жартівливий вірш Грицька Бойка. Які слова в ньому виражають зміну в настрої та почуттях ліричних героїв. Зробіть розбір слів за частинами мови. УХ І ОХ

Ми на груші, — ух! Раптом чуєм: -Гух! Потім тільки: - Гець! Що воно за грець? Подивились: -Ох! Та ми далі вдвох!

237

<_■ рс Вправа 530. Уважно прочитайте вірш Володимира Лучука. Назвіть викориси тані в ньому службові частини мови. Це монолог чи діалог? Як ви це встано вили? Як називаємо речення, перед якими пишемо тире і які подаємо з ново го рядка?

ТІЛЬКИ МАМА - Я на ковзанку піду! — А коли ж до хати? — Тільки мама вміє так лагідно питати. - На ходу сніданок з’їм! - Так не слід робити! Тільки мама може так лагідно сварити.

- В снах літаю до зірок... — Час вставати, сину... — Тільки мама збудить так лагідно дитину. «ять Вправа 531. Спишіть речення. Знайдіть і підкресліть у них частки. З’ясуйте, СЕ» як треба передавати румунською мовою українські речення з частками.

1. Не дай мені, доле, і краплі невіри, не дай і хвилини бути нещирим, не дай забувати священні могили, де витязі сплять, які зайду * ** громили (І. Нехода). 2. Хай щастить вам, люди добрі, хай пісні летять за обрій, в щирій дружбі станьмо на рушник (В. Крищенко). 3. Палкими блискавицями-мечами хотіла б я вас викувать, слова (Леся Українка). 4. Давно вже спала в пшеницях роса, повітря аж пече від спеки (М. Ткач).

Вправа 532. Спишіть речення. Поясніть (усно) написання слів з не (називайте частини мови). 1. Мої слова (не)вимовлені, мій плач (не)доплаканий, мій сміх (не)досміяний (В. Стефаник). 2. Хлоп’я засвітило (не)догарок свічки і в самій сорочині (не)забаром опинилося в хижці” (О. Довженко). 3. Мене ні про що (не)питали, і я нічого (не)відповів (І. Франко). 4. Чоловіче мій, запря гай коня! Це (не)кінь, а змій, — миготить стерня (Л. Костенко). 5. Треба було перейти рівне, (не) зоране й (не)закрите нічим місце, щоб опинитися на дорозі до ставка (3 журналу).

Вправа 533. Спишіть речення. Підкресліть заперечні частки прямою лінією, а схожі на них сполучники - хвилястою. 1. Ні сіло, ні впало - давай, бабо, сало (Народна творчість). 2. Не * Зайда, зайди — чужинці, що прийшлії непрохані. ** Хижка — невелика давня бідна хата.

238

спалося ні миті (Л. Костенко). 3. Чи довго він ішов, чи ні, того не знаю (Є. Гребінка). 4. Усі давно погодились, а ти все ні (В. Колодій). 5. Там не почуєш ні соловейка, ні зозулі, ні одуда, ні деркача (М. Стельмах). 6. Один волає: «Зупинись! Не треба!». Штовхає інший: «Не спиняйся, ні!» (В. Симоненко).

Вправа 534. Спробуйте створити текст (навіть як гру слів), у якому всі слова повнозначні і службові - починалися б з однакової букви. Як ви сприйняли такий текст?

Вправа 535. Зізнайтеся відверто (усно або письмово), вивчення якої частини мови у 6 і 7 класах вам далося найлегше, яку частину мови було найцікавіше вивчати. Чому? Вправа 536. Прочитайте вірш Анатолія Костецького виразно й відповідно до його емоційності. Розкажіть, що ви запланували на літні канікули. Напишіть про це есе (10-12 речень). КАНІКУЛИ

Канікули! Канікули! — співає все навколо. Канікули, канікули у школі! А що таке канікули?

Це літні дні барвисті, це час, коли нам ніколи хоча б на мить присісти, бо треба мчати босими наввипередки з вітром, з густих лісів приносити горіхів повні відра.

Це час у річці хлюпатись... Це час, коли за друзями ми скучим, як ніколи, і нам страшенно хочеться скоріше знов до школи!

Розваги

Навчання

Чк •

З зд £ лл одо ІАомог? Ч.

