Issuu

ÓÄÊ 811.161.2(075.3) Ç 12 Ç-12 Ðåêîìåíäîâàíî Ìіíіñòåðñòâîì îñâіòè і íàóêè Óêðàїíè (ëèñò Ìіíіñòåðñòâà îñâіòè і íàóêè Óêðàїíè âіä 26.10.2020 № 1/11-7511)

Âèäàíî çà ðàõóíîê äåðæàâíèõ êîøòіâ. Ïðîäàæ çàáîðîíåíî.

ÓÌÎÂÍІ ÏÎÇÍÀ×ÅÍÍß: çàâäàííÿ ïіäâèùåíîї ñêëàäíîñòі çàâäàííÿ äîñëіäíèöüêîãî õàðàêòåðó çàâäàííÿ ç ðîçâèòêó ìîâëåííÿ çàâäàííÿ êîíêóðñíîãî õàðàêòåðó çàâäàííÿ äëÿ ðîáîòè ç äîäàòêîâèìè äæåðåëàìè ÅËÅÊÒÐÎÍÍІ ÄÎÄÀÒÊÈ: СЛОВНИЧОК ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

Ç-12

СЛОВНИЧОК НАГОЛОСІВ

Çàáîëîòíèé Î. Â. Óêðàїíñüêà ìîâà : ïіäðó÷. äëÿ 6 êë. çàêë. çàãàëüí. ñåðåä. îñâіòè / Îëåêñàíäð Çàáîëîòíèé, Âіêòîð Çàáîëîòíèé. — 2-ãå âèä., ïåðåðîáë. — Êèїâ : Ãåíåçà, 2020. — 256 ñ. ISBN 978-966-11-1154-6. ÓÄÊ 811.161.2(075.3)

ISBN 978-966-11-1154-6 978 966 11 1154 6

Äîðîãi øåñòèêëàñíèêè òà øåñòèêëàñíèöі! Ðàäі çóñòðі÷і ç âàìè íà ñòîðіíêàõ ïіäðó÷íèêà «Óêðàїíñüêà ìîâà». Öüîãî íàâ÷àëüíîãî ðîêó ìè ïîìàíäðóєìî äî ÷àðіâíèõ êðàїâ Ëåêñèêîëîãії, Ôðàçåîëîãії, Ñëîâîòâîðó, Ìîðôîëîãії, çàçèðíåìî â íàéïîòàєìíіøі ñõîâàíêè óêðàїíñüêîãî ñëîâà, ïіçíàєìî áàãàòî íîâîãî é êîðèñíîãî. Âàøі çóñèëëÿ îáîâ’ÿçêîâî óâіí÷àþòüñÿ óñïіõîì, âè ìàòèìåòå çàäîâîëåííÿ âіä óìіííÿ ãðàìîòíî ïèñàòè òà êðàñíîìîâíî âèñëîâëþâàòèñÿ. «Ïіäêîðåííÿ» êîæíîãî ïàðàãðàôà áàæàíî ðîçïî÷èíàòè çі âñòóïíîї âïðàâè – íåâåëèêîãî äîñëіäæåííÿ. Ïîòіì óâàæíî ïðî÷èòàéòå ïðàâèëî. Íàìàãàéòåñÿ éîãî îñìèñëèòè, ïåðåêàçàòè. Âіäêðèâøè äëÿ ñåáå ñóòü ìîâíîãî ÿâèùà, ìîæíà ðîçïî÷èíàòè âèêîíàííÿ ðіçíîìàíіòíèõ òðåíóâàëüíèõ âïðàâ. Âîíè äîïîìîæóòü çàêðіïèòè îòðèìàíі çíàííÿ, à òàêîæ ðîçêàæóòü ïðî íàâêîëèøíіé ñâіò, ñòîñóíêè ìіæ ëþäüìè, іñòîðіþ òà êóëüòóðó. Êîíêóðñíі çàâäàííÿ, öіêàâі іñòîðії, óñìіøêè, ðіçíîìàíіòíі ìîâëåííєâі ñèòóàöії òà îïîðíі ìàëþíêè çðîáëÿòü íàøó ïîäîðîæ ñòåæêàìè ðіäíîї ìîâè æâàâîþ òà çàõîïëþþ÷îþ. І íå çàáóâàéòå êîðèñòóâàòèñÿ ñëîâíèêàìè. Ó öèõ ñêàðáíèöÿõ äîáіðíèõ çåðåí-ñëіâ є âіäïîâіäі íà ðіçíîìàíіòíі çàïèòàííÿ: ùî îçíà÷àє ñëîâî, ÿê éîãî òðåáà ïèñàòè, íàãîëîøóâàòè òîùî. Áåç öüîãî íåìîæëèâî äîñêîíàëî îïàíóâàòè ìîâó. Îòîæ, äðóçі, âèðóøàéìî íàçóñòðі÷ íîâèì âіäêðèòòÿì! Õàé âàì ùàñòèòü!

Êðàñà òà áàãàòñòâî óêðà¿íñüêî¿ ìîâè 1

Прочитайте тексти та поміркуйте над поданими після них запитаннями.

ІÇ ÑÈÂÎЇ ÄÀÂÍÈÍÈ ×ÎÂÍÈ ÇÎËÎÒІЇ Ìîâî âêðàїíñüêà, çâіäêè ïðèëåòіëà, ÿê òóò âèðîñëà, ðîçöâіëà é çàðÿñíіëà? ×è ïèëà òè âîäó ç Äíіïðà? ×è êóïàëàñÿ â éîãî ëàñêàâèõ âîäàõ? ×è çëіòàëà ç éîãî ìіëüéîííîêðèëèì ïòàñòâîì? Ìîâî! Òå÷åø âі÷íî, ÿê ðіêà. «Òå÷å âîäà â ñèíє ìîðå, òà íå âèòіêàє...» À íà íіé ÷îâíè çîëîòії çâóêіâ, ñëіâ, ìîâè – іç ñèâîї äàâíèíè ïðè÷àëþþòü ÷îâíè çîëîòії (Ï. Çàãðåáåëüíèé). *** Âîëîøêîâі î÷і ó ìîєї ìîâè. Â òèõ î÷àõ âіäáèòî êàëèíîâèé æàð. І áëàêèòü íåáåñíà, é ñïàëàõ êîëîñêîâèé, І Äíіïðà ìîãó÷à, ïðàâåäíà äóøà. Öå âîíà ñâіòèëàñÿ ó ìîþ êîëèñêó, Ùîá ÿ ãіíêî ðіñ, äî ñîíöÿ âèðîñòàâ. ßê çàáóòè ìîæíà ìîâó óêðàїíñüêó, Òó, ùî íàì ÿê ìàòіð, ðіäíà і ñâÿòà? Ñîëîâ’їíèé ãîëîñ ó ìîєї ìîâè: Â íіé áðèíèòü çàæóðà, ðàäîùі і ãíіâ, І êîçàöüêà äóìà, і ãàї-äіáðîâè, І âðîæàéíèé øåïіò çîëîòèõ ëàíіâ. Öå âîíà ïіñåííèëàñü ó ìîþ êîëèñêó, Ùîá ÿ ãіíêî ðіñ, äî ñîíöÿ âèðîñòàâ. Áåðåæіìî ìîâó – ìîâó óêðàїíñüêó, Áî âîíà, ÿê ìàòіð, ðіäíà і ñâÿòà! І. Ïàâëіõà 4

Вступ

ПОМІРКУЙМО  Чому мову називають багатою скарбницею?  Чому українську мову називають солов’їною?  Чому треба знати й берегти рідну мову?

ÌÅËÎÄІÉÍІ, ÑÅÐÄÅ×ÍІ ÑËÎÂÀ Ñëіâ ó ìîâі ìіëüéîí, âèáèðàéòå íàéêðàùі, Êîæíå ç íèõ, ëèø òîðêíè, – ÿê ñòðóíà âèãðàâà, Çðîçóìіëі, âàãîìі é óñі âîíè íàøі – Ìåëîäіéíі, äçâіíêі óêðàїíñüêі ñëîâà.

Î. Ëóïіé

*** Õî÷åø ìîâè ïіçíàòè ñêàðáíèöþ, Ïðèїçäè ó Ïðèëóêè ìîї, Òóò âîíà, ÿê âîäà-ñðіáëÿíèöÿ, ßê ïðîçîðі äçâіíêі ðó÷àї. І âèõîäèòü Íàòàëêà іç õàòè, І âèíîñèòü âàì êóõîëü âîäè, І òàêà â íåї ìîâà áàãàòà, Õî÷ â ñëîâíèê її, ÷èñòó, ââåäè. Ë. Çàáàøòà

Óêðàїíêîþ ÿ íàðîäèëàñÿ. Ìàëþíîê Іðèíè Ìàëü÷åíêî (12 ðîêіâ)

*** Îé ÿêà ÷óäîâà óêðàїíñüêà ìîâà! Äå áåðåòüñÿ âñå öå, çâіäêіëÿ і ÿê?.. Є â íіé ëіñ-ëіñîê-ëіñî÷îê, ïóùà, ãàé, äіáðîâà, Áіð, ïåðåëіñîê, ÷îðíîëіñ. Є іùå é áàéðàê. І òàêà æ ðîçêіøíà і ãíó÷êà, ÿê ìðіÿ. Ìîæíà «çâіäêіëÿ» і «çâіäêè», ìîæíà і «çâіäêіëü». Є â íіé õóðäåëèöÿ, âіõîëà, çàâіÿ, Çàâіðþõà, õóðòîâèíà, õóґà, çàìåòіëü. Î. Ïіäñóõà

*** Çàïàøíà, ñïіâó÷à, ãíó÷êà, ìèëîçâó÷íà, ñïîâíåíà ìóçèêè òà êâіòêîâèõ ïàõîùіâ... Òàêèìè åïіòåòàìè ñóïðîâîäèòüñÿ âèçíàííÿ óêðàїíñüêîї ìîâè (Î. Ãîí÷àð). 5

Вступ

*** ß äóæå ëþáëþ âàøó íàðîäíó óêðàїíñüêó ìîâó, ãíó÷êó, öâіòèñòó é òàêó ì’ÿêó. Ó âàøіé ìîâі ñòіëüêè íіæíèõ, ñåðäå÷íèõ, ïåñòëèâèõ ñëіâ: ÿñî÷êî, çіðîíüêî, êâіòîíüêî, ñåðäåíüêî (Ë. Òîëñòîé). *** Íàäçâè÷àéíà ìîâà íàøà є òàєìíèöåþ. Ó íіé óñі òîíè é âіäòіíêè, óñі ïåðåõîäè çâóêіâ âіä òâåðäèõ äî íàéíіæíіøèõ... Äèâóєøñÿ äîðîãîöіííîñòі íàøîї ìîâè: ó íіé ùî íå çâóê, òî ïîäàðóíîê, óñå êðóïíî, çåðíèñòî, ÿê ñàìі ïåðëè (Â. Ñóõîìëèíñüêèé). ПОМІРКУЙМО • Чому українську мову порівнюють із дзвінкими струмками, рікою, водою? • Чому українську мову називають милозвучною? • Які слова можна назвати мелодійними, ніжними, сердечними? Чи багато, на вашу думку, таких слів в українській мові? • Яку роль відіграють синоніми в мові? Чи можна їх назвати багатством, окрасою мови?

Вимовте повільно слова й спробуйте відчути їхню мелодійність, красу.

Æóðàâêà, Ìàðі÷êà, âåñåëêà, ïåðëèíà, ÷åðåìøèíà, ñåðïàíîê, ñìåðі÷êà, ñâіòëèöÿ, îáðіé, âèñî÷іíü, âîëîøêîâèé, äîâêіëëÿ, çîðåöâіò, ïëåñî, ðîçìàé, ÷îðíîáðèâöі, ùåäðóâàòè, ÿñíî÷îëèé. 3 Намалюйте на дошці дві-три великі ромашки, у кожній з яких – сім пелюсток. Об’єднайтеся в групи. Пригадайте найпоетичніші та наймелодійніші, на вашу думку, українські слова. Упишіть ці слова в пелюстки вашої квітки.

Вступ

Краса мови

Óêðàїíñüêà ìîâà – ïðîñòà, ëåãêà, ìèëîçâó÷íà, ìóçèêàëüíà, ñïіâó÷à, äçâіíêà, ïîâíîãîëîñà, áåçìåæíà, æèâîïèñíà, áàðâèñòà. Íàøà ìîâà íå ëþáèòü çáіãó ïðèãîëîñíèõ çâóêіâ, ó íіé âèðàçíі ÷èñòі ãîëîñíі. Ìèëîçâó÷íіñòü äîñÿãàєòüñÿ ïîñëіäîâíèì ÷åðãóâàííÿì ãîëîñíèõ і ïðèãîëîñíèõ, âіäñóòíіñòþ íàãðîìàäæåíü ïðèãîëîñíèõ, ïåðåâàæàííÿì ãîëîñíèõ і äçâіíêèõ çâóêіâ íàä ãëóõèìè.

Баггатство мови

Áàãàòñòâî óêðàїíñüêîї ìîâè âèÿâëÿєòüñÿ â áàãàòñòâі ñëîâíèêîâîãî ñêëàäó; âåëè÷åçíіé êіëüêîñòі ôðàçåîëîãіçìіâ, êðèëàòèõ âèñëîâіâ, ñèíîíіìіâ; ó ðіçíîìàíіòíîñòі ñóôіêñіâ і ïðåôіêñіâ; ñòðóíêîñòі òà ãíó÷êîñòі ãðàìàòèêè. Óêðàїíñüêà ìîâà çäàòíà çàäîâîëüíÿòè íàéâèáàãëèâіøі ïîòðåáè ñïіëêóâàííÿ, íåþ ìîæíà âèðàæàòè íàéñêëàäíіøі íàóêîâі ïîíÿòòÿ і íàéòîíøі ëþäñüêі ïî÷óòòÿ.

Óÿâіòü, ùî âè âèðóøèëè â íàâêîëîñâіòíє ïëàâàííÿ. Âàñ ÷åêàþòü ó íàéáіëüøèõ ìіñòàõ ïëàíåòè, ãîñòèííî ïðèéìàþòü. Óñіì öіêàâî äіçíàòèñÿ ïðî âàøó ïîäîðîæ! Çâó÷àòü ðіçíі çàïèòàííÿ, àëå îäíå ç íèõ îáîâ’ÿçêîâî ñòîñóâàòèìåòüñÿ êðàїíè, ÿêó âè ïðåäñòàâëÿєòå, її іñòîðії, êóëüòóðè, ìîâè... Ùî âè ðîçïîâіëè á ïðåäñòàâíèêàì іíøèõ êðàїí ïðî êðàñó òà áàãàòñòâî óêðàїíñüêîї ìîâè? Îá’єäíàéòåñÿ â ãðóïè é ïіäãîòóéòå íåâåëèêèé âèñòóï (1–2 õâèëèíè) íà îäíó ç òåì:  «Áàðâè óêðàїíñüêîãî ñëîâà»;  «×èñòіøà âіä ñëüîçè âîíà õàé áóäå». Ðîçïîäіëіòü îáîâ’ÿçêè ìіæ ó÷àñíèêàìè ãðóïè; ìîæíà ïіäãîòóâàòè іëþñòðàöії, ìóçè÷íèé ñóïðîâіä. Çà ïîòðåáè ñêîðèñòàéòåñÿ ìàòåðіàëîì ïіäðó÷íèêà.

Ïîâòîðåííÿ, óçàãàëüíåííÿ òà ïîãëèáëåííÿ âèâ÷åíîãî § 1. ÑËÎÂÎÑÏÎËÓ×ÅÍÍß І ÐÅ×ÅÍÍß. ÃÎËÎÂÍІ ×ËÅÍÈ ÐÅ×ÅÍÍß. ÏÐÎÑÒÅ ÐÅ×ÅÍÍß ПРИГАДАЙМО. 1. Чим словосполучення відрізняється від речення? 2. Які є головні й другорядні члени речення?

4 І. Прочитайте текст. Як у цій ситуації уникнути конфлікту? Доберіть свій варіант заголовка.

ÒÀЄÌÍÈÖß ßêîñü ìîÿ ïîäðóãà Íàòàëêà, ñіâøè áіëÿ ìåíå íà ïåðøîìó óðîöі, çàøåïîòіëà íà âóõî: – Òè çíàєø, ó êîãî çàêîõàëàñÿ Êàòÿ? Òðèìàéñÿ, áî âïàäåø! Ó Âàñþ Êëèìåíêà! Öå âîíà ìåíі íà âå÷іðöі ñêàçàëà, ùî âіí, ìîâëÿâ, íàéêðàùèé õëîïåöü ó êëàñі! Òà òóò õіáà ñëіïèé íå ïîìіòèòü, ùî âіí їé ïîäîáàєòüñÿ! І íà ùî âîíà ñïîäіâàєòüñÿ? Òà âіí, ÿê äіçíàєòüñÿ, òàê çàñìіє її, ùî âîíà äî іíøîї øêîëè ïåðåâåäåòüñÿ! Ìîæå, ðîçïîâіñòè éîìó? Îòî ñìіõó áóäå! – Òà âіí її âіäðàçó âіäøèє! – ïðèïóñòèëà ÿ. – Òîäі êðàùå ïîêè ùî íå ãîâîðèòè éîìó íі÷îãî, ïîáà÷èìî, ùî áóäå äàëі. Îòî òåìà! Îáèäâі ìè ïèðñíóëè çі ñìіõó, àæ ó÷èòåëüêà çâåðíóëà íà íàñ óâàãó (Î. Ñàéêî). ІІ. Випишіть з речень тексту п’ять словосполучень (на вибір). Виконайте їх синтаксичний розбір. Доведіть, що виділене сполучення не є словосполученням. ЗРАЗОК.

÷èÿ?

Ìîÿ ïîäðóãà. 5 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Чи вмієте ви зберігати таємниці своїх друзів (подруг)? Кому ви можете довірити свої секрети? 6 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. І. Доберіть усно по черзі до поданих словосполучень синонімічні. 8

Повторення вивченого

Âіòåð ç ìîðÿ, õâèëі Äíіïðà, ñіê ç àïåëüñèíà, õàòèíêà ëіñíèêà, ãðèáíà þøêà, çàâäàííÿ äîäîìó, êðèíèöÿ äіäóñÿ, ëіñè ×åðíіãіâùèíè, âèðîáè ç ïàïåðó. ІІ. З трьома дібраними словосполученнями (на вибір) складіть і запишіть по одному реченню.

7 І. Спишіть. Підкресліть члени речення. За потреби скористайтеся таблицею «Члени речення» на форзаці.

1. Äèòèíñòâà òåïëèé âіòåð ç î÷åé ìîїõ ñëüîçèíêó âèòåð (Î. Äîâãîï’ÿò). 2. Íàï’þñÿ ùå ñîëîäêîãî íàñòîþ òèõ ìîëîäèõ âèøíåâèõ âå÷îðіâ (Ë. Êîñòåíêî). 3. Öâіò îïàäàâ, ñіÿâñÿ ëåãêèì ïóõîì, òîðêàâñÿ çåìëі é ñòëіâàâ (Ó. Ñàì÷óê). 4. Âіäêðèє äàëå÷іíü íåçíàíà äëÿ íàñ íåáà÷åíі ñâіòè (Ì. Ðóäåíêî). 5. Ëіíèâî âåðáè êîñè çàïëіòàëè (Þ. Âàâðèíþê). 6. Çà ãðàìîòíîãî íå ðîçïèñóéñÿ (Íàð. òâîð÷іñòü). ІІ. Визначте види речень за метою висловлювання та інтонацією.

8 Спишіть. Підкресліть члени речення. У якому реченні граматичну основу виражено одним головним членом?

1. Âåñíÿíèìè âå÷îðàìè ãîëóáëÿòü äóøó é ñåðöå ëþäèíè íіæíі ñòåïîâі çàïàõè (Ãð. Òþòþííèê). 2. Äàé, Áîæå, íàì äîëþ, äàé ìèðó òà ùàñòÿ (Þ. Âàâðèíþê). 3. Ìàëåíüêà ïðàöÿ êðàùà çà âåëèêå áåçäіëëÿ (Íàð. òâîð÷іñòü). 4. Òóò ñòåáëèíà êîæíà – çâóê іç ïіñíі, òóò ðîñëèíà êîæíà – ÷èñòèé äçâіí (Ä. Іâàíîâ). 9

Прочитайте вголос подані речення, дотримуючись відповідної інтонації.

1. Íó é äåíü! (Іç çàõîïëåííÿì). 2. Íó é äåíü! (Ç îñóäîì). 3. Îöå òàê íîâèíà! (Іç çàõîïëåííÿì). 4. Îöå òàê íîâèíà! (Іç ðîç÷àðóâàííÿì). 5. ßêà êðàñóíÿ! (Іç çàìèëóâàííÿì). 6. ßêà êðàñóíÿ! (Çі çíåâàãîþ). Змагалися з бігу спортивні команди двох шкіл. Кращий бігун школи № 1 захворів. Команда відчувала наближення поразки. Раптом з натовпу вийшов якийсь хлопець. – Куди тобі? – запитав його один з учнів. – Куди тобі! – сказав інший. Поясніть, який зміст було вкладено в ці дві однакові за лексичним складом конструкції та з якою інтонацією їх вимовлено.

Повторення вивченого

10 І. Випишіть прості речення. Підкресліть у них члени речення. Обґрунтуйте свій вибір.

1. Ïòàõè ëàøòóþòü ãíіçäà, áóäóþòü їõ íà çåìëі, ó êóùàõ, ó êðîíàõ ÷è äóïëàõ äåðåâ. 2. Ìàäàãàñêàð – âåëèêèé îñòðіâ ó Ïіâäåííіé ïіâêóëі. 3. Ïіä õîëîäíèì âіòðîì ùóëÿòüñÿ êóùі, ìåðçíóòü äåðåâà. 4. Ïіñëÿ õîëîäíîї çèìè íàñòàëè âåñíÿíі ñîíÿ÷íі äíі. 5. Ùîðàíêó íà ìіñöåâîìó áàçàð÷èêó áàáóñі ïðîäàþòü ÿãîäè, ñóøåíèé öâіò, êîðіííÿ ëіêàðñüêèõ ðîñëèí. 6. Ëàñòіâêè æèâóòü ïîðÿä ç ëþäüìè, öі ïòàõè ïðèêðіïëþþòü ñâîї ãíіçäà äî âèñòóïіâ äåðåâ’ÿíèõ ñòіí, íà ãîðèùàõ, ïіä äàõàìè áóäèíêіâ. ІІ. Доберіть синоніми до виділених слів.

§ 2. ÎÄÍÎÐІÄÍІ ×ËÅÍÈ ÐÅ×ÅÍÍß, ÇÂÅÐÒÀÍÍß, ÂÑÒÀÂÍІ ÑËÎÂÀ ПРИГАДАЙМО. 1. Які члени речення називають однорідними? 2. Яка роль звертань і вставних слів у мові?

11 І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Доберіть свій варіант заголовка.

ÔËÅÉÒÀ І ÂІÒÅÐ Ó ñàäó íà ëàâöі ñèäіâ Ìóçèêàíò. Âіí ãðàâ íà ôëåéòі. Äî éîãî ÷óäîâîїї ïіñíі ïðèñëóõàëèñÿ é ïòàøêè, і äåðåâà, і êâіòè. Íàâіòü Âіòåð ïðèëіã ïіä êóùåì і ç ïîäèâîì ñëóõàâ ãðó íà ôëåéòі. Ãðàâ Ìóçèêàíò ïðî ñîíöå, ïðî õìàðèíêó â íåáі, ïðî æàéâîðîíêà òà ïðî äèòÿ÷і î÷і. Çàìîâêëà ïіñíÿ, ïîêëàâ Ìóçèêàíò ôëåéòó íà ëàâó é ïіøîâ äî õàòè. Ïіäâіâñÿ Âіòåð ç-ïіä êóùà, ïðèëåòіâ äî ôëåéòè òà é ïîäóâ ç óñієї ñèëè. À ôëåéòà íå ãðàє. І ïîäóìàâ Âіòåð: «×îìó æ öå òàê? Àäæå ÿ ìîæó âèðâàòè äóáà ç êîðіííÿì, ñêèíóòè äàõ ç õàòèíè. ×îìó æ ôëåéòà íå ïіäêîðÿєòüñÿ ìåíі, íå ãðàє?» (Çà Â. Ñóõîìëèíñüêèì). ІІ. Знайдіть однорідні члени речення. Визначте їхню синтаксичну роль та як вони з’єднані між собою. Поясніть уживання розділових знаків. ІІІ. Доберіть синоніми до виділених слів, скориставшись словником синонімів.

12 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. І âñå íàâêîëî âèòàíöüîâóє і áіëі ëіëії і çåëåíèé î÷åðåò і êó÷åðÿâі âåðáè і ÷îâåí (Ë. Âèøíåâåöüêèé). 2. Îáâàæíіëå ãіëëÿ äåðåâ çåëåíü êóùіâ êàðòîïëі óñå íіáè ïîðîçáóõàëî âîäîþ (Î. Ãîí÷àð). 3. Çàâіðþõà ñìієòüñÿ і ïëà÷å і ñòîãíå é øàëåíіє ñïіâàє âåñåëó é âîäíîðàç ñóìíó ïіñíþ… (Á. Àíòîíåíêî-Äàâèäîâè÷). 10

Повторення вивченого ІІ. Підкресліть однорідні члени речення та узагальнювальні слова відповідно до їхньої синтаксичної ролі. ІІІ. Складіть і запишіть одне речення з однорідними членами та узагальнювальним словом.

13 ЧОМУ ТАК? Поміркуйте, чому в першому реченні виділене сполучення відокремлено комами, а в другому – ні.

1. Çóñòðі÷, íà ùàñòÿ, ïðîéøëà óñïіøíî. 2. Àìóëåò ïîäàðóâàëè íà ùàñòÿ.

Ðîçäіëîâі çíàêè ïðè îäíîðіäíèõ ÷ëåíàõ ðå÷åííÿ Î, Î, Î Î, Î і Î Î, і Î, і Î óç. ñë.: Î, Î, Î Î, Î, Î – óç. ñë.

14 І. Спишіть речення, виділяючи комами звертання та вставні слова. Прочитайте речення вголос із правильною інтонацією.

1. Âåëèêå çíà÷åííÿ ñüîãîäíі íàáóâàє іíôîðìàöіéíà ãðàìîòíіñòü, àäæå ñâіò áåçóìîâíî ñòàє âñå áіëüø âèñîêîòåõíîëîãі÷íèì. 2. Øàíîâíі âіäâіäóâà÷і ãîäóâàòè â çîîïàðêó òâàðèí ñóâîðî çàáîðîíåíî! 3. Çà ñëîâàìè åêñïåðòà ìîëîäü çäàòíà çàïðîïîíóâàòè íîâå áà÷åííÿ ìàéáóòíüîãî. 4. Õëîïöі é äіâ÷àòà ïàì’ÿòàéòå, ùî ïðàâèëüíå õàð÷óâàííÿ – öå çäîðîâå æèòòÿ і ìîëîäіñòü. 5. Ñêàæіòü áóäü ëàñêà ÷è є â ïðîäàæó ïëàñòèêîâі êîíòåéíåðè äëÿ îâî÷іâ. ІІ. Складіть і запишіть одне речення зі звертанням.

15 СИТУАЦІЯ. Уявіть, що ви були глядачем (глядачкою) поєдинку з футболу, легкої атлетики, боксу тощо. Ви хочете розповісти про побачене друзям (подругам). Складіть відповідне висловлення (4–5 речень), використавши 2–3 поданих вставних слова (сполучення).

ìàáóòü ìîæëèâî íà æàëü íà ðàäіñòü çà ñëîâàìè åêñïåðòіâ íà äóìêó áóêìåêåðіâ ïî-ìîєìó äî ðå÷і 16 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки та розкриваючи дужки. Поясніть уживання розділових знаків.

1. Â(å,è)ñíà çà âóøêà âèòÿãàє òðàâè і ñîíå÷êî íà íåáî ïіäãàíÿ (Â. Ìàëèøêî). 2. Õàé áóäå ñàä і äåð(å,è)âî êðèñëàòå і êіò-âîðêіò і ùå áàãàòî äèâ (Ë. Êîñòåíêî). 3. І ñìіÿâñÿ і âèãðà11

Повторення вивченого

âàâ і äèõàâ äî çàïàìîðî÷åííÿ ï’ÿíêî і ëîñêîòíî ç(å,è)ëåíèé äåíü (Є. Øìîðãóí). 4. Ñïàñèáі Âàì ìàìî çà Âàøå ò(å,è)ïëî і äîâãі íåäîñïàíі íî÷і (Ä. Ëóöåíêî). 5. Ñòàðåíüêà ãðóøà äèõàє íà ïàëüöі їé ïåâíî ñíÿòüñÿ ïîâíі æìåíі ãðóø (Ë. Êîñòåíêî). 6. Çàøóìè â(å,è)ñíîþ çåëåí ëóæå òåïëèé âіòðå øåë(å,è)ñòè â ãіëëі (À. Ìàëèøêî). 7. Ðîñòè æ ñåðöå-òîïîë(å,è)íüêî âñå âãîðó òà âãîðó (Ò. Øåâ÷åíêî). ІІ. Запишіть виділені слова фонетичною транскрипцією.

17 І. Напишіть текст під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. Обґрунтуйте вживання розділових знаків.

ÎÁÅÐÈ ÕÎÁІ ÄËß ÑÅÁÅ Êîæíіé ëþäèíі ïîòðіáíå õîáі. Ìàáóòü, öå ñïðàâäі òàê. Ïî-ïåðøå, õîáі – öå âіäïî÷èíîê äëÿ äóøі, ïîäðóãå, öå ìîæëèâіñòü âіäêðèòè ñâіòó ùîñü íîâå. Òàêå çàõîïëåííÿ, äî ðå÷і, є äæåðåëîì ïîçèòèâíèõ åìîöіé. Êîëåêöіîíóâàííÿ, ñïîðò, ðèáîëîâëÿ, ôîòîãðàôóâàííÿ, âèøèâàííÿ áіñåðîì, âèãîòîâëåííÿ ëèñòіâîê, ðіçüáëåííÿ, äåêóïàæ*, ìàëþâàííÿ – óñå öå ðîáèòü âàøå æèòòÿ ÿñêðàâèì, íåïîâòîðíèì. Çі øâèäêèì ðîçâèòêîì іííîâàöіéíèõ òåõíîëîãіé ç’ÿâèëîñÿ áàãàòî íîâèõ õîáі: ïðîãðàìóâàííÿ, âåáäèçàéí, âåäåííÿ ñàéòіâ і áëîãіâ òîùî. Ùîïðàâäà, ó÷åíі ñòâåðäæóþòü, ùî çàõîïëåííÿ êîìï’þòåðíèìè іãðàìè ìîæå ïðèçâåñòè äî ïîÿâè ïñèõîëîãі÷íîї çàëåæíîñòі (Ç äîâіäíèêà). * *Äåêóï àæ – òåõíіêà íàêëåþâàííÿ âèðіçàíèõ ìàëþíêіâ íà ðіçíі ïðåäìåòè. ІІ. Укажіть вставні слова та поясніть роль кожного з них у тексті.

18 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Яке хобі ви маєте? Чим воно цікаве для вас? 19 Виконайте завдання одного з варіантів. ВАРІАНТ А. Напишіть лист (6–8 речень) до осені з використанням звертань, вставних слів (словосполучень) та однорідних членів речення. ВАРІАНТ Б. Напишіть текст листівки (електронного листа), що містить привітання з Днем учителя (днем народження, сімейним святом). Використайте звертання, вставні слова (словосполучення), однорідні члени речення.

Повторення вивченого

§ 3. ÑÊËÀÄÍÅ ÐÅ×ÅÍÍß. ÏÐßÌÀ ÌÎÂÀ. ÄІÀËÎÃ ПРИГАДАЙМО. 1. Яке речення називають складним? 2. Що таке пряма мова?

20 І. Прочитайте текст. Що нового для себе ви дізналися?

ÄÅÍÄÐÎÏÀÐÊ «ÑÎÔІЇÂÊÀ» Ó 1796 ðîöі Ñòàíіñëàâ Ïîòîöüêèé çàêëàâ ó ìіñòі Óìàíі íà ×åðêàùèíі ïðåêðàñíèé ïàðê íà ïðîõàííÿ ñâîєї äðóæèíè Ñîôії і íàçâàâ éîãî íà її ÷åñòü. Ñâîї ïëàíè ïîäðóææÿ Ïîòîöüêèõ óòіëþâàëî äåñÿòü ðîêіâ, àëå ñàì çàñíîâíèê íå äîæèâ äî ïîâíîãî ðîçêâіòó öüîãî ðàéñüêîãî êóòî÷êà. Òóò ãàðìîíіéíî ïîєäíàíî ìіñöåâі é åêçîòè÷íі ðîñëèíè, ìàðìóðîâі ñêóëüïòóðè, ãðîòè, ôîíòàíè, ñòàâêè. Çà çàäóìîì àâòîðà, ÷àðіâíèé ïàðê ìàâ áóòè âòіëåííÿì àíòè÷íîї ìіôîëîãії. Ç ìіôó ïðî òðîÿíöіâ ç’ÿâèâñÿ âîäîãðàé «Çìіÿ», à äæåðåëî «Íàòõíåííÿ» íіáèòî óòâîðèëîñÿ âіä óäàðó êîïèòà êðèëàòîãî êîíÿ Ïåãàñà. Ó «Ñîôіїâöі» òå÷å ïіäçåìíà ðі÷êà Àõåðîíò. Óïðîäîâæ ðîêó ïðèїæäæàþòü åêñêóðñàíòè ïîäèâèòèñÿ íà öåé äèâîâèæíèé âèòâіð ëþäèíè, ëþáîâі òà ïðèðîäè. Àëå íàéáіëüøå òóðèñòè âіäâіäóþòü «Ñîôіїâêó» âîñåíè, êîëè ëèñòÿ ïîëóì’ÿíіє æîâòîãàðÿ÷èìè, áàãðÿíèìè òà çîëîòèñòî-êîðè÷íåâèìè êîëüîðàìè (Ç äîâіäíèêà).

Äåíäðîïàðê «Ñîôіїâêà» ІІ. Випишіть складні речення та підкресліть у них граматичні основи. За допомогою яких сполучників з’єднано частини цих речень? Обґрунтуйте розділові знаки.

Повторення вивченого

21 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Які місця в Україні ви порадили б відвідати іноземним туристам? Чому саме? 22 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте пунктограми та написання виділених слів.

1. Âіòðè ãóëè âіîëîí÷åëëþ ïèñàëè ïàëüìè àêâàðåëü (Ë. Êîñòåíêî). 2. Ãàñíóâ âå÷іð і ìîðå âíèçó êèëèìè ðîçãîðòàëî áàðâèñòі (Â. Ñîñþðà). 3. Äðіìàþòü êîïèöі ñêîøåíîãî ñіíà і ñïèòü ïðèâ’ÿëà òðàâà â ñðіáíèõ ïîêîñàõ (І. Öþïà). 4. Ëåòÿòü ç ãîðè ñàíêè і ґðèíäæîëÿòà â î÷àõ ìèãòÿòü çàíåñåíі òèíè (Ë. Êîñòåíêî). ІІ. Підкресліть граматичні основи.

23 Поєднайте подані в таблиці слова автора й пряму мову відповідно до схем. Запишіть утворені речення з прямою мовою. Ïðÿìà ìîâà

Ñëîâà àâòîðà

Ñõåìè

Ëþäèíà ìàє ñëóõàòè âäâі÷і Ïîÿñíþâàâ îäèí ñòà- «Ï», – à. áіëüøå, íіæ ãîâîðèòè. ðîäàâíіé ôіëîñîô. Ìîëîäі ëþäè є íå ëèøå Âіäêðèâàþ÷è ìіæíà- À: «Ï». ìàéáóòíіì, à é òåïåðіøíіì ðîäíèé ôîðóì, îðàáóäü-ÿêîї êðàїíè. òîð çàçíà÷èâ. Ìîëîäü ôîðìóє òðåíäè*, çà- Íàãîëîñèâ ïñèõîëîã. äàє âèñîêó ïëàíêó äëÿ іíøèõ ïîêîëіíü.

«Ï, – à, – ï».

*Òðåíä – íàïðÿìîê ðîçâèòêó ÿêîї-íåáóäü ãàëóçі ñó÷àñíîãî æèòòÿ, òåíäåíöіÿ.

24 СИТУАЦІЯ. Уявіть, що ваш однокласник (ваша однокласниця) має нову електронну гру. Ви вирішили поцікавитись особливостями цієї гри. Складіть і розіграйте за особами діалог, можливий в описаній ситуації (6–8 реплік). Використайте щонайменше три з поданих сполучень слів.

         14

íàäçâè÷àéíî öіêàâî ðîçâèâàє ëîãіêó òðåíóє ïàì’ÿòü ñïðîáóþ ïîÿñíèòè ïñóєòüñÿ çіð áіëü ó ñóãëîáàõ äÿêóþ òîáі áóäü ëàñêà ðàäæó íå çëîâæèâàòè ãðîþ

Повторення вивченого

25 Складіть і запишіть діалог (6–8 реплік), можливий між вами та однокласником (однокласницею), який (яка) планує на канікулах поїхати на відпочинок до своєї бабусі (свого дідуся). Розпитайте про місцевість, куди їде однокласник (однокласниця), як там можна провести вільний час, коли він (вона) планує повернутися тощо. 26 І. Спишіть речення, розкриваючи дужки та розставляючи пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте розділові знаки.

1. ß òàê ëþáëþ öі â(å,è)ðåñíåâі äíі çà ñïîêіé ó ïðèðîäі ó ðîçìîâі çà ïàìîðîçü íà ñëèâàõ çà ëþáîâ çà ïàâóòèíó áàá(å,è)íîãî ëіòà (Â. Ïіäïàëèé). 2. Ëþäèíà ðîäèòüñÿ äëÿ ùàñòÿ é ðàäîñòі і áîðåòüñÿ âîíà і äіє âî іì’ÿ ùàñòÿ (Î. Äîâæåíêî). 3. Çàãëÿäàє â øè(á,ï)êó êàçêà ñèâèìè î÷èìà ìàò(å,è)ðèíñüêà äîáðà ëàñêà â íåї çà ïë(å,è)÷èìà (Â. Ñèìîíåíêî). 4. Ëåæèòü õëіá íà ñòîëі é íіáè ïðîìîâëÿє Ëþáіòü ìåíå øàíóéòå їæòå òà çäîðîâèìè áóäüòå (Ò. Êîëîìієöü). 5. Â ïîëå âèõî(äæ,æ)ó і çäàєòüñÿ áà÷ó і öâіò î÷åé і ïîñìіøêó ãàðÿ÷ó (À. ( Ìàëèøêî). ІІ. Підкресліть члени речення в першому реченні.

§ 4. ÎÐÔÎÃÐÀÌÈ Відгадайте загадки. Випишіть слова з вивченими орфограмами. Поясніть 2 27 написання.

1. Ñòîїòü âåðáà ñåðåä ñåëà, ðîçïóñòèëà ãіëëÿ â êîæíå ïîäâіð’ÿ. 2. Ìàëåíüêà, ÷åðâîíåíüêà, іç õâîñòèêîì òîíåíüêèì. Íà ãîðîäі ìåíå ðâóòü і äî ñòîëó ïîäàþòü. 3. Äàõ ëåãêèé íåñó ç ñîáîþ, ìèòü – і âіí íàä ãîëîâîþ. 4. Íà òàòàðñüêîìó ïîëі ïîïóòàíі êîíі, âóçëèêè çíàòü, òà íå ìîæíà ðîçâ’ÿçàòü. 5. Ñèäèòü áàáà íà ãðÿäêàõ, âñÿ çàêóòàíà â õóñòêàõ. 28 Спишіть слова, уставляючи на місці пропуску букву е або и.

Ä..ëåãàöіÿ, åò..êåò, íåò..ðïëÿ÷èé, ñò..ñêàòè, ê..øåíÿ, іì..íèíè, çä..ðàòè, ñò..ëèòè, ò..õíі÷íèé, ë..ïíåâèé, õâ..ëÿñòèé, åí..ðãåòè÷íèé, ð..ïåòóâàòè, êð..÷àòè. КЛЮЧ. Підкресліть першу букву в словах, у яких уставили букву е. Якщо ви правильно виконали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте назву річки.

29 Випишіть послідовно слова, у яких на місці пропуску треба писати м’який знак.

Ïіäâîä..ñÿ, íі÷.., Îë..÷èí, ñòîðіí..öі, ëèñòóþò..ñÿ, ëіò..íіé, òіò..÷èí, òîïîëåí..öі, Àëіíîí..êà, áàðàáàí..ùèê, âèøåí..öі, âіêîí..öÿ, àíãëіéñ..êèé, ÷åìîäàí..÷èê. 15

Повторення вивченого КЛЮЧ. Підкресліть першу букву у виписаних словах. Якщо ви правильно виконали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте назву міста.

30 Виберіть слова, у яких на місці пропуску треба писати апостроф. Запишіть ці слова послідовно й правильно.

Ðіçäâ..ÿíèé, ìîðêâ..ÿíèé, îñâ..ÿ÷åíèé, Øåâ..ÿêіâêà, òüì..ÿíèé, àðô..ÿðêà, ðîçâ..ÿçîê, äóõì..ÿíèé, ãëàçóð..þ, ðіçüá..ÿð, îëîâ..ÿíèé, öâ..ÿõ, ðîç..їçä, îá..єäíóâàòè, ãð..þêàòè, äèò..ÿñëà, ñâ..ÿùåííèê. КЛЮЧ. Підкресліть першу букву у виписаних словах. Якщо ви правильно виконали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте назву міста.

31 Знайдіть у кожному рядку одне слово з орфографічною помилкою. Запишіть це слово правильно. Обґрунтуйте написання.

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.

Øåïîòіòè, ëåáåäèíèé, ìàéñòåð, áðåíü÷àòè. Ñòðóæêà, óìèâàєøñÿ, ñîëîòêèé, ñêèáêà. Ðàäіñíèé, ïåñòëèâèé, êîíòðàñòíèé, ïðîїçäíèé. Ñêèíóòè, ðîñõèòàòè, çøèòè, áåçïå÷íèé. Âîëèíñüêèé, ïðîìіíü÷èê, ìåíøèé, íÿíü÷èòè. Ïіäâ’ÿçàòè, çîðÿíèé, öâÿøîê, äçâ’ÿêíóòè. Áäæîëèííèé, óçáі÷÷ÿ, îëîâ’ÿíèé, òåëåôîííèé. Âіä’їõàòè, ðіçäâ’ÿíèé, ÷åðâ’ÿê, äèò’ÿñëà. Çàïîðіææÿ, ðàäіñòþ, ÷åñòòþ, ïі÷÷þ.

32 Спишіть фразеологізми, на місці крапок уставляючи, де потрібно, пропущені букви. Поясніть значення двох висловів (на вибір). Пригадайте інші фразеологізми, у яких є слова з подвоєними буквами.

Îá..èâàòè ïîðîãè, ïіä..àâàòè æàðó, ñîí..å öàðñòâî, íà ïòàøèí..èõ ïðàâàõ, îá..іãòè äåñÿòîþ äîðîãîþ, âіä..àâàòè ðóêó і ñåðöå, êàìіí..å ñåðöå, ÿê îñіí..ÿ íі÷, ðàí..іé ïòàõ, ëåáåäèí..à ïіñíÿ, êîðîí..èé íîìåð, äåí..î і íі÷íî. 33 Спишіть слова, розкриваючи дужки. Виділіть префікси, поясніть написання.

Áå(ç,ñ)ïëàòíèé, ðî(ç,ñ)êàçàòè, (ç,ñ)õâàëèòè, (ç,ñ)íåñòè, (ç,ñ)êðèâäèòè, (ç,ñ)ôàëüñèôіêóâàòè, (ç,ñ)òâîðèòè, ïð(å,è)ïîãàíî, ïð(å,è)â’ÿëèé, ïð(å,è)çåìëèòèñÿ, ïð(å,è)ñòàðèé, ïð(å,è)ñіñòè. 34 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть кожен окремо словниковий диктант із шести слів з вивченими орфограмами. Продиктуйте свій диктант однокласнику (однокласниці), перевірте написання. 35 Спишіть слова, розкриваючи дужки. Поясніть написання. Правильність виконання перевірте за орфографічним словником.

Ìåäâ(’)ÿíèé, çëîâіñ(ò)íèé, áë(å,è)ñêó÷èé, áàòàëü(é)îí, ñò(å,è)ëèòè, ïðîìіí(ü)÷èê, ó ñêðèí(ü)öі, âî(ã,õ)êî, êîíòðàñ(ò)íèé, 16

Повторення вивченого

ö(å,è)ñòåðíà, òð(å,è)âîæíèé, òðèòîí(í)èé, ñóá(’)єêò, âіä(ä)àëü, ëþáîâ(’)þ, ðі÷(÷)þ, ãіë(ë)ÿ÷êà, æóðàâëèí(í)èé (âіä æóðàâåëü). 36 І. Спишіть текст, розкриваючи дужки. Підкресліть та обґрунтуйте вивчені орфограми.

ÒÅËÅÌÀÍІß Ñîöіîëîãè òà ïñèõîëîãè ñâі(ä,ò)÷àòü: ïåðåâàæíà áіëüøіñòü øêîëÿðіâ ïðîâîäèòü äîçâіë(ë)ÿ áåç àêòèâíîãî ðóõó. Íàéáіëüøèé âîðîã òóò – êîìï’þòåðíі іãðè, à ùå òàê çâàíà òåëåìàíіÿ, òîáòî íàäìіðíå çàõîïëåí(í)ÿ ïåðåãëÿäîì òåëåâіçіéíèõ ïåðåäà÷. Áàãàòî õòî ïðîñè(ä)æóє ïåðåä åêðàíîì ãîäèíàìè, äèâèò(ü)ñÿ âñі ñåðіàëè, à іíîäі – óçàãàëі (ó,â)ñå, ùî òðàíñëþþòü. Ó÷åíі âñòàíîâèëè, ùî íàâіòü ïіñëÿ òðèãîäèí(í)îãî ùîäåí(í)îãî ïåðåãëÿäó òåëåïåðåäà÷ (ó,â) äіòåé ñïîñò(å,è)ðіãàþòü ñèìïòîìè âèñíàæ(å,è)ííÿ í(å,è)ðâîâîї ñèñòåìè. Áå(ñ,ç)ïåðå÷íî, ñó÷àñíі òåõíîëîãії ïð(å,è)íåñëè â íàøå æèòòÿ áàãàòî ïåðåâàã. Àëå òðåáà ðîçóìíî âèêîðèñòîâóâàòè öі äîñÿãíåí(í)ÿ (Ç äîâіäíèêà). ІІ. Визначте основну думку тексту. Чи погоджуєтеся ви з висловленим?

37 Відредагуйте усно речення, користуючись рубрикою «Культура мовлення».

1. Êîæåí áàòüêî é ìàòè ïåðåæèâàþòü çà ñâîїõ äіòåé. 2. Ñåðãіé ïîñòіéíî ìіøàє ñëóõàòè ðîçïîâіäü ó÷èòåëÿ. 3. Ó÷èòåëü äàâ çàâäàííÿ ïåðåâåñòè òåêñò óêðàїíñüêîþ ìîâîþ.

РОЗРІЗНЯЙМО Çà äіòåé õâèëþþòüñÿ; âàæêèé ÷àñ ïåðåæèâàþòü. Ó÷èòèñÿ çàâàæàþòü; êàøó ëîæêîþ ìіøàþòü. Òåêñò ïåðåêëàäàþòü; áàáóñþ ÷åðåç äîðîãó ïåðåâîäÿòü.

Лексикологiя. Фразеологiя

Ëåêñèêîëîãіÿ (âіä ãðåö. lexikos – ñëîâåñíèé, ñëîâíèêîâèé і loqos – ó÷åííÿ) – öå ðîçäіë ìîâîçíàâñòâà, ùî âèâ÷àє ñëîâíèêîâèé ñêëàä ìîâè. Ôðàçåîëîãіÿ (âіä ãðåö. phrasis – âèñëіâ і loqos – ó÷åííÿ) – öå ðîçäіë ìîâîçíàâñòâà, ùî âèâ÷àє ôðàçåîëîãіçìè.

§ 5. ÃÐÓÏÈ ÑËІÂ ÇÀ ÏÎÕÎÄÆÅÍÍßÌ Ïðî âëàñíå óêðàїíñüêі ñëîâà òà ñëîâà, çàïîçè÷åíі ç іíøèõ ìîâ, à òàêîæ ïðî êóëüòóðó ìîâëåííÿ ПРИГАДАЙМО. Що таке лексика?

38 А. Визначте, слова якої колонки властиві тільки українській мові, а якої – й іншим мовам (наприклад, російській і англійській).

ñóíèöі ñìóãà ëèíóòè

òåàòð ïðåçèäåíò æèðàôà

Б. Які із цих слів, на вашу думку, запозичено з інших мов, а які виникли на українському ґрунті? В. Зробіть висновок про походження слів української мови.

Власне уукраїнські слова

Çà ïîõîäæåííÿì ðîçðіçíÿþòü âëàñíå óêðàїíñüêі ñëîâà é çàïîçè÷åíі (іíøîìîâíі). Âëàñíå óêðàїíñüêèìè є ñëîâà, ùî âèíèêëè íà óêðàїíñüêîìó ґðóíòі. Їõ íåìàє â іíøèõ ìîâàõ. НАПРИКЛАД: ìðіÿ, ëіòàê, ëþäèíà, îñâіòà, çàëіçíèöÿ, çàéâèé.

Власне українськими є також слова, утворені від спільних з іншими мовами коренів. НАПРИКЛАД: водій, скрипаль, осторонь, удосвіта, біганина. Запозичені слова

Словник 18

Ñëîâà, ùî ââіéøëè â óêðàїíñüêó ìîâó ç іíøèõ ìîâ, íàçèâàþòü çàïîçè÷åíèìè (іíøîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ). НАПРИКЛАД: ôóòáîë, ñïîðò (ç àíãëіéñüêîї); ôîíòàí, îïåðà (ç іòàëіéñüêîї); àëåÿ, êîñòþì (ç ôðàíöóçüêîї); êðàí, áóòåðáðîä (ç íіìåöüêîї); ãåðá, ïîâèäëî (ç ïîëüñüêîї). Ïðî çíà÷åííÿ òà ïîõîäæåííÿ çàïîçè÷åíèõ ñëіâ ìîæíà äіçíàòèñÿ çі ñëîâíèêà іíøîìîâíèõ ñëіâ.

Лексикологiя. Фразеологiя

39 І. Прочитайте власне українські слова. Чи можна назвати їх окрасою мови? Поясніть лексичне значення виділених слів, скориставшись за потреби тлумачним словником.

Áàãàòòÿ, ìðіÿ, ïëåêàòè, ñêðèïàëü, áіãöåì, ìåðùіé, ìіðêóâàòè, êðóòüêî, ëèíóòè, îáìàëü, ñóçіð’ÿ, âіõîëà, ëèáîíü, çáàãíóòè, ñòðіìêî, ñóíèöі, äîâêіëëÿ, îñòîðîíü, óùóõàòè. ІІ. Складіть і запишіть речення з двома поданими словами (на вибір).

40 І. Спишіть речення. Підкресліть власне українські іменники, дієслова, прислівники й поясніть, що вони означають.

1. ß õîòіâ çàçäàëåãіäü ïîïåðåäèòè âàñ, ùîá âè âñòèãëè ïðîäóìàòè ñâіé âèñòóï (Î. Ãóðåїâ). 2. Æіíêà ìóñèëà âñòàâàòè âäîñâіòà, ÿê ùå òåìíî áóëî (Á. Ãðіí÷åíêî). 3. Ïîїçä, âèõîïèâøèñü іç òіñíîòè ìіñòà, ñòðіìêî ïîì÷àâ íàçóñòðі÷ õìàðíîìó íàäâå÷іð’þ (Ñ. Æóðàõîâè÷). 4. Êðèê і ãàëàñ âðàç óùóõëè (Þ. Ñìîëè÷). ІІ. Доберіть синоніми до виділених слів.

41 СИТУАЦІЯ. Уявіть, що до вас звернулися з проханням допомогти дібрати назви для нового продуктового магазину, дитячого садка та спортивного клубу. Запропонуйте власне українські слова для найменування цих установ. 42 Прочитайте вголос запозичені слова, правильно вимовляючи звуки. Поясніть написання. Розподіліть слова між собою та з’ясуйте за словником іншомовних слів, з якої мови їх запозичено.

Äèðåêòîð, ÷èïñè, ïëîìáіð, ðèíãòîí, òîííà, âàííà, ïіöà, іí’єêöіÿ, іíòåðâ’þ, ìåäàëüéîí, ôóòáîë, ïàðòåð, äåêîðàöіÿ, òîðò, ìåòðî. 43 І. Прочитайте вірш. Яким ви уявляєте ліричного героя? Чи можна назвати його мрійником і фантазером?

×ÀÐІÂÍÈÉ ËІÔÒ Є òàêèé ñåêðåòíèé ëіôò: Êîëè çíàєø ÷àðè, Âіí íåñå òåáå â ïîëіò ×åðåç äàõ, äî õìàðè... Áà÷ó âóëèöі óñі, Íà÷å ïëàí ÷èòàþ. Іãðàøêîâі ì÷àòü òàêñі, І ïîâçóòü òðàìâàї...

Îí, ìàëåíüêà і ñóìíà, Äіâ÷èíêà Ìàðèíêà. Â íåáî äèâèòüñÿ âîíà Íà ìîþ õìàðèíêó... Ìèòü – і â ìåíå âæå áåðóòü Іíòåðâ’þ â ãàçåòè: – ×è çáèðàєòåñÿ â ïóòü Íà ÷óæі ïëàíåòè? 19

Лексикологiя. Фразеологiя

Ïîòðàïëÿє ìіé ïîðòðåò Íà óñі åêðàíè, Òà íå âèäàì ÿ ñåêðåò І íàéáëèæ÷і ïëàíè.

(Ïëàíè æ îñü ÿêі ìîї: ß ãóêíó Ìàðèíöі І êàòàòèìó її Íà ñâîїé õìàðèíöі!) Â. Ñàâðàíñüêà

ІІ. Випишіть з тексту запозичені слова. Поміркуйте, чому свого часу вони ввійшли в українську мову та чи можемо ми сьогодні обійтися без них. Чи можна уявити сучасне життя без названих ними предметів, засобів, понять тощо?

44 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Якби ви були винахідником (або чарівником), то які нові технічні засоби створили б? З якою метою? 45 СИТУАЦІЯ. Уявіть, що ви прийшли до театру. Вам треба знайти своє місце, а під час перерви ви хочете обмінятися з друзями враженнями від приміщення театру та від першої частини вистави. Які запозичені слова можуть знадобитися в цих ситуаціях? Культура К м мовлення

Çàïîçè÷åíèìè ñëîâàìè íå âàðòî çëîâæèâàòè. ßêùî äëÿ íàçèâàííÿ ÿêîãîñü ïîíÿòòÿ є âëàñíå óêðàїíñüêèé ñèíîíіì, òî ñàìå éîìó ñëіä íàäàâàòè ïåðåâàãó. НАПРИКЛАД: çàïîçè÷åíå ñëîâî äåôåêò ìîæíà çàìіíèòè ñèíîíіìîì âàäà; î’êåé – óñå ãàðàçä, äîáðå. Ïðîòå íåìàє ïîòðåáè âіäíàõîäèòè âëàñíі çàìіííèêè òàêèì ñëîâàì, ÿê іñòîðіÿ, âîëåéáîë, ñêîò÷, êñåðîêñ, äæèíñè òîùî.

46 І. Прочитайте речення. Чи доцільно вжито в них виділені запозичені слова? Відредагуйте усно речення, замінюючи ці слова власне українськими синонімами.

1. Ç êîíòðîëüíîþ ðîáîòîþ â ìåíå âñå î’êåé. 2. Äâàíàäöÿòêà çà êîíòðîëüíó – ñïðàâæíіé òðіóìô. 3. Ó її ñòðóíêіé ïîñòàòі íå áóëî ÿêîãîñü äåôåêòó. 4. Íàñòóïíèé âіêåíä ìè ïðîâåäåìî ðàçîì. 5. Ìàãàçèí ïðîïîíóє øèðîêèé äіàïàçîí ïðîäóêòіâ õàð÷óâàííÿ. ІІ. Поміркуйте, які з виділених слів часто використовують задля моди й без потреби.

47 Поясніть лексичне значення поданих слів. Доберіть до них з довідки власне українські синоніми.

Ëіìіòóâàòè, äåôåêò, êîíöåíòðóâàòè, êîìïðîìіñ, іëþçіÿ, ñèìïòîì. ДОВІДКА.

ðåäæóâàòè. 20

Âàäà, îìàíà, îáìåæóâàòè, îçíàêà, ïîñòóïêà, çîñå-

Лексикологiя. Фразеологiя

48 Відредагуйте речення та запишіть правильно. Підкресліть іменники іншомовного походження. Скористайтеся поданою нижче таблицею «Культура мовлення».

1. Ó ìîїé ðîáîòі îäíà íåâіðíà âіäïîâіäü. 2. ß íå ïðèéìàëà ó÷àñòі â çìàãàííÿõ. 3. Ñïðîáóéòå ñìà÷íå áëþäî. 4. Ðîçâ’ÿæó ëþáó çàäà÷ó. 5. Ñëóõàþ ñëіäóþ÷å çàïèòàííÿ. 6. Íå çàáóäüòå âèêëþ÷èòè ñâіòëî â êіìíàòі. 7. Íàñòàâ ÷àñ îðãàíіçóâàòè îðãàíіçàöіþ ìîëîäі. 8. Òðåáà äáàòè ïðî çàõèñíèé іìóíіòåò. 9. Ñåñòðè÷êó îãëÿíóâ äèòÿ÷èé ëіêàð-ïåäіàòð.

ПРАВИЛЬНО іìóíіòåò ñóâåíіð ïåäіàòð àáî äèòÿ÷èé ëіêàð äèâèíà àáî ïàðàäîêñ

НЕПРАВИЛЬНО çàõèñíèé іìóíіòåò ïàì’ÿòíèé ñóâåíіð äèòÿ÷èé ëіêàð-ïåäіàòð äèâíèé ïàðàäîêñ Один працівник, бажаючи зробити приємність іншому, сказав: – Нашому колективу дуже хотілося б, щоб цю роботу очолила така одіозна по-

стать, як ви. – Ви справді вважаєте мене ненависним, неприємним? – образився співрозмовник. – Вибачте, але ж я назвав вас таким пишним і красивим латинським словом – одіозний. Поясніть, чому образився колега. Що означає запозичене слово одіозний? Як уникнути подібних ситуацій?

§ 6. ÍÀÏÈÑÀÍÍß ÑËІÂ ІÍØÎÌÎÂÍÎÃÎ ÏÎÕÎÄÆÅÍÍß Ïðî òå, êîëè â ñëîâàõ іíøîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ ïèøåìî áóêâè è òà і, ïîäâîєíі áóêâè, àïîñòðîô, à òàêîæ ì’ÿêèé çíàê 49 Прочитайте речення, чітко вимовляючи виділені слова іншомовного походження. Які труднощі, на вашу думку, можуть виникнути під час написання цих слів?

1. Áðàçèëіÿ – íàéáіëüøà êðàїíà Ëàòèíñüêîї Àìåðèêè é îäíà ç íàéáіëüøèõ ó ñâіòі. 2. Ó Êèєâі çà ïðîєêòîì àðõіòåêòîðà Ðà21

Лексикологiя. Фразеологiя

ñòðåëëі çáóäîâàíî Àíäðіїâñüêó öåðêâó. 3. Ïîáëèçó àìåðèêàíñüêîãî ìіñòà Õ’þñòîíà ðîçòàøîâàíî Êîñìі÷íèé öåíòð іìåíі Ëіíäîíà Äæîíñîíà. 4. Òèïîâèé êðàєâèä ó Äíіñòðîâñüêîìó êàíüéîíі – êðóòі ñêåëÿñòі àáî çàëіñíåíі áåðåãè, ìàëüîâíè÷і îñòðîâè (Ç åíöèêëîïåäії). Є ïðàâèëà, ÿêèìè òðåáà êåðóâàòèñÿ, êîëè ïèøåìî ñëîâà іíøîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ. НАПРИКЛАД: òîííà, ïіöà, ðèíãòîí, äèðåêòîð, êàíüéîí, іí’єêöіÿ. Áóêâè È, І â ñëîâàõ іíøîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ Áóêâó È ïèøåìî: ó ÇÀÃÀËÜÍÈÕ íàçâàõ ïіñëÿ Ä, Ò, Ç, Ñ, Ö, ×, Ø, Æ, Ð ïåðåä áóêâîþ íà ïîçíà÷åííÿ ïðèãîëîñíîãî (êðіì [é]). Öå òàê çâàíå «ïðàâèëî äåâ’ÿòêè», áî 9 áóêâ. Óñі âîíè є â ðå÷åííі «Äå òè ç’їñè öþ ÷àøó æèð è ó». ó ÃÅÎÃÐÀÔІ×ÍÈÕ íàçâàõ: – ÿêі çàêіí÷óþòüñÿ íà -èäà, -èêà – ïіñëÿ æ, ÷, ø, ù, ö ïåðåä áóêâîþ íà ïîçíà÷åííÿ ïðèãîëîñíîãî – ïіñëÿ ð ïåðåä áóêâîþ íà ïîçíà÷åííÿ ïðèãîëîñíîãî, êðіì é – ó äåÿêèõ íàçâàõ ïіñëÿ ä, ò òà â äåÿêèõ âèïàäêàõ çãіäíî ç òðàäèöіéíîþ âèìîâîþ

äèïëîì, äæèï, äèðåêòîð, è іíñòèòóò, êàïó÷èíî, ÷èïñè, äæèíñè, ÷èçáóðãåð, òàêñèñò, öèñòåðíà, ñèëóåò, äèçåëü

Àíòàðêòèäà, Àðêòèêà, Ìåêñèêà ×èëі, Àëæèð, è Âàøèíãòîí, Ëåéïöèã Êðèò, Ïàðèæ, Áðèòàíіÿ, Ìàäðèä, Ãîëüôñòðèì ÀËÅ: Àâñòðіÿ Àðãåíòèíà, Âàòèêàí, Òèáåò, Áðàòèñëàâà, Áðàçèëіÿ, Ïàêèñòàí, Єðóñàëèì, Âèôëåєì, Ñèðіÿ, è Ñèöèëіÿ

Ïðèìіòêà. Çà òðàäèöієþ ïèøåìî è, à íå і: 1) ó ñëîâàõ, ùî äàâíî çàñâîєíі óêðàїíñüêîþ ìîâîþ: ëèìîí, ìèëÿ, ñïèðò, è âèìïåë, єõèäíà, іìáè áèð, õèìåðà, êèïàðèñ òà іí.; 2) ó ñëîâàõ öåðêîâíîãî âæèòêó: äèÿêîí, єïèñêîï, ìèòðîïîëèò, õðèñòèÿíñòâî òîùî. Áóêâó І ïèøåìî: íà ïî÷àòêó ñëіâ ïіñëÿ áóêâ íà ïîçíà÷åííÿ ïðèãîëîñíèõ ó êіíöі ñëîâà ïåðåä áóêâàìè íà ïîçíà÷åííÿ ãîëîñíèõ çâóêіâ òà [é] Ïіñëÿ áóêâ, ùî íå âõîäÿòü äî «äåâ’ÿòêè» 22

іäåÿ, іíñòðóêöіÿ, «Іëіàäà» æóðі, êîëіáðі, ñóøі, øàñі, ïàðі ãåíіàëüíèé, ÷іàáàòà, äіàãíîç, ðієëòîð áіçíåñ, ìþñëі, ôіíіø

Лексикологiя. Фразеологiя

Ó âëàñíèõ íàçâàõ ïіñëÿ áóêâ íà ïîçíà÷åííÿ ïðèãîëîñíèõ, êðіì ãåîãðàôі÷íèõ íàçâ ó âèïàäêàõ, çàçíà÷åíèõ ó ï. 2 ïîïåðåäíüîãî ïðàâèëà

Ëіñàáîí, Ìіññіñіïі, Ñіäíåé, Ñåâіëüÿ, Äіäðî, Ãðіìì, Àðіñòîòåëü, Ðîññіíі, Äіçåëü

1. Якщо власна назва перейшла в категорію загальних назв, то керуємося правилами правопису загальних назв іншомовного походження. Наприклад: силует и (від прізвища Етьєна де Сілуетта). 2. Букву и або і зберігаємо й у похідних прикметниках: британський, лісабонський. ОРФОГРАМА

Áóêâè è, і â ñëîâàõ іíøîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ 50 Прочитайте вголос словосполучення та поясніть написання виділених букв и, і. Сформулюйте «правило дев’ятки».

Âåñåëèé ðèíãòîí, íîâèé ìîíіòîð, ñìà÷íі ÷èïñè, êèїâñüêå «Äèíàìî», ÿñêðàâі ãіðëÿíäè, çíàéîìèé ñèëóåò, áðàçèëüñüêèé êàðíàâàë, ìіôі÷íà Àòëàíòèäà, áðàòè Ãðіìì, òàíöþâàëüíі ðèòìè. 51 І. Спишіть слова, уставляючи пропущену букву и або і. Підкресліть орфограму.

«Ïðàâèëî äåâ’ÿòêè»

1. Âåëîñ..ïåä, ðîóì..íã, ïàðê..íã, ïð..íòåð, іíòîíàö..ÿ, ä..ïëîì, ì..òðîïîëèò, ãëàä..îëóñ, àðãåíò..íñüêèé, ö..ñòåðíà. 2. Ä..äðî, Ñ..äíåé, Âàø..íãòîí, Ìåêñ..êà, ×..ëі, Ñ..íãàïóð, Ñàí-Ôðàíö..ñêî, Ëåéïö..ã, Âàò..êàí. ІІ. З одним словом (на вибір) складіть і запишіть спонукальне речення. і –з 52 ЧОМУ ТАК?? Поясніть, чому слово дизель пишемо з буквою и, а Дізель буквою і.

53 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розподіліть між собою тести. Знайдіть у своєму тесті одне словосполучення, у якому є слово з пропущеною буквою і. Поясніть одне одному відповідь.

1. À àðãåíò..íñüêå òàíãî Á ÷..ëіéñüêà ñîñíà Â ìåêñ..êàíñüêèé ñåðіàë Ã ë..âàíñüêèé êåäð

2. À ò..áåòñüêà ìåäèöèíà Á ìàäð..äñüêèé «Ðåàë» Â ë..âіéñüêà íàôòà Ã áðàç..ëüñüêèé êàðíàâàë 23

Лексикологiя. Фразеологiя

Ó çàãàëüíèõ íàçâàõ іíøîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ áóêâè çâè÷àéíî íå ïîäâîþєìî. НАПРИКЛАД: ñóìà, ïіöà, ñïàãåòі, ìàñà, ãðèï, øàñі, іíòåðìåöî, áàðîêî. Подвоєння букв

Ïîäâîєíі áóêâè çáåðіãàєìî:  â îêðåìèõ çàãàëüíèõ íàçâàõ (âàííà, òîííà, ïàííà, ïàííî, â ëëà, ìàííà, ìóëëà, áіëëü, ìàäîííà, íåòòî, áðóòòî, áîííà, ïåííі*);  ó âëàñíèõ íàçâàõ òà ïîõіäíèõ âіä íèõ ñëîâàõ (Ãîëëàíäіÿ, Ìàðîêêî, Áðþññåëü, Ãіïïîêðàò, Áóääà, Îäіññåé, Àõіëëåñ, Ðóññî, Ìàãåëëàí, ãîëëàíäñüêèé, ìàðîêêàíñüêèé);  çà çáіãó îäíàêîâèõ ïðèãîëîñíèõ çâóêіâ ïðåôіêñà é і àöіîíàëüíèé). êîðåíÿ (іííîâàöіÿ, іðð

*Íåòòî – ìàñà òîâàðó áåç óïàêîâêè; áðóòòî – ìàñà òîâàðó ç óïàêîâêîþ; áîííà – ãóâåðíàíòêà; ïåííі – àíãëіéñüêà ìîíåòà; áіëëü – äîêóìåíò.

Пишемо: імміграція (іммігрант); АЛЕ: еміграція (емігрант). ОРФОГРАМА

Ïîäâîєíі áóêâè â ñëîâàõ іíøîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ 54 Поясніть написання поданих власних назв іншомовного походження. Утворіть від них прикметники й запишіть слова парами. Чи в усіх утворених словах зберігаються подвоєні букви? Для перевірки написання скористайтеся словником.

Àíäîððà – àíäîððñüêèé. Ãîëëàíäіÿ, Ìàðîêêî, Êàëüêóòòà, ßôôà, Íіööà, Ìіññіñіïі, Ìіññóðі. ЗРАЗОК.

55 І. Спишіть слова, уставляючи на місці крапок, де потрібно, пропущену букву. Підкресліть орфограми, поясніть написання. Прочитайте слова вголос, правильно вимовляючи подовжені звуки.

Ïіö..åðіÿ, ðåêëàì..à, áðàâіñèì..î*, êîë..åêòèâ, ñóì..à, òîí..à, âàí..à, ìàäîí..à, іð..åàëüíèé, Ðàñòðåë..і, Ðóñ..î, àï..åòèò, àë..åÿ, íåò..î, ãðèï.., âіë..à, ãðóï..à, Ìàãåë..àí, êîíòð..åâîëþöіÿ, ïðîãðàì..à, áóä..èñò, Àõіë..åñ, àñ..îðòі, Ãіï..îêðàò. *Áðàâ ñèìî – âèãóê, ÿêèé óæèâàєòüñÿ ÿê âèÿâ ïîõâàëè. ІІ. З одним словом (на вибір) складіть і запишіть речення. 24

Лексикологiя. Фразеологiя

Ап построф

Àïîñòðîô ó ñëîâàõ іíøîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ ïèøåìî ïåðåä ÿ, þ, є, ї ïіñëÿ:  áóêâ á, ï, â, ì, ô, ã, ê, õ, æ, ÷, ø, ð (êîìï’þòåð, êàð’єðà, Ìîíòåñê’є, Ðóæ’є, ìèø’ÿê, ïðåì’єð);  ïðåôіêñà, ùî çàêіí÷óєòüñÿ áóêâîþ íà ïîçíà÷åííÿ ïðèãîëîñíîãî (àä’þòàíò, іí’єêöіÿ, êîí’þíêòóðà ó ). Àïîñòðîô íå ïèøåìî, êîëè áóêâè ÿ, þ ïîçíà÷àþòü îäèí çâóê [à], [ó] (áþäæåò, ìþçèêë, Ìþëëåð, áÿçü*).

Áÿçü* – ùіëüíà áàâîâíÿíà òêàíèíà.

ОРФОГРАМА

Àïîñòðîô ó ñëîâàõ іíøîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ 56 І. Прочитайте вголос словосполучення, дотримуючись орфоепічних правил. Поясніть наявність чи відсутність апострофа в словах іншомовного походження.

Ìåäîâі ìþñëі, іíòåðâ’þ ç êóìèðîì, äåðæàâíèé áþäæåò, êîìï’þòåðíà ïðîãðàìà, ðîç÷èí äëÿ іí’єêöії*, ï’єäåñòàë ïîøàíè, ñìà÷íå ïþðå, ñòîãðèâíåâà êóïþðà, ïðåì’єðà ôіëüìó, ãðàâþðà** íà ìåòàëі. ІІ. Виділені слова запишіть фонетичною транскрипцією. Поясніть особливості їхньої вимови.

*Іí’єêöіÿ – óïîðñêóâàííÿ ïіä øêіðó àáî ó âåíó ëіêóâàëüíèõ ðå÷îâèí. **Ãðàâþðà þ – âèðіçüáëåíèé íà ñïåöіàëüíіé ïëàñòèíöі ìàëþíîê, à òàêîæ âіäáèòîê òàêîãî ìàëþíêà.

57 І. Спишіть слова, уставляючи, де потрібно, апостроф. Правильність написання перевірте за словником.

Ãðàâþðà Âîëîäèìèðà Ôàâîðñüêîãî

Êóð..єð, ð..þêçàê, ï..þðå, Õ..þñòîí, Ì..þíõåí, á..þðî, ï..єäåñòàë, ïðåì..єðà, ïðåì..єð-ìіíіñòð, áàð..єð, іíòåðâ..þ, Ã..þãî, àä..þòàíò, ìèø..ÿê, á..þäæåò, êîí..þíêòóðà, ì..þçèêë, êîìï..þòåð. ІІ. З двома словами (на вибір) складіть і запишіть словосполучення. Визначте головне й залежне слово.

Лексикологiя. Фразеологiя

М’який знак

Ì’ÿêèé çíàê ó ñëîâàõ іíøîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ âæèâàєìî äëÿ ïîçíà÷åííÿ íà ïèñüìі ì’ÿêîñòі ïðèãîëîñíèõ [ä΄], [ò΄], [ç΄], [ñ΄], [ë΄], [í΄] ó òàêèõ âèïàäêàõ:  ïåðåä ÿ, þ, є, ùî ïîçíà÷àþòü çâóêè [éà], [éó], [éå] (àòåëüє, ìіëüÿðä, êîíôåðàíñüє);  ïåðåä éî (êàíüéîí, áóëüéîí);  ó êіíöі ñëîâà (Ðàôàåëü, ìåäàëü);  ïіñëÿ ë ïåðåä áóêâîþ íà ïîçíà÷åííÿ ïðèãîëîñíîãî (àëüáàòðîñ). ОРФОГРАМА

Ì’ÿêèé çíàê ó ñëîâàõ іíøîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ 58 І. Спишіть слова, уставляючи на місці крапок, де потрібно, м’який знак. Підкресліть орфограму, поясніть написання. За потреби зверніться до орфографічного словника.

Í..þòîí, Áîëîí..ÿ, Ä..þìà, ïîðò..єðà, ìіë..éîíåð, êîíôåðàíñ..є, ò..þáèê, êàí..éîí, áðàêîí..єð, àòåë..є, ä..þáåëü, àë..ÿíñ, ïàâіë..éîí, áóë..éîí, í..þàíñ, âіí..єòêà*. ІІ. Виділені слова запишіть фонетичною транскрипцією. Поясніть їх вимову.

*Âіíüєòêà – ïðèêðàñà ó âèãëÿäі íåâåëè÷êîãî ìàëþíêà â êíèæöі, àëüáîìі.

59 ЧОМУ ТАК? Прочитайте слова й вимовте звуки, позначені виділеними буквами. Поясніть, чому перше слово пишемо з апострофом, друге – з м’яким знаком, а третє – без цих знаків.

Êîí’þíêòóðà – Íüþòîí – íþàíñ. 60 І. Прочитайте слова, дотримуючись орфоепічних правил. Значення невідомих вам слів з’ясуйте за тлумачним словником. Знайдіть у словах орфограми, поясніть написання.

Ïàðèæ, äèñïëåé, òàëіñìàí, ×èêàãî, äèñêóñіÿ, Ñêàíäèíàâіÿ, Ãàððі Ïîòòåð, àíãіíà, ëіáðåòî*, іíòåðìåöî, іììіãðóâàòè, Îäіññåé, ðàëі, êàð’єð, ôþçåëÿæ, іíòåð’єð, áþëåòåíü, Ëüþїñ, øàìïіíüéîí, ìîíïàíñüє, ñåíüéîð, æóëüєí, êîíñüєðæêà, êîìïàíüéîí. *Ëіáðåòî – ëіòåðàòóðíèé òåêñò îïåðè, îïåðåòè; ñöåíàðіé áàëåòó. ІІ. Складіть і запишіть невеликий діалог (3–4 репліки), використавши одне з поданих слів (на вибір).

Лексикологiя. Фразеологiя

61 СИТУАЦІЯ. Уявіть, що ви зі своїми рідними або ж друзями складаєте список покупок. Чи всі слова в поданому списку ви зможете написати правильно? Біля одного слова хтось із дорослих поставив знак питання. Як ви вважаєте, чому?

Потрібно р ку купити: спагет..і – 1 кг сир «Гол..андський» – 300 г заготовку для піц..и – 2 упаковки шампін(ь)йони – 1 кг зелень для бул(ь)йону – 1 пучок ? ч(і,и)пси – 2 пачки м(’)юслі (з курагою та родзинками) – 2 пачки л(і,и)мон – 1 шт. 62 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Випишіть кожен зі словника іншомовних слів 6–8 слів, щоб проілюструвати всі вивчені орфограми в словах іншомовного походження. Продиктуйте ці слова однокласнику (однокласниці), перевірте написання. 63 Розподіліть слова на чотири групи залежно від орфограми: 1) букви и, і; 2) подвоєні букви; 3) апостроф; 4) м’який знак. Слова запишіть, розкриваючи дужки. Підкресліть орфограми.

Ãîë(ë)àíäåöü, ñïàãåò(ò)і, ïð(і,è)íòåð, ìіë(ü)ÿðä, àòëåò(і,è)êà, àóä(і,è)òîðіÿ, ãðàâ(’)þðà, àæ(і,è)îòàæ, áàðîê(ê)î, ï(’)þðå, ãðóï(ï)à, òîí(í)à, âіë(ë)à, Ìàãåë(ë)àí, ìàðîê(ê)àíåöü, Àòëàíò(і,è)êà, Êîðñ(і,è)êà, Ìàâð(і,è)òàíіÿ, Âàø(і,è)íãòîí, ïîðò(ü)єðà, іí(í)îâàöіéíèé, àòåë(ü)є, ïðåì(’)єðíèé.

§ 7. ÀÊÒÈÂÍÀ ÒÀ ÏÀÑÈÂÍÀ ËÅÊÑÈÊÀ Ïðî ñëîâà, ÿêі ÷àñòî âæèâàþòü ìîâöі, ïðî çàñòàðіëі ñëîâà é íåîëîãіçìè òà ïðî ðîçâèòîê ñëîâíèêîâîãî ñêëàäó ìîâè 64 А. Визначте, які з поданих слів з’явилися в мові давно, проте на сьогодні ми їх майже не вживаємо. А які слова з’явилися порівняно недавно?

øîëîì ïðåñòîë ðîãà÷і

ñêàéï áàíêîìàò ðîóìіíã

Б. Наведіть приклади слів, які з’явилися недавно. В. Зробіть висновок, чим застарілі слова відрізняються від нових.

Лексикологiя. Фразеологiя

Активна лексика Пасивна лексика

Çà ñòóïåíåì óæèâàíîñòі ðîçðіçíÿþòü àêòèâíó é ïàñèâíó ëåêñèêó. Äî àêòèâíîї ëåêñèêè íàëåæàòü ñëîâà, ÿêі ÷àñòî âæèâàþòü óñі ìîâöі àáî ÷àñòèíà ìîâöіâ ó òіé ÷è òіé ñôåðі ñóñïіëüíîãî æèòòÿ. НАПРИКЛАД: ñàä, õîäèòè. Äî ïàñèâíîї ëåêñèêè íàëåæàòü çàñòàðіëі ñëîâà òà íåîëîãіçìè. Їõ ðіäêî âæèâàþòü, âîíè âіäîìі íå âñіì ìîâöÿì. Ëåêñèêà çà ñòóïåíåì óæèâàíîñòі àêòèâíà

ïàñèâíà çàñòàðіëі ð ñëîâà

àðõàїçìè ð

íåîëîãіçìè

іñòîðèçìè ð

Застарілі З слова

Çàñòàðіëèìè íàçèâàþòü ñëîâà, ÿêі âèéøëè ç àêòèâíîãî âæèòêó. Їõ ïîäіëÿþòü íà àðõàїçìè òà іñòîðèçìè.

А Архаїзми

Àðõàїçìè – öå ñëîâà, ÿêі âèéøëè ç àêòèâíîãî âæèòêó, áî áóëè çàìіíåíі іíøèìè ñëîâàìè. НАПРИКЛАД: ïåðñò (ïàëåöü), ëàíі‘òè (ùîêè), çðі‘òè (áà÷èòè), ÷àòà (âàðòà), ëèöåäі‘é (àêòîð), їñòâî (їæà).

Історизми

Іñòîðèçìè – öå ñëîâà, ÿêі âèéøëè ç àêòèâíîãî âæèòêó, òîìó ùî çíèêëè íàçâàíі íèìè ïðåäìåòè ÷è ïîíÿòòÿ. НАПРИКЛАД: æóïàí, âіéò, ìóøêåò, äâîðÿíèí, ïîìіùèê, êîëü÷óãà, ñîõà.

ПОРІВНЯЙМО:

Àðõàїçìè âåðöàäëî äçè´àð

Роль у мові

Іñòîðèçìè æîðíà âåðåòåíî

Çàñòàðіëі ñëîâà âæèâàþòü ó íàóêîâіé àáî õóäîæíіé ëіòåðàòóðі, êîëè ïîòðіáíî âіäòâîðèòè êàðòèíè ìèíóëîãî. Àðõàїçìè, êðіì òîãî, íåðіäêî âæèâàþòü ó õóäîæíіõ òâîðàõ äëÿ ïåðåäà÷і ïіäíåñåíîñòі, óðî÷èñòîñòі ÷è çíåâàãè, іðîíії.

Лексикологiя. Фразеологiя

65 ЧОМУ ТАК?? Поясніть, чому слова першої групи належать до історизмів, а другої – до архаїзмів. Що спільного між архаїзмами та історизмами?

1. Öàð, áîÿðèí, ãóáåðíіÿ, æîðíà. 2. Âîéîâíèê, ïåðñò, çëîòî, äðåâî. 66 Прочитайте речення. Випишіть спочатку архаїзми, а потім – історизми. Значення незрозумілих слів з’ясуйте за словником.

1. ßê ëèöåäі‘é, ìіíÿє ìàñêè ÷àñ (Ë. Êîñòåíêî). 2. І íà îíîâëåíіé çåìëі âðàãà íå áóäå, ñóïîñòàòà... (Ò. Øåâ÷åíêî). 3. Ãðóïàìè éøëè ñïóäåї àêàäåìії, ìіùàíè, êóïöі... Ñüîãîäíі ìàє áóòè òåàòðàëüíà âèñòàâà (Ð. ×óìàê). 4. Íàçóñòðі÷ Ëþäàíі ñіðîþ âåðâå÷êîþ ñóíóëè ïîñòàòі, ùî âèõîäèëè ç ëîäіé. Òî áóëè âîї â êîëü÷óãàõ (Ð. Іâàí÷åíêî). 5. Äçèґàðі íà ïåðøîìó ïîâåðñі ó âåñòèáþëі íåïîêâàïíî âіäáèëè âіñіì óäàðіâ (Þ. Ñìîëè÷). 67 І. Доберіть до кожного архаїзму з довідки його синонім, що вживається в сучасній українській мові. Запишіть слова парами та поясніть, у яких стилях мовлення і з якою метою можуть уживатися подані застарілі слова.

Ðåêòè, ëàíіòè, ïåðñò, áëàãèé, äåñíèöÿ, âàêàöії, ðàòàé, ïіїò, çèãçèöÿ. ДОВІДКА. Ãîâîðèòè, ùîêè, ïîåò, ïàëåöü, äîáðèé, êàíіêóëè, ðóêà, îðà÷, çîçóëÿ. ІІ. З одним словом (на вибір) складіть і запишіть речення.

68 І. Укладіть словничок з якнайбільшої кількості слів, що є назвами старовинних речей домашнього вжитку. З’ясуйте, де й коли ці речі використовувалися. ІІ. Поміркуйте, за якої умови слова інтернет, комп’ютер, банкомат можуть стати історизмами. А чи можуть вони стати архаїзмами? 69 Запишіть слова у дві колонки: 1) архаїзми; 2) історизми. Скористайтеся довідкою.

Êîøîâèé, êîðîãâà, ãëàñ, æóïàí, ñâàðè, ñі÷îâèê, ðèáàð, ïåðñò, ïîëîâöі, íîãàòà, òîëìà÷. ДОВІДКА. Êîðîãâà – ïðàïîð; íîãàòà – ãðîøîâà îäèíèöÿ â ñòàðîäàâíіé Ðóñі; ðèáàð – ðèáàê; ñâàðè – âіéíà; òîëìà÷ – ïåðåêëàäà÷. 70 І. Прочитайте текст. Визначте його тему та основну думку. Чому князя Ярослава назвали Мудрим?

ßÐÎÑËÀÂ ÌÓÄÐÈÉ Ïіñëÿ ñìåðòі êíÿçÿ Âîëîäèìèðà éîãî ñèíè çàòіÿëè âіéíó çà ïðàâî êíÿçþâàòè â Êèєâі. Ïåðåìіã ó íіé ßðîñëàâ, íàçâàíèé çà ñâîї âåëèêі çäіáíîñòі Ìóäðèì. Ñèäіâ âіí íà âåëèêîêíÿçіâñüêî29

Лексикологiя. Фразеологiя

ìó ïðåñòîëі â Êèєâі 35 ðîêіâ: ç 1019 äî 1054-ãî. Äáàâ ïðî ðîçâèòîê Êèїâñüêîї Ðóñі, її ìîãóòíіñòü. Îäíà ç éîãî äîíüîê – Àííà – ñòàëà êîðîëåâîþ Ôðàíöії. ßðîñëàâ âіâ ïîõîäè ïðîòè âîðîæèõ ïëåìåí: ÿòâÿãіâ, ÿì і ÷óäü. 1036 ðîêó ðîçãðîìèâ áіëÿ Êèєâà õèæèõ ïå÷åíіçüêèõ õàíіâ. Ëþäèíà òàëàíîâèòà é ìóäðà, êíÿçü çàñíóâàâ ïðè Ñîôіéñüêîìó ñîáîðі øêîëó, çіáðàâ êîëåêöіþ ðóêîïèñíèõ êíèã. Öå áóëà ßðîñëàâ Ìóäðèé ïåðøà áіáëіîòåêà íà Ðóñі. Çà ßðîñëàâà Ìóäðîãî âèðіñ íîâèé Êèїâ – «ãðàä âåëèêèé», à Êèїâñüêà Ðóñü ïåðåòâîðèëàñÿ íà ìîãóòíþ єâðîïåéñüêó äåðæàâó (Ç ïіäðó÷íèêà). ІІ. Випишіть з тексту історизми та поясніть, з якою метою їх ужито. ІІІ. За виписаними словами стисло перекажіть прочитане (усно).

Не еологізми

Íåîëîãіçìè – öå ñëîâà, ÿêі ç’ÿâèëèñÿ íåùîäàâíî é íîâèçíà їõíÿ óñâіäîìëþєòüñÿ ìîâöÿìè. НАПРИКЛАД: ãóãëèòè, ñìàðò-ãîäèííèê, ôëåøìîá, áëîêáàñòåð, áóëіíã. Íåîëîãіçìè âèíèêàþòü òîìó, ùî ç’ÿâëÿþòüñÿ íîâі ïðåäìåòè é ïîíÿòòÿ. Іç ÷àñîì öі ñëîâà ìîæóòü ïåðåéòè äî àêòèâíîї ëåêñèêè. Íàïðèêëàä, ó ïåâíèé іñòîðè÷íèé ïåðіîä íåîëîãіçìàìè áóëè ñëîâà òðàêòîð, õîëîäèëüíèê, êîñìîíàâò òîùî.

71 І. Прочитайте слова. Поміркуйте, які з них: а) були неологізмами багато десятиліть тому; б) були неологізмами ще відносно недавно; в) є неологізмами на сьогодні. Поясніть, яких змін і чому зазнає словниковий склад мови в процесі розвитку.

Âîëåéáîë, áàíêîìàò, єâðî (ãðîøîâà îäèíèöÿ), ñêàéï, êîñìîíàâò, ðàêåòà, ñìàðòôîí, æàëþçі‘, êîìï’þòåð, ðàäіî, îíëàéí, ôëåøêà, áëîãåð, ñóïåðìàðêåò, іíòåðíåò, åëåêòðèêà, àêàóíò. ІІ. Запишіть виділені слова фонетичною транскрипцією. Визначте в них кількість звуків і букв.

7 72 Хто за одну хвилину зможе дібрати якнайбільше нових слів, які лише нещодавно ввійшли в українську мову? 73 СИТУАЦІЯ. Уявіть, що вам удалося винайти новий лікарський препарат або створити новий транспортний засіб. Які назви ви дібрали б для своїх винаходів? Поясніть причину появи неологізмів. 30

Лексикологiя. Фразеологiя

§ 8. ÇÀÃÀËÜÍÎÂÆÈÂÀÍІ É ÑÒÈËІÑÒÈ×ÍÎ ÇÀÁÀÐÂËÅÍІ ÑËÎÂÀ Ïðî ñëîâà, ÿêі çàêðіïèëèñÿ çà ïåâíèì ñòèëåì ìîâëåííÿ, òà îñîáëèâîñòі âæèâàííÿ öèõ ñëіâ ПРИГАДАЙМО. 1. Які слова називають стилістично забарвленими? 2. Які особливості офіційно-ділового стилю мовлення?

74 А. Виберіть з рядів синонімів слова, які недоречно вживати в науковому та офіційно-діловому стилях.

1. Äіòëàõè, äіòè, ìіëêîòà. 2. Ðîç÷óäåñíèé, ãàðíèé. 3. Ðþìñàòè, ñêèãëèòè, ðåâòè, ïëàêàòè. Б. Якого відтінку можуть надавати мовленню слова, які ви вибрали (позитивного чи негативного)? В. Зробіть висновок щодо вживання окремих слів у різних стилях мовлення.

Стил лістично за абарвлені слова

Çà âæèâàííÿì ðîçðіçíÿþòü çàãàëüíîâæèâàíі (íåéòðàëüíі) і ñòèëіñòè÷íî çàáàðâëåíі ñëîâà. Îñíîâó êîæíîãî ñòèëþ ìîâëåííÿ ñòàíîâëÿòü çàãàëüíîâæèâàíі ñëîâà. Ñòèëіñòè÷íî çàáàðâëåíèìè íàçèâàþòü ñëîâà, ÿêі âæèâàþòü ëèøå â îêðåìèõ ñòèëÿõ ìîâëåííÿ àáî â îäíîìó ç íèõ. НАПРИКЛАД: çíàìåííèê, äåêëàðóâàòè, æàäíþãà.

Âèäè ñòèëіñòè÷íî çàáàðâëåíîї ëåêñèêè Âèä ëåêñèêè

Ñòèëі, ó ÿêèõ ïåðåâàæíî âæèâàєìî ñëîâà

Ïðèêëàäè

Ñóñïіëüíî- Ïóáëіöèñòè÷íèé, ïîëіòè÷íà îôіöіéíî-äіëîâèé

ïàðëàìåíòàð, äåìîêðàòіÿ, çàãàëüíîäåðæàâíèé

Îôіöіéíîäіëîâà

Îôіöіéíî-äіëîâèé, ïóáëіöèñòè÷íèé

іíñòðóêöіÿ, іíіöіþâàòè

Íàóêîâà

Íàóêîâèé

äîäàíîê, ìîëåêóëà, ïðèñëіâíèê

Ðîçìîâíà

Ðîçìîâíèé, õóäîæíіé

äіòëàõè, øêàíäèáàòè

Розмовні слова надають мовленню неофіційного звучання, тому є неприпустимими для офіційно-ділового та наукового стилів. Офіційно-ділова лексика не завжди доречна в розмовному мовленні. 31

Лексикологiя. Фразеологiя

75 Випишіть стилістично забарвлені слова. У якому стилі може бути використане кожне з них? Укажіть серед виписаних слів запозичені.

Äîðîãî, ïåðèìåòð, ñïîðòêëóá, ëåäàùî, êîìáàéí, ôóíêöіîíóâàòè, ìîíіòîð, çèðèòè, äèâèòèñÿ, íèçüêèé, çàãàëüíîíàðîäíèé, âåëèê, ïðåôіêñ, âіäôóòáîëèòè, âіéñüêîâî-ïàòðіîòè÷íèé, ïðàöþâàòè, ôîòîñèíòåç, âðàíöі. 76 СИТУАЦІЯ. Уявіть, що вам треба розказати на ніч маленькій дитині добру, цікаву історію. Складіть усно невелику розповідь (4–6 речень). Використайте стилістично забарвлені слова, зокрема щонайменше два з поданих іменників.

   

çâіðÿòêî ãîëîñî÷îê âіòåðåöü äîðіæåíüêà

   

áóäèíî÷îê õìàðèíêà ñëîíÿòêî êîòî÷îê

7 77 Хто зможе дібрати таку синонімічну пару, у якій одне слово було б стилістично забарвленим, а друге – загальновживаним? 78 І. Прочитайте слова й усталені сполучення, характерні для офіційно-ділового стилю.

Ïðåì’єð-ìіíіñòð, ñåêðåòàð, ïðèéìàëüíÿ, ó÷íіâñüêèé êâèòîê, êâèòàíöіÿ, çàÿâà, ïàñïîðò, ïîñâіä÷åííÿ, ïëàí ðîáîòè, ïðîïîçèöіÿ, ðîçãëÿíóòè, âèðіøèòè, íàäàòè, âèùåçàçíà÷åíèé, óõâàëèòè çàêîí, çàðàõóâàòè íà ïîñàäó, îãîëîñèòè êîíêóðñ, äîêëàäàòè çóñèëü, îáіéìàòè ïîñàäó, äàâàòè çãîäó, ââàæàòè ïðàâèëüíèì, ïіäáèòè ïіäñóìêè, ïîðóøèòè ïèòàííÿ, ðîçãëÿíóòè ïðîïîçèöії, ñêàñóâàòè ðіøåííÿ. ІІ. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Запропонуйте однокласнику (однокласниці) одне з поданих слів (сполучень). Складіть і запишіть речення із запропонованим вам словом (сполученням).

79 Прочитайте речення. Які слова в них ужито недоречно? Відредагуйте усно речення.

1. Ñàøêî, äîâåäè, áóäü ëàñêà, äî âіäîìà â÷èòåëÿ, ùî ÿ çàõâîðіâ. 2. Äіâ÷èíêî, òè ç ÿêîãî ïèòàííÿ ïëà÷åø? 3. Ùîéíî âіä Äåíèñà íàäіéøëà ïðîïîçèöіÿ ïіòè íà ðі÷êó êóïàòèñÿ. 4. Êåðіâíèê øêîëè çâåðíóâñÿ äî ó÷íіâ ç ïðîõàííÿì íå òóïàòè ïî êëóìáàõ. 5. Іíñïåêòîð ïîãîìîíіâ çі øêîëÿðàìè ïðî çàõîäè ïîæåæíîї áåçïåêè. 32

Лексикологiя. Фразеологiя

80 СИТУАЦІЯ. Складіть діалог (6–8 реплік) в офіційно-діловому стилі, можливий в одній з описаних ситуацій (на вибір). Використайте стилістично забарвлені слова. ВАРІАНТ А. Ви прийшли записатися до бібліотеки. Повідомте мету свого візиту, а також на прохання бібліотекарки – своє прізвище та ім’я, дату народження, місце проживання (для оформлення картки читача). Розпитайте про години роботи закладу, правила користування літературою. ВАРІАНТ Б. Ви зайшли в кабінет заступника директора школи, щоб замовити учнівський квиток. Повідомте мету свого візиту, розпитайте, чи треба приносити свідоцтво про народження, фотокартку. Дізнайтеся про правила користування учнівським квитком. 81 І. Спишіть речення. Підкресліть офіційно-ділову лексику.

1. Íà øêіëüíèõ çáîðàõ óõâàëåíî ðіøåííÿ âçÿòè ó÷àñòü ó ìіñüêіé âèñòàâöі êâіòіâ. 2. Ïðîøó ïіäãîòóâàòè ïðîïîçèöії äî 1 ëþòîãî ïîòî÷íîãî ðîêó. 3. Ïðîøó îïóáëіêóâàòè ó âàøіé ãàçåòі ìîє îãîëîøåííÿ. 4. Äîçâîëüòå ùå ðàç ïîäÿêóâàòè âàì çà äîïîìîãó. 5. Çàêîí íàáèðàє ÷èííîñòі ç äíÿ éîãî îïóáëіêóâàííÿ. ІІ. Знайдіть у першому реченні слова, у яких можливі чергування звуків.

ПРАВИЛЬНО

НЕПРАВИЛЬНО

áðàòè ó÷àñòü ïîðóøèòè ïèòàííÿ ñêàñóâàòè ðіøåííÿ äàâàòè çãîäó

ïðèéìàòè ó÷àñòü ïіäíÿòè ïèòàííÿ âіäìіíèòè ðіøåííÿ äàâàòè äîáðî

§ 9. ÏÐÎÔÅÑІÉÍІ ÑËÎÂÀ É ÒÅÐÌІÍÈ Ïðî ñëîâà, âëàñòèâі ëþäÿì ïåâíîї ïðîôåñії, òà ñëîâà, ùî íàçèâàþòü íàóêîâі ïîíÿòòÿ 82 А. Прочитайте речення. Зверніть увагу на виділені професійні слова.

1. Íåâåëè÷êèé êàòåð ïðóäêî æåíå ïîïåðåä ñåáå äîâæåëåçíó ïîðîæíþ áàðæó, óòêíóâøèñü íîñîì їé ó êîðìó (Â. Ìàëåöü). 2. ß ñіì ðîêіâ ó øàõòі ïðàöþâàâ, áóðèâ øïóðè, äîâáàâ ãëèáîêі ëóíêè... (І. Ñàâè÷). Б. Для представників яких професій характерні виділені слова? В. Чи часто ці слова вживаєте ви? Зробіть висновок про особливості професійних слів.

Лексикологiя. Фразеологiя

Пр рофесійні слова

Ñëîâà, ùî âëàñòèâі ìîâëåííþ ëþäåé ïåâíîї ïðîôåñії, íàçèâàþòü ïðîôåñіéíèìè. НАПРИКЛАД: îîðàíêà, ïëóã, îçèìèíà (ç ìîâëåííÿ ïðàöіâíèêіâ ñіëüñüêîãî ãîñïîäàðñòâà); áîöìàí, øâàðòîâі, ïàëóáà (ç ìîâëåííÿ ìîðÿêіâ). Іñíóє ïðîôåñіéíà ëåêñèêà ëіêàðіâ, ó÷èòåëіâ, þðèñòіâ, âîäіїâ, øàõòàðіâ, áóõãàëòåðіâ, àêòîðіâ òîùî.

83 І. Прочитайте текст. Визначте ключові слова. Що нового для себе ви дізналися із цього тексту?

ÏÅÐØÈÉ ÒÐÀÌÂÀÉ Ïåðøі òðàìâàї ç’ÿâèëèñÿ ùå íà ïî÷àòêó ÕІÕ ñòîðі÷÷ÿ і íàçèâàëèñÿ êîíêàìè. Öå áóëè âіäêðèòі ÷è çàêðèòі ìåòàëåâі âàãîíè. Ïî ðåéêàõ їõ òÿãëè êîíі. Âåëèêі ìîæëèâîñòі äëÿ ðîçâèòêó öüîãî âèäó òðàíñïîðòó ïîñòàëè ïіñëÿ ïîÿâè åëåêòðè÷íîãî ñòðóìó. Ïåðøèé â Óêðàїíі åëåêòðîòðàìâàé ç’ÿâèâñÿ â Êèєâі â 1892 ðîöі. Éîãî òâîðöåì áóâ іíæåíåð і ïіäïðèєìåöü Àðìàíä Ñòðóâå. Ñïî÷àòêó Ñòðóâå ïîáóäóâàâ êîëії і âèïóñòèâ íà ìàðøðóòè ìіñòà êîíêè. Ïðîòå íà êðóòèõ êèїâñüêèõ ïàãîðáàõ êîíі øâèäêî ñòîìëþâàëèñü і íå ìîãëè òÿãíóòè âàæêі âàãîíè ç ïàñàæèðàìè. Òîìó іíæåíåð âèðіøèâ çàïóñòèòè âóëèöÿìè Êèєâà îñòàííþ íîâèíêó єâðîïåéñüêîї òåõíі÷íîї Î. Øàëàєâ. Ïðîãóëÿíêà äóìêè – òðàìâàé ç åëåêòðè÷íèì (ôðàãìåíò) äâèãóíîì (Ç åíöèêëîïåäії). ІІ. Випишіть професійні слова, характерні для мовлення працівників транспортної галузі. Назвіть серед цих слів запозичені.

84 Користуючись довідкою, укладіть словнички для спеціалістів двох із названих професій. Доповніть ці словнички кількома власними прикладами.

Áóäіâåëüíèêè, õóäîæíèêè, ìóçèêàíòè, ëіêàðі. ДОВІДКА. Êîìïðåñ, àêâàðåëü, öåìåíò, ñèìôîíіÿ, ñòåòîñêîï*, êîòëîâàí, îêòàâà, áåòîí, ãàìà, öåãëà, ìîëüáåðò, íîòà, êðàí, ïàëіòðà, àñïіðèí, àêîðä, ðåöåïò, åñêіç.

*Ñòåòîñêîï – іíñòðóìåíò äëÿ âèñëóõîâóâàííÿ ñåðöÿ і ëåãåíіâ. 34

Лексикологiя. Фразеологiя

Терміни

С Словники

Òåðìіí – öå ñïåöіàëüíå ñëîâî, ÿêå âæèâàþòü äëÿ íàéìåíóâàííÿ êîíêðåòíîãî ïîíÿòòÿ ç ÿêîїñü ãàëóçі çíàíü. НАПРИКЛАД: ñèíòàêñèñ, îìîíіìè (ìîâîçíàâñòâî); ÷èñåëüíèê, êâàäðàò (ìàòåìàòèêà); öèòîïëàçìà, áàêòåðіÿ (áіîëîãіÿ); ðàóíä, ïåíàëüòі (ñïîðò). Îñíîâíà ñôåðà çàñòîñóâàííÿ òåðìіíіâ – íàóêîâèé òà îôіöіéíî-äіëîâèé ñòèëі. Òåðìіíè ïîÿñíþþòü ó òåðìіíîëîãі÷íèõ ñëîâíèêàõ, à íàéáіëüø óæèâàíі іç öèõ ñëіâ – і â òëóìà÷íîìó. Ó ñëîâíèêó òåðìіí ñóïðîâîäæóþòü ïîçíà÷êàìè. НАПРИКЛАД: ñïåö. (ñïåöіàëüíå ñëîâî), òåõ. (òåõíіêà), õіì. (õіìіÿ), ôіçê. (ôіçêóëüòóðà).

85 І. Запишіть терміни в чотири колонки: 1) математичні, 2) літературознавчі, 3) медичні, 4) спортивні.

Ìíîæåííÿ, àóò*, äіëüíèê, ïåðñîíàæ, êâàäðàò, ïîåìà, êóò, ñþæåò, õіðóðãіÿ, òàéì, іí’єêöіÿ, äðàìà, àíãіíà, êàçêà, òåðìîìåòð, ãðîñìåéñòåð. ІІ. З одним словом (на вибір) складіть і запишіть речення з однорідними членами.

* óò – ïåðåëіò ì’ÿ÷à, øàéáè çà ìåæó, óñòàíîâëåíó ïðàâèëàìè ãðè. *À

86 ЧОМУ ТАК?? Поміркуйте, чому в професійному мовленні зубного лікаря, учителя мови й агронома термін корінь матиме різне значення. Яке саме? 87 І. Прочитайте текст, визначте його стиль мовлення.

ÊÎÌÅÒÈ É ÌÅÒÅÎÐÈ ×àñ âіä ÷àñó íà íåáîñõèëі ç’ÿâëÿþòüñÿ êîìåòè òà ìåòåîðè. Êîìåòà – öå òіëî Ñîíÿ÷íîї ñèñòåìè, ùî ðóõàєòüñÿ íàâêîëî Ñîíöÿ äóæå âèòÿãíóòîþ îðáіòîþ. Ç íàáëèæåííÿì äî Ñîíöÿ â êîìåòè ç’ÿâëÿєòüñÿ õâіñò і ãîëîâà (ÿäðî). Õâіñò ñêëàäàєòüñÿ ç ãàçіâ і ÷àñòèíîê ïèëó, ùî âèëіòàþòü ç ðîçæàðåíîãî ÿäðà. Ìåòåîðàìè íàçèâàþòü òіëà, ÿêі ÷àñòî íå äîëіòàþòü äî ïîâåðõíі Çåìëі, çãîðàþ÷è â її àòìîñôåðі. Ìåòåîðíå òіëî, ùî äîñÿãëî ïîâåðõíі Çåìëі, íàçèâàþòü ìåòåîðèòîì (Ç ïіäðó÷íèêà). ІІ. Знайдіть терміни та обґрунтуйте доречність їх уживання. До якої групи слів (загальновживаних чи стилістично забарвлених) вони належать? ІІІ. З’ясуйте, чи вжито в тексті слова в переносному значенні. Якщо ні, то чим це можна пояснити?

Лексикологiя. Фразеологiя Хто зможе пригадати три слова, що належать до професійної лексики 8 88 музикантів? А хто добере ще більше таких слів?

89 Випишіть зі своїх підручників з математики, географії та природознавства по 2–3 терміни. Поясніть лексичне значення цих слів. З двома словами (на вибір) складіть і запишіть речення. 90 Виконайте завдання одного з варіантів (на вибір). ВАРІАНТ А. Напишіть невелике висловлення (6–8 речень) на одну з тем: «Як вирощують пшеницю», «Як будують кораблі», «Робота в космосі», «Як народжується малюнок», «Швидка допомога». Використайте професійні слова. ВАРІАНТ Б. Напишіть невелике висловлення (6–8 речень) «Професія моїх батьків» («Ким я мрію стати»). Використайте професійні слова, неологізми.

§ 10. ÄІÀËÅÊÒÍІ ÒÀ ÏÐÎÑÒÎÐІ×ÍІ ÑËÎÂÀ Ïðî ñëîâà, âëàñòèâі ìîâëåííþ æèòåëіâ ïåâíîї ìіñöåâîñòі, і ñëîâà, ÿêèõ âàðòî óíèêàòè â ñïіëêóâàííі, òà ïðî êóëüòóðó ìîâëåííÿ 91 А. Прочитайте діалектні слова та їхні літературні відповідники.

Äіàëåêòíі ñëîâà ґàçäà ëàêіòêè ôð ëêà

Ëіòåðàòóðíі âіäïîâіäíèêè ãîñïîäàð ëàñîùі ñîïіëêà

Б. Поміркуйте, слова якої колонки зрозумілі всім українцям і без словників. Які слова вживають лише жителі певної місцевості? В. Зробіть висновок про особливості діалектних слів

Діалектизми

Äіàëåêòíèìè (äіàëåêòèçìàìè) íàçèâàþòü ñëîâà, âëàñòèâі ìîâëåííþ ëèøå æèòåëіâ ïåâíîї ìіñöåâîñòі. Öі ñëîâà çäåáіëüøîãî íåçðîçóìіëі òèì, õòî æèâå â іíøіé ìіñöåâîñòі. НАПРИКЛАД: êîãóò (ïіâåíü), íåíüî (áàòüêî), áóçüêî (ëåëåêà), âèäіòè (áà÷èòè), ãîëèöі (ðóêàâèöі), âàðîø (ìіñòî), îðåëÿ (ãîéäàëêà).

Сти илістичні особ бливості

Äіàëåêòíі ñëîâà âèêîðèñòîâóþòü ïåðåâàæíî â ðîçìîâíîìó òà õóäîæíüîìó ñòèëÿõ. Ó õóäîæíіõ òåêñòàõ çà äîïîìîãîþ öієї ëåêñèêè ïåðåäàþòü ìіñöåâèé êîëîðèò, ñïåöèôіêó ïîáóòó.

Лексикологiя. Фразеологiя

Словник

Äëÿ ïîÿñíåííÿ çíà÷åíü äіàëåêòíèõ ñëіâ іñíóþòü ñïåöіàëüíі ñëîâíèêè äіàëåêòіâ. Ó òëóìà÷íèõ õ ñëîâíèêàõ äіàëåêòíі ñëîâà ïîäàþòü ç ïîçíà÷êîþ äіàë.

92 І. Прочитайте речення. Доберіть з довідки до виділених діалектних слів їхні літературні відповідники. З якою метою автори скористалися діалектними словами?

Âàòðà

×і÷êà

1. Ïіñëÿ âå÷åðі âîíè ç Àíäðієì äîâãî ãóòîðèëè (Ì. Îëіéíèê). 2. Çіðêè ìåðåõòіëè, ÿê çîëîòі ÷і‘÷êè (Â. Ñòåôàíèê). 3. Íàäâîðі çèìà, à ìåíі òàêà ôàéíà âåñíà ïðèñíèëàñÿ (Â. Ñòåôàíèê). 4. Ðîçâåëè ñåðåä äâîðó âàòðó é ãðіëèñÿ, à äåÿêі âàðèëè âå÷åðþ (Ìèðîñëàâ Іð÷àí). 5. Â ãëóõîìó òà âóçåíüêîìó ïðîâóëêîâі, ùî áóéíî çàðіñ áóð’ÿíàìè òà æàëèâîþ, íіêîëè íå áóâàє ñîíöÿ (Ñ. Âàñèëü÷åíêî). 6. Êðåìçëèêè, øêóáàíêè, êíèäëі – öå íàäçâè÷àéíî ñìà÷íі ñòðàâè ç áàðàáîëі, ÿêі ãîòóþòü íà Áóêîâèíі òà Çàêàðïàòòі (Іç æóðíàëó). 7. Ñòðіìêèìè ïëàÿìè, ãóñòèìè ëіñàìè ïðîáèðàëèñü, áðåëè ÷åðåç áóðõëèâі âåñíÿíі ïîòîêè (Â. Áàäóðóê). ІІ. Складіть і запишіть речення з двома виділеними словами (на вибір). ІІІ. Спишіть останнє речення і підкресліть у ньому члени речення.

Êâіòè, ãàðíà, âîãíèùå, ñòåæêà (ó ãîðàõ), êàðòîïëÿ, êðîïèâà, ãîâîðèòè. ДОВІДКА.

93 ЧОМУ ТАК? Поясніть, чому подані в першому рядку синоніми до іменника лелека називають діалектними словами, а в другому – загальновживаними.

1. Áóçüêî, áóøåëü, ãàéñòåð, áîöÿí, äçüîáóí. 2. Ëåëåêà, ÷îðíîãóç, áóñîë. 94 Прочитайте слова й поєднайте їх у синонімічні пари. Запишіть ці пари, ставлячи першим діалектне слово.

Ãàðíî, âàòðà, ïîäâіð’ÿ, âèâіðêà, ãîñïîäèíÿ, ëåãіíü, áіëêà, îá éñòÿ, ґàçäèíÿ, ïåðåëÿêàíèé, ãàðàçäè, ôàéíî, äîñòàòêè, ïàðóáîê, âîãíèùå, ïåðåïóäæåíèé. 95 Укладіть словничок діалектних слів (5–10 слів), які вживають у вашій місцевості або в місцевості, де проживають ваші знайомі, друзі. Доберіть до цих слів літературні відповідники. 37

Лексикологiя. Фразеологiя

Про осторічні слова

Çà îáñòàâèí íåâèìóøåíîї, ïåðåâàæíî ïîáóòîâîї, ðîçìîâè âæèâàþòü ïðîñòîðі÷íі ñëîâà. Äî íèõ íàëåæàòü:  ñëîâà, ïåðåêðó÷åíі, ñïîòâîðåíі ç ïîãëÿäó íîðì ëіòåðàòóðíîї ìîâè: ñþäîþ, òóòà, îõòîáóñ;  ñëîâà, ÿêèì âëàñòèâèé âіäòіíîê çíèæåíîñòі, çãðóáіëîñòі: ëÿïàòè (ãîâîðèòè), âèòðіùàòèñÿ, òåëåïåíü;  ðîñіÿíіçìè: ïîæàëóñòà, äî ñâіäàííÿ.

Сти илістичні особ бливості

Ïðîñòîðі÷íà ëåêñèêà õàðàêòåðíà äëÿ ðîçìîâíîãî ìîâëåííÿ. Її òàêîæ âèêîðèñòîâóþòü ó õóäîæíіõ òåêñòàõ äëÿ íåãàòèâíîї õàðàêòåðèñòèêè ïåðñîíàæіâ àáî äëÿ æàðòіâëèâîãî çàáàðâëåííÿ.

Просторічних слів варто уникати в повсякденному спілкуванні. 96 Прочитайте речення. Знайдіть просторічні слова й поясніть, з якою метою автори скористалися ними. Доведіть, що вживання таких слів у повсякденному спілкуванні є недоречним та свідчить про некультурність мовців.

1. Õòî âàñ, áîñÿöþãè, íà ÷óæó çåìëþ ïðîñèâ? Çàáèðàéòåñÿ, çëèäíі ÷îðòîâі! (Ì. Ñòåëüìàõ). 2. Ìè âñі õîäèìî ïî öüîìó äîìó ç ìîáіëàìè, áî ðîçãóáèìîñÿ (Є. Êîíîíåíêî). 3. Äàâàéòå, áàðèøíÿ, ïîæàðíó ñêîðіø! Ïîæàð! (Îñòàï Âèøíÿ). 4. ß âñå íіÿê äîïåòðàòè íå ìіã, ùî êðóòèòüñÿ Çåìëÿ, ìîâ êóëÿ êðóãëà (Á. Îëіéíèê). 97 СИТУАЦІЯ. Перебуваючи в транспорті, у магазині тощо, уважно дослухайтеся до мовлення тих, хто поруч. Чи вживають вони просторічні слова? Що ви порадили б тим, хто послуговується такими словами? 98 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Поміркуйте над словами Василя Сухомлинського: «Говорити скаліченою мовою – це все одно, що грати на розладнаній скрипці». Чи калічить мову суржик – змішування слів різних мов? 99 І. Спишіть, добираючи потрібне слово. Які слова називають паронімами?

1. Íàòàëêà íàâ÷àєòüñÿ â (ìóçè÷íіé, ìóçèêàëüíіé) øêîëі. 2. Òîáі ëè÷èòü (âîєííà, âіéñüêîâà) ôîðìà. 3. Öÿ êíèæêà – ïðî ÷àñè (âіéñüêîâîãî, âîєííîãî) ëèõîëіòòÿ. 4. Äðóçі éøëè (îñâіòëåíîþ, îñâі÷åíîþ) âóëèöåþ. 5. Ó ñâÿòà âóëèöі ìіñòà îñîáëèâî (ëþäÿíі, ëþäíі). 6. (Òàêòîâíà, òàêòè÷íà) ëþäèíà âìіє çàñïîêîїòè. 7. Áàáóñÿ âìіє (ëі÷èòè, ëіêóâàòè) òðàâàìè. 8. Äî àïòå38

Лексикологiя. Фразеологiя

êè òðåáà їõàòè â (ñóñіäíє, ñóñіäñüêå) ñåëî. 9. Öåé ïіäðó÷íèê ìîæå áóòè (êîðèñëèâèì, êîðèñíèì) äëÿ òåáå. ІІ. Доберіть синоніми до виділених слів.

100 Відредагуйте речення та запишіть. Скористайтеся поданою таблицею.

1. Ìåíі íåâäîáíî â òåáå ïðîñèòè. 2. Çäðàñòє, øàíîâíà Іðèíî Äìèòðіâíî! 3. Õòî ñüîãîäíі äіæóðíèé? 4. Êàíєøíî, ÿ äîïîìîæó òîáі. 5. ßêèé âêóñíèé ïèðіã! 6. Íàòàëöі ïîäàðóâàëè ñèðåíüîâі ÷îáіòêè.

ПРАВИЛЬНО íàïåâíî íåçðó÷íî çâè÷àéíî ñìà÷íî ÷åðãîâèé âèòîí÷åíèé (ãàðíèé)

НЕПРАВИЛЬНО íàâєðíî íåâäîáíî êàíєøíî âêóñíî äіæóðíèé іçÿùíèé

§ 11. ÔÐÀÇÅÎËÎÃІÇÌÈ Ïðî ëåêñè÷íå çíà÷åííÿ і ñèíòàêñè÷íó ðîëü ôðàçåîëîãіçìіâ òà ïðî êðàñó é áàãàòñòâî óêðàїíñüêîї ìîâè ПРИГАДАЙМО. Що таке лексичне значення слова?

101 А. Поясніть лексичні значення виділених фразеологізмів.

1. Ìèøêî ïèñàâ ÿê êóðêà ëàïîþ. 2. Äî íàéáëèæ÷îãî ñåëà áóëî ðóêîþ ïîäàòè. 3. Ó êіìíàòі íіäå і ÿáëóêó âïàñòè. 4. Ó ïèñüìîâіé ðîáîòі Äìèòðèêà ïîìèëîê áóëî ÿê çіðîê íà íåáі. Б. Замініть кожен з виділених фразеологізмів одним словом з таким самим значенням. Що при цьому втратять висловлювання? В. Зробіть висновок про роль фразеологізмів у мовленні.

Особ бливості фразео ологізмів

Ôðàçåîëîãіçìè – öå ñòіéêі ñïîëó÷åííÿ ñëіâ, ÿêі çà ëåêñè÷íèì çíà÷åííÿì äîðіâíþþòü îäíîìó ñëîâó (ñëîâîñïîëó÷åííþ). НАПРИКЛАД: áèòè áàéäèêè (ëåäàðþâàòè), ðóêîþ ïîäàòè (áëèçüêî), çà öàðÿ Ãîðîõà (äàâíî), ãàðÿ÷à ãîëîâà (çàïàëüíà, íåñòðèìíà ëþäèíà). 39

Лексикологiя. Фразеологiя

Лексичне значення фразеологізму не випливає з лексичного значення слів, з яких він складається. У фразеологізмах не можна замінювати одне слово іншим чи вилучати якесь слово. Синт таксична роль

Ôðàçåîëîãіçì є îäíèì ÷ëåíîì ðå÷åííÿ. НАПРИКЛАД: 1. Ñåðãіé ç Íàçàðîì ãëåêà ïîáèëè. 2. Âіòàëіé êèíóâñÿ òіêàòè ç ó óñіõ íіã.

Роль у мовленні

Ó õóäîæíіé ëіòåðàòóðі òà â ðîçìîâíîìó ìîâëåííі ôðàçåîëîãіçìè äîïîìàãàþòü âèðàçíіøå ïåðåäàòè ïåâíó äóìêó, âîíè ðîáëÿòü âèñëîâëåííÿ ÿñêðàâèì, îáðàçíèì, åìîöіéíèì.

Словник

Ëåêñè÷íå çíà÷åííÿ ôðàçåîëîãіçìіâ ìîæíà äіçíàòèñÿ ó ôðàçåîëîãі÷íèõ ñëîâíèêàõ.

102 І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Чим цікавий цей текст?

ÂÎÄÎÞ ÍÅ ÐÎÇËÈÒÈ Ìè ç Äìèòðîì òîâàðèøóєìî ùå ç ïåðøîãî êëàñó. Îäíîëіòêè êàæóòü, ùî íàñ íàâіòü âîäîþ íå ðîçіëëєø. І õî÷à ç Äìèòðîì іíêîëè êàøі íå çâàðèø, àëå ÿ íà öå çàïëþùóþ î÷і. Îñü і ìèíóëîї ñóáîòè ìè äîìîâèëèñÿ ïіòè âóäèòè ðèáó. ß і ÷åðâ’ÿêіâ íàêîïàâ, і âóäî÷êè ïðèãîòóâàâ, à òîâàðèø íàâіòü çà õîëîäíó âîäó íå áðàâñÿ. Î âîñüìіé ðàíêó ìè ìàëè çóñòðіòèñÿ áіëÿ êðèíèöі, àëå Äìèòðî ïðèéøîâ àæ ÷åðåç ïіâ ãîäèíè. ß ëèøå ðîçâіâ ðóêàìè. Ðèáîëîâëÿ âèÿâèëàñÿ âäàëîþ, ìè ñïіéìàëè áàãàòî êàðàñіâ. Ïіñëÿ îáіäó ïî÷àëè íàñóâàòèñÿ äîùîâі õìàðè, і ìè, óçÿâøè íîãè â ðóêè, çìóøåíі áóëè òіêàòè äîäîìó. Çëèâà íàñòóïàëà íàì íà ï’ÿòè, ìè äóæå ïðîìîêëè é çìåðçëè òàê, ùî çóá íà çóá íå ïîïàäàâ. Àëå âñå îäíî áóëè çàäîâîëåíі (Ç ïîñіáíèêà). ІІ. Випишіть фразеологізми та з’ясуйте їхнє лексичне значення за фразеологічним або тлумачним словником. Поясніть роль фразеологізмів у поданому тексті. Які з них увиразнюють риси людської вдачі? ІІІ. Який фразеологізм «заховався» на малюнку до тексту?

Лексикологiя. Фразеологiя

103 3 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Якби ви були художником, то який гумористичний малюнок намалювали б до одного з фразеологізмів, ужитих у тексті попередньої вправи? 104 І. Спишіть речення, замінюючи виділені слова синонімічними фразеологізмами (з довідки).

1. Ìîëîäèöі çàêðóòèëèñü ñåðåä õàòè òà âäàðèëèñü ëîáàìè äóæå ñèëüíî (Çà І. Íå÷óєì-Ëåâèöüêèì). 2. Ïîòîöüêèé çíàє, ÷èì çàêіí÷èòüñÿ òà íåðîçóìíà çàòіÿ çàïàëüíèõ, íåñòðèìíèõ ëþäåé, і íå ïіäå çà íèìè (Çà ß. Ñòåöþêîì). 3. Îäíàê íîâèíà âïàëà íåñïîäіâàíî, ðàïòîâî (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 4. Âîєâîäà îáìàíþâàâ îáîõ çìîâíèêіâ, äîêè íå çìіöíèâ îáîðîíó ôîðòåöі (Çà Ä. Ìіùåíêîì). 5. Äîêè íå ïðîâåäó ñâîїõ ëåëåê ó âèðіé, íå âіçüìóñÿ íі çà ùî! (Çà Ãð. Òþòþííèêîì). ІІ. Підкресліть фразеологізми як члени речення.

ßê ãðіì ç ÿñíîãî íåáà, âîäèòè çà íîñà, àæ ãîëîâè çàãóëè, àíі çà õîëîäíó âîäó, ãàðÿ÷і ãîëîâè. ДОВІДКА.

105 Прочитайте фразеологізми. Поясніть їхнє лексичне значення, усно замінивши одним словом (словосполученням). За потреби користуйтеся довідкою.

Íàêèâàòè ï’ÿòàìè, ðîçïðàâëÿòè êðèëà, â ïóõ і ïðàõ, êðîâ ç ìîëîêîì, ÿê ñíіã íà ãîëîâó, íàðîäèòèñÿ â ñîðî÷öі, ç êîìàðіâ íîñîê, ðîáèòè ç ìóõè ñëîíà, íàãðіòè ðóêè, íі ïàðè ç óñò, ñòåðòè â ïîðîøîê, êðîêîäèëÿ÷і ñëüîçè, íàáðàòè â ðîò âîäè, ñіç ôîâà ïðàöÿ*, äî ñüîìîãî ïîòó. ДОВІДКА. Óòåêòè, íàáèðàòè ñèëè, óùåíò, ãàðíèé (çäîðîâèé), ðàïòîâî, áóòè ùàñëèâèì, ìàëåíüêèé, ïåðåáіëüøóâàòè, íàæèòèñÿ, ìîâ÷àòè, çíèùèòè (ðîçáèòè âùåíò), íåùèðіñòü ïî÷óòòіâ, ìîâ÷àòè, ìàðíà ïðàöÿ, âèñíàæëèâî.

*Ñіç ôîâà ïðàöÿ (ðîáîòà) – íàäçâè÷àéíі çóñèëëÿ, ñïðÿìîâàíі íà äîñÿãíåííÿ ÷îãîñü, ÿêі íå äàþòü áàæàíèõ ðåçóëüòàòіâ; ùîñü íåïîñèëüíå.

106 ЧОМУ ТАК?? Поясніть, чому в першому пункті виділене сполучення слів є фразеологізмом, а в другому – ні.

1. ß âàñ âåäó íå äî ëåãêîї ïåðåìîãè! Öå áóäå äîñèòü òâåðäèé ãîðіøîê. 2. Äåíèñó ïîïàâñÿ òâåðäèé ãîðіøîê – íіÿê íå ìіã éîãî ðîçêîëîòè. 107 Складіть і запишіть по одному реченню з двома поданими сполученнями (на вибір), щоб ці сполучення виступали фразеологізмами. Підкресліть фразеологізми як члени речення. 41

Лексикологiя. Фразеологiя

Òâåðäà ðóêà, êðóòі ïîâîðîòè, òÿãòè êîòà çà õâîñòà, çíàéòè â êàïóñòі, ãàðÿ÷à ãîëîâà, ðîçáèòè ãëåêà, íà ãîëîâі õîäèòè, âèáèòè ç ðóê. 108 Випишіть з кожної пари сполучень фразеологізм. Свій вибір обґрунтуйте. Поясніть лексичне значення фразеологізмів, користуючись фразеологічним словником.

Ïåêòè ðàêè, ëîâèòè ðàêè; âîãîíü Ïðîìåòåÿ*, ÿñêðàâèé âîãîíü; ÿñêðàâà çіðêà, ÿê çіðîê íà íåáі; ñòð ëÿíèé ãîðîáåöü, ïіäñòðåëåíèé îëåíü; íàáðàòè â ðîò âîäè, íàáèðàòè âîäó; ÿê áіëêà â êîëåñі, ìàëåíüêà áіëî÷êà; ñêóøòóâàòè áåðåçîâîї êàøі, їñòè êàøó; çà öàðÿ Ãîðîõà, çà öàðÿ Îëåêñàíäðà ІІ. *Âîãîíü Ïðîìåòåÿ (ïðîìåòåїâ âîãîíü) – íåçãàñíå ïðàãíåííÿ äî äîñÿãíåííÿ âèñîêîї òà áëàãîðîäíîї ìåòè.

109 І. Доберіть з довідки до кожного з поданих фразеологізмів фразеологізм-синонім. Запишіть їх парами. За потреби скористайтеся фразеологічним словником.

ßê ï’ÿòå êîëåñî äî âîçà, ìîðå ïî êîëіíà, êóðè íå êëþþòü, ðîáèòè ç ìóõè ñëîíà, ïàñòè çàäíіõ, ðóêîþ ïîäàòè. Áóòè ó õâîñòі, õî÷ òðàâà íå ðîñòè, õî÷ ãðåáëþ ãàòè, ÿê òîðіøíіé ñíіã, íå çà ìîðÿìè, çãóùóâàòè ôàðáè. ДОВІДКА.

ІІ. Складіть і запишіть по одному реченню з такими антонімічними фразеологізмами: як кіт наплакав – хоч греблю гати.

110

І. Визначте, які слова пропущено у фразеологізмах.

Ïîêëàñòè çóáè íà ...; ìàëî êàøі ...; âèâîäèòè íà ÷èñòó ...; ÿáëóêó í äå ...; áðàòè áëèçüêî äî ...; ãðàòè ïåðøó ...; òîâêòè âîäó â ...; íå ÷óþ÷è çåìëі ïіä ...; ç’їñòè ïóä ...; áèòè ëèõîì îá ...; õî÷ ãðåáëþ ...; íàðîäèòèñÿ ïіä ùàñëèâîþ ...; òðèìàòè íîñà çà ...; íå áà÷èòè äàëі ñâîãî ...; êàçêà ïðî êóðî÷êó ...; ñіì ï’ÿòíèöü íà ... ІІ. Із двома поданими фразеологізмами (на вибір) складіть усно речення.

111 Хто зможе дібрати три фразеологізми зі словом голова? А хто чотири? А хто ще більше? Проведіть цей же конкурс з іншими словами, наприклад рука, нога, сніг, вогонь, сім. 112 Відгадайте, які фразеологізми «заховалися» на малюнках (с. 43). Поясніть лексичні значення цих висловів. З одним фразеологізмом складіть і запишіть речення. 42

Лексикологiя. Фразеологiя

113 І. Спишіть речення. Знайдіть фразеологізми й підкресліть їх як члени речення. З якою метою автори скористалися фразеологізмами у своїх творах?

1. Êàéäàøèõà ïðèêóñèëà ÿçèêà, àëå її ðîçáèðàëà çëіñòü. 2. Äæåðÿ îáõîäèâ ïàíñüêèé äâіð äåñÿòîþ âóëèöåþ (І. Íå÷óéËåâèöüêèé). 3. Ñåìåí ñòîÿâ íі â ñèõ íі â òèõ, òðèìàâ ó ðóêàõ òîðáèíó (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 4. Ìèíàє äåíü, òèæäåíü, ìіñÿöü, і ïіâðîêó çáіãëî çà âîäîþ (Ìàðêî Âîâ÷îê). 5. Òè áóäåø æèòü, ùå áóäåø òè ëþáèòè, òîïòàòè ðÿñò і ñëóõàòü ñîëîâ’ÿ (Îëåñü Ãîí÷àð). ІІ. Поясніть уживання розділових знаків.

ПРАВИЛЬНО äàðóéòå íà ñëîâі ãîâîðèòè ïðî Õèìèíі êóðè ñì øêè òà ïåðåñìіøêè áіñèêè ïóñêàòè êîëè ðàê ñâèñíå ñàì íà ñàì

НЕПРАВИЛЬНО íå â îáіäó ñêàçàíî ãîâîðèòè єðóíäó õіõîíüêè òà õàõîíüêè ñòðîїòü ãëàçêè ïіñëÿ äîæäіêà â ÷åòâåð ç ãëàçó íà ãëàç 43

Лексикологiя. Фразеологiя

114

Виконайте завдання одного з варіантів (на вибір).

ВАРІАНТ А. Складіть і запишіть розповідь (5–7 речень) на тему якогось фразеологізму (на вибір). ВАРІАНТ Б. Складіть і запишіть розповідь (5–7 речень) на довільну тему, використавши щонайменше два фразеологізми (на вибір).

§ 12. ÄÆÅÐÅËÀ ÔÐÀÇÅÎËÎÃІÇÌІÂ Ïðî òå, ÿê íàðîäæóþòüñÿ òà æèâóòü ôðàçåîëîãіçìè 115 Прочитайте вірш. Про який фразеологізм ідеться? Як автор пояснює його походження? Доведіть, що джерелом цього вислову є жива народна мова.

ÇÀÐÓÁÀÉ ÍÀ ÍÎÑІ Ãðèöü êàòàâñÿ íà ëüîäó, íå ñïèòàâøè ìàìè, Òà é ïîòðàïèâ ó áіäó: øóðõíóâ ç êîâçàíàìè. Ìàìèí ãíіâ õëîï’ÿ ìàëå ïàì’ÿòàє é äîñі: «Áèòü íå áèòèìó, àëå çàðóáàé íà íîñі!» Äèâíî öå áóëî ñïðèéìàòü õëîïöåâі ìàëîìó: «ßê? Íà íîñі çàðóáàòü? Ùå é ñîáі ñàìîìó?» Ìîæå, íèíі ñìіøíî âàì â òåïëіì äðóæíіì êîëі. Ãðèöü òåïåð ñìієòüñÿ é ñàì – Ãðèöü äàâíî âæå â øêîëі. Â ëіòãóðòîê âіí ñòàâ õîäèòü і çíàéøîâ ðîçãàäêó: Íіñ ïîõîäèòü âіä íîñèòü â íàøîìó âèïàäêó! Áî íîñèëè â ïðàâіêè* çà ñîáîþ âñþäè Ïàëè÷êè і äîùå÷êè íåïèñüìåííі ëþäè. І ÿê ìè â çàïèñíèêè âñå çàíîñèì ç âàìè, Òàê âîíè – íà äîùå÷êè, çâàíі â íèõ íîñàìè. Îòæå, âèðàç âèíèê òàì, à çáåðіãñÿ é äîñі. Öå, ÷èòà÷ó, é òè çàòÿì, çàðóáàé íà íîñі! Ä. Áіëîóñ *Ïðàâіê – ñòàðîäàâíі ÷àñè.

Лексикологiя. Фразеологiя

Äæåðåëà óêðàїíñüêîї ôðàçåîëîãії ÄÆÅÐÅËÎ

ÏÐÈÊËÀÄÈ

Æèâà íàðîäíà ìîâà

äàòè ãàðáóçà, îáëèçíÿ ïіéìàòè, ïіäêëàñòè ñâèíþ, êëіïàòè î÷èìà

Óñíà íàðîäíà òâîð÷іñòü

íі â êàçöі ñêàçàòè, íі ïåðîì îïèñàòè

Ìîâà ëþäåé ïåâíîї ïðîôåñії (òðóäîâîї äіÿëüíîñòі)

øèòå áіëèìè íèòêàìè, äàòè çàäíіé õіä, çàêëàñòè ôóíäàìåíò

Äàâíüîãðåöüêà ìіôîëîãіÿ, àíòè÷íà êóëüòóðà

âîãîíü Ïðîìåòåÿ, ñіç ôîâà ïðàöÿ, íèòêà Àðіàäíè, îëіìïіéñüêèé ñïîêіé

Áіáëіéíі âèñëîâè

íå îäíèì õëіáîì æèâå ëþäèíà, ñâÿòå ñіìåéñòâî, ìàííà íåáåñíà

Âèñëîâè âіäîìèõ ëþäåé

Êàðàþñü, ìó÷óñÿ, àëå íå êàþñü (Ò. Øåâ÷åíêî)

116 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Прочитайте фразеологізми та визначте джерело походження кожного з них.

1. Ãðàòè ïåðøó ñêðèïêó. 2. Ìàëî êàøі ç’їâ. 3. Âàâèëîíñüêå ñòîâïîòâîð ííÿ*. 4. Êàçêà ïðî ñîëîì’ÿíîãî áè÷êà. 5. Íàì ïîðà äëÿ Óêðàїíè æèòü (І. Ôðàíêî). 6. Íåñòè õðåñò. *Âàâèëîíñüêå ñòîâïîòâîð ííÿ – ïîâíå áåçëàääÿ, ãàðìèäåð, íåñòðèìíèé ãàëàñ, ìåòóøíÿ.

117 І. Прочитайте фразеологізми, поясніть їхнє значення. З мовленням людей якої професії пов’язано виникнення кожного з висловів?

Ñïіéìàòè íà ãà÷îê, ñòðèãòè ïіä îäèí ãðåáіíü, íà êîñìі÷íіé øâèäêîñòі, ïіäíÿòèñÿ íà êîñìі÷íó âèñîòó, ïîêëàñòè ïåðøó öåãëèíó, øòóðìóâàòè íåáî, ÿê ïî íîòàõ, çàêðó÷óâàòè ãàéêè, ñòðіëÿíèé âîâê, ñïóñêàòè íà ãàëüìàõ. ІІ. З двома фразеологізмами (на вибір) складіть і запишіть по одному реченню.

118 І. Поясніть лексичне значення поданих фразеологізмів. Що вам відомо про їхнє походження? Скористайтеся фразеологічним словником.

Àõіëëåñîâà ï’ÿòà, íèòêà Àðіàäíè, ñіç ôîâà ïðàöÿ, àâã єâі ñòàéíі, òàíòàëîâі ìóêè, ãîðäіїâ âóçîë. ІІ. З одним фразеологізмом (на вибір) складіть і запишіть речення.

Лексикологiя. Фразеологiя

119

І. Спишіть речення. Підкресліть фразеологізми як члени речення.

1. Òè á êðàùå ìàìі äîïîìіã, àíіæ áàéäèêè áèòè. 2. Þëÿ âіäïîâіäàëà íà çàïèòàííÿ ìîâ ïî íîòàõ. 3. Äåíèñ óâàæíî ïðèäèâëÿâñÿ òà ìîòàâ ñîáі íà âóñ. 4. Âèáà÷òå, àëå ÿ íå ïðèõèëüíèê ñіçіôîâîї ïðàöі! 5. Õëîïåöü çðîçóìіâ, ùî ïðîãîâîðèâñÿ, ñàì óïіéìàâñÿ íà ãà÷îê. 6. Ñëàâêî ç óñіõ íіã ïîì÷àâñÿ ó äâіð. ІІ. Позначте цифрою над кожним фразеологізмом джерело його походження: 1 – жива народна мова; 2 – мова людей певної професії (трудової діяльності); 3 – давньогрецька міфологія.

120 Складіть і запишіть розповідь (5–7 речень) про походження одного з фразеологізмів (на вибір).

Для вас, допитливі Чи знаєте ви, що до слова тікáти и можна дібрати аж 20 фразеологізмів? А хочете дізнатися, про кого й чому кажуть біла ворона? Багато цікавої та корисної інформації про фразеологізми можна знайти на сторінках книжок Антоніни Мовчун «Мовні скарби» та Віктора Ужченка «Народження і життя фразеологізму». Про те, що вас найбільше вразило в цих книжках, що сподобалося, розкажіть однокласникам.

§ 13. ÏÐÈÑËІÂ’ß, ÏÐÈÊÀÇÊÈ, ÊÐÈËÀÒІ ÂÈÑËÎÂÈ, ÀÔÎÐÈÇÌÈ Ïðî ðіçíîâèäè ôðàçåîëîãіçìіâ òà ïðî êðàñó é áàãàòñòâî óêðàїíñüêîї ìîâè ПРИГАДАЙМО. Що таке прислів’я і приказки?

121 І. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому прислів’я та поясніть, як вони характеризують кожного з персонажів. У чому полягає мудрість тітки Уляни?

ÇÀ ÕÎËÎÄÍÓ ÂÎÄÓ ÍÅ ÂІÇÜÌÅÒÜÑß Îé і öіêàâà æ òіòêà Óëÿíà! Öå íàøà ñóñіäêà. Ñêіëüêè âîíà çíàє ïðèñëіâ’їâ òà ïðèêàçîê. Ìîâà її òàê і ðÿñíіє íèìè: «Ëåãêî ãîâîðèòè, òà íå òàê ëåãêî çðîáèòè», «Õòî äîáðå їñòü, òîé äîáðå ðîáèòü», «Áåç äіëà ñëàáіє ñèëà», «Ïî÷àâ äіëî – ðîáè ñìіëî». І ïðàöþє âïðàâíî òіòêà Óëÿíà. Íà ãîðîäі â íåї ÷îãî òіëüêè íåìàє: і êàðòîïåëüêà, і ìîðêâî÷êà, і áóðÿ÷êè, і êâàñîëüêà... Ãàííóñÿ і ñîáі õî÷å òàê ãàðíî ïðàöþâàòè, ùîá і íà їõíüîìó ãîðîäі âñå äóøó âåñåëèëî. Òîäі é ïî÷èíàє êëèêàòè ñòàðøîãî áðàòà: 46

Лексикологiя. Фразеологiя

– Ìèêîëêî, äîïîìîæè ïðîïîëîòè êàïóñòó. À ó âіäïîâіäü ÷óє òіëüêè: – Ñîíöå ïå÷å, ÿ â õîëîäêó ïîñèäæó. Ïî÷óëà òіòêà Óëÿíà âіäïîâіäü Ìèêîëè, çàñìіÿëàñÿ òà é ñêàçàëà: – І çà õîëîäíó âîäó íå âіçüìåòüñÿ. Ìèêîëêà âñòàâ, óçÿâ ñàïó òà âñå æ ïіøîâ íà ãîðîä, áóðêíóâøè: «Áäæîëà æàëèòü æàëîì, à ÷îëîâіê – ñëîâîì» (Çà Ã. Íåõâîðîâñüêîþ). ІІ. Хто з персонажів сказав би: а) «Робота – не вовк, до гаю не втече»; б) «Бджола мала, а й та працює»? Пригадайте інші прислів’я про працю.

122

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Чому в народі кажуть, що без роботи день роком стає?

Ðіçíîâèäàìè ôðàçåîëîãіçìіâ є ïðèñëіâ’ÿ, ïðèêàçêè, êðèëàòі âèñëîâè, àôîðèçìè. НАПРИКЛАД: íå êàæè ãîï, ïîêè íå ïåðåñêî÷èø; âåëèêîìó êîðàáëþ – âåëèêå ïëàâàííÿ; êðàïëÿ êàìіíü òî÷èòü. А Афоризм

Àôîðèçì – öå êîðîòêèé âëó÷íèé âèñëіâ, ÿêèé âèðàæàє ÿêó-íåáóäü óçàãàëüíåíó äóìêó. Äëÿ àôîðèçìіâ õàðàêòåðíі ÿê çàâåðøåíіñòü äóìêè, òàê і ÿñêðàâіñòü ôîðìè її âèðàæåííÿ. НАПРИКЛАД: 1. Óêðàїíî ìîÿ, ìåíі â ñâіòі íі÷îãî íå òðåáà, òіëüêè á ãîëîñ òâіé ÷óòè і íіæíіñòü òâîþ áåðåãòè (À. Ìàëèøêî). 2. Íàéáіëüøèé ïðîÿâ ãåíіàëüíîñòі – ó çàñіÿíіé íèâі (Î. Äîâæåíêî).

Кр рилатий вислів

Êðèëàòèì íàçèâàþòü âèñëіâ, ÿêèé ñòàâ øèðîêî âæèâàíèì çàâäÿêè ñâîїé âèðàçíîñòі. НАПРИКЛАД: 1. Áîðіòåñÿ – ïîáîðåòå (Ò. Øåâ÷åíêî). 2. ß ìèñëþ – îòæå іñíóþ! (Ð. Äåêàðò). Äæåðåëîì áіëüøîñòі êðèëàòèõ âèñëîâіâ є ëіòåðàòóðíі òâîðè, Áіáëіÿ, ìіôîëîãіÿ.

123 I. Хто зможе відновити з поданих слів прислів’я чи приказки? Запишіть відновлені вислови. Поясніть зміст двох з них (на вибір).

1. Äіì, çãîäà, à íåçãîäà, áóäóє, ðóéíóє. 2. Õòî, äіëî, çà òèì, ðàíî, ïіäâîäèòüñÿ, âîäèòüñÿ. 3. Ì’ÿêî, òâåðäî, ñòåëå, òà, ñïàòè. 4. Ðàííі, à ïіçíі, ðîñó, ïòàøêè, ñëüîçè, ï’þòü, ëëþòü. 5. Íå ñòðàøíèé, ÷åðåäі, âîâê, äðóæíіé. 6. Êëîïîòó, áàáà, íå ìàëà. ІІ. Підкресліть антоніми, поясніть їхню роль у прислів’ях. Надпишіть, якими частинами мови є слова, що ви підкреслили.

Лексикологiя. Фразеологiя

124 Установіть відповідність між частинами прислів’їв. Відновлені прислів’я запишіть. Опишіть ситуації, у яких доречно вжити один з висловів (на вибір).

1 2 3 4

×àñ, ÿê âîäà, Çãàÿíîãî ÷àñó Ïðîñïèø âåñíîþ – Âіòåð íå ïіéìàєø,

À çàïëà÷åø çèìîþ. Á äèì íå çàõîâàєø. Â óñå âïåðåä òå÷å. Ã é êîíåì íå äîæåíåø.

125 Користуючись різними інформаційними джерелами, доберіть і запишіть по одному прислів’ю чи приказці на теми: «Книжка», «Хліб», «Навчання, наука», «Пори року, місяці». 126

І. Прочитайте афоризми. Поясніть, як ви їх розумієте.

1. Íàøà äóìà, íàøà ïіñíÿ íå âìðå, íå çàãèíå, îò äå, ëþäè, íàøà ñëàâà, ñëàâà Óêðàїíè (Ò. Øåâ÷åíêî). 2. Ìîæíà âèáðàòü äðóãà і ïî äóõó áðàòà, òà íå ìîæíà ðіäíó ìàòіð âèáèðàòè (Â. Ñèìîíåíêî). 3. ×óäîâà äóìêà âòðà÷àє ñâîþ öіííіñòü, êîëè âîíà ïîãàíî âèñëîâëåíà (Âîëüòåð). 4. Ñìіõ – öå ñîíöå: âîíî ïðîãàíÿє çèìó ç ëþäñüêîãî îáëè÷÷ÿ (Â. Ãþãî). ІІ. З одним з поданих висловів складіть і запишіть речення з прямою мовою. Два вислови (на вибір) вивчіть напам’ять.

127 Поясніть, як ви розумієте такі визначення: «Афоризм – це роман одним рядком», «Афоризми – це літературні делікатеси», «Афоризм – це мінімум слів, максимум змісту». 128

І. Прочитайте крилаті вислови. Який смисл закладено в кожному з них?

1. І ÷óæîìó íàó÷àéòåñü, é ñâîãî íå öóðàéòåñü! (Ò. Øåâ÷åíêî). 2. Êîæíà ãðóáіñòü ïî÷èíàєòüñÿ çі ñëàáêîñòі (Ñåíåêà). 3. Òå, ùî íåçðîçóìіëî, ïîòðіáíî ç’ÿñóâàòè (Êîíôóöіé). 4. Êðàñà âðÿòóє ñâіò. 5. Äîëÿ äîïîìàãàє ñìіëèâèì. 6. Ìàøèíà ÷àñó. ІІ. Придумайте ситуацію, у якій доречно було б ужити один з поданих висловів. ІІІ. Пригадайте кілька відомих вам крилатих висловів. Визначте їхнє джерело.

Лексикологiя. Фразеологiя

129 Поясніть значення крилатих висловів латинського походження. За потреби скористайтеся словниками.

1. Øâèäøå, âèùå, ñèëüíіøå! (Ñitius, altius, fortius!) 2. Òåððà іíêîãíіòà (terra incognita). 3. Ïîñòñêðèïòóì (post skriptum; P. S.). 4. Òàáóëà ðàñà (tabula rasa). 5. Âåòî (veto). 130 Складіть і запишіть невелику розповідь (6–8 речень), у якій доречно використайте один з поданих народних висловів. Доберіть до тексту заголовок. Якого стилю мовлення ви будете дотримуватися?

1. ßêà ïøåíèöÿ, òàêà é ïàëÿíèöÿ. 2. Íà ñîíöі òåïëî, à áіëÿ ìàòåðі äîáðå. 3. Áåç âîäè é áîðùó íå çâàðèø. 4. Ó ðåøåòі âîäè íå íàíîñèø. 5. І ìîðå ïî÷èíàëîñÿ ç êðàïëі. 6. Êîæíèé âіòåð ïî-ñâîєìó äìå. 7. Ùî íèíі óòå÷å, òå çàâòðà íå çëîâèø. 8. Õòî ëіòîì ïðàöþє, óçèìêó íå ãîëîäóє.

§ 14. ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß ÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ Ç ÒÅÌÈ «ËÅÊÑÈÊÎËÎÃІß. ÔÐÀÇÅÎËÎÃІß» 131 І. Прочитайте текст. Чи зацікавив він вас і чим саме? Що відображає його назва: тему чи основну думку?

ÄÈÄÆÅÉ* – ÐÎÁÎÒ Іç ñó÷àñíèìè òåõíîëîãіÿìè ìîæëèâî âñå. І ðîáîòè-ôóòáîëіñòè, ÿêі âëàøòîâóþòü çìàãàííÿ ìіæ ñîáîþ, і ðîáîòè-ñîáàêè òà ðîáîòè-êîòè, ÿêі ïðîãóëþþòüñÿ ç âàìè. Íåùîäàâíî âèíàõіäíèêè ñòâîðèëè åëåêòðîííîãî äèäæåÿ. Âèáèðàþ÷è ìóçè÷íі çàïèñè, öåé äèâîïðèñòðіé âèêîðèñòîâóє çâîðîòíèé çâ’ÿçîê ç òèìè, õòî ïðèéøîâ ïîòàíöþâàòè. Êîìï’þòåðèçîâàíèé äèäæåé âіäñòåæóє ðåàêöіþ ìîëîäі íà ìóçèêó é ïіäáèðàє àóäіîêîìïîçèöії âіäïîâіäíî äî æâàâîñòі ïóáëіêè. Âіí áà÷èòü ðîçòàøóâàííÿ ëþäåé ó çàëі, âèìіðþє øâèäêіñòü їõíüîãî ñåðöåáèòòÿ і íàâіòü îöіíþє, íàñêіëüêè âîíè àêòèâíі. Çà öèìè ðåçóëüòàòàìè ïðèñòðіé çìіíþє ìåëîäіéíіñòü, ðèòì і òåìï ìóçèêè, íå äàþ÷è ïóáëіöі 49

Лексикологiя. Фразеологiя

íóäüãóâàòè. Åëåêòðîííèé äèäæåé ìîæå íå òіëüêè äîáèðàòè êîìïîçèöії, à é ñêëàäàòè âëàñíі «òâîðè», êîìïîíóþ÷è òðåêè** (Іç æóðíàëó). * Äèäæåé – òîé, õòî âåäå ìóçè÷íó ïðîãðàìó íà äèñêîòåöі àáî íà ðàäіî. ** Òðåê – äîðіæêà ôîíîãðàìè, à òàêîæ ñàìà ôîíîãðàìà. ІІ. Виконайте завдання до тексту. 1. Випишіть у дві колонки по чотири слова: власне українські та запозичені. 2. Укажіть слова, які ввійшли в українську мову порівняно недавно. З чим це пов’язано? Чи можна вважати неологізмами слова робот і комп’ютер? 3. Знайдіть музичні терміни та професійні слова. Поясніть їхню роль у тексті. 4. Доберіть синоніми й антоніми до виділених слів. 5. Усно перекажіть прочитане, використовуючи виписані слова.

132 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Які технічні засоби з’явились останнім часом і як вони допомагають нам? 133 І. Доберіть до кожного з поданих фразеологізмів слово-синонім. За потреби користуйтеся словниками.

Íіäå ãîëöі âïàñòè – òіñíî. ßê êіò íàïëàêàâ, êðîâ ç ìîëîêîì, ó ÷îðòà íà áîëîòі, äàòè äðàëà, ïðàâèòè òåðåâåíі, ðîáèòè ç ìóõè ñëîíà, ñóøèòè ãîëîâó, çãóùóâàòè ôàðáè, âèáіëþâàòè çóáè, íà âåñü ãîëîñ. ЗРАЗОК.

ІІ. Доберіть усно з довідки до поданих фразеологізмів антоніми. Запишіть п’ять антонімічних пар фразеологізмів (на вибір).

ßê êіò íàïëàêàâ, âіëüíèé ïòàõ, ãíóòè ñïèíó, ç îäíîãî òіñòà, ïëèâòè çà òå÷ієþ, áà÷èòè äàëåêî, áðàòè áëèçüêî äî ñåðöÿ, ñïóñêàòèñÿ ç íåáà íà çåìëþ, ÿçèê ðîçâ’ÿçàòè, äóðèòè ãîëîâó, ÿê ÷åðåïàõà, ãîâîðèòè ðіçíèìè ìîâàìè, ïîïàñòè íà ñëèçüêå. ДОВІДКА. І êóðè íå êëþþòü, ïðèêóñèòè ÿçèê, âîäèòè íà ìîòóçöі, íå áðàòèñÿ çà õîëîäíó âîäó, â îäíó äóäêó ãðàòè, âèêðóòèòèñÿ ç õàëåïè, íå ç òîãî òіñòà êíèø, âèòàòè â íåáåñàõ, ïëèâòè ïðîòè òå÷ії, ç óñіõ íіã, íå áà÷èòè äàëі ñâîãî íîñà, õî÷ òðàâà íå ðîñòè, âіäêðèòè î÷і.

134 Складіть мовознавчу казку про те, як терміни, професіоналізми, діалектизми та просторічні слова приходили в гості до загальновживаних слів української літературної мови. Кого з них охорона могла не пропустити й чому? 135 Відредагуйте усно текст. Скористайтеся рубрикою «Культура мовлення», поданою на с. 51. 50

Лексикологiя. Фразеологiя

Ìîÿ íàéêðàùà ïîäðóãà – Íàòàëêà. Ìè âñіãäà ðàçîì õîäèìî äî øêîëè, áî æèâåìî íà ñóñіäñüêèõ âóëèöÿõ. Êîæíîãî òèæíÿ ïðîâіäóєìî áàáóñþ Îêñàíó, äîïîìàãàєìî їé âèìèòè ïîë, ïîñòіðàòè, ïðèíåñòè âîäè. Íàøà áàáóñÿ ÷óéíà, ëàãіäíà, âîíà âîëîäіє ðіäêèì äàðîì: óìіє ðîçïîâіäàòè öіêàâі áóâàëüùèíè.

РОЗРІЗНЯЙМО ‘ Ñóñіäíіé – ðîçòàøîâàíèé ïîðó÷, ïîáëèçó ÷îãîñü (ñóñіäíіé ðàéîí, ñóñіäíÿ øêîëà). Ñóñі‘äñüêèé – íàëåæíèé, âëàñòèâèé ñóñіäîâі (ñóñіäñüêèé õëîïåöü, ñóñіäñüêèé êіò). *** Ðіäêèé – 1) ÿêèé ïåðåáóâàє ó ñòàíі ðіäèíè (ðіäêèé áîðù); 2) ó ÿêîìó ñêëàäíèêè ðîçìіùåíі íåùіëüíî (ðіäêèé ëіñ). Ðі‘äêіñíèé – ÿêèé áóâàє, òðàïëÿєòüñÿ äóæå ðіäêî (ðіäêіñíèé òàëàíò, ðіäêіñíà êíèæêà). 136

САМООЦІНКА. Продовжте усно фрази.

1. Ïіä ÷àñ âèâ÷åííÿ òåìè «Ëåêñèêîëîãіÿ. Ôðàçåîëîãіÿ» ÿ íàâ÷èâñÿ (íàâ÷èëàñÿ) áàãàòî íîâîãî. Íàïðèêëàä... 2. Íàéöіêàâіøèì ïіä ÷àñ îïðàöþâàííÿ ìàòåðіàëó äëÿ ìåíå áóëî... 3. Ñâîї çíàííÿ ç òåìè ÿ á îöіíèâ (îöіíèëà) íà...

Ãîòóєìîñÿ äî êîíòðîëüíîãî îöіíþâàííÿ Виконайте тестові завдання. Перевірте виконання за допомогою відповідей у додатках

1. Ó ðå÷åííі «Âîíà õóòåíüêî ïіäâåëàñÿ, ïîêëàëà øèòâî íà òðàâó é êëóáî÷êîì ïîêîòèëàñÿ äî õàòè ïî êóõëèêà» âèäіëåíå ñëîâî є À íåîëîãіçìîì Á іñòîðèçìîì Â âëàñíå óêðàїíñüêèì ñëîâîì Ã çàïîçè÷åíèì ñëîâîì 2. Çàñòàðіëå ñëîâî (ñëîâà) óæèòî ó âàðіàíòі À Ðàíіøå ñóøèëè áîëîòà, à òåïåð ñóøàòü ãîëîâó: äå çíàéòè âîäó, ùîá ïîâåðíóòè æèòòÿ çàíàïàùåíіé ïðèðîäі (Ç ãàçåòè). 51

Лексикологiя. Фразеологiя

Á Îñîáëèâî ó ôàâîðі â íüîãî áóâ ìàëèé Ìàêîâåé. Éîìó ëåéòåíàíò äàðóâàâ ðіçíі ïіëüãè (Î. Ãîí÷àð). Â Ìîâ÷èòü ñîáîð. Íå âèäíî îáëóïëåíîñòі, іðæі íà áàíÿõ, íі÷ ñêðàäàє íà íüîìó âñі òðàâìè ÷àñó (Î. Ãîí÷àð). Ã Âèñîêі ñâі÷і â ñðіáíîìó òðèñâі÷íèêó ãîðіëè â êíÿæіé ëîæèöі äî ãëèáîêîї íî÷і (Ï. Çàãðåáåëüíèé). 3. Çàïîçè÷åíèìè є âñі ñëîâà â ðÿäêó À ïіöà, îñâіòà, ñïîðò Á õîêåé, îïåðà, ìåòðî Â òåàòð, ñóíèöі, ïëîìáіð Ã ìðіÿòè, іí’єêöіÿ, òîííà 4. Ïîäâîєíі áóêâè òðåáà ïèñàòè â îáîõ ñëîâàõ ðÿäêà À õîá..і, іí..îâàöіÿ Á âàí..à, áàðîê..î Â ñïàãåò..і, Îäіñ..åé Ã ãîë..àíäñüêèé, òîí..à 5. Áóêâó è òðåáà ïèñàòè íà ìіñöі ïðîïóñêó â îáîõ ñëîâàõ ðÿäêà À Àðãåíò..íà, ïð..íòåð Á ã..ðëÿíäà, Áðàç..ëіÿ Â ðîóì..íã, ïàð..çüêèé Ã ä..ðåêòîð, àóä..єíöіÿ 6. Іñòîðèçìàìè є âñі ñëîâà â ðÿäêó À äâîðÿíèí, æîðíà, ïåðñò Á êîëü÷óãà, âåðåòåíî, êîøîâèé Â ðåêòè, ïîìіùèê, ñі÷îâèê Ã æóïàí, çðіòè, áîÿðèí 7. Ñòèëіñòè÷íî çàáàðâëåíèìè є âñі ñëîâà â ðÿäêó À ïàðëàìåíòàð, îçåðî, ôîòîñèíòåç Á ñëîâîòâіð, çâіðÿòêî, òðàìâàé Â іíіöіþâàòè, äîäàíîê, æàäíþãà Ã øâèäêî, ôîíåòèêà, ëåäàùî 8. Àíòîíіìі÷íîþ є ïàðà ôðàçåîëîãіçìіâ À óçÿòè ÷åðåç êðàé – óçÿòè çà ãîðëî Á ãðіòè ÷óáà – âèñêî÷èòè íà ñóõå Â áèòè ëèõîì îá çåìëþ – ïîâіñèòè ãîëîâó Ã ñêëàñòè ðóêè – áðàòè íîãè â ðóêè 52

Лексикологiя. Фразеологiя

9. Óñòàíîâіòü ñèíîíіìі÷íі ïàðè (îäèí ôðàçåîëîãіçì є çàéâèì). 1 2 3 4

Ñëîâî îáìàíóòè âèãàäàòè íåäîðå÷íî áåçïåðåøêîäíî

À Á Â Ã Ä

Ôðàçåîëîãіçì óòåðòè íîñà ç іíøîї îïåðè îáâåñòè êðóã ïàëüöÿ âèñìîêòàòè ç ïàëüöÿ ÿê ïî ìàñëó

10. Ñêëàäіòü ïî îäíîìó ðå÷åííþ ç òåðìіíîì і äіàëåêòíèì ñëîâîì. ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Що вивчає лексикологія та фразеологія? 2. Які слова називають запозиченими, а які – власне українськими? Наведіть приклади. 3. Поясніть, чому лексика перебуває в стані безперервних змін. Чим застарілі слова відрізняються від неологізмів? Наведіть приклади. 4. Поясніть відмінність між архаїзмами та історизмами. Яка роль цих слів у мовленні? 5. Розкажіть про поділ слів на загальновживані й стилістично забарвлені. Наведіть приклади. 6. Які слова називають діалектними? Поясніть їхню роль у художніх текстах. 7. Які слова називають професійними, а які – термінами? Наведіть приклади. 8. Що таке фразеологізми? Наведіть приклади. 9. Які є джерела українських фразеологізмів? 10. Назвіть орфограми, пов’язані зі словами іншомовного походження.

Îá’єäíàéòåñÿ â ãðóïè. Ïðèäóìàéòå òà ðîçіãðàéòå â ðîëÿõ ðåêëàìíèé ðîëèê (ñöåíêó) íà îäíó ç ïîäàíèõ òåì. 1. НОВІ СЛОВА Öÿ ðåêëàìà ìàє ðîçïîâіñòè ïðî íîâі ñëîâà òà ñïðèÿòè їõíüîìó äîðå÷íîìó âæèâàííþ â ìîâëåííі. 2. ПЕРЛИНИ ФРАЗЕОЛОГІЇ Öÿ ðåêëàìà ìàє ïåðåêîíàòè â òîìó, ùî ôðàçåîëîãіçìè ðîáëÿòü íàøå ìîâëåííÿ âèðàçíіøèì і ÿñêðàâіøèì. 53

Словотвiр. Орфографiя

Ñëîâîòâіð – öå ðîçäіë íàóêè ïðî ìîâó, ùî âèâ÷àє ñïîñîáè é îñîáëèâîñòі òâîðåííÿ ïîõіäíèõ ñëіâ.

§ 15. ÇÌІÍÞÂÀÍÍß І ÒÂÎÐÅÍÍß ÑËІÂ Ïðî ïîõіäíі é íåïîõіäíі ñëîâà, à òàêîæ ïðî òâіðíі ñëîâà ÿê áàçó äëÿ òâîðåííÿ íîâèõ ñëіâ ПРИГАДАЙМО. Які є значущі частини слова? Що таке основа слова?

137 А. Поміркуйте, яке зі слів кожної пари виникло раніше, а яке утворено від нього.

Ñíіã – ñíіãîâèé; õîäèòè – çàõîäèòè; êíèãà – êíèãàðíÿ. Б. Яке зі слів кожної пари, на вашу думку, називають похідним? Чому? В. Зробіть висновок про те, чим похідні слова відрізняються від непохідних.

Непохідні Н слова

Похідні слова

Ðîçðіçíÿєìî íåïîõіäíі é ïîõіäíі ñëîâà. Íåïîõіäíі ñëîâà є ïåðâèííèìè, îñîáëèâîñòі їõíüîãî âèíèêíåííÿ çàãóáèëèñü ó âіêàõ, ïîõîäæåííÿ íå ìîæíà ìîòèâóâàòè іíøèìè ñëîâàìè. Íåïîõіäíі ñëîâà çäåáіëüøîãî íå ìàþòü ñóôіêñіâ і ïðåôіêñіâ. Ïîõіäíі ñëîâà óòâîðåíî íà áàçі іíøèõ ñëіâ. НАПРИК ЛАД, ñëîâî çèìîâèé óòâîðèëîñÿ âіä ñëîâà çèìà; ñíіãîâèê – âіä ñíіã. Ïîõіäíі ñëîâà çäåáіëüøîãî ìàþòü ñóôіêñè àáî ïðåôіêñè. ПОРІВНЯЙМО: Íåïîõіäíі ñëîâà øêîëà ÿáëóêî áіãòè

Ïîõіäíі ñëîâà øêîëÿð ÿáëó÷íèé ïåðåáіãòè

Деякі похідні слова не мають суфіксів або префіксів. НАПРИКЛАД: хід ід (утворено від ходити), крикк (утворено від кричати). 138 І. ЧОМУ ТАК?? Поясніть, чому слова першої групи вважаємо похідними від іменника земля, а другої – формами цього іменника.

1. Çåìëÿ – çåìåëüêà, çåìëÿíèé. 2. Çåìëÿ – çåìëі, çåìëåþ. ІІ. Провідміняйте усно іменник вишня я в однині, а також утворіть від нього два похідних слова. У якому випадку маємо словозміну, а в якому – словотворення?

Словотвiр. Орфографiя

139 Випишіть послідовно слова у дві колонки: 1) непохідні; 2) похідні. Виділені слова розберіть за будовою.

Äåíü, îñіííіé, íîãà, ñïіâàê, іêðà, ïàðê, ïåðåõіä, ðàêåòà, êіíîòåàòð, îêåàí, ïàñîâèùå. КЛЮЧ. Підкресліть у словах першої колонки першу букву. Якщо завдання виконано правильно, то з підкреслених букв прочитаєте назву річки.

Твірне слово

Ñëîâî, âіä ÿêîãî òâîðÿòü іíøå ñëîâî, íàçèâàþòü òâіðíèì. НАПРИКЛАД: âіòåð  âіòåðåöü. òâіðíå

140 І. Спишіть. Доведіть, що в кожній парі перше слово є твірним для другого. Позначте суфікси та префікси, за допомогою яких утворено похідні слова.

ЗРАЗОК.

Ìàëèíà  ìàëèíîâèé.

Ìåä  ìåäîê; ïèñàòè  âèïèñàòè; çåëåíèé  çåëåíіòè; ïåêòè  ïå÷èâî; âåñåëèé  âåñåëêà; ëіñîê  ëіñî÷îê. ІІ. У якому слові під час словотворення відбулося чергування звуків?

141 І. Визначте, яке слово в парі є твірним. Спишіть і проведіть стрілку від твірного слова до похідного.

Ñìîðîäèíîâèé, ñìîðîäèíà; ëіä, ëüîäîê; íàéêðàùèé, êðàùèé; ñâіòèòè, çàñâіòèòè; æîâòèé, æîâòіòè; øàõіñò, øàõè. ІІ. У якому слові під час словотворення відбулося чергування звуків?

142 СИТУАЦІЯ. Уявіть, що ви прийшли до поліклініки на медогляд. Тут на дверях прикріплено таблички з назвами різних спеціалістів. Що означають ці назви? Як вони утворилися? За потреби скористайтеся поданою нижче довідкою.

Ïåäіàòð

Ñòîìàòîëîã

Íåâðîïàòîëîã

Îôòàëüìîëîã

Äåðìàòîëîã

Êàðäіîëîã

Ïåä – ãðåö. äèòèíà; ...іàòðіÿ – ãðåö. ëіêóâàííÿ; ...ëîã – ãðåö. íàóêà, ñëóæèòåëü íàóêè; ñòîìàòî – ãðåö. ðîò; íåâðî – ãðåö. íåðâ; ïàòî – ãðåö. áіëü; îôòàëüìî – ãðåö. î÷íèé; äåðìàòî – ãðåö. øêіðà; êàðäіî – ãðåö. ñåðöå. ДОВІДКА.

Словотвiр. Орфографiя

143 Хто зможе дібрати: 1) три прикметники на позначення кольору, які утворено від назв овочів або фруктів; 2) два синоніми до прикметника синій, які утворено від назв рослин? 144 1. Поміркуйте, від якого слова утворено іменник лісовикк – від лісс чи лісовий. А іменник приказка – від казка чи приказувати? 2. Удумайтеся в значення непохідних тепер слів погріб, народ, неділя, макітра. Які значущі частини виділялися колись у коренях цих слів? 145 І. Прочитайте гумореску. Які суфікси надали виділеним словам емоційної виразності? Спробуйте замінити ці слова іменниками мама, тато, малий, хлопець. Що втратить текст від такої заміни?

ÏÎÄÀÐÓÍÎÊ Ìàìі â äåíü íàðîäæåííÿ äîäîìó Â ïîäàðóíîê ôåí ïðèíіñ òàòóñü. Ðîçäèâèâñü éîãî ìàëåíüêèé Ðîìà І íà êóõíþ äî ìàòóñі – øóñòü. – Ìàìî÷êî! Іäè ñêîðіø â êіìíàòó, – Ðàäèé õëîï÷èê їé ñåêðåò âіäêðèâ, – Ïîäèâèñÿ, òàì äëÿ òåáå òàòî Ïèëîñîñ íà ãîëîâó êóïèâ. Ñ. Ãðèöåíêî ІІ. Спишіть гумореску. Знайдіть похідні слова й розберіть їх за будовою. ІІІ. Утворіть по одному слову від іменників мама й тато. Запишіть слова парами, позначте твірну основу. Поставте усно іменник мама у формі давального відмінка однини та множини.

146 І. Виберіть з поданих слів і запишіть спочатку різні форми іменників річка, ліс, море, а потім – похідні від цих іменників слова.

Ðіêîþ, ïðàëіñ, çà ëіñîì, ðі÷å÷êà, ëіñîê, ìîðåì, íà ðі÷öі, ìîðÿìè, ëіñè, ìîðÿê, ðі÷êîâèé, ìîðñüêèé. ІІ. Запишіть три форми іменника журавель та утворіть від цього слова два нові слова. Позначте корені, префікси й суфікси в утворених словах.

147 Визначте, яке з наведених у дужках слів є твірним для виділеного. Запишіть відповідні слова парами й розберіть за будовою виділені слова.

1. Çåëåíêóâàòèé (çåëåíèé, çåëåíіòè, çåëåíêà). 2. Íі÷åíüêà (ïåðåíî÷óâàòè, íі÷íèê, íі÷). 3. Îñâіòèòè (ñâіòàíîê, ñâіòèòè, îñâіòëåííÿ). 4. Íî÷óâàòè (ïåðåíî÷óâàòè, íі÷, íі÷íèê). 5. Ïðèõîäèòè (ïåðåõіä, ñõіäöі, õîäèòè). 56

Словотвiр. Орфографiя

§ 16. ÎÑÍÎÂÍІ ÑÏÎÑÎÁÈ ÑËÎÂÎÒÂÎÐÅÍÍß Ïðî òå, ÿê óòâîðþєìî ïîõіäíі ñëîâà, ïðî íàçâè îñіá çà ïðîôåñієþ òà ñëîâîòâіðíèé ëàíöþæîê ПРИГАДАЙМО. Що таке префікс і суфікс?

148

А. Розгляньте групи слів.

1. Íåñòè  ïіäíåñòè. 2. Ëèñòÿ ïàäàє  ëèñòîïàä.

3. Ëіñ  ëіñîâèé.

Б. Поміркуйте, у чому полягає особливість творення виділених слів кожної групи. В. Зробіть висновок про різноманітність способів творення слів в українській мові.

Ñïîñîáè ñëîâîòâîðåííÿ Íàçâà Îñîáëèâîñòі Ïðèêëàäè ñïîñîáó òâîðåííÿ õîäèòè  çàõîäèòè Ïðåôіêñàëüíèé Ïðèєäíàííÿ ïðåôіêñà äî âñüîãî êàçàòè  ïåðåêàçàòè ñëîâà Ñóôіêñàëüíèé

îñіíü  îñіííіé Ïðèєäíàííÿ ñóôіêñà äî òâіðíîї ïіäëèâà  ïіäëèâêà îñíîâè

Ïðåôіêñàëüíîñóôіêñàëüíèé

à íèê Îäíî÷àñíå ïðèєä- ðóêàâ  íàðóêàâ å ñòâî íàííÿ ñóôіêñà òà ðîáèòè  íåðîá ïðåôіêñà äî òâіðíîї îñíîâè

Áåçàôіêñíèé

Âіäêèäàííÿ ïóñê (âіä ïóñêàòè) âіä òâіðíîãî ñëîâà áëàêèòü (âіä áëàêèòíèé) ïðåôіêñіâ, ñóôіêñіâ, çàêіí÷åíü

Ñêëàäàííÿ îñíîâ (àáî ñëіâ)

Ïîєäíàííÿ äâîõ і áіëüøå îñíîâ (àáî ñëіâ) ÷è їõíіõ ÷àñòèí

áóäìàòåðіàëè ñàëîí-ïåðóêàðíÿ âіäåîêàðòà

Àáðåâіàöіÿ (àáðåâіàòóðè)

Ïîєäíàííÿ іíіöіàëüíèõ (ïî÷àòêîâèõ) áóêâ äåêіëüêîõ ñëіâ

ЄÑ (Єâðîïåéñüêèé Ñîþç) ÒÞÃ (òåàòð þíîãî ãëÿäà÷à) ÇÍÎ

Ïåðåõіä ñëіâ ç îäíієї ÷àñòèíè ÷åðãîâèé ìîâè â іíøó

ïðèêìåòíèê (÷åðãîâèé ó÷åíü) іìåííèê (÷åðãîâèé çàéøîâ ó êëàñ) 57

Словотвiр. Орфографiя

С Словники

Äіçíàòèñÿ ïðî ñïîñіá òâîðåííÿ ñëîâà ìîæíà çі ñëîâîòâіðíîãî ñëîâíèêà.

149 Прочитайте ребуси. Визначте, від яких слів і за допомогою яких значущих частин утворено слова-відгадки. Яким способом?

150 Запишіть слова в таблицю за зразком. Обґрунтуйте спосіб творення слів другої колонки.

Òâіðíå ñëîâî

Ïîõіäíå ñëîâî

Ñïîñіá ñëîâîòâîðåííÿ

áåðåçà

áåðåçîâèé

ñóôіêñàëüíèé

Êàëà÷  êàëà÷èê; ëèïà  ëèïîâèé; ãàðíèé  ïðåãàðíèé; çåëåíіøàòè  ïîçåëåíіøàòè; îöіíèòè  íåîöіíåííèé; ðîñà (áåç ðîñè)  áåçðîñÿíèé; çåëåíèé  çåëåíü; âіäõîäèòè  âіäõіä.

Не кожне слово, яке має і префікс, і суфікс, утворено префіксально-суфіксальним способом. ПОРІВНЯЙМО: підказ + ува + ти (від підказати) – суфіксальний;  за + мовчати (від мовчати) – префіксальний;  по + мешк + ання (від мешкати) – префіксально-суфіксальний. 151 ЧОМУ ТАК?? Поясніть, чому правильно вважати, що перше слово утворено префіксальним способом, а друге – префіксально-суфіксальним, хоча обидва слова мають і суфікс, і префікс.

1. Íåïîêіðíèé (ïðåôіêñàëüíèé ñïîñіá). 2. Áåçñîðîìíèé (ïðåôіêñàëüíî-ñóôіêñàëüíèé ñïîñіá). 152 І. Запишіть слова в три колонки залежно від способу словотворення: 1) префіксальний; 2) суфіксальний; 3) префіксально-суфіксальний.

Ïðàáàòüêіâùèíà, âіðøîâèé, ïðèñêîðåííÿ, áіëóâàòèé, îáãîðîäèòè, íåõèòðèé, ãàðáóçèùå, ãîëîñíèé, ãіëëÿñòèé, íàäâіðíèé. ІІ. Доберіть до виділеного слова спочатку два спільнокореневих, а потім – дві форми цього слова.

Словотвiр. Орфографiя

153 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть однією рискою слова, утворені префіксальним способом, а двома рисками – суфіксальним.

1. Ïіäíÿëèñÿ êðèëà ñîííèõ âіòðÿêіâ і ÷åðåøíþ áіëó âіòåð ðîçáóäèâ... (Ì. Ðèëüñüêèé). 2. Ïðèéøëà âåñíà øóìèòü Äåñíà òà õâèëі ðîçãàíÿє (Ì. Êîíîíåíêî). 3. Çãàñàє äåíü íà òèõîìó êðèëі ïëèâå áàãàòòÿ ñîíÿ÷íå âñå íèæ÷å (À. Ìàëèøêî). ІІ. Утворіть від виділених слів нові суфіксальним способом (усно). и утворити п’ять похідних слів за допо154 Хто зможе від дієслова писати могою різних префіксів? А хто утворить ще більше таких слів?

155 І. Прочитайте виразно вірш. Знайдіть звертання, визначте, у якому відмінку вони стоять.

ÃÎÑÒÈÍÍÀ ÕÀÒÀ Òåñëÿðå, òåñëÿðå, çáóäóé ìåíі õèæêó â çåëåíіì ñàäî÷êó, â êâіòó÷іì çàòèøêó. Çìóðóé ìåíі, ìóëÿðå, ïі÷ òà ðіâíåíüêî, ùîá â õàòі çèìîþ áóëî âñіì òåïëåíüêî. Òè ñïðàâ ìåíі, ñòîëÿðå, äâåðі é âіêîíöÿ, ïîðіã âіä äîðîãè, à âіêíà âіä ñîíöÿ. À òè ìåíі, ñêëÿðå, âñòàâ ñêëî ÿñíå â ðàìêó, àáè ìåíі ñîíöå ñâіòèëî âіä ðàíêó. Êîâàëþ, êîâàëþ, çãîòîâ ìåíі êëþ÷èê, і ñèëüíі çàâіñè, é çàìî÷îê áëèñêó÷èé. ß áóäó ðàíåíüêî çàìîê âіäìèêàòè, ùîá âè íå ìèíàëè ãîñòèííîї õàòè. Ì. Ïіäãіðÿíêà ІІ. Знайдіть у тексті назви осіб за професією. Поміркуйте, від яких слів вони утворені, та вкажіть спосіб словотворення.

156 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Яка з професій, на вашу думку, вимагає більшої відваги: дресирувальник хижих звірів чи космонавт? Що потрібно знати й уміти, щоб стати дресирувальником чи космонавтом? 157 І. Утворіть від поданих слів суфіксальним способом назви осіб за професією чи видом діяльності (чоловічого й жіночого роду). Утворені слова запишіть, виділіть у них суфікси.

Àïòåêà, ìóçèêà, ïàðàøóò, ôіíàíñè, ãóìîð, äðåñèðóâàòè, åêîíîìіêà, ìàñàæ, ñöåíàðіé. ІІ. Напишіть твір (5–7 речень), який починався б словами «Люди різних професій не можуть обійтись одне без одного». Використайте назви професій.

Словотвiр. Орфографiя – Петрику, як називається людина, яка пасе гусей? – Гусар. Цікаво, а як би Петрик назвав людину, яка пасе корів? А верблюдів?

158 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розподіліть між собою подані групи слів. Від яких слів вашої групи можна утворити іменники безафіксним способом? Випишіть ці слова й утворіть від них такі іменники. Обміняйтеся зошитами й перевірте одне в одного правильність виконання. ЗРАЗОК.

Âіäëіòàòè  âіäëіò; öâіëèé  öâіëü.

ГРУПА 1. Íàãëÿäàòè, âèõîäèòè, âіäìіííèé, áîëіòè, âіäòèñêàòè, þíèé, ãíèëèé, çóñòðі÷àòè. ГРУПА 2. Äîãëÿäàòè, âèñîòà, äîáèðàòè, ìîêðèé, çåëåíèé, ïðîïóñêàòè, ñîëîäêèé, ïåðåêàçóâàòè. 159 Спишіть речення. Підкресліть виділені слова відповідно до їхньої синтаксичної ролі. Визначте частину мови цих слів та спосіб їхнього творення.

1. Ñòàðèé çãàäàâ ñâîþ Âîëèíü і âîëþ ìîëîäóþ (Ò. Øåâ÷åíêî). 2. Òàì, ó äèòÿ÷іé, íå ñâіòèëîñÿ, àëå âіäáëèñêè çàãðàâ êèäàëè êðіçü âіêíî øèðîêó ñìóãó ÷åðâîíóâàòîãî ñâіòëà (Þ. Ñìîëè÷). 3. Ñïіâàëà ìàòè êîëèñêîâó, â äèòÿ â÷àðîâóâàëà ìîâó (Ä. Ïàâëè÷êî). 160 Складіть і запишіть речення зі словами черговий й (прикметник) і черговий й (іменник); військовий й (прикметник) і військовий й (іменник). 161 Об’єднайтеся в групи й дослідіть, з яких словосполучень утворилися подані слова. Виграє та група, яка правильно пояснить походження більшої кількості слів.

Äîáðèâå÷іð, ñüîãîäíі, ï’ÿòñîò, ìàáóòü, òðèäöÿòü, òîðіê. Словотвірний ла анцюжок

Ñóêóïíіñòü ñïіëüíîêîðåíåâèõ ñëіâ, ðîçìіùåíèõ ó òàêіé ïîñëіäîâíîñòі, ó ÿêіé âîíè óòâîðþâàëèñÿ, ñòàíîâèòü ñëîâîòâіðíèé ëàíöþæîê. Êîæíå ïîïåðåäíє ñëîâî є òâіðíèì äëÿ íàñòóïíîãî. НАПРИКЛАД: ó÷èòè  ó÷èòåëü  ó÷èòåëüñüêèé   ïî-ó÷èòåëüñüêè.



ËІÄ ëüîäîâèêîâèé

ëüîäîâèé



ëüîäîâèê



Словотвiр. Орфографiя

162 Розгляньте словотвірні ланцюжки. Доведіть, що кожне наступне слово в ланцюжку утворено від попереднього. Яким способом?

1. Çåðíî  çåðíÿòà  çåðíÿòêà  çåðíÿòêîâèé. 2. Äîù  äîùîâèé  äîùîâèê. 3. Äîñëіäèòè  äîñëіä  äîñëіäíèé  äîñëіäíèê. 163 Утворіть словотвірні ланцюжки зі слів кожної групи. Правильність виконання перевірте за словотвірним словником.

Ëіñîâè÷îê, ëіñ, ëіñîâèê; çëî, çëîáà, çëîáëèâèé; äåñÿòü, äåñÿòêà, äåñÿòêîâèé; âіòåð, âіòðèëî, âіòðèëüíèé; äîòèêàòèñÿ, äîòèê, äîòèêîâèé. 164 Розгляньте словотвірні ланцюжки. Розкажіть, як в українській мові виникли слова продажність і продавчиня. Визначте спосіб словотворення всіх похідних слів.

ïðîäàíèé ïðîäàæ äàòè

ïðîäàæíèé

ïðîäàæíіñòü

ïðîäàòè ïðîäàâåöü ïðîäàâàòè

ïðîäàâ÷èíÿ

Ñëîâîòâіðíèé ðîçáіð Ïîñëіäîâíіñòü ðîçáîðó 1. Âèçíà÷èòè òâіðíå ñëîâî. 2. Âèçíà÷èòè ïðåôіêñè, ñóôіêñè, çà äîïîìîãîþ ÿêèõ óòâîðåíî ñëîâî (ÿêùî є). 3. Âèçíà÷èòè ñïîñіá ñëîâîòâîðåííÿ. Словотвірному розбору підлягають лише похідні слова.

Çðàçîê óñíîãî ðîçáîðó Ïåðåäâåñíÿíèé. Òâіðíå ñëîâî âåñíÿíèé. Óòâîðåíî çà äîïîìîãîþ ñóôіêñà ïåðåä-. Ñïîñіá ñëîâîòâîðåííÿ – ïðåôіêñàëüíèé. Çðàçîê ïèñüìîâîãî ðîçáîðó Ïåðåäâåñíÿíèé  âåñíÿíèé (ïðåôіêñàëüíèé). 165

Виконайте письмово словотвірний розбір слів.

Òîíåñåíüêèé, áåçìіðíèé, ïðîäàâåöü, íåðîáñòâî. 61

Словотвiр. Орфографiя

166 Спишіть речення. Підкресліть похідні слова та визначте спосіб їхнього творення.

1. Ïðîâåñíà. Ïî óçëіññі і íà ãàëÿâèíі çåëåíіє ïåðøèé ðÿñò і öâіòóòü ïðîëіñêè òà ñîí-òðàâà (Ëåñÿ Óêðàїíêà). 2. Â òâîїì çîðåïàäі îñіííіì ïðîñëàâñü æóðàâëèíèé ìіé øëÿõ (Â. Ìàëèøêî). 3. Ãðîçîþ âìèòî ïåðøі íіæíі òðàâè, â êâіòíåâèé ñàä ðîç÷èíåíî âіêíî… (Â. Êóçüìåíêî). 4. Äîùі íå éäóòü. Äîùі ñòîÿòü, âіä òðàâ çåëåíèõ òðîõè âèùі. Äî íàéäðіáíіøèõ ëàñòіâ’ÿò óæå ïîïðîìîêàëè âèøíі (Â. Çàòóëèâіòåð). 5. Íà ïàãîðáêàõ – áіëåíüêі õàòè, ìîâ ïòèöі, ñіëè ñïî÷èâàòè… (À. Ìàëèøêî).

§ 17. ÇÌІÍÈ ÏÐÈÃÎËÎÑÍÈÕ ÏІÄ ×ÀÑ ÓÒÂÎÐÅÍÍß ÑËІÂ Ïðî òå, ÿê çìіíþþòüñÿ çâóêè ïåðåä -ñüê-, -ñòâ-, à òàêîæ ïðî òâîðåííÿ іìåííèêіâ іç ñóôіêñîì -èíПРИГАДАЙМО. З якими звуками можуть чергуватися приголосні [г], [к], [х]?

167

А. У кожній парі слів визначте похідне слово.

Ïàðèæ  ïàðèçüêèé; Ðèãà  ðèçüêèé. Б. Які звуки змінилися в наведених прикладах? В. На основі спостереження розкажіть про зміни приголосних під час утворення слів.

Суфікси -ськ-, -ств-

Ïіä ÷àñ óòâîðåííÿ ñëіâ çà äîïîìîãîþ ñóôіêñіâ -ñüê-, -ñòâ- ñïîñòåðіãàєìî òàêі çìіíè: ã, æ, ç +

ê, ÷, ö +

õ, ø, ñ +

-ñüê (èé) = -çüê (èé)

Ðèãà – ðèçüêèé

-ñòâ (î) = -çòâ (î)

áîÿãóç – áîÿãóçòâî

-ñüê (èé) = -öüê (èé)

òêà÷ – òêàöüêèé

-ñòâ (î) = -öòâ (î)

òêà÷ – òêàöòâî

-ñüê (èé) = -ñüê (èé)

òîâàðèø – òîâàðèñüêèé òîâàðèø – òîâàðèñòâî

-ñòâ (î) = -ñòâ (î)

ВИНЯТОК: êàçàõ – êàçàõñüêèé; òþðêè – òþðêñüêèé; áàñêè – áàñêñüêèé; Öþðèõ – öþðèõñüêèé; Ìåêêà – ìåêêñüêèé; Äàìàñê – äàìàñüêèé; ÍüþÉîðê – íüþ-éîðêñüêèé.

Словотвiр. Орфографiя

Ін нші зміни

Ïіä ÷àñ óòâîðåííÿ ïðèêìåòíèêіâ çà äîïîìîãîþ ñóôіêñà -ñüê- ñïîñòåðіãàєìî é òàêі çìіíè:  ñóôіêñ -ê- âèïàäàє: Áîðîäÿíêà – áîðîäÿíñüêèé, Æìåðèíêà – æìåðèíñüêèé;  â îêðåìèõ ñëîâàõ ç’ÿâëÿєòüñÿ ñóôіêñ -іâñüê-, -èíñüê- àáî -åíñüê-: Áóêè – Áóêіâñüêèé, Áàêó – áàêèíñüêèé, Ðіâíå – Ðіâíåíñüêèé.

Якщо основа слова закінчується на [д] або [т], то на письмі ніяких змін не позначаємо. НАПРИКЛАД: брат – братський, братство; студент – студентський, студентство. 168 Розгляньте фотографії пам’яток природи й архітектури. Поясніть, як утворено назви цих пам’яток.

1. Óðèöüêі ñêåëі (ñ. Óðè÷, Ëüâіâùèíà)

2. Êàðàäàçüêèé çàïîâіäíèê (Êàðàäàã, Êðèì)

3. Çáàðàçüêèé çàìîê (ì. Çáàðàæ, Òåðíîïіëüùèíà)

169 І. Від поданих власних назв утворіть і запишіть прикметники за допомогою суфікса -ськ-. Виділіть суфікс. Поясніть, які зміни приголосних відбуваються при цьому.

Ïðèëóêè – ïðèëóöüêèé. Äðîãîáè÷, Îäåñà, Çàïîðіææÿ, Ëüâіâ, Îñòðîã, Ñèâàø, Іðòèø, Îâðó÷, Ïіâäåííèé Áóã, Ñâіòÿçü, Êàãàðëèê, Êðèâèé Ðіã, Öþðèõ, Ïàðèæ, Ðèãà, Íüþ-Éîðê. ЗРАЗОК.

ІІ. Запишіть фонетичною транскрипцією прикметники, утворені від виділених слів.

170 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. До якого міста (у яку місцевість) України ви хотіли б поїхати з класом на екскурсію? Що там можна побачити? Куди навідалися б насамперед? 63

Словотвiр. Орфографiя

171 І. Від поданих слів утворіть прикметники за допомогою суфікса -ськ-, а також, де це можливо, іменники за допомогою суфікса -ств-. Запишіть утворені слова, виділіть у них суфікси.

Òîâàðèø, ëàòèø, òóðèñò, áîÿãóç, êàçàõ, òêà÷, ïàðóáîê, òàäæèê, çàâîä, åìіãðàíò, ñòóäåíò, äèâàê. ІІ. Складіть і запишіть речення з двома утвореними словами (на вибір). Підкресліть граматичні основи.

172 Від поданих іменників утворіть і запишіть назви галузей господарства чи ремесел. Які з цих галузей (ремесел) поширені у вашій області? Поясніть, чому деякі з утворених слів належать до застарілої лексики.

Êðàâåöü – êðàâåöòâî. Áäæіëüíèê, îâî÷іâíèê, õëіáîðîá, ñàäіâíèê, âіâ÷àð, ìіðîøíèê, ãîí÷àð, ãóòíèê*, ïåðóêàð. ЗРАЗОК.

ïòàõіâíèê,

*Ãóòíèê – ìàéñòåð, ÿêèé âèãîòîâëÿâ ñêëÿíі âèðîáè.

Суфікс -ин(а) ( )

Ïіä ÷àñ óòâîðåííÿ âіä ïðèêìåòíèêіâ íà -ñüê(èé), -çüê(èé) іìåííèêіâ çà äîïîìîãîþ ñóôіêñà -èí(à) âіäáóâàþòüñÿ òàêі çìіíè: -ñüê- ïåðåä -èí(à) çìіíþє- ëüâіâñüêèé – Ëüâіâùèíà, ÷åðêàñüêèé – ×åðêàùèíà ìî íà ù -ÑÜÊÙ -öüê- ïåðåä -èí(à) çìіíþє- âіííèöüêèé – Âіííè÷÷èíà, äîíåöüêèé – Äîíå÷÷èíà, ìî íà ÷÷ êîçàöüêèé – Êîçà÷÷èíà -ÖÜÊ×× ВИНЯТОК:

-чн(-шн-)

Ãàëè÷èíà.

Ïіä ÷àñ óòâîðåííÿ ïðèêìåòíèêіâ іç ñóôіêñîì -íêіíöåâі ïðèãîëîñíі [ê], [ö], [ö] іìåííèêіâ çìіíþþòüñÿ íà [÷]. НАПРИКЛАД: êîìіê – êîìі÷íèé, çàëіçíèöÿ – çàëіçíè÷íèé. ВИНЯТОК: ðóøíèê, ðóøíèöÿ, ñåðäåøíèé (ó çíà÷åííі íåùàñíèé), òîðіøíіé, ìіðîøíèê. ОРФОГРАМА

Áóêâè ù, ÷÷ â іìåííèêàõ іç ñóôіêñîì -èí(à) Áóêâîñïîëó÷åííÿ -÷í- (-øí-) ó ïðèêìåòíèêàõ іç ñóôіêñîì -í173 І. Утворіть усно від поданих слів іменники із суфіксом -ин(а). Які зміни приголосних при цьому відбуваються? ЗРАЗОК.

Ñóìñüêèé – Ñóìùèíà.

Словотвiр. Орфографiя

Âіííèöüêèé, îäåñüêèé, õìåëüíèöüêèé, іâàíî-ôðàíêіâñüêèé, ìèêîëàїâñüêèé, òåðíîïіëüñüêèé, äîíåöüêèé, âîëèíñüêèé, ïîëòàâñüêèé, ïðèëóöüêèé, ÷åðíіãіâñüêèé. ІІ. З двома утвореними іменниками (на вибір) складіть і запишіть речення з однорідними членами.

174 Спишіть речення, уставляючи на місці пропуску щ або чч. Обґрунтуйте написання слів з великої букви.

1. Ìîâ òîé îðåë, ëіòàâ Áîãóí ïî Êèїâ..èíі é Áðàöëàâ..èíі (À. Êàùåíêî). 2. Óêðàїíà çà ãåòüìàíñòâà Áîãäàíà Õìåëüíèöüêîãî íàëàãîäæóâàëà ñòîñóíêè çі Øâåöієþ, Òóðå..èíîþ, Ìîëäîâîþ, Óãîð..èíîþ (Ç ïîñіáíèêà). 3. Öâіòå Ãóöóëü..èíà êâіòêàìè (Îëåêñàíäð Îëåñü). 4. Çâåíèãîðîä..èíà – ñïіâó÷èé êóòî÷îê Óêðàїíè (Ñ. Âàñèëü÷åíêî). 175

Виконайте завдання одного з варіантів. ВАРІАНТ А. Напишіть розповідь (5–6 речень) про віртуальну мандрівку Україною з використанням іменників, утворених від прикметників (наприклад: полтавський – Полтавщина; вінницький – Вінниччина та ін.). ВАРІАНТ Б. Напишіть казку, мінісценарій мультфільму (8–10 речень) про пригоди сучасних школярів (школярок) у Запорізькій Січі (середньовічному Києві, казковій країні) з використанням прикметників із -ськ-, -цьк-, -зьк- (наприклад: козацький, запорізький, молодецький та ін.).

§ 18. ÑÊËÀÄÍІ ÑËÎÂÀ. ÏÐÀÂÎÏÈÑ ÑÊËÀÄÍÈÕ ÑËІÂ Ïðî îñîáëèâîñòі òâîðåííÿ ñêëàäíèõ ñëіâ, íàïèñàííÿ їõ ðàçîì і ç äåôіñîì, à òàêîæ ïðî íàïèñàííÿ ñëіâ ç ïіâ ПРИГАДАЙМО. Що таке словосполучення?

176

А. Прочитайте складні слова. Скільки коренів має кожне з них?

çâóêîçàïèñ ëіñîñòåï

ñòàëåâàð çåìëåòðóñ

ìåäêîìіñіÿ ñïîðòçàë

Б. У яких з поданих слів частини поєднано без сполучного голосного? В. Зробіть висновок, за допомогою яких голосних можуть поєднуватися частини складних слів. Чи завжди в складному слові є сполучний голосний?

Складні слова

Ñêëàäíèì íàçèâàþòü ñëîâî, ÿêå ìàє äâà ÷è áіëüøå êîðåíіâ. НАПРИКЛАД: âіòðîäâèãóí, і ä âіäåîêàìåðà, іä ÷îðíîáðîâèé. á 65

Словотвiр. Орфографiя

Ñêëàäíі ñëîâà ìîæíà óòâîðþâàòè çà äîïîìîãîþ ñïîëó÷íèõ ãîëîñíèõ çâóêіâ і áåç íèõ. Ñïîëó÷íèì ãîëîñíèì ïåðåâàæíî є [î] àáî [å]. Ïîðіâíÿéìî: Çі ñïîëó÷íèìè [î], [å] âàæêÎàòëåò, ÷îðíÎçåì, ÿñíÎçîðèé, ñêåëÅëàç, áóðÅëîì, çåìëÅìіð, äðóæÅëþáíèé, ñìіòòЄçáèðàëüíèé

Áåç ñïîëó÷íîãî ãîëîñíîãî Ìèðãîðîä, ìåäçàêëàä, áóäìàéäàí÷èê, äðàìòåàòð, òðüîõòèñÿ÷íèé

177 Запишіть складні слова у дві колонки: 1) утворені за допомогою сполучних голосних; 2) утворені без сполучних голосних. Доповніть кожну колонку власним прикладом.

Ëüîò÷èê-êîñìîíàâò, êðîêîìіð, ìåäïåðñîíàë, ïòàõîëîâ, ñåðåäíüîâі÷÷ÿ, êðèãîëàì, ìóçåé-êâàðòèðà, ïðàöåëþá, ñіíîêіñ, ìàò÷-ðåâàíø, ñíіãîïàä, áåòîíîçìіøóâà÷, ñìіòòєçáіðíèê, ñïîðòçàë. 178 Утворіть усно від кожної пари слів одне способом складання.