А 239

КЛЮЧІ ТА ВІДГАДКИ ДО ВПРАВ Впр. 8. Букви на папері - в науку двері. Впр. 19. Дівер. Двері. Впр. ЗО. Те орія, друже мій, сіра, та дерево життя зелене. Впр. 34. ... що вона своя. Впр. 46. 1. Книжка. 2. Дієслова. Впр. 61....... як їх нема біля тебе. Впр. 78. Ви вчай мову! Впр. 81. ... духовні острови. Впр. 95. Знаки. Впр. 98. .. .вінок полег лим героям. Впр. 108. Люби мову рідну! Впр. 123. Хто не знає минулого ... Впр. 135. Без труда нема плода. Впр. 138. Дарина і Микита. Впр. 179. ...не жди добра. Впр. 236. 5. Небо, зорі, місяць. Впр. 246. Навчання — шлях до вмін ня. Впр. 284. Згаяного часу і конем не здоженеш. Впр. 341. Рідна сторона ... Впр. 384. Прийменник. Впр. 390. ... слова на вітер. Впр. 405. щоб у ній розум був. Впр. 424. Сполучник.

ВІДПОВІДІ ДО ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

С. 75-78.1 варіант. І рівень: 1. Ні. 2. Ні. 3. Так. 4. Ні. 5. Так. 6. Ні. II рівень: 1. Б; 2. В; 3. Б; 4. А; 5. Г; 6. Г. IIIрівень: 1. 1 В; 2 Г; З А. 2. 1 Б; 2 Г; З В. 3. 1 Г, В; 2 Б; З А. II варіант. І рівень: 1. Так. 2. Так. 3. Ні. 4. Так. 5. Так. 6. Так. II рівень: 1. В; 2. Г; 3. В; 4. Б; 5. А; 6. В. IIIрівень: 1. 1 В; 2 Г; З Б; 4 А; 2. 1 Б; 2 В; З А; 4 Г; 3. 1 Б; З В; 4 Г. С. 112-115.1 варіант. І рівень: 1. Так; 2. Так; 3. Так; 4. Ні; 5. Так; 6. Ні. II рівень: 1. В; 2. В; 3. Г; 4. Б; 5. Б; 6. Б. IIIрівень: 1. 1. Б; 2. Д; 3. В; 4. А; 2. 1. Д; 2. А; 3. Б; 4. В.; 3. 1. Б; 2. В; 3. Г; 4. А. II варіант. І рівень: 1. Так; 2. Ні; 3. Так; 4. Ні; 5. Ні; 6. Ні. І рівень: 1. Б; 2. Г; 3. Б; 4. А; 5. В; 6. Б. IIIрівень: 1. 1. В; 2. А; 3. Б; 4. Д. 2. 1. Б; 2. А; 3. В; 4. Г. 3. 1. В; 2. Г; 3. А; 4. Б. С. 142-146. І варіант. І рівень: 1. Так; 2. Так; 3. Так; 4. Так; 5. Так; 6. Так. II рі вень: 1. Б; 2. Г; 3. В; 4. В; 5. Г; 6. Г. IIIрівень: 1. 1. Г; 2. В; 3. Б; 4. Д. 2. 1. Б; 2. А; 3. В; 4. Д. 3. 1. В; 2. Г; 3. Д; 4. А. II варіант. І рівень: 1. Так; 2. Так; 3. Ні; 4. Ні; 5. Ні; 6. Ні. II рівень: 1. Г; 2. Б; 3. Б; 4. Г; 5. В; 6. В. IIIрівень: 1. 1. В; 2. Г; 3. Д; 4. А. 2. 1. А; 2. Г; 3. Б; 4. В. 3. 1. Г; 2. В; 3. А; 4. Д. С. 174-177.1 варіант. І рівень: 1. Ні; 2. Так; 3. Так; 4. Так; 5. Так; 6. Так. II рівень: 1. В; 2. Б; 3. Г; 4. В; 5. А; 6. В. IIIрівень: 1. 1. Г; 2. А; 3. Б; 4. В. 2. 1. В; 2. Д; 3. Б; 4. Г. 3. 1. В; 2. А; 3. Г; 4. Б. II варіант. І рівень: 1. Ні; 2. Ні; 3. Ні; 4. Ні; 5. Так; 6. Ні. II рівень: 1. В; 2. В; 3. Б; 4. В; 5. А; 6. Б. IIIрівень: 1. 1 Б; 2 В; З Г; 4 А. 2. 1 Б; 2 Д; З В; 4 Г. 3. 1 Г; 2 В; З А; 4 Д. С. 224-225.1 рівень: 1. Ні. 2. Так. 3. Так. 4. Так. 5. Ні. 6. Так. II рівень: 1. Г; 2. Б; 3. В; 4. А; 5. В. IIIрівень: 1. 1 Б; 2 В; З Г; 4 А. 2. 1 Б; 2 В; З Г; 4 Д. 3. 1Д; 2 Г; З А; 4 В.