Êàðòîïëÿ, çáèðàòè; òîâñòèé, øêіðà; ãàç, ïðîâîäèòè; çíàòè, ìîâà; ÷îðíі áðîâè; êðàé, çíàòè; áàãàòî, êâàðòèð; ìîðîç, ñòіéêèé; ìîëîêî, âîçèòè; áîñèìè, íîãàìè; õâèëÿ, ðіçàòè. 179 І. Прочитайте текст. Визначте його структуру (зачин, основну частину, закінчення). Доберіть заголовок.

Äî ñåëà âåëè íîâó ëіíіþ åëåêòðîïåðåäà÷ і ÷åðåç ëіñ ïðîðóáàëè ïðîñіêó. Âèéøëà ïðîñіêà ÿêðàç íà òðіéöþ áåðіçîê. Äîâåëîñÿ ñïèëÿòè і їõ. Äâі áåðіçêè áóëè êðàñèâі: ãіíêі, êîñèñòі, àæ óñìіõíåíі. Âîñåíè ñòîÿëè ñâі÷êàñòî, ÿê íàìàëüîâàíі. À òðåòÿ ãåòü íіêóäèøíÿ – êóöà, ãîðáàòà, òàêà âæå êîðÿêà-ðîçêîðÿêà.

Словотвiр. Орфографiя

Òі äâі ëіñîðóá Êóçüìà îá÷óõðàâ òà îäâіç íà ñâîє îáіéñòÿ*. Ãàðíà êóïà äðîâåöü âèéøëà. À òðåòþ ïîâîëîêëè ïðÿìî íà ñìіòòєçâàëèùå, áî ç íåþ і ìîðî÷èòèñÿ íіõòî íå çàõîòіâ. Êîëè öå íàãîäèâñÿ çåìëåìіð Ìèêîëà, âèòÿã êîðÿêó ç êóïè òà é ïîíіñ äîäîìó... Çàõîäæó ÿêîñü äî Ìèêîëè, à â íüîãî ó âіòàëüíі íà ñòіíі âèñèòü äèâîâèæíèé òàðіëü** ç òàêîãî âіçåðóí÷àñòîãî äåðåâà, ÿêîãî ùå íå äîâîäèëîñÿ áà÷èòè. Ñóñіä ïîìіòèâ ìîє çäèâóâàííÿ і êàæå: «À öå ç òієї, ðîçêîðÿêè, ùî ìàëî íå çãíèëà...» Âèõîäèòü, îòà òðåòÿ áåðåçà òåæ ìàëà ñâîþ êðàñó, à îò ðîçãëåäіòè її íå êîæåí ìіã (Çà Є. Øìîðãóíîì). * Îáá éñòÿ – ñàäèáà, äâіð. ** Òàð ëü – âåëèêà òàðіëêà, êðóãëå áëþäöå; äåêîðàòèâíà òàðіëêà. ІІ. Випишіть з тексту складні слова. Які з них мають сполучні голосні? Виконайте письмово словотвірний розбір та розбір за будовою виписаних слів. ІІІ. За виписаними словами усно перекажіть прочитане. ІІ

180 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Поясніть, як ви розумієте вислів «Не одяг красить людину, а її справи». Як це прислів’я перегукується зі змістом тексту попередньої вправи?

Íàïèñàííÿ ñêëàäíèõ ñëіâ ðàçîì і ç äåôіñîì Ïèøåìî ÐÀÇÎÌ ñêëàäíі ñëîâà: óòâîðåíі âіä çàëåæíèõ îäíå âіä îäíîãî ñëіâ (âіä îäíîãî ñëîâà äî іíøîãî ìîæíà ïîñòàâèòè ïèòàííÿ) ÿêùî ïåðøîþ ÷àñòèíîþ є ÷èñëіâíèê, çàïèñàíèé ñëîâîì ç ïåðøèìè ÷àñòîâæèâàíèìè іíøîìîâíèìè ÷àñòèíàìè: àâіà-, àâòî-, àãðî-, àåðî-, àêâà-, àðò-, àóäіî-, áіî-, âåá-, âåëî-, ãіäðî-, ãåî-, äåíäðî-, äèñêî-, åêçî-, åêî-, åêîíîì-, åòíî-, єâðî-, çîî-, êіáåð-, êіíî-, ìåòåî-, ìîíî-, ïàðà-, ïðåñ-, ïîï-, ïñåâäî-, ñìàðò-, ñîöіî-, òåëå-, ôіòî-, ôîëê(ôîëüê-), ôîíî- òà іí.

áіëîãðèâèé (ãðèâà ÿêà? áіëà); âåðáîëîçè (ëîçè ÿêі? âåðáîâі)

ñіìäåñÿòèðі÷÷ÿ, øåñòèïîâåðõîâèé ÀËÅ: 50-ðі÷÷ÿ, 6-ïîâåðõîâèé àâіàêàñà, àãðîáіçíåñ, âåáñàéò, åêîïðîäóêòè, åëåêòðîìîáіëü, ìåòåîñòàíöіÿ, ïîïìóçèêà, ïðåñêîíôåðåíöіÿ, ñìàðòêàðòà, ñîöіîñôåðà, ôîëüêãóðò

Словотвiр. Орфографiя

Ïèøåìî ÐÀÇÎÌ ñêëàäíі ñëîâà: ç ïåðøèì іíøîìîâíèì êîìïîíåíòîì, ùî âèçíà÷àє êіëüêіñíèé âèÿâ ÷îãî-íåáóäü (âèùèé, äóæå âèñîêèé, ñëàáêèé і ò. іí.): àðõі-, àðõè-, áëіö-, ãіïåð-, åêñòðà-, ìàêðî-, ìàêñі-, ìіêðî-, ìіíі-, ìóëüòè-, íàíî-, ïîëі-, ïðåìіóì-, ñóïåð-, òîï-, óëüòðà-, ôëåøñëîâà ç ïåðøîþ іíøîìîâíîþ ÷àñòèíîþ àíòè-, âіöå-, åêñ-, êîíòð-, ëåéá-, îáåð-, øòàáñ-, óíòåð-

àðõіñêëàäíèé, ãіïåðçâóê, åêñòðàêëàñ, ìіíіôóòáîë, ïðåìіóìêëàñ, ñóïåðìàðêåò, óëüòðàìîäíèé, ôëåøіíòåðâ’þ

àíòèâіðóñ, âіöåïðåì’єð, åêñ÷åìïіîí, êîíòðóäàð, ëåéáìåäèê, øòàáñêàïіòàí

Ïèøåìî Ç ÄÅÔІÑÎÌ ñêëàäíі ñëîâà: áàãàòî-áàãàòî, âåëèêèéïðåâåëèêèé, ç äàâíіõ-äàâåí, òèøêîì-íèøêîì, çðîäó-âіêó, áіëüø-ìåíø, âèäèìî-íåâèäèìî ÀËÅ: êіíåöü êіíöåì, ÷åñòü ÷åñòþ, ÷èí ÷èíîì, îäíèì îäíà (ñëîâà â ðіçíèõ âіäìіíêàõ) óòâîðåíі ïîєäíàííÿì áëèçüêèõ çà õëіá-ñіëü (їæà), çíà÷åííÿì ñëіâ, ùî ïåðåäàþòü áàòüêî-ìàòè (áàòüêè) єäèíå ïîíÿòòÿ äåíü-äðóãèé, ãîäèíà-äâі, íå ùî îçíà÷àþòü ïðèáëèçíіñòü ñüîãîäíі-çàâòðà, òðè-÷îòèðè àáðåâіàòóðè ç áóäü-ÿêèì ñëîâîì å-êàáіíåò, å-êâèòîê, ïіí-êîä, ñìñ-ïîâіäîìëåííÿ, ÄÍÊ-åêñïåðòèçà óòâîðåíі ïîâòîðåííÿì òîãî ñàìîãî ñëîâà, ïîєäíàííÿì ñëіâ ç òèì ñàìèì êîðåíåì, ñëіâ-ñèíîíіìіâ àáî ñëіâ-àíòîíіìіâ

ОРФОГРАМА

Íàïèñàííÿ ñêëàäíèõ ñëіâ ðàçîì і ç äåôіñîì 181 ЧОМУ ТАК?? Поясніть, чому в першому словосполученні складне слово написано з дефісом, а в другому – разом.

1. Ì’ÿñî-ìîëî÷íèé êîìáіíàò. 2. Êîðàáëåáóäіâíèé çàâîä. 182 І. Запишіть слова під диктовку вчителя або однокласника. Написане уважно звірте з надрукованим. Підкресліть та обґрунтуйте орфограми.

Ïðàöåçäàòíіñòü, ñèëà-ñèëåííà, áóðÿêîíàâàíòàæóâà÷, ñèíüîñèíüî, çóñòðі÷-ïðîùàííÿ, ùàñòÿ-äîëÿ, ñіìäåñÿòèðі÷÷ÿ, íàâ68

Словотвiр. Орфографiя

÷àëüíî-âèõîâíèé, äîáðèé-ïðåäîáðèé, ñòîðі÷÷ÿ, ñìàðòãîäèííèê, âåáñòîðіíêà, áëіöíîâèíè, áіîðåñóðñè, òîïìåíåäæåð, åêñìіíіñòð, ñóïåðãåðîé, áàë-ìàñêàðàä, ãóñè-ëåáåäі.

õëіá-ñіëü áàòüêî-ìàòè îäíèì îäíà êіíåöü êіíöåì

ІІ. Складіть і запишіть речення з двома словами (на вибір). Підкресліть члени речення.

183 Спишіть слова, знявши риску. Правильність написання перевірте за орфографічним словником.

×îðíî/ñëèâ, õëіá/ñіëü, åêñ/÷åìïіîí, âіöå/ïðåçèäåíò, íîñî/ðіã, ñåìè/ñòðóííèé, ìіíі/ôóòáîë, ìіêðî/õâèëüîâèé, òèøêîì/íèøêîì, ðàäèé/ðàäіñіíüêèé, ñåìè/òîíêà, ëåãåíüêèé/ëåãåíüêèé, ñíіãî/çàòðèìàííÿ, îäíî/äåííèé, å/êâèòîê, ïіí/êîä, àíòè/óäàðíèé, ÷åñòü/÷åñòþ, ÂІÏ/çàëà, ïðåñ/ñëóæáà. 184 Утворіть від поданих парами слів складні слова й запишіть їх у дві колонки залежно від написання: 1) разом; 2) з дефісом. Підкресліть букви на позначення сполучних голосних [о], [е].

Õëіá, çàâîä; íàðîä, âëàäà; áіé, ïðèïàñè; øêîëà, іíòåðíàò; ñóõèé, ôðóêòè; âóãіëëÿ, âèäîáóòîê; ìàëî, ïîìàëó; êàðòîïëÿ, ñõîâèùå; ïåðøèé, âіäêðèâà÷; âèäèìî, íåâèäèìî; åêñ, ãåíåðàë; âîäà, ïîñòà÷àííÿ; øàôà, êóïå; õëіá, ñіëü; øіñòü, ìåòðіâ; êіíî, ëþáèòåëü; çåìëÿ, òðóñèòè. 185 І. Спишіть речення, ставлячи пропущені розділові знаки та утворюючи складні слова від поданих у дужках слів. Підкресліть та обґрунтуйте вивчені орфограми та пунктограми.

1. Ïðîëåòіëè çíîâó ãóñè íàä äîëèíîþ íàä òóìàíîì (ñèâèé, âóñà), íàä êàëèíîþ (Ï. Ñèíãàїâñüêèé). 2. Íàøà ìîâà – ïіñíÿ (ñòî, ãîëîñ) íåþ ìðіþòü âåñíè, íåþ ïëà÷å îñіíü (Þ. Ðèá÷èíñüêèé). 3. Ïіä âіêíî áåðіçêà (íіæíèé, êîðà) ñóõîâіÿì âèðîñëà íàçëî (Â. Ëàòàíñüêèé). 4. Äіâ÷èíêà õîäèòü ëåâàäîþ ðâå (æîâòèé, öâіò) íà âіíêè (À. Êàìіí÷óê). 5. Ñïëÿòü òóìàíè (ñðіáíèé, êðèëà) òèøà ãîðíåòüñÿ äî òèøі (Á. Ìîçîëåâñüêèé). 6. І ïîì÷àâ ñòåæêàìè â ãîðè (ÿñíèé, îêî) áîãàòèð (Í. Çàáіëà). ІІ. Знайдіть складні речення, визначте в них граматичні основи.

Частинка Ч пів

Íåâіäìіíþâàíèé ÷èñëіâíèê ïіâ çі çíà÷åííÿì «ïîëîâèíà» ç íàñòóïíèì іìåííèêîì ïèøåìî îêðåìî. НАПРИКЛАД: ïіâ ìіñòà, ïіâ ÿáëóêà, ïіâ ãîäèíè, ïіâ Єâðîïè, ïіâ Óêðàїíè. 69

Словотвiр. Орфографiя

ßêùî æ ÷àñòèíêà ïіâ ç íàñòóïíèì іìåííèêîì ñòàíîâèòü єäèíå ïîíÿòòÿ é íå âèðàæàє çíà÷åííÿ ïîëîâèíè, òî їõ ïèøåìî ðàçîì. НАПРИКЛАД: ïіâçàõèñò, ïіâêîëî, ïіâìіñÿöü. ПОРІВНЯЙМО: 1. Àðàâіéñüêèé ïіâîñòðіâ íàéáіëüøèé ó ñâіòі. 2. Ïѕâäåíü ѕ – ñåðåäèíà äíÿ, ÷àñ, ÿêèé âіäïîâіäàє äâàíàäöÿòіé ãîäèíі äíÿ çà ìіñöåâèì ÷àñîì. 186

1. Òóðèñòè îáëåòіëè ïіâ îñòðîâà Ìàäàãàñêàð. 2. Ìàéæå ïіâ äíÿ ìè âèòðàòèëè íà ïîøóêè æèòëà.

І. Спишіть слова, знявши риски. Обґрунтуйте написання.

Ïіâ/ãîäèíè, ïіâ/äîáè, ïіâ/Óêðàїíè, ïіâ/äåíü, ïіâ/îáåðò, ïіâ/ äîðîãè, ïіâ/Àíãëії, ïіâ/Ëóöüêà, ïіâ/Îäåñè, ïіâ/їäàëüíі, ïіâ/ àïåëüñèíà, ïіâ/çàõèñíèê, ïіâ/ìіñÿöü, ïіâ/êîëî, ïіâ/æèòòÿ. ІІ. З двома словами (на вибір) складіть і запишіть два речення.

187 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Підготуйте кожен (кожна) словниковий диктант із шести слів на різні правила написання складних слів. Продиктуйте свій диктант однокласнику (однокласниці). Перевірте написання. 188

Спишіть слова, знявши риску. Розберіть за будовою виділені слова.

Ñåìè/òîííèé, êèñëî/ñîëîäêèé, ïіâäåííî/óêðàїíñüêèé, åêñ/ ìіíіñòð, ïëîäîâî/ÿãіäíèé, áіëüø/ìåíø, îäíèì/îäíà, áàòüêî/ ìàòè, ìіíі/ïåêàðíÿ, ëіâî/áåðåæíèé, ïіâ/àïåëüñèíà, ïіâ/Ëüâîâà, ïіâ/îñòðіâ, âåá/ñàéò, ãіïåð/àêòèâíèé, àêâà/ïàðê, å/êàáіíåò, àíòè/âіðóñíèé, óëüòðà/çâóê, äåíü/äðóãèé, êîíòð/àäìіðàë.

§ 19. ÒÂÎÐÅÍÍß І ÏÐÀÂÎÏÈÑ ÑÊËÀÄÍÎÑÊÎÐÎ×ÅÍÈÕ ÑËІÂ Ïðî îñîáëèâîñòі òâîðåííÿ ñêëàäíîñêîðî÷åíèõ ñëіâ òà ïðî óçãîäæåííÿ їõ ç äієñëîâàìè é ïðèêìåòíèêàìè 189

А. Розгляньте зразки творення складноскорочених слів.

Äîíåöüêèé áàñåéí Äíіïðîâñüêà ãіäðîåëåêòðîñòàíöіÿ Îðãàíіçàöіÿ Îá’єäíàíèõ Íàöіé

  

Äîíáàñ Äíіïðîãåñ ÎÎÍ

Б. На основі спостереження зробіть висновок, як утворюємо складноскорочені слова та як їх пишемо.

Словотвiр. Орфографiя

СкладноСкладно скорочені слова

Ðіçíîâèäîì ñêëàäíèõ ñëіâ є ñêëàäíîñêîðî÷åíі ñëîâà. Ñêëàäíîñêîðî÷åíèìè íàçèâàþòü ñëîâà, ÿêі óòâîðåíî ñêëàäàííÿì ïî÷àòêîâèõ ÷àñòèí ñëіâ, ïî÷àòêîâèõ çâóêіâ ÷è áóêâ. НАПРИКЛАД:

Ñëîâîñïîëó÷åííÿ ñïåöіàëüíèé âèïóñê ëіñîâå ãîñïîäàðñòâî Êàáіíåò Ìіíіñòðіâ Ñâÿòèé âå÷іð Єâðîïåéñüêèé Ñîþç

Ñêëàäíîñêîðî÷åíі ñëîâà ñïåöâèïóñê ëіñãîñï Êàáìіí Ñâÿòâå÷іð ЄÑ

Абревіатура

Ñêëàäíîñêîðî÷åíі ñëîâà, óòâîðåíі ç ïî÷àòêîâèõ çâóêіâ ÷è áóêâ, íàçèâàþòü àáðåâіàòóðàìè. Àáðåâіàòóðó çàïèñóєìî âåëèêèìè áóêâàìè áåç êðàïîê ìіæ íèìè. НАПРИКЛАД: ÃÅÑ, ÞÍÅÑÊÎ, ÑÒÎ, ÇÍÎ, ÎÎÍ.

Правопис

Óñі ñêëàäíîñêîðî÷åíі ñëîâà é ïîõіäíі âіä íèõ ïèøåìî ðàçîì. НАПРИКЛАД: ìåääîïîìîãà, äèòìàéäàí÷èê, ñïåöâèïóñê, øòðèõêîä.

Власні складноскорочені назви пишемо з великої букви. НАПРИКЛАД: Донбас, Святвечір, Нацбанк. 190 І. Від поданих сполучень слів утворіть і запишіть складноскорочені слова. Усно поясніть особливості творення слів. ЗРАЗОК.

Çàðîáіòíà ïëàòà – çàðïëàòà.

Ôіçè÷íà êóëüòóðà, ìåäè÷íèé ïóíêò, çàâіäóâà÷ ãîñïîäàðñòâà, òåõíі÷íèé íàãëÿä, íàöіîíàëüíà ãâàðäіÿ, ñîöіàëüíå ñòðàõóâàííÿ, Êàáіíåò Ìіíіñòðіâ, ñіëüñüêà ðàäà, ñïîðòèâíà áàçà, äåðæàâíà óñòàíîâà, õіìі÷íі äîáðèâà, áóäіâåëüíèé ìàéäàí÷èê. ІІ. З двома утвореними словами складіть і запишіть речення.

191 І. Утворіть від поданих сполучень складноскорочені слова – абревіатури. Розкажіть про особливість творення та написання цих абревіатур. Запишіть утворені слова, прочитайте їх уголос.

Íàöіîíàëüíèé ñïîðòèâíèé êîìïëåêñ, Óêðàїíñüêà Íàðîäíà Ðåñïóáëіêà, àòîìíà åëåêòðè÷íà ñòàíöіÿ, Єâðîïåéñüêèé Ñîþç, 71

Словотвiр. Орфографiя

Îðãàíіçàöіÿ Îá’єäíàíèõ Íàöіé, Ìіíіñòåðñòâî çàêîðäîííèõ ñïðàâ, Íàöіîíàëüíèé áàíê Óêðàїíè, Ñâіòîâà îðãàíіçàöіÿ òîðãіâëі, Êèòàéñüêà Íàðîäíà Ðåñïóáëіêà, âèùèé íàâ÷àëüíèé çàêëàä. ІІ. Які ви знаєте абревіатури (назви навчальних закладів, підприємств, організацій, товариств тощо), що поширені у вашій місцевості? Запишіть ці абревіатури.

192

Спишіть речення, замінюючи виділені сполучення слів абревіатурами.

1. Íàöіîíàëüíà ñïіëêà ïèñüìåííèêіâ Óêðàїíè ïðîâåëà íàóêîâó êîíôåðåíöіþ. 2. Ëüâіâñüêèé àâòîáóñíèé çàâîä óñïіøíî ïðîéøîâ ìîäåðíіçàöіþ. 3. Єâðîïåéñüêèé Ñîþç çàòâåðäèâ Ïðîãðàìó åêîíîìі÷íîãî ðîçâèòêó. 4. Çàâòðà áóäå çàñіäàííÿ íàãëÿäîâîї ðàäè íîâîñòâîðåíîãî âіäêðèòîãî àêöіîíåðíîãî òîâàðèñòâà. 5. Ñëàâíó іñòîðіþ ìàþòü Âіéñüêîâî-Ìîðñüêі ñèëè Óêðàїíè. 193 І. Запишіть за 1–2 хвилини якнайбільше складних слів, першими частинами яких є фото-, авто-, електро-, вело-. ІІ. З двома словами складіть і запишіть речення. 194

Спишіть слова, знявши риску. Розберіть за будовою виділені слова.

Ãіäðî/ñïîðóäà, ïіâ/Ðіâíîãî, íàö/ãâàðäіÿ, àâіà/ñïîëó÷åííÿ, ñóïåð/ãåðîé, òåëå/ìàðàôîí, êðèìñüêî/òàòàðñüêèé, ìåä/äîïîìîãà, øòðèõ/êîä, ìіíі/ìàðêåò, ìіêðî/àâòîáóñ, ãіäðî/ìàñàæ, àâіà/øîó, åêñ/âîêàëіñò, іíôîðì/öåíòð, åëåêòðî/ìîáіëü, äèò’/ ÿñëà, äèò/ìàéäàí÷èê, ëåãêî/àòëåòè÷íèé, îçåðíî/áîëîòíèé, àêâà/ïàðê, ïіâ/ãîäèíè, âåá/ñàéò. 195 Напишіть ліричну замальовку (6–8 речень) на одну із запропонованих тем. Використайте в тексті не менше трьох складних слів. Теми: «Пахнуть яблука медом», «У ласкаві скирти місяць падав», «Такі пішли холодні ранки». 196

І. Утворіть від поданих слів складні, використавши компоненти з довідки.

Ìîäåëü, ìàðêåò, ñêëàäíèé, êëàñ, ïîëіöіÿ, ìàãіñòðàëü, åêîíîìіêà, òåõíîëîãії, ìіëüéîíåð, îïèòóâàííÿ, ïðåçèäåíò, ïàðê, åíåðãåòèêà. ДОВІДКА. Àðõі-, áëіö-, ãіïåð-, åêñòðà-, ìіêðî-, êіáåð-, ìóëüòè-, íàíî-, òîï-, êîíòð-, àíòè-, åêñ-, àâòî-, áіî-, äåíäðî-. ІІ. З двома утвореними словами (на вибір) складіть і запишіть речення.

Словотвiр. Орфографiя

§ 20. ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß ÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ Ç ÒÅÌÈ «ÑËÎÂÎÒÂІÐ. ÎÐÔÎÃÐÀÔІß» 197 І. Прочитайте текст. Про який важливий винахід людства в ньому йдеться? Як ви розумієте заголовок до тексту?

ÍÀÙÀÄÊÈ ÃÓÑß×ÎÃÎ ÏÅÐÀ Âèíàõіäíèêîì êóëüêîâîї ðó÷êè ââàæàєòüñÿ æóðíàëіñò ç Óãîðùèíè Ëàñëî Áіðî, ÿêèé ó 1930-õ ðîêàõ âèêîðèñòîâóâàâ ÷îðíèëüíó ðó÷êó. Ïіä ÷àñ ïèñüìà ÷îðíèëî ÷àñòî ðîçëèâàëîñÿ, çàáðóäíþþ÷è ðóêè é íàïèñàíèé òåêñò. Îäíîãî ðàçó, ïðèéøîâøè â äðóêàðíþ, Áіðî çâåðíóâ óâàãó, ùî äðóêàðñüêå ÷îðíèëî íå çàëèøàє ïëÿì. Âіí ñïðîáóâàâ çàëèòè ó ñâîþ ðó÷êó òàêå ÷îðíèëî, àëå âîíî áóëî çàíàäòî ãóñòèì і çàáèëî ïåðî, ÿêå ïåðåñòàëî ïèñàòè. Òîäі Ëàñëî Áіðî òà éîãî áðàò Ãåîðãіé âèãàäàëè êîíñòðóêöіþ àâòîðó÷êè, ÿêà ìàëà íàêîíå÷íèê ó âèãëÿäі êóëüêè. Çàìіñòü òîãî, ùîá âіëüíî ñòіêàòè ç êіí÷èêà ïåðà, ëèïêå é ãóñòå äðóêàðñüêå ÷îðíèëî ïîêðèâàëî êóëüêó, ÿêà ðóõàëàñÿ ïî àðêóøó é çàëèøàëà çà ñîáîþ ÷îðíèëüíó ëіíіþ (Ç ïîñіáíèêà). ІІ. Виконайте завдання до тексту. 1. Знайдіть спільнокореневі слова. Визначте, які з них похідні, а які непохідні. Чи допомагають ці слова зв’язати речення в тексті? 2. Знайдіть у тексті форми слів друкарня, ручка, кýлька. Утворіть від цих слів нові суфіксальним способом. 3. Розберіть за будовою виділені слова. Визначте їх спосіб словотворення. 4. Випишіть з тексту два похідних слова (на вибір) та виконайте їх словотвірний розбір.

198 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Уявіть, що ви розмовляєте з найрозумнішою людиною у світі. Які два запитання ви їй поставили б? 199 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Хтось із вас має утворити від поданих іменників нові слова за допомогою суфікса -ськ(ий), к а хтось – за допомогою суфікса -ств(о). Запишіть утворені слова. Перевірте одне в одного правильність виконання.

Òîâàðèø, êðіïàê, ñòóäåíò, ïàðóáîê, òêà÷, àãåíò, þíàê. 200 Створіть допис до шкільного вебсайту про українських меценатів з використанням складних слів (наприклад: добродій, милосердя, життєпис, благодійність). 73

Словотвiр. Орфографiя

201 І. Знайдіть у кожній групі одне слово з орфографічною помилкою. Запишіть ці слова правильно. Обґрунтуйте написання.

1. Ôîòîæóðíàëіñò, äîùîìіð, åêñ-÷åìïіîí, ïіâçàõèñíèê. 2. Ñóïåðîáêëàäèíêà, íàíîòåõíîëîãії, ìіêðî ñõåìà, ïіâ êіëîìåòðà. 3. Ìåãàìàðêåò, ïåðåêîòè-ïîëå, âіäåîêîíôåðåíöіÿ, ïіâ ÿáëóêà. 4. Ìіíі ãîòåëü, ñïîðòòîâàðè, õóäîæíèê-ìóëüòèïëіêàòîð, ïіâ Єâðîïè. 5. Âåëèêèé-ïðåâåëèêèé, ïðåìіóì-êëàñ, ï’ÿòèäåíêà, óëüòðàìîäíèé. 6. Ìåäïåðñîíàë, òîï ìåíåäæåð, âіöåïðåçèäåíò, ïіâ ãîäèíè. 7. Çóñòðі÷-ïðîùàííÿ, ìóëüòèìіëüéîíåð, іíôîðìïîâіäîìëåííÿ, ïіâ êîëî. 8. Øàôà-êóïå, áіëî-êðèëèé, ïіâ Óêðàїíè, ìàêðîåêîíîìіêà. ІІ. Складіть і запишіть словосполучення з кожним виписаним словом.

202

САМООЦІНКА. Продовжте усно фрази.

1. Ïіä ÷àñ âèâ÷åííÿ òåìè «Ñëîâîòâіð. Îðôîãðàôіÿ» ÿ äіçíàâñÿ (äіçíàëàñÿ) áàãàòî íîâîãî. Íàïðèêëàä, ÿê... 2. Íàéëåãøèì ïіä ÷àñ îïðàöþâàííÿ ìàòåðіàëó äëÿ ìåíå áóëî... 3. Ñâîї çíàííÿ ç òåìè ÿ á îöіíèâ (îöіíèëà) íà...

Ãîòóєìîñÿ äî êîíòðîëüíîãî îöіíþâàííÿ Виконайте тестові завдання. Перевірте виконання за допомогою відповідей у додатку

1. Òâіðíèì äëÿ іìåííèêà ñïіâà÷êà є ñëîâî À ñïіâàòè Á ñïіâàê

Â ñïіâó÷èé Ã ñïіâ

2. Ñëîâà êëåêіò, ùåáåò, ñòóê óòâîðåíî ñïîñîáîì À ïðåôіêñàëüíèì Á ñóôіêñàëüíèì

Â áåçàôіêñíèì Ã ñêëàäàííÿì îñíîâ

3. Ïðåôіêñàëüíèì ñïîñîáîì óòâîðåíî êîæíå ñëîâî â ðÿäêó À ïðèїõàòè, ïåðåïèñàòè Á ïðî÷èòàòè, ïðîñòіð

Â âèïóñêíèé, âèøóêàíèé Ã ðîçêàçàòè, âèõіäíèé

4. Îðôîãðàôі÷íó ïîìèëêó äîïóùåíî â ðÿäêó À ïіâ Àðãåíòèíè, õëіá-ñіëü, òåëåìàðàôîí, ìіíі-äèêòàíò Á êðàéíåáî, áàòüêî-ìàòè, ÿñíîçîðèé, ôëåøìîá 74

Словотвiр. Орфографiя

Â àâòîìàãіñòðàëü, òèõî-òèõî, êіíîçіðêà, ïіâ ÿùèêà Ã òèøêîì-íèøêîì, ÷åðíîçåì, åêñ÷åìïіîí, ïіâ Õàðêîâà 5. Ïðàâèëüíî íàïèñàíî âñі ñëîâà â ðÿäêó À Á Â Ã

çàïîðіæñüêèé, ãàéäàìàöüêèé, òêàöüêèé êîçàöüêèé, âіííèöüêèé, ÷óìàñüêèé ñòóäåíñüêèé, ÷åñüêèé, êðåìåí÷óöüêèé êðèâîðіçüêèé, ïàðèçüêèé, ïðèëóöüêèé

6. Âèêîíàéòå ñëîâîòâіðíèé ðîçáіð óñіõ ïîõіäíèõ ñëіâ ó ðå÷åííі. Êëåí ñòîїòü íà óçëіññі çàìðіÿíèé (Î. Êîïèëåíêî). ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Які є основні способи словотворення? Наведіть приклади. 2. Як утворюємо слова префіксальним й суфіксальним способами? 3. Наведіть приклади слів, утворених переходом з однієї частини мови в іншу. 4. Розкажіть про зміни приголосних звуків, можливі під час утворення слів. Наведіть приклади. 5. Розкажіть про написання складних слів разом і з дефісом. Наведіть приклади. 6. Як творимо складноскорочені слова? Як їх пишемо? Наведіть приклади. 7. Доберіть якнайбільше спільнокореневих слів до іменника гість. Визначте спосіб творення кожного з дібраних слів.

Îá’єäíàâøèñü ó ãðóïè, óêëàäіòü íåâåëèêèé ñëîâîòâіðíèé ñëîâíèê íàçâ îñіá çà ïðîôåñієþ, çâàííÿì ÷è âèäîì äіÿëüíîñòі (15– 20 ñëіâ). НАПРИКЛАД: ìóçèêà  ìóçèêàíò  ìóçèêàíòêà. Äëÿ äîáîðó ñëіâ ñêîðèñòàéòåñÿ òëóìà÷íèì ñëîâíèêîì. Ó ñëîâàõ âèäіëіòü ñóôіêñè íà îçíà÷åííÿ îñіá ÷îëîâі÷îї òà æіíî÷îї ñòàòі. Ïàì’ÿòàéòå, ùî ñëîâà ó âàøîìó ñëîâíèêó ìàþòü áóòè ðîçòàøîâàíі â àëôàâіòíîìó ïîðÿäêó.

Морфологiя та орфографiя

Ìîðôîëîãіÿ (âіä ãðåö. morphe – ôîðìà, logos – ñëîâî, ó÷åííÿ) – öå ðîçäіë ìîâîçíàâñòâà, ùî âèâ÷àє ñëîâà ÿê ÷àñòèíè ìîâè.

§ 21. ÇÀÃÀËÜÍÀ ÕÀÐÀÊÒÅÐÈÑÒÈÊÀ ×ÀÑÒÈÍ ÌÎÂÈ Ïðî ñàìîñòіéíі òà ñëóæáîâі ÷àñòèíè ìîâè, âèãóê, їõíі іñòîòíі îçíàêè é ðîëü ó ìîâі ПРИГАДАЙМО. Які ви знаєте самостійні та службові частини мови?

203 А. Розгляньте на форзаці таблицю «Частини мови». Б. Розкажіть, які частини мови належать до самостійних, а які – до службових. Яку роль у мові вони виконують? Чи є така частина мови, без якої, на вашу думку, можна було б обійтися? В. Доберіть усно приклади слів кожної частини мови. Частини мови

Â óêðàїíñüêіé ìîâі є 10 ÷àñòèí ìîâè. Їõ ïîäіëÿþòü íà ñàìîñòіéíі, ñëóæáîâі é âèãóê.

ÑÀÌÎÑÒІÉÍІ  ìàþòü

ëåêñè÷íå çíà÷åííÿ (íàçèâàþòü ïðåäìåòè, äії, îçíàêè ïðåäìåòіâ і äіé, êіëüêіñòü);  ìàþòü ìîðôîëîãі÷íі îçíàêè (ðіä, ÷èñëî, âіäìіíîê, ÷àñ, îñîáó òà іí.);  є ÷ëåíàìè ðå÷åííÿ

ÑËÓÆÁÎÂІ  íå

ìàþòü ëåêñè÷íîãî çíà÷åííÿ;  ìàþòü

ìîðôîëîãі÷íі îçíàêè (íåçìіííіñòü òà іí.);  íå

є ÷ëåíàìè ðå÷åííÿ

Самостійні слова

Äî ñàìîñòіéíèõ ÷àñòèí ìîâè íàëåæàòü іìåííèêè, ïðèêìåòíèêè, ÷èñëіâíèêè, çàéìåííèêè, ïðèñëіâíèêè, äієñëîâà.

Службові С слова

Äî ñëóæáîâèõ ÷àñòèí ìîâè íàëåæàòü ïðèéìåííèêè, ñïîëó÷íèêè, ÷àñòêè.

Вигукк (ай! ой! аґу!) не належить ні до самостійних, ні до службових частин мови. 76

Морфологiя та орфографiя

204 І. Прочитайте текст й опишіть усно зображене на ілюстрації. У чому краса свята Івана Купала?

ÎÉ ÍÀ ІÂÀÍÀ ÒÀ É ÍÀ ÊÓÏÀËÀ…

Ã. Ñåìèðàäñüêèé. Íі÷ íà Іâàíà Êóïàëà

Ñâÿòî Іâàíà Êóïàëà âіäçíà÷àþòü ó íі÷ іç 6 íà 7 ëèïíÿ. Öå îäíå ç íàéêðàùèõ íàðîäíèõ äіéñòâ. Óñіì ñåëîì çáèðàëèñÿ áіëÿ ðі÷êè ÷è ñòàâó. Ïàðóáêè ðîçïàëþâàëè áàãàòòÿ, à äіâ÷àòà íåïîäàëіê çàêîïóâàëè ïðèíåñåíó ç ëіñó áåðåçîâó ãіëêó, ïðèêðàøåíó êâіòàìè òà ñòðі÷êàìè. Її íàçèâàëè Ìàðåíîþ. Öüîãî âå÷îðà êîæíîìó ó÷àñíèêîâі ãîäèëîñÿ ïåðåñêî÷èòè ÷åðåç âîãîíü. Ó òàêèé ñïîñіá, êàçàëè â íàðîäі, ìîæíà î÷èñòèòèñÿ âіä çëèõ ñèë. Ïіñëÿ öüîãî äіâ÷àòà éøëè äî ðі÷êè é ïóñêàëè çà òå÷ієþ ïî äâà âіíî÷êè. Íà êîæíîìó ç íèõ ìàëà ãîðіòè ñâі÷êà. ßêùî äâà âіíî÷êè ñïëèâàëèñÿ äîêóïè, òî ââàæàëîñÿ, ùî їõíÿ âëàñíèöÿ íåâäîâçі âèéäå çàìіæ. Çà íàðîäíèìè âіðóâàííÿìè, îáîâ’ÿçêîâî ãîäèëîñÿ íà Êóïàéëà ñêóïàòèñÿ – íà ùàñòÿ і çäîðîâ’ÿ (Çà Â. Ñêóðàòіâñüêèì). ІІ. Виконайте завдання до тексту. 1. Випишіть по два іменники, прикметники, дієслова, прислівники. Визначте усно їхнє лексичне значення та синтаксичну роль. 2. Випишіть два словосполучення з прийменником. Позначте головне слово, поставте питання від головного слова до залежного. 3. Знайдіть сполучники. З’ясуйте, що вони з’єднують: частини складного речення чи однорідні члени речення. 4. Доведіть, що виділені слова – багатозначні. У прямому чи переносному значенні їх ужито в тексті?

Морфологiя та орфографiя

205

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Яке народне свято вам подобається найбільше? Чим

саме?

206 ЧОМУ ТАК? Поясніть, чому в першому реченні виділене слово вважаємо прикметником, а в другому – прислівником.

1. Äîáðå ñëîâî êîæíîìó ïðèєìíå. 2. Õòî äîáðå ïðàöþє, òîé äîáðå âіäïî÷èâàє. 207 І. Спишіть прислів’я і підкресліть члени речення. Над кожним словом надпишіть частину мови. Які слова є службовими?

1. Äîáðèé ãîðùèê, òà ïîãàíèé áîðùèê. 2. Ñèëà áåç ãîëîâè øàëіє, à ðîçóì áåç ñèëè ìëіє. 3. Ïðàöÿ ÷îëîâіêà ãîäóє, à ëіíü ìàðíóє. ІІ. Опишіть мовленнєву ситуацію, у якій може бути використане одне з поданих прислів’їв (на вибір).

208 Об’єднайтеся в команди (за рядами або варіантами). До дошки виходить один учасник команди, якому члени інших команд по черзі називають три слова. Гравець має визначити частину мови кожного слова. При цьому він може один раз скористатися підказкою своєї команди. 209 Складіть і запишіть по одному реченню: 1) із числівником; 2) із займенником; 3) з прислівником. Поясніть роль цих слів у своїх реченнях. 210 Відредагуйте речення та запишіть. Слова яких частин мови вжито неправильно? Скористайтеся поданою нижче рубрикою «Культура мовлення».

1. Íå ìіøàéòå ìåíі âèêîíóâàòè äîìàøíє çàâäàííÿ. 2. Ñëіäóþ÷îãî òèæíÿ ðîçïî÷íåòüñÿ âèñòàâêà êàðòèí. 3. Ó÷åíü çðîáèâ çàìіòêó íà ïîëÿõ. 4. Äіâ÷èíà ïîâîäèëàñÿ òàêòè÷íî.

РОЗРІЗНЯЙМО Òàêòè÷íèé – ÿêèé ñòîñóєòüñÿ òàêòèêè ÿê ñóêóïíîñòі ñïîñîáіâ äîñÿãíåííÿ ìåòè (òàêòè÷íèé õіä, òàêòè÷íà áîðîòüáà). Òàêòîâíèé – ÿêèé âîëîäіє ïî÷óòòÿì ìіðè, óìіє ïîâîäèòèñÿ (òàêòîâíèé ó÷åíü). *** Çàìіòêà – íåâåëèêà ñòàòòÿ, ïîâіäîìëåííÿ â ãàçåòі, æóðíàëі (îïóáëіêóâàòè çàìіòêó). Ïîìіòêà – íàïèñ, ïîçíà÷êà (ïîìіòêà îëіâöåì). 78

Iменник

§ 22. ІÌÅÍÍÈÊ ßÊ ×ÀÑÒÈÍÀ ÌÎÂÈ Ïðî îçíàêè іìåííèêіâ, ïðî íàçâè àáñòðàêòíі é êîíêðåòíі, іñòîò і íåіñòîò, âëàñíі é çàãàëüíі, à òàêîæ ïðî çáіðíі іìåííèêè ПРИГАДАЙМО. Які є головні й другорядні члени речення?

211

А. Зіставте слова в колонках.

Іìåííèêè ðàäіñòü äåñÿòêà äèõàííÿ

Іíøі ÷àñòèíè ìîâè ðàäіñíèé äåñÿòü äèõàòè

Б. Визначте, що означають іменники (предмет, ознаку, кількість чи дію), на які питання відповідають. Чи змінюються за відмінками й числами? А за родами? В. Зробіть висновок про особливості іменників.

Загальне З з значення

Іìåííèê – öå ñàìîñòіéíà ÷àñòèíà ìîâè, ùî îçíà÷àє ïðåäìåò і âіäïîâіäàє íà ïèòàííÿ õòî? ùî? НАПРИКЛАД: ïàðòà, ñîêіë, âіäâàãà, ïðîõàííÿ, õîäüáà.

Морф фологічні ознаки

Іìåííèêè çìіíþþòüñÿ çà âіäìіíêàìè é ÷èñëàìè, íàëåæàòü äî ïåâíîãî ðîäó.

Синт таксична роль

Ó ðå÷åííі іìåííèê ìîæå áóòè áóäü-ÿêèì ÷ëåíîì ðå÷åííÿ. НАПРИКЛАД: 1. Õëіáá – óñüîìó ãîëîâà. 2. Їëè âàðåííÿ ð ç ÿáëóê ó . 3. Ïðîïëèâàþòü õìàðè ð â íåáі.

Предметом у граматиці вважають усе те, до чого можна поставити питання хто? що? 212 І. Спишіть речення, підкресліть іменники як члени речення. Випишіть іменники з першого речення та скорочено запишіть після кожного з них їхні рід, число, відмінок.

1. À ïіä âіêíàìè õîäÿòü íî÷і і äîùàìè ãóñòèìè ïëà÷óòü (Ì. Áîðîâêî). 2. Äåðåâà çà âіêíîì øóìіëè, íà÷å ïðîñèëèñü ïóñòèòè їõ äî õàòè ïîãðіòèñü (Î. Äîí÷åíêî). 3. Âå÷іð ñòåëèòü íàä ìîðåì õîëîäíі òóìàíè (Ì. Ëóêіâ). 4. Çàòèñëà ãðóøà â æîâòèõ êóëà÷êàõ ñìà÷íîãî ñîíöÿ ëàãіäíі æîâòî÷êè (Ì. Âіíãðàíîâñüêèé). ІІ. Доберіть усно антоніми до виділених слів.

Iменник

Ко онкретні

Абс страктні

Істоти

Ðîçðіçíÿþòü êîíêðåòíі é àáñòðàêòíі іìåííèêè. Êîíêðåòíі іìåííèêè íàçèâàþòü ïðåäìåòè, ÿêі ìîæíà ñïðèéìàòè çà äîïîìîãîþ îðãàíіâ ÷óòòÿ. НАПРИКЛАД: êíèæêà, ó÷åíü, Äíіïðî. Àáñòðàêòíі іìåííèêè íàçèâàþòü ïîíÿòòÿ, ÿêі íå ìîæíà ñïðèéìàòè îðãàíàìè ÷óòòÿ. НАПРИКЛАД: òèøà, ñîâіñòü, ñèëà. Ðîçðіçíÿþòü íàçâè іñòîò і íåіñòîò.

ÍÀÇÂÈ ІÑÒÎÒ Âіäïîâіäàþòü íà ïèòàííÿ õòî?  ó÷èòåëü, Àíäðіé, êіíü (íàçâè ëþäåé і òâàðèí);  ëіñîâèê, Çåâñ (íàçâè ìіôі÷íèõ іñòîò);  ïіøàê (íàçâè øàõîâèõ ôіãóð);  ïîêіéíèê (íàçâè ïîìåðëèõ) Загальні

Власні

ÍÀÇÂÈ ÍÅІÑÒÎÒ Âіäïîâіäàþòü íà ïèòàííÿ ùî?  ñîïіëêà, äîù, äåðåâî;  ãóðò, êëàñ (ñóêóïíіñòü іñòîò);  ìіêðîá, áàöèëà (íàçâè îðãàíіçìіâ)

Ðîçðіçíÿþòü çàãàëüíі é âëàñíі íàçâè. Çàãàëüíà íàçâà – öå óçàãàëüíåíå íàéìåíóâàííÿ íèçêè îäíîòèïíèõ ïðåäìåòіâ. НАПРИКЛАД: ñòіë, êðàїíà, ñâÿòî, õâèëþâàííÿ. Âëàñíà íàçâà – öå íàçâà ÿêîãîñü îäíîãî ïðåäìåòà ç íèçêè îäíîòèïíèõ. Äî âëàñíèõ íàçâ íàëåæàòü ïðіçâèùà, іìåíà ëþäåé, íàçâè ìіôîëîãі÷íèõ іñòîò і áîæåñòâ, äіéîâèõ îñіá ó êàçêàõ, êëè÷êè òâàðèí, ãåîãðàôі÷íі é àñòðîíîìі÷íі íàçâè, íàçâè іñòîðè÷íèõ ïîäіé, ñâÿò, âóëèöü, ñòàíöіé, äåðæàâ, îðãàíіçàöіé, çàâîäіâ, êîðàáëіâ, ãàçåò, êíèæîê, òâîðіâ, êіíîôіëüìіâ òîùî. НАПРИКЛАД: Çåâñ, Êàðïàòè, ×åðíіãіâ, Þïіòåð, Ðіçäâî, «Ôàðáîâàíèé Ëèñ» (êàçêà); îçåðî Ñâіòÿçü (çàãàëüíà íàçâà) (âëàñíà íàçâà)

Збірні

Çáіðíèìè íàçèâàþòü іìåííèêè, ÿêі îçíà÷àþòü ñóêóïíіñòü îäíàêîâèõ ÷è ïîäіáíèõ ïðåäìåòіâ, ùî ñïðèéìàєòüñÿ ÿê îäíå öіëå. НАПРИКЛАД: ìîëîäü, êîçàöòâî, ëèñòÿ, âîðîííÿ, ãàðáóçèííÿ.

Iменник

Збірні іменники мають форму тільки однини. 213 І. Випишіть словосполучення з абстрактними іменниками. Чим ці іменники відрізняються від конкретних?

Ðîçóìíà äèòèíà, øâèäêà õîäà, îñіííÿ ëèñòâà, çèìîâèé ïåðåëіò, ðÿñíèé äîù, íåñïîäіâàíà ðàäіñòü, âåñåëèé äåëüôіí, óðîê ïëàâàííÿ, ìіöíà äðóæáà. ІІ. Складіть і запишіть речення з одним виписаним словосполученням (на вибір).

214

Випишіть послідовно спочатку назви неістот, а потім – назви істот.

Àêàöіÿ, êîëîäà, êóðêà, êëàñ, äîáðîòà, Ñâàðîã, ùóêà, êâіòêà, îñà, æóðáà, êіøêà, Â’ÿ÷åñëàâ, ñõîâèùå, áàêòåðіÿ, àçîò, àðòèñò, çàãіí, іìïåðàòîð, ìàâêà, ñâіò, âіðóñ, ãðóïà, Îðåë (ïðіçâèùå), ïþðå, ñõіäöі, äîáðÿê, Îêñàíà, ïàëàö, íàòîâï. КЛЮЧ. У виписаних словах підкресліть другу від початку букву. Якщо ви правильно виконали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте загадку, відгадкою до якої є слово «бджола».

215 Прочитайте діалог. Поясніть, чому виникло непорозуміння між співрозмовниками. Які з виділених іменників є власними назвами, а які – загальними? З’ясуйте різницю в лексичному значенні цих слів.

– Ãåé, äÿäüêó, êóäè їäåòå? – Íà ÿðìàðîê... – À çâіäêè âè? – Ç Êîâàëіâ. – Òà ÿ íå ïèòàþ, ÿêîãî âè ðîäó. Ñåëî âàøå ÿê çâåòüñÿ? – Òà é êàæó – Êîâàëі. – À ñàìі âè õòî áóäåòå? – Êîâàëü. – Õå-õå... Ùîñü âè, äÿäüêó, ìàëåíüêèé òà ïëîõåíüêèé, ÿê íà êîâàëÿ. – Òà ÿ íå êîâàëü, à Êîâàëü. Ó íàñ ó Êîâàëÿõ óñі Êîâàëі, à êîâàëіâ òіëüêè òðîє. 216 До поданих слів доберіть і запишіть спільнокореневі збірні іменники. З одним дібраним словом складіть усно речення.

Ïòàõ, êîçàê, ó÷åíü, þíàê, òîâàðèø, êîìàõà, âîðîí, âіòè, ìàëþê, äіòè. 81

Iменник

217 Схарактеризуйте письмово вжиті в реченні іменники за такими критеріями: а) назва істоти чи неістоти; б) загальний чи власний; в) якщо збірний, то вказати це.

Íà âå÷іðíіé çîðі ñіðèì êëèíîì æóðàâëі ïðîëіòàëè ó âèðіé (Ì. Òêà÷). 218

Виконайте завдання одного з варіантів. ВАРІАНТ А. Складіть невеликий допис до шкільного вебсайту про подію з життя класу з використанням власних назв (прізвищ, географічних назв і т. ін.). ВАРІАНТ Б. Складіть інструкцію «Як опанувати телефон найновішої моделі» з використанням іменників конкретних (наприклад: корпус, екран) та абстрактних (наприклад: допомога, підказка).

§ 23. ÂÅËÈÊÀ ÁÓÊÂÀ ÒÀ ËÀÏÊÈ Ó ÂËÀÑÍÈÕ ÍÀÇÂÀÕ Ïðî òå, ÿê íà ïèñüìі âèäіëÿþòü âëàñíі íàçâè ç-ïîìіæ çàãàëüíèõ 219

А. Прочитайте, укажіть загальні назви в п’ятому реченні.

1. Çåìëÿ îáåðòàєòüñÿ íàâêîëî Ñîíöÿ. 2. Ïðàöіâíèêіâ øêîëè ïðèâіòàëè ç Äíåì ó÷èòåëÿ. 3. Äіòè ïîáóâàëè â Óñïåíñüêîìó ñîáîðі. 4. Øêîëÿðі âіäâіäàëè çàïîâіäíèê «Çàïîðіçüêà Ñі÷». 5. Ìàìà êóïèëà òîðò «Çîëîòèé êëþ÷èê». Б. Знайдіть власні назви та простежте, як їх виділено з-поміж загальних. В. Зробіть висновок про особливості написання власних назв.

Велика буква

Âëàñíі íàçâè ïèøåìî ç âåëèêîї áóêâè. НАПРИКЛАД: Âåëèêäåíü, Òåðíîïіëüùèíà, îçåðî Ñâіòÿçü, åïîõà Âіäðîäæåííÿ, ìàéäàí Íåçàëåæíîñòі, Ïіâäåííèé ïîëþñ. ßêùî âëàñíà íàçâà ñêëàäàєòüñÿ ç êіëüêîõ ñëіâ, òî ç âåëèêîї áóêâè ïèøåìî ïåðøå ñëîâî. НАПРИКЛАД: Äåíü ó÷èòåëÿ, Ìóçåé іñòîðії çàïîðіçüêîãî êîçàöòâà, Íàöіîíàëüíà îïåðà Óêðàїíè, Ä Äðóãà ñâіòîâà âіéíà, Çîëîòі âîðîòà.

Ïðîòå ç âåëèêîї áóêâè ïèøåìî âñі ñëîâà â òàêèõ íàçâàõ: äåðæàâ

Ðåñïóáëіêà Ïîëüùà

íàñåëåíèõ ïóíêòіâ, âóëèöü, ìіñòî Áіëà Öåðêâà, âóëèöÿ ïðîñïåêòіâ, áóëüâàðіâ Âåðõíіé Âàë íàéâàæëèâіøèõ ñâÿò 82

äåðæàâíèõ Äåíü Íåçàëåæíîñòі Óêðàїíè, Äåíü Ñîáîðíîñòі Óêðàїíè

Iменник

íàéâèùèõ äåðæàâíèõ óñòà- Âåðõîâíà Ðàäà Óêðàїíè, Єâðîíîâ Óêðàїíè é ìіæíàðîäíèõ ïåéñüêèé Ñîþç îðãàíіçàöіé äåðæàâíèõ ñèìâîëіâ Óêðàїíè Äåðæàâíèé Ïðàïîð Óêðàїíè, Äåðæàâíèé Ãåðá Óêðàїíè, Äåðæàâíèé Ãіìí Óêðàїíè àñòðîíîìі÷íèõ і ãåîãðàôі÷íèõ ×óìàöüêèé Øëÿõ, Ïіâäåííå îá’єêòіâ Ïîëіññÿ, Íîâà Ãâіíåÿ äіéîâèõ îñіá ó êàçêàõ, áàéêàõ Ëèñè÷êà-Ñåñòðè÷êà Назви посад, народів, осіб за національністю або місцем проживання пишемо з малої букви: українці, у киянин. Проте назви найвищих державних посад пишемо з великої букви: Президент П У України . Лапки

Íàçâè êíèæîê, ãàçåò, êіíîôіëüìіâ, çàâîäіâ, êîðàáëіâ, àåðîïîðòіâ, ñòàíöіé ìåòðî, ìàãàçèíіâ, òîðãîâі íàçâè òîùî áåðåìî â ëàïêè. НАПРИКЛАД: æóðíàë «Ñòåæêà», öóêåðêè «×åðâîíèé ìàê», çàâîä «Àðñåíàë», ëіòàê «Ìðіÿ», ãîòåëü «Òóðèñò», ñòàíöіÿ ìåòðî «Óíіâåðñèòåò». ÀËÅ: çàëіçíè÷íі âîêçàëè é ñòàíöії – áåç ëàïîê: Êèїâñüêèé âîêçàë, ñòàíöіÿ Æìåðèíêà.

1. З великої букви, але без лапок пишемо назви культових книг: Біблія, Євангеліє, Псалтир, а також назви релігійних понять, як-от: Бог, Божа Матір, Син Божий, Святий Дух Д х (але бог Перун н і т. ін.). 2. Назви сайтів, віртуальних мереж, систем беремо в лапки, якщо їх ужито зі словом сайт, мережа, система тощо: мережа «Фейсбук». АЛЕ: доступ до фейсбуку (без лапок з малої букви). 3. Марки машин, літаків беремо в лапки: автомобіль «Вольво». Але без слова автомобіль, літакк пишемо з малої букви в лапках: приїхав на «вольво». ОРФОГРАМА

Âåëèêà áóêâà òà ëàïêè ó âëàñíèõ íàçâàõ 220 ЧОМУ ТАК?? Поміркуйте, чому подані парами слова (сполучення) написано по-різному. Чи однакове значення вони мають?

Âåëèêèé âіç – Âåëèêèé Âіç (ñóçіð’ÿ); çåìëÿ – Çåìëÿ; ÷åðâîíà øàïî÷êà – ×åðâîíà Øàïî÷êà; ñíіæèíêà – Ñíіæèíêà (êіøêà). 83

Iменник

221 І. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку. Як ви думаєте, чому «Щедрику» вдалося стати одним з кращих колективів у світі?

«ÙÅÄÐÈÊ» Êèїâñüêèé äèòÿ÷èé õîð «Ùåäðèê» íàëåæèòü äî ï’ÿòіðêè êðàùèõ ó ñâіòі. Íåùîäàâíî âіí ïåðåìіã ó Ìіæíàðîäíîìó êîíêóðñі «Äóõîâíà ìóçèêà â Ðèìі». Ïàïà Ðèìñüêèé çàïðîñèâ õîðèñòіâ äî ëіòíüîї ðåçèäåíöії. – Äÿêóþ, ùî ó ñâîїé òâîð÷îñòі âè çàâæäè áåçäîãàííі, – ñêàçàâ ÷èñòîþ óêðàїíñüêîþ ìîâîþ. Óïðîäîâæ 40 ðîêіâ іñíóâàíÕîð «Ùåäðèê» íÿ «Ùåäðèê» äàâ ïîíàä 500 êîíöåðòіâ â Óêðàїíі, Íіìå÷÷èíі, ÑØÀ, Êàíàäі, Іòàëії òà іíøèõ êðàїíàõ. Ó ðåïåðòóàðі þíèõ ñïіâàêіâ áëèçüêî 1000 òâîðіâ êëàñè÷íîї òà äóõîâíîї ìóçèêè, íàðîäíі ïіñíі. Ùîðîêó õîð íàáèðàє ãðóïó. Ïðîñëóõîâóâàííÿ âіäáóâàþòüñÿ â Ïàëàöі êóëüòóðè äëÿ äіòåé òà þíàöòâà â Êèєâі (Ç ãàçåòè). ІІ. Знайдіть власні назви й поясніть їх написання.

222 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Уявіть, що вам треба обрати українську народну пісню, яку міг би виконати хор на міжнародному конкурсі. Яку пісню ви запропонували б? Чим вона вам подобається? 223 Спишіть сполучення, звертаючи увагу на вживання великої букви. З одним сполученням (на вибір) складіть і запишіть речення.

Ðі÷êà Ïіâäåííèé Áóã, Ñîôіéñüêèé ñîáîð, Êèєâî-Ïå÷åðñüêà ëàâðà, Âåëèêèé ïіñò, Áîãîìàòіð, Áіáëіÿ, Ðіçäâî Õðèñòîâå, Äåíü óêðàїíñüêîї ïèñåìíîñòі òà ìîâè, Ïîëòàâñüêà áèòâà, çàïîâіäíèê «Àñêàíіÿ-Íîâà», ×îðíå ìîðå, Àâòîíîìíà Ðåñïóáëіêà Êðèì, Ïîäіëëÿ, Єâðîïåéñüêèé Ñîþç, ïîøóêîâà ñèñòåìà «Ãóãë», Êîíñòèòóöіÿ Óêðàїíè, Ïðåçèäåíò Óêðàїíè. 224 Спишіть сполучення, замінюючи, де треба, малу букву на велику. Які назви треба взяти в лапки?

Îñòðіâ (õ)îðòèöÿ, (ä)åíü (ï)ðàâ ëþäèíè, (ô)àáðèêà (÷)åðíіâ÷àíêà, (æ)óðíàë (ñ)âіò (ò)âàðèí, (÷)åðíіãіâùèíà, (ñ)óçіð’ÿ (ê)îçåðіã, (ï)іâíі÷íèé (ï)îëþñ, (â)іííèöüêà (î)áëàñòü, (ã)îðà (ã)îâåðëà, (ò)àáіð (ë)іñîâà ïіñíÿ, 84

Ðіçäâî Õðèñòîâå Çàïîðіçüêà Ñі÷ Êîíñòèòóöіÿ Óêðàїíè

Iменник

(â)åëèêäåíü, (ò)èõèé (î)êåàí, (à)åðîïîðò (á)îðèñïіëü, (ñ)òóäіÿ òàíöþ (â)îëîøêà, (ï)î÷àїâñüêà (ë)àâðà, (ï)å÷èâî (æ)óðàâëèê, (ê)іíîòåàòð (ñ)ÿéâî, (ì)óëüòôіëüì (ð)óñàëîíüêà, (ñ)óïåðìàðêåò (ê)èøåíÿ, ñàéò (î)ñòðіâ (ç)íàíü. 225 Запишіть правильно власні назви групами: 1) усі слова в назві треба писати з великої букви; 2) з великої букви треба писати лише перше слово.

Ñіâåðñüêèé (ä)îíåöü (ðі÷êà), (ê)ðèâèé (ð)іã (ìіñòî), (ä)åíü (ç)íàíü (ñâÿòî), (â)åëèêà (â)åäìåäèöÿ (ñóçіð’ÿ), (ñ)ïîëó÷åíі (ø)òàòè (à)ìåðèêè, (ì)іíіñòåðñòâî (î)õîðîíè (ç)äîðîâ’ÿ, (ï)іâäåííèé (á)óã (ðі÷êà), (ê)èїâñüêà (ð)óñü, (ç)àïîðіçüêà (ñ)і÷, (â)åðõîâíà (ð)àäà Óêðàїíè. 226 СИТУАЦІЯ. Уявіть, що вам треба привітати когось зі святом листівкою або за допомогою смс-повідомлення. Запишіть правильно подані назви свят.

Âіòàþ ç (í)îâèì (ð)îêîì; ç (â)îñüìèì (á)åðåçíÿ; ç (ð)іçäâîì (õ)ðèñòîâèì; ç (â)åëèêîäíåì; ç (ä)íåì (ó)÷èòåëÿ. 227 І. Спишіть сполучення, замінюючи, де треба, малу букву на велику. З однією власною назвою складіть і запишіть речення.

Óðî÷èùå (æ)îâòі (â)îäè, (ï)іâäåííå (ï)îëіññÿ, (ã)àëèöüêî-(â)îëèíñüêà (ä)åðæàâà, (î)ñòðîìèðîâå (є)âàíãåëіє, (î)ñòðîçüêà (à)êàäåìіÿ, (ë)þáëіíñüêà (ó)íіÿ, (ê)îðñóíñüêà (á)èòâà, (ï)àïà (ð)èìñüêèé, (ð)èìñüêà іìïåðіÿ, (â)åëèêå (ê)íÿçіâñòâî (ë)èòîâñüêå. ІІ. Виділені слова запишіть фонетичною транскрипцією.

228 Доберіть власні назви до запропонованих загальних і запишіть. З однією дібраною назвою складіть і запишіть речення.

Äåðæàâà, ñóçіð’ÿ (àáî ãàëàêòèêà), ìàòåðèê, ñîáîð, ñâÿòî, òåëåâіçіéíà ïðîãðàìà, êіíîôіëüì, êàðòèíà, ñîöіàëüíà ìåðåæà. 229 Хто зможе дібрати чотири фразеологізми, прислів’я чи приказки, у яких є власні іменники? А хто зможе дібрати ще більше таких висловів? 230 Випишіть з підручників історії та географії по два речення з власними назвами. Поясніть написання цих іменників. 231

Запишіть, дотримуючись правил уживання великої букви та лапок.

Éîãóðò (â)îëîøêîâå (ï)îëå, (ñ)ïàñî-(ï)ðåîáðàæåíñüêèé (ñ)îáîð (×åðíіãіâ), (ä)îìіíіêàíñüêèé (ñ)îáîð (Ëüâіâ), (ì)óçåé іñòîðії Êèєâà, (ê)îìåòà (ã)àëëåÿ, âåáñàéò (ø)êîëÿð, (ç)àõіäíå (ï)îäіëëÿ, (ä)åíü (ï)ñèõîëîãà, àâòîìîáіëü (ò)åñëà, ñòàíöіÿ ìåòðî (ï)îêðîâñüêà, (ô)ðàíöóçüêà (ð)åñïóáëіêà, (ã)àëàêòèêà (ñ)ïëÿ÷à (ê)ðàñóíÿ, âóëèöÿ (ñ)і÷îâèõ (ñ)òðіëüöіâ, (ê)åð÷åíñüêà (ï)ðîòîêà. 85

Iменник

232

Виконайте завдання одного з варіантів.

ВАРІАНТ А. Напишіть невеликий текст (6–8 речень) на одну з тем: «Природне диво України», «Собори України», «Зоряне небо», «Космос», «Сім чудес світу». Використайте в тексті власні назви. ВАРІАНТ Б. Складіть і запишіть невелику розповідь (6–8 речень) про одну з історичних подій. Використайте в розповіді власні назви.

Для вас, допитливі Як ви думаєте, чому пишемо по-різному такі слова, як Ампер і ампер, Герц і герц? Річ у тому, що з великої букви тут пишемо прізвища. А ті слова, які починаємо з малої літери, перестали бути прізвищами. Про це та багато іншого можна дізнатися з книжки Івана Вихованця «Таїна слова». Розкажіть однокласникам, що вам найбільше сподобалося в цій книжці.

§ 24. ÐІÄ ІÌÅÍÍÈÊІÂ Ïðî òðè ðîäè іìåííèêіâ, іìåííèêè ñïіëüíîãî ðîäó òà ïðî êóëüòóðó ìîâëåííÿ 233 А. Прочитайте слова. Визначте рід іменників першої колонки. Чи можуть слова другої колонки виступати то як іменники чоловічого роду, то як жіночого?

Äóíàé ðàäіñòü îçåðî

íåïîñèäà çàìàçóðà áіäîëàõà

äâåðі íîæèöі äðîâà

Б. А чи вдасться вам визначити рід іменників третьої колонки? В. Зробіть висновок про особливості категорії роду іменників.

Роди ііменників

Áіëüøіñòü іìåííèêіâ íàëåæàòü äî îäíîãî ç òðüîõ ðîäіâ: ÷îëîâі÷îãî, æіíî÷îãî, ñåðåäíüîãî. Є іìåííèêè ÷îëîâі÷îãî ðîäó, ùî ìîæóòü ïîçíà÷àòè îñіá і æіíî÷îї ñòàòі. НАПРИКЛАД: äèðåêòîð, ïðîôåñîð, ñóääÿ. ПОРІВНЯЙМО: ÷.ð.

÷.ð.

æ.ð.

÷.ð.

1. Ìîëîäèé ëіêàð Ëіñîâà ïіøëà ó âіäïóñòêó. 2. Ìîëîäèé ëіêàð Ëіñîâèé ïіøîâ ó âіäïóñòêó. 3. Ïðîòå ñòîñîâíî æіíîê êðàùå âæèâàòè ñëîâà ëіêàðêà, äèðåêòîðêà òîùî. 86

Iменник

Спільний рід

Äåÿêі іìåííèêè ìîæóòü ìàòè òî ÷îëîâі÷èé, òî æіíî÷èé ðіä. Òàêі ñëîâà íàçèâàþòü іìåííèêàìè ñïіëüíîãî ðîäó. НАПРИКЛАД: ñòàðîñòà, ëèñòîíîøà, ñèðîòà, çàìàçóðà, áіëîðó÷êà, áàçіêà. Ç іìåííèêàìè ñïіëüíîãî ðîäó ïðèêìåòíèêè, çàéìåííèêè é äієñëîâà óçãîäæóєìî çàëåæíî âіä òîãî, îñîáó ÿêîї ñòàòі îçíà÷àє іìåííèê. ПОРІВНЯЙМО: ÷.ð.

÷.ð.

1. Öåé õëîïåöü âåëèêèé çàìàçóðà. æ.ð.

æ.ð.

2. Öÿ äіâ÷èíà âåëèêà çàìàçóðà. Па аралельні форми

Äåÿêі іìåííèêè ìàþòü ïàðàëåëüíі ôîðìè ðîäó. НАПРИКЛАД: çàë – çàëà; ñóñіä – ñóñіäà; æèðàô – æèðàôà.

Не е мають роду

Â іìåííèêàõ, ùî ìàþòü ôîðìó òіëüêè ìíîæèíè, ðіä íå ðîçðіçíÿþòü. НАПРИКЛАД: íîæèöі, äâåðі.

Іменники не змінюються за родами, а належать до одного з родів. 234 Випишіть слова у дві колонки: 1) іменники спільного роду; 2) іменники, у яких рід не розрізняємо. Які слова ви не будете виписувати? Чому?

Ðàäіñòü, êàíіêóëè, áіëîðó÷êà, äèðåêòîð, ñèðîòà, äâåðі, ùàñòÿ. 235

Спишіть речення, розкриваючи дужки. Визначте рід виділених імен-

ників.

1. Òè òàê(èé,à) íåïîñèäà, Äåíèñå! 2. Ãîðå ç òàê(èì,îþ) áàçіêîþ, Ñåìåíîì. 3. Íàø(à) ñòàðîñòà Îëåíà ïіäãîòóâàëà ãðàôіê ÷åðãóâàííÿ. 4. Ìîëîä(èé,à) äèðåêòîð(êà) Çàäîðîæíà ïðîâåëà çáîðè. 5. Äîñâіä÷åí(èé,à) іíæåíåð(êà) Áîãäàíîâà âèêîíà(â,ëà) ðîáîòó â÷àñíî. 236 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть по два речення з кожним словом: один (одна) з вас складає речення так, щоб це слово виступало іменником чоловічого роду, а другий (друга) – жіночого. Перевірте одне в одного виконання.

Ñòàðîñòà, íåðîáà, áіäîëàõà. 237 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть та розіграйте жартівливий діалог «З ким варто й не варто дружити», використавши іменники спільного роду (наприклад: задавака, базіка, вереда, білоручка) та іменники, що можуть мати чоловічий або середній рід (наприклад: ледащо, забудько, базікало). 87

Iменник

238

І. Прочитайте текст. Чому, на вашу думку, спорт об’єднує людей?

ÑÏÎÐÒ ÎÁ’ЄÄÍÓЄ ÍÀÑ Ðàç íà ÷îòèðè ðîêè ïðîâîäÿòü Îëіìïіéñüêі іãðè. Ó òàêі äíі íàøà ïëàíåòà ñòàє âåëè÷åçíèì ñòàäіîíîì, à êîíòèíåíòè – òðèáóíàìè. Îëіìïіéñüêèé ðóõ îá’єäíóє íàðîäè ñâіòó, áî ñïîðò îäèí äëÿ âñіõ. Ñâіò çàõîïëþєòüñÿ ñïîðòèâíèìè äîñÿãíåííÿìè àìåðèêàíöÿ Ìàðêà Ñïіòöà, íîðâåæöÿ Óëå-Åéíàðà Á’єðíäàÍàòàëіÿ ëåíà, óêðàїíöіâ Ñåðãіÿ Áóáêè, Ëіëії Äîáðèíñüêà Ïіäêîïàєâîї, ßíè Êëî÷êîâîї. Ïіäòâåðäæåííÿì âèñîêîї ìåòè Îëіìïіàäè є ïðîâåäåííÿ ç 1960 ðîêó іãîð äëÿ ëþäåé ç іíâàëіäíіñòþ. Âîíè âіä÷óâàþòü ìîðàëüíó ïіäòðèìêó. Íàøі ñïîðòñìåíè é ñïîðòñìåíêè ñâîїìè ïåðåìîãàìè âîçâåëè÷óþòü ðіäíó Óêðàїíó. Ãîðäî ìàéîðèòü ñèíüî-æîâòèé ïðàïîð, êîëè óêðàїíöі-÷åìïіîíè áіæàòü êîëî ïîøàíè. Îñü ñïðàâæíі ïàòðіîòè! Íà íèõ ÿ õîòіâ áè áóòè ñõîæèì (Ç ó÷íіâñüêîãî òâîðó). ІІ. Визначте рід виділених іменників. Знайдіть іменник чоловічого роду, що може позначати особу жіночої статі. Складіть і запишіть речення, щоб він позначав особу жіночої статі.

Чоловічий рід

Жіночий рід

біль (страждання), дріб, кахель, кір, насип, не- путь, бязь (тканина), вісь, жить, перекис, полин, рояль, степ, степінь, сту- гуаш, емаль, ретуш, розкіш, пінь, толь, туш (муз. привітання), тюль, шампунь туш (фарба)

239

Відредагуйте усно речення.

1. Ó äàëåêèé ïóòü ïðîâîäæàëà ìàòè ñâîїõ äіòåé. 2. Íàâêîëî ðîçêèíóëàñÿ øèðîêà ñòåï. 3. Ïî її î÷àõ ìîæíà áóëî çðîçóìіòè âñþ áіëü. 4. Äîíîñèëàñÿ áàðàáàííà äðіá. 5. Ìàðіéêà ïіäõîïèëà ñèëüíó íåæèòü. 240 До поданих іменників доберіть прикметники. Утворіть з кожною парою слів словосполучення і запишіть. У дужках зазначте рід іменників. ЗРАЗОК.

Ñòåï – øèðîêèé ñòåï (÷. ð.).

Íàñèï, ïóòü, ïîëèí, ðóêîïèñ, äîïîâіäü, ðîÿëü, òþëü. 88

Iменник

241

І. Запишіть словосполучення, добираючи правильне закінчення.

Ãîëîâí(èé/à) áіëü, íîâ(èé/à) øàìïóíü, íåëåãê(èé/à) ïóòü, âèù(èé/à) ñòóïіíü, âіòàëüí(èé/à) òóø, ÿñêðàâ(èé/à) ãóàø, ñèëüí(èé/à) íåæèòü, áіë(èé/à) òþëü, ãіðê(èé/à) ïîëèí, áàðàáàíí(èé/à) äðіá, íîâ(èé/à) ðóêîïèñ, äðóã(èé/à) ñòåïіíü, ÿñêðàâ(èé/à) åìàëü, âèñîê(èé/à) íàñèï. ІІ. Складіть усно речення з одним поданим словосполученням.

242 СИТУАЦІЯ. Уявіть, що вам треба викликати лікаря для знайомого, який застудився. Ви телефонуєте до лікарні. Складіть усно 2–3 речення, щоб звернутися до працівника лікарні в цій ситуації. Використайте подані словосполучення.

 ãîëîâíèé áіëü  ñèëüíèé íåæèòü  âèñîêà òåìïåðàòóðà 243 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Надпишіть скорочено над іменниками їхній рід. Які з іменників є назвами істот?

1. Ñèíі âå÷îðîâі ñóòіíêè îãîðòàþòü і Äíіïðî і êðó÷і... (І. Öþïà). 2. À â ñòåï øèðîêèé, çà îáðіé, òіêàє íàñèï çàëіçíè÷íèé (Ëåîíіä Ïåðâîìàéñüêèé). 3. Çàòèõàє ïîâîëі ìіñòî ñïàëàõóє âîãíÿìè ëіõòàðіâ (І. Öþïà). 4. Âіòåð-ïóñòóí íіáè áàâèòüñÿ ç ïîñèâіëèìè äåðåâàìè íàëіòàє òðåïåòíî é ïîðèâíî, ãîéäàє òðóñèòü îñîêîðè і âіä òîãî íà çåìëþ ñòåëèòüñÿ ïóõíàñòà çàìåòіëü (І. Öþïà). 5. Ãîðå ç öèì áàçіêîþ, Ãëіáîì, ÿçèê ó íüîãî íåìîâ âіÿëî (À. Õèæíÿê). ІІ. Виділені слова запишіть фонетичною транскрипцією. Поясніть особливості їхньої вимови.

На перерві Тарас запропонував своїм друзям таку цікаву задачку: «В агронома є брат Антон, але в Антона брата немає. Ким же тоді Антонові доводиться агроном?» – Такого не може бути, – мовив один із друзів. – Ні, може, – заперечив Сергій, – адже іменник агроном... Як ви думаєте, що сказав Сергій?

Iменник

§ 25. ×ÈÑËÎ ІÌÅÍÍÈÊІÂ Ïðî çìіíþâàííÿ іìåííèêіâ çà ÷èñëàìè òà ïðî іìåííèêè, ùî ìàþòü ôîðìè òіëüêè îäíèíè àáî òіëüêè ìíîæèíè 244

А. Прочитайте слова. Визначте число іменників.

íîóòáóê òðàêòîð ó÷åíü

Äíіïðî çîëîòî ÷èòàííÿ

âîðîòà íîæèöі õèòðîùі

Б. Спробуйте поставити іменники другої колонки у формі множини, а третьої – у формі однини. Чи вдалося вам це? В. Зробіть висновок про особливості категорії числа іменників.

Форми числа

Іìåííèêè çìіíþєìî çà ÷èñëàìè (îäíèíà é ìíîæèíà). НАПРИКЛАД: âå÷іð – âå÷îðè, âіê – âіêè. Äåÿêі іìåííèêè ìàþòü ôîðìè òіëüêè îäíèíè àáî òіëüêè ìíîæèíè. ПОРІВНЯЙМО: Ìàþòü ôîðìè òіëüêè îäíèíè

Ìàþòü ôîðìè òіëüêè ìíîæèíè

áîðîøíî, ëþäñòâî, äіòâîðà, ðàäіñòü, Ëüâіâ, іíòåðíåò

îêóëÿðè, äâåðі, øàõè, ëіíîùі, îïëåñêè, Êàðïàòè, Ñóìè

В іменниках, які мають форми тільки множини, рід не розрізняють. 245 І. Прочитайте текст. Визначте його стиль і тип мовлення. У якому аквапарку зі згаданих у тексті ви хотіли б побувати?

ÀÊÂÀÏÀÐÊ Ïåðøі ó ñâіòі àêâàïàðêè ç’ÿâèëèñü ó 50-õ ðîêàõ ìèíóëîãî ñòîëіòòÿ íà òðîïі÷íèõ êóðîðòàõ Àìåðèêè. Íàé÷àñòіøå â öèõ ðîçâàæàëüíèõ çàêëàäàõ ïðåäñòàâëåíі òàêі àòðàêöіîíè: ðіçíîìàíіòíі âîäíі ãіðêè, ïîëèâàëêè, çàêðèòі òðóáè, ôîíòàíè, áàñåéíè ç âèøêîþ òà áåç íåї, «ëåäà÷à ðі÷êà». Ñó÷àñíіøі àêâàïàðêè ìîæóòü áóòè îñíàùåíі ïðèñòîñóâàííÿìè äëÿ øòó÷íîãî íàãíіòàííÿ õâèëü ó áàñåéíі é çàíÿòòÿ ñåðôіíãîì. 90

Iменник

Íàéáіëüøèì ó ñâіòі ïàðêîì âîäÿíèõ àòðàêöіîíіâ óâàæàþòü Ocean Dome, ÿêèé ðîçòàøîâàíî ó ÿïîíñüêîìó ìіñòі Ìіÿäçàêі. Â Óêðàїíі ïåðøèé àêâàïàðê ç’ÿâèâñÿ ó 2001 ðîöі â Ñіìåїçі. Çàðàç öåíòðè ðîçâàã íà âîäі є â áàãàòüîõ ìіñòàõ íàøîї êðàїíè, à äåÿêі іç öèõ çàêëàäіâ á’þòü єâðîïåéñüêі ðåêîðäè. Òàê, îäèí ç íàéìàñøòàáíіøèõ àêâàïàðêіâ Ñõіäíîї Єâðîïè é íàéáіëüøèé â Óêðàїíі – öå «Îñòðіâ ñêàðáіâ» ó Êèðèëіâöі Çàïîðіçüêîї îáëàñòі. À îäèí ç íàéáіëüøèõ êðèòèõ àêâàïàðêіâ ó Єâðîïі – öå «Òåðìіíàë» íà Êèїâùèíі. Öіêàâèì є öåíòð ðîçâàã «Äæóíãëі» â Õàðêîâі, ñòèëіçîâàíèé ïіä òðîïіêè Ïіâäåííîї Àìåðèêè, «Ìèñ Äîáðîї Íàäії» â Áåðäÿíñüêó, çàäóìàíèé ÿê ñòàðîâèííèé çàìîê ç åêçîòè÷íèìè ðîñëèíàìè, òà іíøі (Ç äîâіäíèêà). ІІ. Визначте рід і число виділених іменників. Випишіть ті з них, які мають обидві форми числа (однину й множину). Доведіть це, змінивши форму іменників (письмово).

246 Відгадайте загадки. Визначте число іменників-відгадок. Які з цих слів мають форми тільки однини, а які – тільки множини?

1. Áіãëè äâà ïñè, ïîçàäèðàëè íîñè. 2. Ïî ñòåæèíі, ïî äîðîçі áіãòè ÿ ó íèõ íå â çìîçі, ïî ñíіãó íå éäóòü ÿê ñëіä: äî âïîäîáè òіëüêè ëіä. 3. Ñàìà õîëîäíà, à іíøèõ ïðèïіêàє. 4. Âèñèòü ñèòî, íå ðóêàìè çâèòî. 5. Óëіòêó âіäïî÷èâàþòü, à âçèìêó äіòåé êàòàþòü. 247 І. Запишіть іменники в три колонки: 1) ті, що мають форми однини й множини; 2) ті, що мають форми тільки однини; 3) ті, що мають форми тільки множини. Чи розрізняємо рід в іменниках третьої колонки?

Ñïàãåòі, ïòàñòâî, äîëèíà, øòàíè, ìîëîêî, âіòåð, âîðîòà, Ïîëòàâà, ñîâіñòü, êíèãà, ìàëþâàííÿ, ×åðíіâöі, êàíіêóëè, áàíêîìàò. ІІ. З одним словом другої колонки та одним словом третьої (на вибір) складіть речення з однорідними членами.

248 Доведіть, що іменник змаганняя має обидві форми числа: однину й множину. Складіть і запишіть із цим словом два речення так, щоб у першому воно було вжито у формі родового відмінка однини, а в другому – у формі родового відмінка множини. 249 І. Спишіть речення. Над іменниками скорочено надпишіть відмінок та число (де можливо). Підкресліть іменники, що мають форми тільки однини або тільки множини.

1. Æîðæèíè êâіòíóòü æîâòèì öâіòîì, êðóæëÿþòü áäæîëè áіëÿ íèõ (Í. Çàáіëà). 2. Ìèíàє ëіòî, øåëåñòèòü ïîæîâêëå ëèñòÿ (Ò. Øåâ÷åíêî). 3. Ó ïîëі ñïèòü çîðÿ ïіä êîëîñêîì і ñîííî 91

Iменник

ñëóõà äóìó êîëîñêîâó, і ñîííà òèøà ñîííèì ÿçèêîì øåïî÷å ñàäó ñèâó êîëèñêîâó (Ì. Âіíãðàíîâñüêèé). 4. Ìè þíèìè òîäі áóëè, äîðîãè êëèêàëè íàñ â ìàíäðè (Ä. Ëóöåíêî). 5. Æèòòÿ íàéäóæ÷å âèðóâàëî íà Ïîäîëі (Î. Іâàíåíêî). ІІ. Обведіть номери складних речень. Обґрунтуйте вживання в цих реченнях розділових знаків.

250 Відредагуйте усно речення. Скористайтеся поданою нижче рубрикою «Культура мовлення».

1. Ó ìîþ êіìíàòó êóïèëè íîâó ìåáåëü. 2. Ìè ç äðóçÿìè ÷àñòî ãðàєìî â øàõìàòè é øàøêè. 3. ß äóæå ëþáëþ êàòàòèñÿ íà êîíüêàõ.

ПРАВИЛЬНО ñèíє ÷îðíèëî ñòàðі ìåáëі åëåêòðîííèé ãîäèííèê ãðàëè â øàõè íîâі êîâçàíè ñîíöåçàõèñíі îêóëÿðè

НЕПРАВИЛЬНО ñèíі ÷îðíèëà ñòàðà ìåáåëü åëåêòðîííі ÷àñè ãðàëè â øàõìàòè íîâі êîíüêè ñîíöåçàõèñíі î÷êè

§ 26. ÂІÄÌІÍÊÈ ІÌÅÍÍÈÊІÂ. ÂІÄÌІÍÞÂÀÍÍß ІÌÅÍÍÈÊІÂ Ïðî çìіíþâàííÿ іìåííèêіâ çà âіäìіíêàìè, îñíîâíі çíà÷åííÿ öèõ âіäìіíêіâ, à òàêîæ ïðî ïî÷àòêîâó ôîðìó іìåííèêіâ ПРИГАДАЙМО. Що таке звертання?

251

А. Поміркуйте, у якому реченні слово яблуко означає виконавця дії.

1. Ïіñëÿ îáіäó Âàëÿ ç’їëà ÿáëóêî. 2. Ç äåðåâà âïàëî âåëèêå ÿáëóêî. Б. У якому реченні слово яблуко вжито в називному відмінку, а в якому – у знахідному? В. Зробіть висновок про значення називного та знахідного відмінків.

Відмінки

Іìåííèêè çìіíþєìî çà âіäìіíêàìè. Â óêðàїíñüêіé ìîâі є ñіì âіäìіíêіâ, êîæåí ç ÿêèõ, êðіì êëè÷íîãî, âіäïîâіäàє íà ïèòàííÿ.

Iменник

Âіäìіíîê  íàçèâíèé  ðîäîâèé  äàâàëüíèé  çíàõіäíèé  îðóäíèé  ìіñöåâèé  êëè÷íèé

Ïèòàííÿ

Ùî îçíà÷àє âіäìіíîê

õòî? ùî? êîãî? ÷îãî?

âèêîíàâöÿ ïåâíîї äії îá’єêò äії, ÷àñ, ìіñöå, ïðè÷èíó, ñïîñіá äії êîìó? ÷îìó? îñîáó ÷è ïðåäìåò, äëÿ ÿêèõ âіäáóâàєòüñÿ äіÿ êîãî? ùî? ïðÿìèé îá’єêò äії êèì? ÷èì? çàñіá äії, ñïіâó÷àñíèêà äії íà êîìó? íà ÷îìó? ìіñöå äії – îñîáó, äî ÿêîї çâåðòàєìîñÿ

Прямий відмінок

Íàçèâíèé âіäìіíîê íàçèâàþòü ïðÿìèì, іíøі – íåïðÿìèìè.

По очаткова форма

Ôîðìà íàçèâíîãî âіäìіíêà îäíèíè є ïî÷àòêîâîþ ôîðìîþ іìåííèêà.

Іменник у кличному відмінку виступає звертанням; не буває членом речення. НАПРИКЛАД: Ой не шуми, луже, з дібровою дуже (Нар. творчість). 252 І. Прочитайте текст. Яке речення виражає його основну думку? Доберіть свій варіант заголовка.

ІÂÀÍ ÑІÐÊÎ Òàëàíîâèòîãî é äîáðîãî êîçàêà Іâàíà Ñіðêà âіñіì ðàçіâ îáèðàëè êîøîâèì îòàìàíîì ×îðòîìëèöüêîї Ñ ÷і. Íіõòî áіëüøå íå çàñëóæèâ òàêîї øàíè é ÷åñòі. Ïðîòÿãîì äâàäöÿòè ðîêіâ áîðîâñÿ Іâàí Ñіðêî ïðîòè òóðåöüêîòàòàðñüêèõ çàâîéîâíèêіâ, çìóøóâàâ âîðîãіâ òðåìòіòè, à êîëè âîíè íàñìіëþâàëèñÿ éòè íà Óêðàїíó, êîçàöüêèé âàòàæîê ãíàâ їõ ãåòü. Çíèùóþ÷è íàïàäíèêіâ ó ïîëі é íà ìîðі, âіí íàãàíÿâ їì òàêîãî ïåðåïîëîõó, ùî ãðàáіæíèêè ìóñèëè ðÿòóâàòè ñâîє æèòòÿ. Äëÿ âîðîãіâ âіí áóâ ñòðàøíіøèì çà íå÷èñòó ñèëó. Äëÿ ðіäíîї çåìëі Ñіðêî áóâ âіðíèì îáîðîíöåì і çàõèñíèêîì (Çà І. Øàïîâàëîì). ІІ. Знайдіть п’ять іменників (на вибір). Визначте їхній рід, число, відмінок. Поставте ці іменники в початковій формі (усно). ІІІ. Знайдіть власні назви та поясніть їхнє написання.

253

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Ким і чим пишається Україна?

Iменник

Іменник у формі називного відмінка означає того, хто виконує дію, і в реченні виступає підметом. Іменник у формі знахідного відмінка означає предмет, на який спрямована дія, і в реченні виступає додатком. ПОРІВНЯЙМО: Н. в. Зн. в. 1. Їде автомобіль. 2. Ремонтують автомобіль. 254 І. Спишіть речення, підкресліть іменники як члени речення та надпишіть над ними відмінок. Поясніть, яке значення мають ці відмінки.

1. Íàçàð ïåðåçàâàíòàæèâ ñâіé êîìï’þòåð. 2. Àëіíà äîâãî ðîçäèâëÿëàñÿ ìàëþíîê. 3. ×àñòî çãàäóþ ðіäíå ìіñòî. ІІ. Складіть і запишіть два речення з іменником смартфон так, щоб у першому це слово було вжито у формі називного відмінка, а в другому – знахідного.

Знахідний відмінок виражає повне охоплення предмета дією, а родовий – часткове. ПОРІВНЯЙМО: Знахідний

Родовий

купи сіль (усю)

купи солі (частину)

255 Спишіть сполучення, ставлячи іменники в потрібному відмінку. Обґрунтуйте вибір однієї з форм. Як ви розрізняєте родовий і знахідний відмінки?

1. Êîíі ïîïèëè (âîäó, âîäè). 2. Äіòè ïîїëè (êàøó, êàøі). 256 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Провідміняйте усно словосполучення цілющий дощ: один (одна) з вас відмінює це словосполучення в однині, а другий (друга) – у множині. Перевірте одне в одного виконання. 257 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть іменники як члени речення. Чи потрібно підкреслювати іменники у формі кличного відмінка? Скорочено надпишіть відмінки іменників.

1. ×îãî òè æóðèøñÿ ðîìàøêî ÷îãî òè ãíåøñÿ äî çåìëі (Î. Äîí÷åíêî). 2. Ìèëóéñÿ Óëÿíêî ñâі÷êàìè-áåðіçêàìè і ïðîçîðèì âîñêîì êëåíіâ і øàïêàìè ëіñîâèõ ãðóø (Î. Äîí÷åíêî). 3. Ìîє ñåëî çåìíèé óêëіí òîáі çà ìîëîäіñòü і ñâіòëî îò÷èõ ñòіí (Ã. Òàðàñþê). ІІ. Випишіть ужиті в реченнях абстрактні іменники.

258 Напишіть оголошення в художньому стилі на одну з поданих тем. Підкресліть використані в тексті іменники та визначте їхній відмінок.

1. Ïðî ôóòáîëüíèé ìàò÷, ÿêèé ìàє âіäáóòèñÿ ìіæ êîìàíäàìè ïëàíåò Çåìëÿ òà Ìàðñ. 94

Iменник

2. Ïðî ïî÷àòîê íàâ÷àííÿ â øêîëі ÷àêëóíіâ. 3. Ïðî çáіð êîøòіâ äëÿ ñòâîðåííÿ ìàøèíè ÷àñó.

§ 27. ÂІÄÌІÍÈ É ÃÐÓÏÈ ІÌÅÍÍÈÊІÂ Ïðî ïîäіë іìåííèêіâ íà ÷îòèðè âіäìіíè, à òàêîæ ïðî іìåííèêè òâåðäîї, ì’ÿêîї òà ìіøàíîї ãðóï ПРИГАДАЙМО. 1. Що таке закінчення та основа слова? 2. Які є шиплячі приголосні?

259

А. Провідміняйте усно подані іменники.

Âèñîòà, ÷îâåí, ãîðäіñòü. Б. Чи однакові в поданих іменниках відмінкові закінчення? В. Зробіть висновок, як відмінюються іменники – усі однаково чи по-різному.

І відміна

ІІ відміна

Çà îñîáëèâîñòÿìè âіäìіíþâàííÿ іìåííèêè ïîäіëÿþòü íà ÷îòèðè âіäìіíè. Äî І âіäìіíè íàëåæàòü іìåííèêè æіíî÷îãî é ÷îëîâі÷îãî, à òàêîæ ñïіëüíîãî ðîäó, ÿêі â íàçèâíîìó âіäìіíêó îäíèíè ìàþòü çàêіí÷åííÿ -à (-ÿ). НАПРИКЛАД: ðîáîò ò à , ïіñí ÿ , Ìèêîë à , ñèðîò à . Äî ІІ âіäìіíè íàëåæàòü: ÷îëîâі÷îãî ðîäó, ÿêі â íàçèâíîìó âіäìіíêó îäíèíè ìàþòü íóëüîâå çàêіí÷åííÿ àáî çàêіí÷åííÿ -î. НАПРИКЛАД: Êèїâ , äÿäüê î ;  іìåííèêè ñåðåäíüîãî ðîäó, ùî â íàçèâíîìó âіäìіíêó îäíèíè ìàþòü çàêіí÷åííÿ -î, -å, -ÿ (êðіì òèõ, ùî íàëåæàòü äî IV âіäìіíè). НАПРИКЛАД: ñåë î , ìîð å , çíàííÿ í .  іìåííèêè

І відміна ІІІ

Äî ІІІ âіäìіíè íàëåæàòü іìåííèêè æіíî÷îãî ðîäó, ÿêі â íàçèâíîìó âіäìіíêó îäíèíè ìàþòü íóëüîâå çàêіí÷åííÿ, à òàêîæ іìåííèê ìàòè. НАПРИКЛАД: ðàäіñòü , íі÷ .

ІV V відміна

Äî IV âіäìіíè íàëåæàòü іìåííèêè ñåðåäíüîãî ðîäó іç çàêіí÷åííÿì -à(-ÿ) ó íàçèâíîìó âіäìіíêó îäíèíè, ó ÿêèõ ïіä ÷àñ âіäìіíþâàííÿ ç’ÿâëÿєòüñÿ ñóôіêñ -àò-(-ÿò-) àáî -åí-. НАПРИКЛАД: ëîø à – ëîøàòè, іì’ÿ – іìåíі. 95

Iменник

Усі відміни

Âіäìіíà Ðіä І æіíî÷èé, ÷îëîâі÷èé, ñïіëüíèé ІІ ÷îëîâі÷èé ñåðåäíіé ІІІ æіíî÷èé ІV ñåðåäíіé

Çàêіí÷åííÿ â Í. â. îäí. -à (-ÿ) íóëüîâå, -î -î, -å, -ÿ íóëüîâå -à (-ÿ) (ñóôіêñè -àò-, -ÿò-, -åí-)

До жодної відміни не належать незмінювані іменники (таксі, метро) та іменники, що мають форму тільки множини (двері, сани). 260 Прочитайте іменники в колонках і доведіть, що їхню відміну визначено правильно. Доберіть усно до кожної групи по два власних приклади.

І âіäìіíà äîëÿ Іëëÿ

ІІ âіäìіíà çàâîä âіêíî

ІІІ âіäìіíà ïі÷ ëþáîâ

ІV âіäìіíà êóð÷à òåëÿ

261 Запишіть іменники в чотири колонки: 1) І відміна; 2) ІІ відміна; 3) ІІІ відміна; 4) ІV відміна.

Ñòàíöіÿ, ñàéò, êóð÷à, ëèñòîíîøà, ìàåñòðî, ìîðå, ïîðîñÿ, ìàòè, òіíü, îæèíà, ùèðіñòü, êà÷åíÿ. Групи

Іìåííèêè І òà ІІ âіäìіí (êðіì іìåííèêіâ íà -àð, -èð, -ÿð) ïîäіëåíî íà ãðóïè òàê:

Ãðóïà

Îñòàííіé ïðèãîëîñíèé îñíîâè

Òâåðäà

òâåðäèé íåøèïëÿ÷èé (êðіì іìåííèêіâ ñåðåäíüîãî ðîäó іç çàêіí÷åííÿì -å)

ñàìîêàò, çèìà, íåïîñèäà, âіêíî

Ì’ÿêà

ì’ÿêèé

ìіñÿöü, çåìëÿ, ïіð і ’ÿ

ïîäîâæåíèé íàïіâïîì’ÿêøåíèé

çáіææÿ, îáëè÷÷ÿ

Ìіøàíà øèïëÿ÷èé íåïîäîâæåíèé

Ïðèêëàäè

âåæà, ïëå÷å, äîù

Äî ì’ÿêîїї ãðóïè òàêîæ íàëåæàòü: 1) іìåííèêè ñåðåäíüîãî ðîäó іç çàêіí÷åííÿì -å (íå ïіñëÿ øèïëÿ÷îãî): ìîðå, ïîëå, ìіñöå. 2) іìåíà Іãîð, Ëàçàð (ç іñòîðè÷íî ì’ÿêèì [ð]). 96

Iменник

Звук [й] – м’який, тому іменники з основою на [й] належать до м’якої групи. НАПРИКЛАД: подія я [под′íйа]. 262 Випишіть послідовно спочатку іменники твердої групи, а потім – м’якої. Які три іменники не треба виписувати? Чому?

Îçäîáà, îëіÿ, ïіñíÿ, âèñòàâêà, ñìóòîê, ñòîëèöÿ, òîâàðèø, Ïàâëî, íîñіé, àñôàëüò, іíñòèòóò, іäèëіÿ, äîëÿ, ñіòêà, íîøà, óùіëüíåííÿ, îæèíà, êîâàëü, Ñâіòÿçü, ïëå÷å, êåëіÿ, Àíòîí, ãàçåòà. КЛЮЧ. У кожному виписаному слові підкресліть другу букву. Якщо ви правильно виконали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте народну прикмету передбачення погоди.

263 ЧОМУ ТАК?? І. Поміркуйте, чому не можна віднести до жодної з відмін такі іменники: а) журі, кіно, кенгуру; б) ворота, Суми, жнива, дрова. ІІ. Поміркуйте, чому іменник дівчина належить до І відміни, дівчатко – до ІІ, а дівча – до ІV. 264 Хто зможе за одну хвилину дібрати й записати чотири іменники ІV відміни? А хто добере п’ять таких слів? А хто ще більше? ІІменники на -ар, -ир, -яр

Іìåííèêè íà -àð, -èð, ó ÿêèõ íàãîëîñ ïîñòіéíî ïàäàє íà -àð, -èð, íàëåæàòü äî òâåðäîї ãðóïè (êóõîâàð, à ìóíäèð) è ; іíøі – äî ì’ÿêîї (áîãàòèð è – áîãàòèðÿ, áóêâàð à – áóêâàðÿ). Äî òâåðäîї ãðóïè òàêîæ íàëåæàòü іìåííèêè êîìàð, äîëàð, ïëàñòèð. Іìåííèêè íà -ÿð, ó ÿêèõ ïіä ÷àñ âіäìіíþâàííÿ íàãîëîñ ïåðåõîäèòü ç -ÿð íà çàêіí÷åííÿ, íàëåæàòü äî ìіøàíîї ãðóïè (øêîëÿð ÿ – øêîëÿðà, ãàçåòÿð ÿ – ãàçåòÿðà); іíøі – äî òâåðäîї (ìóëÿð – ìóëÿðà).

265 Спишіть іменники, позначте наголоси. У дужках біля кожного слова зазначте відміну.

Áðèãàäèð, áàçàð, ìóëÿð, êîìàð, äðóêàð, ëіêàð, êàìåíÿð, þâіëÿð, áіáëіîòåêàð. Ðîçáіð іìåííèêà ÿê ÷àñòèíè ìîâè Ïîñëіäîâíіñòü ðîçáîðó 1. ×àñòèíà ìîâè. 2. Ïî÷àòêîâà ôîðìà (íàçèâíèé âіäìіíîê îäíèíè). 97

Iменник

3. 4. 5. 6. 7.

Íàçâà іñòîòè ÷è íåіñòîòè. Íàçâà çàãàëüíà ÷è âëàñíà. Ðіä (ÿêùî є), ÷èñëî, âіäìіíîê. Âіäìіíà; ãðóïà (äëÿ І і ІІ âіäìіí). Ñèíòàêñè÷íà ðîëü.

Çðàçîê óñíîãî ðîçáîðó Íåïîðóøíî ñòîÿòü âèñîêі, ïîæîâêëі ñîíÿøíèêè. Ñîíÿøíèêè – іìåííèê, ïî÷àòêîâà ôîðìà ñîíÿøíèê; íåіñòîòà, çàãàëüíà íàçâà, ÷îëîâі÷èé ðіä, ìíîæèíà, íàçèâíèé âіäìіíîê, äðóãà âіäìіíà, òâåðäà ãðóïà; ó ðå÷åííі є ïіäìåòîì. Çðàçîê ïèñüìîâîãî ðîçáîðó Ñîíÿøíèêè – іìåí., ï. ô. ñîíÿøíèê, íåіñò., çàã., ÷. ð., ìí., Í. â., ІІ âіäì., òâ. ãð., ïіäì. 266 І. Прочитайте виразно вірш. Розберіть усно виділені іменники як частину мови, розбір двох з них запишіть (на вибір).

ÏÐÎËІÑÎÊ – ×îãî òè, êâіòêî, ðàíî ðîçöâіëà? Ó áåðåçíі âåñíà іùå íåïåâíà... – À ùî ðîáèòü, êîëè ÿ ùàñòÿ ïîâíà? ß íå öâіñòè íå âìіëà, íå ìîãëà. – Íó à ÿê çíîâ õóðòå÷à çàìåòå, Çàâіє ñíіãîì ñèíі âèäíîêîëà? – À ÿ ÷îìóñü íå äóìàþ ïðî òå, Öâіòó ñîáі і òіøó ñâіò äîâêîëà. Ì. Ëóêіâ ІІ. Спишіть останнє речення, підкресліть однорідні члени речення.

§ 28. ÂІÄÌІÍÞÂÀÍÍß ІÌÅÍÍÈÊІÂ І ÂІÄÌІÍÈ Ïðî âіäìіíêîâі çàêіí÷åííÿ іìåííèêіâ, ñèíîíіìі÷íіñòü äåÿêèõ çàêіí÷åíü òà ïðî ãðàìîòíіñòü ПРИГАДАЙМО. Які іменники належать до І відміни?

267 А. Розгляньте зразки відмінювання іменників І відміни (с. 99). Б. На основі спостереження розкажіть про закінчення цих іменників в орудному та кличному відмінках однини. В. У яких відмінках спостерігаємо чергування приголосних? 98

Iменник

Í. Ð. Ä. Çí. Îð. Ì. Êë.

Òâåðäà ãðóïà êíèãà êíèãè êíèçі êíèãó êíèãîþ íà/ó êíèçі êíèãî

ÎÄÍÈÍÀ Ì’ÿêà ãðóïà íàäіÿ ïіñíÿ íàäії ïіñíі íàäії ïіñíі íàäіþ ïіñíþ íàäієþ ïіñíåþ íà/ó íàäії íà/ó ïіñíі íàäіє ïіñíå

Í. Ð. Ä. Çí. Îð. Ì. Êë.

Òâåðäà ãðóïà êíèãè êíèã êíèãàì êíèãè êíèãàìè íà/ó êíèãàõ êíèãè

ÌÍÎÆÈÍÀ Ì’ÿêà ãðóïà íàäії ïіñíі íàäіé ïіñåíü íàäіÿì ïіñíÿì íàäії ïіñíі íàäіÿìè ïіñíÿìè íà/ó íàäіÿõ íà/ó ïіñíÿõ íàäії ïіñíі

268

І. Прочитайте текст уголос. Що нового для себе ви дізналися?

Ìіøàíà ãðóïà ïëîùà ïëîùі ïëîùі ïëîùó ïëîùåþ íà/ó ïëîùі ïëîùå Ìіøàíà ãðóïà ïëîùі ïëîù ïëîùàì ïëîùі ïëîùàìè íà/ó ïëîùàõ ïëîùі

ßÊ ÂÈÇÍÀ×ÈÒÈ ÏÎÃÎÄÓ Іñíóє áàãàòî ïðîñòèõ ïðèêìåò âèçíà÷åííÿ ïîãîäè. ßêùî ëàñòіâêè àáî ñòðèæі ëіòàþòü âèñîêî, áóäå ñîíÿ÷íî. ßêùî æ âîíè ëіòàþòü áіëÿ çåìëі, ñëіä ÷åêàòè äîùó. ßêùî áäæîëè ðàíêîì íå âèëіòàþòü ç âóëèêà, ñèäÿòü ó íüîìó é ãóäóòü, ÷åêàé ó íàéáëèæ÷і øіñòü-âіñіì ãîäèí äîùó. ßêùî âîíè âîñåíè âîñêîì çàêëåþþòü ëüîòîê*, óçèìêó áóäóòü ñèëüíі ìîðîçè.

Â. Îðëîâñüêèé. Ëіòíіé äåíü 99

Iменник

Ìóðàøêè ïåðåä äîùåì, ãðîçîþ àáî ñèëüíèì âіòðîì õîâàþòüñÿ äî ãíіçäà. Çíàþòü âîíè, ÿêà áóäå çèìà: ùî áіëüøі âîñåíè ìóðàøíèêè – òî âîíà ñóâîðіøà (Çà Î. Çëîòіíèì). * Ëüîòîê – îòâіð ó âóëèêó, ÷åðåç ÿêèé âèëіòàþòü áäæîëè. ІІ. Випишіть з тексту іменники І відміни, виділіть у них закінчення. У дужках біля кожного іменника зазначте його відмінок і групу.

269 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Які ви знаєте народні прикмети визначення погоди? Як зазвичай ви дізнаєтеся про погоду? Ор. в. однини

Â îðóäíîìó âіäìіíêó îäíèíè іìåííèêè І âіäìіíè òâåðäîїї ãðóïè ìàþòü çàêіí÷åííÿ -îþ, à ì’ÿêîїї òà ìіøàíîї – -åþ (ïіñëÿ ãîëîñíîãî é àïîñòðîôà – -єþ). ПОРІВНЯЙМО:

Ор. в. множини

Òâåðäà ãðóïà: -îþ

Ì’ÿêà é ìіøàíà ãðóïè: -åþ (-єþ)

ëèïà – ëèïîþ

âèøíÿ – âèøíåþ; êðó÷à – êðó÷åþ; øèÿ – øèєþ; ñіì’ÿ – ñіì’єþ

Â îðóäíîìó âіäìіíêó ìíîæèíè ïîîäèíîêі іìåííèêè ìàþòü ïàðàëåëüíі çàêіí÷åííÿ: -àìè (-ÿìè) òà -ìè. НАПРИКЛАД: ñëüîçàìè é ñëі‘çüìè; ñâèíÿìè é ñâèíüìè. ОРФОГРАМА

Áóêâè î, å (є) â çàêіí÷åííÿõ îðóäíîãî âіäìіíêà іìåííèêіâ І âіäìіíè 270 І. Поставте іменники у формі орудного відмінка однини й запишіть. Виділіть закінчення та обґрунтуйте написання. ЗРАЗОК.

Ïëîùà – ïëîùåþ.

Êðó÷à, ìåæà, ñëüîçà, ñâèíÿ, ðîáîòà, ðіëëÿ, ñіì’ÿ, ïіñíÿ, òèøà, ìðіÿ, êðàñà, äîëîíÿ, ëіíіÿ. ІІ. Виділені іменники поставте усно у формі орудного відмінка множини. Наведіть паралельні форми.

271 СИТУАЦІЯ. Уявіть, що до вас у гості приїхав знайомий, який проживає в іншому населеному пункті. Розкажіть йому про ваше місто (село) (4–5 речень). Використайте три подані словосполучення у формі орудного відмінка однини.

Òèõà âóëèöÿ, ïðîїæäæà ÷àñòèíà, âåëèêà ïëîùà, íîâà áðóêіâêà, çàòèøíà êàâ’ÿðíÿ, ëèïîâà àëåÿ, òðèïîâåðõîâà øêîëà, äåðåâ’ÿíà öåðêâà, íîâà ïåðóêàðíÿ. 100

Iменник

Р. в. множини

Ó ðîäîâîìó âіäìіíêó ìíîæèíè áіëüøіñòü іìåííèêіâ І âіäìіíè ìàþòü íóëüîâå çàêіí÷åííÿ. НАПРИКЛАД: òîïîëü, î ìåæ, ìðіé, âèøåíü. Â îêðåìèõ ñëîâàõ âèñòóïàє çàêіí÷åííÿ -іâ àáî -åé: ñóääіâ, ãóáі‘â (і ãóá), ëåãåíіâ (і ëåãåíü), ñòàòåé, ñіìåé, ìèøåé òà іí.

272 Спишіть сполучення, ставлячи подані в дужках іменники у формі родового відмінка множини. Виділіть закінчення.

Íàïèñàâ êіëüêà (ñòàòòÿ), âèâ÷èëè áàãàòî (ïіñíÿ), ó ñàðàї íåìàє (ìèøà), îáñòåæèëè êіëüêà (ñіì’ÿ), ó ñàäó íåìàє (ÿáëóíÿ), äіéøëè äî (òîïîëÿ), Іãîð íå áîїòüñÿ (çìіÿ), íàðâàëè (âèøíÿ). Кл. в. однини

-î -å

Ó êëè÷íîìó âіäìіíêó îäíèíè іìåííèêè І âіäìіíè ìàþòü òàêі çàêіí÷åííÿ:

òâåðäîїї ãðóïè: Ãàííî, Ìèêîëî, Òàїñî, Ïîëòàâî, ñåñòðî

ì’ÿêîїї òà ìіøàíîїї ãðóï: ëëå, Êàòðå, ó÷åíèöå, êðó÷å -є ì’ÿêîїї ãðóïè ïіñëÿ ãîëîñíîãî é àïîñòðîôà: Íàòàëіє, Ìàðіє, Òàїñіє, ìðіє, ñіì’є -þ äåÿêі ïåñòëèâі ì’ÿêîїї ãðóïè: ìàòóñþ, äîíþ, Íàòàëþ, Ãàëþ, Âàëþ 273

І. Запишіть іменники у формі кличного відмінка однини.

Æіíêà, Îëåíà, Àëіíà, õàòà, çåìëÿ, Іëëÿ, ïіñíÿ, äóøà, ëèñòîíîøà, ìðіÿ, Þëіÿ, Íàòàëіÿ, ìàòóñÿ, Ãàëÿ, äîíÿ, Ñîíÿ, Ñîôіÿ. ІІ. З одним іменником у формі кличного відмінка складіть і запишіть речення.

274 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розподіліть між собою слова. Визначте групу свого іменника, провідміняйте його усно в однині та множині. Перевірте одне в одного виконання.

1. Äîðîãà. 2. Ãðóøà. 275 І. Спишіть речення, ставлячи подані в дужках іменники в потрібній формі. Зазначте над цими іменниками відмінок. Поясніть написання.

1. Çàñïіâàé ìåíі, (áàáóñÿ), òèõó êîëèñêîâó (Î. Áіëîçіð). 2. Ëіòî ïåðåëіòóþ, îñіíü ïåðåéäó, (âèøíÿ) áіëіòèìó â çèìíüîìó ñàäó (Ò. Êîëîìієöü). 3. ×åðâåíü – öå ÷àñ äëÿ ñîëîäêèõ (÷åðåøíі), ÿêі çáàãàòÿòü òâіé îðãàíіçì âіòàìіíàìè Â і Ñ (Іç æóðíàëó). 4. І äàє ëèñòîê â êëіòèíêó іç (çàäà÷à) Іðèíêà (Î. Äîâãîï’ÿò). 5. Áóäü ìåíі ðîçðàäîþ, (ïіñíÿ) ìîÿ çîðÿíà (Â. Ìàòâієíêî). ІІ. Запишіть виділені слова фонетичною транскрипцією.

101

Iменник

§ 29. ÂІÄÌІÍÞÂÀÍÍß ІÌÅÍÍÈÊІÂ ІІ ÂІÄÌІÍÈ Ïðî âіäìіíêîâі çàêіí÷åííÿ іìåííèêіâ, ñèíîíіìі÷íіñòü äåÿêèõ çàêіí÷åíü òà ïðî ãðàìîòíіñòü ПРИГАДАЙМО. Які іменники належать до ІІ відміни?

276 А. Розгляньте зразки відмінювання іменників ІІ відміни. Б. На основі спостереження розкажіть про закінчення цих іменників в орудному та кличному відмінках однини. В. У яких відмінках іменники мають паралельні закінчення? ÎÄÍÈÍÀ Òâåðäà ãðóïà

Ì’ÿêà ãðóïà

Ìіøàíà ãðóïà

Í.

îçåðî

áàòüêî

êðàé

÷èòà÷

Ð.

îçåðà

áàòüêà

êðàþ

÷èòà÷à

Ä.

îçåðó

áàòüêîâі, áàòüêó

êðàєâі, êðàþ

÷èòà÷åâі, ÷èòà÷ó

Çí. îçåðî

áàòüêà

êðàé

÷èòà÷à

Îð. îçåðîì

áàòüêîì

êðàєì

÷èòà÷åì

Ì. íà/â îçåðі íà/ó áàòüêîâі, áàòüêó

íà/ó êðàї, à êðàþ

íà/ó ÷èòà÷åâі, ÷èòà÷ó, ÷èòà÷і

Êë. îçåðî

êðàþ

÷èòà÷ó

áàòüêó

ÌÍÎÆÈÍÀ Òâåðäà ãðóïà*

Ì’ÿêà ãðóïà

Ìіøàíà ãðóïà

Í.

îçåðà

áàòüêè

êðàї à

÷èòà÷і

Ð.

îçåð

áàòüêіâ

êðàїâ à

÷èòà÷іâ

Ä.

îçåðàì

áàòüêàì

êðàÿì

÷èòà÷àì

Çí. îçåðà

áàòüêіâ

êðàї à

÷èòà÷іâ

Îð. îçåðàìè

áàòüêàìè

êðàÿìè

÷èòà÷àìè

Ì.

íà/ó áàòüêàõ

íà/ó êðàÿõ

íà/ó ÷èòà÷àõ

áàòüêè

êðàї à

÷èòà÷і

íà/â îçåðàõ

Êë. îçåðà

*Іìåííèêè çâіð, êîìàð, ñíіãóð (õî÷ і íàëåæàòü äî òâåðäîї ãðóïè) ó Í. â. ìíîæèíè ìàþòü çàêіí÷åííÿ -і (çâіðі, êîìàðі).

Д. в. однини

102

Ó äàâàëüíîìó âіäìіíêó îäíèíè áіëüøіñòü іìåííèêіâ ІІ âіäìіíè ÷îëîâі÷îãî ðîäó ìàþòü ïàðàëåëüíі çàêіí÷åííÿ: -îâі, -åâі (-єâі) òà -ó (-þ). ПОРІВНЯЙМО:

Iменник

Òâåðäà ãðóïà: -îâі, -ó áàòüêîâі áàòüêó

Ì’ÿêà ãðóïà ïіñëÿ ïðèãîëîñíîãî òà ìіøàíà ãðóïà: -åâі, -ó (-þ) òîâàðèøåâі ó÷èòåëåâі òîâàðèøó ó÷èòåëþ

Ì’ÿêà ãðóïà ïіñëÿ ãîëîñíîãî é àïîñòðîôà: -єâі, -þ Àíäðієâі Àíäðіþ

Ïàðàëåëüíі çàêіí÷åííÿ ìàþòü òàêîæ äåÿêі іìåííèêè ñåðåäíüîãî ðîäó. НАПРИКЛАД: ìіñòîâі é ìіñòó, äèòÿòêîâі é äèòÿòêó. Щоб уникнути одноманітних відмінкових закінчень, спочатку вживаємо закінчення -ові, -еві (-єві), а тоді – -у (-ю). НАПРИКЛАД: панові директору, у Василевіі Симоненкку, друговіі Василю. М. в. однини

Ó ìіñöåâîìó âіäìіíêó îäíèíè äåÿêі іìåííèêè ІІ âіäìіíè ìàþòü ïàðàëåëüíі çàêіí÷åííÿ. НАПРИКЛАД: íà ðîáіòíèêîâі é íà ðîáіòíèêó; íà êîíåâі é íà êîíі; ó ãàїї òà ó ãàþ.

277 Складіть і запишіть по одному реченню з іменником директор у формі давального й місцевого відмінків однини. 278 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розподіліть між собою сполучення слів. Прочитайте їх, ставлячи подані в дужках іменники у формі давального відмінка однини.

Äëÿ ïåðøîãî ó÷àñíèêà. Ïîäàðóâàòè (äîáðîäіé Âàñèëü), íàäіñëàòè ïîâіäîìëåííÿ (äðóã Àíäðіé), äîïîìîãòè (ó÷èòåëü Íàçàð Ôåäîðîâè÷). Äëÿ äðóãîãî ó÷àñíèêà. Ïðèâіòàííÿ (Ãåðîé Óêðàїíè Àíäðіé Øåâ÷åíêî), ïîäÿêóâàòè (áðàò Ñåðãіé), çàòåëåôîíóâàòè (Âàñèëü Îëåêñàíäðîâè÷). Ор. в. однини

Ор. в. множини

Çàêіí÷åííÿ â îðóäíîìó âіäìіíêó îäíèíè: Òâåðäà Ì’ÿêà é ìіøàíà ãðóïè Іìåííèêè ãðóïà: (êðіì ñåðåäíüîãî ðîäó ñåðåäíüîãî -îì íà -ÿ): -åì (-єì) ðîäó íà -ÿ: -ÿì êðóàñàíîì, êîíåì, êóùåì, æèòòÿì, ñàìîêàòîì ñòîðîæåì, ñîëîâ’єì є îáëè÷÷ÿì

Äåÿêі іìåííèêè â îðóäíîìó âіäìіíêó ìíîæèíè ìàþòü ïàðàëåëüíі çàêіí÷åííÿ: -àìè (-ÿìè) òà -ìè. НАПРИКЛАД: êîíÿìè é êі‘íüìè, êîëі‘íàìè é êîëі‘íüìè, êðèëàìè é êðèëüìè. Іìåííèêè î÷і, ïëå÷і ìàþòü ôîðìè î÷èìà, ïëå÷èìà. 103

Iменник

ОРФОГРАМА

Áóêâè î, å (є) â çàêіí÷åííÿõ äàâàëüíîãî é îðóäíîãî âіäìіíêіâ îäíèíè іìåííèêіâ ІІ âіäìіíè 279 І. Запишіть іменники у формі орудного відмінка однини. Виділіть закінчення.

Ñàäіâíèê, öèðêà÷, іíіé, âåðøíèê, æóðàâåëü, ñîëîâåé, ïëàù, ÿ÷ìіíü. ІІ. Серед поданих іменників назвіть ті, які є назвами істот.

280 І. Запишіть іменники у формі орудного відмінка множини. Наведіть паралельні форми (де можливо).

Êіíü, ÷îáіò, êðèëî, ïëå÷å, îêî, îáëè÷÷ÿ, ñëóõà÷. ІІ. З одним іменником у формі орудного відмінка множини складіть усно речення.

Кл. в. однини

-å

Ó êëè÷íîìó âіäìіíêó іìåííèêè ñåðåäíüîãî ðîäó ìàþòü ôîðìó, îäíàêîâó ç íàçèâíèì. НАПРИКЛАД: îçåðî (Í. â.) – îçåðî (Êë. â.). Ó êëè÷íîìó âіäìіíêó îäíèíè іìåííèêè ІІ âіäìіíè ÷îëîâі÷îãî ðîäó ìàþòü òàêі çàêіí÷åííÿ:

Áîãäàíå, ÷åìïіîíå, äðóæå, êîçà÷å, ïðåçèäåíòå, øêîëÿðå, òåñëÿðå, ñòîðîæå, Äíіïðå, Ëüâîâå Äåÿêі ñëîâà íà -åöü: õëîïåöü – õëîï÷å, êðàâåöü – êðàâ÷å

-ó

Äæåêó, Îëåãó (і Îëåæå), áàòüêó, ñèíó, òàòó, ÷èòà÷ó

-þ Іìåííèêè ì’ÿêîїї ãðóïè (êðіì äåÿêèõ ñëіâ íà -åöü): Âàñèëþ, Єâãåíіþ, Ñåðãіþ, Іãîðþ, ëіêàðþ, òàòóñþ, ó÷èòåëþ, äîáðîäіþ, ìіñÿöþ, êðàþ; áîєöü – áіéöþ; ïîêóïåöü – ïîêóïöþ

У кличному відмінку іменники чоловічого роду м’якоїї групи переважно мають закінчення -ю (а не -є): Андрію і . А іменники жіночого роду м’якої групи – переважно -є є (а не -ю): Софіє (крім слів з пестливим значенням: матусю). Чол. рід ВалеріЮ ЄвгеніЮ

104

Жін. рід

ВалеріЄ ЄвгеніЄ

Iменник

281 Запишіть іменники у формі кличного відмінка однини. З одним іменником у формі кличного відмінка (на вибір) складіть усно речення.

Áàòüêî, äîáðîäіé, îäíîêëàñíèê, êðàé, Äíіïðî, êîçàê, ìіñÿöü, Õåðñîí, äðóã, ñèí, õëîïåöü, Ïàâëî, Àíäðіé, Âàñèëü, Ñåðãіé, Þðіé, Іãîð. 2282 Пригадайте, як визначити групу іменників на -ар (-яр), -ир (§ 27). Визначте групу поданих іменників і запишіть їх у формах родового та кличного відмінків однини.

Ëіêàð, ñòîëÿð, âåòåðèíàð, áàãàòèð, êîáçàð, ëèöàð, øàõòàð. У місцевому відмінку множини іменники мають закінчення -ах (-ях). ПОРІВНЯЙМО: ПРАВИЛЬНО читати по складах

НЕПРАВИЛЬНО читати по складам

283 І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Над іменниками ІІ відміни надпишіть їхній відмінок. Обґрунтуйте написання.

1. І âèøíі ïî ñàäê(àì,àõ) ñòîÿëè ç ðóøíèêàìè, ÷åêàëè íà ñâàòіâ, ÿêі äàâíî âæå éøëè (Є. Ãóöàëî). 2. Íà çåìëþ ïî çîðÿíèõ ñõîä(àõ,àì) çàäóìàíèé âå÷іð çіéøîâ (Â. Ñîñþðà). 3. Ãåé, Іâàí(ó,å), ïîðà íàì ñіäëàòè êîíÿ і çáèðàòèñü ìåðùіé ó äîðîãó (Ì. Ïåòðåíêî). 4. (Äîù) ïàõó÷èì äåíü ïðîìîê (Ì. Ñòåëüìàõ). 5. Ñèíє íåáî íàä çåëåíèì (ãàé) ðіäíèé êðàé âіòàє ç äîáðèì (óðîæàé) (Â. Ñîñþðà). ІІ. Виділений іменник розберіть як частину мови (письмово).

284 Спишіть речення, ставлячи подані в дужках слова (сполучення) у формі кличного відмінка однини.

1. Äîïîìîæè ìåíі, (Îëåêñіé)! 2. (Äіäóñü), íå õâèëþéñÿ! 3. Áàæàєìî óñïіõó, øàíîâíèé (Âîëîäèìèð Îëåêñàíäðîâè÷). 4. ×è íå ïіäêàæåø äîðîãó, (õëîïåöü)? 5. Âіòàєìî âàñ, (ïàí Ïðåçèäåíò)! 6. (Äîáðîäіé)! ×è íå ìîãëè á âè ïіäêàçàòè äîðîãó? 7. (Іëëÿ, Îëåã, Íàçàð), áіæіìî äî ðі÷êè! Якось Сашко спостерігав за грою в шахи двох дівчаток-шестикласниць. Коли одна з них опинилася в скрутному становищі, Сашко підказав правильний хід: «Ходити королеві». і Дівчинка пішла королевою й… одразу програла. Поміркуйте, чому програла дівчинка, хоча Сашко підказав правильно.

105

Iменник

§ 30. ÇÀÊІÍ×ÅÍÍß ІÌÅÍÍÈÊІÂ ×ÎËÎÂІ×ÎÃÎ ÐÎÄÓ Â ÐÎÄÎÂÎÌÓ ÂІÄÌІÍÊÓ ÎÄÍÈÍÈ Ïðî òå, ÿêі іìåííèêè ІІ âіäìіíè ÷îëîâі÷îãî ðîäó â ðîäîâîìó âіäìіíêó ìàþòü çàêіí÷åííÿ -à (-ÿ), à ÿêі – -ó (-þ) 285

А. Прочитайте іменники у формі родового відмінка однини.

åêðàíà ñàìîêàòà ïіäæàêà

ãóðòó òóìàíó ãðîìó

Б. Слова якої колонки означають назви конкретних предметів, а якої – збірних понять чи явищ природи? В. Зробіть висновок, які іменники в родовому відмінку однини мають закінчення -а, а які – -у.

Çàêіí÷åííÿ іìåííèêіâ ІІ âіäìіíè ÷îëîâі÷îãî ðîäó â ðîäîâîìó âіäìіíêó îäíèíè Çàêіí÷åííÿ -à (-ÿ) ìàþòü іìåííèêè, ÿêі îçíà÷àþòü: à) íàçâè îñіá, іìåíà, ïðіçâèùà: òîâàðèøà, Ìîðîçà (ïðіçâèùå); á) íàçâè òâàðèí і äåðåâ: âåäìåäÿ, äóáà; â) íàçâè ïðåäìåòіâ: íîæà, âîçà, ìàëþíêà; ã) íàçâè íàñåëåíèõ ïóíêòіâ (êðіì ñêëàäåíèõ íàçâ): Êèєâà, Ïàðèæà; ÀËÅ: Êðèâîãî Ðîãó (ñêëàäåíà íàçâà); ґ) іíøі ãåîãðàôі÷íі íàçâè ç íàãîëîñîì ó Ð. â. íà çàêіí÷åííі: Äíіïðà, Äíіñòðà; ä) íàçâè ìіð äîâæèíè, âàãè, ÷àñó, ìіñÿöіâ, äíіâ òèæíÿ, ãðîøîâèõ çíàêіâ: êіëîãðàìà, æîâòíÿ, âіâòîðêà, äîëàðà; å) íàçâè ìàøèí і їõíіõ äåòàëåé: êîìáàéíà, ìîòîðà; є) òåðìіíè, ÿêі îçíà÷àþòü åëåìåíòè áóäîâè ÷îãîñü, êîíêðåòíі ïðåäìåòè, ãåîìåòðè÷íі ôіãóðè: àòîìà, ðàäіóñà, ðîìáà; æ) óêðàїíñüêі çà ïîõîäæåííÿì òåðìіíè: âіäìіíêà, äîäàòêà; ÀËÅ: âèäó, ðîäó 106

Çàêіí÷åííÿ -ó (-þ) ìàþòü іìåííèêè, ÿêі îçíà÷àþòü: à) ðå÷îâèíó, ìàñó, ìàòåðіàë: àçîòó, ìåäó, áîðùó, ïіñêó; ÀËÅ: õëіáà; á) çáіðíі ïîíÿòòÿ: àíñàìáëþ, ëіñó; â) íàçâè êóùîâèõ і òðàâ’ÿíèñòèõ ðîñëèí: áàðâіíêó, çâіðîáîþ; ã) íàçâè áóäіâåëü, ïðèìіùåíü òà їõíіõ ÷àñòèí: âîêçàëó, êîðèäîðó; ÀËÅ: ãàðàæà, õëіâà, ìëèíà; ґ) íàçâè óñòàíîâ, îðãàíіçàöіé: іíñòèòóòó, êîìіòåòó; ä) ìіñöå, ïðîñòіð òîùî: ÿðó, ìàéäàíó, ñâіòó; ÀËÅ: ÿðêà, ëіñêà, ñòàâêà; å) ÿâèùà ïðèðîäè: âіòðó, ìîðîçó; є) íàçâè ïî÷óòòіâ: áîëþ, ñòðàõó; æ) íàçâè ïðîöåñіâ, àáñòðàêòíèõ ïîíÿòü: áіãó, êðèêó, ñïîðòó; ç) ëіòåðàòóðîçíàâ÷і òåðìіíè: ñþæåòó, ðîìàíó; è) íàçâè іãîð і òàíöіâ: òåíіñó, âàëüñó; ÀËÅ: ãîïàêà; і) ãåîãðàôі÷íі íàçâè (êðіì çàçíà÷åíèõ ó ïåðøіé êîëîíöі): Áóãó, Êðèìó, Ñâіòÿçþ, Êàâêàçó, Äîíó; ї) âіðòóàëüíèõ ìåðåæ, ñèñòåì: ôåéñáóêó, ãóãëó

Iменник

1. Назви Париж, Лондон, Мадрид, Чорнобиль можуть мати обидва закінчення: Парижа ж й Парижу ж ; Лондона й Лондону; у Мадрида й Мадриду; у Чорнобил ля і Чорнобилю. 2. Закінчення може впливати на значення слова. Наприклад: листопада (місяць) – листопаду у (опадання листя) каменя ня (одна штука) – каменю (збірне, матеріал) дзвона (предмет) – дзвону у (звук) Рима (місто) – Риму у (Римська імперія) Туніса (місто) – Тунісу су (країна) ОРФОГРАМА

Áóêâè à (ÿ), ó (þ) â çàêіí÷åííÿõ ðîäîâîãî âіäìіíêà îäíèíè іìåííèêіâ ІІ âіäìіíè 286 ЧОМУ ТАК? Поясніть, чому в родовому відмінку однини подані парами іменники мають різні закінчення.

 ìîðîçó – Ìîðîçà;  áàëó – áàëà;

 Áóãó – Äíіñòðà;  Êðèìó – ×åðíіãîâà.

287 І. Прочитайте іменники у формі родового відмінка однини. Обґрунтуйте правопис їхніх закінчень. Доберіть усно по одному власному прикладу до кожної групи слів.

1. Äìèòðà, ÿñåíÿ, íîóòáóêà, áàíêîìàòà, õîëîäèëüíèêà, Ëüâîâà, Äíіñòðà, ìåòðà, êâàäðàòà, іìåéëà. 2. Êâàñó, îðêåñòðó, ùàâëþ, ìàãàçèíó, óíіâåðñèòåòó, ëóãó, óðàãàíó, æàëþ, ðåìîíòó, іíòåðíåòó, õîêåþ, іíñòàãðàìó, Äîíáàñó. ІІ. З двома іменниками (на вибір) складіть і запишіть речення.

288 І. Запишіть географічні назви у формі родового відмінка однини. Правильність написання перевірте за орфографічним словником.

Êèїâ, Òåðíîïіëü, Õàðêіâ, Íüþ-Éîðê, Ïàðèæ, Êðèò, Êèòàé, Êàâêàç, Êðèâèé Ðіã, Äóíàé, Íіë, Äíіñòåð, Äîíåöü, Ñâіòÿçü. ІІ. З одним іменником у формі родового відмінка складіть і запишіть речення.

Залежить від наголосу: мостá – мóсту, у дворá – двóру, у столá – стóлу. 289

І. Запишіть словосполучення у формі родового відмінка однини.

Âå÷іðíіé ×åðíіãіâ, òåïëèé âåðåñåíü, ñó÷àñíèé êîìáàéí, õàðêіâñüêèé òðàìâàé, íîâîðі÷íèé áàë, ïðîõіäíèé áàë ÇÍÎ, 107

Iменник

íàñòіëüíèé òåíіñ, öіêàâèé ìàò÷, ëàçåðíèé ñêàíåð, öüîãîðі÷íèé óðîæàé, îäèí êіëîãðàì, þðèäè÷íèé óíіâåðñèòåò. ІІ. З одним словосполученням у формі родового відмінка однини складіть і запишіть речення.

290 Поставте іменники у формі родового відмінка однини. Запишіть їх у дві колонки: 1) із закінченням -а (-я); 2) із закінченням -у (-ю). Правильність написання перевірте за орфографічним словником.

Òóìàí, ñòіë, ôóòáîë, ñêåéò, ìîíіòîð, Ëóöüê, õîëîä, âіòåð, ÷îòèðèêóòíèê, ãðàì, àíñàìáëü, ñòàâîê, âàëüñ, ÿ÷ìіíü, ñàä, äèì, áåíçèí, äîëàð, ñàíòèìåòð, ãðіì, ïіñîê, ñòðàõ, þòóá. 291 Спишіть речення, ставлячи подані в дужках іменники у формі родового відмінка однини. Виділіть у цих словах закінчення та обґрунтуйте написання.

1. Êëåíè îáñèïàþòüñÿ âіä íàéìåíøîãî (ïîäèõ) (âіòåðåöü) (Î. Äîí÷åíêî). 2. Ðèáàëêè íàáðàëè ñóõîãî (î÷åðåò), çáóäóâàëè îòàìàíñüêèé êóðіíü (І. Íå÷óé-Ëåâèöüêèé). 3. Ìåíå äî òåáå ïðèíåñå ç (ïàïіð) çðîáëåíèé ëіòàê ((Ä. Ïàâëè÷êî). 4. Äëÿ äîáðîãî (áäæîëÿð) íåìàє ïîãàíîãî (ðіê) (Íàð. òâîð÷іñòü). 5. Âóçüêà äîðîãà îäðàçó çà ñåëîì ïіðíàє â ðàíêîâèé ðîçëèâ (òóìàí) (Ä. ( Ïðèëþê). 6. Òå÷å âîäà ç-ïіä (ÿâіð) ÿðîì íà äîëèíó (Ò. Øåâ÷åíêî). – Я поїду на екскурсію до Люксембургу, – повідомляє Світлана однокласниці. – Чудово. А яке саме місто ти плануєш відвідати там? – Але ж я щойно сказала – Люксембург. Це гарне місто, столиця невеликої країни в Західній Європі. – Ні, міста ти не називала. Поясніть, чому виникло непорозуміння між дівчатами.

§ 31. ÂІÄÌІÍÞÂÀÍÍß ІÌÅÍÍÈÊІÂ ІІІ ÒÀ IV ÂІÄÌІÍ Ïðî âіäìіíêîâі çàêіí÷åííÿ іìåííèêіâ, ñèíîíіìі÷íіñòü äåÿêèõ çàêіí÷åíü òà ïðî ãðàìîòíіñòü ПРИГАДАЙМО. Які іменники належать до ІІІ та IV відмін?

292 А. Розгляньте зразки відмінювання іменників ІІІ відміни. Б. На основі спостереження розкажіть про закінчення цих іменників в орудному відмінку однини. В. Розкажіть про закінчення цих іменників у родовому й місцевому відмінках множини. 108

Iменник

ÎÄÍÈÍÀ

ÌÍÎÆÈÍÀ

ÎÄÍÈÍÀ

ÌÍÎÆÈÍÀ

Í.

ïі÷

ïå÷і

Í.

ìàòè

ìàòåðі

Ð.

ïå÷і

ïå÷åé

Ð.

ìàòåðі

ìàòåðіâ

Ä.

ïå÷і

ïå÷àì

Ä.

ìàòåðі

ìàòåðÿì

Çí. ïі÷

ïå÷і

Çí. ìàòіð

ìàòåðіâ

Îð. ïі÷÷þ

ïå÷àìè

Îð. ìàòіð’þ

ìàòåðÿìè

Ì.

íà/ó ïå÷àõ

Ì.

ïå÷і

Êë. ìàòè

íà/ó ïå÷і

Êë. ïå÷å

íà/ó ìàòåðі íà/ó ìàòåðÿõ ìàòåðі

Іменники на -ть після приголосного, а також слова кров, любов, осінь, сіль, Русь, Білорусь у родовому відмінку однини мають закінчення -і або -и. НАПРИКЛАД: радості (і радости), солі (і соли). 293

І. Прочитайте текст. Визначте його основну думку.

– Äå òè âçÿëîñÿ íà ìîþ ãîëîâó? – ïèðñêàëî òðóõëÿâå ñèðå Ïîëіíî â ïå÷і. – Ùå ÿêèéñü äåíü ïîëåæàëî á ó òðàâі â òіíі... – Äàðåìíî ïðîêëèíàєø ìåíå, – çàãîãîòіëî ãàðÿ÷å Ïîëóì’ÿ. – Õіáà íå êðàùå, ñïàëàõíóâøè, çà îäíó ìèòü âіääàòè ëþäÿì óñå òåïëî, àíіæ, îáðîñòàþ÷è ìîõîì, ðîêàìè ãíèòè â ãëóõîìàíі? (І. Âëàñåíêî). ІІ. Знайдіть у тексті іменники ІІІ відміни. Визначте їхній відмінок і закінчення.

294

За зразком відмінювання слова піч ч провідміняйте іменник подорож.

Ор. в. однини

Кл. в. однини 295

Â îðóäíîìó âіäìіíêó îäíèíè â іìåííèêàõ ІІІ âіäìіíè, îñíîâà ÿêèõ çàêіí÷óєòüñÿ îäíèì ïðèãîëîñíèì (êðіì ãóáíîãî òà [ð]), âіäáóâàєòüñÿ ïîäîâæåííÿ ïðèãîëîñíèõ. НАПРИКЛАД: íі÷ – íі÷÷þ, ïîäîðîæ – ïîäîðîææþ. ßêùî æ îñíîâà çàêіí÷óєòüñÿ ñïîëó÷åííÿì ïðèãîëîñíèõ ÷è íà ãóáíèé ïðèãîëîñíèé àáî íà [ð], òî ïîäîâæåííÿ íå âіäáóâàєòüñÿ. НАПРИКЛАД: ìóäðіñòü – ìóäðіñòþ, ëþáîâ – ëþáîâ’þ, ãëàçóð óð – ãëàçóð ó ’þ. Ó êëè÷íîìó âіäìіíêó îäíèíè іìåííèêè ІІІ âіäìіíè ìàþòü çàêіí÷åííÿ -å. НАПРИКЛАД: ëþáîâå, ðàäîñòå.

І. Запишіть іменники у формі орудного відмінка однини.

Äåòàëü, âåëè÷, ðàäіñòü, ïåäàëü, íåïîâòîðíіñòü, ùèðіñòü, ìàòè, íі÷, ïàìîðîçü, ãëàçóð, ñèíü, ëþáîâ. ІІ. Виділені іменники запишіть у формі кличного відмінка однини.

109

Iменник

296 Спишіть речення, ставлячи подані в дужках іменники у формі орудного відмінка однини. Підкресліть ці іменники як члени речення.

1. Àêàöії ñòîÿëè ñàìå â öâіòó, çàêâіò÷àíі (áåçëі÷) áіëèõ êèòèöü (І. Íå÷óé-Ëåâèöüêèé). 2. Ñâîєþ (ðàäіñòü) é (ïå÷àëü), ÿê (õëіá-ñіëü), ïîäіëèñü (Ì. Ñèíãàїâñüêèé). 3. Îñîêîðè çà (äàëü) äàëåêîþ ïіäïèðàþòü â ñòåïó íåáîñõèë (Â. Ñèìîíåíêî). 4. (Ïàìîðîçü) âçÿâñÿ ×óìàöüêèé Øëÿõ (Ï. Äîðîøêî). 5. Çàñïіâàëè ñîëîâåéêè ïî ñàäàõ íàä (Ðîñü) (І. Íå÷óé-Ëåâèöüêèé). 6. Ç âіòðîì íå çìàãàéñÿ, çà (òіíü) íå ãàíÿéñÿ (Íàð. òâîð÷іñòü). 297 ЧОМУ ТАК? Поміркуйте, чому іменники першого рядка належать до ІІ відміни, хоч і мають суфікс -ят-, а другого – до ІV. Звірте свою відповідь з поданим нижче міркуванням.

1. Ïîðîñÿòêî, îðëÿòêî – ІІ âіäìіíà. 2. Ïîðîñÿ, îðëÿ – ІV âіäìіíà. МІРКУЙМО. Іìåííèê ïîðîñÿòêî ìàє ñóôіêñ -ÿò- óæå ó ôîðìі íàçèâíîãî âіäìіíêà. Îñîáëèâіñòþ æ іìåííèêіâ ІV âіäìіíè є òå, ùî öåé ñóôіêñ ç’ÿâëÿєòüñÿ ïіä ÷àñ âіäìіíþâàííÿ (ïîðîñÿ – ïîðîñÿòè).

298 Розгляньте зразки відмінювання іменників ІV відміни. На основі спостереження розкажіть про закінчення цих іменників у родовому й орудному відмінках. У яких відмінках можливі паралельні закінчення?

Í.

ëîøà

Ð.

ëîøàòè

Ä.

ëîøàòі

ÎÄÍÈÍÀ іì’ÿ

ÌÍÎÆÈÍÀ ëîøàòà

іìåíà

і‘ìåíі, іì’ÿ

ëîøàò

іìåí

і‘ìåíі

ëîøàòàì

іìåíàì

Çí. ëîøà

і‘ì’ÿ

ëîøàòà, ëîøàò

іìåíà

Îð. ëîøàì

і‘ìåíåì, іì’ÿì

ëîøàòàìè

іìåíàìè

Ì.

íà/â і‘ìåíі

íà/ó ëîøàòàõ

íà/â іìåíàõ

іì’ÿ, іìåíå

ëîøàòà

іìåíà

íà/ó ëîøàòі

Êë. ëîøà

Більшість іменників ІV відміни відмінюємо як іменник лоша. Як іменник ім’я я відмінюємо плем’я, с м’я я (насіння). 299 Прочитайте речення. Доведіть, що виділені іменники належать до ІV відміни. Визначте усно їхній відмінок і закінчення. 110

Iменник

1. Іâàí Ôðàíêî æèâ і ïðàöþâàâ â іì’ÿ íàðîäó é äëÿ íàðîäó. 2. Ìàëå îðëÿ, òà âèñîêî ëіòàє. 3. Áàáóñÿ äàє êà÷àòàì òåïëó âîäó. 4. Ó ãíіçäі ïèùàëè æîâòîðîòі îðëÿòà. Зн. в. множини

Ó çíàõіäíîìó âіäìіíêó ìíîæèíè іìåííèêè ІV âіäìіíè, ùî îçíà÷àþòü íàçâè òâàðèí, ìàþòü ïàðàëåëüíі ôîðìè. ПОРІВНЯЙМО: Íàçâè ëþäåé áà÷èâ õëîï’ÿò áà÷èâ äіâ÷àò

Ор. в. однини

Íàçâè òâàðèí áà÷èâ ëåâåíÿò (і ëåâåíÿòà) áà÷èâ ÿãíÿò (і ÿãíÿòà)

Â îðóäíîìó âіäìіíêó îäíèíè іìåííèêè іç ñóôіêñîì -åí- ìàþòü ïàðàëåëüíі ôîðìè. НАПРИКЛАД: іìåíåì é іì’ÿì, ïëåìåíåì і ïëåì’ÿì.

300 І. Запишіть іменники в родовому відмінку однини. Виділіть суфікси, які з’являються при цьому. ЗРАЗОК.

Êîçåíÿ – êîçåíÿòè.

ßãíÿ, êà÷à, ïëåì’ÿ, êóð÷à, îëåíÿ, îðëÿ, âîâ÷à, ñîáà÷à, äіâ÷à, äèòÿ. ІІ. Виділені іменники запишіть у формах знахідного й орудного відмінків однини та множини.

301 Складіть усно твір (6–8 речень) на одну з поданих тем, використавши виділений іменник у різних відмінках.

ТЕМИ: «ßê äіòè âèëіêóâàëè ëåëå÷åíÿ», «ßêå âîíî áóëî, òå ëèñåíÿ».

§ 32. ÂІÄÌІÍÞÂÀÍÍß ІÌÅÍÍÈÊІÂ, ÙÎ ÌÀÞÒÜ ÔÎÐÌÓ ÒІËÜÊÈ ÌÍÎÆÈÍÈ Ïðî âіäìіíêîâі çàêіí÷åííÿ іìåííèêіâ, ñèíîíіìі÷íіñòü äåÿêèõ çàêіí÷åíü òà ïðî ãðàìîòíіñòü 302

А. Прочитайте фразеологізми. Визначте число виділених іменників.

1. Âèëàìè ïî âîäі ïèñàíî. 2. Íàëàìàòè äðîâ. 3. Äèâèòèñÿ ÿê áàðàí íà íîâі âîðîòà. Б. Чи можуть виділені іменники мати форму однини та чи розрізняється в них рід? В. Зробіть висновок про особливості таких іменників.

111

Iменник

Â óêðàїíñüêіé ìîâі є іìåííèêè, ùî ìàþòü ôîðìó òіëüêè ìíîæèíè. НАПРИКЛАД: âîðîòà, îêóëÿðè, ãðîøі, ðàäîùі. Í. Ð. Ä. Çí.

îêóëÿðè îêóëÿðіâ îêóëÿðàìè îêóëÿðè

Îð. Ì. Êë.

îêóëÿðàìè

ãðîøі ãðîøåé ãðîøàì ãðîøі

íà/â îêóëÿðàõ îêóëÿðè

Р. відмінок

ãðі‘øìè, ãðîøèìà íà/ó ãðîøàõ ãðîøі

âîðі‘òüìè, âîðîòàìè íà/ó âîðîòàõ (-ÿõ) âîðîòà

Ó ðîäîâîìó ó âіäìіíêó öі іìåííèêè ìàþòü îäíå ç òàêèõ çàêіí÷åíü: -іâ (-їâ) îêóëÿðіâ, îïàäіâ, õèòðîùіâ, ñõîäіâ

Ор. відмінок

âîðîòà âîðіò âîðîòàì (-ÿì) âîðîòà

-åé ñàíåé, ãðîøåé, äâåðåé, êóðåé

íóëüîâå âîðіò, ÷îáіò, äðîâ, Êàðïàò

Â îðóäíîìó âіäìіíêó òàêі іìåííèêè çäåáіëüøîãî ìàþòü çàêіí÷åííÿ -àìè (-ÿìè). НАПРИКЛАД: îêóëÿðàìè, îïàäàìè, âèëàìè, ãðàáëÿìè. Â îêðåìèõ ñëîâàõ âèñòóïàє çàêіí÷åííÿ -ìè: ãóñüìè, êóðìè. Äåÿêі іìåííèêè ìàþòü ïàðàëåëüíі ôîðìè: äâåðèìà é äâåðìè; âîðîòàìè é âîðі‘òüìè; ãðîøèìà é ãðі‘øìè; ñàíÿìè é ñàíüìè; øòàíàìè é øòàíüìè.

В іменниках, що мають форму тільки множини, рід не розрізняють. Такі іменники не належать до жодної з відмін. 303 Прочитайте речення. Знайдіть іменники, що мають форму тільки множини. Визначте відмінок цих слів і закінчення.

1. ßê íà ãðіõ, òî é ãðàáëі ñòðіëÿþòü. 2. І ãóñè âîëà ç íіã çâàëÿòü, ÿê їõ áàãàòî. 3. Äëÿ òîãî êîâàëü êëіùі äåðæèòü, ùîá ó ðóêè íå ïåêëî. 4. Áåç âіêîí, áåç äâåðåé – ïîâíà õàòà ëþäåé (Íàð. òâîð÷іñòü). І 304 І. Запишіть іменники у формі родового та орудного відмінків. Виділіть закінчення. Наведіть, де можливо, паралельні форми.

112

Iменник

Øòàíè, ãðîøі, ñàíè, ãóñè, êóðè, îêóëÿðè, âîðîòà, êàíіêóëè, ×åðêàñè, ìàêàðîíè, ãðàáëі. ІІ. З двома словами (на вибір) у формі непрямого відмінка складіть і запишіть речення.

305 Провідміняйте письмово іменники двері й Карпати. Виділіть закінчення. 306 СИТУАЦІЯ. Уявіть, що ви на сільському подвір’ї допомагаєте по господарству. Прочитайте речення, ставлячи подані в дужках іменники в потрібній формі.

1. ß íàñèïàâ çåðíà (êóðè). 2. ß ïðèæåíó (ãóñè). 3. ×è âèñòà÷èòü öèõ (äðîâà)? 4. ß ïðèáåðó ñіíî (ãðàáëі). 5. Ïðîòÿãíåìî äðіò íàä (âîðîòà). 307

Виконайте завдання одного з варіантів.

ВАРІАНТ А. Складіть невеликий текст-опис на тему «Карпати». Використайте назву цієї гірської системи в непрямих відмінках. ВАРІАНТ Б. Складіть невеликий діалог (5–6 реплік) про уявну подорож до одного з міст: Суми, Чернівці, Черкаси. Використайте назву обраного міста в непрямих відмінках.

§ 33. ÍÅÇÌІÍÞÂÀÍІ ІÌÅÍÍÈÊÈ Ïðî іìåííèêè, ÿêі íå çìіíþþòü ñâîєї ôîðìè, ïðî âèçíà÷åííÿ ðîäó òàêèõ ñëіâ òà ïðî êóëüòóðó ìîâëåííÿ 308

А. Визначте відмінок виділених іменників. Що вам допомогло в цьому?

1. Ìàêñèì ïіäіéøîâ äî êëіòêè ç ìàëåíüêèì øèìïàíçå. 2. Ëіòàê ïî÷àâ âèïóñêàòè øàñі. 3. Áàáóñÿ ïðèãîòóâàëà íà îáіä ïþðå. 4. Íåâäîâçі âіäêðèþòü íîâó ñòàíöіþ ìåòðî. Б. Спробуйте провідміняти виділені іменники. Чи змінили вони свою форму? В. Зробіть висновок про особливості незмінюваних іменників.

Відмінок

Íåçìіíþâàíі іìåííèêè ìàþòü äëÿ âñіõ âіäìіíêіâ òó ñàìó ôîðìó. Âіäìіíîê öèõ іìåííèêіâ âèçíà÷àєìî çà äîïîìîãîþ ïèòàííÿ. НАПРИКЛАД: Çí.â.

ïðèãîòóâàòè ïþðå, Ì.â.

ïîêëàñòè íà ïþðå.

Í. ïþðå Ð. ïþðå Ä. ïþðå Çí. ïþðå Îð. ïþðå Ì. ïþðå Êë. ïþðå 113

Iменник

Групи слів

Äî íåçìіíþâàíèõ іìåííèêіâ íàëåæàòü:  äåÿêі іìåííèêè іíøîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ ç êіíöåâèì ãîëîñíèì: êіíî, ôîéє, æóðі, àòåëüє, òðþìî, êåíãóðó, òàêñі, Äåôî, Ìàðîêêî òà іí. ÀËÅ: ïàëüòî, ïàëüòà, ó ïàëüòі;  æіíî÷і ïðіçâèùà íà ïðèãîëîñíèé òà íà -î: Îëіéíèê Ñâіòëàíà, Êîâàëåíêî Êàòåðèíà;  äåÿêі àáðåâіàòóðè: ÞÍÅÑÊÎ, ЄÑ, ÇÍÎ.

309 Прочитайте речення. Визначте відмінок та синтаксичну роль іменника метро в кожному реченні.

1. Ìåòðî – îäèí ç íàéçðó÷íіøèõ âèäіâ ìіñüêîãî òðàíñïîðòó. 2. Íå êîæíå ìіñòî ìàє ìåòðî. 3. Êèїâ ìîæå ïèøàòèñÿ ñâîїì ìåòðî. 4. Ìè øâèäêî äîїõàëè íà ìåòðî. 5. Êèїâñüêîìó ìåòðî âæå ìàéæå øіñòäåñÿò ðîêіâ. 310

Запишіть послідовно іменники у дві колонки: 1) змінювані; 2) незмінювані.

Âåðåñåíü, êàøíå, Іíäіÿ, ïіàíіíî, øèìïàíçå, òðàñà, ïîíі, Ðóñëàí, êіíî, ÿáëóíÿ, ëåäі, êðàñà. КЛЮЧ. Підкресліть перші букви іменників першої колонки. Якщо ви правильно виконали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте відгадку на загадку «Цілий день крильми махає, та в небо не злітає».

311 Складіть і запишіть по одному реченню з поданими іменниками так, щоб ці слова стояли в непрямому відмінку. Надпишіть відмінок цих іменників.

Êіíî, ðàäіî, òàêñі, àâîêàäî. 312 СИТУАЦІЯ. Уявіть, що ви зайшли до кав’ярні. Зверніться до офіціанта, щоб замовити три страви із запропонованого меню.

 Капучино  Какао  Сік манго 313

МЕНЮ  Желе  Ескімо  Картопля фрі

 Салат олів’є  Тістечко безе

Прочитайте речення, ставлячи подані в дужках прізвища в потрібній

формі.

1. Ëèñòè äëÿ Ñåðãіÿ (Íåñòåðåíêî) òà Ëþäìèëè (Ïåòðåíêî). 2. Ïîêëè÷òå Íàäіþ (Îëіéíèê). 3. Ïîäàðóíîê äëÿ Ñâіòëàíè (Âàñèëü÷óê). 4. Ïðèâіòàëè ç þâіëåєì Îëåêñàíäðà (Âàñèëü÷óê). 5. Çóñòðіëèñÿ ç Òåòÿíîþ (Ìèíàéëî). 114

Iменник

Ðіä íåçìіíþâàíèõ іìåííèêіâ âèçíà÷àєìî òàê: íàçâè îñіá íàçâè òâàðèí

íàçâè íåіñòîò ãåîãðàôі÷íі íàçâè, íàçâè ãàçåò, æóðíàëіâ àáðåâіàòóðè 314

ìàþòü ðіä âіäïîâіäíî äî ñòàòі íàëåæàòü ïåðåâàæíî äî ÷îëîâі÷îãî ðîäó

âèçíà÷àєìî ðіä çà çàãàëüíîþ íàçâîþ

ëåäі, ìіñіñ, ìàäàì – æ. ð.; ìîñüє, äåíäі, ìà÷î – ÷. ð. ïîíі, ôëàìіíãî, åìó, ãðèçëі; ÀËÅ: öåöå (ìóõà) – æ. ð.; ïóòàñó, іâàñі (ðèáà) – æ. ð.; êåíãóðó, êîëіáðі – ÷. àáî æ. ð. ðàãó, ñîëî, øàñі, äåïî, áàðîêî; ÀËÅ: ñàëÿìі (êîâáàñà), êîëüðàáі (êàïóñòà), áîðæîìі (âîäà), àâåíþ (âóëèöÿ) – æ. ð.; òîðíàäî (âіòåð) – ÷. ð. Òóàïñå – ñ. ð. (áî öå ìіñòî); Êіëіìàíäæàðî – æ. ð. (áî öå ãîðà)

âèçíà÷àєìî ðіä çà ðîäîì îñíîâíîãî ñëîâà

ñó÷àñíà ÀÅÑ – æ. ð. (àòîìíà åëåêòðîñòàíöіÿ; îñíîâíå ñëîâî – ñòàíöіÿ)

íàëåæàòü ïåðåâàæíî äî ñåðåäíüîãî ðîäó

І. Запишіть словосполучення, добираючи правильне закінчення.

Ëіêóâàëüí(èé/à/å) àëîå, âåñåë(èé/à) êàêàäó, êîëüîðîâ(èé/å) äðàæå, íàäîêó÷ëèâ(èé/à) öåöå, ãðіçí(èé/à/å) ãðèçëі, êàðòîïëÿí(èé/å) ïþðå, àâñòðàëіéñüê(èé/å) êåíãóðó, äåñÿòèäåíí(èé/å) òóðíå, õîëîäí(èé/à/å) áîðæîìі, ñìà÷í(èé/à/å) іâàñі, ÿñêðàâ(èé/å) Áàêó (ìіñòî), ñó÷àñí(èé/à/å) ÑÒÎ, ïîâíîâîäí(èé/à) Êîíãî. ІІ. Складіть усно речення з одним поданим словосполученням.

315 СИТУАЦІЯ. Уявіть, що ви з кимось із рідних чи друзів перебуваєте в супермаркеті й радитеся щодо покупок. Складіть діалог (5–8 реплік), можливий у цій ситуації, використавши щонайменше два з поданих словосполучень.

 ñâіæà áðîêîëі  êîðèñíà áîðæîìі  ñìà÷íà ñàëÿìі  âåëèêà іâàñі

 ñîêîâèòå ìàíãî  ì’ÿêå àâîêàäî  øîêîëàäíå åñêіìî  àïåëüñèíîâå äðàæå 115

Iменник

316

Відредагуйте словосполучення і запишіть.

Áàëàêó÷à êàêàäó, ñìà÷íèé êàïó÷èíî, ñïîðòèâíèé êіìîíî, êðàñèâå ïîíі, áàãàòîëþäíèé Òîêіî (ìіñòî), öüîãîðі÷íèé ÇÍÎ. 317 І. Прочитайте вірш. Чим він повчальний для нас? Поміркуйте, для чого потрібно вивчати граматику.

Ó ÇÎÎÏÀÐÊÓ Ãóêàє Іãîð äî Äìèòðà: – Äèâèñü, ÿêåííà êåíãóðÀ! Äìèòðî ñìієòüñÿ: – Îé, óìðó! Íå êåíãóðÀ, à êåíãóðÓ! – À îí іç êëіòêè âèãëÿäà Ïàïóãà æîâòèé – êàêàäÀ! Äðóã çíîâó â ñìіõ: – Îé, óïàäó! Íå êàêàäÀ, à êàêàäÓ! Âіäðàçó âèäíî, áðàòèêó, Ùî òè íå â÷èø ãðàìàòèêè. Ïåòðî Ðåáðî ІІ. Знайдіть у вірші незмінювані іменники та визначте їхній відмінок і рід.

318

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Виконайте завдання одного з варіантів. ВАРІАНТ А. Складіть і розіграйте діалог (6–10 реплік) про враження від екскурсії до зоопарку. Використайте незмінювані іменники (наприклад: гризлі, поні, какаду, ему). ВАРІАНТ Б. Складіть і розіграйте діалог – телефонну розмову (6–8 реплік), зміст якої – виклик таксі. Використайте незмінювані іменники (наприклад: таксі, метро, ательє).

319 І. Утворіть словосполучення, дібравши до поданих іменників прикметники, і запишіть. У дужках зазначте рід іменника. ЗРАЗОК.

Øèìïàíçå – êìіòëèâèé øèìïàíçå (÷. ð.).

Ïîíі, ìàäàì, Ìіññіñіïі (ðі÷êà ( ), êîëіáðі, Êàïðі (îñòðіâ), ìåòðî, ÀÅÑ, òðіî, Òóàïñå (ìіñòî), òàíãî, ñàëÿìі, ôëàìіíãî, æóðі. ІІ. Складіть і запишіть два речення з утвореними словосполученнями (на вибір).

320

Спишіть речення, ставлячи подані в дужках слова в правильній формі.

1. Ìàíäðіâíèêіâ íåéìîâіðíî (âðàçèòè) Êіëіìàíäæàðî*. 2. Íà áåðåãàõ (êðàñèâèé) Îíòàðіî* ðîçòàøîâàíî âåëèêі ìіñòà é ïîðòè. 3. Îëÿ ãîòóє íàäçâè÷àéíî (ñìà÷íèé) êàïó÷èíî. 4. (Âåëèêèé) ãðèçëі (ñïàâ) ïіä äåðåâîì. *Êіëіìàíäæàðî – ãîðà â Àôðèöі. Îíòàðіî – îçåðî â Àìåðèöі. 116

Iменник

§ 34. ÁÓÊÂÈ Å, È, І Â ÑÓÔІÊÑÀÕ ІÌÅÍÍÈÊІÂ Ïðî íàïèñàííÿ ñóôіêñіâ -èâ(î), -åí(ÿ), -è÷îê, -å÷îê òà іí. ПРИГАДАЙМО. Які є способи творення слів?

321 А. Розгляньте творення слів у колонках та зверніть увагу на написання виділених суфіксів. Чим різняться ці суфікси?

âóëèöÿ  âóëè÷êà ïîëèöÿ  ïîëè÷êà

ëîæêà  ëîæå÷êà ðі÷êà  ðі÷å÷êà

Б. Простежте, у якій колонці слова походять від іменників із суфіксом -иц-. Який суфікс ужито в цих похідних словах – -ичк-- чи -ечк-? В. Зробіть висновок про те, як можна перевірити написання букв и та е в суфіксах іменників -ичк-, -ечк-.

-ив(о)

Ñóôіêñ -èâ(î), ÿêèé óæèâàєìî äëÿ âèðàæåííÿ çáіðíèõ ïîíÿòü, ùî îçíà÷àþòü ìàòåðіàë àáî ïðîäóêò ïðàöі, ïèøåìî òіëüêè ç è. НАПРИКЛАД: ïàëèâî, âàðèâî, ïå÷èâî. Ñóôіêñ -åâ(î) ïèøåìî â ñëîâàõ ìàðåâî, çàðåâî.

-ичок -ичк-ечок ечок -ечк-

Ñóôіêñè -è÷îê, -è÷ê- áóâàþòü òіëüêè â іìåííèêàõ, ùî ïîõîäÿòü âіä ñëіâ іç ñóôіêñàìè -èê-, -èö(ÿ). НАПРИКЛАД: íîæè÷îê (âіä íîæèê), ïîëè÷êà (âіä ïîëèöÿ). Â іíøèõ âèïàäêàõ óæèâàєìî ñóôіêñè ç áóêâîþ å (є): -å÷îê, -å÷ê-. НАПРИКЛАД: âåðøå÷îê, âіêîíå÷êî.

-енн(я) -інн(я) -инн(я)

Â іìåííèêàõ, óòâîðåíèõ âіä äієñëіâ, ïіä íàãîëîñîì óæèâàєìî ñóôіêñ -іíí(ÿ), à áåç íàãîëîñó – -åíí(ÿ). НАПРИКЛАД: ãîðіííÿ, çâіëüíåííÿ. Ó çáіðíèõ іìåííèêàõ óæèâàєìî ñóôіêñ -èíí(ÿ). НАПРИКЛАД: êàðòîïëèííÿ, ãàðáóçèííÿ. Ïðîòå â іìåííèêàõ êàìіííÿ, íàñіííÿ, êîðіííÿ ìàєìî ñóôіêñ -іíí(ÿ).

-ен(я)

Ñóôіêñ -åí(ÿ) âæèâàєìî â іìåííèêàõ ñåðåäíüîãî ðîäó, ùî îçíà÷àþòü ìàëèõ çà âіêîì іñòîò. НАПРИКЛАД: êà÷åíÿ, âîâ÷åíÿ.

322 ЧОМУ ТАК? Поясніть, чому в суфіксі першого іменника пишемо букву е, а другого – букву и.

Âåðøå÷îê, âîãíè÷îê.

ОРФОГРАМА

Áóêâè å, è, і â ñóôіêñàõ іìåííèêіâ 117

Iменник

323

І. Прочитайте іменники. Визначте в них суфікси та обґрунтуйте напи-

сання.

1. 2. 3. 4. 5.

Ìîðîçèâî, ìåðåæèâî. Ðóøíè÷îê, ïàëè÷êà, ìіøå÷îê, äіæå÷êà. Êàðòîïëèííÿ, çâåðíåííÿ. Ëåâåíÿ, òèãðåíÿ. Çàðåâî, ìàðåâî.

ІІ. До кожної групи іменників доберіть приклад з такою самою орфограмою.

324 Спишіть слова, уставляючи на місці пропуску букву е, и або і. Позначте суфікси, обґрунтуйте написання.

Ìіñ..âî, ïëåò..âî, ìàð..âî, ñîí..÷êî, ïàë..÷êà, êіø..÷êà, äîí.. ÷êà, íîæ..÷îê, âіäåð..÷êî, ñìóæ..÷êà, êðèíè÷..íüêà, îòî÷..ííÿ, êðåñë..ííÿ, Ñòðіò..ííÿ, õîä..ííÿ, êóêóðóäç..ííÿ, ïòàø..íÿ, ëîñ..íÿ. 325 І. Доберіть до поданих дієслів спільнокореневі іменники із суфіксом -ив(о). Дібрані слова запишіть, підкресліть орфограму.

Ïåêòè, ìіñèòè, âàðèòè, ïëåñòè.

ïå÷èâî ïàëèâî ìàðåâî

ІІ. З одним дібраним іменником складіть і запишіть речення.

326 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть кожен словниковий диктант із шести слів на орфограму «букви е, и, і в суфіксах іменників». Продиктуйте свій диктант однокласнику (однокласниці), перевірте написання. 327 Спишіть слова, уставляючи пропущену букву е або и. Позначте суфікси та обґрунтуйте написання.

Äîáð..âî, ìàð..âî, ïàë..âî, ìîðîç..âî, äіæ..÷êà, ðі÷..÷êà, êîø..÷îê, âîãí..÷îê, âóë..÷êà, ëîæ..÷êà, ïіäíåñ..ííÿ, ïàâóò..ííÿ, ãóñ..íÿ. 328 І. Спишіть речення, уставляючи пропущену букву е або и, а також розділові знаки. Підкресліть вивчені орфограми й пунктограми.

1. Ðîñè, ðîñè äîùèêó ÿðèíó, ðîñòè, ðîñòè æèò..÷êî íà ëàíó (Îëåêñàíäð Îëåñü). 2. Òè çîçóë..÷êî ñèâà òè íàñ ðîçâåñåëèëà (Íàð. òâîð÷іñòü). 3. Íà ëîæ..÷êó òà ïîêóøòóé ãîðîø..÷êó (Ñêîðîìîâêà). 4. Íàøà òîïîë..÷êà çäàâàëàñÿ íàì íàéêðàùîþ âіä óñіõ òîïîëüîê ÿâîðêіâ òà êë..íî÷êіâ (Ì. Ìàãåðà). 5. Âіä íàïðóæ..ííÿ â Òàìàðè çàøóìіëî â ãîëîâі çàìèãòіëî â î÷àõ (À. Õèæíÿê). 6. Êðіçü ìåðåæ..âî ëèñòÿ і öâіòó ãëèáîêî ãîëóáіє íåáî (Â. Âèííè÷åíêî). ІІ. Знайдіть іменники – назви істот.

118

Iменник

§ 35. ÍÀÏÈÑÀÍÍß І ÂІÄÌІÍÞÂÀÍÍß ІÌÅÍ ÏÎ ÁÀÒÜÊÎÂІ ÒÀ ÏÐІÇÂÈÙ Ïðî ñóôіêñè äëÿ òâîðåííÿ іìåí ïî áàòüêîâі, à òàêîæ ïðî ïðіçâèùà, ÿêі âіäìіíþєìî і ÿêі íå âіäìіíþєìî 329

А. Прочитайте імена по батькові. Визначте, від яких імен їх утворено.

Âàñèëüîâè÷ Ñåðãіéîâè÷

Âàñèëіâíà Ñåðãіїâíà

Б. Який суфікс мають слова першої колонки? А другої? В. Зробіть висновок, як утворюємо чоловічі та жіночі імена по батькові.

Òâîðåííÿ іìåí ïî áàòüêîâі ×îëîâі÷і

Æіíî÷і

Çà äîïîìîãîþ ñóôіêñà -îâè÷-:

Çà äîïîìîãîþ ñóôіêñà -іâí- (-їâí-):

Äìèòðî – Äìèòðîâè÷ Îëåêñіé – Îëåêñіéîâè÷

Äìèòðî – Äìèòðіâíà і Îëåêñіé – Îëåêñіїâíà

Òâîðÿ÷è äåÿêі іìåíà ïî áàòüêîâі, âæèâàєìî ñóôіêñè -è÷-, -і÷-: Іëëÿ – Іëëі÷ Ëóêà – Ëóêè÷ ßêіâ – ßêîâè÷ Êóçüìà – Êóçüìè÷ (і Êóçüìîâè÷) Ñàâà – Ñàâè÷ (і Ñàâîâè÷) Õîìà – Õîìè÷ (і Õîìîâè÷)

Іëëÿ – Іëëіâíà Ëóêà – Ëóêі‘âíà ßêіâ – ßêіâíà Êóçüìà – Êóçüìі‘âíà Ñàâà – Ñàâіâíà Õîìà – Õîìі‘âíà

ÀËÅ: Ìèêîëà – Ìèêîëàéîâè÷

ÀËÅ: Ìèêîëà – Ìèêîëàїâíà Ãðèãîðіé – Ãðèãîðîâè÷ (-іé – âèïàäàє) Ãðèãîðіé – Ãðèãîðіâíà

Під час творення імен по батькові в основах імен відбувається чергування [і] з [о]. НАПРИКЛАД: Федір і – Федорович, Федорівна. 330 Утворіть і запишіть від поданих імен чоловічі та жіночі імена по батькові. В утворених іменниках виділіть суфікси.

Âàëåðіé – Âàëåðіéîâè÷, Âàëåðіїâíà. Ìàêñèì, Ñåðãіé, Þðіé, Òàðàñ, Êóçüìà, Àíäðіé, Іëëÿ, Íàçàð. ЗРАЗОК.

119

Iменник

331 Розгляньте зразки відмінювання чоловічого та жіночого імен по батькові. Провідміняйте усно ім’я та по батькові: Антон Андрійович, Марія Андріївна. Í. Ð. Ä. Çí. Îð. Ì. Êë.

Іâàíîâè÷ Іâàíîâè÷à Іâàíîâè÷ó, Іâàíîâè÷åâі Іâàíîâè÷à Іâàíîâè÷åì íà Іâàíîâè÷ó, Іâàíîâè÷åâі Іâàíîâè÷ó

Іâàíіâíà Іâàíіâíè Іâàíіâíі Іâàíіâíó Іâàíіâíîþ íà Іâàíіâíі Іâàíіâíî

У кличному відмінку чоловічі імена по батькові мають закінчення у – Івановичу, Андрійовичу. 332 Поміркуйте. Дідуся звуть Григорій Васильович, його онука – Олександр Дмитрович. Як звуть (ім’я та по батькові) батька онука? 333 Прочитайте речення, утворюючи від поданих у дужках імен імена по батькові.

1. Іâàí (Ëóêà) áóâ ëþäèíîþ ì’ÿêîї, íàâіòü íіæíîї âäà÷і (Ã. Òþòþííèê). 2. Ìàòè Âàñèëÿ Ñèìîíåíêà Ãàííà (Ôåäіð) Ùåðáàíü ùåäðî äàðóâàëà ñèíîâі âåëèêó ëþáîâ äî ðіäíîї ìîâè (Â. Ãîí÷àðåíêî). 3. Ìàêñèì (Òàäåé) Ðèëüñüêèé áóâ âèçíà÷íèì çíàâöåì ôîëüêëîðó òà ãëèáîêèì ïîöіíîâóâà÷åì íàðîäíîї ïіñíі (ß. Ãîðäіé÷óê). 4. Ñêàæè Àíòîíіíі (Àïîëëіíàðіé), ùîá ñïåêëà êîðîâàé (Ì. Ñòåëüìàõ). 5. І êëóìáà öÿ, і ëàòêà àñôàëüòó âèíèêëè çàâäÿêè íàïîëåãëèâîñòі Ëóêії (Íàçàð) (Î. Ãîí÷àð). 334 Запишіть у давальному та кличному відмінках. З одним сполученням у формі кличного відмінка (на вибір) складіть і запишіть речення.

Þðіé Âîëîäèìèðîâè÷, Þëіÿ Âіêòîðіâíà, Òàðàñ Ãðèãîðîâè÷, Õðèñòèíà Îëåêñіїâíà, Îëåã Îëåêñіéîâè÷. П Прізвища

Óêðàїíñüêі òà іíøі ñëîâ’ÿíñüêі ïðіçâèùà, ùî ìàþòü çàêіí÷åííÿ іìåííèêіâ, âіäìіíþєìî, ÿê âіäïîâіäíі іìåííèêè. НАПРИКЛАД:

Ìàéáîðîäà – Ìàéáîðîäè, Ìàéáîðîäі é ò. ä.; Ëåáіäü – Ëåáåäÿ, Ëåáåäåâі (Ëåáåäþ) é ò. ä.; Ñèìîíåíêî – Ñèìîíåíêà, Ñèìîíåíêîâі (Ñèìîíåíêó) é ò. ä. 120

Iменник

Ïðіçâèùà ïðèêìåòíèêîâîãî òèïó íà -èé, -іé âіäìіíþєìî, ÿê ïðèêìåòíèêè. НАПРИКЛАД: Àâäієâñüêèé – Àâäієâñüêîãî, Àâäієâñüêîìó é ò. ä.; Êîáèëÿíñüêà – Êîáèëÿíñüêîї, Êîáèëÿíñüêіé і ò. ä. Жіночі прізвища на приголосний та о не відмінюємо. ПОРІВНЯЙМО: Чоловічі з Василем Симоненком з Андрієм Ковальчуком

Жіночі з Ніною Симоненко з Надією Ковальчук у

335 Розгляньте зразки відмінювання чоловічих прізвищ на -ов, -ів, -ин. Провідміняйте усно за цими зразками прізвища Борисов, Прокопів, Романишин. Відмінювання одного з них запишіть. Í. Ð. Ä. Çí. Îð. Ì. Êë.

Ïàâëîâ Ïàâëîâà Ïàâëîâó Ïàâëîâà Ïàâëîâèì Ïàâëîâі, Ïàâëîâó Ïàâëîâå, Ïàâëîâ

Êîâàëі‘â Êîâàëåâà (-ëі‘âà) Êîâàëåâó (-ëі‘âó) Êîâàëåâà (-ëі‘âà) Êîâàëåâèì (-ëі‘âèì) Êîâàëåâі, -ó (-ëі‘âі, -ó) Êîâàëåâå (-ëі‘âå), Êîâàëі‘â

Ãàðøèí Ãàðøèíà Ãàðøèíîâі, Ãàðøèíó Ãàðøèíà Ãàðøèíèì Ãàðøèíі, Ãàðøèíó Ãàðøèíå, Ãàðøèí

336 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Хто з українських чи зарубіжних артистів, спортсменів (артисток, спортсменок) вам подобається найбільше? Чим саме? 337

1. 2. 3. 4.

Провідміняйте усно прізвище, ім’я та по батькові.

Ñåðãіé Âàñèëüîâè÷ Êîâàëåíêî. Ñâіòëàíà Âàñèëіâíà Êîâàëåíêî. Àíäðіé Òèìîôіéîâè÷ Êîâàëü÷óê. Àíòîíіíà Òèìîôіїâíà Êîâàëü÷óê.

338 СИТУАЦІЯ. Уявіть, що ви на класних зборах вирішуєте деякі питання шкільного життя. Прочитайте подані репліки, уставляючи імена, по батькові, прізвища вказаних осіб.

1. Òðåáà çàïèòàòè â (іì’ÿ òà ïî áàòüêîâі êëàñíîãî êåðіâíèêà). 2. Öå ïèòàííÿ òðåáà óçãîäèòè ç (іì’ÿ òà ïî áàòüêîâі äèðåêòîðà øêîëè). 3. Ïіäãîòóєìî ïðèâіòàííÿ (іì’ÿ, ïî áàòüêîâі òà ïðіçâèùå áіáëіîòåêàðÿ). 4. Ïîïðîñèìî ïіäðó÷íèê ó (іì’ÿ, ïî áàòüêîâі â÷èòåëÿ óêðàїíñüêîї ìîâè). 121

Iменник

339

Спишіть, ставлячи власні назви в потрібному відмінку.

1. Âіòàєìî Âàñ, (Ñâіòëàíà Ìàêñèìіâíà). 2. Ïîöіêàâòåñÿ äóìêîþ (Іãîð Ìèêîëàéîâè÷ Ïåòðåíêî). 3. Ãàðíі êâіòè â (Ëàðèñà Âîëîäèìèðіâíà Êðàñóöüêà). 4. Áóâ çíàéîìèé ç (Ãåííàäіé Ãåííàäіéîâè÷ Ðîìàíèøèí). 5. Çóñòðіâñÿ іç (Æàííà Ïåòðіâíà Ðîìàíèøèí). 6. Ñëóõàëè (Îëåã Êîâàëіâ). 340 Запишіть у родовому та кличному відмінках однини, утворивши від поданого в дужках слова ім’я по батькові.

1. 2. 3. 4.

Ñåðãіé (Âëàäèñëàâ) Âіòðåíêî. Ëіäіÿ (Âëàäèñëàâ) Âіòðåíêî. Ìàðê (Âàëåðіé) Êðàâ÷óê. Ëàðèñà (Âàëåðіé) Êðàâ÷óê.

341 Відредагуйте речення. Зверніть увагу на правильність уживання імен по батькові та прізвищ.

1. Ãàðíі êâіòè ïîäàðóâàëè Þëії Âіêòîðіâíіé. 2. Ãëÿäà÷і çóñòðіëèñÿ іç Ñåðãіéîì Äìèòðîâè÷åì Ñêëÿðåíêî. 3. Äðóçі ùèðî âіòàëè ç þâіëåєì Âіêòîðà Îëåêñієâè÷à. 4. Ñüîãîäíі Îëåêñàíäðó Іâàíåíêî âèïîâíþєòüñÿ 50 ðîêіâ. 5. Ìè âñі äÿêóєìî Íàçàðà Âîëîäèìèðîâè÷à. 6. Àêòîð ïîòèñ ðóêó Âàëåíòèíі Äìèòðіâíіé. 7. Äîïîìîæіòü, áóäü ëàñêà, Þðіє Âàñèëüîâè÷. Класний керівник звернулася до Іринки: – Поклич, будь ласка, Петренко. Іринка задумалася, кого саме покликати. Адже в класі є і Петренко Жанна, і Петренко Сергій. Поміркуйте, кого має покликати Іринка: Сергія чи Жанну.

§ 36. ÍÀÏÈÑÀÍÍß ÍÅ Ç ІÌÅÍÍÈÊÀÌÈ Ïðî òå, êîëè íå ç іìåííèêàìè ïèøåìî ðàçîì, à êîëè – îêðåìî 342 А. Порівняйте написання виділених у реченнях слів. У якому реченні не є префіксом, а в якому – службовим словом?

1. 2. 3. 4.

Íåçãîäà äіì ðóéíóє. Íå çãîäà, à ðîçáðàò çàïàíóâàâ ìіæ êíÿçÿìè. Íà íåïðàâäі äàëåêî íå çàїäåø. Íå ïðàâäі, à ñèëі òіëüêè íåðîçóìíèé êîðèòüñÿ.

Б. У якому прикладі не виражає заперечення, а де – утворює новий іменник з протилежним значенням? В. Зробіть висновок, коли не з іменниками треба писати разом, а коли – окремо.

122

Iменник

Íå ç іìåííèêàìè ïèøåìî ÐÀÇÎÌ

ÎÊÐÅÌÎ

 ÿêùî

ñëîâî íå âæèâàєìî áåç íå:  ÿêùî íå çàïåðå÷óє ëåêíåâäàõà, íåãîäà ñè÷íå çíà÷åííÿ ñëîâà: Öå àæ íіÿê íå ïðàâäà.

 ÿêùî

іìåííèê ó ñïîëó÷åííі ç íå  ÿêùî є ïðîòèñòàâëåíîçíà÷àє îäíå ïîíÿòòÿ (öå ñëîâî íÿ (à, àëå): ìîæíà çàìіíèòè іìåííèêîì áåç íå): Âіí ìåíі íå äðóã, à âîðîã. íåäðóã (âîðîã), íåïðàâäà (îáìàí)  ÿêùî

іìåííèê ìàє ïðåôіêñ íåäî-: íåäîîöіíêà, íåäîãëÿä 343

Випишіть іменники, які не вживаються без не. Підкресліть орфограму.

Íåíàâèñòü, íåìîâëÿ, íåïîðîçóìіííÿ, íåîáõіäíіñòü, íåâіä, íåìèëіñòü, íåäîëіê, íåçäàðà, íåñòà÷à, íåäðóã, íåðîáñòâî, íåâäÿ÷íіñòü, íåãîäà, íåóê.

ОРФОГРАМА

Íå ç іìåííèêàìè

344 ЧОМУ ТАК?? Поясніть, чому в першому реченні не з іменником написано разом, а в другому – окремо.

1. Âіí îäðàçó âіä÷óâ íåùèðіñòü. 2. Ó ñëîâàõ âіä÷óâàëàñÿ íå ùèðіñòü, à ëèöåìіðñòâî. 345 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. І. Доберіть усно по черзі до поданих іменників синоніми без не. За потреби скористайтеся довідкою.

Íåâîëÿ, íåäîâіð’ÿ, íåïðèÿçíü, íåïðàâäà, íåñëàâà, íåìèëіñòü. ДОВІДКА. Ãàíüáà, ïіäîçðіëіñòü, îïàëà, ðàáñòâî, îáìàí, âîðîæіñòü. ІІ. З одним поданим словом (з префіксом не-) складіть і запишіть речення з однорідними членами.

346

Складіть і запишіть речення з кожним словом і сполученням.

1. Íåùàñòÿ, íå ùàñòÿ. 2. Íåñëàâà, íå ñëàâà. 3. Íåïðàâäà, íå ïðàâäà. 347

Спишіть, знімаючи риски. Обґрунтуйте написання не з іменниками.

1. Íå/ãîäà ñèïîíóëà äîáðÿ÷èì ãðàäîì. 2. Ó ãîðàõ òóðèñòіâ ñïіòêàëî íå/ùàñòÿ. 3. Öå àæ íіÿê íå/ñïîêіé. 4. Òåõíіêà çíîøóєòüñÿ áіëüøå âіä íå/äîãëÿäó, íіæ âіä ðîáîòè. 5. Ïîëåòіëè ñíіæêè – і çíîâó íå/äîëіò! 6. Öå áóâ íå/äðóã ìіé, à ïðîñòî çíàéîìèé. 7. Åêîëîãі÷íі áóäìàòåðіàëè – íå/îáõіäíіñòü ÕÕІ ñòîëіòòÿ. 123

Iменник

348 СИТУАЦІЯ. Уявіть, що ви з однокласниками збираєтеся в подорож чи в похід. Порадьте їм, як краще підготуватися до цього, як поводитися або чого уникати під час подорожі (походу) (3–5 речень). Використайте щонайменше три з поданих іменників.

   

íåïîãîäà íåñïîêіé íåùàñòÿ íåáåçïåêà

 íåñïîäіâàíêà  íåîáõіäíіñòü  íåïîðîçóìіííÿ

349 Спишіть речення, замінюючи виділені слова синонімом з префіксом не-. Виділіть цей префікс. За потреби скористайтеся словником синонімів.

1. Áåçñëàâ’ÿ, íà÷å òà áîëÿ÷êà, і ñîí, і їæó îäáèðà (Ïàíàñ Ìèðíèé). 2. Âіí âîðîã áóâ ëóêàâñòâà é îáëóäè (Ì. Ðèëüñüêèé). 3. Ïîäîëÿíè, ùîá íå ïîïàñòè â òóðåöüêå ÿðìî, ñòàëè òіêàòè íà Ñëîáіäñüêó Óêðàїíó (Ì. Ñòåëüìàõ). 4. Іâàí ÷åðåç ðîçëàä ç áàòüêîì ïî÷óâàâ ñåáå íåäîáðå (Ñ. ×îðíîáðèâåöü). 5. Â î÷àõ éîãî ñâіòèëîñÿ çäèâóâàííÿ é ïіäîçðіëіñòü (Þ. Ñìîëè÷). 350 І. Спишіть речення, розкриваючи дужки та розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть і поясніть орфограму «не з іменниками».

1. Ó÷åííÿ – ñâіò à (íå)â÷åííÿ – òüìà (Íàð. òâîð÷іñòü). 2. Çàòîïëþ (íå)äîëþ äðіáíèìè ñëüîçàìè çàòîï÷ó (íå)âîëþ áîñèìè íîãàìè (Ò. Øåâ÷åíêî). 3. Íàâіùî ñêàðæèòèñü, êîëè òâîє (íå)ùàñòÿ âæå ïîçàäó (Ä. Ïàâëè÷êî). 4. Ðîìàí ç (íå)ñïîäіâàíêè çäðèãíóâñÿ ïðèñëóõàâñÿ (Ì. Ñòåëüìàõ). 5. Çäàєòüñÿ õòîñü ïіäіéäå äî äâåðåé ïðîñèòèìå (íå)ãîäó ïåðåæäàòè (Â. Ñòóñ). 6. Øóêàé (íå)äîëі, à âîëі (Íàð. òâîð÷іñòü). ІІ. Назвіть абстрактні іменники. Розберіть виділений іменник як частину мови (письмово).

§ 37. ÏÐÀÂÎÏÈÑ ÑÊËÀÄÍÈÕ ІÌÅÍÍÈÊІÂ Ïðî òå, ÿêі ñêëàäíі іìåííèêè ïèøåìî ðàçîì, à ÿêі – ç äåôіñîì ПРИГАДАЙМО. Які слова називають складними? Як їх пишемо?

351

А. Прочитайте складні іменники в колонках і порівняйте написання.

âåðòîëіò íîñîðіã ÷îðíîçåì

іíòåðíåò-ìàãàçèí ãåíåðàë-ëåéòåíàíò æàð-ïòèöÿ

Б. Слова якої колонки утворено за допомогою сполучного голосного, а якої – без нього? В. Зробіть висновок щодо написання складних іменників разом і з дефісом.

124

Iменник

Ïèøåìî ÐÀÇÎÌ ñêëàäíі іìåííèêè: óòâîðåíі çà äîïîìîãîþ ñïîëó÷- ëіñÎñòåï, ãëèáèíÎìіð, çåìëÅòðóñ íèõ ãîëîñíèõ [î], [å] ñïåöçàâäàííÿ, ñïîðòìàéäàí÷èê ñêëàäíîñêîðî÷åíі ñëîâà ç іíøîìîâíèìè ÷àñòèíàìè ñóïåðãåðîé, ìіíіôóòáîë, àâòî-, ìіíі-, ñóïåð-, åêñ- òà іí. åêñ÷åìïіîí (äèâ. ñ. 67–68) äієñëîâî íàêàçîâîãî ñïîñîáó + ãîðèöâіò, ïåðåêîòèïîëå іìåííèê êіëüêіñíèé ÷èñëіâíèê + іìåííèê øіñòäåñÿòèðі÷÷ÿ, ñòîìåòðіâêà ÀËÅ: 60-ðі÷÷ÿ ç ïåðøîþ ÷àñòèíîþ íàïіâ-, ïîëó- íàïіâïðàâäà, ïîëóìèñîê іç ÷àñòèíîþ ïіâ-, ÿêà ç іìåííè- ïіâîñòðіâ, ïіâêóëÿ, ïіâîáåðò, êîì ñòàíîâèòü єäèíå ïîíÿòòÿ і ïіâçàõèñò, ïіâêîëî, ïіâìіñÿöü ÍÅ âèðàæàє çíà÷åííÿ ïîëîâèíè ÀËÅ: ïіâ ãîäèíè, ïіâ ÿáëóêà Ïèøåìî ç ÄÅÔІÑÎÌ ñêëàäíі іìåííèêè: óòâîðåíі ç äâîõ ñàìîñòіéíèõ áіçíåñ-ïëàí, іíòåðíåò-âèäàííÿ, іìåííèêіâ áåç ñïîëó÷íîãî ãîëîñ- ïіàð-àêöіÿ, ôàí-êëóá, ÷àð-çіëëÿ, íîãî; ôіòíåñ-áðàñëåò, õëіá-ñіëü, çîêðåìà: ñòîï-êðàí  ç íåâіäìіíþâàíîþ ÷àñòèíîþ ñóøі-ðåñòîðàí, êàðàîêå-êëóá êóïіâëÿ-ïðîäàæ, ðîçòÿã-ñòèñê  ïðîòèëåæíі çà çìіñòîì  íàçâè ïðîôåñіé, ïîñàä, çâàíü ëіêàð-åêîëîã, ãåíåðàë-ìàéîð íîðä-âåñò, íîðä-îñò  ïðîìіæíі ñòîðîíè ñâіòó ñîí-òðàâà, ìàòè-é-ìà÷óõà  íàçâè ðîñëèí  íàçâè êàçêîâèõ ïåðñîíàæіâ Âîâ÷èê-Áðàòèê ОРФОГРАМА

Íàïèñàííÿ ñêëàäíèõ іìåííèêіâ ðàçîì і ç äåôіñîì 352 ЧОМУ ТАК? Поміркуйте, чому перше з поданих слів пишемо разом, а друге – з дефісом.

×îðíîãóç, æàð-ïòèöÿ. 353

І. Спишіть складні іменники й поясніть їх написання. Позначте орфо-

граму.

Ëіñîñïëàâ, êàðàîêå-çàë, áіçíåñ-ïðîєêò, çіðâèãîëîâà, øåñòèäåíêà, àåðîôîòîçéîìêà, íàïіâòåìðÿâà, îíëàéí-óðîê, ôіòíåñ-êëóá, ëіêàð-îêóëіñò, Çàé÷èê-Ïîáіãàé÷èê, åêñïðåçèäåíò, ìіíіïåêàðíÿ, ðîçðèâ-òðàâà. ІІ. З одним поданим іменником (на вибір) складіть усно речення.

125

Iменник

354 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Утворіть усно по черзі з кожної пари слів складний іменник і дійдіть спільного висновку щодо його написання. Запишіть утворені слова.

Âóãіëëÿ, âèäîáóòîê; âіäåî, çâ’ÿçîê; ñíіã, çàòðèìàííÿ; îâî÷і, ñõîâèùå; ñàëîí, ìàãàçèí; ëіñ, ñòåï; ðàäіî, ñòàíöіÿ; ìіíі, êîìï’þòåð; îíëàéí, êîíôåðåíöіÿ. 355 Спишіть, знімаючи риску. орфограму, поясніть написання.

Підкресліть

Õëіáî/ïі÷, ñàìî/õіä, âåá/ñàéò, êóïіâëÿ/ïðîäàæ, áіçíåñ/ïëàí, æîâòî/öâіò, ïіâ/ÿùèêà, ì’ÿñî/ðóáêà, åêñ/âîêàëіñò, ïåðåêîòè/ ïîëå, íîðä/îñò, äâàäöÿòè/ðі÷÷ÿ, ìàêñі/ñïіäíèöÿ, ëіêàð/åêîëîã, íàïіâ/ïіäâàë, êðіñëî/äèâàí, âіöå/ïðåçèäåíò, ìàòè/é/ìà÷óõà (ðîñëèíà), øòðèõ/êîä, ñíіãî/ïàä, àâіà/ïîøòà, àâòî/ñòðàäà, іíòåðíåò/ìàãàçèí. 356 Хто зможе дібрати чотири слова з першими частинами екс-, максі-, міні-? А хто добере ще більше таких слів? 357

І. Спишіть речення, розкриваючи дужки.

1. Óçèìêó õîëîäíі íîðä(îñòè) âðèâàëèñü ó âóëèöі é çàãàíÿëè ëþäåé ó áóäèíêè (Á. Áàëòåð). 2. Êîëè çàâåðøèëàñÿ ïіäãîòîâêà äðóãîãî êîðàáëÿ(ñóïóòíèêà) äî âіäïðàâëåííÿ íà êîñìîäðîì, äî íàñ çíîâó ïðèїõàëè êîñìîíàâòè (Ñ. Ãàâðèëîâ). 3. ×åðåç ïîëå ïåðåêîòè(ïîëå) ïëèãàє, ÿê ì’ÿ÷ (À. Ôåò). 4. Ìàøèíà âèñêàêóє íà ïëîñêî(ãіð’ÿ), ïðîáіãàє éîãî, ïîâçå íà ïіäéîì (Ã. Êóáëèöüêèé). 5. Öóíàìі – ðåçóëüòàò çåìëå(òðóñіâ) і âèâåðæåíü ïіäâîäíèõ âóëêàíіâ (Ç åíöèêëîïåäії). ІІ. Підкресліть граматичні основи речень. Укажіть однорідні члени речення.

§ 38. ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß ÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ Ç ÒÅÌÈ «ІÌÅÍÍÈÊ» 358 І. Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Розкажіть, які норми моралі здавна шанувалися серед українців.

ËÞÁÎÂ І ×ÅÑÒÜ Ó íàðîäі çäàâíà øàíóâàëîñÿ ïî÷óòòÿ ëþáîâі äî áàòüêіâ. Ìîðàëüíèì îáîâ’ÿçêîì äіòåé áóëà äîïîìîãà áàòüêàì ïî ãîñïîäàðñòâó, äîãëÿä çà íèìè â ðàçі õâîðîáè, íåìі÷íîñòі, âèÿâ ïîâñÿê÷àñíîї óâàãè, øàíè é òóðáîòè. 126

Iменник

Íåîáõіäíîþ óìîâîþ çáåðåæåííÿ ÷åñòі ââàæàëîñÿ ïîøàíóâàííÿ ïðàâäèâîñòі. Ïàðóáêіâ òà äіòåé, ùî ïîëþáëÿëè ïðèáðіõóâàòè, âèãàíÿëè ç ìóçèê òà âå÷îðíèöü. Âåëèêèì áåç÷åñòÿì áóëî çëîäіéñòâî. ßêùî õòîñü ïіéìàâñÿ íà öüîìó, òî ìóñèâ çі ñâîїì «çäîáóòêîì» õîäèòè ñåëîì і ïðîñèòè âèáà÷åííÿ. Іñíóâàëè ïîâіð’ÿ, ùî â íå÷åñíîї ëþäèíè íå çàðîäèòü çåìëÿ, à â ÷àáàíà, êîòðèé ùîñü ïîöóïèòü, ðîçáіãàòèìåòüñÿ õóäîáà. Ìîðàëü áóëà íåâіääіëüíîþ âіä êðàñè äóøåâíîї і êðàñè â ïîáóòі (Çà Í. Ìåëüíè÷óê). ІІ. Виконайте завдання до тексту. 1. Знайдіть по два приклади назв істот й абстрактних іменників. 2. Знайдіть по два іменники, що мають форми тільки однини й тільки множини. 3. Визначте відмінок і число виділених іменників. Поставте усно ці слова у формі орудного відмінка однини. 4. Знайдіть іменник, який відповідає такій характеристиці: назва істоти, ІІ відміна, чол. рід, Зн. в., мн. 5. Розберіть два іменники з тексту (на вибір) як частину мови.

359

Запишіть іменники кожної групи в зазначеній формі.

1. Ðîäîâîãî âіäìіíêà îäíèíè. Ìëèí, äîù, áóäèíîê, çàâîä, àëüáîì, ìіëіìåòð, òðàìâàé, ðîìàí, Ðîìàí, Òåðíîïіëü. 2. Îðóäíîãî âіäìіíêà îäíèíè. Ïîäîðîæ, ÷åñòü, êðîâ, ëàíü, ðі÷, ñïîêіé, êîáçàð, ÷èòà÷, êàëà÷, îçåðî. 3. Êëè÷íîãî âіäìіíêà îäíèíè. Êîçàê, Êèїâ, Îëüãà, äðóã, ïàðóáîê, äèðåêòîð, ñîêіë, Íàäіÿ Ïåòðіâíà Îñòàïåíêî, Àíäðіé Ñåðãіéîâè÷ Îñòàïåíêî. 360

Дайте відповіді на запитання мовознавчої вікторини.

1. ßêó ôîðìó ìàє іìåííèê êà÷à â äàâàëüíîìó âіäìіíêó – êà÷àòі ÷è êà÷åíÿòі? 2. ßêó ôîðìó ìàє іìåííèê ïëåì’ÿ â îðóäíîìó âіäìіíêó – ïëåìåíåì ÷è ïëåì’ÿì? 3. Äî ÿêîї âіäìіíè íàëåæàòü іìåííèêè ãðàáëі, âèëà, íîæèöі? 4. ßêó ôîðìó ìàòèìå іìåííèê Ëüâіâ ó ðîäîâîìó âіäìіíêó? 5. Äî íàçâ іñòîò ÷è íåіñòîò íàëåæèòü іìåííèê íàòîâï? 127

Iменник

6. ßêèé іç öèõ іìåííèêіâ є íåçìіíþâàíèì: ôàíòàçіÿ, äçåðêàëî, àòåëüє? 7. ßêîãî ðîäó іìåííèê íåæèòü? 8. ßê âè çâåðíåòåñÿ äî â÷èòåëÿ, ÿêùî éîãî áàòüêà çâàòè Ìèõàéëî, à éîãî ñàìîãî – Âàëåíòèí? 361 І. Прочитайте текст уголос. Розкажіть, що ви думаєте про Толю і Сашка. Як ви вчините на їхньому місці?