240

ЗМІСТ

Дорогі семикласники й семикласниці.............................................................................. З

Умовні позначки...................................................................................................................... 4 § 1. Основні етапи історії розвитку української мови.................................................. 5 § 2. Повторення та узагальнення вивченого. Частини мови (іменник, прикметник, числівник, займенник)...................................................................... 8 § 3. Вивчені групи орфограм............................................................................................... 14 § 4. Розвиток мовлення. Текст. Типи і стилі мовлення.............................................. 18

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ................................................................................... 23

ДІЄСЛОВО.............................................................................................................................. 23 § 5. Дієслово: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль............................................................. 24 § 6. Форми дієслова: неозначена форма (інфінітив): особові форми: безособові форми: особливі форми.............................................. 26 § 7. Використання в мовленні дієслів-синонімів........................................................ ЗО § 8. Не з дієсловами.............................................................................................................. 33 § 9. Доконаний і недоконаннй вид дієслова.................................................................. 35 § 10. Практичне засвоєння дієслівних словосполучень.............................................. 37 § 11. Розвиток мовлення. Поглиблення поняття про загальні мовні засоби міжфразового зв’язку речень у тексті. Складання плану. Добір заголовка до тексту.................................................... 38 § 12. Способи дієслів (дійсний, умовний, наказовий).................................................. 44 § 13. Творення дієслів умовного способу. Формотворчі частки би, б..................... 46 § 14. Творення дієслів наказового способу. Формотворчі частки хай, нехай. Знак м’якшення ь у дієсловах наказового способу............................................................................... 48 § 15. Уживання одних способів дієслів замість інших. Уживання інфінітива в значенні різних способів.............................................. 52 § 16. Часи дієслова. Минулий час. Зміна дієслів у минулому часі........................55 § 17. Теперішній і майбутній часи дієслова.................................................................. 59 § 18. Дієслова І та II дієвідмін. Букви е, ив особових закінченнях І та II дієвідмін............................................................................................................ 62 § 19. Практичне засвоєння особових форм дієслів, у тому числі з чергуванням кінцевого приголосного. Правопис -ться, -їмся в кінці дієслів.................................................................. 65 § 20. Безособові дієслова. Розбір дієслова як частини мови..................................... 70

Тестові завдання.....................................................................................................75

241

§21. Розвиток мовлення. Створення монологічного та діалогічного мовлення.......................................................................................... 79 ДІЄПРИКМЕТНИК ............................................................................................................ 83 § 22. Дієприкметник як особливаформа дієслова........................................................ 84 § 23. Відмінювання дієприкметників............................................................................... 86 § 24. Дієприкметниковий зворот. Відокремлення комами дієприкметникових зворотів....................................................................................89 § 25. Правильна побудова речень з дієприкметниковим зворотом............................................................................... 92 § 26. Активні та пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього і минулого часів.......................... 96 § 27. Правопис голосних і приголосних у суфіксах дієприкметників................. 102 § 28. Правопис н у дієприкметниках і нн у прикметниках дієприкметникового походження......................................................................... 105 § 29. Правопис не з дієприкметниками......................................................................... 108

Тестові завдання................................................................................................... 112 БЕЗОСОБОВІ ДІЄСЛІВНІ ФОРМИ НА-НО, -ТО...................................................116 § ЗО. Безособові дієслівні форми на -но, -то, їх творення, граматична і стилістична роль..................................................... 116 § 31. Розвиток мовлення. Читання та аналіз тексту................................................ 119 ДІЄПРИСЛІВНИК ...............................................................................................................121 § 32. Дієприслівник як особлива форма дієслова. Значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль....................................... 122 § 33. Правопис не з дієприслівниками......................................................................... 125 § 34. Дієприслівниковий зворот...................................................................................... 127 § 35. Дієприслівники недоконаного і доконаного виду............................................ 131 § 36. Правильне використання дієприслівників у побудові речень. Використання дієприслівникового звороту як засобу зв’язку речень у тексті............................................................................................................ 136