Äî Òîëі ïðèéøîâ îäíîêëàñíèê Ñàøêî. Òîëÿ ïîñàäèâ éîãî íà äèâàí, äàâ êíèæêó ç ìàëþíêàìè, à ñàì óçÿâ ìîðîçèâî, ëîæå÷êó é ïî÷àâ ñìàêóâàòè. Êîëè âіí їñòü ìîðîçèâî, òî çàáóâàє ïðî âñå íà ñâіòі. Çàáóâ і ïðî òå, ùî íà äèâàíі ñèäèòü ãіñòü. Êîëè âæå äîїäàâ, ãëÿíóâ íà Ñàøêà. Äèâíèé ÿêèéñü âіí ñòàâ. Íåìîâ éîìó çà ùîñü äóæå-äóæå ñîðîìíî. – Ùî ç òîáîþ? – çàïèòàâ Òîëÿ. – Íі÷îãî. Ìåíі òðåáà äîäîìó, – òèõî ïðîìîâèâ Ñàøêî, óñòàâ і âèéøîâ ç êіìíàòè (Çà Â. Ñóõîìëèíñüêèì). ІІ. Знайдіть у тексті іменники з орфограмою «Букви е, и в суфіксах», поясніть написання. Поставте усно виділені іменники у формі орудного відмінка однини. ІІІ. Складіть і запишіть за змістом прочитаного речення: 1) з іменниками гість і Толя; 2) з іменниками книжка й Сашко.

362

САМООЦІНКА. Продовжте усно фрази.

1. Ïіä ÷àñ âèâ÷åííÿ òåìè «Іìåííèê» ÿ äіçíàâñÿ (äіçíàëàñÿ)... 2. Íàéâàæ÷èì ïіä ÷àñ îïðàöþâàííÿ ìàòåðіàëó äëÿ ìåíå áóëî... 3. Ñâîї çíàííÿ ç òåìè ÿ á îöіíèâ (îöіíèëà) íà...

1. Іìåííèê ó ôîðìі îðóäíîãî âіäìіíêà є â ðå÷åííі À Îñіííіé ñàä ùå ÿáëó÷êà ãëÿäèòü (Ë. Êîñòåíêî). Á Íàìàëþé, çèìîâà íі÷êî, áіëîñíіæíі ñíè (Ç. Ìîðîç). Â Äåñü âіòåð ãðàє íà âіîëîí÷åëі (Â. Ñèìîíåíêî). Ã À çà âіêíîì ñíіãè ëåòÿòü ëàïàòі (Ì. Ëóêіâ). 2. Äî ÷îëîâі÷îãî ðîäó íàëåæàòü óñі іìåííèêè â ðÿäêó À íàñèï, ×åðíіãіâ, ñóòіíü Â æàëþçі, íåæèòü, çàë Á ôëàìіíãî, ïðîôåñîð, ñòåï Ã ïîíі, ïóòü, çìіé 128

Iменник

3. Äî ІІІ âіäìіíè íàëåæàòü óñі іìåííèêè â ðÿäêó À ïàì’ÿòü, ðóêà, âіääàëü Â ìèëіñòü, íі÷, ëþáîâ Á ðîçêіø, ìèòü, Äóíàé Ã êóð÷à, âіñòü, ðàäіñòü 4. Áóêâó å íà ìіñöі ïðîïóñêó òðåáà ïèñàòè â êîæíîìó ñëîâі ðÿäêà À âèøí..þ, êóù..ì Â ãîñò..ì, ñëüîç..þ Á ñòîëÿð..ì, äîù..ì Ã êðàñ..þ, âóëèö..þ 5. ÍÅïðàâèëüíî óòâîðåíî іì’ÿ ïî áàòüêîâі À Þðіїâíà Á ßêіâíà Â Ìèêîëàїâíà

Ã Ñåðãіâíà

6. Ñêëàäіòü ïî îäíîìó ðå÷åííþ çі ñëîâîì íåâîëÿ òà ñïîëó÷åííÿì íå âîëÿ. ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Що таке іменник? Які його граматичні ознаки? 2. Які іменники належать до власних назв? Розкажіть про особливості їх написання. Наведіть приклади. 3. Як визначають рід незмінюваних іменників? Наведіть 2–3 приклади іменників, у яких рід визначити неможливо. 4. На які відміни та групи поділено іменники? Наведіть приклади. 5. Які іменники ІІ відміни в родовому відмінку однини мають закінчення -а (-я), а які – -у (-ю)? 6. Які закінчення мають іменники І і ІІ відмін у кличному відмінку однини? Наведіть приклади. 7. Розкажіть про написання букв е, и, і в суфіксах іменників. 8. За допомогою яких суфіксів утворюємо чоловічі та жіночі імена по батькові? Провідміняйте усно Прокопенко Юрій Борисович. 9. Розкажіть про написання не з іменниками. Наведіть приклади. 10. Як пишемо складні іменники? Наведіть приклади.

Îá’єäíàéòåñÿ â ãðóïè (3–5 îñіá) і ïіäãîòóéòå ìіíіæóðíàë «Іìåííèê» (6–8 ñòîðіíîê ôîðìàòó À-4 àáî À-5). Äëÿ ïî÷àòêó âèçíà÷òå, ïðî ùî éòèìåòüñÿ íà êîæíіé ñòîðіíöі æóðíàëó. Íàïðèêëàä: ïðàâèëî ç ìàëþíêîì; òåêñò ïіñíі, ó ÿêîìó âèäіëåíî êîëüîðîì іìåííèêè; çàãàäêè; ðåáóñè òîùî. Äîìîâòåñÿ, õòî ç âàñ çðîáèòü îáêëàäèíêó æóðíàëó. Ïіäãîòóéòå êîæåí (êîæíà) ñâîþ ñòîðіíêó, à ïîòіì ñêðіïіòü їõ. 129

Прикметник

§ 39. ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ ßÊ ×ÀÑÒÈÍÀ ÌÎÂÈ Ïðî çàãàëüíå çíà÷åííÿ òà ìîðôîëîãі÷íі îçíàêè ïðèêìåòíèêіâ, à òàêîæ ïðî âèêîðèñòàííÿ öèõ ñëіâ ó ìîâëåííі ПРИГАДАЙМО. Що таке епітети?

363

А. Визначте стиль мовлення кожного тексту.

1. Ïðîëіñîê – êâіòêà íіæíà, àëå ñìіëèâà é íåòåðïëÿ÷à. Ùå íå çіéäå ñíіã, à âæå êðіçü âåñíÿíó íіçäðþâàòó ñíіãîëüîäîâó ñêîðèíêó ïíåòüñÿ öóïêèé ïàðîñòîê (Þ. Ñìîëè÷). 2. Ïðîëіñîê – áàãàòîðі÷íà òіíüîâèòðèâàëà ðàííüîâåñíÿíà ðîñëèíà çàââèøêè 10–20 ñì. Ñòåáëî áåçëèñòå, ãîëå, ëèñòêè ïðèêîðåíåâі, äî îñíîâè çâóæåíі (Ç äîâіäíèêà). Б. Знайдіть прикметники й поміркуйте, у якому тексті їх використано для точного опису квітки, а в якому – для її образного змалювання. В. Зробіть висновок про роль прикметників у різних стилях.

Загальне З з значення

Ïðèêìåòíèê – öå ÷àñòèíà ìîâè, ùî âèðàæàє îçíàêó ïðåäìåòà é âіäïîâіäàє íà ïèòàííÿ ÿêèé? ÷èé? НАПРИКЛАД: øèðîêèé, âåñíÿíèé, ìàìèí.

Морф фологічні ознаки

Ïðèêìåòíèêè çìіíþєìî çà ðîäàìè, ÷èñëàìè, âіäìіíêàìè. Ïî÷àòêîâîþ ôîðìîþ ïðèêìåòíèêà є ôîðìà íàçèâíîãî âіäìіíêà îäíèíè ÷îëîâі÷îãî ðîäó.

Синт таксична роль

Ó ðå÷åííі ïðèêìåòíèê íàé÷àñòіøå áóâàє îçíà÷åííÿì, ðіäøå – ïðèñóäêîì. НАПРИКЛАД: 1. Ïëèâóòü íàä ñòåïîì õìàðè âîëîõàòі (Ë. Êîñòåíêî). 2. Ïîâіòðÿ áóëî õîëîäíå і ÷èñòå (Є. Ãóöàëî).

Категорії роду, числа й відмінка прикметника залежні від роду, числа й відмінка іменника. НАПРИКЛАД: далека дорога, далекі дороги, далеких доріг. Роль у мовленні м

130

Ïðèêìåòíèêè âèêîðèñòîâóєìî äëÿ òî÷íîãî îïèñó ïðåäìåòіâ, ÿâèù і ïîäіé. Ó õóäîæíüîìó ìîâëåííі ïðèêìåòíèêè ÷àñòî âèêîíóþòü ôóíêöіþ åïіòåòіâ, ìåòàôîð, íàäàþ÷è âèñëîâëåííþ îáðàçíîñòі, åìîöіéíîñòі.

Прикметник

364 І. Прочитайте текст. Визначте, які типи мовлення поєднано в ньому. Чому рослина мати-й-мачуха має таку назву?

ÌÀÒÈ-É-ÌÀ×ÓÕÀ Òåïëîї âåñíè íàïðèêіíöі áåðåçíÿ ç’ÿâëÿþòüñÿ çîëîòі êðóæàëüöÿ ìàòèé-ìà÷óõè. Ðîñòå öÿ ÷óäîâà ðîñëèíà íà áåðåãàõ ðіê, íà ãëèíèùàõ, áî ëþáèòü âîíà ãëèíèñòó çåìëþ. Êâіòè ìàòèé-ìà÷óõè ÿñíî âñìіõàþòüñÿ ùåäðîìó âåñíÿíîìó ñîíöþ ñâîїìè íіæíèìè çîëîòèñòî-æîâòèìè ãîëіâêàìè. À òіëüêèíî çіéäóòü ïåðøі çіðêè â íåáі âå÷іðíüîї ãîäèíè, ãîëіâêè çàêðèâàþòüñÿ íà âіäïî÷èíîê, çàñèíàþòü. Íàâіòü ñòåáåëüöÿ õèëÿòüñÿ äî çåìëі. Ó íі÷íіé òåìåíі ç-ïіä òîâùі çåìëі ïðîáóþòü ïðîáèâàòèñÿ íà áіëèé ñâіò ëèñòî÷êè. Ç îäíîãî áîêó âîíè âêðèòі òåïëèì ñіðèì ïóøêîì. Îòîæ ó íàðîäі êàæóòü, ùî òî «ìàòè». À ç äðóãîãî áîêó, âåðõíüîãî, – ëèñòêè ãëàäåíüêі, òåìíî-çåëåíі. Äî ëèöÿ ïðèòóëèø – õîëîäíі. Îòî é êàæóòü: «Ìà÷óõà» (Çà Ë. Ïàâëåíêîì). ІІ. Знайдіть у тексті прикметники-епітети. Чи допомагають вони розкрити задум висловлення? Доберіть усно синоніми до виділених прикметників. ІІІ. Випишіть п’ять словосполучень «іменник+прикметник» (на вибір). У дужках зазначте рід, число й відмінок прикметника.

365 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Уявіть, що у дворі вашої школи чи будинку планується облаштувати нову клумбу. Які квіти ви запропонували б там висадити й чому? Яку роботу могли б виконати самі? 366 І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть прикметники як члени речення. Які з прикметників використано для точного опису предметів (подій, явищ)?

1. Âæå ëèñòîïàä ïіäêðàâñÿ ç-çà äóáіâ, і ãàé çíіìàє çîëîòó ïåðóêó (Ë. Êîñòåíêî). 2. Ïîïðîùàëîñü ÿñíå ñîíöå ç ÷îðíîþ ç(å,è)ìëåþ, âèñòóïàє êðóãëèé ìіñÿöü ç ñ(å,è)ñòðîþ çîðåþ (Ò. Øåâ÷åíêî). 3. Êðіçü ìóòíі øè(á,ï)êè òèõîþ çàäóìîþ ïðîáèâàєòüñÿ ñèíє, áîÿçêå ïðîìіí(í)ÿ (Ñ. Âàñèëü÷åíêî). 4. Íàöіîíàëüíîâèçâîëüíà âіéíà óêðàїí(ü)ñ(ü)êîãî íàðîäó ïðîòè ïîëüñüêîãî ïàíóâàí(í)ÿ òðèâàëà ç 1648 ïî 1657 pіê (Ç ïіäðó÷íèêà). 5. Áëèñêàâêà íàé÷àñòіøå âèíèêàє â êóï÷àñòî-äîùîâèõ õìàðàõ, ÿêі íàçèâàþòü ãðîçîâèìè (Ç ïіäðó÷íèêà). ІІ. Доберіть усно синоніми й антоніми до виділених слів.

131

Прикметник

367 І. Прочитайте фразеологізми. Поясніть, як ви розумієте їхній зміст. Укажіть у них прикметники.

Ìóäðà ãîëîâà, ùåäðà ðóêà, ñèëüíà ñòîðîíà, ãîñòðå ñëîâî. ІІ. Пригадайте інший фразеологізм з прикметником і складіть із цим сполученням речення.

368 Дайте відповіді на запитання веселої вікторини, використовуючи прикметники.

1. ßêîãî êàìіííÿ íåìàє â ìîðі? 2. Ç ÿêîãî ïîëîòíà íå ìîæíà ïîøèòè ñîðî÷êó? 3. ßêîþ ñòàíå áіëà õóñòèíêà, ÿêùî її âêèíóòè â ×îðíå ìîðå? 4. Ó ÿêó áî÷êó íå ìîæíà íàëèòè âîäè? 5. ßêèõ ïîäіé íå áóëî â÷îðà òà íå áóäå çàâòðà? 369

Виконайте завдання одного з варіантів. ВАРІАНТ А. Напишіть невеликий твір-опис (5–6 речень) у художньому стилі на одну із запропонованих тем: «Зашелестів дощ», «Вечір наближається скорою ходою», «Ріка заснула в берегах». Використайте в тексті прикметники-епітети. ВАРІАНТ Б. Уявіть себе художником і розкажіть, яким би ви зобразили на картині море під час шторму та штилю, удень і ввечері. Доберіть і запишіть 3–5 прикметників, за допомогою яких можна описати море в художньому творі. Напишіть невеликий опис моря (5–6 речень), використовуючи дібрані прикметники.

370 Випишіть з підручника історії чи географії невеликий текст наукового стилю (5–7 речень). Підкресліть прикметники як члени речення та простежте, чи допомагають ці слова точно описати предмет (подію, явище). 371

Відредагуйте усно речення. Скористайтеся поданою нижче рубрикою.

1. Ñåðãіéêî çóñòðіâ òîâàðèøà äðóæíèì ïîòèñêîì ðóêè. 2. Íàñëіäêè ñòèõії ïîäîëàëè äðóæíіìè çóñèëëÿìè. 3. Áóäèíêè ðîçìіùåíî íà ñóñіäñüêèõ âóëèöÿõ. 4. Ëåéòåíàíò áóâ îäÿãíåíèé ó íîâó âîєííó ôîðìó.

РОЗРІЗНЯЙМО Äðóæíèé – îäíîñòàéíèé, çãóðòîâàíèé; ÿêèé âіäáóâàєòüñÿ îäíî÷àñíî, çëàãîäæåíî. Äðóæíèé êîëåêòèâ, äðóæíèé êëàñ, äðóæíèé ñïіâ. Äðóæíіé – äîáðîçè÷ëèâèé, ïðèõèëüíèé, äðóæåëþáíèé. Äðóæíіé ïîãëÿä, äðóæíÿ óñìіøêà, äðóæíє ñëîâî. *** Âîєííèé – ÿêèé ñòîñóєòüñÿ âіéíè. Âîєííå ëèõîëіòòÿ, âîєííèé ÷àñ. Âіéñüêîâèé – ÿêèé ñòîñóєòüñÿ âіéñüêà. Âіéñüêîâèé êîìàíäèð, âіéñüêîâèé îðêåñòð. 132

Прикметник

§ 40. ÃÐÓÏÈ ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊІÂ ÇÀ ÇÍÀ×ÅÍÍßÌ Ïðî ïðèêìåòíèêè ÿêіñíі, âіäíîñíі é ïðèñâіéíі, à òàêîæ ïðî ïåðåõіä ïðèêìåòíèêіâ ç îäíієї ãðóïè â іíøó 372 А. Поміркуйте, у якій колонці прикметники виражають ознаку, що може бути в більшій чи меншій мірі.

ßêіñíі ñòàðèé ì’ÿêèé ÷îðíèé

Âіäíîñíі ìіäíèé ó÷îðàøíіé ìіñüêèé

Б. У якій колонці слова позначають ознаку предмета за його відношенням до матеріалу, часу тощо? В. У чому полягає різниця між прикметниками якісними й відносними?

Якісні

Óñі ïðèêìåòíèêè çà çíà÷åííÿì ïîäіëåíî íà òðè ãðóïè: ÿêіñíі, âіäíîñíі, ïðèñâіéíі. ßêіñíі ïðèêìåòíèêè ïîçíà÷àþòü òàêó îçíàêó ïðåäìåòà, ÿêà ìîæå áóòè â íüîìó â áіëüøіé ÷è ìåíøіé ìіðі. НАПРИКЛАД: âåñåëèé (áіëüø âåñåëèé, ìåíø âåñåëèé); äîáðèé; ñâіòëèé.

Відносні

Âіäíîñíі ïðèêìåòíèêè ïîçíà÷àþòü îçíàêó ïðåäìåòà çà éîãî âіäíîøåííÿì äî іíøèõ ïðåäìåòіâ, äіé ÷è îáñòàâèí. НАПРИКЛАД: êðèøòàëåâèé, øêіëüíèé, äîùîâèé.

П Присвійні

Ïðèñâіéíі ïðèêìåòíèêè ïîçíà÷àþòü íàëåæíіñòü ÷îãî-íåáóäü îñîáі àáî òâàðèíі é âіäïîâіäàþòü íà ïèòàííÿ ÷èé? НАПРИКЛАД: Àíäðіїâ, ñåñòðèí, ìèøà÷èé, òþëåíåâèé.

Якісні прикметники можуть утворювати словосполучення з прислівниками дуже, трохи, надзвичайно, надто. НАПРИКЛАД: дуже добрий, надзвичайно гострий. Відносні ж прикметники не утворюють сполучень з названими прислівниками. 373

Обґрунтуйте належність поданих прикметників до однієї з груп.

ßêіñíі

Âіäíîñíі

Ïðèñâіéíі

íèçüêèé ïàðêàí

âèøíåâèé êîìïîò

Âàñèëåâà êíèæêà

ñìà÷íå ìîðîçèâî

ñіëüñüêà äîðîãà

ãóñÿ÷èé õâіñò 133

Прикметник

374

Випишіть прикметники в три колонки: 1) якісні; 2) відносні; 3) присвійні.

Âå÷іðíіé Òåðíîïіëü, ñìà÷íå êàêàî, áàíêіâñüêèé ðàõóíîê, îðëèíå ãíіçäî, çîëîòèé õàðàêòåð, ëіêàðåâå îáëè÷÷ÿ, ñòðóíêà áåðåçà, ïðàâèé áåðåã, Àíäðіїâ ïëàíøåò, ôðóêòîâå ìîðîçèâî. 375 І. Прочитайте текст. Визначте його стиль мовлення. Знайдіть прикметники, які використано для опису історичних подій.

ÏÐÀÂËІÍÍß ÂÎËÎÄÈÌÈÐÀ Ïîñіâøè êèїâñüêèé ïðåñòîë, ñèí Ñâÿòîñëàâà Âîëîäèìèð çäіéñíèâ êіëüêà ïîõîäіâ ïðîòè ñõіäíîñëîâ’ÿíñüêèõ ïëåìåí, ÿêі ùå íå áóëè ïіäêîðåíі Êèєâó. Êíÿçü ïîçáàâèâ âëàäè ïëåìіííèõ êíÿçіâ і çàìіñòü íèõ ïîñàäèâ ó âåëèêèõ ìіñòàõ ñâîїõ ñèíіâ. Ðîçáóäîâóâàâñÿ і ìіöíіâ ñòîëüíèé Êèїâ. Çà Âîëîäèìèðà Ðóñü ñòàëà íàéáіëüøîþ äåðæàâîþ òîãî÷àñíîї Єâðîïè. À çàïðîâàäæåííÿ õðèñòèÿíñüêîї ðåëіãії ñïðèÿëî íàëàãîäæåííþ òіñíèõ âіäíîñèí ç áàãàòüìà äåðæàâàìè (Ç ïîñіáíèêà). ІІ. Випишіть прикметники у дві колонки: 1) якісні; 2) відносні. Від яких чотирьох іменників, використаних у тексті, можна утворити присвійні прикметники?

376 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Уявіть, що ви потрапили в давній Київ. З ким ви хотіли б там зустрітися та про що поговорити?

Присвійний прикметник, який утворено від власноїї назви, пишемо з малоїї букви, якщо він: а) має суфікс -івськ- (-ївськ-) або -інськ- (ш ( евченківськ к кі рядки); б) уходить до складу фразеологізму (г ( ордіїв вузол, дамоклів меч). 134

Прикметник

377 І. Прочитайте вголос словосполучення з присвійними прикметниками. Визначте, що позначають ці прикметники та на які питання відповідають.

Ñåðãіїâ ïëåєð, Þëèíå ïîâіäîìëåííÿ, Øåâ÷åíêîâі ïîåçії, øåâ÷åíêіâñüêèé ñòèëü, ôðàíêіâñüêі ñîíåòè, Òè÷èíèíå ñëîâî, Íàòàë÷èí áàòüêî, òîâàðèøіâ ïîðòôåëü, äіäîâà õàòà, ìàìèíà êíèæêà, ëèñÿ÷à ãîëîâà, êóðÿ÷èé ãðåáіíü, êà÷èíèé äçüîá, îâå÷èé õâіñò. ІІ. Поясніть написання прикметників з великої чи малої букви. ІІІ. З одним словосполученням (на вибір) складіть і запишіть речення. Підкресліть прикметник як член речення.

Перехід в іншу групу

Ïðèêìåòíèêè ìàþòü çäàòíіñòü ïåðåõîäèòè ç îäíієї ãðóïè â іíøó: à) ÿêіñíі ó âіäíîñíі; á) âіäíîñíі â ÿêіñíі; â) ïðèñâіéíі ó âіäíîñíі òà ÿêіñíі. НАПРИКЛАД: Çàëіçíèé

çàëіçíèé ñòîâï (âіäíîñíèé) çàëіçíèé õàðàêòåð (ÿêіñíèé)

Відносні й присвійні прикметники набувають ознак якісних, якщо вживаються в переносному значенні. 378 ЧОМУ ТАК?? Поясніть, чому прикметник заячий й у поданих реченнях належить до різних груп за значенням.

1. Ç-ïіä êóùà âèãëÿäàëè çàÿ÷і âóõà (ïðèñâіéíèé). 2. Äіä Êóçüìà êóïèâ ñîáі òåïëó çàÿ÷ó øàïêó (âіäíîñíèé). 3. Áîÿãóç òè, äðóæå, çàÿ÷à äóøà â òåáå (ÿêіñíèé).

379 І. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Доберіть по черзі з довідки до іменників такі прикметники, щоб утворилися фразеологізми (усно). Поясніть значення одного сполучення (на вибір).

Ïîñëóãà, ïàì’ÿòü, àïåòèò, ï’ÿòà, ïðàöÿ, ìå÷. ДОВІДКА. Êóðÿ÷èé, âîâ÷èé, âåäìåæèé, àõіëëåñіâ, ñіçіôіâ, äàìîêëіâ. ІІ. Запишіть фразеологізми. Визначте групу прикметників за значенням. Знайдіть три прикметники, які утворено від власних назв, і поясніть, чому їх пишемо з малої букви.

135

Прикметник

380 Визначте усно, які з прикметників належать до присвійних. Обґрунтуйте свою думку.

Ãðіí÷åíêіâ ñëîâíèê, øåâ÷åíêіâñüêі âіðøі, Øåâ÷åíêîâà õàòà, Øåâ÷åíêіâñüêà ïðåìіÿ, Íîáåëіâñüêà ïðåìіÿ, áàòüêіâñüêі çáîðè, áàòüêîâà øàïêà, áàòüêіâñüêå ñòàâëåííÿ. 381 І. Спишіть речення. Над кожним прикметником скорочено надпишіть його групу за значенням. Підкресліть прикметники, які перейшли з однієї групи в іншу.

1. І â íåáі æàéâîðîí ñïіâà, ìîâ ñòðóìіíü ç ñðіáíîþ âîäîþ (Îëåêñàíäð Îëåñü). 2. Ïîâîëі, øèðîêî ñòóïàє Ìàðòèí і ÷àâóííîþ æìåíåþ ðîçñèïàє áóðøòèíîâå* çåðíî (Ó. Ñàì÷óê). 3. Âåñíÿíèé âå÷іð, çîðі äèêі. Â êàëþæàõ ãðîçÿíà âîäà (À. Ìàëèøêî). 4. Õâèëÿ ñîðîìó çà ñåáå, çà ñâîþ âåäìåæó íåçãðàáíіñòü çàëèëà Ôåäîðåíêîâі îáëè÷÷ÿ ãàðÿ÷èì ðóì’ÿíöåì (ß. Êà÷óðà). 5. Îëüãà ñïèòü, çàêóòàíà â òåïëó âåäìåæó øóáó (ß. Ãàëàí). *Áóðøòèí – ñêàì’ÿíіëà ñìîëà æîâòîãî êîëüîðó. ІІ. Знайдіть і поясніть орфограми у виділених словах.

382 Складіть усно невелике висловлення (5–7 речень) на одну з тем, використовуючи прикметники різних груп за значенням.

ТЕМИ: «Ìàìèíà ïіñíÿ», «Òàòîâå ñëîâî», «Äіäóñåâі êàçêè», «Áàáóñèíі ðóøíèêè».

§ 41. ÑÒÓÏÅÍІ ÏÎÐІÂÍßÍÍß ßÊІÑÍÈÕ ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊІÂ Ïðî âèùèé і íàéâèùèé ñòóïåíі ïîðіâíÿííÿ ïðèêìåòíèêіâ, òâîðåííÿ їõíіõ ôîðì òà ïðî êóëüòóðó ìîâëåííÿ 383

А. Поясніть лексичне значення виділених прикметників.

õîëîäíèé äåíü õîëîäíіøèé äåíü (âèùèé ñòóïіíü) íàéõîëîäíіøèé äåíü (íàéâèùèé ñòóïіíü) Б. Як утворено виділені слова? В. Зробіть висновок про особливості прикметників вищого та найвищого ступенів порівняння.

Вищий ступінь 136

ßêіñíі ïðèêìåòíèêè ìàþòü âèùèé і íàéâèùèé ñòóïåíі ïîðіâíÿííÿ. Âèùèé ñòóïіíü ïîðіâíÿííÿ âêàçóє, ùî â îäíîìó ïðåäìåòі áіëüøå ÷è ìåíøå ïåâíîї ÿêîñòі, íіæ â іíøîìó. НАПРИКЛАД: ñèëüíіøèé, áіëüø ñèëüíèé, ìåíø ñèëüíèé.

Прикметник

Найвищий Н ступінь

Íàéâèùèé ñòóïіíü ïîðіâíÿííÿ âêàçóє, ùî ïåâíèé ïðåäìåò ïåðåâàæàє âñі іíøі çà ÿêîþ-íåáóäü îçíàêîþ. НАПРИКЛАД: íàéñèëüíіøèé, íàéáіëüø ñèëüíèé, íàéìåíø ñèëüíèé.

Винятки

Íå ìàþòü ñòóïåíіâ ïîðіâíÿííÿ:  ïðèêìåòíèêè, ùî âèðàæàþòü àáñîëþòíі îçíàêè, íå ïîðіâíþâàíі ùîäî ìіðè âèÿâó (ñëіïèé, ëèñèé, áîñèé, ãîëèé, æèâèé, ïîðîæíіé, ãîòîâèé);  ñêëàäíі ïðèêìåòíèêè (êèñëî-ñîëîäêèé, ÷îðíîîêèé);  ïðèêìåòíèêè ç ïðåôіêñàìè ïðå-, çà-, íàä-, áåç-, àðõі-, ñóïåð-, óëüòðà-, åêñòðà- (ïðåäîáðèé, çàâàæêèé, íàäëåãêèé);  ïðèêìåòíèêè іç ñóôіêñàìè -åíüê-, -åñåíüê-, -åçí-, -åíí-, -óù-, -óâàò- (òèõåíüêèé, ñòàðåçíèé, æîâòóâàòèé).

Ступені порівняння мають лише якісні прикметники. Òâîðåííÿ ñòóïåíіâ ïîðіâíÿííÿ ÂÈÙÈÉ ÑÒÓÏІÍÜ

ÍÀÉÂÈÙÈÉ ÑÒÓÏІÍÜ

Ïðîñòà ôîðìà

Ñêëàäåíà ôîðìà

Ïðîñòà ôîðìà

Ñêëàäåíà ôîðìà

Âèêîðèñòîâóєìî ñóôіêñè -ø-, -іø-

Äîäàєìî ñëîâà áіëüø, ìåíø äî çâè÷àéíîї ôîðìè ïðèêìåòíèêà

Äîäàєìî ïðåôіêñ íàé- äî ïðîñòîї ôîðìè âèùîãî ñòóïåíÿ

Äîäàєìî ñëîâà íàéáіëüø, íàéìåíø äî çâè÷àéíîї ôîðìè ïðèêìåòíèêà

äàëüøèé ðіäíіøèé

áіëüø äàëåêèé íàéäàëüøèé áіëüø ðіäíèé íàéðіäíіøèé é

íàéáіëüø äàëåêèé íàéáіëüø ðіäíèé

Інші основи

Ôîðìè ñòóïåíіâ ïîðіâíÿííÿ äåÿêèõ ïðèêìåòíèêіâ óòâîðþєìî âіä іíøèõ îñíîâ. НАПРИКЛАД: ãàðíèé – êðàùèé, ïîãàíèé – ãіðøèé, âåëèêèé – áіëüøèé.

До одаткові засоби

Çíà÷åííÿ íàéâèùîãî ñòóïåíÿ ìîæíà ïîñèëèòè ïðåôіêñàìè ÿê-, ùî-. НАПРИКЛАД: ÿêíàéâèùèé, ùîíàéâèùèé. Іíêîëè íàéâèùèé ñòóïіíü âèðàæàþòü äîäàâàííÿì äî âèùîãî ñòóïåíÿ ñïîëó÷åíü âіä óñіõ, íàä óñå, çà âñіõ. НАПРИКЛАД: òèõіøèé âіä óñіõ, ìèëіøèé íàä óñå. 137

Прикметник

384 І. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Випишіть з речень форми прикметників: хтось із вас – вищого ступеня порівняння, а другий хтось – найвищого.

1. Ùî òåìíіøà íі÷, òî ÿñíіøі çîðі. 2. Ç óñіõ ñêàðáіâ íàéáіëüø öіííèì є ìîëîäіñòü. 3. Çàòèøíà ÿñíà äîëèíà ùîíàéêðàùà äëÿ ñïî÷èíó. 4. І íàéìåíøà іñêîðêà çðîäèòü âåëèêèé âîãîíü. 5. Ñâіé õëіá áіëüø ñèòíèé (Íàð. òâîð÷іñòü). ІІ. Виділене слово розберіть за будовою.

Ñòóïåíі ïîðіâíÿííÿ

385 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Як ви розумієте народний вислів «Земля найбагатша, вода найсильніша»? 386 І. Утворіть просту та складену форми вищого й найвищого ступенів порівняння від поданих прикметників (де це можливо). Якими суфіксами, префіксом чи словами ви скористалися? ЗРАЗОК. Äîáðèé – äîáðіøèé, áіëüø äîáðèé, íàéäîáðіøèé, íàéáіëüø äîáðèé. Ùàñëèâèé, íіìèé, ïîðîæíіé, íàäâàæëèâèé, åëåêòðè÷íèé, ìîëîäèé, ïðåñïîêіéíèé, ïîãàíèé, ñèíåíüêèé, áîñèé. ІІ. З одним утвореним прикметником (на вибір) складіть і запишіть речення.

Зміни звуків

Ïіä ÷àñ óòâîðåííÿ ïðîñòîї ôîðìè âèùîãî ñòóïåíÿ ïîðіâíÿííÿ ñóôіêñè -ê-, -îê-, -åê- âèïàäàþòü (òîíêèé – òîí-ø-èé, øèðîêèé – øèð-ø-èé). Êðіì òîãî:  êіíöåâèé ïðèãîëîñíèé êîðåíÿ [ñ] іç ñóôіêñîì [ø] çìіíþþòüñÿ íà [ø÷] (áóêâà ù): âèùèé (âіä âèñîêèé), êðàùèé;  êіíöåâі ïðèãîëîñíі êîðåíÿ [ã], [æ], [ç] іç ñóôіêñîì [ø] çìіíþþòüñÿ íà [æ÷]: äîðîæ÷èé (âіä äîðîãèé), âóæ÷èé, òÿæ÷èé, íèæ÷èé, äóæ÷èé, áëèæ÷èé, âàæ÷èé.

387 Спишіть речення, ставлячи подані в дужках прикметники в простій формі вищого ступеня порівняння. У яких словах внаслідок словотворення випали суфікси?

Òÿæêèé – òÿæ÷èé. 1. Âåñíÿíà çåìëÿ (ñîëîäêà) çà òðàâó. 2. Äîáðå іì’ÿ (äîðîãå) çà âåëèêі áàãàòñòâà (Íàð. òâîð÷іñòü). 3. І ñòîїòü óæå îñіíü çà ЗРАЗОК.

138

Прикметник

ëіòå÷êî (âèñîêà) (Í. Ïîêëàä). 4. Âіí áóâ íàïîëîâèíó (íèçüêèé) âіä Äåíèñà (Ã. Òþòþííèê). 5. Îñіíü òàíóëà, ÿê âîñêîâà ñâі÷êà, ñòàâàëà âñå (ïðîçîðà) і (ëåãêà) (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 388 Розкажіть, які фонетичні зміни відбулися внаслідок утворення вищого ступеня порівняння прикметників.

Äîðîãèé – äîðîæ÷èé; âóçüêèé – âóæ÷èé; âèñîêèé – âèùèé. Слово сáмий й з прикметниками ніколи не вживаємо, замість нього треба використовувати префікс най-. Слід уникати й інших помилок у вживанні прикметників. ПОРІВНЯЙМО: ПРАВИЛЬНО

НЕПРАВИЛЬНО

найточніший

самий точний

більш ш точний; точніший

більш точніший

найдорожча; дорожча за всіх

найдорожча за всіх

менший від д сестри; менший за сестру; менший, ніж ж сестра

менший сестри

389 Відредагуйте речення. Поясніть помилки. Скористайтеся поданою вище таблицею.

1. Âіí ñàìèé íàéêðàùèé ó ãðóïі. 2. Ðàíêîâèé ðåéñ ìåíø çðó÷íіøèé. 3. Öå ñëîâî âæèâàєòüñÿ â áіëüø âóæ÷îìó çíà÷åííі. 4. Íàéáіëüø öіêàâіøîþ áóëà ðîçïîâіäü Íàòàëі. 5. Ãåïàðä – ñàìà øâèäêà òâàðèíà ó ñâіòі. 6. Òåïëå ïîâіòðÿ ëåãøå õîëîäíîãî. 7. Ñòàëü ìіöíіøå ìіäі. 8. Ñÿãíóëè íàéðåêîðäíіøîї ãëèáèíè. 9. Ó ïðèðîäі àëþìіíіé áіëüø ïîøèðåíèé çàëіçà.

найрозумніший

390 Виконайте завдання одного з варіантів, використавши прикметники вищого та найвищого ступенів порівняння. ВАРІАНТ А. Складіть і розіграйте за особами діалог (6–7 реплік) на тему «Рідний край». У діалозі порівняйте місцевість, де ви мешкаєте, та місцевість, де мешкає ваш знайомий (родич). ВАРІАНТ Б. Складіть і розіграйте за особами діалог (6–7 реплік) на тему «Мій будинок». У діалозі порівняйте будинок, у якому ви мешкаєте, та будинок, у якому мешкає ваш друг (ваша подруга).

139

Прикметник

– Знаєш, дідусю, а мій собака більш розумніший й за сусідського Рябка. Дідусь посміхнувся: – Можливо, він і розумніший, а от ти, схоже, не дуже уважний на уроках української мови. Поясніть, чому дідусь зробив такий висновок.

§ 42. ÏÎÂÍІ É ÊÎÐÎÒÊІ ÔÎÐÌÈ ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊІÂ Ïðî îñîáëèâîñòі âèêîðèñòàííÿ â ìîâëåííі êîðîòêèõ і ïîâíèõ íåñòÿãíåíèõ ôîðì ïðèêìåòíèêіâ ПРИГАДАЙМО. Які особливості художнього стилю мовлення?

391 А. Порівняйте виділені форми прикметників. Чи однакові вони за будовою?

1. Ðîçêèíóâñÿ çåëåíèé ñàä. 2. Іøîâ äðіáíèé äîùèê.

1. Ðîçêèíóâñÿ çåëåí ñàä. 2. Іøîâ äðіáåí äîùèê.

Б. Які з виділених форм, на вашу думку, можна назвати короткими, а які – повними? В. Зробіть висновок про особливості коротких прикметників.

Коротка форма

Íåâåëèêà ãðóïà ÿêіñíèõ ïðèêìåòíèêіâ ìîæå ìàòè êîðîòêó ôîðìó. НАПРИКЛАД: çåëåí, äðіáåí, ïåâåí, âèíåí, ðàä, ïîòðіáåí.

Повна форма

Ïîâíі ôîðìè ïðèêìåòíèêіâ áóâàþòü ñòÿãíåíі é íåñòÿãíåíі. ПОРІВНЯЙМО: Ïîâíі ôîðìè

Êîðîòêà ôîðìà çåëåí

Ñòÿãíåíі Íåñòÿãíåíі çåëåíèé, çåëåíà, çåëåíàÿ, çåëåíåє, çåëåíå, çåëåíі çåëåíії

Короткі форми прикметників уживаємо лише в однині чоловічого роду, а нестягнені – в однині жіночого й середнього родів та в множині. 140

Прикметник

Роль у мовленні м

392

Êîðîòêі òà íåñòÿãíåíі ôîðìè ïðèêìåòíèêіâ ïîøèðåíі â óñíіé íàðîäíіé òâîð÷îñòі. Їõ òàêîæ âèêîðèñòîâóþòü ó ïîåçіїї äëÿ âèðàæåííÿ óðî÷èñòîñòі, åìîöіéíîї ïіäíåñåíîñòі. НАПРИКЛАД: Îæèâóòü ñòåïè, îçåðà, і íå âåðñòîâії, à âîëüíії, øèðîêіїї ñêðіçü øëÿõè ñâÿòіїї ïðîñòåëÿòüñÿ... (Ò. Øåâ÷åíêî).

І. Доберіть за зразком короткі й повні нестягнені форми прикметників.

ßñíèé – ÿñåí, ÿñíàÿ, ÿñíåє, ÿñíії. Ïîâíèé, äðіáíèé, ñëàâíèé.

ЗРАЗОК.

ІІ. З одним дібраним прикметником складіть речення з однорідними членами.

393

І. Прочитайте уривок з народної думи. Знайдіть епітети й метафори.

Îé, ó ñâÿòóþ íåäіëåíüêó ðàíî-ïîðàíåíüêó íå ñèçії òóìàíè óñòàâàëè, íå áóéíії âіòðè ïîâіâàëè, íå ÷îðíії õìàðè íàñòóïàëè, íå äðіáíії äîùі íàêðàïàëè, êîëè òðè áðàòè іç ãîðîäà Àçîâà, іç òóðåöüêîї áóñóðìåíñüêîї âåëèêîї íåâîëі óòіêàëè. Íàð. òâîð÷іñòü ІІ. Знайдіть прикметники. Визначте їхню форму (повна чи коротка, стягнена чи нестягнена). Чи надають нестягнені форми емоційної піднесеності?

394 Хто зможе за хвилину, не користуючись підручником, дібрати й записати три прикметники короткої форми? А хто добере ще більше таких слів? 395

Виконайте завдання одного з варіантів.

ВАРІАНТ А. Складіть вірш (пісню), використавши короткі або повні нестягнені форми прикметників. ВАРІАНТ Б. Випишіть з народної пісні (думи) чи з вірша уривок, у якому вжито короткі або повні нестягнені форми прикметників.

396 І. Спишіть речення. Які з них співзвучні з поданою ілюстрацією? Підкресліть короткі форми прикметників однією рискою, а повні нестягнені – двома.

1. Âèïëèâà íà ñèíі ðіêè ÿñåí âå÷іð іçäàëÿ (Ì. Ðèëüñüêèé). 2. Ñèíіé ïðîñòіð íà îáðії ïîâåí ãîëîñàìè ïòàøèíèõ ñåðäåöü (Ì. Òêà÷). 3. Ãàþ, ãàþ, çåëåí ðîçìàþ, ëþáèâ äіâ÷èíó, ñàì äîáðå çíàþ (Íàð. òâîð÷іñòü). 4. І øèðîêóþ äîëèíó, і âå÷іðíþþ ãîäèíó, 141

Прикметник

і ùî ñíèëîñü, ãîâîðèëîñü – íå çàáóäó ÿ (Ò. Øåâ÷åíêî). 5. À â ìîãî êîíÿ çîëîòàÿ ãðèâà, çîëîòàÿ ãðèâà, ñðіáíії êîïèòà (Íàð. òâîð÷іñòü). 6. Îäèí òîâàðèø – ÿñíå ñîíå÷êî, äðóãèé òîâàðèø – òà ìіñÿ÷åíüêî, òðåòіé òîâàðèø – òà äðіáåí äîùèê (Íàð. òâîð÷іñòü).

ІІ. Надпишіть скорочено над прикметниками групу за значенням (якісні, відносні, присвійні). ІІІ. Доберіть і запишіть синоніми до виділених слів.

397 Відредагуйте речення. Скористайтеся поданою нижче рубрикою «Культура мовлення».

1. Âіéñüêîâі çàéíÿëè ñïîñòåðåæëèâі ïóíêòè. 2. Ó÷íі øîñòîãî êëàñó äóæå ñïîñòåðåæíі. 3. Îëåñÿ іç çàäîâîëåííÿì õîäèòü äî ìóçèêàëüíîї øêîëè. 4. Ó áàãàòüîõ äіòåé ãàðíèé ìóçè÷íèé ñëóõ.

РОЗРІЗНЯЙМО Ñïîñòåðåæëèâèé – óâàæíèé, òàêèé, ùî âìіє äîáðå ñïîñòåðіãàòè. Ñïîñòåðåæëèâà äèòèíà, ñïîñòåðåæëèâèé õëîï÷èê. Ñïîñòåðåæíèé – òàêèé, ùî ñëóæèòü äëÿ ñïîñòåðåæåííÿ çà êèìîñü àáî ÷èìîñü. Íіêîëè íå ñïîëó÷àєòüñÿ ç іìåííèêîì, ùî íàçèâàє ëþäèíó. Ñïîñòåðåæíèé ïóíêò, ñïîñòåðåæíà áàøòà.

§ 43. ÂІÄÌІÍÞÂÀÍÍß ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊІÂ Ïðî îñîáëèâîñòі âіäìіíþâàííÿ ïðèêìåòíèêіâ òâåðäîї òà ì’ÿêîї ãðóï ПРИГАДАЙМО. Які є м’які ’ приголосні? Як позначаємо їхню м’’якість на письмі?

398 А. Розгляньте зразки відмінювання прикметників. Б. На основі спостереження розкажіть про закінчення прикметників у родовому та давальному відмінках. В. Що спільного й відмінного в системі відмінкових закінчень прикметників твердої та м’якої груп? 142

Прикметник

Òâåðäà ãðóïà ×îëîâі÷èé ðіä Í. Ð. Ä. Çí. Îð. Ì.

íîâèé íîâîãî íîâîìó íîâèé, íîâîãî íîâèì íà/ó íîâîìó, íîâіì

Ñåðåäíіé ðіä íîâå íîâîãî íîâîìó íîâå íîâèì íà/ó íîâîìó, íîâіì

Æіíî÷èé ðіä íîâà íîâîї íîâіé íîâó íîâîþ íà/ó íîâіé

Ìíîæèíà íîâі íîâèõ íîâèì íîâі, íîâèõ íîâèìè íà/ó íîâèõ

Ì’ÿêà ãðóïà Í. Ð. Ä. Çí. Îð. Ì.

×îëîâі÷èé ðіä

Ñåðåäíіé ðіä

ñèíіé ñèíüîãî ñèíüîìó ñèíіé, ñèíüîãî ñèíіì íà/ó ñèíüîìó, ñèíіì

ñèíє ñèíüîãî ñèíüîìó ñèíє ñèíіì íà/ó ñèíüîìó, ñèíіì

Æіíî÷èé ðіä ñèíÿ ñèíüîї ñèíіé ñèíþ ñèíüîþ íà/ó ñèíіé

Ìíîæèíà ñèíі ñèíіõ ñèíіì ñèíі, ñèíіõ ñèíіìè íà/ó ñèíіõ

В орудному відмінку однини прикметники жіночого роду мають лише закінчення -ою (а не -ею, -єю). НАПРИКЛАД: пахучою, найвищою, довговійою, круглолицьою, ранньою.

Тверда група

М’яка група

399

Ïðèêìåòíèêè ïîäіëåíî íà äâі ãðóïè – òâåðäó òà ì’ÿêó. Äî òâåðäîї ãðóïè íàëåæàòü ïðèêìåòíèêè, îñíîâà ÿêèõ ó íàçèâíîìó âіäìіíêó îäíèíè çàêіí÷óєòüñÿ íà òâåðäèé ïðèãîëîñíèé. НАПРИКЛАД: âåñåëèé, Àíäðіїâ, ìàòåðèí. Äî ì’ÿêîї ãðóïè íàëåæàòü ïðèêìåòíèêè, îñíîâà ÿêèõ çàêіí÷óєòüñÿ íà ì’ÿêèé ïðèãîëîñíèé. НАПРИКЛАД: ñèíіé, áåçêðàїé [áåèçêðàéіé].

І. Запишіть прикметники у дві колонки: 1) тверда група; 2) м’яка група.

Ìîáіëüíèé, òîðіøíіé, ãàðÿ÷èé, áðàòіâ, ãîðîäíіé, äîâãîøèїé, Ìàðіїí, äîðîæíіé. ІІ. Провідміняйте по одному прикметнику кожної групи, виділіть закінчення.

143

Прикметник

400 І. Прочитайте виразно вірш. За допомогою яких художніх засобів автору вдалося передати любов до матері? Поясніть роль прикметників у тексті.

ÌÀÒÅÐІ Â õàòі ñîíÿ÷íèé ïðîìіíü êîñî Íà äîëіâêó ëÿãà ç âіêíà... Òâîї ÷îðíі øîâêîâі êîñè Ïðèïîðîøèëà âæå ñèâèíà. Ëåãêі çìîðøêè îáëè÷÷ÿ âêðèëè – Öå æèòòÿ òðóäîâîãî ïëіä. Àëå â êîæíîìó ðóñі – ñèëà, Â î÷àõ þíîñòі âèäíî ñëіä. ß òàêó òåáå çàâæäè áà÷ó, Îáðàç â ñåðöі òàêèé íåñó – Ìàòåðèíñüêó ëþáîâ ãàðÿ÷ó І òâîєї äóøі êðàñó. Â. Ñèìîíåíêî ІІ. Знайдіть у тексті прикметники, усно визначте їхню групу, відмінок і поставте в початковій формі (називний відмінок однини чоловічого роду).

401 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Чи завжди ви погоджуєтеся з думкою своїх батьків (дідуся, бабусі)? Як доводите свою правоту? 402 Провідміняйте усно словосполучення. Відмінювання одного з них (на вибір) запишіть, виділіть закінчення прикметника й іменника.

Òðàìâàéíà êîëіÿ, îñіííіé äîù, áåçêðàї ïîëÿ. 403 І. Запишіть словосполучення у формі орудного відмінка однини. Чи всі прикметники жіночого роду в цій формі матимуть закінчення -ою?

Âå÷іðíÿ òèøà, òåìíà êðó÷à, ñîëîâ’їíà ïіñíÿ, ïіçíÿ îñіíü, äîâãîâіÿ äіâ÷èíà, áåçêðàÿ çåìëÿ, ïіøîõіäíèé ïåðåõіä, çàïàøíèé êàëà÷, Íàäіїí ïåðñòåíü, æèòíіé õëіá.

ïіçíüîþ áåçêðàéîþ äîâãîâіéîþ

ІІ. У записаних словосполученнях підкресліть і поясніть орфограму «букви о, е (є) в закінченнях орудного відмінка іменників І та ІІ відмін».

404 Розгляньте репродукцію картини (с. 145). Що на ній зображено? Чи є в цьому щось незвичайне? Складіть і запишіть чотири речення за картиною, використавши прикметники у формі різних відмінків. Підкресліть прикметники як члени речення. 144

Прикметник

Â. Ðåêóíåíêî. Êíèæêîâèé áóäèíîê

-лиций

Ñêëàäíі ïðèêìåòíèêè іç ÷àñòèíîþ -ëèöèé ìàþòü â îäíèíі ì’ÿêó îñíîâó (êðіì Í. é Îð. â.), à â ìíîæèíі – òâåðäó (êðіì Í. â.). НАПРИКЛАД: áіëîëèöèé, áіëîëèöüîãî, áіëîëèöüîìó, áіëîëèöèì, áіëîëèöèõ.

й у формах чоловічого роду 405 Провідміняйте прикметник круглолиций однини та множини. Доберіть інші складні прикметники із частиною -лиций.

406 І. Спишіть речення, ставлячи прикметники у відповідній формі та розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть вивчені пунктограми.

1. Áіëіє ñíіã â (ëåëå÷èé) ãíіçäі і ëüîäó âæå íàìåðçëî ïіâ áàääі (Ë. Êîñòåíêî). 2. Ó ïîâіòðі ç (ðàííіé) ðàíêó äî (ïіçíіé) âå÷îðà ãóëè ëіòàêè (Â. Ñîñþðà). 3. Íåïîäàëіê ðàäіñíî é âåëè÷íî ëіòàëè æóðàâëі íàä (ìîëîäèé) òðàâàìè (Ê. Ìîòðè÷). 4. Äîëіâêà â çіëëі (çàïàøíèé) ñïî÷èëà çà ñòіë ñіì’ÿ ñіäàє (Â. Ïіäïàëèé). 145

Прикметник

5. Ðàíîê áóâ ÷óäîâèé. Íà (áåçêðàéíіé) ëàçóðîâîìó íåáі – íі õìàðèíêè (Â. Ãæèöüêèé). ІІ. Доберіть усно синоніми до виділеного прикметника. ІІІ. Розберіть письмово два прикметники як частину мови (на вибір).

Ðîçáіð ïðèêìåòíèêà ÿê ÷àñòèíè ìîâè Ïîñëіäîâíіñòü ðîçáîðó 1. ×àñòèíà ìîâè. 2. Ïî÷àòêîâà ôîðìà (Í. â. îäíèíè ÷îëîâі÷îãî ðîäó). 3. Ãðóïà çà çíà÷åííÿì (ÿêіñíèé, âіäíîñíèé ÷è ïðèñâіéíèé). 4. Ñòóïіíü ïîðіâíÿííÿ òà ôîðìà (ÿêùî є). 5. Ôîðìà ïîâíà ÷è êîðîòêà. 7. Ãðóïà òâåðäà ÷è ì’ÿêà. 6. Ðіä, ÷èñëî, âіäìіíîê. 8. Ñèíòàêñè÷íà ðîëü. Çðàçîê ïèñüìîâîãî ðîçáîðó Íàäâîðі ãóëÿє ëþòà çèìà (Ãðèãîðіé Êîñèíêà). Ëþòà – ïðèêì., ï. ô. ëþòèé, ÿêіñí., ïîâí. ô., æ. ð., îäí., Í. â., òâ. ãð., îçíà÷. – Поглянь, Назаре, ось під’їжджає мій старий приятель, – каже батько своєму синові-шестикласнику. – Ні, тату, ти помилився, це не твій старий приятель, а якийсь молодий чоловік. Поясніть, чому виникло непорозуміння між батьком і сином. Який прикметник доречніше було б ужити батькові: старий чи давній?

§ 44. ÒÂÎÐÅÍÍß ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊІÂ Ïðî ïðèêìåòíèêîâі ñóôіêñè, çìіíè ïðèãîëîñíèõ, à òàêîæ ïðî ïåðåõіä ïðèêìåòíèêіâ â іìåííèêè 407

А. Розгляньте зразки творення прикметників.

ïðå + äîáðèé  ïðåäîáðèé ìîð(å) + ñüê(èé)  ìîðñüêèé ïðè + êîðäîí + í(èé)  ïðèêîðäîííèé ñâіòë(èé) + çåëåíèé  ñâіòëî-çåëåíèé Б. Який прикметник утворено за допомогою лише префікса, а який – за допомогою префікса й суфікса? В. Зробіть висновок про те, якими способами творимо прикметники.

146

Прикметник

Ñóôіêñè ïðèêìåòíèêіâ ßêіñíі ïðèêìåòíèêè -ø-, -іø-, -åíí-, -àíí-, -åíüê-, -åñåíüê-, -åçí-, -óâàò-, -àâ- (-ÿâ-), -ëèâ-, -èñò-, -àò-, -í-, -îê-, -êòà іíøі: ìàëåíüêèé, çäîðîâåííèé, êðèêëèâèé, âèñîêèé

Âіäíîñíі ïðèêìåòíèêè -í-, -îâ-, -åâ- (-єâ-), -ñüê-, -çüê-, -öüê-, -èíñüê-, -îâí-, -è÷í-, -і÷í-, -іéí-, -àëüí-, -àí- (-ÿí-), -èíòà іíøі: ìåòàëåâèé, ëіñíèé, ÿëòèíñüêèé, äóõîâíèé

Ïðèñâіéíі ïðèêìåòíèêè -іâ- (-їâ-), -îâ-, -èí-, -їí-, -іâñüê-, -à÷(-ÿ÷-) òà іíøі: áàòüêіâ, ñåñòðèí, êðîëÿ÷èé

408 Розберіть прикметники за будовою. У дужках біля кожного слова запишіть спосіб його творення. Які префікси прикметників ви помітили, виконуючи завдання?

Ðіçäâÿíèé, öåíòðàëüíèé, áàðâèñòèé, ó÷íіâñüêèé, íàäçâè÷àéíèé, ìіæáðіâíèé, õëіáîðîáñüêèé. 409

Хто зможе дібрати три прикметники: а) з префіксом над-; д б) з префіксом без-?

410 Утворіть від поданих слів прикметники вказаним способом. Виділіть словотворчі суфікси та префікси.

1. Ïðåôіêñàëüíèì ñïîñîáîì: ãàðíèé, ìіöíèé. 2. Ñóôіêñàëüíèì ñïîñîáîì: äîù, ìіäü, êðóãëèé. 3. Ïðåôіêñàëüíî-ñóôіêñàëüíèì ñïîñîáîì: ìіðà, áåðåã. 411 Від поданих іменників утворіть прикметники за допомогою суфікса -ськ-. Які зміни приголосних відбулися при цьому? Запишіть утворені слова, виділіть суфікси.

Ïàðèæ – ïàðèçüêèé. Êðåìåí÷óê, Áóã, Âîëèíü, ÷åõ, Çîëîòîíîøà, Êèїâ, Ðèãà, Ïðàãà, Çàïîðіææÿ, Îâðó÷, Ãàäÿ÷, Îñòðîã, òîâàðèø, êîçàê. ЗРАЗОК.

ã, ç, æ + ñüê = çüê ê, ö, ÷ + ñüê = öüê õ, ñ, ø + ñüê = ñüê

Òâîðåííÿ ïðèñâіéíèõ ïðèêìåòíèêіâ Âіä іìåííèêіâ (íàçâ îñіá) І âіäìіíè Âіä іìåííèêіâ (íàçâ îñіá) ІІ âіäìіíè Âіä íàçâ òâàðèí

çà äîïîìîãîþ ñóôіêñіâ äî÷÷èí, Ñîôіїí, -èí-, -іí- (-їí-) Ìèêîëèí çà äîïîìîãîþ ñóôіêñіâ -іâ- (-їâ-, -îâ-, -åâ-, -єâ-), -іâñüêçà äîïîìîãîþ ñóôіêñіâ -à÷- (-ÿ÷-), -èí-, -іí(-їí-), -îâ-, -åâ-

áàòüêіâ, áàòüêîâà, Àíäðіїâ, Àíäðієâà ìèøà÷èé, îðëèíèé, òþëåíåâèé; ÀËÅ: âîâ÷èé, âåäìåæèé òîùî 147

Прикметник

412 Замініть подані словосполучення синонімічними з присвійним прикметником. Утворені словосполучення запишіть. Позначте суфікси прикметників.

Òåëåôîí áàòüêà, òâîðè Ôðàíêà, õàòà Øåâ÷åíêà, ñåñòðà Àíäðіÿ, õàëàò ëіêàðÿ, çîøèò äî÷êè, àäðåñà Ìàðії, ðîëèêè áðàòà, êëþâ îðëà, ãîëîñ ñîëîâ’ÿ, âóõà êðîëÿ, ãîëîâà ãóñêè, õâіñò ìèøі. 413 СИТУАЦІЯ. Уявіть, що ви з друзями граєте м’ячем. Підходить товариш і запитує: «Чий це м’яч?». Як правильно відповісти? Утворіть від поданих імен присвійні прикметники та запишіть.

Òàðàñ, Ñàøêî, Ìèêîëêà, Îëåêñіé, Íàçàð, Îëåã, Ñåðãіé, Îëåíêà, Ìàðіÿ, Ìàðіéêà, Íàäіÿ, Îëüãà, Íàòàëÿ, Íàòàëêà, Ëåñÿ.



èí 



414 Користуючись словником, доберіть по одному прикметнику з префіксами су-, по-, а-, все-, анти-, проти-, поза-, екстра-. Перехід в іменники і

Ïðèêìåòíèêè ìîæóòü ïåðåõîäèòè â іìåííèêè. Ïðè öüîìó ïðèêìåòíèêè âòðà÷àþòü âëàñíі îçíàêè òà íàáóâàþòü îçíàê іìåííèêà (íàçèâàþòü ïðåäìåò, âèêîíóþòü ðîëü ïіäìåòà ÷è äîäàòêà, âіäïîâіäàþòü íà ïèòàííÿ õòî? ùî?). ПОРІВНЯЙМО: Ïðèêìåòíèêè âіéñüêîâèé îðêåñòð ìàéáóòíє ðіøåííÿ ðіâíå ïîëå

Іìåííèêè ïіäіéøîâ âіéñüêîâèé òâîє ìàéáóòíє ìіñòî Ðіâíå

415 І. Прочитайте прислів’я. Знайдіть прикметники, які перейшли в іменники. Поясніть лексичне значення цих слів, визначте їхню синтаксичну роль.

1. Ñèòèé ãîëîäíîãî íå ðîçóìіє. 2. Ó÷åíèé іäå, à íåóê ñëіäîì ñïîòèêàєòüñÿ. 3. Ëіíèâèé äâі÷і õîäèòü, à ñêóïèé äâі÷і ïëàòèòü. ІІ. Складіть і запишіть два речення зі словом учительська так, щоб у першому реченні воно було прикметником, а в другому – іменником.

416 Складіть і запишіть діалог (7–10 реплік) на тему шкільного життя з використанням прикметників, що перейшли в іменники (наприклад: учительська, майбутнє, учений, знайомий, земноводні, пряма). 148

Прикметник

§ 45. ÍÀÏÈÑÀÍÍß ÑÓÔІÊÑІÂ ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊІÂ Ïðî áóêâè å, î, è â ïðèêìåòíèêîâèõ ñóôіêñàõ, à òàêîæ ïðî ñóôіêñè, ÿêі ïèøåìî çі çíàêîì ì’ÿêøåííÿ ПРИГАДАЙМО. 1. Що таке основа слова? 2. Які є шиплячі приголосні?

417

А. Порівняйте записи в колонках.

îâî÷  îâî÷åâèé ÿñåíü  ÿñåíåâèé

êàëèíà  êàëèíîâèé ìàðìóð óð  ìàðìóðîâèé

Б. Визначте, на який приголосний (м’який, твердий чи шиплячий) закінчується основа іменника, від якого утворено прикметник. В. Зробіть висновок, чи залежить уживання прикметникових суфіксів -ов- і -еввід основи твірного слова.

Суфікс --ев- (-єв-)

Íàïèñàííÿ áóêâ å (є), î â ñóôіêñàõ -åâ- (-єâ-), -îâ- çàëåæèòü âіä îñíîâè òâіðíîãî ñëîâà é ìіñöÿ íàãîëîñó. Ñóôіêñ -åâ- (-єâ-) óæèâàєìî â ïðèêìåòíèêàõ, ó ÿêèõ íàãîëîñ ïàäàє íà îñíîâó òà ÿêі óòâîðåíî âіä іìåííèêà ç îñíîâîþ íà ì’ÿêèé àáî øèïëÿ÷èé ïðèãîëîñíèé. НАПРИКЛАД: ñі÷íåâèé (âіä ñі÷åíü), àëþìі‘íієâèé (âіä àëþìіíіé). ãðóøà



 øèïëÿ÷èé àáî ì’ÿêèé Суфікс -ов

ãðóøåâèé íàãîëîñ íà îñíîâі

Â іíøèõ âèïàäêàõ ó ïðèêìåòíèêàõ óæèâàєìî ñóôіêñ -îâ-. НАПРИКЛАД: êàëèíîâèé, äîùîâèé, ãàéîâèé.

Залежно від наголосу пишемо дійовúй і діє і вий; життьовúй і життєвий; крайовúй і крáєвий; вогнéвий і вогньовúй.

ОРФОГРАМА

Áóêâè î, å (є) â ñóôіêñàõ -îâ-, -åâ- (-єâ-)

418 ЧОМУ ТАК?? Поясніть, чому в суфіксах прикметників першої групи пишемо букву о, а другої – е.

1. Ïëå÷îâèé, áîðùîâèé. 2. Ïàâè÷åâèé, êàëà÷åâèé. 149

Прикметник

419 Запишіть послідовно словосполучення у дві колонки: 1) зі вставленою буквою е; 2) зі вставленою буквою о. Зверніть увагу на місце наголосу в прикметниках.

Ãðîø..âèé ïåðåêàç, ìàò÷..âèé ðàõóíîê, õâîù..â çàðîñòі, ïëþø..âà іãðàøêà, òðàâí..âèé âå÷іð, îâî÷..âèé íàáіð, êâàðö..âà ëàìïà, òîâàðèø..âà åìáëåìà. КЛЮЧ. Підкресліть першу букву в кожному іменнику першої колонки. Якщо ви правильно виконали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте назву міста.

420 І. Утворіть прикметники від поданих іменників за допомогою суфікса -ев- (-єв-) або -ов-. Поставте наголос. Доведіть, що від виділеного іменника можна утворити прикметники за допомогою обох суфіксів.

Ìàò÷, ïàëàö, êðèøòàëü, âîãîíü, ãðóøà, òèæäåíü, êàëà÷, àëþìіíіé, áîðù, ñâèíåöü, ïîëèí, ìàãíіé, íàñіííÿ, äîù, çíà÷åííÿ, ÷àé, ïàâè÷. ІІ. Складіть і запишіть речення з одним утвореним прикметником (на вибір).

421 СИТУАЦІЯ. Уявіть, що ви купуєте в шкільному буфеті сік і вам треба уточнити, який саме напій ви бажаєте. Утворіть від поданих назв фруктів прикметники для найменування соку.

Âèøíі, ïåðñèêè, àáðèêîñè, ñëèâè, ãðóøі, àíàíàñè, ãðàíàòè. Сформулюйте речення-прохання, можливе в цій ситуації.

Суфікси -и ичн-, -ічн-

Ñóôіêñ -è÷í- óæèâàєìî ïіñëÿ áóêâ ä, ò, ç, ñ, ö, ÷, ø, æ, ð. Ïіñëÿ іíøèõ áóêâ óæèâàєìî ñóôіêñ -і÷í- (-ї÷í-). НАПРИКЛАД: ïàòðіîòè÷íèé, ãåîãðàôі÷íèé, ãåðîї÷íèé.

422 І. Утворіть від поданих іменників прикметники за допомогою суфікса -ичн- або -ічн- (-їчн-). Прикметники запишіть, обґрунтуйте написання.

Äèïëîìàòіÿ, ãіìíàçіÿ, ëåêñèêà, ãіð÷èöÿ, åëåêòðèêà, ñòîìàòîëîã, ðèòì, ãåðîé, ìіêðîñêîï, ñöåíà, òóðèñò, õіðóðã, êîñìîñ, іðîíіÿ, ïåðіîä. ІІ. Користуючись тлумачним словником, поясніть лексичне значення виділених слів.

Суфікси -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, -ськ-, -цьк-, -зькк пишемо з м’яким знаком. 150

Прикметник

423

Хто зможе за хвилину дібрати й записати три прикметники:

1) із суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк-- на означення географічних назв; 2) із суфіксами -еньк-, -есеньк, -ісіньк-, -юсіньк-- на означення кольору або розміру?

424

І. Спишіть слова, розкриваючи дужки. Виділіть суфікси.

Âóçåñåí(ü)êèé, ÷èñòіñіí(ü)êèé, òåïëåí(ü)êèé, ìàëþñіí(ü)êèé, êðèâîðіç(ü)êèé, ÷óìàö(ü)êèé, ôðàíöóç(ü)êèé. ІІ. З одним словом (на вибір) складіть і запишіть речення з однорідними членами. ІІІ. Виділене слово запишіть фонетичною транскрипцією.

425 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть кожен (кожна) словниковий диктант із шести слів на правила правопису суфіксів прикметників. Продиктуйте диктант однокласнику (однокласниці). Перевірте написання. 426 І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Виділіть суфікси прикметників, поясніть написання.

1. Âíî÷і ãîðÿòü ñòîðîæ(å,î)â âîãíі (Ë. Êîñòåíêî). 2. Õàòè òîíóòü ó ãðóø(å,î)âèõ òà ÿáëóí(å,î)âèõ ñàäàõ (І. Ôðàíêî). 3. ßê íà òі ÷îðíîáðèâöі ïîãëÿíó, áà÷ó ìàòіð ñòàðåí(ü)êó, áà÷ó ðóêè òâîї, ìîÿ ìàìî, òâîþ ëàñêó ÿ ÷óþ, ðіäíåí(ü)êà (Ì. Ñèíãàїâñüêèé). 4. ß ÷åðåäó ó ïîëі äîãëÿäàþ, öіëіñіí(ü)êóþ íі÷ íå ñïî÷èâàþ! (Ë. Ãëіáîâ). 5. Óñі êîëüîðè ñèìâîë(è,і)÷íі, êîæíèé ùîñü îçíà÷àє (Ä. Ñòåïîâèê). 6. Ìîє àðòèñò(è,і)÷íå ÷èòàííÿ ïîäîáàëîñÿ Ñåðãієâі Âàëåíòèíîâè÷ó (Ë. Ñìіëÿíñüêèé). ІІ. Підкресліть прикметники зі зменшувально-пестливим значенням. ІІІ. Виконайте словотвірний розбір виділеного слова (письмово). Скористайтеся зразком на с. 61.

§ 46. ÍÀÏÈÑÀÍÍß ÍÅ Ç ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊÀÌÈ Ïðî òå, êîëè òðåáà ïèñàòè íå ç ïðèêìåòíèêàìè ðàçîì, à êîëè – îêðåìî ПРИГАДАЙМО. Як пишемо не з іменниками?

427

А. Порівняйте написання виділених слів.

1. Öå íåãëèáîêå îçåðî óòâîðèëîñÿ êіëüêà äåñÿòèëіòü òîìó. 2. Öå îçåðî íå ãëèáîêå. Б. Визначте, у якому реченні щось заперечується. У якому реченні прикметник з не виражає одне поняття? В. Зробіть висновок про написання не з прикметниками разом та окремо.

151

Прикметник

ÍÅ ç ïðèêìåòíèêàìè ïèøåìî ÐÀÇÎÌ:

ÎÊÐÅÌÎ:

ïðèêìåòíèê áåç íå íå âæèâàєìî: íåîçîðèé, íåâìèðóùèé  ÿêùî ïðèêìåòíèê ó ñïîëó÷åííі ç íå îçíà÷àє îäíå ïîíÿòòÿ: íåãëèáîêèé (ìіëêèé), íåäàëåêèé (áëèçüêèé)

 ÿêùî äî ïðèêìåòíèêà є ïðîòèñòàâëåííÿ: íå ãëèáîêèé, à ìіëêèé ïðèêìåòíèê âèñòóïàє  ÿêùî ïðèñóäêîì, à ñëîâîì íå çàïåðå÷óєòüñÿ îçíàêà, âèðàæåíà öèì ïðèêìåòíèêîì (ïіñëÿ íå ìîæíà âñòàâèòè ñëîâà є, áóâ, áóëà òîùî): Öå îçåðî íå ãëèáîêå.

 ÿêùî

ОРФОГРАМА

Íå ç ïðèêìåòíèêàìè

428

 ÿêùî

ïåðåä ïðèêìåòíèêîì ñòîÿòü ñëîâà äàëåêî, çîâñіì, àæ íіÿê, íі äî ÷îãî: äàëåêî íå äîñêîíàëèé òâіð; íі äî ÷îãî íå çäàòíà ëþäèíà

І. З поданих прикметників випишіть ті, які без префікса не- не вживаємо.

Íåùàäíèé, íåâèñîêèé, íåâïèííèé, íåêðàñèâèé, íåóãàâíèé, íåäîáðèé, íåñìіëèâèé, íåùàñíèé, íåãóñòèé. ІІ. З одним виписаним словом складіть і запишіть складне речення.

429 ЧОМУ ТАК?? Поясніть, чому лише в першому реченні не з прикметником пишемо разом, а в інших – окремо.

1. 2. 3. 4. 430

Ñàøêî âïіéìàâ íåâåëèêó ðèáó. Ñàøêî âïіéìàâ íå âåëèêó, à ìàëåíüêó ðèáó. Ñàøêîâà ðèáà íå âåëèêà. Ñàøêî âïіéìàâ çîâñіì íå âåëèêó ðèáó. Спишіть, знімаючи риски. Підкресліть прикметники як члени речення.

1. Êðóàñàíè êðàùå ïîäàâàòè íå/õîëîäíèìè, à òåïëèìè àáî ãàðÿ÷èìè. 2. Ïëèâóòü â îñіííüîìó íåáі íå/ïîìіòíі õìàðè. 3. Ñåðãіé âіä÷óâ íå/ïðèÿçíå ñòàâëåííÿ äî ñåáå. 4. Ìàðèíêà çîâñіì íå/ñõîæà íà ñâîþ ñåñòðó. 5. Íå/äáàëå ñòàâëåííÿ ïðàöіâíèêà äî ñâîїõ îáîâ’ÿçêіâ ìîæå ïðèçâåñòè äî íå/ãàòèâíèõ íàñëіäêіâ. 6. Öüîãî ðàçó ó÷íі âèêîíóâàëè àæ íіÿê íå/ñêëàäíі çàâäàííÿ. 7. Íèíіøíÿ ïðîáëåìà äàëåêî íå/íîâà. 431 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розподіліть між собою групи слів. Складіть і запишіть два речення зі словами своєї групи. Перевірте одне в одного виконання.

1. Íåøâèäêèé, íå øâèäêèé. 152

2. Íåâèñîêèé, íå âèñîêèé.

Прикметник

432 І. Прочитайте текст. Чи можна назвати його оповіданням? Поміркуйте, що змусило людину здолати страх.

ß ÒÂІÉ ÄÐÓÃ ß äóæå ëþáëþ Êàðïàòè. Íåìàє êðàùîãî âіäïî÷èíêó, ÿê ó ãîðàõ. Îòàê ðîçäóìóþ÷è, ÿ çàáðіâ ó ãóñòèé ëіñ. Ïðîäèðàþ÷èñü êðіçü õàùі, ÿ âèéøîâ íà íåâåëè÷êó äèêó ìіñöèíó. Êóùі ìîëîäîї ãðàáèíè, íåïðîõіäíèé ÿëіâåöü, ãðîìàäè ñìåðі÷îê – óñå òâîðèëî ïåðåøêîäó äëÿ õîäè... ß î÷àì íå ïîâіðèâ: íåïîäàëіê ñòîÿëà âåëèêà âåäìåäèöÿ é æàëіáíî ñêàâóëіëà, à áіëÿ íåї ëåæàëî íàëÿêàíå âåäìåæàòêî. ß íå÷óòíèìè êðîêàìè ïіäіéøîâ áëèæ÷å é óãëåäіâ: âåäìåæàòêî ïîòðàïèëî â ïàñòêó. Áðàêîíüєðè ïîñòàâèëè! Ìåíі íі÷îãî íå çàëèøàëîñÿ, ÿê òіëüêè ñìіëèâî ïіäіéòè äî çâіðÿòêà. Àëå ÿê ïîâåäåòüñÿ éîãî ìàòè? Ïåðåìàãàþ÷è íåéìîâіðíèé ñòðàõ, ÿ ïîâîëі, äóæå îáåðåæíî ïіäõîäèâ і íå ñïóñêàâ ç îêà âåäìåäèöþ. Ïîãëàäæóþ÷è íіæíå õóòðî âåäìåæàòè, ÿ ïðèìîâëÿâ: «Íå áіéñÿ ìåíå, ìàëÿòêî, ÿ òåáå âèçâîëþ, ÿ òâіé äðóã». ß ðîçíÿâ çàëіçêî, ïîãëàäèâ çàùåìëåíó ïåðåäíþ ëàïêó – і âіäïóñòèâ éîãî. Âåäìåäèöÿ óâàæíî ãëÿíóëà íà ìåíå é ïîáіãëà ç ìàëèì äî ëіñó (Çà Ë. Ñåíèêîì). ІІ. Поясніть значення виділених слів за допомогою тлумачного словника. ІІІ. Знайдіть у тексті прикметники з префіксом не й поясніть їх написання. Випишіть словосполучення із цими прикметниками. Доберіть синоніми (усно).

433 І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть і поясніть орфограму «не з прикметниками».

1. (Íå)äîáðèé øëÿõ âåäå â çëèé êðàé. 2. Ïіñëÿ äîùó êàïåëþõ (íå) ïîòðіáíèé. 3. Äîáðîìó êàìåíþ ïіñîê (íå)ñòðàøíèé (Íàð. òâîð÷іñòü). 4. Ñëàâà òîìó, õòî â ãîäèíó öþ ãðіçíó â ïðàöі (íå)âòîìíіé ïîáîðþє ìëó (Â. Ñîñþðà). 5. Òî áóëà (íå)ñóìíà ïіñíÿ ïîäîëàíîãî, à ðàäіñíèé ñïіâ ïåðåìîæöÿ (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 6. Õòî ðîáèòü âèãëÿä, ùî äî âñüîãî çäàòíèé, òîé íі äî ÷îãî (íå)çäàòíèé (Ëàî-öçè). 7. Òàðàñ ñòîÿâ і âäèâëÿâñÿ â äàëå÷ ðі÷êè êðіçü (íå)âåëèêі øèáêè âіêíà (Â. Øåâ÷óê). ІІ. Підкресліть члени речення в першому реченні. Виділене слово розберіть за будовою, визначте спосіб його творення.

434 Напишіть невеликий опис (5–6 речень) у художньому стилі на одну з поданих тем. Використайте прикметники, які було б написано з не разом і окремо.

ТЕМИ: «Âіòåð ç ãàєì ðîçìîâëÿє», «Ñïî÷èâàє âіòåð ó ñïîðèøàõ», «Ïðèíåñëè äîùі çîëîòі ñèðîїæêè» (І. Æèëåíêî). 153

Прикметник

§ 47. ÍÀÏÈÑÀÍÍß -Í- І -ÍÍ- Ó ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊÀÕ Ïðî íàïèñàííÿ -íí- ó ïðèêìåòíèêàõ íà ìåæі êîðåíÿ і ñóôіêñà, à òàêîæ ïðî ïðèêìåòíèêîâі ñóôіêñè -åíí-, -àííПРИГАДАЙМО. Коли у словах відбувається збіг приголосних?

435

А. Порівняйте написання прикметників.

îðëèíèé ñêëÿíèé

êіííèé îñіííіé

Б. Визначте, від яких іменників їх утворено та чи закінчується основа цих іменників на н. За допомогою якого суфікса утворено кожне з поданих слів? В. Зробіть висновок про те, коли в прикметниках пишемо -нн-.

Ïèøåìî -íí-: ó ïðèêìåòíèêàõ, ÿêі óòâîðåíî çà äîïîìîãîþ ñóôіêñà -í âіä іìåííèêіâ ç îñíîâîþ íà í ó íàãîëîøåíèõ ñóôіêñàõ -åíí-, -àíí(-ÿíí-) ïðèêìåòíèêіâ, ùî âêàçóþòü íà áіëüøó ÷è íàéâèùó ìіðó îçíàêè ó ïðèêìåòíèêàõ íà -åíí(èé) ñòàðîñëîâ’ÿíñüêîãî ïîõîäæåííÿ, à òàêîæ ó ïðèêìåòíèêó áîæåñòâåííèé

òóìàííèé (òóìàí + í), îñіííіé (îñіíü + í) òîâñòåííèé, ÷èñëåííèé, íåñêіí÷åííèé, ñâÿùåííèé, áëàæåííèé, áëàãîñëîâåííèé, îãíåííèé, ñïàñåííèé, îêàÿííèé ОРФОГРАМА

Буквосполучення -нн- зберігаємо й у похідних словах: священний й – священник; туманний – туманно.

-í- і -ííó ïðèêìåòíèêàõ

Â іíøèõ âèïàäêàõ ïèøåìî îäíó í, à ñàìå: ó ïðèêìåòíèêàõ, ÿêі óòâîðåíî çà äî- ãëèíÿíèé (ãëèíà + ÿí) ïîìîãîþ ñóôіêñіâ -èí, -àí (-ÿí), -їí ñîëîâ’їí ї èé (ñîëîâåé + їí) ó ïðèêìåòíèêàõ, ùî âêàçóþòü íà çâè- æàäàíèé, øàëåíèé, íåæäà÷àéíó ìіðó ÿêîñòі, ìàþòü íåíàãîëîøå- íèé, ñêàæåíèé, íàâіæåíèé, äîâãîæäàíèé íèé ñóôіêñ òîùî 436 І. Прочитайте слова. Знайдіть і поясніть орфограму «-н-- і -нн-- у прикметниках».

Òåëåôîííèé, äåðåâ’ÿíèé, áäæîëèíèé, çäîðîâåííèé, íåçäîëàííèé, íåñêіí÷åííèé, øàëåíèé, ñâÿùåííèé, îíëàéíîâèé. ІІ. Виділені слова розберіть за будовою (письмово).

154

Прикметник

437 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Утворіть від іменників прикметники за допомогою суфікса -н-, -ин- або -ан- (-ян-). Утворені прикметники запишіть: хтось із вас записує слова з -н-, а хтось – з -нн-.

Äåðåâî, óðàãàí, êіíü, öåãëà, ìàøèíà, ëèìîí, Ðіçäâî, õâèëèíà, æóðàâåëü, çìіíà, ïіâäåíü, çîðÿ, ñêëî, åêðàí. 438 І. Прочитайте вголос речення, правильно наголошуючи слова. Знайдіть прикметники із суфіксами -енн-, -анн- (-янн-). На що вказують ці суфікси? Випишіть словосполучення зі знайденими прикметниками.

1. Ùå ñíіã êîâòàëà ïîâіíü øèðî÷åííà, і ðàëà* æäàâ іùå òóæàâèé** ëàí (Ë. Êîñòåíêî). 2. І ëіñ, і ðі÷êà ìåíі çäàâàëèñÿ ÷àðіâíèìè é ïîâíèìè íåñêàçàííîї êðàñè, ÷îãîñü íåçåìíîãî (Î. Äîñâіòíіé). 3. Іñòîðіÿ – öå ñâÿòàÿ ñâÿòèõ íàðîäó, íåäîòîðêàííà äëÿ çëîäіéñüêèõ ðóê (Î. Äîâæåíêî). 4. І çіðîê íåçëі÷åííі îòàðè ìèãîò ëè ìåíі â ñàäó (Â. Ñèìîíåíêî). *Ðàëî – ïðèìіòèâíå çíàðÿääÿ äëÿ îðàíêè çåìëі (çàñòàðіëå). ** Òóæàâèé – ùіëüíèé, òóãèé, íå ì’ÿêèé. ІІ. Складіть і запишіть речення з одним знайденим прикметником (на вибір).

439 Дайте відповіді на запитання веселої вікторини, використовуючи прикметники з -нн-.

1. ßêà ãîðà äóæå âèñîêà? 2. ßêó ðі÷êó ìîæíà íàçâàòè äóæå øèðîêîþ? 3. ßêó êðàñó íі ç ÷èì íå çðіâíÿєø? 4. ßêèé íàðîä íå ìîæíà ïîäîëàòè? 5. ßêèõ âîðîãіâ íå ìîæíà ïðèìèðèòè? 6. ßêó êðàñó íå ìîæíà ïåðåäàòè ñëîâàìè? І 440 І. Спишіть слова, уставляючи, де потрібно, пропущену букву н. Підкресліть і поясніть орфограму. Правильність виконання перевірте за словником.

Çíàìåí..èé, áåçìåæí..èé, çäîðîâåí..èé, îáîðîí..èé, îðëèí..èé, îëîâ’ÿí..èé, íåïîäîëàí..èé, æàäàí..èé, ïòàøèí..èé, ãðå÷àí..èé, âèñî÷åí..èé, íåçðіâíÿí..èé, íåæäàí..èé, ñèëåí..èé, ïîâñÿêäåí..èé, áëàæåí..èé.

æàäàíèé øàëåíèé íåæäàíèé ñèëåííèé

ІІ. Доберіть синоніми до виділених слів.

441 ЧОМУ ТАК?? І. Поміркуйте, чому перше слово в парі пишемо з -н-, а друге – з -нн-. Поясніть відмінність у лексичному значенні слів кожної пари. Скористайтеся рубрикою «Культура мовлення» на с.156.

1. Íåçë ÷åíèé – íåçëі÷åííèé. 2. Íåñêàçàíèé – íåñêàçàííèé. ІІ. Складіть по одному реченню зі словами однієї з поданих пар.

155

Прикметник

442 І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Поясніть написання прикметників, а також виділених слів.

1. Ó öіé ëþáîâі ùîñü áóëî ñâÿùåí(í)å, òàêå, ÷îãî íå ìîæíà îñêâåðíèòü (Ë. Êîñòåíêî). 2. Íàâêîëî òèõî áðèíіâ çîëîòèé ïіâñîí ïåðåäîñіí(í)üîãî ñòåïó (Ì. Ñòåëüìàõ). 3. Âіâ ñâîþ íåñêіí÷åí(í)ó ïіñíþ ñòðóìîê (Ã. Òþòþííèê). 4. Áëàãîñëîâåí(í)à â áîëÿõ ðàí ñò(å,è)ïіâ ø(å,è)ðî÷èíà áåçäîí(í)à (Ì. Ðèëüñüêèé). 5. Îãíі íåçëі÷åí(í)і, ìîâ ñòðі÷êè îãíåí(í)і, äî ìîðÿ ñïóñêàþòüñÿ ç ìіñòà (Ëåñÿ Óêðàїíêà). 6. Öÿ ïîäîðîæ òàêà íåæäàí(í)à (Ä. Ïàâëè÷êî). 7. Ðîї áäæîëèí(í)і çîëîòі íàä ðі÷êîþ ïðî ëіòî äçâîíÿòü (Â. Ïіäïàëèé). ІІ. Підкресліть члени речення та визначте частини мови в останньому реченні.

443 Складіть невеликий текст про довкілля, учинок людини чи подію з висловленням захоплення, схвалення. Використайте прикметники із суфіксами -енн-, -анн- (-янн-) (наприклад: несказанний, незрівнянний, неоціненний, незліченний).

РОЗРІЗНЯЙМО Íåçëі÷åííèé – ÿêèé ñêëàäàєòüñÿ ç âåëèêîї êіëüêîñòі àáî ìàє, ñòàíîâèòü âåëèêó êіëüêіñòü. Íåçëі‘÷åíèé – ÿêîãî íå ïîðàõóâàëè. *** Íåñêàçàííèé – ÿêîãî íå ìîæíà âèðàçèòè, ïåðåäàòè ñëîâàìè. Íåñêàçàíèé – íå âèÿâëåíèé ïåâíèì ÷èíîì, íå âèðàæåíèé ñëîâàìè.

§ 48. ÍÀÏÈÑÀÍÍß ÑÊËÀÄÍÈÕ ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊІÂ ÐÀÇÎÌ І Ç ÄÅÔІÑÎÌ ПРИГАДАЙМО. Що таке складні слова? Як їх пишемо?

444

А. Порівняйте написання поданих прикметників.

îâî÷åïåðåðîáíèé

îâî÷å-ìîëî÷íèé

Б. Який із прикметників утворено від залежних одне від одного слів, а який – від рівноправних? В. Зробіть висновок про написання складних прикметників разом і з дефісом.

156

Прикметник

Ñêëàäíі ïðèêìåòíèêè ïèøåìî ÐÀÇÎÌ:

Ç ÄÅÔІÑÎÌ:

 ÿêùî âîíè óòâîðåíі âіä çà-  ÿêùî âîíè óòâîðåíі âіä ðіâíî-

ëåæíèõ îäíå âіä îäíîãî ñëіâ (âіä îäíîãî ñëîâà äî іíøîãî ìîæíà ïîñòàâèòè ïèòàííÿ): áіëîãðèâèé (ãðèâà ÿêà? áіëà), âîäîî÷èñíèé, äâîïîâåðõîâèé; ÀËÅ: 2-ïîâåðõîâèé

ïðàâíèõ ñëіâ (òàêі ñëîâà ìîæíà ç’єäíàòè ñïîëó÷íèêîì і): ïіâíі÷íî-ñõіäíèé (ïіâíі÷íèé і ñõіäíèé), ìàøèííî-òðàêòîðíèé, ñèíüî-æîâòèé

Ðàçîì ïèøåìî òàêîæ ïðèê-  ÿêùî âîíè îçíà÷àþòü âіäòіíêè êîëüîðіâ: òåìíî-çåëåíèé, ìåòíèêè ãëóõîíіìèé, õèòðîìóäðèé, çëîâîðîæèé íіæíî-ðîæåâèé; ÀËÅ: æîâòîãàðÿ÷èé, ÷åðâîíîãàðÿ÷èé (îêðåìі êîëüîðè); ОРФОГРАМА

Íàïèñàííÿ ñêëàäíèõ ïðèêìåòíèêіâ ðàçîì і ç äåôіñîì

 ÿêùî âîíè óòâîðåíі ïîâòîðåííÿì òîãî ñàìîãî ñëîâà, ïîєäíàííÿì ñèíîíіìі÷íèõ ñëіâ àáî ñëіâ ç òèì ñàìèì êîðåíåì: áіëèé-áіëèé, ñòàðèé-ïðåñòàðèé  ç ïåðøîþ ÷àñòèíîþ âіéñüêîâî-,

âîєííî-: âіéñüêîâî-ìîðñüêèé; ÀËÅ: âіéñüêîâîçîáîâ’ÿçàíèé, âіéñüêîâîïîëîíåíèé (іìåííèêè)

Дефіс зберігаємо і в прикметниках, утворених від складних іменників, які пишемо з дефісом. НАПРИКЛАД: івано-франківський. 445 ЧОМУ ТАК?? Поясніть, чому прикметники першої групи пишемо з дефісом, а другої – разом.

1. Øàõîâî-øàøêîâèé, îñіííüî-çèìîâèé, ïîëüñüêî-ôðàíöóçüêèé. 2. Ëåãêîàòëåòè÷íèé, ïîëåçàõèñíèé, ï’ÿòèçіðêîâèé. 446

Спишіть прикметники, знявши риску. Підкресліть орфограму.

Êèñëî/ñîëîäêèé, ãàçî/âèäîáóâíèé, îâî÷å/áàøòàííèé, áëіäî/ðîæåâèé, âіéñüêîâî/ìîðñüêèé, ìàøèíî/áóäіâíèé, äîâãî/ ñòðîêîâèé, ÷îðíî/ìîðñüêèé, ÷îðíî/áðîâèé, îäíî/ðàçîâèé, òèõèé/òèõåñåíüêèé, ñèíüî/÷åðâîíèé, ïðàâî/áåðåæíèé. 447 І. Прочитайте текст. Про що в ньому йдеться? Які кольори, на вашу думку, теплі, ласкаві, а які – холодні? 157

Прикметник

ßÊÎÃÎ ÊÎËÜÎÐÓ ÑËÎÂÀ? Òèõåñåíüêî âèìîâëÿþ ñëîâî «çåëåíèé», і ïîñòàє ïåðåäі ìíîþ âñå çåëåíå, і ÿ âæå ÷îìóñü íå ñóìíіâàþñü, ùî é ñàìå öå ñëîâî çåëåíîãî êîëüîðó. Âèìîâëÿþ ñëîâî «ìàìà» – і ââèæàєòüñÿ ìåíі äîáðà її óñìіøêà, òåìíî-êàðå іñêðèñòå ìåðåõòіííÿ â î÷àõ. Æîäåí êîëіð, ëèáîíü, íå ïîâ’ÿçóєòüñÿ ç її îáðàçîì, òіëüêè çäàєòüñÿ, íà÷å ñÿє ÷èìîñü çîëîòèñòî-íіæíèì âіä î÷åé, ñâіòëî-âèøíåâèì îä ãóá, ÿáëóêàìè-àíòîíіâêàìè âіä ðóê... І, çäàєòüñÿ, ñàìå âîíî çîâñіì ïîçáàâëåíå êîëüîðó, à òіëüêè äîáðå âîíî, íіæíî-õâèëþþ÷å, ìîâ óñі êîëüîðè ðàçîì óçÿòі. À ñëîâî «îñіíü» – æîâòå, áî âîñåíè äîçðіâàþòü ãðóøêè â íàøîìó ñàäêó, ÿáëóêà. Ñïåðøó âîíè ñâіòÿòüñÿ ïîìіæ ëèñòÿì ìîëîäåíüêèì æîâòîãàðÿ÷èì ïîëóì’ÿì, ïîòіì ïî÷èíàþòü ïîòðîõó ïàäàòè íà çåìëþ é îäíîãî äíÿ çàëèøàєòüñÿ äå-íå-äå íà ãіëëі ÷åðâîíî-æîâòå ëèñòÿ (Є. Ãóöàëî).

ІІ. Знайдіть у тексті шість складних прикметників й обґрунтуйте їхнє написання. ІІІ. Хто швидше визначить, скільки вставних слів є в тексті?

448 І. Утворіть від поданих сполучень складні прикметники й запишіть. Виділіть корені та сполучні голосні. Перевірте написання за словником.

Ñõіäíі ñëîâ’ÿíè, íàðîäíà ïîåçіÿ, òåìíèé і ñіðèé, ñіëüñüêå ãîñïî- íàðîäíîïîåòè÷íèé äàðñòâî, çàñïîêîþâàòè áіëü, íàâ- íàðîäíî-âèçâîëüíèé ÷àëüíèé і âèõîâíèé, ñèíі î÷і, øè- ëіòåðàòóðíî-õóäîæíіé ðîêі ïëå÷і, ÷óæà çåìëÿ, óäîáðþâàòè çåìëþ, êóëüòóðíèé òà іñòîðè÷íèé, îäíà ñòîðîíà, äåñÿòü ðîêіâ. ІІ. З одним утвореним прикметником запишіть речення зі вставним словом.

449

Спишіть прикметники, знявши риску.

Ïіâäåííî/çàõіäíèé, ïðÿìî/êóòíèé, âèñîêèé/âèñîêèé, õëіáî/ ïåêàðñüêèé, ñèíüî/æîâòèé, æîâòî/ãàðÿ÷èé, ìіêðî/õâèëüîâèé, 158

Прикметник

ñâіòëî/çåëåíèé, òèõî/ñòðóííèé, îôіöіéíî/äіëîâèé, ãðóçèíñüêî/óêðàїíñüêèé, ïåðøî/÷åðãîâèé, ëіòåðàòóðíî/ìóçè÷íèé, øåñòè/ðі÷íèé, íàðîäíî/âèçâîëüíèé, çàõіäíî/óêðàїíñüêèé. 450 Хто зможе дібрати пропущені частини до якомога більшої кількості слів, щоб утворити складні прикметники? Утворені словосполучення запишіть.

Ïåðâіñíî... ëàä – ïåðâіñíîîáùèííèé ëàä. Âèíîãðàäíî-... éîãóðò, ïіâäåííî-... âіòåð, ëіñî... çîíà, ñіëüñüêî... âèðîáíèöòâî, ...àòëåòè÷íі çìàãàííÿ, ...ñëîâ’ÿíñüêі ïëåìåíà, ïіøî... ïåðåõіä. ЗРАЗОК.

451 В українській мові є багато «чудернацьких» за своєю будовою слів: вони можуть мати навіть три корені, а префікси – у середині слова. Зважаючи на це, розберіть подані слова за будовою.

Íîâîíàðîäæåíèé, ôîëüêëîðíî-åòíîãðàôі÷íèé, íàâ÷àëüíîïåäàãîãі÷íèé, ëі÷èëüíî-îá÷èñëþâàëüíèé. 452 І. Спишіть речення, правильно записуючи слова. Підкресліть складні прикметники як члени речення.

1. І ñîíÿøíèê çëîòî/ãîëîâèé ëèöå çà ñîíöåì ïîâåðòà (Â. Ñîñþðà). 2. Ïèëè âîäèöþ ÷èñòó, ñëàâèëè á(å,è)ðåçó ãóñòî/ëèñòó (À. Ìàëèøêî). 3. Òðè â(å,è)ðáè çåëåíî/êîñі ïîâñòàâàëè ïîíàä ñòàâîì (Ï. Îñàä÷óê). 4. Çàõåêàíèé, ÿ çóïèíèâñÿ ïîñåðåä áіëî/ ðîæåâî/áëàêèòíîãî äíÿ (Ì. Ñòåëüìàõ). 5. Âî(ã,õ)êà á(å,è)ðåçíåâà íі÷ íåîõî÷å ïіäіéìàє і çá(å,è)âàє íàáàêèð ÷åðâîíó ãîñòðî/ âåðõó øàïêó âîãíþ (Ì. Ñòåëüìàõ). 6. Ó ñіðî/áëàêèòíèõ òіëàõ ÿáëóíü óæå ãîâîðèëà â(å,è)ñíà, íå ãîëîñíî, àëå ãîâîðèëà (Ì. Âіíãðàíîâñüêèé). ІІ. Утворіть форми ступенів порівняння від виділеного прикметника.

§ 49. ÍÀÏÈÑÀÍÍß ÏÐІÇÂÈÙ ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊÎÂÎЇ ÔÎÐÌÈ Ïðî òå, ÿê ïðàâèëüíî ïèñàòè óêðàїíñüêі òà іíøі ñëîâ’ÿíñüêі ïðіçâèùà, ÿêі ìàþòü ïðèêìåòíèêîâі ñóôіêñè òà çàêіí÷åííÿ ПРИГАДАЙМО. Які особливості відмінювання чоловічих та жіночих прізвищ?

453

А. Прочитайте українські прізвища та поміркуйте, як їх утворено.

Êîâàëüñüêèé, Çàäíіïðîâñüêèé, Ìàëèé, Ìèðíèé, Ñâіòëè÷íèé. Б. Наведіть інші приклади прізвищ, які мають закінчення -ий (-а). В. Поміркуйте, чому форму поданих прізвищ уважають прикметниковою.

159

Прикметник

Форма

Ïðèêìåòíèêîâó ôîðìó ìàþòü ïðіçâèùà íà -èé, -іé, -îâ, -åâ (-єâ), -іâ (-їâ), -èí, -іí (-їí). НАПРИКЛАД: Àâäієâñüêèé, Ïàâëîâ, Ïðîêîïіâ, Ãíàòèøèí.

Українські У п прізвища

Óêðàїíñüêі ïðіçâèùà ïåðåäàєìî íà ïèñüìі âіäïîâіäíî äî âèìîâè çà çàãàëüíèìè ïðàâèëàìè. НАПРИКЛАД: Áåðåçіâñüêèé, Áіëîâåðõèé, Âåäìåäіâ, Ñòåïàíèøèí.

Інші сл лов’янські п прізвища

Ïðèêìåòíèêîâі çàêіí÷åííÿ ðîñіéñüêèõ ïðіçâèù ïåðåäàєìî òàê: -ûé – ÷åðåç -èé (Áєëèé); -èé ïіñëÿ òâåðäîãî ïðèãîëîñíîãî – ÷åðåç -èé (Çîðêèé); -èé ïіñëÿ ì’ÿêîãî ïðèãîëîñíîãî – ÷åðåç -іé (Êðàéíіé); -àÿ, -ÿÿ – ÷åðåç -à, -ÿ (Ãîðîâà, Êðàéíÿ); -îé – ÷åðåç -èé (Êðóòèé, Êðàìñüêèé); ÀËÅ: Òîëñòîé. Ïðèêìåòíèêîâі çàêіí÷åííÿ áіëîðóñüêèõ ïðіçâèù -û, ÷åñüêèõ -ó, ïîëüñüêèõ -ó, áîëãàðñüêèõ -è ïåðåäàєìî ÷åðåç -èé (Áÿëèé, Íåєäëèé, Ïàëàöüêèé).

454 Доберіть до поданих прізвищ відповідники жіночого роду. Запишіть слова парами. Позначте закінчення.

Âåðíàäñüêèé, Ñіêîðñüêèé, Ìàëіöüêèé, Âåäìåäіâ, Êðàéíіé, Ãàðøèí, Ðîìàíèøèí, Ïðîêîïіâ, Êîâàëіâ, Íåєäëèé, Ïàëàöüêèé, ßêèìîâ. 455 І. Запишіть в алфавітному порядку прізвища прикметникової форми учнів вашого класу та ваших учителів. ІІ. Провідміняйте усно одне із записаних прізвищ (на вибір). 456 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Пригадайте спільно та запишіть 6–8 прізвищ прикметникової форми відомих українських письменників, науковців, співаків, акторів, художників чи спортсменів. 457

Спишіть прізвища. Зверніть увагу на правопис виділених букв.

Òîëñòîé, Âàñèëüєâ, Ìåíäåëєєâ, Ïóãà÷îâ, Ëåðìîíòîâ, Ñîëîâéîâ, Çàõàð’їí, Íіêîëàєâ, Ïóùèí, Áєëîâ, Ôåäîðîâ, Ùèïà÷îâ. 458

І. Спишіть, ставлячи подані в дужках власні назви у відповідному відмінку.

1. Óêðàїíñüêîãî êîìïîçèòîðà (Ìàêñèì Áåðåçîâñüêèé) çíàþòü ó ñâіòі ÿê àâòîðà äóõîâíèõ êîíöåðòіâ, ÿêі âіí íàïèñàâ ïіñëÿ ïîâåðíåííÿ ç Іòàëії. 2. Ó ðåïåðòóàðі (Ëåñÿ Ãîðîâà) ïîíàä 240 âëàñíèõ ïіñåíü. 3. Ãîëîâíèìè ó òâîð÷îñòі ïèñüìåííèöі (Åììà Àíäієâñüêà) є äóõîâíі òà ìіñòè÷íі òåìè. 4. Æóðíàëіñòè 160

Прикметник

ïîñïіëêóâàëèñÿ ç àêòîðîì Íàöіîíàëüíîãî óêðàїíñüêîãî äðàìàòè÷íîãî òåàòðó іìåíі І. Ôðàíêà (Ëåñü Çàäíіïðîâñüêèé). 5. Ó 2008 ðîöі (Îëåêñàíäð Ïåòðіâ) âäàëîñÿ âèáîðîòè çîëîòó ìåäàëü íà Îëіìïіéñüêèõ іãðàõ ó Ïåêіíі. 6. Áàãàòî ôàõіâöіâ ìðіÿëè ïðàöþâàòè ç âіäîìèì õіðóðãîì (Ìèêîëà Àìîñîâ), àáè ïåðåéíÿòè éîãî äîñâіä. 7. Ìіæíàðîäíèé àåðîïîðò «Êèїâ» íîñèòü іì’ÿ âèäàòíîãî óêðàїíñüêîãî àâіàêîíñòðóêòîðà (Іãîð Ñіêîðñüêèé). ІІ. Виділені слова запишіть фонетичною транскрипцією.

Для вас, допитливі Чи знаєте ви, що правильно казати дрібні гроші, а не мілкі? і Мілкою ж може бути річка чи тарілка. Багато цікавої та корисної інформації про культуру мовлення можна знайти на сторінках книжки Євгенії Чак «Чи правильно ми говоримо?». Про те, що вас найбільше зацікавило в цій книжці, розкажіть однокласникам.

§ 50. ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß ÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ Ç ÒÅÌÈ «ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ» 459 І. Прочитайте текст. Назвіть прикметники, за допомогою яких автор розкриває талант майстра, описує засоби й матеріали його праці. Чим, на вашу думку, приваблює гончарне мистецтво?

ÌÈÑÒÅÖÒÂÎ ÃÎÍ×ÀÐІÂ Ùî òî çà êðàñà – ãëèíÿíèé ïîñóä! Ìàéñòðè-ãîí÷àðі ëіïèëè éîãî íà ùîäåííó ïîòðåáó, àëå îçäîáëþâàëè, ÿê âåëèêó êîøòîâíіñòü. Íîãà ðîçêðó÷óâàëà ñõîæèé íà äçèґó ãîí÷àðíèé êðóã, à ðóêè òèì ÷àñîì ôîðìóâàëè çі ñòàðàííî ðîçìіøàíîї, ÿê òіñòî, ãëèíè é ìèñêè, і êóõëі, і ãîðùèêè, і ìàêіòðè. Êîæåí ðóõ ó ìàéñòðà òî÷íèé, à îêî ïèëüíå é íåñõèáíå. Îòîæ і ãëèíà ñëóõíÿíà. Îñü ãîí÷àð ïîêëàâ íà êðóã íåâåëèêèé øìàòîê ãëèíè, óìî÷èâ ðóêè ó âîäó – і âæå ðîñòå ìіæ éîãî ÷óòëèâèõ äîëîíü ëèñêó÷èé ñòîâï÷èê, ùî, íіáè ïîìàõîì ÷àðіâíîїї ïàëè÷êè, ïåðåòâîðþєòüñÿ íà ïîñóäèíó. Ãîòîâèé âèðіá ìàéñòåð çðіçàє ç êðóãà òîíåñåíüêîþ þ äðîòèíîþ òà ñòàâèòü ñóøèòèñÿ. Ïіñëÿ öüîãî ïîñóä ðîçìàëüîâóþòü áàðâèñòèìè êâіòêàìè é âèïàëþþòü ó ñïåöіàëüíіé ïå÷і – ãîðíі (Çà Â. Ðèñöîâèì). 161

Прикметник ІІ. Виконайте завдання до тексту. 1. Випишіть три словосполучення «іменник + прикметник» (на вибір). Визначте групу прикметника за значенням, а також його рід, число та відмінок. 2. Розберіть за будовою виділені прикметники. Визначте спосіб їх творення та поясніть написання. 3. Провідміняйте усно один з відносних прикметників (на вибір). 4. Виберіть з тексту якісний прикметник. Утворіть його просту та складену форми ступенів порівняння (письмово). 5. Розберіть прикметник гончарний, ужитий у третьому реченні, як частину мови.

460 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Розкажіть, який вид декоративно-прикладного мистецтва (вишивка, розпис, різьблення тощо) вам подобається найбільше й чому. Чи займаєтеся ви або хтось із ваших рідних (знайомих) цим мистецтвом? 461 Хто зможе пригадати й записати п’ять назв міст, сіл, країн, річок, морів, сузір’їв тощо з прикметниками? А хто пригадає сім таких назв? А хто ще більше? 462 Прочитайте речення. Знайдіть у них невиправдані повтори. Доберіть синоніми для уникнення цього недоліку. Відредагуйте усно речення.

1. Ðàíîê áóâ ÷óäîâèé і ìè â ÷óäîâîìó íàñòðîї ïіøëè íà ðèáîëîâëþ. 2. Õëîïåöü áóâ ùèðèé. Éîãî ùèðà ðîçïîâіäü âðàçèëà ïðèñóòíіõ. 463

Виконайте завдання одного з варіантів. ВАРІАНТ А. Складіть казку за поданим початком. Якщо бажаєте, намалюйте ще й ілюстрацію. – Мабуть, я заблукав, – подумав Сергійко, опинившись перший раз у місті Прикметника. ВАРІАНТ Б. Підготуйте повідомлення (на дві хвилини) у науковому стилі на тему «Краса й багатство прикметників».

464

САМООЦІНКА. Продовжте усно фрази.

1. Ïіä ÷àñ âèâ÷åííÿ òåìè «Ïðèêìåòíèê» ÿ äіçíàâñÿ (äіçíàëàñÿ) áàãàòî íîâîãî. Íàïðèêëàä, ÿê... 2. Íàéëåãøèì ïіä ÷àñ îïðàöþâàííÿ ìàòåðіàëó äëÿ ìåíå áóëî... 3. Ñâîї çíàííÿ ç òåìè ÿ á îöіíèâ (îöіíèëà) íà...

Ãîòóєìîñÿ äî êîíòðîëüíîãî îöіíþâàííÿ Виконайте тестові завдання. Перевірте виконання за допомогою відповідей у додатку.

1. Ó ôîðìі äàâàëüíîãî âіäìіíêà âæèòî ïðèêìåòíèê ó ðå÷åííі À Äîù ëіíèâî çàøàðóäіâ ïî ðîçáóõëіé çåìëі (Ì. Ñòåëüìàõ). Á Áóâ áіëèé ñâіò íå áіëèé âæå, à ÷îðíèé (Ë. Êîñòåíêî). Â Íà ïîâåðõíі âîäè âèäíî ëèøå íåâåëèêó ÷àñòèíó àéñáåðãà. 162

Прикметник

Ã Êâіòè ìàòè-é-ìà÷óõè ÿñíî âñìіõàþòüñÿ ùåäðîìó âåñíÿíîìó ñîíöþ (Ë. Ïàâëåíêî). 2. Ïðèñóäêîì є ïðèêìåòíèê ó ðå÷åííі À Ñòîїòü ãîðà âèñîêàÿ (Ë. Ãëіáîâ). Á Ïіñëÿ âðàíіøíüîї çëèâè çåìëÿ ïðîçîðà é ÷èñòà (Â. Äíіïðîâñüêèé). Â Âèäíî øëÿõè ïîëòàâñüêії і ñëàâíó Ïîëòàâó (І. Êîòëÿðåâñüêèé). Ã Ðæàëè êîíі êîçàöüêі, і øàáëі äçâåíіëè (Ä. Áіëîóñ). 3. Äî îäíієї ãðóïè çà çíà÷åííÿì íàëåæàòü óñі ïðèêìåòíèêè â ðÿäêó À Îêñàíèíà êíèæêà, ðіäíà ñòîðîíà, áðàòіâ êîñòþì Á íîâèé íîóòáóê, çàÿ÷à äóøà, äàëåêà äîðîãà Â çàëіçíèé øîëîì, çîðÿíèé âå÷іð, ìóäðà ïîðàäà Ã õîëîäíå ñåðöå, õîëîäíå ïîâіòðÿ, çèìîâèé õîëîä 4. ÍÅïðàâèëüíó ôîðìó ñòóïåíÿ ïîðіâíÿííÿ ïðèêìåòíèêà âæèòî â ðÿäêó À äîâøèé Â áіëüø äîâøèé Á áіëüø äîâãèé Ã íàéäîâøèé 5. Çà äîïîìîãîþ ñóôіêñà -îâ- óòâîðþєìî ïðèêìåòíèê âіä êîæíîãî іìåííèêà â ðÿäêó À äîù, íóëü, êàëèíà Â ãðîçà, òðàâåíü, øîâê Á êàëà÷, ëіñ, êóëÿ Ã ïëàù, êðèøòàëü, ïîëå 6. Ñêëàäіòü ïî îäíîìó ðå÷åííþ çі ñëîâîì íåâèñîêèé і ñïîëó÷åííÿì íå âèñîêèé. ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Що спільного й відмінного між прикметниками та іменниками? 2. У чому полягає різниця між якісними, відносними та присвійними прикметниками? Наведіть приклади. 3. Розкажіть про творення ступенів порівняння прикметників. 4. Наведіть приклади коротких і повних нестягнених форм прикметників. У якому стилі мовлення здебільшого використовуємо такі прикметники? 5. Які прикметники належать до м’якої групи, а які – до твердої? Провідміняйте усно по одному прикметнику кожної групи. 6. Які прикметники пишемо із суфіксом -ов-, а які – з -ев- (-єв-)? 7. Коли не з прикметниками пишемо разом, а коли – окремо? 8. Розкажіть про написання -н- та -нн- у прикметниках. 9. Розкажіть про написання складних прикметників. 10. Поясніть роль прикметників у мовленні. 163

Числiвник

§ 51. ×ÈÑËІÂÍÈÊ ßÊ ×ÀÑÒÈÍÀ ÌÎÂÈ Ïðî ÷èñëіâíèêè êіëüêіñíі é ïîðÿäêîâі, їõíі ìîðôîëîãі÷íі îçíàêè òà ðîëü ó ìîâëåííі, à òàêîæ ïðî áóäîâó òà íàïèñàííÿ ÷èñëіâíèêіâ ПРИГАДАЙМО. На які питання відповідають числівники?

465

А. Зіставте числівники в колонках.

øіñòü äâàäöÿòü äâà ï’ÿòäåñÿò

øîñòèé äâàäöÿòü äðóãèé ï’ÿòäåñÿòèé

Б. У якій колонці числівники означають кількість предметів, а в якій – порядок під час лічби? Чи на однакове питання вони відповідають? В. Зробіть висновок, чим кількісні числівники відрізняються від порядкових.

164

Загальне значення

×èñëіâíèê – öå ñàìîñòіéíà ÷àñòèíà ìîâè, ùî îçíà÷àє ÷èñëî, êіëüêіñòü ïðåäìåòіâ àáî ïîðÿäîê їõ ïіä ÷àñ ëі÷áè é âіäïîâіäàє íà ïèòàííÿ ñêіëüêè? êîòðèé? НАПРИКЛАД: òðè, äâàäöÿòü ÷îòèðè, ñåìåðî, ï’ÿòèé, ï’ÿòüñüîìèõ. Çà çíà÷åííÿì ÷èñëіâíèêè ïîäіëåíî íà äâі ãðóïè: êіëüêіñíі é ïîðÿäêîâі.

Кількісні

Êіëüêіñíі ÷èñëіâíèêè îçíà÷àþòü ÷èñëî ÷è êіëüêіñòü ïðåäìåòіâ і âіäïîâіäàþòü íà ïèòàííÿ ñêіëüêè? НАПРИКЛАД: îäèíàäöÿòü, äåâ’ÿíîñòî.

Порядкові

Ïîðÿäêîâі ÷èñëіâíèêè îçíà÷àþòü ïîðÿäîê ïðåäìåòіâ ïіä ÷àñ ëі÷áè é âіäïîâіäàþòü íà ïèòàííÿ êîòðèé? НАПРИКЛАД: ñüîìèé, äâàäöÿòü ïåðøèé.

Морфологічні ознаки

Êіëüêіñíі ÷èñëіâíèêè çìіíþєìî çà âіäìіíêàìè. Âîíè íå ìàþòü íі ðîäó, íі ÷èñëà, êðіì ÷èñëіâíèêіâ îäèí (îäíà, îäíå, îäíі); äâà (äâі); îáèäâà (îáèäâі); ïіâòîðà (ïіâòîðè); òèñÿ÷à, ìіëüéîí, ìіëüÿðä. Ïîðÿäêîâі ÷èñëіâíèêè çìіíþєìî çà ðîäàìè, ÷èñëàìè, âіäìіíêàìè.

Синтаксична роль

×èñëіâíèêè (íàé÷àñòіøå â ñïîëó÷åííі ç іìåííèêîì) ìîæóòü áóòè ðіçíèìè ÷ëåíàìè ðå÷åííÿ. НАПРИКЛАД: 1. Ï’ÿòü ïëþñ òðè – âіñіì. 2. Ó÷íі ïðî÷èòàëè òðè ñòîðіíêè ð . 3. Çàíÿòòÿ âіäáóäåòüñÿ â øîñòіé àóäèòîðії. 4. Äâîє õëîïöіâ ëîâèëè ðèáó.

Числiвник

1. Слова пів, півтора, півтори, кілька, декілька, кільканàдцять, кількадесÿ с т, кількасот є числівниками. 2. Треба розрізняти числівники та слова інших частин мови. ПОРІВНЯЙМО:

×èñëіâíèê òðè

Іìåííèêè òðіéêà, îäèíèöÿ, ñîòíÿ, äåñÿòîê

Ïðèñëіâíèê âòðåòє

Äієñëîâî ïîòðîїòè

466 І. Прочитайте текст. Визначте його стиль і тип мовлення. Яку роль у тексті виконують числівники? Чи допомагають вони досягти точності мовлення?

ÍÀØÀ ÏËÀÍÅÒÀ

À. Òàðàáàíîâ. Äåíü і íі÷

Âіäîìî, ùî Çåìëÿ çäіéñíþє äâà îñíîâíі âèäè ðóõó: íàâêîëî ñâîєї îñі òà íàâêîëî Ñîíöÿ. Ïåðіîä ïîâíîãî îáåðòàííÿ Çåìëі íàâêîëî ñâîєї îñі ñòàíîâèòü äâàäöÿòü òðè ãîäèíè ï’ÿòäåñÿò øіñòü õâèëèí ÷îòèðè ñåêóíäè. Íàâêîëî Ñîíöÿ Çåìëÿ ðóõàєòüñÿ ïî îðáіòі, ùî ìàє ôîðìó åëіïñà. Ïîâíå îáåðòàííÿ çäіéñíþєòüñÿ çà òðèñòà øіñòäåñÿò ï’ÿòü äіá øіñòü ãîäèí. Äëÿ çðó÷íîñòі øіñòü ãîäèí ñóìóþòüñÿ ïðîòÿãîì ÷îòèðüîõ ðîêіâ äî îäíієї äîáè. Îñü ÷îìó êîæíèé ÷åòâåðòèé ðіê є âèñîêîñíèì і ìàє òðèñòà øіñòäåñÿò øіñòü äіá (ó êàëåíäàðі ç’ÿâëÿєòüñÿ äâàäöÿòü äåâ’ÿòå ëþòîãî) (Ç ïіäðó÷íèêà). ІІ. Знайдіть у тексті й зачитайте сполучення «числівник + іменник». Які з цих числівників є порядковими?

165

Числiвник

467 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Поставте по черзі одне одному запропоновані запитання та дайте на них відповіді. Зверніть увагу на правильність наголошування числівників.

îäèíàäöÿòü 1. Ó ÿêîìó ðîöі òè íàðîäèâñÿ (-ëàñÿ)? 2. Ñêіëüêè áóäå, ÿêùî äî äåñÿòè äîäàòè îäèí? ÷îòèðíàäöÿòü 3. ßêå ÷èñëî éäå ïіñëÿ òðèíàäöÿòè? 4. Î êîòðіé ãîäèíі ðîçïî÷èíàєòüñÿ ïåðøèé óðîê? 468 І. Прочитайте фразеологізми. Поясніть їхнє значення. За потреби скористайтеся фразеологічним або тлумачним словником.

Áóòè íà ñüîìîìó íåáі; ï’ÿòå êîëåñî äî âîçà; ìіæ äâîõ âîãíіâ; ÿê äâі êðàïëі âîäè; äіëî äåñÿòå; íà âñі ÷îòèðè ñòîðîíè; çà òðèäåâ’ÿòü çåìåëü; äâîìà ñëîâàìè; ïàì’ÿòàòè äî ñüîìèõ âіíèêіâ. ІІ. Випишіть числівники у дві колонки: 1) кількісні; 2) порядкові.

469 І. Утворіть від кількісних числівників порядкові й запишіть. Якими морфологічними ознаками різняться кількісні та порядкові числівники?

Äâàäöÿòü îäèí – äâàäöÿòü ïåðøèé. Äâà, îäèíàäöÿòü, à øіñòíàäöÿòü, äåâ’ÿíîñòî, ñîðîê, ñòî, òèñÿ÷à, ìіëüéîí, ï’ÿòäåñÿò øіñòü, øіñòäåñÿò äåâ’ÿòü, òðèñòà äâàäöÿòü ñіì. ЗРАЗОК.

ІІ. Прочитайте вголос записані числівники.

470 Складіть і запишіть з кожним словосполученням по два речення так, щоб у першому це словосполучення було підметом, а в другому – додатком.

Ï’ÿòíàäöÿòü êóð÷àò, òðè ÿáëóíі. 471

І. Спишіть речення. Підкресліть члени речення. Назвіть числівники.

1. Ó ïðîõîëîäíîìó ïåðåäñâіòàííі äðіìàâ ñàä іç ï’ÿòüìà ðîçêâіòëèìè âèøíÿìè... (Ê. Ìîòðè÷). 2. Äîðîãà ðîçõîäèëàñÿ äâîìà ÷îðíèìè ðóêàâàìè (Ì. Ñòåëüìàõ). 3. Äâà äíі òî÷èâñÿ çàïåêëèé áіé êàðàòåëіâ іç ïàðòèçàíàìè (Ì. Ñòåëüìàõ). 4. Òðè äíі ìèíóëî, à ëåëåêè íå ç’ÿâèëèñü (Þ. Çáàíàöüêèé). 5. Ñüîìå íåáî ñîáі ïðèãèíàє ñóєòà (Ë. Êîñòåíêî). 6. Íèçüêî-íèçüêî íàä ëóãàìè ïîáðàòàëèñÿ äâà ãîëîñè (Ì. Ñòåëüìàõ). ІІ. Обґрунтуйте написання префіксів у виділених словах.

472 Знайдіть на інформаційних сайтах розклад шкільних дзвінків, руху транспорту або орієнтовний розпорядок дня школяра з використанням числівників. Прочитайте вголос цей розклад чи розпорядок, чітко вимовляючи числівники. Визначте роль і значення числівників у мовленні. 166

Числiвник

×ÈÑËІÂÍÈÊÈ ÇÀ ÁÓÄÎÂÎÞ Прості Мають один корінь: п’ять, сорок, тисяча

Складні Мають два й більше коренів: триста, вісімдесят

Складені Складаються з двох і більше окремих слів: двадцять два, сто чотири

Складні числівники пишемо разом, а складені – окремо. НАПРИКЛАД: п’ятдесят; сто чотири; триста сорок восьмий. М’який знак

473

Ó êіíöі äåÿêèõ ÷èñëіâíèêіâ ïіñëÿ ò ïèøåìî ì’ÿêèé çíàê (ï’ÿòü, äåâ’ÿòü). Ïðîòå â ñåðåäèíі ñêëàäíèõ ÷èñëіâíèêіâ ì’ÿêèé çíàê íå ïèøåìî. НАПРИКЛАД: ï’ÿòíàäöÿòü, øіñòäåñÿò, äåâ’ÿòñîò.

І. Знайдіть серед поданих числівників два іменники. Обґрунтуйте свій вибір.

Øіñòäåñÿò, äâàäöÿòü ï’ÿòü, êіëüêàñîò, øіñòü, ï’ÿòñîò, îäíà äðóãà, äåâ’ÿòíàäöÿòèé, ÷îòèðíàäöÿòü, äâіñòі, ñòî ñіìäåñÿò äåâ’ÿòü, ï’ÿòіðêà, òèñÿ÷à ï’ÿòíàäöÿòü, òèñÿ÷à, äåñÿòêà. ІІ. Розподіліть числівники на три групи за будовою та запишіть. Підкресліть і поясніть орфограму «М’який знак у числівниках». ІІІ. Складіть і запишіть речення з одним числівником кожної групи (на вибір).

474 І. Прочитайте текст. Зверніть увагу на написання числівників та виділених слів. Обґрунтуйте написання слів з великої букви.

ÄÓÍÀÉÑÜÊІ ÏËÀÂÍІ Äåðæàâíèé çàïîâіäíèê «Äóíàéñüêі ïëàâíі» ðîçêèíóâñÿ â äåëüòі Äóíàþ â Îäåñüêіé îáëàñòі. Ñòâîðåíèé ó òèñÿ÷à äåâ’ÿòñîò âіñіìäåñÿò ïåðøîìó ðîöі. Çàãàëüíà ïëîùà – ÷îòèðíàäöÿòü òèñÿ÷ âіñіìñîò ï’ÿòäåñÿò îäèí ãåêòàð, ç ÿêèõ äåâ’ÿòü òèñÿ÷ äâіñòі ï’ÿòäåñÿò îäèí ãåêòàð – ñóõîäіë. Ó çàïîâіäíèêó є ï’ÿòñîò øіñòäåñÿò âèäіâ ðîñëèí, äåâ’ÿòíàäöÿòü âèäіâ ññàâöіâ, äåâ’ÿíîñòî øіñòü âèäіâ ðèá, äâіñòі òðèäöÿòü âèäіâ ïòàõіâ, çî167

Числiвник

êðåìà ðîæåâі ïåëіêàíè, ÷àïëі, ôàçàíè, äèêі êà÷êè. Ç íèõ ï’ÿòíàäöÿòü âèäіâ çàíåñåíî äî ×åðâîíîї êíèãè Óêðàїíè (Ç äîâіäíèêà). ІІ. Напишіть текст під диктовку вчителя або однокласника. Написане уважно звірте з надрукованим, звернувши особливу увагу на написання числівників.

475

Виконайте тестові завдання.

1. ×èñëіâíèêàìè є âñі ñëîâà â ðÿäêó À îäèíèöÿ, òðè, ï’ÿòü Â âіñіì, ñîòêà, òèñÿ÷à Á ÷îòèðè, äåñÿòü, øîñòèé Ã ñîðîê, ïіâòîðà, óøîñòå 2. Ïîðÿäêîâèé ÷èñëіâíèê є â ðÿäêó À íà äåñÿòîìó ïîâåðñі Â äåñÿòüìà ñëîâàìè Á äåñÿòü êðîêіâ Ã ÷åðåç äåñÿòü ðîêіâ 3. Ïðàâèëüíî íàïèñàíî îáèäâà ñëîâà â êîæíîìó ðÿäêó, ÎÊÐІÌ À ï’ÿòíàäöÿòü, øіñòäåñÿò Â ï’ÿòüñîò, øіñòíàäöÿòü Á ñіìäåñÿò, äåâ’ÿòñîò Ã äåâ’ÿòíàäöÿòü, ÷îòèðìà 4. Ñêëàäíèìè çà áóäîâîþ є îáèäâà ÷èñëіâíèêè â ðÿäêó À ìіëüéîí, ÷îòèðèñòà Â òèñÿ÷à, ìіëüÿðä Á ñіìäåñÿò, äâіñòі Ã ñòî äâà, ÷îòèðèñòà

§ 52. ÐÎÇÐßÄÈ ÊІËÜÊІÑÍÈÕ ×ÈÑËІÂÍÈÊІÂ Ïðî öіëі, äðîáîâі é çáіðíі êіëüêіñíі ÷èñëіâíèêè, à òàêîæ ïðî êóëüòóðó ìîâëåííÿ 476

А. Порівняйте числівники в колонках.

Äðîáîâі äâі òðåòіõ îäíà øîñòà ï’ÿòü ñüîìèõ

Çáіðíі äâîє âîñüìåðî øåñòåðî

Б. У якій колонці числівники означають кількість частин від цілого, а в якій – кількість предметів, яку сприймаємо як одне ціле? В. Зробіть висновок, чим дробові числівники відрізняються від збірних.

Ðîçðÿäè êіëüêіñíèõ ÷èñëіâíèêіâ Ðîçðÿä

168

Ùî îçíà÷àþòü

Ïðèêëàäè

öіëі ÷èñëà êіëüêіñòü îêðåìèõ ïðåäìåòіâ

äåñÿòü, ñîðîê øіñòü

äðîáîâі

êіëüêіñòü ÷àñòèí âіä öіëîãî

îäíà âîñüìà, ïіâòîðà

çáіðíі

êіëüêіñòü ïðåäìåòіâ ÿê îäíå öіëå

äâîє, îáèäâà, øåñòåðî

Числiвник

Ціле число можемо поєднувати з дробовим за допомогою сполучника і. НАПРИКЛАД: п’ять і шість десятих; п’ять цілих і шість десятих. Т Творення

Çáіðíі ÷èñëіâíèêè óòâîðþєìî òіëüêè âіä ÷èñëіâíèêіâ âіä äâîõ äî äâàäöÿòè òà âіä ÷èñëіâíèêà òðèäöÿòü. НАПРИКЛАД: ñåìåðî, äåñÿòåðî. Âіä äåÿêèõ çáіðíèõ ÷èñëіâíèêіâ óòâîðþєìî ñëîâà ç ïåñòëèâèì çíà÷åííÿì: òðіéêî, ï’ÿòіðêî.

Сти илістичні особ бливості

Çáіðíі ÷èñëіâíèêè ïîøèðåíі â ðîçìîâíîìó òà õóäîæíüîìó ìîâëåííі. Їõ ìàéæå íå âæèâàєìî â îôіöіéíî-äіëîâîìó é íàóêîâîìó ñòèëÿõ.

477 Запишіть числівники в три колонки: 1) цілі числа; 2) дробові; 3) збірні. Які два слова ви не будете виписувати? Чому?

Òðèñòà, òðîє, îäíà ï’ÿòà, ìіëüéîí, äâі ñüîìèõ, ÷åòâåðî, øіñòü äåâ’ÿòèõ, ñîðîê, îäèí, êіëüêàäåñÿò, ìіëüÿðä, ïіâòîðè, ïîäâîїòè, ÷îòèðè øîñòèõ, äâіéêî, îáèäâà, äåâ’ÿòñîò, äâàäöÿòåðî, äâіéíèê. 478 І. Спишіть, замінюючи цифри словами. Визначте розряд числівників. Які вони за будовою?

Íàéáіëüøà ðіêà Óêðàїíè – Äíіïðî. Éîãî äîâæèíà – 2285 êіëîìåòðіâ. Іíøі âåëèêі ðі÷êè Óêðàїíè: Äíіñòåð (1362), Ñіâåðñüêèé Äîíåöü (1053), Òèñà (966), Ïіâäåííèé Áóã (792). ІІ. Підкресліть та обґрунтуйте орфограму «знак м’якшення в числівниках».

479 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Виберіть кожен (кожна) по три кількісних числівники з ряду від двохх до двадцяти. Запропонуйте однокласнику (однокласниці) утворити від ваших слів збірні числівники. 480 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. І. Розподіліть між собою групи числівників. Продиктуйте свої числівники однокласнику (однокласниці) і перевірте написання.

ГРУПА 1. Îäèíàäöÿòü, òðèäöÿòü øіñòü, ÷îòèðè ñüîìèõ, ï’ÿòäåñÿò, ï’ÿòñîò, øіñòñîò, êіëüêàäåñÿò, âîñüìèòèñÿ÷íèé, ìіëüéîí, òðèäöÿòü, òèñÿ÷à äâàäöÿòèé. ГРУПА 2. ×îòèðíàäöÿòü, âіñіìäåñÿò ÷îòèðè, ï’ÿòü øîñòèõ, øіñòäåñÿò, äåâ’ÿòñîò, êіëüêàñîò, ñåìèòèñÿ÷íèé, ìіëüÿðä, äâàäöÿòü, äâіñòі ñüîìèé. ІІ. Знайдіть у своїй групі цілі числа, від яких можна утворити збірні числівники.

169

Числiвник

481 Хто пригадає п’ять художніх творів (казок, оповідань, повістей, віршів, пісень) або кінофільмів, у назвах яких є числівники? А хто ще більше? Числівник Ч + іменник

Çáіðíі ÷èñëіâíèêè ïîєäíóєìî òіëüêè ç òàêèìè іìåííèêàìè:  íàçâàìè іñòîò ÷îëîâі÷îãî ðîäó: òðîє êîíåé, ñåìåðî õëîïöіâ;  íàçâàìè íåіñòîò ñåðåäíüîãî ðîäó àáî íàçâàìè ìàëèõ çà âіêîì òâàðèí: äâîє âіêîí, òðîє âåäìåæàò;  ÿêі ìàþòü ôîðìó ëèøå ìíîæèíè: ÷åòâåðî äâåðåé, òðîє ñàíåé.

З іменниками жіночого роду вживаємо тільки збірний числівник обидві. НАПРИКЛАД: обидві сестри, обидві дівчини. 482

І. Запишіть словосполучення, вибравши з дужок потрібне слово.

Äâîє (ñòàðøîêëàñíèêіâ, äèñêіâ), òðîє (îëåíÿò, øêîëÿðîê), ÷åòâåðî (áóäèíêіâ, îêóëÿðіâ), ï’ÿòåðî (êðîëіâ, ÿëèíîê), øåñòåðî (âіäåð, æîëóäіâ), ñåìåðî (æóðíàëіâ, ïàñàæèðіâ), òðîє (ñåñòåð, áðàòіâ), âîñüìåðî (ìóçèêàíòіâ, áàëåðèí), äâàäöÿòåðî (äíіâ, âіéñüêîâèõ), òðîє (ÿíãîëіâ, ÿëèí). ІІ. Складіть і запишіть складне речення з одним утвореним словосполученням (на вибір).

483 І. Прочитайте речення. У яких з них неправильно поєднано збірні числівники з іменниками?

1. Ñåðãіé ïðèíіñ òðîє âіäåð âîäè. 2. Çóïèíèëîñÿ ÷åòâåðî àâòîáóñіâ. 3. Íàòàëêà íàäіñëàëà òðîє ñìñ-ïîâіäîìëåíü. 4. Íà îçåðі ëèøèëîñÿ ï’ÿòåðî êà÷åíÿò. 5. Íà çóñòðі÷ ïðèїõàëî äåâ’ÿòåðî êèÿíîê. 6. Îáèäâі ñåñòðè ñòàðøі çà áðàòà. 7. Ï’ÿòåðî áðàòіâ æèâóòü ïîðó÷. ІІ. Складіть і запишіть речення із числівниками семеро, дев’ятеро.

484 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Про яку людину ви сказали б: «У неї (нього) сім п’ятниць на тиждень»? Чим, на вашу думку, «цікавий» числівник сім? 485 Спишіть крилаті вислови, уставляючи замість крапок числівник сім, сьомий й або семеро в потрібній формі. Усно поясніть значення двох висловів (на вибір). Які з використаних числівників є кількісними?

1. Òðèìàòè çà ... çàìêàìè. 2. Âіä÷óâàòè ñåáå íà ... íåáі. 3. ... îäíîãî íå æäóòü. 4. Ïðàöþâàòè äî ... ïîòó. 5. ... ðàç âіä170

Числiвник

ìіð, îäèí – âіäðіæ. 6. Îäèí іç ñîøêîþ, à ... ç ëîæêîþ. 7. ... ï’ÿòíèöü íà òèæäåíü. 8. ... âîäà íà êèñåëі. 9. Íàãîâîðèâ ... ìіøêіâ ãðå÷àíîї âîâíè. 486 Напишіть невеликий твір-розповідь (6–8 речень), розкривши в ньому значення одного з поданих у попередній вправі висловів.

§ 53. ÂІÄÌІÍÞÂÀÍÍß ÊІËÜÊІÑÍÈÕ ×ÈÑËІÂÍÈÊІÂ ÍÀ ÎÇÍÀ×ÅÍÍß ÖІËÈÕ ×ÈÑÅË Ïðî òèïè âіäìіíþâàííÿ êіëüêіñíèõ ÷èñëіâíèêіâ òà îñîáëèâîñòі âæèâàííÿ їõ ó íåïðÿìèõ âіäìіíêàõ ПРИГАДАЙМО. Які є відмінки числівників?

487 А. Розгляньте зразки відмінювання числівників один, два, три, чотири. Б. Розкажіть про закінчення цих числівників у родовому та орудному відмінках. В. У яких відмінках можливі паралельні форми?

×èñëіâíèê îäèí Îäíèíà

Í. Ð. Ä. Çí. Îð. Ì.

×îëîâі÷èé ðіä

Æіíî÷èé ðіä

Ñåðåäíіé ðіä

îäèí îäíîãî îäíîìó îäèí, îäíîãî îäíèì (íà) îäíîìó, îäíі‘ì

îäíà îäíîї, îäíієї îäíіé îäíó îäíîþ, îäíієþ (íà) îäíіé

îäíå, îäíî îäíîãî îäíîìó îäíå, îäíî îäíèì (íà) îäíîìó, îäíі‘ì

Ìíîæèíà îäíі îäíèõ îäíèì îäíі, îäíèõ îäíèìè (íà) îäíèõ

×èñëіâíèêè äâà, òðè, ÷îòèðè ×îëîâі÷èé Æіíî÷èé і ñåðåäíіé ðіä ðіä Í. Ð. Ä. Çí. Îð. Ì.

äâà äâîõ äâîì äâà, äâîõ äâîìà (íà) äâîõ

äâі äâîõ äâîì äâі, äâîõ äâîìà (íà) äâîõ

òðè òðüîõ òðüîì òðè, òðüîõ òðüîìà (íà) òðüîõ

÷îòèðè ÷îòèðüîõ ÷îòèðüîì ÷îòèðè, ÷îòèðüîõ ÷îòèðìà (íà) ÷îòèðüîõ 171

Числiвник

У формі орудного відмінка числівникк чотири має закінчення -ма. М’який знак не пишемо – чотирм ир а. 488 Провідміняйте усно словосполучення. Відмінювання одного з них (на вибір) запишіть.

Îäèí äåíü, îäíà çàäà÷à, òðè äçâіíêè, òðè ãîäèíè, äâà ìîíіòîðè, ÷îòèðè áåðіçêè. 489 Спишіть прислів’я та приказки, ставлячи подані в дужках числівники в потрібній формі. Визначте відмінок числівників.

1. Ç (îäíà) êâіòêè âåñíà ùå íå ïî÷èíàєòüñÿ. 2. Çà (îäèí) â÷åíîãî (äâà) íåâ÷åíèõ äàþòü. 3. Ç (îäèí) âîëîì õëіáà íå äîðîáèøñÿ. 4. Ç (îäíà) ÿãîäè íåìàє âèãîäè. 5. Çà (äâà) çàéöÿìè ïîæåíåøñÿ – æîäíîãî íå ïіéìàєø. 6. (Äâà) ïðàâä íå áóâàє. 7. (Îäíà) ðóêîþ â äîëîíі íå çàïëåùåø. 8. Àíó, âñòàâàé, ÷îëîâі÷å, (òðè) ïіâåíü êóêóðі÷å. 9. Äî (ïåðøèé) ãðîìó çåìëÿ íå ðîçìåðçàєòüñÿ. 5–20, 30

×èñëіâíèêè âіä ï’ÿòè äî äâàäöÿòè, òðèäöÿòü, êіëüêàíàäöÿòü â óñіõ âіäìіíêàõ, êðіì íàçèâíîãî, ìàþòü ïàðàëåëüíі ôîðìè. НАПРИКЛАД: Í. Ð. Ä. Çí. Îð. Ì.

Зн. в.

ï’ÿòü ï’ÿòè, ï’ÿòüîõ ï’ÿòè, ï’ÿòüîì ï’ÿòü, ï’ÿòüîõ ï’ÿòüìà, ï’ÿòüîìà (íà) ï’ÿòè, ï’ÿòüîõ

ñіì ñåìè, ñіìîõ ñåìè, ñіìîì ñіì, ñіìîõ ñüîìà, ñіìîìà (íà) ñåìè, ñіìîõ

Ó çíàõіäíîìó âіäìіíêó ÷èñëіâíèêè âіä äâîõ äî äâàäöÿòè, òðèäöÿòü, ï’ÿòäåñÿò, øіñòäåñÿò, ñіìäåñÿò, âіñіìäåñÿò ìàþòü ôîðìó íàçèâíîãî âіäìіíêà (ÿêùî іìåííèê, ç ÿêèì ñïîëó÷àєìî ÷èñëіâíèê, îçíà÷àє íåіñòîòó) àáî ôîðìó ðîäîâîãî âіäìіíêà (ÿêùî öåé іìåííèê îçíà÷àє іñòîòó). ПОРІВНЯЙМО: ïîäàðóâàâ äâі òðîÿíäè; çóñòðіâ äâîõ äðóçіâ.

У числівниках шість, сім і і вісім під час відмінювання відбувається чергування голосних (шести, семи, восьми). 172

Числiвник

40, 90, 100

Мільйон

×èñëіâíèêè ñîðîê, äåâ’ÿíîñòî, ñòî â óñіõ âіäìіíêàõ, êðіì íàçèâíîãî é çíàõіäíîãî, ìàþòü çàêіí÷åííÿ -à. НАПРИКЛАД: áëèçüêî ñîðîêà äíіâ, ó ñòà áóäèíêàõ.

Í. Ð. Ä. Çí. Îð. Ì.

ñîðîê ñîðîêà ñîðîêà ñîðîê ñîðîêà (íà) ñîðîêà

×èñëіâíèêè òèñÿ÷à, ìіëüéîí, ìіëüÿðä âіäìіíþєìî ÿê іìåííèêè: òèñÿ÷åþ, ìіëüéîíîì, ìіëüÿðäîì і ò. ä.

490 Провідміняйте числівники спочатку усно, а потім письмово. У непрямих відмінках наведіть паралельні форми (якщо є). Особливу увагу звертайте на орудний відмінок. Виділіть закінчення.

Äåâ’ÿòü, ìіëüéîí.

òðèäöÿòü,

äåâ’ÿíîñòî,

491 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. І. Розподіліть між собою групи сполучень слів. Спишіть, замінюючи цифри словами.

1. Áåç 90 ãðàìіâ, ïіñëÿ 30 ãîäèí, ïðîòÿãîì 6 äíіâ, іç 7 äåïóòàòàìè, ó 8 äåðæàâàõ, ïîáà÷èâ 5 òèãðіâ, іç 6 äðóçÿìè, ïіñëÿ 40 õâèëèí. 2. Áåç 100 êіëîãðàìіâ, ïіñëÿ 30 äíіâ, ïðîòÿãîì 6 ãîäèí, іç 7 ó÷íÿìè, ó 8 êâàðòèðàõ, ïîáà÷èâ 5 ëåîïàðäіâ, ç 8 áàëàìè, ïіñëÿ 90 ðîêіâ. ІІ. Перевірте одне в одного правильність виконання вправи.

492 ЧОМУ ТАК? Поясніть, чому з двох запропонованих речень лише перше можна вважати правильним.

1. Íà ñâÿòі äèðåêòîð íàãîðîäèâ ÷îòèðüîõ ó÷íіâ. 2. Íà ñâÿòі äèðåêòîð íàãîðîäèâ ÷îòèðè ó÷íі. Десятки, Д сотні

Ó ÷èñëіâíèêàõ íà ïîçíà÷åííÿ äåñÿòêіâ (ï’ÿòäåñÿò, øіñòäåñÿò, ñіìäåñÿò, âіñіìäåñÿò, êіëüêàäåñÿò) âіäìіíþєìî ëèøå äðóãó ÷àñòèíó. Ó ÷èñëіâíèêàõ íà ïîçíà÷åííÿ ñîòåíü (âіä äâîõñîò äî äåâ’ÿòèñîò, êіëüêàñîò) âіäìіíþєìî îáèäâі ÷àñòèíè. ПОРІВНЯЙМО: 173

Числiвник

Äåñÿòêè

Ñîòíі

Í. Ð. Ä. Çí. Îð.

øіñòäåñÿò øіñòäåñÿòè, øіñòäåñÿòüîõ øіñòäåñÿòè, øіñòäåñÿòüîì øіñòäåñÿò, øіñòäåñÿòüîõ øіñòäåñÿòüìà, øіñòäåñÿòüîìà

Ì.

(íà) øіñòäåñÿòè, øіñòäåñÿòüîõ

øіñòñîò øåñòèñîò øåñòèñòàì øіñòñîò øіñòüìàñòàìè, øіñòüîìàñòàìè (íà) øåñòèñòàõ

äâіñòі äâîõñîò äâîìñòàì äâіñòі, äâîõñîò äâîìàñòàìè (íà) äâîõñòàõ

Орудний відмінок Правильно 60

шістдесятьма / шістдесятьома

600 400

шістьмастами / шістьомастами чотирмастами

Складені

НЕправильно шістьмадесятьма / шістьомадесятьма шестистами чотирьомастами

Ó ñêëàäåíèõ êіëüêіñíèõ ÷èñëіâíèêàõ êîæíå ñëîâî âіäìіíþєìî îêðåìî.

493 Провідміняйте за поданим вище зразком числівники п’ятдесят і п’ятсот, особливу увагу звертаючи на орудний відмінок. Наведіть паралельні форми, якщо є. 494 І. Запишіть числівники у формі давального й орудного відмінків. Наведіть паралельні форми виділеного числівника.

Øіñòíàäöÿòü, ìіëüÿðä, êіëüêàñîò, ñòî ÷îòèðíàäöÿòü, øіñòñîò äâàäöÿòü ï’ÿòü, òèñÿ÷à âіñіìñîò âіñіìäåñÿò ÷îòèðè, äâі òèñÿ÷і äåâ’ÿíîñòî. ІІ. Один із числівників (на вибір) у формі орудного відмінка введіть у речення.

495 Спишіть речення, замінюючи цифри словами. Зверніть увагу на правильність уживання складених числівників у непрямих відмінках.

1. Òåêñò áóâ íà 294 ñòîðіíêàõ. 2. Òåêñò ðîçäðóêîâàíî íà 88 ñòîðіíêàõ. 3. Çóñòðі÷ іç 45 ñòóäåíòàìè âіäáóëàñü ó âіâòîðîê. 4. Ó øêîëі íàâ÷àєòüñÿ ïîíàä 1000 ó÷íіâ і ó÷åíèöü. 5. Ùîäíÿ íà ðîáîòó âèõîäèëî âіä 87 äî 126 ÷îëîâіê. 6. Íà 689 àðêóøàõ. 496

Провідміняйте одне з поданих сполучень спочатку усно, а потім письмово.

1. Ñіìñîò ñіìäåñÿò ñіì ãðèâåíü. 2. Âіñіìñîò âіñіìäåñÿò âіñіì êіëîãðàìіâ. 174

Числiвник

497

Виконайте тестові завдання.

1. Ïîìèëêó ó âіäìіíþâàííі ÷èñëіâíèêà äîïóùåíî â ðÿäêó À Ð. â. øіñòäåñÿòüîõ Â Îð. â. øіñòäåñÿòüìà Á Ä. â. øåñòèäåñÿòüîì Ã Ì. â (íà) øіñòäåñÿòüîõ 2. Ïîìèëêó ó âіäìіíþâàííі ÷èñëіâíèêà äîïóùåíî â ðÿäêó À Ð. â. ñåìèñîò Â Îð. â. ñåìèñòàìè Á Ä. â. ñåìèñòàì Ã Ì. â (íà) ñåìèñòàõ 3. Ïîìèëêó ó âіäìіíþâàííі ÷èñëіâíèêà äîïóùåíî â ðå÷åííі À Äèòèí÷àòà êèòіâ íàáèðàþòü ùîäíÿ áіëüøå âіñіìäåñÿòè êіëîãðàìіâ. Á Áëèçüêî ñіìäåñÿòè âіäñîòêіâ æèâèõ іñòîò íà Çåìëі – öå áàêòåðії. Â Íîâîíàðîäæåíà ãàçåëü ìîæå ðîçіãíàòèñÿ äî äåâ’ÿíîñòà ï’ÿòè êіëîìåòðіâ çà ãîäèíó. Ã Іìïåðàòîðñüêі ïіíãâіíè ìîæóòü ïіðíàòè íà ãëèáèíó äî ï’ÿòñîò ìåòðіâ. 4. Îðôîãðàôі÷íó ïîìèëêó äîïóùåíî â ðÿäêó À ñіìäåñÿòі ðîêè Â øіñòäåñÿòè âіäñîòêіâ Á äèñêîòåêà âіñіìäåñÿòèõ Ã ï’ÿòèäåñÿòè ðîêіâ 5. Ïîðóøåíî íîðìó âіäìіíþâàííÿ ÷èñëіâíèêà â ðÿäêó À âіä äåâ’ÿíîñòà äî ñòà ñòîðіíîê Á âіä ñòà ñîðîêà äî ñòà ìåòðіâ Â âіä ñîðîêà äî ñîðîêà ï’ÿòè ÷îëîâіê Ã âіä äåâ’ÿíîñòî äî ñòî êіëîìåòðіâ 6. Ïðàâèëüíîþ є âіäìіíêîâà ôîðìà ÷èñëіâíèêà À ñåìèñîò øіñòäåñÿòüîõ äâîõ Á ñåìèñòàì øіñòäåñÿòüîì äâóì Â ñåìèñòàìè øіñòäåñÿòüìà äâîìà Ã (íà) ñåìèñòàõ øåñòèäåñÿòüîõ äâîõ 498

Відредагуйте речення. Поясніть допущені в них помилки.

1. Äâàäöÿòü ÷åòâåðî ó÷íіâ îòðèìàëè âіäìіííі îöіíêè. 2. Âіòàєìî âàñ іç ï’ÿòèäåñÿòèì äíåì íàðîäæåííÿ. 3. ×åòâåðî ìàøèí ñòîÿëî íà çóïèíöі. 4. Öÿ ïîäіÿ òðàïèëàñÿ â òèñÿ÷і äåâ’ÿòñîò âіñіìäåñÿò ï’ÿòîìó ðîöі. 5. Ìîäðèíà æèâå äî ï’ÿòñîò ðîêіâ. 6. Òðîє ïðèÿòåëüîê ãàðÿ÷å îáãîâîðþâàëè êіíîôіëüì. 7. Íà êàðòèíі çîáðàæåíî òðè êîçàêè. 175

Числiвник

499 СИТУАЦІЯ. Уявіть, що вам потрібно електронною поштою надіслати повідомлення мамі (татові, сестрі), указавши, що ви купили в магазині, скільки грошей заплатили, скільки залишилося, куди пішли, о котрій годині повернетеся. Числа записуйте словами. 500 Прочитайте вголос арифметичні приклади, чітко вимовляючи числівники. Запишіть ці приклади словами. ЗРАЗОК.

Äî ÷îòèðüîõñîò âіñіìäåñÿòè øåñòè äîäàòè âіñіì.

1. Âіä 294 – 16. 2. Äî 3621 + 999. 3. Âіä 447 – 54.

4. Äî 657 + 11. 5. Äî 785 + 31. 6. Âіä 72 – 14.

§ 54. ÂІÄÌІÍÞÂÀÍÍß ÄÐÎÁÎÂÈÕ І ÇÁІÐÍÈÕ ×ÈÑËІÂÍÈÊІÂ Ïðî òå, ÿê âіäìіíþєìî ÷èñåëüíèê і çíàìåííèê äðîáîâîãî ÷èñëіâíèêà òà ïðî îñîáëèâîñòі âіäìіíþâàííÿ çáіðíèõ ÷èñëіâíèêіâ ПРИГАДАЙМО. Як відмінюємо порядкові числівники?

501

А. Розгляньте зразки відмінювання дробових числівників.

Í. Ð. Ä. Çí. Îð. Ì.

äâі ï’ÿòèõ äâîõ ï’ÿòèõ äâîì ï’ÿòèì äâі ï’ÿòèõ äâîìà ï’ÿòèìè (íà) äâîõ ï’ÿòèõ

øіñòü äåñÿòèõ øåñòè äåñÿòèõ øåñòè äåñÿòèì øіñòü äåñÿòèõ øіñòüìà äåñÿòèìè (íà) øåñòè äåñÿòèõ

Б. Визначте, яку частину в поданих числівниках (першу чи другу) відмінюємо як відповідний кількісний числівник, а яку – як порядковий. В. Зробіть висновок про особливості відмінювання дробових числівників.

Дробові

Ó äðîáîâèõ ÷èñëіâíèêàõ ïåðøó ÷àñòèíó âіäìіíþєìî ÿê âіäïîâіäíèé êіëüêіñíèé ÷èñëіâíèê, à äðóãó – ÿê ïîðÿäêîâèé. Äðîáîâі ÷èñëіâíèêè ïіâòîðà, ïіâòîðè, ïіâòîðàñòà (ïіâòîðà âіäðà, ïіâòîðè òèñÿ÷і) íå âіäìіíþєìî.

Дробові величини можемо позначати словами половина (1 2), третина (1 3), чверть (1 4). 176

Числiвник

502 І. Прочитайте речення. Знайдіть числівники, визначте їхній розряд та відмінок.

1. Çà îäíó äåñÿòó ñåêóíäè êîñìі÷íèé êîðàáåëü ïðîëіòàє îäèí êіëîìåòð. 2. Êîðîâ’ÿ÷å ìîëîêî ìіñòèòü òðè é îäíó äåñÿòó âіäñîòêà áіëêіâ. 3. Íàéáіëüøі çâіðі Àðêòèêè – ìîðæі. Âîíè âàæàòü äâі ç ïîëîâèíîþ òîííè. ІІ. Провідміняйте спочатку усно, а потім письмово виділений числівник.

503

Спишіть сполучення, записуючи цифри словами.

Íà 4 5 âіäñîòêà, áåç 3 4 ãðàìà, çà 1 3 ãîäèíè, âіä 2 3 êіëîãðàìà, äî 6 5 êіëîãðàìà, ïîíàä 1 2 ìіëüéîíà. 504 Прочитайте вголос математичні вирази, чітко вимовляючи слова. Запишіть ці вирази словами. ЗРАЗОК. Äî îäíієї 1. Äî 7 5 + 1 2 2. Âіä 9 5 – 3 6

505

і äâîõ øîñòèõ äîäàòè ñіì âîñüìèõ. 3. Âіä 90,6 – 14 4. Äî 6 3 4 + 2 7

Провідміняйте письмово числівник чотири й шість десятих.

Çáіðíі ÷èñëіâíèêè (äâîє, òðîє і ò. ä.) ó íåïðÿìèõ âіäìіíêàõ ìàþòü òàêі ñàìі âіäìіíêîâі ôîðìè, ÿê і âіäïîâіäíі êіëüêіñíі ÷èñëіâíèêè. Çáіðíі ÷èñëіâíèêè îáèäâà, îáèäâі, îáîє âіäìіíþєìî ÿê ÷èñëіâíèê äâà. Í. ÷åòâåðî Ð. ÷îòèðüîõ Ä. ÷îòèðüîì Çí. ÷åòâåðî, ÷îòèðüîõ 506 І. Від поданих числівників утворіть збір- Îð. ÷îòèðìà ні числівники. Складіть і запишіть словосполуÌ. (íà) ÷îòèðüîõ Збірні

чення «збірний числівник + іменник».

Äåâ’ÿòü, äâàäöÿòü, òðèäöÿòü, îäèíàäöÿòü, äâі, ñіìíàäöÿòü. ІІ. Одне словосполучення (на вибір) провідміняйте за відмінками.

507 І. Спочатку прочитайте текст уголос, а потім спишіть його, замінюючи цифри словами. Над кожним числівником скорочено надпишіть відмінок.

ÊÍÈÆÊÈ-ÐÅÊÎÐÄÑÌÅÍÈ Íàéáіëüøîþ êíèæêîþ ó ñâіòі є «Ñóïåðêíèãà». Її ðîçìіðè 2,74 íà 3,07 ìåòðà, à âàãà – 252,6 êіëîãðàìà. Âîíà ìàє 300 ñòîðіíîê і áóëà îïóáëіêîâàíà â Äåíâåðі, ÑØÀ, ó 1976 ðîöі. 177

Числiвник

Íàéìåíøó êíèæêó îïóáëіêîâàíî â 1985 ðîöі â Øîòëàíäії â êіëüêîñòі 85 ïðèìіðíèêіâ. Öå äèòÿ÷à êàçêà «Ñòàðèé êîðîëü Êîóë». Âîíà áóëà íàäðóêîâàíà íà ïàïåðі ðîçìіðîì 1,1 ìіëіìåòðà. Її ñòîðіíêè ìîæíà ïåðåãîðòàòè îáåðåæíî çà äîïîìîãîþ ãîëêè (Ç äîâіäíèêà).

Â. Ðåêóíåíêî. Íà äîçâіëëі ІІ. Хто швидше визначить, скільки власних назв ужито в тексті?

508

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Яку книжку ви порадили б прочитати своїм друзям?

Чому?

509

Виконайте завдання одного з варіантів.

ВАРІАНТ А. Протягом 1–2 хвилин виголосіть промову, яка починалася б такими словами: «Якби я був (була) чарівником, то...». Використайте дробові та збірні числівники. ВАРІАНТ Б. Складіть і розіграйте діалог між шестикласником й агрономом про підготовку до сівби. Учень цікавиться, який відсоток загальної площі планується відвести під ті чи ті зернові культури. Використайте дробові числівники.

ДРОБОВІ ЧИСЛІВНИКИ ЧИТАЄМО ТАК: 1 2 2 3

178

2 3 7 4

– – – –

îäíà äðóãà äâі òðåòіõ äâі ñüîìèõ òðè ÷åòâåðòèõ

3 4 5 9

5 – òðè ï’ÿòèõ 3 – ÷îòèðè òðåòіõ 2 – ï’ÿòü äðóãèõ 10 – äåâ’ÿòü äåñÿòèõ

Числiвник

§ 55. ÂІÄÌІÍÞÂÀÍÍß ÒÀ ÍÀÏÈÑÀÍÍß ÏÎÐßÄÊÎÂÈÕ ×ÈÑËІÂÍÈÊІÂ Ïðî âіäìіíêîâі ôîðìè ïîðÿäêîâèõ ÷èñëіâíèêіâ, çàëåæíіñòü їõ âіä іìåííèêіâ, à òàêîæ ïðî ïîçíà÷åííÿ äàò і ãîäèí 510 А. Розгляньте зразок відмінювання словосполучення з порядковим числівником.

Í. Ð. Ä. Çí. Îð. Ì.

äâàäöÿòü òðåòіé äåíü äâàäöÿòü òðåòüîãî äíÿ äâàäöÿòü òðåòüîìó äíþ äâàäöÿòü òðåòіé äåíü äâàäöÿòü òðåòіì äíåì (íà) äâàäöÿòü òðåòüîìó äíі

Б. Чи всі слова відмінюємо в складеному порядковому числівнику? Чи залежить рід і число такого числівника від роду й числа іменника? В. Зробіть висновок про особливості відмінювання порядкових числівників.

Морфологічні ознаки

Ïîðÿäêîâі ÷èñëіâíèêè çìіíþєìî çà ðîäàìè, ÷èñëàìè é âіäìіíêàìè ÿê ïðèêìåòíèêè. Ó ðîäі, ÷èñëі é âіäìіíêó öі ÷èñëіâíèêè óçãîäæóєìî ç іìåííèêîì, âіä ÿêîãî âîíè çàëåæàòü. НАПРИКЛАД: øîñòèé êëàñ, øîñòîãî êëàñó, øîñòі êëàñè.

Відмінювання

Ïîðÿäêîâі ÷èñëіâíèêè âіäìіíþєìî ÿê ïðèêìåòíèêè òâåðäîї ãðóïè, êðіì ÷èñëіâíèêà òðåòіé (òðåòÿ, òðåòє), ÿêèé âіäìіíþєìî ÿê ïðèêìåòíèê ì’ÿêîї ãðóïè. Ó ñêëàäåíèõ ïîðÿäêîâèõ ÷èñëіâíèêàõ âіäìіíþєìî òіëüêè îñòàííє ñëîâî. НАПРИКЛАД:

Í. Ð. Ä. Çí. Îð. Ì.

òðåòіé òðåòüîãî òðåòüîìó òðåòіé, òðåòüîãî òðåòіì (íà) òðåòüîìó, òðåòіì

òðèñòà ï’ÿòäåñÿò ñüîìèé òðèñòà ï’ÿòäåñÿò ñüîìîãî òðèñòà ï’ÿòäåñÿò ñüîìîìó = Í. àáî Ð. òðèñòà ï’ÿòäåñÿò ñüîìèì (íà) òðèñòà ï’ÿòäåñÿò ñüîìîìó (ñüîìіì)

У реченні порядкові числівники є означеннями. НАПРИКЛАД: Жили у двадцять ц першій р й квартирі. 179

Числiвник

511 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розподіліть між собою групи словосполучень. Провідміняйте їх письмово. Обміняйтеся зошитами й перевірте одне в одного правильність виконання.

ГРУПА 1. Ïåðøå ìіñöå; äâàäöÿòü äðóãà ñòîðіíêà. ГРУПА 2. Äðóãå ìіñöå; òðèäöÿòü òðåòÿ ñòîðіíêà. 512 І. Запишіть словосполучення у формі родового та орудного відмінків.

Øіñòñîò ñîðîê òðåòіé êіëîìåòð, âіñіìñîò äåâ’ÿíîñòî ñüîìèé ãåêòàð, äåâ’ÿíîñòî øîñòèé áóäèíîê, øіñòäåñÿòà ñåêóíäà, îäèíàäöÿòèé ó÷åíü, òèñÿ÷à äåâ’ÿòñîò äâàäöÿòü äðóãèé ðіê, òðèñòà ï’ÿòäåñÿò ÷åòâåðòèé íàêàç. ІІ. Складіть і запишіть діалог-розпитування (4–5 реплік), використавши одне з поданих словосполучень.

513 Хто за одну хвилину пригадає три прислів’я (приказки) з порядковими числівниками? А хто ще більше? П Правопис

Ïîðÿäêîâі ÷èñëіâíèêè іç -ñîòèé, -òèñÿ÷íèé, -ìіëüéîííèé, -ìіëüÿðäíèé ïèøåìî ðàçîì. НАПРИКЛАД: òðüîõñîòèé, ï’ÿòèòèñÿ÷íèé, øåñòèìіëüéîííèé.

Потрібно розрізняти порядкові числівники й складні прикметники. ПОРІВНЯЙМО:

Числівники

Прикметники

чотирьохтисячний двадцятимільйонний

чотириденний двадцятирічний

514 ЧОМУ ТАК?? Поясніть, чому лише слова другого рядка можна вважати числівниками. Одне слово кожної групи розберіть за будовою.

1. Ï’ÿòèãîäèííèé, ñåìèòîííèé, äåâ’ÿòèïîâåðõîâèé. 2. Òðèäöÿòèìіëüéîííèé, ï’ÿòèòèñÿ÷íèé, òðüîõìіëüÿðäíèé. 3. Áàãàòîðі÷íèé, òðèçіðêîâèé, îäíîìіñíèé. 515

І. Утворіть порядкові числівники від кожної групи слів і запишіть.

ЗРАЗОК.

180

Ñіì, ñòî – ñåìèñîòèé.

Числiвник

Ï’ÿòü, ñòî; øіñòü, òèñÿ÷à; äåâ’ÿòü, ìіëüéîí; òðè, ìіëüÿðä; âіñіìíàäöÿòü, òèñÿ÷à; ÷îòèðè, ìіëüéîí; øіñòü, ìіëüÿðä; ìіëüéîí; òðè, òèñÿ÷à; òèñÿ÷à, äåâ’ÿòñîò, äâàäöÿòü, øіñòü. ІІ. Складіть і запишіть одне речення з одним утвореним числівником (на вибір). Підкресліть числівник як член речення.

516 Прочитайте вголос речення, уставляючи замість крапок відповідні порядкові числівники.

1. 2. 3. 4. 5.

ß íàðîäèâñÿ (íàðîäèëàñÿ) ó ... ðîöі. ß ïіøîâ (ïіøëà) äî ïåðøîãî êëàñó â ... ðîöі. Ïðèìіùåííÿ íàøîї øêîëè çáóäîâàíî â ... ðîöі. Ëіòíі êàíіêóëè ðîçïî÷íóòüñÿ ïіñëÿ ... òðàâíÿ. Òàðàñ Øåâ÷åíêî íàðîäèâñÿ 9 áåðåçíÿ ... ðîêó.

Дати

Ó äàòàõ íàçâè ìіñÿöіâ óæèâàєìî òіëüêè â ðîäîâîìó âіäìіíêó îäíèíè. НАПРИКЛАД: ïåðøå ñі÷íÿ, äî ïåðøîãî ñі÷íÿ, ïåðøîìó ñі÷íÿ, ç ïåðøèì ñі÷íÿ.

517 ЧОМУ ТАК? Поясніть, чому з двох запропонованих речень лише перше можна вважати таким, у якому немає помилок.

1. Âіòàþ ç 1 âåðåñíÿ! 2. Âіòàþ ç 1 âåðåñíÿì! 518 І. Провідміняйте усно подані словосполучення. З одним сполученням складіть і запишіть речення з однорідними присудками.

Ñüîìå ñі÷íÿ, äâàäöÿòü ÷åòâåðòå ñåðïíÿ. ІІ. Запишіть словами число й місяць свого народження. Провідміняйте це сполучення.

519

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Які два свята для вас найулюбленіші? Коли їх відзна-

чають?

520 СИТУАЦІЯ. Уявіть, що до вас звернулися із запитанням «Котра година?». Використавши зображення годинників, дайте усні відповіді на це запитання.

ЗРАЗОК. Ïіâ íà äðóãó ãîäèíó äíÿ; òðèíàäöÿòà ãîäèíà òðèäöÿòü õâèëèí; çà òðèäöÿòü õâèëèí äðóãà.

181

Числiвник

ПРАВИЛЬНО ñüîìà ãîäèíà î øîñòіé ãîäèíі äåâ’ÿòà òðèäöÿòü ïіâ íà ñüîìó çà ÷âåðòü äåâ’ÿòà

НЕПРАВИЛЬНО ñіì ãîäèí ó øіñòü ãîäèí äåâ’ÿòü òðèäöÿòü ïіâ ñüîìîї çà ÷âåðòü äåâ’ÿòü

521 І. Знайдіть два речення, у яких допущено граматичну помилку у вживанні числівника. Обґрунтуйте свою відповідь.

1. Çìàãàííÿ ðîçïî÷íóòü ðіâíî î ñüîìіé ãîäèíі âå÷îðà. 2. ß ïðîêèäàþñÿ ïіñëÿ ñåìè ãîäèí ðàíêó. 3. Åëåêòðè÷êà ïðèáóâàє çà äåñÿòü õâèëèí äî äåâ’ÿòîї. 4. Çà ÷âåðòü äî âіñіìíàäöÿòîї ìàãàçèí çà÷èíÿþòü. 5. Àâòîáóñ âіä’їæäæàє â øіñòü ãîäèí äâàäöÿòü õâèëèí. ІІ. Створіть оголошення (6–8 речень) про певну подію для розміщення в соцмережі. Використайте числівники на позначення дат і часу.

Ðîçáіð ÷èñëіâíèêà ÿê ÷àñòèíè ìîâè Ïîñëіäîâíіñòü ðîçáîðó 1. ×àñòèíà ìîâè. 2. Ïî÷àòêîâà ôîðìà (íàçèâíèé âіäìіíîê). 3. Ãðóïà çà çíà÷åííÿì (êіëüêіñíèé, ïîðÿäêîâèé). 4. Ðîçðÿä çà çíà÷åííÿì (äëÿ êіëüêіñíèõ: öіëå ÷èñëî, äðîáîâèé, çáіðíèé). 5. Ãðóïà çà áóäîâîþ (ïðîñòèé, ñêëàäíèé, ñêëàäåíèé). 6. Âіäìіíîê. 7. Ðіä, ÷èñëî (ÿêùî є). 8. Ñèíòàêñè÷íà ðîëü. Çðàçîê óñíîãî ðîçáîðó Òðè äíі ìèíóëî, à ëåëåêè íå ç’ÿâëÿëèñü (Þ. Çáàíàöüêèé). Òðè – ÷èñëіâíèê, îçíà÷àє êіëüêіñòü, âіäïîâіäàє íà ïèòàííÿ ñêіëüêè? Ïî÷àòêîâà ôîðìà – òðè, êіëüêіñíèé, öіëå ÷èñëî, ïðîñòèé, óæèòî â íàçèâíîìó âіäìіíêó, ó ðå÷åííі є ïіäìåòîì (ðàçîì ç іìåííèêîì). 182

Числiвник

Çðàçîê ïèñüìîâîãî ðîçáîðó Òðè – ÷èñë., ï. ô. òðè, êіëüê., öіë., ïðîñò., Í. â., ïіäìåò. 522 І. Прочитайте текст. Запишіть цифри словами. Виконайте усно розбір числівників як частини мови. Розбір двох з них (на вибір) запишіть.

Îñíîâíà ãåîãðàôі÷íà ðîçïîäіë ñóøі é ìîðÿ. Ç її ïëîùі ñóøà çàéìàє ðіâ (29,2 %), à âîäà – (70,8 %).

îñîáëèâіñòü Çåìëі – íåðіâíîìіðíèé 510 ìіëüéîíіâ êâàäðàòíèõ êіëîìåòðіâ 149 ìіëüéîíіâ êâàäðàòíèõ êіëîìåò361 ìіëüéîí êâàäðàòíèõ êіëîìåòðіâ

ІІ. Сформулюйте за змістом прочитаного два запитання, у відповідях на які потрібно було б використати числівники. Відповіді на запитання запишіть. Числа записуйте словами.

Для вас, допитливі У назвах населених пунктів України знайшли свій відбиток і числівники. Наприклад: Триліси (Київщина), П’ятихатки (Дніпропетровщина), Шостка (Сумщина). Як саме утворилися ці та інші числові назви поселень, можна дізнатися з книжки Алли Коваль «Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України». Про те, що вам найбільше сподобалося, розкажіть однокласникам, рідним, знайомим.

§ 56. ÓÇÃÎÄÆÅÍÍß ÊІËÜÊІÑÍÈÕ ×ÈÑËІÂÍÈÊІÂ Ç ІÌÅÍÍÈÊÀÌÈ Ïðî îñîáëèâîñòі ïîєäíàííÿ ÷èñëіâíèêіâ ç іìåííèêàìè â óñіõ âіäìіíêàõ, à òàêîæ ïðî êóëüòóðó ìîâëåííÿ 523 А. Визначте, у якому відмінку й числі вжито іменники із числівниками два, три, чотири.

Äâà òåëåôîíè, òðè êіëîãðàìè, ÷îòèðè ïîâåðõè. Б. Визначте, у якому відмінку й числі вжито іменники із числівниками п’ять, шість, сім.

Ï’ÿòü òåëåôîíіâ, øіñòü êіëîãðàìіâ, ñіì ïîâåðõіâ. В. Зробіть висновок про особливості узгодження числівників два, три, чотири та числівників п’ять, шість, сім з іменниками.

183

Числiвник

Називний відмінок

Іç ÷èñëіâíèêàìè äâà, òðè, ÷îòèðè, îáèäâà â íàçèâíîìó âіäìіíêó іìåííèêè âæèâàєìî â íàçèâíîìó âіäìіíêó ìíîæèíè. ПОРІВНЯЙМО:

Два, три, чотири

П’ять і більше Непрямі відмінки

ПРАВИЛЬНО äâà ìåòðè òðè ìі‘ñÿöі

ÀËÅ: 1) äâà ãðîìàäÿíèíà, äâà êèÿíèíà, òðè õàðêіâ’ÿíèíà é ïîäіáíі іìåííèêè іç ñóôіêñîì -èí-, ÿêèé çíèêàє ó ôîðìàõ ìíîæèíè (ãðîìàäÿíè, êèÿíè, õàðêіâ’ÿíè); 2) äâà ÷îëîâіêà (ëþäèíà, îñîáà), äâà äðóãà. Іç ÷èñëіâíèêàìè ï’ÿòü і áіëüøå â íàçèâíîìó âіäìіíêó іìåííèêè âæèâàєìî â ðîäîâîìó ó âіäìіíêó ìíîæèíè. НАПРИКЛАД: ï’ÿòü ìåòðіâ, äåñÿòü ìіñÿöіâ. Ó íåïðÿìèõ âіäìіíêàõ іìåííèê óæèâàєìî â òîìó ñàìîìó âіäìіíêó, ùî é ÷èñëіâíèê. НАПРИКЛАД: ñåìè ó÷íіâ, ñіìîì ó÷íÿì, ñіìîìà ó÷íÿìè. Іç ÷èñëіâíèêàìè òèñÿ÷à, ìіëüéîí, ìіëüÿðä іìåííèêè íåçìіííî âæèâàєìî â ðîäîâîìó ó âіäìіíêó. НАПРИКЛАД: òèñÿ÷à òîíí, òèñÿ÷åþ òîíí, òèñÿ÷і òîíí. Í. Ð. Ä. Çí. Îð. Ì.

Дробові

äâà ìåòðè äâîõ ìåòðіâ äâîì ìåòðàì äâà ìåòðè äâîìà ìåòðàìè (íà) äâîõ ìåòðàõ

ìіëüéîí çіðîê ìіëüéîíà çіðîê ìіëüéîíó çіðîê ìіëüéîí çіðîê ìіëüéîíîì çіðîê (íà) ìіëüéîíі çіðîê

Іç äðîáîâèìè ÷èñëіâíèêàìè (êðіì ïіâòîðà, ïіâòîðè), ÿêі îçíà÷àþòü êіëüêіñòü ÷àñòèí îäíîãî ïðåäìåòà, іìåííèêè íåçìіííî âæèâàєìî â ðîäîâîìó âіäìіíêó îäíèíè. НАПРИКЛАД: îäíà äðóãà ëèìîíà. Іç ÷èñëіâíèêàìè ïіâòîðà, ïіâòîðè іìåííèê óæèâàєìî çà ïîäàíèì íèæ÷å çðàçêîì. Í. Ð. Ä. Çí. Îð. Ì.

184

НЕПРАВИЛЬНО äâà ìåòðà òðè ìіñÿöÿ

äâі ï’ÿòèõ ìåòðà äâîõ ï’ÿòèõ ìåòðà äâîì ï’ÿòèì ìåòðà äâі ï’ÿòèõ ìåòðà äâîìà ï’ÿòèìè ìåòðà (íà) äâîõ ï’ÿòèõ ìåòðà

ïіâòîðà ìåòðà ïіâòîðà ìåòðà ïіâòîðà ìåòðàì ïіâòîðà ìåòðà ïіâòîðà ìåòðàìè (íà) ïіâòîðà ìåòðàõ

Числiвник

ßêùî äî ñêëàäó ÷èñëіâíèêà âõîäÿòü ñëîâà ç ïîëîâèíîþ, іç ÷âåðòþ, òî іìåííèê óçãîäæóєìî іç öіëèì ÷èñëîì. НАПРИКЛАД: äâà ç ïîëîâèíîþ ëèìîíè, øіñòü іç ïîëîâèíîþ ëèìîíіâ. ПОРІВНЯЙМО:

ПРАВИЛЬНО äâі òðåòіõ êіëîãðàìà äâîì òðåòіì êіëîãðàìà ïіâòîðà êіëîãðàìà äâà іç ÷âåðòþ êіëîãðàìè

НЕПРАВИЛЬНО äâі òðåòіõ êіëîãðàìè äâîì òðåòіì êіëîãðàìàì ïіâòîðà êіëîãðàìè äâà іç ÷âåðòþ êіëîãðàìà

Іменники при складених числівниках уживаємо в тому відмінку, якори дні, двадго вимагає останнє слово. НАПРИКЛАД: двадцять три цять п’ять днів. 524 ЧОМУ ТАК?? Поясніть, чому в кожному з поданих речень іменник персик ужито в різних формах.

1. Íà ñòîëі ëåæàëî òðè ïåðñèêè. 2. Ìàìà êóïèëà øіñòü ïåðñèêіâ. 3. Äëÿ ïðèãîòóâàííÿ ïþðå ïîòðіáíî ïіâòîðà ïåðñèêà.

2, 3, 4  Í. â. ìí. 5 і äàëі  Ð. â. ìí. äðîáîâèé  Ð. â. îäí.

525 Спишіть словосполучення, ставлячи іменник у потрібній формі. Обґрунтуйте вибір форми.

Äâà (êîìï’þòåð), òðè (ìіñÿöü), ÷îòèðè (óðîê), ïіâòîðà (çîøèò), ïіâòîðè (çìіíà), äâà (êðîëèê), øіñòü (êðîëèê), òðè (ìåãàáàéò), äâі ï’ÿòèõ (ìåòð), äâà ç ïîëîâèíîþ (êіëîãðàì), ñîðîê ç ïîëîâèíîþ (ïðîöåíò), ÷îòèðè (ëüâіâ’ÿíèí), ï’ÿòü äåñÿòèõ (âіäñîòîê), ïіâòîðà (ìіñÿöü), ïіâòîðà (ðіê), äâàäöÿòü ÷îòèðè (òðàêòîð), ÷îòèðè (áóðãåð), òðè (ñàíòèìåòð), äâà (êîêòåéëü), ÷îòèðè (ó÷åíü). 526 І. Прочитайте сполучення слів. Визначте розряд числівників та відмінок, у якому вжито іменники.

Ï’ÿòü âîñüìèõ øëÿõó, òðè ç ïîëîâèíîþ ãåêòàðè, ïіâòîðè ãîäèíè, ï’ÿòü ñüîìèõ êіëîãðàìà. ІІ. Провідміняйте усно два з поданих сполучень. Відмінювання одного з них запишіть (на вибір).

527 Запишіть послідовно, розкриваючи дужки, словосполучення у дві колонки: 1) у яких іменники вживаємо в називному відмінку; 2) у яких іменники вживаємо в родовому відмінку. 185

Числiвник

Îäíà (ñëèâà), îäíà äðóãà (óçâіç), ï’ÿòü (êàðòèíà), äâà (êіëîìåòð), øіñòü (àâòîáóñ), òðè (àíàíàñ), âіñіì (îæèíà), ï’ÿòü (óäàâ), äâà (êèëèì), ïіâòîðà (ïèðіã), äåñÿòü (îñòðіâ), ÷îòèðè (ñâåòð), ï’ÿòíàäöÿòå (êâіòåíü), âіñіì (ëÿù), ñіì (ñòåáëî), òðè (êîëåñî), äâà (ñìàéëèê), äåâ’ÿòü (êîëіð), ÷îòèðè (áóäèíîê). КЛЮЧ. У кожному іменнику підкресліть другу букву. Якщо ви правильно виконали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте крилатий вислів. Поясніть його значення.

528 І. Спишіть, ставлячи подані в дужках іменники в потрібній формі й записуючи цифри словами.

1. Òåðèòîðіÿ Óêðàїíè ïðîñòÿãëàñü іç çàõîäó íà ñõіä íà 1316 (êіëîìåòð), іç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü – íà 893 (êіëîìåòð). 2. Êîëіáðі ìàõàþòü êðèëàìè âіä 60 äî 80 (ðàç) çà ñåêóíäó. 3. Îäíå äåðåâî áóê «âèðîáëÿє» çà ãîäèíó 1,7 (êіëîãðàì) êèñíþ. 4. Òðîïі÷íèé ëіñ óêðèâàє ëèøå 7,3 (âіäñîòîê) òåðèòîðії çåìíîї êóëі. ІІ. Виконайте письмово синтаксичний розбір останнього речення.

529 СИТУАЦІЯ. Виконайте завдання одного з варіантів. ВАРІАНТ А. Уявіть, що ви прийшли в магазин, щоб купити шкільне приладдя. Зверніться до продавця і замовте товар відповідно до поданого списку, уживаючи іменники в правильній формі.

ПОТРІБНО КУПИТИ  3 (олівець)  2 (маркер)  4 (стержень)

 2 (альбом)  10 (обкладинка)  25 (файл)

 22 (зошит)  5 (ручка)  2 (циркуль)

ВАРІАНТ Б. Уявіть, що ваша родина має купити на тиждень продукти харчування чи побутові товари. Складіть список потрібних продуктів (товарів) із зазначенням кількості та цін з додержанням правил узгодження числівників з іменниками.

530

Виконайте тестові завдання.

1. Ïðàâèëüíî óçãîäæåíî ÷èñëіâíèê ç іìåííèêîì ó ðÿäêó À ïðàöþâàëè ïіâòîðà äíÿ Á íàâ÷àëèñÿ ïіâòîðà òèæíі Â ïðîїõàëè òðè ç ïîëîâèíîþ êіëîìåòðà Ã çàñіÿëè ï’ÿòü іç ÷âåðòþ ãåêòàðè 186

Числiвник

2. ÍÅïðàâèëüíî óçãîäæåíî ÷èñëіâíèê ç іìåííèêîì ó ðÿäêó À øіñòü і äâі ï’ÿòèõ êіëîâàòà Â äâі òðåòіõ êіëîìåòðà Á øіñòü ç ïîëîâèíîþ ìåòðіâ Ã òðè äåñÿòèõ ñàíòèìåòðè 3. ÍÅïðàâèëüíî óçãîäæåíî ÷èñëіâíèê ç іìåííèêîì ó ðå÷åííі À Ìàêñèìàëüíà äîâæèíà òіëà óññóðіéñüêîãî òèãðà – òðè ìåòðè. Á Ùóïàëüöÿ ãіãàíòñüêîї àðêòè÷íîї ìåäóçè ìîæóòü ñÿãàòè òðèäöÿòè òðüîõ ìåòðіâ. Â Äîâæèíà íàéáіëüøîãî ñïіéìàíîãî àëіãàòîðà ñòàíîâèëà ÷îòèðè ìåòðà òðèäöÿòü ï’ÿòü ñàíòèìåòðіâ. Ã Іíäіéñüêà êîáðà çäàòíà ïëþíóòè îòðóòîþ â îêî æåðòâè íà âіäñòàíі äâà ç ïîëîâèíîþ ìåòðè. 531 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розподіліть між собою завдання: 1) виписати словосполучення, у яких правильно узгоджено числівник з іменником; 2) знайти словосполучення, у яких неправильно узгоджено числівник з іменником, і записати правильно. Перевірте одне в одного правильність виконання.

×îòèðè êîìï’þòåðè, òðè àïåëüñèíà, ÷îòèðè ñàíòèìåòðè, ïіâòîðà ãåêòàðè, òðè êіëîìåòðè, ï’ÿòü ñîòèõ êіëîãðàìè, ïіâòîðà ðîêó, òðè êèÿíèíà, äâà ìіëіìåòðà, òðè êèòà, äâà ñòіëüöі, äâà òðîëåéáóñà, øіñòü äåñÿòèõ ìåòðà, äâà îêåàíà. 532 І. Спишіть, замінюючи цифри словами й ставлячи іменники в потрібній формі. Обґрунтуйте свій вибір.

72 (ëіòð), 1/3 (ãðóïà), 1/8 (øëÿõ), 100 (äåíü), 2/3 (ñêëÿíêà), 2 (âåëîñèïåä), 3 (ëіæêî), 5 (áóòåëü), 0,12 (âіäñîòîê), 6,95 (ñàíòèìåòð), 2/3 (ìåòð), 2 (íåòáóê), 500 (ìåòð), 4 (îëіâåöü), 7 (îëіâåöü), 3 (òðàìâàé), 5,6 (êіëîãðàì), 3 (ëèñòîê), 2 (íîìåð), îáèäâà (ñåëÿíèí), 23 ç ïîëîâèíîþ (êіëîìåòð), 84 (ñòóäåíò). ІІ. Складіть і запишіть речення з двома сполученнями (на вибір).

533 Спишіть, ставлячи на місці пропусків відповідні числівники. Обґрунтуйте свій вибір.

1. Êóïèëè _____ àíàíàñè; ç’їëè ___ àíàíàñà; ïðîäàëè _____ àíàíàñіâ. 2. Ó÷èâñÿ ____ ìіñÿöі; ìèíóëî _____ ìіñÿöÿ; çóñòðіâ ÷åðåç ____ ìіñÿöіâ. 3. Ïîñіÿëè íà ______ ãåêòàðà; çàñіÿëè _____ ãåêòàðè; âèðîñëî íà _____ ãåêòàðàõ. 4. Ïðèїõàëî _____ ëüâіâ’ÿíèíà; íàãîðîäèëè ______ ëüâіâ’ÿí; ïîäàðóâàëè ____ ëüâіâ’ÿíàì. 5. Ïåðåãîðíóâ ____ àðêóøі; ðîçêëàâ ____ àðêóøіâ; çàôàðáóâàâ _____ àðêóøà. 187

Числiвник

§ 57. ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß ÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ Ç ÒÅÌÈ «×ÈÑËІÂÍÈÊ» 534 Розгляньте схему «Числівник». Розкажіть за нею про числівник як частину мови. Для ілюстрації відповіді наводьте приклади. ЧИСЛІВНИК Лексичне значення

Граматичні ознаки

Синтаксична роль

Îçíà÷àє ÷èñëî, êіëüêіñòü, ïîðÿäîê ïіä ÷àñ ëі÷áè

Çìіíþþòüñÿ çà âіäìіíêàìè; à äåÿêі ùå é çà ðîäàìè òà ÷èñëàìè

Áóäü-ÿêèé ÷ëåí ðå÷åííÿ

êіëüêіñíі

ïîðÿäêîâі

öіëі ÷èñëà äðîáîâі

ïðîñòі ñêëàäíі ñêëàäåíі

çáіðíі

535 І. Прочитайте текст. Визначте його тему та мікротеми. Поясніть роль числівників у тексті. Чи допомогли вони надати прочитаному переконливості, точності?

ÏÒÀÕÈ Çà ðîçìіðîì і çàáàðâëåííÿì ïòàõè íàäçâè÷àéíî ðіçíîìàíіòíі. Ñåðåä íèõ є êàðëèêè, íàïðèêëàä êîëіáðі (âàæèòü âіä 1,6 äî 20 ã). Äî âåëåòíіâ ìîæíà âіäíåñòè íàíäó (âàæèòü äî 30 êã), ëåáåäÿ (äî 14 êã). Òðèâàëіñòü æèòòÿ âèâ÷åíî êðàùå â òèõ ïòàõіâ, ÿêі æèâóòü ïîðó÷ іç ëþäèíîþ. Ó íåâîëі ÷îðíі ñòðèæі Ì. Õåä. Îðõіäåÿ і òðè êîëіáðі æèâóòü 7 ðîêіâ, çîëîòі ôàçàíè – äî 20, ÿñòðóáè – äî 25, îðëè – äî 50, âîðîíè – äî 60, ïàïóãè – äî 120 ðîêіâ (Ç äîâіäíèêà). ІІ. Виконайте завдання до тексту. 1. Спишіть, замінюючи цифри словами. Графічні скорочення запишіть повністю. 2. Визначте усно розряд числівників за значенням та групу за будовою.

188

Числiвник 3. Підкресліть та обґрунтуйте орфограми в числівниках. 4. Розберіть один числівник з тексту як частину мови (на вибір).

536 Напишіть роздум про доцільне використання вільного часу, уживаючи числівники, на одну з таких тем: «Вільний час – можливість для розвитку здібностей», «Гайнування часу – найбільше марнотратство». 537

І. Спишіть, замінюючи цифри словами.

1. Ïðîòÿãîì äîáè íåìîâëÿ êèòà âèïèâàє äî 400 ëіòðіâ ìàòåðèíñüêîãî ìîëîêà. 2. Æàéâîðîíêà íå âèäíî, êîëè âіí çëіòàє íà âèñîòó 300 ìåòðіâ, à éîãî ïіñíþ ÷óòè íàâіòü ç âèñîòè 600 ìåòðіâ. 3. Äîâæèíà êèòіâ ñÿãàє 33 ìåòðіâ, à âàãà – 120 òîíí. 4. Ó çâè÷àéíîãî ñàäîâîãî ñëèìàêà 14 175 çóáіâ. 5. Æóê-íîñîðіã âàæèòü óñüîãî 14 ãðàìіâ, à ìîæå òÿãòè âàíòàæ 1580 ãðàìіâ. ІІ. Виконайте письмово синтаксичний розбір першого речення.

538

Відредагуйте усно речення.

1. Ñêіëüêè çàðàç ãîäèí? 2. Çàðàç áåç ï’ÿòíàäöÿòè ñіì. 3. ß âñòàâ ó ñіì ãîäèí ðàíêó. 4. Âіí ïðèéøîâ â ïîëîâèíі òðåòüîãî. 5. Ñòàðîñòó êëàñó çàìіíþє õòîñü äðóãèé. 6. Áàòüêè ïіøëè, à äіòè çàëèøèëèñÿ îäíі. 7. Òðè áðàòà çóñòðіëèñÿ ïіñëÿ êàíіêóë. 8. Ñïîðòñìåíè ïðîáіãëè äâі äåñÿòèõ êіëîìåòðіâ. 9. Àïåëüñèíè çàâàæèëè äâà ç ïîëîâèíîþ êіëîãðàìіâ. 539 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Оберіть один із числівників та провідміняйте його. Перевірте одне в одного правильність виконання.

1. Ï’ÿòü òèñÿ÷ øіñòñîò âіñіìäåñÿò äåâ’ÿòü. 2. Øіñòü ìіëüéîíіâ ÷îòèðèñòà ñіìäåñÿò âіñіì. 540

Запишіть словосполучення в знахідному та орудному відмінках.

Äâі ïðîïîçèöії, ÷îòèðè òîïîëі, øіñòü âåðáëþäіâ, ñîðîê òèæíіâ, òðèäöÿòü äåâ’ÿòü ñòóäåíòіâ, ñіìñîò ñіìäåñÿò äåëåãàòіâ, âіñіìñîò äåâ’ÿíîñòî âіäïî÷èâàëüíèêіâ. 541 Виберіть з поданих числівників ті, якими можна заповнити пропуски в реченнях. Для кожного речення доцільним є лише один із цих числівників.

ïіâòîðà,

ï’ÿòü ç ïîëîâèíîþ,

òðè

1. Ìèíóëîãî òèæíÿ ëèøå ________ äíі áóëà ñîíÿ÷íà áåçâіòðÿíà ïîãîäà. 2. Ñèíîïòèêè ïðîãíîçóþòü, ùî äîù ïðèïèíèòüñÿ ÷åðåç __________ äíÿ. 3. Ìàéæå ___________ äíіâ íà âóëèöі õóðäåëèöÿ і ëàïàòèé ñíіã. 189

Числiвник

542 1. Кількість чисел, що позначаються числівниками, безкінечна. Поміркуйте, чи так само безкінечна кількість числівників. 2. Користуючись інформацією з різних параграфів підручника, підготуйте невелике повідомлення про дробові числівники. 3. Користуючись додатковими інформаційними джерелами, підготуйте невелике повідомлення (презентацію) про історію числівників. 543

Спишіть, розкриваючи дужки та ставлячи іменники у відповідній формі.

×îòèðè (àëüïіíіñò), òðè (ôàõіâåöü), äâà (îëіâåöü), òðèäöÿòü ÷îòèðè (ìіëіìåòð), ïіâòîðà (êіëîãðàì), îäíà òðåòÿ (ðîç÷èí), òðè øîñòèõ (ãåêòàð), âіñіìñîò äâà (ëіõòàð), òðè іç ÷âåðòþ (àïåëüñèí), ñîðîê ÷îòèðè (áþëåòåíü), áіëüøå òèñÿ÷і (òîííà), òðè ç ïîëîâèíîþ (äåíü), ïіâòîðà (êіëîìåòð), ïіñëÿ äâîõ òðåòіõ (êіëîìåòð). 544 Знайдіть у підручнику з історії два речення з датами історичних подій, а в підручнику з географії – два речення з кількісними даними (про розміри території, чисельність населення, особливості клімату). Спишіть ці речення, замінюючи цифри словами. 545

САМООЦІНКА. Продовжте усно фрази.

1. Ïіä ÷àñ âèâ÷åííÿ òåìè «×èñëіâíèê» ÿ äіçíàâñÿ (äіçíàëàñÿ) áàãàòî íîâîãî. Íàïðèêëàä, ÿê... 2. Íàéâàæ÷èì ïіä ÷àñ îïðàöþâàííÿ ìàòåðіàëó äëÿ ìåíå áóëî... 3. Ñâîї çíàííÿ ç òåìè ÿ á îöіíèâ (îöіíèëà) íà...

Îá’єäíàéòåñÿ â ãðóïè. Êîæíà ãðóïà ìàє ñòâîðèòè ìóëüòèìåäіéíó ïðåçåíòàöіþ «Øêîëà ìàéáóòíüîãî» ç åëåìåíòàìè îïèñó ïðèìіùåííÿ òà âèêîðèñòàííÿì ÷èñëіâíèêіâ äëÿ ïîçíà÷åííÿ êіëüêîñòі ïîâåðõіâ, êëàñіâ, òåõíі÷íèõ çàñîáіâ і ò. іí.

1. ×èñëіâíèêàìè є âñі ñëîâà â ðÿäêó À äåâ’ÿíîñòî, ïіâòîðà, äåâ’ÿòêà Á øіñòäåñÿò ï’ÿòü, øåñòèðі÷íèé, ñîðîêîâèé 190

Числiвник

Â äåñÿòåðî, ï’ÿòèìіëüéîííèé, êіëüêàíàäöÿòü Ã âіñіìíàäöÿòèé, ñîòêà, òðèäöÿòü ÷îòèðè 2. Ïіäìåòîì є ÷èñëіâíèê ó ðå÷åííі À Áіëÿ øêîëè ïîñàäèëè ÷îòèðè òîïîëі. Á Íà êëóìáі áіëÿ çàâîäó ðîñëè ÷îòèðè òðîÿíäè. Â Ï’ÿòèêëàñíèêè âèêîíàëè äâі ïіñíі. Ã Ëèøå òðåòüîãî êâіòíÿ áóëî íàäіñëàíî ôàéëè. 3. Ñêëàäíèì є êîæåí ÷èñëіâíèê ðÿäêà À ñіìñîò, òðèñòà Â äâàäöÿòü äâà, ñòî Á äåñÿòü, äåâ’ÿíîñòî Ã ñіìäåñÿò, òèñÿ÷à 4. ÍÅïðàâèëüíî â îðóäíîìó âіäìіíêó çàïèñàíî ÷èñëіâíèê À øåñòèñòàìè Â òðèíàäöÿòüîìà Á ñіìîìà Ã ÷îòèðìà 5. Ïðàâèëüíî ïîєäíàíî ÷èñëіâíèê ç іìåííèêîì ó ñëîâîñïîëó÷åííі À ÷îòèðè àëüáîìà Â òðè ïàêåòà Á äâà àâòîìîáіëÿ Ã îäíà äðóãà äîðîãè 6. Ñïèøіòü, çàìіíþþ÷è öèôðè ñëîâàìè. 1. Ïðîéøëî áіëüøå 275 ðîêіâ. 2. Äëÿ áіáëіîòåêè ïðèäáàëè 690 êíèæîê. ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Яку частину мови називають числівником? Поясніть роль числівників у мовленні. 2. Чим кількісні числівники відрізняються від порядкових? Наведіть приклади. 3. На які розряди поділено кількісні числівники? Наведіть приклади. 4. Які є групи числівників за будовою? Наведіть приклади. 5. Розкажіть про написання м’якого знака в числівниках. Наведіть приклади. 6. Поясніть, у чому особливість відмінювання числівника п’ять. А п’ятдесят? А п’ятсот? А п’ять сьомих? 7. У чому особливість відмінювання складених кількісних і порядкових числівників? 8. Як пишемо порядкові числівники із -сотий, -тисячний? 9. Розкажіть про особливості вживання кількісних числівників з іменниками. 10. Пригадайте 5–7 фразеологізмів із числівниками. 191

Займенник

§ 58. ÇÀÉÌÅÍÍÈÊ ßÊ ×ÀÑÒÈÍÀ ÌÎÂÈ Ïðî îñîáëèâîñòі çàéìåííèêіâ, їõíі ðîçðÿäè çà çíà÷åííÿì, à òàêîæ ïðî ïðàâèëüíå âæèâàííÿ çàéìåííèêіâ ПРИГАДАЙМО. 1. Які є засоби зв’язку речень у тексті? 2. Які є особові займенники?

546

А. Перебудуйте усно текст, замінюючи виділені слова займенниками.

Íåìàє íі÷îãî ìèëіøîãî çà ðіäíó çåìëþ. Îñîáëèâèìè ÷àðàìè âіє âіä çåìëі íàâåñíі. Îæèâàє òðàâè÷êà é òÿãíå äî ñîíöÿ ñâîї çåëåíі âóøêà. Òðàâè÷êà íåìîâ ïðèñëóõàєòüñÿ äî æàéâîðîíêîâîї ïіñíі, ùî ëëєòüñÿ ç òåïëîãî íåáà. Ïðåêðàñíà âåñíà â ðіäíîìó êðàї (Ç æóðíàëó). Б. Простежте, чи допомогли займенники уникнути небажаного повтору слів і зв’язати речення в тексті. В. Зробіть висновок про роль займенників у мовленні.

Загальне з значення

Çàéìåííèê – öå ñàìîñòіéíà ÷àñòèíà ìîâè, ÿêà âêàçóє íà îñîáó, ïðåäìåò, îçíàêó, êіëüêіñòü, àëå íå íàçèâàє їõ. НАПРИКЛАД: âіí, ìè, ùîñü (óêàçóþòü íà îñîáó, ïðåäìåò); òîé, ìіé, âñÿêèé (óêàçóþòü íà îçíàêó); ñêіëüêè, ñòіëüêè (óêàçóþòü íà êіëüêіñòü). Çàéìåííèêè âіäïîâіäàþòü íà ïèòàííÿ õòî? ùî? ÿêèé? ÷èé? ñêіëüêè?

Морф фологічні ознаки

Óñі çàéìåííèêè çìіíþєìî çà âіäìіíêàìè, à äåÿêі, ÿê і ïðèêìåòíèêè, – ùå é çà ðîäàìè òà ÷èñëàìè.

Синт таксична роль

Ó ðå÷åííі çàéìåííèê íàé÷àñòіøå âèñòóïàє ïіäìåòîì, äîäàòêîì àáî îçíà÷åííÿì, ðіäøå – ÷àñòèíîþ ïðèñóäêà. НАПРИКЛАД: ß ïðèíåñó òîáі ñâîþ íàäіþ… (Â. Ñèìîíåíêî).

Займенники допомагають уникнути небажаного повтору слів і є одним із засобів зв’язку речень у тексті. 547 І. Прочитайте виразно текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Як, на вашу думку, «народжуються» прізвища?