Тестові завдання................................................................................................... 142 § 37. Розвиток мовлення. Публіцистичний стиль мовлення.................................. 146 § 38. Розвиток мовлення. Особливості побудови роздуму дискусійного характеру...........................................................................................148 ПРИСЛІВНИК..................................................................................................................... 150 § 39. Прислівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль...................................................................................................... 151 § 40. Розряди прислівників за значенням.................................................................... 153 § 41. Ступені порівняння прислівників......................................................................... 155 § 42. Використання прислівників як засобу зв’язку речень у тексті................... 158 § 43. Н і нн у прислівниках............................................................................................... 161 § 44. Не і ні з прислівниками...........................................................................................162

242

§ 45. Дефіс у прислівниках............................................................................................... 164 § 46. Написання прислівників разом та окремо......................................................... 167 § 47. Розбір прислівника як частішії мови................................................................ 171

Тестові завдання.................................................................................................. 174 § 48. Розвиток мовлення. Усний і письмовий переказ тексту розповідного характеру з елементами роздуму................................................ 178 СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ...................................................................................... 179 § 49. Прийменник. Особливості прийменника як службової частини мови.............................................................................................................. 182 § 50. Непохідні та похідні прийменники..................................................................... 184 § 51. Правопис похідних прийменників..................................................................... 187 § 52. Правильне вживання прийменників з іменниками....................................... 189 § 53. Особливості вживання прийменників в українській і румунській мовах. Розбір прийменника як частини мови.......................... 192 § 54. Розвиток мовлення. Замітка інформаційного характеру............................. 194 § 55. Сполучник як службова частина мови.............................................................. 197 § 56. Сполучники сурядності й підрядності, їх види............................................... 198 § 57. Уживання сполучників у простому і складному реченнях........................ 201 § 58. Написання сполучників. Розбір сполучника як частини мови................. 203 § 59. Частка як службова частина мови.......................................................................205 § 60. Формотворчі та заперечні частки....................................................................... 207 §61. Модальні частки...................................................................................................... 209 § 62. Частки бо, но, то, от, таки та постфікси -бо, -но, -то, -от, -таки. Розбір частки як частини мови............................................................. 212 § 63. Вигук як особлива частина мови......................................................................... 215 § 64. Дефіс у вигуках і розділові знаки при вигуках............................................... 218 § 65. Вигуки в мовленні. Інтонування речень з вигуками..................................... 220

Тестові завдання................................................................................................... 224 § 66. Розвиток мовлення. Переклад з румунської мови українською мовою.................................................................................................. 226 УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО З МОРФОЛОПІ ТА ОРФОГРАФІЇ..................................................................... 228 § 67. Самостійні та службові частини мови. Іменник. Прикметник. Числівник. Займенник............................................................................................ 228 § 68. Дієслово та його граматичні форми. Прислівник........................................... 231 § 69. Розвиток мовлення. Написання есе.................................................................... 235 § 70. Службові частини мови. Вигук............................................................................. 237 Ключі та відгадки до вправ............................................................................... 240

Відповіді до тестових завдань........................................................................ 240

243

Навчальне видання БАБИЧ Надія Денисівна ФОНАРЮК Тетяна Іванівна МОР АРАПІ Анжела Костянтинівна

УКРАЇНСЬКА МОВА Підручник для 7 класу з навчанням румунською мовою закладів загальної середньої освіти (з аудіосупроводом)

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

Редактор Л. Л. Киріенко Художній редактор І. Б. Шутурма Коректор О. А. Тростянчин Аудіосупровід 3. П. Суходуб

Формат 7()х 1 ()()'/|б. Ум. друк. арк. 19,764. Обл.-вид. арк. 19,15. Тираж 1835 пр. Зам. № 27П

Державне підприємство «Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Світ» 79008 м. Львів, вул. Галицька, 21 Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 4826 від 31.12.2014 www.svit.gov.ua; e-mail: office@svit.gov.ua; svit_vyclav@ukr.net

Друк ТДВ «Патент» 88006 м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101 Свідоцтво суб’єкта видавничої справи серія ДК № 4078 від 31.05.2011