ÄÈÂÎÂÈÆÍІ ÏÐІÇÂÈÙÀ Ñåðåä íàøîãî íàðîäó, ñêàæó ÿ âàì, òðàïëÿþòüñÿ âñÿêі ïðіçâèùà – ÷óäåðíàöüêі, õèìåðíі, äèâîâèæíі, íåïðàâäîïîäіáíі. 192

Займенник

Äåÿêі ç íèõ íà÷å íà ãîðîäі âèðîñëè: Áóðÿê, Ãàðáóç, Ãè÷êà, Õìіëü. Є ïðіçâèùà, ÿêі, ëèáîíü, ç ëіñó ïðèáіãëè òà é ïðèëó÷èëèñÿ äî ëþäñüêîãî ãóðòó: Ëèñèöÿ, Âîâê, Âåäìіäü, Áîðñóê. Çâіñíî, íå áåç òèõ ó íàøîìó ñåëі âîäèòüñÿ, ÿêі ç ïòàøèíîї çãðàї: Ãîðîáåöü, Îðåë, Ïіâåíü. Ìîæåìî ïîõâàëèòèñÿ ïðіçâèùàìè Âàðåíèê, Ãàëóøêà, Äîâáíÿ, Ãàéäàìàêà, Áóñîë, Øåïåòà. Íó à ÿê, ñêàæіòü, æèòè òіé ëþäèíі, ÿêó íàçèâàþòü Ïіâòîðàêîæóõà? Õòî òàê îõðåñòèâ, ïîøêîäóâàâøè äâîõ êîæóõіâ, à âäіëèâøè ñàìå ïіâòîðà? Àáî ÿê ìàє ïî÷óâàòèñÿ íå æіíêà, à ÷îëîâіê, ÿêèé íîñèòü ïðіçâèùå Ïàíіáóäüëàñêà? (Çà Є. Ãóöàëîì). ІІ. З’ясуйте, які з виділених у тексті займенників: а) указують на особу, предмет і відповідають на питання хто? що?; б) указують на ознаку й відповідають на питання який? чий? ? У яких займенників можна визначити рід і число?

Займенники з прийменниками пишемо окремо. НАПРИКЛАД: наді мною, з нею, до нас.

Çà çíà÷åííÿì і ãðàìàòè÷íèìè îçíàêàìè çàéìåííèêè ïîäіëåíî íà äåâ’ÿòü ðîçðÿäіâ. Ðîçðÿäè çàéìåííèêіâ Íàçâà ðîçðÿäó Îñîáîâі Çâîðîòíèé Ïèòàëüíі Âіäíîñíі Íåîçíà÷åíі Çàïåðå÷íі Ïðèñâіéíі Âêàçіâíі Îçíà÷àëüíі

Çàéìåííèêè ÿ, òè, âіí, âîíà, âîíî, ìè, âè, âîíè ñåáå õòî? ùî? ÿêèé? ÷èé? êîòðèé? ñêіëüêè? õòî, ùî, ÿêèé, ÷èé, êîòðèé, ñêіëüêè ùîñü, õòî-íåáóäü, áóäü-ÿêèé, àáèùî, äåÿêèé òà іí. íіõòî, íіùî, íіÿêèé, íі÷èé, íіêîòðèé, íіñêіëüêè ìіé, òâіé, íàø, âàø, ñâіé, éîãî, її, їõíіé, їõ öåé, òîé, òàêèé, ñòіëüêè âåñü, óñÿêèé, êîæíèé, æîäíèé, іíøèé, ñàì, ñàìèé 193

Займенник

548 І. Спишіть речення, знайдіть займенники й підкресліть їх як члени речення. Визначте, на що вказує займенник (на особу, предмет, ознаку чи кількість). Скорочено надпишіть над ним розряд.

1. Òîïîëÿ çíîâ çàãëÿíóëà äî âіêíà, à çà íåþ îäíèì ðîãîì âèòêíóâñÿ ìіñÿöü... (Ã. Êîñèíêà). 2. І æóðèòüñÿ âіêíàìè íàøà õàòèíà, і øåï÷å çàäóìëèâèé ñàä (À. Ìàëèøêî). 3. Íàòÿãíå äîù ñâîї îñіííі ñòðóíè, òîðêíå òі ñòðóíè ïàëü÷èêîì âåðáà (Ë. Êîñòåíêî). 4. Íà ñîíöå-ñêðèïöі áàáèíîãî ëіòà íіõòî іç ñêðèïàëіâ ùå íå çіãðàâ (Í. Ïåòðóê). 5. Ïî ñòåæöі ùîñü âåäå ìåíå äî õàòè... Ñòіáîê ìàòóñèíèõ ñëіäіâ (Î. Äîâãîï’ÿò). ІІ. Хто швидше визначить, скільки складних речень є в цій вправі?

549 Напишіть текст листівки на паперових або електронних носіях із запрошенням на святкову подію (вечір зустрічі з випускниками, зустріч із автором книжки, ювілей першої вчительки). Використайте займенники різних розрядів. 550 І. Прочитайте правила реагування на дописи в соцмережі, смс-повідомлення та телефонні звернення від незнайомих і потенційно небезпечних осіб.

ÓÂÀÃÀ! ÍÅÁÅÇÏÅÊÀ! ßêùî äî âàñ çàòåëåôîíóâàëà ÷è íàäіñëàëà ñìñ-ïîâіäîìëåííÿ íåçíàéîìà îñîáà, äîòðèìóéòåñÿ òàêèõ ïîðàä: 1) íå ïîâіäîìëÿéòå íіÿêó іíôîðìàöіþ ïðî ñåáå, ñâîїõ ðіäíèõ, äðóçіâ, çíàéîìèõ; 2) íå ðîçïîâіäàéòå, äå âè çàðàç ïåðåáóâàєòå, äå ìåøêàєòå, õòî âàøі áàòüêè; 3) íå ïåðåðàõîâóéòå ãðîøі íà âêàçàíèé íîìåð òà íå ïåðåäàâàéòå їõ îñîáі, ÿêà íіáèòî ïî íèõ ïðèéäå; 4) íå ïðèéìàéòå áóäü-ÿêîї ïðîïîçèöії ñõîäèòè â êіíî, êàâ’ÿðíþ, ïîêàòàòèñÿ íà ìàøèíі, çíÿòèñÿ â ðåêëàìíîìó ðîëèêó òîùî; 5) ðîçêàæіòü ñâîїì áàòüêàì àáî â÷èòåëÿì ïðî âñі äèâíі ïðîïîçèöії, çóñòðі÷і, äçâіíêè ÷è ñìñ-ïîâіäîìëåííÿ. ßêùî íà âàøó ñòîðіíêó â ñîöіàëüíіé ìåðåæі íàäіéøîâ çàïèò âіä íåçíàéîìîї îñîáè, òî çàéäіòü íà àêàóíò äîïèñóâà÷à (äîïèñóâà÷êè) і ïîäèâіòüñÿ, ùî âіí (âîíà) ïèøå, ùî ïîñòèòü, ÷è є ñïіëüíі äðóçі, äå ìåøêàє, íàâ÷àєòüñÿ, ÿêі ñâіòëèíè âèñòàâëåíî. ßêùî іíôîðìàöії òà ôîòî íåìàє, òî êðàùå âіäìîâèòèñÿ âіä ñïіëêóâàííÿ. ІІ. Знайдіть займенники та визначте їхній розряд за значенням і роль у мовленні.

194

Займенник

551 І. Прочитайте речення. Чи правильно в них вжито займенники? Запишіть речення, уникаючи двозначностей. Скористайтеся поданим нижче міркуванням.

1. Ìè ç òàòîì õîäèëè â çîîïàðê. Âіí äóæå ãàðíèé. 2. ßáëóêà ïîðîçêëàäàëè â ÿùèêè. Їõ áóëî áàãàòî. 3. Åêñêóðñàíòè âèéøëè ç àâòîáóñіâ. Âîíè áóëè çàäîâîëåíі. 4. Àíäðіé ïîïðîñèâ Ñåðãіÿ ïîêëèêàòè ñâîãî áðàòà. 5. Ïіñëÿ òîãî ÿê äіòè çàêіí÷óþòü ìàëþíêè, çáèðàþ їõ і âіøàþ íà äîøêó. 6. Àíäðіé âèéíÿâ ðó÷êó іç ñóìêè é ïîêëàâ її íà ñòіë. ІІ. Доберіть усно синоніми до виділених слів. МІРКУЙМО. Займенник у реченні повинен указувати на рід, число того слова, замість якого вживається. Не можна допускати, щоб займенник співвідносився водночас із різними словами. Наприклад, невдало побудовано таке речення: Я вийняв пенал з рюкзака, який віддав Наталці. Незрозуміло, що віддали Наталці: пенал чи рюкзак. – Мені дідусь подарував новий велосипед. Він дуже добрий, найкращий у світі! – радісно вигукує Олексій. – Можливо, твій велосипед і найкращий, але ж він не може бути добрим, – спантеличено відповідає Максим. – А я не казав, що велосипед добрий. Це мій дідусь добрий і найкращий у світі. Поясніть, чому виникло непорозуміння між друзями. Як Олексію потрібно було б висловити свою думку?

§ 59. ÎÑÎÁÎÂІ ÒÀ ÇÂÎÐÎÒÍÈÉ ÇÀÉÌÅÍÍÈÊÈ Ïðî çàéìåííèêè ïåðøîї, äðóãîї òà òðåòüîї îñîáè, ïðî çâîðîòíèé çàéìåííèê ñåáå, à òàêîæ ïðî êóëüòóðó ìîâëåííÿ 552

А. Прочитайте речення.

1. ß õî÷ó íà îçåðî Ñâіòÿçü, â òóìàí òàєìíè÷èõ ëіñіâ (Ë. Êîñòåíêî). 2. ßêùî òè áàéäóæèé äî ñòðàæäàíü іíøèõ, òè íå çàñëóãîâóєø íàçâè ëþäèíè (Ñààäі). 3. Áóäóòü êðàÿòü çåìëþ ëåìåø , ùîá âîíà ðîçêâіòëà óðîæàєì (Â. Ñîñþðà). Б. Поміркуйте, які з виділених особових займенників указують на особу: а) яка говорить; б) до якої звернено мовлення; в) про яку йдеться. В. Зробіть висновок про роль особових займенників у мовленні.

Особові

Îñîáîâі çàéìåííèêè âêàçóþòü íà îñіá, іñòîò, ïðåäìåòè, ÿâèùà. НАПРИКЛАД: Ñòîÿëà ÿ і ñëóõàëà âåñíó, âåñíà ìåíі áàãàòî ãîâîðèëà (Ëåñÿ Óêðàїíêà). 195

Займенник

МорфолоМ гічні ознаки

Îñîáîâі çàéìåííèêè áóâàþòü òðüîõ îñіá, çìіíþþòüñÿ çà ÷èñëàìè, âіäìіíêàìè, à çàéìåííèê âіí – ùå é çà ðîäàìè. Îñîáà 1-øà 2-ãà 3-òÿ

Îäíèíà ÿ òè âіí, âîíà, âîíî

Ìíîæèíà ìè âè âîíè

553 І. Спишіть, ставлячи подані в дужках особові займенники в потрібному відмінку. Визначте усно особу та число цих займенників.

Ïðî÷èòàâ äëÿ (âіí), ïåðåäàâ ÷åðåç (âîíè), ðîçêàçàâ ïðî (âіí), ãëÿíóâ (âîíà) ó âі÷і, ïëàêàâ áіëÿ (âîíè), íàäіÿâñÿ íà (âіí), äîïîìîæó (âîíà), óñìіõíóâñÿ äî (âîíè), çàòðèìàâñÿ ÷åðåç (âіí), áà÷èëèñÿ ç (âîíà), ïåðåä (âіí), ïåðåäі (ÿ), çóñòðіâ (òè), ñïèòàâ ó (ìè), ëþáëþ (âè), ïðèéøîâ äî (ÿ). ІІ. Провідміняйте один з наведених займенників (на вибір). За потреби скористайтеся поданою нижче таблицею.

Âіäìіíþâàííÿ îñîáîâèõ çàéìåííèêіâ 1-øà îñîáà Í. Ð. Ä. Çí. Îð. Ì.

ÿ ìåíå, äî ìåíå ìåíі ìåíå ìíîþ íà/ó ìåíі

2-ãà îñîáà

ìè íàñ íàì íàñ íàìè íà/ó íàñ

òè òåáå, äî òåáå òîáі òåáå òîáîþ íà/ó òîáі

âè âàñ âàì âàñ âàìè íà/ó âàñ

3-òÿ îñîáà Í. Ð. Ä. Çí. Îð. Ì.

âіí éîãî, äî íüîãî éîìó éîãî, íà íüîãî íèì íà/ó íüîìó, íіì

âîíà її, íåї їé її, íåї íåþ íà/ó íіé

âîíî éîãî, äî íüîãî éîìó éîãî, íà íüîãî íèì íà/ó íüîìó, íіì

âîíè їõ, äî íèõ їì їõ, íà íèõ íèìè íà/ó íèõ

У непрямих відмінках особові займенники мають іншу основу, ніж у називному. НАПРИКЛАД: я – мені, мене. 196

Займенник

При иставний н

Ó çàéìåííèêàõ 3-ї îñîáè ó ôîðìі îðóäíîãî é ìіñöåâîãî âіäìіíêіâ ïîñòіéíî âèñòóïàє ïðèñòàâíèé í, à ó ôîðìі ðîäîâîãî é çíàõіäíîãî âіäìіíêіâ ïðèñòàâíèé í ç’ÿâëÿєòüñÿ ëèøå òîäі, êîëè öі çàéìåííèêè âæèâàєìî ç ïðèéìåííèêîì. НАПРИКЛАД: âіí – íèì, ó íüîãî.

554 І. Запишіть займенники в родовому й орудному відмінках (з прийменниками та без них). ЗРАЗОК.

Âіí – éîãî, äî íüîãî, íèì, ç íèì. Âîíà, ÿ, âîíè, òè. ІІ. Складіть і запишіть два речення із займенником він н у формі місцевого відмінка однини (з приставним н і без нього).

555 І. Прочитайте текст. Поміркуйте, з якою метою автор використовує окличні речення. Кого насправді злякався Мишко?

– Íó îò, – ïðîäîâæóâàâ Ìèøêî, – ïàñó ÿ êîðîâó é ó êíèæêó çàãëÿäàþ... Îò óæå é ñìåðêàòè ñòàëî, ÷àñ äîäîìó. Êîëè æ öå ùîñü ÿê âèñêî÷èòü ç ëіñó – îäíå, çà íèì äðóãå... Âîâêè! Àæ äâà âîâêè! À íàâêîëî æ íіêîãî... Íó, äóìàþ, ïðîïàâ!.. Ó ìåíå áóëà òіëüêè âåëèêà ëîìàêà. ßê ãóêíó ÿ íà âîâêіâ! ßê ñâèñíó! Òà ç ëîìàêîþ – ïðîñòî íà íèõ! Åãå æ, áіæó їì íàâïåðåéìè, à âîíè çóïèíèëèñÿ, ïіäіáãàëè õâîñòè é ñêàëÿòü íà ìåíå çóáè. Óõ і ñòðàøíî æ áóëî... – À òè çíàєø, ÿê òèõ âîâêіâ çâàòè? – ßê æå? Âîâêè – òà é ãîäі! – À ÿ çíàþ, – ñêàçàâ ïîâàæíî Ïàâëèê. – Îäíîãî – Ðÿáêî, à äðóãîãî – Ïîëêàí (Çà Î. Äîí÷åíêîì). ІІ. Знайдіть і випишіть особові займенники, зазначте їхню особу, число й відмінок.

556 І. Спишіть речення, ставлячи займенники, що в дужках, у потрібному відмінку. Підкресліть особові займенники як члени речення.

1. Õðèñòÿ àæ äóõ çàòàїëà, ùîá íå ïðîïóñòèòè і ñëîâà, ùî ïðî (âîíà) áóäóòü êàçàòè (Ïàíàñ Ìèðíèé). 2. Çîðі ñâіòëèìè î÷èìà ç íåáà äèâëÿòüñÿ íà (ìè) (Â. Ñîñþðà). 3. (Âîíè) çàêâіò÷àëà äàâíÿ íåâìèðàþ÷à óêðàїíñüêà іñòîðіÿ (І. Íå÷óé-Ëåâèöü197

Займенник

êèé). 4. Ëèø ó òðóäі æèâå ëþäèíà, à áåç òðóäà (âîíà) íåìà (Â. Ñîñþðà). 5. (Ìè) ÷åêàþòü, (ìè) çíàþòü, (ìè) ëþáëÿòü, (ìè) âіðÿòü, (ìè) æäóòü (Ñ. Ãàëÿáàðäà). ІІ. Виділене слово запишіть фонетичною транскрипцією, а також розберіть за будовою.

Зв воротний

Çâîðîòíèé çàéìåííèê ñåáå âêàçóє íà âèêîíàâöÿ äії і ìîæå Í. – Ð. ñåáå (äî ñåáå) ñòîñóâàòèñü óñіõ òðüîõ îñіá. Ä. ñîáі НАПРИКЛАД: çàïèòàâ ñåáå, çàÇí. ñåáå ïèòàëà ñåáå. Îð. ñîáîþ Ó ðå÷åííі çàéìåííèê ñåáå âèÌ. íà/ó ñîáі ñòóïàє â ðîëі äîäàòêà. НАПРИКЛАД: Âåëèêîãî êàìåíÿ âîäà іç ñîáîþ íå çàáåðå (Íàð. òâîð÷іñòü).

Займенник себе не має форми називного відмінка; він не має значення роду й числа. 557 І. Прочитайте фразеологізми та поясніть їхнє значення. Знайдіть зворотний займенник, визначте його відмінок.

Öіíó ñîáі çíàòè, øóêàòè ñåáå, ïîêàçàòè ñåáå, âіä÷óòè íà ñîáі, ñàì ñîáі íà óìі, ñåáå íå ïàì’ÿòàòè, âîëîäіòè ñîáîþ, óçÿòè ñåáå â ðóêè. ІІ. Складіть і запишіть два речення із займенником себе у формі різних відмінків.

558 Спишіть речення, уставляючи на місці пропусків займенник себе в потрібній формі. Надпишіть його відмінок та підкресліть як член речення.

1. Áåðè íîøó ïî ..., ùîá íå âïàñòè ïðè õîäüáі. 2. Ãðå÷àíà êàøà ñàìà ... õâàëèòü. 3. Äàє ... íà íîñі ãðàòè. 4. Õòî ïіçíî õîäèòü, òîé ñàì ... øêîäèòü. 5. Æèâóòü ìіæ ..., ÿê ðèáà ç âîäîþ. 6. Âèùå ... íå ïіäñêî÷èø (Íàð. òâîð÷іñòü). 559 ЧОМУ ТАК?? Поясніть, чому виділене слово можна вважати займенником лише в першому реченні.

1. Íàëèâ ñîáі ìîëîêà. 2. Áóâ ñîáі ðàç Âîâ÷èê-Áðàòèê і Ëèñè÷êà-Ñåñòðè÷êà. 560 Запишіть словосполучення, замінюючи подане в дужках питання доречним особовим займенником. З одним словосполученням складіть речення. 198

Займенник

Äÿêóþ (êîìó?), âèáà÷òå (êîìó?), ïîâіäîìëÿòè (êîãî?), äîðіêàòè (êîìó?), ìèëóâàòèñÿ (êèì?), ãëóçóâàòè (ç êîãî?), ïðèòàìàííèé (êîìó?), òåëåôîíóâàòè (êîìó?). За айменник ви

Çàéìåííèê âè ïåðåäàє ïîâàæëèâå, øàíîáëèâå ñòàâëåííÿ äî ñòàðøîї çà âіêîì àáî ìàëîçíàéîìîї ëþäèíè. Çà îôіöіéíèõ îáñòàâèí íàâіòü äîáðå çíàéîìі äîðîñëі íàé÷àñòіøå ñïіëêóþòüñÿ íà «âè». Íà ïèñüìі (íàïðèêëàä, ïіä ÷àñ ëèñòóâàííÿ) ïîâàãó äî àäðåñàòà îáîâ’ÿçêîâî ïіäêðåñëþþòü íàïèñàííÿì çàéìåííèêà Âè ç âåëèêîї áóêâè. Äієñëîâà òà ïðèêìåòíèêè áіëÿ çàéìåííèêà âè ñòàâèìî â ìíîæèíі.

561 СИТУАЦІЯ. Складіть і запишіть невеликий діалог (5–6 реплік) відповідно до запропонованої ситуації (на вибір). Використайте особовий займенник ви иу ввічливому значенні для звертання до однієї особи.

1. Âàì ïîòðіáíî â íåçíàéîìîї äîðîñëîї ëþäèíè ðîçïèòàòè, äå ðîçòàøîâàíî íàéáëèæ÷èé êíèæêîâèé ìàãàçèí. 2. Âè õî÷åòå äіçíàòèñü ó â÷èòåëüêè Àíòîíіíè Âàñèëіâíè, êîëè áóäå êîíòðîëüíà ðîáîòà ç ãåîãðàôії. 3. Âàì ïîòðіáíî, ùîá áіáëіîòåêàðêà Íàòàëіÿ Âàñèëіâíà çíàéøëà äëÿ âàøîãî ìîëîäøîãî áðàòèêà öіêàâó êíèæêó ç іñòîðії Óêðàїíè.

§ 60. ÏÈÒÀËÜÍІ É ÂІÄÍÎÑÍІ ÇÀÉÌÅÍÍÈÊÈ Ïðî çàéìåííèêè, çà äîïîìîãîþ ÿêèõ áóäóþòü ïèòàëüíі ðå÷åííÿ òà çâ’ÿçóþòü ÷àñòèíè ñêëàäíîãî ðå÷åííÿ ПРИГАДАЙМО. 1. Які є речення за метою висловлювання? 2. Яке речення називають складним?

562

А. Прочитайте речення, звертаючи увагу на виділені займенники.

Ðå÷åííÿ ç ïèòàëüíèìè çàéìåííèêàìè

Ðå÷åííÿ ç âіäíîñíèìè çàéìåííèêàìè

1. Ùî ìîæíà áà÷èòè іç çàïëþùåíèìè î÷èìà? (Ñîí) 2. Õòî ìîâ÷èòü, à âñіõ ëþäåé íàâ÷èòü? (Êíèæêà)

1. Äîðîãî öіíóєòüñÿ òå, ùî ðîáèòüñÿ â÷àñíî. 2. Äîáðå òîãî ëÿêàòè, õòî áîїòüñÿ (Íàð. òâîð÷іñòü). 199

Займенник Б. Яку роль виконують виділені питальні займенники в реченнях першої колонки? Яку роль виконують виділені відносні займенники в реченнях другої колонки? В. Поясніть відмінність між питальними та відносними займенниками.

Питальні

Ïèòàëüíі çàéìåííèêè âæèâàєìî äëÿ îôîðìëåííÿ ïèòàííÿ ïðî îñіá ÷è ïðåäìåòè (õòî, ùî), ïðî îçíàêè, ÿêîñòі ÷è íàëåæíіñòü ïðåäìåòà (ÿêèé, ÷èé), ïðî êіëüêіñòü àáî ïîðÿäîê ïðåäìåòіâ ïіä ÷àñ ëі÷áè (ñêіëüêè, êîòðèé). Çà äîïîìîãîþ ïèòàëüíèõ çàéìåííèêіâ áóäóєìî ïèòàëüíі ðå÷åííÿ. НАПРИКЛАД: Õòî ìîæå âèïèòè Äíіïðî, õòî âëàñòåí âèïëåñêàòè ìîðå? (Ì. Ðèëüñüêèé).

Відносні

Âіäíîñíі çàéìåííèêè – òі ñàìі, ùî é ïèòàëüíі, àëå їõ óæèâàєìî äëÿ çâ’ÿçêó ÷àñòèí ñêëàäíîãî ðå÷åííÿ. НАПРИКЛАД:

1. Ùàñëèâèé òîé, õòî áà÷èâ ìðіþ (Ä. Ïàâëè÷êî). 2. Ðàïòîì âіòåð çíÿâ õìàðó ïèëó, ÿêà çàêðèëà âñå (Ì. Êîöþáèíñüêèé).

200

Морфологічні ознаки

Çàéìåííèêè õòî, ùî, ñêіëüêè íå ìàþòü ðîäó é ÷èñëà, їõ çìіíþєìî ëèøå çà âіäìіíêàìè. Çàéìåííèêè ÿêèé, ÷èé, êîòðèé çìіíþєìî çà âіäìіíêàìè, ðîäàìè é ÷èñëàìè.

Синтаксична роль

Çàéìåííèêè õòî, ùî â ðå÷åííі âèêîíóþòü ðîëü ïіäìåòà àáî äîäàòêà; çàéìåííèêè ÿêèé, ÷èé, êîòðèé íàé÷àñòіøå є îçíà÷åííÿìè. НАПРИКЛАД: 1. Õòî çàâæäè ïðàâäó êàæå? (Äçåðêàëî). 2. Ó êîãî êàì’ÿíà ñîðî÷êà? (Ó ÷åðåïàõè). 3. ßêèõ êàìåíіâ íåìàє â ìîðі? (Ñóõèõ).

Займенник

563 ЧОМУ ТАК?? Поясніть, чому в першому реченні займенник хто вважаємо питальним, а в другому – відносним.

1. Õòî ãðàòèìå ó ôóòáîë? 2. ß çíàþ, õòî ãðàòèìå ó ôóòáîë.

564 І. Випишіть спочатку прості речення, а потім – складні. Обведіть у першій групі речень питальні займенники, а в другій – відносні. Поясніть, яку роль виконують ці займенники в кожній групі речень.

1. Õòî ìîæå ñîíöå ïîãàñèòü і çåìëþ âèáèòè ç îðáіòè? (Â. Ñîñþðà). 2. Ïіñëÿ ïîõìóðîї òåìíîї íî÷і, ó ÿêó íå ïåðåñòàâàâ õëþñêàòè ëàïàñòèé äîù, ïî÷èíàëî ñâіòàòè (Ïàíàñ Ìèðíèé). 3. Òіëüêè òèì іñòîðіÿ íàëåæèòü, õòî ñüîãîäíі áîðåòüñÿ é æèâå (Â. Ñèìîíåíêî). 4. ßêèé ìåíі âіòåð ó ñåðöå ïîâіÿâ? (Â. Ñîñþðà). 5. Òîé íіêîëè íå ìàє ÷àñó, õòî íі÷îãî íå ðîáèòü (Íàð. òâîð÷іñòü). ІІ. Підкресліть члени речення в першому та четвертому реченнях.

565 І. Прочитайте текст. Визначте ключові слова. Що виражає заголовок – тему чи основну думку тексту?

ÄІÄÓÑÅÂÈÉ ÏÐÎÃÍÎÇ Â îäíó ç íåäіëü ìè çáèðàëèñÿ íà åêñêóðñіþ â ðàéîííèé êðàєçíàâ÷èé ìóçåé. Óâå÷åðі, ëàøòóþ÷èñü ó äîðîãó, ÿ çàïèòàâ äіäóñÿ: «ßêîþ áóäå çàâòðà ïîãîäà?» Âіí íåâïîñïіõ îáäèâèâñÿ ïðèçàõіäíå ñîíöå, ìîâèâ ñòàòå÷íî: «Âіçüìè ïðî âñÿê âèïàäîê äîùîâèêà, áî ñîíöå ñіäàє çà õìàðè». Óðàíöі, êîëè ìè çіáðàëèñÿ áіëÿ øêîëè, õëîïöі àæ çà áîêè âçÿëèñÿ, ïîáà÷èâøè íà ìåíі ïëàùà: «Äіä ç áàáîþ ïîãîäó ïåðåäáà÷èëè? Íó é íó... Òà òè íà íåáî ïîäèâèñÿ! Õî÷ áè õìàðèíêà äå...» Іç öèì ìè é âèðóøèëè â ïîõіä. ×åðåç ïіâãîäèíè íåáî íàðàç çàòÿãëîñÿ ÷îðíîþ õìàðîþ, ç ÿêîї çãîäîì ïî÷àëî íàêðàïàòè. «Òî ÿê, – íàãàäàâ ÿ õëîïöÿì, ÿêі òóëèëèñÿ ïіä ìîєþ íàêèäêîþ, íà÷å êóð÷àòà ïіä êâî÷êîþ, – äіäóñü íåïðàâäó ñêàçàâ?! Õòî áóâ ïðàâèé?» (Çà Â. Ñêóðàòіâñüêèì). 201

Займенник ІІ. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Поставте одне одному за змістом прочитаного по два запитання з питальними займенниками. Дайте відповіді на запитання однокласника (однокласниці). ІІІ. Знайдіть у тексті питальні й відносні займенники. Визначте їхній відмінок, рід, число (якщо є).

566

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Які народні прикмети передбачення погоди ви знаєте?

567 І. Перебудуйте речення за зразком, замінивши питальні займенники відносними. Поясніть, як при цьому змінилася будова речень. ЗРАЗОК.

÷èòàєø.

ßêó êíèæêó òè ÷èòàєø? – Ñêàæè, ÿêó êíèæêó òè

1. Õòî òåáå ñêðèâäèâ? 2. Ïðî ùî òè äóìàєø? 3. Ñêіëüêè òîáі ðîêіâ? ІІ. Складіть і запишіть по два речення із займенниками хто, який так, щоб в одному з речень займенники були питальними, а в другому – відносними.

Âіäìіíþâàííÿ ïèòàëüíèõ і âіäíîñíèõ çàéìåííèêіâ Îäíèíà ×îëîâі÷èé ðіä Í. Ð. Ä.

õòî êîãî êîìó

ùî ÷îãî ÷îìó

÷èé ÷èéîãî ÷èéîìó, ÷èєìó Çí. êîãî ùî ÷èé, ÷èéîãî Îð. êèì ÷èì ÷èїì Ì. íà/ó êîìó, íà/ó ÷îìó, íà/ó ÷èéîìó, êіì ÷іì ÷èєìó, ÷èїì

Æіíî÷èé ðіä ÷èÿ ÷èєї ÷èїé

Ñåðåäíіé ðіä

÷èє ÷èéîãî ÷èéîìó, ÷èєìó ÷èþ ÷èє ÷èєþ ÷èїì íà/ó ÷èїé íà/ó ÷èéîìó, ÷èєìó, ÷èїì

Ìíîæèíà ÷èї ÷èїõ ÷èїì ÷èї, ÷èїõ ÷èїìè íà/ó ÷èїõ

1. Займенники хто, що в непрямих відмінках мають інші основи, ніж у називному. 2. Займенники який, чий, котрий відмінюємо як прикметники, займенник скільки – як числівник два. 568

Провідміняйте письмово сполучення.

×èé ïëàíøåò, ÷èÿ äîðîãà, êîòðà ãîäèíà, ñêіëüêè êіëîìåòðіâ. 569 Складіть діалог-розпитування в сімейному колі на одну з таких тем: «Як минув день», «Чого ми сьогодні навчилися», «Як уберегтися від захворювань». Використайте питальні й відносні займенники. 202

Займенник

§ 61. ÇÀÏÅÐÅ×ÍІ É ÍÅÎÇÍÀ×ÅÍІ ÇÀÉÌÅÍÍÈÊÈ Ïðî ðîëü ó ìîâëåííі çàïåðå÷íèõ і íåîçíà÷åíèõ çàéìåííèêіâ, îñîáëèâîñòі їõíüîãî òâîðåííÿ, íàãîëîøóâàííÿ òà íàïèñàííÿ ПРИГАДАЙМО. Що таке префікс і суфікс?

570

А. Порівняйте займенники в колонках.

Çàïåðå÷íі

Íåîçíà÷åíі

і íіõòî, íі÷èé і íіùî,

áóäü-ùî, õòîñü, ÷èé-íåáóäü å ä

Б. Поміркуйте, від яких займенників утворено подані слова. Які суфікси та префікси використано? В. На основі спостереження зробіть висновок, як можна утворити заперечні й неозначені займенники.

Заперечні

Çàïåðå÷íі çàéìåííèêè âêàçóþòü íà âіäñóòíіñòü îñîáè, ïðåäìåòà, їõíіõ îçíàê ÷è êіëüêîñòі. Çàïåðå÷íі çàéìåííèêè óòâîðþєìî âіä ïèòàëüíèõ äîäàâàííÿì ïðåôіêñà íі. НАПРИКЛАД: íіùî, íіõòî, íіÿêèé, íі÷èé, íіñêіëüêè, íіêîòðèé.

Неозначені

Íåîçíà÷åíі çàéìåííèêè âêàçóþòü íà íåâèçíà÷åíі îñîáè, ïðåäìåòè, їõíі îçíàêè, êіëüêіñòü. НАПРИКЛАД: êàçíà-õòî, àáè÷èé, áóäü-êîãî. Íåîçíà÷åíі çàéìåííèêè óòâîðþєìî âіä ïèòàëüíèõ çà äîïîìîãîþ ÷àñòîê àáè-, äå-, êàçíà-, õòîçíà-, áóäü-, ÿêі â ñëîâàõ є ïðåôіêñàìè, òà ÷àñòîê -ñü, -áóäü, -íåáóäü, ÿêі â ñëîâàõ є ñóôіêñàìè. НАПРИКЛАД: õòîçíà-ÿêèé, áóäü-êîìó, ÿêèé-áóäü, ÿêàñü, ÿêèé-íåáóäü.

203

Займенник

Морфологічні ознаки

Çàïåðå÷íі òà íåîçíà÷åíі çàéìåííèêè çìіíþєìî çà âіäìіíêàìè, ðîäàìè é ÷èñëàìè òàê, ÿê і ïèòàëüíі çàéìåííèêè, âіä ÿêèõ їõ óòâîðåíî.

Âіäìіíþâàííÿ çàïåðå÷íèõ і íåîçíà÷åíèõ çàéìåííèêіâ Í. Ð. Ä. Çí. Îð. Ì.

íіõòî íіêîãî íіêîìó íіêîãî íіêèì íі íà êîìó

ÿêà-íåáóäü ÿêîї-íåáóäü ÿêіé-íåáóäü ÿêó-íåáóäü ÿêîþ-íåáóäü íà/ó ÿêіé-íåáóäü

571 І. Прочитайте вголос текст, правильно наголошуючи слова. Яку думку висловлює автор? Чи поділяєте ви його точку зору?

Çíàé, ùî â æèòòі є äåÿêі ðå÷і, ÿêі íі ç ÷èì íå ìîæíà ïîðіâíÿòè é çіñòàâèòè. Öå ðіäíèé êðàé, íàøà Âіò÷èçíà. Áåç áóäü-êîãî ç íàñ Áàòüêіâùèíà ìîæå îáіéòèñÿ, àëå áóäü-õòî áåç Áàòüêіâùèíè – íіùî (Â. Ñóõîìëèíñüêèé). ІІ. Визначте, які з виділених займенників є неозначеними, а який – заперечним. У якому відмінку вони вжиті? Випишіть ці займенники й розберіть їх за будовою. й спочатку усно, а потім 572 Провідміняйте займенники ніщо, казна-який письмово, скориставшись наведеним вище зразком. З кожним займенником у формі родового відмінка складіть і запишіть речення.

П Правопис

Çàïåðå÷íі çàéìåííèêè ç íі ïèøåìî ðàçîì. ßêùî æ ìіæ íі òà çàéìåííèêîì óæèâàєìî ïðèéìåííèê, òîäі òðè ñëîâà ïèøåìî îêðåìî. ПОРІВНЯЙМО: íіêîãî, íіÿêèé

íі âіä êîãî, íі ïåðåä ÷èì

Íåîçíà÷åíі çàéìåííèêè ïèøåìî ðàçîì, îêðåìî àáî ç äåôіñîì:

204

ÐÀÇÎÌ

Ç ÄÅÔІÑÎÌ

ÎÊÐÅÌÎ

іç ÷àñòêàìè àáè-, äå-, -ñü

іç ÷àñòêàìè êàçíà-, õòîçíà-, áóäü-, -íåáóäü

ÿêùî ìіæ ñëîâàìè є ïðèéìåííèê

àáè÷èé, äåêîìó, ÿêîãîñü

õòîçíà-êîìó, ÿêà-íåáóäü

õòîçíà ç êèì, àáè äî êîãî

Займенник

ОРФОГРАМИ

Íі â çàïåðå÷íèõ çàéìåííèêàõ Äåôіñ ó íåîçíà÷åíèõ çàéìåííèêàõ 573 І. Запишіть займенники під диктовку вчителя або однокласника. Написане уважно звірте з надрукованим. Обґрунтуйте написання. Розберіть виділені слова за будовою.

Êîãî-íåáóäü, áóäü-õòî, íіõòî, äåùî, áóäü ó êîãî, õòîçíà-ÿêі‘, àáèõòî, íі ç êèì, êàçíà-÷èé, ñê ëüêè-íåáóäü, áóäü-ÿêîї, àáè ç êèì, íіñê ëüêè, áóäü-ùî, êàçíà-÷îãî, íі äëÿ ÷îãî, êàçíà â ÷îìó. ІІ. Складіть і запишіть по три словосполучення: «дієслово + неозначений займенник» і «іменник + неозначений займенник».

574 Розподіліть займенники в три колонки залежно від написання: 1) разом; 2) з дефісом; 3) окремо. Обґрунтуйте написання.

Êîòðèé/ñü, àáè/ùî, õòîçíà/ç/êèì, ÿêèé/ íåáóäü, äå/ÿêîї, áóäü/äëÿ/êîãî, áóäü/õòî, íі/ ÿêèõ, íі/äî/÷îãî, ÿêèé/ñü, àáè/÷îãî, êàçíà/ ñêіëüêè, íі/÷èé, õòîçíà/÷èéîãî, äå/â/êîãî, äå/÷èїõ, áóäü/÷èé, íі/íà/ÿêèé.

êàçíà-êîìó õòîçíà-êîìó áóäü-êîìó êîìó-íåáóäü àáèêîìó

575 І. Від поданих питальних займенників утворіть і запишіть неозначені та заперечні. Виділіть у словах словотворчі суфікси й префікси.

ßêèé, ÷îìó, ñêіëüêîõ, ÷èє, õòî, êèì, ÷èéîãî. ІІ. Складіть і запишіть речення, у якому підмет був би виражений неозначеним або заперечним займенником.

576 І. Спишіть речення, утворюючи заперечні чи неозначені займенники та ставлячи їх у потрібному відмінку. Укажіть відмінок займенника. ЗРАЗОК.

ïèòàþ.

(Íі, õòî, â) ïðàâà íå ïèòàþ. – Íі â êîãî ïðàâà íå

1. Âіä óñієї êàðòèíè âіє (ùî, -ñü) ïіñåííèì (Î. Äîâæåíêî). 2. Î êðàþ ðіäíèé!.. Òâîþ êðàñó (íі, ùî, ç) ÿ íå çðіâíÿþ (Â. Ñîñþðà). 3. (Íі, õòî, ç) áóäå ïîïëàêàòè, íі ïîãîâîðèòè (Ò. Øåâ÷åíêî). 4. Ó íàñ ñêëàëàñÿ îñîáëèâà äðóæáà, ÿêà íå äîïóñêàëà (áóäü-, ÿêі) ñåêðåòіâ îäèí âіä îäíîãî (Þ. Çáàíàöüêèé). 5. Äóæå ïîãàíà ëþäèíà, ÿêà (íі, ùî) íå çíàє і íå íàìàãàєòüñÿ (ùî, -íåáóäü) óçíàòè (Ïëàòîí). 6. Òіëüêè òîé íå ïîìèëÿєòüñÿ, õòî (íі, äî, ùî) íå òîðêàєòüñÿ (Íàð. òâîð÷іñòü). ІІ. Виділене слово запишіть фонетичною транскрипцією. Назвіть букви, вимовте звуки.

205

Займенник

577 Хто за хвилину, не користуючись підручником, зможе дібрати й записати п’ять неозначених займенників, які пишемо з дефісом? А хто ще більше? 578

Виконайте завдання одного з варіантів.

ВАРІАНТ А. Випишіть з художніх творів п’ять речень з неозначеними й заперечними займенниками. Підкресліть ці займенники як члени речення. ВАРІАНТ Б. Доберіть 6–7 прислів’їв, приказок, фразеологізмів з неозначеними й заперечними займенниками.

Займенники ніхто, ніщо в непрямих відмінках вживаємо з різним наголосом залежно від значення. ПОРІВНЯЙМО: нікóго, нічóго, нікóму, нічóмуу нікого, і ніічого, ніікому, нічому і відсутність будь-кого чи будь-чого

неможливість скористатися будь-ким чи будь-чим

579 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте пунктограми. Позначте місце наголосу заперечних займенників.

1. Òèõ ñëіç íіêîìó íå çіáðàòè ÿêèìè âіäòóæèëè æóðàâëі (Ë. Òåëüíþê). 2. Ñàìîâàð êèïèòü òà íіêîìó ÷àé ïèòè. 3. Êðàñíî ãîâîðèòü à ñëóõàòè íі÷îãî. 4. Íàñìіøêè áîїòüñÿ íàâіòü òîé õòî âæå íі÷îãî íå áîїòüñÿ (Íàð. òâîð÷іñòü). ІІ. Прочитайте речення вголос, правильно наголошуючи заперечні займенники. ІІІ. Складіть і запишіть по одному реченню із займенниками нікого і й нікóго.

580 СИТУАЦІЯ. Уявіть, що хтось із однолітків чи сторонніх осіб пропонує вам учинити щось таке, що може загрожувати життю чи здоров’ю. Складіть і запишіть 4–5 мікровисловлень (реплік), які містять відмову від пропозиції. Використайте заперечні займенники.

íіõòî íå çìóñèòü íіêîãî íå áóäó ñëóõàòè íі ïåðåä êèì íå áóäó íіõòî íå çàâàäèòü íіñêіëüêè íå øêîäóþ íіùî íå âàðòî òîãî íі íà êîãî íå áóäó äèâèòèñÿ 581

Спишіть речення, ставлячи на місці пропуску неозначений займенник.

1. Ìàìà õîòіëà ïðî ... çàïèòàòè. 2. Õàé ... êóïèòü îëіâöі. 3. Äіäóñÿ ïîïðîñèëè ðîçêàçàòè ïðî ... âèïàäîê. 4. Öå ìіã çðîáèòè ... . 5. Ìîæåòå ïðèéòè äî ìåíå â ... äåíü. 6. Çà äâåðèìà ïî÷óëèñÿ ... êðîêè. 206

Займенник

§ 62. ÏÐÈÑÂІÉÍІ ÇÀÉÌÅÍÍÈÊÈ Ïðî çàéìåííèêè, ÿêі âêàçóþòü íà íàëåæíіñòü ÷îãîñü îñîáі, îñîáëèâîñòі їõíüîãî íàãîëîøóâàííÿ, à òàêîæ ïðî êóëüòóðó ìîâëåííÿ ПРИГАДАЙМО. Які морфологічні ознаки прикметників?

582 А. Прочитайте речення. Зверніть увагу на відмінкові форми присвійного займенника мій.

1. Ìіé ïåðøèé âіðø íàïèñàíèé â îêîïі (Ë. Êîñòåíêî). 2. Íå ñïіâàéòå ìåíі ñåї ïіñíі, íå âðàæàéòå ñåðäåíüêà ìîãî (Ëåñÿ Óêðàїíêà). 3. Ìîєìó ó ùàñòþ íå áóëî ìåæ (Â. Äíіïðîâñüêèé). 4. Ïðîïëèâàþòü çîðі Óêðàїíè íàä ìîїì ðîç÷èíåíèì âіêíîì (Â. Ñîñþðà). Б. Визначте відмінок та синтаксичну роль виділеного займенника в кожному реченні. В. Зробіть висновок про особливості відмінювання присвійних займенників.

П Присвійні

Ïðèñâіéíі çàéìåííèêè âêàçóþòü íà íàëåæíіñòü ÷îãîñü ïåâíіé îñîáі. Ïðèñâіéíèìè є çàéìåííèêè ìіé, íàø, òâіé, âàø, ñâіé, éîãî. НАПРИКЛАД: Ïàäàþòü òåïëî і ãëóõî ÿáëóêà â íàøіì ñàäó (Â. Ñîñþðà).

Морф фологічні ознаки

Ïðèñâіéíі çàéìåííèêè çìіíþєìî çà âіäìіíêàìè, ÷èñëàìè é ðîäàìè ïîäіáíî äî ïðèêìåòíèêіâ.

Âіäìіíþâàííÿ ïðèñâіéíèõ çàéìåííèêіâ Îäíèíà

Í. Ð. Ä. Çí. Îð. Ì.

×îëîâі÷èé ðіä

Æіíî÷èé ðіä

Ñåðåäíіé ðіä

ìіé ìîãî ìîєìó ìіé, ìîãî ìîїì íà/ó ìîїì, ìîєìó

ìîÿ ìîєї ìîїé ìîþ ìîєþ íà/ó ìîїé

ìîє ìîãî ìîєìó ìîє ìîїì íà/ó ìîїì, ìîєìó

Ìíîæèíà ìîї ìîїõ ìîїì ìîї, ìîїõ ìîїìè íà/ó ìîїõ

Óæèòі áåç іìåííèêà ïðèñâіéíі çàéìåííèêè ïåðåõîäÿòü â іìåííèêè. НАПРИКЛАД: Ïîìàãàé íàøèì! Присвійні займенники в усіх відмінках мають наголошений другий склад: твоя о , моя о , твоєму, свогό, твогό. 207

Займенник

583 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розподіліть між собою словосполучення та провідміняйте за відмінками (письмово). У займенниках позначте наголоси. Обміняйтеся зошитами й перевірте одне в одного правильність виконання.

1. Âàøå ïàëêå áàæàííÿ. 2. Òâіé ùàñëèâèé äåíü. 584 І. Спишіть речення, ставлячи подані в дужках займенники в потрібній формі.

1. Ñïèíþñÿ ÿ і äîâãî áóäó ñëóõàòü, ÿê õîäèòü ñåðïåíü ïî çåìëі (ìіé) (Ë. Êîñòåíêî). 2. Êðàùå ÷åðñòâèé õëіá ó (ñâіé) äîìі, íіæ ðіçíîìàíіòíіñòü ñòðàâ çà ÷óæèì ñòîëîì (Ã. Ñêîâîðîäà). 3. Äëÿ (íàø) Ôåäîòà íå ñòðàøíà íіÿêà ðîáîòà (Íàð. òâîð÷іñòü). 4. Íåáî êâіòè ïðèãîðòàє äî (ñâіé) ÷îëà (Â. Êèòàéãîðîäñüêèé). 5. Ïðèéìè æ ìåíå, âåñíî ðîæåâà, ñëóãîþ (òâіé) êðàñè (Îëåêñàíäð Îëåñü). ІІ. Провідміняйте виділений займенник. ІІІ. Знайдіть якісні прикметники. Утворіть усно їхні ступені порівняння.

Треба роззрізняти

Áіëÿ іìåííèêà îñîáîâі çàéìåííèêè éîãî, її, їõ (їõíіé) ó ôîðìі ðîäîâîãî âіäìіíêà íàáóâàþòü çíà÷åííÿ ïðèñâіéíèõ. ПОРІВНЯЙМО: Ïðèñâіéíèé çàéìåííèê éîãî çîøèò їїї êíèæêà

Îñîáîâèé çàéìåííèê éîãî íå áóëî ïîáà÷èâ її

585 ЧОМУ ТАК? Поясніть, чому в поданому реченні перший займенник його вважаємо особовим, а другий – присвійним.

І ìåíі éîãî ñàìîãî ñòàëî æàëü – çàëèøàëàñÿ ìåíі éîãî ïå÷àëü (Ä. Ïàâëè÷êî). 586 І. Прочитайте речення. Випишіть словосполучення із займенниками його, її, їхх у дві колонки: 1) з особовим займенником; 2) з присвійним займенником.

1. Õîäè ïî òіé çåìëі, ùî Êàìåíÿð õîäèâ, і ïèé іç òèõ äæåðåë, ÿêі éîãî ïîїëè (Ë. Çàáàøòà). 2. Ëîñü çâіâñÿ, òåïåð éîãî ïîñòàòü ÷іòêî âèìàëüîâóâàëàñÿ â äîñâіòíіõ ñóòіíêàõ (Є. Ãóöàëî). 3. Ñâіòëі іäóòü ìàòåðі. Çіð їõ êðàñîþ ñіÿ (Â. Ñîñþðà). 4. À õòî æ áóëè òі âîÿêè âіäâàæíі, ùî їõ çáèðàâ ïіä ïðàïîðè ñâîї Ñïàðòàê? (Ëåñÿ Óêðàїíêà). 5. ßâîðîâі ñíèòüñÿ ÿâîðèíà òà її êîõàí208

Займенник

íÿ ìîëîäå (Ä. Ïàâëè÷êî). 6. Ó Ëþáîâі ôîðìóëà ïðîñòà, ëèøå íіõòî її, íà æàëü, íå çíàє (Î. Äîâãîï’ÿò). ІІ. Складіть і запишіть два речення так, щоб у першому з них був особовий займенникк їх, а в другому – присвійним їхній.

587 Спишіть прислів’я, ставлячи замість крапок присвійний займенник свій у потрібній формі. Прочитайте вголос, правильно наголошуючи займенники.

1. Ïèëüíóé ... íîñà, à íå ÷óæîãî ïðîñà. 2. Âіä ... òіíі íå ñõîâàєøñÿ. 3. Êîæíà ëèñèöÿ ... õâîñòèê õâàëèòü. 4. Áіëÿ ... íіð і ìèøі ñìіëèâі. 5. Óñÿêà ðîáîòà ... ìàéñòðà ÷åêàє. 6. Ñèí ìіé, à ðîçóì ó íüîãî ... . 588 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Висловіть міркування щодо такої тези: «Усяка робота свого майстра чекає». 589 СИТУАЦІЯ. Перебудуйте подане речення, замінивши пряму мову непрямою від імені вказаних нижче осіб. Схарактеризуйте займенники, які ви при цьому використали.

Íàòàëÿ ñêàçàëà: «Íåõàé Ñåðãіé ïîäàðóє êâіòè ñâîїé ìàìі». 1. Âіä іìåíі Íàòàëі. 2. Âіä іìåíі Ñåðãіÿ. 3. Âіä іìåíі ìàìè Ñåðãіÿ. 4. Âіä іìåíі òîâàðèøà, ÿêèé ïåðåäàє Ñåðãіþ ïðîõàííÿ Íàòàëі.

§ 63. ÂÊÀÇІÂÍІ É ÎÇÍÀ×ÀËÜÍІ ÇÀÉÌÅÍÍÈÊÈ Ïðî çàéìåííèêè, ÿêі âêàçóþòü íà ïðåäìåòè òà їõíі îçíàêè, à òàêîæ ïðî ñòèëіñòè÷íі îñîáëèâîñòі òàêèõ çàéìåííèêіâ ПРИГАДАЙМО. Яка роль прикметників у мові?

590 А. Прочитайте речення. Поміркуйте, з якою метою вжито виділені займенники.

1. Âіçüìè öåé ðîñòîê і çàñÿєø (Ã. Îâñієíêî). 2. Âåðòàєòüñÿ òîé äîâãèé ëèñòîïàä (À. Äíіñòðîâèé). 3. Ïî òàêîìó ñíіãó äî íåї õіáà ùî êіíüìè (Â. Ñè÷åâñüêèé). Б. Чому, на вашу думку, виділені займенники називають вказівними? В. На основі спостереження зробіть висновок про роль вказівних займенників у мовленні.

Вказівні

Âêàçіâíі çàéìåííèêè öåé, òîé, òàêèé óêàçóþòü íà îäèí ïðåäìåò ç ðÿäó îäíîðіäíèõ; âêàçіâíèé çàéìåííèê ñòіëüêè âêàçóє íà íåâèçíà÷åíèé àáî íåâèçíà÷åíî-âåëèêèé êіëüêіñíèé âèÿâ ïðåäìåòà. НАПРИКЛАД: Öÿ ìіñòèíà êîøòóє òðèäöÿòü ñðіáíÿêіâ, – çà ñòіëüêè íå ìîæíà ëіïøîї çåìëі äіñòàòè (Ëåñÿ Óêðàїíêà). 209

Займенник

Морфологічні ознаки

Âêàçіâíі çàéìåííèêè öåé, òîé, òàêèé çìіíþєìî çà ðîäàìè, ÷èñëàìè, âіäìіíêàìè ïîäіáíî äî ïðèêìåòíèêіâ. Âêàçіâíèé çàéìåííèê ñòіëüêè ïîäіáíèé äî êіëüêіñíèõ ÷èñëіâíèêіâ. Éîãî çìіíþєìî ëèøå çà âіäìіíêàìè ÿê ÷èñëіâíèê äâà. Âіäìіíþâàííÿ âêàçіâíèõ çàéìåííèêіâ Îäíèíà ×îëîâі÷èé ðіä

Í. Ð. Ä. Çí. Îð. Ì.

òîé òîãî òîìó òîé, òîãî òèì íà/ó òîìó, òіì

Стилістичні ознаки

Æіíî÷èé ðіä òà òієї, òîї òіé òó òієþ, òîþ íà/ó òіé

Ñåðåäíіé ðіä òå òîãî òîìó òå òèì íà/ó òîìó, òіì

Ìíîæèíà òі òèõ òèì òі, òèõ òèìè íà/ó òèõ

Âêàçіâíі çàéìåííèêè ìîæóòü ìàòè ôîðìè îòîé, îöåé, îòàêèé, ÿêі âæèâàєìî â ðîçìîâíîìó é õóäîæíüîìó ìîâëåííі äëÿ ïіäñèëåííÿ äóìêè. Â óñíіé íàðîäíіé òâîð÷îñòі òà â ïîåçіїї ÿê çàñіá âèðàæåííÿ óðî÷èñòîñòі, åìîöіéíîї ïіäíåñåíîñòі ìîæóòü áóòè íåñòÿãíåíі ôîðìè òàÿ, òåє, òії, öÿÿ, öåє, öії, òàêàÿ, òàêåє, òàêії.

591 І. Провідміняйте сполучення з вказівними займенниками спочатку усно, а потім – письмово.

Öåé ïіäðó÷íèê, ñòіëüêè äåðåâ, òàêі ïðîñòîðè. ІІ. Складіть і запишіть два речення із займенником той у формі: 1) давального відмінка; 2) орудного відмінка.

592 І. Спишіть речення, ставлячи подані в дужках займенники в потрібній формі. Підкресліть займенники як члени речення. Усно визначте розряд займенників.

1. Ñòðіíó æ ÿ êàëèíó, íåáî (òîé) áåçêðàє – öіëèé äåíü ñîïіëêà â (ìіé) ñåðöі ãðàє (À. Ìàëèøêî). 2. ×îìó, ñêàçàòè, é ñàì 210

Займенник

íå çíàþ, æèâå ó ñåðöі ñòіëüêè ëіò (îòîé) ñòåæèíà â ðіäíіì êðàї îäíèì-îäíà áіëÿ âîðіò (À. Ìàëèøêî). 3. Áëàãîñëîâåííі ÷àñ òîé і ãîäèíà, êîëè çåìëÿ (öåé) öâіòîì ïðîöâіëà (Ì. Ðèëüñüêèé). 4. Îêñàíà äåíü ó äåíü òóò, ñåðåä (öåé) ñèïó÷èõ ïіñêіâ (Î. Ãîí÷àð). 5. Äîáðå (òîé) êîâàëåâі, ùî íà îáі ðóêè êóє (Íàð. òâîð÷іñòü). ІІ. Знайдіть назви істот і утворіть від них присвійні прикметники (усно).

593 І. Прочитайте речення. З яким стилем мовлення вони співвідносні? Знайдіть стилістично забарвлені слова й укажіть з-поміж них займенники. Поясніть роль цих слів у реченнях.

1. À ìè òóþ ÷åðâîíó êàëèíó ïіäіéìåìî (Å. ×åðíåöüêèé). 2. Ó íàøіì ðàї íà çåìëі íі÷îãî êðàùîãî íåìàє, ÿê òàÿ ìàòè ìîëîäàÿ ç ñâîїì äèòÿòî÷êîì ìàëèì (Ò. Øåâ÷åíêî). 3. Îòî æ òàÿ äіâ÷èíîíüêà, ùî ñîííà áëóäèëà (Ò. Øåâ÷åíêî). 4. Óñå òåє ïðèãîäèòüñÿ, ùî íà ïîëі êîðіíèòüñÿ (Íàð. òâîð÷іñòü). ІІ. Знайдіть прикметники. Визначте, які з них стягнені, а які – нестягнені.

Оззначальні

Îçíà÷àëüíі çàéìåííèêè âåñü (óâåñü, ââåñü), óñÿêèé (âñÿêèé), êîæíèé (êîæåí), æîäíèé (æîäåí), іíøèé, ñàì, ñàìèé óçàãàëüíåíî âêàçóþòü íà îçíàêè ïðåäìåòà. НАПРИКЛАД: 1. Êîæíà òðàâè÷êà íà ñâîєìó êîðåíі ðîñòå. 2. Äîáðèé òîâàð ñàì ñåáå õâàëèòü (Íàð. òâîð÷іñòü).

Морфологічні ознаки

Îçíà÷àëüíі çàéìåííèêè çìіíþєìî çà ðîäàìè, ÷èñëàìè, âіäìіíêàìè ÿê ïðèêìåòíèêè. Âіäìіíþâàííÿ îçíà÷àëüíèõ çàéìåííèêіâ Îäíèíà

×îëîâі÷èé ðіä Í. Ð. Ä. Çí. Îð. Ì.

âåñü âñüîãî âñüîìó âåñü, âñüîãî âñіì íà/ó âñüîìó, âñіì

Æіíî÷èé ðіä âñÿ âñієї âñіé âñþ âñієþ íà/ó âñіé

Ñåðåäíіé ðіä âñå âñüîãî âñüîìó âñå âñіì íà/ó âñüîìó âñіì

Ìíîæèíà âñі âñіõ âñіì âñі, âñіõ âñіìà íà/ó âñіõ 211

Займенник

У всіх відмінках [у] та [в] чергуємо за загальним правилом: у увесь – ввесь, у уся – вся Сти илістичні ознаки

Îçíà÷àëüíі çàéìåííèêè ìîæóòü ìàòè êîðîòêі ôîðìè (æîäåí, óñÿê, êîæåí) òà ïîâíі íåñòÿãíåíі ôîðìè (êîæíàÿ, êîæíåє, êîæíіїї òîùî).

594 І. Спишіть речення, підкресліть означальні займенники як члени речення. Усно визначте їхній рід, число, відмінок.

1. Âñå éäå, âñå ìèíàє, – і êðàþ íåìàє... (Ò. Øåâ÷åíêî). 2. Âñі ìîñòè ùå êëåíîâі. Âñі êîíі іùå âîðîíі (Ë. Êîñòåíêî). 3. Іíøі áóäóòü ëóíàòè ïіñíі, âіëüíі, ãó÷íі, îäâàæíі і ãîðäі! (Ëåñÿ Óêðàїíêà). 4. Êîæíå äåðåâî â öüîìó íåñõîäèìîìó ëіñі âіí çíàє і äî íüîãî ãîðíåòüñÿ (Þ. Çáàíàöüêèé). 5. Óâåñü Äíіïðî áóâ íіáè ïîìàëüîâàíèé (І. Íå÷óé-Ëåâèöüêèé). 6. Ïðî òàòà ãîâîðèòü âñÿ çåìëÿ (Ì. Ðèëüñüêèé). ІІ. Доберіть синоніми до виділених слів. За потреби скористайтеся словником синонімів.

Самèй і сàмий

Ïîòðіáíî âіäðіçíÿòè çàéìåííèê ñàìèé âіä ñàìèé. ПОРІВНЯЙМО:

ñàìèé ñàìà, ñàìå, ñàìі‘, ñàìîãî, ñàìîìó Óæèâàєìî â çíà÷åííі «òіëüêè îäèí»: Ñàìà âîíà íå ïîïðîñèòü.

ñàìèé ñàìà, ñàìå, ñàìі, ñàìîãî, ñàìîìó Óæèâàєìî â ñïîëó÷åííі ç іíøèìè ñëîâàìè: òîé ñàìèé, òîìó ñàìîìó, íàä ñàìîþ (òîãî ñàìîãî äíÿ; íàä ñàìîþ âîäîþ)

595 Хто за однуу хвилину зможе скласти й записати по одному реченню із займенниками самі й сáмі? і 596 І. Спишіть речення, ставлячи подані в дужках займенники в потрібній формі. Позначте наголоси в цих займенниках. Прочитайте речення вголос, правильно наголошуючи слова. 212

Займенник

1. À íàä (ñàìèé) âîäîþ âåðáà ïîõèëèëàñü (Ò. Øåâ÷åíêî). 2. Äîðîãà éøëà ç ãîðè òà íà ãîðó, ç ãîðè òà íà ãîðó, íàä (ñàìà) Ðîññþ (І. Íå÷óé-Ëåâèöüêèé). 3. (Ñàìà) íåäîâãî çáèòèñÿ ç ïóòі, òà òðóäíî ç íåї çáèòèñÿ ó ãóðòі (Ëåñÿ Óêðàїíêà). 4. Òîãî æ (ñàìèé) âå÷îðà ×іïêà ïîáіã äî Ãðèöüêà (Ïàíàñ Ìèðíèé). ІІ. Виконайте письмово синтаксичний розбір першого речення.

597 Складіть і запишіть словосполучення з іменниками день, місяць, час, рік, десятиліття, п’ятниця, тиждень і вказівними займенниками той, цей йу формах родового та місцевого відмінків. З одним утвореним словосполученням складіть і запишіть речення.

1. 2. 3. 4. 5.

Ðîçáіð çàéìåííèêà ÿê ÷àñòèíè ìîâè Ïîñëіäîâíіñòü ðîçáîðó ×àñòèíà ìîâè. Ïî÷àòêîâà ôîðìà. Ðîçðÿä çà çíà÷åííÿì. Ðіä і ÷èñëî (ÿêùî є), âіäìіíîê. Ñèíòàêñè÷íà ðîëü. Çðàçîê óñíîãî ðîçáîðó

Ïåðøèé ïðîìіíü ñîíöÿ, òåïëèé, ÿñíèé, ó ìîþ êіìíàòó âïàâ (Á. Ëåïêèé). Ìîþ – çàéìåííèê, ïî÷àòêîâà ôîðìà – ìіé, ïðèñâіéíèé, óæèòèé ó çíàõіäíîìó âіäìіíêó îäíèíè, æіíî÷èé ðіä. Ó ðå÷åííі є îçíà÷åííÿì. Çðàçîê ïèñüìîâîãî ðîçáîðó Ìîþ – çàéì., ï. ô. ìіé, ïðèñâ., Çí. â., îäí., æ. ð., îçíà÷. 598 І. Прочитайте текст. Визначте його тему та основну думку. Якими рядками з тексту можна висловити основну думку прочитаного?

ÑÒÀÐÀ-ÑÒÀÐÀ ÂÈØÍß Íåäàëåêî âіä íàøîї õàòè ðîñëà âèøíÿ. Ñòàðà-ñòàðà, óæå ïîëîâèíà ãіëîê çîâñіì çàñîõëà, à íà ïîëîâèíі ùå ðîäèëè – îé ÿêі æ ñìà÷íі ÿãîäè! Çàïàì’ÿòàëîñÿ: âåñíîþ çàöâіëà òіëüêè îäíà ãіëêà. Áàòüêî õîòіâ çðóáàòè âèøíþ, áî âìèðàє æ âîíà... Òà ìàòè ñêàçàëà: – Íå òðåáà ðóáàòè. Öþ âèøíþ ïîñàäèâ ùå òâіé äіäóñü. Õàé âðîäÿòü âèøíі íà îöіé ãіëöі... Âðîäèëè âîñòàííє âèøíі. Çіáðàëà ìàìà êіñòî÷êè òà é ïîñàäèëà â çåìëþ. Âèðîñëè ç òèõ êіñòî÷îê ìîëîäåíüêі âèøíі. Ñòàðà 213

Займенник

âèøíÿ çàñîõëà, à ìîëîäі âæå öâіòóòü і ïëîäîíîñÿòü. Îòàê ÿê òà âèøíÿ íå âìåðëà, à ïðîäîâæèëà ñâіé ðіä, òàê і íàðîä íіêîëè íå âìèðàє. Äîêè æèâå íàðîä, äîòè æèâå Áàòüêіâùèíà... (Çà Â. Ñóõîìëèíñüêèì). ІІ. Випишіть займенники. П’ять з них (на вибір) розберіть усно як частину мови, а розбір двох запишіть. ІІІ. За виписаними займенниками усно перекажіть прочитане.

§ 64. ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß ÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ Ç ÒÅÌÈ «ÇÀÉÌÅÍÍÈÊ» 599 І. Прочитайте текст. Чи доводилося вам бути свідком або учасником подібної ситуації? Що ви могли б додати до прочитаного?

×ÓÄÎÄІÉÍІ ÑËÎÂÀ Ñëîâà «ïåðåïðîøóþ», «ïðîáà÷òå çà òóðáîòó», «áóäüòå ëàñêàâі», «äÿêóþ» ÷óäîäіéíî ïîëåãøóþòü ñòîñóíêè ìіæ ëþäüìè. Ïðèìіðîì, âè øóêàєòå ïîòðіáíó âàì âóëèöþ. Íàâêîëî íіêîãî íåìàє. Êîëè æ ç’ÿâëÿєòüñÿ ïåðåõîæèé, âè çâåðòàєòåñÿ äî íüîãî: «Âèáà÷òå, ùî çàòðèìóþ. ×è íå ñêàæåòå, ÿê ïðîéòè äî... ?» Âè çâåðíóëèñÿ äî ïåðåõîæîãî іç çàïèòàííÿì óâі÷ëèâî, і òîìó âіí çóïèíèòüñÿ і âіäïîâіñòü, íàâіòü ÿêùî é ïîñïіøàє. Âè ãîâîðèòå íà ïðîùàííÿ: «Äÿêóþ. Äàðóéòå, ùî çàòðèìàâ». – «Òà íі÷îãî», – âіäïîâіäàє ïåðåõîæèé і ïîñïіøàє äàëі (Çà І. Òîìàíîì). ІІ. Виконайте завдання до тексту. 1. Знайдіть займенники, визначте їхній розряд за значенням, а також відмінок, рід і число (якщо є). 2. Розберіть один займенник (на вибір) як частину мови. 3. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Поставте одне одному запитання за змістом прочитаного, використовуючи питальний займенник. Дайте відповідь на запитання однокласника (однокласниці). 4. Перебудуйте усно текст, замінивши займенник 2-ї особи множини займенником 1-ї особи однини. Які ще слова при цьому доведеться змінити?

214

Займенник

600

СИТУАЦІЯ. Уявіть, що до вас звернувся друг з указаним нижче проханням. Передайте цю інформацію сестрі друга. Тільки не переплутайте, чию книжку треба взяти, кого й біля чийого офісу чекати.

Ñåðãіþ, ïåðåäàé, áóäü ëàñêà, ìîїé ñåñòðі, ùî ÿ çàòðèìóþñü. Íåõàé âіçüìå êíèæêó, ÿêó òè ïîäàðóâàâ ìåíі, і ÷åêàє íà ìåíå áіëÿ îôіñó íàøîї ìàìè. 601

Відредагуйте усно речення. Поясніть суть допущених помилок.

1. Áàáóñÿ ïîïðîñèëà îíóêà êóïèòè ñîáі ìîëîêà. 2. Âåðøíèê ñèäіâ íà êîíі, éîãî ãðèâà ðîçâіâàëàñÿ íà âіòðі. 3. ß ïîïðîñèâ òîâàðèøà ïðèíåñòè ñâîþ êíèæêó. 4. Ìè ñâîї íåäîëіêè ïіäïðàâèìî, і âîíè áóäóòü íàáàãàòî êðàùèìè. 5. Ìàìà ïîïðîñèëà äî÷êó çóñòðіòè ñâîãî çíàéîìîãî. 602 І. Прочитайте текст. Яка його основна думка? Який займенник і чому в українській мові називають засобом увічливості та пошани? У яких мовленнєвих ситуаціях ви вживаєте займенник ви, звертаючись до однієї особи?

ÏÎÂÀÃÀ ÇÌÀËÊÓ Êîëè ÿ ÷àñîì ÷óþ, ÿê ïіäëіòêè, à òî é ìîëîäі ëþäè çâåðòàþòüñÿ äî áàòüêіâ: «áàòÿ», «ïàïàøà», «ñòàðèê», «ìàìàíÿ», «ìàìàøà» àáî çàî÷íî íàçèâàþòü їõ «ìîї ïðåäêè», – ìåíі ðîáèòüñÿ áîëÿ÷å і íіÿêîâî. Áîëÿ÷å çà ñåáå, íіáè öå ñòîñóєòüñÿ ìåíå, і çà òèõ áàòüêіâ, äî ÿêèõ òàê çâåðòàþòüñÿ. ×îìó ñüîãîäíі ÷àñòî ç’ÿâëÿєòüñÿ çíåâàãà äіòåé äî áàòüêіâ, âіä÷óæåíіñòü ìіæ íèìè? ×îãîñü ïîäіáíîãî, ïðèíàéìíі â íàøèõ ñåëàõ, êîëèñü íå ÷óëè. Â Óêðàїíі íå ëèøå äî áàòüêà, ìàòåðі, äіäà, áàáè, à íàâіòü ïîäðóææÿ, ñóñіäè ìіæ ñîáîþ çâåðòàëèñÿ íà «Âè». Ëþáîâ і ïîâàãó äî áàòüêіâ, ñòàðøèõ, ÿê і ïðàöüîâèòіñòü, ãіäíіñòü, ðåëіãіéíіñòü, ó íàøèõ ðîäèíàõ âèõîâóâàëè çìàëêó (Ë. Îðåë). ІІ. Випишіть з тексту займенники, зазначте їхній розряд за значенням та початкову форму.

603

Виконайте завдання одного з варіантів (на вибір).

ВАРІАНТ А. Складіть і запишіть діалог (6–8 реплік) про надходження нових книжок до бібліотеки, який міг би відбутися між бібліотекаркою та учнем чи ученицею. Використайте вислови мовленнєвого етикету й займенники, зокрема питальний і особовий у формі 2-ї особи множини. ВАРІАНТ Б. Складіть і запишіть невелику розповідь (6–10 речень) на тему «Пригоди маленького жолудя», використавши займенники як засіб зв’язку речень у тексті.

215

Займенник

604 І. Запишіть займенники разом, окремо або з дефісом. Обґрунтуйте написання.

Õòîçíà/ÿêèé, áóäü/äî/êîãî, õòîçíà/ç/êèì, äå/êîãî, êàçíà/ êîìó, êîìó/íåáóäü, àáè/êîìó, àáè/ç/êîãî, íі/äî/÷îãî, íі/êîìó, íі/äëÿ/êîãî, íі/õòî, ÿêîþ/íåáóäü, áóäü/÷èì, àáè/ñêіëüêè, íі/ ÷èéîìó, êàçíà/÷èєìó, ÷èéîãî/íåáóäü, äå/ç/êèì, õòîçíà/÷îãî, íі/ïåðåä/êèì. ІІ. Провідміняйте виділені займенники.

605

САМООЦІНКА. Продовжте усно фрази.

1. Ïіä ÷àñ âèâ÷åííÿ òåìè «Çàéìåííèê» ÿ äіçíàâñÿ (äіçíàëàñÿ) áàãàòî íîâîãî. Íàïðèêëàä, ÿê... 2. Íàéëåãøèì ïіä ÷àñ îïðàöþâàííÿ ìàòåðіàëó äëÿ ìåíå áóëî... 3. Ñâîї çíàííÿ ç òåìè ÿ á îöіíèâ (îöіíèëà) íà...

1. Ïðàâèëüíèì є òâåðäæåííÿ À Çàéìåííèê – öå ÷àñòèíà ìîâè, ÿêà íàçèâàє ïðåäìåòè, îçíàêè, êіëüêіñòü. Á Ó ðå÷åííі çàéìåííèê ìîæå áóòè òіëüêè îçíà÷åííÿì. Â Îñîáîâі çàéìåííèêè âêàçóþòü íà ïðèíàëåæíіñòü ïðåäìåòà ïåðøіé îñîáі. Ã Íåîçíà÷åíі çàéìåííèêè óòâîðþєìî âіä ïèòàëüíèõ çà äîïîìîãîþ ÷àñòîê. 2. Îçíà÷àëüíèé çàéìåííèê óæèòî â ðå÷åííі À Âåñíà – áàæàíèé ãіñòü, її çàêëèêàþòü äіâ÷àòà ïіñíÿìèâåñíÿíêàìè (Î. Âîðîïàé). Á Ó êîæíіì ñëîâі êðàñè ìàéáóòíüîãî øóêàé (Ì. Ðèëüñüêèé). Â Ó÷іòåñÿ, áðàòè ìîї, äóìàéòå, ÷èòàéòå... (Ò. Øåâ÷åíêî). Ã Ïàäàþòü òåïëî і ãëóõî ÿáëóêà â íàøіì ñàäó (Â. Ñîñþðà). 3. Äî îäíîãî ðîçðÿäó çà çíà÷åííÿì íàëåæàòü îáèäâà çàéìåííèêè â ðÿäêó À àáèùî, ÿêèé Á íі÷èé, їõíіé 216

Â òè, âîíè Ã êîòðèé, õòî-íåáóäü

Займенник

4. Ïðàâèëüíî íàïèñàíî âñі çàéìåííèêè â ðÿäêó À êàçíàùî, äåÿêà, áóäü-êîãî, ÿêîãî-íåáóäü Á ÿêèé-íåáóäü, äå-õòî, áóäü-êîãî, õòîñü Â áóäü-ùî, äåêîãî, àáè-êîìó õòî-íåáóäü Ã ÿêèé-íåáóäü, ÿêîїñü, õòîçíà-êîìó, äåêîìó 5. Òðè çàéìåííèêè âæèòî â ðå÷åííі À Äîáðå òîãî íàâ÷àòè, õòî õî÷å âñå çíàòè. Á Òÿæêî òîìó æèòü, õòî íå õî÷å ðîáèòü. Â Êîæíà æàáà ñâîє áîëîòî õâàëèòü. Ã Ó êîãî áäæîëè, ó òîãî é ìåä. 6. Ïіäêðåñëіòü çàéìåííèêè ÿê ÷ëåíè ðå÷åííÿ. Âèçíà÷òå їõíіé ðîçðÿä. Õòî ðîçóìó íå ìàє, òîìó é êîâàëü íå âêóє (Íàð. òâîð÷іñòü). ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Що таке займенник? Яка його роль у мовленні? 2. Наведіть приклади займенників, які вказують: а) на істоту; б) на ознаку; в) на кількість. 3. Якими граматичними ознаками займенники подібні до іменників? Прикметників? Числівників? А чим відрізняються від цих частин мови? 4. Назвіть розряди займенників та наведіть приклади. 5. Чим відрізняються питальні займенники від відносних? Наведіть приклади. 6. Розкажіть про творення та написання заперечних і неозначених займенників. 7. Яку синтаксичну роль можуть виконувати займенники? Наведіть приклади.

Îá’єäíàéòåñÿ â ãðóïè. Ãðóïà ìàє âèêîíàòè îäíå іç çàïðîïîíîâàíèõ çàâäàíü: 1) ñêëàñòè ðåáóñè іç çàéìåííèêàìè; 2) ñêëàñòè êðîñâîðä іç çàéìåííèêàìè; 3) óêëàñòè ñëîâíè÷îê ôðàçåîëîãіçìіâ іç çàéìåííèêàìè. Çàïðîïîíóéòå ñâîїì îäíîêëàñíèêàì (îäíîêëàñíèöÿì) ðîçøèôðóâàòè ðåáóñè, ðîçãàäàòè êðîñâîðä ÷è ïîÿñíèòè çíà÷åííÿ ôðàçåîëîãіçìіâ. 217

Повторення

ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß Â ÊIÍÖI ÐÎÊÓ § 65. ËÅÊÑÈÊÎËÎÃІß. ÔÐÀÇÅÎËÎÃІß 606

І. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку.

×ÓÌÀÖÜÊÈÉ ØËßÕ Øèðîêó ñâіòëó ñìóãó ïîñåðåäèíі íåáîñõèëó â Óêðàїíі íàçèâàþòü ×óìàöüêèì Øëÿõîì. ×óìàêè çäàâíà âîçèëè ç Êðèìó ñіëü òà ðèáó. Ïîâîëі ÷âàëàëè êóðíèìè ñòåïîâèìè øëÿõàìè ñіðі âîëè, ðèïіëè âîçè, ïîãåéêóâàëè ïîãîíè÷і. Áàãàòî äíіâ їõàëè ÷óìàêè, áàãàòî íî÷åé ñïàëè ïðîñòî íåáà, âäèâëÿþ÷èñü ó éîãî âіçåðóíêè, і çäàâàëàñü їì îòà ñâіòëà çîðÿíà ñìóãà, ùî ïðîñòÿãíóëàñü ÿêðàç ó íàïðÿìêó їõíіõ ìàíäðіâ, áåçêîíå÷íîþ, ÿê ñòåïîâèé øëÿõ. Îñü ÷îìó íàçâàëè її óêðàїíöі ×óìàöüêèì Øëÿõîì (Ç êíèæêè «Ïðî ùî ðîçêàçóþòü çîðі»). ІІ. Знайдіть у тексті приклади: 1) власне українських слів; 2) стилістично забарвлених слів. Поміркуйте, як уживання цих слів позначилося на загальному звучанні тексту. ІІІ. Доберіть синоніми до виділених слів. Скористайтеся словником синонімів.

607 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Про що ви думаєте, удивляючись у нічне небо? Пофантазуйте, про що можуть розказати зірки. 608

Розмежуйте подані в кожній групі слова.

1. Çàïîçè÷åíі ñëîâà òà âëàñíå óêðàїíñüêі: êîíäèöіîíåð, òîñòåð, ïðàöþâàòè, âîëåéáîë, ìðіÿ. 2. Ñëîâà àêòèâíîї òà ïàñèâíîї ëåêñèêè: ó÷åíü, ïåðñò, êîëü÷óãà, êàëåíäàð. 3. Àðõàїçìè òà іñòîðèçìè: êîøîâèé, їñòâî, áóëàâà, ïåðñò. 4. Òåðìіíè òà çàãàëüíîâæèâàíі ñëîâà: áіãòè, ãàðíèé, ìîðôîëîãіÿ, àòîì. 609 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Доберіть кожен (кожна) по два слова (сполучення слів), які характерні для офіційно-ділового стилю мовлення. Запропонуйте однокласнику (однокласниці) скласти із цими словами речення. За потреби скористайтеся матеріалом вправ 74 і 637. 218

Повторення

610 І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть неологізми, поясніть, що вони означають та чи доречно їх ужито в реченнях. За потреби скористайтеся тлумачним словником.

1. Ñêàéï äàє çìîãó áå(ç,ñ)ïëàòíî ñïіëêóâàòèñÿ ç áóäü-ÿêîþ ëþäèíîþ (â,ó) óñüîìó ñâіòі. 2. Íà àâòîìîáіëüíіé ñòîÿíöі âñòàíîâèëè ïàðêîìàò äëÿ îïëàòè ïîñëóã ïàðêóâàí(í)ÿ. 3. Áîêñåð (ó,â) ñâîєìó áëîçі ðîçïîâіâ ïðî ïіäãîòîâêó äî ìàéáóòíüîãî ïîєäèíêó. 4. Ñüîãîäíі (â,ó) ïðåññòóäії âіäáóëàñÿ îíëàéí-êîíôåðåíöіÿ ç äîêòîðîì ì(å,è)äè÷íèõ íàóê Ùåïîòіíèì (Ç іíòåðíåò-âèäàííÿ). ІІ. З одним підкресленим словом (на вибір) складіть і запишіть речення зі звертанням.

611 Прочитайте крилаті вислови. Поясніть, що вони означають. Доберіть з довідки до кожного з них синонімічний вислів.

Áàãàòî ãàëàñó äàðåìíî; ïðî ñìàêè íå ñïåðå÷àþòüñÿ; äîëÿ äîïîìàãàє ñìіëèâèì; ðàõóâàòè õâèëі. ДОВІДКА. Ç âåëèêîї õìàðè ìàëèé äîù; áàéäèêè áèòè; îäâàãà àáî ìåä ï’є, àáî ñëüîçè ëëє; ó âñÿêîї Ïàøêè ñâîї çàìàøêè.

612 Прочитайте текст. Які слова вжито в невластивому їм значенні? Чи помітили ви суржикові слова? Відредагуйте усно текст. За потреби скористайтеся відповідями в додатках.

Íàçàð ÿâëÿєòüñÿ ó÷íåì øîñòîãî êëàñó. Âіí ñòàðàííî âіäíîñèòüñÿ äî íàâ÷àííÿ, ïðèéìàє ó÷àñòü ó õóäîæíіé ñàìîäіÿëüíîñòі. Íà óðîêàõ óâàæíèé, íå ìіøàє іíøèì, íà ëþáі çàïèòàííÿ ç ïіäðó÷íèêà ìîæå äàòè âіðíó âіäïîâіäü. Íà ñëіäóþ÷îìó çàíÿòòі ãóðòêà, ÿêå âіäáóäåòüñÿ ÷åðåç äâі íåäіëі, âіí âèñòóïèòü іç öіêàâèì ïîâіäîìëåííÿì. 613

І. Поясніть, як ви розумієте подані прислів’я.

1. Íå îäÿã ïðèêðàøàє ëþäèíó, à äîáðі ñïðàâè. 2. Іç çàìóëåíîãî äæåðåëà âîäè íå íàï’єøñÿ. ІІ. Напишіть невеликий роздум (6–8 речень) на тему одного з поданих прислів’їв.

§ 66. ÑËÎÂÎÒÂІÐ. ÎÐÔÎÃÐÀÔІß 614 І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Розкажіть, чи мешкають в Україні перелітні метелики та що ви про них дізналися із цього тексту.

ÊÐÈËÀÒІ ÌÀÍÄÐІÂÍÈÊÈ Ñåðåä ìåòåëèêіâ є ÷èìàëî ìàíäðіâíèêіâ, ÿêі, ìîâ ïåðåëіòíі ïòàõè, âіäëіòàþòü çèìóâàòè â òåïëі êðàї. 219

Повторення

Íàéêðàùå ñåðåä ïåðåëіòíèõ ìåòåëèêіâ âèâ÷åíі âåëèêі òà ÿñêðàâі ìîíàðõè – ìåøêàíöі ÑØÀ é Êàíàäè. Äîëàþ÷è ïîíàä òðè òèñÿ÷і êіëîìåòðіâ, âîíè ëåòÿòü âîñåíè â òåïëі êðàї. ×àñòèíà ç íèõ çèìóє â Ïіâäåííіé Êàëіôîðíії. Òàì ðîñòóòü òàê çâàíі ìåòåëèêîâі äåðåâà, íà ÿêèõ ç ðîêó â ðіê і çèìóþòü ìîíàðõè. Áàãàòî òóðèñòіâ ïðèїæäæàє ïîäèâèòèñÿ íà öþ êðàñó. Çà êèíóòèé ó ìåòåëèêіâ êàìіíü àáî іíøó øêîäó, çàâäàíó їì, ñòÿãóþòü âåëèêèé øòðàô. Ñåðåä ìåòåëèêіâ, ïîøèðåíèõ â Óêðàїíі, òàêîæ є ïåðåëіòíі. Íàéêðàùå ç íèõ âèâ÷åíà ÷îðòîïîëîõіâêà. Âèÿâèëîñÿ, ùî öі ñâіòëî-áóðі, çâè÷íі â íàøèõ êðàÿõ ìåòåëèêè âîñåíè çáèðàþòüñÿ âåëè÷åçíèìè çãðàÿìè é âіäëіòàþòü çà òèñÿ÷і êіëîìåòðіâ, äîëàþ÷è Ñåðåäçåìíå ìîðå, ãîðè òîùî, ùîá ïåðåçèìóâàòè â Àôðèöі (Çà Є. Ãóìåíêî). ІІ. Виконайте завдання до тексту. 1. Знайдіть спільнокореневі слова до слів літати, зима, метелик. Простежте, як такі слова допомагають зв’язати речення в тексті. Які інші засоби зв’язку речень ви помітили? 2. Знайдіть складні слова й поясніть їхнє написання. 3. Визначте спосіб творення та частину мови виділених слів. 4. Виконайте словотвірний розбір слова перелітний. 5. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Поставте одне одному запитання за змістом прочитаного. Дайте відповідь на запитання однокласника (однокласниці).

615 Від поданих слів утворіть нові за допомогою суфікса -ськ-. к Які зміни приголосних відбулися? Утворені слова запишіть.

Îäåñà, Ìèêîëàїâ, Ïàðèæ, Ïðàãà, êîçàê, ÷óìàê. 616

Запишіть слова разом або з дефісом. Виділені слова розберіть за бу-

довою.

Äåðæ/çàìîâëåííÿ, ìіíі/ìàðêåò, åëåêòðî/ïîїçä, ìóëüòè/ìåäіéíèé, äâîõñîò/ðі÷÷ÿ, ãàçî/ìîòîð, ñíіãî/çáèðàííÿ, ëіñî/ ñìóãà, ôîòî/æóðíàëіñò, àâòî/ôóðãîí, ïðåñ/öåíòð, ïіâ/îçåðà, ïіâ/Ïîëòàâè, êіíî/ñöåíàðіé, ðóòà/ì’ÿòà, ñàëîí/ìàãàçèí, àâіà/ ïîøòà, âіäåî/êîíôåðåíöіÿ, åêñ/÷åìïіîí, ïіâ/ìіñÿöü. 617

Утворіть словотвірні ланцюжки зі слів кожної групи.

1. Ñïіâàòè, ñïіâàê, ñïіâ. 2. Çèìà, çèìîâèé, çèìóâàòè. 3. Ó÷èòåëü, ó÷èòåëþâàòè, ó÷èòè, íàâ÷èòè, ïåðåâ÷èòè, íàâ÷åíèé.

220

Повторення

§ 67. ÌÎÐÔÎËÎÃІß. ÎÐÔÎÃÐÀÔІß 618 І. Прочитайте текст. Визначте тематичні речення та ключові слова. Дайте відповідь на запитання, сформульоване в заголовку.

×ÎÃÎ ßÁËÓÊÀ ÑÒÀËÈ ÊÈÑËІ?

Ìèøêîâі é Äìèòðèêîâі çàõîòіëîñÿ ÷óæèõ ÿáëóê. Ãàðÿ÷îãî ëèïíåâîãî äíÿ âîíè ïåðåëіçëè ÷åðåç íèçüêèé òèí ñàäó. Âèëіçëè íà ãіëëÿñòó ÿáëóíþ òà é їäÿòü. ßáëóêà ùå íå äîñïіëè, àëå õëîï÷èêàì âîíè çäàëèñÿ ñîëîäêèìè. Êîëè öå â ñàä íåïîìіòíî ïðèéøîâ ñóñіä. Âіí ïîáà÷èâ Ìèøêà é Äìèòðèêà òà é êàæå: «À ÷îãî öå âè õîâàєòåñü íà ðîçëîãіé ÿáëóíі? Çëàçüòå, íàðâіòü âåëèêèõ ÿáëóê, ñіäàéòå і їæòå íà çäîðîâ’ÿ». Õëîï÷èêè çàøàðіëèñÿ âіä ñîðîìó, ïîçëàçèëè ç ÿáëóíі. Ïðèâіòàëèñÿ іç ñàäіâíèêîì, íàðâàëè ÿáëóê, ïîñіäàëè íà çåëåíіé òðàâі òà é їäÿòü. Àëå òі ÿáëóêà ñòàëè íàñòіëüêè êèñëі, ùî õëîï÷èêè àæ î÷і ïîçàïëþùóâàëè âіä îñêîìè (Çà Â. Ñóõîìëèíñüêèì). ІІ. Виконайте завдання до тексту. 1. Знайдіть по три іменники, прикметники й займенники. Поясніть роль цих частин мови. 2. Виділені слова розберіть як частину мови (усно). 3. Утворіть і запишіть просту та складену форми ступенів порівняння двох прикметників з тексту (на вибір). 4. Хто швидше знайде в тексті: а) речення із чотирма однорідними членами; б) прикметники-антоніми; в) два речення, засобом зв’язку яких є займенник; г) іменник, який уживаємо лише в однині? ІІІ. Поясніть, до яких видів мовленнєвої діяльності ви вдавалися, виконуючи вправу (читання, аудіювання, письмо, говоріння). Чи сподобався вам малюнок до тексту?

221

Повторення

619 Запишіть іменники у формі орудного відмінка однини. Поясніть написання. Які з іменників належать до ІІІ відміни?

Åêñêóðñàíò, ÷åáðåöü, ñòîðîæ, êóù, ïðèáіé, àêàóíò, ãîñïîäàð, ëþáîâ, ñòàðіñòü, ïîäîðîæ, ìèòü. 620

І. Спишіть прикметники, розкриваючи дужки. Поясніть написання.

Àëþìіíі(є,éî)âèé, çàìø(å,î)âèé, ïëå÷(å,î)âèé, ìàò÷(å,î)âèé, ôіç(è,і)÷íèé, ïðîçà(è,ї)÷íèé, àêðîáàò(è,і)÷íèé, àñòðîíîì(è,і)÷íèé, âóçåñåí(ü)êèé, ÷èñòіñіí(ü)êèé, êðèâîðіç(ü)êèé, ÷óìàö(ü)êèé, ñâÿùåí(í)èé, øàëåí(í)èé, íåâáëàãàí(í)èé. ІІ. Виділене слово запишіть фонетичною транскрипцією.

621 І. Погрупуйте займенники в три колонки залежно від написання: 1) разом; 2) з дефісом; 3) окремо. До якого розряду належать ці займенники?

(Íі)êîãî, äå(ç)÷èì, (áóäü)õòî, ÷èé(íåáóäü), (äå)êîòðèé, íі(ç)êèì. ІІ. З одним поданим займенником (на вибір) складіть і запишіть речення.

622 Поставте іменники у формі кличного відмінка й запишіть. Від виділеного іменника утворіть і запишіть чоловіче й жіноче ім’я по батькові.

Îëåêñіé, Îëåíêà, Âіêòîð, Ìàðіÿ Ïåòðіâíà, Ñåðãіé Ãðèãîðîâè÷, äèðåêòîð, äîáðîäіé, çåìëÿ, äðóã, Äíіïðî, Óêðàїíà. 623

Спишіть, замінюючи цифри словами. Підкресліть вивчені орфограми.

Ó ïëàâàííі ÷óäîâі ðåçóëüòàòè ïîêàçóþòü êèòè (äî 40 êì çà ãîäèíó), êàëüìàðè (äî 55 êì çà ãîäèíó), äåëüôіíè (äî 37 êì çà ãîäèíó). ×åìïіîíîì ñåðåä ðèá óâàæàþòü ðèáó-ìå÷, ÿêà ðîçâèâàє øâèäêіñòü äî 135 êì çà ãîäèíó. Ñåðåä ìåøêàíöіâ ïîâіòðÿíîãî îêåàíó ðåêîðä øâèäêîñòі íàëåæèòü çîëîòàâîìó îðëó (äî 160 êì çà ãîäèíó) (Ç äîâіäíèêà). 624

І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Поясніть вивчені орфограми.

1. Íà øëÿõ ÿ âèéøëà ðàí(í)üîþ âåñíîþ і òèõèé ñïіâ (íå)ñìіëèé çàñïіâàëà (Ëåñÿ Óêðàїíêà). 2. І ñåðöÿ æàð, і ïëîìåíèñòèé çіð ÿ ïðîíåñó ó âñÿêó õóðòîâèíó âñіì (íå)äðóãàì ìîїì íàïåðåêіð (À. Ìàëèøêî). 3. Çàìåòåíà ñíіãàìè õàòà ëåäü áëèìàëà (íå)âåëèêèìè âіêíàìè ç-ïіä ñèâèõ áðіâ (І. Öþïà). 4. Ìàéæå ÷óòíî âïàëè ëèñòêè (òåìíî)÷åðâîíîї ðîæі íà áіëó ïëèòó ìàðìóð(å,î)âó (Î. Êîáèëÿíñüêà). 5. І ç-ïіä êðèë æóðàâëèí(í)èõ ìåíі ïіä âіêíî ëèñòîïàä ñòåë(å,è)òüñÿ (Á. Îëіéíèê). ІІ. Підкресліть граматичні основи.

625 222

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Які ваші плани на літні канікули?

Розвиток мовлення

ÓÐÎÊÈ ÐÎÇÂÈÒÊÓ ÌÎÂËÅÍÍß Òåìà 1. ÌÎÂËÅÍÍß ÒÀ ÑÏІËÊÓÂÀÍÍß ПРИГАДАЙМО. Що таке мовлення та спілкування?

626 Уявіть, що ви тримаєте в руках кленовий листок. Складіть усно два описи листка (по 2–3 речення) відповідно до запропонованих ситуацій спілкування. Якого стилю мовлення ви будете дотримуватися в кожній із ситуацій?

СИТУАЦІЯ 1. Íà óðîöі ïðèðîäîçíàâñòâà ïîòðіáíî ðîçïîâіñòè ïðî îñîáëèâîñòі ëèñòêà, éîãî ôóíêöії. СИТУАЦІЯ 2. Íà çàíÿòòі ëіòåðàòóðíîї ñòóäії ïîòðіáíî ðîçêðèòè âëàñíå ñïðèéíÿòòÿ ëèñòêà. Мовленнєва діяльність

ÂÈÄÈ ÌÎÂËÅÍÍЄÂÎЇ ÄІßËÜÍÎÑÒІ Àóäіþâàííÿ ×èòàííÿ

С Ситуація спіл лкування

Ãîâîðіííÿ

Ïèñüìî

Хто й з ким спілкується

Мета спілкування

Ситуація спілкування

Місце й час спілкування

Тема й основна думка висловлення А Адресат

Òîãî, äî êîãî ñïðÿìîâàíå ìîâëåííÿ, íàçèâàþòü àäðåñàòîì.

Адресант

Òîãî, õòî ãîâîðèòü àáî ïèøå, íàçèâàþòü àäðåñàíòîì.

627 СИТУАЦІЇ. Зорієнтуйтеся в ситуаціях спілкування і виберіть речення, найдоцільніше за цих умов. Обґрунтуйте свій вибір. Хто буде адресатом вашого мовлення? Яким видом мовленнєвої діяльності ви скористаєтеся?

1. Óÿâіòü, ùî âè çàéøëè äî ìàãàçèíó, ùîá êóïèòè îëіâåöü. Çà äîïîìîãîþ ÿêîãî ðå÷åííÿ íàéäîöіëüíіøå çâåðíóòèñÿ äî ïðîäàâöÿ? À. Ìåíі äóæå ïîäîáàєòüñÿ ìàëþâàòè ÷åðâîíèì îëіâöåì. Á. Ïîøóêàéòå äëÿ ìåíå, áóäü ëàñêà, ÷åðâîíèé îëіâåöü. Â. Ñêàæіòü, áóäü ëàñêà, ÷è є â ïðîäàæó ÷åðâîíèé îëіâåöü? 223

Розвиток мовлення

2. Óÿâіòü, ùî âè êëàñíèé êåðіâíèê і âàì ïîòðіáíî ïîâіäîìèòè ó÷íіâ ïðî çìіíè â ðîçêëàäі. Çà äîïîìîãîþ ÿêîãî ðå÷åííÿ öå íàéäîöіëüíіøå çðîáèòè? À. Ùî âàì íàéáіëüøå äî âïîäîáè: ìàòåìàòèêà ÷è ôіçêóëüòóðà? Á. Çàâòðà íå áåðіòü іç ñîáîþ ñïîðòèâíîї ôîðìè. Â. Çàâòðà çàìіñòü ôіçêóëüòóðè áóäå ìàòåìàòèêà. 628 І. Прочитайте виразно вголос уривок з повісті Ярослава Стельмаха «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки». Опишіть ситуацію спілкування. Сформулюйте 2–3 запитання за змістом прочитаного.

ÒÀЄÌÍÈ×І ÑËІÄÈ Âðàíöі, ïðîêèíóâøèñü, ìè ïîáіãëè äî îçåðà âìèòèñü. І òóò Ìèòüêî ñòàâ ìîâ óêîïàíèé, à ÿ ç ðîçãîíó íàøòîâõíóâñÿ íà íüîãî. – Äèâèñü, Ñåðãіþ, – òèõî ñêàçàâ âіí ìåíі. Íà âîãêîìó ïіñêó êîëî ñàìîї âîäè õèæî âèìàëüîâóâàëèñü âіäáèòêè çäîðîâåííèõ і ñòðàøíèõ ëàï. – ßê ó êðîêîäèëà, – âèçíà÷èâ ÿ, íåðâîâî îçèðàþ÷èñü íà îçåðî. Öå äàëî ïîøòîâõ äî ðîáîòè Ìèòüêîâîìó ìîçêîâі. – Ñåðãіþ, òðåáà íàì êíèæêè âçÿòè â áіáëіîòåöі. – Ïðàâèëüíî, ïіäåìî çàâòðà, íàáåðåìî ôàíòàñòèêó ÿêó-íåáóäü, ïðî øïèãóíіâ... – Òà íі, Ñåðãіþ, ÿ íå ïðî òå. Êíèæêè іç çîîëîãії. – Çîîëîãії? Òè ùî, çäóðіâ? Ìàëî òîáі êîëåêöії, ìàëî òîáі ïðèðîäîçíàâñòâà, ìàëî òîáі íàøîї â÷èòåëüêè? Çàáóâ, ÿê òè ñàì ç її óðîêіâ òіêàâ? – Äî òâîãî âіäîìà, çîîëîãіÿ – íàóêà ïðî âåñü òâàðèííèé ñâіò. Îòæå, ó íіé ìè îáîâ’ÿçêîâî çíàéäåìî ùîñü ïіäõîäÿùå і äëÿ íàñ, öåáòî ïðî òå, ùî æèâå â öüîìó îçåðі. – Òè äóìàєø? – óæå ñåðéîçíіøå ãëÿíóâ ÿ íà Ìèòüêà...

ІІІ. Пригадайте яку-небудь цікаву ситуацію спілкування зі свого життя. Опишіть цю ситуацію. ІІІ. Поясніть, до яких видів мовленнєвої діяльності ви вдавалися, виконуючи вправу.

224

Розвиток мовлення

Òåìà 2. ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ ÏÐÎ ÒÈÏÈ ÌÎÂËÅÍÍß ПРИГАДАЙМО. Які основні ознаки тексту?

Òèïè ìîâëåííÿ Òèïè ìîâëåííÿ

Îñîáëèâîñòі

Ðîçïîâіäü Âèñëîâëåííÿ ïðî ïîäії, ùî âіäáóëèñÿ (âіäáóâàþòüñÿ ÷è âіäáóâàòèìóòüñÿ) ó ïåâíіé ïîñëіäîâíîñòі. Äî òåêñòó-ðîçïîâіäі ìîæíà ïîñòàâèòè çàãàëüíå ïèòàííÿ ùî ñòàëîñÿ (âіäáóëîñÿ)? Îïèñ

Âèñëîâëåííÿ ïðî ïåâíі îçíàêè, âëàñòèâîñòі ïðåäìåòà, îñîáè ÷è ÿâèùà. Äî òåêñòó-îïèñó ìîæíà ïîñòàâèòè çàãàëüíå ïèòàííÿ ÿêèé?

Ðîçäóì

Âèñëîâëåííÿ, ó ÿêîìó äîâîäèòüñÿ ïðàâèëüíіñòü ÷è íåïðàâèëüíіñòü ïåâíîãî òâåðäæåííÿ øëÿõîì ìіðêóâàííÿ òà çà äîïîìîãîþ äîêàçіâ (àðãóìåíòіâ). Äî òåêñòó-ðîçäóìó ìîæíà ïîñòàâèòè çàãàëüíå ïèòàííÿ ÷îìó?

629 Прочитайте тексти. Визначте тип мовлення кожного з них, обґрунтуйте свою думку.

*** Òðè òèæíі íå áóâ Ñåðãіéêî â øêîëі: õâîðіâ. Ñêó÷èâ çà òîâàðèøàìè é ó÷èòåëüêîþ. Ðàäіñíèé і çáóäæåíèé ïðèéøîâ õëîï÷èê äî øêîëè ïіñëÿ õâîðîáè. Äóìàëîñÿ Ñåðãіéêîâі: â î÷àõ òîâàðèøіâ ïîáà÷èòü âіí ðàäіñòü і ïîäèâ. Òà їõíі î÷і áóëè ñïîêіéíі é íåçâîðóøíі. Ñóñіä ïî ïàðòі Ìèêîëêà çàïèòàâ: – À òè âèêîíàâ íà ñüîãîäíі çàâäàííÿ? – Âèêîíàâ, – òèõî ñêàçàâ Ñåðãіéêî é çàñìóòèâñÿ (Â. Ñóõîìëèíñüêèé). *** Ïëàíøåòíі êîìï’þòåðè áóâàþòü і êîìïàêòíèìè, і ç âåëèêèìè åêðàíàìè. Íàéñêðîìíіøі çà ðîçìіðàìè – 7-äþéìîâі ìîäåëі. Äåâàéñè âіä 9,6 äî 10,1 äþéìà ÷àñòî ìàþòü äîê-ñòàíöіþ і ñõîæі íà íîóòáóê, àëå âîäíî÷àñ âîíè ëåãøі é ìîáіëüíіøі. 225

Розвиток мовлення

Ñó÷àñíі ïëàíøåòè ìîæóòü ìàòè îäèí іç òðüîõ îñíîâíèõ òèïіâ ìàòðèöü: TFT, IPS àáî OLED. Êóò îãëÿäó â IPS-ìàòðèöÿõ ñòàíîâèòü òðîõè ìåíøå 180, à çîáðàæåííÿ – ñîêîâèòå ç ãàðíîþ ïåðåäà÷åþ êîëüîðó. Íà âіäìіíó âіä IPS, çîáðàæåííÿ íà OLED-äèñïëåї áіëüø êîíòðàñòíå, ç іäåàëüíîþ ïåðåäà÷åþ ÷îðíîãî êîëüîðó. *** ×îìó äî âèøèâàíêè ñòàâëÿòüñÿ ç òàêîþ ïîâàãîþ òà ëþáîâ’þ? Ïî-ïåðøå, âèøèâàíêà іäåàëüíî ïîєäíóєòüñÿ ç áóäü-ÿêèì îäÿãîì: øêіëüíîþ ôîðìîþ, äæèíñàìè, øîðòàìè ðіçíèõ ôàñîíіâ. Âèøèòà ñîðî÷êà çàâæäè ìàє âèãëÿä åëåãàíòíèé òà ñòðèìàíèé і âîäíî÷àñ ÿñêðàâèé òà îðèãіíàëüíèé. Ïî-äðóãå, âèøèâàíêó ââàæàþòü ïîòóæíèì îáåðåãîì. Íàøі ïðåäêè âіðèëè â ñèëó âèøèòèõ âіçåðóíêіâ. Êîæåí åëåìåíò âèøèâêè ìàє ñâîє çíà÷åííÿ, à âñі ðàçîì áåðåæóòü ëþäèíó âіä íåãàðàçäіâ. Ïî-òðåòє, âèøèâàíêó çäàâíà ââàæàþòü ñèìâîëîì і ãîðäіñòþ óêðàїíñüêîї êóëüòóðè. Âîíà áåðåæå òðàäèöії íàøèõ ïðåäêіâ. Îñü ÷îìó âèøèâàíêà òàêà óëþáëåíà é ïîïóëÿðíà â íàøîìó íàðîäі (Ç ïîñіáíèêà). 630

І. Прочитайте виразно текст уголос. Визначте основну думку вислов-

лення.

×ÎÌÓ ÏÎÒÐІÁÍÎ ÇÍÀÒÈ ІÑÒÎÐІÞ Ñïðîáóєìî óÿâèòè, ùî ìîãëî á ñòàòèñÿ ç íàøèì íàðîäîì, ÿêáè íå áóëî Çàïîðіçüêîї Ñі÷і. Î÷åâèäíî, òîäі çîâñіì íå áóëî á Óêðàїíè, óêðàїíñüêîãî íàðîäó, òàê ñàìî ÿê і áàãàòüîõ ïëåìåí і íàðîäіâ íà çåìëі. Їõ çíèùèëè á âîðîãè, ðîçòîïòàëà á æîðñòîêà äіéñíіñòü. І ÿê áóâàє ïðèêðî, êîëè ìè çàõîïëþєìîñÿ âîєííèì ìèñòåöòâîì ðèìñüêèõ ëåãіîíåðіâ, àëå íå ìàєìî óÿâëåííÿ ïðî ðàòíó* ìàéñòåðíіñòü çàïîðîæöіâ. Çíàєìî ïðî ïîäâèãè Ãàííіáàëà é íå çíàєìî ïðî çâèòÿãó Ñàìіéëà Êіøêè, Ïåòðà Ñàãàéäà÷íîãî ÷è Іâàíà Ñіðêà. Çàõîïëþєìîñÿ ìóæíіñòþ ñïàðòàíöіâ áіëÿ Ôåðìîïіëіâ і íå ÷óëè íі÷îãî ïðî ïîäâèã êîçàêіâ ïіä Áåðåñòå÷êîì… Іñòîðієþ ïîòðіáíî íå ëèøå öіêàâèòèñÿ, її ïîòðіáíî äîñêîíàëî çíàòè, áî іñòîðіÿ – íå ïðîñòî ìèíóëå íàðîäó, öå – éîãî æèâà 226

Розвиток мовлення

äóøà. Îñü ÷îìó òîé, õòî íå çíàє іñòîðії, íіêîëè íå çðîçóìіє ñâîãî íàðîäó (Çà Ì. Ñëàáîøïèöüêèì). *Ðàòíèé – áîéîâèé, âîєííèé. ІІ. З’ясуйте, які типи мовлення поєднано в тексті. Обґрунтуйте свою думку. ІІІ. Перебудуйте усно другий абзац, замінивши авторські приклади з історії України своїми.

631 І. Розгляньте комікс. Про що нам розповів художник? Опишіть відчуття, емоції хлопчика в кожному епізоді.

ІІ. Складіть і запишіть за коміксом текст-розповідь (6–8 речень) у художньому стилі. Попередньо сформулюйте тему й основну думку майбутнього висловлення, обміркуйте структуру (зачин, основна частина, кінцівка), складіть план. Доберіть до тексту заголовок.

Òåìà 3. ÑÊËÀÄÀÍÍß І ÐÎÇІÃÐÓÂÀÍÍß ÄІÀËÎÃІÂ ПРИГАДАЙМО. Чим діалогічне мовлення відрізняється від монологічного?

632 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть і розіграйте за особами діалог (7–8 реплік) відповідно до запропонованої ситуації спілкування, дотримуючись правил 227

Розвиток мовлення мовленнєвого етикету. Використайте звертання та слова (сполучення) увічливості. Ви можете скористатися поданими нижче зразками. СИТУАЦІЯ А. Ви перебуваєте в незнайомому місті й шукаєте потрібну вулицю (будівлю). З якими словами ви звернетеся до перехожого? Що скажете на прощання?

Скажіть, будь ласка, де...; перепрошую, ви не знаєте...; вибачте, ви не скажете...; добродію, будьте ласкаві, підкажіть...; шановний, якщо ваша ласка, скажіть мені...; дякую вам; на все добре; приємної подорожі; чи не скажете ви...; вибачте, точно не знаю; ви мені дуже допомогли; до побачення; немає за що. СИТУАЦІЯ Б. Ви зайшли до книгарні й хочете купити тлумачний словник. Поцікавтеся, чи є такі словники, скільки вони коштують, скільки в них слів, яких видавництв ці словники тощо.

633 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть і розіграйте за особами діалог (7–8 реплік) відповідно до запропонованої ситуації спілкування. Використайте вставні слова. СИТУАЦІЯ А. Учора ви переглянули новий фільм. На перерві ваш друг (ваша подруга) цікавиться вашою думкою про фільм та бажає поділитися своїми враженнями. СИТУАЦІЯ Б. Ви переїхали до нового будинку й телефонуєте своєму другові (своїй подрузі), щоб поділитися враженнями про нове житло, про переїзд загалом. СИТУАЦІЯ В. Ви хочете попросити вибачення в товариша, якого вчора безпідставно образили.

634

228

І. Розгляньте комікс. Яку історію нам розповів художник?

Розвиток мовлення ІІ. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Об’єднайтеся в пари. Розподіліть між парами кадри коміксу (1, 2, 3, 4, 5). Складіть діалог (5–6 реплік), можливий між учасниками в ситуації, змальованій у відповідному кадрі.

635 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть і розіграйте діалог, що передбачає уникання небажаного й небезпечного спілкування, протистояння маніпулятивним впливам, відповідно до описаної ситуації. СИТУАЦІЯ А. Вам телефонують з невідомого номера, аби дізнатися, де працюють ваші батьки (сусіди, знайомі) та коли вони бувають удома. СИТУАЦІЯ Б. Вам телефонують з невідомого номера, аби повідомити, що ви виграли приз і повинні одразу приїхати за ним за вказаною адресою. СИТУАЦІЯ В. Ваш знайомий (ваша знайома) цікавиться вашими справами та пропонує спробувати покурити, переконуючи, що одна цигарка – це не страшно.

Òåìà 4. ÑÒÈËІ ÌÎÂËÅÍÍß. ÏÎÍßÒÒß ÏÐÎ ÎÔІÖІÉÍÎ-ÄІËÎÂÈÉ ÑÒÈËÜ ПРИГАДАЙМО. Які є типи й стилі мовлення?

636 Прочитайте тексти. Визначте стиль і тип мовлення кожного з них. Обґрунтуйте свою відповідь. Скористайтеся відповідною таблицею на форзаці підручника.

Äîù – ðіäêі àòìîñôåðíі îïàäè, ÿêі âèïàäàþòü ç õìàð ó âèãëÿäі êðàïëèí äіàìåòðîì âіä 0,5 äî 7,0 ìì. Çà іíòåíñèâíіñòþ âèïàäàííÿ ðîçðіçíÿþòü îáëîæíèé äîù (òðèâàëі, áіëüø-ìåíø ðіâíîìіðíі îïàäè) òà çëèâîâèé (êîðîòêî÷àñíі іíòåíñèâíі îïàäè). Êðàïëèíè äîùó óòâîðþþòüñÿ â õìàðàõ óíàñëіäîê êîàãóëÿöії (çëèòòÿ) äðіáíèõ êðàïåëü ó áіëüøі (Ç äîâіäíèêà). *** Óñå áëèæ÷èìè ñòàâàëè çâóêè ãðîçè. Âàæêà ñèâà õìàðà íàâèñëà íàä ñòåïîì і ñïóñòèëà íà íüîãî ñâîї ìîêðі ïàðóñè. Ç òèõèì äçâîíîì óïàëè ïåðøі êðàïëèíè, à ïîòіì ÷àðіâíîþ ìóçèêîþ çàøóìіâ ãóñòèé äîù. Âîäà âæå áëèùàëà íà ðîçìèòîìó øëÿõó, à òðàâíåâèé äîù óñå ïàëàâ. Ðîçêâіòëà çåìëÿ íàáèðàëàñÿ ñèëè, ïðèêðàøàëàñÿ çåëåíèìè øàòàìè (Î. Ãîí÷àð). 637 Випишіть з підручників чи художньої літератури приклади текстів (3–5 речень) художнього та наукового стилів. Обґрунтуйте свій вибір. ОфіційноО діловий стиль

Îôіöіéíî-äіëîâèé ñòèëü – ðіçíîâèä ìîâè, ÿêèé ñëóãóє äëÿ ñïіëêóâàííÿ â äåðæàâíî-ïîëіòè÷íîìó, ãðîìàäñüêîìó é åêîíîìі÷íîìó æèòòі. 229

Розвиток мовлення

Ознаки стилю

Ділові папери

Íàéõàðàêòåðíіøі îçíàêè öüîãî ñòèëþ: îôіöіéíіñòü, êîíêðåòíіñòü, ñòèñëіñòü, òî÷íіñòü ôîðìóëþâàíü, ëîãі÷íà ïîñëіäîâíіñòü, âèêîðèñòàííÿ ñïåöіàëüíîї ëåêñèêè. Îñíîâíèì âèäîì îôіöіéíî-äіëîâîãî ñòèëþ є äіëîâі ïàïåðè (äîêóìåíòè). НАПРИКЛАД: çàÿâà, ïëàí ðîáîòè, îãîëîøåííÿ, àâòîáіîãðàôіÿ, íàêàç, äîãîâіð, ðîçïèñêà, äîðó÷åííÿ, äîâіäêà òà іí.

Тексти офіційно-ділового стилю не припускають двозначності сприйняття змісту, уживання емоційно забарвленої лексики. 638 І. Прочитайте текст. Визначте його тему та сферу використання (побут, освіта, законодавство, література). З якою метою створено текст? Доведіть, що він є офіційно-діловим.

Äèòèíà ìàє áóòè çàðåєñòðîâàíà çðàçó æ ïіñëÿ íàðîäæåííÿ і ç ìîìåíòó íàðîäæåííÿ ìàє ïðàâî íà іì’ÿ òà íàáóòòÿ ãðîìàäÿíñòâà, à òàêîæ, íàñêіëüêè öå ìîæëèâî, ïðàâî çíàòè ñâîїõ áàòüêіâ і ïðàâî íà їõíє ïіêëóâàííÿ. Äèòèíà, ÿêà òèì÷àñîâî ÷è ïîñòіéíî ïîçáàâëåíà ñіìåéíîãî îòî÷åííÿ àáî ÿêà â її âëàñíèõ ÿêíàéêðàùèõ іíòåðåñàõ íå ìîæå çàëèøàòèñÿ â òàêîìó îòî÷åííі, ìàє ïðàâî íà îñîáëèâèé çàõèñò і äîïîìîãó, ùî íàäàþòüñÿ äåðæàâîþ (Ç Êîíâåíöії ïðî ïðàâà äèòèíè).

Ïëàêàò Îëåãà Òîìàøåâè÷à, 13 ðîêіâ ІІ. Визначте засоби зв’язку речень у тексті.

230

Розвиток мовлення

639 Прочитайте мовні звороти офіційно-ділового стилю. Складіть і запишіть мінітекст (3–4 речення) з кількома з них.

Áðàòè ó÷àñòü, óçÿòè äî óâàãè, âіäïîâіäíî äî çàêîíó, çãіäíî ç іíñòðóêöієþ, çà çãîäîþ ñòîðіí, íàäàòè ìîæëèâіñòü, äîçâîëüòå íàãàäàòè, ìàþ âіäìîâèòè, ïðîñèìî ïîâіäîìèòè, ââàæàєìî çà ïîòðіáíå, â óñòàíîâëåíîìó çàêîíîì ïîðÿäêó, íåñòè âіäïîâіäàëüíіñòü, áðàòè çîáîâ’ÿçàííÿ, ïîðóøèòè ïèòàííÿ, îãîëîñèòè ïîäÿêó. Прийшовши зі школи, Оленка пообідала та прибрала на кухні. Потім пішла до бабусі, а мамі залишила записку: «Твоє розпорядження виконала. Оперативно реставрувала порядок у приміщенні для приготування їжі. Приходила сусідка, довго інформувала про свої справи, тому часу на студіювання уроків не залишилося». Що в цій записці вам видається смішним? Чому?

Òåìà 5. ÄІËÎÂІ ÏÀÏÅÐÈ. ÎÃÎËÎØÅÍÍß 640 І. Пригадайте, чи доводилося вам коли-небудь читати або складати оголошення. Про що в ньому повідомлялося? Поміркуйте, для чого потрібні оголошення. ІІ. Чи згодні ви з твердженням, що оголошення, як правило, відповідає на питання що? де? коли? чому? для чого? для кого? Ого олошення

Ре еквізити

Îãîëîøåííÿ – öå äîêóìåíò, ùî ìіñòèòü ïîâіäîìëåííÿ äëÿ øèðîêîãî çàãàëó. Îñîáëèâіñòþ îãîëîøåííÿ є ñòèñëіñòü ôîðìóëþâàíü і êîìïàêòíіñòü. Îñíîâíèìè ñêëàäîâèìè îãîëîøåííÿ є:

 çàãîëîâîê;  іíôîðìàöіÿ  іíôîðìàöіÿ  іíôîðìàöіÿ

ïðî ïîäіþ; ïðî äàòó, ÷àñ òà ìіñöå ïîäії; ïðî òå, âіä ÷èéîãî іìåíі íàïèñàíî îãîëîøåííÿ (ìîæíà çàçíà÷àòè é àäðåñó, òåëåôîí, ñàéò, åëåêòðîííó ïîøòó òîãî, õòî ïðîâîäèòü çàõіä).

Оголошення можна складати не тільки в офіційно-діловому стилі. Вони бувають і жартівливі, якщо подія, про яку в них ідеться, має розважально-пізнавальний характер. 231

Розвиток мовлення

641 І. Прочитайте зразки оголошень. Визначте основні реквізити цих документів.

ОГОЛОШЕННЯ 15 травня цього року в актовій залі школи відбудеться концерт переможців пісенного конкурсу «Золоті ключі». Початок о 16 годині. Учнівський комітет

ОГОЛОШЕННЯ Шановні школярі! 25 вересня 2019 року о 13:30 відбудеться засідання літературної студії «Лебідь». Запрошуються учні, які мають хист до літературної творчості. Місце проведення заходу – кабінет 45. Інформацію про студію «Лебідь» розміщено на сайті школи. Керівник студії

642 СИТУАЦІЇ. А. Уявіть, що на прогулянці в парку ваш улюбленець (котик, песик) забіг далеко й зник. Складіть усно оголошення (за поданим орієнтовним планом), увівши до нього опис тварини так, щоб її можна було б легко відрізнити від інших. Б. Уявіть, що у великому магазині загубилася дитина. Про це потрібно оголосити по гучномовцю. Складіть усне оголошення (за поданим орієнтовним планом), у якому вкажіть прикмети дитини, за якими її можна було б упізнати.

1. 2. 3. 4.

Îðієíòîâíèé ïëàí Äî êîãî çâåðòàєìîñÿ. Ïðî ùî ïîâіäîìëÿєìî. Ïðî ùî ïðîñèìî. Êîìó ïîâіäîìëÿòè.

643 Складіть оголошення для розміщення на шкільному вебсайті (на шкільній дошці оголошень) про очікувану подію. Наприклад: екскурсію учнів до музею, відвідання театру, організацію поїздки до Канівського музею Тараса Шевченка та ін.

232

Розвиток мовлення

Òåìà 6. ÒÅÊÑÒ. ÑÊËÀÄÍÈÉ ÏËÀÍ ÒÅÊÑÒÓ ПРИГАДАЙМО. 1. Що таке текст? 2. Що таке тема й основна думка тексту?

644

І. Прочитайте. Поясніть, з якою метою автор розповідає цю історію.

ÏÎÄÂІÉÍÅ ÇÍÀÉÎÌÑÒÂÎ Çі øêîëè Îêñàíà ïîñïіøàëà äîäîìó. Ìàìà âåëіëà íå çàïіçíþâàòèñÿ: ñóñіäè ñïðàâëÿëè íîâîñіëëÿ é çàïðîñèëè їõ íà çíàéîìèíè. Â àâòîáóñі Îêñàíà çàéíÿëà çðó÷íå ìіñöå é áåçòóðáîòíî ïîðèíóëà ó ñâîї ìðії. Íà îäíіé іç çóïèíîê óâіéøëà é ñòàëà ÿêðàç áіëÿ íåї ëіòíÿ æіíêà ç âàæêèìè ñóìêàìè â ðóêàõ. Ïàñàæèðè ïîïðîñèëè äіâ÷èíó ïîñòóïèòèñÿ ìіñöåì. Òà Îêñàíà âäàëà, íіáè íå ÷óє. Óâå÷åðі âîíà ç ìàòіð’þ òà áàòüêîì ïіøëè äî íîâèõ ñóñіäіâ. Äâåðі âіä÷èíèëèñÿ – і íà ïîðîçі ñòàëà æіíêà, ÿêó Îêñàíà òàê îáðàçèëà ñâîєþ íå÷åìíіñòþ â àâòîáóñі, à íà ñòîëі áóëî ÷àñòóâàííÿ ç òèõ ñàìèõ âàæêèõ ñóìîê. Äіâ÷èíà ëàäíà áóëà ïðîâàëèòèñÿ êðіçü çåìëþ. Ìàòè âèõâàëÿëà ïåðåä íîâîþ ñóñіäêîþ ñâîþ äîíüêó, ÿêà âîíà âèõîâàíà òà ñêðîìíà, і â÷èòüñÿ äîáðå, і âäîìà äîïîìàãàє... Êîæíå ìàìèíå ñëîâî, ÿê íàñìіøêà, ñòüîáàëî äіâ÷èíó. À ñóñіäêà ñïîêіéíî äèâèëàñÿ їé ïðîñòî â î÷і. Òîé ïîãëÿä íàäîâãî çàïàì’ÿòàâñÿ Îêñàíі (À. Ãàìàðíèê). ІІ. Виконайте завдання до тексту. 1. Доведіть, що це текст, користуючись поданою нижче схемою «Істотні ознаки тексту». 2. Визначте тему й основну думку тексту. Доберіть свій варіант заголовка, який відображав би основну думку тексту. 3. Визначте мікротеми висловлювання, тематичні речення та ключові слова. 4. Обґрунтуйте поділ тексту на абзаци. 5. Визначте структуру тексту (зачин, основну частину, кінцівку). 6. Укажіть мовні засоби зв’язку речень у тексті та поясніть їхню роль. 7. Складіть і запишіть план тексту. За складеним планом стисло перекажіть прочитане (усно).

Іñòîòíі îçíàêè òåêñòó: íàÿâíіñòü òåìè é îñíîâíîї äóìêè íàÿâíіñòü äâîõ і áіëüøå ðå÷åíü ïîâ’ÿçàíіñòü ðå÷åíü çà çìіñòîì ïîñëіäîâíіñòü òà çàâåðøåíіñòü âèêëàäó ãðàìàòè÷íèé çâ’ÿçîê ìіæ ðå÷åííÿìè 233

Розвиток мовлення

Тема

Òåìà òåêñòó ó – öå òå, ïðî ùî â íüîìó éäåòüñÿ. Òåìó ðîçêðèâàþòü çà äîïîìîãîþ ìіêðîòåì (÷àñòèí çàãàëüíîї òåìè). Ðå÷åííÿ, ÿêå íåñå â ñîáі íàéâàæëèâіøó іíôîðìàöіþ ìіêðîòåìè, íàçèâàþòü òåìàòè÷íèì.

Основна думка

Îñíîâíà äóìêà òåêñòó – öå òå ãîëîâíå, ùî àâòîð ñòâåðäæóє, äî ÷îãî âіí çàêëèêàє, ÷îãî íàâ÷àє. Ðå÷åííÿ â òåêñòі ïîâ’ÿçóþòü çà äîïîìîãîþ òàêèõ ìîâíèõ çàñîáіâ: ïîâòîð ñëîâà, ñèíîíіìè, ñïіëüíîêîðåíåâі ñëîâà, çàéìåííèêè, ïðèñëіâíèêè, ñïîëó÷íèêè. Є äâà âèäè çâ’ÿçêó ðå÷åíü ó òåêñòі:  ïîñëіäîâíèé (êîæíå íàñòóïíå ðå÷åííÿ ðîçêðèâàє, óòî÷íþє çìіñò ïîïåðåäíüîãî);  ïàðàëåëüíèé (ðå÷åííÿì âëàñòèâà âіäíîñíà ñàìîñòіéíіñòü; ó ðå÷åííÿõ іäåòüñÿ ïðî ðіçíі ðå÷і, àëå âîíè ìàþòü ñïіëüíó òåìàòèêó).

Засоби зв’язку Види зв’язку

645 Прочитайте два тексти. Доведіть, що в першому з них речення пов’язані послідовним зв’язком, а в другому – паралельним. Визначте «відоме» й «нове» в реченнях кожного тексту.

1. ßêèõ ïòàõіâ ìè ââàæàєìî çà êðàùèõ ëіòóíіâ? Ñòðèæіâ! Ñïðàâäі, âîíè ëіòàþòü äóæå øâèäêî. Çàòå íå ìîæóòü êðóòî ïîâåðòàòè é ëîâèòè êîìàõ çáîêó, à ÿêáè çàëåòіëè â ëіñ, òî îäðàçó æ ðîçáèëèñÿ á îá äåðåâî (Â. Ñàáóíàєâ). 2. Íà íåáі çîëîòå ñîíöå ñèïëå ñêðіçü áëèñêó÷èìè áðèçêàìè. Ïî øëÿõó áіæàòü æâàâі ñòðóìî÷êè. Ïèøàєòüñÿ ïðîòè ñîíöÿ ãàé. Ãóñòіøîþ ñòіíîþ ñïëåëîñÿ æèòî. Çàãóëè ìåòóøëèâі áäæîëè (Ñ. Âàñèëü÷åíêî). Складний С план

Форма запису

234

Ïëàí ìîæå áóòè ïðîñòèì і ñêëàäíèì. Ó ñêëàäíîìó ïëàíі, íà âіäìіíó âіä ïðîñòîãî, äåÿêі ïóíêòè ìàþòü ùå é ïіäïóíêòè. Äåêіëüêà ìіêðîòåì ìîæóòü îá’єäíóâàòèñÿ â îäíîìó ïóíêòі ïëàíó, à ïîòіì êîíêðåòèçóâàòèñÿ â ïіäïóíêòàõ. Ñêëàäíèé ïëàí ìàє çäåáіëüøîãî òàêó ôîðìó çàïèñó: І. Âñòóï. ІІ. Îñíîâíà ÷àñòèíà. 1. 2. 3. ІІІ. Êіíöіâêà.

Розвиток мовлення

ПАМ’ЯТКА ßê ñêëàñòè ïëàí òåêñòó 1. Óâàæíî ïðî÷èòàòè òåêñò. 2. Âèçíà÷èòè òåìó é îñíîâíó äóìêó òåêñòó. 3. Âèçíà÷èòè ìіêðîòåìè, ñòèñëî é ÷іòêî їõ ñôîðìóëþâàòè. Öå і є ïóíêòè ïëàíó. 4. Ñêëàâøè ïëàí, ïåðåâіðèòè, ÷è ðîçêðèâàє âіí çìіñò óñüîãî òåêñòó, ÷è çâ’ÿçàíі ïóíêòè ïëàíó çà çìіñòîì. 646 І. Прочитайте вголос текст, правильно наголошуючи слова. Розкажіть, що таке плетіння, яку сировину для цього використовують та які вироби з неї виготовляють.

ÏËÅÒІÍÍß êóñòàðíèé*

Ïëåòѕííÿ – ïðîìèñåë ç âèãîòîâëåííÿ ãîñïîäàðñüêî-ïîáóòîâèõ і õóäîæíіõ âèðîáіâ ç ðіçíîìàíіòíîї åëàñòè÷íîї ñèðîâèíè. Â Óêðàїíі áóëî âіäîìî êіëüêà òåõíіê ïëåòіííÿ, íàéáіëüø ïîøèðåíі ç íèõ – ñïіðàëüíà òà õðåñòîïîäіáíà. ßê ñèðîâèíó äëÿ ïëåòіííÿ íà Ïîëіññі âèêîðèñòîâóâàëè ëîçó, êîðó ïåâíèõ äåðåâ, íàñàìïåðåä ìîëîäîї ëèïè òà áåðåçè, âåðáîëіç. Іç òîíêèõ ôàíåðîïîäіáíèõ äîùå÷îê ãíóëè êîðîáè äëÿ ñіâáè – ñіÿíèêè. Ç âóæ÷èõ і òîíøèõ ñìóæîê ïëåëè ðіçíîìàíіòíі êîøèêè. Ñïîñîáîì ïëåòіííÿ âèêîíóâàëè ñòіíè êëóíü, õëіâіâ òà êîøàð**, îãîðîæі. Ç ëîçè òà іíøèõ ìàòåðіàëіâ ïëåëè ðèáàëüñüêå çíàðÿääÿ. Ó äðóãіé ïîëîâèíі ÕІÕ ñòîëіòòÿ ïî÷àëè âèãîòîâëÿòè äîðîæíі êîðçèíè, ëåãêі äà÷íі ìåáëі, äèòÿ÷і êîëèñêè. Ó ëіñîñòåïîâіé çîíі çíà÷íå ïîøèðåííÿ ìàëî ïëåòіííÿ іç ñîëîìè. Äëÿ öüîãî âèêîðèñòîâóâàëàñÿ æèòíÿ ÷è ïøåíè÷íà ñîëîìà, ÿêó çàãîòîâëÿëè ïіä ÷àñ íàëèâàííÿ êîëîññÿ, òà ñîëîìà ñòèãëîãî âіâñà. Іç íåї ïëåëè áðèëі. Âèêîðèñòîâóþ÷è ðîçêîëîòі ëîçèíè ÷è ìîòóçêè, âèãîòîâëÿëè ñîëîì’ÿíі ñіÿíèêè, ïëåò íêè äëÿ çáåðіãàííÿ çåðíà é іíøèõ ïðîäóêòіâ, îäÿãó. Êîøèêè òà ñóìêè ïëåëè ùå ç ðîãîçè. Ó Êàðïàòàõ і íà Ïîëіññі áóëî ïîøèðåíå ïëåòіííÿ ç âóçüêèõ ñìóæîê øêіðè – êіíñüêîї çáðóї òà 235

Розвиток мовлення

ðіçíèõ ïîáóòîâèõ ðå÷åé. Іç ïîôàðáîâàíèõ áàâîâíÿíèõ íèòîê âèãîòîâëÿëè ðіçíîêîëüîðîâі, óêðèòі îðíàìåíòîì ïîÿñè. Âèðîáè óêðàїíñüêèõ ìàéñòðіâ âèçíà÷àëèñÿ ÷èñòîòîþ é òîíêіñòþ ðîáîòè. ßê âèòâîðè ïðèêëàäíîãî ìèñòåöòâà, âîíè êîðèñòóþòüñÿ øèðîêîþ ïîïóëÿðíіñòþ (Â. Ãîðëåíêî, Â. Áîðÿê). *Êóñòàðíèé à **Êîøàðà à

– âèðîáëåíèé âðó÷íó, іíäèâіäóàëüíî. – çàãîðîäà àáî õëіâ äëÿ îâåöü, êіç, âіâ÷àðíÿ.

ІІ. Виконайте завдання до тексту. 1. Доведіть, що текст належить до наукового стилю. 2. Знайдіть зачин, основну частину й кінцівку тексту. 3. Визначте основну думку тексту, його тему й мікротеми. 4. Складіть складний план прочитаного. Порівняйте ваш план з тим, який подано нижче. д 5. Усно перекажіть прочитане за планом.

Îðієíòîâíèé ïëàí І. Ïëåòіííÿ – îäèí ç âèäіâ êóñòàðíîãî ïðîìèñëó. ІІ. Ñèðîâèíà äëÿ ïëåòіííÿ òà âèðîáè ç íåї. 1. Âèðîáè ç ëîçè òà êîðè äåðåâ. 2. Âèðîáè іç ñîëîìè òà ðîãîçè. 3. Âèðîáè çі ñìóæîê øêіðè òà áàâîâíÿíèõ íèòîê. ІІІ. Ïîïóëÿðíіñòü âèðîáіâ óêðàїíñüêèõ ìàéñòðіâ.

Òåìà 7. ÁÓÄÎÂÀ ÅËÅÌÅÍÒÀÐÍÎÃÎ ÐÎÇÄÓÌÓ ПРИГАДАЙМО. Які є типи мовлення? Що таке роздум?

Складові частини

Åëåìåíòàðíèé ðîçäóì ñêëàäàєòüñÿ ç òàêèõ òðüîõ ÷àñòèí: òåçà, äîêàç, âèñíîâîê. Òåçà – öå òâåðäæåííÿ, ÿêå ïîòðіáíî äîâåñòè. Äîêàç (àðãóìåíòè, îáґðóíòóâàííÿ) – öå äóìêà íà ïіäòâåðäæåííÿ ïðàâèëüíîñòі âèñëîâëåíîãî òâåðäæåííÿ (òåçè). Ùîá äіáðàòè ÿêіñíі äîêàçè, ñïðîáóéòå çíàéòè âіäïîâіäü íà òàêå ïèòàííÿ: ×îìó ÿ ââàæàþ, ùî ìîÿ òåçà (іäåÿ, ïîãëÿä íà ïðîáëåìó) ïðàâèëüíà? Âèñíîâîê – öå ëîãі÷íèé ïіäñóìîê, îñòàòî÷íà äóìêà.

236

Розвиток мовлення

Ñõåìà åëåìåíòàðíîãî ðîçäóìó ÒÅÇÀ

Мовні засоби

ÄÎÊÀÇ (àðãóìåíòè, îáґðóíòóâàííÿ)

ÂÈÑÍÎÂÎÊ

Ôîðìóëþþ÷è òåçó, ìîæíà ñêîðèñòàòèñÿ òàêèìè ñëîâàìè (ñïîëó÷åííÿìè): ß äóìàþ, ùî… Íà ìîþ äóìêó… ß âïåâíåíèé (âïåâíåíà), ùî… ßê íà ìåíå, òî… Òåçó ìîæíà ïîєäíàòè ç äîêàçîì çà äîïîìîãîþ òàêèõ ñëіâ (ñïîëó÷åíü): Íàñàìïåðåä… ×åðåç òå, ùî… Öå ïîÿñíþєòüñÿ òèì, ùî… Äîêàçîì ìîæå áóòè… Ïî-ïåðøå… Ïî-äðóãå… Êðіì òîãî… Âèñíîâîê ÷àñòî ïðèєäíóþòü çà äîïîìîãîþ ñëіâ (ñïîëó÷åíü): Îòæå… Îñü ÷îìó… Ìè ïåðåêîíàëèñÿ â òîìó, ùî… Ìîæíà çðîáèòè âèñíîâîê… Íàâåäåíі âèùå ìîâíі çàñîáè äîïîìàãàþòü ïîáóäóâàòè ðîçäóì. Îäíàê öі çàñîáè íå є îáîâ’ÿçêîâèìè. НАПРИКЛАД:

Òåçà

Âîäà – äîðîãîöіííå äæåðåëî æèòòÿ.

Äîêàç

Öå ïîÿñíþєòüñÿ òèì, ùî áåç âîäè ëþäèíà ìîæå ïðîæèòè íå áіëüøå 2–3 äíіâ. ßêùî âëіòêó äîâãî íåìàє äîùó, æîâêíå òðàâà, â’ÿíóòü êâіòè. Ëþäè, òâàðèíè é ðîñëèíè ñêëàäàþòüñÿ ç âîäè.

Âèñíîâîê Îòæå, áåç âîäè íà çåìëі íå áóëî á íі÷îãî æèâîãî. 647 І. Прочитайте текст, визначте його основну думку. Укажіть зачин, основну частину й кінцівку тексту.

Êîæíà ëþäèíà çàâæäè ÷èìîñü çàéíÿòà, êóäèñü ïîñïіøàє, àëå ÿ ââàæàþ, ùî âñі ïîâèííі çíàõîäèòè ÷àñ äëÿ ôіçêóëüòóðè. Íàñàìïåðåä ôіçè÷íі âïðàâè äîïîìàãàþòü óêðіïëþâàòè çäîðîâ’ÿ, áóòè â õîðîøіé ôîðìі, âèõîâóâàòè ñèëó âîëі. Íàâіòü ïðîñòà çàðÿäêà âðàíöі ïіä óëþáëåíó ìóçèêó çàðÿäæàє åíåðãієþ íà âåñü äåíü. Àêòèâíі ðîçâàãè, óñіëÿêі ðóõëèâі іãðè ïðèíîñÿòü 237

Розвиток мовлення

íåéìîâіðíå çàäîâîëåííÿ. Âîíè ùîäíÿ äàðóþòü íàì çäîðîâ’ÿ òà áàäüîðèé íàñòðіé. Êðіì òîãî, óñі õî÷óòü ìàòè êðàñèâå ãíó÷êå òіëî, ãàðíó ðåàêöіþ, êîîðäèíàöіþ ðóõіâ, óìіòè ñêîíöåíòðóâàòèñÿ ó âàæëèâèé ìîìåíò. Îñü ÷îìó ôіçêóëüòóðà òàêà âàæëèâà é íåîáõіäíà. Öþ äóìêó ïîäіëÿþòü ìîї îäíîêëàñíèêè é îäíîêëàñíèöі òà íіêîëè íå çàáóâàþòü ïðî àêòèâíå äîçâіëëÿ. ІІ. Доведіть, що це роздум. Визначте його складові частини (тезу, доказ, висновок).

648 Прочитайте тези та доберіть усно докази на підтвердження кожної з них і висновки ймовірного роздуму.

1. Òåçà: Íà ìîþ äóìêó, íàéêðàùèé äåíü òèæíÿ – ñóáîòà. Äîêàç: … Âèñíîâîê: … 2. Òåçà: Íіêîëè íå òðåáà îáìàíþâàòè. Äîêàç: … Âèñíîâîê: … 649 Доберіть тезу й доказ до одного з поданих висновків (на вибір). На основі цього матеріалу запишіть невеликий текст-роздум (5–7 речень). Доберіть до висловлення заголовок.

1. Òåçà: Äîêàç: … Âèñíîâîê: Îñü ÷îìó çèìà óëþáëåíà ïîðà ðîêó áàãàòüîõ äіòåé. 2. Òåçà: Äîêàç: … Âèñíîâîê: Îòæå, îäíà ãîëîâà äîáðå, à äâі êðàùå.

Òåìà 8. ÓÑÍÈÉ ÄÎÊËÀÄÍÈÉ ÏÅÐÅÊÀÇ ÕÓÄÎÆÍÜÎÃÎ ÒÅÊÑÒÓ ÐÎÇÏÎÂІÄÍÎÃÎ ÕÀÐÀÊÒÅÐÓ Ç ÅËÅÌÅÍÒÀÌÈ ÐÎÇÄÓÌÓ 650 І. Прочитайте текст. Які типи мовлення поєднано в ньому? Розкажіть, чому вагалася царівна, коли вирішувала, чиєю дружиною стати.

ÍÀÉÖІÍÍІØÅ Ìàâ öàð òðüîõ ñèíiâ, à ó âîëîäàðÿ ñóñiäíüîї äåðæàâè áóëà äî÷êà. Öàðåâè÷i â íåї і çàêîõàëèñÿ. 238

Розвиток мовлення

Ñêàçàëà öàðiâíà, ùî çà òîãî çàìiæ ïiäå, õòî çäîáóäå äëÿ íåї íàéöiííiøå. Âèðóøèëè öàðåâè÷i íàéöiííiøå øóêàòè. ×åðåç ðiê çiéøëèñÿ. Ñòàðøèé êóïèâ äàëåêîãëÿä, ùî âèäíî ç íüîãî ÷åðåç òðè äåðæàâè. Ñåðåäíіé çäîáóâ ïëàù, ùî ïîíåñå, êóäè çäóìàєø. Ìîëîäøèé ðîçäîáóâ ëiêè, ùî é ìåðòâîãî îæèâèòè çäàòíi. Ãëÿíóâ ñòàðøèé ó äàëåêîãëÿä i ïîáà÷èâ ïîõîðîí. Ñêî÷èëè áðàòè íà ïëàù, ïîëåòiëè. À òî öàðiâíó õîâàþòü. Ìîëîäøèé âèéíÿâ ëiêè, ïðèêëàâ ïîìåðëié äî ãóáiâ, âîíà é îæèëà. Ìàє öàðiâíà âèéòè çà ñòàðøîãî, òîìó ùî âií ïåðøèé ïîáà÷èâ її ïîõîðîí. Îòæå, áóòè їé äðóæèíîþ ñòàðøîãî áðàòà. Ñïðàâåäëèâî ñòàòè äðóæèíîþ ñåðåäíüîãî, áî íà éîãî ïëàùi äiñòàëèñÿ äî ïîìåðëîї. Îòæå, âiäìîâèòè éîìó íå ìîæíà. Íå ìîæíà âiäìîâèòè é ìîëîäøîìó ÷åðåç òå, ùî âií її ëiêàìè îæèâèâ. Çðîçóìiëè áðàòè âàãàííÿ* äіâ÷èíè òà é êàæóòü: «Õàé íå ðîçóì, à ñåðöå âèðiøóє». Îáðàëà öàðiâíà íàéìîëîäøîãî áðàòà (Íàð. êàçêà). *Âàãàííÿ – âіä÷óòòÿ íåñïðîìîæíîñòі âіäðàçó âèðіøèòè ùî-íåáóäü. ІІ. Доберіть синоніми до виділених слів. ІІІ. Складіть і запишіть складний план прочитаного. Прочитайте текст удруге. Докладно перекажіть прочитане (усно).

Òåìà 9. ÏÈÑÜÌÎÂÈÉ ÒÂІÐ-ÐÎÇÄÓÌ Ó ÕÓÄÎÆÍÜÎÌÓ ÑÒÈËІ ÏÐÎ Â×ÈÍÊÈ ËÞÄÅÉ ÍÀ ÎÑÍÎÂІ ÂËÀÑÍÈÕ ÑÏÎÑÒÅÐÅÆÅÍÜ І ÂÐÀÆÅÍÜ ПРИГАДАЙМО. Чим роздум відрізняється від розповіді?

651 Прочитайте вголос текст. Про яку подію розповідає авторка? Над чим розмірковує?

ÍÅ ÂÈÐÎÑÒÓÒÜ ÄÇÂІÍÎ×ÊÈ Ðîçêâіòíóâ êðàé àñôàëüòó òåíäіòíèé äçâіíî÷îê. ßñêðàâî-ñèíіé, âèñîêèé, ñâіæèé, ÿê êðàïëèíêà äæåðåëüíîї âîäèöі. ßêáè âіäêâіòóâàëà êâіòî÷êà, íàñіííÿ äîçðіëî á і íàñòóïíîãî ëіòà âæå äâîє äçâіíî÷êіâ âèðîñëî á, çåìëþ ïðèêðàñèëî á, äóøó çâåñåëèëî á. Íå âèðîñòóòü äçâіíî÷êè. Іäó÷è íàäâå÷іð âóëèöåþ, óñі ïîáà÷èëè, ùî íåìàє êâіòêè. ×èÿñü áåçæàëіñíà ðóêà íå âòðèìàëàñÿ, ùîá ãðóáî, ïîõàïöåì íå âèñìèêíóòè ç êîðіííÿì. Áðàòè ÷óæå – íå ìîæíà. Öå âіäîìî âñіì. ×óæå áðàòè ãàíåáíî, ñîðîìíî, íåïðèïóñòèìî. Öå òëóìà÷àòü áàòüêè é âèõîâàòåëі. Îñü і íå çàéäå êîìóñü іç íàñ ó ãîëîâó ïðèõîïèòè ÷óæі ðå÷і. 239

Розвиток мовлення

À áðàòè òå, ùî íàëåæèòü óñіì, âèõîäèòü, ìîæíà? І ïàäàþòü îáіðâàíі êâіòè, îááèòå ëèñòÿ, íèêíóòü ïîêàëі÷åíі ãіëêè. Õіáà íåâіäîìî, ùî ðîñëèíè òèñÿ÷àìè ñïîñîáіâ äîïîìàãàþòü ëþäèíі іñíóâàòè é æèòè? Âîíè і «çåëåíі ëåãåíі», і ñèðîâèíà äëÿ ïðîìèñëîâîñòі, і êðàñà çåìíà... І ëèøå ëþäèíà ìîæå àáî ç âäÿ÷íіñòþ ïðèéíÿòè öåé äàðóíîê æèòòÿ, àáî âñå öå ïіäñòóïíî çíèùèòè. І çàáóâàòè öå íіêîëè íå ìîæíà (Çà À. Ïîòàïîâîþ). Ст труктура твору

Òâіð-ðîçäóì ïðî â÷èíêè ëþäåé êîìïîíóєìî òàêèì ÷èíîì: І. Âñòóï (ÿêèé â÷èíîê ïðèâåðíóâ ìîþ óâàãó; ç êèì, äå é êîëè öå òðàïèëîñÿ). ІІ. Îñíîâíà ÷àñòèíà ó ôîðìі ðîçïîâіäі ïðî â÷èíîê (ùî ñàìå òðàïèëîñü). ІІІ. Êіíöіâêà ó ôîðìі ðîçäóìó (ÿê ÿ îöіíþþ öåé â÷èíîê і ÷îìó).

У тексті-роздумі часто вживають такі сполучення: мені здається...; я думаю...; я переконаний, що...; я не можу погодитися з тим, що...; хочеться підкреслити, що...; я зрозумів...; цей вчинок я вважаю...

ПАМ’ЯТКА ßê ïіäãîòóâàòè òâіð-ðîçäóì ïðî â÷èíêè ëþäåé 1. Ïðîäóìàòè òåìó ìàéáóòíüîãî òâîðó; âèçíà÷èòè éîãî îñíîâíó äóìêó é íàìàãàòèñÿ ïðîâåñòè її ÷åðåç óñþ ðîáîòó. 2. Ïðîàíàëіçóâàòè êîíêðåòíèé âèïàäîê, ïðî ÿêèé ïèñàòèìåòå. 3. Ñêëàñòè ÷іòêèé ïëàí і äîòðèìóâàòèñÿ éîãî â ïðîöåñі íàïèñàííÿ ðîáîòè. 4. Ïðîäóìàòè òàêèé ïî÷àòîê, ÿêèé ìіã áè çàöіêàâèòè ÷èòà÷іâ. 5. Ñòèñëî ðîçïîâіñòè ïðî êîíêðåòíèé â÷èíîê. 6. Ñôîðìóëþâàòè òåçó ðîçäóìó, àðãóìåíòè é âèñíîâîê. 7. Äîòðèìóâàòèñÿ ïðîïîðöіéíîñòі ÷àñòèí òâîðó. 8. Çàïèñàòè òâіð, äîòðèìóþ÷èñü âèìîã ìîâëåííÿ. 652 Напишіть твір-роздум про вчинки людей у художньому стилі. Використайте в тексті фразеологізми. Ви можете скористатися поданими орієнтовними темами.

Îðієíòîâíі òåìè: «×îìó ÿ ïèøàþñÿ ñâîїì òîâàðèøåì (ñâîєþ ïîäðóãîþ)», «ßêèé â÷èíîê ìîæíà ââàæàòè ãåðîї÷íèì», «Ó ÿêèõ â÷èíêàõ âèÿâëÿєòüñÿ ëþäñüêà øëÿõåòíіñòü», «×îìó òðåáà áåðåãòè ïðèðîäó». 240

Розвиток мовлення

Òåìà 10. ÁÓÄÎÂÀ ÎÏÈÑÓ ÏÐÈÌІÙÅÍÍß ПРИГАДАЙМО. Що таке опис?

653 І. Прочитайте опис світлиці. Уявіть, що ви потрапили до неї. Назвіть речі, які ви там побачили. Де їх розміщено?

Ïàâëî îãëÿäàâ ñâіòëèöþ, ïðèìі÷àâ ó íіé çìіíè é îáíîâè. Ñòіë і ÿñåíîâі ëàâè ñòîÿëè íà ñâîїõ ìіñöÿõ. Òіëüêè íå áóëî ïіäëîãè é æåðäêè äëÿ îäÿãó. Òàì ñòîÿëî äâîñïàëüíå ëіæêî, çàñëàíå êîâäðîþ, ç ãîðîþ ïîäóøîê. Íà áëèñêó÷èõ êóëÿõ ëіæêà áóëî ïîíàâ’ÿçóâàíî âåëèêі ðîæåâі áàíòè. Óçäîâæ ñòіíè, íà÷å ïðîäîâæåííÿ ëіæêà, ñòîÿâ øèðîêèé òàï÷àí, íàêðèòèé ñòàðåíüêèì êèëèìêîì. Áіëÿ íüîãî, ïіä ñòіíîþ, ÿêà âèõîäèëà ç ïå÷і, ïðèìîñòèâñÿ ñòîëèê, íà ÿêîìó áóëà ðó÷íà øâåéíà ìàøèíà. Ïî äðóãèé áіê äâåðåé, äå êîëèñü ñòîÿëà âèñîêà ìàòåðèíà ñêðèíÿ, ïîëèñêóâàâ æîâòîþ äóáîâîþ ôàðáîþ äçåðêàëüíèé ãàðäåðîá, áіëÿ íüîãî, ïіä âіêíîì, – åòàæåðêà ç êíèãàìè, ìåíøèé ñòіë іç äçåðêàëîì... (Çà Â. Êó÷åðîì). ІІ. Назвіть дієслова, які вказують на наявність предметів у приміщенні. Як ви думаєте, чому автор у тексті пише, що столик саме «примостився під стіною»? ІІІ. Поміркуйте, чи можна за цим описом світлиці щось дізнатися про тих, хто в ній мешкає. Як господар (господиня) ставиться до своїх речей? Чим захоплюється? IV. Визначте вид зв’язку речень у тексті (послідовний, паралельний).

Інтер’єр

Особ бливості опису

Îïèñ âíóòðіøíüîãî âèãëÿäó ïðèìіùåííÿ íàçèâàþòü іíòåð’єðîì (ôð. intårieurr – âíóòðіøíіé).

Âèäè îïèñіâ ïåéçàæ ïîðòðåò іíòåð’єð

Îïèñ ïðèìіùåííÿ óìîâíî âіäïîâіäàє íà òàêі ïèòàííÿ:  äå ðîçìіùåíî?  ùî ðîçìіùåíî?  ÿêèì âîíî є? Ñêëàäîâèìè ÷àñòèíàìè îïèñó ïðèìіùåííÿ є îïèñ îêðåìèõ ïðåäìåòіâ і ìіñöÿ їõ ðîçòàøóâàííÿ. Îïèñóþòüñÿ, íàïðèêëàä, ñòіíè, ïіäëîãà, âіêíà, ìåáëі, ðå÷і (êàðòèíà, âàçà) òîùî. Îäíî÷àñíî çâåðòàєòüñÿ óâàãà íà îçíàêè ïðåäìåòіâ: êîëіð, ðîçìіð, ôîðìà. 241

Розвиток мовлення

Ст труктура речень

Â îïèñі ïðèìіùåííÿ є âêàçіâêè íà ìіñöå (ëіâîðó÷, ïðàâîðó÷, ïîñåðåäèíі, ó êóòêó, áіëÿ âіêíà òîùî) òà íàçâè ïðåäìåòіâ.

654 І. Прочитайте текст. Доведіть, що він належить до наукового стилю мовлення, а не до художнього.

ÓÊÐÀЇÍÑÜÊÀ ÕÀÒÀ Äàâíÿ óêðàїíñüêà õàòà. Âèñîêèé ïîðіã, íà ñòіíàõ òà âіêíàõ – áàðâèñòі ðóøíèêè, ðîçìàëüîâàíà ïі÷, êðàñóíÿ ñêðèíÿ. Ïàõíå òðàâàìè... ßê і êîæíå ñõіäíîñëîâ’ÿíñüêå æèòëî, óêðàїíñüêà õàòà â ìèíóëîìó ìàëà íåðóõîìі ìåáëі, ÿêі ìàéñòðóâàëè îäíî÷àñíî ç íåþ: ïіë, ëàâè, ïîëèöі äëÿ ïîñóäó, ñêðèíÿ, ñòіëüöі, äèòÿ÷à êîëèñêà. Â îäíèõ ðåãіîíàõ ñòіíè õàòè áіëèëè, â ðóáëåíèõ îñåëÿõ їõ ìèëè âîäîþ, àëå ïî âñіé Óêðàїíі – âіä Êàðïàò äî Äîíó – óñåðåäèíі, à ÷àñòî é ççîâíі ïðèêðàøàëè ðîçïèñàìè. Ìàéæå ÷åòâåðòó ÷àñòèíó õàòè çàéìàëà ðîçìàëüîâàíà ÷è îçäîáëåíà êàõëÿìè ïі÷. Ïîáóòóє áàãàòî ïðèêìåò і ïîâіð’їâ, ïîâ’ÿçàíèõ ç íåþ. Íàïðèêëàä, ÿêùî çàïàëåíèé óïåðøå âîãîíü ãîðіâ ÿñíî, òî æèòòÿ òóò áóäå ðàäіñíå, ÿêùî òüìÿíî, äèì іøîâ íà õàòó, òî é ëàäó íå áóäå â íіé. Ñâîëîê* òàêîæ ïðèêðàøàëè. Íàé÷àñòіøå – ðіçüáëåíèìè êàëåíäàðíèìè çíàêàìè. Çàçíà÷àëèñÿ é äàòà áóäіâíèöòâà æèòëà, ïðіçâèùå ìàéñòðà. Íà ñâîëîê êëàëè äðіáíі ðå÷і: êëóíêè íèòîê, âåðåòåíà, êíèæêè, êâіòè, à òàêîæ õëіá (Ë. Îðåë). *Ñâîëîê – áàëêà, ÿêà ïіäòðèìóє ñòåëþ â áóäіâëÿõ.

ІІ. Знайдіть опис предметів і місце їх розташування в давній українській хаті.

242

Розвиток мовлення

655 І. Розгляньте уважно вашу класну кімнату. Накресліть у зошиті та заповніть таблицю

Íàçâè ïðåäìåòіâ, ÿêі є â êіìíàòі

Ìіñöå ðîçòàøóâàííÿ ïðåäìåòіâ

Îçíàêè ïðåäìåòіâ (ôîðìà, êîëіð, ðîçìіð òîùî)

ІІ. Використовуючи дібраний матеріал та орієнтовний план, опишіть усно вашу класну кімнату.

Îðієíòîâíèé ïëàí îïèñó êëàñíîї êіìíàòè 1. Ðîçòàøóâàííÿ êëàñíîї êіìíàòè (íà ÿêîìó ïîâåðñі). 2. Çàãàëüíèé îïèñ êіìíàòè: ðîçìіð, êіëüêіñòü âіêîí, îñâіòëåííÿ, êîëіð ñòіí, їõíє îçäîáëåííÿ òîùî. 3. Ïðåäìåòè, їõíє ðîçòàøóâàííÿ òà îçíàêè. 4. Îáëàäíàííÿ (êàðòè, ïîñіáíèêè, ïîðòðåòè, òàáëèöі òîùî). 5. Âèñíîâîê ïðî íàÿâíіñòü ó êіìíàòі âñüîãî íåîáõіäíîãî äëÿ íàâ÷àííÿ.

Òåìà 11. ÏÈÑÜÌÎÂÈÉ ÂÈÁІÐÊÎÂÈÉ ÏÅÐÅÊÀÇ ÕÓÄÎÆÍÜÎÃÎ ÒÅÊÑÒÓ, ÙÎ ÌІÑÒÈÒÜ ÎÏÈÑ ÏÐÈÌІÙÅÍÍß 656 І. Прочитайте текст. Визначте його тему й стиль мовлення. Які типи мовлення поєднано в тексті?

ÁÓÄÈÍÎÊ Ó ËІÑІ Ïîãîäà ïî÷àëà ïñóâàòèñÿ. Íèçüêі ÷îðíі õìàðè ïîâçëè ïîäîðîæíіì íàçóñòðі÷. Óäàðèëà ñіðà õîëîäíà çëèâà. Æîäíîї ïòàøêè íå òðàïëÿëîñÿ â äîðîçі ñòîìëåíèì ìàíäðіâíèêàì. Öå áóëî ïîãàíîþ ïðèêìåòîþ. Ïòàøêè õîâàþòüñÿ ïåðåä çàòÿæíèì íі÷íèì äîùåì. Ìîæíà áóëî á çàâåðíóòè äî êîòðîїñü іç õàò, àëå âîíè áіëüøå íå òðàïëÿëèñü. Þíàê ùіëüíіøå çàãîðíóâñÿ â ïëàù òà íàêàçàâ âіçíèêó, ùîá їõàâ øâèäøå. Âіç âèїõàâ íà ëіñîâó äîðîãó, ÿêà íåâäîâçі ïðèâåëà äî ґàíêó ÿêîãîñü âåëèêîãî áóäèíêó... Ó âіäïîâіäü íà ãðþêàííÿ äâåðі âіä÷èíèëèñü. Íà ïîðîçі ñòîÿëà íåâåëè÷êà áàáóñÿ ç ðîãà÷åì ó ðóêàõ. Ïîäîðîæíі óâіéøëè â ïåðåäïîêіé. Ñòðóìåíі âîäè çáіãàëè çі çìîêëîãî îäÿãó íà ïіäëîãó. Áàáóñÿ òіëüêè ãîëîâîþ ïîõèòàëà. Âîíà ïîêàçàëà éòè çà íåþ і âіä÷èíèëà äâåðі. Þíàê òèõî çîéêíóâ âіä ïîäèâó é çàõîïëåííÿ. 243

Розвиток мовлення

Ïåðåä ìàíäðіâíèêàìè áóëà âåëèêà âіòàëüíÿ. Ñòіíè áóëè íåîñÿæíî âèñîêèìè. Íåâåëèêі âèäîâæåíі âіêíà áóëè ðîçòàøîâàíі ìàéæå ïіä ñòåëåþ. Âàæêі ìåáëі áіëÿ ñòіíè ðèïіëè íàâіòü ó âіäïîâіäü íà êðîêè. Ó âåëè÷åçíîìó êàìіíі ïàëàëè äðîâà, çàëèâàþ÷è âіòàëüíþ òüìÿíèì, ìèãîòëèâèì ñâіòëîì. Áіëÿ êàìіíà ñòîÿâ íåâåëè÷êèé ñòîëèê і äâà êðіñëà. Êîðîëіâñüêèì æåñòîì áàáóñÿ âêàçàëà ïîäîðîæíіì íà íèõ і âèéøëà. Òі ñіëè é ïî÷àëè ðîçäèâëÿòèñÿ ïîðòðåòè, ÿêі ïîáëèñêóâàëè íà ñòіíàõ (Çà Â. Êîðîòêåâè÷åì). ІІ. Знайдіть у тексті опис приміщення. Назвіть предмети вітальні, на яких автор зосереджує увагу читача, місце їх розташування та ознаки кожного з них. Як ви думаєте, чому портрети на стіні «поблискували»? Доведіть, що цей опис є художнім, а не науковим. ІІІ. Користуючись словником, поясніть лексичне значення виділених слів. Доберіть синоніми до слів грюкати, подив, мандрівник. ІІV. Знайдіть і ще раз прочитайте уривок про зустріч подорожніх з бабусею та перебування в будинку (з описом вітальні). Складіть план цієї частини тексту та перекажіть її письмово.

Òåìà 12. ÓÑÍÈÉ ÒÂІÐ-ÎÏÈÑ ÏÐÈÌІÙÅÍÍß ÍÀ ÎÑÍÎÂІ ÎÑÎÁÈÑÒÈÕ ÂÐÀÆÅÍÜ Ó ÕÓÄÎÆÍÜÎÌÓ ÑÒÈËІ Художній Х опис

Ìåòà õóäîæíüîãî îïèñó ïðèìіùåííÿ – ïåðåäàòè âðàæåííÿ âіä ïðèìіùåííÿ, ïåâíå ñòàâëåííÿ äî íüîãî òà ëþäåé, ÿêі â íüîìó ìåøêàþòü. Äëÿ öüîãî øèðîêî âèêîðèñòîâóþòü õóäîæíі çàñîáè (åïіòåòè, ìåòàôîðè, ïîðіâíÿííÿ òîùî).

Деталі

Ïðàöþþ÷è íàä òâîðîì-îïèñîì ïðèìіùåííÿ, òðåáà ïîìі÷àòè äåòàëі, ÿêі õàðàêòåðèçóâàëè á ÿêóñü ðèñó âäà÷і ëþäèíè. Îêðåìі ïðåäìåòè іíòåð’єðó (êâіòè íà ïіäâіêîííі, àëüáîìè íà ïîëèöі, ìîäåëі êîðàáëіâ òîùî) ìîæóòü ðîçïîâіñòè ïðî çàõîïëåííÿ ãîñïîäàðіâ ïîìåøêàííÿ.

У творі-описі основним типом мовлення має бути опис, а розповідь та роздум – допоміжними, доречними у вступі та кінцівці. 244

Розвиток мовлення

657 Складіть усно твір-опис приміщення на тему «Моя кімната» або «Кімната в моїй квартирі (будинку)» в художньому стилі. Скористайтеся поданим нижче орієнтовним планом.

Îðієíòîâíèé ïëàí îïèñó êіìíàòè 1. Ïðèçíà÷åííÿ êіìíàòè. Çàãàëüíі âðàæåííÿ. 2. Ðîçìіð, ôîðìà, îñâіòëåííÿ. 3. Îçäîáëåííÿ ñòіí, âіêîí. 4. Îáñòàíîâêà (ìåáëі, їõ ðîçòàøóâàííÿ). 5. Îñîáëèâîñòі êіìíàòè. 6. ßêèé íàñòðіé âèêëèêàє êіìíàòà; óìîâè äëÿ ïðàöі òà âіäïî÷èíêó.

Òåìà 13. ÎÑÎÁËÈÂÎÑÒІ ÁÓÄÎÂÈ ÎÏÈÑÓ ÏÐÈÐÎÄÈ. ÑÏÎËÓ×ÅÍÍß Â ÎÄÍÎÌÓ ÒÅÊÑÒІ ÐІÇÍÈÕ ÒÈÏІÂ ÌÎÂËÅÍÍß (ÐÎÇÏÎÂІÄІ É ÎÏÈÑÓ) ПРИГАДАЙМО. Що таке опис?

Áóäîâà îïèñó

Îïèñ ïðèðîäè ñêëàäàєòüñÿ іç ñóêóïíîñòі îïèñіâ îêðåìèõ ïðåäìåòіâ (îçåðà, ëіñó, äåðåâ, íåáà òîùî). Ó ðå÷åííÿõ îïèñó ìîæíà âèäіëèòè «âіäîìå» é «íîâå». «Âіäîìèì» â îïèñі ïðèðîäè є íàçâè ïðåäìåòіâ (їõíіõ ÷àñòèí). «Íîâèì» є îçíàêè öèõ ïðåäìåòіâ (їõíіõ ÷àñòèí). НАПРИКЛАД: Â Í Ïåðøå ëèñòÿ÷êî íà áåðіçêàõ íіæíå, ìîâ äèòÿ÷å çіòõàííÿ. Îòæå, â îïèñі ïðèðîäè ìàþòü áóòè íàçâàíі ïðåäìåòè, ç ÿêèõ ñêëàäàєòüñÿ êàðòèíà ïðèðîäè, òà їõíі îçíàêè.

658

І. Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Чому висохла річка?

ËІÕÒÀÐÍÈÊ Ñåðåä çåëåíèõ ëóêіâ і äðіìó÷èõ ëіñіâ òåêëà ðі÷êà. Ïîâíîâîäà, ãëèáîêà, àëå òèõà é ëàñêàâà. Áàãàòî âіêіâ íåñëà âîíà ñâîї ÷èñòі âîäè. Ðіêîþ ïëàâàëè ÷îâíè é íàâіòü ìàëåíüêі êîðàáëèêè. Æèâ íà áåðåçі ðіêè ëіõòàðíèê. Óâå÷åðі ñіäàâ âіí ó ÷îâåí, ïëèâ íà ñåðåäèíó ðіêè, çàñâі÷óâàâ ëіõòàð. Äî ñâіòàíêó áëèìàâ ïîñåðåä ðіêè âîãíèê, ïîêàçóâàâ äîðîãó ìàíäðіâíèêàì. 245

Розвиток мовлення

Ëàãіäíî õëþïàëèñü îá áåðåã õâèëі – òіøèëàñü ðіêà: ëþáëÿòü її ëþäè, і âîíà ëþäÿì ïîòðіáíà. Òà îñü ëþäÿì çíàäîáèëîñÿ áàãàòî äîùîê íà ñòîëè é ñòіëüöі. Âèðóáàëè âîíè ëіñè ïî áåðåãàõ ðіêè. Çäàëîñÿ òàêîæ ëþäÿì, ùî çåëåíі ëóêè – öå íåïîòðіáíі ðîçêîøі. Çîðàëè ëóêè, ïîñіÿëè êóêóðóäçó. Âèñíàæèëèñÿ ñòóäåíі äæåðåëà, çàäèõíóëàñÿ âіä ñïðàãè ðіêà é ïîìåðëà. Êіëüêà ðîêіâ íà òîìó ìіñöі, äå ïëàâàëè ÷îâíè é êîðàáëèêè, âåñíîþ äçþð÷àâ ñòðóìîê, à çãîäîì і âіí çàñîõ. Ïåðåòâîðèëîñÿ ðóñëî ðіêè íà ãîðîä. Ïðî ðі÷êó íàãàäóâàâ òіëüêè ñòîâï, äî ÿêîãî ëіõòàðíèê çà çâè÷êîþ ùîâåñíè ïðèêðіïëþâàâ ëіõòàð. ßê òіëüêè íà çåìëþ ñіäàëè ñóòіíêè, ñòàðèé ëіõòàðíèê іøîâ íà êàïóñòÿíå ïîëå é çàñâі÷óâàâ íà ñòîâïі ëіõòàð. Ìàëåíüêèé Ñåðãіéêî і ïèòàє: – Äіäóñþ, íàâіùî âè çàñâі÷óєòå ëіõòàð? Ðіêè æ äàâíî íåìàє. – Ùîá ëþäè êðàùå áà÷èëè ñâîþ äóðіñòü (Â. Ñóõîìëèíñüêèé). ІІ. Виконайте завдання до тексту. 1. Доберіть синоніми до виділених слів. 2. Визначте стиль мовлення тексту. Аргументуйте свою думку. 3. Які типи мовлення поєднано в тексті? Укажіть елементи опису природи. 4. Випишіть назви предметів, з яких складається картина природи, та їхні ознаки. 5. Складіть за текстом усно невеликий опис, у якому змалюйте природу до того, як річка висохла (5–7 речень).

Òåìà 14. ÓÑÍÈÉ ÄÎÊËÀÄÍÈÉ ÏÅÐÅÊÀÇ ÕÓÄÎÆÍÜÎÃÎ ÒÅÊÑÒÓ ÐÎÇÏÎÂІÄÍÎÃÎ ÕÀÐÀÊÒÅÐÓ Ç ÅËÅÌÅÍÒÀÌÈ ÎÏÈÑÓ ÏÐÈÐÎÄÈ ПРИГАДАЙМО. Чим розповідь відрізняється від опису?

Опис природи

×àñòèíàìè îïèñó ïðèðîäè є îïèñ її îêðåìèõ åëåìåíòіâ. Ó õóäîæíüîìó îïèñі, êðіì іíôîðìàöії ïðî ïðèðîäó, ïåðåäàþòü ùå é âðàæåííÿ. Îïèñ ïðèðîäè є îäíèì іç çàñîáіâ õàðàêòåðèñòèêè ïåðñîíàæіâ ó õóäîæíіõ òâîðàõ.

659 І. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку. Які типи мовлення поєднано в ньому?

Ó ËІÑІ Ïàâëî ëåãêî âèñòðèáíóâ ç êàáіíè é âіëüíî ïîáіã óáіê, îäðàçó çíàéøîâøè ëåäâå ïîìіòíó â ñóòіíêàõ ñòåæèíó, ùî âåëà äî ëіñó. 246

Розвиток мовлення

Ãóäå ëіñ, ñóõî ïîäçâîíþþòü ìіäíèì ëèñòîì äóáè, ñïіâàþòü ñîñíè ó âèñîêîñòі, ïіä íîãàìè âèñëèçàþòü òóãі, ìîâ ëèòі, æîëóäі. Ñîëîäêî ïàõíå ïðіëèì ëèñòîì і òðàâàìè, ïіçíіìè ãðèáàìè, ùî їõ óæå òîðêíóëèñÿ ïåðøі ïðèìîðîçêè. Ó ðîâó àæ ÷îðíî âіä òåðíîâèõ ÿãіä íà êîëþ÷èõ і ãóñòèõ êóùàõ. Êîëè òåðåí çàöâіòàє âåñíîþ, òî âåñü ðіâ і ëіñîâі êóùі ïî ãîðáàõ íà÷å îáñèïàíі ñíіãîì. Ñèëà òåðíó â ëіñі. Ìîæå, âіä òîãî é íàçâè: Òåðí âêà, Òåðíîâà. Ïîìіæ òåðíîì, íà âèäíîòі, ãîéäàє êîëþ÷èìè áàòîãàìè øèïøèíà, êðàñóєòüñÿ ÷åðâîíèìè òâåðäèìè ÿãîäàìè. Ïî çåìëі, ó ðîâàõ і ÿìàõ, ïîâçå îæèíà, òüìÿíî ïîáëèñêóє ÷îðíîþ ÿãіäêîþ-íàìèñòèíêîþ, íà÷å îêîì ó ïåðåïіëêè. Ñêіëüêè âèëàçèâ ìàëèé Ïàøêà çà òієþ îæèíîþ ïî ðîâàõ і ïðîâàëëÿõ, ñêіëüêè ëàéêè é ñòóñàíіâ ìàâ âіä ìàòåðі çà ïîðâàíі øòàíè é ïіçíє âåðòàííÿ ç ëіñó. Óñå òå ìèíóëî, ÿê ïåðøі äèòÿ÷і ìðії, àëå çîñòàëîñÿ â ïàì’ÿòі íà âñå æèòòÿ... (Çà Â. Êó÷åðîì). ІІ. Знайдіть опис природи. Які художні засоби використав автор, щоб відтворити картину природи? Чи допомагає опис зрозуміти внутрішній світ Павла, його настрої, почуття? ІІІ. Колективно складіть план тексту. Докладно перекажіть прочитане за складеним планом (усно).

Òåìà 15. ÏÈÑÜÌÎÂÈÉ ÄÎÊËÀÄÍÈÉ ÏÅÐÅÊÀÇ ÒÅÊÑÒÓ ÐÎÇÏÎÂІÄÍÎÃÎ ÕÀÐÀÊÒÅÐÓ Ç ÅËÅÌÅÍÒÀÌÈ ÎÏÈÑÓ ÏÐÈÐÎÄÈ 660 І. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку. Доведіть, що це розповідь з елементами опису.

ËÞÁÊÀ Ó òðàâíåâîìó ëіñі õâèëі êâіòіâ õëþïàþòü ïіä íîãè. À ïîâіòðÿ ïðèєìíî äóðìàíèòü ãîëîâó. Òåïëіíü... Íàéäðіáíіøå ñòâîðіííÿ é òå ïîñïіøàє ðîçïëåñêàòè ïî âñüîìó ëіñó ñâîþ âåñíÿíó ðàäіñòü. Ðàïòîì – âîíà! Äâà áëèñêó÷і ëèñòêè áіëÿ ñàìîї çåìëі. Íà âèñîêîìó ñòåáëі – êóäëàòå áіëî-êðåìîâå ñóöâіòòÿ... Ëþáêà!.. І âæå ïåðåä î÷èìà ñòåëèòüñÿ áåçêðàéíіé ñòåï, à íà íüîìó – æìåíüêà çàïîðіçüêèõ êîçàêіâ.

Ëþáêà äâîëèñòà 247

Розвиток мовлення

Êіëüêà äíіâ çàïîðîæöіâ ïåðåñëіäóâàëè âîðîãè. À êîëè êîíі òà é ñàìі ïåðåñëіäóâà÷і âêðàé ñòîìèëèñÿ, òî ìàõíóëè ðóêîþ: õàé òіêàþòü – óñå îäíî â ñòåïó ïðîïàäóòü áåç їæі. À êîçàêè çîâñіì і íå çáèðàëèñÿ îòàê ìàðíî ïðîïàäàòè. Áî â êîæíîãî íà øèї âèñіâ àìóëåò, ÿêèé îáåðіãàâ âіä ãîëîäíîї ñìåðòі: íàíèçàíі íà íèòêó òâåðäі, ïîòåìíіëі âіä ÷àñó áóëüáî÷êè. Ïî÷àëè çàïîðîæöі îòі áóëüáî÷êè æóâàòè – óòàìóâàëè ãîëîä, ïîãàñèëè ñïðàãó, ïîâîëі ïî÷àëè ïîâåðòàòè ñèëè... Íіõòî íå çàãèíóâ. Ëþáêó äâîëèñòó é çàðàç äóæå ïîâàæàþòü ó íàðîäі. Íå îäèí ñòàðàєòüñÿ ïåðåíåñòè її ç ëіñó äî ñåáå ó êâіòíèê ÷è ñàäîê (Çà Є. Øìîðãóíîì). ІІ. Поясніть правопис виділених слів. ІІІ. Знайдіть елементи опису. Назвіть слова, ужиті в переносному значенні. Доберіть синоніми до слів найдрібніше, безкрайній, поважати. ІV. Прочитайте вдруге, складіть план тексту. За планом докладно перекажіть прочитане (письмово).

Òåìà 16. ÒÂІÐ-ÎÏÈÑ ÏÐÈÐÎÄÈ ÇÀ ÊÀÐÒÈÍÎÞ Â ÕÓÄÎÆÍÜÎÌÓ ÑÒÈËІ ПРИГАДАЙМО. Що таке пейзаж?

661 І. Розгляньте репродукцію картини Федора Манайла «Золота осінь». Уявіть себе в місцевості, яку зобразив художник, спробуйте відчути настрій митця, його думки.

Ô. Ìàíàéëî. Çîëîòà îñіíü 248

Розвиток мовлення ІІ. Дайте відповіді на запитання і виконайте завдання. 1. Про що ця картина? Яке враження створює полотно? Що відчуваєте, коли дивитеся на нього? 2. Доведіть, що на картині зображено пейзаж. 3. Яку пору року зображено? Це її початок чи кінець? 4. Які барви переважають на полотні? Зверніть увагу, як один колір змінює інший, починаючи з правого боку. 5. Що ми бачимо на передньому плані картини, а що – на задньому? На чому художник прагне зосередити нашу увагу? 6. У яке вбрання одягнені дерева? Чи однакове воно? Про що це говорить? 7. Золото листя художник протиставляє осінньому небу. Яке небо в нього? 8. Як митець передає стан спокою в природі? (Зверніть увагу, чи є на картині вітер, чи видно птахів, чи спокійна річка). 9. Доберіть епітети до слів осінь, дерева, річка, трава, гора, небо. 10. Доберіть синоніми до слів природа, краєвид, вершина. ІІІ. Складіть план художнього твору-опису природи за картиною Ф. Манайла «Золота осінь». За планом напишіть твір. Скористайтеся словами та словосполученнями з довідки. ДОВІДКА. Ìèëóâàòèñÿ, ðîçñòèëàòèñÿ, ïðîñòÿãàòèñÿ, çà÷àðîâóâàòè, çîëîòå ñÿÿííÿ, ðіçíîêîëüîðîâèé îäÿã, òèõà ðі÷êà, áіëîêîðі áåðіçêè, ñîííі áåðåãè, ñіëüñüêі õàòèíêè, êðàñà æèòòÿ, ñâÿòî êðàñè, êðàñà ïðîùàííÿ, ÷àðіâíà ïîðà, âіä÷óòòÿ ñïîêîþ. Êîëüîðè: æîâòîãàðÿ÷èé, áàãðÿíèé, âîãíåííî-çîëîòèé, âîãíåííî-÷åðâîíèé.

*** Ôåäіð Ìàíàéëî (1910–1978) – íàðîäíèé õóäîæíèê Óêðàїíè. Íàðîäèâñÿ і ïðîæèâàâ íà Çàêàðïàòòі. Êàðòèíè ìèòöÿ – öå ìàëüîâíè÷à âіçèòíà êàðòêà ðіäíèõ Êàðïàò ç їõíіìè ïіäíåáåñíèìè âåðøèíàìè, çі ñâîєðіäíèìè óêëàäîì æèòòÿ і ïîáóòó, çâè÷àÿìè, ôîëüêëîðîì.

249

Відповіді

ПЕРЕВІР СЕБЕ Відповіді до вправ 22. Треба поставити 4 коми. 27. 1. Дорога. 2. Редиска. 3. Парасолька. 4. Небо і зорі. 5. Капуста. 32. Як сонна муха, віддавати данину, оббігти оком, піддаватися на вудку. 40. ІІ. Синоніми: заздалегідь, завчасно, наперед. 66. Спудей – учень духовного навчального закладу. 121. ІІ. Зробив діло – гуляй сміло. Хто робить, голодний не ходить. Праця людину годує, а лінь марнує. Хто працює, той працю шанує. На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить. На чужу роботу дивитися – ситому не бути. 123. 4. Ранні пташки росу п’ють, а пізні сльози ллють. 129. Терра інкогніта – щось невідоме. Постскриптум м – приписка до листа (після підпису), що позначається літерами P.S. 141. Жовтий  жовтіти; шахи  шахіст. 143. 2. Волошковий, васильковий, барвінковий. 163. Десять  десятка  десятковий; дотикатися  дотик  дотиковий. 169. Південнобузький, криворізький. 171. Боягузтво, ткацтво, парубоцтво, студентство. 191. НСК – національний спортивний комплекс. 210. 1. Мішати – заважати. 2. Слідуючого – наступного. 216. Птаство, учнівство, юнацтво, комашня, віття, малеча, дітвора. 227. Велике князівство Литовське, урочище Жовті Води, Папа Римський. 243. І. Сутінки – рід не визначаємо. ІІ. Бавиться [бáвиец΄:а]. 245. ІІ. Мають форми однини і множини: вода – води, мис – миси та ін. Мають форму тільки однини: серфінг (вид спорту) та ін. Мають форму тільки множини: тропіки (кліматична зона) та ін. 247. Малювання (має форму тільки однини), Чернівці (має форму тільки множини). 270. Сім’єю, тишею, долонею. 272. Статей, топóль. 273. Ілле, листоноше, Юліє, Галю, доню. 279. Інеєм, ячменем. 280. Паралельні форми мають три перших слова. Кóнями, к ньми. 281. Добродію, краю, козаче, Павле. 282. Столяром, столяре; лікарем, лікарю; шахтарем, шахтарю. 283. Садках, сходах. 288. Дінця (річка), Криту (острів), Китаю (держава або озеро). 304. Р. в.: грошей, гусей, курей, канікул, Черкас. Ор. в.: гусьми, курми. 330. Юрійович, Юріївна. 349. 2. Недруг, нещирість. 4. Незгода (непорозуміння). 5. Недовір’я (недовіра) 358. 2. Форму тільки множини мають іменники батьки, вечорниці. 368. 1. Сухого. 2. Із залізничного. 3. Мокрою. 4. У повну. 5. Сьогоднішніх. 371. 3. На сусідніх вулицях. 386. Не утворюємо ступенів порівняння від слів німий, синенький, босий та ін. 387. 1. Солодша. 4. Нижчий. 396. ІІІ. Широкий, розлогий, просторий, обширний. 397. 3. До музичної школи. 4. Музикальний слух.

250

Відповіді 406. ІІ. Безкрайній, безкраїй, безмежний, безконечний, нескінченний, неокраїй. 411. Кременчуцький, овруцький, ризький. 412. Андрієва, доччин, солов’їний, кролячі, гусяча. 413. Олексіїв, Олегів, Маріїн, Марійчин, Ольжин, Лесин. 420. Полинóвий, магнієвий, значеннєвий. 433. Окремо з не треба написати чотири слова. 439. 1. Височенна. 3. Незрівнянну. 5. Непримиренних. 6. Несказанну. 440. ІІ. Незрівнянний, надзвичайний, надмірний, неймовірний. 446. Військово-морський. 450. Лісостепова зона. 538. 5. Другий – інший. 6. Одні – самі. 7. Три брати. 8. Дві десятих кілометра. 551. 1. Ми з татом ходили в дуже гарний зоопарк. 2. Яблука порозкладали в ящики. Цих фруктів було багато. 576. 3. Ні з ким. 589. 1. Я сказала, щоб Сергій подарував квіти своїй мамі. 2. Наталя сказала, щоб я подарував квіти своїй мамі. 612. Неправильно: являється (треба – є), відноситься (ставиться), приймає (бере), мішає (заважає), любі (будь-які), вірну (правильну), слідуючому (наступному), дві неділі (два тижні). Відповіді до тестових завдань Тести на с. 51–53. 1В; 2Г; 3Б; 4Г; 5А; 6Б; 7В; 8В; 9 – 1В, 2Г, 3Б, 4Д. Тести на с. 74–75. 1Б; 2В; 3А; 4А; 5Г. Тести на с. 128–129. 1Г; 2Б; 3В; 4А; 5Г. Тести на с. 162–163. 1Г; 2Б; 3Б; 4В; 5А. Тести на с. 190–191. 1В; 2Б; 3А; 4А; 5Г. Тести на с. 216–217. 1Г; 2Б; 3В; 4Г; 5А.

251

Зміст

ÇÌIÑÒ Äîðîãі øåñòèêëàñíèêè òà øåñòèêëàñíèöі! ................................... 3 ÂÑÒÓÏ Êðàñà òà áàãàòñòâî óêðàїíñüêîї ìîâè .................................... 4

§ 1. § 2. § 3. § 4.

ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß, ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß ÒÀ ÏÎÃËÈÁËÅÍÍß ÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ Ñëîâîñïîëó÷åííÿ і ðå÷åííÿ. Ãîëîâíі ÷ëåíè ðå÷åííÿ. Ïðîñòå ðå÷åííÿ ................................................................. 8 Îäíîðіäíі ÷ëåíè ðå÷åííÿ, çâåðòàííÿ, âñòàâíі ñëîâà .............. 10 Ñêëàäíå ðå÷åííÿ. Ïðÿìà ìîâà. Äіàëîã ................................. 13 Îðôîãðàìè ....................................................................... 15

ËÅÊÑÈÊÎËÎÃІß. ÔÐÀÇÅÎËÎÃІß § 5. Ãðóïè ñëіâ çà ïîõîäæåííÿì ............................................... 18 § 6. Íàïèñàííÿ ñëіâ іíøîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ ........................... 21 § 7. Àêòèâíà é ïàñèâíà ëåêñèêà ............................................... 27 § 8. Çàãàëüíîâæèâàíі é ñòèëіñòè÷íî çàáàðâëåíі ñëîâà .................. 31 § 9. Ïðîôåñіéíі ñëîâà é òåðìіíè ............................................... 33 § 10. Äіàëåêòíі òà ïðîñòîðі÷íі ñëîâà ........................................... 36 § 11. Ôðàçåîëîãіçìè .................................................................. 39 § 12. Äæåðåëà ôðàçåîëîãіçìіâ ..................................................... 44 § 13. Ïðèñëіâ’ÿ, ïðèêàçêè, êðèëàòі âèñëîâè, àôîðèçìè ................ 46 § 14. Óçàãàëüíåííÿ âèâ÷åíîãî ç òåìè «Ëåêñèêîëîãіÿ. Ôðàçåîëîãіÿ» ............................................. 49 § § § § § §

ÑËÎÂÎÒÂІÐ. ÎÐÔÎÃÐÀÔІß 15. Çìіíþâàííÿ і òâîðåííÿ ñëіâ ............................................... 54 16. Îñíîâíі ñïîñîáè ñëîâîòâîðåííÿ ........................................... 57 17. Çìіíè ïðèãîëîñíèõ ïіä ÷àñ óòâîðåííÿ ñëіâ ........................... 62 18. Ñêëàäíі ñëîâà. Ïðàâîïèñ ñêëàäíèõ ñëіâ ............................... 65 19. Òâîðåííÿ і ïðàâîïèñ ñêëàäíîñêîðî÷åíèõ ñëіâ ....................... 70 20. Óçàãàëüíåííÿ âèâ÷åíîãî ç òåìè «Ñëîâîòâіð. Îðôîãðàôіÿ» ..... 73

§ § § § § § §

ÌÎÐÔÎËÎÃІß ÒÀ ÎÐÔÎÃÐÀÔІß ІÌÅÍÍÈÊ 21. Çàãàëüíà õàðàêòåðèñòèêà ÷àñòèí ìîâè ................................ 76 22. Іìåííèê ÿê ÷àñòèíà ìîâè ................................................... 79 23. Âåëèêà áóêâà òà ëàïêè ó âëàñíèõ íàçâàõ ............................. 82 24. Ðіä іìåííèêіâ ................................................................... 86 25. ×èñëî іìåííèêіâ ............................................................... 90 26. Âіäìіíêè іìåííèêіâ. Âіäìіíþâàííÿ іìåííèêіâ ...................... 92 27. Âіäìіíè é ãðóïè іìåííèêіâ ................................................. 95

252

Зміст

§ 28. Âіäìіíþâàííÿ іìåííèêіâ І âіäìіíè ...................................... 98 § 29. Âіäìіíþâàííÿ іìåííèêіâ ІІ âіäìіíè ..................................... 102 § 30. Çàêіí÷åííÿ іìåííèêіâ ÷îëîâі÷îãî ðîäó â ðîäîâîìó âіäìіíêó îäíèíè ............................................... 106 § 31. Âіäìіíþâàííÿ іìåííèêіâ ІІІ òà ІV âіäìіí ............................. 108 § 32. Âіäìіíþâàííÿ іìåííèêіâ, ùî ìàþòü ôîðìó òіëüêè ìíîæèíè ................................................................ 111 § 33. Íåçìіíþâàíі іìåííèêè ...................................................... 113 § 34. Áóêâè å, è, і â ñóôіêñàõ іìåííèêіâ ...................................... 117 § 35. Íàïèñàííÿ і âіäìіíþâàííÿ іìåí ïî áàòüêîâі òà ïðіçâèù ........ 119 § 36. Íàïèñàííÿ íå ç іìåííèêàìè ................................................ 122 § 37. Ïðàâîïèñ ñêëàäíèõ іìåííèêіâ ............................................ 124 § 38. Óçàãàëüíåííÿ âèâ÷åíîãî ç òåìè «Іìåííèê» .......................... 126 § § § § § § § § § § § §

ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ 39. Ïðèêìåòíèê ÿê ÷àñòèíà ìîâè ............................................ 40. Ãðóïè ïðèêìåòíèêіâ çà çíà÷åííÿì ...................................... 41. Ñòóïåíі ïîðіâíÿííÿ ÿêіñíèõ ïðèêìåòíèêіâ .......................... 42. Ïîâíі é êîðîòêі ôîðìè ïðèêìåòíèêіâ ................................. 43. Âіäìіíþâàííÿ ïðèêìåòíèêіâ .............................................. 44. Òâîðåííÿ ïðèêìåòíèêіâ ..................................................... 45. Íàïèñàííÿ ñóôіêñіâ ïðèêìåòíèêіâ ...................................... 46. Íàïèñàííÿ íå ç ïðèêìåòíèêàìè ......................................... 47. Íàïèñàííÿ -í- і -íí- ó ïðèêìåòíèêàõ .................................. 48. Íàïèñàííÿ ñêëàäíèõ ïðèêìåòíèêіâ ðàçîì і ç äåôіñîì ........... 49. Íàïèñàííÿ ïðіçâèù ïðèêìåòíèêîâîї ôîðìè ......................... 50. Óçàãàëüíåííÿ âèâ÷åíîãî ç òåìè «Ïðèêìåòíèê» ....................

130 133 136 140 142 146 149 151 154 156 159 161

§ § § §

×ÈÑËІÂÍÈÊ 51. ×èñëіâíèê ÿê ÷àñòèíà ìîâè ............................................... 52. Ðîçðÿäè êіëüêіñíèõ ÷èñëіâíèêіâ ......................................... 53. Âіäìіíþâàííÿ êіëüêіñíèõ ÷èñëіâíèêіâ íà îçíà÷åííÿ öіëèõ ÷èñåë .................................................. 54. Âіäìіíþâàííÿ äðîáîâèõ і çáіðíèõ ÷èñëіâíèêіâ ..................... 55. Âіäìіíþâàííÿ òà íàïèñàííÿ ïîðÿäêîâèõ ÷èñëіâíèêіâ ........... 56. Óçãîäæåííÿ êіëüêіñíèõ ÷èñëіâíèêіâ ç іìåííèêàìè ............... 57. Óçàãàëüíåííÿ âèâ÷åíîãî ç òåìè «×èñëіâíèê» .......................

171 176 179 183 188

§ § § § § § §

ÇÀÉÌÅÍÍÈÊ 58. Çàéìåííèê ÿê ÷àñòèíà ìîâè ............................................... 59. Îñîáîâі òà çâîðîòíèé çàéìåííèêè ....................................... 60. Ïèòàëüíі é âіäíîñíі çàéìåííèêè ........................................ 61. Çàïåðå÷íі é íåîçíà÷åíі çàéìåííèêè .................................... 62. Ïðèñâіéíі çàéìåííèêè ....................................................... 63. Âêàçіâíі é îçíà÷àëüíі çàéìåííèêè ...................................... 64. Óçàãàëüíåííÿ âèâ÷åíîãî ç òåìè «Çàéìåííèê» ......................

192 195 199 203 207 209 214

§ § §

164 168

253

Зміст

ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß Â ÊІÍÖІ ÐÎÊÓ § 65. Ëåêñèêîëîãіÿ. Ôðàçåîëîãіÿ ................................................ 218 § 66. Ñëîâîòâіð. Îðôîãðàôіÿ ....................................................... 219 § 67. Ìîðôîëîãіÿ. Îðôîãðàôіÿ .................................................... 221 ÓÐÎÊÈ ÐÎÇÂÈÒÊÓ ÌÎÂËÅÍÍß Ìîâëåííÿ òà ñïіëêóâàííÿ ............................................. 223 Ïîâòîðåííÿ âèâ÷åíîãî ïðî òèïè ìîâëåííÿ ..................... 225 Ñêëàäàííÿ é ðîçіãðóâàííÿ äіàëîãіâ ................................ 227 Ñòèëі ìîâëåííÿ. Ïîíÿòòÿ ïðî îôіöіéíî-äіëîâèé ñòèëü ...... 229 Äіëîâі ïàïåðè. Îãîëîøåííÿ .......................................... 231 Òåêñò. Ñêëàäíèé ïëàí òåêñòó ........................................ 233 Áóäîâà åëåìåíòàðíîãî ðîçäóìó ...................................... 236 Óñíèé äîêëàäíèé ïåðåêàç õóäîæíüîãî òåêñòó ðîçïîâіäíîãî õàðàêòåðó ç åëåìåíòàìè ðîçäóìó ................ 238 Òåìà 9. Ïèñüìîâèé òâіð-ðîçäóì ó õóäîæíüîìó ñòèëі ïðî â÷èíêè ëþäåé íà îñíîâі âëàñíèõ ñïîñòåðåæåíü і âðàæåíü ........... 239 Òåìà 10 Áóäîâà îïèñó ïðèìіùåííÿ ............................................. 241 Òåìà 11. Ïèñüìîâèé âèáіðêîâèé ïåðåêàç õóäîæíüîãî òåêñòó, ùî ìіñòèòü îïèñ ïðèìіùåííÿ ....................................... 243 Òåìà 12. Óñíèé òâіð-îïèñ ïðèìіùåííÿ íà îñíîâі îñîáèñòèõ âðàæåíü ó õóäîæíüîìó ñòèëі ......................... 244 Òåìà 13. Îñîáëèâîñòі áóäîâè îïèñó ïðèðîäè. Ñïîëó÷åííÿ â îäíîìó òåêñòі ðіçíèõ òèïіâ ìîâëåííÿ (ðîçïîâіäі é îïèñó) ....................................................... 245 Òåìà 14. Óñíèé äîêëàäíèé ïåðåêàç õóäîæíüîãî òåêñòó ðîçïîâіäíîãî õàðàêòåðó ç åëåìåíòàìè îïèñó ïðèðîäè ....... 246 Òåìà 15. Ïèñüìîâèé äîêëàäíèé ïåðåêàç òåêñòó ðîçïîâіäíîãî õàðàêòåðó ç åëåìåíòàìè îïèñó ïðèðîäè .......................... 247 Òåìà 16. Òâіð-îïèñ ïðèðîäè çà êàðòèíîþ â õóäîæíüîìó ñòèëі ........ 248 Ïåðåâіð ñåáå. Âіäïîâіäі äî âïðàâ ................................................. 250 Âіäïîâіäі äî òåñòîâèõ çàâäàíü .................................................... 251 Òåìà Òåìà Òåìà Òåìà Òåìà Òåìà Òåìà Òåìà

254

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.

Íàâ÷àëüíå âèäàííÿ

ÇÀÁÎËÎÒÍÈÉ Îëåêñàíäð Âіêòîðîâè÷ ÇÀÁÎËÎÒÍÈÉ Âіêòîð Âіêòîðîâè÷

ÓÊÐÀЇÍÑÜÊÀ ÌÎÂÀ Ïіäðó÷íèê äëÿ 6 êëàñó çàêëàäіâ çàãàëüíîї ñåðåäíüîї îñâіòè 2-ãå âèäàííÿ, ïåðåðîáëåíå Ðåêîìåíäîâàíî Ìіíіñòåðñòâîì îñâіòè і íàóêè Óêðàїíè

Âèäàíî çà ðàõóíîê äåðæàâíèõ êîøòіâ. Ïðîäàæ çàáîðîíåíî.

Âіäïîâіäàëüíà çà âèïóñê Îëåíà Êàìèøàíñüêà Ðåäàêòîð Ìàðèíà Êîâіíüêî Îáêëàäèíêà Ñâіòëàíè Æåëåçíÿê Ìàêåò, õóäîæíє îôîðìëåííÿ Âîëîäèìèðà Âîëêîâà Òåõíі÷íèé ðåäàêòîð Öåçàðèíà Ôåäîñіõіíà Êîìï’þòåðíà âåðñòêà Êëàðè Øàëèãіíîї, Ëþäìèëè Єìåöü, Ñåðãіÿ Çàäâîðíîãî Êîðåêòîð Ëàðèñà Ëåóñüêà

Â îôîðìëåííі îáêëàäèíêè âèêîðèñòàíî êàðòèíè Îëåãà Øóïëÿêà «Áåðåãèíÿ» і «Ïіä ïîêðîâîì».

Ôîðìàò 70100/16. Óì. äðóê. àðê. 20,8. Îáë.-âèä. àðê. 16,82. Òèðàæ 37 739 ïð. Âèä. №. 2162. Çàì. № 20-11-1706 Âèäàâíèöòâî «Ãåíåçà», âóë. Òèìîøåíêà, 2-ë, ì. Êèїâ, 04212. Ñâіäîöòâî ñóá’єêòà âèäàâíè÷îї ñïðàâè ñåðіÿ ÄÊ № 5088 âіä 27.04.2016. Âіääðóêîâàíî ó ÒÎÂ «ÏÅÒ», âóë. Ìàêñèìіëіàíіâñüêà, 17, ì. Õàðêіâ, 61024. Ñâіäîöòâî ñóá’єêòà âèäàâíè÷îї ñïðàâè ñåðіÿ ÄÊ № 6847 âіä 19.07.2019.